Габро

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Габро
[[|200px]]
Загальні відомості
Генезис
Мінеральний склад
Кислотність
Ідентифікація
Колір чорний, темно-зелений, рiдше плямистий
Структура (петрографія)
Текстура (петрографія) масивна, однорiдна
Форма залягання
Окремість
Різновиди
Питома вага 2,8—3,2 г/см³
Практичне значення


Габро́ (рос. габбро, англ. gabbro, нім. Gabbro m) — глибинна плутонічна рівномірнозерниста порода, що складається з основного плагіоклазу, моноклінного піроксену, олівіну або рогової обманки.

Зміст

[ред.] Мінеральний склад і властивості

Другорядні мінерали: титаномагнетит, біотит, нефелін і ін. фельдшпатоїди, іноді кварц і ортоклаз.

Характерні акцесорні мінерали: апатит, піротин, плеонаст, хроміт і пікотит.

Густина 2,8—3,2.

Текстура масивна, однорiдна.

Колiр чорний, темно-зелений, рiдше плямистий.

Габро — глибинний аналог базальту.

[ред.] Різновиди

Габро анальцимове, — інтрузивна гірська порода, те ж, що й тешеніт.

[ред.] Поширення

Габро формує лаколіти, лополіти, інтрузивні поклади, дайки і штоки.

Масиви габро зустрічаються як в континентальних, так і в океанічних областях і мають різний вік починаючи з архейського.

В Україні є в межах Українського щита, зокрема Коростенського плутону; на Кіровоградському блоці — у Корсунь-Новомиргородському плутоні й на Приазовському блоці — долинах рр. Кальміусу та Кальчику. Родовища габра — в Житомирській обл. (Головинське, Турчинське та ін.).

[ред.] Використання

Використовується як облицювальний і штучний камінь, щебінь.

Різновид габра — лабрадорит — декоративний будівельний матеріал.

[ред.] Див. також

[ред.] Література

Іншими мовами