Ізокліни

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Ізокліни (рос. изоклины, англ. isoclinic lines, isoclinal lines, isolinals; нім. Isoklinen f pl, Linien f pl gleicher Mißweisungen) –

1) Лінії, що з’єднують точки з однаковим магнітним нахилом, тобто кутом між магнітною стрілкою і горизонтальною поверхнею.

2) Темні лінії, які можна спостерігати в поляризованому світлі на моделях з оптично активних матеріалів – геометричне місце точок, головна нормальна напруга яких моє однаковий напрям.

[ред.] Література