Діпроруда
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
![]() |
|
Основні дані | |
---|---|
Назва: | ОАО «Институт по проектированию горнорудных предприятий Гипроруда» (ОАО «Гипроруда») |
Засновано: | 1931 р. |
Приналежність: | Гірничо-металургійна компанія «ЄвразХолдінг» (Росія), |
Контакт | |
Ключові особи: | Голова ради директорів Щербілін Валерій Борисович |
Адреса: | 196247, Санкт-Петербург, Ленинский пр., 151 Тел.:+7 (812) 375-94-31, 375-90-00 Факс: 329-10-44 |
Веб-сторінка: | www.giproruda.spb.ru |
е-пошта: | info@giproruda.spb.ru |
«Діпроруда» (рос. «Гипроруда») — проектний інститут, заснований у 1931 році з філіями в Харкові і Свердловську.
У 1933 році до складу «Діпроруди» увійшов інститут «Діпронемет». На «Діпроруду» було покладено завдання проектування гірничодобувних підприємств на базі родовищ різних корисних копалин, розробки теоретичних і практичних методів проектних робіт — технології проектування, включаючи розробку норм і правил проектування, а також принципів визначення техніко-економічних показників підприємств, що проектуються.
У 1931-1940 pp. за проектами «Діпроруди» побудовано нові і реконструйовано 93 діючих гірничих підприємства, включаючи:
- 53 рудники для чорної металургії (22 по залізняку і 31 по нерудній і вогнетривкій сировині);
- 7 рудників по кольорових металах;
- 8 підприємств гірничо-хімічної промисловості;
- в галузі будівельних матеріалів 20 підприємств — азбестові, слюдяні, графітові і гіпсові рудники.
За проектами «Діпроруди» побудовані найбільші гірничо-збагачувальні комбінати: Ковдорський, Оленегорський, Коршунівський, Соколовсько-Сарбайський, Качарський, Азербайджанський, Костомукшський і інші залізорудні підприємства.
У Заполяр'ї, на Кольському п-ові спроектовано гірничо-збагачувальний комплекс у складі 6 рудників, збагачувальних фабрик ВО «Апатит» з річною продуктивністю 50 млн. т апатитової руди для отримання 18 млн. т апатитового концентрату.
За проектами «Діпроруди» були побудовані два рудники фосфоритного комбінату Кара-Тау і Березниківський калійний рудник об'єднання «Уралкалій». З найбільших об'єктів кольорової металургії — Кургашинканський, Кальмакирський і Миколаївський рудники. За проектами інституту побудовані Джетигарінський і Киємбаєвський азбестові комбінати, здійснено розширення і реконструкцію Уральського азбестового комбінату, відновлення і реконструкцію Новомоськовського гіпсового рудника.
За проектами інституту побудовано залізорудні і флюсові рудники в Індії, КНР, Ірані, КНДР, Болгарії, Польщі, Югославії і інш.
За сім десятиріч існування інституту за його проектами побудовано і реконструйовано близько 200 гірничих підприємств з підземним і відкритим способами розробки.
У 1992 році інститут «Діпроруда» був перетворений в акціонерне товариство. У короткий період інститут переоснащено комп'ютерною технікою, освоєні нові технології проектування. Основні замовники «Діпроруди»: ВАТ «Ковдорський ГЗК», ВАТ «Карельський окатиш», ВАТ «Апатит», ВАТ «Коршунівський ГЗК», ВАТ «Ілецьксіль» і ін., а також інститут проектує об'єкти, що будуються (ГЗК на базі Архангельського родовища алмазів ім. М. В. Ломоносова, Савінський магнезитовий рудник в Іркутській області, Джусинський поліметалічний рудник в Оренбурзькій обл. і ін.).
[ред.] Джерела
- Гірничий енциклопедичний словник, т. 3. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2004. — 752 с. ISBN 966-7804-78-X