Електровибухова мережа

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Електровибухо́ва мере́жа (рос. электровзрывная сеть, англ. electric-explosive(blasting) net(network), нім. Zündleitungsnetz n, Zündkreis m) — у вибуховій справі — сукупність електродетонаторів та дротів, що з'єднують електродетонатори між собою та джерелом струму.

Е.м. складається з магістралі, що з'єднує джерело струму (або підривну станцію) з розподільною мережею, яка розподіляє струм між електродетонаторами.

Розподільну мережу складають кінцеві дроти, що йдуть від вивідних дротів електродетонаторів у заряджених свердловинах, рукавах, шурфах або штольнях до поверхні і дільничні (з'єднувальні) дроти, які з'єднують між собою кінцеві дроти суміжних електродетонаторів і приєднують кінцеві проводи до магістралі.

В практиці вибухових робіт застосовуються Е.м.: послідовна — всі електродетонатори з'єднані послідовно, паралельна (паралельно-пучкова, паралельно-ступінчата, кільцева) — з паралельним з'єднанням всіх детонаторів та змішана — електродетонатори в групах з'єднані між собою одним способом, а групи між собою — іншим.

[ред.] Література

Мала гірнича енциклопедія: В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Донбас, 2004. ISBN 966-7804-14-3