Артикль
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Арти́кль (лат. articulos — член) — службова частина мови. У ряді індоєвропейських, семітських і деяких інших мов слово, що диференціює.
Супроводжує іменник і є показником граматичної категорії визначеності і невизначеності або роду, числа, відмінка.
В англійській мові, наприклад, є визначений артикль the, слугує для визначення або ідентифікації іменника, і невизначений артикль a (an перед голосними), що вказує на невизначений іменник. Артикль вживається як у мовах, де іменник незмінюваний (англійська), так і змінюваний (німецька).
[ред.] Приклади
В нім. мові der Messer — вимірювач, das Messer — ніж.
Артикль перед іменником (препозитивний) вживається у німецькій, французькій, англійській та ін. мовах; після іменника (постпозитивний) — у шведській, данській, румунській, болгарській, македонській мовах та у російських говірках (напр., «изба-та хараша»).