Мала Литва

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Мала Литва (лит: Mažoji Lietuva, пол: Mała Litwa, біл: Малая Летува)

1) Клайпедський край (лит: Klaipėdos kraštas, пол: Kraj Kłajpedzki) - смуга території на крайньому заході Литви, яка разом з містом Клайпеда до 1923 р. і в 1939-1945 рр. була частиною Східної Пруссії, входячи до складу Німецької імперії.

2) з XVI ст. до 1918 р. Малою Литвою також називали теперішню Калінінградську область (Російська Федерація), тобто північну частину колишньої Східної Пруссії. Це стародавні землі балтів, батьківщина литовської писемності; тут надруковано першу литовську книгу, випущено першу граматику, першу збірку пісень, створено перший литовський краєзнавчий гурток, вперше почали збирати литовський фольклор, вивчати литовську мову; тут були відкриті перші литовські школи.

У Кеніґсберзькому університеті було створено першу кафедру литовської мови (1718).

У часи, коли в Російській імперії діяла заборона на литовську писемність (1864-1904) в містах Тільзіт (лит. Тільже / сучасний Советськ), Бітенай і Рагніт (лит. Рагайне / сучасний Неман) друкувалися литовські книги, що їх потім книгоноші таємно переносили через німецько-російський кордон.

Наприкінці XIX ст. у Малій Литві з'явилися перші періодичні видання, які закликали до відновлення незалежної Литовської держави.

1895 року на горі Рамбінас відбулося перше литовське свято пісні, ініціатором проведення якго був культурний діяч Малої Литви, хормейстер і письменник Відунас.