Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Holy Roman Emperor Joseph II
Йосиф II (13.3.1741— 20.2.1790) — син Франца І і Марії Терезії, імператор Священної Римської імперії (1765-90), співрегент своєї матері Марії Терезії (1765-1780), володар Австрії й інших спадкових володінь династії Габсбурґів (1780-90).
Прихильник т. зв. освіченого абсолютизму. Проводив політику протекціонізму економіки країн і намагався створити єдиний внутрішній ринок. В 80-х роках провів ряд реформ державного управління, спрямованих на зміцнення монархії. З метою подальшої політичної централізації Йосиф II поділив країну на 15 округів, управління якими знаходилось в руках урядових комісарів. Йосиф II скасував монастирське землеволодіння, підпорядкував діяльність церкви інтересам держави, запровадив нову систему шкільної освіти, яка сприяла розвитку світової школи. В 1781 видав патент про релігійну толерантність, який запроваджував свободу віросповідання і зрівнював у правах греко-католицьке і римо-католицьке духовенство.
За Й. II у 1784-85 німецька мова стала офіційною мовою в усіх частинах держави. В 1782 уряд Й.ІІ ліквідував особисту залежність селян у Галичині, Чехії, Моравії, Угорщині та зміцнив панщину і натуральні повинності грошовою рентою. Зробив спробу ввести єдиний поземельний податок, що не було втілено в життя через сильний опір дворянства. Зовнішньо-політична діяльність уряду Й.ІІ була спрямована на протидію експансіоністській політиці Російської імперії в Східній Європі та розширення володінь Австрії. Внаслідок першого поділу Польщі до Австрії були приєднані Галичина (1772) і Буковина (1774). За Й.ІІ в 1784 відновив свою діяльність Львівський університет, у якому з 1787 діяв окремий факультет для українських студентів, названий "Студіум Рутенум". Й.ІІ, наштовхнувшись на значний опір австрійського, польського, угорського дворянства своїм реформаторським заходам, був змушений наприкінці життя відмінити деякі з них. Проте наслідки здійснених реформ відіграли позитивну роль у розвитку українського національно-культурного життя в Галичині і на Буковині.
|
800 |
814 |
840 |
843 |
855 |
875 |
877 |
881 |
887 |
891 |
|
Карл I Великий |
Людовик I Благочестивий |
— |
Лотар I |
Людовик II |
Карл II Лисий |
— |
Карл III Товстий |
— |
|
|
|
983 |
996 |
1002 |
1014 |
1024 |
1027 |
1039 |
1046 |
1056 |
1084 |
1105 |
1111 |
1125 |
1133 |
1137 |
1155 |
|
— |
Оттон III |
— |
Генріх II Святий |
— |
Конрад II |
— |
Генріх III |
— |
Генріх IV |
— |
Генріх V |
— |
Лотар II |
— |
|
|
1155 |
1190 |
1197 |
1209 |
1215 |
1220 |
1250 |
1312 |
1313 |
1328 |
1347 |
1355 |
1378 |
1410 |
|
Фрідріх I Барбаросса |
Генріх VI |
— |
Оттон IV |
— |
Фрідріх II |
— |
Генріх VII |
— |
Людовик IV Баварський |
— |
Карл IV |
— |
|
|
|
|
Каролінґи — Саксонська династія — Салічна династія — Штауфени — Віттельсбахи — Габсбурґи
|