Балалайка
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Балала́йка - російський народний щипковий музичний інструмент. Балалайка відома з початку 18 століття, має три струни, походить від старовинної домри. На балалайці грають, ударяючи пальцями правої руки по струнах. Наприкінці 19 століття В. В. Андрєєв удосконалив Балалайку, створив її різновидності.
Застосовуються:
- Балалайка-прима,
- Балалайка-секунда,
- Балалайка-альт,
- Балалайка-бас,
- Балалайка-контрабас.
Балалайка використовується як оркестровий, ансамбльовий і соліруючий інструмент.
[ред.] Джерела та література
- Українська радянська енциклопедія
- Юцевич Є., Безп'ятов Є. Оркестр народних інструментів. К., 1948;
- Новосельский А. А. Очерки по истории русских народних музыкальных инструментов. М., 1931.