Александр Яґеллончик
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Александр Яґеллончик (пол. Aleksander Jagiellonczyk) (5.10.1461-19.8.1506) - син Казимира IV Яґеллончика, великий князь литовський (з 1492), король Польщі (1501-1506).
Після обрання Великим князем Литовським був змушений погодитися на обмеження своїх прав великокнязівською радою. Обраний польським королем з метою відновлення унії Польщі і Литви (див. Кревська унія 1385). У 1492-94 і 1500-03 вів війни з Московським царством за українські землі. В ході бойових дій війська O.K. зазнали поразки від московської армії в битвах на р. Вєдроші та під Мстиславцем.1499 зміцнив союз Литви з Польщею (так звана Віленська унія). За мирним договором, укладеним в 1505 у Москві, від Литви було відібрано Чернігово-Сіверську землю з м. Черніговом, Стародубом і Новгород-Сіверським. У 1505 запровадив звіт законів - Радомську конституцію (Nihil Novi), яка обмежувала королівську владу на користь магнатів. Значний вплив на політику O.K. мали українські магнати на чолі з М. Глинським. 1505 підписав постанову nihil novi.
Попередник: | Великий князь Литовський 1492 - 1506 |
Наступник: |
Казимир IV Яґеллончик | Сигізмунд I Старий |
Попередник: | король Польщі 1501 - 1506 |
Наступник: |
Ян I Ольбрахт | Сигізмунд I Старий |
![]() |
Це незавершена стаття з історії. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |