Зиморович Бартоломей

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Бартоломей Зиморович (Йозеф Бартоломей Зіморович-Озімек) (20 серпня 1597) - 14 жовтня 1677) - поет, історик, бурґомістром Львова.

народився у Львові 20 серпня 1597 року, вірменин за походженням. Двадцяти трьох років він написав польською мовою свою першу збірку сатиричних віршів та ліричних пісень “Життя козаків Лісовських”. Тоді ж поет став працювати у Львівському маґістраті, згодом був обраний райцею (тобто, членом Ради), отримав титул "видатний і славний пан". 1623 року Бартоломей написав свою першу поему "Пам'ятка з турецької війни", в якій прославив перемогу козаків у битві з турками під Хотином. А на своє весілля він отримав у подарунок від молодшого брата Шимона поетичний цикл із шістдесяти дев'яти барокових ідилій під назвою "Роксоланки, тобто руські панни".

Упродовж чотирьох десятиліть Зіморович досліджував джерела з історії Львова, зрештою узагальнивши зібрані відомості у праці латинською мовою під назвою "Потрійний Львів". Цю першу історію Львова від 1202 до 1633 року автор присвятив "найшляхетнішим мужам, панам радним сенату Львівського".

1648 року Зіморович був уперше обраний бурґомістром Львова і надалі ще кілька разів перемагав на виборах голови Ради міста. Він керував обороною Львова під час облоги міста козацьким військом 1655 року. Поет описав події Хмельниччини у збірці віршів “Ідилії новоруські”, яку видав того ж року під іменем брата. А 1672 року він знову організовував оборону міста від турків і татар. Бартоломей Зіморович помер у Львові 14 жовтня 1677 року.