Атавізм
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Атаві́зм (лат. atavus — предок) — поява у окремих організмів даного виду ознак, які існували у віддалених предків, але були втрачені в процесі еволюціі.
Приклади атавізмів: трьохпалість у сучасних коней, розвиток додаткових пар молочних залоз (полімастія), хвоста, волосяного покриву на всьому тілі (гіпертрихоз) у людини. Виникнення атавізму в онтогенезі особини пояснюється тим, що гени (і морфогенетичні системи), що відповідають за дану ознаку, зберігаються в еволюції даного виду, але їхня дія при нормальному розвитку блокується іншими генами — репресорами. Через багато поколінь в онтогенезі окремих особин через різні причини блукуюча дія може бути знята і ознака знову проявляється. Інколи атавізм виникає при регенерації втрачених особиною органів. Також може спостерігатися при ретардації — затримці онтогенетичного розвитку якої-небудь ознаки на ранніх стадіях.
На відміну від атавістичних структур, рудименти присутні у всіх особин даного виду.
Також терміном «атавізм» позначають втрату більш прогресивних ознак, та повернення до еволюційно древніших.
УРЕ:
Атавізм — поява у окремих організмів ознак, що були властиві їх предкам, але у сучасних представників того чи іншого виду зникли. Прикладами А. є розвиток у коня 2 додаткових пальців; розвиток у ссавців шийних ребер і зябрових щілин; народження людини волосатою або з кількома парами сосків; розвиток у ав-страл. акації складнопірчастих листків замість філодіїв. Причини А. криються в умовах розвитку індивіда. Найчастіше А. проявляється при порушенні ембріонального розвитку, при регенерації втрачених органів, а іноді при гібридизації (як наслідок розхитування спадковості).
[ред.] Джерела
- Биологический энциклопедический словарь. — Москва. «Большая Советская энциклопедия». 1986
- Українська радянська енциклопедія