Баден-Вюртемберґ

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Баден-Вюртемберґ
Прапор землі Герб землі
Прапор землі Баден-Вюртемберґ
Герб землі Баден-Вюртемберґ
(детально) (детально)
Основні дані
Столиця: Штуттґарт
Площа: 35 751,65 км²
Населення: 10 694 215 (березень 2004)
Густина населення: 299 жителів/км²
Борги: 553 € на жителя
(2002)
Борги (всього): 5,88 млрд. € (2002)
Безробітних:
Поділ:
ISO 3166-2: DE-BW
Веб-сторінка: www.baden-wuerttemberg.de
Політика
Міністр-президент: Ґюнтер Оеттінґер
Положення
Положення Баден-Вюртемберґу в Німеччині

Баден-Вюртемберґ (Baden-Württemberg), земля, адміністративна область Німеччини; площа 35800 кв. км; столиця Штуттґарт; міста: Мангайм, Карлсруе, Хайльбронн, Гайдельберґ, Фрайбурґ, Пфорцгайм, Ульм; рельєф: Чорний Ліс, на півночі і заході територія обмежена рікою Рейн, там знаходиться витік ріки Дунай; див. також Швабія; розвинуте виробництво: вина, ювелірних виробів, годинників, музичних інструментів, текстилю, хімічних речовин, заліза, сталі, електричного устаткування, хірургічних інструментів; населення 9390 тис. (1988); недавня історія: утворена у 1952 (у результаті плебісциту) злиттям земель Баден, Баден-Вюртемберґ і Ґоґенцоллерн-Вюртемберґ.


  • * * Список герцогів і королів Вюртемберга
  • * * * * Герцоги
  • 1495—1496 — Ебергард 1
  • 1496—1498 — Ебергард 2
  • 1498—1519 і 1534—1550 — Ульріх
  • 1550—1568 — Крістоф
  • 1568—1593 — Людвіг
  • 1593—1608 — Фрідріх 1
  • 1608—1628 — Йоган Фрідріх
  • 1628—1674 — Ебергард 3
  • 1674—1677 — Вільгельм Людвіг
  • 1677—1733 — Ебергард Людвіг
  • 1733—1737 — Карл Александр
  • 1737—1793 — Карл Євген
  • 1793—1795 — Людвіг Євген
  • 1795—1797 — Фрідріх Євген
  • 1797—1805 — Фрідріх 2, з 1805 король Фрідріх 1
  • * * * * Королі
  • 1805—1816 — Фрідріх 1
  • 1816—1864 — Вільгельм 1
  • 1864—1891 — Карл*

1891—1918 — Вільгельм 2


УРЕ:

БАДЕН-ВЮРТЕМБЕРГ — земля на Пд. ФРН. Пл. 35,8 тис. км2. Нас. 7506 тис. чол. (1958)., Адм. центр м. Штутгарт. Б.-В. займає правобережну частину Верхньо-Рейнської низовини, гори Шварцвальд (до 1495 м), Швабську Юру (до 1014 м) і частково Баварське плоскогір'я. Клімат середньоєвропейський, з м'якою зимою (пересіч. т-ра січня бл. 0°) і теплим літом (липень + 19°). Опадів 700 мм. Найбільші ріки — Рейн з Неккаром, на Пд. верхів'я Дунаю. В горах — мішані і хвойні ліси. Б.-В. — розвинутий індустріально-аграрний район. В пром-сті зайнято 1,2 млн. чол. (1956). Гол. галузі пром-сті — електроенергетична, автомобільна, хім., приладобудування. Пром. центри — Штутгарт, Мангейм, Карлсруе, Гейдельберг, Ульм, Людвігсбург. Багатогалузеве с. г. Збір у 1957 (в тис. т): пшениці — 700, цукр. буряків — 737, картоплі — 2864. Розвинуті садівництво, виноградарство, тютюнництво. Поголів'я великої рогатої худоби — 1,7 млн., свиней — 1,5 млн. Розвинута сітка залізниць і автошляхів. Судноплавство по Рейну і Неккару.

[ред.] Література

Ця стаття/параграф не містить Картки або така картка є неадресованою.
Ви можете доповнити її/його такою і заповнити її. (І вилучити даний шаблон). Шукайте відповідні шаблони тут у розділі карток