Аритмії серця
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Аритмі́ї се́рця (грец. α — не і ρυθμος — ритм) — група порушень діяльності серця, пов'язаних з розладом ритмічності, послідовності і сили скорочень серцевого м'яза.
Аритмії серця зумовлюються порушенням його властивостей (автоматизму скорочень, збудливості, провідності). Вони спостерігаються при багатьох захворюваннях, зокрема при хворобах серця (міокардит, міокардіосклероз та ін.), при порушеннях нервової регуляції серця, що не супроводиться хворобливими змінами серцевого м'яза, тощо.
Іноді аритмії серця являють собою фізіологічне явище, яке виникає в процесі пристосування організму до різних умов внутр. та зови, середовища. Основні форми А. с: прискорення скорочень серця (т. з. тахікардія), сповільнення їх (брадикардія), приступи серцебиття (пароксизмальна тахікардія) та ін.
Деякі види аритмії серця перебігають непомітно для хворого, інші — супроводяться неприємним відчуттям серцевих «перебоїв», запамороченням. Виявляють аритмії серця вислуховуючи серце, досліджуючи пульс, електрокардіографією.
Лікування аритмії серця спрямоване на усунення основного захворювання; при аритміях серця з успіхом застосовується ряд медикаментів: наперсник, строфант, валеріана, хінін, хінідин, атропін та ін.