Альбедо

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.


Цю сторінку необхідно дописати чи вдосконалити.
Саме Ви можете допомогти проекту, зробивши це!

Альбедо (від пізньої лат. albedo - білизна́, від лат. albus - білий) — одиниця виміру властивості поверхні тіла розсіювати, але не випромінювати і не віддзеркалювати випромінювання (світло), що потрапляє на нього.

[ред.] Види альбедо

  • В широкому сенсі альбедо — це відношення потоку відбитого (розсіяного) поверхнею у всіх напрямках випромінювання до потоку падаючого випромінювання. Це так зване істинне, або ламбертове альбедо.
  • Також відрізняють видиме альбедо — відношення яскравості плоского елементу поверхні, яка освітлюється паралельними променями, до яскравості абсолютно білої поверхні (істинне альбедо якої дорівнює одиниці), розташованої нормально до падаючих променів.
  • Крім інтегрального альбедо для всього потоку випромінювання відрізняють також монохроматичне альбедо та альбедо в різних областях спектру (інфрачервоне, видиме, ультрафіолетове).

[ред.] Астрономічне альбедо

Поняття альбедо широко використовують у світлотехнічних розрахунках, в астрофізиці при дослідженні планет та їх супутників, у нейтронній оптиці при розгляданні взаємодії пучків повільних нейтронів з речовиною.

[ред.] Приклади

Свіжий сніг має альбедо біля 90%. У поверхні океану альбедо низьке. Середнє альбедо Землі — біля 30%, а Місяця — біля 7%.