Європейська Комісія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Європе́йська Комі́сія — унікальна інституція ЄС, що не має аналогів у національних системах урядування.

Європейську Комісію (Комісію) часто представляють як виконавчий орган ЄС, хоч насправді вона має обмежені повноваження та можливості втілювати політику ЄС. Точніше роль Комісії відбиває неформальна назва «двигун європейської інтеграції». І не лише тому, що в рамках повноважень першого стовпа вона має майже виняткове право на законодавчу ініціативу], але також і через її історію, склад, культуру й радше європейський, ніж національний світогляд. Крім того, Комісія наглядає за тим, щоб не порушувались угоди, і традиційно захищає інтереси малих держав-членів.

Відповідно до записаного в угодах Комісія має:

  • розробляти й пропонувати законодавчі акти;
  • керувати запровадженням політики Співтовариства;
  • розпоряджатися бюджетом;
  • підтримувати зовнішні відносини;
  • наглядати за дотриманням законів Співтовариства;
  • вказувати шляхи та перспективи розвитку.

Комісія складається з двадцяти п'яти незалежних членів (по одному від кожної країни-члена), разом з Президентом і п'ятьма віце-президентами. Комісію призначають на п'ятирічний термін за згодою країн-членів, рішення про її призначання ухвалює Європейський Парламент. Комісії допомагає в роботі адміністрація, до якої входять генеральні директорати та генеральний секретаріат.