Анортоклаз
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Анортоклаз (рос. анортоклаз, англ. anorthoclase, нім. Anorthoklas) — мінерал, алюмосилікат калію і натрію каркасної будови з групи польових шпатів. Склад (К, Na) [AlSі3O8]. Сингонія триклінна. При прожарюванні легко переходить у моноклінну модифікацію, при охолодженні стає знову триклінною. Будова каркасна — таблитчасті кристали. Густина 2,6. Твердість 6. Часто містить домішки Ва, СаО (до декількох %). Безбарвний або білий. Зустрічається в багатих на натрій ефузивних породах. Виявлений у вулканічних породах на о-вах Пантеллерія і Сицилія (Італія), в Рейнланд-Пфальц (ФРН), на г. Кенія (Кенія), в районі Роппа (Нігерія), в шт. Вікторія (Австралія), на о.Росс (Антарктида), а також у Шотландії (графство Аргайлл) та Норвегії (р-н Ларвіка).
Розрізняють: анортоклаз каліїстий (відміна анортоклазу, у якій калій переважає над натрієм); анортоклаз-пертит (закономірне зростання анортоклазу і альбіту); анортоклаз-санідин (плагіоклаз, таблитчастий, як санідин, з оптичними властивостями анортоклазу).
[ред.] Література
- Мала гірнича енциклопедія: В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Донбас, 2004. ISBN 966-7804-14-3