Куна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Цей термін має також інші значення

Кунагрошова одиниця Стародавньої Русі.

Назва походить від шкурки куниці, тому прихильники теорії «шкіряних грошей» помилково бачили в куні винятково хутра, що виконували на Русі функції монети. Сучасна наука припускає можливість локального вживання шкурок хутрових звірів замість грошей, однак куна, як свідчать письмові джерела, була переважно металевою монетою. Куною називали і диргеми, і західноєвропейські динарії, і руські срібники. Перелічені монети часто зустрічаються у скарбах, знайдених на території України.

У грошовій системі Русі куни були поширені поряд з ногатами, різанами і віверицями. К. рахували на лічильні гривні; в 11 ст. на таку гривню йшло 25 К., а у 12 ст. – 50. Вагова гривня срібла (бл. 200 г) у 12 ст. за цінністю металу дорівнювала 4 гривням кун. На початку XII століття з грошового обігу Давньої Русі майже повністю зникла карбована монета. Термін «куни» до середини XIII століття часто вживався і для означення слова «гроші», замінюючи термін «сребро» (срібло). Але лічильна система кун проіснувала аж до початку карбування монет у Північно-Східній Русі в кінці XIV - початку XV століть.

[ред.] Джерела

  1. Гайдай Л. Історія України в особах, термінах, назвах і поняттях.-Луцьк: Вежа, 2000.
  2. Довідник з історії України.За ред. І.Підкови та Р.Шуста.- К.: Генеза, 1993.