Гамма-гамма-каротаж

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Гамма-гамма-каротаж (рос. гамма-гамма-каротаж, англ. gamma-gamma log, gamma-gamma ray logging, scattered gamma-ray log, density log; нім. Gamma-Gamma-Log n, Gamma-Gamma-Bohrlochuntersuchungen f pl) – метод дослідження розрізів бурових свердловин, оснований на вимірюванні розсіяного гамма-випромінювання.

Запропонований Ф. Халленбахом (ФРН) у 1947 р. Використовується для поділу розрізу свердловини за щільністю, виділення пористих порід як можливих колекторів нафти і газу, детального вивчення вугленосних товщ, кількісної оцінки зольності і теплотворної здатності вугілля, виявлення рудних тіл (залізняку) і скупчень важких елементів.

[ред.] Література