Імперативний мандат
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Імперативний мандат — правило, згідно яким депутат представницького органу влади зв'язаний наказами виборців і протягом усієї своєї діяльності відповідальний перед ними. При цьому законодавчо закріплено можливість дострокового відклику депутатів, що не виправдали довіри виборців. Імперативний мандат існує, в основному, соціалістичних і деяких інших країнах. В державах ліберальної демократії імперативний мандат, як правило, не застосовується через його протиріччя принципу національного представництва. Одне з виключень представляє імперативний мандат в одній з палат парламенту Німеччини — бундесраті, що формується не виборцями, а урядами земель федерації: депутати зобов'язані дотримуватися рекомендацій своїх урядів.
[ред.] Історичні відомості
[ред.] Імперативний мандат в Україні
В оновленій Конституції України пункт 6 стаття 81 говорить про те, що повноваження народного депутата припиняються достроково, в разі його не входження в жодну з фракцій, або в разі виходу зі своєї фракції.
Виключеннями є: виїзд за кордон на постійне місце проживання, заява про складання повноважень, вступ в дію обвинувачувального вироку, визнання судом депутата недієздатним, у випадку занять, що несумісні з депутатським статусом, а також у випадку смерті.
Так втілився в життя спірний принцип імперативного мандату, який говорить про те, що депутата можна позбавити повноважень за деякі порушення закону чи невиконання своїх обов'язків.
12 січня 2007 року Верховною Радою України був прийнятий закон про імперативний мандат для місцевих депутатів.
Відповідно до закону, повноваження депутата Верховної Ради Автономної Республіки Крим припиняються достроково, без рішення Верховної Ради Автономної республіки Крим у разі відкликання його політичною партією, (виборчим блоком політичних партій), за виборчими списками відповідної організації якої його обрано депутатом Верховної Ради Автономної Республіки Крим."
Депутат може бути відкликаний виборцями та відповідною політичною партією на підставі:
- порушення депутатом Конституції і законів України, інших актів законодавства України, Конституції та нормативно-правових актів Автономної Республіки Крим;
- незадовільне виконання депутатських обов'язків, визначених цим Законом та іншими законами України;
- використання депутатського мандата в особистих та корисливих цілях, систематичне порушення норм етики і моралі.