Антропогенова система

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Антропоге́нова систе́ма (період), антропоген (грец. ανθρωποςлюдина, грец. γενεσις — виникнення) — найновіший період історії Землі, який триває і тепер.

Назва А. введена 1922 рос. геологом О. П. Павловим, який самим її змістом (період людини) відбив принцип виділення і основну особливість А. Систему відкладів А. назвали: англ. геолог В. Букланд (1823) — дилювієм, франц. геолог Ж. Денуайє (1828) — четвертинною. Назви дилювій (букв, потоп) і четвертинна система («четверта фаза творіння») виникли в зв'язку з біблійними уявленнями про історію Землі, а тому виходять з наук, вжитку. Загальновизнано, що А. з усіх геол. періодів найкоротший. Тривалість його точно не встановлена, часто її визначають в 1 млн. років, але найновіші дослідження деяких рад. і зарубіж. вчених зменшують її до 160—200 тис. років. Поділ А. на епохи твердо не встановився. В Зх. Європі А. поділяють на плейстоцен і голоцен; Міжнародна асоціація по вивченню четвертинного періоду прийняла 1932 поділ А. на 4 епохи: еоплейстоцен, мезоплейстоцен, неоплейстоцен і голоцен.

Ряд радянських дослідників поділяє антропоген на 3 епохи: ранню — постпліоцен, або гоміцен, середню — плейстоцен і пізню— голоцен. В умовах Європи в гоміцені клімат був тепліший, а в плейстоцені і на початку голоцену — холодніший, ніж тепер. Похолодання пов'язують з явищами зледеніння рівнин Європи; часто допускають кілька зледенінь протягом А.: гюнцське, міндельське (або окське), ріське (або дніпровське), вюрмське (або валдайське) та ін. (див. Зледенінь епохи, Гляціалізм). На думку інших, плейстоценове і ранньоголоценове похолодання зі зледеніннями не пов'язане (див. Антигляціалізм). Відклади А. представлені пісками, гравіями, глинами, суглинками, торфом. В плейстоце-новому, а також в ін. відділах А. поширені валунні глини і суглинки, які часто наз. мореною, оскільки походження їх пов'язується з діяльністю льодовиків. Найхарактернішою породою А. в серед. смузі Європи, особливо в Україні, а також в Серед. Азії, Китаї, Пн. Африці є карбонатний суглинок — лес жов-туватопальового кольору. На лесі сформовані родючі чорноземні грунти. В гоміцені утворилися суглинки переважно червоного і червонуватого кольору. Найдавнішими відкладами А. в Україні вважаються нижні шари гравію долини р. Дністра і чаудинські шари Керченського півострова. Протягом А., особл. в плейстоцені, проявлялася Альпійська складі частість, що призвело до значних порушень земної кори не тільки в горах, а й на рівнинах; з цими порушеннями (див. Тектоніка) пов'язані поява і зникнення Хазарського (плейстоцен), Балтійсько-Біломорського і Хвалинського (пізній плейстоцен —голоцен) морських басейнів і відкладання гравіїв і пісків, які місцями (Прикаспійські райони) стали колекторами нафти. У відкладах А. в Сибіру є родовища розсипного золота та ін. Значна частина антропог. відкладів є важливою будів. сировиною. Характерними тваринами А. були мамонт, шерстистий носорог, велетенський олень (які вимерли переважно під впливом діяльності людини) та численні ін. представники тваринного світу, що існують і тепер. Пн. олені і вівцебики в плейстоцені і голоцені взимку заходили на тер. України. Рослинний світ був представлений сучас. формами. На поч. А. в межах Великого Середземномор'я виникла людина, яка поступово розселилася по всій земній кулі. На Україні (на півдні) рештки викопних людей і місця їхнього проживання відомі починаючи з плейстоцену.


[ред.] Література

  • Українська радянська енциклопедія
  • Четвертинний період, в. 1 —12. К., 1930 — 37;
  • Бондарчук В. Г. Геологічна будова УРСР. К.—X., 1947;
  • Підоплічко І. Г Коротка історія Землі. К., 1958;
  • Заморий П. К. Четвертичные отложения Украинской ССР. К., 1954;
  • Герасимов И. П., Марков К. К. Четвертичная геология. М., 1939.
  • Мала гірнича енциклопедія: В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Донбас, 2004. ISBN 966-7804-14-3