Ітрій
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Зміст |
[ред.] Загальна інформація
Ітрій (рос. иттрий, англ. yttrium, нім. Yttrium n) – хімічний елемент, символ Y, ат. н. 39; ат. м. 88, 9059; легкий і м'який сріблясто-білий метал. Належить до рідкісноземельних елементів. Густина 4,469, т-ра плавлення 1528оС, кипіння 3322оС. Окиснюється на повітрі; при кімнатній т-рі поглинає Н2; реаґує з Н2О, О2, HCI, НNО3 i H2SO4.
Осн. сполуки - оксиди, карбонати, фосфати, флуориди.
[ред.] Історія
[ред.] Походження назви
Від назви селища Ітербю в Швеції.
[ред.] Розповсюдження
Кларк І. 28•10-4 % за масою. Відомо 65 мінералів І. Гол. мінерали, які містять до 25% Y: титаноніобати (ферґусоніт, евксеніт), фосфати (ксенотим, черчит), карбонати (тенгерит, Y-сінхізит), силікати (гадолініт, ітріаліт, гелландит), флуориди (гагарініт, Y-флюорит).
[ред.] Отримання
[ред.] Застосування
Пром. значення мають розсипи ферґусоніту (США, КНР) і ксенотиму (Малайзія та ін.). У підвищених кількостях (0,1-1,0%) І. зустрічається в цирконі, сфені, апатиті, евдіаліті, уранініті і може вилучатися при їх переробці. Застосовують з іншими рідкісноземельними елементами для легування алюмінію, модифікації чавуну тощо.
[ред.] Біологічна роль
[ред.] Дивись також
[ред.] Література
- Мала гірнича енциклопедія: В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Донбас, 2004. ISBN 966-7804-14-3