Кульчицька Олена Львівна
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Кульчицька Олена (1877 - 1967) - графік, маляр.
Олена Львівна Кульчицька народилася 15 вересня 1877 року в місті Бережанах, у родині юриста. На розвиток її мистецького обдарування мали вплив уроки батька, який сам цікавився живописом, мальовнича природа рідного краю, пам’ятники архітектури, поетика народних пісень, казок, переказів. Першим учителем став інспектор середніх шкіл Стефанович. Згодом Олена вступає до Львівської студії художників реалістичного напрямку. В 1907 році вона закінчує Академію мистецтв у Відні.
В 1909 році Олена Кульчицька вперше виставила свої роботи у Львові. Успіх був незвичайний. Вона творила своєрідний літопис народного життя. Такими є живописні твори: жанрові композиції "Жнива", "Діти зі свічками", портрети "На прощу", численні пейзажі, натюрморти. Знаменною віхою в житті молодого митця був 1912 рік, коли вона вперше взяла участь у Київській українській художній виставці.
Офорти "При лямпі", "Біля криниці", дереворити "Довбуш", "Зима", цикл "Історія княжих часів", численні ліногравюри, серед них знаменитий цикл "Українські письменники" значно наблизили наше малярство до Європи.
З 1945 по 1954 роки Олена Кульчицька викладала графіку у Львівському поліграфічному інституті, професором якого стала в 1948 році.
Велику мистецьку й наукову вартість мають її альбоми акварелей "Народна архітектура західних областей України" та "Народний одяг західних областей України". Оформлення Олени Кульчицької увійшли до золотого фонду української книжкової ілюстрації ("Слово о полку Ігоревім", "Тіні забутих предків", "Лис Микита"). Вона була піонером мистецького оздоблення дитячої книжки на західноукраїнських землях.
Багато сил художниця віддала килимарству. Вона створила неповторні перлини з емалі, бронзи, майоліки. У своїх творах вона відтворювала дух народу так, як сама його відчувала.
У 1967 році Олена Кульчицька стала лауреатом Державної премії УРСР ім. Т.Г. Шевченка. Її твори з незмінним успіхом експонувалися в багатьох містах світу.
Померла Олена Кульчицька 8 березня 1967 року у Львові.
[ред.] Література
- Кульчицька О.Л. "Джерело творчої наснаги" //Живі традиції. – К., 1985. – С.111-114. – (Укр. художники про себе і свою творчість).
- Дзядик О. Незабутня: Спогад про художницю //Тернопілля’97: Регіон. річник. – Тернопіль, 1997. – С.424-426.
- Блюміна І. Довгий тернистий, але плідний шлях //Наш час. – 1997. – 12 груд.
- Брицька Г. Чарівний світ жінок-митців //Бережанське віче. – 1997. – 27 верес.
- Голод І. Три ювілеї Олени Кульчицької //Тиждень. – 1997. – 12-18 верес.
- Деркач М. Володарка скарбів //Вісті Придністров’я. – 1997. – 19 верес.
- Кутиський М. Некрополь України //Дніпро. – 1997. - №1-2. – С.175.
- Мадонова Г. Проти бурі //Армія України. – 1997. – 13 верес.
- Мандибура М. Стежини творчості //Дзвін. – 1997. - №11-12. – С.148-152.
- Семчишин О. Традиції і час //Народне мистецтво. – 1999. - №3-4. – С.58.
- Симчич М. За традиціями Олени Кульчицької//Українське слово. – 1997. – 17 квіт.
- Кульчицька Олена Львівна (15.ІХ.1877-8.ІІІ.1967) //УРЕ. – 2-е вид. – К., 1981. – Т.6. – С.13.
- Кульчицька Олена Львівна (15.ІХ.1877-8.ІІІ.1967) //Митці України: Енцикл. довід. – К., 1992. – С.342.