Вольфраміт
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Вольфраміт (рос. вольфрамит, англ. wolframite, нім. Wolframit m) – мінерал класу вольфраматів та молібдатів. Склад: (Mn,Fe)[WO4]. Склад і властивості змінюються від залізистого різновиду - фербериту до марганцевистого різновиду - гюбнериту. Вміст WО3 у В. 74-76%. Іноді присутні домішки Са, Nb, Та, Мn. В. є серією твердих розчинів змінного складу з кінцевими членами гюбнеритом MnWO4 і ферберитом FeWO4. Сингонія моноклінна. Густина 6,7-7,5. Твердість 5,5-6,5. Блиск алмазний. В. утворює кристали (часто зональні) різної форми: довго- і короткопризматичні, стовпчасті, голчасті тощо. Часто спостерігаються двійники. Відомі псевдоморфози В. по шеєліту (і навпаки). Колір В. буро-чорний (ферберит - чорний, гюбнерит - червоно-коричневий). Блиск металічний, жирний, смолистий і алмазний. Крихкий. В. часто асоціює з каситеритом або молібденітом. В. поряд з шеєлітом - гол. мінерал вольфрамових руд. Знаходиться в гідротермальних кварцових жилах і в розсипах. В Україні є в межах Українського щита. В. збагачується гравітац. і магнітними методами, а також флотацією і флотогравітацією. При доведенні концентратів застосовуються електромагнітна, електростатична сепарація, випалення.
Розрізняють:
- вольфраміт залізистий (ферберит);
- вольфраміт марганцевистий (гюбнерит);
- вольфраміт скандіїстий (відміна вольфраміту, яка містить до 0,4 % Sc2О3).
[ред.] Література
- Мала гірнича енциклопедія: В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Донбас, 2004. ISBN 966-7804-14-3