Єдлінський привілей

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Є́длінський привіле́й — акт, виданий польським королем Ягайлом у с. Єдліна Келецького воєводства 1430. Є. П. поширив шляхетські привілеї на всі землі Польської корони. Дія Є.П. пізніше поширилася і на Галичину, загарбану (1349—1387 рр.) польськими феодалами. Цей акт надавав привілеї як світським, так і церковним землевласникам і стверджував положення, за яким претендент на польський трон міг зайняти його лише в тому разі, якщо підтвердить усі привілеї шляхти, видані раніше. Є.П. був ще одним кроком по шляху ослаблення централізованої влади у феодальній Польщі. Галицьку шляхту Є.П. було зрівняно з польською, що практично означало зміцнення її феодальних прав щодо селянства, зокрема заміну великокнязівського та копного суду поміщицьким судом.

[ред.] Джерела

  1. Гайдай Л. Історія України в особах, термінах, назвах і поняттях.- Луцьк: Вежа, 2000.
  2. Рад. енциклопедія історії України.- К., 1971.- т.2.