Казус беллі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Казус беллі (лат. casus belli, "привід для війни") — привід для оголошення війни. Термін набув особливо широкого використання з 19 століття у міжнародному праві, у зв'язку із необхідністю леґітимизації колоніальних та імеріалістичних воєн держав Заходу. Є складовою політичної концепції "справедливої війни" ("jus ad bellum").