Інститут філософії НАН України

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України, створений у листопаді 1946 при АН УРСР постановою Ради Міністрів УРСР. Спочатку інститут мав 4 відділи: діалектичного матеріалізму, історичного матеріалізму, історії філософії та суспільної думки в Україні і філософії природознавства; 1958 додано відділ наукового атеїзму, а 1930 — етики й естетики. 1963 Інститут реорганізовано, введено тематичні відділи філософських проблем. На поч. 1980-их pp. мав такі відділи: логіки наукового пізнання, діалектичного матеріалізму, історичного матеріалізму, наукового комунізму, філософських проблем соціальної психології, конкретних соціологічних досліджень, естетики, філософських питань природознавства, наукового атеїзму, історії філософської та соціологічної думки в Україні, сучасної зарубіжної філософії, соціологічних досліджень соціально-професійних орієнтацій, та проблем національних відносин і пролетарського інтернаціоналізму. У 1950 — 61 pp. Інститут опублікував 7 тт. «Наукових Записок», ряд монографій, опрацьованих співр. тематичних відділів, пропаґандивних брошур і статей. 1969 почав виходити орган Інституту філософії «Філософська Думка».

Директорами Інституту філософії були: М. Омеляновський (1946 — 52), Д. Острянин (1952 — 62), П. Копнін (1962 — 68), В. Шинкарук (1968-2001), М. Попович (з 2001). Інститут філософії є головною установою, що розробляє фундаментальні наукові проблеми у сфері філософських наук, планує й координує філософські дослідження в Україні, здійснює підготовку наукових кадрів через аспірантуру та докторантуру. (Див. докладніше Філософія).

В інституті започатковані напрями наукових досліджень, з яких працюють цілі наукові школи. В рамках цих напрямів здійснюються фундаментальні розробки в сфері логіки, методології та філософії науки (П. В. Копнін, М. В. Попович, С. Б. Кримський, А. Т. Ішмуратов). Розгорнуті наукові дослідження філософських проблем людини, умов формування та функціонування людського світогляду, людського світовідчуття та світосприймання (В. І. Шинкарук, М. О. Булатов, В. Г. Табачковський). Розробляються проблеми філософії культури, етики і естетики, філософії мистецтва (В. П. Іванов, Є. К. Бистрицький, В. І. Мазепа, В. А. Малахов). Здійснюються дослідження історії української та зарубіжної філософії. Вивчаються недосліджені періоди, події та явища української культури, філософська спадщина визначних мислителів минулого та сучасності (В. М. Нічик, В. С. Горський, Я. М. Стратій, В. В. Лях).

Крім зазначених напрямів інститут розробляє проблеми соціальної філософії, філософські проблеми природознавства та екології, релігієзнавства тощо. За час, що минув від початку створення, інститут став провідною установою з розвитку філософської науки в Україні.


[ред.] Посилання