Гіпабісальні гірські породи
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Гіпабіса́льні гірські́ поро́ди (рос. гипабиссальные горные породы, англ. hypabyssal rocks, нім. hypabissalisches Gesteine n pl) — загальна назва магматичних гірських порід, що утворилися на невеликих глибинах в товщі земної кори.
За умовами залягання, складом і структурами гіпабісальні гірські породи займають проміжне положення між глибинними (абісальними) і ефузивними гірськими породами.
Складають порівняно невеликі (не більше сотень км2) інтрузивні тіла (дайки, сілли, штоки, лаколіти, корені вулканів).
Найбільш поширені середньо- і дрібнозернисті порфіровидні гіпабісальні гірські породи. Вони широко розвинуті в периферійних зонах складчастих геосинклінальних поясів, на платформах і в океанічних структурах.
[ред.] Література
- Мала гірнича енциклопедія: В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Донбас, 2004. ISBN 966-7804-14-3