Газова свердловина

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Газова свердловина (рос. газовая скважина, англ. gas well, gasser; нім. Gasbohrlоch n, Gasbohrung f, Gassonde f) – свердловина для розкриття газового пласта і вилучення з нього газу, а також для закачування газу в підземне сховище і наступного його відбору.

Г.с. поділяються на експлуатаційні, нагнітальні, спостережувальні, п’єзометричні.

Конструкція Г.с. вибирається виходячи з особливостей геологічної будови покладу, кліматичних умов, фізико-хімічних характеристик газу, розподілу температур від вибою до гирла, умов експлуатації і буріння, а також техніко-економічних показників.

Обладнання стовбура Г.с.: ряд обсадних колон, фонтанні труби (для подачі газу від вибою до гирла Г.с.), хвостовик, пакери, вибійні і пригирлові штуцери, клапани для подачі інгібіторів корозії і спеціальні клапани для попередження відкритого фонтанування у аварійних ситуаціях.

Для забезпечення герметичності з’єднин труб у процесі експлуатації Г.с. використовують спеціальні ущільнювальні мастила.

Діаметр обсадних колон Г.с. (від 114 до 340 мм) вибирається з урахуванням забезпечення безаварійної роботи і вільного опускання фонтанних труб (внутрішній діаметр від 33 до 168 мм), клапанів, пакерів, а також здійснення ремонтних і дослідницьких робіт.

[ред.] Література