Києво-Печерська лавра

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Вид Лаври
Вид Лаври

Києво-Печерська лавра — православний монастир у Києві.

[ред.] Історія

Заснований у 1051 році монахами Антонієм і Феодосієм у печерах біля літньої княжої резиденції Берестово поблизу Києва. В одинадцятому столітті монастир став центром розповсюдження і затвердження християнства в Київській Русі. У дванадцятому столітті монастир отримав статус "лаври" — головного великого монастиря. У вісімнадцятому столітті Києво-Печерська лавра стала найбільшим церковним феодалом в Україні. Їй належали три міста, сім містечок, біля двохсот сіл і хуторів, більше семидесяти тисяч кріпаків, дві паперові фабрики, одинадцять цеглових і шість скляних заводів, більше ста шестидесяти винокурень і вітряків, біля двохсот шинків, два кінних заводи. Києво-Печерській лаврі було підпорядковано багато дрібних монастирів і так названі пустелі (зокрема, Китаєвська, Микільська та інші під Києвом) з їхніми угіддями і кріпаками в Україні, в Росії і в Білорусії. Свого часу Києво-Печерська лавра зіграла важливу роль у розвитку давньоруської культури, була центром літописання. Тут перекладалися на церковно-слов'янську мову і переписувалися твори іноземних авторів. У лаврі працювали відомі літописці Нестор (автор "Повісті временних літ"), Нікон, Сільвестр. У тринадцятому столітті було складено «Києво-Печерський патерик» — важливе джерело історії Києва.

Вигляд на Лавру укінці 17 ст.
Вигляд на Лавру укінці 17 ст.
Свято-Успенський собор (1073, 2000).
Свято-Успенський собор (1073, 2000).
Трапезна Палата.
Трапезна Палата.

Києво-Печерська лавра здійснювала широке будівництво ще з одинадцятого століття (Успенський собор, Троїцька надвратна церква). Наприкінці дванадцятого століття навколо Києво-Печерської лаври було возведено оборонні стіни (у 1240 році вони були зруйновані ордами Батия). У 1698—1701 році паралельно до них було споруджено нові фортечні стіни з бійницями і баштами. У 1731—1744 році споруджено велику лаврську дзвіницю, висота якої — 96,52 метра. На території лаври поховано багато видатних осіб, зокрема, біля трапезної — генеральний суддя українського війська В.Кочубей і полтавський полковник І.Іскра. У церкві Спас на Берестові — засновник Москви Юрій Долгорукий.

Трагiчнi подiї пiсля 1917 року послужили поштовхом до тотального винищування православного духiвництва i всього, що було зв'язано з Православною Церквою. 25 сiчня 1918 року в стiнах Лаври був замучений перший новомученик росiйський митрополит Київський i Галицький Володимир, а в 1920 роцi Лавру закрили. Пiд час окупацiї фашистами Києва монастир удалося вiдродити, але не надовго — у 1961 роцi ченцiв знову вигнали зi стiн обителi. 25 червня 1988 року уперше вiдбулася Божественна Лiтургiя в печерному храмi преподобного Феодосiя на Далеких печерах — серце Лаври знову забилося.

У музеях і фондах, розташованих на території Києво-Печерської лаври, можна побачити рукописи стародрукованих книг, колекцію тканин і вишивок. Особливий інтерес викликає колекція з дорогоцінних металів, стародавні гравюри і твори сучасних художників.

[ред.] Споруди

  • Велика Дзвіниця
  • Ближні печери
  • Дальні печери
  • Свято-Успенський собор (1073, 2000)
  • Всіхсвятська церква
  • Трапезна Палата
  • Троїцька Надбрамна церква
Commons
ВікіСховище має мультимедія-дані до цієї статті. Дивіться


[ред.] Джерело