Коханович Григорій

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Григо́рій Кохано́вич (р. н. бл. 1750 — пом. 1814) — луцький єпископ, згодом також митрополит греко-католицької (уніатської) Церкви на українських, білоруських та литовських землях у складі Російської імперії. Н. у Білорусі, освіту здобув у Вільні. Після висвячення у сан священика обіймав посади крилошанина, віцеофіціала, а згодом офіціала у полоцькій капітулі. У 1807 став луцьким єпископом. У вересні 1808 отримав дозвіл Апостольського Престолу на кумуляцію єпархій. 3 жовтня 1809 російський імператор Олександр І призначив його «митрополитом уніатських церков в Російській імперії». Помер у 1814 в Жидичині на Волині. Згідно з його бажанням, висловленим на смертному одрі, адміністрацію митрополичої єпархії доручено полоцькому архієпископові Йоану Крассовському, а цуцьку єпархію передано тимчасово під управу берестейського єпископа Йосафата Булгака.


[ред.] Джерела

  • «Довідник з історії України (А-Я)» / за загальною редакцією Ігоря Підкови і Романа Шуста. — Київ, 2001. — С. 360.
  • Іриней Назарко. «Київські і галицькі митрополити: біографічні нариси (1590—1960)». — Рим, 1960. С. 129—131.
  • Ks. Kazimierz Dola, «Katalog arcybiskupów i biskupów rezydencjalnych eparchii polskich obrządku grecko-unickiego od Unii Brzeskiej (1596) do roku 1945», [w:] «Historia Kościoła w Polsce» t. II 1764—1945, cz. 2 1918—1945, Poznań-Warszawa 1979, s. 304—311, s. 307.
Іншими мовами