Дяченко Петро
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Петро́ Дяче́нко (30 січня 1895, Березова Лука)—
Народився 30 січня 1895 року в с. Березова Лука, Полтавської обл. Після закінчення середньої школи вступив до російської царської армії. Після закінчення військової школи, в 1917 році вступив до Армії УНР. Пробув там до кінця кампанії.
Лицар Ордену Залізного Хреста. Був командиром полку Чорних Запорожців(«чорношличників»). Служив в польський армії майором.
В роки 2-ї Світової війни — у штабі УПА Поліської Січі Бульби-Боровця. Потім командир українського легіону, протипанцерної бригади «Вільна Україна» в складі Вермахту, 2-ої дивізії Української Національної Армії наприкінці війни. Надавав допомогу УПА, зокрема німецькими документами, зброєю, тощо.
Уряд УНР в екзилі надав йому рангу генерала-хорунжого.
Виїхав на еміграцію до США. Вмер 22 квітня 1965 року. Похован на українському правослваному цвінтарі в Баунд Бруку, штат Нью-Джерсі, США.
[ред.] Джерела
- Тарас Бульба-Боровець «Армія без держави», «Волинь» Вінніпег 1981 Канада
- |Іван Буртик «Тернистий шлях 2-ї Дивизії УНА», Нью-Йорк 1991