Костяниця

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Костяниця
Біологічна класифікація
Царство: Рослини (Plantae)
Відділ: Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Дводольні (Magnoliopsida)
Ряд: Rosales
Родина: Розові (Rosaceae)
Рід: Rubus
Вид: Костяниця

Костяниця (Rubus saxatilis L.) Багаторічна трав'яниста рослина родини розових (Rosaceae) 95-35 см заввишки з міцним горизонтальним кореневищем. Утворює лежачі вегетативні і прямостоячі генеративні пагони. Стебло й черешки листків волохато-опушені з тонкими прямими шипиками. Листки чергові, трійчасті, довгочерешкові з обох боків зелені, зісподу світліші, зверху розсіяноволосисті, зісподу густоволосисті. Їх листочки яйцеподібно-ромбічні, на коротких черешках, по краю надрізанозубчасті, з клиноподібною основою. Прилистки нижніх листків овальні, плівчасті, стеблообгортні, верхніх - ланценті, вільні. Квітки зібрані у верхівкові зонтикоподібні або щитоподібні суцвіття з трьох - десяти квіток. Квітки правильні, вільнопелюсткові, із подвійною оцвітиною. Чашечка п'ятироздільна, при плодах відігнута вниз, частки її ланцетні, шилоподібні, загострені. Пелюстки білі (6-7 мм завдовжки), лінійно-довгасті. Тичинок багато, маточок від однієї до шести. Плід - складна кістянка, складається з одного - шести червоних, соковитих плодиків.

Росте у хвойних, мішаних, рідше листяних лісах. Тіньовитривала рослина. Цвіте в травні, плоди достигають у липні.

Поширена звичайно у всіх лісових, рідше лісостепових районах, у Степу - лише по долинах великих річок. Запаси сировини незначні, промислова заготівля не ведеться.

[ред.] Практичне використання

Харчова, вітамінозна, лікарська рослина. Плоди вживають в їжу свіжими і сушеними. З них готують квас, сік, морс, кисіль, варення, сироп, желе. У плодах місяться вуглеводи, органічні кислоти, пектинові й дубильні речовини, вітаміни С і Е.

У народній медицині костяницю використовують від різних захворювань: шлунково-кишкових, простудних, жіночих; при нирковокам'яній хворобі, а також від грижі, геморою, при порушенні обміну речовин.

Відваром рослина з кореневищем миють голову для лікування сербореї і для поліпшення росту волосся.

[ред.] Збирання, переробка та зберігання

Збирають плоди в суху погоду вручну, складають у невеликі кошики. В домашніх умовах миють, сортують і переробляють на квас, варення, джем. Сушать у печах при температурі 45-55°. Висушені плоди пакують у паперові мішки або ящики, вистелені папером, і зберігають у сухих прохолодних приміщеннях.

[ред.] Джерела

  • Єлін Ю.Я., Зерова М.Я., Лушпа В.І., Шаброва С.І. Дари лісів. – К.: «Урожай», 1979