Кремер Ґідон
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ґідо́н Кре́мер (нар. в Ризі, Латвія 27 лютого 1947) — латвійський скрипаль і диригент.
Закінчив Московську консерваторію в 1969 в класі Д.Ф.Ойстраха. Лауреат Міжнародного конкурсу імені королеви Єлизавети в Брюсселі (1967), переможець Міжнародного конкурсу імені Чайковського (1970). Виступає в концертах з 1965, з 1978 живе за рубежем.
Художній керівник заснованого їм в 1981 Фестивалю камерної музики в Локкенхаусі (Австрія), засновник і диригент молодіжного камерного гастрольного оркестру "Кремерата Балтика" (1996). В 1997-1998 художній керівник Фестивалю Іегуди Менухіна в Гштаді (Швейцарія).
Кремер - музикант інтелектуального, експериментаторського складу; з ранніх років він тяжів до виконання сучасної музики й співробітництву з композиторами своєї епохи. Перший виконавець ряду добутків С.А.Губайдулиной, Е.В.Денисова, Г.Канчелі, А.Пярта, В.В.Сильвестрова, А.Г.Шнітке й ін.; йому присвячені Fratres Пярта, Офферториум Губайдуліної, La nontananza Л.Ноно, симфонія для скрипки з оркестром Wіdmung Сильвестрова й ін., а також разом з його першою дружиною, скрипачкою Т.Т.Грінденко, - Concerto grosso № 1 Шнітке, Tabula rasa Пярта. Кремер виступав в ансамблі з такими видатними музикантами, як М.Аргерих, Г.Холлигер, Г.Шифф, Ю.Башмет, М.Майскій й ін. В останні роки також пропагує спадщину російського "авангардиста" перших десятиліть 20 ст., що згодом працював за рубежем, - Артура Лур'є, а з іншого боку - творчість знаменитого автора естрадних аргентинських танго Астора Пьяццолли.
Кремеру завжди було тісно в рамках властиво скрипкового мистецтва - звідси його тяжіння до оригінальних програм, що припускають співучасть у композиторському процесі, до диригування, а також до літературної діяльності. Він автор книг Осколки дитинства (що вийшла німецькою мовою в Німеччині) і Обертони (також опублікованої вперше по-німецькому в 1997).