А (літера)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

А - перша літера українського та всіх слов'янських, а також латинського алфавітів.

[ред.] Історія

Літера А скоріше за все походить від ієрогліфу, який застосовувався в давніх писемностях Близького Сходу та в Єгипті та графічно позначував голову бика, а на письмі означав особливий приголосний.

Єгипетський ієрогліф "голова бика"
Єгипетський ієрогліф
голови бика
Прото-семітська голова бика
Прото-семітський ієрогліф
голови бика
Фінікійський "алеф"
Фінікійський алеф
Грецька "альфа"
Грецька альфа
Etruscan A
Етруська A

В фінікійському письмі еволюціонує в лінійну форму, яка стала основою для накреслення цієї літери в пізніших алфавітах. В давньогрецькому літера дістала назву альфа (ἄλφα), у старослов'янському - аз, що означає я. В сучасній українській мові літері А відповідає голосний звук [a] заднього ряду, нелабіалізований, відкритий.

Видозміна знаку "А" в різних системах письма.
Видозміна знаку "А" в різних системах письма.


Ця стаття створена за матеріалами першого видання УРЕ.
Текст може містити радянську пропаганду, бути заідеологізованим, застарілим тощо.