Алтай (гори)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Алтай, гори в Середній Азії, в Росії, Казахстані, Китаї та Монголії; довжина понад 2000 км; діляться на власне Алтай (найвища вершина Бєлуха, 4506 м), Алтай Монгольський і Алтай Ґобійський; розлогі міжгірні улоговини, глибокі долини рік (Катунь, Бухтарма, Чуя, Бія), близько 3500 озер; листяна тайга 70%, високогірні луки; льодовики; багаті поклади руд металів; Алтайський заповідник (882 тис. га).

Алтай — гірська країна на Пд. Сх. Західного Сибіру, частково заходить у межі Монгольської Народної Республіки (Монгольський та Алтай Гобійський).

Зміст

[ред.] Рельєф

За характером рельєфу А. поділяють на 3 частини: Центр., або Внутр. А., Пд. А. і Сх. А. Центр. А.—найвищий, з різкими альпійськими формами рельєфу. До нього належать високі (від 2 500 до 4 000 м) хребти: Холзун, Катунський (з найвищою вершиною А.—гора Бєлуха, 4506 м), Пд.-Чуйський, Тігірецький, Коргон, Теректинський, Пн.-Чуйський. Західні і пн.-зх.хребти Центр. А. (Ульбінський, Івановський, Убинський, Коливанський, Бащелакський, Ануйський) нижчі, з середньогірськими формами рельєфу. Для Центр. А. характерні високо підняті (1000 м і більше) широкі міжгірські улоговини, т. з. «степи» (Абайський, Канський, Уймонський та ін.). Пд. А.—нижчий (2500— 3500 лі), мало розчленований, з високими і труднопрохідними перевалами. До Пд. А. належать хребти: Пд. Алтай, Курчумський, Азутау, Тарбагатай, Саримсакти, Наримський і плоскогір'я У кок. До Сх. А. відносять хребти Сайлюгем, Чихачова, Шапшальський та відгалужені від них на Зх. і Пн. нижчі Чули-гаманський, Курайський, Айгулакський, Абаканський. Рельєф Сх. А. піднесений, згладжений, з положистими схилами, куполовидними вершинами. Багато горбастих високих рівнин (Чуйський і Курайський степи, Чулишманське плато).

[ред.] Геологія

Алтай в основному складений палеозойськими метаморфічними та осадовими породами, головним чином різноманітними сланцями та пісковиками. Є також вулканогенні породи та інтрузії гранодіоритів, особливо в межах т. з. Рудного Алтаю (хр. Коргон, Тігірецький, Коливанський, Ульбінський, Івановський, Убинський). З інтрузіями Рудного А. пов'язане його виняткове багатство на поліметалічні руди.

[ред.] Клімат

Клімат А. різко континентальний. Це наслідок значних абс. висот, складного рельєфу і впливу холодних і сухих повітр. мас, що надходять з Пн. Льодовитого океану. Зима холодна (пересіч. температури січня — 15, —30°), літо тепле (пересіч. температура липня +15°). Для А. характерні зимові температурні інверсії, внаслідок яких зима в горах тепліша, ніж на прилеглих рівнинах. Гори А. з висота 1000—2000 м є потужним конденсатором вологи, яку приносять зх. вітри з Атлантичного ок. Розподіл опадів на А. нерівномірний: на схилах гір випадає від 500—600 до 1000—1500 мм на рік, в улоговинах—300— 400 мм. А. є обл значного зледеніння.

Льодовики. Тут налічується 754 льодовики заг. пл. 600 км2

Найбільші центри зледеніння А.: Катунський хр. (342 льодовики), Пд. Чуйський, Пн.Чуйський та хр. Пд. Алтай.

Річки. А. має густу річкову сітку Більшість рік належить до системи р. Обі (Катунь, Бія, Чулишман, Бухтарма) Ріки мають типово гірський характер: багатоводні, швидкі, порожисті, малопридатні для судноплавства та сплаву, мають величезні гідроенергоресурси. Живлення їх снігове, дощове, льодовикове.

Озера. Найбільші озера: Телецьке та Маркаколь.

[ред.] Флора

Алтай — гірсько-лісова країна. На Пд. Зх. виразно виявлені висотні рослинні пояси: степовий (до 350—500 м), лісовий (до 2600 м), субальпійський та альпійський. Найпоширеніший лісовий пояс — алтайська тайга (сибірська модрина, смерека, кедр, ялина, сосна). На Пн. Сх., де сибірська тайга зливається з алтайською, переважають своєрідні густі і похмурі темнохвойні ліси, т. з «чернь» (кедр, смерека, ялина). На улоговинах, що розташовані серед гір, часто зустрічаються острови гірських степів (Уймонського, Абайського, Канського). Найвище розташований Чуйський степ, який в зв'язку з різко посушливим кліматом має типову рослинність напівпустель

[ред.] Фауна

Різноманітний і багатий тваринний світ А. Пром. хутровими звірами є білка, соболь, колонок, лисиця, горностай, бабак. Завезені і акліматизувалися хутрові звірі: ондатра, амеранська норка, єнотовидний собака.


Цінною твариною А. є олень-марал, роги якого (панти) використовуються у медицині. Маралів розводять у спец, радгоспах. Для збереження і збільшення поголів'я пром. звірів створено в районі Телецького оз. великий Алтайський заповідник.

[ред.] Література