Аккад

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Аккад – історічне місто і область північного Дворіччя, розташоване на лівому боці річки Євфрат, між Сіппаром та Кішем (в сучасному Іраку, приблизно 50 км на північний захід від центру Багдада, 33.1° N 44.1° E). Аккад досяг розквіту між 24 та 22 століттями до н.е., перед підвищенням першої Вавілонської держави. Аккадці були визнані обдарованими воїнами, ця репутація була ймовірно досягнута через значні завоювання аккадців починаючи з часу правління царя Саргона. Також термін Аккад посилається на період в історії Дворіччя, коли там домінувала аккадська мова.

[ред.] Історія

Скульптура аккадського царя, імовірно Саргона
Скульптура аккадського царя, імовірно Саргона

Аккадці – семітсько-мовний народ, який жив в північній частині Дворіччя. Аккадським періодом звичайно називається період протяжністю в 141 рік, починаючи приблизно з першої згадки про Аккад у 2334 році до н.е. і визначений царюванням п'яти царів династії Саргонідів. Область Аккаду протягнулася від району на північ від Ніппура до Сіппара. Деякі дослідники додають ще 40 років до цього періоду, включаючи ще двох царів міста-держави Аккад, існування яких ще не підтверджене археологами. Першим відомим царем цієї країни був Саргон, який заволодів значною частиною Дворіччя після перемоги над царем Урука Лугалзагесі (або Лугал-Заге-Сі) та при'єднання Шумера (на південь від Аккада) до своєї держави [1]. Саргон значно поширив межи держави, завоювавши багато з навколишніх областей та створивши імперію, яка простяглася від Середземного моря і Анатолії до узбережжя Перської затоки.

Династія Саргонідів фактично закінчилася царем Шар-Калі-Шарі в 2193 році до н.е. Вважається, що крах Аккаду був результатом як внутрішніх слабостей та повстань, так і іноземного нападу, особливо - згідно шумерським текстам – гутів, які прийшли с Саргоських гір на кордоні сучасних Ірану та Іраку. Вони підкорили і спустошили весь Шумер. З крахом Аккадського царства територія втратила централізоване лідерство. Дикі орди гутів були не в змозі створити життєздатної держави, тому міста Шумер і Аккад повернулися до старої структури локальних міст-держав [2]. Безсила династія Саргонідів, як вважається, вижила ще біля 40 років, тільки при царях Дуду і Шу-Дурул, але їх влада була обмежена областю столиці. Дійсна роль племен гутів в занепаді Аккаду точно не відома. Здається більш ймовірним, що вони заповнили вакуум, створений розпадом Аккадсього царства [3].

[ред.] Посилання

  1. Eric Meyers. The Oxford Encyclopedia of Archaeology in the Near East.
  2. Claus Fentz Krogh. From Abraham to Joseph. Процитовано 2006-08-08.
  3. Jack Sasson (1995). Civilizations of the Ancient Near East.