Борнхольм (острів)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Герб Борнхольму
Герб Борнхольму

Борнхо́льм (дат. Bornholm) — острів у Балтійському морі, належить Данії. Площа острова становить 588 км2. За переписом 2006 р. було 43245 чол. населення. Острів розміщується на схід від Данії, на південь від Швеції, і на північ від Польщі. Головні промисловості на острові включають лов риби, художні ремесла, такі як виробництво скляних і керамічних виробів, і молочне сільське господарство. Туризм важливий протягом літа.

[ред.] Історія

Давня назва острову — Burgundarholm, король Англії Альфред І використовував назву англ. Burgenda land. Вважається, що ця назва походить від імені германського племені Бургундів, які зупинились на острові на шляху з Скандинавії до басейну Вісли (до III сторіччя н. е.). Борнхольм входив до провінції Сканія, яка була частиною Датських Земель у середньовіччі. Питання володіння островом вилилось у довгу суперечку між королями Данії і єпископами Лунду. У 1250 р. Лундський єпископ збудував на Борнхольмі фортецю Хамерсхус (дат. Hammershus). З фортеці починались військові кампанії і у 1259 р. острів було завойовано. Статус острова був основою суперечки ще 200 років.

У 1525 р. Борнхольм був закладений в заставу до Любека на 50 років.

У 1645 р. Швеція завоювала острів, але потім повернула його Данії. У 1658 р. Данія віддала Борнхольм Швеції згідно із Роскільдським договором. Населення Борнхольму повстало у тому ж році і острів залишився у Данії за договором Копенгагену (1660).

У 1940 почалась німецька окупація, а з 1945 по 1946 рр. Борнхольм був окупований радянськими військами.

[ред.] Посилання