Антонович Максим Олексійович
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Макси́м Олексі́йович Антоно́вич (30 квітня 1835, Білопілля — †листопад 1918) — вітчизняний філософ-матеріаліст, демократ, просвітитель, літературний критик і природознавець.
Н. в м. Білопіллі Харк. губ. Закінчивши Харк. духовну семінарію і Петербурзьку духовну академію, А. відмовився від духовного сану і виступав на боці революц. демократії як войовничий матеріаліст-атеїст, як палкий пропагандист природничо-наук. знань і прихильник селянської революції. В працях «Два типи сучасних філософів», «Про геґелівську філософію», «Сучасна філософія» та ін. А. рішуче викривав монархічно-ліберальну ідеологію, виступав проти ідеалізму і релігії. Він гнівно плямував реліг.-містичну філософію реакц. професорів Київ. університету (Гогоцького та ін.) і Київ. духовної академії (Юркевича та ін.).
З 1859 працював в «Современнике».
В галузі літ. критики А. відстоював ідеї критич. реалізму Чернишевського і Добролюбова, гостро критикував реакц. ідеалістичну теорію «чистого мистецтва».
Як природознавець Антонович відомий оригінальними дослідженнями геол. будови Прибалтики і Фінляндії, працями «Льодовикова гіпотеза і льодовикові явища в Фінляндії і в Повенецькому повіті» (1876), «Чарлз Дарвін і його теорія» (1896) та ін. Чернишевський, Добролюбов, Плеханов високо цінували діяльність А., яка зміцнювала матеріалістичну традицію у вітчизн. філософії, природознавстві та естетиці.
[ред.] Праці
- «Два типи сучасних філософів»,
- «Про геґелівську філософію»,
- «Сучасна філософія»
- «Льодовикова гіпотеза і льодовикові явища в Фінляндії і в Повенецькому повіті» (1876);
- «Чарлз Дарвін і його теорія» (1896)