Антифашистський рух
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Антифаши́стський рух[1] — масовий рух, спрямований проти відкритої терористичної диктатури буржуазії — фашизму.
Антинацистський рух виник у період заг. кризи капіталістич. системи і загострення класової боротьби, коли реакційна буржуазія вдається до крайніх форм насильства (режими Хорті в Угорщині, Муссоліні в Італії, Гітлера в Німеччині, Франко в Іспанії). Він охоплює сотні мільйонів людей в усіх країнах світу незалежно від їхнього громадського становища, парт. належності, раси або національності.
Очолюють антинацистський рух робітничий клас та комуністичні партійки. Велике значення для розвитку антинацистського руху мали рішення конгресів Комінтерну. Так, вже IV конгрес (1922) підкреслював, що становище, яке створилося в Італії з перемогою фашистської реакції, «владно вимагає якнайшвидшого об'єднання всіх революційних сил пролетаріату».
Рішучі виступи франц. пролетаріату і збройна боротьба віденських робітників (лютий 1934) перешкодили приходові фашизму до влади в цих країнах.
Під час другої світової війни, розв'язаної нацистською Німеччиною, А. р. повсюдно розгорнувся з новою силою, а після нападу гітлерівських полчищ на СРСР створився антифашистський фронт волелюбних народів. Незважаючи на жорстокий терор, антинацистського/антифашистського руху зростав як в країнах з фашистською диктатурою, так і в країнах, тимчасово окупованих фашистами. Внаслідок могутнього антифашистського руху — погоджених дій держав антифашистської коаліції (СРСР, США, Англії та ін.), особливо боротьби народів СРСР, активної діяльності партизанів, народних повстань,— фашистський режим було знищено в Італії, Румунії, Болгарії, Угорщині, Німеччині та в ін. країнах.
Після закінчення війни фашистські елементи знову активізувалися в США, Англії, ФРН, Франції, Італії та ін. країнах. Тому в післявоєнний період антинацистський рух не тільки не припиняється, але, розгортається з новою силою, охоплюючи все нові верстви населення, набуваючи найрізноманітніших форм боротьби проти мілітаристських диктаторських режимів і всевладдя монополістич. капіталу, за демократизацію суспільного життя та ін. Антинацистський рух є важливою складовою частиною боротьби всього миролюбного людства проти війни, широкого демократичного руху народів за демократію і мир.