Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Гігрофор пізній |
Біологічна класифікація |
Царство: |
Гриби (Fungi) |
Відділ: |
(Basidiomycota) |
Клас: |
Базидіоміцети
(Basidiomycetes) |
Ряд: |
(Agaricales) |
Родина: |
Гігрофорові (Hygrophoraceae) |
Рід: |
Hygrophorus |
Вид: |
Гігрофор пізній
(Hygrophorus hypothejus) |
|
Гігрофор пізній (Hygrophorus hypothejus (Fr.) Fr.) Місцева назва - мокриця бура. З родини гігрофорових - Hygrophoraceae. Шапка (3-6) 10 см у діаметрі, тупо-конусоподібна, опукло- або плоскорозпростерта, з опушеним краєм, бурувато-оливкова, оливково-коричнева чи рудувата, пізніше світлішає до жовтої, золотисто-жовтої, слизька, гола, іноді притиснуто-тонкорадіально-волокниста. Пластинки жовтуваті, згодом оранжевожовті, рідкі, вузькі, спускаються по ніжці. Спорова маса біла. Спори 7-10 Х 4-6 мкм, гладенькі. Ніжка 3-10 Х 0,5-1 см, спочатку з кільцеподібним залишком часткового покривала, щільна, лимонно-жовта, вгорі та біля основи біла, пізніше гола, слизька. М'якуш білий, під шкіркою жовтуватий, з приємним смаком і запахом. Поширений на Поліссі та в Лісостепу. Росте у соснових лісах, здебільшого групами. Збирають у вересні - листопаді. Зустрічається часто. Добрий їстівний гриб. Використовують вареним, смаженим, а також сушеним.
[ред.] Джерела
- Зерова М. Я., Єлін Ю.Я., Коз'яков С. М. Гриби: їстівні, умовно істівні, неїстівні, отруйні.- К.: Урожай, 1979