Макіївка
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
- Цей термін має також інші значення
Макіївка | ||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|
|
||||||||
Основні дані | ||||||||
Країна: | Україна | |||||||
Область: | Донецька | |||||||
Район/міськрада: | ||||||||
Населення - місто: |
||||||||
Телефонний код: | +380-6232 | |||||||
Географічні координати: | 48°03' пн.ш. 39°97' сх.д. | |||||||
Міська влада | ||||||||
Макіївка — місто обласного підпорядкування в Україні, Донецька область, північно-східне передмістя Донецька.
Населення 389 589 мешканців (перепис 2001). (Населення міськради 432 830 мешканців). Залізнична станція. Місто засноване у 1690 році. Статус міста з 1917 року.
Колишні назви: Дмитріївський, Дмитріївськ (1917—1931).
Зміст |
[ред.] Історія
Місто Макіївка (до 1931 р. - Дмитріївськ) засновано в 1690 р. Історія міста починається з козацьких поселень Ясинівка, Нижня Кринка, Землянки, Макіївка, Щеглово, розташованих на межі Катеринославської губернії та Області Війська Донського, коли за указом Азовської губернської канцелярії стародавнє запорізьке поселення Землянки було перетворено у державну військову слободу. До початку 90-х років XIX століття на території Макіївської волості, в зв'язку з відкриттям і початком промислової розробки покладів кам'яного вугілля, формується Макіївський гірничий район і його адміністративний, торгово-промисловий і культурний центр - селище Дмитріївське, яке з часом стало основою міста Макіївка.
В липні 1917 року селище Дмитріївське отримало статус міста і стало центром Макіївського району. В лютому 1919 року Макіївський район було включено до складу Донецької губернії. В квітні 1922 року район, як територіально-адміністративна одиниця ліквідований, а вся виконавча влада перейшла до міської ради. В 1931 році місто Дмитріївськ перейменовано в місто Макіївка.
Макіївка - місто з давньою історією, на його території знайдено 147 пам'яток археології, серед яких одне з найстародавніших в Україні кам'яне рубило доби раннього палеоліту. У місті зафіксовано 75 курганів, що залишено кочовими народами: скіфами, сарматами, половцями та іншими.
У середині XIX сторіччя в Макіївці відкрито завали вугілля, що коксується. Першу шахту побудовано у 1859 році. До 90-х років цього ж сторіччя утворився Макіївський гірничий район з розвинутою мережею вугільних підприємств, який у 1904 році був реорганізований у гірничий округ. У 1907 році відкрито першу в Росії районну гірничорятувальну станцію. На базі вугледобування почали розвиватися залізничний транспорт, металургійна, труболиварна й коксохімічна галузі промисловості.
Стрімкий розвиток міста, його індустріальної моці пов'язаний з довоєнним десятиріччям. У Макіївці на металургійному заводі збудовані перші вітчизняні механізовані доменна піч і блюмінг, відкрито єдиний в країні науково-дослідний інститут з безпеки робіт у гірничій промисловості. На 1941 рік у місті діють вже 60 підприємств. Макіївка забезпечує 12% загальносоюзного вугледобування та 10% виплавки металу.
Під час другої світової війни місто було зруйноване, а його економіці завдано величезної шкоди. Більше 30 тисяч мирних жителів міста загинули внаслідок масових розстрілів і повішень. 15 тисяч було насильно відправлено в Німеччину, 16611 солдат і офіцерів загинули на фронтах. 64 макіївчанина за героїзм і мужність були удостоєні високого звання Героя Радянського Союзу.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 6 вересня 1977 року за великі успіхи, досягнуті трудящими міста в господарському і культурному будівництві, активна участь в боротьбі з німецько-фашистськими загарбниками і в роки Великої Вітчизняної війни і у зв'язку з 200-річчям з дня підстави (тоді датою підстави вважався рік 1777) місто Макіївка Донецької області нагороджено орденом Трудового Червоного Прапора.
Місто Макіївка розташоване в південно-східній частині України в межах 48 північної широти і 38 східної довготи, в 13 км від обласного центру м. Донецька.
Місто Макіївка - одне з промислових міст України, площею 425,7 кв. км. з населенням 418 тис. Мешканці міста представлені понад 100 національностями, більшість мешканців - українці та росіяни.
Місто Макіївка є самостійною адміністративно-територіальною одиницею у складі Донецької області, містом обласного підпорядкування (постанова ВУЦВК від 02.07.1932).
Місто Макіївка має Статут територіальної громади м. Макіївки, котрий являється базовим нормативно-правовим актом громади, систематизованим зведенням принципів, норм, правил, традицій, що встановлюють порядок та процедуру здійснення місцевого самоврядування, відносини територіальної громади з державою та іншими суб'єктами права. Статут діє на всій території міста, має вищу юридичну силу відносно до інших актів органів і посадових осіб місцевого самоврядування міста.
Місто Макіївка має власну символіку - герб, прапор, гімн.
[ред.] Адміністративний поділ
Макіївка ділиться на 5 районів (в дужках зазначена кількість мешканців):
- Гірницький (107835)
- Кіровський (52768)
- Совєтський (53007)
- Центрально-Міський (94937)
- Червоногвардійський (81042)
Селища, що входять до складу міськради:
- Велике Оріхове
- Високе
- Вугляр
- Грузько-Зоринське
- Грузько-Ломівка
- Гусельське
- Землянки
- Колосникове
- Красний Октябр
- Кринична
- Лісне
- Маяк
- Межове
- Нижня Кринка
- Пролетарське
- Свердлове
- Ясинівка
[ред.] Дивись також
[ред.] Корисні посилання
- Офіційний сайт Всеукраїнського перепису населення: Макіївська міськрада
- Офіційний сайт Макіївської міської ради, виконавчого комітету, міського голови
[ред.] Джерела
![]() |
|||
---|---|---|---|
Райони | Амвросіївський · Артемівський · Великоновосілківський · Волноваський · Володарський · Добропільський · Костянтинівський · Красноармійський · Краснолиманський · Мар'їнський · Новоазовський · Олександрівський · Першотравневий · Слов'янський · Старобешівський · Тельманівський · Шахтарський · Ясинуватський | ||
Міста обласного значення | Авдіївка · Артемівськ · Вугледар · Горлівка · Дебальцеве · Дзержинськ · Димитров · Добропілля · Докучаєвськ · Донецьк · Дружківка · Єнакієве · Жданівка · Кіровське · Костянтинівка · Краматорськ · Красний Лиман · Красноармійськ · Лиман · Макіївка · Маріуполь · Новогродівка · Селидове · Слов'янськ · Сніжне · Торез · Харцизьк · Шахтарськ · Ясинувата |
![]() |
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |