Білокуракинський район

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Районний центр: Білокуракине

Заселення сучасної території Білокуракинського району розпочалося близько 40 тисяч років тому. Перші офіційні повідомлення про Білокуракинський край подаються в середині ХVІІІ ст., а саме "1750г. Белокуракино при реке Белой Старобельского уезда". Найбільш достовірну інформацію про виникнення селища Білокуракине відбито в архівах князів Куракиних, а саме: "у 1700 році Петро І, повертаючись з другого Азовського походу в супроводі свого свояка, князя Бориса Івановича Куракина, зупинився у мальовничій місцевості, що розкинулася уздовж річки з крейдяним дном. Красива місцевість сподобалася Куракину, і Петро І віддав її князю, надавши право останньому визначити межі володіння" (Россия. Полное географическое описание нашего отечества, т.VII, стор.263). В цьому ж році Куракин заснував невеличке село, яке дістало назву від назви річки і прізвища князя. Перші поселенці цього краю вели своє господарство примітивно. Переважало перелогове землеробство, скотарство та птахівництво, а також кустарні промисли: виготовляли бондарні вироби, свічки, мило. Жінки ткали полотно та сукна. Але в той час через погані умови життя, систематичне недоїдання, непосильну працю люди не доживали й до середнього віку. Часто спалахували епідемії холери, цинги, віспи, під час яких вмирало багато людей. Будучи безпорадними перед силами природи та хворобами, селяни всю надію покладали на Бога, тому у цьому краї інтенсивно велося будівництво церков та храмів.

У 1804 році поміщицькі селяни Білокуракинської волості викупили у князя Куракина близько 60 тисяч десятин землі і "волю", що дало їм змогу значно поліпшити свої умови життя. На той момент вільні хлібороби колишніх куракинських вотчин вважалися найбільш заможними та освіченими у Харківській губернії, до складу якої входило село у ХІХ столітті. На початку ХХ століття нужда багатьох мешканців регіону, скрута, бідність та безземелля змушували шукати заробітків на підприємствах Донбасу, а також на Донщині та Воронежчині.

Адміністративно-територіальні межі та статус Білокуракинського району з часів його заселення змінювалися декілька разів. У період заселення куракинські маєтки входили до складу Острозького Козачого слобідського полку Воронезької губернії, а на кінець ХVIII століття село Білокуракине стало волосним центром Старобільського повіту Слобідсько-Української губернії, а напередодні Першої Світової війни – волосним центром Старобільського повіту Харківської губернії. Білокуракинський район, який було вперше утворено 12 квітня 1923 року, входив до складу Старобільського округу Донецької губернії. З 1938 року Білокуракине стало районним центром новоутвореної Ворошиловградської області, а в 1954 році йому було надано статус селища міського типу. У сучасних межах Білокуракинський район було утворено у 1965 році.

[ред.] Персоналії

[ред.] Дивись також


Населені пункти Білокуракинського району

Смт: Білокуракине • Лозно-Олександрівка
Села: Бунчуківка • Гладкове • Грицаївка • Дем'янівка • Заводянка • Заїківка • Калинівське • Калинова Балка • Картамишеве • Климівка • Коноплянівка • Кочине-Розпасіївка • Куплювате • Курячівка • Лизине • Лозне • Луб'янка • Ляшківка • Маньківка • Миколаївка • Нещеретове • Новоандріївка • Новопокровка • Новочервоне • Нянчине • Олександропіль • Олексапіль • Олексіївка • Осикове • Павлівка • Паньківка • Первомайське • Петрівка • Пластунівка • Плахо-Петрівка • Попасне • Попівка • Приходьківка • Просторе • Романівка • Рудове • Самсонівка • Світленьке • Солідарне • Стативчине • Тимошине • Хоменкове Друге • Хоменкове Перше • Цілуйкове • Чабанове • Шапарівка • Шарівка • Шовкунівка
Селища: Червоноармійське


Луганська область

Райони АнтрацитівськийБіловодськийБілокуракинськийКраснодонськийКремінськийЛутугинськийМарківськийМіловськийНовоайдарськийНовопсковськийПеревальськийПопаснянськийСватівськийСвердловськийСлов'яносербськийСтанично-ЛуганськийСтаробільськийТроїцький
Міста обласного значення АлчевськАнтрацитБрянкаКіровськКрасний ЛучКраснодонЛисичанськЛуганськПервомайськРовенькиРубіжнеСвердловськСєверодонецькСтаханов