Газовиділення у копальнях
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Газовиділення в гірничі виробки, (рос. газовыделение в горные выработки, англ. gas emission, gas evolution, gas liberation; нім. Gasentwicklung f, Gasausscheidung f) — виділення метану або іншого природного газу з товщі корисної копалини і вмісних порід у гірничі виробки.
На кар'єрах осн. джерела Г.: вмісні породи і корисні копалини, гірниче обладнання і вибухові роботи. При роботі гірничого обладнання з двигунами внутр. згоряння в атм. кар'єру надходять вихлопні гази, які містять більше 200 найменувань органічних та неорганічних сполук.
У вугільних шахтах джерела Г.: пласти вугілля і пропластки, бокові породи. Гази (в осн. метан і вуглекислий газ) виділяються через вільну поверхню пласта і з відбитого вугілля. Розрізняють звичайне (безперервне, повільне виділення газу по всій оголеній поверхні), суфлярне (місцеве виділення газу з тріщин або свердловин, газовий фонтан) і раптове (місцеве, інтенсивне виділення великих кількостей газу, що супроводжується руйнуванням вугільного пласта або порід).
У рудних, соляних, сірчаних і нафтових шахтах відбувається виділення газів, що містять вибухонебезпечні вуглеводневі компоненти (метан і його гомологи, водень, пари бензину), а також шкідливих і отруйних газів (вуглекислого, сірководню, оксиду вуглецю, оксидів азоту, акролеїну). Джерела виділення вуглеводневих газів (до 2000-3000 м3/добу) — осадові породи, гірн. обладнання з двигунами внутр. згоряння, вибухові роботи. Для сірчано-рудних шахт специфічне виділення сірководню (з пустот, пор у породах і підземних вод) і сірчистого газу (г.ч. при вибухових роботах і вибухах сірчаного пилу), іноді також метану, етану і вуглекислого газу. Для нафтових шахт — метану, етану, бутану, пропану і інш.
[ред.] Література
- Мала гірнича енциклопедія: В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Донбас, 2004. ISBN 966-7804-14-3