Електрохімія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Електрохі́мія — галузь науки, яка вивчає властивості систем, що містять іонні провідники, та перетворення речовин на межі поділу фаз за участю заряджених часток (іонів, електронів).

Зміст

[ред.] Основні напрямки досліджень

  • 1. Теорія електролітів (водних, неводних, твердих, розплавлених).
  • 2. Міжфазна межа контакту іонних провідників з електронними напівпровідниками, з іншими іонними провідниками або діелектриками (включаючи вакуум і газ).
  • 3. Електрохімічна термодинаміка.
  • 4. Електрохімічна кінетика (мікро- та макро).
  • 5. Електрокаталіз.

[ред.] Наукові основи

  • електрохімічні методи аналізу (електроаналітична хімія);
  • процеси перетворення енергії та інформації;
  • електросинтез (органічний та електросинтез неорганічний);
  • біоелектрохімія;
  • процеси електрохімічного осадження металів і сплавів, електрокристалізації тощо.

[ред.] Прикладна електрохімія

[ред.] Гальванічні елементи и акумулятори

[ред.] Виготовлення електролітічних конденсаторів

[ред.] Література

  • ВАК України. Паспорт спеціальності. N 17-09/1 від 29.01.98