Лєшко-Попель Іван Васильович
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Лєшко-Попель Іван Васильович (1860–1903) - український лікар.
На початку ХХ сторіччя мешканці Катеринослава (Дніпропетровськ) називали його «народний лікар», «друг знедолених».
Поляк за національністю, шляхтич за походженням, служив простим армійським лікарем.
Крім платних клієнтів, Лешко-Попель приймав десятки хворих катеринославців, що мали потребу, але не мали коштів на лікування в дорогих клініках.
На його похорон прийшли тисячі мешканців міста. Через декілька років на згадку про нього назвали вулицю в Нагірному районі (Лагірний). У другій половині ХХ стоторіччя вулиця "сама собою" стала називатися Ляшко-Попеля, як і досі написано на номерах будинків.
Нащадки Лєшко-Попеля проживають у місті Дніпропетровськ на Мандриківці.