Квасениця звичайна
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Квасениця звичайна | ||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Квасениця звичайна | ||||||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||||||
|
Квасениця звичайна (Oxalis acetosella L.) Місцева назва - лисичка, квасець. Багаторічна трав'яниста рослина родини квасеницевих (6-12 см заввишки) з тонким розгалуженим повзучим кореневищем, вкритим м'ясистими лусочками. Надземне стебло нерозвинуте, на кінцях кореневища розвиваються безлисті квітконосні пагони (стрілки) і пучки довгочерешкових трійчастих листків. Листочки їх оберненосерцеподібні, голі. Квітконоси одноквіткові, трохи більші від листків. Квітки правильні, роздільнопелюсткові, оцвітина п'ятичленна, подвійна. Чашолистки ланцетні, зелені, пелюстки (12-15 мм завдовжки) білі з рожевими або ліловими жилками, рідко рожеві. Десять тичинок зрослися основами ниток. Маточка одна з п'ятьма стовпчиками, зав'язь верхня. Плід - гола, зморшкувата, загострена коробочка (10 мм завдовжки і 5 мм завширшки), яка розтріскується на п'ять щілин.
Квасениця звичайна росте в листяних і мішаних лісах. Тіньолюбна рослина. Поширена і заготовляють на Поліссі, в західній частині правобережного Лісостепу. Цвіте у травні-червні.
[ред.] Інший вид
Квасениця прямостояча (Oxalis stricta L.) Відрізняється від квасениці звичайної жовтими квітками і облистненими стеблами. Росте по всій Україні, звичайна, як бур'ян, у садах і городах, на лісокультурних площах і лісових розсадниках. Світлолюбна рослина.
[ред.] Практичне використання
Харчова, вітамінозна, медоносна і лікарська рослина. В їжу вживають листки квасениці, які містить вітамін С (93-114 мг% ), солі щавлевокислого кальцію, яблучну і фолієву кислоти. Вони мають приємний кислий смак, тому використовують їх як приправу до салатів; їх можна добавляти до перших і других страв. Листки, розтерті з цукром, дають корисний освіжаючий антицинготний напій, який служить протиотрутою при отруєннях ртуттю і миш'яком. Збір меду з квасениці незначний,
у народній медицині застосовують свіжі листки з квітучими стеблами як засіб для очищення крові, при розладах печінки і шлунка (печія, жовтяниця), при запаленні нирок, цинзі і як глистогінний засіб. Свіжі листки або сік вживають як сечогінний і ранозагоювальний засіб.
Може викликати отруєння великої рогатої худоби. Щавлевокислий кальцій, що міститься в листках, може знайти використання в текстильній промисловості як поновлювач фарб, при ситцедрукуванні, для фарбування шерсті.
[ред.] Джерела
- Єлін Ю.Я., Зерова М.Я., Лушпа В.І., Шаброва С.І. Дари лісів. – К.: «Урожай», 1979