Бісмутин
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Бісмутин | |
---|---|
[[Зображення:|250px]] | |
Загальні відомості | |
Клас мінералу | прості сульфіди |
Ідентифікація | |
Колір | олов'яно-білого до свинцево-сірого, іноді з жовтуватими або синюватими розводами |
Сингонія | ромбічна |
Твердість за шкалою Мооса | 3,5 |
Блиск | металічний |
Питома вага | 6,8 г/см³ |
Оптичні властивості кристалів | |
Інші властивості |
Бісмути́н — мінерал класу сульфідів, підкласу простих сульфідів, сірчистий вісмут.
Склад Bi2S3.
Непрозорий, сріблясто-білий з металічним блиском.
Вміст Bi до 81%. Часто присутні домішки Pb (до 5%), Cu (до 3,2%), іноді Sb (до 2,4%), Se (до 8,8% в селенобісмутині). Сингонія ромбічна.
Колір від олов'яно-білого до свинцево-сірого, іноді з жовтуватими або синюватими розводами. Блиск металічний. Ріжеться ножем. Спайність довершена в одному напрямі. Твердість 3,5. Густина 6,8. Б. - напівпровідник n-типу. Питомий електричний опір складає в середньому 5,7х102 Ом м.
Б. — гідротермальний мінерал; зустрічається в жильних олов'яно-вольфрамових родовищах і ґрейзенах, в скарнах, в арсено-вісмутових, мідно-вісмутових, золото-вісмутових родовищах, іноді в пегматитах.
Характерний для олов'яних родовищ Болівії і олов'яно-свинцево-цинкових родовищ Японії.
Бісмутин — головний мінерал вісмутових руд, але великі скупчення бісмутину зустрічаються рідко. Бісмутова руда.
Осн. метод збагачення - флотація.
[ред.] Література
- Мала гірнича енциклопедія: В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Донбас, 2004. ISBN 966-7804-14-3