Валківський район
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Районний центр: Валки (Валківський район)
Зміст |
[ред.] Історія
http://www.kharkivoda.gov.ua/show.php?page=valkivska
Валківський район заснований 7 березня 1923 року. Назва завжди була одна, не змінювалася.
Адміністративний центр району - місто Валки. Засноване в 1646 році.
Площа території району - 1010,5 кв.м (3,2% від площі території Харківської області).
Гідрогеологічна мережа району представлена річкою Мжа з притоками: р. Турушка, р.Болгар, р. Орлик, р. Мерчик, р. Коломак, р. Чутівка та 159 ставками загальною площею біля 1000 га.
Валківський район розташований в південно-західній частині Харківської області. Він межує з півночі - з Богодухівським районом, з заходу - з Коломацьким і Краснокутським районами Харківської області та Чутівським районом Полтавської області, з півдня - з Красноградським та Нововодолазьким районами Харківської області і на сході - з Харківським сільським районом.
Чисельність постійного населення в району 35,0 тис.чоловік.
В тому числі міського населення - 15,1 тис.чол. (43,1% від чисельності по району), сільського - 19,9 тис.чоловік (59,6%).
В районі пенсіонерів - 11,1 тис.чоловік (31,7% від наявного населення).
Щільність населення по району на 1 кв.км - 34,6 чоловік.
Рівень народжуваності (на 1000 населення) - 8,2 чол. Рівень смертності (на 1000 населення) - 23,0 чол.
Національний склад населення станом на 01.01.05 р.:
Національність Кількість українці 32760 (93,6%) росіяни 1750 (5%) білоруси 175 (0,5%) вірмени 95 (0,3%) молдавани 35 (0,1%) інші національності 185 (0,5%)
Стародавня історія Валківщини бере свій початок у далекому минулому.
Завдяки археологічним дослідженням встановлено, що на нашій землі жили ще первісні мисливці 15-30 тис. літ тому, а в епоху пізнього кам'яного і бронзового віку (V- УI тисячоліття до н. е.) тут жили племена так званої Дніпро-Донецької культури.
Але особливо цікавою і багатою для археологів стала сторінка історії нашого краю скіфського періоду.
Археологи довели, що наші землі в ті часи були центром культури меланхленів. Ці племена займалися тваринництвом, землеробством і ремеслом.
В першій половині XII століття, під час татаро-монгольського набігу територія, на якій вони мешкали, зазнала нещадного спустошення і невдовзі перетворилась на так зване "дике поле", покрите лісами та степовими травами.
Саме тут, між лісами й болотами, проходив сумно відомий Муравський шлях - шлях із Криму на Московію, по якому здійснювали набіги за здобиччю та невільниками кримські та ногайські татари.
Для захисту від них на початку XVII століття серед "дикого поля" почали створюватися перші малочисельні укріплені пункти - невеликі фортеці та остроги - Царе-Борисів (1600 рік), Чугуїв (1638 рік), Валки (1646 рік).
На території теперішнього Валківського району, в ті часи, було відновлено (а збудовано було ще за скіфських часів) Перекіпський вал (глибокий рів з високим валом), що перетинав Муравський шлях між верхів'ями річок Мжі та Коломак. Імовірно, що і назва міста Валки походить від цього валу.
Роботи по спорудженню "рубленого города" почалися 21 травня 1646 року під керівництвом Бєлгородського воєводи Хілкова.
У 1665 році місто Валки було перенесено на береги річки Мжі, де воно стоїть і сьогодні.
У квітні 1780 року Валкам був наданий статус міста, яке стало центром повіту.
На той час населення міста становило 5446 чоловік, в тому числі 5019 військових обивателів.
На початку ХХ століття Валки і повіт були охоплені величезними селянськими повстаннями. У 1902 році селяни розгромили понад 25 поміщицьких економій. З особливою силою повстання проявилися в селах Сніжкові, Благодатному, Сидоренковому.
Царський уряд надзвичайно жорстоко придушив повстання.
Після лютневої революції в Петербурзі, у Валках та повіті посилився визвольний рух, яким керували українські націонал-демократи.
Радянська влада сюди була привнесена на багнетах тульських робітників, що "визволяли" наш край від петлюрівців" у 1919 році.
Саме вони і очолили у Валках повітову владу.
У 1923 році Валки стали районним центром Валківського району.
З ім'ям Валок пов'язане життя і діяльність багатьох видатних людей України. Зокрема, ще у позаминулому столітті торував по ній свої стежки мандрівний філософ-просвітитель, пророк землі української Г.С.Сковорода, якого саме Валківська земля зцілила від важкого недугу і дарувала солодкі хвилини кохання.
Тут свої перші проби пера робив літератор і журналіст першої половини ХІХ ст. Іван Петрович Вернет. Проти царської муштри відчайдушно виступав у Валках в середині позаминулого століття, одягнений в солдатську шинелю поет революціонер-демократ Павло Арсенійович Грабовський. Саме в той час, працюючи звичайним провізором у Валківській аптеці розвивав свій поетичний дар український поет Василь Степанович Кулик. В селі Черемушній народилася і виросла Маруся Вольвачівна, яка творила свої поетичні і прозові речі і зберігала їх у своїй пам'яті, доки не зустрілася з Іваном Франком, який записав і видрукував її твори у своєму «Науково-літературному віснику».
Земля валківська народила й подарувала нашому народові таких видатних майстрів художнього слова, як Петро Йосипович Панч, Гордій Максимович Коцюба та Олександр Юхимович Корж, який взяв на себе сміливість ще у 1940 році написати правдиву поему «Степова доля» про голодомор 1933 року.
На Валківщині народилися і пішли в літературу відомий драматург і прозаїк Василь Петрович Минко, критик Іван Дем'янович Момот та український поет Григорій Панасович Коляда. Після важких судових засідань тут у Валках писав свої гумористичні та сатиричні твори Сергій Петрович Чмельов, який також став жертвою сталінських репресій і загинув в ГУЛАЗі.
В селищі Ков'яги народився і виріс, закоханий у природу і людей письменник сучасності Віктор Пантелеймонович Гаман, в селі Черемушна - енциклопедист, автор "Словника співаків України" та «Валківської енциклопедії» Іван Максимович Лисенко, в селі Гришків - поет, перекладач з вірменської мови та каламбурист Віктор Васильович Кочевський.
В районі народився і виріс відомий математик ХІХ століття, ректор Харківського державного університету 1837-1839 рр. професор Андрій Федорович Павловський.
Не раз бував у Валках і подовгу жив, в родині свого тестя, академік-лінгвіст, директор інституту мовознавства НАН України Леонід Булахівський.
На Валківщині зросли і отримали путівку в життя академік НАН України, почесний доктор Нью-Йоркського університету США Володимир Сторіжко, академік НАН України В.Г. Манжелій. Тільки в післявоєнний час у Валках народилося і поповнило наукові кадри понад 90 відомих сьогодні докторів та кандидатів наук.
Валківщина виховала народних артистів України, оперних співаків Миколу Частія та Миколу Манойла, театру драми і комедії Миколу Андрусенка, естрадного співака Валентина Реуса. Тут народився скульптор Андрій Дараган, художники Василь Золочевський, Борис Жуков та Василь Вязьмітінов. У Валках народився один з керівників уряду України Григорій Іванович Ващенко, тут довгі роки працював керівником району відомий політик та державник України губернатор Олександр Степанович Масельський.
Валківщина має такі визначні пам'ятки на території району: Дендропарк с.Яблунівка (дослідне поле). Валківський (Можеський) острог с.Ст.Валки. Перекопський вал с.Перекоп. Пам'ятник П.А.Грабовському м.Валки. Пам'ятники жертвам голодомору 1932-1933 р.р. (Валки, Сніжків, Кобзарівка).
Старомерчицький палац Шидловського (пам'ятник ХУШ ст.). Православний храм Х1Х ст. с.Високопілля. Загальна площа сільськогосподарських угідь по району становить 82,6 тис.га, в т.ч.: ріллі - 67,0 тис.га (81,1%); сіножатей та пасовищ - 12,7 тис.га (12,5% від загальної площі району); лісів та лісових площ - 11,0 тис.га (10,9%) від загальної площі району). До складу району входять: одне місто - Валки, два селища - Старий Мерчик і Ков'яги та 99 сіл.
На території району діють: Валківська міська рада, Старомерчицька та Ков'язька селищні та 17 сільських рад.
Археологи довели, що в скіфський період історії на території району мешкали племена меланхленів, які займалися тваринництвом, землеробством і ремеслом.
Спеціалізація району зумовлена природними умовами: клімат, сприятливий для вирощування усіх районованих сільгоспкультур, понад 70% ґрунтів - родючі чорноземи.
З моменту свого заснування і по сьогоднішній день Валківський район - це сільськогосподарський район.
На землі працюють 19 сільськогосподарських підприємств, заснованих на приватній формі власності та 35 фермерських господарств.
Промисловість представляють 4 підприємства: ВАТ "Валківський молокозавод", ТОВ "Валківський завод продтоварів "ГАЛС", ТОВ "Інтерфакт плюс" та ТОВ "Серпневе плюс".
Поряд з великими підприємствами в районі працюють підприємства малого бізнесу.
Станом на початок 2005 року зареєстровано 128 малих підприємств та 796 підприємців - фізичних осіб.
Німецька окупація району почалась 19 жовтня 1941 року і тривала 23 місяці до 16 вересня 1943 року, коли бійці Степового фронту під командуванням маршала Радянського Союзу Конєва Івана Степановича, в складі якого входили більше 10-ти стрілецьких дивізій, 1 танковий корпус, гвардійський мінометний полк звільнили район. м.Валки безпосередньо звільняли 242 і 280 гвардійські стрілецькі дивізії четвертої гвардійської армії.
В рядах Радянської Армії на фронтах війни воювало більше 16-ти тисяч жителів Валківщини, третя частина з них (5241 чол.) загинула смертю хоробрих. На території Валківщини діяв партизанський загін, сформований у Новій Водолазі. Спочатку до його складу входило лише 58 бійців під командуванням Степана Онуфрійовича Либи, а потім він об'єднався з партизанським загоном І.Й.Копьонкіна, що діяв на території Зміївського, Нововодолазького та Валківського районів.
Партизани знищили близько 500 фашистських солдат і офіцерів, 74 поліцаї, визволили 200 радянських військовополонених з концтабору у с.Литвинівка.
Людські втрати району в роки Великої Вітчизняної війни склали 9241 чоловік, з них загиблих на фронті смертю хоробрих 5241 чол., на окупованій території загинуло 4000 чоловік.
Звання Героя Радянського Союзу за подвиги у Вітчизняній війні удостоєні уродженці Валківщини: Буцький Йосип Іванович (с.Велика Лихівка). Лаврик Іван Іванович (с.Черемушна). Романенко Олексій Данилович (с.Сніжків). Коляда Василь Олексійович (м.Валки). Новіков Тит Парфенович (м.Валки). Вільхівський Семен Михайлович (с.Мельникове). Войтенко Іван Федорович (с.Заміське). Видренко Дмитро Олександрович (с.Литвинівка). Дзюба Іван Михайлович (с.Огульці). Катрич Олексій Миколайович (с.Олексіївка). Онопченко Микола Маркович (с.Маніли). Данильченко Іван Андрійович (с.Рудий Байрак). Валківщина має двох повних кавалерів ордена Слави Микиту Омеляновича Яцину з с.Огульці та Леоніда Пилиповича Козакова з смт.Старий Мерчик, кавалерів двох орденів Слави Іллю Костянтиновича Катрича з с.Мельникове та Михайла Михайловича Калембета з с. Гонтів Яр.
В системі освіти Валківського району функціонує 21 загальноосвітня школа, в яких навчається 4335 учнів.
В останні роки побудовані дві сучасні загальноосвітні школи 1-Ш ступенів в м.Валки та с. Олександрівка.
В системі охорони здоров'я працюють Валківська центральна районна лікарня, в якій діє 6 відділень (с.Минківка, с.Сидоренкове, с.Шарівка, сел.Ков'яги, с. Новий Мерчик, с.Сніжків), 4 амбулаторії сімейного лікаря, 7 фельдшерсько-акушерських пунктів, 1 лікарська амбулаторія.
В лікарнях нараховується 255 лікарняних ліжок, на яких за рік проліковується біля 6000 хворих.
В галузі культури на території району працюють районний Народний Дім "Іскра", 22 будинки культури, 25 бібліотек, 1 музей, школа мистецтв.
В загальноосвітніх школах району встановлено станом на 01.05.2005 року 14 комп'ютерних класів.
До мережі "Інтернет" підключено загальноосвітні школи 1-Ш ст. селищ Ков'яги, Старий Мерчик, м.Валки, сіл. Баранове, Високопілля, Мельникове, Новий Мерчик, Огульці, Олександрівка, Серпневе, Сидоренкове, Сніжків, Шарівка та загальноосвітні школи 1-П ст. м.Валки, сіл Гонтів-Яр та Минківка.
В середньому за рік усіма категоріями господарств, які працюють в агропромисловому комплексі виробляється: 80 тис.тонн зерна, 20 тис.тонн соняшнику, 55 тис.тонн цукрових буряків, 20 тис.тонн молока, 3,5 тис.тонн м'яса.
Промислової продукції виробляється на суму 7-8 млн.грн. Основні види продукції молокозаводу: біля 20 найменувань молочної продукції (різноманітні сирки і сиркові маси, сметана, кефір, вершкове масло, пастеризоване молоко і т.інше).
Продукція заводу продтоварів: 6 видів майонезу, оцет, гірчиця. Всього, з урахуванням розфасовки, виробляється біля 40 найменувань продукції.
ТОВ "Серпневе плюс" займається виробництвом алкогольних напоїв.
ТОВ "Інтерфакт плюс" виробляє червону цеглу.
Поряд з великими підприємствами в районі досить успішно працюють і підприємства малого бізнесу.
Станом на кінець 2004 року в районі зареєстровано 128 малих підприємств та 796 підприємців - фізичних осіб.
Малі підприємства району, в основному, займаються торгівлею та промисловим виробництвом. Зокрема, виробництвом харчових продуктів, пошивом одягу та шкіряних виробів.
Значна кількість суб'єктів малого підприємництва району займається також переробкою сільськогосподарської продукції. Ця галузь є традиційною для Валківського району і зумовлена близкістю сировинної бази.
Малими підприємствами за рік виробляється продукції на загальну суму 7-8 млн.грн.
Яка основна спеціалізація району в сільському господарстві і промисловому виробництві?
В структурі сільськогосподарського виробництва 53% припадає на рослинництво, 30% - тваринництво, 17% - на переробку сільгосппродукції.
Основні культури, які вирощуються в районі - це зернові (45% площ), соняшник (8%), цукрові буряки (7%), кормові культури (25%).
Головними напрямками в галузі тваринництва є виробництво молока та м'яса.
Станом на початок травня в сільгосппідприємствах району налічувалося 11,7 тис.голів великої рогатої худоби, в тому числі 3,7 тис.голів корів та 2,2 тис.голів свиней.
Спеціалізація промислових підприємств зумовлена близкістю сировинної бази.
Три промислових підприємства займаються переробкою сільгосппродукції і виробництвом продуктів харчування. (ВАТ "Валківський молокозавод, ТОВ "Валківський завод продтоварів "ГАЛС" та ТОВ "Серпневе плюс").
ТОВ "Інтерфакт плюс" виробляє із глини, запаси якої знаходяться на території району, червону цеглу.
Плани розвитку району на найближчі роки
Головна мера в районі - зробити його економічно міцним, екологічно чистим з високим рівнем життя та культури населення.
Основні пріоритетні напрямки на найближчі роки: Досягнення високого технологічного рівня і рентабельності сільгоспвиробництва. Збільшення обсягів та підвищення якості і конкурентоспроможності продукції промислових підприємств району. Подальший розвиток газо-нафтовидобувної промисловості. Промислова розробка родовищ кварцового піску. Розвиток племінного конярства та кінного спорту. Розвиток малого бізнесу та підприємництва. Відновлення роботи та збереження спеціалізації Дослідним заводом ФТІНТ. В районі видається місцева газета " Сільські новини", впевнено можна приймати передачі таких загальнонаціональних та обласних телеканалів : УТ-1; УТ-2; "Інтер", ICTV, Новий канал, ТРК "ЕРА", АТВК. SIMON .
В районі функціонує 15 спортивних, 1 тренажерний зали, обладнано 26 футбольних полів, 2 стадіони.
Кращим спорткомплексом в районі вважається Валківський спортивний комплекс "Колос".
Станом на 01.05.2005 року в районі діє 19 релігійних громад: Преображіння (Української православної церкви (УПЦ) - м.Валки. Свято-Миколаївська (УПЦ) с.Високопілля. Різдва Богородиці (УПЦ) смт.Ков'яги. Євангельський християн-баптистів м. Валки. Євангельський християн-баптистів см.Ков'яги. Євангельський християн-баптистів с.Високопілля. Євангельський християн-баптистів с.Новий Мерчик. Всіх-Святська (УПЦ) смт.Ст.Мерчик. Іоанн Предтечі (УПЦ) с.Сніжків. Свято-Спасо-Преображенська (УПЦ) с.Серпнева. Християн віри євангельської "Благовість" м.Валки. Християн віри євангельської "Благовість" с.Сніжків. Християн віри євангельської "Благовість" с.Буцьківка Християн віри євангельської "Благовість" с.Очеретове. Християн віри євангельської "Благовість" с.Серпневе. Християн віри євангельської "Благовість" с.Черемушна. Свято-Хрещенська (УПЦ) с.Шарівка. Свято-Покровська (УПЦ) с. Н.Мерчик. Адвентистів 7-го Дня м. Валки
[ред.] Персоналії
[ред.] Населені пункти
- Баранове
- Благодатне
- Валки (Валківський район)
- Високопілля
- Гонтів Яр
- Добропілля
- Заміське
- Кобзарівка
- Ков'яги
- Костів
- Литвинівка
- Мельникове
- Минківка
- Новий Мерчик
- Огульці
- Олександрівка
- Очеретове
- Перекіп
- Привокзальне
- Серпневе
- Сидоренкове
- Сніжків
- Старий Мерчик
- Старі Валки
- Хворостове
- Черемушна
- Шарівка
[ред.] Сусідні райони
[ред.] Дивись також
![]() |
|||
---|---|---|---|
Райони | Балаклійський • Барвінківський • Близнюківський • Богодухівський • Борівський • Валківський • Великобурлуцький • Вовчанський • Дворічанський • Дергачівський • Зачепилівський • Зміївський • Золочівський • Ізюмський • Кегичівський • Коломацький • Красноградський • Краснокутський • Куп'янський • Лозівський • Нововодолазький • Первомайський • Печенізький • Сахновщинський • Харківський • Чугуївський • Шевченківський | ||
Міста обласного значення | Ізюм • Куп'янськ • Лозова • Люботин • Первомайський • Харків • Чугуїв |