Бабичев Федір Семенович
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Бабичев Федір Семенович (1917 - 2000)
Вихованець хімічного факультету Київського університету імені Тараса Шевченка (закінчив у 1944 р). Пройшов шлях від завідуючого хімічним складом до декана хімічного факультету. У 1948 р. захистив кандидатську дисертацію за матеріалами дослідження метиленових основ ряду похідних тіазолу. У 1965 р. захистив докторську дисертацію на тему "2-Бензтиазолилалкил(арил)карбоновые кислоты и синтезы из них гетероциклов с мостиковым атомом азота".
З 1967 р. професор кафедри органічної хімії. На протязі 1968-1978 років декан хімічного факультету. У 54 роки був обраний завідувачем кафедри (1971 р.). У 1973 р. обраний академіком НАН України. У 1978-1988 роки був віце-президентом НАН України. З 1988 року радник Президії НАН України. У 1985 присуджена премія НАН України імені Л.В.Писаржевського за монографію "Химия изоиндола" (разом з Ковтуненком В. О.). У 1995 присуджена премія НАН України імені А.І.Кіпріанова за цикл праць "Синтез та реакційна здатність сполук ряду ізоіндолу та ізохіноліну" (разом з Ковтуненком В. О. та Киселем В. М.). У 1998 присуджена Державна премія з науки та техніки за цикл праць "Молекулярний дизайн гетероциклічних сполук" (разом з Воловенком Ю. М. та Ковтуненком В. О.). З 1994 року почесний Соросівський професор. У 1997 р. присвоєно почесне звання "Заслужений діяч науки і техніки України".
Тривалий час читав загальний курс органічної хімії та спецкурс "Стереохімія органічних сполук".
Автор 394 наукових публікацій (з них понад 100 авторських свідоцтв), в тому числі посібника з хімії для вчителів "Будова і властивості органічних сполук" (1971 р., разом з М. Ю. Корніловим), трьох монографій та 6 літературних оглядів. Тривалий час був заступником головного редактора видавництва української енциклопедії.
Виховав двох докторів та понад 30 кандидатів наук.
У 1980-1988 роках обирався депутатом Верховної Ради УРСР Х та ХІ скликань.