Багатоголосся
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Багатоголо́сся — гармонічний склад музики, оснований на поєднанні кількох голосів.
Перші достовірні згадки про багатоголосся в професійній музиці відносяться до 10-11 століття. Ці рані зразки є зразками органума. В подальшому багатоголосне викладення в професійній музиці і ряді народних музичних культур стає панівним.
Розрізняють декілька типів багатоголосся:
- Гетерофонія — виконання мелодії кількома голосами в унісон з епізодичними відступами від нього в окремих голосах. Цей тип, від якого ведуть походження всі інші, характерний для різних народних культур, в тому числі українського музичного фольклору.
- Гомофонія — в якій головний, найбільш розвинутий мелодично голос поєднується з нейтральними, підпорядкованими голосами (супроводом).
- Поліфонія — поєднання в одночасному звучанні розвинутих, відносно самостійних мелодій (голосів), або проведень однієї мелодії в різних голосах в різний час.
Зустрічаються також різні види складного багатоголосся, що поєднують різні типи багатоголосся в одночасності.
[ред.] Джерела
- Українська радянська енциклопедія
- Музична енциклопедія, М., 1973—82