Гмиря Борис Романович
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Бори́с Рома́нович Гми́ря (*23 липня (8 серпня) 1903, м. Лебедин, тепер Сумської області — †1 серпня 1969, Київ) — український оперний і камерний співак (бас-кантанте). Народний артист СРСР (1951).
Зміст |
[ред.] Біографія
Народився у бідній родині в місті Лебедин. З раннього дитинства заробляв на хліб, працюючи де доведеться.
1930 вступив до Харківського інженерно-будівельного інституту, який закінчив 1935.
1939 закінчив Харківську консерваторію. Навчався вокалу у відомого педагога Павла Голубєва, учня славнозвісного Федеріко Бугамеллі. Водночас (від 1936) став виступати на сцені Харківського оперного театру.
1939—1957 — у Київському театрі опери та балету (з перервою). Від 19 вересня 1943 до 1 червня 1944 працював у Кам’янці-Подільському: спочатку в переведеному сюди німцями Полтавському музично-драматичному театрі, а після визволення Кам’янця-Подільського — в міському музично-драматичному театрі. Так, 14 квітня 1944 у Кам'янці-Подільському брав участь у постановці опери «Запорожець за Дунаєм» Семена Гулака-Артемовського, 30 квітня 1944 у великому концерті, присвяченому Першотравню, виконав пісню «Эй ухнем».
Мав голос широкого діапазону, м’якого, красивого тембру; був співаком високої вокальної культури. Відомий і як камерний співак. Гастролював за кордоном.
Поховано на Байковому цвинтарі. 1979 встановлено надгробок (скульптор К. Кузнєцов).
[ред.] Внесок у світову скарбницю
- Понад 600 камерних творів:
- 290 українських народних пісень і романсів;
- 179 російських народних пісень і романсів;
- понад 100 західних пісень і романсів.
- 39 оперних партій (77 арій) української, російської та західної класики.
- 85 фрагментів із вокально-сценічних і симфонічних творів.
- 30 трансляційних концертів.
- 200 платівкок, які видавалися понад 120 разів накладами від 100 тисяч до 600 тисяч примірників.
- Епістолярна спадщина:
- 150 рукописів науково-популярних і мистецьких статей.
- 8 зошитів-щоденників обсягом 1865 сторінок(1939—1969).
- 7 тисяч листів.
[ред.] Основні партії
- Тарас Бульба («Тарас Бульба» Миколи Лисенка).
- Трохим («Наймичка» Михайла Вериківського).
- Сусанін («Іван Сусанін» («Життя за царя») Михайла Глинки).
- Медьник («Русалка» Олександра Даргомижського).
- Мефістофель («Фауст» Шарля Гуно).
[ред.] Вокальні цикли
- «Зимова дорога» Франца Шуберта.
- «Пісні й танці смерті» Модеста Мусоргського.
- «Перські пісні» Антона Рубінштейна.
- «П`ятиденка» Дмитра Шостаковича.
[ред.] Відзнаки
- 1939 — лауреат Всесоюзного конкурсу музикантів-виконавців (друга премія).
- 1951 — народний артист СРСР.
- 1952 — лауреат Сталінської премії.
- 1960 — нагороджено орденом Леніна.
- 1962 — ім`я Гмирі внесено у престижну Міжнародну енциклопедію Who is who?
[ред.] Література
- Енциклопедія українознавства. Словникова частина. — Т. 1. — С. 389.
- Українська радянська енциклопедія. — 2-е видання. — Т. 3. — К., 1979. — С. 69.
- Митці України: Енциклопедичний довідник. — К., 1992. — С. 164—165.
- Мистецтво України: Біографічний довідник. — К., 1997. — С. 156.
- Бондарчук П. М. Гмиря Борис Романович // Енциклопедія історії України. — Т. 2. — К., 2005. — С. 126.
- Кириченко Т. О. Борис Романович Гмиря. — К., 1958.
- Голубев П. В. Борис Романович Гмыря. — М., 1959.
- Стебун И. Борис Романович Гмыря — народный артист СССР. — К., 1960.
- Борис Гмиря. — К., 1975.
- Архімович Л. Б. Борис Гмиря (в оперному репертуарі). — К., 1981.
- І. М. Концерти театру // Бюлетень Кам’янець-Подільського міськкому КП(б)У та виконкому міської Ради депутатів трудящих. — 1944. — 12 квітня. — С. 2.
- Атаманюк А. Назустріч 1 Травня // Бюлетень Кам’янець-Подільського міськкому КП(б)У та виконкому міської Ради депутатів трудящих. — 1944. — 29 квітня. — С. 2.
- Борисевич Сергій. Борис Гмиря у нашому місті: Архівні знахідки // Подолянин плюс (Кам’янець-Подільський). — 1994. — 23 серпня. — С. 1.
- «Великий Борис» // Мельничук Георгій. 1000 незабутніх імен України. — К.: Школа, 2005. — С. 217—219.
[ред.] Зовнішні посилання
- Кушнір Антон. Ганна Принц: «Сумно, що Україна пропустила сторіччя Гмирі...» // Дзеркало тижня. — 2003. — № 30
- Українська пісня в світовій мережі Інтернет. Борис Романович Гмиря
- Сайт Фонду Бориса Гмирі
- Кулеба Марія. Борис ГМИРЯ: життя задля України. На Батьківщині про видатного співака незаслужено забули // Товариш: Сайт українських соціалістів
- Бахарева Таисия. Приказ вывезти Бориса Гмырю
- Сизоненко Александр. Музыка, музыка, музыка... // Зеркало недели. — 2000. — № 26