Мала Русь
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Мала Русь, Мала Росія, згодом Малоросія, назва, що з’явилася на початку XIV ст. у Візантії для визначення західноукраїнських земель (Галицько-Волинська держава) з церковно-адміністративного погляду. Галицька митрополія, створена 1303 року, охоплювала шість єпархій: галицьку, перемиську, володимирську, холмську, луцьку і турівську, які у візантійських джерелах отримали назву Мала Русь (Мікра Росіа) на противагу Великій Росії (Макра Росіа), під якою з 1354 р. розумілася територія єпархій під владою київського митрополита. Під впливом візантійської церковної термінології князь Юрій II Болеслав титулував себе "dux totius Rusiae Minoris", хоча він і його попередники іменували себе "Rex Russiae", "Dux totius terrae Russiae", "Dux et Dominus Russiae".
У XV-XVI ст. назва Мала Русь не зустрічається.
Лише з пол. XVII ст. вона іноді вживалася в церковних зносинах Києва з Москвою. У хроніках і на географічних мапах майже до кінця XVII ст. західноукраїнські землі іменуються Русь (Rus'), Руська земля (Ziemia Ruska) і Червона Русь (Russia Rubra).
Назва Велика Русь, що її застосовували спочатку до Києва та інших єпархій Київської митрополії переходить пізніше до Московської держави, хоча остання на географічних мапах і в літературі виступає під назвою Московія.
Після Переяславської угоди 1654 року московський цар змінив титул на "Всея Великія і Малия Россіи", куди згодом додали (Білия). Відтоді назва Мала Росія (Мала Русь) почала поширюватися в українському урядовому листуванні, хроніках і літературі. На географічних мапах України XVIII ст., виданих Російською Академією наук 1736-38, і в Російському атласі 1754 р. назва Мала Росія не зустрічається.
Утворена з Малої Русі назва Малоросія почала вживатися з XVIII ст., але стосувалася тільки Лівобережної України (Гетьманщини). Створені після ліквідації козацько-гетьманської держави 1781 р. три намісництва (губернії) - Чернігівське, Новгород-Сіверське і Київське, 1796 р. були об’єднані під назвою Малоросійська губернія (без Києва), що її 1802 р. поділено знову на дві губернії: Полтавську і Чернігівську. Назви Малоросія, малоросійський, малоросіяни вживалися стосовно всієї підросійської України тільки протягом XIX і поч. XX ст., хоча у наукових публікаціях була також поширена назва Україна. Назву Малоросія застосовували подекуди лише для Лівобережної України в межах Полтавської, Харківської і Чернігівської губерній. Після революції 1917 р. назви Малоросія і малоросійський вийшли із загального й офіційного вжитку.