Відвал
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Відва́л (рос. отвал, англ. spoil bank, spoil; н. Kippe f, Abraumkippe f, Halde f, Abraumhalde f) — це насип на земляній поверхні із пустих порід, одержуваних при розробці родовищ корисних копалин, хвостів збагачувальних фабрик.
Відвал — гірничо-технічна споруда, яка призначена для тимчасового або постійного розміщення розкривних порід, некондиційної мінеральної сировини.
В залежності від способу укладання розрізняють такі В.:
- к о н і ч н і (або терикони) – найчастіше утворюються при відкатці породи рейковим транспортом (в перекидних вагонетках або скіпах) з поступовим нарощуванням колії;
- х р е б т о в і - утворюються при вивезенні породи вагонетками підвісної канатної дороги або конвеєрами (стаціонарними чи пересувними), а також відвалоутворювачами розкривних порід;
- п л а с к і - утворюються при вивезенні відходів (порід) у самоскидах та формуванні штабелю за допомогою бульдозерів.
За місцем розташування виділяють
- внутрішні (у виробленому просторі кар’єрів),
- зовнішні – за межами кар’єру та
- комбіновані.
У залежності від механізації відвальних робіт, В. розподіляють на
- екскаваторні,
- бульдозерні,
- конвеєрні та
- гідравлічні.
[ред.] Див. також
- породний відвал
- озеленення відвалів.
[ред.] Література
Мала гірнича енциклопедія: В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Донбас, 2004. ISBN 966-7804-14-3
![]() |
Це незавершена стаття з гірництва. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |