Ананьїнська культура

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Ананьїнська культура — археологічна культура залізної доби.

Розповсюджена в 800—200 рр. до РХ у басейні Ками, почасти середньої Волги, В'ятки й Білої.

Багато вчених уважають племена ананьїнської культури предками сучасних удмуртів і комі-зирян.

Названа за селом Ананьїне (Єлабужський район Татарстану), біля якої в 1858 вперше був відкритий могильник культури.

Племена ананьїнської культури займалися підсічним землеробством, скотарством, полюванням і рибальством.

  • Металургія міді, бронзи й заліза (знайдені бронзові й залізні наконечники стріл і копій, кинджали, ножі, клевци, бронзові сокири-кельти й інше).
  • Виготовлення своєрідного круглодонного глиняного посуду, знаряддя з кістки, а також тканини з вовни й рослинного волокна.
  • Торговельні зв'язків із племенами Кавказу й Сибіру, скіфами, сарматами й іншими.
  • Городища ананьїнської культури розташовувалися на мисах рік і були захищені валами, ровами й частоколами; житла переважно наземні.
  • Померлих ховали в ґрунтових могилах. Були поширені культи: жіночого божества, неба, сонця.
  • Знахідки свідчать про розпад первіснообщинних відносин, виділенні родової верхівки й військових вождів, виникненні патріархального рабства; жінки перебували в підлеглому положенні.
Іншими мовами