Аппалачі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Дощ в горах
Дощ в горах

Аппа́лачі — гірська система на сході Північної Америки, в США і Канаді. Складаються з дуже старих вивітрених гір. Довжина 3300 км, ширина 300—560 км, висота до 2037 м (Мітчелл). Південні Аппалачі складаються з паралельних хребтів і масивів, розділених широкими долинами. Виникли при неотектонічному піднятті омолоджених палеозойських складчастих структур. Північні та півд.-східні частини А. складені кристалічними породами, західні і півд.-західні — переважно осадовими (пісковиками, доломітами, вапняками), в яких є родовища кам. вугілля (Аппалачський кам'яновугільний басейн), нафти, газу, залізних руд, титану і азбесту. Північні А. (на Північ від річок Мохок і Гудзон) — хвилясте плоскогір'я висотою 400—600 м, над яким підносяться окремі масиви та хребти — Адірондак (1628 м), Зелені гори (1338 м), Білі гори (1916 м) та ін. структури, які мають пологі вершини та схили; масиви розділені долинами, тектонічного походження, які перетворені древнім льодовиком на троги. Південні А. у осьовій зоні складаються з крутого Блакитного хребта (де розташована найвища точка А. — г. Мітчелл, 2037 м) та численних коротких паралельних хребтів та масивів, які розділені широкими ерозійними долинами (Велика Долина та ін.) і котловинами. На сході до осьової зони примикає передгірське плато Підмонт, на заході — Аппалачське плато. Рослинність — хвойні та змішані ліси.

  • гідроелектростанції
  • значну поверхню займають ліси
  • видобуток кам'яного вугілля.

[ред.] головні пасма

  • г. Білі
  • г. Зелені
  • пасмо Блакитне
  • Алледжгені
  • Камберленд (височина)

[ред.] головні ріки

  • Гудзон
  • Коннектикут
  • Теннесі



УРЕ:

(від імені індіанського племені аппалачів) — гірська система на Сх. Пн. Америки, що простяглась з Пн. Сх. на Пд. Зх. на 2300 км.

Складається з ряду поздовжніх паралельних хребтів середньою висота 1000—1300 м. Окремі вершини понад 2000 м (г. Мітчелл, 2036 м).

Сформовані А. в герцин-ську фазу складчастості. Гудзоно-Мохокська долина ділить А. на Північні і Південні. Пн. А. утворені переважно з метаморфічних та кристалічних порід, згладжені і сильно розчленовані долинами. Пд. А. вищі за Пн., збудовані переважно осадочними породами палеозою. Тут серед хвилястої підвищеної місцевості виділяються Камберлендські гори, далі на Сх. — Аллеганські гори (часто назва Аллегани поширюється на всю систему А.). А. багаті на корисні копалини. Відомі родовища залізної руди, кам. вугілля, нафти, природного газу, цинку, олова, бокситів, марганцю та ін.

Клімат А. на Пн. помірно холодний. Атмосферних опадів випадає понад 1000 мм, пересіч. температура січня —6, —8°, липня + 16, +180; на Пд. клімат помірно теплий, температура січня до +2°, липня +25°. Грунти переважно підзолисті і буроземні.

Ліси — широколистяні й хвойні.

[ред.] Література