Антологія Планудова

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

АНТОЛОГІЯ ПЛАНУДОВА, збірник грецьких епіграм у 7 книгах, складений у Візантії (дата закінчення роботи — 1299) ченцем Максимом Планудом (звідси її назва), що включає бл. 2400 епіграм (бл. 15 000 рядків). Основою антології стала велика збірка Костянтина Кефала, відомий з кінця XVI ст. у більш пізній переробці як Палатинська антологія. До віднайдення останньої Планудова антологія була єдиним джерелом знань про грецьку епіграму. Плануд опустив у ній еротичні епіграми, зате додав 338 епіграм, яких не було в Палатинській антології і які у виданнях нового часу складають XVI книгу -- так званий Appendix Planudea.