Алейкія
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Алейкі́я (грец. α — без і λευκος — білий) — захворювання кровотворних органів, яке перебігає з різким зменшенням кількості білокрівців у крові (з 6—8 тис. в 1 мм3 до 100—200 і менше).
Зміст |
[ред.] Генеза
А. розвивається при порушенні кровотворення внаслідок уражень кровотворних органів деякими шкідливими речовинами, що потрапляють до організму через травний тракт. Іноді А. супроводжує тяжкі захворювання (туберкульоз, злоякісні новотвори).
[ред.] Перебіг
При А. порушується також утворення й ін. клітин крові—червонокрівців, кров'яних пластинок (тромбоцитів) та зменшується їх кількість. При А. утворюються крововиливи у шкіру та внутрішні органи, некротичні виразки в зіві і на слизових оболонках травного тракту. Опірність організму до захвор. при А. знижується.
[ред.] Форми
Відомі різні форми А. Основні з них:
- геморагічна А. — захвор. нез'ясованого походження,
- аліментарно-токсична А., або септична ангіна, — захвор., спричинюване вживанням ураженого токсинами грибків зерна, яке перезимувало під снігом.
До А. також належить агранулоцитоз — захвор.,. що перебігає із зменшенням кількості переважно зернистих лейкоцитів (гранулоцитів); розвивається найчастіше після тривалого приймання деяких медикаментів (пірамідон, сульфаніламідні препарати та ін.).
[ред.] Лікування
Лікування А.: переливання крові, антибіотики.