Археоціати

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Археоціа́ти (лат. Archaeocyathida) — група викопних безхребетних тварин; будовою скелета і способом живлення близькі до губок.

Археоціати досягали 6—8 см довж. і 1—2 см у поперечнику, мали вапняковий скелет у формі келиха або рога; шили в кембрійських морях, прикріпляючись до дна на глибині до 100 м. Це найдавніші рифоутворюючі тварини.

Відомо понад 400 видів в усіх частинах земної кулі.

Археоціати є провідними формами кембрійських відкладів.

[ред.] Література

Археоціати
Біологічна класифікація