Авраменко Петро Микитович
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Петро́ Мики́тович Авра́менко (15 липня 1915, с. Підставки, нині Липоводолинського району Сумської області — 5 січня 2003, Москва) — Герой Радянського Союзу (1945).
Зміст |
[ред.] Біографія
[ред.] Довоєнне життя
Народився в бідній селянській сім'ї. Закінчив сім класів Подолянської середньої школи, 1935 — Маловисторопський сільськогосподарський технікум. Працював дільничним агрономом в Липоводолинській МТС.
1937—1940 проходив військову службу в лавах Червоної армії. Закінчив курси молодших політруків (1940). 1941 став членом ВКП(б).
[ред.] Війна
Учасник Другої світової війни. Був політпрацівником, згодом командиром батальйону, заступником командира бригади. Воював на Західному, Південно-Західному, 2-му Українському, Забайкальскому фронтах. Був поранений і контужений.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 24 березня 1945 за успішне виконання завдань командування, вміле керівнитво батальйоном, особисту мужність і відвагу, проявлені в боях у період Яссько-Кишинівської операції, гвардії майору Авраменку надано звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна та медалі «Золота Зірка» (№4777).
31 серпня 1944 мотострілковий батальйон під командуванням Авраменка разом з іншими частинами та з'єднаннями вступив у столицю Румунії — Бухарест. Воевав на території Угорщини, Чехословаччини, визволяв Прагу.
24 червня 1945 Авраменко брав участь у Параді Перемоги в Москві.
[ред.] Повоєнне життя
Після закінчення війни продовжував службу в армії.
Від 1975 — полковник у відставці. Жив у Москві. Працював у сфері комунально-побутового обслуговування, був директором готелю. Неодноразово обирався депутатом Куйбишевської та Сокольницької районних рад. Від серпня 1981 — на заслуженому відпочинку.
Помер 5 січня 2003. Поховано в Москві на Ніколо-Архангельському кладовищі.
[ред.] Нагороди
- Орден Леніна.
- Орден Червоного Прапора.
- Орден Вітчизняної війни першого ступеня.
- Три ордени Червоної Зірки.
- Медалі.
[ред.] Література
- Юхненко В. Я. Авраменко Петро Микитович // Енциклопедія Сучасної України. — Т. 1. — К., 2001. — С. 82.
[ред.] Електронні джерела
- Герої країни (російською мовою)