Відбійка корисних копалин

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Відбі́йка ко́ри́сних копа́лин (рос. отбойка полезного ископаемого (породы), англ. breaking, cutting; нім. Abbau m, Gewinnung f, Abschlagen n) — відокремлення частини корисної копалини (породи) від масиву шляхом прикладання зовнішньої сили з одночасним дробленням та подрібненням її для наступного переміщення по гірничих виробках.

Застосовують висаджувальний, механічний, гідравлічний і гідровибуховий (висаджувальногідравлічний) способи відбійки.

Висаджувальний спосіб — з використанням енергії хімічного перетворення ВР, металевих патронів з рідкою вуглекислотою (кардокс), стисненим повітрям (аеродокс), обмінними солями (гідрокс) або речовин з різним хімічним складом (хемікол); гідровибуховий (вибухогідравлічний) — у свердловину після введення заряду ВР через особливу насадку нагнітають воду під тиском 0,98—2,5 МПа. В результаті вибуху тиск води значно зростає — проникаючи в тріщини вона руйнує вугілля.

Нагнітання і герметизація свердловини здійснюється за допомогою гідрозатвору (який встановлюється на гирлі свердловини) з автоматичною синхронною роботою розпірного і герметизуючого вузлів.

[ред.] Див. також

[ред.] Література

Мала гірнича енциклопедія: В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Донбас, 2004. ISBN 966-7804-14-3