Іліада

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Іліада — епічна поема, що приписується Гомеру, найдавніша з збережених пам'яток грецької літератури. Є переробкою і об'єднанням численних сказань Стародавньої Греції про подвиги давніх героїв.

Дія віднесена до десятому року облоги Трої (Іліону) об'єднаним ополченням грецьких вождів. Сказання про попередні події (викрадення Олени Парісом, виступ греків (ахейців) під верховним начальством Агамемнона), постаті головних вождів (Агамемнон, Менелай, Ахілл, Одісей, Нестор, Діомед, Аякс, Ідоменей та ін., троянський цар Пріам, його сини Гектор, Паріс і т. д.), так само як і результат війни (загибель Трої), передбачаються в Іліаді відомими. Іліада охоплює незначний проміжок часу, це ніби епізод із історії облоги Трої, в 15 700 гекзаметрів.