Гідроксилапатит

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Гідроксилапатит (рос. гидроксилапатит, англ. hydroxylapatite, нім. Hydroxylapatit m) – різновид апатиту, в якому серед додаткових аніонів переважає гідроксил – Са5[OH(PO4)3]. Склад у %: СаО – 44,14; Р2О5 – 40,26; Н2О – 2,87. Домішки: SrO, Na2O, FeO, MnO. Сингонія гексагональна. Густина 3,07. Твердість 5. Колір білий, восково-жовтий, зелений. Зустрічається в талько-хлоритових сланцях, але родовищ не утворює.

Розрізняють:

  • гідроксилапатит карбонатистий (апатит вуглецевий);
  • гідроксилапатит марганцевистий (відміна гідроксилапатиту, в якій двовалентний марганець заміщує кальцій; Mn:Ca = 1:7,7);
  • гідроксилапатит свинцевий (гідроксил-піроморфіт);
  • гідроксилапатит флуористий (флуорапатит гідроксилистий);
  • гідроксилапатит хлористий (відміна гідроксилапатиту, в якій частина гідроксилу заміщена хлором).

[ред.] Література