Аміни
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Амі́ни — це азотовмісні органічні хімічні сполуки, похідні амоніака (NН3), в якому атоми водню заміщені однією чи багатьма групами інших атомів.
Найважливішим А. є анілін. Якщо амін створений заміщенням одного атома водню в NН3, він називається первинним аміном, якщо двох - вторинним аміном, а якщо трьох - третинним аміном. Четвертинні аміни мають чотири замісника при атомі азоту, внаслідок чого атом нітрогену в ціх амінах має електричний заряд +1.
Приклад застосування: - як складники реагентів при флотації та масляній агломерації (грануляції, флокуляції) вугілля.
УРЕ: клас азотистих органічних сполук, похідних аміаку NН3, в якому атома водню заміщені вуглеводневими радикалами. Залежно від числа заміщ. атомів відрізняють А. первинні (RNH2), вторинні (R2NH) і третинні (R3N). Залежно від природи радикалів А. наз.: аліфатичними, ароматичними та гетероциклічними. Нижчі аліфатичні А. — гази, вищі — рідини й тверді речовини. А. — основи. Найважливішою реакцією А. є взаємодія їх з HNO2 : первинні аліфатичні А. при цьому утворюють спирти, вторинні — ніт-розаміни, третинні не реагують. Ароматичні первинні А. з HNO2 утворюють діазосполуки. А. широко і икористовуються в анілофарбу-аальній та хім.-фармацевтичній промисловості. В природі А. значно поширені.
[ред.] Література
- Українська радянська енциклопедія
- Мала гірнича енциклопедія: В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Донбас, 2004. ISBN 966-7804-14-3