Глосопоесіс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Глосопоесіс (від грецьких слів glossa – говір, poiesis – творення) - специфічна ненаративна декламація, у якій домінує інтонаційна складова (спрощено: крик).

Антонін Арто вважав глосопоесіс (він називав його ономатопією – звуконаслідуванням) способом літературної творчості, що перебуває посередині між криком як простою відвертістю і дискурсом.