Вікіпедія:Проект:Цей день в історії/3 квітня
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
- Основна стаття: 3 квітня
- Правила: Правила оформлення
- 1885 — Даймлер Ґоттліб отримав німецький патент на свій одноциліндровий двигун внутрішнього згорання з водяним охолодженням.
- 1919 — Український Раднарком проголосив Асканію-Нову заповідником.
- 1922 — У Росії утворено пост Генерального секретаря ЦК Всеросійської компартії (більшовиків). Першим генсеком обрано Йосипа Сталіна.
- 1933 — У Херсоні український хірург Юрій Вороний вперше у світі виконав клінічну пересадку нирки.
- 1936 — На підставі сумнівних доказів у США на електричному стільці страчено німецького емігранта Бруно Гауптмана, імовірного викрадача і вбивцю сина легендарного американського льотчика Чарльза Ліндберґа.
- 1940 — У лісі біля Катині агенти НКВС почали масові розстріли поляків.
- 1948 — Прагнучи зняти в розореній повоєнній Європі соціальну напругу, котра була основою поширення комуністичних ідей, і зменшити вплив СРСР на окуповані ним країни, Президент США Гаррі Трумен затвердив Акт про надання допомоги зарубіжним країнам, більш відомий під назвою «план Маршалла», згідно з яким на відновлення економіки шістнадцяти європейських держав, котрі постраждали під час Другої світової війни, виділялось 4 мільярди доларів.
- 1966 — радянська автоматична міжпланетна станція «Луна-10», запущена космічною ракетою 31 березня, була виведена на селеноцентричну орбіту Місяця і стала його першим штучним супутником.
- 1973 — Рада Міністрів УРСР заснувала літературну премію імені Павла Тичини.
- 1975 — Американця Боббі Фішера позбавлено звання чемпіона світу з шахів за відмову захищати свій титул у поєдинку з Анатолієм Карповим. останній був проголошений ФІДЕ новим, 12-м, чемпіоном світу.
- 1990 — Над Львівською ратушею вперше в Україні офіційно піднятий синьо-жовтий прапор.
- 1999 — Збройні сили НАТО нанесли перший повітряний удар по столиці Югославії Белграду.
Народилися
- 1893 — Говард Леслі (Ласло Говард Штайнер), англійський кіноактор угорського походження («Віднесені вітром»).
- 1918 — Гончар Олесь Терентійович — український письменник.
- 1924 — Брандо Марлон — американський актор, двічі нагороджений «Оскаром» («Над водоспадом» [1954], «Хрещений батько». «Апокаліпсис сьогодні», «Останнє танго в Парижі», «Дон Жуан де Марко»).
- 1926 — Гріссом Вірджил Айван — американський астронавт, другий американець в космосі (1961), перша людина, яка здійснила два польоти в космос (1965). загинув під час наземних випробувань першого корабля серії «Аполлон».
- 1930 — Коль Гельмут — колишній канцлер Німеччини (1982-98 рр.).
- 1946 — Сухоцька Ганна — перша жінка на посаді прем'єр-міністра Польщі (1992-93 рр.).
- 1958 — Болдуїн Алек — актор ("Полювання за «Червоним жовтнем», «Справжня Маккой», «Одружена з мафією», «Майямі-блюз», «Звичка одружуватися», «Тінь»).
- 1961 — Мерфі Едді — актор («Життя суботнього вечора», «Поліцейський з Беверлі-Хілз», «Тупий професор», «Доктор Дуліттл»).
Померли
- 1897 — Йоганнес Брамс, німецький композитор.