Алфьоров Ігор Олександрович
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
І́гор Олекса́ндрович Алфьо́ров (25 січня 1930, с. Костянтинівка, нині Мар'їнського району Донецької області — 13 лютого 1978, Київ) — український архітектор.
Зміст |
[ред.] Біографічні лані
1955 закінчив Харківський інженерно-будівельний інститут.
1965—1975 — головний архітектор Харкова.
1975—1978 — перший заступник голови Держбуду УРСР.
[ред.] Творчість
Брав участь у розробці генеральних планів таких міст:
- Котовськ (1957),
- Новий Донбас (1958),
- Гуляйполе, Білопілля, Ворожба (всі — 1960),
- Жовті Води (1963),
- Харків (1967).
1961—1962 — керівник розробки генеральних планів Ханоя (В'єтнам).
Співавтор
- монумента на честь проголошення Радянської влади в Україні (1975) — у Харкові,
- меморівльного комплексу Слави (1977) — у Харкові.
[ред.] Премії
- 1977 — Державна премія УРСР імені Тараса Шевченка як співавтору (встановлено в Харкові).
[ред.] Література
- Мистецтво України: Біографічний довідник. — К., 1997. — С. 15.
- Лабінський М. Г. Алфьоров Ігор Олександрович // Енциклопедія Сучасної України. — Т. 1. — К., 2001. — С. 400—401.
- Шевченківські лауреати. 1962—2001: Енциклопедичний довідник. — К., 2001. — С. 17—18.