Історія Швеції

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

І в. - на території країни жили племена свеїв і гетів. Раннє культурне життя країни і досі яскраво представлене малюнками на скелях, які збереглися у багатьох частинах Швеції. Перші з відомих торговельних постів були засновані у Маларенській долині, де також були зведені перші пам'ятки з рунічними (стародавніми скандинавськими) написами.

[ред.] Середньовіччя

VІІІ - XІ вв. - період вікінгів - скандинавських дружин, що робили спустошливі набіги на країни Європи.

10 століття - виникнення королівства свеїв.

1240 р. - поразка шведів у Невській битві (Олександр Невський) поклала межу їхньому просуванню на схід.

1250 - 1363 р. - династія Фолькунгів створила централізовану державу.

XІ ст. - завершився процес завоювання Фінляндії.

1323 - Ореховський мир з Новгородом установив границю між Швецією і Руссю.

1397 - Кальмарська унія з Данією і Норвегією при гегемонії датчан.

1426 - 1432 р. - війна з Ганзою.

1471 - Швеція досягла внутрішньої автономії від Данії.

Густав І Ваза
Густав І Ваза

1521 - повстання шведів проти датського панування під керівництвом Густава Ериксона. 1523 - Густав Эриксон обраний королем Швеції (Густав І Ваза). Розрив унії з Данією. Після сходження на престол Густав розпочав релігійну реформу і започаткував міцну централізовану державу.

1560-ті рр. - шведи опанували м. Ревель (сучасний Таллін).

1610 - 1612 - шведські війська взяли участь у польській інтервенції в Росію.

1629 - шведи зайняли територію Лифляндії.

1648 - до складу Швеції ввійшли землі Північної Німеччини .

1660 - повне вигнання данців зі Скандинавського півострова. У XVII столітті Швеція була великою державою серед європейських країн з домініонами, які простягалися вздовж балтійського узбережжя і охоплювали Фінляндію, балтійські держави, а також великі території у Норвегії, Росії, Україні, Польщі та Німеччині.

[ред.] Новий час

1706 - вторгнення шведів у Росію і на Україну. 8 липня 1709 - велика поразка військ Карла XІІ під Полтавою.

1721 - у результаті Північної війни загублені території в Прибалтиці, Карелії (м. Виборг). Швеція перестала бути світовою державою.

1743 - до Росії відійшла південно-східна частина Фінляндії.

1808 - 1809 - російсько-шведська війна і утрата усієї Фінляндії.

1809 - необмежена влада, яку зосередив монарх, була скасована шляхом заколоту, вчиненого аристократією. Цього ж року в Швеції було ухвалено Конституцію, яка розподілила законодавчу владу між королем та Ріксдагом (парламентом), посаду омбудсмена - уповноваженого з прав людини, з'явилася як засіб для обмеження влади державної бюрократії.

1810 - на шведський престол обраний французький маршал Бернадот.

1814 - Швеція одержала Норвегію. Швеція востаннє брала участь у воєнних діях.

1815 - шведи уступили Пруссії Померанію.

1834 - декларація про постійний збройний нейтралітет Швеції.

1905 - мирне розірвання унії з Норвегією.

1914 - оголошений і збережений нейтралітет у І світовій війні. Країною правив монарх і парламент до 1917 року. Але дефіцит продуктів харчування став причиною заворушень, що виникли в країні. Вперше в історії Швеції до влади прийшов соціал-демократичний уряд.

1939 - Швеція оголосила про нейтралітет у ІІ світовій війні. Соціал-демократи домінували у політиці після 1932 року, підтримуючи ліберальні тенденції 20-х років щодо приєднання до економічної інтервенції шляхом утворення "держави загального добробуту". Ці тенденції майже не зникали до 70-х років, коли економічна криза стала на заваді Швеції у досягненні її соціальних цілей. Саме тоді вперше похитнулися позиції соціал-демократії, яка була особливо слабкою після вбивства прем'єр-міністра Олафа Палме у 1986 році і в наступний період.

1948 - приєднання до "плану Маршалла" - одержання американської допомоги.

Політичний бриз подув вправо у 1991 році, коли до влади прийшла коаліція Помірної (консервативної) партії. Експеримент з економічною моделлю правих і крок до членства в ЄС принесли невпевненість і розчарування в серця багатьох шведів, чим скористалися соціал-демократи і знову утворили уряд меншості у 1994 році. Соціал-демократи програли вибори 1995 року, але утрималися при владі за допомогою прем'єр-міністра Горана Перссона, який покладається на підтримку Правоцентристської Партії або Зелених.

1995 р. - вступ Швеції до ЄС. Шведська економічна формула капіталістичної системи, яка була успішною протягом багатьох десятиліть і завдяки якій істотно поліпшився добробут населення, останнім часом була підірвана високим рівнем безробіття, зростанням витрат на проживання і послабленням позиції країни на світових ринках. Вагання щодо ролі країни в політичній та економічній інтеграції Європи призвели до того, що Швеція приєдналася до ЄС лише у 1995 році і відмовилася від введення євро у 1999 році.