Гостомисл

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Гостоми́сл Буриво́йович —новгородський князь, з роду Славена, який володарював там до приходу варягів.

Найповніша інформація стосовно Гостомисла містилася, згідно писань В.Татищева, у використаному ним Іоакимівському літописі, який нині датують XVІІ-XVІІІ ст. В примітках до тексту Б. Рибаков з цього приводу зазначав: "Сліди якихось неясних генеалогічних пригадувань містяться у відомих новгородських легендах про Гостомисла, сина Буривоя. Та обставина, що вони були записані на п’ять століть пізніше київських легенд, відразу поставило їх у ряд із власними домислами істориків XVІ-XVІІ ст., але, імовірно, відоме історичне зерно міститься все-таки в цих легендах. Візьмемо за основу текст відомої Іоакимівського літопису: головний герой легенди новгородський князь Гостомисл, переможець варягів, був останнім представником династії словенських князів, після смерті його став княжити варяг Рюрик ..."

Гостомисл, залишившись без спадкоємця, загиблого в боротьбі з варягами, бачив сон: з живота його дочки Умили зросло чудове дерево. Волхви пояснили йому значення сна: від сина Умили продовжиться княжіння його.
В основному тексті Татищевської "Історії" говориться: "Приходили варяги через море данини заради до словен у Великий ґрад. Слов’яни ж і русь, відмовивши, не дали їм данини. Тоді вмер словенський князь Гостомисл без спадкоємця. І почали люди самі собою володіти, але не було серед них справедливості; повстав рід на рід, були міжусобиці, воювали один на одного, самі себе більш, ніж вороги, розоряли. Це бачачи, старійшини землі, зібравши від словен, русі, чудь, кривичів і інших місць, міркували, що земля Руська хоча велика і рясна, але без князя розпорядку і справедливості немає; тому потрібно обрати князя, який би усім володів і керував. І погодившись, за заповітом Гостомисловим, обрали князя від варяг..."

Див. також:

[ред.] Посилання

[ред.] Джерела

  1. Хронограф рєдакции 1512 года // Полное собрание русских летописей. — Т. 22. — Спб., 1911. — С. 345)
  2. Татищев В.Н. История Российская... — Т. 2. — С. 32-33
  3. Рыбаков Б.А. Древняя Русь... — C. 37-38
  4. Густинская летопись... — С. 235
  5. Софонович Феодосій. Хроніка з літописців стародавніх... — С. 60
Іншими мовами