Горбач Олекса Теодорович
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Горбач Олекса Теодорович (5 лютого 1918 - 1997) - славіст, крім того, всебічно вивчав українську мову, а зокрема діалектологію.
Народився у селі Романові Перемишлянського району Львівської області.
- З 1924 до 1928 рр. навчався у народній школі с. Романова.
- 1928–1936 рр. навчався у філії Академічної гімназії у Львові
- 1936–1940 рр. навчався на гуманістичному (згодом філологічному) факультеті Львівського університету
- березень–вересень 1939 р. - ув’язнення у львівських Бриґідках
- липень–жовтень 1940 р. - лаборант кафедри української мови Львівського університету
- жовтень 1940 р. – вересень 1941 р. - служба у Червоній Армії
- листопад–грудень 1941 р. - перебував в німецькому полоні в м. Чугуєві та м. Харкові
- кінець грудня 1941 р. - повернувся до рідного села
- 1942–1943 рр. - працював на посаді секретаря у кабінеті мовознавства і одночасно викладача української мови в Малій духовній семінарії
- червень 1943 р. - виїхав з України разом з дивізією “Галичина” і перебування у Чехословаччині, Словенії, Німеччині.
- травень 1945 р. – січень 1947 р. - перебував в американських таборах для полонених осіб (у Баварії та Гесії)
- 1947–1948 рр. - продовжив студії в Українському Вільному Університеті (УВУ) у Мюнхені
- квітень 1948 р. - захистив докторську дисертацію “Наголос Зизанієвого “Лексису” з 1596 р.”
- 1948 р. - одружився з Анною-Галею Луцяк
- 1948–1949 рр. - працював в Українській таборовій гімназії в Мюнхені-Ляймі та в секретаріаті філософського факультету УВУ
- червень 1949 р. – березень 1951 р. - працював на посаді наукового секретаря Головної Управи Наукового Товариства імені Т. Шевченка (НТШ)
- лютий 1951 р. - захистив габілітаційну дисертацію “Арґо в Україні” в УВУ і доцентура у цьому ж університеті
- 1952–1956 рр. Викладання польської і української мов в університеті у Геттінґені (як позаштатний лектор)
- 1956–1958 рр. Викладання польської і української мов в університеті у Марбурзі ( як штатний лектор)
- 1958–1965 рр. Праця на посаді штатного лектора польської мови та інших славістичних дисциплін в університеті у Франкфурті над Майном
- 1962 р. Обрання дійсним членом європейського відділу Наукового Товариства імені Т. Шевченка
- 1963 р. Надзвичайний професор слов’янської філології Українського Католицького Університету в Римі.
- 1965 р. Надзвичайний професор слов’янської філології університету у Франкфурті над Майном і в Українському Вільному Університеті в Мюнхені
- 1965–1979 рр. Завідувач кафедри славістики і одночасно співкерівник Слов’янського семінару у франкфуртському університеті
- 1972–1974 рр. Декан відділення східних і позаєвропейських мов і культур університету у Франкфурті над Майном
- 1975 р. Нагородження польським орденом лицарського хреста першого ступеня за заслуги у розвитку польсько-німецьких контактів
- 1977 р. Переїзд на постійне проживання до Берфурта (Райхельсґайм)
- 1980 р. Перехід на пенсію з викладацької роботи
- 1980–1997 рр. Емеритований професор франкфуртського універ-ситету
- 1983 р. Відзначення 65-річного ювілею, у честь якого видано 4‑томний Ювілейний збірник
- 1993 р. Перший приїзд в Україну після 50-річної відсутності для участі у II Міжнародному конгресі україністів
- 1993 р. Нагородження пам’ятною медаллю імені М. Грушевського НТШ у Львові