Гумати
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Гумати (рос. гуматы, нім. Humaten pl) — солі гумінових кислот, які вилучають з торфу та бурого гумусового вугілля слабкими водними розчинами лугів. Г. — багатофункціональні сполуки, що мають різноманітні хімічні та біологічні властивості.
Основними напрямками використання Г. є:
• у сіському господарстві — як біоактивні сполуки — регулятори росту та адаптогени;
• при бурінні свердловин — як стабілізатори і регулятори якості бурових розчинів;
• у тваринництві та рибальстві — для підвищення стійкості молодняка та мальків у перші дні життя;
• у будівництві — як пластифікатори та суперпластифікатори цементних розчинів; • як складних мінеральних добрив;
• як стабілізатор та регулятор характеристик водовугільних суспензій;
• як сировина для ліків.
У промисловому масштабі в Україні на Семенівському заводі гірничого воску (м. Олександрія) виробляють гумат натрію, який під назвою «вуглелужний реаґент» використовують для зниження в'язкості і як стабілізатор глинистих розчинів при бурінні свердловин. Ця ж речовина під назвою «гумат натрію» використовується як біоактивна речовина в сільському господарстві.
[ред.] Література
- Мала гірнича енциклопедія: В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Донбас, 2004. ISBN 966-7804-14-3
Категорії: МГЕ | Ґрунтознавство | Солі