Бог (теософія)
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Головне значення цього слова - Творець, Споконвічна Всесвітня Свідомість, суща в споконвічній просторовій мірності. Ця Свідомість є самою витонченою із всіх всесвітніх енергетичних станів - якщо Її положення розглядати в шкалі "тонкості-грубості".
Друге значення слова "Бог" включає Творця разом з усім Його багатомірним Утвором, породженим Їм, що лежить на Ньому як на фундаменті, не здатним існувати без Нього або у відриві від Нього. У цьому значенні Бог є Абсолютно Все (Абсолют) - Все, крім лише пекла з його мешканцями.
У поняття "Бог" входить також Прояв Творця в Утворі, іменований Святим Духом (Брахманом). Святий Дух проявляється найбільш часто у вигляді Божественних Учителів, що виходять з Обителі Творця. Вони можуть ущільнювати власну енергію Свідомості аж до рівня, що можна відчувати, іноді - навіть цілком видимого для втілених людей стану.
Прояв Божественного Вчителя на Землі через Його втілення в людському тілі йменується Месією, Христом, Аватаром.
Він, як і Святий Дух, є Невід'ємна Частина Творця (Споконвічної Свідомості).
Божественні Вчителі в Обителі Творця є взаємнопроникнутими складовими Частинами Єдиної Споконвічної Свідомості. Їхньою Обителлю є споконвічна просторова мірність, іменована Обителлю Творця; з неї Кожний з Них виходить у світ Утвору лише частиною Себе, залишаючись єдиносущим Творцеві.
Всі конкретні індивідуальні прояви в межах світу Утвору (предмети, тіла, включаючи людські, плюс також всі втілені й невтілені душі, крім пекельних) - треба сприймати як клітки нескінченного Всесвітнього Тіла Бога в аспекті Абсолюту.
Суть всіх процесів, що відбуваються у всесвіті, є Еволюція Всесвітньої Божественної Свідомості.