Білецький Олександр Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Олекса́ндр Іва́нович Біле́цький (21 жовтня (2 листопада) 1884, Казань2 серпня 1961, Київ) — український літературознавець.

Зміст

[ред.] Біографія

Народився в сім'ї агронома. Вчився спочатку в одній із казанських гімназій, а після переїзду батьків до Харкова — в харківській третій гімназії, яку закінчив 1902.

1907 закінчив історико-філологічний факультет Харківського університету. Викладав у харківських гімназіях і в реальному училищі, одночасно вчився в аспірантурі. 1909—1912 жив у Санкт-Петербурзі, де готувався до складання магістерських іспитів.

Від 1912 — приват-доцент Харківського університету (кафедра російської мови та літератури). Викладав у Київському університеті та ін. вищих навчальних закладах.

1918 захистив магістерську дисертацію «Епізод з історії російського романтизму.

Читав лекції також у Київському університеті, інших вищих навчальних закладах.

Від 1926 співпрацював з Інститутом літератури імені Тараса Шевченка АН УРСР.

1937 Білецькому надано — без захисту дисертації, за сукупністю праць — учений ступінь доктора філологічних наук. 1939 його обрано академіком АН УРСР, 1946 — членом-кореспондентом АН СРСР, 1958 — дійсним її членом.

1939—1941, від 1944 до кінця життя — директор Інституту літератури імені Тараса Шевченка АН УРСР, очолював комітет українських славістів.

1946—1948 — віце-президент Академії наук УРСР (кандидатуру Білецького на цю посаду запропонував Павло Тичина).

1957—1961 — головний редактор журналу «Радянське літературознавство» (нині «Слово і час»).

1961 — помер у Києві. На смерть Білецького Павло Тичини написав поему «Срібної ночі».

1986 — Республіканську премію в галузі літературно-художньої творчості названо іменем Білецького.

[ред.] Творчість

1923 опублікував працю «Старовинний театр в Росії», що містила широкі висновки-узагальнення.

1924 здійснив перший в українському літературознавстві синтетичний огляд літературного процесу в статті «Двадцять років нової української лірики».

1925 у статті «Проза взагалі і наша проза 1925 р.» ознайомив читачів з творчістю Петра Панча, Олександра Копиленка, Юрія Яновського, Івана Сенченка.

Низку статей Білецького присвячено розгляду української літератури в контексті розвитку світової літератури:

  • «Шевченко і світова література» (1939),
  • «Світове значення творчості Шевченка» (1951),
  • «Світове значення творчості І. Франка» (1956),
  • «Українська література серед інших літератур світу» (1958).

Білецькому належать праці з теорії художнього слова:

  • «В майстерні художника слова» (1923),
  • «До побудови теорії літературних стилів» (1931),
  • «Проблема синтезу в літературознавстві» (1940),
  • «Поетика драми» (1950).

Білецький є автором двох великих літературно-критичних нарисів:

а також цілого ряду розвідок присвячених життю та творчості українських (Тараса Шевченка, Івана Франка, Івана Котляревського, Григорія Квітки-Основ’яненка, Марка Вовчка та ін.) та російських (Федора Достоєвського, Миколи Лєскова, Олександра Пушкіна, Михайла Лермонтова, Миколи Некрасова, Олександра Островського, Льва Толстого, Антона Чехова та ін.) поетів та письменників.

Білецький досліджував спадщину Івана Вишенського, Григорія Сковороди та окремі літературні пам’ятки, зокрема «Слово о полку Ігоревім».

Білецький працював над складанням підручників, програм та хрестоматій для вищих та середніх навчальних закладів.

Вже після смерті Білецького вийшла його цікава розвідка «До питання про періодизацію історії дожовтневої української літератури» (1963), де було проаналізовано закономірності розвитку української літератури.

[ред.] Значення діяльності Білецького

Праці Білецького з історії української літератури, його теоретичні розвідки та біографічні нариси стали вагомим внеском у розвиток українського літературознавства. Він одним із перших проаналізував українську літературну традицію в рамках світових літературних процесів, визначив її місце серед інших літератур світу.

[ред.] Відзнаки

  • 1941 — заслужений діяч науки УРСР.

[ред.] Література

[ред.] Електронні джерела