Електродегідратор

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Електродегідратор (рос. электродегидратор, англ. electric dehydrator; нім. Elektroentwässerungsanlage f, Elektrodehydrator m) – апарат для відокремлення води від сирої нафти шляхом руйнування нафт. емульсій зворотного типу (вода в нафті) у електрич. полі.

Призначений для руйнування емульсій і знесолення середніх, важких та в’язких нафт.

Внаслідок індукції електрич. поля дисперговані ґлобули води поляризуються з утворенням у вершинах електрич. зарядів, змінюють напрям свого руху синхронно осн. полю і весь час знаходяться в стані коливання. Форма ґлобул постійно змінюється, що призводить до зняття структурно-механіч. бар'єру, руйнування адсорбційних оболонок і коалесценції ґлобул води.

Для підвищення ефективності роботи Е. нафт. емульсії заздалегідь підігрівають до 100-110оС, додають деемульгатори, іноді до 10% прісної води.

Продуктивність серійних Е. складає по товарній нафті: для ЕГ-160 2000-8000 т/добу, 2ЕГ-160 3000-4300 т/добу, ЕГ-22 5000-11500 т/добу в залежності від властивостей сировини.

[ред.] Література

Мала гірнича енциклопедія: В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Донбас, 2004. ISBN 966-7804-14-3