Інгібітор
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Інгібітор (рос. ингибитор, англ. inhibitor, нім. Іnhibitor m) – речовина (присадка), що сповільнює чи зупиняє перебіг хімічних реакцій окиснення, полімеризації, корозії металів, а також біохімічних і фізіологічних процесів.
В гірництві застосовується для гальмування хім. реакцій при веденні вибухових робіт, бурінні свердловин, експлуа-тації родов. нафти і газу, а також при гідравлічному транспортуванні корисних копалин – для сповільнення корозії металів.
[ред.] Див. також
[ред.] Література
- Мала гірнича енциклопедія: В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Донбас, 2004. ISBN 966-7804-14-3