Великі Бірки
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Великі Бірки | |
---|---|
Область | Тернопільська |
Район/міськрада | Тернопільський |
Рада | Великобірківська селищна рада |
Код КОАТУУ: | — |
Основні дані | |
Засноване | В 1410 році |
Площа | — |
Населення | 3.238 |
Щільність | 860.030 осіб/км² |
Поштовий індекс | 47714 |
Телефонний код | +380 8-0352 |
Географічні координати | |
Висота над рівнем моря | — |
Відстань | |
Найближча залізнична станція: | Бiрки Великi |
До станції: | |
До райцентру: | |
- фізична: | км |
- залізницею: | 17 км км |
- автошляхами: | 12 км км |
До обл. центру: | |
- фізична: | — км |
- залізницею: | 17 км км |
- автошляхами: | 12 км км |
Адреса селищної ради | |
8-0352 29-23-60 47740, смт. Великі Бірки |
Селище Великі Бірки розташоване по обох берегах річки Гнізни лівої притоки Серету за 12 км. на схід від Тернополя. Через територію селища також протікають річки Теребна та Гніздечна – ліва і права притоки Гнізни.
Назва Борки походить від слова "бор", що у старослов'янській мові означає сосновий ліс. У ХV ст. селище носить назву Борки , у XVI-XVIII cт. - місто Борек, у XVII ст. - містечко Подбор'є, у ХVIII-ХХ ст. - село Борки Великі, з 1967 року село Великі Бірки, з 27 травня 1978 року селище міського типу Великі Бірки.
Перші згадки про селище датовані 1410 роком, коли воно входило за часів правління короля Владислава ІІ Ягайла до складу Королівства Польського. Староста Подільський і Теребовлянський Петро Владкович у Теребовлі 10 березня 1410 року підтвердив уклад границі, яка розмежовувала села Чернилів від Борок. За не офіційними даними – 1243 року, згідно з «Літописом руським».
У ХV-ХVІ ст. Борки разом із чотирма навколишніми селами входили до Теребовлянського староства (повіту) Галицької Землі Королівства Польського. 15 червня 1530 року король Сигізмунд I надав привілей на магдебургію. Очевидно, першим гербом міста була родова відзнака "Леліва" Сєнявських, які добилися для Борок міського статусу. З 1565 року селище разом із сусідніми населеними пунктами стало власністю Миколая Потоцького. За часів Австро-Угорської імперії до 1918 року село входило до складу Тернопільського повіту Коронного краю Галичини і Володимирії. У ХІХ ст. Борками, яке було заштатним містечком Тернопільського повіту, володів рід Баворовських. Герб австрійського періоду [1]- у ХІХ ст. громада використовувала печатку з типовими на той час сільськими мотивами: оборіг, увінчаний перевеслом, обабіч два снопи. З цієї печатки реконструйований герб.З 1 вересня 1921 року село входить до Другої Речі Посполитої, Тарнопільського повіту, Тарнопільського воєводства. З грудня 1939 року до складу Тарнопільської області УРСР та являлось районним центром до 1 січня 1963 року. У 1941 - 1944 роках – Великі Борки, центр гміни, в складі Тернопільської округи Генеральної Губернії Третього Рейху. З 1963 по 1967 роки село перебувало в складі Підволочиського району. З січня 1967 року відноситься до Тернопільського району.
Сучасний герб [2] затверджений 20 березня 1996 року рішенням N 80 VIII сесії селищної ради XXII скликання. У зеленому полі золота вежа з трьома зеленими вікнами і відкритими воротами, над нею обабіч - дві срібні соснові гілочки (кожна з трьох пагонів). Щит обрамований декоративним картушем i увiнчаний срiбною мiською короною з трьома вежками. Автор - А.Ґречило. Вежа засвідчує історичне значення укріпленого містечка. Зелений колір і гілочки сосни вказують на назву поселення та багатство навколишніх лісів, серед яких воно виникло.
Хоругва [3] затверджена 20 березня 1996 року рішенням N 80 VIII сесії селищної ради XXII скликання. Квадратне полотнище, яке складається з трьох рівновеликих вертикальних смуг - зеленої, жовтої та зеленої, на зелених смугах - по три білі стилізовані соснові гілочки.
Зміст |
[ред.] Замок
Найстарішим історичним пам'ятником Великих Бірок безперечно міг бути давній оборонний замок XVI-XVII ст. Від замку залишився насипний чотирикутний земляний вал та перебудований в ХІХ ст. на місці вхідних замкових воріт будинок управителя панського маєтку, що носив назву "брамка". На даний час територія школи та дитячого садка.
[ред.] Пам'ятники
- Памя'тний металевий хрест встановлений у 1848 році, в пам'ять про скасування панщини в Галичині.
- Хрест про заснування товариства тверезості споруджений на подвір'ї церкви св. Параскеви у 1878 році.
- На військовому кладовищі, де поховані понад тисячу воїнів, знаходяться пам'ятники:
- Пам'ятник воїнам Червоної Армії, які загинули на території Великоборківського району, встановлений у 1955 році.
- Пам'ятник воїнам односельчанам полеглим в Другій Світовій Війні, встановлений у 1967 році.
- В 1992 році жителі селища спорудили меморіал загиблим за волю України до якого належать дві насипні могили на вершинах яких встановлені хрести та пам'ятна кам'яна стела з епітафією: " Тут впали за волю сини України. Тут наша свобода воля і честь". Архітектор Павло Галоха.
- Ліва могила з березовим хрестом насипана в пам'ять про полеглих січових стрільців та воїнів УГА.
- Права на місці перезахоронення 34–х полонених вояків УПА, підпільників та заложників розстріляних гітлерівцями в селищі в січні 1944 року.
- В травні 1995 році в центрі селища урочисто відкрито пам'ятник Т.Г. Шевченку. Скульптор М.Невеселий, архітектор П.Галоха.
- В березні 1998 року на центральному корпусі Великобірківській ЗОШ І-ІІІст. урочисто встановлена пам’ятна меморіальна дошка на ім’я видатного вченого психолога, педагога, академіка Степана Балея. Скульптор Невістюк. [4]
___
3. Залізнична станція Борки Великі (збудована в 1871 р.) знаходиться в межах селища Великі Бірки.
5. Кількість жителів ( за даними останнього перепису). Дані переписів населення Великих Бірок наведені в таблиці.
Дата проведення перепису Всього населення Чолвіки Жінки Прим. 1784 - - - Австрійський переп. 1857 1424 - - -//- 1921 2256 - - Польський перепис 1931 2336 - - -//- 1959 2139 945 1194 Всесоюзний пер. 1970 2399 1055 1344 -//- січень 1979 2893 1316 1577 -//- січень 1989 3384 1573 1811 -//- 5 грудня 2001 3238 1490 1748 Всеукраїнській пер.
Історія церкви св. Параскеви у Великих Бірках сягає в глибоку давнину. За історичними джерелами одна із перших будівель церкви була зведена ще в середині ХVI ст. Ймовірно, це була споруда із дерева. Пізніше в ХVII-ХVIII ст. архітектур-ний стиль і будівельний матеріал постійно змінювалися. Це відбувалось насамперед, тому, що за часів татарських і ту-рецьких набігів церковна будівля не раз руйнувалась, і навіть вщент знищувалась. Але всупереч всім лихоліттям церква зно-ву і знову поставала з руїн. Відбудовували її завжди на одному і тому ж місці. У кінці ХІХ ст. громада села вирішила спорудити нову кам'яну будівлю церкви на тому ж місці, що й раніше. Побудована вона була за кошти і руками вірних парафіян, а також на пожертвування заможних людей. Всі будівельні ро-боти в основному завершили в 1901 році. Церква св. мч. Параске-ви у Великих Бірках була освячена в 1902 році. Церковний іконостас розписав в 20-х рр. ХХ ст. відомий галицький художник Антон Манастирський.
9. Промислові та значні об'єкти. Найбільшими промисловими підприємствами селища є Тернопільське ВАТ "Агропромтехніка", ТзОВ фабрика Веснянка, млини підприємців Клепача О.Є. та Клепача В.П.
До відомих уродженців Великих Бірок впродовж ХІХ-ХХ ст. належать громадські і політичні діячі, військові, лікарі, науковці, педагоги, священики.
Найвідоміші в Україні та за її межами – академік Степан-Максим Балей (1885-1952),
просвітянин Петро Бігус (1882-1966),
педагог та громадський діяч Федір Замора (1887-1937),
о. крилошанин Євген Мацелюх (1893-1972), генерал Степан Жидек (1900-1970),
о. д-р Євген Кравчук (1912-1992),
підпільниця ОУН, голова об’єднання Жінок Ліги Визволення України (Канада) - Марія Солонинка (1912-1982),
почесний голова Союзу Українок Америки - Катерина Пелешок (1898-1981),
польський військовий історик Антоній Карпіньський народився 1924,
ректор Української Військово-медичної Академії генерал-лейтенант Володимир Пасько народився 1946.
У Великих Бірках провели молоді роки (під час навчання в Тернопільській гімназії) :
Йосип Стадник (1877 - 1954) – видатний український актор, режисер та діяч театру ( проживав в 1890-1894 рр. на залізничній станції Борки Великі)
та о. д-р Володимир Гавліч (1913-1981) - священник, громадський діяч.
11. Цікаві факти (перші на теренах району "Просвіта", "Народний дім, велика повінь, пожежа і т.д.)
За ініціативою "народовців" та особисто Олександра Барвінського в 1899 році у Великих Бірках заснована одна з перших в Тернопільському повіті читальня “Просвіти”, яка проіснувала до 1939 р.
за ініціативою О. Барвінського 1899 у Великих Бірках була заснована читальня “Просвіти”.
Є церква св. великомучениці Параскеви-П’ятниці (1902; 1920-і роки іконостас розписав А.Манастирський)
Діють ВАТ “Агропромтехніка”, ТзОВ фабрика “Веснянка”, сільськогосподарське ТОВ “Обнова”, 2 млини, 2 хлібопекарні, деревообробні приватні підприємства.
У Великих Бірках народилися психолог, педагог, академік С.Балей, просвітянин П.Бігус, науковець К.Дейна, педагог і громадський діяч Ф.Замора, крилошанин о. Є.Мацелюх, генерал С.Жидек, польський військовий історик А. Карпінський, д-р, о.Є.Кравчук, ректор Української військово-медичної академії, генерал-лейтенант В.Пасько, підпільниця ОУН, почесний голова Союзу Українок Америки К.Пелешок, голова обєднання жінок ЛВУ в Канаді М.Солонинка, військовий діяч АК С. Чарнецький. Проживали громадський діяч, о. д-р. В. Гавліч, актор і режисер Й.Стадник. Перебували поет П.Воронько (1943), громадсько-політичний діяч Л.Кравчук (1994); проводив археологічні дослідження І.Герета (1987).
На околицях Великих Бірок виявлено могильник 8-6 ст. до н.е.
[ред.] Джерела
[ред.] Література
- Відповідальний редакток О.В.Мишанич Переклад з давньоруської Л.Є. Махновця «Літопис Руський за іпатієвським списком» – К.: Дніпро, 1989. – С.400,541.
- Jan Bauer. «Z przeszłości osiedli woewództwa Tarnopolskiego» Część 1.Tarnopol, 1935. - С. 19.
- «Rocznik kólka naukowego Tarnopolskego sa rok 1895, cz. III» W Tarnopolu. 1896.
- Петро Білинський. «Місто Тарнопіль і його околиці» - С.63-64.
- Віктор Янович «Східнослов’янські племена: автохтони чи прибульці?» Газета «День» №79 27.04.2002
- Jan Bauer «Z przeszłości osiedli woewództwa Tarnopolskiego» Część 1.Tarnopol. 1935. - С. 19.
- «Історія міст і сіл Теребовлянщини» Тернопіль «Збруч» 1997. - С.62,64.70
- Роман Мацелюх "Великі Бірки: З глибини віків до наших днів". Тернопіль "Лілея" 2005. - 220 с.