Германій
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Зміст |
[ред.] Загальна інформація
Германій, Ґерманій (рос. германий, англ. germanium, нім. Germanium n) – хімічний елемент, символ Ge, ат. н. 32, ат. м. 72,59. Ґ. – крихкий сріблясто-білий метал. Крис-талізується в кубіч. ґратці типу алмазу. Густина 5326 кг/м3. Найпоширеніший напівпровідник. Металічний Ґ. стійкий на повітрі при кімнатній т-рі і швидко окиснюється при т-рі розжарювання (600-700 оС). Ґ. - розсіяний елемент. Поширеність Ґ. в земній корі (1-2)х 10 -4%. Як домішка зустрічається в мінералах кремнію, меншою мірою в мінералах заліза і цинку. Власні мінерали Ґ. дуже рідкісні: сульфосолі - аргіродит, ґерманіт, реньєрит та ін.; подвійний гідратований оксид Ґ. і заліза - штоттит; сульфати - ітоїт, флейшерит та ін. Пром. значення вони практично не мають.
[ред.] Історія
Відкритий в 1886 німецьким хіміком К.Вінклером.
[ред.] Походження назви
[ред.] Отримання
Джерелами Ґ. є поліметалічні руди, викопне вугілля і деякі типи вулканогенно-осадового залізняку. Осн. кількість Ґ. отримують попутно з підсмольних вод при коксуванні вугілля, із золи енерге-тич. вугілля, сфалеритових і магнетитових концентратів.
[ред.] Застосування
Ґ. застосовують в радіоелектроніці і електротехніці як напівпровідник, в ядерній техніці, приладобудуванні, машинобудуванні і металургії.
Германій є важливим напівпровідниковим матеріалом із шириною забороненої зони 0,66 еВ. Основними донорами в германії є фосфор, літій, арсен, акцепторами - бор, алюміній, галій, індій. Германій - непрямозонний напівпровідник, що ускладнює його використання в оптичних пристроях.
В напівпровідникових приладах використовуються також сплави германію із кремнієм.
[ред.] Біологічна роль
[ред.] Дивись також
[ред.] Література
- Мала гірнича енциклопедія: В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Донбас, 2004. ISBN 966-7804-14-3