Діамагнетик
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Діамагнетик - речовина з від'ємною магнітною сприйнятливістю.
Явище діамагнетизму зумовлене ларморівською прецесією електронів у магнітоному полі.
Процеси, які визначають діамагнітні властивості речовини, відбуваються у всіх без вийнятку матеріалах, але вони слабкі й у випадку парамагнетиків не грають суттєвої ролі порівняно із іншими процесами.
Ідеальний діамагнетик має магнітну сприятливість рівну -1, що призводить до виштовхування магнітного поля із речовини. Ідеальними діамагнетиками є надпровідники.
[ред.] Див. також
Феромагнетик
![]() |
Це незавершена стаття з фізики. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |