Багатозначність слова
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Багатозна́чність сло́ва наявність у одного і того ж слова різних значень відповідно до різних контекстів, коли слово може переосмислюватись.
Багатозначність слова виникає у процесі розвитку мови. Напр., в укр. мові «вік» залежно від контексту може означати:
- 1) століття [«Ім'я Леніна, його діла і вчення переживуть віки й тисячоліття» (Біографія Леніна)];
- 2) життя кого-небудь [«Батько кінчає свій вік, а син починає» (Коцюбинський)];
- 3) період часу, епоху [«У дитячі любі роки Я любила вік лицарства» (Леся Українка)];
- 4) довгий час [«Тому сидіти доведеться, гляди — і цілий може вік» (Котляревський)];
- 5) ступінь у розвитку людини [«З того віку дитячого поперед усього пам'ятаю нашу хату білу» (Марко Вовчок)];
- 6) у сполученні з часткою «не» — в значенні «ніколи» [«Раз добром нагріте серце, вік не прохолоне» (Шевченко)];
- 7) ствердження «завжди» [«Потім хвилі морські голоситимуть вік надо мною» (Леся Українка)].
Якщо значення однакових слів втратили смисловий зв'язок, то вони стають омонімами, які вже не мають між собою нічого спільного, напр.: аспід (змія і мінерал), банка (посуд, обмілина і лава для гребців), коса (знаряддя і волосся), місяць (планета і час) тощо.