Відвал

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Відва́л (рос. отвал, англ. spoil bank, spoil; н. Kippe f, Abraumkippe f, Halde f, Abraumhalde f) — це насип на земляній поверхні із пустих порід, одержуваних при розробці родовищ корисних копалин, хвостів збагачувальних фабрик.

Відвал — гірничо-технічна споруда, яка призначена для тимчасового або постійного розміщення розкривних порід, некондиційної мінеральної сировини.

В залежності від способу укладання розрізняють такі В.:

  • к о н і ч н і (або терикони) – найчастіше утворюються при відкатці породи рейковим транспортом (в перекидних вагонетках або скіпах) з поступовим нарощуванням колії;
  • х р е б т о в і - утворюються при вивезенні породи вагонетками підвісної канатної дороги або конвеєрами (стаціонарними чи пересувними), а також відвалоутворювачами розкривних порід;
  • п л а с к і - утворюються при вивезенні відходів (порід) у самоскидах та формуванні штабелю за допомогою бульдозерів.

За місцем розташування виділяють

  • внутрішні (у виробленому просторі кар’єрів),
  • зовнішні – за межами кар’єру та
  • комбіновані.

У залежності від механізації відвальних робіт, В. розподіляють на

  • екскаваторні,
  • бульдозерні,
  • конвеєрні та
  • гідравлічні.

[ред.] Див. також

  • породний відвал
  • озеленення відвалів.

[ред.] Література

Мала гірнича енциклопедія: В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Донбас, 2004. ISBN 966-7804-14-3



Це незавершена стаття з гірництва.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.