Альгологія
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Альголо́гія (лат. alga — морська трава, водорість і грец. λογος — слово, вчення) — наука про водорості, розділ ботаніки.
Формування А., спершу як описової науки, починається з робіт батька і сина Агардів (1823— 48). Пізніше Н. Прінсгейм, Г. Тюре і Л. С. Ценковський вивчають розмноження і онтогенез водоростей, А.-М. Беєрінк і О. П. Артарі — фізіологію водоростей, а також вводять в А. метод чистих культур.
Остаточно оформлює А. як науку Ольтманс (1904—05).
Значний внесок у розвиток А. внесли рос. і рад. вчені — І. М. Горожанкін, К. С. Мережковський, О. О. Єленкін, М. М. Гайдуков, М. М. Вороніхін, К. І. Меєр. З шкіл трьох університетів, де в Росії розвивалась А., — Моск., Петербурзького і Харк., — істотне Значення має харк. школа проф. В. М. Арнольді. Він вперше в Росії видав підручник по водоростях (1908), а його учні за радянських часів створили свої школи: О. А. Коршиков — у Харкові, Д. О. Свиренко — в Катеринославі і Я. В. Ролл — у Києві. Світового визнання набули роботи Коршикова в галузі вивчення вольвоксових і протококових водоростей.