Джеймс Келер
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Джеймс Едвард Келлер (англ. James Edward Keeler) (1857-1900) Американський астрофізик.
З 1888 по 1891 працював у Лікській Обсерваторії, з 1891 - директор Обсерваторії Allegheny, в 1898 повертається до Лікської Обсерваторії, але невдовзі після 1900 помер. Лауреат Медалі Генрі Дрейпра (1899).
Разом із Джорджем Хейлом - засновник і редактор Астрофізичного Журналу, провідний астрономічний журнал журнал до сьогодення.
В 1880, разом із Семюелем Пірпонт Ланглеєм й іншими, брав участь у науковій експедиція на Гору Уїтні, де вивчав поглинання сонячної радіації атмосферою Землі. Келлером зробив спектроскопічне дослідження кілець Сатурна й довів, що вони не можуть бути суцільним об'єктом, ; скоріше вони повинні були складатися з рою маленьких окремих об'єктів. Також Келлер - відкривач двох астероїдів (один з них було загублено й перевідкрито лише через 100 років).
Ім'ям Джеймса Келлера названа вершина поблизу гори Уїтні, щілина в кільцях Сатурну, кратери на Місяці та на Марсі та астероїд 2261 Keeler.
[ред.] Джерела
- Використано матеріали зі статті в англійській вікіпедії.
- Глоссарий сайту Астронет(рос.)