Бандура у Львові
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Бандура в Львові
Зміст |
[ред.] До приїзду Гната Хоткевича
З літописів нам відомо що бандуристи були популярні в домах вельмож Польщі. Існують записи про придворних бандуристів навіть у Польського короля де позначені що вони були по походження русинами. За те в 18-му столітті популярність придворних бандуристів в Галичині та в Польщі замітно впала. В народі традиції народних сліпих кобзарів у Галичині не зберіглося.
До приїзду Гната Хоткевича до Львова в 1906 р. не відомо що були в Галичині бандуристи. Сліди про діяльність традиційних мандруючих сліпих кобзарів на цій землі також важко знайти хоч лірницька традиція існувала. Зацікавлення в діяльність кобзарів пробуджувалося під впливу численних статей які друкувалися в українських часописах. Інтерес ріс особливо після ХІІ Археологічного з’їзду який відбувся в Харкові в 1902 р. Коли в Надніпрянській Україні після славнозвісного з’їзду молода українська інтеліґенція взялася за вивчення гру на бандурі то незабаром перші бандуристи почали з’являтися в Львові.
[ред.] Приїзд Гната Хоткевича
В за участь в революційні події 1905 р. Гнат Хоткевич змушений був емігрувати з Надніпрянської України в Галичину. Галичину він всю об’їхав даючи понад 83 концертів граючи на бандурі, і звернув увагу українського населення Галичини до інструменту. В 1909 р. Хоткевич видав перший в історії підручник для гри на бандурі у видавництві НТШ в Львові. В цей же час Філарет Колесса взявся за транскрипцію дум та кобзарську творчість кобзарів Харківщини та Полтавщини і з’явилися його праці «Мелодії українських народних дум» в 1910 та 1913 рр.
[ред.] До 2СВ
В 20-их роках з’явилися група людей які зацікавилися грою на бандурі. З концертними виступами виступали бандуристи В. Ємець, К. Місевича, Д. Ґонта, Д. Щербина, М. Теліга в Львові. До Львова приїхали випускники Українського Педагогічного Інституту з Праги які там вивчали гру на бандурі у кобзарській школі В. Ємця. Між ними були бандуристи Марії Гасюк, та І. Лисевич які вчителювали в Львові. Вони вивчали гру на бандурі в В. Ємця в Празі. Також були активні Володимир Шуль та Ізидор Богачик.
Створилася група бандуристів в 30-их роках довколо активіста кобзарської справи Юрія Сінґалевича. Ця група грала на діатонічних бандурах які були зроблені по конструкція К. Місевича. До цієї групи належили бандуристи Юрій Свістель, Андрій Мота, Володимир Хомин, Зенон Семків та Володимир Юркевич.
В 1939 р. з приходом Радянських військ гастролювала Київська капела бандуристів по Західній Україні. Єхні концерти залишили за собою великий слід, особливо в Львові.
[ред.] Підчас 2СВ
Перед прихід німецьких військ із групи бандуристів Ю. Сінґалевича були заарештовані кілька бандуристів, між ними Андрій Мота, Григорій Смирний та Зенон Семків. Перед виходу радянських військ з Львова вони були розстріляні.
Підчас 2СВ до львівської групи бандуристів долучилися З. Штокалко, Ф. Якимець, Степан Ганушевський, Семен Ластович, та інші.
12.ІІІ.1943 р. в Львові відбувся з’їзд бандуристів де виступали Ярослав Бабуняк, Степан Ганушевський, В. Терещук, В. Юркевич, Степан Малюца, Ю. Сінґалевич, Г. Смирний, В. Масляник, І. Кухаришин, С. Ластович та А. Карп’юк.
[ред.] Після 2СВ
Після 2СВ відкрили клас бандури в Львівському училиші де викладав М. Грисенко. В той час продовжував пацювати і Ю. Сінґалевич аж до 1947 р.
В 1949 р. перші експериментальні бандури по конструкція О. Гасюка почали виготовляти Львівська музична фабрика.
Значний вклад в розвиток кобзарського мистецтва зробив професор В. Герасименко який очолив клас бандури в Львівській консерваторії з 1960 р. Крім викладацької роботи він створив понад 30 моделей концертних бандур які згодом Львівьска фабрика музичних інструментів почала серійно виготовлювати. В. Герасименко винахідник штучних капронових нігтів які сьогодні всі професійні бандуристи використовують.
Львівська консерваторія дала цілу плеяду талантовитих виконавців-бандуристів, між ними - Оксана та Оля Герасименко сестри Даниїла, Марія, та Ніни Байки, Остап Стахів, Орест Баран, Галина Менкуш, Галина Гальчак, Віолета Дутчак, Людмила Посікіра, Марія Сорока, Тарас Лазуркевич, Олег Созанський, Ірина Содомора та інші також «Тріо бандуристок Львів'янки».
У Львові існують декілька капел бандуристів між ними Капела сліпих бандуристів при УТОС-і яка була заснована в 1960 р. Д. Котком.
[ред.] Бандура в Львові сьогодні
Львів далі продовжує бути крупним центром кобзарської діяльности. В часи нестабільного економічного розвитку України Львівська фабрика музичних інструментів не припинила виробництво бандур і всі бандури які ішли на експорт доставляла саме Львівська фабрика.
У Львові бандуристи активно відновлють виконавську школу харківського способу гру на бандурі, особливо традиції виконавської школи яку заклав Зіновій Штокалко.
Львів став джерелом сучасних композицій та видань нот для бандури. В цій галузі пише Оксана Герасименко.
[ред.] Джерела
- нн. У пам’яті бандуриста Володимира Юркевича. //ж.«Бандура» #53/54, 1995
- нн. Володимир Юркевич - визначний бандурист. //ж.«Бандура» #9/10, 1984
- Мішалов, В. – Бандура в еміграційних центрах у міжвоєнний період (с.95-103) – Karpacki Collage Artystyczny – Biuletyn – Przemysl, 2005
- Кияновсяька Л. – Львівська бандурна школа другої половини ХХст. (с.63-72) – Karpacki Collage Artystyczny – Biuletyn – Przemysl, 2005
- Залеський О. Гнат Хоткевич і відродження бандури на Західних землях. //кн. Збірник на пошану Г. Китастого - Н.Й. 1980
- Маруняк В. (упор) Українська гімназія в Чехії. //Мюнхен, 1975.