Коломак (Харківська область)
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Коломак | |
---|---|
Область | Харківська область |
Район/міськрада | Коломацький район |
Рада | Коломацька |
Код КОАТУУ: | — |
Основні дані | |
Площа | 1.027 (тис.га) |
Населення | 3.844 (тис.осіб) |
Щільність | 374.290 (осіб/кв.км) осіб/км² |
Поштовий індекс | 63108 |
Телефонний код | +380 5766 |
Географічні координати | 49°51' пн.ш. 35°14' сх.д. |
Висота над рівнем моря | — |
Відстань | |
Найближча залізнична станція: | — |
До станції: | — |
До райцентру: | |
- фізична: | — км |
- залізницею: | — км |
- автошляхами: | — км |
До обл. центру: | |
- фізична: | — км |
- залізницею: | — км |
- автошляхами: | — км |
Адреса селищної ради | |
Коломак, вул. Леніна 2, Тел: 5-62-30 |
Коломак (анг. Kolomak) - селище міського типу Коломацького району Харківської області на річці Коломаку.
[ред.] Історія
Вперше Коломак згадується у розписі за 1571 рік як городище. На початку другої половини XVII століття переселенці з Правобережної України заснували тут острог. Його жителі несли сторожову службу на оборонній лінії по річках Сіверському Дінцю і Коломаку. У 1680 році Коломак — сотенне містечко Охтирського, а згодом -— слобода Харківського полку. Він не раз зазнавав спустошень від татарських нападів. Після чергового (1680 р.) набігу татар коломацький сотник І. Михайлов звернувся до царського намісника боярина П. Шереметьєва з проханням дозволити прийняти з-за Дніпра нових жителів, надавши їм пільги. Такий дозвіл було одержано. Наприкінці XVII століття Коломак був укріплений кріпосним валом і бастіонами. Назву місту дали половці, які селилися у цих містах ще у ІХ-ХІІ століттях. По тюрськи «коло мак» — розгалужена, заболочена річка.
В селищі Коломак 28 липня 1687 року, коли гетьманська влада перейшла від І. Самойловича до І. Мазепи відбулася козацька рада, яка прийняла так звані «Коломацькі статті» — договірні умови між козацькою старшиною і царським урядом. Договір складався з 22 пунктів (статей). В основі Коломацьких статей лежали попередні українсько-московські договори, затверджені козацькими радами при обранні гетьманів Д. Многогрішного та І. Самойловича. Статті декларативно підтверджували козацькі права і привілеї, зберігали 30-тисячне реєстрове козацьке військо та компанійські полки. Однак, деякі зміни попередніх гетьманських статей і нові пункти Коломацькі статті (18-22) значно обмежували політичні права гетьмана та українського уряду. Гетьман не мав права без царського указу позбавляти старшину керівних посад, а старшина — скидати гетьмана. Козацька старшина зобов'язувалась наглядати і доносити на гетьмана царському уряду. Значно обмежувалося право гетьмана розпоряджатися військовими землями. Гетьманському уряду заборонялось підтримувати дипломатичні відносини з іноземними державами. Гетьман зобов'язувався направляти козацьке військо на війну з Кримським ханством і Туреччиною; у гетьманській столиці — Батурині — розміщувався полк московських стрільців. У ст. 19 договору перед гетьманом і старшиною ставилось питання про необхідність тісного державного об'єднання України з Московською державою і ліквідацію національної окремішності українського народу. Коломацькі статті стали наступним кроком на шляху дальшого обмеження державних прав України.
Коломацька угода мала бути конституцією українсько-московських відносин на час гетьманування Мазепи. Складена в умовах надзвичайно несприятливих для української сторони, вона була безперечним успіхом Москви в її історичному наступі на Україну. Вона дуже в'язала руки новому українському урядові, який мусив виконувати, цей договір.
[ред.] Визначні місця
На території району знаходиться цікавий археологічний пам'ятник — скіфське городище в урочищі Лозовий Яр заселене в середині І тисячоліття до н.е.
[ред.] Посилання
![]() |
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |