Аеродром
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Аеродро́м (грец. αηρ — повітря та δρομος — біг, місце для бігу) — комплекс спеціально підготовлених земельних ділянок, споруд і обладнання, що забезпечують зліт, посадку, розміщення і обслуговування літаків.
За визначенням
-
Аеродром — визначена ділянка земної або водної поверхні (включаючи будь-які будівлі, споруди та обладнання), призначена повністю або частково для прибуття, відправлення, руху, стоянки та обслуговування повітряних суден.
Якщо поняття "аеродром" використовується в положеннях, що стосуються планів польотів і порядку сполучення, воно включає також місця, які можуть використовуватися літальними апаратами певних видів, наприклад вертольотами або аеростатами.
Постанова КМУ Про затвердження Положення про використання повітряного простору України (Положення, п.2) від 29 березня 2002 р
Зміст |
[ред.] Види А.
А. бувають військові і цивільні (див. Аеропорт);
- за обладнанням поділяються на постійні і польові (тимчасові),
- за тех. характеристиками льотних смуг — на класи.
[ред.] Елементи А.
Осн. елементи А.: льотне поле (льотні смуги, місця стоянки літаків і вирулювальні доріжки) ; обладнання для навігації, зв'язку і ремонту літаків, ангари, житлові і побутові споруди тощо.
Льотна смуга постійного А. має злітно-посадочну смугу довжиною 2—3 км, шириною 50—80 м з твордим покриттям (звичайно цементобзтонним). Довжина льотної смуги польового А. — 2500 м, ширина — 300 м.
[ред.] Література
[ред.] Див. також
- Гідроаеродром
- Аеродром гірський
- Аеродром для спортивних, аматорських повітряних суден
- Аеродром ізольований
- Аеродром призначення
- Аеродром спільного базування
- Аеродром спільного використання
- Аеродромна диспетчерська вишка
- Аеродромна кліматологічна інформація
- Аеродромна кліматологічна таблиця
- Аеродромна мережа України
- Аеродромне диспетчерське обслуговування
- Аеродромне обладнання
- Аеродромний вогонь
- Аеродромний диспетчерський пункт
- Аеродромний метеорологічний орган
- Аеродромний пожежно-рятувальний комплекс
- Аеродромний рух