Википедия rskwiki https://rsk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8_%D0%B1%D0%BE%D0%BA MediaWiki 1.47.0-wmf.4 first-letter Медий Окреме Розгварка Хаснователь Розгварка зоз хасновательом Википедия Розгварка о Википедиї Файл Розгварка о файлу МедияВики Розгварка о МедияВикию Шаблон Розгварка о шаблону Помоц Розгварка о помоци Катеґория Розгварка о катеґориї TimedText TimedText talk Модул Разговор о модулу Event Event talk 0 153 19196 13060 2026-05-31T16:03:37Z Zatvojrodzenidzenj 182 19196 wikitext text/x-wiki [[Файл:Frances Densmore recording Mountain Chief2.jpg|right|thumb|316x316px|Америцки антрополоґ и етнолоґ Френсис Дензмор знїма индиянца зоз племена ''Блекфут'' у Смитсоновим институту за Биро за америцку етнолоґию (1916. року).]] '''Етномузиколоґия''' то наука хтора ше занїма зоз преучованьом музичного фолклору. Наволує ше ище музична фолклористика.<ref> Pegg, Carole, Helen Myers, Philip V. Bohlman, and Martin Stokes. 2001. “Ethnomusicology.” In The New Grove Dictionary of Music and Musicians, vol.8, ed. S. Sadie, 367-403. London: Macmillan.</ref> Назва фолклор ше у науки розлично толкує а настал од анґл. слова folk и lore (народ и знанє) а означує народну мудросц, схопносц и знанє. Етнолоґия наука хтора виучує людску културу а з тей науки настала и розвила ше окремна дисциплина хтора преучує народну творчосц - ''фолклористика''. Музични фолклор преучує материю народней [[Подзелєнє музики|музики]]. <ref>[https://music.umd.edu/areas-of-study/musicology-ethnomusicology musicology-ethnomusicology]</ref> [[File:Erik Lönnberg and Otto Andersson (Sm 5933) (28495733850).jpg|right|thumb|254x254px|Ото Андерсон 1909. записує народни писнї хтори грає Ерик Лоннберґ (рођен 1829.), Музей Сибелиюс у Финскей.]] Музично-фолклорнa материя подзелєна до 4 ґрупох: * [[Вокална музика|вокална]] (єдногласова и вецейгласова) * музични [[Подзелєнє музичних инструментох|инструменти]] * вокално-инструментална музика * танци == Дисциплини етномузиколоґиї == Етномузиколоґия ма окремни дисциплини хтори ше одноша на специфични виглєдованя: ♦ [[Орґанолоґия]] (преучованє музичних инструментох) ♦ Етнокореолоґия (преучованє народних танцох) ♦ Кинетоґрафия (записованє рухох и крочайох у народних танцох) ♦ Мелоґрафия (записованє народних [[Композиция|мелодийох]]). == Литература== * Cooley, Timothy J. (2005).[[iarchive:makingmusicinpol0000cool|Making Music in the Polish Tatras: Tourists, Ethnographers, and Mountain Musicians]] Indiana University Press. (Hardcover with CD). * Czekanowska, Anna. ''Polish Folk Music: Slavonic Heritage - Polish Tradition - Contemporary Trends''. Cambridge Studies in Ethnomusicology. 2006. ISBN 978-0-521-02797-7. * [https://www.fmu.bg.ac.rs/wp-content/uploads/2023/10/ ''КЊИГА ПРЕДМЕТА'' етномузикологија и етнокореологија.pdf] Факултет музичней уметносци, Беоґрад == Вонкашнї вязи == * [https://www.scribd.com/doc/305323487/ Etnomuzikologija] scribd.com * [https://ethnomusicologyreview.ucla.edu/ Ethnomusicology Review (EMR)] Academic ethnomusicology journal. * [https://www.ictmusic.org/ International Council for Traditional Music] * [https://web.archive.org/web/20060307052723/http://ilam.ru.ac.za/ International Library of African Music (ILAM)] * [https://https://www.google.com/search?q=%D0%B5%D1%82%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83%D0%B7%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D0%B8%D1%98%D0%B0&oq=%D0%95%D1%82%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83%D0%B7%D0%B8&aqs=chrome.0.69i59j69i57j35i39j0i10i512j0i512j0i10i512j0i30j0i10i30j0i30j0i10i30.4984j0j15&sourceid=chrome&ie=UTF-8#fpstate=ive&vld=cid:b5c4cb6b,vid:nAHdK_l7ALE,st:0 Етномузикологија] видео знїмок You Tube == Референци == [[Катеґория:Етномузиколоґия|*]] <references /> [[Катеґория:Музика|Музика|Етномузиколоґия]] 6a0cbacfe3d7ha3xzbv3yjcq02yy4oc 19197 19196 2026-05-31T16:07:31Z Zatvojrodzenidzenj 182 19197 wikitext text/x-wiki [[Файл:Frances Densmore recording Mountain Chief2.jpg|right|thumb|316x316px|Америцки антрополоґ и етнолоґ Френсис Дензмор знїма индиянца зоз племена ''Блекфут'' у Смитсоновим институту за Биро за америцку етнолоґию (1916. року).]] '''Етномузиколоґия''' то наука хтора ше занїма зоз преучованьом музичного фолклору. Наволує ше ище музична фолклористика.<ref> Pegg, Carole, Helen Myers, Philip V. Bohlman, and Martin Stokes. 2001. “Ethnomusicology.” In The New Grove Dictionary of Music and Musicians, vol.8, ed. S. Sadie, 367-403. London: Macmillan.</ref> Назва фолклор ше у науки розлично толкує а настал од анґл. слова folk и lore (народ и знанє) а означує народну мудросц, схопносц и знанє. Етнолоґия наука хтора виучує людску културу а з тей науки настала и розвила ше окремна дисциплина хтора преучує народну творчосц - ''фолклористика''. Музични фолклор преучує материю народней [[Подзелєнє музики|музики]]. <ref>[https://music.umd.edu/areas-of-study/musicology-ethnomusicology musicology-ethnomusicology]</ref> [[File:Erik Lönnberg and Otto Andersson (Sm 5933) (28495733850).jpg|right|thumb|254x254px|Ото Андерсон 1909. записує народни писнї хтори грає Ерик Лоннберґ (рођен 1829.), Музей Сибелиюс у Финскей.]] Музично-фолклорнa материя подзелєна до 4 ґрупох: * [[Вокална музика|вокална]] (єдногласова и вецейгласова) * музични [[Подзелєнє музичних инструментох|инструменти]] * вокално-инструментална музика * танци. == Дисциплини етномузиколоґиї == Етномузиколоґия ма окремни дисциплини хтори ше одноша на специфични виглєдованя: ♦ [[Орґанолоґия]] (преучованє музичних инструментох) ♦ Етнокореолоґия (преучованє народних танцох) ♦ Кинетоґрафия (записованє рухох и крочайох у народних танцох) ♦ Мелоґрафия (записованє народних [[Композиция|мелодийох]]). == Литература== * Cooley, Timothy J. (2005).[[iarchive:makingmusicinpol0000cool|Making Music in the Polish Tatras: Tourists, Ethnographers, and Mountain Musicians]] Indiana University Press. (Hardcover with CD). * Czekanowska, Anna. ''Polish Folk Music: Slavonic Heritage - Polish Tradition - Contemporary Trends''. Cambridge Studies in Ethnomusicology. 2006. ISBN 978-0-521-02797-7. * [https://www.fmu.bg.ac.rs/wp-content/uploads/2023/10/ ''КЊИГА ПРЕДМЕТА'' етномузикологија и етнокореологија.pdf] Факултет музичней уметносци, Беоґрад == Вонкашнї вязи == * [https://www.scribd.com/doc/305323487/ Etnomuzikologija] scribd.com * [https://ethnomusicologyreview.ucla.edu/ Ethnomusicology Review (EMR)] Academic ethnomusicology journal. * [https://www.ictmusic.org/ International Council for Traditional Music] * [https://web.archive.org/web/20060307052723/http://ilam.ru.ac.za/ International Library of African Music (ILAM)] * [https://https://www.google.com/search?q=%D0%B5%D1%82%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83%D0%B7%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D0%B8%D1%98%D0%B0&oq=%D0%95%D1%82%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83%D0%B7%D0%B8&aqs=chrome.0.69i59j69i57j35i39j0i10i512j0i512j0i10i512j0i30j0i10i30j0i30j0i10i30.4984j0j15&sourceid=chrome&ie=UTF-8#fpstate=ive&vld=cid:b5c4cb6b,vid:nAHdK_l7ALE,st:0 Етномузикологија] видео знїмок You Tube == Референци == [[Катеґория:Етномузиколоґия|*]] <references /> [[Катеґория:Музика|Музика|Етномузиколоґия]] 4t122n2wm6j0t5ixcwt1cqfra2bey2y 19203 19197 2026-05-31T22:48:10Z Olirk55 19 Нови текст о Историйней часци етномузиколоґиї 19203 wikitext text/x-wiki [[Файл:Frances Densmore recording Mountain Chief2.jpg|right|thumb|333x333px|Америцки антрополоґ и етнолоґ Френсис Дензмор знїма индиянца зоз племена ''Блекфут'' у Смитсоновим институту за Биро за америцку етнолоґию (1916. року).]] '''Етномузиколоґия''' то наука хтора ше занїма зоз преучованьом музичного фолклору. Наволує ше ище музична фолклористика.<ref> Pegg, Carole, Helen Myers, Philip V. Bohlman, and Martin Stokes. 2001. “Ethnomusicology.” In The New Grove Dictionary of Music and Musicians, vol.8, ed. S. Sadie, 367-403. London: Macmillan.</ref> Назва фолклор ше у науки розлично толкує а настал од анґл. слова folk и lore (народ и знанє) а означує народну мудросц, схопносц и знанє. Етнолоґия наука хтора виучує людску културу а з тей науки настала и розвила ше окремна дисциплина хтора преучує народну творчосц - ''фолклористика''. Музични фолклор преучує материю народней [[Подзелєнє музики|музики]]. <ref>[https://music.umd.edu/areas-of-study/musicology-ethnomusicology musicology-ethnomusicology]</ref> [[File:Erik Lönnberg and Otto Andersson (Sm 5933) (28495733850).jpg|right|thumb|275x275px|Ото Андерсон 1909. записує народни писнї хтори грає Ерик Лоннберґ (рођен 1829.), Музей Сибелиюс у Финскей.]] Музично-фолклорнa материя подзелєна до 4 ґрупох: * [[Вокална музика|вокална]] (єдногласова и вецейгласова) * музични [[Подзелєнє музичних инструментох|инструменти]] * вокално-инструментална музика * танци. == Дисциплини етномузиколоґиї == Етномузиколоґия ма окремни дисциплини хтори ше одноша на специфични виглєдованя: ♦ [[Орґанолоґия]] (преучованє музичних инструментох) ♦ Етнокореолоґия (преучованє народних танцох) ♦ Кинетоґрафия (записованє рухох и крочайох у народних танцох) ♦ Мелоґрафия (записованє народних [[Композиция|мелодийох]]). == История  етномузиколоґийней  науки == Походзенє музичней етноґрафиї вяже ше за роботу филозофа и науковца М. Монтея (16. вик), Ж. Ж. Русоа, И. Ґ. Хердера (18. вик) и других. Концом 19. и спочетку 20. вика, рост интересованя за народни жридла повязани зоз националним препородзеньом у велїх жемох, а тото допринєсло паралелне формованє националних музичних школох. Формированє етномузиколоґиї унапредзел и пренаходок фоноґрафа (Едисон, 1877), хтори ше почал хасновац за знїманє музики усней традициї (1890), як и розвой центней системи мераня висини тона з боку А. Елиса. Року 1899. у Бечу, а 1900. у Берлину, основани и вельки ''фоноархиви'', на основу хторих ше започали розвивац науково школи. Источасно, значне доприношенє формованю етномузиколоґиї дали композиторе хтори ше обрацали ґу народней уметносци, окреме Українци М. Лисенко, Ф. Колеса, Руси М. А. Римски-Корсаков, Мадяре Б. Барток и З. Кодаль. Период розвою етномузиколоґиї У принципу историйно патраци то млада наука хтора ше почала интензивнєйше розвивац початком 20. вика: ♦ У периодзе 1901-1921. року у Руским царстве дїловала музично-етноґрафска комисия при Руским ґеоґрафским дружтве. ♦ У периодзе 1921-1931. у Москви дїловала етноґрафска секция Державного института за музични науки, познєйше - ♦ фолклорни сектори при Ленїнгородским институту за театер, музику и кинематоґрафию и ♦ Московским конзерваториюму. ♦ Року 1955. у ЗАД основане медзинародне здруженє етномузиколоґох (Дружтво за етномузиколоґию), хторе и нєшка єдно з найвекших орґанизацийох етномузиколоґийного профилу. == История  етномузиколоґийней  науки == Походзенє музичней етноґрафиї вяже ше за роботу филозофа и науковца М. Монтея (16. вик), Ж. Ж. Русоа, И. Ґ. Хердера (18. вик) и других. Концом 19. и спочетку 20. вика, рост  интересованя за народни  жридла  повязани зоз националним препородзеньом у велїх жемох, а тото допринєсло паралелне  формованє националних музичних школох. Формированє етномузиколоґиї барз спричинєл  и пренаходок фоноґрафа (1877), хтори ше почал хасновац за знїманє музики усней традициї (1890), як и розвой центней системи мераня висини тона з боку А. Елиса. Року 1899. у Бечу, а 1900. у Берлину, основани и вельки фоноархиви, на основу хторих ше започали розвивац науково школи. [[File:Vinko Žganec.JPG|right|thumb|280px| В. Жганец, горватски музични виглєдовач, найвекшу часц своєй теренскей роботи препровадзел и одрабял у Медзимурскей жупаниї. Винко Жґанец виглєдовал и руски народни музични скарб. Аж и обробел и гармонизовал прейґ коло 100 народни писнї хтори друковани у зборнїку „Русинске народне песме”]] Источасно, значне доприношенє формираню етномузикологиї дали композиторе хтори ше обрацали ґу народней уметносци, окреме Українци М. Лисенко, Ф. Колеса, Руси М. А. Римски-Корсаков, Мадяре Б. Барток и З. Кодаль. У периодзе 1901-1921. у Руским царстве дїловала музично-етноґрафска комисия при Руским ґеоґрафским дружтве. У периодзе 1921-1931. у Москви дїловала етноґрафска секция Державного института за музични науки, познєйше - фолклорни сектори при Ленїнгородским институту за театер, музику и кинематоґрафию и Московским конзерваториюму. Року 1955. у ЗАД основане медзинародне здруженє етномузиколоґох (Дружтво за етномузиколоґию), хторе и нєшка єдно з найвекших орґанизацийох етномузиколоґийного профилу. == Сучасносц /Модерност обласци етномузиколоґиї == Музични фолклор предмет преучованя у високих музичних образовних установох и предмет преучованя науковцох и музичарох. Спрам класификациї Високей атестационей комисиї, виглєдованє у етномузиколоґийним напряму припада специялносци 17.00.03 - „музична уметносц“ и формулована є на шлїдуюци способ: ♦ виглєдованє синкретичних и аутономних формох народного музичного скарбу и творчества, ♦ їх етнїчней ориґиналносци, специфичносци музичного роздумованя народа, ♦ жанрово-стилскей системи фолклора, интеракциї музичних, ♦ вербалних и хореоґрафских компонентох фолклорних текстох. [6] ▶ Источасно, етномузиколоґове розликую шлїдуюци подруч'я виглєдованя: ♦ Мелоґеоґрафски напрям и структурно-аналитичних студийох фолклора розвиваю фолклористи Б. Луканюк, Е. Єфремов, И. Клименко[8], А. Иваницки[9], Л. Єфремова [10]; ♦ функционално-структурни напрям, и ♦ етносоциолоґийни студиї зоз повагу на етнореґионални процесе: С. Ґрица [11]; ♦ фолклор миґранатох - Н. Супрун[12]; ♦ етнопедаґоґия и научни ґенерализациї националней етномузикологиї - А. Иваницки[13]; ♦ етнореґионални моноґрафски студиї у обласци етноинструменталних студийох - И. Мациєвски[14], М. Хай[15], Б. Яремко[16] и други. ♦ Знїманє и Обявйованє аутентичного фолклору на ношачи звука - CD == Литература== * Колесса Ф. Музикознавчі праці. — К., 1970; * Квитка К. Избранные труды. — М., 1971—73. — Т. 1-2. (рос.); * Cooley, Timothy J. (2005). *Його ж. Основи логіки музичної форми (проблеми походження музики). — К., 1997; * [[iarchive:makingmusicinpol0000cool|Making Music in the Polish Tatras: Tourists, Ethnographers, and Mountain Musicians]] Indiana University Press. (Hardcover with CD). * Czekanowska, Anna. ''Polish Folk Music: Slavonic Heritage - Polish Tradition - Contemporary Trends''. Cambridge Studies in Ethnomusicology. 2006. ISBN 978-0-521-02797-7. * [https://www.fmu.bg.ac.rs/wp-content/uploads/2023/10/ ''КЊИГА ПРЕДМЕТА'' етномузикологија и етнокореологија.pdf] Факултет музичней уметносци, Беоґрад == Вонкашнї вязи == * [https://www.scribd.com/doc/305323487/ Etnomuzikologija] scribd.com * [https://ethnomusicologyreview.ucla.edu/ Ethnomusicology Review (EMR)] Academic ethnomusicology journal. * [https://www.ictmusic.org/ International Council for Traditional Music] * [https://web.archive.org/web/20060307052723/http://ilam.ru.ac.za/ International Library of African Music (ILAM)] * [https://https://www.google.com/search?q=%D0%B5%D1%82%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83%D0%B7%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D0%B8%D1%98%D0%B0&oq=%D0%95%D1%82%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83%D0%B7%D0%B8&aqs=chrome.0.69i59j69i57j35i39j0i10i512j0i512j0i10i512j0i30j0i10i30j0i30j0i10i30.4984j0j15&sourceid=chrome&ie=UTF-8#fpstate=ive&vld=cid:b5c4cb6b,vid:nAHdK_l7ALE,st:0 Етномузикологија] видео знїмок You Tube == Референци == [[Катеґория:Етномузиколоґия|*]] <references /> [[Катеґория:Музика|Музика|Етномузиколоґия]] 19eyusgzokd1qbu7x6fh56klivqv8mo 19204 19203 2026-05-31T22:53:53Z Olirk55 19 Позиционованє фотоґрафиї 19204 wikitext text/x-wiki [[Файл:Frances Densmore recording Mountain Chief2.jpg|right|thumb|333x333px|Америцки антрополоґ и етнолоґ Френсис Дензмор знїма индиянца зоз племена ''Блекфут'' у Смитсоновим институту за Биро за америцку етнолоґию (1916. року).]] '''Етномузиколоґия''' то наука хтора ше занїма зоз преучованьом музичного фолклору. Наволує ше ище музична фолклористика.<ref> Pegg, Carole, Helen Myers, Philip V. Bohlman, and Martin Stokes. 2001. “Ethnomusicology.” In The New Grove Dictionary of Music and Musicians, vol.8, ed. S. Sadie, 367-403. London: Macmillan.</ref> Назва фолклор ше у науки розлично толкує а настал од анґл. слова folk и lore (народ и знанє) а означує народну мудросц, схопносц и знанє. Етнолоґия наука хтора виучує людску културу а з тей науки настала и розвила ше окремна дисциплина хтора преучує народну творчосц - ''фолклористика''. Музични фолклор преучує материю народней [[Подзелєнє музики|музики]]. <ref>[https://music.umd.edu/areas-of-study/musicology-ethnomusicology musicology-ethnomusicology]</ref> Музично-фолклорнa материя подзелєна до 4 ґрупох: * [[Вокална музика|вокална]] (єдногласова и вецейгласова) * музични [[Подзелєнє музичних инструментох|инструменти]] * вокално-инструментална музика * танци. == Дисциплини етномузиколоґиї == [[File:Erik Lönnberg and Otto Andersson (Sm 5933) (28495733850).jpg|right|thumb|280x280px|Ото Андерсон 1909. записує народни писнї хтори грає Ерик Лоннберґ (рођен 1829.), Музей Сибелиюс у Финскей.]] Етномузиколоґия ма окремни дисциплини хтори ше одноша на специфични виглєдованя: ♦ [[Орґанолоґия]] (преучованє музичних инструментох) ♦ Етнокореолоґия (преучованє народних танцох) ♦ Кинетоґрафия (записованє рухох и крочайох у народних танцох) ♦ Мелоґрафия (записованє народних [[Композиция|мелодийох]]). == История  етномузиколоґийней  науки == Походзенє музичней етноґрафиї вяже ше за роботу филозофа и науковца М. Монтея (16. вик), Ж. Ж. Русоа, И. Ґ. Хердера (18. вик) и других. Концом 19. и спочетку 20. вика, рост интересованя за народни жридла повязани зоз националним препородзеньом у велїх жемох, а тото допринєсло паралелне формованє националних музичних школох. Формированє етномузиколоґиї унапредзел и пренаходок фоноґрафа (Едисон, 1877), хтори ше почал хасновац за знїманє музики усней традициї (1890), як и розвой центней системи мераня висини тона з боку А. Елиса. Року 1899. у Бечу, а 1900. у Берлину, основани и вельки ''фоноархиви'', на основу хторих ше започали розвивац науково школи. Источасно, значне доприношенє формованю етномузиколоґиї дали композиторе хтори ше обрацали ґу народней уметносци, окреме Українци М. Лисенко, Ф. Колеса, Руси М. А. Римски-Корсаков, Мадяре Б. Барток и З. Кодаль. Период розвою етномузиколоґиї У принципу историйно патраци то млада наука хтора ше почала интензивнєйше розвивац початком 20. вика: ♦ У периодзе 1901-1921. року у Руским царстве дїловала музично-етноґрафска комисия при Руским ґеоґрафским дружтве. ♦ У периодзе 1921-1931. у Москви дїловала етноґрафска секция Державного института за музични науки, познєйше - ♦ фолклорни сектори при Ленїнгородским институту за театер, музику и кинематоґрафию и ♦ Московским конзерваториюму. ♦ Року 1955. у ЗАД основане медзинародне здруженє етномузиколоґох (Дружтво за етномузиколоґию), хторе и нєшка єдно з найвекших орґанизацийох етномузиколоґийного профилу. == История  етномузиколоґийней  науки == Походзенє музичней етноґрафиї вяже ше за роботу филозофа и науковца М. Монтея (16. вик), Ж. Ж. Русоа, И. Ґ. Хердера (18. вик) и других. Концом 19. и спочетку 20. вика, рост  интересованя [[File:Vinko Žganec.JPG|right|thumb|280px| В. Жганец, горватски музични виглєдовач, (мелоґраф и етноґраф) найвекшу часц своєй теренскей роботи препровадзел и одрабял у Медзимурскей жупаниї. Винко Жґанец виглєдовал и руски народни музични скарб. Аж и обробел и гармонизовал прейґ коло 100 народни писнї хтори друковани у зборнїку „Русинске народне песме”]]за народни  жридла  повязани зоз националним препородзеньом у велїх жемох, а тото допринєсло паралелне формованє националних музичних школох. Формированє етномузиколоґиї барз спричинєл  и пренаходок фоноґрафа (1877), хтори ше почал хасновац за знїманє музики усней традициї (1890), як и розвой центней системи мераня висини тона з боку А. Елиса. Року 1899. у Бечу, а 1900. у Берлину, основани и вельки фоноархиви, на основу хторих ше започали розвивац науково школи. Источасно, значне доприношенє формираню етномузикологиї дали композиторе хтори ше обрацали ґу народней уметносци, окреме Українци М. Лисенко, Ф. Колеса, Руси М. А. Римски-Корсаков, Мадяре Б. Барток и З. Кодаль. У периодзе 1901-1921. у Руским царстве дїловала музично-етноґрафска комисия при Руским ґеоґрафским дружтве. У периодзе 1921-1931. у Москви дїловала етноґрафска секция Державного института за музични науки, познєйше - фолклорни сектори при Ленїнгородским институту за театер, музику и кинематоґрафию и Московским конзерваториюму. Року 1955. у ЗАД основане медзинародне здруженє етномузиколоґох (Дружтво за етномузиколоґию), хторе и нєшка єдно з найвекших орґанизацийох етномузиколоґийного профилу. == Сучасносц /Модерност обласци етномузиколоґиї == Музични фолклор предмет преучованя у високих музичних образовних установох и предмет преучованя науковцох и музичарох. Спрам класификациї Високей атестационей комисиї, виглєдованє у етномузиколоґийним напряму припада специялносци 17.00.03 - „музична уметносц“ и формулована є на шлїдуюци способ: ♦ виглєдованє синкретичних и аутономних формох народного музичного скарбу и творчества, ♦ їх етнїчней ориґиналносци, специфичносци музичного роздумованя народа, ♦ жанрово-стилскей системи фолклора, интеракциї музичних, ♦ вербалних и хореоґрафских компонентох фолклорних текстох. [6] ▶ Источасно, етномузиколоґове розликую шлїдуюци подруч'я виглєдованя: ♦ Мелоґеоґрафски напрям и структурно-аналитичних студийох фолклора розвиваю фолклористи Б. Луканюк, Е. Єфремов, И. Клименко[8], А. Иваницки[9], Л. Єфремова [10]; ♦ функционално-структурни напрям, и ♦ етносоциолоґийни студиї зоз повагу на етнореґионални процесе: С. Ґрица [11]; ♦ фолклор миґранатох - Н. Супрун[12]; ♦ етнопедаґоґия и научни ґенерализациї националней етномузикологиї - А. Иваницки[13]; ♦ етнореґионални моноґрафски студиї у обласци етноинструменталних студийох - И. Мациєвски[14], М. Хай[15], Б. Яремко[16] и други. ♦ Знїманє и Обявйованє аутентичного фолклору на ношачи звука - CD == Литература== * Колесса Ф. Музикознавчі праці. — К., 1970; * Квитка К. Избранные труды. — М., 1971—73. — Т. 1-2. (рос.); * Cooley, Timothy J. (2005). *Його ж. Основи логіки музичної форми (проблеми походження музики). — К., 1997; * [[iarchive:makingmusicinpol0000cool|Making Music in the Polish Tatras: Tourists, Ethnographers, and Mountain Musicians]] Indiana University Press. (Hardcover with CD). * Czekanowska, Anna. ''Polish Folk Music: Slavonic Heritage - Polish Tradition - Contemporary Trends''. Cambridge Studies in Ethnomusicology. 2006. ISBN 978-0-521-02797-7. * [https://www.fmu.bg.ac.rs/wp-content/uploads/2023/10/ ''КЊИГА ПРЕДМЕТА'' етномузикологија и етнокореологија.pdf] Факултет музичней уметносци, Беоґрад == Вонкашнї вязи == * [https://www.scribd.com/doc/305323487/ Etnomuzikologija] scribd.com * [https://ethnomusicologyreview.ucla.edu/ Ethnomusicology Review (EMR)] Academic ethnomusicology journal. * [https://www.ictmusic.org/ International Council for Traditional Music] * [https://web.archive.org/web/20060307052723/http://ilam.ru.ac.za/ International Library of African Music (ILAM)] * [https://https://www.google.com/search?q=%D0%B5%D1%82%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83%D0%B7%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D0%B8%D1%98%D0%B0&oq=%D0%95%D1%82%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83%D0%B7%D0%B8&aqs=chrome.0.69i59j69i57j35i39j0i10i512j0i512j0i10i512j0i30j0i10i30j0i30j0i10i30.4984j0j15&sourceid=chrome&ie=UTF-8#fpstate=ive&vld=cid:b5c4cb6b,vid:nAHdK_l7ALE,st:0 Етномузикологија] видео знїмок You Tube == Референци == [[Катеґория:Етномузиколоґия|*]] <references /> [[Катеґория:Музика|Музика|Етномузиколоґия]] 0i04cgos8hfa3yj3rjobt9mvp21ym3f 0 269 19195 17337 2026-05-31T15:22:05Z Zatvojrodzenidzenj 182 19195 wikitext text/x-wiki [[Файл:Meteor_falling_courtesy_NASA.gif|right|thumb|Mетеор]] <big>'''Метеор'''</big> (греч. μετέωρον — атмосферски феномен) [[Шветлосц|шветлосне]] зявенє хторе настало з йонизацию атмосфери през хтору преходзи метеороид. Блїщаци метеори ше наволую болиди. Метеороиди хтори походза од истого обєкта ([[Комета|комети]] або [[Астероїд|астероїда]]) маю паралелни траєкториї та метеори хтори од нїх наставаю випатраю як кед би походзели з истей часци нєба (радиянт)<ref>[https://www.enciklopedija.hr/clanak/radijant ''Радиянт''], ''Hrvatska enciklopedija'', Leksikografski zavod Miroslav Krleža, www.enciklopedija.hr, 2014.</ref>. У тим случаю бешедує ше о метеорским рою. У цеку рока постоя вецей як 50 метеорски рої. Постоя и метеороиди хтори нє припадаю анї єдному рою. Кед метеороид прежиє прелєт през атмосферу и спаднє на [[поверхносц]] нєбесного цела, наволує ше метеорит<ref>[https://www.enciklopedija.hr/clanak/meteor ''Метеор''], ''Hrvatska enciklopedija'', Leksikografski zavod Miroslav Krleža, www.enciklopedija.hr, 2014.</ref>. Метеор хтори спаднє на Жем лєбо друге нєбесне цело може направиц удерни кратер. Розпущени материял вируцени з удерного кратеру може ше охладзиц и стварднуц и так формує цело хторе ше наволує тектит. Пре тренє метеороида до атмосфери приходзи до ексцитациї як атомох у метеороиду так и атомох и молекулох атмосфери. При їх деексцитациї зявює ше шветлосц хтору видзиме як метеор. Температура у удерней [[Габа|габи]] хтора предходзи векшей метеороидскей часточки виноши вецей од 10.000 °C. Метеори ше у народзе наволую и „падаюци [[Гвизда|гвизди]].“ == Опис зявеня == Кед часточка (метеороид) дойдзе до висших пасмох атмосфери (термосфера), почина єй интеракция з атмосферу хтора може резултовац зоз зявеньом метеора<ref>Lunsford, Robert (2009). ''Meteors and How to Observe Them.'' New York: Springer Science+Business Media, LLC.</ref>. Типични метеор видлїви з голим оком лєбо з телескопом продукт метеороида векшого од 0,01 mm. Блїщацосц настатого метеора завиши од велькосци и швидкосци метеороида. Mетеор 0. маґнитуди може настац зоз метеороиду велькосци 2 cm хтори войдзе до атмосфери зоз швидкосцу од 20 km/s як и зоз часточки велькосци 0,5 cm и швидкосци 60 km/s (блїщацосц метеора завиши и од висини метеора над горизонтом, односно од оддалєносци од припатрача). З уходом до густейших пасмох атмосфери, метеороид ше швидко зогрива. Часточки менши од 0,5 mm ше зогриваю по цалим волумену, док ше при векших часточкох зогрива лєм поверхносне пасмо до даскельо дзешатих часцох милиметра до глїбини. Кед ше материял зогреє на приблїжно 2200 К, материял почина сублимовац, и горуци ґази цо настали окружую часточку. Зявенє траценя маси пре тренє у атмосфери ше наволує аблация. Електрони у атомох тих ґазох у побудзеним стану, зоз їх деексцитацию ошлєбодзує ше електромаґнетне зарйованє (уключуюци видлїву шветлосц). Коло 90% шветлосци метеора походзи од деексцитациї атомох метеороиду, температури 3000 по 5000 К. Остаток походзи од ексцитациї/деексцитациї и йонизациї/рекомбинациї атомох и молекулох у атмосфери. Под час аблациї метеор траци кинетичну енерґию, спомалшуюци ше при тим. Мали часточки потроша шицку масу пред тим як ше значно спомалша. Медзитим, векши часточки (коло 20 cm и векши, за швидкосц од 15 km/s) спомалша ше по швидкосц од 3 km/s скорей як цо страца шицку масу. При тей швидкосци престава аблация, а поверхносц метеороиду ше поступнє хладзи, формируюци скорку. З оглядом же под час тей часци лєту нєт аблациї, нєт анї шветлосного зявеня (односно метеора), а тота часц лєту метеороида ше наволує цми лєт (анґл. Dark flight). За розлику од метеора хтори тирва даскельо секунди, цми лєт може тирвац даскельо [[Минута|минути]]. Метеороид пада на жем, и таке цело ше наволує метеорит, а препознатлїви є по скорки (хтора може настац и пре дїйство хвилї)<ref>Ceplecha, Zdenĕk (1998). Jiří Borovička, W. Graham Elford et al.. ''Meteor Phenomena and Bodies''. Space Science Reviews (84): 327—471.</ref>. == Литература == * Jürgen Rendtel and Rainer Arlt (2011). ''Handbook for Meteor Observations.'' Potstdam: International Meteor Organization. * Paul Murdin, ур. (2001). ''Encyclopedia of Astronomy and Astrophysics'' (на язику: (анґлийски). Institure of Physics Publishing. * Patrick Moore (2000). [https://archive.org/details/databookofastron0000moor ''The Data Book of Astronomy''] (на язику: (анґлийски)). Бристол: IOP Publishing Ltd. б.[https://archive.org/details/databookofastron0000moor/page/240/mode/2up 240]-251. * Федынский В. В. [https://www.astronet.ru/db/msg/1198013/index.html ''Метеоры''] (на язику: (русийски)) == Вонкашнї вязи == * [https://www.imo.net/ Медзинародна метеорска орґанизация] * [https://web.archive.org/web/20080118092241/http://www.namnmeteors.org/ Сиверноамерицка метеорска мрежа] * [https://www.meteori.rs/wordpress/ Петницка метеорска ґрупа] == Референци == [[Катеґория:Астрономия]] <references /> [[Катеґория:Наука]] [[Катеґория:Физика]] 7mr64p60z7lr8xushws2pj7jtqyrz40 0 272 19193 17389 2026-05-31T14:40:36Z Zatvojrodzenidzenj 182 19193 wikitext text/x-wiki {| class="wikitable" align: align=right width=300px |+ ! colspan="2" |Мешац |- | colspan="2" |[[Файл:Full_Moon_Luc_Viatour.jpg|345x345px|center]] |- |colspan="2" |<div style="text-align: center;">[[Планета]] |- ! colspan="2" |Характеристики орбити |- |'''Штреднї полупречнїк''' '''орбити''' |384.403 km |- |'''Периапсис''' |362.570 km |- |'''Апоапсис''' |405.410 km |- |'''Екцентрицитет''' |0.0549 |- |'''Период револуциї''' |27,3217 |- |'''Период ротациї''' |27,322 днї |- |'''Нагнуце''' |5,145 |- ! colspan="2" |Физични характеристики |- |'''Штреднї [[полупречнїк]]''' |1821.6 ± 0.5 km |- |'''[[Поверхносц]]''' |37.932.330 km² |- |'''Маса''' |7.3477 х 10²² kg (0,0123 або 1/81 жемовей) |- |'''Густосц''' |3.3464 g/cm³ |- |'''Ґравитация''' |1.622 m/s² |- |'''Маґнитуда''' | -2.5 до -12.9 |- |'''Албедо''' |0.136 |} '''Мешац''' (лат. Luna;<ref>[https://sr.wikipedia.org/wiki/Oxford_English_Dictionary Oxford English Dictionary], 2nd ed. "luna", Oxford University Press (Oxford), 2009</ref> астрономска символ: [[file:Moon decrescent symbol (fixed width).svg|16px|☾]]) Жемов природни сателит и источашнє найблїзше нєбесне цело, оддалєне у просеку 384.401 km, так же шветлосц з Мешаца на Жем сцигує 1,25 секунди. Мешац обиходзи Жем по елиптичней драги зоз штредню швидкосцу од 1,02 km/s и преходзи [[Дзень|дньови]] лук од 13° 10" . Мешац черстве нєбесне цело пречнїка 3 647 km, та є по поверхносци 14 раз, по обсягу 50 раз, а по [[Маса|маси]] 81 раз менши од Жеми. Пошвидшанє сили чежи на Мешацу 6 раз менше як на Жеми. Мешац обидзе коло Жеми за 27 днї 7 [[Годзина|годзини]] 43 [[Минута|минути]] и 11.6 секунди (сидерични мешац) Мешац найяснєйше нєбесне цело после [[Слунко|Слунка]] чия [[шветлосц]] рефлектована (нє твори власну шветлосц як [[гвизда]]). Полни Мешац привидней гвиздовей велькосци -12,74, албедо му виноши 0,07, а углова велькосц ше видзи под углом од приблїжно 0,5°. Ґу Жеми обраца вше исти бок, бо ше обиход и ротация одбуваю у истим смислу, а часи обиходу и обрацаня єднаки, цо пошлїдок Жемового плимового вплїву. Драга му нагнута спрам ровнї еклиптики за 5° 9'. Вецей як половка поверхносци Мешаца ше видзи пре либрацию (59%). Мешацово мени то пременки Мешацовей ошвиценосци под час синодичного мешаца (млади Мешац, перша штварцина, полни Мешац и остатня або задня штварцина), а наставаю пре нєпреривни пременки Мешацового положеня спрам Жеми и Слунка. Кед Мешац войдзе до Жемового циню, настава зацменє Мешаца, а кед ше найдзе медзи Жему и Слунком (Мешацово ґузли), настава зацменє Слунка. Прицагуюци сили Мешаца и Слунка спричинюю на Жеми морски мени (плиму и осеку). Зоз свою силу прицагованя Мешац вплївує на Жемову драгу коло Слунка (нутация). [[Густосц]] Мешаца 3,34 t/m3, по чим є други природни сателит у Слунковей системи. Його рушанє у зложеним ґравитацийним полю Жеми и Слунка подложне велїм поремеценьом. Мешацова оддалєносц од Жеми ше нєпреривно меня, бо ше Мешац коло жеми руша по елипси, а окрем того у длугших часових интервалох його драга нє ма стаємну форму и велькосц. [[Файл:Moon_nearside_LRO.jpg|thumb|Блїзши бок Мешаца хтори нєпреривно видзиме зоз Жеми]] Просекова оддалєносц 384 401 km<ref>[http://spaceplace.nasa.gov/moon-distance/en/ „How far away is the moon? :: NASA Space Place”]</ref>, цо перше було точно вимеране з методу дньовей паралакси, потим з радаром и лидаром. З методами нєбесней механїки обрабя ше Мешацово рушанє у зложеним ґравитацийним полю Слунка, Жеми и планетох. За период од 1750. по 2125. рок вираховане же Мешац найблїжей при жеми, 356.375 km, бул 4. януара 1912, а же найдалєй од Жеми будзе, 406.720 km, 3. фебруара 2125. року. З мераньом оддалєносци з ласером (лидаром), заря хтора ше одбива од жвераткох хтори на Мешац поставели астронаути Апола 11, установене же ше Мешац просково рочнє оддалює од Жеми 3.8 cm. На основи того замеркованя поставена гипотеза же Мешац настал зоз збиваньом Жеми з планетоидом велькосци Марса пред вецей милиярди роками, та же ше, гоч ґравитацийно и далєй вязани за Жем, и далєй будзе оддальовац. [[Файл:Moon_Farside_LRO.jpg|thumb|Дальши бок Мешаца хторому видзиме лєм рубци (18%) зоз Жеми пре зявенє либрациї]] Таке настаце Мешаца може потолковац подобносц його ґеолоґийного составу зоз составом Жеми. Як Жемова ґравитация вплївує на Мешац, так и Мешацова ґравитация вплївує на Жем и на стабилизацию єй оси ротациї, хтора би без вплїву Мешаца мала вельо векшу жемову прецесию, цо би спричиньовало пременки ґлациялних и интерґлациялних ґеолоґийних периодох у вельо кратших периодох як цо ше вони наисце збували. Мешац нє ма чечуцу воду анї значну атмосферу. Густосц атмосфери вельо раз менша од Жемовей, та є по числу молекулох у кубним центиметру (през дзень 10 000, вноци 200 000) блїзша густосци молекулох у медзипланетарним просторе. Релєфни характеристики Мешаца: моря, високоровнїни и кратери, зоз обачлївима пошлїдками тектонских процесох и вулканизму. З морйом ше наволую цмейши часци (ровнїни окружени з бреговима ланцами), гоч на Мешацу нєт води. На формованє поверхносци значно вплївовало вдеренє вельких целох, планетоидох и метеоритох, з обставинами хтори були одредзену зоз станом нукашньосци и єй розвойом (хладзенє нукашньосци, вулкански процеси). Поверхносц прекрита з пасмом реґолиту, дробнозарнастих ростресацих и порозних одламкох на каменей подлоги. Температура поверхносци ше меня од –160 °C вноци по +120 °C воднє <ref>[https://www.enciklopedija.hr/clanak/41316 Мешац] "Hrvatska enciklopedija", Leksikografski zavod Miroslav Krleža, www.enciklopedija.hr, 2014.</ref>. == Литература == * Scott, Elaine (2016). Our Moon: New Discoveries About Earth's Closest Companion. Houghton Mifflin Harcourt. бок. 7. ISBN 9780544750586. * Stroud, Rick (2009). [https://archive.org/details/bookofmoon0000stro The Book of the Moon] * [https://www.bbc.co.uk/worldservice/specials/948_discovery_2008/page4.shtml The Moon.] Discovery 2008. BBC World Service. == Вонкашнї вязи == * [https://web.archive.org/web/20151117171739/http://tycho.usno.navy.mil/vphase.html „US Naval Observatory: фази Мешаца за шицки датуми од 1800-2199.”] * [https://www.hugedomains.com/domain_profile.cfm?d=moonphaseinfo.com Хвилькова Мешацова фаза] * [https://www.lpi.usra.edu/resources/lunar_orbiter/ Диґитални Мешацов фотоґрафски атлас] * [https://apolloarchive.com/apollo_archive.html Архива Проєкту Аполо] * [https://solarviews.com/eng/moon.htm Мешац — Rosanna and Calvin Hamilton] == Референци == <references /> [[Катеґория:Астрономия]] [[Катеґория:Наука]] [[Катеґория:Физика]] trz3pqam54uk1kegp2h570iclh9qcxo 0 2154 19192 14113 2026-05-31T14:20:22Z Olirk55 19 19192 wikitext text/x-wiki [[File:Staff240.svg|right|thumb|275x275px|Нєвиписани - празни линийни систем]]'''Линийни систем''' (линийски або нотни систем) (франц.: ''portée'', анґл.: ''staff, stave'', ит.: ''pentagramma'', нєм. ''Notensystem, Notenlinien'')<ref>Властимир Перичић [https://sh.wikipedia.org/wiki/Vlastimir_Peri%C4%8Di%C4%87#Knjige Višejezični rečnik muzičkih termina] Београд, SANU - Zavod za udžbenike i nastavna sredstva - Univerzitet umetnosti, 1997, 608 str.</ref> служи як основа до хторей ше записую ноти ([[нота]] то знак хтори означує висину, тирванє [[тон]]а, гласносц итд.). ==Кратки историят== [[File:4 lines music XIV century.jpg|right|thumb|275x275px|У 14.вику у музичней нотациї хасновани 4 линиї.]] Линиї ше у [[Подзелєнє музики|музики]] почали хасновац ище од 10. вику. З помоцу нїх ше одредзовала висина неумох (тедишнї знаки за [[Тон|тони]]). Предходно ше хасновали єдна лєбо два линиї а потим познати штредньовиковни теоретичар музики Ґвидо зоз Ареца (995 - 1050) поставел основу нотней системи и одредзел же би ше неуми писали на 4 линиї. На початку линийох уписовал (нотни) ключи, так же позиция [[Нотна глава|нотней глави]] означовала висину тона (слика на право). Предносци нєшкайшей линийней системи [[Файл:Pen writing Chamisha.jpg|right|thumb|280px|Ручна алатка за виписованє линийней системи (тип патент-[[Клайбас|клайбаса]] зоз пейц елементами за писанє линийох)]] Нєшкайши линийни систем сучаснєйши и вельо совершенши од дакедишнього прето же оможлївює точнєйше (дакедишнї систем таку можлївосц нє мал) записованє: • висину тонох, • тирванє тона, • интервалски розмаки медзи тонами. '''''Надпомнуце:''''' Означованє способу виводзеня дїлох, односно знаки за [[Интерпретация|интерпретацию]], [[Музичар|музичаре]] уписую над линийну систему. == Основни характеристики линийней системи == ♦ '''Линийна система''' ше состої зоз 5 горизонталних паралелних линийох и 4-ох пражнїнох (пражнїна то простор медзи линиями). Линиї линийней системи ше читаю од долу на горе. До ньго мож записац 11 розлични основни [[Нота|ноти]]/тони. [[Файл:Music Staff.svg]][[Файл:Music 1d1.svg]][[Файл:Music Staff.svg]][[Файл:Music 1e1.svg]][[Файл:Music Staff.svg]][[Файл:Music 1f1.svg]][[Файл:Music Staff.svg]][[Файл:Music 1g1.svg]][[Файл:Music Staff.svg]][[Файл:Music 1a1.svg]][[Файл:Music Staff.svg]][[Файл:Music 1b1.svg]][[Файл:Music Staff.svg]][[Файл:Music 1c2.svg]][[Файл:Music Staff.svg]][[Файл:Music 1d2.svg]][[Файл:Music Staff.svg]][[Файл:Music 1e2.svg]][[Файл:Music Staff.svg]][[Файл:Music 1f2.svg]][[Файл:Music Staff.svg]][[Файл:Music 1g2.svg]][[Файл:Music Staff.svg|60x60п]] ♦ '''Помоцни линиї''' (помоцнїци) же би ше огранїчени линийна система преширела, над нїм и под ню ше додаваю помоцни линиї - помоцнїци. Найчастейше 4-5 нависше и 3-4 нанїжей, прето же ше зоз нїзшима нотами преходзи до другого ключа: <ref>[http://klarinetknjige.wordpress.com/o-autorima/radivoj-lazic/ Radivoj Lazić], [http://klarinetknjige.wordpress.com/literatura/339-2/ucim-klarinet-i/ Škola za klarinet: ''Učim klarinet I'']</ref> [[Файл:Notova osnova.JPG|455x455px]] Помоцни линиї пошлїдок дакедишнєй вельолинийней системи хтору ушорел Ґвидо зоз Ареца у 11. вику. == Елементи линийовей системи == ♦ '''Kлюч''' На початку линийней системи кладзе ше знак хтори ше вола ключ (франц. и анґл. ''clef'') [1][3] на основи хторого ше одредзує мено ноти и єй [[октава]] (хторей октави ноти припадаю). Нєшкайша [[музична нотация]] позна вецей файти ключох. Ту приказани лєм тоти хтори ше найвецей хасную: ᛫ G-ключ (або виолински ключ) {| style="vertical-align: middle;" | width=8% |[[Файл:Treble clef with note.svg|50px]] Записує ше го од другей линиї и дава мено ноти g1 (сол) у першей [[октава|октави]]. Виолински ключ найбаржей хасную [[Подзелєнє музичних инструментох|инструменти]]: виолина, флаута, обоа, [[кларинет]], саксофон, труба. Тиж кед ше грає зоз праву руку на [[Гарфа|гарфи]] и на клавиру, з праву руку на гармоники (дискант –типки лєбо ,,ґомбички"), єдна часц на удерних инструментох. До линийовей системи зазначую ше ноти зоз першей и єдна часц зоз другей октави, док ше ноти часц другей, у трецей, штвартей, пиятей октави записую з помоцу помоцних линийох (помоцнїцох) над линийовей системи. • F-ключ (бас ключ) {| style="vertical-align: middle;" | width=8% |[[Файл:Bass clef with note.svg|50px]] Зазначує ше го од штвартей линиї и дава мено ноти f (фа) у малей октави. Бас ключ хасную тоти инструменти: виолончело, контрабас, хорна, тромбон, бас кларинет, фаґот, гармоника (лїва рука-баси), на клавиру лїва рука и [[гарфа]]. Тони субконтри и контра октави зазначуєме з помоцнима линиями –смужками (помоцнїцами) под линийову систему. • C - (Це) ключи (вокални ключи) C-ключи ше волаю и вокални ключи прето же су вигодни за зазначованє шпивацких гласох. Шицки даваю мено ноти це1 (до) у першей октави. Найчастейше ше хасную алт и тенор ключ. • Алт (алтов) ключ {| style="vertical-align: middle;" | width=8% |[[Файл:Alto clef with note.svg|50px]] |Зазначує ше на трецей линиї и дава мено ноти це1 (до у першей октави) на трецей линиї. Алтов ключ хаснує виола. |- |} • Тенор (теноров) ключ {| style="vertical-align: middle;" | width=8% |[[Файл:Tenor clef with note.svg|50px]] Хаснує ше на штвартей линиї и дава мено ноти це1 (до у першей октави) на штвартей линиї. Теноров ключ хасную инструменти виолончело, фаґот, и тромбон за високи ноти же би ше заобишло писанє вельо помоцнїцох (помоцних смужкох). '''Приклад''' як ше єдна иста нота '''це1''' ("до" у першей октави) зазначує у спомнутих трох ключох: [[Файл:Music Midlle Do OnSol.jpg|80px]] [[Файл:Music Midlle Do OnDo.jpg|70px]] [[Файл:Music Midlle Do OnFa.jpg|60px]] : ♦ '''Пред'знаки''' Пред'знаки ше пишу: [[Файл:E major (C sharp minor).png|120px]] Споза нотного ключа и важа нєпреривно за истоменни ноти у композициї. Вони представяю скали (дурски, молски, молдур), односно вяжу ше за такв. [[тоналитет]]. [[File:B'a'c''h'.PNG|150px|]] Пред'знаки можу буц написани и опрез ноти на истей линиї лєбо у пражнїни и одноша ше на истоменни ноти у тим такту [[File:Enharmonic scale segment on C.png|140px]]. ♦ '''Такти''' [[File:Music-staff.svg|80px|]] [[Такт (музика)]] то найменша метрично одредзена часц [[File:Chambers 1908 Music Stave.png|30]] композициї хтори змесцени медзи два тактово смужки (тактовки). [[File:Music-bar.png|70px|]] Тактовка то вертикална линия през линийни систем хтора роздзелює такти. [[File:Ilustracja do metrum.svg|130px]] У музики постоя вельо файти тактох. Вони ше зазначую на початку линийней системи, за ключом або за пред'знаками [[File:Music quote icon.png|80px]] (хтори означую тонски род; дур, мол, молдур и др. односно тоналитет) и то зоз розламку, без розламковей смужки. ♦ '''Ноти''' {| style="vertical-align: middle;" | width=8% |[[Файл:Music notes.png|390px]] |. |- |} Нота то знак за зазначованє висини и тирванє тонох у линийней/линийскей системи, розличного випатрунку (елипсова, зоз нотну смужку, виполнєта-почарнєта зоз нотну смужку и єдну заставку, двома, трома итд.) ♦ '''Паузи''' [[File:Crotchet rest alt plain-svg.svg|10px]] [[File:Eighth rest.svg|15px]] [[File:16th rest.svg]] [[File:32nd rest.svg|60]] [[File:Half rest.svg|50x]] [[Пауза (музика)|Пауза]] у музики знак за претргнуце (знак за кратшу або длугшу прерву цека у [[Композиция|композициї]]). Паузи ше тиж записую до линийней системи спрам випатрунку и места хтори їм припадаю. ♦ '''Заградзенє, аколада''' (велька тактовка) {| style="vertical-align: middle;" |width=8%|[[Файл:Staff-system.jpg|45px]] |[[Файл:Staff-bracket.jpg|40px]] [[Файл:Staff-brace.jpg|45px]] | |- |} • [[Аколада (музика)|'''Аколада''']]: вецей линийни системи на початку партитури мож означиц зоз такв. заградзеньом, т.є. скапчац зоз вельку тактовку або ''аколаду'' (франц: ''accolade'', анґл.: ''brace'', ''bracket, accolade'', ит.: ''graffa'', нєм.. ''Akkolade'', ''Klammer'').<ref>[https://pl.wikipedia.org/wiki/Akolada_(muzyka)#cite_ref-brace_1-0 Akolada (muzika)] (язик: польски)</ref> Заградзеня - аколади можу буц: '''а''') угласти '''[ ]''' або '''б''') заокруглєни/габасти '''{ }''' Практични приклад як випатраю 2 и 3 линийово системи зоз заградзеньом (велька тактовка-аколада): * Заокруглєна / габаста '''{''' аколада (велька тактовка) у партитури за клавир: [[Файл:Brace (music).png|240px]] * Угласта аколада '''[''' (велька тактовка / заградзенє) за смикови трио: [[Файл:Bracket (music).png|300px]] * Угласта '''[''' и габаста '''{''' аколада (одноцно велька тактовка, заградзенє) у партитури за дуйни оркестер и тимпани: Нотни приклад: [[Файл:Cubase6 score example.png|450px]] ==Референци== {{Commonscat|Musical notation}} [[Катеґория:Музика]] [[Катеґория:Музични термини]] |} krcb7h5g43yzzoorpmpzeklkkj6gl5g 0 3094 19201 19084 2026-05-31T21:22:29Z Olirk55 19 Форматированє табели 19201 wikitext text/x-wiki {{Инфорамик | headerstyle = background: #CEF2EC | header1 =<big>Маримба</big> | label2 = | data2 = [[File:Marimba One 4000 Series.jpg|center|thumb|300px|[[File:Attraction Marimba.ogg|thumb|300px300px|Звук маримби]]]]|center| |thumb|300px| <div style="text-align: center;">Удерни инструмент]] | header3 = Общи информациї | label4 = Класификация | data4 = Удерни, идиофони инструменти з висину тонох | label5 = Хорнбостел-Сакс класификация | data5 = 111.212 (Комплет удeрни инструменти) | label6 = Походзенє инструмента | data6 = Африка, Южна Америка, Мексико | header7 = Обсяг тонох | label8 = | data8 = [[File:Marimba range.svg|center|thumb|250px|]]<div style="text-align: center;">oд C-f (мала октава) по с3⁴ (велька октава С по с3 - у трецей октави | label9 =Надморска висина жридла| | label10 = Улїв до рики | data10 | header11 = Подобни инстурметни | label12 = Инструменти| data12 = Маримбафон, вибрафон, ксилофон, ксилоримба, балафон, плафамба | header13 = Нєматериялне културне нашлїдство | label14 = Реґион| data14 = Еквадор, Колумбия | header15 = Шветове нашлїдство Унеска | label16 = Реґион| data16 = Репрезентативна лїстина нєматериялного културного нашлїдства чловечества (швета) | label17 = Датум уписа| data17 = 2015. (10. схадзки) | label18 = Локация уписа| data18 = [https://ich.unesco.org/en/RL/marimba-music-traditional-chants-and-dances-from-the-colombia-south-pacific-region-and-esmeraldas-province-of-ecuador-01099 01099] }}'''Маримба''' то музични [[Подзелєнє музичних инструментох|инструмент]] хтори припада ґрупи удерних инструментох зоз одредзену висину [[Тон|тона]]. Пренєшена є зоз Африки до Южней Америки. Припада типу идиофонох, а по своєй конструкциї подобна є як [[ксилофон]], з тим же маримба ма длугши и ширши древени типки и з нїма ше достава глїбши тон, та би ше могла наволац „ксилофон-[[бас]]&quot;. Типки направени зоз ружового древа ширини 4,5 – 6,4 цм. Под кажду типку находзи ше резонантна метална цива наштимована спрам основного тона, як и на клавиру. На маримби ше найчастейше грає традицийни шпиви и танци зоз южного Пацифику - обласц у Колумбиї  и провинциї Есмералдас у Еквадору а положена є на Унескову лїстину нєматериялного [[Културна скарбнїца|културного нашлїдства]] чловечества за 2015. рок.<ref>[https://ich.unesco.org/en/RL/marimba-music-traditional-chants-and-dances-from-the-colombia-south-pacific-region-and-esmeraldas-province-of-ecuador-01099 Marimba music, traditional chants and dances from the Colombia South Pacific region and Esmeraldas Province of Ecuador] unesco.org. Приступљено 30. 6. 2021.</ref> == История == [[File:Instruments de musique des Congolais, gravure extraite de Girolamo Merolla da Sorrento.jpg|right|thumb|300px|Ґравура Дїролама Мероле да Сорента, (Напуль 1692), Маримба и вецей инструменти.]]Ксилофони ше широко хасную у [[Подзелєнє музики|музики]] заходней и централней Африки. Назва походзи од Банту маримби або малимби ксилофона. Слово маримба формиране зоз „ма &#39;вельо&#39; и &#39;римба&#39; єдноцивови&#39;&#39; ксилофон. Диятонски ксилофони ше зявели у штреднєй Америки у 16. або 17. вику. Перши историйски запис [[Музичар|музичарох]] Мая хтори хасную маримби зоз резонаторами зоз бундави у Ґватемали зазначел историчар Доминґо Юарос 1680. року. Маримба постала барз розширена у 18. и 19. вику, теди кед маримбу маянски и латино ансамбли почали хасновац на фестивалох. Року 1821. маримба преглашена за национални инструмент у Ґватемали на означованю нєзависносци.<ref>Garland Encyclopedia of World Music (11. 01. 2013). [https://books.google.rs/books?id=ulLJUDmptFMC&pg=PA241&redir_esc=y#v=onepage&q&f=falseThe Concise Garland Encyclopedia of World Music.] Routledge. стр. 241. ISBN 978-1- 136-09570-2.]</ref> Резонатори зоз бундави познєйше заменєни зоз гармоничнима древенима шкатулами, а клавиятура преширена на коло пейц диятонски [[Октава|октави]]. Вариянти зоз типками направени зоз челїку, скла або бамбуса место древених зявюю ше у 19. вику. Року 1892. Коразон де Єсус Борас Морено, музичар зоз Чияпаса, додал и преширел маримби зоз хроматску скалу зоз додаваньом ище єдного шора звучних цивох, хтори по розпорядку тонох одвитую чарним типком на клавиру. == Часци маримби == '''Типки''' Типки ше прави зоз древа або даєдного синтетичного материялу. Найприкладнєйше ружово древо, док ткв. падаук може буц алтернатива. Типки зоз синтетичних материялох ґенерално даваю подлєйши квалитет звука у одношеню на древени, алє су туньши и одпорнєйши на условия хвилї.<ref>[https://web.archive.org/web/20170306210902/http://www.pearldrummersforum.com/showthread.php?125662-Marimba-bars&p=1850977670&viewfull=1#post1850977670 „Marimba Bars”.] Архивирано из [https://web.archive.org/web/20170306210902/http://www.pearldrummersforum.com/showthread.php?125662-Marimba-bars&p=1850977670&viewfull=1#post1850977670 оригинала] 06. 03. 2017. г. Приступљено 20. 04. 2015.]</ref> '''Резонатори''' Резонатори цилиндрични циви заквачени попод типки маримби хтори найчастейше алуминийски, а хтори заслужни за рижнородносц тонох-[[Звук|звука]] самого инструмента. Попод кажду типку находзи ше по єдна резонантна цива. Циви розличних длужинох, конструовани и пошоровани так же би провадзели розпорядок тонох на клавиру. Длужина резонатора варирує у зависносци од фреквенциї хтору продукує типка. Вибрациї зоз типкох дзвоня док преходза през циви, хтори змоцнюю тон на барз подобни способ як цо би ше змоцнєло цело на ґитари або виолончела. Инструменти хторим обсяг тона преходзи 4½ [[Октава|октави]], длужина циви хтори потребни за бас ноти, длугши од висини инструмента. Пре тото дзепоєдни продукователє маримби, як ДеМоров и Маллетецх, дакус муша викривиц конци цивох.[[File:Arp, for solo marimba, by Evert Van Eynde.ogv|right|thumb|300px|Гранє на маримби]]'''Палїчки (млаточки)''' Зоз вдереньом ґумових палїчкох-млаточкох по типкох инструмента достава ше звук. Ручки палїчкох звичайно направени зоз брезового древа, а ридше зоз ратана або фиберґласу. '''Обсяг''' Нє постої стандардни розпон маримби, алє найчастейши розпон 4 октави, 4.3 октави и 5 октави; тиж доступни и велькосц маримбох обсягу тонох од 4.5, 4.6 и 5.5 октави. [[File:Miami-Dade County Public Schools - Flickr - Knight Foundation (2).jpg|right|thumb|304x304px|Палїчки за маримби]]♦ 4 октави: c⁴ по c⁷. ♦ 4. 3 октава: a² по c⁷. 3 (три) ше одноши на три ноти спод 4 октави инструмента. То найчастейши обсяг. ♦ 4.5 октави: f₂ по c⁷. 5 значи (1/2 половка); ♦ 4.6 октави: e² по c⁷, єдно надпомнуце под 4.5. ♦ 5 октави: c² по c⁷, єдна цала октава спод 4 октави инструмента. ♦ Бас обсяг (варира, алє напр. у розпону од g¹-g3 або c²-f³) == Репертоар == '''Оркестeр''' [[Композитор|Kомпозиторe]] маримби менєй хасную од других клавиятурних (по форми) зоз оркестерскей секциї удерних инструментох, без огляду же за ню було векше интересованє после 1950. року, як напр. у дїлу ''Le marteau sans maître'' Пєра Булеза.<ref>[https://www.vsl.co.at/academy/percussion/marimba "Marimba | VSL - Academy". www.vsl.info. Retrieved 9 January 2023 ]</ref> [[File:MarimbaPlayer.jpg|right|thumb|300px|Маримбар (за NDR Radiophilharmonie), Гановер 2003.]]'''Концерти''' Перши соло концерт за маримбу, ''Кончертино за маримбу,'' компоновал Пол Крестон 1940. року, по наруджбини Фредерика Петридеса. Кончертино за маримбу премиєрно виведзени [[29. април|29. априла]] 1940. у Карнеґи голу зоз солисткиню на маримби Рут Штубер Жан и класичним оркестром.<ref>Conklin, M. Christine (2004). " [https://shareok.org/server/api/core/bitstreams/e40052fd-735c-483c-9844-fd5f72a65500/content An Annotated Catalog of Published Marimba Concertos in the United States from 1940-2000"] (PDF). [https://en.wikipedia.org/wiki/University_of_Oklahoma University of Oklahoma.] p. 17. [https://en.wikipedia.org/wiki/OCLC#OCLC OCLC] 56356967.</ref> Други концерт за маримбу, ''Концерт за маримбу, вибрафон и'' ''оркестер'', написал Дариюс Мийо 1947. року. <ref>Kastner, Kathleen (August 1994). "[https://web.archive.org/web/20221223042410/https://publications.pas.org/archive/aug94/articles/9408.83-87.pdf Creston, Milhaud and Kurka: An Examination of the Marimba Concerti"] (PDF). ''Percussive Notes''. '''32''' (4): 83–87. Archived from [https://web.archive.org/web/20221223042410/https://publications.pas.org/archive/aug94/articles/9408.83-87.pdf the original] (PDF) on 23 December 2022. Retrieved 23 December 2022.</ref> Симфонийски оркестер Ореґона поручел од Томаша Свободе же би викомпоновал ''Концерт за маримбу и оркестар, оп. 148'', 1995. року. <ref>DePonte, Niel (June 1996). "[https://web.archive.org/web/20221223042408/https://publications.pas.org/archive/jun96/articles/9606.53-60.pdf An Analysis of Tomas Svoboda's Concerto for Marimba and Orchestra"] (PDF). ''Percussive Notes''. '''34''' (5): 53–60. Archived from [https://web.archive.org/web/20221223042408/https://publications.pas.org/archive/jun96/articles/9606.53-60.pdf the original] (PDF) on 23 December 2022. Retrieved 23 December 2022.</ref> Знїмак дїла хтори виведол оркестер и Нил де Понте бул номиновани за награду ''Ґреми 2004''. року за найлєпше инструменталне [[Солиста|солистичне]] виводзенє (зоз [[Оркестер|оркестром]]).<ref>Hartenberger, Russell, ed. (2016). The Cambridge Companion to Percussion. [https://en.wikipedia.org/wiki/Cambridge_University_Press Cambridge University Press.] p. 50. ISBN 978-1-107-09345-4. [https://en.wikipedia.org/wiki/OCLC#OCLC OCLC] [https://search.worldcat.org/title/920816078 920816078].</ref>[[File:GuatemalanMarimbaGourds.JPG|right|thumb|300px|Традицийна маримба зоз резонантнима бундавками. (Гайленд, Ґватемала, 1980.)]]'''Популарна музика''' Народна маримба ма место цивох як резонатори поставени бундави хтори виша под древенима типками. '''Традицийни ґрупи-'''бенди хтори граю на маримби окреме популарни у Ґватемали, дзе су национални симбол култури, алє су тиж моцно успоставени и у [[File:Chiapanecas marimba.ogg|right|thumb|300px|<blockquote>Чияпас маримба (''Chiapanecas marimba)'' и мексичка народна мелодия </blockquote>]]мексичких державох Чияпас, Табаско и Оахака. Маримба популарна и у других централноамеричких жемох: Хондурас, Ел Салвадор, Никараґва и Костарико, а тиж медзи Афро-Еквадорцами и Афро-Колумбийцами.<ref>''[https://search.alexanderstreet.com/preview/work/bibliographic_entity%7Creference_article%7C1000223347Garland Encyclopedia of World Music Volume 2 - South America, Mexico, Central America, and the Caribbean: Part 3 Nations and Musical Traditions''.] Routledge. Retrieved 28 September 2023.</ref> '''Опатриц ище''' * [[Металофон]] * [[Ксилофон]] * [[Список музичних инструментох]] * [[Подзелєнє музичних инструментох]] == Вонкашня вяза == * [https://www.heartlandmarimba.com/articles/what-is-the-marimba What is the Marimba?] {{Commonscat}} == Референци == <references /> [[Катеґория:Музика]] [[Катеґория:Музични инструменти]] [[Катеґория:Музични термини]] [[Катеґория:Удерни инструменти з висину тонох]] haypgizqc4c7tu6jj8yinpgn8peg566 19202 19201 2026-05-31T21:39:04Z Olirk55 19 Мали виправки 19202 wikitext text/x-wiki {{Инфорамик | headerstyle = background: #CEF2EC | header1 =<big>Маримба</big> | label2 = | data2 = [[File:Marimba One 4000 Series.jpg|center|thumb|300px|[[File:Attraction Marimba.ogg|thumb|300px300px|Звук маримби]]]]|center| |thumb|300px| <div style="text-align: center;">Удерни инструмент]] | header3 = Общи информациї | label4 = Класификация | data4 = Удерни, идиофони инструменти з висину тонох | label5 = Хорнбостел-Сакс класификация | data5 = 111.212 (Комплет удeрни инструменти) | label6 = Походзенє инструмента | data6 = Африка, Южна Америка, Мексико | header7 = Обсяг тонох | label8 = | data8 = [[File:Marimba range.svg|center|thumb|300px|]]<div style="text-align: center;">oд с-(мала октава) по с3⁴ (велька октава С по с3 - трецей октави и вецей тони | label9 =Надморска висина жридла| | label10 = Улїв до рики | data10 | header11 = Подобни инстурметни | label12 = Инструменти| data12 = Маримбафон, вибрафон, ксилофон, ксилоримба, балафон, плафамба | header13 = Нєматериялне културне нашлїдство | label14 = Реґион| data14 = Еквадор, Колумбия | header15 = Шветове нашлїдство Унеска | label16 = Реґион| data16 = Репрезентативна лїстина нєматериялного културного нашлїдства чловечества (швета) | label17 = Датум уписа| data17 = 2015. (10. схадзки) | label18 = Локация уписа| data18 = [https://ich.unesco.org/en/RL/marimba-music-traditional-chants-and-dances-from-the-colombia-south-pacific-region-and-esmeraldas-province-of-ecuador-01099 01099] }}'''Маримба''' то музични [[Подзелєнє музичних инструментох|инструмент]] хтори припада ґрупи удерних инструментох зоз одредзену висину [[Тон|тона]]. Пренєшена є зоз Африки до Южней Америки. Припада типу идиофонох, а по своєй конструкциї подобна є як [[ксилофон]], з тим же маримба ма длугши и ширши древени типки и з нїма ше достава глїбши тон, та би ше могла наволац „ксилофон-[[бас]]&quot;. Типки направени зоз ружового древа ширини 4,5 – 6,4 цм. Под кажду типку находзи ше резонантна метална цива наштимована спрам основного тона, як и на клавиру. На маримби ше найчастейше грає традицийни шпиви и танци зоз южного Пацифику - обласц у Колумбиї и провинциї Есмералдас у Еквадору а положена є на Унескову лїстину нєматериялного [[Културна скарбнїца|културного нашлїдства]] чловечества за 2015. рок.<ref>[https://ich.unesco.org/en/RL/marimba-music-traditional-chants-and-dances-from-the-colombia-south-pacific-region-and-esmeraldas-province-of-ecuador-01099 Marimba music, traditional chants and dances from the Colombia South Pacific region and Esmeraldas Province of Ecuador] unesco.org. Приступљено 30. 6. 2021.</ref> == История == [[File:Instruments de musique des Congolais, gravure extraite de Girolamo Merolla da Sorrento.jpg|right|thumb|300px|Ґравура Дїролама Мероле да Сорента, (Напуль 1692), Маримба и вецей инструменти.]]Ксилофони ше широко хасную у [[Подзелєнє музики|музики]] заходней и централней Африки. Назва походзи од Банту маримби або малимби ксилофона. Слово маримба формиране зоз „ма &#39;вельо&#39; и &#39;римба&#39; єдноцивови&#39;&#39; ксилофон. Диятонски ксилофони ше зявели у штреднєй Америки у 16. або 17. вику. Перши историйски запис [[Музичар|музичарох]] Мая хтори хасную маримби зоз резонаторами зоз бундави у Ґватемали зазначел историчар Доминґо Юарос 1680. року. Маримба постала барз розширена у 18. и 19. вику, теди кед маримбу маянски и латино ансамбли почали хасновац на фестивалох. Року 1821. маримба преглашена за национални инструмент у Ґватемали на означованю нєзависносци.<ref>Garland Encyclopedia of World Music (11. 01. 2013). [https://books.google.rs/books?id=ulLJUDmptFMC&pg=PA241&redir_esc=y#v=onepage&q&f=falseThe Concise Garland Encyclopedia of World Music.] Routledge. стр. 241. ISBN 978-1- 136-09570-2.]</ref> Резонатори зоз бундави познєйше заменєни зоз гармоничнима древенима шкатулами, а клавиятура преширена на коло пейц диятонски [[Октава|октави]]. Вариянти зоз типками направени зоз челїку, скла або бамбуса место древених зявюю ше у 19. вику. Року 1892. Коразон де Єсус Борас Морено, музичар зоз Чияпаса, додал и преширел маримби зоз хроматску скалу зоз додаваньом ище єдного шора звучних цивох, хтори по розпорядку тонох одвитую чарним типком на клавиру. == Часци маримби == '''Типки''' Типки ше прави зоз древа або даєдного синтетичного материялу. Найприкладнєйше ружово древо, док ткв. падаук може буц алтернатива. Типки зоз синтетичних материялох ґенерално даваю подлєйши квалитет звука у одношеню на древени, алє су туньши и одпорнєйши на условия хвилї.<ref>[https://web.archive.org/web/20170306210902/http://www.pearldrummersforum.com/showthread.php?125662-Marimba-bars&p=1850977670&viewfull=1#post1850977670 „Marimba Bars”.] Архивирано из [https://web.archive.org/web/20170306210902/http://www.pearldrummersforum.com/showthread.php?125662-Marimba-bars&p=1850977670&viewfull=1#post1850977670 оригинала] 06. 03. 2017. г. Приступљено 20. 04. 2015.]</ref> '''Резонатори''' Резонатори цилиндрични циви заквачени попод типки маримби хтори найчастейше алуминийски, а хтори заслужни за рижнородносц тонох-[[Звук|звука]] самого инструмента. Попод кажду типку находзи ше по єдна резонантна цива. Циви розличних длужинох, конструовани и пошоровани так же би провадзели розпорядок тонох на клавиру. Длужина резонатора варирує у зависносци од фреквенциї хтору продукує типка. Вибрациї зоз типкох дзвоня док преходза през циви, хтори змоцнюю тон на барз подобни способ як цо би ше змоцнєло цело на ґитари або виолончела. Инструменти хторим обсяг тона преходзи 4½ [[Октава|октави]], длужина циви хтори потребни за бас ноти, длугши од висини инструмента. Пре тото дзепоєдни продукователє маримби, як ДеМоров и Маллетецх, дакус муша викривиц конци цивох.[[File:Arp, for solo marimba, by Evert Van Eynde.ogv|right|thumb|300px|Гранє на маримби]]'''Палїчки (млаточки)''' Зоз вдереньом ґумових палїчкох-млаточкох по типкох инструмента достава ше звук. Ручки палїчкох звичайно направени зоз брезового древа, а ридше зоз ратана або фиберґласу. '''Обсяг''' Нє постої стандардни розпон маримби, алє найчастейши розпон 4 октави, 4.3 октави и 5 октави; тиж доступни и велькосц маримбох обсягу тонох од 4.5, 4.6 и 5.5 октави. [[File:Miami-Dade County Public Schools - Flickr - Knight Foundation (2).jpg|right|thumb|304x304px|Палїчки за маримби]]♦ 4 октави: c⁴ по c⁷. ♦ 4. 3 октава: a² по c⁷. 3 (три) ше одноши на три ноти спод 4 октави инструмента. То найчастейши обсяг. ♦ 4.5 октави: f₂ по c⁷. 5 значи (1/2 половка); ♦ 4.6 октави: e² по c⁷, єдно надпомнуце под 4.5. ♦ 5 октави: c² по c⁷, єдна цала октава спод 4 октави инструмента. ♦ Бас обсяг (варира, алє напр. у розпону од g¹-g3 або c²-f³) == Репертоар == '''Оркестeр''' [[Композитор|Kомпозиторe]] маримби менєй хасную од других клавиятурних (по форми) зоз оркестерскей секциї удерних инструментох, без огляду же за ню було векше интересованє после 1950. року, як напр. у дїлу ''Le marteau sans maître'' Пєра Булеза.<ref>[https://www.vsl.co.at/academy/percussion/marimba "Marimba | VSL - Academy". www.vsl.info. Retrieved 9 January 2023 ]</ref> [[File:MarimbaPlayer.jpg|right|thumb|300px|Маримбар (за NDR Radiophilharmonie), Гановер 2003.]]'''Концерти''' Перши соло концерт за маримбу, ''Кончертино за маримбу,'' компоновал Пол Крестон 1940. року, по наруджбини Фредерика Петридеса. Кончертино за маримбу премиєрно виведзени [[29. април|29. априла]] 1940. у Карнеґи голу зоз солисткиню на маримби Рут Штубер Жан и класичним оркестром.<ref>Conklin, M. Christine (2004). " [https://shareok.org/server/api/core/bitstreams/e40052fd-735c-483c-9844-fd5f72a65500/content An Annotated Catalog of Published Marimba Concertos in the United States from 1940-2000"] (PDF). [https://en.wikipedia.org/wiki/University_of_Oklahoma University of Oklahoma.] p. 17. [https://en.wikipedia.org/wiki/OCLC#OCLC OCLC] 56356967.</ref> Други концерт за маримбу, ''Концерт за маримбу, вибрафон и'' ''оркестер'', написал Дариюс Мийо 1947. року. <ref>Kastner, Kathleen (August 1994). "[https://web.archive.org/web/20221223042410/https://publications.pas.org/archive/aug94/articles/9408.83-87.pdf Creston, Milhaud and Kurka: An Examination of the Marimba Concerti"] (PDF). ''Percussive Notes''. '''32''' (4): 83–87. Archived from [https://web.archive.org/web/20221223042410/https://publications.pas.org/archive/aug94/articles/9408.83-87.pdf the original] (PDF) on 23 December 2022. Retrieved 23 December 2022.</ref> Симфонийски оркестер Ореґона поручел од Томаша Свободе же би викомпоновал ''Концерт за маримбу и оркестар, оп. 148'', 1995. року. <ref>DePonte, Niel (June 1996). "[https://web.archive.org/web/20221223042408/https://publications.pas.org/archive/jun96/articles/9606.53-60.pdf An Analysis of Tomas Svoboda's Concerto for Marimba and Orchestra"] (PDF). ''Percussive Notes''. '''34''' (5): 53–60. Archived from [https://web.archive.org/web/20221223042408/https://publications.pas.org/archive/jun96/articles/9606.53-60.pdf the original] (PDF) on 23 December 2022. Retrieved 23 December 2022.</ref> Знїмак дїла хтори виведол оркестер и Нил де Понте бул номиновани за награду ''Ґреми 2004''. року за найлєпше инструменталне [[Солиста|солистичне]] виводзенє (зоз [[Оркестер|оркестром]]).<ref>Hartenberger, Russell, ed. (2016). The Cambridge Companion to Percussion. [https://en.wikipedia.org/wiki/Cambridge_University_Press Cambridge University Press.] p. 50. ISBN 978-1-107-09345-4. [https://en.wikipedia.org/wiki/OCLC#OCLC OCLC] [https://search.worldcat.org/title/920816078 920816078].</ref>[[File:GuatemalanMarimbaGourds.JPG|right|thumb|300px|Традицийна маримба зоз резонантнима бундавками. (Гайленд, Ґватемала, 1980.)]]'''Популарна музика''' Народна маримба ма место цивох як резонатори поставени бундави хтори виша под древенима типками. '''Традицийни ґрупи-'''бенди хтори граю на маримби окреме популарни у Ґватемали, дзе су национални симбол култури, алє су тиж моцно успоставени и у мексичких державох: [[File:Chiapanecas marimba.ogg|right|thumb|300px|<blockquote>Чияпас маримба (''Chiapanecas marimba)'' и мексичка народна мелодия </blockquote>]]Чияпас, Табаско и Оахака. Маримба популарна и у других централноамеричких жемох: Хондурас, Ел Салвадор, Никараґва и Костарико, а тиж медзи Афро-Еквадорцами и Афро-Колумбийцами.<ref>''[https://search.alexanderstreet.com/preview/work/bibliographic_entity%7Creference_article%7C1000223347Garland Encyclopedia of World Music Volume 2 - South America, Mexico, Central America, and the Caribbean: Part 3 Nations and Musical Traditions''.] Routledge. Retrieved 28 September 2023.</ref> '''Опатриц ище''' * [[Металофон]] * [[Ксилофон]] * [[Список музичних инструментох]] * [[Подзелєнє музичних инструментох]] == Вонкашня вяза == * [https://www.heartlandmarimba.com/articles/what-is-the-marimba What is the Marimba?] {{Commonscat}} == Референци == <references /> [[Катеґория:Музика]] [[Катеґория:Музични инструменти]] [[Катеґория:Музични термини]] [[Катеґория:Удерни инструменти з висину тонох]] mh5y8b1l6cr30v6b8n894kox5vn3zsu 0 3097 19191 19186 2026-05-31T13:32:21Z Saslavik 1716 19191 wikitext text/x-wiki {{Инфорамик | headerstyle = background: lightblue | header1 = <big> Зобнатица</big> | label2 = | data2 =[[File:Wiki.Vojvodina VII Zobnatica 5502 18.jpg|300px|center|thumb|<div style="text-align: center;">Памятнїк у Зобнатици]] | header3 = Административни податки | label4 = Держава | data4 = Р. Сербия, застава Сербиї [[File:Flag of Serbia.svg|40px|застава|Србија|]] | label5 = Найблїзши варош | data5 = Суботица, Бачка Тополя | label6 = Автономна покраїна | data6 = Войводина | label7 = Управни округ | data7 = Сивернобачки | label8 = Општина | data8 = Бачка Тополя | label9 = Жридло| data8 = | label10 = | data10 = | header11 = Жительство | label12 = | data12 = — 2022. 148 | label13 = | data13 = — густoсц 4,6/km2 | header14 = Ґроґрафски характеристики | label15 = Координати | data15 = 45° 51′ 25″ С; 19° 38′ 04″ И | label16 = Часова зона | data16 = UTC+1 (CET), лети UTC+2 (CEST) | label17 = Абс.висина| data17 = 110 m | label18 = Поверхносц | data18 = 51,4 km2 {{Location map | Serbia |label = Зобнатица | lat_deg = 45 | lat_min = 51 | lat_sec = 25 | lat_dir = N | lon_deg = 19 | lon_min = 38 | lon_sec = 04 | lon_dir = E | position = bottom | width = 290 | float = center | caption = <div style="text-align: center;">Зобнатица на мапи Сербиї }} | header20 = Други податки | label21 = Поволанково число | data21 = 024 | label22 = Реґистерска ознака |data22 = BT }} '''Зобнатица''' (''мадь. Andrásnépe'') то населєнє у општини [[Бачка Тополя]], Сивернобачкого округу, у [[Войводина|Войводини]], у Р. [[Сербия|Сербиї]]. Находзи ше 25 km южно од [[Суботица|Суботици]], а 5 km сиверно од Бачкей Тополї, на маґистралней драги Суботица - Нови Сад - Беоґрад (стара медзинародна [[драга]] Е-75). Од Нового Саду Зобнатица оддалєна 75 km, а од Беоґраду 145 km. Зобнатица позната по славней ерґели [[Конь|коньох]],<ref>[https://web.archive.org/web/20180726001201/https://www.zobnatica.rs/zob_ergela_srb.html „Ergela i škola jahanja”.] Архивирано из [https://www.zobnatica.rs/zob_ergela_srb.html<nowiki/>оригинала] 26. 07. 2018. г. Приступљено 11. 09. 2018. www.zobnatica.rs</ref> чийо гарла пановали и доставали високи припознаня на змаганьох по гиподромох бувшей Югославиї. У Зобнатици ше находзи и [[Музей]] конярства <ref>Његован, Драго; Мустеданагић, Лидија. [https://muzejkrajine.org.rs/wp-content/uploads/2016/12/MDS-Vodic-kroz-muzeje-Srbije-1.pdf „Водич кроз музеје Србије”] (PDF). muzejkrajine.org.rs.str. 222—223. Приступљено 24. 1. 2026.</ref> и [[Парк природи Зобнатица|парк природи Зобнатица.]] == Походзенє мена Зобнатица == Саме мено Зобнатица достате од слова по сербски ,,''Зобница''``, цо значи платняна торба (по руски [[оброшнїца]]) зоз хторей конї єдли оброк. <ref name=":0">[https://www.topsrbija.com/index.php?option=com_content&view=article&id=3661:ad-zobnatica-izmeu-sjajne-prolosti-i-blistave-budunosti&catid=304:predstavljamo&Itemid=571<nowiki/>AD Zobnatica između sjajne prošlosti i blistave budućnosti”.] TopSrbija. 1. 8. 2013. Приступљено 21. 12. 2020.</ref> == История == За тото населєнє ше зна уж даскельо вики, а перши писани документи походза зоз часу царици Мариї Терезиї котра тото место, як награду за воєни заслуги, подаровала Шимонови Войничови (або Бели Войнич),<ref>[https://www.miznahhotels.com/ergela-zobnatica/<nowiki/>„Ergela Zobnatica”.] Zvanični veb-sajt. Miznah Hotels &#x26;amp; Resorts. Приступљено 21. 12. 2020</ref> котри и снователь ерґели, и котра урядово датує од 1779. року.<ref name=":0" /> == Демоґрафия == Жительство у тим населєню мишане, зоз релативну мадярску векшину, а при остатнїх штирох пописох обачене же єст вше менєй жительох. У населєню Зобнатица жиє коло 250 полнолїтних жительох, а просекова старосц виноши 41,0 роки (39,4 при хлопох и 42,7 при женох). У населєню єст 110 обисца, а просеково єст 2,73 члени по обисцу (ґаздовству). {| class="wikitable" ! colspan="3" |Демоґрафия <ref>Књига 9”.[https://pod2.stat.gov.rs/ObjavljenePublikacije/G2002/pdf/G20024009.pdf Становништво, упоредни преглед броја становника 1948, 1953, 1961, 1971, 1981, 1991, 2002, подаци по насељима] (PDF). webrzs.stat.gov.rs. Београд: [https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B5%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D1%87%D0%BA%D0%B8_%D0%B7%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%B4_%D0%B7%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BA%D1%83_%D0%A1%D1%80%D0%B1%D0%B8%D1%98%D0%B5 Републички завод за статистику.] мај 2004. [https://sr.wikipedia.org/wiki/Me%C4%91unarodni_standardni_broj_knjige ISBN] [https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D1%81%D0%B5%D0%B1%D0%BD%D0%BE:%D0%A8%D1%82%D0%B0%D0%BC%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D0%B8_%D0%B8%D0%B7%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B8/86-84433-14-9 86-84433-14-9.]</ref> |- align="center" |'''Рок''' | colspan="2" |'''Жительство''' |- |'''1948.''' |1.042 | |- |'''1953.''' |691 | |- |'''1961.''' |927 | |- |'''1971.''' |829 | |- |'''1981.''' |573 | |- |'''1991.''' |388 |''388'' |- |'''2002.''' |309 |''309'' |- |'''2011.''' |238 | |} == Галерия == <gallery> Файл:Wiki.Vojvodina VII Zobnatica 5502 18.jpg|Зобнатица Файл:Wiki.Vojvodina VII Zobnatica 5482 02.jpg|Каштель Зобнатица Файл:Zobnatica.jpg|Каштель Зобнатица (тераз готел) Файл:Wiki.Vojvodina VII Zobnatica 5522 11.jpg|Зобнатица Файл:Wiki.Vojvodina VII Zobnatica 5466 07.jpg|Готел у Зобнатици Файл:Wiki.Vojvodina VII Zobnatica 5502 15.jpg|Зобнатица Файл:Wiki.Vojvodina VII Zobnatica 5522 16.jpg|алт=Zobnatica.jpg Файл:Ergela Zobnatica - ulaz.jpg|Ерґела Зобнатица Файл:Wiki.Vojvodina VII Zobnatica 5482 11.jpg|Озеро Зобнатица Файл:Wiki.Vojvodina VII Zobnatica 5502 10.jpg|[[Музей]] Файл:Wiki.Vojvodina VII Zobnatica 5482 06.jpg|Озеро Зобнатица Файл:Wiki.Vojvodina VII Zobnatica 5482 14.jpg|Ерґела Зобнатица Файл:Wiki.Vojvodina VII Zobnatica 5522 12.jpg|Зобнатица Файл:Wiki.Vojvodina VII Zobnatica 5466 08.jpg|Гомбалки на Зобнатици Файл:Kompleks Zobnatica - skulptura Jadran II 02.jpg|Комплекс Зобнатица - [[Скулпторство|скулптура]] Файл:Wiki.Vojvodina VII Zobnatica 5522 14.jpg|Коч на Зобнатици Файл:Kompleks Zobnatica - Hotel Jadran.jpg|Зобнатица </gallery> == Вонкашнї вязи == - [https://www.fallingrain.com/world/RI/00/Zobnatica.html Mape, aerodromi i vremenska situacija lokacija (Fallingrain)] - [https://www.maplandia.com/serbia-and-montenegro/vojvodina/zobnatica/<nowiki/>Gugl satelitska mapa (Maplandia)] - [https://www.mapquest.com/rs//-/24309/--45.85703,19.63571<nowiki/>„План насеља на мапи (Mapquest)”.] [https://web.archive.org/web/20231116004113/https://www.mapquest.com/maps/map.adp?latlongtype=decimal&latitude=45.857&longitude=19.6345&zoom=8<nowiki/>Arhivirano] na veb-sajtu [https://sr.wikipedia.org/wiki/Wayback_Machine<nowiki/>Wayback Machine] (12. mart 2021) - [https://www.zobnatica.rs/ „Zobnatica”.] [https://web.archive.org/web/20220401080342/https://www.zobnatica.rs/ Arhivirano] na veb-sajtu [[:sr:Wayback_Machine|Wayback Machine]] (1. april 2022) www.zobnatica.rs {{Commonscat}} == Референци == <references /> [[Катеґория:Места у општини Бачка Тополя]] i4ozpdz3up70z5qd3kzx9g707gch7zd 0 3102 19199 19111 2026-05-31T17:35:31Z Olirk55 19 Наставок уписованя податкох 19199 wikitext text/x-wiki Нотни записи [[Композиция|композицийох]] углавним вше хасную музичну нотацию т.є.термини хтори пояшнюю виводзенє музичного дїла. Велї нотацийни мена-термини превжати зоз италиянского язика. Спрам того ту буду начишльовани музични вирази по '''''абецедним шоре:''''' A , B, C, D, E, F, G, I, L, M, N, O, P, Q, R, S, T, U, V, W, Z. '''<big>A</big>''' * a, à (франц. [а]) — на, у, к, с, (при, у, до, по, пред, сходно тому, у характеру, у стилу.) * ''ab'' (нєм. [ап) — (чита ше , зняц.) одлонїц, оддалїц * ''abaisser'' (франц. [абесе]) — спущиц * ''a cappella'' [а капела] — шпиванє без инструменталного провадзеня.<ref name=":0">[https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%BE%D0%BB%D0%B6%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B9,_%D0%90%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80_%D0%9D%D0%B0%D1%83%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 Должанский, 2000, б. 368.]</ref> * ''a capriccio'' [а капричо] — по жаданю, шлєбоднєйше; музични термин хтори означує и оможлївює одступанє од [[Темпо (музика)|темпа]]. * ''accelerando'' [ачелерандо] (''accel''.) — поступно пошвидшовац.<ref name=":0" /><ref>[https://ru.wikisource.org/wiki/%D0%AD%D0%A1%D0%91%D0%95/%D0%90%D1%87%D1%87%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D0%BE Аччелерандо] // [https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%AD%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%B5%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%80%D1%8C_%D0%91%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B3%D0%B0%D1%83%D0%B7%D0%B0_%D0%B8_%D0%95%D1%84%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B0 Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона] : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907.</ref> * accentato [ачентато] — з наглашеньом, визначиц.<ref name=":0" /> * acciaccatura [ачакатура] — форшлаґ, виведзени барз швидко злїваюци ше зоз главну ноту * accompagnato [акомпанято] — зоз провадзеньом – хторе муши провадзиц шицки пременки у темпу шпиваня * ''adagietto'' [ададєето] — помали и спокойно-мирно.<ref name=":0" /> * a''dagio'' [ададьо] — помали, спокойно. <ref name=":0" />[3]. * ''adagissimo [ададїсимо] — барз помали'' * ''ad libitum'' (лат. ''ad lib''. [ад либитум] — по жаданю виводзача, шлєбодно [4]. * ''affettuoso'' [афетуозо] — барз нїжно, мегко. [4] * ''affrettando'' [афрэетандо] — понагляюци, и подшвидшуюци [4]. * ''agile'' [адїле] — лєгко, схопно[4]. * ''agitato'' [адїитато] — возбудзено, возбудзуюцо, алармантно [4]. * ''al, alla'' [ал, ала] — у духу [5]. * ''alla breve'' [ала бреве] подзелїц такт нє на 4 штварцини [[Нота|ноти]], алє на 2 половки ноти [5]. * ''alla marcia'' [ала марчиа] — у духу марша, як крочайнїца. * ''alla mazurka'' [ала мазурка] — у духу мазурки. * ''alla mesura'' [ала мезура] — у темпу, тиж ''a tempo'' [6]. * ''alla mеnuetto'' [ала менуето] — у духу менуeта. * ''alla polacca'' [алла полка] — у духу полонези [7]. * ''allargando'' [аларґандо] (allarg.) — спомалшовац, широко [5]. * ''allargando un poco'' [аларґандо ун поко] — нєбарз шириц, нє барз спомалшовац. * ''alla valzer'' [ала валцер] — у духу валцера. * ''alla zoppa'' [ала дзопа] — затримуюцо, шпотаюци. [8] * ''allegretto'' [алеґрето] — штреднє швидко, медзи allegro и andante [5], умерено живше [3]. * ''allegro'' [алeґро] — швидко. [9] * ''allentand''o [алентандо] — спомалшованє [10]. * altissimo [алтисимо] — бaрз високо. * ''amabile'' [амабиле] — любезно, приємно [11]. * ''amoroso'' [ аморозо ] — нїжно [12]. * ''ancora'' [анкора] — ище, ище раз, ознова. * a''ndante'' [анданте] — мирно, нє понгляц [3]. * ''anime, anima'' [аниме, анима] — з душу, душевно, емотивно. * ''andantino'' [андантино] — дакус швидше як анданте [11][3]. * ''animando'' [анимандо] — инспиративно, аґилно живше [13]. * ''animato'' [анимато] — одушевено, розрушуюцо, живше[14]. * ''a piacere'' [а пячере] — упутство виводзачу же би нє провадзел строго ритем, односно по волї и по жаданю [14]. * ''appassionato'' [апасионато] — страстно.[14] * ''appoggiatura'' [аподяатура] — форшлаґ [14], хтори забера даєдну часц звука главней ноти * ''a prima vista'' [а прима виста] — з места (без предходного упознаваня або пририхотваня). * ''arco'' [арко] — грац зоз [[Смик|смиком]] (за розлику од pizzicato) [15]. * a''rdente'' [арденте] — з енерґию грац, енерґично * ''arpeggio'' [арпеджо] (дословно — „як на [[Гарфа|гарфи]]” [15]) — значи же ше ноти у акорду муша грац єдну по єдну-розложено, а нє нараз [16]. * ''assai'' [ассаи] — барз [17]. * ''a tempo'' [а тэемпо] — зоз истим початним темпом, врацанє на предходни темпо [17]. * ''attacca'' [атака] — (на концу часци дїла) такой започац шлїдуюцу часц, без претаргнуца у звуку. [17] '''<big>B</big>''' * ''barbaro'' [барбаро] — дзиво, нємирно [18]. * ''basso continuo'' [басо континуо] — тиж ґенерал-бас. [19] понавяюци исти тон найчастеше басов тон * ''bellicoso'' [беликозо] — борбено, воєно, геройски (20) * ''ben'' [бен] — як потребно, барз або добре и крашнє. (20). * ''bis'' [бис] — повторйованє (2х) уж виведзеней одредзеней часци, або дїла. [21] * ''bisbigliando'' [бисбиляндо] — сциха, шептаюци, технїка граня на гарфи-єдну струну ше потаргує швидко-поцихи даскельо раз * bocca chiusa [бока кюза] — зоз завартима устами (у [[Вокална музика|вокалней музики]]). * brillante [брилтнте] — ясни, шветли, брилїянтни. * ''bruscamente'' [брускаменте] — твардо, круто грубо. [22] * ''buffo'' [буфо] — шмишно. '''<big>C</big>''' * ''calando'' [каландо] — поступно уцихшовац [[звук]], нєставаюци; дакеди источашнє и спомалшовац темпо [22]. * ''cantabile'' [кантабиле] — шпиваюци, розшпивано, пробуюци имитовац [[Шпивач|шпивача]] у цеку граня [22). * ''capo'' [капо] — од початку, тиж da capo al Fine. [23]. * ''coloratura'' [колоратура] — колоратура, зложенша артикулация вокалного дїла * ''col pugno'' [коль пуньо] — „з песцу” дуркац, грац по типкох клавиятури зоз песцу * ''come prima'' [коме прима] — як и пред тим * ''come sopra'' [коме сопра] — у початним, першобутним темпу * ''comodo'' [комодо] — „комотно”, у штреднїм темпу, * ''con'' [кон] — при, вєдно, (25) * ''con abbandono'' [кон абандоно] — опущено (серб. лежерно) (27) * ''con anima'' [кон анима] — з души, зоз чувством, * ''con amore'' [кон аморе] — з любову. (14) * ''con brio'' [кон брио] — живше, живо.<br /> '''БУДЗЕ НAСТАВОК''' !!! '''<big>U</big>''' * ''una corda'' [уна корда] (дословно — „єдна струна”) — Ознака за хаснованє лївей педали на клавиру. * ''un poco'' [ун поко] — лєм дакус, дакус. * ''unisono'' [уни́соно] або ''unis'' — исти гласи. Процивно — ''divisi'' ''(цо значи делїц по гласох)''. '''<big>V</big>''' '''<big>W</big>''' * ''wolno'' [вольно] — польске слово, означує шлєбодно або помали. Стрета ше у писнї ''Слон'' зоз музичного дїла ''Карнавал животньох'' [[Композитор|композитора]] Сен-Санса. Знак хтори ше ридко хаснує. '''<big>Z</big>''' * ''zart'' (нєм. [царт]) — нїжни, слаби, ценки, крегки (звук) <big>'''Q'''</big> * ''quasi'' [квази] — як, такповесц, приблїжно. (76) * ''quieto'' [квието] — спокойно, мирно. == Литература == == Референци == [[Катеґория:Музика]] [[Катеґория:Музични термини]] 0v5jeodgxsmzw8efog0oe03yidv2gjz 19200 19199 2026-05-31T20:28:30Z Olirk55 19 Додати термини муз. нотациї 19200 wikitext text/x-wiki Нотни записи [[Композиция|композицийох]] углавним вше хасную музичну нотацию т.є.термини хтори пояшнюю виводзенє музичного дїла. Велї нотацийни мена-термини превжати зоз италиянского язика. Спрам того ту буду начишльовани музични вирази по '''''абецедним шоре:''''' A , B, C, D, E, F, G, I, L, M, N, O, P, Q, R, S, T, U, V, W, Z. '''<big>A</big>''' * a, à (франц. [а]) — на, у, к, с, (при, у, до, по, пред, сходно тому, у характеру, у стилу.) * ''ab'' (нєм. [ап) — (чита ше , зняц.) одлонїц, оддалїц * ''abaisser'' (франц. [абесе]) — спущиц * ''a cappella'' [а капела] — шпиванє без инструменталного провадзеня.<ref name=":0">[https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%BE%D0%BB%D0%B6%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B9,_%D0%90%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80_%D0%9D%D0%B0%D1%83%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 Должанский, 2000, б. 368.]</ref> * ''a capriccio'' [а капричо] — по жаданю, шлєбоднєйше; музични термин хтори означує и оможлївює одступанє од [[Темпо (музика)|темпа]]. * ''accelerando'' [ачелерандо] (''accel''.) — поступно пошвидшовац.<ref name=":0" /><ref>[https://ru.wikisource.org/wiki/%D0%AD%D0%A1%D0%91%D0%95/%D0%90%D1%87%D1%87%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D0%BE Аччелерандо] // [https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%AD%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%B5%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%80%D1%8C_%D0%91%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B3%D0%B0%D1%83%D0%B7%D0%B0_%D0%B8_%D0%95%D1%84%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B0 Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона] : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907.</ref> * accentato [ачентато] — з наглашеньом, визначиц.<ref name=":0" /> * acciaccatura [ачакатура] — форшлаґ, виведзени барз швидко злїваюци ше зоз главну ноту * accompagnato [акомпанято] — зоз провадзеньом – хторе муши провадзиц шицки пременки у темпу шпиваня * ''adagietto'' [ададєето] — помали и спокойно-мирно.<ref name=":0" /> * a''dagio'' [ададьо] — помали, спокойно. <ref name=":0" />[3]. * ''adagissimo [ададїсимо] — барз помали'' * ''ad libitum'' (лат. ''ad lib''. [ад либитум] — по жаданю виводзача, шлєбодно [4]. * ''affettuoso'' [афетуозо] — барз нїжно, мегко. [4] * ''affrettando'' [афрэетандо] — понагляюци, и подшвидшуюци [4]. * ''agile'' [адїле] — лєгко, схопно[4]. * ''agitato'' [адїитато] — возбудзено, возбудзуюцо, алармантно [4]. * ''al, alla'' [ал, ала] — у духу [5]. * ''alla breve'' [ала бреве] подзелїц такт нє на 4 штварцини [[Нота|ноти]], алє на 2 половки ноти [5]. * ''alla marcia'' [ала марчиа] — у духу марша, як крочайнїца. * ''alla mazurka'' [ала мазурка] — у духу мазурки. * ''alla mesura'' [ала мезура] — у темпу, тиж ''a tempo'' [6]. * ''alla mеnuetto'' [ала менуето] — у духу менуeта. * ''alla polacca'' [алла полка] — у духу полонези [7]. * ''allargando'' [аларґандо] (allarg.) — спомалшовац, широко [5]. * ''allargando un poco'' [аларґандо ун поко] — нєбарз шириц, нє барз спомалшовац. * ''alla valzer'' [ала валцер] — у духу валцера. * ''alla zoppa'' [ала дзопа] — затримуюцо, шпотаюци. [8] * ''allegretto'' [алеґрето] — штреднє швидко, медзи allegro и andante [5], умерено живше [3]. * ''allegro'' [алeґро] — швидко. [9] * ''allentand''o [алентандо] — спомалшованє [10]. * altissimo [алтисимо] — бaрз високо. * ''amabile'' [амабиле] — любезно, приємно [11]. * ''amoroso'' [ аморозо ] — нїжно [12]. * ''ancora'' [анкора] — ище, ище раз, ознова. * a''ndante'' [анданте] — мирно, нє понгляц [3]. * ''anime, anima'' [аниме, анима] — з душу, душевно, емотивно. * ''andantino'' [андантино] — дакус швидше як анданте [11][3]. * ''animando'' [анимандо] — инспиративно, аґилно живше [13]. * ''animato'' [анимато] — одушевено, розрушуюцо, живше[14]. * ''a piacere'' [а пячере] — упутство виводзачу же би нє провадзел строго ритем, односно по волї и по жаданю [14]. * ''appassionato'' [апасионато] — страстно.[14] * ''appoggiatura'' [аподяатура] — форшлаґ [14], хтори забера даєдну часц звука главней ноти * ''a prima vista'' [а прима виста] — з места (без предходного упознаваня або пририхотваня). * ''arco'' [арко] — грац зоз [[Смик|смиком]] (за розлику од pizzicato) [15]. * a''rdente'' [арденте] — з енерґию грац, енерґично * ''arpeggio'' [арпеджо] (дословно — „як на [[Гарфа|гарфи]]” [15]) — значи же ше ноти у акорду муша грац єдну по єдну-розложено, а нє нараз [16]. * ''assai'' [ассаи] — барз [17]. * ''a tempo'' [а тэемпо] — зоз истим початним темпом, врацанє на предходни темпо [17]. * ''attacca'' [атака] — (на концу часци дїла) такой започац шлїдуюцу часц, без претаргнуца у звуку. [17] '''<big>B</big>''' * ''barbaro'' [барбаро] — дзиво, нємирно [18]. * ''basso continuo'' [басо континуо] — тиж ґенерал-бас. [19] понавяюци исти тон найчастеше басов тон * ''bellicoso'' [беликозо] — борбено, воєно, геройски (20) * ''ben'' [бен] — як потребно, барз або добре и крашнє. (20). * ''bis'' [бис] — повторйованє (2х) уж виведзеней одредзеней часци, або дїла. [21] * ''bisbigliando'' [бисбиляндо] — сциха, шептаюци, технїка граня на гарфи-єдну струну ше потаргує швидко-поцихи даскельо раз * bocca chiusa [бока кюза] — зоз завартима устами (у [[Вокална музика|вокалней музики]]). * brillante [брилтнте] — ясни, шветли, брилїянтни. * ''bruscamente'' [брускаменте] — твардо, круто грубо. [22] * ''buffo'' [буфо] — шмишно. '''<big>C</big>''' * ''calando'' [каландо] — поступно уцихшовац [[звук]], нєставаюци; дакеди источашнє и спомалшовац темпо [22]. * ''cantabile'' [кантабиле] — шпиваюци, розшпивано, пробуюци имитовац [[Шпивач|шпивача]] у цеку граня [22). * ''capo'' [капо] — од початку, тиж da capo al Fine. [23]. * ''coloratura'' [колоратура] — колоратура, зложенша артикулация вокалного дїла * ''col pugno'' [коль пуньо] — „з песцу” дуркац, грац по типкох клавиятури зоз песцу * ''come prima'' [коме прима] — як и пред тим * ''come sopra'' [коме сопра] — у початним, першобутним темпу * ''comodo'' [комодо] — „комотно, лагодно”, у штреднїм темпу, * ''con'' [кон] — при, вєдно, (25) * ''con abbandono'' [кон абандоно] — опущено (серб. лежерно) (27) * ''con anima'' [кон анима] — з души, зоз чувством, * ''con amore'' [кон аморе] — з любову, (14) * ''con brio'' [кон брио] — живше, живо, * ''con collera'' [кон колера] — нагнївацо, з гнївом, * ''con dolore'' [кон долоре] — жалосно, зоз жалосцу. * ''con fuoco'' [кон фуоко] — енерґично (серб. са жаром) * ''con moto'' [кон мото] — зоз рухом, рушаньом. * ''con grazia'' [кон грация] — ґрациозно. * ''con slancio'' [кон еланчо] — зоз дзеку, зоз еланом. * ''con sordino'' [кон сордино] — зоз приглушовачом, зоз сордину. * ''con spirito'' [кон спирито] — одушевено. * ''coperti'' [копєрти] — индикация приглушованя удерних инстр. зоз платном [28]. * ''crescendo'' [крещендо] (''cresc.'') — пступно поглашньовац. '''D''' * ''da capo'' [да кaпо] — oд початку. * ''da capo al Fine'' или ''D. C. al Fine'' [да капо ал фине] — од початку по слово ''Fine'' (конєц). * ''deciso'' [дечизо] — одлучно, шмело. * ''decrescendo'' [декрэщендо] (''decresc.'') або ''diminuendo'' [диминуендо] (''dim.'') — поступно сцихшовац гласносц. (31) * ''delicatamente [деликатаменте] — деликатно, нїжно, осторожно. * ''dell’arco [дел арко] — грац зоз смиком (процивно як pizzicato). * ''devoto, divoto [дево́то або диво́то] — благочествено, побожно, (серб.предано), [32][33] * ''dissonanza [диссона́нца] — дисонанца, нємелодично[3 * ''divisi [диви́зи] (div.) — подзелїц, подзелєни, смикови ансамбл ма подзелїц виводзенє єдну часц дїла на ґрупи по инструментох[35]. Процивно од унисона. * ''dolce [долче] — нїжно, мило[34]. * ''dolcissimo [долчиссимо] — винїмкови нїжно[34]. * dolente [долeнтє] — жалосно, у жалю, з болью[34]. * doloroso [дольоро́зо] — смутно, жалосно * D. S. al coda (dal segno[36] al coda) [дал сеньо ал кода] — од места означеного зоз знаком S, спрам коди. * D. S. al fine (dal segno[36] al fine) [дал сеньо ал фи́не] — од места места, означенного зоз знаком S, до конца. '''<big>E</big>''' * ''elegante [елегантэ] — елеґантно, крашнє. * ''energico [енерджико] — одлучно, силно, енерґично. * ''enfatico [eмфaтико] — зоз наглашеньом * ''eroico [ероико] — геройски [37]. * ''espirando [еспирандо] — бляднєє, нєстава [37]. * ''espressivo [еспрэссиво] — визражайно, живописно, експресивно, * ''estinto [эсти́нто] — вше слабше, блядо приглушенше [38]. '''<big>U</big>''' * ''una corda'' [уна корда] (дословно — „єдна струна”) — Ознака за хаснованє лївей педали на клавиру. * ''un poco'' [ун поко] — лєм дакус, дакус. * ''unisono'' [уни́соно] або ''unis'' — исти гласи. Процивно — ''divisi'' ''(цо значи делїц по гласох)''. '''<big>V</big>''' '''<big>W</big>''' * ''wolno'' [вольно] — польске слово, означує шлєбодно або помали. Стрета ше у писнї ''Слон'' зоз музичного дїла ''Карнавал животньох'' [[Композитор|композитора]] Сен-Санса. Знак хтори ше ридко хаснує. '''<big>Z</big>''' * ''zart'' (нєм. [царт]) — нїжни, слаби, ценки, крегки (звук) <big>'''Q'''</big> * ''quasi'' [квази] — як, такповесц, приблїжно. (76) * ''quieto'' [квието] — спокойно, мирно. == Литература == == Референци == [[Катеґория:Музика]] [[Катеґория:Музични термини]] <references /> [[Катеґория:Музична нотация]] gbnwe5g3dtd6rkwlk3xk86lnwsdsf0o 0 3125 19189 2026-05-31T11:59:21Z Olirk55 19 Нова страница: На початку линийней системи кладзе ше знак хтори ше вола ключ (франц. и анґл. ''clef'') [1][3] на основи хторого ше одредзує мено ноти и єй [[октава]] (хторей октави ноти припадаю). Нєшкайша [[музична нотация]] позна вецей файти ключох. Ту приказани лєм тоти хтори ше на… 19189 wikitext text/x-wiki На початку линийней системи кладзе ше знак хтори ше вола ключ (франц. и анґл. ''clef'') [1][3] на основи хторого ше одредзує мено ноти и єй [[октава]] (хторей октави ноти припадаю). Нєшкайша [[музична нотация]] позна вецей файти ключох. Ту приказани лєм тоти хтори ше найвецей хасную: ᛫ G-ключ (або виолински ключ) {| style="vertical-align: middle;" | width=8% |[[Файл:Treble clef with note.svg|50px]] Записує ше го од другей линиї и дава мено ноти g1 (сол) у першей [[октава|октави]]. Виолински ключ найбаржей хасную [[Подзелєнє музичних инструментох|инструменти]]: виолина, флаута, обоа, [[кларинет]], саксофон, труба. Тиж кед ше грає зоз праву руку на [[Гарфа|гарфи]] и на клавиру, з праву руку на гармоники (дискант –типки лєбо ,,ґомбички"), єдна часц на удерних инструментох. До линийовей системи зазначую ше ноти зоз першей и єдна часц зоз другей октави, док ше ноти часц другей, у трецей, штвартей, пиятей октави записую з помоцу помоцних линийох (помоцнїцох) над линийовей системи. • F-ключ (бас ключ) {| style="vertical-align: middle;" | width=8% |[[Файл:Bass clef with note.svg|50px]] Зазначує ше го од штвартей линиї и дава мено ноти f (фа) у малей октави. Бас ключ хасную тоти инструменти: виолончело, контрабас, хорна, тромбон, бас кларинет, фаґот, гармоника (лїва рука-баси), на клавиру лїва рука и [[гарфа]]. Тони субконтри и контра октави зазначуєме з помоцнима линиями –смужками (помоцнїцами) под линийову систему. • C - (Це) ключи (вокални ключи) C-ключи ше волаю и вокални ключи прето же су вигодни за зазначованє шпивацких гласох. Шицки даваю мено ноти це1 (до) у першей октави. Найчастейше ше хасную алт и тенор ключ. • Алт (алтов) ключ {| style="vertical-align: middle;" | width=8% |[[Файл:Alto clef with note.svg|50px]] |Зазначує ше на трецей линиї и дава мено ноти це1 (до у першей октави) на трецей линиї. Алтов ключ хаснує виола. |- |} • Тенор (теноров) ключ {| style="vertical-align: middle;" | width=8% |[[Файл:Tenor clef with note.svg|50px]] Хаснує ше на штвартей линиї и дава мено ноти це1 (до у першей октави) на штвартей линиї. Теноров ключ хасную инструменти виолончело, фаґот, и тромбон за високи ноти же би ше заобишло писанє вельо помоцнїцох (помоцних смужкох) ldelmffvbpcrrvpmz8nb3iuab6l828m 19190 19189 2026-05-31T13:08:55Z Olirk55 19 Ушорйованє, Медзинаслови, Унєшени нотни илустрациї 19190 wikitext text/x-wiki '''Ключ''' (франц. ''‍'' и анґл. ''clef'') <ref>[https://www.dolmetsch.com/musictheorydefs.htm „music dictionary”.] dolmetsch.com. Приступљено 26. 7. 2022.</ref><ref>[https://www.skoove.com/blog/bass-clef-notes-on-piano/ „Mastering the bass clef – how to read the notes for your left hand”.] skoove.com. Приступљено 26. 7. 2022.</ref> 3) то музичка ознака за обсяг висини [[Тон|тонох]] хтори буду записани у нотним (линийним) систему. На початку [[Линийни систем|линийней системи]] пише ше знак хтори ше вола ключ на основи хторого ше одредзує мено ноти и єй [[октава]] (хторей октави ноти припадаю). Нєшкайша [[музична нотация]] позна вецей файти ключох. У нєшкайших партитурох за [[Подзелєнє музичних инструментох|инструменти]] зоз одредзну висину тонох ше найчастейше хасную три ключи: ● G, F, C односно ключи: виолински-Ґе, бас-Еф и алт-Це, за ''инструменталне'' гранє. ● G и F ключ за ''вокалне'' шпиванє. Шицки ключи доставаю мено по тону зоз хторим ше їх позиция у нотним систему означує. (напр. G ключ по тону g, F по тону - f, C- по тону c). [[File:ClefG2.png|right|thumb|129x129px]]Кед же ше над або под ключом находзи мале число ''<big>8^va</big>'', тота ознака означує транспозицию тонох у партитури за єдну октаву нависше (кед число над ключом) або нанїжей (кед число под ключом). По правилох тота ознака ше стрета лєм у G (Ґе), и F (Еф) ключох. Ту приказани ключи лєм тоти хтори ше найвецей у музичней литераури хасную: ᛫ '''G-ключ''' (або виолински ключ) {| style="vertical-align: middle;" | width=8% |[[Файл:Treble clef with note.svg|50px]] Записує ше го од другей линиї и дава мено ноти g1 (сол) у першей [[октава|октави]]. Виолински ключ найбаржей хасную [[Подзелєнє музичних инструментох|инструменти]]: виолина, флаута, обоа, [[кларинет]], саксофон, труба. Тиж кед ше грає зоз праву руку на [[Гарфа|гарфи]] и на клавиру, з праву руку на гармоники (дискант –типки лєбо ,,ґомбички"), єдна часц на удерних инструментох. До линийовей системи зазначую ше ноти зоз першей и єдна часц зоз другей октави, док ше ноти часц другей, у трецей, штвартей, пиятей октави записую з помоцу помоцних линийох (помоцнїцох) над линийовей системи. • F-ключ (бас ключ) {| style="vertical-align: middle;" | width=8% |[[Файл:Bass clef with note.svg|50px]] Зазначує ше го од штвартей линиї и дава мено ноти f (фа) у малей октави. Бас [[File:ClefF2.png|right|thumb|80px|Бас ключ зоз ознаками транспозиицї октавох]]ключ хасную тоти инструменти: виолончело, контрабас, хорна, тромбон, бас кларинет, фаґот, гармоника (лїва рука-баси), на клавиру лїва рука и [[гарфа]]. Тони субконтри и контра октави зазначуєме з помоцнима линиями –смужками (помоцнїцами) под линийову систему. • C - (Це) ключи (вокални ключи) C-ключи ше волаю и вокални ключи прето же су вигодни за зазначованє шпивацких гласох. Шицки даваю мено ноти це1 (до) у першей октави. Найчастейше ше хасную алт и тенор ключ. • Алт (алтов) ключ {| style="vertical-align: middle;" | width=8% |[[Файл:Alto clef with note.svg|50px]] |Зазначує ше на трецей линиї и дава мено ноти це1 (до у першей октави) на трецей линиї. Алтов ключ хаснує виола. |- |} • Тенор (теноров) ключ {| style="vertical-align: middle;" | width=8% |[[Файл:Tenor clef with note.svg|50px]] Хаснує ше на штвартей линиї и дава мено ноти це1 (до у першей октави) на штвартей линиї. Теноров ключ хасную инструменти виолончело, фаґот, и тромбон за високи ноти же би ше заобишло писанє вельо помоцнїцох (помоцних смужкох) [[File:ClefC3.png|right|thumb|90px|мецосопранов и сопранов ключ]] Попри тих найчастейше хаснованих кльчох исную и ''сопрански'' ключ (тон Це на першей линиї од долу) и ''мецосопрански ключ'' (тон Це на другей линиї од долу) хтори ище познати и як флауталт-прето же ше у тим ключу пишу часци мелодиї за алт флаути. Сопрански ключ ше дакеди хасновал за мелодйни часци за виолину и А-кларинети. Теноров (тенорски) кључ по правилох за тромбони ше хаснує бас (Еф) ключ. кључ. Случує ше же у новим чаше високи тони мелодийох за тоти инструменти ше присподобюю до тенорово ключа же би ше заобишло части пременки у цеку дїла зоз бас на виолонски ключ часцох за тоти инструменти у партитурох. == Историйске огляднуце ключох == Шицки тоти ключи хторих було аж осєм, були уведзени и хасновани у чаше ренесанси кед ше започало зозо друкованьом нотних музикалийох. Вокраци, було вельки проблеми у друкованю помоцних линийох (над и под линийову систему) а ефикасно були заобидзени зоз хаснованьом тих ключох. Гоч нєшка таки проблеми нє постоя, заш лєм горе наведзени ключи ше отриамли у меньшей мири у нєшакйшей музичней литератури. == Референци == <references /> [[Катеґория:Музика]] [[Катеґория:Музични термини]] [[Катеґория:Теория музики]] [[Катеґория:Музична нотация]] pcaoiw3jllnk608fgnshy6t5tjzotov 19194 19190 2026-05-31T14:42:38Z Olirk55 19 Форматированє вонкашнїх вязох и референци 19194 wikitext text/x-wiki [[File:Accolade.svg|right|thumb|165x165px|G и F ключ ]]'''Ключ''' (франц. ''‍'' и анґл. ''clef'' ) <ref>[https://www.dolmetsch.com/musictheorydefs.htm „music dictionary”.] dolmetsch.com. Приступљено 26. 7. 2022.</ref><ref>[https://www.skoove.com/blog/bass-clef-notes-on-piano/ „Mastering the bass clef – how to read the notes for your left hand”.] skoove.com. Приступљено 26. 7. 2022.</ref> то музичка ознака за обсяг висини [[Тон|тонох]] хтори буду записани у нотним систему (линийней системи). На початку [[Линийни систем|линийней системи]] пише ше знак хтори ше вола ключ на основи хторого ше одредзує мено ноти и єй [[октава]] (хторей октави ноти припадаю). Нєшка [[музична нотация]] позна вецей файти ключох. У нєшкайших партитурох за [[Подзелєнє музичних инструментох|инструменти]] зоз одредзну висину тонох ше найчастейше хасную три ключи: [[File:Clefs.svg|70px|]] <ref>[https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D1%8C%D1%91%D0%B2,_%D0%9D%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D0%B9_%D0%A4%D0%B5%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%BC%D0%BF%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 Соловьёв Н. Ф.][https://ru.wikisource.org/wiki/%D0%AD%D0%A1%D0%91%D0%95/%D0%9A%D0%BB%D1%8E%D1%87,_%D0%B2_%D0%BD%D0%BE%D1%82%D0%BD%D0%BE%D0%BC_%D0%BF%D0%B8%D1%81%D1%8C%D0%BC%D0%B5 Ключ, в нотном письме] // [https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%AD%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%B5%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%80%D1%8C_%D0%91%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B3%D0%B0%D1%83%D0%B7%D0%B0_%D0%B8_%D0%95%D1%84%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B0 Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона] : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907.]</ref> ● G, F, C односно ключи: виолински-Ґе, бас-Еф и алт-Це, за ''инструменталне'' гранє. ● G и F ключ за ''[[Вокална музика|вокалне]]'' шпиванє. Шицки ключи доставаю мено по тону зоз хторим ше їх позиция у нотним систему означує. (напр. G ключ по тону g, F по тону - f, C- по тону c). [[File:ClefG2.png|right|thumb|89x89px|Kлючи и знак ''<big>8^{va ,(транспозиция за октаву ↓ и ↑ )}</big>'']]Кед же ше над або под ключом находзи таке число ''<big>8^va</big>'', тота ознака означує транспозицию тонох у партитури за єдну октаву нависше: '''а''') (кед число над ключом) '''б)''' або нанїжей (кед число под ключом). По правилох тота ознака ше стрета лєм у G (Ґе), и F (Еф) ключох. Ту приказани ключи лєм тоти хтори ше найвецей у музичней литераури хасную: ᛫ '''G-ключ''' (або виолински ключ) {| style="vertical-align: middle;" | width=8% |[[Файл:Treble clef with note.svg|60px]] Записує ше го од другей линиї и дава мено ноти g1 (сол) у першей [[октава|октави]]. Виолински ключ найбаржей хасную [[Подзелєнє музичних инструментох|инструменти]]: виолина, флаута, обоа, [[кларинет]], саксофон, труба. Тиж кед ше грає зоз праву руку на [[Гарфа|гарфи]] и на клавиру, з праву руку на гармоники (дискант –типки лєбо ,,ґомбички"), єдна часц на удерних инструментох. До линийовей системи зазначую ше ноти зоз першей и єдна часц зоз другей октави, док ше ноти часц другей, у трецей, штвартей, пиятей октави записую з помоцу помоцних линийох (помоцнїцох) над линийовей системи. • F-ключ (бас ключ) {| style="vertical-align: middle;" | width=8% |[[Файл:Bass clef with note.svg|60px]] Зазначує ше го од штвартей линиї и дава мено ноти f (фа) у малей октави. Бас [[File:ClefF2.png|right|thumb|80px|Бас ключ, ознака 8va за транспозицию октавох]] Ключ хасную тоти инструменти: виолончело, контрабас, хорна, тромбон, бас кларинет, фаґот, гармоника (лїва рука-баси), на клавиру лїва рука и [[гарфа]]. Тони субконтри и контра октави зазначуєме з помоцнима линиями –смужками (помоцнїцами) под линийову систему. • C - (Це) ключи (вокални ключи) [[File:H 3szopránkulcs.jpg|80px|]] C-ключи ше волаю и вокални ключи прето же су вигодни за зазначованє шпивацких гласох. Шицки даваю мено ноти це1 (до) у першей октави. Найчастейше ше хасную алт и тенор ключ. • Алт (алтов) ключ {| style="vertical-align: middle;" | width=8% |[[Файл:Alto clef with note.svg|60px]] |Зазначує ше на трецей линиї и дава мено ноти це1 (до у першей октави) на трецей линиї. Алтов ключ хаснує виола. |- |} • Тенор (теноров) ключ {| style="vertical-align: middle;" | width=8% |[[Файл:Tenor clef with note.svg|60px]] Хаснує ше на штвартей линиї и дава мено ноти це1 (до у першей октави) на штвартей линиї. Теноров ключ хасную инструменти виолончело, фаґот, и тромбон за високи ноти же би ше заобишло писанє вельо помоцнїцох (помоцних смужкох) [[File:ClefC3.png|right|thumb|100px|мецосопранов и сопранов ключ]] Попри тих найчастейше хаснованих кльчох исную и ''сопрански'' ключ (тон Це на першей линиї од долу) и ''мецосопрански ключ'' (тон Це на другей линиї од долу) хтори ище познати и як флауталт-прето же ше у тим ключу пишу часци мелодиї за алт флаути. Сопрански ключ ше дакеди хасновал за мелодйни часци за виолину и А-кларинети. Теноров (тенорски) кључ по правилох за тромбони ше хаснує бас (Еф) ключ. кључ. Случує ше же у новим чаше високи тони мелодийох за тоти инструменти ше присподобюю до тенорово ключа же би ше заобишло части пременки у цеку дїла зоз бас на виолонски ключ часцох за тоти инструменти у партитурох.<ref>Неслучайно, в нотации (чисто) инструментальной музыки понимание «низких» и «высоких» ключей как маркеров транспозиции не наблюдается. Если такие ключи встречались, они использовались в прямом значении, то есть in C.</ref> Шицки тоти ключи хторих було аж осєм, були уведзени и хасновани у чаше ренесанси кед ше започало зозо друкованьом нотних музикалийох. Вокраци, було вельки проблеми у друкованю помоцних линийох (над и под линийову систему) а ефикасно були заобидзени зоз хаснованьом тих ключох. Гоч нєшка таки проблеми нє постоя, заш лєм горе наведзени ключи ше отриамли у меньшей мири у нєшакйшей музичней литератури. == Историйне огляднуце == [[File:G clef evol.JPG|right|thumb|280px|Еволуция виолоинского G (Ґе) ключа]]Ключи ше источано зявели зоз розойом линеарней нотациї, пре потребу повязованя нотох и линийох зоз одредзену ,,контролу" тонох спрам висини, Ключи спочатку були ґрафеми Дазийовей нотациї (у трактатох Псеудо-Хукбалда, 9.-10. вик). Ґвидо зоз Ареца (коло 1020. року) предложел хаснованє латинских нотних буквох у виду кљлючох(же би ше птолковали вредносцитонох неуматскей нотациї). Од широкого хасновная нотней системи на Захаду (коло 12. вику), ключи постали сущни елемент линеарней нотациї. '''Приказ записованя файтох ключох у линийней системи:''' [[File:Ключи.svg|center|thumb|650px|Илустрация шицких ключох|]] == Вонкашня вяза == {{Commonscat}} * [https://www.youtube.com/watch?v=AVEsKg4w58c Note, Linijski sistem, Ključ│Teorija muzike│3] youtube.com * [https://www.youtube.com/watch?v=FN8e1YBEgPc Ključevi - Violinski, Basov i Altov ključ] youtube.com == Референци == <references /> [[Катеґория:Музика]] [[Катеґория:Музични термини]] [[Катеґория:Музична нотация]] |} |} |} [[Катеґория:Теория музики]] ro9f5wro3674388scqajlahf3bu6rcz 19198 19194 2026-05-31T17:03:12Z Olirk55 19 Ушорйованє 19198 wikitext text/x-wiki [[File:Accolade.svg|right|thumb|165x165px|G и F ключ ]]'''Ключ''' (франц.''‍'' и анґл. ''clef'' ) <ref>[https://www.dolmetsch.com/musictheorydefs.htm „music dictionary”.] dolmetsch.com. Приступљено 26. 7. 2022.</ref><ref>[https://www.skoove.com/blog/bass-clef-notes-on-piano/ „Mastering the bass clef – how to read the notes for your left hand”.] skoove.com. Приступљено 26. 7. 2022.</ref> то музичка ознака за обсяг висини [[Тон|тонох]] хтори буду записани у нотним систему (линийней системи). На початку [[Линийни систем|линийней системи]] пише ше знак хтори ше вола ключ на основи хторого ше одредзує мено ноти и єй [[октава]] (хторей октави ноти припадаю). Нєшка [[музична нотация]] позна вецей файти ключох. У нєшкайших партитурох за [[Подзелєнє музичних инструментох|инструменти]] зоз одредзну висину тонох ше найчастейше хасную три ключи: [[File:Clefs.svg|97x97px]] <ref>[https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D1%8C%D1%91%D0%B2,_%D0%9D%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D0%B9_%D0%A4%D0%B5%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%BC%D0%BF%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 Соловьёв Н. Ф.][https://ru.wikisource.org/wiki/%D0%AD%D0%A1%D0%91%D0%95/%D0%9A%D0%BB%D1%8E%D1%87,_%D0%B2_%D0%BD%D0%BE%D1%82%D0%BD%D0%BE%D0%BC_%D0%BF%D0%B8%D1%81%D1%8C%D0%BC%D0%B5 Ключ, в нотном письме] // [https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%AD%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%B5%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%80%D1%8C_%D0%91%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B3%D0%B0%D1%83%D0%B7%D0%B0_%D0%B8_%D0%95%D1%84%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B0 Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона] : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907.]</ref> ● G, F, C односно ключи: виолински Ґе, бас-Еф и алт-Це, за ''инструменталне'' гранє. ● G и F ключ за ''[[Вокална музика|вокалне]]'' шпиванє. Шицки ключи доставаю мено по тону зоз хторим ше їх позиция у нотним систему означує. (напр. G ключ по тону g, F по тону - f, C- по тону c¹). [[File:ClefG2.png|right|thumb|89x89px|Kлючи и знак ''<big>8^{va ,(транспозиция за октаву ↓ и ↑ )}</big>'']]Кед же ше над або под ключом находзи таке число ''<big>8^va</big>'', тота ознака означує транспозицию тонох у партитури за єдну октаву нависше: '''а''') (кед число над ключом) '''б)''' або нанїжей (кед число под ключом). По правилох тота ознака ше стрета лєм у G (Ґе), и F (Еф) ключох. == Файти ключох == Ту приказани ключи лєм тоти хтори ше найвецей у музичней литераури хасную: '''G - ключ'''(або виолински ключ або Ґе-ключ) {| style="vertical-align: middle;" | width=8% |[[Файл:Treble clef with note.svg|60px]] Записує ше го од другей линиї и дава мено ноти g1 (сол) у першей [[октава|октави]]. Виолински ключ найбаржей хасную [[Подзелєнє музичних инструментох|инструменти]]: виолина, флаута, обоа, [[кларинет]], саксофон, труба. Тиж кед ше грає зоз праву руку на [[Гарфа|гарфи]] и на клавиру, з праву руку на гармоники (дискант –типки лєбо ,,ґомбички"), єдна часц на удерних инструментох. До линийовей системи зазначую ше ноти зоз першей и єдна часц зоз другей октави, док ше ноти часц другей, у трецей, штвартей, пиятей октави записую з помоцу помоцних линийох (помоцнїцох) над линийовей системи. '''F - ключ''' (бас ключ або Еф ключ) {| style="vertical-align: middle;" | width=8% |[[Файл:Bass clef with note.svg|60px]] Зазначує ше го од штвартей линиї и дава мено ноти f (фа) у малей октави. Бас [[File:ClefF2.png|right|thumb|80px|Бас ключ, ознака 8va за транспозицию октавох]] Ключ хасную тоти инструменти: виолончело, контрабас, хорна, тромбон, бас кларинет, фаґот, гармоника (лїва рука-баси), на клавиру лїва рука и [[гарфа]]. Тони субконтри и контра октави зазначуєме з помоцнима линиями –смужками (помоцнїцами) под линийову систему. '''C - ключи''' (вокални ключи Це) [[File:H 3szopránkulcs.jpg|80px|]] C-ключи ше волаю и вокални ключи прето же су вигодни за зазначованє шпивацких гласох. Шицки даваю мено ноти це1 (до) у першей октави. Найчастейше ше хасную алт и тенор ключ. '''Алт ключ''' (або алтов ключ) {| style="vertical-align: middle;" | width=8% |[[Файл:Alto clef with note.svg|60px]] |Зазначує ше на трецей линиї и дава мено ноти це1 (до у першей октави) на трецей линиї. Алтов ключ хаснує виола. |- |} '''Тенор ключ'''(або теноров ключ) {| style="vertical-align: middle;" | width=8% |[[Файл:Tenor clef with note.svg|60px]] Хаснує ше на штвартей линиї и дава мено ноти це1 (до у першей октави) на штвартей линиї. Теноров ключ хасную инструменти виолончело, фаґот, и тромбон за високи ноти же би ше заобишло писанє вельо помоцнїцох (помоцних смужкох). Теноров (тенорски) кључ по правилох за тромбони ше хаснує бас (Еф) ключ. кључ. Случує ше же у новим чаше високи тони мелодийох за тоти инструменти ше присподобюю до тенорово ключа же би ше заобишло части пременки у цеку дїла зоз бас на виолонски ключ часцох за тоти инструменти у партитурох.<ref>Неслучайно, в нотации (чисто) инструментальной музыки понимание «низких» и «высоких» ключей как маркеров транспозиции не наблюдается. Если такие ключи встречались, они использовались в прямом значении, то есть in C.</ref> [[File:ClefC3.png|right|thumb|100px|мецосопранов и сопранов ключ]] '''Сопрански ключ''' Попри тих найчастейше хаснованих кльчох исную и ''сопрански'' ключ (тон Це на першей линиї од долу) и '''мецосопрански ключ''' (тон Це на другей линиї од долу) хтори ище познати и як флауталт-прето же ше у тим ключу пишу часци мелодиї за алт флаути. Сопрански ключ ше дакеди хасновал за мелодйни часци за виолину и А-кларинети. Шицки тоти ключи хторих було аж осєм, були уведзени и хасновани у чаше ренесанси кед ше започало зоз друкованьом нотних музикалийох. Вокраци, було вельки проблеми у друкованю помоцних линийох (над и под линийову систему) хтори були ефикасно заобидзени зоз хаснованьом тих ключох. Гоч нєшка таки проблеми нє постоя, заш лєм горе наведзени ключи ше отримали у меньшей мири у нєшкайшей музичней литератури. == Историйне огляднуце == [[File:G clef evol.JPG|right|thumb|280px|Еволуция виолоинского G (Ґе) ключа]]Ключи ше источано зявели зоз розойом линеарней нотациї, пре потребу повязованя нотох и линийох зоз одредзену ,,контролу" тонох спрам висини, Ключи спочатку були ґрафеми Дазийовей нотациї (у трактатох Псеудо-Хукбалда, 9-10. вик). Ґвидо зоз Ареца (коло 1020. року) предложел хаснованє латинских нотних буквох у виду кљлючох(же би ше птолковали вредносци тонох неумовей нотациї). Од широкого хасновная нотней системи на Захаду (коло 12. вику), ключи постали сущни елемент линеарней нотациї. '''Приказ записованя файтох ключох у линийней системи:''' [[File:Ключи.svg|center|thumb|700px|Илустрация шицких ключох|]] == Вонкашня вяза == {{Commonscat}} * [https://www.youtube.com/watch?v=AVEsKg4w58c Note, Linijski sistem, Ključ, Teorija muzike 3] youtube.com * [https://www.youtube.com/watch?v=FN8e1YBEgPc Ključevi - Violinski, Basov i Altov ključ] youtube.com == Референци == <references /> [[Катеґория:Музика]] [[Катеґория:Музични термини]] [[Катеґория:Музична нотация]] |} |} |} [[Катеґория:Теория музики]] ludp4n5iyr1ckjog9emc86foyb095mp 19205 19198 2026-06-01T08:40:08Z Olirk55 19 Корекциї у тексту 19205 wikitext text/x-wiki [[File:Accolade.svg|right|thumb|165x165px|G и F ключ ]]'''Ключ''' (франц.''‍'' и анґл. ''clef'' ) <ref>[https://www.dolmetsch.com/musictheorydefs.htm „music dictionary”.] dolmetsch.com. Приступљено 26. 7. 2022.</ref><ref>[https://www.skoove.com/blog/bass-clef-notes-on-piano/ „Mastering the bass clef – how to read the notes for your left hand”.] skoove.com. Приступљено 26. 7. 2022.</ref> то музичка ознака за обсяг висини [[Тон|тонох]] хтори буду записани у нотним систему (линийней системи). На початку [[Линийни систем|линийней системи]] пише ше знак хтори ше вола ключ на основи хторого ше одредзує мено ноти и єй [[октава]] (хторей октави ноти припадаю). Нєшка [[музична нотация]] позна вецей файти ключох. У нєшкайших партитурох за [[Подзелєнє музичних инструментох|инструменти]] зоз одредзну висину тонох ше найчастейше хасную три ключи: [[File:Clefs.svg|97x97px]] <ref>[https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D1%8C%D1%91%D0%B2,_%D0%9D%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D0%B9_%D0%A4%D0%B5%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%BC%D0%BF%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 Соловьёв Н. Ф.][https://ru.wikisource.org/wiki/%D0%AD%D0%A1%D0%91%D0%95/%D0%9A%D0%BB%D1%8E%D1%87,_%D0%B2_%D0%BD%D0%BE%D1%82%D0%BD%D0%BE%D0%BC_%D0%BF%D0%B8%D1%81%D1%8C%D0%BC%D0%B5 Ключ, в нотном письме] // [https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%AD%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%B5%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%80%D1%8C_%D0%91%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B3%D0%B0%D1%83%D0%B7%D0%B0_%D0%B8_%D0%95%D1%84%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B0 Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона] : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907.]</ref> ● G, F, C односно ключи: виолински Ґе, бас-Еф за ''инструменталне'' гранє, и алт-Це ключ ● G и F часто и алт-ключ за ''[[Вокална музика|вокалне]]'' шпиванє. Шицки ключи доставаю мено по тону зоз хторим ше їх позиция у нотним систему означує. (напр. G ключ по тону g, F по тону - f, C- по тону c¹). [[File:ClefG2.png|right|thumb|89x89px|Kлючи и знак ''<big>8^{va ,(транспозиция за октаву ↓ и ↑ )}</big>'']]Кед же ше над або под ключом находзи таке число ''<big>8^va</big>'', тота ознака означує транспозицию тонох у партитури за єдну октаву нависше: '''а''') (кед число над ключом) '''б)''' або нанїжей (кед число под ключом). По правилох тота ознака ше стрета лєм у G (Ґе), и F (Еф) ключох. == Файти ключох == Ту приказани ключи лєм тоти хтори ше найвецей у музичней литераури хасную: '''G - ключ''' (або виолински ключ або Ґе-ключ) {| style="vertical-align: middle;" | width=8% |[[Файл:Treble clef with note.svg|60px]] Записує ше го од другей линиї и дава мено ноти g''¹'' (сол) у першей [[октава|октави]]. Виолински ключ найбаржей хасную [[Подзелєнє музичних инструментох|инструменти]]: виолина, флаута, обоа, [[кларинет]], саксофон, труба, oбоа. Тиж кед ше грає зоз праву руку на [[Гарфа|гарфи]] и на клавиру, з праву руку на гармоники (дискант –типки лєбо ,,ґомбички"), єдна часц на удерних инструментох. До линийовей системи зазначую ше ноти зоз першей и єдна часц зоз другей октави, док ше ноти часц другей, у трецей, штвартей, пиятей октави записую з помоцу помоцних линийох (помоцнїцох) над линийовей системи. '''F - ключ''' (бас ключ або Еф ключ) {| style="vertical-align: middle;" | width=8% |[[Файл:Bass clef with note.svg|60px]] Зазначує ше го од штвартей линиї и дава мено ноти f (фа) у малей октави. Бас [[File:ClefF2.png|right|thumb|80px|Бас ключ, ознака 8va за транспозицию октавох]] Ключ хасную тоти инструменти: виолончело, контрабас, хорна, тромбон, бас кларинет, фаґот, гармоника (лїва рука-баси), на клавиру лїва рука и [[гарфа]]. Тони субконтри и контра октави зазначуєме з помоцнима линиями –смужками (помоцнїцами) под линийову систему. '''C - ключи''' (вокални ключи Це) [[File:H 3szopránkulcs.jpg|80px|]] C-ключи ше волаю и вокални ключи прето же су вигодни за зазначованє шпивацких гласох. Шицки даваю мено ноти це¹ (до) у першей октави. Найчастейше ше хасную алт и тенор ключ. '''Алт ключ''' (або алтов ключ) {| style="vertical-align: middle;" | width=8% |[[Файл:Alto clef with note.svg|60px]] |Зазначує ше на трецей линиї и дава мено ноти це¹ (до у першей октави) на трецей линиї. Алтов ключ хаснує виола. |- |} '''Тенор ключ''' (або теноров ключ) {| style="vertical-align: middle;" | width=8% |[[Файл:Tenor clef with note.svg|60px]] Хаснує ше на штвартей линиї и дава мено ноти це<small>¹</small> (до у першей октави) на штвартей линиї. Теноров ключ хасную инструменти виолончело, фаґот, и тромбон за високи ноти же би ше заобишло писанє вельо помоцнїци (помоцни смужки). Теноров (тенорски) ключ за тромбони, по правилох, ше хаснує бас (Еф) ключ. Случує ше же у новим чаше високи тони мелодийох за тоти инструменти ше присподобюю до тенорово ключа же би ше заобишло части пременки у цеку дїла зоз бас на виолонски ключ часцох за тоти инструменти у партитурох.<ref>Неслучайно, в нотации (чисто) инструментальной музыки понимание «низких» и «высоких» ключей как маркеров транспозиции не наблюдается. Если такие ключи встречались, они использовались в прямом значении, то есть in C.</ref> [[File:ClefC3.png|right|thumb|100px|мецосопранов и сопранов ключ]] '''Сопрански ключ''' Попри тих найчастейше хаснованих ключох исную и ''сопрански'' ключ (тон Це на першей линиї од долу) и '''мецосопрански ключ''' (тон Це на другей линиї од долу) хтори ище познати и як флауталт-прето же ше у тим ключу пишу часци мелодиї за алт флаути. Сопрански ключ ше дакеди хасновал за мелодйни часци за виолину и А-кларинети. Шицки тоти ключи хторих було аж осем, були уведзени и хасновани у чаше ренесанси кед ше започало зоз друкованьом нотних музикалийох. Було вельки проблеми у друкованю помоцних линийох (над и под линийову систему) хтори були ефикасно заобидзени зоз хаснованьом тих ключох. Гоч нєшка таки проблеми нє постоя, заш лєм горе наведзени ключи ше отримали у меньшей мири у нєшкайшей музичней литератури. == Историйне огляднуце == [[File:G clef evol.JPG|right|thumb|280px|Еволуция виолоинского G (Ґе) ключа]]Ключи ше источасно зявели зоз розойом линеарней нотациї, пре потребу повязованя нотох и линийох зоз одредзену ,,контролу" тонох спрам висини. Ключи спочатку були ґрафеми Дазийовей нотациї (у трактатох Псеудо-Хукбалда, 9-10. вик). Ґвидо зоз Ареца (коло 1020. року) предложел хаснованє латинских нотних буквох у виду ключох (же би ше птолковали вредносци тонох неумовей нотациї). Од широкого хасновная нотней системи на Захаду (коло 12. вику), ключи постали сущни елемент линеарней музичней нотациї. '''Приказ записованя файтох ключох у линийней системи:''' [[File:Ключи.svg|center|thumb|700px|Илустрация шицких ключох|]] == Вонкашнї вязи == {{Commonscat}} * [https://www.youtube.com/watch?v=AVEsKg4w58c Note, Linijski sistem, Ključ, Teorija muzike 3] youtube.com * [https://www.youtube.com/watch?v=FN8e1YBEgPc Ključevi - Violinski, Basov i Altov ključ] youtube.com * [https://muzicka.rs/wp-content/uploads/2019/08/Marko%20Tajcevic%20-%20Osnovna%20teorija%20muzike.pdf Марко Тайчевић, Основи муѕичке теорије] б. 13-27 == Референци == <references /> [[Катеґория:Музика]] [[Катеґория:Музични термини]] [[Катеґория:Музична нотация]] |} |} |} [[Катеґория:Теория музики]] ptplr6vwo5nly4jaytjzmeqwpu7rmfy 0 3126 19206 2026-06-01T09:39:59Z TaSaNS 1857 Нова страница: [[Файл:Cornelis Cornelisz. van Haarlem - The Fall of the Titans - Google Art Project.jpg|300px|мини|право|''[[Пад титанох]]'', автор [[Корнелис Корнелисен|Корнелиса Корнелисена]] (1562—1638)]] '''Титанє''' (греч. Τiτᾶνες) були у греческей митолоґиї предолимпийни богове. По Хесиодовей Теоґониї, було дванацец… 19206 wikitext text/x-wiki [[Файл:Cornelis Cornelisz. van Haarlem - The Fall of the Titans - Google Art Project.jpg|300px|мини|право|''[[Пад титанох]]'', автор [[Корнелис Корнелисен|Корнелиса Корнелисена]] (1562—1638)]] '''Титанє''' (греч. Τiτᾶνες) були у греческей митолоґиї предолимпийни богове. По Хесиодовей Теоґониї, було дванацецеро дзеци прародичох Урана (Нєба) и його мацери Ґаиї (Жеми), шейсцме хлопски титанє: Океан, Кей, Крий, Хиперион, Япет и Хрон, и шейсц женски, познати як '''титанки''' або '''титаниди''' (грч. Τιτανίδες): Тея, Реа, Мнемосина, Феба, Темида и Тетия. Хрон у еротско-малженским одношеню зоз старшу шестру Рею родитель першей ґенерациї олимпийних богох: Зевс, Хад, Посейдон, Хестия, Деметра и Хера. Даєдни потомки титанох, як цо Прометей, Хелия и Лета ше дакеди волаю титанами. Титанє були гевта ґенерация богох хтора предходзела олимпийним. Звалєни су як часц греческого миту о нашлїдстве, спрам хторого Хрон превжал власц од свойого оца Урана и пановал з космосом зоз титанами як своїма подложнїками, а потим Хрон и титанє були победзени и зменєни як пануюци пантеон божествох з боку Зевса и других олимпийних богох, у дзешецрочней войни познатей под меном Титаномахия, зоз хторей резултат була побида над Хроном и титанами. Теди су вигнати зоз горнього швета и зарабровани у Тартару, медзитим, очиглядне же даєдним спомедзи титанох було дошлєбодзене остац на шлєбоди. == Родослов == === Хесиодов родослов === [[Файл:Saturnus fig274.png|мини|лїво|усправно|Хрон (Galerie mythologique, 1811).]] По Хесиодови, титанє потомки Урана и Ґаиї були Океан, Кей, Крий, Хиперион, Япет, Тея, Рея, Темида, Мнемосина, Феба, Тетия и Хрон.<ref>[[Hesiod]], ''[[Theogony]]'' [http://data.perseus.org/citations/urn:cts:greekLit:tlg0020.tlg001.perseus-eng1:104-138 133–138].</ref> Осемцме браца и шестри титанє ше винчали медзи собу. Океан и Тетия, Кей и Феба, Гиперион и Тея и Хрон и Рея. Други двоме браца титанох ше побрали звонка узшей фамелиї. Япет ше оженєл зоз свою родзину Климену, дзивку Океана и Тетиї<ref>[https://www.perseus.tufts.edu/hopper/text?doc=Hes.+Th.+351 351]</ref>. Међутим, према Аполодоровој Библиотеци<ref>[https://www.perseus.tufts.edu/hopper/text?doc=Perseus%3Atext%3A1999.01.0022%3Atext%3DLibrary%3Abook%3D1%3Achapter%3D2%3Asection%3D3 1.2.3]</ref>, док ше Крий оженєл зоз свою полушестру Еурибию, дзивку Ґаї и Понта. Други два титанки, Темида и Мнемосина, постали супруги їх братового сина, Зевса. Од Океана и Тетиї настали три тисячи потамойох т.є. богох рикох и три тисячи океанских нимфох.<ref>[[Hesiod]], ''[[Theogony]]'' [http://data.perseus.org/citations/urn:cts:greekLit:tlg0020.tlg001.perseus-eng1:337-370 337–370].</ref> Од Кея и Феби настали Лето, друга Зевсова жена и Астерия..<ref>[[Hesiod]], ''[[Theogony]]'' [https://www.perseus.tufts.edu/hopper/text?doc=Hes.+Th.+404 404–409].</ref> Од Крия и Еурабиї настали Астрей, Палант и Перс.<ref>[[Hesiod]], ''[[Theogony]]'' [http://data.perseus.org/citations/urn:cts:greekLit:tlg0020.tlg001.perseus-eng1:371-403 375–377].</ref> Од Гипериона и Теї настали нєбово персонификациї Гелиє (Слунко), Селена (Мешац) и Еос (Швитанє).<ref>[https://www.perseus.tufts.edu/hopper/text?doc=HH+4+99&fromdoc=Perseus%3Atext%3A1999.01.0138 99–100]</ref> Од Япета и Климени настали Атлас, Менетиє, Прометей и Епиметей.<ref>[[Hesiod]], ''[[Theogony]]'' [https://www.perseus.tufts.edu/hopper/text?doc=Hes.+Th.+507 507–511].</ref> Од Хрона и Реї настали олимпийни богове: Хестия, Деметра, Хера, Хад, Посейдон и Зевс.<ref>[[Hesiod]], ''[[Theogony]]'' [https://www.perseus.tufts.edu/hopper/text?doc=Hes.+Th.+453 453–458].</ref> Зоз Зевсом, Темида народзела три хори (Часи) и три мойри (Судьби)<ref>[[Hesiod]], ''[[Theogony]]'' [http://data.perseus.org/citations/urn:cts:greekLit:tlg0020.tlg001.perseus-eng1:901-937 901–906], although at ''[[Theogony]]'' [https://www.perseus.tufts.edu/hopper/text?doc=Hes.+Th.+217 217] the Moirai are said to be the daughters of [[Nyx]] (Night).</ref>, а Мнемосина народзела дзевец музи.<ref>[[Hesiod]], ''[[Theogony]]'' [http://data.perseus.org/citations/urn:cts:greekLit:tlg0020.tlg001.perseus-eng1:901-937 915–920].</ref> Док ше потомки титанох Океана и Тетиї, Хрона и Реї, Темиди и Мнемосини (напр. рични богове, Океаниди, олимпийни богове, хори, мойри и музи) обично нє третирую як титанє, потомки других титанох, першенствено: Лето, Гелиє, Атлас и Прометей, сами себе дакеди наволую титанами.<ref>{{harvnb|Parada||p=179 }}s.v. TITANS; Smith, [https://www.perseus.tufts.edu/hopper/text?doc=Perseus%3Atext%3A1999.04.0104%3Aentry%3Dtitan-bio-2 s.v. Titan 2.]; Rose, p. 143 s.v. Atlas, p. 597 s.v. Leto, p. 883 s.v. Prometheus; Tripp, p. 120 s.v. Atlas, p. 266 s.v. Helius, p. 499 s.v. Prometheus.</ref> ==Вонкашнї вязи== * О Титанима Референце о Титанима у класичној литератури (језик: енглески) * Грчка митологија о Титанима Митови о Титанима (језик: енглески) * Енциклопедија Титана (језик:српски) ==Референци== jki18qi77lhh70nmkf0s8mkqyyc4zy2 19207 19206 2026-06-01T09:43:42Z TaSaNS 1857 19207 wikitext text/x-wiki [[Файл:Cornelis Cornelisz. van Haarlem - The Fall of the Titans - Google Art Project.jpg|300px|мини|право|''[[Пад титанох]]'', автор [[Корнелис Корнелисен|Корнелиса Корнелисена]] (1562—1638)]] '''Титанє''' (греч. Τiτᾶνες) були у греческей митолоґиї предолимпийни богове. По Хесиодовей Теоґониї, було дванацецеро дзеци прародичох Урана (Нєба) и його мацери Ґаиї (Жеми), шейсцме хлопски титанє: Океан, Кей, Крий, Хиперион, Япет и Хрон, и шейсц женски, познати як '''титанки''' або '''титаниди''' (грч. Τιτανίδες): Тея, Реа, Мнемосина, Феба, Темида и Тетия. Хрон у еротско-малженским одношеню зоз старшу шестру Рею родитель першей ґенерациї олимпийних богох: Зевс, Хад, Посейдон, Хестия, Деметра и Хера. Даєдни потомки титанох, як цо Прометей, Хелия и Лета ше дакеди волаю титанами. Титанє були гевта ґенерация богох хтора предходзела олимпийним. Звалєни су як часц греческого миту о нашлїдстве, спрам хторого Хрон превжал власц од свойого оца Урана и пановал з космосом зоз титанами як своїма подложнїками, а потим Хрон и титанє були победзени и зменєни як пануюци пантеон божествох з боку Зевса и других олимпийних богох, у дзешецрочней войни познатей под меном Титаномахия, зоз хторей резултат була побида над Хроном и титанами. Теди су вигнати зоз горнього швета и зарабровани у Тартару, медзитим, очиглядне же даєдним спомедзи титанох було дошлєбодзене остац на шлєбоди. == Родослов == === Хесиодов родослов === [[Файл:Saturnus fig274.png|мини|лїво|усправно|Хрон (Galerie mythologique, 1811).]] По Хесиодови, титанє потомки Урана и Ґаиї були Океан, Кей, Крий, Хиперион, Япет, Тея, Рея, Темида, Мнемосина, Феба, Тетия и Хрон.<ref>[[Hesiod]], ''[[Theogony]]'' [http://data.perseus.org/citations/urn:cts:greekLit:tlg0020.tlg001.perseus-eng1:104-138 133–138].</ref> Осемцме браца и шестри титанє ше винчали медзи собу. Океан и Тетия, Кей и Феба, Гиперион и Тея и Хрон и Рея. Други двоме браца титанох ше побрали звонка узшей фамелиї. Япет ше оженєл зоз свою родзину Климену, дзивку Океана и Тетиї<ref>[https://www.perseus.tufts.edu/hopper/text?doc=Hes.+Th.+351 351]</ref>. Међутим, према Аполодоровој Библиотеци<ref>[https://www.perseus.tufts.edu/hopper/text?doc=Perseus%3Atext%3A1999.01.0022%3Atext%3DLibrary%3Abook%3D1%3Achapter%3D2%3Asection%3D3 1.2.3]</ref>, док ше Крий оженєл зоз свою полушестру Еурибию, дзивку Ґаї и Понта. Други два титанки, Темида и Мнемосина, постали супруги їх братового сина, Зевса. Од Океана и Тетиї настали три тисячи потамойох т.є. богох рикох и три тисячи океанских нимфох.<ref>[[Hesiod]], ''[[Theogony]]'' [http://data.perseus.org/citations/urn:cts:greekLit:tlg0020.tlg001.perseus-eng1:337-370 337–370].</ref> Од Кея и Феби настали Лето, друга Зевсова жена и Астерия..<ref>[[Hesiod]], ''[[Theogony]]'' [https://www.perseus.tufts.edu/hopper/text?doc=Hes.+Th.+404 404–409].</ref> Од Крия и Еурабиї настали Астрей, Палант и Перс.<ref>[[Hesiod]], ''[[Theogony]]'' [http://data.perseus.org/citations/urn:cts:greekLit:tlg0020.tlg001.perseus-eng1:371-403 375–377].</ref> Од Гипериона и Теї настали нєбово персонификациї Гелиє (Слунко), Селена (Мешац) и Еос (Швитанє).<ref>[https://www.perseus.tufts.edu/hopper/text?doc=HH+4+99&fromdoc=Perseus%3Atext%3A1999.01.0138 99–100]</ref> Од Япета и Климени настали Атлас, Менетиє, Прометей и Епиметей.<ref>[[Hesiod]], ''[[Theogony]]'' [https://www.perseus.tufts.edu/hopper/text?doc=Hes.+Th.+507 507–511].</ref> Од Хрона и Реї настали олимпийни богове: Хестия, Деметра, Хера, Хад, Посейдон и Зевс.<ref>[[Hesiod]], ''[[Theogony]]'' [https://www.perseus.tufts.edu/hopper/text?doc=Hes.+Th.+453 453–458].</ref> Зоз Зевсом, Темида народзела три хори (Часи) и три мойри (Судьби)<ref>[[Hesiod]], ''[[Theogony]]'' [http://data.perseus.org/citations/urn:cts:greekLit:tlg0020.tlg001.perseus-eng1:901-937 901–906], although at ''[[Theogony]]'' [https://www.perseus.tufts.edu/hopper/text?doc=Hes.+Th.+217 217] the Moirai are said to be the daughters of [[Nyx]] (Night).</ref>, а Мнемосина народзела дзевец музи.<ref>[[Hesiod]], ''[[Theogony]]'' [http://data.perseus.org/citations/urn:cts:greekLit:tlg0020.tlg001.perseus-eng1:901-937 915–920].</ref> Док ше потомки титанох Океана и Тетиї, Хрона и Реї, Темиди и Мнемосини (напр. рични богове, Океаниди, олимпийни богове, хори, мойри и музи) обично нє третирую як титанє, потомки других титанох, першенствено: Лето, Гелиє, Атлас и Прометей, сами себе дакеди наволую титанами.<ref>{{harvnb|Parada||p=179 }}s.v. TITANS; Smith, [https://www.perseus.tufts.edu/hopper/text?doc=Perseus%3Atext%3A1999.04.0104%3Aentry%3Dtitan-bio-2 s.v. Titan 2.]; Rose, p. 143 s.v. Atlas, p. 597 s.v. Leto, p. 883 s.v. Prometheus; Tripp, p. 120 s.v. Atlas, p. 266 s.v. Helius, p. 499 s.v. Prometheus.</ref> ==Вонкашнї вязи== * [https://www.theoi.com/Titan/Titanes.html О титанох] Референци о титанох у класичней литератури (язик: енглески) * [https://web.archive.org/web/20020202165130/http://homepage.mac.com/cparada/GML/TITANS.html Греческа митология о титанох] Мити о титанох (язик: енглески) ==Референци== swfb424xn2531fij1yt9rzqcw1nzuej 0 3127 19208 2026-06-01T10:01:58Z TaSaNS 1857 Нова страница: == А == <hiero>G1</hiero> * '''Ра|Амон''' – Державни бог у Новей держави и першебутне єгипетске божество * '''Аммут''' – Чудовиско хторе є шерца гевтих цо нє заслужели загробни живот * '''Анкет''' – Водова богиня Елефантине * '''Анубис''' – Бог умартих и провадзач мертвих на д… 19208 wikitext text/x-wiki == А == <hiero>G1</hiero> * '''Ра|Амон''' – Державни бог у Новей держави и першебутне єгипетске божество * '''Аммут''' – Чудовиско хторе є шерца гевтих цо нє заслужели загробни живот * '''Анкет''' – Водова богиня Елефантине * '''Анубис''' – Бог умартих и провадзач мертвих на драги за загробни живот (Бог – Шакал) * '''Акер''' – Чувар виходзацого и захозацого Слунка * '''Апеп''' – Гад хтори пробує знїщиц Слунко * '''Ару''' — Защитнїк пољох з надом * '''Атон''' – Слунков круг * '''Атум''' – Бог заходзацого Слунка * '''Аш''' - Бог оазох и винїцох на заходней делти Нилу == Б == <hiero>D58</hiero> * '''Ба''' — Богиня богатства * '''Ба Неб Тет''' — Богиня одлуки * '''Ба Пеф''' — Бог нєщесца и страху * '''Баби''' — Бог маймунох (Бог — Маймун Бабун) * '''Бат''' — Бог защитнїк кравох * '''Бастет''' – Богиня обисца и слунковей шветлосци (Богиня – Мачка) * '''Баену''' — Слункова свята птица Нилу * '''Бес''' – Бог танцу, музики и вояцких схопносцох (Бог – Патульок) * '''Буто''' – Богиня Долнього Єгипту (Богиня – Кобра) == Д == <hiero>D46</hiero> * '''Дедун''' – Бог богатства и гнїву Дуа – Бог облєканя Дуамутеф – Чувар жалудкох од хоротох ==Ґ== <hiero>W11</hiero> * '''Ґеб''' – Бог Жеми == И == <hiero>M17</hiero> * '''Иат''' – Богиня млєка * '''Иох''' — Бог Мешаца * '''Имхотеп''' – Везир Дьосера * '''Имсетy''' – Чувар печинки од хоротох * '''Исис''' — Богиня маґичних моцох и здравя * '''Изида''' – Богиня плодносци, защитнїца малженства и мацеринства (Велька богиња мац) * '''Иху''' – Бог святей черкотки<br /> == К == <hiero>N29</hiero> * '''Кебехсенуеф''' – Чувар черевох од рижних хоротох * '''Кетесх''' – Семитска богиня природи * '''Кепера Хепра''' – Бог виходзацохо Слунка * '''Кнум Нун''' – Бог вилївох и гаосу (Творитель богох, людзох и води) * '''Консу''' – Бог мешаца Теби == М == <hiero>G17</hiero> * '''Ма’ат''' – Богиня правди * '''Маахес''' – Бог войованя * '''Менхит''' – Богиня войни * '''Меретсегер''' – Богиня Долїни кральох * '''Мин''' – Бог хлопскей плодносци * '''Мут''' – Богиня Теби == Н == <hiero>N35</hiero> * '''Нефертем''' – Бог лотуса Мемфиса * '''Нефтис''' – Изидова шестра и жена бога Сета, Богиня шмерци * '''Неитх''' — Богиня войни * '''Некхебет''' – Богиня Горнього Єгипту (Богиня – Здохлїнар) * '''Нут''' – Богиня нєба == О == <hiero>O3</hiero> * '''Онурис''' – Нєбесни бог Абyдоса и борец * '''Озирис''' – Бог плодности и веґетациї<br /> == П == <hiero>Q3</hiero> * '''Птах''' – Бог мертвих и пан судьби, творитель ЖемиР == Р == <hiero>D21</hiero> * '''Ра Ре''' – Бог Слунка * '''Ренетет Ре''' – Бог щесца и напредованя == С == <hiero>S29</hiero> * '''Собек Себек''' – Бог води Нилу (Бог – Крокодил) * '''Сатет''' – Богиня нилских вилївох и плодносци * '''Селкет''' – Богиня маґиї (Богиня – Шкорпия) * '''Секер''' – Бог шмерци * '''Серапис''' – Геленистични бог Слунка и загробного живота * '''Сесхат''' – Богиня писаня и мераня * '''Секхемет''' – Богиня войни и знїщованя (Богиня – Лєвица) * '''Су''' – Бог воздуху * '''Сет''' – Бог бурйох и оружия == Т == <hiero>X1</hiero> * '''Таурет''' – Богиня женох и породу (Богиня – Нилски коњ) * '''Тефнут''' – Богиня влаги и дижджу * '''Тот''' – Бог мудросци и ученя (Бог – Ибис) == Х == <hiero>O4</hiero> * '''Хапи''' – Бог Нилу * '''Хапy''' – Чувар плюцох од хоротох * '''Хатор''' – Богиня – Крава, Богиня нєба, музики и любови. Ґаздиня под'жемя и гвиздох * '''Хароерис''' — Бог шветлосци * '''Хатмехит''' — Богиня рибох * '''Хаухет''' — Богиня нємерлївей безконєчносци * '''Хекет''' — Богиня родзеня (Богиня — Жаба) * '''Хемен''' — Богиня (Богиня — Сокол) * '''Хемсут''' – Богиня судьби * '''Хенет''' – Богиня (Богиня – Пеликан) * '''Хике''' – Бог медицини * '''Хорус''' – Бог нєба, Слунка и фараона (Бог – Сокол) * '''Хух''' – Бог нєбесней безконєчносци == Вонкашнї вязи == {{Commonscat|Egyptian deities}} f5buxt793lm1lwcmyk2quuae29u1ppi