Вікіпедія:Проект:Цей день в історії/15 лютого
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
- Основна стаття: 15 лютого
- Правила: Правила оформлення
У цей день у 483 році до н.е., згідно з легендою, на 80-му році життя помер індійський принц Сіддхартха Гуатама, який після перевтілення отримав ім'я Будда Просвітлений і став засновником нової релігії.
- 1045, у Новгороді почалось будівництво Софійського собору;
- 1054, початок будівництва Софійського собору в Новгороді;
- 1686, у Парижі відбулася прем'єра опери Жана Батіста Люллі «Арміда»;
- 1781, у Брауншвейзі у віці 52-х років помер німецький письменник, критик, філософ-просвітитель, теоретик мистецтва Готхольд Ефраїм Лессінг, основоположник німецької класичної літератури;
- 1857, у Берліні на 53-му році життя помер російський композитор Михайло Глінка, основоположник російської школи класичної музики (”Життя за царя”, ”Руслан і Людмила”);
- 1902, відкрите Берлінське метро;
- 1903, виготовлений перший плюшевий ведмедик;
- 1913, у Нью-Йорку відкрилася перша виставка аванґардного мистецтва;
- 1919, Українська Національна Рада ухвалила закон про вживання української мови у державних установах;
- 1922, Ґульєльмо Марконі розпочав регулярну трансляцію радіопередач із Ессекса (Англія);
- 1926, було виголошено найдовшу в історії промову політика (депутат Мартінсон в Державній думі Естонії, 11 годин);
- 1931, вийшов перший фільм про Дракулу;
- 1947, спеціальною постановою уряду СРСР в Радянському Союзі заборонено шлюби між радянськими громадянами та іноземцями;
- 1950, у Москві Йосиф Сталін і Мао Цзедун, лідери двох найбільших комуністичних держав, підписали Договір про оборону і військову взаємодопомогу між СРСР і Китаєм;
- 1963, на екрани кінотеатрів Італії вийшов фільм Федеріко Фелліні "8 1/2" за участю Марчелло Мастрояні, Клаудії Кардінале, Анук Аме, Сандри Міло. Наступного року він завоював премію "Оскар" як кращий іноземний фільм року;
- 1965, у Канаді запроваджено новий прапор - червоно-білий з кленовим листком стяг прийшов на зміну "Королівському прапору Співдружності", відомому під назвою "Юніон Джек". Першим його було піднято над будівлею канадського парламенту в Оттаві;
- 1969, Р. Г. Едвардс із Фізіологічної лабораторії Кембриджського університету вперше здійснив штучне запліднення людської яйцеклітини;
- 1978, у Лас-Вегасі Леон Спінкс виграв бій у Мухаммеда Алі і завоював титул абсолютного чемпіона світу з боксу у надважкій ваговій категорії. 24-річний переможець до цього матчу провів лише сім професійних боїв, а Мухаммед Алі утримував свій титул уже протягом семи років;
- 1989, керівництво СРСР оголосило, що територію Афганістану залишив останній радянський солдат;
- 1995, у місті Рейлі (штат Північна Кароліна) ФБР заарештувало 31-річного Кевіна Мітніка, "найбільш розшукуваного хакера", засудженого згодом на п'ять років позбавлення волі за несанкціоноване проникнення у комп'ютерну систему державного рівня і викрадення 20 тисяч номерів кредитних карток з бази даних інтернет-мережі Netcom.
Народилися
- 1564, Ґалілео Ґалілей, італійський філософ, фізик та астроном;
- 1564, Галілео Галілей, італійський фізик, механік, астроном; встановив закони інерції, вільного падіння, сконструював телескоп з 32-разовим збільшенням, відкрив гори на Місяці, плями на Сонці і чотири супутники Юпітера;
- 1710, Людовік XV, король Франції (1715-74 рр.);
- 1748, Джеремі Бентам, англійський філософ;
- 1797, Генрі Енґельґард Стейнвей, американський виробник фортепіано;
- 1797, Генрі Енгельгард Стейнвей, американський виробник унікальних піаніно, винахідник сучасного роялю;
- 1812, Чарльз Льюїс Тіффані, американський ювелір;
- 1817, Шарль Франсуа Добіньї, французький художник (барбізонська школа);
- 1826, Джордж Джонстон Стоґні, ірландський фізик і математик;
- 1831, Йозеф Главка, чеський архітектор (резиденція митрополита Буковини у Чернівцях, 1864-82 рр.);
- 1856, Еміль Крепелін, німецький психіатр, розробник систематики душевних недуг, автор культового «Керівництва з психіатрії»;
- 1858, Пікерінґ Вільям Генрі, американський астроном;
- 1861, Шарль Едуард Ґійом, французький фізик, нобелівський лауреат;
- 1873, Ганс Ейлер-Хелпін, шведський біохімік, нобелівський лауреат;
- 1874, Паоло Буцці, італійський письменник, один із батьків футуризму;
- 1874, Ернест Генрі Шеклтон, англійський полярний дослідник; перша людина, що спробувала досягти Південного полюсу;
- 1898, Тото (Антоніо де Куртіс Ґальярді Ґріффо Фокас, герцог Комнено ді Бізанцо), італійський кіноактор, спочатку комік, згодом знімався у Росселіні, де Сіка, Пазоліні;
- 1901, Микола Мордвинов, російський кіноактор;
- 1906, Муса Джаліль, татарський поет (загинув у гітлерівських концтаборах);
- 1915, Роберт Гофстедер, американський фізик-експериментатор, нобелівський лауреат;
- 1931, Омар Шаріф, зірка єгипетського й американського кіно;
- 1934, Ніклаус Вірт, швейцарський програміст, автор мови програмування Паскаль;
- 1940, Павло Лебешев, російський кінооператор (знімав більшість фільмів М.Михалкова, а також «Асса», «Білоруський вокзал», «Сходження», «П'ять вечорів»);
- 1940, Катерина Крупенникова, українська кіноакторка;
- 1951, Джейн Сеймур, американська кінозірка;
- 1951, Джейн Сеймур (Джойс Пенелопа Вільгельміна Франкенберг), англійська актриса ("Доктор Куїн");
- 1952, Олександр Муратов, український і російський кінорежисер;
- 1953, Анатолій Хостікоєв, народний артист України, актор Національного академічного драмтеатру ім. І.Франка;
- 1954, Бабак Віталій Павлович, ректор Національного авіаційного університету;
- 1954, Матт Грьонінг, американський художник-карикатурист, автор серіалу "The Simpsons";
- 1971, Рені О'Коннор, американська актриса ("Ксена, принцеса-воїн").