Індукція логічна
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Індукція — це процес судження, котрий досягає висновку що при наявному стані знань є напевно істинний, але не ґарантує його. Індуктивний висновок може бути спростований або узагальнений при наявності додаткових фактів. Інакше, індукція полягає у формулюванні закону ґрунтуючись на обмеженому об'ємі спостережень повторюючихся подій.
Прикладами індуктивних висновків є, наприклад, наступні пари спостереження/висновок:
- Цей лебідь білий.
- Всі лебеді білі.
Або
- Більярдна куля починає рухатись коли її вдарити києм.
- Для кожної дії існує зворотна їй та еквівалентна протидія.
Зміст [сховати] 1 Істинність 1.1 Типи індуктивного судження 2 Байєсівський вивід 3 Дивись також 4 Інтернет ресурси
Зміст |
[ред.] Істинність
Деякі філософи вважають термін “індуктивна логіка” непорозумінням, оскільки істинність індуктивного висновку не залежить від законів формальної логіки, котрі є за означенням дедуктивними. На противагу дедукції, індуктивні висновки не мають того ж ступеня достовірності що і вихідні твердження. Наприклад, у наведеному вище прикладі висновок про те що всі лебеді білі міг вважатись істинним у Європі поки не було відкрито Австралію. Індуктивне судження ніколи не є зобов'язуючим, але є обґрунтованим. Індуктивне судження є також дедуктивно некоректним.Проблема індукції, що полягає у пошуку обґрунтування індуктивного судження, вперше була формально розглянута Давидом Юмом.
[ред.] Типи індуктивного судження
передбачення узагальнення по аналогії посилання на авторитет причинно-наслідкове
[ред.] Байєсівський вивід
Байєсівський вивід використовується у Байєсизмі для раціонального обґрунтування індукції. Теорема Байєса використовується для обрахунку наскільки повинна змінитись ступінь довіри до гіпотези при наявності нових фактів.
[ред.] Дивись також
- Дедукція
- Логіка
- Спростовуваність
- Математична індукція
[ред.] Інтернет ресурси
Inductive reasoning