Музична термінологія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Ця стаття вимагає переробки.
Прохання поліпшити її, згідно Довідка:Досконала стаття.

Зміст

[ред.] Виразові засоби музики

Виразовими засобами музики називаються засоби, якими користується композитор для втілення свого задуму, для створення певного образу. Сюди належать:

  • Мелодія — одноголосно виражена музична думка; основний елемент музики. Мелодія буває весела, радісна, скорботна, сумна, сильна, мужня, ніжна, лірична.
  • Ритм — організоване чергування звуків різної тривалості; особливості ритмічного малюнку впливають на характер мелодії. Ритм буває гострий , чітки, невиразний, маршовий, чеканний, вальсовий.
  • Гармонія — акорди та їх послідовне звучання.
  • Лад — певна організація звуків відносно головного — тоніки. Лад буває мажорний (з веселим відтінком) або мінорний (з сумним відтінком).
  • Регістр — певна частина звукоряду. Розрізняють 3 регістри — верхній, середній і нижній.
  • Динаміка — сила звучання голосу чи музики. Для визначення ступеня гучності існують динамічні відтінки: фортіссімо, форте, меццо-форте, меццо-піано, піаніссімо, крещендо, дімінуендо, сфорцандо.
  • Тембр — забарвлення голосу чи звуку музичного інструменту. Тембр буває світлий приємний, густий, матовий, холодний, темний.
  • Темп — це швидкість, з якою виконується музичний твір. Темпи поділяються на повілбні (лярго, адажіо), помірні (анданте,модерато), швидкі (аллегро, престо).

Виразовими засобами музики створюється настрій музики — радісний, скорботний, героїчний, трагічний, ліричний тощо.

[ред.] A-Z

Більшість назв музичних позначень походять з італійської, тому біля таких термінів немає зауважень про мову з якої походить слово (наприклад, фр (французька), нім (німецька))


[ред.] A

  • a, à (Фр) – at, to, by, for, in, in the style of
  • aber (Нім) – but
  • a cappella – хоровий спів без інструментального супроводу
  • accelerando – accelerating; gradually increasing the tempo
  • accentato – accented; with emphasis
  • acciaccatura – crushing; i.e., a very fast grace note that is "crushed" against the note that follows and takes up no value in the measure
  • accompagnato – accompanied; i.e., with the accompaniment following the soloist, who may speed up or slow down at will
  • adagietto – rather slow
  • Ad libitum - «за бажанням»: вказівка, яка дозволяє виконавцю вільно варіювати темп або фразування, а також пропустити або зіграти частину пасажу (або другого фрагменту нотного тексту); скорочено ad. lib.
  • adagio (Адажіо) - позначення темпу: повільно (повільніше, ніж andante, але рухоміше, ніж largo); 2) частина твору або окрема п'єса в даному темпі.
  • adagissimo – very slow
  • ad libitum (commonly ad lib; Latin) – at liberty; i.e., the speed and manner of execution are left to the performer
  • a due – Intended as a duet; for two voices or instruments; together; two instruments are to play in unison, after divisi or a solo passage for one of the instruments
  • affettuoso (аффеттуозо) - позначення виразності: «з відчуттям».
  • affrettando – hurrying, pressing onwards
  • agile – swiftly
  • agitato - схвильовано
  • al, alla – to the, in the manner of (al before masculine nouns, alla before feminine)
  • alla breve (алла бреве) - позначення тактового розміру (Перекреслена літера С): швидкого виконання дводольних метрів, в яких при цьому рахунок ведеться не чвертями, а половинними нотами.
  • alla marcia – in the style of a march
  • allargando (алларгандо) - «розширюючи». Позначення, що стосується одночасно і до темпу (уповільнення), і до виразності (підкреслення кожного звуку).
  • allegretto (аллегретто) - 1) позначення темпу: повільніше, ніж allegro, і скоріше, ніж andante; 2) достатньо рухома невелика п'єса або частина циклу.
  • allegro (аллегро) - «весело, радісно»; 1) позначення темпу: скоро; 2) п'єса в темпі алегро, частина циклу, перша частина класичного сонатно-симфонічного циклу (сонатне алегро).
  • als (Нім) – than
  • altissimo – very high
  • alto – high; often refers to a particular range of voice, higher than a tenor but lower than a soprano
  • am Steg (Нім) – at the bridge; i.e., playing a bowed string instrument near its bridge (see sul ponticello in this list)
  • amabile – amiable, pleasant
  • amoroso – loving
  • andante (анданте) - 1) позначення темпу: помірно; 2) п'єса в темпі анданте або частина циклу.
  • andantino (андантіно) - 1) позначення темпу: рухоміше, ніж andante; 2) невелика п'єса в темпі andante або частина циклу.
  • animato (анімато) - позначення виразності: «з душею».
  • antiphon – a liturgical or other composition consisting of choral responses, sometimes between two choirs; a passage of this nature forming part of another composition
  • apaisé (Фр) – calmed
  • a piacere – at pleasure; i.e., the performer need not follow the rhythm strictly
  • appassionato – passionately
  • appoggiatura – a grace note that "leans" on the following note, taking up some of its value in the measure
  • a prima vista – at first sight; i.e., playing something at first sight of the sheet music
  • archi - італ., струнні смичкові інструменти
  • arco – (арко) - буквально «смичок»: вказівка arco (coll'arco) для виконавців на струнних інструментах - грати смичком, а не піццикато.
  • arietta – a short aria
  • arioso – airy, or like an air (a melody); i.e., in the manner of an aria; melodious
  • arpeggio – like a harp; i.e., the notes of the chords are to be played quickly one after another (usually ascending) instead of simultaneously. In music for piano, this is sometimes a solution in playing a wide-ranging chord whose notes cannot be played otherwise. Music generated by the limited hardware of video game computers uses a similar technique to create a chord from one tone generator. Arpeggios (or arpeggi) are also accompaniment patterns. See also broken chord in this list.
  • assai (ассаї) - «дуже»; наприклад, adagio assai - дуже повільно.
  • assez (Фр) – enough, sufficiently; sometimes used in the same sense as assai
  • a tempo – in time; i.e., the performer should return to the main tempo of the piece (after an accelerando or ritardando, etc.); also may be found in combination with other terms such as a tempo giusto (in strict time) or a tempo di menuetto (at the speed of a minuet)
  • attacca (атака) - 1) вказівка в кінці якої-небудь частини, приписуюча починати наступну частину без перерви; 2) Одна з важливих динамічних характеристик звуковидобування, пов'язана з початковим моментом узяття звуку в грі на якому-небудь музичному інструменті або співі 3) В акустиці - початкова фаза розгортання звуку
  • Ausdruck (Нім) – expression
  • ausdrucksvoll (Нім) – expressively
  • avec (Фр) – with or with another

наверх

[ред.] B

  • B (Нім) – B flat in German; B natural is called H
  • barbaro – barbarous
  • basso continuo (бассо контінуо) (також генерал-бас, цифрованний бас) - «безперервний, загальний бас»: традиція музики епохи бароко, відповідно до якої нижній голос в ансамблі виконувався мелодійним інструментом відповідного діапазону (віола та гамба, віолончель, фагот), тоді як інший інструмент (клавішний або лютня) дублював цю лінію разом з акордами, які позначалися в нотах умовним цифровим записом.
  • basso ostinato (бассо остінато) - буквально «постійний бас»: коротка музична фраза в басу, повторювана протягом всієї композиції або якого-небудь її розділу, при вільному варіюванні верхніх голосів; у старовинній музиці цей прийом особливо типовий для чакони і пасакалії.
  • beat – (1) the pronounced rhythm of music; (2) one single stroke of a rhythmic accent
  • bel canto (бель канто) - стиль співу, пов'язаний з італійською оперою; краса звуковидобування і технічна досконалість переважають в ньому над драматичною виразністю.
  • bellicoso – warlike, aggressive
  • ben або bene – well, as in, for example, ben marcato (meaning "well-marked")
  • bewegt (Нім) – moved, speeded
  • bis (Лат) – twice; i.e., repeat the relevant action or passage
  • bisbigliando – whispering; i.e., a special tremolo effect on the harp where a chord or note is rapidly repeated at a low volume
  • blue note (англ.) - в джазі виконання третього або сьомого ступеня в мажорі з пониженням
  • bocca chiusa – with closed mouth
  • bravura – boldness; as in con bravura, boldly
  • breit (Нім) – broad
  • brillante – brilliantly, with sparkle
  • brio – vigour; usually in con brio
  • brioso – vigorously (same as con brio)
  • broken chord – a chord in which the notes are not all played at once, but in some more or less consistent sequence. They may follow singly one after the other, or two notes may be immediately followed by another two, for example. See also arpeggio in this list, which as an accompaniment pattern may be seen as a kind of broken chord; see Alberti bass.
  • bruscamente – brusquely

наверх

[ред.] C

  • cadenza – a cadence; i.e., a florid solo, often improvised or (more commonly in modern practice) in improvisatory style, usually near the end of a movement (but sometimes played between the development and recapitulation sections), embellishing and elaborating on a perfect cadence, sometimes at considerable length
  • calando – lowering; i.e., getting slower and softer: ritardando along with diminuendo
  • cambiare – to change; i.e., any change, such as to a new instrument
  • cantabile (Кантабіле) - співучо
  • cantus firmus (лат.) (кантус фірмус) - буквально «міцний наспів»: в поліфонічному творі - наспів, що залишається незмінним, при додаванні до нього контрапунктів.
  • cantus planus (лат.) ( кантус планус) - ритмічно рівний одноголосний спів, характерний для григоріанського хоралу.
  • capo – head; i.e., the beginning (of a movement, normally)
  • capriccioso – capriciously, unpredictable, volatile
  • cédez (Фр) – yield, give way
  • cesura або caesura (Latin form) – break, stop; i.e., a complete break in sound (sometimes called "railroad tracks")
  • Chantey, shanty (англ.) - трудові пісні англійських й американських матросів, що виконувалися в певному ритмі для полегшення роботи.
  • chiuso – closed; i.e., muted by hand (for a horn, or similar instrument; but see also bocca chiusa, which uses the feminine form, in this list)
  • coda – a tail; i.e., a closing section appended to a movement
  • codetta – a small coda (see last), but usually applied to a passage appended to a section of a movement, not to a whole movement
  • col, colla – with the (col before a masculine noun, colla before a feminine noun); (see next for example)
  • colla parte – with the soloist
  • colla voce – with the voice
  • col legno – with the wood; i.e., the strings (for example, of a violin) are to be struck with the wood of the bow; also battuta col legno: beaten with the wood
  • coloratura – coloration; i.e., elaborate ornamentation of a vocal line, or (especially) a soprano voice suited to such elaboration
  • colossale – tremendously
  • col pugno – with the fist; i.e., bang the piano with the fist
  • come prima – like the first (time); i.e., as before, typically referring to an earlier tempo
  • come sopra – as above; i.e., like the previous tempo (usually)
  • common time – the time signature 4/4: four beats per measure, each beat a quarter note (a crotchet) in length. 4/4 is often written on the musical staff as 'C'. The symbol is not a C as an abbreviation for common time, but a broken circle. The full circle at one time stood for triple time, 3/4.
  • comodo (або, commonly but less correctly, commodo) – comfortable; i.e., at moderate speed; also, allegro comodo, tempo comodo, etc.
  • con – with; used in very many musical directions, for example con allegrezza (with liveliness), con amore (with tenderness); (see also col, colla, above)
  • con amore, або (in Spanish and sometimes in Italian) con amor – with love, tenderly
  • con affetto – with affect (that is, with emotion)
  • con brio – with spirit, with vigour
  • con dolore – with sadness
  • con effetto – with effect
  • con (gran, molto) espressione – with (great, much) expression
  • con fuoco – with fire, in a fiery manner
  • con moto – with motion
  • con slancio – with enthusiasm
  • con sordino – with the mute
  • coperti (plural of coperto, which may also be seen) – covered; i.e., on a drum, muted with a cloth
  • crescendo – growing; i.e., progressively louder (contrast diminuendo)
  • cut time – same as the meter 2/2: two half-note (minim) beats per measure. Notated and played like common time (4/4), except with the beat lengths doubled. Indicated by three quarters of a circle with a vertical line through it, which resembles the cent symbol '¢'. This comes from a literal cut of the 'C' symbol of common time. Thus, a quarter note in cut time is only half a beat long, and a measure has only two beats. See also alla breve.

наверх

[ред.] D

  • da capo (та капо) - «з початку»; вказівка, приписуюча повторити з початку фрагмент або цілу частина твору; скорочено D.C.
  • D.S. al coda або dal segno al coda (or, strictly but rarely seen, ...alla coda) – from the sign to the coda; i.e., return to a place in the music designated by the sign Зображення:Dal segno.png and continue until directed to move to the coda, a separate ending section. (See Coda in this list.)
  • D.S. al fine або dal segno al fine – from the sign to the end; i.e., return to a place in the music designated by the sign (see preceding entry) and continue to the end of the piece
  • D.S.S. al coda або dal segno al coda – same as D.S. al coda, but with a double segno
  • D.S.S. al fine або dal segno al fine – from the double sign to the end; i.e., return to place in the music designated by the double sign (see D.S. al coda) and continue to the end of the piece
  • deciso – decisively
  • decrescendo або decresc. – same as diminuendo or dim. (see below)
  • delicatamente або delicato – delicately
  • devoto – religiously
  • diminuendo (дімінуендо), decrescendo - динамічна вказівка - зменшуючи силу звуку, позначення
  • dissonante – dissonant
  • divisi або div. (дівізі) - вказівка про розділення партії (оркестрової або хорової) на декілька самостійних голосів
  • dolce – sweetly
  • dolcissimo – very sweetly
  • dolente – sorrowfully, plaintively
  • doloroso (долорозо) - скорбно
  • dolce (дольче) - «ніжно», «лагідно».
  • double stop – the act of playing two notes simultaneously on a melodic percussion instrument or stringed instrument
  • D.S. – Dal Segno (see above)
  • Dur (Нім) – major; used in key signatures as, for example, A-Dur (A major), B-Dur (B♭ major), or H-Dur (B major). (See also moll (minor) in this list.)
  • dynamics – refers to the relative volumes in the execution of a piece of music

наверх

[ред.] E

  • eco – the Italian word for "echo"; an effect in which a group of notes is repeated, usually more softly, and perhaps at a different octave, to create an echo effect
  • ein wenig (Нім) – a little
  • Empfindung (Нім) – feeling
  • encore (Фр) – again; i.e., perform the relevant passage once more
  • en dehors (Фр) – prominently
  • energico – energetic, strong
  • enfatico – emphatically
  • en pressant (Фр) – hurrying forward
  • en retenant (Фр) – slowing
  • eroico – героїчно
  • espirando – затухаючи
  • espressivo або espr. – виразно
  • estinto – згасаючи
  • etwas (Нім) – somewhat

наверх

[ред.] F

  • facile – легко
  • fermata – finished, closed; i.e., a rest or note is to be held for a duration that is at the discretion of the performer or conductor (sometimes called bird's eye)
  • feroce – дико
  • feurig (Нім) – запально
  • fieramente – гордо
  • fine – (фіне) - кінець (традиційне позначення в партитурі)
  • flebile – траурно
  • focoso або fuocoso — "запальний"; пристрастно
  • forte або f (зазвичай) — (форте) — "сильний"; чим більше f, тим голосніше
  • fortepiano або fp (зазвичай) – strong-gentle; i.e., 1. loud, then immediately soft (see dynamics), або 2. an early pianoforte
  • fortissimo або ff – дуже голосно, так голосно, як тільки можливо (протилежне до pianississimo)
  • forzando або fz – див. sforzando
  • freddo – холод(но), depressive or terror emphatizing
  • fresco – свіжо
  • fuoco – вогонь; con fuoco означає "з вогнем"
  • furioso – дико

наверх

[ред.] G

  • gaudioso – із задоволенням, радісно
  • gentile – м'яко
  • geschwind (Нім) – хутко
  • getragen (Нім) – sustainedly
  • giocoso або giojoso (джокозо) - весело, грайливо.
  • giusto – "строго", "точно", e.g. tempo giusto in strict time
  • glissando (гліссандо) - музичний термін, що означає "плавний" перехід від одного звуку до іншого по черзі через всі можливі для відтворення на данному інструменті звуки, що лежать між ними
  • grandioso – велично
  • grave (граве) - позначення темпу і виразності: повільно, урочисто.
  • grazioso – граціозно
  • gustoso – with gusto

наверх

[ред.] H

  • H (Нім) – B natural in German; B means B flat
  • Hauptstimme (Нім) – "head" voice, chief part; i.e., the contrapuntal line of primary importance, in opposition to Nebenstimme

наверх

[ред.] I

  • immer (Нім) – завжди
  • imperioso – владно
  • impetuoso, impeto – з натиском
  • imponente — рішуче, виразно.
  • improvisando – з імпровізацією
  • improvisato – імпровізуючи
  • in altissimo – "в найвищому"; грати на октаву вище
  • incalzando – пришвидчуючись і збільшуючи голосність (протилежне до calando)
  • incrocriante — вказівка виконувати пасаж через руку на арфі або фортепіано.
  • indeciso — нерішуче, невизначено.
  • in disparte — окремо, незалежно від решти (при спільному виконанні).
  • in distanza (in lontananza) — на віддалі.
  • infurianto — гнівно
  • in modo di... – в стилі...
  • insensibile — "нечутливо"; вказівка майже непомітно змінити голосність або темп
  • intimo – глибоко
  • iocoso — жартівливо
  • irato – розгнівано

наверх

[ред.] K

  • kräftig (Нім) – сильно

наверх

[ред.] L

  • l'istesso – the same
  • lacrimoso – "слізливо"; сумно
  • lamentando – жаліючись
  • lamentoso – сумно, похмуро
  • langsam (Нім) – повільно
  • larghetto – досить повільно; не так повільно, як largo
  • largo – "широко"; повільно
  • lebhaft (Нім) – briskly, lively
  • legato – "гладко"; з'єднуючи один звук з другим.
  • leggiero – легко
  • lent (Фр) – повільно
  • lento – повільно
  • liberamente – вільно
  • libero – вільний, вільно
  • loco – вказує грати так, як написано (переважно використовується для відміни вказівки "8va")
  • lontano – from a distance; distantly
  • lugubre – скорботно
  • luminoso – світло
  • lusingando – підлесливо

наверх

[ред.] M

  • ma – але
  • ma non troppo – але не занадто
  • maestoso – majestically, in a stately fashion
  • magico – магічно
  • magnifico – чудово
  • main droite (Фр) – [played with the] right hand (abbreviation: MD or m.d.)
  • main gauche (Фр) – [played with the] left hand (abbreviation: MG or m.g.)
  • malinconico – меланхолійно
  • mano destra – [played with the] right hand (abbreviation: MD or m.d.)
  • mano sinistra – [played with the] left hand (abbreviation: MS or m.s.)
  • marcatissimo – very accentuatedly
  • marcato – marked; i.e., accentuatedly, play every note as if it were to be accented
  • marcia – a march; alla marcia means in the manner of a march
  • martellato – hammered out
  • marziale – in the march style
  • mässig (Нім) – посередньо
  • MD – see mano destra and main droite
  • melancolico – меланхолійно
  • melisma – the technique of changing the note (pitch) of a syllable of text while it is being sung
  • measure – the period of a musical piece that encompasses a complete cycle of the time signature, e.g., in 4/4 time, a measure has four quarter-note beats
  • meno – less; see meno mosso, for example, under mosso
  • mesto – похмуро, сумно
  • meter (or metre) – the pattern of a music piece's rhythm of strong and weak beats
  • mezza voce – half voice; i.e., with subdued or moderated volume
  • mezzo – "половина"; used in combinations like mezzo forte (mf), meaning moderately loud
  • mezzo forte – half loudly; i.e., moderately loudly. See dynamics.
  • mezzo piano – half softly; i.e., moderately softly. See dynamics.
  • mezzo-soprano – a female singer with a range usually extending from the A below middle C to the F an eleventh above middle C. Mezzo-sopranos generally have a darker vocal tone than sopranos, and their vocal range is between that of a soprano and that of an alto.
  • MG – див. main gauche
  • misterioso – таємничо
  • mobile – гнучко, мінливо
  • moderato – "стримано"; часто комбінується з іншими термінами, які зазвичай повязані з темпоп; наприклад, allegro moderato
  • modesto – скромно
  • moll (Нім) – minor; used in key signatures as, for example, a-moll (A minor), b-moll (B♭ minor), or h-moll (B minor) (see also dur (major) in this list)
  • molto – дуже
  • morendo – "помираючий"; згасання динамік, та можливо і темпу
  • mosso – "рух"; використовується з più або meno, для пришвидшення або уповільнення відповідно
  • MS – see mano sinistra
  • moto – motion; usually seen as con moto, meaning with motion or quickly
  • munter (Нім) – lively

наверх

[ред.] N

  • narrante – narratingly
  • naturale або nat. – "природний"; повернутися до первинного способу гри (використовується для відміни позначень про спосіб гри).
  • nebenstimme (Нім) – under part; i.e., a secondary contrapuntal part, always occurring simultaneously with, and subsidiary to, the Hauptstimme
  • nicht (Нім) – не
  • nobile або nobilmente – благородно
  • non troppo (нон троппо) - не занадто; allegro ma non troppo - позначення темпу: не занадто швидко.
  • notes inégales (Фр) – unequal notes; i.e., a principally Baroque performance practice of applying long-short rhythms to pairs of notes written as equal

наверх

[ред.] O

  • oblіgato (облігато) - 1) у музиці 17 й 18 вв. термін ставиться до тих партіям інструментів у добутку, які не можуть бути опущені й повинні виконуватися обов'язково; 2) повністю виписаний супровід у музичному добутку для голосу або солирующего інструмента й клавіру.
  • omaggio – homage, celebration
  • opus (опус) (лат. opus, "добуток"; скорочено - "ор."): позначення вживається композиторами починаючи з епохи барокко й ставиться звичайно до порядкового номера даного твору в списку (найчастіше хронологічному) добутків даного автора.
  • ossia – позначає альтернативний варіант виконання певної частини утвору.
  • ostіnato (остінато) - багаторазове повторення мелодійної або ритмічної фігури, гармонійного обороту, окремого звуку (особливо часто - у басових голосах). Rороткий музичний малюнок, що проходить через усю композицію.
  • ottava – octave, e.g. ottava bassa an octave lower

наверх

[ред.] P

  • parlando або parlante – like speech, enunciated
  • partitur (Нім) – full orchestral score
  • passionato – пристрастно
  • pastorale – in a pastoral style, peaceful and simple
  • patter song (англ) - гумористична пісня, у якій слова покладені на просту мелодію, що складається з багаторазового повторення тих самих звуків; слова при цьому повинні вимовлятися швидко й чітко.
  • pausa – перерва
  • perpetuum mobіle (перпетум мобіле) (панцира. "вічний рух"): п'єса, побудована на безперервному швидкому ритмічному русі від початку й до кінця.
  • pesante (пезанте) - позначення виразності: важко
  • peu à peu (Фр) – little by little

Note: it should be noted that any dynamics in a piece should always be played relative to the other dynamics found in the music. Thus, pp should be played as softly as possible, but if ppp is found later in the piece, pp should be markedly louder than ppp. Likewise, ff should be played as loud as possible, but if fff is found later in the piece, ff should be noticeably quieter. More than three ps (ppp) or three fs (fff) are uncommon.

  • pianissimo або pp (зазвичай) – "дуже тихо"; див. наступне:
  • piano або p (зазвичай) – "тихо"; вказівка грати тихіше. Чим більше p, тим тихіше грати (pp,ppp)
  • piano-vocal score – (піццикато) - the same as a vocal score, a piano arrangement along with the vocal parts of an opera, cantata, or similar
  • piacevole – приємно
  • piangevole – жалібно
  • più – (піу) - "більше"; pіu allegro - позначення темпу: швидше
  • pizzicato – прийом гри на струнних інструментах, коли звук добувається щипками струн. Протилежне значення — arco.
  • pochettino або poch. – дуже мало, досить мало
  • poco – трошки
  • poco a poco – мало-помало, поступово
  • poi – тоді, потім
  • portamento (портаменто) - ковзний перехід від одного звуку до іншого, використовуваний у співі й грі на струнні.
  • portato (портато) - спосіб звукоизвлечения, між legato й staccato
  • posato – settled
  • potpourri або pot-pourri (Fr) – "попурі"
  • precipitato – стрімко
  • prestіssіmo (прэстиссимо) - позначення темпу: винятково швидко; швидше, ніж presto.
  • presto (престо) - позначення темпу: дуже швидко.
  • prima volta – "вперше"; вказівка грати певним чином у першому з двох повторень
  • primo або prima – перший

наверх

[ред.] Q

  • Quasi (квазі) (латина та італ.) - як, подібно; Напр: quasi marcia - як марш

наверх

[ред.] R

  • rallentando або rall. – (раллентандо) - позначення темпу: поступово сповільнюючи. уповільнюючись
  • rapido – швидко
  • rasch (Нім) – швидко
  • religioso – релігійно
  • repente – несподівано
  • restez (Фр) – stay; i.e., remain on a note or string
  • rinforzando (rf) – reinforced; i.e., emphasized; sometimes like a sudden crescendo, but often applied to a single note
  • rіpіeno (ріпіено) - в інструментальній музиці епохи барокко позначення гри всього оркестру; те ж, що tuttі.
  • risoluto – впевнено
  • ritardando, ritard., rit. – (рітардандо) - позначення темпу: поступово сповільнюючи;
  • ritenuto, riten., rit. – (ритенуто) - позначення темпу: поступово знижуючи темп, але на більше короткому відрізку, чим rіtardando (може відноситися тільки до одного звуку).
  • roulade (Фр) – a rolling; i.e., a florid vocal phrase
  • rubato (рубато) - гнучке трактування темпо-ритмической сторони добутку, відхилення від рівномірного темпу з метою досягнення більшої виразності.

наверх

[ред.] S

  • saltando – bouncing the bow as in a staccato arpeggio, literally "jumping"
  • sanft (Нім) – gently
  • scherzando, scherzoso – (скерцандо) - грайливо
  • scherzo – "жарт"; i.e., a musical form, originally and usually in fast triple time, often replacing the minuet in the later Classical period and the Romantic period, in symphonies, sonatas, string quartets and the like; in the 19th century some scherzi were independent movements for piano, etc.
  • schleppen (Нім) – to drag; usually nicht schleppen ("don't drag"), paired with nicht eilen ("don't hurry") in Gustav Mahler's scores
  • schnell (Нім) – швидко
  • schneller (Нім) – швидше
  • scordatura (скордатура) - тимчасова зміна звичайного настроювання струнного інструмента
  • secco, або sec (Фр) – сухо
  • segno – sign, usually Dal Segno (see above) "from the sign", indicating a return to the point marked by Зображення:Dal segno.png
  • segue (сегуе) - продовжувати, як раніше: вказівка, що, по-перше, заміняє вказівка attacca (тобто пропонує виконувати наступну частину без перерви), а по-друге, пропонує продовжувати виконання в тій же манері, що й раніше (у цьому випадку частіше вживається позначення sempre).
  • sehr (Нім) – very
  • semіbreve (семібреве) - ціла нота.
  • semplіce (семпліче) - позначення виразності: просто.
  • sempre (семпре) - постійно, завжди; sempre pіanіssіmo - увесь час дуже тихо.
  • sempre – завжди; і надалі
  • senza (сенца) - без; senza sordіno - зняти сурдину.
  • senza sordino – without the mute
  • serioso – seriously
  • sforzando або sfz – (сфорцандо) - раптовий акцент на звуці або акорді; скорочено
  • shape-note notatіon - ранній американський тип нотації, у якому вживалися ноти чотирьох різних форм: трикутник, коло, овал і зірочка.
  • silenzio – silence; i.e., without reverberations
  • simile – так само
  • slargando or slentando – becoming broader or slower (that is, becoming more largo or more lento)
  • smorzando або smorz. – згасаюче
  • soave – гладко
  • solenne – solemn
  • solo, множина soli – ";сам"; соло, гра одного інструмента. soli потребує більше одного виконавця, композиція або її фрагмент для одного виконавця або для соліста з ансамблю, оркестру й т.д.
  • sonatina – a little sonata
  • sonatine – a little sonata, used in some countries instead of sonatina
  • sonore – sonorous
  • sospirando – sighing
  • sostenuto (состенуто) - позначення виразності: стримано; іноді позначення може ставитися й до темпу.
  • sotto voce (сотто воче) - позначення виразності: "напівголосно", приглушено.
  • spiccato – distinct, separated; i.e., a way of playing the violin and other bowed instruments by bouncing the bow on the string, giving a characteristic staccato effect
  • spіrіtoso (спірітозо) - з наснагою, піднесено, енергійно
  • sprechstіmme (Нім) - "декламуючи", Sprechgesang - "декламаційний спів" - техніка вокального листа, розроблена А. Шенбергом і його послідовниками й складається в тім, що співак не відтворює звуки точної висоти, але як би сковзає, глиссандирует від одного звуку до іншого; при нотації на штилях нот ставляться замість "голівок" - "хрестики".
  • staccato – (стаккато) - уривчасто: манера звукоизвлечения, при якій кожен звук як би відокремлюється паузою від іншого; протилежний спосіб звукоизвлечения - legato (легато), складно. Staccato позначається крапкою над нотою.
  • stanza – куплет
  • stіle rappresentatіvo (стилі раппрезентативо) - оперний стиль початку 17 в., основний принцип якого полягає в тому, що музичний початок повинне бути підлегле вираженню драматичних ідей або відбивати зміст тексту.
  • strepitoso – шумно
  • stretto – "tight", "швидше"; i.e., faster or hastening ahead; also, a passage in a fugue in which the contrapuntal texture is denser, with close overlapping entries of the subject in different voices; by extension, similar closely imitative passages in other compositions
  • stringendo – tightening, "пришвидчуючись"; i.e., with a pressing forward or acceleration of the tempo (that is, becoming stretto, see preceding entry)
  • subito – несподівано
  • sul ponticello – (суль понтічелло) - "на підставці"; вказівка виконавцеві на струнному інструменті грати поруч із підставкою для витягу більше сильного, блискучого звуку
  • sul tasto – (суль тасто) - "на грифі"; вказівка виконавцеві на струнному інструменті грати в грифа для витягу більше м'якого, прикритого звуку

наверх

[ред.] T

  • tacet – "тиша"; не грати
  • tempo – "час"; темп
  • tempus perfectum, tempus іmperfectum - позначення тридольного й двочасткового розмірів в епохи пізнього Середньовіччя й Відродження.
  • teneramente – ніжно
  • tenuto (тенуто) - "витримано": позначення пропонує витримувати повну тривалість ноти; іноді мається на увазі легке перевищення тривалості.
  • terraced dynamіcs (англ.), Терасоподібна динаміка - раптові зміни динамічного рівня, типові для музики барокко
  • tranquillo – calmly, peacefully
  • tremendo – страшно
  • tremolo – тремоло; швидке багаторазове повторення тієї самої ноти
  • tre corde або tc – "три струни"; вказівка відпустити ліву педаль фортепіано (див. una corda)
  • troppo – надто; зазвичай вживається non troppo, в розумінні не занадто, наприклад allegro [ma] non troppo (швидко, але не занадто)
  • tutti – (тутті) -всі; всі разом. у барочній ансамблевій музиці термін ставиться до всіх виконавців, включаючи солирующие партії; у більше пізній оркестровій музиці термін ставиться до розділів, що виконує всім оркестром. Див. також ripieno

наверх

[ред.] U

  • un, uno, або una – "один", наприклад наступне:
  • una corda – "одна струна"; вказівка натиснути ліву педаль фортепіано.
  • un poco – трішки
  • unisono або unis (Фр) – в унісон; протилежне до divisi.

наверх

[ред.] V

  • veloce – зі швидкістю
  • velocissimo – так швидко наскільки можливо; часта невелика зміна висоти звуку
  • vittorioso – переможно
  • vivo – жваво
  • vivace (віваче) - позначення темпу і виразності: швидко, живо.
  • vivacissimo – дуже жваво
  • vocal score або piano-vocal score – a music score of an opera, or a vocal or choral composition with orchestra (like oratorio or cantata) where the vocal parts are written out in full but the accompaniment is reduced to two staves and adapted for playing on piano
  • voce – голос
  • volante – літаючий
  • V.S. (volti subito) – "раптово перевернути"; швидко перевернути сторінку

наверх

[ред.] W

  • wenig (Нім) – трохи, не дуже
  • wolno (Пол) – "повільно","вільно". Зустрічається в п'єсі Слон із "Карнавалу тварин" Сен-Санса. Дуже рідковживане позначення

наверх

[ред.] Z

  • Zählzeit (Нім) – beat
  • zart (Нім) – tender
  • Zartheit (Нім) – tenderness
  • zärtlich (Нім) – tenderly
  • Zeichen (Нім) – sign
  • Zeitmass, also spelled Zeitmaß (Нім) – time-measure, i.e., tempo
  • zelo, zeloso, zelosamente – zeal, zealous, zealously
  • ziehen (Нім) – to draw out
  • zitternd (Нім) – trembling; i.e., tremolando
  • zögernd (Нім) – doubtful, delaying; i.e., rallentando


[ред.] А-Я

Літери АБВГДЕЄЖЗІКЛМНОПРСТУФХЦЧШЩЮЯ


[ред.] А

  • Автентичний - 1) автентичний каданс в мажоро-мінорній системі: послідовність домінантового і тонічного акордів; 2) у середньовічній модальній системі - лад, діапазон якого будується від основного тону на октаву вгору. 3) автентичний спів - народний спів, або спів, який в точності відтворює всі особливості та виконавські традиції народного співу.
  • А капела (італ. а cappella), хоровий або ансамблевий спів без інструментального супроводу.
  • Аколада - фігурна дужка, об'єднуюча декілька нотних станів
  • Акорд - ритмічно одночасне сполучення кількох (не менше трьох) різних за висотою звуків. Докладніше (Вікіпедія)
  • Алеаторика - метод композиції, заснований на внесенні елементів випадковості до структури твору
  • Аллілуйя (древньоєвр. - «хвалите Бога») - вираз, що часто зустрічається в духовній музиці і псалмах; іноді - самостійна частина в літургійному циклі;
  • Альбертієви баси - акомпанемент до мелодії, що складається з «ламаних», «розкладених» акордів, тобто акордів, в яких звуки беруться не одночасно, а по черзі. Прийом типовий для музики клавіру кінця 18 в.
  • Альт (від лат. Altus - «високий») 1) другий зверху голос в чотириголосній хоровій або інструментальній партитурі. Альт спочатку виконувався чоловічим фальцетом - звідси назва; 2) низький жіночий голос, званий часто «контральто»; 3) струнний смичковий інструмент, докладніше (Вікіпедія) 4) різновид того чи іншого інструменту альтової теситури - альтовий саксофон, альтова флейта і т.д
  • Амбушюр - положениеня губ при грі на духових інструментах.
  • Англійський ріжок - різновид гобою зі строєм на квінту звичайного гобою.
  • Ансамбль - 1) поєднання голосів або інструментів (антонім - соло); 2) у опері - фрагмент для двох або більше солістів.
  • Антифон - форма, що передбачає почергову участь двох груп виконавців. Термін сходить до назви одного з жанрів старовинного літургійного співу - антифону, який виконувався поперемінно двома хорами.
  • Апподжіатура (appogiatura) - прикраса або неприготоване затримання, що зазвичай дисонує по відношенню до основного акорду і розв'язується в один з складових його тонів. Довга апподжіатура припадає на сильну долю такту і розв'язується на слабкій долі. Коротка апподжіатура (італ. аccaciatura, аккачатура; «форшлаг») виконується швидко перед сильною долю (у музиці бахівської епохи - теж стисло, але на сильну долю).
  • Аранжування (arrangement) — перекладення музичного твору для іншого, в порівнянні з оригіналом, складу виконавців
  • Аріозо - невелика арія; прикметник «аріозний» відноситься до вокального стилю більш мелодично насиченому, ніж речитатив, але менш розгорненому, ніж арія.
  • Артикуляція - спосіб подачі звуку при грі на інструментах або співі, аналогічно вимові в мовному спілкуванні.
  • Атональність - термін застосовується до музики, в якій відсутній певний тональний центр і пов'язані з ним співвідношення співзвучь.
  • Аерофон - інструмент, звук в якому виникає в результаті коливання стовпа повітря в трубці. Те саме, що духовий музичний інструмент

Наверх

[ред.] Б

  • Балада - музичний жанр. Початково - одноголосна танцювальна пісня мистецтва трубадурів і труверів (12-13ст.). В епоху романтизму (19 ст.) - вокальний та іінструментальний жанр. В популярній музиці (20 ст.)- сентиментальна пісня з любовним або драматичним сюжетом, 32-тактової куплетної форми, виконувана в помірному або повільному темпі. Також часто використовується джазовими музикантами як чергова тема для імпровізацій.
  • Баритон - 1) чоловічий голос середнього регістра, між тенором і басом; 2) різновид того чи іншого інструменту баритонової теситури (напр. баритон-сксофон)
  • Бас- 1) нижній голос інструментальної або вокальної партитури; 2) чоловічий голос низького регістра; 3) різновид того чи іншого інструменту низької теситури (наприклад, басовий кларнет).
  • Бекар - 1) знак - , що вказуює на те, що даний тон не підвищується або не знижується; часто уживається як вказівка на відміну раніше зробленого підвищення або пониження тону в даному такті; бекар буває тільки випадковим знаком і ніколи не ставиться при ключі.2) жаргонне - невдача, безрезультативність
  • Бемоль і дубль-бемоль - знаки, що вказують на пониження звуку на півтон або на два півтони, тобто на цілий тон.
  • Біт (beat) — в джазі - спосіб інтенсивного акцентування, що виражається в рівномірному чергуванні однаково підкреслених ударів і створюючий ритмічний пульс.
  • Бревіс - нотна тривалість, переважно в старовинній музиці: дорінвює двом цілим нотам.
  • Брідж (bridge) — средняя контрастна часть (В) теми або пісні, написанной в 32-тактовій формі (ААВА)

Наверх

[ред.] В

  • Вібрато - легка коливальна зміна висоти або гучності витриманого тону
  • Випадкові знаки - знаки, що вживаються для вказівки на підвищення або зниження тону. Знак дієз ( ) дає підвищення на півтон; знак бемоль () - зниження на півтон. Знак дубль-діез ( ) підвищує звук на два півтони, знак дубль-бемоль ( ) - знижує на два півтони. Знак бекар ( ) скасовує попередній випадковий знак. Випадковий знак дійсний для тієї ноти, перед якою він виставлений, і для всіх її повторень у границях даного такту.
  • Висота звуку — суб'єктивна оцінка якості звуку, що залежить головним чином від частоти звукових коливань.
  • Вокаліз - 1) спів на голосні звуки (вправа); 2) твір для голосу (без слів) і супроводу.
  • Вокальний цикл - група романсів або пісень, об'єднана загальною ідеєю.

Наверх

[ред.] Г

  • Гетерофонія - тип музичної фактури, при якому одна і та ж мелодія виконується двома і більш голосами з невеликими розбіжностями. Цей стародавній тип багатоголосся характерний для давніх пластів музичного фольклору різних народів, в тому числі українського.
  • Гомофонія - тип музичної фактури, при якому є мелодійна лінія і гармонійний її супровід.
  • Григоріанський спів - літургійний монодичний (одноголосне) спів Західної християнської церкви; отримав назву на ім'я тата Римського Григорія I (ок. 540-604), який упорядкував церковний спів.
  • Гриф - у струнних інструментів - дерев'яна (або пластмасова) пластинка, над якою натягнуті струни і на якій розташовуються пальці виконавця під час гри.
  • Грудний звук - використання нижнього регістра голосу, коли резонатором звуку служить грудна клітка.
  • Группетто - тип мелізма у вокальній або інструментальній музиці, що полягає в оспівуванні основного тону знизу і зверху: наприклад, при основному тоні до группетто матиме вид ре - до - сі - до.

Наверх

[ред.] Д

  • Джамп (jump) — джазовий термін, що вказує на характер виконання: грати в помірно швидкому темпі з гострими акцентами в акомпанементі.
  • Діатоника - семитоновий звукоряд в межах октави, що не має альтерованних тонів.
  • Дієз () і дубль-дієз () - знаки, вказуючі на підвищення тону півтон або на два півтони, тобто на цілий тон.
  • Дискант - 1) вид багатоголосся 12-15 вв.; 2) високий дитячий голос, найвища партія в хорі хлопчиків.
  • Дисонанс - негармонійне співзвуччя, до дисонансів відносяться секунда, септима та тритон, збільшені та зменшені музичні інтервали, та акорди, що містять дисонуючий інтервал.
  • Додаткові лінійки - короткі лінійки, які поміщаються вище або нижче за нотний стан для позначення звуків, що знаходяться вище або нижче за діапазон, що охоплюється нотним станом.
  • Домінанта - п'ятий ступінь мажорного або мінорного звукоряду
  • Драйв (drive) — термін позначає енергійне виконання («з натиском»), що досягається шляхом використання пружної метрорітміки, особливого фразування і т.п., а також відповідний емоційний ефект. Застосовується переважно в неакадемічній музиці

Наверх

[ред.] Е

  • Експозиція - перший розділ цілого ряду форм, перш за все фуги і сонатної форми, в якому представляється (експонується) тематичний матеріал всієї композиції.
  • Енгармонізм - при рівномірній темперації - можливість запису одного і того ж звуку різними способами: наприклад ля-дієз і сі-бемоль
  • Електронна музика - музика, створена за допомогою електронного устаткування.
  • Електрофони, Електронні музичні інструменти - група музичних інструментів, в яких звук видобувається за допомогою електричних коливань. Наверх

Наверх

[ред.] З

  • Затримання (в джазі - sustain) - один або декілька звуків акорду, які тягнуться в той час, як інші голоси переходять в новий акорд; затримання зазвичай дисонують з новим акордом і потім розв'язуються в нього.
  • Затакт - один або декілька звуків на початку фрази, які записуються перед першою тактовою рискою твору. Затакт завжди припадає на слабку долю і передує сильній долі першого повного такту.
  • Зменшення - скорочення, звичайно вполовину, длительностей при повторенні мотиву або теми.
  • Збільшення - виклад мотиву або теми при їхньому повторенні більшими длительностями.

Наверх

[ред.] І

  • Ідіофон - інструмент, в якому джерелом звуку є вібруючий корпус (наприклад, гонг, трикутник).
  • Імітація - повторення музичної думки, точне або декілька змінене, в різних голосах поліфонічної фактури.
  • Інтервал - музична і математична (акустична) відстань між двома тонами. Інтервали можуть бути мелодичними, коли тони беруться по черзі, і гармонічними, коли тони звучать одночасно.
  • Інтонація - 1) Висотне співвідношення звуків в процесі музичного руху, найменша смислова одиниця музики 2) Якість виконання музичних звуків у відношенні їх висоти

Наверх

[ред.] К

  • Кабалета - 1) невелика віртуозна оперна арія; 2) завершальний швидкий розділ оперної арії.
  • Каватина - коротка лірична арія пісенного типу.
  • Каданс - гармонічна послідовність, що завершує музичну фразу. Основні типи кадансу - автентічний (домінанта - тоніка), плагальний (субдомінанта - тоніка).
  • Каденція - в інструментальному концерті для соліста з оркестром - віртуозний сольний розділ, що зазвичай поміщається ближче до завершення частини; в класичну епоху каденції створювались самими виконавцями, в романтичну і пізніше - складалися композиторами.
  • Кантилена - вокальна або інструментальна мелодія ліричного, співучого характеру.
  • Канцона - в 15-16 ст. - багатоголосна пісня поліфонічного складу, пізніше - інструментальна п'єса наспівного характеру
  • Квартет - струнний квартет: ансамбль з двох скрипок, альта і віолончелі; фортепіанний квартет: ансамбль з скрипки, альта, віолончелі і фортепіано.
  • Квартоль - поділ ритмічних долей на 4 рівних частини.
  • Квінтет - струнний квінтет: ансамбль, що зазвичай складається з двох скрипок, двох альтів і віолончелі. Деякі твори Боккеріні і Шуберта написані для двох скрипок, альта і двох віолончелей; фортепіанний квінтет: ансамбль, що складається із струнного квартету (дві скрипки, альт, віолончель) і фортепіано; квінтет Форель Шуберта є рідкісне виключення з правила, оскільки він написаний скрипки, альта, віолончелі, контрабаса і фортепіано.
  • Квінтоль - поділ ритмічних долей на 4 рівних частини.
  • Кластер - діссонантне співзвуччя, що складається з декількох прилеглих один до одного звуків.
  • Ключ - 1) знак на початку нотного стану, що визначає висотне положення подальшого нотного запису (наприклад, басовий, скрипковий, альтовий і т.п.); 2) пристосування в деяких клавішних і духових інструментах для настройки інструменту.
  • Ключові знаки - бемолі і дієзи, що виставляються на початку кожного нотного стану, на якому записується музика, вказуючі на тональність: наприклад, один дієз при ключі відноситься до тональності сіль мажор і мі мінор, один бемоль позначає тональність фа мажор і ре мінор
  • 'Кода'Жирний текст - завершальний розділ музичної композиції, що іноді розвиває завершальний каданс. Кода сприяє завершеності твору; в деяких випадках в ній досягається його головна кульмінація.
  • Колоратура - віртуозний стиль співу, що зазвичай включає швидкі гамми, арпеджіо, прикраси; як правило, колоратура пов'язана з високим, легким сопрано, особливо в опері.
  • Консонанс - співзвуччя, гармонійне звучання двох або більше тонів; концепції консонансу різні в музиці різних епох і стилів.
  • Контрапункт - тип музичної листа, при якому голоси (два і більш) рухаються з відносною самостійністю.
  • Контртенор - високий чоловічий голос (выще за тенора)
  • Концертмейстер - 1) перша скрипка в оркестрі: цей виконавець грає сольні фрагменти партитури і при необхідності замінює диригента; 2) музикант, що очолює групу інструментів оркестру; 3) піаніст, що розучує твір (партію) з вокалістами, інструменталістами, артистами балету і акомпонує їм на концертах.

Наверх

[ред.] Л

  • Лад - системність висотних зв'язків, з'єднаних центральнм звуком та конкретна звукова система, що її втілює. Лад є організуючим чинником висотного співвідношення звуків у музиці, та є одним з найважливіших засобів виразності у музиці.
  • Лейтмотив - в операх - мелодійний, ритмічний, гармонійний мотив, що асоціюється з персонажем, предметом, часом і місцем дії, а також з певними емоціями і відвернутими ідеями.
  • Лібретто - текст опери і ораторії, часто у віршованій формі.
  • Ліга - зігнута лінія під або над нотами, яка зв'язує їх у фразу; якщо ліга сполучає дві ноти однієї висоти, то друга нота не виконується, а її тривалість приєднується до тривалості першої ноти.
  • Лірична опера (opera lyrique) - термін, що відноситься до французької опери 19 ст. і що позначає різновид жанру, що знаходиться як би між «великою оперою» (grand opera) і «комічною оперою» (opera comique).

Наверх

[ред.] М

  • Мажор - музичний лад, в основі якого лежить мажорний тризвук (тобто тризвук з великою терцією в основі). Відповідно - характерною особливістю мажорного ладу є третя ступінь, що відстоїть від першої на інтервал великої терції.
  • Медіанта - III ступінь звукоряду: наприклад, мі в до мажорі
  • Мелізм - одна нота або група нот, які записуються дрібним шрифтом і додаються до основної мелодії з метою її "розцвічування", "прикраси".
  • Мелізми (прикраси) - 1) мелодійні уривки або цілі мелодії, що виконуються на один склад тексту. Мелізматічниій стиль характерний для старовинного церковного співу різних традицій (візантійського, григоріанського, староруського і т.д.); 2) невеликі мелодійні прикраси у вокальній і інструментальній музиці, що позначаються особливими умовними знаками або дрібними нотами.
  • Мелодія - музична думка, виражена одноголосно і що має певний висотний і ритмічний контур.
  • Метр - ритмічна форма, що складається з чергування ударних і ненаголошених (сильних і слабкіших) доль, подібно до стопи в поезії. Основні типи: дводольний метр (з однією ударною і однією ненаголошеною часткою в такті) і тридольний метр (з однією ударною і двома ненаголошеними долями в такті).
  • Метроном - механічний прилад для визначення темпу твору, винайдений в 19 століття.
  • Мікрохроматика — (від грец. μιχρος — маленький і χρωμα — колір) (також мікроінтерваліка, мікротоніка і т.і.) — звукова система, що використовує інтервали менші за півтон. Інтервали вужчі за півтону називають мікроінтервалами.
  • Мінімалізм - музичний стиль другої половини 20 століття, заснований на тривалому повторенні, можливо, з невеликими змінами, вельми лаконічного музичного матеріалу.
  • Мінор - музичний лад, в основі якого лежить мінорний тризвук (тобто тризвук з малою терцією в основі). Відповідно - характерною особливістю мінорного ладу є третя ступінь, що відстоїть від першої на інтервал малої терції
  • Модальність - спосіб звуковисотної організації, в основі якого лежить принцип звукоряду - на відміну від тонального мажоро-мінорного принципу. Термін застосовується до старовинної церковної монодичної музики різних традицій, оркемих творів сучасних композиторів, побудованих на т.зв. штучних ладах, а також до східних і фольклорних культур (в цьому випадку терміну «модальність» може відповідати термін «ладовость»).
  • Модуляція - в мажоро-мінорній системі зміна тональності.
  • Монодія - 1) сольний або одноголосний хоровий спів без акомпанементу; 2) стиль італійської музики почала 17 століття, для якого типове переважання мелодії над простим акордовим супроводом.
  • Мордент - прикраса (мелізм), що позначається як () або () і що полягає в швидкому русі на один ступінь вгору або вниз і негайному поверненні; можливий також подвійною мордент вгору і вниз.
  • Мотив - коротка мелодико-ритмічна фігура, найменша самостійна одиниця музичної форми твору.

Наверх

[ред.] Н

  • Невми - знаки старовинних нотацій, подібні до ієрогліфів; невма може означати як один тон, так і достатньо довгу мелодійну побудову. Староруські невми називаються крюками.
  • Неакордовий звук - звук, що не входить до складу даного акорду, але звучний разом з ним.
  • Невматический стиль - у середньовічному мистецтві спосіб вокального листа, при якому на кожен склад тексту доводиться кілька тонів - на відміну від силабічного стилю, де кожному складу відповідає один тон, і мелизматического стилю, де кожному складу відповідає більше протяжний розспів.
  • Неокласицизм - один з напрямків у музиці 20 в., для якого типове використання переосмислених у сучасному дусі жанрів, форм, мелодійних моделей і т.д. епохи барокко й класицизму.
  • Нота - графічне позначення музичного звуку, а також сам звук.
  • Нотний стан - сукупність п'яти горизонтальних лінійок у нотному листі.

Наверх

[ред.] О

  • Обертони - призвуки, що входять у спектр звуку, виробленого коливним предметом, вібратором (наприклад, струною або стовпом повітря), і вище основного тони, що розташовуються. Обертони утворяться в результаті коливання частин вібратора (його половини, третини, чверті й т.д.), кожний з них має власну висоту. Таким чином, звук, видаваний вібратором, є складним і складається з основного тону й набору обертонів.
  • Октава - інтервал між двома звуками, відношення частот яких 1:2 .
  • Октет - ансамбль із восьми виконавців, а також камерно-інструментальний добуток для цього складу.
  • Органний пункт- витриманий у басі звук (або кілька звуків), на тлі якого вільно з інші голоси; цей прийом часто застосовується в органній музиці, у класичному стилі органні пункти звичайно з'являються перед заключним кадансом.
  • Органум - форма ранньої західної поліфонії (з 9 в.), у якій використаються мелодії, запозичені із церковної монодії.
  • Основний тон - головний (найчастіше нижній) звук у рамках даної групи звуків (інтервалів, акордів, ладів і т.д.).

Наверх

[ред.] П

  • Пандіатоніка - стиль гармонійного листа, у якому діатонічні співзвуччя вживаються вільно, часто поза правилами традиційної гармонії.
  • Паралельний рух - висхідний або спадний паралельний рух двох і більше голосів, при якому між цими голосами зберігається те саме интервальное відстань (наприклад, рух паралельними терціями або паралелльными квартами).
  • Паралельні акорди - висхідний або спадний рух акордів однакової або схожої структури, без дозволів, запропонованих традиційною гармонією.
  • Паралельні мажор і мінор - мажор і мінор, що мають ті самі ключові знаки й віддалений друг від друга на малу терцію (наприклад, до мажор і ля мінор).
  • Пентатоніка - пятиступенные лади; основний тип - бесполутоновая пентатоніка ("по чорних клавішах"); подібні лади часто зустрічаються в музиці Далекого Сходу, вони типові й для ряду європейських фольклорних традицій, зокрема росіянці.
  • Перехресний ритм - одночасне використання в різних голосах різних метрів (ритмічних малюнків), наприклад двочасткового й тридольного.
  • Перечення - близьке сусідство (або одночасне звучання) у партитурі якого-небудь тону і його ж альтерированной форми - наприклад, си й сі-бемоль. У деяких стилях перечения категорично заборонені.
  • Півтон - половина тону, або 1/12 октави.
  • Плагальний - 1) у музиці, що опирається на мажоро-мінорну систему, каданс, у якому субдоминантовый акорд дозволяється в тоніку (хід від ІV до Й щабля, або від тризвуку фа - ля - до до тризвуку до - мі - сіль у до мажорі); 2) у середньовічному церковному співі - лад, що перебуває на кварту нижче відповідного автентического ладу й основний тон, що має загальний з ним.
  • Полімодальність - одночасне використання в добутку декількох (наприклад, мажорних і мінорного) звукорядів (ладів).
  • Поліритмія - одночасне використання виразне контрастних ритмічних малюнків у різних голосах.
  • Політональність - одночасне звучання двох і більше тональностей.
  • Поліфонія - склад листа, що припускає самостійний рух кожного із двох або більше голосів. Див. ПОЛІФОНІЯ.
  • Постлюдія - інструментальна п'єса, що виконує після закінчення служби в західній християнській церкві (звичайно на органі), а також самостійна інструментальна або оркестрова п'єса, що нагадує "післямову".
  • Прімадонна - провідна виконавиця жіночих партій в оперному театрі.
  • Програмна музика - інструментальна й оркестрова музика, пов'язана із втіленням запозичених із внемузыкальной сфери ідей (література, живопис, явища природи й т.д.). Назва походить від програми - тексту, яким композитори часто супроводжували добутки цього типу.
  • Прохідний звук - звук, що не входить у структуру акорду, а лінійно єднальний два консонантних співзвуччя (звичайно з'являється на слабкій частці такту).
  • Псальмові тони - відносно прості мелодійні формули - моделі, по яких виконувалися в середньовічній західній християнській церкві псалми й інші богослужбові тексти.
  • Пунктирний ритм - ритмічний малюнок, що утвориться збільшенням частки на половину тривалості за рахунок зменшення вдвічі наступної більше слабкої частки. Позначається крапкою праворуч від ноти.

Наверх

[ред.] Р

  • Розробка - розвиток музичної ідеї шляхом вичленовування фрагментів тим, зміни тональностей тим, їхнього розширення, різного роду сполучень між собою й т.д. Розробкою називається також другий, розвиваючий розділ сонатної форми (сонатного алегро).
  • Розв'язання- рух від дисонансу до консонансу.
  • Ракоход - поворотне, від кінця до початку, рух теми.
  • Розспів - система монодической вокальної музики, в основному церковного співу різних конфесій.
  • Регістр - 1) група органних труб, що створюють певний тембр; 2) певна ділянка діапазону голосу або інструмента, що має виразні колористические й темброві якості (наприклад, "головний регістр" - фальцет).
  • Реприза - заключний розділ твору в сонатній формі, де знову проходять теми експозиції; репризою називають і повторення музичного матеріалу в заключному розділі різних форм - наприклад, трехчастной.
  • Рефрен - 1) у формі типу рондо - незмінний музичний матеріал, що з'являється після контрастних розділів; 2) приспів - друга, незмінна половина куплета в куплетній формі (наприклад, у пісні).
  • Ритм - організація музики у часі; конкретно - послідовність тривалостей звуків.
  • Ритурнель - буквально "повернення". У ранній опері термін ставився до повторних повернень мелодії (типу рефрену); у барочному концерті ритурнелем називалося періодичне повернення варіантів першої теми, які виконувалися всім оркестром (на відміну від проміжних розділів, що виконувалися солирующими інструментами).
  • Рококо - стиль мистецтва першої половини 18 в., у тому числі музики; для рококо характерний достаток орнаментальних мотивів, примхливість ліній.
  • Ряд, серія - основна структура в додекафонії (техніку 12-тонової композиції); у чистому виді серія являє собою 12 неповторюваних звуків, які з'являються в порядку, певному композитором; на практиці серія може складатися з різного числа неповторюваних звуків.

Наверх

[ред.] С

  • Свінг - 1)стиль танцювальної джазової музики для оркестру типу біг-бенд, популярний наприкінці 1930-х і початку 1940-х років, 2) характерний для більшості джазової музики ритмічний малюнок, в якому тривалість першої ноти з кожної пари із двох нот подовжується, а другої - скорочується..
  • Секвенція - повторення мотиву або фрази на іншому висотному рівні.
  • Секстет - ансамбль із шести виконавців або твір для цього складу.
  • Секстоль - розподіл ритмічної частки на шість рівних частин.
  • Септет - ансамбль із семи виконавців (у кожного своя партія) або твір для цього складу.
  • Серіалізм, серіальність - техніка композиції, при якій як основу використається набір неповторюваних звуків (класичний варіант - 12 звуків, але може бути й менше) і весь твір складається з безперервного повторення цього набору - серії або декількох серій; в серіальній музиці по тому же принципу організуються ритм, динаміка, тембр та інші параметри. Найпростіший, вихідний варіант серіальності - додекафонія, у якій ураховується тільки звуковисотний фактор.
  • Силабічний - стиль вокального листа, при якому на один склад доводиться один звук (без внутріскладових розспівів).
  • Сильна доля - основний метричний наголос у такті, звичайно на першій його частці.
  • Синкопа - перенос акценту з ударної частки на ненаголошену.
  • Синтезатор - електронний музичний інструмент.
  • Скерцо - п'єса або частина циклу у швидкому темпі.
  • Склад - тип взаємодії голосів у музичній тканині. Основні типи: монодія (одноголосся); поліфонія, або контрапункт (трохи вільно взаємодіючих ліній); гомофонія (мелодія з акомпанементом).
  • Сольмізація - система складового найменування нот: до, ре, мі, фа, сіль, ля, си.
  • Сольфеджіо - 1) вокальні вправи, що співаються на голосні або на склади; 2) одна з дисциплін музично-теоретичного курсу.
  • Сопрано - 1) верхня партія в хоровій партитурі; 2) найвищий по регістрі жіночий голос (або голос хлопчика); 3) різновид деяких інструментів - наприклад, сопрановий саксофон.
  • Складний двудольний метр - метр (розмір), для якого характеру угруповання метричних часток по трьох (6/4 або 6/8).
  • Складний тридольний метр- метр (розмір), для якого характерні три групи по трьох метричні частки в кожній (9/6 або 9/8).
  • Соул - один зі стилів американської популярної музики, що має в основі негритянські фольклор і духовний спів.
  • Спінет - в 17 й 18 вв. різновид клавесина невеликого розміру, а також маленьке піаніно.
  • Стрета - 1) у фузі, особливо в її заключному розділі, - виклад поліфонічної теми у вигляді простої або канонічної імітації, при якому голос, що імітує, вступає до закінчення теми в починаючому голосі; 2) прискорення темпу дії й темпу музики у фіналах італійських опер.
  • Субдомінанта - буквально "нижче домінанти": ІV щабель у мажорі або мінорі (наприклад, фа в до мажорі).
  • Субмедіанта - буквально "нижче медианты": VІ щабель у мажорі або мінорі (наприклад, ля в до мажорі).
  • Сурдина - пристосування, що дозволяє приглушити, зм'якшити звучання деяких інструментів.

Наверх

[ред.] Т

  • Табулатура - розповсюджені в епохи Відродження й барокко системи нотації для таких інструментів, як орган, клавесин, лютня й гітара; у табулатурах використається не пятилинейная нотація, а різноманітні знаки - цифри, букви й т.д.
  • Такт - одиниця музичного метра, що утвориться із чергування різних по силі наголосів і починається з найдужчого з них. Такти відокремлюються друг від друга вертикальною лінією на нотному стані.
  • Театральна музика - музика для виконання по ходу подання драматичної п'єси; в 19 в. звичайно складалися увертюра й антракти.
  • Тема - основна мелодійна думка добутку; часто термін уживається для позначення головної теми фуги й інших поліфонічні добутки, а також головної партії в сонатній формі.
  • Тембр - специфічне фарбування, характерна для того або іншого голосу або інструмента.
  • Темп - швидкість руху в музиці.
  • Темперація - вирівнювання интервальных співвідношень у музичному ладі, при якому деякі інтервали відрізняються від їх чистих акустичних величин. Нині найпоширеніша так називана рівномірна темперація, при якій октава ділиться на 12 рівних півтонів. Характерне для другої половини 20 в. рух до відродження стародавньої музики привело до відродження різних способів темперації приналежним епохам Відродження, барокко, класицизму й т.д.).
  • Тенор - 1) друга знизу партія в чотириголосному листі; 2) високий чоловічий голос; 3) різновид інструментів відповідного регістра - наприклад, теноровий саксофон; 4) у середньовічній поліфонії тенором називався голос, у якому великими длительностями викладалася основна (часто запозичена) тема композиції (cantus fіrmus).
  • Тісне розташування - розташування акорду, при якому складові його тону перебувають у максимальній близькості друг від друга.
  • Теситура - основний діапазон голосу або інструмента (без самих крайніх регістрів).
  • Тетрахорд - четырехступенный звукоряд у діапазоні кварти.
  • Тон - 1) одиничний звук певної висоти й тривалості; 2) інтервал, що складається із двох півтонів (наприклад, більша секунда до - ре).
  • Тональність - 1) висотне положення ладу - наприклад, до мажор; 2) система висотних зв'язків, централізованих навколо основного співзвуччя - тоніки. Термін "тональність" уживається як антонім терміна "модальність", пов'язаного з іншими, чим класичні мажор і мінор, ладами.
  • Тоніка - основна підвалина ладу або тональності, виражена у формі одного звуку (наприклад, до в до мажорі) або акорду (наприклад, тризвук до - мі - сіль у до мажорі).
  • Транскрипція, обробка, перекладення - пристосування добутку для іншого інструмента або для іншого складу виконавців, чим в оригіналі, - наприклад, транскрипція хорового добутку для інструментального ансамблю. Транскрипцією може називатися й переробка добутку для того ж, що в оригіналі, інструмента - наприклад, з метою додання йому більшої віртуозності.
  • Транспозиція, транспонування - перенос цілого твору або його фрагмента в іншу тональність.
  • Тризвук - акорд, що складається із трьох звуків, розташованих по терціях, наприклад до - мі - сіль.
  • Трель - дуже швидке чергування двох рядом розташованих звуків; скорочено записується: tr.
  • Тремоло - швидке багаторазове повторення тону, іноді в діапазоні двох щаблів, іноді на одному висотному рівні.
  • Тридольний метр, розмір - розмір, для якого типова наявність у кожному такті (3/4, 3/2) одного сильного удару й двох слабких.
  • Тріо - ансамбль із трьох виконавців; струнне тріо: ансамбль зі скрипки, альта й віолончелі; фортепианное тріо: ансамбль із фортепіано, скрипка й віолончель.
  • Тріоль - розподіл ритмічної частки на три рівні частини.
  • Тритон - інтервал, що складається із трьох цілих тонів й утвориться в діатонічному звукоряді між ІV й VІІ щаблями; у Середньовіччя тритон уважався забороненим інтервалом.
  • Потрійний язичок - техніка звукодобування на деяких духових інструментах (труба, валторна, флейта), аналогічна подвійному язичку, але подібна до проголошення звуків "т-к-т" у швидких триольных пасажах.
  • Трубадур - у Південній Франції 12 й 13 вв. придворний музикант.
  • Трувер - у Північній Франції 12 й 13 вв. придворний поет-музикант.

Наверх

[ред.] У

  • Унісон - 1) теоретично - нульовий інтервал, відстань між двома тонами однакової висоти; 2) практично - виконання звуку або мелодії всіма виконавцями на одній висоті.

Наверх

[ред.] Ф

  • Фальцет - Найвищий регістр чоловічого голосу, у якому використається головний резонатор й який розташований вище основного діапазону.
  • Фанфара - 1) більш-менш протяжна мелодія, що виконує трубами або іншими інструментами того ж типу; у фанфарі звичайно використаються ходи по тризвуках; 2) мідний духовий інструмент.
  • Фермата - вільна пауза або затримування звуку або акорду; фермата позначається значком або .
  • Фінал - остання частина многочастного інструментального циклу (у класичній традиції - швидкий і жвава) або заключний ансамблевий розділ всієї опери або окремого її акту.
  • Фортепіано - назва найпоширенішого сучасного клавішного струнного інструмента, що стосується його різновидів - піаніно й роялю.
  • Форшлаг - прикраса, що складається у виконанні перед основним звуком дуже короткого додаткового звуку.
  • Фраза - фрагмент мелодії, що за значенням можна зрівняти з мовною пропозицією (або із придатковим у складній пропозиції).
  • Фразування - ясне, виразне виконання музичної фрази й всіх елементів, що визначають зміст музичної мови, за допомогою гнучких змін темпу, динаміки, розміщення акцентів і т.д.
  • Фуга - найрозвиненіша музична форма поліфонічного стилю.

Наверх

[ред.] Х

  • Хеміола - ритмічний прийом, при якому тридольний розмір змінюється на дводольний шляхом переносу акцентів у такті. Цей прийом був розповсюджений в 15 в., уживався й пізніше, особливо для укрупнення ритмічного руху в заключних розділах, перед фінальним кадансом.
  • Хор - 1) ансамбль співаків, звичайно розділений на чотири партії (сопрано, альти, тенори, баси); 2) група інструментів у симфонічному або духовому оркестрі, що поєднує інструменти одного типу (наприклад, "хор струнних").
  • Хордофон - інструмент, у якому звук виникає в результаті коливання струни.
  • Хроматизм - уживання альтерированих (не приналежних до основного звукоряду) звуків.
  • Хроматична гама - гама, що складається тільки з півтонів (12 в октаві).

Наверх

[ред.] Ц

  • Цілотонова гама - звукоряд, що складається із цілих тонів, тобто представляющий собою октаву, поділену на шість рівних частин.
  • Цикл - музична композиція, що складається з декількох частин, де частини об'єднані драматургически й тематично.
  • Цифрований бас - прийнята в епоху барокко скорочений запис акордового акомпанементу за допомогою цифр, які містилися над або під нотами басового голосу. Виконавець на інструментах гармонійного типу (клавесин, орган, лютня) міг за допомогою цифрового запису відтворювати повну гармонійну фактуру добутку.

Наверх

[ред.] Ч

  • Частина - відносно самостійний розділ великої музичної форми, звичайно із чітко вираженими початком і завершенням.
  • Чвертьтон - інтервал, дорівнює половині півтону.


[ред.] Джерела