Заборонена зона
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Заборо́нена зо́на — У зонній теорії кристалів проміжок енергій, в якому не існує делокалізованих одноелектронних станів.
Найчастіше цей термін застосовується для проміжку заборонених значень енергії між валентною зоною та зоною провідності в напівпровідниках і діелектриках.
[ред.] Характеристики
Характеризується шириною забороненої зони, тобто різницею енергій між дном зони провідності й верхом валентної зони.
В залежності від того, в якій точці зони Брілюена розташовані дно зони провідності й верх валентної зони, напівпровідники діляться на прямозонні й непрямозонні. Прикладом прямозонних напівпровідників може служити арсенід галію (GaAs), непрямозонних — кремній (Si).