Електричний заряд

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Електричний заряд – скалярна фізична величина, квантова та інваріантна, яка є кількісною мірою властивості фізичних тіл чи частинок речовини вступати в електромагнітну взаємодію.

Електричний заряд буває додатнім і від'ємним. Однознакові заряди відштовхуються, різнознакові притягаються.

Електричний заряд здебільшого позначається латинською літерою q.

Одиницею вимірювання електричного заряду в системі одиниць СІ є Кулон.

Важлива особливість заряду полягає в тому, він квантовий (дискретний). Тобто існує мінімальний електричний заряд, на який можна збільшити, або зменшити заряд тіла. Цей заряд називають одиничним або елементарним і часто позначають латинською літерою е.

е = 1.601 · 10-19 Кл.

Носіями заряду бувають стійкі-стабільні і нестійкі-нестабільні частки. Серед найстабільніших часток електрон має одиничний від'ємний заряд, протон - одиничний позитивний заряд. Заряд ядер атомів визначається кількістю протонів у них.

Часто користуються висловом заряд рухається, при цьому мають на увазі, що рухається носій заряду, або тіло, що має надлишок тих чи інших носіїв заряду. Нейтральність тіл свідчить, що такі тіла мають однакову кількість позитивних і негативних зарядів.



Фізика Це незавершена стаття з фізики.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.
Іншими мовами