Абсолютний нуль
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Абсолю́тний ну́ль температу́ри — початок відліку абсолютної температури за термодинамічною шкалою (0 "нуль" за шкалою Кельвіна). Абсолютний нуль температури приблизно на 273,16°K нижчий за температуру потрійної точки води (на 273,15°С нижчий за нуль температури за шкалою Цельсія). Найнижча можлива температура, при якій, за законом Гей-Люссака, тиск ідеального газу дорівнював би нулеві, бо при абсолютному нулі тепловий рух молекул тіла настільки слабкий, що енергія не може передаватися іншим тілам; відповідно до третього закону термодинаміки (теорема Нернста), при прямуванні температури системи до абсолютного нуля температури, до нуля прямують і її ентропія, теплоємність, коефіцієнт теплового розширення. При абсолютному нулі температури припиняються хаотичні рухи атомів, молекул, електронів, що визначають температуру системи, але залишаються їхні регулярні рухи, що описуються квантовою механікою, наприклад нульові коливання атомів у ґратці, з якими зв'язана нульова енергія.
Досягнення температур, що гранично наближаються до абсолютного нуля температури, становить складну експериментальну проблему
В 1989 фінські вчені досягли температури 2*10-9°К (дві мільярдні градуса понад абсолютним нулем).
[ред.] Див. також
- Температурні шкали