Вибуховий пакер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Вибуховий пакер (рос. взрывной пакер, англ. blast packer, нім. Sprengpackung, Sprengstoffpaket) — пристрій для перекриття і роз'єднання окремих пластів (нафтових, газових і інш.) в обсаджених бурових свердловинах, що діє за рахунок енергії вибуху порохового заряду. Вибуховий пакер створює в стовбурі герметичну пробку, яка витримує перепад тиску до 30 МПа. Найбільш поширений вибуховий пакер — порожнистий циліндр з алюмінієвих сплавів, який при спрацюванні порохового заряду деформується і запресовується в обсадну трубу.

Розрізняють вибухові пакери кільцеві, шліпсові, парасолькові.

[ред.] Література