Біляшівський Микола Федорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Біляшівський Микола Федорович (1867-1926) - український археолог, етнограф, мистецтвознавець, громадський діяч.

Один із засновників та дійсний член Української Академії Наук1919 р.); член НТШ, Всеукраїнського археологічного комітету.

Походив із сім'ї священика.

По закінченні Новоросійського університету в Одесі (1891) присвятив своє життя дослідженню археологічних пам'яток на теренах України від кам'яного віку до раннього середньовіччя.

Був учасником багатьох археологічних з'їздів, членом редакції журналу "Киевская Старина".

1902-1923 - організатор і директор Київського міського художньо-промислового і наукового музею (тепер Національний історичний музей України).

У роки Першої світової війни - уповноважений Російської академії наук для охорони пам'яток культури у Галичині та Буковині, з 1917 р. голова Центрального комітету охоророни пам'яток старовини й мистецтва в Україні.

Був редактором журналу "Археологическая летопись Южной России".

В 1906 р. обраний членом російської Державної Думи, де належав до української фракції.

Проводив археологічні дослідження пам'яток Волині та Київщини, автор численних праць з музейництва, археології, нумізматики, багато зробив для розвитку музейної справи в Україні.

Похований у Каневі.

[ред.] Наукові праці

1889 - Монетные клады Киевской губернии

1890 - Следы первобытного человека на берегах р. Днепра вблизи Києва

1890, 1891 - Княжа гора


Персоналії Це незавершена стаття про персоналії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.