Наука трудового права
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Нау́ка трудово́го пра́ва – система поглядів, знань, теорій, почуттів, а також тенденцій удосконалення трудового права шляхом комплексної розробки ефективності правових норм, відповідності правових моделей реальним суспільним відносинам. Великий внесок у становлення та розвиток науки трудового права зробили такі відомі вчені, як В. М. Догадов, Ф. М. Левіант, М. О. Александров, А. А. Абрамова, В. С. Андрєєв, Б. К. Бегічев, Л. Я. Гінцбург, К. П. Горшенін, В. В. Глазірін, К. Н. Гусов, С. О. Іванов, С. С. Каринський, І. Я. Кисельов, Р. З. Лівшиць, С. П. Маврін, М. В. Молодцов, В. І. Нікітінський, Ю. П. Орловський, А. Є. Пашерстник, О. С. Пашков, А. В. П'ятаков, В. М. Скобєлкин, О. В. Смирнов, В. І. Смолярчук, І. О. Снігірьова, О. І. Ставцева, Л. А. Сироватська, В. М. Толкунова, К. П. Уржинський, А. А. Фатуєв, О. С. Хохрякова, О. І. Цепкін, українські вчені – М. Й. Бару, О. Т. Барабаш, Я. І. Безугла, Н. Б. Болотіна, В. С. Венедиктов, Г. С. Гончарова, П. І. Жигалкін, В. В. Жернаков, І. В. Зуб, Д. О. Карпенко, Р. І. Кондратьєв, Л. І. Лазор, А. Р. Мацюк, О. І. Процевський, В. І. Прокопенко, П. Д. Пилипенко, В. Г. Ротань, З. К. Симорот, П. Р. Стависький, Б. С. Стичинський, Н. М. Хуторян та інші.