Гімалаї

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Цей термін має також інші значення


Гімалаї
 Еверест, найвища вершина на Землі
Еверест, найвища вершина на Землі
Країна Бутан, КНР, Індія, Непал, Пакистан, Афганістан
Період 70-50 млн. років тому
Гороутворення Зіштовхнення Євразийської та Індо-австралійської плит
Довжина 2 400 км
Ширина 250-300 км
Найвища точка Еверест
 - висота 8848 м
 Топографічна мапа Гімалаїв
Топографічна мапа Гімалаїв

Гімалаї, найвищі гори на Землі, в Південній Азії між Тібетським нагір’ям на півночі та Індо-Гангською рівниною на півдні, у Китаї, Індії, Непалі, Бутані та Пакистані; довжина 2500 км, середня висота близько 6000 м, 10 вершин висотою понад 8000 м, найвища Джомолунґма (англ. Еверест) — 8848 м; виникли в альпійському орогенезі, внаслідок зіткнення Індійської платформи з Азією; 11 вершин Г. підіймаються вище 8000 м. сучасні рухи зростання; землетруси; кліматично-рослинні яруси: мусонні, твердолисті, хвойні ліси, альпійські луки; вічні сніги і льодовики; витоки багатьох рік, зокрема Ґанґу.

Утворюють різко виражений кліматичний і природний рубіж між гірськими пустелями Центральної Азії і тропічними ландшафтами Південної Азії.

Г. сформувалися за часи альпійського орогенезу. Складені з магматичних та осадових порід.

Південні передгір’я складені переважно пісковиками і конґломератами, корінні схили і осьова зона – ґнейсами, кристалічними сланцями, ґранітами, філітами та іншими кристалічними та метаморфічними породами.

Г. підносяться над Індо-Гангською рівниною трьома ярусами – гори Сівалік (Передгімалаї), Малі Г. (хребти Пір-Панджал, Дхаоладхар та ін.) і Великі Г., які відділені від двох попередніх структур ланцюгом повздовжніх западин. Великі Г. поділяють на Ассамські, Непальські, Кумаонські та Пенджабські Г. Для Великих Г. характерні гребені альпійського типу, значні висотні контрасти, потужне заледеніння, (площа льодовиків понад 33 тис. км2).

Північні, більш короткі схили, які прилягають до порівняно вищого Тібетського нагір’я, мають меншу відносну висоту, ніж південні. Вони обмежені долинами річок Цангпо (Брахмапутра), Інду. У Г. беруть початок основні річки Азії – Інд, Ганг, Брахмапутра. Південні схили Г. знаходяться під сильним впливом літнього мусону, характерними є сильні опади, добре розвинена висотна поясність фауни. На північних схилах вплив мусону слабшає, домінують гірські степи, напівпустелі. Вище 5000 м – ландшафти гляціально-нівального поясу.

[ред.] Література


Commons
ВікіСховище має мультимедія-дані до цієї статті. Дивіться