Київ

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Київ
Прапор Києва Герб Києва
Прапор Києва Герб Києва
Місцезнаходження Києва
Основні дані
Дата заснування: наприкінці V - в першій половині VI ст.
Площа: 839 км²
Код КОАТУУ: 80000
Населення: 2 860 400 (2006)
Щільність населення: 3178 особи / км²
Висота: 179 м. над рівнем моря
Поштові індекси: 01xxx-04xxx
Тел. код: +380 44
Геогр. координати: 50°27' пн.ш. 30°30' сх.д.
Авт. номер: AA
Інтернет домен: kiev.ua
Поділ міста: 10 районів
Адреса
міської влади
Вул. Хрещатик, 36, м.Київ, 01044
Веб-сторінка: kmv.gov.ua
E-Mail:
Політика
Мер: Черновецький Леонід Михайлович

Київстолиця України, одне з найбільших міст Європи. Розташований на р. Дніпро. Населення Києва становить приблизно 4130 тис. осіб[1] (без урахування приїжджих - 2718 тис.[2]). Площа міста - 839 км². Разом з передмістями утворює Київську агломерацію із сукупним населенням 5206 тис. мешканців. Київ є окремою адміністративно-територіальною одиницею в складі України, його статус визначається спеціальним законом. Також Київ є адміністративним центром Київської області.

Місто є культурним, урядовим, індустріальним, науковим та транспортним центром України. Розташоване на півночі центральної частині України. з 30 січня 1918 року до грудня 1919 року та з червня 1934 року по 24 серпня 1991 року — столиця УРСР. Місто має свій герб та прапор.

Зміст

[ред.] Природа

[ред.] Розташування

Золоті Ворота
Золоті Ворота

Місто розташоване на півночі України, по обидва берега ріки Дніпро (довжина вздовж берега — понад 20 км), нижче від гирла Десни на межі Полісся і Лісостепу. Більша частина міста лежить на високому правому березі Дніпра, дуже порізаному густою сіткою ярів, балок та долинами невеликих річок, менша частина на низовинному лівому березі Дніпра. Житлові квартали міста оточує суцільне кільце лісових масивів:

[ред.] Клімат

Клімат помірно-континентальний. Середньомісячні температури січня -5,5°С, липня +19,2°С. Абсолютний мінімум — -32.2°С (лютий 1929)[3], абсолютний максимум — +39,9°С (серпень 1898). Середньорічна кількість опадів - 649 мм, максимум опадів припадає на липень (88 мм), мінімум - на жовтень (35 мм). Взимку у Києві утворюється сніговий покрив, середня висота покриву у лютому 20 см, максимальна - 440 см.

Середньорічна загальна хмарність - 6,4 бали, максимум припадає на грудень (8,2), мінімум - на серпень (4,8). Середня вологість повітря - від 64% (травень) до 85% (листопад).

  • джерело інформації - [3])

[ред.] Екологія

Ліси, парки і сади складають більш ніж половину площі Києва з майже 80 000 гектарів На одного киянина (станом на 2004 рік) припадало 22,1 м2 зелених насаджень (за міжнародними нормами, цей показник має бути не меншим за 20 кв. м)

[ред.] Біорізноманіття

В лісопарках міста, особливо в багаторічних лісах, ще гніздиться ряд диких видів птахів, першу чергу хижаків та таких, що гніздяться в дуплах, мешкають різновиди летючих мишей. Більшість цих видів занесено до Червоної книги України.

Наприклад, урочище “Лиса гора” - фактично острів посеред міської забудови Києва. Тут протягом багатьох років розташовувався військовий об’єкт, завдяки чому (за даними співробітників Інституту зоології) до останнього часу збереглись види, занесені до Червоної книги - чорний аполон, махаон, голуб’янка Мелеагр, жук-олень, бджола-тесляр, мала вечорниця. В межах міста ще зустрічаються поселення бобрів, відносно нещодавно ще зустрічалась видра (можливо вона мешкає в межах міста і зараз).

Важливу роль в збереженні біорізноманіття міста відіграє Дніпро з його затоками, притоками, островами. Тут не тільки гніздяться десятки видів птахів, але й відмічаються тисячні скупчення останніх в період перельотів та зимівль. Причому не рідко це рідкісні види. Так, в період весняної міграції, навпроти житлового масиву Оболонь в 1994 році спостерігались скупчення гоголя до декількох сотень особин. На Бортницькій зрошувальній системі, декілька років тому, зимувало до двох десятків орланів-білохвостів (в Україні їх гніздиться не більше 20 пар та зимує до 200 особин). Значну цінність мають малі річки та природні ділянки заплав.

[ред.] Історія

[ред.] Заснування

Київ було засновано, як стверджують археологи, наприкінці V — першій половині VI ст (останнім часом ці дані піддаються сумніву). За легендою Київ заснували три брати — Кий (саме на честь його було названо місто і він був першим князем у Києві), Щек, Хорив і сестра їх Либідь.

[ред.] VIII—XIIІ ст.

Впродовж VIII—XII ст. Київ був столицею слов'янської держави Русь (історіографічний термін Київська Русь), яка з IX ст. простягалась від Балтійського до Чорного моря.

Починаючи з 9-го століття, Київ стає одним із найбагатших і найгарніших міст середньовічної Європи, торговим та культурним центром. Вже в IX столітті тут проживало понад 50 000 мешканців, було близько 400 церков, 8 базарів, найбільша бібліотека християнського світу. Завдяки династичним шлюбам Київ мав зв'язки з різними країнами Європи.

Після татарської навали місто було відбудоване.

[ред.] Середні віки

Населення міста
Період Населення
IX століття близько 50,000
XVI століття
1552 5 - 6,000
1571 10 - 12,000
XVIII століття
1-ша чв. 10 - 12,000
1742 ~ 15,000
XIX століття
1806 27,200
1840 44,700
1865 71,400
1897 247,700
XX століття
1913 626,000
1959 1,090,000
1979 2,120,000
2001 2,611,300

[ред.] ХVIII-XIX ст.

  • Після ліквідації сотенно-полкового устрою та нетривалих територіально-адміністративних експериментів Катерини II Київ з 1797 р. знову стає адміністративним центром Київської губернії у Російській імперії.
  • У XIX ст. — торговельний центр (Контрактові ярмарки), осередок українського духовного і політичного життя
  • Наприкінці XVIII століття з'явилися дерев'яні будівлі в Хрещатій долині (сучасний Хрещатик), по покритих лісом схилах якої протікав невеликий струмок. З другої половини XIX століття Хрещатик — головна вулиця міста.

[ред.] ХХ ст.

  • 1918 р. в Києві проголошено Українську Народну Республіку (УНР), тут проходили важкі бої Армії УНР з більшовиками та російськими монархістами, проголошено Українську Державу (гетьмана Скоропадського), пізніше Директорію;
  • 1919 року більшовики перенесли столицю УСРР з Києва до Харкова. 1934 року столицю повернули до Києва.
  • В 1930-х роках на території Києва проходили масові страти, чинені радянськими службами державної безпеки. В братських могилах в Биківні лежить приблизно 100 тисяч українців, майже половину з яких розстріляно в т.зв. Жовтневому палаці. Органи КДБ «списували» злочин на німців. Лише в кінці 80-х років ХХ ст. стала відома правда про Биківню. Щорічно 21 травня в Биковнянському лісі біля Києва проводиться день пам'яті жертв комуністичних репресій.
  • 19 вересня 1941 року німецькі війська захопили Київ; місто стало місцем нацистського терору і масових страт (Бабин Яр)
  • 6 листопада 1943 року місто було визволене радянською армією.

Протягом Другої світової війни Київ був дуже зруйнований. Післявоєнні роки були відзначені інтенсивним відновленням руйнувань, викликаних війною.

[ред.] Міста-побратими

Місто Країна Дата угоди
Тампере Фінляндія Фінляндія 30 грудня 1954
Лейпциг Німеччина Німеччина 7 жовтня 1956
Флоренція Італія Італія 27 липня 1967
Братислава Словаччина Словаччина 3 квітня 1969
Кіото Японія Японія 7 вересня 1971
Тулуза Франція Франція 9 червня 1975
Оденсе Данія Данія 22 квітня 1989
Единбург Велика Британія Велика Британія 17 липня 1989
Мюнхен Німеччина Німеччина 6 жовтня 1989
Ухань Китай Китай 19 жовтня 1990
Вільнюс Литва Литва 21 червня 1991
Чикаго Сполучені Штати Америки Сполучені Штати Америки 17 червня 1991
Торонто Канада Канада 29 липня 1991
Анкара Туреччина Туреччина 10 лютого 1992
Відень Австрія Австрія 26 травня 1992
Париж Франція Франція 7 листопада 1992
Москва Прапор Росії Росія 22 жовтня 1992
Краків Польща Польща 19 лютого 1993
Гельсінки Фінляндія Фінляндія 12 березня 1993
Кишинів Молдова Молдова 1 жовтня 1993
Тсване ПАР ПАР 5 жовтня 1993
Будапешт Угорщина Угорщина 19 жовтня 1993
Пекін Китай Китай 13 грудня 1993
Варшава Польща Польща 4 лютого 1994
Гавана Куба Куба 21 лютого 1994
Таллін Естонія Естонія 7 грудня 1994
Єреван Вірменія Вірменія 14 вересня 1995
Афіни Греція Греція 12 листопада 1996
Мінськ Білорусь Білорусь 5 липня 1997
Софія Болгарія Болгарія 11 вересня 1997
Баку Азербайджан Азербайджан 12 вересня 1997
Мехіко Мексика Мексика 25 вересня 1997
Бішкек Киргизстан Киргизстан 2 жовтня 1997
Брюссель Бельгія Бельгія 8 грудня 1997
Ташкент Узбекистан Узбекистан 16 січня 1998
Рига Латвія Латвія 29 травня 1998
Астана Казахстан Казахстан 11 червня 1998
Сантьяго-де-Чилі Чилі Чилі 5 серпня 1998
Стокгольм Швеція Швеція 24 березня 1999
Тбілісі Грузія Грузія 29 травня 1999
Рим Італія Італія 2 листопада 1999
Єрусалим Ізраїль Ізраїль 20 лютого 2000
Ріо-де-Жанейро Бразилія Бразилія 4 вересня 2000
Бразиліа Бразилія Бразилія 5 вересня 2000
Буенос-Айрес Аргентина Аргентина 7 вересня 2000
Лісабон Португалія Португалія 26 жовтня 2000
Ашгабат Туркменістан Туркменістан 14 травня 2001
Тріполі Лівія Лівія 29 травня 2001
Волгоград Прапор Росії Росія 11 липня 2001
Санкт-Петербург Прапор Росії Росія 27 липня 2001
Улан-Уде Прапор Росії Росія 8 жовтня 2001
Республіка Комі Прапор Росії Росія 6 грудня 2001
Белград Сербія Сербія 4 червня 2002
Ошська область Киргизстан Киргизстан 1 липня 2002
Женева Швейцарія Швейцарія 29 вересня 2003
Махачкала Прапор Росії Росія 5 березня 2004
Джакарта Індонезія Індонезія 30 травня 2005
Сучжоу Китай Китай 14 червня 2005
Ліма Перу Перу 14 жовтня 2005

[ред.] Райони і місцевості

[ред.] Історичні місцевості




[ред.] Територіально-адміністративний устрій

Територія міста поділена на 10 одиниць - адміністративних районів:

Район Населення Площа
Правий берег Дніпра:
Голосіївський район 213 тис. 5,6 тис. га
Печерський район 131 тис. 1,96 тис. га1
Подільський район 182 тис. 3,4 тис. га
Оболонський район 308 тис. 11 тис. га
Святошинський район 320 тис. 10,1 тис. га
Солом'янський район 305 тис. 4 тис. га
Шевченківський район 234 тис. 2,7 тис. га
Лівий берег Дніпра:
Дарницький район 244 тис. 13,3 тис.га
Деснянський район 342 тис. 14,8
Дніпровський район 334 тис. 6,67

Дані подані згідно Офіційного порталу Київської міської влади
1 - в різних джерелах дані різняться від 1,9 тис. га до 3,7 тис га)

[ред.] Сучасність

[ред.] Туристичні пам'ятки

Пам`ятник Б.Хмельницькому
Пам`ятник Б.Хмельницькому

В Києві 27 музеїв, 25 театрів та театрів-студій (зокрема, Національна опера України ім. Т.Г.Шевченка) Крім того, значна кількість архітектурних пам'яток:

[ред.] Населення

Згідно з офіційними даними, постійне населення Києва становить 2661 тис. осіб. Точних даних про реальну кількість мешканців (включно з приїжджими) немає, але за споживанням продуктів її оцінюють (в середньому) у 4 мільйони 130 тисяч осіб. Разом з навколишніми передмістями Київ утворює Київську агломерацію із сукупним населенням 5,2 млн. мешканців.

Окрім українців, які складають більшість населення (близько 83%), в Києві проживають представники близько 130 національностей. Серед них - росіяни - 337,300 (13.1%), євреї - 17,900 (0.7%), білоруси - 16,500 (0.6%), поляки - 6,900 (0.3%), вірмени - 4,900 (0.2%), азербайджанці - 2,600 (0.1%), татари - 2,500 (0.1%), грузини - 2,400 (0.1%), молдовани - 1,900 (0.1%). Проте локалізації меншин у мікрорайонах не відбувається.[4]

Жителі Києва називають себе кия́нами. В такій формі політонім вживається з князівських часів, що відображено в Повісті временних літ ("Святополкъ же сЂде в Кие†по отци своемь, и созва Кыяны") та Руській Правді ("Микыфоръ Кыянинъ").

За мовною ознакою, в 2002 р. 67% киян вважали рідною мовою українську, проте лише 18% спілкуються винятково українською, в той час як 48% спілкуються винятково російською та 34% спілкуються обома мовами в залежності від обставин. [5]

За релігійною ознакою, в 2006 році 64% мешканців Києва назвали себе віруючими. Основну масу віруючих жителів Києва становлять православні, які є парафіянами Київського (67% віруючих) або Московського (18%) Патріархату. Порівняно невелика частина віруючих або відноситься до яких-небудь інших конфесій (3%), або взагалі утрудняється ідентифікувати себе з якоюсь певною конфесією (12%)[6].

[ред.] Культура і мистецтво

[ред.] Музика

Палац «Україна».
Палац «Україна».

Головними осередками сучасного музичного життя міста Києва є — Національна опера України, Національна філармонія України, Республіканський будинок органної та камерної музики, Київський державний театр оперети. Концерти академічної музики проходять також в Великому та малому залах Національної музичної академії ім. П.І.Чайковського, концертному залі Будинку звукозапису, Будинку вчених, Будинку вчителя, Будинку Актора, концертних естрадах Центрального і Хрещатого парків..

Концерти розважальної музики проходять у Палаці «Україна», Палаці Спорту, Жовтневому Палаці, Українському домі, ДК КПІ, Центральному домі художника, концертному зал FreeДом та інших залах[7].. В теплу пору року концерти та фестивалі української етно- та рок-музики проходять також на Співочому полі.. Популярними музичними осередками міста є також «Джаз Клуб» та клуб "Бабуїн" .

Періодично в Києві проводяться музичні фестивалі, зокрема: академічної музики — КиївМузикФест, Форум музики молодих, Музичні прем'єри сезону, фестиваль фортепіанної музики «Володимир Крайнєв запрошує», фестиваль хорової музики Золотоверхий Київ; а також фестивалі естрадної музики — Червона Рута, Країна мрій та інші . Визначною музичною подією 2005 року стало проведення у Києві пісенного конкурсу «Євробачення».

Невід'ємною частиною музичного життя столиці є періодичні музичні конкурси: піаністів — пам'яті В.Горовиця, диригентів — ім. С.Турчака, хорових колективів — ім. М.Леонтовича, вокалістів — ім. Соломії Крушельницької, бандуристів — ім. Гната Хоткевича, а також багатопрофільний конкурс імені М.Лисенка.

У Києві працювали такі видатні музиканти, як Микола Лисенко, Олександр Кошиць, Микола Леонтович, Яків Степовий, Кирило Стеценко, Рейнольд Глієр, Болеслав Яворський, Левко Ревуцький, Борис Лятошинський, Григорій Верьовка, Борис Гмиря, Степан Турчак, Іван Карабиць, Володимир Симоненко. Cеред сучасних композиторів - Валентин Сильвестров та Євген Станкович.



[ред.] Освіта та наука

Починаючи з 9 ст. Київ був важливим центром інтелектуального процесу в Східній Європі

Починаючи з кінця XVII ст., Києво-Могилянська академія підготувала багато видатних вчених

І сьогодні Київ - найбільший в Україні науковий центр. Тут є 18 вузів:

а також численні установи Національної академії наук України (НАНУ).

[ред.] Промисловість

Один з найбільших індустріальних центрів України

[ред.] Транспорт

Топографічна карта Києва і околиць 2-га більша мапа.
Топографічна карта Києва і околиць 2-га більша мапа.

Київ є значним транспортним вузлом України. До числа транспортних магістралей міста Києва відносяться автотранспортні магістралі, залізничне сполучення та водні шляхи сполучення. Важливу роль у транспортному сполученні мають мости через р. Дніпро, а у внутрішньоміських пасажирських перевезеннях - метро. Розвинена також тролейбусна і трамвайні мережі, працює фунікулер.


[ред.] Аеропорти

Київ обслуговують міжнародні аеропорти "Бориспіль", розташований у 29 км на схід від Києва та "Жуляни", на південно-західній околиці міста.

[ред.] Залізниця

Залізничний вокзал "Київ-пасажирський"
Залізничний вокзал "Київ-пасажирський"

Київ - потужний залізничний вузол. В Києві розташовано головне управління Південно-Західної залізниці. Центральним залізничним вокзалом Києва є станція Київ-Пасажирський.

Залізничні маршрути розходяться від Києва у п'яти магістральних напрямках: фастівському (південний захід), коростеньскому (північний захід), ніжинському (північний схід), гребінковському (південний схід) та миронівському (південь, одноколійна). Також по Києву проходить т.зв. "Північне Кільце", що проходить від ст. Київ-Волинський і ст. Святошин через ст. Київ-Петрівка та Київ-Дніпровський до ст. Дарниця. Всі магістральні залізниці електрифіковані. Крім магістральних, існує гілка від ст. Зеніт до Вишгороду та місцеві залізничні колії промислового призначення.

В перспективі планується організація кільцевої лінії міських електричок, що з'єднають радіуси метрополітену.

[ред.] Річковий транспорт

Швидкісний теплохід "Хвиля" біля київського причалу
Швидкісний теплохід "Хвиля" біля київського причалу

Київський річковий порт був заснований в липні 1897 року по завершенню будівництва Київської гавані. Причали порту тягнуться від Поштової площі до ст.метро "Дніпро" В радянські часи по Дніпру регулярно виконувались як вантажні перевозки, так і пасажирські рейси приміського та дальнього сполучення. В сучасності рейси по Дніпру вважаються нерентабельними - виконуються в основному прогулянкові й туристичні. Фарватер Дніпра використається також для транспортування великих вантажів.

[ред.] Метро

Детальніші відомості з цієї теми Ви можете знайти в статті Київське метро.

В Києві значно розвинута система метрополітену. З 1960 року побудовано 3 лінії загальною довжиною понад 60 км, що мають 45 станцій, які обслуговують приблизно 1,7 млн. пасажирів щодня. Багато станцій метрополітену є пам'ятниками історії та культури. Сьогодні станції метро вщент заклеєні рекламою. На даний час проводиться спорудження четвертої та проектування п'ятої лінії метро.

[ред.] Трамвай

Трамвай марки Т3СУ-5848 у Києві
Трамвай марки Т3СУ-5848 у Києві
Київський фунікулер
Київський фунікулер

Київ був першим містом Російської імперії та одним із перших в Європі, в якому було відкрито рух трамваїв. Перший трамвай було запущено в червні 1892 р. на лінії 1,5 км по Олександрівському узвозу (тепер — Володимирський узвіз). В 1948 р. в Києві стала до ладу перша в СРСР лінія швидкісного трамваю від площі Перемоги до житлового масиву Південна Борщагівка.

В 1990 рік став кульмінаційним у розвитку трамвайної мережі - загальна протяжність колій становила 275,9 км, виробнича база налічувала 904 пасажирських трамвайних вагони, річний об'єм перевозок сягав 438 млн. З середини 1990-х років трамвайне господарство поступово занепадає, на 2005 рік відповідні показники зменшились до 258,3 км та 509 трамвайних вагонів, річний об'єм перевозок склав близько 175,6 млн[8]. Після реконструкції мосту Патона в 2005 році трамвайна мережа міста була розірвана на дві відокремлені частини - лівобережну та правобережну.

[ред.] Фунікулер

Детальніші відомості з цієї теми Ви можете знайти в статті Київський фунікулер.

Фунікулер, або «Михайлівський електричний канатний підйом», був споруджений з ініціативи і коштом товариства Київської міської залізниці як ефективний спосіб скорочення шляху з Верхнього міста на Поділ та у зворотному напрямку. Введено в дію в травні 1905 р. Довжина шляху склала 193 м. Зазнавав реконструкцій у 1928 (був подовжений на 38 м), 1958 та 1984 роках.

[ред.] Тролейбус

Тролейбус марки "Śkoda" у Києві. Див. також Фотогалерею.
Тролейбус марки "Śkoda" у Києві.
Див. також Фотогалерею.

Роботи по організації тролейбусного руху в Києві були розпочаті у 1934 р. з поверненням Києву статусу столиці. Першою тролейбусною трасою стала вул. Червоноармійська (зараз В. Васильківська). В повоєнний час тролейбусне господарство Києва постійно розвивається.

З 1991 року на тролейбусних маршрутах Києва курсують тролейбуси вітчизняного виробництва, зокрема Київського завод електротранспорту (вироблялись в 1991-94), київського авіазаводу, ВО "Південмаш" (м. Дніпропетровськ) та Львівського автомобільного заводу.[9]

На 2000 р. в Києві діяло 35 тролейбусних маршрути. Довжина мережі досягла 324,9 км, парк складає 640 машин, з яких 24% — замортизовані. В травні 2006 р. кількість тролейбусних маршрутів у Києві досягла 44. Працює 4 тролейбусних депо.

[ред.] Мости через Дніпро

Московський міст
Московський міст

Перший капітальний міст через Дніпро був споруджений в 1853 році — так званий Ланцюговий міст. В 1870 році було розпочато будівництва металевого залізничного моста під керівництвом військового інженера А. Е. Струве, другий залізничний міст — Петрівський — споруджений в 1929 році. У районі нинішнього моста Патона існував також т.зв. Наводницький міст понтонної конструкції, що дав назву вулицям Старонаводницькій і Новонаводницькій. Під час Великої Вітчизняної Війни всі мости через р. Дніпро були зруйновані. Після звільнення Києва (6.11.1943) були споруджені тимчасові дерев'яні мости.

Сьогодні береги Дніпра з'єднують 7 мостів, з них 4 автомобільні - Московський, міст метро, міст Патона та Південний, два залізничних - Дарницький та Петрівський, а також пішохідний міст.

Commons
ВікіМедія має мультимедійні дані за темою:

[ред.] Ресурси Інтернет

[ред.] Джерела інформації

  1. М.О. Рибаков "Невідомі та маловідомі сторінки історії Києва", "Кий", 1997
  2. История Киева, в 3 т., 4-х книгах, Киев, "Наукова думка", 1982
  1. Цю статистичну оцінку наведено в статті на веб-порталі Київської Міської Державної Адміністрації [1]
  2. Офіційні дані на 1 сiчня 2007 року
  3. Існують спостереження абсолютного мінімуму в 2006 році [2]
  4. Згідно матеріалів англійської вікіпедії
  5. За інформацією мультимедійного видання "Київ історична енциклопедія. 1917-2000. Видання перше".
  6. За інформацією Research & Branding Group
  7. див. концертні зали Києва(рос.)
  8. Джерело - За что Омельченко так не любил первый трамвай в Украине?
  9. Див. також Економічний Часопис-XXI №4'2004


Райони Києва

ГолосіївськийДарницькийДеснянськийДніпровськийОболонськийПечерськийПодільськийСвятошинськийСолом'янськийШевченківський



Герб Києва Голови міської влади Києва Прапор Києва

Герб Речі Посполитої Литовсько-польська доба: Яцько Балика | Федір Ходика-Кобизевич | Андрій Ходика-Кобизевич

Прапор Російської імперії у 1914—1917 рр. Російська імперія: Федір Тадрина | Ждан Тадрина | Ян Биковський | Федір Биковський | Георгій Рибальський | Пилип Лакерда | Григорій Киселівський | Парфентій Дегтерєв | Іван Ходунов | Федір Войтенко | Павло Демідов Сан-Донато | Густав Ейсман | Павло Демідов Сан-Донато | Микола Ренненкампф | Густав Ейсман | Іван Толлі | Степан Сольський | Василь Проценко | Іполит Дьяков | Федір Бурчак

Прапор Української Держави Українська Держава: Євген Рябцов | Іполит Дьяков

Прапор Української Радянської Соціалістичної Республіки УРСР: Ян Гамарник | Григорій Гринько | Пантелеймон Свистун | Юрій Войцехівський | Іван Воробйов | Василь Биструнов | Рафаїл Петрушанський | Павло Христич | Микола Пашко | Іван Шевцов

Прапор Третього Рейху Райхскомісаріат Україна: Олександр Оглоблин | Володимир Багазій | Леонтій Форостівський

Прапор Української Радянської Соціалістичної Республіки УРСР: Леонід Лебідь | Федір Мокієнко | Федір Чеботарьов | Олексій Давидов | Михайло Бурка | Володимир Гусєв | Валентин Згурський | Микола Лаврухін

Прапор України Незалежна Україна: Григорій Малишевський | Олександр Мосіюк | Іван Данкевич | Іван Салій | Леонід Косаківський | Олександр Омельченко | Леонід Черновецький


Україна

Автономна республіка: Крим
Міста державного значення: КиївСевастополь
Області: ВінницькаВолинськаДніпропетровськаДонецькаЖитомирськаЗакарпатськаЗапорізькаІвано-ФранківськаКиївськаКіровоградськаЛуганськаЛьвівськаМиколаївськаОдеськаПолтавськаРівненськаСумськаТернопільськаХарківськаХерсонськаХмельницькаЧеркаськаЧернівецькаЧернігівська