Бродський Олександр Ілліч

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Бродський Олександр Ілліч - український хімік, академік АН УРСР

Народився 19 квітня 1895 року в Катеринославі (нині Дніпропетровськ). Помер 21 серпня 1969 року.

Закінчив Московський університет у 1922 р. В 1922-1934 працював в Інституті народної освіти у Дніпропетровську (професор з 1925 р.), водночас в Інституті фізичної хімії АН УРСР (1927-1969), директор інститута з 1939 року, а також в Дніпропетровському хіміко-технологічному інституті (1930-1941).

Основні наукові роботи відносяться до хімічної термодинаміки, електрохімії розчинів та хімії ізотопів. У 1929 році він встановив кількісну залежність електродного потенціалу від діелектричної проникності розчину. Під його керівництвом вперше в СРСР була створена установка з одержання важкої води (1934), концентратів важкого кисню (1937) та важкого азоту (1949). Вперше він застосував стабільні ізотопи для дослідження механізмів хімічних реакцій, дослідив ізотопний обмін водню, кисню, сірки та азоту.

О.І.Бродський є автором підручника для вищої школи «Фізична хімія». Завдяки його науковим працям було започатковано широке застосування різноманітних ізотопів у народному господарстві, науці, техніці. В подальшому досягнення з хімії їзотопів були використані школою академіка О.І.Бродського при вивченні фундаментальних праць хімічної науки – побудови теорії реакційної здатності, і, зокрема, вивчення механізмів хімічних реакцій.


[ред.] Джерела

  • Выдающиеся химики мира: Биогр.справочник. В.Волков, Е.Вонский, Г.Кузнецова. -М., 1991.