Азовське сидіння

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Азо́вське сиді́ння — героїчна оборона донськими і запорізькими козаками Азова від турецьких військ 1637-1642 рр. Спираючись на Азов, захоплений турками 1471 р., кримські і ногайські татари протягом 16 – поч. 17 ст. робили спустошливі напади на руські (українські) та московські (російські) землі. Скориставшись з внутрішньої боротьби в Кримському ханстві, донські козаки разом із запорожцями влітку 1637 р. несподівано оточили Азов і після 2-місячної облоги здобули фортецю, визволивши близько 2 тис. невільників. Козаки володіли містом протягом 5 років. Закінчивши війну з Іраном, турецький султан Ібрагім І послав 1641 р. під Азов велике військо. Козаки виявили надзвичайну хоробрість і відбили 24 атаки ворога. Захисники фортеці (5,5 тис. чол. в тому числі 800 жінок) витримали облогу 240-тисячної тур.-татарської армії під проводом сераскіра Хусейна-Делі. Втративши 70 тис. чол. вбитими і пораненими, турки 26.9.1641 відступили після 44-тижневої облоги. Козаки, розуміючи, що власними силами їм не втримати фортецю, звернулися до московського уряду з проханням прийняти Азов під свою владу. Але останній, уникаючи війни із Туреччиною, порадив козакам залишити Азов. Влітку 1642 р. козаки зруйнували фортецю і відступили з Азова.


[ред.] Література


Історія Це незавершена стаття з історії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.