Гідрослюди

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Гідрослюди (рос. гидрослюды, англ. hydromicas, нім. Нydroglimmer m) – група мінералів класу силікатів, за структурою і складом належать до слюд; гiдратизований алюмосилiкат шаруватої будови.

Відмінність від слюд полягає в дефіциті лугів і більш високому вмісті води, як молекулярної, так і в формі оксонієвого катіону Н3О+. Переважнi розмiри частинок близько 1 мкм.

За ступенем зв'язку з водою та своїми властивостями займає промiжне місце мiж каолiнiтом та монтморилонiтом.

Виділяють:

  • діоктаедричні Г. - гідромусковіт і гідропарагоніт;
  • триоктаедричні Г. - гідробіотит, гідрофлогопіт, глауконіт, вермикуліт.

Твердість 2,5-3,0. Втрата мол. води відбувається при 20-350оС. У порівнянні зі слюдою гідроксильна вода Г. видаляється при більш низьких т-рах (500-600оС).

Г. поширені в ґрунтах, корах вивітрювання, в осадових породах, низькотемперних гідротермальних утвореннях.

Утворюється в корi вивiтрювання та на останнiй стадiї гiдротермального процесу. Використовуються в кераміч. і ливарному виробництві для очищення і пом'якшення води.

[ред.] Література