Барабан (архітектура)
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Бараба́н, в архітектурі — циліндрична або багатогранна частина завершення будівлі, яка підтримує купол (баню).
Барабани особливо поширені у візантійській, вірменській, грузинській і руській архітектурі.
Здебільшого барабани мають вікна і оздоблення у вигляді ліпного чи різьбленого орнаменту (київський Софійський собор, 11 століття), густо профільованих деталей з цегли, білого каменю та теракоти (храми 16— 17 ст. Ярославля, Москви) і барвистих кахлів (Юр'ївський собор Видубецького монастиря в Києві, [1696]—1701).