Міжнародний комітет Червоного Хреста
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
У 1863 році п'ятеро громадян Швейцарії - Анрі Дюнан, Гійом Анрі Дюфур, Гюстав Муан'є, Луї Аппіа та Теодор Монуар заснували Міжнародний Комітет Червоного Хреста (МКЧХ).
МКЧХ - це нейтральна, безпристрасна і незалежна гуманітарна організація. Народилася вона на полі бою понад 130 років тому. Sui generis (організація особливого напряму) МКЧХ має повноваження (манадат), отримані від міжнародного товариства, виступає в якості нейтрального посередника між воюючими сторонами. МКЧХ є пропагандистом та хранителем міжнародного гуманітарного права, прагне забезпечити захист та допомогу жертвам збройних конфліктів, внутрішніх безладів та насильства усередині країни.
Мандат організації на надання захисту жертвам збройних конфліктів отриманий і закріплений у чотирьох Женевських конвенціях 1949 р. і Додаткових протоколах до них 1977 р. - гідних продовжувачів першої Женевської конвенції 1864 р.
Мандат і правовий статус додають МКЧХ особливого характеру. Будучи приватною неурядовою установою, вона відрізняється як від міжурядових організацій, наприклад тих, що входять у систему ООН, так і від неурядових організацій. Відповідно до цих угод, що відносяться до міжнародного права, МКЧХ надаються пільги та імунітети, якими зазвичай користуються тільки міжурядові організації (зокрема, юрисдикційний імунітет, завдяки якому МКЧХ не підлягає адміністративному і судовому переслідуванням, а також недоторканність приміщень, архівів та іншої документації). Ці пільги і привілеї забезпечують дві найважливіших умови діяльності МКЧХ - нейтральність і незалежність. МКЧХ уклав угоду зі Швейцарією, що гарантує йому волю дій і незалежність від швейцарського уряду.
Принцип, яким керується МКЧХ, полягає у тому, що навіть у війни є межі - межі, які обмежують методи і засоби ведення воєнних дій і поведінки комбатантів (учасників конфлікту). Майже всі держави зобов'язалися дотримуватися правил, що випливають з цього принципу і складають міжнародне гуманітарне право, в основі якого лежать чотири Женевські конвенції.
Місія МКЧХ полягає в тому, щоб, суворо дотримуючись принципів нейтральності і неупередженості, надавати захист і допомогу цивільним особам і військовослужбовцям, які постраждали від збройних конфліктів і внутрішнього безладу.
До завдань МКЧХ входять:
- відвідування військовополонених, а також цивільних осіб, затриманих у зв'язку з конфліктом;
- розшук зниклих без вісти;
- організація обміну листами між членами родин, розлучених у результаті конфлікту;
- возз'єднання розлучених родин;
- надання продовольства, води і медичної допомоги цивільним особам, що позбавлені всього самого необхідного; - поширення знань про міжнародне гуманітарне право і контроль за дотриманням його норм; - залучення уваги до порушень гуманітарного права і сприяння його розвиткові.
Хоча МКЧХ був створений з ініціативи приватних осіб, він є міжнародною організацією. Ця організація має представництва, іменовані делегаціями, майже в 60 країнах світу, здійснює свою діяльність більш, ніж у 80 країнах, а число його співробітників досягає 12 тис. осіб. Більшість з них громадяни тих країн, де ведеться робота. Близько 800 співробітників штаб-квартири МКЧХ у Женеві (Швейцарія) забезпечують підтримку операцій на місцях.
Оперативні делегації в основному надають допомогу і захист жертвам збройних конфліктів та насильства усередині країни, а також уживають заходів для запобігання подібних ситуацій.
Регіональні делегації працюють в усіх країнах, де йдуть збройні конфлікти. Ці делегації займаються як оперативною діяльністю, так і "гуманітарною дипломатією". Вони стежать за виникненням і розвитком потенційно небезпечних ситуацій у регіоні і є свого роду системою раннього попередження, що дозволяє МКЧХ оперативно проводити будь-які гуманітарні акції.
МКЧХ та національні товариства Червоного Хреста та Червоного Півмісяця складають разом з Міжнародну Федерацію товариств Червоного Хреста та Червоного Півмісяця Міжнародний Рух Червоного Хреста та Червоного Півмісяця. Як правило, один раз на чотири роки ці організації проводять Міжнародну конференцію Червоного Хреста та Червоного Півмісяця, в роботі якої беруть участь також представники держав - учасниць Женевських конвенцій.
Під час міжнародних збройних конфліктів МКЧХ діє на основі чотирьох Женевських конвенцій 1949 року та Додаткового протоколу І від 1977 року. Ці договори надають йому право здійснювати певну діяльність, зокрема, надавати допомогу пораненим, хворим та особам, які зазнали катастрофи корабля зі складу збройних сил, відвідувати військовополонених, діяти в інтересах цивільного населення та в цілому слідкувати за тим, щоб із затриманими поводилися відповідно до норм гуманітарного права.
Під час неміжнародних збройних конфліктів МКЧХ діє на основі статті 3, загальної для чотирьох Женевських конвенцій, а також Додаткового протоколу ІІ. Крім того, згідно із загальною статтею 3, він має право пропонувати свої послуги сторонам конфлікту з метою проведення операцій з надання допомоги або відвідання осіб, які знаходяться під вартою.
В ситуаціях, коли насильство не досягає рівня збройного конфлікту (внутрішні безладдя та інші ситуації насильства усередині країни), діяльність МКЧХ базується на статті 5 Статуту Руху, який визнає за ним право гуманітарної ініціативи. Це положення може застосовуватися в умовах як міжнародних, так і неміжнародних збройних конфліктів.
Усі ці положення та права складають мандат, отриманий МКЧХ від міжнародного товариства, тобто держав-учасниць.