Електродетонатор
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Електродетонатор (рос. электродетонатор, англ. electric blasting cap, electric detonator; нім. Elektrozünder m, Sprengzünder m) — засіб висаджування, призначений для ініціювання заряду ВР, що спрацьовує під дією електричного струму.
Складається з електрозапалювача, капсуля-детонатора з наважкою первинної і вторинної ВР зі стовпчиком уповільнюючого складу, вкритого шовковою сіткою, зібраних у спільній гільзі з пластиковою пробкою в її усті.
За швидкістю дії розрізняють ЕД:
- миттєвої дії — 2-6 мс,
- короткосповільненої — 25-250 мс і
- уповільненої 0,5-10 с.
За чутливістю до сторонніх струмів розрізняють ЕД: нормальної чутливості, зниженої чутливості та нечутливі (блискавкостійкі). За конструктивним оформленням і призначенням — загального призначення, для сейсморозвідки, для торпедування нафтових свердловин та ін. цілей. За умовами застосування — в сухих і обводнених місцях, залежно від ступеня безпеки шахт за газом і пилом. На вибухових роботах ЕД застосовують як для одиночного, так і групового висадження. У електровисаджувальних ланцюгах (електровибухових мережах) при груповому висаджуванні використовують 3 типи з'єднань ЕД: послідовне, паралельне і змішане. Перевірку ЕД на опір перед роботою проводять лінійним містком, включення ЕД здійснюється приладами висадження і джерелами струму.
[ред.] Різновиди
- Електродетонатор запобіжний — електродетонатор, який не викликає займання метано-повітряної та пилогазової суміші. Призначений для застосування у шахтах небезпечних за газом та пилом.
- Електродетонатор термостійкий (ТЕД) — спеціальний електродетонатор, призначений для підривання при температурі навколишнього середовища понад 100оС.
[ред.] Література
Мала гірнича енциклопедія: В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Донбас, 2004. ISBN 966-7804-14-3