Деклінатор
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Деклінатор (рос. деклинатор, англ. declinator, нім. Deklinator m, Deklinationskompaß m) – прилад для вимірювання магнітного схилення; складається з підковоподібного магніту, підвішеного на нитці з кварцу, скла або вольфраму, горизонтально встановленої візирної труби для спостереження за положенням магніту, каркаса і підставки для кріплення Д. на теодоліті або на нерухомій підставці.
На південному кінці магніту укріплене дзеркальце. Спостереження за положенням магніту ведуться за принципом автоколімації. Сполучення магнітної осі підвісного магніту з площиною магнітного меридіана досягається поворотом підставки або алідади теодоліта.
[ред.] Література
- Мала гірнича енциклопедія: В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Донбас, 2004. ISBN 966-7804-14-3