Лава

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Цей термін має також інші значення. Див. Лава (значення)


Ла́ва — природний силікатний розплав глибинних мас, що виливається на поверхню з тріщин у земній корі або з кратерів вулканів. Від магми відрізняється відсутністю газів, які звітрюються під час виверження. Внаслідок застигання лави утворюються ефузивні гірські породи. Цей термін походить від латинського дієслова лабі, яке означає «сповзати» і влучно описує лавові потоки, які стікають стрімкими схилами вулкану. [1]

Зміст

[ред.] Генеза

Лава — це, як правило, розжарена (690-1200°С) рідка або дуже в'язка маса з частково або повністю розплавлених гірських порід, яка вилилася або була витиснута на земну поверхню під час вулканічного виверження.

[ред.] Види

Найбільш розповсюджена базальтова, андезитова, дацитова і ріолітова Л., рідше трахітова, фонолітова, пантелеритова, комендитова, онгонітова. Л., вивержена на суху земну поверхню — аа-лава; пахоехое (пехуху) — лавовий потік з хвилеподібною склуватою поверхнею, часто скрученою в складки, іноді пальцеподібний, розділений на окремі струмені, нерідко з тунелями. Лава, яка вилилася під водою, називається подушковою, кульовою, еліпсоїдальною, піллоу-лава. Вона являє собою скупчення округлих “подушок” або “куль”, втиснених одна в одну, або довгастих тру-бок, що сполучаються за допомогою шийок.

[ред.] Див. також

  • лава кульова,
  • піллоу-лава,
  • аа-лава,
  • пахоехое,
  • лавовий потік,
  • лавове озеро,
  • лавовий покрив,
  • лавове виверження.

[ред.] Посилання

  1. журнал «Пробудись!», лютий 2007 стор. 14

[ред.] Література