Бубон
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Бу́бон - дуже поширений ударний музичний інструмент з невизначеною висотою звуку у вигляді обруча, на який з одного боку натягнуто шкіру. У прорізах обруча встановлено малі металеві таріолчки - брязкальця. Відомий з давніх часів.
Прийоми гри: удари долонею по обручу або шкірі, а також тремоло. Способи виконання тремоло:
- Швидкі навперемінні удари двох пальців по обідку (іт. com le dita)
- Трясіння всього інструмента ({{іт. scuotere, agitare)
- Проведення великим пальцем (зволоженим або натертим живицею, іт. sfregare con le pollice).
Використовуэться в рызних ансамблях і оркестрах і як окремий акомпонуючий інструмент. Записується на нитці нотними знаками відповідної тривалості: ударами по шкірі - штилями вниз, по обідку - вгору.
Бубон був найпоширенішим ударним інструментом в українській народній музиці (інша назва - решітка). Легкий дерев'яний обідок, обтягнутий з одного боку шкірою, - це найпростіша конструкція бубна, що був відомий в Україні ще за часів Київської Русі. Бубон супроводжував танцювальну музику, входив до складу полкової музики війська Запорізького.
[ред.] Джерела
- О.Андрєєва. Ударні інструменти сучасного симфонічного оркестру. // К., "Музична Україна" 1985р.
- Українські народні музисні інструменти