Карлівський район
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Районний центр: Карлівка.
Зміст |
[ред.] Історія
Карлiвський район розташований у пiвденно-схiднiй частинi Полтавської областi. Площа 0,9 тис.км.кв. В районi 37 населених пунктiв (1 мiсто, 11 селищ, 25 сiл, пiдпорядкованих 1 мiськiй та 12 сiльським радам).
Карлiвський район лежить у межах Приднiпровської низовини. Грунти, переважно, чорноземнi. Розташований у лiсостеповiй зонi. Кориснi копалини: природний газ, пiсок, глина. Чисельнiсть населення на 01.01.2002 р. становила 43288 чол. Пiсля утворення Полтавської губернiї територiя району входила до складу Костянтиноградського повiту (сьогоднi Красноградський район Харкiвської областi). З 07.03.1923 р. район став носити назву Карлiвський.
Центр — м. Карлiвка. Розташоване на рiчцi Орчик, за 47 кiлометрiв вiд обласного центру. Мiськiй радi пiдпорядкованi селища Iванiвка i Солона Балка.
Мiсто засноване на початку XVIII столiття. В 1740 р. росiйська цариця Анна Iоанiвна подарувала цi землi фельдмаршалу Карлу Мiнiху. Звiдси назва — Карлiвка.
Станом на 01.01.2002 р. загальна кiлькiсть населення мiста становила 19,3 тис. чол. Карлiвський район по характеру виробництва — iндустрiально-аграрний. Середнiй по величинi. 10 промислових пiдприємств, якi мають економiчнi зв'язки з країнами ближнього зарубiжжя. Станом на 01.01.2002 р. створено: 19 сiльськогосподарських товариств.
У районi зареєстровано та дiють 52 селянських (фермерських) господарств.
У районi 4 школи I ступеня, 2 школи I—II ступенiв, 17 шкiл I—III ступенiв, ПТУ, вечiрня середня школа, 1 центральна районна лiкарня та 5 дiльничних, 25 будинкiв культури, клубiв, кiнотеатрiв, 16 бiблiотек, школа — мистецтв, дитяча юнацька спортивна школа, 1 стадiон, 101 спортивний майданчик, 24 спортзали, 1 районний краєзнавчий музей i 4 сiльських, 4 районних вiддiлення банкiв, 2 церкви, 10 релiгiйних громад, 1 пам'ятник архiтектури — Благовiщенська церква 1828 року.
Видатнi уродженцi району: український художник — реставратор i мистецтвознавець Л. П. Калениченко (1898—1968 рр.), радянський агроном, академiк Академiї Наук СРСР (з 1939 р.), Академiї Наук УРСР (з 1934 р.), Герой Соцiалiстичної Працi (1945 р.). Т. Г. Лисенко (1898—1976 рр.), державний партiйний дiяч УРСР i СРСР, двiчi Герой Соцiалiстичної Працi М. В. Пiдгорний (1903—1983 рр.). Береговий Г. Т. — льотчик — космонавт СРСР, двiчi Герой Радянського Союзу, Василенко А. П. — заслужений художник України, Чухрай О. — композитор i керiвник ансамблю «Карусель», Беззубенко О. Д. та Фисун А. Л. — Герої Соцiалiстичної Працi. З районним центром пов'язанi життя i дiяльнiсть Героїв Соцiалiстичної Працi Л. С. Водолаги, заслуженого агронома УРСР Г. К. Дробницького, Кавалера трьох орденiв Слави I.П. Максименка, Героя Радянського Союзу М.I. Симоненка (1917—1985 рр.), заслуженого лiкаря УРСР Л. В. Радевича — Сягайла.
[ред.] Персоналії
[ред.] Населені пункти
- Білухівка
- Варварівка
- Верхня Ланна
- Голобородьківське
- Карлівка
- Климівка
- Коржиха
- Ланна
- Лип'янка
- Максимівка
- Мар'янівка
- Нижня Ланна
- Попівка
- Тишенківка
- Федорівка
- Халтурине
[ред.] Дивись також
![]() |
|||
---|---|---|---|
Райони | Великобагачанський • Гадяцький • Глобинський • Гребінківський • Диканський • Зіньківський • Карлівський • Кобеляцький • Козельщинський • Котелевський • Кременчуцький • Лохвицький • Лубенський • Машівський • Миргородський • Новосанжарський • Оржицький • Пирятинський • Полтавський • Решетилівський • Семенівський • Хорольський • Чорнухинський • Чутівський • Шишацький | ||
Міста обласного значення | Комсомольськ • Кременчук • Лубни • Миргород • Полтава |