Ізяслав Володимирович
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ізясла́в Володи́мирович (бл. 981 — † 1001)— Князь полоцький (бл.990-1001 рр.)
Матір'ю Ізяслава була полоцька княжна Рогніда. Батьком княжича Ізяслава був київський князь Володимир Святославич.За легендою, під час сварки Володимира з Рогнедою кинувся на батька з мечем:
- Від Володимира мала Рогніда сина Ізяслава. Але маючи ж сотні наложниць, Володимир нехтував дружиною, змушуючи її ще більше страждати. Тоді ще й зависть прилучилася до всяких гірких почувань, які Рогніда мала на Володимира, і бажання помсти стало опановувати нею. Якось в ночи Володимир спав у неї і вона порішила його вбити — підняла вже ніж на нього, але в ту мить Володимир прокинувся і вхопив її за руку. Призналася Рогніда, що хотіла помститися за батька, коли Володимир перестав любити її з дитиною, і Володимир порішив смертю покарати її за цей замисел. Звелів їй прибратися „у всі убори цісарські“, як була вбрана при шлюбі, сісти на ліжку й чекати його. Княгиня збагнула, що Володимир хоче стратити її. Рогніда дала голий меч свому малолітньому синові, і як Володимир війшов до покою, малий виступив і сказав так як мати його навчила: „батьку, чи думаєш, що ти сам тут?" Побачивши малого свідка, що мав би бути оборонцем і местником за матір — Володимир кинув меч, наготований на Рогніду, і відказав: „А хтож би тебе тут сподівався?“ Спитав поради у своїх бояр, і ті порадили йому задля сина помилувати матір та дати їм їх батьківщину Полоцьку землю. Володимир так зробив, і від того Ізяслава пішов рід полоцьких князів, що нераз потім завзято воювалися з київськими князями, що пішли від іньшого Володимирового сина Ярослава. — „З того часу здіймають меч Рогволожі внуки на Ярославових внуків“.
Ізяслав отримав стіл свого діда Рогволда, Полоцьке князівство, близько 990 року. Відбудував зруйновану столицю - Полоцьк, перенісши її на більш високе і неприступне місце у гирлі р. Полоти, на її лівий берег. Ймовірно, що на перших порах регентшею при ньому була Рогнеда Рогволодівна.
Володіючи найбільшим князівством Київської Русі, полоцький князь Ізяслав майже повністю не рахувався з Києвом, вів самостійну торгівлю з прибалтійськими народами і Німеччиною. Після його смерті у 1001 році, причини якої невідомі, став княжити Брячислав. Це відбулося всупереч укоріненому правилу, по якому Володимир посилав на князівство у таких випадках молодших синів.
Відома тамга (гербовий знак) Ізяслава Володимировича — тризуб з малененьким хрестиком на середньому зубці
[ред.] Діти
- Брячислав
- Всеслава