Індій

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Індій (In)
Атомний номер 49
Зовнішній вигляд дуже м'ягкий
сріблясто-білий метал
Властивості атома
Атомна маса
(молярна маса)
114.818 а.о.м. (г/моль)
Радіус атома 166 пм
Енергія іонізації
(перший електрон)
558.0(5.78) кДж/моль (еВ)
Електронна конфігурація [Kr] 4d10 5s2 5p1
Хімічні властивості
Ковалентний радіус 144 пм
Радіус іона (+3e) 81 пм
Електровід'ємність
(за Полінгом)
1.78
Електродний потенціал 0
Ступені окислення 3
Термодинамічні властивості
Густина 7.31 г/см3
Питома теплоємність 0.234 Дж/(K моль)
Теплопровідність 81.8 Вт/(м К)
Температура плавлення 429.32 K
Теплота плавлення 3.24 кДж/моль
Температура кипіння 2353 K
Теплота випаровування 225.1 кДж/моль
Молярний об'єм 15.7 см3/моль
Кристалічна ґратка
Структура ґратки Тетрагональная
Період ґратки 4.590 Å
Відношення c/a n/a
Температура Дебая 129.00 K
Періодична система елементів
H He
Li Be B C N O F Ne
Na Mg Al Si P S Cl Ar
K Ca Sc Ti V Cr Mn Fe Co Ni Cu Zn Ga Ge As Se Br Kr
Rb Sr Y Zr Nb Mo Tc Ru Rh Pd Ag Cd In Sn Sb Te I Xe
Cs Ba * Hf Ta W Re Os Ir Pt Au Hg Tl Pb Bi Po At Rn
Fr Ra ** Rf Db Sg Bh Hs Mt Ds Rg Uub Uut Uuq Uup Uuh Uus Uuo
* La Ce Pr Nd Pm Sm Eu Gd Tb Dy Ho Er Tm Yb Lu
** Ac Th Pa U Np Pu Am Cm Bk Cf Es Fm Md No Lr

Зміст

[ред.] Загальна інформація

Індій, (рос. индий, англ. indium, нім. Indium n) – хімічний елемент. Символ In, ат. н. 49; ат. м. 114,82.

Густина 7310 кг/м3.

За геохім. властивостями Іn близький до Fe, Zn і Sn.

Гол. мінерали-носії (сер. вміст І.,%): сфалерит (0,0049), халькопірит (0,0012), каситерит (0,0024), ґаленіт (0,0004).

Концентрується у високотемпературних гідротермальних поліметалічних рудах, особливо тих, що містять одночасно цинк (мідь) і олово. Розсіяний рідкісний елемент. Сріблясто-білий м'який метал.

[ред.] Історія

[ред.] Походження назви

[ред.] Отримання

Одержують І. попутно при переробці руд кольорових металів.

Осн. країни-виробники: США, Канада, Японія, Перу.

[ред.] Застосування

Авіац. і автомоб. пром-сть (антикорозійні покриття, підшипникові мастила, дзеркала і рефлектори з високим відображенням), напівпровідникова техніка, радіотехніка і електроніка, атомна енергетика, приладобудування, хiм. машинобудування (сплави, стійкі до лужної корозії), скляна пром-сть і інш.

[ред.] Біологічна роль

[ред.] Література


[ред.] Дивись також