Батоліти

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Батолі́ти — форма залягання глибинних магматичних гірських порід; великі інтрузивні тіла (площа понад 200 км2), складені головним чином ґранітоїдами, що залягають серед осадових товщ порід у ядрах антикліноріїв.

Батоліти, як правило, орієнтовані своєю довгою віссю паралельно простяганню складчастих структур. Контакти з боковими (вмісними) породами можуть бути узгодженими і січними.

Батоліти утворюються на значній глибині і оголюються в результаті подальшої денудації.

Питання про форму і походження батолітів є дискусійним.

[ред.] Дотичні терміни

ЕМБАТОЛІТОВИЙ (рос. эмбатолитовый, англ. embatholithic, нім. embatholithik) – той, що знаходиться серед вивержених порід у верхній частині батоліта (про мінерал і мінеральний комплекс).

ЕНДОБАТОЛІТОВИЙ, (рос. эндобатолитовый, англ. endobatholithic, нім. endobatholithik) – той, що знаходиться серед вивержених порід у глибинній частині батоліту (про мінерал і мінеральний комплекс).

ЕПІБАТОЛІТОВИЙ, (рос. эпибатолитовый, англ. epibatholithic, нім. epibatholithik) – той, що знаходиться серед вивержених порід у верхній частині батоліта, недалеко від земної поверхні (про мінерал і мінеральний комплекс).

[ред.] Література