Вогау
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Вога'у (Wogau) - родина німецьких підприємців у Росії XIX століттяа.
Початок династії поклав максимилиан (Максим) фон Вогау (1807-1890), приїхавши з Німеччини в росію і одружившись з дочкою текстильного фабриканта Рабенека. В 1840 році разом із братами карлом (1821-1870) і фридрихом (1814-1848) відкривають у Москві торгівлю «хімічними й колоніальними товарами».
Зробивши статки на продажі чая, брати інвестували в промисловість і банківську справу.
ДО 1917 року сімейне підприємство, «Вогау й До», очолюване сином засновника гуго (1849-1923), представляло найбільший многопрофільный концерн.
Родина Вогау володіла металургійними підприємствами на Уралі, монопольно торгували мідью, інвестували в цементнийй, цукровий, текстильний, вугільний бізнес.
На початку першої світової війни, фірма звертає діяльність у Росії, тому що 5 з 8 членів правління є німецькими підданими.
Залишився в СРСР син останнього керівника фірми, професор, великий радіотехнік, максим Марко Вогау (1895-1938), був розстріляний «за шпигунство на користь Німеччини».
[ред.] Найбільший статок
За станом на 1914 рік статок династії Вогау оцінюється в 41 млн. золотих рублів. Вогау входять в десятку найбагатіших росіян початку ХХ століття (за версією Форбс)
[ред.] Відомі представники династії
- максимилиан фон Вогау (1807-1880)
- фридрих Вогау (1814-1848)
- карлом Вогау (1821-1870)
- гуго Вогау (1849-1923)
- отто Максимович Вогау - директор Товариства ситцевої мануфактури Альберта Гюбнера, член ради Московського торговельного банку, член правління страхового суспільства «Якір», голова правління товариства пивоварного заводу «О.Вогау» у Самарканді, директор правління Товариства Грибановского цукробурякового заводу. 1884 р. [1]
- максим Марко Вогау (1895-1938)