Батоліти
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Батолі́ти — форма залягання глибинних магматичних гірських порід; великі інтрузивні тіла (площа понад 200 км2), складені головним чином ґранітоїдами, що залягають серед осадових товщ порід у ядрах антикліноріїв.
Батоліти, як правило, орієнтовані своєю довгою віссю паралельно простяганню складчастих структур. Контакти з боковими (вмісними) породами можуть бути узгодженими і січними.
Батоліти утворюються на значній глибині і оголюються в результаті подальшої денудації.
Питання про форму і походження батолітів є дискусійним.
[ред.] Дотичні терміни
ЕМБАТОЛІТОВИЙ (рос. эмбатолитовый, англ. embatholithic, нім. embatholithik) – той, що знаходиться серед вивержених порід у верхній частині батоліта (про мінерал і мінеральний комплекс).
ЕНДОБАТОЛІТОВИЙ, (рос. эндобатолитовый, англ. endobatholithic, нім. endobatholithik) – той, що знаходиться серед вивержених порід у глибинній частині батоліту (про мінерал і мінеральний комплекс).
ЕПІБАТОЛІТОВИЙ, (рос. эпибатолитовый, англ. epibatholithic, нім. epibatholithik) – той, що знаходиться серед вивержених порід у верхній частині батоліта, недалеко від земної поверхні (про мінерал і мінеральний комплекс).
[ред.] Література
- Мала гірнича енциклопедія: В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Донбас, 2004. ISBN 966-7804-14-3