Атеїстичне виховання в школі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Атеїсти́чне вихова́ння в шко́лі — виховання у підростаючого покоління несумісних з релігійною ідеологією основ науково-матеріалістичного світорозуміння, складова частина виховання учнівської молоді у Союзі РСР та інших соціалістичних країнах в ХХ столітті. Внаслідок Жовтневого перевороту в Радянському Союзі створились всі умови для подолання релігійних вірувань у свідомості мас.

Декретом Раднаркому РРФСР 23 січня 1918, на Україні — декретом Тимчасового Робітничо-Селянського уряду 22 січня 1919 було проголошено світський характер шкільного навчання і виховання. Завдяки цьому школа дістала широкі можливості для послідовного здійснення завдань виховання науково-матеріалістичного світогляду.

Атеїстичне виховання здійснювалось в процесі навчання, позакласної та позашкільної роботи, а також у сім'ї шляхом створення в свідомості дітей та підлітків міцних матеріалістичних переконань. В процесі вивчення основ наук (передусім фізики, хімії, природознавства, астрономії, фізичної географії) вчителі показвали протилежність між наукою і релігією, а на навчальному матеріалі з історії та літератури вони розкривали класову суть релігії та церкви і їхню роль в експлуататорському суспільстві; переконували учнів у тому, що церква виступала проти прогресу і наукової думки.

Важливою формою атеїстичного виховання була індивідуальна робота учителя-вихователя з учнями, які підпали під релігійний вплив.

Основним методом подолання релігійних забобонів був метод переконання, побудований на конкретних фактах, що допомав учням усвідомити безпідставність і шкідливість релігійних забобонів.

Необхідною умовою ефективності атеїстичного виховання була побудова його на доступному і зрозумілому учням навчально-пізнавальному матеріалі відповідно до їх вікових особливостей.

Зміст

[ред.] Відхід від атеїзму

Впровадження усіх антирелігійних заходів, зокрема у освіті, не мали корисного для радянського ідеологічного керівництва вирішення, позаяк внутрішньорелігійні пережитки, як окреслювали їх чиновники від атеїзму, жили і продовжували жити у суспільстві. Неефективним було подалання релігії як у Европейській частині Союзу, так і у Середній Азії, загалом по Союзу.

[ред.] Крен до клерикалізації освіти у незалежній Україні

З набуттям незалежності Україною, атеїстичне виховання позбулося державного впливу; церква і держава стали відокремлені правом і звичаєм, як того вимагає світська держава. Щоправда, при цьому відбувся крен у сторону охрищення школи, коли робляиться спроби ввести катехизацію, християнське релігієзнавство як державний предмет у школі. Прийняти закон про впровадження християнського релігієзнавства у школах не мали позиттивного успіху. В окремих вишах також має місце викладання релігієзнавства у неспеціалізоваих навчалних програмах, як то технічних закладів вищого рівня акредитації, так і нижчого.

Ця стаття або абзац не містить джерел (літератури, веб-посилань тощо) Допоможіть Вікіпедії поповнити їх.


[ред.] Політкоректність, релігія і атеїзм у сучасному світі

[ред.] Література

  • Українська радянська енциклопедія
  • Ленін В. І. Соціалізм і релігія. Твори. Вид. 4, т. 10;
  • Про помилки в проведенні науково-атеїстичної пропаганди серед населення. Постанова ЦК КПРС. В кн.: Календар атеїста. К., 1959;
  • Атеїстичне виховання в школі. Збірник статей. К., 1956