Ахієзер Олександр Ілліч

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Олекса́ндр Іллі́ч Ахіє́зер (1911, Чериков, Білорусь4 травня 2000) — український фізик, академік НАНУ (з 1964).

Зміст

[ред.] Біографічні відомості

Народився в м. Черикові Могильовської області в Білорусії. В 1934 закінчив Київський політехнічний інститут; наукову роботу розпочав 1934 у Харківському фізико-технічному інституті.

З 1941 — професор Харківського університету.

[ред.] Наукові зацікавлення

Основні напрями наукової діяльності Олександра Ахієзера: дослідження атомного ядра, прискорювачів заряджених частинок, плазми, квантова теорія поля, квантова теорія кінетичних процесів. Він одержав важливі результати в теорії лінійних прискорювачів, взаємодії холодних нейтронів з кристалами, дифракційної взаємодії дейтронів з ядрами атомів.

[ред.] Праці

Олександр Ілліч — співавтор двох монографій: з теорії ядра та з квантової електродинаміки. Наукові праці в галузі ядерної фізики, фізики плазми, фізики елементарних частинок, фізики твердого тіла, квантової електродинаміки.

[ред.] Твори

  • Квантовая электродинамика. М., 1953 [в співавт. з В. Б. Берестецьким];
  • Некоторые вопросы теории ядра. М., 1950 [в співавт. з І. Я. Померанчуком].

[ред.] Джерела