Муха цеце

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Муха цеце
Охоронний статус: В безпеці

Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Тип: Членистоногі (Arthropoda)
Надклас: Гексаподи (Hexapoda)
Клас: Комахи (Insecta)
Підклас: Новокрилі (Neoptera)
Ряд: Двокрилі (Diptera)
Підряд: Короткоусі (Brachycera)
Інфраряд: Muscomorpha
Надродина: Hippoboscoidea
Родина: Glossinidae
Theobald, 1903
Рід: Муха цеце (Glossina)
Wiedemann, 1830
Підроди
  • morsitans ("савановий" вид)
  • fusca ("лісовий" вид)
  • palpalis ("прирічковий" вид)
Посилання
NCBI: 7393

Муха цеце - коричнева або жовта муха завдовжки 1 см. Крила схрещені на спині, хоботок голкоподібний, направлений вперед. Налічується 22 різних види мухи цеце. Усі вони живуть у субсахарній Африці. Як самки, так і самиці пожадливо п'ють кров хребетних тварин, висмоктуючи за один раз утричі більше крові, ніж важать самі.

Вони смокчуть кров у найрізномаїтіших рослиноїдних тварин, як міцевих, так і завезених. Кусають вони й людей. Укус такої мухи залишає глибоку й болючу рану. Вона водночас і свербить, і болить. Ні місці укусу виникає ґулька.

Мухи цеце дуже вміло виконують свою справу. Вони не гаять часу, дзижчачи під вухом. Вони потрафляють летіти на когось, як кулі, і якимось чином гальмувати та сідати на обличчя настільки легко, що людина не почує. Вони немов злодії, бо важко поки вони не відлітають, і тоді вам нічого не залишається, як визначити величину заподіяної шкоди.

Переважно вони дивляться за відкритими ділянками тіла. Однак подеколи, перш ніж присмоктатися до кров'яної судини, вони вирішують заповзти у рукав сорочки чи штанину. Або ж їм просто заманеться вкусити вас через одяг — для них це не проблема, бо вони в стані прокусити навіть тверду шкіру носорога.

Зміст

[ред.] Пошесть Африки

[ред.] Винищує тварин

Певні види мухи цеце переносять хворобу, збудниками якої є мікроскопічні паразити трипаносоми. Якщо муха цеце смокче кров тварини, що має таку хворобу, то разом з кров'ю поглинає цих паразитів. Відтак усередині мухи вони починають розвиватися й розмножуватися. Коли така муха кусає іншу тварину, то паразити потрапляють від мухи у кровообіг тварини.

Ця хвороба називається трипаносомозом. Форма трипаносомозу, котрою хворіють тварини, називається наганою. Паразити нагани процвітають у кровообігу багатьох тубільних тварин Африки, особливо антилоп, кафських буйволів, африканських свиней, дукерів, копитних тварин Redunca та бородавочників. Паразити не шкодять цим тваринам. Але паразити винищують завезену до Африки худобу, а саме: верблюдів, псів, ослів, козлів, коней, мулів, буйволів, свиней та овець. За журналом "Нешнл джіоґрефік", нагана щороку винищує три мільйони голів худоби.

Такі скотарі, як народ масаї зі Східної Африки, навчились уникати тих місць, де найбільше мух цеце, але інколи це неможливо через посуху та брак пасовиськ. Під час одної посухи чотири родини, щодня втрачали через муху одну худобину.

Існують ліки проти нагани, але декотрі уряди дозволяють використовувати їх лише під наглядом ветеринара. І не без причини, бо недостатня доза не лише прирече на смерть тварину, але й стане причиною виникнення паразитів, що протидіятимуть лікам.

[ред.] Вбиває людей

На людей трипаносома нагани не впливає. Проте муха цеце переносить від людини до людини інший вид трипаносоми. Така форма трипаносомозу називається сонною хворобою. Але не гадайте, що хворий на сонну хворобу просто багато спить. Ця хвороба не є блаженним сном. Вона починається слабістю, стомлюваністю та легкою гарячкою. Відтак настає хронічна сонливість, висока температура, біль у суглобах, набрякають тканини тіла й збільшується печінка та селезінка. На кінцевій стадії паразити руйнують центральну нервову систему і хворий зазнає розумових відхилень, апоплектичного удару, коми та помирає.

Нині ця хвороба непокоїть 25 000 чоловік щороку. За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я, понад 50 мільйонів чоловік у 36 країнах субсахарної Африки є під ризиком підхопити цю хворобу. Сонна хвороба, якщо її не лікувати, закінчується фатально, але лікарі винайшли ліки від неї — препарат, що називається ефлорнітіном.

Людина веде довготривалу війну проти мухи цеце та хвороби, котру вона розносить. У 1907 році Уїнстон Черчілль написав про кампанію усунення мухи цеце: "Люди безжалісно заплутують її у густі тенета". Але коли озирнутися у минуле, то стає очевидним, що Черчіллеві "густі тенета" мали великі дірки. У книжці "Засади паразитології" (англ.) пишеться: "За 80 літ винищування цеце у її популяції мало що змінилося".

[ред.] Слово у захист

Найсильніший аргумент у захист цеце — її роль у винищенні худоби лише сприяє збереженню африканської фауни. Велетенська частина Африки подібна до степів Західних Сполучених Штатів Америки, тобто ця земля може прогодувати необхідну людині худобу. Але через муху цеце свійські тварини знищуються трипаносомами, що не шкодять місцевим рослиноїдним тваринам.

Багато хто вважає, що якби не муха цеце, то розмаїтість африканської фауни вже давно б замінилася поголів'ями свійських тварин. "Я за цеце, — сказав Віллі ван Нікерк, радник Ботсванського заповідника.— Усуньте цеце, й наплодиться стільки худоби, що вона оббере Африку, перетворивши цей континент у велике пустище". Він додає: "Муха повинна жити".

Звісна річ, не кожен погоджується з ним. Такий аргумент звучить непереконливо для людини, котра дивиться, як її діти чи свійські тварини мучаться від трипаносомозу. Він теж не звучить переконливо для тих, хто каже: "Африці потрібно худоби, аби прогодувати людей".

А втім, поза всяким сумнівом, нам ще потрібно багато чого дізнатися про роль мухи цеце в природі. Отже, хоча й звинувачення проти неї здаються вагомими, але ще зарано проголошувати їй вирок.[1]

[ред.] Постскриптум

Якщо до вашого покою залетіла якась муха, будь ласка, пересвідчтесь чи це, бува, не цеце!?


[ред.] Джерела

  1. Журнал "Пробудись!" 22 травня 1996року, стор.11-13