Аксонометрія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Аксонометрія (рос. аксонометрия, англ. axonometry, нім. Axonometrie) — спосіб наочного зображення просторових форм на площині проекцій методом паралельного проекціювання з одержанням аксонометричних проекцій. При цьому умовні просторові прямокутні координати для зображуваного об'єкта беруться паралельними основним розмірам останнього. Напрямок проекціювання визначається основними вимогами, щодо зображення об'єкта.

АКСОНОМЕТРИЧНІ КООРДИНАТИ (рос. аксонометрические координаты, aнгл. axonometric coordinates, нім. axonometrische Koordinaten f pl) – координати в аксонометричній проекції. В залежності від умов проекціювання осі умовних прямокутних просторових координат спотворюються у визначених відношеннях, які називаються показниками спотворення вздовж координатних вісей і виражаються відношенням аксонометричних координат до відповідних просторових прямокутних (ортогональних) координат тієї самої точки. Показники спотворення – р, q, r відповідно для осей х, у, z.

[ред.] Різновиди

АКСОНОМЕТРІЯ ПЛАНОВА (рос. аксонометрия плановая, англ. plan axonometry, нім. planmässig Axonometrie) — косокутне диметричне проеціювання, яке застосовується при об'ємних зображеннях складних за формою покладів корисних копалин по горизонтальних розрізах (погоризонтних планах). Останні на об'ємному графіку виконуються простим копіюванням погоризонтних планів, тобто з дотриманням умов р=1, q=1, кут xоу = 90°. Їхнє орієнтування і монтування по висоті (осі z) визначається умовою r≠1, кут zox ≠90.


[ред.] Література


Іншими мовами