Амальгамація
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Амальгама́ція (рос. амальгамация, англ. amalgamation; нім. Amalgamation f, Amalgamieren, Amalgamierung f, Quicken) —
1). Метод добування благородних металів із тонко подрібнених руд або пісків способом змочування металевих частинок ртуттю. А. відома понад 2000 років. Основний недолік А. - складність забезпечення вимог техніки безпеки.
А. - це спосіб збагачення тонко подрібнених руд або пісків кольорових та благородних металів, оснований на вибірковому змочуванні металів ртуттю. При такому змочуванні метали утворюють сплави – амальґами, які відділяють від незмочених ртуттю часток пустої породи. Різновид А., при якому змочуваність покращують шляхом дії постійного струму, називають електроамальґамацією. Найбільшого поширення А. набула при вилученні золота.
Амальгамація ґрунтується на властивості цих металів розчинятися у ртуті; при цьому благородні метали утворюють амальгами, які відділяються від пустої породи і піску. Від ртуті метали відділяються тоді, коли амальгама нагрівається.
У зв'язку з неповним добуванням благородних металів методом амальгамація в сучас. металургії її застосовують переважно як допоміжний процес при досконалих способах добування цих металів із руд і концентратів (див. Ціанування).
Розрізняють:
А. внутрішню - процес при якому вловлювання протікає при подрібненні в момент розкриття дорогоцінних металів;
А. зовнішню - вловлювання здійснюється амальґамованою поверхнею мідних листів закріплених на шлюзах і в амальгаматорах.
Наук. основи процесу амальгамації створено в результаті численних досліджень рад. вченого І. М. Плаксіна.
2) Покриття металу, скла амальґамою.
3) Одержання суміші різнорідних речей (див. амальгама).
[ред.] Література
- Мала гірнича енциклопедія: В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Донбас, 2004. ISBN 966-7804-14-3