Кацап
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Каца́п, Кацапи (множ.) — зневажливе прізвисько росіян, яке вживається, переважно, українцями, а також російська назва деяких груп російського суспільства.
Зміст |
[ред.] Походження
Існують дві основні версії походження слова кацап — «народна» (виведена методом т.зв. народної етимології) та наукова версії.
[ред.] «Народна» версія

За народною версією, кацап походить від виразу «как цап». Виникнення цього виразу могло бути пов'язане з російською традицією носити довгі бороди. Утiм, ця версiя видається маловiрогiдною, оскiльки має в собi сумiш росiйського («как») та українського («цап») слiв. У часи, коли постав цей термiн, двi мови iснували окремо одна від одної, а їхнi носії не плутали росiйську й українську мови. Тому досить сумнiвним виглядає сполучення двох мов в одному слові. Якби термiн кацап в дiйсностi походив від словосполучення «як цап», то вiн радше б постав у формi «яцап», а не «кацап».
[ред.] «Тюркська» версія
За версією, запропонованою академіком Д. Яворницький слово «кацап» — тюркського походження, і походить від арабського слова «касаб» (qassab), що означає «живодер», або «м'ясник», «той, що забиває худобу». Дослідники відмічають також наступні словосполучення в тюркських мовах: «адам кассаби» означає «люта людина», «деспот», вираз «кассап одлу» — «шельма»; «кассапчи» — караїмською означає «кат»; «хассап» мовою кримських татар означає «м’ясник», «гицель» і т. д. [1] «Треба знати, що слово «кацап» вже віддавна знане в мовах багатьох східних турецьких племен і значить «різник», «лютий чоловік», «кат», «деспот», «злодій» [2]
Тлумачення слова «кацап» подається також в «Українській малій енциклопедії» Є. Онацького як похідне від татарського «різник», «різун».[3]
[ред.] Вживання слова
[ред.] «Кацап» в російській мові
В російській мові слово кацап широко вживалося як образливе прізвисько сторонами церковного розколу. В деяких селах, населених різними за вірою росіянами, старообрядники називали ніконіан «кацапами», а ніконіани старообрядників — «кулугурами» (слово також тюркського походження, буквально подонок); зокрема В. І. Даль приводить форму коцап як тульську і курську назву розкольників.
Таким чином не виключено, що слово кацап безпосередньо потрапило в українську мову з самої Росії як образливе прізвисько однієї із сторін російського церковного розколу, і тут асоціювалося з росіянами взагалі.
[ред.] «Кацап» в українській мові
Широко вживається в розмовній українській мові з 18 століття для позначення осіб російської національності. Авторитетний словник Б. Грінченка так тлумачить цей етнонім:
- Кацап, па, м. Великороссиянин. Тут дивляться, аж входить кацап. ум. Кацапчик, ув. Кацапюга.
- Кацапеня, няти, с. Великорусский ребенок.
- Кацапка, ки, ж. Великороссиянка. Приїхав в одне село — дивиться, кацапка кричить.
- Кацапня, ні, соб. от кацап.
- Кацапський, а, е, Великорусский.
- Кацапчик, ка, ум. от кацап.
- Кацапщина, ни, Великороссия. Лаяв кацапів і кацапщину.
- Кацапюга, ги, м. ув. от кацап
[ред.] Приклади вживання в літературній мові
- «Проклятые кацапы едят щи даже с тараканами» — (Микола Гоголь).
- «Бросьте в самом деле „кацапию“, да поезжайте в Гетьманщину». — Микола Гоголь.
- «Хіба ж я винен, що я уродився не кацапом або не французом?» — Тарас Шевченко, лист до Якова Кухаренка від 30 вересня 1842 р.
- «Ех Тарасе, Тарасе, зведе тебе ця проклятуща кацапня! Куди ти йдеш? Знову на рожон прешся. Плюнь на них.» — Яків Кухаренко, лист до Т.Шевченка
- «Іван Грозний представляли італьянці по італійськи… поводитись по кацапськи вони не вміли, один тільки Іван Грозний був похожий на кацапа.» — Леся Українка, лист до сестри О.П. Косач
- «Мы сделались ненавистниками не только тех, которые, по нашему воззрению, были виновниками бедственного положения нашей родной Украины, но и самих москалей, этого, по нашему тогдашнему мнению, грубого и ни к чему высокому неспособного народа, который мы звали кацапами. Шевченко был неистощим в сарказмах, анекдотах и припевах на счет великоруссов» — Пантелеймон Куліш
- Завів кацап християнина,
- Зарізати хоче.
- Зав’язав йому назад руки,
- Ніж широкий точить.
- А кацапчук семиліток
- Мало не брикає:
- Кругом скаче коло тата
- Та все промовляє:
- “Да полна уж тачать батька!..
- Будєт с нєго, будєт!..
- Режь же, батька! то-то любо
- Как трепаться будєт!”
[ред.] Фольклор
- Бог сотворив цапа, а чорт кацапа [4]
- Хай живе й пасеться кацап в Україні, а хахол на Сахаліні (радянськ.)
[ред.] Примітки
- ↑ О происхождении слова “кацап” // Киевская старина.— 1901.— Т. 65.— С. 474.
- ↑ Що значить слово «кацап»? // Життя і знання.— 1933.— Ч. 10.— С. 301.
- ↑ Онацький Є. Українська мала енциклопедія.— Буенос-Айрес: Накл. адмін. УАП церкви, 1959.— Т. 5.— С. 615.
- ↑ Труды этнографическо-статистической экспедиции в Западно-русский край.— СПб., 1872.— Т. I.— С. 257.
[ред.] Посилання
ГУМОР:
- (білорус.)Францішак Хлус, Марцін Юр. Праўдзівая гісторыя Кацапа, Хахла і Бульбаша, пераказаная Вечным Жыдам
Етноніми, вживані в Україні Розділи: Етноніміка, Етнографія |
|
Бульбаш • Бусурман • Великорос• Волох• Жид • Кацап • Лях • Малорос• Москаль • Хохол • Шваб • |