Кочубеї
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Кочубеї — український князівський і дворянський рід, що походить від татарина Кучук-бея, що виїхав до України у середині XVII століття й охрестився з ім'ям Андрій.
Його онуком був страчений у 1708 за донос на Мазепу український генеральний писар Василь Леонтійович. Семен Васильович Кочубей був генеральним обозним, а потім і членом малоросійської колегії. Віктор Павлович одержав у 1799 графське, а в 1831 князівське достоїнство Російської імперії, — Дем'ян (помер 1859) і Олександр (вмер у 1866) Васильовичі Кочубеї були членами Державної ради. Петро Аркадійович Кочубей (нар. у 1825 ) був головою Імператорського технічного товариства. Рід князів і дворян Кочубеїв був внесений у V і VI частини родовідної книги Полтавської, Чернігівської і Санкт-Петербургскої губерній.