Бурштин (смола)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Бурштин
Загальні відомості
Клас мінералу {{{Клас}}}
Хімічна формула C10H16O+(H2S
Ідентифікація
Твердість за шкалою Мооса 2 — 2,5
Блиск до матового
Прозорість {{{Прозорість}}}
Оптичні властивості кристалів
Подвійна рефракція {{{Подвійна рефракція}}}
Кут/Дисперсія оптичних осей {{{Дисперсія}}}
Інші властивості
Фазові переходи {{{Фазові переходи}}}
Хімічні властивості {{{Хімічні властивості}}}
Подібні мінерали {{{Подібні мінерали}}}
Радіоактивність {{{Радіоактивність}}}
Магнетизм {{{Магнетизм}}}
Особливі характеристики {{{Особливості}}}
Цей термін має також інші значення. Див. Бурштин


Буршти́н, Буршти́нова руда́, Боденштейн, Амбер (від нім. Bodenstein (рос. янтарь, англ. amber, karabe, saka(l), kahruba; нім. Bernstein m) — бурштин, янтар) — природна органічна сполука, щільна і в'язка (скам’яніла) викопна смола хвойних дерев.

Зміст

[ред.] Склад і властивості

Склад: С40Н64О4 (або C10H16O). Містить домішки сірки. Аморфний. Густина 1,05-1,10. Тв. 2-3. Колір жовтий, червоно-коричневий. Блиск смоляний. Зустрічається у вигляді зерен, жовен і пластин розміром від дек. мм до 50 см. Часто прозорий, колір переважно жовтий (сукциніт), оранжевий до вишнево-червоного (руменіт, бірміт), відомі восковий (“бастард") і молочно-білий (“кістяний") Б. Т-ра плавлення 250-300ОС, легко згоряє. Б. має органічне (рослинне) походження: смоли пер. хвойних дерев в процесі фосилізації зазнавали окиснення і полімеризації з утворенням абієтинової і інш. органіч. кислот, частково сукцинітової. На стадії катагенезу Б. ущільнюється і набуває більш темного забарвлення (руменіт, бірміт).

[ред.] З історії

У давнину цим каменем торгували фінікійці, поступав він із Скитії, де добували його по берегах річок. Був поширеним серед єгиптян, римлян та греків. У 13 ст. терторія Прусії підлягала мечоносцям, які мали монополію на бурштин. Хрестоносці, а згодом і пруські курфюрсти ввели «янтарну регалію», згідно якої весь добутий бурштин належало віддавати владї. У Прусії діяли спеціальні «бурштинові суди», які осуджували тих, хто дозволив привласнити собі шматок бурштину. Першу майстерню з виготовлення бурштину у Кеніґсберґу засновано наприкінці 15 ст. Тут виточували прегарні броші, скриньки, сережки, найрізноманітніші намиста. Найвищого рівня техніка обробки сягнула у 17-18 ст.ст. Від 70-х рр. 19 ст. бурштин починають добувати промисловим способом.

[ред.] Використання

Промислове значення мають г.ч. вторинні розсипні прибережно-морські родовища. Використовується як виробне каміння, кращі зразки - як дорогоцінне каміння. Хороший електроізоляційний матеріал.

[ред.] Розповсюдження

В Україні у відкладах палеогену та неогену є в Рівненській, Київській, Житомирській, Львівській та Харківській областях.

За кордоном відомі родов. Б. у Примор’ї, Італії, Польщі, М'янмі, Канаді, США, Домініканській Республіці, Мексиці.

[ред.] Інші назви

Амбер (рос. амбер, англ. amber, нім. Amber) – застаріла назва бурштину (янтарю).

Бірміт, бурміт (рос. бирмит, англ. birmite, нім. Birmit) — темно-бурий, червонуватий або жовтий різновид бурштину (янтарю).

дамштейн, делятиніт

[ред.] Розрізняють

  • бурштин апеннінський,
  • бурштин істрійський,
  • бурштин канадський,
  • бурштин мексиканський,
  • бурштин моравський,
  • бурштин сіцілійський,
  • бурштин швейцарський,
  • бурштин японський та інш.

[ред.] Література

Commons
ВікіМедія має мультимедійні дані за темою: