Алалія
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ала́лія (грец. α — без і λαλια — розмова) — відсутність або обмеженість мови у дітей внаслідок недорозвинення або пошкодження мовних ділянок гол. мозку.
[ред.] Види
Розрізняють моторну і сенсорну А., при яких відповідно порушуються функції лобно-тім'яних і скроневих ділянок кори головного мозку.
Моторна А. характеризується тим, що дитина розуміє звернену до неї мову, але сама не говорить.
Сенсорна А. характеризується розладом розуміння мови при збереженні елементарного слуху.
А. слід відрізняти від приглухуватості, глухонімоти та глибокої розумової відсталості.
[ред.] Корекція
Навчання мови алаліків починається, як правило, на четвертому-п'ятому році життя. Алаліки шкільного віку навчаються в спеціальних школах.