Безпечна відстань при вибухових роботах

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Безпе́чна ві́дстань при вибухо́вих ро́ботах (рос. безопасное расстояние при взрывных работах, англ. safe distance attached to explosive works, нім. sicherheitliche Distanz f bei der Sprengarbeiten f pl, Sicherheitsabstand bei Sprengarbeiten f pl) — мінімальна відстань від заряду вибухових речовин, що є безпечною для людей, механізмів, споруд і не викликає передачі детонацій іншому заряду.

Регламентована «Єдиними правилами безпеки при вибухових роботах».

В залежності від виду небезпечної дії вибуху розрізняють такі безпечні відстані: за дією повітряної хвилі, за передачею детонації, за ушкоджуючою дією уламків, за сейсмічною дією вибуху.

За дією повітряної хвилі — відстань, на якій вибухова хвиля на поверхні втрачає спроможність спричиняти ураження заданої інтенсивності; в залежності від масштабу вибуху, умов розташування заряду і допустимого характеру ушкоджень споруд, Безпечна відстань приймається пропорційною кореню квадратному або кубічному від маси заряду; За передачею детонації — відстань, на якій неможлива передача детонації від одного заряду до іншого; безпечна відстань у цьому випадку пропорційна кореню квадратному маси заряду і залежить від роду ВР та умов розташування активного і пасивного зарядів; За ушкоджувальною дією уламків — відстань, на якій виключена можливість ушкодження осколками та уламками; ця Б.в. визначається проектом (при камерних, свердловинних і котлових зарядах) і встановлюється керівником висаджувальних робіт в залежності від методу висадження, виду робіт і місцевих умов; За сейсмічною дією вибуху — відстань, на якій коливання ґрунту, викликане вибухом, є безпечним для будов та споруд; дана Б.в. пропорційна кореню кубічному маси заряду і залежить від роду та водонасичення ґрунту, на якому знаходяться споруди, які мають бути захищені.


[ред.] Література

Мала гірнича енциклопедія: В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Донбас, 2004. ISBN 966-7804-14-3