Амальгама
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Амальга́ма,
АМАЛЬҐАМА – (рос. амальгама, англ. amalgam, нім. Amalgam n) -
1) Сплав ртуті з іншим металом. Більшість металів, крім заліза і платини, можуть бути частиною амальгами. Застосовують у техніці, наприклад, для металізації поверхні матеріалу (позолочення, посріблення) та в стоматології для пломбування зубів. Стоматологічна амальгама складається з міді, срібла і цинку, вона залишається м'якою протягом деякого часу після змішування, потім твердіє.
Для процесу амальгамації використовують спеціальний апарат - амальгаматор.
Залежно від співвідношення кількості ртуті і металу А. можуть бути при кімнатній т-рі рідкими, напіврідкими або твердими. При сильному нагріванні А. ртуть випаровується. Ця властивість використовується при добуванні золота, срібла та платини з руд і концентратів. Процес утворення А. полягає в змочуванні металу ртуттю, що спричинює їх взаємне дифундування; одночасно утворюються і хем. сполуки металу з ртуттю. А. застосовують при золоченні металевих виробів, у виробн. дзеркал, у зуболікарській справі (як пломбувальний матеріал), при металург. обробці відходів легких металів. А. натрію, цинку і деяких інших металів застосовують у лабораторній практиці як відновники.
Застосовують при золоченні металевих виробів, у виробництві дзеркал.
2) Переносно – суміш різнорідних речей.
ПРИКЛАДИ:
АМАЛЬҐАМА ЗОЛОТА – інтерметалічна сполука ртуті і золота (Au2Hg3). Склад у %: Au – 39,63; Hg – 60,37. Іноді містить до 7% Ag. Зустрічається у природі у вигляді зерен і плівок білого і світло-жовтого кольору, рідинної маси, а також кристалів. Блиск металічний. Густина 15,47. Знайдена в розсипах Маріпоза (шт. Каліфорнія, США), разом з самородною платиною в Колумбії, на о. Калімантан.
АМАЛЬҐАМА МАСЛОВУГІЛЬНА – просторова тиксотропна структура з крапель та плівки масла і вугільних зерен, яка виникає в водній гідросуміші при збагачуванні, зневодненні та облагороджуванні вугілля методами масляної аґломерації та ґрануляції.
АМАЛЬҐАМА ПАЛАДІЇСТА – паладіїста ртуть PdHg. Містить Pd – 35,9%; Hg – 64,1%. Сингонія кубічна. Утворює зерна сріблясто-білого кольору (самородки). Блиск металічний, сильний. Густина 13,48-16,11. Твердість 3,75. Крихкий. Знайдений у вигляді розсіяних зерен і самородків при промиванні алмазів на р. Потаро в Ґайані. Інші назви: потарит, амальґама паладію.
АМАЛЬҐАМА СРІБЛА – інтерметалічна сполука ртуті та срібла – (HgAg). Вміст Hg – від 51 до 73%. Сингонія кубічна. Зустрічається у вигляді зерен, нальотів, дендритів, кристалів. Кристали додекаедричні, рідше тетрагон-триоктаедричні, октаедричні та кубічні. Густина 13,7-14,1. Твердість 3. Колір і риса срібно-білі до темних. Блиск металічний. Непрозора. Спайність дуже недосконала. Злом раковистий до нерівного. Досить крихка, до ковкої. Зустрічається в ртутних та срібних родовищах разом з баритом, ґаленітом, арґентитом, цеолітами, а також у кварцових та баритових жилах з піритом і кіновар'ю у вигляді включень у кальциті. Рідкісна.
[ред.] Література
- Мала гірнича енциклопедія: В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Донбас, 2004. ISBN 966-7804-14-3