Брукіт
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Брукіт | |
---|---|
![]() |
|
Загальні відомості | |
Ідентифікація | |
Сингонія | ромбічна |
Спайність | недосконала |
Твердість за шкалою Мооса | 6.0—6.5 |
Блиск | металічний, алмазний |
Питома вага | 3.9—4.1 г/см³ |
Оптичні властивості кристалів | |
Інші властивості |
Брукі́т — мінерал класу оксидів та гідроксидів, одна з трьох природних поліморфних модифікацій рутилу. Двоокис титану ланцюжкової будови. Склад: TiO2. Ti — 60 %; O — 40 %.
Сингонія ромбічна. Кристали табличкоподібні. Переважно жовтого, бурого, чорного кольорів. Спайність недосконала. При температурі 7000 °С переходить у рутил. Твердість 6,0—6,5. Густина 3,9—4,1. Блиск металічний, алмазний. Сировина для одержання феротитану, титанового білила.
Зустрічається в жилах альпійського типу, в ґнейсах, сланцях, а також у розсипах.
Від прізвища англійського мінералога Г.-Дж. Брука.
[ред.] Література
- Мала гірнича енциклопедія: В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Донбас, 2004. ISBN 966-7804-14-3