Абаз

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Абаз—перська (іранська) срібна монета, назва якої походить від імені шаха Аббаса І (15871628). А. і його фракції були поширені в Східній Грузії (частково в Західній) у період її залежності від Ірану. Поряд з ними в обігу знаходилися аналогічні монети власного карбування (мон. двір — Тбілісі): півмарчілі (1½ абаза), абаз, узал-тун (½ абаза) і шаур ('/4 абаза). Тогочасна основна грошова одиниця Східної Грузії А. важив спочатку 8,5 г, далі його вага значно зменшилася. У приєднаній до Росії Грузії, в Тбілісі, карбувалася серія монет, національних за формою, але у відповідності з діючою в Російській імперії грошовою системою. Срібні монети карбувалися від 1804 до 1833 рр:. подвійний А. (= 40 коп.), А. (= 20 коп.) і півабаз або узалтун (= 10 коп.); мідні монети випускалися від 1804—1810 pp. вартістю 20, 10 і 5 пулів, які дорівнювали відповідно 2, 1 ½ копійки. Номінал на цих монетах зазначався грузинськими буквами. Для срібних монет засосовувався метал 880 проби. Монети карбувалися за такою монетною стопою: з фунта срібла виготовлялось монет на 26 крб. (130 А.), а з пуда міді — на 21 крб. У зв'язку з цим вага А. дорівнювала близько 3,15 г срібла, а 10 пулів — бл. 7,80 г міді. Срібна й мідна монети були тотожні за зображеннями: на лицьовому боці під малюнком міської зубчатої корони містився напис: «Тбілісі», нижче — пальмова і оливкова гілки; на зворотному боці — в першому рядку вказувався номінал монети, у другому й третьому був напис: «грузинське срібло» (на срібних монетах) або «грузинська монета» (на мідних монетах), знизу ставилась грузинськими літерами дата за європейським літочисленням. Усі написи на монетах передані тогочасним грузинським шрифтом, і лише на срібних монетах під датою викарбувані російські ініціальні букви монетних май¬стрів: П. 3. — Петр Зайцев, А. Т. — Александр Трифонов, А. К. — Алексей Карпинский і В. К.— Василий Клейменов [22, 109].

  • Нумізматичний словник
  • Д. Г. Капанадзе. Грузинская нумизматика. М., Изд-во АН СССР, 1955.
  • Schrötter F. Wörterbuch der Münzkunde, Berlin-Leipzig, 1930.