Верхняк

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Верхняк (рос. верхняк, англ. beam, capping top; нім. Kappe) — елемент кріплення гірничих виробок, що розташовується біля покрівлі виробки і являє собою прямолінійну або криволінійну балку, яка працює переважно на згин. Призначення верхняку — підтримати покрівлю виробки від обвалення та передати тиск порід покрівлі на стояки. Верхняк також передає зусилля робочого опору стояків породам покрівлі та рівномірно розподіляє його по поверхні покрівлі. Виготовляються з деревини, сталі, залізобетону. Може бути жорстким, шарнірним, ресорним.

[ред.] Різновиди

  • ВЕРХНЯК ДОПОМІЖНИЙ — верхняк, що заводиться під кінці забивних дощок (колів, «шипів») для підтримання їх під час забивання наступної ланки дощок.
  • ВЕРХНЯК ПЕРЕКРИТТЯ ВИСУВНИЙ — елемент, що висовується з верхнього перекриття та забезпечує підтримання порід покрівлі від обвалення в привибійний простір.
  • ВЕРХНЯК ПЕРЕКРИТТЯ ПРИТИСКНИЙ — консольна рухома частина верхнього перекриття секції механізованого кріплення, яка за допомогою спеціальних пристроїв притискується до покрівлі.

[ред.] Література



Це незавершена стаття з гірництва.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.