Барометр

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Побутовий барометр-анероїд
Побутовий барометр-анероїд

Барометр (від грец. βάρος, "вага, тиск" та грец. μετρέω, "виміряти", рос. барометр, англ. barometer, нім. Barometer, Luftdruckmesser) — прилад для вимірювання атмосферного тиску. Також може застосовуватися як альтиметр , для вимірювання висоти над рівнем моря.

Зміст

[ред.] Конструкція

Схематичне зображення барометру з рідиною
Схематичне зображення барометру з рідиною
Схематичне зображення анероїду
Схематичне зображення анероїду
Конструкція анероїду
Конструкція анероїду

Розрізняють декілька типів барометрів:

[ред.] Барометри з рідиною

У яких вага стовпчика рідини (води або ртуті) врівноважується тиском атмосфери. Зазвичай такі барометри являють собою скляну трубку, заповненою рідиною та запаяною з одного кінця. Трубка встановлюється вертикально, відкритим кінцем униз, у чашку з рідиною. Висота стовпчика рідини є пропорційна тиску, тому тиск вимірюется у міліметрах ртутного стовпа — "мм рт. ст." або міліметрах водного стовпа — "мм вод. ст." (1 мм рт. ст. = 13,5951 мм вод. ст.). В США, також використовують дюйм ртутного стовпа — "inHg".

[ред.] Барометри без рідини

Так звані анероїди (від грец. α, "не" та грец. νηρος, "вологий" — тобто "безводний"), у яких зміна атмосферного тиску змушує стискуватися або розширюватися гофровану металеву коробку (вакуумну камеру) з розрідженим повітрям усередині. Ці деформації, за допомогою системи важелів та шарнірів, передаються стрілці, що рухається по шкалі, на якої стоять позначки, які відповідають тиску. Показники анероїда з часом змінюються, внаслідок зміни пружності стінок коробки, тому його необхідно час від часу звіряти з ртутним барометром.

[ред.] Історія

Барометр був винайден учнями Галілео Галілея, італійцями Еванджеліста Торрічеллі та Вінченцо Вівіані у 1643 році. Виходячи з уявлення, що ми живемо на дні повітряного океану, що тисне на нас. Торрічеллі запропонував Вівіані зміряти цей тиск за допомогою запаяної трубки ("Трубки Торрічеллі"), заповненою ртуттю. При перекиданні трубки у посудину з ртуттю, ртуть з трубки вилівалась не повністю, а зупинялася на деякій висоті, так, що в трубці над ртутью утворювався порожній простір.

За допомогою "Трубки Торрічеллі" в 1664 році французький фізик і математик Блез Паскаль довів існування тиску атмосфери. Декарт відразу ж запропонував ідею вимірювання атмосферного тиску на різних висотах, яка також була реалізована Паскалем в 1648 році.

У 1665 році англійський фізик і хімік Роберт Бойль назвав новий прилад барометром.

У 1670 році англійський вчений Роберт Гук розробив шкалу барометра, де низький тиск відповідав дощу і шторму, а високе – гарній і сухій погоді. Такі позначення ми можемо бачити і на сучасних побутових барометрах, хоча такої простої залежності між тиском і погодою не існує, зв'язок цей набагато складніше.

Поява першого барометра без ртуті пов'язане з ім'ям Люсьена Віді, французького юриста, що став інженером-теплотехніком. Вивчення манометрів пробудило його інтерес до барометрів. У 1844 році, він побудував і запатентував барометр анероїд. Проте інструмент, не отримав успіху у Франції і Віді звернувся до ринку Великої Британії, де йому пощастило більше. Але його патент скоро став центром тривалої судової тяжби між Віді і іншими винахідниками подібних інструментів.

[ред.] Застосування

Найчастіше, барометри застосовують для передбачення погоди. Також барометри застосовують для барометричного нівелювання в геодезії та маркшейдерській справі.

[ред.] Див. також

  • геологічні барометри

[ред.] Джерела



Технології Це незавершена стаття з технології.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.