Нагірний Євген Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Євген Нагірний
Євген Нагірний

Нагі́рний Євге́н Васи́льович (13 серпня 18858 червня 1951) — архітектор. Син В. Нагірного. 1912 р. закінчив архітектурний факультет Львівської політехніки.

Працював у Львові на початку XX ст., спочатку разом з батьком. Використовував різні стильові форми - необароко, неороманику, неовізантійські тощо і функціоналізму в 2030-ті роки, при проектуванні дерев'яних храмів переважно розвивав традиції бойківської школи.


[ред.] Біографія

Євген Нагірний. (Фото кінця 90-х років ХІХ ст.)
Євген Нагірний.
(Фото кінця 90-х років ХІХ ст.)

Народився у селі Рудно біля Львова у сім'ї архітектора і громадського діяча Василя Нагірного. Після закінчення гімназії, у 1903р. вступив на архітектурний факультет Львівської політехніки. Проте, незабаром його, як активного борця за український університет, заарештувала австрійська поліція. Після звільнення він продовжив навчання і у 1912р. закінчив політехніку. Вирішальний вплив на формування Є.Нагірного, як архітектора, мали проф. І. Левинський та арх. Дайчак, у чиїх творчих майстернях він стажувався. Згодом, на творчі погляди сина безпосередньо вплинув сам батько, у проектно-будівельному бюро якого Є. Нагірний працював. Їх творча співпраця була перервана Першою світовою війною, потім у 1915р. другим арештом і засланням Євгена цього разу угорським самодержавством, що захопило Львів. Повернувшись із заслання, архітектор займається відбудовою зруйнованих споруд у м. Долина (Івано-Франківська область) Після смерті батька та молодої дружини, з маленькою донечкою на руках, повернувся до Львова. У 1922р. заснував власне архітектурне бюро, яке знаходилося до 1940р. на пл. Ринок. У 1939р. після входу Західної України до складу СРСР, Є.Нагірний разом з М. Микулою створює Львівську організацію Спілки архітекторів України. Він стає членом спілки і до кінця життя виконує функції заступника голови, керує секцією охорони пам'яток архітектури у Львівському облвиконкомі, викладає у Політехнічному інституті, а з 1947р. і у Львівському державному інституті прикладного і декоративного мистецтва. Помер Є. Нагірний 8 липня 1951р., залишивши своїм нащадкам понад 500 спроектованих і близько 300 побудованих об'єктів. Похований на Личаківському кладовищі.

[ред.] Творчість

Церква у с.Веринь, 1932р.
Церква у с.Веринь, 1932р.
Церква у с.Виписки, 1929р.
Церква у с.Виписки, 1929р.

За його проектами у Львові були збудовані:

  • Храм на вул. Короленка,
  • Храм на вул. Миронюка,
  • Дім Рідної школи на вул. Коцюбинського № 23 (1924 - 1928 рр.),
  • Церква св. Андрія Первозванного на вул. Варшавській (1924 - 1931 рр., за проектом С. Тимошенка 1922 р.),
  • Лікарня (1934 р.).
  • Реставрував житловий будинок у Львові на вул. Руській № 10 (1932 р.).
  • Автор мурованої церкви у м. Стебнику на Львівщині (1938 р.).
  • Спроектував низку дерев'яних храмів, серед них:
  • Церква Введення Пресвятої Богородиці в с. Дубшари Рожнятівського району на Станіслащині (1924 р.),
  • Церква Введення Богородиці в с. Ортиничі Дрогобицького району на Львівщині (1925 р.),
  • Церква св. Миколи в с. Нижній Струтин Рожнятівського району на Станіславщині (1926 р.),
  • Церква Воскресіння Господнього в с. Старі Богородчани Богородчанського району /з с. Заріче на Станіславщині (1926 р.),
  • Церква св. Параскеви в с. Фітьків Надвірнянського району на Станіславщині (1928 р.),
  • Однобанна бойківського типу церква Собору св. Івана Хрестителя в с. Дністрик Старосамбірського району на Львівщині /з с. Головецький (1929 р.),
  • П'ятибанна бойківського типу Вознесенська церква в с. Багнувате Турківського району на Львівщині (1929 р.),
  • Миколаївська церква в с. Орявчику на Львівщині (1930 р.),
  • Однобанна з двома ліхтарями церква бойківського типу в с. Орявчик Сколівського району на Львівщині (1930 р.),
  • Трибанна бойківського типу церква св. Івана Хрестителя у с. Виців Старосамбірського району на Львівщині (1931 р., тесля В. Стельмах),
  • Михайлівська церква в с. Красне Турківського району на Львівщині (1933 р.),
  • Церква св. Івана Богослова в с. Дуб'є Бродівського району на Львівщині (1933 р.),
  • П'ятибанна церква бойківського типу в с. Красному на Львівщині (1933 р.),
  • Церква Воздвиження Чесного Хреста в с. Великі Мокряни Мостицького району на Львівщині (1937 р.),
  • Церква св. Трійці в м. Косові на Станіславщині (30-і роки),
  • Одноверха цвинтарна церква св. Юрія бойківського типу у с. Верхнє Синьовидне Сколівського району на Львівщині (30-і роки).
Церква у с.Будилів, 1912р.
Церква у с.Будилів, 1912р.


Персоналії Це незавершена стаття про персоналії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.


Ця стаття в процесі редагування на короткий час.

Будь ласка, не редагуйте та не змінюйте її, оскільки Ваші зміни можуть бути втрачені.

Якщо ця сторінка не редагувалася недавно (кілька годин!), будь ласка приберіть цей шаблон.

Це повідомлення призначено до допомоги скорочення конфліктів редагування; будь ласка приберіть його між сесіями редагування, щоб дати іншим користувачам можливість поліпшити цю сторінку.