Антоніми

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Анто́німи (грец. αντι —проти, ονομα — ім'я) — парні різнокореневі слова з протилежним значенням. У ролі антонімів можуть виступати повнозначні частини мови, що показують якість: іменники (хоробрість — боягузтво), прикметники (коханий — остогидлий), дієслова (дружити — ворогувати), прислівники (мирно — войовничо). У поетичній та ораторській мові А. вживаються як засіб антитези, напр.: «Той мурує, той руйнує...» (Т. Шевченко).

[ред.] Література