Банах Стефан

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Стефан Банах
Стефан Банах
Львів-Личаківський цвинтар-гробніця Банаха
Львів-Личаківський цвинтар-гробніця Банаха

Сте́фан Ба́нах (Гречек; пол. Banach Stefan; *30 березня 1892, Краків — †31 серпня 1945, Львів) — польський та український математик, професор Львівського університету та Львівської Політехніки1924), декан фізико-математичного факультету Львівського університету (з 1939).

Член Польської АН та член-кореспондент АН УРСР. Один з творців сучасного функціонального аналізу та львівської математичної школи.

Зміст

[ред.] Біографія

Банах Степан, син горянки Катерини Банах та Гречека Степана, мешканця Кракiвського староства (30 березня 1892 — 31 серпня 1945).

Народився у Краковi, поляк. Після народження батько віддав його на виховання до сім'ї краківської прачки. Пiсля закічення Кракiвськоi гімназіі у 1910 р. вступив на факультет будови машин Львівськоi політехнічноі школи.

У 1911 р. перевівся на факультет інженеріі за спеціальністю «Сухопутна інженерія», де закінчив четвертий останній (1913—1914) навчальний рік.

З 1920 до 1922 рр. працював асистентом на кафедрі математики Львівськоi політехніки у професора А.Ломніцького. Опублiкував ряд наукових праць.

У 1920 р. здобув учений ступінь доктора філософіі, а в 1924 р. був затверджений у вченому званні надзвичайного професора кафедри математики Львівського університету i обраний членом-кореспондентом ПАН.

У 1927 р. став звичайним професором.

Один із творців сучасного функціонального аналізу, разом з Г. Штайнгаузом 1929 р. організував видання відомого журналу «Studia mathematica».

Вивчені ним лінійні простори, що одержали назву "простір Банаха"; мають велике значення для сучасноі математики. Разом зі своіми учнями — С. Мазуром, В. Орличом, В. П. Шаудером — став одним із фундаторів (згодом — із світовим визнанням) Львівськоi математичноі школи, в якій розроблено значну частину функціонального аналізу.

Багато його результатів стали класичними i входять до підручників та монографій з функціонального аналізу. Деякі роботи стосуються теоріі звичайних диференціальних рівнянь (Банахове середне), теоріі функцій комплексного змінного та ін. Основні твори (зокрема «Теорiя лінійних операторів», «Диференційне та інтегральне числення») опубліковано польською, французькою i украінською мовами.

3 1939 р. — Голова Польського математичного товариства, член-кореспондент АН УРСР, лауреат великоі преміі ПАН. Працював деканом фізико-математичного факультету Львівського університету i одночасно перебував на керівній роботі в інституті АН УРСР (Львівська філія).

Пiд час німецькоі окупаціі спочатку переховувався, а потім — аби якось прожити — вступив до протитифозного інституту Вейгля, де прославленого математика використовували як об'ект ризикованих i принизливих для людськоі гідності медичних експериментів.

У 1944 р. факультет ЛДУ: за сумісництвом завідував кафедрою теоретичноі механіки ЛПI. Його відкриття стали золотим фондом математики XX ст. Польське математичне товариство заснувало премію ім. С.Банаха.

Похований на Личакiвському цвинтарі.

[ред.] Див. також

[ред.] Праці

Euvres, v.1, Warsz., 1967; Курс функціонального аналізу, Київ, 1948.

  • «Теорiя лінійних операторів»
  • «Диференційне та інтегральне числення»

[ред.] Про нього

Стефан Банах, «Успехи математических наук. Новая серия», 1946, т. 1, вып. 3-4.