Википедия rskwiki https://rsk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8_%D0%B1%D0%BE%D0%BA MediaWiki 1.47.0-wmf.4 first-letter Медий Окреме Розгварка Хаснователь Розгварка зоз хасновательом Википедия Розгварка о Википедиї Файл Розгварка о файлу МедияВики Розгварка о МедияВикию Шаблон Розгварка о шаблону Помоц Розгварка о помоци Катеґория Розгварка о катеґориї TimedText TimedText talk Модул Разговор о модулу Event Event talk 0 690 19187 17699 2026-05-31T11:25:18Z Zatvojrodzenidzenj 182 19187 wikitext text/x-wiki [[File:Hydrogen_discharge_tube.jpg|right|thumb|300px|Швици на лилово у стану плазми]] '''Водонїк''' ('''H''', з латинского язику — будователь води) перши и найлєгчейши хемийни елемент.<ref>Housecroft, C. E.; Sharpe, A. G. (2008). ''Inorganic Chemistry'' (3. вид.). Prentice Hall.</ref><ref>Мишић, Милан, ур. (2005). ''Енциклопедија Британика. В-Ђ''. Београд: Народна књига: Политика. б. 70.</ref> При стандардних условийох [[Прицисок|прициску]] и [[Температура|температури]], водонїк двоатомни [[ґаз]] без [[Фарба|фарби]], паху и смаку. Нє отровни є и значно лєгчейши од воздуху. На хижней температури водонїк нє окреме реактивни, док на виших температурох уходзи до ряду хемийних рекцийох. Главна причина тому то моцна єднїста ковалентна вяза. [[File:Emission_spectrum-H.png|right|thumb|300px|Линийни спектер водонїка.]] == Находзенє у природи == Водонїк, маюци у оглядзе цалу вселену, найрозширенши елемент. Шицки [[Гвизда|гвизди]], уключуюци и [[Слунко]], вибудовани з водонїку (масена учасц 90%). На [[Планета|планети]] Жеми водонїк ше значно менєй находзи<ref>Palmer D. "Hydrogen in the Universe" [https://imagine.gsfc.nasa.gov/ask_astro/index.html] publisher= [[:sr:Наса|NASA]], 1997</ref>, прето же Жемова [[ґравитация]] винїмково мала у поровнаню з гвиздами же би могла затримац барз лєгки двоатомни молекул водонїка. У Жемовей [[Скорка|скори]], водонїк треци по шоре елемент по заступеносци кед ше рахує по числу атомох, а єденасти кед ше рахує по [[Маса|маси]]. Водонїк у своїм елементарним станю (H₂) ше на Жеми находзи лєм у найвисших пасмох атмосфери и як состойна часц вулканских ґазох. [[File:Nursery_of_New_Stars_-_GPN-2000-000972.jpg|right|thumb|300px|NGC 604 ґалаксия, огромне подруче йонизованого водонїка у согвизд'ю Троугелнїк.]] Елементарни водонїк состої ше з обичного водонїка (протий, ¹H) (>99,98%), док остаток (скоро 0,02%) твори чежки водонїк (деутерий, ²H, '''D''') зоз шлїдами суперчежкого водонїка (триция, ³H, '''T''')<ref>Palmer, D. (13. 9. 1997). [https://imagine.gsfc.nasa.gov/ask_astro/index.html „Hydrogen in the Universe”] [https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%81%D0%B0 NASA].</ref>. Понеже єден зоз стабилних изотопох два раз чежши од другого, вони ше медзисобно досц розликую по хемийних свойствох<ref>Parkes, G.D. & Phil, D. (1973). ''Melorova moderna neorganska hemija''. Beograd: Naučna knjiga.</ref>. Водонїк стваря хемийни вязи з найвекшим числом елементох, окреме у орґанских злученїнох. При стандардним прициску и температури, водонїк ґаз без фарби, паху и смаку, 14,4 раз є лєгчейши од воздуху. Слабо є розпущуюци у поларних, а лєпше у нєполарних розпущовачох. Индустрийно ше найвецей достава зоз жемового ґазу, а ридше з електролизу води. Найвецей ше хаснує у продукциї фосилних горивох (гидрокракованє – звекшує квалитет горива) и за доставанє амонияку, у продукциї штучних гнойох. У металурґиї є нє жадани, бо з нїм метали буду ламаци и нєеластични, та стваря почежкосци у правеню цивох и металних резервоарох<ref>[https://www.fsec.ucf.edu/en/consumer/hydrogen/basics/production.htm "Hydrogen Basics — Production"] publisher=Florida Solar Energy Center, 2007.</ref><ref>Rogers H.C.: "Hydrogen Embrittlement of Metals", journal=Science, 1999.</ref>. == Прикмети == Водонїк ма характеристичну електронску конфигурацию 1s¹ и прето нє ма стаємне место у ПСЕ, алє ше зоз єднаким правом може положиц до 1. и 17. ґрупи. До 1. ґрупи ПСЕ може ше положиц прето же ма лєм єден електрон у s-орбитали, як и шицки други алкални метали, а до 17. ґрупи прето же му хиби єден електрон до стабилней електронскей конфиґурациї найблїзшого племенїтого ґазу. Медзитим, анализа самих прикметох водонїка (таблїчка попод) указує на то же нє припада анї єдней з тих ґрупох. {| class="wikitable" |+ !Прикмета !Ковалентни полупречнїк !Йонски полупречнїк !Енерґия йонизациї ! rowspan="2" |Коефициєнт електронеґативносци !Енерґия вязи H₂ !Редокс потенциял !Точка розпущованя !Точка вреня |- |Єдинка |nm |nm [H^-] |eV |kJ/mol |V |K |K |- | |0,037 |0,154 |13,6 |2,1 |436,0 |0,0 |14,0 |20,3 |} == Референци == <references /> == Литература == * Emsley, John (2001). Nature's Building Blocks. Oxford University Press. * Newton, David E. (1994). [https://archive.org/details/chemicalelements00newt The Chemical Elements] New York: Franklin Watts. * Rigden, John S. (2002). [https://archive.org/details/hydrogenessentia0000rigd Hydrogen: The Essential Element] Cambridge, Massachusetts: Harvard University Press. * Дигонский С. В., Тен В. В. Неизвестный водород. — СПб: Наука, 2006. == Вонкашнї вязи == * [https://web.archive.org/web/20060612225336/http://www.physics.drexel.edu/~tim/open/hydrofin/ Basic Hydrogen Calculations of Quantum Mechanics] * [http://www.periodicvideos.com/videos/001.htm Hydrogen] at The Periodic Table of Videos (University of Nottingham) * [http://hyperphysics.phy-astr.gsu.edu/hbase/quantum/hydwf.html#c3 Wavefunction of hydrogen] [[Катеґория:Наука]] [[Катеґория:Хемийни елементи]] 1490xus3l99y4em9kkpogd3z66ysq3g 0 2220 19158 13164 2026-05-30T12:07:30Z Ksanvu 1030 Викивзи 19158 wikitext text/x-wiki [[File:Ears Pricked - geograph.org.uk - 311287.jpg|right|thumb|310px|[[Конь|Конї]] у аклю]]Аколь (ґен. аклю мн. аклї) од мадяр. ''akol(y''), мадяре превжали слово од панонских Славянох ''около'', укр. диял. ''окiл'' а значи ,,место оградзене зоз колїками" Аколь то место дзе зоз слупами и [[Дручок|дручакми]] оградзене место за крави през лєто (серб. ''тор''). У составе, у кругу аклю на [[Салаш|салашу]], звичайно була и сламяна [[шопа]]. Могло ше аколь и сламяну шопу видзиц и по обисцох у заднїм дворе кед було надосц простору направиц шопу. Така „отворена шопа''”'' була зоз [[Слама|сламу]] прикрита и под ню були привязани крави (звичайно вноци). [[File:Bauernhof.jpg|right|thumb|310px|Крави на отвореним просторе у аклю]]На жеми под сламяну шопу на єдней часци була розпрестарта слама, а з часом и ґаженьом по тей слами, слама ше претваряла до гною. През [[дзень]] крави були одвязани и рушали ше шлєбодно по аклю, а тота сламяна шопа найчастейше служела же би кравом през лєто нє було барз горуцо у завартим [[Хлїв|хлїве]]''.'' У орґанизованих просторох виховйованя коньох т.є. ерґелох тиж направени аклї у хторих ше шлєбодно (нє повюзани су) тримаю конї. Конї пребуваю у акльох найчастейше влєце през дзень. == Литература == • Словнїк руского народного язика А-Н бок 28. ( 2017. Нови Сад) [[Катеґория:Помоцни обєкти у обисцу]] 0bf3aea1r8vapec172aw99aseabh9o5 0 2562 19188 14879 2026-05-31T11:52:05Z Olirk55 19 Уложена фотоґрафия, викивяза 19188 wikitext text/x-wiki [[File:Doorhandle 2004.jpg|right|thumb|300px|Клянка]]'''Клянка''' ж. ( всл. ''kľamka,'' поль. ''klamka'', укр. ''клямка'', од нєм. ''Klinke'' „исте”, ст.в.нєм. ''klam'', нєм. ''klemmen'' „сцискац”) ма вецей значеня: * ручка за отверанє дзверох * механїзем з ручку за отверанє дзверох Звичайно ше клянка находзи понад механїзма за замиканє, и помали ше з руку прицишнє на долу, за стандардни модели, же би ше дзвери отворели. Єст вецей файти клянкох. Напр. кружни або индивидуални котри отвераю дзвери на автох, облакох и койдзеяких других стварох. == Традицийна клянка == У нукашнєй часци традицийней клянки ше находзи механїзем за замиканє. Механїзем за замиканє ше состої зоз цилидра (гордовика) до хторого ше упиха ключ за замиканє дзверох и шрубика хтори нєдошлєбодзує же би тот гордовик вишол зоз свойого места у нукашньосци дзверох. Зоз прицисканьом ручки (клянки) на долу, одредзени зубчок цага (порушує) язичок до нукашньосци механїзма и аж теди ше дзвери отворя. Полуга або подобни механїзем оможлївює же би ше клянка врацела до предходного положеня. == История == Клянка и механїзем за замиканє ше хасновали ище пред 6000 роками. Прикладнїк зоз тих часох пренайдзени у розвалєнїскох Ниниви, главним городзе Асирского царства (восточне побрежє рики Тиґер, нєшкайши Ирак).<ref>1 de Vries, N. Cross and D. P. Grant, M. J. (1992). [https://books.google.rs/books?id=4T8U_J1h7noC&redir_esc=y Design Methodology and Relationships with Science: Introduction]. Eindhoven: Kluwer Academic Publishers. стр. 32. ISBN 9780792321910.</ref> По углєдзе на таки механїзем направени древени зоз иглами (зубками)(такволани єгипетски), а перши метални механїзми за замиканє ше почали правиц коло 870. по 900. рок и пренаходок ше приписує анґлийским [[Ремесло|ремеселнїком]].<ref>[https://www.locks.ru/germ/informat/schlagehistory.htm „History”]. Locks.ru</ref> Сучасни механїзми ше почали правиц з наглим розвойом индустриї у другей половки XVIII вику. Механїзем за замиканє зоз полугу, хтори ше хаснує и нєшка, видумал Роберт Барон 1778. року. Джеремая Чаб, 1818. року, осучаснєл тот механїзем так же могол мац и ключ без хторого дзвери нє могло отвориц. Чаб достал награду 100 фунти прето же и после трох мешацох, дзвери зоз таким механїзмом, а без ключа, отвориц нє могол анї барз добри (виучени) толвай.<ref>[https://web.archive.org/web/20160110131835/http://www.wolverhamptonhistory.org.uk/work/industry/lock_making2  „Lock Making: Chubb &#x26; Son&#x27;s Lock &#x26; Safe Co Ltd”.] ''Wolverhampton City Council''. 2005.</ref> Сучасна вариянта механїзму зоз игелками (зубками), хтори ше нєшка хаснує, видумал Американєц Лайнус Єйл, старши, 1848. року. <ref>[https://books.google.rs/books?id=HhEC0q-O1ewC&q=Linus+Yale,+Sr.+modern+pin+tumbler+lock&pg=PA445&redir_esc=y#v=snippet&q=Linus%20Yale%2C%20Sr.%20modern%20pin%20tumbler%20lock&f=false The Geek Atlas: 128 Places Where Science and Technology Come Alive]. O'Reilly Media, Inc. 2009. стр. 445. ISBN 9780596555627.</ref>. Зоз таким механїзмом нє було можлїве же би гоч хтори ключ одомкнул гоч хтори дзвери. Лайнус Єйл, младши, инспировани зоз тим механїзмом, хтори видумал його [[оцец]], 1861. року видумал и патентовал менши, кляпчисти ключ зоз зубками, а тиж и угелки (зубки) у нукашньосци механїзму за замиканє. Випатрунок того ключа и механїзма за замиканє подобни пин тимблеровим механїзму хтори ше нєшка хаснує. Єйлов ключ и механїзем то у сущносци сучасна верзия єгипетского ключа и механїзма. == Галерия == <gallery> Файл:Gold doorknob.jpg|Сучасна клянка Файл:Doorknob parts.JPG|Часци клянки Файл:Kathmandu-05.JPG|Штреднєвиковна клянка Файл:Solex 99 30 padlock with keys (DSCF2659).jpg|Сучасна клатка Файл:Клянка 12. 1. 2026.jpg|Клянка Файл:Найєдноставнєйша клянка 12. 1. 2026.jpg|Єдноставна клянка </gallery> == Литература == * ''Словнїк руского народного язика'', I том, А - Н, Нови Сад, 2017. б. 606 == Вонкашня вяза == * [https://masterzone.decorexpro.com/sr/dveri/ruchki/skoby/#google_vignette Квака за врата: карактеристике модела и могућности избора] masterzone.decorexpro.com == Референци == i0n32pq21dpacwwueduaq4l1kxvmpo5 0 2911 19177 18157 2026-05-31T06:57:05Z Sveletanka 20 вики вязи 19177 wikitext text/x-wiki [[File:Aerial image of Grand Prismatic Spring (view from the south).jpg|thumb|300px|Перши национални парк ''Wellowstone'' ]] '''Национали парк''' то подруче зложене з векшого числа природних екосистемох, флори и фауни, а його наменка зачувац природни, културни и дружтвени вредносци як часц културней скарбнїци <ref>[https://zzps.rs/zastita-prirode/zasticena-podrucja/nacionalni-parkovi/ Национални паркови], zzps.rs. Приступљено 01.04.2026.</ref>. У националним парку, односно [[Защицене подруче|защиценим подручу]], допущени активносци хтори нї на яки способ нє можу загрожиц живи єства и природну екосистему. Перши национали парк [[Єловстон]], преглашени 1872. року. == Медзинародна дефиниция == Спрам дефинициї ''[[Медзинародна уния за защиту природи|Медзинародней униї за защиту природи]] (IUCN)'', же би єдно подруче було преглашене за национални парк, нєобходне же би тото подруче сполнєло даскельо условия<ref>[https://portals.iucn.org/library/sites/library/files/resrecfiles/GA_10_RES_001_Definition_of_National_Parks.pdf „Definition of National Parks”](PDF). portals.iucn.org. Приступљено 01.04.2026.</ref>: :1. защицена [[поверхносц]] подруча нє шме буц менша як 1 000 гектари (10 км2) :2. же би подруче було защицене зоз [[Закон (право)|законску]] реґулативу :3. же би тотo подруче мало орґан управяня и буджет зоз хторого ше финансує :4. же би на териториї парку було строго забранєне експлоатовац природни богатства. Окрем того цо начишлєне, национални парк ше дефинує як: ширше просторне подруче у чиїх рамикох єдна або вецей екосистеми, дзе людзе нє маю нїякого або маю мали уплїв єй його пременки, аж анї там нє биваю, и дзе животиньски и рошлїнски файти, їх бивальнїки и ґеоморфолоґийни елементи даваю окремне наукове, образовне и рекреативне значенє, або дзе єст прекрасни природни пейзажи. На националним уровню, держави поєдинєчно утвердзую хторе ше подруче дефинує як национални парк, алє ше зоз медзинародного аспекту притримую датей дефинициї и условийох преглашованя. У даєдних державох даєдно защицене подруче нє по медзинародних стандардох националного парку, алє є защицене по националних стандардох. Спрам катеґоризациї ''МУЗП-а (IUCN)'' национални парк спада до II катеґориї, а то защицене подруче пре защиту екосистеми и рекреациї.<ref>[https://alparc.org/categories-of-apa „IUCN Protected Area Categories”]. alparc.org. Приступљено 01.04.2026.</ref> == История националних паркох == Перши национални парк хтори преглашени у швеце то ''Єловстоун'' у ЗАД-у, 1872. року <ref>[https://www.nps.gov/yell/learn/historyculture/yellowstoneestablishment.htm „Birth of a National Park”]. nps.gov. Приступљено 01.04.2026.</ref>. Нєодлуга ше случує експанзия защити природних подручох, та 1879. року преглашени ''Кральовски национални парк'' нєдалєко од Сиднею, у тедишнєй британскей колониї Нови Южни Велс (нєшкайша Австралия). Канада свой перши национални парк достала 1885. року, а то ''Банф'' <ref>[https://parks.canada.ca/pn-np/ab/banff „Banff National Park”]. parks.canada.ca. Приступљено 01.04.2026.</ref>, а Нови Зеланд 1887. року Тонґариро <ref>[https://www.nationalpark.co.nz/ „Stay & Play at Tongariro National Park”]. nationalpark.co.nz. Приступљено 01.04.2026.</ref>. У Европи, у Шведскей, 1909. року преглашени перши дзевец национални парки источашнє, а на африцким континенту 1925. року преглашени ''Албертов национални парк'', на териториї нєшкайшей ДР Конґо, а нєшка ноши назву ''[[Национални парк Вирунґа|Вирунґа]]'' <ref>[https://virunga.org/about/ „The History of Virunga National Park”]. virunga.org. Приступљено 01.04.2026.</ref>. Рок познєйше, 1926. року, на териториї нєшкайшей Южноафрицкей Републики преглашени ''Круґеров национални парк'' хтори бул першенствено основани 1898. року на иншаким уровню защити<ref>[https://www.sanparks.org/parks/kruger „Kruger National Park”]. sanparks.org. Приступљено 01.04.2026.</ref>. <center> <gallery> Late_Afternoon_at_North_&_South_Era.jpg|Кральовски национални парк Moraine_Lake_17092005.jpg|Национални парк Банф - Канада Tongariro_Whakapapa_n.jpg|Национални парк Тонгариро Elephants_et_buffled_dans_le_parc_des_Virungas,_2003.jpg|Национални парк Вирунга - Африка Strom_Baobab_tree_-_Krugerův_park_-_panoramio.jpg|Национални парк Кругер </gallery> </center> == Национални парки у [[Сербия|Сербиї]] == <center> <gallery> Mlada_šuma.jpg|''Фрушка гора''(1960) <ref>[https://zzps.rs/%D0%BD%D0%B0%D1%86%D0%B8%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D0%BD%D0%B8-%D0%BF%D0%B0%D1%80%D0%BA-%D1%84%D1%80%D1%83%D1%88%D0%BA%D0%B0-%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%B0/ „Национални парк „Фрушка гора”]. zzps.rs. Приступљено 01.04.2026.</ref> Golubac.JPG|''Дєрдап'' (1974) Pogled_na_Vucak.jpg|''Копаоник'' (1981) Tara_Vidikovac_Banjska_Stena_01.jpg|''Тара'' (1981) Long_ridge_of_Pashallore.jpg|''Шара'' (1986) </gallery> </center> == Национални парки у [[Горватска|Горватскей]] == <ref>[https://mingo.gov.hr/o-ministarstvu-1065/djelokrug-4925/zastita-prirode/zasticena-podrucja/nacionalni-parkovi/1194 Nacionalni parkovi ]Ministarstvo gospodarstva i održivog razvoja Republike Hrvatske. Pristupljeno 01.04.2026.</ref> <center> <gallery> File:Brijuni.jpg|''Бриони'' (1983) File:Kornati 2.JPG|''Корнати'' (1980) File:Paradise Bay.jpg|''Крка'' (1985) File:Plitvice lakes.JPG|''Плитвицки озера'' (1949) File:Dubrovica.JPG|''Млєт'' (1960) File:Canyon of Paklenica.jpg|''Пакленица'' (1949) File:Risnjak, vyhled z nejvyssiho vrchu (1528 m) na more a ostrov.jpg|''Рисняк'' (1953), File:Nationalpark Nord-Velebit.JPG|''Сиверни Велебит'' (1999) </gallery> </center> == Национални парки у Босни и Герцеґовини == <center> <gallery> File:NP Sutjeska.JPG|''Сут'єска'' (1965) File:KozarackiKamen.jpg|''Козара'' (1967) File:Una Unac Confluence.jpg|''Уна'' (2008) File:Nacionalni park Drina 22.jpg|''Дрина'' (2017)<ref>[https://web.archive.org/web/20190218201938/http://www.nasljedje.org/pocetak/345-nacionalni-park-drina-novo-zasticeno-podrucje-u-republici-srpskoj „Национални парк „Дрина“ - ново заштићено подручје у Републици Српској”]. Приступљено 01.04.2026.</ref> </gallery> </center> == Национални парк у Словениї == * ''Триґлав'' (1981) <ref>[https://www.culture.si/en/Triglav_National_Park „Triglav National Park - Culture of Slovenia”]. www.culture.si (на језику: енглески). 2025-10-26. Приступљено 01.04.2026.</ref> == Национални парки у Македониї == * ''Ґаличица'' (1958), * ''Маврово'' (1948), * ''Пелистер'' (1948), * ''Шар-планина'' (2021).<ref>Таушанска, Марија (02.07.2021).[https://novamakedonija.com.mk/zivot/magazin/%D0%BF%D0%BE-27-%D0%B3%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B8-%D1%88%D0%B0%D1%80-%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%BD%D0%B0-%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B3%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%B5%D0%BD%D0%B0-%D0%B7%D0%B0-%D0%BD/... „После 27 година Шар планина је проглашена националним парком“] . ''Нова Македонија'' . Приступљено 09.04.2026.</ref> == Национални парки Чарней Гори == <ref>[https://nparkovi.me/ „Почетна страна”]. Званични сајт. Национални паркови Црне Горе. Приступљено 01.04.2026.</ref> * ''Биоґрадска гора'' (1952), * ''Дурмитор'' (1952), * ''Ловчен'' (1952), * ''Скадарске озеро'' (1983), * ''Проклетиє'' (2009). {{Commonscat}} == Почитац: == ::* [[Парк природи]] ::* [[Резерват природи]] == Референци == <references /> [[Катеґория:Биолоґия]] [[Катеґория:Защита природи]] [[Катеґория:Защицени подруча]] [[Катеґория:Национални парки]] igji4hggnadluzyaasmbqewjii8lflx 0 3097 19185 19150 2026-05-31T10:47:21Z Olirk55 19 Уложена табела 19185 wikitext text/x-wiki {{Инфорамик | headerstyle = background: lightblue | header1 = <big> Зобнатица</big> | label2 = | data2 =[[File:Wiki.Vojvodina VII Zobnatica 5502 18.jpg|300px|center|thumb|<div style="text-align: center;">Памятнїк у Зобнатици]] | header3 = Административни податки | label4 = Держава | data4 = Р. Сербия, застава Сербиї [[File:Flag of Serbia.svg|40px|застава|Србија|]] | label5 = Найблїзши варош | data5 = Суботица, Бачка Тополя | label6 = Автономна покраїна | data6 = Войводина | label7 = Управни округ | data7 = Сивернобачки | label8 = Општина | data8 = Бачка Тополя | label9 = Жридло| data8 = | label10 = | data10 = | header11 = Жительство | label12 = | data12 = — 2022. 148 | label13 = | data13 = — густoсц 4,6/km2 | header14 = Ґроґрафски характеристики | label15 = Координати | data15 = 45|51|25|C|19|38|04|И| | label16 = Часова зона | data16 = UTC+1 (CET), лети UTC+2 (CEST) | label17 = Абс.висина| data17 = 110 m | label18 = Поверхносц | data18 = 51,4 km2 | label19 = | data19 = {{decrease}}[[File:Serbia location map (with Kosovo).svg|center|thumb|300px|<div style="text-align: center;">Зобнатица на мапи Сербиї]] | header20 = Други податки | label21 = Поволанково число | data21 = 024 | label22 = Реґистерска ознака |data22 = BT }} '''Зобнатица''' (''мадь. Andrásnépe'') то населєнє у општини [[Бачка Тополя]], Сивернобачкого округу, у [[Войводина|Войводини]], у Р. [[Сербия|Сербиї]]. Находзи ше 25 km южно од [[Суботица|Суботици]], а 5 km сиверно од Бачкей Тополї, на маґистралней драги Суботица - Нови Сад - Беоґрад (стара медзинародна [[драга]] Е-75). Од Нового Саду Зобнатица оддалєна 75 km, а од Беоґраду 145 km. Зобнатица позната по славней ерґели [[Конь|коньох]],<ref>[https://web.archive.org/web/20180726001201/https://www.zobnatica.rs/zob_ergela_srb.html „Ergela i škola jahanja”.] Архивирано из [https://www.zobnatica.rs/zob_ergela_srb.html<nowiki/>оригинала] 26. 07. 2018. г. Приступљено 11. 09. 2018. www.zobnatica.rs</ref> чийо гарла пановали и доставали високи припознаня на змаганьох по гиподромох бувшей Югославиї. У Зобнатици ше находзи и [[Музей]] конярства <ref>Његован, Драго; Мустеданагић, Лидија. [https://muzejkrajine.org.rs/wp-content/uploads/2016/12/MDS-Vodic-kroz-muzeje-Srbije-1.pdf „Водич кроз музеје Србије”] (PDF). muzejkrajine.org.rs.str. 222—223. Приступљено 24. 1. 2026.</ref> и [[Парк природи Зобнатица|парк природи Зобнатица.]] == Походзенє мена Зобнатица == Саме мено Зобнатица достате од слова по сербски ,,''Зобница''``, цо значи платняна торба (по руски [[оброшнїца]]) зоз хторей конї єдли оброк. <ref name=":0">[https://www.topsrbija.com/index.php?option=com_content&view=article&id=3661:ad-zobnatica-izmeu-sjajne-prolosti-i-blistave-budunosti&catid=304:predstavljamo&Itemid=571<nowiki/>AD Zobnatica između sjajne prošlosti i blistave budućnosti”.] TopSrbija. 1. 8. 2013. Приступљено 21. 12. 2020.</ref> == История == За тото населєнє ше зна уж даскельо вики, а перши писани документи походза зоз часу царици Мариї Терезиї котра тото место, як награду за воєни заслуги, подаровала Шимонови Войничови (або Бели Войнич),<ref>[https://www.miznahhotels.com/ergela-zobnatica/<nowiki/>„Ergela Zobnatica”.] Zvanični veb-sajt. Miznah Hotels &#x26;amp; Resorts. Приступљено 21. 12. 2020</ref> котри и снователь ерґели, и котра урядово датує од 1779. року.<ref name=":0" /> == Демоґрафия == Жительство у тим населєню мишане, зоз релативну мадярску векшину, а при остатнїх штирох пописох обачене же єст вше менєй жительох. У населєню Зобнатица жиє коло 250 полнолїтних жительох, а просекова старосц виноши 41,0 роки (39,4 при хлопох и 42,7 при женох). У населєню єст 110 обисца, а просеково єст 2,73 члени по обисцу (ґаздовству). {| class="wikitable" ! colspan="3" |Демоґрафия <ref>Књига 9”.[https://pod2.stat.gov.rs/ObjavljenePublikacije/G2002/pdf/G20024009.pdf Становништво, упоредни преглед броја становника 1948, 1953, 1961, 1971, 1981, 1991, 2002, подаци по насељима] (PDF). webrzs.stat.gov.rs. Београд: [https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B5%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D1%87%D0%BA%D0%B8_%D0%B7%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%B4_%D0%B7%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BA%D1%83_%D0%A1%D1%80%D0%B1%D0%B8%D1%98%D0%B5 Републички завод за статистику.] мај 2004. [https://sr.wikipedia.org/wiki/Me%C4%91unarodni_standardni_broj_knjige ISBN] [https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D1%81%D0%B5%D0%B1%D0%BD%D0%BE:%D0%A8%D1%82%D0%B0%D0%BC%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D0%B8_%D0%B8%D0%B7%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B8/86-84433-14-9 86-84433-14-9.]</ref> |- align="center" |'''Рок''' | colspan="2" |'''Жительство''' |- |'''1948.''' |1.042 | |- |'''1953.''' |691 | |- |'''1961.''' |927 | |- |'''1971.''' |829 | |- |'''1981.''' |573 | |- |'''1991.''' |388 |''388'' |- |'''2002.''' |309 |''309'' |- |'''2011.''' |238 | |} == Галерия == <gallery> Файл:Wiki.Vojvodina VII Zobnatica 5502 18.jpg|Зобнатица Файл:Wiki.Vojvodina VII Zobnatica 5482 02.jpg|Каштель Зобнатица Файл:Zobnatica.jpg|Каштель Зобнатица (тераз готел) Файл:Wiki.Vojvodina VII Zobnatica 5522 11.jpg|Зобнатица Файл:Wiki.Vojvodina VII Zobnatica 5466 07.jpg|Готел у Зобнатици Файл:Wiki.Vojvodina VII Zobnatica 5502 15.jpg|Зобнатица Файл:Wiki.Vojvodina VII Zobnatica 5522 16.jpg|алт=Zobnatica.jpg Файл:Ergela Zobnatica - ulaz.jpg|Ерґела Зобнатица Файл:Wiki.Vojvodina VII Zobnatica 5482 11.jpg|Озеро Зобнатица Файл:Wiki.Vojvodina VII Zobnatica 5502 10.jpg|[[Музей]] Файл:Wiki.Vojvodina VII Zobnatica 5482 06.jpg|Озеро Зобнатица Файл:Wiki.Vojvodina VII Zobnatica 5482 14.jpg|Ерґела Зобнатица Файл:Wiki.Vojvodina VII Zobnatica 5522 12.jpg|Зобнатица Файл:Wiki.Vojvodina VII Zobnatica 5466 08.jpg|Гомбалки на Зобнатици Файл:Kompleks Zobnatica - skulptura Jadran II 02.jpg|Комплекс Зобнатица - [[Скулпторство|скулптура]] Файл:Wiki.Vojvodina VII Zobnatica 5522 14.jpg|Коч на Зобнатици Файл:Kompleks Zobnatica - Hotel Jadran.jpg|Зобнатица </gallery> == Вонкашнї вязи == - [https://www.fallingrain.com/world/RI/00/Zobnatica.html Mape, aerodromi i vremenska situacija lokacija (Fallingrain)] - [https://www.maplandia.com/serbia-and-montenegro/vojvodina/zobnatica/<nowiki/>Gugl satelitska mapa (Maplandia)] - [https://www.mapquest.com/rs//-/24309/--45.85703,19.63571<nowiki/>„План насеља на мапи (Mapquest)”.] [https://web.archive.org/web/20231116004113/https://www.mapquest.com/maps/map.adp?latlongtype=decimal&latitude=45.857&longitude=19.6345&zoom=8<nowiki/>Arhivirano] na veb-sajtu [https://sr.wikipedia.org/wiki/Wayback_Machine<nowiki/>Wayback Machine] (12. mart 2021) - [https://www.zobnatica.rs/ „Zobnatica”.] [https://web.archive.org/web/20220401080342/https://www.zobnatica.rs/ Arhivirano] na veb-sajtu [[:sr:Wayback_Machine|Wayback Machine]] (1. april 2022) www.zobnatica.rs {{Commonscat}} == Референци == <references /> [[Катеґория:Места у општини Бачка Тополя]] ock4jk45pb8a0ay99ptrr79rz12bdpk 19186 19185 2026-05-31T10:49:10Z Olirk55 19 19186 wikitext text/x-wiki {{Инфорамик | headerstyle = background: lightblue | header1 = <big> Зобнатица</big> | label2 = | data2 =[[File:Wiki.Vojvodina VII Zobnatica 5502 18.jpg|300px|center|thumb|<div style="text-align: center;">Памятнїк у Зобнатици]] | header3 = Административни податки | label4 = Держава | data4 = Р. Сербия, застава Сербиї [[File:Flag of Serbia.svg|40px|застава|Србија|]] | label5 = Найблїзши варош | data5 = Суботица, Бачка Тополя | label6 = Автономна покраїна | data6 = Войводина | label7 = Управни округ | data7 = Сивернобачки | label8 = Општина | data8 = Бачка Тополя | label9 = Жридло| data8 = | label10 = | data10 = | header11 = Жительство | label12 = | data12 = — 2022. 148 | label13 = | data13 = — густoсц 4,6/km2 | header14 = Ґроґрафски характеристики | label15 = Координати | data15 = 45° 51′ 25″ С; 19° 38′ 04″ И | label16 = Часова зона | data16 = UTC+1 (CET), лети UTC+2 (CEST) | label17 = Абс.висина| data17 = 110 m | label18 = Поверхносц | data18 = 51,4 km2 | label19 = | data19 = {{decrease}}[[File:Serbia location map (with Kosovo).svg|center|thumb|300px|<div style="text-align: center;">Зобнатица на мапи Сербиї]] | header20 = Други податки | label21 = Поволанково число | data21 = 024 | label22 = Реґистерска ознака |data22 = BT }} '''Зобнатица''' (''мадь. Andrásnépe'') то населєнє у општини [[Бачка Тополя]], Сивернобачкого округу, у [[Войводина|Войводини]], у Р. [[Сербия|Сербиї]]. Находзи ше 25 km южно од [[Суботица|Суботици]], а 5 km сиверно од Бачкей Тополї, на маґистралней драги Суботица - Нови Сад - Беоґрад (стара медзинародна [[драга]] Е-75). Од Нового Саду Зобнатица оддалєна 75 km, а од Беоґраду 145 km. Зобнатица позната по славней ерґели [[Конь|коньох]],<ref>[https://web.archive.org/web/20180726001201/https://www.zobnatica.rs/zob_ergela_srb.html „Ergela i škola jahanja”.] Архивирано из [https://www.zobnatica.rs/zob_ergela_srb.html<nowiki/>оригинала] 26. 07. 2018. г. Приступљено 11. 09. 2018. www.zobnatica.rs</ref> чийо гарла пановали и доставали високи припознаня на змаганьох по гиподромох бувшей Югославиї. У Зобнатици ше находзи и [[Музей]] конярства <ref>Његован, Драго; Мустеданагић, Лидија. [https://muzejkrajine.org.rs/wp-content/uploads/2016/12/MDS-Vodic-kroz-muzeje-Srbije-1.pdf „Водич кроз музеје Србије”] (PDF). muzejkrajine.org.rs.str. 222—223. Приступљено 24. 1. 2026.</ref> и [[Парк природи Зобнатица|парк природи Зобнатица.]] == Походзенє мена Зобнатица == Саме мено Зобнатица достате од слова по сербски ,,''Зобница''``, цо значи платняна торба (по руски [[оброшнїца]]) зоз хторей конї єдли оброк. <ref name=":0">[https://www.topsrbija.com/index.php?option=com_content&view=article&id=3661:ad-zobnatica-izmeu-sjajne-prolosti-i-blistave-budunosti&catid=304:predstavljamo&Itemid=571<nowiki/>AD Zobnatica između sjajne prošlosti i blistave budućnosti”.] TopSrbija. 1. 8. 2013. Приступљено 21. 12. 2020.</ref> == История == За тото населєнє ше зна уж даскельо вики, а перши писани документи походза зоз часу царици Мариї Терезиї котра тото место, як награду за воєни заслуги, подаровала Шимонови Войничови (або Бели Войнич),<ref>[https://www.miznahhotels.com/ergela-zobnatica/<nowiki/>„Ergela Zobnatica”.] Zvanični veb-sajt. Miznah Hotels &#x26;amp; Resorts. Приступљено 21. 12. 2020</ref> котри и снователь ерґели, и котра урядово датує од 1779. року.<ref name=":0" /> == Демоґрафия == Жительство у тим населєню мишане, зоз релативну мадярску векшину, а при остатнїх штирох пописох обачене же єст вше менєй жительох. У населєню Зобнатица жиє коло 250 полнолїтних жительох, а просекова старосц виноши 41,0 роки (39,4 при хлопох и 42,7 при женох). У населєню єст 110 обисца, а просеково єст 2,73 члени по обисцу (ґаздовству). {| class="wikitable" ! colspan="3" |Демоґрафия <ref>Књига 9”.[https://pod2.stat.gov.rs/ObjavljenePublikacije/G2002/pdf/G20024009.pdf Становништво, упоредни преглед броја становника 1948, 1953, 1961, 1971, 1981, 1991, 2002, подаци по насељима] (PDF). webrzs.stat.gov.rs. Београд: [https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B5%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D1%87%D0%BA%D0%B8_%D0%B7%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%B4_%D0%B7%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BA%D1%83_%D0%A1%D1%80%D0%B1%D0%B8%D1%98%D0%B5 Републички завод за статистику.] мај 2004. [https://sr.wikipedia.org/wiki/Me%C4%91unarodni_standardni_broj_knjige ISBN] [https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D1%81%D0%B5%D0%B1%D0%BD%D0%BE:%D0%A8%D1%82%D0%B0%D0%BC%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D0%B8_%D0%B8%D0%B7%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B8/86-84433-14-9 86-84433-14-9.]</ref> |- align="center" |'''Рок''' | colspan="2" |'''Жительство''' |- |'''1948.''' |1.042 | |- |'''1953.''' |691 | |- |'''1961.''' |927 | |- |'''1971.''' |829 | |- |'''1981.''' |573 | |- |'''1991.''' |388 |''388'' |- |'''2002.''' |309 |''309'' |- |'''2011.''' |238 | |} == Галерия == <gallery> Файл:Wiki.Vojvodina VII Zobnatica 5502 18.jpg|Зобнатица Файл:Wiki.Vojvodina VII Zobnatica 5482 02.jpg|Каштель Зобнатица Файл:Zobnatica.jpg|Каштель Зобнатица (тераз готел) Файл:Wiki.Vojvodina VII Zobnatica 5522 11.jpg|Зобнатица Файл:Wiki.Vojvodina VII Zobnatica 5466 07.jpg|Готел у Зобнатици Файл:Wiki.Vojvodina VII Zobnatica 5502 15.jpg|Зобнатица Файл:Wiki.Vojvodina VII Zobnatica 5522 16.jpg|алт=Zobnatica.jpg Файл:Ergela Zobnatica - ulaz.jpg|Ерґела Зобнатица Файл:Wiki.Vojvodina VII Zobnatica 5482 11.jpg|Озеро Зобнатица Файл:Wiki.Vojvodina VII Zobnatica 5502 10.jpg|[[Музей]] Файл:Wiki.Vojvodina VII Zobnatica 5482 06.jpg|Озеро Зобнатица Файл:Wiki.Vojvodina VII Zobnatica 5482 14.jpg|Ерґела Зобнатица Файл:Wiki.Vojvodina VII Zobnatica 5522 12.jpg|Зобнатица Файл:Wiki.Vojvodina VII Zobnatica 5466 08.jpg|Гомбалки на Зобнатици Файл:Kompleks Zobnatica - skulptura Jadran II 02.jpg|Комплекс Зобнатица - [[Скулпторство|скулптура]] Файл:Wiki.Vojvodina VII Zobnatica 5522 14.jpg|Коч на Зобнатици Файл:Kompleks Zobnatica - Hotel Jadran.jpg|Зобнатица </gallery> == Вонкашнї вязи == - [https://www.fallingrain.com/world/RI/00/Zobnatica.html Mape, aerodromi i vremenska situacija lokacija (Fallingrain)] - [https://www.maplandia.com/serbia-and-montenegro/vojvodina/zobnatica/<nowiki/>Gugl satelitska mapa (Maplandia)] - [https://www.mapquest.com/rs//-/24309/--45.85703,19.63571<nowiki/>„План насеља на мапи (Mapquest)”.] [https://web.archive.org/web/20231116004113/https://www.mapquest.com/maps/map.adp?latlongtype=decimal&latitude=45.857&longitude=19.6345&zoom=8<nowiki/>Arhivirano] na veb-sajtu [https://sr.wikipedia.org/wiki/Wayback_Machine<nowiki/>Wayback Machine] (12. mart 2021) - [https://www.zobnatica.rs/ „Zobnatica”.] [https://web.archive.org/web/20220401080342/https://www.zobnatica.rs/ Arhivirano] na veb-sajtu [[:sr:Wayback_Machine|Wayback Machine]] (1. april 2022) www.zobnatica.rs {{Commonscat}} == Референци == <references /> [[Катеґория:Места у општини Бачка Тополя]] 1qhc9gxz531e80p82iajlubtsoogpsn 0 3103 19161 19155 2026-05-30T20:51:46Z Olirk55 19 Позиционованє фотоґрафийох, ушорйованє 19161 wikitext text/x-wiki '''Музика''' (греч. ''μουσική'' – уметносц музох, лат. ''musica'') <ref>[https://www.etymonline.com/word/music ,,music”.] ''Online Etymology Dictionary''. Douglas Harper. Приступљено 27. 09. 2015.</ref> то уметносц твореня ушорених одношеньох медзи [[Тон|тонами]]. Музика ма три основни елементи: <ref>Clementi, M. (1974). Introduction to the art of playing on the piano forte: Da Capo Pr. Cohen, D., & Dubnov, S. (1997). Gestalt phenomena in musical texture: Springer</ref>[3] мелодию, ритем и гармонию. Творенє, виводзенє, значенє, а дакеди и дефиниция [[Подзелєнє музики|музики]] барз завиши од култури и социялних аспектох. Музика ше дзелї на жанри и под'жанри, алє їх гранїци и вязи дакеди завиша од особней [[Интерпретация|интерпретациї]]. Єдно заокружене и цалосне витворенє музичней уметносци ше вола музичне дїло лєбо [[композиция]]. Медзитим, музика репродуктивна уметносц, подобна як и драма лєбо танєц, и значи же ше вона нє зводзи лєм на компонованє, алє и на тото же компоноване дїло потребне и виводзиц (репродуковац, интерпретовац) же би ше могло публики представиц як готови продукт уметносци. Музику виводза интерпретаторе а може ше репродуковац на два способи: * Зоз живим виводзеньом, односно зоз конкретним виводзеньом дїла пред публику на концерту лєбо даякей пригодней шветочносци; * Зоз пущаньом-репродукованьом скорей знятого змисту зоз ношача звука (CD, DVD, USB и под.) прейґ сучасней електронскей опреми (електричних справох), як цо то радио, Hi-Fi, и подобне. == Поняце и дефиниция == Саме слово музика походзи зоз греческого ''μουσική τέχνη'' (''mousikē téchnē'') - уметнсоц музох, зоз котрого ше затримало лєм перше слово ''μουσική'' а то виведзене зоз слова ''μούσα (mousa''), и значи муза. Далєй ше по швеце преширела латинска форма ''musica,'' (музика) хтора углавним описовала приємни [[Звук|звуки]]. Праве тото слово за музику найчастейше похасноване на других шветових язикох. Дефиновац музику дакус чежше, а то пробовали велї, од музиколоґох по интерпретаторох. Филозоф музики Ендру Кания дал, дефиницию хтора глаши: ''Музика то гоч яке збуванє нароком виводзене лєбо'' ''ушорене за слуханє хторе лєбо ма даєдну основну, музичну прикмету и окремносц як цо то [[тон]] и ритем'', ''лєбо ше слуха пре тоти прикмети. [5][6]'' Углавним, за музику мож повесц же то уметносц хтора ше виражує зоз шпиванима лєбо одгранима тонами, рижнима звуками, шущаньом лєбо цихосцу помедзи нїх. Рижни звуки, як цо то сущанє найвецей применюю сучасни [[Композитор|композиторе]] кад жадаю прблїжиц и зоз музику описац даяки ефектни змист. Цихосц медзи тонами творя оддихи, [[Пауза (музика)|паузи]]. Попри того же то репродуктивна (виводзацка) уметносц, музика спада до финих-красних уметносцох прето же єй циль естетика. Як цо ше за филм гвари же то седма уметносц, так музика по традицийней естетики перша уметносц (односно перша на лїстини уметносцох). Музика ма и дорушуюци точки зоз театром, нє лєм же ше у нїм практикує, алє постої и жанр хтори „пожичує” и од єдного и од другого - а то мюзикл. Узко повязани зоз шицкима трома, а поготов зоз музику то и ''танєц''. Музика то оформени час, прето же ше може дожиц лєм у цеку даякого часу (за розлику од малярства хторе оформює простор). Пре таки причини, музика муши мац ритмичне ушоренє свойого сирового, основного материялу - тонох и других звукох. Окрем того, музика ушорена и зоз помоцу мелодиї (пошоровани шор тонох рижних висинох) и гармониї, односно источасне звучанє рижних висинох тонох односно ''[[Интервал (музика)|интервалох]]'' и акордох. Так ритем, мелодия и гармония поставаю основни елементи музики.[7][8] == Музика як наука физики == Музичну збудову творя звуки, а вони наставаю зоз осцилованьом даякого цела, хторе так постава жридло звука. Звуково габи ше преноша по воздуху у форми круга од жридла звуку по нашо ухо. Кед осцилациї у [[Воздух|воздуху]] порядни и правилни, тото цо ше чує то тон - односно правилни, ясни звук. Кед осцилациї нє порядни – нєправилни, чує ше лєм шум лєбо галайк - звуки углавним менєй-вецей нєприємни за людске ухо, гоч ше и вони применюю у музики. (9) Єдно жридло осцилацийох може спричинїц исти осцилациї и других предметох, алє їх осцилациї муша буц у складзе зоз осцилациями жридла. То ше вола резонанца. На тот способ звук людского гласу нє витворюю лєм гласово „струни” алє и резонантна осцилация у отворох глави. Подобно и звучна шкатула даєдного [[Подзелєнє музичних инструментох|инструмента]] осцилує резонантно зоз початним рухом, хтори виводзач започал грац на инструменту. Напр. шкатула-корпус виолини резонанцує на осцилациї струни виолини и змоцнює єй тон. Фреквенция осцилованя (число осцилцийох у секунди) одредзує висину звука. Цо єст вецей осцилациї у секунди, висши и тон. Людске ухо пречувствительне на розлики висинох и ма обсяг од коло 20 та по 20.000 осцилациї у секунди. Єден мишани [[хор]] продукує фреквенциї одприлики помедзи 64 и 1500, а концертни клавир помедзи 20 и 4176. Кед вєдно грає ґрупа [[Музичар|музичарох]] вони ускладзую свойо инструменти и теди камертон '''а¹''' дефиновани на 440 Hz (герци). == История музики == Перши форми музики наставаю у старшим каменим чаше-палеолиту. Перши виглєдованя зазначел [[Чарлс Дарвин]] у 19. вику. Науковци хтори ше теди занїмали зоз виглєдованьом нє були образовани музиколоґове. Постоя вецей теориї о наставаню музики. :* Чловек почал пущац гласи же би прицагнул процивни пол. :* Чловек шпива пре потребу комуникациї зоз другима людзми зоз заєднїци :* Чловек пробовал имитовац [[Звук|звуки]] зоз природи. :* У цеку роботи чловек дурка (биє) зоз конарами хтори му алат и похопює же ше таки звук може поновиц. Тоти теориї нє прилапени прето же нє исновали материялни докази. Жил Комбарє твердзел же за музику потребни и интелект (розвити ментални схопносци). У цеку тирваня рижних експедицийох и виглєдованьох Африцких и Амазонских пралєсох открити заєднїци (племена) на нїзким ступню розвоя. Жил Комбарє присуствує на обрядох и ритуалох рижних племенох и приходзи до заключеня же музика настава и розвива ше як часц маґийного обряду. Людзе першобутней заєднїци шпиваю єдноставни писнї (лєм даскельо тонски висини хтори ше нєпреривно повторюю). Шпиванє мало улогу же би доведло чародїя/чаривнїка (серб. врача) до стану занєшеносци, же би вон могол комуниковац зоз Богами (сили природи). Музика була строго функционална. Шпивала ше лєм под час обряду, индзей ше нє могла шпивац прето же ше думало же може розгнївац Богох. Музика найчастейше була виражена з ритмичну структуру. За инструменти хасновали людски глас и свойо цело, хторе цали час участвує у обряду. Людзе кляпкали, лєбо ше тапкали по целу, мировац нє було дошлєбодзене. Музика була барз виражайна и гласна, най ше чує, же би лєгчейше доходзела до Богох. Така музика першенствено подрозумйовала текст и мелодию. Тоти ритуали потвердзую походзенє уметносци вообче прето же обєдинюю шицки файти уметносци. Така поява ше наволує синкретизем. У цеку обряду хтори служел як пририхтованє за лов, людзе рисовали (райзовали) контури - животиньох хторих иду ловиц. Тиж так з часом ритуал достал форму сценского танцу, прето же людзе кед ше врацели зоз лову приказовали свойому племену сцени зоз лову тиж у составе самого обряду. [[File:EdisonPhonograph.jpg|right|thumb|280px|Едисонов фоноґраф]] Року 1877. америцки виглєдовач и пренаходзач Томас Алва Едисон, видумал фоноґраф (перша справа/апарат хтора могла зняц и ознова репродуковац звук). Тота справа ше могла хасновац за знїманє писньох Америцких Индиянцох хтори жили у резерватох. Хаснуюци тоти знїмки и упоредзуюци их зоз другима обряднима писнями, науковци потвердзели теорию Жила Комбарєва. == Музика старих робовласнїцких цивилизацийох == Од 4 милениюма п.н.е. по 476. рок, на подруч'ю Штредожемного моря, Штреднього и Далєкого востоку розвивали ше моцни робовласнїцки цивилизациї: Єгипет, Индия, Китай, Месопотамия, Израел, Греческа и Рим. Зоз сталежским дружтвеним дзелєньом, зявйовало ше и подзелєнє на музику владаюцого сталежу- робовласнїцка и музика безправного народу-рабох. == Музика народох Старого вику == [[File:Ancient Egyptians playing music.png|right|thumb|280px| Стари Єгиптянє музикую]]О музики старого Єгипта зна ше зоз пренайдзених рижних пренаходкох (жридлох) на подручю Греческей зоз хтору була у цесней вязи, а и значенє музики култури Єгипта праве у тим же гречески теориї маю коренї зоз Єгиптом. Єгипчаньом музика служела першенствено за вирски обряди, а познали [[Подзелєнє музичних инструментох|инструмент]] [[Гарфа|гарфу]], хтору знали уметнїцки справиц, флаути и систруми-файта металних удерних инструментох. У Китаю, хтори мал барз длугоку музичну традицию, музика повязована зоз ''филозофию''. Конфучиє їх найзначнєйши филозоф визначовал же ''музика оплодзує клїтинки добрих особинох хтори чловек ноши у'' ''шерцу''. Добра музика значела добри порядок (шор), а нє добра нєшор у держави. Пейц тони їх [[Скала|скали]] представяли пейц елементи, а познєйше скала зоз 12 тонох, 12 мешаци у року. Музику виводзели на значних церемонийох а познали и хасновали велї инструменти. Индия, тиж придавала вельку значносц музики. Думали за ню же є божески дар, хтори треба врациц Богом зоз писню и граньом. Индийска скала була барз подобна зоз китайску - була пентатонска (составена зоз 5 тонох). Єден зоз найстарших їх инструментох то вина (зоз седем струнами и резонанцу), а почитовали и хасновали инструмент дзвони. Векшину тих податкох историчаре пренаходзели зоз релиґиозно-филозофских кнїжкох, ''веда.'' Музика у Палестини дожила розвой под час Давида и Соломона. Єврейом музика служела под час богослуженя, алє є окремна прето же им нє представяла маґийне средство. Зоз музику ше нє заношели алє зоз ню виволовали шветочне розположенє. Мали богати фонд инструментох: трианґли, роги, буґни, [[Пищалка|пищалки]], гарфи, лутнї итд. Шпиванє їх псалмох и хорске шпиванє превжала штредньовиковна католїцка музика. == Антика == [[File:Aulos player MAR Palermo NI22711.jpg|right|thumb|280px|Гудак грає на аулосу (пренайдзене коло 480 п.н.е., Сицилия)]]У античней Греческей, держава ше старала о розвою уметносци а у центре їх уметносци була вше музика. Таке интересованє за уметносц настало на фактох же ше у Греческим нашлїдству култури находзел скарб цалого народу. О греческей музики записани лєм коло 12 записи, алє о нєй ше вельо зна зоз литератури, та ше так дознава же музика мала визначну улогу у держави и дружтву, воспитаня младежи и митолоґиї. Напр. Аполон, Бог (медзи другима) [[Слунко|слунка]], значи злоги и щесца, бул защитнїк и Бог музики. Музика була присутна ширше: шпивало ше у хору лирских писньох, славело богох зоз [[Гимна|гимнами]] а и у драми музика мала важацу улогу. Були и таки часи кед шицки хлопи до трицец рокох мушели мац обуку у державних музичних школох. Исновали ''Питийни танци'', музично-уметнїцки пандан олимпийским. Розвили [[Теория музики|теорию музики]] и мали скали хтори доставали мена по покраїнох: дорска, фриґийска и лидийска. Инструменти: китари, ''лири'' и други струново инструменти мали приписани особини и прикмети преглїбйованя людских чувствох и уношенє складу, а дуйним моц возбудзеня и доводзеня до екстази. [[File:Ο Επιτάφιος του Σεῖκιλου - Epitaph of Seikilos.ogg|right|thumb|270px|''Epitafio de Sícilo'']] Кед Римлянє покорели Греческу, превжали и їх музику, инструменти и нотне писмо, од других народох труби, алє тоту музику далєй нє усовершовали та єй вреднсоц опадла. Нє мали таки музични смисел и схопносци та им музика служела лєм за прикрашованє и злєпшовнє госцинох, приредбох и танцох. Тоту музику зачувал филозоф Боетиус у дїлу ''De institutione musica,'' на хторa oснова вкупнeй нєшкайшей музики. == Штреднї вик == [[File:Breves dies hominis.ogg|right|thumb|270px|''Breves dies hominis'']] Музика у штреднїм вику ше розвивала до двох напрямох: [[Святи храм|церковну]] (сакралну) и народну (шветовну) музику. Старша сакрална музика ше надовязує на жидовску (єврейску) и греческо-римску а превжала вельо того и од нєхристиянских народох, першенствено восточних, хтору схопно хасновала у своїм литурґийним шпиваню. Важна часц литурґийней музики по нєшка то '''''грегориянске шпиванє''''' єдногласне и нєпременлїве церковне шпиванє. [[File:Gregoriaans1.JPG|right|thumb|280px|Грегориянски корал записани зозо квадратну нотацию]]Зборнїк таких церковних ([[Миса (музика)|мисових]]) нашпивох составел и пречисцел зоз сотруднїцством своїх бенедиктинцох до кнїжки Антифонарий папа Ґрґур I (Грегор I), та го наволуєме реформатор литурґийней музики.(11) Зоз Риму ше таке шпиванє розширело по цалим християнским швеце, хторому у тим допомогнул Карло Вельки. Шветовна музика у 12. вику достала нову файту писньох хтору пестовали ''трубадури''. У нїх найчастейше тексти о геройских витязко-воєних и любовних збуваньох, їх вирносц, почитованє, добродїйносц итд. У Нємецкей таки шпиваче наволовани м''инезенґери'' и мали ,,правилнїки” за трубадурох по хторих ше учела уметносц. Шицки вони були путуюци [[Музичар|музичаре]], хторих власц и церква преганяли, алє их [[народ]] любел. Прето же були весели, [[File:Vielle.jpg|right|thumb|280px|Музичар грає на тедишнєй виоли]]шалїви, лєгкодумни, а обєдиньовали велї занїманя до єдного. Знали грац и по дзевец инструменти, видумовац рими, жонґлеровац, имитовац гласи животиньох итд. Констатнно зоз розвиваньом воовбще музичних формох и жанрох вирабяли ше и усовершовали стари инструмети хтори поставали вше популарнєйши. Погоотву их хасновали такв. ''путуюци музичаре''. == Ренесанса == Як цо и шицки други файти уметносци, музика теди дожила препородзенє и означела конєц вязи зоз штреднїм виком. Зявює ше интересованє за култни досцигнуца антики, и жаданє же би ше антика приказала у препородзеним руху. Пренаходок було друкованє нотох- 60 роки после Гутербенґовей иновациї штампаня. [[File:AmicusMeus.ogg|right|thumb|270px|"Амиkус меус", Томас Луиса де Викториo]]Музика ренесанси ма ясни прикмети виразу и єдноставни форми. Музични ,„майстрове” ренесанси то Дьовани Луидї да Палестрина, Орландо ди Ласо и Словенєц Якоб Ґалус-Петелин. Свойофайтову вязу штреднього вику и ренесанси твори епоха ґотики. Теди уж фонд инструментох повекшани: найрозширенши инструмент то фидел (нєм. ''Fiedel)'', предходнїк нєшкайших смикових инструментох. Постояли [[Гарфа|гарфи]], [[Лира|лири]], лутня (нєпременєна по нєшка), роги, [[Пищалка|пищалки]], дзвончки, буґни. Зявели ше и орґулї (теди такв. кралїца инструментох) [[клавикорд]] и чембало-предходнїки клавира. == Барок и рококо == Уметнїцки стил барока, бул одгук и напредованє на подручю шицких наукох, хтори теди примаю прикмети подобни нєшкайшим - астрономия, математика, и физика доживюю препородзенє, поступно уводзени капиталистични систем у дружтве, виходза перши новини, основана пошта, конструовани ґлобус итд. Попри того барок заш лєм ище вязани за церкву, точнєйше за процес реформациї, прето же церква мала жаданє прицагнуц вирнїкох зоз розкошносцу и вонкашнєй блїащацосци, вонкашней красоти. Барок бул найвиразнейши, там дзе процивреформация була наймоцнєйша, у Италиї, Нємецкей, Австриї, Шпаниї, Польскей. Найпознатши композитре барока були: [[Йоган Себастиян Бах]], и Ґеорґ Фридрих Гендл а познати и Генри Персел, Франсоа Купрен, Какини, Антонио Вивалди, Жан Батист Лили, Шуц. Барок барз наквицени, з вельо прикраскох, и викруцених линийох. До музики принєсол полифони стил, ознаки за [[Динамика (музика)|динамику]] и [[Темпо (музика)|темпо]], нови файти дїлох (опера, свита, ораториюм, кантата и други). У другей половки 18. вику барок преходзи до рококо епохи, окреме у Французкей. Рококо и початок класики ше у музики наволує як ''ґалантни стил'', а характеристика му мали чаривни, кратки форми; гедонистични є и нє таки формални. Його важни представнїки то синове Й. С. Баха – Кристиян Бах и Карл Филип Емануел Бах и други. Значне надпомнуц же у тим периодзе барока у музики нє одвитую вше роки барока у других уметносцох (кнїжовносци, малярстве), прето их треба розпатрац окреме. == Класицизем == Нови, вельки период започал коло 1730. року. Класичне у нїм то совершене єдинство форми и змисту а вола ше и Бечска класика. Теди ше найвецей усовершела и воздзвигла сонатна форма а усовершели ше и симфония, смикови квартет и класична опера. Найзначнєйши ,,майстрове” класики, бечски класичаре то тройка Йозеф Гайдн - [[Волфґанґ Амадеус Моцарт]] - Лудвиґ Ван Бетовен, з тим же Бетовен залапел и часц романтизма. Були и други значни композиторе як цо то Луидї Бокерини, познати по камерней музики, Доменико Чимароза, найвекши заступнїк опери Буфо (шалїва опера), Дьовани Батиста Перґолези и други. Дзепоєдни аналитичаре, музиколоґи за класику думаю же ту спада и барок и романтизем алє то лєм период од 1730. по 1820. рок. Правилнєйша би була назва озбильна музика, алє и таке мено нє барз примерене, прето же клацисизем (класика) нє муши буц озбильна, алє є озбильна у одношеню на сучасни жанри. == Романтизем == То стил 19. вика у хторим преовладую фантазия и чувства. Настава як реакция на нєвипольнєни обецунки Французкей револуциї, нєзадовольни и розчаровани уметнїк ше поцагує до себе, до прешлосци-понайвецей до штреднього вику. Поцагує ше и до природи, велїх роматичарских дїлох ше велїча жуборенє потока, сущанє лїсцох, рочни часци. Так ше зоз одходами до природи, до валалу- розвивала и заинтересованосц за фолклор, за шицко народне. Тото тиж мотивує родолюб'є, так же велї романтичаре були борци за права народа. За романтизем значни кратши дїла, хвильково возбудзеня; мелодия тераз єдноставна, без скокох. Аж пребарз єдноставна и «проста», та нараз скоковита, возбудзуюца, гнїваца. Тото цо дакеди було нє складне, [[Дисонанца|дисонантне]], тераз ше му дава предносц, а шицко заш лєм звучи барз добре – а то причина прецо ше о даєдних интервалох и акордох думало у даєдних епохох же су дисонантни а у даєдних же су нє дисонантни. Романтизем барз богати зоз ритмичнима и мелодийнима елементами, а поготову зоз цикавима гармониями и вше пренаходзени нови интерпретациї. Найзначнєйши композиторе романтизма то Франц Шуберт, Роберт Шуман, Фредерик Шопен, Рихард Ваґнер, Йоганес Брамс, Франц Лист и други. == Елементи и одреднїци музики == Векшина фаховцох ше складаю–потвердзую же елементи музики то: :* тон (хтори одредзує мелодию и гармонию) :* ритем (и його компоненти [[Темпо (музика)|темпо]], розмир и [[Артикулация (музика)|артикулация]]) :* [[Динамика (музика)|динамика]] :* прикмети тона як цо то тембр и текстура тона ⁽¹⁵⁾ ^{<big>У музичним виводзеню важне фразованє, а воно вєдно зоз темпом и динамику дава музичному дїлу красоту, и у подполносци завиши од виводзача. У музики постоя и ''прикраски,'' музични орнаменти хтори зоз краткима вименками тонох „танцую” коло главного тона у мелодиї.</big>} == Музична нотация == Способ означованя  и  писанє тонох на паперу ше наволує ''[[Музична нотация|нотация]]'', и вона предуслов практичного виводзеня музики, т.є. учи ше од самого початку ученя музики; од основного по найвиши академски уровень. Нотация ше през вики розвивала ище од старогреческей нотациї. У штреднїм вику ''Ґвидо Арецо'' розвил ''неуми'' зоз хторима ше означовлао и писало грегориянске шпиванє, а поставел их зоз штирома офарбенима смужками. Зоз нїх ше розвило коралне нотне писмо, у форми квадрацикох, а од нього нєшкайше нотне писмо зоз пейцома линиями ([[Линийни систем|линийни систем)]]. [[File:Souterliedekens.jpg|right|thumb|296x296px|Саутерлидекен, голандски псалми, обyвени 1540. roku у Антверпену]] Ґвидо Арецо розвил ''солмизацию'', (до, ре, ми, фа, со, ла, си, до) назви тонох хторо ше хасновало у шпиваню а познєйше ше ґу тому додала и ''музична абецеда (c, d, e, f, g, a, h, c)''. == Подзелєнє музики == Музилу барз чежко подзелїц и направиц точни катеґориї подзелєньох, пре єй комплексносц. Медзитим, векше пообщенше подзелєнє мож одредзиц : '''по тим зоз чим ше виводзи музика:''' :*  [[Вокална музика|вокалну]] - музика хтора ше шпива т.є. виводзи ше зоз шпиванима тонами; :*  инструменталну – музика хтора ше грає, т.є. хтора ше виводзи-грає на инструменту; :*  вокално-инструменталну – комбинаця обидвох наведзених способох. '''По наслову дїла музика може буц:''' :*   '''''програмна''''' - уметнїцки дїла хтори маю одредзени наслов хтори одкрива музични змист (програм). Шицки вокални дїла спадаю до тей файти, прето же маю тескт-слова, а зоз тим и наслов. :*  '''''абсолутна''''' – музични дїла хтори зоз насловом одкриваю авторову задумку (гоч, нормално, и вони маю програм). Таки дїла найчастейше ноша мено лєм по ознакох за темпо, форми композициї итд. напр. ''Алеґро, Рондо, Престо'' итд. Постої широке подзлелєнє музики по жанрох а ридше по красоти. == Одредзенши приступ музики-материял музики == Музика оформює час (за розлику од малярства хторе оформює простор). Музика ше може дожиц лєм у цеку часу. Пре таки причини музика по дефинициї муши мац ритмичне ушоренє свойого сирового и основного материяла (тонох). Окрем ритма, музика може буц ушорена спомоцу мелодиї (рядошлїд розличиних висинох тонох) и гармониї (источасно одредзених висинох тонох). Точна дефиниция цо то музика а цо нє, нєможлїва. Нє обовязуюце же музику твори чловек, поготово кед ше вежнє до огляду шпив птицох и подобни звуки зоз природи. Безбрижне гвизданє, звуки рушаня локомотиви як и штимованє инструментох; то други гранїчни случаї и ситуациї при хторих кажде пробованє поставяня оштрих гранїцох медзи музику и „нє-музику“ нєможлїве. На концу- кронца, аванґардни композиторе 20. вику зошицким свидомо поцагли гранїци музики так же ше одрекли и пременєли оформйовац ритем, гармонию а поготову мелодию; у концертних салох пущали знїмки звукох зоз шицких можлївих животних обласцох, як и звуки витворени спомоцу ґенератора случайносци (алеаторика) а нєритко и цихосц декларована як музика (Джон Кейдж). == Наука о музики == Наука о музики и єй дисциплини облапюю з научней точки патреня наставанє и розвой музики, єй творительох - композиторох, їх дїла и виводзачох (оркестер) як и музични инструменти. [[File:Mozarteum grosser saal buehne mit orchester.jpg|right|thumb|301x301px|Велька дворана Моцартеума, сцена зоз оркестром (Салцбурґ)]] Дальши напрямки виглєдованя музики тиж [[теория музики]] хтора анализує музику и дава упутства за єй компонованє, и єй кральвска дисциплина гармония тиж музична социолоґия и музична психология.[17] Музични дисциплини ше можу подзелїц до трох групох: :* систематски музични дисциплини: музична социолодия, музична естетика, музична акустика, музичка педадогдия, музичка психолодия, етномузиколоґия. :* применєни музични дисциплини: музична критика, познаванє музики, конструованє инструментох :* историйни музични дисциплини: познаванє инструментох, нотациї, складу, музичних жридлох, иконоґрафия, стилистика, пракса виводзеня музики. == Файти, форми, жанри и стили == Зоз систематизацию музики по интерсубєктивних критериюмох занїмаю ше дисциплини познаваня: файти музики и музични форми як и стилистика. Наука о музики направела-класификовала вецей димензиї ушореня, од хторих даєдни баржей а даєдни з менєй успиху применєни. == Социолоґийни аспекти музики == Вельо єст приклади о важносци музики и єй улоги у дружтву и животу чловека. Мартин Лутер значенє музики поставял такой после теолоґиї, а у прешлосци музичне образованє було зошицким уобичаєне (за висши уровнї дружтва). Популарносц музичних фетивалох уж вельо роки нєпрестава и нєопадує. Приклад ''Евровизия'' розширює поняце Европи глїбоко до Азиї. Гимна-святочна писня єдна з основних державних симболох каждей жеми. == Применьованє музики == Музика нє муши буц виводзена лєм на концертох, нєшка вона може буц присутна на велїх местох и хаснує ше за рижни наменки:[20] '''Лїченє зоз музику''' Од давна познати уплїви музики на людски чувства, та тот конар лїченя давно зажил. Перши описал вплїв музики на душу Ал-Фараби ище коло ( 872—950.року). У 17. вику пришло ше до заклюеня же музика и танєц винїмково помагаю превозисц меланхолию и стрес. '''Филмска музика''' То музика хтора компонована окреме за филм, може буц написана и пред тим як є похаснована у филму. Значенє музики и хаснованє у филму у тим же твори и помага промоцию филма, хаснує ше ю прето же стимулує емоцийну повязаносц зоз збуваньом, а часто помага характеризациї особох-актерох у филму. Велї филмски композициї постаню популарни и споза филмох, и часто ше ознова виводза (Тема Джона Вилиямса зоз ''Шиндлеровей лїстини'' и ''Гвиздова война'' (серб. ''Звездани рат)''; насловна музика Макса Стейнера зоз филма ''Прелєцело з витром'' (серб. ''Прохујало са вихором)'' и др.). '''Воєна музика''' Нєшка воєна музика ше найчастейше практикує на церемонийох, гранє гимнох, подзвигованє заставох, юбилейох, построяваня войска и под., алє у прешлосци мала и практичне значенє. У воєним галайку - звук труби алє и буґни преношел заповид, прето же ше музика лєпше чула од заповеднїкового гласа. Воєна музика поєдноставена, єй [[Обсяг|обся]]<nowiki/>г инструментох творя рижни файти бубньох и дуйни инструменти. Звичайно ше хасную пре практични причини - шицки инструменти ше лєгко преноша. Зоз воєней музики розвила ше музика за плехово инструменти, (такв. плехова музика). '''Музична педаґоґия''' == Ґалерия == <gallery> Файл:Lute-viol ABosse Fr 1635.jpg|Музичаре граю на рижних инструментох (малюнок Абрахама Босеа 1635. року) </gallery> == Литература == == Вонкашнї вязи == == Референци == [[Катеґория:Музика]] [[Катеґория:Музични термини]] [[Катеґория:История музики]] 2868bt47jhzlgik9mweky2aetwylh8u 0 3104 19157 19134 2026-05-30T11:59:20Z Ksanvu 1030 Уложена анимация фотоґрафиї 19157 wikitext text/x-wiki '''Ерґела Зобнатица''' найстарша и єдна зоз штирох найвекших ерґелох у [[Сербия|Сербиї]]. Основана є 1779. року и дакеди була найпрестижнєйша ерґела и место з найвецей конїцкима трофеями у бувшей держави Югославиї. [1] == История == Традиция пестованя коньох у [[Войводина|Войводини]] нєпреривно тирва стотки роки. Локация [[Зобнатица|Зобнатца]] ше указала як идеална за виховйованє – пестованє [[Константин Петриґала|коньох]] и позната є уж 500 роки. Заслуги за снованє ерґели ма Шимон Войнич (або спрам других жридлох, Бела Войнич), котри основал ерґелу. Ерґела Зобнатица урядово постої од 1779. року. Власнїки ше меняли. Єдан зоз перших бул Балинт Терлеи, котрого нашлїдзел його син, Дюла Терлеи, котри збудовал 1882. року Каштель. При замку на маєтку вибудовал провадзаци обєкати (будинок-хижу за бирешох, економски обєкти, [[хлїв]] и инше). Дюла Терлеи ховал конї и занїмал ше з польопривреду, як и векшина богатши фамелиї у Войводини. У периодзе медзи двома войнами власнїк Зобнатици бул Юлиє Лелбах. У чаше Социялистичней Федеративней Републики Югославиї ерґела була у державним власнїцстве, [4] а нєшка је у составе АД “Зобнатица”, [1] котре од 2014. року у власнїцтве арабского инвеститора. == Ерґела нєшка == Окрем обєктох за виховйованє коньох, хлївох, у просторе ерґели находзи ше и [[Коваль|ковальня]] за виробок потковкох. Ту и гиподром (8) котри ше пресцера на 32 гектари, а у його составе и дражки за ґалопски касацки тренинґи, терени за змаганє, як и паркур за препонашох и простор зоз закрицом наменєни за жимску обуку коньох. [1] == Конї у ерґели == Ерґела ма коло 100 конї, а число ше нєпреривно звекшує. Углавним то анґлийски полнокревни конї, хтори ше хаснує за змаганя, а коло двацец гарла вершински ґалопере. Єдна часц полукревни конї, котри служа за туристичне шедланє и воженє на кочох-фиякерох. За 200 роки през ерґелу прешли велї шампионски гарла, медзи котрима найпознатиши мена Ядран II, Казановa, Авелин, Ґенерал Житкo, Проспектор, Алвин и велї други шампионє котри ношели познати печац на велїх гиподромох и вше ше врацали зоз ловориками коло шиї. О їх дїлох и людзох котри их любели и з нїх творели шампионох доказую вельочислени погари котри ше чувау Музею конярства (9) котри ше тиж находзи у рамикох комплекса у Зобнатици. Людзе вихасновали єдинствену природу у [[Бачка|Бачкей]] ровнїни и направели прави рай за любительох конїцкого спорта.<ref>[ [https://web.archive.org/web/20190530231748/http://www.oks.org.rs/sportovi/individualni-sportovi-sa-programa-letnjih-oi/konjicki-sport-main-menu/ „Konjički sport - Olimpijski komitet Srbije”.] www.oks.org.rs. Архивирано из [https://oks.org.rs/cyr/sportovi/individualni-sportovi-sa-programa-letnjih-oi/konjicki-sport-main-menu/ оригинала] 30. 05. 2019. г. Приступљено 26. 12. 2019]</ref> • На уходзе до ерґели находзи ше скулптура коня Ядрана II, (ожребени 1943.) найпознатшого гарла зоз ерґели, освойовача Югославянскей ґалопскей тройнїстей коруни, котра направена у природней велькосци. Участвовал на конїцких обегованьох после Другей шветовей войни, та по 1970. рок. • Казанова ище єден конь-бегач. Ожребени є 1963. року, а на домашнїх и иножемних гиподромох победзовал 70-их рокох прешлого вику. Бул єдно з найтрофейнєйших гарлох Зобнатици. Од 33 бежаньох у 30 бул побиднїк. За собу охабел прейґ 170 потомкох, а йому направени памятнїк ше находзи у самей ерґели опрез Музея конярства. (9) == Туристични понуканя == Зобнатица то комплекс котри ше состої и занїма зоз заградкову, статкову продукцию, а ту и озеро и рибняк. Туристична часц облапя хотел „Ядран” зоз штирома гвиздочками и депандансу у Каштелу зоз трома гвиздочками. Найкрасша часц комплекса ерґела расних коньох и прекрасне Зобнатицке озеро. За рижнородне розпатранє и обиходзенє околїска нащивительом обезпечени и водзач. У рамикох комплекса ше находзи и ''[[Музей]] конярства'', вибудованиу форми подковки, єдинствени у Сербиї и єден зоз ридких у реґиону, пошвецени виключно коньом и конїцким спортом. [1] Каждей другей нєдзелї у септембру на гиподрому ерґели отримую ше познати Зобнатицки конїцки бависка. == Активносци туристох == • Нащивителє Зобнатици маю нагоди шедлац конї. Термини тирваю по 45 минути, або длугша вариянта тригодзинове шедланє по околїску. • Воженє на фиякеру: може ше вименїц и фиякер на годзину. • При ерґели ше находзи и акумулацийне озеро, на чиїм побрежю ушорене купалїще и плажа, при котрей єст и погосцительни обєкти,так же ше мож шпацирац коло озера, рекреативно бегац итд. • Окремна атракция и нєдавно обновени витерняк, котрих у Войводини дараз було вельо, а нєшка су права ридкосц. • На озеру мож лапац риби зоз дньовим допущеньом урядових орґанох. • Попри расних коньох коло ерґели, по околїску мож видзиц и дзиви швинї, сарнї, павури итд.(1) == Зобнатицки конїцки спорт/бависка == [[File:Muybridge race horse animated.gif|right|thumb|300px|]]Зобнатицки конїцки бависка отримую ше каждого другого викенду у септембру. На дводньову шветочносц приду и по даскельо тисячи нащивителє. Манифестация ше отвера зоз дефилеом коньох и зоз парадну запрагу коньох и кочох. Ту и манифестация розваги и ,,Зобнатицка ноц&#39;&#39;. Нєдзеля резервована за касацке обегованє, ґалоп и змаганє у препонским шедланю. == Каштель == Будинок каштеля котри ше находзи при польопривредно-туристичним комплексу ,,Зобнатица, вибудовал пан Дюла Терлеи на своїм маєтку 1882. року. Каштель вибудовани у духу позного класицизма як репрезентативни обєкт. З боку ше находзи и розпатрачнїца зоз хторей видно скоро цали маєток. У комплексу ше находзи готел (10) и ресторан ,,Ядран``. Каштель преглашени за културне добро и отворени є за нащивительох. Нєшка бувши маєток Терлеи познати як и ерґела ,,Зобнатица``.(12) == Ґалерия == <gallery> Файл:Ergela Zobnatica - ulaz.jpg|Уход до ерґели Файл:Ergela Zobnatica - hipodrom, 3.jpg|Гиподром на Зобнатици Файл:Ergela Zobnatica - manjez 1.jpg|Манєж - Зобнатица Файл:Ergela Zobnatica - manjez enterijer 1.jpg Файл:Ergela Zobnatica - manjez enterijer 5.jpg Файл:Ergela Zobnatica - hipodrom, tribine.jpg|Трибини на гиподрому Файл:Ergela Zobnatica - hipodrom, restoran.jpg|Зобнатица, гиподром, ресторан Файл:Ergela Zobnatica - padok 1.jpg|Ерґела Зобнатица Файл:Ergela Zobnatica - padok 2.jpg|Ерґела Зобнатица, падок Файл:Ergela Zobnatica - padok, hranilica.jpg Файл:Ergela Zobnatica - stale 2.jpg|Хлїви за конї Файл:Wiki.Vojvodina VII Zobnatica 5522 18.jpg|Хлїви за конї у завартих хлївох Файл:Ergela Zobnatica - stale 4.jpg|Простор за вежбанє при хлїве Файл:Ergela Zobnatica - stale, konj.jpg|Ерґела Зобнатица Файл:Ergela Zobnatica - stale 3.jpg|Хлїви за конї Файл:Ergela Zobnatica - stale 1.jpg|Ерґела Зобнатица Файл:Ergela Zobnatica - stale, golubarnik.jpg Файл:Wiki.Vojvodina VII Zobnatica 5522 16.jpg|Надгробна плоча на гробу коньови Казанови Файл:Muzej konjarstva - Kazanova 1.jpg|Експонати о кон`ови Казанова у Музею Файл:Ergela Zobnatica - konji u padoku 8.jpg|Конї на ерґели Файл:Ergela Zobnatica - konji u padoku 1.jpg Файл:Ergela Zobnatica - zdrebe u padoku 1.jpg|Гаче </gallery> == Референци == 1. „Ergela i škola jahanja”. Архивирано из оригинала 26. 07. 2018. г. Приступљено 11. 09. 2018. www.zobnatica.rs 4. „Ergela Zobnatica”. ''Zvanični veb-sajt''. Miznah Hotels & Resorts. Приступљено 21. 12. 2020. 8. Hipodrom Zobnatica www.google.com/maps 9. „Muzej”. Архивирано из оригинала 05. 08. 2018. г. Приступљено 11. 09. 2018. www.zobnatica.rs 10. „Hotel Jadran”. Архивирано из оригинала 11. 09. 2018. г. Приступљено 11. 09. 2018. www.zobnatica.rs 12. Дворац Зобнатица www.dvorci.info == Вонкашнї вязи == „План насеља на мапи (Mapquest)”. Архивирано на веб-сајту Wayback Machine (12. март 2021) „Zobnatica”. Архивирано на веб-сајту Wayback Machine (1. април 2022) www.zobnatica.rs 3c5q2yh9td2fn3z9z0jbdbc2vvoqms4 19162 19157 2026-05-30T20:58:02Z ОленкаБТ 1579 Референци, вонкашнї вязи, линки 19162 wikitext text/x-wiki '''Ерґела Зобнатица''' найстарша и єдна зоз штирох найвекших ерґелох у [[Сербия|Сербиї]]. Основана є 1779. року и дакеди була найпрестижнєйша ерґела и место з найвецей конїцкима трофеями у бувшей держави Югославиї. <ref name=":0">[https://web.archive.org/web/20180726001201/https://www.zobnatica.rs/zob_ergela_srb.html<nowiki/>„Ergela i škola jahanja”.] Архивирано из [https://www.zobnatica.rs/zob_ergela_srb.html<nowiki/>оригинала] 26. 07. 2018. г. Приступљено 11. 09. 2018. www.zobnatica.rs</ref> == История == Традиция пестованя коньох у [[Войводина|Войводини]] нєпреривно тирва стотки роки. Локация [[Зобнатица|Зобнатца]] ше указала як идеална за виховйованє – пестованє [[Константин Петриґала|коньох]] и позната є уж 500 роки. Заслуги за снованє ерґели ма Шимон Войнич (або спрам других жридлох, Бела Войнич), котри основал ерґелу. Ерґела Зобнатица урядово постої од 1779. року. Власнїки ше меняли. Єдан зоз перших бул Балинт Терлеи, котрого нашлїдзел його син, Дюла Терлеи, котри збудовал 1882. року Каштель. При замку на маєтку вибудовал провадзаци обєкати (будинок-хижу за бирешох, економски обєкти, [[хлїв]] и инше). Дюла Терлеи ховал конї и занїмал ше з польопривреду, як и векшина богатши фамелиї у Войводини. У периодзе медзи двома войнами власнїк Зобнатици бул Юлиє Лелбах. У чаше Социялистичней Федеративней Републики Югославиї ерґела була у державним власнїцстве, <ref>[https://www.miznahhotels.com/ergela-zobnatica/<nowiki/>„Ergela Zobnatica”.] ''Zvanični veb-sajt''. Miznah Hotels & Resorts. Приступљено 21. 12. 2020.</ref> а нєшка је у составе АД “Зобнатица”, <ref name=":0" /> котре од 2014. року у власнїцтве арабского инвеститора. == Ерґела нєшка == Окрем обєктох за виховйованє коньох, хлївох, у просторе ерґели находзи ше и [[Коваль|ковальня]] за виробок потковкох. Ту и гиподром <ref>[https://www.google.com/maps/place/Hipodrom+%22Zobnatica%22,+100,+Zobnatica/@45.8493122,19.6339744,14.96z/data=!4m5!3m4!1s0x4744a9c939cade81:0xf6ac5c31b6327900!8m2!3d45.8474672!4d19.6333301?hl=en<nowiki/>Hipodrom Zobnatica] www.google.com/maps</ref> котри ше пресцера на 32 гектари, а у його составе и дражки за ґалопски касацки тренинґи, терени за змаганє, як и паркур за препонашох и простор зоз закрицом наменєни за жимску обуку коньох. <ref name=":0" /> == Конї у ерґели == Ерґела ма коло 100 конї, а число ше нєпреривно звекшує. Углавним то анґлийски полнокревни конї, хтори ше хаснує за змаганя, а коло двацец гарла вершински ґалопере. Єдна часц полукревни конї, котри служа за туристичне шедланє и воженє на кочох-фиякерох. За 200 роки през ерґелу прешли велї шампионски гарла, медзи котрима найпознатиши мена Ядран II, Казановa, Авелин, Ґенерал Житкo, Проспектор, Алвин и велї други шампионє котри ношели познати печац на велїх гиподромох и вше ше врацали зоз ловориками коло шиї. О їх дїлох и людзох котри их любели и з нїх творели шампионох доказую вельочислени погари котри ше чувау Музею конярства (9) котри ше тиж находзи у рамикох комплекса у Зобнатици. Людзе вихасновали єдинствену природу у [[Бачка|Бачкей]] ровнїни и направели прави рай за любительох конїцкого спорта.<ref>[ [https://web.archive.org/web/20190530231748/http://www.oks.org.rs/sportovi/individualni-sportovi-sa-programa-letnjih-oi/konjicki-sport-main-menu/ „Konjički sport - Olimpijski komitet Srbije”.] www.oks.org.rs. Архивирано из [https://oks.org.rs/cyr/sportovi/individualni-sportovi-sa-programa-letnjih-oi/konjicki-sport-main-menu/ оригинала] 30. 05. 2019. г. Приступљено 26. 12. 2019]</ref> • На уходзе до ерґели находзи ше скулптура коня Ядрана II, (ожребени 1943.) найпознатшого гарла зоз ерґели, освойовача Югославянскей ґалопскей тройнїстей коруни, котра направена у природней велькосци. Участвовал на конїцких обегованьох после Другей шветовей войни, та по 1970. рок. • Казанова ище єден конь-бегач. Ожребени є 1963. року, а на домашнїх и иножемних гиподромох победзовал 70-их рокох прешлого вику. Бул єдно з найтрофейнєйших гарлох Зобнатици. Од 33 бежаньох у 30 бул побиднїк. За собу охабел прейґ 170 потомкох, а йому направени памятнїк ше находзи у самей ерґели опрез Музея конярства. <ref>[https://web.archive.org/web/20180805185550/https://www.zobnatica.rs/zob_muzej_srb.html<nowiki/>„Muzej”.] Архивирано из [https://www.zobnatica.rs/zob_muzej_srb.html оригинала] 05. 08. 2018. г. Приступљено 11. 09. 2018. www.zobnatica.rs</ref> == Туристични понуканя == Зобнатица то комплекс котри ше состої и занїма зоз заградкову, статкову продукцию, а ту и озеро и рибняк. Туристична часц облапя хотел „Ядран” зоз штирома гвиздочками и депандансу у Каштелу зоз трома гвиздочками. Найкрасша часц комплекса ерґела расних коньох и прекрасне Зобнатицке озеро. За рижнородне розпатранє и обиходзенє околїска нащивительом обезпечени и водзач. У рамикох комплекса ше находзи и ''[[Музей]] конярства'', вибудованиу форми подковки, єдинствени у Сербиї и єден зоз ридких у реґиону, пошвецени виключно коньом и конїцким спортом. <ref name=":0" /> Каждей другей нєдзелї у септембру на гиподрому ерґели отримую ше познати Зобнатицки конїцки бависка. == Активносци туристох == • Нащивителє Зобнатици маю нагоди шедлац конї. Термини тирваю по 45 минути, або длугша вариянта тригодзинове шедланє по околїску. • Воженє на фиякеру: може ше вименїц и фиякер на годзину. • При ерґели ше находзи и акумулацийне озеро, на чиїм побрежю ушорене купалїще и плажа, при котрей єст и погосцительни обєкти,так же ше мож шпацирац коло озера, рекреативно бегац итд. • Окремна атракция и нєдавно обновени витерняк, котрих у Войводини дараз було вельо, а нєшка су права ридкосц. • На озеру мож лапац риби зоз дньовим допущеньом урядових орґанох. • Попри расних коньох коло ерґели, по околїску мож видзиц и дзиви швинї, сарнї, павури итд.<ref name=":0" /> == Зобнатицки конїцки спорт/бависка == [[File:Muybridge race horse animated.gif|right|thumb|300px|]]Зобнатицки конїцки бависка отримую ше каждого другого викенду у септембру. На дводньову шветочносц приду и по даскельо тисячи нащивителє. Манифестация ше отвера зоз дефилеом коньох и зоз парадну запрагу коньох и кочох. Ту и манифестация розваги и ,,Зобнатицка ноц&#39;&#39;. Нєдзеля резервована за касацке обегованє, ґалоп и змаганє у препонским шедланю. == Каштель == Будинок каштеля котри ше находзи при польопривредно-туристичним комплексу ,,Зобнатица, вибудовал пан Дюла Терлеи на своїм маєтку 1882. року. Каштель вибудовани у духу позного класицизма як репрезентативни обєкт. З боку ше находзи и розпатрачнїца зоз хторей видно скоро цали маєток. У комплексу ше находзи готел <ref>[https://web.archive.org/web/20180828015201/http://www.zobnatica.rs/zob_hotel_srb.html<nowiki/>„Hotel Jadran”.] Архивирано из [https://www.zobnatica.rs/zob_hotel_srb.html<nowiki/>оригинала] 11. 09. 2018. г. Приступљено 11. 09. 2018. www.zobnatica.rs</ref> и ресторан ,,Ядран``. Каштель преглашени за културне добро и отворени є за нащивительох. Нєшка бувши маєток Терлеи познати як и ерґела ,,Зобнатица``.<ref>[https://www.dvorci.info/dvorci/zobnatica/info.php#google_vignette<nowiki/>Дворац Зобнатица] www.dvorci.info</ref> == Ґалерия == <gallery> Файл:Ergela Zobnatica - ulaz.jpg|Уход до ерґели Файл:Ergela Zobnatica - hipodrom, 3.jpg|Гиподром на Зобнатици Файл:Ergela Zobnatica - manjez 1.jpg|Манєж - Зобнатица Файл:Ergela Zobnatica - manjez enterijer 1.jpg Файл:Ergela Zobnatica - manjez enterijer 5.jpg Файл:Ergela Zobnatica - hipodrom, tribine.jpg|Трибини на гиподрому Файл:Ergela Zobnatica - hipodrom, restoran.jpg|Зобнатица, гиподром, ресторан Файл:Ergela Zobnatica - padok 1.jpg|Ерґела Зобнатица Файл:Ergela Zobnatica - padok 2.jpg|Ерґела Зобнатица, падок Файл:Ergela Zobnatica - padok, hranilica.jpg Файл:Ergela Zobnatica - stale 2.jpg|Хлїви за конї Файл:Wiki.Vojvodina VII Zobnatica 5522 18.jpg|Хлїви за конї у завартих хлївох Файл:Ergela Zobnatica - stale 4.jpg|Простор за вежбанє при хлїве Файл:Ergela Zobnatica - stale, konj.jpg|Ерґела Зобнатица Файл:Ergela Zobnatica - stale 3.jpg|Хлїви за конї Файл:Ergela Zobnatica - stale 1.jpg|Ерґела Зобнатица Файл:Ergela Zobnatica - stale, golubarnik.jpg Файл:Wiki.Vojvodina VII Zobnatica 5522 16.jpg|Надгробна плоча на гробу коньови Казанови Файл:Muzej konjarstva - Kazanova 1.jpg|Експонати о кон`ови Казанова у Музею Файл:Ergela Zobnatica - konji u padoku 8.jpg|Конї на ерґели Файл:Ergela Zobnatica - konji u padoku 1.jpg Файл:Ergela Zobnatica - zdrebe u padoku 1.jpg|Гаче </gallery> == Вонкашнї вязи == [https://www.mapquest.com/rs//-/24309/--45.85703,19.63571<nowiki/>„План насеља на мапи (Mapquest)”.] [https://web.archive.org/web/20231116004113/https://www.mapquest.com/maps/map.adp?latlongtype=decimal&latitude=45.857&longitude=19.6345&zoom=8<nowiki/>Архивирано] на веб-сајту [https://sr.wikipedia.org/wiki/Wayback_Machine<nowiki/>Wayback Machine] (12. март 2021) [https://www.zobnatica.rs/ „Zobnatica”.] [https://web.archive.org/web/20220401080342/https://www.zobnatica.rs/ Архивирано] на веб-сајту [[:sr:Wayback_Machine|Wayback Machine]] (1. април 2022) www.zobnatica.rs == Референци == bg46c4tuqyp1v65q1yni5tud8m2y9fs 19163 19162 2026-05-30T21:12:23Z ОленкаБТ 1579 Укладанє фотоґрафийох 19163 wikitext text/x-wiki [[File:Kompleks Zobnatica - skulptura Jadran II 02.jpg|right|thumb|300px|Статуа леґендарному коньови Ядран ]]'''Ерґела Зобнатица''' найстарша и єдна зоз штирох найвекших ерґелох у [[Сербия|Сербиї]]. Основана є 1779. року и дакеди була найпрестижнєйша ерґела и место з найвецей конїцкима трофеями у бувшей держави Югославиї. <ref name=":0">[https://web.archive.org/web/20180726001201/https://www.zobnatica.rs/zob_ergela_srb.html<nowiki/>„Ergela i škola jahanja”.] Архивирано из [https://www.zobnatica.rs/zob_ergela_srb.html<nowiki/>оригинала] 26. 07. 2018. г. Приступљено 11. 09. 2018. www.zobnatica.rs</ref> == История == Традиция пестованя коньох у [[Войводина|Войводини]] нєпреривно тирва стотки роки. Локация [[Зобнатица|Зобнатца]] ше указала як идеална за виховйованє – пестованє [[Константин Петриґала|коньох]] и позната є уж 500 роки. Заслуги за снованє ерґели ма Шимон Войнич (або спрам других жридлох, Бела Войнич), котри основал ерґелу. Ерґела Зобнатица урядово постої од 1779. року. Власнїки ше меняли. Єдан зоз перших бул Балинт Терлеи, котрого нашлїдзел його син, Дюла Терлеи, котри збудовал 1882. року Каштель. При замку на маєтку вибудовал провадзаци обєкати (будинок-хижу за бирешох, економски обєкти, [[хлїв]] и инше). Дюла Терлеи ховал конї и занїмал ше з польопривреду, як и векшина богатши фамелиї у Войводини. У периодзе медзи двома войнами власнїк Зобнатици бул Юлиє Лелбах. У чаше Социялистичней Федеративней Републики Югославиї ерґела була у державним власнїцстве, <ref>[https://www.miznahhotels.com/ergela-zobnatica/<nowiki/>„Ergela Zobnatica”.] ''Zvanični veb-sajt''. Miznah Hotels & Resorts. Приступљено 21. 12. 2020.</ref> а нєшка је у составе АД “Зобнатица”, <ref name=":0" /> котре од 2014. року у власнїцтве арабского инвеститора. == Ерґела нєшка == Окрем обєктох за виховйованє коньох, хлївох, у просторе ерґели находзи ше и [[Коваль|ковальня]] за виробок потковкох. Ту и гиподром <ref>[https://www.google.com/maps/place/Hipodrom+%22Zobnatica%22,+100,+Zobnatica/@45.8493122,19.6339744,14.96z/data=!4m5!3m4!1s0x4744a9c939cade81:0xf6ac5c31b6327900!8m2!3d45.8474672!4d19.6333301?hl=en<nowiki/>Hipodrom Zobnatica] www.google.com/maps</ref> котри ше пресцера на 32 гектари, а у його составе и дражки за ґалопски касацки тренинґи, терени за змаганє, як и паркур за препонашох и простор зоз закрицом наменєни за жимску обуку коньох. <ref name=":0" /> == Конї у ерґели == Ерґела ма коло 100 конї, а число ше нєпреривно звекшує. Углавним то анґлийски полнокревни конї, хтори ше хаснує за змаганя, а коло двацец гарла вершински ґалопере. Єдна часц полукревни конї, котри служа за туристичне шедланє и воженє на кочох-фиякерох. За 200 роки през ерґелу прешли велї шампионски гарла, медзи котрима найпознатиши мена Ядран II, Казановa, Авелин, Ґенерал Житкo, Проспектор, Алвин и велї други шампионє котри ношели познати печац на велїх гиподромох и вше ше врацали зоз ловориками коло шиї. О їх дїлох и людзох котри их любели и з нїх творели шампионох доказую вельочислени погари котри ше чувау Музею конярства (9) котри ше тиж находзи у рамикох комплекса у Зобнатици. Людзе вихасновали єдинствену природу у [[Бачка|Бачкей]] ровнїни и направели прави рай за любительох конїцкого спорта.<ref>[ [https://web.archive.org/web/20190530231748/http://www.oks.org.rs/sportovi/individualni-sportovi-sa-programa-letnjih-oi/konjicki-sport-main-menu/ „Konjički sport - Olimpijski komitet Srbije”.] www.oks.org.rs. Архивирано из [https://oks.org.rs/cyr/sportovi/individualni-sportovi-sa-programa-letnjih-oi/konjicki-sport-main-menu/ оригинала] 30. 05. 2019. г. Приступљено 26. 12. 2019]</ref> • На уходзе до ерґели находзи ше скулптура коня Ядрана II, (ожребени 1943.) найпознатшого гарла зоз ерґели, освойовача Югославянскей ґалопскей тройнїстей коруни, котра направена у природней велькосци. Участвовал на конїцких обегованьох после Другей шветовей войни, та по 1970. рок. • Казанова ище єден конь-бегач. Ожребени є 1963. року, а на домашнїх и иножемних гиподромох победзовал 70-их рокох прешлого вику. Бул єдно з найтрофейнєйших гарлох Зобнатици. Од 33 бежаньох у 30 бул побиднїк. За собу охабел прейґ 170 потомкох, а йому направени памятнїк ше находзи у самей ерґели опрез Музея конярства. <ref>[https://web.archive.org/web/20180805185550/https://www.zobnatica.rs/zob_muzej_srb.html<nowiki/>„Muzej”.] Архивирано из [https://www.zobnatica.rs/zob_muzej_srb.html оригинала] 05. 08. 2018. г. Приступљено 11. 09. 2018. www.zobnatica.rs</ref> == Туристични понуканя == Зобнатица то комплекс котри ше состої и занїма зоз заградкову, статкову продукцию, а ту и озеро и рибняк. Туристична часц облапя хотел „Ядран” зоз штирома гвиздочками и депандансу у Каштелу зоз трома гвиздочками. Найкрасша часц комплекса ерґела расних коньох и прекрасне Зобнатицке озеро. За рижнородне розпатранє и обиходзенє околїска нащивительом обезпечени и водзач. У рамикох комплекса ше находзи и ''[[Музей]] конярства'', вибудованиу форми подковки, єдинствени у Сербиї и єден зоз ридких у реґиону, пошвецени виключно коньом и конїцким спортом. <ref name=":0" /> Каждей другей нєдзелї у септембру на гиподрому ерґели отримую ше познати Зобнатицки конїцки бависка. == Активносци туристох == • Нащивителє Зобнатици маю нагоди шедлац конї. Термини тирваю по 45 минути, або длугша вариянта тригодзинове шедланє по околїску. • Воженє на фиякеру: може ше вименїц и фиякер на годзину. • При ерґели ше находзи и акумулацийне озеро, на чиїм побрежю ушорене купалїще и плажа, при котрей єст и погосцительни обєкти,так же ше мож шпацирац коло озера, рекреативно бегац итд. • Окремна атракция и нєдавно обновени витерняк, котрих у Войводини дараз було вельо, а нєшка су права ридкосц. • На озеру мож лапац риби зоз дньовим допущеньом урядових орґанох. • Попри расних коньох коло ерґели, по околїску мож видзиц и дзиви швинї, сарнї, павури итд.<ref name=":0" /> == Зобнатицки конїцки спорт/бависка == [[File:Muybridge race horse animated.gif|right|thumb|300px|]]Зобнатицки конїцки бависка отримую ше каждого другого викенду у септембру. На дводньову шветочносц приду и по даскельо тисячи нащивителє. Манифестация ше отвера зоз дефилеом коньох и зоз парадну запрагу коньох и кочох. Ту и манифестация розваги и ,,Зобнатицка ноц&#39;&#39;. Нєдзеля резервована за касацке обегованє, ґалоп и змаганє у препонским шедланю. == Каштель == Будинок каштеля котри ше находзи при польопривредно-туристичним комплексу ,,Зобнатица, вибудовал пан Дюла Терлеи на своїм маєтку 1882. року. Каштель вибудовани у духу позного класицизма як репрезентативни обєкт. З боку ше находзи и розпатрачнїца зоз хторей видно скоро цали маєток. У комплексу ше находзи готел <ref>[https://web.archive.org/web/20180828015201/http://www.zobnatica.rs/zob_hotel_srb.html<nowiki/>„Hotel Jadran”.] Архивирано из [https://www.zobnatica.rs/zob_hotel_srb.html<nowiki/>оригинала] 11. 09. 2018. г. Приступљено 11. 09. 2018. www.zobnatica.rs</ref> и ресторан ,,Ядран``. Каштель преглашени за културне добро и отворени є за нащивительох. Нєшка бувши маєток Терлеи познати як и ерґела ,,Зобнатица``.<ref>[https://www.dvorci.info/dvorci/zobnatica/info.php#google_vignette<nowiki/>Дворац Зобнатица] www.dvorci.info</ref> == Ґалерия == <gallery> Файл:Ergela Zobnatica - ulaz.jpg|Уход до ерґели Файл:Ergela Zobnatica - hipodrom, 3.jpg|Гиподром на Зобнатици Файл:Ergela Zobnatica - manjez 1.jpg|Манєж - Зобнатица Файл:Ergela Zobnatica - manjez enterijer 1.jpg Файл:Ergela Zobnatica - manjez enterijer 5.jpg Файл:Ergela Zobnatica - hipodrom, tribine.jpg|Трибини на гиподрому Файл:Ergela Zobnatica - hipodrom, restoran.jpg|Зобнатица, гиподром, ресторан Файл:Ergela Zobnatica - padok 1.jpg|Ерґела Зобнатица Файл:Ergela Zobnatica - padok 2.jpg|Ерґела Зобнатица, падок Файл:Ergela Zobnatica - padok, hranilica.jpg Файл:Ergela Zobnatica - stale 2.jpg|Хлїви за конї Файл:Wiki.Vojvodina VII Zobnatica 5522 18.jpg|Хлїви за конї у завартих хлївох Файл:Ergela Zobnatica - stale 4.jpg|Простор за вежбанє при хлїве Файл:Ergela Zobnatica - stale, konj.jpg|Ерґела Зобнатица Файл:Ergela Zobnatica - stale 3.jpg|Хлїви за конї Файл:Ergela Zobnatica - stale 1.jpg|Ерґела Зобнатица Файл:Ergela Zobnatica - stale, golubarnik.jpg Файл:Wiki.Vojvodina VII Zobnatica 5522 16.jpg|Надгробна плоча на гробу коньови Казанови Файл:Muzej konjarstva - Kazanova 1.jpg|Експонати о кон`ови Казанова у Музею Файл:Ergela Zobnatica - konji u padoku 8.jpg|Конї на ерґели Файл:Ergela Zobnatica - konji u padoku 1.jpg Файл:Ergela Zobnatica - zdrebe u padoku 1.jpg|Гаче </gallery> == Вонкашнї вязи == [https://www.mapquest.com/rs//-/24309/--45.85703,19.63571<nowiki/>„План насеља на мапи (Mapquest)”.] [https://web.archive.org/web/20231116004113/https://www.mapquest.com/maps/map.adp?latlongtype=decimal&latitude=45.857&longitude=19.6345&zoom=8<nowiki/>Архивирано] на веб-сајту [https://sr.wikipedia.org/wiki/Wayback_Machine<nowiki/>Wayback Machine] (12. март 2021) [https://www.zobnatica.rs/ „Zobnatica”.] [https://web.archive.org/web/20220401080342/https://www.zobnatica.rs/ Архивирано] на веб-сајту [[:sr:Wayback_Machine|Wayback Machine]] (1. април 2022) www.zobnatica.rs == Референци == l2git81g1a0khned5bk5csxmwgadisd 19178 19163 2026-05-31T07:45:27Z Olirk55 19 Катеґория 19178 wikitext text/x-wiki [[File:Kompleks Zobnatica - skulptura Jadran II 02.jpg|right|thumb|300px|Статуа леґендарному коньови Ядран ]]'''Ерґела Зобнатица''' найстарша и єдна зоз штирох найвекших ерґелох у [[Сербия|Сербиї]]. Основана є 1779. року и дакеди була найпрестижнєйша ерґела и место з найвецей конїцкима трофеями у бувшей держави Югославиї. <ref name=":0">[https://web.archive.org/web/20180726001201/https://www.zobnatica.rs/zob_ergela_srb.html<nowiki/>„Ergela i škola jahanja”.] Архивирано из [https://www.zobnatica.rs/zob_ergela_srb.html<nowiki/>оригинала] 26. 07. 2018. г. Приступљено 11. 09. 2018. www.zobnatica.rs</ref> == История == Традиция пестованя коньох у [[Войводина|Войводини]] нєпреривно тирва стотки роки. Локация [[Зобнатица|Зобнатца]] ше указала як идеална за виховйованє – пестованє [[Константин Петриґала|коньох]] и позната є уж 500 роки. Заслуги за снованє ерґели ма Шимон Войнич (або спрам других жридлох, Бела Войнич), котри основал ерґелу. Ерґела Зобнатица урядово постої од 1779. року. Власнїки ше меняли. Єдан зоз перших бул Балинт Терлеи, котрого нашлїдзел його син, Дюла Терлеи, котри збудовал 1882. року Каштель. При замку на маєтку вибудовал провадзаци обєкати (будинок-хижу за бирешох, економски обєкти, [[хлїв]] и инше). Дюла Терлеи ховал конї и занїмал ше з польопривреду, як и векшина богатши фамелиї у Войводини. У периодзе медзи двома войнами власнїк Зобнатици бул Юлиє Лелбах. У чаше Социялистичней Федеративней Републики Югославиї ерґела була у державним власнїцстве, <ref>[https://www.miznahhotels.com/ergela-zobnatica/<nowiki/>„Ergela Zobnatica”.] ''Zvanični veb-sajt''. Miznah Hotels & Resorts. Приступљено 21. 12. 2020.</ref> а нєшка је у составе АД “Зобнатица”, <ref name=":0" /> котре од 2014. року у власнїцтве арабского инвеститора. == Ерґела нєшка == Окрем обєктох за виховйованє коньох, хлївох, у просторе ерґели находзи ше и [[Коваль|ковальня]] за виробок потковкох. Ту и гиподром <ref>[https://www.google.com/maps/place/Hipodrom+%22Zobnatica%22,+100,+Zobnatica/@45.8493122,19.6339744,14.96z/data=!4m5!3m4!1s0x4744a9c939cade81:0xf6ac5c31b6327900!8m2!3d45.8474672!4d19.6333301?hl=en<nowiki/>Hipodrom Zobnatica] www.google.com/maps</ref> котри ше пресцера на 32 гектари, а у його составе и дражки за ґалопски касацки тренинґи, терени за змаганє, як и паркур за препонашох и простор зоз закрицом наменєни за жимску обуку коньох. <ref name=":0" /> == Конї у ерґели == Ерґела ма коло 100 конї, а число ше нєпреривно звекшує. Углавним то анґлийски полнокревни конї, хтори ше хаснує за змаганя, а коло двацец гарла вершински ґалопере. Єдна часц полукревни конї, котри служа за туристичне шедланє и воженє на кочох-фиякерох. За 200 роки през ерґелу прешли велї шампионски гарла, медзи котрима найпознатиши мена Ядран II, Казановa, Авелин, Ґенерал Житкo, Проспектор, Алвин и велї други шампионє котри ношели познати печац на велїх гиподромох и вше ше врацали зоз ловориками коло шиї. О їх дїлох и людзох котри их любели и з нїх творели шампионох доказую вельочислени погари котри ше чувау Музею конярства (9) котри ше тиж находзи у рамикох комплекса у Зобнатици. Людзе вихасновали єдинствену природу у [[Бачка|Бачкей]] ровнїни и направели прави рай за любительох конїцкого спорта.<ref>[ [https://web.archive.org/web/20190530231748/http://www.oks.org.rs/sportovi/individualni-sportovi-sa-programa-letnjih-oi/konjicki-sport-main-menu/ „Konjički sport - Olimpijski komitet Srbije”.] www.oks.org.rs. Архивирано из [https://oks.org.rs/cyr/sportovi/individualni-sportovi-sa-programa-letnjih-oi/konjicki-sport-main-menu/ оригинала] 30. 05. 2019. г. Приступљено 26. 12. 2019]</ref> • На уходзе до ерґели находзи ше скулптура коня Ядрана II, (ожребени 1943.) найпознатшого гарла зоз ерґели, освойовача Югославянскей ґалопскей тройнїстей коруни, котра направена у природней велькосци. Участвовал на конїцких обегованьох после Другей шветовей войни, та по 1970. рок. • Казанова ище єден конь-бегач. Ожребени є 1963. року, а на домашнїх и иножемних гиподромох победзовал 70-их рокох прешлого вику. Бул єдно з найтрофейнєйших гарлох Зобнатици. Од 33 бежаньох у 30 бул побиднїк. За собу охабел прейґ 170 потомкох, а йому направени памятнїк ше находзи у самей ерґели опрез Музея конярства. <ref>[https://web.archive.org/web/20180805185550/https://www.zobnatica.rs/zob_muzej_srb.html<nowiki/>„Muzej”.] Архивирано из [https://www.zobnatica.rs/zob_muzej_srb.html оригинала] 05. 08. 2018. г. Приступљено 11. 09. 2018. www.zobnatica.rs</ref> == Туристични понуканя == Зобнатица то комплекс котри ше состої и занїма зоз заградкову, статкову продукцию, а ту и озеро и рибняк. Туристична часц облапя хотел „Ядран” зоз штирома гвиздочками и депандансу у Каштелу зоз трома гвиздочками. Найкрасша часц комплекса ерґела расних коньох и прекрасне Зобнатицке озеро. За рижнородне розпатранє и обиходзенє околїска нащивительом обезпечени и водзач. У рамикох комплекса ше находзи и ''[[Музей]] конярства'', вибудованиу форми подковки, єдинствени у Сербиї и єден зоз ридких у реґиону, пошвецени виключно коньом и конїцким спортом. <ref name=":0" /> Каждей другей нєдзелї у септембру на гиподрому ерґели отримую ше познати Зобнатицки конїцки бависка. == Активносци туристох == • Нащивителє Зобнатици маю нагоди шедлац конї. Термини тирваю по 45 минути, або длугша вариянта тригодзинове шедланє по околїску. • Воженє на фиякеру: може ше вименїц и фиякер на годзину. • При ерґели ше находзи и акумулацийне озеро, на чиїм побрежю ушорене купалїще и плажа, при котрей єст и погосцительни обєкти,так же ше мож шпацирац коло озера, рекреативно бегац итд. • Окремна атракция и нєдавно обновени витерняк, котрих у Войводини дараз було вельо, а нєшка су права ридкосц. • На озеру мож лапац риби зоз дньовим допущеньом урядових орґанох. • Попри расних коньох коло ерґели, по околїску мож видзиц и дзиви швинї, сарнї, павури итд.<ref name=":0" /> == Зобнатицки конїцки спорт/бависка == [[File:Muybridge race horse animated.gif|right|thumb|300px|]]Зобнатицки конїцки бависка отримую ше каждого другого викенду у септембру. На дводньову шветочносц приду и по даскельо тисячи нащивителє. Манифестация ше отвера зоз дефилеом коньох и зоз парадну запрагу коньох и кочох. Ту и манифестация розваги и ,,Зобнатицка ноц&#39;&#39;. Нєдзеля резервована за касацке обегованє, ґалоп и змаганє у препонским шедланю. == Каштель == Будинок каштеля котри ше находзи при польопривредно-туристичним комплексу ,,Зобнатица, вибудовал пан Дюла Терлеи на своїм маєтку 1882. року. Каштель вибудовани у духу позного класицизма як репрезентативни обєкт. З боку ше находзи и розпатрачнїца зоз хторей видно скоро цали маєток. У комплексу ше находзи готел <ref>[https://web.archive.org/web/20180828015201/http://www.zobnatica.rs/zob_hotel_srb.html<nowiki/>„Hotel Jadran”.] Архивирано из [https://www.zobnatica.rs/zob_hotel_srb.html<nowiki/>оригинала] 11. 09. 2018. г. Приступљено 11. 09. 2018. www.zobnatica.rs</ref> и ресторан ,,Ядран``. Каштель преглашени за културне добро и отворени є за нащивительох. Нєшка бувши маєток Терлеи познати як и ерґела ,,Зобнатица``.<ref>[https://www.dvorci.info/dvorci/zobnatica/info.php#google_vignette<nowiki/>Дворац Зобнатица] www.dvorci.info</ref> == Ґалерия == <gallery> Файл:Ergela Zobnatica - ulaz.jpg|Уход до ерґели Файл:Ergela Zobnatica - hipodrom, 3.jpg|Гиподром на Зобнатици Файл:Ergela Zobnatica - manjez 1.jpg|Манєж - Зобнатица Файл:Ergela Zobnatica - manjez enterijer 1.jpg Файл:Ergela Zobnatica - manjez enterijer 5.jpg Файл:Ergela Zobnatica - hipodrom, tribine.jpg|Трибини на гиподрому Файл:Ergela Zobnatica - hipodrom, restoran.jpg|Зобнатица, гиподром, ресторан Файл:Ergela Zobnatica - padok 1.jpg|Ерґела Зобнатица Файл:Ergela Zobnatica - padok 2.jpg|Ерґела Зобнатица, падок Файл:Ergela Zobnatica - padok, hranilica.jpg Файл:Ergela Zobnatica - stale 2.jpg|Хлїви за конї Файл:Wiki.Vojvodina VII Zobnatica 5522 18.jpg|Хлїви за конї у завартих хлївох Файл:Ergela Zobnatica - stale 4.jpg|Простор за вежбанє при хлїве Файл:Ergela Zobnatica - stale, konj.jpg|Ерґела Зобнатица Файл:Ergela Zobnatica - stale 3.jpg|Хлїви за конї Файл:Ergela Zobnatica - stale 1.jpg|Ерґела Зобнатица Файл:Ergela Zobnatica - stale, golubarnik.jpg Файл:Wiki.Vojvodina VII Zobnatica 5522 16.jpg|Надгробна плоча на гробу коньови Казанови Файл:Muzej konjarstva - Kazanova 1.jpg|Експонати о кон`ови Казанова у Музею Файл:Ergela Zobnatica - konji u padoku 8.jpg|Конї на ерґели Файл:Ergela Zobnatica - konji u padoku 1.jpg Файл:Ergela Zobnatica - zdrebe u padoku 1.jpg|Гаче </gallery> == Вонкашнї вязи == [https://www.mapquest.com/rs//-/24309/--45.85703,19.63571<nowiki/>„План насеља на мапи (Mapquest)”.] [https://web.archive.org/web/20231116004113/https://www.mapquest.com/maps/map.adp?latlongtype=decimal&latitude=45.857&longitude=19.6345&zoom=8<nowiki/>Архивирано] на веб-сајту [https://sr.wikipedia.org/wiki/Wayback_Machine<nowiki/>Wayback Machine] (12. март 2021) [https://www.zobnatica.rs/ „Zobnatica”.] [https://web.archive.org/web/20220401080342/https://www.zobnatica.rs/ Архивирано] на веб-сајту [[:sr:Wayback_Machine|Wayback Machine]] (1. април 2022) www.zobnatica.rs == Референци == <references /> [[Катеґория:Ерґели у Сербиї]] kec2bf7267vvpmlibcd99lt5vxexxkq 0 3105 19159 19133 2026-05-30T13:22:47Z Ksanvu 1030 Форматированє 2 и 3 референци 19159 wikitext text/x-wiki [[File:Horseshoe.jpg|right|thumb|300px|Сучасна поткова]]'''Поткова''' то заокруглєни найчастейше метални предмет у форми латиничней букви '''U'''. Подкову ше кладзе на долню-вонкашню часц коньского [[Копито|копита]] зоз прибиваньом [серб. заптивње]. Тота часц [[Копито|копита]] нєчувствительна и могло би ше повесц же є подобна и одвитує пазуром орлох або нохцом маймунох аж и на людским нохцом на пальцох. Подкова ше прилагодзує спрам велькосци, форми копита, ходу и роботи яку конь роби (оре, цага терху на кочу, участує у обеговацких бавискох итд.) а тиж и спрам нєдостаткох кед же го копито ма. Подкову на копито коньови кладзе - прибива [[коваль]]. За коваля хтори по одредзеним поступку-методи кладзе коньови подкову на копита, гвариме же вон '''''кує''''' коня або кед ше поступок закончел же '''''подковал''''' коня. Зоз способом кованя, коньово копито ше щици од щухованя и трошеня копита. Tиж добре подковани конь ма сиґурни, стабилни ход, самим тим є витримовнєйши у окончованю роботох. Форма, чежина и грубина подкови може значно уплївовац на ход коня. Ковалє можу направиц прилагодзуюци подкови же би помогли коньом зоз проблемами напр. косцох або мишицох у ногох, <ref>Ensminger, M. E. ''Horses & Tack: A Complete One Volume Reference on Horses and Their Care''. Rev. edn Boston: Houghton Mifflin Co., 1991, [https://en.wikipedia.org/wiki/ISBN ISBN] [https://en.wikipedia.org/wiki/Special:BookSources/0-395-54413-0 0-395-54413-0], бок. 267–269.</ref> Нєшка ше подкови продукую зоз композитних материялох а тиж и зоз ґуми. == Амайлия == Потрошени подкови хтори уж нє за хаснованє часто людзе прибивали на удзверя уходних дзверох як амайлию /талисман. <ref>Dudvarski, Aleksandra (09. 05. 2018). [https://web.archive.org/web/20231003115250/http://www.magicnazona.rs/potkovica-mocna-kucna-amajlija/ „Potkovica – moćna kućna amajlija”.] Magična zona. Архивирано из [https://web.archive.org/web/20231003115250/http://www.magicnazona.rs/potkovica-mocna-kucna-amajlija/ оригинала] 03. 10. 2023. г. Приступљено 10. 09. 2023.</ref> Думали и верели же подкова приноши щесце а одганя зло.<ref>[https://skepticalinquirer.org/exclusive/horseshoes/ "Superstition Bash: Horseshoes".] Committee for Skeptical Inquiry. 13 January 2004.</ref> == Народни руски писнї == У руских народних писньох часто описани конь або конї а тиж и ковалє хтори кую конї як и у писнї '''''Дому, шугай дому''':'' ''Дому, шугай дому, дому вас волаю'' ''вашо конї врани яшля вириваю.'' ''Ша най вириваю так су научени'' ''ютре буду орац, як други кармени...'' ''Цошка анї коваль '''конї ми нє кує''''' ''анї ми ковалька нїч нє обецує''... итд<gallery> Файл:Barshoes.JPG|Подкови Файл:Italian farrier 2006 2.jpg|Коваль кує коня Файл:Maréchal-ferrant 13.jpg Файл:Horseshoemaker.jpg Файл:Farrier toolslabled.JPG|Алат за подкованє коньох </gallery> == Литература == * [https://enciklopedija.hr/clanak/potkova Potkova.] ''Hrvatska enciklopedija''. Leksikografski zavod Miroslav Krleža. 2015 * Маркина Л. Г., Муравлёва Е. Н., Муравлёва Н. В. ПОДКОВА // Культура Германии: лингвострановедческий словарь: свыше 5000 единиц / под общ. ред. Н. В. Муравлёвой. — М.: АСТ, 2006. — б. 451—452. — 1181 б. — <nowiki>ISBN 5-17-038383-5</nowiki>. * Basalla, G.: "The Evolution of Technology", Cambridge University Press, Cambridge, 1988. == Вонкашнї вязи == * [https://library.rs/m/articles/view/Podkovica-na-sre%C4%87u Podkovica na sreću: arheologija superstitije i kulturalni transfer simbola] library.rs * Smith, Lindi (18 January 2019). [https://www.wideopencountry.com/lucky-horseshoe/ "The Legend Behind Horseshoes For Good Luck Involves The Devil Himself".] Wide Open Country. Retrieved 13 August 2019. * Cohen, Rachel. [https://web.archive.org/web/20120306031347/http://www.equisearch.com/horses_care/health/hoof_care/eqhorsesho610/ "The History of Horseshoes".] Equisearch.com. Archived from [https://equisearch.com/horses_care/health/hoof_care/eqhorsesho610/ the original] on 6 March 2012. Retrieved 19 November 2011. == Референци == g3um9kq32l97rt7hqy09xwau4hrp3vv 0 3110 19160 19147 2026-05-30T18:22:56Z Olirk55 19 Катеґория, медзинаслови 19160 wikitext text/x-wiki 3. май — 123. [[дзень]] у року (124. дзень у преступним року) по Ґреґориянским календаре. До конца рока єст ище 242 днї. == Подїї == * 1791 — Скупштина Ржечи Посполитей (''Rzeczpospolita'' - нєофицийна назва польскей держави у федерациї Польского кральовства и Литовского велького князовства хтора еґзистовала од 1569-1795) прияла 1791. року Уставу владову (''Ustawa rządow''a), хтора постала други державни устав на швеце (после Устава Зєдинєних Америцких Державох 1787. року). == Народзени == * 1933 — [[Юрий Панько]], русински филолоґ, слависта, лексикоґраф, автор сучасного словацко-русинского словнїка. == Умарли == * 1997 — [[Амалия Арт]] (*28. авґуст 1919–†3. май 1997), ґлумица–аматер, член Аматерского театра Петра Ризнича у [[Руски Керестур|Руским Керестуре]]. * 2012 — [[Ириней Бучко]] (*24. октобер 1938—†3. май 2012), познати керестурски [[Ремесло|майстор]], радио [[шпивач]] и добродїй. [[Катеґория:Днї рока]] [[Катеґория:3. май]] kxjztrcxf2j7jv55b5un5lufhx4pvgf 0 3111 19164 19148 2026-05-30T21:30:45Z ОленкаБТ 1579 Медзинаслови, подробносци, викивязи 19164 wikitext text/x-wiki 4. май — 124. [[дзень]] у року (125. дзень у преступним року) по Ґреґориянским календаре. До конца рока єст ище 241 дзень. == Подїї == == Народзени == * 1764 — [[Петро Лодий]], правнїк, филозоф, педаґоґ. * 1909 — [[Петро Линтур]], педаґоґ, фолклориста, познаватель литератури. == Умарли == * 1980 — [[Йосип Броз Тито]], комунистични дїяч, вожд руху одпору у Югославиї, предсидатель югославянскей держави (1953-1980). [[Катеґория:Днї рока]] [[Катеґория:4. май]] oku6x8mesqtidnhr5karhpv0d9ogftk 19165 19164 2026-05-30T21:33:13Z ОленкаБТ 1579 Викивязи 19165 wikitext text/x-wiki 4. май — 124. [[дзень]] у року (125. дзень у преступним року) по [[Григориянски календар|Ґреґориянским календаре]]. До конца рока єст ище 241 дзень. == Подїї == == Народзени == * 1764 — [[Петро Лодий]], правнїк, филозоф, педаґоґ. * 1909 — [[Петро Линтур]], педаґоґ, фолклориста, познаватель литератури. == Умарли == * 1980 — [[Йосип Броз Тито]], комунистични дїяч, вожд руху одпору у Югославиї, предсидатель югославянскей держави (1953-1980). [[Катеґория:Днї рока]] [[Катеґория:4. май]] 4sewyaa0nom1bn4u24nev6ebtpn0b0d 0 3112 19166 19149 2026-05-30T21:47:21Z ОленкаБТ 1579 Медзинаслови, подробносци, викивязи, категория 19166 wikitext text/x-wiki '''5. май''' — 125. [[дзень]] у року (126. дзень у преступним року) по [[Григориянски календар|Ґреґориянским календаре]]. До конца рока єст ище 240 днї. == Подїї == * 1904 — На брегу Волуїца при Бару поставена перша радио-телеґрафска станїца Марконийовей системи на Балкану. * 1949 — У Лондону основани Совит Европи (Council of Europe (CoE)), медзинародна орґанизация хторей циль потримовац людски права и демократию и владанє права у Европи. Шедзиско орґанизациї нєшка у Стразбуру. * 2006 — Загашени РТС 3 и Радио 101. Нєшка Медзинародни дзень бабицох. Установела го 1992. року Медзинародна конфедерация бабицох. == Народзени == * 1818 — Народзени нємецки филозоф [[Карл Гайнрих Маркс]] (Трир, Нємецка, 5. май 1818 – Лондон, Зєдинєне кральовство, [[14. марец]] 1883), бул политични економиста, историчар, новинар, социолоґ, єден з найвекших критичарох капитализму и теоретичар модерного социялизма и комунизма * 1846 — Народзел ше польски [[писатель]] [[Генрик Сєнкєвич]] (Вола Окжейска, [[Польска]], 5. май 1846 – Вевей, Швайцарска, 15. новембер 1916), добитнїк є Нобеловей награди за цалосну литературу 1905. року, найпознатши його роман Quo vadis. * 1883 — Народзел ше сербски [[композитор]] и музични писатель [[Петар Коньович]] (Чуруґ, 5. май 1883 – Беоґрад, 1. октобер 1970), бул ректор Музичней академиї у Беоґрадзе, член Сербскей академиї наукох и уметносцох и управнїк Музиколоґийного института. * 1885 — [[Методий Трохановский]], лемковски учитель и дружтвени дїяч. * 1905 — [[Стана Дюрич-Клайн]] (*5. май 1905 – †[[18. фебруар]] 1986), перша жена музиколоґ у [[Сербия|Сербиї.]] * 1910 — Павел Цибере, правнїк, визначни подкарпатски русински политичар и дипломата, учиталь. * 1938 — Проф. др [[Тибор Миклош Попович]] (* 5. май 1938 - † [[15. марец|13. марец]] 2025), познати виглєдовач проблемох економскей ґеоґрафиї, историї националней економиї Мадярскей, историї [[Грекокатолїцка церква|Грекокатолїцкей церкви]] у Мадярскей и дїяч у култури, єден з бардох русинского препородного руху хторому ше, после политичних пременкох у Мадярскей, удало же би [[Руснаци у Сербиї|Русини]] достали статус народней меншини у тей жеми. * 1951 — [[Мария Мальцовска]], публицисткиня и [[Писатель|писателька.]] == Умарли == * 1975 — Иван Новак, русински [[поета]], прозаїк, гумориста и сатиричар, комедиоґраф. [[Катеґория:Днї рока]] [[Катеґория:5. май]] 10wpfyspfqs9xg6l2w9rorvkmh61079 0 3114 19167 2026-05-30T23:58:50Z Keresturec 18 Нова страница: '''6. май''' — 126. дзень у року (127. дзень у преступним року) по Ґреґориянским календаре. До конца рока єст ище 239 днї. Подїї 1994 — Отворени тунел попод Ламанш – Евротунел (Channel Tunnel). Гайзибански тунел длуги 50,5 километри и повязує Фокстон у Зєдинєним кральовству… 19167 wikitext text/x-wiki '''6. май''' — 126. дзень у року (127. дзень у преступним року) по Ґреґориянским календаре. До конца рока єст ище 239 днї. Подїї 1994 — Отворени тунел попод Ламанш – Евротунел (Channel Tunnel). Гайзибански тунел длуги 50,5 километри и повязує Фокстон у Зєдинєним кральовству зоз местом Кокел у Французкей. 2020 — Скупштина Сербиї утаргла позарядови стан, хтори бул запровадзени 15. марца, пре пандемию вируса Ковид 19. Дзень еколоґох Сербиї. Народзени 1758 — [[Максимилиян Робеспєр]], адвокат, французки плитичар, єден з вождох Велькей французкей револуциї. 1856 — Народзел ше [[Зиґмунд Фройд]] (Прибор, Ческа, 6. май 1856 – Лондон, 23. септембер 1939), австрийски неуролоґ и психиятер, снователь психоанализи. 1868 — Народзени сербски математичар [[Михайло Петрович]] познати як Мика Алас (Беоґрад, 6. май 1868 – Беоґрад , 8. юний 1943). Бул снователь беоґрадскей математичней школи, професор Универзитета у Беоґрадзе, член Сербскей кральовскей академиї. 1915 — Народзел ше [[Орсон Велс]] (Кеноша, ЗАД, 6. май 1915 – Лос Андєлес, ЗАД, 10. октобер 1985), америцки режисер, ґлумец и сценарист, добитнїк Оскара за животне дїло. Умарли 1949 — Морис Метерлинк, белґийски драматичар, поета и филозоф, лауреат Нобеловей награди з литератури. 1992 — [[Марлен Дитрих]], нємецко-америцка ґлумица и шпивачка. 2009 — [[Данил Гарди]] (*5. септембер 1951—†6. май 2009), єден з найвизначнєйших новинарох, културних и явних роботнїкох медзи Руснацами у Горватскей. 6z5w0o6h4xxli5dwq53zvyopxk1rixa 19180 19167 2026-05-31T07:53:59Z Olirk55 19 Ушорйованє, катеґория 19180 wikitext text/x-wiki '''6. май''' — 126. [[дзень]] у року (127. дзень у преступним року) по Ґреґориянским календаре. До конца рока єст ище 239 днї. == Подїї == * 1994 — Отворени тунел попод Ламанш – Евротунел (''Channel Tunnel''). Гайзибански тунел длуги 50,5 километри и повязує Фокстон у Зєдинєним кральовству зоз местом Кокел у Французкей. * 2020 — Скупштина Сербиї утаргла позарядови стан, хтори бул запровадзени [[15. марец|15. марца]], пре пандемию вируса Ковид 19. * Дзень еколоґох Сербиї. == Народзени == * 1758 — [[Максимилиян Робеспєр]], адвокат, французки плитичар, єден з вождох Велькей французкей револуциї. * 1856 — Народзел ше [[Зиґмунд Фройд]] (Прибор, Ческа, 6. май 1856 – Лондон, 23. септембер 1939), австрийски неуролоґ и психиятер, снователь психоанализи. * 1868 — Народзени сербски математичар [[Михайло Петрович]] познати як Мика Алас (Беоґрад, 6. май 1868 – Беоґрад , 8. юний * 1943). Бул снователь беоґрадскей математичней школи, професор Универзитета у Беоґрадзе, член Сербскей кральовскей академиї. * 1915 — Народзел ше [[Орсон Велс]] (Кеноша, ЗАД, 6. май 1915 – Лос Андєлес, ЗАД, 10. октобер 1985), америцки режисер, ґлумец и сценарист, добитнїк Оскара за животне дїло. == Умарли == * 1949 — Морис Метерлинк, белґийски драматичар, [[поета]] и филозоф, лауреат Нобеловей награди з литератури. * 1992 — [[Марлен Дитрих]], нємецко-америцка ґлумица и шпивачка. * 2009 — [[Данил Гарди]] (*5. септембер 1951—†6. май 2009), єден з найвизначнєйших новинарох, културних и явних роботнїкох медзи Руснацами у [[Горватска|Горватскей.]] [[Катеґория:Днї рока]] [[Катеґория:6. май]] tdu8pbqam1x4vexkemufvyp6lk8p8le 0 3115 19168 2026-05-31T00:05:38Z Keresturec 18 Нова страница: '''7. май''' — 127. дзень у року (128. дзень у преступним року) по Ґреґориянским календаре. До конца рока єст ище 238 днї. Подїї 1815 — Нємецка подморнїца торпедовала анґлийску путнїцку ладю Луизитания хтора ше зачирела, спричинююци 1200 людски жертви. 1999 — Папа Йо… 19168 wikitext text/x-wiki '''7. май''' — 127. дзень у року (128. дзень у преступним року) по Ґреґориянским календаре. До конца рока єст ище 238 днї. Подїї 1815 — Нємецка подморнїца торпедовала анґлийску путнїцку ладю Луизитания хтора ше зачирела, спричинююци 1200 людски жертви. 1999 — Папа Йоан Павло II нащивел Румунию, як перши поглавар Римокатолїцкей церкви хтори после тисячрочного розколу нащивел єдну православну жем. Народзени 1790 — [[Янко Копчаї]] (*7. мая 1790—†4. марца 1844), капелан и парох керестурски. 1803 — Народзени священїк [[Александер Духнович|Александер Василєвич Духнович]] (Тополя, Словацка, 7. май 1803 – Прешов, Словацка, 30. април 1865), бул грекокатолїцки паноцец, национални будитель Русинох у восточней Словацкей и Закарпат’ю, поета, писатель, етноґраф, публициста. Автор є тексту шпиванки Я ''Русин бул, єсм и буду'', хтора шпивана як гимна на Сновательней скупштини Руского народного просвитного дружтва. З його меном, у новембре 1945. року у Прешове у Словацкей основани Театер Александер Духнович. 1833 — Народзени нємецки композитор и пиянист Йоханес Брамс (Гамбурґ, Нємецка, 7. май 1833 – Беч, Австрия, 3. април 1897). 1840 — Петро Илїч Чайковски, русийски композитор. 1861 — Рабиндранат Таґор, бенґалски поета, писатель, драматурґ, композитор. 1892 — Народзел шe предсидатель Социялистичней Федеративней Републики Югославиї, [[Йосип Броз Тито]] (Кумровец, 7. май 1892 – Любляна, 4. май 1980), бул югославянски комунистични револуционер, предсидатель Союзу комунистох Югославиї, бул премиєр (1943–1963), а познєйше и предсидатель (1953–1980) Социялистичней Федеративней Републики Югославиї. Бул и вожд Руху нєвязаних жемох. Умарли 2017 — Василь Молнар, русински педаґоґ и прозаїк. 2018 — [[Славко Загорянски]] (*15. децембер 1947–7. май 2018), композитор и инструменталиста-музичар. gj8x394v5eq4ksg383c3joejcjyfars 19181 19168 2026-05-31T08:00:09Z Olirk55 19 Mедзинаслови, катеґория 19181 wikitext text/x-wiki '''7. май''' — 127. [[дзень]] у року (128. дзень у преступним року) по Ґреґориянским календаре. До конца рока єст ище 238 днї. == Подїї == * 1815 — Нємецка подморнїца торпедовала анґлийску путнїцку ладю Луизитания хтора ше зачирела, спричинююци 1200 людски жертви. * 1999 — Папа Йоан Павло II нащивел Румунию, як перши поглавар [[Римокатолїцка церква|Римокатолїцкей церкви]] хтори после тисячрочного розколу нащивел єдну православну жем. == Народзени == * 1790 — [[Янко Копчаї]] (*7. мая 1790—†[[4. марец|4. марца]] 1844), капелан и парох керестурски. * 1803 — Народзени [[священїк]] [[Александер Духнович|Александер Василєвич Духнович]] (Тополя, Словацка, 7. май 1803 – [[Прешов]], Словацка, [[30. април]] 1865), бул грекокатолїцки паноцец, национални будитель Русинох у восточней Словацкей и Закарпат’ю, [[поета]], [[писатель]], етноґраф, публициста. Автор є тексту шпиванки Я ''Русин бул, єсм и буду'', хтора шпивана як гимна на Сновательней скупштини Руского народного просвитного дружтва. З його меном, у новембре 1945. року у Прешове у Словацкей основани Театер Александер Духнович. * 1833 — Народзени нємецки [[композитор]] и пиянист Йоханес Брамс (Гамбурґ, Нємецка, 7. май 1833 – Беч, Австрия, [[3. април]] 1897). * 1840 — Петро Илїч Чайковски, русийски композитор. * 1861 — Рабиндранат Таґор, бенґалски поета, писатель, драматурґ, композитор. * 1892 — Народзел шe предсидатель Социялистичней Федеративней Републики Югославиї, [[Йосип Броз Тито]] (Кумровец, 7. май 1892 – Любляна, [[4. май]] 1980), бул югославянски комунистични револуционер, предсидатель Союзу комунистох Югославиї, бул премиєр (1943–1963), а познєйше и предсидатель (1953–1980) Социялистичней Федеративней Републики Югославиї. Бул и вожд Руху нєвязаних жемох. == Умарли == * 2017 — Василь Молнар, русински педаґоґ и прозаїк. * 2018 — [[Славко Загорянски]] (*15. децембер 1947–7. май 2018), композитор и инструменталиста-[[музичар]]. [[Катеґория:Днї рока]] [[Катеґория:7. май]] a9cw0z6zzy00tcefcyf5u1hjw90250l 0 3116 19169 2026-05-31T00:10:47Z Keresturec 18 Нова страница: '''8. май''' — 128. дзень у року (129. дзень у преступним року) по Ґреґориянским календаре. До конца рока єст ище 237 днї. Подїї 1919 — Централна руска народна рада у Ужгородзе принєсла одлуку о приключеню Подкарпатскей Руси ґу Чехословацкей. 1970 — Битлси (The Beatles) ви… 19169 wikitext text/x-wiki '''8. май''' — 128. дзень у року (129. дзень у преступним року) по Ґреґориянским календаре. До конца рока єст ище 237 днї. Подїї 1919 — Централна руска народна рада у Ужгородзе принєсла одлуку о приключеню Подкарпатскей Руси ґу Чехословацкей. 1970 — Битлси (The Beatles) видали свой остатнї албум Лет ит би (Let It Be). 2001 — Югославия прията до Шветовей банки як полноправни член. 2001 — Папа Йоан Павло други нащивел Сирию и вошол до джамиї, з чим постал перши папа хтори тото зробел. Нєшка Шветови дзень Червеного крижа. Народзени 1828 — Народзени [[Жан Анри Динан]] (Женева, Швайцарска, 8. май 1828 – Гайден, Швайцарска, 30. октобер 1910), филантроп, снователь медзинародней гуманитарней орґанизациї Червени криж. Добитнїк є першей Нобеловей награди за мир 1901. року. 1884 — Гари Труман, 33. предсидатель ЗАД. 1946 — Народзел ше професор [[Владимир Бесерминї]] (Шид, 8. май 1946 – Вербас, 20. марец 2014), професор у керестурскей ґимназиї, писатель, прекладатель и визначни роботнїк у култури Руснацох. Умарли 1880 — [[Ґустав Флобер]], основоположнїк реалистичней школи у французкей литератури. c6t1o49jzjevmixuggy69lphrsqg6at 19182 19169 2026-05-31T08:03:59Z Olirk55 19 Ушорйованє, катеґория 19182 wikitext text/x-wiki '''8. май''' — 128. [[дзень]] у року (129. дзень у преступним року) по Грегориянским календаре. До конца рока єст ище 237 днї. == Подїї == 1919 — Централна руска народна рада у Ужгородзе принєсла одлуку о приключеню Подкарпатскей Руси ґу Чехословацкей. 1970 — Битлси ''(The Beatles'') видали свой остатнї албум Лет ит би (''Let It Be''). 2001 — Югославия прията до Шветовей банки як полноправни член. 2001 — Папа Йоан Павло II нащивел Сирию и вошол до джамиї, з чим постал перши папа хтори тото зробел. Нєшка Шветови дзень Червеного крижа. == Народзени == 1828 — Народзени [[Жан Анри Динан]] (Женева, Швайцарска, 8. май 1828 – Гайден, Швайцарска, 30. октобер 1910), филантроп, снователь медзинародней гуманитарней орґанизациї Червени криж. Добитнїк є першей Нобеловей награди за мир 1901. року. 1884 — Гари Труман, 33. предсидатель ЗАД. 1946 — Народзел ше [[професор]] [[Владимир Бесерминї]] (Шид, 8. май 1946 – Вербас, [[20. марец]] 2014), професор у керестурскей ґимназиї, [[писатель]], [[поета]], прекладатель и визначни роботнїк у култури [[Руснаци у Сербиї|Руснацох]]. Умарли 1880 — [[Ґустав Флобер]], основоположнїк реалистичней школи у французкей литератури. [[Катеґория:Днї рока]] [[Катеґория:8. май]] 39ekay7k37o35esubcr1cni4dwdptdp 19183 19182 2026-05-31T08:06:37Z Olirk55 19 19183 wikitext text/x-wiki '''8. май''' — 128. [[дзень]] у року (129. дзень у преступним року) по Грегориянским календаре. До конца рока єст ище 237 днї. == Подїї == :* 1919 — Централна руска народна рада у Ужгородзе принєсла одлуку о приключеню Подкарпатскей Руси ґу Чехословацкей. :* 1970 — Битлси ''(The Beatles'') видали свой остатнї албум Лет ит би (''Let It Be''). :* 2001 — Югославия прията до Шветовей банки як полноправни член. :* 2001 — Папа Йоан Павло II нащивел Сирию и вошол до джамиї, з чим постал перши папа хтори тото зробел. :* Нєшка Шветови дзень Червеного крижа. == Народзени == :* 1828 — Народзени [[Жан Анри Динан]] (Женева, Швайцарска, 8. май 1828 – Гайден, Швайцарска, 30. октобер 1910), филантроп, снователь медзинародней гуманитарней орґанизациї Червени криж. * Добитнїк є першей Нобеловей награди за мир 1901. року. :* 1884 — Гари Труман, 33. предсидатель ЗАД. :* 1946 — Народзел ше [[професор]] [[Владимир Бесерминї]] (Шид, 8. май 1946 – Вербас, [[20. марец]] 2014), професор у керестурскей ґимназиї, [[писатель]], [[поета]], прекладатель и визначни роботнїк у култури [[Руснаци у Сербиї|Руснацох]]. == Умарли == :* 1880 — [[Ґустав Флобер]], основоположнїк реалистичней школи у французкей литератури. [[Катеґория:Днї рока]] [[Катеґория:8. май]] jozcuh4s153r4miy3s9od6mjuk9ncvm 0 3117 19170 2026-05-31T00:18:07Z Keresturec 18 Нова страница: '''9. май''' — 129. дзень у року (130. дзень у преступним року) по Ґреґориянским календаре. До конца рока єст ище 236 днї. Подїї 1945 — Дзень побиди над фашизмом, кед нацистична Нємецка подписала безусловну капитулацию, з чим закончена Друга шветова война. Документ о… 19170 wikitext text/x-wiki '''9. май''' — 129. дзень у року (130. дзень у преступним року) по Ґреґориянским календаре. До конца рока єст ище 236 днї. Подїї 1945 — Дзень побиди над фашизмом, кед нацистична Нємецка подписала безусловну капитулацию, з чим закончена Друга шветова война. Документ о капитулациї у Берлину подписали нємецки фелдмаршал Вилгелм Кайтел, а у мено Антифашистичней коалициї совєтски маршал Ґеорґий Жуков и британски ґенерал Артур Тедер. 1948 — Дзень Основней школи ''Братство єдинство'' у Коцуре. Перши податок о образованю у Коцуре зазначени 1765. року. Мено Братство-єдинство школа достала 1948. року. Теди ше настава одвивала у вецей обєктох у валалє, а 1965. року шицки школяре од першей по осму класу почали ходзиц до терашнього будинка. У школи ше порядна настава одвива на руским и сербским язику, а школяре можу як виборну наставу учиц руски, лєбо мадярски язик зоз елементами националней култури. 1950 — Виложени концепт зєдинєного континенту, познатши як „Шуманова декларация“ (Schuman declaration), цо постала основа за снованє Европскей униї (ЕУ). Нєшка ше политични ентитет Европсей униї виражує зоз гимну, адаптована тема зоз Симфониї ч. 9 Лудвиґа ван Бетовена (Ода радосци) и заставу. На Совиту Европскей униї у Милану 1985. року одлучене же ше 9. май будзе означовац каждого року. Европску унию нєшка творя 27 держави. Дзень Европи. Кирбай у катедралней церкви св. о. Миколая у Руским Керестуре. Народзени 1871 — Народзел ше [[Володимир Гнатюк|Володимир Михайлович Гнатюк]] (Велеснїв, Австро-Угорска, нєшка Україна, 9. май 1871 – Львов, Україна, 6. октобер 1926), познати українски етноґраф и културни дїяч. Влєце 1897. року нащивел руски валали у Войводини и записал народни шпиванки, прозни твори и вецей записи, хтори обявел у штирох томох Етноґрафичного зборнїка Наукового товариства Шевченко у Львове, а тоти записи нашого усного народного скарбу представяю фундамент на хторим стої история литератури бачванско-сримских Руснацох. 1939 — Народзел ше о. др Тадей Войнович, ОФМ (Чаковец, 9. май 1939 – Изола, Словения, 8. новембер 2008). Бул визначни еґзеґета, полиґлота (знал нємецки, анґлийски, италиянски, гебрейски и старогречески язик), а вєдно зоз Михалом и Янком Рамач преложел Святе писмо – Стари и Нови завит зоз старогреческого на руски язик. Преподавал и бул професор на Теолоґийно-катехетским институту Суботицкей бискупиї, а преподаваня тримал и у Новим Садзе. Бул перши директор и одвичательни редактор Радио Мариї Сербиї. 1943 — [[Володимир Фединишинец]], українски и русински писатель. 6xt8hp6eaplds6na9hffvtbbtaz4awt 19184 19170 2026-05-31T08:14:36Z Olirk55 19 Медзинаслови, катеґория 19184 wikitext text/x-wiki '''9. май''' — 129. [[дзень]] у року (130. дзень у преступним року) по Ґреґориянским календаре. До конца рока єст ище 236 днї. == Подїї == * 1945 — Дзень побиди над фашизмом, кед нацистична Нємецка подписала безусловну капитулацию, з чим закончена Друга шветова война. Документ о капитулациї у Берлину подписали нємецки фелдмаршал Вилгелм Кайтел, а у мено Антифашистичней коалициї совєтски маршал Ґеорґий Жуков и британски ґенерал Артур Тедер. * 1948 — Дзень Основней школи ''Братство єдинство'' у [[Коцур|Коцуре]]. Перши податок о образованю у Коцуре зазначени 1765. року. Мено Братство-єдинство школа достала 1948. року. Теди ше настава одвивала у вецей обєктох у валалє, а 1965. року шицки школяре од першей по осму класу почали ходзиц до терашнього будинка. У школи ше порядна настава одвива на руским и сербским язику, а школяре можу як виборну наставу учиц руски, лєбо мадярски язик зоз елементами националней култури. * 1950 — Виложени концепт зєдинєного континенту, познатши як „Шуманова декларация“ (''Schuman'' ''declaration''), цо постала основа за снованє Европскей униї (ЕУ). Нєшка ше политични ентитет Европсей униї виражує зоз [[Гимна|гимну]], адаптована тема зоз Симфониї ч. 9 Лудвиґа ван Бетовена (Ода радосци) и заставу. На Совиту Европскей униї у Милану 1985. року одлучене же ше 9. май будзе означовац каждого року. Европску унию нєшка творя 27 держави. * Дзень Европи. * Кирбай у катедралней церкви св. о. Миколая у [[Руски Керестур|Руским Керестуре]]. == Народзени == * 1871 — Народзел ше [[Володимир Гнатюк|Володимир Михайлович Гнатюк]] (Велеснїв, Австро-Угорска, нєшка Україна, 9. май 1871 – Львов, Україна, 6. октобер 1926), познати українски етноґраф и културни дїяч. Влєце 1897. року нащивел руски валали у Войводини и записал народни шпиванки, прозни твори и вецей записи, хтори обявел у штирох томох Етноґрафичного зборнїка Наукового товариства Шевченко у [[Льовч|Львове]], а тоти записи нашого усного народного скарбу представяю фундамент на хторим стої история литератури бачванско-сримских Руснацох. * 1939 — Народзел ше о. др Тадей Войнович, ОФМ (Чаковец, 9. май 1939 – Изола, Словения, 8. новембер 2008). Бул визначни еґзеґета, полиґлота (знал нємецки, анґлийски, италиянски, гебрейски и старогречески язик), а вєдно зоз Михалом и [[Янко Рамач|Янком Рамач]] преложел Святе писмо – Стари и Нови завит зоз старогреческого на [[руски язик]]. Преподавал и бул [[професор]] на Теолоґийно-катехетским институту Суботицкей бискупиї, а преподаваня тримал и у Новим Садзе. Бул перши директор и одвичательни редактор Радио Мариї Сербиї. * 1943 — [[Володимир Фединишинец]], українски и русински [[Писатель|писатель.]] [[Катеґория:Днї рока]] [[Катеґория:9. май]] c3uhnq5jpcnj1qxa1nm8kmogk7j922p 0 3118 19171 2026-05-31T00:24:39Z Keresturec 18 Нова страница: '''10. май''' — 130. дзень у року (131. дзень у преступним року) по Ґреґориянским календаре. До конца рока єст ище 235 днї. Подїї 1844 — Началнїк Министерства просвити у сербскей влади Йован Стерия Попович послал шицким окружним началством допис най стари ствари по… 19171 wikitext text/x-wiki '''10. май''' — 130. дзень у року (131. дзень у преступним року) по Ґреґориянским календаре. До конца рока єст ище 235 днї. Подїї 1844 — Началнїк Министерства просвити у сербскей влади Йован Стерия Попович послал шицким окружним началством допис най стари ствари посилаю до Народного музею. Тот датум ше трима як Дзень снованя Народного музею у Беоґрадзе. 1904 — Основана фирма Хорх (Horch), хтора познєйше постала Ауди (Audi AG). Медзинародни дзень рушаня, физичней активносци. У рамикох ґлобалней инициятиви жеми членїци Шветовей здравственей орґанизациї (ШЗО) запровадзую Медзинародни дзень физичней активносци од 2002. року же би промововали физичну активносц як основну активносц за очуванє и унапредзованє здравя каждого чловека. Шветови дзень птицох и древох хтори преглашела Ґенерална скупштина Зєдинєних нацийох з цильом же би ше очувало ридки файти птицох и древох. Зоз зрезованьом древох и знїщованьом лєсох знїщує ше и природни места на хторих птици правя гнїзда. Народзени 1931 — Народзела ше малярка Олґа Оля Иванїцки (Панчево, 10. май 1931 – Беоґрад 24. юний 2009). Умарли 2024 — Др [[Яков Кишюгас]] (*1. новембер 1948—†10. май 2024), професор русийского язика, визначни просвитно-педаґоґийни дїяч, професор на Оддзелєню за русинистику ФФ у Новим Садзе. 99nmwry5wncnll2kdt2627sjnak5ccg 0 3119 19172 2026-05-31T01:32:40Z Keresturec 18 Нова страница: '''11. май''' — 131. дзень у року (132. дзень у преступним року) по Ґреґориянским календаре. До конца рока єст ище 234 днї. Подїї Народзени 1720 — Барон Мингаузен, нємецки дворян Karl Friedrich Hieronymus Freiherr von Münchhausen, приповедач нєправдивих видуманих историйних подїйох. 1904… 19172 wikitext text/x-wiki '''11. май''' — 131. дзень у року (132. дзень у преступним року) по Ґреґориянским календаре. До конца рока єст ище 234 днї. Подїї Народзени 1720 — Барон Мингаузен, нємецки дворян Karl Friedrich Hieronymus Freiherr von Münchhausen, приповедач нєправдивих видуманих историйних подїйох. 1904 — Салвадор Дали, каталонски маляр, познати по своїх сурреалистичних дїлох. 1971 — Роберт Калиняк, словацки политичар, по оцови русинского походзеня. ppzd7js192bf3ja4o56scutpri3q7lv 0 3120 19173 2026-05-31T01:37:59Z Keresturec 18 Нова страница: '''12. май''' — 132. дзень у року (133. дзень у преступним року) по Ґреґориянским календаре. До конца рока єст ище 233 днї. Подїї 1743 — У Праги було корунованє Мариї Терезиї за чешку кралїцу. 1947 — У Беоґрадзе першираз приказани филм ''Славица'', у главних улогох ґлу… 19173 wikitext text/x-wiki '''12. май''' — 132. дзень у року (133. дзень у преступним року) по Ґреґориянским календаре. До конца рока єст ище 233 днї. Подїї 1743 — У Праги було корунованє Мариї Терезиї за чешку кралїцу. 1947 — У Беоґрадзе першираз приказани филм ''Славица'', у главних улогох ґлумели Ирена Колесар, Марян Ловрич и Любиша Йованович. Знїманє филма тирвало єден рок, режисер и сценариста бул Вєкослав Африч, а знїматель Жорж Скриґин. Филм ''Славица'' бул перши югославянски филм после Другей шветовей войни беоґрадского студия ''Авала филм'' и зачатнїк жанра партизанского филма. 1990 — У Новим Садзе основани Союз Руснацох и Українцох Югославиї, тераз Союз Руснацох Українцох Сербиї. Нєшка Медзинародни дзень медицинских шестрох. Медзинародни совит медицинских шестрох (International Council of Nurses (ICN)) означує свой дзень од 1965. року, на дзень народзеня Флоренс Найтинґейл, британскей медицинскей шестри, зачетнїци модерного шестринства як професиї. Народзени 1820 — Народзела ше [[Флоренс Найтинґейл]] (Фиренца, нєшка Италия, 12. май 1820 – Лондон, Зєдинєне Кральовство, 13. авґуст 1910), робела як пестунка, орґанизаторка, реформаторка и учителька, була снователька шестринства у рамикох медицини. 1944 — [[Иван Сабадош]], науковец, доктор филолоґийних наукох, професор Ужгородского народного универзитета. Умарли 1971 — [[Янко Ерделї (професор)|Янко Ерделї]] (*1897—†12. май 1971.), професор историї и ґеоґрафиї, иноватор и полиґлота. 2002 — [[Владимир Шанта]] (*6. януар 1925—†12. май 2002), дружтвено-политични роботнїк и публициста. 3sd9u5xw4zuwrfqxnkq87jnb59ymxa2 0 3121 19174 2026-05-31T01:43:49Z Keresturec 18 Нова страница: '''13. май''' — 133. дзень у року (134. дзень у преступним року) по Ґреґориянским календаре. До конца рока єст ище 232 днї. Подїї 1906 — [[Мария Склодовска Кири]] постала перша професорка Паризского универзитета. 1999 — Авиони НАТО звалєли рухоми мост у Вербаше на Вел… 19174 wikitext text/x-wiki '''13. май''' — 133. дзень у року (134. дзень у преступним року) по Ґреґориянским календаре. До конца рока єст ище 232 днї. Подїї 1906 — [[Мария Склодовска Кири]] постала перша професорка Паризского универзитета. 1999 — Авиони НАТО звалєли рухоми мост у Вербаше на Вельким бачким каналу. Источашнє зоз ґрафитнима бомбами знова потрафени пошореня Електропривреди Сербиї, прецо без струї остали велї места, медзи хторима и часци Нового Саду. 1917 — Троїм пастиром, хтори напасали статок при валалє Фатима, указала ше Дїва Мария. Фатима нєшка єдно з найславнєйших одпустових местох католїцки вирнїкох на швеце. Народзени 1717 — Народзела ше австрийска царица, ческа и мадярска кралїца [[Мария Терезия]] (Беч, 13. май 1717 – Беч, 29, новембер 1780), була єдина жена владар габзбурґских маєткох и остатнї член династиї Габзбурґ. Владала як надвойводкиня Австриї, кралїца Угорскей, Ческей, Горватскей, Славониї, Галициї и Лодомериї, як войводкиня Мантови, Милана, Парми, Пяченци и Ґвастали и як владарка Австрийскей Голандиї и велїх ґрофовийох. Зоз малженством була царица Святого римского царства нємецкого народу, нємецка кралїца, велька войводкиня Тоскани. У русинским фолклоре є запаметана як "добра владарка". 1795 — Народзел ше словацки филолоґ и историчар Павел Йозеф Шафарик (Кобелярово, Словацка, 13. май 1795 – Прага, Ческа, 26. юний 1861), бул єден з сновательох славистики. Бул директор сербскей ґимназиї у Новим Садзе од 1819. по 1833. рок. 1851 — Народзел ше лїкар и писатель Лаза Лазаревич (Шабац, 13. май 1851 – Беоґрад, 10. януар 1891), бул психиятер и неуролоґ, писал приповедки сербского реализма. 1929 — Народзела ше учителька и панїматка [[Мелания Планчак]], дзивоцке Канюх (Руски Керестур, 13. май 1929 – 22. новембер 2017). Учительску школу закончела у Сримских Карловцох и Суботици. Робела у Руским Керестуре, Новим Орахове, Коцуре, а найдлужей робела у Петровцох, нєшка у Горватскей, дзе ше цала фамелия преселєла 1969. року. Була учителька класней настави, руского, а познєйше и українского язика. Учителька пририхтовала и школски програми з нагоди державних шветох, вєдно зоз КПД Яким Гарди. У школи пририхтовала рочни школски часопис Венчик. У Петровцох була и директорка подручней школи, хтора припадала под вуковарску ОШ Други конґрес КПЮ, одкаль одходзи до пензиї 1985. року. Зоз супругом паноцом Кирилом Планчаком одходза до Нємецкей, до Нирнберґу, а врацаю ше до Руского Керестура 1998. року, ґу своїм дзецом и унуком. Учителька Мелания Планчак похована на керестурским теметове. Умарли 1930 — Фритьо Нансен, норвежски арктицки виглєдовач, науковец, доктор зоолоґиї, фундатор новей науки под назцу Физикална океаноґрафия, политични и дружтвени дїяч, гуманиста, филантроп, лауреат Нобеловей награди (1922). 1948 — Василий Такач, грекокатолїцки священїк и перши владика Русинскей грекокатолїцкей церкви у ЗАД. ieyb2iegtnz5q3e62s9du1uokd4oz15 0 3122 19175 2026-05-31T01:56:36Z Keresturec 18 Нова страница: '''14. май''' — 134. дзень у року (135. дзень у преступним року) по Ґреґориянским календаре. До конца рока єст ище 231 дзень. Подїї 1796 — анґлийски дохтор Едвард Дженер дал вакцину од осипкох осемрочному хлапцови. 1900 — У Паризу отворени други Олимпийски бависка, н… 19175 wikitext text/x-wiki '''14. май''' — 134. дзень у року (135. дзень у преступним року) по Ґреґориянским календаре. До конца рока єст ище 231 дзень. Подїї 1796 — анґлийски дохтор Едвард Дженер дал вакцину од осипкох осемрочному хлапцови. 1900 — У Паризу отворени други Олимпийски бависка, на хторих першираз участвовали жени. 1955 — У Варшави подписани контракт о снованю Варшавского пакту, хтори подписали Албания, Болгарска, Мадярска, Нємецка, Польска, Румуния, Совєтски Союз и Чехословацка. 1991 — Радио телевизия Сербиї почала емитованє сателитскей програми. 2000 — Основани иСток (iStock) интернационални провайдер микро сток фотоґрафиї без надополнєня на мрежи зоз шедзиском у Калґарию, Канада. 2003 — После скоро 40 рокох планованя и дебатох почали под’жемни роботи на защити Венециї од чиряня. Умарли 2011 — [[Михайло Горняк]] (*20. юлий 1929—†14. май 2011), дипломата, руски интелектуалєц, журналиста и публициста. 2024 — [[Наталия Канюх]] (*27. септембер 1950—†14. май 2024), поетеса, прекладателька, драматурґиня, рецензентка. q0lw39dpvpwev66uu1sebhu2reytqv9 0 3123 19176 2026-05-31T02:01:58Z Keresturec 18 Нова страница: '''15. май''' — 135. дзень у року (136. дзень у преступним року) по Ґреґориянским календаре. До конца рока єст ище 230 днї. Подїї 1618 — Йоган Кеплер обявел треци закон о рушаню планетох хтори ище наволал же то закон о гармониї швета. 1848 — Паризки роботнїки, нєзадо… 19176 wikitext text/x-wiki '''15. май''' — 135. дзень у року (136. дзень у преступним року) по Ґреґориянским календаре. До конца рока єст ище 230 днї. Подїї 1618 — Йоган Кеплер обявел треци закон о рушаню планетох хтори ище наволал же то закон о гармониї швета. 1848 — Паризки роботнїки, нєзадовольни з политику буржоазней влади после преглашованя французкей републики, вошли до будинку парламента, розпущели уставотворну скупштину и вибрали револуционерну владу. З помоцу войска буржоазия загартушела повстанє и загарештовала шицких роботнїцких вождох. 1928 — Приказани рисовани филм ''Плейн крейзи'', у хторим ше першираз зявел Мики Маус. 1945 — Югославия цалком ошлєбодзена од окупатора и єдинки Югославянскей армиї зламали и остатнє орґанизоване одуперанє нєприятельских моцох у Другей шветовей войни. 2014 — Циклон ''Тамара'' залапел Балканске полуострово и пре вецейдньови моцни диждж и вилїви рикох у Сербиї 2 городи и 17 општини (Шабац, Сримска Митровица, и општини Обреновац, Лїґ, Уб, Лайковац, Осечина, Парачин, Мионица, Свилайнац, Смедеревска Паланка, Шид, Трстеник, Косєрич, Баїна Башта, Крупань, Мали Зворник, Коцелєва и Владимирци) преглашели позарядову ситуацию. Водостой рикох Дунай и Сава почал ше зменшовац од 25. мая. Настрадали 57 особи. Нєшка Медзинародни дзень фамелиї. Преглашела го Ґенерална скупштина Орґанизациї зєдинєних нацийох 1993. року. Медзинародни дзень акцийох за климу (International Climate Action Day), ище и Дзень борби процив климатских пременкох. Дзень борби процив малиґних меланомох скори. Народзени 1859 — Народзел ше французки физичар и хемичар [[Пєр Кири]] (Париз, Французка, 15. май 1859 – Париз, 19. април 1906). Зоз супругу Марию Кири-Склодовску и французким физичаром Антоаном Анрийом Бекерелом 1903. року подзелєл Нобелову награду за физику. Преучовал маґнетни зявеня, а зоз супругу пренашол радиоактивни елементи полониюм и радиюм. Умарли 2015 — [[Дюра Пап (новинар)|Дюра Пап]] (*17. април 1945—†15. май 2015), новинар и редактор у НВУ Руске слово, фаховец у аґрару и дружтвени активиста. tnax14gradqkxrluiiojwqr103qcl5q 14 3124 19179 2026-05-31T07:46:23Z Olirk55 19 Нова страница: Ерґела коньох Зобнатица [[Катеґория:Конярство]] [[Катеґория:Ерґели у Сербиї]] 19179 wikitext text/x-wiki Ерґела коньох Зобнатица [[Катеґория:Конярство]] [[Катеґория:Ерґели у Сербиї]] ok8mkmj3m785w9vnttw1vqrcf9hdmel