Антимоніт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Антимоніт
Загальні відомості
Ідентифікація
Колір свинцевосірий
Сингонія ромбічна
Твердість за шкалою Мооса 2—2,5
Блиск металічний
Питома вага 4,5—4,6 г/см³
Оптичні властивості кристалів
Інші властивості

Антимоні́т, стибніт (рос. антимонит, англ. antimonite, нім. Antimonit, Antimonglanz) — мінерал, трисульфід стибію ланцюжкової будови. Склад: Sb2S3. Sb — 71,5 %. Домішки — As, Hg, Ag, Au, Pb, Bi, Fe, Cu. Сингонія ромбічна. Кристали стовпчасті, голчасті. Густина 4,51-4,66. Твердість 2. Колір і риса свинцево-сірі. Блиск металічний. Важливий мінерал гідротермальних антимоніт-кварцових жил на стибій-ртутних родовищах. Знаходиться разом з кіновар’ю, реальгаром, аурипігментом, шеєлітом, кварцом, флюоритом, баритом та ін. В Україні є на Донбасі та на Закарпатті. Руда стибію.



(лат. antimonium— сурма), сурм'яний блиск, стибніт — головний мінерал сурм'яних руд, хім. скл. Sb2S3 (Sb — 71,4%; S — 28,6%). Кристалізується в ромбічній системі. Утворює призматичні, стовпчасті та голчасті кристали, а також суцільні зернисті маси. Колір свинцевосірий; твердість 2—2,5; пит. в.—4,5—4,6. Утворюється при гідротермальних процесах разом з кіновар'ю, кварцом, кальцитом, флюоритом. В СРСР родовища А. є в Серед. Азії, Казахстані, Сх. Сибіру, на Кавказі. Найбільші родовища А. за кордоном—у КНР та Японії.


[ред.] Література


Іншими мовами