Виписні козаки

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

ВИПИСНІ КОЗАКИ (випищики) - українські козаки, виключені рішеннями уряду Речі Посполитої з козацьких реєстрів (списків) наприкінці 15 - I пол. 17 ст. (див. також Реєстрові козаки). Після утворення у 1572 реєстового козацького війська кількість занесених до реєстру козаків часто змінювалася, в т.ч. і у сторону зменшення. Переважно це відбувалося після поразки козацько-селянських повстань. Так, після придушення повстань 1637-1638 (див. Павлюка повстання, Острянина повстання) і прийняття сеймом Речі Посполитої “Ординації Війська Запорізького...”, козацький реєстр було зменшено з 8 до 6 тис. козаків. 2 тис. не були вписані до реєстру і стали В.К. Однак чисельність цієї категорії козаків була значно більшою. Після Куруківської угоди 1625 їх було понад 20 тис.

В.К. було заборонено називатися козаками, утворювати військові загони, обирати собі старшину і навіть проживати на “волості” (в місцях розселення реєстрових козаків). Не підлягали вони і козацькому судочинству. В.К. повинні були повернутися до одного з станів тогочасного українського суспільства (селянства чи міщанства). Незадоволені своїм становищем, вони часто переходили на Запорізьку Січ і активно включалися у національно-визвольну боротьбу проти шляхетської Речі Посполитої.

ДЖЕРЕЛА:

1.Гайдай Л. Історія України в особах, термінах, назвах і поняттях.- Луцьк: Вежа, 2000.

2.Довідник з історії України.За ред. І.Підкови та Р.Шуста.- К.: Генеза, 1993.