Каштелян

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Каштеля́н (кастеля́н) — у Речі Посполитій службова особа, яку призначав король або князь для управління "гроду" (замку) та навколишньої місцевості.

Уперше посаду К. запровадив король Болеслав I Хоробрий. Призначався у кожне воєводство заступником воєводи.

К. належала військова, поліцейська влада, яка в 13 ст. перейшла до королівських старост. Мав право брати участь у королівській раді (сенаті). У випадку скликання "посполитого рушення" (народного ополчення) К. командував шляхтою свого повіту під час воєнного походу. К. призначався також на загарбаних Річчю Посполитою українських землях.

Ця посада існувала до 18 ст.

[ред.] Джерела

  1. Гайдай Л. Історія України в особах, термінах, назвах і поняттях. — Луцьк: Вежа, 2000.
  2. Довідник з історії України.За ред. І.Підкови та Р.Шуста.- К.: Генеза, 1993.
Іншими мовами