Кримські гори

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Кримські гори
кримс. Qırım dağları
 Кримські гори біля Балаклави
Кримські гори біля Балаклави
Країна Україна
Республіка Крим
Довжина 160 км
Ширина 50 км
Найвища точка Роман-Кош
 - розташування Бабуган-Яйл
 - висота 1545 м

Кримські гори - гори на крайньому півдні Кримського півострова.

Зміст

[ред.] Географія

Кримські гори тягнуться з заходу на схід на 180 км від миса Айя в околицях Балаклави на заході до Феодосії на сході. Тут виділяються три пасма: Головне з висотами 1 200-1 500 м, Внутрішнє з висотами до 550-750 м (найвища веришна - г.Агармиш, 750м) і Зовнішнє з висотами 250-350 м. Головне пасмо – найвище в Кримських горах. Воно представляє собою ланцюг пласких безлісих масивів, які називають яйлами. На Бабуган-яйлі знаходиться найвища точка Кримських гір - гора Роман-Кош(1 545 м). Прибережні схили Головного пасма закінчуються Південним берегом Криму.

Найвищі вершини
гора Висота над рівнем моря (м)
Роман-Кош 1545
Демір-Капу 1540
Зейтин-Кош 1537
Кемаль-Егерек 1529
Еклізі-Бурун 1527

[ред.] Геологія

У геологічному відношенні Кримські гори являють собою великий антиклінорій, що є частиною альпійської геосинклінальної (складчастої області) Ядро його складається із сильно дислокованих і метаморфізованих осадочних порід мезозою — глинистих сланців, піщаників, конгломератів і вапняків. В геологічній будові північного крила антиклінорія беруть участь мезозойські і кайнозойські відкладення — глини, мергелі, вапняки. Підняття Кримських гір спочатку у вигляді острова відбулося в кінці крейди та еоцені. В середині неогену утворилася вирівнена поверхня Яйли. До неогену гори простягались на 20-30 км південніше сучасної берегової лінії Чорного моря. В неогені вони набули сучасних рис ассиметричної будови

[ред.] Клімат

Клімат нижньої частини схилу Яйли - середземноморського типу, з м'якою зимою (на узбережжі середньомісячна температура січня +1—+4°С) та теплим літом (середньомісячна температура липня до +24°С). Літо і осінь сонячні. Річна кількість опадів 600 мм (максимум - взимку), на схід - менше.

На плато Яйла літо прохолодне (середньомісячна температура липня +15°С), зима м'яка (-1— -4°С), річна сума опадів - до 1200 мм, на сході - 500-700 мм, сильні вітри. Максимум опадів на заході - взимку, на сході - влітку.

[ред.] Флора

Рослинність Криму розташована у чотирьох поясах: пояс можжевелово-дубових лісів и кущів, пояс сосни кримської, пояс букових лісів, граба і сосни і пояс гірських лугових степів.

В долинах рік, в нижній частині схилів ростуть дубові ліси. Дуб звичайний, пухнастий та скельний. Зустрічаються також липа, ясень, граб, бук. В узліссях багато кизилу, ліщини, гльоду, ягідних, фруктових дерев.

На висоті 600—700 метрів переважають бук (кавказький та європейський, на думку інших - самостійний вид - тавричний), граб, сосна (переважно на гірських кручах, виділяють окремий вид - кримську сосну); В горах серед ущелин росте тис.

Вище лісів простягається нагір'я — яйла. Яйла в основному безліса, що пояснюється вертикальною зональністю. Тут ростуть шафрани, горицвіт, ірис, фіалка, вероніка, перстач, таволга, деревій, звіробій, материнка, сон-трава, ясколка Біберштейна (кримський едельвейс). Трави яйли: типчак, степова осочка, конюшина, приворотень, тирса, мятлики, костриця, пирій, тимофіївка… Не менш п'ятисот видів рослин налічується на Демерджі-яйлі. Сорок п'ять видів рослин є ендеміками.

[ред.] Контрольно-рятувальна служба

Контрольно-рятувальні загони:

м. Алушта: +38 06560 3-50-10 м. Сімферополь: +38 0652 25-31-58 м. Судак: +38 06566 9-43-80 м. Севастополь: +38 0692 54-33-97

Контрольно-рятувальні пости:

Ай-Петрі: +38 067 625-42-11 Карабі-яйла: +38 050 155-72-99 Кизил-Коба: +38 067 740-48-83 Ангарський перевал: +38 067 650-13-41

[ред.] Корисні посилання

[ред.] Джерела:

  • [1]
  • [2]
  • Большая советская энциклопедия
Герб Росії
В цій статті використано матеріали з Російської вікіпедії


Земля Це незавершена стаття з географії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.