Карантанія
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Карантанія, Хорутанія (словен. Karantanija, Korotan), держава словенців в басейні річки Мура і верхів'ях річки Драва в 7—11 ст.
Слов'янські племена розселилися на східних схилах Альп і у верхній течії Мури, Драви і Сави після того як лангобарди покинули територію для завоювання Італії у 568 р. Вже під 595 р. в «Історії ломбардів» Павла Диякона згадується Слов'янська провінція (лат. provincia Sclaborum), яка вважається початком утворення держави предків сучасних словенців. Слов'янська населення цього регіону було під владою Аварського каганату. Однак у 622 р., скориставшись війною аварів з Візантією слов'яни підняли повстання, на чолі якого встав князь Само, який розгромив в 623 р. аварське військо, а 631 р. відбив набіг франків. Держава Само представляла по-суті союз слов'янських племен. Вже в 631 р. згадується Вендськая марка (лат. marca Vinedorum), яка, ймовірно, було автономне князівство хорутан (карантанців) у складі держави Само.
Карантанія стала самостійною після розпаду держави Само (658). Близько 745 р. потрапила у залежність від баварського герцога; у 788—820 васальне князівство Франкської держави; з 820 графство у складі Франкської держави, із якого Карантанія відійшла до Східне-Франкського королівства. У 976 імператор Оттон II з Карантанії й низки марок, у яких переважало слов'янське населення (Карантанська, Подравська та інших), створив герцогство «Велика Карантания», яке спочатку 11 ст. розпалася на цілий ряд феодальних володінь: Каринтію, Крайну, Каринтійську марку (надалі Штирія) та інших.
Назва Карантанія або Хорутанія (старо-словен. Korotan), можливо, походить від слов'янського кореня gora (гора) і индо-европейського stan (будинок, країна). З іншого боку назва древнього кельтського племені, що мешкав у цьому регіоні, — карнів (лат. carni) — мабуть, перегукується з кельтско-иллирийскому словом carn (скеля). У кожному разі назва Карантанія характеризує гірський характер земель, населених предками словенців.