Армування
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Армува́ння — зміцнення виробів або конструкцій елементами (арматурою) з більш міцного матеріалу, що працює гол. чин. на розтяг, напр. А. листового скла (металевою сіткою), виробів із пластмас, гіпсу тощо.
Найбільше значення в техніці має армування бетону сталевою арматурою для виготовлення залізобетону. Для армування залізобетонних конструкцій застосовуються зварені арматурні сітки та каркаси заводського виготовлення. Армування попередньо напружених залізобетонних конструкцій провадиться різними методами; розрізняють
- безперервне армування натягнутим високоміцним дротом,
- армування на стенді натягом дротяних струн,
- армування стрижневою арматурою з натягом її на форми,
- метод наступного натягу арматури в готовій конструкції,
- електротермічний метод натягу та ін.