Ананьїнська культура
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ананьїнська культура — археологічна культура залізної доби.
Розповсюджена в 800—200 рр. до РХ у басейні Ками, почасти середньої Волги, В'ятки й Білої.
Багато вчених уважають племена ананьїнської культури предками сучасних удмуртів і комі-зирян.
Названа за селом Ананьїне (Єлабужський район Татарстану), біля якої в 1858 вперше був відкритий могильник культури.
Племена ананьїнської культури займалися підсічним землеробством, скотарством, полюванням і рибальством.
- Металургія міді, бронзи й заліза (знайдені бронзові й залізні наконечники стріл і копій, кинджали, ножі, клевци, бронзові сокири-кельти й інше).
- Виготовлення своєрідного круглодонного глиняного посуду, знаряддя з кістки, а також тканини з вовни й рослинного волокна.
- Торговельні зв'язків із племенами Кавказу й Сибіру, скіфами, сарматами й іншими.
- Городища ананьїнської культури розташовувалися на мисах рік і були захищені валами, ровами й частоколами; житла переважно наземні.
- Померлих ховали в ґрунтових могилах. Були поширені культи: жіночого божества, неба, сонця.
- Знахідки свідчать про розпад первіснообщинних відносин, виділенні родової верхівки й військових вождів, виникненні патріархального рабства; жінки перебували в підлеглому положенні.