Анакреонтична поезія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Анакреонти́чна пое́зія — вид життєрадісної особистої лірики, яка була поширена в європ. літературі 1619 ст.

Назва походить від збірки віршів епохи еллінізму «Анакреонтика», що є наслідуванням Анакреонта. В Анакреонтичній поезії оспівуються чуттєві насолоди, радощі безтурботного життя, іноді трапляються мотиви вільнодумства.

Анакреонтична поезія відіграла певну роль у демократизації літератури, в наближенні її до життя.

[ред.] Література