Автономія (православ'я)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Автономія у Православ'ї - це статус помісної Православної Церкви, як частини єдиної Вселенської Православної Церкви, поряд зі статусом автокефалії.

Автономна Православна Церква - це помісна Православна Церква (до юрисдикції якої належить певна територія, на якій не повинні діяти інші помісні Церкви). Як і автокефальна Церква, вона є незалежною і самостійною в управлінні частиною Вселенської Православної Церкви. Автономна Церква ні ієрархічно, ні адміністративно не є частиною іншої Православної Церкви. Відмінність від автокефалії полягає лише в тому, що її предстоятель, після обрання, має бути затверджений патріархом однієї з автокефальних Церков. У випадку Української Православної Церкви це патріарх московський, у випадку Фінляндської Православної Церкви - константинопольський.

[ред.] Список автономних православних Церков

[ред.] Православні Церкви


Вселенська Православна Церква
Православні Церкви, що перебувають у молитовному спілкуванні між собою і утворюють єдину Вселенську Церкву
Автокефальні Православні Церкви
Чотири древніх Патріархати: Константинопольська | Олександрійська | Антиохійська | Єрусалимська
Російська | Сербська | Румунська | Болгарська | Грузинська | Кіпрська | Грецька | Польська | Албанська | Чехословацька | Американська
Автономні Православні Церкви
Синайська | Фінляндська | Естонська | Японська | Китайська | Українська
Неканонічні Православні Церкви
Православні Церкви, що не визнані іншими і не входять до Вселенської Церкви
УПЦ-КП | УАПЦ | УАПЦК | Македонська | Чорногірська | БАПЦ | ІРПЦ | ЕАПЦ


[ред.] Посилання

Іншими мовами