Ароматичні сполуки

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Аромат́ичні сполýки (рос. ароматические соединения, англ. aromatics, нім. aromatischе Verbindungеn) — в загальному випадку — сполуки, які складені планарними циклічними системами, в яких всі атоми циклу беруть участь у створенні єдиної системи. Типовий представник А.с. — сполуки з бензоїдною системою зв'язків (бензол та поліциклічні сполуки, побудовані з конденсованих бензольних кілець). Це вуглеводні (бензол, нафталін, антрацен і ін.) і їхні похідні (анілін, бензойна кислота, фенол і ін.), які містять у молекулі цикли (так звані бензольні ядра) з 6 атомів вуглецю. До ароматичних систем відносять також так звані небензоїдні сполуки — фуран, тиофен, піридин (C6H5N) і ін. Назва зв'язана з тим, що перші відкриті представники ароматичних сполук мали приємний запах. Основні джерела — продукти нафтопереробки і кам'яновугільна смола.

Використовуються в складі флотаційних реаґентів та реаґентів-зв'язуючих при масляній аґреґації, зв'язуючих при брикетуванні вугілля.

[ред.] Література