Бубон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Бубон
Бубон

Бу́бон - дуже поширений ударний музичний інструмент з невизначеною висотою звуку у вигляді обруча, на який з одного боку натягнуто шкіру. У прорізах обруча встановлено малі металеві таріолчки - брязкальця. Відомий з давніх часів.

Прийоми гри: удари долонею по обручу або шкірі, а також тремоло. Способи виконання тремоло:

  • Швидкі навперемінні удари двох пальців по обідку (іт. com le dita)
  • Трясіння всього інструмента ({{іт. scuotere, agitare)
  • Проведення великим пальцем (зволоженим або натертим живицею, іт. sfregare con le pollice).

Використовуэться в рызних ансамблях і оркестрах і як окремий акомпонуючий інструмент. Записується на нитці нотними знаками відповідної тривалості: ударами по шкірі - штилями вниз, по обідку - вгору.

Бубон був найпоширенішим ударним інструментом в українській народній музиці (інша назва - решітка). Легкий дерев'яний обідок, обтягнутий з одного боку шкірою, - це найпростіша конструкція бубна, що був відомий в Україні ще за часів Київської Русі. Бубон супроводжував танцювальну музику, входив до складу полкової музики війська Запорізького.

[ред.] Джерела