Густина заряду

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Густина заряду - характеристика неперервного розподілу заряду в просторі, яка визначається, як заряд на одиницю об'єму.

\rho = \lim_{\Delta V \rightarrow 0} \frac{\Delta q} {\Delta V},

де Δq - це заряд у певному об'ємі ΔV.

[ред.] Позначення та одиниці вимірювання

Здебільшого густина зараду позначається грецькою літерою &pho;

В системі СІ густина заряду вимірюється в кулонах на метр кубічний - К/m3.

[ред.] Поверхневі заряди й лінійні заряди

У випадку, коли заряд розподілений на поверхні, наприклад на поверхні провідника, вводять густину поверхневого заряду. Густина поверхневого заряду здебільшого позначається грецькою літерою σ, й означається, як заряд на одиницю площі

\sigma = \lim_{\Delta S \rightarrow 0} \frac{\Delta q} {\Delta S},

де Δq - це заряд на певній площі ΔS.

У випадку одномірного розподілу заряду вздовж дротини, аналогічним чином вводиться лінійна густина заряду α.

\alpha = \lim_{\Delta l \rightarrow 0} \frac{\Delta q} {\Delta l},

[ред.] Зв'язок із густиною струму

Швидкість зміни густини заряду з часом зв'язана із густиною електричного струму рівнянням неперервності

\frac{\partial \rho}{\partial t} + \text{div} \mathbf{j}  = 0.
Іншими мовами