Кукай

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Статуя Кукая у храмі Окубодера
Статуя Кукая у храмі Окубодера

Кукай (яп. 空海 — "море пустоти", 27 липня 77422 квітня 835) — визначний японський монах, засновник буддистської школи Сінґон-сю в Японії. Відомий також за посмертним ім'ям Кобо Дайсі (弘法大師, "Великий наставник — поширювач Закону").

Зміст

[ред.] Короткі відомості

Кукай народився у 774 році у провінції Санукі, у стародавній японській родині, що походила від військового клану Отомо.

У 804 році за наказом імператора Камму, молодого монаха Кукая, разом із групою стажерів, було відрядженно на навчання до китайської імперії Тан. Завдяки широким знанням китайського класичного канону і буддистських текстів Кукай був прийнятий при дворі і прославився як видатний каліграф. Після повернення до Японії у 806 році він увійшов у довіру до імператора Саґа, а у 810 — був навіть призначений на пост настоятеля центрального храму країни Тодайдзі у Нара. Головною справою в житті Кукая стало будівництво монастиря Конґобудзі на горі Коя (суч. префектура Вакаяма). Монастир донині є одним із головних духовних центрів Японії, який вабить прочан і туристів. Також, Кукаєм були засновані перші в Японії громадські школи, до яких учнів приймали незалежно від їхнього соціального стану.

Кукай стажувався у Китаї разом із Сайтьо, засновником школи Тендай-сю. Напочатку їхнього знайомства у 804 року вони товаришували. Сайтьо багаторазово звертався до Кукая за допомогою, брав у нього тантричні тексти, а також отримував різні настанови і висвяти. Однак Кукай, посвятивши Сайтьо у початковий і середній рівень знання езотеричного буддизму, відмовився відкривати йому основні таїнства вчення, що перетворило би Сайтьо у повноцінного наставника тантричної школи. Буддистська історіографія називає причними відмови непідготовленість Сайтьо, однак світські науковці стверджують, що той недобросовісно переманював учнів Кукая до власного монастиря Енрякудзі. Приводом до сварки у 812 році стала відмова Кукая позичити Сайтьо ряд священних текстів.

За життя Кукай мав надзвичайно виликий авторитет у Японії. Перекази приписують йому заслуги у різноманітних областях — будівництво дамб, винайдення ліків, складання силабічної абетки кана та інше. Кукай був настільки величною постаттю для японців, що навіть правителі пізніших часів посилалися на його ім'я для виправдання своїх нововведень.

У віці 61 року Кукай відмовився від їжі та води і поринув у медитацію. 22 червня 835 року, перебуваючи у медетиційному стані, він помер. Відповідно до волі Кукая, його тіло було поміщено на східній вершині гори Коя. Сьогодні він похований у мавзолеї Внутрішнього павільйону Окуноін тієї ж гори. Кукай був визнаний бодхісаттвою.

За легендою, Кукай не помер, а увійшов до глибокого самдахі в очікуванні приходу будди-спасителя Майтреї.


Буддизму Це незавершена стаття з буддизму.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.


[ред.] Дивіться також

[ред.] Література

  • Кукай. Избранные труды. Перевод А. Г. Фесюна. М. 1999
  • Трубникова Н.Н. ""Различение учений" в японском буддизме IX в. Кукай о различиях между тайным и явным учениями." Москва, 2000, 368 с., ISBN: 5-8243-0093-3

[ред.] Посилання