Коефіцієнт поширення

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Коефіціє́нт поши́рення — комплексна величина γ, яка може бути представлена у вигляді:

\gamma=\alpha+i \cdot \beta=\sqrt{(R+i \omega\; L)(G+i \omega\; C)}

Електромагнітна енергія, поширюючись вздовж лінії, зменшується від початку до кінця лінії. Ослаблення чи загасання чи загасання енергії пояснюється втратами енергії у колі передачі. Такі вртати слід розділяти на втрати у металі і втрати у діелектрику.

При проходженні струму по кабельному колі відбувається нагрівання струмопровідних жил і створюються теплові втрати енергії. Із зростанням частоти ці втрати збільшуються: чим більший активний опір кола, тим більше втрати енергії в металі. Втрати енергії в діелектрику обумовлені недосконалістю вживаних діелектриків (папір, гуми і ін.) і витратами енергії на діелектричну поляризацію (G = ωctgδ). Всі ці втрати враховуються за допомогою коефіцієнта поширення.

Див. також: хвильовий опір

Джерело: Линии связи: Учеб для вузов. — 5-е изд., перераб. и доп. — М.: Радио и связь, 1988. — 544 с.: ил. [ISBN 5-256-00120-5]