Лопухов Олександр Михайлович
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Олекса́ндр Миха́йлович Лопухо́в (12 вересня 1925, м. Городня, тепер Чернігівської області) — український живописець. Народний художник УРСР (1964). Член-кореспондент Академії мистецтв СРСР (1975). Дійсний член Академії мистецтв України.
1953 закінчив Київський художній інститут (нині — Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури) у Сергія Григор'єва, Костянтина Єлеви, Олексія Шовкуненка, 1957 — аспірантуру при ньому.
1973—1985 — ректор Київського художнього інституту (нині — Українська академія мистецтв), від 1979 — професор.
1962—1968 — заступник голови правління Спілки художників України.
1983—1989 — голова правління Спілки художників України (нині — Національна спілка художників України).
Дружина — Надія Йосипівна Лопухова — графік-живописець.
Дочка — Наталія Олександрівна Лопухова — графік.
[ред.] Твори
- «Київські комунари. Арсенальці» (1956—1960).
- «Війна» (1968—1969).
- «Вольниця» (1978—1979).
- «Матір людська» (1985).
- «Село Вербівка. За колоски» (1988—1989).
- «Моє дитинство. Голод» (1988—1989).
- «Дівчата» (1990).
- «Тайна вечеря» (1994).
- Портрети — А. Кочерги (1990) та ін.
[ред.] Відзнаки
- Шевченківська премія (1980) за картини «Сильні духом», «Війна», «Місячна соната», «Перемога», «Вихор Жовтня», «Вольниця».
- Заслужений діяч мистецтв Польщі.
- Лауреат Золотої медалі імені Митрофана Грекова.
[ред.] Література
- Українська Радянська Енциклопедія. — 2-е видання. — Т. 6. — К., 1981. — С. 224.
- Лопухови // Митці України: Біографічний довідник. — К., 1997. — С. 374—375.
- Шевченківські лауреати 1962—1991: Енциклопедичний довідник. — К., 2001. — С. 303—304.
- Олександр Лопухов. Альбом. — К., 1991.
- Блюміна І. Цей новий Лопухов // Вітчизна. — 1995. — № 1—2.
- Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури. Лопухов Олександр Іванович