Амазонська низовина
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Амазо́нська низовина́ — найбільша низовина на земній кулі, площею понад 5 млн. км2.
Простягається від Андів до узбережжя Атлантичного океану, в північній частині пересікається екватором.
Ширина Амазонської низовини на заході 1300 км, в напрямі на Сходу звужується до 350 км.
Геологічні нашарування Амазонської низовини: докембрій, палеозой та мезозой, що перекриваються на сході неогеновим і антропогеновим алювієм.
Клімат екваторіальний, опадів — понад 2000 мм на рік, дощових періодів два, пересічна температура року від +26 до +28°;
ґрунти — опідзолені червоноземи, вкриті вологими тропічними лісами (сельваси або гілея). У східній частині Амазонської низовини пальмові савани.
Тваринний світ багатий: терміти, яскраво забарвлені метелики, жуки, павуки (в тому числі птахоїди), молюски, риби, змії, папуги, тукани, колібрі, тапір, мурахоїд, лінивець, броненосець, пекарі, ягуар, пума, широконосі мавпи, опосум.
Густота населення Амазонської низовини — 1 чол. на 4—5 км2 (головним чином індіанці та метиси). Основою економіки є лісовий промисел (збирання каучуку, бразільських горіхів, ефіроносів та ін.), сільське господарство має підсобний характер. Культивуються какао, тютюн, кава, банани, цукр. тростина, маніок. Корисні копалини мало розвідані; є нафта, золото, алмази.
Головні порти Бразілії: Белен (в бухті Маражо), річкові — Манаус (центри імпортної і експортної торгівлі), Обідус, Сантарен; порт Перу—Ікітос.