Білозерський Василь Михайлович
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Білозерський Василь Михайлович (1825, хутір Мотронівка, Чернігівщина - 20 лютого (4 березня) 1899 р.) - український громадсько-політичний і культурний діяч, журналіст.
1843-1846 - здобув вищу освіту в Київському університеті св. Володимира.
1846-1847 - учитель Петровського кадетського корпусу у Полтаві.
Разом з М.Костомаровим і М.Гулаком виступив організатором Кирило-Мефодіївського братства.
Брав участь у створенні “Статуту Слов'янського братства св. Кирила і Мефодія”.
Був автором “Записки” - пояснень до статуту братства.
Розвинув ідеї християнського соціалізму, виступав за об'єднання всіх слов'янських народів у республіканську федерацію, в якій провідну роль відводив Україні.
1847 - був заарештований і засланий в Олонецьку губернію під нагляд поліції. Служив у Петрозаводському губернському правлінні.
1856 - звільнений із заслання. Оселився в Петербурзі, де став активним членом місцевого гуртка українців.
1861-1862 – редактор першого українського щомісячного журналу "Основа".
Згодом служив у Варшаві. Підтримував зв'язки з Галичиною, співпрацював у газетах "Мета" і "Правда".
Останні роки життя провів на хуторі Мотронівці.