Натуфійська культура

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Натуфійська культура — археологічна культура мезоліту.

Датується 8,000(іноді 10,000)-7,000 рр. до РХ.

Була поширена головним чином на території Ізраїля, Палестини, Лівана, а також частково на території сучасної Сирії й Південної Туреччини.

Виділена англійським археологом Д. Геррод по знахідках у печері Шукбана березі Ваді-Ен-Натуф, в 27 км на північний захід від Єрусалима в 1928-32 рр..

"Натуфійці" жили в печерах, іноді в поселеннях під відкритим небом, у напівземлянках зі стінами, облицьованими сумішшю глини з піском, або дрібними каменями. Для Натуфійської культури характерні крем'яні мікролітичні знаряддя геометричних обрисів, крем'яні вкладиші для серпів і жнивних ножів, ступки й пести для розтирання зерен, кістяні гарпуни й рибальські гачки.

Займалися полюванням, рибальством, збором дикоростучих злаків (за допомогою спеціальних жнивних ножів). Високорозвинене збирання створювало передумови для виникнення тут на наступних етапах (докерамічний неоліт) ранньоземлеобробної культури. Багато дослідників допускають можливість виникнення найдавнішого у світі примітивного землеробства вже на стадії Натуфійської культури.