Абу ль-Аля аль-Мааррі
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Абу ль-Аля аль-Мааррі Ахмед ібн Абдаллаг (*973—†1057) - араб. ن سليمان التنوخي المعري. )]]) — арабський поет і філософ.
Народився в Сирії. В ранньому дитинстві втратив зір. Найвизначніші твори, що дійшли до нас, — збірки віршів «Необхідність того, що не є необхідним», «Іскри від кресала», філософські трактати — «Послання про прощення», «Послання про ангелів». Під «богом» Абу ль-Аля аль-Мааррі розумів абстрактне уособлення ідеї «долі». Поет гостро переживав несправедливість сучасного йому ладу. Світогляд і настрої поезії Абу ль-Аля аль-Мааррі пройняті песимізмом.
[ред.] Твори
- Укр. перекл. — Кримський А. Пальмове гілля, ч. 3. К., 1922.