Заєць-біляк

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Заєць-біляк[1]
Охоронний статус: Малий ризик (lc)[2]

Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Інфратип: Хребетні (Vertebrata)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Ряд: Зайцеподібні (Lagomorpha)
Родина: Заєчі (Leporidae)
Рід: Зайці (Lepus)
Вид: Заєць-біляк L. timidus
Біноміальна назва
Lepus timidus
Linnaeus, 1758
Заєць-біляк
Заєць-біляк

Біля́к, заєць-біляк (Lepus timidus) — вид зайця.

Поширений в тундровій і лісовій зонах північної півкулі, в Шотландії, Ірландії, в гірських районах Альп, на островах Сахалін, Ієзо. В межах України зрідка трапляється в північній частині Полісся; до 19 століття водився також в Карпатах. Літом бурувато-сірий, зимою зовсім білий, лише кінчики вух чорні.

Викопні рештки біляка знайдені в голоценових відкладах північної України, Західної Європи і Сибіру.

[ред.] Джерела

Commons
ВікіСховище має мультимедіа-дані до теми


Панда Це незавершена стаття з теріології (ссавцезнавства).
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.