Горбач Олекса Теодорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Горбач Олекса Теодорович (5 лютого 1918 - 1997) - славіст, крім того, всебічно вивчав українську мову, а зокрема діалектологію.

Народився у селі Романові Перемишлянського району Львівської області.

  • З 1924 до 1928 рр. навчався у народній школі с. Романова.
  • 1928–1936 рр. навчався у філії Академічної гімназії у Львові
  • 1936–1940 рр. навчався на гуманістичному (згодом філологічному) факультеті Львівського університету
  • березень–вересень 1939 р. - ув’язнення у львівських Бриґідках
  • липень–жовтень 1940 р. - лаборант кафедри української мови Львівського університету
  • жовтень 1940 р. – вересень 1941 р. - служба у Червоній Армії
  • листопад–грудень 1941 р. - перебував в німецькому полоні в м. Чугуєві та м. Харкові
  • кінець грудня 1941 р. - повернувся до рідного села
  • 1942–1943 рр. - працював на посаді секретаря у кабінеті мовознавства і одночасно викладача української мови в Малій духовній семінарії
  • червень 1943 р. - виїхав з України разом з дивізією “Галичина” і перебування у Чехословаччині, Словенії, Німеччині.
  • травень 1945 р. – січень 1947 р. - перебував в американських таборах для полонених осіб (у Баварії та Гесії)
  • 1947–1948 рр. - продовжив студії в Українському Вільному Університеті (УВУ) у Мюнхені
  • квітень 1948 р. - захистив докторську дисертацію “Наголос Зизанієвого “Лексису” з 1596 р.”
  • 1948 р. - одружився з Анною-Галею Луцяк
  • 1948–1949 рр. - працював в Українській таборовій гімназії в Мюнхені-Ляймі та в секретаріаті філософського факультету УВУ
  • червень 1949 р. – березень 1951 р. - працював на посаді наукового секретаря Головної Управи Наукового Товариства імені Т. Шевченка (НТШ)
  • лютий 1951 р. - захистив габілітаційну дисертацію “Арґо в Україні” в УВУ і доцентура у цьому ж університеті
  • 1952–1956 рр. Викладання польської і української мов в університеті у Геттінґені (як позаштатний лектор)
  • 1956–1958 рр. Викладання польської і української мов в університеті у Марбурзі ( як штатний лектор)
  • 1958–1965 рр. Праця на посаді штатного лектора польської мови та інших славістичних дисциплін в університеті у Франкфурті над Майном
  • 1962 р. Обрання дійсним членом європейського відділу Наукового Товариства імені Т. Шевченка
  • 1963 р. Надзвичайний професор слов’янської філології Українського Католицького Університету в Римі.
  • 1965 р. Надзвичайний професор слов’янської філології університету у Франкфурті над Майном і в Українському Вільному Університеті в Мюнхені
  • 1965–1979 рр. Завідувач кафедри славістики і одночасно співкерівник Слов’янського семінару у франкфуртському університеті
  • 1972–1974 рр. Декан відділення східних і позаєвропейських мов і культур університету у Франкфурті над Майном
  • 1975 р. Нагородження польським орденом лицарського хреста першого ступеня за заслуги у розвитку польсько-німецьких контактів
  • 1977 р. Переїзд на постійне проживання до Берфурта (Райхельсґайм)
  • 1980 р. Перехід на пенсію з викладацької роботи
  • 1980–1997 рр. Емеритований професор франкфуртського універ-ситету
  • 1983 р. Відзначення 65-річного ювілею, у честь якого видано 4‑томний Ювілейний збірник
  • 1993 р. Перший приїзд в Україну після 50-річної відсутності для участі у II Міжнародному конгресі україністів
  • 1993 р. Нагородження пам’ятною медаллю імені М. Грушевського НТШ у Львові