Микола Святоша

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Микола Святоша - князь Чернігівський, печерський чудотворець (біля 1080-1143), в миру - князь Святослав-Панкратій Давидович Чернігівський (Святоша було скорочене ім’я Святослава: так називали його рідні).

народився біля 1080 р. і був сином чернігівського князя Давида Святославовича, та онуком великого князя Святослава Ярославовича, покровителя печерських монахів. До прийняття постригу був луцьким князем, володів землями у Чернігівському князівстві, мав дружину та дітей (дочка його згодом була одружена з Новгородським князем Всеволодом-Гаврилом.

17 лютого 1106 князь Святослав-Панкратій, залишивши родину, прийняв постиг та з іменем Микола провів 36 років у Києво-Печерському монастирі, ведучи суворий аскетичний спосіб життя.

Він переніс монастирську лікарню на інший бік обителі й розширив настільки, що утворився цілий “лікарняний монастир”. На його кошти було збудовано Троїцьку надбрамну церкву Києво-Печерського монастиря та лікарняну церкву св. Миколи. Біля своєї келії Микола Святоша розвів чудовий сад.

Після смерті князя-ченця було канонізовано. Його поховано у Ближніх (Антонієвих) печерах Києво-Печерської Лаври.

Найбільш вірогідною є версія походження назви місцевості Святошин від його імені, котрий, згідно літопису, володів землями Борщагівки, що межувала зі Святошиним.

[ред.] Джерела