Волинське князівство

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Волинське князівство

Утворилося на землі волинян. Із Х ст. входило до складу Київської Русі. Центром князівства був Володимир. Першим князем став син Володимира Святославича Всеволод. Започатковане старшим сином Ярослава Мудрого Ізяславом по смерті батька. В 1154 розділилося на Володимирське і Луцьке. Далі історія Волинського князівства зосереджується у Володимирському князівстві, на чолі якого став Мстислав Ізяславич. Наприкінці 1160-х років воно було поділене між його синами. У другій половині XII ст. Волинсько-Володимирське князівство перетворюється на одне з найсильніших у Давній Русі. Найбільшої могутності воно досягло за князювання Романа Мстиславича (11701205). Роман Мстиславич об'єднав Володимирське князівство з Галицьким. Луцьке князівство залишалося напівсамостійним до 1228, коли увійшло до Волинського князівства Василька Романовича — складової частини Волинсько-галицького князівства. Князівство займало територію по Бугу, Стиру, Горині й правих притоках Прип'яті.

[ред.] Правителі Володимирського князівства


Історія Це незавершена стаття з історії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.
Іншими мовами