Витвицький Софрон
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Софро́н Витви́цький (*1819—†1879) — священик, письменник, етнограф на Гуцульщині.
Посол до австрійського сейму 1861.
Писав українською і польською мовами про Гуцульщину, її населення й звичаї, а також драматичні твори, що успіху не мали.
М. Возняк з цього приводу писав («Українські драматичні вистави в Галичині в першій половині XIX століття». Записки НТШ. — Львів. — кн.2. — т.88. — 1909 р. — ст.62-64), що Витвицький Софрон "ставши послом до австрійського краевого парламенту (сойму), закликав до згоди між всіма суспільно-політичними станами і течіями. Свій вимріяний ідеал показав у своїх мелодрамах, в яких, попри запевнення, що вони написані в «чисто рускім язиці», «цілі легіони слів церковних, польських і т. д. Яка мова, така й правопись…» Фольклорно-етнографічні доробки С.Витвицького: 1852 р. в «Зорі Галицькій» (ч.54 — 56) надрукував «Статистически-историческое обозръніе Гуцуловъ въ Коломыйскомъ окрузь со характеристикою ихъ»; 1863 р. — «Rys historyczny о Huculach»; 1868 р.- «Правда» (ч.2) — стаття «Якій крімь иншихъ обхідь весбленай у княгинь гуцульскихъ»; 1869 р. — «Правда» (ч.7, 8) — стаття «Дещо зъ традицій гуцульской».
![]() |
Ця стаття або абзац не містить джерел (літератури, веб-посилань тощо) Допоможіть Вікіпедії поповнити їх. |