Д'Азельо Массімо
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ма́ссімо д'Азе́льо (іт. Massimo D'Azeglio; Massimo Taparelli, marchese d'Azeglio, *22 грудня 1798 — †15 січня 1866) — італійський політ. діяч і письменник, один з ідеологів і лідерів правого крила італ. нац.-визвольного і об'єднавчого руху. Брав участь у боях проти австрійців [1848]; 1849 — 52 — прем'єр-мін. і мін. зак. справ П'ємонту. Відстоював ідею об'єднання Італії «зверху» під владою Савойської династії.
[ред.] Праці
Автор кількох істор. романів:
- «Етторе Ф'єрамоска» (1833),
- «Нікколо де-Лапі» (1841) та інших.