Караванський Святослав

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Святослав і Ніна Караванські, 1980 р.
Святослав і Ніна Караванські, 1980 р.

Святослав Караванський (1920) — український мовознавець, поет, журналіст, член ОУН [Джерело?].

Політв'язень радянських тюрем у 19441966, 19681979 рр.

З 1979 р. — в еміграції.

Святослав Йосипович Караванський — філолог, літератор, автор самвидаву — народився 24.12.1920 р. в Одесі, в сім'ї інженера. Середню школу закінчив у Одесі у 1938 р. Вчився у Одеському індустріальному інституті, а з 1939 ще й на заочному відділенні інституту іноземних мов. Ще в шкільні роки почав писати вірші й оповідання, деякі з них публікувалися в піонерській пресі. Навчаючись в інституті, Караванський робить перші спроби перекладу, мріє займатися літературою. У 1940 р. полишає інститут і добровільно йде до війська, щоб, відслуживши, вступити на філологічний факультет університету. У липні 1941 частина, в якій служив Святослав, потрапила в оточення німецьких військ у Західній Білорусії. Уникнувши полону, Караванський повертається на початку 1942 в Одесу, вступає на літературний факультет університету, де зближується з гуртком української молоді, зв'язаної з ОУН. Організовує книгарню української літератури «Основа», а виручені гроші передає на потреби гуртка й українського театру. Його переслідує румунська сіґуранца. У 1945 р. військовий трибунал Одеського військового округу засудив Караванського до 25 років позбавлення волі. Карався в багатьох таборах — будував залізницю на р. Печорі, рубав ліс коло Магадана, добував золото на Колимі, будував магістраль Тайшет — Лена, шив одяг у Мордовії.

Коли умови в таборах після смерти Сталіна пом'якшали, Караванський береться за свою давню мрію — літературну працю і багато пише — вірші, віршовані казки, п'єси, перекладає. Деякі з його творів навіть публікувалися в центральних виданнях («Літературна Україна»). 1954 розпочинає велику роботу над Словником українських рим.

У 1960 р. після 16 років і 5 місяців ув'язнення, Караванського звільняють за амністією. Він повертається до Одеси, працює механіком ремонту обчислювальних машин, перекладачем у редакції обласної газети «Чорноморська комуна», позаштатним кореспондентом журналу «Україна», виїздить на заробітки до республіки Комі та ін. Закінчує працю над Словником рим української мови (Досі в Україні нічого схожого не створювалося. Словник містить біля 60000 римованих пар, складених самим автором, а не взятих із творів поетів. Ця праця має велике значення для розвитку літературної і мовної культури України), багато перекладає з англійської, друкує книжку «Біографії слів», часто виступає з дописами про мову. У цей період Караванський закінчив розпочатий ще в таборі Словник українських рим (біля 1000 друкованих сторінок). 1961 року одружився з Н.Строкатою. У 1962 вступив на заочне відділення філологічного факультету Одеського університету.

С.Караванський бере дуже активну участь у громадському житті країни, в якій жив тоді: збирає українські книги для Кубані, пропонує організувати всенародні торжества до ювілею М.Лисенка, виступає за дублювання фільмів українською мовою і т. ін. У 1965 р. занепокоєний наростаючою русифікацією шкіл і вузів, пише статтю «Про одну політичну помилку», став автором самвидаву. Результат не забарився: 4 вересня 1965 р. — обшук, 13 листопада — арешт, «одержав» 8 років ув'язнення і 7 років таборів. Караванський 5 разів оголошував голодівки протесту, у Володимирській тюрмі зібрав свідчення в'язнів — учасників і свідків розстрілу польських офіцерів у Катині, підготував про це статтю, щоб передати її на волю. Влітку 1969 був заарештований у тюрмі і там же засуджений додатково ще на 5 років тюрми і 3 роки таборів особливо суворого режиму.

У 1967 р. засуджують дружину Н.Строкату-Караванську, яка допомагала Святославу, на 4 роки таборів.

Усього С.Караванський провів у неволі 31 рік. У листопаді 1979 еміґрував разом з дружиною до США. Веде громадську й наукову діяльність, опублікував низку праць із мовознавства. 1993 в Києві вийшов його «Практичний словник синонімів української мови», в 1998 — «Російсько-український словник важкоперекладних слів».

[ред.] Література

[ред.] Зовнішні посилання


Персоналії Це незавершена стаття про персоналії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.



Мовознавство Це незавершена стаття з мовознавства.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.