Арабська система цифр

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Арабскою системою цифр називають десять символів: 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9.

Порівняння зображень європейського, арабо-індійського, східного арабо-індійського, деванагарі та тамільського написання цифер
Порівняння зображень європейського, арабо-індійського, східного арабо-індійського, деванагарі та тамільського написання цифер

[ред.] Походження

Дані символи і спосіб їх використання європейці запозичили у Середні віки у мусульманських матиматиків (рівень математики арабських країн на той час був вищий ніж у європейців), звідси і походить назва арабські цифри. Насправді араби запозичили їх у індійців. Індійскі матиматики користувались дещо іншими символами, і ті символи якими користуємся ми є результатом тривалої зміни їхнього первісного вигляду. Цифри, які називають арабськими відрізняються від цифер якими користуються в арабських та індійських країнах.

[ред.] Особливості

Особливістю арабської системи цифр є позиційна десяткова система числення — вага кожної цифри визначається положенням у числі. Наприклад у числі 38235 є дві цифри 3 однак вони відрізняються за значенням — цифра 38235 означає три десятка, а цифра 38235 — тридцять тисяч. До запозичення арабських цифер европейці користувались римскими цифрами де десятки сотні і тисячі позначасиль спеціальними знаками, а також не було символа нуля.

Нуль — друга особливість арабскої системи цифр. Є дані які вказують що Шумери використовували у свой шістдесятковій системі числення знак, що мав зміст нуля, однак знайдено лише кілька записів, що містять цей знак. У арабскій системі нуль є важливим елементом оскільки при позиційній системі числення недопустимим є пропуск розряда.