Міксобактерії
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Міксобактерії | ||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|
![]() |
||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||
|
||||||||
|
||||||||
|
Міксобактерії (Myxobacteria) — ряд бактерій, які живуть переважно в ґрунті. Міксобактерії мають дуже великі геноми порівняно з іншими бактеріями, досягаючи 9-10 мільйонів пар нуклеотидів. Міксобактерія Polyangium cellulosum має найбільший відомий (на 2003 рік) бактеріальний геном, в 12,2 мільйони пар нуклеотидів. Міксобактерії відносіться до типу протеобактерій (Proteobacteria), великої групи грам-негативних бактерій. Найбільш вивчаємий член цієї групи — міксобактерія Myxococcus xanthus, так популярна завдяки простоті вирощування в лабораторних умовах.
Міксобактерії активно рухаються за допомогою ковзання, яке включає в себе два незалежні механізми: A-рух (від англ. adventurous) та S-рух (від англ. social). A-рух дозволяє кодній бактерії пересуватися ізольовано від інших бактерій та потребує виділення слизу, хоча його точний механізм ще не відомий. S-рух ефективно використовується для пересування в великих групах, та потребує використання ворсинок IV типу. При цьому методі руху ворсинки протягаються з одного полюса бактерії, зв'язуються з підкладкою чи іншою бактерією, та втягуються назад.
Міксобактерії питаються за рахунок полювання на інших бактерій. Вони звичайно подорожують в великих групах, складених з багатьох бактерій, що утримуються разом міжклітинними молекулярними сигналами та ворсинками. Така висока концентрація бактерій необхідна щоб забезпечити високу концентрацію позаклітинних ферментів, для того, щоб вбивати та переварювати здобич. Міксобактерії виробляють та виділяють цілий ряд хімічних речовин корисних для біомедичної промисловості, наприклад деякі антибіотики.
[ред.] Життєвий цикл
Коли їжи не вистачає, міксобактерії створюють фруктові тіла, складені з сотень тисяч бактерій, де вони перетворюються на мікроспори, стосовні витримувати періоди засухи та інших несприятливих умов. Цей процес контролююється багатьма хімічними сигналами, які вони виділяють. Ці фруктові тіла можуть придбати різні форми і кольори, залежно від різновиду міксобактерій. Коли умова становляться більш сприятливими, ці спори перетворюються назад на паличковидних бактерій, які з одного фруктового тіла можуть вже сформувати велику групу, здатну для мисливства. Подібні життєві цикли розвинути серед певних амеб.
[ред.] Посилання
Reichenbach H (2001). «Myxobacteria, producers of novel bioactive substances». J Ind Microbiol Biotechnol 27 (3): 149-56.
M Dworkin and D Kaiser (eds) (1993) Myxobacteria II. American Society for Microbiology.
[ред.] Лабораторії, що вивчають міксобактерій
Лабораторія Кайзера (Dale Kaiser), Стенфордський університет, Каліфорнія
Лабораторія Зінгера (Mitch Singer), Університет Каліфорнії, Девіс
Лабораторія Велча (Roy Welch), Університет Сіракуз, Нью-Йорк
Лабораторія Каплан (Heidi Kaplan), Університет Техасу, Хьюстон
Лабораторія Зогард-Андерсен (Lotte Søgaard-Andersen), Інститут імені Макса Планка, Марбург, Німеччина
Лабораторія Ші (Wenyuan Shi), Університет Каліфорнії, Лос-Анджелес
Лабораторія Зусмана (David Zusman), Університет Каліфорнії, Берклі