Буяхи
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Буяхи | ||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
![]() Vaccinium uliginosum |
||||||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||||||
|
Буяхи, лохина (Vaccinium uliginosum L.) Місцеві назви - п'яниця, голубиця, гнобобель.
Чагарник родини брусничних (30-120 см заввишки) дуже розгалужений, з буруватою або темно-сірою корою, молоді гілочки зелені; Стебла прямостоячі, циліндричні, округлі. Листочки чергові, цілокраї, дуже мінливі за розміром (0,7-5 см завдовжки, 0,4-3 см завширшки), на коротких черешках. Листки від ланцетних до оберненояйцеподібних, зверху блакитнувато-темно-зелені, зісподу світліші, сизо-зелені з дуже виступаючими жилками. Квітки розміщені (по дві-три, зрідка по одній) на верхівках торішніх пагонів, квітконіжки трохи довші за квітки, з двома приквітками. Квітки правильні, зрослопелюсткові з подвійною оцвітиною. Чашечка 4-5-зубчаста, зелена, віночок (45 мм завдовжки) білувато-рожевий, яйцеподібно-глечиковидний, з чотирма-п'ятьма відігнутими назовні зубцями. Тичинок 8-10, маточка одна, зав'язь нижня. Плід - ягода, грушоподібна або овальна (9-12 мм завдовжки) синя з сизим нальотом, всередині із зеленуватим м'якушем. Насіння численне, ясно-коричневе, загострене, у формі півмісяця, з сітчастою шкіркою.
Ростуть буяхи в заболочених хвойних і мішаних лісах, на торф'яних болотах. Рослина світлолюбна. Цвіте у травні, плоди достигають у липні. Урожайність буяхів коливається від 120 до 550 кг/га. Буяхи, як і інші ягідники, дуже чутливі до пізніх весняних приморозків, кількості опадів. Велику роль у зав’язуванні плодів відіграють бджоли-запилювачі. При наявності запилювачів утворюється 67,8 % зав'язей, а без запилення - 5,6%. Поширена в західному і центральному Поліссі, зрідка в лівобережному Поліссі, в Карпатах. Райони заготівель: Волинська, Рівненська, північна частина Житомирської і Чернігівської областей, Карпати. У зв'язку з осушенням лісових торф'яних боліт площі буяхів зменшуються і виникає потреба в проектуванні заходів по збереженню та відтворенню їх заростей.
[ред.] Практичне використання
Харчова, вітамінозна, лікарська, медоносна, танідоносна, декоративна рослина. Ягоди буяхів споживають свіжими і переробленими. Їх сушать, використовують для виготовлення соків, компотів, варення, вин, джемів, желе, мусів. В ягодах містяться вуглеводи (5,3-6,8%), лимонна, яблучна, щавлева кислоти (до 2%), пектини (0,5-0,6%), дубильні й фарбувальні речовини (до 0,2 %), залізо і манган. У насінні міститься 28-32% олії. Ягоди мають досить високий вміст вітаміну С (до 28 мг %), який зберігається при переробці, каротин, вітамін РР. За біохімічними показниками не поступаються чорниці. Вони можуть стати джерелом одержання катехінів і антоціанів (Р-активних сполук). Існує невірна думка про одурманюючі властивості ягід буяхів. Це пояснюється тим, що постійним супутником буяхів є багно болотяне, запаху якого можуть набувати частково ягоди буяхів. Як медоносна рослина дає весняно-літній взяток, який сприяє нарощуванню сили бджолиної сім'ї.
У народній медицині застосовують ягоди і листки. Гілки з листками використовують при хворобах серця, як проносний засіб, при недокрів'ї, - ягоди - при :дизентерії та порушенні обміну речовин. Крім того, ягода використовуються як протицинготний і глистогінний засіб, сік і відвар - при пропасниці.
У листках міститься до 10,5 % танідів, які можуть бути :використані в шкіряній промисловості. Буяхи придатні для озеленення присадибних ділянок, особливо на вогких місцях у поліських районах, їх можна висаджувати в бордюрах, на рабатках. Рослина потребує бережливого використання та охорони.
[ред.] Збирання, переробка та зберігання
Ягоди збирають вручну, свіжі зберігають протягом двох-трьох днів. Підвищенню врожайності сприяє охолоджувальне обрізування гілок, яке рекомендується провадити раз у три-чотири роки восени або до початку вегетаційного періоду. Великоплідні форми буяхів перспективні для введення в культуру.
Крім природних форм буяхів, для введення в культуру придатні окремі види північноамериканських буяхів. Дослідження по вирощуванню цих рослин в умовах ботанічних садів Москви, Мінська та інших довели доцільність і перспективність їх культури на заболочених та осушених ґрунтах. Сушать ягода о спеціальних печах або сушарках при температурі 40-55 зберігають плоди так само, як і плоди чорниці.
[ред.] Джерела
- Єлін Ю.Я., Зерова М.Я., Лушпа В.І., Шаброва С.І. Дари лісів. – К.: «Урожай», 1979