Мечников Ілля Ілліч

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Мечников Ілля Ілліч
Мечников Ілля Ілліч

Мечников Ілля Ілліч (15 травня 1845 р., с. Іванівка Харківської губернії - 15 липня 1916 р., Париж) - видатний український вчений, один з основоположників еволюційної ембріології, імунології та мікробіології.

Розробив теорії зародкових листків, походження багатоклітинних організмів.

Відкрив явище фагоцитозу, розробив фагоцитарну теорію імунітету (1883).

Навчався у 2-й Харківській гімназії та на відділенні природничих наук Харківського університету (закінчив 1864 року).

1864-1867 - працював у Гессені, Геттінгені та Мюнхені.

1867 - отримав ступінь магістра зоології.

Працював у Новоросійському (Одеса; 1867-1868; доцент зоології) та Петербурзькому (1868-1870) університетах.

1870-1882 - завідувач кафедри зоології та порівняльної анатомії Новоросійського університету (Одеса)

1886-1887 - завідував організованою ним (разом із Миколою Гамалією) першою в Російській імперії Одеською бактеріологічною станцією (нині Одеський науково-дослідний інститут вірусології та епідеміології).

1888-1916 - завідувач лабораторії в Інституті Пастера в Парижі1905 р. - заступник директора інституту).

Почесний член Петербурзької академії наук (1902).

Лауреат Нобелівської премії з медицини та фізіології 1908 «За вивчення імуннної системи».

[ред.] Ресурси Інтернет

УКРОП