Мухомор зелений

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Мухомор зелений
Мухомор зелений
Мухомор зелений
Біологічна класифікація
Царство: Гриби (Fungi)
Відділ: (Basidiomycota)
Клас: Базидіоміцети
(Basidiomycetes)
Ряд: (Agaricales)
Родина: Мухоморові (Amanitaceae)
Рід: (Amanita)
Вид: Мухомор зелений
(Amanita phalloides)

Мухомор зелений, бліда поганка (Amanita phalloides (Vah1 ех Fr.) Secr.) Місцева назва - гадючка, блекітниця, мухомор гадючий. З родини мухоморових - Amanitaceae.

Шапка 4-10 см у діаметрі, напівсферична, згодом опуклорозпростерта, зеленувата, оливкувата, кольору бронзи, зрідка оливкувата-коричнювата, гола, з гладким плоским краєм, під впливом їдкого калію не змінюється. Пластинки білі. Спорова маса біла. Спори 8-10,5 Х 7-8 мкм, безбарвні, гладенькі, широкоовальні, майже кулясті, з великою флуоресціюючою краплею. Ніжка 5-10 Х 0,8-2 см, донизу поступово потовщується, біла або оливкувата-мережчата, з порожниною, з широким, зверху гладеньким жовтуватим, з внутрішнього боку рубчастим білим кільцем, внизу з вільною, мішкуватою, з нерівним, лопатеподібним краєм білою піхвою. М'якуш білий, солодкий, спочатку без особливого запаху, пізніше з неприємним запахом.

Смертельно отруйний гриб, який іноді помилково збирають замість печериць та зеленої сироїжки.

Росте мухомор зелений у листяних і мішаних лісах, під дубами, буками, часто під кущами ліщини; в окремі роки у великій кількості, у серпні - вересні, іноді з липня по жовтень включно. Поширений по всій Україні.

Використовують у гомеопатії проти холери. Мухомору зеленому властиві дуже отруйні речовини - аманітин, фалін, фалоїдин та інші.

[ред.] Джерела

  • Єлін Ю.Я., Зерова М.Я., Лушпа В.І., Шаброва С.І. Дари лісів. – К.: «Урожай», 1979
  • Зерова М. Я., Єлін Ю.Я., Коз'яков С. М. Гриби: їстівні, умовно їстівні, неїстівні, отруйні.- К.: Урожай, 1979
Commons
ВікіСховище має мультимедіа-дані до теми