Богатирчук Федір Парфенович
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Фе́дір Парфе́нович Богатирчу́к, рос. Фёдор Парфеньевич Богатырчук , в еміграції Fedir Bohatyrchuk (14 листопада 1892, Київ, Україна — 4 вересня 1984, Оттава, Канада) — український шахист, медик-рентгенолог, політичний діяч.
Брав участь у 6 Всесоюзних шахових чемпіонатах: 1923, 1924, 1927, 1931, 1933, 1934. Однак після його небажання піддатися у грі Ботвиннику у пресі було розпочато кампанію його цькування (див. http://www.hw.net.ua/art.php?id=18982).
У 1940 отримав ступінь доктора медичних наук.
Під час німецької окупації був заступником (фактично головою) Українського Червоного Хреста. Цитата з російськомовної публікації:
-
Одной из первых инициатив Красного Креста было открытие бюро по розыску военнопленных, причем эти розыски проводились безвозмездно. Кроме того, Красный Крест организовал сбор продовольствия с последующим его распределением среди нуждающихся горожан и военнопленных, который явился и главной причиной конфликта УКК с оккупационными властями. Успех этих добровольных сборов приводил оккупантов в бешенство — свои продразвёрстки они выполняли с большим трудом, в то время как в амбарах УКК всегда было полно продуктов. Через несколько месяцев Украинский Красный Крест был закрыт, а его председатель Богатырчук попал в гестапо… Германская тайная полиция оказалась не столь расторопной в фабрикации «дел», как НКВД, и через две недели профессора отпустили за отсутствием состава преступления. [1]
Після звільнення очолив Інститут експериментальної медицины. У 1943 в Берліні познайомився з генералом Власовим. Після переїзду до Чехії входив до складу Української Національної Ради, як її представник одночано входив до складу власівського Комітеті визволення народів Росії.
Після війни брав активну участь у шахових турнірах. Переїхав до Канади, де був редактором кількох видань ліберальної направленості (через що не знайшов спільної мови з більшістю українських емігрантів, які підтримували більш радикальні рухи, наприклад, ОУН).