Вікіпедія:Кнайпа (пропозиції)
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Розділ Пропозиції в кнайпі української Вікіпедії використовується для обговорення пропозицій що не стосуються політик (див. Вікіпедія:Кнайпа (політики) для цього). Якщо у Вас є пропозиція щодо чогось, що на Ваш погляд є абсолютно очевидною річчю а його відсутність в українській Вікіпедії викликає у Вас почуття здивування та обурення, перевірте тут чи Ваша пропозиція випадково не видалась настільки ж очевидною ще комусь. Будь-ласка, підписуйте Ваші коментарі (для цього наберіть ~~~~ або натисніть кнопку «Підпис» над віконцем редагування) |
|
[ред.] 25K TODO
Скоро буде 25-тисячна стаття. Треба б якусь нагороду її автору.
[ред.] Міжслов'янська кооперація
Перенесено у Вікіпедія:Міжслов'янська кооперація
[ред.] Чи є серед дописувачів хтось з …
[ред.] Userbox:Правопис 1999
Я пропоную усім користувачам, що підтримують проєкт правопису 1999-го року додати до своєї сторінки користувача Шаблон:Правопис 1999. Таким чиним ми матимемо реєстра й будемо знати, скільки нас тут є. --Zx-man 17:58, 10 квітня 2007 (UTC)
[ред.] Шаблон:Чи знаєте ви що
[ред.] Чому немає українського ВікіДжерела (WikiSource)?
- Див.: Вікіпедія:Вікіджерело
[ред.] День системного адміністратора
Сьогодні ж день системного адміністратора! Давайте привітаємо всіх адміністраторів на головній сторінці? www.sysadminday.org.ua www.sysadminday.com www.sysadminday.com.ru
[ред.] Персоналії: Стандарти оформлення імені-заголовку
Шановні панове — Колеги!
Прошу авторів та редакторів-бюрократів: Заголовки статей, в яких йдеться про Персоналії (тобто «ім'я») подавати за сучасними цівілізованними Стандартами-Нормами:
1) на першій позиції — Ім'я,
2) на другій — По-батькові (Second Name) …
n) на останній позиції — Призвище.
В пошуковій системі необхідно паралельно подавати в «зворотному порядку»:
1) на першій позиції — Призвище,
2) потім — Кома,
3) потім «Перше» Ім'я,
4) потім — По-батькові чи Second Name і так далі.
Одже, якщо призвище стоїть попереду, то все наступне обов'язково йде за ним через Кому. Зверніть увагу, на такому принципі побудовані усі бібліографічні каталоги та довідники.
Але Титульний Заголовок статті, як і звернення до людини — повинні бути «цивілізованними» — Ім'я завжди на 1-му місці.
- Справді? А чому тоді в менев паспорті спочатку йде прізвище, а потім ім'я й по батькові???--Ahonc?!/©~№? 22:22, 20 березня 2007 (UTC)
[Приклад:
Заголовок статті: Микола Іванович Петренко
в пошуку: Петренко, Микола Іванович]
- А навіщо??? У пошуку можна й без коми писати, все одно знайде.--Ahonc?!/©~№? 22:22, 20 березня 2007 (UTC)
Панове, пора кінчати з пережитками савецького бюрократичного ставлення до Персони та граматичних Норм власної Мови. І не чекати — поки вам на це пришлють дозвіл з Мінпросвіти чи НАНУ.
З повагою та надією на порозуміння — --Wanderer 16:00, 20 березня 2007 (UTC)
- Щодо редакторів-бюрократів: їх насправді не так багато, аби до них апелювати (я, приміром, ним не є:) По суті. Колись підносилось це питання, воно не знайшло вирішення у тому, аби писати в імені кому. Тому не варто спонукувати до того.--A l b e d o ® 18:42, 20 березня 2007 (UTC)
-
- Шановний колего, порою маленький штрішок — «кома» — може означати великий крок у напрямку цивілізації, чи навпаки — в протилежну їй сторону. Суть моєї пропозиції була — залишити Нормальний Порядок речення на «цивілізаторському» сайті/порталі «Вікіпедія-укр.», що несе людям через Мову — Просвіту. Коли люди звертаються, спілкуються, розмовляють — вони повертаються обличчям один до одного, а не спиною. Обратний порядок в іменах (також як і «скорочення» подвоєнних приголосних) — це «Африка» української мови на європейському культурному континенті. Комусь мабуть дуже хочеться, щоб українська («малорасейская») культура продовжувала стояти на обочині, чи зовсім спиною до іншіх світових/європейських культур. Мабуть для цього і вводяться подібні «стандарти». Колись у моєму далекому шкільному дитинстві кожен урок української мови (граматики) вчителька починала словами: «-На відміну від російської мови — в українській…». А тепер наші діти, онуки та правнуки будуть чути: "На відміну від латинської, англійської, німецької, російської, французської … (і так далі, за алфавитом). ----Wanderer 19:44, 20 березня 2007 (UTC)
-
- Заперечую думку Wanderer в частині Нормального Порядку речення — це питання нормально опрацьовано у чинних правилах.--A l b e d o ® 20:23, 20 березня 2007 (UTC)
- «Думку», колего, неможливо «заперечити». Окрім «правил», про які люди домовляються є ще тисячолітня Класична культура, завдяки якій і існує Вікіпедія і Енциклопедія взагалі --Wanderer 21:44, 20 березня 2007 (UTC)
- Заперечую думку Wanderer в частині Нормального Порядку речення — це питання нормально опрацьовано у чинних правилах.--A l b e d o ® 20:23, 20 березня 2007 (UTC)
- А щоб не було «в українській мові на відміну від російської» треба в українській мові всі українські букви, слова та правила замінити російськими. --OlegB 20:01, 20 березня 2007 (UTC)
-
- Справа не в російській, справа в тому, що весь «білий» світ «крокує не в ногу». А деякі українскі «ідеологи», образно кажучи, промовляють: «Це тому, що дві ноги людині це забагато. От ми собі одну ногу відріжемо і все буде гаразд!» --Wanderer 21:44, 20 березня 2007 (UTC)
- А звідки ти знаєш, що весь білий світ? Ти китайську чи єврейську вікіпедії читав? А, вибачаюсь, китайі не білі:)--Ahonc?!/©~№? 22:22, 20 березня 2007 (UTC)
- Це хто тут ідеолог? Пане Вондерер, раджу вам також вивчити українську мову, а потім уже встановлювати првила в ук-вікі.--Ahonc?!/©~№? 22:27, 20 березня 2007 (UTC)
-
-
- Чомусь після перегляду обговорення на цій сторінці в мене виникло бажання перекласти статтю Вікіпедія:Неприпустимість образ з російської Вікіпедії. Не варто переводити дискусію на особистосі. --Yakudza -พูดคุย 08:37, 21 березня 2007 (UTC)
-
- Я на сторінках Енциклопедії намагаюсь не спілкуватись у стилі россійських форумних «бригадників». А «білий світ» — це східно-європейська мовна група, до якої належить Українська мова, та загальна Європейська (спочатку греко-латинська, а тепер романо-германська) культурна Єдність, до якої Україна (і українці) бажають приєднатися. --Wanderer 23:18, 20 березня 2007 (UTC)
-
- Справа не в російській, справа в тому, що весь «білий» світ «крокує не в ногу». А деякі українскі «ідеологи», образно кажучи, промовляють: «Це тому, що дві ноги людині це забагато. От ми собі одну ногу відріжемо і все буде гаразд!» --Wanderer 21:44, 20 березня 2007 (UTC)
- Не бачу особливої проблеми. Система редиректів дозволяє виходити на будь-яку особу через будь-який порядок імені і прізвища. Для категоризації персон по алфавіту зручніше починати з прізвища, тому основною статею є та, що починається з прізвища. В той же час в тілі статті персона іменується саме з імені, як слід. Я в принципі не проти коми, але не бачу сенсу витрачати зусилля на проставлення ком. Хай собі відрізняється… --A1 20:29, 20 березня 2007 (UTC)
-
-
- Шановний колего, порою маленький штрішок — «кома» — може означати великий крок у напрямку цивілізації, чи навпаки — в протилежну їй сторону. Суть моєї пропозиції була — залишити Нормальний Порядок речення на «цивілізаторському» сайті/порталі «Вікіпедія-укр.», що несе людям через Мову — Просвіту. Коли люди звертаються, спілкуються, розмовляють — вони повертаються обличчям один до одного, а не спиною. Обратний порядок в іменах (також як і «скорочення» подвоєнних приголосних) — це «Африка» української мови на європейському культурному континенті. Комусь мабуть дуже хочеться, щоб українська («малорасейская») культура продовжувала стояти на обочині, чи зовсім спиною до іншіх світових/європейських культур. Мабуть для цього і вводяться подібні «стандарти». Колись у моєму далекому шкільному дитинстві кожен урок української мови (граматики) вчителька починала словами: «-На відміну від російської мови — в українській…». А тепер наші діти, онуки та правнуки будуть чути: "На відміну від латинської, англійської, німецької, російської, французської … (і так далі, за алфавитом). ----Wanderer 19:44, 20 березня 2007 (UTC)
Отже можливе паралельне існування і класичних титулів? Дякую вам, колего А1! — Це написав, але не підписав, користувач Wanderer (обговорення • внесок).
-
- Щодо українських персоналій, то особливих проблем нема. Зараз робот розставляє перенаправлення на всі можливі варіанти написання (див. напр. посилання на статтю Спеціальні:Whatlinkshere/Воронцов_Михайло_Семенович). Назва статті зручна для категоризації: Воронцов Михайло Семенович, а от починається стаття з повної назви в звичному порядку: Миха́йло Семе́нович Воронцо́в — …
- На мою думку, така система зручна, і при наявності перенаправлень: Михайло Воронцов, Воронцов Михайло, Михайло Семенович Воронцов та Воронцов вирішує практично всі проблеми. З іноземними іменами все набагато складніше. Але це тема окремої розмови. --Yakudza -พูดคุย 22:41, 20 березня 2007 (UTC)
Вважаю, що в нас ще нема такіх незручностей, як скажемо у німців. У них в іменах зберігаються всі титули, наприклад: «Хельмут Карл Бернхард граф фон Мольтке» (в просторіччі «Хельмут Мольтке»). в бібліографії він буде подан за призвищем: «Мольтке, Хельмут Карл Бернхард граф фон», а також в усіляких-разних інших варіантах. Але йдется про просте: може в Укр-Вікі сама стаття на сторінці оголовлюватися «Іван Петров» чи ні, тільки — «Петров Іван»? Наскільки жорсткий «Стандарт»? Móже це (озаглавлення статті) оставатися Правом Автора — за умовою, що він повинен сам передбачити і попеклуватися про всі можливі Перенаправлення? --Wanderer 23:05, 20 березня 2007 (UTC)
- Стандарти жорсткі, особливо для українських (і взагалі з пострадянських країн). Якщо ви назвете статтю Петро Іваненко чи Петро Степанович Іваненко, то її перейменують на Іваненко Петро Степанович. І якщо в людини в паспорті написано Іваненко Петро Степанович, то чому стаття про неї має називатись Петро Іваненко?
- P.S. У слові прізвище після букви р пишеться і, а не и.--Ahonc?!/©~№? 23:40, 20 березня 2007 (UTC)
-
- Дякую, пане Редактор! Це власне те, що я хтів від вас, як від кіровоградського студента, почути. Дозвольте мені піти? :о)) Надіюсь, ви не відмовитесь мої тексти в майбутньому редагувати? --Wanderer 23:57, 20 березня 2007 (UTC)
-
-
-
-
-
- Пане Ahonc, а чи ви дивилися що в паспорті написано? Іваненко (підписано Прізвище), Петро (підписано Ім'я), Степанович (підписано По батькові). Це як в базі даних з окремими стовпчиками — порядок не важливий, всі дані на своїх місцях. Ніхто нічого не переплутає. Чому прізвище попереду? Тому що в паперових картотеках і списках зручніше читати відсортовані по прізвищах імена. Це не потрібно у Вікіпедії. І, будь ласка, не вважайте що паспорт — це первинне джерело інформації. Ім'я людини — це первинне джерело, до того ж ім'я може змінюватися.
Перша пропозиція пана Wandererа мені спочатку сподобалася . Як ви звете своїх друзів, родичів, знайомих — по імені, по імені-по батькові — но не по прізвищу, чи не так? Ім'я По батькові Прізвище — це сучасне українське вживання. АЛЕ це Європо-центрична пропозиція. І прізвища з'явилися у Європі десь у 12 сторіччі. В багатьох народах/часах люди мали і мають інші схеми іменування. У римлян — преномен, номен, когномен і агномен (Roman naming conventions, Римские имена). Ісландці прізвища не вживають (хоч і мають). В Японії, Китаї, В'єтнамі — прізвища попереду — Мао Цзедун мав прізвище Мао. Іспанці вживають прізвища батька і матері. Хто бажає мати різні правила написання імен для різних мов? Я думаю ніхто. Пишіть повне ім'я в канонічному порядку мови власника імені. До того ж чи важливо знати де в повному імені прізвище і чи воно там є? Якщо так то стаття має досить місця на відмінок від паперової енциклопедії.
Щодо пропозиції «зворотного порядку» пошуку (назва статті?) — це пропозиція часів паперових картотеці і енциклопедії. Це не дає ніяких переваг мати це в статті.. До речі англійська Вікіпедія має таку картотеку — List of people by name (імена вписуються вручну). Ви це мали на увазі? --Tigga 12:16, 21 березня 2007 (UTC)
- Пане Ahonc, а чи ви дивилися що в паспорті написано? Іваненко (підписано Прізвище), Петро (підписано Ім'я), Степанович (підписано По батькові). Це як в базі даних з окремими стовпчиками — порядок не важливий, всі дані на своїх місцях. Ніхто нічого не переплутає. Чому прізвище попереду? Тому що в паперових картотеках і списках зручніше читати відсортовані по прізвищах імена. Це не потрібно у Вікіпедії. І, будь ласка, не вважайте що паспорт — це первинне джерело інформації. Ім'я людини — це первинне джерело, до того ж ім'я може змінюватися.
-
-
-
- коментар. Апелювання опонентів до юности редакторів, до вищости себе як науковця, решту персональних атак не мають значення для дискусії за суттю, вони не вносять нічого нового, тому прошу більше зосереджуватись на аргументах, поглядах на поняття а на особи.--A l b e d o ® 19:26, 21 березня 2007 (UTC)
-
- Дякую пану Tigga,
- дякую пану Albedo, за те, що повернули розмову у русло предметної дискуссії. Власне, пан Tigga вже відповів не моє запитання. З мого боку може буде зайвим, але я хтів би ще додати, що Паспорт — це не власність громадянина, це власність Держави=Мін. Вн. Справ. Він заснований, як вже було сказано, на паперово-картковій пошуковій технології, по суті являється її калькою. По формі такою ж як Телефонна чи Адресна книга. Він, так би мовити, «роглядає» людину не як Особу чи Персону, а як «учётно-контрольную статистическую единицу». Це — друга причина, з якої я би не брав Паспорт за «першоджерело». Крім того, Україна рано чи пізно вступить в Європу, в котрій, наскількі мені відомо, вже їдуть конкретні («бюрократичні») приготування до цього. А це означає, що сьогодняшні українські паспорти поступляться місцем новим — «європейським» (з «прямим» порядком імені-призвища). І пройде ця процедура швидше ніж обмін автомобільних номерних знаків.
-
- Інша причина, із-за якої я підняв цю тему: нас читають, і читають не тількі російські та білоруські автори, а й поляки і багато інші, менш обізнані з традиціями українського правопису. І іноді виникають складнощі і непорозуміння — як читати це чи інше ім'я. (чи не «в'єтнамське» часом воно?)
-
- І останній мій мотив — я розглядаю статтю в Вікі як літературну (дескриптивну) форму, але як наукову форму. До тексту статті прикладаються тіж критерії, що і до наукової статті, ессе, реферату. Колега Tigga привів найвагоміший на мою думку аргумент — Канонічний порядок — і мені цього достатньо. Це вирішує питання і знімає проблему. Дякую! — --Wanderer 21:37, 21 березня 2007 (UTC)
Почитайте Вікіпедія:Іменування статей. P.S.Іще зауваження, щодо правопису: по батькові пишеться окремо.--Ahonc?!/©~№? 22:10, 21 березня 2007 (UTC)
[ред.] Ще раз про «поглиблення»
Я помітив, що «глибина» англ. вікі частково досягається тим, що майже при кожній статті в обговоренні ставлять якийсь шаблон, що вказує на yкийсь портал чи щось подібне. Ось деякі приклади: en:Talk:Aristotelis Koundouroff en:Talk:Antiochos Evangelatos en:Talk:1 Cassiopeiae en:Talk:Marbles (band) І.т.д.
Як шановна спільнота ставиться до розробки чогось подібного у нас? Сенс головним чином статистичний — сторінки обговорень збільшать відношення загальної кількості статей до статей основного простору, що в свою чергу збільшить «депфс», з яким у нас поки що відвертий провал на фоні інших. --A1 10:34, 21 березня 2007 (UTC)
- категорично проти. Обговорення не для того, щоби ними бавитись. НАдто коли слід перевірити не одну сотню їх н значущість. При цьому як приклад-виняток, зазначу вжиток Віктором Anyakin'ом обг. для анонсування вікі-проєктів за темою. Такий анонс, вважаю, припустимим. Іще одне: не можна йти усіма кепськими шляхами инших вікіпедій, чи по частині стабів, чи будь-чого іншого.--A l b e d o ® 19:22, 21 березня 2007 (UTC)
- ОК, переконали. --A1 22:24, 21 березня 2007 (UTC)
[ред.] Опиши свій населений пункт
Чи проводив хто-небудь компанію «Опиши свій населений пункт»?
Запропонувати схему.
- Основні відомомості (населення, географічне положення, підпорядкування, поштовий індекс і т. д.)
- Фото
- Походження назви та історія, заснування, перші згадки, видатні люди
- Установи та підприємства (школи, церкви, лікарні тощо, заводи, фабрики, колгоспи, заготівельні пункти тощо)
- Як добратися
- Територіальний поділ
- Цікаві місця, театри, кінотеатри, музеї, клуби
- Річки, ставки, озера, ліси, де й яка риба ловиться, куди ходять за грибами.
- Стадіони, спортивні зали, команди, олімпійські чемпіони й чемпіони України
- Особливості місцевої говірки
Основне — дописувач не повинен бути фахівцем, чи мати енциклопедичні знання. Проте він прекрасно знає, чи є в населеному пункті футбольна команда й як вона називається, куди піти ввечері, які в околиці ростуть ягоди. Крім того більшість людей люблять місце, де вони виросли, й пишаються ним.
Не особливо важливо, чи буде в українській вікіпедія стаття про ядерний магнітний резонанс. Таку статтю можна знайти в англійській вікіпедії. А от наш край ніхто замість нас не опише. Holigor 10:34, 22 березня 2007 (UTC)
[ред.] Журнал "Фокус" планує опублікувати статтю про українську Вікіпедію
Публікую питання від кореспондента, що відповідальний за статтю:
- Сколько людей занимается наполнением украинского контента Википедии?
- Кто является украинскими модератороми (редакторами)?
- Есть ли у них связь с «центром»? И возникает ли необходимость в этом по каким-либо вопросам?
- Вопрос цензуры. Сталкивались ли с таким явленим?
- Наиболее «горячие» темы украинской Википедии.
- Темпы развития. Есть ли тенденция к увеличению числа авторов?
- Тендеція? Я в лютому 2006 був десь 1800-тим користувачем( укрВікі було вже два роки) зараз понад 5000. Мабуть приплив іде із-за того, що пошуковики висувають Вікі на перше місце. Також значно збільшилася і частина активних дописувачів. Я вже всіх по пальцях не перерахую:)--Kamelot 06:00, 10 квітня 2007 (UTC)
- Сталкивается ли автор с какими-то трудностями?
- Насколько авторитетной есть Вики, или вся её ценность — в наличии ссылок на первоисточник?
- Нет ли планов коммерциализации Википедии? Как пополняется копилка украинского раздела, кроме добровольных взносов?
- Це питання для укр. розділу не актуальне/не коректне, оскільки ми не самостійні у цьому плані.--Leon 19:55, 9 квітня 2007 (UTC)
- Заинтересованы ли бумажные энциклопедии в том, чтобы выложить себя в Вики? Были ли от них предложения?
Если в своих вопросах я пропустил что-нибудь интересное (факт, тенденцию и т.д.), просьба её отметить и написать об этом. Не факт, что всё содержание коммента пойдёт в материал. Мы выберем интересующие нас детали. Окончательный текст коммента, который пойдёт под фото, я согласую с комментатором.
Відповідати можна українською або російською.
/із заввагами Albedo--A l b e d o ® 19:40, 11 квітня 2007 (UTC)
Той, хто захоче відповідати — сконтактуйтеся зі мною і дайте свій e-mail та телефон. Бажано, аби до відповідей долучилися авторитетні вікіпедисти (велика кількість редагувань, статус адміна або бюрократа) Треба буде надати своє реальне прізвище, ім'я, рід зайнять та фото. --Kaktuse 19:47, 9 квітня 2007 (UTC)
- Попроси Альбедо. Він у нас авторитетний (особливо за кількістю редагувань:) ). Може хоч дізнаємось його ім'я.--Ahonc?!/©~№? 20:05, 9 квітня 2007 (UTC)
А хто такий «центр»?--Ahonc?!/©~№? 19:50, 9 квітня 2007 (UTC)
- Напевне, мається на увазі, Вікімедіа або Мета. Такі контакти є, зрозуміло.--Leon 19:55, 9 квітня 2007 (UTC)
- Штірліц знав - "у центрі думають про нього" :) --Kaktuse 20:04, 9 квітня 2007 (UTC)
- Тут було б цікавим, крім інших, щоб дав інтерв'ю Білецький Володимир Стефанович. Він мабуть найбільш відома людина серед активних вікіпедистів. Це перш за все стосується останнього питання. Він розміщує свою "паперову" енциклопедію. --Yakudza -พูดคุย 20:06, 9 квітня 2007 (UTC)
- Та Віктор Мішалов - він розмістив багато власних публікацій у Вікіпедію. --Yakudza -พูดคุย 20:30, 9 квітня 2007 (UTC)
А який у пана Мішалова нік ? --Minia 21:21, 9 квітня 2007 (UTC)
Друзі, так хто готовий до спілкування із пресою? --Kaktuse 05:49, 10 квітня 2007 (UTC)
- В мене питання до "кореспондента" - чому кореспондент цурається ставити запитання українською мовою?--A1 07:39, 10 квітня 2007 (UTC)
- Тому що він її не розуміє:) Будьте толерантнішими--Kamelot 12:33, 10 квітня 2007 (UTC)
- І дійсно, може "Фокусу" варто випустити україномовну статтю про українську вікіпедію? Чи українська мова в вашому виданні "неформат"? --Gutsul 12:29, 10 квітня 2007 (UTC)
Навіть в російськомовних газетах іноді друкують статті українською --Ahonc?!/©~№? 16:08, 10 квітня 2007 (UTC)
-
-
- Це не моє видання. До друга звернувся знайомий, який пише статтю. Колеги, мені здається, що нам треба користуватися кожною нагодою поширити інформацію про українську Вікіпедію. Не має значення, якою мовою це буде. "Фокус" роблять патріотичні люди. Наскільки мені відомо, у них в планах є і українська версія.
- Давайте діяти, а не вести навколополітичні розмови. --Kaktuse 13:41, 10 квітня 2007 (UTC)
-
Просто в мене є серйозні сумніви в професійності українського "кореспондента", якщо він не володіє державною мовою. Давайте обговоримо тут кожну відповідь, а що стосується "довіреної особи", то це взагалі не дуже хороша ідея імхо - вікіпедія річ по суті своїй анонімна і має горизонтальну структуру, тобто у нас немає головних і підлеглих, власне як і "центру".
Пропоную нижченаведений текст на обговорення та редагування: --A1 16:39, 10 квітня 2007 (UTC)
-
- Дякую за конструктив. --Kaktuse 18:02, 10 квітня 2007 (UTC)
-
-
- В принципі, якщо ніхто таки не зголоситься бути "довіреною особою", то нею можу побути я. Хоч мені не дуже хочеться поширювати своє фото у глянцевих журналах. Я переговорив з Володимирем Стефановичем Білецьким, він також погодився відповісти на питання журналістів щодо зацікавленості паперових енциклопедій у Вікіпедії. Також він хотів розповісти про деякі ідеї щодо перспектив залучення експертів у певній галузі до співпраці з Вікіпедією. --Yakudza -พูดคุย 18:19, 10 квітня 2007 (UTC)
-
-
-
-
- Я думаю це непогана ідея відрядити кореспондента в Донецьк, або ж навпаки, запросити Вас до Києва. --A1 19:46, 10 квітня 2007 (UTC)
-
-
[ред.] Cкільки людей займаються створенням українського контенту Вікіпедії?
Згідно статистики, яку можна оглянути на сторінці Вікіпедія:Найактивніші у наповненні української вікіпедії активну участь прийняли до сотні дописувачів. Деякі з них мають "безперервний стаж" більше року.--A1 16:39, 10 квітня 2007 (UTC)
- Станом на січень 2007 р. за даними автоматичної статистики: діючих дописувачів 474, активних - 167, вельми активних (постійні дописувачі) - 47. У порівнянні з іншими мовними розділами - лідерами проекту - це дуже мало.--Leon 17:05, 10 квітня 2007 (UTC)
- Згідно з Вікіпедія:Найактивніші активними вікіпедистами є трохи більше 100 дописувачів за весь час існування. --Yakudza -พูดคุย 18:25, 10 квітня 2007 (UTC)
- Там же не всі. Я тільки за останні два-три тижні додав декілька користувачів з кількістю редагувань від 400 до понад 1000 (!). І це діючі користувачі. (До речі, у середньому по Вікі активним вважається користувач, який робить не менше 5 редагувань на місяць)--Leon 18:36, 10 квітня 2007 (UTC)
- Хоча більшість дописувачів з України, є також багато редакторів з інших країн: Росії, Польщі, Канади, США, Норвегії, Франції, Японії та інших.--Hillock65 02:47, 11 квітня 2007 (UTC) (Варто було б зазначити з яких регіонів Укаїни редактори, що у нас редактори майже з усіх регіонів, а не тільки з Києва. --Hillock65 02:47, 11 квітня 2007 (UTC))
- Там же не всі. Я тільки за останні два-три тижні додав декілька користувачів з кількістю редагувань від 400 до понад 1000 (!). І це діючі користувачі. (До речі, у середньому по Вікі активним вважається користувач, який робить не менше 5 редагувань на місяць)--Leon 18:36, 10 квітня 2007 (UTC)
- Згідно з Вікіпедія:Найактивніші активними вікіпедистами є трохи більше 100 дописувачів за весь час існування. --Yakudza -พูดคุย 18:25, 10 квітня 2007 (UTC)
[ред.] Хто є українськими модераторами (редакторами)?
Редактором вікіпедії (вони називаються «вікіпедистами») може бути практично будь-яка людина, здатна працювати у форматі енциклопедичного довідника. Модераторами (вони називаються «адміністраторами») вікіпедії обираються найдосвідченіші редактори-вікіпедисти шляхом голосування. Як зазначено на сторінці Вікіпедія:Адміністратори — адміністраторові «потрібно також мати бажання та можливості добре виконувати роботу адміністратора. Адміністратор більше зобов'язаний за простого учасника, права мають урівноважуватися відповідальністю». --A1 16:39, 10 квітня 2007 (UTC)
[ред.] Чи є у них зв'язок із «центром»? Чи виникає необхідність подібного зв'язку?
(Здається нема і практично не виникає. -?) В разі виникнення технічних ускладнень, адміністратори мають можливість звернутись до адміністраторів і стюардів MetaWiki - спеціального проекту Wikimedia, який спрямовано на координацію всіх інших проектів і мовних розділів.--Leon 17:08, 10 квітня 2007 (UTC)
[ред.] Цензура. Чи стикалися коли-небудь із подібним явищем?
На вікіпедії діє внутрішня "цензура", що регулюється правилами вікіпедії. Зокрема в Вікіпедії є критерії значимості, згідно яких статті про невідомі особистості чи організації підлягають вилученню, також є правило Верифіковуваності, тобто статті мають посилатися на авторитетні джерела. Рішення про вилучення статей приймається спільнотою вікіпедії, тобто самими вікіпедистами шляхом голосування. --A1 16:55, 10 квітня 2007 (UTC)
- Також недопустима комерційна реклама, або реклама суспільних рухів та об'єднань. Усі статті розташовані чисто з ціллю ознайомлення, і суворо дотримується принцип нейтральності усіх статей. --Hillock65 17:49, 10 квітня 2007 (UTC)
[ред.] Найбільш «гарячі» теми української Вікіпедії
- Вікіпедія - не журнал, тому у нас немає "гарячих" чи "негарячих" тем. --A1 16:59, 10 квітня 2007 (UTC)
- Горячих тем нема, але оскільки енциклопедія українська заохочуються теми пов'язані з Україною, з історичної, географічної та культурознавчої тематики. Також іноді ми намагаємося приділяти більше уваги темам, що розвиваються у суспільстві на даний момент. --Hillock65 17:56, 10 квітня 2007 (UTC)
- Гарячих теж:), але тут можна згадати про вікіпроекти і портали.--Ahonc?!/©~№? 18:38, 10 квітня 2007 (UTC)
- Виправив. Я все-таки думаю немає в тому сенсі, в якому може спитати журналіст. Українознавча тематика теж поки що чекає на поліпшення, особливо сучасна - політичні казуси висвітлені далеко й далеко не всі, як того хотлося б. Портали поки що у нас теж не та річ, яку варто реклямувати. --A1 19:53, 10 квітня 2007 (UTC)
- Я б тут не звсім погодився, адже гарячі теми бувають, з "температурою" щодо активності дискусій (аж до "війни виправлень") та/або також щодо актуальності до поточних подій (не обов'язково політичних).
--pavlosh 02:31, 11 квітня 2007 (UTC) - Зрозуміло, українська Вікіпедія розвивається нерівномірно - це обумовлено, в першу чергу, зацікавленнями найбільш активних дописувачів. Справа в тому, що набагато легшим є доповнення статтями вже розвинутого розділу, ніж написання текстів з тематики, котра раніше не висвітлювалась. В останньому випадку по ходу статті автор стикається з необхідністю розкривати великий об'єм спеціальної пояснювальної інформації, значень спеціальних термінів, тощо. При добрій розробленості теми такої необхідності не виникає - терміни та додаткові нюанси можуть бути розкриті простими посиланнями на відповідні статті.
- Наприклад, за описаним механізмом досить швидко, останнім часом, розвивається сегмент біологічних статей: портал "Біологія" завдяки цьому на фоні інших вікіпедій виглядає досить непогано. --Shao 18:16, 12 квітня 2007 (UTC)
[ред.] Темпи розвитку. Чи є тенденція до збільшення кількості авторів?
- Темпи розвитку можна проглянути на сторінці статистики. Як бачите, така тенденція є. (Порадимо кореспондентові самому попрацювати над табличкою) --A1 16:55, 10 квітня 2007 (UTC)
- Хотів би додати кілька зауважень щодо темпів росту українського сегменту Вікіпедії.
- Порівняно з іншими великими слов'янськими розділами, у нас замало доступної україномовної інформації в електронному вигляді. Скажімо, польські або російські дописувачі можуть в значній мірі обмежуватись простим копіюванням текстів, викладених в інтернеті, в той час як нам доводиться в прямому смислі створювати електронну україномовну інформацію. По-друге, ми маємо проблему з кількістю дописувачів ще й через малу розповсюдженість української мови за межами України: багато хто з дописувачів україномовного розділу також пише енциклопедичні тексти іншими мовами, але не навпаки.--Shao 18:07, 12 квітня 2007 (UTC)
[ред.] Чи стикається автор із якими-небудь труднощами?
- Звичайно. Написати гідну енциклопедичну статтю - справа нелегка і потребує максимум відповідальності й уваги. --A1 16:55, 10 квітня 2007 (UTC)
- Якщо автор захоче написати статтю, яка б проілюструвала його власну точку зору на певну проблему, або літературознавче ессе, власне "оригінальне дослідження" чи власні враження від щойно переглянутого фільму чи футбольного матчу, тоді він безумовно зіткнеться з великими труднощами. Бо такі дії суперечать правилам і принципам Вікіпедії і інші користувачі будуть протидіяти такому порушенню. Також, якщо автор захоче використати Вікіпедію з метою "розкрутки" маловідомої рок-групи чи фірми або для розміщення власного резюме, то такі дії також викличуть протидію інших вікіпедистів, і статті, які порушують правила будуть вилучені. --Yakudza -พูดคุย 18:40, 10 квітня 2007 (UTC)
- Певні складнощі може викликати знаходження зображень і, особливо, аудіозаписів з вільною ліцензією; навіть не зважаючи на наявність величезної кількості таких у вільному банку медіа-файлів Commons. Це особливо актуально для вузькоспеціалізованих тем.--Leon 18:50, 10 квітня 2007 (UTC)
- По перше, у Вікіпедії відсутня така роль, як «автор» (у класичному розумінні). Значно більш адекватним буде «дописувач» (contributor), якщо не "спільник" :) .
У багатьох випадках становлять певні труднощі створенні та підтримання "атмосфери співпраці" у випадку, коли більше, ніж одна людина має натхнення (амбіції) зробити внесок у певну статтю, тобто повинна бути створена субспільнота для опрацювання певної статті. Хорошим прикладом для аналізу цього процесу є, наприклад, статті Деруни (починаючи з першого коментаря першого дописувача "Зображення буде як досмажу. ...І поїм...") та Голодомор в Україні 1932—1933 років.
--pavlosh 02:21, 11 квітня 2007 (UTC)
[ред.] Наскільки авторитетною є Вікі, чи вся її цінність — у посиланнях на першоджерело?
- Метою вікіпедії не є колекціонування посилань на першоджерела - метою є викладення інформації в стислому енциклопедичному вигляді. Наявність такої інформації у вільному інтернет-доступі - безумовно цінна. Що стосується авторитетності, то сподіваюсь авторитет нашої вікіпедії дедалі зростатиме з її якістю.--A1 16:56, 10 квітня 2007 (UTC)
- Більш-менш об'єктивно визначити авторитетність Вікіпедії можна лише "ззовні", очами звичайного користувача. Як свідчить досвід інших мовних розділів, Вікіпедія як джерело інформації набуває все більшого значення у країнах із активним використанням Інтернету у повсякденному житті, що, власне, само по собі сприяє (завдяки великій кількості дописувачів) і покращенню змісту, зростанню кількості статей. Наприклад, вже є прецеденти посилань на Вікіпедію у судовій практиці США. Українська Вікіпедія із зростанням кількості статей та їх якості, теж набуває і набуватиме все більшого значення, саме як джерело інформації - інформації, часто відсутньої у паперових виданнях.--Leon 17:26, 10 квітня 2007 (UTC)
- Водночас, Вікіпедія завжди буде таким джерелом, де дуже якісні та змістовні статті чергуються з малоінформативними. Проте, в Вікіпедії існує певна шкала якості, і найкращі статті, які можуть бути лицем Вікіпедії, визначаються обговоренням та голосуванням вікіпедистів. Велика перевага Вікіпедії перед іншими енциклопедіями, що можливі помилки і неточності завжди можна швидко виправити. --Yakudza -พูดคุย 18:09, 10 квітня 2007 (UTC)
- Більш-менш об'єктивно визначити авторитетність Вікіпедії можна лише "ззовні", очами звичайного користувача. Як свідчить досвід інших мовних розділів, Вікіпедія як джерело інформації набуває все більшого значення у країнах із активним використанням Інтернету у повсякденному житті, що, власне, само по собі сприяє (завдяки великій кількості дописувачів) і покращенню змісту, зростанню кількості статей. Наприклад, вже є прецеденти посилань на Вікіпедію у судовій практиці США. Українська Вікіпедія із зростанням кількості статей та їх якості, теж набуває і набуватиме все більшого значення, саме як джерело інформації - інформації, часто відсутньої у паперових виданнях.--Leon 17:26, 10 квітня 2007 (UTC)
- Це питання є, певним чином, найсуттєвішим.
Почнемо з визначення "авторітетності". Вікіпедію (звичайно, йдеться про спільноту людей, що створюють її) хвилює єдиний аспект авторітності ("респектабельності"): чи вона є на поточний момент джерелом цінної (в розумінні американського слівця «valueable») та зрозумілої+доступної (в розумінні американського слівця «comprehendable») інформації, а також (увага! - принципово важливо) чи має стійку тенденцію до подальшого покращення як її інформативного наповнення, так і зручності користування ним (тобто споживацьких якостей). Тобто йдеться про те, що "прості люди" ("пересічні українці", якщо використовувати певний штамп щодо україномовної Вікіпедії) створюють корисний та зручний довідник для самих себе. Можна провести аналогію з побудовую спільними зусиллями людьми житла для самих себе (якщо вони не мають такого житла або не задоволені тим, що мають) та будь-якою ситуацію, коли споживачі об'єднуються у спільноту щоб власними (об'єднаними) зусиллями створити чи істотно покращити предмет споживання.
Щодо посилань на першоджерела, то вони обов'язково повинні бути, але Вікіпедія вважається цінною лише тоді, коли кожна стаття є викладенням (у стилі якісного реферату/огляду) суті опублікованого публічно у джерелах, наведених у цій статті, хоча в усіх галузях знань (тематичні) бібліграфії є окремим видом піблікації (у вигляді окремих книжок тощо) та мають стійкий попит серед спеціалістів.
--pavlosh 01:56, 11 квітня 2007 (UTC)
[ред.] Чи існують плани комерціалізації Вікіпедії? Як поповнюється бюджет українського розділу, окрім добровільних внесків?
- Бюджет вікіпедії є спільним для всіх мовних проектів. стосовно комерціоналізації - ??? --A1 16:56, 10 квітня 2007 (UTC)
- Комерційність Вікіпедії недопустима річ, так як тоді втрачається незалежність і нейтральність--Kamelot 17:56, 10 квітня 2007 (UTC)
- …відповідно планів комерціалізації (в розумінні переходу на платний доступ до змісту) її не існує, лише час від часу (з велииикою пересторогою!) обговорюються пропозиції (яким ще досить далеко до планів) дозволити розташовувати комерційну рекламу в обмін на щедрі пожертви (рекламодавців) на закупівлю обладнання на інші витрати, яких уникнути неможливо.
--pavlosh 02:03, 11 квітня 2007 (UTC)
- …відповідно планів комерціалізації (в розумінні переходу на платний доступ до змісту) її не існує, лише час від часу (з велииикою пересторогою!) обговорюються пропозиції (яким ще досить далеко до планів) дозволити розташовувати комерційну рекламу в обмін на щедрі пожертви (рекламодавців) на закупівлю обладнання на інші витрати, яких уникнути неможливо.
[ред.] Заинтересованы ли бумажные энциклопедии в том, чтобы выложить себя в Вики? Были ли от них предложения?
"Викладення" паперових енциклопедій на ВІКІ надає віртуальній енциклопедії системного характеру. Взагалі сам базис ВІКІПЕДІЇ мислиться як викладення саме паперових енциклопедій. І при цьому не тільки "старих", але, - за згодою, або навіть ініціативою автора(ів), - цьогочасних.
Що тут робиться?
По-перше, вже давно поступово "викладається" Українська Радянська Енциклопедія (УРЕ) та Енциклопедія українознавства (В.Кубійовича). Зрозуміло, що робиться це не, як правило, "один-в-один", а з відповідним осучасненням (розширенням тексту), а стосовно УРЕ - і опусканням очевидно упереджених (ідеологічних) текстів.
По-друге, вже розпочато постановку галузевих енциклопедій. Перша "ластівка" - дві енциклопедичні роботи за редакцією доктора технічних наук В.С.Білецького - це 3-томний "Гірничий енциклопедичний словник (ГЕС)" (2001-2004 рр.) і 1-й том "Малої гірничої енциклопедії (МГЕ)". Ініціатива "викладення" цих робіт постатейно у ВІКІПЕДІЮ належить автору і керівнику проекту - професору Володимиру Білецькому. Доречі ці цільно вже представлені у Інтернеті, зокрема хостінг ГЕС здійснює портал "Київська Русь" (Україна), а МГЕ - Краківська Гірничо-Металургійна академія (Польща). Водночас "постатейне викладення на ВІКІ забезпечує якісно новий доступ користувачів до інформації.
Є початки викладення історичних видань останніх років, Атласу нафтогазових родовищ України тощо.
По-третє, проводяться консультації з відповідними фахівцями і авторами для системного "викладення" у ВІКІПЕДІЮ універсальних та інших галузевих паперових енциклопедичних видань - хімічних, біологічних, економічних, історичних і т.д. Один з ще не використаних, але перспективних ресурсів - банки даних української діаспори, зокрема НТШ (Америка, Канада, Європа), Української Вільної академії наук (США), Канадійського інституту українських студій, українознавчих кафедр університетів Заходу.
Разом з тим, я сам зовсім недавно підключився до проекту. Думаю, що колеги, які триваліший час працюють над ВІКІПЕДІЄЮ, мене доповнять.
В.С.Білецький
- від себе додам у цій частині: усі належні мені паперові видання, які тим чи иншим чоном можуть бути інтегровані у Вікіпедію (у т.ч. й з погляду права) будуть додані:) Це вже йде не від бумажних енциклопедій, як окреслив розійкомовний кореспондент, а від користувача. На сьогодні в Україні не так багато паперових енциклопедій (Список енциклопедій) і, мабуть, ще менше бежання їх видавців інтегровувати у вікі, хоча, комерцйно, як промоція кращого бути б не могло. Решту про зацікавлення нам не відомо.--A l b e d o ® 19:56, 11 квітня 2007 (UTC)
Не все так песимістично, як пише пан Albedo. Перше - список енциклопедій у ВІКІ да--а-а-а-алеко НЕ ПОВНИЙ. Буде хоч крихта часу - займуся і додам мінімум ще третину того що є. Просто не відстежено (не представлено) ряд видань. Друге - автори (укладачі) - люди старшого віку (як правило) з якими треба працювати роз"яснюючи суть справи (суть ідеї, мету тощо) постановки цих праць на ВІКІ. І повинен сказати, що це робота НЕ ПРОСТА (з огляду на консерватизм багатьох). Але, як кажуть росіяни - "лиха беда начало". Впевнений, що тут теж може певним чином спрацювати "ефект доміно" - тобто постановка на ВІКІ навіть однієї-двох енциклопедій підштовхне укладачів іншох до аналогічних дій.
Це, до речі, це один з постефектів, який я очікую від постановки ГЕС і МГЕ.
В.С.Білецький.
[ред.] "різне"
- Хай краще журнал ФОКУС надасть фотоматеріали по темі ухвалення закону про голодомор 32-33 --Барсук 21:34, 10 квітня 2007 (UTC)