Геодезичний жезл

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Геодезичний жезл (рос. геодезический жезл, англ. geodetic rod, geodetic bar; нім. geodätischer Blockstab m) – взірцева міра довжини у вигляді стержня, виготовленого з інвару.

Застосовується як еталон для періодичного еталонування приладів, що використовуються для високоточних лінійних вимірювань у геодезії.

Поперечний переріз Ж.г. являє собою літеру "Н", вписану в квадрат зі стороною від 33 до 40 мм. Існують трьохметрові і чотирьохметрові жезли.

Для точних вимірів при встановленні і монтажі фізичного та технологічного обладнання застосовують також мірні жезли.

[ред.] Література