Азбучна війна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Азбучна війна — боротьба української громадськості Галичини в XIX ст. проти полонізаторських спроб латинізувати український алфавіт. Мали місце два спалахи Азбучної війни. Перший був викликаний появою 1834 р. статті «О wprowadzeniu abecadła polskiego do pismiennictwa ruskiego» українського вченого Й. Лозинського, в якій він запропонував увести замість не відповідної фонетичній системі української мови «мертвої» кирилиці польський алфавіт (абецадло). Для наочного переконання в такій доцільності він 1835 року цим алфавітом опублікував свою етнографічну працю «Ruskoje wesile». Однак, захопившись чисто предметною стороною питання, Й. Лозинський не врахував, що в умовах штучної державної роз’єднаності українського народу та здійснюваної австрійсько- польською верхівкою полонізаторської політики в Галичині латинізація українського алфавіту була, по суті, спрямована на відрив Західної України від Східної України та становила сприятливий ґрунт для здійснення цієї політики, а отже, була політично шкідливою. Ця пропозиція Й. Лозинського зазнала гострої критики, зокрема в публікації Й. Левицького «Відповідь на погляд про запровадження польської азбуки в руську писемність» (1834, польсьскою мовою) та брошурі М. Шашкевича «Азбука і abecadło» (1836). Другий спалах Азбучної війни спричинила спроба губернатора Галичини 1859 р. запровадити в українських школах латинку законодавчим шляхом. Хвилю масового протесту проти цієї спроби, зокрема в пресі, з боку української інтелігенції підтримали відомі славісти П.-Й. Шафарик і Ф. Міклошич.

[ред.] Література

  • Шашкевич М. Азбука і abecadło. Przemyśl, 1836;
  • Франко І. Азбучна війна в Галичині 1859 р.
  • Франко І. Зібрка творів, т. 47. К., 1986;
  • Худаш М. Л. Алфавітно-правописні принципи Й. Лозинського.
  • Лозинський Й. І. Українське весілля. К., 1992.