Жолтовський Павло Миколайович
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Жолто́вський Павло́ Микола́йович (8 грудня 1904—1986) - видатний український вчений, доктор мистецтвознавства, основоположник мистецтвознавчої науки в Україні. Як науковець, музейний працівник він зробив безцінний внесок у дослідження і збереження пам’яток сакрального мистецтва України та Волині.
Народився 8 грудня 1904 року на Східній Волині в селі Мислятин Ізяславського району Хмельницької області в родині священика. Тут у рідному селі він закінчив трьохкласну церковно-приходську школу. Продовжив своє навчання спочатку в гімназії в Острозі, а пізніше – в Ізяславі. Саме в Острозі, як згадував вчений, він вперше побував у музеї, побачив пам’ятки, і це стало справою його життя.
Свою трудову діяльність Павло Жолтовський розпочав у 1921 році як вчитель у сільських школах Поділля. Однак, глибоке зацікавлення історією, філософією, культурою, краєзнавством привело молодого вчителя на роботу до Житомирського краєзнавчого музею.
Широка музейна діяльність Павла Жолтовського почалася 1926 року в Харкові на посаді наукового співробітника художнього музею, де він працював під керівництвом відомого вченого Степана Таранущенка. У 1926–31 роках брав участь в експедиціях музею по виявленню і збору пам’яток історії і культури або просто пішки з фотоапаратом у руках обійшов, досліджуючи Полтавщину, Чернігівщину, Поділля, Полісся, Київщину та Слобожанщину. ???Ступанієм та п’ядіє обміряв Україну”, – згадував вчений.
У 1932 році він закінчив Київський художній інститут. У 1926–30 роках з’явилися перші наукові публікації П.М.Жолтовського. Активна творча праця вченого була перервана у 1933 році його арештом. Він був засуджений за надуманим звинуваченням у ???контрреволюційній діяльності” до 3 років ув’язнення у виправно-трудових таборах і протягом 10 років за ним зберігалось обмеження стосовно місця проживання.
Лише у 1946 році Павло Жолтовський повернувся в Україну, приїхав до Львова, де він прожив решту свого життя – 40 років. Працював у місцевому музеї художньої промисловості (пізніше – Музей етнографії і художнього промислу), у Львівському інституті мистецтвознавства, фольклору та етнографії ім. М.Рильського АН України.
Творча активність – головна риса Павла Жолтовського, людини і вченого. Його наукові інтереси були неподільно пов’язані з музейництвом, колекційно-експедиційною роботою. За понад 60 років своєї трудової діяльності Павло Жолтовський обстежив усю Україну, побував на Кавказі, в Білорусі, Росії, зорганізував більше 200 експедицій та наукових відряджень.
Останні наукові експедиції вченого пов’язані з Волинню. У 1980–85 роках він працював науковим консультантом експедицій Волинського краєзнавчого музею по виявленню, обліку і збору цінних історичних і мистецьких пам’яток. До музею було зібрано більше 1000 експонатів, які характеризують мистецтво України XVI–XIX століть. Таким чином, було створено збірку сакрального мистецтва (ікони, скульптура, дерев’яне різьблення, металопластика і т. інше) у Волинському краєзнавчому музеї.
Як науковий керівник Павло Жолтовський проводив першу атрибуцію виявлених пам’яток, працював над маршрутом експедиції, допомагав у веденні документації, читав лекції, проводив бесіди з науковими співробітниками. Внаслідок багаторічного експедиційного обстеження надзвичайно потерпілого середньовічного живопису на волинській землі Жолтовський не тільки врятував багато унікальних пам’яток, а й обґрунтував гіпотезу про волинську ікону як регіонально-самобутнє явище в українському малярстві XV–XVII ст.
монографії:
- Художнє литво в Україні XVII-XVIII ст.
- Художнє життя в Україні XVI-XVIII ст.