Азотфіксація
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Азотфікса́ція — процес зв'язування молекулярного азоту атмосфери в азотисті сполуки, що здійснюється азотфіксуючими організмами - діазтрофами (напр., бульбочковими бактеріями). Деякі рослини, гриби і тварини формують з діазотрофами симбіотичні асоціації.
Шар повітря над кожним гектаром ґрунту містить 80 тис. т азоту, тому збагачення ґрунту на азот за рахунок повітря має важливе значення для сільського господарства.
Найактивнішими фіксаторами атмосферного азоту є бульбочкові бактерії. За рік вони можуть нагромадити на площі 1 га до 60—300 кг азоту. До 30—60 кг/га азоту зв'язує аеробна бактерія азотобактер, яка вільно живе у ґрунті, і до 20—40 кг/га — анаеробна маслянокисла бактерія клостридіум.
Джерелом енергії і вуглецевого живлення для азотфіксаторів є кореневі виділення рослин, продукти розкладу клітковини та інших органічних решток. Для підвищення азотфіксуючої здатності ґрунту вносять бактеріальні добрива.
[ред.] Джерела інформації
- Українська радянська енциклопедія
- Мала гірнича енциклопедія: В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Донбас, 2004. ISBN 966-7804-14-3
- Cambridge University Pres, Cambridge UK