Гамма-активаційний аналіз
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Га́мма-активаці́йний ана́ліз (рос. гамма-активационный анализ, англ. gamma-ray activation analysis; нім. Gamma-Aktivierungsanalyse f) — метод кількісного аналізу елементного складу речовини за оцінкою індукованої радіоактивності, що виникає внаслідок збудження атомних ядер при опроміненні зразка гамма-променями.
За характером радіоактивності ізотопів (типом розпаду, енергією випромінювання) судять про якісний склад гірських порід, а за інтенсивністю випромінювання — про кількісний.
Для контролю якості мінеральної сировини і продуктів її переробки використовується діапазон енергій гамма-квантів 5—20 МеВ. Їх отримують за допомогою малопотужних прискорювачів електронів — мікротрона, бетатрона або лінійного прискорювача.
Гамма-активаційний аналіз застосовується для виявлення С, О, Na, Mg, Si, Ca, Ti, Fe, Mn, Zn, Zr, Ge, Se, Sr, Ag, Cd, Er, Lu, Hf, lr, Au та інш. елементів у геологічних зразках.
[ред.] Див. також
[ред.] Література
- Мала гірнича енциклопедія: В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Донбас, 2004. ISBN 966-7804-14-3