Асболан
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Асболан | |
---|---|
[[Зображення:|250px]] | |
Загальні відомості | |
Ідентифікація | |
Оптичні властивості кристалів | |
Інші властивості |
Асболан (грец. ασβολος (рос. асболан, англ. asbolanе, нім. Asbolan m, Asbolit m) — сажа) — мінерал, водний оксид марганцю, кобальту та нікелю. Вад кобальтистий.
Cклад: (Со, Ni) O•MnO2•nH2O. Містить до 32 % СоО; NiO – до 11%.
Домішки: V, Zn.
Аморфний у більшості випадків.
Утворює сажисті, порошкоподібні землисті маси, тонкопористі натічні аґреґати.
Колір чорний з синявою.
Густина 3,1-3,7. Твердість 4-5. Гіпергенний.
Зустрічається у вигляді синьо-чорних сажистих плівок у корі вивітрювання ультраосновних порід і в зоні окислення родовищ кобальт-нікельових руд, у невеликих скупченнях в корі вивітрювання нікеленосних серпентинітів. Потенційна кобальтова руда. З асболану виготовляється синя фарба для смальти.
Розрізняють:
- асболан мідний (відміна ваду, яка містить до 27% CuO);
- асболан нікелистий (відміна ваду кобальтистого, яка містить до 4% NiO).
[ред.] Література
- Мала гірнича енциклопедія: В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Донбас, 2004. ISBN 966-7804-14-3