Ацетилсаліцилова кислота
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Загальні | |
---|---|
Хімічна назва | 2-(Ацетилокси)бензойна кислота |
![]() |
|
Хімічна формула | C9H8O4 |
Молярна маса | 180.16 |
Синоніми | Аспірин, 2-ацетоксибензойна кислота, ацетат саліцилової кислоти |
Фізичні властивості | |
Температура плавлення | 135 °C (швидке нагрівання) твердіння розплаву 118 °C |
Температура кипіння | 135 °C (розкладення) |
Критична температура | н/д |
Густина | 1.4 г/см3 |
Кислотно-основні властивості | |
pKa | pK (25 °C) 3.49 |
Вогненебезпека | |
Температура спалаху | н/д |
Температура самозаймання | 490 °C |
Вибухонебезпечна концентрація | н/д |
Ацетилсаліцилова кислота — безбарвні голчасті кристали монокліничної структури, у чистому вигляді без запаху, але у вологому середовищі (наприклад, контакт з повітрям) набуває запаху оцтової кислоти. Одержують взаємодією оцтового ангідриду та саліцилової кислоти. Вживають як протизапальний, знеболюючий, жарознижуючий засіб.
Розчинність одного граму:
- у воді: 25 °C — 300 мл; 37 °C — 100мл
- у спирті 5 мл
- у хлороформі 17 мл
- в етері 10-15 мл
Розкладається у киплячій воді та при розчиненні у лужних розчинах. Добре розчинні у воді неорганічні солі ацетилсаліцилової кислоти, проте такі розчини нестійкі та ацетилсаліцилова кислота швидко гідролізується за цих умов.
[ред.] Застосування
популярне знеболювальне (анальгетик), розроблений в 20 столітті як ліки від головного болю і артриту. Він містить простагландін і виробляється з дерева білої верби (Salix alba). При тривалому використання навіть в помірних дозах аспірин може викликати шлункову кровотечу, пошкодження нирок і дефекти слуху, тому аспірин не рекомендують дітям до 12 років, вважаючи, що він може викликати рідкісне захворювання, синдром Рея. Проте дослідження показують, що аспірин може попередити інфаркт і тромбоз.
УРЕ:
Ацетилсаліцилова кислота (α — без, не і нім. Scorbut — цинга), вітамін C, C6H8O6 — органічна кислота, нестача якої в їжі спричиняє цингу. Міститься в усіх рослинах, особливо в їх зелених частинах, плодах. Найбільше А. к. в чорній смородині, недостиглих волоських горіхах, шипшині. Здобувається також синтетично.