Дефлімпійські ігри
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Дефлімпійські ігри (англ. "Deaflympic", deaf(глухий)) - спортивні змагання людей з вадами слуху.
[ред.] Історія Ігор
Перші Дефлімпійські ігри пройшли у 1924 році, в Парижі. Учасниками були делегації Бельгії, Чехословаччини, Франції, Великобританії, Нідерландів, Польщі, Угорщини, Італії, Латвії й Румунії.
Спортсмени перших Ігор брали участь в змаганнях з легкої атлетики, велоспорту, футболу, стрільби й плавання. Ігри пройшли успішно. 16 серпня 1924 року керівництво спортивних делегацій країн учасників на нараді вирішили організувати Міжнародний спортивний комітет глухих(МСКГ) (Comite International des Sport des Sourds — CISS), основною метою якого мало стати заснування союзу всіх спортивних федерацій глухих та розробка їх статуту для заснування та керівництва тільки що народжених Ігор. Того ж року було вирішено, що ігри проводитимуться кожні чотири роки.
Лише через 25 років, у січні 1949 року, в Австралії були проведені 1-ші Міжнародні зимові мовчазні ігри, в яких взяло участь 33 спортсмена з п'яти країн світу. У 1955 році Міжнародний олімпійський комітет визнав МСКГ як міжнародну федерацію з олімпійськими принципами, а через два роки комітет почав змінювати статут приводячи його у відповідність до олімпійського. Нині МСКГ налічує більше 90 національних федерацій. Рішенням Виконавчого Комітету МОК у травні 2001 року Всесвітні ігри глухих перейменовано у Дефлімпійські ("Deaflympic"). Того ж року у Римі були проведені 19-ті Дефлімпійські ігри. Більше 3000 спортсменів з 80 країн світу вели боротьбу за медалі найвищого гатунку.
[ред.] Україна на Дефлімпійських іграх
У 1992 році було створено спортивну федерацію глухих України. Того ж року її було прийнято до Міжнародного спортивного комітету глухих з правом участі у всіх міжародних змаганнях, які проводяться під його егідою.
Вперше на міжнародній арені національна збірна дебютувала на 17 Всесвітніх іграх глухих у 1993 році, які відбулися у Софії, де завоювала 8 нагород (2 — золоті, 4 — срібні та 2 — бронзові). Через чотири роки, на 18 Всесвітніх іграх глухих, що проходили у Копенгагені (Данія), українські спортсмени викликали цілий фурор, здбувши п'ять — золотих, десять — срібних і п'ять — бронзових медалей та встановивши чотири світові рекорди.
За вісім років українські спортсмени завоювали 143 нагороди (46 — золотих, 54 — срібні та 43 — бронзові). 19 спортсменам присвоено звання "Заслуженого майстра спорту", 36 — "Майстра спорту України міжнародного класу", 60 — "Майстра спорту України".
На 19 Дефлімпійських іграх, які відбулися у Римі у 2001 році, українські спортсмени здобули 32 медалі(12 — золотих, 12 — срібних та 10 — бронзових), встановивши 4 світові рекорди і посівши четверте загальнокомандне місце серед 85 країн-учасниць.
На 20-тих літних Дефлімпійських іграх, які пройшли з 5 по 16 січня 2005 року в австралійських містах Мельбурн і Баллараті українська збірна зайняла перше місце в загальнокомандному заліку, завоювавши 52 медалі (21 золоту, 17 срібрних і 14 бронзових) і випередивши команди з Росії, США і Китаю.