Егей

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

ЕГЕ́Й (гр. Aigeus) — афінський володар, син Пандіона й Пілії, дочки мегарського царя Пілада, онук Кекропа, батько Тесея. Народжений на вигнанні, Е. після смерті батька повертається до Афін і відбирає в своїх родичів владу, що колись належала його батькові. Не маючи дітей від жодної з двох дружин, Е. прийшов до піфії дізнатися, чи судилося йому бути батьком. Загадкові слова пророцтва зрозумів мудрий володар Тройзену Піттей, що напоїв Е. й поклав у ліжко до своєї дочки Етри, до якої тієї ночі приходив і Посейдон. Етра народила Тесея, що виявився, таким чином, одночасно сином Е. та бога. З часом, коли небожі відбирають у Е. трон, Тесей повертає його батькові. Коли Тесей вирушав на Кріт, щоб убити Мінотавра, то домовився з батьком, що подолавши потвору, він замінить чорні вітрила, під якими плив корабель, білими, але в поспіху забув це зробити. Е., побачивши чорні вітрила, подумав, що син загинув, і в розпачі кинувся в море, яке стало зватись Егейським. Ім’я Е., мабуть, спочатку було місцевим прізвиськом морського бога (міф етимологізує незрозумілу назву моря). З плином часу іонійське божество Посейдон стало загальногрецьким морським богом, а Е. як цар посів окреме місце в грецькій міфології.


[ред.] Література