Вулканогенно-осадові родовища

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Вулканогенно-осадові родовища (рос. вулканогенно-осадочные месторождения, англ. volcano-genicsedimentary deposits; нім. vulkanogene Sedimentlagerstätten f pl) — поклади корисних копалин що сформувалися в результаті надходження в басейни древніх і сучасних морів і океанів мінеральних продуктів, що утворюються при виверженні вулканів на дні моря, островах та вздовж берегів і осідання цих продуктів в формі пластів, плит і жовен. Вулканогенні компоненти корисних копалин випадають в осад з розчинів вулканіч. газу і гарячих вод вулканіч. походження, а також вимиваються з захололих лав і попелів мор. водою, зокрема внаслідок вилуговування. До В.-о.р. належать великі пластові поклади залізних і марганцевих руд, складені силікатами, карбонатами, оксидами і гідрооксидами цих металів, а також колчеданні руди, в склад яких входять сульфідні сполуки заліза, міді, цинку, свинцю, барію, кальцію. За існуючими даними скупчення жовнових руд заліза і марганцю на дні Тихого, Атлантичного і Індійського океанів утворилися з продуктів підводних вивержень молодих вулканів.

[ред.] Література

Мала гірнича енциклопедія: В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Донбас, 2004. ISBN 966-7804-14-3