Величко Самійло
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
ВЕЛИЧКО САМІЙЛО (нар. бл. 1670 р. - помер після 1728 р.) — відомий український козацько-старшинський літописець.
Народився на Полтавщині.
Вчився у Києво-Могилянській Колегії, де оволодів латинською, німецькою та польською мовами.
Служив канцеляристом у генерального писаря Василя Кочубея, а близько 1704 р. перейшов на службу до Генеральної Військової Канцелярії.
1708 року звільнений зі служби. Оселився у с. Жуках (біля Диканьки) на Полтавщині, де займався учительською працею та укладенням літопису.
Величко є автором першого систематичного викладу історії української козацької держави, при написанні якого використано значну кількість українських, польських, та німецьких джерел, широке коло документів Генеральної Військової Канцелярії.
Літопис складається з 4 частин.
Перша - «Сказание о войне казацкой з поляками через Зеновія Богдана Хмельницького...» - змальовує події 1648-1659 рр., окремими епізодами сягаючи у 1620 р. Описуючи війну Якова Остряниці 1638 р., Величко додає до автентичного джерела, яким користувався, – щоденника польського хроніста Шимона Окольського - власний коментар.
Друга і третя частини, які охоплюють 1660-1686 рр. та 1687-1700 рр., назване «Повествования летописная с малороссийских и иных отчасти поведениях собранная и зде описанная», містять значну кількість власних спостережень Величка і ґрунтуються на документах гетьманської канцелярії.
У 4-й частині зібрано додатки з різних документів 17 століття.
Літопис Величка написаний українською літературною мовою 18 ст. з елементами народної мови. На жаль, повний текст його не зберігся. Цей літопис є одним з найголовніших і найбільш вірогідних творів української історіографії 2-ї пол. 17 - початку 18 ст.
Вперше опублікований Київською Археографічною комісією у 1848-1864 рр. під назвою «Летопись событий в юго-западной России в 17 в.», тт. I-IV.
Величко є також автором перекладу з німецької на українську мову збірника «Космографія» та передмови до нього.