Літбіл (республіка)
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Литбіл (Литовсько-Білоруська Радянська Соціалістична Республіка, Радянська соціалістична республіка Литви і Білорусі) — радянська республіка, державне утворення, створена більшовиками на зайнятих Червоною Армією територіях сучасної Білорусії і Литви, що проіснувало лише декілька місяців (лютий — серпень 1919).
Зміст |
[ред.] Передумови
В кінці 1918 при відступі німецьких військ і запроваджені радянських частин в Литві одночасно формувалося декілька центрів державності, що боролися один проти одного за владу: сформована Державна Рада Литви (лит. Lietuvos Valstybes Taryba; Литовская Державна Таріба) в листопаді 1918 уряд, комуністичні угрупування, польські об'єднання.
[ред.] Радянська Литва
4 грудня Центральне бюро литовської секції РКП (б) у Москви ухвалило рішення створити литовський тимчасовий революційний уряд. 8 грудня був сформований тимчасовий революційний робітничо-селянський уряд Литви (лит. Lietuvos laikinoji revoliucine darbininku ir valstieciu vyriausybe) під головуванням Вінцаса Міцкявічюса-Капсукаса. Місцезнаходженням уряду 16 грудня 1918 — 7 січня 1919 був зайнятий червоними частинами Двінськ (Даугавпілс). 16 грудня тимчасовим революційним урядом опублікований маніфест, що проголосив позбавлення влади влади німецьких окупантів, розпуск Литовської Таріби, перехід влади до рад депутатів трудящих і створення Литовської Радянської Республіки. Одночасно 15 грудня у Вільнюсі рада робочих депутатів на чолі з Пранасом Ейдукіавучіус проголосив встановлення радянської влади; 16 грудня комуністи, бугдовці, ліві соціал-демократи провели демонстрацію і мітинг на підтримку Червоної Армії і комуністичної влади; 18 грудня був опублікований на єврейській, литовській, польській, російських мовах маніфест вільнюської ради. У ті ж дні 16—19 грудня пройшли комуністичні демонстрації в інших містах Литви; у деяких населених пунктах з'явилися ради робочих депутатів, реальною владою, як правило, що не володіли. Радянська Росія декретом 22 грудня 1918 визнала Литовську Радянську Республіку (одночасно з Радянською Латвією). У грудні 1918 — січні 1919 червоні частини зайняли велику частину території Литви, з яких були виведені німецькі війська. При цьому створені раніше ради розгонилися і створювалися ревкоми. 5 січня частини Червоної Армії зайняли Вільнюс, куди переїхало уряд Вінцаса Міцкявічюса-Капсукаса.
[ред.] Радянська Білорусія
Тим часом аналогічним чином 30—31 грудня 1918 у Смоленську був створений білоруський тимчасовий революційний робітничо-селянський уряд на чолі з д. Ф. Жілуновічем. 1 січня 1919 тимчасовий революційний уряд опублікував маніфест, що проголосив утворення Радянської Соціалістичної Республіки Білорусь. 5 січня 1919 уряду переїхало в зайнятий червоними частинами Мінськ, який став столицею республіки.
[ред.] Литбіл
Після перших серйозних боїв польських частин з наступаючими червоними військами (14 лютого 1919) у першому періоді радянсько-польскої війни польська армія на початку березня перейшла в наступ. Перший з'їзд Рад Білорусії (Мінськ, 2—3 лютого) і Перший з'їзд Рад Литви (Вільнюс, 18—20 лютого) прийняли Декларації про злиття республік. 27 лютого 1919 у Вільнюсі відбулося об'єднане на засідання Циков Литви і Білорусії. На ньому було проголошено утворення Литовсько-Білоруської Радянської Соціалістичної Республіки (Литбіл) із столицею у Вільнюсі. У уряд (Рада Народних Комісарів ЛБРСР) увійшли голова Вінцас Міцкявічюс-Капсукас, Зігмас Ангаретіс, Й. С. Уншліхт, м. Й. Калмановіч, Ю. І. Лещинській та інші). У об'єднану ЦВК (Центральний Виконавський Комітет) увійшли під головуванням к. Р. Циховський, секретар Р. А. Піллер, Я. Р. Долецкий, С. В. Іванов, Пранас Свотяліс, І. С. Уншліхт тп інші). 4—6 березня відбувся об'єднувальний з'їзд KP(б) Б і KP(б) Л, на якому була утворена єдина комуністична партія Литви і Білорусії (KP(б) Литви і Білорусії), сформований Центральний Комітет партії і інші керівні orgny. У Президію ЦК увійшли Вінцаса Міцкявічюс-капсукас (голова), в. Р. Кнорін (Кнорін; секретар), Зігмас Ангаретіс, В. А. Богуцький, Долецький, С. В. Іванов, Калмановіч, О. Ф. М'ясників (М'ясникян), Уншліхт, Циховській, В. І. Яркин та ін. Територія Літбела спочатку охоплювала Віленськую і Мінську губернії, а також частина Ковенської і Гродненської губерній. У зв'язку з наближенням польських військ до Вільнюсу 8 квітня республіка була оголошена на військовому положенні. 19 квітня була створена Рада оборони (Міцкявічюс-капсукас — голова, Калмановіч, Уншліхт; пізніше були введені Е. Б. Бош, Кнорін, Циховській). До нього перейшла вся повнота військової і державної влади в республіці. Рада оборони були введені. Після того, як польські частини зайняли Вільнюс (19 квітня 1919; зайняті були також Новогрудок Барановичі Ліда), керівництво Літбела перемістилося до Мінська. 19 липня СНК Літбела прийняв ухвалу про передачу всіх справ Мінському губернському РВК. Польські війська зайняли частину території Білорусії, включно Мінськ (8 серпня 1919). На цьому історія Літбела фактично припиняється.