Багатоголосся

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Багатоголо́сся — гармонічний склад музики, оснований на поєднанні кількох голосів.

Перші достовірні згадки про багатоголосся в професійній музиці відносяться до 10-11 століття. Ці рані зразки є зразками органума. В подальшому багатоголосне викладення в професійній музиці і ряді народних музичних культур стає панівним.

Розрізняють декілька типів багатоголосся:

  • Гетерофонія — виконання мелодії кількома голосами в унісон з епізодичними відступами від нього в окремих голосах. Цей тип, від якого ведуть походження всі інші, характерний для різних народних культур, в тому числі українського музичного фольклору.
  • Гомофонія — в якій головний, найбільш розвинутий мелодично голос поєднується з нейтральними, підпорядкованими голосами (супроводом).
  • Поліфонія — поєднання в одночасному звучанні розвинутих, відносно самостійних мелодій (голосів), або проведень однієї мелодії в різних голосах в різний час.

Зустрічаються також різні види складного багатоголосся, що поєднують різні типи багатоголосся в одночасності.

[ред.] Джерела

Іншими мовами