Антидор

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Антидор— частинки проскурки, шо її в православних церквах роздають вірним при кінці святої Літургії.

17 травня 1591 року царгородський патріарх Єремія прислав грамоту київському митрополитові Михайлові Рогозі, в якій писав: "Доходять до нас вістки, ніби у вас, по закінченні св. Літургії не роздається Антидор, і вірні не цілують святих ікон. Від цього часу нехай надалі буде у вас, як і у нас, і нехай вірні приймають Антидор, а прийнявши, нехай цілують святі ікони".

Із скарги М.Д.Горленкової, дружини судді генерального, з 31 грудня 1758 року видно, що існував у нас звичай, що по антидор ішли перше чоловіки, а вже потім жінки: "...держась обикновенія малоросійського, что мужи передом жен ідут за антидором..." (Лазаревський: "Опис. Старої Малоросії". том III; ст. 139).

[ред.] Джерела

"Українська Мала Енциклопедія", проф. Євген Онацький