Ізмаїл (міфологія)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Цей термін має також інші значення. Див. Ізмаїл (значення)
Ізмаїл
Єврейською: ישמעאל
Англійською: Ishmael
Куліш: ?
Огієнко: Ізмаїл
Хоменко: Ізмаїл
Турконяк: ?


Ізмаї́л (євр. יִשְׁמָעֵאל — "Бог почув") — син Авраама та його наложниці Агар, єгиптянки, брат Ісаака по батьку.

Про нього ангел Господній сказав: (Буття 16:12) "Він буде дикий чоловік: його рука проти всіх, і рука всіх проти нього; він оселиться перед усіма своїми братами".

Відомо, що він оселився у Паран-пустарях, що його дружиною була єгиптянка (Буття 21:21).

Ізмаїл помер у 137-річному віці (Буття 35:17).

Араби називають Ізмаїла своїм пращуром. Про це свідкує частково Біблія списком поколінь Ізмаїла, і частково Коран. Також до арабів відносяться інші шість синів Авраама від жінки, яку він взяв після смерті Сари. Бог обіцяв Аврааму (Буття 21:13) та Агарі (Буття 21:18) вивести з нього великий народ.