Договір трудовий
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Договір трудовий – угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (далі власник), за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою з підпорядкуванням внутрішньому трудовому розпорядку, а власник – виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором й угодою сторін. Укладенню Д. т. передує досягнення згоди сторін про істотні й додаткові умови Д. т., тобто про зміст його. Більшість цих умов передбачені законодавством або локальними нормативними актами, що діють на підприємстві і не можуть довільно змінюватися сторонами. До істотних умов Д. т., без яких він не вважається укладеним, належать відомості про місце роботи, трудову функцію, умови оплати праці, початок роботи. Під місцем роботи розуміють підприємство, установу, організацію, куди влаштовується працівник. Трудова функція – це робота, про виконання якої домовилися працівник і власник. Сторони Д. т. самостійно встановлюють той обсяг робіт, який виконуватиме працівник, у тому числі й за кількома спеціальностями і посадами. Додатковими умовами при укладенні Д. т., які залежать від волі сторін, можуть бути умови про встановлення випробування, неповного робочого часу, про соціально-побутові умови тощо. Умови Д. т., що погіршують становище працівника порівняно з законодавством про працю, недійсні (ст. 9 КЗпП України). Відповідно до ст. 21 цього Кодексу працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення Д. т. як на одному, так і водночас на кількох підприємствах, в установах і організаціях (якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором чи угодою сторін), тобто за сумісництвом. Праця за сумісництвом регулюється постановою Кабінету Міністрів України „Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій", Положенням про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ, організацій", затвердженим 28.06.1993 р. наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України. Стаття 23 КЗпП України встановлює, що Д. т. може укладатися на: невизначений строк визначений строк, встановлений за погодженням сторін; за час виконання певної роботи. Д. т., як правило, укладається у письмовій формі. Дотримання письмової, форми обов'язкове при організованому наборі працівників; укладенні Д. т. про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров'я; укладенні контракту; наполяганні працівника на укладенні Д. т. в письмовій формі; укладенні Д. т. з неповнолітніми; в інших випадках, передбачених законодавством України.