Електрон
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Електрон (англ. electron, нім. Elektron, рос. электрон) -
1. стабільна, негативно заряджена елементарна частинка, що входить до складу всіх атомів. Має найменший електричний заряд (е= — 1,6021892(46)10-19 Кл) і найменшу масу (маса спокою) дорівнює 9,109554(906)×10−31 кг.
Електрон належить до родини лептонів, має заряд −1, спін 1/2.
Античастинкою для електрона є позитрон.
Завдяки напівцілому спіну електрон є ферміоном, і підкоряється статистиці Фермі-Дірака.
Рух Е. описується рівняннями квантової механіки. Е. — хімічно активна складова атома, де вона пов'язана з електропозитивним ядром силами електростатичного притягання.
[ред.] Теорія твердого тіла
У квантовій теорії кристалів електрон це певна квазічастка із характерними для даного кристалу властивостями, зокрема законом дисперсії, ефективною масою й т.д.
Поряд із делокалізованими електронами, які мають певний квазі-імпульс і рухаються вздовж усього кристалу, існують електрони, локалізовані на допішках чи дефектах кристалічної гратки.
Електронами зони провідності та дірками у валентній зоні визначається провідність матеріалів.
[ред.] Інші значення
Електрон (рос. электрон, англ. elektron, нім. Elektron)
1. Стара грецька назва бурштину (рос. янтарь).
2. Сплав магнію з алюмінієм, цинком або марганцем, що відзначається міцністю і пластичністю.
3. Сплав золота і срібла для ювелірних виробів.
[ред.] Література
Мала гірнича енциклопедія: В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Донбас, 2004. ISBN 966-7804-14-3