Скорка

<mediawiki xmlns="http://www.mediawiki.org/xml/export-0.11/" xmlns:xsi="http://www.w3.org/2001/XMLSchema-instance" xsi:schemaLocation="http://www.mediawiki.org/xml/export-0.11/ http://www.mediawiki.org/xml/export-0.11.xsd" version="0.11" xml:lang="rsk">
  <siteinfo>
    <sitename>Википедия</sitename>
    <dbname>rskwiki</dbname>
    <base>https://rsk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8_%D0%B1%D0%BE%D0%BA</base>
    <generator>MediaWiki 1.47.0-wmf.5</generator>
    <case>first-letter</case>
    <namespaces>
      <namespace key="-2" case="first-letter">Медий</namespace>
      <namespace key="-1" case="first-letter">Окреме</namespace>
      <namespace key="0" case="first-letter" />
      <namespace key="1" case="first-letter">Розгварка</namespace>
      <namespace key="2" case="first-letter">Хаснователь</namespace>
      <namespace key="3" case="first-letter">Розгварка зоз хасновательом</namespace>
      <namespace key="4" case="first-letter">Википедия</namespace>
      <namespace key="5" case="first-letter">Розгварка о Википедиї</namespace>
      <namespace key="6" case="first-letter">Файл</namespace>
      <namespace key="7" case="first-letter">Розгварка о файлу</namespace>
      <namespace key="8" case="first-letter">МедияВики</namespace>
      <namespace key="9" case="first-letter">Розгварка о МедияВикию</namespace>
      <namespace key="10" case="first-letter">Шаблон</namespace>
      <namespace key="11" case="first-letter">Розгварка о шаблону</namespace>
      <namespace key="12" case="first-letter">Помоц</namespace>
      <namespace key="13" case="first-letter">Розгварка о помоци</namespace>
      <namespace key="14" case="first-letter">Катеґория</namespace>
      <namespace key="15" case="first-letter">Розгварка о катеґориї</namespace>
      <namespace key="710" case="first-letter">TimedText</namespace>
      <namespace key="711" case="first-letter">TimedText talk</namespace>
      <namespace key="828" case="first-letter">Модул</namespace>
      <namespace key="829" case="first-letter">Разговор о модулу</namespace>
      <namespace key="1728" case="first-letter">Event</namespace>
      <namespace key="1729" case="first-letter">Event talk</namespace>
    </namespaces>
  </siteinfo>
  <page>
    <title>Скорка</title>
    <ns>0</ns>
    <id>2166</id>
    <revision>
      <id>19244</id>
      <parentid>12747</parentid>
      <timestamp>2026-06-03T18:48:33Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Olirk55</username>
        <id>19</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>Корекциї у словох, викивяза</comment>
      <origin>19244</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2252" sha1="d19lihhllkq95hvekwfptw9ilo075b6" xml:space="preserve">'''Скорка''' слово хторе ма вецей значеня. 

1. (серб. дем. кожица) фалаток скори; 

2. скорка з [[Хлєб|хлєба]] (серб. корица): Пред войну ше нє пило кафу, алє ше пило циґуру, або скорки з хлєба положели до млєка, та млєко подогановело, та то було як кафа; 

3. верхнї твардейши покривач жеми и под.: Дакеди зна диждж припрац тоту жем, та вецка така скорка ше направи же конопа нє може зисц, зато нє треба чекац док [[шеменєц]] пущи ключки, алє крижом дерляц  зоз [[Дерляча|дерлячу]] да ше тота скорка потарга; 

4. (серб. кожица) часц паридї до хторей ше кладзе [[Камень|каменьчок]], кулька и под. хтори ше виштрелює: Други конєц тих ґумох привязало ше за скорку, виштригнуту зоз старих [[Бочкори|бочкорох]], а найлєпша була гевта зоз виштригнутого язика на ципелох; 

5. (серб. скоруп) шметанкова скорка на верху превареного млєка: Дзецом ше за фриштик преварйовало млєко у [[Руски пец|пецу]]. На тото млєко ше лапала червена скорка, хтора була барз пахняца и смачна; 

6. (серб. скрама, тена) на рани хтора зараста.

==Литература==

* ''Словнїк руского народного язика II'', О – Я, Нови Сад 2017, б. 481

* ''Руско-сербски словнїк'', Нови Сад 2010, б. 713

== Вонкашнї вязи ==

* [https://vukajlija.com/skorup/427822 Skorup.] Vebsajt Vujaklija, Definicije. vukajlija.com.

* [https://sr.wikipedia.org/sr/%D0%9A%D0%B0%D1%98%D0%BC%D0%B0%D0%BA  Кајмак.] Vikipedija na srpskom jeziku. sr.wikipedia.org.</text>
      <sha1>d19lihhllkq95hvekwfptw9ilo075b6</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Антоний Годинка</title>
    <ns>0</ns>
    <id>2168</id>
    <revision>
      <id>19242</id>
      <parentid>14446</parentid>
      <timestamp>2026-06-03T17:28:32Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>ОленкаБТ</username>
        <id>1579</id>
      </contributor>
      <comment>Викивязи и подробносци</comment>
      <origin>19242</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="15959" sha1="2h86jc75bmlrklc68lrrvcn9nzfer2s" xml:space="preserve">{{Инфорамик 
| headerstyle = background: #ccf;
| header1 =&lt;big&gt;Антоний Годинка&lt;/big&gt;
| label2 = | data2 = [[File:Hodinka_Antal.JPG|300px|Антоний Годинка]]
| label3 = Назвиско | data3 = 
| label4 = Датум народзеня | data4 =12. януара 1864.
| label5 = Датум упокоєня | data5 =15. юлия 1946 (82)
| label6 = Державянство | data6 = угорске
| label7 = Язик творох | data7 = русински, мадярски, нємецки, русийски
| label8 = Школа | data8 = Теолоґийни школи, Мармарощ-Сиґет и Ужгород
| label9 = Универзитет | data9 = Централни католїцки семинар, Будимпешта
| label10 = Наукови ступень | data10 = Доктор наукох
| label11 = Период твореня | data11 =1886-1935.
| label12 = Жанри | data12 = история, етноґрафия
| label13 = Поховани | data13 = у Будимпешти
| label14 = Припознаня |  data14 = 
}}
'''Антоний Годинка''' (мадь. Hodinka Antal) (*[[12. януар|12. янура]] 1864-†15. юлий 1946), мадярски историчар, етноґраф и [[професор]] русинского походзеня. 

==Биоґрафия==

Антоний Годинка ше народзел [[13. януар|13. януара]] 1864. року у валалє Ладомирова. Як син грекокатолїцкого паноца требал предлужиц фамилийну професию, и сам мал постац [[Священїк|паноцец]]. Ходзел до основней и штреднєй школи а потими до теолоґийних школох у Мармарош-Сиґету у жупаниї Мармарош (1871-1873) и [[Ужгород]] (1873-1882) и до Централного католїцкого семинару у Будимпешти (1882-1886). У католїцким семинару ше усовершовал у обласцох теолоґиї, славянскей филолоґиї и историї, хтору окреме полюбел. Интересуюци ше вше баржей за историю вон одлучел напущиц священїцку поволанку и пошвециц ше виглєдованьом. Так вон, кед мал 23 роки, написал перше свойо векше дїло под насловом Борби нашей церкви процив босанских богумилских єретикох (Egyházunk küzdelmei a bosnyák bogumil eretnekekkel), Будимпешта 1877.

После дипломованя 1886. року Антоний Годинка препровадзел два роки прекладаюци з русийского на мадярски даскельо студиї русийского византолоґа В. Ґ. Василєвского (1838-1899) хтори значни за сербску и мадярску историю. Вон то робел превосходно за Дєрдя Паулера (1841-1903), оца мадярскей позитивистичней историоґрафиї и директора Мадярскей историйней архиви хтори у тим чаше писал свойо вельке дїло о штредньовиковней Угорскей История мадярского народу под арпадовскима кралями (A Magyar nemzet története az Árpádházi királyok alatt). Року 1888. Годинка почал, на Паулерову препоруку, робиц у Мадярским народним [[Музей|музею.]] Там му зверена робота на орґанизациї и каталоґизованю славянских рукописох. Медзитим, вон остал кратко у Националним музею. Шлїдуюцого року Годинка постал сотруднїк (1889-1891) у познатим бечским Австрийским институту за виглєдованє историї (Institut für Osterreichische Geschichtsforschung). Ту предлужел свойо студиї з дипломатики, палеоґрафиї и славянскей филолоґиї а источасно робел на своєй докторскей дисертациї хтору думал одбранїц на Универзитету у Будимпешти. 
 
Його докторска дисертция, хтора мала наслов Жридла и найвчаснєйши период сербскей историї (A szerb történelem forrásai és elsö kora), обявена у виданьох 1891-1892. историйного часопису Историйна скарбнїца (Történelmi tár) Мадярского историйного союзу. Аґнеш Озер ю оценєла так: &quot;Докторску дисертацию Антония Годинки мож тримац як зжиманє шицких знаньох мадярскей историоґрафиї дзеветнастого вику о вчасним периодзе сербскей историї, у котрим зоз своїма коментарами указал на гевти критични места хтори анї у познєйших историйних виглєдованьох нє розяшнєти до конца&quot;.&lt;ref&gt;Ozer 2009, б. 151.&lt;/ref&gt;

Кед достал докторат 1891. року, Антоний Годинка наступну децению и пол (1892-1906) препровадзел у Бечу як архивиста и библиотекар (превосходно у Царско-кральовскей фидеикомис библиотеки). Сотрудзовал зоз познатим мадярским историчаром Лайошом Талоцийом (1858-1916) хтори теди бул на длужносци директора Архиви австроугорского министерства финансийох у Бечу. Талоци теди пририхтовал вецейтомову збирку документох о штредньовикових славянских жемох на подручу Угорскей Дипломатични кодекс крайох приключених ґу Кральовини Угорскей (лат. Codex diplomaticus partium Regno Hungariae adnexarum) хтори задумал як часц сериї под назву Историйни памятнїки Угорскей (лат. Monumenta Hungariae Historica. Diplomataria).

Годинка постал єден з Талоцийових блїзких сотруднїкох на тим проєкту. Вєдно зоз Талоцийом вон видал перши том тей сериї Архива за горватску гранїцу I. 1490-1527 (A horvát veghelyek oklevéltára. I. 1490-1527), Будимпешта, 1900. том 31 сериї MHHD.

Понеже положел испити за преподавача (габилитация) на Универзитету у Будимпешти 1906, Антоний Годинка постал истого року професор историї мадярскей култури на Правней академиї у Пожуну (нєшка Братислава, Словацка). На тим положеню ше затримал и после того кед Правна академия преросла до универзитета 1914. року. Угорска по Першей шветовей войни страцела свойо сиверни краї та ше Универзитет у Пожуну преселєло до Печую, хтори бул шедзиско найстаршого штредньовиковного универзитета у Угорскей (1367). Вєдно зоз универзитетом преселєл ше и Годинка. Вон 1923. року меновани за шефа катедри за общу историю. На тим положеню вон остал аж по його пензионованє 1935. року у його седемдзешат першим року живота. У периоду препровадзеним на Универзитету у Печую Годинка бул дварз декан Филозофского факултета, а раз (1932-1933) бул и велїчествени ректор (лат. rector magnificus) Универзитета. Року 1910. Антоний Годинка постал дописни член Мадярскей академиї наукох, а 1933. и полноправни.

Року 1916. вишло двоязичне дїло Антония Годинки под насловом Русийски лїтописо о Мадярох (''Az orosz évkönyvek magyar vonatkozásai)''. Дїло ше базує на 23 томи Подполней збирки русийских лїтописох (Полное собрание русских летописей) хтори обявени у периодзе 1841-1911. Тото дїло содержи шицки часци хронїкох хтори дотикаю историю Угорскей и Мадярох. Найвекши нєдостаток дїла тото же є нєдостаточно опремене зоз призначками. Року 1917. Антоний Годинка обявел Опис римских архивох и библиотекох (A római levél- és könyvtárak ismertetése).

Годинка ше з найвекшей мири занїмал зоз призберованьом, анализованьом и ушорйованьом жридлох. За собу нє охабел даяку векшу синтезу. Єдине значне дїло хторе ма характеристики синтези то История грекокатолїцкого мукачевского владичества (''A munkácsi görög-katholikus püspökség története'') 1909. року. Мадярска академия тоту кнїжку наградзела з Иполїйову награду. Дополнєна є и зоз збирку релевантних документох под насловом Архива мукачевского владичества греческого обряду (''A munkácsi görög szertartású püspökség okmánytára'') 1911. Нажаль, обявени лєм єден том.

Годинка писал и о своїм родзеним краю, о Карпатскей Рутениї (Подкарпатскей Руси). Вон 1918. року обявел Прилоги ґу историї ужгородскей твердинї, городу и обласци (''Adalékok az ungvári vár és tartománya és Ungvár város történetéhez)''. Його перше пробованє реконструованя историї власного народу означене зоз дїлом Пребувалїще, економия и прешлосц закарпатских Русинох (''A kárpátaljai rutének lakóhelye, gazdaságuk és multjuk'') 1923, хторе преложене и на анґлийски, французки и русински язик. Року 1937. видал дїло Княз Ференц Ракоци II и ’найвирнєйши народ’ (''II. Rákóczi Ferenc fejedelem es a „gens fidelissima“''), у хторим описує улогу Русинох (найвирнєйшого народу) у Ракоцийовим повстаню процив Габзбурґох.

Спомедзи його студийох зоз сериї Мадярскей академиї наукох, Студиї з историйних наукох, вредзи спомнуц Студиї зоз историї босанско-дяковского владичества (''Tanulmányok a bosnyák-djakovári püspökség történetéből)'' зоз 1896. и Повелї греческого тарґовецкого дружтва у Токаю, 1725-1772 ''(A tokaji görög kereskedő társaság kiváltságlevelének ügye'', 1725-1772) зоз 1912.

После преходу на Универзитет у Печую Годинка написал даскельо менши роботи о историї Печуя. Спомедзи нїх вредзи видвоїц Штири сучасни звити о сербским плячканю Печуя 1704 (''Négy egykoru jelentés az 1704-ipécsi rác dulásról)'' и два студиї о историї городу О историї Универзитета у Печую и историї городу Печуя ''(A pécsi egyetem és Pecs város multjáról)'' з 1932. и Прилоги до историї городу Печуя, 1686-1701 (''Adalékok Pécs város történetéhez'', 1689-1701) з 1942. року.

Антоний Годинка пожил длуго. Умар у Будимпешти 15. юлия 1946. у осемдзешат другим року.

==Наукова робота== 

♦ A rutének

♦ Cseh források

♦ A szerb fejedelemség viszonya Magyarországhoz (Bp., 1889)

♦ A szerb történet forrásai és az első kora (1891)

♦ Szláv források (1898)

♦ Tanulmányok a bosnyák-djakovári püspökség történetéből (1898)

♦ A munkácsi görög-katholikus püspökség története (Bp. 1909)

♦ Egyházunk küzdelme a bosznia bogomil eretnekekkel (191?)

♦ A Munkácsi gör. szert. püspökség okmánytára (1911–)

♦ A towage görög kereskedőtársulat kiváltságának az ügye 1725-1772 (1912)

♦ Kálmán királyunk 1099-iki perenysli csatája (1914)

♦ Az orosz évkönyvek magyar vonatkozásai (1916)

♦ A római levéltárak és könyvtárak ismertetése (1917–)

♦ Adalékok az ungvári vár és tartománya és Ungvár város történetéhez (1917)

♦ A kárpátaljai rutének lakóhelye, gazdaságuk és multjuk (Bp.1923)

♦ A muszka könyvárusok hazánkban (gróf Klobelsberg-Emlékkönyv)

♦ A magyarországi rutén letelepülések története (megbízás az MTA II. oszt. által hirdetett nyílt pályázaton)

♦ Négy egykorú jelentés az 1704-i pécsi rácz dúlásról (1932)

♦ A töröktől visszafoglalt Pécs első fele (1934)

♦ Ami a karlócai békekötésből kimaradt és következményei (Pécs 1935)

♦ II. Rákóczi Ferenc fejedelem és a &quot;gens fidelissima&quot; (1937)

♦ Szent István emlékezete és királyságának eszméje a szlávoknál (Bp. 1938)

♦ Adalékok Pécs város történetéhez 1686–1701-ig (1943)

♦ Ruszin - magyar igetár (1945)

==Литература==

* Várdy, Steven Béla (1985). Clio's art in Hungary and in Hungarian-America. New York.

* Ozer, Agneš (2009). Srbi i Srbija u mađarskoj istoriografiji XIX veka. Novi Sad.

* Ivan Pop, Hodinka, Antal/Hodynka, Antonii, P. R. Magocsi  and Ivan Pop: Encyclopedia of Rusyn History and Culture, University of Toronto, 2005, &lt;nowiki&gt;ISBN 0-8020-3556-3&lt;/nowiki&gt;, p. 193.

==Референци==
&lt;references /&gt;

{{DEFAULTSORT: Годинка , Антоний }}
[[Катеґория:Руснаци у Мадярскей]]
[[Катеґория:Етноґрафи]]
[[Катеґория:Педаґоґи]]
[[Катеґория:Народзени 1864]]
[[Катеґория:Умарли 1946]]
[[Катеґория:12. януар]]
[[Катеґория:15. юлий]]
[[Катеґория:Професоре]]</text>
      <sha1>2h86jc75bmlrklc68lrrvcn9nzfer2s</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Владимир Новта</title>
    <ns>0</ns>
    <id>2640</id>
    <revision>
      <id>19243</id>
      <parentid>16974</parentid>
      <timestamp>2026-06-03T17:34:01Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>ОленкаБТ</username>
        <id>1579</id>
      </contributor>
      <comment>Викивязи</comment>
      <origin>19243</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="16438" sha1="my7pkh9mwy41tieehc7jla0daz0cd3m" xml:space="preserve">{{Инфорамик
| headerstyle      = background: #ccf;
| header1          = &lt;big&gt;Владимир Новта&lt;/big&gt;
| label2           = 
| data2            = [[File:Vladimir Novta.jpg|center|290px]]
| label3           = Назвиско
| data3            = 
| label4           = Датум народзеня
| data4            = 30. новембра 1930.
| label5           = Датум упокоєня
| data5            = 4. октобра 2023 (93)
| label6           = Державянство
| data6            = югославянске, сербске
| label7           = Язик творох
| data7            = руски, сербски
| label8           = Школа
| data8            = Штредня технїчна школа, Нови Сад
| label9           = Универзитет
| data9            = Машински факултет, Беоґрад
| label10          = Наукови ступень
| data10           = 
| label11          = Период твореня
| data11           = 
| label12          = Жанри
| data12           = машинство, воздухоплївне моделарство
| label13          = Поховани
| data13           = у Темерину
| label14          = Припознаня
| data14           = Златна плакета за унапредзенє моделарства у Сербиї
}}
'''Владимир Новта''' (*30. новембер 1930-†4. октобер 2023), инженєр, репрезентативец у воздухоплївним моделарстве.

== Биоґрафия ==
Владимир Новта Корпащик народзени 30. новембра 1930. року у ремеселнїцкей фамелиї у [[Руски Керестур|Руским Керестуре]]. [[Оцец]] Михал и [[мац]] Мелана родз. Ерделї. Владимир мал шестру Наталию и брата Янка.

Основну школу зоз малу матуру Владимир Новта закончел у першей ґенерациї [[80 роки од першей Рускей ґимназиї у Руским Керестуре (1945- 2025)|керестурскей нїзшей ґимназиї]] 1945/46. року. Штредню технїчну школу, машинске оддзелєнє, закончел у Новим Садзе 1949. року. По законченей школи, у складзе зоз планским розпорядком кадрох, Владимир пошол робиц до рудокопу олова и цинку Айвалия на Косове. После єдного рока роботи вон пошол на одслуженє воєного року до Школи резервних воєних официрох авио-технїчней служби до Райловцу. Врацел ше на роботу до Нового Саду дзе робел єден рок а потим прешол на роботу до Беоґраду, до Академского аероклуба у його моделарскей секциї, алє позарядово студирал на Природно-математичним факултету на оддзелєню за механїку. У 1954/55. року прешол на Машински факултет дзе уписал студиї на общим машинстве и ту дипломовал 1961. року.

По дипломованю Владимир Новта прешол на роботу до Фабрики ''27. марец'' У Новим Садзе хтора вирабяла клипи зоз часцами за бензински и дизел мотори. Од початку ту робел як самостойни конструктор у оддзелєню конструованя клипних комплетох. Потим єден длугши период бул на длужносци руководителя розвою фабрики и єй продуктох. Пред одходом до пензиї бул руководитель розвою и виходней контроли продуктох тей фабрики.

У януаре 1966. року Владимир Новта ступел до малженства зоз Ану родз. Лукач, висшу медицинску шестру зоз Темерину. У малженстве вони мали два дзивки, двойнята, Ирену и Маґдалену. 

== Од дзецинства го заврачали авиони ==
Якуш прицагуюцу моц спрам авионох при Владимирови Новтови пребудзели велї прелєцованя авионох над Руским Керестуром под час Другей шветовей войни. Жаданє же би виглєдовал и освойовал висини го поґурало же би, як 13-14 рочни хлапчик, правел шарканї рижних файтох и пущал их до висинох кед на Лукох за беґельом або на пажици медзи беґельом и Маковским шором, дзе вон жил, дул вигодни витор. 

Озбильнєйше почал правиц модели лєтадлох аж кед пошол до Нового Саду 1946. року. Учленєл ше до новосадского аероклубу, у чиїм составе була моделарска школа. Часто ше случовало же Владимир у врацаню зоз школи заходзел до моделарскей роботнї и оставал у нєй длужей вечарами же би закончел даяки часци на моделу. 
[[Файл:Modelare na lukoh.jpg|алт=Владимир Новта и Елемир Колошняї на керестурских Лукох|мини|432x432px|Владимир Новта и Елемир Колошняї давних шейдзешатих рокох на керестурских Лукох пририхтую радиокомандуюци модел за лєценє]]
Под час пребуваня у Беоґрадзе Владимир бул стаємни гонорарни сотруднїк Воздухиплївного института дзе правел радиокомандуюци модели за випитованє. У 1961. року Владимир Новта, як дипломовани инженєр, предлужел моделарску активносц у Новим Садзе. У тим року Воздухоплївни союз Югославиї купел перши три радиокомандуюци апарати и додзелєл их Словениї, Горватскей и Аероклубу Нови Сад у хторим Владимир уж правел таки модели авионох. Дзекуюци тому апарату за радиокомандованє з лєтадлами Владимир Новта на початку 1961. року направел у Войводини перши радиокомандуюци модел РК-1-НС своєй конструкциї зоз хторим истого року участвовал на Державним першенстве радиокомандуюцих моделох у Мостаре. Зоз тим модел Владимир у вецей нагодох, кед пришол до Керестура, демонстровал лєценє на Лукох у присустве векшого числа патрачох. 

Перше векше змаганє дзе, як член екипи Аероклуба Нови Сад, участвовал було Покраїнске змаганє у Руми 1949. року а истого року участвовал и на Воздухоплївним злєту тиж у Руми дзе участвовали змагателє зоз цалей Югославиї.

У Новим Садзе Владимир Новта закончел курси за моделарских судийох и технїчних судийох и бул технїчни судия на Европским змаганю у [[Суботица|Суботици]] 1952. року.

У юнию 1953. року отримани аеромитинґ на спортским аеродроме медзи Керестуром и [[Кула|Кулу]], дзе участвовал и Владимир Новта зоз своїм вязаним моделом и макету авиона Тройка своєй конструкциї (у анґлийским моделарским часопису AEROMODELLER у юлию 1954. року друковани план Тройки). Владимир участвовал на велїх аеромитинґох и пропаґандних представяньох воздухоплївства по цалей Югославиї. Под час лєтнїх школских одпочивкох вон преподавал на курсох учительом и наставнїком технїчного образованя о моделарстве.

Владимир правел скоро шицки файти моделох як цо то: єдрилици, моторни модели, модели зоз ґумовим мотором, вязаниу модели, модели за екипне обегованє, а и розлични конструкциї як класични так и зоз хвостом на предку наволани Качка и геликоптери. 
[[Файл:8 avgust 1955 Beograd.jpg|алт=Владимир Новта зоз своїм моделом авиона|мини|307x307п|Владимир Новта зоз своїм моделом авиона, 8. авґуст 1995, Беоґрад]]
Найвецей успиху Владимир Новта мал у моделарстве кед бул студент у Беоґрадзе. Теди вон бул вецейраз член державней репрезентациї. Участвовал на вецей як сто моделарских змаганьох у Югославиї и у велїх державох Европи. Спомнєме ту лєм значнєйши змаганя:

:♦ Алпина куп було змаганє отримане у Бечу од 22. по 25. октобер 1954. року дзе вон бул першираз у репрезентациї Югославиї. Владимир завжал обидва перши места, у катеґорийох моторних моделох и єдрилицох.

:♦ Виборне змаганє у Сараєве од 2. по 4. юний 1955. року у катеґориї екипне обегованє. Завжал перше место и пласовал ше до екипи хтора требала наступиц на першенстве швета у [[Париз|Паризу]]. Нажаль, Югославия нє участвовала на тим змаганю. 

:♦ На виборним замганю 1956. року ше пласовал до екипи моделох пендрачох Югославиї хтора требала репрезентовац Югославию на Шветовим першенстве у Мексику 1956. року. Пре нєдостаток финансийних средствох, пре далєку драгу, Югославия нє участвовала на тим змаганю. 

:♦ Бул член моделарскей екипи Югославиї хтора участвовала на Европским першенстве моделох пендрачох, отриманим у Москви 1957. року. 

:♦ Бул член екипи Югославиї на Шветовим першенстве моделох у у Анґлиї, хторе отримане у Кренфилду 1958. року. Наступел з моделом пендрача. У тей катеґориї було 70 змагательохм а вон завжал 42. место.
 
У своєй длугей моделарскей кариєри Владимир Новта достал вельо дипломи и припознаня од союзних, републичних и покраїнских воздухоплївних орґанизацийох, як и од свойого матичного Аероклуба Нови Сад у хторим бул найдлужей член и у хторим почал свою моделарску кариєру. Воздухоплївни союз Сербиї му додзелєл Златну плакету за унапредзенє моделарства у [[Сербия|Сербиї]]. Вон освоєл вецей медалї на змаганьох, здобул шицки моделарски значки А, Б, Ц, стрибере Ц и златне А, хтори ше достава за посцигнути спортски резултати.

Владимир Новта подаровал Основней школи и ґимназиї ''Петро Кузмяк'' у Руским Керестуре два модели авионох же би украшовали гол школи.

Владимир Новта роснул у ґенерацийох у хторих було розвиване чувство рускосци, прихильносци ґу своєй националней ґрупи, и вон тото почитовал цалого живота. 

У часох пензионерства, кед пожадал видзиц белаве нєбо, Владимир Новта одходзел на аеродром Ченей при Новим Садзе и уживал у лєценю своїх радиокомандуюцих моделох на електромоторни погон. 

Владимир Новта ше упокоєл 4. октобра 2023. року (93) у Новим Садзе. Поховани є, по його жаданю, на [[Теметов|теметове]] у Темерину коло його супруги Ани. 

== Ґалерия ==
&lt;gallery&gt;
Файл:Klasa ucitelja Jovgena Plancaka.jpg|алт=Школяре зоз учительом Йовґеном Планчаком|Школяре зоз учительом [[Йовґен Планчак|Йовґеном Планчаком]]. Владимир цалком на лїво, викукує споза дзвичеца
Файл:Vladimir Novta na Ceneju 1985.jpg|алт=Владимир Новта на Ченею|Владимир Новта на спортским аеродроме на Ченею 1985. року
&lt;/gallery&gt;

== Литература ==
* [[Мирон Жирош]], Шейсц раз репрезентативец у воздухоплївним моделарстве, ''Руски християнски календар'', НВУ ''Руске слово'', 2010, б. 339.

* Мирон Жирош, „Малочислени, а вельки народ (Синтеза)ˮ, ''Бачванско-сримски Руснаци дома и у швеце'' 1745-1991, Том II, Грекокатолїцка парохия св. Петра и Павла, Нови Сад, 1998, б.399.

* Magazine Aero modeller, &quot;World News&quot;, April 1955, p.182. 

== Вонкашнї вязи ==
* Славица Фейса, [https://issuu.com/ruskeslovo2015/docs/ruskeslovo26_3947_25-06-2021 У глави конструовал, а у души лєцел.] новини ''Руске слово'', рок LXXVII, число 26 (3947), Нови Сад, 25. юний 2021, б. 24. 

* Мирон Жирош, [https://rdsa.tripod.com/Malinarod.html Мaлочислени, a вельки нaрод.] „Визнaчни [[Спортиста|спортисти]], репрезентaтивци, рекордерeˮ, чис. 13, вебсайт Руснаци у Панониї, ''rdsa.tripod.com''
[[Катеґория:Инженєре]]</text>
      <sha1>my7pkh9mwy41tieehc7jla0daz0cd3m</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Национални парк Серенґети</title>
    <ns>0</ns>
    <id>3128</id>
    <revision>
      <id>19239</id>
      <parentid>19211</parentid>
      <timestamp>2026-06-03T16:06:38Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Sveletanka</username>
        <id>20</id>
      </contributor>
      <comment>ушорйованє</comment>
      <origin>19239</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="10932" sha1="9dt0f01j8wxhej90tqoq7lwv1nbw7gh" xml:space="preserve">'''Национални парк Серенґети''', поверхносци од 14 763 км2, ше находзи у обласци Серенґети у Танзаниї, у восточней Африки.&lt;ref&gt;[https://english.news.cn/20220322/4aecaaf3d4e240b58dcdd6073559bdc8/c.html    „Black rhino dies aged 43 in Tanzania's Serengeti National Park-Xinhua”]. ''english.news.cn''. Приступљено 03.06.2026..&lt;/ref&gt; Найпознатши є по рочней селїдби вецей як милион ґнуох и коло 200 тисячи зеброх. 

[[Национални парк]] нє познати лєм по селїдби ґнуох и зеброх, алє и меншей популациї Томсоновей ґазели и африцкей антилопи.&lt;ref&gt;Sinclair, Anthony Ronald Entrican (1995). ''Serengeti II: Dynamics, Management, and Conservation of an Ecosystem''. University of Chicago Press. стр. 15.&lt;/ref&gt; Сезонска миґрация условиє за отриманє на тих просторох. У сушним периодзе, животинї напущую сухи пасовиска, преходза и до 190 км през ровнїну Серенґети и пренаходза поживу у стаємних ричних цекох. После одредзеного часу ше врацаю одкаль рушели. У парку ше находзи и дом найвекшей популациї лєвох у Африки. 

== История ==
Масаї народ вецей як 200 роки на тих просторох напасал статок док нє пришли европски виглєдоваче и колонизовали тоти краї. Назва Серенґети походзи зоз язика того народу, а означує „безконєчна ровнїна” або „обласц хтора ше нєпреривно руша”.&lt;ref&gt;Poole, R. M. (2012).[https://archive.ph/20120629025350/http://ngm.nationalgeographic.com/ngm/0602/feature1/text4.html    „Heartbreak on the Serengeti (continued)”]. ''National Geographic Magazine''. Архивирано из [https://www.nationalgeographic.com/magazine/   оригинала] 29. 6. 2012. г. Приступљено 03.06.2026..&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;[https://kalamasafaris.com/portfolio/serengeti-national-park/    „Serengeti National Park – Kalama Safaris” ](на језику: енглески). Приступљено 3.06.2026.&lt;/ref&gt; Оскар Бауман,&lt;ref&gt;[https://ntz.info/gen/n00051.html    Dr. Oscar Baumann], Приступљено 03.06.2026.&lt;/ref&gt; нємецки ґеоґраф и виглєдовач, пришол на тото подруче 1892. року и забил три носороґи. Перши британски виглєдовач бул Едвард Вайт хтори зоз свою ґрупу забил 50 лєви. Лови на лєви загрожели популацию лєвох, так же Британци 1921. року основали резерват на часци тей териториї, 1929. року на цалей поверхносци и конєчно 1951. року основани национални парк. &lt;ref&gt;[https://www.glcom.com/hassan/serengeti.html    Serengeti], Приступљено 03.06.2026.&lt;/ref&gt;При снованю националного парку Серенґети, колониялни власци принєсли контраверзну одлуку же би преселєли автохтони народ Масаї до сушедней обласци Нґоронґоро. Серенґети найстарши национални парк у Танзаниї и нащивює го вельке число сафари туристох.

== Ґеоґрафия ==
Поверхносц парку Серенґети од 14 763 км2 облапя пажици, савани, лєсово предїли коло рикох и предїли зоз черяками. Парк ше находзи у сиверней часци Танзаниї на гранїци зоз Кению и надалєй ше пресцера у держави Кениї, у обласци Масаи Мара. Юговосточно од Серенґети парку ше находзи защицене подруче Нґоронґоро. Насельованє нє допущене у националним парку, алє ше ту находзи лєм виглєдовацке населєнє Серонера у хторим ше находзи шедзиско управи националного парку, даскельо готели и авионска писта.

== Животиньски швет ==
Року 2005. национални парк Серенґети и резерват Масаи Мара формовали „єдинку за очуванє лєвох”.&lt;ref&gt;IUCN Cat Specialist Group (2006). ''Conservation Strategy for the Lion'' Panthera leo ''in Eastern and Southern Africa''. Pretoria, South Africa: IUCN.&lt;/ref&gt;Вецей як 3 000 лєви жию у тей екосистеми. &lt;ref&gt;Mésochina, P.; Mbangwa, O.; Chardonnet, P.; Mosha, R.; Mtui, B.; Drouet, N.; Kissui, B. (2010). Conservation status of the lion (''Panthera leo'' Linnaeus, 1758) in Tanzania (Извештај). Paris: SCI Foundation, MNRT-WD, TAWISA &amp; IGF Foundation.&lt;/ref&gt;Число популациї африцкого леопарда ше преценює на 5,41 єдинки на 100 км2 у сухим периодзе. &lt;ref&gt;Allen, M.L.; Wang, S.; Olson, L.O.; Li, Q.; Krofel, M. (2020). [https://repozitorij.uni-lj.si/Dokument.php?id=135461&amp;dn=    „Counting cats for conservation: seasonal estimates of leopard density and drivers of distribution in the Serengeti”]. ''Biodiversity and Conservation''. '''29''' (13): 3591—3608. S2CID 221167378. doi:10.1007/s10531-020-02039-w.&lt;/ref&gt;

Число африцких слонох нєшка на завидним  уровню. Пре нєдопущене ловенє, число слонох ше рушало коло 5 000 по 2014. рок. &lt;ref&gt;Mduma, H.; Musyoki, C.; Maliti Kyale, D.; Nindi, S.; Hamza, K.; Ndetei, R.; Machoke, M.; Kimutai, D.; Muteti, D.; Maloba, M.; Bakari, S.; Kohi, E. (2014).[https://web.archive.org/web/20160909055741/http://www.kws.go.ke/kws/sites/default/files/Mara%20Elephant%20Count%20Report.pdf    Aerial Total Count of Elephants and Buffaloes in the Serengeti-Mara Ecosystem ](PDF) (Извештај). Nairobi, Kenya: WWF-World Wide Fund For Nature. Архивирано из [https://kws.go.ke/   оригинала] (PDF) 9. 9. 2016. г..&lt;/ref&gt;Популация африцкей бияли ше зменшала медзи 1976. и 1996. роком пре нєдопущене ловенє, алє ше з часом, по 2008. звекшала на 28 524 єдинки. &lt;ref&gt;Metzger, K.L.; Sinclair, A.R.E.; Hilborn, R.; Hopcraft, J.G.C.; Mduma, S.A. (2010). . „Evaluating the protection of wildlife in parks: the case of African buffalo in Serengeti”. ''Biodiversity and Conservation''. '''19''' (12): 3431—3444. doi:10.1007/s10531-010-9904-z .&lt;/ref&gt;Число чарного носороґа було зменшане на 10 пре нєдопущене ловенє 80-их рокох XX вику, а нєшка их єст кус менєй як 70. 

Тоти пейц животинї ше окреме видвиюю як окремни плєн ловаром.

Окрем тих, у националним парку Серенґети жию и велї други животинї, медзи хторима: ґепард, ґазела, гиєна, павиян, жирафа, коло 500 файти птицох як цо то ной итд.

== Администрация и защита ==
Орґанизация зєдинєних нацийох за образованє, науку и културу наведла национални парк Серенґети як подруче шветовей културней скарбнїци. Подручу додзелєна катеґория II защицених подручох по стандардох МУЗП, цо значи же зоз тим подручом треба управяц пре очуванє екосистеми або пре еколоґойни процеси.&lt;ref&gt;[https://iucn.org/our-work/protected-areas-and-land-use    „Category II: National Park”]. ''International Union for the Conservation of Nature''. 5. 2. 2016. Приступљено 03.06.2026.&lt;/ref&gt;

Административне цело за шицки парки у Танзаниї то Управа за национални парки Танзаниї. Майлс Тарнер бул єден з перших чуварох дзивини у парку и заслужни є за огранїчованє ловеня без дозволи.&lt;ref&gt;[https://fzs.org/en/programs/tanzania/serengeti-national-park/#top  „Serengeti – Myles Turner”]. Приступљено 03.06.2026. &lt;/ref&gt;

== Опасносци ==
Єст велї причини прецо ше меня екосистема националного парку. Єдна зоз причинох то керченє лєсох хторе пременєло гидролоґию рики Мари, потим рижни рошлїни хтори ше барз швидко ширя, а хтори увежени до националного парку тиж представяю опасносц за други рошлїни. Виглєдованє зоз 1996. року преценює же популация жительох у заходних часцох парку рошнє до 4 проценти рочнє. Зоз тим рошнє и число статку, а на тот способ ше звекшує и поверхносц за напасанє и польопривреду. Спрам студиї Шветового центру за провадзенє очуваня зоз 2001. року, преценює ше же ше кажди рок забиє без дозволи коло 200 000 животинї.
{{Commonscat}}
== Литература ==

* Marko Kataneo – Jasmina Trifoni, ''Svetska baština pod zaštitom UNESKA, prirodni rezervati'', Izdavač Pravoslavna reč, Novi Sad, 2007. godina, strana 90—93

== Вонкашнї вязи ==

* [https://whc.unesco.org/en/list/156/ Serengeti National Park], UNESCO World Heritage Convention, ''whc.unesco.org''

== Референци ==

[[Катеґория:Защита природи]]
[[Катеґория:Защицени подруча]]
[[Катеґория:Национални парки]]
[[Катеґория:Национални парки Африки]]</text>
      <sha1>9dt0f01j8wxhej90tqoq7lwv1nbw7gh</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>19246</id>
      <parentid>19239</parentid>
      <timestamp>2026-06-04T09:30:40Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Olirk55</username>
        <id>19</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>Форматированє табели, Позиционованє фотоґрафйоґ, Формованє ґалериї</comment>
      <origin>19246</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="13166" sha1="5hay2ugvx3snjcw6nkfzkzo6x1cey9q" xml:space="preserve">{{Инфорамик
  | headerstyle = background:lightblue
 | header1 = Национални парк Серенгети
&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;Serengeti National Park, Hifadhi ya Serengeti
|  label2 = | data2 = [[File:Serengeti-Sign.jpg|
|300px]]
| label3 = | data3 = 
| header4 = &lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;
'''Шветове нашлздство Унеска''' |Наукова класификация]]
|  label5 = '''Урядово мено''' |  data5 = Национални парк Серенгети
|  label6 = Место |  data6 =  
Серенґети, Танзания, Мапа, Simiyu Region, Таnzania
|  label7 = Координати |  data7 =  2° 24′ Ј; 34° 36′ И
|  label8 = Поверхносц |  data8 = 1.476.300 ha (1,5891×1011 sq ft)
 |  label9 = Критериюм|  data9 = природни: vii, x
|  label10 = Рeференца |  data10=156 
| header11 = |
|  label12 =  Упис|  data12 = 1981. (5. схадзка) 
 |  label13 =  Веб-сайт|  data13= 
[http://whc.unesco.org/en/list/ 156]
}}
'''Национални парк Серенґети''', [[Поверхносц|поверхносци]] од 14 763 км&lt;sup&gt;2&lt;/sup&gt;, ше находзи у обласци Серенґети у Танзаниї, у восточней Африки.&lt;ref&gt;[https://english.news.cn/20220322/4aecaaf3d4e240b58dcdd6073559bdc8/c.html    „Black rhino dies aged 43 in Tanzania's Serengeti National Park-Xinhua”]. ''english.news.cn''. Приступљено 03.06.2026..&lt;/ref&gt; Найпознатши є по рочней селїдби вецей як милион ґнуох и коло 200 тисячи зеброх. 

[[Национални парк]] нє познати лєм по селїдби ґнуох и зеброх, алє и меншей популациї Томсоновей ґазели и африцкей антилопи.&lt;ref&gt;Sinclair, Anthony Ronald Entrican (1995). ''Serengeti II: Dynamics, Management, and Conservation of an Ecosystem''. University of Chicago Press. стр. 15.&lt;/ref&gt; Сезонска миґрация условиє за отриманє на тих просторох. У сушним периодзе, животинї напущую сухи пасовиска, преходза и до 190 км през ровнїну Серенґети и пренаходза [[Пожива|поживу]] у стаємних ричних цекох. После одредзеного часу ше врацаю одкаль рушели. У парку ше находзи и дом найвекшей популациї лєвох у Африки. 

== История ==
Масаї [[народ]] вецей як 200 роки на тих просторох напасал статок док нє пришли европски виглєдоваче и колонизовали тоти краї. Назва Серенґети походзи зоз язика того народу, а означує „безконєчна ровнїна” або „обласц хтора ше нєпреривно руша”.&lt;ref&gt;Poole, R. M. (2012).[https://archive.ph/20120629025350/http://ngm.nationalgeographic.com/ngm/0602/feature1/text4.html    „Heartbreak on the Serengeti (continued)”]. ''National Geographic Magazine''. Архивирано из [https://www.nationalgeographic.com/magazine/   оригинала] 29. 6. 2012. г. Приступљено 03.06.2026..&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;[https://kalamasafaris.com/portfolio/serengeti-national-park/    „Serengeti National Park – Kalama Safaris” ](на језику: енглески). Приступљено 3.06.2026.&lt;/ref&gt; Оскар Бауман,&lt;ref&gt;[https://ntz.info/gen/n00051.html    Dr. Oscar Baumann], Приступљено 03.06.2026.&lt;/ref&gt; нємецки ґеоґраф и виглєдовач, пришол на тото подруче 1892. року и забил три носороґи. Перши британски виглєдовач бул Едвард Вайт хтори зоз свою ґрупу забил 50 лєви. Лови на лєви загрожели популацию лєвох, так же Британци 1921. року основали резерват на часци тей териториї, 1929. року на цалей поверхносци и конєчно 1951. року основани национални парк.&lt;ref&gt;[https://www.glcom.com/hassan/serengeti.html    Serengeti], Приступљено 03.06.2026.&lt;/ref&gt; При снованю националного парку Серенґети, колониялни власци принєсли контраверзну одлуку же би преселєли автохтони народ Масаї до сушедней обласци Нґоронґоро. Серенґети найстарши национални парк у Танзаниї и нащивює го вельке число сафари туристох.

== Ґеоґрафия ==
[[File:Bariadi, Tanzania - panoramio (27).jpg|right|thumb|300px|Бариади, Танзания]]Поверхносц парку Серенґети од 14 763 км2 облапя пажици, савани, лєсово предїли коло рикох и предїли зоз черяками. Парк ше находзи у сиверней часци Танзаниї на гранїци зоз Кению и надалєй ше пресцера у держави Кениї, у обласци Масаи Мара. Юговосточно од Серенґети парку ше находзи защицене подруче Нґоронґоро. Насельованє нє допущене у националним парку, алє ше ту находзи лєм виглєдовацке населєнє Серонера у хторим ше находзи шедзиско управи националного парку, даскельо готели и авионска писта.

== Животиньски швет ==
Року 2005. национални парк Серенґети и резерват Масаи Мара формовали „єдинку за очуванє лєвох”.&lt;ref&gt;IUCN Cat Specialist Group (2006). ''Conservation Strategy for the Lion'' Panthera leo ''in Eastern and Southern Africa''. Pretoria, South Africa: IUCN.&lt;/ref&gt;Вецей як 3 000 лєви жию у тей екосистеми.&lt;ref&gt;Mésochina, P.; Mbangwa, O.; Chardonnet, P.; Mosha, R.; Mtui, B.; Drouet, N.; Kissui, B. (2010). Conservation status of the lion (''Panthera leo'' Linnaeus, 1758) in Tanzania (Извештај). Paris: SCI Foundation, MNRT-WD, TAWISA &amp; IGF Foundation.&lt;/ref&gt; Число популациї африцкого леопарда ше преценює на 5,41 єдинки на 100 км2 у сухим периодзе.&lt;ref&gt;Allen, M.L.; Wang, S.; Olson, L.O.; Li, Q.; Krofel, M. (2020). [https://repozitorij.uni-lj.si/Dokument.php?id=135461&amp;dn=    „Counting cats for conservation: seasonal estimates of leopard density and drivers of distribution in the Serengeti”]. ''Biodiversity and Conservation''. '''29''' (13): 3591—3608. S2CID 221167378. doi:10.1007/s10531-020-02039-w.&lt;/ref&gt;

Число африцких слонох нєшка на завидним  уровню. Пре нєдопущене ловенє, число слонох ше рушало коло 5 000 по 2014. рок.&lt;ref&gt;Mduma, H.; Musyoki, C.; Maliti Kyale, D.; Nindi, S.; Hamza, K.; Ndetei, R.; Machoke, M.; Kimutai, D.; Muteti, D.; Maloba, M.; Bakari, S.; Kohi, E. (2014).[https://web.archive.org/web/20160909055741/http://www.kws.go.ke/kws/sites/default/files/Mara%20Elephant%20Count%20Report.pdf    Aerial Total Count of Elephants and Buffaloes in the Serengeti-Mara Ecosystem ](PDF) (Извештај). Nairobi, Kenya: WWF-World Wide Fund For Nature. Архивирано из [https://kws.go.ke/   оригинала] (PDF) 9. 9. 2016. г..&lt;/ref&gt; Популация африцкей бияли ше зменшала медзи 1976. и 1996. роком пре нєдопущене ловенє, алє ше з часом, по 2008. звекшала на 28 524 єдинки.&lt;ref&gt;Metzger, K.L.; Sinclair, A.R.E.; Hilborn, R.; Hopcraft, J.G.C.; Mduma, S.A. (2010). . „Evaluating the protection of wildlife in parks: the case of African buffalo in Serengeti”. ''Biodiversity and Conservation''. '''19''' (12): 3431—3444. doi:10.1007/s10531-010-9904-z .&lt;/ref&gt; Число чарного носороґа було зменшане на 10 пре нєдопущене ловенє 80-их рокох XX вику, а нєшка их єст кус менєй як 70. 

Тоти пейц животинї ше окреме видвиюю як окремни плєн ловаром.[[File:Male Lion, Seronera Valley, Serengeti, Tanzania (33947810532).jpg|right|thumb|300px|Лєв мужяк, долїна Серонера, Серенґети, Танзания]]Окрем тих, у националним парку Серенґети жию и велї други животинї, медзи хторима: ґепард, ґазела, гиєна, павиян, жирафа, коло 500 файти птицох як цо то ной итд.

== Администрация и защита ==
Орґанизация зєдинєних нацийох за образованє, науку и културу наведла национални парк Серенґети як подруче шветовей културней скарбнїци. Подручу додзелєна катеґория II защицених подручох по стандардох МУЗП, цо значи же зоз тим подручом треба управяц пре очуванє екосистеми або пре еколоґойни процеси.&lt;ref&gt;[https://iucn.org/our-work/protected-areas-and-land-use    „Category II: National Park”]. ''International Union for the Conservation of Nature''. 5. 2. 2016. Приступљено 03.06.2026.&lt;/ref&gt;

Административне цело за шицки парки у Танзаниї то Управа за национални парки Танзаниї. Майлс Тарнер бул єден з перших чуварох дзивини у парку и заслужни є за огранїчованє ловеня без дозволи.&lt;ref&gt;[https://fzs.org/en/programs/tanzania/serengeti-national-park/#top  „Serengeti – Myles Turner”]. Приступљено 03.06.2026. &lt;/ref&gt;

== Опасносци ==
Єст велї причини прецо ше меня екосистема националного парку. Єдна зоз причинох то керченє лєсох хторе пременєло гидролоґию рики Мари, потим рижни рошлїни хтори ше барз швидко ширя, а хтори увежени до националного парку тиж представяю опасносц за други рошлїни. Виглєдованє зоз 1996. року преценює же популация жительох у заходних часцох парку рошнє до 4 проценти рочнє. Зоз тим рошнє и число статку, а на тот способ ше звекшує и поверхносц за напасанє и польопривреду. Спрам студиї Шветового центру за провадзенє очуваня зоз 2001. року, преценює ше же ше кажди рок забиє без дозволи коло 200 000 животинї.

== Ґалерия ==
&lt;gallery&gt;
Файл:Maasai Tribe (2405380490).jpg|Племе Масаи дочекує туристох у свїм валалє у Националним парку Серенґети, Танзания.
Файл:Moru Walking.jpg|Розпатранє брега Ниаруборо, централни Серенґети
Файл:Ngiri Campsite (2404494889).jpg|Камп Нґири (Камион и колїба за варенє у кампу) Национални парк Серенети, Танзания
Файл:River in the Serengeti (3199406688).jpg|Рика у Серенґети
Файл:Serengeti landscape (1) (28598735246).jpg|Пейзаж Серенґетия
Файл:Leopard, Seronera Valley, Serengeti, Tanzania - 34104963535.jpg|Пантер (леопард)  Сенґети, Танзания
&lt;/gallery&gt;

== Литература ==

* Marko Kataneo – Jasmina Trifoni, ''Svetska baština pod zaštitom UNESKA, prirodni rezervati'', Izdavač Pravoslavna reč, Novi Sad, 2007. godina, strana 90—93

== Вонкашнї вязи ==

* [https://whc.unesco.org/en/list/156/ Serengeti National Park], UNESCO World Heritage Convention, ''whc.unesco.org''
{{Commonscat}}

== Референци ==

[[Катеґория:Защита природи]]
[[Катеґория:Защицени подруча]]
[[Катеґория:Национални парки]]
[[Катеґория:Национални парки Африки]]</text>
      <sha1>5hay2ugvx3snjcw6nkfzkzo6x1cey9q</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>19247</id>
      <parentid>19246</parentid>
      <timestamp>2026-06-04T09:32:01Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Olirk55</username>
        <id>19</id>
      </contributor>
      <minor />
      <origin>19247</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="13166" sha1="3mqnc3ekkup46mlec5lau8ka9n0odey" xml:space="preserve">{{Инфорамик
  | headerstyle = background:lightblue
 | header1 = Национални парк Серенґети
&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;Serengeti National Park, Hifadhi ya Serengeti
|  label2 = | data2 = [[File:Serengeti-Sign.jpg|
|300px]]
| label3 = | data3 = 
| header4 = &lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;
'''Шветове нашлїдство Унеска''' |Наукова класификация]]
|  label5 = '''Урядово мено''' |  data5 = Национални парк Серенгети
|  label6 = Место |  data6 =  
Серенґети, Танзания, Мапа, Simiyu Region, Таnzania
|  label7 = Координати |  data7 =  2° 24′ Ј; 34° 36′ И
|  label8 = Поверхносц |  data8 = 1.476.300 ha (1,5891×1011 sq ft)
 |  label9 = Критериюм|  data9 = природни: vii, x
|  label10 = Рeференца |  data10=156 
| header11 = |
|  label12 =  Упис|  data12 = 1981. (5. схадзка) 
 |  label13 =  Веб-сайт|  data13= 
[http://whc.unesco.org/en/list/ 156]
}}
'''Национални парк Серенґети''', [[Поверхносц|поверхносци]] од 14 763 км&lt;sup&gt;2&lt;/sup&gt;, ше находзи у обласци Серенґети у Танзаниї, у восточней Африки.&lt;ref&gt;[https://english.news.cn/20220322/4aecaaf3d4e240b58dcdd6073559bdc8/c.html    „Black rhino dies aged 43 in Tanzania's Serengeti National Park-Xinhua”]. ''english.news.cn''. Приступљено 03.06.2026..&lt;/ref&gt; Найпознатши є по рочней селїдби вецей як милион ґнуох и коло 200 тисячи зеброх. 

[[Национални парк]] нє познати лєм по селїдби ґнуох и зеброх, алє и меншей популациї Томсоновей ґазели и африцкей антилопи.&lt;ref&gt;Sinclair, Anthony Ronald Entrican (1995). ''Serengeti II: Dynamics, Management, and Conservation of an Ecosystem''. University of Chicago Press. стр. 15.&lt;/ref&gt; Сезонска миґрация условиє за отриманє на тих просторох. У сушним периодзе, животинї напущую сухи пасовиска, преходза и до 190 км през ровнїну Серенґети и пренаходза [[Пожива|поживу]] у стаємних ричних цекох. После одредзеного часу ше врацаю одкаль рушели. У парку ше находзи и дом найвекшей популациї лєвох у Африки. 

== История ==
Масаї [[народ]] вецей як 200 роки на тих просторох напасал статок док нє пришли европски виглєдоваче и колонизовали тоти краї. Назва Серенґети походзи зоз язика того народу, а означує „безконєчна ровнїна” або „обласц хтора ше нєпреривно руша”.&lt;ref&gt;Poole, R. M. (2012).[https://archive.ph/20120629025350/http://ngm.nationalgeographic.com/ngm/0602/feature1/text4.html    „Heartbreak on the Serengeti (continued)”]. ''National Geographic Magazine''. Архивирано из [https://www.nationalgeographic.com/magazine/   оригинала] 29. 6. 2012. г. Приступљено 03.06.2026..&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;[https://kalamasafaris.com/portfolio/serengeti-national-park/    „Serengeti National Park – Kalama Safaris” ](на језику: енглески). Приступљено 3.06.2026.&lt;/ref&gt; Оскар Бауман,&lt;ref&gt;[https://ntz.info/gen/n00051.html    Dr. Oscar Baumann], Приступљено 03.06.2026.&lt;/ref&gt; нємецки ґеоґраф и виглєдовач, пришол на тото подруче 1892. року и забил три носороґи. Перши британски виглєдовач бул Едвард Вайт хтори зоз свою ґрупу забил 50 лєви. Лови на лєви загрожели популацию лєвох, так же Британци 1921. року основали резерват на часци тей териториї, 1929. року на цалей поверхносци и конєчно 1951. року основани национални парк.&lt;ref&gt;[https://www.glcom.com/hassan/serengeti.html    Serengeti], Приступљено 03.06.2026.&lt;/ref&gt; При снованю националного парку Серенґети, колониялни власци принєсли контраверзну одлуку же би преселєли автохтони народ Масаї до сушедней обласци Нґоронґоро. Серенґети найстарши национални парк у Танзаниї и нащивює го вельке число сафари туристох.

== Ґеоґрафия ==
[[File:Bariadi, Tanzania - panoramio (27).jpg|right|thumb|300px|Бариади, Танзания]]Поверхносц парку Серенґети од 14 763 км2 облапя пажици, савани, лєсово предїли коло рикох и предїли зоз черяками. Парк ше находзи у сиверней часци Танзаниї на гранїци зоз Кению и надалєй ше пресцера у держави Кениї, у обласци Масаи Мара. Юговосточно од Серенґети парку ше находзи защицене подруче Нґоронґоро. Насельованє нє допущене у националним парку, алє ше ту находзи лєм виглєдовацке населєнє Серонера у хторим ше находзи шедзиско управи националного парку, даскельо готели и авионска писта.

== Животиньски швет ==
Року 2005. национални парк Серенґети и резерват Масаи Мара формовали „єдинку за очуванє лєвох”.&lt;ref&gt;IUCN Cat Specialist Group (2006). ''Conservation Strategy for the Lion'' Panthera leo ''in Eastern and Southern Africa''. Pretoria, South Africa: IUCN.&lt;/ref&gt;Вецей як 3 000 лєви жию у тей екосистеми.&lt;ref&gt;Mésochina, P.; Mbangwa, O.; Chardonnet, P.; Mosha, R.; Mtui, B.; Drouet, N.; Kissui, B. (2010). Conservation status of the lion (''Panthera leo'' Linnaeus, 1758) in Tanzania (Извештај). Paris: SCI Foundation, MNRT-WD, TAWISA &amp; IGF Foundation.&lt;/ref&gt; Число популациї африцкого леопарда ше преценює на 5,41 єдинки на 100 км2 у сухим периодзе.&lt;ref&gt;Allen, M.L.; Wang, S.; Olson, L.O.; Li, Q.; Krofel, M. (2020). [https://repozitorij.uni-lj.si/Dokument.php?id=135461&amp;dn=    „Counting cats for conservation: seasonal estimates of leopard density and drivers of distribution in the Serengeti”]. ''Biodiversity and Conservation''. '''29''' (13): 3591—3608. S2CID 221167378. doi:10.1007/s10531-020-02039-w.&lt;/ref&gt;

Число африцких слонох нєшка на завидним  уровню. Пре нєдопущене ловенє, число слонох ше рушало коло 5 000 по 2014. рок.&lt;ref&gt;Mduma, H.; Musyoki, C.; Maliti Kyale, D.; Nindi, S.; Hamza, K.; Ndetei, R.; Machoke, M.; Kimutai, D.; Muteti, D.; Maloba, M.; Bakari, S.; Kohi, E. (2014).[https://web.archive.org/web/20160909055741/http://www.kws.go.ke/kws/sites/default/files/Mara%20Elephant%20Count%20Report.pdf    Aerial Total Count of Elephants and Buffaloes in the Serengeti-Mara Ecosystem ](PDF) (Извештај). Nairobi, Kenya: WWF-World Wide Fund For Nature. Архивирано из [https://kws.go.ke/   оригинала] (PDF) 9. 9. 2016. г..&lt;/ref&gt; Популация африцкей бияли ше зменшала медзи 1976. и 1996. роком пре нєдопущене ловенє, алє ше з часом, по 2008. звекшала на 28 524 єдинки.&lt;ref&gt;Metzger, K.L.; Sinclair, A.R.E.; Hilborn, R.; Hopcraft, J.G.C.; Mduma, S.A. (2010). . „Evaluating the protection of wildlife in parks: the case of African buffalo in Serengeti”. ''Biodiversity and Conservation''. '''19''' (12): 3431—3444. doi:10.1007/s10531-010-9904-z .&lt;/ref&gt; Число чарного носороґа було зменшане на 10 пре нєдопущене ловенє 80-их рокох XX вику, а нєшка их єст кус менєй як 70. 

Тоти пейц животинї ше окреме видвиюю як окремни плєн ловаром.[[File:Male Lion, Seronera Valley, Serengeti, Tanzania (33947810532).jpg|right|thumb|300px|Лєв мужяк, долїна Серонера, Серенґети, Танзания]]Окрем тих, у националним парку Серенґети жию и велї други животинї, медзи хторима: ґепард, ґазела, гиєна, павиян, жирафа, коло 500 файти птицох як цо то ной итд.

== Администрация и защита ==
Орґанизация зєдинєних нацийох за образованє, науку и културу наведла национални парк Серенґети як подруче шветовей културней скарбнїци. Подручу додзелєна катеґория II защицених подручох по стандардох МУЗП, цо значи же зоз тим подручом треба управяц пре очуванє екосистеми або пре еколоґойни процеси.&lt;ref&gt;[https://iucn.org/our-work/protected-areas-and-land-use    „Category II: National Park”]. ''International Union for the Conservation of Nature''. 5. 2. 2016. Приступљено 03.06.2026.&lt;/ref&gt;

Административне цело за шицки парки у Танзаниї то Управа за национални парки Танзаниї. Майлс Тарнер бул єден з перших чуварох дзивини у парку и заслужни є за огранїчованє ловеня без дозволи.&lt;ref&gt;[https://fzs.org/en/programs/tanzania/serengeti-national-park/#top  „Serengeti – Myles Turner”]. Приступљено 03.06.2026. &lt;/ref&gt;

== Опасносци ==
Єст велї причини прецо ше меня екосистема националного парку. Єдна зоз причинох то керченє лєсох хторе пременєло гидролоґию рики Мари, потим рижни рошлїни хтори ше барз швидко ширя, а хтори увежени до националного парку тиж представяю опасносц за други рошлїни. Виглєдованє зоз 1996. року преценює же популация жительох у заходних часцох парку рошнє до 4 проценти рочнє. Зоз тим рошнє и число статку, а на тот способ ше звекшує и поверхносц за напасанє и польопривреду. Спрам студиї Шветового центру за провадзенє очуваня зоз 2001. року, преценює ше же ше кажди рок забиє без дозволи коло 200 000 животинї.

== Ґалерия ==
&lt;gallery&gt;
Файл:Maasai Tribe (2405380490).jpg|Племе Масаи дочекує туристох у свїм валалє у Националним парку Серенґети, Танзания.
Файл:Moru Walking.jpg|Розпатранє брега Ниаруборо, централни Серенґети
Файл:Ngiri Campsite (2404494889).jpg|Камп Нґири (Камион и колїба за варенє у кампу) Национални парк Серенети, Танзания
Файл:River in the Serengeti (3199406688).jpg|Рика у Серенґети
Файл:Serengeti landscape (1) (28598735246).jpg|Пейзаж Серенґетия
Файл:Leopard, Seronera Valley, Serengeti, Tanzania - 34104963535.jpg|Пантер (леопард)  Сенґети, Танзания
&lt;/gallery&gt;

== Литература ==

* Marko Kataneo – Jasmina Trifoni, ''Svetska baština pod zaštitom UNESKA, prirodni rezervati'', Izdavač Pravoslavna reč, Novi Sad, 2007. godina, strana 90—93

== Вонкашнї вязи ==

* [https://whc.unesco.org/en/list/156/ Serengeti National Park], UNESCO World Heritage Convention, ''whc.unesco.org''
{{Commonscat}}

== Референци ==

[[Катеґория:Защита природи]]
[[Катеґория:Защицени подруча]]
[[Катеґория:Национални парки]]
[[Катеґория:Национални парки Африки]]</text>
      <sha1>3mqnc3ekkup46mlec5lau8ka9n0odey</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Шитко</title>
    <ns>0</ns>
    <id>3131</id>
    <revision>
      <id>19236</id>
      <timestamp>2026-06-03T12:10:24Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Olirk55</username>
        <id>19</id>
      </contributor>
      <comment>Нова страница: Шитко[1] — то предмет хтори припада до прибору у обисцу. Узвичаєне  славянске слово шитко/шито, можлїве же походзи од праславянского: *řecha („дзира, пререз“), зоз истого  кореня як и слово „чечносц“[7].   Тиж ше предпоставя же походзи од дїєслова „ришити“ (дак…</comment>
      <origin>19236</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="6373" sha1="1xgbs4qr99upj7fr3g5ne46dvt815mq" xml:space="preserve">Шитко[1] — то предмет хтори припада до прибору у обисцу. Узвичаєне  славянске слово шитко/шито, можлїве же походзи од праславянского: *řecha („дзира, пререз“), зоз истого  кореня як и слово „чечносц“[7]. 

Тиж ше предпоставя же походзи од дїєслова „ришити“ (дакеди значело -пресц „плести“), односно „вишивац, ткац“. Зродно латинскому rekšis (варґоч) и дословно règzti („ вишивац, ткац, преплєтац нїтки“)[7].
Слово решетка[7] тиж виведзенае зоз слова resheto.

История
Шитко пренайдзене у цеку викопованя у Манґазеї, 17. вик, то було шитко зоз розцагнуту перфорирану скору.    
Фото  Музей у Пироґову.

Випатрунок

Шитко направене у форми древеного рама зоз мрежу хтора розцагнута на єдним концу за преошиванє дачого дробного и мелкого (углавним жита, муки). Шитка ше хасновали и за чуванє розтресацих материйох. Народ за шитко хаснує и слово шито а хторе ше розликує од шитка по векших мрежох на дну[2]. Звичайно таке шито векше од шитка. Хасує ше го за векши количества материї хтора ше на нїм преошивює.
Файта шитка/шита зоз векшима очками на мрежи (найчастейше за векши машини) наволує ше решетко [3] або подрешетко[4]. Укр. решета́р[5], реші́тник[6].

Виробок

Древени рам (бланк) ше напарйовал на огню або  у горуцей води же би ше могол персценясто зогинац. Конци рама лїпени вєдно, а скапчане и составене место додатно було помоцнєне зоз дроциками. Прейґ обруча-рама було розцагнуте дно; дротова мрежа або подзиравена скора, причверсцена зоз гвоздами. Же би ше защицела вяза дна зоз обручом, од долу положени древени персцень, подобни раму, або узши. Дно додатно зацагнуте зоз скоряним порващком хтори прецагнути през дзирки, през широки и узки персценї обруча[2].

Фразеолоґия  (присловки, идиоми)
• як шитко - чури.
• Глава як шито (паметанє як шито) – барз подле паметанє.
• Лапац зоз шитом, лапац до шитка/решетки у шиту – подло робиц, нїяк.
• Ношиц воду у шиту – робиц дацо даремно, трациц час (иронично).
• Ношиц священїка у решету – циґанїц (застареле) при споведзи
• Прейсц през шито и решето,  - вельо того  видзиц и дожиц у живоце, здобуц вельке искуство, здобуц схопносц.
• Пиянїца мера пенєж зоз шитком, алє кед прешпи, нє купи задармо решето.
• Як вода у решету – нєт го вообще.

Други значеня и хаснованє

• Шитко/решето  справа за пољопривредни машини и инсталациї за прешеванє жита. Поверхносц за прешеванє за шита у форми металного плеху и маю направени дзирки (квадратни, правоугласти, округли, елипсови итд.). Вирабяю ше  и ляти шита хтори - метални, полиуретански; заварени - дроти або грубши желєза.
• Шитко  — роботна поверхносц машини за седиментацию, хтора може буц  метална, полиуретанска або комбинована, составена зоз одвоєних решеткох аеродинамичного профила, як и зоз формованим крижним пресеком — за стварянє унапрямених млазох води нависше. Шитко може буц рухоме и нєрухоме. Рухоме шитко у машинох за седиментацию хаснує ше за збогацовнає чежких и вискозних рудох, на пример, манґана.
• Шитко — ридко хасноване мено за єден зоз народних музичних удерних инструментох, файту тамбурина або даири. Состої ше зоз древеного рама пречнїка до 50 цм. Скора (першобутно мрежа) розцагнута прейґ обруча. Звук ше твори/ продукує з руку або з палїчку[8][9][10].
• Єдна з косцох мозґового лоповика, етмоїдна косц, добила мено пре подобносц зоз шитком — пре вельо дзирки. Подобни мена ше хасную у белоруским (решедкаста косц), руским (решечата косц), биларским (решетна косц) и горватским (решетница). У других славянских язикох наволує ше &quot;шито&quot; або &quot;олфакторно&quot;.

Литература
Словнїк руского народного язиак II том, Нови Сад 2017. рок б.</text>
      <sha1>1xgbs4qr99upj7fr3g5ne46dvt815mq</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>19237</id>
      <parentid>19236</parentid>
      <timestamp>2026-06-03T12:28:31Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Olirk55</username>
        <id>19</id>
      </contributor>
      <minor />
      <origin>19237</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="6687" sha1="7t6hjlfp41jsg3pdsluf7uvoaxiavyg" xml:space="preserve">'''Шитко''' — то предмет хтори припада до прибору у обисцу.1] Узвичаєне  славянске слово шитко/шито, можлїве же походзи од праславянского: (''řecha'' „дзира, пререз“, зоз истого  кореня як и слово „чечносц“). [7] Тиж ше предпоставя же походзи од дїєслова „ришити“ (дакеди значело-пресц „плести“, односно „вишивац, ткац“). Зродно латинскому ''rekšis'' (варґоч) и дословно règzti („ вишивац, ткац, преплєтац нїтки“)[7]. Слово решетка [7] тиж виведзенае зоз слова resheto. 

История

Шитко пренайдзене у цеку викопованя у Манґазеї, 17. вик, то було шитко зоз розцагнуту перфорирану скору.    

Фото  Музей у Пироґову.

Випатрунок

Шитко направене у форми древеного рама зоз мрежу хтора розцагнута на єдним концу за преошиванє дачого дробного и мелкого (углавним жита, муки). Шитка ше хасновали и за чуванє розтресацих материйох. [[Народ]] за шитко хаснує и слово шито хторе ше розликує од шитка по векших мрежох на дну [2]. Звичайно таке шито векше од шитка. Хасує ше го за векши количества материї хтора ше на нїм преошивює. 

Файта шитка/шита зоз векшима очками на мрежи (найчастейше за векши машини) наволує ше решетко [3] або подрешетко[4]. Укр. решета́р[5], реші́тник[6].

Виробок

Древени рам (бланк) ше зогривал на огню або напарйовал у горуцей води же би ше могол персценясто зогинац. Конци рама лїпени вєдно, а скапчане и составене место додатно було помоцнєне зоз дроциками. Прейґ обруча/рама було розцагнуте дно; дротова мрежа або подзиравена скора, причверсцена зоз гвоздами. Же би ше защицела вяза дна зоз обручом, од долу положени древени персцень, подобни раму, або дакус узши. Дно додатно зацагнуте зоз скоряним порващком хтори прецагнути през дзирки, през широки и узки персценї обруча. [2]

== Фразеолоґия  (присловки, идиоми) ==
• ''як шитко'' - чури.

• ''Глава як шито'' (паметанє як шито) – барз подле паметанє.

• ''Лапац зоз шитом, лапац до шитка, до'' решетки, у шиту – подло робиц, нїяк.

• ''Ношиц воду у шиту'' – робиц дацо даремно, трациц час (иронично).

• ''Прейсц през шито и решето'',  - вельо того  видзиц и дожиц у живоце, здобуц вельке искуство, здобуц схопносц.

• ''Ношиц священїка у решету'' – циґанїц (застареле) при споведзи

• ''Пиянїца мера пенєж зоз шитком'', алє кед прешпи, нє купи задармо решето.

• ''Як вода у решету'' – нєт го вообще.

== Други значеня и хаснованє ==
♦ Шитко/решето  справа за пољопривредни машини и инсталациї за прешеванє [[Жито|жита]]. [[Поверхносц]] за прешеванє за шита у форми металного плеху и маю направени дзирки (квадратни, правоугласти, округли, елипсови итд.). Вирабяю ше  и ляти шита хтори - метални, полиуретански; заварени - дроти або грубши желєза.

♦ Шитко  — роботна поверхносц машини за седиментацию, хтора може буц  метална, полиуретанска або комбинована, составена зоз одвоєних решеткох аеродинамичного профила, як и зоз формованим крижним пресеком — за стварянє унапрямених млазох води нависше. Шитко може буц рухоме и нєрухоме. Рухоме шитко у машинох за седиментацию хаснує ше за збогацовнає чежких и вискозних рудох, на пример, манґана.

♦ Шитко — ридко хасноване мено за єден зоз народних музичних удерних [[Музични инструменти|инструментох]], файту тамбурина або даири. Состої ше зоз древеного рама пречнїка до 50 цм. Скора (першобутно мрежа) розцагнута прейґ обруча. [[Звук]] ше твори/ продукує з руку або з палїчку. [8][9][10]

♦ Єдна з косцох мозґового лоповика, етмоїдна косц, добила мено пре подобносц зоз шитком — пре вельо дзирки. Подобни мена ше хасную у белоруским (решедкаста косц), руским (решечата косц), биларским (решетна косц) и горватским (решетница). У других славянских язикох наволує ше ''шито'' або ''олфакторно''.

== Литература ==
''Словнїк руского народного язика II'' том, Нови Сад 2017. рок б.
[[Катеґория:Обисце]]
[[Катеґория:Прибор за обисце]]
[[Катеґория:Архаизми]]</text>
      <sha1>7t6hjlfp41jsg3pdsluf7uvoaxiavyg</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>19240</id>
      <parentid>19237</parentid>
      <timestamp>2026-06-03T17:03:12Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>ОленкаБТ</username>
        <id>1579</id>
      </contributor>
      <comment>Медзинаслови, викивязи, подробносци</comment>
      <origin>19240</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="6755" sha1="p65kcb5up9bmgl78sftgutch2lolkre" xml:space="preserve">'''Шитко''' — то предмет хтори припада до прибору у обисцу.1] Узвичаєне  славянске слово шитко/шито, можлїве же походзи од праславянского: (''řecha'' „дзира, пререз“, зоз истого  кореня як и слово „чечносц“). [7] Тиж ше предпоставя же походзи од дїєслова „ришити“ (дакеди значело-пресц „плести“, односно „вишивац, ткац“). Зродно латинскому ''rekšis'' (варґоч) и дословно règzti („ вишивац, ткац, преплєтац нїтки“)[7]. Слово решетка [7] тиж виведзенае зоз слова resheto. 

== История ==
Шитко пренайдзене у цеку викопованя у Манґазеї, 17. вик, то було шитко зоз розцагнуту перфорирану скору.    

Фото  Музей у Пироґову.

== Випатрунок ==
Шитко направене у форми древеного рама зоз мрежу хтора розцагнута на єдним концу за преошиванє дачого дробного и мелкого (углавним жита, муки). Шитка ше хасновали и за чуванє розтресацих материйох. [[Народ]] за шитко хаснує и слово шито хторе ше розликує од шитка по векших мрежох на дну [2]. Звичайно таке шито векше од шитка. Хасує ше го за векши количества материї хтора ше на нїм преошивює. 

Файта шитка/шита зоз векшима очками на мрежи (найчастейше за векши машини) наволує ше решетко [3] або подрешетко[4]. Укр. решета́р[5], реші́тник[6].

== Виробок ==
Древени рам (бланк) ше зогривал на огню або напарйовал у горуцей води же би ше могол персценясто зогинац. Конци рама лїпени вєдно, а скапчане и составене место додатно було помоцнєне зоз дроциками. Прейґ обруча/рама було розцагнуте дно; дротова мрежа або подзиравена [[Скорка|скора]], причверсцена зоз [[Гвозд|гвоздами]]. Же би ше защицела вяза дна зоз обручом, од долу положени древени персцень, подобни раму, або дакус узши. Дно додатно зацагнуте зоз скоряним порващком хтори прецагнути през дзирки, през широки и узки персценї обруча. [2]

== Фразеолоґия  (присловки, идиоми) ==
• ''як шитко'' - чури.

• ''Глава як шито'' (паметанє як шито) – барз подле паметанє.

• ''Лапац зоз шитом, лапац до шитка, до'' решетки, у шиту – подло робиц, нїяк.

• ''Ношиц воду у шиту'' – робиц дацо даремно, трациц час (иронично).

• ''Прейсц през шито и решето'',  - вельо того  видзиц и дожиц у живоце, здобуц вельке искуство, здобуц схопносц.

• ''Ношиц [[Священїк|священїка]] у решету'' – циґанїц (застареле) при споведзи

• ''Пиянїца мера пенєж зоз шитком'', алє кед прешпи, нє купи задармо решето.

• ''Як вода у решету'' – нєт го вообще.

== Други значеня и хаснованє ==
♦ Шитко/решето  справа за пољопривредни машини и инсталациї за прешеванє [[Жито|жита]]. [[Поверхносц]] за прешеванє за шита у форми металного плеху и маю направени дзирки (квадратни, правоугласти, округли, елипсови итд.). Вирабяю ше  и ляти шита хтори - метални, полиуретански; заварени - дроти або грубши желєза.

♦ Шитко  — роботна поверхносц машини за седиментацию, хтора може буц  метална, полиуретанска або комбинована, составена зоз одвоєних решеткох аеродинамичного профила, як и зоз формованим крижним пресеком — за стварянє унапрямених млазох води нависше. Шитко може буц рухоме и нєрухоме. Рухоме шитко у машинох за седиментацию хаснує ше за збогацовнає чежких и вискозних рудох, на пример, манґана.

♦ Шитко — ридко хасноване мено за єден зоз народних музичних удерних [[Музични инструменти|инструментох]], файту тамбурина або даири. Состої ше зоз древеного рама пречнїка до 50 цм. Скора (першобутно мрежа) розцагнута прейґ обруча. [[Звук]] ше твори/ продукує з руку або з палїчку. [8][9][10]

♦ Єдна з косцох мозґового лоповика, етмоїдна косц, добила мено пре подобносц зоз шитком — пре вельо дзирки. Подобни мена ше хасную у белоруским (решедкаста косц), руским (решечата косц), биларским (решетна косц) и горватским (решетница). У других славянских язикох наволує ше ''шито'' або ''олфакторно''.

== Литература ==
''Словнїк руского народного язика II'' том, Нови Сад 2017. рок б.
[[Катеґория:Обисце]]
[[Катеґория:Прибор за обисце]]
[[Катеґория:Архаизми]]</text>
      <sha1>p65kcb5up9bmgl78sftgutch2lolkre</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>19245</id>
      <parentid>19240</parentid>
      <timestamp>2026-06-03T22:06:46Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Olirk55</username>
        <id>19</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>Ушорйованє, уложени фотґрафиї</comment>
      <origin>19245</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="14247" sha1="hdzzfx0iasc3aonxnwqlfvfl7z2190k" xml:space="preserve">[[File:Syto.jpg|right|thumb|280pc|Шитко]]'''Шитко''' — то предмет хтори припада до прибору у обисцу.&lt;ref&gt;[https://www.inmo.org.ua/sum.html?wrd=%D0%A1%D0%B8%D1%82%D0%BE Сито // Словник української мови] : в 11 т. — Київ : [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%B4%D1%83%D0%BC%D0%BA%D0%B0 Наукова думка], 1970—1980.]&lt;/ref&gt; Узвичаєне  славянске слово шитко/шито, можлїве же походзи од праславянского: (''řecha'' „дзира, пререз“, зоз истого  кореня як и слово „чечносц“). Тиж ше предпоставя же походзи од дїєслова „ришити“ (дакеди значело-пресц серб. „плести“, односно „вишивац, ткац“). Зродно латинскому ''rekšis'' (варґоч) и дословно règzti („ вишивац, ткац, преплєтац нїтки“). Слово решетка тиж виведзенe зоз слова ''resheto''. 

== История ==
Шитко пренайдзене у цеку викопованя у Манґазеї, 17. вик, то було шитко зоз розцагнуту перфорирану скору.    

Шитко ше хаснує, од давана, од почетку  зявйованє польопривреди, кед постояла потреба за прешеваньом муки. Першобутно  мрежи [[File:Orsk Local History Museum 08.jpg|right|thumb|280px|Примитивне шитко, локални Орски музей историї]]древних шиткох були направени зоз рошлїнских влаканох и животинькей шерсци (напр. коньскей), а вельо познєйше зоз дротовей мрежи. Познєйшеше були направени мали машини за тканє мрежи за шитка.&lt;ref name=&quot;:0&quot;&gt;[https://hrinchenko.com/dictionary/word/24903-krosonki#show_point.html#show_point Кросонки, кросна]&lt;/ref&gt;    

== Випатрунок ==
Шитко направене у форми древеного рама зоз мрежу хтора розцагнута на єдним концу за преошиванє дачого дробного и мелкого (углавним жита, муки). Шитка ше хасновали и за чуванє розтресацих материйох. [[Народ]] за шитко хаснує и слово шито хторе ше розликує од шитка по векших мрежох на дну.&lt;ref name=&quot;:0&quot; /&gt; Звичайно таке шито векше од шитка. Хасує ше го за векши количества материї хтора ше на нїм преошивює. 

Файта шитка/шита зоз векшима очками на мрежи (найчастейше за векши машини) наволує ше решетко &lt;ref&gt;[https://ru.wikisource.org/wiki/%D0%AD%D0%A1%D0%91%D0%95/%D0%A0%D0%B5%D1%88%D0%B5%D1%82%D0%BE Решето // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона] : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907.&lt;/ref&gt; або подрешетко. Укр. решета́р, реші́тник&lt;ref name=&quot;:1&quot; /&gt;.

== Виробок ==
Древени рам (бланк) ше зогривал на огню або напарйовал у горуцей води же би ше могол персценясто зогинац. Конци рама лїпени вєдно, а скапчане и составене место додатно було помоцнєне зоз дроциками. Прейґ обруча/рама було розцагнуте дно; дротова мрежа або подзиравена [[Скорка|скора]], причверсцена зоз [[Гвозд|гвоздами]]. Же би ше защицела вяза дна зоз обручом, од долу положени древени персцень, подобни раму, або дакус узши. Дно додатно зацагнуте зоз скоряним порващком хтори прецагнути през дзирки, през широки и узки персценї обруча.&lt;ref name=&quot;:0&quot; /&gt;

[[File:Puderzuckersieb3.jpg|right|thumb|280px|Механїчне шитко за домашнє хаснованє]]Нєшкайшим шитком найчастейше рубци рама метални або обрубени зоз челїком хтори нєардзеви, або пластики, а мрежочки зоз дроцикох, ценкого платна або найлону. Шитка розлично дизайновани а таки шитка спадаю до статичних. Статични шитка мож найлєгчейше тестировац и превериц. Мали шитка ше тиж хаснує у каждодньовим живоце и за филтрированє чечности, напр. чай, файти напиткох (соки, смути итд.)

Процивно статичним шитком постоя такв. округли вибрацийни шитка. Вони дизайновани на иншки способ. Таки шитка и решета порушує мотор хтори спричинює вибрацию.&lt;ref&gt;[https://web.archive.org/web/20250205113111/https://www.powderprocess.net/Checking_Powder_sieve.html Sifters / Vibrating Sieves]&lt;/ref&gt; Дїйство вибрацийох оможлївює же би материял прешол лєгко през шитко. Пошлїдок того тот же вибрацийни шитка можу посцигнуц векши прецек, а зоз меншу велькосцу отвора и оможлївюю оптималну безпечносц процеса.

== Файти шиткох ==
'''Механїчни шитка'''

Постоя и механїчни шитка у форми шольки/гарчичка зоз шиткастим дном и двочасцову ручку зоз фейдером. Мука ше усипе до гарчичка, а потим треба прициснуц ручку. Преошата мука будзе випадовац до порихтаней судзини лєбо на роботну поверхносц. Механїчне шитко барз практичне бо мали пречнїк гарчичка, глїбоки є та ше мука нє ростреса доокола.

'''Лабораторийски шитка'''

[[File:Laboratory sieves BMK.jpg|right|thumb|280px|Лабораторийске шитко, з челїчним рамом]]Шита ше тиж хаснує у хемийских, технолоґийних, фармацийских и биолоґийних лабораторийох за прешеванє  рижних прщкох. Можу буц ручни або  механїчни.

Шитко такв. бубень шитко (лабораторийске шито, решетко) тиж  за ручне або механїзоване прешеванє житаркох, семенкох и продуктох їх преробку пре утвердзованє ступня контаминациї.&lt;ref&gt;ГОСТ Р 51568-99 — Сита лабораторные из металлической проволочной сетки. Технические условия.&lt;/ref&gt;

'''Индустрийски шитка'''

Шитка односно векши рештка ше хаснує у рударскей индустриї - у апратох за обогацованє рудох (там ше навоалю и „шита“). Шита ше хаснує и у прехрамбеней индустриї и продукаованє статковей покарми - за сортированє житаркох и муки у млїнох, прешеванє муки за печенє хлєба у пекарньох итд. 

'''Шитко у пчоларстве'''

[[File:Filtering of honey.jpg|right|thumb|280px|Шито за цадзенє меду]]Шита ше хаснує за филтрированє/цадзенє меду у цеку його пумпованя. Шитка чисца мед од нєчистоти при пресипованю зоз медового резервоара до судзини за транспорт и одкладанє. Можу буц розличного дизайна, зоз єдну або и двома дроциковима мрежами. Шитка хтори маю два мрежи; долнє твардо фиксироване до рама шитка, зоз „очками” од 1,5 мм, а горнє, зарамене около рубца, зоз 3 мм, по потреби ше може зняц и очисциц од назбераних вощинкових шапочкох, фалаткох, пчоло хтори случайно могли войсц до меду.&lt;ref name=&quot;:1&quot;&gt;Алексєєнко Ф. М.; Бабич І. А.; Дмитренко Л. І.; Мегедь О. Г.; Нестероводський В. А.; Савченко Я. М. (1966). Кузьміна М. Ф.; Радько М. К. (ред.). Виробнича енциклопедія бджільництва (українською) . Київ «Урожай». b. 407.&lt;/ref&gt; 

== Фразеолоґия  (присловки, идиоми) ==
• ''як шитко'' - чури.

• ''Глава як шито'' (паметанє як шито) – барз подле паметанє.

• ''Лапац зоз шитом, лапац до шитка, до'' решетки, у шиту – подло робиц, нїяк.

• ''Ношиц воду у шиту'' – робиц дацо даремно, трациц час (иронично).

• ''Прейсц през шито и решето'',  - вельо того  видзиц и дожиц у живоце, здобуц вельке искуство, здобуц схопносц.

• ''Ношиц [[Священїк|священїка]] у решету'' – циґанїц (застареле) при споведзи

• ''Пиянїца мера пенєж зоз шитком'', алє кед прешпи, нє купи задармо решето.

• ''Як вода у решету'' – нєт го вообще.

== Други значеня и хаснованє ==
♦ Шитко/решето  справа за пољопривредни машини и инсталациї за прешеванє [[Жито|жита]]. [[Поверхносц]] за прешеванє за шита у форми металного плеху и маю направени дзирки (квадратни, правоугласти, округли, елипсови итд.). Вирабяю ше  и ляти шита хтори - метални, полиуретански; заварени - дроти або грубши желєза.

♦ Шитко  — роботна поверхносц машини за седиментацию, хтора може буц  метална, полиуретанска або комбинована, составена зоз одвоєних решеткох аеродинамичного профила, як и зоз формованим крижним пресеком — за стварянє унапрямених млазох води нависше. Шитко може буц рухоме и нєрухоме. Рухоме шитко у машинох за седиментацию хаснує ше за збогацовнає чежких и вискозних рудох, на пример, манґана.

♦ Шитко — ридко хасноване мено за єден зоз народних музичних удерних [[Музични инструменти|инструментох]], файту тамбурина або даири. Состої ше зоз древеного рама пречнїка до 50 цм. Скора (першобутно мрежа) розцагнута прейґ обруча. [[Звук]] ше твори/ продукує з руку або з палїчку. 

♦ Єдна з косцох мозґового лоповика, етмоїдна косц, добила мено пре подобносц зоз шитком — пре вельо дзирки. Подобни мена ше хасную у белоруским (решедкаста косц), руским (решечата косц), биларским (решетна косц) и горватским (решетница). У других славянских язикох наволує ше ''шито'' або ''олфакторно''.

Ґалерия&lt;gallery&gt;
Файл:Deus ptits raidjes.jpg|Шитка з древеним обручом
Файл:Fouilles archéologique - tamisage - 1000H Tromelin - Lauren Ransan.jpg|Хаснованє шиткох у археолоґиї
Файл:Garri Processing 2.jpg|Прешеванє зомлєтекй муки
Файл:Zeef.jpg
Файл:Molen Fakkert, Hoonhorst buil (2).jpg|Вибрацийне шитко
Файл:Wallendorf (Luppe), Mühlenhof, Plansichter und Wurfsichter.jpg|Млїн, хаснованє вельких индустрийских шиктох
&lt;/gallery&gt;

== Литература ==
*''Словнїк руского народного язика II'' том, Нови Сад 2017. рок б. 755
*  Ruhlman, Michael; Bourdain, Anthony (2007). The Elements of Cooking: Translating the Chef's Craft for Every Kitchen. Simon and Schuster. p. 216. ISBN 978-1-4391-7252-0.

== Референци ==
[[Катеґория:Обисце]]
[[Катеґория:Прибор за обисце]]
[[Катеґория:Архаизми]]</text>
      <sha1>hdzzfx0iasc3aonxnwqlfvfl7z2190k</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Юлиян Каменїцки</title>
    <ns>0</ns>
    <id>3132</id>
    <revision>
      <id>19238</id>
      <timestamp>2026-06-03T12:53:59Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Keresturec</username>
        <id>18</id>
      </contributor>
      <comment>Нова страница: {{Инфорамик  | headerstyle = background: #ccf; | header1 =&lt;big&gt; Юлиян Каменїцки &lt;/big&gt; | label2 = |  data2 = Место за фотку.jpg | label3 = Назвиско | data3 =  | label4 = Датум народзеня |  data4 =12. априла 1938. | label5 = Датум упокоєня |  data5 =6. децембра 2020 (82) | label6 = Державянство |  data6 = югославянске, сербске | label7 = Язик тв…</comment>
      <origin>19238</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="6572" sha1="t2s5fmy6o8910l3mc48hn4vkrqef1g9" xml:space="preserve">{{Инфорамик 
| headerstyle = background: #ccf;
| header1 =&lt;big&gt; Юлиян Каменїцки &lt;/big&gt;
| label2 = |  data2 = Место за фотку.jpg
| label3 = Назвиско | data3 = 
| label4 = Датум народзеня |  data4 =12. априла 1938.
| label5 = Датум упокоєня |  data5 =6. децембра 2020 (82)
| label6 = Державянство |  data6 = югославянске, сербске
| label7 = Язик творох |  data7 = руски
| label8 = Школа |  data8 = 
| label9 = Универзитет |  data9 = Висша управна школа, Нови Сад
| label10 = Наукови ступень |  data10 = 
| label11 = Период твореня |  data11 = 1956 — 1996.
| label12 = Жанри |  data12 = новинарство
| label13 = Поховани |  data13 = у Атланти, Джорджия, ЗАД
| label14 = Припознаня |   data14 = 
}}
'''Юлиян Каменїцки''' (*12. април 1938—†6. децембeр 2020), новинар, редактор, дїяч у култури

Биоґрафия

Юлиян Каменїцки ше народзел 12. априла 1938. року у Коцуре, дзе закончел основну школу, а потим 1956. року почал робиц у НВП Руске слово як фоторепортер и поступнє ше позарядово дошколовйовал. Ище пред тим як дипломовал на Висшей управней школи, прешол на роботне место новинара спортскей рубрики, а же тоту длужносц совисно окончовал, доказує и награда Спартак хтору Рускому слову додзелєл Спортски союз Войводини. Од 1993. року єден час бул окончователь длужносци главного и одвичательного редактора новинох Руске слово. Под час пририхтованя за шветочне означованє 50-рочнїци виходзеня новинох Руске слово, обявел кратку моноґрафию з насловом „Руске слово 50 роки“, а у єй предлуженю, як другу часц, пораднїк будуцим руским новинаром под познату паролу „Хто, цо, дзе, кеди, прецо“. 

Попри новинарства, Юлин Каменїцки ше занїмал и з литературну творчосцу. Перши литературни твор (проза) обявени му 1958. року, як и други дзепоєдни познєйши, алє превладала поезия. У Едициї „Жридла“, НВУ „Руске слово“ му 1974. року видало збирку писньох з насловом „Квитки и рана“. Барз популарна при младих ище и нєшка шпиванка Якима Сивча „Модерна любов“ („Вше ше людзе любовали“), за хтору текст написал Юлиян Каменїцки, а першираз є виведзена 1962. року на „Червеней ружи“. 

Юлин Каменїцки дал свой допринос и розвою театралней уметносци при Руснацох. Такой по снованю Дома култури у Руским Керестуре вон, у периодзе од 1962. по 1967. рок, за програмни потреби новей институциї режирал два театрални фалати а у пейцох фалатох наступел як ґлумец. По снованю АРТ Дядя, сцени у Новим Садзе, Юлиян Каменїцки ґлумел у двох фалатох.

Юлин Каменїцки бул член Дружтва за руски язик, литературу и културу од 1974. року (у матичней кнїжки уписани є под числом 34). Секретар Дружтва бул од 1973-1975. рок, а потим єден час и член Предсидательства Дружтва. 

После пензионованя, Юлин Каменїцки ше, вєдно зоз супругу др Елену, преселєл ґу своєй дзивки Марти до Зєдинєних Америцких Державох.

Юлиян Каменїцки умар  6. децембра 2020. року у Атланти, у союзней америцкей держави Джорджия.


Драмска дїялносц Юлияна Каменїцкия

ДОМ КУЛТУРИ РУСКИ КЕРЕСТУР

1962. Осиф Торма: ХТО МА ПРАВО (режирал)

1962. Бранислав Нушич: ФРАҐМЕНТИ З АВТОБИОҐРАФИЇ  (Паноцец)

1964. Й. С. Попович: ПОКОНДИРЕНА ТИКВА (режирал)

1965. Й. С. Попович: ЗЛА ЖЕНА (Ґроф Трифич)

1965. Бранислав Нушич: АНАЛФАБЕТА  (ґлумел)

1966. Максим Горки: НА ДНУ (Пристав)

1967. Б. Нушич: ПОДОЗРИВА ОСОБА (Алекса шпиюн)

АРТ ДЯДЯ Сцена Нови Сад

1970. Славомир Мрожек: ПОЛИЦАЄ (Полицай)

1978. Любомир Симович: ЧУДО У ШАРҐАНЄ (Вишлїдзовач)


Литература

Јулијан Тамаш. „Књижевна дела објављена на русинском језику 1890—1980ˮ.  Русинска књижевност, историја и статус, Матица српска, 1984. б. 454.


Вонкашнї вязи

Любомир Медєши. [https://digitalizacija.ruskeslovo.com/%d1%88%d0%b2%d0%b5%d1%82%d0%bb%d0%be%d1%81%d1%86/ „Юлиян Каменїцкиˮ. Руководзаци  Рускословци: Здогадованє и власна обсервация 1960-1992 (2)], Шветлосц ч. 2, 2025. б. 71. 

Дю. Латяк. [https://digitalizacija.ruskeslovo.com/%d1%80%d1%83%d1%81%d0%ba%d0%b5-%d1%81%d0%bb%d0%be%d0%b2%d0%be/ Юлиян Каменїцки (1938-2020)], новини Руске слово, Рок LXXVI чис. 50 (3919), Нови Сад, 11. децембер 2020, б. 17.</text>
      <sha1>t2s5fmy6o8910l3mc48hn4vkrqef1g9</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>19241</id>
      <parentid>19238</parentid>
      <timestamp>2026-06-03T17:12:15Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>ОленкаБТ</username>
        <id>1579</id>
      </contributor>
      <comment>Медзинаслови, викивязи, подробносци</comment>
      <origin>19241</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="6889" sha1="ost5nm0gijs51xjrvi6xvs43orhsazn" xml:space="preserve">{{Инфорамик 
| headerstyle = background: #ccf;
| header1 =&lt;big&gt; Юлиян Каменїцки &lt;/big&gt;
| label2 = |  data2 = Место за фотку.jpg
| label3 = Назвиско | data3 = 
| label4 = Датум народзеня |  data4 =12. априла 1938.
| label5 = Датум упокоєня |  data5 =6. децембра 2020 (82)
| label6 = Державянство |  data6 = югославянске, сербске
| label7 = Язик творох |  data7 = руски
| label8 = Школа |  data8 = 
| label9 = Универзитет |  data9 = Висша управна школа, Нови Сад
| label10 = Наукови ступень |  data10 = 
| label11 = Период твореня |  data11 = 1956 — 1996.
| label12 = Жанри |  data12 = новинарство
| label13 = Поховани |  data13 = у Атланти, Джорджия, ЗАД
| label14 = Припознаня |   data14 = 
}}
'''Юлиян Каменїцки''' (*[[12. април]] 1938—†6. децембeр 2020), новинар, редактор, дїяч у култури

== Биоґрафия ==
Юлиян Каменїцки ше народзел 12. априла 1938. року у [[Коцур|Коцуре]], дзе закончел основну школу, а потим 1956. року почал робиц у НВП Руске слово як фоторепортер и поступнє ше позарядово дошколовйовал. Ище пред тим як дипломовал на Висшей управней школи, прешол на роботне место новинара спортскей рубрики, а же тоту длужносц совисно окончовал, доказує и награда Спартак хтору Рускому слову додзелєл Спортски союз [[Войводина|Войводини]]. Од 1993. року єден час бул окончователь длужносци главного и одвичательного редактора новинох Руске слово. Под час пририхтованя за шветочне означованє 50-рочнїци виходзеня новинох Руске слово, обявел кратку моноґрафию з насловом „Руске слово 50 роки“, а у єй предлуженю, як другу часц, пораднїк будуцим руским новинаром под познату паролу „Хто, цо, дзе, кеди, прецо“. 

Попри новинарства, Юлин Каменїцки ше занїмал и з литературну творчосцу. Перши литературни твор (проза) обявени му 1958. року, як и други дзепоєдни познєйши, алє превладала поезия. У Едициї „Жридла“, НВУ „Руске слово“ му 1974. року видало збирку писньох з насловом „Квитки и рана“. Барз популарна при младих ище и нєшка шпиванка Якима Сивча „Модерна любов“ („Вше ше людзе любовали“), за хтору текст написал Юлиян Каменїцки, а першираз є виведзена 1962. року на [[Фестивал рускей култури Червена ружа|„Червеней ружи“]]. 

Юлин Каменїцки дал свой допринос и розвою театралней уметносци при Руснацох. Такой по снованю [[Дом култури Руски Керестур|Дома култури у Руским Керестуре]] вон, у периодзе од 1962. по 1967. рок, за програмни потреби новей институциї режирал два театрални фалати а у пейцох фалатох наступел як ґлумец. По снованю АРТ Дядя, сцени у Новим Садзе, Юлиян Каменїцки ґлумел у двох фалатох.

Юлин Каменїцки бул член [[Дружтво за руски язик, литературу и културу|Дружтва за руски язик, литературу и културу]] од 1974. року (у матичней кнїжки уписани є под числом 34). Секретар Дружтва бул од 1973-1975. рок, а потим єден час и член Предсидательства Дружтва. 

После пензионованя, Юлин Каменїцки ше, вєдно зоз супругу др Елену, преселєл ґу своєй дзивки Марти до Зєдинєних Америцких Державох.

Юлиян Каменїцки умар  6. децембра 2020. року у Атланти, у союзней америцкей держави Джорджия.

== Драмска дїялносц Юлияна Каменїцкия ==
ДОМ КУЛТУРИ РУСКИ КЕРЕСТУР

1962. Осиф Торма: ХТО МА ПРАВО (режирал)

1962. Бранислав Нушич: ФРАҐМЕНТИ З АВТОБИОҐРАФИЇ  (Паноцец)

1964. Й. С. Попович: ПОКОНДИРЕНА ТИКВА (режирал)

1965. Й. С. Попович: ЗЛА ЖЕНА (Ґроф Трифич)

1965. Бранислав Нушич: АНАЛФАБЕТА  (ґлумел)

1966. Максим Горки: НА ДНУ (Пристав)

1967. Б. Нушич: ПОДОЗРИВА ОСОБА (Алекса шпиюн)

АРТ ДЯДЯ Сцена Нови Сад

1970. Славомир Мрожек: ПОЛИЦАЄ (Полицай)

1978. Любомир Симович: ЧУДО У ШАРҐАНЄ (Вишлїдзовач)

== Литература ==
Јулијан Тамаш. „Књижевна дела објављена на русинском језику 1890—1980ˮ.  Русинска књижевност, историја и статус, Матица српска, 1984. б. 454.


== Вонкашнї вязи ==
• Любомир Медєши. [https://digitalizacija.ruskeslovo.com/%d1%88%d0%b2%d0%b5%d1%82%d0%bb%d0%be%d1%81%d1%86/ „Юлиян Каменїцкиˮ. Руководзаци  Рускословци: Здогадованє и власна обсервация 1960-1992 (2)], [[Шветлосц (часопис)|Шветлосц]] ч. 2, 2025. б. 71. 

• Дю. Латяк. [https://digitalizacija.ruskeslovo.com/%d1%80%d1%83%d1%81%d0%ba%d0%b5-%d1%81%d0%bb%d0%be%d0%b2%d0%be/ Юлиян Каменїцки (1938-2020)], новини Руске слово, Рок LXXVI чис. 50 (3919), Нови Сад, 11. децембер 2020, б. 17.</text>
      <sha1>ost5nm0gijs51xjrvi6xvs43orhsazn</sha1>
    </revision>
  </page>
</mediawiki>