Ливарне виробництво
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Лива́рне виробни́цтво — технологічний процес виготовлення відливок, що полягає в заповненні ливарної форми розплавленим матеріалом (ливарним сплавом, пластмасою, деякими гірськими породами) і подальшій обробці отриманих після твердіння виробів.
Зміст |
[ред.] Сировина
У ливарному виробництві використовуються глини як зв'язуючий компонент формувальних сумішей для виготовлення ливарних форм; крім того, глини входять до складу ливарних фарб у вигляді глинистої суспензії, яка у зваженому стані підтримує протипригарний матеріал. У цій галузі промисловості застосовуються як вогнетривкі, так і тугоплавкі глини, а також бентонітові, що мають високу зв'язуючу властивість.
Вимоги промисловості до глин, які використовуються у ливарному виробництві, визначені ГОСТ 3226—93[1].
Найбільше придатними для виготовлення ливарних фарб вважаються бентонітові глини. Для оцінки формувальних глин велике значення має вміст у них шкідливих домішок (S, CaO+MgO, NaO + KO і оксиди Fe).
[ред.] Посилання
[ред.] Література
- Наказ «Про затвердження Інструкції із застосування Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр до родовищ глинистих порід» 17 грудня 2004.
[ред.] Примітки
- ↑ ГОСТ 3226—93 Глины формовочные огнеупорные. Общие технические условия