Меркель Анґела

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Анґела Меркель
Dr. Angela Dorothea Merkel
Анґела МеркельDr. Angela Dorothea Merkel
Канцлер Німеччини
Зараз на посаді
На посаді з 22 листопада 2005
Попередник Герхард Шрьодер
Народився
(Народилася)
17 липня 1954
Гамбург, ФРН
Політична партія Християнсько-Демократичний Союз (Німеччина)
Релігія лютеранство

Анґела Меркель (Angela Merkel) (17 липня 1954, Гамбурґ) — німецька політик, лідер ХДС, з 2005-го року — федеральний канцлер Німеччини.

Зміст

[ред.] Біографія

Анґела була третьою дитиною в родині лютеранського пастора Хорста Каснера і вчительки Герлінди Каснер які жили в Гамбурзі. Після її народження сім'я переїхала в НДР, де її батько очолив прихід у містечку Темплін. В юності Анґела була в піонерській організації, Комуністичному союзі молоді, і одночасно була членом молодіжної організації християнських демократів. У школі добре опанувала російську мову. Пізніше вивчила англійську.

У 1978 закінчила фізичний факультет Ляйпцігського університету, у 1986 захистила дисертацію. З 1978 до 1990 працювала в Центральному інституті фізичної хімії Академії наук НДР.

[ред.] Політична кар'єра

У 1989 після падіння Берлінської стіни стала активним учасником демократичного руху — активістом Партії демократичного відновлення. Лотар де Мезьєр, останній голова кабінету міністрів НДР, довірив їй посаду заступника прес-секретаря уряду.

Після об'єднання Німеччини в 1990 вступила в Християнсько-демократичний союз, який був тоді при владі. У грудні того ж року її обрали депутатом Бундестагу.

В уряді Гельмута Коля стала міністром у справах жінок і молоді.

З 1991 — віце-голова Християнсько-демократичного союзу.

У 1994 перейшла на посаду міністра навколишнього середовища.

У 1998 ХДС був змушений піти в опозицію, а навколо Гельмута Коля вибухнув скандал із приводу незаконних зовнішніх пожертвувань на рахунки ХДС. Скандал торкнувся також і голови ХДС Вольфганга Шойбле і той змушений був піти у відставку.

Анґела Меркель відреклася від Коля і зажадала від партійного активу змінити керівництво ХДС і почати партійне «відновлення». У квітні 2000 96 % членів партії обрали її спадкоємицею Шойбле на посаді голови ХДС. Цей успіх був особливо примітний на тлі того, що Меркель — жінка, східна німкеня і протестантка, вкрай нетипова для цієї партії.

У 2002 Меркель погодилася на єдину кандидатуру на посаду федерального канцлера від ХДС/ХСС прем'єр-міністра Баварії Едмунда Штойбера. Штойбер вибори програв і це підсилило внутрішньопартійні позиції Меркель.

У 2003 Меркель демонстративно підтримала американське вторгнення в Ірак, поїхавши в США. У 2004 вона зуміла домогтися обрання кандидата від ХДС/ХСС Хорста Кьолера на посаду президента Німеччини.

Після несподіваної ініціативи Ґерхарда Шредера про дострокові вибори у 2005, Анґела Меркель була обрана ХДС/ХСС кандидатом на посаду федерального канцлера Німеччини.

На виборах ХДС/ХСС опередили СДП всього на 1 %.

За результатами виборів у бундестаг блок ХДС/ХСС і вільних демократів випередив СДП із «зеленими» усього на три голоси. У зв'язку з нездатністю сформувати стійку парламентську більшість християнським демократам довелося піти на створення «великої» коаліції з СДПН — другий раз в історії ФРН.

[ред.] "Велика коаліція"

10 жовтня 2005 голова Християнсько-соціального союзу, прем'єр-міністр Баварії Едмунд Штойбер повідомив, що на переговорах про формування «великої» правлячої коаліції, які проводили А. Меркель, Ґерхард Шредер і голова СДП Франц Мюнтеферінґ, було вирішено, що Анґела Меркель стане новим канцлером Німеччини.

В обмін на згоду на канцлерство А. Меркель СДП одержить у майбутньому кабінеті 8 міністерських портфелів: іноземних справ, фінансів, юстиції, праці, з питань охорони навколишнього середовища, охорони здоров'я, транспорту, а також економічного співробітництва і розвитку.

До ХДС/ХСС — поряд з керівником відомства федерального канцлера в ранзі міністра — відходять посади міністрів оборони, внутрішніх справ, економіки, сім'ї, освіти, а також сільського господарства.

Тим часом, Ґерхард Шредер заявив, що його не буде в наступному уряді ФРН. Раніше не виключалося, що він може зайняти в новому уряді посаду віце-канцлера і міністра закордонних справ.

22 листопада 2005 Анґела Меркель була обрана федеральним канцлером ФРН, 397 депутатів Бундестагу проголосували «за», 202 — «проти», 12 — «утрималися».

[ред.] Політичні позиції

В зовнішній політиці Анґела Меркель відома своєю беззастережною підтримкою американського курсу, виступаючи за зближення зі США. Вона неодноразово критикувала Ґерхарда Шредера за «надмірну» дружбу з Володимиром Путіним і заявляла про те, що, в разі обрання канцлером, займе більш тверду позицію у відношенні до Росії. Меркель має намір розбити «тріумвірат» Шредера з Жаком Шираком і Володимиром Путіном і поліпшити відносини з США та країнами Східної Європи.

Меркель є послідовним противником прийняття Туреччини в Європейський союз. Найбільше, що вона згодна надати Туреччині, — «привілейоване партнерство».

В внутрішній політиці вона має намір продовжити курс реформ Ґерхарда Шредера, однак «іншими способами». Її головна оголошена мета — створення робочих місць і підтримка економіки за рахунок зменшення соціальних допомог.

[ред.] Сімейне життя

Анґела Меркель одружена вдруге, дітей не має. Першим її чоловіком, з яким вона одружилася ще в Ляйпцигу, був Ульріх Меркель (розлучилася після переїзду в Берлін після університету). Після розлучення залишила його прізвище.


Канцлери Німеччини

Прапор Німецької імперії Німецька імперія (1871–1918): Отто фон Бісмарк | Лео фон Капріві | Хлодвіґ цу Гогенлое-Шиллінгсфюрст | Бернгард фон Бюлов | Теобальд фон Бетман-Гольвеґ | Георг Міхаеліс | Георг фон Гертлінґ | Принц Максиміліан Баденський • Прапор Веймарської Республіки Веймарська Республіка (1919–1933): Фридріх Еберт | Філіп Шайдеман | Густав Бауер | Герман Мюллер | Константин Ференбах | Йозеф Вірт | Вільгельм Куно | Густав Штреземан | Вільгельм Маркс | Ганс Лутер | Вільгельм Маркс | Герман Мюллер | Генріх Брюнінг | Франц фон Папен | Курт фон Шлейхер • Прапор Третього Рейху Третій Рейх (1933–1945): Адольф Гітлер | Йозеф Ґеббельс | Людвіг Шверін фон Кросіґ • Прапор окупаційної адміністрації у Німеччині Німеччина під владою окупаційної адміністрації (1945–1949) •  Прапор Німеччини Федеративна Республіка Німеччина (1949–): Конрад Аденауер | Людвіґ Ерхард | Курт Георг Кізінґер | Віллі Брандт | Гельмут Шмідт | Гельмут Коль | Ґерхард Шрьодер | Анґела Меркель