Галуни природні
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Галуни́ приро́дні (рос. квасцы естественные, англ. alunites, alum; нім. Alaun m, Naturalaun m) — мінерали, подвійні водні сульфати алюмінію і лужних катіонів. Загальна формула MAl(SО4)2х12Н2О, де M — Na+, К+, NH4+.
Розрізняють натрієві, калієві, амонієві галуни та ін. Форма реалізації — нальоти, вицвіти, плівки, рідше кристали. Колір білий, рідше рожевий. Тв. 2,5. Густина 1,60-1,75. Легкорозчинні.
При нагріванні гірських порід спочатку розплавляються у власній кристалізац. воді, далі втрачають цю воду і перетворюються в т.зв. палений галун.
Утворюються при взаємодії сірчаної к-ти з алюмосилікатами в результаті сольфатарної і вулканічноїдіяльності, при вугільних пожежах, в посушливих місцях тощо. У природі зустрічаються рідко.
Використовуються в дубильному виробництві, хімічній промисловості, медицині як терпкий і припікний засіб, при фарбуванні тканин, для очищення вод тощо.
[ред.] Література
- Мала гірнича енциклопедія: В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Донбас, 2004. ISBN 966-7804-14-3