Список японских божествох

<mediawiki xmlns="http://www.mediawiki.org/xml/export-0.11/" xmlns:xsi="http://www.w3.org/2001/XMLSchema-instance" xsi:schemaLocation="http://www.mediawiki.org/xml/export-0.11/ http://www.mediawiki.org/xml/export-0.11.xsd" version="0.11" xml:lang="rsk">
  <siteinfo>
    <sitename>Википедия</sitename>
    <dbname>rskwiki</dbname>
    <base>https://rsk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8_%D0%B1%D0%BE%D0%BA</base>
    <generator>MediaWiki 1.47.0-wmf.3</generator>
    <case>first-letter</case>
    <namespaces>
      <namespace key="-2" case="first-letter">Медий</namespace>
      <namespace key="-1" case="first-letter">Окреме</namespace>
      <namespace key="0" case="first-letter" />
      <namespace key="1" case="first-letter">Розгварка</namespace>
      <namespace key="2" case="first-letter">Хаснователь</namespace>
      <namespace key="3" case="first-letter">Розгварка зоз хасновательом</namespace>
      <namespace key="4" case="first-letter">Википедия</namespace>
      <namespace key="5" case="first-letter">Розгварка о Википедиї</namespace>
      <namespace key="6" case="first-letter">Файл</namespace>
      <namespace key="7" case="first-letter">Розгварка о файлу</namespace>
      <namespace key="8" case="first-letter">МедияВики</namespace>
      <namespace key="9" case="first-letter">Розгварка о МедияВикию</namespace>
      <namespace key="10" case="first-letter">Шаблон</namespace>
      <namespace key="11" case="first-letter">Розгварка о шаблону</namespace>
      <namespace key="12" case="first-letter">Помоц</namespace>
      <namespace key="13" case="first-letter">Розгварка о помоци</namespace>
      <namespace key="14" case="first-letter">Катеґория</namespace>
      <namespace key="15" case="first-letter">Розгварка о катеґориї</namespace>
      <namespace key="710" case="first-letter">TimedText</namespace>
      <namespace key="711" case="first-letter">TimedText talk</namespace>
      <namespace key="828" case="first-letter">Модул</namespace>
      <namespace key="829" case="first-letter">Разговор о модулу</namespace>
      <namespace key="1728" case="first-letter">Event</namespace>
      <namespace key="1729" case="first-letter">Event talk</namespace>
    </namespaces>
  </siteinfo>
  <page>
    <title>Список японских божествох</title>
    <ns>0</ns>
    <id>2965</id>
    <revision>
      <id>19070</id>
      <parentid>17792</parentid>
      <timestamp>2026-05-24T21:41:36Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>TaSaNS</username>
        <id>1857</id>
      </contributor>
      <comment>Додати референци</comment>
      <origin>19070</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="23274" sha1="6c4wjt9pl2ns42axhn7mjdkcamt1n47" xml:space="preserve">[[Файл:Nihongi by Aston djvu 041.jpg|thumb|''[[Изанаґи]] и [[Изанами]] на плїваюцим мосце раю (Вилиям Джордж Астон)]]
Список божествох хтори припадаю японскей вири и релиґиозним традицийом. Велї спомедзи нїх зоз шинтоїзма, док даєдни превжати зоз будизму и инкорпоровани до японскей митолоґиї и фолклору. 

== Kotoamatsukami ==
* '''Аме но Минакануши''' (яп. ''Ame no Minakanushi'', 天之御中主神) – Пан авґустовского центра нєба
* '''Такамимусуби''' (яп. ''Takamimusubi'' 高御産巣日神) – Возвисшена ґенеративна сила
* '''Камимусуби''' (яп. ''Kamimusubi'' 神産巣日神) – Свята ґенеративна сила
* '''Умашиашикабихикодї''' (яп. ''Umashiashikabihikoji'' 宇摩志阿斯訶備比古遅神) – Старши принц Рид-Шут
* '''Аме но Токотачи''' (яп. ''Ame no Tokotachi'', 天之常立神) – Вичностояци рай

== Kamiyonanayo ==

* '''[[Изанаґи]]''' (яп. ''Izanagi'', 伊邪那岐神) бул божество твореня; спада до седмей ґенерациї Камийонанайо (яп. Kamiyonanayo), вєдно зоз свою шестру и супругу Изанами.&lt;ref name=&quot;:1&quot;&gt;{{Cite book|title=Nihongi: Chronicles of Japan from the Earliest Times to A|date=2008-01-01|publisher=Cosimo, Inc.|isbn=978-1-60520-145-0|pages=9}}&lt;/ref&gt;
* '''[[Изанами]]''' (яп. ''Izanami'', 伊邪那美神) була божество твореня; тиж спада до седмей ґенерациї Камийонанайо (яп. Kamiyonanayo), вєдно зоз своїм братом и супругом Изанаґийом.&lt;ref name=&quot;:1&quot; /&gt;
* '''Куни но Токотачи''' (яп. ''Kuni no Tokotachi'', 国之常立神) бул божество хторе класификоване як хиториґами ([[ками]] хтори настал сам од себе, без парнякох). Вон бул самостойно перша ґенерация Камийонанайо. Трима ше го за першого спомедзи двох перших богох по Кодїкию, або перши спомедзи трох по Нихонґию.&lt;ref&gt;{{Cite book|title=Nihongi: Chronicles of Japan from the Earliest Times to A|date=2008-01-01|publisher=Cosimo, Inc.|isbn=978-1-60520-145-0}}&lt;/ref&gt;
* '''Омодару''' (яп. ''Omodaru'', 淤母陀琉神) и '''Аякашиконе''' (яп. ''Ayakashikone'', 阿夜訶志古泥神) шеста ґенерация Камийонанайо.&lt;ref&gt;{{Cite web|title=Kami in Classic Texts: Omodaru, Ayakashikone|url=http://eos.kokugakuin.ac.jp/modules/xwords/entry.php?entryID=124|access-date=2021-01-17|website=Encyclopedia of Shinto |url-status=dead |archive-url=https://web.archive.org/web/20210122094504/http://eos.kokugakuin.ac.jp/modules/xwords/entry.php?entryID=124 |archive-date=Jan 22, 2021}}&lt;/ref&gt;
* '''Отонодї''' (яп. ''Otonoji'', 意富斗能地神) и '''Отонобе''' (яп. ''Otonobe'', 大斗乃弁神): пията ґенерация.
* '''Тойойумоно''' (яп. ''Toyokumono'', 豊雲野神) бул хиториґами и представял другу ґенерацию.
* '''Цунуґуи''' (яп. ''Tsunugui'', 角杙神) и '''Икуґуи''' (яп. ''Ikugui'', 活杙神) штварта ґенерация.
* '''Ухидїни''' (яп. ''Uhijini'', 宇比邇神) и '''Сухидїни''' (яп. ''Suhijini'', 須比智邇神) треца ґенерация.

== Главни камиї ==
[[Файл:Origin of the Cave Door Dance (Amaterasu) by Shunsai Toshimasa 1889.jpg|thumb| Amaterasu|Amaterasu-Ōmikami вишодзи зоз райскей пещери, Shunsai Toshimasa]]
* '''[[Аматерасу]]''' (яп. ''Amaterasu-Ōmikami'', 天照大神) богиня Слунка и нїби предходнїца царскей фамелиї Япону. Єй мено значи Швици зоз раю або Вельки ками хтори ошвицує рай. Пре велї причини, дзе єдна з нїх єй вяза зоз царску фамелию, ю ше часто трима (гоч нє ураядово) за примарного бога у шинтоїзме.&lt;ref&gt;Coulter, Charles Russell; Turner, Patricia (2013-07-04). Encyclopedia of Ancient Deities. Routledge. ISBN 978-1-135-96397-2.&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;[https://mythopedia.com/japanese-mythology/gods/amaterasu/ Аматерасу] Mythopedia. Превжате 2026-05-24&lt;/ref&gt;
* '''Аме но Узуме''' (яп. ''Ame-no-Uzume'', 天宇受売命 або 天鈿女命) звичайно волана Узуме, богиня швитаня и вешеля у шинтоїзме.&lt;ref&gt;[https://mythopedia.com/topics/ame-no-uzume/ Аме но Узуме] Mythopedia. 2026-05-24&lt;/ref&gt;
* '''Фудїн''' (яп. ''Fūjin'', 風神) тиж познати як Казе-но-ками, бог витру и єден з найстарших шинто богох. Трима ше же бул присутни кед наставал швет. Часто ше го описує як 'они' (файта демону, тролу) зоз торбу на хрибце.
* '''Хачиман''' (яп. ''Hachiman'', 八幡神) бог войни и божески защитнїк Япону и його народу. Ориґинално бог аґрокултури, после постал защитнїк Минамито клану. Його символична животиня и гласнїк то голубица. 
* '''Инари Оками''' (яп. ''Inari Ōkami'', 稲荷大神) бог або богиня рискаши и плодносци. Лїшка представя їх символичну животиню и гласнїка. Часто ше виєдначує зоз Уканомитама (яп. Ukanomitama) и будистичним божеством Дакинитен(Dakiniten).&lt;ref&gt;[https://mythopedia.com/japanese-mythology/gods/ Японски боги] Mythopedia. Превжате 2026-05-24&lt;/ref&gt;
* '''Ниниґи-но-Микото''' (яп. ''Ninigi-no-Mikoto'', 瓊瓊杵尊), звичайно волани Ниниґи, бул унук Аматерасу. Його праунук бул Кан'ямато Иваребико (яп. ''Kan'yamato Iwarebiko''), после познати як Цар Дїму, перши цар Япону. 
* '''Окунинуши''' (яп. ''Ōkuninushi'', 大国主) Бог ширеня нациї, польопривреди, бизнису и медицини. 
* '''Омоикане''' (яп. ''Omoikane'', 思兼), божество мудросци и интелиґенциї, хторого други божества волаю за добри совит кед маю розпатрац даяки божески питаня. 
* '''Омононуши''' (яп. ''Ōmononushi'', 大物主神) у Нихонґу, тримало ше же Омононуши друге мено за Ōkuninushi. Алє, випатра же тоти два божества розлични.&lt;ref&gt;[https://web.archive.org/web/20201025215110/http://eos.kokugakuin.ac.jp/modules/xwords/entry.php?entryID=126 Камиї у класичних текстох: Омононуши] Енциклопеия шинтоизма. Архивоване зоз [https://www2.kokugakuin.ac.jp/e-shinto/?entryID=126 ориґиналу]. Превжате 2026-05-24&lt;/ref&gt;
* '''Раидїн''' (яп. ''Raijin'', 雷神), бог громох и блїскавкох и часто ше парує зоз Фудїном. Исто як його парняк, приказує ше як 'они'.
* '''Рюдїн''' ин (яп. ''Ryūjin'', 龍神), даєдни традициї тримаю же вон и Ōwatatsumi єден те исти бог. Вон шаркань и бог моря.&lt;ref name=&quot;Ryujin&quot;&gt;{{Cite web|title=Ryujin|url=https://www.worldhistory.org/Ryujin/|access-date=2020-11-13|website=[[World History Encyclopedia]] |date=28 June 2017 |first=Mark |last=Cartwright}}&lt;/ref&gt;
* '''Суидїн''' (яп. ''Suijin'', 水神) бог води.
* [[Сусано|'''Сусано-но-Микото''']] (яп. ''Susanoo-no-Mikoto'', 須佐之男命 або 素戔嗚尊) бог бурйох, як и пан морйох у даєдних случайох. Вон тиж так франтовни бог, понеже японска митолоґия нашироко документовала ривалство зоз шестру Аматерасу. Сусано тиж бул одвичательни за забиванє монструма Ямата но Орочи и познєйше пренаходзенє святого мечу Кусанаґи.&lt;ref&gt;{{Cite web|title=Susanoo {{!}} Description &amp; Mythology|url=https://www.britannica.com/topic/Susanoo|access-date=2020-11-12|website=Encyclopedia Britannica|language=en}}&lt;/ref&gt;
* '''Такемиказучи''' (яп. ''Takemikazuchi'', 建御雷/武甕槌) познати як бог блїскавкох и мечох. 
* '''Такеминаката''' (яп. ''Takeminakata'', 建御名方) бог витру, води и аґрокултури, тиж патрон ловох и войованя. 
* '''Тойотамахиме''' (яп. ''Toyotama-hime'', 豊玉姫) була дзивка бога Рюдїна и баба цара Дїму. Гваря же ше претворела до шарканя и нєстала кед народзела сина.
* [[Цукуйоми|'''Цукуйоми-но-Микото''']] (яп. ''Tsukuyomi-no-Mikoto'', 月読命 або 月夜見尊) бог Мешаца. Зоз гнїву и ґадзеня забил Укемочи пре способ на яки порихтала єдло. Тото нагнало Аматерасу же би на ньго нїґда вецей нє попатрела, цо спричинєло же би Слунко и Мешац були на розличних бокох нєба.
* '''Ятаґарасу''' (яп. ''Yatagarasu'', 八咫烏) инкарнация Слунка и водзач цара Дїма.

== Yama-no-Kami ==
* '''Коноханасакуя-химе''' (яп. ''Konohanasakuya-himе'', 木花之開耶姫), супруга бога Ниниґи, дзивка бога Ояматсуми и прабаба цара Дїма. Тиж є позната як богиня гори Фудї.&lt;ref&gt;{{Cite web|title= Kami in Classic Texts: Konohanasakuyahime|url=http://eos.kokugakuin.ac.jp/modules/xwords/entry.php?entryID=93|access-date=2020-11-13|website=Encyclopedia of Shinto}}&lt;/ref&gt;
* '''Омоноими но Ками''' (яп. ''Omonoimi no Kami'', 大物忌神), бог гори Чокаи, обожовани у храме Чокаисан Омономи, идентификовани зоз Тойоуке-химе. 
* '''Оямацуми''' (яп. ''Ōyamatsumi,'' 大山積神), старши брат Аматерасу и важни бог горох. Тиж оцец Konohanasakuya-hime.

== Людзе хтори постали божества (камиї) ==
Тота секция уключує историйни особи хтори ше обожує як камийох. 
* '''Цар''' '''Дїму''' (яп. ''Jimmu'', 神武天皇) перши цар. Заварти у святилїщу/храме Kashihara.
* '''Цар''' '''Меидї''' (яп. ''Meiji'', 明治天皇) и царица Шокен ( яп. Shōken, 昭憲皇太后), заварти у святилїщу/храме Meiji.
* '''Ода Нобунаґа''' (яп. ''Oda Nobunaga'', 織田信長), заварти у святилїщу Kenkun-jinja.
* '''Шотоку''' '''Таиши''' (яп. ''Shōtoku Taishi'') бул дакеди обожовани з боку шинтоїстох у принцовей гали (太子堂 Taishido) як ками тарґовини и лєгкого породу.
* '''Тендїн''' (яп. ''Tenjin'', 天神) бог стипендийох, вон побожествени Суґавара но Мичизане. Части нєщесца у Хеианкю були додзелєни його нагнїваному духу.&lt;ref&gt;{{Cite web|title=Sugawara Michizane {{!}} Japanese scholar and statesman|url=https://www.britannica.com/biography/Sugawara-Michizane|access-date=2020-11-25|website=Encyclopedia Britannica|language=en}}&lt;/ref&gt;
* '''Токуґава''' '''Иеясу''' (яп. ''Tokugawa Ieyasu'', 徳川家康), заварти у святилїщу Nikkō Tōshō-gū и подобних храмох.
* '''Тойотоми''' '''Хидейоши''' (яп. ''Toyotomi Hideyoshi'', 豊臣秀吉), заварти у святилїщу Toyokuni-jinja.
Шицки царове и царици ше технїчно обожовує пре їх повязаносц зоз Аматерасу, алє єст велї почитовани хтори нє маю свой храм.

== Будизем ==
* '''Аизен Мйо-о''' (яп. ''Aizen Myō-ō'', 愛染明王), краль мудросци познати по тим же тарнсформовал жемово жаданя (любов/жажда) до духовних будзеньох.
* '''Амида Ньораи''' (яп. ''Amida Nyorai'', 無量光佛 або 無量壽佛), звичайно ословйовани як Амида-буцу (яп. Amida-butsu, 阿弥陀如来), примарни Буда зоз школи будизма Чиста Жем. Вери ше же вон мал нєогранїчени достойни квалитети и познати є як Пан гевтобочного и загробного живота. Вон єден з Пейцох 'Dhyani' Будох. 
* '''Дарума''' (яп. ''Daruma'', 達磨), у будистичней митолоґиї ше традиционално трима же є снователь Зен будизма, як и снователь Шаолин Кунґ Фуа. Єдна з леґендох гвари же после велїх рокох медитованя патраюци до мура, Бодхидхармово руки и ноги одпадли пре атрофию. Дарума бабки направени на чесц тей леґенди.
* '''Фудо Мйо''' (яп. ''Fudō Myōō'', 不動明王), силовни и гнїваци Краљ Мудросци хтори чува шицких спалююци шицки препреченя и нєчистоти, помагаюци же би посциги просвощенє.
* '''Идатен''' (яп. ''Idaten'', 韋駄天), защитнїк будистичних манастирох и монахох.
* '''Дїзо''' (яп. ''Jizō'', 地蔵), бодисатва, позната як защитнїца слабих, окреме дзецох, путнїкох и ґравидних женох. Тиж ше ю трима за патрона успокоєних дзецох и абортованих фетусох и спасительку од сподобох пекла. Єй статуи мож часто видзиц, окреме коло драгох и теметовох. 
* '''Канґитен''' (яп. ''Kangiten'') бог блаженства. 
* '''Канон''', (яп. ''Kannon'', 観音), бодисатва, повязана зоз санованьом. На анґлийским є углавним позната як Богиня милосци т.є. Goddess of Mercy. 
* '''Якуши Ньораи''' (яп. ''Yakushi Nyorai'', 薬師如来), Буда познати по лїченню и медицини.

== Седем богове щесца ==
[[Файл:Yoshitoshi The Seven Lucky Gods.jpg|thumb|''Седем богове щесца'', Yoshitoshi]]
Седем богове щесца (яп. Shichi Fukuji, 七福神) то:
* '''Бензаитен''' (яп. ''Benzaiten'', 弁才天 або 弁財天), тиж познати як Бентен або Бензаитенйо, огиня шицкого цо чече: слова (и знанє), бешеда, елоквенция и музика. Трима ше за трецу дзивку краля шарканьох Мунецучия (яп. Munetsuchi). През роки прешла зоз защитнїци Япону на божество хторе дарує добре щесце нациї и єй жительом. Настала од Сарашвати, еквивалентней богинї у хиндуизме.&lt;ref&gt;Catherine Ludvik (2001), From Sarasvati to Benzaiten, Ph.D. Thesis, University of Toronto, National Library of Canada; [https://tspace.library.utoronto.ca/bitstream/1807/15465/1/NQ58639.pdf PDF Download]&lt;/ref&gt;
* '''Бишамонтен''', (яп. ''Bishamonten'', 毘沙門天), тиж волани Бишамон або Тамонтен, бог воякох и стражарох доброго щесца, алє и каратель криминалцох. Гвари ше же жиє на пол драги од гори Сумеру, мала паґода хтору ноши символизує божеску хижу блага, хтору и чува и дзелї єй змисти. Bishamonten японски еквивалент индийскому Kuberи и Буди Vaishravana.&lt;ref&gt;{{Cite web|title=Bishamon {{!}} Japanese god|url=https://www.britannica.com/topic/Bishamon|access-date=2021-09-08|website=Encyclopedia Britannica|language=en}}&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;{{Cite web|title=lokapala {{!}} Definition &amp; Facts|url=https://www.britannica.com/topic/lokapala|access-date=2021-09-08|website=Encyclopedia Britannica|language=en}}&lt;/ref&gt;
* '''Даикокутен''' (яп. ''Daikokuten'', 大黒天), часто скрацено волани Даикоку, трима ше за бога богатства (точнєйше, жатви) або ґаздовства (точнєйше кухнї). Препознава ше го по його широкей твари, ошмиху и кляпчистей чарней шапки. Часто є приказани як трима златни млаток, док шедзи на балох рискаши, зоз мишами доокола (хтори представяю богатосц поживи). Вон настал од Махакали, будистичней верзиї Хинду божества Шива. 
* '''Ебису''' (яп. ''Ebisu'', 恵比須, 恵比寿, 夷 або 戎), єдини член богох хтори настал у Японє, ориґинално познати як Хируко (蛭子), перше дзецко Изанаґия и Изанами. Трима ше же ше народзел без косцох. На концу превозишол свой гендикеп и постал весели и щешлїви Ебису (прето ма и єдну титулу, Бог хтори ше шмеє). Часто є приказани як трима палїцу и вельку червену ораду або бранцина. Медузи ше часто повязую зоз тим богом и японски фуґу ресторани часто як мотив кладу Ебиса. 
* '''Фукурокудю''' (яп. ''Fukurokuju'', 福禄寿), часто мишани зоз Юродїном, бог мудросци и длуговичносци и трима ше го за инкарнацию Южней поларней гвизди. Вон бог гвиздодх провадзени з боку журавеля и коритнявки, хтори ше тримаю за символи длуговичносци, а дакеди го провадзи чарниго єлень. Гвари ше же свята кнїжка хтора завязана на його палїцу у себе ма животни вик каждей особи на Жеми.
* '''Хотеи''' (яп. ''Hotei'', 布袋), найпознатши у заходним швеце як Нашмєяни Буда, Хотеи вироятно найпопуларнєйши од шицких богох. Його твар украшує велї храми, ресторани и амайлиї. Ориґинално засновани на основи китайского монаха Чан, Хотеи постал божество задовольства и богатства.
* '''Юродїн''' (яп. ''Jurōjin'', 寿老人), тиж познати як Ґама, представя длуговичносц. Часто ше го приказує зоз лепезу и палїцу и у провадзеню чарного єленя.

Богиня '''Кичийотен''' (яп. ''Kichijōten'', 吉祥天), тиж позната як Кисшоутенйо (яп. Kisshoutennyo), дакеди ше ю трима за єдну спомедзи седем богох,&lt;ref name=&quot;Philadelphia Museum of Art&quot;&gt;{{cite web | url=http://www.philamuseum.org/collections/permanent/305645.html | title=Kisshōten (Kichijōten) | access-date=14 December 2015 | archive-date=11 August 2017 | archive-url=https://web.archive.org/web/20170811104212/http://www.philamuseum.org/collections/permanent/305645.html | url-status=dead }}&lt;/ref&gt;, дзе заменює або Юродїна або Фукурокудя&lt;ref name=&quot;Butsuzōzui077&quot; /&gt;. Вона представя щесце, плодносц и красу. Даикоку ше дакеди манифестує як жена позната под меном Даикокунйо (яп. Daikokunyo, 大黒女) або Daikokutennyo (大黒天女)&lt;ref name=&quot;Butsuzōzui059&quot;&gt;{{cite web|title=Butsuzōzui (Illustrated Compendium of Buddhist Images)|url=http://www.lib.ehime-u.ac.jp/SUZUKA/316/index.html|location=Ehime University Library|page=(059.jpg)|language=ja|format=digital photos|date=1796|access-date=2016-05-06|archive-date=2018-10-10|archive-url=https://web.archive.org/web/20181010061804/http://www.lib.ehime-u.ac.jp/SUZUKA/316/index.html|url-status=dead}}&lt;/ref&gt;. Кед ше Кисшоутенйо рахує од седем Фукудїнох&lt;ref name=&quot;Butsuzōzui077&quot;&gt;{{cite web|title=Butsuzōzui (Illustrated Compendium of Buddhist Images)|url=http://www.lib.ehime-u.ac.jp/SUZUKA/316/index.html|location=Ehime University Library|page=(077.jpg)|language=ja|format=digital photos|date=1796|access-date=2016-05-06|archive-date=2018-10-10|archive-url=https://web.archive.org/web/20181010061804/http://www.lib.ehime-u.ac.jp/SUZUKA/316/index.html|url-status=dead}}&lt;/ref&gt;, и Даикоку ше трима за женску особу&lt;ref name=&quot;Butsuzōzui059&quot; /&gt;, вец шицки три гинду Тридеви богинї репрезентовани у Фукудїну.

==Референци==
[[Катеґория:Релиґия]]
[[Катеґория:Япон]]
[[Катеґория:Японска митолоґия]]
[[Катеґория:Традиция]]</text>
      <sha1>6c4wjt9pl2ns42axhn7mjdkcamt1n47</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>19071</id>
      <parentid>19070</parentid>
      <timestamp>2026-05-25T09:53:24Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Olirk55</username>
        <id>19</id>
      </contributor>
      <comment>Означени викивязи</comment>
      <origin>19071</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="23472" sha1="qh2ih5540k5c20xsfmdaeb0qvgthyfs" xml:space="preserve">[[Файл:Nihongi by Aston djvu 041.jpg|thumb|''[[Изанаґи]] и [[Изанами]] на плїваюцим мосце раю (Вилиям Джордж Астон)]]
Список божествох хтори припадаю японскей вири и релиґиозним традицийом. Велї спомедзи нїх зоз шинтоїзма, док даєдни превжати зоз будизму и инкорпоровани до японскей митолоґиї и фолклору. 

== Kotoamatsukami ==
* '''Аме но Минакануши''' (яп. ''Ame no Minakanushi'', 天之御中主神) – Пан авґустовского центра нєба
* '''Такамимусуби''' (яп. ''Takamimusubi'' 高御産巣日神) – Возвисшена ґенеративна сила
* '''Камимусуби''' (яп. ''Kamimusubi'' 神産巣日神) – Свята ґенеративна сила
* '''Умашиашикабихикодї''' (яп. ''Umashiashikabihikoji'' 宇摩志阿斯訶備比古遅神) – Старши принц Рид-Шут
* '''Аме но Токотачи''' (яп. ''Ame no Tokotachi'', 天之常立神) – Вичностояци рай

== Kamiyonanayo ==

* '''[[Изанаґи]]''' (яп. ''Izanagi'', 伊邪那岐神) бул божество твореня; спада до седмей ґенерациї Камийонанайо (яп. Kamiyonanayo), вєдно зоз свою шестру и супругу Изанами.&lt;ref name=&quot;:1&quot;&gt;{{Cite book|title=Nihongi: Chronicles of Japan from the Earliest Times to A|date=2008-01-01|publisher=Cosimo, Inc.|isbn=978-1-60520-145-0|pages=9}}&lt;/ref&gt;
* '''[[Изанами]]''' (яп. ''Izanami'', 伊邪那美神) була божество твореня; тиж спада до седмей ґенерациї Камийонанайо (яп. Kamiyonanayo), вєдно зоз своїм братом и супругом Изанаґийом.&lt;ref name=&quot;:1&quot; /&gt;
* '''Куни но Токотачи''' (яп. ''Kuni no Tokotachi'', 国之常立神) бул божество хторе класификоване як хиториґами ([[ками]] хтори настал сам од себе, без парнякох). Вон бул самостойно перша ґенерация Камийонанайо. Трима ше го за першого спомедзи двох перших богох по Кодїкию, або перши спомедзи трох по Нихонґию.&lt;ref&gt;{{Cite book|title=Nihongi: Chronicles of Japan from the Earliest Times to A|date=2008-01-01|publisher=Cosimo, Inc.|isbn=978-1-60520-145-0}}&lt;/ref&gt;
* '''Омодару''' (яп. ''Omodaru'', 淤母陀琉神) и '''Аякашиконе''' (яп. ''Ayakashikone'', 阿夜訶志古泥神) шеста ґенерация Камийонанайо.&lt;ref&gt;{{Cite web|title=Kami in Classic Texts: Omodaru, Ayakashikone|url=http://eos.kokugakuin.ac.jp/modules/xwords/entry.php?entryID=124|access-date=2021-01-17|website=Encyclopedia of Shinto |url-status=dead |archive-url=https://web.archive.org/web/20210122094504/http://eos.kokugakuin.ac.jp/modules/xwords/entry.php?entryID=124 |archive-date=Jan 22, 2021}}&lt;/ref&gt;
* '''Отонодї''' (яп. ''Otonoji'', 意富斗能地神) и '''Отонобе''' (яп. ''Otonobe'', 大斗乃弁神): пията ґенерация.
* '''Тойойумоно''' (яп. ''Toyokumono'', 豊雲野神) бул хиториґами и представял другу ґенерацию.
* '''Цунуґуи''' (яп. ''Tsunugui'', 角杙神) и '''Икуґуи''' (яп. ''Ikugui'', 活杙神) штварта ґенерация.
* '''Ухидїни''' (яп. ''Uhijini'', 宇比邇神) и '''Сухидїни''' (яп. ''Suhijini'', 須比智邇神) треца ґенерация.

== Главни камиї ==
[[Файл:Origin of the Cave Door Dance (Amaterasu) by Shunsai Toshimasa 1889.jpg|thumb| Amaterasu|Amaterasu-Ōmikami вишодзи зоз райскей пещери, Shunsai Toshimasa]]
* '''[[Аматерасу]]''' (яп. ''Amaterasu-Ōmikami'', 天照大神) богиня [[Слунко|Слунка]] и нїби предходнїца царскей фамелиї Япону. Єй мено значи Швици зоз раю або Вельки ками хтори [[Шветлосц|ошвицує]] рай. Пре велї причини, дзе єдна з нїх єй вяза зоз царску фамелию, ю ше часто трима (гоч нє ураядово) за примарного бога у шинтоїзме.&lt;ref&gt;Coulter, Charles Russell; Turner, Patricia (2013-07-04). Encyclopedia of Ancient Deities. Routledge. ISBN 978-1-135-96397-2.&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;[https://mythopedia.com/japanese-mythology/gods/amaterasu/ Аматерасу] Mythopedia. Превжате 2026-05-24&lt;/ref&gt;
* '''Аме но Узуме''' (яп. ''Ame-no-Uzume'', 天宇受売命 або 天鈿女命) звичайно волана Узуме, богиня швитаня и вешеля у шинтоїзме.&lt;ref&gt;[https://mythopedia.com/topics/ame-no-uzume/ Аме но Узуме] Mythopedia. 2026-05-24&lt;/ref&gt;
* '''Фудїн''' (яп. ''Fūjin'', 風神) тиж познати як Казе-но-ками, бог витру и єден з найстарших шинто богох. Трима ше же бул присутни кед наставал швет. Часто ше го описує як 'они' (файта демону, тролу) зоз торбу на хрибце.
* '''Хачиман''' (яп. ''Hachiman'', 八幡神) бог войни и божески защитнїк Япону и його [[народ]]&lt;nowiki/&gt;у. Ориґинално бог аґрокултури, после постал защитнїк Минамито клану. Його символична животиня и гласнїк то голубица. 
* '''Инари Оками''' (яп. ''Inari Ōkami'', 稲荷大神) бог або богиня рискаши и плодносци. Лїшка представя їх символичну животиню и гласнїка. Часто ше виєдначує зоз Уканомитама (яп. Ukanomitama) и будистичним божеством Дакинитен(Dakiniten).&lt;ref&gt;[https://mythopedia.com/japanese-mythology/gods/ Японски боги] Mythopedia. Превжате 2026-05-24&lt;/ref&gt;
* '''Ниниґи-но-Микото''' (яп. ''Ninigi-no-Mikoto'', 瓊瓊杵尊), звичайно волани Ниниґи, бул унук Аматерасу. Його праунук бул Кан'ямато Иваребико (яп. ''Kan'yamato Iwarebiko''), после познати як Цар Дїму, перши цар Япону. 
* '''Окунинуши''' (яп. ''Ōkuninushi'', 大国主) Бог ширеня нациї, польопривреди, бизнису и медицини. 
* '''Омоикане''' (яп. ''Omoikane'', 思兼), божество мудросци и интелиґенциї, хторого други божества волаю за добри совит кед маю розпатрац даяки божески питаня. 
* '''Омононуши''' (яп. ''Ōmononushi'', 大物主神) у Нихонґу, тримало ше же Омононуши друге мено за Ōkuninushi. Алє, випатра же тоти два божества розлични.&lt;ref&gt;[https://web.archive.org/web/20201025215110/http://eos.kokugakuin.ac.jp/modules/xwords/entry.php?entryID=126 Камиї у класичних текстох: Омононуши] Енциклопеия шинтоизма. Архивоване зоз [https://www2.kokugakuin.ac.jp/e-shinto/?entryID=126 ориґиналу]. Превжате 2026-05-24&lt;/ref&gt;
* '''Раидїн''' (яп. ''Raijin'', 雷神), бог громох и блїскавкох и часто ше парує зоз Фудїном. Исто як його парняк, приказує ше як 'они'.
* '''Рюдїн''' ин (яп. ''Ryūjin'', 龍神), даєдни традициї тримаю же вон и Ōwatatsumi єден те исти бог. Вон шаркань и бог моря.&lt;ref name=&quot;Ryujin&quot;&gt;{{Cite web|title=Ryujin|url=https://www.worldhistory.org/Ryujin/|access-date=2020-11-13|website=[[World History Encyclopedia]] |date=28 June 2017 |first=Mark |last=Cartwright}}&lt;/ref&gt;
* '''Суидїн''' (яп. ''Suijin'', 水神) бог води.
* [[Сусано|'''Сусано-но-Микото''']] (яп. ''Susanoo-no-Mikoto'', 須佐之男命 або 素戔嗚尊) бог бурйох, як и пан морйох у даєдних случайох. Вон тиж так франтовни бог, понеже японска митолоґия нашироко документовала ривалство зоз шестру Аматерасу. Сусано тиж бул одвичательни за забиванє монструма Ямата но Орочи и познєйше пренаходзенє святого мечу Кусанаґи.&lt;ref&gt;{{Cite web|title=Susanoo {{!}} Description &amp; Mythology|url=https://www.britannica.com/topic/Susanoo|access-date=2020-11-12|website=Encyclopedia Britannica|language=en}}&lt;/ref&gt;
* '''Такемиказучи''' (яп. ''Takemikazuchi'', 建御雷/武甕槌) познати як бог блїскавкох и мечох. 
* '''Такеминаката''' (яп. ''Takeminakata'', 建御名方) бог витру, води и аґрокултури, тиж патрон ловох и войованя. 
* '''Тойотамахиме''' (яп. ''Toyotama-hime'', 豊玉姫) була дзивка бога Рюдїна и баба цара Дїму. Гваря же ше претворела до шарканя и нєстала кед народзела сина.
* [[Цукуйоми|'''Цукуйоми-но-Микото''']] (яп. ''Tsukuyomi-no-Mikoto'', 月読命 або 月夜見尊) бог [[Мешац|Мешаца]]. Зоз гнїву и ґадзеня забил Укемочи пре способ на яки порихтала єдло. Тото нагнало Аматерасу же би на ньго нїґда вецей нє попатрела, цо спричинєло же би Слунко и Мешац були на розличних бокох нєба.
* '''Ятаґарасу''' (яп. ''Yatagarasu'', 八咫烏) инкарнация Слунка и водзач цара Дїма.

== Yama-no-Kami ==
* '''Коноханасакуя-химе''' (яп. ''Konohanasakuya-himе'', 木花之開耶姫), супруга бога Ниниґи, дзивка бога Ояматсуми и прабаба цара Дїма. Тиж є позната як богиня гори Фудї.&lt;ref&gt;{{Cite web|title= Kami in Classic Texts: Konohanasakuyahime|url=http://eos.kokugakuin.ac.jp/modules/xwords/entry.php?entryID=93|access-date=2020-11-13|website=Encyclopedia of Shinto}}&lt;/ref&gt;
* '''Омоноими но Ками''' (яп. ''Omonoimi no Kami'', 大物忌神), бог гори Чокаи, обожовани у храме Чокаисан Омономи, идентификовани зоз Тойоуке-химе. 
* '''Оямацуми''' (яп. ''Ōyamatsumi,'' 大山積神), старши брат Аматерасу и важни бог горох. Тиж оцец Konohanasakuya-hime.

== Людзе хтори постали божества (камиї) ==
Тота секция уключує историйни особи хтори ше обожує як камийох. 
* '''Цар''' '''Дїму''' (яп. ''Jimmu'', 神武天皇) перши цар. Заварти у святилїщу/храме Kashihara.
* '''Цар''' '''Меидї''' (яп. ''Meiji'', 明治天皇) и царица Шокен ( яп. Shōken, 昭憲皇太后), заварти у святилїщу/храме Meiji.
* '''Ода Нобунаґа''' (яп. ''Oda Nobunaga'', 織田信長), заварти у святилїщу Kenkun-jinja.
* '''Шотоку''' '''Таиши''' (яп. ''Shōtoku Taishi'') бул дакеди обожовани з боку шинтоїстох у принцовей гали (太子堂 Taishido) як ками [[Тарґовина|тарґовини]] и лєгкого породу.
* '''Тендїн''' (яп. ''Tenjin'', 天神) бог стипендийох, вон побожествени Суґавара но Мичизане. Части нєщесца у Хеианкю були додзелєни його нагнїваному духу.&lt;ref&gt;{{Cite web|title=Sugawara Michizane {{!}} Japanese scholar and statesman|url=https://www.britannica.com/biography/Sugawara-Michizane|access-date=2020-11-25|website=Encyclopedia Britannica|language=en}}&lt;/ref&gt;
* '''Токуґава''' '''Иеясу''' (яп. ''Tokugawa Ieyasu'', 徳川家康), заварти у святилїщу Nikkō Tōshō-gū и подобних храмох.
* '''Тойотоми''' '''Хидейоши''' (яп. ''Toyotomi Hideyoshi'', 豊臣秀吉), заварти у святилїщу Toyokuni-jinja.
Шицки царове и царици ше технїчно обожовує пре їх повязаносц зоз Аматерасу, алє єст велї почитовани хтори нє маю свой храм.

== Будизем ==
* '''Аизен Мйо-о''' (яп. ''Aizen Myō-ō'', 愛染明王), краль мудросци познати по тим же тарнсформовал жемово жаданя (любов/жажда) до духовних будзеньох.
* '''Амида Ньораи''' (яп. ''Amida Nyorai'', 無量光佛 або 無量壽佛), звичайно ословйовани як Амида-буцу (яп. Amida-butsu, 阿弥陀如来), примарни Буда зоз школи будизма Чиста Жем. Вери ше же вон мал нєогранїчени достойни квалитети и познати є як Пан гевтобочного и загробного живота. Вон єден з Пейцох 'Dhyani' Будох. 
* '''Дарума''' (яп. ''Daruma'', 達磨), у будистичней митолоґиї ше традиционално трима же є снователь Зен будизма, як и снователь Шаолин Кунґ Фуа. Єдна з леґендох гвари же после велїх рокох медитованя патраюци до мура, Бодхидхармово руки и ноги одпадли пре атрофию. Дарума бабки направени на чесц тей леґенди.
* '''Фудо Мйо''' (яп. ''Fudō Myōō'', 不動明王), силовни и гнїваци Краљ Мудросци хтори чува шицких спалююци шицки препреченя и нєчистоти, помагаюци же би посциги просвощенє.
* '''Идатен''' (яп. ''Idaten'', 韋駄天), защитнїк будистичних манастирох и монахох.
* '''Дїзо''' (яп. ''Jizō'', 地蔵), бодисатва, позната як защитнїца слабих, окреме дзецох, путнїкох и ґравидних женох. Тиж ше ю трима за патрона успокоєних дзецох и абортованих фетусох и спасительку од сподобох пекла. Єй статуи мож часто видзиц, окреме коло драгох и теметовох. 
* '''Канґитен''' (яп. ''Kangiten'') бог блаженства. 
* '''Канон''', (яп. ''Kannon'', 観音), бодисатва, повязана зоз санованьом. На анґлийским є углавним позната як Богиня милосци т.є. Goddess of Mercy. 
* '''Якуши Ньораи''' (яп. ''Yakushi Nyorai'', 薬師如来), Буда познати по лїченню и медицини.

== Седем богове щесца ==
[[Файл:Yoshitoshi The Seven Lucky Gods.jpg|thumb|''Седем богове щесца'', Yoshitoshi]]
Седем богове щесца (яп. Shichi Fukuji, 七福神) то:
* '''Бензаитен''' (яп. ''Benzaiten'', 弁才天 або 弁財天), тиж познати як Бентен або Бензаитенйо, огиня шицкого цо чече: слова (и знанє), бешеда, елоквенция и [[Подзелєнє музики|музика]]. Трима ше за трецу дзивку краля шарканьох Мунецучия (яп. ''Munetsuchi)''. През роки прешла зоз защитнїци Япону на божество хторе дарує добре щесце [[Нация|нациї]] и єй жительом. Настала од Сарашвати, еквивалентней богинї у хиндуизме.&lt;ref&gt;Catherine Ludvik (2001), From Sarasvati to Benzaiten, Ph.D. Thesis, University of Toronto, National Library of Canada; [https://tspace.library.utoronto.ca/bitstream/1807/15465/1/NQ58639.pdf PDF Download]&lt;/ref&gt;
* '''Бишамонтен''', (яп. ''Bishamonten'', 毘沙門天), тиж волани Бишамон або Тамонтен, бог воякох и стражарох доброго щесца, алє и каратель криминалцох. Гвари ше же жиє на пол драги од гори Сумеру, мала паґода хтору ноши символизує божеску хижу блага, хтору и чува и дзелї єй змисти. ''Bishamonten'' японски еквивалент индийскому ''Kuberи'' и Буди ''Vaishravana''.&lt;ref&gt;{{Cite web|title=Bishamon {{!}} Japanese god|url=https://www.britannica.com/topic/Bishamon|access-date=2021-09-08|website=Encyclopedia Britannica|language=en}}&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;{{Cite web|title=lokapala {{!}} Definition &amp; Facts|url=https://www.britannica.com/topic/lokapala|access-date=2021-09-08|website=Encyclopedia Britannica|language=en}}&lt;/ref&gt;
* '''Даикокутен''' (яп. ''Daikokuten'', 大黒天), часто скрацено волани Даикоку, трима ше за бога богатства (точнєйше, жатви) або ґаздовства (точнєйше кухнї). Препознава ше го по його широкей твари, ошмиху и кляпчистей чарней шапки. Часто є приказани як трима златни млаток, док шедзи на балох рискаши, зоз мишами доокола (хтори представяю богатосц [[Пожива|поживи]]). Вон настал од Махакали, будистичней верзиї Хинду божества Шива. 
* '''Ебису''' (яп. ''Ebisu'', 恵比須, 恵比寿, 夷 або 戎), єдини член богох хтори настал у Японє, ориґинално познати як Хируко (蛭子), перше дзецко Изанаґия и Изанами. Трима ше же ше народзел без косцох. На концу превозишол свой гендикеп и постал весели и щешлїви Ебису (прето ма и єдну титулу, Бог хтори ше шмеє). Часто є приказани як трима палїцу и вельку червену ораду або бранцина. Медузи ше часто повязую зоз тим богом и японски фуґу ресторани часто як мотив кладу Ебиса. 
* '''Фукурокудю''' (яп. ''Fukurokuju'', 福禄寿), часто мишани зоз Юродїном, бог мудросци и длуговичносци и трима ше го за инкарнацию Южней поларней [[Гвизда|гвизди]]. Вон бог гвиздодх провадзени з боку журавеля и коритнявки, хтори ше тримаю за символи длуговичносци, а дакеди го провадзи чарни єлень. Гвари ше же свята кнїжка хтора завязана на його палїцу у себе ма животни вик каждей особи на Жеми.
* '''Хотеи''' (яп. ''Hotei'', 布袋), найпознатши у заходним швеце як Нашмєяни Буда, Хотеи вироятно найпопуларнєйши од шицких богох. Його твар украшує велї храми, ресторани и амайлиї. Ориґинално засновани на основи китайского монаха Чан, Хотеи постал божество задовольства и богатства.
* '''Юродїн''' (яп. ''Jurōjin'', 寿老人), тиж познати як Ґама, представя длуговичносц. Часто ше го приказує зоз лепезу и палїцу и у провадзеню чарного єленя.

Богиня '''Кичийотен''' (яп. ''Kichijōten'', 吉祥天), тиж позната як Кисшоутенйо (яп. ''Kisshoutennyo''), дакеди ше ю трима за єдну спомедзи седем богох,&lt;ref name=&quot;Philadelphia Museum of Art&quot;&gt;{{cite web | url=http://www.philamuseum.org/collections/permanent/305645.html | title=Kisshōten (Kichijōten) | access-date=14 December 2015 | archive-date=11 August 2017 | archive-url=https://web.archive.org/web/20170811104212/http://www.philamuseum.org/collections/permanent/305645.html | url-status=dead }}&lt;/ref&gt;, дзе заменює або Юродїна або Фукурокудя&lt;ref name=&quot;Butsuzōzui077&quot; /&gt;. Вона представя щесце, плодносц и красу. Даикоку ше дакеди манифестує як жена позната под меном Даикокунйо (яп. ''Daikokunyo'', 大黒女) або ''Daikokutennyo'' (大黒天女)&lt;ref name=&quot;Butsuzōzui059&quot;&gt;{{cite web|title=Butsuzōzui (Illustrated Compendium of Buddhist Images)|url=http://www.lib.ehime-u.ac.jp/SUZUKA/316/index.html|location=Ehime University Library|page=(059.jpg)|language=ja|format=digital photos|date=1796|access-date=2016-05-06|archive-date=2018-10-10|archive-url=https://web.archive.org/web/20181010061804/http://www.lib.ehime-u.ac.jp/SUZUKA/316/index.html|url-status=dead}}&lt;/ref&gt;. Кед ше Кисшоутенйо рахує од седем Фукудїнох&lt;ref name=&quot;Butsuzōzui077&quot;&gt;{{cite web|title=Butsuzōzui (Illustrated Compendium of Buddhist Images)|url=http://www.lib.ehime-u.ac.jp/SUZUKA/316/index.html|location=Ehime University Library|page=(077.jpg)|language=ja|format=digital photos|date=1796|access-date=2016-05-06|archive-date=2018-10-10|archive-url=https://web.archive.org/web/20181010061804/http://www.lib.ehime-u.ac.jp/SUZUKA/316/index.html|url-status=dead}}&lt;/ref&gt;, и Даикоку ше трима за женску особу&lt;ref name=&quot;Butsuzōzui059&quot; /&gt;, вец шицки три гинду Тридеви богинї репрезентовани у Фукудїну.

==Референци==
[[Катеґория:Релиґия]]
[[Катеґория:Япон]]
[[Катеґория:Японска митолоґия]]
[[Катеґория:Традиция]]</text>
      <sha1>qh2ih5540k5c20xsfmdaeb0qvgthyfs</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Музична акустика</title>
    <ns>0</ns>
    <id>3050</id>
    <revision>
      <id>19072</id>
      <parentid>19053</parentid>
      <timestamp>2026-05-25T11:19:20Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Olirk55</username>
        <id>19</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>Уложени фотоґрафиї, викивязи, корекциї у тексту</comment>
      <origin>19072</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="17669" sha1="j18u37wayy155suxzbzgy206imwoquh" xml:space="preserve">[[File:Театр оперы и балета. Зал.jpg|right|thumb|280px|Будинок Oпери у Одеси (1887), сала за публику. Место за оркестер, ,,дзира&quot; за лєпши прецек звука спрам аудиториюму.]]Музична акустика (греч. ''άκουστικόξ, άκούω'' чуєм, слухам) то конар акустики хтора преучує физични прикмети [[Подзелєнє музики|музичних]] [[Звук|звукох]].&lt;ref&gt;Музыкальная акустика // [https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D1%88%D0%B0%D1%8F_%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%81%D0%B8%D0%B9%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%8F_%D1%8D%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%8F Большая российская энциклопедия. Том 21.] Москва, 2012, с.406-407.&lt;/ref&gt; Як и обща [[Акустика|акустика,]] музична акустика интердисциплинарна наука. У своїх виглєдованьох, вона ше базує на податкoх и часточно концептуалних рамикoх зоз других наукох, першенствено математики, [[Теория музики|музичней теориї]] и психолоґиї.

== Кратки опис ==
Примарни фокус музичней акустики то висина тона, динамика и тембр музичних (т.є. емеличних звукох хтори ше хасную у музики, першенствено зоз перспективи їх слушней перцепциї и репродукциї (такв. „интонациї“) з боку музичара виводзача. Окремне и обсяжне подруч'є  виглєдованя музичней акустики то музичне [[Штимованє инструментох|штимованє]] и темперация (як у историйним так и у теорийним аспекту).

== Историят ==
Уводзенє тоналних системох и штимованє у музики у 3. милениюму п. н. е. предпоставя ше же було у Китаю и дума ше же то перше систематске преучаванє акустики. Од антики, научни виглєдованя акустики документовани з боку, Питаґори зоз Самоса (коло 570–510. п. н. е.), хтори математично анализовал одношенє медзи длужини струни и висину тона у монокорду (акорд).

[[File:Kapitolinischer Pythagoras.jpg|right|Thumb|270px|Питаґора- биста,  Капитолски музей, Рим]]

Хризип зоз Солия (281–208. п. н. е.) препознал габову природу звука упоредзуюци звук зоз габами на поврхносци води. Леонардо да Винчи открил, медзи иншим, же воздух нєопходни як медиюм за пресцеранє/розлїванє и ширенє звука и же ше звук шири зоз конєчну швидкосцу. Марин Мерсен (1588–1648), медзи другима науковима очигляднима прикладами природи звука, дал першу експериментално одредзену швидкосц звука. Ґалилео Ґалилей описал вязу медзи висини тона и фреквенциї, хтора значна за  акустику.

Жозеф Совер уведол термин „акустика“ за преучованє звука. Ернст Флоренс Фридрих Хладни ше прилапює як снователь модерней експерименталней акустики; видумал Хладнийово фигури, хтори визуелизую природни вибрациї плочох. Ґеорґ Симон Ом постулирал способносц уха же би разложело звуки на основни тони и гармонски, Герман фон Хелмхолц виглєдовал перцепцию висини тона и описал Хелмхолцов резонатор, а Джон Вилиям Страт публиковал „Теорию звука“ зоз велїма математичнима фундаменталнима доказами у вязи зоз звуком, його наставньом и ,,пресцераньом-ширеньом.&lt;nowiki&gt;''&lt;/nowiki&gt;

У другей половки 19. вику розвилии ше перши акустични апарати за меранє и знїманє, як цо фонаутоґраф Едуар-Леона Скота де Мартинвила, а познєйше и фоноґраф Томаса Алве Едисона (1847–1931). Авґуст Кундт розвил Кундтову циву и хансовал ю за меранє коефициєнта абсорбциї звука.

Музични теоретичаре (Г. Риман, П. Хиндемит) хасновали податки зоз музичней акустики же би конструовали „природно-наукови“ концепти музики, док их физичаре и психолоґове (Г. Хелмхолц, К. Штумпф, В. Келер) хасновали за розвой „физиолоґийних“ концептох музичней перцепциї. У Русиї, допринос музичней акустики дали Н. А. Ґарбузов, (автор „зонскей теориї“ музичного слуха), А. А. Володин и Е. В. Назаикински. Медзи водзацима виглєдовачами музичних штимованьох и темперациї на Заходзе були М. Барбур, М. Линдли и Р. Раш. Нєдавно ше зявели интердисциплинарни студиї хтори повязую акустични характеристики простору зоз историю архитектури и розвойом музики. Напр., то зробели Е. Тїрильо и Ф. Мартелота, хтори зоз тей перспективи преучовали вецей од 30 шветово познати италиянски церкви зоз розличних епохох

== Виглєдованє ==
Виглєдованє у музичней акустики уключує фаховцох зоз розличних обласцох и дисциплинох - физичаре, психолоґове, физиолоґове, оториноларинґолоґове, електроинжинєре, машински инжинєре, архитекти и музичаре. Окремне значенє того конара акустики то факт же преучованє музичней акустики премосцує розкол медзи науку и уметносцу.&lt;ref&gt;M.J. Crocker (Ed.) Encyclopedia of Acoustics, vol. 4, part XIV. — John Willey &amp; Son,1997. — ISBN 0-471-18007-6&lt;/ref&gt;

[[File:Symmetric and asymmetric waveforms.svg|right|thumb|270px|Схема симетрична и асиметрична габова форма звука. Чрвена (горня) габа содержи лєм основни и нєпарну гармоню; желєна (долня) габа содержи основни и парну гармонию тонох.|]]Медзи широким спектром проблемох хтори ше виглєдую у музичней акустики, значна повага пошвецена преучованю физичним процесом хтори оможлївюю розличним музичким [[Подзелєнє музичних инструментох|инструментом]] же би продуковали/творели жадани звуки и описи акустичних прикметох тих музичних инструментох. Таки виглєдованя обєдинєни до окремного конара музичней акустики хтора ше наволує физика музичних инструментох.&lt;ref&gt;Асламазов Л. Г., Варламов А. А. [https://fizika.tomsk.ru/sites/default/files/docs/Books/Udiv_fizika.pdf Удивительная физика][https://web.archive.org/web/20160130202607/http://fizika.tomsk.ru/sites/default/files/docs/Books/Udiv_fizika.pdfАрхивная копия] от 30 января 2016 на [https://ru.wikipedia.org/wiki/Wayback_Machine Wayback Machine.] — М.: Добросвет, 2002. — 236 с. — ISBN 5-7913-0044-1]&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;Lapp D.R. [https://web.archive.org/web/20160808042157/http://kellerphysics.com/acoustics/Lapp.pdf The Physics of Music and Musical Instruments][https://web.archive.org/web/20160808042157/http://kellerphysics.com/acoustics/Lapp.pdf Архивная копия] от 8 августа 2016 на [https://ru.wikipedia.org/wiki/Wayback_Machine Wayback Machine.]&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;[https://newt.phys.unsw.edu.au/music/ Music acoustics — sound files, animations and illustrations.] [https://web.archive.org/web/20210507100519/http://newt.phys.unsw.edu.au/music/ Архивная копия] от 7 мая 2021 на [https://ru.wikipedia.org/wiki/Wayback_Machine Wayback Machine] — University of New South Wales.]&lt;/ref&gt;

Штири прикмети ше хасную за описованє перцепциї звукох з боку слухача: висина тона, тембр, гласносц и тирванє. У цеку физичней анализи звукох установює ше вяза медзи тих квалитативних и квантитативних характеристикох звукох хтори ше хасную у акустики: фреквенция, интензитет, спектер и часови интервал.

'''Виглєдованє и настава'''

Музична акустика ше понука як предмет у рамику програми музикологиї и физики навелїх универзитетох и факултетох. Од 2003. року, установени є як докторски програм на Универзитету за музику и сценски уметносци у Бечу. Од 2012. року, медзинародне акредитовани мастер програм (M.Sc.) зоз музичней акустики понука ше на Универзитету за музику у Детмолду, дзе мож нащивйовац/ обављати и докторски студиї.Виглєдованя ше спроводза тиж спроводе у числених музейох музичних инструментох и школох за виробок инструментох.

Нємацке дружтво акустики  (DEGA) ма специялизовани одбор за музичну акустику од 1988. року.

Виглєдованє у музичней акустики уключує фаховцох зоз розличних обласцох и дисциплинох - физичаре, психолоґове, физиолоґове, оториноларинґолоґове, електроинжинєре, машински инжинєре, архитекти и музичаре. Окремне значенє того конара акустики лєжи у факту же преучованє музичней акустики премосцує розкол медзи науку и уметносцу.[рсй 23 Акустика]

Медзи широким спектром проблемох хтори ше виглєдую у музичней акустики, значна повага пошвецена преучованю физичним процесом хтори оможлївюю розличним музичким инструментом же би продуковали/творели жадани звуки и опису акустичних прикметох тих музичних инструментох. Таки виглєдованя обєдинюни до окремного конара музичней акустики хтора ше наволує физика музичних инструментох.[рсй.24][25][26]

Штири прикмети ше хасную за описованє перцепциї звукох з боку слухача: висина тона, тембр, гласносц и тирванє. У цеку физичней анализи звукох установює ше вяза медзи тих квалитативних и квантитативних характеристикох звукох хтори ше хасную у акустики: фреквенция, интензитет, спектер и часови интервал.

'''Методи'''

Як интердисциплинарна обласц, музична акустика хаснує широки спектер розличних методох, напр. Б. анализу звука, синтезу звука, тести слуха, мераня подшвидшованя, знїманє рушаньох, методу конєчних елементох, симулацию, физичне моделованє, ласерску интерференцометрию и психофизиолоґийни мераня як електромиоґрафия итд.

== Применьованє у пракси ==
Податки зоз виглєдованя музичней акустики ше широко применюю у пракси, окреме у „тренираню” слуха и образованю музичарох виводзачох, у дизайнованю и штимованю музичних инструментох (напр., у реконструкциї античних инструментох и продукциї модерних репликох хтори ше хасную при автентичних виводзеньох), у орґанизациї модерного знїманя звука (уключуюци опреманє авдио студия), у технїкох компонованя електронскей музики, при будованю театрох, концертних салох и других просторох наменєних природному и приємному ширеню звука (колоквиялно позната як „добра акустика“).

== Литература ==
* ''Helmholtz H.'' Die Lehre von den Tonempfindungen als physiologische Grundlage für Theorie der Musik. Braunschweig, 1863; рус. перевод под назв. «Учение о слуховых ощущениях как физиологическая основа для теории музыки». СПб., 1875.
* ''Stumpf C.'' Tonpsychologie. 2 Bände. Leipzig, 1883 (Bd.1); Leipzig, 1890 (Bd.2).
* Музыкальная акустика, под ред. Н.А. Гарбузова. М., 1954.
* Применение акустических методов исследования в музыкознании. Сб. статей под ред. С.С.Скребкова. М.: Музыка, 1964.
* ''Riemann H.'' Katechismus der Akustik (Musikwissenschaft). Leipzig, 1891; начиная со 2-го издания (1914) под назв. «Handbuch der Akustik»; рус. перевод Н. Д. Кашкина под назв. «Акустика с точки зрения музыкальной науки» (М., 1898).
* ''Володин А.А.'' Роль гармонического спектра в восприятии высоты и тембра звука // Музыкальное искусство и наука. М., 1970. * ''Кузнецов Л. А.'' Акустика музыкальных инструментов. М., 1989. * ''Hall D.'' Musikalische Akustik. Mainz: Schott, 1997.        
* ''Назайкинский Е.В.'' ТВМ // Музыка и информатика. М., 1999.   * ''Старчеус М. С.'' Слух музыканта. М.: Моск. гос. консерватория им. П.И. Чайковского, 2003.       
* ''Алдошина И. А., Приттс Р.'' Музыкальная акустика. Учебник для вузов. СПб.: Композитор,   2006.

== Вонкашнї вязи ==

* [https://www.slideserve.com/waylon/fizi-ka-akustika-1#google_vignette Fizička i fiziološka akustika] slideserve.com
* [https://rsk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9C%D1%83%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D0%B0%D0%BA%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0&amp;action=submit&amp;veswitched=1 МУЗЫКАЛЬНАЯ АКУСТИКА] 
{{Commonscat}}

== Референци ==
&lt;references /&gt;
[[Катеґория:Музика]]
[[Катеґория:Музични термини]]
[[Катеґория:Акустика]]
[[Катеґория:Физика]]</text>
      <sha1>j18u37wayy155suxzbzgy206imwoquh</sha1>
    </revision>
  </page>
</mediawiki>