Ацтеки
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ацтеки | |
---|---|
Загальна кількість | |
Найбільші розселення | |
Мова | науатль, юто-астекської мовної сім'ї |
Релігія | |
Етнографічні групи |
Ацте́ки — найбільший народ американських індіанців Мексики, що прийшов у центральну частину країни з півночі в 12 столітті, а в 1325 р. вони почали будувати свою столицю — Теночтітлан (на місці сучасного Мехіко).
За правління Монтесуми І (з 1440 р.) ацтеки створили імперію в центральній Мексиці.
Після висадки конкістадора Кортеса в 1519 р., Монтесума ІІ (правив з 1502 р.) був убитий, а Теночтітлан — зруйнований.
Мова ацтеків — науатль — належить до уто-ацтекської родини мов.
Астики (ацтеки) — індіанська народність Мексіки.
Чисельність — понад 700 тис. чол. (1930).
Мова — науатль, юто-астекської мовної сім'ї.
А. належать до американської гілки, монголоїдної раси.
[ред.] Історія
У 12 ст. Ацтеки прийшли з Півночі; 15 ст. створили свою державу, завойовану іспанськими колонізаторами в 16 ст.
До колонізації Ацтеки досягли високого рівня розвитку культури — мали піктографічне письмо, користувались сонячним календарем, створили визначні архітектурні споруди в містах. У Ацтеків було розвинуте землеробство (на зрошуваних землях) і ремесла (гончарство, ткацтво тощо). Від Ацтеків європейці дізнались про культури кукурудзи, какао, помідорів. Сучасні А. не мають єдиної етнічної території. Більшість Ацтеків — селяни, дрібні орендарі й наймити-пеони, які працюють у великих поміщицьких господарствах, частина зайнята на промислових підприємствах. А. належать до найменш оплачуваних і найбільш визискуваних верств мексіканського пролетаріату.
[ред.] Література