Дегтерєви

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Рід Де́гтерєвих – старовинний купецький старообрядницький рід, відомий у Києві у ХІХ ст. Представник роду – Парфентій Дегтерєв – був першим київським міським головою, перебував на цій посаді у 1835-37 рр.

Початок 250-літній історії роду поклав Тимофій Дегтерєв, який ще у середині XVII ст володів крамницями у Калузі. На початку 1830-х рр. імператор Микола І оголосив режим «найбільшого сприяння» для російських купців, які мали пожвавити торгівлю у Південно-Західному краї. Серед багатьох купців, що з’їхалися тоді до Києва, були і Дегтерєви, які мали тут своє «представництво» ще у 1813-ому році – саме тоді Петро Дегтерєв придбав землю на Подолі біля Іллінської церкви.

Старообрядницький «толк», до якого належали Дегтерєви, визнавав зверхність православної церковної ієрархії, тому вони жили і торгували у Києві, не зазнаючи ніяких релігійних утисків. Поруч з ділянкою Петра Дегтерєва з’явились садиби його братів Михайла та Івана; у середині ХІХ ст. тут був осередок вже наступного покоління – Родіона Петровича, Тимофія і Парфентія Михайловичів та Володимира Івановича. Вони заснували у Києві перший завод металевих виробів, а «магазин Дегтерєва» на Подолі відомий під цим іменем і у наш час.

Проте найвідоміший з того покоління Дегтерєвих, Парфентій Михайлович (1796-1837 рр.), значної нерухомості у Києві не мав, що не завадило йому висунути свою кандидатуру на вибори міського голови, перші після скасування магдебурзького права у 1834-ому році. З другої спроби (результати перших виборів не затвердив військовий губернатор Левашов) Парфентій Дегтерєв 29 березня 1835-го року зайняв найвище крісло у місті. Раптова смерть 7 березня 1837-го року перешкодила йому зарекомендувати себе на цій посаді. Відвернулася доля і від його двоюрідних братів: металургійний завод Родіона розорився, магазин Тимофія не давав великих прибутків.

Підняти сімейний бізнес на вищий рівень спромігся представник вже третього покоління київських Дегтерєвих – Михайло Парфентійович, який став одним з найбагатших та найвпливовіших людей у місті. Відомий був у Києві і його двоюрідний брат Микола Тимофійович, засновник бібліотеки Купецького зібрання.

[ред.] Джерела інформації

  • Київ. Історична енциклопедія. З найдавніших часів до 1917 року.



Герб Києва Голови міської влади Києва Прапор Києва

Герб Речі Посполитої Литовсько-польська доба: Яцько Балика | Федір Ходика-Кобизевич | Андрій Ходика-Кобизевич

Прапор Російської імперії у 1914—1917 рр. Російська імперія: Федір Тадрина | Ждан Тадрина | Ян Биковський | Федір Биковський | Георгій Рибальський | Пилип Лакерда | Григорій Киселівський | Парфентій Дегтерєв | Іван Ходунов | Федір Войтенко | Павло Демідов Сан-Донато | Густав Ейсман | Павло Демідов Сан-Донато | Микола Ренненкампф | Густав Ейсман | Іван Толлі | Степан Сольський | Василь Проценко | Іполит Дьяков | Федір Бурчак

Прапор Української Держави Українська Держава: Євген Рябцов | Іполит Дьяков

Прапор Української Радянської Соціалістичної Республіки УРСР: Ян Гамарник | Григорій Гринько | Пантелеймон Свистун | Юрій Войцехівський | Іван Воробйов | Василь Биструнов | Рафаїл Петрушанський | Павло Христич | Микола Пашко | Іван Шевцов

Прапор Третього Рейху Райхскомісаріат Україна: Олександр Оглоблин | Володимир Багазій | Леонтій Форостівський

Прапор Української Радянської Соціалістичної Республіки УРСР: Леонід Лебідь | Федір Мокієнко | Федір Чеботарьов | Олексій Давидов | Михайло Бурка | Володимир Гусєв | Валентин Згурський | Микола Лаврухін

Прапор України Незалежна Україна: Григорій Малишевський | Олександр Мосіюк | Іван Данкевич | Іван Салій | Леонід Косаківський | Олександр Омельченко | Леонід Черновецький