Мідь

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Мідь (Cu)
Атомний номер 29
Зовнішній вигляд ковкий, в'язкий
червонувато-коричневий метал
Властивості атома
Атомна маса
(молярна маса)
63.546 а.о.м. (г/моль)
Радіус атома 128 пм
Енергія іонізації
(перший електрон)
745.0(7.72) кДж/моль (еВ)
Електронна конфігурація [Ar] 3d10 4s1
Хімічні властивості
Ковалентний радіус 117 пм
Радіус іона (+2e) 72 (+1e) 96 пм
Електровід'ємність
(за Полінгом)
1.90
Електродний потенціал 0
Ступені окислення 2, 1
Термодинамічні властивості
Густина 8.96 г/см3
Питома теплоємність 0.385 Дж/(K моль)
Теплопровідність 401 Вт/(м К)
Температура плавлення 1356.6 K
Теплота плавлення 13.01 кДж/моль
Температура кипіння 2840 K
Теплота випаровування 304.6 кДж/моль
Молярний об'єм 7.1 см3/моль
Кристалічна ґратка
Структура ґратки кубічна
гранецентрована
Період ґратки 3.610 Å
Відношення c/a n/a
Температура Дебая 315.00 K
Періодична система елементів
H He
Li Be B C N O F Ne
Na Mg Al Si P S Cl Ar
K Ca Sc Ti V Cr Mn Fe Co Ni Cu Zn Ga Ge As Se Br Kr
Rb Sr Y Zr Nb Mo Tc Ru Rh Pd Ag Cd In Sn Sb Te I Xe
Cs Ba * Hf Ta W Re Os Ir Pt Au Hg Tl Pb Bi Po At Rn
Fr Ra ** Rf Db Sg Bh Hs Mt Ds Rg Uub Uut Uuq Uup Uuh Uus Uuo
* La Ce Pr Nd Pm Sm Eu Gd Tb Dy Ho Er Tm Yb Lu
** Ac Th Pa U Np Pu Am Cm Bk Cf Es Fm Md No Lr

Зміст

[ред.] Історія

Відома з глибокої давнини, з античних часів служив для чеканення монет і медалей. Червоний ковкий метал, має відмінні механічні характеристики: велику в’язкість й тягучість, стійкий проти корозії, піддається формуванню без нагрівання. У природі зустрічається головним чином у сполуках із сіркою (мідний колчедан CuFe2S, мідний блиск CuS та ін.), рідше у самородковому вигляді. Дає два типи окисів: закис Cu2O та окис CuO, відповідно, утворюютсья два типи солей. Розчиняється у концентованій сірчаній та азотній кислотах. Легко з’єднується при нагріванні з галогенами, сіркою, фосфором, миш’яком, кремнієм.

[ред.] Походження назви

Названа за островом Кіпр, де у давнину існував широкий промисел мідних предметів.

[ред.] Отримання

[ред.] Застосування

Використовується у чистому вигляді у електротехніці, вирізняється високою електро- і теплопровідністю. У сплавах з оловом і цинкомбронза і латунь, дюралюмін – також має широке застосування. У монетній справі з часів античності мідь використовувалась у складі сплавів (лігатур), які отримали особлиого поширення у новітню добу: мідь-цинк-олово, мідь-алюміній мідь-нікель, бронза, латунь, мельхіор (див. Нейзильбер) , головним чином для в-ва меделей. Литі мідні зливки античної Греції та Риму представляють інтерес для нумізматики. Мідні монети, що чеканились як еквівалент срібним, мали особливо великі розміри та вагу, як, напр. шведські мідні дошки-плоти чи мідні гроші. З появою розмінної монети, мідні монети пристосувались до потреб грошового обігу.

[ред.] Біологічна роль

[ред.] Дивись також