Енеоліт
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Третинна система | |||
Голоцен | Історичні епохи | ||
Залізна доба | |||
Пізня бронза | |||
Середня бронза | |||
Рання бронза | |||
Бронзова доба | |||
Мідна доба (Енеоліт) | |||
Нова кам'яна доба (Неоліт) | |||
Середня кам'яна доба (Мезоліт, Епіпалеоліт) | |||
Плейстоцен | Пізній палеоліт | ||
Середній палеоліт | |||
Ранній палеоліт | |||
Давня кам'яна доба | |||
Кам'яна доба |
Мідний вік, енеоліт, халколіт, (від лат. aeneus - мідний і грец. λίθος - камінь) – назва перехідного часу від неоліту до бронзового віку, яку застосовують археологи в зв’язку з появою й поширенням у той час виробів із міді. Мідні знаряддя вживалися поряд з кам'яними, які переважали. Найдавніші мідні предмети й шматки руди виявлені на ранньоземлеробних поселеннях Передньої Азії (8–5 тис. до н.е.). З 4 тис. до РХ мідні й бронзові знаряддя стали витісняти кам'яні на Стародавньому Сході з 4 тис. до н.е., в Європі – з 3 тис. до н.е. На території України датується 4-3 тис. до н.е. Вищий, порівняно з неолітом, етап розвитку продуктивних сил і виробничих відносин первісного суспільства. Період дальшого удосконалення відтворюючих форм господарства (землеробство, скотарство). Накопичення продукту, зростання суспільних багатств стимулювало міжплемінний обмін. Енеоліт – період консолідації суспільної організації енеолітичних племен, розквіту патріархату, формування великих, спільних за походженням, об’єднань. На території України за часів енеоліту жили племена – носії трипільської культури, ямної культури тощо.
[ред.] Джерела
- Гайдай Л. Історія України в особах, термінах, назвах і поняттях.-Луцьк: Вежа, 2000.
- Рад. енциклопедія історії України.- К., 1971.- т.2.