Електрохімія
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Електрохі́мія — галузь науки, яка вивчає властивості систем, що містять іонні провідники, та перетворення речовин на межі поділу фаз за участю заряджених часток (іонів, електронів).
Зміст |
[ред.] Основні напрямки досліджень
- 1. Теорія електролітів (водних, неводних, твердих, розплавлених).
- 2. Міжфазна межа контакту іонних провідників з електронними напівпровідниками, з іншими іонними провідниками або діелектриками (включаючи вакуум і газ).
- 3. Електрохімічна термодинаміка.
- 4. Електрохімічна кінетика (мікро- та макро).
- 5. Електрокаталіз.
[ред.] Наукові основи
- електрохімічні методи аналізу (електроаналітична хімія);
- процеси перетворення енергії та інформації;
- електросинтез (органічний та електросинтез неорганічний);
- біоелектрохімія;
- процеси електрохімічного осадження металів і сплавів, електрокристалізації тощо.
[ред.] Прикладна електрохімія
[ред.] Гальванічні елементи и акумулятори
[ред.] Виготовлення електролітічних конденсаторів
[ред.] Література
- ВАК України. Паспорт спеціальності. N 17-09/1 від 29.01.98