Відкритий формат даних
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Відкритий формат даних — будь-який спосіб кодування цифрової інформації, що відповідає діючим відкритим технічним стандартам і таким умовам:
- повна технічна документація на формат знаходиться в публічному доступі;
- повний опис формату є відкритим;
- не існує заданих розробниками (стандартизаторами) формату обмежень на виробництво, використання та розповсюдження програм, що могли б застосовувати дані, кодовані відповідно до даного формату;
![]() |
Цій статті слід надати енциклопедичного стилю, і, при потребі, відформатувати, використовуючи мову розмітки Вікі. Ви можете допомогти проекту, зробивши це! |
Яка відмінність відкритих та закритих стандартів? Які властивості повинні мати відкриті стандарти? На відміну від відкритих стандартів, закриті стандарти мають локальну область застосування і підтримуються обмеженим колом систем і фахівців (розробників). Наприклад, служба директорій Microsoft Active Directory (MSAD) побудована на відкритому протоколі Kerberos, але Microsoft реалізувала Kerberos таким засобом, що MSAD є несумісною з реализаціями інших постачальників.
Відкритий стандарт чи формат даних подібні до мови спілкування, яку всі розуміють однаково. Інтернет виникнув саме завдяки відкритим стандартам. Профінансувавши створення умов та реалізацію протоколу TCP/IP для Unix, агентство DARPA дозволило використовувати цей стандарт усім бажаючим. Звідти з'явився Internet, що об'єднав тисячі (напевно правильно говорити – мільйони) індивідуальних комп'ютерів, і мереж, розміщених по всьму світу.
Але чи можна назвати будь-який де-факто поширений стандарт відкритим? Давайте розглянемо формати даних Microsoft Office. Автор стандарту не надав в публічний доступ технічну документацію і таким чином зоборонив іншим доступ до знання, як організовані ваші дані. Чи зможете ви отримати до них доступ через десять чи двадцять років? Інші продукти, і зокрема вільний офісний пакет OpenOffice.org, нерідко забезпечують досить якісне читання і запис цих документів - але закритість формату навряд чи дозволяє забезпечити повноцінну підтримку. Отже, першою важливою ознакою відкритого стандарту буде наявність у публічному доступі технічної документації, достатньої для цього стандарту.
Проте, лише наявності технічної документації недостатньо. Наприклад, формат OpenOffice.org 1 (.sx?) не був відкритим, попри непогане документування і вільний статус продукту. Цього замало. OpenOffice.org гілки 2 використовує за умовчанням OASIS OpenDocument XML format – міжнародний відкритий формат даних. Формат Open Document схвалений Єврокомісією як стандарт для міжнародного документообігу. Відкритий стандарт повинен відповідати одному умові – бути затвердженим (сертифікованим) як міжнародного стандарту одній з відділу міжнародних організацій по стандартизаций (ISO, IEEE, OASIS)
Але поглянемо на нашу аналогію з мовами. Важко уявити вимогу вимога платити за право використання мови – такого не було навіть у "дикому" середньовіччі, хоча можна зрозуміти платню за навчання чи словники. І тоді третім важливим ознакою слід назвати відсутність обмеження на використання стандарта/формата – правило RAND (Reasonable and Non-Discriminatory).
Отже, відкритий стандарт (на дані, протоколи обміну, формати даних) – стандарт (алгоритм, спосіб подачі, кодування), що відповідає наступним умовам: затверджений (сертифікований) як міжнародного стандарту одній з міжнародних або державних організацій по стандартизаций (ISO, IEEE, OASIS); технічну документацію на стандарт перебуває у публічному доступі; немає обмежень використання даного стандарту.
Вигоди
У сучасному взаємопов'язаному світі організації обмінюються інформацією між собою, колись розрізнені додатки дедалі активніше взаємодіють разом і з безліччю різноманітних обчислювальних систем у світі. Неузгодженість стандартів значно унеможливлює взаємодію, підвищують операційні витрати і, отже, знижують прибуток організацій. Відкриті стандарти забезпечують взаємодію суспільства та інтеграцію різних технологій (як сучасних і успадкованих) і підтримують модульну структуру інформаційних систем. Так, приміром TCP/IP об'єднав обчислювальні системи з всьому світу у Wold-Wide-Web, HTML надав універсальний формат обміну. У цьому і є сила відкритого стандарту.
[ред.] Приклади відкритих форматів
- OASIS OpenDocument Format for Office Applications
- LaTeX
- DVI
- HTML/XHTML
- OpenEXR
- PNG
- SVG
- FLAC
- Ogg - Ogg Vorbis і Ogg Theora
- XML
- 7z