Користувач:Shaul/Питання єврейської термінології
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Зміст |
[ред.] Єврей чи жид
Є. Наконечний:
[...] З прийняттям християнства Київська держава отримала в Х сторіччі писемність. Писані церковнослов’янською, яка за походженням є староболгарською, мовою богослужбові книги прийшли на Русь з Болгарії. У цих книгах для євреїв були такі назви: “іудей”, “єврей”, “народ Ізраїля”. “Отже, слово “єврей” було в Києві (988 р.) ще тоді, коли на світі не було ні Москви, ні московської нації.
[...] В Україні слово “єврей” (гебрей) зафіксовано в Остромировому євангелії в XI ст., у словнику Зизанія 1596 р., у словнику Памви Беринди 1627 р.
[...] Уряд Української Народної Республіки 1917–1921 років офіційно вживав слово “єврей”. Після 1918 року це слово реєструється у всіх словниках на східноукраїнських землях. Зустрічається воно і в галицьких виданнях, наприклад, “Словничок української мови і головні правописні правила та замітки до відміни Костя Кисілевського” (Станислав, 1927) має “єврей” із відмінковими формами, а також “єврейський”, “євреїзм” (с. 95), “Український правопис із словничком”, що його впорядкував Михайло Возняк (Львів, НТШ, 1929), реєструє “єврей” і “єврейський” (с. 114). Мають ті слова “Українська загальна енциклопедія” (Львів, 1931, т. І, с. 1259) та “Українсько-німецький словник” (Ляйпціг, 1943) Зенона Кузелі, Ярослава Рудницького й Карла Маєра. У цьому ж таки словнику є й похідні слова, а саме “єврейка” і “єврейство” (с. 213). Навіть канадське видання — “Українсько-англійський словник” (Саскатун, 1955) Костя Андрусишина, як і треба було сподіватися, подає чотири активні слова: єврей, єврейка, єврейський, єврейство (с. 224). Не залишається позаду й американець Іван Саластин, укладач “Англійсько-українського словника” (1956), подаючи “Єврей”. Виданий у Києві “Новий тлумачний словник української мови” (1998), подає слово “єврей”, а до слова “жиди” додає пояснення, що це застаріле слово та образлива назва євреїв.
[...] Стосовно української класичної художньої літератури, то поборники чистоти її риз чомусь соромливо забувають, що на її сторінках, як ми бачили, не здибається етнонім “росіянин”, а наскрізь є “москаль”. Історичний зміст цих двох етнонімів (москаль-росіянин) для українського вуха зовсім не тотожний, на протилежність до однаково незрозумілих слів “жид” і “єврей”. У поезіях Шевченка щокрок натрапляємо на терміни “Москаль”, “Московщина”. Немає в Шевченка поляків, а є ляхи, немає румунів, а є волохи, є німота. Але ж українці перекреслили етноніміку самого Шевченка, щоб не ображати, і справедливо, сусідні народи. Чомусь ніхто з “ревнителів” чистоти української мови не виступає за відновлення в ужитковому обігу етноніму “москаль”. Лише декотрі чогось затято тримаються терміну “жид”.
Євген Наконечний. Украдене ім’я, Львів, 2001.
[ред.] Юдаїзм чи іудаїзм
Проф. В. Німчук: «...варто єдиною формою узаконити початковий ю- у словах Юда, Юдея, юдаїзм, юдей, відкинувши написання Іуда, Іудея, іудаїзм, іудей і под. навіть як паралельні. Крім російської, в усіх слов’янських мовах у цьому слові вживають ю- (ju-)...». Термінологічно-правописний порадник для богословів та редакторів богословських текстів для видань Українського Католицького Університету. Львів, 2005.
Можна додати, що слова юдофоб, юдофобія, юдофіл, юдофілія, запозичені з грецької за посередництвом західних мов, не мають варіанта з іу-, тобто діють на користь віддання переваги початковому ю-.
[ред.] Їдиш чи єврейська мова
- Їдиш
Правопис: досить звернутися до нормального сучасного орфографічного словника, щоб визначити - їдиш, а не ідиш, та вже ні в якому разі (за правилом дев’ятки) не ідіш (див. Словники онлайн, УСЕ тощо). Проблема початкового ї в тому, що свого часу всі запозичення проходили через фільтр російської, де звукосполучення 'йи' відтворювалося як 'и'. Через те, напр., чеський письменник Алоїс Їрасек (Alois Jirásek) подекуди ставав Алоісом Ірасеком.
Вжиток: починаючи з 20-х років у СРСР їдиш оголошено єдиною національною єврейською мовою, засобом спілкування народних єврейських мас. Як така, у офіційному обігу отримала ідеологічно обґрунтовану назву єврейська мова. У IV т. Літературної Енциклопедії ([М.]: Изд-во Ком. Акад., 1930) читаємо ИДИШ — см. «Еврейский язык».
[ред.] Гебрейська чи іврит
[ред.] В сучасній українській мові
- Гебрейська мова
Правопис: Існує варіант гебрайська, але про це трохи пізніше.
...
І. Огієнко користується виключно цим окресленням, зокрема у загальновідомому перекладі Біблії, що став чи не найрозповсюдженішим в сучасній Україні (цікаво, що інакше ця мова називається у більшості видань цього перекладу тільки один раз - на титульному аркуші (!) є «із мови давньоєврейської»; див., напр., тут).
[ред.] Староукраїнська мова
Цікавий приклад - «Хронологія» Андрія Римши (1581 р., цитується за виданням «Літопис. Українська література XIV - XVI ст.»):
Месяца сентебра, по-гебрейску єлю́ль, просто врéсень.
Двадъцать четвéртого дня мѣсяца сенътебрà
дорóблен Єросоли́м, стáлася рéч добрà.
Месяца октовріа, по-гебрейску тышри, прóсто паздерник.
Арха з Нóим на горе стáнула на суши,
другій потóп не бýдет, тáкъ нам пи́смо туши.
Месяца ноемврія, по-гебрейску маргеусам, просто грудень.
Жидом свято устáвил тут царь Єровоáм,
мы о свои не дбáєм, не велми ж добро нам.
[...]
[ред.] Дорадяньська Україна
У красному письменстві назву гебрейська мова вживають І. Франко, Л. Українка.
[ред.] Період УРСР
В умовах фактичної заборони в СРСР з сер. 20-х років, мову було зведено до мови виключно класичних реліґійних текстів. Російська назва древнееврейский язык чи не найкраще відповідала бажанню влади іґнорувати розвиток сучасної мови (звідти й офіційна назва українською – давньоєврейська).
Коли почалася відлига та з’явилася потреба якось по-російському називати сучасну мову, вдалися до її власної назви 'іврит'. А звідти вже, шляхом некритичного перекладу її перетягнено на український ґрунт.
П’ятий том УРЕ (1961 р.) вже містить гасло ІВРИТ з наступним поясненням: ... Являє собою дещо поновлену єврейську стародавню мову. До лексичного складу введено слова для позначення нових понять. Фонетична система і граматична будова не відхиляються від норм стародавньої єврейської мови. Писемність на основі єврейського алфавіту.
Варто зазначити, що умови залізної завіси вельми сприяють закріпленню різного ґатунку відхилень від загальноприйнятої термінологічної практики.
[ред.] Українці за кордоном
[ред.] Пострадянська Україна
Певний вплив на поширення назви іврит має й те, що єврейська громада країни переважно російськомовна.
[ред.] Новоукраїнська Вікіпедія
Щоби трохи роз’яснити плутанину в статті я дав примітку щодо вжитку цих назв, яка початково виглядала так:
Зараз замість ориґінального тексту - нісенітниця, в т. ч.
- слово „єврейська” виникло у результаті перетворення назви на слов'янський лад
- у російській мові більше вживається слово „еврейский язык” і т.д.
[ред.] עברית - одна мова, чи дві
Можна зустріти твердження, що, мовляв, гебрейська (староєврейська / давньоєврейська) та іврит — різні мови. У побутовому слововжитку нічого не забороняє вживати окреслень на кшталт американська або західноукраїнська мова, але термінологічно, на мій погляд, таке розрізнення невірне.
Зрозуміло, що класична мова Біблії відрізняється від сучасної мови Ізраїлю. Але різниця між мовою Корану та численними варіантами розмовної арабської не заважає називати державну мову Єгипту арабською, так само як відхилення локального варіанту мови Нової Зеландії не становлять перешкоди для того, щоб вважати його англійською мовою.
[ред.] Танах чи єврейська Біблія (Старий Заповіт)
under construction...
[ред.] Земля Ізраїлю / Палестина
under construction...
Далі буде.