Фашенґи

<mediawiki xmlns="http://www.mediawiki.org/xml/export-0.11/" xmlns:xsi="http://www.w3.org/2001/XMLSchema-instance" xsi:schemaLocation="http://www.mediawiki.org/xml/export-0.11/ http://www.mediawiki.org/xml/export-0.11.xsd" version="0.11" xml:lang="rsk">
  <siteinfo>
    <sitename>Википедия</sitename>
    <dbname>rskwiki</dbname>
    <base>https://rsk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8_%D0%B1%D0%BE%D0%BA</base>
    <generator>MediaWiki 1.47.0-wmf.4</generator>
    <case>first-letter</case>
    <namespaces>
      <namespace key="-2" case="first-letter">Медий</namespace>
      <namespace key="-1" case="first-letter">Окреме</namespace>
      <namespace key="0" case="first-letter" />
      <namespace key="1" case="first-letter">Розгварка</namespace>
      <namespace key="2" case="first-letter">Хаснователь</namespace>
      <namespace key="3" case="first-letter">Розгварка зоз хасновательом</namespace>
      <namespace key="4" case="first-letter">Википедия</namespace>
      <namespace key="5" case="first-letter">Розгварка о Википедиї</namespace>
      <namespace key="6" case="first-letter">Файл</namespace>
      <namespace key="7" case="first-letter">Розгварка о файлу</namespace>
      <namespace key="8" case="first-letter">МедияВики</namespace>
      <namespace key="9" case="first-letter">Розгварка о МедияВикию</namespace>
      <namespace key="10" case="first-letter">Шаблон</namespace>
      <namespace key="11" case="first-letter">Розгварка о шаблону</namespace>
      <namespace key="12" case="first-letter">Помоц</namespace>
      <namespace key="13" case="first-letter">Розгварка о помоци</namespace>
      <namespace key="14" case="first-letter">Катеґория</namespace>
      <namespace key="15" case="first-letter">Розгварка о катеґориї</namespace>
      <namespace key="710" case="first-letter">TimedText</namespace>
      <namespace key="711" case="first-letter">TimedText talk</namespace>
      <namespace key="828" case="first-letter">Модул</namespace>
      <namespace key="829" case="first-letter">Разговор о модулу</namespace>
      <namespace key="1728" case="first-letter">Event</namespace>
      <namespace key="1729" case="first-letter">Event talk</namespace>
    </namespaces>
  </siteinfo>
  <page>
    <title>Фашенґи</title>
    <ns>0</ns>
    <id>3096</id>
    <revision>
      <id>19137</id>
      <parentid>19093</parentid>
      <timestamp>2026-05-29T12:15:57Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Sveletanka</username>
        <id>20</id>
      </contributor>
      <minor />
      <origin>19137</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="6854" sha1="6ye32p1f3znw9xe57wdqj4wvo18x32v" xml:space="preserve">'''Фашенґи''' (серб. ''покладе''; слц. ''fašiangy''; од нєм. ''Fasching'') то час од Богоявления, (Трокральох) [[6. януар|6. януара]] (19. по [[Юлиянски календар|юлиянским календаре)]] по Сиропусну нєдзелю по початок Велького (Вельконоцного) посту. У фашенґох, по церковних предписаньох, дошлєбодзени вешеля, винчаня, свадзби, док ше у Вельким посце нїяки вешеля нє дошлєбодзую. 

Слово ''фашенґи'' етимолоґийно мож повязац зоз нємецким словом ''Fastnacht'' цо у буквалним прекладу значи дораз ноц бо приходзи [[пост]] та ше нє годно вешелїц, алє и зоз словом фашинґс (''Faschings'') хторе означує период у хторим ше отримую вешеля и карневали. Слово ''карневал'' настало од италиянских словох ''carne levare'' цо значи уклонїц месо або ''carne vale'' цо значи збогом месо.К арневали популарни у велїх европских и латиноамерицких жемох. Блїзки су римокатолїцкей, алє и православней християнскей традициї. Фашенґи при войводянских [[Руснаци у Сербиї|Руснацох]] ше могли розвиц и под вплївом [[Горватска|горватскей]] традициї славеня карневалу под назву ''покладе'', котра ше у одредзених жарґонох наволує и ''фашник'', лєбо ''вашанґе'' при Бунєвцох, або ''фашанґе'' у Банату.

==Пущанє==

Восточни [[Святи храм|Церкви]] котри служа по византийним обряду маю период пред постом котри тирва три тижнї. Почина зоз нєдзелю Митра и фарисея, та по Сиропусну нєдзелю после котрей почина Вельконоцни пост. Друга [[нєдзеля]] то Нєдзеля блудного сина по котрей правила о посценю исти як и кед нє пост. Треца, Месопусна, кед ше престава єсц месо, алє ище по Сиропусну допущене єсц вайца и млєчни продукти. Зоз Сиропусну нєдзелю престава конзумованє тей [[Пожива|поживи]]. Тота нєдзеля ше при [[Руснаци у Сербиї|Руснацох]] наволує и Пущанє. З тим ше дума же ше ту конєчно у єдзеню престава єсц масне (одпущує ше од себе масне єдзенє). По церковним предписаню од нєдзелї Митра и фарисея по нєдзелю Блудного сина [[Сертис|сертис]] – нєт предписаного посту. Поняце ''пущанє'' би могло потолковац и през перспективу Святого писма котре гвари: „Кед ви одпущице людзом їх вини, одпущи и вам Оцец ваш нєбесни. Алє кед ви нє одпущице людзом, анї Оцец ваш нє одпущи вам вини вашо.” (Мт 6, 14‒15).

[[File:Winter carnival in Grizane, Croatia 02.jpg|десно|мини|Жимски карневал у Грижанох, Горватска]]

Спрам записох [[Микола Мушинка|Миколи Мушинки]], алє и паметаня найстарших Керестурцох єст докази же ше Руснаци голєм у [[Бачка|Бачки]] у чаше фашенґох облєкали до маскох (Мушинка 1988: 59), но углавним то були рижни стари ренди. Медзитим, чежко мож вериц же таки друженя прешли без погарика палєнки и шпиванки, та аж и танцу. На таки способ ше закончую фашенґи и почина такволани ''чисти [[пондзелок]]'', перши [[дзень]] Велького посту.

==Масленица==

При Восточних Славянох постої фестивал наволани Масленица. Понеже ше по Восточним обряду по Месопусней нєдзелї вецей нє шме єсц меса, алє могло єсц продукти зоз млєка и вайца, зоз того ше, вироятно, розвил тот фестивал. Но, по археолоґийних доказох зоз 2. вика после Христа, заключує ше же Масленица можебуц найстарше очуване славянске швето и походзи зоз давней поганскей традициї. По митолоґиї то фестивал [[Слунко|слунка]] котри персонификовал погански бог Волос и означує наиходзаци конєц жими.

[[Файл:Maslenitsa kustodiev.jpg|десно|мини|Борис Кустодиєв: Масленица]]

Характеристичне єдло за Mасленицу були ценки [[Палачинка|палачинки]] або палачинки направени зоз богатей поживи котра допущена по Сиропусну нєдзелю – [[масло]], млєко и вайцо. Палачинки ше у погански час тримало за символ слунка пре свою округлу форму, та су прето и правени на чесц новонародзеного [[Слунко|слунка]].

==Литература==

* Еделински Миколка, Владимир, ''Як гуторя дїдове – швет бул давно иншаки'', Руске слово и Завод за културу войводянских Руснацох, Нови Сад, 2023

* ''Словнїк руского народного язика'' II, Нови Сад 2017, бок 648

[[Катеґория:Релиґия]]
[[Катеґория:Славянска митолоґия]]
[[Катеґория:Архаизми]]</text>
      <sha1>6ye32p1f3znw9xe57wdqj4wvo18x32v</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Зобнатица</title>
    <ns>0</ns>
    <id>3097</id>
    <revision>
      <id>19141</id>
      <parentid>19136</parentid>
      <timestamp>2026-05-29T13:30:26Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Ksenija234</username>
        <id>1651</id>
      </contributor>
      <origin>19141</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="6337" sha1="qh34rttdi4nmzgm2ysf54mtcldes15c" xml:space="preserve">'''Зобнатица''' (''мадь. Andrásnépe'') то населєнє у општини [[Бачка Тополя]], Сивернобачкого округу, у [[Войводина|Войводини]], у Р. [[Сербия|Сербиї]]. Находзи ше 25 km южно од [[Суботица|Суботици]], а 5 km сиверно од Бачкей Тополї, на маґистралней драги Суботица - Нови Сад - Беоґрад (стара медзинародна [[драга]] Е-75).

Од Нового Саду Зобнатица оддалєна 75 km, а од Беоґраду 145 km. 

Зобнатица позната по славней ерґели [[Конь|коньох]],&lt;ref&gt;[https://web.archive.org/web/20180726001201/https://www.zobnatica.rs/zob_ergela_srb.html „Ergela i škola jahanja”.] Архивирано из [https://www.zobnatica.rs/zob_ergela_srb.html&lt;nowiki/&gt;оригинала] 26. 07. 2018. г. Приступљено 11. 09. 2018. www.zobnatica.rs&lt;/ref&gt; чийо гарла пановали и доставали високи припознаня на змаганьох по гиподромох бувшей Югославиї.

У Зобнатици ше находзи и [[Музей]] конярства &lt;ref&gt;Његован, Драго; Мустеданагић, Лидија. [https://muzejkrajine.org.rs/wp-content/uploads/2016/12/MDS-Vodic-kroz-muzeje-Srbije-1.pdf „Водич кроз музеје Србије”] (PDF). muzejkrajine.org.rs.str. 222—223. Приступљено 24. 1. 2026.&lt;/ref&gt; и [[Парк природи Зобнатица|парк природи Зобнатица.]]

== Походзенє мена Зобнатица ==
Саме мено Зобнатица достате од слова по сербски ,,''Зобница''``, цо значи платняна торба (по руски [[оброшнїца]]) зоз хторей конї єдли оброк. &lt;ref name=&quot;:0&quot;&gt;[https://www.topsrbija.com/index.php?option=com_content&amp;view=article&amp;id=3661:ad-zobnatica-izmeu-sjajne-prolosti-i-blistave-budunosti&amp;catid=304:predstavljamo&amp;Itemid=571&lt;nowiki/&gt;AD Zobnatica između sjajne prošlosti i blistave budućnosti”.] TopSrbija. 1. 8. 2013. Приступљено 21. 12. 2020.&lt;/ref&gt;

== История ==
За тото населєнє ше зна уж даскельо вики, а перши писани документи походза зоз часу царици Мариї Терезиї котра тото место, як награду за воєни заслуги, подаровала Шимонови Войничови (або Бели Войнич),&lt;ref&gt;[https://www.miznahhotels.com/ergela-zobnatica/&lt;nowiki/&gt;„Ergela Zobnatica”.] Zvanični veb-sajt. Miznah Hotels &amp;#x26;amp; Resorts. Приступљено 21. 12. 2020&lt;/ref&gt; котри и снователь ерґели, и котра урядово датує од 1779. року.&lt;ref name=&quot;:0&quot; /&gt;

== Демоґрафия ==
Жительство у тим населєню мишане, зоз релативну мадярску векшину, а при остатнїх штирох пописох обачене же єст вше менєй жительох. У населєню Зобнатица жиє коло 250 полнолїтних жительох, а просекова старосц виноши 41,0 роки (39,4 при хлопох и 42,7 при женох). У населєню єст 110 обисца, а просеково єст 2,73 члени по обисцу (ґаздовству).

{| class=&quot;wikitable&quot;
! colspan=&quot;3&quot; |Демография (5)
|- align=&quot;center&quot;
!Рок
! colspan=&quot;2&quot; |Жительство
|-
|'''1948.'''
|1.042
|
|-
|'''1953.'''
|691
|
|-
|'''1961.'''
|927
|
|-
|'''1971.'''
|829
|
|-
|'''1981.'''
|573
|
|-
|'''1991.'''
|388
|''388''
|-
|'''2002.'''
|309
|''309''
|-
|'''2011.'''
|238
|
|}

== Галерия ==
&lt;gallery&gt;
Файл:Wiki.Vojvodina VII Zobnatica 5502 18.jpg|Зобнатица
Файл:Wiki.Vojvodina VII Zobnatica 5482 02.jpg|Каштель Зобнатица
Файл:Zobnatica.jpg|Каштель Зобнатица (тераз готел)
Файл:Wiki.Vojvodina VII Zobnatica 5522 11.jpg|Зобнатица
Файл:Wiki.Vojvodina VII Zobnatica 5466 07.jpg|Готел у Зобнатици
Файл:Wiki.Vojvodina VII Zobnatica 5502 15.jpg|Зобнатица
Файл:Wiki.Vojvodina VII Zobnatica 5522 16.jpg|алт=Zobnatica.jpg
Файл:Ergela Zobnatica - ulaz.jpg|Ерґела Зобнатица
Файл:Wiki.Vojvodina VII Zobnatica 5482 11.jpg|Озеро Зобнатица
Файл:Wiki.Vojvodina VII Zobnatica 5502 10.jpg|[[Музей]]
Файл:Wiki.Vojvodina VII Zobnatica 5482 06.jpg|Озеро Зобнатица
Файл:Wiki.Vojvodina VII Zobnatica 5482 14.jpg|Ерґела Зобнатица
Файл:Wiki.Vojvodina VII Zobnatica 5522 12.jpg|Зобнатица
Файл:Wiki.Vojvodina VII Zobnatica 5466 08.jpg|Гомбалки на Зобнатици
Файл:Kompleks Zobnatica - skulptura Jadran II 02.jpg|Комплекс Зобнатица - [[Скулпторство|скулптура]]
Файл:Wiki.Vojvodina VII Zobnatica 5522 14.jpg|Коч на Зобнатици
Файл:Kompleks Zobnatica - Hotel Jadran.jpg|Зобнатица
&lt;/gallery&gt;

== Вонкашнї вязи ==
-  [https://www.fallingrain.com/world/RI/00/Zobnatica.html Mape, aerodromi i vremenska situacija lokacija (Fallingrain)]

- [https://www.maplandia.com/serbia-and-montenegro/vojvodina/zobnatica/&lt;nowiki/&gt;Gugl satelitska mapa (Maplandia)]

- [https://www.mapquest.com/rs//-/24309/--45.85703,19.63571&lt;nowiki/&gt;„План насеља на мапи (Mapquest)”.] [https://web.archive.org/web/20231116004113/https://www.mapquest.com/maps/map.adp?latlongtype=decimal&amp;latitude=45.857&amp;longitude=19.6345&amp;zoom=8&lt;nowiki/&gt;Arhivirano] na veb-sajtu [https://sr.wikipedia.org/wiki/Wayback_Machine&lt;nowiki/&gt;Wayback Machine] (12. mart 2021)

- [https://www.zobnatica.rs/ „Zobnatica”.] [https://web.archive.org/web/20220401080342/https://www.zobnatica.rs/ Arhivirano] na veb-sajtu [[:sr:Wayback_Machine|Wayback Machine]] (1. april 2022) www.zobnatica.rs

== Референци ==
&lt;references /&gt;
[[Катеґория:Места у општини Бачка Тополя]]</text>
      <sha1>qh34rttdi4nmzgm2ysf54mtcldes15c</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>19150</id>
      <parentid>19141</parentid>
      <timestamp>2026-05-30T08:55:29Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Ksanvu</username>
        <id>1030</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>Уложена 5.референца до табели</comment>
      <origin>19150</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="7217" sha1="1okiazhzbeb3qsxq9i0vrtvfk2wbllm" xml:space="preserve">'''Зобнатица''' (''мадь. Andrásnépe'') то населєнє у општини [[Бачка Тополя]], Сивернобачкого округу, у [[Войводина|Войводини]], у Р. [[Сербия|Сербиї]]. Находзи ше 25 km южно од [[Суботица|Суботици]], а 5 km сиверно од Бачкей Тополї, на маґистралней драги Суботица - Нови Сад - Беоґрад (стара медзинародна [[драга]] Е-75).

Од Нового Саду Зобнатица оддалєна 75 km, а од Беоґраду 145 km. 

Зобнатица позната по славней ерґели [[Конь|коньох]],&lt;ref&gt;[https://web.archive.org/web/20180726001201/https://www.zobnatica.rs/zob_ergela_srb.html „Ergela i škola jahanja”.] Архивирано из [https://www.zobnatica.rs/zob_ergela_srb.html&lt;nowiki/&gt;оригинала] 26. 07. 2018. г. Приступљено 11. 09. 2018. www.zobnatica.rs&lt;/ref&gt; чийо гарла пановали и доставали високи припознаня на змаганьох по гиподромох бувшей Югославиї.

У Зобнатици ше находзи и [[Музей]] конярства &lt;ref&gt;Његован, Драго; Мустеданагић, Лидија. [https://muzejkrajine.org.rs/wp-content/uploads/2016/12/MDS-Vodic-kroz-muzeje-Srbije-1.pdf „Водич кроз музеје Србије”] (PDF). muzejkrajine.org.rs.str. 222—223. Приступљено 24. 1. 2026.&lt;/ref&gt; и [[Парк природи Зобнатица|парк природи Зобнатица.]]

== Походзенє мена Зобнатица ==
Саме мено Зобнатица достате од слова по сербски ,,''Зобница''``, цо значи платняна торба (по руски [[оброшнїца]]) зоз хторей конї єдли оброк. &lt;ref name=&quot;:0&quot;&gt;[https://www.topsrbija.com/index.php?option=com_content&amp;view=article&amp;id=3661:ad-zobnatica-izmeu-sjajne-prolosti-i-blistave-budunosti&amp;catid=304:predstavljamo&amp;Itemid=571&lt;nowiki/&gt;AD Zobnatica između sjajne prošlosti i blistave budućnosti”.] TopSrbija. 1. 8. 2013. Приступљено 21. 12. 2020.&lt;/ref&gt;

== История ==
За тото населєнє ше зна уж даскельо вики, а перши писани документи походза зоз часу царици Мариї Терезиї котра тото место, як награду за воєни заслуги, подаровала Шимонови Войничови (або Бели Войнич),&lt;ref&gt;[https://www.miznahhotels.com/ergela-zobnatica/&lt;nowiki/&gt;„Ergela Zobnatica”.] Zvanični veb-sajt. Miznah Hotels &amp;#x26;amp; Resorts. Приступљено 21. 12. 2020&lt;/ref&gt; котри и снователь ерґели, и котра урядово датує од 1779. року.&lt;ref name=&quot;:0&quot; /&gt;

== Демоґрафия ==
Жительство у тим населєню мишане, зоз релативну мадярску векшину, а при остатнїх штирох пописох обачене же єст вше менєй жительох. У населєню Зобнатица жиє коло 250 полнолїтних жительох, а просекова старосц виноши 41,0 роки (39,4 при хлопох и 42,7 при женох). У населєню єст 110 обисца, а просеково єст 2,73 члени по обисцу (ґаздовству).

{| class=&quot;wikitable&quot;
! colspan=&quot;3&quot; |Демоґрафия &lt;ref&gt;Књига 9”.[https://pod2.stat.gov.rs/ObjavljenePublikacije/G2002/pdf/G20024009.pdf Становништво, упоредни преглед броја становника 1948, 1953, 1961, 1971, 1981, 1991, 2002, подаци по насељима] (PDF). webrzs.stat.gov.rs. Београд: [https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B5%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D1%87%D0%BA%D0%B8_%D0%B7%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%B4_%D0%B7%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BA%D1%83_%D0%A1%D1%80%D0%B1%D0%B8%D1%98%D0%B5 Републички завод за статистику.] мај 2004. [https://sr.wikipedia.org/wiki/Me%C4%91unarodni_standardni_broj_knjige ISBN] [https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D1%81%D0%B5%D0%B1%D0%BD%D0%BE:%D0%A8%D1%82%D0%B0%D0%BC%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D0%B8_%D0%B8%D0%B7%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B8/86-84433-14-9 86-84433-14-9.]&lt;/ref&gt;
|- align=&quot;center&quot;
!Рок
! colspan=&quot;2&quot; |Жительство
|-
|'''1948.'''
|1.042
|
|-
|'''1953.'''
|691
|
|-
|'''1961.'''
|927
|
|-
|'''1971.'''
|829
|
|-
|'''1981.'''
|573
|
|-
|'''1991.'''
|388
|''388''
|-
|'''2002.'''
|309
|''309''
|-
|'''2011.'''
|238
|
|}

== Галерия ==
&lt;gallery&gt;
Файл:Wiki.Vojvodina VII Zobnatica 5502 18.jpg|Зобнатица
Файл:Wiki.Vojvodina VII Zobnatica 5482 02.jpg|Каштель Зобнатица
Файл:Zobnatica.jpg|Каштель Зобнатица (тераз готел)
Файл:Wiki.Vojvodina VII Zobnatica 5522 11.jpg|Зобнатица
Файл:Wiki.Vojvodina VII Zobnatica 5466 07.jpg|Готел у Зобнатици
Файл:Wiki.Vojvodina VII Zobnatica 5502 15.jpg|Зобнатица
Файл:Wiki.Vojvodina VII Zobnatica 5522 16.jpg|алт=Zobnatica.jpg
Файл:Ergela Zobnatica - ulaz.jpg|Ерґела Зобнатица
Файл:Wiki.Vojvodina VII Zobnatica 5482 11.jpg|Озеро Зобнатица
Файл:Wiki.Vojvodina VII Zobnatica 5502 10.jpg|[[Музей]]
Файл:Wiki.Vojvodina VII Zobnatica 5482 06.jpg|Озеро Зобнатица
Файл:Wiki.Vojvodina VII Zobnatica 5482 14.jpg|Ерґела Зобнатица
Файл:Wiki.Vojvodina VII Zobnatica 5522 12.jpg|Зобнатица
Файл:Wiki.Vojvodina VII Zobnatica 5466 08.jpg|Гомбалки на Зобнатици
Файл:Kompleks Zobnatica - skulptura Jadran II 02.jpg|Комплекс Зобнатица - [[Скулпторство|скулптура]]
Файл:Wiki.Vojvodina VII Zobnatica 5522 14.jpg|Коч на Зобнатици
Файл:Kompleks Zobnatica - Hotel Jadran.jpg|Зобнатица
&lt;/gallery&gt;

== Вонкашнї вязи ==
-  [https://www.fallingrain.com/world/RI/00/Zobnatica.html Mape, aerodromi i vremenska situacija lokacija (Fallingrain)]

- [https://www.maplandia.com/serbia-and-montenegro/vojvodina/zobnatica/&lt;nowiki/&gt;Gugl satelitska mapa (Maplandia)]

- [https://www.mapquest.com/rs//-/24309/--45.85703,19.63571&lt;nowiki/&gt;„План насеља на мапи (Mapquest)”.] [https://web.archive.org/web/20231116004113/https://www.mapquest.com/maps/map.adp?latlongtype=decimal&amp;latitude=45.857&amp;longitude=19.6345&amp;zoom=8&lt;nowiki/&gt;Arhivirano] na veb-sajtu [https://sr.wikipedia.org/wiki/Wayback_Machine&lt;nowiki/&gt;Wayback Machine] (12. mart 2021)

- [https://www.zobnatica.rs/ „Zobnatica”.] [https://web.archive.org/web/20220401080342/https://www.zobnatica.rs/ Arhivirano] na veb-sajtu [[:sr:Wayback_Machine|Wayback Machine]] (1. april 2022) www.zobnatica.rs

== Референци ==
&lt;references /&gt;
[[Катеґория:Места у општини Бачка Тополя]]</text>
      <sha1>1okiazhzbeb3qsxq9i0vrtvfk2wbllm</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сертис</title>
    <ns>0</ns>
    <id>3098</id>
    <revision>
      <id>19138</id>
      <parentid>19110</parentid>
      <timestamp>2026-05-29T12:19:09Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Sveletanka</username>
        <id>20</id>
      </contributor>
      <minor />
      <origin>19138</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2156" sha1="hurd4k2voeas05tq94ytg7ycc8zs80n" xml:space="preserve">'''Сертис''' (ук. ''церкв''. тидзень без [[Пост|поста]], тидзень кед мож єсц месо и масне - ''загальниця, масниця, масляна, масляниця'' старославянске швето випровадзаня жими, нєшка тидзень пред Вельким постом; рсй. ''мясоед'', ''масленица'' старе славянске швето випровадзаня жими; чес. ''masopust''; слц. ''fašiangy;'' серб. ''месојеђе'', ''блажни дани'', ''трапавица'' час медзи Крачуном и початком Велького посту кед ше допущує єсц месо и масне; мадь. ''Farsang''; нєм. ''Fastnacht'', ''Fasching''. Наведзени паралели ше нє цалком поклопюю по значеню зоз нашим ''сертис'', бо нашо слово ше одноши лєм на час од седем [[Дзень|днї]], т.є. тидзень (напр. слц. ''fašiangy'' час од Трокральох по [[Стреда|стреду]] од хторей почина штерацецдньови пост). 

У єдним литурґийним року єст штири тижнї сертис. То значи же ше у тим тижню и стреду и [[пияток]] може єсц месо, а монахи млєчни продукти и вайца. ''То тидзень медзи нєдзелю Митара и нєдзелю Блудного сина'' (пред Вельким постом), ''цали Швитли тидзень'' (тидзень после Велькей ноци до нєдзелї Томовей), ''цали тидзень после Русадльох и час после Крачуна, од 25. децембра до [[5. януар|5. януара]]''

==Литература==

* ''Словнїк руского народного язика'' ''II'', Нови Сад 2017, бок 467

[[катеґория: релиґия]]
[[Катеґория:Архаизми]]</text>
      <sha1>hurd4k2voeas05tq94ytg7ycc8zs80n</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Цесто</title>
    <ns>0</ns>
    <id>3100</id>
    <revision>
      <id>19139</id>
      <parentid>19104</parentid>
      <timestamp>2026-05-29T13:06:17Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Ksenija234</username>
        <id>1651</id>
      </contributor>
      <origin>19139</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="8859" sha1="2wkjidqgsbezy3exwq3ulr3lwf0f6pu" xml:space="preserve">
[[File:Cirdingis36.png|right|thumb|300px|Мишенє цеста]]'''Цесто''' густа, дакеди еластична [[маса]] направена зоз [[Житарки|житаркох]], маунаркох або ґестинї. Цесто ше звичайно прави зоз мишаньом муки и малим количеством води и/або другей чечносци, а дакеди уключує и [[Кващок|квас]] або други средства зоз подобним дїйством як квас и други состойки як цо то масци и ароми. Процесу виробку и формованя цеста предходзел виробок рижнородних поживових артиклох, окреме [[Хлєб|хлєба]] и продуктох на бази хлєба, алє и кексох, колачох, ґомбовцох, резанкох, галушкох, печивох, пици и подобного. Цесто ше прави з рижних файтох муки, звичайно житней, алє и кукуричней, рискашовей, ярчаней, маунаркох, мандульох и других житаркох хтори ше хаснує ширцом швета.&lt;ref&gt;Ponte, J. G.; Payne, J. D.; Updated By Staff (2007). &quot;Bakery Processes, Yeast-Raised Products&quot;. Kirk-Othmer Encyclopedia of Chemical Technology.&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;Noshly [https://web.archive.org/web/20190122195211/https://noshly.com „Vise Eating, Made Easy”]  (на језику: српски). Архивирано из [https://gitlab.huntedhive.com/users/sign_in%D0%B8%D0%B7  оригинала] 22. 01. 2019. г. Приступљено 2019-05-13.&lt;/ref&gt;

== Файти цеста ==
[[File:Work dough.jpg|right|thumb|300px|Цесто]]Цесто варирує у зависносци од состойкох, файтох продуктох хтори ше прави, файти аґенсох за квас (окреме чи цесто засноване на квасу, чи нє), як ше помиша цесто (чи ше швидко миши, або ше миши и охаби най викишнє), технїки вареня або печеня. Нєт формална дефиниция того цо то цесто, гоч векшина цестох ма високоеластични прикмети.

Ферментоване або киснуте цесто (звичайно направене зоз житаркох або маунаркох хтори ше мелє на муку, помишани з воду и квасом) хаснує ше ширцом швета за правенє рижних файтох хлєба. Соль, олєї або масци, цукер або [[мед]], а дакеди и млєко або вайца тиж части состойки у хлєбовим цесту. Комерциялне хлєбове цесто тиж може уключовац средства за пририхтованє цеста, файту состойкох хтори помагаю у конзистенциї цеста и финалним продукту. 

Пити, пици и тортилї ше є по цалим швеце и вони тиж направени з цеста. До даєдних файтох [[Палачинка|палачинкох]], як цо америцки, кладзе ше агенси за квас. Крекери ше прави з цеста, а даєдни (як цо слани крекери) киснути.

Галушки, резанки, таргоня и ґаґорки углавним базовани на безквасних цестох зоз хторима ше роби док су сухи и гладки, а потим ше их реже до жаданей конєчней форми. Готове цесто мож такой вариц, або добре осушиц и чувац на сухим месце, а вец вариц.

Цесто у хторим єст вецей масци, ма менєй води, менєй продукує ґлутен и прето є ґенерално менєй еластичне од цеста за хлєб; [[Пекарня|пекаре]] го часто волаю „кратке”. До тей катеґориї спадаю велї колачи и печива. 

У велїх часцох централней Индиї людзе хасную швидки способ за правенє печених кулькох або baati (файта цеста). Цесто або паста то ґрупна назва за шицки специялитети з нарезаного або осушеного цеста хторе пририхтане з муки, вайцох, солї и води. У даєдних жемох Африки, кульки за цесто хтори ше волаю aiish або baati направени з цирку або проса, зомлєти су и уварени.  

За швидко направени хлєби хаснує ше як квас аґенси хтори нє квас (як цо то пращок за печенє або сода бикарбона) и уключую векшину колачох, кексох и печива.&lt;ref&gt;Stanley P. CauvainChapter 12: Baking. in Food Processing Handbook.. Wiley. 2012. стр. 422. ISBN 9783527324682.. 2 ed. . This reference is specifically about cake batter&lt;/ref&gt; 

== Технїки ==
Технїки хтори ше хаснує у правеню цеста завиша од файти цеста и конєчного продукту. 

За хлєб на бази квасу звичайна технїка правеня то мишенє цеста и охабянє най цесто викишнє. Велї продукти з цеста маю и другу фазу: кед ше цесто ознова миши и  конєчно формує, та охабя  най ше ище раз дзвигнє пред печеньом. Мишенє цеста то процес роботи же би ше направело гладке, еластичне цесто зоз розвиваньом ґлутену. Тот процес завиши од [[Температура|температури]] и часу; температури хтори прейґмирно горуци або жимни, спричинюю же ше квас нє розвиє, а час киснуца цеста хтори вельо длугши або вельо кратши уплївує на конєчни продукт. 

Галушки, резанки, ґаґорки, таргоня и под. ше звичайно прави зоз сухого цеста  хторе ше миши и формує або зоз екструзию (еkstruzija, од латинского слова extrudere – висциснуц, видрилїц), або зоз розганяньом у машинки за цесто, лєбо ручно з [[Розвалка|розвалку]]. Цесто мож вариц такой после правеня (швиже цесто), або сушене, хторе може стац. 

Цесто за бисквити хторе звичайно без квасу, нє зохабя ше же би наросло. Тоти цеста ше формую и печу або варя такой по мишаню. 

Док ше хлєб и други продукти направени з цеста найчастейше пече, даєдни файти цестох ше пече директно на цеплоти, як цо то тортилї, хтори ше пече директно на роштилю або у шпижовим пекачу. Пражени єдла з цеста тиж звичайни у велїх културох. 

Палачинки, вафли, даяки файти колачох и швидки хлєб (рахуюци мафини и подобне), часто ше прави зоз полутирвацого цеста з муки и чечносци хтору ше улєє до конєчней [[Фурма|фурми]], а нє як тварде цесто. 

== Ґалерия ==
&lt;gallery&gt;
Файл:Pogacice sa sirom.jpg|Поґачики зоз сиром
Файл:Breads of Russia.jpg|Хлєб, рижни файти
Файл:Кифле.jpg|Печиво
Файл:Македонски ситни колачи со вкус на овошје.jpg|Дробни колачи
Файл:Torten in Sofia Bulgarien 20090404 001.JPG|Рижни торти
&lt;/gallery&gt;

== Литература ==
[https://sr.wikipedia.org/sr-ec/Testo Testo]
== Референци ==
&lt;references /&gt;</text>
      <sha1>2wkjidqgsbezy3exwq3ulr3lwf0f6pu</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>19140</id>
      <parentid>19139</parentid>
      <timestamp>2026-05-29T13:09:18Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Ksenija234</username>
        <id>1651</id>
      </contributor>
      <comment>Катеґория</comment>
      <origin>19140</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="8941" sha1="lvwb1x28xxp9lbrxbf4eagvvl145fgr" xml:space="preserve">
[[File:Cirdingis36.png|right|thumb|300px|Мишенє цеста]]'''Цесто''' густа, дакеди еластична [[маса]] направена зоз [[Житарки|житаркох]], маунаркох або ґестинї. Цесто ше звичайно прави зоз мишаньом муки и малим количеством води и/або другей чечносци, а дакеди уключує и [[Кващок|квас]] або други средства зоз подобним дїйством як квас и други состойки як цо то масци и ароми. Процесу виробку и формованя цеста предходзел виробок рижнородних поживових артиклох, окреме [[Хлєб|хлєба]] и продуктох на бази хлєба, алє и кексох, колачох, ґомбовцох, резанкох, галушкох, печивох, пици и подобного. Цесто ше прави з рижних файтох муки, звичайно житней, алє и кукуричней, рискашовей, ярчаней, маунаркох, мандульох и других житаркох хтори ше хаснує ширцом швета.&lt;ref&gt;Ponte, J. G.; Payne, J. D.; Updated By Staff (2007). &quot;Bakery Processes, Yeast-Raised Products&quot;. Kirk-Othmer Encyclopedia of Chemical Technology.&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;Noshly [https://web.archive.org/web/20190122195211/https://noshly.com „Vise Eating, Made Easy”]  (на језику: српски). Архивирано из [https://gitlab.huntedhive.com/users/sign_in%D0%B8%D0%B7  оригинала] 22. 01. 2019. г. Приступљено 2019-05-13.&lt;/ref&gt;

== Файти цеста ==
[[File:Work dough.jpg|right|thumb|300px|Цесто]]Цесто варирує у зависносци од состойкох, файтох продуктох хтори ше прави, файти аґенсох за квас (окреме чи цесто засноване на квасу, чи нє), як ше помиша цесто (чи ше швидко миши, або ше миши и охаби най викишнє), технїки вареня або печеня. Нєт формална дефиниция того цо то цесто, гоч векшина цестох ма високоеластични прикмети.

Ферментоване або киснуте цесто (звичайно направене зоз житаркох або маунаркох хтори ше мелє на муку, помишани з воду и квасом) хаснує ше ширцом швета за правенє рижних файтох хлєба. Соль, олєї або масци, цукер або [[мед]], а дакеди и млєко або вайца тиж части состойки у хлєбовим цесту. Комерциялне хлєбове цесто тиж може уключовац средства за пририхтованє цеста, файту состойкох хтори помагаю у конзистенциї цеста и финалним продукту. 

Пити, пици и тортилї ше є по цалим швеце и вони тиж направени з цеста. До даєдних файтох [[Палачинка|палачинкох]], як цо америцки, кладзе ше агенси за квас. Крекери ше прави з цеста, а даєдни (як цо слани крекери) киснути.

Галушки, резанки, таргоня и ґаґорки углавним базовани на безквасних цестох зоз хторима ше роби док су сухи и гладки, а потим ше их реже до жаданей конєчней форми. Готове цесто мож такой вариц, або добре осушиц и чувац на сухим месце, а вец вариц.

Цесто у хторим єст вецей масци, ма менєй води, менєй продукує ґлутен и прето є ґенерално менєй еластичне од цеста за хлєб; [[Пекарня|пекаре]] го часто волаю „кратке”. До тей катеґориї спадаю велї колачи и печива. 

У велїх часцох централней Индиї людзе хасную швидки способ за правенє печених кулькох або baati (файта цеста). Цесто або паста то ґрупна назва за шицки специялитети з нарезаного або осушеного цеста хторе пририхтане з муки, вайцох, солї и води. У даєдних жемох Африки, кульки за цесто хтори ше волаю aiish або baati направени з цирку або проса, зомлєти су и уварени.  

За швидко направени хлєби хаснує ше як квас аґенси хтори нє квас (як цо то пращок за печенє або сода бикарбона) и уключую векшину колачох, кексох и печива.&lt;ref&gt;Stanley P. CauvainChapter 12: Baking. in Food Processing Handbook.. Wiley. 2012. стр. 422. ISBN 9783527324682.. 2 ed. . This reference is specifically about cake batter&lt;/ref&gt; 

== Технїки ==
Технїки хтори ше хаснує у правеню цеста завиша од файти цеста и конєчного продукту. 

За хлєб на бази квасу звичайна технїка правеня то мишенє цеста и охабянє най цесто викишнє. Велї продукти з цеста маю и другу фазу: кед ше цесто ознова миши и  конєчно формує, та охабя  най ше ище раз дзвигнє пред печеньом. Мишенє цеста то процес роботи же би ше направело гладке, еластичне цесто зоз розвиваньом ґлутену. Тот процес завиши од [[Температура|температури]] и часу; температури хтори прейґмирно горуци або жимни, спричинюю же ше квас нє розвиє, а час киснуца цеста хтори вельо длугши або вельо кратши уплївує на конєчни продукт. 

Галушки, резанки, ґаґорки, таргоня и под. ше звичайно прави зоз сухого цеста  хторе ше миши и формує або зоз екструзию (еkstruzija, од латинского слова extrudere – висциснуц, видрилїц), або зоз розганяньом у машинки за цесто, лєбо ручно з [[Розвалка|розвалку]]. Цесто мож вариц такой после правеня (швиже цесто), або сушене, хторе може стац. 

Цесто за бисквити хторе звичайно без квасу, нє зохабя ше же би наросло. Тоти цеста ше формую и печу або варя такой по мишаню. 

Док ше хлєб и други продукти направени з цеста найчастейше пече, даєдни файти цестох ше пече директно на цеплоти, як цо то тортилї, хтори ше пече директно на роштилю або у шпижовим пекачу. Пражени єдла з цеста тиж звичайни у велїх културох. 

Палачинки, вафли, даяки файти колачох и швидки хлєб (рахуюци мафини и подобне), часто ше прави зоз полутирвацого цеста з муки и чечносци хтору ше улєє до конєчней [[Фурма|фурми]], а нє як тварде цесто. 

== Ґалерия ==
&lt;gallery&gt;
Файл:Pogacice sa sirom.jpg|Поґачики зоз сиром
Файл:Breads of Russia.jpg|Хлєб, рижни файти
Файл:Кифле.jpg|Печиво
Файл:Македонски ситни колачи со вкус на овошје.jpg|Дробни колачи
Файл:Torten in Sofia Bulgarien 20090404 001.JPG|Рижни торти
&lt;/gallery&gt;

== Литература ==
[https://sr.wikipedia.org/sr-ec/Testo Testo]
== Референци ==
&lt;references /&gt;
[[Катеґория:Пожива]]
[[Катеґория:Кулинарство]]</text>
      <sha1>lvwb1x28xxp9lbrxbf4eagvvl145fgr</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Музика</title>
    <ns>0</ns>
    <id>3103</id>
    <revision>
      <id>19155</id>
      <parentid>19122</parentid>
      <timestamp>2026-05-30T09:58:16Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Ksanvu</username>
        <id>1030</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>Ушорйованє</comment>
      <origin>19155</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="42676" sha1="nyca0ud3j75m778mx4divhbgf1zdjww" xml:space="preserve">'''Музика'''  (греч. ''μουσική'' – уметносц музох, лат. ''musica'') [1] то уметносц твореня ушорених одношеньох медзи [[Тон|тонами]]. Музика ма три основни елементи: [2][3] мелодию, ритем и гармонию. Творенє, виводзенє, значенє, а дакеди и дефиниция музики барз завиши од култури и социялних аспектох. Музика ше дзелї на жанри и под'жанри, алє їх гранїци и вязи дакеди завиша од особней интерпретациї.

Єдно заокружене и цалосне витворенє музичней уметносци ше вола музичне дїло лєбо [[композиция]]. Медзитим, музика репродуктивна уметносц, подобна як и драма лєбо танєц, и значи же ше вона нє зводзи лєм на компонованє, алє и на тото же компоноване дїло потребне и виводзиц (репродуковац, [[Интерпретация|интерпретовац]]) же би ше могло публики представиц як готови продукт уметносци. Музику виводза интерпретаторе а може ше репродуковац на два способи:

*  Зоз живим виводзеньом, односно зоз конкретним виводзеньом дїла пред публику на концерту лєбо даякей пригодней шветочносци;

*   Зоз пущаньом-репродукованьом скорей знятого змисту зоз ношача звука (CD, DVD, USB и под.) прейґ сучасней електронскей опреми (електричних справох), як цо то  радио, Hi-Fi, и подобне.

== Поняце и дефиниция ==
Саме слово музика походзи зоз греческого  ''μουσική τέχνη'' (''mousikē téchnē'') - уметнсоц музох, зоз котрого ше затримало лєм перше слово  ''μουσική'' а то виведзене зоз слова ''μούσα (mousa''), и значи муза. Далєй ше по швеце преширела латинска форма  ''musica,'' (музика) хтора углавним описовала приємни [[Звук|звуки]]. Праве тото слово за музику найчастейше похасноване на других шветових язикох.

Дефиновац музику дакус чежше, а то пробовали велї, од музиколоґох по интерпретаторох. Филозоф музики Ендру Кания дал, дефиницию хтора  глаши: ''Музика то гоч яке збуванє нароком виводзене лєбо'' ''ушорене за слуханє хторе лєбо ма даєдну основну, музичну прикмету и окремносц як цо то тон и ритем'', ''лєбо ше слуха пре тоти прикмети. [5][6]'' Углавним, за музику мож повесц же то уметносц хтора ше виражує зоз шпиванима лєбо одгранима тонами, рижнима звуками, шущаньом лєбо цихосцу помедзи нїх.  Рижни звуки, як цо то сущанє найвецей применюю сучасни композиторе кад жадаю прблїжиц и зоз  музику описац даяки ефектни змист. Цихосц медзи тонами творя оддихи, [[Пауза (музика)|паузи]]. 

Попри того же то репродуктивна (виводзацка) уметносц, музика спада до финих-красних  уметносцох  прето же єй циль естетика. Як цо ше за филм гвари же то  седма уметносц, так музика по традицийней естетики перша уметносц (односно перша на лїстини уметносцох). Музика ма и дорушуюци точки зоз театром, нє лєм же ше у нїм практикує, алє постої и жанр хтори „пожичує”  и од єдного и од другого - а то мюзикл. Узко повязани зоз шицкима трома, а поготов зоз музику то и ''танєц''. 

Музика то оформени час, прето же ше може дожиц лєм у цеку даякого часу (за розлику од малярства хторе оформює простор). Пре таки причини, музика муши мац ритмичне ушоренє свойого сирового, основного материялу - тонох и других звукох. Окрем того, музика ушорена и зоз помоцу мелодиї (пошоровани шор тонох рижних висинох) и гармониї, односно источасне звучанє рижних висинох тонох односно ''интервалох'' и акордох. Так ритем, мелодия и гармония поставаю основни елементи музики.[7][8]

== Музика як наука физики ==
Музичну збудову творя звуки, а вони наставаю зоз осцилованьом даякого цела, хторе так постава жридло звука. Звуково габи ше преноша по воздуху у форми круга од жридла звуку по нашо ухо. Кед осцилациї у [[Воздух|воздуху]] порядни и правилни, тото цо ше чує то тон - односно правилни, ясни звук. Кед осцилациї нє порядни – нєправилни, чує ше лєм шум лєбо галайк - звуки углавним менєй-вецей нєприємни за людске ухо, гоч ше и вони применюю у музики. (9)

Єдно жридло  осцилацийох може спричинїц исти осцилациї и других предметох, алє їх осцилациї муша буц у складзе зоз осцилациями жридла. То ше вола резонанца. На тот способ звук людского гласу нє витворюю лєм гласово „струни” алє и резонантна осцилация у отворох глави. Подобно и звучна шкатула даєдного [[Подзелєнє музичних инструментох|инструмента]] осцилує резонантно зоз початним рухом, хтори виводзач започал грац на  инструменту. Напр. шкатула-корпус виолини резонанцує на осцилациї струни виолини и змоцнює єй тон. Фреквенция осцилованя (число осцилцийох у секунди) одредзує висину звука. Цо єст вецей осцилациї у секунди, висши и тон. Людске ухо пречувствительне на розлики висинох и ма обсяг од коло 20 та по 20.000 осцилациї у секунди. Єден мишани [[хор]] продукує фреквенциї одприлики помедзи 64 и 1500, а концертни клавир помедзи 20 и 4176. Кед вєдно грає ґрупа [[Музичар|музичарох]] вони ускладзую свойо инструменти и теди камертон '''а&lt;sup&gt;1&lt;/sup&gt;''' дефиновани на 440 Hz (герци).

== История музики ==
Перши форми музики наставаю у старшим каменим чаше-палеолиту. Перши виглєдованя зазначел [[Чарлс Дарвин]] у 19. вику. Науковци хтори ше теди занїмали зоз виглєдованьом нє були образовани музиколоґове. Постоя вецей теориї о наставаню музики.

1. Чловек почал пущац гласи же би прицагнул процивни пол.

2. Чловек шпива пре потребу комуникациї зоз другима людзми зоз заєднїци.

3, Чловек пробовал имитовац звуки зоз природи.

4. У цеку роботи  чловек дурка (биє) зоз конарами хтори му алат и похопює же ше таки звук може поновиц.

Тоти теориї нє прилапени прето же нє исновали материялни докази. Жил Комбарє твердзел же за музику потребни и интелект (розвити ментални схопносци). У цеку тирваня рижних експедицийох и виглєдованьох Африцких и Амазонских пралєсох открити заєднїци (племена) на нїзким ступню розвоя. Жил Комбарє присуствує на обрядох и ритуалох рижних племенох и приходзи до заключеня же музика настава и розвива ше як часц маґийного обряду. Людзе першобутней заєднїци шпиваю єдноставни писнї (лєм даскельо тонски висини хтори ше нєпреривно повторюю). Шпиванє мало улогу же би доведло чародїя/чаривнїка (серб.врача) до стану занєшеносци, же би вон могол комуниковац зоз Богами (сили природи).

Музика була строго функционална. Шпивала ше лєм под час обряду, индзей ше нє могла шпивац прето же ше думало же може розгнївац Богох. Музика найчастейше була виражена з ритмичну структуру. За инструменти хасновали людски глас и свойо цело, хторе цали час участвує у обряду. Людзе кляпкали, лєбо ше тапкали по целу, мировац нє було дошлєбодзене. Музика була барз виражайна и гласна, най ше чує, же би лєгчейше доходзела до Богох. Така музика першенствено подрозумйовала текст и мелодию. Тоти ритуали потвердзую походзенє уметносци вообче прето же обєдинюю шицки файти уметносци. Така поява ше наволує синкретизем. У цеку обряду хтори служел як пририхтованє за лов, людзе рисовали (райзовали) контури -  животиньох хторих иду ловиц. Тиж так з часом ритуал достал форму сценского танцу, прето же людзе кед ше врацели зоз лову приказовали свойому племену сцени зоз лову тиж у составе самого обряду.

Року 1877. америцки виглєдовач и пренаходзач Томас Алва Едисон, видумал фоноґраф (перша справа/апарат хтора могла зняц и ознова репродуковац звук). Тота справа ше могла хасновац за знїманє писньох Америцких Индиянцох хтори жили у резерватох. Хаснуюци тоти знїмки и упоредзуюци их зоз другима обряднима писнями, науковци потвердзели теорию Жила Комбарєва.

.Музика старих робовласнїцких цивилизацийох

Од 4 милениюма п.н.е. по  476. рок, на подруч'ю Штредожемного моря, Штреднього и Далєкого востоку розвивали ше моцни робовласнїцки цивилизациї: Єгипет, Индия, Китай, Месопотамия, Израел, Греческа и Рим. Зоз сталежским дружтвеним дзелєньом, зявйовало ше и подзелєнє на музику владаюцого сталежу- робовласнїцка и музика безправного народу-рабох.

== Музика народох Старого вику ==
О музики старого Єгипта зна ше зоз пренайдзених рижних пренаходкох (жридлох) на подручю Греческей зоз хтору була у цесней вязи, а и значенє музики култури Єгипта праве у тим же гречески теориї маю коренї зоз Єгиптом. Єгипчаньом музика служела першенствено за вирски обряди, а познали инструмент гарфу, хтору знали уметнїцки справиц, флаути и систруми-файта металних удерних инструментох.

У Китаю, хтори мал барз длугоку музичну традицию, музика повязована зоз ''филозофию''. Конфучиє їх найзначнєйши филозоф визначовал же ,,''музика оплодзує клїтинки добрих особинох хтори чловек ноши у'' ''шерцу''. Добра музика значела добри порядок (шор), а нє добра нєшор у держави. Пейц тони їх [[Скала|скали]] представяли пейц елементи, а познєйше скала зоз 12 тонох, 12 мешаци у року. Музику виводзели на значних церемонийох а познали и хасновали велї инструменти.

Индия, тиж придавала вельку значносц музики. Думали за ню же є божески дар, хтори треба врациц Богом зоз писню и граньом. Индийска скала була барз подобна зоз китайску - була пентатонска (составена зоз 5 тонох). Єден зоз найстарших їх инструментох то вина (зоз седем струнами и резонанцу), а почитовали и хасновали инструмент дзвони. Векшину тих податкох историчаре пренаходзели зоз релиґиозно-филозофских кнїжкох, веда.

Музика у Палестини дожила розвой под час Давида и Соломона. Єврейом музика служела под час богослуженя, алє є окремна прето же им нє представяла маґийне средство. Зоз музику ше нє заношели алє зоз ню виволовали шветочне розположенє. Мали богати фонд инструментох: трианґли, роги, буґни, пищалки, гарфи, лутнї итд.  Шпиванє їх псалмох и хорске шпиванє превжала штредньовиковна католїцка музика.

== Антика ==
File:Ancient Egyptians playing music.png    Стари Єгиптянє музикую

У античней Греческей, держава ше старала о розвою уметносци а у центре їх уметносци була вше музика. Таке интересованє за уметносц настало на фактох же ше у Греческим нашлїдству култури находзел скарб цалого народу. О греческей музики записани лєм коло 12 записи, алє о нєй ше вельо зна зоз литератури, та ше так дознава же музика мала визначну улогу у держави и дружтву, воспитаня младежи и митолоґиї. Напр. Аполон, Бог (медзи другима) слунка, значи злоги и щесца, бул защитнїк и Бог музики. Музика була присутна ширше: шпивало ше у хору лирских писньох, славело богох зоз [[Гимна|гимнами]] а и у драми музика мала важацу улогу. Були и таки часи кед шицки хлопи до трицец рокох мушели мац обуку у державних музичних школох. Исновали ''Питийни танци'', музично-уметнїцки пандан олимпийским. Розвили [[Теория музики|теорию музики]] и мали скали хтори доставали мена по покраїнох: дорска, фриґийска и лидийска. Инструменти: китари, ''лири'' и други струново инструменти мали приписани особини и прикмети преглїбйованя людских чувствох и уношенє складу, а дуйним моц возбудзеня и доводзеня до екстази.

Кед Римлянє покорели Греческу, превжали и їх музику, инструменти и нотне писмо, од других народох труби, алє тоту музику далєй нє усовершовали та єй вреднсоц опадла. Нє мали таки музични смисел и схопносци та им музика служела лєм за прикрашованє и злєпшовнє госцинох, приредбох и танцох. Тоту музику зачувал филозоф Боетиус у дїлу ''De institutione musica,'' на хтору ше осланя вкупна нєшкайша музика.

== Штреднї вик ==
File:Breves dies hominis.ogg    Breves dies hominis

Музика у штреднїм вику ше розвивала до двох напрямох: [[Святи храм|церковну]] (сакралну) и народну (шветовну) музику. Старша сакрална музика ше надовязує на жидовску (єврейску) и греческо-римску а превжала вельо того и од нєхристиянских народох, першенствено восточних, хтору схопно хасновала у своїм литурґийним шпиваню. Важна часц литурґийней музики по нєшка то '''''грегориянске шпиванє''''' єдногласне и нєпременлїве церковне шпиванє. Зборнїк таких церковних ([[Миса (музика)|мисових]]) нашпивох составел и пречисцел зоз сотруднїцством своїх бенедиктинцох до кнїжки Антифонарий  папа Ґрґур I (Грегор I), та го наволуєме реформатор литурґийней музики.(11) Зоз Риму ше таке шпиванє розширело по цалим християнским швеце, хторому у тим допомогнул Карло Вельки.

Шветовна музика у 12. вику достала нову файту писньох хтору пестовали ''трубадури''. У нїх найчастейше тексти о геройских витязко-воєних и любовних збуваньох, їх вирносц, почитованє, добродїйносц итд. У Нємецкей таки шпиваче наволовани м''инезенґери'' и мали ,,правилнїки” за трубадурох по хторих ше учела уметносц. Шицки вони були путуюци музичаре, хторих власц и церква преганяли, алє их народ любел. Прето же були весели, шалїви, лєгкоумни, а обєдиньовали велї занїманя до єдного. Знали грац и по дзевец инструменти, видумовац рими, жонґлеровац, имитовац гласи животиньох итд.

== Ренесанса ==
Як цо и шицки други файти уметносци, музика теди дожила препородзенє и означела конєц вязи зоз штреднїм виком. Зявює ше интересованє за култни досцигнуца антики, и жаданє же би ше антика приказала у препородзеним руху. Пренаходок було друкованє нотох- 60 роки после Гутербенґовей иновациї штампаня. Музика ренесанси ма ясни прикмети виразу и єдноставни форми. Музични ,„майстрове” ренесанси то Дьовани Луидї да Палестрина, Орландо ди Ласо и Словенєц  Якоб Ґалус-Петелин.

Свойофайтову вязу штреднього вику и ренесанси твори епоха ґотики. Теди уж фонд инструментох повекшани: найрозширенши инструмент то фидел  (нєм. ''Fiedel)'', предходнїк нєшкайших смикових инструментох. Постояли [[Гарфа|гарфи]], [[Лира|лири]], лутня (нєпременєна по нєшка), роги, [[Пищалка|пищалки]], дзвончки, буґни. Зявели ше и орґулї (теди такв. кралїца инструментох) [[клавикорд]] и чембало-предходнїки клавира.

== Барок и рококо ==
Уметнїцки стил барока, бул одгук и напредованє на подручю шицких наукох, хтори теди примаю прикмети подобни нєшкайшим - астрономия, математика, и физика доживюю препородзенє, поступно уводзени капиталистични систем у дружтве, виходза перши новини, основана пошта, конструовани ґлобус итд. Попри того барок заш лєм ище вязани за церкву, точнєйше за процес реформациї, прето же церква мала жаданє прицагнуц вирнїкох зоз розкошносцу и вонкашнєй блїащацосци, вонкашней красоти. Барок бул найвиразнейши, там дзе процивреформация була наймоцнєйша, у Италиї, Нємецкей, Австриї, Шпаниї, Польскей.

Найпознатши композитре барока були: [[Йоган Себастиян Бах]], и Ґеорґ Фридрих Гендл а познати и Генри Персел, Франсоа Купрен, Какини, Антонио Вивалди, Жан Батист Лили, Шуц. Барок барз наквицени, з вельо прикраскох, и викруцених линийох. До музики принєсол полифони стил, ознаки за [[Динамика (музика)|динамику]] и [[Темпо (музика)|темпо]], нови файти дїлох (опера, свита, ораториюм, кантата и други).

У другей половки 18. вику барок преходзи до рококо епохи, окреме у Французкей. Рококо и початок класики ше у музики наволує як ґалантни стил, а характеристика му мали чаривни, кратки форми; гедонистични є и нє таки формални. Його важни представнїки то синове Й. С. Баха – Кристиян Бах и Карл Филип Емануел Бах и други.

Значне надпомнуц же у тим периодзе барока у музики нє одвитую вше роки барока у других уметносцох (кнїжовносци, малярстве), прето их треба розпатрац окреме.

== Класицизем ==
Нови, вельки период започал коло 1730. року. Класичне у нїм то совершене єдинство форми и змисту а вола ше и Бечска класика. Теди ше найвецей усовершела и воздзвигла сонатна форма а усовершели ше и симфония, смикови квартет и класична опера.

Найзначнєйши ,,майстрове” класики, бечски класичаре то тройка Йозеф Гайдн - [[Волфґанґ Амадеус Моцарт]] - Лудвиґ Ван Бетовен, з тим же Бетовен залапел и часц романтизма. Були и други значни композиторе як цо то Луидї Бокерини, познати по камерней музики, Доменико Чимароза, найвекши заступнїк опери Буфо (шалїва опера), Дьовани Батиста Перґолези и други.

Дзепоєдни аналитичаре , музиколоґи за класику думаю же ту спада и барок и романтизем алє то лєм период од 1730. по 1820. рок. Правилнєйша би була назва озбильна музика, алє и таке мено нє барз примерене, прето же клацисизем (класика) нє муши буц озбильна, алє є озбильна у одношеню на сучасни жанри.

== Романтизем ==
То стил 19. вика у хторим преовладую фантазия и чувства. Настава як реакция на нєвипольнєни обецунки Французкей револуциї, нєзадовольни и розчаровани  уметнїк ше поцагує до себе, до прешлосци-понайвецей до штреднього вику. Поцагує ше и до природи, велїх роматичарских дїлох ше велїча жуборенє потока, сущанє лїсцох, рочни часци. Так ше зоз одходами до природи, до валалу- розвивала  и заинтересованосц за фолклор, за шицко  народне. Тото тиж мотивує родолюб'є, так  же велї романтичаре були борци за права народа.

За романтизем значни кратши дїла, хвильково возбудзеня; мелодия тераз єдноставна, без скокох. Аж пребарз єдноставна и «проста», та нараз скоковита, возбудзуюца, гнїваца. Тото цо дакеди було нє складне, [[Дисонанца|дисонантне]], тераз ше му дава предносц, а шицко заш лєм звучи барз добре – а то причина прецо ше о даєдних интервалох и акордох думало у даєдних епохох же су дисонантни а у даєдних же су нє дисонантни. Романтизем барз богати зоз ритмичнима и мелодийнима елементами, а поготову зоз цикавима гармониями и вше пренаходзени нови интерпретациї. Найзначнєйши композиторе  романтизма то Франц Шуберт, Роберт Шуман, Фредерик Шопен, Рихард Ваґнер, Йоганес Брамс, Франц Лист и други.

== Елементи и одреднїци музики ==

Векшина фаховцох ше складаю–потвердзую же елементи музики то:

:* тон (хтори одредзує мелодию и гармонию)
:* ритем (и його компоненти темпо, розмир и артикулация)
:* динамика
:* особини тона як цо то тембр и текстура тона &lt;sup&gt;(15)&lt;/sup&gt;

&lt;sup&gt;•&lt;/sup&gt; &lt;sup&gt;У музичним виводзеню важне фразованє, а воно вєдно зоз темпом и динамику дава музичному дїлу красоту,  и у подполносци завиши од виводзача. У музики постоя и ''прикраски,'' музични орнаменти хтори зоз краткима вименками тонох «танцую» коло главного тона мелодиї.&lt;/sup&gt;

== Музична нотация ==
Способ означованя  и  писанє тонох на паперу ше наволує ''[[Музична нотация|нотация]]'', и вона предуслов практичного виводзеня музики, т.є. учи ше од самого початку ученя музики; од основного по найвиши академски уровень. Нотация ше през вики розвивала ище од старогреческей нотациї. У штреднїм вику ''Ґвидо Арецо'' розвил ''неуми'' зоз хторима ше означовлао и писало григориянске шпиванє, а поставел их зоз штирома офарбенима смужками. Зоз нїх ше розвило коралне нотне писмо, у форми квадрацикох, а од нього нєшкайше нотне писмо зоз пейцома линиями ([[Линийни систем|линийни систем)]].

ту будзе ФОТОҐРАФИЯ  НЕУМОХ:    

= &lt;small&gt;File:Souterliedekens.jpg|    Саутерлидекен, голандски псалми, обyвени 1540. roku у Антверпену&lt;/small&gt;    =
Ґвидо Арецо розвил ''солмизацию'', (до, ре, ми, фа, со, ла, си, до) назви тонох хторо ше хасновало у шпиваню а познєйше ше ґу тому додала и ''музична абецеда (c, d, e, f, g, a, h, c)''.

== Подзелєнє музики ==

Музилу барз чежко подзелїц и направиц точни катеґориї подзелєньох, пре єй комплексносц. Медзитим, векше пообщенше подзелєнє мож одредзиц : 

'''по тим зоз чим ше виводзи музика:'''

:*  вокалну - музика хтора ше шпива т.є. виводзи ше зоз шпиванима тонами;
:*  инструменталну – музика хтора ше грає, т.є. хтора ше виводзи-грає  на инструменту;
:*  вокално-инструменталну – комбинаця обидвох наведзених способох.

'''По наслову дїла музика може буц:'''

:*   '''''програмна''''' - уметнїцки дїла хтори маю одредзени наслов хтори одкрива музични змист (програм). Шицки вокални дїла спадаю до тей файти, прето же маю тескт-слова, а зоз тим и наслов.
:*  '''''апсолутна''''' – музични дїла хтори зоз насловом одкриваю авторову задумку (гоч, нормално, и вони маю програм). Таки дїла найчастейше ноша мено лєм по ознакох за темпо, форма композициї итд. Напр.: Алеґро, Рондо, Престо итд.

Постої широке [[Подзелєнє музики|подзлелєнє музики]] по жанрох а ридше по красоти.

== Одредзенши приступ музики-материял музики ==
Музика оформює час (за розлику од малярства хторе оформює простор). Музика ше може дожиц лєм у цеку часу. Пре таки причини музика по дефинициї муши мац ритмичне ушоренє свойого сирового и основного материяла (тонох). Окрем ритма, музика може буц ушорена спомоцу мелодиї (рядошлїд розличиних висинох тонох) и гармониї (источасно одредзених висинох тонох).

Точна дефиниция цо то музика а цо нє, нєможлїва. Нє  обовязуюце же музику твори чловек, поготово кед ше вежнє до огляду шпив птицох и подобни звуки зоз природи. Безбрижне гвизданє, звуки рушаня локомотиви як и штимованє инструментох; то други гранїчни случаї и ситуациї при хторих кажде пробованє поставяня оштрих гранїцох медзи музику и „нє-музику“ нєможлїве. На концу- кронца, аванґардни композиторе 20. вику зошицким свидомо поцагли гранїци музики так же ше одрекли и пременєли оформйовац ритем, гармонию а поготову мелодию; у концертних салох пущали знїмки звукох зоз шицких можлївих животних обласцох, як и звуки витворени спомоцу ґенератора случайносци (алеаторика) а нєритко и цихосц декларована як музика (Джон Кейдж).

== Наука о музики ==
Наука о музики и єй дисциплини облапюю з научней точки патреня наставанє и розвой музики, єй творительох - композиторох, їх дїла и виводзачох (оркестер) як и музични инструменти.

Ту будзе '''ФОТКА  Концерт''' у Салцбурґу   File:Mozarteum grosser saal buehne mit orchester.jpg    Велька дворана Моцартеума, сцена зоз оркестром (Салцбурґ)

Дальши напрямки виглєдованя музики тиж [[теория музики]] хтора анализує музику и дава упутства за єй компонованє, и єй кральвска дисциплина гармония тиж музична социолоґия и музична психология.[17]

Музични дисциплини ше можу подзелїц до трох групох:

1.	систематски музични дисциплини: музична социолодия, музична естетика, музична акустика, музичка педадогдия, музичка психолодия, етномузиколоґия.

2.	применєни музични дисциплини: музична критика, познаванє музики, конструованє инструментох

3.	историйни музични дисциплини: познаванє инструментох, нотациї, складу, музичних жридлох, иконоґрафия, стилистика, пракса виводзеня музики.

== Файти, форми, жанри и стили ==

Зоз систематизацию музики по интерсубєктивних критериюмох занїмаю ше дисциплини познаваня: файти музики и музични форми як и стилистика. Наука о музики направела-класификовала вецей димензиї ушореня, од хторих даєдни баржей а даєдни з менєй успиху применєни.

== Социолоґийни аспекти музики ==
Вельо єст приклади о важносци музики и єй улоги у дружтву и животу чловека. Мартин Лутер значенє музики поставял такой после теолоґиї, а у прешлосци музичне образованє було зошицким уобичаєне (за висши уровнї дружтва). Популарносц музичних фетивалох уж вельо роки нєпрестава и нєопадує. Приклад ''Евровизия'' розширює поняце Европи глїбоко до Азиї. Гимна-святочна писня єдна з основних державних симболох каждей жеми.

== Применьованє музики ==
Музика нє муши буц виводзена лєм на концертох, нєшка вона може буц присутна на велїх местох и хаснує ше за рижни наменки:[20]

'''Лїченє зоз музику'''

Од давна познати уплїви музики на людски чувства, та тот конар лїченя давно зажил. Перши описал вплїв музики на душу Ал-Фараби ище коло ( 872—950.року). У 17. вику пришло ше до заклюеня же музика и танєц винїмково помагаю превозисц меланхолию и стрес.

'''Филмска музика'''

То музика хтора компонована окреме за филм, може буц написана и пред тим як є похаснована у филму. Значенє музики и хаснованє у филму у тим же твори и помага промоцию филма, хаснує ше ю прето же стимулує емоцийну повязаносц зоз збуваньом, а часто помага характеризациї особох-актерох у филму. Велї филмски композициї постаню популарни и споза филмох, и часто ше ознова виводза (Тема Джона Вилиямса зоз ''Шиндлеровей лїстини'' и ''Гвиздова война'' (серб. ''Звездани рат)''; насловна музика Макса Стейнера зоз филма ''Прелєцело з витром'' (серб. ''Прохујало с вихором)'' и др.).

'''Воєна музика'''

Нєшка воєна музика ше найчастейше практикує на церемонийох, подзвигованє заставох, юбилейох, построяваня войска и под., алє у прешлосци мала и практичне значенє. У воєним галайку - звук труби алє и буґни преношел заповид, прето же ше музика лєпше чула од заповеднїкового гласа. Воєна музика  поєдноставена, єй обсяг инструментох творя рижни файти бубньох и дуйни инструменти. Звичайно су пре практични причини - шицки инструменти ше лєгко преноша. Зоз воєней музики розвила ше музика за плехово инструменти, (такв. плехова музика).

'''Музична педаґоґия'''

== Литература ==

== Вонкашнї вязи ==

== Референци ==
[[Катеґория:Музика]]
[[Катеґория:Музични термини]]
[[Катеґория:История музики]]</text>
      <sha1>nyca0ud3j75m778mx4divhbgf1zdjww</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Ґовлї</title>
    <ns>0</ns>
    <id>3107</id>
    <revision>
      <id>19142</id>
      <timestamp>2026-05-29T14:31:47Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Ksenija234</username>
        <id>1651</id>
      </contributor>
      <comment>Нова страница: {{Инфорамик | headerstyle = background: lightgreen | header1 =&lt;big&gt;Ґовлї&lt;/big&gt; |  label2 = |  data2 = [[File:Ringed white stork.jpg| |center|thumb|300px|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt; Била ґовля]] |  label3 = |  data3 = | header4 = [[Таксономия (биолоґия)|Наукова класификация]] | label5 = |  data5 =  | label6 = |  data6 =  |  label7 = |  data7 =  | header8 =  | label9 = Царство |  data9 = Animal…</comment>
      <origin>19142</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="15217" sha1="1yhjboh0i8bbyn4hnii0vin7hw4qvvf" xml:space="preserve">{{Инфорамик
| headerstyle = background: lightgreen
| header1 =&lt;big&gt;Ґовлї&lt;/big&gt;
|  label2 = |  data2 = [[File:Ringed white stork.jpg|
|center|thumb|300px|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt; Била ґовля]]
|  label3 = |  data3 =
| header4 = [[Таксономия (биолоґия)|Наукова класификация]]
| label5 = |  data5 = 
| label6 = |  data6 =

|  label7 = |  data7 =

| header8 =

| label9 = Царство |  data9 = Animalia 

|  label10 = Тип|  data10 = Chordata

|  label11= Класа|  data11 = Aves 

|  label12 = Ряд|  data12 

|  label13 = Кладус |  data13 = Aequornithes

|  label14 = Фамилия |  data14 = Phasianidae

  |  label15 = Ряд |  data15 = Ciconiiformes
Bonaparte, 1854[1]
 |  label16 = Фамилия |  data16 = Ciconiidae
J. E. Gray, 1840[1]

 | header17 = [[Биномна номенклатура|Роди]]

 |  label18 =  |   data18 = 

*: Anastomus 
*: Ciconia
*: Ephippiorhynchus
*: Jabiru
*:Leptoptilos
*: Mycteria
}}
Ґовлї (лат. Ciconiidae) фамилия високих птицох, длугоких ногох и шийох, твардих пискох. Ciconiiformes скорей уключовали вельочислени други фамилиї, як чаплї и ибиси, алє тоти фамилиї премесцени до других рядох.(2)
Ґовлї пребуваю у велїх реґионох и маю тенденцию жиц у сухших пребивалїщох як чаплї хтори з нїма блїзко повязани, ложкасти чаплї (ложкаста чапля або била ложкаста чапля птица зоз фамилиї ибисох) и ибиси (птици цо подобни ґовльом); хиби мохотка хтору тоти ґрупи хасную за чисценє рибовей млїзґи. Лопотанє зоз писками важни способ комуникациї у гнїздзе. Велї файти миґраторни. Векшина ґовльох є жаби, риби, инсекти, дижджово хлїсти, мали птички и малих цицарох. Єст 19 живи файти ґовльох у шейсцох родох.
Хаснує ше розлични термини за означованє ґрупи ґовльох,(3) два часто хасновани то чупор роду и фаланґа  роду. 
Випатрунок
Ґовлї найчастейше маю длугоку шию и ноги. Висина варирує од 75 (Ciconia abdimii) по 150 центи (африцка шедларка). Хвост им углавним кратки.
Писки (джубок) вше длугоки и моцни, алє розличних фурмох при розличних файтох. Типични ґовлї роду Ciconia маю прости и ценки писки, док наприклад шедларки и вельки ябиру ґовлї маю писки зогнути на долу, длугоки и по 35 центи.
Пирє ґовльох у чарнох и билих тонох, у зависносци од файти. Чарне пирє углавним ма метални одблїск, цо важне под час пареня кед и биле пирє випатра швицаце.
Ґовлї чежки птици, широкого розпону кридлох. Наприклад, ґовля марабу чежка коло 9 кили и ма розпон кридлох 3,2 метери, прецо ше ю рахує як єдну з двох птицох, попри андского кондора, хтори маю найширши розпон кридлох од шицких сухожемних птицох. Спомедзи шицких птицох, лєм пеликани и албатроси маю векши розпон кридлох.
Справованє
Ґовлї активни през дзень, зоз винїмком Ciconia abdimii хтора идзе на лови и  вноци. Барз су чувствительни на нагли климатски пременки. Наприклад, кед пада диждж або барз жимно, ґовлї можу подзвигнуц єдну ногу медзи пирє, же би зменшали поверхносц цела хтора виложена жими, або дриляю писки до пиря.
Векшина ґовльох нє ма гласово струни, нєми су и у гнїздзе кумуникую углавним зоз лопотаньом пискох (у народзе ше гвари же ше ґовлї модля). Даєдни, як наприклад чарна ґовля, можу шпивац.
 Ґовлї месоєди и гоч розширене думанє же ше углавним кармя зоз жабами, вони творя лєм єдну часц їх покарми. Ґовлї єдза и инсекти, ящурки и гади, хробаци и хлїсти, мали птички и цицарох як наприклад герчки.            
Ґовлї знєшу три до пейц вайца, ридко єдно до седем. Велькосц вайца варирує од 5,5 центи (Ciconia abdimii) по 8,5 центи (марабу), а чежина медзи 58 и 146 ґрами. Обидвойо партнере шедза на вайцох 25 по 38 днї и обезпечую єдзенє за младих. После пейдзешат до сто дньох ґовлячата можу лєциц.
Ґовлї жию прейґ 20 роки. Били ґовлї жию и вецей як 30 роки. Кед же су заварти, жию и длужей, а найстарши приклад ґовлї хтора жила 48 роки.
Велї файти ґовльох птици селїдбенїци. Углавним лєца зоз моцнима замахнуцами, отримуюци ше у воздуху. На тот способ шпорую енерґию, алє им за тото потребни цепли воздушни струї. Позната збирка фотоґрафийох ґовльох зоз 1884. року Отомара Аншица инспировала Отоа Лилиентала у 19. вику же би  конструовал експеримантални механїчни плахтарки.
Бивалїще
Ґовлї углавним жию у подручох дзе суха клима, у тропских и субтропских крайох, за розлику од своїх родзинох ибису, чаплї и ложкастей чаплї. У Европи жию лєм чарни и били ґовлї и барз ридки ґовлї з роду Mycteria ibis  и африцки марабу (Leptoptilos crumeniferus).
Ґовльово гнїзда звичайно вельки и вони их хасную даскельо роки. Даєдни гнїзда маю и два метери у пречнїку и три метери су глїбоки. Гоч ше скорей думало же ґовлї маю лєм єдного партнера, нєшка ше зна же ше то случує лєм у єдней сезони. Кед ше одселя, ґовлї знаю пременїц партнера, гоч ше то нє муши случиц, як цо нє меняю часто гнїздо.
Даєдни файти ґовльох правя гнїзда у населєних местох: на древе, закрицу хижи, коминє або високих слупох. У Греческей у даєдних приморских местох на електричних слупох направени метални округли подлоги же би ґовлї на нїх поставели свойо гнїзда.
Розширеносц и бивальнїк
Ґовлї маю скоро космополитску розширеносц: нєт их лєм на полох векшей часци Сиверней Америки и вельких часцох Австарлиї. Центри розличносци ґовльох ше находза у тропскей Азиї и подсахарскей Африки, зоз осем и шейсц файтами хтори ше там розмножую. У Новим швеце присутни лєм три файти: лєсова ґовля, маґуари ґовля и жабиру, хтора найвисша птица цо лєци у Америки. Два файти, била и чарна ґовля доходза до Европи и заходней умереней Азиї, док  єдна файта ориєнталней ґовлї сцигує до умерених подручох восточней Азиї, а єдна файта, ґовля чарношия, находзи ше Австралалиї.(4)
Ґовлї рижнироднєйши и звичайнєйши у тропских крайох, а файти хтори жию у умереней клими углавним миґрую же би заобишли найгорши жими. Вони досц розлични у вибераню бивалїщох. Даєдни файти, окреме Mycteria, „древени ґовлї“ и Anastomus ґовлї, у велькей мири завиша од води и водового плєну, док велї други файти вельо менєй завиша од того типу бивальнїка, гоч го часто хасную. Файти попри марабуа и абдимово ґовлї часто ше можу найсц як ше кармя на отворених пажицох савани. Одвитуюци бивалїща облапяю мокри травнїки, шветли лєси, мочари, поля зоз рискашу, влажни пажици, рични рукавки и подобне. Велї виберу плїтки базени, окреме кед рики и озера пресушую, прето же лєгчейше лапя плєн, або кед монсунски дижджи звекшаю глїбину води у векших водових поверносцох.(4)(5)
Менєй типични бивальнїки уключую густи лєси хтори хасную европски чарни ґовлї, або бивальнїки дижджових лєсох яке глєда стормова ґовля у юговосточней Азиї. Углавним заобиходза морски бивальнїки, зоз винїмком яванского марабуа, млєчней ґовлї и лєсовей ґовлї, хтори ше кармя у манґровох (тип  веґетациї у тропских крайох), лаґунох и естуарских (залїв, нїзке побережє) блатнявих поверхносцох. Вельочислени файти, як волняношия ґовля, азийски отвореноджубкови и явански марибуи у южней Азиї, прилагодзели ше на високомодификовани чловечи бивальнїки, чи за карменє, чи за розмножованє, або обидва. (5)(6)(7)(8). Пре нєдостаток простору, даскельо файти ше розмножую блїзко при людзох, а файти як марабу, индийски марабу и била ґовля ше кармя на депонийох. (4)(9)
Систематика роду
Ґовлї ше дзеля на 19 файти у шейсцох родох.
Фосилни форми
Род Mycteria                                                                                                                                              Род Anastomus                                                                                                       Род Ciconia                                                                                     Род Ephippiorhynchus                                                                                   Род Jabiru                                                                                                 Род Leptoptilos 
  
Гоч нєшка даєдни ґовлї барз загрожени, нє познате же даєдни файти або подфайти през историю вимарли. Косц ґовлї роду Ciconia, хтора пренайдзена у пещери на острове Реинион (у Индийским океану), вироятно походзи од ґовлї хтору поєдли вчасни приселєнци на острово; анї єден доказ нє шведочи же би ше ґовлї находзели анї на тим, анї на других Маскаренских островох.
Фосилни род Ciconiopsis (вчасни олиґоцен, Пуерто Десеадо у Патаґониї, Арґентина) ше звичайно придружує ґу тей фамилиї.
Символи
У заходних културох била ґовля символизує родзенє дзецка. Родичом було чежко пояшнїц як дзеци приходза на швет, та одвитовали же „дзеци приноша ґовлї“. Верело ше же ґовлї приноша щесце и розкоши, а понежє ґовлї правели вельки гнїзда на коминох, лєгко було задумац же отамаль „спущую“ мали беби до обисца.
Била ґовля символ Гаґу у Голандиї, дзе ше находзи коло 25% шицких европских ґовльох. Била ґовля тиж преовладуюци символ Алзасу у восточней Французкей.
У Виєтнаме ґовлї символизую витримовносц худобних землєдїлцох и вредноту виєтнамских женох.
Митолоґия
Векшина митох ше одноши на били ґовлї.
Митолоґия повязана з ґовлями зявює ше у старим Єгипту, при Єврейох, у греческей митолоґиї, у християнстве ґовля представялa „биле малженство“, односно чесне малженство, потим у Китаю, у скандинавскей митолоґиї, у болгарских народних приповедкох и так далєй.


Ґалерия


Референци


Литература
https://sr.wikipedia.org/sr-ec/%D0%A0%D0%BE%D0%B4%D0%B5</text>
      <sha1>1yhjboh0i8bbyn4hnii0vin7hw4qvvf</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>19143</id>
      <parentid>19142</parentid>
      <timestamp>2026-05-29T14:38:32Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Ksenija234</username>
        <id>1651</id>
      </contributor>
      <origin>19143</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="15229" sha1="jp1gdmh9cbje5usp0tgdlz2cwebtwl1" xml:space="preserve">{{Инфорамик
| headerstyle = background: lightgreen
| header1 =&lt;big&gt;Ґовлї&lt;/big&gt;
|  label2 = |  data2 = [[File:Ringed white stork.jpg|
|center|thumb|300px|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt; Била ґовля]]
|  label3 = |  data3 =
| header4 = [[Таксономия (биолоґия)|Наукова класификация]]
| label5 = |  data5 = 
| label6 = |  data6 =

|  label7 = |  data7 =

| header8 =

| label9 = Царство |  data9 = Animalia 

|  label10 = Тип|  data10 = Chordata

|  label11= Класа|  data11 = Aves 

|  label12 = Ряд|  data12 

|  label13 = Кладус |  data13 = Aequornithes

|  label14 = Фамилия |  data14 = Phasianidae

  |  label15 = Ряд |  data15 = Ciconiiformes
Bonaparte, 1854[1]
 |  label16 = Фамилия |  data16 = Ciconiidae
J. E. Gray, 1840[1]

 | header17 = [[Биномна номенклатура|Роди]]

 |  label18 =  |   data18 = 

*: Anastomus 
*: Ciconia
*: Ephippiorhynchus
*: Jabiru
*:Leptoptilos
*: Mycteria
}}
Ґовлї (лат. Ciconiidae) фамилия високих птицох, длугоких ногох и шийох, твардих пискох. Ciconiiformes скорей уключовали вельочислени други фамилиї, як чаплї и ибиси, алє тоти фамилиї премесцени до других рядох.(2)
Ґовлї пребуваю у велїх реґионох и маю тенденцию жиц у сухших пребивалїщох як чаплї хтори з нїма блїзко повязани, ложкасти чаплї (ложкаста чапля або била ложкаста чапля птица зоз фамилиї ибисох) и ибиси (птици цо подобни ґовльом); хиби мохотка хтору тоти ґрупи хасную за чисценє рибовей млїзґи. Лопотанє зоз писками важни способ комуникациї у гнїздзе. Велї файти миґраторни. Векшина ґовльох є жаби, риби, инсекти, дижджово хлїсти, мали птички и малих цицарох. Єст 19 живи файти ґовльох у шейсцох родох.
Хаснує ше розлични термини за означованє ґрупи ґовльох,(3) два часто хасновани то чупор роду и фаланґа  роду. 
Випатрунок
Ґовлї найчастейше маю длугоку шию и ноги. Висина варирує од 75 (Ciconia abdimii) по 150 центи (африцка шедларка). Хвост им углавним кратки.
Писки (джубок) вше длугоки и моцни, алє розличних фурмох при розличних файтох. Типични ґовлї роду Ciconia маю прости и ценки писки, док наприклад шедларки и вельки ябиру ґовлї маю писки зогнути на долу, длугоки и по 35 центи.
Пирє ґовльох у чарнох и билих тонох, у зависносци од файти. Чарне пирє углавним ма метални одблїск, цо важне под час пареня кед и биле пирє випатра швицаце.
Ґовлї чежки птици, широкого розпону кридлох. Наприклад, ґовля марабу чежка коло 9 кили и ма розпон кридлох 3,2 метери, прецо ше ю рахує як єдну з двох птицох, попри андского кондора, хтори маю найширши розпон кридлох од шицких сухожемних птицох. Спомедзи шицких птицох, лєм пеликани и албатроси маю векши розпон кридлох.
Справованє
Ґовлї активни през дзень, зоз винїмком Ciconia abdimii хтора идзе на лови и  вноци. Барз су чувствительни на нагли климатски пременки. Наприклад, кед пада диждж або барз жимно, ґовлї можу подзвигнуц єдну ногу медзи пирє, же би зменшали поверхносц цела хтора виложена жими, або дриляю писки до пиря.
Векшина ґовльох нє ма гласово струни, нєми су и у гнїздзе кумуникую углавним зоз лопотаньом пискох (у народзе ше гвари же ше ґовлї модля). Даєдни, як наприклад чарна ґовля, можу шпивац.
Ґовлї месоєди и гоч розширене думанє же ше углавним кармя зоз жабами, вони творя лєм єдну часц їх покарми. Ґовлї єдза и инсекти, ящурки и гади, хробаци и хлїсти, мали птички и цицарох як наприклад герчки.            
Ґовлї знєшу три до пейц вайца, ридко єдно до седем. Велькосц вайца варирує од 5,5 центи (Ciconia abdimii) по 8,5 центи (марабу), а чежина медзи 58 и 146 ґрами. Обидвойо партнере шедза на вайцох 25 по 38 днї и обезпечую єдзенє за младих. После пейдзешат до сто дньох ґовлячата можу лєциц.
Ґовлї жию прейґ 20 роки. Били ґовлї жию и вецей як 30 роки. Кед же су заварти, жию и длужей, а найстарши приклад ґовлї хтора жила 48 роки.
Велї файти ґовльох птици селїдбенїци. Углавним лєца зоз моцнима замахнуцами, отримуюци ше у воздуху. На тот способ шпорую енерґию, алє им за тото потребни цепли воздушни струї. Позната збирка фотоґрафийох ґовльох зоз 1884. року Отомара Аншица инспировала Отоа Лилиентала у 19. вику же би  конструовал експеримантални механїчни плахтарки.
Бивалїще
Ґовлї углавним жию у подручох дзе суха клима, у тропских и субтропских крайох, за розлику од своїх родзинох ибису, чаплї и ложкастей чаплї. У Европи жию лєм чарни и били ґовлї и барз ридки ґовлї з роду Mycteria ibis  и африцки марабу (Leptoptilos crumeniferus).
Ґовльово гнїзда звичайно вельки и вони их хасную даскельо роки. Даєдни гнїзда маю и два метери у пречнїку и три метери су глїбоки. Гоч ше скорей думало же ґовлї маю лєм єдного партнера, нєшка ше зна же ше то случує лєм у єдней сезони. Кед ше одселя, ґовлї знаю пременїц партнера, гоч ше то нє муши случиц, як цо нє меняю часто гнїздо.
Даєдни файти ґовльох правя гнїзда у населєних местох: на древе, закрицу хижи, коминє або високих слупох. У Греческей у даєдних приморских местох на електричних слупох направени метални округли подлоги же би ґовлї на нїх поставели свойо гнїзда.
Розширеносц и бивальнїк
Ґовлї маю скоро космополитску розширеносц: нєт их лєм на полох векшей часци Сиверней Америки и вельких часцох Австарлиї. Центри розличносци ґовльох ше находза у тропскей Азиї и подсахарскей Африки, зоз осем и шейсц файтами хтори ше там розмножую. У Новим швеце присутни лєм три файти: лєсова ґовля, маґуари ґовля и жабиру, хтора найвисша птица цо лєци у Америки. Два файти, била и чарна ґовля доходза до Европи и заходней умереней Азиї, док  єдна файта ориєнталней ґовлї сцигує до умерених подручох восточней Азиї, а єдна файта, ґовля чарношия, находзи ше Австралалиї.(4)
Ґовлї рижнироднєйши и звичайнєйши у тропских крайох, а файти хтори жию у умереней клими углавним миґрую же би заобишли найгорши жими. Вони досц розлични у вибераню бивалїщох. Даєдни файти, окреме Mycteria, „древени ґовлї“ и Anastomus ґовлї, у велькей мири завиша од води и водового плєну, док велї други файти вельо менєй завиша од того типу бивальнїка, гоч го часто хасную. Файти попри марабуа и абдимово ґовлї часто ше можу найсц як ше кармя на отворених пажицох савани. Одвитуюци бивалїща облапяю мокри травнїки, шветли лєси, мочари, поля зоз рискашу, влажни пажици, рични рукавки и подобне. Велї виберу плїтки базени, окреме кед рики и озера пресушую, прето же лєгчейше лапя плєн, або кед монсунски дижджи звекшаю глїбину води у векших водових поверносцох.(4)(5)
Менєй типични бивальнїки уключую густи лєси хтори хасную европски чарни ґовлї, або бивальнїки дижджових лєсох яке глєда стормова ґовля у юговосточней Азиї. Углавним заобиходза морски бивальнїки, зоз винїмком яванского марабуа, млєчней ґовлї и лєсовей ґовлї, хтори ше кармя у манґровох (тип  веґетациї у тропских крайох), лаґунох и естуарских (залїв, нїзке побережє) блатнявих поверхносцох. Вельочислени файти, як волняношия ґовля, азийски отвореноджубкови и явански марибуи у южней Азиї, прилагодзели ше на високомодификовани чловечи бивальнїки, чи за карменє, чи за розмножованє, або обидва. (5)(6)(7)(8). Пре нєдостаток простору, даскельо файти ше розмножую блїзко при людзох, а файти як марабу, индийски марабу и била ґовля ше кармя на депонийох. (4)(9)
Систематика роду
Ґовлї ше дзеля на 19 файти у шейсцох родох.
Фосилни форми
Род Mycteria                                                                                                                                              Род Anastomus                                                                                                       Род Ciconia                                                                                     Род Ephippiorhynchus                                                                                   Род Jabiru                                                                                                 Род Leptoptilos 
  
Гоч нєшка даєдни ґовлї барз загрожени, нє познате же даєдни файти або подфайти през историю вимарли. Косц ґовлї роду Ciconia, хтора пренайдзена у пещери на острове Реинион (у Индийским океану), вироятно походзи од ґовлї хтору поєдли вчасни приселєнци на острово; анї єден доказ нє шведочи же би ше ґовлї находзели анї на тим, анї на других Маскаренских островох.
Фосилни род Ciconiopsis (вчасни олиґоцен, Пуерто Десеадо у Патаґониї, Арґентина) ше звичайно придружує ґу тей фамилиї.
Символи
У заходних културох била ґовля символизує родзенє дзецка. Родичом було чежко пояшнїц як дзеци приходза на швет, та одвитовали же „дзеци приноша ґовлї“. Верело ше же ґовлї приноша щесце и розкоши, а понежє ґовлї правели вельки гнїзда на коминох, лєгко було задумац же отамаль „спущую“ мали беби до обисца.
Била ґовля символ Гаґу у Голандиї, дзе ше находзи коло 25% шицких европских ґовльох. Била ґовля тиж преовладуюци символ Алзасу у восточней Французкей.
У Виєтнаме ґовлї символизую витримовносц худобних землєдїлцох и вредноту виєтнамских женох.
Митолоґия
Векшина митох ше одноши на били ґовлї.
Митолоґия повязана з ґовлями зявює ше у старим Єгипту, при Єврейох, у греческей митолоґиї, у християнстве ґовля представялa „биле малженство“, односно чесне малженство, потим у Китаю, у скандинавскей митолоґиї, у болгарских народних приповедкох и так далєй.


Ґалерия


Референци


Литература
* [https://sr.wikipedia.org/sr-ec/%D0%A0%D0%BE%D0%B4%D0%B5 Роде]</text>
      <sha1>jp1gdmh9cbje5usp0tgdlz2cwebtwl1</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>19144</id>
      <parentid>19143</parentid>
      <timestamp>2026-05-29T16:27:22Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Ksenija234</username>
        <id>1651</id>
      </contributor>
      <comment>Нова статя. Нє закончени референци, референци под числом, 1.и 2.фалшиви.</comment>
      <origin>19144</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="16205" sha1="8l30l6f6mqcjjxip6ipzb7055qjx4z7" xml:space="preserve">{{Инфорамик
| headerstyle = background: lightgreen
| header1 =&lt;big&gt;Ґовлї&lt;/big&gt;
|  label2 = |  data2 = [[File:Ringed white stork.jpg|
|center|thumb|300px|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt; Била ґовля]]
|  label3 = |  data3 =
| header4 = [[Таксономия (биолоґия)|Наукова класификация]]
| label5 = |  data5 = 
| label6 = |  data6 =

|  label7 = |  data7 =

| header8 =

| label9 = Царство |  data9 = Animalia 

|  label10 = Тип|  data10 = Chordata

|  label11= Класа|  data11 = Aves 

|  label12 = Ряд|  data12 

|  label13 = Кладус |  data13 = Aequornithes

|  label14 = Фамилия |  data14 = Phasianidae

  |  label15 = Ряд |  data15 = Ciconiiformes
Bonaparte, 1854[1]
 |  label16 = Фамилия |  data16 = Ciconiidae
J. E. Gray, 1840[1]

 | header17 = [[Биномна номенклатура|Роди]]

 |  label18 =  |   data18 = 

*: Anastomus 
*: Ciconia
*: Ephippiorhynchus
*: Jabiru
*:Leptoptilos
*: Mycteria
}}
'''Ґовлї''' (лат. ''Ciconiidae'') фамилия високих птицох, длугоких ногох и шийох, твардих пискох. ''Ciconiiformes'' скорей уключовали вельочислени други фамилиї, як чаплї и ибиси, алє тоти фамилиї премесцени до других рядох.(2)

Ґовлї пребуваю у велїх реґионох и маю тенденцию жиц у сухших пребивалїщох як чаплї хтори з нїма блїзко повязани, ложкасти чаплї (ложкаста чапля або била ложкаста чапля птица зоз фамилиї ибисох) и ибиси (птици цо подобни ґовльом); хиби мохотка хтору тоти ґрупи хасную за чисценє рибовей млїзґи. Лопотанє зоз писками важни способ комуникациї у гнїздзе. Велї файти миґраторни. Векшина ґовльох є жаби, риби, инсекти, дижджово хлїсти, мали птички и малих цицарох. Єст 19 живи файти ґовльох у шейсцох родох.

Хаснує ше розлични термини за означованє ґрупи ґовльох,(3) два часто хасновани то чупор роду и фаланґа  роду. 

== Випатрунок ==
[[File:Hajstra Ciconia nigra RB1.jpg|right|thumb|300px|Чарна ґовля (Ciconia Nigra)]] Ґовлї найчастейше маю длугоку шию и ноги. Висина варирує од 75 (''Ciconia abdimii'') по 150 центи (африцка шедларка). Хвост им углавним кратки.
Писки (джубок) вше длугоки и моцни, алє розличних фурмох при розличних файтох. Типични ґовлї роду ''Ciconia'' маю прости и ценки писки, док наприклад шедларки и вельки ябиру ґовлї маю писки зогнути на долу, длугоки и по 35 центи.

[[Пирє]] ґовльох у чарнох и билих тонох, у зависносци од файти. Чарне пирє углавним ма метални одблїск, цо важне под час пареня кед и биле пирє випатра швицаце.
[[File:Bristol.zoo.white.stork.head.arp.jpg|right|thumb|300px|Била ґовля (Ciconia Ciconia)]] Ґовлї чежки птици, широкого розпону кридлох. Наприклад, ґовля марабу чежка коло 9 кили и ма розпон кридлох 3,2 [[Метер|метери]], прецо ше ю рахує як єдну з двох птицох, попри андского кондора, хтори маю найширши розпон кридлох од шицких сухожемних птицох. Спомедзи шицких птицох, лєм пеликани и албатроси маю векши розпон кридлох.

== Справованє ==
Ґовлї активни през дзень, зоз винїмком ''Ciconia abdimii'' хтора идзе на лови и  вноци. Барз су чувствительни на нагли климатски пременки. Наприклад, кед пада диждж або барз жимно, ґовлї можу подзвигнуц єдну ногу медзи пирє, же би зменшали [[поверхносц]] цела хтора виложена жими, або дриляю писки до пиря.
Векшина ґовльох нє ма гласово струни, нєми су и у гнїздзе кумуникую углавним зоз лопотаньом пискох (у народзе ше гвари же ше ґовлї модля). Даєдни, як наприклад чарна ґовля, можу шпивац.
[[File:Mycteria ibis1.jpg|right|thumb|300px|Ґовлї жовтих пискох]]Ґовлї месоєди и гоч розширене думанє же ше углавним кармя зоз жабами, вони творя лєм єдну часц їх покарми. Ґовлї єдза и инсекти, ящурки и гади, хробаци и хлїсти, мали птички и цицарох як наприклад герчки.            
Ґовлї знєшу три до пейц вайца, ридко єдно до седем. Велькосц вайца варирує од 5,5 центи (''Ciconia abdimii'') по 8,5 центи (марабу), а чежина медзи 58 и 146 ґрами. Обидвойо партнере шедза на вайцох 25 по 38 днї и обезпечую єдзенє за младих. После пейдзешат до сто дньох ґовлячата можу лєциц. 

Ґовлї жию прейґ 20 роки. Били ґовлї жию и вецей як 30 роки. Кед же су заварти, жию и длужей, а найстарши приклад ґовлї хтора жила 48 роки. 

Велї файти ґовльох птици селїдбенїци. Углавним лєца зоз моцнима замахнуцами, отримуюци ше у [[Воздух|воздуху]]. На тот способ шпорую [[Енерґия|енерґию]], алє им за тото потребни цепли воздушни струї. Позната збирка фотоґрафийох ґовльох зоз 1884. року Отомара Аншица инспировала Отоа Лилиентала у 19. вику же би  конструовал експеримантални механїчни плахтарки. 

== Бивалїще ==
Ґовлї углавним жию у подручох дзе суха клима, у тропских и субтропских крайох, за розлику од своїх родзинох ибису, чаплї и ложкастей чаплї. У Европи жию лєм чарни и били ґовлї и барз ридки ґовлї з роду ''Mycteria ibis''  и африцки марабу (''Leptoptilos crumeniferus''). 

Ґовльово гнїзда звичайно вельки и вони их хасную даскельо роки. Даєдни гнїзда маю и два [[Метер|метери]] у пречнїку и три метери су глїбоки. Гоч ше скорей думало же ґовлї маю лєм єдного партнера, нєшка ше зна же ше то случує лєм у єдней сезони. Кед ше одселя, ґовлї знаю пременїц партнера, гоч ше то нє муши случиц, як цо нє меняю часто гнїздо. 

Даєдни файти ґовльох правя гнїзда у населєних местох: на древе, закрицу хижи, коминє або високих слупох. У Греческей у даєдних приморских местох на електричних слупох направени метални округли подлоги же би ґовлї на нїх поставели свойо гнїзда. 

== Розширеносц и бивальнїк ==
Ґовлї маю скоро космополитску розширеносц: нєт их лєм на полох векшей часци Сиверней Америки и вельких часцох Австралиї. Центри розличносци ґовльох ше находза у тропскей Азиї и подсахарскей Африки, зоз осем и шейсц файтами хтори ше там розмножую. У Новим швеце присутни лєм три файти: лєсова ґовля, маґуари ґовля и жабиру, хтора найвисша птица цо лєци у Америки. Два файти, била и чарна ґовля доходза до Европи и заходней умереней Азиї, док  єдна файта ориєнталней ґовлї сцигує до умерених подручох восточней Азиї, а єдна файта, ґовля чарношия, находзи ше Австралиї.(4) 

Ґовлї рижнироднєйши и звичайнєйши у тропских крайох, а файти хтори жию у умереней клими углавним миґрую же би заобишли найгорши жими. Вони досц розлични у вибераню бивалїщох. Даєдни файти, окреме Mycteria, „древени ґовлї“ и ''Anastomus'' ґовлї, у велькей мири завиша од води и водового плєну, док велї други файти вельо менєй завиша од того типу бивальнїка, гоч го часто хасную. Файти попри марабуа и абдимово ґовлї часто ше можу найсц як ше кармя на отворених пажицох савани. Одвитуюци бивалїща облапяю мокри травнїки, шветли лєси, мочари, поля зоз рискашу, влажни пажици, рични рукавки и подобне. Велї виберу плїтки базени, окреме кед рики и озера пресушую, прето же лєгчейше лапя плєн, або кед монсунски дижджи звекшаю глїбину води у векших водових поверносцох.(4)(5) 

Менєй типични бивальнїки уключую густи лєси хтори хасную европски чарни ґовлї, або бивальнїки дижджових лєсох яке глєда стормова ґовля у юговосточней Азиї. Углавним заобиходза морски бивальнїки, зоз винїмком яванского марабуа, млєчней ґовлї и лєсовей ґовлї, хтори ше кармя у манґровох (тип  веґетациї у тропских крайох), лаґунох и естуарских (залїв, нїзке побережє) блатнявих поверхносцох. Вельочислени файти, як волняношия ґовля, азийски отвореноджубкови и явански марибуи у южней Азиї, прилагодзели ше на високомодификовани чловечи бивальнїки, чи за карменє, чи за розмножованє, або обидва. (5)(6)(7)(8). Пре нєдостаток простору, даскельо файти ше розмножую блїзко при людзох, а файти як марабу, индийски марабу и била ґовля ше кармя на депонийох. (4)(9) 

== Систематика роду ==
Ґовлї ше дзеля на 19 файти у шейсцох родох. 

'''Фосилни форми''' 

'''Род Mycteria''' 

'''Род ''Anastomus'''''   

'''Род ''Ciconia'''''     

'''Род ''Ephippiorhynchus'''''   

'''Род ''Jabiru'''''                                                                                                  

'''Род ''Leptoptilos''''' 
  
Гоч нєшка даєдни ґовлї барз загрожени, нє познате же даєдни файти або подфайти през историю вимарли. Косц ґовлї роду ''Ciconia'', хтора пренайдзена у пещери на острове Реинион (у Индийским океану), вироятно походзи од ґовлї хтору поєдли вчасни приселєнци на острово; анї єден доказ нє шведочи же би ше ґовлї находзели анї на тим, анї на других Маскаренских островох.

Фосилни род ''Ciconiopsis'' (вчасни олиґоцен, Пуерто Десеадо у Патаґониї, Арґентина) ше звичайно придружує ґу тей фамилиї.

== Символи ==
У заходних културох била ґовля символизує родзенє дзецка. Родичом було чежко пояшнїц як дзеци приходза на швет, та одвитовали же „дзеци приноша ґовлї“. Верело ше же ґовлї приноша щесце и розкоши, а понежє ґовлї правели вельки гнїзда на коминох, лєгко було задумац же отамаль „спущую“ мали беби до обисца.

Била ґовля символ Гаґу у Голандиї, дзе ше находзи коло 25% шицких европских ґовльох. Била ґовля тиж преовладуюци символ Алзасу у восточней Французкей.

У Виєтнаме ґовлї символизую витримовносц худобних землєдїлцох и вредноту виєтнамских женох.

== Митолоґия ==
Векшина митох ше одноши на били ґовлї.

Митолоґия повязана з ґовлями зявює ше у старим Єгипту, при Єврейох, у греческей митолоґиї, у християнстве ґовля представялa „биле малженство“, односно чесне малженство, потим у Китаю, у скандинавскей митолоґиї, у болгарских народних приповедкох и так далєй.

Дакеди дзеци шпивали писньочку: 

''„Ґовля лєци, нє ма дзеци, а ми маме, нє предаме, до [[Комора|коморки]] замикаме, през облачок випущаме“.''

== Ґалерия ==
&lt;gallery&gt;
Файл:Asian Openbill Stork (Anastomus oscitans) Kalyan IMG 1978 (5).JPG|Ґовля лєци
Файл:Vola Storks 02.jpg|Ґовльово гнїздо
Файл:Asian Openbill in Baruipur January 2022 by Tisha Mukherjee 01.jpg|Ґовля у лове
Файл:White Stork.jpg|Била ґовля
Файл:Marabou stork (Leptoptilos crumenifer) head.jpg|Марабу ґовля
Файл:Erlau Störche-20200315-RM-103605.jpg|Ґовлї правя гннїзда на рижних местох
Файл:P-Stork-Sandeep.jpg|Файта ґовлї
&lt;/gallery&gt;

== Референци ==

== Литература ==
* [https://sr.wikipedia.org/sr-ec/%D0%A0%D0%BE%D0%B4%D0%B5 Роде]</text>
      <sha1>8l30l6f6mqcjjxip6ipzb7055qjx4z7</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>19151</id>
      <parentid>19144</parentid>
      <timestamp>2026-05-30T09:11:35Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Ksanvu</username>
        <id>1030</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>Означени викивзи</comment>
      <origin>19151</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="16211" sha1="0xa50sjxnwnnvdthe106dgjyxg46iux" xml:space="preserve">{{Инфорамик
| headerstyle = background: lightgreen
| header1 =&lt;big&gt;Ґовлї&lt;/big&gt;
|  label2 = |  data2 = [[File:Ringed white stork.jpg|
|center|thumb|300px|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt; Била ґовля]]
|  label3 = |  data3 =
| header4 = [[Таксономия (биолоґия)|Наукова класификация]]
| label5 = |  data5 = 
| label6 = |  data6 =

|  label7 = |  data7 =

| header8 =

| label9 = Царство |  data9 = Animalia 

|  label10 = Тип|  data10 = Chordata

|  label11= Класа|  data11 = Aves 

|  label12 = Ряд|  data12 

|  label13 = Кладус |  data13 = Aequornithes

|  label14 = Фамилия |  data14 = Phasianidae

  |  label15 = Ряд |  data15 = Ciconiiformes
Bonaparte, 1854[1]
 |  label16 = Фамилия |  data16 = Ciconiidae
J. E. Gray, 1840[1]

 | header17 = [[Биномна номенклатура|Роди]]

 |  label18 =  |   data18 = 

*: Anastomus 
*: Ciconia
*: Ephippiorhynchus
*: Jabiru
*:Leptoptilos
*: Mycteria
}}
'''Ґовлї''' (лат. ''Ciconiidae'') фамилия високих птицох, длугоких ногох и шийох, твардих пискох. ''Ciconiiformes'' скорей уключовали вельочислени други фамилиї, як чаплї и ибиси, алє тоти фамилиї премесцени до других рядох.(2)

Ґовлї пребуваю у велїх реґионох и маю тенденцию жиц у сухших пребивалїщох як чаплї хтори з нїма блїзко повязани, ложкасти чаплї (ложкаста чапля або била ложкаста чапля птица зоз фамилиї ибисох) и ибиси (птици цо подобни ґовльом); хиби мохотка хтору тоти ґрупи хасную за чисценє рибовей млїзґи. Лопотанє зоз писками важни способ комуникациї у гнїздзе. Велї файти миґраторни. Векшина ґовльох є жаби, риби, инсекти, дижджово хлїсти, мали птички и малих цицарох. Єст 19 живи файти ґовльох у шейсцох родох.

Хаснує ше розлични термини за означованє ґрупи ґовльох,(3) два часто хасновани то чупор роду и фаланґа  роду. 

== Випатрунок ==
[[File:Hajstra Ciconia nigra RB1.jpg|right|thumb|300px|Чарна ґовля (Ciconia Nigra)]] Ґовлї найчастейше маю длугоку шию и ноги. Висина варирує од 75 (''Ciconia abdimii'') по 150 центи (африцка шедларка). Хвост им углавним кратки.
Писки (джубок) вше длугоки и моцни, алє розличних фурмох при розличних файтох. Типични ґовлї роду ''Ciconia'' маю прости и ценки писки, док наприклад шедларки и вельки ябиру ґовлї маю писки зогнути на долу, длугоки и по 35 центи.

[[Пирє]] ґовльох у чарнох и билих тонох, у зависносци од файти. Чарне пирє углавним ма метални одблїск, цо важне под час пареня кед и биле пирє випатра швицаце.
[[File:Bristol.zoo.white.stork.head.arp.jpg|right|thumb|300px|Била ґовля (Ciconia Ciconia)]] Ґовлї чежки птици, широкого розпону кридлох. Наприклад, ґовля марабу чежка коло 9 кили и ма розпон кридлох 3,2 [[Метер|метери]], прецо ше ю рахує як єдну з двох птицох, попри андского кондора, хтори маю найширши розпон кридлох од шицких сухожемних птицох. Спомедзи шицких птицох, лєм пеликани и албатроси маю векши розпон кридлох.

== Справованє ==
Ґовлї активни през [[дзень]], зоз винїмком ''Ciconia abdimii'' хтора идзе на лови и  вноци. Барз су чувствительни на нагли климатски пременки. Наприклад, кед пада диждж або барз жимно, ґовлї можу подзвигнуц єдну ногу медзи пирє, же би зменшали [[поверхносц]] цела хтора виложена жими, або дриляю писки до пиря.
Векшина ґовльох нє ма гласово струни, нєми су и у гнїздзе комуникую углавним зоз лопотаньом пискох (у народзе ше гвари же ше ґовлї модля). Даєдни, як наприклад чарна ґовля, можу шпивац.
[[File:Mycteria ibis1.jpg|right|thumb|300px|Ґовлї жовтих пискох]]Ґовлї месоєди и гоч розширене думанє же ше углавним кармя зоз жабами, вони творя лєм єдну часц їх покарми. Ґовлї єдза и инсекти, ящурки и гади, хробаци и хлїсти, мали птички и цицарох як наприклад герчки.            
Ґовлї знєшу три до пейц вайца, ридко єдно до седем. Велькосц вайца варирує од 5,5 центи (''Ciconia abdimii'') по 8,5 центи (марабу), а чежина медзи 58 и 146 ґрами. Обидвойо партнере шедза на вайцох 25 по 38 днї и обезпечую єдзенє за младих. После пейдзешат до сто дньох ґовлячата можу лєциц. 

Ґовлї жию прейґ 20 роки. Били ґовлї жию и вецей як 30 роки. Кед же су заварти, жию и длужей, а найстарши приклад ґовлї хтора жила 48 роки. 

Велї файти ґовльох птици селїдбенїци. Углавним лєца зоз моцнима замахнуцами, отримуюци ше у [[Воздух|воздуху]]. На тот способ шпорую [[Енерґия|енерґию]], алє им за тото потребни цепли воздушни струї. Позната збирка фотоґрафийох ґовльох зоз 1884. року Отомара Аншица инспировала Отоа Лилиентала у 19. вику же би  конструовал експеримантални механїчни плахтарки. 

== Бивалїще ==
Ґовлї углавним жию у подручох дзе суха клима, у тропских и субтропских крайох, за розлику од своїх родзинох ибису, чаплї и ложкастей чаплї. У Европи жию лєм чарни и били ґовлї и барз ридки ґовлї з роду ''Mycteria ibis''  и африцки марабу (''Leptoptilos crumeniferus''). 

Ґовльово гнїзда звичайно вельки и вони их хасную даскельо роки. Даєдни гнїзда маю и два [[Метер|метери]] у пречнїку и три метери су глїбоки. Гоч ше скорей думало же ґовлї маю лєм єдного партнера, нєшка ше зна же ше то случує лєм у єдней сезони. Кед ше одселя, ґовлї знаю пременїц партнера, гоч ше то нє муши случиц, як цо нє меняю часто гнїздо. 

Даєдни файти ґовльох правя гнїзда у населєних местох: на древе, закрицу хижи, коминє або високих слупох. У Греческей у даєдних приморских местох на електричних слупох направени метални округли подлоги же би ґовлї на нїх поставели свойо гнїзда. 

== Розширеносц и бивальнїк ==
Ґовлї маю скоро космополитску розширеносц: нєт их лєм на полох векшей часци Сиверней Америки и вельких часцох Австралиї. Центри розличносци ґовльох ше находза у тропскей Азиї и подсахарскей Африки, зоз осем и шейсц файтами хтори ше там розмножую. У Новим швеце присутни лєм три файти: лєсова ґовля, маґуари ґовля и жабиру, хтора найвисша птица цо лєци у Америки. Два файти, била и чарна ґовля доходза до Европи и заходней умереней Азиї, док  єдна файта ориєнталней ґовлї сцигує до умерених подручох восточней Азиї, а єдна файта, ґовля чарношия, находзи ше Австралиї.(4) 

Ґовлї рижнироднєйши и звичайнєйши у тропских крайох, а файти хтори жию у умереней клими углавним миґрую же би заобишли найгорши жими. Вони досц розлични у вибераню бивалїщох. Даєдни файти, окреме ''Mycteria'', „древени ґовлї“ и ''Anastomus'' ґовлї, у велькей мири завиша од води и водового плєну, док велї други файти вельо менєй завиша од того типу бивальнїка, гоч го часто хасную. Файти попри марабуа и абдимово ґовлї часто ше можу найсц як ше кармя на отворених пажицох савани. Одвитуюци бивалїща облапяю мокри травнїки, шветли лєси, мочари, поля зоз рискашу, влажни пажици, рични рукавки и подобне. Велї виберу плїтки базени, окреме кед рики и озера пресушую, прето же лєгчейше лапя плєн, або кед монсунски дижджи звекшаю глїбину води у векших водових поверносцох.(4)(5) 

Менєй типични бивальнїки уключую густи лєси хтори хасную европски чарни ґовлї, або бивальнїки дижджових лєсох яке глєда стормова ґовля у юговосточней Азиї. Углавним заобиходза морски бивальнїки, зоз винїмком яванского марабуа, млєчней ґовлї и лєсовей ґовлї, хтори ше кармя у манґровох (тип  веґетациї у тропских крайох), лаґунох и естуарских (залїв, нїзке побережє) блатнявих поверхносцох. Вельочислени файти, як волняношия ґовля, азийски отвореноджубкови и явански марибуи у южней Азиї, прилагодзели ше на високомодификовани чловечи бивальнїки, чи за карменє, чи за розмножованє, або обидва. (5)(6)(7)(8). Пре нєдостаток простору, даскельо файти ше розмножую блїзко при людзох, а файти як марабу, индийски марабу и била ґовля ше кармя на депонийох. (4)(9) 

== Систематика роду ==
Ґовлї ше дзеля на 19 файти у шейсцох родох. 

'''Фосилни форми''' 

'''Род Mycteria''' 

'''Род ''Anastomus'''''   

'''Род ''Ciconia'''''     

'''Род ''Ephippiorhynchus'''''   

'''Род ''Jabiru'''''                                                                                                  

'''Род ''Leptoptilos''''' 
  
Гоч нєшка даєдни ґовлї барз загрожени, нє познате же даєдни файти або подфайти през историю вимарли. Косц ґовлї роду ''Ciconia'', хтора пренайдзена у пещери на острове Реинион (у Индийским океану), вироятно походзи од ґовлї хтору поєдли вчасни приселєнци на острово; анї єден доказ нє шведочи же би ше ґовлї находзели анї на тим, анї на других Маскаренских островох.

Фосилни род ''Ciconiopsis'' (вчасни олиґоцен, Пуерто Десеадо у Патаґониї, Арґентина) ше звичайно придружує ґу тей фамилиї.

== Символи ==
У заходних културох била ґовля символизує родзенє дзецка. Родичом було чежко пояшнїц як дзеци приходза на швет, та одвитовали же „дзеци приноша ґовлї“. Верело ше же ґовлї приноша щесце и розкоши, а понежє ґовлї правели вельки гнїзда на коминох, лєгко було задумац же отамаль „спущую“ мали беби до обисца.

Била ґовля символ Гаґу у Голандиї, дзе ше находзи коло 25% шицких европских ґовльох. Била ґовля тиж преовладуюци символ Алзасу у восточней Французкей.

У Виєтнаме ґовлї символизую витримовносц худобних землєдїлцох и вредноту виєтнамских женох.

== Митолоґия ==
Векшина митох ше одноши на били ґовлї.

Митолоґия повязана з ґовлями зявює ше у старим Єгипту, при Єврейох, у греческей митолоґиї, у християнстве ґовля представялa „биле малженство“, односно чесне малженство, потим у Китаю, у скандинавскей митолоґиї, у болгарских народних приповедкох и так далєй.

Дакеди дзеци шпивали писньочку: 

''„Ґовля лєци, нє ма дзеци, а ми маме, нє предаме, до [[Комора|коморки]] замикаме, през облачок випущаме“.''

== Ґалерия ==
&lt;gallery&gt;
Файл:Asian Openbill Stork (Anastomus oscitans) Kalyan IMG 1978 (5).JPG|Ґовля лєци
Файл:Vola Storks 02.jpg|Ґовльово гнїздо
Файл:Asian Openbill in Baruipur January 2022 by Tisha Mukherjee 01.jpg|Ґовля у лове
Файл:White Stork.jpg|Била ґовля
Файл:Marabou stork (Leptoptilos crumenifer) head.jpg|Марабу ґовля
Файл:Erlau Störche-20200315-RM-103605.jpg|Ґовлї правя гнїзда на рижних местох
Файл:P-Stork-Sandeep.jpg|Файта ґовлї
&lt;/gallery&gt;

== Референци ==

== Литература ==
* [https://sr.wikipedia.org/sr-ec/%D0%A0%D0%BE%D0%B4%D0%B5 Роде]</text>
      <sha1>0xa50sjxnwnnvdthe106dgjyxg46iux</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>19156</id>
      <parentid>19151</parentid>
      <timestamp>2026-05-30T10:23:43Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Ksanvu</username>
        <id>1030</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>Референца 1. у табели. Референца 2 иста як и перша и требало би ю ришиц и записац ю як  ПЕРШУ референцу</comment>
      <origin>19156</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="16661" sha1="7ivy3h3r962p9py0ac6jyfzokfnrtc5" xml:space="preserve">{{Инфорамик
| headerstyle = background: lightgreen
| header1 =&lt;big&gt;Ґовлї&lt;/big&gt;
|  label2 = |  data2 = [[File:Ringed white stork.jpg|
|center|thumb|300px|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt; Била ґовля]]
|  label3 = |  data3 =
| header4 = [[Таксономия (биолоґия)|Наукова класификация]]
| label5 = |  data5 = 
| label6 = |  data6 =

|  label7 = |  data7 =

| header8 =

| label9 = Царство |  data9 = Animalia 

|  label10 = Тип|  data10 = Chordata

|  label11= Класа|  data11 = Aves 

|  label12 = Ряд|  data12 

|  label13 = Кладус |  data13 = Aequornithes

|  label14 = Фамилия |  data14 = Phasianidae

  |  label15 = Ряд |  data15 = Ciconiiformes
Bonaparte, 1854 &lt;ref&gt;Brands, Sheila (14. 8. 2008). [http://taxonomicon.taxonomy.nl/TaxonTree.aspx?id=80129&amp;tree=0.1 „Systema Naturae 2000 / Classification, Class Aves”.] Project: The Taxonomicon. Приступљено 11. 6. 2012.&lt;/ref&gt;
 |  label16 = Фамилия |  data16 = Ciconiidae
J. E. Gray, 1840 &lt;ref&gt;Brands, Sheila (14. 8. 2008). [http://taxonomicon.taxonomy.nl/TaxonTree.aspx?id=80129&amp;tree=0.1 „Systema Naturae 2000 / Classification, Class Aves”.] Project: The Taxonomicon. Приступљено 11. 6. 2012.&lt;/ref&gt;[1]

 | header17 = [[Биномна номенклатура|Роди]]

 |  label18 =  |   data18 = 

*: Anastomus 
*: Ciconia
*: Ephippiorhynchus
*: Jabiru
*:Leptoptilos
*: Mycteria
}}
'''Ґовлї''' (лат. ''Ciconiidae'') фамилия високих птицох, длугоких ногох и шийох, твардих пискох. ''Ciconiiformes'' скорей уключовали вельочислени други фамилиї, як чаплї и ибиси, алє тоти фамилиї премесцени до других рядох.(2)

Ґовлї пребуваю у велїх реґионох и маю тенденцию жиц у сухших пребивалїщох як чаплї хтори з нїма блїзко повязани, ложкасти чаплї (ложкаста чапля або била ложкаста чапля птица зоз фамилиї ибисох) и ибиси (птици цо подобни ґовльом); хиби мохотка хтору тоти ґрупи хасную за чисценє рибовей млїзґи. Лопотанє зоз писками важни способ комуникациї у гнїздзе. Велї файти миґраторни. Векшина ґовльох є жаби, риби, инсекти, дижджово хлїсти, мали птички и малих цицарох. Єст 19 живи файти ґовльох у шейсцох родох.

Хаснує ше розлични термини за означованє ґрупи ґовльох,(3) два часто хасновани то чупор роду и фаланґа  роду. 

== Випатрунок ==
[[File:Hajstra Ciconia nigra RB1.jpg|right|thumb|300px|Чарна ґовля (Ciconia Nigra)]] Ґовлї найчастейше маю длугоку шию и ноги. Висина варирує од 75 (''Ciconia abdimii'') по 150 центи (африцка шедларка). Хвост им углавним кратки.
Писки (джубок) вше длугоки и моцни, алє розличних фурмох при розличних файтох. Типични ґовлї роду ''Ciconia'' маю прости и ценки писки, док наприклад шедларки и вельки ябиру ґовлї маю писки зогнути на долу, длугоки и по 35 центи.

[[Пирє]] ґовльох у чарнох и билих тонох, у зависносци од файти. Чарне пирє углавним ма метални одблїск, цо важне под час пареня кед и биле пирє випатра швицаце.
[[File:Bristol.zoo.white.stork.head.arp.jpg|right|thumb|300px|Била ґовля (Ciconia Ciconia)]] Ґовлї чежки птици, широкого розпону кридлох. Наприклад, ґовля марабу чежка коло 9 кили и ма розпон кридлох 3,2 [[Метер|метери]], прецо ше ю рахує як єдну з двох птицох, попри андского кондора, хтори маю найширши розпон кридлох од шицких сухожемних птицох. Спомедзи шицких птицох, лєм пеликани и албатроси маю векши розпон кридлох.

== Справованє ==
Ґовлї активни през [[дзень]], зоз винїмком ''Ciconia abdimii'' хтора идзе на лови и  вноци. Барз су чувствительни на нагли климатски пременки. Наприклад, кед пада диждж або барз жимно, ґовлї можу подзвигнуц єдну ногу медзи пирє, же би зменшали [[поверхносц]] цела хтора виложена жими, або дриляю писки до пиря.
Векшина ґовльох нє ма гласово струни, нєми су и у гнїздзе комуникую углавним зоз лопотаньом пискох (у народзе ше гвари же ше ґовлї модля). Даєдни, як наприклад чарна ґовля, можу шпивац.
[[File:Mycteria ibis1.jpg|right|thumb|300px|Ґовлї жовтих пискох]]Ґовлї месоєди и гоч розширене думанє же ше углавним кармя зоз жабами, вони творя лєм єдну часц їх покарми. Ґовлї єдза и инсекти, ящурки и гади, хробаци и хлїсти, мали птички и цицарох як наприклад герчки.            
Ґовлї знєшу три до пейц вайца, ридко єдно до седем. Велькосц вайца варирує од 5,5 центи (''Ciconia abdimii'') по 8,5 центи (марабу), а чежина медзи 58 и 146 ґрами. Обидвойо партнере шедза на вайцох 25 по 38 днї и обезпечую єдзенє за младих. После пейдзешат до сто дньох ґовлячата можу лєциц. 

Ґовлї жию прейґ 20 роки. Били ґовлї жию и вецей як 30 роки. Кед же су заварти, жию и длужей, а найстарши приклад ґовлї хтора жила 48 роки. 

Велї файти ґовльох птици селїдбенїци. Углавним лєца зоз моцнима замахнуцами, отримуюци ше у [[Воздух|воздуху]]. На тот способ шпорую [[Енерґия|енерґию]], алє им за тото потребни цепли воздушни струї. Позната збирка фотоґрафийох ґовльох зоз 1884. року Отомара Аншица инспировала Отоа Лилиентала у 19. вику же би  конструовал експеримантални механїчни плахтарки. 

== Бивалїще ==
Ґовлї углавним жию у подручох дзе суха клима, у тропских и субтропских крайох, за розлику од своїх родзинох ибису, чаплї и ложкастей чаплї. У Европи жию лєм чарни и били ґовлї и барз ридки ґовлї з роду ''Mycteria ibis''  и африцки марабу (''Leptoptilos crumeniferus''). 

Ґовльово гнїзда звичайно вельки и вони их хасную даскельо роки. Даєдни гнїзда маю и два [[Метер|метери]] у пречнїку и три метери су глїбоки. Гоч ше скорей думало же ґовлї маю лєм єдного партнера, нєшка ше зна же ше то случує лєм у єдней сезони. Кед ше одселя, ґовлї знаю пременїц партнера, гоч ше то нє муши случиц, як цо нє меняю часто гнїздо. 

Даєдни файти ґовльох правя гнїзда у населєних местох: на древе, закрицу хижи, коминє або високих слупох. У Греческей у даєдних приморских местох на електричних слупох направени метални округли подлоги же би ґовлї на нїх поставели свойо гнїзда. 

== Розширеносц и бивальнїк ==
Ґовлї маю скоро космополитску розширеносц: нєт их лєм на полох векшей часци Сиверней Америки и вельких часцох Австралиї. Центри розличносци ґовльох ше находза у тропскей Азиї и подсахарскей Африки, зоз осем и шейсц файтами хтори ше там розмножую. У Новим швеце присутни лєм три файти: лєсова ґовля, маґуари ґовля и жабиру, хтора найвисша птица цо лєци у Америки. Два файти, била и чарна ґовля доходза до Европи и заходней умереней Азиї, док  єдна файта ориєнталней ґовлї сцигує до умерених подручох восточней Азиї, а єдна файта, ґовля чарношия, находзи ше Австралиї.(4) 

Ґовлї рижнироднєйши и звичайнєйши у тропских крайох, а файти хтори жию у умереней клими углавним миґрую же би заобишли найгорши жими. Вони досц розлични у вибераню бивалїщох. Даєдни файти, окреме ''Mycteria'', „древени ґовлї“ и ''Anastomus'' ґовлї, у велькей мири завиша од води и водового плєну, док велї други файти вельо менєй завиша од того типу бивальнїка, гоч го часто хасную. Файти попри марабуа и абдимово ґовлї часто ше можу найсц як ше кармя на отворених пажицох савани. Одвитуюци бивалїща облапяю мокри травнїки, шветли лєси, мочари, поля зоз рискашу, влажни пажици, рични рукавки и подобне. Велї виберу плїтки базени, окреме кед рики и озера пресушую, прето же лєгчейше лапя плєн, або кед монсунски дижджи звекшаю глїбину води у векших водових поверносцох.(4)(5) 

Менєй типични бивальнїки уключую густи лєси хтори хасную европски чарни ґовлї, або бивальнїки дижджових лєсох яке глєда стормова ґовля у юговосточней Азиї. Углавним заобиходза морски бивальнїки, зоз винїмком яванского марабуа, млєчней ґовлї и лєсовей ґовлї, хтори ше кармя у манґровох (тип  веґетациї у тропских крайох), лаґунох и естуарских (залїв, нїзке побережє) блатнявих поверхносцох. Вельочислени файти, як волняношия ґовля, азийски отвореноджубкови и явански марибуи у южней Азиї, прилагодзели ше на високомодификовани чловечи бивальнїки, чи за карменє, чи за розмножованє, або обидва. (5)(6)(7)(8). Пре нєдостаток простору, даскельо файти ше розмножую блїзко при людзох, а файти як марабу, индийски марабу и била ґовля ше кармя на депонийох. (4)(9) 

== Систематика роду ==
Ґовлї ше дзеля на 19 файти у шейсцох родох. 

'''Фосилни форми''': 

'''Род Mycteria''' 

'''Род ''Anastomus'''''   

'''Род ''Ciconia'''''     

'''Род ''Ephippiorhynchus'''''   

'''Род ''Jabiru'''''                                                                                                  

'''Род ''Leptoptilos''''' 
  
Гоч нєшка даєдни ґовлї барз загрожени, нє познате же даєдни файти або подфайти през историю вимарли. Косц ґовлї роду ''Ciconia'', хтора пренайдзена у пещери на острове Реинион (у Индийским океану), вироятно походзи од ґовлї хтору поєдли вчасни приселєнци на острово; анї єден доказ нє шведочи же би ше ґовлї находзели анї на тим, анї на других Маскаренских островох.

Фосилни род ''Ciconiopsis'' (вчасни олиґоцен, Пуерто Десеадо у Патаґониї, Арґентина) ше звичайно придружує ґу тей фамилиї.

== Символи ==
У заходних културох била ґовля символизує родзенє дзецка. Родичом було чежко пояшнїц як дзеци приходза на швет, та одвитовали же „дзеци приноша ґовлї“. Верело ше же ґовлї приноша щесце и розкоши, а понежє ґовлї правели вельки гнїзда на коминох, лєгко було задумац же отамаль „спущую“ мали беби до обисца.

Била ґовля символ Гаґу у Голандиї, дзе ше находзи коло 25% шицких европских ґовльох. Била ґовля тиж преовладуюци символ Алзасу у восточней Французкей.

У Виєтнаме ґовлї символизую витримовносц худобних землєдїлцох и вредноту виєтнамских женох.

== Митолоґия ==
Векшина митох ше одноши на били ґовлї.

Митолоґия повязана з ґовлями зявює ше у старим Єгипту, при Єврейох, у греческей митолоґиї, у християнстве ґовля представялa „биле малженство“, односно чесне малженство, потим у Китаю, у скандинавскей митолоґиї, у болгарских народних приповедкох и так далєй.

Дакеди дзеци шпивали писньочку: 

''„Ґовля лєци, нє ма дзеци, а ми маме, нє предаме, до [[Комора|коморки]] замикаме, през облачок випущаме“.''

== Ґалерия ==
&lt;gallery&gt;
Файл:Asian Openbill Stork (Anastomus oscitans) Kalyan IMG 1978 (5).JPG|Ґовля лєци
Файл:Vola Storks 02.jpg|Ґовльово гнїздо
Файл:Asian Openbill in Baruipur January 2022 by Tisha Mukherjee 01.jpg|Ґовля у лове
Файл:White Stork.jpg|Била ґовля
Файл:Marabou stork (Leptoptilos crumenifer) head.jpg|Марабу ґовля
Файл:Erlau Störche-20200315-RM-103605.jpg|Ґовлї правя гнїзда на рижних местох
Файл:P-Stork-Sandeep.jpg|Файта ґовлї
&lt;/gallery&gt;

== Литература ==
* [https://sr.wikipedia.org/sr-ec/%D0%A0%D0%BE%D0%B4%D0%B5 Роде]

== Референци ==</text>
      <sha1>7ivy3h3r962p9py0ac6jyfzokfnrtc5</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>1. май</title>
    <ns>0</ns>
    <id>3108</id>
    <revision>
      <id>19145</id>
      <timestamp>2026-05-30T02:34:48Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Keresturec</username>
        <id>18</id>
      </contributor>
      <comment>Нова страница: '''1. май''' — 121. дзень у року (122. дзень у  преступним року) по Ґреґориянским календаре. До конца рока єст ище 244 днї.   Подїї  1707 — Зоз зєдинєньом Анґлийскей кральовини и Шкотскей кральовини настала Кральовина Велька Британия.  1778 — У Зомборе отворена перша серб…</comment>
      <origin>19145</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2353" sha1="mcbpynx2hvzgxmyirvh9ouwtc8vcmd2" xml:space="preserve">'''1. май''' — 121. дзень у року (122. дзень у  преступним року) по Ґреґориянским календаре. До конца рока єст ище 244 днї. 

Подїї

1707 — Зоз зєдинєньом Анґлийскей кральовини и Шкотскей кральовини настала Кральовина Велька Британия.

1778 — У Зомборе отворена перша сербска учительска школа.

1866 — У Сербиї пущени до обтоку перши поштански марки.

1886 — У Чикаґу 40 тисячи роботнїки ступели до штрайку, вимагаюци лєпши условия роботи, виражени у пароли три осмици – по осем годзини роботи, одпочивку и културного воздзвигованя. Од 1889. року тот дзень ше слави як Медзинародне швето роботи.

1894 — Першираз шветочно преславени 1. май у Сербиї. Преслави були масовнєйши после снованя Главного роботнїцкого союзу и Сербскей социялдемократичней странки 1903. року.

1931 — Урядово отворени Емпаєр стейт билдинґ, 102 поверхи високи нюйоркски будинок, теди найвисши на швеце.

1960 — глїбоко над територию СССР збити  америцки шпиюнски авион U-2 цо була окремна епизода жимней войни.

2004 — Европска уния (ЕУ) преширена за 10 нових членох – Кипар, Ческа, Естония, Летония, Литвания, Мадярска, Малта, Польска, Словацка и Словения, зоз чим ше число жемох хтори творя тоту економско-социялну интеґрацию звекшало на 25.

Нєшка Медзинародне швето роботи.

Шветови дзень защити носороґох

Умарли

1904 — Антонїн Дворжак, чески  композитор.</text>
      <sha1>mcbpynx2hvzgxmyirvh9ouwtc8vcmd2</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>19152</id>
      <parentid>19145</parentid>
      <timestamp>2026-05-30T09:23:15Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Ksanvu</username>
        <id>1030</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>Ушорйованє, катеґория</comment>
      <origin>19152</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2501" sha1="3irqm6a1sslbkjifa2r4zxw4b83gi7u" xml:space="preserve">'''1. май''' — 121. [[дзень]] у року (122. дзень у  преступним року) по Ґреґориянским календаре. До конца рока єст ище 244 днї. 

== Подїї ==
* 1707 — Зоз зєдинєньом Анґлийскей кральовини и Шкотскей кральовини настала Кральовина Велька Британия.

* 1778 — У Зомборе отворена перша сербска учительска школа.

* 1866 — У Сербиї пущени до обтоку перши поштански марки.

* 1886 — У Чикаґу 40 тисячи роботнїки ступели до штрайку, вимагаюци лєпши условия роботи, виражени у пароли три осмици – по осем [[Годзина|годзини]] роботи, одпочивку и културного воздзвигованя. Од 1889. року тот дзень ше слави як Медзинародне швето роботи.

* 1894 — Першираз шветочно преславени 1. май у [[Сербия|Сербиї]]. Преслави були масовнєйши после снованя Главного роботнїцкого союзу и Сербскей социялдемократичней странки 1903. року.

* 1931 — Урядово отворени Емпаєр стейт билдинґ, 102 поверхи високи нюйоркски будинок, теди найвисши на швеце.

* 1960 — глїбоко над територию СССР збити  америцки шпиюнски авион U-2 цо була окремна епизода жимней войни.

* 2004 — Европска уния (ЕУ) преширена за 10 нових членох – Кипар, Ческа, Естония, Летония, Литвания, Мадярска, Малта, Польска, Словацка и Словения, зоз чим ше число жемох хтори творя тоту економско-социялну интеґрацию звекшало на 25.

* Нєшка Медзинародне швето роботи.

* Шветови дзень защити носороґох

== Умарли ==
* 1904 — Антонїн Дворжак, чески  [[композитор]].
[[Катеґория:Днї рока]]
[[Катеґория:1. май]]</text>
      <sha1>3irqm6a1sslbkjifa2r4zxw4b83gi7u</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>2. май</title>
    <ns>0</ns>
    <id>3109</id>
    <revision>
      <id>19146</id>
      <timestamp>2026-05-30T02:39:18Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Keresturec</username>
        <id>18</id>
      </contributor>
      <comment>Нова страница: '''2. май''' — 122. дзень у року (123. дзень у  преступним року) по Ґреґориянским календаре. До конца рока єст ище 243 днї.  Подїї   Народзени  1729 — Катарина II , Велька, императорка Русиї.   1867 — Юрко Лажо, русински дружтвени и културни дїяч, сенатор Чехословацкого парла…</comment>
      <origin>19146</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1184" sha1="lme9vvetb2j8a1njpdb8gx4rkguajfm" xml:space="preserve">'''2. май''' — 122. дзень у року (123. дзень у  преступним року) по Ґреґориянским календаре. До конца рока єст ище 243 днї.

Подїї


Народзени

1729 — Катарина II , Велька, императорка Русиї. 

1867 — Юрко Лажо, русински дружтвени и културни дїяч, сенатор Чехословацкого парламенту (1920-1925).

1932 — [[Федор Гербут]] (*2. май 1932—†25. септембер 2023) сербски теорийни физичар, шветово познати по посцигнуцох з квантней механїки и квантней теориї информациї.

Умарли

1519 — Леонардо да Винчи, маляр, скулптор, архитекта, природняк, музичар, писатель, пренаходзач и конструктор. 

2024 — [[Гелена Крклюш|Гелена Фейди Крклюш]] (*5. децембер 1936–†2. май 2024), подобова уметнїца, малярка аматерка.</text>
      <sha1>lme9vvetb2j8a1njpdb8gx4rkguajfm</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>19153</id>
      <parentid>19146</parentid>
      <timestamp>2026-05-30T09:27:59Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Ksanvu</username>
        <id>1030</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>Ушорйованє</comment>
      <origin>19153</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1292" sha1="o2vprrp7u6nihhmourj8qpdrufoxzsl" xml:space="preserve">'''2. май''' — 122. [[дзень]] у року (123. дзень у  преступним року) по Ґреґориянским календаре. До конца рока єст ище 243 днї.

== Подїї ==

== Народзени ==
* 729 — Катарина II , Велька, императорка Русиї. 

* 1867 — Юрко Лажо, русински дружтвени и културни дїяч, сенатор Чехословацкого парламенту (1920-1925).

* 1932 — [[Федор Гербут]] (*2. май 1932—†25. септембер 2023) сербски теорийни физичар, шветово познати по посцигнуцох з квантней механїки и квантней теориї информациї.

== Умарли ==
* 1519 — Леонардо да Винчи, маляр, скулптор, архитекта, природняк, [[музичар]], [[писатель]], пренаходзач и конструктор. 

* 2024 — [[Гелена Крклюш|Гелена Фейди Крклюш]] (*5. децембер 1936–†2. май 2024), подобова уметнїца, малярка аматерка.
[[Катеґория:Днї рока]]
[[Катеґория:2. май]]</text>
      <sha1>o2vprrp7u6nihhmourj8qpdrufoxzsl</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>3. май</title>
    <ns>0</ns>
    <id>3110</id>
    <revision>
      <id>19147</id>
      <timestamp>2026-05-30T02:44:56Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Keresturec</username>
        <id>18</id>
      </contributor>
      <comment>Нова страница: 3. май — 123. дзень у року (124. дзень у  преступним року) по Ґреґориянским календаре. До конца рока єст ище 242 днї.  Подїї  1791 — Скупштина Ржечи Посполитей (Rzeczpospolita - нєофицийна назва польскей держави у федерациї  Польского кральовства и Литовского велького князо…</comment>
      <origin>19147</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1420" sha1="2592qzyl6ooymd5nqh8sa65d24enle2" xml:space="preserve">3. май — 123. дзень у року (124. дзень у  преступним року) по Ґреґориянским календаре. До конца рока єст ище 242 днї.

Подїї

1791 — Скупштина Ржечи Посполитей (Rzeczpospolita - нєофицийна назва польскей держави у федерациї  Польского кральовства и Литовского велького князовства хтора еґзистовала од 1569-1795) прияла 1791. року Уставу владову (Ustawa rządowa), хтора постала други державни устав на швеце (после Устава Зєдинєних Америцких Державох 1787. року).

Народзени

1933 —  [[Юрий Панько]], русински филолоґ, слависта, лексикоґраф, автор сучасного словацко-русинского словнїка. 

Умарли

1997 —  [[Амалия Арт]] (*28. авґуст 1919–†3. май 1997), ґлумица–аматер, член Аматерского театра Петра Ризнича у Руским Керестуре.

2012  — [[Ириней Бучко]] (*24. октобер 1938—†3. май 2012), познати керестурски майстор, радио шпивач и добродїй.</text>
      <sha1>2592qzyl6ooymd5nqh8sa65d24enle2</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>4. май</title>
    <ns>0</ns>
    <id>3111</id>
    <revision>
      <id>19148</id>
      <timestamp>2026-05-30T02:47:40Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Keresturec</username>
        <id>18</id>
      </contributor>
      <comment>Нова страница: 4. май — 124. дзень у року (125. дзень у  преступним року) по Ґреґориянским календаре. До конца рока єст ище 241 дзень.   Подїї  Народзени  1764 — [[Петро Лодий]], правнїк, филозоф, педаґоґ.  1909 — [[Петро Линтур]],  педаґоґ, фолклориста, познаватель литератури.   Умарли   1980…</comment>
      <origin>19148</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="672" sha1="tn42e7x0awpqf5vyoxw3kqmlmofz3dg" xml:space="preserve">4. май — 124. дзень у року (125. дзень у  преступним року) по Ґреґориянским календаре. До конца рока єст ище 241 дзень.


Подїї

Народзени

1764 — [[Петро Лодий]], правнїк, филозоф, педаґоґ.

1909 — [[Петро Линтур]],  педаґоґ, фолклориста, познаватель литератури. 

Умарли 

1980 — [[Йосип Броз Тито]], комунистични дїяч, вожд руху одпору у Югославиї, предсидатель югославянскей держави (1953-1980).</text>
      <sha1>tn42e7x0awpqf5vyoxw3kqmlmofz3dg</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>5. май</title>
    <ns>0</ns>
    <id>3112</id>
    <revision>
      <id>19149</id>
      <timestamp>2026-05-30T02:58:49Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Keresturec</username>
        <id>18</id>
      </contributor>
      <comment>Нова страница: '''5. май''' — 125. дзень у року (126. дзень у  преступним року) по Ґреґориянским календаре. До конца рока єст ище 240 днї.   Подїї  1904 — На брегу Волуїца при Бару поставена перша радио-телеґрафска станїца Марконийовей системи на Балкану.  1949 — У Лондону основани Совит…</comment>
      <origin>19149</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3709" sha1="2fuewr5pzsmktw5qetov5p883pkmz6a" xml:space="preserve">'''5. май''' — 125. дзень у року (126. дзень у  преступним року) по Ґреґориянским календаре. До конца рока єст ище 240 днї.


Подїї

1904 — На брегу Волуїца при Бару поставена перша радио-телеґрафска станїца Марконийовей системи на Балкану.

1949 — У Лондону основани Совит Европи (Council of Europe (CoE)), медзинародна орґанизация хторей циль потримовац людски права и демократию и владанє права у Европи. Шедзиско орґанизациї нєшка у Стразбуру.

2006 — Загашени РТС 3 и Радио 101.

Нєшка Медзинародни дзень бабицох. Установела го 1992. року Медзинародна конфедерация бабицох.


Народзени

1818 — Народзени нємецки филозоф [[Карл Гайнрих Маркс]] (Трир, Нємецка, 5. май 1818 – Лондон, Зєдинєне кральовство, 14. марец 1883), бул политични економиста, историчар, новинар, социолоґ, єден з найвекших критичарох капитализму и теоретичар модерного социялизма и комунизма

1846 — Народзел ше польски писатель [[Генрик Сєнкєвич]] (Вола Окжейска, Польска, 5. май 1846 – Вевей, Швайцарска, 15. новембер 1916), добитнїк є Нобеловей награди за цалосну литературу 1905. року, найпознатши його роман Quo vadis.

1883 — Народзел ше сербски композитор и музични писатель [[Петар Коньович]] (Чуруґ, 5. май 1883 – Беоґрад, 1. октобер 1970), бул ректор Музичней академиї у Беоґрадзе, член Сербскей академиї наукох и уметносцох и управнїк Музиколоґийного института.
1885 — [[Методий Трохановский]],  лемковски учитель и дружтвени  дїяч.

1905 — [[Стана Дюрич-Клайн]] (*5. май 1905 – †18. фебруар 1986), перша жена музиколоґ у Сербиї.

1910 — Павел Цибере, правнїк,  визначни подкарпатски русински политичар и дипломата, учиталь.

1938 — Проф. др [[Тибор Миклош Попович]] (* 5. май 1938 - † 13. марец 2025), познати виглєдовач проблемох економскей ґеоґрафиї, историї националней економиї Мадярскей, историї Грекокатолїцкей церкви у Мадярскей и дїяч у култури, єден з бардох русинского препородного руху хторому ше, после политичних пременкох у Мадярскей, удало же би Русини достали статус народней меншини у тей жеми.

1951 — [[Мария Мальцовска]], публицисткиня и писателька. 

Умарли

1975 — Иван Новак,  русински поета, прозаїк, гумориста и сатиричар, комедиоґраф.</text>
      <sha1>2fuewr5pzsmktw5qetov5p883pkmz6a</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Катеґория:1. май</title>
    <ns>14</ns>
    <id>3113</id>
    <revision>
      <id>19154</id>
      <timestamp>2026-05-30T09:29:08Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Ksanvu</username>
        <id>1030</id>
      </contributor>
      <comment>Нова страница: [[Катеґория:Днї рока]] [[Катеґория:Май]]</comment>
      <origin>19154</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="68" sha1="796s7hs84jg7zlayuivfanz1np4mar2" xml:space="preserve">[[Катеґория:Днї рока]]
[[Катеґория:Май]]</text>
      <sha1>796s7hs84jg7zlayuivfanz1np4mar2</sha1>
    </revision>
  </page>
</mediawiki>