Іванов Петро Федорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Петро́ Фе́дорович Івано́в (23 жовтня 1921, селише Велика Вергунка, нині у складі міста Луганськ) — український поет, перекладач. Кандидат філологічних наук (1956).

[ред.] Біографічні дані

Учасник радянсько-німецької війни. 1943 став членом ВКП(б). Нагороджено орденами та медалями.

1952 закінчив Київський університет. Викладав у Київському університеті. Був на партійній роботі. 1966—1981 — співробітник Інституту літератури імені Тараса Шевченка АН УРСР. 1981—1988 працював у видавництві «Дніпро».

[ред.] Творчість

Друкується від 1938.

Збірки віршів:

  • «Моя анкетна відповідь» (1962).
  • «Казка про ключі» (1963).
  • «Травнева напруга» (1966).
  • «Єдиний вимір» (1969).
  • «Срібна траса» (1975).
  • «Колиска материнських рук» (1989).

Лірика Іванова — переважно медитативна. Він розмірковує про буття, моральні виміри людських взаємин. Лейтмотивом творчості поета проходить тема пам'яті минулої війни.

Опублікував низку статей з питань розвитку української літератури, зокрема поезії.

Переклав окремі вірші Олександра Пушкіна, Олександра Блока, Леоніда Мартинова.

[ред.] Література

  • Громова В. В. Іванов Петро Федорович // Українська літературна енциклопедія. — Т. 2. — К., 1990. — С. 291—292.
  • Письменники України: Довідник. — Дніпропетровськ, 1996. — С. 106.
  • Логвиненко М. Анкета і відповідь // Літературна Україна. — 1962. — 23 листопада.