Електрозапалювач

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Електрозапа́лювач (рос. электровоспламенитель, англ. electrodetonating fuse, electric fuse igniter; нім. Elektroanzünder m, Elektrozündsatz m, elektrischer Zünder m) — у вибуховій справі — пристрій, призначений для підривання на відстані електричним струмом капсулів-детонаторів або зарядів димного пороху.

Належить до засобів висадження.

Складається з пари провідників, до кінців яких припаяний місток розжарювання із платино-іридієвої, константанової або ніхромової (частіше за все) нитки діаметром 25-50 мкм. Місток знаходиться в краплі затверділої запалювальної речовини.

[ред.] Література

Мала гірнича енциклопедія: В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Донбас, 2004. ISBN 966-7804-14-3