Богородчани

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Богородчани
Область Івано-Франківська область
Район/міськрада Богородчанський район
Рада
Код КОАТУУ:
Основні дані
Засноване 1442
Площа 12 км²
Населення 7 464
Поштовий індекс 77700
Телефонний код +380 3471
Географічні координати 48°48' пн.ш. 24°32' сх.д.
Висота над рівнем моря
Відстань
Найближча залізнична станція:
До станції:
До райцентру:
 - фізична: 0 км
 - залізницею: км
 - автошляхами: 0 км
До обл. центру:
 - фізична: 22 км
 - залізницею: км
 - автошляхами: 22 км
Адреса селищної ради

Богородчаниселище міського типу, районний центр в Івано-Франківській області. розташоване на правому березі гірської ї річки Бистриці-Солотвинської.


Зміст

[ред.] Історія

Перша письмова згадка про Богородчани належить до 1441 року. В ній йдеться про те, що власником Богородчан був Ян з Бучача. Жителі селища з давніх часів займалися ремеслом і землеробством. Серед спеціальностей ремісників найбільш поширеними були: кравецтво і ткацтво. Про це свідчать і назви вулиць, що збе­реглися до наших днів: Ткацька, Різнича. В другій половині XV ст. Богородчани стали володінням Потоцьких.

1691 року за наказом графині К. Потоцької у Богородчанах споруджується костьол, а навколо нього оселяється група дрібної шляхти і кілька десятків реміс­ників з Польщі. Костьол стає центром окатоличення населення.

У першій половині XVIII ст. в околицях Богородчан активно діяли загони опришків. У них були й богородчанські жителі. 1744 року опришки на чолі з Олексою Довбушем вчинили сміливий напад на фортецю в Богородчанах, де повстанці захопили багато зброї, а також знищили реєстри податків, орендні договори тощо.

За першим поділом Польщі Богородчани опинилися під владою австрійської монархії, містечко стало власністю австрійських баронів, які здійснювали політику онімечення укра­їнського населзння. Переслідувалась українська культура, звичаї. Навмисне галь­мувався розвиток економіки. Богородчани залишались у другій половині XVIII ст. дрібним містечком: 1786 року тут було всього 314 будинків і 1134 жителі. австрійські власті 1789 року відкрили німецьку школу, а 1770 року заснували на­родну школу.

В середині XIX ст. у Богородчанах активізується суспільно-політичне життя. У червні 1848 року тут було створено Руську раду, до складу якої увійшло 29 чо­ловік.

Після реформи 1848 року в Богородчанах з'являються перші підприємства. 1870 року містечко мало невелику броварню, ґуральню, деревообробну майстерню. На них в кінці XIX ст. працювало понад 100 робітників.

Тяжкі випробування чекали на жителів Богородчан у роки першої світової війни. На цій території точилися жорстокі бої між австро-угорськими і російськими військами. У Богородчанах загинуло близько 50 жителів, зруйновано промислові підприємства, спалено багато будинків. У селищі і його околицях лютувала епідемія тифу й холери. Господарство занепало.

27 червня 1941 року Богородчани окупували фашисти. За час окупації гітлерівці вбили 822 жителі селища й вигнали в рабство до Німеччини 80 чоловік. Остаточно визволено Богородчани було 28 липня 1944 року частинами 161 -ї стрілецької дивізії. А літом 1947 року в Богородчанах було організовано колгосп, який названо ім'ям І. Франка. в 1957 році тут було створено райхарчокомбінат, який почав випускати ковбасні і хлібобулочні вироби та безалкогольні напої. Промартіль ім. С. М. Кірова реорганізували у бондарний цех Солотвинського лісокомбінату. В селищі почала працювати міжколгоспна будівельна організація, МТС було реорганізовано на PTG (з 1961 року — «Сільгосптехніка»). У 1962 році на базі промартілі «Коопвзуття» та дрібних побутових майстерень створено райпобуткомбінат, 1968 року відкрито швейно-галантерейну фабрику, з січня 1970 року почав працювати цегельний завод.



Історія Це незавершена стаття з історії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.


[ред.] Пам'ятки архітектури

  • Домініканський Монастир (мур.) 1742 - 1762 рр.
  • Костел (мур.) 1745 р.
  • Палати духовенства келії (мур.) 1762 р.

[ред.] Освіта

  • 2 загальноосвітні школи
  • Провесійно-технічне училище
  • Прикарпатський військово-спортивний ліцей-інтернат

[ред.] Транспорт

Автобусне сполучення з Івано-Франківськом

Через селище проходить автомагістраль Івано-ФранківськНадвірна.


[ред.] Джерела інформації


[ред.] Ресурси Інтернет


Населені пункти Богородчанського району

Смт: БогородчаниСолотвин
Села: Бабче • Богрівка • Глибівка • Глибока • Горохолин Ліс • Горохолина • Грабовець • Гринівка • Гута • Дзвиняч • Діброва • Жураки • Забережжя • Іваниківка • Копачівка • Космач • Кривець • Кричка • Ластівці • Лесівка • Луквиця • Манява • Маркова • Міжгір'я • Монастирчани • Нивочин • Підгір'я • Пороги • Похівка • Раковець • Росільна • Саджава • Скобичівка • Стара Гута • Старі Богородчани • Старуня • Хмелівка • Яблунька
Селища: Бойки


Івано-Франківська область

Райони БогородчанськийВерховинськийГалицькийГороденківськийДолинськийКалуськийКоломийськийКосівськийНадвірнянськийРогатинськийРожнятівськийСнятинськийТисменицькийТлумацький
Міста обласного значення БолехівІвано-ФранківськКалушКоломияЯремче




Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.
Іншими мовами