Буйко Петро Михайлович
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Буйко Петро Михайлович (1895—1943) — український лікар, професор (1938), доктор медицинських наук (1940), Герой Радянського Союзу (1944).
В 1917 працював у Києві фельдшером. 1922 закінчив Київський медичний інститут. З 1933 — директор Київського інституту охорони материнства і дитинства. Наукові праці присвячені питанням профілактики і терапії розривів промежини при родах (1938), а також лікуванню пузирно-піхвових свищів (1940). Ним запропонований метод фістулографії з гомотрансплантацією плаценти на ушитий дефект сечового міхура.
Під час Великої Вітчизняної Війни брав участь у партизанському русі, організував медичну службу радянського партизанського руху на Фастівщині. Живцем спалений нацистами у с. Ярошівка на Київщині.
![]() |
Це незавершена стаття про персоналії. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |