Ічня

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Ічня
Основні дані
Країна: Україна
Область: Чернігівська
Район/міськрада: Ічнянський
Засноване: 14 століття
Магдебурзьке право: невідомо
Статус міста з місто з 1957 року
Населення
 - місто:

16.400 (2006)
Поштові індекси 16700
Телефонний код: +380-4633
Географічні координати: ??°??' пн.ш. ??°??' сх.д.
Міська влада
Мер міста Герасименко Григорій Васильович

Ічня — районний центр Ічнянського району Чернігівської області, на березі р. Іченці. Населення — 16.400 мешканців (2006).

Зміст

[ред.] Історія

Назва "Ічня" походить від річки Іченці, на берегах якої постало одноіменне поселення.

Перші відомості про Ічню належать до 14 століття. У 14–16 століттях вона перебувало під владою Великого князівства Литовського і Речі Посполитої. З 1590 року Ічнею володів князь К.Вишневецький. У середині 16 століття Ічня одержала статус містечка. Під час Хмельниччини місцеве населення підтримало козаків і повстанців.

У 1648-1649 роках Ічня стала адміністративним центром Ічнянського полку. Після входження останнього у склад Прилуцького полку у 1649, вона була перетворенна у сотенне містечко. Населення Ічні брало участь у повстання повстанні Пушкаря і Барабаша у 1657-1658.

У 1666 року у Ічні було зведено ратушу. Ймовірно в цей же час було споруджено Ічнянський замок. Жителі міста брали участь у боротьбі проти шведських військ Карла ХІІ.

На 1748 рік в Ічні 20 дворів належало князю Н.Саакадзе, 119 дворів — прилуцькому полковникові Г.Галагану. Містечко мало винокурню, 6 водяних млинів і цегельний завод. Частина ічнянців узяли участь у гайдамацькому русі у складі загону С.Гаркуші, післятого як у 1784 він зупинявся у містечку.

У 18 столітті в Ічні діяли 4 козацькі школи.

У 1812 році козаки Ічні в складі чернігівського полку билися проти наполеонівських військ.

На початку 19 століття поміщик Г.Галаган заснував в містечку суконну мануфактуру, а таокж цукровий, 2 винокурних, цегельний і селітровий заводи.

Під час реформи 1861 року відбулися селянські виступи. Того ж року в Ічні розміщувався волосний центр Борзнянського повіту.

1894 року у містечку побудували залізницю по лінії "Крути — Ічня — Прилуки".

1897 у Ічні існувало 4 муровані церкви — Воскресенська, Преображенська, Успенська (1889) і Миколаївська (1879). У 1908 році засновано Ічнянське вище початкове училище. В містечку діяли поштове відділення, лікарня, земська і міністерська школи, та бібліотека.

У 1870-х роках Ічня була місцем діяльності народників. У 1905 році тут відбулися селянські заворушення.

1924 року в Ічні діяло 6 державних, 19 кооперативних, 57 приватних підприємств.

У 1940 в Ічні організовано виставку творів народних майстрів художньої кераміки, різьблення по дереву.

У 1957 році Ічні було присвоєно статус міста.

[ред.] Економіка

У місті діють спиртовий, тарний, комбікормовий, консервний, маслопереобний і сухого молока, продовольчих товарів заводи. В Ічні розташована також філія прилуцької фабрики художніх виробів.

[ред.] Культура

У місті знаходиться Ічнянський історико-краєзнавчий музей та Станція захисту рослин.

[ред.] Персоналії

В Ічні народилися письменники Степан Васильченко, Анатолій Дрофань, Василь Чумак.

[ред.] Література



Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.
Іншими мовами