Волошин Авґустин Іванович
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Авґусти́н Іва́нович Воло́шин (1874—†1945), політичний, культурний, релігійний діяч Закарпаття, греко-католицький священик.
Освіту здобув у семінарії та у Вищій педагогічній школі в Будапешті, після чого брав активну участь у культурному русі краю.
1917—1938 — директор вчительської семінарії в Ужгороді; автор ряду підручників.
Активною політичною діяльністю в українських громадсько-політичних організаціях Закарпаття почав займатися з 1919. Заснував і очолював Народно-християнську партію (1923—1939), від якої обирався послом до чехословацького парламенту (1925—1929).
26 жовтня 1938 Волошин був призначений прем'єр-міністром автономного уряду Підкарпатської Русі, а 15 березня 1939 став президентом цієї держави.
Під час окупації краю Угорщиною емігрував разом з урядом за кордон і поселився в Празі.
У травні 1945 заарештований радянськими спецслужбами. Помер у московській Бутирській в'язниці 19 липня 1945 року.
[ред.] Посилання
- Енциклопедія українознавства - II.
- Авґустин Волошин. Вибрані твори. Ужгород, 2002. — 528 с. ISBN 966-7703-42-8.
![]() |
Це незавершена стаття про персоналії. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |