Великі князі Київські
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Великий Князь Київський — титул правителя міста Києва і найвищий титул правителя держави Київська Русь у 9 — 13 століттях.
Першим київським князем ймовірно був легендарний засновник міста Кий. Із подальших правителів Києва до нас більш-менш достовірно дійшли тільки два імені. Це Аскольд, що його Ян Длуґош називає нащадком Кия, а Візантійський імператор Василь I використовує слово каган — титул, що дорівнює імператорському та Дир, про якого Аль-Масуді пише, що він був «перший між слов`янськими королями». На жаль, хронологічно визначити часові рамки княжінь цих правителів наразі неможливо.
Подальші київські князі:
- Олег (882—912)
- Iгор (912—945)
- Ольга (945—964)
- Святослав I (княжив з 945, самостійно з 964 по 972 рр.)
- Ярополк Святославич (972—980)
- Володимир Великий (980—1015)
- Святополк (1015—1019)
- Ярослав Мудрий (1019—1054)
- Ізяслав Ярославович, (1054—1068), (1069—1073), (1077—1078)
- Святослав II (1073—1076)
- Всеволод I (1078—1093)
- Святополк II (1093—1113)
- Володимир Мономах (1113—1125)
- Мстислав (1125—1132)
- Ярополк ІІ 1132—1139
- Вячеслав 1139
- Всеволод ІІ 1139—1146
- Ігор ІІ 1146
- Ізяслав ІІ 1146—1154
- Юрій Довгорукий 1154—1157
- Ростислав І 1158—1167
- Мстислав ІІ 1167—1170
- Святослав ІІІ 1175—1194
- Рюрик ІІ 1194—1215
[ред.] Занепад Києва
- 1169 — Андрій Боголюбський 2 дні жорстоко грабує Київ
- 1203 — Рюрик ІІ, відбивши Київ у Романа Мстиславича, знову жорстоко його грабує
- 1240 — хан Батий руйнує та грабує Київ
![]() |
Це незавершена стаття з історії. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |