Автомат скінченний
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Автома́т скінче́нний — автомат, в якого множина внутрішніх станів і множина внутрішніх значень (і, як наслідок, і множина вихідних значень) є скінченними множинами.
Абстрактно, скінченний автомат — це п'ятірка <A, X, Y, δ, λ>, де A, X, Y — скінченні множини, які називаються відповідно множиною внутрішніх станів, множиною вхідних сигналів, та множиною вихідних сигналів, а δ та λ — однозначні функції δ: A × X → A — функція переходів, λ: A × X → Y — функція виходів.
Поняття скінченного автомата було запропоновано в якості математичної моделі технічних приладів дискретної дії, тому що будь який такий пристрій (в силу скінченності своїх розмірів) може мати тільки скінченну кількість станів.
Теорія скінченних автоматів, будучи основною складовою частиною загальної теорії автоматів, має велике прикладне значення, зокрема, її методи застосовуються при проектуванні цифрових ЕОМ й інших автоматичних приладів.
[ред.] Джерела інформації
- Енциклопедія кібернетики, Кратко М. І., т. 1, с. 22.
![]() |
Це незавершена стаття з математики. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |