Газове родовище
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Газове родовище (рос. газовое месторождение, англ. gas field, нім. Gasfeld n, Gaslagerstätte f, Gaslager n) – сукупність газових покладів, приурочених до загальної ділянки поверхні і контрольованих одним структурним елементом.
Г.р. бувають одно- і багатопластові (точніше багатопокладові й однопокладові).
У розрізі багатопластового Г. на одній площі є декілька газових покладів, розміщених один під одним на різній глибині. Деякі газові поклади мають самостійний газоводяний контакт (ГВК). Колектори можуть бути різної ґенези - кавернозними, міжґранулярними або тріщинними.
Переважна більшість Г.р. знаходиться в зонах газонакопичення - склепінчасті підняття, внутрішньоплатформові западини, міжгірські западини, передгірські прогини і западини.
Поклади багатопластового Г.р. експлуатуються або роздільно свердловинами, пробуреними окремо на кожний горизонт, або спільно і свердловинами, які одночасно розкривають всі поклади. При роздільній експлуатації для зменшення кількості свердловин здійснюють експлуатацію з застосуванням роз’єднувачів (пакерів), які розділяють пласти – т. зв. сумісно-роздільна (одночасно-роздільна) експлуатація. В цьому випадку газ з нижнього горизонту окремо поступає у фонтанні труби, а з верхнього горизонту – в затрубний простір. Г.р. розробляються без підтримування пластового тиску, на природному режимі. Чисто Г.р. мають в складі газу 94–99% метану і незначну кількість етану, пропану; важчі вуглеводні здебільшого бувають у вигляді слідів. В газі Г.р. спостерігаються домішки СО2, N2, Н2S, He.
Див. режим газового родовища.
[ред.] Література
- Мала гірнича енциклопедія: В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Донбас, 2004. ISBN 966-7804-14-3