Епіметей (міфологія)
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
- Цей термін має також інші значення. Див. Епіметей
Епімете́й (гр. Epimetheus) — один із чотирьох синів Япета, міфологічна постать, тісно пов'язана з переказами про Прометея та Пандору. Як вказує саме ймення, Епіметей (тобто «той, що думає після») є антиподом його брата Прометея («того, що думає наперед»). Епіметея вважали дурнем та боягузом. Прометей, увівши в оману Зевса при жертвопринесенні, дав пораду Епіметеєві не брати від Зевса жодних дарів, бо боявся помсти з боку Громовержця. Однак той не послухав брата і прийняв від Гермеса послану Зевсом Пандору, яка принесла на Землю всі нещастя.
[ред.] Література
Титани, грецька міфологія |
Атлас | Гіперіон | Епіметей | Кей | Кріос | Крон | Мнемозина | Океан | Прометей | Рея | Тейя | Тефіда | Феба | Феміда | Япет |