Мала Антанта

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Мала Антанта — альянс, сформований в 1920 і 1921 Чехословаччиною, Румунією і Югославією з метою захисту проти угорського ревізіонізму і запобігання реставрації Габсбурґів.

Договори було підписано:

Франція підтримувала цей альянс, підписавши договори з кожною з країн.

Загроза з боку Німеччини привела країни Малої Антанти до участі в політиці взаємної безпеки, яку ініціював СРСР. У 1933 році країни Малої Антанти сумісно з СРСР та Туреччиною підписали договір щодо визначення агресії. 16 травня 1935 року Чехословаччина уклала оборонний договір з СРСР та Францією.

В 19351939 роках посилився вплив нацистьскої Німеччини та Італії на Югославію та Румунію. Пакт поступово почав розпадатися:

  • Югославія почала зближатися з про-ревізіоністьскими державами (Югославсько-Болгарський договір вічной дружби від 24 січня 1937, Югославсько-Італійський договір нейтралітету 25 березня 1937).
  • Румунія відмовилась підписати пакт взаємної допомоги у 1937 році.
  • Мала Антанта погодилася на угорські рівні права на озброєння.
  • Югославська влада принца-регента Павла тихо погодилася з аншлюсом Австрії.

Після заключення Мюнхенської угоди 29 вересня 1938 Мала Антанта де-факто розпалась.