Електроліти

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Електроліти (рос. электролиты, англ. electrolytes, нім. Elektrolyte m pl) –

1) Хімічні речовини або їх системи, в яких проход-ження електричного струму зумовлене переміщенням йонів і у випадку постійного струму супроводжується електролізом.

Розрізняють:

  • тверді Е. (AgI),
  • рідкі (розчини солей, кислот, лугів) і
  • розплавлені (NaOH, MgCl2 та ін.).

У твердих електролітах (напр., AgСl) електропровідність зумовлена рухом йонів одного типу (напр., йонами Сl в AgCl), в розчинах – завдяки електролітичній дисоціації на йони під дією йонізуючого розчинника або в результаті хімічної реакції. За ступенем дисоціації розрізняють Е. сильні та слабкі. Е. є у всіх рідких системах живих організмів, слугують середовищем для проведення хімічних синтезів.

2) Складники рідкого електроліту - речовини, що, самі необов'язково будучи провідниками, здатні утворювати йони внаслідок розчинення в йонізуючих розчинниках (воді, ацетонітрилі, спирті та ін.) або в результаті реакції, чим зумовлюється провідність розчину.

[ред.] Дотичні терміни

Електролітичний,(рос. электролитический, англ. electrolytic, нім. elektrolytisch) – пов'язаний з наявністю електролізу, його застосуванням;

Електролітична дисоціація - розпад молекул електролітів на йони при розчиненні їх у полярному розчиннику;

Електролітична ванна - посудина з розчином, в якій поводять електроліз.

[ред.] Література

Мала гірнича енциклопедія: В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Донбас, 2004. ISBN 966-7804-14-3