Кім Юлій Черсанович
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ю́лій Черса́нович Кім (рос. Юлий Черсанович Ким, народився в 1936) — російський поет, композитор, драматург, сценарист, бард.
[ред.] Біографія
Юлій Кім народився 23 грудня 1936 р. в Москві в сім'ї корейського імігранта Кім Чер Сана і Ніни Валентиновни Всесвятської. Його батьки стали жертвами репресій 1937-38 рр., батько був страчений, мати, як «член сім'ї зрадника батьківщини» була засуджена до п'яти років табору та трьох років заслання. У 1958 році, за часів «відлиги» її було реабілітовано, але до того часу вона не мала права проживати у Москві, отже сім'я мешкала у Малоярославці Калузької області, а потім (з 1951 року) — у Туркменії. Кім повернувся до Москви 1954 року, вступивши до Московського державного педагогічного інституту.
Ще під час навчання в педінституті Юлій Кім почав писати пісні на свої вірші (з 1956 р.) і виконувати їх, акомпануючи собі на семиструнній гітарі з особливим «циганським» строєм. Його перші концерти відбулися в Москві на початку 1960-х років, молодий автор швидко увійшов до числа найбільш популяних бардів Росії.
Закінчив історико-філологічний факультет (1959), за розподілом п'ять років працював на Камчатці, потім кілька років у Москві, викладав історію і суспільствознавство. В ці роки Юлій Кім почав писати і розігрувати з учнями авторські пісенні композиції з інтермедіями і вокальними сценами, в яких були всі елементи мюзиклу.
В 1965—1968 роках Юлій Кім стає одним з активистів правозахисного руху. 1966 року він одружився з Іриною Петрівною Якір (1948—1999) — онукою репресованого командарма Й. Е. Якіра. Батька Ірини, відомого правозахисника і дисидента, було заарештовано в 14 років. Він вийшов на волю лише в 32 роки.
В 1968 році Кім назавжди покинув школу на вимогу керівництва, що не пробачило йому участі в правозахисному русі. Відтоді став професійно займатися створенням пісень і п'єс для театру і кіно. Довгий час у титрах кінофильмів і афішах спектаклів його вказували під псевдонімом «Ю. Михайлов», оскільки прізвище «Кім» звучало для вищого керівництво по-дисидентськи крамольним.
Більшість пісень Юлія Кіма написані на власну музику, багато також у співавторстві з такими композиторами, як Геннадій Гладков, Володимир Дашкевич, Олексій Рибніков.
1974 року Юлій Кім вступає до Московського профкому драматурнгів і починає роботу над власними п'єсами.
1985 року він зіграв головну роль в спектаклі по своїй п'єсі «Ной та його сини». Того ж року відмовився від використання псевдоніму і почав друкуватись під власним іменем. Тоді ж вийшов перший диск його пісень — «Рыба-кит».
Зараз дискографія Юлія Кіма нараховує більше 20 найменувань дисків, аудіо- і відеокасет із записами пісень. Пісні Кіма увійшли до всіх антологій авторської пісні, а також до багатьох антологій сучасної російської поезії, серед яких «Строфы века» (упорядник Євгеній Євтушенко, 1994).
Юлій Кім — член Союзу кінематографістів СРСР (1987), Союзу письменників (1991), Пен-клуба (1997). Йому належать близько п'ятисот пісень (багато з яких звучать у кінофільмах і спектаклях), трьох десятків п'єс і десятка книг. Лауреат премії «Золотой Остап» (1998). Лауреат російської Державної премії ім. Булата Окуджави (2000).
З 1998 року живе в Єрусалимі і в Москві. Член редколегії «Иерусалимского журнала». Двічі на рік проводить презентації «Иерусалимского журнала», разом з його редактором поетом Ігорем Бяльським і Ігорем Губерманом.
В Ізраїлі складає пісні у співавторстві з композитором і бардом Мариною Меламед. Брав участь в записі «Иерусалимского альбома» — першого диска з серії «Авторська пісня в Ізраїлі».
[ред.] Фільмографія
Пісні Кіма звучали в 50 фільмах, зокрема:
- Дванадцять стільців
- Бумбараш
- Звичайне диво
- Формула кохання
- Тінь
- Собаче серце
- Людина з бульвару Капуцинів
- Сватання гусара
- Дім, який побудував Свіфт
- Про Червону Шапочку
- Пеппі Довгапанчоха
- Казка мандрів
- Ярославна, королева Франції