Донченко Олесь Васильович
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Донченко Олесь Васильович (6 серпня (19 серпня) 1902, село Великі Сорочинці Полтавської обл. - 12 квітня 1954, м. Лубни) - український письменник.
Народився на Полтавщині. Дитинство і юність провів у місті Лубни, де навчався в чоловічій гімназії. Вірші і п’єси почав писати ще в шкільні роки. Відразу по закінченні гімназії включився в революційні перетворення в Україні: був позашкільним вчителем, районним інспектором політосвіти. В цей неспокійний час він багато їздить по селах, організовує хати-читальні, бібліотеки, драмгуртки, клуби, роз’яснює декрети Радянської влади, читає лекції, виступає зі своїми віршами. В 1924 році записується добровольцем у прикордонні війська, служить в кавалерійскому полку, що був розквартирований у Гнівані, а згодом переведений із західного кордону до Проскурова. На військовій службі О.Донченко обіймає посаду старшого полкового вчителя. Водночас він продовжує писати вірші, поеми. 1926 року виходить друком його перша поетична збірка – “Червона писанка”. Невдозі після виходу цієї збірки, восени 1926 року, О.Донченка було відкликано з армії для літературної роботи. Він оселився в Харкові – тодішній столиці України, вступив в організацію літераторів-комсомольців “Молодняк”, і цілком присвятив себе письменництву, працюючи у відділі дитячої літератури Державного видавництва України. За чотири роки, з 1927-го по 1931-й, О.Донченко видав понад тридцять книжок своїх віршів і казок для маленьких читачів, згодом перейшов до прози – оповідань і повістей, теж здебільшого призначених для дітей і юнацтва. В роки Великої Вітчизняної війни О.Донченко, який не потрапив до армії за станом здоров’я, був евакуйований разом з родиною до Казахстану. По війні повернувся до Харкова, а згодом оселився в місті своєї молодості – Лубнах, де й провів останні роки свого життя.
[ред.] Твори:
- “Зоряна фортеця”, роман (1933)
- “Школа над морем”, повість (1937)
- “Лукія”, повість (1939)
- “Карафуто”, повість (1940)
- “Золота медаль”, роман (1949)
Повість "Школа над морем" розповідає про життя школярів одного прикордонного містечка, про дружбу, мрії, сподівання хлопців та дівчат.
"Розвідувачі нетрів" - повість про наукову експедицію чотирьох відважних людей, що вирушили в тайгу у пошуках нафти.