Лопатка
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Лопа́тка (лат. scapula) — кістка поясу верхніх кінцівок, яка забезпечує з'єднання плечової кістки з ключицею. В людини це плоска кістка приблизно трикутної форми.
В лопатці розрізняють дві поверхні: передня, або реберна (facies costalis), задня, або дорсальна (facies posterior);
три краї: верхній (margo superior), медіальний, або хребетний (margo medialis), латеральний, або підкрильцевий (margo lateralis);
і три кути: медіальний, верхній (angulus superior), нижній (angulus inferior), латеральний (angulus lateralis).
Передня поверхня трохи ввігнута і представляє собою підлопаткову ямку, яка слугує місцем прикріплення підлопаткового м'язу.
Задня поверхня лопатки випукла, розділена горизонтальним кістковим виступом — лопатковою остю (spina scapularis) — на надостну та підостну ямки. Ость починається від медіального краю лопатки, поступово підвищується, йде до латерального кута, де закінчується акроміоном, на верхівці якого міститься суглобова поверхня для з'єднання з ключицею.
Поблизу основи акроміону також на латеральному куті є ввігнутість — суглобова впадина лопатки (cavitas glenoidalis). Сюди приєднується головка плечової кістки. Лопатка з'єднується з ключицею також акроміально-ключичним суглобом.
Інший гачкоподібний виступ — дзьобоподібний відросток (processus coracoideus) відходить від верхнього краю лопатки, а його закінчення слугує точкою прикріплення кількох м'язів.
[ред.] Джерела
лопатка з російської Вікіпедії. Переглянуто 5 Січня 2007 року.
Скелет верхньої кінцівки людини |
|
![]() |
Це незавершена стаття з анатомії. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |