Анучин Дмитро Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Дмитро Миколайович Анучин (8 вересня 1843— 4 червня 1923) — російський рад. вчений — географ, антрополог, етнограф і археолог.

З 1896 — академік. Протягом майже 40 років А. керував кафедрою географії Московського університету. Створив при Московському університеті антропологічно-етнографічний музей. З 1890 президент Товариства любителів природознавства, антропології і етнографії.

[ред.] Праці

Для праць Анучина характерні матеріалістичне розуміння природи та глибокий історизм. Анучин підкреслював тісний зв'язок географії з господарським розвитком країни, але переоцінював роль географіч. середовища в розвитку суспільства. Важливою працею є «Рельєф поверхні Європейської Росії в послідовному розвитку уявлення про нього» (1895), в якій значна увага приділяється рельєфу України. Після Жовтн. первороту Анучин брав активну участь в організації науково-краєзнавчих установ. В. І. Ленін відзначав А. як видатного географа, вважаючи, що він може взяти участь у складанні першого радянського Великого атласа світу. А. вніс великий вклад в антропологію, яку розвивав з позицій дарвінізму. Займався проблемою походження людини та людських рас. У статті «До антропології українців» Анучин розкритикував і засудив націоналістичні погляди Ф. К. Вовка, який безпідставно намагався доводити наявність різких антропологічних відмін між росіянами та українцями. Багато працював А. в галузі археології.

[ред.] Література