Курбан-байрам

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Ід аль-а́дха, ід аль-кабі́р, ід аль курба́н (араб. عيد الأضحى ), курбан-байра́м (тютк.) — свято жертвоприношення, одне із двух головних свят мусульман (друге — ід аль-фітр).

Свято починається через 70 днів після закінчення поста урази (10-го числа місяця зу-ль-хіджжа, що є 12-м місяцем мусульманського місячного календара), в день закінчення Хаджу (паломництва до Мекки) та продувжується три-чотири дні.


В ці дні в долині Міна біля Мекки паломники приносять в жертву тварин (курбан) в память про те, як за біблійним переказом пророк Авраам (у мусульман Ібрагім), хотів принести в жертву Богу свого сина Ісаака ( у мусульман Ісмаїла). Але Бог послав архангела Гавриїла (Джабраіла) з баранчиком і спас Аврааму сина. Теж саме роблять віруючі всього мусульманського світу. В ритуал свята входить особлива молитва під час якої кожен мусульманин зобов'язаний зарізати вівцю, корову чи верблюда, причому кров тварини обов'зково повинна обризнути землю, а не камінь чи асфальт, що є також даниною родючості землі. На підтвердження цього обов'язку мусульманам приводять аяти Корану (3, 86):

Вам не досягти благочестивості, поки не будете робити жертви із того, що любите

Під час Курбан-Байраму принято відвідувати могили предків, наносити візити друзям, робити подарунки. Організовується святкова трапеза.