Гекаба
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
ГЕКА́БА (гр. Hekabē), Гекуба (лат. Hecuba) — дочка фрігійського владаря Діманта (варіант: Кіссея), друга дружина троянського царя Пріама, мати 19 синів та дочок, з яких найбільш відомі Гектор, Паріс, Гелен, Поліксена, Кассандра. Під час другої вагітності Г. снилося, ніби вона носить у собі смолоскип, що підпалить Трою. Сон витлумачили так: вона народить сина, який призведе до загибелі Трої; тим сином був Паріс. Після падіння Трої попала в рабство до греків. За однойменною трагедією Евріпід а, Г. пережила ще принесення греками в жертву її дочки Поліксени і смерть сина Полідора, якого вбив фракійський цар Поліместор. Мати помстилася вбивцеві: разом з іншими троянками вона виколола йому очі й задушила всіх його дітей. За Овідієм, Г. була обернена в собаку, фракійці закидали її камінням. Мотив перетворення Г. на собаку виник, можливо, через уподібнення її Гекаті, священною твариною якої був собака. Вергілій, Евріпід , Данте, Шекспір черпали з міфів про Г. сюжети для своїх творів. За мотивами трагедії Евріпід а «Г.» написали опери композитори Дж. Ф. Маліп'єро та Б. Рігаччі. Образ Г. став символом безмежного горя й розпачу.