Епонім
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Епонім (грец. ἐπώνῠμος, букв. «той, що дав ім'я») — божество, видатна людина або герой, на честь якого одержав своє ім'я який-небудь географічний об'єкт (місто, ріка, гора, місячний кратер і т.д. , напр. Пелей, син Эака, епонім гори Пелія або Орхомен, епонім однойменного міста.
У науці епонім — назва явища (наприклад, хвороби), поняття, структури або методу по імені людини, що вперше виявив або описали їх (набряк Квінке, закон Вакернагеля, символ Кронекера і т.п.). Також епонімами називають будь-які власні імена, що стали іменами загальними.
В хронології епонімами йменуються посадові особи, іменами яких називався рік. У давніх афінян — перший з дев'яти архонтів, іменем якого позначався рік. Аналогічний спосіб датування використався в багатьох древніх державах.