Гопники

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Картуз — особлива прикмета гопника
Картуз — особлива прикмета гопника

Го́пник (гоп, гопота) — представник радянської та пост-радянської субкультури, утвореної в результаті інфільтрації кримінальної естетики в робітниче середовище; людина, що вимагає гроші або інші цінні речі з інших людей, шахрай, грабіжник, хуліган. Зазвичай походить з малозабезпечених сімей.

Слово походить з російської мови. За однію з версій утворилось від старої абревіатури ГОП – (рос. городское общество презрения), що існували на початку XX століття у Петербурзі, за іншою - від слова "гоп-стоп" (на злодійському жаргоні - пограбування, напад, збройний грабіж).

Характерні особливості гопів:

  1. Ходять вони зграйками по 2-3 людини
  2. Бритоголові
  3. Носять КЕПКУ та спортивні штани
  4. Улюблене прохання: "дай рубас", "есть пара 25 коп"
  5. Усі один одного називають "васями"
  6. лузають насіння ("сьомки")

[ред.] Дивись також

[ред.] Зовнішні посилання

Іншими мовами