Екскаватор
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Екскаватор (рос. экскаватор, англ. excavator, excavating machine; нім. Bagger m, Exkavator m) – самохідна землерийна ма-шина для виймання та переміщення м’якого ґрунту, гірської породи тощо.
Ідея створення землерийних машин належить Леонардо да Вінчі, який на початку XVI ст. запропонував схему Е.-драґлайна. Е. – найбільш поширений тип виймально-вантажних машин, що експлуатуються на відкритих розробках родовищ корисних копалин.
За принципом дії Е. поділяються на машини циклічної дії (одноковшевий Е, драґлайн, гідравлічний Е.) і безперервної дії (багатоковшевий Е., роторний Е., фрезерний Е.
Конструктивно Е. складаються з робочого, ходового, силового обладнання, механізмів їх привода і управління, допоміжного обладнання, платформи з рамою, надбудови і кузова.
За експлуатаційним призначенням і родом роботи існуючі типи Е. класифікують на кар'єрні, розкривні, видобувні, будівельні і т.п.;
За типом ходового обладнання - гусеничні, крокуючі, пневмоколісні і рейкові, плавучі;
За родом силового обладнання - електричні, дизельні, гідравлічні, комбіновані.
В Україні Е. виготовляються на Донецькому машинобуд. з-ді та на Новокраматорському машинобудівному (НКМЗ). Тільки екскаватори НКМЗ виконують в країнах СНД до 50% землерийних робіт.
[ред.] Див. також
- драґлайн,
- гідравлічний екскаватор,
- роторний екскаватор,
[ред.] Література
Мала гірнича енциклопедія: В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Донбас, 2004. ISBN 966-7804-14-3