Барометр
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Барометр (від грец. βάρος, "вага, тиск" та грец. μετρέω, "виміряти", рос. барометр, англ. barometer, нім. Barometer, Luftdruckmesser) — прилад для вимірювання атмосферного тиску. Також може застосовуватися як альтиметр , для вимірювання висоти над рівнем моря.
Зміст |
[ред.] Конструкція
Розрізняють декілька типів барометрів:
[ред.] Барометри з рідиною
У яких вага стовпчика рідини (води або ртуті) врівноважується тиском атмосфери. Зазвичай такі барометри являють собою скляну трубку, заповненою рідиною та запаяною з одного кінця. Трубка встановлюється вертикально, відкритим кінцем униз, у чашку з рідиною. Висота стовпчика рідини є пропорційна тиску, тому тиск вимірюется у міліметрах ртутного стовпа — "мм рт. ст." або міліметрах водного стовпа — "мм вод. ст." (1 мм рт. ст. = 13,5951 мм вод. ст.). В США, також використовують дюйм ртутного стовпа — "inHg".
[ред.] Барометри без рідини
Так звані анероїди (від грец. α, "не" та грец. νηρος, "вологий" — тобто "безводний"), у яких зміна атмосферного тиску змушує стискуватися або розширюватися гофровану металеву коробку (вакуумну камеру) з розрідженим повітрям усередині. Ці деформації, за допомогою системи важелів та шарнірів, передаються стрілці, що рухається по шкалі, на якої стоять позначки, які відповідають тиску. Показники анероїда з часом змінюються, внаслідок зміни пружності стінок коробки, тому його необхідно час від часу звіряти з ртутним барометром.
[ред.] Історія
Барометр був винайден учнями Галілео Галілея, італійцями Еванджеліста Торрічеллі та Вінченцо Вівіані у 1643 році. Виходячи з уявлення, що ми живемо на дні повітряного океану, що тисне на нас. Торрічеллі запропонував Вівіані зміряти цей тиск за допомогою запаяної трубки ("Трубки Торрічеллі"), заповненою ртуттю. При перекиданні трубки у посудину з ртуттю, ртуть з трубки вилівалась не повністю, а зупинялася на деякій висоті, так, що в трубці над ртутью утворювався порожній простір.
За допомогою "Трубки Торрічеллі" в 1664 році французький фізик і математик Блез Паскаль довів існування тиску атмосфери. Декарт відразу ж запропонував ідею вимірювання атмосферного тиску на різних висотах, яка також була реалізована Паскалем в 1648 році.
У 1665 році англійський фізик і хімік Роберт Бойль назвав новий прилад барометром.
У 1670 році англійський вчений Роберт Гук розробив шкалу барометра, де низький тиск відповідав дощу і шторму, а високе – гарній і сухій погоді. Такі позначення ми можемо бачити і на сучасних побутових барометрах, хоча такої простої залежності між тиском і погодою не існує, зв'язок цей набагато складніше.
Поява першого барометра без ртуті пов'язане з ім'ям Люсьена Віді, французького юриста, що став інженером-теплотехніком. Вивчення манометрів пробудило його інтерес до барометрів. У 1844 році, він побудував і запатентував барометр анероїд. Проте інструмент, не отримав успіху у Франції і Віді звернувся до ринку Великої Британії, де йому пощастило більше. Але його патент скоро став центром тривалої судової тяжби між Віді і іншими винахідниками подібних інструментів.
[ред.] Застосування
Найчастіше, барометри застосовують для передбачення погоди. Також барометри застосовують для барометричного нівелювання в геодезії та маркшейдерській справі.
[ред.] Див. також
- геологічні барометри
[ред.] Джерела
- Українська радянська енциклопедія
- Мала гірнича енциклопедія: В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Донбас, 2004. ISBN 966-7804-14-3
- В.М. Дуков "Исторические обзоры в курсе физики средней школы" М.: Просвещение, 1983 http://www.edu.delfa.net/Interest/biography/metod/dukov_main.htm
- Н.А. Дашко "Курс лекций по синоптической метрологии" http://www.franko.lviv.ua/faculty/geology/phis_geo/fourman/E-books-FVV/Interactive%20books/Meteorology/Synoptic%20meteorology/Lection/Glava_1.pdf
- http://brunelleschi.imss.fi.it/museum/esim.asp?c=300588
![]() |
Це незавершена стаття з технології. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |