Дайка
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Дайка (рос. дайка англ. dike, dyke; нім. Gesteinsgang, Eruptivgang m) – пластоподібне магматичне тіло з крутим падінням, обмежоване більш чи менш паралельними площинами. Потужність Д. змінюється від часток до десятків м, протяжність від 1 м до 500 км.
За походженням розрізняють:
- е н д о г е н н і Д., утворені магмою, що проникла з глибини і заповнила тріщини в земній корі;
- е к з о г е н н і - тріщини, заповнені осадовим матеріалом (нептунічні Д.);
- м е т а д а й к и, складені гірських порід, що утворилися шляхом метасоматичного заміщення.
Часто Д. з'являються на земній поверхні у вигляді гребеня або стіни, звичайно з добре вираженою окремістю.
За формою і умовами залягання виділяють Д.: інтрамагматичні, гіпомагматичні (плутонічні),
за типом просторового розміщення: групові (пояси дайок), радіальні і кільцеві;
за внутр. будовою і способом виконання: Д. заміщення, складні, Д. течії, експлозивні.
[ред.] Література
- Мала гірнича енциклопедія: В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Донбас, 2004. ISBN 966-7804-14-3