Алешо Олександр Гаврилович
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Олекса́ндр Гаври́лович Але́шо (09.02.1890, с. Грушки Балтського пов. на Поділлі — 04.04.1922, м. Київ) —антрополог та етнограф.
Після закінчення Уманської класичної гімназії (1910) навчався в Київському та Петербурзькому університетах у групі географії та етнографії природничого відділу фіз.-мат. ф-ту. Учасник ряду наук, експедицій Рос. антропологічного т-ва по Київщині (1911), 1912 —по Уралу, Пермській, Уфимській та Оренбурзькій губерніях. За дорученням Етнографічного відділу Рос. Музею Олександра ІІІ здійснював антропологічні дослідження та збирав етнографічні колекції на Херсонщині (1913-1914); учасник наук, експедиції в Малу Азію (1916). У травні 1917 призваний на військову службу, навчався в Павловському військовому училищі. Співробітник Рос. музею (1918). Член Комісії по складанню анкети для етнографічного вивчення населення України; д. чл. Рос. Географічного т-ва; Комісії по вивченню "племінного" складу населення Росії при Рос. АН; Рос. антропологічного т-ва при Петербурзькому унті та ін. 1918 переїхав до Києва, організував курси Природничого ф-ту, вечірні курси Укр. робітничого клубу, де читав лекції з антропології та етнографії. Співробітничав з кооперативним видавництвом "Культура", став редактором у "Книгоспілці". З січня 1919 — д. чл.-секретар УНТ у Києві, голова його секції сільськогосподарського народного побуту, голова етнографічної секції Губкопису та редактор "Крайвидава" з антропології, етнографії та історії первісного суспільства. У 1918-1919 обирався головою Музейної секції худ.-промислового відділу Міністерства освіти. Дослідник спадщини Ф. К. Вовка, засновник Музею антропології та етнології ім. Ф. Вовка при ВАУН (29. III. 1921), автор "Тимчасового статуту музею" (липень 1921). Керуючий (з 2. 11.1921) секцією етнографії Археол. комісії ВУАН.
[ред.] Твори
- Антропометричні досліди українського населення Уманського і Таращанського повіту на Київщині. —К., 1919.
[ред.] Література
- Носів А. О. Г. Алешо // Вісн. с.-г. науки. —Т. І, вип. 1. -К., 1922. —С.40;
- Скрипник Г. А. Етнографічні музеї України. -К., 1989;
- Борисенко В. К., Франко О. О. Народознавчі студії О. Г. Алеші // Народна творчість та етнографія. —1990. —№4. -С.20-23;
- Нестуля С. Археологічний комітет Всеукраїнської Академії наук: етапи становлення. -Полтава, 1997;
- Рукописний фонд ІМФЕ ім. М. Т. Рильського НАН України. —Ф. 44, од. зб.1-7.
Василь Швидкий