Афонія
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Афо́нія (грец. αφωνια — німота, заніміння) — втрата звучності голосу при збереженні шепітної мови.
Розрізняють справжню (органічну), або гортанну афонію і функціональну (психогенну), або істеричну афонію. Органічна афонія настає при деяких захворюваннях горла (гострий катар, туберкульоз, пухлина, сифіліс) та професіональній втомі голосу.
Причиною функціональної афонії може бути душевне переживання.
В лікуванні останнього виду афонії значну роль відіграє психотерапія.