Вайсблат Соломон Наумович
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Соломо́н Нау́мович Ва́йсблат (14 січня 1888, містечко Малин, нині місто Житомирської області — 10 червня 1965, Київ) — лікар-стоматолог. Доктор медичних наук. Професор. Заслужений діяч науки УРСР (1947).
[ред.] Біографічні дані
Народився в багатодітній сім'ї рабина. Брат мистецтвознавця та перекладача Володимира Вайсблата та художника Йосипа Вайсблата.
1922 закінчив Київський медичний інститут.
Від 1927 — завідувач першого щелепового відділення в Україні при Жовтнвій лікарні Києва.
1929—1932 — завідувач кафедри щелепно-лицьової хірургії Київського інституту удосконалення лікарів.
1932—1953 — завідувач кафедри хірургічної стоматології Київського стоматологічного інституту. Одночасно 1938—1941 — декан стоматологічного факультету, заступник директора з наукової роботи.
1938—1953 — головний стоматолог Міністерства охорони здоров'я УРСР.
[ред.] Наукові досягнення
Уперше в СРСР розробив раціональні методи знеболювання в стоматології та вивчав проблеми лікування ротового сепсису.
Наукові праці присвячено питанням одонтогенних остеомієлітів, щелепно-лицьових травм і стоматологічної онкології.
[ред.] Література
- Полякова І. М. Вайсблат Соломон Наумович // Енциклопедія Сучасної України. — Т. 4. — К., 2005. — С. 28.