Істмійські ігри

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

ІСТМІ́ЙСЬКІ І́ГРИ (гр. ta Isthmia) — загальногрецькі змагання, які влаштовувалися на Корінф ському перешийку (Істмі) навесні кожного другого й четвертого року олімпіади. За переказом, засновником І. і, був Посейдон, що вперше влаштував змагання на честь Мелікерта, який утопився в морі. Зазначенням І. і. посідали третє місце після Олімпійських та Піфійських. Згідно з іншою версією, І. і. встановив Тесей на спогад про свою перемогу над Сінісом (варіант: Скіроном) і присвятив їх Посейдонові. Ця версія була вигадана для того, щоб пояснити, чому афіняни на І. і. здобували найкращі місця. Елейцям заборонялося брати участь у цих іграх. Ігри починалися оголошенням священного перемир’я і складалися з гімнастичних та кінних змагань. За імперії до них приєдналися ще музичні змагання, І. і. тривали кілька днів. Переможець одержував пальмову гілку й вінок, сплетений із соснового віття, а в класичну епоху — із селери. Після зруйнування Корінфа римлянами І. і. керували сікіонці. Християнство заборонило ці ігри.

У новій літературі їх описав Ф. Шіллер у баладі «Івікові журавлі».


[ред.] Література