Асколі Граціадіо-Ізая

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Граціа́діо-Іза́я Аско́лі (Ascoli; 16 липня 182921 січня 1907) — італійський мовознавець, фахівець у галузі порівняльної фонетики індоєвропейських мов.

Був президентом Міланської академії.

Автор теорії субстрату («підоснови»), яка пояснює зміни в мові, що відбуваються внаслідок змішування, коли населення певної території засвоює чужу мову, пристосовуючи її до своїх мовних норм.

Найголовніша праця: «Порівняльна фонологія санскритської, грецької і латинської» (1870).

[ред.] Література