Кримськотатарська мова
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Кримськотатарська мова | |
---|---|
Поширена в: | Крим, Узбекистан, Туреччина, Румунія, Болгарія |
Регіон: | Східна Європа |
Класифікація: | класифікація Алтайська Тюркська |
Офіційний статус | |
Коди мови | |
ISO 639-2 | crh |
![]() Розповсюдження кримськотатарської мови
|
Кримськотата́рська мо́ва (крим. Qırımtatar tili, Qırımtatarca) або кри́мська мо́ва (крим. Qırım tili, Qırımca) — мова кримських татар, належить до тюркської групи мов. Писемність на основі латинської абетки.
Зміст |
[ред.] Демографія
Загальна чисельність людей, що розмовляють кримськотатарською мовою, на теренах колишнього СРСР складає приблизно 350 тис. чол., з яких майже 250 тис. в Криму. В Болгарії та Румунії — близько 30 тис. Надійні дані про чисельність носіїв мови в Туреччині відсутні, завдяки офіційній політиці турецького уряду, що не визнає мови етнічних меншин.
[ред.] Діалекти
Кожна з трьох субетнічних груп кримських татар має свій діалект.
- Діалект колишніх мешканців південного узбережжя Криму належить до огузької підгрупи і є дуже близьким до турецької мови. Цей діалект містить велику кількість грецьких та італійських запозичень, завдяки тому, що більшість кримських татар південного узбережжя є нащадками тюркізованих та ісламізованих греків.
- Діалект кримців-степовиків відноситься до кипчацько-половецької підгрупи тюркських мов і найбільш близькі до нього мови це карачаєво-балкарська, кумицька та ногайська.
- Найбільш розповсюджений середній діалект, що ним розмовляють ті, хто до депортації 1944 мешкав в гірській та передгірній частині Криму, є проміжним між двома іншими і має і огузькі, і кипчацькі риси. Саме на ньому базується літературна кримськотатарська мова.
[ред.] Графіка та фонетика
До 1928 року кримськотатарська мова використовувала арабську абетку, з 1928 по 1939 – латинську (нову тюркську абетку, НТА), а з 1939 – кирилицю. З середини 1990-х років іде поступових перехід на нову латинську графіку, що базується на турецькій абетці. Офіційно її було затверджено постановою Верховної Ради Криму в 1997 році.
Сьогодні переважна більшість кримськотатарських текстів в інтернеті використовують латинську абетку, в той час як преважна частина друкованої продукції (газети, книжки, тощо) все ще виходить кирилицею.
[ред.] Кримськотатарська латинська абетка
A a | B b | C c | Ç ç | D d | E e | F f | G g |
Ğ ğ | H h | I ı | İ i | J j | K k | L l | M m |
N n | Ñ ñ | O o | Ö ö | P p | Q q | R r | S s |
Ş ş | T t | U u | Ü ü | V v | Y y | Z z |
- Знак Ââ, використовується як показник м’якості приголосного і не є окремою літерою.
Правила вимови:
- Вимова літер a, b, d, f, h, m, n, o, p, r, s, t, u, v, z суттєво не відрізняється від вимови українських а, б, д, ф, х, м, н, о, п, р, с, т, у, в, з.
- с читається як дж у слові джміль.
- ç приблизно як українське ч.
- g як м’яке ґ — ґь
- ğ приблизно як українське г.
- ı приблизно як українське и.
- i щось середнє між українськими и та і.
- j як українське ж.
- k як м’яке к — кь.
- l може визначати і тверде л, і м’яке ль.
- ñ на кшталт англійського ng у слові sing.
- ö як німецьке ö.
- q залежить від діалекту, в літературній мові схоже на швидко вимовлене сполучення кх.
- ş приблизно як українське ш.
- ü як німецьке ü.
- y як українське й.
[ред.] Кримськотатарська кирилична абетка
А а | Б б | В в | Г г | Гъ гъ | Д д | Е е | Ё ё |
Ж ж | З з | И и | Й й | К к | Къ къ | Л л | М м |
Н н | Нъ нъ | О о | П п | Р р | С с | Т т | У у |
Ф ф | Х х | Ц ц | Ч ч | Дж дж | Ш ш | Щ щ | Ъ ъ |
Ы ы | Ь ь | Э э | Ю ю | Я я |
- гъ, къ, нъ і дж є окремими літерами.
[ред.] «Заповіт» Тараса Шевченка кримськотатарською мовою
Перекладач: відомий кримськотатарскький поет Ешреф Шем'ї-заде.
латинською абеткою | кириличною абеткою | арабською абеткою |
---|---|---|
Vasiyet Ölsem, meni kömüñiz Ukraynamnıñ bağrına, Mezarımnı qazıñız Qulan çöl toprağına. Bileyim men qurğannıñ Köksünde yatqanımnı, Diñleyim Dneprniñ Quturıp aqqanını. Ne vaqıt o duşman qanın Ukrayna üzerinden Yuvıp keter... tek o zaman Turarım men qabrimden — Dua etip tek o zaman Çıqarım arş-alâğa, Oña qadar mende yoqtır İşanç Alla-Taalâğa. Meni cıyıp, qalqıñız ve Üzüñiz buğavlarnı, Zalım duşman qanı ile Yuvuñız diyarlarnı, Ulu, ür bir ailege Birleşilgen künlerde. Unutmayıp — eyi söznen Hatırlañız meni de. |
Васиет Ольсем, мени комюнъиз Украйнамнынъ багърына, Мезарымны къазынъыз Къулан чёль топрагъына. Билейим мен къургъаннынъ Коксюнде яткъанымны, Динълейим Днепрнинъ Къутурып акъкъаныны. Не вакъыт о душман къанын Украйна узеринден Ювып кетер... тек о заман Турарым мен къабримден — Дуа этип тек о заман Чыкъарым арш-алягъа, Онъа къадар менде ёкътыр Ишанч Алла-Таалягъа. Мени джыйып, къалкъынъыз ве Юзюнъиз бугъавларны, Залым душман къаны иле Ювунъыз диярларны, Улу, урь бир аилеге Бирлешильген куньлерде. Унутмайып — эйи сёзнен Хатырланъыз мени де. |
وصيت اولسەم، مەني كوموڭز اوكراينامنڭ باغرينه، مزارمني قازيڭز قولان چول طوپراغينه. بيلەيم مەن قورغاننڭ كوكسونده ياطقانمني، ديڭلەيم دنەپرنڭ قوتوريب آققانيني. نە وقت او دشمن قانين اوكراينا اوزەريندن يوب كەتەر... تەك او زمان طوراريم مەن قابرمدن دوا اتيب تەك او زمان چيقاريم آرش آلاغا، اوڭا قادار مەنده يوقدر ايشانچ الله تعالی غا. مەني جيييب، قالقيڭز و اوزوڭز بوغاولرني، ظالم دشمن قاني يله يووڭز ديارلرني، اولو، اور بير ايلەگه بيرلەشيلگن كونلرده. اونوتمايب ايي سوزنەن خاترلاڭز مهني ده. |