Діяння святих апостолів

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Ель-Греко. «Апостоли Петро та Павло».
Ель-Греко. «Апостоли Петро та Павло».

Дія́ння святи́х апо́столів — п'ята книга Нового Заповіту Біблії. Розповідає про життя ранньохристиянської спільноти, переважно про дії дванадцятьох Апостолів та Апостола Павла. Перші глави Д. С. А. стосуються подій у Єрусалимі навколо воскресіння та вознесіння на небеса Ісуса Христа та дня П'ятидесятниці, коли на Апостолів зійшов Святий Дух та вони почали проповідувати на інших мовах. Згадується про труднощі першого періоду існування християн у Єрусалимі, їх переслідування з боку ортодоксальних юдеїв та місцевої влади, перших християнських мучеників зі віру. Центральною фігурою цього періоду виступає Апостол Петро.

Потім йдеться про навернення та проповідницьку діяльність Апостола Павла, котрий зіграв, на думку багатьох експертів, ключьову роль у розповсюдженні християнства у Середземномор'ї на початку нової ери.

Сюжет книги розгортається з Єрусалиму до Самарії та Юдеї, потім скрізь Сирію, Малу Азію, Європу до Риму та концентрується навколо основної теми: донесення до зовнішнього світу «радісною звістки» про викуплення гріхів людства Ісусом Христом.

Більшість вчених вважає, що Діяння написані тимож автором, що і Євангеліє від Луки, тобто лікарем та супутником Апостола Павла Лукою у 1-му сторіччі н. е. Перша письмова згадка про Д. С. А. з'являється у 177 році н. е.

[ред.] Дивіться також