Виїмкове поле шахти
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Виїмкове поле шахти (рос. выемочное поле шахты, англ. panel mine section, mining extracted areа, нім. Abbaufeld n) – частина пласта в межах поверху, яку розробляють із застосуванням дільничних (проміжних) бремсберґів, скатів, квершлаґів. Розмір поля по простяганню на пологих пластах - 750…1500 м., на інших - 350… 500 м. Розробка пластів корисних копалин здійснюється на один дільничний бремсберґ, квершлаґ, скат або похил (рідко). Розрізняють В.п.ш.: двокрилі - бремсберґ (похил, скат), розташований посередині В.п.ш., а очисні роботи ведуться з обох боків від нього; однокрилі - бремсберґ (похил, скат), розташований на межі В.п.ш. При розробці пологих пластів на В.п.ш. поділяються поверхи, що складаються з двох і більше підповерхів. При розробці крутих пластів В.п.ш., як правило – частина поверху, розташована між двома дільничними (проміжними) квершлаґами, що проводяться через кожні 100-400 м за простяганням. Розміри В.п.ш. визначаються з розрахунку забезпечення мінімуму експлуатаційних витрат на 1 т видобутої к.к; змінюються від дек. сотень м до 1,2 км (за простяганням) і від дек. десятків м до 0,5 км (за падінням).
Син. - виймальне поле шахти.
[ред.] Література
Мала гірнича енциклопедія: В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Донбас, 2004. ISBN 966-7804-14-3