Високочастотний шахтний зв’язок
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Високочастотний шахтний зв’язок (рос. высокочастотная связь шахтная, англ. carrier-current commu-nication, high frequency communication; нім. Hochfrequenzverbindung f) – вид радіозв’язку у підземних виробках з використанням для передачі електромагнітних коливань шахтної кабельної мережі, металевих канатів, інших металевих конструкцій або спеціально прокладеного провідника. Найбільш поширений робочий діапазон частот 30...300 КГц.
[ред.] Література
Мала гірнича енциклопедія: В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Донбас, 2004. ISBN 966-7804-14-3