Золоте правило Фермі
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Золоте правило Фермі - це математична формула, за якою обраховується ймовірність переходу квантовомеханічної системи із початкового стану <i| в кінцевий стан <f| під дією періодичного збурення + к.с. із частотою ω.
,
де Ef - енергія кінцевого стану, Ei - енергія початкового стану, δ - дельта-функція Дірака, - приведена стала Планка.
Золоте правило Фермі ствердує, що при квантовомеханічних переходах виконується [[закон збереження енергії]], тож енергія кінцевого стану повинна дорівнювати сумі енергій початкового стану й поглинутого кванта або ж різниці енергій початкового стану й енергії випроміненого кванта.
Матричний елемент визначає додаткові правила відбору для кожної конкретної системи.
Важливим наслідком із золотого правила Фермі є те, що ймовірності поглинання й випромінювання кванта одинакові. Якщо система може перейти із стану <i| у стан <f|, то під дією того ж збурення вона може перейти зі стану <f| у стан <i|. Проте детальніший розгляд із врахуванням квантування поля збурення приводить до висновку, що поряд із вимушеним випромінюванням можливе також і спонтанне випромінювання, не враховане в наведеній вище формулі.
[ред.] Див. також
Перетин розсіяння