Антонович Максим Олексійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Макси́м Олексі́йович Антоно́вич (30 квітня 1835, Білопілля — †листопад 1918) — вітчизняний філософ-матеріаліст, демократ, просвітитель, літературний критик і природознавець.

Н. в м. Білопіллі Харк. губ. Закінчивши Харк. духовну семінарію і Петербурзьку духовну академію, А. відмовився від духовного сану і виступав на боці революц. демократії як войовничий матеріаліст-атеїст, як палкий пропагандист природничо-наук. знань і прихильник селянської революції. В працях «Два типи сучасних філософів», «Про геґелівську філософію», «Сучасна філософія» та ін. А. рішуче викривав монархічно-ліберальну ідеологію, виступав проти ідеалізму і релігії. Він гнівно плямував реліг.-містичну філософію реакц. професорів Київ. університету (Гогоцького та ін.) і Київ. духовної академії (Юркевича та ін.).

З 1859 працював в «Современнике».

В галузі літ. критики А. відстоював ідеї критич. реалізму Чернишевського і Добролюбова, гостро критикував реакц. ідеалістичну теорію «чистого мистецтва».

Як природознавець Антонович відомий оригінальними дослідженнями геол. будови Прибалтики і Фінляндії, працями «Льодовикова гіпотеза і льодовикові явища в Фінляндії і в Повенецькому повіті» (1876), «Чарлз Дарвін і його теорія» (1896) та ін. Чернишевський, Добролюбов, Плеханов високо цінували діяльність А., яка зміцнювала матеріалістичну традицію у вітчизн. філософії, природознавстві та естетиці.

[ред.] Праці

  • «Два типи сучасних філософів»,
  • «Про геґелівську філософію»,
  • «Сучасна філософія»
  • «Льодовикова гіпотеза і льодовикові явища в Фінляндії і в Повенецькому повіті» (1876);
  • «Чарлз Дарвін і його теорія» (1896)