Вінницька область
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Вінницька область | |||||
---|---|---|---|---|---|
|
|||||
![]() |
|||||
Основні дані | |||||
Країна: | Україна | ||||
Утворена: | 27 лютого 1932 року | ||||
Код КОАТУУ: | 05000 | ||||
Населення: | 1763944 (2005) | ||||
Площа: | 26513 км² | ||||
Густота населення: | 66,6 осіб/км² | ||||
Телефонні коди: | +380-43 | ||||
Обласний центр: | Вінниця | ||||
Райони: | 27 | ||||
Міста: обласного значення |
6 12 |
||||
Райони в містах: | 3 | ||||
Смт: | 29 | ||||
Села: | 1330 | ||||
Селища: | 136 | ||||
Селищні ради: | 28 | ||||
Сільські ради: | 661 | ||||
Номери автомобілів: | AB | ||||
Інтернет-домени: | vn.ua | ||||
Обласна влада | |||||
м. Вінниця вул. Соборна 70 | |||||
Веб-сторінка: | http://www.vin.gov.ua | ||||
Голова ОДА: | Домбровський Олександр Георгійович | ||||
Голова обл. ради: | Заболотний Григорій Михайлович |
Вінницька область — область в Україні. Утворена 27 лютого 1932 року.
Розташована на правобережжі Дніпра в межах Придніпровської та Подільської височин.
На заході межує з Чернівецькою та Хмельницькою, на півночі з Житомирською, на сході з Київською, Кіровоградською та Черкаською, на півдні з Одеською областями України та з Республікою Молдова.
Зміст |
[ред.] Населення
Станом на 5 грудня 2001 року населення Вінницької області складало 1 млн. 772,4 тис. чол., з них 818,9 тис. - міське, 953,5 тис. - сільське. В області проживають представники 92 національностей, серед яких 91,5% становлять українці, 5,9% - росіяни, 1,4% - євреї, 0,4% - поляки, 0,26% - білоруси, 0,2% - молдовани. Найбільшими містами області є Вінниця (356,6 тис. жителів), Жмеринка (37,2 тис.), Могилів-Подільський (33,2 тис.), Хмільник (27,9 тис.), Козятин (27,6 тис.), Ладижин (23,8 тис.).
За професійною структуризацією серед зайнятого населення налічується 326,4 тис. працівників сільського, лісового та рибного господарства, 127,5 тис. - промисловості, 105,9 тис. - торгівлі та сфери послуг, 59,0 тис. - освіти, 51,1 тис. - охорони здоров’я та соціальної допомоги, 44,7 тис. - транспорту та зв’язку.
[ред.] Географія
Вінницька область лежить у межах лісостепової зони. На території області поширені ліси з дуба, граба, липи, ясена, клена, в'яза. Грунт в основному оподзоленний (близько 65%). На північному сході області переважають чорноземи, в центральній частині - сірі, темно-сірі, світло-сірі, на південно-сході і в Придністров'я - глибокі чорноземи і оподзоленниє грунти. Більш 70% території області зорано.
Клімат області - помірно-континентальний середня температура січня: -6°С, середня температура липня: +19°С річна кількість опадів: 520-590 мм, з них 80% випадають в теплий період.
По території області протікає 204 річки загальною протяжністю близько 10 км. Всі вони відносяться до басейнів Південного Буга і Дніпра.
[ред.] Корисні копалини
Вінницька область багата нерудними корисними копалини. Господарське значення мають родовища каолінов і будівельного каменя. Найбільші з них - Глуховецкоє родовище каоліну, Турбовськоє родовище каоліну Велікогадомінецкоє родовище каоліну. На території області виявлено близько 50 родовищ гранітів, гнейсов, песчанников, найбільші з них, - Вітовськоє, Гневаньськоє, Стріжавськоє, Жежельовськоє. Є також родовище фосфорітов (Жванськоє), мела, гіпсу, глин, піску. Паливні ресурси області обмежені і представлені торфом і бурим вугіллям. Ці ресурси мають місцеве значення. На території області відкриті джерела мінеральних вод - в Хмільнику (радонові води), з.Житники, поблизу р. Козятин і в з.Липовці. Таким чином, мінерально-сировинні ресурси Вінницької області створюють хорошу базу для швидкого розвитку її промисловості.
[ред.] Народне господарство
[ред.] Транспортна мережа
Основні залізничні вузли - Козятин, Жмеринка, Вінниця, Вапнярка, Калинівка, Рудниця. Розвинений автотранспорт. По річках здійснюється вантажно-пасажирське судноплавство. Центр області пов’язаний авіалініями з іншими великими містами України.
[ред.] Історія
Вінниччина - це частина подільського краю, історія якого розпочинається ще в ХІІ столітті, коли північна частина сучасної Вінницької області входила до складу так званої Болохівської землі. В часи монголо-татарської навали вперше з’являється назва Поділля.
Після битви на Синіх Водах (1362 р.) Поділля входить до складу великого князівства Литовського як окрема адміністративна одиниця - Подільська земля. До 1363 року відносяться перші згадки про місто Вінницю, як литовську фортецю. У 1566 році було створено Брацлавське воєводство у складі трьох повітів - Брацлавського, Вінницького і Звенигородського. За Люблінською унією 1569 року Брацлавське воєводство відійшло до Речі Посполитої.
На Подільській землі формувались і вели національно-визвольну боротьбу полки під проводом Богдана Хмельницького та Івана Богуна, Данила Нечая і Максима Кривоноса. Вінниччина була ареною гайдамаччини і Коліївщини на чолі з Максимом Залізняком та Іваном Гонтою.
Після другого поділу Польщі в 1793 році Поділля в складі Правобережної України відходить до Російської імперії. 20 лютого 1796 року у Вінниці було відкрито Брацлавське намісництво, а згодом за указом Павла І була утворена Подільська губернія з центром у Кам’янці-Подільському. В 1917 році центр Подільської губернії переміщується до Вінниці. В часи другої хвилі визвольних змагань у Вінниці тричі працював уряд УНР.
27 лютого 1932 року в зв’язку з введенням в Україні обласного територіального поділу було утворено Вінницьку область з відповідними обласними органами управління.
З Вінниччиною пов’язані імена багатьох відомих діячів - російського фельдмаршала О. Суворова, декабриста П. Пестеля, поетів О. Пушкіна, М. Некрасова, Т. Шевченка, Лесі Українки, письменників І. Котляревського, Марко Вовчок, М. Коцюбинського, Ярослава Івашкевича, композиторів П. Чайковського, М. Леонтовича. У садибі Вишня, що у Вінниці, останні 20 років свого життя провів видатний хірург і анатом, громадський діяч і педагог М. Пирогов. Нині тут функціонує національний музей-садиба, й у склепі вже 120 років поспіль зберігається забальзамоване тіло вченого. Біля Вінниці знаходиться укріплений район - об'єкт "Вервольф", де в 1942-1944 роках була ставка Гітлера.
[ред.] Зміни адміністративно-територіального поділу (АТП)
- 1.12.1933 — в області 64 райони
- 1.01.1937 — 44 райони і 4 округи (всього 74 райони): Барський, Бершадський, Брацлавський, Вовковинецький, Вороновицький, Гайсинський, Дашівський, Деражнянський, Джулинський, Жмеринський, Затонський, Іллінецький, імені Дзержинського, Калинівський, Козятинський, Комсомольський, Крижопільський, Летичівський, Липовецький, Літинський, Любарський, Меджибізький, Немирівський, Ободівський, Ольгопільський, Остропільський, Піщанський, Ситковецький, Станіславчицький, Старокостянтинівський, Старосинявський, Теплицький, Тиврівський, Томашпільський, Тростянецький, Тульчинський, Турбівський, Уланівський, Хмільницький, Чечельницький, Чуднівський, Шаргородський, Шпиківський, Янушпільський райони; Кам'янець-Подільський (Дунаєвецький, Миньковецький, Новоушицький, Орининський, Смотрицький, Солобковецький, Староушицький і Чемеровецький райони), Могилів-Подільський (Копайгородський, Мурованокуриловецький, Чернівецький, Ямпільський, Яришівський райони), Проскурівський (Базалійський, Волочиський, Городоцький, Красилівський, Михалпільський, Сатанівський, Чорноострівський, Ярмолинецький райони), Шепетівський (Антонінський, Берездівський, Грицівський, Ізяславський, Ляховецький, Плужнянський, Полонський, Славутський і Теофіпольський райони) округи
- 22 вересня 1937 року — 33 райони увійшли до Кам'янець-Подільської області (Віньковецький (Затонський), Вовковинецький, Деражнянський, Летичівський, Меджибізький, Остропільський, Старокостянтинівський, Старосинявський і райони Кам'янець-Подільського, Проскурівського і Шепетівського округів), 4 — до Житомирської (Дзержинський, Любарський, Чуднівський, Янушпільський). В області залишилося 37 районів
- 10 січня 1939 року — зі складу Київської області перейшли 4 райони: Монастирищенський, Оратівський, Плисківський, Погребищенський
- 1939 — створені Вінницький і Самгородоцький райони
- 1946 — створений Джуринський район
- 1940-і роки — створено Могилів-Подільський район (всього 45 районів)
- 1954 — Монастирищенський район відійшов до Черкаської області
- 1950-ті роки — скасовано 12 районів: Вороновицький, Дашівський, Джулинський, Джуринський, Копайгородський, Ободівський, Ольгопільський, Самгородоцький, Ситковецький, Станіславчицький, Турбівський, Ямпільський
- 1962 — укрупнення районів (замість 32 створено 13): Барський, Бершадський, Гайсинський, Жмеринський, Калинівський, Козятинський, Крижопільський, Липовецький, Могилів-Подільський, Немирівський, Погребищенський, Тульчинський, Хмільницький
- 4 січня 1965 року — відновлені Вінницький, Іллінецький, Тиврівський, Тростянецький, Шаргородський і Ямпільський райони
- 1966 — відновлені Літинський, Мурованокуриловецький, Піщанський, Теплицький, Томашпільсьикй, Чечельницький райони
- 1979 — відновлено Оратівський район
- 28 листопада 1990 — створено Чернівецький район
[ред.] Посилання
![]() |
Вінницька область |
||
---|---|---|---|
Райони | Барський · Бершадський · Вінницький · Гайсинський · Жмеринський · Іллінецький · Калинівський · Козятинський · Крижопільський · Липовецький · Літинський · Могилів-Подільський · Мурованокуриловецький · Немирівський · Оратівський · Піщанський · Погребищенський · Теплицький · Тиврівський · Томашпільський · Тростянецький · Тульчинський · Хмільницький · Чернівецький · Чечельницький · Шаргородський · Ямпільський | ||
Міста обласного значення | Вінниця · Жмеринка · Козятин · Ладижин · Могилів-Подільський · Хмільник |
![]() |
Україна |
||
---|---|---|---|
Автономна республіка: | Крим | ||
Міста державного значення: | Київ • Севастополь | ||
Області: | Вінницька • Волинська • Дніпропетровська • Донецька • Житомирська • Закарпатська • Запорізька • Івано-Франківська • Київська • Кіровоградська • Луганська • Львівська • Миколаївська • Одеська • Полтавська • Рівненська • Сумська • Тернопільська • Харківська • Херсонська • Хмельницька • Черкаська • Чернівецька • Чернігівська | ||