Борніт
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Борніт | |
---|---|
![]() |
|
Загальні відомості | |
Ідентифікація | |
Колір | від мідно-червоного до бурого |
Сингонія | ромбічна |
Твердість за шкалою Мооса | 3.5 |
Блиск | напівметалічний, злом дрібнораковистий |
Колір риски | сірувато-чорна |
Питома вага | 4.9—5.3 г/см³ |
Оптичні властивості кристалів | |
Інші властивості |
Борні́т
- Важливий мінерал міді (класу сульфідів). Сульфат міді та заліза координаційної будови. Склад: Cu5FeS4. Містить (%): Cu 52-65; Fe 8-18; S 20-27. Сингонія ромбічна. Вище 2000°С переходить у кубічну модифікацію.
Густина 4.9—5.3.
Твердість 3.5.
Колір від мідно-червоного до бурого.
Риса сірувато-чорна.
Блиск напівметалічний, злом дрібнораковистий. Крихкий. Непрозорий. Парамагнітний. Ізотропний, іноді слабко анізотропний. Багата мідна руда.
Зустрічається у багатьох мідних родовищах як гіпогенний і гіпергенний мінерал. Від прізвища австрійського мінералога І.Борна. В Україні є на Донбасі та в Чивчинських горах.
- Зайва назва жозеїту-А та жозеїту-В.
Розрізняють:
- борніт оранжевий (те саме, що раньєрит);
- борніт свинцевистий (відміна борніту з Джезказганського родовища в Казахстані, яка містить до 1,65 % Pb2+).
[ред.] Література
- Мала гірнича енциклопедія: В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Донбас, 2004. ISBN 966-7804-14-3