Аржанов Фелікс Григорович
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Фе́лікс Григо́рович Аржа́нов (30 листопада 1927, Кам’янець-Подільський — 1994) — почесний нафтовик. Лауреат Ленінської премії (1976). Лауреат премії імені академіка Губкіна.
Закінчив Куйбишевський індустріальний інститут (1956), Куйбишевський політехнічний інститут (1965).
Залишився круглим сиротою. 1943 працював слюсарем на заводі в Нижньому Тагілі. 1943—1950 служив у Військово-Морському Флоті. Спочатку потрапив у школу юнг, яка розміщувалася на Соловецьких островах. Там учився разом із майбутнім оперним співаком Борисом Штоколовим і майбутнім письменником Валентином Пікулем. Учасник Великої Вітчизняної війни, в одному з боїв зазнав поранення.
1956—1966 — бурильник, майстер, старший інженер, начальник цеху капітального ремонту свердловин нафтопромислу, головний технолог нафтостабілізаційного заводу, директор контори освоєння свердловин тресту в Куйбишевській області.
1966—1969 — головний інженер нафтогазодобувного управління «Юганськнафта».
1969—1977 — головний інженер, перший заступник начальника «Головтюменьнафтогазу».
1977—1980 — заступник міністра нафтової промисловості СРСР, начальник «Головтюменьнафтогазу».
1980—1984 — головний інженер науково-виробничого об’єднання «Союзтермнафта».
1984—1988 — генеральний директор компанії «В’єтрадпетро» у В’єтнамі.
1988—1994 — заступник генерального директора, генеральний директор об’єднання «Союзтермнафта».
При безпосередній участі Аржанова вперше в Західному Сибіру застосовано блочні кущові насосні станції для закачування води в пласт. Під його керівництвом проведено низку експериментів, які дозволили забезпечити дешевим паливом Сургутську ДРЕС, значно поліпшити якість підготовки нафти, впровадити ефективний газліфтний спосіб експлуатації назових свердловин.
Нагороджено орденами Трудового Червоного Прапора (1971), Жовтневої Революції (1975), медалями.
Обирався депутатом Тюменської обласної ради.
Іменем Аржанова названо нафтове родовище.