Відкритий формат даних

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Відкритий формат даних — будь-який спосіб кодування цифрової інформації, що відповідає діючим відкритим технічним стандартам і таким умовам:

  • повна технічна документація на формат знаходиться в публічному доступі;
  • повний опис формату є відкритим;
  • не існує заданих розробниками (стандартизаторами) формату обмежень на виробництво, використання та розповсюдження програм, що могли б застосовувати дані, кодовані відповідно до даного формату;
Зображення:Style-stub.gif Цій статті слід надати енциклопедичного стилю, і, при потребі, відформатувати, використовуючи мову розмітки Вікі.
Ви можете допомогти проекту, зробивши це!

Яка відмінність відкритих та закритих стандартів? Які властивості повинні мати відкриті стандарти? На відміну від відкритих стандартів, закриті стандарти мають локальну область застосування і підтримуються обмеженим колом систем і фахівців (розробників). Наприклад, служба директорій Microsoft Active Directory (MSAD) побудована на відкритому протоколі Kerberos, але Microsoft реалізувала Kerberos таким засобом, що MSAD є несумісною з реализаціями інших постачальників.

Відкритий стандарт чи формат даних подібні до мови спілкування, яку всі розуміють однаково. Інтернет виникнув саме завдяки відкритим стандартам. Профінансувавши створення умов та реалізацію протоколу TCP/IP для Unix, агентство DARPA дозволило використовувати цей стандарт усім бажаючим. Звідти з'явився Internet, що об'єднав тисячі (напевно правильно говорити – мільйони) індивідуальних комп'ютерів, і мереж, розміщених по всьму світу.

Але чи можна назвати будь-який де-факто поширений стандарт відкритим? Давайте розглянемо формати даних Microsoft Office. Автор стандарту не надав в публічний доступ технічну документацію і таким чином зоборонив іншим доступ до знання, як організовані ваші дані. Чи зможете ви отримати до них доступ через десять чи двадцять років? Інші продукти, і зокрема вільний офісний пакет OpenOffice.org, нерідко забезпечують досить якісне читання і запис цих документів - але закритість формату навряд чи дозволяє забезпечити повноцінну підтримку. Отже, першою важливою ознакою відкритого стандарту буде наявність у публічному доступі технічної документації, достатньої для цього стандарту.

Проте, лише наявності технічної документації недостатньо. Наприклад, формат OpenOffice.org 1 (.sx?) не був відкритим, попри непогане документування і вільний статус продукту. Цього замало. OpenOffice.org гілки 2 використовує за умовчанням OASIS OpenDocument XML format – міжнародний відкритий формат даних. Формат Open Document схвалений Єврокомісією як стандарт для міжнародного документообігу. Відкритий стандарт повинен відповідати одному умові – бути затвердженим (сертифікованим) як міжнародного стандарту одній з відділу міжнародних організацій по стандартизаций (ISO, IEEE, OASIS)

Але поглянемо на нашу аналогію з мовами. Важко уявити вимогу вимога платити за право використання мови – такого не було навіть у "дикому" середньовіччі, хоча можна зрозуміти платню за навчання чи словники. І тоді третім важливим ознакою слід назвати відсутність обмеження на використання стандарта/формата – правило RAND (Reasonable and Non-Discriminatory).

Отже, відкритий стандарт (на дані, протоколи обміну, формати даних) – стандарт (алгоритм, спосіб подачі, кодування), що відповідає наступним умовам: затверджений (сертифікований) як міжнародного стандарту одній з міжнародних або державних організацій по стандартизаций (ISO, IEEE, OASIS); технічну документацію на стандарт перебуває у публічному доступі; немає обмежень використання даного стандарту.

Вигоди

У сучасному взаємопов'язаному світі організації обмінюються інформацією між собою, колись розрізнені додатки дедалі активніше взаємодіють разом і з безліччю різноманітних обчислювальних систем у світі. Неузгодженість стандартів значно унеможливлює взаємодію, підвищують операційні витрати і, отже, знижують прибуток організацій. Відкриті стандарти забезпечують взаємодію суспільства та інтеграцію різних технологій (як сучасних і успадкованих) і підтримують модульну структуру інформаційних систем. Так, приміром TCP/IP об'єднав обчислювальні системи з всьому світу у Wold-Wide-Web, HTML надав універсальний формат обміну. У цьому і є сила відкритого стандарту.

[ред.] Приклади відкритих форматів