Зазимське повстання
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Зазимське повстання - антибільшовицьке повстання у селі Зазим'я (нині Броварський район, Київська область). Почалося з відмови селян на спроби комісарів 12-ї більшовицької армії реквізувати сільських коней (оскільки це б неминуче призвело до неможливості сільгоспробіт та голоду). Повстання почалося навесні 1920 року з нападу селян на загін карателів з Чернігівського губернського ЧК, що прибув до села. Був утворений Повстанчий комітет на чолі з старостою села Приходьком Євдокимом Івановичем, Радченком Іваном Сергійовичем (Георгієвський кавалер), Суботовським Григорієм Степановичем (сотник війська УНР). Повстання тривало понад місяць, до нього приєднались мешканці сусідніх сіл Літки, Требухів, Погреби а також містечка Борисполя. Зрештою село було спалене карателями ЧК і повстанці відступили на правий берег Дніпра, де приєднались до війська УНР. За деякий час загін зазимців у складі українсько-польського війська звільнив Зазим'я під жовто-блакитним стягом, село було одним з найсхідніших визволених населених пунктів. Згодом чимало зазимців відступили до Польщі, брали участь у боях проти більшовицького війська. Чимало учасників повстання було страчено більшовицькими загарбниками у ЧК Остра та Чернігова.
![]() |
Це незавершена стаття з історії. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |