Мережевий протокол
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
- Цей термін має також інші значення. Див. Протокол
Мережний протокол в комп'ютерних мережах — набір правил для специфічного типу зв’язку.
Різні протоколи найчастіше описують лише різні сторони одного типу зв'язку; узяті разом, вони утворять стек протоколів. Назви «протокол» й «стік протоколів» також указують на програмне забезпечення, яким реалізується протокол.
Нові протоколи для Інтернета визначаються IETF, а інші протоколи — IEEE або ISO. ITU-T займається телекомунікаційними протоколами й форматами.
Найпоширенішою системою класифікації мережних протоколів є так називана модель OSI, відповідно до якої протоколи діляться на 7 рівнів по своєму призначенню — від фізичного (формування й розпізнавання електричних або інших сигналів) до прикладного (API для передачі інформації додатками).
Зміст |
[ред.] Деякі мережні протоколи
[ред.] Фізичний рівень
[ред.] Канальний рівень
[ред.] Мережевий рівень
[ред.] Транспортний рівень
[ред.] Прикладний рівень
- binkp
- DHCP
- DNS
- Finger
- FTP
- Gnutella
- Gopher
- HTTP
- HTTPS
- IMAP
- IRC
- Jabber
- LDAP
- NTP
- NNTP
- POP3
- SSH
- SMTP
- Telnet
- SNMP