Альдегіди
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Aльдегіди (рос. альдегиды; англ. aldehydes; нім. Аldehyde), aліфатичні та ароматичні органічні хімічні сполуки, що містять альдегідну групу НС=О, одержувані шляхом окиснювання первинних спиртів, у результаті чого група ВІН утрачає водень, а кисень з'єднується подвійним зв'язком з атомом вуглецю (альдегідна група, СНО). Назва утворена від алкоголю дегідратацій, тобто алкоголю, з якого вилучений водень. Альдегіди — це зазвичай рідини, наприклад, метаналь (формальдегід), етаналь (ацетальдегід), бензальдегід, ванілін.
Для всіх альдегідів, крім формальдегіду, дві протилежні сторони карбонільної групи прохіральні енантіотопні). Здатні утворювати гід-ратну форму RCH(OH)2, особливо якщо група R — силь-ний електроноакцептор. Легко окиснюються до кислот. При відновленні дають спирти. Приєднують нуклеофі-ли, утворюючи ціангідрини або оксинітрили RHC(OH)CN, ацеталі RHC(OH)OAlk, з воденьвмісними нуклеофілами реакція йде далі (з утворенням азометинів, енамінів, ок-симів, гідразонів, нітронів). Реакції також перебігають за участю атома Н-альдегідної групи (бензоїнова, формоїнова конденсації), альдегіди здатні приєднуватися до олефінів (реакція Прінса) та ін.
[ред.] Література
- Мала гірнича енциклопедія: В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Донбас, 2004. ISBN 966-7804-14-3