Коритище (Володарськ-Волинський район)
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
|
|||
Область | Житомирська область | ||
Район/міськрада | Володарсько-Волинський район | ||
Рада | Топорищенська сільська рада | ||
Основні дані | |||
---|---|---|---|
Засноване/перша згадка | 1793 | ||
Населення | 114 | ||
Площа | 8,5 км² | ||
Поштовий індекс | 12134 | ||
Телефонний код | +380 4145 | ||
Географічні координати | |||
Відстань до обласного центру | 32 км | ||
Відстань до районного центру | 15 км | ||
Адреса місцевої ради | |||
с.Топорище вул. Леніна 86-а, тел. 7-22-42 |
Коритище — село Володарськ-Волинського району Житомирської області
Село Коритище знаходиться на відстані 32 км від Житомира, 15 км від Володарськ-Волинського. Перше згадування про село можна знайти в метрикальних книгах Топорищенського костелу за рік 1793. Наступний документ всказує на те, що в році 1834 село належало Яну Завіши.
Предки мешканців сучасного села поселилися тут перед 1800 р. І володіли садибною і польовою землею до 40 десятин і сервітутами. Місцевість була болотиста, в непрохідних лісах. За володіння землею відбувалися повинності 18 днів на рік і сплачувався чинш, який збільшувався з кожним роком.
Наприкінці XIX ст. селище згадується в Географічному словнику Короліства Польського, як " wieśpow. zytomierskiego, nadrz Trostianicą, o 10 km. od m ka Czerniachowa " . За даними 1887 року в селі проживало 443 чол.
В 20-х роках ХХ ст. Коритище було великим селом, в якому проживало 656 чол. Переважно польської національності. У 1926 році поляки складали 76,2 %. до 1937 року в селі була середня польська школа.
До війни село мало трагічну, подібну до сотень інших сіл, долю з розкуркуленням найбільш міцних господарів (Сорочинських, Жидецьких), голодомором 1932-1933 років, репресіями найбільш свідомих, освічених, активних людей. Із розібраного в Топорищі костелу в Коритищі після війни побудовано клуб.
Нині Коритище входить до Топорищенської сільради, в ньому проживає біля 100 чоловік, переважно похилого віку, більшість з яких польського походження. На початку 90-х років мешканці отримали можливість відправляти богослужіння римо-католицького обряду.
[ред.] Джерело
![]() |
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |