Кубек Емілій

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Кубек Емілій (23 листопада 1867, с. Штефурів Свидницького округу, Словаччина17 липня 1940, США) — закарпатський письменник, дослідник життя лемків

Після закінчення духовної семінарії (1881) став священиком. У с. Снаків розгорнув культурно-освітню діяльність, допоміг збудувати дорогу, розводив сади, сприяв удосконаленню способів господарювання, подбав про побудову школи, заснував хоровий і драматичний гуртки, дописував до періодичних видань. У 1904 р. емігрував до США. Тут написав ряд літературних творів. Найбільший з них є роман «Марко Шолтис» (19181920). У 1922 р. надрукований у чотиритомнику творів Е. Кубека. Твір розповідає про життя закарпатських лемків, написаний лемківською говіркою з незначною домішкою церковнослов'янських і російських слів. Дія «Марка Шолтиса» відбувається, починаючи від 1870-х років, і закінчується у 1917 р. в одному із сіл Пряшівщини. Автор дуже вдало змалював життя і побут лемків. Менші прозові твори («Єдно виданіє», «Пасхальний дар», «Після дождя — сонце», «Кому што Бог обіцяв» та ін.) теж пов'язані з життям закарпатських лемків в еміграції.