Александров Володимир Степанович
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Володи́мир Степа́нович Алекса́ндров (2 липня 1825 — †10 січня 1894) — український письменник.
Зміст |
[ред.] Біографічні відомості
Н. в Ізюмському пов. на Харківщині. Закінчив мед. фак-т Харк. університету, працював військ, лікарем.
[ред.] Творча діяльність
Вперше виступив з поезіями 1861 (журн. «Основа»). Написав оперети
- «За Немань іду» (1872) і
- «Не ходи, Грицю, на вечорниці» (1873); остання перероблена пізніше М. Старицьким.
Видав зб. власних перекладів з М. Лермонтова та І. Козлова «Малоруські співанки» (1880) й альманах «Складка» (1887—92).
А. збирав усну народну творчість і опубл. «Народний пісенник з найкращих українських пісень», казки «Коза-дереза», «Івашечко»; друкував етнографічні праці. Деякі поезії А. здобули популярність у народі («Я бачив, як вітер березку зломив» та ін.).
[ред.] Твори
- Антологія української поезії, т. і. К., 1957.
[ред.] Література
- Українська радянська енциклопедія
- Граб(овський) П. Споминки про В. Александрова. «Зоря», 1895, ч. 13.