Апатит
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Апатит | |
---|---|
Загальні відомості | |
Клас мінералу | фосфати |
Хімічна формула | [Ca5(PO4)3 F, Cl] |
Ідентифікація | |
Колір | безбарвний, білий, жовтий |
Сингонія | гексагональна |
Твердість за шкалою Мооса | 5,5 |
Блиск | скляний, жирний полиск |
Питома вага | 3,18—3,21 г/см³ |
Оптичні властивості кристалів | |
Інші властивості |
Апати́т (грец. απαταω — обманюю)) — мінерал класу фосфатів. Безводний фосфат кальцію острівної будови.
Склад: Ca5[CO3][PO4]3(F, Cl, OH, О). Містить (%): CaО — 55,38; P2O5 — 42,06; F — 1,25; Cl — 2,33; Н2О — 0,56. Сингонія гексагональна.
Густина 3,18—3,21.
Тв. 5,5.
Кристали коротко- та довгопризматичні, товстотаблитчасті. Спайність недосконала. Безбарвний, білий, жовтий тощо. Блиск скляний, жирний полиск.
Поширений як аксесорний мінерал багатьох магматичних порід і пегматитів. Зустрічається у контактово-метасоматичних утвореннях, гідротермальних жилах, є основною складовою частиною фосфатів. В Україні є в Запорізькій, Харківській, Чернігівській, Івано-Франківській та інших областях. Сировина для вироблення добрив.
Розрізняють:
- апатит вуглецевий (гідроксилапатит, у якого частина фосфору заміщена вуглецем, містить до 4,43 % СО2); апатит залізистий (трипліт);
- апатит землистий (змінений апатит у вигляді землистих аґреґатів);
- апатит ітріїстий (відміна апатиту з родовища Нарсарссуак, Ґренландія, яка містить до 4 % Y2O3);
- апатит карбонатний (апатит вуглецевий);
- апатит лужний (загальна назва для мінералів групи апатиту, які містять луги);
- апатит марганцевистий (відміна апатиту, яка містить до 11 % MnO);
- апатит арсенистий (мінерал, за складом проміжний між апатитом і свабітом, виявлений у родов. Франклін, шт. Нью-Джерсі, США);
- апатит мідний (відміна апатиту синього кольору, яка містить до 20,93 % CuO);
- апатит свинцевий (піроморфіт);
- апатит сульфатистий (відміна апатиту, яка містить [SO4]2-);
- апатит сульфідний (мінерал, знайдений у ниркових каменях; у ньому дві групи ОН- заміщуються S2-); апатит уранистий (відміна апатиту, яка містить до 3,7 % UO2);
- апатит флуористо-хлористий (найпоширеніша відміна апатиту);
- апатит флуористо-хлористо-кисневистий (відміна апатиту з околиць м. Ігл, шт. Колорадо, США; містить 2,4 % F; 0,91 % Cl та додатковий кисень — 0,12 %);
- апатит хлористо-флуористий (рідкісна відміна апатиту, в якій хлору менше за флуор);
- апатит церіїстий (відміна апатиту, яка містить до 3 % Ce2O3).
Апатит — мінерал з групи фосфатів [Ca5(PO4)3 F, Cl]; частіше зустрічається фтор-апатит, часом F (або Cl) заміщується на CO3, SO4, OH та ін. Кристали мають форму 6-гранних призм, табличок, голок; безбарвні, зеленуваті, жовтуваті, блакитні; блиск скляний, на зломі— жирний, твердість 5, пит. в. 3,2. Зустрічається також у вигляді зернистих мас; у такій формі разом з нефеліном утворює величезне Хібінське родовище в Мурманській обл.
Апатит є гол. складовою ч. фосфоритів, великі родовища яких встановлені в різних районах СРСР, в тому числі в Україні (Придністров'я, Харківщина та ін.).
Хібінські апатити і почасти фосфорити є осн. сировиною для виробн. штучних фосфатних добрив, а також фосфору та його сполук.
[ред.] Див. також
[ред.] Література
- Мала гірнича енциклопедія: В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Донбас, 2004. ISBN 966-7804-14-3
- Українська радянська енциклопедія
- Ферсман А. Е. Апатит, его месторождения, геохимия, запасы и экономика. В кн.: Хибинские апатиты, т. 3. Л., 1931;
- Бушинский Г. П. Апатит, фосфорит, вивианит. М., 1952.