Евксеніт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Евксеніт (рос. эвксенит,англ. euxenite, нім. Euxenit m – мінерал класу оксидів. Складний оксид ітрію, титану, танталу, ніобію координаційної будови.

Склад широко варіює, відповідаючи формулі АВ2 (О, ОН)6 де А - Y, U, Са, Се, Тh, Рb, Fe2+, Мg, Мn; B - Nb, Ti, Та, рідше Fe3+, Sn. У групі А переважають рідкісні землі ітрієвої групи (18,5-35,5%), а серед них ітрій. У групі В переважає ніобій.

Мінерал звичайно частково або повністю метаміктний. Сингонія ромбічна, структурний тип ферсміту. Утворює ізоморфні ряди з полікразом (у групі В переважає Ti), тантевксенітом (в групі В переважає Та) і з ферсмітом (в групі В переважає Nb, а в групі А - Са). Виділяється у вигляді незавершених кристалів стовпчастого і пластинчатого вигляду. Відомі двійники та зростки. Колір чорний, бурувато-чорний. У тонких уламках просвічує червоно-бурим кольором. Риса жовтувато-бура. Блиск алмазний зі смолистим відливом. Злам раковистий.

Твердiсть 5-6, густина 4,5-5,9. Е. - акцесорний мінерал лужних ґранітоїдів. Зустрічається в рідкісноземельних ґранітних пегматитах (Норвегія). При руйнуванні ґранітів нагромаджується в розсипах (шт. Айдахо, США).

Евксеніт - джерело отримання Nb, Та та ін. елементів.

[ред.] Література