Аксиніт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Аксиніт
Загальні відомості
Клас мінералу кільцеві силікати
Ідентифікація
Колір червоний, рожевий, бузковий, білий, сірий, жовтий до коричневого, зеленуватий
Форма кристалів пластинчасті з гострими кінцями
Сингонія триклінна
Твердість за шкалою Мооса 6,50—7,25
Блиск скляний
Питома вага 3,25—3,30 г/см³
Оптичні властивості кристалів
Інші властивості

Аксині́тмінерал підкласу кільцевих силікатів, поширений бороалюмосилікат кальцію, заліза і марганцю, Ca2(Fe2+,Mn2+)AI2 [Si4O12]•[ВО3] (ОН).

Містить (%): CaО – 20,13; FeО – 5,94; MnО – 3,08; AI2О3 – 18,02; В2О3 – 5,84; SiO2 – 42,73; Н2О – 1,37.

Домішки: MgO; Fe2O3.

За співвідношенням Fе і Мn в А. виділяють

  • фероаксиніт (Ca2FeAl2BO3Si4O12(OH)),
  • манганаксиніт (Ca2MgAl2BO3Si4O12(OH) )
  • тинценіт (високомарганцевий А.; Ca2MnAl2BO3Si4O12(OH) ));

Сингонія триклінна. Кристали пластинчасті з гострими кінцями.

Густина 3,25—3,30. Твердість 6,50—7,25.

Колір червоний, рожевий, бузковий, білий, сірий, жовтий до коричневого, зеленуватий. Блиск скляний. А. — характерний мінерал метасоматичних порід (ендоскарнів, скарноїдів і роговиків), рідше - гідротермальних жил.

Зустрічається в гідротермальних і пневматолітових, а також у метаморфічних комплексах, особливо в жилах альпійського типу.

Знаходиться разом з кварцом, польовим шпатом, епідотом, хлоритом; у рудних родовищах - з магнетитом, сульфідами. Часто супроводить контактово-метасоматичні родовища руд бору, олова, заліза, міді, свинцю, цинку та ін.

Розрізняють:

  • аксиніт залізистий (відміна аксиніту, яка містить до 7,5 FeO);
  • аксиніт магніїстий (відміна аксиніту, яка містить до 3% MgO);
  • аксиніт марганцевистий (відміна аксиніту, яка містить до 14% MnO).

[ред.] Література


Commons
ВікіСховище має мультимедія-дані до цієї статті. Дивіться