Затиркевич-Карпинська Ганна Петрівна
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Га́нна Петрі́вна Затирке́вич-Карпи́нська (8 лютого (20 лютого) 1855, с. Срібне, нині смт Чернігівської області — 12 вересня 1921, м. Ромни, нині Сумської області) — українська актриса.
Зміст |
[ред.] Біографічні дані
Дівоче прізвище — Ковтуненко. До 1900 виступала під прізвищем чоловіка — Затиркевич.
Народилася у дворянській родині. Виховувалася в Київському інституті шляхетних дівчат. Після інституту вийшла заміж і запанувала на роменських дворянських балах. 1882 одночасно почала сценічну діяльність в аматорському гуртку в Ромнах.
1883 кинула життя поміщиці і стала актрисою на ролі жартівливих молодиць і сварливих бабів у трупі корифеїв українського театру. Працювала в українських трупах Марка Кропивницького, Михайла Старицького, Миколи Садовського та ін.
У Києві грала в Театрі Миколи Садовського (1917—1918), Державному народному театрі під керівництвом Панаса Саксаганського.
1920—1921 працювала в Роменському пересувному робітничо-селянському театрі.
[ред.] Ролі
За час майже сорокарічної праці в театрі Затиркевич-Карпинська зіграла близько 130 ролей, створила образи задирикуватих, веселих, балакучих та енергійних жінок. Недарма, мабуть, її учитель в акторському мистецтві Марко Кропивницький називав Ганну Петрівну «радісною актрисою» і жартома казав, що вона, як «барабан в оркестрі».
Ганна Петрівна самою природою була обдарована якоюсь принадною особливістю, яка з гіпнотичною силою привертала до неї увагу глядачів, щойно актриса з'являлася на сцені, хоча сама вона нічого для цього не робила. «Її чарівна усмішка і виразні сірі очі ніби опромінювали все навколо», — писав старий театрал Прохор Коваленко.
Особливо яскраве враження на глядачів справляла її баба Риндичка з водевілю «По ревізії» — роль, яку вона грала з першого року на сцені. Боса, кругленька, куценька бабця із заплющеним оком протягом всієї вистави, підв'язаною щелепою, настороженим вухом і стиснутими в кулаки долонями з першої появи на сцені викликала сміх.
Інші ролі:
- Стеха («Назар Стодоля» Тараса Шевченка).
- Ганна («Безталанна» Івана Карпенка-Карого).
- Лимериха («Лимерівна» Панаса Мирного).
- Секлета («За двома зайцями» Михайла Старицького).
- Пошльопкіна («Ревізор» Миколи Гоголя).
Спільна багаторічна праця і міцна дружба поєднувала двох великих українських актрис — Марію Заньковецьку і Ганну Затиркевич-Карпинську. Вони часто грали у парі, листувалися, підтримували одна одну.
Лінію Затиркевич-Карпинської в українському театрі продовжували і продовжують у наш час Нонна Копержинська, Поліна Куманченко, Тамара Яценко...
[ред.] Література
- Волошин І. О. Затиркевич-Карпинська Ганна Петрівна // Українська Радянська Енциклопедія. — 2-е видання. — Т. 4. — К., 1979. — С. 220.
- Митці України:Енциклопедичний довідник. — К., 1992. — С. 262.
- Мистецтво України: Біографічний довідник. — К., 1997. — С. 258.
- Дібровенко М. Ф. Г. П. Затиркевич-Карпинська. — К., 1956.
- Слово про Ганну Затиркевич-Карпинську. — К., 1966.