Маршалок

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Марша́лок — одна з найвищих державних посад у шляхетській Польщі та Великому князівстві Литовському від 14 століття.

Великий маршалок коронний (у Литві — земський) і його заступник (маршалок придвірний) керували офіційними церемоніями при королівському чи великокнязівському дворі, виконували певні судові функції тощо. Символом влади маршалка була палиця.

Пізніше маршалком називали голову сейму (наприклад, Галицького крайового сейму), сеймику, трибуналу тощо.

В Україні наприкінці 18 століття — у 19 столітті маршалком (або маршалом) інколи називали місцевого (губернського чи повітового) предводителя дворянства.

[ред.] Джерела

Іншими мовами