Автопілот
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Автопіло́т (грец. αυτος — сам і франц. pilote — лоцман) — пристрій автоматичного керування польотом літака, ракети або іншого літального апарата. Пристрій було винайдено американцем Лоуренсом Сперрі в 1912. Автопілот сколадється з кількох гіроскопів, які перевіряють курс літака. Датчики повідомляють, коли літак відхиляється від свого курсу, і посилають сигнали управляючим поверхням — елеронам, рулям висоти і напрямку для відповідної корекції курсу.
Автопілот забезпечує автоматичний зліт і посадку, видержує заданий курс, швидкість і висоту польоту, стабілізує центр ваги літака на заданій траєкторії, виконує за певною програмою пілотажні еволюції («координований» розворот, протизенітні та ін. тактичні бойові маневри). Автопілот складається з ряду чутливих гіроскопічних давачів, зв'язаних із слідкуючими (потенціометричними) системами. Сучасний А. являє собою складний комплекс механізмів, зв'язаний з радіо-астронавігаційною апаратурою, гіроінерціальним орієнтатором та ін. аеронавігаційними приладами.