Ахеменіди
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ахемені́ди (перс. Хакаманіш; перс. هخامنش) — династія староперських царів 558 — 330 до н. е., заснована Кіром [558—529 до н. е.].
Влада Ахеменідів поширювалась на всі країни Близького та Середнього Сходу і частину Індії. Держава Ахеменідів — конгломерат різних племен і народів, рабовласницьке військово-аристократичне об'єднання — не мала внутрішньої єдності. Серед Ахеменідів найзначнішими були Камбіз [529 — 522 до н. е.] і Дарій І Гістасп [522 — 486 до н. е.]. Династія Ахеменідів припинилася внаслідок завойовницьких походів Александра Македонського.