Вилучення запасів корисної копалини

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Вилучення (добування, видобування) запасів корисної копалини (рос. извлечение запасов, англ. enrichment, recovery of reserves, extraction; нім. Ausbringen) -

  1. Процес отримання будь-якого компонента з корисної копалини або суміші речовин.
  2. Оцінка (міра) повноти використання запасів родовищ корисних копалин при видобутку, повноти добування компонента з вихідної сировини в концентрат при збагаченні видобутої мінеральної сировини.

Зміст

[ред.] Розрахунок вилучення запасів

Вилучення запасів обчислюється як відношення кількості вилученої речовини або компонента, що перейшов внаслідок того або іншого процесу у відповідний продукт (видобуту руду, вугілля, концентрат, штейн тощо), до її кількості у вихідній сировині (родовищі, руді, вугіллі, шихті тощо), виражається у %, або частках одиниці.

Вилучення запасів нафти (газу) оцінюється відношенням величини видобутку до балансових запасів і залежить від в'язкості нафти, колекторних властивостей бокових порід, режиму і методів інтенсифікації при експлуатації покладу. Вилучення запасів нафти в сучасних процесах видобутку складає 30—70 % (за кінцевою нафтовіддачею), газу — 70-85 %, попутного нафтового газу — бл. 70 %.

[ред.] При видобутку корисних копалин

При видобутку твердих корисних копалин вилучення запасів визначається за формулою:

K_B  = \frac{\Delta }{{\rm B}} \cdot \frac{{a - b}}{{c - b}}

де КВ — коефіцієнт дійсного вилучення корисного компонента з балансових запасів; Δ — об'єм видобутої корисної копалини, Β — балансові погашені запаси; а, с, b — середні вмісти корисного компонента при видобутку (а), в балансових запасах (с), у породах, що добуваються (b).

Вилучення запасів зв'язане з втратами (ВT) і розубоженням (Р) такими співвідношеннями:

K_B  = 1 - B_T  + \frac{\Pi }{B}, K_Q  = 1 - P\left( {1 - \frac{b}{c}} \right)

де Π — об'єм видобутих пустих порід, КQ — коефіцієнт зміни якості корисної копалини.

Вилучення запасів при видобутку корисних копалин складає (%):

[ред.] При збагаченні корисних копалин

Оскільки в технологічних процесах сировина повністю не розділяється на складові елементи або сполуки, а тільки змінюється концентрація речовин до заданої величини, то вилучення залежить від початкової концентрації α, концентрації в отриманому продукті β і його виходу γ:

B = \frac{{\gamma  \cdot \beta }}{\alpha } \cdot 100\%

Частіше за все вилучення визначають для збагаченого продукту: концентрату, штейну та ін.

При цьому розрізняють:

  • товарне вилучення, що визначається через відношення маси компонента, який вилучається в товарному продукті і сировині;
  • технологічне вилучення, що визначається за концентраціями компонента у вихідному і всіх кінцевих продуктах технологічного процесу.

Розбіжність між товарним і технологічним вилученням вказує на неточність аналізу концентрацій, опробування, суттєві механічні втрати в технологічному процесі.

Вилучення при збагаченні (Е) визначається за загальними формулами (%):

E_{TOBAP}  = \frac{{\beta  \cdot Q_\Pi  }}{{\alpha  \cdot Q_{\rm B} }},

E_{TEXH}  = \frac{{\beta \left( {\alpha  - V} \right)}}{{\alpha \left( {\beta  - V} \right)}} \cdot 100

де QП, QВ — продуктивність фабрики по продукту, який розглядається і вихідному, т/год; V — вміст компонента у відходах збагачення, %.

Для збагачення вугілля характерним показником розділення є вилучення горючої маси в концентрат:

\varepsilon _K  = \frac{{\gamma _K \left( {100 - A_K^d } \right)}}{{100\left( {100 - A_O^d } \right)}}

де {A_O^d } — зольність вихідного продукту; γК, {A_K^d } — вихід та зольність концентрату.

Величина вилучення для різних корисних копалин залежить від досконалості техніки і технології збагачення і перебуває, як правило, в таких межах (%):

[ред.] Джерела: