Агрономія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Цей термін має також інші значення
Сільське господарство
Культури
Зернові культури
Кормові культури
Овочі і гриби
Олійні культури
Плодово-ягідні і горіхи
Технічні культури
Техніки
Агротехніка
Агрохемія
Бур'яни
Ґрунтознавство
Економіка
Ентомологія
Захворювання рослин
Захист рослин
Зберігання і переробка
Меліорація
Насінництво
Техніка і устаткування
Шкідники
Галузі
Вівчарство
Конярство
М'ясо-молочний комплекс
Птахівництво
Свинарство
Сільськогосподарський портал · ред.

Агроно́мія (грец. αγροςполе і νομος — закон, звичай) — наука про закони землеробства; в широкому розумінні — наукові основи с. -г виробництва. Як єдина наука А. втратила своє значення, вона розчленувалась на ряд с. -г. або агрономіч. наук. Сучасні с. -г науки можна поділити на такі групи:

Зміст

[ред.] Генеза

А. зародилась у Старод. Греції і Римі.

Наукова А. почала розвиватися в період зміцнення капіталізму після тех. перевороту у 18 ст.

У розробці осн. положень наукової А. велику роль відіграли рос. вчені М. В. Ломоносов, А. Т. Болотов, І. І. Комов, М. І. Афонін, О. В. Совєтов, В. В. Докучаєв, П. А. Костичев, І. О. Стебут, К. А. Тімірязєв та ін. Кращі традиції класичної рос. А. були сприйняті І. В. Мічуріним, В. Р. Вільямсом, Д. М. Прянішніковим, Т. Д. Лисенком та ін. Важливою особливістю рад. А. є те, що вона робить широкі теоретичні узагальнення, спираючись на безприкладний в історії землеробства досвід колгоспів і радгоспів, на масовий рух новаторів с.-г виробництва.

[ред.] Розвиток А. в Україні

Початок розвитку А. в Україні зв'язаний з організацією цукробурякового виробн. і створенням дослідних станцій.

Видатним агрономом-дослідником у 2-й пол. 19 ст. в Україні був О. О. Ізмаїльський — віце-президент Полтавського с. -г т-ва. Розроблені Полтавською дослідною станцією способи обробітку ґрунту і внесення добрив (1884) лягли в основу тодішньої системи землеробства і були використані багатьма дослідними установами і г-вами царської Росії.. В сітці Всеросійського т-ва цукрозаводчиків у кін. 19 ст. використовувались результати досліджень А. Є. Зайкевича, який розробив рядковий спосіб внесення добрив. О. І. Душечкін (1907), вивчаючи живлення цукр. буряків, встановив, що вони засвоюють поживні речовини протягом усього періоду вегетації. Цим було доведено потребу внесення добрив з осені під глибоку оранку і весною в рядки. В. В. Бутов на Синельниківській дослідній станції розробив карбідний метод визначення вологи в ґрунті. Але найбільшим досягненням дореволюц. А. в Україні було створення наукової класифікації парів.

[ред.] Агрономія в УРСР

Великі соціалістич. перетворення на селі розкрили горизонти для дальшого розвитку агрономіч. науки. Вже в перші роки Рад. влади в Україні комплексно обґрунтовувавлись агрономічні заходи. Численними дослідженнями було показано велику роль мікроорганізмів у створенні структури ґрунту і запасів поживних речовин. В 20-х рр. 20 ст. на Носівській дослідній станції К. К. Гедройц розробив теорію колоїдного вбирного комплексу ґрунту, на якій базується вапнування кислих і гіпсування солонцюватих ґрунтів. Теоретич. дослідженнями показано велике значення органо-мінер. системи добрив, яка широко застосовується тепер у колгоспах і радгоспах.

[ред.] Засоби агрономії

Останнім часом запропоновано органо-мінер. суміші добрив, які містять в собі невеликі дози перегною, суперфосфату або фосфоритного борошна і вапна (для кислих ґрунтів). Такі суміші посилюють розвиток і активність ґрунтової мікрофлори, забезпечують економніше витрачання органіч. та мінер. добрив, що дає змогу удобрити більшу площу.

[ред.] Методи

Розроблено також заходи проти атмосферної, ґрунтової і фізіологічної посухи. Для дерново-підзолистих, чорноземних, сірих лісових, солонцюватих та ін. ґрунтів запропоновано систему поглиблення орного шару під час підняття зябу і влітку на різних парах.

Обґрунтовано квадратно-гніздовий спосіб посіву кукурудзи, цукр. буряків, овочевих та ін. культур, при якому ефективно використовуються рослинами ультрафіолетова та інфрачервона частини спектра сонячного проміння і створюється можливість застосування машинного обробітку міжрядь у двох напрямах.

[ред.] Економічна ефективність

Розвиток А. в Україні характеризується розробленням для окремих природно-економічних зон системи заходів, спрямованих на одержання макс. кількості с.-г продукції на кожні 100 га зем. угідь і зниження її собівартості. Тепер в УРСР розробляються прогресивні системи ведення г-ва не тільки для окремих зон і районів, а й для окремих колгоспів і радгоспів.

Тісний зв'язок А. з життям, узагальнення досвіду передових колгоспів і радгоспів забезпечують розширення теоретич. досліджень і ефективне застосування досягнень науки у виробництві.

[ред.] Наукова підтримка

Для успішного розвитку с. -г наук і подання виробництву дійової допомоги в УРСР створено (1956) Українську академію с. -г наук.

[ред.] Література

  • Українська радянська енциклопедія
  • Вільямс В. Р. Основи землеробства. К.—X., 1948;
  • Мічурін І. В. Вибрані твори. К,— X., 1949;
  • Тімірязєв К. А. Вибрані твори, т. 2. К., 1949;
  • Власюк П. А. Досягнення сільськогосподарської науки за роки Радянської влади. К., 1957.