Багаторічна мерзлота
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Багаторі́чна мерзлота́ (ві́чна мерзлота́; рос. многолетняя мерзлота, англ. permafrost, нім. Dauerfrostboden) — частина кріолітозони, де породи мають т-ру менше 0 °C і містять підземний лід. Час існування від дек. років до сотень тис. років. Поширення — від острівного до суцільного. Потужність від дек. м до 1500 м і більше (в горах). Явище Б.м. змінюється разом із зміною фізико-географічного середовища. Інша назва — вічна мерзлота.
Багаторічна мерзлота — наявність в поверхневому шарі земної кори протягом від кількох років до тисячоліть т-ри, нижчої від 0°, що призводить до замерзання води в ґрунті і нижчих верствах на глибини до 400 м.
Багаторічна мерзлота охоплює бл. 25 % площі суші — всю Антарктиду і заполярну область Пн. півкулі та райони на Пд. від Полярного кола — на Сході Азіатської частини СРСР до 50° пи. ш., в Канаді — до 48° пн. ш. Поверхневий шар Б. м. на значній площі влітку відтаює, що зумовлює існування рослинності, зокрема лісів і культурних рослин, в певних частинах області Б. м., напр. в Якутії. Цей шар зветься діяльним шаром Б. м. Мерзлота, яка є поза межами області Б. м. і щоліта зникає, називається сезонною мерзлотою. В шарі Б. м. добре зберігаються рештки рослин і тварин. В мерзлих ґрунтах Сибіру неодноразово знаходили цілі трупи мамонтів, носорогів, зубрів, північних оленів, коней, ховрахів, і це довгий час викликало думку про те, ніби Б. м. є наслідком якоїсь особливої холодної епохи минулого. Археологічними розкопками на Алтаї встановлено, що бл. 2400 років тому Б. м. утворилась в скіфських курганах після поховання в них людей і коней, що добре збереглися у вигляді замерзлих трупів. Явище недавнього утворення, так само як і зникнення (напр., в районі Мезені) Б. м., багато разів констатовано за останнє століття. Це привело до висновку, що збереження давньої і утворення недавньої Б. м. залежать від особливостей сучасного клімату. Там, де протягом літа утворений взимку лід в ґрунті і в водних басейнах не встигає розтанути, утворювалася і утворюється Б. м. Термічний режим ґрунту в області Б. м. залежить не тільки від промерзання. Різні джерела тепла, що є в земній корі, зумовлюють в окремих місцях області Б. м. наявність плинної води в ґрунті, теплих джерел і явищ т. з. термокарсту. На режим ґрунтів, охоплених Б. м., великий вплив має діяльність людини. Там, де зникає ліс внаслідок вирубування або випалів, посилюються явища соліфлюкції, а місцями Б. м. зовсім зникає. Забудування площ Б. м., зміна режиму снігового вкриття та ін. фактори дуже впливають на стан Б. м. Це ускладнює будівництво жилих будинків, пром. споруд, залізничних шляхів і т. ін. в області Б. м.
Радянські вчені та інженери розробили ряд заходів, спрямованих на збереження або усунення Б. м. в ґрунті, для захисту від руйнування і деформації житлових і промислових споруд тощо.
Вивченням Б. м. займається спеціальна галузь геології — мерзлотознавство .
[ред.] Література
- Мала гірнича енциклопедія: В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Донбас, 2004. ISBN 966-7804-14-3
- Українська радянська енциклопедія
- Сумгин М. И. Вечная мерзлота почвы в пределах СССР. М.—Л., 1937;
- Попов А. И. Происхождение и развитие мощного ископаемого льда. В кн.: Материалы к основам учення о мерзлих зонах земной коры, в. 2. М., 1955.