Андрій Юрійович
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
АНДРÍЙ ЮРІЙОВИЧ (р.н. невід. - п.бл. 1323) – галицько-волинський князь (1308-1323), син князя Юрія Львовича. Після смерті свого батька, короля Юрія Львовича, правив Галицько-Волинським князівством разом зі своїм братом Львом Юрійовичем. Налагодивши тісні союзницькі зв’язки з польським королем Владиславом Локетком і Тевтонським орденом, намагався послабити залежність від Золотої Орди. Сприяв торгівлі між галицькими і польськими купцями. Успішно боровся проти монголо-татар, захищаючи західнослов’янські землі від їхніх набігів, і з Литвою. Збереглася грамота Андарія Юрійовича з печаткою, де він титулував себе королем Галіції і Лодомерії. Загинув одночасно з Левом ІІ Юрієвичем (1323 р.), на думку деяких істориків - у боротьбі з монголо-татарами, інших - з литовцями, захищаючи від них Підляшшя.
Після смерті Андарія Юрійовича пряма лінія нащадків Романа Мстиславича припинилася. На галицько-волинський престол було запрошено мазовецького князя Болеслава Тройденовича, який прийняв ім’я Юрія ІІ Болеслава.
[ред.] ДЖЕРЕЛА
- Гайдай Л. Історія України в особах, термінах, назвах і поняттях.- Луцьк: Вежа, 2000.
- Довідник з історії України
- Рад. енциклопедія історії України.- К., 1969.- т.1.