Морське газове родовище

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Схема розташування Морського газового родовища
Схема розташування Морського газового родовища
Структурна карта покрівлі продуктивної пачки майкопу Морського газового родовища
Структурна карта покрівлі продуктивної пачки майкопу Морського газового родовища
Геологічний розріз по профілю I-I Морського газового родовища
Геологічний розріз по профілю I-I Морського газового родовища

Морське газове родовище — належить до Азовсько-Березанської нафтогазоносної області Південного нафтогазоносногу регіону України.

Розташоване в північно-східній частині акваторії Азовського моря на відстані 125 км від м. Керчі і 40 км від м. Бердянська.

Тектонічна диспозиція родовища — у північній прирозломної зоні Середньоазовського підняття (Азовського Валу). Морська складка встановлена в результаті регіональних гравіметричних, магнітометричних і сейсморозвідувальних робіт в акваторії Азовського моря. До глибокого пошукового буріння структура підготовлена по II сейсмічному горизонту в підошві майкопських відкладів у 1976 р. сейсморозвідкою МСГТ. У 1977 р. при випробуванні у свердловині №2 середньої частини майкопських відкладів (інтервал 646-675 м) отримано приплив газу 128,3 тис. м3/добу через діафрагму діаметром 16,3 мм при буферному тиску 5,06 і затрубному — 5,30 МПа. Абсолютно вільний дебіт газу сягав 256,2 тис. м3/добу.

Родовище прийняте на Державний баланс у 1977 р. Запаси остаточно не підраховувались. Початкові видобувні запаси категорій А+В+С1 — 550 млн. м3.

У геологічному розрізі Морської структури представлені карбонатні і теригенні породи нижньої і верхньої крейди, еоцену, олігоцену та неогену.

За матеріалами буріння та сейсморозвідки МСГТ Морська складка є великим антиклінальним підняттям субширотного простягання. Розміри по ізогіпсі -700 м становлять 22х3-4 км. Північне крило структури відносно круте (кути падіння 13-18 градусів), південне — пологе. Вісь складки з заходу на схід змінює свою орієнтацію з північно-східної на субширотну. В центральній і східній частинах структури виділяються два склепіння, які оконтурюються ізогіпсою -600 м.

Продуктивна пачка представлена прошарками алевролітів та пісковиків, розділених глинами. Колектор порового типу. Поклад газу пластовий склепінний. Режим — водонапірний.

Родовище не завершене розвідкою і знаходиться в консервації. Необхідно провести його дорозвідку та промислово-дослідну експлуатацію.



Нафтогазоносні регіони України

Південний нафтогазоносний регіон України: Переддобрудзька нафтогазоносна областьПричорноморсько-Кримська нафтогазоносна областьАзовсько-Березанська нафтогазоносна областьІндоло-Кубанська нафтогазоносна область
Східний нафтогазоносний регіон України: Монастирищенсько-Софіївський нафтоносний районТалалаївсько-Рибальський нафтогазоносний районГлинсько-Солохівський газонафтоносний районАнтонівсько-Білоцерківський нафтогазоносний районРябухинсько-Північно-Голубівський газоносний районМашівсько-Шебелинський газоносний районРуденківсько-Пролетарський нафтогазоносний районСпіваківський газоносний районКальміус-Бахмутський газоносний районКрасноріцький газоносний районПівнічного борту нафтогазоносний район
Західний нафтогазоносний регіон України: Волино-Подільська нафтогазоносна областьПередкарпатська нафтогазоносна областьБільче-Волицький нафтогазоносний районБориславсько-Покутський нафтогазоносний районКарпатська нафтогазоносна областьЗакарпатська газоносна область

[ред.] Джерела

  • Атлас нафтогазоносних провінцій України