Мисько Еммануїл Петрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Еммануї́л Петро́вич Мисько́ (21 травня 1929, Устріки Нижні, нині Польща — 12 березня 2000, Львів) — український скульптор.

Народний художник УРСР (1978). Дійсний член Академії мистецтв України (від 1996).

Увесь життєвий і творчий шлях Миська пов'язаний зі Львовом. Тут він здобув художню освіту, у Львові формувався його талант, відбувся високий злет творчості. Як скульптор Мисько — майстер портретного жанру української плястики другої половини [[20 століття].

Мисько увіковічив образи О. Новаківського, О. Кульчицької, Я. Музики, О. Гончара, П. Жолтовського, С. Гординського та ін.

Мисько — автор портретної галереї відомих учених, художників, письменників, громадських діячів. З-під різця майстра вийшли скульптурні портрети Данила Галицького, Івана Франка, Василя Стефаника, кардинала Йосифа Сліпого.

Довголітній голова Львівської Спілки художників, він наприкінці 1980—х очолював Фонд культури. Мисько — академік-засновник Академії мистецтв України.

Понад десятиліття очолював Львівський інститут прикладного і декоративного мистецтва (від 1994 — Академія мистецтв).

[ред.] Література

  • Лауреати Шевченківської премії. 1962—2001: Енциклопедичний довідник. — К., 2001. — С. 346—350.