Аналіз фізико-хімічний

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Ана́ліз фі́зико-хемі́чний — метод дослідження перетворень речовини, оснований на вивченні залежності між величинами, що характеризують фізичні властивості рівноважної системи, та її хем. складом.

Наслідки досліджень зображають на графіку «властивість — склад». Якщо обмежитись однією властивістю ε (напр., питома вага, електропровідність, в'язкість тощо) і з факторів рівноваги урахувати тільки склад χ, т-ру t та тиск p, то для системи з к компонентів (незалежні складові) шукана залежність може бути подана у вигляді емпіричного рівняння:

f(χ1 χ2, ..., χk-1, t, p, ε) = 0.

Для двокомпонентної системи ця залежність матиме вигляд (якщо p і t незмінні)

f(χ, ε) = 0.

Відкладаючи на осі абсцис склад двокомпонентної системи у вагових або атомних відсотках, а на осі ординат емпіричні числові значення властивості є, дістанемо графічне зображення зміни функції є (властивості) при зміні її аргументу (складу). Для трикомпонентної системи залежність властивості від складу (p, t = const) матиме такий вигляд: f(χ1, χ2, ε) = 0 і зображатиметься в просторі трьох вимірів. А. ф.-х. вперше запропонував М. В. Ломоносов, широко застосовував його Д. І. Менделєєв, а М. С. Курнаков розробив як самостійну дисципліну.

Тепер бл. 30 фіз. властивостей використовується в А. ф.-х., серед них: теплові властивості (плавкість, теплоємність тощо), електричні (електричний опір, електрорушійна сила тощо), оптичні (показник заломлення, обертання площини поляризації тощо) тощо

Фіз.-хем. аналіз є найзагальнішим методом дослідження речовин і тому широко застосовується в усіх галузях хімії та прикладних науках (мінеральній і органіч. технології, металургії, мінералогії та ін.).

[ред.] Література

  • Українська радянська енциклопедія
  • Аносов В. Я., Погодин С. А. Основные начала физико-химического анализа. М.—Л., 1947;
  • Курнаков Н. С. Введение в физико-химический анализ., Изд. 4. М.—Л., 1940.