Баранович Лазар

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Баранович Лазар (бл. 1620 — 3(13).9.1693) — український церковний, політичний і літературний діяч II пол. 17 ст. Навчався в Київській братській школі, колегіумах Вільно (тепер Вільнюс, Литва) і Каліша (тепер Польща). В 1650-57 — ректор Київської Колегії. З 1657 — чернігівський єпископ. В 1657, 1659-61, 1670-85 — місцеблюститель Київської митрополичої кафедри. В церковних справах проводив політику орієнтації на Московську Патріархію, проте не погодився вийти з-під юрисдикції Константинопольського Патріарха і висвятитися на митрополита у Москві. В 1674 заснував друкарню і колегіум у Новгороді Сіверському (згодом — перенесені до Чернігова). Автор збірок казань — “Меч духовний” (1666), “Труби словес проповідних” (1674) та ін. Написав збірку віршів польською мовою “Лютня Аполлона” (1671).