Культура
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
- Цей термін має також інші значення
Слово культура походить від латинського colere, що в перекладі означає населяти, культивувати, сприяти, успадковувати, почитати, покровительствувати.
У сучасній науці нараховується декілька сотень визначень поняття культура, жодне з яких не є загальноприйнятим. Різні визначення відображають різні теорії щодо розуміння та оцінки процесів в суспільстві.
В широкому розумінні культура — це сукупність як матеріальних, так і нематеріальних («духовних») цінностей, властивих суспільству в цілому або окремій соціальній групі.
Поняття культура в частині нематеріальних цінностей об'єднує в собі науку (включно з технологією) і освіту, мистецтво (літературу та інші галузі), мораль, уклад життя та світогляд.
Загальнопоширене використання слова культура в багатьох західних суспільствах може відображати багатошаровість таких суспільств, коли культурними звуться ті соціальні групи, які знаходяться на вищому рівні культурного розвитку, на відміну від нижчих прошарків суспільства.
Слово культура часто вживається для посилання на елітність та престижність певної діяльності чи продукту, наприклад, витончена кухня, мистецтво, музика, які відносять до "високої" культури як протиставлення "низькій" культурі.
Зміст |
[ред.] Історичні визначення
Завдяки зусиллям філософів і істориків слово культура перетворилось на філософське поняття і стало об'єктом наукових досліджень.
Вчені вісімнадцятого та початку дев'ятнадцятого сторіччя часто ототожнюють культуру з цивілізацією і протиставляють природі. Так про людей, яким бракує елементів "високої культури" говорять як про "природніх", віддаючи їм роль носііїв "низької" культури. Подібне визначення культури було розкритиковане за намагання придушити «людську природу».
Наприкінці дев'ятнадцятого сторіччя антропологи надають поняттю культура більш широкого змісту, згідно якого культура походить від універсальної здатності людини систематизувати, кодувати і передавати досвід.
Культуру можна визначити, як сукупність знаків, об'єднаних у системи. Знаки — це сигнали, предмети, все, що може бути носієм значення (наприклад, звуки мови, букви, цифри, слова, символи, зображення, тощо). В результаті народи, живучи окремо один від одного, розробляють унікальні, властиві лише їм культури, але елементи різних культур можуть легко поширюватися від онієї групи людей до ішої, сприяючи тим самим розвитку культури.
Таке розширення тлумачення поняття культури змусило антропологів розробити різні теоретичні означення та користуватися різною методологією при дослідженні матеріальної та знакової культур. Методологічно, вони розрізняються не тільки через те, що відносяться до різних аспектів людської діяльності, але і тому, що їх дослідження ґрунтується на різних типах даних. Як правило, матеріальна культура є предметом зацікавленості археологів, тоді як знакова культура переважно досліджується антропологами. Але обидві групи зацікавлені в дослідженні зв'язків між цими двома вімирами культури.
[ред.] Значення, норми та артефакти
Інший загальноприйнятий спосіб розуміння культури — розглядати її як сукупність трьох елементів: цінностей (ідей), норм (поведінки) та артефактів (предметів, або матеріальної культури). Цінності — уявлення про те, що в житті є важливим. Цінності скеровують інші складові культури. Норми — це очікування того, як людина поводитиметься в різних ситуаціях. Кожна культура має різні методи (санкції) приведення норм в дію. Санкції змінюються в залежності від важливості норм. Норми, які суспільство офіційно проводить в життя, називаються законами. Артефакти — третя складова культури — походять з культурних норм ти цінностей.
[ред.] Поняття суб-культури
В невеликому суспільстві, де умовний поділ його членів відбувається лише по віку, статі, статку та походженню, люди більш чи менш поділяють один і той самий набір цінностей та умовностей. В великих суспільствах, де йде подальший розподіл на релігії, раси, етнічну приналежність, члени одного й того самого суспільства часто мають абсолютно протилежні цінності і умовності. Для означення культур таких груп використовується термін суб-культура. Оскільки суб-культури відображають позицію частини суспільства по відношенню до суспільства в цілому, вони часто викривають процеси домінування та протидії.
[ред.] Пов'язані теми
Наприкінці 20го сторіччя починає розвиватись як наука культурологія, яка зосереджується на аналізі суб-культур в суспільстві, а саме на дослідженні товарів широкого споживання (таких як мода, мистецтво і література).
Оскільки розподіл, який відбувся в 18 та 19 сторіччях на «високу» та «низьку» культуру не є придатним по відношенню до серійно-виробляємих та серійно-реалізовуємих товарів масового споживання, які аналізуються культурологією, виникає термін поп-культура.
На сьогодні багато хто відкидає ототожнення культури з предметами широкого вжитку, поділяючи її тим самим на духовну і матеріальну культури. Але такий поділ не є сталий. Існують різні точки зору. Одні вважають духовною культурою наслідки духовного виробництва, інші зараховують і духовне виробництво. Одні ототожнюють матеріальну культуру з матеріальним виробництвом, інші — зі способом виробництва, відносячи сюди часково і науку.
Ідея про границі культури, а відповідно і ідея про існування суб-культур, також часто піддається сумніву. Натомість, культура розглядається як складне переплетіння змінних шаблонів, які пов'язують різних людей та різні соціальні утворення. З цієї точки зору будь яка група може мати свою власну культурну індивідуальність.
Культурна система (або система культури чи просто культура) може розглядатиcь як частина соціальної системи і ієрархічно прирівнюватись до економчної системи, політичної системи, законодавчої системи, тощо.