Вдова і три сини (дума)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

«Дума про вдову і три сини»

Зміст

[ред.] Сюжет

[ред.] Текст

[ред.] Історія записів

[ред.] Музика

У 1872 році в збірнику «Двісті шістнадцять народних українських наспівів» професора Олександра Рубця, було вміщено уривок мелодії думи «Бідна вдова і три сини». Довгий час цей запис належно недооцінювався у зв'язку з тим, що він набагато відрізнявся від записів які зробив пізніше Микола Лисенко та Філарет Колесса, але з появою останнім часом раніше недрукованих праць етнографа К. Квітки, запис був «реабілітований». Квітка писав: - «У ладовому відношенні цей запис навряд чи можна поставити у генетичний зв'язок з наспівами полтавських та харківських кобзарів, зафіксованими Ф. Колессою. Запис О. Рубця є доказом існування іншої кобзарської традиції».
У праці «Характеристика музыкальных особенностей украинских дум и песен, исполняемых кобзарем Остапом Вересаем», Лисенко опублікував тексти і мелодії двох дум між ними і «Бідна вдова і три сини».
Від миргородського кобзаря Опанаса Баря (Савченка) Ф. Колесса записав мелодію думи «Про удову» в 1910 р. Від миргородського кобзаря Платона Кравченка Ф, Колесса зробив запис в 1910 р.

[ред.] Виконавці

  • Кобзарі

О. Вересай, М. Кравченко, О. Барь-Савченко, Платон Кравченко, Я. Пилипенко, Микола Дубина, Г. Гончаренко, С. Пасюга, І. Кучугура-Кучеренко, П. Древченко, Є. Мовчан,

  • Бандуристи

О. Сластіон, М. Полотай, Г. Ткаченко,

  • Лірники

А. Скоба, Олександр Гришко, С, Говтань, А. Гребінь,