Кременець
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
- Цей термін має також інші значення
Кременець | |||||
---|---|---|---|---|---|
|
|||||
Основні дані | |||||
Регіон: | Тернопільська область | ||||
Район/міськрада: | ? | ||||
Засноване/перша згадка: | перша писемна згадка — 1226 р., Маґдебурзьке право — 1431 р. | ||||
Населення | 20350 | ||||
Площа: | 31 км² | ||||
Поштові індекси: | 47003 | ||||
Телефонний код: | +380-XXX | ||||
Географічні координати: | |||||
Відстань | |||||
Найближча залізнична станція: | {{{станція}}} | ||||
До обл.центру: - фізична: - залізницею: - автошляхами: |
— км — км — км |
||||
До Києва: - фізична: - залізницею: - автошляхами: |
— км — км — км |
||||
Міська влада | |||||
Міський голова: |
Кременець — місто в Тернопільскій області, адміністративний центр Кременецького району. Населення 22 тис. (2001).
[ред.] Історія
За деякими джерелами, Кременецька фортеця була збудована ще за дохристіянських часів у VIII—IX століттях і існує гіпотеза, що після утворення в IX столітті Київської держави, Кременець ввійшов до її складу. Крім того, перші згадки про Кременець є у польськіх енциклопедичних словниках під 1064 роком.
У давньоруських літописах Кременець був вперше згаданий під 1226 роком, коли тогочасний володар замку Мстислав Удатний вщент розбив під містом угорські війська короля Андрія ІІ.
Хан Батий з великою монгольською ордою взимку 1240-41 років підійшов до міста, але, на відміну від майже усіх інших фортець, не зміг здобути Кременецького замку і сусіднього укріплення Данилова, заснованого князем Данилом Галицьким. Під час багатьох спустошень краю татаро-монголами замок у Кременці їм не вдавалося здобути.
Пізніше, у 1255 році, під Кременцем війська Данила Галицького розбили татарські загони хана Куремси. Нажаль, через 6 років, у 1259 році рідному брату Данила — руському князю Васильку довелося знищити фортецю в Кременці за умовами угоди з ханом Бурундаєм. Укріплення було відбудоване лише за часів правління Мстислава Даниловича у кінці XIII століття.
Магдебурзьке право надане у 1431 р.
Король польскій і великий князь литовський Сигизмунд I Старий передає 4 квітня 1536 року Кременецький замок із селами своїй дружині Боні Сфорца, яка володіє замком у 1536—1556 роках, і на честь якої, за однією з версій, названа замкова гора. Бона суттево укріпила замок, який на той час мав три вежі і досить високі стіни з гарматами. Всередні замку було розташовано казарми для гарнізону, різні господарські споруди, порохівні тощо.
Восени 1648 року козацький полковник Максим Кривоніс підійшов з військом до Кременцького замку і взяв його у облогу. В жовтні, після шеститижневої облоги із тривалими запеклими боями твердиню було здобуто, польський гарнізон взято у полон, а замок повністю зруйновано. З того часу Кременецька твердиня вже не була відбудована.
На сьогодні від замку збереглися руїни надворотньої вежі з готичним арковим проїздом, деякі залишки мурів і стін та «Вежа над новим домом».
У 1819 р. в Кременці створено ліцей — вищий навчальний заклад, що за програмою прирівнювався до Віленського університету. Ліцей мав велику бібліотеку понад 50000 томів, у тому числі 1500 інкунабул (першодруків, надрукованих до 1500 р.). На базі бібліотеки ліцею у 1834 р. був створений Київський університет.
В межах міста визначна археологічна пам'ятка (від пізнього палеоліта до залізної доби) — гора Куличівка. Знахідки розкопок знаходяться в Тернопільському краєзнавчому музеї.
День міста 20 травня.
[ред.] Джерела інформації
- Знай свій край. Фотоальбоми (Кременець, гора Бона, Радивилів, Броди, Дубно та ін.)
- http://www.zn.kiev.ua/ie/show/568/51491/ КРЕМЕНЕЦЬ: ЇЇ ВЕЛИЧНІСТЬ ІСТОРІЯ НА ЗАМКОВІЙ ГОРІ]
![]() |
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |