Кременець

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Цей термін має також інші значення
Кременець
[[Зображення:|120px]]
Основні дані
Регіон: Тернопільська область
Район/міськрада:  ?
Засноване/перша згадка: перша писемна згадка — 1226 р., Маґдебурзьке право1431 р.
Населення 20350
Площа: 31 км²
Поштові індекси: 47003
Телефонний код: +380-XXX
Географічні координати:
Відстань
Найближча залізнична станція: {{{станція}}}
До обл.центру:
 - фізична:
 - залізницею:
 - автошляхами:

— км
— км
— км
До Києва:
 - фізична:
 - залізницею:
 - автошляхами:

— км
— км
— км
Міська влада
Міський голова:

Кременець — місто в Тернопільскій області, адміністративний центр Кременецького району. Населення 22 тис. (2001).

[ред.] Історія

За деякими джерелами, Кременецька фортеця була збудована ще за дохристіянських часів у VIII—IX століттях і існує гіпотеза, що після утворення в IX столітті Київської держави, Кременець ввійшов до її складу. Крім того, перші згадки про Кременець є у польськіх енциклопедичних словниках під 1064 роком.

У давньоруських літописах Кременець був вперше згаданий під 1226 роком, коли тогочасний володар замку Мстислав Удатний вщент розбив під містом угорські війська короля Андрія ІІ.

Хан Батий з великою монгольською ордою взимку 1240-41 років підійшов до міста, але, на відміну від майже усіх інших фортець, не зміг здобути Кременецького замку і сусіднього укріплення Данилова, заснованого князем Данилом Галицьким. Під час багатьох спустошень краю татаро-монголами замок у Кременці їм не вдавалося здобути.

Пізніше, у 1255 році, під Кременцем війська Данила Галицького розбили татарські загони хана Куремси. Нажаль, через 6 років, у 1259 році рідному брату Данила — руському князю Васильку довелося знищити фортецю в Кременці за умовами угоди з ханом Бурундаєм. Укріплення було відбудоване лише за часів правління Мстислава Даниловича у кінці XIII століття.

Магдебурзьке право надане у 1431 р.

Король польскій і великий князь литовський Сигизмунд I Старий передає 4 квітня 1536 року Кременецький замок із селами своїй дружині Боні Сфорца, яка володіє замком у 1536—1556 роках, і на честь якої, за однією з версій, названа замкова гора. Бона суттево укріпила замок, який на той час мав три вежі і досить високі стіни з гарматами. Всередні замку було розташовано казарми для гарнізону, різні господарські споруди, порохівні тощо.

Восени 1648 року козацький полковник Максим Кривоніс підійшов з військом до Кременцького замку і взяв його у облогу. В жовтні, після шеститижневої облоги із тривалими запеклими боями твердиню було здобуто, польський гарнізон взято у полон, а замок повністю зруйновано. З того часу Кременецька твердиня вже не була відбудована.

На сьогодні від замку збереглися руїни надворотньої вежі з готичним арковим проїздом, деякі залишки мурів і стін та «Вежа над новим домом».

Гора Бона з руїнами Кременцького замку
Гора Бона з руїнами Кременцького замку

У 1819 р. в Кременці створено ліцей — вищий навчальний заклад, що за програмою прирівнювався до Віленського університету. Ліцей мав велику бібліотеку понад 50000 томів, у тому числі 1500 інкунабул (першодруків, надрукованих до 1500 р.). На базі бібліотеки ліцею у 1834 р. був створений Київський університет.

В межах міста визначна археологічна пам'ятка (від пізнього палеоліта до залізної доби) — гора Куличівка. Знахідки розкопок знаходяться в Тернопільському краєзнавчому музеї.

День міста 20 травня.

[ред.] Джерела інформації


Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.