Імуносупресія
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Імуносупресія або імунодепресія — ослаблення імунітету з тієї або іншої причини. Іммуносупресія буває фізіологічною (необхідною в певних ситуаціях для організму), патологічною (при різних хворобах і патологічних станах) і штучною, викликаною прийомом ряду имуносупресивних препаратів або іонизуючого випромінювання.
Фізіологічна іммуносупрессия виникає при вагітності. Вона необхідна для запобігання імунологічного відторгнення ембріона, який є, по суті, генетично і імунологічно наполовину чужорідним трансплантантом в матці вагітної жінки.
Патологічна іммуносупрессия виникає перш за все при різних станах природженого і/або придбаного імунодефіциту, зокрема при інфікуванні ВІЛ, при променевій хворобі та ін.
Штучна іммуносупрессия застосовується при лікуванні автоімунних хвороб, при трансплантації органів і тканин та ін. Штучна іммуносупрессия створюється прийомом глюкокортикоїдів, циклоспорину А, цитостатичних агентів типу метотрексату, меркаптопуріну, циклофосфаміду, азатіопріну та ін., або введенням анти-лімфоцитарної сироватки.