Асонанс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Асона́нс (лат. assonare — співзвучати) —

  • 1) Повторення у рядку, фразі або строфі однорідних голосних звуків, напр.: «Сонце гріє, вітер віє...» (Т. Шевченко).
  • 2) Неточна рима, в якій співзвучні лише голосні звуки, напр.: гомін — стогін.

[ред.] Література