Антонов Володимир Павлович
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Володи́мир Па́влович Анто́нов (Саратовський; *1 липня 1884, Саратов) — діяч Компартії і Рад. держави.
Н. в Саратові в сім'ї службовця, закінчив юрид. та історико-філологіч. факультети Моск університету.
Член КПРС з 1902.
Активний учасник трьох рос. революцій. 1919 — чл. колегії НКВС РСФРР, потім — Рев. трибуналу Пд. фронту.
1920 — голова губревкому в Донбасі, пізніше — нарком внутр. справ УРСР, уповноважений по боротьбі з махновщиною, чл. РВР 4-ї армії.
Антонов — делегат VIII і IX з'їздів партії, 3-го та 4-го з'їздів Рад, обирався членом Президії ВЦВК.
З 1921 — ректор Ком. університету ім. Я. М. Свердлова. Довгий час працював на різних постах в органах юстиції.
З 1941 — персональний пенсіонер.
[ред.] Відзнаки і нагороди
Нагороджений орденом Леніна.