Іридій

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Іридій (Ir)
Атомний номер 77
Зовнішній вигляд Білий крихкий
метал
Властивості атома
Атомна маса
(молярна маса)
192.22 а.о.м. (г/моль)
Радіус атома 136 пм
Енергія іонізації
(перший електрон)
868.1(9.00) кДж/моль (еВ)
Електронна конфігурація [Xe] 4f14 5d7 6s2
Хімічні властивості
Ковалентний радіус 127 пм
Радіус іона (+4e) 68 пм
Електровід'ємність
(за Полінгом)
2.20
Електродний потенціал Ir←Ir3+ 1.00В
Ступені окислення 6, 4, 3, 2, 1, 0, -1
Термодинамічні властивості
Густина 22.42 г/см3
Питома теплоємність 0.133 Дж/(K моль)
Теплопровідність 147 Вт/(м К)
Температура плавлення 2683 K
Теплота плавлення 27.61 кДж/моль
Температура кипіння 4403 K
Теплота випаровування 604 кДж/моль
Молярний об'єм 8.54 см3/моль
Кристалічна ґратка
Структура ґратки кубічна
гранецентрована
Період ґратки 3.840 Å
Відношення c/a n/a
Температура Дебая 430.00 K
Періодична система елементів
H He
Li Be B C N O F Ne
Na Mg Al Si P S Cl Ar
K Ca Sc Ti V Cr Mn Fe Co Ni Cu Zn Ga Ge As Se Br Kr
Rb Sr Y Zr Nb Mo Tc Ru Rh Pd Ag Cd In Sn Sb Te I Xe
Cs Ba * Hf Ta W Re Os Ir Pt Au Hg Tl Pb Bi Po At Rn
Fr Ra ** Rf Db Sg Bh Hs Mt Ds Rg Uub Uut Uuq Uup Uuh Uus Uuo
* La Ce Pr Nd Pm Sm Eu Gd Tb Dy Ho Er Tm Yb Lu
** Ac Th Pa U Np Pu Am Cm Bk Cf Es Fm Md No Lr

Зміст

[ред.] Загальна інформація

Іридій (рос. иридий, англ. iridium; нім. Iridium n) – хімічний елемент, символ Ir, ат. н. 77; ат. м. 192,22.

Належить до металів групи платини. Сріблясто-білий, дуже твердий та крихкий метал. Густина 22,4•103 кг/м3; т-ра плавлення 2447 оС; кипіння - 4380 оС; Твердість за Брінеллем 1640 МПа. І. хімічно дуже мало активний. У царській горілці не розчиняється. У вигляді тонкодисперсного порошку (черні) адсорбує сірку, галогени і інш. неметали. Типовий елемент ультраосновних і основних гірських порід. Відомі нечисленні його сполуки з інш. металами платинової групи (осмієм, рутенієм, родієм, платиною), з сіркою і арсеном.

[ред.] Історія

Відкритий англ. хіміком C.Теннантом в 1804.

[ред.] Походження назви

[ред.] Отримання

І. добувається з платиноносних і золотоносних розсипів. Утворює власні мінерали (IrOS, IrOSRu і інш.), що тісно зростаються з інш. платиновими мінералами. Найбільші запаси - в ПАР. Сировиною для одержання І. служать концентрати металів групи платини, які одержують шляхом збагачення корінних руд і після переробки анодних шламів електролізу нікелю і міді, а також шліхи (платиновий концентрат), вилучені з розсипних руд, і вторинний метал - металевий брухт.

[ред.] Застосування

Застосовують сплави І. з платиною у виробництві еталонів мір, сплав І. з рутенієм та родієм у виробництві термопар тощо.

[ред.] Біологічна роль

[ред.] Дивись також

[ред.] Література