Інститут літератури імені Тараса Шевченка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Інститут літератури імені Тараса Шевченка Національної академії наук України — єдина академічна науково-дослідна установа літературознавчого профілю в Україні.

Створено 1926 у Харкові в системі Народного комісаріату освіти УРСР. Від 1936 у системі Академії наук УРСР (нині Національна академія наук України).

Зміст

[ред.] Основні завдання

Основними завданнями Інституту є підготовка фундаментальних досліджень теоретико- й історико-літературного плану, а також підручників, посібників, енциклопедій, покажчиків, бібліографічної та іншої довідкової літератури, підготовка наукових кадрів, координація досліджень в галузі літературознавства, збирання і належне збереження рукописної спадщини українських письменників.

[ред.] Структура

Згідно зі структурою та пріоритетними завданнями в Інституті діють такі наукові підрозділи:

  • відділ давньої української літератури (керівник М. М. Сулима);
  • відділ класичної української літератури (керівник М. П. Бондар);
  • відділ української літератури 20 століття (керівник Микола Жулинський);
  • відділ шевченкознавства (керівник В. Л. Смілянська);
  • відділ теорії літератури (керівник Т. І. Гундорова);
  • відділ світової літератури (керівник Дмитро Затонський);
  • відділ компаративістики (керівник Дмитро Наливайко);
  • науково-інформаційний відділ / бібліотека (керівник М. А. Штолько);
  • відділ рукописних фондів і текстології (керівник Г. М. Бурлака);
  • Львівське відділення (керівник Євген Нахлік).

[ред.] Література

[ред.] Джерела