Анабіоз

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Анабіоз (від грецького anabiosis - оживлення) - здатність організмів переживати несприятливі часи (зміна температури навколишнього середовища, відсутність вологи і т. ін.) у стані, при якому різко знижується обмін речовин та відсутні видимі ознаки життя. При настанні сприятливих умов організм, при цьому, оживає.

Анабіоз вперше спостерігався і був описаний А. Левенгуком в 1701 році.

З анабіозом мають багато спільного зимова (при замерзанні) та літня (при зневоднюванні) сплячки тварин. Але для дійсного анабіозу характерне більш глибоке придушення життєдіяльності. Типовий приклад анабіозу - потаємне життя насіння багатьох рослин, що зберігають схожість на протязі багатьох років. Анабіоз спостерігається у вірусів, бактерій, безхребетних, амфібій, плазунів, лишайників, мохів і т. ін.

Анабіоз широко використовується на практиці: при виготовленні сухих живих вакцин, довготривалому зберіганні культур вірусів, бактерій, консервації різних органів та тканин (кістки, судини, кров).

Анабіоз підвищує спротив організмів до дії несприятливих факторів при космічних польотах.

Спеціалізованим видом анабіозу є солевий анабіоз - здатність водних організмів, переходячи в неактивний стан, переживати несприятливі умови, викликані збільшенням концентрації солей в воді. Це притаманне видам, що мешкають в періодично пересихаючих водоймах та на літоралі - коловраткам, бокоплавам, джгутиковим найпростішим і т. ін.


УРЕ:

Анабіоз грец. αναβιοσις — оживання) — одна з форм пристосування живих організмів до несприятливих умов існування (низька температура, знижена вологість, відсутність або нестача корму). В організмі, що перебуває в стані А., значно знижується інтенсивність процесів обміну речовин, іноді цілком втрачається здатність до розмноження, руху, споживання корму і до реакції на подразнення. Стан А. може тривати від кількох хвилин до багатьох років. Якщо умови існування знову стають нормальними, життєві функції відновлюються. А. відомий у рослин (насіння, бульби, спори), у безхребетних (зокрема у комах, які зимують при низькій (до 0°) т-рі; у коловерток, які можуть при А. зовсім висихати) та у хребетних тварин. В останніх проявом А. є зимова (кажани, багато гризунів) або літня (деякі гризуни) сплячка, зниження температури тіла в зимовий період у риб і земноводяних.


[ред.] Література

Іншими мовами