Закон квадрату відстані

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Зако́н квадра́ту ві́дстані — цей закон дозволяє визначити освітленість, що створюється в розрахунковій точці джерелом світла, що знаходиться на відстані r від цієї точки.

E_\theta\;=\frac{I_\theta} {r^2 cos (\theta)},
де Iθ; — сила світла джерела світла (світильника) в напрямі
θ; — кут між напрямом випромінювання і перпендикуляром до опромінюваної поверхні.

Закон квадрату відстані застосовний, якщо відстань між джерелом світла і розрахунковою точкою, принаймні, в 5 разів більше максимального розміру джерела (r>5l).