Барій

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Барій (Ba)
Атомний номер 56
Зовнішній вигляд м'ягкий, трохи в'язкий
сріблясто-білий метал
Властивості атома
Атомна маса
(молярна маса)
137,327 а.о.м. (г/моль)
Радіус атома 222 пм
Енергія іонізації
(перший електрон)
502,5 (5,21) кДж/моль (еВ)
Електронна конфігурація [Xe] 6s2
Хімічні властивості
Ковалентний радіус 198 пм
Радіус іона (+2e) 134 пм
Електровід'ємність
(за Полінгом)
0,89
Електродний потенціал 0
Ступені окислення 2
Термодинамічні властивості
Густина 3,5 г/см3
Питома теплоємність 0,192 Дж/(K моль)
Теплопровідність (18.4) Вт/(м К)
Температура плавлення 1 002 K
Теплота плавлення 7,66 кДж/моль
Температура кипіння 1 910 K
Теплота випаровування 142,0 кДж/моль
Молярний об'єм 39,0 см3/моль
Кристалічна ґратка
Структура ґратки кубічна
об'ємноцентрована
Період ґратки 5,020 Å
Відношення c/a n/a
Температура Дебая n/a K
Періодична система елементів
H He
Li Be B C N O F Ne
Na Mg Al Si P S Cl Ar
K Ca Sc Ti V Cr Mn Fe Co Ni Cu Zn Ga Ge As Se Br Kr
Rb Sr Y Zr Nb Mo Tc Ru Rh Pd Ag Cd In Sn Sb Te I Xe
Cs Ba * Hf Ta W Re Os Ir Pt Au Hg Tl Pb Bi Po At Rn
Fr Ra ** Rf Db Sg Bh Hs Mt Ds Rg Uub Uut Uuq Uup Uuh Uus Uuo
* La Ce Pr Nd Pm Sm Eu Gd Tb Dy Ho Er Tm Yb Lu
** Ac Th Pa U Np Pu Am Cm Bk Cf Es Fm Md No Lr

Барій (рос. барий, англ. barium; нім. Barium) — хімічний елемент. Символ Ва, ат. н. 56, ат. маса 137, 34. належить до групи лужно-земельних металів, зустрічається природі в вигляді карбонату барію і сульфату барію. Барій — м'який сріблясто-білий метал, густина 3760 кг/м3. Хімічно дуже активний. Кларк 5·10-2 % за масою. Найвідоміший мінерал — барит. Розвідані запаси бариту бл. 115 млн.т., загальні запаси — бл. 300 млн.т.

Зміст

[ред.] Історія

Вперше знайдений в бариті і вітериті.

[ред.] Походження назви

[ред.] Отримання

[ред.] Застосування

Барит застосовують у техніці високого вакууму, сполуки барію — у ядерній техніці, піротехніці, у сплавах, фарбах, безпечних сірниках, зі стронцієм утворює емісійну поверхню електронно-променевих трубок. Сульфат барію застосовується в медицині як суспензія («баріумна каша» при рентгенівському дослідженні шлунка).

[ред.] Біологічна роль

[ред.] Дивись також



Реторта Це незавершена стаття з хімії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.