Апатит

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Апатит
Загальні відомості
Клас мінералу фосфати
Хімічна формула [Ca5(PO4)3 F, Cl]
Ідентифікація
Колір безбарвний, білий, жовтий
Сингонія гексагональна
Твердість за шкалою Мооса 5,5
Блиск скляний, жирний полиск
Питома вага 3,18—3,21 г/см³
Оптичні властивості кристалів
Інші властивості

Апати́т (грец. απαταω — обманюю)) — мінерал класу фосфатів. Безводний фосфат кальцію острівної будови.

Склад: Ca5[CO3][PO4]3(F, Cl, OH, О). Містить (%): CaО — 55,38; P2O5 — 42,06; F — 1,25; Cl — 2,33; Н2О — 0,56. Сингонія гексагональна.

Густина 3,18—3,21.

Тв. 5,5.

Кристали коротко- та довгопризматичні, товстотаблитчасті. Спайність недосконала. Безбарвний, білий, жовтий тощо. Блиск скляний, жирний полиск.

Поширений як аксесорний мінерал багатьох магматичних порід і пегматитів. Зустрічається у контактово-метасоматичних утвореннях, гідротермальних жилах, є основною складовою частиною фосфатів. В Україні є в Запорізькій, Харківській, Чернігівській, Івано-Франківській та інших областях. Сировина для вироблення добрив.

Розрізняють:

  • апатит вуглецевий (гідроксилапатит, у якого частина фосфору заміщена вуглецем, містить до 4,43 % СО2); апатит залізистий (трипліт);
  • апатит землистий (змінений апатит у вигляді землистих аґреґатів);
  • апатит ітріїстий (відміна апатиту з родовища Нарсарссуак, Ґренландія, яка містить до 4 % Y2O3);
  • апатит карбонатний (апатит вуглецевий);
  • апатит лужний (загальна назва для мінералів групи апатиту, які містять луги);
  • апатит марганцевистий (відміна апатиту, яка містить до 11 % MnO);
  • апатит арсенистий (мінерал, за складом проміжний між апатитом і свабітом, виявлений у родов. Франклін, шт. Нью-Джерсі, США);
  • апатит мідний (відміна апатиту синього кольору, яка містить до 20,93 % CuO);
  • апатит свинцевий (піроморфіт);
  • апатит сульфатистий (відміна апатиту, яка містить [SO4]2-);
  • апатит сульфідний (мінерал, знайдений у ниркових каменях; у ньому дві групи ОН- заміщуються S2-); апатит уранистий (відміна апатиту, яка містить до 3,7 % UO2);
  • апатит флуористо-хлористий (найпоширеніша відміна апатиту);
  • апатит флуористо-хлористо-кисневистий (відміна апатиту з околиць м. Ігл, шт. Колорадо, США; містить 2,4 % F; 0,91 % Cl та додатковий кисень — 0,12 %);
  • апатит хлористо-флуористий (рідкісна відміна апатиту, в якій хлору менше за флуор);
  • апатит церіїстий (відміна апатиту, яка містить до 3 % Ce2O3).

Апатит — мінерал з групи фосфатів [Ca5(PO4)3 F, Cl]; частіше зустрічається фтор-апатит, часом F (або Cl) заміщується на CO3, SO4, OH та ін. Кристали мають форму 6-гранних призм, табличок, голок; безбарвні, зеленуваті, жовтуваті, блакитні; блиск скляний, на зломі— жирний, твердість 5, пит. в. 3,2. Зустрічається також у вигляді зернистих мас; у такій формі разом з нефеліном утворює величезне Хібінське родовище в Мурманській обл.

Апатит є гол. складовою ч. фосфоритів, великі родовища яких встановлені в різних районах СРСР, в тому числі в Україні (Придністров'я, Харківщина та ін.).

Хібінські апатити і почасти фосфорити є осн. сировиною для виробн. штучних фосфатних добрив, а також фосфору та його сполук.


[ред.] Див. також

[ред.] Література

  • Українська радянська енциклопедія
  • Ферсман А. Е. Апатит, его месторождения, геохимия, запасы и экономика. В кн.: Хибинские апатиты, т. 3. Л., 1931;
  • Бушинский Г. П. Апатит, фосфорит, вивианит. М., 1952.