Ізмаїл (міфологія)
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
- Цей термін має також інші значення. Див. Ізмаїл (значення)
Ізмаїл | |
Єврейською: | ישמעאל |
---|---|
Англійською: | Ishmael |
Куліш: | ? |
Огієнко: | Ізмаїл |
Хоменко: | Ізмаїл |
Турконяк: | ? |
Ізмаї́л (євр. יִשְׁמָעֵאל — "Бог почув") — син Авраама та його наложниці Агар, єгиптянки, брат Ісаака по батьку.
Про нього ангел Господній сказав: (Буття 16:12) "Він буде дикий чоловік: його рука проти всіх, і рука всіх проти нього; він оселиться перед усіма своїми братами".
Відомо, що він оселився у Паран-пустарях, що його дружиною була єгиптянка (Буття 21:21).
Ізмаїл помер у 137-річному віці (Буття 35:17).
Араби називають Ізмаїла своїм пращуром. Про це свідкує частково Біблія списком поколінь Ізмаїла, і частково Коран. Також до арабів відносяться інші шість синів Авраама від жінки, яку він взяв після смерті Сари. Бог обіцяв Аврааму (Буття 21:13) та Агарі (Буття 21:18) вивести з нього великий народ.