Ворзель
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ворзель
На початку 20 ст. поблизу села Михайлівка (нині Рубежівка Михайлівська) на 37 кілометрі Ковельскої ділянки залізниці виникло дачне селище Ворзель. Щодо походження назви існує багацько версій, кожна з яких претендує на вірогідність. Важко сказати, яка з них справді має рацію. Як вважає історик Рибаков, раніше корінь "вор" в українській мові мав значення "межа" (згадаймо "воріття", "ворота", "ворожити" (виходити за межу), ворог (чужий, з-за межі)). Якщо перша частина слова означає "межу", то друга частина - зель - може бути ім'ям або прізвищем господаря, власника цієї межі. На користь цього припущення свідчить ще й той факт, що недалеко від цих земель була розташована німецька колонія. Тож цілком можливо, що землями сучасного Ворзеля колись володів якийсь німець на прізвище Зель... На думку сходознавця Лихотворика, свою назву місцина отримала зовсім із іншої причини. Дослідивши лексичний склад української мови, науковець дійшов висновку, що для неї таке буквосполучення (Ворзель) не характерне. Натомість учений бачить витоки цього слова в мові скіфів, які ніби-то мешкали на цих землях. У перекладі з їхньої мови "варзілу" значить "залізо". Скіфи славились своїм умінням виплавляти залізо.
Саме селище Ворзель а также Кичеєво і Буча виникло завдяки шахрайству місцевих поміщщиків Красовского, фон Дервіза, Саратовского, Пиховського і Кичеєва. Справа в тому що цім особам належали ці землі, які вони вирішили віддать під дачну забудову. Ну а щоб затягти побільше покупців і продати подорожче земельні ділянки вони провернули одну аферу яка сьогоднішнім "новим українцям і не снилась". Дізнавшись що в 1900 році в цих містах проляже Київо-Ковельська залізна дорога, землевласники ще в період її проектування дали взятку високопосадовцю із міністерста. В результаті ,незважаючи на те що "залізка" на дільниці Київ-Тетерів повинна була мати прямолінійний профіль і пройти в 8-10 кілометрів на південний схід від сучасного Ворзеля, її стали будувати на землях поміщіків. Після цього місцеві поміщики поділили своі земельні масиви на 229 прямокутних дільниць під єдиние селище, яке нині носить назву Ворзель.