Кмети

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Кме́титермін, що був поширений у слов’янських мовах за феодалізму і мав різне значення. У “Повчанні” Володимира Мономаха і “Слові о полку Ігоревім” кметами називали кінних воїнів, дружинників князя.

На західноукраїнських землях і в Білорусі в 14-16 ст. кметами називали незакріпачених селян, які сплачували державний податок. Протягом 2-ї пол. 16 – 1-ї пол. 17 ст. вони потрапили в кріпосну залежність і їх почали називати холопами.


ДЖЕРЕЛА:

1.Гайдай Л. Історія України в особах, термінах, назвах і поняттях.- Луцьк: Вежа, 2000.

2.Довідник з історії України.За ред. І.Підкови та Р.Шуста.- К.: Генеза, 1993.