Академія медичних наук СРСР

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Акаде́мія меди́чних нау́к СРСР — вища наукова медична установа в СРСР.

Утворена 1944.

[ред.] Структура і склад

За статутом до складу А. м. н. Входить 100 дійсних чл. і 150 член-кореспондент

Найвищим керівним органом А. м. н. є Загальні збори дійсних членів; ці збори скликаються не менше 1 разу на рік. У період між Загальними зборами роботою А. м. н. керує Президія, що складається з президента, З віце-президентів, акад.-секретаря та 2 чл. Президії. Крім того, до Президії входять 3 акад.-секретарі відділів А. м. н.

Вона має 3 відділи:

  • 1) мед.-біол. наук,
  • 2) клінічної медицини
  • 3) гігієни, мікробіології та епідеміології.

Кожний з відділів об'єднує ряд підпорядкованих А. м. н. науково-дослідних установ (всього — 26 інститутів); деякі з них розташовані в УРСР (інститути інфекц. хвороб, геронтології та експеримент. патології в Києві) і в ін. республіках.

При Президії А. м. н створено 50 проблемних комісій.

[ред.] Завдання

Гол. завданням А. м. н. є вивчення актуальних питань теорії і практики медицини, наук. апробація найважливіших винаходів у медицині та сприяння впровадженню їх в практику, підготовка висококваліфікованих наук. кадрів, консультативна, організац. й методична допомога наук. мед. і біол. закладам, а також координація наукових досліджень всіх наукових установ медичного профілю СРСР і країн народної демократії.

А. м. н. всіляко сприяє розвиткові мед. і біол. наук в СРСР, зокрема впровадженню профілактичного методу, що є провідним методом рад. медицини.

[ред.] Література

Зображення:View-refresh.svg Джерела, використані для підготовки цієї статті, можуть містити застарілі, неактуальні дані тощо, або такі, які можуть бути поповнені найсвіжішими.

Ви можете допомогти виправити статтю або безпосереднім редагуванням, або помістивши Ваші зауваження на сторінку обговорення.