Гірська порода
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Гірські́ поро́ди (рос. горные породы, англ. rocks, нім. Gesteіпе) — природні аґреґати однорідних або різних мінералів, утворених за певних геологічних умов у земній корі або на її поверхні.
Як правило, гірськими породами вважаються тільки тверді тіла, хоча в широкому розумінні до гірських порід входять також рідкі речовини (вода, нафта тощо) та природні гази.
Зміст |
[ред.] Класифікація
[ред.] За походженням
За походженням розрізняють:
- магматичні, або вивержені гірські породи,
- метаморфічні гірські породи,
- осадові гірські породи.
Магматичні гірські породи за вмістом кремнезему (SiO2) умовно ділять на кислі (понад 65 %), середні (65-52 %), основні (52-40 %) та ультраосновні (менше 40 %). Магматичні й метаморфічні гірські породи становлять близько 90 % обсягу земної кори; осадові — 75 % площі земної поверхні.
Магматичні гірські породи поділяються на дві підгрупи: глибинні (інтрузивні), що застигли в глибині під високим тиском (див. граніти), і виливні (ефузивні, вулканічні), наприклад лави.
Осадові гірські породи виникли внаслідок відкладення (механічного, хімічного, органічного) з води та повітря продуктів руйнування магматичних і метаморфізованих порід, решток живих організмів тощо. Осадові гірські породи утворюються головним чином внаслідок:
- перенесення і відкладання продуктів руйнування вивержених та інших порід,
- відкладів рослинних та тваринних організмів,
- хімічних відкладів.
Метаморфічні гірські породи виникли внаслідок перетворення магматичних або осадових порід під дією високого тиску, температури та гарячих газоводних розчинів. Приклад — мармур).
[ред.] За іншими показниками
В залежності від характеру зв'язків окремих зерен розрізняють такі типи гірських порід:
- пухкі (роздільно-зернисті) — механічні суміші різних мінералів або зерен одного мінералу, не пов'язаних між собою, напр., пісок, гравій, галька;
- зв'язні (глинисті) — гірські породи з водно-колоїдними зв'язками часток між собою, напр., глини, суглинки, боксити; їх особливість — висока пластичність при насиченні водою;
- тверді (скельні та напівскельні) — з жорсткими та пружними зв'язками, що мають фізико-хімічну природу, напр., пісковики, ґраніти, діабази, ґнейси.
Як об'єкт гірничих розробок гірські породи поділяють на скельні, напівскельні, щільні, м'які, сипучі, зруйновані.
За структурою гірські породи поділяють на кристалічні, приховано-кристалічні, склуваті, порфірові, уламкові.
За текстурою — масивні, пористі, шаруваті.
[ред.] Властивості
[ред.] Фізичні властивості
Як фізичні тіла гірські породи характеризуються щільнісними, пружними, міцнісними, тепловими, електричними, магнітними, радіаційними і інш. властивостями, які в першу чергу залежать від їх мінерального складу і макробудови (структурно-текстурних ознак).
- Густина гірських порід 1000 (туфи) — 4700 кг/м3
- модуль поздовжньої пружності 5х109 −1,5·1011 Па;
- коефіцієнт Пуассона 0,15-0,38;
- межа міцності при стисненні до 5·108 Па;
- межа міцності при розтягу до 2,0·107 Па;
- коефіцієнт теплопровідності 0,2 −10 Вт/(м·К);
- питома теплоємність 0,5-1,5 кДж/кг·К;
- коефіцієнт лінійного теплового розширення 2·10-6-4·10-4К-1;
- питомий електричний опір 10-2-1012 Ом·м;
- відносна діелектрична проникність 2-30;
- магнітна сприйнятливість 10-7-3,0.
[ред.] Гірничотехнічні властивості
Характеристики та гірничо-технологічні властивості гірських порід — міцність, абразивність, твердість, буримість, висаджуваність, збагачуваність.
Відмінною особливістю гірських порід є їх багатоаґреґатність, обумовлена тим, що пори та тріщини гірських порід в природних умовах заповнені газами, рідинами або сторонніми породами.
Особливу групу складають органогенні гірські породи — вугілля. Викопне вугілля — це тверді каустобіоліти, які є продуктами метаморфізму залишків рослин. За походженням та складом рослинних залишків розрізняють гумусове, сапропелітове та ліптобіолітове вугілля. Вугілля являє собою аморфну масу, що є механічною сумішшю або твердим розчином різних органічних компонентів з включеннями неорганічних домішок.
Вивчає гірські породи петрографія. Гірськими породами складені верхні оболонки планет земної групи (Меркурій, Венера, Марс), а також Місяць, астероїди, супутники планет-гігантів.
[ред.] Див. також
- Венеріанські породи
- Марсіанські породи
- Реґоліт
- Місячні породи
- Вулканічні гірські породи
- Горілі гірські породи
[ред.] Джерела
- Мала гірнича енциклопедія: В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Донбас, 2004. ISBN 966-7804-14-3
- Словник-довідник з фізичної географії
- Положення про проектування гірничодобувних підприємств України та визначення запасів корисних копалин за ступенем підготовленості до видобування.
Категорії: МГЕ | Геологія | Гірські породи | Петрологія