Країни світу
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
У світі існує 193 країни (Див. Список країн світу). Практично всі вони, за винятком Швейцарії, Ватикану та Палестинських територій є членами ООН).
За регіонами країни світу розподіляються таким чином:
- Європа - 43 країни,
- Азія - 49 країн,
- Африка - 53 країни,
- Північна Америка - 2 (США, Канада),
- Центральна та Південна Америка - 33,
- Австралія та Океанія - 13.
Зміст |
[ред.] Політична карта світу
Політична карта світу з'явилася з утворенням перших держав. Mожна вирізнити кілька етапів її формування:
- Рабовласницький (до V ст. н.е.). На цьому етапі виникли перші могутні держави - осередки світової цивілізації - Греція, Рим, Карфаген, Єгипет, Вавілон, Персія, Китай, Індія.
- Феодальний (V-XV ст.). З багатьох дрібних феодальних держав формувалися могутні імперії, постійно змінювались кордони. Впливові країни того часу: Русь, Візантія, Англія, Іспанія, Франція та інші.
- Новий, або капіталістичний (XVI - початок XX ст.). Відбулися великі географічні відкриття, йшло загарбання колоній, на політичній арені з'являються потужні Османська, Австро-Угорська, Російська імперії. Формується світовий ринок і завершується поділ світу між капіталістичними країнами.
- Початок ХХ ст. - 1985 рік Основні зміни на світовій політичній карті у ХХ ст.:
- 1900 - 1917 рік. Загострення політичних відносин на межі століть переросло в першу світову війн, внаслідок якої європейські країни зазнали кризи, а лідером світової економіки і політики поступово стали США. На політичній карті світу на цьому етапі існувало 55 суверенних держав.
-
- 1917-1939 роки. Ліга націй передала колонії Німеччини під мандат держав-переможниць у першій світовій війні. Як наслідок: зменшилася територія Німеччини (Ельзас, Лотарингія); збільшилися колонії Франції, Англія володіла 60% колоній світу. Розпалася Австро-Угорщина; натомість з'явилася Австрія, Угорщина, Чехо-Словаччина, Югославія. Самостійними державами стали Польща та Фінляндія. Розпалася також Османська імперія, внаслідок чого виникли Туреччина, Трансіорданія, Палестина, Ірак, Сирія, Ліван. Утворилася Монголія, було окуповано країни Балтії.
-
- 1939-1960 роки. На початку другої світової війни налічувалося вже 70 суверенних держав, у 1947 році - 81 держава. У 1949-му з'явилися ФРН і НДР. Значні зміни сталися на політичній карті Африки: 1960 рік було названо роком Африки - 17 країн континенту отримали незалежність. Колоніальні системи США, Великобританії та Франції були зруйновані .
- Сучасний етап. Після 1985 року розпочалася демократизація соціалістичного ладу. Сталися наступні зміни:
- Розпад соціалістичного табору. Країни Центральної Європи (Польща, Угорщина, Чехо-Словацька Федеративна Республіка) провели радикальні реформи в суспільстві та перейшли до ринкової економіки;
- об'єднання Німеччини у 1990 році;
- Розпад Радянського Союзу у 1991 році .
- Розпад Союзної Федеративної Республіки Югославії, внаслідок чого утворилася Союзна Республіка Югославія (СРЮ, у складі Сербії та Чорногорії), Словенія, [[Хорватія], Боснія і Герцеговина, Македонія.
- "Мирне розлучення" Чехо-Словаччини і утворення Чехії та Словаччини.
- Отримання незалежності Намібією - останньою колонією Африки.
[ред.] Державний лад і державний устрій
[ред.] Форми правління
Детальну інформацію про форми правління див. в категорії Форма правління
Основні типи державного ладу і форми правління:
- Монархія - форма правління, за якої главою держави є монарх (король, князь, султан, шах, емір) і влада успадковується наступником. Реально в світі налічується близько 30 монархій. Монархії поділяють на:
- абсолютні, коли законодавча влада належить монарху: Бруней, Катар, Оман, Об'єднані Арабські Емірати (ОАЕ) тощо,
- конституційні - коли верховна влада монарха обмежена конституцією: Великобританія, Бельгія, Іспанія, Данія, Швеція, Норвегія, Японія і т.д.;
- теократичні - коли глава церкви є водночас також главою держави: Ватикан, Бахрейн.
- Республіка - форма правління, за якої всі вищі органи державної влади обираються чи формуються загальнонаціональними установами -парламентами. Наприклад: Сполучені Штати Америки, Федеративна Республіка Німеччина (ФРН), Україна, Росія.
- Держави у складі Співдружності. Офіційно країн з подібною формою правління - 15 (це фактично незалежні держави, главами яких юридично вважається королева Великобританії). Загальні ж збори колишніх колоній збирають понад 40 країн-представниць.
[ред.] Державний устрій
Основні форми державного устрою:
- Унітарна держава - форма устрою, за якої територія країни не має у своєму складі самостійних автономних утворень. Наприклад, Італія, Франція, Японія.
- Федеративна держава - форма державного устрою, за якої територія країни має в своєму складі самостійні утворення. Федеративні одиниці (республіки, штати, землі, провінції) утворюють єдину державу за певної внутрішньої самостійності на основі єдиного конституційного союзу. Принципи федерального поділу:
- Особливою формою державного устрою є конфедерація - постійний союз держав, створений для досягнення політичної чи воєнної мети (Швейцарія) або ж уній (зараз немає, а в минулому, наприклад, - Річ Посполита).
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|||
Європа |
|
|
|
|
|
|
Азія |
|
|
|
|
|
|
Африка |
|
|
|
|
|
|
Північна Америка |
|
|
|
|
|
|
Латинська Америка |
|
|
|
|
|
|
Австралія та Океанія |
|
|
|
|
|
|
[ред.] Типологія країн світу
Типологія країн залежить від того, які ознаки покласти в її основу. Критеріями поділу можуть бути:
- розмір території,
- кількість населення,
- рівень економічного розвитку,
- частка країни у світовому господарстві,
- структура економіки, тощо
Найбільші країни | Територія, млн. кв. км | Найменші країни | територія, кв. км |
Росія | 17 | Ватикан | 0,4 |
Канада | 10 | Монако | 2 |
Китай | 9,57 | Науру | 21 |
США | 9,52 | Тувалу | 24 |
Бразилія | 8,51 | Сан-Маріно | 62 |
Країна | Населення, млн. чол. | Країна | населення тис. чол. |
Китай | 1300 | Ватикан | 0,8 |
Індія | 1000 | Тувалу | 9 |
США | 262 | Науру | 10 |
Індонезія | 190 | Палау | 16 |
Бразилія | 157 | Сан-Маріно | 24 |
В типологію країн може бути покладено виробничі відносини в суспільстві та рівень соціально-економічного розвитку. Найважливіший показник цього рівня - вироблений країною валовий внутрішній продукт (ВВП), який є сукупною вартістю усіх товарів і послуг, вироблених і реалізованих протягом року в країні.
Економічна структура світового господарства складається з країн різного рівня розвитку і видів виробничих відносин. Основу цієї типології складають:
- cпіввідношення частки аграрного (сільськогосподарського) і промислового виробництва в економіці держави: аграрні, аграрно-промислові, промислово-аграрні, промислові (індустріальні), постіндустріальні країни;
- рівень валового внутрішнього та національного продукту;
- показник ВВП на душу населення.
|
|
понад 10 тис. доларів | країни Північної та Середньої Європи, США, Канада, Австралія, Японія, Кувейт, Нова Зеландія Сінгапур, ОАЕ |
3-10 тисяч доларів | Венесуела, Лівія, ПАР, європейські країни (крім постсоціалістичних), країни Перської затоки (крім Ірану), Бутан, Південна Корея Тайвань |
1-3 тисячі доларів | Таїланд, Малайзія, Мексика, Алжир, Туреччина, деякі країни Південної Америки |
до 1 тисячі доларів | решта країн |
Розрізняють також валовий суспільний продукт - вартість продукції матеріального виробництва та національний дохід - частину вартості суспільного продукту, що лишилася після відшкодування матеріальних витрат. Узявши до уваги названі критерії, а також ступінь сформованості господарства та його управлінські структури, країни світу можна поділити на три великі групи: економічно розвинені капіталістичні країни; країни постсоціалістичного розвитку; країни, що розвиваються. До кожної групи входять країни, які мають як спільні риси, так і значні відмінності. Країни першої групи посідають провідні місця у світовому господарстві практично за всіма показниками. Їх близько 40. Це - індустріальні або постіндустріальні держави з розвиненою промисловістю (до 2/3 промислової продукції світу) та інтенсивним високотоварним сільським господарством. Саме в цих країнах найвищий рівень розвитку науки і наукомістких виробництв, значна концентрація світового капіталу, високий рівень життя населення.
З поміж економічно розвинених країн можна вирізнити декілька груп:
- країни "великої сімки" - США, Японія, Німеччина (ФРН), Великобританія, Франція, Італія, Канада;
- високорозвинені західноєвропейські країни: Швеція, Норвегія, Фінляндія, Данія, Бельгія, Нідерланди, Люксембург, Іспанія, Швейцарія, Австрія;
- країни переселенського капіталізму - ПАР, Австралія, Нова Зеландія, Ізраїль;
- країни середнього рівня розвитку з високими темпами соціально-економічного прогресу: Ісландія, Ірландія, Португалія, Греція, Туреччина, західноєвропейські мікродержави;
- країни нової індустріалізації - Південна Корея, Тайвань, Сінгапур, Індонезія, Малайзія, Мексика, Бразилія, Аргентина, Уругвай, Чилі.
До групи постсоціалістичних країн належать:
- соціалістичні країни централізованого планування (Куба, КНДР, Китай, Лаос, В'єтнам' Монголія);
- центральноєвропейські країни перехідної економіки (Польща, Чехія, Словаччина, Угорщина, Румунія, Болгарія, Югославія, Хорватія, Словенія, Боснія і Герцеговина Македонія, Албанія;
- молоді незалежні держави, що утворилися після розпаду Радянського Союзу (Російська Федерація, Україна, Білорусь, Естонія, Латвія, Литва, Молдова, Грузія, Вірменія, Азербайджан, Казахстан, Узбекистан, Туркменистан, Киргизстан, Таджикистан).
Найчисленнішою групою (понад 100 країн) є третя - країни, що розвиваються, або країни третього світу:
- країни великого потенціалу з відносно розвиненою економікою (Індія, Пакистан, Венесуела, Єгипет, Марокко, Туніс).
- країни - експортери нафти з високим рівнем (Саудівська Аравія Оман, Кувейт, ОАЕ, Бруней, Катар, Ірак, Іран, тощо).
[ред.] Поділ на регіони
З огляду на природно-географічні, історично та соціально-географічні фактори весь світ можна поділити на великі регіони та групи країн.
- Європа
- Західна: країни Північної, Середньої, Південної Європи.
- Центральна: постсоціалістичні (Польща, Чехія, Румунія та ін.), країни Балтії(Естонія, Литва, Латвія).
- Східна: Білорусь, Молдова, Україна; Росія (європейська частина), Казахстан (європейська частина); країни Закавказзя (економічно).
- Азія
- Південно-Західна: великий регіон (16 країн) від східного узбережжя Середземного моря до Афганістану і від гір Кавказу до узбережжя Індійського океану.
- Південна: Індія, Бангладеш, Непал, Бутан, Пакистан, Шрі-Ланка-
- Південно-Східна: 11 країн Індокитаю та Малайського архіпелагу: Бруней, В'єтнам, Індонезія, Камбоджа, Лаос, Малайзія, М'янма, Сінгапур, Таїланд, Філіппіни, Східний Тімор.
- Східна Азія: Китай (КНР), Монголія, Японія, КНДР(Північна Корея , Тайвань, Аомінь, (Макао) має особливий статус.
- Центральна Азія: Туркменистан, Узбекистан, Таджикистан, Казахстан, Киргизстан, Монголія, райони Тибету (КНР) та Алтаю (Росія).
- Америка
- Північна Америка (США, Канада). За географічною ознакою сюди ж входить Мексика (частіше її відносять до регіону Латинської Америки).
- Центральна Америка. Близько 30 країн (з них 17 незалежні), розташовані від півострова Юкатан до Панами, а також країни Карибського басейну.
- Південна Америка (решта країн, з них 12 незалежні). Зустрічається також термін "країни Латинської Америки" - південно- та центральноамериканські латиномовні країни.
- Африка: Північна, Південна, Західна, Східна, Центральна.
- Австралія та Океанія.
[ред.] Дивись також
[ред.] Джерела
- Доценко Ю.М., Мішогло Г.О. "Економічна і соціальна географія світу"