Евклаз
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
ЕВКЛАЗ ( рос. эвклаз, англ. euclase, нім. Euklas m – мінерал підкласу острівних силікатів, силікат алюмінію і берилію острівної будови
Хiмiчна формула: Al2Be2[SiО4]2(OH)2.
Містить (%): Al2О3 – 35,16; BeО – 17,24; SiО2 – 41,4; Н2О – 6,2. Сингонія моноклінна.
Утворює пластинчасті, таблитчасті, коротко- і довгопризматичні кристали, багаті гранями; аґреґати сноповидної і напівсферичної форми. Безбарвний, білий або забарвлений в блакитний, синій, жовтий, жовтувато- або смарагдово-зелений кольори. Прозорий. Блиск скляний, на зламі жирний.
Твердiсть 7,5. Густина близько 3,1. Спайність довершена в одному напрямі.
Евклаз - ендогенний мінерал. При терті електризується. Зустрічається в міаролових порожнинах ґранітних пегматитів; у ґрейзенах і високотемпературних кварцових жилах; в альпійських жилах спільно з кристалами адуляру, кварцу і флюориту. Утворення великих скупчень дрібнококристалічного Е. пов'язано з флюоритизацією, мусковітизацією, турмалінізацією, хлоритизацією вапняків і ґранітів.
У екзогенних умовах Е. стійкий, зустрічається в алмазоносних і золотоносних пісках. Прозорий евклаз - коштовний камінь.
Гол. родовища: Кольсва (Швеція), Альто-Момос (Еквадор), Кашмір (Індія), Лукан-газі (Танзанія), Івеланн (Норвегія); Примор'я, Саха, За-байкалля, Урал (Росія) та ін.
Евклаз - один з гол. компонентів берилієвих руд.
[ред.] Література
- Мала гірнича енциклопедія: В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Донбас, 2004. ISBN 966-7804-14-3