Асоціація

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Видається за доцільне, щоб цю статтю було розділено на Асоціація (суспільство), Асоціація (речовини), Асоціація (психологія).

Можливо, вона надто велика або її зміст немає логічної зв'язності і пропонується його рознести до Асоціація (суспільство), Асоціація (речовини), Асоціація (психологія),
але, можливо, варто це додатково обговорити


Асоціація (лат. associo — з'єдную, зв'язую) — об'єднання, союз, угруповання.

1) У суспільстві — cоюз, спілка, об'єднання для досягнення спільної мети. Напр., договірні об'єднання, створені з метою постійної координації господарської діяльності. А. не має права втручатися у виробничу і комерційну діяльність будь-кого з її учасників.

2) Для матеріальних тіл — Сполучення, з'єднання чого-небудь в одне ціле.

3) У психології — поняття, що виникає при згадуванні іншого

Приклад:

АСОЦІАЦІЯ МІНЕРАЛЬНА (рос. ассоциация минеральная, англ. mineral association, нім. Mineralsassoziation f) — сумісне знаходження мінералів у даному мінеральному тілі, зумовлене спільністю генезису.

АСОЦІАЦІЯ ПАРАГЕНЕТИЧНА (рос. ассоциация парагенетическая, англ. paragenetic association, нім. paragenetische Assoziation f) — асоціація мінералів, які знаходяться у певному парагенетичному зв'язку і виник-ли внаслідок процесів мінералотворення в земній корі.


1) В психології — суб'єктивний образ об'єктивного зв'язку між предметами і явищами, фізіологічною основою якого є тимчасовий нервовий зв'язок. Арістотель перший помітив явище А. і ввів класичний поділ їх на 4 види: А. за схожістю (кішка — тигр), А. за контрастом (холодне — гаряче), А. за суміжністю в просторі (поле—квітка), А. за суміжністю в часі (ніч — сон). У психології поняття А. здебільшого вживалось у вигляді терміну «асоціація уявлень»; що був введений Локком для позначення зв'язку між уявленнями, викликаними випадковим збігом явищ в часі. В бурж. психології дуже поширене подібне механістичне розуміння А. як випадкових, несуттєвих зв'язків, що протиставляються т. з. «смисловим» зв'язкам. В рад. психології здобуло визнання сєченовсько-павловське розуміння А. як універсального фундаментального психологічного явища. «...Тимчасовий нервовий зв'язок, — писав Павлов, — є найуніверсальнішим фізіологічним явищем у тваринному світі і в нас самих. А разом з тим воно ж і психічне — те, шо психологи називають асоціацією, чи буде це утворенням з'єднань з усіляких дій, вражень або з літер, слів і думок» (Павлов І. П. Двадцятирічний досвід об'єктивного вивчення вищої нервової діяльпості (поведінки) тварин. К., 1953, с. 531). Павлов дав фізіологічне пояснення і окремим видам А. За Пав-ловим, в основі асоціацій за одночасністю лежать умовні нервові зв'язки, генералізація ж цих зв'язків відповідає асоціаціям за схожістю, а основні розумові операції зводяться до аналізу і синтезу умовних зв'язків. На Україні проблеми А. розробляли: Г. С. Кос-тюк, І. П. Смолій (Київ), Д. Г. Елькін (Одеса) та ін.

2) А. рослинна — основна класифікаційна одиниця рослинних угруповань (фітоценозів), які вивчає геоботаніка. А. р. характеризується однорідним флористичним складом, наявністю провідних (домінантних) видів, певним кількісним співвідношенням між окремими видами, а також ярусністю, послідовністю фенологічного розвитку рослин протягом вегетаційного періоду та продуктивністю рослинної маси. Кожна А. р. тісно пов'язана з умовами середовища — кліматом, грунтом тощо. В А. р. існують певні біологічні взаємозв'язки між видами, що до неї ввіходять, а також між ними і середовищем. Назви А. р. дають за назвами провідних видів, яких може бути один або кілька. Приклади А. р.: шавлієво-кострицево-ковилова — в степах, сосняк лишайниковий — в лісах.

3) А. молекул — сполучення кількох однакових молекул в групу. Зумовлюється А. м. залишковими міжмолекулярними силами, які діють між молекулами з непарним числом електронів (NO, NO2, SO3 та ін.) або в складі яких є група OH (вода, спирти, кислоти жирного ряду), NH, FН та ін. А. м. спричинює ряд аномалій фізичних властивостей і зокрема зміну агрегатного стану речовин.

[ред.] Див. також

  • Рефлекс

[ред.] Джерела