Лопухов Олександр Михайлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Олександр Лопухов
Олександр Лопухов

Олекса́ндр Миха́йлович Лопухо́в (12 вересня 1925, м. Городня, тепер Чернігівської області) — український живописець. Народний художник УРСР (1964). Член-кореспондент Академії мистецтв СРСР (1975). Дійсний член Академії мистецтв України.

1953 закінчив Київський художній інститут (нині — Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури) у Сергія Григор'єва, Костянтина Єлеви, Олексія Шовкуненка, 1957 — аспірантуру при ньому.

1973—1985 — ректор Київського художнього інституту (нині — Українська академія мистецтв), від 1979 — професор.

1962—1968 — заступник голови правління Спілки художників України.

1983—1989 — голова правління Спілки художників України (нині — Національна спілка художників України).

Дружина — Надія Йосипівна Лопухова — графік-живописець.

Дочка — Наталія Олександрівна Лопухова — графік.

[ред.] Твори

  • «Київські комунари. Арсенальці» (1956—1960).
  • «Війна» (1968—1969).
  • «Вольниця» (1978—1979).
  • «Матір людська» (1985).
  • «Село Вербівка. За колоски» (1988—1989).
  • «Моє дитинство. Голод» (1988—1989).
  • «Дівчата» (1990).
  • «Тайна вечеря» (1994).
  • Портрети — А. Кочерги (1990) та ін.

[ред.] Відзнаки

  • Шевченківська премія (1980) за картини «Сильні духом», «Війна», «Місячна соната», «Перемога», «Вихор Жовтня», «Вольниця».
  • Заслужений діяч мистецтв Польщі.
  • Лауреат Золотої медалі імені Митрофана Грекова.

[ред.] Література