Дифтонг

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Дифто́нг або двоголосний (вiд грец. δίφθογγος (díphthongos) — двоголосний) — у фонетицi складний голосний звук, що складається з двох елементiв, якi утворюють один склад, що забезпечує фонетичну цiлiснiсть дифтонга. Зазвичай дифтонги мають бiльшу довготу, нiж монофтонги. Властивiстю дифтонга є його нероздiльнiсть на двi фонеми.

Дифтонги iснують у словацькій, німецькій, англійській, італійській, французькій, іспанській, китайській та багатьох iнших мовах, а також у деяких діалектах української мови.

Найчастiше в дифтонгах один елемент є вершиною складу, а iнший (так званий ґлайд або напівголосний) лише його супроводжує. У залежностi від положення вершини складу, розрізняють дифтонги низхідні, в яких склад утворюється першим елементом (напр. нім. Leid [laet], англ. house [haʊs]), та висхідні, в яких склад утворюється другим елементом (напр. iсп. fuego [fuego], словац. riad [riat]).