Асептика
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Асе́птика (грец. α — не і σηπτικος — гнійний) — сукупність заходів, спрямованих на знезаражування ран за допомогою фізичних методів. При хірургічних втручаннях асептика запобігає проникневню в рану збудників інфекції (бактерій, грибків), що можуть потрапляти до рани з навколишнього середовища.
Асептика лежить в основі сучасної хірургічної практики і дуже тісно пов'язана з антисептикою.
Виникненню асептики сприяло нагромадження спостережень про шкідливий вилив деяких антисептичних речовин на тканини організму.
- Знешкодження інфекцій
За допомогою асептики знешкоджують повітряну, крапельну і контактну інфекцію.
З метою запобігання повітряній інфекції в операційних забезпечують бездоганну чистоту, добру вентиляцію, використовують бактерицидні лампи тощо.
Щоб запобігти крапельній інфекції, хірургічний персонал користується стерильними масками, розмови над раною обмежуються, хворі на нежить та ін. до участі в операції не допускаються.
- Основні заходи
З метою запобігання контактній інфекції здійснюють комплекс заходів, до яких належать: знезаражування інструментів, перев'язочного матеріалу та білизни, що використовуються під час операцій (гол. чин. за допомогою високої температури, тобто стерилізації), спеціяльна обробка рук хірурга та його помічників, знезаражування шкіри в межах операційного поля (змазування бактерицидними розчинами).
Обов'язковою умовою асептичного лікування забруднених ран є видалення пошкоджених тканин країв рани.