Ізокліни
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ізокліни (рос. изоклины, англ. isoclinic lines, isoclinal lines, isolinals; нім. Isoklinen f pl, Linien f pl gleicher Mißweisungen) –
1) Лінії, що з’єднують точки з однаковим магнітним нахилом, тобто кутом між магнітною стрілкою і горизонтальною поверхнею.
2) Темні лінії, які можна спостерігати в поляризованому світлі на моделях з оптично активних матеріалів – геометричне місце точок, головна нормальна напруга яких моє однаковий напрям.
[ред.] Література
- Мала гірнича енциклопедія: В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Донбас, 2004. ISBN 966-7804-14-3