Мендельсон Фелікс
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Фелікс Мендельсо́н (нім. Felix Mendelssohn, повне ім'я Jakob Ludwig Felix Mendelssohn Bartholdy — Я́коб Лю́двіг Фе́лікс Ме́ндельсон-Барто́льді; 3 лютого 1809 — 4 листопада 1847) — німецький композитор єврейського походження, піаніст, органіст, диригент, музично-суспільний діяч, автор знаменитого весільного маршу.
Зміст |
[ред.] Біографія
Народився 3 лютого 1809 у Гамбурзі в сім'ї банкіра Абрахама Мендельсона, який разом з дружиною Лією прийняли християнство, і їхні діти були хрещені під прізвищем Мендельсон-Бартольді. Дід Фелікса Мендельсона - Мозес Мендельсонбув визнаним у Німеччині філософом. В 1812 переїзжає з сім'єю до Берліна, де з 1817 починає займатися музикою з К.Цельтером, а в 1821 знайомиться з Гете.
На формування естетичних поглядів Мендельсона значно вплинуло спілкування з видними представниками наукової й художньої інтелігенції (В. Гумбольдт, Г. Гейне, Е. Т. А. Гофман, К. М. Вебер, Н. Паганіні); велику роль зіграли багаторічний контакт із И. В. Ґете, що прищепив Мендельсону симпатії до класичного мистецтва, а також курс лекцій Г. Гегеля по естетиці, що був прослуханий Мендельсоном у Берлінському університеті.
Створення увертюри до комедії У. Шекспіра "Сон у літню ніч" (1826) - свідчення ранньої творчої зрілості Мендельсона. Значною подією в музичному житті того часу було виконання під керуванням Мендельсона після багаторічного забуття "Страстей по Матфею" Й. С. Баха (1829). Одночасно Мендельсон здобував славу композитора, піаніста, скрипаля. В 1829-32 Мендельсон подорожував по Європі, дорожні враження відбилися в "Італійської", "Шотландської" симфоніях й інших творах.
В 1833 Мендельсон керував Нижньорейнськими музичними фестивалями, в 1833-35 музик-директор у Дюссельдорфі (під керуванням Мендельсона вперше виконані багато творів Г. Ф. Генделя, Й. С. Баха, В. А. Моцарта, Л. Бетховена). З 1835 диригент і керівник оркестру Гевандхауза в Лейпцизі, що здобув завдяки Мендельсону світову популярність. В 1843 з ініціативи Мендельсона відкрилася Лейпцігська консерваторія.
[ред.] Творчість
Мендельсон - один з найбільших представників німецького романтизму, тісно пов'язаний із класичними традиціями (естетична позиція Мендельсона - засновника лейпцігської школи - відрізнялася орієнтацією на класичні зразки), проте Мендельсон шукав нових типів виразності. Музика Мендельсона відрізняється прагненням до ясності й урівноваженості, їй властиві елегійність тону, опора на побутові форми музикування й інтонації німецької народної пісні ("Пісні без слів" для фортепіано й ін.). Специфічна для Мендельсона образна сфера - витончена фантастична скерцозність (увертюра з музики до п'єси "Сон у літню ніч" й ін.). Виконавський стиль Мендельсона-піаніста, супротивника поверхневої віртуозності, вплинув на його інструментальну музику (концерти, ансамблі й ін.). Один із творців романтичного симфонізму, Мендельсон збагатив його жанром програмної концертної увертюри ("Морська тиша й щасливе плавання", 1832, і ін.).
[ред.] Список творів
[ред.] Джерела
- Ф.Мендельсон на сайті А.Чубрика(рос.)
- Енциклопедія Кругосвєт(рос.)
- Ф.Мендельсон на сайті Gromko.ru(рос.)
- Felix Mendelssohn House and Foundation, Leipzig(англ.)
- Felix Mendelssohn on Carolina Classical site(англ.)
- Mendelssohn’s Scores(англ.)
[ред.] Бібліографія
- Иванов-Борецкий М. В., Мендельсон, М., 1910;
- Дамс В., Ф. Мендельсон-Бартольди, пер. с нем., М., 1930;
- Ворбс Г. Х., Ф. Мендельсон-Бартольди. Жизнь и деятельность в свете собственных высказываний и сообщений современников. Пер. с нем. М., 1966;
- Ranft P., Felix Mendelssohn-Bartholdy, Lpz., 1972.