Асболан

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Асболан
[[Зображення:|250px]]
Загальні відомості
Ідентифікація
Оптичні властивості кристалів
Інші властивості

Асболан (грец. ασβολος (рос. асболан, англ. asbolanе, нім. Asbolan m, Asbolit m) — сажа) — мінерал, водний оксид марганцю, кобальту та нікелю. Вад кобальтистий.

Cклад: (Со, Ni) O•MnO2•nH2O. Містить до 32 % СоО; NiO – до 11%.

Домішки: V, Zn.

Аморфний у більшості випадків.

Утворює сажисті, порошкоподібні землисті маси, тонкопористі натічні аґреґати.

Колір чорний з синявою.

Густина 3,1-3,7. Твердість 4-5. Гіпергенний.

Зустрічається у вигляді синьо-чорних сажистих плівок у корі вивітрювання ультраосновних порід і в зоні окислення родовищ кобальт-нікельових руд, у невеликих скупченнях в корі вивітрювання нікеленосних серпентинітів. Потенційна кобальтова руда. З асболану виготовляється синя фарба для смальти.

Розрізняють:

  • асболан мідний (відміна ваду, яка містить до 27% CuO);

[ред.] Література