Академія наук Естонської РСР
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Акаде́мія нау́к Есто́нської РСР — вища наукова установа Естонської РСР.
Президент — Й. Г. Ейхфельд.
Зміст |
[ред.] Склад і структура
До складу АН Ест. РСР (1958) входять 3 відділи:
- 1) тех. і фіз.-матем. наук,
- 2) біол. і мед. наук,
- 3) суспільних наук, які об'єднують 11 н.-д. галузевих інститутів.
Крім того, при Президії АН Ест. РСР діють постійні комісії, наук. т-ва, ряд музеїв, Центральна б-ка та ін.
В складі АН Ест. РСР (1959) — 20 акад. і 13 член-кореспондент
[ред.] Проблематика досліджень
Провідні проблеми в роботі А. — вивчення природних ресурсів республіки, фізики твердого тіла, астрономії, архітектури й будівництва, експерим. біології та медицини.
Значна увага приділяється розробці комплексу питань, зв'язаних з розвитком сланцьової промисловості (природа, генезис і використання горючих сланців, автоматизація виробничих процесів, боротьба з професійними захворюваннями в сланцьовій промисловості та ін.).
Широко вивчаються суспільні науки: історія й археологія Ест. РСР, ест. і фінська мови, л-ра, фольклор. питання права.
[ред.] Видання Академії
АН Ест. РСР видає «Вісті» в трьох серіях, праці галузевих інститутів та ін. літературу.