Електронні музичні інструменти

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Електромузи́чні інструме́нти (електрофони) — група музичних інструментів, в яких звук видобувається за допомогою електричних коливань.

В залежності від способу формування коливань розрізняють:

  • Власне електронні інструменти
  • Акустичні інструменти з електричним підсиленням

В загальному випадку електромузичний інструмент складається з наступних елементів:

  • Генератор електричних коливань (OSC)
  • Пристрої, що дозволяють грати на інструменті
  • Пристрої, що дозволяють корегувати тембр звуку
  • Підсилювач, що підсилює електричні коливання
  • Гучномовець, що перетворює електричні коливання в акустичні.

[ред.] Історичний нарис

Найпершим електромузичним (електромеханічним) інструментом вважається Музичний телеграф, сконструйований в 1876 році американським телеграфістом Еліша Греєм.

  • Першим цілковито електромузичним інструментом став телармоніум, запатентований Таддеусом Кахіллом в 1897 і сконструйований в 1906. апарат важив 200 тонн, мав довжину близько 19 метрів, містив 145 спеціальних електрогенераторів. Інструмент проіснував до 1916. Записів не зберіглося.
  • В 1920 російський винахідник Лев Термен сконструйовав Терменвокс. Головною частиною терменвокса є два високочастотних коливних контури, настроєні на спільну частоту. Електричні коливання звукових частот створюються генератором на електронних лампах, сигнал пропускається через підсилювач і перетворюється гучномовцем в звук. Висота і гучність звуку залежала від магнітного поля навколо антен.
  • В 1928 Л. Термен конструює другий відомий інструмент — Хвилі Мартено, який мав клавіатуру та кілька допоміжних контролерів. Цей інструмент використовувався О. Мессіаном в симфонії "Турангалілла" та інших творах.



музика Це незавершена стаття про музику.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.



[ред.] Джерела

]