Лесів Ярослав Васильович
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Лесів Ярослав Васильович (нар. 03.01.1943, с. Лужки, Долинського району, Івано-Франківської обл. - †19.10.1991 р., Болехів, Івано-Франківської обл.) — член Української Гельсінкської групи (УГГ), активний учасник національно-патріотичного і релігійного руху. Батько Л. брав участь в УПА.
1965 Л. закінчив Івано-Франківський фізкультурний технікум, працював учителем у Кіровоградській обл. Брав участь у діяльності Українського Національного фронту (УНФ). Заарештований 29.03.67 разом з Дмитром Квецьком, Зиновієм Красівським і Михайлом Дяком. Слідство вело Івано-Франківське УКДБ.
У другій половині листопада 1967 виїзною сесією Верховного Суду УРСР засуджений за ст. 56 ч. 1 (зрада Батьківщини) та ст. 64 ч. 1 (створення організації) КК УРСР до 6 р. позбавлення волі. Звинуваченим інкримінували журнал „Воля і Батьківщина“ (з 1964 до 1966 вийшло 16 номерів), "Відкриті листи", "Меморандум УНФ XXIII з’їздові КПРС", "Заяву УНФ". Покарання відбував на 19-му табірному пункті Дубровлагу в Мордовії. Брав активну участь в акціях протесту полів’язнів.
1970 ув’язнений на 3 роки у Володимирській тюрмі. Звільнився 29.03.1973, повернувся до м.Болехова Івано-Франківської обл., працював робітником на лісокомбінаті. Перебував під адміністративним наглядом.
Одружився, 1976 народився син Тарас. З жовтня 1979 член УГГ. 15.11.79 заарештований у Болехові за сфабрикованим звинуваченням у зберіганні наркотиків. 06.02.80 Л. засуджений Болехівським районним судом Івано-Франківської обл. за ст. 229-6 ч. 1 КК УРСР (зберігання наркотиків без наміру збуту) до 2 р. позбавлення волі. Відбувати покарання Л. послали в табір загального режиму ОР-318/46-15 у м. Сарни Рівненської обл.
У травні 1981 знову заарештований у таборі. Звинувачення таке ж, як і попереднього разу, тільки за ч. 2 ст. 229-6 КК УРСР. Слідство тривало 6 місяців, і Л. увесь цей час тримав голодівку з політичними вимогами. 15.11.81, у день викінчення терміну, безпосередньо в таборі відбувся суд, який засудив Л. ще до 5 р. таборів суворого режиму. Відбував покарання в Краснодоні Луганської обл. Звільнився з закінченням терміну.
Л. був одним з ініціаторів відродження Української греко-католицької церкви (УГКЦ).17.07.88 в с. Зарваниця Теребовлянського району Тернопільської обл. відбулася літургія з участю біля 15 тисяч вірних УГКЦ. 22.07.88 Л. попереджений про відповідальність за організацію літургії та оштрафований на 50 руб. У самвидаві вийшла книжка проповідей Л. 1989 Л. прийняв сан священика УГКЦ. Виступив від імені УГКЦ на 50-тисячному мітинзі, що відбувся 21.05.89 в Москві в Лужниках у зв’язку з відкриттям I з’їзду народних депутатів СРСР. 02.08.89 з групою віруючих приїздить до Москви, щоб продовжити естафетну голодівку з вимогою леґалізувати УГКЦ. 03.08.89 разом з С.Хмарою та Н.Симоновою був прийнятий Б.Єльциним. 28.08.89 Л. зарештований в Болехові, але віруючі заявили протест, наступного дня він звільнений. Провів десятки недозволених молебнів, зокрема, брав участь у перепохованні в Києві 19.11.89 В.Стуса, О.Тихого, Ю. Литвина. 16.01.91 відвідав у Лук’янівській тюрмі С.Хмару.
Л. загинув в автокатастрофі в 1991. Похований у м. Болехові.
[ред.] ТВОРИ
Поезії з збірки ТТ (Тюремна тиша)
[ред.] ДЖЕРЕЛА
- Дисидентський рух в Україні
- Лесів Ярослав. ТТ (тюремна тишина). Поезії. - Івано-Франківськ: Перевал, 1992. 64 с. Передмова Опанаса Заливахи.
- Алексеева Л. История инакомыслия в СССР.— Вильнюс-Москва: Весть, 1992, С. 10, 31, 276.
- Касьянов Г. Незгодні: українська інтелігенція в русі опору 1960-1980 років.— К.: Либідь, 1995.— С. 74, 168, 170, 173.
- Русначенко А. Національно-визвольний рух в Україні.— К.: Видавництво ім. О.Теліги.— 1998.— С. 109, 113, 114, 117, 132, 134.
- Зайцев Ю. Ідея і чин Українського національного фронту.— Львів: Український часопис.— Воля і Батьківщина, 1997 № 2.— С. 26-34.
- Сверстюк Є. Блудні сини України. К.: Знання, 1993.— С. 220-226.
- Вісник репресій в Україні.— Нью-Йорк: Закордонне представництво Української Гельсінкської групи, 1980, 6-7; 1981, 7-12; 1982, 6-24.
- Хроника текущих событий.— Нью-Йорк: Хроника, 1980, вип. 55.— С. 18-19; вип. 56.— С. 66.
- ХТС.— Нью-Йорк: Хроника, 1983, вип. 63.— С. 167-168.
- Вести из СССР. Т. 2, 1982-1984.— Мюнхен: Права человека.— 1982, 3-3.