Левін Борис Наумович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Левін Борис Наумович — український та російський письменник.

Народився 5 травня 1919 року в м. Чернігів.

Закінчив 1941 року Ніжинський педагогічний інститут. Учасник Другої світової війни. Був на педагогічній і журналістській роботі.

Автор збірок оповідань

  • «Сходить сонце» (1948),
  • «Золоті зерна» (1950),
  • «Єгорка» (1956),
  • «В дорозі» (1957),
  • «Баклага води» (1958);

збірок повістей і оповідань

  • «Загубленими слідами» (1958),
  • «Відплата»,
  • «Коли людині сімнадцять» (обидві — 1961),
  • «Серце не знає спокою» (1962),
  • «Добрі люди» (1963),
  • «Твої сини» (1969),
  • «Роса на горобині» (1980);

повістей

  • «На початку літа» (1957),
  • «Ще один крок» (1964),
  • «Тепло ранньої осені» (1967).

Роман «Веселий мудрець» (кн. 1—3, 1972 — 1987) — про життя, літературно-громадську та педагогічну діяльність І. Котляревського. Співавтор збірки «Вінок І. П. Котляревському» (1969), укладач і співавтор збірки «Вінок М. В. Гоголю» (1984).