Москва

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Цей термін має також інші значення
Герб Карта
Офіційний герб Москви, затверджений 1993 Місцезнаходження Москви
Основні дані
Федеральний округ: Центральний
Площа: 1081 км²
Населення: 10 381 288 (2005)
Шільність населення: 11 814 осіб/км²
Висота: 156 м. над рівнем моря
Поштові індекси: 101000-129626
Тел. код: 007095
Геогр. координати: 55° 75' пн. шир.
37° 62' сх. довг.
Авт. номер: 77
Поділ міста: 10 округів
Адреса
міської влади
РФ, Москва 125032,
вул. Тверська, 13
Веб-сторінка: mos.ru
E-Mail: mayor@mos.ru
Політика
Мер: Лужков Юрій Михайлович

Москва — столиця Російської Федерації, одне з найбільших міст світу. Місто розташоване на річці Москва, займає площу 994 кв. км. Населення 11,2 млн. мешканців (2004). Москва — місто федерального значення (окремий суб'єкт Російської Федерації), центр Московської області (до складу якої не входить).

Місто є культурним, урядовим, індустріальним, науковим та транспортим центром Росії. Розташоване у західній частині Російської Федерації. З кінця XV ст. до 1712, коли столицю перенесено до Санкт-Петербурга, стольне місто Московської держави; з 1918 столиця Радянської Росії; 1922-91 — столиця СРСР. Місто має свій герб та гімн.

Зміст

[ред.] Історія

Собор Св. Василя
Собор Св. Василя

Точна дата заснування Москви невідома. Перша письмова згадка про місто знаходиться в Іпатіївському літописі під 1147 роком. Юрій Долгорукий, тоді суздальський князь, запросив сіверського князя Святослава Ольговича «до себе, в Москву». Походження назви нез'ясоване, ймовірно, зв'язане з мовою місцевих фіно-угорських племен, які мешкали на землях майбутньої Росії до приходу слов'ян і поширення на ці землі влади київських князів. В XIXIII ст. Москва була невеликим містечком, володінням молодших князів суздальської династії. В 1238 році була зруйнована ордами Батия. 1293 місто розорила Дюденева рать. Своєму піднесенню Москва зобов'язана політиці ординських ханів, які вибирали серед заліських князівств збірщика данини та провадили політику недопущення підсилення одного зі своїх вассалів. Визначальним для подальшої долі Москви став період правління Івана Даниловича Каліти (13251340), який допоміг хану Узбеку придушити Тверь. 1367 була побудована перша білокам'яна фортеця, що займала місце Кремля. Під час правління Дмитра Донського Москва очолила боротьбу проти Золотої Орди, об'єднавши східноруські князівства, яки здобули перемогу над татарами в Куликовській битві 1380 року. В 1382 Москву зруйнували війська Тохтамиша, але становище міста вже напряму не залежало від політики ханів, за московськими князями назавжди закріпилося велике володимирьське княжіння, склалося територіальне ядро майбутньої Московської держави. Значення Москви посилюється перенесенням до неї митрополичої кафедри. В другій половині XIV ст. формується радіально-кільцеве планування міста. Протягом XIVXV ст. московська влада поширюється на сусідні князівства. 1478 було завойовано Новгород, 1485 — Тверь. В 1480 Москва звільняється від панування Орди. 1547 Іван IV проголошує себе царем. 1571 місто було захоплене кримським ханом. У 1610-12 рр. в Москві хазяйнували польсько-литовські війська, які були вигнані народним ополченням. 1613 на московський престол обрано Михайла Романова. 1712 Петро I переніс столицю до новозбудованого Санкт-Петербурґа, але Москва залишалася важливим центром культури та торгівлі. 1812 протягом п'яти тижнів Москвою володів Наполеон, велика пожежа знищили три чверті міста. Після Жовтневого перевороту Ленін 5 березня 1918 переносить столицю знову до Москви. В грудні 1941 під Москвою були зупинені німецькі війська (див. Битва під Москвою). З 1991 року Москва — столиця Російської Федерації.


[ред.] Населення

Москва: демографічний розвиток від 1400 до 1856
1400 1638 1710 1725 1738 1775 1785 1811 1813 1825 1840 1856
40 000 200 000 160 000 145 000 138 400 161 000 188 700 270 200 215 000 241 500 349 100 368 800
Москва: демографічний розвиток від 1868 до 2002
1868 1871 1888 1897 1912 1920 1926 1939 1959 1979 1989 2002
416 400 601 969 753 459 1 038 600 1 617 157 1 027 300 2 101 200 4 609 200 6 133 100 8 142 200 8 972 300 10 383 000

[ред.] Місто

[ред.] Розташування та клімат

Москва знаходиться у центрі Східно-Європейської рівнини, у міжріччі Оки та Волги, у зоні широколисто-хвойних лісів. Природний рельєф зазнав суттєвих змін через інтенсивну забудову; виражені невисокі пагорби, що піднімаються над терасами р. Москви і її притоки р. Яузи. Ріка Москва перетинає територію міста, утворюючи декілька завертів. Долина ріки має асиметричну терасну будову. Місто розташоване на висотах від 120 до 250 м над рівнем моря, його площа в межах московської кільцевої автодороги — 1045 кв. км. Найдавніша частина Москви, включаючи Кремль, розташована на лівому (північному) березі р. Москви. Основні бізнесові, комерційні та адміністративні райони розміщуються на північ та схід від Кремля. Місто має радиально-кільцеве планування, і оточене лісопарковим поясом, що займає приблизно 1800 кв. км.

Клімат помірно-континентальний, річна різниця температур 29 °C (cередня температура січня −10,2 °C, липня 18 °C). Середня річна кількість опадів бл. 620 мм. Висота сніжного покрову 40-45 см. Теплий період триває з квітня по жовтень.

Територія Москви знаходиться в межах Московського артезіанського басейну.


[ред.] Туристичні пам'ятки

Кремль
Кремль

В серці Москви знаходиться Кремль, велична кам'яна фортеця площею 27,5 га, що є історичним центром міста та втіленням історії Росії, її скарбницею мистецтва та старовини. З радянських часів тут знаходяться урядові установи, в яких розміщується і сучасне російське керівництво. За кріпосними стінами товщиною 4-6 м, висотою 5-19 м, що тягнуться на 2,4 км знаходяться величні церкви та урядові споруди. Деякі собори побудовані у XVI ст. В Соборі Архангела Михаїла знаходяться поховання московських царів. Великий Кремлівський палац побудований на початку XIX ст. як імперська резиденція.

Перед кремлівськими стінами розташована Червона Площа (рос. Красная Площадь), що тягнеться на 0,4 км зі східного боку Кремля. На площі знаходиться Мавзолей Леніна, де лежить його забальзамоване тіло. Кремлівська стіна є великим кладовищем, де поховано видатних діячів радянського періоду.

Храм Василія Блаженного, який був зведений за часів Івана IV на честь перемоги над Казанським ханством, є визначною пам'яткою московської архітектури. Місто славиться своїми культовими спорудами, монастирі XIVXVI ст., церкви XVII ст. (Знаменський монастир, Данилів монастир, Спасо-Андроніков монастир, Казанський собор).

Значну туристичну привабливість мають палаци та будівлі XVIIIXX ст., пов'язані з культурним та політичним життям Російської імперії та Радянського Союзу.

Історична місцевість Маросейка, в районі одноіменної вулиці, що названа через Малоросійське подвір'я, де в XVIIXVIII ст. зупинялися офіційні делегації з Гетьманщини. Збереглися Мазепіни палати в Колпачному провулку.

[ред.] Територіальний поділ

Москва поділена на 10 округів: Східний; Західний; Зеленоград; Північний; Північно-Східний; Північно-Західний; Центральний; Південно-Західний; Південно-Східний; Південний. Округи діляться на управи.


[ред.] Люди

Жителі Москви називають себе москвичі. Населення складається з людей різних національностей. За даними 2002 року: росіяни — 84,83 %, українці — 2,44 %, татари — 1,60 %, вірмени — 1,20 %, азербайджанці — 0,92 %, євреї — 0,76 %, білоруси — 0,57 %. В місті не існує етнічних кварталів. Через різницю рівня життя в столиці та реґіонах, обумовлену нерівномірностями російської економіки, Московський уряд обмежує в'їзд та проживання в Москві іногородніх громадян Російської Федерації, які мають реєструватися в органах місцевої влади.

[ред.] Житло

Більшість москвичів мешкає в одно- та двокімнатних квартирах багатоповерхових будинків, зведених переважно після 1950. Через високі ціни на житло, багато сімей живуть роками в очікуванні покращення житлових умов. Мерія Москви здійснює широкомасштабну програму забудови, за останні 15 років побудовано близько 55 млн кв. м житла. Існують програми соціального житла, а також заміни старих 5-ти поверхових будинків (хрущовки) на сучасні.

[ред.] Освіта та наука

Московський державний університет ім. Ломоносова
Московський державний університет ім. Ломоносова

В Москві понад 100 закладів вищої освіти. Головні з них — Московський державний університет ім. М. В. Ломоносова (заснований 1755, 30000 студентів та бл. 7000 аспірантів) та Московський державний технічний університет ім. М. Е. Баумана. В Москві близько 1500 початкових та середніх шкіл, приблизно 150 технічних закладів освіти.

В місті знаходяться сотні академічних, науково-дослідних та проектних інститутів.

Див. Список російських університетів.

[ред.] Релігія

Після розпаду Радянського Союзу, в якому людей виховували в дусі наукового матеріалістичного світогляду та вели пропаґанду направлену на позбавлення релігійних забобонів, багато москвичів залишаються нерелігійними й не належать жодній з церков. Як і переважна більшість росіян, релігійні москвичі належать до Російської Православної Церкви.

В Москві також існує багато інших релігійних груп, включаючи баптистів, іудеїв, мусульман, католиків. В Москві є деклька католицьких та протестантських церков, синагоги, та мечеть.

[ред.] Соціальні проблеми

Як і у всіх великих містах, в Москві гостро стоїть проблема злочинності. Серед інших проблем особливе місце займають злочинні угруповання, незаконний бізнес та корупція. Економічні перетворення 90-х призвели до появи бездомних та людей які живуть за межею бідності.

В місті існують екологічні проблеми. Протягом десятиліть економічне зростання супроводжувалось повною зневагою до навколишнього середовища. На одного москвича припадає 46 кг шкідливих речовин на рік. Шкідливі викиди в атмосферу індустріальних підприємств та автомобілів призводять до того, що захворювання органів дихання, алергічні та сердцево-судинні захворювання в Москві в середньому вищі, ніж в інших районах Російської Федерації. Москва за народжуваністю знаходиться 62-му, за смертністю — на 70-му, за природним приростом — на 71-му місці в світі. Середня щільність населення складає 8,9 тис. чоловік на 1 кв. км.

З початку війни в Чечні москвичі потерпають від терористичних атак. Нагучнішою стало захоплення заручників в театральному центрі на Дубровці 22 жовтня 2002, коли бл. 130 відвідувачів театру загинули.

[ред.] Культурне життя

[ред.] Мистецтво

Большой театр
Большой театр

Москва є значним центром російської та світової культури. Діє понад 100 театрів, включаючи найвідоміший Большой театр (з 1776), Малий театр (з 1824), Московський художній академічний театр (з 1898), Театр імені Вахтангова. Всесвітньо відомий Концертний зал ім. П. І. Чайковського.

[ред.] Музеї та бібліотеки

Москву, в якій понад 100 музеїв, по праву називають містом музеїв. Серед найвідоміших — Історичний музей, споруджений у XIX ст.; найбільший у світі музей російського мистецтва — Третяковська галерея; Музей образотворчих мистецтв ім. О. С. Пушкіна; Музей мистецтва народів Сходу; Політехнічний музей; Артилерійська колекція Кремля.

В місті понад 400 бібліотек, включаючи одну з найбільших в світі Російську державну бібліотеку.


[ред.] Відпочинок

Парк Перемоги
Парк Перемоги

В Москві багато рекреаційних закладів. Серед них 96 великих стадіонів, 92 бассейна, спортивні комплекси «Олімпійський», Центральний стадіон в Лужніках, спортивний комплекс клубу Російської Армії.

Парк Горького — найпопулярніший розважальний центр на 120 га, який пропонує відкриті театри, зимові катки та теніс.

В центрі знаходиться відома вулиця Арбат, з магазинами, ресторанами та книгарнями, символ старої Москви.

Досить значною популярністю користуються Московський зоопарк та Московський цирк — один з найкращих світових цирків.

[ред.] Економіка

Москва найбільше промислове місто Росії. На її підприємствах зайняті бл. 1 млн. чоловік. Структура промисловості визначається закладеною в радянський період диспропорцією, де основна увага приділялася розвиткові машинобудування, металообробки та інших галузей важкої промисловості на шкоду легкої і харчової. Частка машинобудування в промисловій структурі Москви зросла з 10 % у 1913 до понад 55 % у 1970-і роки. У місті заборонено будівництво нових великих промислових підприємств, йде активне створення малих підприємств, що займаються виробництвом споживчих товарів, продуктів харчування, транспортним обслуговуванням тощо.


[ред.] Транспорт

Ескалатор у московському метополітені
Ескалатор у московському метополітені

Москва є значним транспортним вузлом в Російські Федерації. 11 залізниць та сотні шляхів сполучають місто з іншими реґіонами країни. Всі залізничні лінії з'єднані кружною залізницею. В Москві п'ять аеропортів, найбільший серед них в Домодєдово, на півдні міста. Аеропорт в Шеремєтьєво призначений для міжнародних рейсів. Московський канал з'єднує місто з Волгою, таким чином робить його портом п'яти морів.

Окрім наземного транспорту, в Москві значно розвинута система метрополітену. З 1935 року побудовано 11 ліній загальною довжиною понад 265 км та понад 170 станцій, які обслуговують бл. 9 млн. пасажирів щодня.

[ред.] Управління

Виконавчим органом міського самоврядування і виконавчим органом державної влади міста є Московська державна адміністрація (Мерія) Мер і Віце-мер обираються одночасно жителями Москви на 4 роки. Мер Москви обіймає посаду Прем'єра Уряду Москви і формує його склад. Мером Москви і Прем'єром Уряду Москви є Ю. М. Лужков, який неодноразово (у 1996, 1999 і 2003) обирався москвичами на цю посаду. Віце-мером Москви є В. П. Шанцев.

Представницьким органом міського самоврядування, представницьким і законодавчим органом державної влади міста Москви є виборний орган — Московська міська Дума. Депутати думи обираються терміном на 4 роки.

[ред.] Див. також


[ред.] Посилання

Commons
ВікіМедія має мультимедійні дані за темою: