Ленінський район

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Цей термін має також інші значення
Ленінський район
Розташування району
Основні дані
Країна: Україна
Область/АРК: Автономна Республіка Крим
Утворений: 1921 року
Населення: 69629
Площа: 2919 км²
Густота населення : 23,85 осіб/км²
Телефонний код: 380-6557
Поштові індекси: 982XX
Населені пункти та ради
Районний центр: Леніне
Міські ради: 1
Селищні ради: 2
Сільські ради: 24
Міста: 1
Смт: 2
Села: 67
Селища: 1
Районна влада
98200, Автономна Республіка Крим, Ленінський район, смт Леніне, вул.Пушкіна, 22

Ле́нінський райо́н (рос. Ленинский район, кримс. Yedi Quyu rayonı) — район АР Крим.

Розташований в східній частині Криму. Займає велику частину Керченського півострова, на півночі омивається Азовським, на півдні — Чорним морями.

Населення – 69,63 тис. чоловік, в т.ч.: росіян - 61,4%, українців - 17,1%, кримських татар - 16,2%, інших національностей - 5,3%.

Зміст

[ред.] Приподні ресурси

Рельєф Керченського півострова ділиться на дві частини, розмежовані невисоким Парпачським гребенем. Південно-західна частина - полого-хвиляста рівнина, одноманітний характер рельєфу якої перемежуєтся ізольованими висотами (Кончек, Дюрмень, грязьова сопка Джау-Тепе). Для північно-східної частини характерний хвилясто-грядковий рельєф з вапняковими гребенями, їх подекуди вінчають горби з рифовими вапняками (рифовий мис Казантип). У улоговинах, які розділяють еліптичні за формою гряди, подекуди підносяться характерні для півострова сопки грязьових вулканів.

Корисні копалини району: залізняк, скляна сировина, облицювальні камені, керамзитова сировина. Мінеральні солі озера Сиваш і соляних озер (зокрема, Тобечикського і Узунларського) - важлива сировинна база хімічної промисловості.

У районі - декілька місць із запасами лікувальних грязей (озера Чокрак, Узунларського, Тобечикського, Кояшського), мінеральні грязі Булганакських грязьових сопок багаті метаном і сірководнем. На території Ленінського району відкрито понад 150 мінеральних джерел, зокрема – Баксинські сірчановодневі джерела, група вуглекислих джерел “Сеит-елі”, сірчановодневе джерело “Каралар”. Поширені каолиноподібні глини, відкриті родовища лікувальної блакитної глини.

Розробку нафтових родовищ ведуть українсько-канадська фірма “Кримтехаснефть” і вітчизняний “Чорноморнафтогаз”. У 1999 р. в Азовському морі відкрито крупне родовище газу - Северо-Казантіпськоє.

[ред.] Історія

На початку ХХ ст. територія сучасного Ленінського району входила до складу Керч-Єнікальського градоначальства, Сараймінської, Петровської і Владиславовської волостей Феодосійського повіту Таврійської губернії Російської імперії. Багатонаціональне населення Керченського півострова складало понад 40 тис. чоловік.

Радянська влада була встановлена тут в січні 1918.

В період німецької окупації і тимчасової поразки радянської влади (1918-1920 рр.) півострів став місцем партизанського руху і дії більшовицького підпілля.

У листопаді 1920 р. частини Червоної Армії вступили на територію півострова, радянська влада була встановлена на довгий термін.

У грудні 1920 р. Петровська і Сараймінська волості разом з територією градоначальства одержали статус окремого повіту з центром до м. Керчі.

У січні 1921 р. - волості були ліквідовані, на їх місці утворилися Петровській (з липня 1921 р. - Ленінський) і Керченський райони у складі повіту, який з жовтня 1921 р. був перетворений на Керченський округ у складі Кримської АРСР.

У жовтні 1923 р. - округ реорганізований в Керченський район, а райони, що входили до складу округу, - ліквідовані.

У жовтні 1930 р. - район почав іменуватися Ленінським, а його центром стало с. Ленінське. Одночасно Ленінському райони була передана частина територій району, Феодосії.

Після закінчення військових дій 1918-1920 рр. селяни одержали землю, окремі господарства об'єдналися в сільгоспартілі, комуни, суспільства. У колишніх економіях утворювалися радгоспи.

У 1925 р. в районі налічувалося 16 артілей, в 1931-м - 94 колгоспи. В ході культурного будівництва відкривалися клуби, будинки-читальні, велася боротьба з неписьменністю. Разом з тим закривалися церкви і мечеті. Діяли національні школи і сільради у німців, болгар, євреїв. Багатонаціональне населення Ленінського і Маяк-Салінського районів в 1939 складало 51630 чоловік.

Бойові дії другої світової війни на території Керченського півострова охопили період з 4 листопада 1941 по 12 квітня 1944 р. з двома періодами окупації (листопад-грудень 1941 р. і травень 1942 - квітень 1944 р.). Фашисти створили на території району 7 концтаборів. За період війни 16 населених пунктів були зруйновані, зникли з карти півострова.

[ред.] Соціальна сфера

Нині в районі функціонують 31 загальноосвітню школу, професійно-технічне училище, економічний ліцей; 3 лікарні, 7 лікувальних амбулаторій, 46 фельдшерсько-акушерських пункту; 25 будинків культури, 6 клубів, 34 бібліотеки, школу мистецтв, 2 музичних школи, 3 спортивних федерації, 3 спортивних клубу, 2 ДЮСШ. У районі працюють: Музей історії Ленінського району, етнографічний музей, 8 шкільних музеїв; чотири відділення банків. Зареєстровані 10 мусульманських і 19 православних релігійних об'єднання. На території району розташовані: 4 пансіонати, 36 баз відпочинку, 6 дитячих оздоровчих таборів. Пам'ятки архітектури: Арабатська фортеця (XIII-XVII ст.), Арабатська оборонна смуга (XVI-XVII ст.).

[ред.] Пам’ятники

Пам'ятки археології:

  • Аккосів (Турецький) вал (I тис. до н.е.),
  • курган Темир-гора (VIIст. до н.е.),
  • городище Савроматій (II-III ст. н.е.),
  • городище Китей (IV ст. до н.е. – IV ст. н.е.),
  • городище Акра (IV ст. до н.е. – I ст. н.е.),
  • городище Куль-Тепе (I-IV ст. н.е.),
  • городище Ілурат (I-III ст. н.е.),
  • поселення Золоте (II-I ст. до н.е.),
  • городище Киммерік (VI ст. до н.е. – IV ст. н.е.),
  • городище Михайлівське (I ст. до н.е. – IV ст. н.е.),
  • курган Куль-Оба, курган Кара-Оба,
  • поселення Семеновка (III ст. до н.е. – III ст. н.е.).

У районі встановлені: 27 пам'ятних знаків на честь загиблих односельців в роки Другої світової війни і 1 пам'ятний знак землякам воїнам-інтернаціоналістам.

У районі розташовані 5 рекреаційних зон: Арабатська стрілка, Казантіпська затока, о.Чокрак, г. Опук, мис Чауда. Створені 2 природних заповідника.

[ред.] Дивись також



Населені пункти Ленінського району

Міста: Щолкіне
Смт: БагеровеЛеніне
Села: Азовське • Батальне • Бєлінське • Бондаренкове • Борисівка • Верхньозаморське • Виноградне • Войкове • Вулканівка • В'язникове • Глазівка • Горностаївка • Єрофєєве • Заводське • Завітне • Затишне • Зелений Яр • Золоте • Іванівка • Іллічеве • Калинівка • Кам'янське • Кірове • Корольове • Костиріне • Красногірка • Курортне • Ленінське • Лібкнехтівка • Лугове • Львове • Мар'ївка • Марфівка • Мисове • Набережне • Нижньозаморське • Нововідрадне • Новомиколаївка • Новоселівка • Огоньки • Октябрське • Осовини • Останіне • Пісочне • Петрове • Приозерне • Прудникове • Пташкине • Романове • Семенівка • Семисотка • Соляне • Станційне • Тасунове • Уварове • Фонтан • Фронтове • Челядінове • Чистопілля • Южне • Юркине • Яковенкове • Ярке • Ячмінне
Селища: Єгорове


Прапор Республіки Крим

Автономна Республіка Крим

Райони

БахчисарайськийБілогірськийДжанкойськийКіровськийКрасногвардійськийКрасноперекопськийЛенінськийНижньогірськийПервомайськийРоздольненськийСакськийСімферопольськийСовєтськийЧорноморський

Міста респ. значення

АлуштаАрмянськДжанкойЄвпаторіяКерчКрасноперекопськСакиСімферопольСудакФеодосіяЯлта


Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.
Іншими мовами