Барисфера

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Барисфе́ра (грец. βαρυςважкий, σφαιραкуля) — ядро Землі (центральна область з глибини 2 900 км від поверхні).

Внутрішня будова барисфери встановлюється за даними вивчення швидкості проходження сейсмічних хвиль, що вказують на різну густину речовини; остання зростає до центра від 5,5 г/см3 до 12 г/см3. За станом речовини барисфера являє собою масу умовно залізо-нікельового складу, що перебуває під високим тиском.

Температура в барисфері досягає 2 000—5 000°, тиск — 3,5 млн. атм.

Існує 3 гіпотези щодо стану барисфери — газоподібного, рідкого та твердого ядра.

Гіпотеза газоподібного стану ядра базується на підвищенні температури в міру заглиблення, в зв'язку з чим у центрі земної кулі т-ри повинні бути дуже високими і речовини ядра переходять у газоподібний стан.

Гіпотеза рідкого стану ядра виходить з фізичних законів, за якими при величезному тиску всередині Землі речовина повинна перебувати в рідкому стані.

На користь гіпотези твердого стану ядра свідчить велика питома вага центральних частин Землі та великий тиск, при якому речовина повинна залишатись у твердому стані. Остання гіпотеза є найімовірнішою.

[ред.] Література

Іншими мовами