Амфіболи

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Амфіболи
[[Зображення:|250px]]
Загальні відомості
Ідентифікація
Колір чорні, зелені, бурі або безбарвні
Сингонія ромбічна
моноклінна
Твердість за шкалою Мооса 5—6
Питома вага 2.9—3.6 г/см³
Оптичні властивості кристалів
Інші властивості

Амфібо́ли (рос. амфиболы, англ. amphiboles, нім. Amphibole) — породотвірні мінерали класу силікатів однакової кристалохімічної будови, аніонний радикал яких є стрічковим. Загальна формула [ Si4 O11]6-. В ґратці обов’язково наявний гідроксил ОН-, який інколи заміщується F-.

За хім. складом це кремнекисневі сполуки магнію, заліза, кальцію, іноді алюмінію і лугів.

А. кристалізуються в моноклінній і ромбічній системах; кристали здебільшого витягнуті, мають призматичний, веретеноподібний або голчастий вигляд; чорні, зелені, бурі або безбарвні; твердість 5—6; пит. в. 2.9—3.6.

Виділяються підгрупи:

А. входять до складу порід: сієнітів, діоритів, габро-амфіболітів, амфіболових сланців та ін.

За генезисом А. переважно метаморфічні мінерали.

На території України амфіболовий азбест відомий в залізорудному Криворізькому басейні. Амфіболові породи поширені на території Українського щита.

Розрізняють: амфіболи кальцієво-магнезіально-залізисті (зайва назва актиноліту); амфіболи літіїсті (загальна назва амфіболів, які містять літій); амфіболи лужні (амфіболи, до складу яких входять катіони лужних металів); амфіболи монок-лінні (амфіболи, які кристалізуються у призматичному вигляді моноклінальної сингонії; серед них виділяється кілька ізоморфних рядів мінералів); амфіболи орторомбічні (те саме, що амфібо-ли ромбічні); амфіболи променисті (амфіболи, які утворюють променисті та голчасті аґреґати – тремоліт, актиноліт); амфіболи ромбічні (амфіболи, які кристалізуються в ромбо-дипірамідальному виді ромбічної сингонії; серед них виділяють ряд антофіліт-жедриту та холмквіститу); амфіболи хромисті (лужні амфіболи з родовищ Туреччини, які містять 4,68% Cr2O3).


[ред.] Література