Гранодіорит
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Гранодіорит, Ґранодіорит (рос. гранодиорит, англ. granodiorite, нім. Granodiorit m) – глибинна кисла магматична гірська порода, за мінералогічним складом проміжна між ґранітом і кварцовим діоритом. На 65-90% складається з плагіоклазу, калієво-натрієвого польового шпату, кварцу, рогової обманки, біотиту, іноді піроксену.
Акцесорні мінерали; сфен, апатит, рідше – циркон і інш.
За мінеральним складом виділяють Ґ.: авгіт-роговообманковий, авгітовий, біотит-роговообманковий, біотит-роговообманко-авгітовий, біотитовий, гіперстен-біотитовий, роговообманковий, піроксен-роговообманковий.
За структурою і текстурою розрі-знюють Ґ.: порфірові, рівномірно-, крупно-, середньо-, дрібно-, тонкозернисті, аплітові, пегматоїдні, міаролові, масивні, ґнейсоподібні, смугасті, плямисті. Ґ. - глибинний аналог дациту.
Колір зеленувато-сірий. Густина 2,65. Модуль Юнга 5,8-7,6 Па. Коефіцієнт Пуассона 0,2-0,3; міцність на стиснення 100-300 МПа.
Ґ. утворюють інтрузивні тіла, поширені в складчастих геосинклінальних поясах, в активних околицях континентів, у зонах тектономагматичної активізації.
Ґ. розвинені майже у всіх ра-йонах, де поширені кислі глибинні породи (Урал, Казахстан, Алтай, Кордільєри, Анди). Поширений в межах Українського щита.
[ред.] Література
- Мала гірнича енциклопедія: В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Донбас, 2004. ISBN 966-7804-14-3