Глибинне сейсмічне зондування

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Глибинне сейсмічне зондування (рос. глубинное сейсмическое зондирование, англ. DSS, deep seismic sounding, нім. seismische Tiefensondіerung f) – метод регіонального вивчення будови земної кори і верхньої мантії, оснований на реєстрації на поверхні Землі штучно викликаних сейсмічних хвиль.

Застосовується для тектонічного районування континентів і дна океанів.

Спостереження проводять вздовж окр. профілів або по площі при відстані від вибуху 300-400 км при вивченні земної кори і до 1000-2000 км - при вивченні мантії.

[ред.] Література