Абстрактне мислення

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Абстра́ктне ми́слення — один з видів людського мислення, який полягає в утворенні абстрактних понять і оперуванні ними.

Зміст

[ред.] Виникнення а. понять

Абстрактні поняття («число», «матерія», «вартість» і т. д.) виникають у процесі мислення як узагальнення даних чуттєвого пізнання конкретних предметів і явищ об'єктивної дійсності.

[ред.] Необхідність а. понять

Вони включаються в пізнавальну діяльність людини, спрямовану на розкриття загальних, істотних зв'язків і відношень речей. Аналізуючи й синтезуючи вже утворені поняття, людина шляхом суджень, міркувань, умовиводів пізнає нові для неї зв'язки й відношення об'єктів, розширює і поглиблює свої знання про них. Абстрактне мислення особливо тісно зв'язане з мовою, що є засобом здійснення логічних операцій, фіксацій їх пізнавальних результатів. Схильність до абстрактного мислення може виступати як типологічна особливість людини.

[ред.] Див. також

  • Власне людські типи вищої нервової діяльності

[ред.] Джерела