Голубовський Захарій

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Захарі́й Голубо́вський (1736, с. Келеберда, тепер Полтавської області — 13 грудня (25 грудня) 1810, Київ) — український живописець, один із визначних майстрів українського бароко. Справжні ім'я, по батькові, прізвище — Зіновій Петрович Голубничий.

[ред.] Біографія

Від 1758 — у Києві, в майстерні Алімпія Галика.

1761 постригся в ченці.

1764—1765, 1772—1810 — очолював Лаврську іконописну майстерню.

[ред.] Творчість

  • Розписав іконостас Хрестовоздвиженської церкви на Ближніх печерах (від 1768; майстер К. Шверін).
  • Очолював роботи з оновлення живопису Успенського собору (1772—1777).
  • Написав 1803 образи шести пророків на царських вратах Миколаївської шпитальної церкви (майстер Самсон Стрельбицький).
  • Написав ікони «Успіння», «Антоній і Феодосій Печерські», «Свята мучениця з квіткою в руці» (кінець 18 століття).

[ред.] Література

  • Митці України: Енциклопедичний довідник. — К., 1992. — С. 173.
  • Мистецтво України: Біографічний довідник. — К., 1997. — С. 163.