Галицьке повстання 1144

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

ГÁЛИЦЬКЕ ПОВСТÁННЯ 1144 р. – виступ городян м. Галича проти князя Володимирка. Об’єднавши ряд удільних князівств в єдине Галицьке князівство, Володимирко намагався також приєднати до своїх володінь Волинське князівство, чим викликав невдоволення з боку великого князя київського Всеволода ІІ Ольговича. В боротьбі зі Всеволодом Володимирко зазнав невдачі (1144 р.) і зобов’язався сплатити йому 1400 гривень. Щоб зібрати кошти, Володимирко обклав даниною населення Галича, що викликало невдоволення городян і стало приводом до повстання. Скориставшись з виїзду Володимирка на полювання у Теребовлю, галичани закликали князювати зі Звенигорода Берладника Івана. Володимирко зібравши свої війська, протягом трьох тижнів тримав Галич в облозі. Під час битви Іван Берладник утік на Дунай у місто Берладь (звідси і прізвисько), а звідти у Київ. Володимирко жорстоко розправився з повсталими і міцно закріпився на галицькому престолі.

ДЖЕРЕЛА:

1.Гайдай Л. Історія України в особах, термінах, назвах і поняттях.- Луцьк: Вежа, 2000.

2.Довідник з історії України.За ред. І.Підкови та Р.Шуста.- К.: Генеза, 1993.