Ізотерми
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ізотерми (рос. изотермы, англ. isotherms; нім. Isothermen f pl) –
1) Ізолінії температури повітря, води, ґрунту тощо на карті. Ізотермобати – ізолінії т-ри води на вертикальних перерізах водної товщі озер, морів та океанів.
2) Сукупність станів системи з однаковою температурою.
3) Лінії, що описують залежність між фізичними величинами при постійних температурах.
[ред.] Різновиди
- Ізотерма адсорбції, (рос. изотерма адсорбции; англ. adsorption isotherm; нім. Adsorptionsisotherme f) – крива залежності кількості адсорбованого газу від рівноважного тиску (або від рівноважної концентрації адсорбату) при постійній температурі.
- Ізотерма Ван Дер Ваальса, (рос. изотерма Ван-дер-Ваальса; англ. Van der Waals isotherm; нім. Van–der–Waals–Isotherme f) – ізотерма, що описує залежність між тиском та об'ємом реального газу при постійній температурі за допомогою рівняння Ван дер Ваальса .
- Ізотерма реакції, (рос. изотерма реакции; англ. reaction isotherm; нім. Reaktionsisotherme f) – крива, що зв'язує хімічну спорідненість А з термодинамічною константою хімічної рівноваги Ка і активностями аbi реаґентів у вихідній реакції суміші:
A=RT ln(Ka/ab1ab2...abi), де bi – стехіометричний коефіцієнт реаґенту Ві; береться зі знаком "+" для продуктів реакції та знаком "-" для реактантів; R – газова стала; T – абсолютна темпе-ратура.
- Ізотерма розподілу, (рос. изотерма распределения; англ. distribution isotherm; нім. Verteilungsisotherme f) – ізотерма, що описує залежність рівноважної концентрації субстанції у нерухомій фазі від рівноважної концентрації цієї субстанції в рухомій фазі.
[ред.] Література
- Мала гірнича енциклопедія: В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Донбас, 2004. ISBN 966-7804-14-3