Википедия rskwiki https://rsk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8_%D0%B1%D0%BE%D0%BA MediaWiki 1.47.0-wmf.4 first-letter Медий Окреме Розгварка Хаснователь Розгварка зоз хасновательом Википедия Розгварка о Википедиї Файл Розгварка о файлу МедияВики Розгварка о МедияВикию Шаблон Розгварка о шаблону Помоц Розгварка о помоци Катеґория Розгварка о катеґориї TimedText TimedText talk Модул Разговор о модулу Event Event talk 0 587 19232 15541 2026-06-02T18:08:05Z Sveletanka 20 катеґория 19232 wikitext text/x-wiki {{Infobox | name = | bodystyle = width: 23em; font-size: 89% | titlestyle = | abovestyle = background-color: #E9EAEE | subheaderstyle = | title = | above = <big>Република Горватска</big> | subheader = <center>горв. ''Republika Hrvatska''</center> | subheader2 = | imagestyle = | captionstyle = | image = | caption = | headerstyle = background-color: #E9EAEE | labelstyle = | datastyle = | header1 = | label1 = | data1 = | header2 = | label2 = | data2 = <table style="width:100%; margin: 0 auto; background:transparent; border-collapse:collapse; border:none;"> <tr> <td style="width:50%; text-align:center; vertical-align:middle; padding-right:25px; border:none;">[[File:Flag of Croatia.svg|125px|border|Застава]]</td> <td style="width:50%; text-align:center; vertical-align:middle; padding-left:25px; border:none;">[[File:Coat of arms of Croatia.svg|85px|Герб]]</td> </tr> <tr> <td style="text-align:center; padding-right:25px; padding-top:2px; border:none;"><small>[[Застава]]</small></td> <td style="text-align:center; padding-left:25px; padding-top:2px; border:none;"><small>[[Герб]]</small></td> </tr> </table><br><center>'''Гимна''': [[Лиєпа наша оцовщино]]<br>(горв. ''Lijepa naša domovino'')</center><br>[[File:Lijepa nasa domovino instrumental.ogg|center]]<br>[[File:EU-Croatia.svg|300px|center|Горватска на мапи Европи]] | header3 = | label3 = Главни (и найвекши) варош | data3 = [[Заґреб]] | header4 = | label4 = Урядови язик | data4 = [[горватски]] | header5 = Владанє | label5 = | data5 = | header6 = | label6 = Форма держави | data6 = унитарна парламентарна република | label7 =Предсидатель | data7 = [[Зоран Миланович]] | label8 = Предсидатель влади | data8 = [[Андрей Пленкович]] | label9 = Предсидатель сабора | data9 = [[Гордан Яндрокович]] | header10 = | label10 = Законодавна власц | data10 = Сабор | header11 = История | label11 = [[Князовство Горватска]] | data11 = 7. вик | header12 = | label12 = [[Кральовина Горватска]] | data12 = 925. | header13 = | label13 = [[Кральовина Далмация и Горватска]] | data13 = 1102. | header14 = | label14 = [[Кральовина Горватска]] у Габсбурґскей монархиї | data14 = 1. януар 1527. | header15 = | label15 = Одщипенє од Австроугорскей монархиї | data15 = 28. октобер 1918. | header16 = | label16 = Стварянє Югославиї | data16 = 4. децембер 1918. | header17 = | label17 = Декларация о независносци | data17 = 25. юний 1991. | header18 = Ґеоґрафия | label18 = | data18 = Поверхносц | header19 = | label19 = Вкупно | data19 = 56.594 км² <small>(124)</small> | header20 = | label20 = вода (%) | data20 = 1,09 | header21 = Ґеоґрафия | label21 = | data21 = Жительство | header22 = | label22 = 2021. | data22 = 3.871.833<ref>{{cite web |url = https://podaci.dzs.hr/2023/en/58064 |title = POPULATION ESTIMATE OF THE REPUBLIC OF CROATIA, 2022 |website = podaci.dzs.hr |date = 8 Sep 2023 |access-date = 21 Sep 2023 |archive-date = 02. 10. 2023 |archive-url = https://web.archive.org/web/20231002083017/https://podaci.dzs.hr/2023/en/58064 |url-status = live }}</ref> | header23 = | label23 = 2011. | data23 = 4.284.889 | header24 = | label24 = густосц | data24 = 68,4 жит./км² <small>(152)</small> }} '''Горватска''' (горв. ''Hrvatska'' [xř̩ʋaːtskaː]), урядово мено '''Република Горватска''' (горв. ''Republika Hrvatska'') держава на гранїци централней и юговосточней Европи на заходзе Балканского полуострова, з виходом на Ядранске морйо.<ref name="HE">[https://www.enciklopedija.hr/clanak/26390#poglavlje1 Hrvatska]</ref> Главни варош Заґреб, котри источашнє єдна зоз двацец трох жупанийох. На сиверу ше гранїчи зоз Словению и Мадярску, на востоку зоз [[Сербия|Сербию]], на югу и востоку зоз Босну и Герцеґовину и Чарну Гору, а тиж ма заєднїцку морску гранїцу зоз Италию. По резултатох попису зоз 2021. року Горватска мала 3 871 833 жительох. Векшина жительох Горвати 91,6%, а [[Сербия|Серби]] найвекша меншина (3,2%). Други значни меншини Бошняки, Мадяре, Словенци, Роми, Чехи и [[Албания|Албанци]]. Горватска постала суверена держава 25. юния 1991. По преглашенє нєзависносци Горватска була часц Югославиї як Социялистична Република [[Горватска]]. Нєшка Горватска парламентарна република и член Европскей Униї и НАТО. Року 2023. Горватска постала часц Шенґенскей зони. == История == До року 1918. Горватска припада до мадярскей [[Пола|поли]] Австро-Угорскей. По розпаду двойней монархиї постала часц новоствореней Югославиї. Под час Другей шветовей войни исновала такволана Нєзависна Держава Горватска, фашистични режим котри бул под защиту националсоциялистичней Нємецкей. По 1945. року Горватска постала єдна из шейсц югославянских републикох як Социялистична Република Горватска. По розпаду мултинационалней держави Югославиї, и войни на просторох Горватскей на початку 1990-их рокох постала нєзависна держава 25. юния 1991. першираз у остатнїх 1000 рокох. 24. марца 2004. року Горватска постава член НАТО; 1. юлия 2013. року член Европскей Униї, а од 2023. року евро постала официйна валута держави. == Референци == <references/> [[Катеґория:Горватска|*]] [[Катеґория:Держави у Европи]] 1w8t8dvioe8igik309kxmnfgqcs71s8 14 1149 19227 9713 2026-06-02T13:16:27Z Olirk55 19 Катеґория 19227 wikitext text/x-wiki [[Катеґория:Музика]] [[Катеґория:Теория музики]] 3bjy3s338jt12mp4xlnq8mkn4uqbvwv 14 1849 19226 11638 2026-06-02T13:14:23Z Olirk55 19 Катеґория 19226 wikitext text/x-wiki [[Катеґория:Пренаходзаче]] 96o6kbvinzbwy0ok5um271n8d6tezpn 19233 19226 2026-06-02T18:10:23Z Sveletanka 20 катеґория 19233 wikitext text/x-wiki [[Катеґория:Держави у Европи]] q884p7hrry8lye1pudwuuyewb7nqotp 0 2675 19234 15886 2026-06-02T20:36:19Z Olirk55 19 Ушорйованє, позиционованє фотоґрфийох 19234 wikitext text/x-wiki [[File:Панонски вашар, Вербас 2024.рок FB IMG 1727590310726.jpg|308x308px|thumb|''Панонски вашар'', манифестация народней музичней традициї у Вербаше]]'''Традицийна музика''' (анґл. ''Folk music'', нєм. ''Volksmusik, Volkskunst'', франц. ''Folklore musical''), (народна, жридлова, фолклорна, музични фолклор <ref> [https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B0%D1%8F_%D0%BC%D1%83%D0%B7%D1%8B%D0%BA%D0%B0 Народная музыка] [https://web.archive.org/web/20220522230107/https://www.music-dic.ru/html-music-enc/n/5417.html Архивирано] на веб-сајту [https://sr.wikipedia.org/wiki/Wayback_Machine Wayback Machine] (22. мај 2022) // [https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D1%83%D0%B7%D1%8B%D0%BA%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%8B%D0%B9_%D1%8D%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%B5%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%80%D1%8C Энциклопедический музыкальный словарь.] — М.: [https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D1%88%D0%B0%D1%8F_%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%81%D0%B8%D0%B9%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%8F_%D1%8D%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%8F_(%D0%B8%D0%B7%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE) Большая советская энциклопедия,] 1959. — С. 176. — 328 б.</ref>) то жанр [[Музична нотация|музики]] хтори заступени у шицких часцох швета. Кажди [[народ]] у рамикох своєй традициї пестує свою традицийну музику, а кажда з нїх представя идентитет єдного народа. Писня ше преплєта през шицки животни активносци. Найчастейше [[Шпивач|шпиванє]] було под час даяких роботох лєбо на рижних друженьох.<ref> [https://web.archive.org/web/20181118122823/http://www.riznicasrpska.net/muzika/index.php?topic=632.0 „Srpska tradicionalna muzika”.] Архивирано из оригинала 18. 11. 2018. г. Приступљено 30. 03. 2018.</ref> == Фундамент/основа народней музики то писня == Традицийна народна музика, хтору углавним твори валалске жительство, длуго затримала релативну нєзависносц и ґенерално є у процивносци зоз професийну музику, хтора припада ,,младшей “ писаней традициї.<ref>[https://www.belcanto.ru/narod.html Народная музыка][https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B0%D1%8F_%D0%BC%D1%83%D0%B7%D1%8B%D0%BA%D0%B0#CITEREF%D0%9C%D1%83%D0%B7%D1%8B%D0%BA%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0%D1%8F_%D1%8D%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%8F1976 // Музыкальная энциклопедия 1976]</ref> За розлику од [[Композитор|композиторскей]] музики заходного стила, традицийна народна музика нє подложна прецизней нотациї у пейцлинийней нотациї; традицийна метода ученя то усмене ученє. Усмена музична уметносц настала з нука народней, фолклорней уметносци як єй орґанскей часци. == Руска традицийна музика == [[File:Женска шпивацка ґрупа остелнїкова єшен 2025 FB IMG 1764849320985.jpg|308x308px|thumb|Манифестация ''Костелнїкова єшень'' 2025. рок. Женска шпивацка ґрупа Дома култури Руски Керестур, (''Добре тей'' ''дзивчки'' - народна писня)]]Музика вше була состойна часц живота Руснака поєдинца, тиж и дружтва-колектива. У условийох до хторого Руснаци/Русини приселєли а то звичайни валалски живот, хтори бул вязани за каждодньову роботу у обисцу и у полю, народна музична творчосц преношена з колєна на колєно односно з такв. усну традицию. Зоз каждодньових потребох и обичайох наш народ витворел народну-фолклорну музику як одраженє характера и темперамента руского народа. Народни шпивнаки ошпивюю историйну (дакеди леґендарну) прешлосц напр. воєних борбох, провадза збуваня каждодньового живота (роботу, обичаї, вешеля, танєц, людску трапезу, релиґию итд.) и так постава часц традициї штредку у хторим настала, повязуюци прешлосц и терашньосц руского народа. Источашнє зоз тим народ доставал свой идентитет. Народна музика-шпиванки, їх змист у текстох, язик, мелодия, ритем и нагоди кед ше их виводзи, вше ноша прикмети народа у хторим су витворени та таки случай и при Руснацох. Окрем шпиванки тиж и [[Подзелєнє музичних инструментох|инструменти]] хтори провадза шпиванє и танєц доставаю таке исте традицийне означованє по хторим руски народ бул препознатлїви. [[File:Viber image 2026-05-24 18-05-34-885 Смотра у Керестуре.jpg|304x304px|thumb|Зонска смотра КУД-х у Руским Керестуре]] Усна фолклорна традиция у нашим штредку ше длуго затримала алє мала и вельке значенє за розвиванє нашей Рускей музичней култури. Руснаци ше прилагодзовали окруженю на нєшкайших просторох а таки случай бул и з другима народоми. Шицки вони були, та и векшински сербски народ, у заостатку зоз провадзеньом напр. европскей култури хтора теди уж мала познатих велїканох ([[Йоган Себастиян Бах|Й. С. Баха]], Ф. Гендла, [[Волфґанґ Амадеус Моцарт|В. А. Моцарта]], Л. В. Бетовена и др.). През длуги период велї наш народни скарб позабувани и затрацени. Зпочатку 20.вика зоз снованьом Руского просвитного народного дружтва (РПНД) хторе почало дзбац о народней творчосци, вельо нашо писнї и танци остали зазначени (нотацийно записани) и виводза ше по нєшкайши час. Даєдни з нїх обробени за [[Хор|хорске]] шпиванє, [[Оркестер|оркестерске]] виводзенє, поставени су як фолклорна мелодийска основа за танци. == Етапи розвою музичного фолклору == Розликуєме три главни фази у еволуциї музичного фолклору<ref>[https://www.goldminemag.com/articles/the-rise-of-folk-music-ala-the-40s-and-50s/ The rise of Folk Music (ala the '40s and '50s)] May 25, 2021.</ref>: • Антична епоха, чийо коренї вельо вики назадок, а чия горня историйна гранїца повязана зоз урядовим прилапйованьом державней релиґиї, хтора заменєла погански релиґиї племенских заєднїцох; • Штреднї вик - час формованя националносци и будзенє традицийней народней музики медзи народами у Европи; [[File:Дружтво Руснацох Суботица 95366847 3442159179131657 1070256062902304768 n Natasa Subotica na Ruzi.jpg|324x324px|thumb|Манифестация Жатва у Коцуре, Дружтво Руснацох, Суботица]] • Модерна епоха - за велї народи - повязана зоз преходом до капитализму и розвойом урбаней култури, хтора започала у штреднїм вику и предлужела свой розвой. Процеси хтори ше одвиваю у народней музики ше интензивовали, стари традициї ше розпадовали, а зявели ше нови форми креативносци. Дзекуюци ґлобализациї етно музика у експанзиї. Зоз зявеньом рижних, а розличних музичних жанрох приходзи до твореня числених субжанрох, зоз повязованьом и мишаньом рижнородних традицийох. Традицийна музика залапює вецей катеґориї музики, од жридлових музичних формох по модерни музични напрями инспировани зоз традицийну музику.<ref>Percy Scholes, The Oxford Companion to Music, OUP 1977, article "Folk Song".</ref> На анґлийским вираз «фолк музика» (анґл. ''folk music'') походзи зоз 19. вику як вираз/назва за музични фолклор.<ref>Lloyd, A.L. (1969). Folk Song in England. Panther Arts. p. 13. ISBN 978-0-586-02716-5.</ref><ref>The Never-Ending Revival by Michael F. Scully University of Illinois Press Urbana and Chicago 2008 ISBN 978-0-252-03333-9<ref</ref> • Дефинує ше на вецей способи —музика хтора звичайно єдноставного характера и чий автор нєпознати, а хтора ше у народзе преноши усно (усна традиция),<ref>folk music”. The American Heritage Dictionary of the English Language, Third Edition, by Houghton Mifflin Company, 2009. Dictionary.com, LLC. Pristupljeno 14. 3. 2010. (језик: енглески)</ref><ref>[https://anarakita.wordpress.com/2011/10/25/narodna-muzika/ Narodna muzika] Anarakita WordPress.com</ref> • або як музика познатих [[Композитор|композиторох]] хтора постала часц фолклорней традициї у даєдней жеми або реґиону. • Од штредку 20. вику вираз фолк музика або модерна народна музика (анґл. ''Contemporary folk music'') ше хаснує же би описал сучасну музику у стилу традицийней фолклорней музики. == Литература == * Philip Tagg [https://www.tagg.org/articles/pm2anal.html Analysing popular music: theory, method and practice] First published in Popular Music, 2 (1982): 37-65 * Онуфрий Тимко, ''Наша писня,'' НВУ Руске слово 1986. == Вонкашнї вязи == * [https://web.archive.org/web/2018.1118122823/http://www.riznicasrpska.net/muzika/index.php?topic=632.0/ Tрадиционална музика] (18.новембар 2018.), archive.org * [https://web.archive.org/web/20220615154954/https://bigenc.ru/music/text/4458626/ Народная музыка, Большая российская энциклопедия], archive.org * [https://dais.sanu.ac.rs/handle/123456789/11665/ Димитрије О. Големовић, Власи: традиционална народна музика], dais.sanu.ac.rs * [https://ingeb.org/ Zbirka etno–pjesama iz cijeloga svijeta], ingeb.org * [https://www.rtve.es/play/audios/la-riproposta/ La riproposta] programa de * [https://es.wikipedia.org/wiki/Radio_Cl%C3%A1sica Radio Clásica.] {{Commonscat}} == Референци == <references /> [[Катеґория:Музика]] [[Катеґория:Музични термини]] qob18138emwborwnqc14p6vpfmbtybj 19235 19234 2026-06-02T23:10:03Z Olirk55 19 Уложени фотґрафиї 19235 wikitext text/x-wiki '''Традицийна музика''' (анґл. ''Folk music'', нєм. ''Volksmusik, Volkskunst'', франц. ''Folklore musical''), (народна, жридлова, фолклорна, музични фолклор <ref> [https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B0%D1%8F_%D0%BC%D1%83%D0%B7%D1%8B%D0%BA%D0%B0 Народная музыка] [https://web.archive.org/web/20220522230107/https://www.music-dic.ru/html-music-enc/n/5417.html Архивирано] на веб-сајту [https://sr.wikipedia.org/wiki/Wayback_Machine Wayback Machine] (22. мај 2022) // [https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D1%83%D0%B7%D1%8B%D0%BA%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%8B%D0%B9_%D1%8D%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%B5%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%80%D1%8C Энциклопедический музыкальный словарь.] — М.: [https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D1%88%D0%B0%D1%8F_%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%81%D0%B8%D0%B9%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%8F_%D1%8D%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%8F_(%D0%B8%D0%B7%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE) Большая советская энциклопедия,] 1959. — С. 176. — 328 б.</ref>) то жанр [[Музична нотация|музики]] хтори заступени у шицких часцох швета. Кажди [[народ]] у рамикох своєй традициї пестує свою традицийну музику, а кажда з нїх представя идентитет єдного народа. Писня ше преплєта през шицки животни активносци. Найчастейше [[Шпивач|шпиванє]] було под час даяких роботох лєбо на рижних друженьох.<ref> [https://web.archive.org/web/20181118122823/http://www.riznicasrpska.net/muzika/index.php?topic=632.0 „Srpska tradicionalna muzika”.] Архивирано из оригинала 18. 11. 2018. г. Приступљено 30. 03. 2018.</ref> == Фундамент/основа народней музики то писня == Традицийна народна музика, хтору углавним твори валалске жительство, длуго затримала релативну нєзависносц и ґенерално є у процивносци зоз професийну музику, хтора припада ,,младшей “ писаней традициї.<ref>[https://www.belcanto.ru/narod.html Народная музыка][https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B0%D1%8F_%D0%BC%D1%83%D0%B7%D1%8B%D0%BA%D0%B0#CITEREF%D0%9C%D1%83%D0%B7%D1%8B%D0%BA%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0%D1%8F_%D1%8D%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%8F1976 // Музыкальная энциклопедия 1976]</ref> За розлику од [[Композитор|композиторскей]] музики заходного стила, традицийна народна музика нє подложна прецизней нотациї у пейцлинийней нотациї; традицийна метода ученя то усмене ученє. Усмена музична уметносц настала з нука народней, фолклорней уметносци як єй орґанскей часци. == Руска традицийна музика == [[File:Женска шпивацка ґрупа остелнїкова єшен 2025 FB IMG 1764849320985.jpg|308x308px|thumb|Литературно-музична манифестация ''Костелнїкова єшень'' 2025. рок. Женска шпивацка ґрупа Дома култури Руски Керестур, (''Добре тей'' ''дзивчки'' - народна писня)]]Музика вше була состойна часц живота Руснака поєдинца, тиж и дружтва-колектива. У условийох до хторого Руснаци/Русини приселєли а то звичайни валалски живот, хтори бул вязани за каждодньову роботу у обисцу и у полю, народна музична творчосц преношена з колєна на колєно односно з такв. усну традицию. Зоз каждодньових потребох и обичайох наш народ витворел народну-фолклорну музику як одраженє характера и темперамента руского народа. Народни шпивнаки ошпивюю историйну (дакеди леґендарну) прешлосц напр. воєних борбох, провадза збуваня каждодньового живота (роботу, обичаї, вешеля, танєц, людску трапезу, релиґию итд.) и так постава часц традициї штредку у хторим настала, повязуюци прешлосц и терашньосц руского народа. Источашнє зоз тим народ доставал свой идентитет. Народна музика-шпиванки, їх змист у текстох, язик, мелодия, ритем и нагоди кед ше их виводзи, вше ноша прикмети народа у хторим су витворени та таки случай и при Руснацох. Окрем шпиванки тиж и [[Подзелєнє музичних инструментох|инструменти]] хтори провадза шпиванє и танєц доставаю таке исте традицийне означованє по хторим руски народ бул препознатлїви. [[File:Viber image 2026-05-24 18-05-34-885 Смотра у Керестуре.jpg|304x304px|thumb|''Зонска смотра'' традицийного шпиваня КУД-х у [[Руски Керестур|Руским Керестуре]]]] Усна фолклорна традиция у нашим штредку ше длуго затримала алє мала и вельке значенє за розвиванє нашей Рускей музичней култури. Руснаци ше прилагодзовали окруженю на нєшкайших просторох а таки случай бул и з другима народоми. Шицки вони були, та и векшински сербски народ, у заостатку зоз провадзеньом напр. европскей култури хтора теди уж мала познатих велїканох ([[Йоган Себастиян Бах|Й. С. Баха]], Ф. Гендла, [[Волфґанґ Амадеус Моцарт|В. А. Моцарта]], Л. В. Бетовена и др.). През длуги период велї наш народни скарб позабувани и затрацени. Зпочатку 20.вика зоз снованьом Руского просвитного народного дружтва (РПНД) хторе почало дзбац о народней творчосци, вельо нашо писнї и танци остали зазначени (нотацийно записани) и виводза ше по нєшкайши час. Даєдни з нїх обробени за [[Хор|хорске]] шпиванє, [[Оркестер|оркестерске]] виводзенє, поставени су як фолклорна мелодийска основа за танци. == Етапи розвою музичного фолклору == Розликуєме три главни фази у еволуциї музичного фолклору<ref>[https://www.goldminemag.com/articles/the-rise-of-folk-music-ala-the-40s-and-50s/ The rise of Folk Music (ala the '40s and '50s)] May 25, 2021.</ref>: • Антична епоха, чийо коренї вельо вики назадок, а чия горня историйна гранїца повязана зоз урядовим прилапйованьом державней релиґиї, хтора заменєла погански релиґиї племенских заєднїцох; • Штреднї вик - час формованя националносци и будзенє традицийней народней музики медзи народами у Европи; [[File:Дружтво Руснацох Суботица 95366847 3442159179131657 1070256062902304768 n Natasa Subotica na Ruzi.jpg|324x324px|thumb|Манифестация ''Жатва'' у [[Коцур|Коцуре,]] Дружтво Руснацох, [[Суботица]]]] • Модерна епоха - за велї народи - повязана зоз преходом до капитализму и розвойом урбаней култури, хтора започала у штреднїм вику и предлужела свой розвой. Процеси хтори ше одвиваю у народней музики ше интензивовали, стари традициї ше розпадовали, а зявели ше нови форми креативносци. Дзекуюци ґлобализациї етно музика у експанзиї. Зоз зявеньом рижних, а розличних музичних жанрох приходзи до твореня числених субжанрох, зоз повязованьом и мишаньом рижнородних традицийох. Традицийна музика залапює вецей катеґориї музики, од жридлових музичних формох по модерни музични напрями инспировани зоз традицийну музику.<ref>Percy Scholes, The Oxford Companion to Music, OUP 1977, article "Folk Song".</ref> На анґлийским вираз «фолк музика» (анґл. ''folk music'') походзи зоз 19. вику як вираз/назва за музични фолклор.<ref>Lloyd, A.L. (1969). Folk Song in England. Panther Arts. p. 13. ISBN 978-0-586-02716-5.</ref><ref>The Never-Ending Revival by Michael F. Scully University of Illinois Press Urbana and Chicago 2008 ISBN 978-0-252-03333-9<ref</ref> • Дефинує ше на вецей способи —музика хтора звичайно єдноставного характера и чий автор нєпознати, а хтора ше у народзе преноши усно (усна традиция),<ref>folk music”. The American Heritage Dictionary of the English Language, Third Edition, by Houghton Mifflin Company, 2009. Dictionary.com, LLC. Pristupljeno 14. 3. 2010. (језик: енглески)</ref><ref>[https://anarakita.wordpress.com/2011/10/25/narodna-muzika/ Narodna muzika] Anarakita WordPress.com</ref> • або як музика познатих [[Композитор|композиторох]] хтора постала часц фолклорней традициї у даєдней жеми або реґиону. • Од штредку 20. вику вираз фолк музика або модерна народна музика (анґл. ''Contemporary folk music'') ше хаснує же би описал сучасну музику у стилу традицийней фолклорней музики. == Литература == * Philip Tagg [https://www.tagg.org/articles/pm2anal.html Analysing popular music: theory, method and practice] First published in Popular Music, 2 (1982): 37-65 * Онуфрий Тимко, ''Наша писня,'' НВУ Руске слово 1986. == Вонкашнї вязи == * [https://web.archive.org/web/2018.1118122823/http://www.riznicasrpska.net/muzika/index.php?topic=632.0/ Tрадиционална музика] (18.новембар 2018.), archive.org * [https://www.youtube.com/watch?v=s8f4q1GjOKE&list=RDs8f4q1GjOKE&start_radio=1 DOBRE TEJ DZIVOČKI - Ženska špivacka grupa DOMA KULTURI z Ruskoho Kerestura] youtube.com (Makovcanj) * [https://web.archive.org/web/20220615154954/https://bigenc.ru/music/text/4458626/ Народная музыка, Большая российская энциклопедия], archive.org * [https://dais.sanu.ac.rs/handle/123456789/11665/ Димитрије О. Големовић, Власи: традиционална народна музика], dais.sanu.ac.rs * [https://ingeb.org/ Zbirka etno–pjesama iz cijeloga svijeta], ingeb.org * [https://www.rtve.es/play/audios/la-riproposta/ La riproposta] programa de * [https://es.wikipedia.org/wiki/Radio_Cl%C3%A1sica Radio Clásica.] {{Commonscat}} == Референци == <references /> [[Катеґория:Музика]] [[Катеґория:Музични термини]] 54xvwy0m56wg5x99u0il0e9i7q0nqq5 0 3103 19229 19161 2026-06-02T17:47:14Z Olirk55 19 Форматированє референцох 19229 wikitext text/x-wiki '''Музика''' (греч. ''μουσική'' – уметносц музох, лат. ''musica'') <ref>[https://www.etymonline.com/word/music ,,music”.] ''Online Etymology Dictionary''. Douglas Harper. Приступљено 27. 09. 2015.</ref> то уметносц твореня ушорених одношеньох медзи [[Тон|тонами]]. Музика ма три основни елементи: <ref>Clementi, M. (1974). Introduction to the art of playing on the piano forte: Da Capo Pr. Cohen, D., & Dubnov, S. (1997). Gestalt phenomena in musical texture: Springer</ref><ref>Reviewed work: A Concise Dictionary of Musical Terms. To Which is Prefixed an Introduction to the Elements of Music, Frederick Niecks”. ''The Musical Times and Singing Class Circular''. '''25''' (498): 473. 1884. [https://sr.wikipedia.org/wiki/Me%C4%91unarodni_standardni_serijski_broj ISSN] [https://search.worldcat.org/search?q=n2:0958-8434 0958-8434]. [https://sr.wikipedia.org/wiki/JSTOR JSTOR] [https://www.jstor.org/stable/3357513 3357513.] [https://sr.wikipedia.org/wiki/Digitalni_identifikator_objekta doi]:[https://www.jstor.org/stable/3357513?origin=crossref 10.2307/3357513.] [https://en.wikipedia.org/wiki/Handle_System hdl]:[https://babel.hathitrust.org/cgi/pt?id=hvd.32044041113556&seq=7 32044041113556.]</ref> мелодию, ритем и гармонию. Творенє, виводзенє, значенє, а дакеди и дефиниция [[Подзелєнє музики|музики]] барз завиши од култури и социялних аспектох. Музика ше дзелї на жанри и под'жанри, алє їх гранїци и вязи дакеди завиша од особней [[Интерпретация|интерпретациї]]. Єдно заокружене и цалосне витворенє музичней уметносци ше вола музичне дїло лєбо [[композиция]]. Медзитим, музика репродуктивна уметносц, подобна як и драма лєбо танєц, и значи же ше вона нє зводзи лєм на компонованє, алє и на тото же компоноване дїло потребне и виводзиц (репродуковац, интерпретовац) же би ше могло публики представиц як готови продукт уметносци. Музику виводза интерпретаторе а може ше репродуковац на два способи: * Зоз живим виводзеньом, односно зоз конкретним виводзеньом дїла пред публику на концерту лєбо даякей пригодней шветочносци; * Зоз пущаньом-репродукованьом скорей знятого змисту зоз ношача звука (CD, DVD, USB и под.) прейґ сучасней електронскей опреми (електричних справох), як цо то радио, Hi-Fi, и подобне. == Поняце и дефиниция == Саме слово музика походзи зоз греческого ''μουσική τέχνη'' (''mousikē téchnē'') - уметнсоц музох, зоз котрого ше затримало лєм перше слово ''μουσική'' а то виведзене зоз слова ''μούσα (mousa''), и значи муза. Далєй ше по швеце преширела латинска форма ''musica,'' (музика) хтора углавним описовала приємни [[Звук|звуки]]. Праве тото слово за музику найчастейше похасноване на других шветових язикох. Дефиновац музику дакус чежше, а то пробовали велї, од музиколоґох по интерпретаторох. Филозоф музики Ендру Кания дал, дефиницию хтора глаши: ''Музика то гоч яке збуванє нароком виводзене лєбо'' ''ушорене за слуханє хторе лєбо ма даєдну основну, музичну прикмету и окремносц як цо то [[тон]] и ритем'', ''лєбо ше слуха пре тоти прикмети.<ref>[Kania, Andew (2011). „Definition”. Ур.: Gracyk, Theodore; Kania, Andrew. [https://books.google.rs/books?id=DfOsAgAAQBAJ&redir_esc=y The Routledge Companion to Philosophy and Music] (на језику: енглески). London: Routledge. стр. 12. ISBN 978-1-136-82188-2.]</ref><ref>Kania, Andew (јесен 2023). Zalta, Edward; Nodelman, Uri, ур. [https://plato.stanford.edu/archives/spr2023/entries/music/„The Philosophy of Music”.] The Stanford Encyclopedia of Philosophy (на језику: енглески). Приступљено 29. 9. 2023.</ref>'' Углавним, за музику мож повесц же то уметносц хтора ше виражує зоз шпиванима лєбо одгранима тонами, рижнима звуками, шущаньом лєбо цихосцу помедзи нїх. Рижни звуки, як цо то сущанє найвецей применюю сучасни [[Композитор|композиторе]] кад жадаю прблїжиц и зоз музику описац даяки ефектни змист. Цихосц медзи тонами творя оддихи, [[Пауза (музика)|паузи]]. Попри того же то репродуктивна (виводзацка) уметносц, музика спада до финих-красних уметносцох прето же єй циль естетика. Як цо ше за филм гвари же то седма уметносц, так музика по традицийней естетики перша уметносц (односно перша на лїстини уметносцох). Музика ма и дорушуюци точки зоз театром, нє лєм же ше у нїм практикує, алє постої и жанр хтори „пожичує” и од єдного и од другого - а то мюзикл. Узко повязани зоз шицкима трома, а поготов зоз музику то и ''танєц''. Музика то оформени час, прето же ше може дожиц лєм у цеку даякого часу (за розлику од малярства хторе оформює простор). Пре таки причини, музика муши мац ритмичне ушоренє свойого сирового, основного материялу - тонох и других звукох. Окрем того, музика ушорена и зоз помоцу мелодиї (пошоровани шор тонох рижних висинох) и гармониї, односно источасне звучанє рижних висинох тонох односно ''[[Интервал (музика)|интервалох]]'' и акордох. Так ритем, мелодия и гармония поставаю основни елементи музики.<ref>Estrella, E (2015). „[https://web.archive.org/web/20170302210450/http://musiced.about.com/od/beginnerstheory/a/musicelements.htm The Elements of music.”] About.com Education. Архивирано из оригинала 02. 03. 2017. г. Приступљено 15. 1. 2015.. 2015</ref> == Музика як наука физики == Музичну збудову творя звуки, а вони наставаю зоз осцилованьом даякого цела, хторе так постава жридло звука. Звуково габи ше преноша по воздуху у форми круга од жридла звуку по нашо ухо. Кед осцилациї у [[Воздух|воздуху]] порядни и правилни, тото цо ше чує то тон - односно правилни, ясни звук. Кед осцилациї нє порядни – нєправилни, чує ше лєм шум лєбо галайк - звуки углавним менєй-вецей нєприємни за людске ухо, гоч ше и вони применюю у музики. <ref> Kozinn, Allen (13. 08. 1992). [https://www.nytimes.com/1992/08/13/us/john-cage-79-a-minimalist-enchanted-with-sound-dies.html„John Cage, 79, a Minimalist Enchanted With Sound, Dies”.] [https://sr.wikipedia.org/wiki/The_New_York_Times New York Times.] Приступљено 11. 09. 2012</ref> Єдно жридло осцилацийох може спричинїц исти осцилациї и других предметох, алє їх осцилациї муша буц у складзе зоз осцилациями жридла. То ше вола резонанца. На тот способ звук людского гласу нє витворюю лєм гласово „струни” алє и резонантна осцилация у отворох глави. Подобно и звучна шкатула даєдного [[Подзелєнє музичних инструментох|инструмента]] осцилує резонантно зоз початним рухом, хтори виводзач започал грац на инструменту. Напр. шкатула-корпус виолини резонанцує на осцилациї струни виолини и змоцнює єй тон. Фреквенция осцилованя (число осцилцийох у секунди) одредзує висину звука. Цо єст вецей осцилациї у секунди, висши и тон. Людске ухо пречувствительне на розлики висинох и ма обсяг од коло 20 та по 20.000 осцилациї у секунди. Єден мишани [[хор]] продукує фреквенциї одприлики помедзи 64 и 1500, а концертни клавир помедзи 20 и 4176. Кед вєдно грає ґрупа [[Музичар|музичарох]] вони ускладзую свойо инструменти и теди камертон '''а¹''' дефиновани на 440 Hz (герци). == История музики == Перши форми музики наставаю у старшим каменим чаше-палеолиту. Перши виглєдованя зазначел [[Чарлс Дарвин]] у 19. вику. Науковци хтори ше теди занїмали зоз виглєдованьом нє були образовани музиколоґове. Постоя вецей теориї о наставаню музики. :* Чловек почал пущац гласи же би прицагнул процивни пол. :* Чловек шпива пре потребу комуникациї зоз другима людзми зоз заєднїци :* Чловек пробовал имитовац [[Звук|звуки]] зоз природи. :* У цеку роботи чловек дурка (биє) зоз конарами хтори му алат и похопює же ше таки звук може поновиц. Тоти теориї нє прилапени прето же нє исновали материялни докази. Жил Комбарє твердзел же за музику потребни и интелект (розвити ментални схопносци). У цеку тирваня рижних експедицийох и виглєдованьох Африцких и Амазонских пралєсох открити заєднїци (племена) на нїзким ступню розвоя. Жил Комбарє присуствує на обрядох и ритуалох рижних племенох и приходзи до заключеня же музика настава и розвива ше як часц маґийного обряду. Людзе першобутней заєднїци шпиваю єдноставни писнї (лєм даскельо тонски висини хтори ше нєпреривно повторюю). Шпиванє мало улогу же би доведло чародїя/чаривнїка (серб. врача) до стану занєшеносци, же би вон могол комуниковац зоз Богами (сили природи). Музика була строго функционална. Шпивала ше лєм под час обряду, индзей ше нє могла шпивац прето же ше думало же може розгнївац Богох. Музика найчастейше була виражена з ритмичну структуру. За инструменти хасновали людски глас и свойо цело, хторе цали час участвує у обряду. Людзе кляпкали, лєбо ше тапкали по целу, мировац нє було дошлєбодзене. Музика була барз виражайна и гласна, най ше чує, же би лєгчейше доходзела до Богох. Така музика першенствено подрозумйовала текст и мелодию. Тоти ритуали потвердзую походзенє уметносци вообче прето же обєдинюю шицки файти уметносци. Така поява ше наволує синкретизем. У цеку обряду хтори служел як пририхтованє за лов, людзе рисовали (райзовали) контури - животиньох хторих иду ловиц. Тиж так з часом ритуал достал форму сценского танцу, прето же людзе кед ше врацели зоз лову приказовали свойому племену сцени зоз лову тиж у составе самого обряду. [[File:EdisonPhonograph.jpg|right|thumb|280px|Едисонов фоноґраф]] Року 1877. америцки виглєдовач и пренаходзач Томас Алва Едисон, видумал фоноґраф (перша справа/апарат хтора могла зняц и ознова репродуковац звук). Тота справа ше могла хасновац за знїманє писньох Америцких Индиянцох хтори жили у резерватох. Хаснуюци тоти знїмки и упоредзуюци их зоз другима обряднима писнями, науковци потвердзели теорию Жила Комбарєва. == Музика старих робовласнїцких цивилизацийох == Од 4 милениюма п.н.е. по 476. рок, на подруч'ю Штредожемного моря, Штреднього и Далєкого востоку розвивали ше моцни робовласнїцки цивилизациї: Єгипет, Индия, Китай, Месопотамия, Израел, Греческа и Рим. Зоз сталежским дружтвеним дзелєньом, зявйовало ше и подзелєнє на музику владаюцого сталежу- робовласнїцка и музика безправного народу-рабох. == Музика народох Старого вику == [[File:Ancient Egyptians playing music.png|right|thumb|280px| Стари Єгиптянє музикую]]О музики старого Єгипта зна ше зоз пренайдзених рижних пренаходкох (жридлох) на подручю Греческей зоз хтору була у цесней вязи, а и значенє музики култури Єгипта праве у тим же гречески теориї маю коренї зоз Єгиптом. Єгипчаньом музика служела першенствено за вирски обряди, а познали [[Подзелєнє музичних инструментох|инструмент]] [[Гарфа|гарфу]], хтору знали уметнїцки справиц, флаути и систруми-файта металних удерних инструментох. У Китаю, хтори мал барз длугоку музичну традицию, музика повязована зоз ''филозофию''. Конфучиє їх найзначнєйши филозоф визначовал же ''музика оплодзує клїтинки добрих особинох хтори чловек ноши у'' ''шерцу''. Добра музика значела добри порядок (шор), а нє добра нєшор у держави. Пейц тони їх [[Скала|скали]] представяли пейц елементи, а познєйше скала зоз 12 тонох, 12 мешаци у року. Музику виводзели на значних церемонийох а познали и хасновали велї инструменти. Индия, тиж придавала вельку значносц музики. Думали за ню же є божески дар, хтори треба врациц Богом зоз писню и граньом. Индийска скала була барз подобна зоз китайску - була пентатонска (составена зоз 5 тонох). Єден зоз найстарших їх инструментох то вина (зоз седем струнами и резонанцу), а почитовали и хасновали инструмент дзвони. Векшину тих податкох историчаре пренаходзели зоз релиґиозно-филозофских кнїжкох, ''веда.'' Музика у Палестини дожила розвой под час Давида и Соломона. Єврейом музика служела под час богослуженя, алє є окремна прето же им нє представяла маґийне средство. Зоз музику ше нє заношели алє зоз ню виволовали шветочне розположенє. Мали богати фонд инструментох: трианґли, роги, буґни, [[Пищалка|пищалки]], гарфи, лутнї итд. Шпиванє їх псалмох и хорске шпиванє превжала штредньовиковна католїцка музика. == Антика == [[File:Aulos player MAR Palermo NI22711.jpg|right|thumb|280px|Гудак грає на аулосу (пренайдзене коло 480 п.н.е., Сицилия)]]У античней Греческей, держава ше старала о розвою уметносци а у центре їх уметносци була вше музика. Таке интересованє за уметносц настало на фактох же ше у Греческим нашлїдству култури находзел скарб цалого народу. О греческей музики записани лєм коло 12 записи, алє о нєй ше вельо зна зоз литератури, та ше так дознава же музика мала визначну улогу у держави и дружтву, воспитаня младежи и митолоґиї. Напр. Аполон, Бог (медзи другима) [[Слунко|слунка]], значи злоги и щесца, бул защитнїк и Бог музики. Музика була присутна ширше: шпивало ше у хору лирских писньох, славело богох зоз [[Гимна|гимнами]] а и у драми музика мала важацу улогу. Були и таки часи кед шицки хлопи до трицец рокох мушели мац обуку у державних музичних школох. Исновали ''Питийни танци'', музично-уметнїцки пандан олимпийским. Розвили [[Теория музики|теорию музики]] и мали скали хтори доставали мена по покраїнох: дорска, фриґийска и лидийска. Инструменти: китари, ''лири'' и други струново инструменти мали приписани особини и прикмети преглїбйованя людских чувствох и уношенє складу, а дуйним моц возбудзеня и доводзеня до екстази. [[File:Ο Επιτάφιος του Σεῖκιλου - Epitaph of Seikilos.ogg|right|thumb|270px|''Epitafio de Sícilo'']] Кед Римлянє покорели Греческу, превжали и їх музику, инструменти и нотне писмо, од других народох труби, алє тоту музику далєй нє усовершовали та єй вреднсоц опадла. Нє мали таки музични смисел и схопносци та им музика служела лєм за прикрашованє и злєпшовнє госцинох, приредбох и танцох. Тоту музику зачувал филозоф Боетиус у дїлу ''De institutione musica,'' на хторa oснова вкупнeй нєшкайшей музики. == Штреднї вик == [[File:Breves dies hominis.ogg|right|thumb|270px|''Breves dies hominis'']] Музика у штреднїм вику ше розвивала до двох напрямох: [[Святи храм|церковну]] (сакралну) и народну (шветовну) музику. Старша сакрална музика ше надовязує на жидовску (єврейску) и греческо-римску а превжала вельо того и од нєхристиянских народох, першенствено восточних, хтору схопно хасновала у своїм литурґийним шпиваню. Важна часц литурґийней музики по нєшка то '''''грегориянске шпиванє''''' єдногласне и нєпременлїве церковне шпиванє. [[File:Gregoriaans1.JPG|right|thumb|280px|Грегориянски корал записани зозо квадратну нотацию]]Зборнїк таких церковних ([[Миса (музика)|мисових]]) нашпивох составел и пречисцел зоз сотруднїцством своїх бенедиктинцох до кнїжки Антифонарий папа Ґрґур I (Грегор I), та го наволуєме реформатор литурґийней музики. Зоз Риму ше таке шпиванє розширело по цалим християнским швеце, хторому у тим допомогнул Карло Вельки. Шветовна музика у 12. вику достала нову файту писньох хтору пестовали ''трубадури''. У нїх найчастейше тексти о геройских витязко-воєних и любовних збуваньох, їх вирносц, почитованє, добродїйносц итд. У Нємецкей таки шпиваче наволовани м''инезенґери'' и мали ,,правилнїки” за трубадурох по хторих ше учела уметносц. Шицки вони були путуюци [[Музичар|музичаре]], хторих власц и церква преганяли, алє их [[народ]] любел. Прето же були весели, [[File:Vielle.jpg|right|thumb|280px|Музичар грає на тедишнєй виоли]]шалїви, лєгкодумни, а обєдиньовали велї занїманя до єдного. Знали грац и по дзевец инструменти, видумовац рими, жонґлеровац, имитовац гласи животиньох итд. Констатнно зоз розвиваньом воовбще музичних формох и жанрох вирабяли ше и усовершовали стари инструмети хтори поставали вше популарнєйши. Погоотву их хасновали такв. ''путуюци музичаре''. == Ренесанса == Як цо и шицки други файти уметносци, музика теди дожила препородзенє и означела конєц вязи зоз штреднїм виком. Зявює ше интересованє за култни досцигнуца антики, и жаданє же би ше антика приказала у препородзеним руху. Пренаходок було друкованє нотох- 60 роки после Гутербенґовей иновациї штампаня. [[File:AmicusMeus.ogg|right|thumb|270px|"Амиkус меус", Томас Луиса де Викториo]]Музика ренесанси ма ясни прикмети виразу и єдноставни форми. Музични ,„майстрове” ренесанси то Дьовани Луидї да Палестрина, Орландо ди Ласо и Словенєц Якоб Ґалус-Петелин. Свойофайтову вязу штреднього вику и ренесанси твори епоха ґотики. Теди уж фонд инструментох повекшани: найрозширенши инструмент то фидел (нєм. ''Fiedel)'', предходнїк нєшкайших смикових инструментох. Постояли [[Гарфа|гарфи]], [[Лира|лири]], лутня (нєпременєна по нєшка), роги, [[Пищалка|пищалки]], дзвончки, буґни. Зявели ше и орґулї (теди такв. кралїца инструментох) [[клавикорд]] и чембало-предходнїки клавира. == Барок и рококо == Уметнїцки стил барока, бул одгук и напредованє на подручю шицких наукох, хтори теди примаю прикмети подобни нєшкайшим - астрономия, математика, и физика доживюю препородзенє, поступно уводзени капиталистични систем у дружтве, виходза перши новини, основана пошта, конструовани ґлобус итд. Попри того барок заш лєм ище вязани за церкву, точнєйше за процес реформациї, прето же церква мала жаданє прицагнуц вирнїкох зоз розкошносцу и вонкашнєй блїащацосци, вонкашней красоти. Барок бул найвиразнейши, там дзе процивреформация була наймоцнєйша, у Италиї, Нємецкей, Австриї, Шпаниї, Польскей. Найпознатши композитре барока були: [[Йоган Себастиян Бах]], и Ґеорґ Фридрих Гендл а познати и Генри Персел, Франсоа Купрен, Какини, Антонио Вивалди, Жан Батист Лили, Шуц. Барок барз наквицени, з вельо прикраскох, и викруцених линийох. До музики принєсол полифони стил, ознаки за [[Динамика (музика)|динамику]] и [[Темпо (музика)|темпо]], нови файти дїлох (опера, свита, ораториюм, кантата и други). У другей половки 18. вику барок преходзи до рококо епохи, окреме у Французкей. Рококо и початок класики ше у музики наволує як ''ґалантни стил'', а характеристика му мали чаривни, кратки форми; гедонистични є и нє таки формални. Його важни представнїки то синове Й. С. Баха – Кристиян Бах и Карл Филип Емануел Бах и други. Значне надпомнуц же у тим периодзе барока у музики нє одвитую вше роки барока у других уметносцох (кнїжовносци, малярстве), прето их треба розпатрац окреме. == Класицизем == Нови, вельки период започал коло 1730. року. Класичне у нїм то совершене єдинство форми и змисту а вола ше и Бечска класика. Теди ше найвецей усовершела и воздзвигла сонатна форма а усовершели ше и симфония, смикови квартет и класична опера. Найзначнєйши ,,майстрове” класики, бечски класичаре то тройка Йозеф Гайдн - [[Волфґанґ Амадеус Моцарт]] - Лудвиґ Ван Бетовен, з тим же Бетовен залапел и часц романтизма. Були и други значни композиторе як цо то Луидї Бокерини, познати по камерней музики, Доменико Чимароза, найвекши заступнїк опери Буфо (шалїва опера), Дьовани Батиста Перґолези и други. Дзепоєдни аналитичаре, музиколоґи за класику думаю же ту спада и барок и романтизем алє то лєм период од 1730. по 1820. рок. Правилнєйша би була назва озбильна музика, алє и таке мено нє барз примерене, прето же клацисизем (класика) нє муши буц озбильна, алє є озбильна у одношеню на сучасни жанри. == Романтизем == То стил 19. вика у хторим преовладую фантазия и чувства. Настава як реакция на нєвипольнєни обецунки Французкей револуциї, нєзадовольни и розчаровани уметнїк ше поцагує до себе, до прешлосци-понайвецей до штреднього вику. Поцагує ше и до природи, велїх роматичарских дїлох ше велїча жуборенє потока, сущанє лїсцох, рочни часци. Так ше зоз одходами до природи, до валалу- розвивала и заинтересованосц за фолклор, за шицко народне. Тото тиж мотивує родолюб'є, так же велї романтичаре були борци за права народа. За романтизем значни кратши дїла, хвильково возбудзеня; мелодия тераз єдноставна, без скокох. Аж пребарз єдноставна и «проста», та нараз скоковита, возбудзуюца, гнїваца. Тото цо дакеди було нє складне, [[Дисонанца|дисонантне]], тераз ше му дава предносц, а шицко заш лєм звучи барз добре – а то причина прецо ше о даєдних интервалох и акордох думало у даєдних епохох же су дисонантни а у даєдних же су нє дисонантни. Романтизем барз богати зоз ритмичнима и мелодийнима елементами, а поготову зоз цикавима гармониями и вше пренаходзени нови интерпретациї. Найзначнєйши композиторе романтизма то Франц Шуберт, Роберт Шуман, Фредерик Шопен, Рихард Ваґнер, Йоганес Брамс, Франц Лист и други. == Елементи и одреднїци музики == Векшина фаховцох ше складаю–потвердзую же елементи музики то: :* тон (хтори одредзує мелодию и гармонию) :* ритем (и його компоненти [[Темпо (музика)|темпо]], розмир и [[Артикулация (музика)|артикулация]]) :* [[Динамика (музика)|динамика]] :* прикмети тона як цо то тембр и текстура тона <ref>Harnsberger, Lindsey (1997). „Articulation”.[https://archive.org/details/essentialdiction0000harn_k3y0/page/338/mode/2upEssential dictionary of music : definitions, composers, theory, instrument & vocal ranges ] 2013. Приступљено 6. 1. 2016. - GOV.UK.</ref> ^{<big>У музичним виводзеню важне фразованє, а воно вєдно зоз темпом и динамику дава музичному дїлу красоту, и у подполносци завиши од виводзача. У музики постоя и ''прикраски,'' музични орнаменти хтори зоз краткима вименками тонох „танцую” коло главного тона у мелодиї.</big>} == Музична нотация == Способ означованя  и  писанє тонох на паперу ше наволує ''[[Музична нотация|нотация]]'', и вона предуслов практичного виводзеня музики, т.є. учи ше од самого початку ученя музики; од основного по найвиши академски уровень. Нотация ше през вики розвивала ище од старогреческей нотациї. У штреднїм вику ''Ґвидо Арецо'' розвил ''неуми'' зоз хторима ше означовлао и писало грегориянске шпиванє, а поставел их зоз штирома офарбенима смужками. Зоз нїх ше розвило коралне нотне писмо, у форми квадрацикох, а од нього нєшкайше нотне писмо зоз пейцома линиями ([[Линийни систем|линийни систем)]]. [[File:Souterliedekens.jpg|right|thumb|296x296px|Саутерлидекен, голандски псалми, обyвени 1540. roku у Антверпену]] Ґвидо Арецо розвил ''солмизацию'', (до, ре, ми, фа, со, ла, си, до) назви тонох хторо ше хасновало у шпиваню а познєйше ше ґу тому додала и ''музична абецеда (c, d, e, f, g, a, h, c)''. == Подзелєнє музики == Музилу барз чежко подзелїц и направиц точни катеґориї подзелєньох, пре єй комплексносц. Медзитим, векше пообщенше подзелєнє мож одредзиц : '''по тим зоз чим ше виводзи музика:''' :*  [[Вокална музика|вокалну]] - музика хтора ше шпива т.є. виводзи ше зоз шпиванима тонами; :*  инструменталну – музика хтора ше грає, т.є. хтора ше виводзи-грає на инструменту; :*  вокално-инструменталну – комбинаця обидвох наведзених способох. '''По наслову дїла музика може буц:''' :*   '''''програмна''''' - уметнїцки дїла хтори маю одредзени наслов хтори одкрива музични змист (програм). Шицки вокални дїла спадаю до тей файти, прето же маю тескт-слова, а зоз тим и наслов. :*  '''''абсолутна''''' – музични дїла хтори зоз насловом одкриваю авторову задумку (гоч, нормално, и вони маю програм). Таки дїла найчастейше ноша мено лєм по ознакох за темпо, форми композициї итд. напр. ''Алеґро, Рондо, Престо'' итд. Постої широке подзлелєнє музики по жанрох а ридше по красоти. == Одредзенши приступ музики-материял музики == Музика оформює час (за розлику од малярства хторе оформює простор). Музика ше може дожиц лєм у цеку часу. Пре таки причини музика по дефинициї муши мац ритмичне ушоренє свойого сирового и основного материяла (тонох). Окрем ритма, музика може буц ушорена спомоцу мелодиї (рядошлїд розличиних висинох тонох) и гармониї (источасно одредзених висинох тонох). Точна дефиниция цо то музика а цо нє, нєможлїва. Нє обовязуюце же музику твори чловек, поготово кед ше вежнє до огляду шпив птицох и подобни звуки зоз природи. Безбрижне гвизданє, звуки рушаня локомотиви як и штимованє инструментох; то други гранїчни случаї и ситуациї при хторих кажде пробованє поставяня оштрих гранїцох медзи музику и „нє-музику“ нєможлїве. На концу- кронца, аванґардни композиторе 20. вику зошицким свидомо поцагли гранїци музики так же ше одрекли и пременєли оформйовац ритем, гармонию а поготову мелодию; у концертних салох пущали знїмки звукох зоз шицких можлївих животних обласцох, як и звуки витворени спомоцу ґенератора случайносци (алеаторика) а нєритко и цихосц декларована як музика (Джон Кейдж). == Наука о музики == Наука о музики и єй дисциплини облапюю з научней точки патреня наставанє и розвой музики, єй творительох - композиторох, їх дїла и виводзачох (оркестер) як и музични инструменти. [[File:Mozarteum grosser saal buehne mit orchester.jpg|right|thumb|301x301px|Велька дворана Моцартеума, сцена зоз оркестром (Салцбурґ)]] Дальши напрямки виглєдованя музики тиж [[теория музики]] хтора анализує музику и дава упутства за єй компонованє, и єй кральвска дисциплина гармония тиж музична социолоґия и музична психология.[17] Музични дисциплини ше можу подзелїц до трох групох: :* систематски музични дисциплини: музична социолодия, музична естетика, музична акустика, музичка педадогдия, музичка психолодия, етномузиколоґия. :* применєни музични дисциплини: музична критика, познаванє музики, конструованє инструментох :* историйни музични дисциплини: познаванє инструментох, нотациї, складу, музичних жридлох, иконоґрафия, стилистика, пракса виводзеня музики. == Файти, форми, жанри и стили == Зоз систематизацию музики по интерсубєктивних критериюмох занїмаю ше дисциплини познаваня: файти музики и музични форми як и стилистика. Наука о музики направела-класификовала вецей димензиї ушореня, од хторих даєдни баржей а даєдни з менєй успиху применєни. == Социолоґийни аспекти музики == Вельо єст приклади о важносци музики и єй улоги у дружтву и животу чловека. Мартин Лутер значенє музики поставял такой после теолоґиї, а у прешлосци музичне образованє було зошицким уобичаєне (за висши уровнї дружтва). Популарносц музичних фетивалох уж вельо роки нєпрестава и нєопадує. Приклад ''Евровизия'' розширює поняце Европи глїбоко до Азиї. Гимна-святочна писня єдна з основних державних симболох каждей жеми. == Применьованє музики == Музика нє муши буц виводзена лєм на концертох, нєшка вона може буц присутна на велїх местох и хаснує ше за рижни наменки:[20] '''Лїченє зоз музику''' Од давна познати уплїви музики на людски чувства, та тот конар лїченя давно зажил. Перши описал вплїв музики на душу Ал-Фараби ище коло ( 872—950.року). У 17. вику пришло ше до заклюеня же музика и танєц винїмково помагаю превозисц меланхолию и стрес. '''Филмска музика''' То музика хтора компонована окреме за филм, може буц написана и пред тим як є похаснована у филму. Значенє музики и хаснованє у филму у тим же твори и помага промоцию филма, хаснує ше ю прето же стимулує емоцийну повязаносц зоз збуваньом, а часто помага характеризациї особох-актерох у филму. Велї филмски композициї постаню популарни и споза филмох, и часто ше ознова виводза (Тема Джона Вилиямса зоз ''Шиндлеровей лїстини'' и ''Гвиздова война'' (серб. ''Звездани рат)''; насловна музика Макса Стейнера зоз филма ''Прелєцело з витром'' (серб. ''Прохујало са вихором)'' и др.). '''Воєна музика''' Нєшка воєна музика ше найчастейше практикує на церемонийох, гранє гимнох, подзвигованє заставох, юбилейох, построяваня войска и под., алє у прешлосци мала и практичне значенє. У воєним галайку - звук труби алє и буґни преношел заповид, прето же ше музика лєпше чула од заповеднїкового гласа. Воєна музика поєдноставена, єй [[Обсяг|обся]]<nowiki/>г инструментох творя рижни файти бубньох и дуйни инструменти. Звичайно ше хасную пре практични причини - шицки инструменти ше лєгко преноша. Зоз воєней музики розвила ше музика за плехово инструменти, (такв. плехова музика). '''Музична педаґоґия''' == Ґалерия == <gallery> Файл:Lute-viol ABosse Fr 1635.jpg|Музичаре граю на рижних инструментох (малюнок Абрахама Босеа 1635. року) Файл:DwtkII-as-dur-fuga.jpg|Партитура, ''Добре темперовани клавир ч.II'' Файл:C-Dur-jazz-face2.jpg|Нотни запис акорда Файл:Carl-Johan Vallgren 001.jpg|Дакедишня машина за друкованє нотних публикацийох Файл:A tuning fork placed on sheet music 2.jpg|Звучна видлїчка Файл:Capitola Dickerson memorial 10 piano student Sam Sulcer at piano and singer Bill Robinson.jpg|Шпивач и корепетитор </gallery> == Литература == == Вонкашнї вязи == == Референци == [[Катеґория:Музика]] [[Катеґория:Музични термини]] [[Катеґория:История музики]] 8evvs30qjbiwn34mbjebmhwt2uk4wta 0 3121 19230 19174 2026-06-02T17:55:45Z Olirk55 19 Ушорйованє, катеґория 19230 wikitext text/x-wiki '''13. май''' — 133. [[дзень]] у року (134. дзень у преступним року) по Ґреґориянским календаре. До конца рока єст ище 232 днї. == Подїї == * 1906 — [[Мария Склодовска Кири]] постала перша [[Професор|професорка]] Паризского универзитета. * 1999 — Авиони НАТО звалєли рухоми мост у [[Вербас|Вербаше]] на [[Вельким бачким каналу]]. Источашнє зоз ґрафитнима бомбами знова потрафени пошореня Електропривреди Сербиї, прецо без струї остали велї места, медзи хторима и часци Нового Саду. * 1917 — Троїм пастиром, хтори напасали статок при валалє Фатима, указала ше Дїва Мария. Фатима нєшка єдно з найславнєйших одпустових местох католїцки вирнїкох на швеце. == Народзени == * 1717 — Народзела ше австрийска царица, ческа и мадярска кралїца [[Мария Терезия]] (Беч, 13. май 1717 – Беч, 29, новембер 1780), була єдина жена владар габзбурґских маєткох и остатнї член династиї Габзбурґ. Владала як надвойводкиня Австриї, кралїца Угорскей, Ческей, Горватскей, Славониї, Галициї и Лодомериї, як войводкиня Мантови, Милана, Парми, Пяченци и Ґвастали и як владарка Австрийскей Голандиї и велїх ґрофовийох. Зоз малженством була царица Святого римского царства нємецкого [[Народ|народу]], нємецка кралїца, велька войводкиня Тоскани. У русинским фолклоре є запаметана як "добра владарка". * 1795 — Народзел ше словацки филолоґ и историчар Павел Йозеф Шафарик (Кобелярово, Словацка, 13. май 1795 – Прага, Ческа, 26. юний 1861), бул єден з сновательох славистики. Бул директор сербскей ґимназиї у Новим Садзе од 1819. по 1833. рок. * 1851 — Народзел ше лїкар и [[писатель]] Лаза Лазаревич (Шабац, 13. май 1851 – Беоґрад, [[10. януар]] 1891), бул психиятер и неуролоґ, писал приповедки сербского реализма. * 1929 — Народзела ше учителька и панїматка [[Мелания Планчак]], дзивоцке Канюх ([[Руски Керестур|Руски Керестур,]] 13. май 1929 – 22. новембер 2017). Учительску школу закончела у Сримских Карловцох и Суботици. Робела у Руским Керестуре, [[Нове Орахово|Новим Орахове]], [[Коцур|Коцуре]], а найдлужей робела у [[Петровци|Петровцох]], нєшка у [[Горватска|Горватскей]], дзе ше цала фамелия преселєла 1969. року. Була учителька класней настави, руского, а познєйше и українского язика. Учителька пририхтовала и школски програми з нагоди державних шветох, вєдно зоз КПД Яким Гарди. У школи пририхтовала рочни школски часопис ''Венчик''. У Петровцох була и директорка подручней школи, хтора припадала под вуковарску ОШ Други конґрес КПЮ, одкаль одходзи до пензиї 1985. року. Зоз супругом паноцом Кирилом Планчаком одходза до Нємецкей, до Нирнберґу, а врацаю ше до Руского Керестура 1998. року, ґу своїм дзецом и унуком. Учителька Мелания Планчак похована на [[Керестурски теметови|керестурским теметове]]. == Умарли == * 1930 — Фритьо Нансен, норвежски арктицки виглєдовач, науковец, доктор зоолоґиї, фундатор новей науки под назцу Физикална океаноґрафия, политични и дружтвени дїяч, гуманиста, филантроп, лауреат Нобеловей награди (1922). * 1948 — Василий Такач, грекокатолїцки священїк и перши владика Русинскей [[Грекокатолїцка церква|грекокатолїцкей церкви]] у ЗАД. [[Катеґория:Днї рока]] [[Катеґория:13. май]] ejlg4ulf34gwruni6utjw3sb6xfkl74 0 3129 19225 19218 2026-06-02T13:09:18Z Olirk55 19 Позиционованє фотоґрафийох 19225 wikitext text/x-wiki [[File:Partitura a tre.jpg|right|thumb|1601x1601px|Розпорядок инструментох у партитури за (тройни состав), симфонийски оркестер]]'''Партитура''' то паралелни музични прегляд шицких часцох мелодийских линийох єдного [[Ансамбл|ансамбла,]] односно, способ же би ше зоз [[Музична нотация|нотацию]] тоти часци представели вертикално у єдним истим цеку. Мелодийски часци ше виписує у нотней [[Линийни систем|линийовей системи]] єдну под другу, през праксу установени и стаємни, звичайни поступок найчастейше спрам висини, розпону [[Тон|тонох]] и реґистру [[Подзелєнє музичних инструментох|инструменто]]<nowiki/>х (у своєй ґрупи) и ґрупованя. [[File:Full score.jpg|left|thumb|314x314px|Цалосна партитура за дириґента]] Кед ше оддвоєни инструментални и вокални часци музичного дїла друкує вєдно, доставаме нотни запис хтори воламе ''партитура''. Конвенцийно, партитура ше состої зоз музичних [[Нота|нотох]] зоз каждей инструменталней лєбо вокалней часци у вертикалним поровнаню (то значи же источасне ,,збуванє&#39;&#39; у нотациї за кажду часц розподзелєне паралелно). Назву партитура ше тиж хаснує за означованє нотних записох лєм за єдного виводзача. Розлика медзи партитуру єдней [[Композиция|композициї]] и партитуру дїла (напр. за векши лєбо менши ансамбл, [[хор]], итд.) така же за виводзенє треба вецей часци (записани мелодийски линиї у партитури за вецей инструменти). Рядошлїд инструментох у партитури у класичней [[Подзелєнє музики|музики]]: :♦ Древени дуйни инструмети за шором: пиколо флаути, флаути (дакеди процивни рядошлїд), обои, анґлийски рог, [[Кларинет|кларинети]], бас-кларинети, фаґоти и контрафаґоти. Кед же у [[Оркестер|оркестри]] участвує и саксофон вон написани медзи бас-кларинетом и фаґотом. :♦ Плехови дуйни инструменти, односно, горни, труби, тромбони и туби. :♦ Удерни инструменти, перше тимпани, потим други инструменти. :♦ Други инструменти медзи хторима вше перша [[гарфа]], а потим инши хтори нє маю порядне одредзене розподзелєнє, а кед же то клавир (лєбо пианино) як часц оркестри вон стої после гарфи, а опрез шицких хтори ше ту можу найсц, напр., дзвони, [[ксилофон]], челеста, [[ґитара]] и други. :♦ Вокални часци, кед постоя, пишу ше на одредзеним месце, и то перше солистични часци (кед их єст), а потим хорски. :♦ Соло инструменти, у дїлох як цо Концерт за виолину и оркестер, Концерт за флауту, гарфу и оркестер итд., солистични инструменти шлїдза на одредзеним месце. Кед их єст вецей, шорую ше як у цалей партитури. :♦ Смиково инструменти, хторих єст найвецей, находза ше по тим шоре: перши виолини, други виолини, виоли, виолончела и контрабаси. Кед ше инструменти (напр. перши виолини) дзеля до вецей ґрупох, теди ше, пре преглядносц, можу писац вецей од єдного гласа, алє то найчастейше нє случай у цалей партитури, алє лєм у даєдних часцох. Таки случай ше при дзелєню означує зоз ''div''. (скрацене зоз ит. '''''divisi''''' - подзелїц), а кед ознова вєдно граю исту мелодию, означує ше зоз '''''unis'''''. (найчастейше случай при смикових инструментох-смикарох), а за менєй численши инструменти ше мелодия означує зоз  а²,  а³ ... (значи же граю два, т.є. три инструменти). Кед лєм єден инструмент у ґрупи грає мелодию, мелодия ше означує зоз ит. '''''solo''''' (сам). Ридше ше случує, а зявює ше при сучасних [[Композитор|композиторох]], дзелєнє мелодийских часцох спрам пултох смикових инструментох, так же напр. у балету ,,Пошвеценє яри&#39;&#39; И. Стравинского мож найсц же часц граю 5, 6, 7. и 8. пулт перши виолини (штири пари, односно осем виводзаче). Зоз тим композитор жада посцигнуц просторне дожице [[Звук|звуку]], прето же ше тоти пулти найчастейше находза на концу зоз лївого боку публики. Тиж так ше може стретнуц при смикарох, же композитор глєда же би грали лєм пол од одредзених инструментох у тей хвильки (напр. лєм половка виолинох). Тото ше означує зоз  '''''la metà''''' (ит. полу). == Друкованє партитурох == У партитури ше часци друкує на два способи: :♦ шицки часци ше пише и друкує, гоч даєдни инструменти хвильково нє граю. Тот способ можлїви у случайох кед состави менши, т.є. менши оркестри. Тиж визначена часц у партитурох наменєна [[Дириґент|дириґентови]], пре лєпшу преглядносц. :♦ пишу ше лєм часци инструментох (лєбо гласох) хтори у тей хвильки граю (шпиваю). У таких случайох препоручує ше же би ше на початку композициї, лєбо кед ше вона состої зоз вецей часцох, на початку каждей часци (став, дїя...) написало шицки инструменти и гласи хтори участвую у тим сеґменту. [[File:Typewriter – Museu de la Tècnica de l’Empordà 25.jpg|left|thumb|315px|Писаца машина ''Keaton Musicза Typewrite'' ноти и партитури, (Музей технїки у Емпорди, Фигерес, Каталония)]] == Файти партитури == Сучасни нотни записи можу буц розличних форматох. ♦ Кед композиция компонована лєм за єдан инструмент лєбо глас (за соло инструмент лєбо за соло глас и ґрупу инструментох-ансамбл), цале дїло може буц написане лєбо друковане як єдно дїло. ♦ Кед инструменталне дїло предвидзене за виводзенє вецей од єдней особи, кажди виводзач звичайно будзе мац окремну свою нотну партитуру зоз хторей будзе грац. Така пракса ше окреме применює теди кед єст вецей як штирох виводзачох, алє часто ше друкує и цала подполна партитура дзе вертикално видлїви шицки мелодиї инструментох. ♦ Шпивани часци у вокалним дїлу нєшка ше нє друкує окреме, гоч то историйно була пракса, окреме пред тим як друкованє музичних нотох допринєсло же би нотни записи були шицким доступни. ♦,,Комплетна партитура” то велька кнїжка зоз визуално приказану музику (мелодийски линиї) шицких инструментох лєбо гласох у композициї, хтори пошоровани зоз фиксним рядошлїдом. Партитура достаточно обсяжна, алє преглядна же би з нєй дириґент могол читац док режира оркестерски лєбо оперски проби и представи. Попри практичного хаснованя партитури за дириґентох хтори водза ансамбли, партитури хасную и музиколоґове, теоретичаре музики, композиторе и студенти музики хтори преучую музичну материю одредзеного дїла. == Клавирска партитура == [[File:Donauwalzer Spina 04.jpg|right|thumb|322x322px|Редукована партитура познатей оркестерскей композициї Й. Штрауса ''На красним белавим Дунаю'']]Клавирска партитура (лєбо клавирска редукция) то мeнєй-вецей буквална транскрипция за клавир дїла наменєного за вецей виводзацки часци, окреме за оркестерски дїла; можу присц до огляду чисти инструментални часци у рамикох вельких вокалних дїлох (опатриц вокалну партитуру такой попод). Таки аранжмани написани лєбо за клавир соло (два руки) лєбо за клавирски дует (єден лєбо два клавири). Дакеди ше додава на одредзених местох у партитури за клавир (за два руки-штироручно) миниятурни линийни системи, же би презентация була подполнєйша. Медзитим, таке вимаганє часто нєможлїве и нєпрактичне (напр. нє вше доступни на сцени два клавири). == Партитури за вокалне виводзенє == [[File:CuiVil3 2p204.png|right|thumb|330x330px|Партитура за глас и клавир, (опера ''Вилиям Ретклиф'' Цезара Кюи[[File:CuiVil3 2p204.mid|right|thumb|300px|Звучни приклад горе наведзеней композициї]]]]Вокална партитура (лєбо, точнєйше, клавирско-вокална партитура) то ,,зменшана&#39;&#39;-присподобена партитура вокалного дїла (напр. опера, мюзикл, ораториюм, кантата, итд.) же би ше приказали вокални часци (соло и хор) на їх линийних системох и оркестерских часцох клавирскей редукциї (звичайно за два руки). Написани су под вокалнима часцами; чисто оркестерски часци партитури такв. редуковани за клавир (присподобени). Кед же дїло ''а-капела'', часто ше додава клавирска редукция вокалних часцох як помоц на проби (то часто случай зоз а-капела вирскима нотнима записами (духовни дїла). Клавирско-вокални партитури служа як вигодни способ за вокалних солистеох и хористох же би вежбали и научели музику оддвоєно од оркестри. Вокална партитура мюзикла нє уключує бешедни диялоґ, окрем знакох. Клавирско-вокални партитури ше хаснує за клавирске провадзенє за виводзенє оперох, мюзиклох и ораториюма, аматерских ґрупох и даєдних менших професийних ґрупох. Таки приступ можу одробиц лєм єден пияниста лєбо двоме. Од 2000. року у мюзиклох часто место на клавирох, клавиятуристи граю на синтисайзерох. Зборнїк писньох (сонґох) зоз одвитуюцого мюзикла звичайно ше друкує з етикету ,,вокални вибор.” То ше розликує од вокалней партитури по тим же нє представя комплетну музику, а клавирске провадзенє звичайно поєдноставене и уключує лєм познати мелодийски линиї. Подобно, алє вельо менєй, ше хаснує хорску партитуру, котра ше состої зоз хорских часцох, а зоз редукованим (присподобеним) провадзеньом. Тиж постоя и подобни партитури за орґулї, звичайно вязани зоз церковну музику за гласи и оркестер, як цо аранжмани Гендлового ''Месиї''. То присподобена клавирско-вокална партитура по тим же уключує линийово системи за вокални часци и зменшує оркестерски дїла хтори виводзи єдна особа на калвиру. За розлику од вокалней партитури, партитуру за орґулї аранжер дакеди по жаданю заменї виводзенє зоз оркестром кед же то потребне. == Популарна музика == [[File:2022 Gershwin Prize for Popular Song (51924149847).jpg|right|thumb|300px|]]У попуарней музики папртитура ше розликує од партитури за класични дїла. На главним боку зазначена лєм мелодия, текст и гармония. Похасновани єдна линийова система зоз музичнима симболами акордох над систему и записани текст под линийову систему. Найчастейше ше таки поступок применює у популарней музики и джезу же би ше ,,полапало” сущни елементи без прецизних дробнїцох о тим як писню треба аранжовац лєбо вивoдзиц и [[Интерпретация|интерпретовац]]. Таблїчка акордох (лєбо єдноставно ґрафикони, схеми) состої ше зоз мало лєбо вообще нє ма мелодийски информациї, лєм упут&#39;ює на основни информациї о гармонийох. Даєдни таблїчки акордох указую на ритем хтори треба грац, окреме кед постої синкопована серия ,,гитох&#39;&#39; зоз хторима аранжер жада виводзиц исти ритем у цалей композициї. У процивним, ґрафикони акордох охабяю ритем ,,празни,, лєбо означую зоз косу ( / ) смужку у каждим такту. То найчастейша форма писаней музики, хтору хасную професийни сесийски музичаре хтори граю джез лєбо други форми популарней музики, а наменєна є ритем секциї. Звичайно музичаре хасную клавир, ґитару, бас и буґни за импровизацию. Їх провадзенє шицких инструменталних солистох хтори импровизую (напр. саксофонисти лєбо трубаче и други), хасную як референтну точку їх екстемпоризованих линийох (екстремни темпа). == Ґалерия == <gallery> Файл:Come Come Us Saints Psalmody.jpg|Партитура псалмодиї святительох „Шицко добре“ або „Гибайце святи.“ (1889. р.) Файл:De fortune me doy.jpg|''Codex Reina'' Файл:Despair4960x7014.jpg|Партитура друкована з новших часох Файл:Bosch - concert in an egg-book.jpg|Часци зоз партитури (арт) Файл:Pupitre bois.jpg|Столїк - за нотни партитури Файл:Chief of Staff of the Japan Ground Self-Defense Force General Yasunori Morishita visits Arlington National Cemetery, Virginia on Thursday, February 27, 2025 - 22.jpg </gallery> == Литература == * увод у оркестрацију - проф. Александар Обрадовић - Универзитет уметности у Београду - Београд, 1997. * Мали речник музичких инструмената - Дејан Деспић - Савез друштава музичких и балетских педагога Србије - Београд, 1992. * ''Барсова И. А.'' Очерки по истории партитурной нотации (XVI — первая половина XVIII века). — М.: МГК, 1997. [[Катеґория:Музика]] [[Катеґория:Музични термини]] 61l0n1q3xz2h8pyl6igcjbtotv7fm2u 19228 19225 2026-06-02T16:17:07Z Olirk55 19 Катеґория, вонкашнї вязи 19228 wikitext text/x-wiki [[File:Partitura a tre.jpg|right|thumb|1601x1601px|Розпорядок инструментох у партитури за (тройни состав), симфонийски оркестер]]'''Партитура''' то паралелни музични прегляд шицких часцох мелодийских линийох єдного [[Ансамбл|ансамбла,]] односно, способ же би ше зоз [[Музична нотация|нотацию]] тоти часци представели вертикално у єдним истим цеку. Мелодийски часци ше виписує у нотней [[Линийни систем|линийовей системи]] єдну под другу, през праксу установени и стаємни, звичайни поступок найчастейше спрам висини, розпону [[Тон|тонох]] и реґистру [[Подзелєнє музичних инструментох|инструменто]]<nowiki/>х (у своєй ґрупи) и ґрупованя.<ref> Hawkins, John (1776). [https://books.google.rs/books?id=03oelz4TsF8C&redir_esc=y A General History of the Science and Practice of Music] (First ed.) Cambridge: Cambridge University Press. p. 237. Retrieved 3 May 2020.]</ref> [[File:Full score.jpg|left|thumb|314x314px|Цалосна партитура за дириґента]] Кед ше оддвоєни инструментални и вокални часци музичного дїла друкує вєдно, доставаме нотни запис хтори воламе ''партитура''. Конвенцийно, партитура ше состої зоз музичних [[Нота|нотох]] зоз каждей инструменталней лєбо вокалней часци у вертикалним поровнаню (то значи же источасне ,,збуванє&#39;&#39; у нотациї за кажду часц розподзелєне паралелно). Назву партитура ше тиж хаснує за означованє нотних записох лєм за єдного виводзача. Розлика медзи партитуру єдней [[Композиция|композициї]] и партитуру дїла (напр. за векши лєбо менши ансамбл, [[хор]], итд.) така же за виводзенє треба вецей часци (записани мелодийски линиї у партитури за вецей инструменти). Рядошлїд инструментох у партитури у класичней [[Подзелєнє музики|музики]]: :♦ Древени дуйни инструмети за шором: пиколо флаути, флаути (дакеди процивни рядошлїд), обои, анґлийски рог, [[Кларинет|кларинети]], бас-кларинети, фаґоти и контрафаґоти. Кед же у [[Оркестер|оркестри]] участвує и саксофон вон написани медзи бас-кларинетом и фаґотом. :♦ Плехови дуйни инструменти, односно, горни, труби, тромбони и туби. :♦ Удерни инструменти, перше тимпани, потим други инструменти. :♦ Други инструменти медзи хторима вше перша [[гарфа]], а потим инши хтори нє маю порядне одредзене розподзелєнє, а кед же то клавир (лєбо пианино) як часц оркестри вон стої после гарфи, а опрез шицких хтори ше ту можу найсц, напр., дзвони, [[ксилофон]], челеста, [[ґитара]] и други. :♦ Вокални часци, кед постоя, пишу ше на одредзеним месце, и то перше солистични часци (кед их єст), а потим хорски. :♦ Соло инструменти, у дїлох як цо Концерт за виолину и оркестер, Концерт за флауту, гарфу и оркестер итд., солистични инструменти шлїдза на одредзеним месце. Кед их єст вецей, шорую ше як у цалей партитури. :♦ Смиково инструменти, хторих єст найвецей, находза ше по тим шоре: перши виолини, други виолини, виоли, виолончела и контрабаси. Кед ше инструменти (напр. перши виолини) дзеля до вецей ґрупох, теди ше, пре преглядносц, можу писац вецей од єдного гласа, алє то найчастейше нє случай у цалей партитури, алє лєм у даєдних часцох. Таки случай ше при дзелєню означує зоз ''div''. (скрацене зоз ит. '''''divisi''''' - подзелїц), а кед ознова вєдно граю исту мелодию, означує ше зоз '''''unis'''''. (найчастейше случай при смикових инструментох-смикарох), а за менєй численши инструменти ше мелодия означує зоз  а²,  а³ ... (значи же граю два, т.є. три инструменти). Кед лєм єден инструмент у ґрупи грає мелодию, мелодия ше означує зоз ит. '''''solo''''' (сам). Ридше ше случує, а зявює ше при сучасних [[Композитор|композиторох]], дзелєнє мелодийских часцох спрам пултох смикових инструментох, так же напр. у балету ,,Пошвеценє яри&#39;&#39; И. Стравинского мож найсц же часц граю 5, 6, 7. и 8. пулт перши виолини (штири пари, односно осем виводзаче). Зоз тим композитор жада посцигнуц просторне дожице [[Звук|звуку]], прето же ше тоти пулти найчастейше находза на концу зоз лївого боку публики. Тиж так ше може стретнуц при смикарох, же композитор глєда же би грали лєм пол од одредзених инструментох у тей хвильки (напр. лєм половка виолинох). Тото ше означує зоз  '''''la metà''''' (ит. полу). == Друкованє партитурох == У партитури ше часци друкує на два способи: [[File:Typewriter – Museu de la Tècnica de l’Empordà 25.jpg|left|thumb|315px|Писаца машина ''Keaton Musicза Typewrite'' ноти и партитури, (Музей технїки у Емпорди, Фигерес, Каталония)]]:♦ шицки часци ше пише и друкує, гоч даєдни инструменти хвильково нє граю. Тот способ можлїви у случайох кед состави менши, т.є. менши оркестри. Тиж визначена часц у партитурох наменєна [[Дириґент|дириґентови]], пре лєпшу преглядносц. :♦ пишу ше лєм часци инструментох (лєбо гласох) хтори у тей хвильки граю (шпиваю). У таких случайох препоручує ше же би ше на початку композициї, лєбо кед ше вона состої зоз вецей часцох, на початку каждей часци (став, дїя...) написало шицки инструменти и гласи хтори участвую у тим сеґменту. == Файти партитури == Сучасни нотни записи можу буц розличних форматох. ♦ Кед композиция компонована лєм за єдан инструмент лєбо глас (за соло инструмент лєбо за соло глас и ґрупу инструментох-ансамбл), цале дїло може буц написане лєбо друковане як єдно дїло. ♦ Кед инструменталне дїло предвидзене за виводзенє вецей од єдней особи, кажди виводзач звичайно будзе мац окремну свою нотну партитуру зоз хторей будзе грац. Така пракса ше окреме применює теди кед єст вецей як штирох виводзачох, алє часто ше друкує и цала подполна партитура дзе вертикално видлїви шицки мелодиї инструментох. ♦ Шпивани часци у вокалним дїлу нєшка ше нє друкує окреме, гоч то историйно була пракса, окреме пред тим як друкованє музичних нотох допринєсло же би нотни записи були шицким доступни. ♦,,Комплетна партитура” то велька кнїжка зоз визуално приказану музику (мелодийски линиї) шицких инструментох лєбо гласох у композициї, хтори пошоровани зоз фиксним рядошлїдом. Партитура достаточно обсяжна, алє преглядна же би з нєй дириґент могол читац док режира оркестерски лєбо оперски проби и представи. Попри практичного хаснованя партитури за дириґентох хтори водза ансамбли, партитури хасную и музиколоґове, теоретичаре музики, композиторе и студенти музики хтори преучую музичну материю одредзеного дїла. == Клавирска партитура == [[File:Donauwalzer Spina 04.jpg|right|thumb|322x322px|Редукована партитура познатей оркестерскей композициї Й. Штрауса ''На красним белавим Дунаю'']]Клавирска партитура (лєбо клавирска редукция) то мeнєй-вецей буквална транскрипция за клавир дїла наменєного за вецей виводзацки часци, окреме за оркестерски дїла; можу присц до огляду чисти инструментални часци у рамикох вельких вокалних дїлох (опатриц вокалну партитуру такой попод). Таки аранжмани написани лєбо за клавир соло (два руки) лєбо за клавирски дует (єден лєбо два клавири). Дакеди ше додава на одредзених местох у партитури за клавир (за два руки-штироручно) миниятурни линийни системи, же би презентация була подполнєйша. Медзитим, таке вимаганє часто нєможлїве и нєпрактичне (напр. нє вше доступни на сцени два клавири). == Партитури за вокалне виводзенє == [[File:CuiVil3 2p204.png|right|thumb|330x330px|Партитура за глас и клавир, (опера ''Вилиям Ретклиф'' Цезара Кюи[[File:CuiVil3 2p204.mid|right|thumb|300px|Звучни приклад горе наведзеней композициї]]]]Вокална партитура (лєбо, точнєйше, клавирско-вокална партитура) то ,,зменшана&#39;&#39;-присподобена партитура вокалного дїла (напр. опера, мюзикл, ораториюм, кантата, итд.) же би ше приказали вокални часци (соло и хор) на їх линийних системох и оркестерских часцох клавирскей редукциї (звичайно за два руки). Написани су под вокалнима часцами; чисто оркестерски часци партитури такв. редуковани за клавир (присподобени). Кед же дїло ''а-капела'', часто ше додава клавирска редукция вокалних часцох як помоц на проби (то часто случай зоз а-капела вирскима нотнима записами (духовни дїла). Клавирско-вокални партитури служа як вигодни способ за вокалних солистеох и хористох же би вежбали и научели музику оддвоєно од оркестри. Вокална партитура мюзикла нє уключує бешедни диялоґ, окрем знакох. Клавирско-вокални партитури ше хаснує за клавирске провадзенє за виводзенє оперох, мюзиклох и ораториюма, аматерских ґрупох и даєдних менших професийних ґрупох. Таки приступ можу одробиц лєм єден пияниста лєбо двоме. Од 2000. року у мюзиклох часто место на клавирох, клавиятуристи граю на синтисайзерох. [[File:Lead-sheet-wikipedia.svg|left|thumb|300px|[[File:Wikipedia theme (as television cue).ogg|300px|Модерне записованє симбола у партитури (Википедийова тема)]]]]Зборнїк писньох (сонґох) зоз одвитуюцого мюзикла звичайно ше друкує з етикету ,,вокални вибор.” То ше розликує од вокалней партитури по тим же нє представя комплетну музику, а клавирске провадзенє звичайно поєдноставене и уключує лєм познати мелодийски линиї. Над мелодийскима часцами записани симболи акордох (трозвукох и септакордох) або xх ,,обрацаня” (серб. обртаjи). Подобно, алє вельо менєй, ше хаснує хорску партитуру, хтора ше состої зоз хорских часцох, а зоз редукованим (присподобеним) провадзеньом. Тиж постоя и подобни партитури за орґулї, звичайно вязани зоз церковну музику за гласи и оркестер, як цо аранжмани Гендлового ''Месиї''. То присподобена клавирско-вокална партитура по тим же уключує линийово системи за вокални часци и зменшує оркестерски дїла хтори виводзи єдна особа на калвиру. За розлику од вокалней партитури, партитуру за орґулї аранжер дакеди по жаданю заменї виводзенє зоз оркестром кед же то потребне. == Популарна музика == [[File:2022 Gershwin Prize for Popular Song (51924149847).jpg|right|thumb|300px|]]У попуарней музики папртитура ше розликує од партитури за класични дїла. На главним боку зазначена лєм мелодия, текст и гармония. Похасновани єдна линийова система зоз музичнима симболами акордох над систему и записани текст под линийову систему. Найчастейше ше таки поступок применює у популарней музики и джезу же би ше ,,полапало” сущни елементи без прецизних дробнїцох о тим як писню треба аранжовац лєбо вивoдзиц и [[Интерпретация|интерпретовац]]. Таблїчка акордох (лєбо єдноставно ґрафикони, схеми) состої ше зоз мало лєбо вообще нє ма мелодийски информациї, лєм упут&#39;ює на основни информациї о гармонийох. Даєдни таблїчки акордох указую на ритем хтори треба грац, окреме кед постої синкопована серия ,,гитох&#39;&#39; зоз хторима аранжер жада виводзиц исти ритем у цалей композициї. У процивним, ґрафикони акордох охабяю ритем ,,празни,, лєбо означую зоз косу ( / ) смужку у каждим такту. То найчастейша форма писаней музики, хтору хасную професийни сесийски музичаре хтори граю джез лєбо други форми популарней музики, а наменєна є ритем секциї. Звичайно музичаре хасную клавир, ґитару, бас и буґни за импровизацию. Їх провадзенє шицких инструменталних солистох хтори импровизую (напр. саксофонисти лєбо трубаче и други), хасную як референтну точку їх екстемпоризованих линийох (екстремни темпа). == Ґалерия == <gallery> Файл:Come Come Us Saints Psalmody.jpg|Партитура псалмодиї святительох „Шицко добре“ або „Гибайце святи.“ (1889. р.) Файл:De fortune me doy.jpg|''Codex Reina'' Файл:Despair4960x7014.jpg|Партитура друкована з новших часох Файл:Bosch - concert in an egg-book.jpg|Часци зоз партитури (арт) Файл:Pupitre bois.jpg|Столїк - за нотни партитури Файл:Chief of Staff of the Japan Ground Self-Defense Force General Yasunori Morishita visits Arlington National Cemetery, Virginia on Thursday, February 27, 2025 - 22.jpg </gallery> == Литература == * увод у оркестрацију - проф. Александар Обрадовић - Универзитет уметности у Београду - Београд, 1997. * Мали речник музичких инструмената - Дејан Деспић - Савез друштава музичких и балетских педагога Србије - Београд, 1992. * ''Барсова И. А.'' Очерки по истории партитурной нотации (XVI — первая половина XVIII века). — М.: МГК, 1997. * King, A. Hyatt (1968). Four Hundred Years of Music Printing. London: Trustees of the British Museum. == Вонкашня вяза == * [https://en.wikipedia.org/wiki/Sheet_music Project Gutenberg] sheet music section of Project [https://en.wikipedia.org/wiki/Project_Gutenberg Gutenberg] containing works in [https://en.wikipedia.org/wiki/Finale_(scorewriter) Finale] or [https://en.wikipedia.org/wiki/MusicXML MusicXML] format. {{Commonscat}} == Референци == [[Катеґория:Музика]] [[Катеґория:Музични термини]] <references /> [[Катеґория:Музична нотация]] o6hqpxwlmq59i48dpk09zq9fvlboh5d 14 3130 19231 2026-06-02T17:56:27Z Olirk55 19 Катеґория 19231 wikitext text/x-wiki [[Катеґория:Днї рока]] [[Катеґория:Май]] 796s7hs84jg7zlayuivfanz1np4mar2