Академія наук Азербайджанської РСР
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Акаде́мія на́ук Азербайджа́нської РСР — вища наукова установа Аз. РСР.
Засн. у березні 1945 на базі Азерб. філіалу АН СРСР (існував з 1932); місцеперебування — Баку.
Президент — Ю. Г. Мамедалієв.
Зміст |
[ред.] Склад
До складу АН входить 21 наук. установа, в т. ч. 15 інститутів, 3 сектори, ряд музеїв, ботанічний сад, бази в різних районах республіки. Крім того, є наукова бібліотека, рукописний фонд і в-во.
В складі АН Аз. РСР (1959) — 25 акад. і 14 член-кореспондент
[ред.] Проблематика досліджень
Гол. місце в роботах вчених Аз. РСР займають проблеми, зв'язані з питаннями розвитку геології, нафтодобувної і нафтопереробної промисловості, власної металург. бази, іригації і зрошув. робіт, гідроенергогосподарства, геоботаніки, генетики та селекції рослин і тварин.
Особливе місце в планах н.-д. робіт приділяється питанням нафтохем. синтезу та переробки нафти й газу. Створено спец. інститут нафтохем. процесів. Досягнуто значних успіхів у розробці проблем використання радіоактивних ізотопів, напівпровідників, застосування автоматики і телемеханіки, теорії фільтрації, астрофізики та ін.
Велика робота проводиться в галузі суспільних наук.
[ред.] Видавнича діяльність
Видано «Історію Азербайджану», «Російсько-азербайджанський словник», «Історію азербайджанської літератури» та ін.
[ред.] Видання Академії
Видаються «Доповіді», «Вісті» та ін. література.