Високе (Черняхівський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

с. Високе

Село Високе — центр сільської ради (до 1950 року — два села: Високо-Українське та Високо-Чеське). Дворів 598, населення до 2 тис. чоловік. Дату заснування та походження назви в архівних матеріалах не знайдено. Народні перекази говорять, що ніби-то назва села пішла від підвищення між річками Микою і Свинолужкою.

Неподалік села Високого виявлено поховання доби міді та поселення доби міді і трипільської культури. Це говорить про те, що на цій території жили люди в сиву давнину. Крім того на полях Високого знайдені речі кам'яного віку.

Як свідчать легенди на території села в сиву давнину крім українців і чехів жили ще й литовці. В документах село відоме з 1584 року. До реформи 1861 року землі села та його жителі-кріпаки належали польським магнатам Підгородинським та Страшевським. В 1870 році частина їх земель була закуплена чехами, і було утворене чеське поселення Високо-Чеське і Чуранда (хутір Виногради). В 1861 році на кошти прихожан була побудована церква (православна) в ім'я Святої Трійці, яка стоїть до сьогоднішнього дня.

В 1888 році в селі було відкрите однокласне сільське училище, де два вчителя навчали 42 учні, з них 25 хлопчиків і 17 дівчаток.

До революції в селі працював пивзавод, цегельний завод, млин-паровик.

З приходом революції бідняки села Високого організувались в комнезам, першим головою якого був Дмитро Іванович Ноник. В 1932 році в селах було завершено колективізацію і створено два колгоспи: в селі Високо-Українське — «Ім. 1 Травня» і в с. Високо-Чеському — «Ім. Димитрова». Нам відомий перший голова колгоспу «Ім. 1 Травня» Буката Селівестр Корнійович, 1901 року народження, безпартійний.

Коли в країні розвернувся рух п'ятисотенниць, заспівувачем його в Високому стала ланкова Надія Григорівна Заглада. В 1936 році її ланка виростила по 526 центнерів цукрових буряків з гектара. Ланка Надії Григорівни одна з перших довела можливість одержувати на Поліссі високі врожаї льону. В 1938 році члени її ланки зібрали з кожного гектара по 19,6 ц волокна, 18,6 ц насіння. В наступному, 1939 році, було одержано 33 ц льоноволокна і 18 ц льононасіння. Це був світовий рекорд. За це всіх членів ланки було затверджено учасниками Всесоюзної сільськогосподарської виставки, а ланкову нагороджено орденом Трудового Червоного Прапору. В 1940 році ланка Н. Г. Заглади вперше в нашій країні одержала по два врожаї льону.

В період Великої Вітчизняної війни 230 жителів с. Високого брали участь у цій війні. З них 170 загинули, 91 були нагороджені бойовими орденами і медалями. На честь загиблих односельців споруджено обеліск Слави. На 4-х братських могилах воїнів-визволителів, в одній з яких похований Герой Радянського Союзу Д.І.Плакидін, встановлено пам'ятники.

В 1946 році чехи, які проживали на території, села виїхали в Чехословацьку республіку, а тому і селянські Ради і колгоспи були об'єднані і стало село Високе, а колгосп — «Ім. 1 травня». Колгосп спеціалізувався на виробництві свинини.

В післявоєнний період між селами Високе і Осники був побудований цілий комплекс по відгодівлі 12 тисяч свиней щорічно. В рослинництві напрям господарства льонарсько-картоплярський з розвинутим хмелярством. Колгосп мав 2474 га сільськогосподарських угідь, в тому числі 2053 га орної, 5 виробничих і одну тракторну бригаду, ферму великої рогатої худоби (ВРХ) і свинокомплекс. З допоміжних підприємств колгосп мав млин, пункт по виробництву трав'яної муки, пилораму, хмелесушку, комплекс по обриванню хмелю, майстерню по ремонту техніки.

На території села в 80-х роках XX століття працювала середня школа, в який навчалися 400 учнів, їх вчило 32 вчителі, сільський будинок культури на 400 місць, дві бібліотеки з книжковим фондом 13621 книга, дільнична лікарня на 35 ліжок, в якій працювало 3 лікарі, аптека, пологовий будинок, поштове відділення, ощадна каса, шість сільських магазинів, їдальня, дві майстерні побутового обслуговування, дитячі ясла-садок на 120 місць (дитячий комбінат).

За післявоєнний період (до перебудови) в с. Високому побудовано двоповерховий дитячий комбінат, лазню, автотракторний парк на 15 автомобілів, закладено парк для відпочинку працівників села на 3 га, побудовано сокоцех, який щорічно давав 150—250 тис. крб. чистого прибутку. Асфальтовано і покрито бруківкою всі вулиці села. Побудовано два корівники на 400 голів.

За трудові успіхи біля сотні жителів села були нагороджені орденами і медалями Радянського Союзу, а ланковій Н. Г. Загладі було присвоєно звання Героя Соціалістичної праці.

Виборці району декілька разів обирали її депутатом Верховної Ради УРСР. Орденом Леніна і Трудового Червоного Прапора нагороджено колишнього голову колгоспу Хабчука Вадима Михайловича, який беззмінно 25 років працював керівником, і господарство із зруйнованого повністю війною вивів в одне з кращих господарств району.

Орденом Жовтневої революції було нагороджено бригадира тракторної бригади Баб'яка Григорія Миколайовича.

Село Високе радіофіковане та електрифіковане.


Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.