Артемівське родовище кам'яної солі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Арте́мівське родо́вище кам'яно́ї со́лі — родовище в Слов'янському і Артемівському районах Дон. обл..

Розробляється з 1876.

Відоме соляними потоками і джерелами з дуже давнього часу.

Першу шахту 1870 заклали О. П. Карпінський і Н. Д. Ворисяк, вказавши на наявність тут великих покладів кам. солі.

До 1876 сіль добувалася випарюванням з соляних розсолів. До введення в експлуатацію цього родовища Росія ввозила сіль (до 200 тис. т щорічно) з-за кордону. Тепер солерудники Артемівська дають щорічно понад 1,5 млн. т солі, що становить більше 1/3 союзного видобутку. Найбільші артемівські солерудники розташовані на правому березі р. Мокрої Плотви (права притока р. Бахмутка|Бахмутки]]) і пов'язані з нижньопермськими відкладами. На руднику № 3 розкрито 21 пласт солі при загальній їхній потужності 142,9 м (окремі пласти — від 0,25 м до 38,5 м).

Вздовж рр. Бахмутки і Мокрої Плотви є понад 10 шахт, які розробляють гол. чин. три потужні пласти солі:

  • Надбрянцевський (серед. потужність 17 м),
  • Брянцевський (середня потужність 38,5 м),
  • Підбрянцевський (29 м).

Сіль Артемівського родовища характеризується високою чистотою.

Вміст NaCl 98 %.

Геологічні запаси солі дуже великі.

Всі процеси праці в шахті повністю механізовані.

[ред.] Література