Конвалія травнева

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Конвалія травнева

Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Streptophyta
- Судинні (Tracheophyta)
- Насінні (Spermatophyta)
- Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Однодольні (Liliopsida)
Порядок: Холодкоцвіті (Asparagales)
Родина: Ruscaceae
Рід: Конвалія (Convallaria)
Вид: Конвалія травнева
Біноміальна назва
Convallaria majalis
L.

Конва́лія травне́ва (лат. Convallaria majalis L.)


Зміст

[ред.] Походження назви

Лілея долин — так у перекладі з латинської мови називається ця рослина. За історичними даними, у минулому вона була символом медицини. На одному з портретів Копернік, який був не тільки геніальним астрономом, а й відомим лікарем, зображений з букетом конвалій у лівій руці.

[ред.] Конвалія в епосі та історії

Конвалія відіграла певну роль у побуті різних народів. У минулому в Німеччині під час її цвітіння відбувалися народні гуляння в лісі: в палаюче багаття хлопці і дівчата кидали квіти конвалії як жертву богині весни. У Франції навіть існувало свято конвалій. Навесні перед першою неділею травня йшли в ліс за квітами, якими потім прикрашали вікна, двері будинків.

[ред.] Ботанічні характеристики

Конвалія — однодольна багаторічна трав'яниста рослина з родини лілійних. Кореневище довге, горизонтальне з підземними пагонами і тонкими придатковими коренями. Від нього відходять два прикореневих листки і тонка стрілка з китицею білих пахучих квіток. Плід — малонасінна червона ягода. Цвіте періодично, через 2—3 роки, у травні.

[ред.] Поширення

Росте в мішаних і листяних лісах.

[ред.] Фармакологічні властивості

Рослина містить серцевий глікозид конвалатоксин, який широко використовується в медичній практиці. З насіння виділено також стероїдний глікозид конвалозид. Крім того, конвалія містить сапонін конваларин, що подразнює слизові оболонки шлунка, кишківника і нирок.

[ред.] Медичне застосування

Препарати з конвалії регулюють діяльність серця, кумулятивних властивостей не мають. Застосовують спиртові настойки, рідше — в чистому вигляді, частіше — з валеріаною. Свіжа трава використовується в гомеопатії.

[ред.] Розмноження та культивування

Для культивування найбільш придатні чорноземи, легкі суглинкові та інші ґрунти, які не утворюють кірки. Розмножується поділом кореневища.

Краще росте у вологих, затінених місцях.

[ред.] Заготівля

Заготовляють під час цвітіння. Надземну частину зрізують ножицями або ножем на рівні 4-5 см від поверхні землі.

Commons
ВікіМедія має мультимедійні дані за темою: