Архілох
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Архіло́х (грец. Αρχιλοχος; середина 7 століття до н. е.), давньогрецький лірик. Перший поет Стародавньої Греції, який розповів віршами про себе та свої почуття. Народився на о. Паросі; син аристократа Телесікла і рабині. Час життя Архілоха точно невідомий, але з його іменем зв'язана перша точна дата в грецькій літературі. В одному його уривку описується сонячне затемнення, що відбувалося за обчисленнями астрономів 5 квітня 648 до н. е.
З літературної спадщини Архілоха до нас дійшло понад двісті уривків, серед яких немає жодного вірша, який зберігся би повністю.
Існує легенда про те, що одного разу юний Архілох за наказом батька погнав у сусіднє селище на продаж корову. При світлі місяця він помітив якихось жінок, що підійшли до нього зі сміхом і жартами, пропонуючи продати корову їм. Не встиг Архілох відповісти, як вони зникли, залишивши біля його ніг ліру. Удома ніхто не повірив йому, але тому що корову ніде не могли знайти, батько відправився в Дельфи й там дістав від оракула відповідь: синові призначено набути безсмертної слави.
Сам Архілох називав свою поезію і ліру "солодким даром Муз", а себе — "глашатаєм" і "воїном". Відповідно до тієї самої легенди, він по новому почав співати нові пісні ввів на Паросі новий культ Діоніса. Але співвітчизники поета вороже зустріли ці нововведення і навіть обвинуватили його в безбожництві. Тоді за співака заступився сам Діоніс, жорстоко покаравши паросців, і ті, за порадою Аполлона, покаялися і по заслугах оцінили Архілоха.
Архілох жив в епоху запеклих соціально-політичних конфліктів і яскраво відобразив у своїх віршах, від яких залишилися лише уривки, життєві поневіряння відщепенця від свого класу. Архілох писав епіграми, елегії, гімни. Але особливо славилися його уїдливі ямби. У віршах Архілоха ми вперше зустрічаємо шестистопний ямб, що згодом став пануючим в грецькій і римській драмі. Архілох створив епод — строфу, що складається з ямбічного і дактилічного вірша (архілохова строфа), добре відому нам по наслідуванню Горація.
За переказом, Архілох не дожив до старості і загинув у бою. Його вбивцю з ганьбою вигнали з храму Аполлона і всьому його родові назавжди був заборонений вхід у Дельфи.
Шанувався греками як найвидатніший ліричний поет. Його ставили в один ряд з Гомером і Гесіодом. По смерті був визнаний гідним божествених почестей; на Паросі навіть відкрили його святилище. Зберіглись уламки напису при вході, що містять текст легенди про божественне посвячення Архілоха.
Поезія Архілоха надала поштовх розвитку грецької лірики, а його нововведення були підхоплені численними поетами і письменниками, включно з грецькими комедіографами V ст. до н. е.
) (серед. 7 ст. до н. е.) — давньогрецький поет, творець ямбічного вірша. Все життя провів у мандрах і воєнних походах. Написав багато гімнів, елегій, байок, уславився своїми сатиричними ямбами. У віршах А. знайшли відображення філософські роздуми про несталість життя, соціальні події того часу, особисті переживання. Збереглися лише невеликі уривки віршів Архілоха.
[ред.] Див. також
- Давньогрецька література