Кравчинський Сергій Михайлович
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Сергі́й Миха́йлович Кравчи́нський (літературний псевдонім Степняк, *3 липня 1851, Новий Стародуб — 23 грудня 1895, Лондон) — визначний російський революціонер-народник, письменник.
[ред.] Біографічні відомості
Дитинство пройшло в Олександрії, Єлисаветграді (Кіровограді), Умані. Закінчив Михайлівське артилерійське училище в Петербурзі (1870), там же навчався в Лісовому інституті (1871 — 1873).
Був членом гуртка чайковців, одним з ініціаторів «ходіння в народ», фундатором партії «Земля і воля». У 1874 р. був заарештований, після втечі виїхав за кордон. Брав участь у національно-визвольному повстанні в Герцеговині (1875), повстанні анархістів її італійській провінції Беневеїто. У травні 1878 р. повернувся до Петербурга, де 4 серпня 1878 р. вбив шефа жандармів Мезенцева і наприкінці того ж року вимушений був емігрувати.
З 1884 р. жив у Лондоні. Був особисто знайомий з Ф. Енгельсом, Г. В. Плехановим, К. Л. Войнич, І. Я. Франком. Для видання й розповсюдження нелегальної літератури заснував «Фонд вільної російської преси».
Пропагував українських письменників, з багатьма листувався.
[ред.] Твори
Видав книги публіцистичних нарисів «Подпольная Россия» (1881), «Русские грозовые тучи», «Россия под властью царей» (1885), які перекладались на інші мови; художні твори «Андрей Кожухов» (1889) та «Домикна Волгс» (1896).
- «Подпольная Россия» (1881),
- «Русские грозовые тучи»,
- «Россия под властью царей» (1885),
- «Андрей Кожухов» (1889)
- «Домикна Волгс» (1896).