Вуглеводні
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Вуглево́дні — органічні речовини, аліфатичні, аліциклічні та ароматичні сполуки, до складу молекул яких входять лише атоми вуглецю і водню.
В. утворюють гомологічні ряди. У природі вуглеводні зустрічаються в рідкому, твердому і газоподібному стані. У розсіяному вигляді присутні в атмосфері, воді, (кероген), в концентрованому — у покладах вугілля, нафти, газу, газогідратів.
У залежності від будови розрізнюють ациклічні (аліфатичні) вуглеводні, в молекулах яких атоми утворюють лінійні або розгалужені ланцюги, та ізоциклічні, (карбоциклічні) В., молекули яких являють собою цикли (кільця) трьох і більше атомів С.
Вуглеводні поділяють на дві великі групи: на вуглеводні з відкритим ланцюгом вуглецевих атомів, які називають аліфатичними, і на вуглеводні з замкненим ланцюгом, які називають циклічними.
Ациклічні вуглеводні поділяються на насичені (аліфатичні), що мають тільки прості зв'язки (метан і його гомологи), і ненасичені, в молекулах яких є кратні зв'язки — подвійні і потрійні. Наявність кратних зв'язків зумовлює здатність В. цих гомологіч. рядів до реакцій приєднання і полімеризації. Насичені В. метанового ряду (алкани, парафіни) є осн. складовою частиною нафт і газів природних горючих.
Ізоциклічні вуглеводні поділяються на аліциклічні і ароматичні з кільцеподібною структурою з 6 вуглецевих атомів (бензольне кільце).
Аліфатичні вуглеводні, у свою чергу, поділяють на дві підгрупи: на насичені вуглеводні, в молекулах яких атоми вуглецю зв'язані між собою лише простими одинарними зв'язками, і на ненасичені вуглеводні, в молекулах яких між атомами вуглецю є подвійні і потрійні зв'язки.
Циклічні вуглеводні теж поділяють на дві підгрупи: на циклопарафіни і ароматичні вуглеводні. Останні відзначаються наявністю в молекулах так званого бензольного кільця, або ядра, яке складається з шести атомів вуглецю, зв'язаних між собою в переміжку одинарними і подвійними зв'язками. Ароматичні поліциклічні структури властиві гумусовим відмінам речовини органічної і к-ть їх зростає по мірі метаморфізму, з наближенням структури органіч. речовини до структури графіту. Завжди присутні в нафтах, але рідко переважають в їх складі над інших вуглеводнів.
[ред.] Джерела
- Ф. А. Деркач «Хімія» Л. 1968.
- Мала гірнича енциклопедія: В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Донбас, 2004. ISBN 966-7804-14-3