Ата

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

А́ТА, А́те (гр. Ata) — у давньому епосі — дочка Зевса ; втілення раптового безумства, що находить на людей і богів. А. затуманила розум самого Зевса, і він віддав свого улюбленого сина Геракла в рабство нікчемному Еврістеєві. Розгніваний Зевс скинув А. з Олімпу на землю, де вона втратила владу над богами., але зберегла її над людьми. Слідом за А. йшли дочки Зевса Літаї (Молитва і Скруха). Вони допомагали тим, хто віддавав їм шану, і мстилися тим. хто ними погорджував. Давньогрецькі трагіки зображували А. не призвідницею лиха, а месницею, тому вона наділена рисами Немесіди й Адрастеї.


[ред.] Література