Діоксид силіцію

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Діоксид силіцію, або кремнезем, SiO2, зустрічається в природі головним чином у вигляді мінералу кварцу. Це дуже тверда речовина з температурою плавлення 1728°С. Великі прозорі і безбарвні кристали природного кварцу називають гірським кришталем. Кварц входить до складу багатьох гірських порід, наприклад граніту, гнейсу тощо. Звичайний пісок складається з дрібненьких кристаликів кварцу. У чистому вигляді пісок має білий колір, але здебільшого він буває забарвлений домішками сполук заліза в жовтуватий колір.

Інколи діоксид силіцію зустрічається в природі в аморфному стані. Таку речовину називають трепелом, або інфузорною землею. Місцями трепел утворює значні поклади, які виникли з залишків деяких водоростей, доскладу яких входить діоксид силіцію.

У хімічному відношенні діоксид силіцію є кислотним оксидом — ангідридом силікатної кислоти H2SiO3. Однак з водою SiO2 безпосередньо не взаємодіє, тому силікатну кислоту можна одержати лише посереднім шляхом. Кислоти на SiO2 теж не діють, за винятком фторидної кислоти, яка дуже енергійно реагує з ним :

  • SiO2 + 4HF = SiF4↑ + 2H2O

З основними оксидами і твердими лугами при високій температурі SiO2 утворює солі, які називають силікатами, наприклад:

  • SiO2 + CaO = CaSiO3

[ред.] Джерела

  • Ф. А. Деркач "Хімія" Л. 1968