Гамбергіт
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Гамбергіт | |
---|---|
[[Зображення:|250px]] | |
Загальні відомості | |
Ідентифікація | |
Колір | Безбарвний, сірий або жовтуватий |
Сингонія | ромбічна сингонія |
Спайність | довершена і добра |
Твердість за шкалою Мооса | 6,5—7,5 |
Питома вага | 2,86 г/см³ |
Оптичні властивості кристалів | |
Інші властивості | |
Особливі характеристики | Рідкісний |
Гамбергіт (рос. гамбергит, англ. hambergite, нім. Hambergit m) — мінерал, гідроксилборат берилію.
Склад: 8[Be2(BO3) (OH)], ОН може заміщатися F. Містить (%): ВеО — 53,31; В2О3 — 37,09; інше — вода.
Сингонія ромбічна.
Утворює ізометричні, іноді призматичні кристали зі штрихуванням на гранях.
Спайність довершена і добра.
Твердість 6,5—7,5.
Густина 2,86.
Блиск скляний.
Безбарвний, сірий або жовтуватий.
Зустрічається у лужних пегматитах і розсипах. Рідкісний.
Розрізняють:
- гамберґіт флуористий (відміна гамберґіту, яка містить ізоморфну домішку флуору).
[ред.] Література
- Мала гірнича енциклопедія: В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Донбас, 2004. ISBN 966-7804-14-3