Арабська каліграфія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Тугра Оттоманського султана Абду Хаміда зображує три довгих вертикальних штрихи, характерні для цього стилю
Тугра Оттоманського султана Абду Хаміда зображує три довгих вертикальних штрихи, характерні для цього стилю

"Краса людини -- в красі його письма, а ще краще, коли воно в мудрого" (арабська мудрість)

"Письмо -- це половина знання" (пророк Мохаммад)

Арабська каліграфія, або мистецтво зображення слова, є ключовим елементом ісламської культури, такою ж невід'ємною її частиною, як мусульманство або арабська мова. В арабських країнах це мистецтво було доведено до абсолютного ступеня довершеності.

Зміст

[ред.] Передумови до розвитку арабської каліграфії

На відміну від Європи, де каліграфія вже давно є другорядним мистецтвом, в країнах, що використвують арабський алфавіт, вона довгий час продовжувала успішно розвиватись не тільки в спеціальних документах, а й в художніх цілях. Одна з причин цього -- рукописна природа арабського письма, яка дуже складно пристосовувалась до друкованої форми, для чого в арабському світі знадобилось на декілька століть більше, ніж Гутенбергу в Європі, тому в той час, як на заході поширювалось друкарство, в арабському світі продовжувався розвиток рукопису.

Басмала, майстерно виконана в стилі сульс, не відриваючи руки від листа
Басмала, майстерно виконана в стилі сульс, не відриваючи руки від листа

Але набагато важливішою причиною розвитку художньої каліграфії була релігія. Коран не забороняє зображення людей та тварин на малюнках, але з розповсюдженням ісламу були успадковані і вкорінені в той час забобони проти образотворчого мистецтва. Усі чотири школи ісламського права заборонили створення образів, заявивши, що художник, який на це наважиться, буде проклятим в Судний день. Це обмеження призвело до розквіту декоративного та орнаментального мистецтва -- арабесок (композицій, в основі яких чіткі геометричні форми або зображення листя та квітів) або до каліграфії. Арабська каліграфія стала вживатись не тільки для створення копій Корана, але й в багатьох інших художніх цілях -- в розписі фарфору, в оформленні килимів та інших тканин, на монетах та в архітектурі (особливо в мечетях та на могилах).

Басмала в стилі куфі (зверху) та насх (знизу)
Басмала в стилі куфі (зверху) та насх (знизу)

Ступінь володіння каліграфією в арабських країнах з часом стала показником освіченості та духовної довершеності людини.

Каліграфію почали викладати в початковій школі та духовних училищах (медресах). Однак дійсними віртуозами ставали лише обрані каліграфи (хаттати), досвідчені в усіх тонкощах арабських почерків та накреслень.

[ред.] Стилі арабської каліграфії

Зважаючи на сказане вище, немає нічого дивного в тому, що стилі арабського письма були канонізовані. В основі такої канонізації була чітка система "статуного письма" (хатт мансуб), розроблена багдадським каліграфом Ібн-Муклою (886-940). Ця система пропорцій, які визначали співвідношення горизонтальних та вертикальних елементів букв, а також букв у рядку.

Відомий релігійний вираз в стилі куфі у формі башт чотирьох мінаретів
Відомий релігійний вираз в стилі куфі у формі башт чотирьох мінаретів
шрифт Куфі

Найпершими з таких канонічних почерків вважаються куфі (від назви міста Куфа в Іраку), геометризовано-монументальний та тяжіє до прямих ліній та чітких геометричних форм. Його використовували, зокрема, для створення перших написаних рукою копій Корана.

шрифт Насх

Інший стиль -- насх ("листування"), горизонтальний, строгий почерк, який використовувався в листуванні та створенні ділових паперів, і для цих цілей продовжує вживатись дотепер в різних варіаціях. Вважається, що від нього ведуть свій родовід усі пізніші варіації арабської каліграфії.

Наступні стилі систематизовані Ібн-Муклою та похідні від насху такі: мухаккак ("правильний") -- жирне накреслення з широкими діагональними розчерками; сульс ("одна третина) -- більш курсивний різновид насха, де криволінійні та прямолінійні елементи співвідносяться в пропорції 1/3; таукі ("указ") -- різновид сульса, в якому букви іноді з'єднуються одна з одною; рукаї (рика) -- основний різновид рукописного шрифта і дотепер; райхані ("базиліковий") -- дуже витончений декоративний почерк, різновид сульса, який порівнювали з ароматом квітучого базиліку.

На базі цих канонічних стилів потім була розроблена безліч похідних. В Ірані, наприклад, використовується дуже елегантний та витончений шрифт -- таалік, в якому горизонтальні штрихи букв витягнуті під визначеним кутом. Від тааліку походить інший шрифт -- насталік, неперевершено легкий та чіткий шрифт.

Від обраного стилю письма залежав і спосіб застругування очеретового пера (калама).

Шрифт Дівані

Для документів, які видавались державними органами Оттоманської імперії, був розроблений спеціальний шрифт дивані (від "диван" -- державна рада). Це дуже витончений декоративний шрифт з великими діагональними завитками, але доволі легкий для читання. Зараз він використовується в офіціальних документах та в прикрашенні архітектурних споруд.

[ред.] Тугра

Ще одним цікавим витвором ісламських каліграфів, була тугра -- стилізоване зображення імен Оттоманських султанів, яке спочатку вживалось як віза для імператорських указів. Пізніше тугра використовувалась правителями як Турції, так і інших арабських країн в якості царської емблеми на монетах та печатках аналогічно тому, як європейські монархи використовували герби або монограми.

[ред.] Мусанна

Мусанна, стиль каліграфії, в якому одна половина композиції є зеркальним відображенням іншої. Басмала виконана шрифтом сульс справа в формі страуса
Мусанна, стиль каліграфії, в якому одна половина композиції є зеркальним відображенням іншої. Басмала виконана шрифтом сульс справа в формі страуса

Ще один різновид каліграфії -- мусанна ("подвійний"). Цей стиль не є шрифтом як таким, а складається з тексту, виконаного стандартним шрифтом, наприклад насхом, в формі де одна частина є дзеркальним відображенням іншою. Ще більш цікавою був різновид каліграфії, де текст (зазвичай вираз з Корану) розписаний в форму птиці, тварини, дерева або якогось іншого предмету.