Гірник Павло Миколайович
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Павло́ Микола́йович Гірни́к (30 квітня 1956, Хмельницький) — український поет.
Син письменника Миколи Андрійовича Гірника. Мати Тамара Дмитрівна (1926—1989) — етнограф.
Закінчив 1973 середню школу в Хмельницькому. Вчився на філологічному факультеті Кам’янець-Подільського педагогічного інституту (1973—1974, закінчив перший курс), 1974 перевівся у Київський педагогічний інститут (закінчив 1977). Закінчив Вищі літературні курси в Москві (1987—1989).
Працював учителем української мови і літератури в сільських школах Вінниччини (с. Непедівці) та Хмельниччини, завідувачем літературно-драматичної частини Хмельницького театру ляльок.
Член Спілки письменників України (1984), а від 1996 — член Асоціації українських письменників.
Лауреат літературних премій імені Андрія Малишка, імені Павла Усенка, імені Павла Тичини.
[ред.] Збірки поезій
- «Спрага» (1983).
- «Летіли гуси...» (1988),
- «Китайка», «Калина», «Се я, причинний...» (всі три — Хмельницький, 1994).
- «Вибране» (Городок, 1996).
- «Брате мій, вовче», «По війні» (2000).
- «Коник на снігу» (2003).
- «Пахота» (1985) — у перекладі російською мовою.
[ред.] Література
- Гаєвська Н. М. Гірник Павло Миколайович // Українська літературна енциклопедія. — Т. 1. — К., 1988. — С. 426.
- Письменники Хмельниччини: Бібліографічний покажчик. — Хмельницький, 1989. — С. 11.
- Мацько В. Літературне Поділля. — Хмельницький, 1991. — С. 17.
- Письменники України. — Дніпропетровськ, 1996. — С. 53.
- Літератори Хмельниччини: Довідник обласної організації Спілки письменників України / Упорядник Микола Федунець. — Хмельницький: Доля, 1997. — С. 12.
- Хто є хто в українській політиці. — К., 2000. — С. 91.
- Літературна Хмельниччина XX століття: Хрестоматія. — Хмельницький, 2005. — С. 552—561.