Ніс (міфологія)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

НІС (гр. Nisos) — 1) син Пандіона (варіант: Ареса), мегарський цар. Мав пурпурове чи золоте волосся, від якого залежали його життя й доля Його держави. Коли Мінос під час походу проти Афін обложив Мегару, дочка Н. Скілла покохала крітського царя. За намовою останнього відрізала чарівне батькове волосся і тим самим убила його. Здобувши Мегару, Мінос наказав прив’язати Скіллу до корабля та втопити її в Саронійській затоці. Міф про Н. — стародавня народна казка про чарівне волосся, яке робить героя нездоланним; 2) супутник Енея, друг Евріала, разом з яким загинув у нічній сутичці з рутулами.

[ред.] Література

Іншими мовами