Ацманчук Олександр Павлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Олекса́ндр Па́влович Ацманчу́к (8 вересня 1923, Одеса6 жовтня 1974, Одеса) — український живописець. Член Спілки художників України (нині Національна спілка художників України) від 1954.

Зміст

[ред.] Біографічні дані

1947 закінчив Одеське художнє училище (майстерня Леоніда Мучника), 1953 — живописне відділення Ленінградського художнього інституту (майстерня Михайла Авилова).

Брав участь у виставках від 1947.

Викладав фахові дисципліни в Одеському художньому училищі (1953—1959).

[ред.] Творчість

Олександр Ацманчук. Портрет О. Токарєвої. 1973
Олександр Ацманчук. Портрет О. Токарєвої. 1973

В історії українського мистецтва ім'я Ацманчука пов'язане з так званим романтичним стилем доби шістдесятників. Наприкінці 1960-х творчо переосмислює надбання Ренесансу, експериментує з формальними якостями портретного живопису, відтворює в портретному образі психологічні ознаки сучасника.

Відомий як добрий рисувальник та експериментатор у галузі композиційної побудови картини.

[ред.] Твори

  • «У день Військово-Морського флоту» (1953).
  • «Портрет Ади» (1955).
  • «Дано наказ...» (1957).
  • «Солдат миру» (1964—1965).
  • «Портрет скульптора Олександра Князика» (1971).

[ред.] Література

  • Мистецтво України: Біографічний довідник. — К., 1997. — С. 30.
  • Басанець Т. В. Ацманчук Олександр Павлович // Енциклопедія Сучасної України. — Т. 1. — К., 2001. — С. 820.