Людкевич Станіслав Пилипович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Станіслав Людкевич
Станіслав Людкевич

Станісла́в Пили́пович Людке́вич (24 січня 1879, м. Ярослав, тепер Польща10 вересня 1979, Львів) — український композитор, музикознавець, фольклорист, педагог. Доктор музикознавства (1908). Дійсний член НТШ.

Зміст

[ред.] Біографія

1898—1907 — навчався на філософському факультеті Львівського університету.

Теорію композиції вивчав самостійно в своєї матері-піаністки, а також у Мечислава Солтиса (Львів), О. Цемлінського та Г. Греденера (Відень).

Могила Станіслава Людкевича у Львові на Личаківському цвинтарі.
Могила Станіслава Людкевича у Львові на Личаківському цвинтарі.

Від 1901 працював учителем (Львів, Перемишль).

Редагував журнал «Артистичний вісник» (1905—1907).

Один із організаторів Вищого музичного інституту імені Миколи Лисенка у Львові, 1910—1915 — його директор, від 1919 — викладач теоретичних дисциплін і інспектор філій.

Працював із хорами «Боян», «Бандурист», «Сурма».

Від 1936 — голова музикологічної комісії НТШ.

Від 1939 — професор, завідувач кафедри теорії та композиції Львівської консерваторії. Одночасно 1939—1951 — старший науковий співробітник Львівської філії Інституту фольклору АН УРСР.

[ред.] Творчість

Творчість Людкевича перейнята громадянським пафосом, позначена масштабним національним колоритом.

До найграндіозніших творів композитора належить кантата-симфонія «Кавказ», написана на вірші однойменної поеми Шевченка. Першу частину твору композитор закінчив 1905, всю партитуру — 1913. Прем’єра відбулася 1914 у Львьові силами хору товариства «Боян» на концерті, присвяченому 100-річчю від дня народження Кобзаря. Диригував автор.

Кантату «Заповіт» Людкевич створив до 120-річчя від дня народження Кобзаря (1934). Перше її виконання відбулося 1935 (львівський хор «Боян» під керуванням автора). У 1950-х Людкевич заново відредагував кантату — і в такому вигляді вона ввійшла до кращих зразків кантато-ораторіального жанру.

[ред.] Відзнаки

  • 1964 — Державна премія УРСР ім. Т. Г. Шевченка за симфонію-кантату «Кавказ» і вокально-симфонічну кантату «Заповіт» на слова однойменних творів Твраса Шевченка.
  • 1969 — народний артист СРСР.
  • 1979 — Герой Соціалістичної Праці.

[ред.] Музичні твори

  • «Вічний революціонер» (1898).
  • «Вільній Україні» (1912—1914, друга редакція — 1939).
  • «Останній бій» (1914).
  • Кантата-симфонія «Кавказ» на вірші Тараса Шевченка (1902—1913).
  • Симфонічна поема «Каменярі» (1926, друга редакція — 1956).
  • «Галицька рапсодія» (1928, друга редакція — 1956).
  • Кантата «Заповіт» на вірші Тараса Шевченка (1934, друга редакція — 1955).
  • Симфонічна поема «Веснянки» (1935).
  • Кантата «Наймит» на вірші Івана Франка (1941).
  • «Конкістадори» (1941).
  • Симфонічна поема «Дніпро» (1947).
  • Симфонічна поема «Пісня юнаків» (1948).
  • «Прикарпатська симфонія» (1952).
  • Опера «Довбуш» (1955).
  • Симфонічна поема «Не забудь юних днів» (1956).
  • Симфонічна поема «Наше море» (1957).
  • Симфонічна поема «Мойсей» (1962).
  • Симфонічна поема «Чакона» (1964).
  • Фортепіанні та скрипкові концерти.
  • Хорові композиції на тексти Тараса Шевченка, Івана Франка, Маркіяна Шашкевича, Максима Рильського та ін.
  • Обробка народних пісень («Гагілка», «Ой, Морозе, Морозенку», «Бодай ся когут знудив», «Про Бондарівну»).
  • Солоспіви («Спи, дитино моя»).

[ред.] Музикознавчі праці

  • «Дослідження і статті» (1976) — теоретичні дослідження, музичні розвідки, публіцистика.

[ред.] Література

  • Рудницький А. Людкевич Станислав // Енциклопедія українознавства. Словникова частина. — Т. 4. — С. 1394—1395.
  • Шевченківський словник. — Т. 1. — К., 1978. — С. 371.
  • Український Радянський Енциклопедичний Словник. — 2-е видання.. — Т. 2. — К., 1987. — С. 304—305.
  • Митці України: Енциклопедичний довідник. — К., 1992. — С. 375.
  • Мистецтво України: Біографічний довідник. — К., 1997. — С. 381.
  • Шевченківські лауреати 1962—2001: Енциклопедичний довідник. — К., 2001. — С. 315—316.
  • Кос-Анатольський А. С. П. Людкевич. — К., 1951.
  • Загайкович М. С. П. Людкевич. — К., 1957.
  • Павлишин С. Станіслав Людкевич. — К., 1974.
  • Павлишин С. Творчість С. Людкевича. — 1979.
  • Королюк Н. Корифеї української хорової культури ХХ століття. — К., 1994.
  • Штундер Зіновія. Станіслав Людкевич і його співпраця в етнографічній і музикологічній комісіях Наукового товариства ім. Шевченка // Записки НТШ. — Т. 226: Праці Музикознавчої комісії. — Львів, 1993. — С. 456—459.