Кодак

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

План Д.Яворницького фортеці в Кодаку, 1888.
План Д.Яворницького фортеці в Кодаку, 1888.
Плани Кодацької фортеці Ф.Гетканта (верхній) та Ґ.Боплана (нижній), XVII ст.
Плани Кодацької фортеці Ф.Гетканта (верхній) та Ґ.Боплана (нижній), XVII ст.

Кодак (сучасне Кайдаки; пол. Kudak, Кудак), фортеця на правому березі Дніпра напроти Кодацького порогу (див. Дніпрові пороги), 10 км нижче теперішнього Дніпропетровська, на території села Старі Кайдаки.

Збудована польським урядом у липні 1635 з метою ізолювати Запоріжжя і Дон від України, перекрити вихід до Чорного моря і перешкодити втечі селян на Запорозьку Січ. «Ключем до Запоріжжя» називали фортецю сучасники. Кодак будувався під керівництвом французького інженера де Боплана. На побудову сейм асигнував 100 тисяч польських злотих. Залога фортеці складалася з двохсот німецьких найманців-драгунів на чолі з французьким офіцером Ж. Маріоном.

У серпні 1635 запорожці під проводом гетьмана І. Сулими зруйнували Кодацьку фортецю. Відбудована була німецьким інженером Ф. Геткантом 1639, її розміри збільшилися майже втричі, були побудовані католицький костьол і монастир, православна церква, а польська залога збільшена до 600 найманців. Вогневу міць посилили артилерією, а також встановили у 3-х км величезну сторожову вежу. Губернатором Кодака став шляхтич Ян Жолтовський, а комендантом — А. Конецпольський, племінник коронного гетьмана С. Конецпольського. 1 жовтня 1648 Кодак був взятий за наказом Б. Хмельницького (який за переказом влучно висловився на адресу цієї фортеці: «Manu facta manu distruo» («руками створене руками і руйнується»)) козацьким загоном під командуванням полковника М. Нестеренка (за іншою версією — полковника Ніжинського полку П. Шумейка) і перетворений на опорний пункт українського війська.

За гетьмана І. Мазепи Кодак був сторожовим постом супроти Січі. У 1711 за умовами Прутського мирного договору разом з іншими фортецями на півдні України був зруйнований. У 1734-75 Кодак — козацька слобода, центр Кодацької паланки (див. Паланка). У кін. XVIII ст. Кодак перейменовано на с. Старі Кодаки (тепер у межах м. Дніпропетровська) і тут оселилося багато запорожців, після зруйнування Нової Січі. Руїни Кодака збереглися до наших днів.

1910 року за ініціативою Д. Яворницького на місті фортеці встановлено пам'ятний знак.

Зараз громадскістю міста Дніпропетровськ обговорюється перенайменування міста в Кодак. Наводяться дані про стародавність назви Кодак, або Кайдаки. Назва не була вигадана польськими загарбниками, але була взята ними вже існуюча назва степовиків, яка може сягати праукраїнського, кіммерійського, скитського, половецького і княжого минулого України. Противники кажуть про неприпустимісь «польської», невраховуючи те що назва існувала до Речі Посполитої і наполягають на назві Січеслав.

[ред.] Дивись також

Іншими мовами