Campylobacter
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Campylobacter | ||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
![]() мікрофотографія C. fetus за допомогою СЕМ
|
||||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||||
|
||||||||||||
|
||||||||||||
|
Campylobacter — рід грам-негативних бактерій. Рухомі, з або одним або двома полярними джгутиками, ці організми мають частково скривлену паличковидну форму і позитивні на оксидазу. Як мінімум кліька видів Campylobacter — патогени людини, найзагальніші — C. jejuni і C. coli [1]. C. зародок — часта причина мимовільних абортів рогатої худоби і овець, також як і опортуністичні патогени людини.
Геноми кількох видів Campylobacter були секвентировані, надаючи можливість вивчати їх механізми патогенності [2].
Зміст |
[ред.] Патогенез
Інфекція з видів Campylobacter — одна з найзагальніших причон бактерійного гастроентериту людини [3]. У США, 15 з кожних 100 тис. чоловік щороку діагностуються з інфекціями кампілобактеріозу, при цьому багато випадків залишаються незареєстрованими, тому до 0,5 % всього населення, можливо, щорічно несвідомо заражається бактеріями Campylobacter. Діарея, судоми, черевний біль, і лихоманка розвиваються в межах 2-5 днів після проникнення хвороботворної інфекції Campylobacter, і в більшості людей хвороби розвивається протягом 7-10 днів. Інфекція може іноді бути смертельною, і деякі (менш ніж 1 в 1000 випадках) індивідууми розвивають синдром Джілліан-Барре, при якому пошкоджуються нерви, що ведуть від спинного і головного мозку до решти частин тіла, іноді назавжди.
Кампілобактеріоз зазвичай викликається C. jejuni, спіралевидною бактерією зазвичай знайденою в рогатій худобі, свинях і птахах, де вона не хвороботворна. Але хвороба може викликатися C. coli (також знайдена в рогатій худобі, свинях і птахах) C. upsaliensis (знайдена в котах і собаках) і C. lari (знайдена в морських птахах). Хвороботворні бактерії частіше за все добираються до людей через заражені харчові продукти, часто недосмажені або невірно приготовлені, забруднену питну воду або контакт з зараженою домашнею птицею та тваринами [4].
Представники Campylobacter містять два тандемно розташовані гени флажедіну для руху flaA і flaB. Ці гени піддаються інтергенетичним рекомбінаціям, сприяючи розвитку вірулентності.
[ред.] Лікування
Інфекції людини, викликані Campylobacter, зазвичай лікуються симтоматично, підтримкою гідрації організму і заміною втрачених солей. Еритроміцин може використовуватися для лікування дітей, а тетрацикліні для дорослих. Треметопрім-сульфатоксазол і ампіцилін неефективні проти Campylobacter.
Заражені птахи лікуються енрофлоксацином і сарафлоксацином, часто масово для всіх птахів у стаї для знизення очагів інфекції. FDA розглядає заборону цієї практики, тому що вона часто не знищує всіх бактерій Campylobacter, але приводить для виникнення бактерій, стійких до антибіотиків клісу флюорохінолу.
[ред.] Посилання
- ↑ Ryan KJ; Ray CG (editors) (2004). Sherris Medical Microbiology. ISBN 0-8385-8529-9.
- ↑ Fouts DE et al. (2005). "Major structural differences and novel potential virulence mechanisms from the genomes of multiple Campylobacter species". PLoS Biol 3 (1): e15.
- ↑ Moore JE, et al. (2005). "Campylobacter". Vet Res 36 (3): 351-82. PMID 15845230.
- ↑ Saenz Y, Zarazaga M, Lantero M, Gastanares MJ, Baquero F, Torres C (2000). "Antibiotic resistance in Campylobacter strains isolated from animals, foods, and humans in Spain in 1997-1998". Antimicrob Agents Chemother 44 (2): 267-71. PMID 10639348 fulltext.