Борткевич Сергій Едуардович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Сергій Едуардович Борткевич (28 лютого 1887, Харків-25 жовтня 1952, Відень) — український композитор, піаніст та педагог у вигнанні.

Зміст

[ред.] Біографія

Син поміщика та власника винокурного заводу у селі Артемівка, що поблизу Мерефи, народився у Харкові у 1877. Музичну освіту отримав у Лейпцигській консерваторії в учня Ференца Ліста Альфреда Рейзенауера.[1] Учень Анатолія Лядова.[2] З 1902 виступав з концертами,гастролював за кордоном. Одружився у липні 1904. У 1904-1914 рр. викладав у консерваторії Клінворта-Шарвенки у Берліні. В цей час зробив свої перші композиторські кроки. Свій перший фортепіанний концерт (тв. 1) Борткевич знищив після його прем'єри.[3] Другий твір не був опублікований, а твір №3 був опублікований Данієлем Разером (Daniel Rather) у 1906 в Лейпцигу.[3]

У 1914, на початку першої світової війни, був висланий із Німеччини і повернувся до рідного Харкова. Після приходу до влади більшовиків був заарештований моряками як представник «буржуазії». Сімейні заводи та батьківський будинок за адресою вул. Сумська, 28, що служив композиторові домівкою понад 40 років, були націоналізовані, маєток — пограбовано. У листопаді 1920[3], заради безпеки сім'ї, був змушений виїхати у Константинополь, маючи при собі лише валізу з нотами та 20 доларами (~1,5 млн. карбованців)[4]. З 1922 мешкав у Відні, де помер у 1952. Могилу Борткевича було знесено бульдозером у 1997.[5]

У 1945 в його будинок влучила бомба, і з тих пір вважалося, що разом із багатьма творами Борткевича були втрачені обидві його симфонії, проте їх рукописи були згодом віднайдені у каліфорнійській бібліотеці англійським ентузіастом на ім'я Мелком Баллан.[4]

[ред.] Творчість

Творчий доробок Сергія Борткевича становить 74 творів, 15 з яких досі вважаються втраченими.[6] Багато із інших творів були віднайдені, зокрема, завдяки зусиллям Мелкома Баллана (Велика Британія), Багвана Тадані (Індія/Канада), Валтера Калктмана (Голландія).

З політичних причин його творчість була майже невідомою на екс-радянській Батьківщині у 20-му столітті. Однак починаючи з 2000 року поступово набуває широкого визнання в Україні завдяки диригентові та прихильникові Борткевича Миколою Сукачем і створеним ним симфонічним оркестром «Філармонія».

За характер музичних творів, композитора називають «останнім романтиком» та «українським Рахманіновим».

[ред.] Перелік творів

  • Концерт №1 для фортепіано з оркестром сі-бемоль мажор тв. 16 (1910, опуб. 1913)
  • Віолончельний концерт тв. 20[7]
  • «The Little Wanderer» тв. 21 для фортепіано
  • Концерт для скрипки з оркестром тв. 22
  • Поезія Поля Верлена для голосу та фортепіано тв. 23
  • Trois Morceaux для фортепіано тв. 24
  • Три п'єси для фортепіано та віолончелі тв. 25
  • Соната для скрипки й фортепіано
  • Концерт №2 для фортепіано з оркестром до-мінор (для лівої руки) тв. 28
  • Концерт №3 для фортепіано з оркестром тв. 32 «Per aspera ad astra»
  • Симфонічна поема «Отелло»
  • Балетна сюїта «Тисяча та одна ніч»
  • Російська рапсодія для фортепіано з оркестром тв. 42
  • Симфонія №1 ре-мажор тв. 52 «З моєї Батьківщини» (1935-1936)
  • Симфонія №2
  • Опера «Акробати» (1938)

[ред.] Цікавинки

  • Другий фортепіанний концерт Борткевича для лівої руки (тв. 28) був написаний для піаніста та філософа Поля Віттгенштейна (Paul Wittgenstein), що втратив праву руку у першій світовій війні. Прем'єра концерту відбулася у 1923 у Відні.

[ред.] Примітки

  1. «Возвращение Борткевича», Ольга Лебедева — Зеркало Недели on the Web
  2. Энциклопедия Зарубежной России — Борткевич Сергей Эдуардович
  3. а б в «Сергей Борткевич. Реанимация таланта», Сергец Цыганков — Газета «День», 15.06.2001
  4. а б «Неизвестный-знаменитый Сергей Борткевич», Дарья Юровская — Объектив-неделя
  5. «Сергей Борткевич. Возвращение на родину», Сергей Цыганков — Газета «День», 15.05.2001
  6. «Образ Родины, воссозданный в музыке», Надежда Тысячная — Газета «День», 17.12.2004
  7. Тв. 20-24 були написані у Харкові між 1914 та 1920 роками

[ред.] Посилання

Іншими мовами