Мегаліти
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Мегаліти (мегаліт - від грецького - «великий камінь») - важливе і принципово нове явище, що характеризує майже повсюдно пізній неоліт і епоху бронзи, є мегалітична архітектура .
Розрізняють такі різновиди М.:
- менгір - вертикально поставлений камінь, висотою іноді до 20 м; у Франції, наприклад зустрічаються цілі поля таких стовпів, що тягнуться на 2-3 км; вони, ймовірно, були об'єктом поклоніння або значили місце церемоній;
- дольмен - кам'яний ящик, найпростіший його варіант - два вертикально поставлені плоских каменя, перекриті третім; дольмени, як правило, служили місцем поховання членів роду;
- кромлех - кам'яні плити або стовпи, розташовані по колу;
У більш ранні епохи людина вже нагромадила певний досвід при будівництві житла: напівземлянки палеоліта, глиняні будинки трипольської культури. Але ті споруди носили суто утилітарний характер, мегаліти ж тісно пов'язані з релігійним культом. Мегаліти свідчать про технічні можливості, що зросли, і про нові естетичні і ідеологічні потреби людей.
Найбільш відома і складна мегалітична споруда знаходиться в Англії, біля Стоунхенджа. Кам'яні стовпи різної величини розташовані декількома концентричними колами. Зовнішнє кільце складене з невеликих каменів, а внутрішнє - з дуже великих менгиров, попарно перекритих плитами. У центрі споруди лежить квадратна плита. Деякі вчені передбачають, що ця споруда могла використовуватися для астрономічних спостережень, оскільки через вертикально стоячі пари каменів зручно стежити за рухом Сонця, Місяця. Тому в літературі Стоунхенджський кромлех іноді називають обсерваторією.
У Донецькій області знайдені кургани, оточені кромлехом.