Геба
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
ГЕ́БА (гр. Hebe) — вродлива дочка Зевса й Гери, богиня вічної молодості, На Олімпі частувала богів нектаром та амбросією. Потім, передавши цей обов’язок Ганімедові, вийшла заміж за Геракла і мала від нього двоє дітей — Алексіара (Помічника) й Анікета (Непереможного). В Афінах їй споруджували вівтарі спільно з Гераклом. У Фліунті (Пелопоннес) Г. була споруджена святиня, увійшовши до якої, за свідченням Павсанія, раб ставав вільним. У Римі Г. ототожнювали з Ювентою ; вона мала кілька святинь і уособлювала вічне процвітання держави. Зображували її молодою дівчиною, уквітчаною вінком, із золотою чашею в руці. Весілля Г. й Геракла оспіване в поезіях Сапфо, Піндара, Овідія. До образу Г, зверталися скульптори А. Канова, Б. Торвальдсен, композитори П. Кайзер, X. В. Глюк та ін.