Кобзар Грицько
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Грицько Кобзар
Грицько Кобзар разом з іншими запорожцями потрапив до турецької неволі, втерся в довіру до яничарів. Ті наказали наглядати йому за двадцятьма невольниками.
Грицько придбав для своїх побратимів турецький одяг і випустив їх на волю. За це розлючені турки викололи відважному козакові очі й відпустили на всі чотири сторони.
Він повернувся в Україну, добрався у рідний край (він був родом з Іржавця Прилуцького повіту), грав на кобзі та співав “козацьких пісень, котрі про воїнство”, як вони воювали, як вони з полону тікали. Коли спалахнула Коліївщина – став на чолі одного з гайдамацьких загонів.
Селяни обожнювали Грицька Кобзаря, складали про нього легенди. Одну з них записав Павло Чубинський: “У Канівському лісі, недалеко від Канєва, вбиті два ватажки: Грицько Кобзар і Підкова... Їх обох там і поховали... Те місце й досі звуть канівці “Кобзарів шпиль”.
![]() |
Це незавершена стаття про персоналії. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
![]() |
Дата народження цієї особи не вказана. Ви можете допомогти проекту, вказавши її. |