Коссак-Тарнавський Зенон
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Коссак-Тарнавський Зенон (1 квітня 1907, Дрогобич — 19 березня 1939) — відомий український політичний і військовий діяч, провідний член УВО і ОУН.
Народився у м. Дрогобичі (тепер Львівська область). Вивчав право у Львівському університеті. Був одним з організаторів і лідерів молодіжного націоналістичного руху в Галичині.
В середині 1920-х рр. створив у Дрогобичі осередок Організації Вищих Класів Українських Гімназій, згодом увійшов до проводу Союзу Української Націоналістичної Молоді. На поч. лютого 1929, ставши членом Організації Українських Націоналістів, був затверджений Євгеном Коновальцем бойовим референтом Крайової Екзекутиви ОУН на ЗУЗ, а з 1930 — заступником бойового референта Романа Шухевича. Організував дрогобицьку бойову групу Української Військової Організації (П. Крисько, В. Білас, Д.Данилишин, М. Гнатів та член «п'ятірки» під псевд. Оса), яка згодом особливо відзначилася під час проведення збройних акцій як проти польських окупаційних органів в цілому, так і проти окремих їх представників (експропріаційні акції у Бориславі (31.7.1931), Трускавці (8.8.1931), Городку (30.11.1932), замахи на таємного агента поліції Я. Буксу (24.8.1931) і начальника східного відділу міністерства внутрішніх справ Польщі Т.Голувка (29.8.1931).
Наприкінці 1930 очолив організаційну референтуру Української Військової Організації. Співпрацював у «Бюлетені КЕ ОУН на ЗУЗ». Неодноразово заарештовувався польською службою безпеки-дифензивою (популярна назва — «двуйка», «двійка»). В червні 1933 і січні 1934 на судових процесах у Львові засуджений до 8-річного ув'язнення за приналежність до ОУН і співучасть у акції відділу УВО у Городку. Присуд відбував у тюрмі для українських політичних в'язнів у Вронках (Познанське воєводство, Польща). Після звільнення став одним з активних організаторів Організації Національної Оборони «Карпатська Січ», з кінця 1938 призначений помічником начальника штабу ОНОКС М. Колодзінського.
Начальник відділу Преси і Пропаганди, ад'ютант коменданта Карпатської Січі.
Автор 44-х правил життя укр. націоналіста.
Загинув у березні 1939, відстоюючи незалежність Карпатської України в боях проти угорських загарбників в районі Букштина (тепер Закарпатська обл.).
За іншими даними, був розстріляний мадярськими окупантами в с-щі Солотвино 19 березня спільно із Колодзінським і ще 15-ма січовиками.