Геодезичний жезл
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Геодезичний жезл (рос. геодезический жезл, англ. geodetic rod, geodetic bar; нім. geodätischer Blockstab m) – взірцева міра довжини у вигляді стержня, виготовленого з інвару.
Застосовується як еталон для періодичного еталонування приладів, що використовуються для високоточних лінійних вимірювань у геодезії.
Поперечний переріз Ж.г. являє собою літеру "Н", вписану в квадрат зі стороною від 33 до 40 мм. Існують трьохметрові і чотирьохметрові жезли.
Для точних вимірів при встановленні і монтажі фізичного та технологічного обладнання застосовують також мірні жезли.
[ред.] Література
- Мала гірнича енциклопедія: В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Донбас, 2004. ISBN 966-7804-14-3