Афонія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Афо́нія (грец. αφωνια — німота, заніміння) — втрата звучності голосу при збереженні шепітної мови.

Розрізняють справжню (органічну), або гортанну афонію і функціональну (психогенну), або істеричну афонію. Органічна афонія настає при деяких захворюваннях горла (гострий катар, туберкульоз, пухлина, сифіліс) та професіональній втомі голосу.

Причиною функціональної афонії може бути душевне переживання.

В лікуванні останнього виду афонії значну роль відіграє психотерапія.

[ред.] Джерела

Іншими мовами