Егіда

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

ЕГІ́ДА (гр. Aigis; лат. Aegis — козяча шкура) — щит як атрибут Зевса, Афіни, рідше Аполлона; е. для Зевса виготовив Гефест. Коли розгніваний Зевс потрясав своїм щитом, то це була ознака бурі або стихійного лиха. Е. Зевса була також символом його заступницької зверхності над богами й людьми. Афіна іноді користувалась е. батька. Післягомерівські перекази пов’язують е. з шкурою кози Амальтеї. Під час боротьби з титанами Зевс натягнув на щит шкуру своєї годувальниці і прикріпив до нього голову Медузи. За іншою версією, е. — народжений землею демон, що викидав полум’я й пустошив багато країн. Афіна вбила його, з шкури страховища зробила щит. Згодом е. пов’язується з Афіною і стає невід’ємним атрибутом богині — щитом або обладунком із зміями та головою горгони Медузи. В епосі вона «блискуча» або «темна», «нездоланна», «така, що наганяє страх». Імовірно, що е. — результат обожнювання стародавніми греками грізних явищ природи, символ грозової хмари.

Переносно е. — захист, заступництво (звідси вислів «бути під егідою»).


[ред.] Література