Броди

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Цей термін має також інші значення
Герб Розташування
Зображення:Brody gerb.gif Зображення:Brody pos.png
Основні дані
Дата заснування: 1084
Площа: км²
Населення: 23 239 (2001)
Висота: м. над рівнем моря
Поштові індекси: 80600
Тел. код: 03266
Географічні
координати:
пн. шир.
сх. довг.
Поділ міста: районів
Адреса
міської влади
м. Київ, Верховна Рада
Веб-сторінка: www.Brody.Lviv.UA
E-Mail:
Політика
Мiський голова: Семчук Богдан Миронович

Броди — районний центр на північному сході Львівської області.

Зміст

[ред.] Географічне розташування і транспортне значення

Місто розташоване поблизу межі Галичини та Волині. До 1918 року в його околицях проходив державний кордон між Австро-Угорщиною та Росією. Таке специфічне розташування Бродів здавна робило місто своєрідною вільною економічною зоною, де бурхливо розвивалася міжнародна торгівля.

Нині через Броди проходять важливі залізничні й автомобільні шляхи. Також тут перетинаються важливі енергопотоки. Зокрема, Броди є місцем стику нафтопроводів "Дружба" і "Одеса-Броди" (останній планують продовжити до нафтопереробного комбінату в місті Плоцьк (Польща).

Відстані до найближчих обласних центрів:

[ред.] Історія

Також існує стаття про історію Бродівського району

В околицях міста зустрічаються археологічні знахідки, датовані кам'яним віком (ХІІ тис. до н. е.). В період Київської Русі на території Старих Бродів існувало поселення, вперше згадане у «Повчанні Володимира Мономаха своїм дітям» (1084). Тут відбулися дві великі зустрічі між київським, на той час чернігівським, князем Володимиром Мономахом та волинським — Ярополком Ізяславичем ((1084, 1085 рр.).

Вважається, що у 1241 році Броди були знищені татарськими ордами хана Батия, однак безпосередніх доказів(писемних згадок чи археологічних знахідок), котрі підтверджували цей факт немає.

В 1441 році польський король подарував Броди Яну з Сени — Сенінському. З 1511 року населений пункт перебуває у власності родини Каменецьких. У 1580 р. власником Бродів став Станіслав Жолкевський воєвода Белзький.

1584 року Броди отримали Магдебурзьке право й статус міста. Містом керувала міська рада (один із райців призначався Жолкевським, інші — обиралися населенням міста).

У цей період місто називалося Любич — за назвою родинного гербу Жолкевських. Але ця назва не прижилася. Вже з 90-их років в документах знову фігурує назава Броди. 1629 року місто змінило господаря і стало власністю Станіслава Конєцпольського, який у 16301635 рр. перетворив міські укріплення на потужну цитадель, збудованою за зразками нового на той час голландського фортифікаційного мистецтва. У її проектуванні ймовірно брали участь Ґійом де Боплан та Андре дель Аква (автори відомого замку в сусідніх Підгірцях).

У цей період Броди були збудовані як ідеальне місто-фортеця, де всі вулиці паралельно-перпендикулярні. Для розбудови міста власники запрошували сюди купців різних національностей. Так вже у 17 століті у Бродах, крім українців та поляків проживали євреї, вірмени, греки та шотландці, прощо свідчать записи в актових книгах.

Брідська твердиня постала в західному кінці міста, з протилежного боку її захищали болота й ставки. Вона була яскравим прикладом оборонної споруди раннього бароко. В плані це був п‘ятикутник, оточений глибоким земляним ровом. Укріплення складались з 5 бастіонів і куртин з казематами всередині валів, виконаними з цегли та каміння (загалом було 75 казематів). Бастіони простотою своєї будови нагадували аналогічні споруди вже згаданого Підгорецького замку.

В‘їжджали до замку через підйомний міст з боку міста. Казарми з боку дитинця мали старанно виконані з каменю елевації. Ритм подвійних пілястрів і аркад між ними, вписані в них вікна й оздоблені рустикою портали нагадували італійські зразки. Приміщення в казармах, під хрестовими склепіннями (збереглись до нашого часу) мали анфіладне сполучення (в шестигранних бастіонах склепіння були пальмові). Комендант фортеці жив у дерев‘яному будинку на території замку.

Цю ідеальну фортецю протягом 8 тижнів не могли здобути у 1648 році війська Богдана Хмельницького. Пізніше війська турки й татари обходили її стороною. Онук гетьмана Конєцпольського відписав Броди Якубу Собєському (сину короля Яна), який в свою чергу 1704 року продав цю маєтність Потоцьким.

Фортеця, спустошена російськими військами 1734 року, занепадала, і в середині XVIII ст. була перебудована Станіславом Потоцьким на пізньобарокову резиденцію. Тоді біля північної куртини з'явився палац (зберігся досі), а з боку міста — гарна брама з годинником. 1755 року в палаці відбулося весілля дочки Станіслава Потоцького.

1772 року Броди перейшли під владу Габсбургів1804 року — Австрійська імперія).

1812 року Вінцент Потоцький за наказом австрійського уряду розібрав фортифікації з боку міста — разом з надбрамною вежею, двома бастіонами і равеліном. Приблизно в 1833 р. Броди купив Ян Казімір Молодецький; в руках його внучки Ядвіги, дружини Адама Рижщевського, палац залишався до 1939 р. Останні власники палацу відбудували його після ушкоджень, завданих російською армією в 1915 та 1920 рр.

1944 р. у бою під Бродами було винищено більшу частину бійців Дивізії «Галичина».

З путівника, виданого у 1920-х роках:

Броди — повітове місто з населенням у 11,708 осіб. До залізничного вокзалу з міста треба добиратися з кілометр, але бажаючі можуть взяти дрожки за 1/2 злотого.

Готелі: Bristol, Grand, Odessa, Schapiry i Europa, ціна за кімнату — 4 злотих.

Ресторани: Маєрановського, Bristol, Grand i Kiepperа.

Сніданок можна купити у Маха, в «Народній Торгівлі», Іваніцького та Вайссмана.

[ред.] Пам'ятки історії та культури

  • Земляний оборонний вал XVII ст.
  • Залишки двох п‘ятикутних бастіонів
  • Фортеця (замок) (вул. Шкільна)

Довший час замок займала військова частина, що вкрай негативно позначилося на стані пам‘ятки. Зараз все стоїть запущене — як старовинні каземати, так і сучасні цементні гаражі на території, вщерть зарослій деревами.

  • Палац Потоцьких

Розташований у центрі замкового подвір‘я; досить скромна в архітектурному плані двоповерхова споруда з бічними ризалітами. Побудований з цегли, оздоблення виконані з пісковику. Зараз в приміщені палацу навчаються 5-7 класи ЗОШ № 3, знаходиться районний архів та виставкові зали Бродівського історико-краєзнавчого музею.

  • Урочище «Заставки» — місце давньоруського літописного міста (про нього згадує Орест Мацюк).
  • Оборонна церква Богородиці 1600 року

Старий польський путівник згадує, що її пізньобарокові додатки роблять споруду схожою на храм св. Миколая у Львові.

  • Троїцька церква з дзвінницею (1726)
  • Церква св. Юра XVI—XVII століть з високохудожнім іконостасом в стилі рококо
  • Парафіяльний костел (1596) в стилі ренесанс
  • «Червоний Кляштор» (домініканський монастир XVII сторіччя)
  • Руїна Великої Синагоги (1742)

[ред.] Визначні люди

Броди є батьківщиною відомого австрійського письменника Йозефа Рота (18941939), письменника Володимира Хроновича.

У Бродах народився відомий польський письменник, драматург, педагог Юзеф Коженьовський (17971863).

З містом пов`язані імена генерала УГА Мирона Тарнавського, художників Івана Труша,Миколи Федюка, етнографа Осипа Роздольського, історика Івана Созанського, українського філолога Василя Щурата, письменника Степана Олексюка (Тудора), активного громадського і політичного діяча Олександра Вислоцького, ідеологів ОУН Юліяна Вассияна й Петра Федуна (Полтави) (1919—1951) та багатьох інших.

[ред.] Ресурси Інтернет


Населені пункти Бродівського району

Міста: Броди
Смт: Підкамінь
Села: АнтосяБатьківБерлинБілявціБовдуриБоратинБордулякиБучинаВеликі ПереліскиВелинВербівчикВидраВисоцькоВовковатицяГаїГаї-ДітковецькіГаї-СмоленськіГаї-СуходільськіГлушинГолосковичіГолубицяГорбаліГорбанівкаГрималівкаДітківціДуб'є • Дубина • Дудин • Жарків • Заболотці • Загірці • Залісся • Збруї • Звижень • Кіз'я • Клекотів • Ковпин Ставок • Комарівка • Конюшків • Королівка • Корсів • Косарщина • Кути • Кутище • Лагодів • Лешнів • Липина • Лісове • Літовище • Лугове • Лукавець • Лукаші • Лучківці • Малинище • Малі Переліски • Мамчурі • Маркопіль • Межигори • Микити • Митниця • Мідне • Монастирок • Накваша • Нем'яч • Новичина • Орани • Орихівчик • Паликорови • Паньківці • Панькова • Пеняки • Переліски • Підгірці • Підгір'я • Піски • Пониква • Пониковиця • Попівці • Ражнів • Руда-Брідська • Салашка • Сидинівка • Смільне • Станіславчик • Стиборівка • Стрихалюки • Суховоля • Суходоли • Сухота • Теребежі • Тетильківці • Тріщуки • Чепелі • Черниця • Шишківці • Шнирів • Шпаки • Яблунівка • Язлівчик • Ясенів • Яснище