Екзема

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Екзема
Класифікація та зовнішні ресурси
Типова легка форма
ICD-10 L20-L30
ICD-9 692
OMIM 603165
DiseasesDB 4113
MedlinePlus 000853
eMedicine Derm/38


Екзема (гр. έκζεμα — висип на шкірі, від έκζεο — вскіпаю) — гостре чи хронічне незаразливе запальне захворювання шкіри, що має нервово-алергічну природу та характеризується різноманими висипами, почуттям печіння, свербінням і схильністю до рецидивів.

Виникненню екземи сприяють різноманітні зовнішні (механічні, хімічні, термічні та ін.) і внутрішні (захворювання печінки, нирок, шлунково-кишкового тракту, ендокринної та нервової систем, ін.) фактори. По етиології (тобто в залежності від причини), локалізації і характеру шкірних проявів розрізрязняють декілька форм екземи.

[ред.] Типи екземи

Для так званої істинної екземи характерні гострий початок, різноманітна локалізація процесу, у тому числі ураження нігтів, симетричність зон запалення (рос. очагов), що не мають чітких меж, набряклість та почервоніння шкіри у області ураження, поява дрібних пухирців, які згодом частково перетворюються на гнійнички чи мокріючі ділянки (звідси застаріла назва екземи — мокріючий лишай) з наступним утворенням лусочок та шкоринок.

При мікробній (близьраневій) екземі зони запалення, зазвичай, розташовані асиметрично, переважно на кінцівках, мають різкі нерівні межі; шкіра у зоні ураження синюшно-червоного кольору, ущільнена, наявні гнійничкові та ін. висипання, мокріючі ділянки, гнійні та кров'янисті шкуринки.

При так званій дизгідротичній екземі головним чином на долонях, підошвах, бокових поверхнях пальців спостерігаються почервоніння шкіри, набряклість, численні пухирці, вузлики, гнійнички, мокріючі ділянки.

Себорейна екзема локалізується переважно на шкірі волосистої частини голови, лоба, грудей, за вушними раковинами, в носогубних, пахвових та пахових складках, навколо пупка. На волосистій частині голови — почервоніння, сухість шкіри, пороття сіруватих лусочок та сірозно-гнійних скоринок, під якими мокріюча поверхня; в області складок більш виражені почервоніння, набряк, можливі болісні тріщини; на тілі — жовтувато-рожеві чітко окреслені злущені пятна, в центрі деяких з них — дрібновузелкові елементи.

Лікування залежить від причини та форми екземи: заспокоюючі засоби (препарати валеріани, транквілізатори), вітаміни (B1,B6,C та ін.), десенсібілізіруючі (рос. десенсибилизирующие) препарати та ін., дієта, курортотерапія; місцево призначають примочки, пасти, мазі та засоби проти свербіння.