Вігорлато-Гутинський вулканічний хребет
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Вігорлато-Гутинський вулканічний хребет (Вулканічний хребет) — гірський хребет Українських Карпат, у межах Закарпатської області.
Загальна довжина у межах України близько 125 км, ширина 8-20 км. Долини приток Тиси (Уж, Латориця, Боржава і Ріка) розчленовують Вулканічний хребет на окремі масиви - Маковиця, Синяк, Великий Діл, Тупий та інші.
Пересічна висота 800-1000 м, максимальна - 1081 м (г.Бужора). Схили круті, важкодоступні, особливо пн.-східні. Поширені ерозійні, осипні та сельові процеси.
Складається з вулканічних порід, головним чином андезитів, базальтів та їхніх туфів. З корисних копалин є поліметалічні руди, ртуть та інші. До висоти 450 м вкритий переважно дубовими, дубово-грабовими та дубово-буковими лісами, вище буковими.
Передгір'я Вулканічного хребту на 75% розорані, густо заселені. У межах Вулканічного хребту - заказники державного значення Зачарована долина та Чорна Гора.