Атомна орбіталь

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Атомною орбіталлю у квантовій механіці й хімії називають базисну хвильову функцію електрона в атомі.

Електронні орбіталі класифікують за орбітальними квантовими числами.

  • l =0. Такі орбіталі називаються s-орбіталями. Вони сферично симетричні.

\psi = f(r) Y_{0,0}(\theta, \varphi) = f(r),

де Yl,m - відповідні сферичні гармоніки, а f(r) - радіальна хвильова функція, яка залежить від інших квантових чисел і яка розраховується при розв'язанні стаціонарного рівняння Шредінгера.

  • l = 1. Такі орбіталі називаються p-орбіталями й мають витягнутий гантелеподібний вигляд. Існує

три (2l+1) p-орбіталі, направлені вздовж трьох осей координат. Їх позначають px, py, pz. Три p-орбіталі відрізняються магнітним квантовим числом m.

  • l = 2. Такі орбіталі називаються d-opбіталями. Існує п'ять d-орбіталей, які позначаються

d_{z^2}, d_{x^2 -y^2}, dxy, dxz, dyz.

  • l = 3 відповідає семи f-орбіталям.
  • l = 4 відповідає дев'яти g-орбіталям.

[ред.] Див. також

Електронна конфігурація

[ред.] Джерела

  • Федорченко А.М. (1975). Теоретична механіка, Київ: Вища школа., 516 с.
  • Білий М.У. (1973). Атомна фізика, Київ: Вища школа.
  • Юхновський І.Р. (2002). Основи квантової механіки, Київ: Либідь.



Фізика Це незавершена стаття з фізики.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.