Гідростатичний тиск
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Гідростатичний тиск (рос. гидростатическое давление, англ. hydrostatic pressure, нім. Wasserdruckhöne f, Wasserdruck m) –
1) Тиск рідини в будь-якій точці об’єму цієї рідини. Тиск у рідині, що перебуває у стані спокою, створений сумою тиску газу на її вільній поверхні і зумовленого силою тяжіння тиску стовпа рідини, розташованого над точкою вимірювання. Г. т. залежить від глибини занурення. Вимірюється в одиницях висоти стовпа рідини або в одиницях тиску.
2) В гідрогеології поняття Г.т. трактується ширше, як тиск рідини (рухомої або нерухомої) у певній точці водоносної системи. Тобто Г.т. - загальна величина трьох голо-вних напружень в будь-якій точці гірничого масиву, що перебуває в стані спокою. Високий Г.т. сприяє обваленню порід покрівлі та підйому підошви виробки, де спостерігаються раптові прориви вод і пливунів.
[ред.] Різновиди
ГІДРОСТАТИЧНИЙ ТИСК УМÓВНИЙ, (рос. гидростатическое давление условное; англ. conventional hydrostatic pressure; нім. konventioneller hydrostatischer Druck m) – тиск, який створюється стов-пом прісної води (густина 1000 кг/м3) висотою від гирла свердловини до розглядуваного пласта. Значину цього тиску використовують звичайно для виявлення відповідності або невідповідності пластового тиску гідростатичному.
[ред.] Література
- Мала гірнича енциклопедія: В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Донбас, 2004. ISBN 966-7804-14-3