Битва при Ватерлоо
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Битва при Ватерлоо | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
Наполеонівські війни (Сьома коаліція 1815) | |||||||
![]() Битва при Ватерлоо, Віліам Садлер |
|||||||
|
|||||||
Сторони | |||||||
Франція | Союзна армія: -Британія -Нідерланди -Ганновер -Нассау -Браушвейг -Пруссія |
||||||
Командувачі | |||||||
Наполеон Ней Мішель |
Герцог Велінгтон Гебхард фон Блюхер |
||||||
Військові сили | |||||||
73,000 | 67,000 Союзники 60,000 Прусаки (48,000 приєднались після 18:00) |
||||||
Втрати | |||||||
25,000 вбитих і поранених, 8000 полонених | 22,000 вбитих і поранених |
Зміст |
[ред.] Битва при Ватерлоо
Ватерлоо (франц. Waterloo) — містечко у Бельгії, в 20 км від Брюсселю, на великій дорозі з Шарльруа.
З 1815 р. містечко набуло світової слави, оскільки битвою, яка відбулася поблизу нього 18 червня , завершилась політична і військова діяльність імператора Наполеона I. Прусаки називали також цю битву — битвою при Бель-Ал'янсі, а французи — при Мон-Сен-Жан. Після битви при Лін'ї і бою при Катр-Бра Наполеон вважав,прусаки розбиті, відкинуті до річки Маас, і переслідувані маршалом Груші. Він вирішив скористатись роздрібленністю сил союзників і розбити армію Веллінґтона (англійці, голландці, брауншвейгці, ганноверці) до їх об'єднання з прусаками. Веллінґтон, очистив позицію біля Катр-Бра і отримав обіцянку Блюхера об'єднатися з ним вже наступного дня, і вирішив прийняти битву на позиції біля Ватерлоо. Позиція ця лежала на Мон-Сен-Жанскому плато, по обидві сторони брюссельської дороги, від села Мерб-Брен до ферми Лавалет.
[ред.] Армії
Сили союзников доходили до 70 тисяч чоловік, при 159 гарматах, сили французів — до 72,5 тисяч, при 240 гарматах.
- Англійці і союзники — 67.000 солдати різного ступеня підготовки (британці, голландці, бельгійці, представники малих німецьких князівств)
- Прусаки — 25-60.000 солдат різного ступеню підготовки (підрахунок неточний бо прусаки підійшли пополудню, а частина відділів не дійшла на місце бою)
- Французи (Armée du Nord) — 73.000 солдатів різного ступеня підготовки і досвіду (від ветеранів Старої гвардії до “необстріляних” рекрутів для котрих перші битви були при Катр-Бра і Лін'ї 16 червня 1815 р.)
[ред.] Перебіг битви
Битва почалась о 11:20, а закінчилась о 22:00.
Наполеон зробив цілий ряд атак на позиції Веллінґтона. Перша атака мала відволікаючий характер і була нанесена по укріпленій позиції англійців - помістю Угомон. Друга атака, проведена піхотним корпусом д'Ерлона була відбита силами союзницької важкої кавалерії, яка в свою чергу була з великими втратами відкинута французами. Надалі на центр армии Веллінґтона пішла в наступ французьська важка кавалерія, але англійці, вибудувавшись в каре, відбили напад.
Несподівана для французів поява на їх правому крилі пруських військ Блюхера примусила Наполеона перемістити туди значні сили, в тому числі частину гвардії. Не дивлячись на появу прусаків, французи продовжували атакувати і в кінці кінців захопили Ла Хе Сент — укріплену ферму в самому центрі позицій Веллінґтона, після чого Наполеон кинув в вирішальну атаку свій останній резерв — Імператорську гвардію.
Пруські війська продовжили вперто боротись на правому фланзі французів, в основному в селі Планшенуа. Маючи абсолютну чисельну перевагу, пруські солдати з часом змогли захопити її і примусити французів до втечі. В цей же час британська гвардія стійко відбивалась від наступаючої Імператорської гвардії Наполеона, доки та не помітила прорив прусаків і почала відступ, який переріс у втечу. Армия Веллінґтона перейшла в наступ, і французи були вимушені розпочати відступ по усій лінії. Зібравшись біля ферми Бель-Аль'янс, союзні головнокомандуючі вирішили подальше переслідування французів доручити прусакам. Переслідування велося з надзвичайною енергією і швидкістю протягом 3 днів, на відстані 150 км (до Лаона), і привело французськую армію до остаточного безладу. Наполеону врешті вдалось зібрати (крім корпусу Груші) не більше 3 тисяч солдатів — сили, з котрими не можна було розраховувати ні захистити столицю, ні продовжувати вести війну.
[ред.] Втрати і полонені
Французький Генерал Камброн здався в полон англійцям. Вважається, що загинуло або залишилось пораненими 25.000 французів, в полон потрапило 9.000 солдатів. З іншого боку англійці втратили 15.000 солдатів, а прусаки — 8.000.
[ред.] Наслідки поразки Наполеона
Після поразки, Наполеон втратив владу і залишився доживати віку у вигнанні на острові Святої Єлени.