Атлас географічний
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
А́тлас географі́чний — систематизований збірник географічних карт з одноманітним зовнішнім оформленням і змістом, підпорядкованим меті його складання.
Зміст |
[ред.] Генеза
Першим географічним атласом вважають додаток з 27 геогр. карт до твору К. Птолемея «Посібник з географії» (2 століття). Довгий час цей збірник карт та йому подібні називали «птолемеями».
В епоху Відродження був виданий збірник географічних карт картографа Г. Меркатора (1595), символічно названий ім'ям міфічного велетня Атласа, зображенням якого була оздоблена обкладинка. З цього часу назва «атлас» стає загальною для всіх збірників географічних карт.
Перший збірник карт України склав і видав у 1648—60 французький інженер Ґ. Боплан франц. мовою. Першим російським географічним атласом вважають збірник карт С. Ремезова «Чертежная книга Сибири» (Тобольськ, 1701).
[ред.] Види атлясів
Атласи географічні бувають:
- за призначенням — довідкові, навчальні, виробничі;
- за територією, що охоплюєтсья — атласи світу, окремих країн, областей;
- за змістом — загальногеографічні, комплексні, спеціальні (геологічні, кліматичні тощо).
[ред.] Новітні атляси
Серед фундаментальних видань географічних атласів особливо цінними є радянські комплексні — «Великий радянський атлас світу» (т. 1—2, 1937—39), «Морський атлас» (т. 1—2, 1950—53); довідковий — «Атлас світу» (1954) та ін.
З зарубіжних видань А. г. відомі франц. «Всесвітній атлас» Відаль-Лаблоша (Париж, 1933), німецький «Методичний атлас» Сідов-Вагнеда (1932), англ. «Атлас Філіппа і Дербі» (Лондон, 1937). З спеціальних географічних атласів, виданих в СРСР, слід відзначити такі, як
- «Промисловість СРСР на початок другої п'ятирічки» (1934),
- «Атлас енергетичних ресурсів» (1934)
- «Атлас сільського господарства Української РСР» (1958), розроблений науковцями географічного фак-ту Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка.