Абу-Нувас
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Абу́-Ну́вас (аль-Ха-сан ібн-Гані; н. між 747—762—†814) — арабський поет періоду розквіту халіфату Аббасідів. Жив при дворі халіфа Гаруна. Співець веселого життя, вина та втіх кохання. Поезія А.-Н. заперечує ідеологію ісламу. Дотепний і гострий сатирик, А.-Н. висміював офіційні мусульм. святощі і пародіював староараб. поезію, яка ідеалізувала суворий побут бедуїнів. Особа поета відображена у славнозвісних казках «1001 ніч».
[ред.] Література
Ця стаття створена за матеріалами першого видання УРЕ. Текст може містити радянську пропаганду, бути заідеологізованим, застарілим тощо. |