Азадовський Марко Костянтинович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Азадовський М.К.
Азадовський М.К.

Марк Костянти́нович Азадо́вський (6 грудня (18 грудня) 1888, Іркутськ24 листопада 1954, Ленінград, нині Санкт-Петербург) — російський фольклорист, літературознавець і етнограф.

Зміст

[ред.] Біографія

1913 закінчив історико-філологічний факультет Петербурзького університету.

Викладав у Томському та Іркутському університетах, був одним із редакторів альманаху «Сибірська жива старина».

Від 1930 працював у Ленінграді в Інституті історії мистецтв, згодом керував сектором Інституту російської літератури АН СРСР (Пушкінський дім), викладав у Ленінградському університеті (від 1934).

Під час «боротьби з космополітизмом» (1948—1949) Азадовського вигнали з університету й Пушкінського дому, відлучили від створеної ним кафедри російського фольклору та занять фольклористикою.

[ред.] Праці

Досліджував історію російської і української фольклористики.

  • «Література і фольклор» (1938).
  • «Російська фольклористика і слов'янські країни» (1946).
  • «Історія російської фольклористики» (томи 1—2, Москва, 1958—1963).
  • «Статті про літературу й фольклор» (1960).
  • Збірка «Російська казка» (томи 1—2, Ленінград 1932) — укладач.
  • Збірка «Народні казки про бога, святих і попів. Російські, білоруські й українські» (1963) — укладач.

Записував і вивчав радянський фольклор («Бесіди збирача», «Фронтовий фольклор» та інші).

[ред.] Література

[ред.] Дивись також

Іншими мовами