Електронна конфігурація

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Електронна конфігурація — формула розташування електронів на різних електронних оболонках атома хімічного елемента.

З погляду квантової механіки, електронна конфігурація - це повний перелік одноелектронних хвильових функцій, із яких з достатнім рівнем точності можна скласти повну хвильову функцію атома (у наближенні самоузгодженого поля).

[ред.] Нотація

Для позначення електронної конфігурації хімічного елементу використовують назви орбіталей: s,p,d,f,g. Перед назвою орбіталі стоїть основне квантове число, а верхній індекс після позначення орбіталі вказує на те, скільки електронів є на орбіталях даного сорту.

Наприклад, для неону електронна конфігурація записується 1s22s22p6. Це значить, що неон має два електрони на внутрішній s-орбіталі, 2 електрони на зовнішній s-орбіталі й 6 електронів на зовнішній p-орбіталі.

Для заліза електронну конфігурацію можна записати наступним чином [Ar]3d64s2. Це означає, що внутрішні оболонки заліза заповнені так само, як у аргона, а крім того решту 8 електронів розподілені наступним чином: d-оболонка не заповнюється повністю,а два електрони перебувають на зовнішній 4s-оболонці. На d-оболонці - 6 електронів (із можливих 10).

[ред.] Див. також

Електронні терми атомів