Колісниця
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Колісниця — двоколісний рухомий конями засіб пересування. Латиною біґа — двокінна колісниця, квадріґа — чотирикінна. Вживалася в бою в часи бронзового та залізного віку, пізніше, застаріши у військовому плані, вживались лише для подорожей, процесій, ігор. Ранні форми могли мати також чотири колеса. Критичним винаходом для створення легких бойових колісниць було колесо зі шпицями. В ті часи більшість коней не могли витримати вагу людини в бою; первісний дикий кінь мав розміри великого поні. Колісниці були ефективні у війні лише на доволі рівній, відкритій території. Оскількі з часом коней стали вирощувати більшими та сильнішими, колісниці поступилися кавалерії. Найперші колісниці що мали колеса зі шпицями датуються приблизно 2 тисячоліттям до Р.Х., пік їх використання у XIII ст до Р.Х (Битва під Кадешем). Перегони колісниць були популярні в Константинополі до VI ст н.е..
У сучасній війні, тактичну роль колісниці грає танк. У Першій світовій війні, перед створенням перших танків, мотоцикли з кулеметом на причепі були моторною версією колісниці, а тачанка була аналогом кінної колісниці, озброєної кулеметом.
[ред.] Ранні форми

Перше зображення засобів перевезення використаних для війни на "бойовому стандарті" Уру в південному Межиріччі 2600 до Р.Х. Це скоріше вози, вони мають дві осі, іх тягнуть домашні осли або онагри. Ці важкі колісниці могли використовуватися для перевезення а не для саме битви. Шумери мали також легшу двоколісну колісницю, яку тягнули чотири онагри, але все ще з суцільними колесами. Колесо зі шпицями з'явилось у Межиріччі лише у 2 тисячолітті до Р.Х..
![]() |
Це незавершена стаття з технології. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |