Галуни природні

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Галуни́ приро́дні (рос. квасцы естественные, англ. alunites, alum; нім. Alaun m, Naturalaun m) — мінерали, подвійні водні сульфати алюмінію і лужних катіонів. Загальна формула MAl(SО4)2х12Н2О, де M — Na+, К+, NH4+.

Розрізняють натрієві, калієві, амонієві галуни та ін. Форма реалізації — нальоти, вицвіти, плівки, рідше кристали. Колір білий, рідше рожевий. Тв. 2,5. Густина 1,60-1,75. Легкорозчинні.

При нагріванні гірських порід спочатку розплавляються у власній кристалізац. воді, далі втрачають цю воду і перетворюються в т.зв. палений галун.

Утворюються при взаємодії сірчаної к-ти з алюмосилікатами в результаті сольфатарної і вулканічноїдіяльності, при вугільних пожежах, в посушливих місцях тощо. У природі зустрічаються рідко.

Використовуються в дубильному виробництві, хімічній промисловості, медицині як терпкий і припікний засіб, при фарбуванні тканин, для очищення вод тощо.

[ред.] Література