Дитинець

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Дити́нець — центральна укріплена частина міста в Давній Русі. Здебільшого займав площу в кілька га.

Звичайно дитинець споруджували на зручних для оборони місцях (на мисах річок, пагорбах) і оточували ровами, валами, мурами з баштами і брамами.

В дитинці розміщувалися князівські та боярські двори, житла військових та духовенства, міські собори. Навколо дитинця розташовувалися ремісничі та торгові квартали околишнього міста. Дитинці

Дитинець давнього Києва (т.зв. «місто Володимира») займав площу близько 9 га на Старокиївській горі.

Дитинець Чернігова був розташований на пагорбі над Десною. На княжій горі був дитинець давнього Львова. Замість терміну дитинець з 14 ст. почали вживати термін «кремль».


Тимо: Дитинець [давньорус.] — давня назва укріпленого ядра давньоруського міста чи фортеці. Під час ворожого нападу тут ховалися жінки з дітьми, звідкіля й виникла назва. Пізніше, з XIV ст., поширився термін <кремль>. Д. розташовувався на підвищеному місці, яке використовувалося для посилення обороноздатності.


[ред.] Джерела

  • Гайдай Л. Історія України в особах, термінах, назвах і поняттях.-Луцьк: Вежа, 2000.
  • Рад. енциклопедія історії України.- К., 1971.- т.2.
  • Тимофієнко В. І. Архітектура і монументальне мистецтво: Терміни та поняття / Академія мистецтв України; Інститут проблем сучасного мистецтва. — К.: Видавництво Інституту проблем сучасного мистецтва, 2002. — 472 с.