Гідрослюди
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Гідрослюди (рос. гидрослюды, англ. hydromicas, нім. Нydroglimmer m) – група мінералів класу силікатів, за структурою і складом належать до слюд; гiдратизований алюмосилiкат шаруватої будови.
Відмінність від слюд полягає в дефіциті лугів і більш високому вмісті води, як молекулярної, так і в формі оксонієвого катіону Н3О+. Переважнi розмiри частинок близько 1 мкм.
За ступенем зв'язку з водою та своїми властивостями займає промiжне місце мiж каолiнiтом та монтморилонiтом.
Виділяють:
- діоктаедричні Г. - гідромусковіт і гідропарагоніт;
- триоктаедричні Г. - гідробіотит, гідрофлогопіт, глауконіт, вермикуліт.
Твердість 2,5-3,0. Втрата мол. води відбувається при 20-350оС. У порівнянні зі слюдою гідроксильна вода Г. видаляється при більш низьких т-рах (500-600оС).
Г. поширені в ґрунтах, корах вивітрювання, в осадових породах, низькотемперних гідротермальних утвореннях.
Утворюється в корi вивiтрювання та на останнiй стадiї гiдротермального процесу. Використовуються в кераміч. і ливарному виробництві для очищення і пом'якшення води.
[ред.] Література
- Мала гірнича енциклопедія: В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Донбас, 2004. ISBN 966-7804-14-3