Желехівський Євген Ієронімович
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Євге́н Ієроні́мович Желехі́вський (24 грудня 1844, Хишевичі, тепер Городоцького району Львів, обл. — †18 листопада 1885, Станіслав, тепер Івано-Франківськ) — український лексикограф, фольклорист, громадський діяч.
[ред.] Біографічні відомості
Закін. 1869 філософський факультет Львівського університету.
Викладав українську та класичні мови в укр. гімназіях Перемишля і Станіслава. Один із засновників т-ва «Просвіта» у Львові.
[ред.] Праці
Автор 2-томного «Малоруско-нїмецького словаря» (1886; видання упорядкував, а т. 2 ще й завершив за матеріалами Желехівського з деякими доповненнями і видав С. Недільський). Словник містить понад 64 000 слів, уживаних як у Зх., так і в Сх. Україні. Свого часу він був найповнішим джерелом для знайомства з лексикою української мови, відіграв важливу роль у поширенні нової укр. літ. мови в Галичині та витісненні з ужитку язичія. Застосований у словнику фонет. правопис (т. з. желехівка), який згодом (1892) був запроваджений у школах Галичини і Буковини як обов'язковий, а також використовувався у виданнях народовців і НТШ, сприяв зближенню західноукр. правопису зі східноукраїнським. Ж. належать кілька розвідок з фольклору.
- «Малоруско-нїмецький словар». Львів, 1886.
- Нім.-рус. словар, Чернівці, 1912.