Брукіт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Брукіт
Загальні відомості
Ідентифікація
Сингонія ромбічна
Спайність недосконала
Твердість за шкалою Мооса 6.0—6.5
Блиск металічний, алмазний
Питома вага 3.9—4.1 г/см³
Оптичні властивості кристалів
Інші властивості

Брукі́тмінерал класу оксидів та гідроксидів, одна з трьох природних поліморфних модифікацій рутилу. Двоокис титану ланцюжкової будови. Склад: TiO2. Ti — 60 %; O — 40 %.

Сингонія ромбічна. Кристали табличкоподібні. Переважно жовтого, бурого, чорного кольорів. Спайність недосконала. При температурі 7000 °С переходить у рутил. Твердість 6,0—6,5. Густина 3,9—4,1. Блиск металічний, алмазний. Сировина для одержання феротитану, титанового білила.

Зустрічається в жилах альпійського типу, в ґнейсах, сланцях, а також у розсипах.

Від прізвища англійського мінералога Г.-Дж. Брука.

[ред.] Література