Мезентій
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
МЕЗЕ́НТІЙ (лат. Mezentius) — володар етруського міста Цере, якого підданці вигнали за жорстокість. М. утік до Турна і разом з ним воював проти Енея, у двобої з яким (варіант: з Асканіем) загинув. М. вимагав, щоб йому приносили призначені богам перші плоди нового врожаю, тому боги ставилися до нього вороже.