Арендт Ганна
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
![]() |
Га́нна А́рендт (Hannah Arendt), (14 жовтня 1906 р. — 4 грудня 1975) — американська жінка-політолог і соціолог; її дораховують також до когорти філософів, хоча вона завжди відмовлялася від цього позначення. Учениця М. Гайдеґґера, Е. Гуссерля та К. Ясперса.
Народилася у м. Ганновер у Німеччині. Вивчала філософію в університеті м. Марбурґ. Після приходу до влади Адольфа Гітлера почала брати активну участь в роботі організацій, що допомагали переховуватися та виїжджати євреям, спочатку в Берліні, затим у Парижі. 1940 року була заарештована, чудом уникла направлення до концентраційного табору. 1941 року через Лісабон еміґрує до США. Там стає спочатку журналісткою, затим головним редактором великого видавництва. Публікувала полемічні статті на тему нацистських переслідувань євреїв. Заробила собі ім'я як політолог, була професором або почесним професором декількох університетів, включаючи Гарвард, Університет Берклі та Прінстонський університет.
Роботи Г. Арендт концентруються на темах влади та тоталітаризму. У програмній праці Витоки тоталітаризму (1951) прослідила витоки комунізму та нацизму до антисемітизму. Ця робота викликала багато дискусій, оскільки порівнювала два напрями, які вважалися ідеологічно протилежними.
Інші праці:
- Людське становище (1958);
- Між минулим і майбутнім (1961);
- Про революцію (1963);
- Люди в темні часи (1968);
- Про владу і насильство (1970);
- Кризи республіки (1972).