Афон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Афон (грец. Άθως, грец. Άγιον Όρος - Агіон Оро (Свята Гора)) - східний виступ Халкідонського пів-ова в Егейському морі. Висота 1935 м над рівнем моря.

Візантійський імператор Констянтин Погонат (правив в 668-685) віддав пів-ів Афон у виключне володіння монахів (ченців). В 8 ст. грецькі самітники (анахорети) створили на Афоні т.зв. чернечу республіку. Перший монастир (Лавра) на Афоні був заснований в 962-63 греком Афанасієм. З часом на Афоні виникло 6л. 20 укріплених чоловічих монастирів, і він став відігравати роль великого релігійного центру православної церкви. Перший руський монастир (Пантелеймонів) був закладений на Афоні в 1080 за візантійського імператора Олексія Комнина. Доступ жінкам на Афон було заборонено. Україна мала з Афоном тісні релігійно-культурні зв'язки. На Афоні перебували Антоній Печерський та і. Вишенський. Сьогодні Афон - релігійний, науковий і туристичний центр. Управління здійснюється представниками монастирів - т. зв. святою общиною. Вища юрисдикція належить Константинопольському Патріарху.

Монастир Хіландар на Афоні.
Монастир Хіландар на Афоні.

В монастирях Афона зберігається бл. 10 тис. грецьких, слов'янських, арабських рукописів, цінні мистецькі твори (починаючи з 9 ст.). Збірки до цього часу мало досліджені.