Википедия rskwiki https://rsk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8_%D0%B1%D0%BE%D0%BA MediaWiki 1.47.0-wmf.4 first-letter Медий Окреме Розгварка Хаснователь Розгварка зоз хасновательом Википедия Розгварка о Википедиї Файл Розгварка о файлу МедияВики Розгварка о МедияВикию Шаблон Розгварка о шаблону Помоц Розгварка о помоци Катеґория Розгварка о катеґориї TimedText TimedText talk Модул Разговор о модулу Event Event talk 0 71 19213 15507 2026-06-01T15:42:01Z ~2026-32571-54 2192 19213 wikitext text/x-wiki {| class="wikitable" align=right width=300px |+ ! colspan="2" | Вивирка |- | colspan="2" |[[Файл:Squirrel_posing.jpg|alt=Вивирка|300px|center]] |- ! colspan="2" |[[Таксономия (биолоґия)|Наукова класификация]] |- |'''Домен:''' '''Царство:''' '''Тип:''' '''Класа:''' '''Ряд:''' '''Фамилия:''' '''Род:''' '''Файта:''' |Eukaryota Animalia Chordata Mammalia Rodentia Sciuridae ''Sciurus'' ''S. vulgaris'' |- ! colspan="2" |[[Биномна номенклатура|Биномне мено]] |- | colspan="2" |<div style="text-align: center;">''Sciurus vulgaris'' [[Карл фон Лине|Linnaeus]], 1758 |- | colspan="2" |[[Файл:Sciurus_vulgaris_habitat.png|280px|center]]<div style="text-align: center;">Мапа розпрестартосци |} [[Файл:Eastern_Gray_Squirrel_800.jpg|316x316px|alt=Восточна шива вивирка|thumb|Восточна шива вивирка]] '''Вивирка''' (lat. ''Sciurus vulgaris'')<ref>Mirić Đ. 1969. Predlog srpskohrvatske nomenklature jugoslovenskih sisara (Mammalia). glasnik Prirodnjačkog muzeja u Beogradu B-24: 161—173.</ref> – животинька з фамилиї Sciuridae, зоз шора глодарох (Rodentia). До истей фамилиї Sciuridae спадаю и лєтаюци вивирки. У шору глодарох єст коло 30 файти вивирки. По седемдзешати роки прешлого вику у Европи жила лєм червена вивирка ((''Sciurus vulgaris'')<ref>[https://web.archive.org/web/20180408210303/http://www.agrif.bg.ac.rs/files/subjectfiles/2%20SISARI%20POSEBNI%20DEO%20(2).pdf „Сисари посебни део (2)” (PDF).] Универзитет у Београду - Пољопривредни факултет. стр. 237. </ref>. Алє 70-их рокох до Европи з Америки принєшена шива вивирка, хтора ше барз швидко намножела (у Британиї шива вивирка поцисла червену). Док червена вивирка ма наверх ушкох «щеточки», шива вивирка их нє ма. Шива вивирка концом єшенї назбера вецей масци (баржей натиє) як червена, та ше през жиму лєгчейше отрима. == Еколоґия и справованє == Вивирки жию преважно у лїсцопадних лєсох (на дубох, соснох, букох и др.), алє и у ядловцових лєсох. Розширени су по цалей Европи, Азиї и Америки, нє жию лєм у Австралиї. Вивирка жиє у лєсох, овоцнїкох и паркох, дакеди и у населєньох. Активна є през [[дзень]], дакеди и вноци. У корунох древох, звичайно на рачкох конарох (дзе з конара рошнє други конар), прави себе даскельо лабдасти гнїзда зоз конарчкох и трави, а сподок гнїзда з моховини. Гнїзда округли и випатраю як вельки [[Лабда (ґеометрия)|лабди]], у хторих скрива свойо млади и поживу за жиму. Дакеди себе найдзе и гнїздо векшей птици и направи над нїм закрице з конарчкох и трави. Вивирка нє ма прави жимски сон, з часу на час ше будзи зоз сна. Кед придзе жима, вивирка ше подцагує до свойого округлого гнїзда. Вивирки ше кармя зоз жалудзами, [[Лїсковец|лїсковцами]], орехами, маґочками, бобками, плодами, [[Печарка|печарками]], гушенїцами, инсектами, зоз малима птичками и птицовима ваїчками, з малима цицарами, жабами, аж и зоз труплами, а огризаю и лупу з древох, та можу буц и чкодлїви. Заш лєм, найволя єсц жалудзи, лїсковци и орехи. Наяр вивирки єдза коло 80 ґрами [[пожива|поживи]], а вжиме коло 30 ґрами. Док вивирка є, звичайно шедзи на заднїх лабох, а хвост єй зогнути коло хрибта. Єдзенє кладзе до устох з преднїма лабами, зоз зубами прегриже лупу (обидва споднї шекаци зуби задзеє до того места ореха з хторим ше орех тримал за конарчок, сцишнє го и розщипи), а вец з пальцами винїма ядро (плод). По цали дзень вивирка глєда жалудзи и друге єдзенє, хторе збера и скрива у своїх гнїздох и у дзирох у древох хтори єй служа як «шпайз». Вжиме одходзи до «шпайзу» и є поживу хтору себе порихтала. Дакеди єдзенє з тварду лупу (орехи, жалудзи) загребує до мегкей жеми. Зоз пахняцима шлїжнїками на ґамбох «означи» плод и загребує го цо глїбше. Вжиме аж и под шнїгом вона почувствує пах загребаного плода. Алє вивирки знаю буц забудлїви, та дакеди забуду дзе загребали свойо резерви. Кед на початку яри тоти резерви почню пукац (роснуц), вони уж нє за єдзене и теди ше вивирки кармя зоз пупчами на древох. Алє з тим забуваньом резервох вивирки помагаю же би почали роснуц млади древа у лєше. Вивирка барз любопитлїва и нєт куцик у лєше хтори вона нє випита. == Опис == [[Файл:Sciurus_vulgaris_May_2006.jpg|alt=Вивирка |330x330px|thumb|Европска вивирка кед є]]Вивирка вєдно з хвостом длугока коло 45 цм, а чежка коло 300–400 ґрами. Ма барз красни хвост, длугоки и оброснути з длугу густу шерсцу, хтори єй служи як «кормань» кед скака през [[воздух]], як и за отримованє ровноваги док бега по конарох древох. Ма барз моцни шекаци зуби, хтори єй нєпреривно рошню, та вона муши, же би их счухала, гризц дацо по цали дзень. Прето же длуго бега и затримує ше по древох, ноги єй прилагодзени за ґрабанє. На преднїх лабох ма пейц пальци, хтори розмесцени як и пальци на нашей гарсци, та може лєгко лапац предмети и лапац ше за конари на древох и др. З помоцу длугих кончистих нохцох схопно ше ґрабе по стеблох и конарох и нагло и швидко ше спущує долу. Длугоки заднї талпи єй служа за скоки од даскельо [[метер]]и. Єй красна бундичка червенкасто-кафовей [[Фарба|фарби]], а била є на бруху. Наверх вертикалних ушкох ма шерсцани «щеточки». Вивирка вертка дньова животинька, ма добри слух, вид и нюх. == Розмножованє и смертельносц == Полову узретосц вивирка посцигує за єден рок. Парує ше вивирка од януара до юлия. Самичка ше през лєто коци два раз (по даєдних податкох и вецей раз), котна є 30 днї, окоци тройо до седмеро млади. Кед ше окоца, мали вивирочки шлєпи, голи и барз слабки (чежки 8–12 ґрами). Алє у цеплим гнїзду и з вельким мацеровим допатраньом починаю ше розвивац, доставац бундичку, а лабки им поставаю моцнєйши. Кед млади наверша мешац, починаю отверац очи, преставаю цицац мацерово млєко и починаю єсц [[Овоц|овоци]], маґочки и др. як и одроснути вивирки. Теди их мац виводзи з гнїзда на перши поучаваня. Пошвидко ше науча ґрабац по стеблох и отримовац ровновагу з хвостом. О даскельо мешаци звладаю шицки схопносци, охабяю мацер и започинаю самостойни живот. Чи ше вивирка отрима у живоце завиши од доступносци древових плодох вєшенї и вжиме. Штреднє 75% до 85% млади вивирки угиню под час своєй першей жими, а смертельносц коло 50% у цеку наступней жими<ref>Gurnell, J. 1983, Squirrel numbers and the abundance of tree seeds. Mammal Review. 13:133–148 </ref>. Жиє вивирка 6–7 роки, а у клїтки як домашнї любимец и длужей. Нєприятелє вивиркох [[куна|куни]] и птици хватачки. Єдна интересантносц: Вивирки ше нє можу похориц од збешнєтосци, анї нє можу преношиц тоту хороту. === Наведземе ище даєдни файти вивиркох: === *Персийска вивирка (''Sciurus anomalus''), або кавказка вивирка *Златнобрухова вивирка (''Sciurus aureogaster'') *Огньова вивирка (''Sciurus flammifer'') *Жовтогарлова вивирка (''Sciurus gilvigularis'') *Червенохвоста вивирка (''Sciurus granatensis'') *Боливийска вивирка (''Sciurus ignitus'') *Амазонска червена вивирка (''Sciurus igniventris'') *Японска вивирка (''Sciurus lis'') *Андска вивирка (''Sciurus pucheranii'') *Перуанска червена вивирка (''Sciurus pyrrhinus'') *Шарена вивирка (''Sciurus variegatoides'') == Вонкашнї вязи == * [https://archive.ph/20130707023258/www.bbc.co.uk/nature/wildfacts/factfiles/191.shtml ББЦ: Европска вивирка] == Референци == [[Катеґория:Животинї]] na6mvhwup0lby4o2eblom75jyy5zu3u 0 96 19210 16162 2026-06-01T13:03:57Z Olirk55 19 Означени вецей викивязи 19210 wikitext text/x-wiki {| class="wikitable" align=right width=300px ! colspan="2" |'''Церквочка Водица''' |- | colspan="2" |[[Файл:Vodica%2C_Ruski_Krstur.jpg|380px|center]] |- ! colspan="2" | ''' Общи информациї ''' |- |'''Место ''' |Руски Керестур |- |'''Општина''' | Општина Кула |- |'''Держава''' | Сербия |- |'''Автономна покраїна''' | Войводина |- |'''Час наставаня''' | 1859. |- |'''Тип културного добра''' | Памятнїк култури |- |'''Установа за защиту''' | Покраїнски завод за защиту памятнїкох култури [http://www.pzzzsk.rs www.pzzzsk.rs] |} '''Водица''' то [[Святи храм|церква]] на окраїску [[Руски Керестур|Руского Керестура]] и святилїще хторе нашивюю велї паломнїки грекокатолїцкей вири, алє и други вирнїки. Церква пошвецена непорочному зачатию Пресвятей Богородици. Збудована є 1859. року а [[20. фебруар|20. фебруара]] 1998. року є преглашена за памятнїк култури. Памятнїк култури ше состої зоз церквочки, [[Студня|студнї]] з "лїковиту воду", закритого простору за вирних и будинку за ноцованє<ref>Малацко Михайло (1998). ''Християнски календар 1999.'' Нови Сад: Грекокатолїцка парохия св. о. Миколая у Руским Керестуре, б. 87.</ref>. == История == Мож повесц же Водица ма три периоди: * Перши период почина зоз самим зявеньом 1817.-1853. * Други период од 1853.-1890. * Треци период од 1941. року по нєшка Нєшкайша церква збудована 1859. року на месце на хторим пред тим 1856. року вибудована древена каплїчка. Будованю древеней каплїчки предходзели нєзвичайни зявеня при [[Студня|студнї,]] о хторих ше чуваю записи у архиви керестурскей парохиї, а датирую з 1817. року<ref>Кирил Планчак (1968). ''Християнски календар за вирних Крижевского владичества 1969.'' Руски Керестур: Войводянски викарият Крижевского владичества, б. 63.</ref>. Од кеди ше тота студня находзи у керестурским хотаре то нєпознате, алє єст писани документ же студня оградзена 1822. року<ref>Владислав Варґа (2017): ''Водица. Руски Керестур'': Грекокатолїцка парохия св. о. Миколая, Руски Керестур, Християнски часопис Дзвони НВУ Руске слово, б. 15. ISBN 978-86-88983-34-1.</ref>. Пре вецей документовани виздравеня на тим месце число паломнїкох росло и крижевски владика дал допущенє за вибудов церкви 1857. року. Окрем владики, допущенє за вибудов послала и канцелария цивилней власци у Темишваре. Церкву збудовал сомборски архитект Карло Ґфернер, о власним трошку. Аж 1866. року му вуплацена єдна сума пенєжу хтори призберовани од числених паломнїкох. [[Церковна порта|Церква]] збудована як єдноладьова зоз кружну олтарску апсиду и з турню над заходну часцу ладї. Церкву 21. мая 1860. року пошвецел вицеархидиякон [[Бачка |бачки]] Георгий Шовш. Року 1961. намальовани образ ''Богородици з малим Исусом'' и поставени є на штредок церкви. Образ високи 186 цм а широки 78 цм. После того кед поставни [[иконостас]], образ ше находзи на лївим бочним муре церкви. == Розвой Водици == Владика Георгий Смичиклас [[5. марец|5. марца]] 1863. року допущел и римокатолїком же би отримовали службу у церкви у складзе зоз догварку зоз валалским парохом. У тим чаше до Водици рочнє приходзели вецей як 14.000 паломнїки. Хижа на поверх була вибудована 1894. року найвироятнєйше пре масовне приходзенє паломнїкох. Познєйше у тим будинку бивали монахи. Їм на управянє Водица шветочно придата 12. юлия 1941. року. Року 1942. викопана студня глїбока 62 [[Метер|метери]]. Истого року набавени Євангелия, швичнїки, [[кадило]] и други потребни церковни ствари. [[Иконостас|Иконостат]] у церкви поставени 1943. року. Три образи Богородици у апсиди и штири образи на иконостату виробени на платну. Источасно з иконостасом принєшени и малюнок ''Христос у гробе''. Шицки тоти образи як и иконостас намальовал академски маляр Лазар Микулич зоз [[Кула|Кули]]. Иконостас пошвецел о. др [[Йоаким Сеґеди]], ґенерални викар. Року 1944. до иконостасу додати ище два малюнки ''Христово родзенє'' и ''Кресценє Исусово'' хтори тиж намальовал академски маляр Лазар Микулич. Истого року тот маляр намальовал на иконостасу и шлїдуюци малюнки ''Исус сцека до Єгипту'', ''Сретениє'', ''Марта и Мария'', ''Дванацрочни Исус у храму'', ''Мука Исусова'', ''Исус пада под крижом'', ''Воскреснуце'', ''Зиходзенє Святого Духа''. У церкви поставени и малюнок ''Исус отвера шлєпим вид'' истого маляра. Водица у значней мири реновирована у чаше од 1954. по 1958. рок. До обновеней турнї поставни [[Дзвон|дзвони]], студня гиґиєнски заварта, [[криж]] опрез Водици премесцени до порти, порта оградзена и посадзени украсни рошлїни, на купеним маєтку попри Водици посадзени древа. После 1954. року монахи напущели Водицу и прешли до новей парохиї у [[Кларинет|Кули]]. Року 1955. старосц о Водици пребераю часни шестри. Шестри Служебнїци на тей длужносци од [[3. май|3. мая]] 1955. року по 3. октобер 1957. року а после того тоту длужносц превжали цивилни вирнїки. Церква реновирована 1967. року. Омалтерована є знука и звонка а кров преробени. Року 1975. при уходзе до церковней порти збудована пещера по угляду на пещеру у Лурду и пошвецена є 31. мая 1975. року. У пещери поставена [[скулпторство|статуа]] ''Богородици лурдскей'', дарунок италиянскей [[скулпторство|скулпторки]] Линди Катанео, хтору вона подаровала Водици 23. юлия 1974. року<ref>Михайло Макай (1981). ''Християнски календар 1982.'' Руски Керестур: Войводянски викарият Руски Керестур, б. 60.</ref>. Велька обнова Водици була и 2002.-2004. року. Теди розобрани анекс з боку церквочки же би церква випатрала як у часох кед є вибудована. Церква зоз подрезованьом и з окремним малтерованьом защицена од [[Влага|влаги]], обновена єй фасада, пременєти єй кров и обновена турня, позлацени криж на турнї, пременєти облаки и дзвери. Зробена и обнова иконостаса як и нукашньосц церкви. Реновировани и дом попри церкви<ref>Олена Папуґа, Мария Афич (2004): ''Християнски руски календар 2005.'' Петроварадин: Християнски часопис Дзвони Руски Керестур, НВУ Руске слово Нови Сад, б. 67 </ref>. Понеже Водица барз миле святилїще велїм вирним, окреме [[Руснаци у Сербиї|Руснацом]] грекокатолїком, у нєй ше преславюю велї [[Церковни ювилей|церковни ювилеї]], орґанизую ше паломнїцтва, отримую ше рижни вирски стретнуца. Року 2016. шветочно преглашена духовна повязяносц Водици зоз папску базилику св. Мариї Велькей у Риме. === Водицово процесиї === Єдна з найвекших процесийох хтори спонтано настали у Водици - то Завитни [[дзень]]. Початок му бул 1853. року кед вельки каменєц побил поля. Тото вельке нєщесце обрацело вирних ище баржей ґу Мариї. Гоч ше треци дзень Русадльох нє славело, нашо прадїдове тот роботни дзень вибрали же би го пошвецели Пречистей Дївей Мариї зоз молбу же би чувала їх поля од [[ляд|ляду]] и других нєщесцох. 1922. року запровадзени Водицов тидзень. Тот тидзень приходзи на початку мая и состої ше у каждодньовей служби през седем днї. == Вонкашнї вязи == * [https://www.vodica.org/index-2.html Водица, вебсайт,] по руски * [https://www.vodica.org/index_files/english_files/english.html The church Vodica, website,] English * [https://www.vodica.org/index_files/srpski_files/srpski.html Водица, вебсаjт] српски * [https://www.vodica.org/index_files/ukrajinski_files/ukrajinski.html Водица,] по українски * [https://www.vodica.org/index_files/hrvatski_files/hrvatski.html Vodica vebsajt,] hrvatski * [https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D1%86%D0%B0_(%D0%A0%D1%83%D1%81%D0%BA%D0%B8_%D0%9A%D1%80%D1%81%D1%82%D1%83%D1%80) Водица (Руски Крстур),] Википедија, sr.wikipedia.org, 12. марец 2019. * [https://www.youtube.com/watch?v=wJXtRAW4KG0 Водица, церквочка у хотаре,] Руски Керестур 1990. Автор видеа Дюра Рац, Киченер, Канада. * [https://www.facebook.com/watch/?v=233397517967712 Водица и предїл коло нєй з воздуху], Знїмок зоз дрона. * [https://www.youtube.com/watch?app=desktop&v=Jb4vQlo491s&sfnsn=mo Водица], Знїмок зоз дрона, автор Владимир Катона == Ґалерия == <gallery> File:Crkva_Vodic%D0%B0_2.jpg|Церква Водица File:Unutra%C5%A1njost_crkve_u_Vodici.jpg|Нукашньосц церкви File:Najstarija_ikona_u_Vodici.jpg|Найстарши образ у Водици File:Ikonostas_u_crkvi_u_Vodici.jpg|Иконостас File:Vodica.jpg|Пещера, место за молитву File:Vodica%2C_ikonostas%2C_slika_2.jpg|Зиходзенє Святого Духа File:Vodica%2C_ikonostas%2C_slika_3.jpg|Дванацрочни Исус у храму File:Vodica%2C_slike.jpg|Малюнки у апсиди File:Vodica%2C_slika.jpg|Треци малюнок у апсиди File:Vodica%2C_slika_u_crkvi.jpg|Христос у гробе File:Vodica_iz_daljine.jpg|Церква, погляд з далєка File:Vodica%2C_ulazna_vrata.jpg|Уходни дзвери File:Vodica%2C_ikonostas.jpg|Малюнок на иконостасу File:Vodica%2C_slika_na_ikonostasu.jpg|Христово народзенє </gallery> == Референци == <references/> [[Катеґория:Руски Керестур|Водица]] d62x5kpcn4zz5ez76sxey1cmigvycqh 0 831 19222 10918 2026-06-02T10:08:31Z Olirk55 19 Додата вонкашня вяза и нукашнї вязи 19222 wikitext text/x-wiki [[File:Harmonic partials on strings.svg|right|thumb|280x280px|Илустрация звучней габи тонох у зависносци од длужини жридлох (струна, лук...)]]'''Toн''' (лат. ''vox,'' франц. ''son'', анґл. ''sound'') настава зоз правилним, ровномирним трепеценьом (рушаньом) звучних жридлох<ref>Марко Тајчевић, [https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0%B5%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%98%D0%B0_%D0%BC%D1%83%D0%B7%D0%B8%D0%BA%D0%B5 Основи теориї музики]</ref>. Toн то [[звук]] хтори ма одредзену: '''1.''' '''висину''' – одредзує ю швидкосц и число трепеценьох у єдней секунди. Цо векше число трепеценьох у секунди, тон звучи висше и процивно. * Людске ухо чує од 16 Hz (найнїзши тон хтори нашо ухо може одредзиц) по 20 000 Hz (найвисши тон хтори нашо ухо може одредзиц) трепеценя у секунди. * Камерни тон (а¹) одредзує висину тона и ма 440 трепеценя у секунди. * Тони розличней висини зазначуєме/пишеме до линийовей системи. '''2.''' '''моц''' – завиши од ,,велькосци” трепеценя (амплитуди) жридла тона. Кед векша амплитуда, тон гласнєйши. На моц-интензитет тона уплївує и висина тона. [[File:Stimmgabel.jpg|right|thumb|60px|[[Звучна видлїчка]]-камерни тон '''а'''¹]] Глїбоки тони ше чую вельо слабше од високих тонох. * Моц тонох у композициї означує ше зоз знаками за динамику.([[Файл:Music dynamic pianissimo.svg|x20px]], [[Файл:Music dynamic piano.svg|x20px]], [[Файл:Music dynamic mezzo piano.svg|x20px]], [[Файл:Music dynamic mezzo forte.svg|x20px]], [[Файл:Music dynamic forte.svg|x20px]], [[Файл:Music dynamic fortissimo.svg|x20px]] [[Файл:Music-crescendo.png|20px]] [[Файл:Music-diminuendo.svg|20px]]) '''3'''. '''тирванє''' – завиши од того кельо длуго трепеци жридло тона. Кед ше умири, звук престава. * Tирванє тона означує форма ноти. ([[File:Breve.gif|25px]] [[File:1-1 note semibreve.svg|15px]] [[File:1-2 note minim (music).svg|20px]] [[File:1-4 note crotchet (music).svg|20px]] [[File:1-8 note quaver (music).svg|20px]] [[File:1-16 note semiquaver (music).svg|20px]] [[файл:1-32 note demisemiquaver (music).svg|20px]] итд. ) '''4'''. '''фарбу''' (тембр) – у зависносци од файти материяла, форми и велькосци звукового жридла хтори трепеци. * Тота прикмета тона нам помага же би зме лєгко розликовали исти одшпивани тони основних людских гласох ([[сопран]], [[алт]], [[тенор]], [[бас]]) лєбо одграни тони на розличних музичних инструментох. ([[кларинет]], виолина, тимпани). Як цо ма кажди людски глас розличну тонску фарбу, тиж так ма и кажди инструмет розличну (тонску) фарбу. * Наведзени 4 елементи доприноша же би ше тон розликовал од ,,шума"''/шущаня'' лєбо од лупаня хтори настава зоз нєправилним трепеценьом даякого цела. Нєправилне трепеценє продукує звук нєодредзней висини тонох (шущанє, лупанє, шкрипанє, дурканє, гурчанє и подобне), то значи же таким звуком нє мож записац напр. висину тона до линийовей системи''.''[[File:C maj.png|thumb|384x384px|C - dur скала.]] * Тони одредзеней висини ше записую зоз [[Нота|нотами]] а ноти ше пишу до [[Линийни систем|линийовей системи]]. [[Файл:Staff240.svg|268x268px]] [[File:Frequency-and-pitch-diagram-swapped DE.svg|right|thumb|298x298px|Дияґрам фреквенциї тонох]] == Литература == * [https://old.bigenc.ru/music/text/1990788 Музыкальный_звук] Большая российская энциклопедия. Том 10. — <abbr>М.</abbr>, 2008. — бок 342. *Anon. (2011) [https://philadelphia.jobing.com/adjunct-affiliate-in-music-theory/job/employment/31659656 Philadelphia: St Josephs University.] == Вонкашня вяза == * [https://www.youtube.com/watch?v=qUwlKJ7dfyU Zvuk i ton│Teorija muzike│1] youtube.com * [https://en.wikipedia.org/wiki/Musical_tone#tonografia1841 Tonografija], Википедия на анґлийским язику * [https://www.smackmypitchup.com/smpu/?sec=content&id=78&topid=123, Pure tones & complex sounds], ''www.smackmypitchup.com'' * [https://books.google.rs/books?id=rYfqoc1dDmYC&pg=PA4&redir_esc=y#v=onepage&q&f=false, The Physics and Psychophysics of Music: An Introduction], ''books.google.rs'' * [https://books.google.rs/books?id=rYfqoc1dDmYC&pg=PA4&redir_esc=y#v=onepage&q&f=false The Physics and Psychophysics of Music] Springer Science & Business Media, 2008-12-15. — 238 с. — ISBN 9780387094748 ''Arhivirano'' 27 januara 2022 g. == Референци == <references /> {{Commonscat|Pitch (music)}} [[Катеґория:Теория музики]] [[Катеґория:Музични термини]] [[Катеґория:Музична нотация]] j99k9glblubn72vcns7y5zzp0u6dcvn 0 2004 19223 12044 2026-06-02T10:27:32Z Olirk55 19 Вонкашня вяза 19223 wikitext text/x-wiki [[File:Centangaben cembalo universale version2024.png|right|thumb|367x367px|Опатрице клавиятуру. Обачице же постоя били и чарни типки (клавиши). У розмаку медзи двома билима типками находзи ше чарна типка, вона полутон медзи тоти два тони (типки). Напр. медзи тонами '''C''' и '''D''' ('''До''' и '''Рe''') находзи ше (чарна типка) тон Cis або його енгармонски заменїк, тон Des.[[File:Just diatonic semitone on C.mid|Just diatonic semitone on C.mid]]]]'''Полутон''' (ст. греч. ''ἡμιτόνιον'', лат. s''emitonium'' франц. ''Demi ton'', анґл. ''ton'', анґл. ''semitone'', ит. ''semitono'', нєм. ''Halbton'')<ref>[[:sr:Властимир_Перичић|Властимир Перичић]] [[:sr:Властимир_Перичић#%D0%9A%D1%9A%D0%B8%D0%B3%D0%B5|Вишејезични речник музичких термина]]</ref> представя найменши розмак медзи двoма сушеднима [[Тон|тонами]]. Окрем полутона, часто ше хаснує и вираз цали тон (серб. цео степен).<ref>[https://klarinetknjige.wordpress.com/o-autorima/radivoj-lazic/ Радивој Лазић] [[:sr:Властимир_Перичић|- В. Перичић,]],[https://klarinetknjige.wordpress.com/category/osnovi-teorije-muzike/ Основе теорије музике.], Приступљено 23. 4. 2013.</ref> Два полутони даваю цали тон. У музики восточних [[Народ|народох]] (поготов у Индиї) и у музичних фолклорох велїх народох наиходзиме и на менши розмак од полутона (1/4 тона) медзи двома сушеднима тонами; то ''микротони'', ''[[Микротонална музика|микроинтервали]]''. == Розпорядок цалих и полутонох у C-dur скали == Розпорядок цалих и полутонох у [[C-dur скала|C-dur скали]] випатра так:<ref>[https://www.scribd.com/doc/255023410/Osnove-Muzicke-Teorije-by-Nemanja Stupanj i stepen u lestvici] Osnove Muzičke Teorije by Nemanja</ref> ♦ '''''цалитоново / цаликрочайово''' (цаликрок)'' рoзмаки находза ше медзи I-II, II-III, IV-V, V-VI, VI-VII ступньом, a ♦ '''''полутoново / полукрочайово ('''''полукрокови''''')''''' розмаки находза ше медзи III-IV и VII-VIII ступньом. [[File:C Major.png|center|thumb|444x444px|C-dur скала, означени цали и полутони]] :{| class="wikitable" ! colspan="17" |Илустрацийни приказ розмакох цалих и полутонох у C-dur скaли |- |'''Ступнї''' |colspan=2 align=center| c - I |colspan=2 align=center| d - II |colspan=2 align=center| e - III |colspan=2 align=center| f - IV |colspan=2 align=center| g - V |colspan=2 align=center| a - VI |colspan=2 align=center| h - VII |colspan=2 align=center| c - VII |- |'''Цали (1) и полутони (1/2)''' | |colspan=2 align=center| 1 |colspan=2 align=center| 1 |colspan=2 align=center| ½ |colspan=2 align=center| 1 |colspan=2 align=center| 1 |colspan=2 align=center| 1 |colspan=2 align=center| ½ |} [[File:Bitarteak.jpg|right|thumb|350px350px|Означени цали (1) и полутони (1/2) на клавиятури.]] Таки розпорядок цалих и полутонох находзи ше у диятонских скалох, односно у шицких дурских скалох зоз повисшовачками (♯) и знїжовачками (♭). Молски скали хторих єст три файти/типи, маю иншаки розпорядох цалих и полутонох медзи ступнями, самим тим розлично и звуча. Полутон може буц; * '''''диятонски''''' ''полутон'' кед природни розмак медзи сушеднима ступнями у скали (други тон з другим розличним меном од першого тона) напр.: [[File:2 m.png|104x104px]] лєбо е-f, h-c, g - ''♯f = g-''fis, g- ♭a = g-as итд.) * '''''хроматски''''' ''полутон'' кед истоменни други тон повисшиме лєбо знїжиме ''напр.: [[File:1 zw.png|106x106px]]'' лєбо c -♯c ''='' cis, g-♭g = ges, d- #d = d-dis итд. == Полутон як интервал == [[File:Minor second on C.png|thumb|Интервал, мала секунда-полутон, звучанє[[File:Minor second on C.mid]]]] '''''Полутон''''' (ст.греч.: ''ἡμιτόνιον'', лат.: ''semitonium'') мож дефиновац и як музични [[Интервал (музика)|интервал]] єднаки половки цалого тона, односно два полутони творя цали тон. Полутон то найменши интервал у традицийней европскей музики. „Музично-теорийнo“ полутон, похопени як структурови елемент диятонских и хроматских скалох, нє може ше звесц на єдну математично-акустичну вредносц. Тото цо [[Музичар|музичаре]]-теоретичаре у рижних епохох наволовали зоз словом „полутон“ то нє єдина вредносц, алє ґрупа розличних вредносцох-нумеричних вредносцох. Проблем виучованя ,,велькосци<nowiki>''</nowiki> полутона єден зоз найдискутованших теорийних трактатох о [[Подзелєнє музики|музики]] од антики по запровадзованє ровномирней темперованей системи (кед полутон страцел на значеню пре микротони). == Литература == {{Commonscat|Minor seconds}} * [https://musenc.ru/html/p/poluton.html Полутон] Музыкальная энциклопедия. — М.: Советская энциклопедия, 1978. — Т. 4. — С 370. — 976 бок. * [https://archive.org/details/bub_gb_4WEJAQAAMAAJ/page/n21/mode/2up A manual of harmony for use in music-schools and seminaries and for self-instruction], p. 165.[https://en.wikipedia.org/wiki/Theodore_Baker Theodore Baker], trans. G. Schirmer. * Haluska, Jan (2003). The Mathematical Theory of Tone Systems, p. xxiv. ISBN 0-8247-4714-3. Overtone semitone. == Вонкашня вяза== * [https://www.youtube.com/watch?v=Iz680Bzs3Kg Полустепен] дидактична писня, youtube.com * [https://www.youtube.com/watch?v=dnFjczu2xUo Osnovna (C-dur) lestvica, stupanj i stepen u lestvici │Teorija muzike│5] youtube.com * [https://www.youtube.com/watch?v=pC-P5zGd3Ek Šta je stepen i polustepen (1:55)] Видео презентация (язик: сербски) youtube.com == Референци == <references /> [[Катеґория:Музика]] [[Катеґория:Музични термини]] [[Катеґория:Теория музики]] [[Катеґория:Музична нотация]] 139un9qgc38ns7pgh4i35ux3qiqjtej 0 2410 19209 16549 2026-06-01T12:51:47Z Olirk55 19 19209 wikitext text/x-wiki [[File:Vašar.JPG|right|thumb|305x305px| Вашар]]'''Вашар –''' (мадь ''vásár'' – исте, серб. ''вашар'') (од мадь. ''Vásár''; сербске ''вашар'' ма шицки три значеня. '''♦''' периодично одредзени сход [[Тарґовец|тарґовцох]] и купцох пре тарґовину: Приклад: Бул раз єден чловек худобни... Пойдзе вон раз на вашар; '''♦''' [[тарґовина]] на вашаре: Приклад: Рано як поставаю, оцец ше им пита: „Но, цо ше вам шнїло, дзеци? Поведзце ми тераз, та будзем знац чи будземе мац добри вашар чи подли; '''♦''' ''прен''. розруцани ствари, нєшор: Приклад: Яки вашар у хижи! == Фразеолоґия: == [[File:Malogospojinski vašar u Šapcu 020.jpg|right|thumb|305x305px|   Вашар у Шабцу]]''И без (през) єдного циґана вашар будзе'' - годни зме то покончиц и без тебе; ''Мудри (ма розума) як [[Руснаци у Сербиї|Руснак]] по вашаре''  - змудрел (алє уж нєскоро, бо нєдобре потарґовел): ''Жидови ше питали, цо би себе найбаржей жичел?'' ''Да мам тельо розуму, як Руснак по вашаре - одповед Жид;'' ''На каждим вашаре би бул (була)'' '''-''' слабого є квалитету''':''' ''Наша крава ше слабо дої, на каждим вашаре би була'' - ''' '''гвари ше так за слабу дойку; ''Прешол вашар, уж по вашаре'' '''-''' препущена нагода за добри заробок и под.: Могли зме достац аграрней жеми, а тераз уж прешол вашар, прешол час, прешли времена кед ше то могло зробиц; '''''Указовац вашари'':''' (тота справа, апарат и под.) указує вашари - нїч нє вредзи, лєм за вашар є. Основни циль вашара бул же би людзе купели нєобходни ствари у чаше док нє було предавальнї у нєшкайшим смислу. Вашар ше отримовало звичайно на даяке церковне швето кед нє дошєбодзене робиц и найчастейше бул на даяким ровним терену – часто у [[Церковна порта|порти]] найблїзшей [[Церковна порта|церкви]] або манастира, з чим ше цалей подїї дава одредзену дозу озбильносци и дружтвеней прилапеносци. Вашар нательо важни же шицки векши вашари у [[Сербия|Сербиї]] евидентовани аж и у церковним календаре. Учашнїки заєднїци – валалу, варощику дзе ше отримує вашар ше того дня шветочнє облєкаю. И розположенє шветочне. Гоч вашар нє специялитет анї руского, анї сербского [[Народ|народу]], вашари у другей форми маю и други [[Народ|народи]], заш лєм сербски вашар ма и одредзени дружтвени функциї: * На вашаре треба буц „видзени“; * На вашаре ше патри хто кому як поздравкал и розпитовал ше за фамелию. На тот способ ше одредзує статус поєдинца у заєднїци; * На вашаре ше пласує информациї (напр. „предал бим гевту жем, там горе коло поточку...“) и збера информациї („чуєм же ши того року запател вельо пульки...“); * Дзивки на одай ше прибераю и кладу златни прикраски и дукати коло шиї и преходза ше по вашаре, а обовязно их провадза старши жени - родзини; * Вашар нагода же би млади малженски пари, першираз, шицким указали свойо дзецко; * Вашар тиж нагода же би ше млади стретли, упознали и спатрели ше; * Старши ту же би ше розпитали о гевтей другей фамелиї, яки су, кельо чого маю... * На вашаре (традиция хтора ше траци) обовязне затанцовац коло у хторим млади танцую. Коло нагоди же би ше натанцовали, то тиж и нагода видзиц яки хто физично витримовни – порихтани танцовац (та з тим и робиц). Тото ше окреме одношело на дзивки. * Циль „указованя“ же би ше видзело чи поєдинєц нє ма даяки „скрити хиби“ и чи є прилаплїви за заєднїцу по нєписаних [[Закон (право)|законох]] заєднїци. * Ринґишпили, [[Гомбалка|колїмбачки]] и [[Конїк|конїки]] части на вельких вашарох и тиж маю функцию указованя.* Окрем того, вашар служи и за: * Купованє и предаванє статку и других польопривредних продуктох. * Же би ше у карчми або импровизованей карчми под шатром людзе „препровадзели“. То нагода за даєдних потрoшиц пенєжи хтори того дня заробели кед предали напр. статок. Кафанска [[Шпивач|шпивачка]], хтора шпива на столє, обовязна. * Баранчата и прашата ше того дня обрацаю на рожню, а у глїняних гарчкох ше вари свадзебну [[Капуста|капусту]]. * Ту и [[Тарґовец|тарґовци]] рижних файтох, а народни [[Облєчиво|облєчива]], шерца з медовнїка, [[Батог|батоги]] за конї, игли и друге цо треба до обосца ше того дня купує. * То тиж и нагода же би дзеци достали даяке бависко або дацо купче сладке. Место дзе ше отрумую вашари вола ше '''вашарище'''. У [[Руски Керестур|Керестуре]] ше хаснує и як топоним: Вашарище. == Ґалерия == <gallery> Файл:1590 Mostaert Dorfkirmes anagoria.JPG|Вашар концом 16. вику у Фландриї. Файл:Kulikov Fair 1910.jpg|Вашар 1910. року Файл:Muška i ženska bunjevačka nošnja.jpg|Святочна ношня бунєвцох хтора ше ношела за Дзивоцки вашар, а нєшка ше приказує на ревийох у составе тей манифестациї. Файл:Vašar u Negotinu 1940.jpg|Вашар у Неґотину 1940. року. </gallery> == Литература == ''Словнїк руского народного язика'' I, А – Н, Нови Сад 2017, б. 119. == Вонкашнї вязи == * [https://sr.wikipedia.org/sr-ec/%D0%92%D0%B0%D1%88%D0%B0%D1%80  Вашар.] Википедија на српском језику, sr.wikipedia.org, 14. фебруар 2006. [[Катеґория:Традиция]] rcuuje033ncqkmg68rc0srieosl6jy3 2 2464 19220 13914 2026-06-02T02:55:47Z PK2 446 add sandbox pages for new Wikipedia editions 19220 wikitext text/x-wiki {| class="wikitable" style="font-size:85%" |+ Pages I have in my sandbox |- | &nbsp; |} ;<div class="center" style="width:auto; margin-left:auto; margin-right:auto; font-size:85%">My sandbox pages in different languages by language code</div> {| class="wikitable" style="text-align: center; font-size:85%" |+ A |- | [[:ab:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:Abkhaz language|Abkhaz]]<br />(code: <code>ab</code>) | [[:ace:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:Acehnese language|Acehnese]]<br />(code: <code>ace</code>) | [[:ady:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:Adyghe language|Adyghe]]<br />(code: <code>ady</code>) | [[:af:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:Afrikaans|Afrikaans]]<br />(code: <code>af</code>) | [[:als:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:Alemannic German|Alemannic German]]<br />(code: <code>als</code>) | [[:alt:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:Southern Altai language|Southern Altai]]<br />(code: <code>alt</code>) | [[:am:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:Amharic|Amharic]]<br />(code: <code>am</code>) | [[:ami:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:Amis language|Amis]]<br />(code: <code>ami</code>) | [[:an:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:Aragonese language|Aragonese]]<br />(code: <code>an</code>) | [[:ang:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:Old English|Old English]]<br />(code: <code>ang</code>) |- | [[:ann:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:Obolo language|Obolo]]<br />(code: <code>ann</code>) | [[:anp:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:Angika|Angika]]<br />(code: <code>anp</code>) | [[:ar:User:PK2/ملعب|/sandbox]] in [[:en:Arabic|Arabic]]<br />(code: <code>ar</code>) | [[:arc:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:Aramaic|Aramaic]] ([[:en:Syriac language|Syriac]])<br />(code: <code>arc</code>) | [[:ary:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:Moroccan Arabic|Moroccan Arabic]]<br />(code: <code>ary</code>) | [[:arz:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:Egyptian Arabic|Egyptian Arabic]]<br />(code: <code>arz</code>) | [[:as:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:Assamese language|Assamese]]<br />(code: <code>as</code>) | [[:ast:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:Asturleonese language|Asturleonese]] ([[:en:Asturian language|Asturian]])<br />(code: <code>ast</code>) | [[:atj:User:PK2/Kokwetcitasinahikan|/sandbox]] in [[:en:Atikamekw language|Atikamekw]]<br />(code: <code>atj</code>) | [[:av:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:Avar language|Avar]]<br />(code: <code>av</code>) |- | [[:avk:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:Kotava|Kotava]]<br />(code: <code>avk</code>) | [[:awa:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:Awadhi language|Awadhi]]<br />(code: <code>awa</code>) | [[:ay:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:Aymara language|Aymara]]<br />(code: <code>ay</code>) | [[:az:User:PK2/Qaralama|/sandbox]] in [[:en:Azerbaijani language|Azerbaijani]]<br />(code: <code>az</code>) | [[:azb:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:Azerbaijani language#South Azerbaijani|South Azerbaijani]]<br />(code: <code>azb</code>) |} {| class="wikitable" style="text-align: center; font-size:85%" |+ B |- | [[:ba:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:Bashkir language|Bashkir]]<br />(code: <code>ba</code>) | [[:ban:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:Balinese language|Balinese]]<br />(code: <code>ban</code>) | [[:bar:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:Bavarian language|Bavarian]]<br />(code: <code>bar</code>) | [[:bat-smg:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:Samogitian language|Samogitian]]<br />(code: <code>bat-smg</code>) | [[:bbc:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:Toba Batak language|Toba Batak]]<br />(code: <code>bbc</code>) | [[:bcl:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:Central Bikol|Central Bikol]]<br />(code: <code>bcl</code>) | [[:bdr:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:Sama–Bajaw languages|West Coast Bajau]]<br />(code: <code>bdr</code>) | [[:be:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:Belarusian language|Belarusian]]<br />(code: <code>be</code>) | [[:be-tarask:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:Belarusian language|Belarusian]] ([[:en:Taraškievica|Taraškievica]])<br />(code: <code>be-tarask</code>) | [[:bew:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:Betawi language|Betawi]]<br />(code: <code>bew</code>) |- | [[:bg:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:Bulgarian language|Bulgarian]]<br />(code: <code>bg</code>) | [[:bh:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:Bihari languages|Bihari]] ([[:en:Bhojpuri language|Bhojpuri]])<br />(code: <code>bh</code>) | [[:bi:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:Bislama|Bislama]]<br />(code: <code>bi</code>) | [[:bjn:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:Banjarese language|Banjarese]]<br />(code: <code>bjn</code>) | [[:blk:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:Pa'O language|Pa'O]]<br />(code: <code>blk</code>) | [[:bm:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:Bambara language|Bambara]]<br />(code: <code>bm</code>) | [[:bn:User:PK2/খেলাঘর|/sandbox]] in [[:en:Bengali language|Bengali]]<br />(code: <code>bn</code>) | [[:bo:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:Central Tibetan|Central Tibetan]] ([[:en:Lhasa Tibetan|Lhasa Tibetan]])<br />(code: <code>bo</code>) | [[:bpy:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:Bishnupriya Manipuri|Bishnupriya Manipuri]]<br />(code: <code>bpy</code>) | [[:br:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:Breton language|Breton]]<br />(code: <code>br</code>) |- | [[:bs:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:Bosnian language|Bosnian]]<br />(code: <code>bs</code>) | [[:btm:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:Mandailing Batak language|Mandailing Batak]]<br />(code: <code>btm</code>) | [[:bug:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:Buginese language|Buginese]]<br />(code: <code>bug</code>) | [[:bxr:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:Buryat language|Buryat]] (Russia Buriat)<br />(code: <code>bxr</code>) |} {| class="wikitable" style="text-align: center; font-size:85%" |+ C |- | [[:ca:User:PK2/proves|/sandbox]] in [[:en:Catalan language|Catalan]]<br />(code: <code>ca</code>) | [[:cbk-zam:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:Chavacano|Chavacano]] (Zamboanga)<br />(code: <code>cbk-zam</code>) | [[:cdo:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:Eastern Min|Eastern Min]]<br />(code: <code>cdo</code>) | [[:ce:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:Chechen language|Chechen]]<br />(code: <code>ce</code>) | [[:ceb:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:Cebuano language|Cebuano]]<br />(code: <code>ceb</code>) | [[:ch:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:Chamorro language|Chamorro]]<br />(code: <code>ch</code>) | [[:chr:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:Cherokee language|Cherokee]]<br />(code: <code>chr</code>) | [[:chy:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:Cheyenne language|Cheyenne]]<br />(code: <code>chy</code>) |- | [[:ckb:User:PK2/خۆڵەپەتانێ|/sandbox]] in [[:en:Kurdish language|Kurdish]] ([[:en:Sorani|Sorani]])<br />(code: <code>ckb</code>) | [[:co:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:Corsican language|Corsican]]<br />(code: <code>co</code>) | [[:crh:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:Crimean Tatar language|Crimean Tatar]]<br />(code: <code>crh</code>) | [[:cs:User:PK2/Pískoviště|/sandbox]] in [[:en:Czech language|Czech]]<br />(code: <code>cs</code>) | [[:csb:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:Kashubian language|Kashubian]]<br />(code: <code>csb</code>) | [[:cu:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:Old Church Slavonic|Old Church Slavonic]]<br />(code: <code>cu</code>) | [[:cv:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:Chuvash language|Chuvash]]<br />(code: <code>cv</code>) | [[:cy:User:PK2/Pwll Tywod|/sandbox]] in [[:en:Welsh language|Welsh]]<br />(code: <code>cy</code>) |} {| class="wikitable" style="text-align: center; font-size:85%" |+ D |- | [[:da:User:PK2/sandkasse|/sandbox]] in [[:en:Danish language|Danish]]<br />(code: <code>da</code>) | [[:dag:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:Dagbani language|Dagbani]]<br />(code: <code>dag</code>) | [[:de:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:German language|German]]<br />(code: <code>de</code>) | [[:dga:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:Dagaare language|Dagaare]]<br />(code: <code>dga</code>) | [[:din:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:Dinka language|Dinka]]<br />(code: <code>din</code>) | [[:diq:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:Zaza language|Zaza]]<br />(code: <code>diq</code>) | [[:dsb:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:Lower Sorbian language|Lower Sorbian]]<br />(code: <code>dsb</code>) | [[:dtp:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:Dusun language|Dusun]]<br />(code: <code>dtp</code>) | [[:dty:User:PK2/प्रयोगस्थल|/sandbox]] in [[:en:Doteli|Doteli]]<br />(code: <code>dty</code>) | [[:dv:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:Maldivian language|Maldivian]]<br />(code: <code>dv</code>) | [[:dz:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:Dzongkha|Dzongkha]]<br />(code: <code>dz</code>) |} {| class="wikitable" style="text-align: center; font-size:85%" |+ E |- | [[:ee:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:Ewe language|Ewe]]<br />(code: <code>ee</code>) | [[:el:User:PK2/πρόχειρο|/sandbox]] in [[:en:Greek language|Greek]]<br />(code: <code>el</code>) | [[:eml:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:Emilian–Romagnol|Emilian–Romagnol]]<br />(code: <code>eml</code>) | [[:en:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:English language|English]]<br />(code: <code>en</code>) | [[:eo:User:PK2/provejo|/sandbox]] in [[:en:Esperanto|Esperanto]]<br />(code: <code>eo</code>) | [[:es:User:PK2/Taller|/sandbox]] in [[:en:Spanish language|Spanish]]<br />(code: <code>es</code>) | [[:et:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:Estonian language|Estonian]]<br />(code: <code>et</code>) | [[:eu:User:PK2/Proba orria|/sandbox]] in [[:en:Basque language|Basque]]<br />(code: <code>eu</code>) | [[:ext:User:PK2/obraol|/sandbox]] in [[:en:Extremaduran language|Extremaduran]]<br />(code: <code>ext</code>) |} {| class="wikitable" style="text-align: center; font-size:85%" |+ F |- | [[:fa:User:PK2/صفحه تمرین|/sandbox]] in [[:en:Persian language|Persian]]<br />(code: <code>fa</code>) | [[:fat:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:Akan language|Akan]] ([[:en:Fante dialect|Fante]])<br />(code: <code>fat</code>) | [[:ff:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:Fula language|Fula]]<br />(code: <code>ff</code>) | [[:fi:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:Finnish language|Finnish]]<br />(code: <code>fi</code>) | [[:fiu-vro:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:Võro language|Võro]]<br />(code: <code>fiu-vro</code>) | [[:fj:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:Fijian language|Fijian]]<br />(code: <code>fj</code>) | [[:fo:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:Faroese language|Faroese]]<br />(code: <code>fo</code>) | [[:fon:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:Fon language|Fon]]<br />(code: <code>fon</code>) | [[:fr:User:PK2/Brouillon|/sandbox]] in [[:en:French language|French]]<br />(code: <code>fr</code>) | [[:frp:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:Franco-Provençal|Franco-Provençal]]<br />(code: <code>frp</code>) | [[:frr:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:North Frisian language|North Frisian]]<br />(code: <code>frr</code>) | [[:fur:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:Friulian language|Friulian]]<br />(code: <code>fur</code>) | [[:fy:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:West Frisian language|West Frisian]]<br />(code: <code>fy</code>) |} {| class="wikitable" style="text-align: center; font-size:85%" |+ G |- | [[:ga:User:PK2/Clár Dubh|/sandbox]] in [[:en:Irish language|Irish]]<br />(code: <code>ga</code>) | [[:gag:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:Gagauz language|Gagauz]]<br />(code: <code>gag</code>) | [[:gan:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:Gan Chinese|Gan Chinese]]<br />(code: <code>gan</code>) | [[:gcr:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:French Guianese Creole|French Guianese Creole]]<br />(code: <code>gcr</code>) | [[:gd:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:Scottish Gaelic|Scottish Gaelic]]<br />(code: <code>gd</code>) | [[:gl:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:Galician language|Galician]]<br />(code: <code>gl</code>) | [[:glk:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:Gilaki language|Gilaki]]<br />(code: <code>glk</code>) | [[:gn:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:Guarani language|Guarani]]<br />(code: <code>gn</code>) | [[:gom:User:PK2/proiogpan|/sandbox]] in [[:en:Konkani language|Konkani]] (Goan Konkani)<br />(code: <code>gom</code>) |- | [[:gor:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:Gorontalo language|Gorontalo]]<br />(code: <code>gor</code>) | [[:got:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:Gothic language|Gothic]]<br />(code: <code>got</code>) | [[:gpe:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:Ghanaian Pidgin English|Ghanaian Pidgin English]]<br />(code: <code>gpe</code>) | [[:gu:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:Gujarati language|Gujarati]]<br />(code: <code>gu</code>) | [[:guc:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:Wayuu language|Wayuu]]<br />(code: <code>guc</code>) | [[:gur:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:Farefare language|Farefare]]<br />(code: <code>gur</code>) | [[:guw:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:Gun language|Gun]]<br />(code: <code>guw</code>) | [[:gv:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:Manx language|Manx]]<br />(code: <code>gv</code>) |} {| class="wikitable" style="text-align: center; font-size:85%" |+ H |- | [[:ha:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:Hausa language|Hausa]]<br />(code: <code>ha</code>) | [[:hak:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:Hakka Chinese|Hakka Chinese]]<br />(code: <code>hak</code>) | [[:haw:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:Hawaiian language|Hawaiian]]<br />(code: <code>haw</code>) | [[:he:User:PK2/טיוטה|/sandbox]] in [[:en:Hebrew language|Hebrew]]<br />(code: <code>he</code>) | [[:hi:User:PK2/प्रयोगपृष्ठ|/sandbox]] in [[:en:Hindi|Hindi]]<br />(code: <code>hi</code>) | [[:hif:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:Fiji Hindi|Fiji Hindi]]<br />(code: <code>hif</code>) | [[:hr:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:Croatian language|Croatian]]<br />(code: <code>hr</code>) | [[:hsb:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:Upper Sorbian language|Upper Sorbian]]<br />(code: <code>hsb</code>) | [[:ht:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:Haitian Creole|Haitian Creole]]<br />(code: <code>ht</code>) | [[:hu:User:PK2/próbalap|/sandbox]] in [[:en:Hungarian language|Hungarian]]<br />(code: <code>hu</code>) | [[:hy:User:PK2/Ավազարկղ|/sandbox]] in [[:en:Armenian language|Armenian]] ([[:en:Eastern Armenian|Eastern Armenian]])<br />(code: <code>hy</code>) | [[:hyw:User:PK2/Սեւագրութիւն|/sandbox]] in [[:en:Western Armenian|Western Armenian]]<br />(code: <code>hyw</code>) |} {| class="wikitable" style="text-align: center; font-size:85%" |+ I |- | [[:ia:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:Interlingua|Interlingua]]<br />(code: <code>ia</code>) | [[:iba:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:Iban language|Iban]]<br />(code: <code>iba</code>) | [[:id:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:Indonesian language|Indonesian]]<br />(code: <code>id</code>) | [[:ie:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:Interlingue|Interlingue]]<br />(code: <code>ie</code>) | [[:ig:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:Igbo language|Igbo]]<br />(code: <code>ig</code>) | [[:igl:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:Igala language|Igala]]<br />(code: <code>igl</code>) | [[:ik:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:Iñupiaq language|Iñupiaq]]<br />(code: <code>ik</code>) | [[:ilo:User:PK2/pagipadasan|/sandbox]] in [[:en:Ilocano language|Ilocano]]<br />(code: <code>ilo</code>) | [[:inh:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:Ingush language|Ingush]]<br />(code: <code>inh</code>) | [[:io:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:Ido|Ido]]<br />(code: <code>io</code>) | [[:is:User:PK2/sandkassi|/sandbox]] in [[:en:Icelandic language|Icelandic]]<br />(code: <code>is</code>) | [[:it:User:PK2/Sandbox|/sandbox]] in [[:en:Italian language|Italian]]<br />(code: <code>it</code>) | [[:iu:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:Inuktitut|Inuktitut]]<br />(code: <code>iu</code>) |} {| class="wikitable" style="text-align: center; font-size:85%" |+ J |- | [[:ja:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:Japanese language|Japanese]]<br />(code: <code>ja</code>) | [[:jam:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:Jamaican Patois|Jamaican Patois]]<br />(code: <code>jam</code>) | [[:jbo:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:Lojban|Lojban]]<br />(code: <code>jbo</code>) | [[:jv:User:PK2/bak wedhi|/sandbox]] in [[:en:Javanese language|Javanese]]<br />(code: <code>jv</code>) |} {| class="wikitable" style="text-align: center; font-size:85%" |+ K |- | [[:ka:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:Georgian language|Georgian]]<br />(code: <code>ka</code>) | [[:kaa:User:PK2/qaralama|/sandbox]] in [[:en:Karakalpak language|Karakalpak]]<br />(code: <code>kaa</code>) | [[:kab:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:Kabyle language|Kabyle]]<br />(code: <code>kab</code>) | [[:kai:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:Karai-karai|Karai-karai]]<br />(code: <code>kai</code>) | [[:kaj:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:Jju language|Jju]]<br />(code: <code>kaj</code>) | [[:kbd:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:Kabardian language|Kabardian]]<br />(code: <code>kbd</code>) | [[:kbp:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:Kabiye language|Kabiye]]<br />(code: <code>kbp</code>) | [[:kcg:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:Tyap|Tyap]]<br />(code: <code>kcg</code>) | [[:kg:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:Kongo language|Kongo]]<br />(code: <code>kg</code>) | [[:kge:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:Komering language|Komering]]<br />(code: <code>kge</code>) | [[:ki:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:Kikuyu language|Kikuyu]]<br />(code: <code>ki</code>) | [[:kk:User:PK2/зертхана|/sandbox]] in [[:en:Kazakh language|Kazakh]]<br />(code: <code>kk</code>) | [[:km:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:Khmer language|Khmer]]<br />(code: <code>km</code>) |- | [[:kn:User:PK2/ಪ್ರಯೋಗಪುಟ|/sandbox]] in [[:en:Kannada|Kannada]]<br />(code: <code>kn</code>) | [[:knc:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:Central Kanuri|Central Kanuri]]<br />(code: <code>knc</code>) | [[:ko:User:PK2/연습장|/sandbox]] in [[:en:Korean language|Korean]]<br />(code: <code>ko</code>) | [[:koi:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:Komi-Permyak language|Komi-Permyak]]<br />(code: <code>koi</code>) | [[:krc:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:Karachay-Balkar|Karachay-Balkar]]<br />(code: <code>krc</code>) | [[:ks:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:Kashmiri language|Kashmiri]]<br />(code: <code>ks</code>) | [[:ksh:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:Ripuarian language|Ripuarian]]<br />(code: <code>ksh</code>) | [[:ku:User:PK2/ceribandin|/sandbox]] in [[:en:Kurdish language|Kurdish]] ([[:en:Kurmanji|Kurmanji]])<br />(code: <code>ku</code>) | [[:kus:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:Kusaal language|Kusaal]]<br />(code: <code>kus</code>) | [[:kv:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:Komi language|Komi]]<br />(code: <code>kv</code>) | [[:kw:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:Cornish language|Cornish]]<br />(code: <code>kw</code>) | [[:ky:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:Kyrgyz language|Kyrgyz]]<br />(code: <code>ky</code>) |} {| class="wikitable" style="text-align: center; font-size:85%" |+ L |- | [[:la:User:PK2/Harenarium|/sandbox]] in [[:en:Latin|Latin]]<br />(code: <code>la</code>) | [[:lad:User:PK2/Kutí de prova|/sandbox]] in [[:en:Judaeo-Spanish|Judaeo-Spanish]]<br />(code: <code>lad</code>) | [[:lb:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:Luxembourgish|Luxembourgish]]<br />(code: <code>lb</code>) | [[:lbe:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:Lak language|Lak]]<br />(code: <code>lbe</code>) | [[:lez:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:Lezgian language|Lezgian]]<br />(code: <code>lez</code>) | [[:lfn:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:Lingua Franca Nova|Lingua Franca Nova]]<br />(code: <code>lfn</code>) | [[:lg:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:Luganda|Luganda]]<br />(code: <code>lg</code>) | [[:li:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:Limburgish|Limburgish]]<br />(code: <code>li</code>) |- | [[:lij:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:Ligurian language|Ligurian]]<br />(code: <code>lij</code>) | [[:lld:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:Ladin language|Ladin]]<br />(code: <code>lld</code>) | [[:lmo:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:Lombard language|Lombard]]<br />(code: <code>lmo</code>) | [[:ln:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:Lingala|Lingala]]<br />(code: <code>ln</code>) | [[:lo:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:Lao language|Lao]]<br />(code: <code>lo</code>) | [[:lt:User:PK2/juodraštis|/sandbox]] in [[:en:Lithuanian language|Lithuanian]]<br />(code: <code>lt</code>) | [[:ltg:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:Latgalian language|Latgalian]]<br />(code: <code>ltg</code>) | [[:lv:User:PK2/Smilšu kaste|/sandbox]] in [[:en:Latvian language|Latvian]]<br />(code: <code>lv</code>) |} {| class="wikitable" style="text-align: center; font-size:85%" |+ M |- | [[:mad:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:Madurese language|Madurese]]<br />(code: <code>mad</code>) | [[:mai:User:PK2/प्रयोगपृष्ठ|/sandbox]] in [[:en:Maithili language|Maithili]]<br />(code: <code>mai</code>) | [[:map-bms:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:Javanese language|Javanese]] ([[:en:Banyumasan dialect|Banyumasan]])<br />(code: <code>map-bms</code>) | [[:mdf:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:Moksha language|Moksha]]<br />(code: <code>mdf</code>) | [[:mg:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:Malagasy language|Malagasy]]<br />(code: <code>mg</code>) | [[:mhr:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:Meadow Mari language|Meadow Mari]]<br />(code: <code>mhr</code>) | [[:mi:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:Māori language|Māori]]<br />(code: <code>mi</code>) | [[:min:User:PK2/bak kasiak|/sandbox]] in [[:en:Minangkabau language|Minangkabau]]<br />(code: <code>min</code>) | [[:mk:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:Macedonian language|Macedonian]]<br />(code: <code>mk</code>) | [[:ml:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:Malayalam|Malayalam]]<br />(code: <code>ml</code>) | [[:mn:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:Mongolian language|Mongolian]]<br />(code: <code>mn</code>) |- | [[:mni:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:Meitei language|Meitei]]<br />(code: <code>mni</code>) | [[:mnw:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:Mon language|Mon]]<br />(code: <code>mnw</code>) | [[:m:mos:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:Mooré|Mooré]]<br />(code: <code>mos</code>) | [[:mr:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:Marathi language|Marathi]]<br />(code: <code>mr</code>) | [[:mrj:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:Hill Mari language|Hill Mari]]<br />(code: <code>mrj</code>) | [[:ms:User:PK2/Kotak pasir|/sandbox]] in [[:en:Malay language|Malay]]<br />(code: <code>ms</code>) | [[:mt:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:Maltese language|Maltese]]<br />(code: <code>mt</code>) | [[:mwl:User:PK2/Testes|/sandbox]] in [[:en:Mirandese language|Mirandese]]<br />(code: <code>mwl</code>) | [[:my:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:Burmese language|Burmese]]<br />(code: <code>my</code>) | [[:myv:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:Erzya language|Erzya]]<br />(code: <code>myv</code>) | [[:mzn:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:Mazanderani language|Mazanderani]]<br />(code: <code>mzn</code>) |} {| class="wikitable" style="text-align: center; font-size:85%" |+ N |- | [[:nah:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:Nahuatl|Nahuatl]]<br />(code: <code>nah</code>) | [[:nap:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:Neapolitan language|Neapolitan]]<br />(code: <code>nap</code>) | [[:nds:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:Low German|Low German]]<br />(code: <code>nds</code>) | [[:nds-nl:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:Dutch Low Saxon|Dutch Low Saxon]]<br />(code: <code>nds-nl</code>) | [[:ne:User:PK2/प्रयोगस्थल|/sandbox]] in [[:en:Nepali language|Nepali]]<br />(code: <code>ne</code>) | [[:new:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:Newar language|Newar]]<br />(code: <code>new</code>) | [[:nia:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:Nias language|Nias]]<br />(code: <code>nia</code>) | [[:nl:User:PK2/Kladblok|/sandbox]] in [[:en:Dutch language|Dutch]]<br />(code: <code>nl</code>) | [[:nn:User:PK2/sandkasse|/sandbox]] in [[:en:Norwegian language|Norwegian]] ([[:en:Nynorsk|Nynorsk]])<br />(code: <code>nn</code>) |- | [[:no:User:PK2/sandkasse|/sandbox]] in [[:en:Norwegian language|Norwegian]] ([[:en:Bokmål|Bokmål]])<br />(code: <code>no</code>) | [[:nov:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:Novial|Novial]]<br />(code: <code>nov</code>) | [[:nqo:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:N'Ko language|N'Ko]]<br />(code: <code>nqo</code>) | [[:nr:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:Southern Ndebele language|Southern Ndebele]]<br />(code: <code>nr</code>) | [[:nrm:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:Norman language|Norman]]<br />(code: <code>nrm</code>) | [[:nso:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:Northern Sotho|Northern Sotho]]<br />(code: <code>nso</code>) | [[:nup:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:Nupe language|Nupe]]<br />(code: <code>nup</code>) | [[:nv:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:Navajo language|Navajo]]<br />(code: <code>nv</code>) | [[:ny:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:Chewa language|Chewa]]<br />(code: <code>ny</code>) |} {| class="wikitable" style="text-align: center; font-size:85%" |+ O |- | [[:oc:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:Occitan language|Occitan]]<br />(code: <code>oc</code>) | [[:olo:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:Livvi-Karelian language|Livvi-Karelian]]<br />(code: <code>olo</code>) | [[:om:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:Oromo language|Oromo]]<br />(code: <code>om</code>) | [[:or:User:PK2/ପରଖଘର|/sandbox]] in [[:en:Odia language|Odia]]<br />(code: <code>or</code>) | [[:os:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:Ossetian language|Ossetian]]<br />(code: <code>os</code>) |} {| class="wikitable" style="text-align: center; font-size:85%" |+ P |- | [[:pa:User:PK2/ਕੱਚਾ ਖ਼ਾਕਾ|/sandbox]] in [[:en:Punjabi language|Punjabi]]<br />(code: <code>pa</code>) | [[:pag:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:Pangasinan language|Pangasinan]]<br />(code: <code>pag</code>) | [[:pam:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:Kapampangan language|Kapampangan]]<br />(code: <code>pam</code>) | [[:pap:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:Papiamento|Papiamento]]<br />(code: <code>pap</code>) | [[:pcd:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:Picard language|Picard]]<br />(code: <code>pcd</code>) | [[:pcm:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:Nigerian Pidgin|Nigerian Pidgin]]<br />(code: <code>pcm</code>) | [[:pdc:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:Pennsylvania Dutch language|Pennsylvania Dutch]]<br />(code: <code>pdc</code>) | [[:pfl:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:Palatine German dialects|Palatine German]]<br />(code: <code>pfl</code>) | [[:pi:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:Pali|Pali]]<br />(code: <code>pi</code>) |- | [[:pl:User:PK2/brudnopis|/sandbox]] in [[:en:Polish language|Polish]]<br />(code: <code>pl</code>) | [[:pms:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:Piedmontese language|Piedmontese]]<br />(code: <code>pms</code>) | [[:pnb:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:Punjabi language|Punjabi]] (Western Punjabi)<br />(code: <code>pnb</code>) | [[:pnt:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:Pontic Greek|Pontic Greek]]<br />(code: <code>pnt</code>) | [[:ppl:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:Nawat language|Nawat]]<br />(code: <code>ppl</code>) | [[:ps:User:PK2/ازمون‌مخ|/sandbox]] in [[:en:Pashto|Pashto]]<br />(code: <code>ps</code>) | [[:pt:User:PK2/Testes|/sandbox]] in [[:en:Portuguese language|Portuguese]]<br />(code: <code>pt</code>) | [[:pwn:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:Paiwan language|Paiwan]]<br />(code: <code>pwn</code>) |} {| class="wikitable" style="text-align: center; font-size:85%" |+ Q |- | [[:qu:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:Quechuan languages|Quechua]] ([[:en:Southern Quechua|Southern Quechua]])<br />(code: <code>qu</code>) |} {| class="wikitable" style="text-align: center; font-size:85%" |+ R |- | [[:rki:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:Rakhine language|Rakhine]]<br />(code: <code>rki</code>) | [[:rm:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:Romansh language|Romansh]]<br />(code: <code>rm</code>) | [[:rmy:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:Romani language|Romani]] ([[:en:Vlax Romani language|Vlax Romani]])<br />(code: <code>rmy</code>) | [[:rn:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:Kirundi|Kirundi]]<br />(code: <code>rn</code>) | [[:ro:User:PK2/teste|/sandbox]] in [[:en:Romanian language|Romanian]]<br />(code: <code>ro</code>) | [[:roa-rup:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:Aromanian language|Aromanian]]<br />(code: <code>roa-rup</code>) | [[:roa-tara:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:Neapolitan language|Neapolitan]] ([[:en:Tarantino dialect|Tarantino]])<br />(code: <code>roa-tara</code>) | [[:rsk:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:Pannonian Rusyn|Pannonian Rusyn]]<br />(code: <code>rsk</code>) | [[:ru:User:PK2/Черновик|/sandbox]] in [[:en:Russian language|Russian]]<br />(code: <code>ru</code>) | [[:rue:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:Rusyn language|Rusyn]]<br />(code: <code>rue</code>) | [[:rw:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:Kinyarwanda|Kinyarwanda]]<br />(code: <code>rw</code>) |} {| class="wikitable" style="text-align: center; font-size:85%" |+ S |- | [[:sa:User:PK2/प्रयोगपृष्ठम्|/sandbox]] in [[:en:Sanskrit|Sanskrit]]<br />(code: <code>sa</code>) | [[:sah:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:Yakut language|Yakut]]<br />(code: <code>sah</code>) | [[:sat:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:Santali language|Santali]]<br />(code: <code>sat</code>) | [[:sc:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:Sardinian language|Sardinian]]<br />(code: <code>sc</code>) | [[:scn:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:Sicilian language|Sicilian]]<br />(code: <code>scn</code>) | [[:sco:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:Scots language|Scots]]<br />(code: <code>sco</code>) | [[:sd:User:PK2/مشق پٽي|/sandbox]] in [[:en:Sindhi language|Sindhi]]<br />(code: <code>sd</code>) | [[:se:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:Northern Sámi|Northern Sámi]]<br />(code: <code>se</code>) | [[:sg:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:Sango language|Sango]]<br />(code: <code>sg</code>) | [[:sh:User:PK2/igralište|/sandbox]] in [[:en:Serbo-Croatian|Serbo-Croatian]]<br />(code: <code>sh</code>) | [[:shi:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:Shilha language|Shilha]]<br />(code: <code>shi</code>) |- | [[:shn:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:Shan language|Shan]]<br />(code: <code>shn</code>) | [[:si:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:Sinhala language|Sinhala]]<br />(code: <code>si</code>) | [[:simple:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:Basic English|Basic English]]<br />(code: <code>simple</code>) | [[:sk:User:PK2/pieskovisko|/sandbox]] in [[:en:Slovak language|Slovak]]<br />(code: <code>sk</code>) | [[:skr:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:Saraiki language|Saraiki]]<br />(code: <code>skr</code>) | [[:sl:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:Slovene language|Slovene]]<br />(code: <code>sl</code>) | [[:sm:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:Samoan language|Samoan]]<br />(code: <code>sm</code>) | [[:smn:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:Inari Sámi language|Inari Sámi]]<br />(code: <code>smn</code>) | [[:sn:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:Shona language|Shona]]<br />(code: <code>sn</code>) | [[:so:User:PK2/Bacaadka|/sandbox]] in [[:en:Somali language|Somali]]<br />(code: <code>so</code>) | [[:sq:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:Albanian language|Albanian]]<br />(code: <code>sq</code>) |- | [[:sr:User:PK2/песак|/sandbox]] in [[:en:Serbian language|Serbian]]<br />(code: <code>sr</code>) | [[:srn:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:Sranan Tongo|Sranan Tongo]]<br />(code: <code>srn</code>) | [[:ss:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:Swazi language|Swazi]]<br />(code: <code>ss</code>) | [[:st:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:Sotho language|Sotho]]<br />(code: <code>st</code>) | [[:stq:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:Saterland Frisian language|Saterland Frisian]]<br />(code: <code>stq</code>) | [[:su:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:Sundanese language|Sundanese]]<br />(code: <code>su</code>) | [[:sv:User:PK2/sandlåda|/sandbox]] in [[:en:Swedish language|Swedish]]<br />(code: <code>sv</code>) | [[:sw:User:PK2/ukurasa wa majaribio|/sandbox]] in [[:en:Swahili language|Swahili]]<br />(code: <code>sw</code>) | [[:syl:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:Sylheti language|Sylheti]]<br />(code: <code>syl</code>) | [[:szl:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:Silesian language|Silesian]]<br />(code: <code>szl</code>) | [[:szy:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:Sakizaya language|Sakizaya]]<br />(code: <code>szy</code>) |} {| class="wikitable" style="text-align: center; font-size:85%" |+ T |- | [[:ta:User:PK2/மணல்தொட்டி|/sandbox]] in [[:en:Tamil language|Tamil]]<br />(code: <code>ta</code>) | [[:tay:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:Atayal language|Atayal]]<br />(code: <code>tay</code>) | [[:tcy:User:PK2/ಕಲ್ಪುನ ಕಳ|/sandbox]] in [[:en:Tulu language|Tulu]]<br />(code: <code>tcy</code>) | [[:tdd:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:Tai Nuea language|Tai Nuea]]<br />(code: <code>tdd</code>) | [[:te:User:PK2/ప్రయోగశాల|/sandbox]] in [[:en:Telugu language|Telugu]]<br />(code: <code>te</code>) | [[:tet:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:Tetum language|Tetum]]<br />(code: <code>tet</code>) | [[:tg:User:PK2/Сиёҳнавис|/sandbox]] in [[:en:Tajik language|Tajik]]<br />(code: <code>tg</code>) | [[:th:User:PK2/ทดลองเขียน|/sandbox]] in [[:en:Thai language|Thai]]<br />(code: <code>th</code>) | [[:ti:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:Tigrinya language|Tigrinya]]<br />(code: <code>ti</code>) | [[:tig:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:Tigre language|Tigre]]<br />(code: <code>tig</code>) | [[:tk:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:Turkmen language|Turkmen]]<br />(code: <code>tk</code>) | [[:tl:User:PK2/burador|/sandbox]] in [[:en:Tagalog language|Tagalog]]<br />(code: <code>tl</code>) | [[:tly:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:Talysh language|Talysh]]<br />(code: <code>tly</code>) |- | [[:tn:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:Tswana language|Tswana]]<br />(code: <code>tn</code>) | [[:to:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:Tongan language|Tongan]]<br />(code: <code>to</code>) | [[:tok:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:Toki Pona|Toki Pona]]<br />(code: <code>tok</code>) | [[:tpi:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:Tok Pisin|Tok Pisin]]<br />(code: <code>tpi</code>) | [[:tr:User:PK2/deneme tahtası|/sandbox]] in [[:en:Turkish language|Turkish]]<br />(code: <code>tr</code>) | [[:trv:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:Seediq language|Seediq]]<br />(code: <code>trv</code>) | [[:ts:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:Tsonga language|Tsonga]]<br />(code: <code>ts</code>) | [[:tt:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:Tatar language|Tatar]]<br />(code: <code>tt</code>) | [[:tum:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:Tumbuka language|Tumbuka]]<br />(code: <code>tum</code>) | [[:tw:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:Akan language|Akan]] (Twi)<br />(code: <code>tw</code>) | [[:ty:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:Tahitian language|Tahitian]]<br />(code: <code>ty</code>) | [[:tyv:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:Tuvan language|Tuvan]]<br />(code: <code>tyv</code>) |} {| class="wikitable" style="text-align: center; font-size:85%" |+ U |- | [[:udm:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:Udmurt language|Udmurt]]<br />(code: <code>udm</code>) | [[:ug:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:Uyghur language|Uyghur]]<br />(code: <code>ug</code>) | [[:uk:User:PK2/Чернетка|/sandbox]] in [[:en:Ukrainian language|Ukrainian]]<br />(code: <code>uk</code>) | [[:ur:User:PK2/تختۂ مشق|/sandbox]] in [[:en:Urdu|Urdu]]<br />(code: <code>ur</code>) | [[:uz:User:PK2/qumloq|/sandbox]] in [[:en:Uzbek language|Uzbek]]<br />(code: <code>uz</code>) |} {| class="wikitable" style="text-align: center; font-size:85%" |+ V |- | [[:ve:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:Venda language|Venda]]<br />(code: <code>ve</code>) | [[:vec:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:Venetian language|Venetian]]<br />(code: <code>vec</code>) | [[:vep:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:Veps language|Veps]]<br />(code: <code>vep</code>) | [[:vi:User:PK2/nháp|/sandbox]] in [[:en:Vietnamese language|Vietnamese]]<br />(code: <code>vi</code>) | [[:vls:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:West Flemish|West Flemish]]<br />(code: <code>vls</code>) | [[:vo:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:Volapük|Volapük]]<br />(code: <code>vo</code>) |} {| class="wikitable" style="text-align: center; font-size:85%" |+ W |- | [[:wa:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:Walloon language|Walloon]]<br />(code: <code>wa</code>) | [[:war:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:Waray language|Waray]]<br />(code: <code>war</code>) | [[:wo:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:Wolof language|Wolof]]<br />(code: <code>wo</code>) | [[:wuu:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:Wu Chinese|Wu Chinese]]<br />(code: <code>wuu</code>) |} {| class="wikitable" style="text-align: center; font-size:85%" |+ X |- | [[:xal:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:Oirat language|Oirat]] ([[:en:Kalmyk Oirat|Kalmyk Oirat]])<br />(code: <code>xal</code>) | [[:xh:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:Xhosa language|Xhosa]]<br />(code: <code>xh</code>) | [[:xmf:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:Mingrelian language|Mingrelian]]<br />(code: <code>xmf</code>) |} {| class="wikitable" style="text-align: center; font-size:85%" |+ Y |- | [[:yi:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:Yiddish|Yiddish]]<br />(code: <code>yi</code>) | [[:yo:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:Yoruba language|Yoruba]]<br />(code: <code>yo</code>) |} {| class="wikitable" style="text-align: center; font-size:85%" |+ Z |- | [[:za:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:Zhuang languages|Zhuang]] ([[:en:Standard Zhuang|Standard Zhuang]])<br />(code: <code>za</code>) | [[:zea:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:Zeelandic|Zeelandic]]<br />(code: <code>zea</code>) | [[:zgh:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:Standard Moroccan Amazigh|Standard Moroccan Amazigh]]<br />(code: <code>zgh</code>) | [[:zh:User:PK2/沙盒|/sandbox]] in [[:en:Chinese language|Chinese]] ([[:en:Mandarin Chinese|Mandarin Chinese]])<br />(code: <code>zh</code>) | [[:zh-classical:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:Classical Chinese|Classical Chinese]]<br />(code: <code>zh-classical</code>) | [[:zh-min-nan:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:Southern Min|Southern Min]]<br />(code: <code>zh-min-nan</code>) | [[:zh-yue:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:Cantonese|Cantonese]]<br />(code: <code>zh-yue</code>) | [[:zu:User:PK2/sandbox|/sandbox]] in [[:en:Zulu language|Zulu]]<br />(code: <code>zu</code>) |} lqv4jf4ytbpqgk0b4c59pskg40l4i1p 0 3058 19212 19059 2026-06-01T14:47:08Z Sveletanka 20 корекция вики вязи 19212 wikitext text/x-wiki [[File:Virunga National Park-107997.jpg|thumb|250px|right|Национални парк Вирунґа]] [[File:An aerial view of the towering volcanic peak of Mt. Nyiragongo.jpg|thumb|250px|Вулкан Нїраґонґо]] '''Национални парк Вирунґа''' (фр. ''Parc national des Virunga'') [[национални парк]] поверхносци 7 800 км² <ref>[https://virunga.org/about/#:~:text=Virunga%20National%20Park%20is%20a,known%20as%20the%20%E2%80%9CVirunga%20Alliance%E2%80%9D."About Virunga National Park: Facts, History & Conservation"]. ''Virunga National Park''. Retrieved 27 December 2025.</ref> у восточней часци Демократскей Републики Конґо (Африка) основани 1925. року. Надморска висина парку ше руша од 680 [[Метеор|метери]] у долїни рики Семлики, по 5 109 метери у горох Рувензори. Длужина парку од сиверу по юг 300 километри, и пресцера ше углавним коло медзинародней гранїци зоз державу Уґанду и Руанду на востоку <ref name=":0">Crawford, A. & Bernstein, J. (2008). ''MEAs, Conservation and Conflict – A case study of Virunga National Park, DRC''. Geneva: International Institute for Sustainable Development.</ref>.Зоз [[Национални парк Серенґети|националним парком Серенґети]] найпознатши су защицени подруча у Африки. У парку ше находза два активни вулкани Нїраґонґо и Нямураґира <ref>Tedesco, D. (2002). "1995 Nyiragongo and Nyamulagira activity in the Virunga National Park: A volcanic crisis". ''Acta Vulcanologica''. '''14''' (1/2): 149–155.</ref> хтори значнєйше оформели рижни бивальнїки дзивих животиньох. Зазначени вецей од 3000 файти рошлїнох и животиньох, од хторих вецей од 300 ендемични файти, як цо то восточна ґорила (''Gorilla beringei'') и златни маймун (''Cercopithecus kandti'').<ref name=":1">Plumptre, A. J.; Davenport, T. R.; Behangana, M.; Kityo, R.; Eilu, G.; Ssegawa, P.; Ewango, C.; Meirte, D.; Kahindo, C.; Herremans, M. & Peterhans, J. K. (2007). "The biodiversity of the Albertine Rift". ''Biological Conservation''. '''134''' (2): 178–194.</ref> Року 1979. Национални парк Вирунґа положени на Унесков список шветовей [[Културна скарбнїца|културней скарбнїци]] пре рижнородни бивальнїки, рошлїни и животинї и пре ендемични файти, а тиж и пре защиту бивальнїка горскей ґорили <ref>[https://whc.unesco.org/en/list/63 "Virunga National Park"]. ''UNESCO World Heritage Centre''. United Nations Educational, Scientific, and Cultural Organization.</ref>. Тиж так , парк ше находзи на списку шветовей културней скарбнїци у опасносци од 1994. року пре граждански нємири и прилїв вибеженцох зоз сушедней держави, цо спричинєло ловокрадзенє и керченє лєса и його претворйованє до польопривредних [[Поверхносц|поверхносцох]].<ref>Debonnet, G. & Hillman-Smith, K. (2004). "Supporting protected areas in a time of political turmoil: the case of World Heritage Sites in the Democratic Republic of Congo". ''Parks''. '''14''' (1): 9–16.</ref> Од 1996. року забити 140 ловаре – чуваре парку. == Природни характеристики == Национални парк Вирунґа ше находзи у злїве рики Конґо и Нилу и подзелєни є на три административни сектори: сиверни, централни и южни. Сиверни сектор ше гранїчи зоз националним парком Семулики у Уґанди и националним парком гори Рувензори <ref name=":0" /><ref name=":2">Karumba, Janvier Bagula (2011).[https://www.memoireonline.com/01/14/8505/m_De-l-opportunite-du-developpement-du-tourisme-au-nord-Kivu-Cas-de-la-ville-de-Goma20.html "De l'opportunité du développement du tourisme au nord Kivu: Cas de la ville de Goma"] The opportunity for tourism development in North Kivu: The case of the city of Goma] (in French). Goma, North Kivu, Democratic Republic of the Congo: Institut Supérieur de Tourisme de Goma (ISTou-Goma). Retrieved 26 December 2025.</ref><ref>Mubalama, L. & Mushenzi, N. (2004). "Monitoring law enforcement and illegal activities in the northern sector of the Parc National des Virunga, Democratic Republic of Congo". ''Pachyderm'' (36): 16–29.</ref>. Надморкса висина ше руша од 680 метери у долїни рики Пуемб, по 5 109 метери висини на гори Стенли, и то у рамикох од 30 километри <ref name=":0" />. Сиверни сектор забера 299 523 гектари и то найвеше копново подруче пару, од рики Пуемба по озеро Едвард. У рамикох того сектору и рика Семлики, гори Рувензори и Чиабериму. Централни сектор облапя заходни и южни побрежя озера Едвард и ровнїни Рвинди – Рутшуру, подруче коло рики Ишаша (гранїца зоз Уґанду). Прокрива 339 000 гектари, од чого 144 548 гектари поверхносц озера Едвард <ref name=":2" />. У южним секторе доминантни гори Вирунґа, хтори високи 4 500 м. Поверхносц того сектору 145 672 гектари зоз осем вулканами, од хторих два активни (Нїраґонґо и Нямураґира) а гора Микено нє активна, та ше ту находзи и єдно з остатнїх защицених подручох за ґорили. == Рошлїнски швет == Флора националного парку ше состої зоз 2 077 файтох рошлїнох, уключуюци 264 файти древа и 230 рошлїни хтори ендемични за тоти простори. Ровнїни националного парку прекрити зоз мочарами и пажицами дзе рошнє папирус (''Cyperus papyrus''), над (''Phragmites mauritanica'')... У горских часцох рошнє африцки алпски бамбус (''Yushania alpina''), африцка секвоя (''Hagenia abyssinica'') и други. {|style="width: 100%" [[File:Virunga National Park-119502.jpg|thumb|280px|left|Тропски лєс]] [[File:Virunga National Park-108017.jpg|thumb|280px|right]] |} == Животиньски швет == У националнимпарку Вирунґа жию 196 файти цицарох, 706 файти птицох, 109 файти шмикачох и 65 файти водожемцох од 2012. року. <ref name=":1" /> Примати хтори присутни у парку то: горска ґорила (''G. b. beringei''), обични шимпанзо (''Pan troglodytes''), златни маймун, червенохвости маймун (''Cercopithecus ascanius'') и други. Африцки слон (''Lokodonta africana''), нилски конь (''Hippopotamus amphibius)'' и африцка бияла (''Sincerus'' caffer) населюю централни сектор. Бушбок, файта антилопи (''T. scriptus'') и джиновска лєсова швиня (''Hilochoerus meinertzhageni'') присутни у южним секторе. {|style="width: 100%" [[File:Virunga National Park Gorilla.jpg|280px|left|thumb|Горска ґорила]] [[File:Elephants et buffled dans le parc des Virungas, 2003.jpg|thumb|right|280px|Африцки слони]] |} Национални парк Вирунґа зоз сушедним Националним парком кралїци Елизабети творя „єдинку за защиту лєва” <ref>IUCN Cat Specialist Group (2006). ''Conservation Strategy for the Lion'' Panthera leo ''in Eastern and Southern Africa''. Pretoria, South Africa: IUCN.</ref>. Подруче наменєне за защиту лєва (''Panthera leo''), кед ше уда викоренїц ловенє без дозволи и кед ше число єдинкох звекша. Британска нафтна компания ''Soco International'', после виглєдованьох 2010. року наявела експлоатацию нафти чийо ше резерви находза под Едвардовим озером. Зоз експлоатацию би були загрожени 80 проценти националного парку, а тоспричинєло явне нєзадовольство. <ref>[https://wwf.panda.org/wwf_news/?209149/Komitet-za-svetsku-bastinu-zahteva-ukidanje-naftnih-dozvola-u-nacionalnom-parku-Virunga WWF, Ukidanje naftnih dozvola], Posted on June, 21 2013,''wwf.panda.org'' </ref>Реакция медзинародних орґанизацийох за защиту природи и животного штредку, як и промоция о тим през длуготирваци документарни филм Вирунґа допринєсло тому же би ше шицки активносци експлоатациї випитало пре очуванє рижнородносци рошлїнского и животиньского швета и других вредносцох Националного парку Вирунґа, <ref>[https://www.b92.net/o/putovanja/vesti?yyyy=2014&mm=06&dd=11&nav_id=859563 Афрички Национални парк Вирунга победио нафташе], приступљено 18.05.2026.</ref><ref>[https://virunga.official.film/ Филм Вирунга из 2014. године] (језик: енглески) приступљено 18.05.2026.</ref><ref>[https://web.archive.org/web/20150201201329/http://www.magnificent7festival.org/pages/2015/Virunga.html филм Вирунга на фестивалу 7 величанствених у Београду] , приступљено 18.05.2026.</ref> прето же анї на єдним другим подручу у Африки нє зазначени таки биодиверзитет. {{Commonscat}} == Литература == * Marko Kataneo – Jasmina Trifoni, Svetska baština pod zaštitom UNESKA, prirodni rezervati, Izdavač Pravoslavna reč, Novi Sad, 2007. godina, strana 86—89 == Референци == [[Катеґория:Защита природи]] [[Катеґория:Защицени подруча]] [[Катеґория:Национални парки]] [[Катеґория:Национални парки Африки]] jzlhz6pwtr96tmotu35trrw9ifsod7e 0 3118 19214 19171 2026-06-01T21:01:25Z Olirk55 19 Ушорйованє 19214 wikitext text/x-wiki '''10. май''' — 130. [[дзень]] у року (131. дзень у преступним року) по Ґреґориянским календаре. До конца рока єст ище 235 днї. == Подїї == * 1844 — Началнїк Министерства просвити у сербскей влади Йован Стерия Попович послал шицким окружним началством допис най стари ствари посилаю до Народного музею. Тот датум ше трима як Дзень снованя Народного [[Музей|музею]] у Беоґрадзе. * 1904 — Основана фирма Хорх (''Horch''), хтора познєйше постала Ауди (''Audi AG''). * Медзинародни дзень рушаня, физичней активносци. У рамикох ґлобалней инициятиви жеми членїци [[Шветова здравствена орґанизация|Шветовей здравственей орґанизациї]] (ШЗО) запровадзую Медзинародни дзень физичней активносци од 2002. року же би промововали физичну активносц як основну активносц за очуванє и унапредзованє здравя каждого чловека. * Шветови дзень птицох и древох хтори преглашела Ґенерална скупштина Зєдинєних нацийох з цильом же би ше очувало ридки файти птицох и древох. Зоз зрезованьом древох и знїщованьом лєсох знїщує ше и природни места на хторих птици правя гнїзда. == Народзени == * 1931 — Народзела ше малярка Олґа Оля Иванїцки (Панчево, 10. май * 1931 – Беоґрад 24. юний 2009). == Умарли == * 2024 — Др [[Яков Кишюгас]] (*1. новембер 1948—†10. май 2024), професор русийского язика, визначни просвитно-педаґоґийни дїяч, [[професор]] на Оддзелєню за русинистику Филозофского Факултету у Новим Садзе. [[Катеґория:Днї рока]] [[Катеґория:10. май]] srqyyo21o1zb9c2y1vo0p409hg8byrf 0 3119 19215 19172 2026-06-01T21:04:30Z Olirk55 19 Ушорйованє 19215 wikitext text/x-wiki '''11. май''' — 131. [[дзень]] у року (132. дзень у преступним року) по Ґреґориянским календаре. До конца рока єст ище 234 днї. == Подїї == == Народзени == * 1720 — Барон Мингаузен, нємецки дворян ''Karl Friedrich Hieronymus Freiherr von Münchhausen'', приповедач нєправдивих видуманих историйних подїйох. * 1904 — Салвадор Дали, каталонски маляр, познати по своїх сурреалистичних дїлох. * 1971 — Роберт Калиняк, словацки политичар, по [[Оцец|оцови]] русинского походзеня. [[Катеґория:Днї рока]] [[Катеґория:11. май]] r51gthads3rmkbok1kn9igedu5s3hjq 0 3120 19216 19173 2026-06-01T21:12:50Z Olirk55 19 Ушорйованє 19216 wikitext text/x-wiki '''12. май''' — 132. [[дзень]] у року (133. дзень у преступним року) по Ґреґориянским календаре. До конца рока єст ище 233 днї. == Подїї == * 1743 — У Праги було корунованє Мариї Терезиї за чешку кралїцу. * 1947 — У Беоґрадзе першираз приказани филм ''Славица'', у главних улогох ґлумели [[Ирена Колесар]], Марян Ловрич и Любиша Йованович. Знїманє филма тирвало єден рок, [[Редитель|режисер]] и сценариста бул Вєкослав Африч, а знїматель Жорж Скриґин. Филм ''Славица'' бул перши югославянски филм после Другей шветовей войни беоґрадского студия ''Авала филм'' и зачатнїк жанра партизанского филма. * 1990 — У Новим Садзе основани Союз Руснацох и Українцох Югославиї, тераз Союз Руснацох Українцох [[Сербия|Р. Сербиї]]. * Нєшка Медзинародни дзень медицинских шестрох. Медзинародни совит медицинских шестрох (''International Council of Nurses (ICN))'' означує свой дзень од 1965. року, на дзень народзеня Флоренс Найтинґейл, британскей медицинскей шестри, зачетнїци модерного шестринства як професиї. == Народзени == * 1820 — Народзела ше [[Флоренс Найтинґейл]] (Фиренца, нєшка Италия, 12. май 1820 – Лондон, Зєдинєне Кральовство, 13. авґуст 1910), робела як пестунка, орґанизаторка, реформаторка и учителька, була снователька шестринства у рамикох медицини. * 1944 — [[Иван Сабадош]], науковец, доктор филолоґийних наукох, [[професор]] Ужгородского народного универзитета. == Умарли == * 1971 — [[Янко Ерделї (професор)|Янко Ерделї]] (*1897—†12. май * 1971.), професор историї и ґеоґрафиї, иноватор и полиґлота. * 2002 — [[Владимир Шанта]] (*[[6. януар]] 1925—†12. май 2002), дружтвено-политични роботнїк и публициста. [[Катеґория:Днї рока]] [[Катеґория:12. май]] 6a6n81t5tsdzcmo3fze8bz7mq4bfwr0 0 3125 19219 19205 2026-06-01T22:29:50Z Keresturec 18 19219 wikitext text/x-wiki [[File:Accolade.svg|right|thumb|165x165px|G и F ключ ]]'''Ключ''' (франц.''‍'' и анґл. ''clef'' ) <ref>[https://www.dolmetsch.com/musictheorydefs.htm „music dictionary”.] dolmetsch.com. Приступљено 26. 7. 2022.</ref><ref>[https://www.skoove.com/blog/bass-clef-notes-on-piano/ „Mastering the bass clef – how to read the notes for your left hand”.] skoove.com. Приступљено 26. 7. 2022.</ref> то музичка ознака за обсяг висини [[Тон|тонох]] хтори буду записани у нотним систему (линийней системи). На початку [[Линийни систем|линийней системи]] пише ше знак хтори ше вола ключ на основи хторого ше одредзує мено ноти и єй [[октава]] (хторей октави ноти припадаю). Нєшка [[музична нотация]] позна вецей файти ключох. У нєшкайших партитурох за [[Подзелєнє музичних инструментох|инструменти]] зоз одредзну висину тонох ше найчастейше хасную три ключи: [[File:Clefs.svg|97x97px]] <ref>[https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D1%8C%D1%91%D0%B2,_%D0%9D%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D0%B9_%D0%A4%D0%B5%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%BC%D0%BF%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 Соловьёв Н. Ф.][https://ru.wikisource.org/wiki/%D0%AD%D0%A1%D0%91%D0%95/%D0%9A%D0%BB%D1%8E%D1%87,_%D0%B2_%D0%BD%D0%BE%D1%82%D0%BD%D0%BE%D0%BC_%D0%BF%D0%B8%D1%81%D1%8C%D0%BC%D0%B5 Ключ, в нотном письме] // [https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%AD%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%B5%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%80%D1%8C_%D0%91%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B3%D0%B0%D1%83%D0%B7%D0%B0_%D0%B8_%D0%95%D1%84%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B0 Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона] : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907.]</ref> ● G, F, C односно ключи: виолински Ґе, бас-Еф за ''инструменталне'' гранє, и алт-Це ключ ● G и F часто и алт-ключ за ''[[Вокална музика|вокалне]]'' шпиванє. Шицки ключи доставаю мено по тону зоз хторим ше їх позиция у нотним систему означує. (напр. G ключ по тону g, F по тону - f, C- по тону c¹). [[File:ClefG2.png|right|thumb|89x89px|Kлючи и знак ''<big>8^{va ,(транспозиция за октаву ↓ и ↑ )}</big>'']]Кед же ше над або под ключом находзи таке число ''<big>8^va</big>'', тота ознака означує транспозицию тонох у партитури за єдну октаву нависше: '''а''') (кед число над ключом) '''б)''' або нанїжей (кед число под ключом). По правилох тота ознака ше стрета лєм у G (Ґе), и F (Еф) ключох. == Файти ключох == Ту приказани ключи лєм тоти хтори ше найвецей у музичней литераури хасную: '''G - ключ''' (або виолински ключ або Ґе-ключ) {| style="vertical-align: middle;" | width=8% |[[Файл:Treble clef with note.svg|60px]] Записує ше го од другей линиї и дава мено ноти g''¹'' (сол) у першей [[октава|октави]]. Виолински ключ найбаржей хасную [[Подзелєнє музичних инструментох|инструменти]]: виолина, флаута, обоа, [[кларинет]], саксофон, труба, oбоа. Тиж кед ше грає зоз праву руку на [[Гарфа|гарфи]] и на клавиру, з праву руку на гармоники (дискант –типки лєбо ,,ґомбички"), єдна часц на удерних инструментох. До линийовей системи зазначую ше ноти зоз першей и єдна часц зоз другей октави, док ше ноти часц другей, у трецей, штвартей, пиятей октави записую з помоцу помоцних линийох (помоцнїцох) над линийовей системи. '''F - ключ''' (бас ключ або Еф ключ) {| style="vertical-align: middle;" | width=8% |[[Файл:Bass clef with note.svg|60px]] Зазначує ше го од штвартей линиї и дава мено ноти f (фа) у малей октави. Бас [[File:ClefF2.png|right|thumb|80px|Бас ключ, ознака 8va за транспозицию октавох]] Ключ хасную тоти инструменти: виолончело, контрабас, хорна, тромбон, бас кларинет, фаґот, гармоника (лїва рука-баси), на клавиру лїва рука и [[гарфа]]. Тони субконтри и контра октави зазначуєме з помоцнима линиями –смужками (помоцнїцами) под линийову систему. '''C - ключи''' (вокални ключи Це) [[File:H 3szopránkulcs.jpg|80px|]] C-ключи ше волаю и вокални ключи прето же су вигодни за зазначованє шпивацких гласох. Шицки даваю мено ноти це¹ (до) у першей октави. Найчастейше ше хасную алт и тенор ключ. '''Алт ключ''' (або алтов ключ) {| style="vertical-align: middle;" | width=8% |[[Файл:Alto clef with note.svg|60px]] |Зазначує ше на трецей линиї и дава мено ноти це¹ (до у першей октави) на трецей линиї. Алтов ключ хаснує виола. |- |} '''Тенор ключ''' (або теноров ключ) {| style="vertical-align: middle;" | width=8% |[[Файл:Tenor clef with note.svg|60px]] Хаснує ше на штвартей линиї и дава мено ноти це<small>¹</small> (до у першей октави) на штвартей линиї. Теноров ключ хасную инструменти виолончело, фаґот, и тромбон за високи ноти же би ше заобишло писанє вельо помоцнїци (помоцни смужки). Теноров (тенорски) ключ за тромбони, по правилох, ше хаснує бас (Еф) ключ. Случує ше же у новим чаше високи тони мелодийох за тоти инструменти ше присподобюю до тенорово ключа же би ше заобишло части пременки у цеку дїла зоз бас на виолонски ключ часцох за тоти инструменти у партитурох.<ref>Неслучайно, в нотации (чисто) инструментальной музыки понимание «низких» и «высоких» ключей как маркеров транспозиции не наблюдается. Если такие ключи встречались, они использовались в прямом значении, то есть in C.</ref> [[File:ClefC3.png|right|thumb|100px|мецосопранов и сопранов ключ]] '''Сопрански ключ''' Попри тих найчастейше хаснованих ключох исную и ''сопрански'' ключ (тон Це на першей линиї од долу) и '''мецосопрански ключ''' (тон Це на другей линиї од долу) хтори ище познати и як флауталт-прето же ше у тим ключу пишу часци мелодиї за алт флаути. Сопрански ключ ше дакеди хасновал за мелодйни часци за виолину и А-кларинети. Шицки тоти ключи хторих було аж осем, були уведзени и хасновани у чаше ренесанси кед ше започало зоз друкованьом нотних музикалийох. Було вельки проблеми у друкованю помоцних линийох (над и под линийову систему) хтори були ефикасно заобидзени зоз хаснованьом тих ключох. Гоч нєшка таки проблеми нє постоя, заш лєм горе наведзени ключи ше отримали у меншей мири у нєшкайшей музичней литератури. == Историйне огляднуце == [[File:G clef evol.JPG|right|thumb|280px|Еволуция виолоинского G (Ґе) ключа]]Ключи ше источасно зявели зоз розвойом линеарней нотациї, пре потребу повязованя нотох и линийох зоз одредзену ,,контролу" тонох спрам висини. Ключи спочатку були ґрафеми Дазийовей нотациї (у трактатох Псеудо-Хукбалда, 9-10. вик). Ґвидо зоз Ареца (коло 1020. року) предложел хаснованє латинских нотних буквох у виду ключох (же би ше птолковали вредносци тонох неумовей нотациї). Од широкого хасновная нотней системи на Захаду (коло 12. вику), ключи постали сущни елемент линеарней музичней нотациї. '''Приказ записованя файтох ключох у линийней системи:''' [[File:Ключи.svg|center|thumb|700px|Илустрация шицких ключох|]] == Вонкашнї вязи == {{Commonscat}} * [https://www.youtube.com/watch?v=AVEsKg4w58c Note, Linijski sistem, Ključ, Teorija muzike 3] youtube.com * [https://www.youtube.com/watch?v=FN8e1YBEgPc Ključevi - Violinski, Basov i Altov ključ] youtube.com * [https://muzicka.rs/wp-content/uploads/2019/08/Marko%20Tajcevic%20-%20Osnovna%20teorija%20muzike.pdf Марко Тайчевић, Основи муѕичке теорије] б. 13-27 == Референци == <references /> [[Катеґория:Музика]] [[Катеґория:Музични термини]] [[Катеґория:Музична нотация]] |} |} |} [[Катеґория:Теория музики]] tvir93wl7t06380h40zm2ati97m0u4a 19221 19219 2026-06-02T06:33:43Z Olirk55 19 Корекциї 19221 wikitext text/x-wiki [[File:Accolade.svg|right|thumb|165x165px|G и F ключ ]]'''Ключ''' (франц.''‍'' и анґл. ''clef'' ) <ref>[https://www.dolmetsch.com/musictheorydefs.htm „music dictionary”.] dolmetsch.com. Приступљено 26. 7. 2022.</ref><ref>[https://www.skoove.com/blog/bass-clef-notes-on-piano/ „Mastering the bass clef – how to read the notes for your left hand”.] skoove.com. Приступљено 26. 7. 2022.</ref> то музична ознака за обсяг висини [[Тон|тонох]] хтори буду записани у нотним систему (линийней системи). На початку [[Линийни систем|линийней системи]] пише ше знак хтори ше вола ключ на основи хторого ше одредзує мено ноти и єй [[октава]] (хторей октави ноти припадаю). Нєшка [[музична нотация]] позна вецей файти ключох. У нєшкайших [[Партитура|партитурох]] за [[Подзелєнє музичних инструментох|инструменти]] зоз одредзну висину тонох ше найчастейше хасную три ключи: [[File:Clefs.svg|97x97px]] <ref>[https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D1%8C%D1%91%D0%B2,_%D0%9D%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D0%B9_%D0%A4%D0%B5%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%BC%D0%BF%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 Соловьёв Н. Ф.][https://ru.wikisource.org/wiki/%D0%AD%D0%A1%D0%91%D0%95/%D0%9A%D0%BB%D1%8E%D1%87,_%D0%B2_%D0%BD%D0%BE%D1%82%D0%BD%D0%BE%D0%BC_%D0%BF%D0%B8%D1%81%D1%8C%D0%BC%D0%B5 Ключ, в нотном письме] // [https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%AD%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%B5%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%80%D1%8C_%D0%91%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B3%D0%B0%D1%83%D0%B7%D0%B0_%D0%B8_%D0%95%D1%84%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B0 Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона] : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907.]</ref> ● G, F, C односно ключи: виолински Ґе, бас-Еф за ''инструменталне'' гранє, и алт-Це ключ ● G и F часто и алт-ключ за ''[[Вокална музика|вокалне]]'' шпиванє. Шицки ключи доставаю мено по тону зоз хторим ше їх позиция у нотним систему означує. (напр. G ключ по тону g, F по тону - f, C- по тону c¹). [[File:ClefG2.png|right|thumb|89x89px|Kлючи и знак ''<big>8^va</big>'' транспозиция за октаву ''<big>^{↓ и ↑ .}</big>'']]Кед же ше над або под ключом находзи таке число ''<big>8^va</big>'', тота ознака означує транспозицию тонох у партитури за єдну октаву нависше: '''а''') (кед число над ключом) '''б)''' або нанїжей (кед число под ключом). По правилох тота ознака ше стрета лєм у G (Ґе), и F (Еф) ключох. == Файти ключох == Ту приказани ключи лєм тоти хтори ше найвецей у музичней литераури хасную: '''G - ключ''' (або виолински ключ або Ґе-ключ) {| style="vertical-align: middle;" | width=8% |[[Файл:Treble clef with note.svg|60px]] Записує ше го од другей линиї и дава мено ноти g''¹'' (сол) у першей [[октава|октави]]. Виолински ключ найбаржей хасную [[Подзелєнє музичних инструментох|инструменти]]: виолина, флаута, обоа, [[кларинет]], саксофон, труба, oбоа. Тиж кед ше грає зоз праву руку на [[Гарфа|гарфи]] и на клавиру, з праву руку на гармоники (дискант –типки лєбо ,,ґомбички"), єдна часц на удерних инструментох. До линийовей системи зазначую ше ноти зоз першей и єдна часц зоз другей октави, док ше ноти часц другей, у трецей, штвартей, пиятей октави записую з помоцу помоцних линийох (помоцнїцох) над линийовей системи. '''F - ключ''' (бас ключ або Еф ключ) {| style="vertical-align: middle;" | width=8% |[[Файл:Bass clef with note.svg|60px]] Зазначує ше го од штвартей линиї и дава мено ноти f (фа) у малей октави. Бас [[File:ClefF2.png|right|thumb|80px|Бас ключ, ознака 8va за транспозицию октавох]] Ключ хасную тоти инструменти: виолончело, контрабас, хорна, тромбон, бас кларинет, фаґот, гармоника (лїва рука-баси), на клавиру лїва рука и [[гарфа]]. Тони субконтри и контра октави зазначуєме з помоцнима линиями–смужками (помоцнїцами) под линийову систему. '''C - ключи''' (вокални ключи Це) [[File:H 3szopránkulcs.jpg|80px|]] C-ключи ше волаю и вокални ключи прето же су вигодни за зазначованє шпивацких гласох. Шицки даваю мено ноти це¹ (до) у першей октави. Найчастейше ше хасную алт и тенор ключ. '''Алт ключ''' (або алтов ключ) {| style="vertical-align: middle;" | width=8% |[[Файл:Alto clef with note.svg|60px]] |Зазначує ше на трецей линиї и дава мено ноти це¹ (до у першей октави) на трецей линиї. Алтов ключ хаснує виола. |- |} '''Тенор ключ''' (або теноров ключ) {| style="vertical-align: middle;" | width=8% |[[Файл:Tenor clef with note.svg|60px]] Хаснує ше на штвартей линиї и дава мено ноти це<small>¹</small> (до у першей октави) на штвартей линиї. Теноров ключ хасную инструменти виолончело, фаґот, и тромбон за високи ноти же би ше заобишло писанє вельо помоцнїци (помоцни смужки). Теноров (тенорски) ключ за тромбони, по правилох, ше хаснує бас (Еф) ключ. Случує ше же у новим чаше високи тони мелодийох за тоти инструменти ше присподобюю до тенорово ключа же би ше заобишло части пременки у цеку дїла зоз бас на виолонски ключ мелодийских часцох за тоти инструменти у партитурох.<ref>Неслучайно, в нотации (чисто) инструментальной музыки понимание «низких» и «высоких» ключей как маркеров транспозиции не наблюдается. Если такие ключи встречались, они использовались в прямом значении, то есть in C.</ref> [[File:ClefC3.png|right|thumb|100px|мецосопранов и сопранов ключ]] '''Сопрански ключ''' Попри тих найчастейше хаснованих ключох исную и ''сопрански'' ключ (тон Це на першей линиї од долу) и '''мецосопрански ключ''' (тон Це на другей линиї од долу) хтори ище познати и як флауталт-прето же ше у тим ключу пишу часци мелодиї за алт флаути. Сопрански ключ ше дакеди хасновал за мелодйни часци за виолину и '''А'''-кларинети. Шицки тоти ключи хторих було аж осем, були уведзени и хасновани у чаше ренесанси кед ше започало зоз друкованьом нотних музикалийох. Случовали ше теди вельки проблеми у друкованю помоцних линийох (над и под линийову систему) хтори були ефикасно заобидзени зоз хаснованьом тих ключох. Гоч нєшка таки проблеми нє постоя, заш лєм горе наведзени ключи ше отримали у меншей мири у нєшкайшей музичней литератури. == Историйне огляднуце == [[File:G clef evol.JPG|right|thumb|280px|Еволуция виолоинского G (Ґе) ключа]]Ключи ше источасно зявели зоз розвойом линеарней нотациї, пре потребу повязованя нотох и линийох зоз одредзену ,,контролу" тонох спрам висини. Ключи спочатку були ґрафеми Дазийовей нотациї (у трактатох Псеудо-Хукбалда, 9-10. вик). Ґвидо зоз Ареца (коло 1020. року) предложел хаснованє латинских нотних буквох у виду ключох (же би ше птолковали вредносци тонох неумовей нотациї). Од широкого хаснованя нотней системи на Захаду (коло 12. вику), ключи постали сущни елемент линеарней музичней нотациї. '''Приказ записованя файтох ключох у линийней системи:''' [[File:Ключи.svg|center|thumb|700px|Илустрация шицких ключох|]] == Вонкашнї вязи == {{Commonscat}} * [https://www.youtube.com/watch?v=AVEsKg4w58c Note, Linijski sistem, Ključ, Teorija muzike 3] youtube.com * [https://www.youtube.com/watch?v=FN8e1YBEgPc Ključevi - Violinski, Basov i Altov ključ] youtube.com * [https://muzicka.rs/wp-content/uploads/2019/08/Marko%20Tajcevic%20-%20Osnovna%20teorija%20muzike.pdf Марко Тайчевић, Основи муѕичке теорије] б. 13-27 == Референци == <references /> [[Катеґория:Музика]] [[Катеґория:Музични термини]] [[Катеґория:Музична нотация]] |} |} |} [[Катеґория:Теория музики]] b8w2ulo4c2be91eu63q0fg141adwuba 19224 19221 2026-06-02T10:46:40Z Olirk55 19 19224 wikitext text/x-wiki [[File:Accolade.svg|right|thumb|165x165px|G и F ключ ]]'''Ключ''' (франц.''‍'' и анґл. ''clef'' ) <ref>[https://www.dolmetsch.com/musictheorydefs.htm „music dictionary”.] dolmetsch.com. Приступљено 26. 7. 2022.</ref><ref>[https://www.skoove.com/blog/bass-clef-notes-on-piano/ „Mastering the bass clef – how to read the notes for your left hand”.] skoove.com. Приступљено 26. 7. 2022.</ref> то музична ознака за обсяг висини [[Тон|тонох]] хтори буду записани у нотним систему (линийней системи). На початку [[Линийни систем|линийней системи]] пише ше знак хтори ше вола ключ на основи хторого ше одредзує мено ноти и єй [[октава]] (хторей октави ноти припадаю). Нєшка [[музична нотация]] позна вецей файти ключох. У нєшкайших [[Партитура|партитурох]] за [[Подзелєнє музичних инструментох|инструменти]] зоз одредзну висину тонох ше найчастейше хасную три ключи: [[File:Clefs.svg|97x97px]] <ref>[https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D1%8C%D1%91%D0%B2,_%D0%9D%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D0%B9_%D0%A4%D0%B5%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%BC%D0%BF%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 Соловьёв Н. Ф.][https://ru.wikisource.org/wiki/%D0%AD%D0%A1%D0%91%D0%95/%D0%9A%D0%BB%D1%8E%D1%87,_%D0%B2_%D0%BD%D0%BE%D1%82%D0%BD%D0%BE%D0%BC_%D0%BF%D0%B8%D1%81%D1%8C%D0%BC%D0%B5 Ключ, в нотном письме] // [https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%AD%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%B5%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%80%D1%8C_%D0%91%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B3%D0%B0%D1%83%D0%B7%D0%B0_%D0%B8_%D0%95%D1%84%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B0 Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона] : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907.]</ref> ● G, F, C односно ключи: виолински Ґе, бас-Еф за ''инструменталне'' гранє, и алт-Це ключ ● G и F часто и алт-ключ за ''[[Вокална музика|вокалне]]'' шпиванє. Шицки ключи доставаю мено по тону зоз хторим ше їх позиция у нотним систему означує. (напр. G ключ по тону g, F по тону - f, C- по тону c¹). [[File:ClefG2.png|right|thumb|89x89px|Kлючи и знак ''<big>8^va</big>'' транспозиция за октаву ''<big>^{↓ и ↑ .}</big>'']]Кед же ше над або под ключом находзи таке число ''<big>8^va</big>'', тота ознака означує транспозицию тонох у партитури за єдну октаву нависше: '''а''') (кед число над ключом) '''б)''' або нанїжей (кед число под ключом). По правилох тота ознака ше стрета лєм у G (Ґе), и F (Еф) ключох. == Файти ключох == Ту приказани ключи лєм тоти хтори ше найвецей у музичней литераури хасную: '''G - ключ''' (або виолински ключ або Ґе-ключ) {| style="vertical-align: middle;" | width=8% |[[Файл:Treble clef with note.svg|60px]] Записує ше го од другей линиї и дава мено ноти g''¹'' (сол) у першей [[октава|октави]]. Виолински ключ найбаржей хасную [[Подзелєнє музичних инструментох|инструменти]]: виолина, флаута, обоа, [[кларинет]], саксофон, труба, oбоа. Тиж кед ше грає зоз праву руку на [[Гарфа|гарфи]] и на клавиру, з праву руку на гармоники (дискант –типки лєбо ,,ґомбички"), єдна часц на удерних инструментох. До линийовей системи зазначую ше ноти зоз першей и єдна часц зоз другей октави, док ше ноти часц другей, у трецей, штвартей, пиятей октави записую з помоцу помоцних линийох (помоцнїцох) над линийовей системи. '''F - ключ''' (бас ключ або Еф ключ) {| style="vertical-align: middle;" | width=8% |[[Файл:Bass clef with note.svg|60px]] Зазначує ше го од штвартей линиї и дава мено ноти f (фа) у малей октави. Бас [[File:ClefF2.png|right|thumb|80px|Бас ключ, ознака 8va за транспозицию октавох]] Ключ хасную тоти инструменти: виолончело, контрабас, хорна, тромбон, бас кларинет, фаґот, гармоника (лїва рука-баси), на клавиру лїва рука и [[гарфа]]. Тони субконтри и контра октави зазначуєме з помоцнима линиями–смужками (помоцнїцами) под линийову систему. '''C - ключи''' (вокални ключи Це) [[File:H 3szopránkulcs.jpg|80px|]] C-ключи ше волаю и вокални ключи прето же су вигодни за зазначованє шпивацких гласох. Шицки даваю мено ноти це¹ (до) у першей октави. Найчастейше ше хасную алт и тенор ключ. '''Алт ключ''' (або алтов ключ) {| style="vertical-align: middle;" | width=8% |[[Файл:Alto clef with note.svg|60px]] |Зазначує ше на трецей линиї и дава мено ноти це¹ (до у першей октави) на трецей линиї. Алтов ключ хаснує виола. |- |} '''Тенор ключ''' (або теноров ключ) {| style="vertical-align: middle;" | width=8% |[[Файл:Tenor clef with note.svg|60px]] Хаснує ше на штвартей линиї и дава мено ноти це<small>¹</small> (до у першей октави) на штвартей линиї. Теноров ключ хасную инструменти виолончело, фаґот, и тромбон за високи ноти же би ше заобишло писанє вельо помоцнїци (помоцни смужки). Теноров (тенорски) ключ за тромбони, по правилох, ше хаснує бас (Еф) ключ. Случує ше же у новим чаше високи тони мелодийох за тоти инструменти ше присподобюю до тенорово ключа же би ше заобишло части пременки у цеку дїла зоз бас на виолонски ключ мелодийских часцох за тоти инструменти у партитурох.<ref>Неслучайно, в нотации (чисто) инструментальной музыки понимание «низких» и «высоких» ключей как маркеров транспозиции не наблюдается. Если такие ключи встречались, они использовались в прямом значении, то есть in C.</ref> [[File:ClefC3.png|right|thumb|100px|мецосопранов и сопранов ключ]] '''Сопрански ключ''' Попри тих найчастейше хаснованих ключох исную и ''сопрански'' ключ (тон Це на першей линиї од долу) и '''мецосопрански ключ''' (тон Це на другей линиї од долу) хтори ище познати и як флауталт-прето же ше у тим ключу пишу часци мелодиї за алт флаути. Сопрански ключ ше дакеди хасновал за мелодйни часци за виолину и '''А'''-кларинети. Шицки тоти ключи хторих було аж осем, були уведзени и хасновани у чаше ренесанси кед ше започало зоз друкованьом нотних музикалийох. Случовали ше теди вельки проблеми у друкованю помоцних линийох (над и под линийову систему) хтори були ефикасно заобидзени зоз хаснованьом тих ключох. Гоч нєшка таки проблеми нє постоя, заш лєм горе наведзени ключи ше отримали у меншей мири у нєшкайшей музичней литератури. == Историйне огляднуце == [[File:G clef evol.JPG|right|thumb|280px|Еволуция виолоинского G (Ґе) ключа]]Ключи ше источасно зявели зоз розвойом линеарней нотациї, пре потребу повязованя нотох и линийох зоз одредзену ,,контролу" тонох спрам висини. Ключи спочатку були ґрафеми Дазийовей нотациї (у трактатох Псеудо-Хукбалда, 9-10. вик). Ґвидо зоз Ареца (коло 1020. року) предложел хаснованє латинских нотних буквох у виду ключох (же би ше птолковали вредносци тонох неумовей нотациї). Од широкого хаснованя нотней системи на Захаду (коло 12. вику), ключи постали сущни елемент линеарней музичней нотациї. '''Приказ записованя файтох ключох у линийней системи:''' [[File:Ключи.svg|center|thumb|700px|Илустрация шицких ключох|]] == Вонкашнї вязи == {{Commonscat}} * [https://www.youtube.com/watch?v=AVEsKg4w58c Note, Linijski sistem, Ključ, Teorija muzike 3] youtube.com * [https://www.youtube.com/watch?v=UCsXSrVbWns Beleženje nota po G i F ključu │Teorija muzike│4] youtube.com * [https://www.youtube.com/watch?v=FN8e1YBEgPc Ključevi - Violinski, Basov i Altov ključ] youtube.com * [https://muzicka.rs/wp-content/uploads/2019/08/Marko%20Tajcevic%20-%20Osnovna%20teorija%20muzike.pdf Марко Тайчевић, Основи муѕичке теорије] б. 13-27 == Референци == <references /> [[Катеґория:Музика]] [[Катеґория:Музични термини]] [[Катеґория:Музична нотация]] |} |} |} [[Катеґория:Теория музики]] izvsmna1mc678lq4b0kq4s17mvz4w1o 0 3128 19211 2026-06-01T14:45:04Z Sveletanka 20 Нова статя 19211 wikitext text/x-wiki '''Национални парк Серенґети''', поверхносци од 14 763 км2, ше находзи у обласци Серенґети у Танзаниї, у восточней Африки.(1) Найпознатши є по рочней селїдби вецей як милион ґнуох и коло 200 тисячи зеброх. [[Национални парк]] нє познати лєм по селїдби ґнуох и зеброх, алє и меншей популациї Томсоновей ґазели и африцкей антилопи.(2) Сезонска миґрация условиє за отриманє на тих просторох. У сушним периодзе, животинї напущую сухи пасовиска, преходза и до 190 км през ровнїну Серенґети и пренаходза поживу у стаємних ричних цекох. После одредзеного часу ше врацаю одкаль рушели. У парку ше находзи и дом найвекшей популациї лєвох у Африки. История Масаї народ вецей як 200 роки на тих просторох напасал статок док нє пришли европски виглєдоваче и колонизовали тоти краї. Назва Серенґети походзи зоз язика того народу, а означує „безконєчна ровнїна” або „обласц хтора ше нєпреривно руша”.(3,4) Оскар Бауман,(5) нємецки ґеоґраф и виглєдовач, пришол на тото подруче 1892. року и забил три носороґи. Перши британски виглєдовач бул Едвард Вайт хтори зоз свою ґрупу забил 50 лєви. Лови на лєви загрожели популацию лєвох, так же Британци 1921. року основали резерват на часци тей териториї, 1929. року на цалей поверхносци и конєчно 1951. року основани национални парк. (7)При снованю националного парку Серенґети, колониялни власци принєсли контраверзну одлуку же би преселєли автохтони народ Масаї до сушедней обласци Нґоронґоро. Серенґети найстарши национални парк у Танзаниї и нащивює го вельке число сафари туристох. Ґеоґрафия Поверхносц парку Серенґети од 14 763 км2 облапя пажици, савани, лєсово предїли коло рикох и предїли зоз черяками. Парк ше находзи у сиверней часци Танзаниї на гранїци зоз Кению и надалєй ше пресцера у держави Кениї, у обласци Масаи Мара. Юговосточно од Серенґети парку ше находзи защицене подруче Нґоронґоро. Насельованє нє допущене у националним парку, алє ше ту находзи лєм виглєдовацке населєнє Серонера у хторим ше находзи шедзиско управи националного парку, даскельо готели и авионска писта. Животиньски швет Року 2005. национални парк Серенґети и резерват Масаи Мара формовали „єдинку за очуванє лєвох”.(19)Вецей як 3 000 лєви жию у тей екосистеми. (20)Число популациї африцкого леопарда ше преценює на 5,41 єдинки на 100 км2 у сухим периодзе. (21) Число африцких слонох нєшка на завидним уровню. Пре нєдопущене ловенє, число слонох ше рушало коло 5 000 по 2014. рок. (22)Популация африцкей бияли ше зменшала медзи 1976. и 1996. роком пре нєдопущене ловенє, алє ше з часом, по 2008. звекшала на 28 524 єдинки. (23)Число чарного носороґа було зменшане на 10 пре нєдопущене ловенє 80-их рокох XX вику, а нєшка их єст кус менєй як 70. (24) Тоти пейц животинї ше окреме видвиюю як окремни плєн ловаром. Окрем тих, у националним парку Серенґети жию и велї други животинї, медзи хторима: ґепард, ґазела, гиєна, павиян, жирафа, коло 500 файти птицох як цо то ной итд. Администрация и защита Орґанизация зєдинєних нацийох за образованє, науку и културу наведла национални парк Серенґети як подруче шветовей културней скарбнїци. Подручу додзелєна катеґория II защицених подручох по стандардох МУЗП, цо значи же зоз тим подручом треба управяц пре очуванє екосистеми або пре еколоґойни процеси.(26) Административне цело за шицки парки у Танзаниї то Управа за национални парки Танзаниї. Майлс Тарнер бул єден з перших чуварох дзивини у парку и заслужни є за огранїчованє ловеня без дозволи.(27) Опасносци Єст велї причини прецо ше меня екосистема националного парку. Єдна зоз причинох то керченє лєсох хторе пременєло гидролоґию рики Мари, потим рижни рошлїни хтори ше барз швидко ширя, а хтори увежени до националного парку тиж представяю опасносц за други рошлїни. Виглєдованє зоз 1996. року преценює же популация жительох у заходних часцох парку рошнє до 4 проценти рочнє. Зоз тим рошнє и число статку, а на тот способ ше звекшує и поверхносц за напасанє и польопривреду. Спрам студиї Шветового центру за провадзенє очуваня зоз 2001. року, преценює ше же ше кажди рок забиє без дозволи коло 200 000 животинї.(30) [[Катеґория:Защита природи]] [[Катеґория:Защицени подруча]] [[Катеґория:Национални парки]] [[Катеґория:Национални парки Африки]] 30hfckh3zaagb4ahxprccqf5f2w61fh 0 3129 19217 2026-06-01T21:18:40Z Olirk55 19 Нова страница: Партитура то паралелни музични прегляд шицких часцох мелодийских линийох єдного ансамбла, односно, способ же би ше зоз нотацию тоти часци представели вертикално у єдним истим цеку. Мелодийски часци ше виписує у нотней линийовей системи єдну под другу, пр… 19217 wikitext text/x-wiki Партитура то паралелни музични прегляд шицких часцох мелодийских линийох єдного ансамбла, односно, способ же би ше зоз нотацию тоти часци представели вертикално у єдним истим цеку. Мелодийски часци ше виписує у нотней линийовей системи єдну под другу, през праксу установени и стаємни, звичайни поступок найчастейше спрам висини, розпону тонох и реґистру инструментох (у своєй ґрупи) и ґрупованя. ТУ будзе фотоґрафия) Кед ше оддвоєни инструментални и вокални часци музичного дїла друкує вєдно, доставаме нотни запис хтори воламе партитура. Конвенцийно, партитура ше состої зоз музичних нотох зоз каждей инструменталней лєбо вокалней часци у вертикалним поровнаню (то значи же источасне ,,збуванє&#39;&#39; у нотациї за кажду часц розподзелєне паралелно). Назву партитура ше тиж хаснує за означованє нотних записох лєм за єдного виводзача. Розлика медзи партитуру єдней композициї и партитуру дїла (напр. за векши лєбо менши ансамбл, хор, итд.) така же за виводзенє треба вецей часци (записани мелодийски линиї у партитури за вецей инструменти). Рядошлїд инструментох у партитури у класичней музики: • Древени дуйни инструмети за шором: пиколо флаути, флаути (дакеди процивни рядошлїд), обои, анґлийски рог, кларинети, бас-кларинети, фаґоти и контрафаґоти. Кед же у оркестри участвує и саксофон вон написани медзи бас-кларинетом и фаґотом. • Плехови дуйни инструменти, односно, горни, труби, тромбони и туби. • Удерни инструменти, перше тимпани, потим други инструменти. • Други инструменти медзи хторима вше перша гарфа, а потим инши хтори нє маю порядне одредзене розподзелєнє, а кед же то клавир (лєбо пианино) як часц оркестри вон стої после гарфи, а опрез шицких хтори ше ту можу найсц, напр., д звони , ксилофон, челеста, ґитара и други. • Вокални часци, кед постоя, пишу ше на одредзеним месце, и то перше солистични часци (кед их єст), а потим хорски. • Соло инструменти, у дїлох як цо Концерт за виолину и оркестер, Концерт за флауту, гарфу и оркестер итд., солистични инструменти шлїдза на одредзеним месце. Кед их єст вецей, шорую ше як у цалей партитури. • Смиково инструменти, хторих єст найвецей, находза ше по тим шоре: перши виолини, други виолини, виоли, виолончела и контрабаси. Кед ше инструменти (напр. перши виолини) дзеля до вецей ґрупох, теди ше, пре преглядносц, можу писац вецей од єдного гласа, алє то найчастейше нє случай у цалей партитури, алє лєм у даєдних часцох. Таки случай ше при дзелєню означує зоз div. (скрацене зоз ит. divisi - подзелїц), а кед ознова вєдно граю исту мелодию, означує ше зоз unis. (найчастейше случай при смикових инструментох-смикарох), а за менєй численши инструменти ше мелодия означує зоз  а2,  а3 ... (значи же граю два, т.є. три инструменти). Кед лєм єден инструмент у ґрупи грає мелодию, мелодия ше означує зоз ит. solo (сам). Ридше ше случує, а зявює ше при сучасних композиторох, дзелєнє мелодийских часцох спрам пултох смикових инструментох, так же напр. у балету ,,Пошвеценє яри&#39;&#39; И. Стравинского мож найсц же часц граю 5, 6, 7. и 8. пулт перши виолини (штири пари, односно осем виводзаче). Зоз тим композитор жада посцигнуц просторне дожице звуку, прето же ше тоти пулти найчастейше находза на концу зоз лївого боку публики. Тиж так ше може стретнуц при смикарох, же композитор глєда же би грали лєм пол од одредзених инструментох у тей хвильки (напр. лєм половка виолинох). Тото ше означує зоз  la metà (ит. полу). Друкованє партитурох У партитури ше часци друкує на два способи:  шицки часци ше пише и друкує, гоч даєдни инструменти хвильково нє граю. Тот способ можлїви у случайох кед состави менши, т.є. менши оркестри. Тиж визначена часц у партитурох наменєна дириґентови, пре лєпшу преглядносц.  пишу ше лєм часци инструментох (лєбо гласох) хтори у тей хвильки граю (шпиваю). У таких случайох препоручує ше же би ше на початку композициї, лєбо кед ше вона состої зоз вецей часцох, на початку каждей часци (став, дїя...) написало шицки инструменти и гласи хтори участвую у тим сеґменту  ФОТКИ Приклади партитури Файти партитури Сучасни нотни записи можу буц розличних форматох. ---- Кед композиция компонована лєм за єдан инструмент лєбо глас (за соло инструмент лєбо за соло глас и ґрупу инструментох-ансамбл), цале дїло може буц написане лєбо друковане як єдно дїло. --- Кед инструменталне дїло предвидзене за виводзенє вецей од єдней особи, кажди виводзач звичайно будзе мац окремну свою нотну партитуру зоз хторей будзе грац. Така пракса ше окреме применює теди кед єст вецей як штирох виводзачох, алє часто ше друкує и цала подполна партитура дзе вертикално видлїви шицки мелодиї инструментох. --- Шпивани часци у вокалним дїлу нєшка ше нє друкує окреме, гоч то историйно була пракса, окреме пред тим як друкованє музичних нотох допринєсло же би нотни записи були шицким доступни. • ,,Комплетна партитура” то велька кнїжка зоз визуално приказану музику (мелодийски линиї) шицких инструментох лєбо гласох у композициї, хтори пошоровани зоз фиксним рядошлїдом. Партитура достаточно обсяжна, алє преглядна же би з нєй дириґент могол читац док режира оркестерски лєбо оперски проби и представи. Попри практичного хаснованя партитури за дириґентох хтори водза ансамбли, партитури хасную и музиколоґове, теоретичаре музики, композиторе и студенти музики хтори преучую музичну материю одредзеного дїла. Клавирска партитура Клавирска партитура (лєбо клавирска редукция) то мeнєй-вецей буквална транскрипция за клавир дїла наменєного за вецей виводзацки часци, окреме за оркестерски дїла; можу присц до огляду чисти инструментални часци у рамикох вельких вокалних дїлох (опатриц вокалну партитуру такой попод). Таки аранжмани написани лєбо за клавир соло (два руки) лєбо за клавирски дует (єден лєбо два клавири). Дакеди ше додава на одредзених местох у партитури за клавир (за два руки-штироручно) миниятурни линийни системи, же би презентация була подполнєйша. Медзитим, таке вимаганє часто нєможлїве и нєпрактичне (напр. нє вше доступни на сцени два клавири). Партитури за вокалне виводзенє Вокална партитура (лєбо, точнєйше, клавирско-вокална партитура) то ,,зменшана&#39;&#39;-присподобена партитура вокалного дїла (напр. опера, мюзикл, ораториюм, кантата, итд.) же би ше приказали вокални часци (соло и хор) на їх линийних системох и оркестерских часцох клавирскей редукциї (звичайно за два руки). Написани су под вокалнима часцами; чисто оркестерски часци партитури такв. редуковани за клавир (присподобени). Кед же дїло а -капела, часто ше додава клавирска редукция вокалних часцох як помоц на проби (то часто случай зоз а- капела вирскима нотнима записами (духовни дїла). Клавирско-вокални партитури служа як вигодни способ за вокалних солистеох и хористох же би вежбали и научели музику оддвоєно од оркестри. Вокална партитура мюзикла нє уключує бешедни диялоґ, окрем знакох. Клавирско-вокални партитури ше хаснує за клавирске провадзенє за виводзенє оперох, мюзиклох и ораториюма, аматерских ґрупох и даєдних менших професийних ґрупох. Таки приступ можу одробиц лєм єден пияниста лєбо двоме. Од 2000. року у мюзиклох часто место на клавирох, клавиятуристи граю на синтисайзерох. Зборнїк писньох (сонґох) зоз одвитуюцого мюзикла звичайно ше друкує з етикету ,,вокални вибор.” То ше розликує од вокалней партитури по тим же нє представя комплетну музику, а клавирске провадзенє звичайно поєдноставене и уключує лєм познати мелодийски линиї. Подобно, алє вельо менєй, ше хаснує хорску партитуру, котра ше состої зоз хорских часцох, а зоз редукованим (присподобеним) провадзеньом. Тиж постоя и подобни партитури за орґулї, звичайно вязани зоз церковну музику за гласи и оркестер, як цо аранжмани Гендлового ,,Месиї”. То присподобена клавирско-вокална партитура по тим же уключує линийово системи за вокални часци и зменшує оркестерски дїла хтори виводзи єдна особа на калвиру. За розлику од вокалней партитури, партитуру за орґулї аранжер дакеди по жаданю заменї виводзенє зоз оркестром кед же то потребне. Популарна музика У попуарней музики папртитура ше розликує од партитури за класични дїла. На главним боку зазначена лєм мелодия, текст и гармония. Похасновани єдна линийова система зоз музичнима симболами акордох над систему и записани текст под линийову систему. Найчастейше ше таки поступок применює у популарней музики и джезу же би ше ,,полапало” сущни елементи без прецизних дробнїцох о тим як писню треба аранжовац лєбо вивoдзиц и интерпретовац. Таблїчка акордох (лєбо єдноставно ґрафикони, схеми) состої ше зоз мало лєбо вообще нє ма мелодийски информациї, лєм упут&#39;ює на основни информациї о гармонийох. Даєдни таблїчки акордох указую на ритем хтори треба грац, окреме кед постої синкопована серия ,,гитох&#39;&#39; зоз хторима аранжер жада виводзиц исти ритем у цалей композициї. У процивним, ґрафикони акордох охабяю ритем ,,празни,, лєбо означую зоз косу ( / ) смужку у каждим такту. То найчастейша форма писаней музики, хтору хасную професийни сесийски музичаре хтори граю джез лєбо други форми популарней музики, а наменєна є ритем секциї. Звичайно музичаре хасную клавир, ґитару, бас и буґни за импровизацию. Їх провадзенє шицких инструменталних солистох хтори импровизую (напр. саксофонисти лєбо трубаче и други), хасную як референтну точку їх екстемпоризованих линийох (екстремни темпа). Литература - увод у оркестрацију - проф. Александар Обрадовић - Универзитет уметности у Београду - Београд, 1997.  Мали речник музичких инструмената - Дејан Деспић - Савез друштава музичких и балетских педагога Србије - Београд, 1992.  5o6fn703m7ya039vj3ec8od5h9wtv43 19218 19217 2026-06-01T22:11:24Z Olirk55 19 Форматированє бока 19218 wikitext text/x-wiki [[File:Partitura a tre.jpg|right|thumb|200px|Розпорядок инструментох у партитури за (тройни состав), симфонийски оркестер]]'''Партитура''' то паралелни музични прегляд шицких часцох мелодийских линийох єдного [[Ансамбл|ансамбла,]] односно, способ же би ше зоз [[Музична нотация|нотацию]] тоти часци представели вертикално у єдним истим цеку. Мелодийски часци ше виписує у нотней [[Линийни систем|линийовей системи]] єдну под другу, през праксу установени и стаємни, звичайни поступок найчастейше спрам висини, розпону [[Тон|тонох]] и реґистру [[Подзелєнє музичних инструментох|инструменто]]<nowiki/>х (у своєй ґрупи) и ґрупованя. ТУ (будзе фотоґрафия) Кед ше оддвоєни инструментални и вокални часци музичного дїла друкує вєдно, доставаме нотни запис хтори воламе ''партитура''. Конвенцийно, партитура ше состої зоз музичних [[Нота|нотох]] зоз каждей инструменталней лєбо вокалней часци у вертикалним поровнаню (то значи же источасне ,,збуванє&#39;&#39; у нотациї за кажду часц розподзелєне паралелно). Назву партитура ше тиж хаснує за означованє нотних записох лєм за єдного виводзача. Розлика медзи партитуру єдней [[Композиция|композициї]] и партитуру дїла (напр. за векши лєбо менши ансамбл, [[хор]], итд.) така же за виводзенє треба вецей часци (записани мелодийски линиї у партитури за вецей инструменти). Рядошлїд инструментох у партитури у класичней [[Подзелєнє музики|музики]]: :♦ Древени дуйни инструмети за шором: пиколо флаути, флаути (дакеди процивни рядошлїд), обои, анґлийски рог, [[Кларинет|кларинети]], бас-кларинети, фаґоти и контрафаґоти. Кед же у [[Оркестер|оркестри]] участвує и саксофон вон написани медзи бас-кларинетом и фаґотом. :♦ Плехови дуйни инструменти, односно, горни, труби, тромбони и туби. :♦ Удерни инструменти, перше тимпани, потим други инструменти. :♦ Други инструменти медзи хторима вше перша [[гарфа]], а потим инши хтори нє маю порядне одредзене розподзелєнє, а кед же то клавир (лєбо пианино) як часц оркестри вон стої после гарфи, а опрез шицких хтори ше ту можу найсц, напр., дзвони, [[ксилофон]], челеста, [[ґитара]] и други. :♦ Вокални часци, кед постоя, пишу ше на одредзеним месце, и то перше солистични часци (кед их єст), а потим хорски. :♦ Соло инструменти, у дїлох як цо Концерт за виолину и оркестер, Концерт за флауту, гарфу и оркестер итд., солистични инструменти шлїдза на одредзеним месце. Кед их єст вецей, шорую ше як у цалей партитури. :♦ Смиково инструменти, хторих єст найвецей, находза ше по тим шоре: перши виолини, други виолини, виоли, виолончела и контрабаси. Кед ше инструменти (напр. перши виолини) дзеля до вецей ґрупох, теди ше, пре преглядносц, можу писац вецей од єдного гласа, алє то найчастейше нє случай у цалей партитури, алє лєм у даєдних часцох. Таки случай ше при дзелєню означує зоз ''div''. (скрацене зоз ит. '''''divisi''''' - подзелїц), а кед ознова вєдно граю исту мелодию, означує ше зоз '''''unis'''''. (найчастейше случай при смикових инструментох-смикарох), а за менєй численши инструменти ше мелодия означує зоз  а²,  а³ ... (значи же граю два, т.є. три инструменти). Кед лєм єден инструмент у ґрупи грає мелодию, мелодия ше означує зоз ит. '''''solo''''' (сам). Ридше ше случує, а зявює ше при сучасних [[Композитор|композиторох]], дзелєнє мелодийских часцох спрам пултох смикових инструментох, так же напр. у балету ,,Пошвеценє яри&#39;&#39; И. Стравинского мож найсц же часц граю 5, 6, 7. и 8. пулт перши виолини (штири пари, односно осем виводзаче). Зоз тим композитор жада посцигнуц просторне дожице [[Звук|звуку]], прето же ше тоти пулти найчастейше находза на концу зоз лївого боку публики. Тиж так ше може стретнуц при смикарох, же композитор глєда же би грали лєм пол од одредзених инструментох у тей хвильки (напр. лєм половка виолинох). Тото ше означує зоз  '''''la metà''''' (ит. полу). == Друкованє партитурох == У партитури ше часци друкує на два способи: ♦ шицки часци ше пише и друкує, гоч даєдни инструменти хвильково нє граю. Тот способ можлїви у случайох кед состави менши, т.є. менши оркестри. Тиж визначена часц у партитурох наменєна [[Дириґент|дириґентови]], пре лєпшу преглядносц. ♦ пишу ше лєм часци инструментох (лєбо гласох) хтори у тей хвильки граю (шпиваю). У таких случайох препоручує ше же би ше на початку композициї, лєбо кед ше вона состої зоз вецей часцох, на початку каждей часци (став, дїя...) написало шицки инструменти и гласи хтори участвую у тим сеґменту  ФОТКИ Приклади партитури == Файти партитури == Сучасни нотни записи можу буц розличних форматох. ♦ Кед композиция компонована лєм за єдан инструмент лєбо глас (за соло инструмент лєбо за соло глас и ґрупу инструментох-ансамбл), цале дїло може буц написане лєбо друковане як єдно дїло. ♦ Кед инструменталне дїло предвидзене за виводзенє вецей од єдней особи, кажди виводзач звичайно будзе мац окремну свою нотну партитуру зоз хторей будзе грац. Така пракса ше окреме применює теди кед єст вецей як штирох виводзачох, алє часто ше друкує и цала подполна партитура дзе вертикално видлїви шицки мелодиї инструментох. ♦ Шпивани часци у вокалним дїлу нєшка ше нє друкує окреме, гоч то историйно була пракса, окреме пред тим як друкованє музичних нотох допринєсло же би нотни записи були шицким доступни. ♦,,Комплетна партитура” то велька кнїжка зоз визуално приказану музику (мелодийски линиї) шицких инструментох лєбо гласох у композициї, хтори пошоровани зоз фиксним рядошлїдом. Партитура достаточно обсяжна, алє преглядна же би з нєй дириґент могол читац док режира оркестерски лєбо оперски проби и представи. Попри практичного хаснованя партитури за дириґентох хтори водза ансамбли, партитури хасную и музиколоґове, теоретичаре музики, композиторе и студенти музики хтори преучую музичну материю одредзеного дїла. == Клавирска партитура == Клавирска партитура (лєбо клавирска редукция) то мeнєй-вецей буквална транскрипция за клавир дїла наменєного за вецей виводзацки часци, окреме за оркестерски дїла; можу присц до огляду чисти инструментални часци у рамикох вельких вокалних дїлох (опатриц вокалну партитуру такой попод). ФОТКА Таки аранжмани написани лєбо за клавир соло (два руки) лєбо за клавирски дует (єден лєбо два клавири). Дакеди ше додава на одредзених местох у партитури за клавир (за два руки-штироручно) миниятурни линийни системи, же би презентация була подполнєйша. Медзитим, таке вимаганє часто нєможлїве и нєпрактичне (напр. нє вше доступни на сцени два клавири). == Партитури за вокалне виводзенє == Вокална партитура (лєбо, точнєйше, клавирско-вокална партитура) то ,,зменшана&#39;&#39;-присподобена партитура вокалного дїла (напр. опера, мюзикл, ораториюм, кантата, итд.) же би ше приказали вокални часци (соло и хор) на їх линийних системох и оркестерских часцох клавирскей редукциї (звичайно за два руки). Написани су под вокалнима часцами; чисто оркестерски часци партитури такв. редуковани за клавир (присподобени). Кед же дїло ''а-капела'', часто ше додава клавирска редукция вокалних часцох як помоц на проби (то часто случай зоз а-капела вирскима нотнима записами (духовни дїла). Клавирско-вокални партитури служа як вигодни способ за вокалних солистеох и хористох же би вежбали и научели музику оддвоєно од оркестри. Вокална партитура мюзикла нє уключує бешедни диялоґ, окрем знакох. Клавирско-вокални партитури ше хаснує за клавирске провадзенє за виводзенє оперох, мюзиклох и ораториюма, аматерских ґрупох и даєдних менших професийних ґрупох. Таки приступ можу одробиц лєм єден пияниста лєбо двоме. Од 2000. року у мюзиклох часто место на клавирох, клавиятуристи граю на синтисайзерох. Зборнїк писньох (сонґох) зоз одвитуюцого мюзикла звичайно ше друкує з етикету ,,вокални вибор.” То ше розликує од вокалней партитури по тим же нє представя комплетну музику, а клавирске провадзенє звичайно поєдноставене и уключує лєм познати мелодийски линиї. Подобно, алє вельо менєй, ше хаснує хорску партитуру, котра ше состої зоз хорских часцох, а зоз редукованим (присподобеним) провадзеньом. Тиж постоя и подобни партитури за орґулї, звичайно вязани зоз церковну музику за гласи и оркестер, як цо аранжмани Гендлового ''Месиї''. То присподобена клавирско-вокална партитура по тим же уключує линийово системи за вокални часци и зменшує оркестерски дїла хтори виводзи єдна особа на калвиру. За розлику од вокалней партитури, партитуру за орґулї аранжер дакеди по жаданю заменї виводзенє зоз оркестром кед же то потребне. == Популарна музика == У попуарней музики папртитура ше розликує од партитури за класични дїла. На главним боку зазначена лєм мелодия, текст и гармония. Похасновани єдна линийова система зоз музичнима симболами акордох над систему и записани текст под линийову систему. Найчастейше ше таки поступок применює у популарней музики и джезу же би ше ,,полапало” сущни елементи без прецизних дробнїцох о тим як писню треба аранжовац лєбо вивoдзиц и [[Интерпретация|интерпретовац]]. Таблїчка акордох (лєбо єдноставно ґрафикони, схеми) состої ше зоз мало лєбо вообще нє ма мелодийски информациї, лєм упут&#39;ює на основни информациї о гармонийох. Даєдни таблїчки акордох указую на ритем хтори треба грац, окреме кед постої синкопована серия ,,гитох&#39;&#39; зоз хторима аранжер жада виводзиц исти ритем у цалей композициї. У процивним, ґрафикони акордох охабяю ритем ,,празни,, лєбо означую зоз косу ( / ) смужку у каждим такту. То найчастейша форма писаней музики, хтору хасную професийни сесийски музичаре хтори граю джез лєбо други форми популарней музики, а наменєна є ритем секциї. Звичайно музичаре хасную клавир, ґитару, бас и буґни за импровизацию. Їх провадзенє шицких инструменталних солистох хтори импровизую (напр. саксофонисти лєбо трубаче и други), хасную як референтну точку їх екстемпоризованих линийох (екстремни темпа). == Литература == * увод у оркестрацију - проф. Александар Обрадовић - Универзитет уметности у Београду - Београд, 1997. * Мали речник музичких инструмената - Дејан Деспић - Савез друштава музичких и балетских педагога Србије - Београд, 1992. * ''Барсова И. А.'' Очерки по истории партитурной нотации (XVI — первая половина XVIII века). — М.: МГК, 1997. [[Катеґория:Музика]] [[Катеґория:Музични термини]] 1izycoc9oxd5rlgl3gu842hcj958j8b