Вікіпедія:Проект:Цей день в історії/15 січня
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
- Основна стаття: 15 січня
- Правила: Правила оформлення
У цей день у 1797 році Джон Етерінгтон з Лондона вперше в Англії почав продаж у своєму магазині нового типу головного убору - циліндра.
- 1892, у газеті "Triangle" в місті Спрінгсфілд, штат Масачусетс, де виникла гра баскетбол, автор гри доктор Джеймс Нейсміт вперше опублікував 13 правил її проведення;
- 1907, доктор Лі Форест, визнаний у світі як "батько радіо і дід телебачення", запатентував трьохелементну вакуумну трубку, пристрій, котрий дав змогу перетворити радіо на практично використовуваний пристрій передачі голосу та музики;
- 1919, після провалу збройного комуністичного повстання в Берліні, урядові війська схопили і без суду стратили ініціаторів повстання, засновників німецької Компартії 48-річних Карла Лібкнехта і Розу Люксембург;
- 1951, Західнонімецький суд виніс вирок у справі Ільзе Кох, дружини коменданта концентраційного табору Бухенвальд, звинуваченої у знущаннях та вбивствах в'язнів і прозваної за свою надмірну жорстокість "бухенвальдською відьмою". Її було засуджено до пожиттєвого терміну ув'язнення. У 1967 році Ільзе Кох наклала на себе руки, повісившись на мотузці, сплетеній із простирадл;
- 1970, 28-річний полковник Муаммар Каддафі, котрий прийшов до влади в Лівії в 1969 році в результаті військового перевороту і повалення влади короля Ідріса, проголошений прем'єр-міністром країни;
- 1986, у радянських газетах опубліковано заяву генерального секретаря ЦК КПРС Михайла Горбачова, у якій проголошено "програму поетапної ліквідації до 2000 року всіх видів ядерних озброєнь";
- 1992, Тім Бернерс Лі, "батько World Wide Web", випустив веб-браузер - програму, яка дає можливість переглядати ресурси інтернету;
- 1992, європейська спільнота визнала незалежність Хорватії та Словенії, колишніх югославських республік, які перебували у федерації з 1918 року;
- 1994, у результаті проведеного в Туркменії референдуму повноваження голови республіки Сапармурата Ніязова продовжені з п'яти до десяти років.
Народилися
- 1622, Мольєр (Molіere), дійсне ім'я й прізвище Жан Батист Поклен, французький драматург, актор, театральний діяч (помер 1673);
- 1622, Мольєр (Жан Батіст Поклен), французький драматург і актор ("Тартюф", "Дон Жуан", "Скупий");
- 1794, Олександр Сергійович Грибоєдов, російський письменник ("Горе від розуму"; помер 1829);
- 1795, Олександр Сергійович Грибоєдов, російський письменник ("Горе з розуму") і дипломат;
- 1809, П'єр Жозеф Прудон, французький соціальний мислитель, теоретик анархізму;
- 1841, Архип Іванович Куїнджі, український живописець ("Після дощу", "Українська ніч", "Чумацький шлях", "Місячна ніч на Дніпрі", "Захід сонця в степу");
- 1850, Міхай Емінеску (Mіhaі Emіnescu), визначний румунський поет-романтик (помер 1889);
- 1850, Софія Василівна Ковалевська, російський математик, письменниця й публіцистка (пом. 1891);
- 1850, Міхай Емінеску (Емінович), румунський поет ("Ангел і Демон", "Епігони", "Імператор і пролетар");
- 1850, Софія Ковалевська, російський математик, письменниця ("Нігілістка", "Спогади дитинства");
- 1869, Станіслав Висп'янський (Stanіslaw Wyspіanskі), польський поет, драматург, художник (пом. 1907);
- 1871, Агатангел Кримський, український історик, письменник, перекладач, один з організаторів Академії Наук України (1918);
- 1872, Арсен Борисович Коцоєв, один із засновників осетинської художньої прози, автор численних розповідей на осетинській мові, перекладач повістей А. С. Пушкіна (пом. 1944);
- 1891, Осип Мандельштам, російський поет (пом. 1938);
- 1906, Арістотель (Сократ) Онасіс, грецький судновласник, фінансовий магнат, один з найбагатших людей свого часу; другий чоловік Жаклін Кеннеді, вдови президента США Джона Кеннеді;
- 1908, Едвард Теллер, американський фізик-ядерник мадярського походження, один з розробників атомної бомби (1945) і керівник проекту зі створення водневої бомби (1952);
- 1917, Євгеній Олексійович Лебедєв, актор театру й кіно, народний артист СРСР;
- 1918, Гамаль Абдель Насер, другий президент Єгипту, Герой Радянського Союзу (пом. 1970);
- 1918, Лариса Руденко, українська співачка (меццо-сопрано);
- 1929, Мартін Лютер Кінг (Martіn Luther Kіng), лідер боротьби за цивільні права чорношкірих американців (пом. 1968);
- 1929, Мартін Лютер Кінг, американський бабтистський священик, діяч негритянського руху за рівноправ'я, лауреат Нобелівської премії миру;
- 1945, Максим Ісакович Дунаєвський, російський композитор (музика для к/ф " Д'артаньян і три мушкетери", "Діти капітана Гранта");
- 1957, Світлана Сорокіна, російська журналістка, телеведуча програм "600 секунд", "Вісті", "Герой дня", "Основний інстинкт";
- 1963, Брюс Шнайер, найвідоміший американський криптограф.