Блефарит
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Блефари́т (грец. βλέφαρον, blefaron — повіка) — запалення країв повік.
При простому блефариті спостерігається почервоніння та припухлість країв повік, утворення лусочок, стомлюваність очей, особливо при роботі увечері, та ін. При виразковому блефариті утворюються дрібні гнійники, пізніше — виразки, що спричиняються до випадіння вій.
Причини блефариту — подразнення очей, хронічні кон'юнктивіти, недокрів'я, туберкульоз, захворювання шлунково-кишкового тракту, порушення обміну речовин тощо.
Розвитку блефариту сприяють астигматизм, далекозорість.
- Лікування
- загальноукріплююче, усунення основної причини; місцеводезинфікуючі мазі, брильянтова зелень, припікання виразок ляпісом.