Авагян Олександр Беніамінович
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Олекса́ндр Беніамі́нович Авагя́н (12 листопада 1944, Київ — 26 липня 1988, смт Меджибіж Летичівського району Хмельницької області) — український археолог, спелеолог, музикант і поет.
Закінчив 1981 історичний факультет Київського педагогічного інституту.
Зміст |
[ред.] Археолог і спелеолог
Працював 1981–1984 в Архітектурно-археологічному загоні Інституту археології АН УРСР, 1985–1988 — археологом в Українському спеціалізованому науково-реставраційному проектному інституті.
Авагян — один із засновників української скелеоархеології (скелеїстики). Автор першої наукової систематизації давньоукраїнських печерних споруд, ініціатор та керівник археологічних досліджень Лаврських і Звіринецьких печер, підземних споруд Кирилівської церкви (всі — Київ), Острозького замку (Рівненська область), Ліавадійського палацу (Ялта).
Проводив розкопки на Подолі в Києві, у Старокостянтинові Хмельницької області, Тульчині Вінницької області,Святогородському монастирі на Волині, у Бахчисараї в ханському палаці, у Феодосії, Луцьку, Кам’янці-Подільському та ін.
Першим дослідив Меджибізьку фортецю. Саме в Меджибожі Авагян трагічно загинув (Олександра по-звірячому вбив його вихованець).
Організував експедиції для дослідження печер «Озерна» та «Оптимістична» (Тернопільська область). Проведені експедиції виявили, що ці печери — одні з найбільших у світі.
Ґрот у печері «Голубі озера» названо на честь Авагяна.
[ред.] Музикант і поет
1962 організував рок-ансамбль «Березень». У співавторстві з М. Ніколаєвим і В. Криштофовичем створив рок-оперу «Марія Оранта», до якої увійшли пісні Авагяна «Чумацький шлях», «Ганка», «Мельник», «Чом на склі краплі...».
Пам'яті Авагяна присвячено щорічний всеукраїнський фестиваль авторської пісні «Чумацький шлях».
[ред.] Твори
- Чумацький шлях: Пісні. — К., 1993.
- Пыль золотая: Сборник поэзии археологов. — М., 1994.
[ред.] Література
- Бобровський Т. А., Жолдак Б. О. Авагян Олександр Беніамінович // Енциклопедія Сучасної України. — Т. 1. — К., 2001. — С. 45.
- Некрасова М. Вдова // Натали. — 1998. — № 5.