КВК

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

КВК (Клуб Веселих і Кмітливих) — популярна гумористична телегра, в якій команди вищих навчальних закладів змагаються в гумористичних відповідях на запитання, імпровізаціях на задані теми, розігруванні заздалегідь заготовлених сцен і т. д.

Зміст

[ред.] Історія

[ред.] Прообраз

Прообразом КВК була передача «Вечір веселих запитань», створена журналістом Сергієм Муратовим за зразком чеської передачі «Ворожи, ворожи, ворожка». У передачі «Вечір веселих запитань», що виходила в 1957, телеглядачі відповідали на питання ведучих, причому особливо вітався гумор. Ідея була зовсім новою для того часу. Вперше в радянській телепередачі брали участь не тільки ведучі, але й глядачі. До того ж «Вечір» йшов у прямій трансляції.

«Вечір веселих запитань» користувався великою популярністю, але вийшов в ефір всього тричі. На третій передачі був обіцяний приз всім тим, хто приїде в студію в шубі, шапці і валянках (це було влітку) і з газетою за 31 грудня минулого року. Ведучий передачі, композитор Микита Богословський, забув згадати про газету. Зрозуміло, зимовий одяг був практично у всіх телеглядачів. Приїхали і ввірвалися в студію юрби людей у шубах і валянках, змели міліціонерів, почався повний хаос. Трансляцію припинили, але передачу нічим не замінили. До кінця вечора телевізори показували заставку «Перерва з технічних причин». Передачу закрили.

[ред.] Перший період

Через чотири роки, 8 листопада 1961, кілька колишніх творців передачі «Вечір веселих заитань» випустили нову телепередачу — КВК. Коли перший ведучий Альберт Аксельрод залишив програму, його замінив студент Московського інституту інженерів залізничного транспорту Олександр Масляков (відтоді він є постійним ведучим цієї передачі). Російською абревіатура КВН розшифровувалась (російською мовою) як Клуб Веселых и Находчивых, але крім того, це була марка тодішнього телевізора — КВН-49. У передачі КВК вже змагалися команди. Оскільки команди часто іронізували над радянською дійсністю або ідеологією (а саме такі жарти більше за все подобалися телеглядачам), з якогось моменту їх стали передавати не наживо, а в запису, й сумнівні з ідеологічної точки зору жарти вирізали… Передача дратувала керівника центрального телебачення Сергія Лапіна, і незабаром нею став займатися КДБ. Цензура згодом ставала усе жорсткішою, аж до того, що на сцену не можна було виходити з бородою — це вважалося глузуванням над Карлом Марксом. Наприкінці 1971 передачу закрили.

КВК, як і «Вечір веселих запитань», користувався величезною популярністю. По всій країні виник КВК-рух. Як наслідування передачі, ігри КВК влаштовувалися в школах, піонерських таборах тощо. Відбірні турніри КВК проходили у вищих навчальних закладах по всій країні, на телебачення попадали кращі команди.

[ред.] Відродження

Відродили КВК у 1986, на початку періоду перебудови. Ведучим, як і до закриття, був Масляков. Через кілька випусків команди досягли настільки ж високого рівня, що й у КВК 1960-х. Знову виник рух КВК, причому ігри влаштовуються у Західній Європі, Ізраїлі, США. Проводиться (із приголомшливим успіхом) перша міжнародна гра СНД-Ізраїль (1992, Москва) та навіть чемпіонат світу між командами США, Ізраїля, СНД та Німеччини (1994, Ізраїль). КВК стає однією з найпопулярніших російських та українських телепередач.

[ред.] Правила гри

У КВК грають за різними правилами, часом вони можуть змінюватись прямо під час гри, що відбувається навіть у Вищій лізі КВК. Наприклад, ведучий або голова журі можуть запропонувати командам свій конкурс. Однак є правила, яких дотримуються у будь-якому випадку в усіх лігах.

По-перше, у КВК грають командами. Принаймні, команда повинна містити не менш двох членів (найменша команда, що виступала на високому рівні — «Сборная малых народов» — деякий час складалася усього з двох гравців). У кожної команди повинен бути капітан. Капітан КВК також повинен представляти свою команду на конкурсі капітанів, якщо його включили в програму гри. Більшість команд виступають в оригінальних костюмах, що відрізняє гравців цієї команди від інших гравців. Костюми всередині однієї команди можуть бути однаковими, витримані в одному стилі або персональні, неповторні для кожного члена команди.

По-друге, гра повинна бути поділена на окремі конкурси. Звичайно, кожному конкурсові дається, крім номінального («Розминка», «Музикальный конкурс»), оригінальну назву, що задає тему усьому виступові. Сама гра теж отримує оригінальну назву, що визначає загальну тему гри. Кожен конкурс повинні оцінювати журі на чолі зі своїм головою.


Цю сторінку необхідно дописати чи вдосконалити.
Саме Ви можете допомогти проекту, зробивши це!
Іншими мовами