Коаксіальний кабель
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Коаксіа́льний ка́бель [від лат. со (cum) — сумісно та axis — ось]— електричний кабель із співвісними провідниками.
[ред.] Застосування
Застосовується для передачі електричних сигналів в лініях телекомунікації, в антенно-фідерних пристроях радіоелектронної і телевізійної апаратури, між блоками радіотехнічної апаратури і т.д.
[ред.] Принцип дії
Електромагнетне поле коаксіального кабелю зосереджене в просторі між провідниками струму, тобто зовнішнього поля немає, і тому втрати на випромінювання в навколишній до коаксіального кабеля простір практично відсутні. Оскільки зовнішній провідник одночасно служить електромагнітним екраном, що захищає електричне коло струму від впливів ззовні, коаксіальний кабель має високий завадозахист і має відносно малі втрати енергії сигналів, що передаються. Для радіоприйому використовується, як правило, кабель, що має хвильовий опір 50 0м.
[ред.] Конструкція
Сучасний кабель складається з центрального провідника, оточеного шаром діелектрика, зовнішня поверхня якого покрита обплетенням або фольгою (другим провідником) і захисною оболонкою з пластику, що захищає кабель від дії навколишнього середовища.