Литовченко Тимур Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Литовченко Тимур Іванович (Народився 4 січня 1963, Київ) - письменник-фантаст

Народився 4 січня 1963 року в Києві, усе життя прожив на Подолі. Учився охоче і настільки добре, наскільки міг. Але не заради того, щоб одержати по закінченні школи золоту медаль, а по закінченні інституту - диплом "з відзнакою": просто подобалося і подобається дотепер пізнавати щось нове. Про майбутню письменницьку долю здогадувався із дитинства, проте, вирішив обов'язково одержати вищу технічну освіту, оскільки вважав, що справжній чоловік має розумітися на техніці. Тому в 1980-86 рр. вивчився в Київському політехнічному інституті (тепер - Національний технічний університет України "КПІ") на інженера-металурга. І хоч тепер багато запитують: "Навіщо було витрачати шість років у политехніці?!" - ніколи про вибір не шкодував. Та й навіщо шкодувати, якщо тут, на рідному інженерно-фізичному факультеті зустрів "українську дочку узбецького народу", улюблену дружиноньку Оленоньку, що народила таку гарну доньку Людоньку!

По закінченні навчання чесно намагався зробити наукову кар'єру. 3 роки чесно відпрацював в ДКТБ славетного Інституту електрозварювання ім. Є.О.Патона, ще 7 років - у лабораторії високотемпературного паяння ІЕЗ ім. Є.О.Патона. Але коли завлаб зрештою "поставив у чергу" на захист кандидатської дисертації, рідна Україна різко перестала відчувати потребу в наукових розробках в галузі паяння, і лабораторія була ліквідована. У 1996-97 рр. працював у науково-виробничій фірмі за тим самим фахом - однак фірма збанкрутувала. Протягом перших років незалежності України заради забезпечення існування родини в неробочий (а частково - також у робочий) час займався "халтурами", зокрема:

  1. до світанку займав місце для торгівки одягом на ринку;
  2. кроїв постільну білизну;
  3. розвантажував дошки на деревообробному комбінаті;
  4. за допомогою візка-"кравчучки" і станкового наплечника постачав комерційні кіоски косметикою, алкогольними і безалкогольними напоями;
  5. на правах торговельного агента знаходив клієнтів для фірми з продажу сантехніки.

Щоправда, через це тепер деякі маститі письменники не вітаються, вважаючи "торгашем", проте на подібні "виверти" не слід звертати уваги - адже родина вижила, і це головне!

Увесь цей час і за будь-яких обставин ніколи не забував про свою мрію - стати письменником-фантастом. Написавши найперше оповідання ще в 12 років, серйозно взявся за літературну працю в 1984 р. Цілу "п'ятирічку" надсилав короткі оповідання в московські журнали "Техника - молодежи" і "Вокруг света", відкіля отримував коротенькі відписки в стилі: "Вам ще вчитися і вчитися..." Тільки в 1989 р. після переорієнтації на рідні простори пішли перші газетні публікації. З тих самих пір став членом київських клубів любителів фантастики "Перевал", пізніше - "Зоряний шлях", де він був одним з батьків-засновників. З 1994 р. ввійшов до літературно-інтелектуального клубу "Русское собрание", у 1996 р. став одним зі співзасновників центру "Свобода слова", якийсь час очолював секретаріат Центру. Нарешті, у 2000 р. став головним батьком-засновником КЛФ "Чумацький шлях", названого так у пам'ять про київський конвент фантастів. Таким чином, у другій половині 90-х уже був відомий у вузьких літературних колах як молодий "письменник без книжки", хоча і з численними газетно-журнальними публікаціями. Під час участі в київському фенконі "Чумацький шлях-92" відчув інтерес до себе російських видавців. По закінченні конвенту справді одержав пропозицію на видання книги (роман і 4 повісті) у петербурзькому видавництві "Северо-Запад". Щоправда, проект успіхом не увінчався: рукопис "нульової" книги згорів разом з видавництвом і пітерським Будинком письменників восени 1993 р. Очевидно, перша авторська книга все-таки мала вийти в Україні - і це дійсно сталося 1996 р. З романом "До комунізму залишалось років п'ятнадцять-двадцять" у 1997 р. був прийнятий до лав Національної Спілки письменників України, причому в один етап замість традиційних трьох. У 1997-98 рр. виходять дві "московські" книжки (у співавторстві з Олегом Авраменком), потім друкуються ще кілька книжок і збірок в Україні та Росії. Далі були перемоги у всеукраїнському літконкурсі "Золотий Бабай" (1999 р.), міжнародна літературна премія ім. Олеся Гончара (у вигляді фірмового холодильника "НОРД" - 2000 р.), здобуття лавреатства на VI Всеукраїнському конкурсі "Коронація слова" в номінації "Романи" (2006 р.).

Але порожнім холодильником ситий не будеш. До нього треба ще продуктів наносити, їжа купується за гроші, а велику кількість бабла справді творчою літературною працею не заробиш. Тому коли після банкрутства науково-виробничої фірми в 1997 р. одержав пропозицію піти в журналістику, з радістю погодився на це. У 1997-98 рр. працював редактором відділу в газеті "Селянська спілка", був звільнений разом з іншими після загального страйку творчих працівників - а що, треба було терпіти 2-місячну невиплату зарплатні?! Далі улаштувався фахівцем із зв'язків зі ЗМІ в Союз орендарів і підприємців України. З жовтня 1998 р. запрошений на посаду прес-секретаря Міністерства вугільної промисловості України, з 2000 р. у зв'язку з ліквідацією останнього став головним спеціалістом PR-підрозділу Міністерства палива та енергетики України. Серед службовців ходять вперті чутки, начебто Мінвуглепром є "найважчим" відомством, і хто утримався там, тому вже нічого не страшно - пройде скрізь. Змушений констатувати, що так воно і є... У серпні 2001 р. повернувся у велику журналістику власним кореспондентом по Києву всеукраїнської газети "Голос Донбасса". Хоча, за великим рахунком, навіть у найважчий і найнапруженіший період роботи в міністерстві остаточно з журналістикою не поривав, продовжуючи "халтурити" позаштатним кореспондентом відразу в декількох центральних ЗМІ та галузевих виданнях паливно-енергетичного комплексу. З весни 2001 р. поступово встановилися тісні контакти з відділом "Тема" журналу "ПiК" ("Полiтика i культура"). Через рік з невеликим після знайомства очолив відділ "Стиль" цього журналу, згодом очолив відділ "Тема". З березня 2004 р. - головний редактор журналу "РоботодавецЬ".

І зрозуміло, по ночах не припиняється робота над новими літературними творами...

Улюблені напої - міцна солодка чорна кава, солодке червоне вино і свіже холодне молоко (зрозуміло, біле - іншого не буває). Улюблене визначення письменницької праці: "Прозаїк пише дупою" - в розумінні, має бути посидющим і цілеспрямованим. Улюблене визначення якості письменницької праці: "И нож в него! Но счастлив он висеть на острие, зарезанный за то, что был опасен!" (Володимир Висоцький) Улюблене визначення журналістської праці: "Жив ты или помер, главное - чтоб в номер материал успел ты передать. И чтоб, между прочим, был фитиль всем прочим, а на остальное - наплевать!.." (Костянтин Симонов) Власний критерій оцінки якості журналістської праці: "Коли тебе назвали сволотою - отже, ти почав працювати добре! Якщо пристрелили з-за рогу - отже, спрацював просто чудово!" Життєве кредо: "З Богом! .."

Зміст

[ред.] Бібліографія

[ред.] Книги, збірки

  1. Гоп-стоп! Оповідання:[Оповідання "Гоп-стоп!" в ориг. українською мовою. Оповідання "Спокуха!" пер. з рос. авт.]//Бiблiотечка "Метелики від центру" - К.: Центр "Свобода слова". 1998. - 8 с. [Назв. Оповідання "Спокуха!" в ориг. "По обе стороны экрана"].
  2. Дульцінея: Фантастична повість:[Пер. з рос. авт.]//Бiблiотечка "Сучасна проза України" - К.: Центр "Свобода слова", Видавничий центр Кухарука. 2000. - 18[2]с.
  3. Ґроно червоних ягід. [Науково-фантаст. повість]:[Пер. з рос. авт.] До комунізму залишалось років п'ятнадцять-двадцять: Повістинка в чотирьох снах, з безсонним епілогом i постскриптумом про жахливу катастрофу місцевого значення, кількість жертв якої досі точно не встановлена:[Пер. з рос. авт.]//Антологiя українського жаху/Упоряд. В.Пахаренко. - К: Асоціація підтримки української популярної літератури. 2000. - с.490-511; 512-591.
  4. Двоє в чужому домі: Роман. [Диверсiя] Повiсть:[Пер. з рос. авт.] - К: Факт. 2000. - 137[3]с.
  5. Спокуха! Рекетири із Всесвіту; Гоп-стоп! :[Оповідання "Гоп-стоп!" в ориг. українською мовою. Оповідання "Спокуха!" (назва в ориг. - "По обе стороны экрана"), "Рекетири із Всесвіту" - пер. з рос. авт.] Фантаст. Оповідання//У зб.: "Фен Свiт. Том 1. Модерна фантастика". К: [клуб любителів фантастики "Чумацький шлях"]. 2000. - с. 5-11.
  6. Останній із струльдбруґів (збірка фантастики)//Бібліотека Української Фантастики. - К: Кий. 2005. - 272 с.
  7. Приречений жити: Роман//Фантастика. - Львів: Видавничий дім "Панорама". 2005. - 256 с.
  8. Апокаліпсис по-київськи (збірка фантастики)//Бібліотека Української Фантастики. - К: Кий. 2005. - 306 с.

[ред.] Публiкації в періодичних виданнях

  1. Важке питання: [Оповідання]:[Пер. з рос. редакц.]//Молода гвардія. 1989. 10 лютого. с.4.
  2. Монетки: [Оповідання]:[Пер. з рос. редакц.]//Молода гвардія. 1989. 3 березня. с.4.
  3. Проходьте на всі двері! [Оповідання]:[Пер. з рос. редакц.]//Молода гвардія. 1989. 14 квітня. с.4. [Назв. в ориг. "Инопланетянин в метро"].
  4. Суперзавдання: [Оповідання]:[Пер. з рос. авт.]//Молода гвардія. 1990. 18 серпня. с.3. [Назв. в ориг. "Более серьёзное задание"].
  5. Три смерті: Науково-фантаст. Оповідання:[Пер. з рос. редакц.]. Скор. вар.//Наука i суспільство. 1991. №12. с.72-82. [Назв. в ориг. "Гроздь красных ягод"].
  6. Мiсячний сонет: Фантаст. повість:[Пер. з рос. авт.]. [Скор. вар.]//Наука-фантастика. 1993. №7-8. с.18-24.
  7. Страта через помилування: Фантаст. Оповідання:[Пер. з рос. редакц.]//Наука i суспільство. 1995. №1-2. с.71-85. [Назв. в ориг. "Фантом"].
  8. Чотири зустрічі: [Оповідання]:[Пер. з рос. авт.]//Український Засiв. 1996. №7-9. с.32-37.
  9. Дума про Козака Голоту: [Оповідання]:[Пер. з рос. авт.]//Смолоскипи. 1997. №1(6). с.34-37.
  10. Катехіза: [Оповідання]:[Пер. з рос. авт.]//ВечiрНій Київ. 1999. 19 лютого. с.6. [Назв. в ориг. "Вопрошайка"].
  11. Дульцінея: Фантастична повість:[Пер. з рос. авт.]//Київ. липень-серпень 1999. №7-8. с.63-79. [Назв. в ориг. "Дульсинея"].
  12. Двоє в чужому домі: уривок з іронічного роману жахів:[Пер. з рос. авт.]//Лель. 1999. №7 (48). с.10-11.
  13. Спокуха! [Оповідання]:[Пер. з рос. авт.]//Голос Донбасса. 2000. 27 июля. с.15. [Назв. в ориг. "По обе стороны экрана"].
  14. Старий: [Оповідання]:[Пер. з рос. авт.]//Пульсар. 2001. №7. с.64-71.
  15. Право вибору; Рекетири із Всесвіту: [Оповідання]:[Пер. з рос. авт.]//Пульсар. 2001. №8. с.66-67; 68-71.
  16. Інопланетянин у метро: Новела:[Пер. з рос. редакц.]//Однокласник [ОК]. 2003. №10. с.4.
  17. Старий: [Оповiдання]:[Пер. з рос. авт.]//Крила. 2003-2004. с.157-171.
  18. Інопланетянин у метро: Новела:[Пер. з рос. авт.]//AVтограф[Блок А]. 2005. 7 квітня. №14(206). с.12.
  19. У пошуках десяти; Катехіза; Право вибору: [Оповiдання]//Дивосвіт. 2006. березень. №1(17). с.28-29; 29; 30-31. [Оповідання "У пошуках десяти" в ориг. українською мовою. Оповідання "Катехіза" і "Право вибору" пер. з рос. авт.]

[ред.] Критика, публіцистика

  1. Артур з Дому Свiтла [рецензія на книгу Олега Авраменка "Сын Сумерек и Света" СПб.:Азбука,1996]//Столиця. 1996. Грудень. №25. с.5.
  2. В Україну повертається... невігластво: (про двотомник Наталi Полонської-Василенко "Iсторiя України")//Селянська спілка. 1998. 5-11 лютого. №1(88). с.4.
  3. I на кристалах бувають плями... :[рецензія на книгу Олега Романчука "Зоряний кристал"]//Київ. травень-червень 1998. №5-6. с.136-137.
  4. Ще живі недбалі селекціонери! :(рецензія на рецензію) [відповідь на рецензію Михайла Бриниха "Цiлком шляхетне яничарство" на книгу "Воины преисподней" в газеті "Україна молода" від 17.9.98]//Україна молода. 1998. 30 вересня. с.8.
  5. Все важче i важче, i важче... :(культурна політика)//Україна молода. 1998. 17 грудня. с.8.
  6. Суто радянська катастрофа: Уроки КуреНівської трагедії//ПiК. 2001. 3-9 квітня. №12 (95). с.41-43.
  7. Бабин Яр: право вибору//ПiК. 2001. 25 вересня-1 жовтня. №35 (118). с.42-43.
  8. Що ГЕС дніпровські нам готують?..//ПiК. 2001. 2-8 жовтня. №36 (119). с.26-28.
  9. Погляд за обрій. Мислителi пророкують нелегку, але переконливу перемогу розуму над стихією [Прогноз на майбутнє тисячоліття]//Президентський вісник. 2002. 31 січня 2002 р. №6 (48). с.10.
  10. Фантастичний світ//ПiК. 2002. 19-25 лютого. №6 (137). с.52-53.
  11. Світ - завтра//Демократична Україна. 2002. 12 липня. №74 (22759). с.4.
  12. Промовисті цифри//Демократична Україна. 2002. 17 вересня. №55 (22740). с.3.
  13. Фендом розкручує спіраль віків//ПiК. 2003. 19-25 квітня. №15 (194). с.40-41.
  14. Битва двох голів//ПiК. 2003. 7-13 листопада. №43 (222). с.40-41.
  15. Всі проти решти//ПiК. 2004. 5-11 березня. №8 (237). с.34.
  16. ["Вихід" українських письменників до Інтернету]//Книжковий Клуб плюс. 2006. Квітень. №4 (49). с.44.
  17. Просто "ФІКШН"//Книжковий Клуб плюс. 2006. Жовтень. №10 (54). с.7-9.


[ред.] Текстографія українською мовою на 1.06.2006

[ред.] Художні твори

  1. До комунізму залишалось років п’ятнадцять-двадцять (авт. інсценування однойменного роману, 1997-1998).
  2. Що з’єднав Бог… (етюд, 11-12 лютого 1998).
  3. Гоп-стоп! (оповідання, 4 квітня 1998).
  4. Політичні казки Діда Панаса (казковий цикл-пенталогія, листопад 1999).
  5. Вбивцю ніколи не помічають, або Ґроно червоних ягід (міні-повість, 2000).
  6. Аукціон душ (роман, березень-серпень 2000).
  7. Навчениця (повість, травень 2000).
  8. Пам’ятник Шевченкові (поезія в прозі, 15 серпня 2000 — 4 січня 2001).
  9. Яка моя мова?.. (вірш-пародія, 14 жовтня 2001).
  10. Духовне серце України (експромт, 14 жовтня 2001).
  11. У пошуках десяти (діалог високим штилем, нiч на 12 жовтня 2002).
  12. Що може бути смачнішим?.. (вірш-пародія, 12 жовтня 2003).
  13. Два експромти (вірші, 4 вересня 2004).
  14. Сучасний сучий світ!.. (інсталяція, ніч між 25 та 26 вересня 2004).
  15. Помститися імператору (роман, 30 серпня 2004 — 27 червня 2005).
  16. Золота сторіночка (притча, 17 жовтня, 18 листопада 2004).
  17. Приречений жити (роман, 8 березня — 31 травня 2005).
  18. Серця Данків (міні-п’єса, 22 лютого 2006).
  19. Будинок, який так і не побудували (етюд, 8 травня 2006).

[ред.] Критика, статті, нариси

  1. Фантастика. Але якою мовою?.. (стаття, 4-5 грудня 1995).
  2. В Україну повертається… невігластво (рецензія на двотомник Наталії Полонської-Василенко "Історія України", матеріали якого частково використані при роботі над романом "Власть молнии", 7 жовтня 1996).
  3. Джерело рівноваги (рецензія на книгу Олега Авраменка "Сын Сумерек и Света", 23 жовтня 1996).
  4. Найрадикальніший акт демократизму, або Навіщо нам партія №53? (стаття про засідання Київської організації Національної спілки письменників України, квітень 1997).
  5. І на кристалах бувають плями (рецензія на книгу Олега Романчука "Зоряний кристал", 25 квітня 1997).
  6. Ми усі обриаємо… (стаття для збірки "Фантастика напередодні ХХІ сторіччя", 4 червня 1998).
  7. Ще живі недбалі селекціонери! (рецензія на рецензію Михайла Бриниха "Цілком шляхетне яничарство", присвячену книзі Андрія Давидова "Власть молнии", вересень 1998).
  8. Все важче і важче, і важче… (стаття про проблематику книговидання в Україні, грудень 1998).
  9. Знищать — не знищать… (репліка щодо матеріалу Євгена Дударя в газеті "Вечірній Київ", лютий 1999).
  10. Фантастика у ІІ тисячолітті (оглядовий нарис, 9-11 січня 2001).
  11. Суто радянська катастрофа: уроки Куренівської трагедії (стаття, погляд письменника на цикл "київських" катастроф ХХ століття, березень 2001).
  12. ВВВ — Велика? Вітчизняна?.. (стаття, погляд письменника на початок Великої Вітчизняної війни, червень 2001).
  13. Кривава рана, що не загоюється (стаття, погляд письменника на причини масових розстрілів у Бабиному Яру, червень-вересень 2001).
  14. Що ГЕС дніпровські нам готують?.. (стаття, погляд письменника на загрозу, що несе в собі Дніпровський гідрокаскад, липень-вересень 2001).
  15. Прогноз на ІІІ тисячоліття (нарис, січень 2002).
  16. Фантастичний світ (стаття, лютий 2002).
  17. Фендом розкручує спіраль віків (стаття про "КиївКОН-2003", квітень 2003).
  18. Битва двох голів (стаття про "оксамитову революцію" в Національній спілці письменників України, листопад 2003).
  19. Всі проти решти (2-га стаття про "оксамитову революцію" в Національній спілці письменників України та про "вуличний" з’їзд НСПУ, березень 2004).
  20. За ким майбутнє?.. (стаття про засідання Київської організації Національної спілки письменників України, 20 грудня 2005).
  21. "Вихід" українських письменників до Інтернету (лист до журналу "Книжковий Клуб плюс", березень 2006).
  22. Дві "няньки" одного людства (Порівняльний аналіз деяких аспектів романів "Приречений жити" Тимура Литовченка та "Пандем" Марини і Сергія Дяченків, 3-6 серпня 2006).


[ред.] Джерела


[ред.] Ресурси інтернет


Персоналії Це незавершена стаття про персоналії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.