Андрузький Георгій Володимирович
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Гео́ргій Воло́димирович Андру́зький (*́26 травня 1827-?) - український громадський діяч, член Кирило-Мефодіївського товариства
- 1847 заарештований, висланий до Петрозаводська, де розробив конституційний проект Начерк Конституції Республіки (передбачалася ліквідація монархії у Росії та створення Слов'янських Сполучених Штатів, одним з 7 мала бути Україна з Причорномор'ям, Галичиною та Кримом)
- 1850-1854 інтернований у Соловецькому монастирі, відзначився при обороні від англійської ескадри
- після 1857 повернувся в Україну
УРЕ:
Георгій (Юрій) Володимирович (26. V 1827 — р. см. невід.) — член Кирило- Мефодіївського товариства, належав до рев.-дем. крила, очолюваного Т. Г. Шевченком; поет. Н. в с. Вечірках на Полтавщині в сім'ї дрібного поміщика. Вчився в Київському університеті. За переконаннями — республіканець. Під впливом Шевченка писав вірші, в яких відобразив долю закріпаченої України («Не плачте, ріднесенька мамо», «Україна» та ін.). 1847 заарештований. Під наглядом поліції жив у Казані, а потім у Петрозаводську. Написав «Конституцію республіки», за що 1850 вдруге зазнав арешту і був ув'язнений в Соловецькому монастирі. Після звільнення (1854) переведений до Архангельська. Дальша доля А. невідома.
[ред.] Література
- Українська радянська енциклопедія
- Кузьміна 3. М. Шевченко і Андрузький (з додатком віршів Андрузького). В кн.: Збірник праць п'ятої наукової шевченківської конференції. К., 1957.