Вибій

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Ви́бій (рос. забой, англ. face, slope, hole bottom, нім. Ort, Stoß, Sohle)—

1) поверхня корисної копалини або породи, з якої безпосередньо здійснюється її виймання (руйнування) і яка переміщується при проходженні або виїмці корисної копалини.

Відповідно розрізнюють очисні вибої і прохідницькі вибої.

2) Місце (зона), де розробляють корисні копалини. В шахтах і рудниках розрізняють вибій горизонтальний, вертикальний та похилий; очисний та підготовчий, або прохідницький. На відкритих розробках є вибої бічні (торцеві) і фронтальні. Зокрема, вибоєм іноді також називають привибійний простір, тобто частину очисної або підготовчої виробки, де безпосередньо виконуються роботи з видобування корисної копалини або руйнування порід.

3) Вибій свердловини, торець бурової свердловини (рос. забой скважины; англ. bottom hole; нім. Bohrlochsohle), поверхня якого в процесі проходки руйнується буровим інструментом.

[ред.] Вибіркова обробка вибою

ВИБІРКОВА ОБРОБКА ВИБОЮ, (рос. избирательная обработка забоя, англ. selective winning of face) – обробка вибою виробки виймальною або прохідницькою машиною з декількох установок руйнуючого органу.

[ред.] Джерела інформації

  • «Положення про проектування гірничодобувних підприємств України та визначення запасів корисних копалин за ступенем підготовленості до видобування».


[ред.] Література