Магнітний каротаж
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Каротаж магнітний (рос. карот(т)аж магнитный, англ. magnetic logging; нім. Magnetkarot(t)age f, magnetische Bohrlochmessung f) – метод геофізичного дослідження у свердловині, який базується на вивченні магнітної сприйнятливості гірських порід.
При проведенні К.м. простим датчиком служить котушка індуктивності з феромагнітним осердям, при пересуванні якої її індуктивний опір змінюється пропорційно магнітній сприйнятливості порід. Реєстрація ведеться на поверхні синхронно пересуванню датчика. К.м. застосовують для уточнення глибини залягання і потужності покладів зал. руд (в осн. магнетитового складу), визначення в них вмісту заліза, а також для інтерпретації даних магніторозвідки.
[ред.] Література
- Мала гірнича енциклопедія: В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Донбас, 2004. ISBN 966-7804-14-3