Гідромоніторно-насосна установка
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Гідромоніторно-насосна установка (рос. гидромониторно-землесосная установка, англ. hydromonitor and dredge pump installation, нім. Wasserstrahlpumpe f) – комплекс обладнання для розробки вибою струменем води і гідротранспортування гід-росуміші, що утворюється. Складається з гідромоніторів і землесосної установки. Обладнання Г.-з.у., як правило, несамохідне. Використовується при веденні гідророзкривних і добувних робіт.
Г.-з.у. уперше застосована в 1928 при видобутку озокериту на пів-ві Челекен в Каспійському м. У незатоплених вибоях на кар'єрах зви-чайно використовують
Г.-з.у. з роздільним розміщенням гідромонітора і землесосної станції. У цьому випадку гідромонітор розташовують у вибої і переміщують в мі-ру посування вибою; за допомогою тракторів пересува-ють землесосну станцію (крок пересування 100-120 м).
Найбільш ефективною є робота групових Г.-з.у., продуктивність яких досягає 1600 тис. м3, коеф. використання робочого часу - 0,92. У затоплених вибоях застосовуються плавучі Г.-з.у.
[ред.] Література
- Мала гірнича енциклопедія: В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Донбас, 2004. ISBN 966-7804-14-3