Гіганти
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
ГІГА́НТИ (гр. Gigantes — велетні) — дикий, близький до богів рід велетнів (синів Геї та Урана ), яких боги винищили. Гесіод зображує г. напівбогами в шоломах і з списами. Г. вступили в боротьбу з Зевсом та іншими олімпійцями. Згідно з Аполлодором, щоб помститися Зевсові за ув’язнення титанів у Тартар, Гея народила г., дала їм цілюще зілля, що оберігало від небесних стріл, і вони розпочали боротьбу за владу над світом. Г. кидали на Олімп уламки скель і підпалені дерева в Кампанії, Аркадії, Фессалії тощо. Жорстока боротьба богів з г. тривала довго. Олімп ійці перемогли тільки тоді, коли на допомогу їм прийшов Геракл. Деякі г. поховані під вулканічними островами (наприклад, Енкелад під Сіцілією, Полібот під Косом). Гігін повідомляє, що проти Олімп у боролися 24 г.: Алкіной (якого вбив Геракл), Ефіальт, Евріт, Фон та ін. Міф про боротьбу г. з богами є спробою пояснити вулканічну діяльність землі та перемогу Олімп ійської релігії над культами догрецької доби. В елліністичну епоху перемогу Олімп ійських богів над г. стали вважати за звитягу світла й добра над темрявою та варварством. Г. давно почали змішувати з титана ми, а пізніше з іншими страхітливими велетнями (гекатонхейрами, Алоадами, Тіфоном).
У мистецтві г. зображують у вигляді героїв-велетнів або змієногих істот, що кидають скелі,
У сучасній мові г. — велетень.