Газорідинна хроматографія
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Газорідинна хроматографія (рос. газожидкостная хроматография, англ. gas-liquid chromatography, нім. Gasflüssigkeits-Chromatographie f) – метод розділення й аналізу сумішей газо- або пароподібних речовин, оснований на їх різній розчинності в тонкому шарі рідини, нанесеної на твердий носій.
Метод Г.х. запропонований англ. вченими А. Джеймсом і А. Мартіном у 1952.
Відносна похибка визначень коливається від 2 до 5%.
Г.х. широко застосовують для аналізу газів, рідин і твердих речовин.
[ред.] Література
- Мала гірнича енциклопедія: В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Донбас, 2004. ISBN 966-7804-14-3