Лук'янівське кладовище
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Лук'я́нівське кла́дови́ще - одне з найстаріших кладовищ Києва. Офіційно рішення про заснування кладовища було прийнято в 1878 році, хоча вже до цього часу, а саме в 1871 р. тут вже ховали померлих з місцевої лікарні. На цьому кладовищі покояться останки майже всіх давніх українських старшинських родів: Полуботків, Леонтовичів, Самойловичів. Після заснування Лук’янівське кладовище отримало статус центрального в м. Києві і тут було поховано багато людей відомих не тільки в Україні, але й поза нею — композиторів, письменників, науковців, політиків і діячів церкви. На Лук’янівське кладовище переносили поховання з Аскольдової могили, з Покровського монастиря. Тут знаходяться братські могили полеглих під Крутами студентів, закатованих НКВД мешканців Києва.
На кладовищі знаходиться багато майстерно виконаних надгробків та скульптур виконаних відомими митцями Києва і України. Більше двох тисяч могил і надгробків Лук'янівського кладовища включені до зводу пам'яток Києва. 227 могил і надгробків кладовища мають статус пам'яток історії та мистецтва України і охороняються державою. у 1994 р. Кабінет Міністрів України прийняв постанову №447, за якою Лук'янівське кладовище м. Києва проголошено Державним історико-меморіальним заповідником.
[ред.] Поховання
Свій останній притулок на Лук’янівському кладовищі знайшли:
- Г. В. Пфейфер — відомий математик
- М. П. Василенко — історик, другий президент АН УРСР
- В. В. Пухальський — засновник і перший директор Київської консерваторії
- Микола Антонович — відомий композитор
- М.М. Духонін — останній головнокомандувач Російської армії
- Василь Липківський — перший предстоятель УАПЦ, митрополит
та багато інших відомих постатей.