Бджола (збірка)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

БДЖОЛА (Бъчела, Пчела), грецькій флорілегій, перекладний збірник висловів і коротких історичних анекдотів (тобто маленьких оповідань про вчинки знаменитих людей) з християнської та античної літератури, сладений Максимом Ісповідником. У давній українські літературі зустрічається в трьох різновидах. Найбільш поширена редакція містить 71 розділ, вона була перекладена не пізніше XII-XIII ст. З назв розділів ("Про мудрість", "Про навчання і бесіду", "Про багатство і злиденність", "Про печаль і безпечальність", "Про похвалу", "Про заздрість", "Про сміх" тощо) видно, що вислови підбиралися по темах і в основному стосувалися питань моралі, норм поведінки, християнського благочестя. Кожний розділ містить близько 20 висловів: на початку нього - цитати з книг Священного писання, творів батьків церкви (Іоанна Богослова, Василія Великого, Іоанна Златоуста та ін.). Далі ідуть вислови, що належать або приписуються античним філософам і письменникам: Арістотелю, Анаксагору, Піфагору, Демокріту, Сократу, Плутарху, Софоклу, Евріпіду, Феогніду та ін. Бджола - багате джерело античних афоризмів та анекдотів, що почасти увійшли в український фольклор. В історичних анекдотах містяться епізоди з життя і діянь Олександра Македонського і його батька - Філіппа, спартанських царів Агесилая і Леоніда, афінського державного діяча Алківіада, східних царів - Дарія, Артаксеркса, Кира, Креза та ін. Таким чином, Бджола була не тільки зведенням етичних рекомендацій, а й своєрідною енциклопедією історичних відомостей.

От приклади моральних наставлянь з Бджоли: "Ліпше од вірного друга рана, ніж поцілунок ворога"; "Усе нове краще: і посуд, і одежа, а дружба — стара"; "Ліпше зле слухати, ніж зле мовити"; "Ліпше хліб з сіллю у тиші та без печалі, ніж жадання наїдків багатоцінних з безладдям і з жахом"; "Роби сказане, а не розповідай про зроблене"; "Везіння подібно овочеві - як мине час, так і засохне"; "Хто, інших грабуючи, творить будинок собі, той немов би камені складає на замерзлій ріці"; "Таким будь для батьків своїх, якими хотів би бачити своїх дітей"; "Ворог, що говорить правду, краще лицемірного друга"; "Коли всі справи твої відбуваються за твоїм бажанням, тоді чекай змін (до поганого), а коли несподівані напасті випали тобі, тоді сподівайся на добре і краще"; "Краще жити в пустелі з левом і зі змією, ніж із дружиною підступної і зломовною" тощо.

Кілька прикладів історичних анекдотів з Бджоли: "Олександр Македонський: Коли благало його військо вночі на супостата напасти, так сказав: «Не царської мужності така перемога»"; "Діоген сказав. Коли спитав хтось, чому люди жебракам подають, а мудролюбцям — ні, відповідав він: «Бо кульгавості і сліпоти та інших вад собі очікують, а мудрості ні»"; "Езоп. Цей каже: «Кожен з нас два міхи носить: один перед собою, а інший ззаду. У передній кладе чужі гріхи, а в задній — свої»".

Бджола існувала в двох редакціях, що складали відповідно 68 і 44 розділи. Посилання на Бджолу ми зустрічаємо вже в літописі під 1186 р.: "Як говориться в Бджолі: славна війна краще неміцного миру: в удаваному мирі живучи, більше зла землям приносять".

Пізніше Бджола була перероблювана з значними скороченнями античного матеріалу. Найстаріший рукопис (XV ст.) видав М. Смірнов (1894), деякі пізніші українські списки — С. Щеглової (1914). Мотиви Бджоли використовував у своїй творчості І. Франко.


[ред.] Видання

Семенов В. Древняя русская "Пчела" по пергаменному списку // СОРЯС.— 1893.— Т. 54.— № 1; Пчела / Подг. текста, перевод и комм. В. В. Колесова // ПЛДР: XIII век.— М., 1981.— С. 486-519; Тисяча років української суспільно-політичної думки. У 9-ти тт. — К., 2001. — Том I. — С.553-574.


[ред.] Література

Сперанский М.Н. Переводные сборники изречений в славяно-русской письменности: Исследование и тексты.— М., 1904.— С. 155-392; Приложение.—С. 48-62, 155-164; Адрианова-Перетц В. П. Человек в учительной литературе Древней Руси // ТОДРЛ.— 1972.— Т. 27.— С. 3-68; Творогов О. В. Пчела // Словарь книжников.—Вып. 1.—С. 382-387.