Абовян Хачатур
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Хачату́р Абовя́н (1805, Канакері — †14 квітня 1848) — великий вірменський письменник, просвітитель-демократ, педагог і етнограф. Основоположник нової вірменської літератури і літературної мови.
Зміст |
[ред.] Біографічні відомості
Нар у с-щі Канакері (поблизу Єревана). По закінченні Дерптського університету (1836) був учителем і інспектором повіт. училищ у Тбілісі, Єревані. Зазнав переслідувань за прогрес. діяльність.
Виступав проти кріпосництва («Роман про Тіграна»), колоніальної політики царизму («Азар-пеша», «Відкриття Америки», «Дівчина-туркеня»).
Абовян — основоположник нової вірм. демократич. педагогіки.
[ред.] Твори і творчість
Твори за життя не видавались. Творчість А. багатогранна: він писав вірші, повісті й оповідання, п'єси і романи, байки і казки, збирав фольклор, перекладав Гомера, Ґете, Крилова, Жуковського.
Найвизначніший роман — «Рани Вірменії» (1840, вид. 1856) про нац.-визвольну боротьбу вірм. народу, приєднання Вірменії до Росії.
Відомий твір — «Нахашавіх», спрямований проти догматич. педагогіки, утверджує прогресивні пед. ідеї. А. вимагав загального, а для бідних і безплатного навчання, вважав основою виховання принцип народності. Суспільні й естетичні погляди А. формувались під впливом передової рос. культури. Підтримував дружні зв'язки з М. Ф. Ахундовим, укр. поетом І. В. Росковшенком.
[ред.] Твори
- Вірм. мовою — Повне зібрання творів. У 8 т. Єреван, 1947—58;
- Укр. перекл. — Вибрані твори. Перекл. П. Тичини, М. Рильського, В. Сосюри, Л. Дмитерка, М. Терещенка та ін. К-, 1948;
- Рос. перекл. — Избранное. М., 1948.
[ред.] Література
- Українська радянська енциклопедія
- Сантросян М. А. Хачатур Абовян — выдающийся армянский педагог. М., 1957;
- Хачатур Абовян. Краткая, библиография. Ереван, 1956.