Лептон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Лепто́н (грец. λεπτός — легкий) — елементарна частинка з напівцілим спіном, що не бере участі в сильній взаємодії. Назва «лептон» була запропонована Леоном Розенфельдом у 1948 році і відображала той факт, що всі відомі у той час лептони були значно легшими за важкі частинки, що входять в клас баріонів (грец. βαρύς — важкий). Зараз етимологія терміну вже не цілком узгоджується з дійсним положенням справ, оскільки відкритий в 1977 тау-лептон приблизно в два рази важчий за найлегші баріони (протон і нейтрон).

Існує три покоління лептонів:

Кількість можливих поколінь «класичних лептонів» встановлена з експериментів по вимірюванню ширини розпаду Z0-бозона — вона рівна трьом. Строго кажучи, це не виключає можливості існування «стерильних (що не беруть участі у слабкій взаємодії) або дуже важких (масою більше декількох десятків еВ, всупереч назві) поколінь» лептонів.

Лептони разом із кварками (які беруть участь у всіх чотирьох взаємодіях, включаючи сильну) складають клас фундаментальних ферміонів — частинок, з яких складається речовина.

Не дивлячись на те, що дотепер ніяких підозр на неточкову структуру лептонів не виникало, робляться спроби побудувати теорії, в яких лептони, як і кварки, були б складовими об'єктами. Робоча назва для гіпотетичних частинок, з яких складаються лептони — преони.