Коптілов Віктор Вікторович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Ві́ктор Ві́кторович Копті́лов (3 липня 1930, Київ) — український мовознавець, перекладач, теоретик перекладу, критик.

Доктор філологічних наук (1972). Професор (1977). Член Національної спілки письменників України (від 1974).

[ред.] Біографічні дані

1954 закінчив філологічний факультет Київського університету, 1957 — аспірантуру.

1957—1981 працював у Київському університеті.

Від 1990 — викладач Національного інституту східних мов і цивілізацій у Парижі.

[ред.] Творчість

Видані книги:

  • «Актуальні питання українського художнього перекладу» (1971).
  • «Першотвір і переклад. Роздуми і спостереження» (1972).
  • «Теорія і практика перекладу» (1982).
  • Навчальний посібник «Теорія і практика перекладу» (Київ, 2003).

Уклав (у співавторстві з Аллою Коваль) словники:

  • «1000 крилатих виразів української літературної мови» (1964).
  • «Крилаті вислови в українській літературній мові» (1975).

Автор статей з прикладної лінгвістики та про мову українських письменників.

Перекладає з польської, англійської, німецької і французької літератур.

Переклав твори Анни Зегерс, Волта Вітмена, Владислава Броневського, Адама Міцкевича, Юліуша Словацького, Франсуази Саган і багатьох інших письменників.

Уклав і видав у Парижі французькою мовою практичний посібник-довідник «Говорімо українською. Мова і культура» (1995), де подав також короткі українсько-французький і французько-український словники.

[ред.] Література

  • Письменники Радянської України. — К., 1976. — С. 164.
  • Письменники Радянської України. — К., 1981. — С. 127.
  • Письменники України: Довідник. — Дніпропетровськ, 1996. — С. 137.
  • Русанівський В. М. Коптілов Віктор Вікторович // Українська мова: Енциклопедія. — К., 2000. — С. 254.