Кучугура-Кучеренко Іван Іович
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Кучугура-Кучеренко Іван Іович (7 липня 1878 р. — 24 листопада 1937 р.; за іншими даними: (1869, Харківщина — 1943) — відомий український кобзар.
Народився в с. Мурафі Богодухівського повіту Харківської губернії.
У дитинстві перехворів віспою і втратив зір.
Навчався кобзарській справі у панотця Павла Гащенка. Багато перейняв у С.Пасюги та П.Древченка.
Після ХІІ Археологічного з'їзду (1902) на І.Кучеренка звернула увагу українська інтелігенція. Намагаючись прищепити співцеві основи сценічного виконавства, з кобзарем займалися відомі музичні діячі й етнографи. У зв'язку з цим Ф.Колесса писав: "Все те, як і значний ступінь інтелігентності, придбаної через зносини з освіченими людьми, каже нам вбачати у Кучеренку новіший тип кобзаря, в якого народна традиція, змішана з найсвіжішими культурними впливами, вже не виявляє бажаної чистоти".
1908 року М.Лисенко запросив І.Кучеренка викладати до Київської музично-драматичної школи бандурницькі студії. Незважаючи на труднощі, викладання тривало два роки (до 1910 р).
1919 року Кучеренкові присудили звання народного артиста УНР.
1925 року Кучеренкові присудили звання народного артиста УРСР.
Знав 8 дум, серед них наймайстерніше виконував "Олексія Поповича", «Дума про плач невільників», "Хмельницького і Барабаша", «Про смерть Хмельницького». У репертуарі мав понад 300 пісень. Автор відомої пісні “На високій дуже кручі” (на смерть Т.Шевченка).
Разом із Г.Хоткевичем склав думу про тяжке життя кобзарів (1902).
Майстер музичних інструментів (самостійно робив бандури). Мав багато учнів із середовища зрячих аматорів.
Був одруженим на сестрі свого вчителя Павла Гащенка. Діти І.Кучеренка у 20-х роках ХХ ст. виступали разом із батьком.
І.Кучугура-Кучеренко все життя провадив активну громадську роботу. 1919 р. його силоміць мобілізують до червоних аґітбригад. Пізніше він став одним із керівників Мураф'янського комнезаму.
1937 року його арештовують за т. зв. «участь у контрреволюційній організації». За вироком «особової трійки» від 24 листопада 1937 року І.Кучугуру-Кучеренка було страчено. Похований у Харкові у братській могилі на Польському меморіальному цвинтарі. За іншими даними, 1939 року заарештований і засланий більшевиками. За Ф. Лаврова був розстріляний Німцями в 1942 р.
[ред.] Учні
[ред.] Джерела
- Колесса Ф.. Мелодії українських народних дум. — К.: Наукова думка, 1969. — С. 316
- Даниленко К. Народний співець кобзар Іван Іович Кучугура-Кучеренко … ІМФЕ. Ф.8-к.3, од.зб.15, — Арк. 3—4, 1921
- Даниленко К. Народний співець-кобзар Іван Кучугура-Кучеренко — в-во «Селянський будинок», Богодухів, 1921 — 16с.
- Данилевський К. Славетний український кобзар — Іван Кучугура-Кучеренко (8 років як замордували НКВД) // УВАН, Матеріали таборів ДП, Реґенсбурґ, 1946 — 7 с.
- Данилевський, К. Петлюра в серцях і піснях свого народу // Накладом філії Товариства українських політичних в'язнів в Реґензбурзі 1947 — 11 с.
- Данилевський, К. О. Проф. Петлюра в серцях і піснях свого народу // Відбитка з Народного Слова, Пітзбурґ, СШA, 1951 — 24 с.
- Зінченко Т. Славетний бандурист І. Кучугура-Кучеренко // «НТЕ» 1961, №4 — С.106—7
- Мартинович П. Д. Кобзар Іван Кучугура-Кучеренко — ІМФЕ, ф. ІІ-4, од. Зб. 940
- Мізинець В. Корифей кобзарського мистецтва (Про І. Кучеренка) // Bandura, 1985, №13/14, — С.45—48
- Мішалов В. і М. Українські кобзарі-бандуристи — Сідней, Австралія, 1986—106 с.
- Саркизова-Саразини, И. Последний кобзарь // Всемирний турист. 1930, №5, — С. 132.
- Черемський К. П. Повернення традиції / К. Черемський. — Х.: Центр Леся Курбаса. — 1999. — 288 с.
- Черемський К. П. Шлях звичаю / — Х.: Глас. — 2002. — 444 с.