Доброчесність
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Доброчесність (церковнослов'янське: Ціломудрія, моральна й тілесна Чистота та Невинність, латинською: castitas; англійською: chastity) - моральна якість та чеснота, проявляється у тілесній чистоті у всіх її проявах (це розуміння характерне, як правило, більш світським середовищам). Доброчесність - це позитивна протилежність статевої нестриманості, блуду, розпусти, а особливо в самотному житті.
Доброчесності протистоїть хтивість (похіть, латинською: luxuria)
Зміст |
[ред.] Доброчесність - тілесна чистота
[ред.] Доброчесність - чистота духа
Також, можна почути і більш глибше трактування доброчесності , а саме — перебувати у чистоті духа, вже не акцентуючи уваги тільки на тілесній нечистоті, а в сенсі: бути у стані освячуючої ласки, бути без важкого гріха, який позбавляє нас спілкування з Богом. Але й у такому розумінні правдиве, цілісне значення цього слова не є вичерпаним. У словнику можемо зустріти переклад слова "ціломудріє" як невинність, розсудливість. А переклад кореня "ціл", від якого походить це слово, означає — здоровий, непошкоджений, чистий.
Сенс слова "ціломудріє" передбачає повернення до первісної цілісності нашої природи, яку людина посідала перед гріхопадінням. Аналізуючи зміст слова "ціломудріє", починаємо усвідомлювати чому саме у пості Церква нас запроваджує до прохань у Бога духа ціломудрія, адже головна ознака посту — глибинне навернення від нашого гріховного життя до життя у Бозі, від зовнішнього життя у пристрастях до внутрішнього життя у подвизі. Час посту — час перебування у дусі покаяння, час, в якому ми змагаємо до віднови первісної цілісності нашого життя.
Доброчесність необхідна і для побудови нормальної сім'ї. Доброчесність породжує смиренномудрість, бо тільки смиренні можуть жити по правді, бачити велич Божу, мати доброту до всіх.
[ред.] Досягнення
Доброчесність досягається завдяки освіті й вихованню.
Згідно з традицією Святих Отців доброчесність досягається боротьбою із закоренілими в нас наслідками гріхопадіння, з нашими духовними вадами, яких святі нараховують вісім:
- Чревоугодіє (непоміркованість, обжорство).
- Блуд (нечистота).
- Скупість (пожадливість).
- Печаль (заздрість, смуток).
- Гнів.
- Униніє (апатія).
- Тщеславіє (марнославство).
- Пиха (гордість).
Сократ пов’язував щастя та доброчесність, вбачав чесноту – як внутрішнє благо.
[ред.] Цитати про доброчесність
- ...Дух же ціломудрія, і смиренномудрія, терпінія і любве, даждь ми, рабу Твоєму ... - молитва Єфрема Сиріна
- За велику доброчесність Господь наділив преподобного Мойсея даром зцілювати плотські пристрасті. В його руках завжди була палиця, без якої він не міг ходити, маючи страшні рани. "Голос Православя", Борис Самбор, м. Київ.
- Краса тілесна, не з’єднана з душевною доброчесністю, може захоплювати подружжя недовго, а далі не буде мати сили. З часом погані якості, виявлені у подружжя, знищують любов. Якщо треба щось робити для задоволення одне одного, то це прикрашати душу, а не вбирати і губити тіло. - www.hram.kiev.ua