Глибинні дослідження пластів і свердловин

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Глибинні дослідження пластів і свердловин (рос. глубинные исследования пластов и скважин; англ. deep testing of wells, deep exploration of wells; нім. Tiefbohrlochkarotage f) – комплекс методів для визначення основних параметрів нафтогазоводоносних пластів і свердловин за допомогою глибинних приладів; передача інформації здійснюється по глибинному каналу зв’язку.

Мета глибинних досліджень – отримання даних для складання проектів, контролю за розробкою ро-довищ.

Розрізняють:

  • геофізичні,
  • гідродинамічні,
  • газогідродинамічні методи,
  • дебітометрію,
  • шумометрію та інші.

[ред.] Див. також

[ред.] Література