Ассирійська мова

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Ассірійська мова
Поширена в: Австралія, Австрія, Азербайджан, Вірменія, Грузія, Бельгія, Бразилія, Канада, Кіпр, Іран, Ірак, Франція, Німеччина, Греція, Італія, Ліван, Нідерланди, Нова Зеландія, Росія, Швеція, Сирія та США
Регіон: Близький Схід, Середній Схід, Європа, Північна Америка
Кількість носіїв: 330 тис.
Класифікація: Афроазіатська
 Семіто-хамітська
  Семітська
   Арамейська
    Ассірійська мова
Офіційний статус
Державна: -
Коди мови
ISO 639-1 немає
ISO 639-2 syr
SIL aii


Ассирі́йська мо́ва (новосирійська мова, айсорська мова) — одна з семітських мов. Розповсюджена окремими регіонами в іншомовному оточенні в Ірані (район озера Урмія), Іраку (район міста Мосул та північного Багдада), Сирії (район гір Тур-Абдін та басейн ріки Хабур), Туреччини (район Курдистанських гір та озера Ван), Вірменії, Грузії. Загальна кількість мовців – понад 330 тисяч. Розмовні діалекти ассірійської мови дуже відрізняються одне від одного, що залежить не тільки від територіальної роз’єднаності носіїв, але й від релігійних відмінностей.

Фонетика ассірійської мови історично зазнала значних змін, зокрема зникли старі ненаголошені нейтральні голосні у відкритих складах, що спричинило виникнення скупчень приголосних на початку слова, а надалі — відпадіння перших складів.

Іменники не зберігають семітську категорію іменних станів; з артиклю -ā виробилося спільне закінчення іменників. Система особових самостійних та суфіксальних присвійних і об’єктних займенників зазнала серйозних фонетичних перетворень. Система дієслова повністю перебудувалася порівняно з іншими семітськими мовами: видову систему замінено часовою (з’явилися такі часи: майбутній, теперішній конкретний, теперішній тривалий, минулий недоконаний конкретний, минулий недоконаний тривалий, минулий доконаний I і II, перфект, плюсквамперфект I і II). Розрізняють дійсний спосіб, умовний спосіб, стверджувальну та заперечну дієвідміну наказового способу; збереглися дві породи дієслів – інтенсив (підсиленість дії), та каузатив. Порядок слів у реченні залишається відносно вільним.

До середини XIX ст. ассірійці, у якості літературної мови, користувалися старою сирійською мовою (що належить до арамейських мов). У 40-х роках XIX століття було розроблено нову літературну мову на ґрунті урмійського діалекту. Надалі ця мова змінювалася з огляду на фонетично більш архаїчний мосульський діалект та за рахунок заміни численних перських, арабських, курдських та турецьких запозичень питомою сірійською лексикою. Ассірійська мова записується особливим сирійським письмом.