Ієрогліфи
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ієро́гліф (від грец. ἱερός, «священний», і γλυφή, «різьблене письмо») —
1. Назва писемного знака в деяких системах письма. Ієрогліфи можуть означати як окремі звуки і склади (елементи алфавітного и силабічного письма), так і морфеми, цілі слова і поняття (ідеограми).
Початково термін вживався відносно давньоєгипетського письма. Зараз застосовується для позначення різних ієрегліфічних систем письма, особливо найбільш вживаної у світі — китайської. Остання широко використовується не лише у Китаї, але Японії і Кореї.
В переносному значенні ієрогліфи — нерозбірливе, важке для прочитання письмо.
2.У мінералогії - Ієрогліфи (рос. иероглифы, англ. hieroglyphs) – взаємне розташування кварцу і польового шпату в пегматиті, коли перетини кварцу розміщуються у вигляді правильних рисунків, що нагадують письмена;
3. У геології - нерівності на поверхні порід флішевих формацій.
[ред.] Дивіться також також
- Писемність
- Ієрогліфи (Японія)
- Мала гірнича енциклопедія: В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Донбас, 2004. ISBN 966-7804-14-3