Бабур Захіреддін Мухаммед

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Захіредді́н Муха́ммед Бабу́р (14 лютого 1483 — †26 грудня 1530) — нащадок Тамерлана, син правителя Фергани Омар-шейха. Вигнаний внаслідок міжусобних воєн з Середньої Азії, осів в Афганістані, звідки 1525 розпочав похід до Індії. Розбивши 1526 військо Ібрагіма Лоді, султана Делі, Бабур заснував феодальну державу Великих Моголів.

Бабур відомий як письменник. Мемуари — «Бабур-наме» — видатна пам'ятка староузбецької літератури, що не втратила своєї історичної і художньої цінності до наших днів.

Бабур — автор «Дивану» — збірки ліричних віршів, в яких відбилась туга за батьківщиною: окремі вірші перекладені українською мовою.

Бабур написав також трактати з поетики, музики, військової справи, дидактичний твір «Мубайїн».

Твори: Рос. перекл.

  • Бабур-наме. Ташкент, 1958;
  • Лирика. М., 1957.

[ред.] Література