Базальт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Базальт і метабазальт
Базальт і метабазальт

Базáльт (рос. базальт, англ. basalt, basaltic rocks, нім. Basalt) — найпоширеніша гірська порода, основна порода дна океану, складається з плагіоклазу і містить відносно небагато кремнію (менше 50 %). Звичайно темно-сірого кольору, але може бути зеленим, коричневим або чорним. Базальт — виливна кайнотипна основна гірська порода. Текстура масивна чи пориста. Ефузивний аналог габро. Складається головним чином з основного плагіоклазу, моноклінного піроксену, олівіну, вулканічного скла і акцесорних мінералів — магнетиту, ільменіту, апатиту та ін. Структури базальту — інтерсертальна, афірова, рідше — гіалопілітова. В залежності від крупності зерна розрізняють: найбільш грубозернистий — долерит, дрібнозернистий — анамезит, тонкозернистий — власне базальт. Палеотипні аналоги базальту — діабази. Густина Б. — 2,52-2,97. Середній хімічний склад базальту по Р. Делі (%): SiO2 — 49,06; ТіО2 — 1,36; Аl2О3 — 15,70; Fе2О3 — 5,38; FeO — 6,37; MgO — 6,17; CaO — 8,95; Na2О — 3,11; K2О — 1,52; MnO — 0,31; P2O5 — 0,45; Н2О — 1,62. Вміст SiO2 в базальті коливається від 44 до 53,5 %. За хімічним і мінеральним складом виділяють такі базальтові: олівінові ненасичені кремнеземом (SiO2 біля 45 %) і безолівінові (SiO2 біля 50 %) толеїтові базальти. Фізико-механічні властивості базальтів дуже різні, що пояснюється різною їх пористістю. Толеїтові базальти займають обширні площі на платформах (траппові формації Сибіру, Південної Америки, Індії). З породами траппової формації пов'язані родовищ руд заліза, нікелю, платини, ісландського шпату (Сибір). В мигдалевокам'яних базальтових порфіритах району Beрхнього озера в США відомі родовища самородної міді. Родовища базальту зосереджені у Вірменії, Східної Сибіру, на Далекому Сході. Базальтові покривала у східних районах США утворюють великі родовища в штаті Нью-Йорк, Нью-Джерсі, Пенсильванія, Коннектікут. В Україні базальт поширений у Рівненській, Закарпатській і Донецькій областях. Будівельний матеріал, сировина для кам'яного литва.

УРЕ

БАЗАЛЬТ — виливна гірська порода основного складу. Утворюється з дрібних зерен основного плагіоклазу, піроксену, магнетиту та ін. Колір темносірий, майже чорний. Б. утворює покриви й потоки (у сотні й тисячі км2), а також різні пластові приповерхневі тіла Б. є продуктом кристалізації основної (базальтової) магми, яка піднімається на поверхню земної кори з підкорових глибин по глибоких розломах і жерлах вулканів центр, типу Як міцна гірська порода Б. використовується в будівництві і є сировиною для кам'яного литва, що застосовується як кислототривкий матеріал у хім. пром-сті. На Україні Б досить поширений в басейнах річок Мокрої Волновахи та Горині, в Закарпатті та в інших місцях.

[ред.] Література