Арбітраж
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Арбітраж – це:
- спосіб вирішення спірних питань (не судового характеру), при якому сторони звертаються до арбітрів (третейських суддів), які обираються самими сторонами або призначаються за їх згодою, або в порядку, установленому законом.
- державний орган, що займається таким вирішенням.
- У Вікіпедії - див. Вікіпедія:Арбітраж
Арбітраж в СРСР — спец. орган для розв'язання майнових, а також і переддого-вірних спорів, що виникають між соціалістич. організаціями при укладенні договорів. Завданням А. є зміцнення госпрозрахунку і планової дисципліни. В СРСР є А. державний і відомчий. А. державний утворюється на підставі Положення, затвердженого ЦВК і РНК СРСР 3 трав. 1931. В УРСР А. державний створено за постановою ЦВК і РНК УРСР від 5 черв. 1931. Органи держ. А. є при Раді Міністрів СРСР, при Радах Міністрів союзних і авт. республік, при викон. комітетах обл. (крайових) Рад та при викон. комітетах міських Рад Москви і Ленінграда. Органам держ. А. підвідомчі всі майнові (від 1000 крб.) і переддоговірні спори між державними, кооперативними (крім колгоспів) та ін. громадськими організаціями, підприємствами й установами, якщо вони підпорядковані різним міністерствам, раднаргоспам або різним кооперативним системам. Підсудність як майнових, так і переддоговірних спорів тому чи іншому органові держ. А. залежить від суми позову або суми договору. Одним з основних принципів діяльності А. є розв'язання спорів з участю відповідальних представників сторін під керівництвом призначеного арбітра. При відсутності погодження або при неявці однієї чи обох сторін спір вирішує арбітр. В СРСР існує також відомчий А. Йому підвідомчі майнові і переддоговірні спори між організаціями одного міністерства, відомства, рад-наргоспу, кооперативної системи. Інструктування відомчого А. покладено на держ. А. За досвідом СРСР організовано А. в країнах народ. демократії, напр. в Албанії (1947), Польщі і Румунії (1949), Болгарії (1950) та ін.