Германій

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Германій (Ge)
Атомний номер 32
Зовнішній вигляд світло-сірий метал
Властивості атома
Атомна маса
(молярна маса)
72.61 а.о.м. (г/моль)
Радіус атома 137 пм
Енергія іонізації
(перший електрон)
760.0(7.88) кДж/моль (еВ)
Електронна конфігурація [Ar] 3d10 4s2 4p2
Хімічні властивості
Ковалентний радіус 122 пм
Радіус іона (+4e)53 (+2e)73 пм
Електровід'ємність
(за Полінгом)
2.01
Електродний потенціал 0
Ступені окислення 4
Термодинамічні властивості
Густина 5.323 г/см3
Питома теплоємність 0.322 Дж/(K моль)
Теплопровідність 60.2 Вт/(м К)
Температура плавлення 1210.6 K
Теплота плавлення 36.8 кДж/моль
Температура кипіння 3103 K
Теплота випаровування 328 кДж/моль
Молярний об'єм 13.6 см3/моль
Кристалічна ґратка
Структура ґратки типу алмазної
Період ґратки 5.660 Å
Відношення c/a n/a
Температура Дебая 360.00 K
Періодична система елементів
H He
Li Be B C N O F Ne
Na Mg Al Si P S Cl Ar
K Ca Sc Ti V Cr Mn Fe Co Ni Cu Zn Ga Ge As Se Br Kr
Rb Sr Y Zr Nb Mo Tc Ru Rh Pd Ag Cd In Sn Sb Te I Xe
Cs Ba * Hf Ta W Re Os Ir Pt Au Hg Tl Pb Bi Po At Rn
Fr Ra ** Rf Db Sg Bh Hs Mt Ds Rg Uub Uut Uuq Uup Uuh Uus Uuo
* La Ce Pr Nd Pm Sm Eu Gd Tb Dy Ho Er Tm Yb Lu
** Ac Th Pa U Np Pu Am Cm Bk Cf Es Fm Md No Lr

Зміст

[ред.] Загальна інформація

Германій, Ґерманій (рос. германий, англ. germanium, нім. Germanium n) – хімічний елемент, символ Ge, ат. н. 32, ат. м. 72,59. Ґ. – крихкий сріблясто-білий метал. Крис-талізується в кубіч. ґратці типу алмазу. Густина 5326 кг/м3. Найпоширеніший напівпровідник. Металічний Ґ. стійкий на повітрі при кімнатній т-рі і швидко окиснюється при т-рі розжарювання (600-700 оС). Ґ. - розсіяний елемент. Поширеність Ґ. в земній корі (1-2)х 10 -4%. Як домішка зустрічається в мінералах кремнію, меншою мірою в мінералах заліза і цинку. Власні мінерали Ґ. дуже рідкісні: сульфосолі - аргіродит, ґерманіт, реньєрит та ін.; подвійний гідратований оксид Ґ. і заліза - штоттит; сульфати - ітоїт, флейшерит та ін. Пром. значення вони практично не мають.


[ред.] Історія

Відкритий в 1886 німецьким хіміком К.Вінклером.

[ред.] Походження назви

[ред.] Отримання

Джерелами Ґ. є поліметалічні руди, викопне вугілля і деякі типи вулканогенно-осадового залізняку. Осн. кількість Ґ. отримують попутно з підсмольних вод при коксуванні вугілля, із золи енерге-тич. вугілля, сфалеритових і магнетитових концентратів.

[ред.] Застосування

Ґ. застосовують в радіоелектроніці і електротехніці як напівпровідник, в ядерній техніці, приладобудуванні, машинобудуванні і металургії.

Германій є важливим напівпровідниковим матеріалом із шириною забороненої зони 0,66 еВ. Основними донорами в германії є фосфор, літій, арсен, акцепторами - бор, алюміній, галій, індій. Германій - непрямозонний напівпровідник, що ускладнює його використання в оптичних пристроях.

В напівпровідникових приладах використовуються також сплави германію із кремнієм.

[ред.] Біологічна роль

[ред.] Дивись також

[ред.] Література