Атомна зброя
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

А́томна збро́я — вид зброї, основаної на використанні енергії, яка звільняється при ядерних перетвореннях деяких речовин.
Атомна зброя істотно відрізняється від інших видів озброєння як масштабами, так і характером ураження. Крім ударної хвилі, атомна зброя уражає світловим випромінюванням, проникаючою радіацією і радіоактивним зараженням місцевості.
Розрізняють два види атомної зброї: атомна зброя вибухової дії і бойові радіоактивні речовини (БРР). До А. з. вибухової дії належать: авіаційні бомби, авіаційні реактивні снаряди, арт. снаряди і міни, торпеди, некеровані реактивні снаряди, бойові частини ракет різних типів і керовані міни (типу фугасів), які називаються атомними боєприпасами. БРР являють собою спеціально виготовлені радіоактивні суміші для ураження живої сили, зараження повітря, місцевості, води, бойової техніки тощо. Застосування їх основане на шкідливій біологічній дії радіоактивного випромінювання на живі організми.
В атомній зброї вибухової дії розрізняють три типи:
- зброю, вся енергія вибуху якої зумовлена ланцюговою ядерною реакцією поділу ядер урану 235 і 233 або плутонію 239 (мал. а);
- зброю, енергія вибуху якої в основному (80— 90%) зумовлена термоядерною реакцією утворення гелію з дейтерію і тритію (мал. б);
- зброю, енергія вибуху якої зумовлена послідовним розвитком трьох ядерних реакцій: поділу ядер урану 235 і плутонію 239 або урану 233 (1-й ступінь), синтезу легких ядер термоядерного заряду (2-й ступінь) і поділу ядер урану 238 (3-й ступінь).
Застосування урану 238 дозволяє умножити силу атомного (термоядерного) вибуху (мал. в). Від характеру реакції в А. з. залежить і її назва — ядерна зброя або термоядерна зброя. Основу будь-якого атомного боєприпасу становить атомний заряд, який складається з речовини, що розщеплюється (урану 235, плутонію 239 або урану 233). Його маса повинна бути обов'язково більшою за критичну, при якій може відбуватися самопідтримуюча ланцюгова реакція поділу атомних ядер. Щоб запобігти передчасному вибухові, загальна маса атомного заряду вкладається в масивний корпус нарізно, окремими частинами. Кожна з них обов'язково менша за критичну масу. Ці частини в потрібний момент за допомогою детонатора і звичайної вибухової речовини з'єднуються, і відбувається атомний вибух.