Дайка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Дайка (рос. дайка англ. dike, dyke; нім. Gesteinsgang, Eruptivgang m) – пластоподібне магматичне тіло з крутим падінням, обмежоване більш чи менш паралельними площинами. Потужність Д. змінюється від часток до десятків м, протяжність від 1 м до 500 км.

За походженням розрізняють:

  • е н д о г е н н і Д., утворені магмою, що проникла з глибини і заповнила тріщини в земній корі;
  • е к з о г е н н і - тріщини, заповнені осадовим матеріалом (нептунічні Д.);
  • м е т а д а й к и, складені гірських порід, що утворилися шляхом метасоматичного заміщення.

Часто Д. з'являються на земній поверхні у вигляді гребеня або стіни, звичайно з добре вираженою окремістю.

За формою і умовами залягання виділяють Д.: інтрамагматичні, гіпомагматичні (плутонічні),

за типом просторового розміщення: групові (пояси дайок), радіальні і кільцеві;

за внутр. будовою і способом виконання: Д. заміщення, складні, Д. течії, експлозивні.

[ред.] Література