Електроліти
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Електроліти (рос. электролиты, англ. electrolytes, нім. Elektrolyte m pl) –
1) Хімічні речовини або їх системи, в яких проход-ження електричного струму зумовлене переміщенням йонів і у випадку постійного струму супроводжується електролізом.
Розрізняють:
- тверді Е. (AgI),
- рідкі (розчини солей, кислот, лугів) і
- розплавлені (NaOH, MgCl2 та ін.).
У твердих електролітах (напр., AgСl) електропровідність зумовлена рухом йонів одного типу (напр., йонами Сl– в AgCl), в розчинах – завдяки електролітичній дисоціації на йони під дією йонізуючого розчинника або в результаті хімічної реакції. За ступенем дисоціації розрізняють Е. сильні та слабкі. Е. є у всіх рідких системах живих організмів, слугують середовищем для проведення хімічних синтезів.
2) Складники рідкого електроліту - речовини, що, самі необов'язково будучи провідниками, здатні утворювати йони внаслідок розчинення в йонізуючих розчинниках (воді, ацетонітрилі, спирті та ін.) або в результаті реакції, чим зумовлюється провідність розчину.
[ред.] Дотичні терміни
Електролітичний,(рос. электролитический, англ. electrolytic, нім. elektrolytisch) – пов'язаний з наявністю електролізу, його застосуванням;
Електролітична дисоціація - розпад молекул електролітів на йони при розчиненні їх у полярному розчиннику;
Електролітична ванна - посудина з розчином, в якій поводять електроліз.
[ред.] Література
Мала гірнича енциклопедія: В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Донбас, 2004. ISBN 966-7804-14-3