Бібрка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Прапор Бібрки
Прапор Бібрки

Бі́брка — Місто в Перемишлянському районі, Львівської області в 22 км. від райцентра. Якраз посередині цього 22-кілометрового шляху з Бібрки на Перемишляни лежить чудовий ренесансний замок в селі Свірж.

Вперше Бібрка згадується в Галицько-Волинському літописі під 1211 роком. Там також сказано, що було поріч ще два села — Бібрка Стара та Бібрка Нова. Також згадується річка Бібрка, старовинне урочище Боберка (Бібрка), тобто місце, де були бобри — об'єкт полювання в Давній Русі.

Вид на частину Бібрки
Вид на частину Бібрки

Поселення було власністю польського короля та входило до Литовського староства. Місцеві ремісники : дубильщики, скорняжники, чоботярі — та купці платили податі львівському старості як королівському представнику. Як часто відбувалося з тогочасними містами, Бібрку часто здавали феодалам в оренду. Привілеєм Казимира Четвертого в 1469 році Бібрка отримала магдебурзьке право, за яким дозволено було влаштовувати ярмарок двічі на рік та раз в тиждень (а саме по вівторках) проводити торги. Привілей Сигізмунда-Августа підтвердив в 1569 році надані права, та дозволив третій щорічний ярмарок та торги не лише по вівторках, а й щосуботи. Міщанам також дозволялося варити пиво для власного споживання.

Бібрка в 30-ті роки ХХ століття.
Бібрка в 30-ті роки ХХ століття.

1474 року велика пожежа зруйнувала майже все місто. Внаслідок цього уряд на 10 років звільнив Бібрку від податків. 1502 року турецько-татарські полчища повністю зруйнували місто. Ще довго Бібрка не змогла оговтатися від цього спустошення: за люстрацією 1621 року в місті королівські фуражири не змогли знайти жодної провізії! 1638 року польський сейм визнав, що Бібрка майже повністю прийшла в занепад і знову звільнив мешканців на 4 роки від сплати податей.

Коли в 1648 році в місто ввійшли козацькі війська ввійшли в Бібрку, місцевий цех чоботарів подарував їм 80 пар чобіт, а місцеві скорняки — 60 кожухів.

Польсько-шведська війна (1655—1660 рр.) довела місто до цілковитого занепаду. За люстрацією 1661 року в місті було лише 26 будинків, тоді як до війни — 150.

Лише в 1765 р. будинків стало 300. Крім того, в Бібрці жило багато населення, яке не мало власних помешкань — так звані халупники.

1790 р місто дісталося відомому магнату графу Скарбеку. В 90-х рр. 18 сторіччя було відкрито перші навчальні заклади: дворічну (тривіальну) та трирічну (нормальну) школи.

Костел. Фото Ігоря Хоми.
Костел. Фото Ігоря Хоми.

В 40-х рр. ХІХ ст. в Бібрці проживало 3000 мешканців. Працювала текстильна мануфактура.

Проїжджаючи місто, оглядаємо високий пагорб з каплицею, порослий соснами — улюблене місце відпочинку Івана Франка, що навідував час від часу письменницю Уляну Кравченко, яка вчителювала тут в 80-х рр. ХІХ століття і залишила цікаві спогади про Бібрку.

Найцінніша з точки зору краєзнавця споруда в Бібрці — це старовинний оборонний костел святого Миколая. (Потрібна адреса? Тримайте: вулиця Ясна, 2. Але в маленькій Бібрці не побачити чималий костел важко).

Храм було фундовано таким собі Завішою Чорним в далекому 1405 році. Поруч зі святинею збереглася мурована дзвіниця.

До речі, за іншими даними, 1211 рік — рік першої згадки не міста Бібрки, а одноіменної ріки, а саме поселення починає фігурувати в літописах лише починаючи з 1436 р. як володіння Внучека з Кутна. "Між 1353—1366 рр. район р. Бобрка знаходився у в числі володінь, залежних від Любарта, васалом якого був Дмитро Михайлович. Можливо, що на цих землях було заложено замок Боброк.


Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.
Іншими мовами