Бєлгород
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Бєлгород Белгород |
||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|
|
||||||||
Основні дані | ||||||||
Країна: | Росія | |||||||
Регіон: | Бєлгородська область | |||||||
Засноване: | XIII століття | |||||||
Статус міста | з 1779 року | |||||||
Населення - місто: |
344,2 тис. (2006) |
|||||||
Телефонний код: | +7-4722 | |||||||
Географічні координати: | 50°36' пн.ш. 36°36' сх.д. | |||||||
День міста | 5 серпня | |||||||
Міська влада | ||||||||
Бєлгород (Білгород, рос. Белгород) — місто обласного підпорядкування в Росії, адміністративний центр Бєлгородської області. Розташоване на південній околиці Середньоруської височини, переважно на правому березі Сіверського Дінця (притока Дону), за 695 км на південь від Москви.
Населення 344,2 тис. мешканців (2006).
Засноване у XIII столітті. Статус міста з 1779 року.
Зміст |
[ред.] Населення
- 1801 — 3462 мешканці
- 1890 — 22 940 мешканців, з них 1330 купців, 6050 міщан
- 1939 — 34 тис. мешканців
- 1959 — 72 тис. мешканців
- 1970—151 тис. мешканців
- 2002—330 тис. мешканців
- 2006—344,2 тис. мешканців
[ред.] Історія
Білгород виник у XIII столітті як фортеця. Фортеця неодноразово спалювалася при набігах, і тому за указом царя Федора Івановича вона була відбудована заново, причому цього разу будівельним матеріалом був камінь. Із цього часу Білгород був головним містом 800-кілометрової оборонної лінії, яка захищала Російську державу від набігів кримських татар. На початку XVIII століття, після приєднання України, була побудована нова оборонна лінія і стратегічне значення Білгорода значно зменшилося. Незабаром після завоювання Криму в 1785 році місто було виключене з числа діючих фортець.
18 (29) грудня 1708 року місто стало центром Бєлгородької провінції Київської губернії. 1 (12) березня 1727 року Бєлгород став центром Бєлгородської губернії, до якої входили також міста Орел і Харків. Після скасування губернії 23 травня (3 червня) 1779 року Бєлгород стає повітом містом Курської губернії.
[ред.] XIX століття
У XIX столітті основною промисловістю в місті був видобуток крейди, вовномийні, переробка воску. Білгородські свічки дуже славилися. До середини XIX століття місто було одним із головних центрів торгівлі салом і напоями, які містили алкоголь (горілкою).
Згідно «Енциклопедичному словнику Брокгауза і Єфрона» наприкінці XIX століття в місті було 15 церков і 2 собори, чоловічий і жіночий монастирі, чоловіча класична гімназія, жіноча восьмикласна гімназія, учительський інститут, учительська семінарія, духовне початкове училище, повітови і парафіяльне училище.
Заводів було 41, з них: 7 салотопних, 3 миловарних, 7 шкіряних, 2 восково-свічкових, 2 сально-свічкових, 6 цегельних, 4 кахельних, 4 вапняних і 6 гончарних.
[ред.] XX століття
Радянська влада в місті була встановлена 26 жовтня (8 листопада н.ст.) 1917 року.
14 травня 1928 року ліквідовано Бєлгородський повіт і Курську губернію. Бєлгород стає центром Бєлгородсього округу Центрально-Чорноземної області, який був ліквідований 1934 року. 13 червня 1934 року Бєлгород стає центром Бєлгородського району Курської області.
Під час Великої Вітчизняної війни в околицях Бєлгорода йшли кровопролитні бої. На честь звільнення Бєлгорода і Орла від фашистів 5 серпня 1943 року був даний салют у Москві. Із того часу Бєлгород називають містом першого салюту, а 5 серпня святкується День міста.
6 січня 1954 року місто стало центром Бєлгородської області.
[ред.] Сучасність
Сьогодні Бєлгород є одним із найкрасивіших міст півдня Росії. Неодноразово займав почесне перше місце за чистотою і благоустроєм серед міст Росії з населенням від 100 до 500 тис. мешканців. Чисельність населення міста з кожним роком помітно збільшується за рахунок приїжджих з півночі.
Білгород відрізняє вигідне географічне положення. До українського кордону 40 кілометрів, а до Харкова — 70 км. Це робить життя в місті порівняно недорогим і дуже комфортабельним.
[ред.] Культура й освіта
Місто має низку вищих навчальних закладів:
- Бєлгородський державний університет ([1])
- Бєлгородський державний технологічний університет імені В. Г. Шухова
- Бєлгородський університет споживчої кооперації ([2])
- Бєлгородський юридичний інститут МВС Росії
- Бєлгородська державна сільськогосподарська академія
- Духовна семінарная місіонерського спрямування та ін.
Також є краєзнавчий музей, драматичний театр імені М. С. Щепкіна, музей-діорама «Курська битва. Бєлгородський напрямок», ляльковий театр.
[ред.] Економіка
Сьогодні одним із пріоритетних напрямків у економіці Бєлгорода є видобуток і експорт крейди. Крейда, яка видобувається на території області, не має аналогів у світі. Окрім цього, на території Бєлгородської області видобувають залізну руду (Курська магнітна аномалія)
[ред.] Посилання
- ІА Білий. Ру - Новини Бєлгорода онлайн
- Фотографії Бєлгорода
- Мир Белогорья - Інформаційний портал Бєлгородської області
- Бєлгородщина спортивна - Авторський проект Андрія Свищева
- Історія і краєзнавство Бєлгородщини - Авторський проект Костянтина Бітюгина
- Бєлгородський державний університет
- Бєлгородський державний технологічний університет ім. В. Р. Шухова
- Наш форум (Вільна територія спілкування бєлгородців)
- Сайт Смоленського собору
- Герби і прапори Бєлгородської області
- Путівник по кухні Бєлгородщини
- Крейдяний кар'єр. Серія фоторобіт від vigourik (c)
- Офіційний сайт футбольного клубу «Салют-Енергія» Бєлгород
Стаття перекладена з російської вікіпедії.