Антропологічна школа
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Антропологі́чна шко́ла — крайній реакційний напрям бурж. кримінальн. права, що розглядає злочинність як біологічне явище.
Антропологічна школа виникла в 70-х рр. 19 століття. Засновником її був італ. психіатр Ломброзо. У книзі «Злочинна людина» (1876) він твердив, що існують «природжені злочинці», яких, незалежно від того, чи вчинили вони злочини, чи ні, можна визначити за властивими їм анатомічними та психічними ознаками. Ці злочинці, як вважав Ломброзо, невиправні, тому їх необхідно знешкоджувати, фізично знищуючи або довічно ув'язнюючи. До «природжених злочинців» він відносив також революціонерів, в тому числі діячів Паризької комуни. Концепція Ломброзо та його послідовників (Феррі, Гарофалло та ін.) як реакційна і псевдонаукова зазнала критики з боку передових вчених-природознавців, зокрема І. І. Мечникова.
В умовах загальної кризи капіталізму А. ш. знову набуває поширення у вигляді різних неоломброзіанських «вчень»; підкреслюється ідея «небезпечного стану», яка використовується для виправдання сваволі і поліцейських репресій проти трудящих. У тісному зв'язку з А. ш. була й расова «теорія» фашизму, яка обґрунтовувала застосування насильства і терору до «нижчих» рас. Найновішим виявом ломброзіанства (зокрема в США) є т. з. кримінальна біологія (біокримінологія), яка намагається довести, що схильність до злочинів залежить від «расового типу» злочинця, і проповідує підвищену соціальну небезпечність «некорінних американців» (негрів, негроїдів, індійців) та революційних і демократичних сил, виправдовуючи суди Лінча і політику терору, спрямовану проти робітничого руху.
[ред.] Література
Ця стаття створена за матеріалами першого видання УРЕ. Текст може містити радянську пропаганду, бути заідеологізованим, застарілим тощо. |