Абсолютна похибка вимірювання

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Абсолютна похибка вимірювання (рос. абсолютная погрешность измерения, англ. absolute error of measurement, нім. absoluter Messfehler) — абсолютна різниця між результатом вимірювання та умовно істинним значенням вимірюваної величини. Розмірність абсолютної похибки є такою ж, як і у вимірюваної величини. Є ознакою якості вимірювання величини.

Величина похибки залежить від умов проведення вимірювання: засобу вимірювання, умов вимірювання тощо.

Оскільки абсолютна похибка, що дорівнює 1 мм, може бути гарним показником вимірювання (для довжини екватора) і поганим показником (для довжини мурахи), використовують безмірну величину відносної похибки вимірювання.

Зміст

[ред.] Визначення

Нехай a — абсолютне значення вимірювальної величини, b — її наближення. Тоді абсолютна похибка вимірювання ε визначається як

ε = | ab |

На практиці, абсолютне значення вимірювальної величини невідомо, тоді використовують наближенні формули визначення абсолютної похибки.

[ред.] Наближенні формули

Нехай \bar{a}математичне сподівання вимірювальної величини, b — наближення вимірювальної величини. Тоді абсолютна похибка вимірювання ε визначається як

\epsilon = |\bar{a} - b|

За наближення абсолютної похибки всієї серії вимірювань беруть значення стандартного відхилення

[ред.] Див. також

[ред.] Джерела

  • ДСТУ 2681-94.