Епігеосинклінальні гори

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Епігеосинклінальні гори (рос. эпигеосинклинальные горы, англ. epigeosyncline mountains; нім. Epigeosynklinalsgebirge n) – гори, які виникли в орогенний етап тектонічного циклу, що йшов безпосередньо за геосинклінальним етапом того ж циклу.

Складені відносно слабко консолідованими породами.

Орографічні елементи часто співпадають зі складчастими структурами крупних порядків. Характерний вулканізм (сучасний або неоген-четвертинний).

В сучасну геологічну епоху до Е.г. належать гори, що сформувалися в альпійській геосинклінальній області (напр., Альпи, Карпати, Кавказ, Копетдаг та інш.).

[ред.] Література

Мала гірнича енциклопедія: В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Донбас, 2004. ISBN 966-7804-14-3