Мило
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Мило — поверхнево-активна речовина, що використовується як мийний засіб. Зазвичай, як мило використовують натрійові і калійні солі жирних кислот, що являють собою тверду пластичну масу.
[ред.] Історія
Історичні джерела вказують на те, що мило виготовлялося ще в древньому Шумері и Вавілоні (близько 2800 р. до н. е.). Описи технології виготовлення мила знайдені в Месопотамії на глиняних табличках, що належать приблизно до 2200 р. до н. е. Єгипетський папірус середини другого тисячоліття до нашої ери свідчить, що єгиптяни регулярно милися з використанням мила. Широко використовувались подібні миючі засоби і у Древньому Римі.
В Європі і США неперервний процес миловаріння в промислових масштабах з'явився в кінці 1930-х років разом з неперервним процесом гідролізу (розщеплення) жирів водою і парою під високим тиском у миловарних вежах.
[ред.] Технологія виготовлення
Мило виготовляють кип'ятінням у воді жирних масел разом з такими лугами, як каустична сода і каустичний поташ. Жирні масла виділяють з продуктів рослинного походження (бавовняне, пальмове або соєве масла), також тваринних продуктів, наприклад з свиного сала або риб'ячого жиру. При кип'ятінні жирів разом з лугами утворюється гліцерин і солі жирних кислот, тобто мило. Натрійові мила більш густі і, як правило, тверді; калійові мила більш м'які, або взагалі рідкі.
Подальший етап виготовлення включає очищення мила від залишку солей типу хлориду натрію і лугів типу гідроксиду натрію, а також від гліцерину.
![]() |
Це незавершена стаття з Енциклопедії українознавства. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
![]() |
Це незавершена стаття з хімії. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |