Гуцал Віктор Омелянович
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Гуцал Віктор Омелянович Нар. 02.01.1944 р. с. Требухівці Летичівського району Хмельницької обл.
Диригент, композитор, професор, Народний артист України, лауреат Державної премії ім. Т. Шевченка (1992), художній керівник Національного оркестру народних інструментів України.
Зміст |
[ред.] Біографія
Закінчив 1966 р. Київську консерваторію (у М. Геліса). Працював артистом оркестру в Народному хорі ім . Г. Верьовки (1966-69), з 1969 р. - диригент Київського оркестру українських народних інструментів, у 1979-1984 рр. - диригент оркестру народних інструментів Республіканського радіо і телебачення, з 1984 р - художній керівник Національного оркестру народних інструментів України.
З 1979-1996 - викладач Київської державної консерваторії ім. П. Чайковського (нині Національої музичної академії України), професор (з 1996), основоположник кафедри бандури і кобзарського мистецтва національного університету культури і мистецтва, секретар Всеукраїнської музичної спілки, голова Асоціації народно-інструментального жанру України, співголова конкурсу ’Нові імена України’ Українського фонду Культури.
[ред.] Музикознавчі праці
- Грає оркестр українських народних інструментів (1978)
- Репертуарний збірник для ансамблю троїстих музик (1981)
- Репертуарний збірник для ансамблю сопілкарів (1982)
- П’єси для оркестру народних інструментів (1984)
- Українські народні награвання (1986)
- Інструментовка для оркестру народних інструментів (1988)
- Запорізький марш (1995)
[ред.] Композиції
- Музика до кінофільмів - «Пропала грамота», «Васильченко», «Ой не ходи грицю»,
- Композиції - Чумацькі гуморески, Народні картинки, Приємні знайомства.
[ред.] Література
- Жолдак, Богдан. (упор) Музичні війни або талан Віктора Гуцала - К:.2004, Криниця 1995 - 412с.
![]() |
Це незавершена стаття про персоналії. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |