Бляклі руди
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Бля́клі ру́ди (рос. блеклые руды; англ. gray copper ore, tahr ore, fahlite; нім. Fahlerze) — група мінералів, складних сульфідів (сульфосолей) міді, що утворюють ізоморфний ряд із загальною формулою Сu12(Sb, As)4S13. Крайніми членами ряду є стибіїстий різновид — тетраедрит і арсенистий — тенантит. Домішки: Zn, Fe, Ag, рідше — Hg, Ni, So, які заміняють Сu, а також Bi, Se і Те, які заміняють Sb, As і S. Колір — від сталевого до залізисто-чорного. Блиск на свіжому зламі металічний, спайність відсутня. Твердість 3—4,5. Густина 4,6—5,4.
Крихкі бляклі руди — гідротермальні мінерали. Їх головні супутники — галеніт, сфалерит, халькопірит, пірит, кварц, барит, кальцит. Бляклі руди легко вивітрюються, заміняючись малахітом, азуритом, купритом та ін.
Промислове значення має тільки тетраедрит, який входить до складу мідних та сурм'яних руд.
[ред.] Література
- Мала гірнича енциклопедія: В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Донбас, 2004. ISBN 966-7804-14-3