Алабандин
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Алабандин (рос. алабандин, англ. alabandite, нім. Alabandin) — мінерал, сульфід марганцю. Склад: 4[MnS]. Містить (%): Mn — 63,14; S — 36,86. Сингонія кубічна. Кристали кубічні, октаедричні. Спайність досконала. Утворює зернисті і масивні агрегати. Густина 3,95-4,04. Твердість 3,5-4. Колір залізисто-чорний з коричнюватою грою кольорів. Риска зелена. Блиск напівметалічний. Напівпрозорий. Злом нерівний. Слабко магнітний. Крихкий. Виявлений в епітермальних жильних родовищах. Асоціює зі сфалеритом, галенітом, піритом, кварцом, кальцитом, родохрозитом і родонітом. Марганцева руда. Розповсюдження: Туреччина, Угорщина, Румунія, Перу, Мексика, США.
Розрізняють: алабандин залізистий (твердий розчин (Fe, Mn)S; виявлений у шліфах піротину із фоноліту Фоберґа у ФРН); ß-алабандин (гексагональна поліморфна модифікація сульфіду марганцю — MnS).
Алабандит (рос. алабандит, англ. alabandite, нім. Alabandit) — те саме, що й алабандин.
[ред.] Література
- Мала гірнича енциклопедія: В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Донбас, 2004. ISBN 966-7804-14-3