Гідромоніторно-насосна установка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Гідромоніторно-насосна установка (рос. гидромониторно-землесосная установка, англ. hydromonitor and dredge pump installation, нім. Wasserstrahlpumpe f) – комплекс обладнання для розробки вибою струменем води і гідротранспортування гід-росуміші, що утворюється. Складається з гідромоніторів і землесосної установки. Обладнання Г.-з.у., як правило, несамохідне. Використовується при веденні гідророзкривних і добувних робіт.

Г.-з.у. уперше застосована в 1928 при видобутку озокериту на пів-ві Челекен в Каспійському м. У незатоплених вибоях на кар'єрах зви-чайно використовують

Г.-з.у. з роздільним розміщенням гідромонітора і землесосної станції. У цьому випадку гідромонітор розташовують у вибої і переміщують в мі-ру посування вибою; за допомогою тракторів пересува-ють землесосну станцію (крок пересування 100-120 м).

Найбільш ефективною є робота групових Г.-з.у., продуктивність яких досягає 1600 тис. м3, коеф. використання робочого часу - 0,92. У затоплених вибоях застосовуються плавучі Г.-з.у.

[ред.] Література