Камікадзе (тайфун)
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
- Цей термін має також інші значення. Див. камікадзе
Камікадзе (яп. 神風 — камікадзе, сінпу, камукадзе, "божественний вітер") — синтоїстський термін для позначення тайфуну, який приносить користь або є сприятливим знаменням. Це слово згадується вперше у "Ніхон Сьокі" (720), як епітет для провінції Ісе, місця поклоніння богині сонця Аматерасу Омікамі, яке часто потерпало від тайфунів.
У 1274 і 1281 роках камікадзе було названо тайфун, який двічі розтрощив біля Японських берегів флот у 4000 тисячі кораблів монгольського Хубілай-хана і врятував країну від ворожої навали. У тогочасних переказах, згадується що бог грому Райдзін і бог вітру Фудзін послали цей шторм проти монголів.
Ім'я "божественний вітер" — камікадзе було згодом використане під час друга Другої світової війни. Ним називали пілотів-смертників, завданням яких було ціною свого життя вибороти перемогу для Японії. Саме таке розуміння камікадзе як смертника проникло у західні мови, і українську зокрема.