Авари

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Ава́ри (у руських джерелах - обри) — великий племінний союз, в якому провідну роль відігравали тюркомовні племена.

Зміст

[ред.] Перші згадки

Уперше авари згадуються у давньогрецьких авторів V- ст. - Пріска Понтійського, Феофілакта Сімокатти, Менандра Протектора та ін.

[ред.] Політична історія

Авари стали авангардом великої групи племен, які просувались в Україну з території Центральної Азії та складали основу Тюркського каганату. Уперше з'явилися на території сучасної України у 558 р., напавши на населення Приазов'я. Наприкінці 50 - на початку 60-х аварські орди спустошили землі антів. У 558-568 авари, просуваючись на захід, розбили племена гепідів і захопили їхні землі в колишній римській провінції Паннонії (басейн серед, течії Дунаю та його приток Сави і Драви). На цій території після численних походів і підкорення кількох слов'янських племен заснували у 560-х Аварський каганат. Очолював державу хан Баян. Паннонія стала центром каганату, звідки авари постійно нападали на слов'ян, франків, лангобардів.

У 601-602 вели запеклу війну проти Візантійської імперії, союзниками якої у цій боротьбі були анти.

[ред.] Економіка

Основним заняттям аварів було скотарство, хоча економічно вони залежали від підкорених ними народів.

[ред.] Занепад

У І пол. VІ ст. зазнали ряд поразок від Візантії, слов'ян, франків. У VІІ ст. авари були витіснені з українського Причорномор'я. У 790-х були розгромлені франками, а наприкінці ІХ ст. аварська держава остаточно занепала під ударами угорців. Частина аварських племен відкочувала на схід, і про них більше в літописах згадки немає.

[ред.] Посилання