Алтай Монгольський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Алта́й Монго́льський — гірський хребет у МНР, який простягається в пд.-сх напрямі на 1 500 км.

Пересічна висоті 3 000— 3 600 м, найбільша —4 356 м (у групі вершин Табин-Богдо-Ола).

Характерною рисою А. М. є асиметрія схилів, згладжені вершини, чергування гірських піднять з міжгірськими западинами

В А. М беруть початок Іртиш, Урунгу, Кобдо.

Рослинність переважно степова, яка на Сх. переходить у пустельну та напівпустельну.

Схили А. М. в бас. рр. Іртиша і частково Кобдо вкриті лісами. Пд.-сх. частина А. М. має назву Алтай Гобійський.


[ред.] Література