Асиміляція (мовознавство)
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Асиміля́ція (лат. assimilo — уподібнюю) — у мовознавстві — уподібнення звука до сусіднього як в умовах його творення (артикуляції), так і в акустичному відношенні.
- Види
Асиміляція буває регресивною, коли наступний звук впливає на попередній (пишемо — змагаєшся, вимовляємо —змагаєсся), прогресивною, якщо, навпаки, попередній звук впливає на наступний (пор. укр. бджола із давнім бъчела).
Як регресивна, так і прогресивна асиміляція може бути повною і неповною.
При повній асиміляції звук цілком уподібнюється сусідньому (напр., розсіяти вимовляється як россіяти); при неповній — звук уподібнюється сусідньому частково, напр. за дзвінкістю (слово молотьба вимовляється як молодьба) або за глухістю (слово нігті — як ніхті).
Слов'янським мовам більш властива регресивна асиміляція, тюркським мовам — прогресивна.