Колядки і щедрівки
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Колядки і щедрівки в українського народу існують дуже давно. Вони беруть свій початок ще в доприхтиянські часи, коли люди поклонялися багатьом богам. Наші предки-язичники святкуваля свято коляди під час зимового сонцестояння. З прийняттям християства вони зміщалися з християнськими віруванями. Язичники святкували свято Коляди, або як його ще називали свято Коротуна 25 грудня за старим стилем. Вони вірили що в цей день Сонце з'їдає змій Коротун, а в Дніпрових водах богиня Коляда народжеє нове сонце. Щоб захистити новонародженого вони проганяли Коротуна а потім ходили від хати до хати звіщающи про народження нового сонця. Язичники співали пісні про сонце, місять і зорі. Ця традиція збереглася і до наших днів, але змінила свій мотив із християнським. На Різдво колядники також ходять від хати до хати і співають колядки, але пов'язані із народженням Ісуса Христа.
Щедрівки, так само як і колядки беруть свій початок дуже давно. Це величальні українські обрядові пісні, які виконуються під Новий Рік і під час Йордану в Щедрий Вечір. Вони так само як і колядки оспівують величання господаря і його родини. Щедрівки також висловлюють побащання великого вроwаю і достатку. Деякі щедрівки мають відбиток образів старого князівсько-дружинного побуту з часів Києвської Русі. У щедрівках, так само як і в колядках християнського циклу відбиваються біблійні епізодів, такі як народження Ісуса Христа й поклоніння волохів і пастухів. Також в щедрівках є багато образів святих, щоб надати їм більш магічного значення. Колядки і Щедрівки є невідємною частиною вертепів і різних Різдвяних вистав, в яких завжди присутні пісні про народження Христа."Радуйся, ой радуйся, земле, Ясен Світ народився" — cе до сих пір одна з найпопулярніших колядок в Україні. Народжується Молоде Сонце, коли закінчується зимове сонцестояння і день починає приростати.
Kолядки — величальні пісні українських хліборобів, пов'язані з давнім арійським культом Сонця. Предки українців відзначали три фази Сонця — весняне рівнодення, літнє і зимове сонцестояння. Za in'o[ legendo[ v давніх арійських текстах Ріґведи описано, що Бог Індра в цей день покотив колесо Сур'ї, а наші давні Пращури — арійські племена, що залишилися на рідній землі — вважали, що це Сварог запалив і пустив у хід Сонячне колесо. Це народився Божич — Син Бога Неба — новий круг Сварога-Зодіака. Сонячне колесо, символ зимового сонцевороту, до сих пор присутній на різдвяних святах у Карпатах: колесо вкривають горючим матеріалом, підпалюють і пускають з гори. Різдво Божича-Коляди — це народження молодого Сонця, яке щодня поборює темряву своїми ніжними промінчиками, що навесні оживляють Землю і всю природу.
Пізніше всі слов'яни, на які поширився світогляд і звичаї наших давніх предків, розуміли Коляду як втілення природного циклу, що повторюється з року в рік. Коляду зображали у вигляді снопа (подібно до нашого Дідуха) або солом'яної ляльки, що приносили в цей день до хати. Молоді люди перевдягались і ходили по дворах співати колядки, бажаючи добробуту господарям. Іноді отримані від господарей подарунки — печиво, коровай тощо — називалися Колядой. Зараз в Україні Коляда асоціюється перш за все з колядками, які співають на свято Різдва Христового (6-7 січня за новим стилем). Але небагато хто знає, що спочатку ці колядки співалися Коляді на його Різдво.