Лемик Микола
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Мико́ла Ле́мик(*4 квітня 1914, Соловій — † жовтень 1941) — український політичний діяч, член ОУН з 1932 року, з 1941 — крайовий провідник ОУН на східноукраїнських землях.
[ред.] Біографія
Народився у с. Соловій Перемишлянського повіту в Галичині. Після закінчення української гімназії навчався математично-природному факультеті Львівського університету. 21 жовтня 1933 Лемик за наказом проводу українських націоналістів вбив начальника канцелярії, а за сумісництвом емісара більшовицьких спецслужб, консульства СРСР у Львові О. Майлова на знак протесту проти штучно організованого радянською владою голодомору 1932—1933 рр. в Україні. Негайний суд у Львові, який відбувся в жовтні-листопаді 1933 засудив Лемика до смертної кари. Через деякий час смертну кару було замінено на довічне ув'язнення. На початку ІІ-ї світової війни 1939—1945 звільнений з тюрми, став одним з організаторів Похідних ОУН та їх діяльності в Україні. Восени 1941 року очолив східну похідну групу ОУН. У жовтні 1941 заарештований гестапо і розстріляний у Миргороді (Полтавська область).