Кушнарьов Євген Петрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Євген Кушнарьов
Євген Кушнарьов

Кушнарьо́в Євге́ній Петро́вич (29 січня 1951, м. Харків17 січня 2007 м. Ізюм, Харківська область) — український політик, кандидат економічних наук, член Партії регіонів.

Зміст

[ред.] Біографія

Народився 29 січня 1951 р. у м. Харкові. В 1968 поступив у Харківський інженерно-будівний інститут, який закінчив у 1973 році, отримав кваліфікацію інженера-механіка.

З 1973: інженер-конструктор, механік, начальник ремонтно-механічного цеху, заступник начальника конструкторського відділу, Харківського завод залізобетонних конструкцій №1.

[ред.] 1980-ті роки

З червня 1981 по квітень 1990: на партійній роботі. У цей період працює інструктором, заступником завідуючого відділом пропаганди та агітації Орджонікідзевського райкому партії м. Харкова, інструктором, заступником завідуючого оргвідділом (з 1987), завідуючим відділом адмінорганів, завідуючим оргвідділом Харківського міськкому КПУ.

В 1989 став одним з ініціаторів створення демократичної платформи КПРС та КПУ, співголова Харківського міського партклубу.

[ред.] 1990-ті роки

Березень 1990 — квітень 1994Народний депутат України 12 (1) скликання, Салтівський виборчий округ №376, Харківської області. Брав безпосередню участь у розробці Конституції України, найважливіших законодавчих актів, проводив велику роботу по консолідації Верховної Ради, зміцненню міжнародних зв'язків України

Квітень 1990 — квітень 1998: голова Харківської міськради, з 1991: голова Харківського міськвиконкому. Був фундатором становлення і розвитку місцевого самоврядування в Україні, обирався президентом Асоціації міст України у 1994—1997 рр. Академік Академії муніципального управління.

У 1994 році Євген Кушнарьов заснував Харківський Фонд підтримки молодих обдарувань. У 1995 році він очолив Народно-демократичне об'єднання «Нова Україна», а в 1996 році став одним із засновників Народно-демократичної партії (заступником, а згодом першим заступником голови партії).

14 лютого 2006 р. Економічний форум Партії Регіонів (Р.Богатирьова, В.Янукович, Є.Кушнарьов)
14 лютого 2006 р. Економічний форум Партії Регіонів (Р.Богатирьова, В.Янукович, Є.Кушнарьов)
21 січня 2006 р., Харків, Обласна конференція Партії Регіонів
21 січня 2006 р., Харків, Обласна конференція Партії Регіонів
22 березня 2006 р. - Харків перед виборами, В.Ф.Янукович та Є.П.Кушнарьов
22 березня 2006 р. - Харків перед виборами, В.Ф.Янукович та Є.П.Кушнарьов

Грудень 1996 — листопад 1998: Євген Кушнарьов очолював Адміністрацію Президента України. Перебуваючи на цій посаді, був головою Комісії з державних нагород України (з лютого 1997), заступником голови Державної комісії з проведення в Україні адміністративної реформи, членом Ради національної безпеки і оборони України (з серпня 1997).

З березня 1997 по лютий 1999: голова Національної ради з питань молодіжної політики.

На президентських виборах 1999 — координатор блоку політичних партій «Наш вибір — Леонід Кучма.

[ред.] 2000-ні роки

У жовтні 2000 повертається до Харкова, де до грудня 2004 очолює Харківську облдержадміністрації.

На посаді губернатора домагається значних економічних успіхів[Джерело?], зокрема, реалізуючи на практиці Закон України про спеціальний режим інвестиційної діяльності[Джерело?], сприяючи створенню технопарків і вільних економічних зон у Харкові[Джерело?], стимулюючи інвестиції (переважно направлялися в машинобудування і поліграфічну галузь)[Джерело?]. На чолі колективу вчених розробляє "Стратегію соціально-економічного розвитку Харківської області до 2011 року"[Джерело?], схвалену Обласною Радою.

На президентських виборах 2004 активно підтримував В. Януковича, зокрема приймав участь у Сєвєродонецькому з'їзді депутатів всіх рівнів, на якому заявив, що «в Харьковской области не будет ни донецкой, ни львовской власти, будет только харьковская власть, в Харьковской области будут жить по своим законам все, кто считает себя харьковчанином»[1], що пізніше дало привід звинувачувати учасників сєвєродонецького з'їзду у сепаратистських закликах[2].

В березні 2006 був обраний народним депутатом України 5 скликання від Партії регіонів, №11 в списку, а також керівник передвиборчого штабу Партії Регіонів. Невдовзі став заступником голови фракції ПРУ в Верховній Раді.

16 січня 2007 під час повернення з полювання зазнав вогнепального поранення черевної порожнини, яке стало для Кушнарьова смертельним. Помер 17 січня 2007 в районній лікарні м. Ізюм Харківської області. За непідтвердженими даними, смертельне поранення Кушнарьову завдав один з його друзів — заступник директора харківського заводу «Точприбор» Дмитро Завальний.[3].

Іменем Кушнарьова буде названо станцію Харківського метрополітену, що має відкритися 2007 року.

[ред.] Нагороди

[ред.] Творчість

  • Выборы и вилы (рос. мов., 2007, посмертне видання)
  • Кінь рудий. Нотатки контрреволюціонера. (рос. мовою, 2005).
  • Сто кроків Харківською землею, 2004.
  • Стратегія соціально-економічного розвитку Харківської області на період до 2011 року (повний виклад): Монографія. / Під ред. Кушнарьова Є.П. Х., 2004.

[ред.] Посилання

[ред.] Примітки

  1. Цитата по публікації "Камо грядещи?"
  2. Див. також публікацію "Кушнарев усвоил главный урок "оранжевой" революции"
  3. За інформацією інтернет-видання "купол"
Іншими мовами