Брауніт
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Брауніт (рос. браунит, англ. braunite, нім. Braunit) — мінерал групи складних окисдів марганцю і силіцію координаційної будови Mn2+Mn63+SiO12. Склад у %: MnO — 78,3; MnO2 — 11,7; SiO2 — 10. Домішка заліза до 18 %. Сингонія тетрагональна. Колір чорний або сталево-сірий, непрозорий. Крихкий. Спайність довершена. Твердість 6-6,5. Густина 4,8±0,1. Кристали пірамідальні. Блиск напівметалічний. Слабо магнітний. За походженням метаморфічний, рідше — гідротермальний. Утворюється внаслідок метаморфізму марганцевих оксидів та як вторинний мінерал в умовах вивітрювання. Поширений в оксидних рудах марганцю, у багатьох слабкометамор-фізованих осадових і вулканогенно-осадових родовищах. Б. — важлива марганцева руда.
Розрізняють: брауніт залізний (відміна брауніту з вмістом заліза у відношенні до марганцю — 1:5).
[ред.] Література
Мала гірнича енциклопедія: В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Донбас, 2004. ISBN 966-7804-14-3