I Hacı Geray

<mediawiki xmlns="http://www.mediawiki.org/xml/export-0.11/" xmlns:xsi="http://www.w3.org/2001/XMLSchema-instance" xsi:schemaLocation="http://www.mediawiki.org/xml/export-0.11/ http://www.mediawiki.org/xml/export-0.11.xsd" version="0.11" xml:lang="crh">
  <siteinfo>
    <sitename>Vikipediya</sitename>
    <dbname>crhwiki</dbname>
    <base>https://crh.wikipedia.org/wiki/Ba%C5%9F_Saife</base>
    <generator>MediaWiki 1.47.0-wmf.7</generator>
    <case>first-letter</case>
    <namespaces>
      <namespace key="-2" case="first-letter">Media</namespace>
      <namespace key="-1" case="first-letter">Mahsus</namespace>
      <namespace key="0" case="first-letter" />
      <namespace key="1" case="first-letter">Muzakere</namespace>
      <namespace key="2" case="first-letter">Qullanıcı</namespace>
      <namespace key="3" case="first-letter">Qullanıcı muzakeresi</namespace>
      <namespace key="4" case="first-letter">Vikipediya</namespace>
      <namespace key="5" case="first-letter">Vikipediya muzakeresi</namespace>
      <namespace key="6" case="first-letter">Fayl</namespace>
      <namespace key="7" case="first-letter">Fayl muzakeresi</namespace>
      <namespace key="8" case="first-letter">MediaViki</namespace>
      <namespace key="9" case="first-letter">MediaViki muzakeresi</namespace>
      <namespace key="10" case="first-letter">Şablon</namespace>
      <namespace key="11" case="first-letter">Şablon muzakeresi</namespace>
      <namespace key="12" case="first-letter">Yardım</namespace>
      <namespace key="13" case="first-letter">Yardım muzakeresi</namespace>
      <namespace key="14" case="first-letter">Kategoriya</namespace>
      <namespace key="15" case="first-letter">Kategoriya muzakeresi</namespace>
      <namespace key="104" case="first-letter">R</namespace>
      <namespace key="105" case="first-letter">R talk</namespace>
      <namespace key="710" case="first-letter">TimedText</namespace>
      <namespace key="711" case="first-letter">TimedText talk</namespace>
      <namespace key="828" case="first-letter">Modul</namespace>
      <namespace key="829" case="first-letter">Modul muzakeresi</namespace>
      <namespace key="1728" case="first-letter">Event</namespace>
      <namespace key="1729" case="first-letter">Event talk</namespace>
    </namespaces>
  </siteinfo>
  <page>
    <title>I Hacı Geray</title>
    <ns>0</ns>
    <id>347</id>
    <revision>
      <id>244300</id>
      <parentid>141677</parentid>
      <timestamp>2026-06-20T19:58:48Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>InternetArchiveBot</username>
        <id>15570</id>
      </contributor>
      <comment>Rescuing 1 sources and tagging 0 as dead.) #IABot (v2.0.9.5</comment>
      <origin>244300</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1909" sha1="hbioufhg2948uhoedl6b5vyam6usoiv" xml:space="preserve">{{Kişi}}
'''I Hacı Geray''' ya da '''Melek Hacı Geray''' ({{Lang-crh-ar|؜۱ خاجى كراى‎‎}}) - ilk [[Qırım Hanlığı|Qırım hanıdır]].

1428 s. ilk Qırım hanı Hacı Geray han Qırımdaki mustaqil ükümet oğrundaki küreşniñ faal iştirakçisi olıp çıqqan. Qırımnıñ [[Altın Ordu]]dan azat etilmesi ve serbest siyaset keçirüv meselesi çoqtan berli keskin turmaqta edi. Qırımnıñ mustaqilligi oğrunda küreşte Hacı Geray meşur Qırım sülâleleriniñ  ve beyleriniñ yardımına esaslandı. Amma duşmanlar da bir yerde turmadan, qarşılıq köstergenleri sebebinden bir qaç kere tahttan tüşürildi ve tek 1441 s. tekmil yekâne Qırım hanı oldı ve ta ölgence 1466 s. qadar tahtta bulundı.

Tarihiy elyazmlarda Hacı Geray istidatlı, ikmetli  ve öz halqını tüşüngen ve qayğırağan ükümdar olaraq kösterile. Atta halq arasında oña &quot;Melek&quot; adı berilgen. Hacı Geraynıñ müim ilk deñişmelerden biri – Qırımnıñ devlet merkeziniñ Qırım (şimdiki [[Eski Qırım]]) şeerinden [[Qırq Yer]]ge keçirilmesidir. Neticede, qırımtatar milliy devletçiginiñ mükemmeleşmesinden ğayrı, kelecek onyıllıqlar devamında qırımtatar şeerleri qurulması ve medeniyetiniñ inkişafı ileriledi.

Aynı zamanda, Hacı Geray ile [[qırımtatar bayrağı]]ndaki [[Qırımtatar tamğası|tamğa-taraq]] bağlıdır. 

Hacı Geray han 1466 s. vefat etti ve Qırq Yerniñ yanında [[Salaçıq]]ta defin etildi. 1501 s. ise onıñ qabrinde büyük [[dürbe]] qurulğan.

== Menbalar ==
# Maqaleniñ müellifi - Tamila Abduveliyeva
# [https://web.archive.org/web/20081016002842/http://turkolog.narod.ru/bs/B130-0.htm Олекса Гайворонский &quot;Созвездие Гераев&quot;. Симферополь, 2003.]

{{Qırım Hanları}}

{{DEFAULTSORT:Hacı Geray 1}}

[[Kategoriya:Qırım hanları]]
[[Kategoriya:1466 senesinde ölgenler]]</text>
      <sha1>hbioufhg2948uhoedl6b5vyam6usoiv</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>I Ğazı Geray</title>
    <ns>0</ns>
    <id>22819</id>
    <revision>
      <id>244302</id>
      <parentid>139690</parentid>
      <timestamp>2026-06-20T19:59:57Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>InternetArchiveBot</username>
        <id>15570</id>
      </contributor>
      <comment>Rescuing 1 sources and tagging 0 as dead.) #IABot (v2.0.9.5</comment>
      <origin>244302</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="562" sha1="1odkw5rg1sp6vvs0sy5nc1eqrbc6044" xml:space="preserve">{{Kişi}}
'''I Ğazı Geray''' ([[1504]] — [[1524]]) — [[1523]]—[[1524]] seneleri [[Qırım Hanlığı|Qırım hanıdır]]. On doquz yaşında Qırım hanı olğan. [[Kefe]]de öldürilgen. [[Bağçasaray]]da defin etilgen. 

== Menbalar ==
# [https://web.archive.org/web/20081016002842/http://turkolog.narod.ru/bs/B130-0.htm Олекса Гайворонский &quot;Созвездие Гераев&quot;. Симферополь, 2003.]

{{Qırım Hanları}}

{{DEFAULTSORT:Ğazı Geray 1}}

[[Kategoriya:Qırım hanları]]
[[Kategoriya:1524 senesinde ölgenler]]</text>
      <sha1>1odkw5rg1sp6vvs0sy5nc1eqrbc6044</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>I Saadet Geray</title>
    <ns>0</ns>
    <id>22820</id>
    <revision>
      <id>244301</id>
      <parentid>139689</parentid>
      <timestamp>2026-06-20T19:59:34Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>InternetArchiveBot</username>
        <id>15570</id>
      </contributor>
      <comment>Rescuing 1 sources and tagging 0 as dead.) #IABot (v2.0.9.5</comment>
      <origin>244301</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="558" sha1="jijbv2w9r4crykxx7il9f9fkrt0xz8b" xml:space="preserve">{{Kişi}}
'''I Saadet Geray''' ([[1492]] — [[1538]]) — [[1524]]—[[1532]] seneleri [[Qırım Hanlığı|Qırım hanıdır]]. [[Moskoviya]] ve [[Litvaniya]]ğa çoq arbiy sefer teşkil etti. [[İstanbul]]da defin etilgen. 

== Menbalar ==
# [https://web.archive.org/web/20081016002842/http://turkolog.narod.ru/bs/B130-0.htm Олекса Гайворонский &quot;Созвездие Гераев&quot;. Симферополь, 2003.]

{{Qırım Hanları}}

{{DEFAULTSORT:Saadet Geray 1}}

[[Kategoriya:Qırım hanları]]
[[Kategoriya:1524 senesinde ölgenler]]</text>
      <sha1>jijbv2w9r4crykxx7il9f9fkrt0xz8b</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>I İslâm Geray</title>
    <ns>0</ns>
    <id>22821</id>
    <revision>
      <id>244303</id>
      <parentid>139688</parentid>
      <timestamp>2026-06-20T20:00:07Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>InternetArchiveBot</username>
        <id>15570</id>
      </contributor>
      <comment>Rescuing 1 sources and tagging 0 as dead.) #IABot (v2.0.9.5</comment>
      <origin>244303</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="577" sha1="5jpbn2v8hm5e2qc6gykw6a0rybkf07x" xml:space="preserve">{{Kişi}}
'''I İslâm Geray''' (? — [[1537]]) — [[1532]] senesi [[Qırım Hanlığı|Qırım hanıdır]], [[I Mehmed Geray]]nıñ oğlu. [[Noğaylar]]nen cenkleşti. 1537 senesi [[Baki]] adlı noğay [[mırza]]sı tarafından öldürilgen.

== Menbalar ==
# [https://web.archive.org/web/20081016002842/http://turkolog.narod.ru/bs/B130-0.htm Олекса Гайворонский &quot;Созвездие Гераев&quot;. Симферополь, 2003.]

{{Qırım Hanları}}

{{DEFAULTSORT:İslâm Geray 1}}

[[Kategoriya:Qırım hanları]]
[[Kategoriya:1537 senesinde ölgenler]]</text>
      <sha1>5jpbn2v8hm5e2qc6gykw6a0rybkf07x</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>II Mehmed Geray</title>
    <ns>0</ns>
    <id>22822</id>
    <revision>
      <id>244296</id>
      <parentid>146893</parentid>
      <timestamp>2026-06-20T19:57:52Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>InternetArchiveBot</username>
        <id>15570</id>
      </contributor>
      <comment>Rescuing 1 sources and tagging 0 as dead.) #IABot (v2.0.9.5</comment>
      <origin>244296</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="737" sha1="i6eltk24h02er2vgssfnso419g5h9of" xml:space="preserve">{{Kişi}}
'''II Mehmed Geray''' ({{lang-crh-ar|٢ محمد كراى}}), '''Semiz Mehmed Geray''' ({{lang-crh-ar|سمين محمد كراى}}) lağabınen de belli ([[1532]] — [[1584]]) — [[1577]]—[[1584]] seneleri [[Qırım Hanlığı|Qırım hanıdır]], [[I Devlet Geray]]nıñ oğlu. [[Macaristan]], [[Lehistan]]nen cenkleşken. [[Şırvan]]ğa seferler etken. [[Bağçasaray]]da defin etilgen. 
 
== Menbalar ==
# [https://web.archive.org/web/20081016002842/http://turkolog.narod.ru/bs/B130-0.htm Олекса Гайворонский &quot;Созвездие Гераев&quot;. Симферополь, 2003.]

{{Qırım Hanları}}

{{DEFAULTSORT:Mehmed Geray 2}}

[[Kategoriya:Qırım hanları]]
[[Kategoriya:1584 senesinde ölgenler]]</text>
      <sha1>i6eltk24h02er2vgssfnso419g5h9of</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>II Saadet Geray</title>
    <ns>0</ns>
    <id>22823</id>
    <revision>
      <id>244297</id>
      <parentid>141945</parentid>
      <timestamp>2026-06-20T19:58:03Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>InternetArchiveBot</username>
        <id>15570</id>
      </contributor>
      <comment>Rescuing 1 sources and tagging 0 as dead.) #IABot (v2.0.9.5</comment>
      <origin>244297</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="977" sha1="owl5lqkrb3xjru63sbco0ixkw0d8s9b" xml:space="preserve">{{Kişi}}
'''II Saadet Geray''' ({{lang-crh-ar|٢ سعادت كراى}}; ? — [[1587]]) — 1584 s. [[Qırım Hanlığı|Qırım hanıdır]], [[II Mehmed Geray]]nıñ oğlu. 1584 s. emcesi [[II İslâm Geray]]ğa qarşı isyan etip Qırım tahtını alğan. İslâm Geray osmanlı qalesi olğan [[Kefe]]ge qaçqan soñ Saadet Geray Kefeni qamaçavğa alğan. Amma eki buçuq ay keçken soñ yani 1584 s. küzü II İslâm Gerayğa yardım etecek olğan osmanlı ordusı Kefege kelgen ve II Saadet Geray osmanlılarnen cenk etip yeñilgen. 1587 senesi [[Hacı Tarhan]]da [[qazaqlar]] tarafından öldürilgen. [[Bağçasaray]]da defin etilgen. 
 
== Menbalar ==
# [https://web.archive.org/web/20081016002842/http://turkolog.narod.ru/bs/B130-0.htm Олекса Гайворонский &quot;Созвездие Гераев&quot;. Симферополь, 2003.]

{{Qırım Hanları}}

{{DEFAULTSORT:Saadet Geray 2}}

[[Kategoriya:Qırım hanları]]
[[Kategoriya:1587 senesinde ölgenler]]</text>
      <sha1>owl5lqkrb3xjru63sbco0ixkw0d8s9b</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>II Ğazı Geray</title>
    <ns>0</ns>
    <id>22824</id>
    <revision>
      <id>244298</id>
      <parentid>141946</parentid>
      <timestamp>2026-06-20T19:58:26Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>InternetArchiveBot</username>
        <id>15570</id>
      </contributor>
      <comment>Rescuing 1 sources and tagging 0 as dead.) #IABot (v2.0.9.5</comment>
      <origin>244298</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1012" sha1="h8hdhcyeu8ov82sgqr9qcem4u4npdq0" xml:space="preserve">{{Kişi}}
'''II Ğazı Geray Bora''' ([[1551]] — [[1607]]) — [[1588]] — [[1596]] ve [[1596]] — [[1607]] seneleri eki defa hanlıq etken belli [[Qırım Hanlığı|Qırım hanıdır]]. [[I Devlet Geray]]nıñ oğludır. [[İran|Acemistan]], [[Lehistan]] ve [[Moskoviya]]ğa muvafaqiyetli arbiy seferler etken. Memleketini zemaneviyleştirmek niyetinen türlü islâat yaptı. Acayip bir şair edi, «Gül ve Bülbül», «Qave ve şarap» kibi şiirlerinen belli. 1607 senesi [[Temrükte]]te vebadan öldi. [[Bağçasaray]]da defin etilgen. 

[[Файл:Переговоры с ханским послом 1593.jpg|thumb|right|300px|II Ğazı Geray ve rus kinaz Hvorostin]]

== Menbalar ==
# [https://web.archive.org/web/20081016002842/http://turkolog.narod.ru/bs/B130-0.htm Олекса Гайворонский &quot;Созвездие Гераев&quot;. Симферополь, 2003.]

{{Qırım Hanları}}

{{DEFAULTSORT:Ğazı Geray 2}}

[[Kategoriya:Qırım hanları]]
[[Kategoriya:1607 senesinde ölgenler]]</text>
      <sha1>h8hdhcyeu8ov82sgqr9qcem4u4npdq0</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>I Fetih Geray</title>
    <ns>0</ns>
    <id>22825</id>
    <revision>
      <id>244299</id>
      <parentid>141947</parentid>
      <timestamp>2026-06-20T19:58:37Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>InternetArchiveBot</username>
        <id>15570</id>
      </contributor>
      <comment>Rescuing 1 sources and tagging 0 as dead.) #IABot (v2.0.9.5</comment>
      <origin>244299</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="774" sha1="tcfdnep1rrshalawn60jfk8xwkgbzp0" xml:space="preserve">{{Kişi}}
'''I Fetih Geray''' ([[1557]] — [[1597]]) — [[1596]] senesi br qaç ay devamında hanlıq etken [[Qırım Hanlığı|Qırım hanıdır]]. Belli han [[I Devlet Geray]]nıñ oğlu ve [[II Ğazı Geray]]nıñ qardaşı. 1597 senesi bir isyan teşkil etip [[Bağçasaray]]nı basıp almağa istedi, amma alıp olamadı ve [[Kefe]]ge qaçtı. O senesinde de Kefede mırzalar tarafından öldürilgen. [[Bağçasaray]]da defin etilgen.

== Menbalar ==
# [https://web.archive.org/web/20081016002842/http://turkolog.narod.ru/bs/B130-0.htm Олекса Гайворонский &quot;Созвездие Гераев&quot;. Симферополь, 2003.]

{{Qırım Hanları}}

{{DEFAULTSORT:Fetih Geray 1}}

[[Kategoriya:Qırım hanları]]
[[Kategoriya:1597 senesinde ölgenler]]</text>
      <sha1>tcfdnep1rrshalawn60jfk8xwkgbzp0</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Aleksandr Qolçaq</title>
    <ns>0</ns>
    <id>24637</id>
    <revision>
      <id>244294</id>
      <parentid>146736</parentid>
      <timestamp>2026-06-20T18:35:54Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>InternetArchiveBot</username>
        <id>15570</id>
      </contributor>
      <comment>Rescuing 1 sources and tagging 0 as dead.) #IABot (v2.0.9.5</comment>
      <origin>244294</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="8035" sha1="sackn888y085c1or81gdcyyfr77f3g7" xml:space="preserve">{{kişi}}
'''Aleksandr Vasilyeviç Qolçaq''' ({{lang-ru|Алекса́ндр Васи́льевич Колча́к}}, [[1874]] s., noyabrnıñ 16, [[Aleksandrovskoye]] — [[1920]] s., fevralnıñ 7, [[İrkutsk]]) — [[ruslar|rus]] arbiy ve siyaset erbabı, alim-okeanografçı, qutup tetqiqatçısı (1900-1903), bahriyeli. [[Beyaz areketi|Beyaz areket]]niñ başı. Rusiyeniñ Yuqarı ükümranı ve Rus ordularnıñ Yuqarı baş komandanı (1918, noyabr — 1920, yanvar).

1920 s., fevralnıñ 7 İrkutskta qurşunğa tizilgen.

== İhtar ==
=== Menbalar ===
&lt;references/&gt;
=== Vesiqalar ===
* {{книга|заглавие=Государственный переворот адмирала Колчака в Омске 18 ноября 1918 года : сб. док|ответственный=Собрал и издал В. Зензинов|ссылка=http://www.library6.com/index.php/library6/item/%D0%B3%D0%BE%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8B%D0%B9-%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%82-%D0%B0%D0%B4%D0%BC%D0%B8%D1%80%D0%B0%D0%BB%D0%B0-%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D1%87%D0%B0%D0%BA%D0%B0-%D0%B2-%D0%BE%D0%BC%D1%81%D0%BA%D0%B5-18-%D0%BD%D0%BE%D1%8F%D0%B1%D1%80%D1%8F-1918-%D0%B3%D0%BE%D0%B4%D0%B0|место=Париж|издательство=|год=1919|страниц=193|ref=Государственный переворот}}
* Верховный правитель России: Документы и материалы следственного дела адмирала А. В. Колчака. ИРИ РАН, М. 2003. 722 с.
* ''Дроков, С. В., Коновалова, О. В.'' К истории рода адмирала Колчака // ''Отеч. архивы''. — 1992. — № 5. — С. 95—99.
* ''Дроков, С. В.'' Порт-Артурский дневник лейтенанта Колчака // ''Сов. архивы''. — 1990. — № 5.
* ''Колчак, Р.'' Адмирал Колчак. Его род и семья (из семейной хроники) // ''Воен.-ист. вест.'' (Париж). — 1959. — № 13—14; 1960. — № 16.
* Процесс над колчаковскими министрами. Май 1920. / Отв. ред. В. И. Шишкин. — М.: Фонд «Демократия», 2003. — 672 с.
* ''Шишкин, В. И.'' [http://zaimka.ru/wp-content/uploads/2013/02/zaimka-ru_shishkin-kolchak-arrest.pdf Арест адмирала А. В. Колчака (декабрь 1919 — январь 1920 г.)] / Власть и общество в Сибири в XX веке. Вып. 1. Сибирская контрреволюция в годы Гражданской войны. — Новосибирск: Изд-во НИИ МИОО НГУ, 1997. — С. 111—169.
* ''Шишкин, В. И.'' К истории государственного переворота в Омске (18—19 ноября 1918 г.) // ''Вест. НГУ. Сер. История, филология''. — 2002. — Т. 1. — В. 3 (история). — С. 88—98.
* ''Шишкин, В. И.'' Как Колчак стал Верховным правителем // ''Сиб. огни''. — 1993. — № 5-6. — С. 143—148.
* ''Шишкин, В. И.'' Колчак влюблённый // ''Сиб. огни''. — 1993. — № 5—6. — С. 149—160.
* ''Шишкин, В. И.'' Колчак о себе // ''Грани'' : журн. лит., иск-ва, науки и общест.-пол. мысли. — 1992. — № 165. — С. 128—146.
* ''Шишкин, В. И.'' Колчак о себе // ''Сиб. огни''. — 1993. — № 5—6. — С. 131—142.
* ''Шишкин, В. И.'' «Моя милая, бесконечно дорогая Анна Васильевна…». Переписка А. В. Колчака и А. В. Тимирёвой // ''Рус. мысль''. — 1992, 25 декабря.
* ''Шишкин, В. И.'' [https://web.archive.org/web/20100125113717/http://www.philosophy.nsc.ru/journals/humscience/2_98/14-CHICH.HTM Расстрел адмирала Колчака] // ''Гуманит. науки в Сибири''. — 1998. — № 2.
* ''Шишкин, В. И.'' «С уходом А. В. Колчака закрылась последняя светлая страница истории Черноморского флота» (воспоминания Р. Р. Левговда «Вице-адмирал Александр Васильевич Колчак и Черноморский флот в 1916/17 гг.» // ''Ист. архив''. — 2008. — № 5. — С. 126—160.
=== Hatıralar ===
* [http://scepsis.ru/library/id_1620.html Боевое прошлое: Воспоминания.] — Куйбышев: Куйбышевское кн. изд-во, 1958. — 306 с.
* ''Будберг, А. П.'' [http://scepsis.ru/library/id_2186.html Дневник. 1919 год.] // ''Архив русской революции'' : в 18 т. — Берлин, 1921—1922.
* ''Гинс, Г. К.'' [http://scepsis.ru/library/id_1991.html Сибирь, союзники и Колчак. Поворотный момент русской истории (1918—1922 гг.): Впечатления и мысли члена Омского правительства.] — Пекин, 1920. — Т. 1, часть 1. — 325 с; Т. 2, части 2 и 3. — 608 с.
** Переиздание: М.: Айрис-Пресс, 2013. — ISBN 978-5-8112-4563-5
* ''Деникин, А. И.'' [http://militera.lib.ru/memo/russian/denikin_ai2/index.html Очерки русской смуты.] : [В 3 кн.] — Кн. 2. — Т. 2. Борьба генерала Корнилова; Т. 3. Белое движение и борьба Добровольческой армии. — М.: Айрис-пресс, 2006. — 736 с. — (Белая Россия) — ISBN 5-8112-1891-5 (Кн. 2)
* ''Иностранцев, М. А.'' Адмирал А. В. Колчак и его катастрофа. Воспоминания. — Прага, 1922.
* ''Князев, В. В.'' Жизнь за всех и смерть за всех: Записки личного адъютанта Верховного правителя адмирала Колчака ротмистра В. В. Князева. — Тюмень — Киров, 1991. — 32 с.
* ''Колосов, Е.'' [http://scepsis.ru/library/id_2585.html Сибирь при Колчаке: Воспоминания, материалы, документы.] — Петроград: Былое, 1923. — 190 с.
* [http://scepsis.ru/library/id_1972.html Колчаковщина: Из белых мемуаров]. / Под ред. и со вступ. ст. Н. А. Корнатовского. — Л.: Красная газета, 1930. — 240 с.
* ''[[Раков, Дмитрий Фёдорович|Раков, Д. Ф.]]'' [http://scepsis.ru/library/id_2812.html В застенках Колчака] / Гражданская война в Сибири. Колчаковщина. — Иркутск: Провинция, 1991. — С. 18—45.
* ''Смирнов, М. И.'' [https://archive.org/details/admiralaleksandr008800 Адмирал Александр Васильевич Колчак: Краткий биографический очерк.] — Париж: Изд. Военно-морского союза, 1930. — 60 с.
* {{книга|автор=Устрялов, Н. В.|часть=Адмирал Колчак|заглавие=Национал-большевизм|ссылка часть=http://www.yabloko.ru/Publ/2004/2004_02/040211_kolchak.html|ответственный=Сост., прим., комм. С. М. Сергеева|место=М.|издательство=ЭКСМО, Алгоритм|год=2003|страницы=118—121|серия=Жизнь идей|isbn=5-699-02693-2}}

{{1917}}</text>
      <sha1>sackn888y085c1or81gdcyyfr77f3g7</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Golos tatar</title>
    <ns>0</ns>
    <id>48318</id>
    <revision>
      <id>244295</id>
      <parentid>209715</parentid>
      <timestamp>2026-06-20T19:47:14Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>InternetArchiveBot</username>
        <id>15570</id>
      </contributor>
      <comment>Rescuing 1 sources and tagging 0 as dead.) #IABot (v2.0.9.5</comment>
      <origin>244295</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2387" sha1="eqpm5ct9vp9ccxp33ygr3qbuhigamc4" xml:space="preserve">{{universal infocard}}
'''Golos tatar''' ({{lang-ru|Голос татар}}) - qırım gazetası. 1917 senesi Aqmescit şeerinde tesis etildi.

== Atıflar ==
&lt;references/&gt;

== Edebiyat ==
* Бунегин М. Ф. [https://rusneb.ru/catalog/000199_000009_008129347/ Революция и гражданская война в Крыму (1917-1920гг.)]. — 1927.
* Яблоновская Н. В. [http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/73876/47-Jablonovskaja.pdf Проблема культурного возрождения крымских татар и диалога культур на страницах газеты Временного крымско-мусульманского исполнительного комитета «Голос татар» (1917)] // Культура народов Причерноморья. — 2004. — № 47. — С. 174—176.
* Быкова, Т. Б. [https://web.archive.org/web/20160816204338/http://www.history.org.ua/?termin=Dyrektoriya_Krymu Директория Крыму] // Энциклопедия истории Украины / Редколл.: В. А. Смолий (председатель) и др. НАН Украины. Институт истории Украины.. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г−Д. — 688 с. : ил. — ISBN 966-00-0632-2. — ISBN 966-00-0405-2 (т. 2).
* Яблоновська Н. В. Кримська журналістика: етнічні аспекти. Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів {{ref-uk}}. — Сімферополь: КРП «Видавництво «Кримнавчпеддержвидав», 2008. — 290 с. — ISBN 978-966-354-262-1.
* Эльдар Сеитбекиров. [http://goloskrimanew.ru/samoidentifikatsiya-korennogo-naroda-kryima-na-stranitsah-gazetyi-golos-tatar.html Самоидентификация коренного народа Крыма на страницах газеты «Голос татар»] // Газета «Голос Крыма». — 2015. — 30 октября (№ 21).

== Bağlantılar ==
* [http://nlr.ru/res/inv/ukazat55/record_full.php?record_ID=184820 Номера газеты из собрания Российской национальной библиотеки]

[[Kategoriya:Qırım gazetaları]]</text>
      <sha1>eqpm5ct9vp9ccxp33ygr3qbuhigamc4</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Qırım platforması</title>
    <ns>0</ns>
    <id>57346</id>
    <revision>
      <id>244304</id>
      <parentid>232647</parentid>
      <timestamp>2026-06-20T21:56:40Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>InternetArchiveBot</username>
        <id>15570</id>
      </contributor>
      <comment>Rescuing 1 sources and tagging 0 as dead.) #IABot (v2.0.9.5</comment>
      <origin>244304</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="63098" sha1="mxr62b1wff0rdm25mjl61nepxr9vgkq" xml:space="preserve">[[File:Crimea Platform.png|thumb|right|250px|]]
'''Qırım platforması''' ({{lang-uk|Кри́мська платфо́рма}}, {{lang-en|Crimea Platform}}) — [[Qırım]] meselelerini kene kün tertibine ketirmek, Qırımda insan aqlarını qorçalamaq ve yarımadanıñ işğalden qurtarılması için areketlerni birleştirmek&lt;ref name=&quot;й&quot;&gt;{{cite news|url=https://www.pravda.com.ua/news/2021/02/26/7284861/|title=Зеленський створив оргкомітет Саміту Кримської платформи|date=26.02.2021|publisher=УП|accessdate=26.02.2021|archive-date=26 лютого 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210226212909/https://www.pravda.com.ua/news/2021/02/26/7284861/}}&lt;/ref&gt;, em de Avropa ve global telükesizlikni quvetleştirmek içün [[Ukraina]] tarafından teşebbüs etilgen halqara koordinatsiya mehanizmidir&lt;ref name=&quot;about&quot;&gt;{{cite news|url=https://crimea-platform.org/about|title=Кримська платформа (про)|date=|publisher=|accessdate=24.08.2021|archive-date=13 серпня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210813122745/https://crimea-platform.org/about}}&lt;/ref&gt;.

Resmiy olaraq 2021 senesi avgustnıñ 23-nde başlatılğan Qırım platforması daimiy şekilde faaliyet köstermektedir, hususan Kıyivde [[Ukraina Prezidentiniñ Qırım Muhtar Cumhuriyetindeki Temsilcilig|Ukraina Prezidentiniñ Daimiy Temsilciligi]] esasında Qırım platformasınıñ ofisi çalışmaqtadır.&lt;ref name=&quot;ддд&quot;&gt;{{cite news|url=https://www.pravda.com.ua/news/2021/06/22/7298111/|title=Саміт Кримської платформи має ухвалити документ про деокупацію|date=22.06.2021|publisher=УП|accessdate=23.06.2021|archive-date=22 червня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210622210141/https://www.pravda.com.ua/news/2021/06/22/7298111/}}&lt;/ref&gt; Vitse baş nazir [[Oleksiy Reznikov|Oleksiy Reznikovnıñ]] sözlerine köre, Qırım platforması Qırım meselesi boyunca [[Rusiye|Rusiyege]] tesir etüv içün ortaqlaşma teşkilâtına çevirilmek kerek&lt;ref&gt;{{cite news|url=https://www.bbc.com/ukrainian/features-57974995|title=Кримська платформа: що це таке і чи допоможе Україні повернути Крим|date=5 серпня 2021|publisher=ВВС|accessdate=13 серпня 2021|archive-date=13 серпня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210813120426/https://www.bbc.com/ukrainian/features-57974995}}&lt;/ref&gt;.

== Qurulış ve inkişaf tarihı ==
Halqara teşkilâtlar Qırımnıñ işğalini ve ilhaqını qanunsız olaraq tanıdılar ve Rusiyeniñ areketlerini takbih ettiler, ğarp memleketleri ise işğalcige qarşı iqtisadiy sanktsiyalar kirsettiler. [[Avropa Birligi|AB]] ve [[Amerika Qoşma Ştatları|AQŞ]] Qırım ve Aqyarda Rusiyeniñ areketlerini tanımama siyasetini alıp baralar.&lt;ref&gt;{{cite news|url=https://eeas.europa.eu/headquarters/headquarters-Homepage/37464/eu-non-recognition-policy-crimea-and-sevastopol-fact-sheet_en|title=Seven years since Russia’s illegal annexation of Crimea|date=25/02/2021|publisher=eeas.europa.eu|accessdate=26.02.2021|archive-date=18 серпня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20190818185400/https://eeas.europa.eu/headquarters/headquarters-homepage/37464/eu-non-recognition-policy-crimea-and-sevastopol-fact-sheet_en}}&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;{{cite news|url=http://euromaidanpress.com/2019/07/30/us-non-recognition-policy-regarding-crimea-one-year-on/|title=US non-recognition policy regarding Crimea one year on|date=2019/07/30|publisher=euromaidanpress.com|accessdate=26.02.2021|archive-date=5 лютого 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20200205194532/http://euromaidanpress.com/2019/07/30/us-non-recognition-policy-regarding-crimea-one-year-on/}}&lt;/ref&gt;

''Daa baq: [[Qırım beyannamesi]]''

Donbasta Rusiye tecavuzınıñ kenişlemesinen [[Qırım Muhtar Cumhuriyeti]] ve [[Aqyar şeer şurası|Aqyar şeeriniñ]] işğalden qurtarılması meselesi halqara meydanda kün tertbinden aman-aman yoq oldı. Ukraina Tış işler nazirligi işğal etilgen topraqlarnı azat etüv yollarını muzakere etmek içün halqara muzakere platformasınıñ müimligini nazarğa alıp, bu mevzunı halqara ortaqlarnen siyasiy ve ekspert munaqaşalarnıñ merkezinde tutmağa tırışa.&lt;ref&gt;{{cite news|url=https://www.ukrinform.ua/rubric-crimea/3154431-mzs-deokupacia-krimu-zalisatimetsa-na-poradku-dennomu-dialogu-ukrainaes.html|title=МЗС: Деокупація Криму залишатиметься на порядку денному діалогу Україна-ЄС|date=14.12.2020|publisher=Укрінформ|accessdate=26.02.2021|archive-date=15 грудня 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20201215001644/https://www.ukrinform.ua/rubric-crimea/3154431-mzs-deokupacia-krimu-zalisatimetsa-na-poradku-dennomu-dialogu-ukrainaes.html}}&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;{{cite news|url=https://ua.krymr.com/a/novyny-krymu-zelenskyi-pro-krym-u-velykykh-zmi/30244063.html|title=Зеленський: Крим зник з інформаційного порядку денного великих ЗМІ|date=30 Жовтень 2019|publisher=Крим.Реалії|accessdate=26.02.2021|archive-date=29 жовтня 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20201029234523/https://ua.krymr.com/a/novyny-krymu-zelenskyi-pro-krym-u-velykykh-zmi/30244063.html}}&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;{{cite news|url=https://ua.krymr.com/a/eksperty-pro-mizhnarodni-perehovory-pro-krym-i-donbas/30207148.html|title=«Тему Криму та Донбасу розділяти не можна» ‒ експерти про міжнародні переговори|date=9 Жовтень 2019|publisher=Крим.Реалії|accessdate=26.02.2021|archive-date=24 серпня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210824141057/https://ua.krymr.com/a/eksperty-pro-mizhnarodni-perehovory-pro-krym-i-donbas/30207148.html}}&lt;/ref&gt;

Böyle platforma planlaştırılğanı aqqında Ukrainanıñ vaqtınca işğal etilgen topraqlarınıñ reintegratsiya meseleleri nazirligi ilân etken edi, 2020 senesi sentâbr ayında [[Birleşken Milletler Teşkilâtı|BMT]] Baş Assambleyasınıñ 75-nci sessiyasında [[Ukraina Prezidenti]] [[Volodımır Zelenskıy]] iştirakçi memleketlerni böyle platformanıñ yaratılmasına qoşulmağa çağrıda bulundı.&lt;ref&gt;{{cite news|url=https://ua.krymr.com/a/novyny-krymu-reznikov-pro-maidanchyk-dlia-perehovoriv-shchodo-krymu/30615698.html|title=Резніков про міжнародний майданчик для переговорів щодо Криму: «Все в процесі»|date=16 Травень 2020|publisher=Крим.Реалії|accessdate=26.02.2021|archive-date=4 червня 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20200604200411/https://ua.krymr.com/a/novyny-krymu-reznikov-pro-maidanchyk-dlia-perehovoriv-shchodo-krymu/30615698.html}}&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;{{cite news|url=https://ua.krymr.com/a/novyny-krymu-zelenskyi-oon-doekupatsiia-krymu/30854590.html|title=Президент Зеленський в ООН закликав взяти участь у створенні міжнародної платформи з деокупації Криму|date=23 Вересень 2020|publisher=Крим.Реалії|accessdate=26.02.2021|archive-date=30 грудня 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20201230022147/https://ua.krymr.com/a/novyny-krymu-zelenskyi-oon-doekupatsiia-krymu/30854590.html}}&lt;/ref&gt;

[[File:Emine Dzhaparova (40936646291).jpg|thumb|left|250px|[[Emine Ceppar]] — Ukraina Tış işler naziriniñ birinci muavini, Qırım platformasını faal şekilde populârlaştırdı.&lt;ref&gt;{{cite news|url=https://zaborona.com/persha-zastupnyczya-golovy-mzs-emine-dzheppar-pro-krymskyj-urok-blef-putina/|title=«24 лютого всі усвідомили, що танцювати танго з агресором неможливо». Перша заступниця голови МЗС Еміне Джеппар про кримський урок, блеф Путіна та консолідацію Заходу навколо України|date=28.09.2022|publisher=zaborona.com|accessdate=05.01.2023}}&lt;/ref&gt;]]

Bundan soñ Ukraina ükümeti yarımadanıñ işğalden qurtarılması boyunca Qırım platformasına ğarp memleketlerini celp etmek içün kampaniya başlattı.&lt;ref&gt;{{cite news|url=https://ua.krymr.com/a/news-kuleba-krymska-platforma/31017212.html|title=«Кримська платформа» в 2021 році стане епіцентром гібридної війни України та Росії – Кулеба|date=24 Грудень 2020|publisher=Крим.Реалії|accessdate=26.02.2021|archive-date=3 червня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210603054619/https://ua.krymr.com/a/news-kuleba-krymska-platforma/31017212.html}}&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;{{cite news|url=https://www.slovoidilo.ua/2020/12/14/novyna/polityka/ukrayina-predstavyla-yes-koncepcziyu-krymskoyi-platformy|title=Україна представила ЄС концепцію Кримської платформи|date=14 грудня 2020|publisher=Слово і Діло|accessdate=01.03.2021|archive-date=3 червня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210603021631/https://www.slovoidilo.ua/2020/12/14/novyna/polityka/ukrayina-predstavyla-yes-koncepcziyu-krymskoyi-platformy}}&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;{{cite news|url=https://www.ukrinform.ua/rubric-crimea/3200074-dzaparova-prezentuvala-krimsku-platformu-v-obse.html|title=Джапарова презентувала Кримську платформу в ОБСЄ|date=01.03.2021|publisher=Укрінформ|accessdate=01.03.2021|archive-date=3 червня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210603021633/https://www.ukrinform.ua/rubric-crimea/3200074-dzaparova-prezentuvala-krimsku-platformu-v-obse.html}}&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;{{cite news|url=https://www.ukrinform.ua/rubric-crimea/3219096-krimska-platforma-dzaparova-zaprosila-na-samit-derzavicleni-unesko.html|title=Кримська платформа: Джапарова запросила на саміт держави-члени ЮНЕСКО|date=31.03.2021|publisher=Укрінформ|accessdate=08.04.2021|archive-date=3 червня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210603054645/https://www.ukrinform.ua/rubric-crimea/3219096-krimska-platforma-dzaparova-zaprosila-na-samit-derzavicleni-unesko.html}}&lt;/ref&gt;

2021 senesi fevralniñ 26-nda Volodımır Zelenskıy “Vaqtınca işğal etilgen Qırım Muhtar Cumhuriyeti ve Aqyar şeeriniñ işğalden qurtarılması ve reintegratsiyasına baqtırılğan ayrı tedbirler aqqında” Ferman imzaladı, böyle etip Ukrainada Qırım platforması tesis sammitiniñ azırlanuvı ve keçirilüvinden Teşkiliy Komitet qurulması qararlaştırıldı. 

Vesiqağa köre, Tış işler nazirligi Ukrainanıñ Qırım platforması faaliyetinde iştirak etüvini koordinatsiya ete. Ukraina tış işler naziri [[Dmıtro Kuleba]] Tesis sammitine azırlıq boyunca teşkiliy komitetniñ yolbaşçısıdır.&lt;ref name=&quot;й2&quot; /&gt;&lt;ref&gt;{{cite news|url=https://www.president.gov.ua/news/prezident-stvoriv-organizacijnij-komitet-z-pidgotovki-ustano-66825|title=Президент створив Організаційний комітет з підготовки установчого Саміту Кримської платформи|date=26.02.2021|publisher=Президент України|accessdate=28.02.2021|archive-date=27 лютого 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210227120626/https://www.president.gov.ua/news/prezident-stvoriv-organizacijnij-komitet-z-pidgotovki-ustano-66825}}&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;{{Cite web|url=https://www.president.gov.ua/documents/782021-36853|title=Указ Президента України від 26 лютого 2021 року № 78/2021 «Про окремі заходи, спрямовані на деокупацію та реінтеграцію тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя»|accessdate=26 лютого 2021|archive-date=3 червня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210603041926/https://www.president.gov.ua/documents/782021-36853}}&lt;/ref&gt;

2021 senesi martnıñ 24-nde Ukraina Prezidenti [[Volodımır Zelenskıy|Volodımır Zelenskiy]] tarafından tasdiqlanğan Vaqtınca işğal etilgen Qırım Muhtar Cumhuriyeti ve Aqyar şeeriniñ işğalden qurtarılması ve reintegratsiyası strategiyasında Qırım platforması esas olaraq qayd etildi.
&lt;blockquote&gt;81. Qırım Muhtar Cumhuriyeti ve Aqyar şeeriniñ Rusiye Federatsiyası tarafından vaqtınca işğal etilmesi sebebinden meydanğa kelgen aqibetlerni aşuv, Ukraina topraqlarınıñ işğalden qurtarılması ve topraq bütünliginiñ tiklenmesine baqtırılğan halqara tedbirlerniñ  birleştirilmesi, em de Ukraina vatandaşlarınıñ aq-uquqları ve menfaatlarınıñ qorçalanması maqsadınen Ukraina esas tışqı siyaset aleti olaraq Qırım platformasını teşkil ve inkişaf ete

92. Ukraina Özek silâ tarqalmaması aqqında añlaşmağa Ukrainanıñ qoşulması sebebinden telükesizlik kefaleti aqqında Memorandum maddelerine ve Qırım platforması faaliyetiniñ netielerine esaslanıp, Ukraina vaqtınca işğal etilgen topraqlarnıñ azat etilmesi ve anda Ukraina anayasa tertibininiñ tiklenmesi hususunda halqara munaqaşalar teşkil ete.&lt;ref&gt;{{cite news|url=https://www.ukrinform.ua/rubric-crimea/3214649-krimska-platforma-mae-konsoliduvati-svit-strategia-deokupacii.html|title=Кримська платформа має консолідувати світ - Стратегія деокупації|date=24.03.2021|publisher=Укрінформ|accessdate=01.04.2021}}&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;[https://www.president.gov.ua/documents/1172021-37533 Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 11 березня 2021 року «Про Стратегію деокупації та реінтеграції тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя»: Указ Президента України від 24 березня 2021&amp;nbsp;р. №&amp;nbsp;117/2021]&lt;/ref&gt;&lt;/blockquote&gt;

== Faaliyet yönelişleri, formatları ==
Tış işler naziri Dmıtro Kuleba “Qırım platforması” munaqaşa meydanınıñ beş esas evelligini belgiledi:&lt;blockquote&gt;“Birinciden, telükesizlik, şu cümleden, deñiz seyaatları serbestligi. Ekinciden, tecavuzcı devletke qarşı sanktsiya sıñırlavlarınıñ effektivligini teminlev. Üçünciden, insan aqlarını ve halqara gumanitar uquqnı qorçalav. Dörtüncisi, tasil, medeniy ve diniy aqlarnı qorçalav. Beşincisi, Qırımnıñ vaqtınca işğaliniñ iqtisat ve etraftaki müitke menfiy tesirini yeñüv”. 

— Dmıtro Kuleba, &lt;/blockquote&gt;Qırım platformasınıñ uzun müddetli faaliyeti böyle esas yönelişlerge esaslanmaqta:

* Qırımnıñ halqara uquqiy statusında er angi bir deñişüvni tanımama halqara siyasetiniñ pekitilmesi;
* sanktsiyalarnıñ effektivligi, olarnı arttıruv ve olardan qaçınuvnıñ ögüne keçüv;
* insan aqlarını ve halqara gumanitar uquqnı qorçalav;
* Azaq ile Qara deñiz bölgesinde ve onıñ tışında telükesizlikni temin etüv, deñiz seyaatları serbestligi printsipini qorçalav;
* işğalniñ menfiy ekologik ve iqtisadiy neticelerini yeñüv.

İşğal etilgen yarımadada siyasiy mabüsler meselesine ayrıca diqqat ayırılacaq.&lt;ref&gt;{{cite news|url=https://prm.ua/krymska-platforma-rozghliane-pytannia-politv-iazniv-na-okupovanomu-pivostrovi-mzs/|title=“Кримська платформа” розгляне питання політв’язнів на окупованому півострові – МЗС|date=11 липня 2021|publisher=Прямий|accessdate=15 липня 2021|archive-date=11 липня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210711120908/https://prm.ua/krymska-platforma-rozghliane-pytannia-politv-iazniv-na-okupovanomu-pivostrovi-mzs/}}&lt;/ref&gt;

Platformanıñ dört formatı planlaştırıla: prezident, tış işler nazirleri, deputat ve ekspert formatı. Ükümetlerara seviyede tış işler nazirleriniñ mesleatlaşuvları, ögde turğan saalar boyunca ihtisaslaştırılğan iş gruppalarınıñ koordinatsiya toplaşuvları, konferentsiyalar keçirilecek. Hususan, Qara deñiz bölgesinde ve onıñ tışında telükesizlik mevzusına bağışlanğan er yıllıq forumnıñ teşkil etilmesi mümkün&lt;ref&gt;{{cite news|url=https://mfa.gov.ua/news/vistup-pershoyi-zastupnici-ministra-emine-dzhaparovoyi-na-vseukrayinskomu-forumi-ukrayina-30-mizhnarodna-politika|title=Виступ першої заступниці міністра Еміне Джапарової на Всеукраїнському форумі «Україна 30. Міжнародна політика»|date=6 липня 2021|publisher=Міністерство закордонних справ України|accessdate=15 липня 2021|archive-date=15 липня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210715090922/https://mfa.gov.ua/news/vistup-pershoyi-zastupnici-ministra-emine-dzhaparovoyi-na-vseukrayinskomu-forumi-ukrayina-30-mizhnarodna-politika}}&lt;/ref&gt;.

Ukraina parlamentinde vaqtınca işğal etilgen yarımadanen alâqalı qararnameler işlep çıqarğan “Qırım platforması” adlı fraktsiyalarara depuyay birleşmesi yaratıldı ([[Rüstem Ümerov]], [[Mustafa Cemilev]], [[Ahtem Çiygoz]], [[Yelızaveta Yasko]], [[Vadım Halayçuk]])&lt;ref&gt;{{cite news|url=https://www.ukrinform.ua/rubric-polytics/3147876-u-radi-stvorili-mizfrakcijne-obednanna-krimska-platforma.html|title=У Раді створили міжфракційне об’єднання «Кримська платформа»|date=03.12.2020|publisher=Укрінформ|accessdate=06.05.2021|archive-date=7 травня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210507141522/https://www.ukrinform.ua/rubric-polytics/3147876-u-radi-stvorili-mizfrakcijne-obednanna-krimska-platforma.html}}&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;{{cite news|url=https://ua.interfax.com.ua/news/general/740173.html|title=У Раді розробляють пакет законопроектів &quot;Кримська платформа&quot;|date=26.04.2021|publisher=Інтерфакс-Україна|accessdate=06.05.2021|archive-date=7 травня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210507122932/https://ua.interfax.com.ua/news/general/740173.html}}&lt;/ref&gt;. 

İyün ayında Ukraina inqiraz mediamerkeziniñ matbuat-merkezinde Qırım platformasınıñ ekspert ağı taqdim etildi. Tedbirde Qırım insan aqları gruppası, Ukrain prizması, Jurnalist tedqiqatları merkeziniñ temsilcileri iştirak etti.&lt;ref&gt;{{cite news|url=https://uacrisis.org/uk/prezentuvaly-ekspertnu-merezhu-krymskoyi-platformy|title=Презентували експертну мережу Кримської платформи|date=07.06.2021|publisher=Український кризовий медіа-центр|accessdate=10.06.2021|archive-date=7 червня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210607171548/https://uacrisis.org/uk/prezentuvaly-ekspertnu-merezhu-krymskoyi-platformy}}&lt;/ref&gt; Avgustnıñ 6-nda Kıyivde Tış işler nazirlikleri temsilcileri, elçilikler vekilleri, milliy ve halqara ekspertlerniñ iştiragı ile Qırım platforması ekspert ağınıñ tesis forumı olıp keçti.&lt;ref&gt;{{cite news|url=https://ua.krymr.com/a/news-kyiv-forum-eksertnoi-merezhi-krymskoi-platformy/31396648.html|title=У Києві стартував установчий форум експертної мережі «Кримської платформи» (трансляцію завершено)|date=6 серпня 2021|publisher=Крим.Реалії|accessdate=13 серпня 2021|archive-date=6 серпня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210806123105/https://ua.krymr.com/a/news-kyiv-forum-eksertnoi-merezhi-krymskoi-platformy/31396648.html}}&lt;/ref&gt;

Teşebbüske destek gruppaları [[Litvaniya]] Seyması, [[Latviya|Letoniya]] Seymi ve NATO Parlament Assambleyasında teşkil etildi. Bundan ğayrı, “Qırım platforması” parlamentlerara koordinatsiya şurasını qurmağa çağıruvları da yapıldı.

Leyhağa ükümetke ait olmağan ukrain hayriye “[[Şarqiy Avropa fondu]]” da yardım kösterecek.&lt;ref&gt;{{Cite web|url=https://www.ukrinform.ua/rubric-crimea/3288889-mzs-ta-fond-shidna-evropa-domovilisa-pro-pidtrimku-ekspertnoi-merezi-krimskoi-platformi.html|title=МЗС та «Фонд Східна Європа» домовилися про підтримку експертної мережі Кримської платформи|accessdate=2 вересня 2021|archive-date=2 вересня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210902191620/https://www.ukrinform.ua/rubric-crimea/3288889-mzs-ta-fond-shidna-evropa-domovilisa-pro-pidtrimku-ekspertnoi-merezi-krimskoi-platformi.html}}&lt;/ref&gt;

Format yarımada Ukraina nezareti altına qaytqance çalışacaq.&lt;ref&gt;{{cite news|url=https://ua.krymr.com/a/news-krymska-platforma-korynevych/31343527.html|title=«Кримська платформа» завершить свою роботу тоді, коли на півострів повернеться прапор України – Кориневич|date=6 Липень 2021|publisher=Крим.Реалії|accessdate=15.07.2021|archive-date=6 липня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210706111524/https://ua.krymr.com/a/news-krymska-platforma-korynevych/31343527.html}}&lt;/ref&gt;

== Tesis samiti ==
[[File:Учасники Першого саміту Кримської платформи.jpeg|thumb|left|250px|]]
Kıyivde teşkil etecek sammitke vekillerini yollama planlarını birinci olıp [[Türkiye]], [[Amerika Qoşma Ştatları]], [[Kanada]], [[Büyük Britaniya|Britaniya]] ve [[Moldova Cumhuriyeti|Moldova]] bildirdi.&lt;ref name=&quot;ф&quot;&gt;{{cite news|url=https://www.radiosvoboda.org/a/crimea-platform-deoccupation-turkey/30968277.html|title=«Кримська платформа». «Маячня» чи реальний крок для деокупації Криму?|date=29 листопада 2020|publisher=Радіо Свобода|accessdate=28.02.2021|archive-date=29 листопада 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20201129110035/https://www.radiosvoboda.org/a/crimea-platform-deoccupation-turkey/30968277.html}}&lt;/ref&gt; [[Rusiye|Rusiyege]] kelgende, Rusiye Tış işler nazirligi eñ başta Qırım platformasında iştirak etecegine ihtimal berdi, amma böyle şart qoydı: ''“Eger bu platformada Qırımğa suv ve elektrik energiyasını teminlev, Kıyiv tarafından yarımadanıñ ticariy ve naqliye qamaçavını toqtatuv muzakere etilecek olsa”''.&lt;ref&gt;{{cite news|url=https://crimea.suspilne.media/ua/news/2368|title=МЗС Росії назвало умову, за якої російська сторона візьме участь у Кримській платформі|date=9 грудня 2020|publisher=Суспільне Крим|accessdate=19.08.2021|archive-date=21 серпня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210821120925/https://crimea.suspilne.media/ua/news/2368}}&lt;/ref&gt;.'' Українська сторона відхилила таку можливість&lt;ref&gt;{{cite news|url=https://zn.ua/ukr/UKRAINE/kuleba-zaprosiv-rosiju-vzjati-uchast-v-samiti-krimskoji-platformi-na-porjadku-dennomu-bude-tilki-odne-pitannja.html|title=Кулеба запросив Росію взяти участь в саміті Кримської платформи: &quot;На порядку денному буде тільки одне питання&quot;|date=11 січня 2021|publisher=zn.ua|accessdate=19.08.2021|archive-date=11 січня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210111115948/https://zn.ua/ukr/UKRAINE/kuleba-zaprosiv-rosiju-vzjati-uchast-v-samiti-krimskoji-platformi-na-porjadku-dennomu-bude-tilki-odne-pitannja.html}}&lt;/ref&gt;'' Ukraina tarafı böyle imkânnı red etti. Ondan soñ Rusiye Kıyivniñ Qırımnı qaytarmaq içün yapqan areketlerini ğayrı qanuni, er angi memleketlerniñ ve teşkilâtlarnıñ Ukraina teşebbüsinde iştirak etmesini ise Rusiye Federatsiyasınıñ topraq bütünligine doğrudan-doğru qast etüv dep adlandırdı.&lt;ref&gt;{{cite news|url=https://www.pravda.com.ua/news/2021/03/15/7286711/|title=Росія назвала &quot;Кримську платформу&quot; нелегітимною і пригрозила учасникам|date=15.03.2021|publisher=УП|accessdate=19.08.2021|archive-date=25 січня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220125114705/https://www.pravda.com.ua/news/2021/03/15/7286711/}}&lt;/ref&gt; Bundan da ğayrı, ruslar platformanıñ işançlılığını bozmağa, basqı, şantaj ve qorqutuvnen başqa devletlerniñ tedbirde iştirak etmesine mania olmağa tırıştı — bu sebepten sammitke davet etilgenlerniñ cedveli gizli tutuldı.&lt;ref&gt;{{cite news|url=https://racurs.ua/ua/n158686-okupanty-poobicyaly-boluchi-naslidky-cherez-krymsku-platformu.html|title=Окупанти пообіцяли «болючі наслідки» через «Кримську платформу»|date=12 серпня 2021|publisher=Ракурс|accessdate=19.08.2021|archive-date=25 серпня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210825084539/https://racurs.ua/ua/n158686-okupanty-poobicyaly-boluchi-naslidky-cherez-krymsku-platformu.html}}&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;{{cite news|url=https://kanaldom.tv/uk/pochemu-uchastniki-krymskoj-platformy-derzhatsya-v-sekrete-poyasnila-dzhaparova/|title=Чому учасників &quot;Кримської платформи&quot; тримають в секреті, пояснила Джапарова|date=15 травня 2021|publisher=kanaldom.tv|accessdate=19.08.2021|archive-date=19 серпня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210819130628/https://kanaldom.tv/uk/pochemu-uchastniki-krymskoj-platformy-derzhatsya-v-sekrete-poyasnila-dzhaparova/}}&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;{{cite news|url=https://www.slovoidilo.ua/2021/08/20/novyna/polityka/odna-krayina-tyskom-rosiyi-vidmovylasya-krymskoyi-platformy-danilov|title=Одна країна під тиском Росії відмовилася від Кримської платформи – Данілов|date=20 серпня 2021|publisher=Слово і діло|accessdate=26 серпня 2021|archive-date=26 серпня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210826085834/https://www.slovoidilo.ua/2021/08/20/novyna/polityka/odna-krayina-tyskom-rosiyi-vidmovylasya-krymskoyi-platformy-danilov}}&lt;/ref&gt;

Vaziyetkebaqmadan, 2021 senesi avgustnıñ 23-nde Ukraina mustaqilliginiñ 30 yıllığı arfesinde 47 memleketniñ ve teşkilâtnıñ vekilleri tesis (ya da inauguratsiya) sammitinde toplandılar.&lt;ref&gt;{{cite news|url=https://www.pravda.com.ua/news/2021/08/19/7304328/|title=44 держави та організації: Кулеба назвав повний склад саміту &quot;Кримської платформи&quot;|date=19.08.2021|publisher=УП|accessdate=19.08.2021|archive-date=19 серпня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210819092343/https://www.pravda.com.ua/news/2021/08/19/7304328/}}&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;{{cite news|url=https://www.pravda.com.ua/news/2021/08/20/7304499/|title=Ще одна країна НАТО підтвердила участь у саміті Кримської платформи|date=20.08.2021|publisher=УП|accessdate=20.08.2021|archive-date=20 серпня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210820202055/https://www.pravda.com.ua/news/2021/08/20/7304499/}}&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;{{cite news|url=https://www.pravda.com.ua/news/2021/08/21/7304556/|title=Делегацію США на Кримській платформі очолить міністерка енергетики|date=21.08.2021|publisher=УП|accessdate=21.08.2021|archive-date=20 серпня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210820220238/https://www.pravda.com.ua/news/2021/08/21/7304556/}}&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;{{cite news|url=https://www.pravda.com.ua/news/2021/08/21/7304587/|title=Остання країна НАТО приєдналася до Кримської платформи|date=21.08.2021|publisher=УП|accessdate=21.08.2021|archive-date=21 серпня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210821111848/https://www.pravda.com.ua/news/2021/08/21/7304587/}}&lt;/ref&gt;

Böyleliknen, paytahtnıñ Parkovıy kongress ve sergi merkezindeki toplaşuvda bütün NATO azaları memleketler, AB ve G7 azaları iştirak ettiler, amma Afrikadan ya da Cenübiy Amerikadan iç kimse qoşulmadı. Birleşken Milletler Teşkilâtı da vekil yollamadı. Neticede bu tedbir Ukraina tarafından teşkil etilgen eñ büyük tedbir oldı.&lt;ref&gt;{{cite news|url=https://suspilne.media/157760-krimska-platforma-testovij-onlajn-i-translacia/|title=&quot;Нова сторінка на шляху до деокупації Криму&quot;: як проходила Кримська платформа|date=23 серпня 2021|publisher=Суспільне|accessdate=26 серпня 2021|archive-date=26 серпня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210826085836/https://suspilne.media/157760-krimska-platforma-testovij-onlajn-i-translacia/}}&lt;/ref&gt;

Tedbirde Ukraina Prezidenti Volodımır Zelenskiy, Yuqarı Şuranıñ reisi Dmıtro Razumkov, baş nazir [[Denıs Şmıgal]], ecnebiy eyetlerniñ yolbaşçıları, qırımtatar halqınıñ lideri Mustafa Cemilev ve Qırım platforması ekspert ağınıñ temsilcisi Olga Skripnik çıqışlarda bulundılar.&lt;ref name=&quot;agenda&quot;&gt;{{cite news|url=https://crimea-platform.org/agenda|title=Кримська платформа (порядок денний)|date=|publisher=|accessdate=24.08.2021|archive-date=23 серпня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210823142518/https://crimea-platform.org/agenda}}&lt;/ref&gt;

Mevzulı panellerde siyasetçiler, ekspertler, fikir liderleri Qırım ilhahını tanımama siyaseti, sanktsiyalar siyaseti, [[Azaq deñizi|Azaq]] ve [[Qara deñiz]] regionınıñ havfsızlığı, insan aqları ve halqara gumanitar uquq, işğalniñ iqtisadiy ve ekologik aqibetleri meselelerini muzakere ettiler.

[[Ukraina Yuqarı Şurası]] halqara teşkilâtlarnı ve ecnebiy devletlerni “Qırım platforması” çerçivesinde sammit künü çıqarılğan qararğa qoşulıp işbirlikni pekitmege çağırdı.&lt;ref name=&quot;поствр&quot;&gt;{{cite news|url=https://armyinform.com.ua/2021/08/parlament-zaklykav-mizhnarodni-organizacziyi-pidtrymaty-krymsku-platformu/|title=Парламент закликав міжнародні організації підтримати «Кримську платформу»|date=23.08.2021|publisher=armyinform|accessdate=24.08.2021|archive-date=24 серпня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210824151409/https://armyinform.com.ua/2021/08/parlament-zaklykav-mizhnarodni-organizacziyi-pidtrymaty-krymsku-platformu/}}&lt;/ref&gt; 

=== '''Beyanname''' ===
[[File:Crimea Platform 2021-08-23 05.jpg|thumb|left|250px|]]
Tesis sammitiniñ neticelerine köre,  iştirakçi memleketler yekün ortaq beyanname  tasdıqladılar. Vesiqada böyle qayd etile:

* Rusiye tarafından Qırımnıñ vaqtnca işğalini barışıq yolnen bitirüv maqsadınen mesleatlaşuv ve koordinatsiya formatı olaraq Halqara Qırım platformasını qurmaq,
* Qırımnıñ Rusiye tarafından qanunsız ilhaqını tanımama siyasetini amelge keçirmege devam etmek,
* “Platforma iştirakçileriniñ uquqiy sistemasında közde tutulsa ve uyğun tertiplerge köre, kerek olğanda ve Rusiyeniñ areketleri bunı talap etse” Rusiye Federatsiyasına qarşı “siyasiy, diplomatik ve sıñırlav tedbirler” kirsetilmesini baqıp çıqmaq,
* Qırımnıñ devam etken askeriyleştirüvi sebebinden meydanğa kelgen yañı çağıruvlar ve gibrid telükelerge qarşılıq köstermek,
* Rusiye Federatsiyasını halqara gumanitar uquqqa köre işğalci devlet olaraq öz mecburiyetlerini yerine ketirmege çağırmaq, Rusiyeden Qırım sakinlerine nisbeten bütün insan aqları bozulmaları ve zorbalıqlarnı tez vaqıtta toqtatmasını ve monitoring gruppalarınen insan aqları qorçalayıcılarınıñ Qırımğa tam ve maniasız irişimini temin etmekni talap etmek,
* vaqtınca işğalnen bağlı meselelerniñ çezilmesi içün BMT, Avropa Şurası, OBSE ve diger halqara ve regional teşkilâtlarnıñ uyğun mehanizmlerini qullanmaq,
* vaqtınca işğal etilgen Qırım yarımadasınen sıñırda olğan Ukrainanıñ diger bölgelerini inkişaf etmek içün iqtisadiy, astyapı ve ekologik leyhalarğa destek imkânınlarını baqıp çıqmaq,
* Qırımnıñ vaqtınca işğaline tirenüv kösterüvde milliy parlamentlerniñ rolüni belgilemek ve milliy parlamentler arasında ve parlamentlerara as küreşinde milliy parlamentlerniñ rolüni tanımaq ve milliy parlamentler arasında, em de parlamentlerara assambleyalar çerçiversinde Qırımnen bağlı faaliyetlerniñ koordinatsiyasını arttırmaq.

Qırım platformasınıñ iştirakçileri vaqtınca işğal etilgen Qırım ve Aqyar topraqlarınıñ Ukrainağa qaytarılmasını ve olarnıñ muhtariyetiniñ tiklenilmesini bekleyler, bundan da ğayrı iştirakçi memleketler Rusiye Federatsiyasını vaqtınca işğalniñ toqtatılması içün qurulğan Halqara Qırım platformasınıñ faaliyetinde iştirak etmege çağıralar.

Beyanname qoşulmaq içün açıqtır.&lt;ref&gt;{{cite news|url=https://www.president.gov.ua/news/krimska-platforma-deklaraciya-70293|title=Кримська платформа. Декларація|date=23 серпня 2021|publisher=Президент України|accessdate=24 серпня 2021|archive-date=23 серпня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210823190848/https://www.president.gov.ua/news/krimska-platforma-deklaraciya-70293}}&lt;/ref&gt; Ukraina BMT memleketlerini oña qoşulmağa çağrıda bulundı.&lt;ref&gt;{{cite news|url=https://www.radiosvoboda.org/a/news-ukraina-oon-krymska-platforma/31453671.html|title=Україна закликала країни ООН долучатися до Кримської платформи|date=10 вересня 2021|publisher=Радіо Свобода|accessdate=16 вересня 2021|archive-date=16 вересня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210916102145/https://www.radiosvoboda.org/a/news-ukraina-oon-krymska-platforma/31453671.html}}&lt;/ref&gt;

== İlerideki faaliyet ==
[[File:Crimea Platform Office.jpg|thumb|left|250px|Qırım platforması ofisiniñ açılışı.]] 

Sammit künü onıñ iştirakçileri [[Kıyiv|Kıyivde]], Lıpska soqağı, 2 adresi boyunca Qırım platformasınıñ baş ofisini açtılar. Ofisniñ vazifeleri arasında, hususan, işğal etilgen yarımadadaki insan aqları, iqtisadiy ve ekologik vaziyet, medeniy miras ve başqa mevzular boyunca közetüv,  Qırımnıñ işğalden qurtarılması ve reintegratsiyası Strategiyanıñ ömürge keçirilmesine qoltutuv, Qırımdan kelgen ukrain vatandaşlarını haberdar etüv ve alaqa, Tış işleri nazirliginen beraber halqara ortaqlarnen işbirlik kibi vazifeler bar. Ofisniñ başı - Prezidentniñ Qırım Muhtar Cumhuriyetindeki daimiy temsilcisi [[Anton Körineviç]].&lt;ref&gt;{{cite news|url=https://www.president.gov.ua/news/prezident-ukrayini-ta-uchasniki-samitu-krimskoyi-platformi-o-70301|title=Президент України та учасники саміту Кримської платформи оглянули головний офіс ініціативи в Києві|date=23 серпня 2021|publisher=Президент України|accessdate=24 серпня 2021|archive-date=13 листопада 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20211113211222/https://www.president.gov.ua/news/prezident-ukrayini-ta-uchasniki-samitu-krimskoyi-platformi-o-70301}}&lt;/ref&gt;

[[Ukraina Prezidentiniñ Qırım Muhtar Cumhuriyetindeki Temsilcilig|Ukraina Prezidentiniñ Qırım Muhtar Cumhuriyetindeki Temsilcilikniñ]] terkibine 7 kadr vazifesi olğan Qırım platformasınıñ faaliyetini desteklev hızmeti kire.&lt;ref&gt;{{cite news|url=https://ukranews.com/ua/news/809965-u-krymskij-platformi-pratsyuyut-lyshe-2-osoby-sered-nyh-25-richna-donka-eks-nardepa-chubarova-niyara|title=У Кримській платформі працюють лише 2 особи, серед них 25-річна донька екс-нардепа Чубарова Ніяра|date=27.10.2021|publisher=ukranews.com|accessdate=04.11.2021|archive-date=27 жовтня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20211027053821/https://ukranews.com/ua/news/809965-u-krymskij-platformi-pratsyuyut-lyshe-2-osoby-sered-nyh-25-richna-donka-eks-nardepa-chubarova-niyara}}&lt;/ref&gt; Onıñ yolbaşçısı – insan aqları faali [[Mariya Tomak]].&lt;ref&gt;{{cite news|url=https://armyinform.com.ua/2022/05/20/peremogoyu-u-vijni-bude-deokupacziya-krymu-ta-nespromozhnist-rosiyi-do-agresiyi-mariya-tomak/|title=Перемогою у війні буде деокупація Криму та неспроможність росії до агресії — Марія Томак|date=20 травня 2022|publisher=АрміяInform|accessdate=17.08.2022}}&lt;/ref&gt;

Beyannameni imzalağan memleketlerde Qırım platforması ofisleriniñ açılması planlaştırıla.&lt;ref&gt;{{cite news|url=https://www.ukrinform.ua/rubric-crimea/3302439-ofisi-krimskoi-platformi-vidkriut-v-insih-derzavah-prezident.html|title=Офіси Кримської платформи відкриють в інших країнах - Президент|date=22.08.2021|publisher=Укрінформ|accessdate=24.08.2021|archive-date=23 серпня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210823163916/https://www.ukrinform.ua/rubric-crimea/3302439-ofisi-krimskoi-platformi-vidkriut-v-insih-derzavah-prezident.html}}&lt;/ref&gt; Tış işleri nazirlikleri seviyesinde malümatlaşuvnı tezleştirecek ve körüşüvlerniñ teşkil etilmesini, kontseptsiyalarnıñ tasdıqlanmasını ve uzun müddetli faaliyetniñ başlanmasına yardım etecek '''Qırım platforması iştirakçilerniñ koordinatsiya ağınıñ''' teşkil etilmesi  közde tuta. 2021 senesi dekabr ayına köre, ağğa 36 memleket qoşuldı.&lt;ref&gt;{{cite news|url=https://www.ukrinform.ua/rubric-crimea/3362067-do-koordinacijnoi-merezi-v-ramkah-krimskoi-platformi-dolucilisa-vze-36-krain-kuleba.html|title=До координаційної мережі в рамках Кримської платформи долучилися вже 36 країн - Кулеба|date=02.12.2021|publisher=Укрінформ|accessdate=09.12.2021|archive-date=2 грудня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20211202195517/https://www.ukrinform.ua/rubric-crimea/3362067-do-koordinacijnoi-merezi-v-ramkah-krimskoi-platformi-dolucilisa-vze-36-krain-kuleba.html}}&lt;/ref&gt;

Tış işler nazirligi Qırım platformasınıñ çalışuv mehanizmlerini, hususan, başqa memleketlerde Qırım platforması içün mesüliyetli alâqalar ya da şahıslar ağını inkişaf ettire. Alâqalar – tış işler nazirlikleriniñ orta ve yüksek seviyedeki hadimleridir, olarnıñ vazifesi ekspert toplulığı tarafından işlep çıqarılğan malümatnı yetkizmektir. Almaniya yarımada işğaliniñ tanılmamasınen bağlı yönelişlerden birinde yolbaşçılardan biri olmağa razılıq berdi.&lt;ref&gt;{{cite news|url=https://zmina.info/news/u-mzs-ukrayiny-rozpovily-nad-chym-narazi-praczyuye-krymska-platforma-pislya-ustanovchogo-samitu/|title=У МЗС розповіли, над чим працює Кримська платформа після установчого саміту|date=20 січня 2022|publisher=zmina.info|accessdate=27 січня 2022|archive-date=27 січня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220127162140/https://zmina.info/news/u-mzs-ukrayiny-rozpovily-nad-chym-narazi-praczyuye-krymska-platforma-pislya-ustanovchogo-samitu/}}&lt;/ref&gt;

Ukraina ayrıca Qırım platformasına halqara teşkilât statusı berilmesini ve [[Birleşken Milletler Teşkilâtı|BMT]] Baş Assambleyasınıñ qararı ile tasdıqlanmasını bekley.&lt;ref&gt;{{cite news|url=https://www.ukrinform.ua/rubric-crimea/3360711-ukraina-ocikue-nadanna-krimskij-platformi-statusu-miznarodnoi-organizacii-zelenskij.html|title=Україна очікує надання Кримській платформі статусу міжнародної організації – Зеленський|date=01.12.2021|publisher=Укрінформ|accessdate=01.12.2021|archive-date=1 грудня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20211201134104/https://www.ukrinform.ua/rubric-crimea/3360711-ukraina-ocikue-nadanna-krimskij-platformi-statusu-miznarodnoi-organizacii-zelenskij.html}}&lt;/ref&gt; Ekinci qısımğa kelgende, 2021 senesi BMT Baş Assambleyasınıñ Qırım meseleleri boyunca eki beyannamesinde bu formatqa qol tutuldı (A/RES/76/70 ve A/RES/76/179).

Rusiyeniñ tam miqyaslı ücüminden soñ platforma iştirakçileri Rusiyeniñ areketlerini, [[Belarus|Belarusnıñ]] Ukrainağa qarşı istilâda iştirak etkenini takbih etip, arbiy areketlerniñ eñ qısqa zamanda toqtatılmasını talap ettiler. Beyanatnı 39 memleket ve AB imzaladı.&lt;ref&gt;{{cite news|url=https://mfa.gov.ua/news/spilna-zayava-uchasnikiv-mizhnarodnoyi-krimskoyi-platformi|title=Спільна Заява учасників Міжнародної Кримської платформи|date=26 лютого 2022|publisher=МЗС України|accessdate=17.08.2022}}&lt;/ref&gt;

2022 senesi avgustnıñ 15-nde Prezident tarafından vaqtınca işğal etilgen Qırım Muhtar Cumhuriyeti ve Aqyar şeeriniñ işğalden qurtarılması ve reintegratsiyası boyunca Mesleatlaşma Şurasını yarata. Ukraina Prezidentine bağlı olğan yañı mesleatlaşma organı, Qırım Platformasınıñ esas faaliyet yönelişinlerinde Ukrainanıñ mevamını işlep çıqaruvnen oğraşacaq&lt;ref&gt;[https://www.president.gov.ua/documents/5792022-43629 Про Консультативну раду з питань деокупації та реінтеграції тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя: Указ Президента України від 15 серпня 2022 року №&amp;nbsp;579/2022]&lt;/ref&gt;. 

=== Ekinci sammit ===
2022 senesi avgustnıñ 23-nde Qırım platformasınıñ ekinci sammiti onlayn şekilde olıp keçti, onda aman-aman 60 ecnebiy memleketniñ ve teşkilâtnıñ temsilcisi iştirakçi iştirak etti, Poloniya prezidenti Andjey Duda ise şahsen özü keldi. Körüşüvde böyle esas mevzular muzakere etildi:

* Ukrainağa qarşı tam miqyaslı tecavuz başlamasında Qırımnıñ vaqtınca işğaliniñ rolü;
* Qara ve Azaq deñizleri bölgesinde telükesizlik ve stabillikniñ tiklenmesi içün ortaq areketler;
* Rusiyeniñ Qırımda, hususan etnik ukrainlerge ve qırımtatarlarğa qarşı insan aqları ve halqara gumanitar uquq bozuvlarına qarşı ilerideki adımlar;
* Qırımnıñ halqara uquqiy statusında er angi bir deñişüvni tanımamaq siyasetini quvetleştirmek;
* sanktsiyalarnıñ effektivligi, olarnı quvetleştirüv ve qaçınmanıñ ögüne keçüv.&lt;ref&gt;{{cite news|url=https://www.ukrinform.ua/rubric-crimea/3555511-krimska-platforma2-bils-ak-60-ucasnikiv-proti-46-minulogo-roku.html|title=Кримська платформа-2: більш як 60 учасників, проти 46 минулого року|date=22.08.2022|publisher=Укрінформ|accessdate=19.09.2022}}&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;{{cite news|url=https://nv.ua/ukr/ukraine/politics/krimska-platforma-2022-uchasniki-temi-podrobici-ta-onlayn-translyaciya-novini-ukrajini-50264956.html|title=«Крим чекає. Ми точно повернемось». Україна провела онлайн-саміт Кримської платформи за участю понад 60 країн, Дуда приїхав особисто — головне|date=23 серпня 2022|publisher=НВ|accessdate=19.09.2022}}&lt;/ref&gt;

Sammitte qabul etilgen Umumiy beyanatta iştirakçiler Rusiye Federatsiyasını tez vaqıtta Ukraina topraqlarından, şu cümleden Qırım yarımadasından arbiylerini ve tehnikasını çıqarmağa, ukrainlerge qarşı ağır cinayetlerni ve qırımtatarlarnıñ taqip etilmesini toqtatmağa, episi siyasiy mabüslerni, şu cümleden [[Nariman Celal|Nariman Celalnı]] azat etmege çağırdılar. İştirakçi memleketler ukrain halqınıñ cesaretini qayd etip, tecavuzcı Rusiyege qarşı küreşte Ukrainağa yardım etmege devam eteceklerini, kerekli siyasiy, gumanitar ve/ya da arbiy yardım köstereceklerini qayd ettiler.&lt;ref&gt;{{cite news|url=https://crimea-platform.org/second-summit|title=Другий саміт Кримської платформи|date=|publisher=Кримська платформа|accessdate=19.09.2022}}&lt;/ref&gt; 

=== '''Parlament sammiti''' ===
Halqara Qırım platformasınıñ Birinci parlament sammiti 2022 senesi oktâbrniñ 24-25 künleri [[Hırvatistan|Hırvatistannıñ]] [[Zagreb]] şeerinde olıp keçti. Tedbirde 55 parlament delegatsiyası iştirak etti, dünya parlamentleriniñ 55 spikeri çıqışta bulundı: 43-ü şahsen, 12-si uzaqtan. 140 eki taraflı körüşüv keçirildi. İştirakçiler ortaq beyanname qabul ettiler.&lt;ref&gt;{{cite news|url=https://www.ukrinform.ua/rubric-crimea/3602391-u-mezah-parlamentskogo-samitu-krimskoi-platformi-vidbulosa-140-dvostoronnih-zustricej.html|title=У межах парламентського саміту Кримської платформи відбулося 140 двосторонніх зустрічей|date=27.10.2022|publisher=Укрінформ|accessdate=27.10.2022}}&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;[https://www.rada.gov.ua/news/Novyny/229549.html Спільна декларація учасників Першого Парламентського саміту Міжнародної Кримської платформи. Прес-служба Апарату Верховної Ради України 25 жовтня 2022]''''&lt;/ref&gt;

=== Başqa vaqialar ===
2022 senesi sentâbrniñ 30-da çıqarılğan beyanatta platformanıñ 46 aza memleketi Qırımda Rusiye tarafından keçirilgen qısmiy seferberlikni ve Rusiyeniñ Ukrainağa qarşı arbiy areketlerinde yarımada topraqlarını qullanğanını takbih etti.&lt;ref&gt;{{cite news|url=https://lb.ua/society/2022/10/01/531204_46_krainuchasnits_krimskoi.html|title=46 країн-учасниць Кримської платформи засудили російську мобілізацію в Криму|date=1 жовтня 2022|publisher=LB.ua|accessdate=05.01.2023}}&lt;/ref&gt;

[[NATO Parlament Assambleyası]] Qırım platformasını desteklemek içün ''Fit For Purpose In The New Strategic Era'' adlı beyannameni qabul etti (2022 senesi noyabr ayı). Maddelerden birinde beyanname “Qırım yarımadasınıñ işğalden qurtarılmasına baqtırılğan parlamentlerara tedbirlerni birleştirmek içün bir mehanizm” dep adlandırıla&lt;ref&gt;{{cite news|url=https://lb.ua/world/2022/11/21/536624_parlamentska_asambleya_nato.html|title=Парламентська асамблея НАТО ухвалила резолюцію на підтримку Кримської платформи|date=21 листопада 2022|publisher=LB.ua|accessdate=05.01.2023}}&lt;/ref&gt;.

[[Qırım Muhtar Cumhuriyetiniñ ve Aqyar şeeriniñ işğalge tirenüv künü]] munasebetinen, 2023 senesi fevralniñ 26-nda Halqara Qırım platformasınıñ iştirakçileri Rusiyeni deral arbiy areketlerni ve zorbalıqnı toqtatıp, Ukrainanıñ halqara tanılğan sıñırlarındaki bütün topraqlarından askerlerini çıqarmağa çağırdılar.&lt;ref&gt;{{Cite news|url=https://www.eurointegration.com.ua/news/2023/02/26/7156958/|title=Росія повинна вивести війська з усіх окупованих територій України - заява учасників Кримської платформи|date=26.02.2023|work=ЄП|accessdate=26.02.2023}}&lt;/ref&gt;

2023 senesi 12-13 aprel künleri Bükreşte Qırım platformasınıñ egidası altında Qara deñiz telükesligi konferentsiyası keçirildi, anda [[Romaniya]], Moldova ve Ukrainanıñ tış işleri ve mudafaa nazirleri iştirak ettiler, umumen ise tedbirge 50-den ziyade memleketniñ ve teşkilâtnıñ temsilcisi qoşuldı.&lt;ref&gt;{{Cite web|title=Україна та Румунія проведуть конференцію з безпеки в Чорному морі|url=https://www.eurointegration.com.ua/news/2023/04/3/7159123/|website=www.eurointegration.com.ua|accessdate=2023-04-14|language=uk|date=3 квітня 2023}}&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;{{Cite web|title=Україна, Румунія і Молдова в Бухаресті домовилися про зміцнення відносин|url=https://www.pravda.com.ua/news/2023/04/13/7397802/|website=Українська правда|accessdate=2023-04-14|language=uk|date=13 квітня 2023}}&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;{{Cite web|title=Чорноморська безпекова конференція завершила архітектуру Міжнародної Кримської платформи – МЗС|url=https://www.ukrinform.ua/rubric-crimea/3695002-cornomorska-bezpekova-konferencia-zaversila-arhitekturu-miznarodnoi-krimskoi-platformi-mzs.html|website=www.ukrinform.ua|accessdate=2023-04-27|language=uk|date=12.04.2023}}&lt;/ref&gt;

2023 senesi Qırım platforması ofisiniñ taqımı “Crimea Global. Understanding Ukraine through the South” adlı halqara konferentsiyanı teşebbüs etip, ömürge keçirdi. Bu programma Global Cenüpnen işbirlik ve Ukraina Prezidentinen teklif etilgen Barışıq Formulasınıñ tanıtılması boyunca belgilengen esas vazifelerniñ ömürge keçirilmesi çerçivesinde amelge keçti. Konferentsiyada 36 memleketten 300-den ziyade iştirakçi bir arağa keldi, olar onlayn ve oflayn formatta 9 panel muzakerelerinde ve 2 yan tedbirde iştirak ettiler.

2024 senesi noyabrniñ 21-22-nde Kıyivde endi ekinci “Crimea Global. Understanding Ukraine through the South” Halqara konferentsiyası olıp keçti. Anda [[Afrika]], [[Asiya]], [[Cenübiy Amerika|Cenübiy]] ve Orta Amerikadan kelgen 100-den ziyade iştirakçi, şu cümleden ükümet temsilcileri, diplomatlar, jurnalistler ve cemaat erbapları bir arağa keldiler. Bu yıl keçirilgen konferentsiya global meselelerni muzakere etüvge, Barışıq formulasına destek kösterüvge ve Ukrainanıñ suvereniteti içün alıp barğan küreşini aydınlatuvğa bağışlandı. Müstemlekecilikke, işğal etilgen topraqlarda insan aqları bozuluvlarına ve Qara deñiz regionında çağıruvlarğa tirenüv timsali olaraq Qırım mevzusına ayrıca diqqat ayırıldı.

=== Üçünci sammit ===
Qırım platformasınıñ üçünci sammiti 2023 senesi avgustnıñ 23-te devlet ve ükümet başları seviyesinde olıp keçti.&lt;ref&gt;{{cite news|title=У Києві відбувся третій саміт Кримської платформи. Про що говорили|url=https://suspilne.media/557033-u-kievi-startuvav-tretij-samit-krimskoi-platformi/|accessdate=1 вересня 2023|date=23 серпня 2022}}&lt;/ref&gt; [[Portugaliya]], [[Litvaniya]], [[Macaristan]], [[Bosna ve Hersek]], [[Finlandiya|Finlândiya]] ve [[Moldova Cumhuriyeti|Moldova]] vekilleri Kıuyevge şahsen keldiler, qalğanları ise video bağ vastasınen qoşuldılar&lt;ref&gt;{{cite news|title=У Києві стартувала Кримська платформа: які лідери беруть участь у саміті|url=https://24tv.ua/krimska-platforma-2023-shho-vidomo-pro-samit-krimskoyi-platformi_n2377982|accessdate=1 вересня 2023|work=24 Канал|date=23 серпня 2023|language=uk}}&lt;/ref&gt;.

=== Ekinci parlament sammiti ===
“Qırım platforması”nıñ ekinci parlament sammiti 2023 senesi oktâbrniñ 24-nde Çehiyanıñ paytahtı Pragada keçti. Samitte çeşit memleketlerden 70-ke yaqın parlament delegatsiyası iştirak etti. Volodımır Zelenskıy sammitke onlayn şekilde qoşuldı.&lt;ref&gt;{{cite news|title=У Празі розпочав роботу другий парламентський саміт «Кримської платформи» – трансляція|url=https://www.radiosvoboda.org/a/news-krymska-platforma-praha/32651502.html|accessdate=1 грудня 2023|work=Радіо Свобода|date=24 жовтня 2023|language=uk}}&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;{{cite web|title=Crimea Prague 2023|url=https://crimeaprague.psp.cz/en/home/|website=crimeaprague.psp.cz|accessdate=1 грудня 2023|archiveurl=https://archive.today/20231201140734/https://crimeaprague.psp.cz/en/home/|archivedate=1 грудня 2023}}&lt;/ref&gt;

Çıqışlar vaqtında Qırımnıñ işğalden qurtarılmasınıñ yolları ile qırımtatarlarğa basqı ve repressiyalar mevzusı qonuşıldı.&lt;ref&gt;{{cite news|title=&quot;Посили були дуже чіткі&quot;: як пройшов саміт Кримської платформи в контексті підтримки України|url=https://suspilne.media/604413-posili-buli-duze-citki-ak-projsov-samit-krimskoi-platformi-v-konteksti-pidtrimki-ukraini/|accessdate=1 грудня 2023|publisher=Суспільне Новини|date=2023-10-28}}&lt;/ref&gt;

=== Başqa vaqialar ===
Qırım Muhtar Cumhuriyeti ve Aqyar şeeriniñ işğalge tirenüv künü munasebetinen, 2024 senesi fevralniñ 26-nda Halqara Qırım platformasınıñ azaları ortaq beyanat çıqardılar.&lt;ref&gt;{{Cite web|url=https://ua.krymr.com/a/hlobalnyi-pivden-ukraina-krym-viyna-myr-konferentsia/32647063.html|title=Країни Глобального Півдня: партнери України чи пасивні спостерігачі?|date=2023-10-23|website=Крым.Реалии|language=uk|access-date=2024-12-28}}&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;{{Cite web|url=https://crimea-platform.org/news/pidsumky-konferentsii-crimea-global-understanding-ukraine-through-the-south-2/|title=Підсумки конференції “Crimea Global. Understanding Ukraine through the South”|website=Кримська платформа|language=uk|access-date=2024-12-28}}&lt;/ref&gt;

Qırım platforması parlament sammiti 2024 senesi Letoniyada keçecek.&lt;ref&gt;{{Cite web|url=https://www.ukrinform.ua/rubric-polytics/3923231-u-kievi-vidbudetsa-druga-miznarodna-konferencia-crimea-global.html|title=У Києві відбудеться друга міжнародна конференція Crimea Global|date=2024-11-04|website=www.ukrinform.ua|language=uk|access-date=2024-12-28}}&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;{{Cite web|url=https://ru.krymr.com/a/news-krym-kiyev-startovala-mezhdunarodnaya-konferentsiya-crimea-global/33211153.html|title=В Киеве проходит Международная конференция «Crimea Global» (фото)|date=2024-11-21|website=Крым.Реалии|language=ru|access-date=2024-12-28}}&lt;/ref&gt;

Aprelniñ 14-15-nde [[Bulğaristan|Bulgaristannıñ]] paytahtı [[Sofiya|Sofiyada]] Halqara Qırım platformasınıñ II Qara deñiz telükesizlik konferentsiyası keçirildi. Konferentsiya Mudafaa strategiyaları merkezi (Ukraina) ile işbirlikte Ukraina ve Bulgaristannıñ Tış işleri ve Mudafaa nazirlikleri tarafından  teşkil etildi. Konferentsiyada 42 devletniñ ve 8 halqara teşkilâtnıñ delegatsiyası iştirak etti.&lt;ref&gt;{{cite web|title=Спільна заява Міжнародної Кримської платформи з нагоди Дня спротиву окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополь|url=https://mfa.gov.ua/news/spilna-zayava-mizhnarodnoyi-krimskoyi-platformi-z-nagodi-dnya-sprotivu-okupaciyi-avtonomnoyi-respubliki-krim-ta-mista-sevastopol|website=Міністерство закордонних справ України|accessdate=16 березня 2024|date=26 лютого 2024}}&lt;/ref&gt;

İyünniñ 24 ve 25-nde Kıyivde Qırım platforması ekspertler ağınıñ üçünci halqara forumı olıp keçti.&lt;ref&gt;{{Cite web|url=https://crimeahrg.org/uk/dlya-nas-vazhlivo-shho-minzhnarodnij-forum-ekspertnoї-merezhi-krimskoї-platformi-vidbuvsya-same-u-kiєvi-skripnik/|title=Для нас важливо, що міжнародний форум експертної мережі Кримської платформи відбувся саме у Києві – Скрипник – Кримська правозахисна група|date=02.07.2024|website=crimeahrg.org|language=uk-UA|access-date=2024-10-24}}&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;{{cite news|title=Парламентський саміт Кримської платформи-2024 пройде в Латвії — Стефанчук|url=https://suspilne.media/692560-parlamentskij-samit-krimskoi-platformi-2024-projde-v-latvii-stefancuk/|accessdate=16 березня 2024|publisher=Суспільне|date=2024-02-26}}&lt;/ref&gt;

=== Dörtünci sammit ===
2024 senesi sentâbrniñ 11-nde Kıyivde “Qırım platforması”nıñ dörtünci sammiti olıp keçti. Kün tertibindeki esas mevzular arasında Ukrainanıñ topraq bütünligi, Rusiye tarafından işğal etilgen topraqlarnıñ reintegratsiyası, mabüslerniñ azat etilmesi, Ukrainanıñ Qara deñizdeki muvafaqiyetleri ve Qırımnen bağlı miflerniñ yoq etilmesi mevzuları köterildi.&lt;ref&gt;{{Cite web|url=https://www.obozrevatel.com/ukr/politics-news/klyuchovimi-budut-pyat-tem-v-ukraini-projde-novij-samit-krimskoi-platformi-chekayut-vazhlivih-gostej.htm|title=Ключовими стали п'ять тем: в Україні пройшов новий саміт Кримської платформи за участю важливих гостей. Фото і відео|last=Рагуцька|first=Лілія|date=2024-09-11|website=OBOZREVATEL|language=uk|access-date=2024-10-24}}&lt;/ref&gt;

Tedbirge 60-tan ziyade iştirakçi qoşuldı, olar arasında prezidentler, baş nazirler ve başqa yüksek rutbeli siyasetçiler. Litvaniya prezidenti, Letoniya ve Hırvatistan baş nazirleri, Moldova ve [[Çehiya]] parlament yolbaşçıları, Büyük Britaniya Tış işleri devlet kâtibi, AQŞ devlet kâtibi sammitni şahsen ziyaret ettiler. [[Argentina]], Qara deñiz iqtisadiy işbirlik Teşkilâtı ile Din ve iman serbestligi meselelerinden Halqara Bağlaşım ükümet formatında birinci kere iştirak ettiler.&lt;ref&gt;{{Cite news|url=https://suspilne.media/crimea/833647-u-kievi-projsov-cetvertij-samit-krimskoi-platformi-golovni-zaavi/|title=У Києві пройшов четвертий Саміт Кримської платформи: головні заяви|date=2024-09-11|work=Cуспільне Крим|access-date=2024-10-24}}&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;{{Cite web|url=https://espreso.tv/viyna-z-rosiyeyu-krim-e-narizhnim-kamenem-formuli-miru-organizatori-pidbili-pidsumki-krimskoi-platformi|title=&quot;Крим є наріжним каменем Формули миру&quot;: організатори про підсумки Кримської платформи|date=12 вересня 2024|website=espreso.tv|language=uk|access-date=2024-10-24}}&lt;/ref&gt;&lt;ref name=&quot;:0&quot;&gt;{{Cite web|url=https://zmina.info/news/krayiny-uchasnyky-krymskoyi-platformy-uhvalyly-spilnu-zayavu-za-rezultatamy-samitu-shho-uvijshlo-v-dokument/|title=Країни–учасники Кримської платформи ухвалили спільну заяву за результатами саміту: що увійшло в документ ➜ ZMINA|date=2024-09-13|website=zmina.info|language=uk|access-date=2024-10-24}}&lt;/ref&gt; 

Halqara Qırım platforması sammitiniñ neticelerine köre, iştirakçiler Ortak Beyanat qabul ettiler. Beyanatta başqa mevzulardan ğayrı, Ukrainanıñ suvereniteti ve topraq bütünliginiñ tiklenilmesi, şu cümleden Qırımnıñ işğalden qurtarılması işine sarsılmaz şekilde ğayret kösterilecegi qayd etildi. Bu maqsatlarğa rus istilâsına qarşı küreşte Ukrainağa çeşit taraflı siyasiy, maddiy ve arbiy yardımnıñ devam etmesi vastasınen irişilmesi planlaştırıla.&lt;ref name=&quot;:02&quot; /&gt;&lt;ref&gt;{{Cite web|url=https://crimea-platform.org/en/news/joint-statement-of-the-participants-of-the-fourth-summitof-the-international-crimea-platform/|title=Joint Statement of the participants of the Fourth Summitof the International Crimea Platform|date=2024-09-12|website=crimea-platform.org|language=en|access-date=2024-10-24}}&lt;/ref&gt;

== İhtar ==
{{reflist|2}}

== Edebiyat ==
* [https://suspilne.media/157760-krimska-platforma-testovij-onlajn-i-translacia/ «Нова сторінка на шляху до деокупації Криму»: як проходила Кримська платформа: текстова трансляція] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210826085836/https://suspilne.media/157760-krimska-platforma-testovij-onlajn-i-translacia/ |date=26 серпня 2021 }}
* [https://www.youtube.com/watch?v=jhALdC4bvtM&amp;ab_channel=ВсеукраїнськийФорумУкраїна30 Повне відео саміту «Кримька платформа»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210907151257/https://www.youtube.com/watch?v=jhALdC4bvtM&amp;ab_channel=ВсеукраїнськийФорумУкраїна30 |date=7 вересня 2021 }}
* [https://www.pravda.com.ua/articles/2021/07/15/7300546/ З союзниками і без Росії. Як Україна збирається повертати Крим на порядок денний світу] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210715090922/https://www.pravda.com.ua/articles/2021/07/15/7300546/ |date=15 липня 2021 }} / УП, 15 липня 2021
* [https://www.eurointegration.com.ua/articles/2021/08/19/7126793/ Ляпас для Росії з 4 континентів: головне про успіхи та невдачі саміту Кримської платформи] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210819192424/https://www.eurointegration.com.ua/articles/2021/08/19/7126793/ |date=19 серпня 2021 }} / ЄП, 19 серпня 2021
* [https://mfa.gov.ua/news/dmitro-kuleba-pro-zapusk-krimskoyi-platformi-mi-povernuli-krim-iz-zabuttya Дмитро Кулеба про запуск Кримської платформи: Ми повернули Крим із забуття] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210907151725/https://mfa.gov.ua/news/dmitro-kuleba-pro-zapusk-krimskoyi-platformi-mi-povernuli-krim-iz-zabuttya |date=7 вересня 2021 }}
* [https://ua.krymr.com/a/mizhnarodna-krymska-platforma-ukrainskyi-krym/32394630.html Міжнародна «Кримська платформа»&amp;nbsp;— основа українського Криму] / Крим. Реалії, 4 травня 2023
* [https://www.ukrinform.ua/rubric-polytics/3763665-krimska-platforma-vid-mrii-do-dii.html Арсеній Пушкаренко. Кримська платформа: від мрії до дії] / Укрінформ, 20.09.2023</text>
      <sha1>mxr62b1wff0rdm25mjl61nepxr9vgkq</sha1>
    </revision>
  </page>
</mediawiki>