Дно зони провідності
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Дном зони провідності називається найнижчий за енергією стан у зоні провідності напівпровідника. Також енергія цього стану.
В залежності від напівпровідника дно зони провідності може знаходитися в різних точках зони Брілюена: Γ, X, L і т.д. Точки в центрі та на краях зони Брілюена обов'язково є мінімумами чи максимумами закону дисперсії. Проте існують напівпровідники, наприклад кремній, для яких дно зони провідності не співпадає із жодною особливою точкою зони Брілюена.
Якщо дно зони провідності не припадає на Γ точку, то воно є виродженим.
Для органічних напівпровідників використовується термін найнижча незаселена молекулярна орбіталь (англійська абревіатура LUMO).
[ред.] Дивись також
![]() |
Це незавершена стаття з фізики. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |