Кварцове скло
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ква́рцове скло, однокомпонентне силікатне скло, що одержується плавленням природних різновидів кремнезему — гірського кришталю, жильного кварцу і кварцового піску, а також синтетичного двоокису кремнію.
Розрізняють два види промислового кварцового скла:
- прозоре (оптичне і технічне)
- непрозоре.
Непрозорість кварцового скла додає велику кількість розподілених в ньому дрібних газових пухирців (діаметром від 0,03 до 0,3 мкм), що розсіюють світло. Оптичне прозоре кварцове скло, що одержується плавленням гірського кришталя, абсолютно однорідне, не містить видимих газових пухирців; має якнайменший серед силікатних стекол показник заломлення (nD = 1,4584) і найбільше світлопропускання, особливо для ультрафіолетового проміння. Для кварцового скло характерна висока термічна і хімічна стійкість; температура розм'якшення скла 1400°C. Кварцове скло добрий діелектрик, питома електрична провідність при 20°С—10-14 — 10-16 Ом-1м-1, тангенс кута діелектричних втрат при температурі 20 °З і частоті 106 гц — 0,0025—0,0006. Кварцове скло застосовують для виготовлення лабораторного посуду, тиглів, оптичних приладів, ізоляторів (особливо для високих температур), виробів, стійких до температурних коливань.