Галій

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Галій (Ґалій) (Ga)
Атомний номер 31
Зовнішній вигляд
Властивості атома
Атомна маса
(молярна маса)
а.о.м. (г/моль)
Радіус атома пм
Енергія іонізації
(перший електрон)
кДж/моль (еВ)
Електронна конфігурація
Хімічні властивості
Ковалентний радіус пм
Радіус іона пм
Електровід'ємність
(за Полінгом)
Електродний потенціал
Ступені окислення
Термодинамічні властивості
Густина г/см3
Питома теплоємність Дж/(K моль)
Теплопровідність Вт/(м К)
Температура плавлення K
Теплота плавлення кДж/моль
Температура кипіння K
Теплота випаровування кДж/моль
Молярний об'єм см3/моль
Кристалічна ґратка
Структура ґратки
Період ґратки Å
Відношення c/a
Температура Дебая K
Періодична система елементів
H He
Li Be B C N O F Ne
Na Mg Al Si P S Cl Ar
K Ca Sc Ti V Cr Mn Fe Co Ni Cu Zn Ga Ge As Se Br Kr
Rb Sr Y Zr Nb Mo Tc Ru Rh Pd Ag Cd In Sn Sb Te I Xe
Cs Ba * Hf Ta W Re Os Ir Pt Au Hg Tl Pb Bi Po At Rn
Fr Ra ** Rf Db Sg Bh Hs Mt Ds Rg Uub Uut Uuq Uup Uuh Uus Uuo
* La Ce Pr Nd Pm Sm Eu Gd Tb Dy Ho Er Tm Yb Lu
** Ac Th Pa U Np Pu Am Cm Bk Cf Es Fm Md No Lr

Зміст

[ред.] Загальна інформація

Галій, Ґалій, (рос. галлий, англ. gallium, нім. Gallium n) – хімічний елемент, символ Ga, ат. н. 31; ат.м. 69,73. Сріблясто-білий м’який метал. Стійкий до дії повітря, води. З кислотами та лугами утворює галати. Густина твердого Ґ. 59,04; рідкого - 60,95. Теплота плавлення 29,75 ОС, кипіння 2403 ОС. Геохімічно близький до Al, Zn, Fe. Вміст у земній корі 1,5•10-3мас.%. Єдиний мінерал Г. – ґаліт. Основна маса Ґ. зосереджена в мінералах алюмінію і накопичується в нефелінових сієнітах (сер. вміст 0,004%), лужних метасоматитах (до 0,02%), бокситах (0,0052%), сфалеритах (до 0,018%). У вивержених породах Ga тісно пов’язаний з Al. У гідротермальних родовищах Г. накопичується як ізоморфна домішка (до 0,01-0,02%) у сфалеритах, а в зоні гіпергенезу – разом з Al в бокситах (2•10-3-1•10-2%).

[ред.] Історія

[ред.] Походження назви

Від латинської назви Франції - Ґаллія.

[ред.] Отримання

Попутно з Al він вилучається з бокситів, нефелінових сієнітів, і попутно з Zn – з цинкових концентратів. Г. поряд з ґерманієм є у вугіллі кам’яному. Під час газифікації вугілля і його скраплюванні Г. разом з Ge концентрується в золі виносу. Понад 90% Ґ. отримують як побічний продукт з відходів алюмінієвого та цинкового виробництва.

Основні виробники - США, Швеція, Канада, Японія.


[ред.] Застосування

Застосовують у виробництві легкоплавких сплавів для виготовлення високотемпературних термометрів, оптичних дзеркал, у напівпровідниковій електроніці, лазерній техніці тощо.

[ред.] Біологічна роль

[ред.] Дивись також


Реторта Це незавершена стаття з хімії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.


[ред.] Література