Модрина європейська

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Модрина європейська
Модрина європейська
Модрина європейська
Біологічна класифікація
Царство: Рослини (Plantae)
Відділ: Голонасінні (Pinophyta)
Клас: Хвойні (Pinopsida)
Ряд: Pinales
Родина: Соснові (Pinaceae)
Рід: Модрина (Larix)
Вид: Модрина європейська
Модрина європейська
Модрина європейська
Модрина європейська
Модрина європейська

Модрина європейська (Larix decidua Mill.) - Струнке високе (20-40 м) дерево родини соснових (Pinaceae) з яйцевидно-конусоподібною кроною, старі дерева з горизонтальними довгими пагонами. Стовбур вкритий товстою, глибокоборозенчастого, коричнево-бурою корою. Молоді пагони жовто-зелені, на них розміщені укорочені подушечкоподібні пагони. На звичайних пагонах хвоя розміщена поодиноко, на укорочених бічних - пучками по 20-50 хвоїнок. Хвоїнки (10-40 мм завдовжки і до 1 мм заввишки) світло-зелені, м'які, тримаються протягом одного вегетаційного періоду. Рослина однодомна. Чоловічі шишечки жовті, округлі або овальні (5-10 мм завдовжки), розміщені по всій кроні. Жіночі шишечки червонуваті, рідше рожеві або білуваті (до 10 мм завдовжки). На осі жіночих шишечок розміщені круглясті насінні луски з двома насінними зачатками при основі. Стиглі шишки (2-5 см завдовжки) яйцеподібні або довгасті, жовто-коричневі, складаються з 45-70 шкірястих, м'яких, незначно опушених цілокраїх лусок. Покривні луски з вістрям, що висувається з-за насінник лусок. Насіння 3-4 мм завдовжки) жовтувате, крило 6-9 мм завдовжки.

Модрина європейська в Україні поширена в західних Карпатах. Солевитривала, морозостійка, швидкоросла, світлолюбна рослина. запилюється у квітні. Культивують у парках і лісництвах. Заготівля деревини і кори можлива тільки під час рубок догляду. Запаси сировини малі.

[ред.] Практичне використання

Деревинна, танідоносна, фарбувальна, жиро- і ефіроолійна, смолоносна, лікарська, камеденосна, пилконосна, декоративна й фітомеліоративна рослина.

Деревина модрини європейської - дуже цінний будівельний і виробний матеріал. Її використовують у суднобудуванні. вагонобудуванні (замінник дуба), у гідротехнічних спорудах (виготовлення водоспусків, труб, паль тощо), на телеграфні і телефонні стовпи, будівництво будинків (підвалини), шахтні стояки, балки в льохах, на виробництво паркету, дощатої підлоги тощо. З неї виготовляють акумуляторні ящики, рами, двері, ліжка, меблі; квасні винні діжки, великі чани спеціального призначення, а також гонт і облицювальну фанеру. Стружки модрини с гарним набивним і пакувальним матеріалом. Незважаючи на високий вміст смоли в деревині, Її використовують для одержання целюлози (промисловий вихід якої становить 33%) Високо ціниться також деревина інших видів модрини.

У корі модрини європейської міститься 9 - 12% танідів, тому вона є важливою сировиною для одержання дубильних екстрактів. Найбільше танідів міститься у корі дерев віком від 59 до 84 років, причому в нижній частині стовбура. Таніди використовують для дублення важких шкур. З кори модрин добувають фарбу для тканин, виробляють поплавки для рибальських сітей.

Очищене від крилаток насіння містить 27%, а неочищене - 8% жирної швидковисихаючої олії, яка використовується для виготовлення оліфи. 3 хвої модрини сибірської одержують ефірну олію, крім того, виробляють концентрат протицинготного вітаміну С (в листі модрини сибірської 0,24%, європейської - 0,11 % вітаміну С),.

Підсочкою з модрин добувають живицю, з якої виготовляють високоякісний терпентин. Терпентин з модрини європейської носить назву “венеціанського”, вживається головним чином при ревматизмі і подагрі, внутрішньо вживається при хронічному захворюванні дихальних шляхів і сечових органів. Крім того, венеціанський терпентин застосовується для виробництва лаків і фарб.

Усі види модрини утворюють багато пилку, який за відсутністю іншого корму збирають бджоли. Як декоративні рослини модрину європейську і сибірську культивують у парках і лісопарках у групових і поодиноких насадженнях, в алеях, масивах. Модрина сибірська краще від інших хвойних витримує дим, кіптяву, газ і пил у міських умовах. Модрина європейська має декоративні різновидності - пірамідальну й плакучу.

Модрина європейська менш морозостійка порівняно з сибірською, на знижених місцях у Лісостепу терпить від морозів. У Степу вона росте і на чорноземних ґрунтах, має глибоку кореневу систему, стійка проти вітрів, але тут значної шкоди їй завдає посуха. Модрини - швидкорослі цінні лісові породи, стійкі проти грибних захворювань, шкідників і рекомендуються для широкого впровадження на Поліссі та в Лісостепу.

[ред.] Джерела

  • Єлін Ю.Я., Зерова М.Я., Лушпа В.І., Шаброва С.І. Дари лісів. – К.: «Урожай», 1979
Commons
ВікіСховище має мультимедіа-дані до теми
Іншими мовами