Діод
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Діод - електротехнічний пристрій із односторонньою провідністю. Широко застосовується в електро- та радіоапаратурі для перетворення (випрямлення) змінного електричного струму.
Зміст |
[ред.] Види діодів
Найчастіше зустрічаються напівпровідникові діоди, проте лампові діоди теж мають свою сферу застосування.
Напівпровідниковий діод - викотистовує ректифікаційні властивості p-n переходу.
У ламповому діоді струм може проходити лише від катоду до аноду завдяки конструкції лампи, при якій лише в розжареному катоді відбувається термоелектронна емісія електронів.
[ред.] Виготовлення
Діоди виготовляють з кремнію, германію, селену, та інших напівпровідників.
Розглянемо способи утворення p-n переходу в діоді. Цей перехід не вдається одержати механічним з’єднанням напівпровідників, бо відстань між p і n областями має бути не більшою від міжатомних відстаней. Тому основними методами одержання p-n переходів є сплавлення і дифузія.
Розглянемо германієвий діод з n-електропровідністю. При високій температурі в нього вплавляють індій, внаслідок чого утворюється ділянка з р-електропровідністю. На межі цих ділянок утворюється p-n перехід. Щоб на p-n перехід менше впливала температура і освітлення, діод запаюють в герметичний корпус.
[ред.] Характеристики діодів
Допустимі зворотні напруги кремнієвих діодів - 1000-1500 V, а германієвих 100-400 V. Інтервал робочих температур кремнієвого діода є від –60 до +150, а для германієвого від –60 до +85. Тому зараз в основному використовують кремнієві діоди.
[ред.] Див. також
![]() |
Це незавершена стаття з фізики. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |