Абель Нільс Генрік

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Нільс Генріх Абель (5 серпня 1802 - 6 квітня 1829) - норвезький математик. Довів нерозв'язність в радикалах загальних, алгебраїчних рівнянь 5-го і вищих степенів (1824). Знайшов функції, що не інтегруються за допомогою елементарних функцій; це привело Абеля до відкриття еліптичних і гіпереліптичних функцій. Дослідив інтеграли, названі на його честь абелевими. Інші важливі праці Абеля відносяться до теорії рядів.

У Королівському парку в Осло стоїть скульптура казкового юнака, над двома переможеними чудовиськами; по цоколю йде напис "ABEL". Що ж символізують чудовиська? Перше чудовисько символізує алгебраїчне рівняння 5-ї степені. Ще в останніх класах школи Абелю здалося, що він знайшов формулу для їх розв’язку, подібну до існуючих для рівнянь до 4-ї степені. Ніхто у провінційній Норвегії не зміг перевірити доведення. Але пізніше Абель сам знайшов в себе помилку, він уже знав, що коренів немажливо виразити в радикалах. Тоді Абель не знав, що італійський математик П. Руффіні опублікував доведення цього твердження.

На той час Абель був студентом університету Осло (тоді Христіанії). Він був абсолютно позбавлений засобів існування, і сапочатку стипендію йому виплачували професори з власних коштів. Потім він одержав державну стипендію, яка дозволила йому провести два роки за кордоном. У Норвегії були люди, котрі розуміли талановитість Абеля, але не було таких, хто міг 6и зрозуміти його роботи. Будучи в Німеччині Абель так і не наважився відвідати К. Гауса.

У Франції Абель з інтересом збирає математичні новини, користується кожною можливістю побачити П. Лапласа чи А. Лежандра, C. Пуасона (Poisson) чи О. Коші, але серйозних наукових контактів з великими математиками встановити не вдалося. Поданий в академію «Мемуар про один дуже загальний клас трансцендентних функцій» не було розглянуто, рукопис Абеля було виявлено лише через сто років. (У скульптурі цю роботу підкреслювало друге повалене чудовисько), в цій праці йшлося про розгляд певного класу функцій, які пізніше отримали назву еліптичних і зіграли принципову роль в розвитку математичного аналізу. Абель не знав, що 30 років тому цих питаннях далеко просунувся Гаус, але нічого не опублікував.

У 1827 р. Абель повертається на батьківщину, і там з'ясовується, що для нього немає роботи. Він отримав тимчасову роботу замість професора, що поїхав в тривалу експедицію до Сибіру. Борги стають його постійними супутниками, але працездатність Абеля не зменшується. Він продовжує розвивати теорію еліптичних функцій, наближується до розуміння того, які рівняння розв'язуються в радикалах. Несподівано з'являється суперник - К. Г. Якобі, який був на два роки молодший Абеля. Якобі публікує чудові результати в галузі, яку Абель вважав своєї власністю. І Абель працює ще інтенсивніше і нарешті повідомляє: «Я нокаутував Якобі».

Коли до робіт Абеля прийшло визнання, математики стали піклуватися про його долю. Французькі академіки-математики звертаються до шведського короля, що правив Норвегією, з проханням сприяти Абелю. Тим часом у Абеля швидко прогресує туберкульоз, і 6 квітня 1829 р. він помер.

[ред.] Джерела