Вікікрыніцы bewikisource https://be.wikisource.org/wiki/%D0%93%D0%B0%D0%BB%D0%BE%D1%9E%D0%BD%D0%B0%D1%8F_%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BA%D0%B0 MediaWiki 1.47.0-wmf.16 first-letter Мультымедыя Адмысловае Размовы Удзельнік Размовы з удзельнікам Вікікрыніцы Размовы пра Вікікрыніцы Файл Размовы пра файл MediaWiki Размовы пра MediaWiki Шаблон Размовы пра шаблон Даведка Размовы пра даведку Катэгорыя Размовы пра катэгорыю Аўтар Размовы пра аўтара Старонка Размовы пра старонку Індэкс Размовы пра індэкс TimedText TimedText talk Модуль Размовы пра модуль Event Event talk 104 127950 295653 2026-08-19T13:26:30Z RAleh111 4658 /* Не правераная */ Новая старонка: « {{gap|2em}}Дзѣтки! не будзьце ѣдки, да не зъѣжце бацьку въ лапцяхъ. Шуточное напоминаніе, если дѣти требуютъ по своимъ прихотямъ лишнихъ расходовъ и издержекъ.</br> {{gap|2em}}Дзѣтки подросли, хатку разтресли. Говорится о дѣвицахъ, выдаваемыхъ въ замужество съ при...» 295653 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="1" user="RAleh111" /></noinclude> {{gap|2em}}Дзѣтки! не будзьце ѣдки, да не зъѣжце бацьку въ лапцяхъ. Шуточное напоминаніе, если дѣти требуютъ по своимъ прихотямъ лишнихъ расходовъ и издержекъ.</br> {{gap|2em}}Дзѣтки подросли, хатку разтресли. Говорится о дѣвицахъ, выдаваемыхъ въ замужество съ приданымъ.</br> {{gap|2em}}Дзѣцей, якъ бобу. Шуточное замѣчаніе на счетъ окруженнаго дѣтьми.</br> {{gap|2em}}Дзѣци балуюцца отъ маткинаго блинца, а разумнѣюць отъ бацькинаго дубца. Строгость отца исправляетъ нравственность дѣтей.</br> {{gap|2em}}Дзицятко не плаче&#774;ць, мамка не знаець. Говорятъ съ упрекомъ тѣмъ, которые по капризу или застѣнчивости молчатъ о своихъ нуждахъ и не просятъ помощи у другихъ.</br> {{gap|2em}}Дзѣцятко спиць, а долька у Бога росцець. Говорятъ въ утѣшеніе родителямъ, заботящимся при бѣдности о будущей участи младенца.</br> {{gap|2em}}Дзяковна поповнѣ не ровна. Говорять въ насмѣшку завидующему другимъ или требующему равной съ другими доли не по праву.</br> {{gap|2em}}Для друга нема&#768; круга.</br> {{gap|2em}}Дмецца, якъ ни порвецца. Говорятъ про спѣсиваго, или разгневаннаго.</br> {{gap|2em}}До Бога високо, а до царя далеко. Тоже, что: Богъ високо а царь далеко.</br> {{gap|2em}}До боцвинки положи солонинки. Для успѣха въ дѣлѣ нужны издержки.</br> {{gap|2em}}Добраго собаку на привя&#774;зи дзержуць. Сарказмъ, — если кто хвалится своею добротою.</br> {{gap|2em}}Добре Мацку й плотка. И малый барышь хорошь, если нѣтъ большого.</br> {{gap|2em}}Доброе чуваць далеко, а дурное еще далѣй. Наставленіе молодымъ удерживаться отъ дурныхъ поступковъ и беречь свою славу.</br> {{gap|2em}}Доброму и поминъ добрый. Умираяй, праведный остави раскаяніе. Притч. Солом. гл. II, ст. 3.</br> {{gap|2em}}Доброму молойцу и стрекатая кобыла мила. Насмѣшка, если кто не имѣетъ разборчивости въ предметахъ.</br> {{gap|2em}}Добро&#768;, переходзя, живець. Говорятъ по случаю обѣднѣнія одного и обогащенія другого.</br> {{gap|2em}}Добро&#768; помницца менши, чѣмъ-си зло. Обида не скоро забывается.</br> {{gap|2em}}Добры&#768;-вечеръ вамъ, ци рады вы намъ; коли вы намъ рады, и мы вамъ до порады. Привѣтствіе веселыхъ гостей, приходящихъ вечеромъ.</br> {{gap|2em}}Добры́дзень Мацей, ци много дзѣцей? Шуточное привѣтствіе.</br> {{gap|2em}}Добрый вечеръ! — кормиць нечѣмъ. Шуточный отвѣтъ гостямъ.</br> {{gap|2em}}Добрый человѣкъ! Што укусиць, то зъѣсць. Сарказмъ о человѣкѣ,<noinclude></noinclude> 4l6nlur0wlzfie3p0eykw64xrdi2kai 104 127951 295654 2026-08-19T13:43:19Z RAleh111 4658 /* Не правераная */ Новая старонка: «каждому досаждающемъ своимъ крутымъ или лукавымъ характеромъ. Говорятъ и шуточно, одобряя неразборчивость въ пищѣ. Двоякій смыслъ этой пословицы всегда возбуждаетъ смѣхъ.</br> {{gap|2em}}Добрѣ пѣешь, ходзи въ хату! Насмѣшка на счетъ того, кто несетъ безстыдн...» 295654 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="1" user="RAleh111" /></noinclude>каждому досаждающемъ своимъ крутымъ или лукавымъ характеромъ. Говорятъ и шуточно, одобряя неразборчивость въ пищѣ. Двоякій смыслъ этой пословицы всегда возбуждаетъ смѣхъ.</br> {{gap|2em}}Добрѣ пѣешь, ходзи въ хату! Насмѣшка на счетъ того, кто несетъ безстыдный вздоръ, или злословитъ кого язвительно. Пословица сравниваетъ злорѣчиваго съ распѣвающимъ подъ окнами нищимъ, котораго за хорошее пѣніе приглашаютъ въ избу.</br> {{gap|2em}}Добрѣ собацѣ й муха. Тоже что: Добрѣ Мацку й плотка.</br> {{gap|2em}}Довелося свиннѣ на небо глядзѣць! Язвительно говорятъ на счетъ того, который мечтаетъ свыше своихъ силъ и достоинствъ.</br> {{gap|2em}}Довелося червяку на вѣку. Говорятъ въ укоръ тому, который величается какимъ либо дѣломъ или счастливымъ случаемъ, для него рѣдкимъ.</br> {{gap|2em}}Догадався, што зъ вечеру умарався; подъ свѣтъ волокиды нѣтъ. Говорятъ насмѣшливо, если кто, при самомъ началѣ, портитъ дѣло.</br> {{gap|2em}}Догоняючи, не нацѣлуешься. Насильно милъ не будешь.</br> {{gap|2em}}До Духа не здзѣвай кожу́ха, а по Дусѣ въ томъ же кожусѣ. Говорятъ во время холодной весны и начала лѣта.</br> {{gap|2em}}До Змитра дзѣвка хитра. Говорятъ, означая, что до св. Димитрія т. е. до 26 октября, дѣвицы лавируютъ въ выборѣ жениховъ, не давая согласія, а послѣ Димитрія, по краткости времени до поста, рѣшаютъ судьбу свою.</br> {{gap|2em}}До зубовъ наѣсися, а до дзѣцей наспишься. Говорятъ и въ буквальномъ смыслѣ и въ томъ, что при благоприятныхъ обстоятельствахъ всякъ безъ горя живетъ.</br> {{gap|2em}}Докучная басня. Говорятъ при неотступной чьей либо просьбѣ.</br> {{gap|2em}}До Илли попъ просиць у Бога дожджу, а послѣ Илли и баба хвартуко́мъ нагониць. Характеръ времени близкаго къ осени.</br> {{gap|2em}}До Илли хоць однимъ зубомъ землю порни. До Ильина дня выгодно готовить попарь.</br> {{gap|2em}}Доля примацкая собацкая. Говорятъ о зятѣ, принимаемомъ въ домъ невѣсты, что очень рѣдко бываетъ между крестьянами. Зять-примакъ долженъ терпѣть разныя укоризны и нападенія отъ родныхъ невѣсты. Въ свадебныхъ пѣсняхъ есть намекъ на это: <div class="paragraphbreak" style="margin-top:-1em"></div> {{block center/s}} Хоць ты мене, таточка,</br> Малую замужъ отдавай,</br> Тольки въ свою хаточку</br> Чужого не примай;</br> Принявши зяця, тольки будзешь сварицьца,</br> Не буду вѣдаць, за кого мнѣ вступицьца. {{block center/e}} <div class="paragraphbreak" style="margin-top:-1em"></div><noinclude></noinclude> fat1k75w2xgz4q1bxx3q87tpr03e86m 104 127952 295655 2026-08-19T13:57:25Z RAleh111 4658 /* Не правераная */ Новая старонка: « {{gap|2em}}До Миколы нема&#768; хорошей дороги нико&#768;ли. Этимъ выражаютъ характеръ зимняго времени до 6 Декабря и весною до 9 Мая.</br> {{gap|2em}}До новыхъ вѣниковъ не забудзець. Значитъ: долго будетъ помнить.</br> {{gap|2em}}Допавъ чортъ скребла. Говорятъ, если кто не свойс...» 295655 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="1" user="RAleh111" /></noinclude> {{gap|2em}}До Миколы нема&#768; хорошей дороги нико&#768;ли. Этимъ выражаютъ характеръ зимняго времени до 6 Декабря и весною до 9 Мая.</br> {{gap|2em}}До новыхъ вѣниковъ не забудзець. Значитъ: долго будетъ помнить.</br> {{gap|2em}}Допавъ чортъ скребла. Говорятъ, если кто не свойственно обращается съ вещью, или употребляетъ ее во зло.</br> {{gap|2em}}До поры жбанъ воду носиць. Всему есть конецъ.</br> {{gap|2em}}До́рога ложка къ обѣду. Хороша помощь во время.</br> {{gap|2em}}До́рога торна, да работа не спорна. Въ большомъ домѣ болѣе находится работы и требуется болѣе присмотра.</br> {{gap|2em}}Дорого, да мило; дзешево, да гнило. Говорятъ при оцѣнкѣ купленной или покупаемой вещи.</br> {{gap|2em}}До св. Ивана (до 29 Августа) просице дзѣтки у Бога дожджу, а послѣ Ивана, я и одзинъ упрошу. Крестьяне представляютъ такъ говорящимъ священника, разумѣя, что начало осени ознаменовывается дождями.</br> {{gap|2em}}До ста бабъ (чародѣекъ) не ходзи. Говорятъ, увѣряя въ несомнительности чего либо.</br> {{gap|2em}}Дотуль госць илгавъ, покуль не пойдавъ. Шуточное прибавленіе къ благодарности за хлѣбъ соль.</br> {{gap|2em}}Дочки оставляюць матку безъ сорочки. Мать, при выдачѣ за мужь дочери, ничего не щадить для нея.</br> {{gap|2em}}До чужого цѣла нема&#768; нико&#768;му дзѣла. Говорятъ въ разныхъ случаяхъ, вь особенности съ насмѣшкою надъ упрямымъ, при отрогомъ взысканіи.</br> {{gap|2em}}До Юрья корми дурня, а послѣ Юрья самъ прокормицца. До 23 Апрѣля нѣтъ почти поденной работы, ни даже подножнаго корма для скота.</br> {{gap|2em}}До Юрья корму и у дурня. Здѣсь разумѣется 26 ноября, съ которымъ прекращается подножный кормъ.</br> {{gap|2em}}Другая позыка — тая-жь страта: бо бывець безъ возврата.</br> {{gap|2em}}Другимъ разомъ, да не цеперь. Говорятъ въ родѣ отказа.</br> {{gap|2em}}Другій жупанъ не вартъ свитки. Говорятъ на счетъ шляхты, называющей крестьянъ сермяжниками.</br> {{gap|2em}}Друго&#768;въ съ усихъ круговъ. Говорятъ, разумѣя льстецовъ.</br> {{gap|2em}}Другое дарованое обходзицца дорожѣ́й купли.</br> {{gap|2em}}Другому угодзи, а собѣ уголодзи. Неблагоразумно надѣлять другихъ съ обидою собственнаго семейства.</br> {{gap|2em}}Другъ обмарався вокругъ. Говорятъ насмѣшливо на счетъ пріятеля, подъ видомъ дружбы нанесшаго много непріятностей.</br> {{gap|2em}}Дружба дружбою, а служба службою.</br> {{gap|2em}}Дружиць дружи, да камень за пазухою дзержи. Въ выборѣ друзей должно быть осторожну.</br><noinclude></noinclude> nb70ej4ozypruhmchc5klv4paaxvpr0 104 127953 295656 2026-08-19T14:24:34Z RAleh111 4658 /* Не правераная */ Новая старонка: « {{gap|2em}}Дубровинцы шиши. Такъ дразнятъ жителей мѣстечка Дубровны Могилевской губерніи Оршанскаго уѣзда.</br> {{gap|2em}}Дубъ великъ, да дупловатъ. Говорятъ переносно о человѣкѣ высокаго роста, но малосильномъ, или болѣзненномъ, или не дальняго ума. Такъ же хар...» 295656 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="1" user="RAleh111" /></noinclude> {{gap|2em}}Дубровинцы шиши. Такъ дразнятъ жителей мѣстечка Дубровны Могилевской губерніи Оршанскаго уѣзда.</br> {{gap|2em}}Дубъ великъ, да дупловатъ. Говорятъ переносно о человѣкѣ высокаго роста, но малосильномъ, или болѣзненномъ, или не дальняго ума. Такъ же характеризируютъ предметъ, по видимому значительный, а по сущности маловажный.</br> {{gap|2em}}Дударь дударю даромъ играе&#774;ць. Говорятъ при случаѣ, если другіе поддерживаютъ своего собрата по званію, ремеслу, состоянію и обществу.</br> {{gap|2em}}Дуда ты Мамонова! Ругательство на непонимающаго какой либо работы.</br> {{gap|2em}}Дуе&#774;ць на вси за́ставки. Говорятъ или о пьянствующемъ или объ отчаянномъ игрокѣ.</br> {{gap|2em}}Дужо не́коли тобѣ. Упрекъ, если кто отказывается сдѣлать кому услугу небольшую, какъ-то подать пить, сходить за водою, затворить дверь и проч.; или говорятъ и въ родѣ отказа просящему сдѣлать какую либо услугу, какъ бы: а тебѣ развѣ нѣтъ времени? самъ сдѣлай.</br> {{gap|2em}}Дужо потребенъ, якъ пятая нога собацѣ. Говорятъ о вмѣшательствѣ чьемъ либо не кстати въ дѣло важное и интересное.</br> {{gap|2em}}Думае&#774;ць о томъ, чего нема; а не видзитъ того, што ёсць. Говорятъ въ наставленіе не забывать благодарить Бога за настоящее и предоставлять ему будущее.</br> {{gap|2em}}Думка думку погоняе&#774;ць. Говорятъ при критическихъ своихъ или чужихъ обстоятельствахъ.</br> {{gap|2em}}Думою города не возьмешь. Надобно дѣйствовать, а не думать.</br> {{gap|2em}}Думы за горами, а смерць за плечами. Говорятъ противъ предположеній и затѣй.</br> {{gap|2em}}Дурак не вужака, не ўкусиць. Говорятъ при картежной игрѣ въ дурачка.</br> {{gap|2em}}Дурак — не дуракъ, а родомъ такъ. Говорятъ для юмора въ разговорѣ какъ бы въ защиту обвиняемаго въ какой либо глупости.</br> {{gap|2em}}Дура, не дура, а такова ея натура. Тоже, что: дуракъ не дурак.</br> {{gap|2em}}Дурень даець, а разумный берець. Говорятъ, когда бываетъ передача при расплатѣ, или если кого упрекаютъ въ томъ, что онъ воспользовался ошибкою нерасчетливаго человѣка.</br> {{gap|2em}}Дурень не добачиць, а разумный пробачиць. Говорятъ на счетъ неаккуратной отдѣлки какой либо вещи.</br> {{gap|2em}}Дурная находка бываець хужѣя страты.</br> {{gap|2em}}Дурная помочь хуже немочи. Услужливый дуракъ опаснѣе врага.</br><noinclude></noinclude> gr4fbcczou2z6jygjmzof8onjzy38s5 104 127954 295657 2026-08-19T14:30:15Z RAleh111 4658 /* Праблематычная */ 295657 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="2" user="RAleh111" /></noinclude> {{gap|2em}}Дурная тая домова, гдзѣ вола бодзець корова. Говорятъ, если жена управляетъ мужемъ.</br> {{gap|2em}}Дурная птушка свое гнѣздо шмаруе&#774;ць. Говорятъ о томъ, который поноситъ своихъ родныхъ, домашнихъ, свою сторону, службу и проч.</br> {{gap|2em}}Дурневъ до Москвы не перевѣшаешь.</br> {{gap|2em}}Дурневъ не сѣюць, а сами родзюцца. Говорятъ въ родѣ выговора за какую либо оплошность.</br> {{gap|2em}}Дурневъ ни сѣюць, ни жнуць. Дуракъ никому не нуженъ.</br> {{gap|2em}}Дурного и въ церкви бьюць.</br> {{gap|2em}}Дурное воко поглядзѣло. Говорятъ, если что испортилось, какъ бы оть завистливаго глаза.</br> {{gap|2em}}Дурному вѣчная памяць. Говорять на счетъ упрямаго, пренебрегающаго добрыми совѣтами.</br> {{gap|2em}}Дурному законъ не писанъ. Глупому все простительно.</br> {{gap|2em}}Дурный добраго не любиць. Говорятъ для юмора, если кто отказывается отъ того, что всѣ употребляютъ.</br> {{gap|2em}}Дурный попъ ксцивъ. Говорятъ болѣе о томъ, кто выказываетъ крутой, неуступчивый характеръ.</br> {{gap|2em}}Дурный собака и на господаря брешиць. Говорятъ на счетъ любящаго чернить своихъ хозяевъ или начальниковъ.</br> {{gap|2em}}Дурной танцовцѣ и хвартукъ завада. Насмѣшка надъ неповорот- ливымъ.</br> {{gap|2em}}Дурню усё входзиць за штуку. Говорятъ изъ зависти, если слабоум- ному дѣлають снисхожденіе.</br> {{gap|2em}}Душа въ пятки сховалася. Говорять насмѣшливо, если кто отъ ис- пуга потеряетъ присутствіе духа.</br> {{gap|2em}}Душа въ человѣку рогатая; безъ поры не выйдзець. Говорять при видѣ страждущаго тяжелою, продолжительною болѣзнію, или подъ тяж- кимъ бременемъ несчастія.</br> {{gap|2em}}Душа зъ Богомъ говориць, петлю чуець. Насмѣшка надъ отрыгнув- шимся очень громко.</br> {{gap|2em}}Душа моя не кривая, усё примае. Говорять для юмора угощаемые разными сластями или напитками, или насмѣшливо надъ тѣмъ, который для взятокъ не пренебрегаетъ никакими подарками, или если кто не обижается никакими насмѣшками.</br> {{gap|2em}}Душа мѣрку перебрала. Говорять насмѣшливо, если кого рветъ отъ пьянства.</br> {{gap|2em}}Душа мѣру знаець. Говорятъ, въ родѣ шутки, если въ недостатк малаго сосуда предлагають пить изъ большого.</br><noinclude></noinclude> 2b3j3i4th7n0kpsjxismllknmyovns5 295664 295657 2026-08-19T17:36:30Z RAleh111 4658 /* Не вычытаная */ 295664 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="1" user="RAleh111" /></noinclude> {{gap|2em}}Дурная тая домова, гдзѣ вола бодзець корова. Говорятъ, если жена управляетъ мужемъ.</br> {{gap|2em}}Дурная птушка свое гнѣздо шмаруе&#774;ць. Говорятъ о томъ, который поноситъ своихъ родныхъ, домашнихъ, свою сторону, службу и проч.</br> {{gap|2em}}Дурневъ до Москвы не перевѣшаешь.</br> {{gap|2em}}Дурневъ не сѣюць, а сами родзюцца. Говорятъ въ родѣ выговора за какую либо оплошность.</br> {{gap|2em}}Дурневъ ни сѣюць, ни жнуць. Дуракъ никому не нуженъ.</br> {{gap|2em}}Дурного и въ церкви бьюць.</br> {{gap|2em}}Дурное воко поглядзѣло. Говорятъ, если что испортилось, какъ бы оть завистливаго глаза.</br> {{gap|2em}}Дурному вѣчная памяць. Говорять на счетъ упрямаго, пренебрегающаго добрыми совѣтами.</br> {{gap|2em}}Дурному законъ не писанъ. Глупому все простительно.</br> {{gap|2em}}Дурный добраго не любиць. Говорятъ для юмора, если кто отказывается отъ того, что всѣ употребляютъ.</br> {{gap|2em}}Дурный попъ ксцивъ. Говорятъ болѣе о томъ, кто выказываетъ крутой, неуступчивый характеръ.</br> {{gap|2em}}Дурный собака и на господаря брешиць. Говорятъ на счетъ любящаго чернить своихъ хозяевъ или начальниковъ.</br> {{gap|2em}}Дурнэй танцовцѣ и хварту́къ завада. Насмѣшка надъ неповоротливымъ.</br> {{gap|2em}}Дурню усё входзиць за штуку. Говорятъ изъ зависти, если слабоумному дѣлаютъ снисхожденіе.</br> {{gap|2em}}Душа въ пятки сховалася. Говорятъ насмѣшливо, если кто отъ испуга потеряетъ присутствіе духа.</br> {{gap|2em}}Душа въ человѣку рогатая; безъ поры не выйдзець. Говорятъ при видѣ страждущаго тяжелою, продолжительною болѣзнію, или подъ тяжкимъ бременемъ несчастія.</br> {{gap|2em}}Душа зъ Богомъ гово́риць, петлю чуе&#774;ць. Насмѣшка надъ отрыгнувшимся очень громко.</br> {{gap|2em}}Душа моя не кривая, усё примае. Говорятъ для юмора угощаемые разными сластями или напитками, или насмѣшливо надъ тѣмъ, который для взятокъ не пренебрегаетъ никакими подарками, или если кто не обижается никакими насмѣшками.</br> {{gap|2em}}Душа мѣрку перебрала. Говорятъ насмѣшливо, если кого рветъ отъ пьянства.</br> {{gap|2em}}Душа мѣру знае&#774;ць. Говорятъ, въ родѣ шутки, если въ недостаткѣ малаго сосуда предлагаютъ пить изъ большого.</br><noinclude></noinclude> 01iw1b2cd6v7oi9mdsnwf8whn6rtly2 104 127955 295658 2026-08-19T17:18:51Z Gleb Leo 2440 /* Не правераная */ Новая старонка: «<section begin="7"/>И румянаё лицо.<br /> — Годьзи, годьзи, дьзя^еўчыначка,<br /> Годьзи табіе́ унываць,<br /> Разгарыцца круо́ў гарача,<br /> Вазьму замужъ за сябе!<br /> — Да ня^е можа таму стацца,<br /> Штобъ я была за табой:<br /> Ты багаты, а я біе́дна, —<br /> Насьмяяўся...» 295658 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="1" user="Gleb Leo" /></noinclude><section begin="7"/>И румянаё лицо.<br /> — Годьзи, годьзи, дьзя^еўчыначка,<br /> Годьзи табіе́ унываць,<br /> Разгарыцца круо́ў гарача,<br /> Вазьму замужъ за сябе!<br /> — Да ня^е можа таму стацца,<br /> Штобъ я была за табой:<br /> Ты багаты, а я біе́дна, —<br /> Насьмяяўся нада мной,<br /> Надъ дьзя^еўчынай маладой,<br /> Надъ нящаснай сиратой.<br /> {{Калёнтытул|right={{smaller|Яськевичи.}}}} {{block center/e}} <section end="7"/> <section begin="8"/>{{block center/s}} {{Цэнтар|8.}} Сядьзіе́ла Маша надъ вишанькаю,<br /> Частавала Ванюшу яечанькаю,<br /> Сядьзіе́ла Маша за новымъ сталомъ,<br /> Частавала Ванюшу мёдамъ и виномъ.<br /> — Ой, напрасно, Ванько, ходьзишъ,<br /> Да́рма свае нуо́шки бъёшъ:<br /> Ахвицэра ни заслужышъ,<br /> Дуракомъ дамой пайдьзёшъ…<br /> Чырвонае яблычко, зялёныя^е бакіе́,<br /> Хоць ты мя^ене любишь, а я цябе не.<br /> {{Калёнтытул|right={{smaller|Малево.}}}} {{block center/e}} <section end="8"/> <section begin="9"/>{{block center/s}} {{Цэнтар|9.}} Выхадьзила Маша за новыя^е варота,<br /> Правай ручанькай махала,<br /> Къ сабіе́ милаго звала:<br /> Ты пажалуй, милы муо́й,<br /> На шыроки новы двуо́ръ,<br /> Станави свайго каня<br /> У тачо́наго слупа,<br /><section end="9"/><noinclude></noinclude> kdxdmousu6pibl6f1mvfk32ng5j4oar 0 127956 295659 2026-08-19T17:19:35Z Gleb Leo 2440 Новая старонка: «{{Загаловак | назва = 7. Годьзи, годьзи, дьзя^ечыначка | безаўтара = | год = 1907 год | пераклад = | секцыя = Беларуская народная песьня | папярэдні = [[Бѣлорусскія народныя пѣсни (1907)/Пѣсни/V/6|6. Да ўжэ вечаръ-вячарокъ]] | наступны = Бѣлорусскія наро...» 295659 wikitext text/x-wiki {{Загаловак | назва = 7. Годьзи, годьзи, дьзя^ечыначка | безаўтара = | год = 1907 год | пераклад = | секцыя = Беларуская народная песьня | папярэдні = [[Бѣлорусскія народныя пѣсни (1907)/Пѣсни/V/6|6. Да ўжэ вечаръ-вячарокъ]] | наступны = [[Бѣлорусскія народныя пѣсни (1907)/Пѣсни/V/8|8. Сядьзіе́ла Маша падъ вишанькаю]] | анатацыі = }} <pages index="Бѣлорусскія народныя пѣсни (1907).pdf" from="50" to="51" fromsection="7" tosection="7" /> p6utyxh4dvae46eq9bxn9qo7xrbs9q1 0 127957 295660 2026-08-19T17:20:23Z Gleb Leo 2440 Новая старонка: «{{Загаловак | назва = 8. Сядьзіе́ла Маша падъ вишанькаю | безаўтара = | год = 1907 год | пераклад = | секцыя = Беларуская народная песьня | папярэдні = [[Бѣлорусскія народныя пѣсни (1907)/Пѣсни/V/7|7. Годьзи, годьзи, дьзя^ечыначка]] | наступны = Бѣлорусс...» 295660 wikitext text/x-wiki {{Загаловак | назва = 8. Сядьзіе́ла Маша падъ вишанькаю | безаўтара = | год = 1907 год | пераклад = | секцыя = Беларуская народная песьня | папярэдні = [[Бѣлорусскія народныя пѣсни (1907)/Пѣсни/V/7|7. Годьзи, годьзи, дьзя^ечыначка]] | наступны = [[Бѣлорусскія народныя пѣсни (1907)/Пѣсни/V/9|9. Выхадьзила Маша за новыя^е варота]] | анатацыі = }} <pages index="Бѣлорусскія народныя пѣсни (1907).pdf" from="51" to="51" fromsection="8" tosection="8" /> 4uep2acu4i4evjnvnv1k3fu2fbhqqz5 104 127958 295661 2026-08-19T17:31:14Z Gleb Leo 2440 /* Не правераная */ Новая старонка: «<section begin="9"/>Знимай шляпу и сяртукъ,<br /> Вѣшай, миле^яньки, на крукъ,<br /> Ты пажалуй, милы муо́й,<br /> Ў нову гора^эньку са мной, —<br /> Ў гэто ўрэмя, ў гэты часъ<br /> Мушь у Пиця^еры акъ расъ…<br /> — Гэто што ў цябе, Маша,<br /> За барынь малады?<br /> — Учу...» 295661 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="1" user="Gleb Leo" /></noinclude><section begin="9"/>Знимай шляпу и сяртукъ,<br /> Вѣшай, миле^яньки, на крукъ,<br /> Ты пажалуй, милы муо́й,<br /> Ў нову гора^эньку са мной, —<br /> Ў гэто ўрэмя, ў гэты часъ<br /> Мушь у Пиця^еры акъ расъ…<br /> — Гэто што ў цябе, Маша,<br /> За барынь малады?<br /> — Учуо́ра ў горадьзи была,<br /> Сирацинушку знайшла…<br /> — Гэто што у цябе, Маша,<br /> Да заплаканы глаза?<br /> — Учуо́ра къ матусцы хадьзила,<br /> Ля^ежыць матушка бальна,<br /> Я ўсплакнула ды й пашла…<br /> {{Калёнтытул|right={{smaller|Яськевичи.}}}} {{block center/e}} <section end="9"/> <section begin="10"/>{{block center/s}} {{Цэнтар|10.}} Мару́ся^енька цяжа^энька ляжала,<br /> Чуо́рнымъ шоўкамъ галуо́ўку зьвязала,<br /> Прыіе́хали тры маскали́ съ по́лку,<br /> Разьвязали Маруси галуо́ўку.<br /> Адьзинъ кажа^э: — Я Марусю люблю!<br /> Дру́ги кажа^э: — Я Марусю вазьму!<br /> Траци кажа^э: — У мяне јіе́сьць тры каніе́ на стайни,<br /> Адьзинъ коникъ, я̆^екъ лебядьзь бя^еле́ньки,<br /> Дру́ги коникъ, я̆^екъ дьзятликъ, рабеньки,<br /> Трэци коникъ, я̆^екъ вуо́рликъ, чарне́ньки,<br /> Я на дзятлику ліе́съ пя^ералячу,<br /> Я на лебядьзю моро пя^ераплыву,<br /> Я на вуо́рлику зелля дастану,<br /> Зь Марусяю надъ вѣнчыкамъ стану.<br /> Ой, Маруся — марскоё зелля^е, Ня трэба рабиць такъ буо́рздо вяселля^е.<br /> {{Калёнтытул|right={{smaller|Малево.}}}} {{block center/e}}<section end="10"/><noinclude></noinclude> sc0jat550orndz16wlxwq22tt19pd8s 0 127959 295662 2026-08-19T17:31:28Z Gleb Leo 2440 Новая старонка: «{{Загаловак | назва = 9. Выхадьзила Маша за новыя^е варота | безаўтара = | год = 1907 год | пераклад = | секцыя = Беларуская народная песьня | папярэдні = [[Бѣлорусскія народныя пѣсни (1907)/Пѣсни/V/8|8. Сядьзіе́ла Маша падъ вишанькаю]] | наступны = Бѣло...» 295662 wikitext text/x-wiki {{Загаловак | назва = 9. Выхадьзила Маша за новыя^е варота | безаўтара = | год = 1907 год | пераклад = | секцыя = Беларуская народная песьня | папярэдні = [[Бѣлорусскія народныя пѣсни (1907)/Пѣсни/V/8|8. Сядьзіе́ла Маша падъ вишанькаю]] | наступны = [[Бѣлорусскія народныя пѣсни (1907)/Пѣсни/V/10|10. Мару́ся^енька цяжа^энька ляжала]] | анатацыі = }} <pages index="Бѣлорусскія народныя пѣсни (1907).pdf" from="51" to="52" fromsection="9" tosection="9" /> g9y2riachos32cfkwnsh6z8cdze6a2t 0 127960 295663 2026-08-19T17:32:10Z Gleb Leo 2440 Новая старонка: «{{Загаловак | назва = 10. Мару́ся^енька цяжа^энька ляжала | безаўтара = | год = 1907 год | пераклад = | секцыя = Беларуская народная песьня | папярэдні = [[Бѣлорусскія народныя пѣсни (1907)/Пѣсни/V/9|9. Выхадьзила Маша за новыя^е варота]] | наст...» 295663 wikitext text/x-wiki {{Загаловак | назва = 10. Мару́ся^енька цяжа^энька ляжала | безаўтара = | год = 1907 год | пераклад = | секцыя = Беларуская народная песьня | папярэдні = [[Бѣлорусскія народныя пѣсни (1907)/Пѣсни/V/9|9. Выхадьзила Маша за новыя^е варота]] | наступны = [[Бѣлорусскія народныя пѣсни (1907)/Пѣсни/V/11|11. Дьзя^ечыначка па гаю хадьзила]] | анатацыі = }} <pages index="Бѣлорусскія народныя пѣсни (1907).pdf" from="52" to="52" fromsection="10" tosection="10" /> 12762081m0ijnaw51qpql2kngnaky34 104 127961 295665 2026-08-19T17:48:09Z RAleh111 4658 /* Не правераная */ Новая старонка: « {{gap|2em}}Душа наша Хоцимья, хочець и копусты и боцвиння. Говорятъ на счетъ людской прихотливости.</br> {{gap|2em}}Душа, пи безъ ковша! Шуточная пословица при дружественной бесѣдѣ.</br> {{gap|2em}}Душечка на ниточцѣ задержилася, чуць не выскочила. Насмѣшливо говорятъ, ес...» 295665 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="1" user="RAleh111" /></noinclude> {{gap|2em}}Душа наша Хоцимья, хочець и копусты и боцвиння. Говорятъ на счетъ людской прихотливости.</br> {{gap|2em}}Душа, пи безъ ковша! Шуточная пословица при дружественной бесѣдѣ.</br> {{gap|2em}}Душечка на ниточцѣ задержилася, чуць не выскочила. Насмѣшливо говорятъ, если кому отрыгается, или кто громко икаетъ.</br> {{gap|2em}}Душечка якъ не выскочиць. Говорятъ при сильномъ біеніи сердца оть усталости, испуга и другихъ причинъ.</br> {{gap|2em}}Душка не птушка, мякиною не отбудзе&#774;шь. Говорятъ для юмора, при угощеніи.</br> {{gap|2em}}Душно пришлося. Говорятъ при сильномъ нападеніи или притѣсненіи.</br> {{gap|2em}}Душою рыгнувъ. Говорятъ, если кто криводушно присягнулъ.</br> {{gap|2em}}Душу распѣтушу. Шуточная угроза. <center>{{x-larger|'''E.}}</center> {{gap|2em}}Е&#785;го доля въ концѣ поля. Говорятъ объ умершемъ безъ покаянія и погребенномъ при перекресткѣ.</br> {{gap|2em}}Е&#785;го другое только подъ землею. Говорятъ про человѣка хитраго и скрытнаго.</br> {{gap|2em}}Е&#785;го и въ ступѣ товкачомъ не попадаешь. Говорятъ о человѣкѣ или невѣрномъ въ своемъ словѣ, или изворотливомъ при разныхъ нападеніяхъ, или лукавомъ и непонятномъ въ своихъ дѣйствіяхъ.</br> {{gap|2em}}Е&#785;го тамъ и печки и лавки. Говорятъ на счетъ близкаго пріятеля чьего дома, безвыходно тамъ бывающаго.</br> {{gap|2em}}Ему коцикомъ быць, на печцѣ лежаць, да ложки лизаць. Говорятъ о лѣнивцѣ и баловнѣ.</br> {{gap|2em}}Ёсць бредня, да не што дня. Говорятъ при выговорѣ тому, кто во время необходимо нужнаго дѣла уходитъ отъ работы или замедляетъ черезъ разсѣяніе дѣло необходимо нужное.</br> {{gap|2em}}Ёсць за што, нема за што. Жалоба на постоянную брань и взысканіе.</br> {{gap|2em}}Ёсць зубы, да хлѣба нема до губы. Шуточная жалоба на недостатокъ чего либо.</br> {{gap|2em}}Ёсць макоцёртъ, да самъ маку не сцёръ. Отказъ въ одолженіи.</br> {{gap|2em}}Ёсць муки на замѣсь. Говорятъ на счетъ того, который имѣетъ наклонность къ гнѣву, лукавству, ябедѣ, обидѣ или дракѣ.</br><noinclude></noinclude> 9jy086ftbn73xnoihp3ecf21ebljl0p 104 127962 295666 2026-08-19T18:20:36Z RAleh111 4658 /* Праблематычная */ 295666 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="2" user="RAleh111" /></noinclude> {{gap|2em}}Ёсць тутъ Богъ, бацька, матка, родные, сусѣдзи близкіе и дальніе, мужи статэчные, бабки запечные, дзѣтки заплечные: благословице красной невѣсцѣ коровай учиниць. Это повторяетъ три раза крестная мать невѣсты, или старшая въ избѣ передъ всыпаніемъ муки въ квашнѣ {{абмылка|на|над}} коровай.</br> {{gap|2em}}Еще милая (или милый) не спиць. Говорятъ, если кто скоро вздуетъ огонь.</br> {{gap|2em}}Еще цеща жива. Говорятъ, если молодой человѣкъ нечаянно пріѣзжаетъ къ обѣду.</br> {{gap|2em}}Еще черци на кулачкахъ не билися. Говорятъ въ родѣ упрека, если очень рано будятъ, о полуночи. <center>{{x-larger|'''Ж.}}</center> {{gap|2em}}Жалься Боже че&#785;го добраго. Поговорка при отказѣ въ чемъ либо маловажномъ.</br> {{gap|2em}}Жаль уваги не мае&#774;ць. Говорятъ въ извиненіе, если кого обида выводитъ изъ терпѣнія.</br> {{gap|2em}}Жаль це&#785;бе, да не такъ, якъ се&#785;бе. Prima charitas ab ego. Всякъ себя болѣе любитъ, нежели другихъ.</br> {{gap|2em}}Жартоваць вольно, да не колѣчиць больно. Шутить можно, но без- обидно. Говорять въ шутку при проигрышѣ, или серьезно, если шутки доходять до вредной шалости или наглости.</br> {{gap|2em}}Ждали, ждали, да й жданки поѣли. Шуточный упрекъ гостю, заста- вившему ожидать себя долго.</br> {{gap|2em}}Жджець, якъ волъ обуха. Говорятъ объ ожидающемъ безнадежно р- шенія своей участи.</br> {{gap|2em}}Жегнай Боже, коли ядуць! Будзешь ѣсць, коли дадуць. Привѣт- ствіе приходящаго во время закуски и шуточный отвѣтъ кушающихъ.</br> {{gap|2em}}Женицца, перемѣницца. Говорять, снисходя къ шалостямъ молодого человѣка.</br> {{gap|2em}}Женицьца, не лѣницьца. Говорять, болѣе побуждая приняться за об- щую работу.</br> {{gap|2em}}Женщинка рожалася, да пѣтухъ запѣвъ, хлопець поспѣвъ. Говорять на парня красиваго лицемъ.</br> {{gap|2em}}Живемъ, не горюемъ; хлѣба не купуемъ, а зъ ринку кормимся. Шу- точное изображеніе городской жизни.</br><noinclude></noinclude> 8fhqzplpdktvqw6p5tsr9qhtkzxf2e0 295667 295666 2026-08-19T18:24:12Z RAleh111 4658 295667 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="2" user="RAleh111" /></noinclude> {{gap|2em}}Ёсць тутъ Богъ, бацька, матка, родные, сусѣдзи близкіе и дальніе, мужи статэчные, бабки запечные, дзѣтки заплечные: благословице красной невѣсцѣ коровай учиниць. Это повторяетъ три раза крестная мать невѣсты, или старшая въ избѣ передъ всыпаніемъ муки въ квашнѣ на коровай.</br> {{gap|2em}}Еще милая (или милый) не спиць. Говорятъ, если кто скоро вздуетъ огонь.</br> {{gap|2em}}Еще цеща жива. Говорятъ, если молодой человѣкъ нечаянно пріѣзжаетъ къ обѣду.</br> {{gap|2em}}Еще черци на кулачкахъ не билися. Говорятъ въ родѣ упрека, если очень рано будятъ, о полуночи. <center>{{x-larger|'''Ж.}}</center> {{gap|2em}}Жалься Боже че&#785;го добраго. Поговорка при отказѣ въ чемъ либо маловажномъ.</br> {{gap|2em}}Жаль уваги не мае&#774;ць. Говорятъ въ извиненіе, если кого обида выводитъ изъ терпѣнія.</br> {{gap|2em}}Жаль це&#785;бе, да не такъ, якъ се&#785;бе. Prima charitas ab ego. Всякъ себя болѣе любитъ, нежели другихъ.</br> {{gap|2em}}Жартоваць вольно, да не колѣчиць больно. Шутить можно, но без- обидно. Говорять въ шутку при проигрышѣ, или серьезно, если шутки доходять до вредной шалости или наглости.</br> {{gap|2em}}Ждали, ждали, да й жданки поѣли. Шуточный упрекъ гостю, заста- вившему ожидать себя долго.</br> {{gap|2em}}Жджець, якъ волъ обуха. Говорятъ объ ожидающемъ безнадежно р- шенія своей участи.</br> {{gap|2em}}Жегнай Боже, коли ядуць! Будзешь ѣсць, коли дадуць. Привѣт- ствіе приходящаго во время закуски и шуточный отвѣтъ кушающихъ.</br> {{gap|2em}}Женицца, перемѣницца. Говорять, снисходя къ шалостямъ молодого человѣка.</br> {{gap|2em}}Женицьца, не лѣницьца. Говорять, болѣе побуждая приняться за об- щую работу.</br> {{gap|2em}}Женщинка рожалася, да пѣтухъ запѣвъ, хлопець поспѣвъ. Говорять на парня красиваго лицемъ.</br> {{gap|2em}}Живемъ, не горюемъ; хлѣба не купуемъ, а зъ ринку кормимся. Шу- точное изображеніе городской жизни.</br><noinclude></noinclude> qmeyagmtttj00ko9tzq3yv6ufcclgjo 295668 295667 2026-08-19T18:33:28Z RAleh111 4658 /* Не вычытаная */ 295668 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="1" user="RAleh111" /></noinclude> {{gap|2em}}Ёсць тутъ Богъ, бацька, матка, родные, сусѣдзи близкіе и дальніе, мужи статэчные, бабки запечные, дзѣтки заплечные: благословице красной невѣсцѣ коровай учиниць. Это повторяетъ три раза крестная мать невѣсты, или старшая въ избѣ передъ всыпаніемъ муки въ квашнѣ на коровай.</br> {{gap|2em}}Еще милая (или милый) не спиць. Говорятъ, если кто скоро вздуетъ огонь.</br> {{gap|2em}}Еще цеща жива. Говорятъ, если молодой человѣкъ нечаянно пріѣзжаетъ къ обѣду.</br> {{gap|2em}}Еще черци на кулачкахъ не билися. Говорятъ въ родѣ упрека, если очень рано будятъ, о полуночи. <center>{{x-larger|'''Ж.}}</center> {{gap|2em}}Жалься Боже че&#785;го добраго. Поговорка при отказѣ въ чемъ либо маловажномъ.</br> {{gap|2em}}Жаль уваги не мае&#774;ць. Говорятъ въ извиненіе, если кого обида выводитъ изъ терпѣнія.</br> {{gap|2em}}Жаль це&#785;бе, да не такъ, якъ се&#785;бе. Prima charitas ab ego. Всякъ себя болѣе любитъ, нежели другихъ.</br> {{gap|2em}}Жартоваць вольно, да не колѣчиць больно. Шутить можно, но безобидно. Говорятъ въ шутку при проигрышѣ, или серьезно, если шутки доходятъ до вредной шалости или наглости.</br> {{gap|2em}}Ждали, ждали, да й жданки поѣли. Шуточный упрекъ гостю, заставившему ожидать себя долго.</br> {{gap|2em}}Жджець, якъ волъ обуха. Говорятъ объ ожидающемъ безнадежно рѣшенія своей участи.</br> {{gap|2em}}Жегнай Боже, коли ядуць! — Будзе&#774;шь ѣсць, коли дадуць. Привѣтствіе приходящаго во время закуски и шуточный отвѣтъ кушающихъ.</br> {{gap|2em}}Же́ницца, перемѣ́ницца. Говорятъ, снисходя къ шалостямъ молодого человѣка.</br> {{gap|2em}}Жени́цьца, не лѣни́цьца. Говорятъ, болѣе побуждая приняться за общую работу.</br> {{gap|2em}}Женщинка рожалася, да пѣтухъ запѣвъ, хлопецъ поспѣвъ. Говорятъ на парня красиваго лицемъ.</br> {{gap|2em}}Живемъ, не горюемъ; хлѣба не купуемъ, а зъ ринку кормимся. Шуточное изображеніе городской жизни.</br><noinclude></noinclude> kd6onvvcc9g6p4wimujabz90p89166q 104 127963 295669 2026-08-19T18:44:36Z RAleh111 4658 /* Не правераная */ Новая старонка: « {{gap|2em}}Живець, мадзѣе&#774;ць, а лихо дзѣе&#774;ць. Говорятъ о томъ, кто при плохомъ состояніи живетъ неумѣренно, или затѣваетъ казусныя дѣла; а такъ же о томъ шутя, кто при болѣзненномъ состояніи рождаетъ дѣтей.</br> {{gap|2em}}Живець на концѣ языка. Значитъ: спроси....» 295669 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="1" user="RAleh111" /></noinclude> {{gap|2em}}Живець, мадзѣе&#774;ць, а лихо дзѣе&#774;ць. Говорятъ о томъ, кто при плохомъ состояніи живетъ неумѣренно, или затѣваетъ казусныя дѣла; а такъ же о томъ шутя, кто при болѣзненномъ состояніи рождаетъ дѣтей.</br> {{gap|2em}}Живець на концѣ языка. Значитъ: спроси. Говорятъ съ нѣкоторою досадою, если кто, посылаемый куда, отказывается незнаніемъ, гдѣ живетъ тотъ, къ кому посылаютъ.</br> {{gap|2em}}Живець цётка за дзядзькомъ. Говорятъ не только о людяхъ, но и о положеніи дѣлъ и предметовъ, и значитъ: Живетъ!</br> {{gap|2em}}Живимы, якъ брацця, и рахуймыся, якъ жидзя. Родство родствомъ, а счетъ счетомъ. Говорятъ въ упрекъ часто роднымъ, не дѣлающимъ снисхожденія при расчетѣ съ ними.</br> {{gap|2em}}Животочки порвали. Говорятъ о чрезвычайномъ смѣхѣ.</br> {{gap|2em}}Животъ болиць, глѣдзючи. Говорятъ или при сожалѣніи къ страждущему, или изъ досады на учиненный безпорядок и убытокъ, или въ насмѣшку завистливому.</br> {{gap|2em}}Животъ съ загаромъ не згожаецца. Говорятъ шуточно, намекая, что время подкрѣпиться чѣмъ.</br> {{gap|2em}}Живуць, якъ собака съ кошкою. Говорятъ на счетъ родныхъ, или супруговъ, живущихъ постоянно въ несогласіи.</br> {{gap|2em}}Живу, якъ горохъ при дорозѣ; хто йдзець, то скубець. Шуточный отвѣтъ на вопросъ, каково поживаешь?</br> {{gap|2em}}Живцу достаць. Значитъ: Сѣчь до появленія крови.</br> {{gap|2em}}Живши, живши, да й по́йдзе&#774;шь, завывши. Говорятъ на счетъ недобросовѣстныхъ хозяевъ.</br> {{gap|2em}}Живъ бывъ курилка, дай помёръ. (Курилка — Кирюха уменьшит. отъ Курила — Кирило). Говорятъ шуточно, когда догорѣвшая лучина гаснетъ вдругъ.</br> {{gap|2em}}Живый живое й гово&#768;риць. Говорятъ на упрекъ, въ извиненіе нескромной рѣчи о житейскихъ случаяхъ.</br> {{gap|2em}}Живый наживець. Говорятъ въ утѣшеніе скорбящему о какой либо чувствительной потерѣ.</br> {{gap|2em}}Жигае&#774;ць, якъ молоння. Говорятъ на проворнаго мальчика или дѣвочку.</br> {{gap|2em}}Жидзюка&#768; посадзивъ. Говорятъ, если кто на бѣломъ чемъ сдѣлалъ черное пятно.</br> {{gap|2em}}Жидова навязливы, якъ Мордва (Татары). Говорятъ о Евреяхъ, когда они обступаютъ въѣхавшаго на базаръ съ товаромъ, не пропуская никого.</br> {{gap|2em}}Жидовское за́разъ, а паньское почека́й — тоже што Русскій мѣсяцъ.</br><noinclude></noinclude> dgnvyqowi05o3re3uvzxhezdtabaesn 104 127964 295670 2026-08-19T19:09:35Z Gleb Leo 2440 /* Не правераная */ Новая старонка: «<section begin="11"/>{{block center/s}} {{Цэнтар|11.}} Дьзя^еўчыначка па гаю хадьзила,<br /> Маладая ў гаю заблудьзила,<br /> Прыблудьзила гъ зя^елёнаму дубу, —<br /> Отъ тутъ жа я начаваци буду…<br /> Я жъ думала, што дупъ зя^еляненьки,<br /> Ашъ падъ дубамъ коникъ варан...» 295670 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="1" user="Gleb Leo" /></noinclude><section begin="11"/>{{block center/s}} {{Цэнтар|11.}} Дьзя^еўчыначка па гаю хадьзила,<br /> Маладая ў гаю заблудьзила,<br /> Прыблудьзила гъ зя^елёнаму дубу, —<br /> Отъ тутъ жа я начаваци буду…<br /> Я жъ думала, што дупъ зя^еляненьки,<br /> Ашъ падъ дубамъ коникъ вараненьки,<br /> На конику казакъ маладзеньки.<br /> — Ты, казача^э, казача^э-гульта́ю,<br /> Вывядьзь мяне, зъ зя^елёнаго гаю!<br /> — Бадай, дьзяўча́, дарошки ня знала,<br /> Екъ (sic!) ты мяне гультаёмъ назва́ла.<br /> Дьзя^еўчыначка, я дамъ табіе́ мёду,<br /> Ци ня зьвяду съ харошаго роду,<br /> Дьзя^еўчыначка, дамъ табіе́ гарыэ́лки,<br /> Ци ня зьвяду харошае дзіе́ўки,<br /> Дьзя учыначка, я дамъ табіе́ пива,<br /> Ци не^я зробимъ мале́нькаго сына.<br /> {{Калёнтытул|right={{smaller|Ольховка.}}}} {{block center/e}} <section end="11"/> <section begin="12"/>{{block center/s}} {{Цэнтар|12.}} Ой, пасіе́ю руту мяту<br /> На сваёмъ дварыэ́,<br /> Ци ня^е прыдьзя^е дьзяўчыначка<br /> Па квѣтки ка мніе́.<br /> Ой, жа́ля^емъ сэрца^о рвецца,<br /> Ка мніе́ дзяўча ня гарнецца,<br /> Ка мніе́ — сираціе́<br /> Выкапаю крыничунку<br /> На сваёмъ дварыэ́,<br /> Ци ня^е прыдьзя^е дьзя^еўчыначка<br /> Па воду ка мніе́.<br /><section end="12"/><noinclude></noinclude> 0hmtf1cdlfog9jew5yvc47siqn9pe2m 0 127965 295671 2026-08-19T19:10:29Z Gleb Leo 2440 Новая старонка: «{{Загаловак | назва = 11. Дьзя^ечыначка па гаю хадьзила | безаўтара = | год = 1907 год | пераклад = | секцыя = Беларуская народная песьня | папярэдні = [[Бѣлорусскія народныя пѣсни (1907)/Пѣсни/V/10|10. Мару́ся^енька цяжа^энька ляжала]] | наступ...» 295671 wikitext text/x-wiki {{Загаловак | назва = 11. Дьзя^ечыначка па гаю хадьзила | безаўтара = | год = 1907 год | пераклад = | секцыя = Беларуская народная песьня | папярэдні = [[Бѣлорусскія народныя пѣсни (1907)/Пѣсни/V/10|10. Мару́ся^енька цяжа^энька ляжала]] | наступны = [[Бѣлорусскія народныя пѣсни (1907)/Пѣсни/V/12|12. Ой, пасіе́ю руту мяту]] | анатацыі = }} <pages index="Бѣлорусскія народныя пѣсни (1907).pdf" from="53" to="53" fromsection="11" tosection="11" /> 3x23c3z0ks84w98at7j1cdtiv1ea1jq 104 127966 295672 2026-08-19T19:14:10Z RAleh111 4658 /* Не правераная */ Новая старонка: « {|style="margin:auto;" |{{Калёнтытул|left='''Hod I.'''|center='''Wilnia 6 Lipnia 1913 hodu'''|right='''№ 19.'''}} |- |style="border-style: solid; border-width: 2px 0px 2px 0" | |- | style="font-size:500%;" |<center>'''{{разьбіўка|BIEŁARUS}}</center> |- |<center>{{larger|'''tydniowaja katalickaja hazeta.}}</center> |- |style="border-style: solid; border-width: 2px 0px 2px 0" | |- |<center>'''Kasztuje s pierasyłkaj: na hod 1 rb. 50 kap....» 295672 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="1" user="RAleh111" /></noinclude> {|style="margin:auto;" |{{Калёнтытул|left='''Hod I.'''|center='''Wilnia 6 Lipnia 1913 hodu'''|right='''№ 19.'''}} |- |style="border-style: solid; border-width: 2px 0px 2px 0" | |- | style="font-size:500%;" |<center>'''{{разьбіўка|BIEŁARUS}}</center> |- |<center>{{larger|'''tydniowaja katalickaja hazeta.}}</center> |- |style="border-style: solid; border-width: 2px 0px 2px 0" | |- |<center>'''Kasztuje s pierasyłkaj: na hod 1 rb. 50 kap. na 6 miesiacau 80 kap.</br>addzielny numer 3 kapiejki.</center> |- |style="border-style: solid; border-width: 0px 0px 2px 0" | |- |<center>{{smaller|Rukapisy pawinny być padpisany praudziwaj familijej dziela wiedama redakcii, inaksz nia buduć</br>drukawany; rukapisy nie zwiertajucca. Hroszy można pasyłać pacztowymi markami.}}</center> |- |style="border-style: solid; border-width: 0px 0px 2px 0" | |- |<center>{{smaller|'''Usio adresawać:''' Wilnia Wilenskaja wulica, № 18 kw. 6. Redakcija „Biełarusa“.}}</center> |- |style="border-style: solid; border-width: 2px 0px 2px 0" | |- |'''Szkada mnie hetaho narodu… bo nie maje czaho jeści''' _{{{larger|({{разьбіўка|słowy Chrystusa}}).}}} |- |style="border-style: solid; border-width: 2px 0px 2px 0" | |} {{c|''Lubimosia.|памер=250%}} <div class="paragraphbreak" style="margin-top:-2.5em"></div> {{block center/s}} ''Baćku, matku, siastru, brata,</br> ''I susieda, kuma, swata —</br> ''Usich szczyra palubimo,</br> ''Usim dobra ǔściaż rabimo.</br> {{gap|2.5em}}''Narod Polski, i Lićwiacki,</br> {{gap|2.5em}}''I Rasiejski, i Chachłacki,</br> {{gap|2.5em}}''I chto ǔ świecie jość iz ludzi —</br> {{gap|2.5em}}''Nichaj sercu miły budzie.</br> ''Kaho ǔbaczym u niszczaści,</br> ''A padmoha ǔ naszaj ǔłaści, —</br> ''Swajho trudu nie szkadujmo:</br> ''Czaławieka paratujmo!</br> {{gap|2.5em}}''Kaliż nas chto kryǔdzić schocze,</br> {{gap|2.5em}}''Majmo rozum, świetły woczy, —</br> {{gap|2.5em}}''Nie dawajmosia ǔ abidu,</br> {{gap|2.5em}}''Dyk i pojdzie zjeǔszy stydu. {{справа|''B. P—ko.}} {{накіравальная рыса|5em|height=1px}} {{block center/e}} {{c|'''Pahadzili.|памер=160%}} <div class="paragraphbreak" style="margin-top:-1.5em"></div> {{gap|1.5em}}— U rożki Bury, u rożki! — kryczeŭ Kazia na swajho kraciaczka, katory, marmoczuczy na Padłasaho, dzior kapytami papar.</br> {{gap|1.5em}}— Kudy ty suniszsia sa swaim plaszywym! — zazławaŭ Habruś. — Moj Padłasy dziesiać hetkich burych ubiareć.</br> {{gap|1.5em}}— Bu-u! U rożki! U rożki, Bury! — niepierastawaŭ Kazia — aż pakul byki naduǔszysia, jak kawalowy miachi, zaczmychali, zasapli, zalaskali rahami i paczali wadzicca, baranujuczy papar. Padłasy zaŭsiohdy zbiwaŭ Buraho, ale ciapier paczaŭ nieszta adstupać, kidacca ŭ boki i stanawicca na kalenki.</br> {{gap|1.5em}}— Niedawajsia Padłasy! — huknuŭ Habruś i ściebanuŭ dratawankaj Buraho, a toi jak aparany atskoczyŭ ŭ bok i hladzieŭ zdziŭleny to na chłopcoŭ to na Padłasaho.</br> {{gap|1.5em}}— Ach, ty, każan! za szto ty jaho bjesz? kab na ciabie zwod! — zapyniaŭ Kazia i doŭha niadumajuczy, ulepiŭsia ŭ czub swajho siabry, a toj dawaj sażać jamu sojki pad bok i tak zawialisia, szto nia czuli, jak pastyr doŭhi czas kryczaŭ na ich, kab wyhnali skacinu sa szkody; aczuniali tolki tady, kali pastyr, pabaczyŭszy, szto kryk nie pamahaje, uziaŭ abodwuch za wuszy i razwioŭ ŭ boki, jak baranoŭ, daŭszy kożnamu pa szturchaczu.</br> {{gap|1.5em}}Tymczasam byki znoŭ syszlisia, pachadzili adzin za druhim, abniuchalisia i paczali lizacca. Zhledzili heta Kazia i Habruś, zirknuli sabie ŭ woczy, zastydalisia, aciorli rukawom ślozy; złość ich niejak adyszła i stała im wiesieła i lohka, a Kazia dyk niewydzierżaŭ i zahamaniŭ:</br> {{gap|1.5em}}— Hlań Habruś u ciabie kaszula ŭ hrazi, daj ja abczyszczu.</br> {{gap|1.5em}}A-ja-ja! a z twajej nahi kroŭ idzie, treba alchowy listok prylażyć.</br> {{gap|1.5em}}— Heta musić ab kamień abdzier?</br> {{gap|1.5em}}— A ci twoj Bury jeść chleb?</br> {{gap|1.5em}}— Czamu nie? dawaj tolki! Wyniaŭ Habruś z swajej torby skarynku chleba, padazwaŭ Buraho i, adłamywajuczy kusoczkami, pichaŭ jamu ŭ rot.</br><noinclude></noinclude> eda5n1agf6a6g9q8qxb6bgxpdiiqjac 104 127967 295673 2026-08-19T19:16:21Z Gleb Leo 2440 /* Не правераная */ Новая старонка: «<section begin="12"/>Ой, да жаля^емъ сэрца^о рвецца, —<br /> Ка мніе́ дзяўча́ ня гарнецца,<br /> Ка мніе́ — сираціе́.<br /> Якъ гарыэ́лки ня^е пиць,<br /> Кали яна гуо́рка,<br /> Якъ дьзя^еўчыны ня^е любиць,<br /> Кали яна тонка.<br /> Ой, да жаля^емъ и т....» 295673 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="1" user="Gleb Leo" /></noinclude><section begin="12"/>Ой, да жаля^емъ сэрца^о рвецца, —<br /> Ка мніе́ дзяўча́ ня гарнецца,<br /> Ка мніе́ — сираціе́.<br /> Якъ гарыэ́лки ня^е пиць,<br /> Кали яна гуо́рка,<br /> Якъ дьзя^еўчыны ня^е любиць,<br /> Кали яна тонка.<br /> Ой, да жаля^емъ и т. д.<ref>Припѣвъ — послѣ каждой строфы.</ref><br /> Якъ пива не пиць,<br /> Кали я^ено шумно,<br /> Янъ дьзя^еўчыны ня^е любиць,<br /> Кали яна вумна.<br /> Якъ мёду ня^е пиць,<br /> Бо мядуо́къ — саладокъ,<br /> Якъ дьзя^еўчыны ня^е любяць,<br /> Харошы станокъ.<br /> {{Калёнтытул|right={{smaller|Малево.}}}} {{block center/e}} <section end="12"/> <section begin="13"/>{{block center/s}} {{Цэнтар|13.}} Аччыню я злоту кліе́тку,<br /> Пушчу пташку на прастуо́ръ,<br /> Лятай, пташка-канарэйка,<br /> Прамо къ Машы ў вишнёў сатъ,<br /> Сяда́й-падай у садуо́чку<br /> На ябланцы, на кудравай,<br /> Хоць на вѣтки зя^еляно́й,<br /> Прапуо́й піе́сьню праўдалую<br /> Пра жысьць горкую маю,<br /> Пра салдацку слабаду…<br /> Жыў мальчышка халастой,<br /> Абя^ещаў ён дьзіе́ўку узяць,<br /> Ацецъ таму ня павіе́рыў,<br /><section end="13"/><noinclude></noinclude> n6nbj8xvvpm4y4dpj3gre379mb2chei 104 127968 295674 2026-08-19T19:16:53Z RAleh111 4658 /* Праблематычная */ 295674 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="2" user="RAleh111" /></noinclude>Смѣются надъ обѣщаніями, сопровождаемыми словами: заразъ или почекай.</br> {{gap|2em}}Жидь бреше, якъ собака въ лѣсѣ. Еврей не стоитъ довѣрія.</br> {{gap|2em}}Жидъ жидомъ усёгды смердзиць. Говорятъ въ особенности на хри- стіянь изъ Евреевъ, если они не оставляють Еврейскаго плутовства.</br> {{gap|2em}}Жидъ за жида, а цыганъ за цыгана усёгды обстоюць.</br> {{gap|2em}}Жидъ не возмець ѣсць, покуль не ошукаець кого хресцянина. Даже сами Евреи говорять о себѣ, шутя.</br> {{gap|2em}}Жидь - свинный видъ. Ругательное выраженіе про Евреевъ.</br> {{gap|2em}}Жиды взволочились, мецелицца или дожджь будзець. Шуточное за- мѣчаніе на счетъ бѣганья или сходбищь на улицѣ Евреевъ.</br> {{gap|2em}}Жируецца, якъ почка въ салѣ. Говорять, если кто роскошествуеть за чужимъ добромъ, или неправедно разжившись.</br> {{gap|2em}}Жито сѣюць въ свиный голось. По хозяйственному замѣчанію вы- годный посѣвъ ржи бываетъ, когда свиньи визжать, чувствуя прибли- женіе холоднаго времени.</br> {{gap|2em}}Жиццё якъ мёду пиццё. Похвала согласной жизни.</br> {{gap|2em}}Жиць весело, да ѣсць нечего. По наружности нельзя судить о со- стояніи жизни.</br> {{gap|2em}}Жиць за старымъ, - быць въ повазѣ, а за молодымъ въ зневазѣ. Говорять, подшучивая надъ неравною по лѣтамъ парою, или убѣждая молодую дѣвицу выйдти за старика.</br> {{gap|2em}}Жонка кохъ, а хозяинъ вохъ. Говорятъ въ примѣръ супружескаго согласія.</br> {{gap|2em}}Жонка не боть, не скинешь. Жены оставить нельзя.</br> {{gap|2em}}Жонка сына рожасць, рѣдзьки бажаець. Говорять въ шутку особенно просящему чего либо настойчиво.</br> {{gap|2em}}Жонка ци звонка, дзѣтки ци гудуць. Спрашивають шуточно, здоро- ваясь.</br> {{gap|2em}}Жонки живущи, якъ кошки. Говорять насмѣшливо мужчины, если видять, что жена послѣ жестокихъ мужнихъ побоевъ занимается своею работою.</br> {{gap|2em}}Жуда бѣдзѣ не помочь. Печалью не поможешь дѣлу.</br> {{gap|2em}}Журавлевъ стрѣляць. Значить зѣвать.</br> {{gap|2em}}Журавли прилецѣли, дзѣвки ошалѣли. Весною дѣвицы предаются за- бавамъ болѣе, нежели въ другія времена.</br><noinclude></noinclude> 3ualko70kr284cyfy3qzw68fhpup13c 295681 295674 2026-08-20T07:34:19Z RAleh111 4658 /* Не вычытаная */ 295681 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="1" user="RAleh111" /></noinclude>Смѣются надъ обѣщаніями, сопровождаемыми словами: заразъ или почекай.</br> {{gap|2em}}Жидь бреше, якъ собака въ лѣсѣ. Еврей не стоитъ довѣрія.</br> {{gap|2em}}Жидъ жидомъ усёгды смердзиць. Говорятъ въ особенности на хри- стіянь изъ Евреевъ, если они не оставляють Еврейскаго плутовства.</br> {{gap|2em}}Жидъ за жида, а цыганъ за цыгана усёгды обстоюць.</br> {{gap|2em}}Жидъ не возмець ѣсць, покуль не ошукаець кого хресцянина. Даже сами Евреи говорять о себѣ, шутя.</br> {{gap|2em}}Жидъ — свинный видъ. Ругательное выраженіе про Евреевъ.</br> {{gap|2em}}Жиды взволочились, мецелицца или дожджь будзець. Шуточное замѣчаніе на счетъ бѣганья или сходбищь на улицѣ Евреевъ.</br> {{gap|2em}}Жируецца, якъ почка въ салѣ. Говорятъ, если кто роскошествуетъ за чужимъ добромъ, или неправедно разжившись.</br> {{gap|2em}}Жито сѣюць въ свиный голосъ. По хозяйственному замѣчанію выгодный посѣвъ ржи бываетъ, когда свиньи визжатъ, чувствуя приближеніе холоднаго времени.</br> {{gap|2em}}Жиццё якъ мёду пиццё. Похвала согласной жизни.</br> {{gap|2em}}Жиць весело, да ѣсць нечего. По наружности нельзя судить о состояніи жизни.</br> {{gap|2em}}Жиць за старымъ, — быць въ повазѣ, а за молодымъ въ зневазѣ. Говорятъ, подшучивая надъ неравною по лѣтамъ парою, или убѣждая молодую дѣвицу выйдти за старика.</br> {{gap|2em}}Жонка кохъ, а хозяинъ вохъ. Говорятъ въ примѣръ супружескаго согласія.</br> {{gap|2em}}Жонка не ботъ, не скинешь. Жены оставить нельзя.</br> {{gap|2em}}Жонка сына рожа&#768;е&#774;ць, рѣдзьки бажае&#774;ць. Говорятъ въ шутку особенно просящему чего либо настойчиво.</br> {{gap|2em}}Жонка ци звонка, дзѣтки ци гудуць. Спрашиваютъ шуточно, здороваясь.</br> {{gap|2em}}Жонки живущи, якъ кошки. Говорятъ насмѣшливо мужчины, если видятъ, что жена послѣ жестокихъ мужнихъ побоевъ занимается своею работою.</br> {{gap|2em}}Жуда бѣдзѣ не помочь. Печалью не поможешь дѣлу.</br> {{gap|2em}}Журавлевъ стрѣляць. Значитъ зѣвать.</br> {{gap|2em}}Журавли прилецѣли, дзѣвки ошалѣли. Весною дѣвицы предаются забавамъ болѣе, нежели въ другія времена.</br><noinclude></noinclude> oe6lsdka06nhbya6tpmgpeg4wx7j4d6 0 127969 295675 2026-08-19T19:17:13Z Gleb Leo 2440 Новая старонка: «{{Загаловак | назва = 12. Ой, пасіе́ю руту мяту | безаўтара = | год = 1907 год | пераклад = | секцыя = Беларуская народная песьня | папярэдні = [[Бѣлорусскія народныя пѣсни (1907)/Пѣсни/V/11|11. Дьзя^ечыначка па гаю хадьзила]] | наступны = Бѣлорусскія наро...» 295675 wikitext text/x-wiki {{Загаловак | назва = 12. Ой, пасіе́ю руту мяту | безаўтара = | год = 1907 год | пераклад = | секцыя = Беларуская народная песьня | папярэдні = [[Бѣлорусскія народныя пѣсни (1907)/Пѣсни/V/11|11. Дьзя^ечыначка па гаю хадьзила]] | наступны = [[Бѣлорусскія народныя пѣсни (1907)/Пѣсни/V/13|13. Аччыню я злоту кліе́тку]] | анатацыі = }} <pages index="Бѣлорусскія народныя пѣсни (1907).pdf" from="53" to="54" fromsection="12" tosection="12" /> qevhe7xzfh7g0tbmd3i37qkezhpz4ye 104 127970 295676 2026-08-19T19:25:21Z Gleb Leo 2440 /* Не правераная */ Новая старонка: «<section begin="13"/>Што на сьвіе́ци јіе́сьць любоў:<br /> — Јіе́сьць на сьвіе́ци людьзей много,<br /> Муо́жно кажную любиць!<br /> Адвярнуўся сынъ, заплакаў,<br /> Аццу слова ни сказаў,<br /> Да пашоў ён у садъ зя^елёны,<br /> Прамо къ Машы ў вишнёў сатъ,<br /> Стукнуў, бразнуў...» 295676 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="1" user="Gleb Leo" /></noinclude><section begin="13"/>Што на сьвіе́ци јіе́сьць любоў:<br /> — Јіе́сьць на сьвіе́ци людьзей много,<br /> Муо́жно кажную любиць!<br /> Адвярнуўся сынъ, заплакаў,<br /> Аццу слова ни сказаў,<br /> Да пашоў ён у садъ зя^елёны,<br /> Прамо къ Машы ў вишнёў сатъ,<br /> Стукнуў, бразнуў ў акане́чко:<br /> — Выйдьзи, Маша, на крылечко,<br /> Падай ручку, падай праву,<br /> Праву ручку хоць съ кальцомъ,<br /> Кали ты мнѣ ни падаси́,<br /> Большъ не ўбачымся съ табой…<br /> Да пашоў ёнъ ў садъ зя^елёны,<br /> Сабѣ галовушку зрубиў;<br /> Качаяцца галовушка<br /> Па зя^елёнум са́ду,<br /> Яго вуо́чки галубыя^е<br /> Сей на сонейко глядьзяць,<br /> Яго ву́сты залатыя^е<br /> Пра любоў ўсё гавараць:<br /> — Пахавайце мае ціе́ло<br /> Пӑмйшъ труо́хъ бальшыхъ даруо́хъ,<br /> Пӑмйшъ Кіяўськай, Маскоўськай,<br /> Пӑмйшъ Пиця^ерскай,<br /> Да пастаўця^е па мнѣ памятникъ —<br /> Залатыя^е литара́,<br /> Залатыя^е, ни прастыя^е,<br /> Што прӑзъ любоў душу́ аддаў…<br /> Якъ узнала яго Маша,<br /> Што на сьвіе́ци друга нѣтъ,<br /> Дьзіе́ стаяла, тамъ упала,<br /> И акончылась любоў.<br /> {{Калёнтытул|right={{smaller|Карцевичи.}}}} {{block center/e}}<section end="13"/><noinclude></noinclude> qldvcvgvbzg08tdx4ooclmm314pqj7q 0 127971 295677 2026-08-19T19:27:03Z Gleb Leo 2440 Новая старонка: «{{Загаловак | назва = 13. Аччыню я злоту кліе́тку | безаўтара = | год = 1907 год | пераклад = | секцыя = Беларуская народная песьня | папярэдні = [[Бѣлорусскія народныя пѣсни (1907)/Пѣсни/V/12|12. Ой, пасіе́ю руту мяту]] | наступны = Бѣлорусскія народныя пѣсни (...» 295677 wikitext text/x-wiki {{Загаловак | назва = 13. Аччыню я злоту кліе́тку | безаўтара = | год = 1907 год | пераклад = | секцыя = Беларуская народная песьня | папярэдні = [[Бѣлорусскія народныя пѣсни (1907)/Пѣсни/V/12|12. Ой, пасіе́ю руту мяту]] | наступны = [[Бѣлорусскія народныя пѣсни (1907)/Пѣсни/V/14|14. Ой, тамъ на Дунаи]] | анатацыі = }} <pages index="Бѣлорусскія народныя пѣсни (1907).pdf" from="54" to="55" fromsection="13" tosection="13" /> {{DEFAULTSORT:Аччыню я злоту кліе́тку}} [[Катэгорыя:Жаўнерскія песні]] nayrzkqet1nehchicfa3ezellaidjhc 295678 295677 2026-08-19T19:27:14Z Gleb Leo 2440 295678 wikitext text/x-wiki {{Загаловак | назва = 13. Аччыню я злоту кліе́тку | безаўтара = | год = 1907 год | пераклад = | секцыя = Беларуская народная песьня | папярэдні = [[Бѣлорусскія народныя пѣсни (1907)/Пѣсни/V/12|12. Ой, пасіе́ю руту мяту]] | наступны = [[Бѣлорусскія народныя пѣсни (1907)/Пѣсни/V/14|14. Ой, тамъ на Дунаи]] | анатацыі = }} <pages index="Бѣлорусскія народныя пѣсни (1907).pdf" from="54" to="55" fromsection="13" tosection="13" /> {{DEFAULTSORT:Аччыню я злоту кліе́тку}} [[Катэгорыя:Салдацкія песні]] kfkuydpgmsbf1f1yphcyf8wa36bcu5i 104 127972 295679 2026-08-20T06:58:19Z By-isti 3554 /* Не правераная */ Новая старонка: « {{Водступ|2|em}}Сказаўшы гэта, Гвація азірнуўся. Ён меў дрэнную прывычку голасна гаварыць сам з сабою. Але яго ніхто не мог чуць. Маро даўно выбегла з саду, мадам Гамрэкелі пакінула за сабою дзверы зачыненымі, у доме было цёмна, усюды была цішыня. У вершалін...» 295679 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="1" user="By-isti" /></noinclude> {{Водступ|2|em}}Сказаўшы гэта, Гвація азірнуўся. Ён меў дрэнную прывычку голасна гаварыць сам з сабою. Але яго ніхто не мог чуць. Маро даўно выбегла з саду, мадам Гамрэкелі пакінула за сабою дзверы зачыненымі, у доме было цёмна, усюды была цішыня. У вершалінах дрэў звінелі мошкі. Ад зямлі ўзнімалася вячэрняя вільгаць. Па вуліцы нехта праехаў, глуха пратупаў конь, і слуп шэрага пылу ўзняўся за парканам. {{Водступ|2|em}}Гвація адрэзаў сухую галінку і кінуў яе ў кошык. {{***3||30%|5|перад=1em|пасля=1em}} {{Водступ|2|em}}Неўзабаве пасля таго, як мадам Гамрэкелі выбралася ў сад, Сімон скончыў пісаць заяву, узяў тростачку, шырокі святочны капялюш і вышаў з дому. Ён крыху пастаяў ля варот. На вуліцы было яшчэ светла, і, калі ісці да Гунава звычайнай дарогай, яго абавязкова заўважыць Пачулія. Ён жыве паблізу, у гэты час заўсёды сядзіць на ганку, гуляючы з прыказчыкам у «нарды», і калі не прычэпіцца да Сімона, то абавязкова прасочыць, куды ён пойдзе. Сімону не хацелася, каб Пачулія ведаў аб яго візітах да Гунава, ён перачакаў-бы, пакуль сцямнее, але спяшаўся таму, што ведаў: праз поўгадзіны Гунава трэба ўжо шукаць па духанах. {{Водступ|2|em}}Сімон завярнуў у завулак, зрабіў ладны крук і, калі вышаў з другога канца вуліцы, на якой жыў Гунава, то здалёк яшчэ ўбачыў таўшчэразную постаць і шырокую лысіну Пачулія. Як і меркаваў Сімон, Пачулія сядзеў на ганку. Насунуўшы капялюш на вочы, трымаючыся засені, бокам, Сімон прабег па тратуары і, не паспеўшы адказаць на прывітанне знаёмаму, што кланяўся праз акно, хутка ўскочыў у падваротню. На дварэ ён паправіў капялюш і асцярожна выглянуў на вуліцу. Лысіна Пачулія маячыла на тым-жа месцы. {{Водступ|2|em}}— Гэй, Сімон! — пачуўся сіпаты голас. — Чаго ты там джыгітуеш? {{Водступ|2|em}}У глыбі двара пад разветным каштанам сядзеў за сталом Гунава. Ён курыў даўгую старую люльку. Перад ім, прыціснутыя каменем, ляжалі паперы. Пад сталом Сімон заўважыў вядро, з якога тырчэла горла бутэлькі, Ля ног Гунава ляжаў вялізны аўчар. {{Водступ|2|em}}— Смялей ідзі, не ўкусіць! — крычаў Гунава, заўважыўшы, як далікатна ступае Сімон. — Ён цябе не зачэпіць, гэта толькі для жулікаў спецыяльны сабака! {{Водступ|2|em}}— Вазьмі яго, патрымай! — папрасіў Сімон. {{Водступ|2|em}}Гунава зарагатаў. {{Водступ|2|em}}— Табе кажу, ён толькі для жулікаў, чаго ты баішся? Ён толькі жулікаў бярэ… Ідзі смялей!..<noinclude></noinclude> pdm4uj7gz4o9qhts7ms3rca582mpqha 104 127973 295680 2026-08-20T07:20:28Z RAleh111 4658 /* Не правераная */ Новая старонка: « {{gap|1.5em}}— Pajdziom ŭ kamienczyki husać.</br> {{gap|1.5em}}— Pajdziom.</br> {{gap|1.5em}}Z taho czasu chłopcy kinuli wadzicca, bo pierakanalisia, szto aprocz błahoho z zwadki bolsz niczoho nie wychodzić. {{справа|''Hrymot.{{gap|1.5em}}}} {{c|'''Nicharuczyja strechi.|памер=160%}} <div class="paragraphbreak" style="margin-top:-1.5em"></div> {{gap|1.5em}}Szmat pażaraŭ paczynajecca s taho, szto chtokoleczy padpalić budynak, abo zacia...» 295680 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="1" user="RAleh111" /></noinclude> {{gap|1.5em}}— Pajdziom ŭ kamienczyki husać.</br> {{gap|1.5em}}— Pajdziom.</br> {{gap|1.5em}}Z taho czasu chłopcy kinuli wadzicca, bo pierakanalisia, szto aprocz błahoho z zwadki bolsz niczoho nie wychodzić. {{справа|''Hrymot.{{gap|1.5em}}}} {{c|'''Nicharuczyja strechi.|памер=160%}} <div class="paragraphbreak" style="margin-top:-1.5em"></div> {{gap|1.5em}}Szmat pażaraŭ paczynajecca s taho, szto chtokoleczy padpalić budynak, abo zaciaruszyć ahoń miż treskami, miż sałomaj ci miż druhimi reczami, katoryja lohka zaharajucca, ale kudy bolszaja czastka budynkoŭ haryć ad pierakinutaho ahniu z druhich haruczych budynkoŭ.</br> {{gap|1.5em}}Hety pierakiniany ahoń kładziecca na strechi, a tyja, złaszcza letam, bywajuć suchija i zaharajucca jak porach. Hetak szyrycca ahoń tak chutko, szto trudna byłoby uścierahczysia ad paszyreńnia paczaŭszahosia pażaru nawat tady, kali-b u nas byli pażarnyja pryłady. A jak ich dy nimasz, dyk użo i hawaryć nima szto.</br> {{gap|1.5em}}I nia dziwa, szto kali zaharycca adna budynina, dyk bliska nikoli nie kanczajecca niszczaście na hetym, ale idzie z dymam cełaja wioska, abo mała szto ad jaje astajecca cełaho.</br> {{gap|1.5em}}A kab zrabić takija strechi, katoryja nie zaharalisia-b ad iskraŭ ci nawat ad wiechciaŭ zapalanaj sałomy, pierakinianych wietram, dyk tady pażary rabili-b szkody u dziesiać razoŭ mieńszyja.</br> {{gap|1.5em}}Dyk jakże zrabić takuju strachu? Usiakamu wiedamo, szto można chatu pakryć blachaj, jana nie zaharycca; można — hlinianymi czarapkami i tyje ni harać, ależ heta doraha kasztuje, dy druhi raz nia lohka ich dastaniesz nawat i na dobryje hroszy.</br> {{gap|1.5em}}Ale dajcie radu, kab stracha mała kasztawała, lohka było jaje zrabić i kab ahniu ni bajałasia!</br> {{gap|1.5em}}Takaja rada jość.</br> {{gap|1.5em}}Kali majesz kryć budyninu, dyk zrabi z doszczak skryniu daǔżynioj kala troch arszynoǔ, a szyrynioj skolki choczesz — czym szyrej, tym lepiej; nawazi hliny i razwiadzi jaje redzińka z wadoj, a jaszcze lepsz z hnajoǔkaj, katoraja ciacze s chlawoŭ i zbirajecca u łuży, abo u raŭczaki, katoryje sumyśla treba wykapać.</br> {{gap|1.5em}}Ale hetaj hnajoǔki trudna nabrać tak szmat, dyk można razwodzić hlinu z wadoj, ale da hetaho daliwać choć trochi i hnajoŭki.</br> {{gap|1.5em}}U hetu hlinu treba maczyć sałomu tak, kab jana palażała tam sa dwa dni, a użo nia mieńsz jak sześć hadzin, — kab pieramokła dobra.</br> {{gap|1.5em}}Paśla wybrać sałomu i daŭszy abciaczy dy czuć-czuć absochnuć, wilhotnuju kłaści na zakot, a ŭ skryni razwodzić znoŭ hlinu i kłaści druhuju sałomu. Krokwy i zakociny dobra byłob abkrucić szczylna pierawiosłam, z hetak sama wymaczanaj sałomy, dyk tady i hetyja dzieraŭlanyja reczy nie zaharacca.</br> {{gap|1.5em}}Hetakuju strachu treba kłaści kudy cianiej, czym zwyczajnuju, bo jana jak sklejecca, dy zsochnie, dyk jaje ani dożdż nie pieralje, ani ahoń nie zapalić.</br> {{gap|1.5em}}Tolki takaja stracha brydka wyhladaje. Dziela hetaho warta pa jej dać cienieńki słoj s czystaj salomy. Heta dobra i dziela taho, szto mieszanaja z hlinaj stracha moża patreskacca ad słonca i suszy, a buduczy pad sałomaj jana nikoli tak mocna ni nahrejecca.</br> {{gap|1.5em}}Ale treba wiedać, szto hruboj strachi, ani zmoczanaho u hlinie słoja, ani pawierchu s czystaj sałomy rabić nia można, bo jana budzie ciażkaja i ŭ siaradzinie budzie hnić.</br> {{gap|1.5em}}Rabili proby palić budynki, pakrytyje hetakoj {{абмылка|srachoj|strachoj}}. Zapaliwali wierchni sloj czystaj sałomy. Hety słoj zharaŭ, ale sloj maczany ŭ hlinie astawaŭsia ceły i dalej ahoń nie szyryŭsia.</br> {{gap|1.5em}}A kab tak pastroić ceły budynak, u katorym usie biarwieńnia i belki i druhija dzieraŭlanyja czaści byli-b abkruczany pierawiosłam s sałomy, moczanaj u hlínie z hnajoŭkaj, dyk hetki budynak nikoli nijakaho pażaru ni ŭbajaŭsiab.</br> {{gap|1.5em}}Szto jak szto, a łaźni pa wioskach dyk kanieszna treba bylob stawić hetakim sposabam. {{справа|''B. P.{{gap|1.5em}}}} {{накіравальная рыса|5em|height=1px}} {{c|'''Światyje Piotr i Pawał|памер=180%}} <div class="paragraphbreak" style="margin-top:-1.5em"></div> <center>{{x-larger|{{larger|'''Apostały.}}}}</center> <div class="paragraphbreak" style="margin-top:-0.5em"></div> {{gap|1.5em}}Św. Piotr byǔ synam rybaka, radziaǔsia za 15 h. prad Panam Jezusam i pokul paznaŭ Chrystusa, zajmaŭsia, jak i jaho baćka rybactwam i byŭ żanaty z nabożnaj Perpetuaj, katoraja paśla stałasia światoj, mieli jany daczkŭ Pietronelu, katoraja tak sama żyćciom światym zasłużyła na nieba.</br> {{gap|1.5em}}Kaliż Pan Jezus nabiraŭ da siabie<noinclude></noinclude> 0civxug94qp88451ifmie24z94eiyp5 104 127974 295682 2026-08-20T07:56:55Z By-isti 3554 /* Не правераная */ Новая старонка: « {{Водступ|2|em}}Аўчар, які дагэтуль моўчкі глядзеў на Сімона, раптам устаў. Сімон убачыў лютую грымасу звера, моцныя, жоўтыя клыкі і крута затармазіў. Гунава ўзяў сабаку за ашыйнік. {{Водступ|2|em}}— Э-э-э, Сімон! — з дакорам сказаў ён. — Дык ты, аказваецца, гм!...» 295682 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="1" user="By-isti" /></noinclude> {{Водступ|2|em}}Аўчар, які дагэтуль моўчкі глядзеў на Сімона, раптам устаў. Сімон убачыў лютую грымасу звера, моцныя, жоўтыя клыкі і крута затармазіў. Гунава ўзяў сабаку за ашыйнік. {{Водступ|2|em}}— Э-э-э, Сімон! — з дакорам сказаў ён. — Дык ты, аказваецца, гм!.. Ну, што-ж, хадзі і сядай. Нічога не зробіш. Усе мы людзі, усе грэшныя… {{Водступ|2|em}}Сімон вырысаваў поўкруг навокал каштана, зайшоў з другога боку стала і асцярожна сеў на крэсла. Ён баяўся паварушыцца, бо думаў, што Гунава не стрымае сабаку. Але аўчар адразу лёг, як толькі Гунава ўзяўся за ашыйнік, і больш не ўдзяляў Сімону ўвагі. {{Водступ|2|em}}— Гэта мой вопыт… — выцягваючы бутэльку з вядра, сказаў Гунава. — Гэта я сам прыдумаў. Як толькі скажу, што сабака жулікаў бярэ, усе мае паважаныя кліенты гатовы ўцячы праз паркан. І толькі адзін не ўцякаў. Ведаеш хто? Наш дарагі Саламон Пачулія. Той адразу прышоў да стала і нават нагой ударыў гэтую бедную псіну. Я аж падзівіўся: во, думаю, нарэшце, святы чалавек прышоў. Аказваецца, Саламон ведаў аб тым, што сабака стары і выскаляецца, каб яму далі скарынку хлеба… Так што, дарагі мой друг, Саламон спрытнейшы за цябе. Ну як табе падабаецца вопыт? Хочаш віна? {{Водступ|2|em}}— Свіння… — зазлаваны падумаў Сімон. Ён толькі цяпер зразумеў, што трапіў у дурні з-за сваёй панічнай баязні сабак. — Божы ўгоднік знайшоўся, жулікаў з сабакам шукае. Паклаў маіх сто залатых у кішэню і яшчэ кпіны строіць. Казалі разумныя людзі: пацалуй свінню — укусіць. {{Водступ|2|em}}Але ўголас выказаў Сімон свае думкі інакш. {{Водступ|2|em}}— Калі першым сустракае гасця сабака, а апошнім гаспадар, — сказаў ён, пасоўваючы да Гунава шклянку, то гэта гасцю, мой дарагі Акакій, не вельмі прыемна. Але што-ж мне злаваць? Кожны ў сваім доме як хоча, так і робіць, а госць, як гэта кажуць, можа быць не ніжэй за жабрака і не вышэй за малодшага брата. Тым больш я да цябе параіцца прышоў. {{Водступ|2|em}}— Нічога, Сімон, нічога, — засмяяўся Гунава. — Не злуй, мой дарагі, не варта! {{Водступ|2|em}}Ён сабраў паперы са стала і паклаў у сумку, што ляжала побач, на лаўцы. Туды перабраўся і Сімон. Яму было няёмка сядзець на крэсле, ножкі якога грузлі ў зямлю. {{Водступ|2|em}}— Ну, вось і добра, — сказаў Гунава. — Хай будзе згода. Ломі! Пайшоў вон! Гэй, Сцепаніда! {{Водступ|2|em}}Аўчар паслухмяна ўстаў і павалокся некуды ў кут двара. Толькі цяпер Сімон заўважыў, што сабака сапраўды стары, з абмуленым бокам, і яго зноў на момант укалола злосць. Але Гунава быў ветлівым і гасцінным. Басаногая Сцепаніда<noinclude></noinclude> ob4lhubsl647vgjimcrzrw0xupt5j0w 104 127975 295683 2026-08-20T08:09:02Z RAleh111 4658 /* Не правераная */ Новая старонка: «wucznioǔ, dyk pryjszoŭszy na bierah mora Halilejskaho najszoŭ tam Piatra i jaho brata Andreja i piersz za usich paklikaŭ ich da Siabie, każuczy: „Idzicie za mnoj, a zrablu was rybakami ludziej“. Heta znaczyło, szto adhetul majuć jany ławić duszy ludzkije dla Boha i nieba, wydzirajuczy ich s pazuroŭ piekła i jaho pasłancoǔ.</br> {{gap|1.5em}}Adhetul św. Piotr pakinuŭszy usio, szto jamu było najdarażejszaja, pajszoŭ za Chrystusam i nikoli...» 295683 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="1" user="RAleh111" /></noinclude>wucznioǔ, dyk pryjszoŭszy na bierah mora Halilejskaho najszoŭ tam Piatra i jaho brata Andreja i piersz za usich paklikaŭ ich da Siabie, każuczy: „Idzicie za mnoj, a zrablu was rybakami ludziej“. Heta znaczyło, szto adhetul majuć jany ławić duszy ludzkije dla Boha i nieba, wydzirajuczy ich s pazuroŭ piekła i jaho pasłancoǔ.</br> {{gap|1.5em}}Adhetul św. Piotr pakinuŭszy usio, szto jamu było najdarażejszaja, pajszoŭ za Chrystusam i nikoli z Im nie razłuczaŭsia. A Pan Jezus tak jaho upadabaŭ, szto zrabiǔ pierszym miż apostołami i skazaŭ jamu: „Ty josi skała, a na hetaj skale zbuduju kaścioł moj, a bramy piakielnyja jaho nie zwajujuć. Tabie dam kluczy niabiesnyje. Szto zwiażysz na ziemli, budzie zwiazana i ŭ niebie, a szto razwiażysz na ziemli, budzie razwiazana i ŭ niebie“.</br> {{gap|1.5em}}Hetymi sławami daŭ jamu Syn Boży prawo kierawać sprawami kaścioła Chrystusowaho na ziemli, dawać adpusty i naznaczać kary i heta prawo pierajszło z jaho na biskupoŭ Rymskich, szto jość nastupnikami św. Piatra na jaho biskupskaj katedry.</br> {{gap|1.5em}}Św. Pawał syn bahataho mieszczanina z miesta Tarsu, radziŭsia paźniej za Chrystusa. Dastaŭ wialikija nawuki i byŭ zaŭziatym żydam, dziela czaho, kali paczałasia macniej szyrycca nawuka boskaja Chrystusa, jon usimi siłami zmahaǔsia z nowaj wieraj i nia dość taho, szto praz jaho szmat chreścijanoŭ u Jerozolimie pajszło zarania u wiecznaść, ale jon, wiedajuczy, szto mnoha chreścijan uciakło da m. Damaszku pajechaŭ tudy, kab ławić ich i wydawać praśledawacielam.</br> {{gap|1.5em}}Ale ǔ hetaj darozie ǔderyła jaho jasnaść, światlejszaja ad słonca, katoraja spuskałasia z nieba. Koń jaho spałochausia — a sam jon zwaliǔsia na ziemlu i paczuŭ hołas: „Za szto mianie prasledujesz?“ A Pawał zapytaǔ. „Chtoż Ty joś, Panie?“ I paczuǔ adkaz: „Ja Jezus Chrystus“. Tady Pawał: „Panie, szto choczysz, kab ja rabiŭ?“ Chrystus adkazaŭ jamu iści da Damaszku, a tam pakazacca wuczniam Jaho, a jany, użo skazuć, szto rabić. Pawał i pasłuchaǔ.</br> {{gap|1.5em}}I ad hetaj pary staŭsia zusim druhim czaławiekam i badaj najharaczejszym apostołam Chrystusa. Jon prajszoǔ mnoha krajoŭ i haradoŭ usiudy nawuczajuczy, jak treba wieryć i żyć, kab dastupić zbaŭleńnia duszy.</br> {{gap|1.5em}}Hetak napracawaŭszysia na zbaŭleńniem narodaŭ i kolki razoŭ buduczy bitym za wieru, pajszoŭ u Rym i tam pahanie zamuczyli jaho, ścinajuczy haławu mieczam u 68 hadu pa nar. Chrystusa, 29-ho czerwienia.</br> {{gap|1.5em}}Na miejscu jaho śmierci wytrysli try krynicy, katoryja aż dahetul jość.</br> {{gap|1.5em}}U hetyż samy dzień zamuczyli i św. Piatra Apostoła, ale taho prybikli da kryża haławoj ŭ niz, bo św. Piotr sam hetak chacieŭ, czuŭszysia niahodnym pamirać tak sama, jak i Zbawiciel świetu.</br> {{gap|1.5em}}Z życcia hetych wialikich Światych Apostałoŭ widzim, jak sprawu wiery i życcio pa Bożamu treba canić wyżej ad ŭsiaho, bo u hetym tolki jość cel życcia daczesnaho i zasłuha na szczaśliwu wiecznaść. {{накіравальная рыса|5em|height=1px}} {{c|'''Kaścielnyja wiedamaści.|памер=180%}} <div class="paragraphbreak" style="margin-top:-0.5em"></div> <center>{{larger|'''Pieramieny u duchawienstwie.}}</center> <div class="paragraphbreak" style="margin-top:-0.5em"></div> {{gap|1.5em}}U Wilenskaj dyecezii z rasparadźeńnia W. Pr. Ks. Administratara K. Michalkiewicza stalisia miż duchawienstwam woś jakija pieramieny: Ks. Zyhmunt Cienhielski budzie mansijonaram pry kaśc. u Iǔji, ks. dr. Jaz. Bakszys budzie wikarym pry kaśc. Usich światych u Wilni. <center>{{larger|'''Wyjezd Ks. Administrarara.}}</center> <div class="paragraphbreak" style="margin-top:-0.5em"></div> {{gap|1.5em}}Ministerstwa pazwoliło Ks. Administrataru K. Michalkiewiczu wyjechać na dwa miesiacy za hranicu dia papraŭki zdaroŭja. Dyecezijaj budzie prawić prałat ks. Karol Bajko. <center>{{larger|'''Pierszaja imsza.}}</center> <div class="paragraphbreak" style="margin-top:-0.5em"></div> {{gap|1.5em}}U niedzielu 23 czerwienia u kaściele u Nowych Trokach adprawiǔ pierszuju imszu nidaŭna wyświenczany ksiondz Tad. Akscin. Pa imszy dawaǔ ludziam błahasławienstwo. <center>{{larger|'''Minskaja dyecezija.}}</center> <div class="paragraphbreak" style="margin-top:-0.5em"></div> {{gap|1.5em}}U skoraści maje pryjechać u Minskuju dyeceziju W. Pr. Arcybiskup mahileŭski ks. W. Kluczynski i budzie adwiedawać parachwii u pawiecie Pinskim i Mazyrskim.</br> {{gap|1.5em}}Jeduczyż nazad astanowicca u Rakowie pad Minskam, dzie budzie konsekrawać nowy kaścioł. <center>{{larger|'''Czenstachowa. Piatr. hub.}}</center> <div class="paragraphbreak" style="margin-top:-0.5em"></div> {{gap|1.5em}}W. Pr. biskup Kaliski ks. St. Zdzitowiecki apawieszczaje, szto razam s {{перанос пачатак|ab|hodam}}<noinclude></noinclude> 46lxkpkvfoz3o0ch6ziwhxkulv4hq4x 104 127976 295684 2026-08-20T08:52:24Z RAleh111 4658 /* Не правераная */ Новая старонка: «{{перанос канец|ab|hodam}} 1600 hadaŭszczyzny swabody dla wiery hreścijanskaj budzie u Czanstachowie adbywacca iszcze uraczystaje paswianczeńnie nowych stacijaŭ Muk Panskich.</br> {{gap|1.5em}}Na hetu uraczystaść pryjeduć usie biskupy z 10 huberniaŭ Carstwa Polskaho i nowy arcybiskup z Warszawy ks. Al. Kakoŭski.</br> {{gap|1.5em}}'''Kielcy.''' (U Polszczy). Biskup Auhustyn Łosiński zakonczyŭ nidaŭna adwiedziny swajich parahwij; heta...» 295684 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="1" user="RAleh111" /></noinclude>{{перанос канец|ab|hodam}} 1600 hadaŭszczyzny swabody dla wiery hreścijanskaj budzie u Czanstachowie adbywacca iszcze uraczystaje paswianczeńnie nowych stacijaŭ Muk Panskich.</br> {{gap|1.5em}}Na hetu uraczystaść pryjeduć usie biskupy z 10 huberniaŭ Carstwa Polskaho i nowy arcybiskup z Warszawy ks. Al. Kakoŭski.</br> {{gap|1.5em}}'''Kielcy.''' (U Polszczy). Biskup Auhustyn Łosiński zakonczyŭ nidaŭna adwiedziny swajich parahwij; heta jon adbywaŭ pichatoj — z parachwii da parachwii.</br> {{gap|1.5em}}'''Czenstachowa.''' Piotrakoŭski Hubernatar admowiŭsia dać pazwaleńnia sabracca hramadzie i udacca z Czenstacowy u Wilniu da Wostraj Bramy. {{gap|1.5em}}= U parachwijach Czenstachoŭskich astatnimi czasami czasta zdarajecca, szto żydy chryściacca na katolikoŭ.</br> {{gap|1.5em}}Znaczycca — jość tam dobryja kataliki, szto umiejuć z żydami dobra pa chryścijansku susiedawać. <center>{{larger|'''Arcybiskup Symon.}}</center> {{gap|1.5em}}Arcybiskup Symon kaliś byǔ biskupam u Żytomiry, paśla jamu nie pazwolili być u Rasiei biskupam, dyk jon doŭhi czas byŭ u Rymie s tytułam arcybiskupa. Ciapier jon maje być probaszezam kaścioła Maryjackaho u Krakowie, kudy pryjedzie u pałowie sierpienia. {{накіравальная рыса|5em|height=1px}} {{c|'''Szto czuwać.|памер=180%}} <center>{{larger|'''Świata Kupały.}}</br> {{gap|1.5em}}„Biełaruski Muzykalna-Dramatyczny Hurtok u Wilni“ wieczaram 23-ho czerwienia ustrajwaŭ „Świata Kupały“.</br> {{gap|1.5em}}Hłaŭnaja i samaja pieknaja szto była z hetaho „świata“ dyk heta pierajezd pa Wilji ad Antokola ŭ Zakret na prybranych zielaninaj i ahniami barkach (łajbach) z wajennaj kapelaj i biełaruskimi pieśniami, katoryja śpiewaŭ swoj biełaruski chor. Pry hetym palili benhalskije ahni i puszczali rakiety.</br> {{gap|1.5em}}Pieknie było hladzieć na heta, dyk nia dziwa, szto na bierahoch Wilji nabrałosia mnoha tysiacz narodu, katory witaŭ prajeżdżaŭszych plaskam u ładoni i krykami: „Brawo, Biełarusy!“ i t. p.</br> {{gap|1.5em}}U Zakrecież na pieknaj palanca miż lesam adbywalisia pieśni, tancy, skikańnie praz ahoń, szto u pahanskije czasy adbywałasia naszymi pradziedami na chwału niejakaho bożyszcza, a ciapier tolki dziela zwyczajnaj zabawy.</br> {{gap|1.5em}}Konczyłasia heta usio aż kala 5-aj hadziny ranicy 24-ho czerwienia. {{справа|''Widziaszy.{{gap|1.5em}}}} {{gap|1.5em}}'''Wilnia.''' Wilenski hubernatar admowiŭsia dać pazwoleńnia zjechacca u Wilni wybarnym ad chaŭrusnych kramak, jakich jość u cełaj huberni pakul szto 28. Ci ni manilisia jany naradziecca i naładzić tut hurtawy skład usiakaha tawaru, adkul ba paśla mielib dla siabie dachodu, biaruczy peŭny tawar i najschadniej pa canie.</br> {{gap|1.5em}}Heta recz patrebnaja, dyk warta jaszcze raz zwiarnucca da hubernatara za pazwaleńniam. {{gap|1.5em}}= Zmiorły nidaŭna pan Pokleŭski-Kaziełło testamentam ahwiarawaŭ 36 tysiaczaŭ rubloŭ na karystnyja dla ludziej patreby. {{gap|1.5em}}= Hetymi dniami chlebnyja piekarni u Wilni zmowilisia damahacca ad Haradzkoj Uprawy, kab można bylo pradawać chleb czorny darażej, czym pa 5 hroszy funt, i sitny pa 7 hroszy funt. Uprawa ni zhadziłasia na heta, dyk piekary zabastawali: pirastali zusim piaczy chleb.</br> {{gap|1.5em}}Ale widać piekary niczoha ni dabjucca, bo za ich zabastoŭku ni piaczy chleba jakoby papaducca pad sztraf pa 300 rubloŭ, abo na jaki miesiac adsiedki. A najhorszy strach heta toja, szto Uprawa abiacuić zbudawać swaje jakija sa try parawyja piekarni, dy puścić chleb czorny pa 2 k. funt, a sitny pa 3 k. f. {{gap|1.5em}}'''Nowo-Dolistowo.''' Padczas bury maładaja kabieta praczyniła akno, kab uklikać u chatu małych dziaciej, szto zabaŭlalisia na padworku. U hety moment streliŭ piarun i kabiecinu wyrwała praz akno na padworka.</br> {{gap|1.5em}}Ruka i naha u jaje mocna apalanyja, a sama tak stresianaja, szto nima nadziei, kab jana azdarawieła. Chata zhareła. {{gap|1.5em}}'''M. Bakszty,''' Trockaho paw. Zhareła tŭt najlepszaja czaść miasteczka, chat 20. Straty kala 35 tysiaczaŭ u tym liku 2.800 rubloŭ czystymi hraszmi. {{gap|1.5em}}'''M. Wysoki Dwor.''' Nadyjszło zaćwiardżenie statutu zwyczajnaho dla wiaskowych pażarnych towarystwaŭ.</br> {{gap|1.5em}}Skora znaczycca naładzicca pażarnaja drużyna. A heta rzecz nadta patrebnaja usiudy, i dobra — kab to ludzi usiudy pa miasteczkach bralisia zakładać pażarnyja drużyny.</br><noinclude></noinclude> harqmgeq4tse50nqz99qdipcj1fzqw9 295685 295684 2026-08-20T08:54:32Z RAleh111 4658 295685 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="1" user="RAleh111" /></noinclude>{{перанос канец|ab|hodam}} 1600 hadaŭszczyzny swabody dla wiery hreścijanskaj budzie u Czanstachowie adbywacca iszcze uraczystaje paswianczeńnie nowych stacijaŭ Muk Panskich.</br> {{gap|1.5em}}Na hetu uraczystaść pryjeduć usie biskupy z 10 huberniaŭ Carstwa Polskaho i nowy arcybiskup z Warszawy ks. Al. Kakoŭski.</br> {{gap|1.5em}}'''Kielcy.''' (U Polszczy). Biskup Auhustyn Łosiński zakonczyŭ nidaŭna adwiedziny swajich parahwij; heta jon adbywaŭ pichatoj — z parachwii da parachwii.</br> {{gap|1.5em}}'''Czenstachowa.''' Piotrakoŭski Hubernatar admowiŭsia dać pazwaleńnia sabracca hramadzie i udacca z Czenstacowy u Wilniu da Wostraj Bramy. {{gap|1.5em}}= U parachwijach Czenstachoŭskich astatnimi czasami czasta zdarajecca, szto żydy chryściacca na katolikoŭ.</br> {{gap|1.5em}}Znaczycca — jość tam dobryja kataliki, szto umiejuć z żydami dobra pa chryścijansku susiedawać. <center>{{larger|'''Arcybiskup Symon.}}</center> <div class="paragraphbreak" style="margin-top:-0.5em"></div> {{gap|1.5em}}Arcybiskup Symon kaliś byǔ biskupam u Żytomiry, paśla jamu nie pazwolili być u Rasiei biskupam, dyk jon doŭhi czas byŭ u Rymie s tytułam arcybiskupa. Ciapier jon maje być probaszezam kaścioła Maryjackaho u Krakowie, kudy pryjedzie u pałowie sierpienia. {{накіравальная рыса|5em|height=1px}} {{c|'''Szto czuwać.|памер=180%}} <div class="paragraphbreak" style="margin-top:-1em"></div> <center>{{larger|'''Świata Kupały.}}</center><div class="paragraphbreak" style="margin-top:-0.5em"></div> {{gap|1.5em}}„Biełaruski Muzykalna-Dramatyczny Hurtok u Wilni“ wieczaram 23-ho czerwienia ustrajwaŭ „Świata Kupały“.</br> {{gap|1.5em}}Hłaŭnaja i samaja pieknaja szto była z hetaho „świata“ dyk heta pierajezd pa Wilji ad Antokola ŭ Zakret na prybranych zielaninaj i ahniami barkach (łajbach) z wajennaj kapelaj i biełaruskimi pieśniami, katoryja śpiewaŭ swoj biełaruski chor. Pry hetym palili benhalskije ahni i puszczali rakiety.</br> {{gap|1.5em}}Pieknie było hladzieć na heta, dyk nia dziwa, szto na bierahoch Wilji nabrałosia mnoha tysiacz narodu, katory witaŭ prajeżdżaŭszych plaskam u ładoni i krykami: „Brawo, Biełarusy!“ i t. p.</br> {{gap|1.5em}}U Zakrecież na pieknaj palanca miż lesam adbywalisia pieśni, tancy, skikańnie praz ahoń, szto u pahanskije czasy adbywałasia naszymi pradziedami na chwału niejakaho bożyszcza, a ciapier tolki dziela zwyczajnaj zabawy.</br> {{gap|1.5em}}Konczyłasia heta usio aż kala 5-aj hadziny ranicy 24-ho czerwienia. {{справа|''Widziaszy.{{gap|1.5em}}}} {{gap|1.5em}}'''Wilnia.''' Wilenski hubernatar admowiŭsia dać pazwoleńnia zjechacca u Wilni wybarnym ad chaŭrusnych kramak, jakich jość u cełaj huberni pakul szto 28. Ci ni manilisia jany naradziecca i naładzić tut hurtawy skład usiakaha tawaru, adkul ba paśla mielib dla siabie dachodu, biaruczy peŭny tawar i najschadniej pa canie.</br> {{gap|1.5em}}Heta recz patrebnaja, dyk warta jaszcze raz zwiarnucca da hubernatara za pazwaleńniam. {{gap|1.5em}}= Zmiorły nidaŭna pan Pokleŭski-Kaziełło testamentam ahwiarawaŭ 36 tysiaczaŭ rubloŭ na karystnyja dla ludziej patreby. {{gap|1.5em}}= Hetymi dniami chlebnyja piekarni u Wilni zmowilisia damahacca ad Haradzkoj Uprawy, kab można bylo pradawać chleb czorny darażej, czym pa 5 hroszy funt, i sitny pa 7 hroszy funt. Uprawa ni zhadziłasia na heta, dyk piekary zabastawali: pirastali zusim piaczy chleb.</br> {{gap|1.5em}}Ale widać piekary niczoha ni dabjucca, bo za ich zabastoŭku ni piaczy chleba jakoby papaducca pad sztraf pa 300 rubloŭ, abo na jaki miesiac adsiedki. A najhorszy strach heta toja, szto Uprawa abiacuić zbudawać swaje jakija sa try parawyja piekarni, dy puścić chleb czorny pa 2 k. funt, a sitny pa 3 k. f. {{gap|1.5em}}'''Nowo-Dolistowo.''' Padczas bury maładaja kabieta praczyniła akno, kab uklikać u chatu małych dziaciej, szto zabaŭlalisia na padworku. U hety moment streliŭ piarun i kabiecinu wyrwała praz akno na padworka.</br> {{gap|1.5em}}Ruka i naha u jaje mocna apalanyja, a sama tak stresianaja, szto nima nadziei, kab jana azdarawieła. Chata zhareła. {{gap|1.5em}}'''M. Bakszty,''' Trockaho paw. Zhareła tŭt najlepszaja czaść miasteczka, chat 20. Straty kala 35 tysiaczaŭ u tym liku 2.800 rubloŭ czystymi hraszmi. {{gap|1.5em}}'''M. Wysoki Dwor.''' Nadyjszło zaćwiardżenie statutu zwyczajnaho dla wiaskowych pażarnych towarystwaŭ.</br> {{gap|1.5em}}Skora znaczycca naładzicca pażarnaja drużyna. A heta rzecz nadta patrebnaja usiudy, i dobra — kab to ludzi usiudy pa miasteczkach bralisia zakładać pażarnyja drużyny.</br><noinclude></noinclude> 3ulkhr1r7xsxa6sloawiljlf3gs2aym 104 127977 295686 2026-08-20T09:04:37Z By-isti 3554 /* Не правераная */ Новая старонка: «бегала ў дом і з дому, на стале з’яўлялася ўсё больш рознай стравы, і Сімон, адчуўшы сябе ў сваёй стыхіі, хутка зусім забыўся на крыўду. Пачалася гутарка. {{Водступ|2|em}}Калі сцямнела, Сцепаніда прынесла з дому лямпу. Над сталом закружылі трапяткія матылі....» 295686 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="1" user="By-isti" /></noinclude>бегала ў дом і з дому, на стале з’яўлялася ўсё больш рознай стравы, і Сімон, адчуўшы сябе ў сваёй стыхіі, хутка зусім забыўся на крыўду. Пачалася гутарка. {{Водступ|2|em}}Калі сцямнела, Сцепаніда прынесла з дому лямпу. Над сталом закружылі трапяткія матылі. Сябры ўжо гучна гаварылі. {{Водступ|2|em}}— Я выкараню большэвікоў з гэтага праклятага сялення Сабакучаво! — крычаў Гунава, стукаючы кулаком па стале. {{Водступ|2|em}}— Сагвасаліо, — паправіў Сімон. — Сяленне Сагвасаліо. {{Водступ|2|em}}— Усёроўна. І ў Сабакучаво ёсць большэвікі. Сёння туды, паехаў падатковы інспектар і атрад міліцыі. Яны не плоцяць падаткаў, чортавы валацугі. Яны гатовы ляжаць дзесяць гадоў дагары брухам і хочуць, каб іх з уласных рук карміла начальства. Альбо яны заплоцяць падаткі, альбо іхныя косці будуць грызці шакалы. {{Водступ|2|em}}— Дык як ты думаеш наконт майго іску? — спытаў Сімон. — Падаваць? {{Водступ|2|em}}— На якое ліха? Даўно ад цябе суддзя Пагава хабар злупіў? Я яшчэ дапяку гэтага суддзю Пагава. Ён мне ў адным Месцы нагу падставіў. Ну, то добра! Застанецца ён і без нагі і без носу. Не так лёгка Акакію Гунава ногі падстаўляць, сукіныя вы дзеці. {{Водступ|2|em}}— Дык як-жа наконт іску? — дапытваўся Сімон. — Я хачу падаць іск! {{Водступ|2|em}}— Я табе кажу, на чорта гэты іск? З кім ты будзеш судзіцца? Раз ты маеш справу з Акакіем Гунава і ён табе ска заў словы, прыходзь і бяры ўсё, што, трэба, голымі рукамі. А калі ты мне штуку сукна прынясеш? {{Водступ|2|em}}— Заўтра, — без запінкі адказаў Сімон. {{Водступ|2|em}}— Дай я цябе пацалую, мой дарагі! {{Водступ|2|em}}Сябры пацалаваліся. {{Водступ|2|em}}Праз некалькі часу Гунава зноў грукаў па стале кулаком. {{Водступ|2|em}}— Як толькі прыдзе атрад з Сабакучаво, я дамся ў знакі гэтым смуроднікам з гнілой дзіры Сагвасаліо. Яны чакаюць на большэвікоў, а большэвікі ву-унь яны дзе, за гарамі, за стэпамі, яны ўцякаюць ад войск яго пр-рэвасхадзіцельства… {{Водступ|2|em}}У доме пачуўся тэлефонны званок. {{Водступ|2|em}}— Сцепаніда! — крыкнуў Гунава. — Падыйдзі, паслухай… Калі звоняць з атрада, пашлі к… гэтае, скажы, што мяне ў доме няма. Аб чым я гэта гаварыў? {{Водступ|2|em}}— Ты шмат аб чым гаварыў, — сказаў Сімон. Яго весялосць крыху зменшылася пасля напамінку Гунава наконт сукна. — Ты гаварыў, здаецца, што хутка паедзёш у {{перанос пачатак|п=Сагваса|к=ліо}}<noinclude></noinclude> 5zquroqjul0li8l3uc3w54aaxotw86s