Ітрій

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Ітрій (Y)
Атомний номер 39
Зовнішній вигляд сріблястий, в'язкий, весьма
хімічно активний метал
Властивості атома
Атомна маса
(молярна маса)
88.90585 а.о.м. (г/моль)
Радіус атома 178 пм
Енергія іонізації
(перший електрон)
615.4(6.38) кДж/моль (еВ)
Електронна конфігурація [Kr] 4d1 5s2
Хімічні властивості
Ковалентний радіус 162 пм
Радіус іона (+3e)89.3 пм
Електровід'ємність
(за Полінгом)
1.22
Електродний потенціал 0
Ступені окислення 3
Термодинамічні властивості
Густина 4.47 г/см3
Питома теплоємність 0.284 Дж/(K моль)
Теплопровідність (17.2) Вт/(м К)
Температура плавлення 1795 K
Теплота плавлення 11.5 кДж/моль
Температура кипіння 3611 K
Теплота випаровування 367 кДж/моль
Молярний об'єм 19.8 см3/моль
Кристалічна ґратка
Структура ґратки гексагональна
Період ґратки 3.650 Å
Відношення c/a 1.571
Температура Дебая n/a K
Періодична система елементів
H He
Li Be B C N O F Ne
Na Mg Al Si P S Cl Ar
K Ca Sc Ti V Cr Mn Fe Co Ni Cu Zn Ga Ge As Se Br Kr
Rb Sr Y Zr Nb Mo Tc Ru Rh Pd Ag Cd In Sn Sb Te I Xe
Cs Ba * Hf Ta W Re Os Ir Pt Au Hg Tl Pb Bi Po At Rn
Fr Ra ** Rf Db Sg Bh Hs Mt Ds Rg Uub Uut Uuq Uup Uuh Uus Uuo
* La Ce Pr Nd Pm Sm Eu Gd Tb Dy Ho Er Tm Yb Lu
** Ac Th Pa U Np Pu Am Cm Bk Cf Es Fm Md No Lr

Зміст

[ред.] Загальна інформація

Ітрій (рос. иттрий, англ. yttrium, нім. Yttrium n) – хімічний елемент, символ Y, ат. н. 39; ат. м. 88, 9059; легкий і м'який сріблясто-білий метал. Належить до рідкісноземельних елементів. Густина 4,469, т-ра плавлення 1528оС, кипіння 3322оС. Окиснюється на повітрі; при кімнатній т-рі поглинає Н2; реаґує з Н2О, О2, HCI, НNО3 i H2SO4.

Осн. сполуки - оксиди, карбонати, фосфати, флуориди.

[ред.] Історія

[ред.] Походження назви

Від назви селища Ітербю в Швеції.

[ред.] Розповсюдження

Кларк І. 28•10-4 % за масою. Відомо 65 мінералів І. Гол. мінерали, які містять до 25% Y: титаноніобати (ферґусоніт, евксеніт), фосфати (ксенотим, черчит), карбонати (тенгерит, Y-сінхізит), силікати (гадолініт, ітріаліт, гелландит), флуориди (гагарініт, Y-флюорит).

[ред.] Отримання

[ред.] Застосування

Пром. значення мають розсипи ферґусоніту (США, КНР) і ксенотиму (Малайзія та ін.). У підвищених кількостях (0,1-1,0%) І. зустрічається в цирконі, сфені, апатиті, евдіаліті, уранініті і може вилучатися при їх переробці. Застосовують з іншими рідкісноземельними елементами для легування алюмінію, модифікації чавуну тощо.

[ред.] Біологічна роль

[ред.] Дивись також

[ред.] Література