Густина станів

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Густиною станів у неперервному енергетичному спектрі називається відношення кількісті енергетичних станів dN, енергія яких лежить в діапазоні між E та E + dE.

Густина станів зазвичай позначається латинською літерою g.

Густина станів є важливою характеристикою розподілу електронів чи інших квазічасток у енергетичній зоні кристалічних твердих тіл.


g(E) = \frac{dN}{dE}

Зміст

[ред.] Властивості

Густина станів є індикатором того, наскільки щільно впаковані енергетичні стани в зоні. Вона залежить від енергії. В заборонених зонах вона дорівнює нулю, поступово зростає від дна зони, але потім, із збільшенням енергії квазічасток зменшується, досягаючи нульового значення при енергії, яка відповідає верху зони.

[ред.] Приклади

Для параболічної зони, закон дисперсії в якій задається формулою E = \frac{\hbar^2 k^2}{2m^*}, де k - квазівектор, m* - ефективна маса, \hbar - приведена стала Планка, густина станів задається формулою

g(E) = \frac{1}{2\pi^2} \left( \frac{2m^*}{\hbar^2} \right)^{3/2} \sqrt{E}

Ця формула справедлива для області поблизу дна зони провідності або верха валентної зони, там де працює наближення ефективної маси.


У випадку зони із мінімом не в центрі зони Брілюена, потрібно враховувати два факти: виродження дна зони й неізотропність ефективної маси. В такому випадку

g(E) = \frac{n_v}{2\pi^2} \left( \frac{2(m_t^{*2}m_l^*)^{2/3}}{\hbar^2} \right)^{3/2} \sqrt{E},

де nv - кількість еквівалентних долин, m_t^* та m_l^* - поперечна й повздовжня складові тензора ефективної маси.

Вирази для густини станів змінюються у випадку напівпровідників меншої розмірності: квантових ям та квантових дротин.

[ред.] Примітка

В англійській літературі для позначення густини станів використовується абревіатура DOS.

[ред.] Див. також

Зонна теорія

ефективна густина станів


Фізика Це незавершена стаття з фізики.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.