Кацап

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Каца́п, Кацапи (множ.) — зневажливе прізвисько росіян, яке вживається, переважно, українцями, а також російська назва деяких груп російського суспільства.

Зміст

[ред.] Походження

Існують дві основні версії походження слова кацап — «народна» (виведена методом т.зв. народної етимології) та наукова версії.

[ред.] «Народна» версія

Іван Грозний роботи М.Д. Вакурова, 1934 р.  За народною версією, походження слова йшло від особливої форми бороди тодішніх росіян.  «Іван Грозний представляли італьянці по італійськи… поводитись по кацапськи вони не вміли, один тільки Іван Грозний був похожий на кацапа.»  — Леся Українка
Іван Грозний роботи М.Д. Вакурова, 1934 р. За народною версією, походження слова йшло від особливої форми бороди тодішніх росіян. «Іван Грозний представляли італьянці по італійськи… поводитись по кацапськи вони не вміли, один тільки Іван Грозний був похожий на кацапа.» — Леся Українка

За народною версією, кацап походить від виразу «как цап». Виникнення цього виразу могло бути пов'язане з російською традицією носити довгі бороди. Утiм, ця версiя видається маловiрогiдною, оскiльки має в собi сумiш росiйського («как») та українського («цап») слiв. У часи, коли постав цей термiн, двi мови iснували окремо одна від одної, а їхнi носії не плутали росiйську й українську мови. Тому досить сумнiвним виглядає сполучення двох мов в одному слові. Якби термiн кацап в дiйсностi походив від словосполучення «як цап», то вiн радше б постав у формi «яцап», а не «кацап».

[ред.] «Тюркська» версія

За версією, запропонованою академіком Д. Яворницький слово «кацап»тюркського походження, і походить від арабського слова «касаб» (qassab), що означає «живодер», або «м'ясник», «той, що забиває худобу». Дослідники відмічають також наступні словосполучення в тюркських мовах: «адам кассаби» означає «люта людина», «деспот», вираз «кассап одлу» — «шельма»; «кассапчи»караїмською означає «кат»; «хассап» мовою кримських татар означає «м’ясник», «гицель» і т. д. [1] «Треба знати, що слово «кацап» вже віддавна знане в мовах багатьох східних турецьких племен і значить «різник», «лютий чоловік», «кат», «деспот», «злодій» [2]

Тлумачення слова «кацап» подається також в «Українській малій енциклопедії» Є. Онацького як похідне від татарського «різник», «різун».[3]

[ред.] Вживання слова

[ред.] «Кацап» в російській мові

В російській мові слово кацап широко вживалося як образливе прізвисько сторонами церковного розколу. В деяких селах, населених різними за вірою росіянами, старообрядники називали ніконіан «кацапами», а ніконіани старообрядників — «кулугурами» (слово також тюркського походження, буквально подонок); зокрема В. І. Даль приводить форму коцап як тульську і курську назву розкольників.

Таким чином не виключено, що слово кацап безпосередньо потрапило в українську мову з самої Росії як образливе прізвисько однієї із сторін російського церковного розколу, і тут асоціювалося з росіянами взагалі.

[ред.] «Кацап» в українській мові

Широко вживається в розмовній українській мові з 18 століття для позначення осіб російської національності. Авторитетний словник Б. Грінченка так тлумачить цей етнонім:

Кацап, па, м. Великороссиянин. Тут дивляться, аж входить кацап. ум. Кацапчик, ув. Кацапюга.
Кацапеня, няти, с. Великорусский ребенок.
Кацапка, ки, ж. Великороссиянка. Приїхав в одне село — дивиться, кацапка кричить.
Кацапня, ні, соб. от кацап.
Кацапський, а, е, Великорусский.
Кацапчик, ка, ум. от кацап.
Кацапщина, ни, Великороссия. Лаяв кацапів і кацапщину.
Кацапюга, ги, м. ув. от кацап

[ред.] Приклади вживання в літературній мові

  • «Проклятые кацапы едят щи даже с тараканами» — (Микола Гоголь).
  • «Бросьте в самом деле „кацапию“, да поезжайте в Гетьманщину». — Микола Гоголь.
  • «Хіба ж я винен, що я уродився не кацапом або не французом?» — Тарас Шевченко, лист до Якова Кухаренка від 30 вересня 1842 р.
  • «Ех Тарасе, Тарасе, зведе тебе ця проклятуща кацапня! Куди ти йдеш? Знову на рожон прешся. Плюнь на них.» — Яків Кухаренко, лист до Т.Шевченка
  • «Іван Грозний представляли італьянці по італійськи… поводитись по кацапськи вони не вміли, один тільки Іван Грозний був похожий на кацапа.» — Леся Українка, лист до сестри О.П. Косач
  • «Мы сделались ненавистниками не только тех, которые, по нашему воззрению, были виновниками бедственного положения нашей родной Украины, но и самих москалей, этого, по нашему тогдашнему мнению, грубого и ни к чему высокому неспособного народа, который мы звали кацапами. Шевченко был неистощим в сарказмах, анекдотах и припевах на счет великоруссов» — Пантелеймон Куліш
  • Завів кацап християнина,
Зарізати хоче.
Зав’язав йому назад руки,
Ніж широкий точить.
А кацапчук семиліток
Мало не брикає:
Кругом скаче коло тата
Та все промовляє:
“Да полна уж тачать батька!..
Будєт с нєго, будєт!..
Режь же, батька! то-то любо
Как трепаться будєт!”
Степан Руданський

[ред.] Фольклор

  • Бог сотворив цапа, а чорт кацапа [4]
  • Хай живе й пасеться кацап в Україні, а хахол на Сахаліні (радянськ.)

[ред.] Примітки

  1. О происхождении слова “кацап” // Киевская старина.— 1901.— Т. 65.— С. 474.
  2. Що значить слово «кацап»? // Життя і знання.— 1933.— Ч. 10.— С. 301.
  3. Онацький Є. Українська мала енциклопедія.— Буенос-Айрес: Накл. адмін. УАП церкви, 1959.— Т. 5.— С. 615.
  4. Труды этнографическо-статистической экспедиции в Западно-русский край.— СПб., 1872.— Т. I.— С. 257.

[ред.] Посилання

ГУМОР:


Етноніми, вживані в Україні
Розділи: Етноніміка, Етнографія

Бульбаш • Бусурман • ВеликоросВолохЖидКацапЛях • Малорос• МоскальХохол • Шваб •

Іншими мовами