Відкрита розробка родовищ
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Відкрита розробка родовищ корисних копалин (рос. открытая разработка месторождений полезных ископаемых, англ. open working, surface mining, opencast mining, open pit mining, quarry mining; нім. Tagebau m) – видобування корисних копалин безпосередньо з земної поверхні. Полягає у підготовці поверхні землі (в основному у видаленні родючого шару, виведенні поверхневих вод), осушенні (в разі потреби) родовища, його розкритті (спорудженні траншей), виконанні розкривних робіт (у тому числі відвальних робіт) і робіт видобувних — відокремленні корисних копалин від масиву. Здійснюється за допомогою відкритих гірничих виробок (див. кар’єр). Осн. гірничі виробки В.р.р.к.к. - капітальні траншеї, що забезпечують доступ до корисних копалин і розрізні траншеї, що підготовлюють кар'єрне поле до розкривних і добувних робіт. В.р.рк.к. широко застосовується в Україні, США, Австралії, Росії, Канаді, КНР, в ряді країн Європи (ФРН, Польща, Чехія).
Осн. технол. процеси В.р.р.к.к. включають:
- підготовку гірських порід до виймання - відокремлення гірських порід (або корисної копалини від масиву з одночасним її механічним, або вибуховим розпушенням);
- навантаження гірничої маси в засоби транспорту,
- транспортування гірничої маси з вибоїв на пром. майданчик залізничним транспортом, автомобілями, конвеєрами, скіповими підйомниками, гідротранспортом, підвісними канатними дорогами,
- розміщення пустих порід у відвалах,
- планування відвалів.
Поширеною є класифікація систем В.р.р.к.к. за способом здійснення розкривних робіт і технології переміщення гірських порід у відвали. Системи розробки:
- безтранспортна,
- екскаватор-кар’єр,
- транспортно-відвальна,
- спеціальна,
- транспортна,
- комбінована).
Крім того, існує класифікація систем розробки в залежності від положення робочої зони, напрямку розвитку і переміщення фронту робіт. Група систем:
- суцільні - з постійним положенням робочої зони;
- заглиблювальні - зі змінним положенням робочої зони).
Основні ознаки цих систем В.р.р.к.к. - напрям виїмки в профілі і плані кар'єрного поля, а також місце розташування відвалів. Всі системи розробки за цією класифікацією поділені на 2 групи. До першої віднесені системи з постійним положенням робочої зони, яка залишається незмінною на весь період експлуатації род. Ці системи розробки характерні для горизонтальних і пологих покладів. Підгот. роботи на них завершуються створенням первинного фронту розкривних і видобувних робіт. Системи розробки горизонтальних і пологих покладів характеризуються порядком здійснення розкривних і добувних робіт, зміною довжини фронту робіт або висоти окр. уступів.
Найбільш тривалий етап В.р.р.к.к. - експлуатація родовищ. Планомірне виймання і переміщення гірських порід забезпечуються комплексом гірничотранспортного і допоміжного обладнання. Вибір засобів комплексної механізації залежить від природних, технологічних, технічних, організаційних, економічних чинників. Комплекси для механізації видобувних робіт розрізняють за видом обладнання - циклічної, циклічно-потокової, безперервної дії.
Структура експлуатаційних витрат складається з вартості осн. технологічних процесів: буропідривних робіт (10-15%), екскавації (15-25%), транспортування (40-60%), відвалоутворення (15-20%). В загальних витратах на будівництво кар'єру на гірничо-капітальні роботи припадає до 30-40%, а на обладнання 20-30%.
Термін окупності капітальних витрат при В.р.р. 7-10 років. Перспективи В.р.р.к.к. пов'язані з оптимізацією параметрів гірничих робіт і обладнання, застосуванням техніки безперервної дії, комплексним використанням видобутої гірничої маси, переходом на великі глибини, широким застосуванням автоматизов. систем і методів управління, впровадженням маловідходних і ресурсозберігаючих технологій.
[ред.] Див. також
[ред.] Література
Мала гірнича енциклопедія: В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Донбас, 2004. ISBN 966-7804-14-3