Атомна орбіталь
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Атомною орбіталлю у квантовій механіці й хімії називають базисну хвильову функцію електрона в атомі.
Електронні орбіталі класифікують за орбітальними квантовими числами.
- l =0. Такі орбіталі називаються s-орбіталями. Вони сферично симетричні.
,
де Yl,m - відповідні сферичні гармоніки, а f(r) - радіальна хвильова функція, яка залежить від інших квантових чисел і яка розраховується при розв'язанні стаціонарного рівняння Шредінгера.
- l = 1. Такі орбіталі називаються p-орбіталями й мають витягнутий гантелеподібний вигляд. Існує
три (2l+1) p-орбіталі, направлені вздовж трьох осей координат. Їх позначають px, py, pz. Три p-орбіталі відрізняються магнітним квантовим числом m.
- l = 2. Такі орбіталі називаються d-opбіталями. Існує п'ять d-орбіталей, які позначаються
,
, dxy, dxz, dyz.
- l = 3 відповідає семи f-орбіталям.
- l = 4 відповідає дев'яти g-орбіталям.
[ред.] Див. також
[ред.] Джерела
- Федорченко А.М. (1975). Теоретична механіка, Київ: Вища школа., 516 с.
- Білий М.У. (1973). Атомна фізика, Київ: Вища школа.
- Юхновський І.Р. (2002). Основи квантової механіки, Київ: Либідь.
![]() |
Це незавершена стаття з фізики. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |