Амурська область
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Аму́рська о́бласть — область на Далекому Сході Російської Федерації. Область входе в українську етнічну територію Зелений Клин (Зелена Україна).
Утворена 20 жовтня 1932 в складі Хабаровського краю. В самостійну область виділена 2 серпня 1948. Площа 363,7 тис. км2. Населення 717 тис. чол. (1959). Поділяється на 20 районів, має 8 міст і 30 селищ міськ. типу. Центр—м. Благовєщенськ.
Зміст |
[ред.] Природа
Територія А. о. обмежена на Зх. Ольокминським Становиком, на Пн. — Становим хр., на Сх. — хр. Турана і на Пд. — р. Амуром.
На Пд. від Станового хр. в межах А. о. із Зх. на Сх. простяглися хребти — Тукурінгра і Джагди. На Пд. від Станового хр. лежить Верхньозейська рівнина. На Пд. Сх. від Амуру і Зеї — велика Зейсько-Буреїнська рівнина.
Корисні копалини: золото, заліз. руда, вугілля, торф, мармур, азбест, каолін та ін.
Клімат А. о. різко континентальний. А. о. перебуває під впливом далекосх. мусонів. Пересіч. температура січня від —24 до —32°; липня від +18 до +21°. Річна кількість опадів 300—600 мм, макс. влітку. Зима малосніжна, з сильними морозами, ясними сонячними днями. Літо сонячне, тепле. Вегетаційний період бл. 150 днів. На Пн. А. о. переважно острівна багаторічна мерзлота.
Гол. ріки — Амур і його притоки: Зея з Селемджею, Бурея (ни-зів'я) та ін. Повінь в ріках влітку.
Грунти переважно підзолисті, на Зейсько-Буреїнській рівнині здебільшого чорноземовидні; поширені дерново-лучні, підзолисто-болотні та болотні.
Флора і фауна А. о. дуже різноманітні за характером і видовим складом (стик Сибірської, Маньчжурської і Охотсько-Аянської біогеографіч. провінцій). Ліси займають понад 50 % терит., з них половина — хвойні. На Пн. Зх. — даурська модрина, ялина, сосна, смерека, кедровий ялівець; на Пд. Сх. мішані ліси — дуб, клен, ясен, липа, береза, ільм, амурська акація, амурський бархат (коркове дерево), маньчжурський горіх.
Тварини: білка, вовк, борсук, видра, росомаха, рись, ведмідь, горностай, лось, козуля, ізюбр; з птахів — глухар, рябчик, уссурійський тетерев, у горах тундрова куріпка.
[ред.] Населення
В А. о. проживає бл. 60 національностей, офіційно більшу ч. становлять росіяни—64,5 %, українці — 26,4 % (у деяких районах понад 50 %), білоруси, евенки, якути. Пересіч. густота — бл. 2 чол. на 1 км2. Найгустіше заселена Зейсько - Буреїнська рівнина. Міське нас. становить 429 тис. чол.
Міста: Благовєщенськ, Бєлогорськ, Свободний, Райчихінськ, Шимановськ, Зея, Сковородіно, Завітінськ.
[ред.] Господарство
А. о. — економіч. адм. район. Осн. галузі народ. г-ва: с. г., гірнича, лісова, дерево-обр., металообр. і харч. промисловість. Валова продукція всієї промисловості в 1958 зросла в порівнянні з 1913 в 28 раз.
Золото добувається в бас. Зеї і Селемджі; вугілля — в районі Райчихінська; лісозаготівля переважно на Пн. області.
- У Благовєщенську працюють судноверф, авторем.,маш.-буд. та ін. з-ди, мебльова, сірникова, швейна фабрики;
- у Бєлогорську—мотороремонтний, цегельний з-ди, мебльова фабрика та ін.;
- у Свободному — судноверф, вагонорем., механіч. з-ди, з-д автодеталей;
- у Райчихінську — брикетна фабрика, ТЕЦ, з-ди— залізобетонних конструкцій, скляний та ін.
В області кілька лісопильних з-дів, підприємства харч. промисловості. Розвинутий хутровий промисел.
В А. о. 205 колгоспів і 20 радгоспів. Посівна пл. (в тис. га): 1121 (1958), в тому числі зернових (706), переважно пшениця (461) і овес (215,1); з олійних —соя (237); картопля і овочі (42,7); кормові (130,1). Зейсько-Буреїнська рівнина — основний землеробський район області, тут понад 2 млн. га родючих земель і сіножатей. З 1954 освоєно 566,2 тис. га цілинних і перелогових земель. Розширюються баштанництво і садівництво.
Тваринництво переважно молочно-м'ясне. Поголів'я великої рогатої худоби (на 1 січня 1959) становило (в тис. голів) 272,7 (в тому числі корів — 116,9), свиней — 165, овець — 105,4. Чималі доходи дає бджільництво.
Довжина залізнич. ліній становить 1461 км, річкових судноплавних шляхів бл. 3000 км.
В А. о. — с.-г., педагогічний, медичний інститути в Благовєщенську і 12 серед. спец. уч. закладів, театр, музей.
[ред.] Посилання
Ця стаття створена за матеріалами першого видання УРЕ. Текст може містити радянську пропаганду, бути заідеологізованим, застарілим тощо. |