Мухаммад

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Муха́ммад (араб. محمد - Muhāmmad), зустрічаються також варіанти транслітерації Мухаммед, Мохаммед, Мугаммед, Могаммад, Мугаммад, Магомет та ін., (20 квітня 570 - 8 червня 632) народився в місті Мекка в небагатій родині, його батьки померли і він виховувався у далеких родичів, а пізніше в домі свого діда, і змалку був знайомий з торгівлею. Він найнявся вести справи багатої мекканської вдови Хадіджі, з якою одружився у 25 років. Після цього він деякий час займався торгівлею, після чого виступив як проповідник. Коли йому було 40 років, він почав бачити видіння: звістку про те, що він є пророком Бога. Йому з'явився архангел Джебраїл, який потім у місяць рамадан уві сні продиктував пророку текст Корану – священної книги мусульман.

Мухаммад почав проповідувати, але в м. Мекка не знайшов підтримки, і після смерті Хадіджі став шукати прибічників за межами Мекки. На чолі своїх послідовників він вирушив у Медіну, де мусульманська громада поступово набирала силу. Саме тут сформувалися основні принципи релігійного вчення, ритуалу і організації громади. В Медіні побудовано першу мечеть, установлено основні ритуали і обряди – правила молитви, посту і т.д.

Вчені вважають Мухаммада історичною особистістю і що він дійсно жив і діяв, заснував громаду мусульман у містах Мекка і Медіна, з його слів записано Коран. Саме в цьому і полягає релігійна місія Мухаммада.

Іслам не наділяє Мухаммада ніякими надприродними рисами, проте навколо його особи поступово виник цілий цикл легенд про чудеса. Його особа дуже шанується серед мусульман, поширені молитви про нього, а його ім'я використовується як талісман.