Анакреонтична поезія
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Анакреонти́чна пое́зія — вид життєрадісної особистої лірики, яка була поширена в європ. літературі 16—19 ст.
Назва походить від збірки віршів епохи еллінізму «Анакреонтика», що є наслідуванням Анакреонта. В Анакреонтичній поезії оспівуються чуттєві насолоди, радощі безтурботного життя, іноді трапляються мотиви вільнодумства.
Анакреонтична поезія відіграла певну роль у демократизації літератури, в наближенні її до життя.