Вега

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Вега

Вега в космічному телескопі Спитцера
Дані спостереження
Епоха J2000
Сузір’я Ліра
Пряме сходження 18h 36m 56.3s
Схилення +38° 47′ 01.0″
Видима зоряна величина (V) +0.03
Характеристики
Спектральний клас A0V
Показник кольору (B-V) 0.00
Показник кольору (U-B) -0.01
Тип змінної δ Щита
Астрометрія
Лучевая скорость (Rv) −13.5 км/c
Власний рух (μ) RA: 201.02 мас/г
Dec.: 287.46 мас/г
Паралакс (π) 129.01 ± 0.52 мас
Відстань 25.27 св. р.
(7.751 пк)
Абсолютна зоряна величина (MV) 0.58
Физичні характеристики
Маса 2.6 M
Радіус 2.73 R
Яскравість 51 L
Температура 9,300 K
Металічність 63%
Обертання 12.5 ч
Вік 3.5 × 108 років
Інші позначення
Альфа Ліри, Alpha Lyrae, α Lyrae, 3 Lyr, HR 7001, BD +38°3238, HD 91262, SAO 67174, FK5: 699, HIP 91262, GJ 721, GCTP 4293.00, LTT 15486, CCDM 18369+3847, PPM 81558.


Ве́га (α Ліри) — найясркавіша Зірка у сузір'ї Ліри, п'ята за яскравістю Зірка нічного неба, друга після Арктура в північній півкулі.

[ред.] Спостереження

Вега творить одну з вершин літнього трикутнику, у середніх широтах північної півкулі влітку вона спостерігається недалеко від зеніту. Видима зоряна величина становить 0,03. Раніше Вега служила точкою відліку для виміру зоряних величин, і її величина приймалася за нуль, але від цього початку шкали відмовилися, коли з'ясувалося, що вона є пульсуючою змінною типу δ Щита[1].

Приблизно через 12000 років у результаті прецесії Вега стане полярною зіркою.

[ред.] Фізика

Вега є зіркою головної послідовності і має спектральний клас A0V, тобто, трохи яскравіше Сиріуса — його спектральний клас A1V. Вона приблизно вдвічі важче й в 50 разів яскравіше Сонця. Вега перебуває досить недалеко від Сонця — на відстані 25,3 св. років.

[ред.] Пиловий диск

В 1983 космічна обсерваторія ІRAS виявила інфрачервоне випромінювання в області розміром порядку 140 а.о. навколо Веги. Випромінювання виходить від диска, що складається з пилових і крижаних часток, і нагрівається зіркою. За спостереженнями космічного телескопу Спитцера, опублікованими в 2005[2], у діапазоні 160 мкм диск має радіус не менш 815 а.о. Передбачається, що на відстанях 80-200 а.о. перебуває хмара, аналогічна поясу Койпера в сонечній системі, а більш далекі частки «видуваються» звідти випромінюванням зірки.


Сатурн Це незавершена стаття з астрономії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.