Алмазів Олекса Дмитрович
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Алмазів Олекса Дмитрович (6 січня 1886, м. Херсон — 13 грудня 1936, м. Луцьк) — військовий і громадський діяч, командир Окремої гірської батареї Гайдамацького коша Слобідської України (1918), Окремої гірської батареї Запорізького полку кінних гайдамаків ім. кошового отамана Костя Гордієнка (1918), Окремого кінно-гірського гарматного дивізіону Армії УНР (8.12.1918), Окремого кінно-гірського гарматного дивізіону 16-го загону (1919), військове звання — генерал-хорунжий Армії УНР.
В українській армії — від 1 січня 1918 року. Учасник боїв за Київ у січні 1918 р., біля Гребінки, за Лубни, Хорол, Полтаву, Харків, Кременчук. Учасник визвольного походу Петра Болбочана на Крим (у складі полку імені Костя Гордієнка). Під час гетьманщини охороняв кордон у районі ст. Сватове — Білокуракіне — Старобільська. 1919 року брав участь в успішному наступі Армії УНР із району Деражні на Вапнярку, в боях за Кам'янець-Подільський, Шатаву, Дунаївці, Проскурів, Летичів, Вінницю, Київ, в тому числі і проти Добровольчої армії. Учасник Першого зимового походу. 1920 року брав участь у боях за Могилів, Ушицю, Дунаївці, Копичинці, Галич, Проскурів та інші міста. Частина Олекси Алмазова практично не знала поразок.
Могила Олекси Алмазова збереглася. Вже в роки незалежності нащадки спорудили на ній пам'ятник.