Єфіменко Петро Петрович
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Петро́ Петро́вич Єфі́менко (21 листопада 1884, Харків — †15 квітня 1969, Ленінград) — дослідник палеоліту, слов'янської археології та етнографії, доктор археології (1934), професор, акад. АН УРСР (1945), поч.чл. Королівського антропол. Ін-ту Великобританії та Ірландії (1943), Міжнар. союзу до істориків (1958), Італійського інституту доісторії й праісторії у Флоренції (1960).
З родини відомих діячів науки й культури П. С. Та О. Я. Єфименків.
1904-1906 — студент іст. ф-ту Харківського університету, 1906 виключений за рев. діяльність, 1906-1912 навчався на фіз.-мат. ф-ті (природознавчий відділ — спеціальність — доісторична археологія“) Петербурзького університету, по закінченні якого залишений там в аспірантурі.
Цікавився археологією, історією й етнографією. Брав участь у Харківському (1902) і Катеринославському (1905) археол. з‘їздах. Тоді ж написав свої перші наук. праці. 1906 за підготовку покажчика літ. з історії, археології та етнографії Харків. губернії був удостоєний премії ім. О. О. Потебні. Здійснив дворічну (1913—1915) кругосвітну подорож, відвідав наук. центри і музеї Зах. і Півд. Європи, Півн.-Схід. Африки, Півд. Азії, Китаю та Японії. 1915 обраний чл. Рос. геогр., антропол. й археолог.
Т-в. 1915—1923 — н.с. Іст. Музею в Москві.
1923 повернувся в Ленінград і з цього року працював у Ермітажі, Музеї антропології та етнографії, ленінгр. відділенні Ін-ту матеріальної культури АН СРСР, проф. Ленінградського університету.
1934 Президія АН СРСР присудила йому наук. ступінь доктора археології. Д. чл. Державної академії Історії матеріальної культури у Ленінграді.
1945 — 1954 — дир. Ін-ту археології АН УРСР. 1954 повернувся в Ленінград.
Зміст |
[ред.] Дослідження
Археол. дослідження проводив на ріках Оскол і Донець, під Воронежем (1926-1927), у Середньо-Волзькій експедиції (1927—1928), у Татарстані (ананьєвська культура, 1943), очолював багаторічну експедицію —Великий Київ“.
[ред.] Спадщина
Автор понад 80 наук.праць. Був кер.колект. праці — Нариси стародавньої історії Української РСР“ (К., 1957).
Гол. ред. період. видань
- Археология“ (з 1947);
- Археологічні пам‘ятки УРСР“ (з 1949);
- Краткие сообщения Института археологии“ (з1952);
- Советская археология“.
Підготував десятки кандидатів та докторів наук.
Нагороджений орденом Леніна.
[ред.] Твори
- Первобытное общество (вид.І. — 1934 наз.: Дородовое общество; вид.2. — 1938; вид.3. — К., 1953;
- Сучасний стан радянської науки про викопну людину // Вісник АН УРСР. — 1950. — №1;
- Кріпость Ярослава Мудрого в Києві // Там само. — 1952. — №12;
- Костенки І. — М.; Л., 1958.
[ред.] Література
- Історія Академії наук Української РСР. — Кн.ІІ. — К.,1967;
- История Академии наук Украинской ССР. — К., 1979;
- Борисковский П. П. К 80-летию Петра Петровича Ефименко //Сов. археология. — 1964. — №4; УІЖ. — 1969. — №8; Г. Мезенцева.
- Дослідники археології України. Енциклопедичний словник-довідник. — Чернігів, 1997. — С.17.
Галина Брега