Ізобаричний процес
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ізобаричний процес - термодинамічний процес, який відбувається при сталому тиску.
Прикладом ізобаричного процесу може бути нагрівання газу в посудині з поршнем, здатним вільно пересуватися таким чином, щоб тиск газу в посудині врівноважувався зовнішнім тиском.
При ізобаричному процесі може змінюватися, як і тепература, так і об'єм тіла. Надане тілу тепло йде почасти на виконання роботи, зв'язаної з розширенням, почасти на збільшення внутрішньої енергії тіла.
Робота, виконана при ізобаричному процесі, може бути обрахована за формулою
- A = PΔV,
де ΔV - зміна об'єму.
Ізобаричне нагрівання речовини потребує більших затрат енергії, ніж нагрівання при сталому об'ємі, бо частина енергії йде на виконання роботи, зв'язаної з розширенням.
![]() |
Це незавершена стаття з фізики. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |