Колір

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Спектр видимого світла
Спектр видимого світла

Ко́лір (ба́рва) — суб'єктивна характеристика світла, яка відображає здатність людського ока розрізняти частоту електромагнітних коливань у області видимого світла. Сприйнятий колір (випромінювання або об'єкту) залежить від його спектру та від психофізіологічного стану людини.

Розрізняють ахроматичні кольори (білий, сірий, чорний) і хроматичні, а також спектральні і неспектральні (наприклад, пурпурний або коричневий колір).

Зміст

[ред.] Неоднозначність поняття колір

Поняття колір має 2 сенси: воно може відноситись як до психологічного відчуття, викликаному відображенням світла від деякого об'єкту (помаранчевий апельсин), так і бути однозначною характеристикою самих джерел світла (помаранчеве світло). Тому слід зауважити, що в тих випадках, коли ми хочемо дати кольорову характеристику джерел світла, деяких назв кольору просто не існує — так, немає сірого, коричневого, бурого світла. Відома метамерія кольору — фізіологічно еквівалентне відчуття кольору можна викликати різними наборами світлових стимулів.

[ред.] Фізіологія сприйняття кольору

Відчуття кольору виникає в чутливих клітинах очної сітківки людини або тварини — колбочках. Колбочок існує три види — "червоні", "зелені" та "сині", відповідно, кожне кольорове відчуття уявляється у вигляді суми відчуттів цих трьох кольорів (т. зв. «трьохкомпонентна теорія кольорового зору»).

Психологічно суб'єктивне сприйняття кольору залежить також від яскравості, адаптації ока до фонового світла (див. кольорова температура), від кольору сусідніх об'єктів, наявності дальтонізму та інших об'єктивних факторів; а також інших, ситуативних, психологічних моментів.

[ред.] Спектральні кольори

[ред.] Безперервний колір

[ред.] Кольори спектру та основні кольори

Вперше безперервний спектр на сім кольорів розбив Ісаак Ньютон. Це розбиття умовно і багато в чому випадково. Скоріше за все, Ньютон находився під впливом європейської нумерології і ґрунтувався на аналогії з сімома нотами в октаві (також на той час було відомо лише 7 планет сонячної системи). В столітті Освальд Вірт запропонував «октавну» систему (ввів 2 зелених — холодний, морський та теплий, травяний), але широкого розповсюдження вона не знайшла.

В Англії основними кольорами довго вважали червоний, жовтий и синій, лише в 1860 р. Максвелл ввів аддитивну систему RGB (червоний, зелений, синій). Ця система наразі домінує в системах відтворення кольорів для моніторів і телевізорів як така, яку легко забезпечити трьома пучками світла.

В 1931 CIE розробила кольорову систему XYZ, яку називають також «нормальна кольорова система».

В 1951 р. Енді Мюллер запропонував субтрактивну систему CMYK (Синьо-зелений, пурпурний, жовтий, чорний), яка мала переваги у поліграфії та кольоровій фотографії, і тому швидко «прижилася».

[ред.] Відповідність частоті світла і кольору

Колір Діапазон довжин хвиль, нм Діапазон частот, ТГц Діапазон енергії фотонів, еВ
Червоний 625—740 480—405 1,68—1,98
Помаранчевий 590—625 510—480 1,98—2,10
Жовтий 565—590 530—510 2,10—2,19
Зелений 500—565 600—530 2,19—2,48
Блакитний 485—500 620—600 2,48—2,56
Синій 440—485 680—620 2,56—2,82
Фіолетовий 380—440 790—680 2,82—3,26

[ред.] Ахроматичні кольори

Відтінки сірого (в діапазоні білий — чорний) носять парадоксальну назву ахроматичних кольорів (від грец. α- негативна частиця + χρωμα — колір, тобто безбарвних) кольорів. Найяскравішим ахроматичним кольором є білий, найбільш темним — чорний. Можна зауважити, що при максимальному зниженні насиченості розрізнення тону (відношення до певного кольору спектру) відтінку стає ннеможливим.

                                   

[ред.] Характеристики кольору

Кожний колір має кількісно вимірюваними фізичними характеристиками (спектральний склад, яскравість):

[ред.] Яскравість

Однаково насичені відтінки, що відносяться до одного й того ж кольору спектру, можуть відрізнятися один від одного ступінню яскравості. Наприклад, при зменшенні яскравості синій колір поступово наближається до чорного.

                                   

Будь-який колір при максимальному зниженні яскравості стає чорним.

Слід зазначити, що яскравість, як і інші кольорові характеристики реального забарвленого об'єкту, значно залежать від суб'єктивних причин, обумовлених психологією сприйняття. Так, наприклад синій колір при сусідстві з жовтим здається більш яскравим.

[ред.] Насиченість

Два відтінки одного тону можуть розрізнятися ступенем насиченості. Наприклад, при зменшенні насиченості синій колрі наближується до сірого.

                                   

[ред.] Ясність

Ступінь близькості кольору до білого називають ясністю.

                                   

Будь-який відтінок при максимальному збільшенню ясності стає білим.

[ред.] Кольоровий тон

Будь-який хроматичний колір може бути віднесеним до якого-небудь певного спектрального кольору. Відтінки, схожі з одним і тим самим кольором спектру (але розрізняються, наприклад, насиченістю і яскравістю), належать до одного і того же тону. При зміні тону, наприклад, синього кольору в червоному напрямку спектру він змінюється блакитним, в зворотньому — фіолетовим.

                                   


Кольори веселки

Червоний | Помаранчевий | Жовтий | Зелений | Блакитний | Синій | Фіолетовий


Герб Росії
В цій статті використано матеріали з Російської вікіпедії



Цю сторінку необхідно дописати чи вдосконалити.
Саме Ви можете допомогти проекту, зробивши це!