Етимологічний словник української мови

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Етимологі́чний словни́к украї́нської мо́ви у семи томах, АН УРСР, Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні. Київ, «Наукова думка». Головний редактор О.С. Мельничук.

Словник української мови, що розкриває етимологію — походження та історію семантики слів української мови. Подає розширений матеріал по кожній словниковій статті, вказує відповідники українських коренів та словоформ в інших слов'янських та індоєвропейських мовах.

Цей фундаментальний «Етимологічний словник української мови» у семи томах, за свідченням фахівців, є найкращим зі слов'янських етимологічних словників. Він подає етимологію і характеризує стан етимологічної розробки усіх зафіксованих у ХІХ–ХХ ст. слів української мови та її діалектів за винятком найрегулярніше утворюваних похідних форм, застарілих слів та вузькофахових термінів іншомовного походження.


  • перший том (А-Г) - 1982 р., 631 с.
  • другий том (Д-Копці) - 1985 р., 569 c.
  • третій том (Кор-М) - 1989 р., 549 с.
  • четвертий том (Н–П) - 2004 р., 652 с.


[ред.] Посилання


Мовознавство Це незавершена стаття з мовознавства.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.