Ковалики
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ковалики | ||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
![]() Alaus oculatus
|
||||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||||
|
||||||||||||
|
||||||||||||
Понад 100 родів.
|
Ковалики (Elateridae) - родина жуків. Розповсюджені по всій земній кулі. Для жуків родини характерним є механізм перевертання зі спини на ноги. На стерніті переднього сегмента грудей є шип, який входить у відповідний жолоб на другому сегменті. Завдяки руху цього шипа, жук, що знаходиться на спині підлітає у повітря і зазвичай падає на ноги. При цьому чутно характерне клацання (через яке жуки отримали українську назву). Також клацання застосовується для відлякування хижаків. Ковалики - велика родина, їх відомо близько 7000 видів.
Більшість коваликів невеликі або середнього розміру жуки (до 2 см) сірого, чорного або буруватого кольору, хоча деякі види мають яскраве забарвлення і великі розміри. Імаго типово нічні комахи, фітофаги. За спекотної погоди часто вночі проникають до людського житла. Личинки деяких видів можуть завдавати серьйозної шкоди сільському господарству, пошкоджуючи зернові та інші культури.
Личинки тонкі, видовжені, циліндричні або дещо сплюснуті, мають відносно тверді покриви. Грудні ноги коротенькі, останній сегмент черевця направлений донизу, він слугує за додаткову кінцівку. Личинки розвиваються в ґрунті до 2-3 років, живлячись корінням рослин, часто завдаючи шкоди сільськогосподарським культурам, особливо злаковим. Личинок коваликів важко позбутися, якщо вони з'явилися, найбільш дієвим засобом є зміна культур та належна підготовка ґрунту перед засіванням. Завдяки формі тіла, личинки дуже легко пересуваються під землею і мігрують від рослини до рослини, тому здатні пошкоджувати велику кількість рослин за невеликий проміжок часу.