Великоанадольський ліс
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Великоанадольський ліс - лісовий заказник державного значення площею 2543 га, закладений ще у 1834-45 роках В. Є. Граффом, який першим довів можливість створення штучних лісів у голому безводому степу. Розташований у Волновахському районі Донецької області. Охороняється з 1969 року, набув статусу державного заказника у 1974 році. Тут переважають змішані насадження дубу звичайного, ясеня, клена, грабу, липи. Зустрічаються береза, тополя, сосна кримська, бархат амурський, модрина європейська, сосна звичайна, дуб каштанолистий та кавказький, горіх волоський, софора японська. Ліс, особливо тут, має велике водоохоронне, грунтозахисне, наукове та естетичне значення. З цим лісом пов'язана діяльність Г.М. Висоцького - видатного грунтознавця, який розробив основи орокліматичної класифікації грунтів, встановив критерії сухості та вологості клімату, причини безлісся степів.
[ред.] Дивись також
![]() |
Це незавершена стаття з географії. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |