Абовян Хачатур

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Портрет
Портрет

Хачату́р Абовя́н (1805, Канакері — †14 квітня 1848) — великий вірменський письменник, просвітитель-демократ, педагог і етнограф. Основоположник нової вірменської літератури і літературної мови.

Зміст

[ред.] Біографічні відомості

Нар у с-щі Канакері (поблизу Єревана). По закінченні Дерптського університету (1836) був учителем і інспектором повіт. училищ у Тбілісі, Єревані. Зазнав переслідувань за прогрес. діяльність.

Виступав проти кріпосництва («Роман про Тіграна»), колоніальної політики царизму («Азар-пеша», «Відкриття Америки», «Дівчина-туркеня»).

Абовян — основоположник нової вірм. демократич. педагогіки.

[ред.] Твори і творчість

Твори за життя не видавались. Творчість А. багатогранна: він писав вірші, повісті й оповідання, п'єси і романи, байки і казки, збирав фольклор, перекладав Гомера, Ґете, Крилова, Жуковського.

Найвизначніший роман — «Рани Вірменії» (1840, вид. 1856) про нац.-визвольну боротьбу вірм. народу, приєднання Вірменії до Росії.


Відомий твір — «Нахашавіх», спрямований проти догматич. педагогіки, утверджує прогресивні пед. ідеї. А. вимагав загального, а для бідних і безплатного навчання, вважав основою виховання принцип народності. Суспільні й естетичні погляди А. формувались під впливом передової рос. культури. Підтримував дружні зв'язки з М. Ф. Ахундовим, укр. поетом І. В. Росковшенком.

[ред.] Твори

  • Вірм. мовою — Повне зібрання творів. У 8 т. Єреван, 1947—58;
  • Укр. перекл. — Вибрані твори. Перекл. П. Тичини, М. Рильського, В. Сосюри, Л. Дмитерка, М. Терещенка та ін. К-, 1948;
  • Рос. перекл. — Избранное. М., 1948.

[ред.] Література