Корисні копалини Кіровоградської області

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

За промисловим використанням всi кориснi копалини областi подiляються на металiчнi ( руди рiзноманiтних металiв ), неметалiчнi ( будматеріали, хімічна сировина, міндобрива, вогнетривкi i абразивні матеріали ) i горючi ( вугілля, торф, горючі сланці i т.п. ). До особливої групи вiдносяться підземні води.

На територiї областi експлуатуються родовища бiльш нiж двох десяткiв рiзноманiтних видiв корисних копалин а також вiдкритi рудопроявлення ще багатьох iнших видiв мiнеральної сировини.

Зміст

[ред.] Горючi кориснi копалини

[ред.] Буре вугілля

В Кiровоградськiй областi поширенi родовища бурого вугілля, якi вiдносяться до Днiпровського буровугiльного басейну. Вугілля залягає серед палеогенових пiскiв та глин, вiк його складає 40-50 млн.рокiв, товщина шарiв вугілля досягає 20 м. В областi зосереджено 90% запасiв вугілля ( 3,3 млрд т ) Днiпровського басейну.

Найвизначнiшi родовища вiдомi в Олександрiї, Балаховцi, Петровому, Михайлiвцi, Байдурiвцi.

Середнє рiчне видобування бурого вугілля брикетiв на Дмитрiвськiй i Байдакiвськiй фабриках - близько 3,5 млн т. Брикети бурого вугілля є повноцiнним паливом, зручним для спалювання та перевезення. Вони використовуються для термiчної обробки, при виробництвi бензину, мастила, газiв. Практично все видобуте вугілля переробляється i використовується в областi.

[ред.] Горючі сланці

В Кiровоградськiй областi горючі сланці знайденi в 60-х роках поблизу с.Бовтишки Олександрiвського району. Бовтишське родовище знаходиться у великiй округлiй западинi типу кратера, яка має дiаметр 22 км. Нижня частина западини, що складена склоподiбною масою, перекривається пiщано-глиняною товщею палеогенового вiку. Прошарки горючих сланцiв, що залягають серед цiєї товщi, утворюють 5 горизонтiв, з яких основний ( четвертий ) залягає на глибинi 220-250 м в центрi родовища i на глибинi 30-50 м. по периферiї. Сумарна корисна товщина прошаркiв в межах 10-15 м.

Горючі сланці характеризуються середньою наявнiстю золи - 62-63%, середнiм теплоутворенням 2850 ккал/кг та наявнiстю близько 18% смоли.

Запаси сланцiв складають близько 3 млрд т.

[ред.] Торф

Торф є першою стадiєю процесу вуглеутворення. Використовується для виробництва паливних брикетiв, нафтопродуктiв ( напiвкокс, горючий газ, амiак, оцтова кислота, дьоготь, спирт ), виготовлення будiвельних матерiалiв ( iзоляцiйнi плити ), використовується в сiльському господарствi як добриво, зостосовується в медицинi для грязелiкування. В останнiй час розроблена технологiя видiлення з торфу воску - дефiцитного продукту для побутової хiмiї, фармацевтики, машинобудування, текстильної промисловостi.

В Кiровоградськiй областi знаходяться невеликi родовища торфу, що розташованi в заболочених плавнях рiчок Мала Вись та Велика Вись, в долинах рiчок близько Новомиргорода, бiля Онуфрiївки. Маловискiвське та Великовискiвське родовища мiстять низинний тип торфу, зольнiсть його становить 33%, теплопровiднiсть 5158 ккал/кг. Цi родовища експлуатуються мiсцевими органiзацiями з 1947 року.



[ред.] Рудні (металеві ) корисні копалини

[ред.] Залізо

Найбiльш поширений елемент i по сутi в ваговому вiдсотку ( 5,1% ) займає друге мiсце серед металiв пiсля алюмiнiю ( 6,6% ).

Залiзоруднi родовища розташованi в схiднiй частинi Кiровоградської областi. В геологiчному вiдношеннi вони належать до Криворiзького басейну. Тут знаходяться Петрiвське, Ганнiвське, Артемiвське, Горiхiвське, Попельнастiвське та iншi залiзоруднi родовища.

В Петрiвському районi областi дiє кар`єр номер 3 Криворiзького центрального ГЗК. Тут руда залягає на невеликiй глибинi ( 40-50 м. ), що зумовлює економiчнiсть її видобування вiдкритим методом. Всього в кар`єрi пiдлягає обробцi 21 горизонт. Проектна глибина кар`єру 500 м. Починаючи з п`ятого горизонту з кар`єру безпосередньо в вагони завантажують високоякiсну руду з великою вмiстимiстю залiза. Видобуток руди на рiк становить 9 млн.т. В 25 км. на Пiвденний Схiд вiд смт.Петрового розташований Ганнiвський рудник Пiвнiчного ГЗК. Тут видобуток руди ведеться в кар`єрi довжиною бiльш нiж 1,5 км, шириною 0,5-0,7 км та на глибинi бiльш нiж 150 м. Щорiчно видобуток становить 10 млн. т руди. Вмiст залiза 40%. Бiля села Артемiвки на рiчцi Зеленiй будується великий Артемiвський кар`єр. На територiї областi в м.Долинськiй будується ГЗК для переробки маловмiстовних та окислених кварцитiв ( 600 млн.т. ). Комбiнат буде переробляти 30 млн.т сирої руди та видавати щорiчно металургiйним пiдприємствам 12,9 млн.т збагаченої.

[ред.] Нікель

В Кiровоградськiй областi родовища нiкелевих руд вiдносяться до Побузької тектонiчної зони глибинних зламiв ( Голованiвський район ). Тут встановлено бiльш нiж 50 масивiв основних та ультраосновних порiд ( габбро, перiдотiти, дацити ), що мiстять руднi мiнерали: пiрротин, пентландiт, халькопiрит.

В родовищах Побужжя вмiст нiкелю становить 0,5-5,2%. Тут знаходяться Деренюхське, Капiтанкiвське, Липовенькiвське, Грушкiвське та iншi родовища, на базi якизх дiє Побузький нiкелевий комбiнат. Вмiст нiкелю в сирiй рудi становить при розробцi 0,9-1,5%, залiза - 10-20%, кольбату 0,03%, кремнезему 45%. Кiнцевим продуктом є феронiкель - сплав нiкелю, кольбату та залiза. Видобуток руди на комбинатi досягає 1 млн. т на рiк.

Бiля 80% нiкелю використовують для виготовлення легованих та нержавiючих сталей. Якщо нiкелева сталь мiстить в собi 0,2% вуглецю ( при вмiстi нiкелю 25% ), вона стає немагнiтною. Якщо додати в немагнiтну сталь 3-5% хрому, можна отримати немагнiтну броню.

В Побужжi знайдено Хащуватське родовище марганцевих руд, створене в результатi адсорбцiї та осадження марганцю в вапняках ("марганцевi шапки").

Iснує велика перспектива знайти в Кiровоградськiй областi титано-цирконiєву руду та алюмiнiєву сировину.

В корi вивiтрювання основних порiд (габбро-анорзотитiв) на територiї Новомиргородського та Знам`янського районiв широко розповсюджений iльменiт - основний мiнерал, що мiстить в собi титан.

[ред.] Уран

Перше родовище урану виявлене в 1964 роцi. В наступнi роки пiсля Мiчурiнського родовища знайдене Ватутiнське родовище, Северинське родовище та цiлий ряд iнших, на базi яких утворено власну минерально-сировинну базу атомної енергетики України. Усi родовища, по наявних в них запасах, вiдносяться до великих. Переробка урану здiйснюється до стадiї "окис-закис". Збагаченi концентрати для подальшої переробки по розподiлу на уран - 238 переправляються в Росiю.

[ред.] Золото

Питання про можливе виявлення промислових покладiв золота в корiнному заляганнi ставилося геологами давно. Однак лише наприкiнцi 80-х рокiв були знайденi Юр`ївське та Клинцiвське родовища, якi оцiнюються як великi. Основнi оцiнюючi параметри ( потужнiсть рудних залягань, вмiст золота, розмах оруднення ) мають мало аналогiв.

Гiрсько-рудна та рудопереробна промисловiсть областi має можливiсть здiйснювати повний цикл процесу утворення товарного золота.

Разом iз золотом можливо додатково отримувати срiбло. Мають мiсце рудовиявлення платини, вольфраму та олова.

[ред.] Рiдкiснi метали

Серед цiєї групи наявнi рудопроявлення танталу, нiобiю. В останнi роки знайдене родовище лiтiю, велике за запасами, де можливо одночасно добувати олово ( Полохiвське родовище ).

[ред.] Неметалічна сировина

[ред.] Графіт

Залягання графiту в Кiровоградськiй областi вiдомi з початку ХХ столiття в с.Петровому, де ще тодi дiяли шахти по видобутку графiту, якi пiзнiше закрили по причинi вiдсутностi залiзницi. В районi цих шахт є с.Графiтiвка, що нагадує про видобуток графiту. На даний час в областi експлуатується найбiльше в Європi Заваллiвське родовище графiту, знайдене в 1931 роцi, початок видобутку - 1934 рiк. Вмiст графiту в каолiнiзованих гнейсах складає 6-14%. Гнейси утворюють залягання у виглядi пластiв потужнiстю до 500 м , довжиною 5 км.

В смт. Заваллi ( Гайворонський район ) знаходиться головне пiдприємство виробничого об`єднання Кiровоградграфiт. Це - основний виробник кристалiчного графiту та колоїднографiтових препаратiв для промисловостi а також на експорт у 21 країну.

Видобуток у родовищi ведеться кар`єрами. Пiвденно-схiдний кар`єр має довжину 1600 м, ширину 500-600 м, глибину 100 м. Видобуток руди складає 48 тис.т на рiк. Продукцiю представлено чотирма видами малозольного графiту ( тигельний, елементний, олiвцевий i ливарний або срiблястий ) та iншими рiзновидами колоїднографiтових препаратiв для хiмiчної, електротехнiчної та машинобудiвельної промисловостi. Видобуток графiтової руди в Заваллi складає 1 млн т на рiк.

[ред.] Озокерит ( гiрський вiск )

Використовується для виробництва цiнних сортiв паперу, обробки тканин, шкiр; використовується в косметицi та медицинi. Чотири країни у свiтi виготовляють гiрський вiск. Його добувають у Кiровоградськiй областi з бурого вугілля, з 1959 року в областi дiє Семенiвський завод по виготовленню озоке-риту.Iнженери-вуглехiмiки розробили технологiю отримання модифiкованого озокериту, що використовується у виробництвi полiграфiчної фольги, кiноплiвки, грамплатiвок.

Бiля Олександрiї знаходиться санаторiй "Дружба", де проводять процедури, що ґрунтуються на тепловому i компресiйному впливанню озокериту ( озокеритотерапiя ).

[ред.] Алмази

Знахiдки алмазiв та їх мiнералiв-супутникiв в областi вiдомi давно. Цiльовi пошуковi роботи розпочато лише в 1993 роцi. Виявлено багаточисельнi геологiчнi структури, що є сприятливими для впровадження кiмберлiтiв. Знайденi кiльця викидiв туфобрекчiй, що є корами вивiтрювання кiмберлiтових порiд, де виявленi прямi мiнерали-супутники й алмазiв. Нарештi в 1995 роцi знайдено кореннi кiмберлiти. Йде оцiнка їх алмазностi.

[ред.] Глина та каолiни

На Українi знайдено 150 родовищ каолiнiв, якi дають 80% добутку цiєї сировини в колишньому СРСР.

В Кiровоградськiй областi каолiн видобувається на родовищах вогнетривких глин, що знаходяться поблизу с.Катеринiвки. Катеринiвськi каолiни застосовують як додаток до глини Часов-Ярського родовища, в результатi чого отримують вогнетривку глину з вмiстом суми окислiв алюмiнiю та титану 30%, окислiв залiза не бiльш нiж 3% та вогнетривкiстю не менш нiж 1670 С. Таку сумiш застосовують для випалювання абразивних виробiв.

Запаси каолiнiв, що знаходяться поблизу Гайворона та Салькового, використовуються як вогнетривкi та як шамот.

В 3-х кiлометрах на Пiвнiчний Схiд вiд Кiровограда розташоване Веселiвське родовище керамзитової сировини.

[ред.] Трепел

Вiдноситься до групи кремнеземистих ( опалових ) порiд, до якої вiдносяться також дiатомiт, опока та деякi iншi.

Трепел мiстить 70-98% розчинного кремнезему. Вiн має велику кiлькiсть пор ( 60-64% ), малу об`ємну вагу ( 0,5-1,25 т/м3 ), адсорбцiйнi та теплоiзоляцiйнi властивостi, хiмiчну стiйкiсть по вiдношенню до лугiв та кислот.

[ред.] Будiвельнi, формовочнi, склянi матерiали

В областi присутнi багато видiв будiвельних матерiалiв: суглинки, пiски, пiсчаники, бутовий камiнь, щебiнь, вапняк, мергел , кварцити i т.п.

Суглинки використовують для виготовлення цементу та цегли. Родовища суглинкiв ( для цегли марки "100" i "150" ) знайденi поблизу смт.Компанiївки, хутора Соколiвського, в Новгородкiвському районi. Бiля м.Малої Виски на мiсцевiй сировинi працює цегляний завод мiжколгоспбуду ( потужнiсть суглинкiв 4-5 м, продуктивнiсть заводу 2 млн шт. на рiк ). Такого ж типу завод працює бiля смт. Великої Виски, марка цегли 100-150, продуктивнiсть 2,8 млн шт.

Великими родовищами цегляно-черепичної сировини є Новомиргородське, Васiнське ( в 3-х км на Пiвнiчний Схiд вiд м. Знам`янки ), Обознiвське бiля Кiровограда та багато iнших.

У великому обсязi ведеться кар`єрний видобуток бутового каменю, щебню, на який головним чином йдуть гранiти, гнейси.

Багаточисельнi жили пегматiтiв є чудовою сировиною для керамiчних виробiв в електротехнiцi ( iзолятори ).

В Побужжi розташованi охри, що є природними барвниками, а проявлення цiнної слюди ( вермикулiт ) можуть використовуватись як термоiзолятори.

[ред.] Облицювальний камiнь

З облицювальних каменiв в Кiровоградськiй областi найбiльш широко використовуються гранiти, серед яких видiляються три основних рiзновиди: - сировина рiвномiрнозерниста та порфiровиднi гранiти ( Гайворонське, Кiровоградське, Аджамське, Суботське родовища ); рожевi та рожево-сiрi порфiровиднi гранiти ( Андрiївське, Адабашське, Бобринецьке родовища ); червонi порфiровиднi та трахiтоїднi гранiти ( Горiхiвське, Капустянське родовища ).

В межах Новомиргородського i Маловискiвського районiв розмiщуються родовища лабрадоритiв. Останнi знайденi на Лiкарiвському родовищi.

Декоративно-облицювальним матерiалом можуть служити лонцонiти, габбро, дiабази, якi зустрiчаються поблизу Новоукраїнки, Новомиргорода, Олександрiї, Долинської.

Задовiльнi декоративнi властивостi мають мармур та мармуровi вапняки Хащуватського та Заваллiвського родовищ бiля Побужжя.

[ред.] Підземні води

Головним джерелом прiсної води в Кiровоградськiй областi є водоносний горизонт, що лежить бiля основи порiд бучакськi свити палеогенового вiку. Водомiсткi породи представленi рiзнозернистими кварцевими пiсками з потужнiстю до 25 м. Водоносний горизонт в бучакських вiдкладеннях експлуатується колодязями та свердловинами ( Обознiвський, Лелекiвський водозабори ). Продуктивнiсть найбiльш потужних свердловин на подiбних водозаборах складає 20 лiтрiв на секунду.

За хiмiчним складом ґрунтовi води Кiровоградської областi вiдносяться до гiдрокарбонатних, гiдрокарбонатно-сульфатних, деколи сульфатно - гiдрокарбонатних, калiєвих та натрiєвих. Загальна жорсткiсть води складає 1,5-8 мг-екв./лiтр. Мiнеральнi води експлуатуються в смт. Новгородцi. Мiнералiзацiя цiєї води складає 3,75 г/л. За хiмiчним складом це сульфатно-хлориднi, кальцiєво-натрiєво-магнiєвi води. Дебет свердловини складає 2,9 л/с.

В деяких мiсцях областi знайденi бальнеологiчнi радонiєвi (радiоактивнi) води. На базi радонiєвої води дiють санаторiї в м.Знам`янцi.

У числi видобувальних та переробних пiдприємств в областi наявнi об`єкти загальнодержавного значення:

  • Виробниче об`єднання Олександрiявугілля, Семенiвський озокеритовий завод, що працюють на сировинi Днiпровського буровугiльного басейну;
  • Заваллiвський графiтовий комбiнат, Побузький феронiкелевий комбiнат;
  • Кiровоградський завод фiльтруючого кизельгуру, Кiровоградський кар`єр каолiнiв;
  • Горiхiвський, Капустянський кар`єри по видобутку облицювального каменю;
  • залiзорудний кар`єр Криворiзького центрального ГЗК, Ганнiвський, Артемiвський залiзоруднi кар`єри, Долинський ГЗК;
  • Iнгульське та Смолинське рудоуправлiння по видобутку уранової руди;
  • мiсцевi органiзацiї - промкомбiнат, Мiжколгоспбуд, Дорбуд та iншi

виготовляють цеглу з суглинкiв, використовують пiски кольорового та чавунного лиття, розробляють гранiти та гнейси на бут та щебiнь, застосовують у будiвництвi мергель, пiсчаник, вапняк, видобувають торф.