Кулибаба Петро
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Кулибаба Петро (нар. бл. 1805 р. – помер 1874).
Визначний кобзарський панотець. За свідченням М. Привалова, вчився Кулибаба у полтавських кобзарів, багато перейняв від Остапа Вересая. Грав на кобзі і бандурі. Був в одній компанії з Хведором Холодним, Іваном Кравченко-Крюковським, Хведором Вовком. Повернувшись на Слобідщину, жив у с. Ольшана Харківської губернії. Незважаючи на “економічну невигоду”, мав кількох учнів: Михайла з Миронівки Долженківського повіту Харківської губернії, Уляна з Валок, Гната Гончаренка з Ріпок. Помер Петро Кулибаба трагічно. За свідченням Г. Гончаренка, “обгорів в хаті, як був пожар, і вмер”. У репертуарі мав притаманні “харківській школі” думи: “Олексій Попович”, “Івась Коновченко”, “Азовські брати”, “Невільники”. Від П. Кулибаби робили свої записи М. Сумцов, С. Нос, М. Ніговський.
[ред.] Джерела
- Черемський, К. П. Повернення традиції / К. Черемський. – Х.: Центр Леся Курбаса. – 1999. – 288 с.
- Черемський, К. П. Шлях звичаю / – Х.: Глас. – 2002. – 444 с.
![]() |
Це незавершена стаття про персоналії. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |