Білячі
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Білячі | ||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
![]() |
||||||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||||||
|
||||||||||||||
|
Біля́чі (Sciuridae) — родина ряду гризунів. Об'єднує білок, ховрахів, бабаків, бурундуків і земляних білок.
Білячі дуже поширені; нема їх лише в Австралії, на Мадагаскарі, в Новій Гвінеї та на островах Тихого океану. В Україні білячі представлені білкою звичайною, сірим, плямистим і європейським ховрахами та бабаком. Білка, бурундук і бабак — хутрові звірі.
На хутро використовують і шкурки ховрахів.
Деякі представники білячих є носіями збудників небезпечних хвороб (чума та ін.).
Викопні представники білячих відомі з верхнього еоцену.
![]() |
Це незавершена стаття з теріології (ссавцезнавства). Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |