Лжедмитрій I

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Лжедмитрій I (р. н. невід. - п. 17(27).5.1606) - політичний авантюрист-самозванець, московський цар (1605-06). Видавав себе за сина Івана IV Грозного - Дмитрія.

За деякими даними, Лжедмитрій I. був ченцем-втікачем Григорієм Отреп'євим з Чудова монастиря у Москві. В 1601 з'явися в Польщі. Польський король і магнати (Вишневецькі, Сапіги, Мнішки) підтримали Лжедмитрія і протягом 1603-04 провели підготовку по возведению його на московський престол. Лжедмитрій зобов'язувався передати Польщі Сіверську Україну і Смоленську землю; забезпечити участь Москви в антитурецькій коаліції; запровадити в Московській державі католицтво; надати допомогу Сигізмунду III Вазі в його боротьбі проти Швеції. У жовтні 1604 на чолі польсько-литовського загону вторгся в Сіверську Україну (захоплена Московським царством в [1503]), де був підтриманий козаками та частиною селянства. Не зважаючи на поразку під Добринічами, укріпився в Путивлі (тепер Сумська обл.). Після смерті Б. Годунова, Лжедмитрій в червні 1605 зайняв Москву (московська армія під Кромами перейшла на бік Лжедмитрія). Вступивши на царський трон, Лжедмитрій намагався проводити самостійну внутрішню політику. Заходи Лжедмитрія були спрямовані на забезпечення йому підтримки серед провінційного дворянства. Збільшення податків та проведення жорсткої кріпосницької політики привело до посилення соціальних заворушень (рух Лжепетра). Невиконання Лжедмитрієм його обіцянок (відтягував запровадження католицтва, відмовився зробити територіальні поступки Речі Посполитій і надати воєнну допомогу Сигізмунду III Вазі у війні проти Швеції) привело до загострення відносин з Польщею. Криза політики Лжедмитрія сприяла організації заколоту угрупування бояр на чолі з Василієм Шуйським. 17(27).5.1606 під час повстання москвичів проти поляків, що прибули на весілля Лжедмитрія і Марини Мнішек, був убитий заколотниками.