Інтенсивність пиловідкладення
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Інтенсивність пиловідкладення (рос. интенсивность пылеотложения, англ. dust accumulation intensity; нім. Staubanhäufungintensität f) – швидкість накопичення пилу у гірничих виробках віднесена до об’єму повітря у цій виробці (кг/м3 за добу). Залежить від інтенсивності пилоутворення, характеру і швидкості руху ру-дникового повітря, вологості рудникової атмосфери та корисної копалини.
І.п. визначає тривалість, по-перше, періоду накопичення вибухонебезпечної кількості пилу, по-друге, періоду накопичення шару пилу на нагрівних елементах, який є небезпечним з точки зору займання.
Виходячи з І.п. визначають необхідну частоту осланцювання гірничих виробок.
Методи визначення І.п.:
- розрахункові (за емпіричними виразами),
- прямі (з визначенням ваги пилу накопиченого за певний період часу та врахуванням об’єму виробки або за середньою концентрацією пилу у повітрі на вході і виході з виробки, з обов’язковим заміром витрат повітря за фіксований період).
[ред.] Література
- Мала гірнича енциклопедія: В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Донбас, 2004. ISBN 966-7804-14-3