Вегенера гіпотеза

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Вéгенера гіпóтеза - гіпотеза про те, що світ у преісторичну добу представляв собою два материки Лавразію та Гондвану, які з плином часу внаслідок дрифту утворили сучасні материки Євразії та Америки.

[ред.] Вегенер про гіпотезу

“Вперше думка про переміщення материків прийшла мені у 1910 під безпосереднім впливом збігу берегів Атлантичного океану при розгляді карти світу, але я тоді ще не зупинявся на ній, вважаючи, що це неправдоподібно”. “Восени 1911 у зведеному рефераті, що випадково попаві мені у руки, познайомився з невідомми мені до того палеонтологічними даними, що свідчили про зв'язок, що існував колись між Бразілією та Африкою. Це спонукало мене здійснити насамперед біглий перегляд палеонтологічного та геологічного матеріалу, що відносився до цього питання. Причому одразу виявились настільки вагомі підтвердження, що я прийшов до твердого переконання правильності моїх здогадок. 6 січня 1912 я висловив цю думку в доповіді на геологічному з'їзді у Франкфурт-на-Майні”.

Вегенер вважав, що Пангея знаходилась на Південному полюсі, а Північний полюс розташовувався десь у просторах Тихого (тоді – Світового) океану.

  • Див. також: Лавразія, Гондвана, Дрейф материків