Академія будівництва і архітектури Української РСР

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Академія. будівництва і архітектури Української РСР (АБіА УРСР) — вища наукова установа республіки в галузі будівництва і архітектури.

Створена в Києві 1956 за постановою уряду УРСР від 29 листопада 1956 на базі Академії архітектури УРСР (засн. 1945 на базі укр. філіалу Академії архітектури СРСР, створеного 1944) та ряду галузевих н.-д. інститутів.

Зміст

[ред.] Проблематика досліджень

Основні завдання АБіА УРСР — визначення перспектив розвитку будівельної науки, координація н.-д. діяльності в галузі будівництва і архітектури в республіці, проведення наукової роботи та впровадження рззультатів її в практику будівництва, підготовка наукових кадрів.

[ред.] Склад і структура

До складу АБіА УРСР входять н.-д. інститути: в Києві —

  • містобудівництва;
  • архітектури споруд;
  • будівельних конструкцій;
  • організації і механізації будівельного виробництва;
  • економіки будівництва;
  • будівельних матеріалів і виробів;
  • механічної обробки деревини;
  • санітарної техніки;
  • теорії та історії архітектури і будівельної техніки;
  • експериментального проектування;
  • технічної інформації та впровадження передового досвіду в будівництво;

в Харкові —

  • промислового будівництва;
  • водопостачання, каналізації, гідротехнічних споруд та інженерної гідрогеології;

в Сталіно — надшахтного будівництва

[ред.] Філіали

Філіали інститутів — у Харкові, Львові, Сімферополі, Дніпропетровську, Запоріжжі, Луганську, Кривому Розі.

[ред.] Лабораторії

Н.-д. лабораторії — у Дніпродзержинську, Ворошиловську, Жданові, Лисичанську, Єнакієві, Макіївці, Станіславі.

У Києві — експериментальна база для розробки технології виробництва будівельних матеріалів з синтетичних смол з майстернею та експериментальні заводи залізобетонних і керамічних виробів.

[ред.] Наукове забезпечення

При АБіА УРСР є наукова бібліотека (бл. 1 млн. тт.), Музей архітектури, Держ. архітектурно-істор. заповідник «Софійський музей».

В період між зборами дійсн. членів діяльністю Академії керує Президія на чолі з президентом.

У 1956—59 президент — А. М. Комар (н. 1909— п. 1959).

На 1 січня 1959 в АБіА УРСР — 1 почесн. член, 18 дійсн. членів і 13 членів-кореспондентів.

[ред.] Видання

З 1958 у Києві щоквартально видається «Вісник Академії будівництва і архітектури УРСР».

[ред.] Література

Зображення:View-refresh.svg Джерела, використані для підготовки цієї статті, можуть містити застарілі, неактуальні дані тощо, або такі, які можуть бути поповнені найсвіжішими.

Ви можете допомогти виправити статтю або безпосереднім редагуванням, або помістивши Ваші зауваження на сторінку обговорення.