Бородавка-Неродич Яцько
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
БОРÓДАВКА-НЕРÓДИЧ Яцько (р.н.невід. - п.1621) – гетьман запорізького козацтва (хронологію див. Українські гетьмани). Обраний в кінці 1619 р. виписними і нереєстровими козаками, які повстали проти польсько-шляхетського гніту (див. Раставицька угода) і оволоділи Запорізькою Січчю, суперник П.Сагайдачного. За свідченням російських прикордонних воєвод, очолювані Б. козаки хотіли визволити Україну з-під влади шляхетської Польщі. Але підготовка турецько-татарських загарбників до вторгнення в Польщу і на Україну спонукала Б. укласти тимчасову угоду з верхівкою реєстрових козаків на чолі з П.Сагайдачним про спільну боротьбу проти агресорів. 15-17.VI.1621 р. в Сухій Діброві (урочище між Білою Церквою і Ржищевом) відбулася загальна рада реєстрового і нереєстрового козацтва, на якій вони прийняли пропозицію польського сейму взяти участь у війні проти турків. Рада доручила Б. командування 40-тисячним козацьким військом. Після ради козацьке військо на чолі з Б. вирушило в похід на Молдавію. Під час боїв проти турецько-татарських військ між Дністром і Прутом козаки дізналися, що польсько-шляхетський уряд веде переговори з Туреччиною про припинення війни. Тому, боячись зради з боку польсько-шляхетського командування, Б. не хотів з’єднувати козацькі загони з польсько-шляхетським військом, поки воно не переправиться через Дністр і не розпочне воєнні дії проти турецько-татарських військ. Лише після припинення переговорів та переходу польсько-шляхетського війська за Дністер Б. погодився вирушити з військом до Хотина (див. Хотинська війна). В серпні 1620 р., коли козаки готувалися виступити для з’єднання з польсько-шляхетським військом, у козацький табір під Могилів (нині Могилів-Подільський Вінницької обл.) прибув з Варшави П.Сагайдачний. На скликаній козацькій раді Сагайдачний повідомив про обіцяні королем українським козакам пільги (припинення релігійних утисків, збільшення платні тощо) за участь у війні проти Туреччини. Під час ради угодовська частина козацької старшини, використавши невдоволення козаків, викликане невдачами окремих загонів у боях проти турок, а також недостачею провіанту й фуражу, домоглася позбавлення Б. гетьманства та обрання гетьманом П.Сагайдачного. Закутого в кайдани, Б. невдовзі було страчено під Хотином. Українські літописці повідомляють, що козацька старшина скарала Б. також за напади козаків на панські маєтки.
ДЖЕРЕЛА:
1.Гайдай Л. Історія України в особах, термінах, назвах і поняттях.- Луцьк: Вежа, 2000.
2.Довідник з історії України.За ред. І.Підкови та Р.Шуста.- К.: Генеза, 1993.