Македонці

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Македо́нці — південнослов'янський народ, представники якого проживають в Республіці Македонії, Греції, Сербії та інших країнах. Загальна чисельність близько 2 млн. Мова — македонська.

За походженням македонська мова спочатку була діалектом болгарського, а македонське місто Охрид у стародавності було центром болгарської писемності та культури — зокрема, саме відтіля родом був святий Климент Охридський, що створив класичний варіант кирилиці. Саме тому багато сучасних болгарських істориків і лінгвістів займають позицію невизнання македонців окремою нацією. Дотепер болгари й македонці відносно легко розуміють письмову мову один одного. Проте, у македонській мові відбулися істотні граматичні та лексичні зміни, що відокремлюють її від болгарської літературної мови (інша форма перфекта, інші артиклі, інші правила вживання дієслівних часів й ін.), але навіть ці «особливості» існують у болгарських діалектах. Більшість віруючих — православні, торбеші — мусульмани.

Македонцями називають також людей, які живуть у географічній області Македонії, поза залежністю від етнічної приналежності. У Болгарії (за винятком 5000 людей) славяномовні македонці зберегли свою болгарську самосвідомість. В Греції термін «македонець» має насамперед регіональне значення.

[ред.] Див. також

  • Болгари