Крацювання
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Крацювáння — процес обробки поверхні металевих виробів щітками з волосу чи м’якого дроту. Остання використовується з водою — для видалення травильного шламу, чи сухою – для виправлення дефектів покриттів (зубчастих чи шишкоподібних). У деяких випадках підготовки до покриття застосовують мокре крацювання із застосуванням розчину віденського вапна, соди тощо.
Справочник гальваностега. М., 1948. /Бахвалов Г. Т., Биркгин Л. Н, Лабутін В. П.