Кокошник

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Жінка в кокошнику з Нижньо-Тагільська.
Жінка в кокошнику з Нижньо-Тагільська.

Коко́шник — стародавній жіночий головний убір в Росії з високим оздобленим півкруглим щитком над чолом. За звичаєм кокошники носили переважно заміжні жінки. Вважалося що простоволосі жінки могли накликати нещастя, тому волосся щільно покривалося головним убором — одним з них був кокошник.

Зміст

[ред.] Походження назви

Назва «кокошник» походить від старослов'янського «кокош», що означало курку, або півень — звідси і така форма кокошніка, яка часто нагадує гребінь півня. Форма кокошника і сама його назва були різними в різних регіонах Росії. Наприклад, в Псковському, Костромському, Нижегородському, Саратовському і Володимирському регіонах кокошники нагадували формою наконечник стріли. У Симбірському регіоні кокошник мав форму півмісяця в інших регіонах зовсім іншу форму від звичайного гребня. Кокошник мав також різні назви в різних регіонах: «каблучок», «нахил», «злотоглав», «рогачка», «кокуй» і також «сорока».

[ред.] Символіка

Кокошник вважався святковим і навіть весільним головним убором — його звичайно розшивали різними орнаментами-оберегами та символами подружньої вірності і родючості. Дуже часто, кокошник був не тільки прикрасою жінки, але і її оберігом. Звичайно вперше кокошник одягали в день весілля, а потім носили по великих святах до народження першої дитини.

[ред.] Виготовлення

Виробленням кокошників займалися спеціальні майстрині-кокошниці. Кокошник був предметом розкоші і ознакою соціального становища його володарки — тому оздоблення кокошника було надзвичайно вишукане і дороге. Кокошник виготовляли з дорогої тканини, яку натягували на тверду (берестяну або картонну) основу, нижній край кокошника часто обшивали підоболонню — сіткою з перлів, а по сторонах, над скронями кріпили рясна — нитки перлових намист, що низько спадають на плечі. Кокошники ретельно зберігалися в в сім'ї і передавалися у спадок подальшим поколінням.

[ред.] Інші значення

У російській архітектурі 16 — 17 ст. кокошником також називали прикраси на фасадах будинків, що формою нагадував головний убір.

[ред.] Джерела

Іншими мовами