Над

<mediawiki xmlns="http://www.mediawiki.org/xml/export-0.11/" xmlns:xsi="http://www.w3.org/2001/XMLSchema-instance" xsi:schemaLocation="http://www.mediawiki.org/xml/export-0.11/ http://www.mediawiki.org/xml/export-0.11.xsd" version="0.11" xml:lang="rsk">
  <siteinfo>
    <sitename>Википедия</sitename>
    <dbname>rskwiki</dbname>
    <base>https://rsk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8_%D0%B1%D0%BE%D0%BA</base>
    <generator>MediaWiki 1.47.0-wmf.3</generator>
    <case>first-letter</case>
    <namespaces>
      <namespace key="-2" case="first-letter">Медий</namespace>
      <namespace key="-1" case="first-letter">Окреме</namespace>
      <namespace key="0" case="first-letter" />
      <namespace key="1" case="first-letter">Розгварка</namespace>
      <namespace key="2" case="first-letter">Хаснователь</namespace>
      <namespace key="3" case="first-letter">Розгварка зоз хасновательом</namespace>
      <namespace key="4" case="first-letter">Википедия</namespace>
      <namespace key="5" case="first-letter">Розгварка о Википедиї</namespace>
      <namespace key="6" case="first-letter">Файл</namespace>
      <namespace key="7" case="first-letter">Розгварка о файлу</namespace>
      <namespace key="8" case="first-letter">МедияВики</namespace>
      <namespace key="9" case="first-letter">Розгварка о МедияВикию</namespace>
      <namespace key="10" case="first-letter">Шаблон</namespace>
      <namespace key="11" case="first-letter">Розгварка о шаблону</namespace>
      <namespace key="12" case="first-letter">Помоц</namespace>
      <namespace key="13" case="first-letter">Розгварка о помоци</namespace>
      <namespace key="14" case="first-letter">Катеґория</namespace>
      <namespace key="15" case="first-letter">Розгварка о катеґориї</namespace>
      <namespace key="710" case="first-letter">TimedText</namespace>
      <namespace key="711" case="first-letter">TimedText talk</namespace>
      <namespace key="828" case="first-letter">Модул</namespace>
      <namespace key="829" case="first-letter">Разговор о модулу</namespace>
      <namespace key="1728" case="first-letter">Event</namespace>
      <namespace key="1729" case="first-letter">Event talk</namespace>
    </namespaces>
  </siteinfo>
  <page>
    <title>Над</title>
    <ns>0</ns>
    <id>319</id>
    <revision>
      <id>19097</id>
      <parentid>19092</parentid>
      <timestamp>2026-05-26T18:08:18Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Olirk55</username>
        <id>19</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>Додати референци, уложена фотоґрафия</comment>
      <origin>19097</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="6353" sha1="k0t6kkk0l52yvgqo5pte3t01di3h6dc" xml:space="preserve">{| class=&quot;wikitable&quot; align=right width=250px
|+
! colspan=&quot;2&quot; |Над
(метолка з нашенями)
|-
| colspan=&quot;2&quot; |[[Файл:Phragmites_australis_Schilfrohr.jpg|alt=Над|center|250x301px]]
|-
! colspan=&quot;2&quot; |[[Таксономия (биолоґия)|Наукова класификация]]
|-
|'''Царство:'''
|Plantae
|-
|'''Дивизия:'''
|Magnoliophyta
|-
|'''Класа:'''
|Liliopsida
|-
|'''Ряд:'''
|Poales
|-
|'''Фамилия:'''
|Poaceae
|-
|'''Подфамилия:'''
|Arundinoideae
|-
|'''Племе:'''
|Arundineae
|-
|'''Род:'''
|''Phragmites''
|-
! colspan=&quot;2&quot; |[[Биномна номенклатура|Биномне мено]]
|-
| colspan=&quot;2&quot; |&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;'''''Phragmites australis'''''
(Cav.) Trin. ex Steud.
|-
! colspan=&quot;2&quot; |Синоними
|-
| colspan=&quot;2&quot; |''Arundo phragmites'' L.

''Phragmites communis'' Trin.

''Phragmites longivalvis''

''Phragmites vulgaris''
 
|}

'''Над''' (лат. ''Phragmites australis'') то файта вецейрочних лїсцастих рошлїнох з фамелиї травох.&lt;ref&gt;[https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D1%80%D1%81%D0%BA%D0%B0 Трска] sr.wikipedia.org&lt;/ref&gt; Рошнє бокорасто по влажних и водових пребувалїскох умерених и тропских предїлох. То єдина файта у роду ''Phragmites'',&lt;ref&gt;[https://powo.science.kew.org/?name_id=433918 Kew World Checklist of Selected Plant Families]&lt;/ref&gt; гоч постоя усиловносци же би ше одредзени популациї описали як окремни файти.

== Опис ==
Стебла наду високи 2–6 [[метер|m]], з лїсцами длужини 20–50 cm и ширини 2–3 cm. На верху стебла находза ше квети– густи метолки цмо лиловей [[фарба|фарби]], длужини по 50 cm.

Бокори наду ше можу пресцерац на [[поверхносц]]ох вельких и по єден квадратни километер. У вигодних условийох животного штредку, поверхносц з надом ше може шириц и по 5 m рочнє.

Над барз аґресивна и инвазивна рошлїна, розпространєта є у Европи алє и у америцких реґионох та и Австралиї як и на других дестинацийох у швеце.&lt;ref&gt;[https://www.invasivespeciesinfo.gov/species-type &quot;Common Reed&quot;.] www.invasivespeciesinfo.gov. National Invasive Species Information Center | USDA. Retrieved 22 July 2020.&lt;/ref&gt; Постоя докази о тей аутохтоней рошлїни у Сиверней Америки о постояню и пред европску колонизацию континента.&lt;ref&gt;Catling, P.M.; Mitrow, G.l. (2011). &quot;Major invasive alien plants of natural habitats in Canada. 1. European Common Reed (often just called Phragmites), Phragmites australis (Cav.) Trin. ex Steud. subsp. australis&quot;. CBA Bulletin. 44 (2): 52–61.&lt;/ref&gt;

== Хаснованє ==
Околїско хторе було подводне и влажне и мало около населєня долїни и бари, у тих долїнох роснул над хтори ше швидко з рока на рок ширел. Дакеди ше над кед го було коло валалу на водових поверхносцох орезовал при сподку и хасновал за рижни наменки:

:* Правели ше огради зоз наду, напр. оградзовало ше од сушеда, або оградзовал ше заднї двор зоз зграду,
:* Обични над бул примарна замена место слами за традицийни кровни закрица при велїх народох у Европи и ширше. Єден длугши час док ше нє зявел череп и закриванє крова з черепом, хижи ше закривали зоз надом.
:* У нєдостатку другей огриви, людзе до [[Руски пец|руского пеца]] топели и зоз надом.
:* Над ше похасновал и як будовательни материял у обисцу за помоцни обєкти (курнїки, менши шопки итд.), так же ше го даяк позлучовало-повязало и вец оляпковало зоз блатом.
:* Ґаздинї з надових метолкох правели метолки за ометанє паучини а и заметанє просторийох.
:* Над ше барз хасновал у фитодепурациї, односно за природни системи за пречисцованє води, прето же кореньово жилки и влакна наду одлични за филтрированє нєчистоти у отпадних водох.
:* Тиж ше указує як добри потенциял жридла за биомасу.
:Без оглядиу на сучасносц, кед нова технолоґия допринєсла и понука велї продукти и артикли за обисце (череп або рижни плехи за закрице, огради, рижни метли зоз вшелїяких материялох), над ше ище вше хаснує алє на модернєйши способ и мож вельо койчого направеного зоз наду найсц у адекватних предавальньох.

[[File:Phragmites australis.jpg|thumb|center|665x665px|''Phragmites australis vom Vorjahr'']]

== Вонкашнї вязи ==
* [https://www.youtube.com/watch?v=UhEkw0c-RNE Trska - stari materijal u savremenoj izgradnji] youtube.com
* [https://naturagroup.co.rs/pletena-trska/ Pletena trska]
{{Commonscat}}

== Референци ==
[[Катеґория:Рошлїни]]

&lt;references /&gt;
[[Катеґория:Биолоґия]]
[[Катеґория:Наука]]
[[Катеґория:Будовательни материял]]</text>
      <sha1>k0t6kkk0l52yvgqo5pte3t01di3h6dc</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Шветова здравствена орґанизация</title>
    <ns>0</ns>
    <id>2946</id>
    <revision>
      <id>19100</id>
      <parentid>17732</parentid>
      <timestamp>2026-05-27T10:51:08Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Sveletanka</username>
        <id>20</id>
      </contributor>
      <comment>корекция</comment>
      <origin>19100</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="18811" sha1="eq28csr3gkj48auko6w22buabm64agl" xml:space="preserve">{{Инфорамик
 | headerstyle = background: lightblue
 | header1 = &lt;big&gt;Шветова здравствена орґанизация&lt;/big&gt;
 | label2 = | data2 = &lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;World Health Organization
 | label3 = | data3 = [[File:WHO HQ main building, Geneva from Southwest.JPG|center|300px|thumb|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;Шедзиско ШЗО у Женеви]][[File:World Health Organization membership status map.svg|center|300px|Мапа членїцох]] 
{{legend|#008000|держави члани}}  
{{legend|#008080|у процесу поцаговня (ЗАД)}}
{{legend|#00ff00|держави провадзаче}}
{{legend|#0000ff|поволани делеґациї}}
{{legend|#b3b3b3|нє члени}}
| label4 = Скрацено |  data4 = ШЗО
| label5 = Датум снованя | =  data5 7. юлий 1948.рок
| label6 = Тип |  data6 = Специялизована аґенция Зєдинєних нацийох 
| label7 = Шедзиско |  data7 = Женева [[File:Flag of Switzerland.svg|20px|]] Швайцарска
| label8 = Директор |  data8 = Тедрос Адханом Ґебреєсус, [[File:Flag of Ethiopia.svg|30px|]] Етиопия
| label9 = Члени |  data9 = 192 держави
| label10 = Официйни язики | data10 = анґлийски,
русийски, 
французки, 
китайски, арабски
| label11 = Матична орґанизация |  data11 = Економски и социялни совит Зєдинєних нацийох
| label12 = Веб - сайт |  data12 = [https://www.who.int/ www.WHO.]
}}
'''Шветова здравствена орґанизация''' (ШЗО) (анґл. ''World Health Organization (WHO''); араб. منظمة الصحة العالمية; кит: 世界卫生组织 франц. ''Organisation mondiale de la Santé (OMS''); рсй. ''Всемирная организация'' ''здравоохранения''; шп. ''Organización Mundial de la Salud'') то окремна орґанизация Зєдинєних нацийох хтора дїлує як координуюце цело медзинародного явного здравства. Основана є 1948. року.&lt;ref name=&quot;:0&quot;&gt;[https://archive.org/details/sim_british-medical-journal_1948-08-07_2_4570/page/302/mode/2up „World Health Organization”.] The British Medical Journal. BMJ Publishing Group. 2 (4570): 302—303. 7. 8. 1948. [https://sr.wikipedia.org/wiki/ JSTOR] 25364565.&lt;/ref&gt; Зашеданя ше отримую у Женеви. Єй циль привесц шицки [[Народ|народи]] на найвисши можлїви уровень физичного и менталного здравя и спокоя; бори ше процив вельких ендемских хоротох и епидемийох, а циль єй доприношенє розвою гиґиєни, координовац зоз медзинародну акцию у обласци здравства, допринєсц напредованю наукового и фахового сотруднїцтва у обласци медицини.&lt;ref&gt;[https://ncbiinsights.ncbi.nlm.nih.gov/2018/06/15/pubmed-journals-shut-down/  „Chronicle of the World Health Organization, 1947” (PDF).] Приступљено 18. 7. 2007.&lt;/ref&gt; 

ШЗО принєсла и поставела специялни програми за наукове виглєдованє, як цо програми о тропских хоротох (у договарки зоз ПИНР-ом и Шветову банку), о акцийох за борбу процив малариї або о стандардох костираня (у догварки зоз ФАО), намагаюци ше прецизно дефиновац [[Пожива|поживово]] продукти, а источашнє безпечни, прилапююци уровень поживових адитивох лєбо допущени гранїци остаткох пестицидох итд.

Орґанизує кампанї обвисцованя народох (зоз плакатами) або персонала у здравству у рижних державох (зоз доручованьом фахових  публикацийох/лїсткох). Вона тиж орґанизує кампаню за старосц о вакцинациї (єден зоз найзамеркованших успихох то напевно елиминованє вельких покох).

== История ==
'''Початок снованя'''

У цеку конференциї Зєдинєних нацийох о медзинародней орґанизациї 1945. року Сцеминґ Сце, делеґат зоз Китаю, дискутовал зоз норвежскима и бразилскима делеґатама о идеї о снованю медзинародней здравственей орґанизациї под покровительством нових Зєдинєних [[Нация|нацийох]]. Нє удало ше им пласовац резолуцию пошвецену тей теми. С. Сце и други делеґати лобировали и консеквентно принєшена декларация хтора поволує на медзинародну конференцию о здравю.&lt;ref&gt;Sze Szeming Papers, 1945–2014, UA.90.F14.1, University Archives, Archives Service Center, University of Pittsburgh.&lt;/ref&gt; Хаснованє слова „шветова”, намесце „медзинародна”, наглашує ґлобалну природу цильох тей орґанизациї.    

[[File:1WHOBerlin 02.jpg|right|thumb|288x288px|Центeр Шветовей Здравственей Орґанизациї за пандемийни и епидемийни информацийни податки у Берлину.]]Конєчно, конституцию Шветовей здравственей орґанизациї 22 юлия 1946. року подписали шицки tтедишнї держави Зєдинєних нацийох (51 держава) и 10 други жеми.&lt;ref&gt;[https://web.archive.org/web/20070809031008/http://whqlibdoc.who.int/hist/chronicles/chronicle_1947.pdf „The Move towards a New Health Organization: International Health Conference”] (PDF). Chronicle of the World Health Organization. 1 (1–2): 6—11. 1947. Архивирано из [https://extranet.who.int/libdoc.html оригинала] (PDF) 9. 8. 2007. г. Приступљено 18. 7. 2007.&lt;/ref&gt; Вона так постала перша специялизована аґенция Зєдинєних нацийох хтора мала потримовку шицких членох.&lt;ref&gt;Shimkin, Michael B. (27. 9. 1946). [https://archive.org/details/sim_science_1946-09-27_104_2700/page/n1/mode/2up „The World Health Organization”.] [https://sr.wikipedia.org/wiki/Science_(%C4%8Dasopis) Science.] American Association for the Advancement of Science. 104 (2700): 281—283. [https://sr.wikipedia.org/wiki/JSTOR JSTOR 1674843.] [https://sr.wikipedia.org/wiki/PubMed_Central PMC 1614381.] [https://sr.wikipedia.org/wiki/Digitalni_identifikator_objekta doi:10.1126/science.104.2700.281.]&lt;/ref&gt;  

Єй конституованє урядово ступело на моц у цеку першого Шветового дня здравя, [[7. април|7. априла]] 1948, кед була ратификована з боку 26 жемох членїцох. Перше зашеданє Шветовей здравственей скупштини  закончене 24. юлия 1948. Теди обезпечени буджет од 5 милиони долари (теди то було 1.250.000 фунти) за 1949. рок. Андрия Штампар бул перши предсидатель Скупштини, а Г. Брок Хишолм бул поставени за ґенералного директора ШЗО. После того бул вивершни секретар у цеку периода планованя. 

'''Приоритети'''

Перши приоритети орґанизациї були контрола ширеня малариї, туберколози и сексуално преношацих хоротох, злєпшованє здрая [[Мац|мацерох]] и дзецох, костиранє и еколоґийна гиґиєна. Єй перши законодавни акт ше занїмал зоз компилацию точних статистичних податкох о ширеню и морбидитету хоротох.&lt;ref name=&quot;:0&quot; /&gt; 
[[File:WHO logo.svg|right|thumb|300px|Знак (лоґо) Шветовей здравственей орґанизациї).]]
Лого Шветовей здравственей орґанизациї приказує Асклепийову палїчку як симбол вилїчезносци.

'''История оперативносци'''

♦ 1947. року ШЗО запровадзела епидемиолоґийни информацийни сервис  '''''телекс''''', прейґ хторого ше обвисцовало нациї и народи.

♦ Так по 1950. була масовна туберкулозна инокулация хаснуюци Бе-се-же вакцину хтора була у цеку применьованя.

♦ 1955. року лансирована програма за викореньованє малариї, хтора после преориєнтована як циль.

♦ 1965. року обявени перши звит о цукровей хороти и креирована Медзинародна аґенция за виглєдованє канцера.&lt;ref&gt;[https://www.who.int/who60/media/exhibition_brochure.pdf  „WHO at 60”](PDF). WHO. Приступљено 31. 3. 2012.&lt;/ref&gt;

♦ 1958. року Виктор Зхданов, заменїк министра за здравє СССР, поволал Шветову здравствену скупштину же би ше запровадзело ґлобалну инициятиву за ерадикацию вельких покох. У тим чаше 2 милиони людзе умерали вельких покох каждого року. 

== Общи фокус дїлованя ==
Устав ШЗО наводзи же єй циль „же би шицки людзе витворели найвисши можлїви здравствени уровень”.  ШЗО витворює свойо цилї з помоцу своїх функцийох, цо дефиноване зоз їх уставом:

♦ Же би дїловала як унапрямуюци и координируюци авторитет за медзинародну здравствену роботу.

♦ Же би запровадзела и отримала ефективне сотруднїцтво зоз Зєдинєнима нациями, специялизованима орґанизациями, державнима здравственима администрациями, професийнима ґрупами и велїма другима орґанизациями хтори одвитуюци.

♦ Же би помагала державним владом, по їх вимоги, у моцнєню здравствених службох.

[[File:World Health Organisation regional offices.svg|right|thumb|303x303px|Мапа 6 реґионалних канцеларийох Шветовей здравственей орґанизациї.]]♦ Же би давала одвитуюцу технїчну помоц и, у урґентних случайох, нєобходну помоц на вимогу або з приставаньом Владох.

♦ Же би дала або помогла обезпечованє, по вимоги Зединєних нацийох, здравствених услугох и пошореньох специялним окремним ґрупом, як цо людзе зоз поверених територийох.

♦ Же би запровадзела и отримовала административни и технїчни сервиси хтори нєобходни, як цо епидемиолоґийни и статистични служби.

♦ Же би стимуловала и мала совитодавну улогу у роботи на ерадикациї епидемийних, ендемских и других хоротох.

♦ Же би промововала, по потреби у сотруднїцстве зоз другима специялизованима аґенциями, превенцию случайних покалїченьох.

♦ Же би промововала, по потреби у сотруднїцстве зоз другима специялизованима аґенциями, злєпшаня костираня, биваня, санитариї, рекреациї, економски або роботни условия и други аспеки гиґиєни животного штредку.

♦ Же би промововала сотруднїцство медзи науковима и професийнима ґрупами хтори доприноша напредованю здравя.

♦ Же би предкладала конвенциї, спорозуменя и предписаня и давала препоруки у вязи зоз медзинароднима здравственима питанями. 

Року 2012. ШЗО дефиновала свою улогу у явним здравю на шлїдуюци способ: 

♦ Даванє и понуканє лидерства по питаньох хтори маю значни значеня за здравє и анґажованє у партнерствох хтори потребни же би вєдно дїловали.

♦ Формованє виглєдовацкей програми и мотивованє за творенє, преношенє и ширенє значного знаня.&lt;ref&gt;Hoffman S.J.; Røttingen J-A. (2012). [https://pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC3506410/ „Assessing Implementation Mechanisms for an International Agreement on Research and Development for Health Products”] Bulletin of the World Health Organization. 90 (12): 854—863. [https://sr.wikipedia.org/wiki/PubMed_Central PMC] 3506410 Слободан приступ. PMID 23226898. [https://sr.wikipedia.org/wiki/Digitalni_identifikator_objekta doi]:10.2471/BLT.12.109827.&lt;/ref&gt;

♦ Поставянє нормох и стандардох, промовованє и провадзенє їх имплементациї.

♦ Артикулованє етичних и евидентованє основних политичних опцийох.

♦ Даванє технїчней потримовки, катализованє пременкох и поставянє отримуюцих институцийних капацитетох.

♦ Провадзенє здравственей ситуациї и оценьованє здравствених  трендох.

{| class=&quot;wikitable centre&quot;
|+
! colspan=&quot;4&quot; |&lt;big&gt;Ґенерални директоре ШЗО&lt;/big&gt;
|-
! Мено !! Держава !! Датум мандата !! Слика
|-
| Др. Брук Чизхолм
''(Brock Chisholm)''
| [[File:Flag of Canada (Pantone).svg|40px]]  Kaнада || 1948-1953 || [[File:Brock Chisholm 2.jpg|40px]]
|-
| Др. Марколино Ґамез Кандау
(''Marcolino Gomes Candau'')
| [[File:Flag of Brazil.svg|40px|]] Бразил || 1953-1973 || [[File:Marcolino Gomes Candau (1972).jpg|40px]]
|-
| Др. Холфдан Т. Махлер
(''Halfdan T. Mahler'')
| [[File:Flag of Denmark.svg|40px|]] Данска || 1973-1988 || [[File:Halfdan Mahler by Erling Mandelmann.jpg|40px]]
|-
| Др. Хироши Накаїма
(''Hiroshi Nakajima'')
| [[File:Flag of Japan (1870–1999).svg|40px|]] Япон || 1988-1998 || 
|-
| Др. Ґро Харлем Брунтленд
''(Gro Harlem Brundtland)''
| [[File:Flag of Norway.svg|40px|]] Норвежка || 1998-2003 || [[File:Gro Harlem Brundtland 2009.jpg|40px]]
|-
| Др. Ли Йонґ-Вок
(''Lee Jong-wook)''
| [[File:Flag of South Korea.svg|50px|]]Южна Корея || 2003-2006 || [[File:WHO.JongWook-Lee.01.jpg|40px]]
|-
| Др. Андерс Нордстром
''(Anders Nordström)''
| [[File:Flag of Sweden.svg|40px|]] Шведска|| 2006-2007 ||
|-
| Др. Марґарет Чен (КНР)
''(Margaret Chan)''
| [[File:Flag of Hong Kong.svg|40px|]] Хонґ Конґ  [[File:Flag of the People's Republic of China.svg|40px|]] Китай || 2007-2017 || [[File:Margaret Chan.jpg|40px]]
|-
| Др. Тедрос Аданом Ґебреєсус
''(Tedros Adhanom Ghebreyesus)''
| [[File:Flag of Ethiopia.svg|40px|]] Етиопия|| 2017- || [[File:Tedros Adhanom Ghebreyesus - AI for Good Global Summit 2018 (40316994230) (cropped).jpg|40px]]
|}

== Ґалерия ==
&lt;gallery&gt;
Файл:World Health Organisation headquarters, Geneva, north and west sides 2007.jpg|Будинок ШЗО у Женеви
Файл:World Health Organization @ Pregny-Chambésy (50636746028).jpg|Шветова здравствена организация, Пренї-Шамбези.
Файл:World Health Organization Executive Board Room.JPG|Сала вивершного одбора ШЗО
Файл:WHO HQ main building, Geneva from Southwest.JPG|Главни будинок шедзиска ШЗО, Женева, (югозаходно)
Файл:OMS, Pregny-Chambésy.jpg|Преня-Шембези (Шветова здравствена орґанизация)
Файл:World Health Organization Flag.jpg|Застава ШЗО
&lt;/gallery&gt;

== Вонкашня вяза ==

* [https://www.who.int/about/governance/constitution &quot;Constitution of the World Health Organization&quot;.] www.who.int. Retrieved 18 November 2024]
* World Health Organization. (2021). [https://covid19.who.int/&quot;COVID-19 Dashboard.]&quot; 
{{Commonscat}}

== Референци ==

&lt;references /&gt;
[[Катеґория:Шветово медзинародни орґанизациї]]
[[Катеґория:Дружтвени орґанизациї]]
[[Катеґория:Здравствена култура]]</text>
      <sha1>eq28csr3gkj48auko6w22buabm64agl</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Медзинародна уния за защиту природи</title>
    <ns>0</ns>
    <id>3095</id>
    <revision>
      <id>19095</id>
      <parentid>19094</parentid>
      <timestamp>2026-05-26T14:54:36Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Sveletanka</username>
        <id>20</id>
      </contributor>
      <comment>ушорйованє</comment>
      <origin>19095</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="17197" sha1="dymqd90qkwpfxwgwcgbsy4971hildex" xml:space="preserve">'''Медзинародна уния за защиту природи''' (МУЗП; анґл. ''International Union for'' ''Conservation of Nature, IUCN'') медзинародна орґанизация хтора дїйствує у обласци защити природи и у обласци отримуюцого управяня з природнима ресурсами. Робота орґанизациї унапрямена на зберанє и анализу податкох, виглєдованє, витворйованє проєктох на терену, промовованє, лобированє и на обуку.

Унию основали ''Зєдинєни нациї'' 1948. року, а єй основни задаток „уплївовац, одшмельовац и помагац рижним дружтвом у швеце же би щицели природу и осиґурали же би хаснованє природних ресурсох було справедлїве и еколоґийно отримуюце”. У рамикох того задатку и писанє и виробок Червеней лїстини, у хторей ше находза информациї о загрожених файтох яки позберали вецей як 10 000 науковци. МУЗП ше почала занїмац и зоз проблемами хтори ше одноша и на родову ровноправносц, зменшанє худобства, отримуюци дїялносци и власни проєкти. За розлику од других медзинародних нєвладових орґанизацийох, МУЗП ма циль мобилизовац явносц у потримовки на очуваню природи. Тиж так, трудзи ше уплївовац на рижни акциї владох, роботних и других интересних ґрупох през даванє информацийох и совитох и през лобированє и рижни партнерства. Тота орґанизация найпознатша по составяню и обявйованю МУЗП лїстини загрожених файтох, у хторей преценєни статус загроженосци за кажду обявену файту. &lt;ref&gt;[https://iucn.org/    ''International Union for Conservation of Nature (IUCN)]''&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;[https://iucn.org/about-iucn    „About IUCN”. IUCN]. Приступљено 26.05.2026.&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;[http://www.wrm.org.uy/oldsite/bulletin/84/Kenya.html    „Kenya: The Maasai Stand up to IUCN Displacement Attempts from their Forest”]. ''World Rainforest Movement''.  Приступљено 26.05.2026.&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;Holdgate, M. (1999).[https://archive.org/details/greenwebunionfor0000hold ''The green web: a union for world conservation'']. Earthscan. стр. 16–124. ISBN 1 85383 595 1.&lt;/ref&gt;

== Катеґориї защити природних подручох ==

* IA – строги [[резерват природи]] (защицене подруче хторе наменєне лєм за науково потреби; у [[Сербия|Сербиї]] то Обедска бара, Фелєшана...),
* IB – [[Парк природи]] (защицене подруче пре защиту автохтоних животних условийох; у Сербиї то Зобнатица, озеро Палич...),
* II – [[Национални парк]] (защицене подруче наменєне защити екосистеми и рекреациї; у Сербиї то Фрушка гора, Дєрдап...),
* III – Памятнїк природи (защицене подруче пре очуванє специфичних природних характеристикох; у Србиї то Машин майдан, водопад Лисини...),
* IV – Защицени бивальнїк (защицене подруче у хторим фокус на окремней файти рошлїни або животинї хтори под защиту держави; у Сербиї то Вельке блато, Панчевацка ада...),
* V – Защицени предїл (защицене подруче наменєне за защиту препознатлївого предїлу зоз значнима природнима, естетскима и културно-историйнима вредносцами и рекреациї; у Сербиї то клисура рики Ґрадац, Овчарско-кабларска клисура, Авала, Власина, Камена гора...),
* VI – [[Защицене подруче]] пре управянє зоз природнима ресурсами (подруче зоз хторим ше управя углавним пре запровадзованє ровноваги у експлоатациї природних ресурсох)&lt;ref&gt;Основи екологије, Универзитет у Београду, Географски факултет, Др Дејан Филиповић, Мр Снежана Ђурђић.  Београд. 2005. стр. 65. &lt;/ref&gt; &lt;ref&gt;Природно наслијеђе Кантона Сарајево, Географско друштво у Федерацији Босне и Херцеговине, Сарајево. 2015. &lt;nowiki&gt;ISBN 978-9958-9270-9-6&lt;/nowiki&gt;. стр. 102.&lt;/ref&gt;

== История ==
'''Снованє'''

МУЗП основана 05.10.1948. року у французким городзе Фонтенбло, кед представнїки влади и орґанизациї за очуванє подписали спорозуменє о снованю ''Медзинародней униї за защиту природи''. Джулиян Хаксли, перши ґенерални директор ''Унеска'', порушал инициятиву за снованє такей орґанизациї. Цилї орґанизациї то запровадзованє медзинародного сотруднїцства у защити природи, промоция националних и медзинародних акцийох и зберанє, анализованє и ширенє информацийох. Єдина медзинародна орґанизация зоз фокусом на цали спектар защити природи хтора исновала по теди то орґанизация за защиту птицох, нєшка то ''BirdLife'' ''International'', основана ище 1922. року. &lt;ref&gt;Škrijelj R., Đug S. (2009): Uvod u ekologiju životinja.Prirodno-matematički fakultet Sarajevo, Sarajevo, &lt;nowiki&gt;ISBN 978-9958-592-03-4&lt;/nowiki&gt;.&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;Hadžiselimović, Rifat, Maslić E. (1999): Osnovi etologije – Biologija ponašanja životinja i ljudi. Sarajevo Publishing, Sarajevo, &lt;nowiki&gt;ISBN 9958-21-091-6&lt;/nowiki&gt;.&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;Hadžiselimović, Rifat (2005): Bioantropologija – Biodiverzitet recentnog čovjeka. Institut za genetičko inženjerstvo i biotehnologiju (INGEB), Sarajevo, &lt;nowiki&gt;ISBN 9958-9344-2-6&lt;/nowiki&gt;.&lt;/ref&gt;

'''Период роботи 1948—19564'''

МУЗП почала робиц зоз 65 членами, а шедзиско секретарияту було у Бриселу. Перша активносц униї була програма фокусована на очуваню файтох и бивальнїкох, збогацованю и применьованю знаня, унапредзованю образованя, промоциї медзинародних спорозуменьох и на очуваню природи. Центер шицких активносцох то даванє науковей основи за акциї очуваня природи, а за уключованє до роботи фаховцох и науковцох задлужени окремни комисиї. Робота МУЗП-а и УНСКО-а взаємна. У заєднїцкей орґанизациї од 1949. року, на Конференциї за защиту природи (Лейк Сусекс, ЗАД) першираз була представена лїстина наисце загрожених файтох, хтора предходзела Червеней лїстини загрожених файтох. 

'''Период роботи 1956—1965'''

У чаше 50-их и 60-их рокох у Европи зазначени економски розвой, а формални колониї були под знаком питаня, так же тоти два факти мали уплїв на роботу МУЗП. Порушани велї акциї зоз малима трошками, сотрудзує ше зоз аґенциями ''Зєдинєних нацийох'' и зоз ''Совитом Европи''. Року 1961. МУЗП обявела першу ґлобалну лїстину националних паркох и защицених подручох хтору ше нєпреривно ажурує. МУЗП найпознатша по обявйованю Червеней кнїжки о статусу очуваня файтох, хтора прешираз обявена 1964. року.

МУЗП почала бавиц главну улогу у твореню медзинародних контрактох и конвенцийох, починаюци зоз африцку Конвенцию за очуванє природи и природних ресурсох. Нови фахови подруча постали и одвитуюца законска реґулатива. Африка була у фокусу и у предходних проєктох МУЗП з обласци очуваня природи. Уния потримала „Єловстонски модел” управяня зоз защиценима подручами, хтори пре защиту природи огранїчує чловеково присуство и роботу, медзитим, и уния и други орґанизациї за защиту були критиковани пре защиту природи од людзох, а нє зоз людзми. Таки модел першираз применєни у Африки и мал вельку улогу у удлучованю же би ше Масаї народ виселєл зоз [[Нациоnални парк Серенґети|Националного парку Серенґети]] и защиценого подруча Нґоронґоро.

Же би ше створело стабилну финансийну основу за роботу, МУЗП 1961. року участвовала на снованю ''Шветовей фондациї за природу'' (нєшка ''Шветова фондация за защиту природи, WWF''), а єй циль зберац финансийни средства, робота на одношеньох з явносцу и явней потримовки. 

Шедзиско 1961. року преселєне зоз Белґиї до Моржу у Французкей.

'''Период роботи 1966—1975'''

Явне нєзадовольство о стану животного штредку 60-их и 70-их рокох приведло до снованя нових нєвладових орґанизацийох, спомедзи хторих ''Ґринпис'' и ''Товарише планети жеми'' хтори тиж робели на ґлобалним уровню. Велї нови орґанизациї були критичнєйши ґу влади од МУЗП хтора предлужела владом давац науково совити, прето була критикована як стародавна и нєважна орґанизация.

Членство у МУЗП ше нєпреривно звекшовало (зоз 200 членох 1961. поросло на 400 членох 1974. року), а тиж було злєпшане єй положенє и уплїв на други орґанизациї. 

МУЗП єдна з нєвладових орґанизацийох хтори уключени до орґанизациї Конференциї Зєдинєних [[Народ|народох]] о людским околїску (Стокхолм, 1972). На тей конференциї прилапени три нови медзинародни конвенциї, на чиїм твореню участвовала и МУЗП, а то:

* Конвенция за защиту шветовей културней и природней скарбнїци (1972)
* CITES — Конвенция о медзинародней [[Тарґовина|тарґовини]] зоз загроженима файтами дзивей флори и фауни (1974), секретарият ше находзи праве у МУЗП
* Рамсарска конвенция — Конвенция о мочарох од медзинародного значеня (1975), секретарият ше находзи у праве у МУЗП.

После одредзеного периоду приходзи до поступней пременки у приступе ґу очуваню природи. Очуванє бивальнїкох и файтох и надалєй основни циль униї, алє ше подзвигує свидомосц о тим же до огляду очуваня природи треба брац и економски и социялни потреби. Року 1975. Ґенерална скупштина МУЗП прилапела резолуцию о зачуваню автохтоних народох и задоволєла їх национални права у националних паркох и защицених подручох. Резултат такого приступу бул позитивни, МУЗП постала интересантнєйша и владом у жемох у розвою.

'''Сучасни период, 2017—2020'''

МУЗП нєшка роби у обласци бизнису, климатских пременкох, економиї, екосистеми, на праве животного штредку, очуваню лєсох, ґлобалней политики, води, моря и поларней обласци, защицених подручох, науки, социялней политики, културней скарбнїци и др.

Програму и план роботи членство приноши кажди штири роки. У програми и планє за 2017—2020. очуванє природи и биодиверзитету узко повязане зоз отримуюцим розвойом и намаганьом за зменшанє худобства. МУЗП наводзи же основа у витворйованю каждого цилю то и знанє автохтоних народох и других традиционалних ґрупох хтори хасную природни богатства.

Тота програма 2017—2020 ма три приоритетни обласци:

* Вреднованє и очуванє природи
* Промовованє и потримовка дїлотворному и справедлївому управяню зоз природнима ресурсами
* Применьованє ришеньох хтори засновани на природи коло ришованя дружтвених спокусох, уключуюци климатски пременки, безпечносц [[Пожива|поживи]] и економски и дружтвени розвой.

МУЗП сама по себе ма циль директно мобилизовац ширшу явносц. Образованє було часц програми униї од самого початку єй снованя, алє фокус и далєй на уключованю заинтересованих ґрупох и смисловей комуникациї, а нє на масовних кампаньох.

== Вонкашнї вязи ==

* [https://www.wwf.mg/?277550/Vodeci-svetski-strucnjaci-za-zastitu-prirode-ujedinili-su-se-kako-bi-locirali-identifikovali-pratili-i-ocuvali-kljucna-mesta-za-zivot-na-planeti-Zemlji Vesti WWF, objavljene 03.09.2016.] ''www.wwf.mg''
* [https://ba.no1flag.com/info/international-union-for-conservation-of-nature-19947858.html Međunarodna unija za zaštitu prirode], ''ba.no1flag.com''
* [http://zastitaprirode.endemit.org.rs/iucn_kategorizacija.htm Ekološko družtvo Endemit], ''zastitaprirode.endemit.org.rs''

== Референци ==</text>
      <sha1>dymqd90qkwpfxwgwcgbsy4971hildex</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>19096</id>
      <parentid>19095</parentid>
      <timestamp>2026-05-26T16:52:50Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Olirk55</username>
        <id>19</id>
      </contributor>
      <minor />
      <origin>19096</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="17214" sha1="s3z5bachi97k8i66pz4mld3sbjopdtm" xml:space="preserve">'''Медзинародна уния за защиту природи''' (МУЗП; анґл. ''International Union for'' ''Conservation of Nature, IUCN'') медзинародна орґанизация хтора дїйствує у обласци защити природи и у обласци отримуюцого управяня з природнима ресурсами. Робота орґанизациї унапрямена на зберанє и анализу податкох, виглєдованє, витворйованє проєктох на терену, промовованє, лобированє и на обуку.

Унию основали ''Зєдинєни нациї'' 1948. року, а єй основни задаток „уплївовац, одшмельовац и помагац рижним дружтвом у швеце же би щицели природу и осиґурали же би хаснованє природних ресурсох було справедлїве и еколоґийно отримуюце”. У рамикох того задатку и писанє и виробок Червеней лїстини, у хторей ше находза информациї о загрожених файтох яки позберали вецей як 10 000 науковци. МУЗП ше почала занїмац и зоз проблемами хтори ше одноша и на родову ровноправносц, зменшанє худобства, отримуюци дїялносци и власни проєкти. За розлику од других медзинародних нєвладових орґанизацийох, МУЗП ма циль мобилизовац явносц у потримовки на очуваню природи. Тиж так, трудзи ше уплївовац на рижни акциї владох, роботних и других интересних ґрупох през даванє информацийох и совитох и през лобированє и рижни партнерства. Тота орґанизация найпознатша по составяню и обявйованю МУЗП лїстини загрожених файтох, у хторей преценєни статус загроженосци за кажду обявену файту. &lt;ref&gt;[https://iucn.org/    ''International Union for Conservation of Nature (IUCN)]''&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;[https://iucn.org/about-iucn    „About IUCN”. IUCN]. Приступљено 26.05.2026.&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;[http://www.wrm.org.uy/oldsite/bulletin/84/Kenya.html    „Kenya: The Maasai Stand up to IUCN Displacement Attempts from their Forest”]. ''World Rainforest Movement''.  Приступљено 26.05.2026.&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;Holdgate, M. (1999).[https://archive.org/details/greenwebunionfor0000hold ''The green web: a union for world conservation'']. Earthscan. стр. 16–124. ISBN 1 85383 595 1.&lt;/ref&gt;

== Катеґориї защити природних подручох ==

* IA – строги [[резерват природи]] (защицене подруче хторе наменєне лєм за науково потреби; у [[Сербия|Сербиї]] то Обедска бара, Фелєшана...),
* IB – [[Парк природи]] (защицене подруче пре защиту автохтоних животних условийох; у Сербиї то Зобнатица, озеро Палич...),
* II – [[Национални парк]] (защицене подруче наменєне защити екосистеми и рекреациї; у Сербиї то Фрушка гора, Дєрдап...),
* III – Памятнїк природи (защицене подруче пре очуванє специфичних природних характеристикох; у Сербиї то Машин майдан, водопад Лисини...),
* IV – Защицени бивальнїк (защицене подруче у хторим фокус на окремней файти рошлїни або животинї хтори под защиту держави; у Сербиї то Вельке блато, Панчевацка ада...),
* V – Защицени предїл (защицене подруче наменєне за защиту препознатлївого предїлу зоз значнима природнима, естетскима и културно-историйнима вредносцами и рекреациї; у Сербиї то клисура рики Ґрадац, Овчарско-кабларска клисура, Авала, Власина, Камена гора...),
* VI – [[Защицене подруче]] пре управянє зоз природнима ресурсами (подруче зоз хторим ше управя углавним пре запровадзованє ровноваги у експлоатациї природних ресурсох)&lt;ref&gt;Основи екологије, Универзитет у Београду, Географски факултет, Др Дејан Филиповић, Мр Снежана Ђурђић.  Београд. 2005. стр. 65. &lt;/ref&gt; &lt;ref&gt;Природно наслијеђе Кантона Сарајево, Географско друштво у Федерацији Босне и Херцеговине, Сарајево. 2015. &lt;nowiki&gt;ISBN 978-9958-9270-9-6&lt;/nowiki&gt;. стр. 102.&lt;/ref&gt;

== История ==
'''Снованє'''

МУЗП основана 05.10.1948. року у французким городзе Фонтенбло, кед представнїки влади и орґанизациї за очуванє подписали спорозуменє о снованю ''Медзинародней униї за защиту природи''. Джулиян Хаксли, перши ґенерални директор ''Унеска'', порушал инициятиву за снованє такей орґанизациї. Цилї орґанизациї то запровадзованє медзинародного сотруднїцства у защити природи, промоция [[Нация|националних]] и медзинародних акцийох и зберанє, анализованє и ширенє информацийох. Єдина медзинародна орґанизация зоз фокусом на цали спектар защити природи хтора исновала по теди то орґанизация за защиту птицох, нєшка то ''BirdLife'' ''International'', основана ище 1922. року. &lt;ref&gt;Škrijelj R., Đug S. (2009): Uvod u ekologiju životinja.Prirodno-matematički fakultet Sarajevo, Sarajevo, &lt;nowiki&gt;ISBN 978-9958-592-03-4&lt;/nowiki&gt;.&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;Hadžiselimović, Rifat, Maslić E. (1999): Osnovi etologije – Biologija ponašanja životinja i ljudi. Sarajevo Publishing, Sarajevo, &lt;nowiki&gt;ISBN 9958-21-091-6&lt;/nowiki&gt;.&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;Hadžiselimović, Rifat (2005): Bioantropologija – Biodiverzitet recentnog čovjeka. Institut za genetičko inženjerstvo i biotehnologiju (INGEB), Sarajevo, &lt;nowiki&gt;ISBN 9958-9344-2-6&lt;/nowiki&gt;.&lt;/ref&gt;

'''Период роботи 1948—19564'''

МУЗП почала робиц зоз 65 членами, а шедзиско секретарияту було у Бриселу. Перша активносц униї була програма фокусована на очуваню файтох и бивальнїкох, збогацованю и применьованю знаня, унапредзованю образованя, промоциї медзинародних спорозуменьох и на очуваню природи. Центер шицких активносцох то даванє науковей основи за акциї очуваня природи, а за уключованє до роботи фаховцох и науковцох задлужени окремни комисиї. Робота МУЗП-а и УНСКО-а взаємна. У заєднїцкей орґанизациї од 1949. року, на Конференциї за защиту природи (Лейк Сусекс, ЗАД) першираз була представена лїстина наисце загрожених файтох, хтора предходзела Червеней лїстини загрожених файтох. 

'''Период роботи 1956—1965'''

У чаше 50-их и 60-их рокох у Европи зазначени економски розвой, а формални колониї були под знаком питаня, так же тоти два факти мали уплїв на роботу МУЗП. Порушани велї акциї зоз малима трошками, сотрудзує ше зоз аґенциями ''Зєдинєних нацийох'' и зоз ''Совитом Европи''. Року 1961. МУЗП обявела першу ґлобалну лїстину националних паркох и защицених подручох хтору ше нєпреривно ажурує. МУЗП найпознатша по обявйованю Червеней кнїжки о статусу очуваня файтох, хтора прешираз обявена 1964. року.

МУЗП почала бавиц главну улогу у твореню медзинародних контрактох и конвенцийох, починаюци зоз африцку Конвенцию за очуванє природи и природних ресурсох. Нови фахови подруча постали и одвитуюца законска реґулатива. Африка була у фокусу и у предходних проєктох МУЗП з обласци очуваня природи. Уния потримала „Єловстонски модел” управяня зоз защиценима подручами, хтори пре защиту природи огранїчує чловеково присуство и роботу, медзитим, и уния и други орґанизациї за защиту були критиковани пре защиту природи од людзох, а нє зоз людзми. Таки модел першираз применєни у Африки и мал вельку улогу у удлучованю же би ше Масаї народ виселєл зоз [[Нациоnални парк Серенґети|Националного парку Серенґети]] и защиценого подруча Нґоронґоро.

Же би ше створело стабилну финансийну основу за роботу, МУЗП 1961. року участвовала на снованю ''Шветовей фондациї за природу'' (нєшка ''Шветова фондация за защиту природи, WWF''), а єй циль зберац финансийни средства, робота на одношеньох з явносцу и явней потримовки. 

Шедзиско 1961. року преселєне зоз Белґиї до Моржу у Французкей.

'''Период роботи 1966—1975'''

Явне нєзадовольство о стану животного штредку 60-их и 70-их рокох приведло до снованя нових нєвладових орґанизацийох, спомедзи хторих ''Ґринпис'' и ''Товарише планети жеми'' хтори тиж робели на ґлобалним уровню. Велї нови орґанизациї були критичнєйши ґу влади од МУЗП хтора предлужела владом давац науково совити, прето була критикована як стародавна и нєважна орґанизация.

Членство у МУЗП ше нєпреривно звекшовало (зоз 200 членох 1961. поросло на 400 членох 1974. року), а тиж було злєпшане єй положенє и уплїв на други орґанизациї. 

МУЗП єдна з нєвладових орґанизацийох хтори уключени до орґанизациї Конференциї Зєдинєних [[Народ|народох]] о людским околїску (Стокхолм, 1972). На тей конференциї прилапени три нови медзинародни конвенциї, на чиїм твореню участвовала и МУЗП, а то:

* Конвенция за защиту шветовей културней и природней скарбнїци (1972)
* CITES — Конвенция о медзинародней [[Тарґовина|тарґовини]] зоз загроженима файтами дзивей флори и фауни (1974), секретарият ше находзи праве у МУЗП
* Рамсарска конвенция — Конвенция о мочарох од медзинародного значеня (1975), секретарият ше находзи у праве у МУЗП.

После одредзеного периоду приходзи до поступней пременки у приступе ґу очуваню природи. Очуванє бивальнїкох и файтох и надалєй основни циль униї, алє ше подзвигує свидомосц о тим же до огляду очуваня природи треба брац и економски и социялни потреби. Року 1975. Ґенерална скупштина МУЗП прилапела резолуцию о зачуваню автохтоних народох и задоволєла їх национални права у националних паркох и защицених подручох. Резултат такого приступу бул позитивни, МУЗП постала интересантнєйша и владом у жемох у розвою.

'''Сучасни период, 2017—2020'''

МУЗП нєшка роби у обласци бизнису, климатских пременкох, економиї, екосистеми, на праве животного штредку, очуваню лєсох, ґлобалней политики, води, моря и поларней обласци, защицених подручох, науки, социялней политики, културней скарбнїци и др.

Програму и план роботи членство приноши кажди штири роки. У програми и планє за 2017—2020. очуванє природи и биодиверзитету узко повязане зоз отримуюцим розвойом и намаганьом за зменшанє худобства. МУЗП наводзи же основа у витворйованю каждого цилю то и знанє автохтоних народох и других традиционалних ґрупох хтори хасную природни богатства.

Тота програма 2017—2020 ма три приоритетни обласци:

* Вреднованє и очуванє природи
* Промовованє и потримовка дїлотворному и справедлївому управяню зоз природнима ресурсами
* Применьованє ришеньох хтори засновани на природи коло ришованя дружтвених спокусох, уключуюци климатски пременки, безпечносц [[Пожива|поживи]] и економски и дружтвени розвой.

МУЗП сама по себе ма циль директно мобилизовац ширшу явносц. Образованє було часц програми униї од самого початку єй снованя, алє фокус и далєй на уключованю заинтересованих ґрупох и смисловей комуникациї, а нє на масовних кампаньох.

== Вонкашнї вязи ==

* [https://www.wwf.mg/?277550/Vodeci-svetski-strucnjaci-za-zastitu-prirode-ujedinili-su-se-kako-bi-locirali-identifikovali-pratili-i-ocuvali-kljucna-mesta-za-zivot-na-planeti-Zemlji Vesti WWF, objavljene 03.09.2016.] ''www.wwf.mg''
* [https://ba.no1flag.com/info/international-union-for-conservation-of-nature-19947858.html Međunarodna unija za zaštitu prirode], ''ba.no1flag.com''
* [http://zastitaprirode.endemit.org.rs/iucn_kategorizacija.htm Ekološko družtvo Endemit], ''zastitaprirode.endemit.org.rs''

== Референци ==</text>
      <sha1>s3z5bachi97k8i66pz4mld3sbjopdtm</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>19098</id>
      <parentid>19096</parentid>
      <timestamp>2026-05-27T07:08:31Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Sveletanka</username>
        <id>20</id>
      </contributor>
      <comment>укладанє фотоґрафиї и таблїчки</comment>
      <origin>19098</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="18566" sha1="scplizdlumtoauuz1oxfp5phvyjj3u1" xml:space="preserve">[[File:IUCN logo.svg|thumb|Лоґо Медзинародней униї за защиту природи]]
{{ Инфорамик
 |name        = Орґанизация
 |bodystyle   = width:20em

 |titlestyle  = 
 |title       = 

 |headerstyle = 
 |labelstyle  = width:20%
 |datastyle   = 

 |header1 = Медзинародна уния за защиту природи
 | label2 = Скрацена назва
 |  data2 = IUNC
 | label3 = Датум снованя
 |  data3 = 05. октобер 1948.
 | label4 = Наменка
 |  data4 = защита природи
 
 | label6 = Шедзиско
 |  data6 = Глан, Швайцарска
 | label7 = Подруче дїлованя
 |  data7 = ширцом швета
| label8 = Члени
 |  data8 = 1 400
| label9 = Предсидатель
 |  data9 = Разан Ал Мубарак
 | label10 = Ґенерални директор
 |  data10 = Бруно Оберле
| label11 = Число занятих
 |  data11 = прейґ 1 000 (ширцом швета) 
| label12= Число волонтерох
 |  data12 = 16 000
| label13 = Урядови веб сайт
 |  data13 = [https://iucn.org/   www.uinc.org]
}}

[[файл:IUCN-Headquarters.jpg|мини|right|265px|Шедзиско медзинародней униї за защиту природи у Швайцарскей ]]

'''Медзинародна уния за защиту природи''' (МУЗП; анґл. ''International Union for'' ''Conservation of Nature, IUCN'') медзинародна орґанизация хтора дїйствує у обласци защити природи и у обласци отримуюцого управяня з природнима ресурсами. Робота орґанизациї унапрямена на зберанє и анализу податкох, виглєдованє, витворйованє проєктох на терену, промовованє, лобированє и на обуку.

Унию основали ''Зєдинєни нациї'' 1948. року, а єй основни задаток „уплївовац, одшмельовац и помагац рижним дружтвом у швеце же би щицели природу и осиґурали же би хаснованє природних ресурсох було справедлїве и еколоґийно отримуюце”. У рамикох того задатку и писанє и виробок Червеней лїстини, у хторей ше находза информациї о загрожених файтох яки позберали вецей як 10 000 науковци. МУЗП ше почала занїмац и зоз проблемами хтори ше одноша и на родову ровноправносц, зменшанє худобства, отримуюци дїялносци и власни проєкти. За розлику од других медзинародних нєвладових орґанизацийох, МУЗП ма циль мобилизовац явносц у потримовки на очуваню природи. Тиж так, трудзи ше уплївовац на рижни акциї владох, роботних и других интересних ґрупох през даванє информацийох и совитох и през лобированє и рижни партнерства. Тота орґанизация найпознатша по составяню и обявйованю МУЗП лїстини загрожених файтох, у хторей преценєни статус загроженосци за кажду обявену файту. &lt;ref&gt;[https://iucn.org/    ''International Union for Conservation of Nature (IUCN)]''&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;[https://iucn.org/about-iucn    „About IUCN”. IUCN]. Приступљено 26.05.2026.&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;[http://www.wrm.org.uy/oldsite/bulletin/84/Kenya.html    „Kenya: The Maasai Stand up to IUCN Displacement Attempts from their Forest”]. ''World Rainforest Movement''.  Приступљено 26.05.2026.&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;Holdgate, M. (1999).[https://archive.org/details/greenwebunionfor0000hold ''The green web: a union for world conservation'']. Earthscan. стр. 16–124. ISBN 1 85383 595 1.&lt;/ref&gt;

== Катеґориї защити природних подручох ==

* IA – строги [[резерват природи]] (защицене подруче хторе наменєне лєм за науково потреби; у [[Сербия|Сербиї]] то Обедска бара, Фелєшана...),
* IB – [[Парк природи]] (защицене подруче пре защиту автохтоних животних условийох; у Сербиї то Зобнатица, озеро Палич...),
* II – [[Национални парк]] (защицене подруче наменєне защити екосистеми и рекреациї; у Сербиї то Фрушка гора, Дєрдап...),
* III – Памятнїк природи (защицене подруче пре очуванє специфичних природних характеристикох; у Сербиї то Машин майдан, водопад Лисини...),
* IV – Защицени бивальнїк (защицене подруче у хторим фокус на окремней файти рошлїни або животинї хтори под защиту держави; у Сербиї то Вельке блато, Панчевацка ада...),
* V – Защицени предїл (защицене подруче наменєне за защиту препознатлївого предїлу зоз значнима природнима, естетскима и културно-историйнима вредносцами и рекреациї; у Сербиї то клисура рики Ґрадац, Овчарско-кабларска клисура, Авала, Власина, Камена гора...),
* VI – [[Защицене подруче]] пре управянє зоз природнима ресурсами (подруче зоз хторим ше управя углавним пре запровадзованє ровноваги у експлоатациї природних ресурсох)&lt;ref&gt;Основи екологије, Универзитет у Београду, Географски факултет, Др Дејан Филиповић, Мр Снежана Ђурђић.  Београд. 2005. стр. 65. &lt;/ref&gt; &lt;ref&gt;Природно наслијеђе Кантона Сарајево, Географско друштво у Федерацији Босне и Херцеговине, Сарајево. 2015. &lt;nowiki&gt;ISBN 978-9958-9270-9-6&lt;/nowiki&gt;. стр. 102.&lt;/ref&gt;

== История ==
'''Снованє'''

МУЗП основана 05.10.1948. року у французким городзе Фонтенбло, кед представнїки влади и орґанизациї за очуванє подписали спорозуменє о снованю ''Медзинародней униї за защиту природи''. Джулиян Хаксли, перши ґенерални директор ''Унеска'', порушал инициятиву за снованє такей орґанизациї. Цилї орґанизациї то запровадзованє медзинародного сотруднїцства у защити природи, промоция [[Нация|националних]] и медзинародних акцийох и зберанє, анализованє и ширенє информацийох. Єдина медзинародна орґанизация зоз фокусом на цали спектар защити природи хтора исновала по теди то орґанизация за защиту птицох, нєшка то ''BirdLife'' ''International'', основана ище 1922. року. &lt;ref&gt;Škrijelj R., Đug S. (2009): Uvod u ekologiju životinja.Prirodno-matematički fakultet Sarajevo, Sarajevo, &lt;nowiki&gt;ISBN 978-9958-592-03-4&lt;/nowiki&gt;.&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;Hadžiselimović, Rifat, Maslić E. (1999): Osnovi etologije – Biologija ponašanja životinja i ljudi. Sarajevo Publishing, Sarajevo, &lt;nowiki&gt;ISBN 9958-21-091-6&lt;/nowiki&gt;.&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;Hadžiselimović, Rifat (2005): Bioantropologija – Biodiverzitet recentnog čovjeka. Institut za genetičko inženjerstvo i biotehnologiju (INGEB), Sarajevo, &lt;nowiki&gt;ISBN 9958-9344-2-6&lt;/nowiki&gt;.&lt;/ref&gt;

'''Период роботи 1948—19564'''

МУЗП почала робиц зоз 65 членами, а шедзиско секретарияту було у Бриселу. Перша активносц униї була програма фокусована на очуваню файтох и бивальнїкох, збогацованю и применьованю знаня, унапредзованю образованя, промоциї медзинародних спорозуменьох и на очуваню природи. Центер шицких активносцох то даванє науковей основи за акциї очуваня природи, а за уключованє до роботи фаховцох и науковцох задлужени окремни комисиї. Робота МУЗП-а и УНСКО-а взаємна. У заєднїцкей орґанизациї од 1949. року, на Конференциї за защиту природи (Лейк Сусекс, ЗАД) першираз була представена лїстина наисце загрожених файтох, хтора предходзела Червеней лїстини загрожених файтох. 

'''Период роботи 1956—1965'''

У чаше 50-их и 60-их рокох у Европи зазначени економски розвой, а формални колониї були под знаком питаня, так же тоти два факти мали уплїв на роботу МУЗП. Порушани велї акциї зоз малима трошками, сотрудзує ше зоз аґенциями ''Зєдинєних нацийох'' и зоз ''Совитом Европи''. Року 1961. МУЗП обявела першу ґлобалну лїстину националних паркох и защицених подручох хтору ше нєпреривно ажурує. МУЗП найпознатша по обявйованю Червеней кнїжки о статусу очуваня файтох, хтора прешираз обявена 1964. року.

МУЗП почала бавиц главну улогу у твореню медзинародних контрактох и конвенцийох, починаюци зоз африцку Конвенцию за очуванє природи и природних ресурсох. Нови фахови подруча постали и одвитуюца законска реґулатива. Африка була у фокусу и у предходних проєктох МУЗП з обласци очуваня природи. Уния потримала „Єловстонски модел” управяня зоз защиценима подручами, хтори пре защиту природи огранїчує чловеково присуство и роботу, медзитим, и уния и други орґанизациї за защиту були критиковани пре защиту природи од людзох, а нє зоз людзми. Таки модел першираз применєни у Африки и мал вельку улогу у удлучованю же би ше Масаї народ виселєл зоз [[Нациоnални парк Серенґети|Националного парку Серенґети]] и защиценого подруча Нґоронґоро.

Же би ше створело стабилну финансийну основу за роботу, МУЗП 1961. року участвовала на снованю ''Шветовей фондациї за природу'' (нєшка ''Шветова фондация за защиту природи, WWF''), а єй циль зберац финансийни средства, робота на одношеньох з явносцу и явней потримовки. 

Шедзиско 1961. року преселєне зоз Белґиї до Моржу у Французкей.

'''Период роботи 1966—1975'''

Явне нєзадовольство о стану животного штредку 60-их и 70-их рокох приведло до снованя нових нєвладових орґанизацийох, спомедзи хторих ''Ґринпис'' и ''Товарише планети жеми'' хтори тиж робели на ґлобалним уровню. Велї нови орґанизациї були критичнєйши ґу влади од МУЗП хтора предлужела владом давац науково совити, прето була критикована як стародавна и нєважна орґанизация.

Членство у МУЗП ше нєпреривно звекшовало (зоз 200 членох 1961. поросло на 400 членох 1974. року), а тиж було злєпшане єй положенє и уплїв на други орґанизациї. 

МУЗП єдна з нєвладових орґанизацийох хтори уключени до орґанизациї Конференциї Зєдинєних [[Народ|народох]] о людским околїску (Стокхолм, 1972). На тей конференциї прилапени три нови медзинародни конвенциї, на чиїм твореню участвовала и МУЗП, а то:

* Конвенция за защиту шветовей културней и природней скарбнїци (1972)
* CITES — Конвенция о медзинародней [[Тарґовина|тарґовини]] зоз загроженима файтами дзивей флори и фауни (1974), секретарият ше находзи праве у МУЗП
* Рамсарска конвенция — Конвенция о мочарох од медзинародного значеня (1975), секретарият ше находзи у праве у МУЗП.

После одредзеного периоду приходзи до поступней пременки у приступе ґу очуваню природи. Очуванє бивальнїкох и файтох и надалєй основни циль униї, алє ше подзвигує свидомосц о тим же до огляду очуваня природи треба брац и економски и социялни потреби. Року 1975. Ґенерална скупштина МУЗП прилапела резолуцию о зачуваню автохтоних народох и задоволєла їх национални права у националних паркох и защицених подручох. Резултат такого приступу бул позитивни, МУЗП постала интересантнєйша и владом у жемох у розвою.

'''Сучасни период, 2017—2020'''

МУЗП нєшка роби у обласци бизнису, климатских пременкох, економиї, екосистеми, на праве животного штредку, очуваню лєсох, ґлобалней политики, води, моря и поларней обласци, защицених подручох, науки, социялней политики, културней скарбнїци и др.

Програму и план роботи членство приноши кажди штири роки. У програми и планє за 2017—2020. очуванє природи и биодиверзитету узко повязане зоз отримуюцим розвойом и намаганьом за зменшанє худобства. МУЗП наводзи же основа у витворйованю каждого цилю то и знанє автохтоних народох и других традиционалних ґрупох хтори хасную природни богатства.

Тота програма 2017—2020 ма три приоритетни обласци:

* Вреднованє и очуванє природи
* Промовованє и потримовка дїлотворному и справедлївому управяню зоз природнима ресурсами
* Применьованє ришеньох хтори засновани на природи коло ришованя дружтвених спокусох, уключуюци климатски пременки, безпечносц [[Пожива|поживи]] и економски и дружтвени розвой.

МУЗП сама по себе ма циль директно мобилизовац ширшу явносц. Образованє було часц програми униї од самого початку єй снованя, алє фокус и далєй на уключованю заинтересованих ґрупох и смисловей комуникациї, а нє на масовних кампаньох.

== Вонкашнї вязи ==

* [https://www.wwf.mg/?277550/Vodeci-svetski-strucnjaci-za-zastitu-prirode-ujedinili-su-se-kako-bi-locirali-identifikovali-pratili-i-ocuvali-kljucna-mesta-za-zivot-na-planeti-Zemlji Vesti WWF, objavljene 03.09.2016.] ''www.wwf.mg''
* [https://ba.no1flag.com/info/international-union-for-conservation-of-nature-19947858.html Međunarodna unija za zaštitu prirode], ''ba.no1flag.com''
* [http://zastitaprirode.endemit.org.rs/iucn_kategorizacija.htm Ekološko družtvo Endemit], ''zastitaprirode.endemit.org.rs''

== Референци ==</text>
      <sha1>scplizdlumtoauuz1oxfp5phvyjj3u1</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>19099</id>
      <parentid>19098</parentid>
      <timestamp>2026-05-27T10:48:43Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Sveletanka</username>
        <id>20</id>
      </contributor>
      <comment>катеґория</comment>
      <origin>19099</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="18765" sha1="j0t0v3fxpqdty499phupyxfa9ayac8u" xml:space="preserve">{{Инфорамик
 | headerstyle = background: lightblue
 | header1 = &lt;big&gt;Медзинародна уния зазащиту природи&lt;/big&gt;
 | label2 = | data2 = &lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt; ''International Union for Conservation of Nature''
 | label3 = | data3 = [[File:IUCN-Headquarters.jpg |center|300px|thumb|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;Шедзиско МУЗП у Швайцарскей]] 
 | label4 = Скрацена назва
 |  data4 = IUNC
 | label5 = Датум снованя
 |  data5 = 05. октобер 1948.
 | label6 = Наменка
 |  data6 = защита природи
  | label7 = Шедзиско
 |  data7 = Глан, Швайцарска
 | label8 = Подруче дїлованя
 |  data8 = ширцом швета
| label9 = Члени
 |  data9 = 1 400
| label10 = Предсидатель
 |  data10 = Разан Ал Мубарак
 | label11 = Ґенерални директор
 |  data11 = Бруно Оберле
| label12 = Число занятих
 |  data12= прейґ 1 000 (ширцом швета) 
| label13= Число волонтерох
 |  data13 = 16 000
| label14 = Урядови веб сайт
 |  data14 = [https://iucn.org/   www.uinc.org]
}}
[[File:IUCN logo.svg|thumb|Лоґо Медзинародней униї за защиту природи]]
'''Медзинародна уния за защиту природи''' (МУЗП; анґл. ''International Union for'' ''Conservation of Nature, IUCN'') медзинародна орґанизация хтора дїйствує у обласци защити природи и у обласци отримуюцого управяня з природнима ресурсами. Робота орґанизациї унапрямена на зберанє и анализу податкох, виглєдованє, витворйованє проєктох на терену, промовованє, лобированє и на обуку.

Унию основали ''Зєдинєни нациї'' 1948. року, а єй основни задаток „уплївовац, одшмельовац и помагац рижним дружтвом у швеце же би щицели природу и осиґурали же би хаснованє природних ресурсох було справедлїве и еколоґийно отримуюце”. У рамикох того задатку и писанє и виробок Червеней лїстини, у хторей ше находза информациї о загрожених файтох яки позберали вецей як 10 000 науковци. МУЗП ше почала занїмац и зоз проблемами хтори ше одноша и на родову ровноправносц, зменшанє худобства, отримуюци дїялносци и власни проєкти. За розлику од других медзинародних нєвладових орґанизацийох, МУЗП ма циль мобилизовац явносц у потримовки на очуваню природи. Тиж так, трудзи ше уплївовац на рижни акциї владох, роботних и других интересних ґрупох през даванє информацийох и совитох и през лобированє и рижни партнерства. Тота орґанизация найпознатша по составяню и обявйованю МУЗП лїстини загрожених файтох, у хторей преценєни статус загроженосци за кажду обявену файту. &lt;ref&gt;[https://iucn.org/    ''International Union for Conservation of Nature (IUCN)]''&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;[https://iucn.org/about-iucn    „About IUCN”. IUCN]. Приступљено 26.05.2026.&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;[http://www.wrm.org.uy/oldsite/bulletin/84/Kenya.html    „Kenya: The Maasai Stand up to IUCN Displacement Attempts from their Forest”]. ''World Rainforest Movement''.  Приступљено 26.05.2026.&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;Holdgate, M. (1999).[https://archive.org/details/greenwebunionfor0000hold ''The green web: a union for world conservation'']. Earthscan. стр. 16–124. ISBN 1 85383 595 1.&lt;/ref&gt;

== Катеґориї защити природних подручох ==

* IA – строги [[резерват природи]] (защицене подруче хторе наменєне лєм за науково потреби; у [[Сербия|Сербиї]] то Обедска бара, Фелєшана...),
* IB – [[Парк природи]] (защицене подруче пре защиту автохтоних животних условийох; у Сербиї то Зобнатица, озеро Палич...),
* II – [[Национални парк]] (защицене подруче наменєне защити екосистеми и рекреациї; у Сербиї то Фрушка гора, Дєрдап...),
* III – Памятнїк природи (защицене подруче пре очуванє специфичних природних характеристикох; у Сербиї то Машин майдан, водопад Лисини...),
* IV – Защицени бивальнїк (защицене подруче у хторим фокус на окремней файти рошлїни або животинї хтори под защиту держави; у Сербиї то Вельке блато, Панчевацка ада...),
* V – Защицени предїл (защицене подруче наменєне за защиту препознатлївого предїлу зоз значнима природнима, естетскима и културно-историйнима вредносцами и рекреациї; у Сербиї то клисура рики Ґрадац, Овчарско-кабларска клисура, Авала, Власина, Камена гора...),
* VI – [[Защицене подруче]] пре управянє зоз природнима ресурсами (подруче зоз хторим ше управя углавним пре запровадзованє ровноваги у експлоатациї природних ресурсох)&lt;ref&gt;Основи екологије, Универзитет у Београду, Географски факултет, Др Дејан Филиповић, Мр Снежана Ђурђић.  Београд. 2005. стр. 65. &lt;/ref&gt; &lt;ref&gt;Природно наслијеђе Кантона Сарајево, Географско друштво у Федерацији Босне и Херцеговине, Сарајево. 2015. &lt;nowiki&gt;ISBN 978-9958-9270-9-6&lt;/nowiki&gt;. стр. 102.&lt;/ref&gt;

== История ==
'''Снованє'''

МУЗП основана 05.10.1948. року у французким городзе Фонтенбло, кед представнїки влади и орґанизациї за очуванє подписали спорозуменє о снованю ''Медзинародней униї за защиту природи''. Джулиян Хаксли, перши ґенерални директор ''Унеска'', порушал инициятиву за снованє такей орґанизациї. Цилї орґанизациї то запровадзованє медзинародного сотруднїцства у защити природи, промоция [[Нация|националних]] и медзинародних акцийох и зберанє, анализованє и ширенє информацийох. Єдина медзинародна орґанизация зоз фокусом на цали спектар защити природи хтора исновала по теди то орґанизация за защиту птицох, нєшка то ''BirdLife'' ''International'', основана ище 1922. року. &lt;ref&gt;Škrijelj R., Đug S. (2009): Uvod u ekologiju životinja.Prirodno-matematički fakultet Sarajevo, Sarajevo, &lt;nowiki&gt;ISBN 978-9958-592-03-4&lt;/nowiki&gt;.&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;Hadžiselimović, Rifat, Maslić E. (1999): Osnovi etologije – Biologija ponašanja životinja i ljudi. Sarajevo Publishing, Sarajevo, &lt;nowiki&gt;ISBN 9958-21-091-6&lt;/nowiki&gt;.&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;Hadžiselimović, Rifat (2005): Bioantropologija – Biodiverzitet recentnog čovjeka. Institut za genetičko inženjerstvo i biotehnologiju (INGEB), Sarajevo, &lt;nowiki&gt;ISBN 9958-9344-2-6&lt;/nowiki&gt;.&lt;/ref&gt;

'''Период роботи 1948—19564'''

МУЗП почала робиц зоз 65 членами, а шедзиско секретарияту було у Бриселу. Перша активносц униї була програма фокусована на очуваню файтох и бивальнїкох, збогацованю и применьованю знаня, унапредзованю образованя, промоциї медзинародних спорозуменьох и на очуваню природи. Центер шицких активносцох то даванє науковей основи за акциї очуваня природи, а за уключованє до роботи фаховцох и науковцох задлужени окремни комисиї. Робота МУЗП-а и УНСКО-а взаємна. У заєднїцкей орґанизациї од 1949. року, на Конференциї за защиту природи (Лейк Сусекс, ЗАД) першираз була представена лїстина наисце загрожених файтох, хтора предходзела Червеней лїстини загрожених файтох. 

'''Период роботи 1956—1965'''

У чаше 50-их и 60-их рокох у Европи зазначени економски розвой, а формални колониї були под знаком питаня, так же тоти два факти мали уплїв на роботу МУЗП. Порушани велї акциї зоз малима трошками, сотрудзує ше зоз аґенциями ''Зєдинєних нацийох'' и зоз ''Совитом Европи''. Року 1961. МУЗП обявела першу ґлобалну лїстину националних паркох и защицених подручох хтору ше нєпреривно ажурує. МУЗП найпознатша по обявйованю Червеней кнїжки о статусу очуваня файтох, хтора прешираз обявена 1964. року.

МУЗП почала бавиц главну улогу у твореню медзинародних контрактох и конвенцийох, починаюци зоз африцку Конвенцию за очуванє природи и природних ресурсох. Нови фахови подруча постали и одвитуюца законска реґулатива. Африка була у фокусу и у предходних проєктох МУЗП з обласци очуваня природи. Уния потримала „Єловстонски модел” управяня зоз защиценима подручами, хтори пре защиту природи огранїчує чловеково присуство и роботу, медзитим, и уния и други орґанизациї за защиту були критиковани пре защиту природи од людзох, а нє зоз людзми. Таки модел першираз применєни у Африки и мал вельку улогу у удлучованю же би ше Масаї народ виселєл зоз [[Нациоnални парк Серенґети|Националного парку Серенґети]] и защиценого подруча Нґоронґоро.

Же би ше створело стабилну финансийну основу за роботу, МУЗП 1961. року участвовала на снованю ''Шветовей фондациї за природу'' (нєшка ''Шветова фондация за защиту природи, WWF''), а єй циль зберац финансийни средства, робота на одношеньох з явносцу и явней потримовки. 

Шедзиско 1961. року преселєне зоз Белґиї до Моржу у Французкей.

'''Период роботи 1966—1975'''

Явне нєзадовольство о стану животного штредку 60-их и 70-их рокох приведло до снованя нових нєвладових орґанизацийох, спомедзи хторих ''Ґринпис'' и ''Товарише планети жеми'' хтори тиж робели на ґлобалним уровню. Велї нови орґанизациї були критичнєйши ґу влади од МУЗП хтора предлужела владом давац науково совити, прето була критикована як стародавна и нєважна орґанизация.

Членство у МУЗП ше нєпреривно звекшовало (зоз 200 членох 1961. поросло на 400 членох 1974. року), а тиж було злєпшане єй положенє и уплїв на други орґанизациї. 

МУЗП єдна з нєвладових орґанизацийох хтори уключени до орґанизациї Конференциї Зєдинєних [[Народ|народох]] о людским околїску (Стокхолм, 1972). На тей конференциї прилапени три нови медзинародни конвенциї, на чиїм твореню участвовала и МУЗП, а то:

* Конвенция за защиту шветовей културней и природней скарбнїци (1972)
* CITES — Конвенция о медзинародней [[Тарґовина|тарґовини]] зоз загроженима файтами дзивей флори и фауни (1974), секретарият ше находзи праве у МУЗП
* Рамсарска конвенция — Конвенция о мочарох од медзинародного значеня (1975), секретарият ше находзи у праве у МУЗП.

После одредзеного периоду приходзи до поступней пременки у приступе ґу очуваню природи. Очуванє бивальнїкох и файтох и надалєй основни циль униї, алє ше подзвигує свидомосц о тим же до огляду очуваня природи треба брац и економски и социялни потреби. Року 1975. Ґенерална скупштина МУЗП прилапела резолуцию о зачуваню автохтоних народох и задоволєла їх национални права у националних паркох и защицених подручох. Резултат такого приступу бул позитивни, МУЗП постала интересантнєйша и владом у жемох у розвою.

'''Сучасни период, 2017—2020'''

МУЗП нєшка роби у обласци бизнису, климатских пременкох, економиї, екосистеми, на праве животного штредку, очуваню лєсох, ґлобалней политики, води, моря и поларней обласци, защицених подручох, науки, социялней политики, културней скарбнїци и др.

Програму и план роботи членство приноши кажди штири роки. У програми и планє за 2017—2020. очуванє природи и биодиверзитету узко повязане зоз отримуюцим розвойом и намаганьом за зменшанє худобства. МУЗП наводзи же основа у витворйованю каждого цилю то и знанє автохтоних народох и других традиционалних ґрупох хтори хасную природни богатства.

Тота програма 2017—2020 ма три приоритетни обласци:

* Вреднованє и очуванє природи
* Промовованє и потримовка дїлотворному и справедлївому управяню зоз природнима ресурсами
* Применьованє ришеньох хтори засновани на природи коло ришованя дружтвених спокусох, уключуюци климатски пременки, безпечносц [[Пожива|поживи]] и економски и дружтвени розвой.

МУЗП сама по себе ма циль директно мобилизовац ширшу явносц. Образованє було часц програми униї од самого початку єй снованя, алє фокус и далєй на уключованю заинтересованих ґрупох и смисловей комуникациї, а нє на масовних кампаньох.

== Вонкашнї вязи ==

* [https://www.wwf.mg/?277550/Vodeci-svetski-strucnjaci-za-zastitu-prirode-ujedinili-su-se-kako-bi-locirali-identifikovali-pratili-i-ocuvali-kljucna-mesta-za-zivot-na-planeti-Zemlji Vesti WWF, objavljene 03.09.2016.] ''www.wwf.mg''
* [https://ba.no1flag.com/info/international-union-for-conservation-of-nature-19947858.html Međunarodna unija za zaštitu prirode], ''ba.no1flag.com''
* [http://zastitaprirode.endemit.org.rs/iucn_kategorizacija.htm Ekološko družtvo Endemit], ''zastitaprirode.endemit.org.rs''

== Референци ==

&lt;references /&gt;
[[Катеґория:Защита природи]]
[[Катеґория:Дружтвени орґанизациї]]
[[Катеґория:Шветово медзинародни орґанизациї]]</text>
      <sha1>j0t0v3fxpqdty499phupyxfa9ayac8u</sha1>
    </revision>
  </page>
</mediawiki>