Дашкович Остафій
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Дашкóвич (Дашкевич) Остафій, (Євстафій; р.н.невід. - 1535) – військовий діяч із боярського роду на Київщині, литовський воєвода, учасник повстання М.Глинського, згодом староста канівський і черкаський (1514 р.). На поч. 16 ст. перейшов на бік московського великого князя Івана ІІІ Васильовича. Згодом повернувся на Україну і став служити великому князеві литовському. Спочатку займав посаду старости, 1514 р. призначений черкаським старостою. Керував обороною південних кордонів Литовської держави від нападів кримських татар. Дійшовши згоди з Кримським ханством, Д. спільно з кримськими татарами організував два походи на землі Російської держави (1515 р. – на Чернігово-Сіверщину; 1521 р. – на Москву). В 1531 відбив напад кримського хана Саадат-Гірея на Черкаси. В 1533 р. подав пропозицію до польського сейму збудувати на Дніпрі ряд фортець для оборони України від татарських нападів і припинення втеч українських селян на пониззя Дніпра. Пропозицію Д. сейм схвалив, але подальших заходів до втілення проекту у життя зроблено не було. Д.М.Бантиш-Каменський, М.А.Маркевич та інші, ідеалізуючи Д., називали його одним з перших гетьманів та організаторів запорізького козацтва.
[ред.] Джерела
- Гайдай Л. Історія України в особах, термінах, назвах і поняттях.-Луцьк: Вежа, 2000.
- Довідник з історії України.За ред. І.Підкови та Р.Шуста.- К.: Генеза, 1993.