Гвинтівка Мосіна
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Гвинтівка Мосіна (російською Винтовка Мосина, інші назви: трьохлинійна гвинтівка та гвинтівка Мосіна-Нагана) — магазинна військова гвинтівка, яка використовувалась військовими силами Російської Імперії, Радянського союзу, та багатьох інших держав. Назва трьохлинійна гвинтівка походить від старого позначення гвинтівкового калібру: 7.62мм дорівнює 0.3 дюйми або 3 лінії. Гвинтівка Мосіна у різних модифікаціях знаходилась на озброєнні з 1891 до 1960х років, коли на озброєння радянської армії було взято снайперську гвинтівку Драгунова (СВД).
[ред.] Історія
Після Російсько-турецької війни, коли озброєним однозарядними гвинтівками системи Бердана російським військам протистояли турецькі з магазинними гвинтівками Вінчестера, російське Головне Артилерійське Управління взяло за задачу створення для потреб армії магазинної багатозарядної гвинтівки. Спроби належним чином модернізувати гвинтівки Бердана зазнали невдачі, тож для перевірки наявних іноземних систем (Маузера, Лі-Енфілда, Лебеля тощо) було створено Спеціальну комісію з тестування магазинних гвинтівок. Серед інших комісії були надані 7.62мм система капітана Сергія Мосіна та 8.89мм система бельгійця Леона Нагана. За результатами випробувань, які відбулись у 1891 році, найкращою було визнано систему Нагана. Незважаючи на це, комісія надала перевагу вітчизняній розробці. Таким чином, було прийнято компромісне рішення: комісія прийняла систему Мосіна, але механізм подачі набоїв було взято від системи Нагана.
Виробництво нових гвинтівок було розпочато у 1892 році в арсеналах Тули, Іжевська та Сестрорецька. Через обмежені виробничі потужності цих фабрик додаткове замовлення на 500 тисяч рушниць було надано французькій зброярні Manufacture Nationale d'Armes de Châtellerault. На момент початку Російсько-японської війни армія отримала близько 3 800 000 гвинтівок.
Між 1891 та 1910 роками було створено кілька модифікацій гвинтівки Мосіна-Нагана, у тому числі піхотна гвинтівка M1891, драгунська, козацька, карабін M1907.
Під час Першої світової війни через постійну нестачу зброї, яку неможливо було вдовільнити силами власного виробництва, російський уряд замовив в США 1.5 мільйони піхотних гвинтівок M1891 у Remington Arms та 1.8 мільйони у New England Westinghouse. Велика кількість гвинтівок Мосіна була захоплена у ході війни німецькими та австро-угорськими військами. Багато які з них послужили озброєнням військам другого ешелону та на німецькому флоті. Більшість з захоплених Австрією рушниць були у 1920 роках продані Фінляндії.
Під час громадянської війни піхотні та драгунські гвинтівки продовжували виготовлятись, але у значно менших обсягах.
У 1924 було створено комітет з модернізації гвинтівки Мосіна, яка на той час пробула на озброєнні більше трьох дисятилітть. Результатом її роботи було створення моделі 1891/30, основою якої була драгунська модифікація гвинтівки 1891. До 1945 року було виготовлено близько 17 475 000 гвинтівок 1891/30.
Система Мосіна-Нагана була прийнята як снайперська гвинтівка у 1932 і використовувалась радянськими снайперами протягом Другої світової війни, де високо цінувалась за надійність та влучність.
Після Другої світової війни у Радянському Союзі виготовлення всіх видів гвинтівок Мосіна було припинено, всі гвинтівки було вилучено з ужитку та замінено карабіном СКС та пізніше автоматом Калашникова. Незважаючи на явну вже застарілість, системи Мосіна-Нагана продовжували використовуватись у збройних силах багатьох учасників Варшавського договору та деяких інших країнах світу ще кілька десятиліть.