Верхняк
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Верхняк (рос. верхняк, англ. beam, capping top; нім. Kappe) — елемент кріплення гірничих виробок, що розташовується біля покрівлі виробки і являє собою прямолінійну або криволінійну балку, яка працює переважно на згин. Призначення верхняку — підтримати покрівлю виробки від обвалення та передати тиск порід покрівлі на стояки. Верхняк також передає зусилля робочого опору стояків породам покрівлі та рівномірно розподіляє його по поверхні покрівлі. Виготовляються з деревини, сталі, залізобетону. Може бути жорстким, шарнірним, ресорним.
[ред.] Різновиди
- ВЕРХНЯК ДОПОМІЖНИЙ — верхняк, що заводиться під кінці забивних дощок (колів, «шипів») для підтримання їх під час забивання наступної ланки дощок.
- ВЕРХНЯК ПЕРЕКРИТТЯ ВИСУВНИЙ — елемент, що висовується з верхнього перекриття та забезпечує підтримання порід покрівлі від обвалення в привибійний простір.
- ВЕРХНЯК ПЕРЕКРИТТЯ ПРИТИСКНИЙ — консольна рухома частина верхнього перекриття секції механізованого кріплення, яка за допомогою спеціальних пристроїв притискується до покрівлі.
[ред.] Література
- Мала гірнича енциклопедія: В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Донбас, 2004. ISBN 966-7804-14-3
![]() |
Це незавершена стаття з гірництва. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |