Ахундов Мірза Фаталі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Ахундов Мірза Фаталі (12 липня 1812 — †10 березня 1878) — видатний азербайджанський мислитель-демократ, філософ-матеріаліст, письменник і громадський діяч. Основоположник азербайджанської драматургії і прози, літ. критики, реформатор арабського алфавіту.

Народився в м. Нусі. Вчився в російській школі, працював у Тифлісі перекладачем. Світогляд Ахундова формувався під впливом російських революціонерів-демократів і передових письменників. Початок літературної діяльності припадає на 1830-і рр. Перший значний твір — поема «На смерть Пушкіна» (1837). Найбільших успіхів досяг у драматургії. За 1850—55 написав шість комедій, заклавши основу національної драматургії і театру (поставлені в російському перекладі самого Ахундова — у 1851, азербайджанською мовою — 1873). У п'єсах (найзначніша з них «Пригода скнари») і повісті «Одурені зірки» розкривав пороки феодальної верхівки, духівництва, захищав інтереси народних мас, пропагував науку й освіту.

В питаннях естетики Ахундов стояв на передових позиціях свого часу. Виступав проти безідейності й формалізму в літературі, боровся за реалістичне мистецтво. Основним завданням літератури вважав служіння громадським інтересам. Ахундов — матеріаліст-атеїст. З позицій матеріалізму розв'язував питання теорії пізнання, піддавав нищівній критиці ідеалістично-містичну ідеологію. Вказував на непримиренність між релігією і наукою, підкреслював згубний вплив ісламу на життя народів Сходу. Але в розумінні суспільних явищ залишився на позиціях ідеалізму. Підсумок всієї діяльності А. — філософсько-політичний трактат «Три листи...». Це блискучий зразок войовничої публіцистики, перший азерб. революційний твір, спрямований проти феод. гніту, фанатизму й мракобісся на Сході. Ахундов висловив сміливу думку про повалення влади гнобителів, пропагував нові прогресивні ідеї. Творчість Ахундова мала вплив на розвиток реалістичної літератури й суспільної думки в Азербайджані, а також у країнах Сходу.

Тв.: Азербайджанською мовою — Есерлери. Чилд 1—3. Баки, 1938

[ред.] Література