Густина гірської породи

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Густина гірської породи (рос. плотность горной породы, англ. rock density, density of rock; нім. Gesteinsdichte f) – визначається відношенням маси гірської породи до її об'єму (маса одиниці об’єму породи з усіма газами і рідиною, що містяться в її порах). Г.г.п. залежить від їх мінерального складу, структурно-текстурних особливостей, пористості, виду речовини, що заповнює пори і пустоти (газ, нафта, вода), а також від умов утворення і залягання г.п. Розрізнюють мінералогічну Г.г.п. (відношення маси висушених і подрібнених до зникнення пор твердих частинок породи до їх об'єму), густину абсолютно сухої породи і густину породи, заповненої флюїдами (відношення маси твердої, рідкої і газоподібної фаз гірської породи до об'єму, що займається цими фазами). Вимірювання Г.г.п. на зразках ведеться г.ч. гідростатич. способом, рідше гамма-гамма методами. Найчастіше зустрічається Г.г.п. 1200-4700 кг/м3. Більш високі значення (до 5000 кг/м3) характерні для магматичних порід, оскільки їх пористість мала. Густина осадових гірських порід становить 1200-3000 кг/м3 (найчастіше 1700-2700 кг/м3) і в значній мірі визначається їх пористістю, вологістю, фаціально-літологіч. і тектоніч. чинниками. Найбільш стійкі значення характерні для хемо-генних осадових г.п. - ґіпсу (2300 кг/м3), ангідриту (2900 кг/м3), кам. солі (2100-2200 кг/м3), пористість яких рідко перевищує 2-3%.


[ред.] Література