Емульсія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Емульсія (рос. эмульсия, англ. emulsion, нім. Emulsion f) – дисперсна система з рідким дисперсійним середовищем та рідкою дисперсною фазою.

Зміст

[ред.] Загальна інформація

Складається з двох взаємно нерозчинних рідин, одна з яких рівномірно розподілена в другій у вигляді найдрібніших крапель, а розміри розпорошених часточок є більшими від характерних для колоїдів. При визначенні назви першою називають дисперсну фазу, а потім дисперсійне середовище, напр. вода в маслі, бензол у воді тощо (напр., молоко - Е., де краплинки жиру розподілені у водному середовищі). Е. низької концентрації - неструктуровані рідини. Висококонцентровані Е. - структуровані системи.

[ред.] Основні типи емульсій

Основні типи Е.: прямі, з краплями неполярної рідини в полярному середовищі (типу “масло у воді”) і зворотні або інвертні (типу “вода у маслі”). Зміна складу Е. або зовнішня дія можуть привести до перетворення прямої Е. у зворотну, і навпаки. Ліофільні Е. утворюються самочинно і термодинамічно стійкі. Ліофобні Е. виникають при механічному, акустичному або електричному емульгуванні, а також внаслідок конденсаційного утворення крапель дисперсної фази у перенасичених розчинах чи розплавах. Вони термодинамічно нестійкі і тривало можуть існувати лише в присутності емульгаторів.

[ред.] Властивості

[ред.] ДИСПЕРСНІСТЬ ЕМУЛЬСІЇ

ДИСПЕРСНІСТЬ ЕМУЛЬСІЇ ,(рос. эмульсии дисперсность; англ. emulsion dispersivity, degree of dispersion; нім. Dispersion f der Emulsion f) – ступінь подрібненості дисперсної фази в дисперсійному середовищі, що характеризується питомою міжфазовою поверхнею, яка визначається відношенням сумарної поверхні крапель до загального їх об’єму. Для монодисперсних систем питома поверхня S = 6/d, де d - діаметр крапель дисперсної фази. За дисперсністю емульсії нафтові підрозділяються на дрібнодисперсні (з розміром крапель води від 0,2 до 20 мкм), середньої дисперсності (20-50 мкм) і грубодисперсні (50-300 мкм).

[ред.] «СТАРІННЯ» ЕМУЛЬСІЇ

«СТАРІННЯ» ЕМУЛЬСІЇ , (рос. эмульсии "старение"; англ. "age-ing" emulsions; нім. Alterungemulsionen f pl) – підвищення емульсії стійкості типу "вода в нафті" в часі (практично до доби) внаслідок адсорбції диспергованих, особливо твердих, емульгаторів на водонафтовій поверхні і потовщення міжфазного “броньованого” шару на цій поверхні.

[ред.] СТІЙКІСТЬ (СТАБІЛЬНІСТЬ) ЕМУЛЬСІЇ

СТІЙКІСТЬ (СТАБІЛЬНІСТЬ) ЕМУЛЬСІЇ ,(рос. стойкость эмульсии (стабильность); англ. emulsion stability; нім. Emulsionstabilität f) – здатність емульсії протягом певного часу не руйнуватися і не розділятися на дві фази (напр., на нафту і воду); характеризується тривалістю її існування і виражається формулою: F = h/v, де F - тривалість існування емульсій (емульсійна стійкість), с; h - висота стовпа емульсії, м; v - середня лінійна швидкість розшарування емульсії, м/с.

[ред.] Застосування

При збагачуванні корисних копалин інколи використовується емульгований реаґент (напр., при масляній аґломерації).

У вигляді Е. одержують мастильно-охолоджуючі рідини.

Е. застосовують також при брикетуванні вугілля зі зв’язуючими, гідрофобізації поверхні вугілля при його зневодненні, при бурінні тощо.

[ред.] Різновиди емульсії

[ред.] ЕМУЛЬСІЯ ІНВЕРТНА

ЕМУЛЬСІЯ ІНВЕРТНА,(рос. эмульсия инвертная, англ. invert emulsion, нім. Invertspülung f) – в бурінні – буровий розчин, в якому дисперсійним середовищем є нафта, дизельне пальне, мазут і інш., а дисперсною фазою – водні розчини солей хлориду натрію, кальцію або магнію. До складу Е.і. входять ПАР-емульгатори (ефіри, аміди, метал. мила, оксіетиловані продукти і інш.). Е.і. застосовують при бурінні в складних гірничо-геол. умовах (високі т-ри, нестійкі породи), для глушіння свердловин при капітальному ремонті, а також при первинному розкритті продуктивних пластів з метою збереження їх природної проникності і пористості.

[ред.] ЕМУЛЬСІЯ НАФТОВА

ЕМУЛЬСІЯ НАФТОВА,(рос. нефтяная эмульсия; англ. oil emul-sion; нім. Erdölemulsion f; Rohölemulsion f) – механічна суміш нафти і пластової води, які нерозчинні одне в одному і перебувають у дрібнодисперсному стані. Утворюється при видобуванні обводнених нафт у свердловинах, промислових трубопроводах, а також в апаратах знесолення нафти внаслідок інтенсивного турбулентного перемішування нафто-водяної суміші. При цьому на поверхнях розділу фаз відбувається накопичення емульгаторів (поверхнево-активних речовин), які містяться в рідині, яка видобувається (асфальтени, нафтени, смоли, парафін, солі та інш.). У результаті поверхневий натяг на межі розділу нафта-вода знижується, що сприяє диспергуванню крапель води (нафти).

Е.н. поділяються на два великі класи:

  • 1) емульсії першого роду, або прямі, або типу «нафта у воді» (умовно позначаються Н/В), коли краплі нафти як дисперсна фаза рівномірно чи нерівномірно розміщені у воді – дисперсійному середовищі;
  • 2) емульсії другого роду, або обернені, або типу "вода в нафті" (умовно позначаються В/Н), коли краплі води – дисперсна фаза рівномірно або нерівномірно розміщені в нафті, яка є дисперсійним середовищем.

Е.н., які утворюються при знесоленні нафти, належать в основному до другого типу. За концентрацією дисперсної фази в дисперсійному середовищі їх підрозділяють на три типи: розведені (об’ємна частка дисперсної фази складає до 0,2%), концентровані (до 74%) і висококонцентровані (понад 74%). Основні фізико-хімічні властивості Н.е.: дисперсність, в’язкість, густина, а також стійкість до руйнування. Утворення Н.е. призводить до втрат нафти при її видобуванні, транспортуванні і підготовці до переробки. Руйнування емульсій (деемульсація) є одним з найважливіших процесів промислової підготовки нафти.

[ред.] ЕМУЛЬСІЯ ПРЯМА ГЛТ-20В

ЕМУЛЬСІЯ ПРЯМА ГЛТ-20В, (рос. эмульсия прямая ГЛТ-20В, англ. emulsion straight ГЛТ-20В, нім. Emulsion f ГЛТ-20В) – гарячий розчин селітри і розплаву тротилу зі стабілізуючими добавками. ВР має гомогенну структуру з високою рухливістю, близькою до рідких мінеральних масел, а також підвищеною водостійкістю. Може застосовуватися при заряджанні під стовп води у свердловинах будь-якої обводненості.

[ред.] Див. також

  • мікроемульсії,

[ред.] Література

Мала гірнича енциклопедія: В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Донбас, 2004. ISBN 966-7804-14-3