Епопей

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

ЕПОПЕ́Й (гр. Epopeus) — 1) владар Сікіону, син Алоея (варіант: Посейдона й Канаки); прийняв дочку фіванського володаря Ніктея Антіопу, коли вона, завагітнівши від Зевса, втекла з дому, і одружився з нею; 2) володар острова Лесбос, що збезчестив власну доньку, прекрасну Ніктілену, яку Афіна, щоб урятувати від ганьби, обернула на сову.


[ред.] Література