Іґнобелівська премія
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Іґнобелівська премія (Шнобелівська премія) (англ. Ig Nobel Prize) - пародія на престижну міжнародну нагороду - нобелівську премію. Десять Шнобелевських премій вручаються на початку жовтня, тобто в той час, коли називаються лауреати справжньої Нобелівської премії, - за досягнення, які спочатку викликають сміх, а потім роздуми (fіrst make people laugh, and then make them thіnk). Премія заснована Марком Абрахамсом і гумористичним журналом "Аннали неймовірних досліджень" ("Annals of Іmprobable Research").
Щорічна церемонія присудження Нобелівських премій за визначні досягнення в науці змушує сотні не дуже талановитих вчених болісно гризти нігті від усвідомлення своєї неоціненності. Тому спеціально для них існує своя, «заохочувальна», Іґнобелівська премія. Вперше вона була присуджена в жовтні 1991 року. За традицією, церемонія відбувається рівно за тиждень до вручення Нобелівської премії.
Кожен лауреат спочатку дуже сильно насмішив оточуючих, потім же примусив їх замислитися. Скажімо, Роберт Файд отримав Іґнобелівську премію з математики у 1993 р., математично довівши, що М.С.Горбачов – це справжній Антихрист! Лен Фішер 1999 року дістав премію з фізики за дослідження на 700 сторінках «Як правильно мочити печиво». Пітер Барсс у 2001-му став іґнобелівським лауреатом з медицини за «Дослідження характеру травм, завданих падаючими кокосовими горіхами». Кіс Молікер прославився у галузі біології у 2003 році, вивчаючи «Гомосексуальну некрофілію у диких гусей». Не можна забути і групу панів з Канади, Шотландії, Данії та Швеції, які, витративши кілька тисяч доларів, переконливо довели, що морські оселедці спілкуються між собою з допомогою пукання (ІП з біології за 2004 рік).