Лавлок Джеймс
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Джеймс Ла́влок (James Ephraim Lovelock) (народився 26 липня, 1919), член Британського королівського наукового товариства - незалежний учений, автор, дослідник і еколог, який живе в Корнуоллі - на південному заході Великобританії. Навідоміший через створення і популяризацію гіпотези Геї (англ. Gaia — Гея), в якій він постулював, що Земля функціонує як свого роду суперорганізм (термін, введений Лінном Маргулісом).
Зміст |
[ред.] Біографія
Лавлок народився в місті Летчворт-Гарден. Вивчав хімію в Манчестерському університеті до одержання місця у Медичному дослідницькому інституті Ради медичних дослідженнь в Лондоні.
У 1948 одержав ступінь доктора філософії з медицини в Лондонській школі гігієни і тропічної медицини. В Сполучених Штатах провів дослідження в Йельському університеті, Бейлорському коледжі, і Гарвардському університеті.
[ред.] Професійна кар'єра
Довічний винахідник, Лавлок створив і розвивав багато наукових інструментів, деякі з яких були прийняті НАСА в його програмі планетарного дослідження. Саме під час роботи в НАСА Лавлок розвивав Гіпотезу Гайа.
На початку 1961, Лавлок був найнятий НАСА, щоб розвивати чутливі інструменти для аналізу позаземних атмосфер і планетарних поверхонь. Програма Вікінг, яка відвідала Марс в кінці 1970-х, була частково мотивована визначенням, чи на Марсі є життя, і багато розроблених датчиків і експериментів були призначені вирішити цю проблему. Протягом роботи у програмі, Лавлок зацікавився в складі Марсіанської атмосфери, міркуючи, що будь-які форми життя на Марсі були би зобов'язані використовувати її (і, тому, змінювати її). Проте, атмосфера, як було знайдено, знаходиться в стійкому стані близько до його хімічної рівноваги, з дуже маленьким вмістом кисню, метану або водню, але з надлишком вуглекислоти. Для Лавлока, абсолютний контраст між Марсіанською атмосферою і хімічно-динамічною сумішшю земної атмосфери переконливо вказував на відсутність життя на планеті. Проте, експедиція Вікінг відправилася до Марсу, вона все ж таки шукала там життя. Зараз все ще немає свідоцтва як сучасного, так і вимерлого життя на планеті (проте інтерес недавно відродився з відкриттям несподіваного метану в атмосфері).
Лавлок винайшов детектор захоплення електронів, який кінець кінцем допоміг у відкриттях про стабільність хлор-фтор-вуглеводів та їх роль в виснаженні стратосферного озону.
Зараз Лавлок - президент Асоціації морської біології, був обраний членом Британського королівського наукового товариства в 1974, і в 1990 був нагороджений першим призом імені др. А.Г.Хайнекена за роботи в галузі навколишнього середовища Королівською нідерландською академією мистецтв і наук. Незалежний учений, винахідник, і автор, Лавлок працює в лабораторії переробленої з сараю в Корнуелі. У 2003 Королева Елізабвета II призначила його Компаньйоном честі.
[ред.] Дискусія
[ред.] Гея
Тоді як гіпотеза Геї була з готовністю прийнята серед екологів, вона не була повністю прийнята в межах наукового співтовариства. Серед її найвідоміших критиків Річард Давкінс і Форд Дулітл (див. теорію Геї для детального опису їх аргументів). Стисло, критики указують, що з тих пір, як природний відбір діє на індивідуумах, не очевидно, як гомеостаз планетарного масштабу може еволюціонувати. Лавлок заперечував на прикладі моделей, таких як Дайзіворлд, які ілюструють, як ефекти на рівні індивідуумів можуть привести до планетарного гомеостазу. Проте, оскільки Системна наука про Землю все ще знаходиться в своєму дитинстві, ще не ясно, як уроки від Дайзіворлд застосовуються до всієї земної біосфери і клімату.
[ред.] Ядерна енергія
Лавлок піклується про загрозу глобального потепління, парникового ефекту. У 2004 він викликав медіа-сенсацію, коли він порвав з багатьма екологами вимовою: "Тільки ядерна енергія може зупинити глобальне потепління". З його точки зору, ядерна енергія - єдина реалістична альтернатива скам'янілим паливам, яка має можливість виробляти енергію у великому масштабі, скорочуючи емісію тепличних газів.
У 2005, на фоні відновлення інтересу британського уряду до ядерної енергії, Лавлок знову публічно оголосив свою підтримку, заявляючи, "Я - Зелений, і я упрохую своїх друзів в русі, щоб відмовитися від їх невірних заперечень щодо ядерної енергії" (1).
Хоча втручання Лавлока в суспільні дебати по ядерну енергію недавні, його думкм на цю проблему давні. В його книзі 1988 року “Віки Гайа”, він заявляє: "Я ніколи не розцінив ядерну радіацію або ядерну енергію як що-небудь окрім нормальної і неминучої частини навколишнього середовища. Наші предки-прокаріоти еволюціонували в купі планетарного розміру, зробленої із сміття зоряного ядерного вибуху, свірхнової, що синтезувала елементи, з яких зроблені ми і наша планета."
[ред.] Масове знищення людей
У статті в британській газеті “The Independent” в січні 2006, Лавлок аргументує, що, в результаті глобального потепління, "мільярди помруть і жменька людей, які виживуть, знаходитиметься в Арктиці, де клімат залишиться терпимим", можливо, уже в кінці двадцять першого сторіччя (2). Він стверджує, що в кінці сторіччя, середня температура в помірних областях зросте на 8°C і на 5°C в тропіках, залишаючи більшість території світу нежилою і невідповідною для сільського господарства. Він свідчить, що "нам доведеться мати на увазі швидкий темп зміни і зрозуміти, як мало часу залишилося, щоб діяти, кожне співтовариство і нація повинні знайти краще використання ресурсів, їм доведеться підтримувати цивілізацію, поки вони можуть." Ця думка насторожує (3).
[ред.] Посилання
- Lovelock. Gaia: A New Look at Life on Earth. ISBN 0192862189.
- Lovelock. Great Extinction. ISBN 038518011X.
- Lovelock. The Greening of Mars. ISBN 0446329673.
- Lovelock (1995). Ages of Gaia, Oxford University Press. ISBN 0393312399.
- Lovelock. Gaia: The Practical Science of Planetary Medicine, Oxford University Press US. ISBN 0195216741.
- Lovelock (1991). Scientists on Gaia, MIT Press. ISBN 0262193108.
- Lovelock (2005). Gaia: Medicine for an Ailing Planet, Gaia Books. ISBN 1856752313.
- Lovelock (2000). Homage to Gaia: The Life of an Independent Scientist, Oxford University Press. ISBN 0198604297. (Lovelock's autobiography)
- Lovelock (2006). The Revenge of Gaia: Why the Earth Is Fighting Back - and How We Can Still Save Humanity, Allen Lane. ISBN 0713999144.
- Домашня сторінка Джеймса Лавлока
- "Чому Гея шукає помсти за наше знущання над середовищем": Стаття про Лавлока в газеті 'Independent'
- "Ядерна енергія – йе єдине зелене рішення": Стаття Лавлока в газеті 'Independent'
- Creel Commission: reflections on meeting James Lovelock and a recent interview with him
- Біографія Джеймса Лавлока
- Чи майбутнє ядерне? Інтерв’ю новинам BBC (30 хвилин відео, червень 2004)
- Увесь світ в наших руках, інтерв’ю газеті Guardian, вересень 2000