Бастнезит
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Бастнезит | |
---|---|
[[Зображення:|250px]] | |
Загальні відомості | |
Ідентифікація | |
Колір | жовтий, червонуватий, бурий. |
Сингонія | гексагональна |
Твердість за шкалою Мооса | 4—5 |
Питома вага | 4,9—5,2 г/см³ |
Оптичні властивості кристалів | |
Інші властивості |
Бастнези́т (рос. бастнезит, англ. bastnaesite, нім. Bastnäsit) — мінерал, флуоркарбонат церію острівної будови, Се[СО3](F,OH) або 6[(Ce, La)FCO3]. Характерний мінерал гідротермальних родовищ, зв'язаний з лужними породами.
Склад (%): TR2O3 — 73,5; F — 8,5; CO2 — 19,8. Домішки: лантан і церієві лантаноїди, ітрій та ітрієві лантаноїди, вода. Сингонія гексагональна. Колір жовтий, червонуватий, бурий. Прозорий. Твердість 4—5. Густина 4,9—5,2.
Зустрічається з баритом, кальцитом, флюоритом. Бастнезит — головне сировинне джерело для отримання церію і його сполук. Найбільше родовище — Маунтін-Пасс (США). Бастнезит гідроксилистий — відміна з карбонатитів Кольського півострова, яка містить гідроксил (до 4,07 % H2O).
Збагачується ґравітаційними методами; при тонкій вкрапленості — флотацією з використанням жирних кислот.
[ред.] Література
- Мала гірнича енциклопедія: В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Донбас, 2004. ISBN 966-7804-14-3