Богородиця
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
![]() |
Цю сторінку необхідно дописати чи вдосконалити. Саме Ви можете допомогти проекту, зробивши це! |
Богородиця — Культ Богородиці розвивається в християнстві поволі і, хоча його властиво треба починати вже з євангелиста Луки, все ж в перших віках християни більше цікавилися змістом нового вчення, моральною його сторінкою та організацією Церкви і визначенням життьових відносин між християнством та юдейством.
Деякі юдейське-християнські секти 1-го століття, як, напр., ебіоніти не визнавали дівоцтва Марії, і багато гностиків вважали Ісуса за Йосипового сина. Докетисти, які навчали, що Христос мав тільки уявне тіло, розуміється, не могли визнавати Божої Матері; зрештою й Несторій, патріарх царгородський (428—431) рішуче заперечував, що Діва Марія була матір'ю Бога (Богородицею), а твердив, що вона була тільки матір'ю людини Христа (Христородицею). Ефеський собор 431 р. засудив єресь Несторія і тим поклав кінець довгій полеміці. У перший день засідань Собору величезний натовп чекав на вулиці його рішення, і, як тільки воно стало відомим, всі вулиці були ілюміновані, і св. Кирила, головного оборонця культу Богородиці, з засвіченими смолоскипаами і кадильницями, провожав натовп через усе місто.
Почитання Божої Матері поширюється перше на Близькому Сході, в Палестині, в Єгипті, звати переходить до Італії та інших країн. Перші іконографічні зображення зустрічаємо в катакомбах Риму. Спершу постать Божої Матері повна простоти, що межує з примітивністю, але згодом вона набирає величі та пншности. Вона з'являється перед вірними, як Цариця Неба в багатому вбранні та з почотом янголів. У Київському Софійському Соборі на вівтарній стіні, що збереглася непорушно з XI ст, представлено Богородицю з піднесеними догори обома руками — це образ так званої Оранти (та, що молиться), її первообраз находиться в візантійській каплиці в Равенні (Італія), що походить із V ст. Другий образ цього типу, але не малярський, а різьбарський., знаходимо в соборі св. Марка в Венеції.
Першою церквою в Україні, присвяченою Богородиці була так зв. Десятинна церква, яку побудував у Києві десь у рр. 986 — 995 св. Володимир Великий. Називалася вона "десятинною" тому, що великий князь видав на неї десяту частину своїх доходів. В ній було поховано св. княгиню Ольгу, Володимирову жінку Анну і його самого. Ця церква завалилася під час оборони від татарських орд Батия — 1240 — але митрополит Петро Могила був її частинно відбудував. Та московські руїнники знищили цілковито цю церкву в 1943 р. (Про Богородицю більше під: Покрова).