Бавовник

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Бавовник
Gossypium barbadense
Gossypium barbadense
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Streptophyta
- Судинні (Tracheophyta)
- Насінні (Spermatophyta)
- Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Еудікоти (Eudicots)
Підклас: Розиди (Rosids)
Порядок: Мальвоцвіті (Malvales)
Родина: Мальвові (Malvaceae)
Рід: Бавовник (Gossypium)
L.
Види
Див. текст
Посилання
NCBI: 3633

Баво́вник (лат. Gossypium) — рід багаторічних рослин род. мальвових. Рад. вчений Ф. М. Мауер встановлює для роду Gossypium 35 видів: 30 диких і 5 культурних.

З культурних видів найбільш поширені мексіканський (Gossypium hirsutum), індокитайський (Gossypium arboreum) і вид Gossypium barbadense, до якого належать найкращі за якістю і довжиною волокна сорти єгипетського і радянського тонковолокнистого бавовника. В субтропічній зоні і далі на північ бавовник вирощується як однорічна культура.

Зміст

[ред.] Габітус

Рослини бавовника являють собою кущ з міцним прямим стеблом заввишки до 1—1,5 м і більше. З нижніх листкових пазушних бруньок розвиваються ростові пагони, а вище по стеблуплодові. На ростових гілках утворюються плодові гілки 2-го порядку. Листки розташовуються на стеблі по спіралі.

Плід — 3— 5-гнізда коробочка з 20—40 насінинами, вкритими волосками (волокном).

Збирають волокно разом з насінням (бавовна-сирець). У багатьох сортів насіння буває вкрите ще й підпушком (волоски від 3 до 15 мм).

[ред.] Господарське значення

З волокна виготовляють різноманітні тканини, нитки, технічні вироби; з підпушку — вату, штучний фетр та ін.; з насіння добувають олію. Макуха — цінний корм для сільськогосподарських тварин.

[ред.] Збір

Урожай бавовника збирають в міру розкриття коробочок. До заморозків бавовну-сирець збирають 2— 3 рази, після першого заморозку — ще один раз з розкритих коробочок, а потім збирають всі коробочки, що не розкрилися. В СРСР вирощують бл. 20 районованих сортів з різними біологічними і господарськими властивостями. Це дає можливість забезпечити промисловість волокном різної якості, а також раціональніше організувати систему ведення г-ва бавовносіючих районів. В СРСР посівна площа під бавовника перевищує 2 млн. га, а врожай бавовни-сирцю 20 ц/га. В дальшому підвищенні врожайності бавовника і зниженні затрат праці по догляду за посівами великого значення набуває застосування квадратно-гніздового способу сівби і механізація збирання бавовни.

[ред.] Література