Гірська порода

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Гірські́ поро́ди (рос. горные породы, англ. rocks, нім. Gesteіпе) — природні аґреґати однорідних або різних мінералів, утворених за певних геологічних умов у земній корі або на її поверхні.

Як правило, гірськими породами вважаються тільки тверді тіла, хоча в широкому розумінні до гірських порід входять також рідкі речовини (вода, нафта тощо) та природні гази.

Зміст

[ред.] Класифікація

[ред.] За походженням

За походженням розрізняють:

Магматичні гірські породи за вмістом кремнезему (SiO2) умовно ділять на кислі (понад 65 %), середні (65-52 %), основні (52-40 %) та ультраосновні (менше 40 %). Магматичні й метаморфічні гірські породи становлять близько 90 % обсягу земної кори; осадові — 75 % площі земної поверхні.

Магматичні гірські породи поділяються на дві підгрупи: глибинні (інтрузивні), що застигли в глибині під високим тиском (див. граніти), і виливні (ефузивні, вулканічні), наприклад лави.

Осадові гірські породи виникли внаслідок відкладення (механічного, хімічного, органічного) з води та повітря продуктів руйнування магматичних і метаморфізованих порід, решток живих організмів тощо. Осадові гірські породи утворюються головним чином внаслідок:

  1. перенесення і відкладання продуктів руйнування вивержених та інших порід,
  2. відкладів рослинних та тваринних організмів,
  3. хімічних відкладів.

Метаморфічні гірські породи виникли внаслідок перетворення магматичних або осадових порід під дією високого тиску, температури та гарячих газоводних розчинів. Приклад — мармур).

[ред.] За іншими показниками

В залежності від характеру зв'язків окремих зерен розрізняють такі типи гірських порід:

  • пухкі (роздільно-зернисті) — механічні суміші різних мінералів або зерен одного мінералу, не пов'язаних між собою, напр., пісок, гравій, галька;
  • зв'язні (глинисті) — гірські породи з водно-колоїдними зв'язками часток між собою, напр., глини, суглинки, боксити; їх особливість — висока пластичність при насиченні водою;
  • тверді (скельні та напівскельні) — з жорсткими та пружними зв'язками, що мають фізико-хімічну природу, напр., пісковики, ґраніти, діабази, ґнейси.

Як об'єкт гірничих розробок гірські породи поділяють на скельні, напівскельні, щільні, м'які, сипучі, зруйновані.

За структурою гірські породи поділяють на кристалічні, приховано-кристалічні, склуваті, порфірові, уламкові.

За текстурою — масивні, пористі, шаруваті.

[ред.] Властивості

[ред.] Фізичні властивості

Як фізичні тіла гірські породи характеризуються щільнісними, пружними, міцнісними, тепловими, електричними, магнітними, радіаційними і інш. властивостями, які в першу чергу залежать від їх мінерального складу і макробудови (структурно-текстурних ознак).

  • Густина гірських порід 1000 (туфи) — 4700 кг/м3
  • модуль поздовжньої пружності 5х109 −1,5·1011 Па;
  • коефіцієнт Пуассона 0,15-0,38;
  • межа міцності при стисненні до 5·108 Па;
  • межа міцності при розтягу до 2,0·107 Па;
  • коефіцієнт теплопровідності 0,2 −10 Вт/(м·К);
  • питома теплоємність 0,5-1,5 кДж/кг·К;
  • коефіцієнт лінійного теплового розширення 2·10-6-4·10-4К-1;
  • питомий електричний опір 10-2-1012 Ом·м;
  • відносна діелектрична проникність 2-30;
  • магнітна сприйнятливість 10-7-3,0.

[ред.] Гірничотехнічні властивості

Характеристики та гірничо-технологічні властивості гірських порід — міцність, абразивність, твердість, буримість, висаджуваність, збагачуваність.

Відмінною особливістю гірських порід є їх багатоаґреґатність, обумовлена тим, що пори та тріщини гірських порід в природних умовах заповнені газами, рідинами або сторонніми породами.

Особливу групу складають органогенні гірські породи — вугілля. Викопне вугілля — це тверді каустобіоліти, які є продуктами метаморфізму залишків рослин. За походженням та складом рослинних залишків розрізняють гумусове, сапропелітове та ліптобіолітове вугілля. Вугілля являє собою аморфну масу, що є механічною сумішшю або твердим розчином різних органічних компонентів з включеннями неорганічних домішок.

Вивчає гірські породи петрографія. Гірськими породами складені верхні оболонки планет земної групи (Меркурій, Венера, Марс), а також Місяць, астероїди, супутники планет-гігантів.


[ред.] Див. також

[ред.] Джерела

  • Словник-довідник з фізичної географії
  • Положення про проектування гірничодобувних підприємств України та визначення запасів корисних копалин за ступенем підготовленості до видобування.