Азербайджанська мова

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Азербайджанська мова
Поширена в: Азербайджан, Іран, Грузія, Ірак, Росія, Туреччина
Регіон: Кавказ, Близький Схід
Кількість носіїв: 30 млн.
Класифікація: Тюркська
 Огузька
    Азербайджанська мова
Офіційний статус
Державна: -
Офіційна: Азербайджан, Ірак
Регулює: офіційного регулювання не існує
Коди мови
ISO 639-1 az
ISO 639-2 aze
SIL aze


Азербайджанська мова (Azərbaycan dili) належить до огузької підгрупи тюркської групи алтайської сім'ї мов. Поширена в Азербайджані, Грузії, Ірані, Іраку, Туреччині. Азербайджанською розмовляють 14 мільйонів людей.

Азербайджанська мова має 4 діалектні групи: східну, західну, північну, південну. Відмінності діалектів полягають головним чином у фонетиці і лексиці.

Близькоспоріднена з турецькою та кримськотатарською мовами (раніше вважалося, що і азербайджанська, й кримськотатарська є діалектами турецької мови, але сучасні мовознавці так не вважають), а також, частково, з туркменською мовою. Літературна мова розвивається з 13 стор. В основі сучасної літературної мови лежать шемахинський і бакінський діалекти.

Писемність до 1929 на основі арабського алфавіту, в 1929-39 на основі латинського алфавіту, з 1939 — на основі кирилиці. В 2001 році Азербайджан повернувся до вживання латинського алфавіту.

[ред.] Приклад

«Заповіт» Т.Г. Шевченка 
азербайджансьою мовою:
(переклад Сулеймана Рустама)
VӘSIYYӘT

Mәn ölәndә, mәni basdırarsınız
Yüksәk birtәpәdә, bir dağ başında.
Elә bir yerdә ki, körünsün yalnız
O gözәl Ukrajna… Onun daşında,
Onun tarlasında, keniş çölündә,
Mәn ölәndәn sonra, körüm nәlәr var!
Sevdiyim Dneprin şәn sahilindә
Nәdәn söhbәt açır quduz dalğalar!
Mәnim Ukrajnamdan yuyub aparsa
Dnepr yad qanını mavi dәnizә,
Onda mәn sözümü deyәrәm qısa,
Unudub tarlanı, dağı… nә isә,
Son verib fәğana, son verib aha,
Dua eylәyәrәm oda allaha.
Çiçәk açmayınca bax, bu arzular,
Edәrәm enә dә allahı inkar.
Mәni basdırınız, üsyan ediniz,
Qırıb yox ediniz o qandalları.
Düşmәnin qanını axıtmagla siz
Azad olarsınız, biliniz barı.
Mәn iysә kәlәcәk böyük, şәn, xoşbaxt,
O azad vә yeni ailәnizdә
Xatırlayarsınız, hәr zaman hәr vaxt,
Adımı çәkәrәk şәn dilinizdә.

(Джерело: Т.Г.Шевченко, 
Заповіт мовами народів світу, 
К., «Наукова думка», 1989)



Мовознавство Це незавершена стаття з мовознавства.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.