Богородчани
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Богородчани | |
---|---|
Область | Івано-Франківська область |
Район/міськрада | Богородчанський район |
Рада | |
Код КОАТУУ: | |
Основні дані | |
Засноване | 1442 |
Площа | 12 км² |
Населення | 7 464 |
Поштовий індекс | 77700 |
Телефонний код | +380 3471 |
Географічні координати | 48°48' пн.ш. 24°32' сх.д. |
Висота над рівнем моря | |
Відстань | |
Найближча залізнична станція: | |
До станції: | |
До райцентру: | |
- фізична: | 0 км |
- залізницею: | км |
- автошляхами: | 0 км |
До обл. центру: | |
- фізична: | 22 км |
- залізницею: | км |
- автошляхами: | 22 км |
Адреса селищної ради | |
Богородчани — селище міського типу, районний центр в Івано-Франківській області. розташоване на правому березі гірської ї річки Бистриці-Солотвинської.
Зміст |
[ред.] Історія
Перша письмова згадка про Богородчани належить до 1441 року. В ній йдеться про те, що власником Богородчан був Ян з Бучача. Жителі селища з давніх часів займалися ремеслом і землеробством. Серед спеціальностей ремісників найбільш поширеними були: кравецтво і ткацтво. Про це свідчать і назви вулиць, що збереглися до наших днів: Ткацька, Різнича. В другій половині XV ст. Богородчани стали володінням Потоцьких.
1691 року за наказом графині К. Потоцької у Богородчанах споруджується костьол, а навколо нього оселяється група дрібної шляхти і кілька десятків ремісників з Польщі. Костьол стає центром окатоличення населення.
У першій половині XVIII ст. в околицях Богородчан активно діяли загони опришків. У них були й богородчанські жителі. 1744 року опришки на чолі з Олексою Довбушем вчинили сміливий напад на фортецю в Богородчанах, де повстанці захопили багато зброї, а також знищили реєстри податків, орендні договори тощо.
За першим поділом Польщі Богородчани опинилися під владою австрійської монархії, містечко стало власністю австрійських баронів, які здійснювали політику онімечення українського населзння. Переслідувалась українська культура, звичаї. Навмисне гальмувався розвиток економіки. Богородчани залишались у другій половині XVIII ст. дрібним містечком: 1786 року тут було всього 314 будинків і 1134 жителі. австрійські власті 1789 року відкрили німецьку школу, а 1770 року заснували народну школу.
В середині XIX ст. у Богородчанах активізується суспільно-політичне життя. У червні 1848 року тут було створено Руську раду, до складу якої увійшло 29 чоловік.
Після реформи 1848 року в Богородчанах з'являються перші підприємства. 1870 року містечко мало невелику броварню, ґуральню, деревообробну майстерню. На них в кінці XIX ст. працювало понад 100 робітників.
Тяжкі випробування чекали на жителів Богородчан у роки першої світової війни. На цій території точилися жорстокі бої між австро-угорськими і російськими військами. У Богородчанах загинуло близько 50 жителів, зруйновано промислові підприємства, спалено багато будинків. У селищі і його околицях лютувала епідемія тифу й холери. Господарство занепало.
27 червня 1941 року Богородчани окупували фашисти. За час окупації гітлерівці вбили 822 жителі селища й вигнали в рабство до Німеччини 80 чоловік. Остаточно визволено Богородчани було 28 липня 1944 року частинами 161 -ї стрілецької дивізії. А літом 1947 року в Богородчанах було організовано колгосп, який названо ім'ям І. Франка. в 1957 році тут було створено райхарчокомбінат, який почав випускати ковбасні і хлібобулочні вироби та безалкогольні напої. Промартіль ім. С. М. Кірова реорганізували у бондарний цех Солотвинського лісокомбінату. В селищі почала працювати міжколгоспна будівельна організація, МТС було реорганізовано на PTG (з 1961 року — «Сільгосптехніка»). У 1962 році на базі промартілі «Коопвзуття» та дрібних побутових майстерень створено райпобуткомбінат, 1968 року відкрито швейно-галантерейну фабрику, з січня 1970 року почав працювати цегельний завод.
![]() |
Це незавершена стаття з історії. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
[ред.] Пам'ятки архітектури
- Домініканський Монастир (мур.) 1742 - 1762 рр.
- Костел (мур.) 1745 р.
- Палати духовенства келії (мур.) 1762 р.
[ред.] Освіта
- 2 загальноосвітні школи
- Провесійно-технічне училище
- Прикарпатський військово-спортивний ліцей-інтернат
[ред.] Транспорт
Автобусне сполучення з Івано-Франківськом
Через селище проходить автомагістраль Івано-Франківськ—Надвірна.
[ред.] Джерела інформації
[ред.] Ресурси Інтернет
Населені пункти Богородчанського району |
|||
---|---|---|---|
Смт: | Богородчани • Солотвин | ||
Села: | Бабче • Богрівка • Глибівка • Глибока • Горохолин Ліс • Горохолина • Грабовець • Гринівка • Гута • Дзвиняч • Діброва • Жураки • Забережжя • Іваниківка • Копачівка • Космач • Кривець • Кричка • Ластівці • Лесівка • Луквиця • Манява • Маркова • Міжгір'я • Монастирчани • Нивочин • Підгір'я • Пороги • Похівка • Раковець • Росільна • Саджава • Скобичівка • Стара Гута • Старі Богородчани • Старуня • Хмелівка • Яблунька | ||
Селища: | Бойки |
![]() |
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |