Голосіївський район
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Голосіївський район | |
---|---|
![]() |
|
Площа: | 156,35 км² |
Населення: | 205,3 тис. чол. |
Офіційний сайт | |
![]() |
Голосіївський район - найбільший за площею міста Києва (15,62 тис. гектарів) утворено у жовтні 2001 року в результаті адміністративно-територіальної реформи на базі Московського району (створений у 1921 р.).
Розташований у південно-східній частині міста Києва, граничить із Шевченківським, Соломенським, Печерським і Дарницьким (по акваторії Дніпра) районами міста, Киево-Святошинським, Обухівським і Бориспільським районами Київської області. Територія району починається майже від Хрещатика й тягнеться до південних і східних границь Києва.
Місцевість Голосіївка, що розташована між Добрим Шляхом, Деміївкою, Теремками, Феофанією і Мишоловкою, охоплюючи Голосіївський ліс і частину забудови вздовж Голосіївського проспекту і вул.Васильківської згадується в 1541 році як володіння Києво-Печерської лаври, в 1617 році як хутір Голосіївський. В 1-й половині 17 сторіччя, київський митрополит Петро Могила заснував тут монастир (так звана пустощ); у 18 сторіччі був закладений лісопрак ("засіяний на голому місці" — звідси, очевидно, і походить назва). Голосіїв став дачною місцевістю церковної знаті.
Забудова території Голосіївського району почалася в 30-х роках минулого століття. Маленькі хати, розташовані вздовж Васильківського шляху (нині вулиця Червоноармійська) і біля річки Либідь, утворили частину міста, яку називали «Нова будова». На території, що прилягає до кондитерської фабрики ім. Карла Маркса, в той час було розташоване село Деміївка, яке лише на початку ХХ ст. злилося з містом.
У другій половині ХІХ ст. і особливо в останнє 10-річчя почалося інтенсивне заселення цього району. Цьому сприяло розширення зв'язків з півднем через Великий Васильківський шлях, який проходив Деміївкою, а також близьке розташування залізниці Київ — Курськ — Москва та будівництво заводів і фабрик.
Під час громадянської війни та іноземної інтервенції значна частина насаджень, а особливо дубу, вирублена та вивезена австро-німецькими і білопольськими загарбниками.
В 1930-х роках в Голосієві були розміщені сільськогосподарський і лісотехнічний інститути та сільськогосподарська академія.
Через Голосіїв проходила одна із ліній героїчної Київської оборони 1941 року.
До створеного у 1921 році, під час першого введення адміністративних районів, на базі Деміївки - однієї з робітничих околиць Києва - Деміївського району згодом було приєднано селища Голосіїв, Академічне, Мишоловка, Китаїв, Феофанія та інші. За останні десятиріччя на південній околиці виросли сучасні масиви Теремки-І і Теремки-ІІ. Головна магістраль району у його центральній частині - вулиця Червоноармійська. Важливими вулицями, які з'єднують різні мікрорайони, є проспект Сорокаріччя Жовтня, вулиці Васильківська, Горького, проспект Науки.
Більша частина території району — зелена зона від Голосієва до Конча-Заспи. Зеленими легенями нашого міста є один з найдавніших і найбільших у Європі Голосіївський ліс, унікальний за флорою і фауною. Ця дивовижна пам'ятка природи об'єднує Феофанію, парк культури і відпочинку ім. Рильського та власне ліс площею майже 150 га. Зелений профіль Голосіївського лісу визначається більш як 250 видами дерев і кущів. Насамперед його зелене вбрання урізноманітнюють горіхові породи, що мають цінні санітарно-гігієнічні властивості, а на дільниці між Голосієвом і Феофанією збереглося кілька унікальних дубів віком 400 та 200 років.
В районі існують проспект, вулиця, площа і провулок Голосіївські.
На території Голосіївського лісу розташований парк культури і відпочинку ім.М.Рильського, Національний Експоцентр (колишня виставка досягнень народного господарства), Головна астрономічна обсерваторія АН України. На південній околиці - Музей народної архітектури та побуту в с.Пирогове. На східній - літературно-меморіальний музей Максима Рильського.
![]() |
|||
---|---|---|---|
Голосіївський • Дарницький • Деснянський • Дніпровський • Оболонський • Печерський • Подільський • Святошинський • Солом'янський • Шевченківський |