Мокшанська мова
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Мокшанська мова — одна з фіно-волзьких мов фіно-угорської сім'ї. Поширена на історичних землях Мокшень Мастор (Мокшанії): західні райони Республіки Мордовія та вся Пензенська область, у ХІХ ст. — Тамбовська область. Ареали поширення мокшанської мови є в Самарській, Оренбурзькій області РФ, Західному Сибіру, Башкортостані, Татарстані. Точна кількість мокшаномовних людей невідома, адже всі великоруські переписи, включно з 2002, фіксують мовне самовизначення за псевдоентнонімом «мордва». Але приблизна кількість мовців — 200 тисяч осіб з активним знанням та ще стільки ж — із пасивним.
Діялекти М.м.: центральний, західний, південно-західний, північний, південно-східний та південний, а також численні перехідні та мішані говірки.
Мокшанською мовою створена література. Класики — Міхаїл Бєзбородов, Захар Дорофєєв, Фьодор Атянін, Алексей Мокшоні, Максим Бебан (10 лютого 1913 — 13 квітня 1986), Яков Пінясов, Юрій Кузнєцов (29 червня 1936 — 4 вересня 1981), Марія Малькіна, Раіса Орлова.