Андрієвський Леонід Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Леоні́д Іва́нович Андріє́вський (14 березня 1942, м. Лубни Полтавської області) — український графік, живописець, художник книги, журналіст, мистецтвознавець. Член Національної спілки художників України від 1994.

Зміст

[ред.] Біографічні дані

Мистецьку освіту здобув у художніх студіях м. Лубни (1957—1958, у В. Симонюти) і м. Совєтська Гавань Хабаровського краю Росії (1958—1961, у Д. Новикова).

1976 закінчив Київський університет.

Від 1998 — директор видавництва «Криниця».

Від 2000 — професор Київського інституту декоративно-прикладного мистецтва та дизайну.

[ред.] Творчість

Працює в галузях монументально-декоративного, станкового живопису та книжкової графіки.

У галузі станкового живопису віддає перевагу пейзажеві, у книжковій графіці — комплексному оформленню книги.

Здійснив монументально-декоративні розписи для торговельних павільйонів у Празі (1989).

[ред.] Звання та премії

  • 1994 — заслужений художник України.
  • 1998 — народний художник України
  • 1995Державна премія України імені Тараса Шевченка (разом із Василем Отковичем і Вірою Свєнцицькою) за альбом «Українське народне малярство XIII—XX століть. Світ очима народних митців».

[ред.] Література

  • Мистецтво України: Біографічний довідник. — К., 1997. — С. 19.
  • Бєлічко Ю. В. Андрієвський Леонід Іванович // Енциклопедія Сучасної України. — Т. 1. — К., 2001. — С. 488.
  • Шевченківські лауреати. 1962—2001: Енциклопедичний довідник. — К., 2001. — С. 18—19.
  • Підгора В. Печалі й радості Леоніда Андрієвського // Сучасність. — 1995. — № 6.
  • Бєлічко Ю. Леонід Андрієвський — майстер книги // Дніпро. — 1996. — № 9—10.