Ubuntu Linux

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Ubuntu
Знімок екрану:
Ubuntu 6.10 "Edgy Eft" із середовищем GNOME
Майданчик тенет: ubuntu.com
Компанія/
Розробник:
Canonical Ltd. / Ubuntu Foundation
Сімейство ОС: Linux
Модель джерельних текстів: Вільне програмне забезпечення
Останній стабільний випуск 6.10 / 26 жовтня 2006
Спосіб оновлення: APT
Менеджер пакетів: dpkg
Платформи, що підтримуються: i386, AMD64, PowerPC, UltraSPARC[1]
Тип ядра: Монолітне ядро
Ліцензія: Вільні ліцензії

Ubuntu (звучить, як «убу́нту») — один з найпопулярніших дистрибутивів лінукс. Орієнтований на простоту використання і має чіткий графік виходів нових версій (кожні шість місяців). Створений у дусі Debian і заснований на ньому. Спонсорується Canonical Ltd., заснованою бізнесменом з ПАР Марком Шаттлвортом.

Кожен реліз Ubuntu підтримується оновленнями безпеки протягом 18 місяців. Ubuntu поставляється з найсвіжішою версією GNOME і з такою підбіркою програмного забезпечення для серверів і робочих станцій, яка дозволяє створити зручне робоче оточення за допомогою всього лише одного встановлювального CD. На диску також знаходиться Live CD і версії деяких програм для Microsoft Windows (Mozilla Firefox, Mozilla Thunderbird, Gaim, OpenOffice.org та GIMP), щоб користувачі перед встановленням могли ознайомитися із системою. Диски Ubuntu не тільки безкоштовні, але й можуть бути безкоштовно доставлені практично у будь яку точку світу.

Зміст

[ред.] Історія та розробки

Первинним ім'ям проекту Ubuntu було no-name-yet.com. Canonical продовжує використовувати домен no-name-yet.com з тих пір, як був заснований проект.

Перший реліз Ubuntu відбувся 20 жовтня 2004, як тимчасове відгалуження Debian GNU/Linux, з метою регулярних, кожні шість місяців випусків нової версії системи на базі коду Debian. На відміну від деяких інших відгалужень Debian загального призначення, таких, як Xandros, Linspire та Libranet, Canonical залишилася близькою до філософії Debian і використовує для Ubuntu, в основному, вільне програмне забезпечення, а не покладається на закриті додатки як складник бізнес-моделі.

Пакунки Ubuntu, переважно, базуються на пакунках із нестабільної (unstable) групи пакунків Debian. Ubuntu використовує Advanced Packaging Tool від Debian для управління встановленими пакунками. Проте, пакунки для Ubuntu і Debian не обов'язково сумісні один з одним. Деякі розробники Ubuntu займаються також і ключовими пакунками Debian, тому вносять зміни до обох проектів. Проте, у квітні 2005 засновник Debian Іан Мердок критикував Ubuntu за несумісності пакунків із Debian, кажучи, що Ubuntu дуже далеко відхилився від Debian Sarge, щоб залишитися сумісним.

Ubuntu на даний час фінансується Марком Шаттлвортом через Canonical Ltd.. 8 липня 2005, Canonical оголосила про створення Ubuntu Foundation і забезпечила початкове інвестування у розмірі 10 мільйонів доларів. Мета фонду полягає у тому, щоб гарантувати підтримку і розвиток для всіх майбутніх версій Ubuntu, але на 2006 фонд залишається недіючим. Шаттлворт описує його, як надзвичайний фонд на випадок, якщо підтримка Canonical з якихось причин припиниться.

Є плани щодо гілки Ubuntu під кодовим ім'ям «Grumpy Groundhog». Заплановано, що вона залишатиметься непостійною гілкою розвитку і випробувань, що бере джерело безпосередньо з систем контролю версій різних програм і додатків, які є частиною Ubuntu. Це передбачено для того, щоб дозволити досвідченим користувачам і розробникам перевіряти версії окремих програм "з точністю до хвилини", як ніби вони з'явилися для розповсюдження вже сьогодні, без необхідності самим створювати пакунки; планується заздалегідь попереджати про помилки та проблеми на різних архітектурах. Поки Grumpy Groundhog недоступна для широкого коли користувачів.

Поточна версія — 6.10, «Edgy Eft». Наступний стабільний випуск називатиметься «Feisty Fawn», або «Ubuntu 7.04» і очікується у квітні 2007.

[ред.] Особливості

Ubuntu 6.06 LTS
Ubuntu 6.06 LTS

Ubuntu зосереджується на зручності й простоті використання, включає широке використання утиліти sudo, яка дозволяє користувачам виконувати адміністраторські завдання, не запускаючи небезпечний сеанс суперкористувача.

Ключовими цілями Ubuntu є:

  • легкість у використанні;
  • легкість у встановленні та поширенні;
  • доступність багатьма мовами;
  • залучення якомога більшої кількості людей до проекту, просуваючи тим самим принцип "гуманності" у програмних екосистемах.

[ред.] Зручність використання

Ubuntu використовує стілникове середовище GNOME, яке розроблене з метою забезпечити вільний, простий і інтуїтивно зрозумілий інтерфейс, пропонуючи повний діапазон сучасних настільних програм. Окрім тих програм, які включені до GNOME, Ubuntu виходить з додатковим програмним забезпеченням, серед якого OpenOffice.org, оглядач тенет Mozilla Firefox і растровий графічний редактор GIMP.

[ред.] Дистрибутив

Версія 6.06 об'єднує Live CD і встановлювальний CD в один компакт-диск. Цей диск завантажує робочий стіл зі всіма можливостями, даючи користувачам можливість бачити, чи підтримуються їхнє апаратне забезпечення, і експериментувати з доступними застосуваннями, а вже потім встановлювати Ubuntu на твердий диск, використовуючи графічний інсталятор Ubiquity. Процес встановлення зберігає документи, створені на "живому" робочому столі. Альтернативне встановлення, використовуючи debian-installer, доступне для викачування і націлене на людей, що розбираються в системі на глибшому рівні, адміністраторів, і для складного розбиття дисків, включаючи використання LVM або RAID.

[ред.] Доступність

Окрім того, Ubuntu має розвинену інтернаціоналізацію, що забезпечує максимальну доступність для носіїв різних мов. Починаючи з версії 5.04 кодування за умовчанням — UTF-8.

Canonical's розробила веб-інструментарій Malone, котрий дозволяє користувачам допомагати перекладати програмне забезпечення, не вимагаючи від них спеціальних технічних навиків.

[ред.] Класифікація пакунків та підтримка

Огляд пакунків за допомогою Synaptic в Kubuntu
Огляд пакунків за допомогою Synaptic в Kubuntu

В Ubuntu все програмне забезпечення ділиться на чотири секції, котрі називають компонентами, щоб відобразити різницю в ліцензії та рівні доступної підтримки.

Пакети розподіляються по компонентах таким чином:

Вільне ПЗ Невільне ПЗ
підтримується Main Restricted
не підтримується Universe Multiverse

Main і Universe містять програмне забезпечення, яке відповідає вимогам ліцензії Ubuntu, які приблизно відповідає принципам вільного програмного забезпечення в Debian.

Є одне виключення для Main, за яким у ньому також може міститися пропрієтарне програмне забезпечення у вигляді двійкових файлів і вибрані шрифти, що використовуються в підтримуваному програмному забезпеченні, яке не може бути змінене без дозволу, доки вони розповсюджуються вільно.

Це зроблено тому, що Main і Restricted повинні містити все програмне забезпечення, необхідне для повноцінного використання у системі Лінукс. Альтернативні програми для тих же завдань і програми для спеціалізованих застосувань поміщені до Universe і Multiverse.

Пакунки із закритим програмним забезпеченням для Ubuntu зазвичай не підтримуються, але деякі виключення (Restricted) зроблені для важливого закритого програмного забезпечення, на кштлат закритих драйверів апаратних пристроїв, без яких користувачі могли б мати складнощі при запуску Ubuntu на їх системі, особливо це стосується закритих драйверів графічних карт, наприклад, для популярних nVidia і ATI, а також Wi-Fi адаптерів. Рівень підтримки обмежений у порівнянні з Main, оскільки розробники можуть не мати доступу до джерельного тексту.

Ubuntu Backports є офіційним проектом для бекпортування новіших версій певного програмного забезпечення, яке доступне лише у нестабільних версіях Ubuntu. Репозиторій не є всестороннім; він в основному складається з потрібних для користувачів і схвалених пакунків.

Доки пропрієтарне програмне забезпечення не обмежує дистрибутив, воно включається у компонент Multiverse. Він не містить пакунки програм, які зазіхають на американські та міжнародні патенти або закон про авторське право. Деякі приклади програмного забезпечення, не поширюваного з Ubuntu:

  • Програмне забезпечення, яке дозволяє відтворення CSS-скремблованих відео DVD, через сумнівний правовий статус libdvdcss, бібліотеки, котра розшифровує DVD, у деяких частинах світу.
  • Бібліотеки для кодування і декодування багатьох закритих мультимедійних форматів, наприклад, Windows Media.

Неофіційні утиліти, на кшталт EasyUbuntu та Automatix, прагнуть автоматизувати встановлення і налаштування програмного забезпечення, яке офіційно не упаковане для Ubuntu.

Ubuntu має систему сертифікації для стороннього пропрієтарного програмного забезпечення, і Canonical керує спеціальним репозиторієм для таких пакукнків, котрий зветься Commercial. У той час, як пакунки програм у Multiverse не мають обмежень на вільне розповсюдження, Commercial включає програмне забезпечення, на яке Canonical отримало дозвіл для розповсюдження. На момент публікації цей репозиторій включав оглядач тенет Opera і медіа-програвач RealPlayer.

[ред.] Випуски

Ubuntu і його варіанти доступні для звантаження в інтернеті ([1]) або можуть бути безкоштовно вислані будь-кому, хто цього забажає на CD-ROM сервісі ShipIt від Canonical Ltd.

Кожен випуск має кодове ім'я і версію, засновану на році і місяці виходу.

Версія Дата випусу Кодова назва
4.10 20 жовтня, 2004 The Warty Warthog
5.04 8 квітня, 2005 The Hoary Hedgehog
5.10 13 жовтня, 2005 The Breezy Badger
6.06 1 червня, 2006 LTS (Dapper Drake)
6.10 26 жовтня, 2006 Edgy Eft

[ред.] Довгострокова Підтримка

Випуск 6.06 помічений, як LTS (англ. Long Term Support — дослівно «підтримка протягом тривалого періоду»), що показує намір Canonical підтримувати його оновленнями довше, ніж більшість випусків Ubuntu. Оновлення пакунків заплановане протягом трьох років для призначених для користувачів версій і п'яти років для серверних, з платною технічною підтримкою від Canonical на цей період.

[ред.] Поточний стан

Останній випуск, Ubuntu 6.10, також само відомий, як Edgy Eft, вийшов 26 жовтня 2006 року. До його складу входить GNOME 2.16.1, Mozilla Firefox 2.0, OpenOffice.org 2.0.4, X.Org 7.1.1, GCC 4.1.1 і ядро лінукс версії 2.6.17-10.

Порівняно з 6.06, у ньому з'явилися "нові гострі технології", які додають нові особливості, але, можливо, зменшать стабільність. До випуску включили новий демон Upstart замість System V init, а також удосконалення у використанні пам'яті в таких застосуваннях, як Evolution і Nautilus, та збільшення швидкості завантаження системи і додатків у порівнянні з версією 6.06.

На відміну від попередніх випусків, Canonical оголосила, що не розсилатиме безкоштовні диски Edgy Eft за допомогою їх популярного сервісу ShipIt, а продовжить розсилати 6.06 Dapper Drake.

[ред.] Варіанти

Існує чимало варіантів Ubuntu, котрі беруть за основі оригінальний дистрибутив, і використовують той самий репозитарій програмного забезпечення, на відміну від деяких пакунків, котрі модифікуються спеціально для даного варіанту системи, зазвичай призначеної для певних завдань. Ось найпопулярніші з них:

  • Kubuntu, використовує KDE замість GNOME.
  • Edubuntu, створений для шкіл та дітей.
  • Xubuntu, використовує стільникове середовище Xfce, орієнтується на малопотужні комп'ютери.
  • Ubuntu Server Edition, котрий комплектується додатковим програмним забезпеченням, на кштлат поштових серверів, LAMP, утилітами для роботи з DNS, файловими серверами та серверами баз даних.

Kubuntu, Edubuntu, Xubuntu та Server Edition є офіційними проектами Ubuntu Foundation. Разом із Ubuntu, Kubuntu та Edubuntu можуть бути замовлені на CD через сервіс ShipIt.

Марк Шаттлворт також підтвердив створення дистрибутиву на основі Ubuntu, gNewSense, котрий взяв за мету використовувати винятково відкрите програмне забезпечення схвалене Free Software Foundation. Його перша версія вийшла 2 листопада 2006.

[ред.] Ресурси тенет

[ред.] Офіційні ресурси

[ред.] Неофіційні ресурси



Дистрибутиви на основі Ubuntu
Офіційні: Ubuntu | Kubuntu | Xubuntu | Edubuntu

Неофіційні: Fluxbuntu | nUbuntu | Ubuntu Lite | zUbuntu | Christian Edition | Ichthux | gNewSense | MEPIS

Дистрибутиви лінукс ред.

CentOS | Debian | Fedora | Gentoo | Knoppix | LFS | Mandriva | Red Hat Enterprise Linux | Slackware | SuSE | Ubuntu | більше…