Віз

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Віз — засіб пересування на чотирьох колесах з кінною або воловою тягою здебільшого для перевезення вантажів.

«Воловий» або «кінський» вози розрізняють за розміром. На Лівобережжі найтиповіший віз невеликого розміру, правобережні «хури» й «фурманки» довші й глибші.

Існують драбинясті, збіжжеві вози — «гарби» та «літерняки». Чумацькі вози, «мажі» перевелися ще на початку 20 ст. При всій різнорідності форм українського воза, його будова однакова так само, як і назви складових частин. Щодо упряжі варто зауважити різницю між лівим і правим берегом Дніпра. На лівому всі кінські вози мають голоблі й дугу, дишель — тільки волові. На правому — знають для цих возів дишлі без дуги, замість «хомута» — «шлею». При воловому запрягу вживають, за винятком півночі, тільки ярма з «підгірлицею». За Б. Грінченком основні частини воза: снасть, ящик, колеса, голоблі або війя.

«На чийому возі їдеш, того пісню співай»

Ця стаття/параграф відображає Становище в Україні.
Ви можете доповнити її/його даними, що стосуються інших країн. (І вилучити даний шаблон).