Білогрудівська культура
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Білогру́дівська культу́ра — культура осілого населення пізнього бронзового віку (11 — 9 ст. до н. е.), поширена на території між Дністром і Дніпром.
Пам'ятки її вперше було виявлено на початку 1920-х років в Білогрудівському лісі під містом Уманню Черкаської області.
Поселення білогрудівської культури зустрічаються також в околицях Києва.
- Риси
В білогрудівській культурі поряд з бронзовими широко застосовувалися кам'яні знаряддя (серпи з крем'яними вкладками, шліфовані сокири). Для кераміки характерні посудини тюльпаноподібної форми, прикрашені у верхній частині гладким валиком, лощений посуд — черпаки, кубки, біконічні посудини — з дрібнозубчастим орнаментом.
Населення білогрудівської культури займалося землеробством і скотарством.
Деякі вчені бачать в білогрудівській культурі джерела культури найдавніших слов'ян Східної Європи.
[ред.] Джерела
Культури Північного Причорномор'я (України) | |
Білогрудівська | Буго-Дністровська | Висоцька | Городоцько-здовбицька | Дніпро-Донецька | Зарубинецька | Зрубна | Карпатських курганів | Катакомбна | Кемі-Обинська | Комарівська | Кулястих амфор | Латенська | Липицька | Лінійно-стрічкової керміки | Лінійчастого посуду | Лужицька | Мар'янівсько-бондарихинська | Ноа | Пшеворська | Роменсько-боршевська | Сабатинівська | Салтівсько-Маяцька | Свідерська | Середньодніпровська | Середньостогівська | Солютрейська | Станівська | Стжижовська | Сурсько-Дніпровська | Тарденуазька | Тиська | Трипільська | Тщинецька (Комарівська) | Пізнотрипільська (усатівська) | Пізньострічкової розписної кераміки | Черняхівська | Чорноліська | Шельська | Шнурової кераміки | Юхнівська | Ямково-гребінцевої кераміки | Ямна | |