Дреговичі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

ДРЕГÓВИЧІ (від "дрягва", "дрега" - болото) – одне із східнослов'янських племен (союзів племен), яке жило між Прип'яттю і Західною Двіною. Згадуються у "Повісті минулих літ".

Вважають, що назва дреговичі пов'язана з давньоруським словом "дрягва" – болото і вказує на характер місцевості, де жило це плем'я.

Найбільшими містами дреговичів були Туров, Клецьк, Слуцьк та ін. Землі дреговичів становили самостійне князівство з центром у м. Турові. В 10 ст. це князівство увійшло до складу Київської Русі. Київський князь Володимир Святославич під час поділу Русі на уділи більшу частину землі дреговичів включив до Туровського князівства, південно-західна частина відійшла до Полоцького князівства.

[ред.] Основні заняття

За археологічними даними, дреговичі – землеробське населення, яке займалося також промислами й ремеслами (обробка заліза, гончарство тощо). Відомо багато пам'яток дреговичів 9-10 ст. (залишки поселень, курганні могильники з трупоспаленнями). В курганах дреговичів 11-12 ст. виявлено поховання з трупопокладаннями іноді в труні або в зрубі з двосхилим дахом.

[ред.] Останні спогади

Востаннє дреговичі згадуються літописом під таким племінним ім'ям у 1149 році.


Східнослов'янські племена
Білі Хорвати | Бужани | Волиняни | В’ятичі | Древляни | Дреговичі | Дуліби | Ільменські слов'яни | Кривичі | Поляни | Радимичі | Сіверяни | Тиверці | Уличі


[ред.] Джерела

  1. .Гайдай Л. Історія України в особах, термінах, назвах і поняттях.- Луцьк: Вежа, 2000.
  2. .Довідник з історії України.За ред. І.Підкови та Р.Шуста.- К.: Генеза, 1993.
Іншими мовами