Гранулометричний аналіз

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Гранулометричний аналіз, Ґранулометричний аналіз(від лат. granulum – зернятко і грец. μετρέω – вимірюю; аналіз;) (рос. гранулометрический анализ; англ. screen analysis, granulometric analysis, particle-size(grain-size) analysis; нім. Kerngrösenanalyse f, Siebanalyse f, Siebversuch m, Siebprobe f, Kornanalyse f) –

1. Метод визначення вмісту частинок різного розміру (розмірних фракцій) у пухких осадових породах просіюванням через набір стандартних сит з отворами різних розмірів, а також седиментацією та мікроскопічними дослідженнями. Для зцементованих порід має другорядне значення, оскільки потребує дезінтеграції і видалення цементу.

Заміняється підрахунком розмірних фракцій у шліфі породи. Існують різні методи А.г.: ситові (розсіювання на ситі), відмучування у спокійній воді (метод Сабаніна, піпеточний та ін.), відмучування в потоці води (метод Шене), за вимірюванням густини суспензії (аерометричний) і метод неперервного аналізу шляхом зважування на чашці ваги під водою частинок, що осідають із суспензії.

2. Кількісний аналіз співвідношень мінеральних зерен і частинок різної величини (ґранул) у гірській породі або руді. 3. Визначення відносного (відсоткового) вмісту твердої фази бурового розчину, яка осідає або проходить через сито із певним розміром чарунок; виконують сухим або вологим методом.

[ред.] Див. також

  • ситовий аналіз.

[ред.] Література