Леонтович Володимир Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Володимир Миколайович Леонтович
Дата народження: 5 серпня 1866
Місце народження: хут. Оріхівщина
Дата смерті: 10 грудня 1933
Місце смерті: Прага
Рід діяльності: *


Володи́мир Микола́йович Леонто́вич (18661933) — український громадський діяч, підприємець і письменник.

До революції — земський діяч на Полтавщині, член Старої Громади і ТУП.

У 1917 р.- член Центральної Ради, в період гетьманату — міністр земельних справ у кабінеті Лизогуба.

З 1919 р.- в еміграції.



Леонтович Володимир Миколайович (5 серпня 1866, хут. Оріхівщина Лубенського пов. Полтавської губ. — †10 грудня 1933, Прага) — український громадсько-політичний діяч, письменник і меценат, за фахом — правник. За материнською лінією належав до французького роду Альбрандів, який оселився в Україні за часів Великої французької революції. З 1906 р. — один з видавців (разом із В.Симиренком та Є.Чикаленком) першої щоденної української газети «Громадська думка», згодом — «Рада». У 1917 р. — один із засновників Української Центральної ради. У 1918 р. — міністр земельних справ Української Держави, спільно з Є.Чикаленком розробив проект земельної реформи, який сучасники вважали одним з найдемократичніших у світі. В еміграції жив у Болгарії та ЧСР.

[ред.] Література