Артеміда
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Артем́іда (грец. Αρτεμις) — дочка Зевса й Лето, сестра Аполлона, первісно шанована як богиня тваринного й рослинного світу. За пізнішими віруваннями, богиня мисливства, лісів і гір; її шанували також як богиню Місяця (ототожнюючи з Гекатою) і породіль.
Артеміда випросила для себе у Зевса вічну цнотливість. 60 дев’ятилітніх океанід і 20 крітських німф були її постійними супутницями в іграх і танцях. З ім’ям А. пов’язані численні міфи: про чудесне народження божественних близнюків у Лето на острові Делос, обернення Актеона в оленя, вбивство Оріона, врятування Іфігенії тощо; спільно з Аполлоном богиня карала бундючних і зарозумілих людей (див. Ніоба, Тітій, Агамемнон та ін.). Розмаїтість міфів про А. і велика кількість наймень богині свідчать про те, що в її образі поєднано кілька божеств. Артеміда називалась «Чиста» або «Осяйна»; атрибутами її, як усіх богів світла, були лук і стріли. А. віддавали почесті в місцях культу Аполлона, зокрема на делоській горі Кінт (Артеміда Кінтія), у Дельфах, у Дідімі, де поряд з Аполлоном Далековлучним шанували й Далековлучну Артеміду. Як і Аполлон, вона заподіювала жінкам і дівчатам раптову смерть, насилала хвороби на людей і тварин, але й рятувала їх від смерті. Улюбленим місцем перебування А. була гірська й лісиста Аркадія, де вона мала храми священних тварин і місця полювання. В Етолії їй був присвячений вепр, в Аркадії й Аттіці — ведмідь (жриці надягали ведмежі шкури й виконували культовий танець ведмедів), але в усій Греції вважали, що її улюбленицею була лань. Кожного року навесні відбувались елафеболії — свята полювання на оленів, — на яких у жертву А. приносили оленів або пироги у формі цих тварин. Артеміда була захисницею биків — А. Тавропола. Співзвучність імення Тавропола із стародавньою назвою Криму наводить на думку, що зародки культу А. слід шукати в Криму, однак свідченням грецького походження богині є написи мікенської доби, коли ще не було жодних зносин греків з Таврідою. Як богиня рослинності А. була також божеством родючості. Цей культ передусім був поширений в Ефесі, де на честь богині споруджено відомий храм («сьоме чудо світу»), який пізніше спалив Герострат. А., шанована тут як мати-годувальниця, зображувалася з численними сосками. Як богиню родючості А. вважали божеством дітонародження й іноді ототожнювали з Ілітією.
А. вважалася покровителькою молоді (А. Педотрофос, А. Куротрофос). У Спарті до святині А.-годувальниці приносили немовлят, супроводжуючи цю акцію танцями й бенкетами. В Іонії на свято апатурії в жертву А. давали волосся дітей, а дівчата шанували її як богиню цнотливості і перед шлюбом офірували їй пасмо волосся, пояс або вбрання. Адметові, який забув перед шлюбом принести жертву А., вона послала в шлюбне ложе змію. Шанували її і як божество війни. У Спарті перед боєм у жертву А. приносили козу, а в Афінах у вересні й жовтні кожного року на відзначення перемоги в Марафонській битві офірували 500 кіз.
Спочатку в жертву А. приносили людей; у Спарті існував звичай перед вівтарем А. Ортії («Випрямленої», тобто перед старовинним її дерев’яним образом) до крові бити дітей. У Гомерівському епосі А. з богині-володарки тварин перетворюється на богиню-покровительку полювання, що було улюбленою розвагою родової знаті. Оріон (варіант: Актеон) загинув тому, що намагався перемогти Артеміду в полюванні. В цей період А. зображувалась у довгому жіночому вбранні або в пристосованому для полювання хітоні. Як правило, за плечима в неї був сагайдак, а в руках лук або смолоскип.
У Римі А. ототожнюється з місцевим божеством Діаною. На Діану переносяться всі функції грецької богині, і вона стає покровителькою полювання, дітонародження (Діана Люціна), захисницею деяких звірів. Храм Діани був на Авентинському пагорбі (Діана Авентіна). Її вважали також покровителькою рабів і плебеїв. У місті Аріції культ Діани супроводився кривавими жертвоприношеннями і її жерцем міг бути тільки раб.
Із скульптурних зображень А., які збереглись до нашого часу, найвідоміша луврська статуя А.; статуї богині є також у музеях Мюнхена, Неаполя, Берліна тощо. Кілька погрудь А. є в Ермітажі (одне з них, — можливо, копія роботи Праксітеля). Образ Діани надихав Тіціана, Веронезе, Рубенса, Рембрандта, Ф. Щедріна, Дж. Боккаччо, Г. Гейне та ін.
[ред.] Символіка
Метафорично Артеміда (Діана) — синонім дівочої чистоти, цнотливості, іноді також синонім Місяця.
[ред.] Культ
Культ Артеміди був поширений у Греції і в Римі (Діана).