Википедия rskwiki https://rsk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8_%D0%B1%D0%BE%D0%BA MediaWiki 1.47.0-wmf.5 first-letter Медий Окреме Розгварка Хаснователь Розгварка зоз хасновательом Википедия Розгварка о Википедиї Файл Розгварка о файлу МедияВики Розгварка о МедияВикию Шаблон Розгварка о шаблону Помоц Розгварка о помоци Катеґория Розгварка о катеґориї TimedText TimedText talk Модул Разговор о модулу Event Event talk 0 3108 19311 19152 2026-06-08T08:21:23Z Sveletanka 20 катеґория 19311 wikitext text/x-wiki '''1. май''' — 121. [[дзень]] у року (122. дзень у преступним року) по Ґреґориянским календаре. До конца рока єст ище 244 днї. == Подїї == * 1707 — Зоз зєдинєньом Анґлийскей кральовини и Шкотскей кральовини настала Кральовина Велька Британия. * 1778 — У Зомборе отворена перша сербска учительска школа. * 1866 — У Сербиї пущени до обтоку перши поштански марки. * 1886 — У Чикаґу 40 тисячи роботнїки ступели до штрайку, вимагаюци лєпши условия роботи, виражени у пароли три осмици – по осем [[Годзина|годзини]] роботи, одпочивку и културного воздзвигованя. Од 1889. року тот дзень ше слави як Медзинародне швето роботи. * 1894 — Першираз шветочно преславени 1. май у [[Сербия|Сербиї]]. Преслави були масовнєйши после снованя Главного роботнїцкого союзу и Сербскей социялдемократичней странки 1903. року. * 1931 — Урядово отворени Емпаєр стейт билдинґ, 102 поверхи високи нюйоркски будинок, теди найвисши на швеце. * 1960 — глїбоко над територию СССР збити америцки шпиюнски авион U-2 цо була окремна епизода жимней войни. * 2004 — Европска уния (ЕУ) преширена за 10 нових членох – Кипар, Ческа, Естония, Летония, Литвания, Мадярска, Малта, Польска, Словацка и Словения, зоз чим ше число жемох хтори творя тоту економско-социялну интеґрацию звекшало на 25. * Нєшка Медзинародне швето роботи. * Шветови дзень защити носороґох == Умарли == * 1904 — Антонїн Дворжак, чески [[композитор]]. [[Катеґория:Днї рока]] [[Катеґория:1. май]] [[Катеґория:Май]] luacp6byyi2a1i9d37q2nhc8ait5zev 0 3109 19312 19153 2026-06-08T08:22:21Z Sveletanka 20 катеґория 19312 wikitext text/x-wiki '''2. май''' — 122. [[дзень]] у року (123. дзень у преступним року) по Ґреґориянским календаре. До конца рока єст ище 243 днї. == Подїї == == Народзени == * 729 — Катарина II , Велька, императорка Русиї. * 1867 — Юрко Лажо, русински дружтвени и културни дїяч, сенатор Чехословацкого парламенту (1920-1925). * 1932 — [[Федор Гербут]] (*2. май 1932—†25. септембер 2023) сербски теорийни физичар, шветово познати по посцигнуцох з квантней механїки и квантней теориї информациї. == Умарли == * 1519 — Леонардо да Винчи, маляр, скулптор, архитекта, природняк, [[музичар]], [[писатель]], пренаходзач и конструктор. * 2024 — [[Гелена Крклюш|Гелена Фейди Крклюш]] (*5. децембер 1936–†2. май 2024), подобова уметнїца, малярка аматерка. [[Катеґория:Днї рока]] [[Катеґория:2. май]] [[Катеґория:Май]] 3o0oe4ahtwsdxwqyc6lp5wmvtg78bnq 0 3110 19283 19160 2026-06-07T13:55:31Z Ruskinja2022 22 19283 wikitext text/x-wiki '''3. май''' — 123. [[дзень]] у року (124. дзень у преступним року) по Ґреґориянским календаре. До конца рока єст ище 242 днї. == Подїї == * 1791 — Скупштина Ржечи Посполитей (''Rzeczpospolita'' - нєофицийна назва польскей держави у федерациї Польского кральовства и Литовского велького князовства хтора еґзистовала од 1569-1795) прияла 1791. року Уставу владову (''Ustawa rządow''a), хтора постала други державни устав на швеце (после Устава Зєдинєних Америцких Державох 1787. року). == Народзени == * 1933 — [[Юрий Панько]], русински филолоґ, слависта, лексикоґраф, автор сучасного словацко-русинского словнїка. == Умарли == * 1997 — [[Амалия Арт]] (*28. авґуст 1919–†3. май 1997), ґлумица–аматер, член Аматерского театра Петра Ризнича у [[Руски Керестур|Руским Керестуре]]. * 2012 — [[Ириней Бучко]] (*24. октобер 1938—†3. май 2012), познати керестурски [[Ремесло|майстор]], радио [[шпивач]] и добродїй. [[Катеґория:Днї рока]] [[Катеґория:3. май]] 90cmgkobi7uimokpdjpm5lrgj5dr6l8 19313 19283 2026-06-08T08:23:18Z Sveletanka 20 катеґория 19313 wikitext text/x-wiki '''3. май''' — 123. [[дзень]] у року (124. дзень у преступним року) по Ґреґориянским календаре. До конца рока єст ище 242 днї. == Подїї == * 1791 — Скупштина Ржечи Посполитей (''Rzeczpospolita'' - нєофицийна назва польскей держави у федерациї Польского кральовства и Литовского велького князовства хтора еґзистовала од 1569-1795) прияла 1791. року Уставу владову (''Ustawa rządow''a), хтора постала други державни устав на швеце (после Устава Зєдинєних Америцких Державох 1787. року). == Народзени == * 1933 — [[Юрий Панько]], русински филолоґ, слависта, лексикоґраф, автор сучасного словацко-русинского словнїка. == Умарли == * 1997 — [[Амалия Арт]] (*28. авґуст 1919–†3. май 1997), ґлумица–аматер, член Аматерского театра Петра Ризнича у [[Руски Керестур|Руским Керестуре]]. * 2012 — [[Ириней Бучко]] (*24. октобер 1938—†3. май 2012), познати керестурски [[Ремесло|майстор]], радио [[шпивач]] и добродїй. [[Катеґория:Днї рока]] [[Катеґория:3. май]] [[Катеґория:Май]] e947k0nyeyysml7p4m6i4s0gcj849vl 0 3111 19284 19165 2026-06-07T13:56:44Z Ruskinja2022 22 19284 wikitext text/x-wiki '''4. май''' — 124. [[дзень]] у року (125. дзень у преступним року) по [[Григориянски календар|Ґреґориянским календаре]]. До конца рока єст ище 241 дзень. == Подїї == == Народзени == * 1764 — [[Петро Лодий]], правнїк, филозоф, педаґоґ. * 1909 — [[Петро Линтур]], педаґоґ, фолклориста, познаватель литератури. == Умарли == * 1980 — [[Йосип Броз Тито]], комунистични дїяч, вожд руху одпору у Югославиї, предсидатель югославянскей держави (1953-1980). [[Катеґория:Днї рока]] [[Катеґория:4. май]] dskp6jo5saydgbfygex1b84g5abirxc 19308 19284 2026-06-08T08:01:33Z Sveletanka 20 катеґория 19308 wikitext text/x-wiki '''4. май''' — 124. [[дзень]] у року (125. дзень у преступним року) по [[Григориянски календар|Ґреґориянским календаре]]. До конца рока єст ище 241 дзень. == Подїї == == Народзени == * 1764 — [[Петро Лодий]], правнїк, филозоф, педаґоґ. * 1909 — [[Петро Линтур]], педаґоґ, фолклориста, познаватель литератури. == Умарли == * 1980 — [[Йосип Броз Тито]], комунистични дїяч, вожд руху одпору у Югославиї, предсидатель югославянскей держави (1953-1980). [[Катеґория:Днї рока]] [[Катеґория:4. май]] [[Катеґория:Май]] jq3n8520wp2z71xoq0rads93pradc98 0 3112 19314 19166 2026-06-08T08:23:59Z Sveletanka 20 катеґория 19314 wikitext text/x-wiki '''5. май''' — 125. [[дзень]] у року (126. дзень у преступним року) по [[Григориянски календар|Ґреґориянским календаре]]. До конца рока єст ище 240 днї. == Подїї == * 1904 — На брегу Волуїца при Бару поставена перша радио-телеґрафска станїца Марконийовей системи на Балкану. * 1949 — У Лондону основани Совит Европи (Council of Europe (CoE)), медзинародна орґанизация хторей циль потримовац людски права и демократию и владанє права у Европи. Шедзиско орґанизациї нєшка у Стразбуру. * 2006 — Загашени РТС 3 и Радио 101. Нєшка Медзинародни дзень бабицох. Установела го 1992. року Медзинародна конфедерация бабицох. == Народзени == * 1818 — Народзени нємецки филозоф [[Карл Гайнрих Маркс]] (Трир, Нємецка, 5. май 1818 – Лондон, Зєдинєне кральовство, [[14. марец]] 1883), бул политични економиста, историчар, новинар, социолоґ, єден з найвекших критичарох капитализму и теоретичар модерного социялизма и комунизма * 1846 — Народзел ше польски [[писатель]] [[Генрик Сєнкєвич]] (Вола Окжейска, [[Польска]], 5. май 1846 – Вевей, Швайцарска, 15. новембер 1916), добитнїк є Нобеловей награди за цалосну литературу 1905. року, найпознатши його роман Quo vadis. * 1883 — Народзел ше сербски [[композитор]] и музични писатель [[Петар Коньович]] (Чуруґ, 5. май 1883 – Беоґрад, 1. октобер 1970), бул ректор Музичней академиї у Беоґрадзе, член Сербскей академиї наукох и уметносцох и управнїк Музиколоґийного института. * 1885 — [[Методий Трохановский]], лемковски учитель и дружтвени дїяч. * 1905 — [[Стана Дюрич-Клайн]] (*5. май 1905 – †[[18. фебруар]] 1986), перша жена музиколоґ у [[Сербия|Сербиї.]] * 1910 — Павел Цибере, правнїк, визначни подкарпатски русински политичар и дипломата, учиталь. * 1938 — Проф. др [[Тибор Миклош Попович]] (* 5. май 1938 - † [[15. марец|13. марец]] 2025), познати виглєдовач проблемох економскей ґеоґрафиї, историї националней економиї Мадярскей, историї [[Грекокатолїцка церква|Грекокатолїцкей церкви]] у Мадярскей и дїяч у култури, єден з бардох русинского препородного руху хторому ше, после политичних пременкох у Мадярскей, удало же би [[Руснаци у Сербиї|Русини]] достали статус народней меншини у тей жеми. * 1951 — [[Мария Мальцовска]], публицисткиня и [[Писатель|писателька.]] == Умарли == * 1975 — Иван Новак, русински [[поета]], прозаїк, гумориста и сатиричар, комедиоґраф. [[Катеґория:Днї рока]] [[Катеґория:5. май]] [[Катеґория:Май]] m13mzxbtdi3uyr2utnju4q087a6mnsd 0 3114 19315 19180 2026-06-08T08:24:22Z Sveletanka 20 катеґория 19315 wikitext text/x-wiki '''6. май''' — 126. [[дзень]] у року (127. дзень у преступним року) по Ґреґориянским календаре. До конца рока єст ище 239 днї. == Подїї == * 1994 — Отворени тунел попод Ламанш – Евротунел (''Channel Tunnel''). Гайзибански тунел длуги 50,5 километри и повязує Фокстон у Зєдинєним кральовству зоз местом Кокел у Французкей. * 2020 — Скупштина Сербиї утаргла позарядови стан, хтори бул запровадзени [[15. марец|15. марца]], пре пандемию вируса Ковид 19. * Дзень еколоґох Сербиї. == Народзени == * 1758 — [[Максимилиян Робеспєр]], адвокат, французки плитичар, єден з вождох Велькей французкей револуциї. * 1856 — Народзел ше [[Зиґмунд Фройд]] (Прибор, Ческа, 6. май 1856 – Лондон, 23. септембер 1939), австрийски неуролоґ и психиятер, снователь психоанализи. * 1868 — Народзени сербски математичар [[Михайло Петрович]] познати як Мика Алас (Беоґрад, 6. май 1868 – Беоґрад , 8. юний * 1943). Бул снователь беоґрадскей математичней школи, професор Универзитета у Беоґрадзе, член Сербскей кральовскей академиї. * 1915 — Народзел ше [[Орсон Велс]] (Кеноша, ЗАД, 6. май 1915 – Лос Андєлес, ЗАД, 10. октобер 1985), америцки режисер, ґлумец и сценарист, добитнїк Оскара за животне дїло. == Умарли == * 1949 — Морис Метерлинк, белґийски драматичар, [[поета]] и филозоф, лауреат Нобеловей награди з литератури. * 1992 — [[Марлен Дитрих]], нємецко-америцка ґлумица и шпивачка. * 2009 — [[Данил Гарди]] (*5. септембер 1951—†6. май 2009), єден з найвизначнєйших новинарох, културних и явних роботнїкох медзи Руснацами у [[Горватска|Горватскей.]] [[Катеґория:Днї рока]] [[Катеґория:6. май]] [[Катеґория:Май]] sfkrrsmdtyodcjcselrm2xnr68is549 0 3115 19316 19181 2026-06-08T08:24:44Z Sveletanka 20 катеґория 19316 wikitext text/x-wiki '''7. май''' — 127. [[дзень]] у року (128. дзень у преступним року) по Ґреґориянским календаре. До конца рока єст ище 238 днї. == Подїї == * 1815 — Нємецка подморнїца торпедовала анґлийску путнїцку ладю Луизитания хтора ше зачирела, спричинююци 1200 людски жертви. * 1999 — Папа Йоан Павло II нащивел Румунию, як перши поглавар [[Римокатолїцка церква|Римокатолїцкей церкви]] хтори после тисячрочного розколу нащивел єдну православну жем. == Народзени == * 1790 — [[Янко Копчаї]] (*7. мая 1790—†[[4. марец|4. марца]] 1844), капелан и парох керестурски. * 1803 — Народзени [[священїк]] [[Александер Духнович|Александер Василєвич Духнович]] (Тополя, Словацка, 7. май 1803 – [[Прешов]], Словацка, [[30. април]] 1865), бул грекокатолїцки паноцец, национални будитель Русинох у восточней Словацкей и Закарпат’ю, [[поета]], [[писатель]], етноґраф, публициста. Автор є тексту шпиванки Я ''Русин бул, єсм и буду'', хтора шпивана як гимна на Сновательней скупштини Руского народного просвитного дружтва. З його меном, у новембре 1945. року у Прешове у Словацкей основани Театер Александер Духнович. * 1833 — Народзени нємецки [[композитор]] и пиянист Йоханес Брамс (Гамбурґ, Нємецка, 7. май 1833 – Беч, Австрия, [[3. април]] 1897). * 1840 — Петро Илїч Чайковски, русийски композитор. * 1861 — Рабиндранат Таґор, бенґалски поета, писатель, драматурґ, композитор. * 1892 — Народзел шe предсидатель Социялистичней Федеративней Републики Югославиї, [[Йосип Броз Тито]] (Кумровец, 7. май 1892 – Любляна, [[4. май]] 1980), бул югославянски комунистични револуционер, предсидатель Союзу комунистох Югославиї, бул премиєр (1943–1963), а познєйше и предсидатель (1953–1980) Социялистичней Федеративней Републики Югославиї. Бул и вожд Руху нєвязаних жемох. == Умарли == * 2017 — Василь Молнар, русински педаґоґ и прозаїк. * 2018 — [[Славко Загорянски]] (*15. децембер 1947–7. май 2018), композитор и инструменталиста-[[музичар]]. [[Катеґория:Днї рока]] [[Катеґория:7. май]] [[Катеґория:Май]] ovabnlae2f77akhjs86odyog8vtc2g5 0 3116 19317 19183 2026-06-08T08:25:07Z Sveletanka 20 катеґория 19317 wikitext text/x-wiki '''8. май''' — 128. [[дзень]] у року (129. дзень у преступним року) по Грегориянским календаре. До конца рока єст ище 237 днї. == Подїї == :* 1919 — Централна руска народна рада у Ужгородзе принєсла одлуку о приключеню Подкарпатскей Руси ґу Чехословацкей. :* 1970 — Битлси ''(The Beatles'') видали свой остатнї албум Лет ит би (''Let It Be''). :* 2001 — Югославия прията до Шветовей банки як полноправни член. :* 2001 — Папа Йоан Павло II нащивел Сирию и вошол до джамиї, з чим постал перши папа хтори тото зробел. :* Нєшка Шветови дзень Червеного крижа. == Народзени == :* 1828 — Народзени [[Жан Анри Динан]] (Женева, Швайцарска, 8. май 1828 – Гайден, Швайцарска, 30. октобер 1910), филантроп, снователь медзинародней гуманитарней орґанизациї Червени криж. * Добитнїк є першей Нобеловей награди за мир 1901. року. :* 1884 — Гари Труман, 33. предсидатель ЗАД. :* 1946 — Народзел ше [[професор]] [[Владимир Бесерминї]] (Шид, 8. май 1946 – Вербас, [[20. марец]] 2014), професор у керестурскей ґимназиї, [[писатель]], [[поета]], прекладатель и визначни роботнїк у култури [[Руснаци у Сербиї|Руснацох]]. == Умарли == :* 1880 — [[Ґустав Флобер]], основоположнїк реалистичней школи у французкей литератури. [[Катеґория:Днї рока]] [[Катеґория:8. май]] [[Катеґория:Май]] fc8xlgk4gseaadts3opk2qvi4cxvnxh 0 3117 19318 19184 2026-06-08T08:25:42Z Sveletanka 20 катеґория 19318 wikitext text/x-wiki '''9. май''' — 129. [[дзень]] у року (130. дзень у преступним року) по Ґреґориянским календаре. До конца рока єст ище 236 днї. == Подїї == * 1945 — Дзень побиди над фашизмом, кед нацистична Нємецка подписала безусловну капитулацию, з чим закончена Друга шветова война. Документ о капитулациї у Берлину подписали нємецки фелдмаршал Вилгелм Кайтел, а у мено Антифашистичней коалициї совєтски маршал Ґеорґий Жуков и британски ґенерал Артур Тедер. * 1948 — Дзень Основней школи ''Братство єдинство'' у [[Коцур|Коцуре]]. Перши податок о образованю у Коцуре зазначени 1765. року. Мено Братство-єдинство школа достала 1948. року. Теди ше настава одвивала у вецей обєктох у валалє, а 1965. року шицки школяре од першей по осму класу почали ходзиц до терашнього будинка. У школи ше порядна настава одвива на руским и сербским язику, а школяре можу як виборну наставу учиц руски, лєбо мадярски язик зоз елементами националней култури. * 1950 — Виложени концепт зєдинєного континенту, познатши як „Шуманова декларация“ (''Schuman'' ''declaration''), цо постала основа за снованє Европскей униї (ЕУ). Нєшка ше политични ентитет Европсей униї виражує зоз [[Гимна|гимну]], адаптована тема зоз Симфониї ч. 9 Лудвиґа ван Бетовена (Ода радосци) и заставу. На Совиту Европскей униї у Милану 1985. року одлучене же ше 9. май будзе означовац каждого року. Европску унию нєшка творя 27 держави. * Дзень Европи. * Кирбай у катедралней церкви св. о. Миколая у [[Руски Керестур|Руским Керестуре]]. == Народзени == * 1871 — Народзел ше [[Володимир Гнатюк|Володимир Михайлович Гнатюк]] (Велеснїв, Австро-Угорска, нєшка Україна, 9. май 1871 – Львов, Україна, 6. октобер 1926), познати українски етноґраф и културни дїяч. Влєце 1897. року нащивел руски валали у Войводини и записал народни шпиванки, прозни твори и вецей записи, хтори обявел у штирох томох Етноґрафичного зборнїка Наукового товариства Шевченко у [[Льовч|Львове]], а тоти записи нашого усного народного скарбу представяю фундамент на хторим стої история литератури бачванско-сримских Руснацох. * 1939 — Народзел ше о. др Тадей Войнович, ОФМ (Чаковец, 9. май 1939 – Изола, Словения, 8. новембер 2008). Бул визначни еґзеґета, полиґлота (знал нємецки, анґлийски, италиянски, гебрейски и старогречески язик), а вєдно зоз Михалом и [[Янко Рамач|Янком Рамач]] преложел Святе писмо – Стари и Нови завит зоз старогреческого на [[руски язик]]. Преподавал и бул [[професор]] на Теолоґийно-катехетским институту Суботицкей бискупиї, а преподаваня тримал и у Новим Садзе. Бул перши директор и одвичательни редактор Радио Мариї Сербиї. * 1943 — [[Володимир Фединишинец]], українски и русински [[Писатель|писатель.]] [[Катеґория:Днї рока]] [[Катеґория:9. май]] [[Катеґория:Май]] kw461z58rcy059yqtz5w9f3z72wpv1p 0 3118 19319 19214 2026-06-08T08:26:06Z Sveletanka 20 катеґория 19319 wikitext text/x-wiki '''10. май''' — 130. [[дзень]] у року (131. дзень у преступним року) по Ґреґориянским календаре. До конца рока єст ище 235 днї. == Подїї == * 1844 — Началнїк Министерства просвити у сербскей влади Йован Стерия Попович послал шицким окружним началством допис най стари ствари посилаю до Народного музею. Тот датум ше трима як Дзень снованя Народного [[Музей|музею]] у Беоґрадзе. * 1904 — Основана фирма Хорх (''Horch''), хтора познєйше постала Ауди (''Audi AG''). * Медзинародни дзень рушаня, физичней активносци. У рамикох ґлобалней инициятиви жеми членїци [[Шветова здравствена орґанизация|Шветовей здравственей орґанизациї]] (ШЗО) запровадзую Медзинародни дзень физичней активносци од 2002. року же би промововали физичну активносц як основну активносц за очуванє и унапредзованє здравя каждого чловека. * Шветови дзень птицох и древох хтори преглашела Ґенерална скупштина Зєдинєних нацийох з цильом же би ше очувало ридки файти птицох и древох. Зоз зрезованьом древох и знїщованьом лєсох знїщує ше и природни места на хторих птици правя гнїзда. == Народзени == * 1931 — Народзела ше малярка Олґа Оля Иванїцки (Панчево, 10. май * 1931 – Беоґрад 24. юний 2009). == Умарли == * 2024 — Др [[Яков Кишюгас]] (*1. новембер 1948—†10. май 2024), професор русийского язика, визначни просвитно-педаґоґийни дїяч, [[професор]] на Оддзелєню за русинистику Филозофского Факултету у Новим Садзе. [[Катеґория:Днї рока]] [[Катеґория:10. май]] [[Катеґория:Май]] ma04a1o6xib2mmhbkvqglfvklsgek0w 0 3119 19286 19215 2026-06-07T14:06:17Z Ruskinja2022 22 19286 wikitext text/x-wiki '''11. май''' — 131. [[дзень]] у року (132. дзень у преступним року) по Ґреґориянским календаре. До конца рока єст ище 234 днї. == Подїї == == Народзени == * 1720 — Барон Мингаузен, нємецки дворян ''Karl Friedrich Hieronymus Freiherr von Münchhausen'', приповедач нєправдивих видуманих историйних подїйох. * 1904 — [[Салвадор Дали]], каталонски маляр, познати по своїх сурреалистичних дїлох. * 1971 — Роберт Калиняк, словацки политичар, по [[Оцец|оцови]] русинского походзеня. [[Катеґория:Днї рока]] [[Катеґория:11. май]] t706my1ins6g9f0wmuxnrrg08wgpu6y 19320 19286 2026-06-08T08:26:29Z Sveletanka 20 катеґория 19320 wikitext text/x-wiki '''11. май''' — 131. [[дзень]] у року (132. дзень у преступним року) по Ґреґориянским календаре. До конца рока єст ище 234 днї. == Подїї == == Народзени == * 1720 — Барон Мингаузен, нємецки дворян ''Karl Friedrich Hieronymus Freiherr von Münchhausen'', приповедач нєправдивих видуманих историйних подїйох. * 1904 — [[Салвадор Дали]], каталонски маляр, познати по своїх сурреалистичних дїлох. * 1971 — Роберт Калиняк, словацки политичар, по [[Оцец|оцови]] русинского походзеня. [[Катеґория:Днї рока]] [[Катеґория:11. май]] [[Катеґория:Май]] klj2woiew9a1wvzxmr3652fd2n34khx 0 3120 19288 19216 2026-06-07T14:12:51Z Ruskinja2022 22 Корекция у рубрики Умарли 19288 wikitext text/x-wiki '''12. май''' — 132. [[дзень]] у року (133. дзень у преступним року) по Ґреґориянским календаре. До конца рока єст ище 233 днї. == Подїї == * 1743 — У Праги було корунованє [[Мария Терезия|Мариї Терезиї]] за чешку кралїцу. * 1947 — У Беоґрадзе першираз приказани филм ''Славица'', у главних улогох ґлумели [[Ирена Колесар]], Марян Ловрич и Любиша Йованович. Знїманє филма тирвало єден рок, [[Редитель|режисер]] и сценариста бул Вєкослав Африч, а знїматель Жорж Скриґин. Филм ''Славица'' бул перши югославянски филм после Другей шветовей войни беоґрадского студия ''Авала филм'' и зачатнїк жанра партизанского филма. * 1990 — У Новим Садзе основани Союз Руснацох и Українцох Югославиї, тераз Союз Руснацох Українцох [[Сербия|Р. Сербиї]]. * Нєшка Медзинародни дзень медицинских шестрох. Медзинародни совит медицинских шестрох (''International Council of Nurses (ICN))'' означує свой дзень од 1965. року, на дзень народзеня Флоренс Найтинґейл, британскей медицинскей шестри, зачетнїци модерного шестринства як професиї. == Народзени == * 1820 — Народзела ше [[Флоренс Найтинґейл]] (Фиренца, нєшка Италия, 12. май 1820 – Лондон, Зєдинєне Кральовство, 13. авґуст 1910), робела як пестунка, орґанизаторка, реформаторка и учителька, була снователька шестринства у рамикох медицини. * 1944 — [[Иван Сабадош]], науковец, доктор филолоґийних наукох, [[професор]] Ужгородского народного универзитета. == Умарли == * 1971 — [[Янко Ерделї (професор)|Янко Ерделї]] (*1897—†12. май 1971), професор историї и ґеоґрафиї, иноватор и полиґлота. * 2002 — [[Владимир Шанта]] (*[[6. януар]] 1925—†12. май 2002), дружтвено-политични роботнїк и публициста. [[Катеґория:Днї рока]] [[Катеґория:12. май]] lmphcup01qxbt90fkxwsuan18g4rjyj 19321 19288 2026-06-08T08:26:55Z Sveletanka 20 катеґория 19321 wikitext text/x-wiki '''12. май''' — 132. [[дзень]] у року (133. дзень у преступним року) по Ґреґориянским календаре. До конца рока єст ище 233 днї. == Подїї == * 1743 — У Праги було корунованє [[Мария Терезия|Мариї Терезиї]] за чешку кралїцу. * 1947 — У Беоґрадзе першираз приказани филм ''Славица'', у главних улогох ґлумели [[Ирена Колесар]], Марян Ловрич и Любиша Йованович. Знїманє филма тирвало єден рок, [[Редитель|режисер]] и сценариста бул Вєкослав Африч, а знїматель Жорж Скриґин. Филм ''Славица'' бул перши югославянски филм после Другей шветовей войни беоґрадского студия ''Авала филм'' и зачатнїк жанра партизанского филма. * 1990 — У Новим Садзе основани Союз Руснацох и Українцох Югославиї, тераз Союз Руснацох Українцох [[Сербия|Р. Сербиї]]. * Нєшка Медзинародни дзень медицинских шестрох. Медзинародни совит медицинских шестрох (''International Council of Nurses (ICN))'' означує свой дзень од 1965. року, на дзень народзеня Флоренс Найтинґейл, британскей медицинскей шестри, зачетнїци модерного шестринства як професиї. == Народзени == * 1820 — Народзела ше [[Флоренс Найтинґейл]] (Фиренца, нєшка Италия, 12. май 1820 – Лондон, Зєдинєне Кральовство, 13. авґуст 1910), робела як пестунка, орґанизаторка, реформаторка и учителька, була снователька шестринства у рамикох медицини. * 1944 — [[Иван Сабадош]], науковец, доктор филолоґийних наукох, [[професор]] Ужгородского народного универзитета. == Умарли == * 1971 — [[Янко Ерделї (професор)|Янко Ерделї]] (*1897—†12. май 1971), професор историї и ґеоґрафиї, иноватор и полиґлота. * 2002 — [[Владимир Шанта]] (*[[6. януар]] 1925—†12. май 2002), дружтвено-политични роботнїк и публициста. [[Катеґория:Днї рока]] [[Катеґория:12. май]] [[Катеґория:Май]] kipf6xchrwi2qhy4tynmtxww0584ndd 0 3121 19289 19230 2026-06-07T14:21:49Z Ruskinja2022 22 Кориґована вики вяза 19289 wikitext text/x-wiki '''13. май''' — 133. [[дзень]] у року (134. дзень у преступним року) по Ґреґориянским календаре. До конца рока єст ище 232 днї. == Подїї == * 1906 — [[Мария Склодовска Кири]] постала перша [[Професор|професорка]] Паризского универзитета. * 1999 — Авиони НАТО звалєли рухоми мост у [[Вербас|Вербаше]] на [[Вельким бачким каналу]]. Источашнє зоз ґрафитнима бомбами знова потрафени пошореня Електропривреди Сербиї, прецо без струї остали велї места, медзи хторима и часци Нового Саду. * 1917 — Троїм пастиром, хтори напасали статок при валалє Фатима, указала ше Дїва Мария. Фатима нєшка єдно з найславнєйших одпустових местох католїцки вирнїкох на швеце. == Народзени == * 1717 — Народзела ше австрийска царица, ческа и мадярска кралїца [[Мария Терезия]] (Беч, 13. май 1717 – Беч, 29, новембер 1780), була єдина жена владар габзбурґских маєткох и остатнї член династиї Габзбурґ. Владала як надвойводкиня Австриї, кралїца Угорскей, Ческей, Горватскей, Славониї, Галициї и Лодомериї, як войводкиня Мантови, Милана, Парми, Пяченци и Ґвастали и як владарка Австрийскей Голандиї и велїх ґрофовийох. Зоз малженством була царица Святого римского царства нємецкого [[Народ|народу]], нємецка кралїца, велька войводкиня Тоскани. У русинским фолклоре є запаметана як "добра владарка". * 1795 — Народзел ше словацки филолоґ и историчар Павел Йозеф Шафарик (Кобелярово, Словацка, 13. май 1795 – Прага, Ческа, 26. юний 1861), бул єден з сновательох славистики. Бул директор сербскей ґимназиї у Новим Садзе од 1819. по 1833. рок. * 1851 — Народзел ше лїкар и [[писатель]] Лаза Лазаревич (Шабац, 13. май 1851 – Беоґрад, [[10. януар]] 1891), бул психиятер и неуролоґ, писал приповедки сербского реализма. * 1929 — Народзела ше учителька и панїматка [[Мелания Планчак (учителька)|Мелания Планчак]], дзивоцке Канюх ([[Руски Керестур|Руски Керестур,]] 13. май 1929 – 22. новембер 2017). Учительску школу закончела у Сримских Карловцох и Суботици. Робела у Руским Керестуре, [[Нове Орахово|Новим Орахове]], [[Коцур|Коцуре]], а найдлужей робела у [[Петровци|Петровцох]], нєшка у [[Горватска|Горватскей]], дзе ше цала фамелия преселєла 1969. року. Була учителька класней настави, руского, а познєйше и українского язика. Учителька пририхтовала и школски програми з нагоди державних шветох, вєдно зоз КПД Яким Гарди. У школи пририхтовала рочни школски часопис ''Венчик''. У Петровцох була и директорка подручней школи, хтора припадала под вуковарску ОШ Други конґрес КПЮ, одкаль одходзи до пензиї 1985. року. Зоз супругом паноцом Кирилом Планчаком одходза до Нємецкей, до Нирнберґу, а врацаю ше до Руского Керестура 1998. року, ґу своїм дзецом и унуком. Учителька Мелания Планчак похована на [[Керестурски теметови|керестурским теметове]]. == Умарли == * 1930 — Фритьо Нансен, норвежски арктицки виглєдовач, науковец, доктор зоолоґиї, фундатор новей науки под назцу Физикална океаноґрафия, политични и дружтвени дїяч, гуманиста, филантроп, лауреат Нобеловей награди (1922). * 1948 — Василий Такач, грекокатолїцки священїк и перши владика Русинскей [[Грекокатолїцка церква|грекокатолїцкей церкви]] у ЗАД. [[Катеґория:Днї рока]] [[Катеґория:13. май]] jhj9xbja1wm9x6jt2fmfm7h75rggchw 19293 19289 2026-06-07T19:52:04Z Olirk55 19 Означени даскельо викивязи 19293 wikitext text/x-wiki '''13. май''' — 133. [[дзень]] у року (134. дзень у преступним року) по Ґреґориянским календаре. До конца рока єст ище 232 днї. == Подїї == * 1906 — [[Мария Склодовска Кири]] постала перша [[Професор|професорка]] Паризского универзитета. * 1999 — Авиони НАТО звалєли рухоми мост у [[Вербас|Вербаше]] на [[Вельким бачким каналу]]. Источашнє зоз ґрафитнима бомбами знова потрафени пошореня Електропривреди Сербиї, прецо без струї остали велї места, медзи хторима и часци Нового Саду. * 1917 — Троїм пастиром, хтори напасали статок при валалє Фатима, указала ше Дїва Мария. Фатима нєшка єдно з найславнєйших одпустових местох католїцки вирнїкох на швеце. == Народзени == * 1717 — Народзела ше австрийска царица, ческа и мадярска кралїца [[Мария Терезия]] (Беч, 13. май 1717 – Беч, 29, новембер 1780), була єдина жена владар габзбурґских маєткох и остатнї член династиї Габзбурґ. Владала як надвойводкиня Австриї, кралїца Угорскей, Ческей, [[Горватска|Горватскей]], Славониї, Галициї и Лодомериї, як войводкиня Мантови, Милана, Парми, Пяченци и Ґвастали и як владарка Австрийскей Голандиї и велїх ґрофовийох. Зоз малженством була царица Святого римского царства нємецкого [[Народ|народу]], нємецка кралїца, велька войводкиня Тоскани. У русинским фолклоре є запаметана як "добра владарка". * 1795 — Народзел ше словацки филолоґ и историчар Павел Йозеф Шафарик (Кобелярово, Словацка, 13. май 1795 – Прага, Ческа, 26. юний 1861), бул єден з сновательох славистики. Бул директор сербскей ґимназиї у Новим Садзе од 1819. по 1833. рок. * 1851 — Народзел ше лїкар и [[писатель]] Лаза Лазаревич (Шабац, 13. май 1851 – Беоґрад, [[10. януар]] 1891), бул психиятер и неуролоґ, писал приповедки сербского реализма. * 1929 — Народзела ше учителька и панїматка [[Мелания Планчак (учителька)|Мелания Планчак]], дзивоцке Канюх ([[Руски Керестур|Руски Керестур,]] 13. май 1929 – 22. новембер 2017). Учительску школу закончела у Сримских Карловцох и [[Суботица|Суботици]]. Робела у [[Руски Керестур|Руским Керестуре]], [[Нове Орахово|Новим Орахове]], [[Коцур|Коцуре]], а найдлужей робела у [[Петровци|Петровцох]], нєшка у Горватскей, дзе ше цала фамелия преселєла 1969. року. Була учителька класней настави, руского, а познєйше и українского язика. Учителька пририхтовала и школски програми з нагоди державних шветох, вєдно зоз КПД Яким Гарди. У школи пририхтовала рочни школски часопис ''Венчик''. У Петровцох була и директорка подручней школи, хтора припадала под вуковарску ОШ Други конґрес КПЮ, одкаль одходзи до пензиї 1985. року. Зоз супругом паноцом Кирилом Планчаком одходза до Нємецкей, до Нирнберґу, а врацаю ше до Руского Керестура 1998. року, ґу своїм дзецом и унуком. Учителька Мелания Планчак похована на [[Керестурски теметови|керестурским теметове]]. == Умарли == * 1930 — Фритьо Нансен, норвежски арктицки виглєдовач, науковец, доктор зоолоґиї, фундатор новей науки под назцу Физикална океаноґрафия, политични и дружтвени дїяч, гуманиста, филантроп, лауреат Нобеловей награди (1922). * 1948 — Василий Такач, грекокатолїцки священїк и перши владика Русинскей [[Грекокатолїцка церква|грекокатолїцкей церкви]] у ЗАД. [[Катеґория:Днї рока]] [[Катеґория:13. май]] g7sb2jcq5fin385iwana0zd57y8w71u 19307 19293 2026-06-08T07:59:20Z Sveletanka 20 вики вяза 19307 wikitext text/x-wiki '''13. май''' — 133. [[дзень]] у року (134. дзень у преступним року) по Ґреґориянским календаре. До конца рока єст ище 232 днї. == Подїї == * 1906 — [[Мария Склодовска Кири]] постала перша [[Професор|професорка]] Паризского универзитета. * 1999 — Авиони НАТО звалєли рухоми мост у [[Вербас|Вербаше]] на [[Вельким бачким каналу]]. Источашнє зоз ґрафитнима бомбами знова потрафени пошореня Електропривреди Сербиї, прецо без струї остали велї места, медзи хторима и часци Нового Саду. * 1917 — Троїм пастиром, хтори напасали статок при валалє Фатима, указала ше Дїва Мария. Фатима нєшка єдно з найславнєйших одпустових местох католїцки вирнїкох на швеце. == Народзени == * 1717 — Народзела ше австрийска царица, ческа и мадярска кралїца [[Мария Терезия]] (Беч, 13. май 1717 – Беч, 29, новембер 1780), була єдина жена владар габзбурґских маєткох и остатнї член династиї Габзбурґ. Владала як надвойводкиня Австриї, кралїца Угорскей, Ческей, [[Горватска|Горватскей]], Славониї, Галициї и Лодомериї, як войводкиня Мантови, Милана, Парми, Пяченци и Ґвастали и як владарка Австрийскей Голандиї и велїх ґрофовийох. Зоз малженством була царица Святого римского царства нємецкого [[Народ|народу]], нємецка кралїца, велька войводкиня Тоскани. У русинским фолклоре є запаметана як "добра владарка". * 1795 — Народзел ше словацки филолоґ и историчар Павел Йозеф Шафарик (Кобелярово, Словацка, 13. май 1795 – Прага, Ческа, 26. юний 1861), бул єден з сновательох славистики. Бул директор сербскей ґимназиї у Новим Садзе од 1819. по 1833. рок. * 1851 — Народзел ше лїкар и [[писатель]] Лаза Лазаревич (Шабац, 13. май 1851 – Беоґрад, [[10. януар]] 1891), бул психиятер и неуролоґ, писал приповедки сербского реализма. * 1929 — Народзела ше учителька и панїматка [[Мелания Планчак (учителька)|Мелания Планчак]], дзивоцке Канюх ([[Руски Керестур|Руски Керестур,]] 13. май 1929 – 22. новембер 2017). Учительску школу закончела у Сримских Карловцох и [[Суботица|Суботици]]. Робела у [[Руски Керестур|Руским Керестуре]], [[Нове Орахово|Новим Орахове]], [[Коцур|Коцуре]], а найдлужей робела у [[Петровци|Петровцох]], нєшка у Горватскей, дзе ше цала фамелия преселєла 1969. року. Була учителька класней настави, руского, а познєйше и українского язика. Учителька пририхтовала и школски програми з нагоди державних шветох, вєдно зоз КПД Яким Гарди. У школи пририхтовала рочни школски часопис ''Венчик''. У Петровцох була и директорка подручней школи, хтора припадала под вуковарску ОШ Други конґрес КПЮ, одкаль одходзи до пензиї 1985. року. Зоз супругом паноцом Кирилом Планчаком одходза до Нємецкей, до Нирнберґу, а врацаю ше до Руского Керестура 1998. року, ґу своїм дзецом и унуком. Учителька Мелания Планчак похована на [[Керестурски теметови|керестурским теметове]]. == Умарли == * 1930 — Фритьо Нансен, норвежски арктицки виглєдовач, науковец, доктор зоолоґиї, фундатор новей науки под назцу Физикална океаноґрафия, политични и дружтвени дїяч, гуманиста, филантроп, лауреат Нобеловей награди (1922). * 1948 — Василий Такач, грекокатолїцки [[священїк]] и перши владика Русинскей [[Грекокатолїцка церква|грекокатолїцкей церкви]] у ЗАД. [[Катеґория:Днї рока]] [[Катеґория:13. май]] 9qpfud0763ax82dfvcahl9kfyflnuo5 19322 19307 2026-06-08T08:27:19Z Sveletanka 20 катеґория 19322 wikitext text/x-wiki '''13. май''' — 133. [[дзень]] у року (134. дзень у преступним року) по Ґреґориянским календаре. До конца рока єст ище 232 днї. == Подїї == * 1906 — [[Мария Склодовска Кири]] постала перша [[Професор|професорка]] Паризского универзитета. * 1999 — Авиони НАТО звалєли рухоми мост у [[Вербас|Вербаше]] на [[Вельким бачким каналу]]. Источашнє зоз ґрафитнима бомбами знова потрафени пошореня Електропривреди Сербиї, прецо без струї остали велї места, медзи хторима и часци Нового Саду. * 1917 — Троїм пастиром, хтори напасали статок при валалє Фатима, указала ше Дїва Мария. Фатима нєшка єдно з найславнєйших одпустових местох католїцки вирнїкох на швеце. == Народзени == * 1717 — Народзела ше австрийска царица, ческа и мадярска кралїца [[Мария Терезия]] (Беч, 13. май 1717 – Беч, 29, новембер 1780), була єдина жена владар габзбурґских маєткох и остатнї член династиї Габзбурґ. Владала як надвойводкиня Австриї, кралїца Угорскей, Ческей, [[Горватска|Горватскей]], Славониї, Галициї и Лодомериї, як войводкиня Мантови, Милана, Парми, Пяченци и Ґвастали и як владарка Австрийскей Голандиї и велїх ґрофовийох. Зоз малженством була царица Святого римского царства нємецкого [[Народ|народу]], нємецка кралїца, велька войводкиня Тоскани. У русинским фолклоре є запаметана як "добра владарка". * 1795 — Народзел ше словацки филолоґ и историчар Павел Йозеф Шафарик (Кобелярово, Словацка, 13. май 1795 – Прага, Ческа, 26. юний 1861), бул єден з сновательох славистики. Бул директор сербскей ґимназиї у Новим Садзе од 1819. по 1833. рок. * 1851 — Народзел ше лїкар и [[писатель]] Лаза Лазаревич (Шабац, 13. май 1851 – Беоґрад, [[10. януар]] 1891), бул психиятер и неуролоґ, писал приповедки сербского реализма. * 1929 — Народзела ше учителька и панїматка [[Мелания Планчак (учителька)|Мелания Планчак]], дзивоцке Канюх ([[Руски Керестур|Руски Керестур,]] 13. май 1929 – 22. новембер 2017). Учительску школу закончела у Сримских Карловцох и [[Суботица|Суботици]]. Робела у [[Руски Керестур|Руским Керестуре]], [[Нове Орахово|Новим Орахове]], [[Коцур|Коцуре]], а найдлужей робела у [[Петровци|Петровцох]], нєшка у Горватскей, дзе ше цала фамелия преселєла 1969. року. Була учителька класней настави, руского, а познєйше и українского язика. Учителька пририхтовала и школски програми з нагоди державних шветох, вєдно зоз КПД Яким Гарди. У школи пририхтовала рочни школски часопис ''Венчик''. У Петровцох була и директорка подручней школи, хтора припадала под вуковарску ОШ Други конґрес КПЮ, одкаль одходзи до пензиї 1985. року. Зоз супругом паноцом Кирилом Планчаком одходза до Нємецкей, до Нирнберґу, а врацаю ше до Руского Керестура 1998. року, ґу своїм дзецом и унуком. Учителька Мелания Планчак похована на [[Керестурски теметови|керестурским теметове]]. == Умарли == * 1930 — Фритьо Нансен, норвежски арктицки виглєдовач, науковец, доктор зоолоґиї, фундатор новей науки под назцу Физикална океаноґрафия, политични и дружтвени дїяч, гуманиста, филантроп, лауреат Нобеловей награди (1922). * 1948 — Василий Такач, грекокатолїцки [[священїк]] и перши владика Русинскей [[Грекокатолїцка церква|грекокатолїцкей церкви]] у ЗАД. [[Катеґория:Днї рока]] [[Катеґория:13. май]] [[Катеґория:Май]] 48tg3h7h7qajcmnlxielav9qjgei384 0 3122 19290 19175 2026-06-07T14:25:01Z Ruskinja2022 22 Форматированє тексту 19290 wikitext text/x-wiki '''14. май''' — 134. [[дзень]] у року (135. дзень у преступним року) по Ґреґориянским календаре. До конца рока єст ище 231 дзень. == Подїї == * 1796 — анґлийски дохтор Едвард Дженер дал вакцину од осипкох осемрочному хлапцови. * 1900 — У Паризу отворени други Олимпийски бависка, на хторих першираз участвовали жени. * 1955 — У Варшави подписани контракт о снованю Варшавского пакту, хтори подписали Албания, Болгарска, Мадярска, Нємецка, Польска, Румуния, Совєтски Союз и Чехословацка. * 1991 — Радио телевизия Сербиї почала емитованє сателитскей програми. * 2000 — Основани иСток (iStock) интернационални провайдер микро сток фотоґрафиї без надополнєня на мрежи зоз шедзиском у Калґарию, Канада. * 2003 — После скоро 40 рокох планованя и дебатох почали под’жемни роботи на защити Венециї од чиряня. == Умарли == * 2011 — [[Михайло Горняк]] (*20. юлий 1929—†14. май 2011), дипломата, руски интелектуалєц, журналиста и публициста. * 2024 — [[Наталия Канюх]] (*27. септембер 1950—†14. май 2024), поетеса, прекладателька, драматурґиня, рецензентка. e1xn81ohgpepzvy5pm3zu9pnqqxe68s 19291 19290 2026-06-07T14:26:50Z Ruskinja2022 22 Уруцени катеґориї 19291 wikitext text/x-wiki '''14. май''' — 134. [[дзень]] у року (135. дзень у преступним року) по Ґреґориянским календаре. До конца рока єст ище 231 дзень. == Подїї == * 1796 — анґлийски дохтор Едвард Дженер дал вакцину од осипкох осемрочному хлапцови. * 1900 — У Паризу отворени други Олимпийски бависка, на хторих першираз участвовали жени. * 1955 — У Варшави подписани контракт о снованю Варшавского пакту, хтори подписали Албания, Болгарска, Мадярска, Нємецка, Польска, Румуния, Совєтски Союз и Чехословацка. * 1991 — Радио телевизия Сербиї почала емитованє сателитскей програми. * 2000 — Основани иСток (iStock) интернационални провайдер микро сток фотоґрафиї без надополнєня на мрежи зоз шедзиском у Калґарию, Канада. * 2003 — После скоро 40 рокох планованя и дебатох почали под’жемни роботи на защити Венециї од чиряня. == Умарли == * 2011 — [[Михайло Горняк]] (*20. юлий 1929—†14. май 2011), дипломата, руски интелектуалєц, журналиста и публициста. * 2024 — [[Наталия Канюх]] (*27. септембер 1950—†14. май 2024), поетеса, прекладателька, драматурґиня, рецензентка. [[Катеґория:Днї рока]] [[Катеґория:14. май]] dum659khjt9lo36nhiob0f1hj5vnyn9 19295 19291 2026-06-07T20:13:45Z Olirk55 19 Означени викивязи 19295 wikitext text/x-wiki '''14. май''' — 134. [[дзень]] у року (135. дзень у преступним року) по Ґреґориянским календаре. До конца рока єст ище 231 дзень. == Подїї == * 1796 — анґлийски дохтор Едвард Дженер дал вакцину од осипкох осемрочному хлапцови. * 1900 — У [[Париз|Паризу]] отворени други Олимпийски бависка, на хторих першираз участвовали жени. * 1955 — У Варшави подписани контракт о снованю Варшавского пакту, хтори подписали [[Албания]], Болгарска, Мадярска, Нємецка, Польска, Румуния, Совєтски Союз и Чехословацка. * 1991 — Радио телевизия Сербиї почала емитованє сателитскей програми. * 2000 — Основани иСток (''iStock'') интернационални провайдер микро сток фотоґрафиї без надополнєня на мрежи зоз шедзиском у Калґарию, Канада. * 2003 — После скоро 40 рокох планованя и дебатох почали под’жемни роботи на защити Венециї од чиряня. == Умарли == * 2011 — [[Михайло Горняк]] (*20. юлий 1929—†14. май 2011), дипломата, руски интелектуалєц, журналиста и публициста. * 2024 — [[Наталия Канюх]] (*27. септембер 1950—†14. май 2024), [[Поета|поетеса]], прекладателька, драматурґиня, рецензентка. [[Катеґория:Днї рока]] [[Катеґория:14. май]] 4paxfmz1mfz2mh11ai3hzoy7vgh6lfr 19323 19295 2026-06-08T08:27:42Z Sveletanka 20 катеґория 19323 wikitext text/x-wiki '''14. май''' — 134. [[дзень]] у року (135. дзень у преступним року) по Ґреґориянским календаре. До конца рока єст ище 231 дзень. == Подїї == * 1796 — анґлийски дохтор Едвард Дженер дал вакцину од осипкох осемрочному хлапцови. * 1900 — У [[Париз|Паризу]] отворени други Олимпийски бависка, на хторих першираз участвовали жени. * 1955 — У Варшави подписани контракт о снованю Варшавского пакту, хтори подписали [[Албания]], Болгарска, Мадярска, Нємецка, Польска, Румуния, Совєтски Союз и Чехословацка. * 1991 — Радио телевизия Сербиї почала емитованє сателитскей програми. * 2000 — Основани иСток (''iStock'') интернационални провайдер микро сток фотоґрафиї без надополнєня на мрежи зоз шедзиском у Калґарию, Канада. * 2003 — После скоро 40 рокох планованя и дебатох почали под’жемни роботи на защити Венециї од чиряня. == Умарли == * 2011 — [[Михайло Горняк]] (*20. юлий 1929—†14. май 2011), дипломата, руски интелектуалєц, журналиста и публициста. * 2024 — [[Наталия Канюх]] (*27. септембер 1950—†14. май 2024), [[Поета|поетеса]], прекладателька, драматурґиня, рецензентка. [[Катеґория:Днї рока]] [[Катеґория:14. май]] [[Катеґория:Май]] owvrazyu8dyeqaizzlicb2hz4f21lag 0 3123 19292 19176 2026-06-07T14:34:14Z Ruskinja2022 22 Форматированє, викивязи и катеґориї 19292 wikitext text/x-wiki '''15. май''' — 135. [[дзень]] у року (136. дзень у преступним року) по Ґреґориянским календаре. До конца рока єст ище 230 днї. == Подїї == * 1618 — [[Йоган Кеплер]] обявел треци закон о рушаню планетох хтори ище наволал же то закон о гармониї швета. * 1848 — Паризки роботнїки, нєзадовольни з политику буржоазней влади после преглашованя французкей републики, вошли до будинку парламента, розпущели уставотворну скупштину и вибрали револуционерну владу. З помоцу войска буржоазия загартушела повстанє и загарештовала шицких роботнїцких вождох. * 1928 — Приказани рисовани филм ''Плейн крейзи'', у хторим ше першираз зявел [[Мики Маус]]. * 1945 — Югославия цалком ошлєбодзена од окупатора и єдинки Югославянскей армиї зламали и остатнє орґанизоване одуперанє нєприятельских моцох у Другей шветовей войни. * 2014 — Циклон ''Тамара'' залапел Балканске полуострово и пре вецейдньови моцни диждж и вилїви рикох у Сербиї 2 городи и 17 општини (Шабац, [[Сримска Митровица]], и општини Обреновац, Лїґ, Уб, Лайковац, Осечина, Парачин, Мионица, Свилайнац, Смедеревска Паланка, [[Шид]], Трстеник, Косєрич, Баїна Башта, Крупань, Мали Зворник, Коцелєва и Владимирци) преглашели позарядову ситуацию. Водостой рикох Дунай и Сава почал ше зменшовац од 25. мая. Настрадали 57 особи. * Нєшка Медзинародни дзень фамелиї. Преглашела го Ґенерална скупштина Орґанизациї зєдинєних нацийох 1993. року. * Медзинародни дзень акцийох за климу (International Climate Action Day), ище и Дзень борби процив климатских пременкох. * Дзень борби процив малиґних меланомох скори. == Народзени == * 1859 — Народзел ше французки физичар и хемичар [[Пєр Кири]] (Париз, Французка, 15. май 1859 – Париз, 19. април 1906). Зоз супругу Марию Кири-Склодовску и французким физичаром Антоаном Анрийом Бекерелом 1903. року подзелєл Нобелову награду за физику. Преучовал маґнетни зявеня, а зоз супругу пренашол радиоактивни елементи полониюм и радиюм. == Умарли == * 2015 — [[Дюра Пап (новинар)|Дюра Пап]] (*17. април 1945—†15. май 2015), новинар и редактор у НВУ ''Руске слово'', фаховец у аґрару и дружтвени активиста. [[Катеґория:Днї рока]] [[Катеґория:15. май]] 3jjheslr2wvclcorzdcb71rgspm0ag2 19294 19292 2026-06-07T20:09:36Z Olirk55 19 Означени викивязи 19294 wikitext text/x-wiki '''15. май''' — 135. [[дзень]] у року (136. дзень у преступним року) по Ґреґориянским календаре. До конца рока єст ище 230 днї. == Подїї == * 1618 — [[Йоган Кеплер]] обявел треци закон о рушаню [[Планета|планетох]] хтори ище наволал же то закон о гармониї швета. * 1848 — Паризки роботнїки, нєзадовольни з политику буржоазней влади после преглашованя французкей републики, вошли до будинку парламента, розпущели уставотворну скупштину и вибрали револуционерну владу. З помоцу войска буржоазия загартушела повстанє и загарештовала шицких роботнїцких вождох. * 1928 — Приказани рисовани филм ''Плейн крейзи'', у хторим ше першираз зявел [[Мики Маус]]. * 1945 — Югославия цалком ошлєбодзена од окупатора и єдинки Югославянскей армиї зламали и остатнє орґанизоване одуперанє нєприятельских моцох у Другей шветовей войни. * 2014 — Циклон ''Тамара'' залапел Балканске полуострово и пре вецейдньови моцни диждж и вилїви рикох у [[Сербия|Сербиї]] 2 городи и 17 општини (Шабац, [[Сримска Митровица]], и општини Обреновац, Лїґ, Уб, Лайковац, Осечина, Парачин, Мионица, Свилайнац, Смедеревска Паланка, [[Шид]], Трстеник, Косєрич, Баїна Башта, Крупань, Мали Зворник, Коцелєва и Владимирци) преглашели позарядову ситуацию. Водостой рикох Дунай и Сава почал ше зменшовац од 25. мая. Настрадали 57 особи. * Нєшка Медзинародни дзень фамелиї. Преглашела го Ґенерална скупштина Орґанизациї зєдинєних нацийох 1993. року. * Медзинародни дзень акцийох за климу (''International Climate Action Day''), ище и Дзень борби процив климатских пременкох. * Дзень борби процив малиґних меланомох скори. == Народзени == * 1859 — Народзел ше французки физичар и хемичар [[Пєр Кири]] ([[Париз]], Французка, 15. май 1859 – Париз, [[19. април]] 1906). Зоз супругу Марию Кири-Склодовску и французким физичаром Антоаном Анрийом Бекерелом 1903. року подзелєл Нобелову награду за физику. Преучовал маґнетни зявеня, а зоз супругу пренашол радиоактивни елементи полониюм и радиюм. == Умарли == * 2015 — [[Дюра Пап (новинар)|Дюра Пап]] (*[[17. април]] 1945—†15. май 2015), новинар и редактор у НВУ ''Руске слово'', фаховец у аґрару и дружтвени активиста. [[Катеґория:Днї рока]] [[Катеґория:15. май]] dy1gtvod42s40qsh7kgih5aj2aij4k8 19306 19294 2026-06-08T07:58:04Z Sveletanka 20 вики вязи 19306 wikitext text/x-wiki '''15. май''' — 135. [[дзень]] у року (136. дзень у преступним року) по Ґреґориянским календаре. До конца рока єст ище 230 днї. == Подїї == * 1618 — [[Йоган Кеплер]] обявел треци закон о рушаню [[Планета|планетох]] хтори ище наволал же то закон о гармониї швета. * 1848 — Паризки роботнїки, нєзадовольни з политику буржоазней влади после преглашованя французкей републики, вошли до будинку парламента, розпущели уставотворну скупштину и вибрали револуционерну владу. З помоцу войска буржоазия загартушела повстанє и загарештовала шицких роботнїцких вождох. * 1928 — Приказани [[рисовани филм]] ''Плейн крейзи'', у хторим ше першираз зявел [[Мики Маус]]. * 1945 — Югославия цалком ошлєбодзена од окупатора и єдинки Югославянскей армиї зламали и остатнє орґанизоване одуперанє нєприятельских моцох у Другей шветовей войни. * 2014 — Циклон ''Тамара'' залапел Балканске полуострово и пре вецейдньови моцни диждж и вилїви рикох у [[Сербия|Сербиї]] 2 городи и 17 општини (Шабац, [[Сримска Митровица]], и општини Обреновац, Лїґ, Уб, Лайковац, Осечина, Парачин, Мионица, Свилайнац, Смедеревска Паланка, [[Шид]], Трстеник, Косєрич, Баїна Башта, Крупань, Мали Зворник, Коцелєва и Владимирци) преглашели позарядову ситуацию. Водостой рикох Дунай и Сава почал ше зменшовац од 25. мая. Настрадали 57 особи. * Нєшка Медзинародни дзень фамелиї. Преглашела го Ґенерална скупштина Орґанизациї зєдинєних нацийох 1993. року. * Медзинародни дзень акцийох за климу (''International Climate Action Day''), ище и Дзень борби процив климатских пременкох. * Дзень борби процив малиґних меланомох скори. == Народзени == * 1859 — Народзел ше французки физичар и хемичар [[Пєр Кири]] ([[Париз]], Французка, 15. май 1859 – Париз, [[19. април]] 1906). Зоз супругу Марию Кири-Склодовску и французким физичаром Антоаном Анрийом Бекерелом 1903. року подзелєл Нобелову награду за физику. Преучовал маґнетни зявеня, а зоз супругу пренашол радиоактивни елементи полониюм и радиюм. == Умарли == * 2015 — [[Дюра Пап (новинар)|Дюра Пап]] (*[[17. април]] 1945—†15. май 2015), новинар и редактор у НВУ ''Руске слово'', фаховец у аґрару и дружтвени активиста. [[Катеґория:Днї рока]] [[Катеґория:15. май]] a2yegkdwcp4ljyk6zx5juaq7d229nm8 19324 19306 2026-06-08T08:28:06Z Sveletanka 20 катеґория 19324 wikitext text/x-wiki '''15. май''' — 135. [[дзень]] у року (136. дзень у преступним року) по Ґреґориянским календаре. До конца рока єст ище 230 днї. == Подїї == * 1618 — [[Йоган Кеплер]] обявел треци закон о рушаню [[Планета|планетох]] хтори ище наволал же то закон о гармониї швета. * 1848 — Паризки роботнїки, нєзадовольни з политику буржоазней влади после преглашованя французкей републики, вошли до будинку парламента, розпущели уставотворну скупштину и вибрали револуционерну владу. З помоцу войска буржоазия загартушела повстанє и загарештовала шицких роботнїцких вождох. * 1928 — Приказани [[рисовани филм]] ''Плейн крейзи'', у хторим ше першираз зявел [[Мики Маус]]. * 1945 — Югославия цалком ошлєбодзена од окупатора и єдинки Югославянскей армиї зламали и остатнє орґанизоване одуперанє нєприятельских моцох у Другей шветовей войни. * 2014 — Циклон ''Тамара'' залапел Балканске полуострово и пре вецейдньови моцни диждж и вилїви рикох у [[Сербия|Сербиї]] 2 городи и 17 општини (Шабац, [[Сримска Митровица]], и општини Обреновац, Лїґ, Уб, Лайковац, Осечина, Парачин, Мионица, Свилайнац, Смедеревска Паланка, [[Шид]], Трстеник, Косєрич, Баїна Башта, Крупань, Мали Зворник, Коцелєва и Владимирци) преглашели позарядову ситуацию. Водостой рикох Дунай и Сава почал ше зменшовац од 25. мая. Настрадали 57 особи. * Нєшка Медзинародни дзень фамелиї. Преглашела го Ґенерална скупштина Орґанизациї зєдинєних нацийох 1993. року. * Медзинародни дзень акцийох за климу (''International Climate Action Day''), ище и Дзень борби процив климатских пременкох. * Дзень борби процив малиґних меланомох скори. == Народзени == * 1859 — Народзел ше французки физичар и хемичар [[Пєр Кири]] ([[Париз]], Французка, 15. май 1859 – Париз, [[19. април]] 1906). Зоз супругу Марию Кири-Склодовску и французким физичаром Антоаном Анрийом Бекерелом 1903. року подзелєл Нобелову награду за физику. Преучовал маґнетни зявеня, а зоз супругу пренашол радиоактивни елементи полониюм и радиюм. == Умарли == * 2015 — [[Дюра Пап (новинар)|Дюра Пап]] (*[[17. април]] 1945—†15. май 2015), новинар и редактор у НВУ ''Руске слово'', фаховец у аґрару и дружтвени активиста. [[Катеґория:Днї рока]] [[Катеґория:15. май]] [[Катеґория:Май]] lkrtnu48qw4buzg9n72ly95qb2gqqlm 0 3129 19296 19228 2026-06-07T21:13:36Z Olirk55 19 19296 wikitext text/x-wiki [[File:Partitura a tre.jpg|right|thumb|1601x1601px|Розпорядок инструментох у партитури за (тройни состав), симфонийски оркестер]]'''Партитура''' то паралелни музични прегляд шицких часцох мелодийских линийох єдного [[Ансамбл|ансамбла,]] односно, способ же би ше зоз [[Музична нотация|нотацию]] тоти часци представели вертикално у єдним истим цеку. Мелодийски часци ше виписує у нотней [[Линийни систем|линийовей системи]] єдну под другу, през праксу установени и стаємни, звичайни поступок найчастейше спрам висини, розпону [[Тон|тонох]] и реґистру [[Подзелєнє музичних инструментох|инструменто]]<nowiki/>х (у своєй ґрупи) и ґрупованя.<ref> Hawkins, John (1776). [https://books.google.rs/books?id=03oelz4TsF8C&redir_esc=y A General History of the Science and Practice of Music] (First ed.) Cambridge: Cambridge University Press. p. 237. Retrieved 3 May 2020.]</ref> [[File:Full score.jpg|left|thumb|314x314px|Цалосна партитура за дириґента]] Кед ше оддвоєни инструментални и вокални часци музичного дїла друкує вєдно, доставаме нотни запис хтори воламе ''партитура''. Конвенцийно, партитура ше состої зоз музичних [[Нота|нотох]] зоз каждей инструменталней лєбо вокалней часци у вертикалним поровнаню (то значи же источасне ,,збуванє&#39;&#39; у нотациї за кажду часц розподзелєне паралелно). Назву партитура ше тиж хаснує за означованє нотних записох лєм за єдного виводзача. Розлика медзи партитуру єдней [[Композиция|композициї]] и партитуру дїла (напр. за векши лєбо менши ансамбл, [[хор]], итд.) така же за виводзенє треба вецей часци (записани мелодийски линиї у партитури за вецей инструменти). Рядошлїд инструментох у партитури у класичней [[Подзелєнє музики|музики]]: :♦ Древени дуйни инструмети за шором: пиколо флаути, флаути (дакеди процивни рядошлїд), обои, анґлийски рог, [[Кларинет|кларинети]], бас-кларинети, фаґоти и контрафаґоти. Кед же у [[Оркестер|оркестри]] участвує и саксофон вон написани медзи бас-кларинетом и фаґотом. :♦ Плехови дуйни инструменти, односно, горни, труби, тромбони и туби. :♦ Удерни инструменти, перше тимпани, потим други инструменти. :♦ Други инструменти медзи хторима вше перша [[гарфа]], а потим инши хтори нє маю порядне одредзене розподзелєнє, а кед же то клавир (лєбо пианино) як часц оркестри вон стої после гарфи, а опрез шицких хтори ше ту можу найсц, напр., дзвони, [[ксилофон]], челеста, [[ґитара]] и други. :♦ Вокални часци, кед постоя, пишу ше на одредзеним месце, и то перше солистични часци (кед их єст), а потим хорски. :♦ Соло инструменти, у дїлох як цо Концерт за виолину и оркестер, Концерт за флауту, гарфу и оркестер итд., солистични инструменти шлїдза на одредзеним месце. Кед их єст вецей, шорую ше як у цалей партитури. :♦ Смиково инструменти, хторих єст найвецей, находза ше по тим шоре: перши виолини, други виолини, виоли, виолончела и контрабаси. Кед ше инструменти (напр. перши виолини) дзеля до вецей ґрупи, теди ше, пре преглядносц, можу писац вецей од єдного гласа, алє то найчастейше нє случай у цалей партитури, алє лєм у даєдних часцох. Таки случай ше при дзелєню означує зоз '''''div'''''. (скрацене зоз ит. '''''divisi''''' - подзелїц), а кед ознова вєдно граю исту мелодию, означує ше зоз '''''unis'''''. (найчастейше случай при смикових инструментох-смикарох), а за менєй численши инструменти ше мелодия означує зоз  а²,  а³ ... (значи же граю два, т.є. три инструменти). Кед лєм єден инструмент у ґрупи грає мелодию, мелодия ше означує зоз ит. '''''solo''''' (сам). Ридше ше случує, а зявює ше при сучасних [[Композитор|композиторох]], дзелєнє мелодийских часцох спрам пултох смикових инструментох, так же напр. у балету ,,Пошвеценє яри&#39;&#39; И. Стравинского мож найсц же часц граю 5, 6, 7. и 8. пулт-перши виолини (штири пари, односно осем виводзаче). Зоз тим композитор жада посцигнуц просторне дожице [[Звук|звуку]], прето же ше тоти пулти найчастейше находза на концу зоз лївого боку публики. Тиж так ше може стретнуц при смикарох, же композитор глєда же би грали лєм пол од одредзених инструментох у тей хвильки (напр. лєм половка виолинох). Тото ше означує зоз  '''''la metà''''' (ит. полу). == Друкованє партитурох == У партитури ше часци друкує на два способи: [[File:Typewriter – Museu de la Tècnica de l’Empordà 25.jpg|left|thumb|315px|Писаца машина ''Keaton Musicза Typewrite'' ноти и партитури, (Музей технїки у Емпорди, Фигерес, Каталония)]]:♦ шицки часци ше пише и друкує, гоч даєдни инструменти хвильково нє граю. Тот способ можлїви у случайох кед состави менши, т.є. менши оркестри. Тиж визначена часц у партитурох наменєна [[Дириґент|дириґентови]], пре лєпшу преглядносц. :♦ пишу ше лєм часци инструментох (лєбо гласох) хтори у тей хвильки граю (шпиваю). У таких случайох препоручує ше же би ше на початку композициї, лєбо кед ше вона состої зоз вецей часцох, на початку каждей часци (став, дїя...) написало шицки инструменти и гласи хтори участвую у тим сеґменту. == Файти партитури == Сучасни нотни записи можу буц розличних форматох. ♦ Кед композиция компонована лєм за єдан инструмент лєбо глас (за соло инструмент лєбо за соло глас и ґрупу инструментох-ансамбл), цале дїло може буц написане лєбо друковане як єдно дїло. ♦ Кед инструменталне дїло предвидзене за виводзенє вецей од єдней особи, кажди виводзач звичайно будзе мац окремну свою нотну партитуру зоз хторей будзе грац. Така пракса ше окреме применює теди кед єст вецей як штирох виводзачох, алє часто ше друкує и цала подполна партитура дзе вертикално видлїви шицки мелодиї инструментох. ♦ Шпивани часци у вокалним дїлу нєшка ше нє друкує окреме, гоч то историйно була пракса, окреме пред тим як друкованє музичних нотох допринєсло же би нотни записи були шицким доступни. ♦,,Комплетна партитура” то велька кнїжка зоз визуално приказану музику (мелодийски линиї) шицких инструментох лєбо гласох у композициї, хтори пошоровани зоз фиксним рядошлїдом. Партитура достаточно обсяжна, алє преглядна же би з нєй дириґент могол читац док режира оркестерски лєбо оперски проби и представи. Попри практичного хаснованя партитури за дириґентох хтори водза ансамбли, партитури хасную и музиколоґове, теоретичаре музики, композиторе и студенти музики хтори преучую музичну материю одредзеного дїла. == Клавирска партитура == [[File:Donauwalzer Spina 04.jpg|right|thumb|322x322px|Редукована партитура познатей оркестерскей композициї Й. Штрауса ''На красним белавим Дунаю'']]Клавирска партитура (лєбо клавирска редукция) то мeнєй-вецей буквална транскрипция за клавир дїла наменєного за вецей виводзацки часци, окреме за оркестерски дїла; можу присц до огляду чисти инструментални часци у рамикох вельких вокалних дїлох (опатриц вокалну партитуру). Таки аранжмани написани лєбо за клавир соло (два руки) лєбо за клавирски дует (єден лєбо два клавири). Дакеди ше додава на одредзених местох у партитури за клавир (за два руки-штироручно) миниятурни линийни системи, же би презентация була подполнєйша. Медзитим, таке вимаганє часто нєможлїве и нєпрактичне (напр. нє вше доступни на сцени два клавири). == Партитури за вокалне виводзенє == [[File:CuiVil3 2p204.png|right|thumb|330x330px|Партитура за глас и клавир, (опера ''Вилиям Ретклиф'' Цезара Кюи[[File:CuiVil3 2p204.mid|right|thumb|300px|Звучни приклад горе наведзеней композициї]]]]Вокална партитура (лєбо, точнєйше, клавирско-вокална партитура) то ,,зменшана&#39;&#39;-присподобена партитура вокалного дїла (напр. опера, мюзикл, ораториюм, кантата, итд.) же би ше приказали вокални часци (соло и хор) на їх линийних системох и оркестерских часцох клавирскей редукциї (звичайно за два руки). Написани су под вокалнима часцами; чисто оркестерски часци партитури такв. редуковани за клавир (присподобени). Кед же дїло ''а-капела'', часто ше додава клавирска редукция вокалних часцох як помоц на проби (то часто случай зоз а-капела вирскима нотнима записами (духовни дїла). Клавирско-вокални партитури служа як вигодни способ за вокалних солистеох и хористох же би вежбали и научели музику оддвоєно од оркестри. Вокална партитура мюзикла нє уключує бешедни диялоґ, окрем знакох. Клавирско-вокални партитури ше хаснує за клавирске провадзенє за виводзенє оперох, мюзиклох и ораториюма, аматерских ґрупох и даєдних менших професийних ґрупох. Таки приступ можу одробиц лєм єден пияниста лєбо двоме. Од 2000. року у мюзиклох часто место на клавирох, клавиятуристи граю на синтисайзерох. [[File:Lead-sheet-wikipedia.svg|left|thumb|300px|[[File:Wikipedia theme (as television cue).ogg|300px|Модерне записованє симбола у партитури (Википедийова тема)]]]]Зборнїк писньох (сонґох) зоз одвитуюцого мюзикла звичайно ше друкує з етикету ,,вокални вибор.” То ше розликує од вокалней партитури по тим же нє представя комплетну музику, а клавирске провадзенє звичайно поєдноставене и уключує лєм познати мелодийски линиї. Над мелодийскима часцами записани симболи акордох (трозвукох и септакордох) або xх ,,обрацаня” (серб. обртаjи). Подобно, алє вельо менєй, ше хаснує хорску партитуру, хтора ше состої зоз хорских часцох, а зоз редукованим (присподобеним) провадзеньом. Тиж постоя и подобни партитури за орґулї, звичайно вязани зоз церковну музику за гласи и оркестер, як цо аранжмани Гендлового ''Месиї''. То присподобена клавирско-вокална партитура по тим же уключує линийово системи за вокални часци и зменшує оркестерски дїла хтори виводзи єдна особа на калвиру. За розлику од вокалней партитури, партитуру за орґулї аранжер дакеди по жаданю заменї виводзенє зоз оркестром кед же то потребне. == Популарна музика == [[File:2022 Gershwin Prize for Popular Song (51924149847).jpg|right|thumb|300px|]]У попуарней музики папртитура ше розликує од партитури за класични дїла. На главним боку зазначена лєм мелодия, текст и гармония. Похасновани єдна линийова система зоз музичнима симболами акордох над систему и записани текст под линийову систему. Найчастейше ше таки поступок применює у популарней музики и джезу же би ше ,,полапало” сущни елементи без прецизних дробнїцох о тим як писню треба аранжовац лєбо вивoдзиц и [[Интерпретация|интерпретовац]]. Таблїчка акордох (лєбо єдноставно ґрафикони, схеми) состої ше зоз мало лєбо вообще нє ма мелодийски информациї, лєм упут&#39;ює на основни информациї о гармонийох. Даєдни таблїчки акордох указую на ритем хтори треба грац, окреме кед постої синкопована серия ,,гитох&#39;&#39; зоз хторима аранжер жада виводзиц исти ритем у цалей композициї. У процивним, ґрафикони акордох охабяю ритем ,,празни,, лєбо означую зоз косу ( / ) смужку у каждим такту. То найчастейша форма писаней музики, хтору хасную професийни сесийски музичаре хтори граю джез лєбо други форми популарней музики, а наменєна є ритем секциї. Звичайно музичаре хасную клавир, ґитару, бас и буґни за импровизацию. Їх провадзенє шицких инструменталних солистох хтори импровизую (напр. саксофонисти лєбо трубаче и други), хасную як референтну точку їх екстемпоризованих линийох (екстремни темпа). == Ґалерия == <gallery> Файл:Come Come Us Saints Psalmody.jpg|Партитура псалмодиї святительох „Шицко добре“ або „Гибайце святи.“ (1889. р.) Файл:De fortune me doy.jpg|''Codex Reina'' Файл:Despair4960x7014.jpg|Партитура друкована з новших часох Файл:Bosch - concert in an egg-book.jpg|Часци зоз партитури (арт) Файл:Pupitre bois.jpg|Столїк - за нотни партитури Файл:Chief of Staff of the Japan Ground Self-Defense Force General Yasunori Morishita visits Arlington National Cemetery, Virginia on Thursday, February 27, 2025 - 22.jpg </gallery> == Литература == * увод у оркестрацију - проф. Александар Обрадовић - Универзитет уметности у Београду - Београд, 1997. * Мали речник музичких инструмената - Дејан Деспић - Савез друштава музичких и балетских педагога Србије - Београд, 1992. * ''Барсова И. А.'' Очерки по истории партитурной нотации (XVI — первая половина XVIII века). — М.: МГК, 1997. * King, A. Hyatt (1968). Four Hundred Years of Music Printing. London: Trustees of the British Museum. == Вонкашня вяза == * [https://en.wikipedia.org/wiki/Sheet_music Project Gutenberg] sheet music section of Project [https://en.wikipedia.org/wiki/Project_Gutenberg Gutenberg] containing works in [https://en.wikipedia.org/wiki/Finale_(scorewriter) Finale] or [https://en.wikipedia.org/wiki/MusicXML MusicXML] format. {{Commonscat}} == Референци == [[Катеґория:Музика]] [[Катеґория:Музични термини]] <references /> [[Катеґория:Музична нотация]] cn8d37xq9v0h8xofr3u965jfu71t99p 0 3132 19281 19255 2026-06-07T13:11:43Z Ruskinja2022 22 Уруцени линки за шпиванки 19281 wikitext text/x-wiki {{Инфорамик | headerstyle = background: #ccf; | header1 =<big> Юлиян Каменїцки </big> | label2 = | data2 = [[File:Julijan Kamenjicki.jpg|center|300x300px]] | label3 = Назвиско | data3 = | label4 = Датум народзеня | data4 =12. априла 1938. | label5 = Датум упокоєня | data5 =6. децембра 2020 (82) | label6 = Державянство | data6 = югославянске, сербске | label7 = Язик творох | data7 = руски | label8 = Школа | data8 = | label9 = Универзитет | data9 = Висша управна школа, Нови Сад | label10 = Наукови ступень | data10 = | label11 = Период твореня | data11 = 1956 — 1996. | label12 = Жанри | data12 = новинарство | label13 = Поховани | data13 = у Атланти, Джорджия, ЗАД | label14 = Припознаня | data14 = }} '''Юлиян Каменїцки''' (*[[12. април]] 1938—†6. децембeр 2020), новинар, редактор, дїяч у култури == Биоґрафия == Юлиян Каменїцки ше народзел 12. априла 1938. року у [[Коцур|Коцуре]], дзе закончел основну школу, а потим 1956. року почал робиц у НВП Руске слово як фоторепортер и поступнє ше позарядово дошколовйовал. Ище пред тим як дипломовал на Висшей управней школи, прешол на роботне место новинара спортскей рубрики, а же тоту длужносц совисно окончовал, доказує и награда Спартак хтору Рускому слову додзелєл Спортски союз [[Войводина|Войводини]]. Од 1993. року єден час бул окончователь длужносци главного и одвичательного редактора новинох Руске слово. Под час пририхтованя за шветочне означованє 50-рочнїци виходзеня новинох Руске слово, обявел кратку моноґрафию з насловом ''Руске слово 50 роки'', а у єй предлуженю, як другу часц, пораднїк будуцим руским новинаром под познату паролу „Хто, цо, дзе, кеди, прецо“. Попри новинарства, Юлин Каменїцки ше занїмал и з литературну творчосцу. Перши литературни твор (проза) обявени му 1958. року, як и други дзепоєдни познєйши, алє превладала поезия. У Едициї ''Жридла'', НВУ Руске слово му 1974. року видало збирку писньох з насловом ''Квитки и рана''. Барз популарна при младих ище и нєшка шпиванка Якима Сивча ''Модерна любов'' („Вше ше людзе любовали“), за хтору текст написал Юлиян Каменїцки, а першираз є виведзена 1962. року на [[Фестивал рускей култури Червена ружа|„Червеней ружи“]]. Юлин Каменїцки дал свой допринос и розвою театралней уметносци при Руснацох. Такой по снованю [[Дом култури Руски Керестур|Дома култури у Руским Керестуре]] вон, у периодзе од 1962. по 1967. рок, за програмни потреби новей институциї режирал два театрални фалати а у пейцох фалатох наступел як ґлумец. По снованю АРТ ''Дядя'', сцени у Новим Садзе, Юлиян Каменїцки ґлумел у двох фалатох. Юлин Каменїцки бул член [[Дружтво за руски язик, литературу и културу|Дружтва за руски язик, литературу и културу]] од 1974. року (у матичней кнїжки уписани є под числом 34). Секретар Дружтва бул од 1973-1975. рок, а потим єден час и член Предсидательства Дружтва. После пензионованя, Юлин Каменїцки ше, вєдно зоз супругу др Елену, преселєл ґу своєй дзивки Марти до Зєдинєних Америцких Державох. Юлиян Каменїцки умар 6. децембра 2020. року у Атланти, у союзней америцкей держави Джорджия. {| class="wikitable" |+ ! colspan="3" |<big>Драмска дїялносц Юлияна Каменїцкия</big> |- | colspan="3" |<div style="text-align: center;">'''ДОМ КУЛТУРИ РУСКИ КЕРЕСТУР''' |- |'''Рок''' |<div style="text-align: center;">'''Театрални фалат''' |<div style="text-align: center;">'''Улога''' |- |1962. |Осиф Торма: '''ХТО МА ПРАВО''' |режирал |- |1962. |Бранислав Нушич: '''ФРАҐМЕНТИ З АВТОБИОҐРАФИЇ''' |Паноцец |- |1964. |Й. С. Попович: '''ПОКОНДИРЕНА ТИКВА''' |режирал |- |1965. |Й. С. Попович: '''ЗЛА ЖЕНА''' |Ґроф Трифич |- |1965. |Бранислав Нушич: '''АНАЛФАБЕТА''' |ґлумел |- |1966. |Максим Горки: '''НА ДНУ''' |Пристав |- |1967. |Б. Нушич: '''ПОДОЗРИВА ОСОБА''' |Алекса шпиюн |- ! colspan="3" |АРТ ДЯДЯ Сцена Нови Сад |- |1970. |Славомир Мрожек: '''ПОЛИЦАЄ''' |Полицай |- |1978. |Любомир Симович: '''ЧУДО У ШАРҐАНЄ''' |Вишлїдзовач |} [https://www.youtube.com/watch?v=iese4DjvINM Вше ше людзе любовали] - Александра Яншик, Саня Полдруги и Звонимир Кочиш [https://www.youtube.com/watch?v=dZ9Gl1rvttw Модерна любов] - Дзивоцка шпивацка ґрупа КУД ''Тарас Шевченко'' з Дюрдьова == Ґалерия == <gallery> Файл:U Altuni.jpg|Каменїцкийово и Маурерово у варошу Алтуна Файл:Kamenjickijovo u New York.jpg|Юлин и Елена Каменїцки у шерцу Ню Йорка Файл:Pri kipu Sljebodi.jpg|алт=Браян и Марта Маурер и Елена и Юлин Каменїцки |Браян и Марта Маурер и Елена и Юлин Каменїцки на острове Елис при памятнїку Шлєбода </gallery> == Литература == * Јулијан Тамаш. „Књижевна дела објављена на русинском језику 1890—1980ˮ. ''Русинска књижевност, историја и статус'', Матица српска, 1984. б. 454. == Вонкашнї вязи == * Любомир Медєши. [https://digitalizacija.ruskeslovo.com/%d1%88%d0%b2%d0%b5%d1%82%d0%bb%d0%be%d1%81%d1%86/ „Юлиян Каменїцкиˮ. Руководзаци Рускословци: Здогадованє и власна обсервация 1960-1992 (2)], [[Шветлосц (часопис)|Шветлосц]] ч. 2, 2025. б. 71. * Дю. Латяк. [https://digitalizacija.ruskeslovo.com/%d1%80%d1%83%d1%81%d0%ba%d0%b5-%d1%81%d0%bb%d0%be%d0%b2%d0%be/ Юлиян Каменїцки (1938-2020)], новини ''Руске слово'', Рок LXXVI чис. 50 (3919), Нови Сад, 11. децембер 2020, б. 17. bu5f1o2qbu61eund51m10ckijsq80of 0 3133 19282 19252 2026-06-07T13:51:08Z Ruskinja2022 22 Форматированє и викивязи 19282 wikitext text/x-wiki {{Инфорамик | headerstyle = background: #F8DE7E; | header1 =<big> Владимир Шанта </big> | label2 = | data2 = [[Файл:Vladimir Santa fodbaler.jpg|центар|мини|278x278п]] | header3 = Особни информациї | label4 = Назвиско | data4 = | label5 = Датум народзеня | data5 =28. мая 1943. року | label6 = Датум упокоєня | data6 =10. марца 2019 (76) | label7 = Поховани | data7 = у Коцуре | label8 = Висина | data8 = | label9 = Позиция у тиме | data9 = Штреднї вязни бавяч | label10 = Спорт | data10 = Фодбал | label11 = Державянство | data11 = югославянске, сербске | header12 = Сениорска кариєра | label13 = Професионална кариєра| data13 = 1961-1980. <br> Член репрезентациї Югославиї на Медитеранских бавискох у Измиру 1973. | label14 = Бавел у тимох| data14 = ФК Радник, Вербас<br>ФК Войводина, Нови Сад<br> ФК Червинка<br>ФК Бачка Паланка }} '''Владимир Шанта''', одлични фодбалер хтори бавел у Першей и Другей союзней и у Войводянскей лиґи и фодбалски тренер. Бул другим за угляд и на фодбалским терену и у приватним живоце. == Биоґрафия == Владимир Шанта ше народзел 28. мая 1943. року у [[Коцур|Коцуре]]. Основну школу закончел у Коцуре та ше уписал до Штреднєй хемийней школи у [[Вербас|Вербаше]]. Фодбал почал активнєйше бавиц кед ходзел до трецей класи тей школи, указал ше як талантовани и добри бавяч та бавел за репрезентацию школи. Теди го хтошка посовитовал же най ше учленї до ФК ''Радник'' зоз Вербасу хтори бул теди у Войводянскей лиґи. Бул то початок його 17-рочней фодбалскей кариєри. За ФК ''Радник'' з Вербасу почал бавиц 1961. року и у тим тиме ше затримал два роки. До подростку ФК ''Войводина'' у Новим Садзе прешол 1963. року на поволанку [[Силвестер Такач|Силвестера Такача]] за хторого го познєйше вязало окремне приятельство. У першей екипи ФК ''Войводина'' теди бавели барз добри, квалитетни бавяче та Владимир углавним шедзел на лавочки при резервних бавячох и чекал свою шансу. Вуядин Бошков, тедишнї тренер ФК Войводина, го посовитовал же най ше враци до ФК ''Радник'' у Вербаше и там най активно бави а нє най шедзи як резерва у ФК ''Войводина''. Владимир Шанта ше врацел до ФК ''Радник'' и єден час успишно бавел першенствени змаганя. На єдним фестивалу фодбалу, кед наступали репрезентациї лиґох, ґу ньому приступел Йоца Йованич, бавяч зоз Червинки и гварел же ФК ''Червинка'' пририхтує екипу за Другу лиґу и поволал го до Червинки. Владимир Шанта пошол бавиц за ФК ''Червинка'' хтори уж идуцого року вошол до Другей лиґи, а после трох рокох бавел и свойо перши квалификациї за Першу лиґу. == ФК ''Червинка'' постал першолиґаш == ФК ''Червинка'' мал теди добру и убавену екипу и бул нєпреривно на позицийох у верху Другей союзней лиґи и здобувал право бавиц квалификациї за Першу лиґу. После двох нєудатних квалификацийох, у сезони 1969/70. ФК ''Червинка'' вошол до Першей союзней лиґи. Так Владимир Шанта постал бавяч на уровню найвисшого ранґу фодбалского бависка у тедишнєй Югославиї. Стадион у Червинки могол прияц 10.000 патрачох. Кед госцовала ''Червена гвизда'' з Беоґраду на стадиону були 13.000 патрче. И праве на тим змаганю ФК Червинка указал свойо добре бависко а найлєпши на терену бул Владимир Шанта, бавяч штредку терена, од хторого рушали шицки акциї. После єдней удатней акциї Йованич дал ґол и Червинка победзела з 1:0, а Шанта зоз оцену 8 бул бавяч змаганя и у идеалним тиме кола. ФК Червинка бавел у Першей лиґи лєм єден рок и випаднул до Другей лиґи дзе потим бул нєпреривно у горнєй часци табели. Владимир Шанта бул, зоз своїм бависком, борбеносцу, зоз спортским справованьом и коректним одношеньом спрам процивнїка, приклад другим на терену. [[Файл:FK Cervinka.jpg|мини|461x461п|Першолиґашка екипа ФК ''Червинка''. Владимир Шанта стої треци з права.]] Владимир Шанта, одлични вязни бавяч, од хторого рушали векшина убавених акцийох, бавел у ери кед у тедишнєй Югославиї було надосц одличних бавячох и нє могол дойсц до места у репрезентациї. И попри шицкого, дзекуюци одличним фодбалским партийом у ФК Червинка, Владимирови ше удало бавиц за медитеранску репрезентацию Югославиї и участвовац на Медитеранских бавискох у Измиру 1973. року. У конкуренциї Италиї, Французкей, Шпаниї и других жемох штредожемного окруженя вони освоєли перше место. У своєй спортскей кариєри Владимир Шанта наступал за штири фодбалски клуби. Перши два роки бавел за ФК ''Радник'' з Вербасу, потим рок у ФК ''Войводина'' (подросток), 9 роки у Червинки и остатнї два року у Бачкей Паланки. Владимир бул при концу кариєри кед го тедишнї тренер Бачкей Паланки Бора Милутинович поволал же би бавел у його тиме. Праве теди екипа випадла зоз Другей лиґи, бавяче ше розишли, та го Милутинович волал до помоци же би екипа нє випадла и зоз Войводянскей лиґи. У тиме з Бачкей Паланки Владимир Шанта остал два сезони и потим закончел кариєру активного фодбалера. И попри того же Владимир почал робиц у Нафтаґазу вон нє закончел моцну вязу зоз фодбалом. Опробовал ше як тренер у менших клубох хтори наступали у Подручней лиґи Нови Сад. Тренирал вецей екипи а найвекши успих посцигнул и найдлужей ше затримал як тренер у екипи зоз Буковцу. Кед пошол до пензиї Владимир Шанта зоз супругу Андю длугши час жил у Новим Садзе. Вец ше вони двойо одлучели врациц до Коцура. Владимир Шанта нє мал своїх потомкох алє свой гумани бок указал кед штверо дзеци свойого покойного брата прилапел як свойо. Дал им шицки условия же би постали людзе а вони го, свойого бачика, почитовали и служел им у живоце як особа за угляд. Владимир Шанта ше упокоєл 10. марца 2019. року. Поховани є на теметове у Коцуре. == Литература == * Владимир Медєши, Акцию треба добре здумац, новини ''Руске слово'', Рок LXIV, число 52 (3297), 26. децембер 2008, б. 13. == Вонкашнї вязи == * [https://www.facebook.com/istorijaexyufudbala/posts/abecedarnik3749-%C5%A1anta-vladimir-crvenkarodjen-2805-1943-u-kucuri-kod-vrbasaumro-1/1411590270547256/ Istorija ex yu fudbala], ABECEDARNIK, 3749. ŠANTA VLADIMIR ( Crvenka), Facebook, Avgust 2, 2025. * З. Станојловић, [https://www.dnevnik.rs/sport/fudbal/memoriam-vladimir-santa-perjanica-fudbalske-crvenke-iz-najslavnijih-dana-11-03-2019 In memoriam: Владимир Шанта, перјаница фудбалске Црвенке из најславнијих дана], ''Dnevnik'', 11. 03. 2019, hmxjxg95trph5bnhrm4dav37twg9ogl 0 3135 19297 19268 2026-06-07T21:53:23Z Olirk55 19 Ушорйованє, литература, вонкашнї вязи, референци 19297 wikitext text/x-wiki [[File:Chernihiv-style bandura.jpg|right|thumb|280px|Бандура (академсак, чернїговски тип)]]'''Бандура''' то українски народни струнови инструмент, класични (диятонски) и сучасни (диятонски або хроматски). То [[Музични инструменти|инструмент]] зоз фамелиї кордофоних струнових инструментох и подобни є як [[гарфа]], гусли-русийски инструмент (нє ґусли!) и торбан, [[Лаута|лаути]]. <ref>''Никић, Момир (1976). Популарна енциклопедија. Београд: БИГЗ. б. 102.''</ref> Мож повесц же злучує акустични характеристики [[Звук|инструментох гарфи и лаути. Звук]] ше на бандури достава зоз потаргованьом струнох зоз пальцами.<ref>[https://www.britannica.com/art/bandura „Бандура”.] ''Britannica''.]</ref> == Прикмети бандури == ♦ полни и ясни звук, ♦ характеристични тембр. ♦ хаснує ше ю найчастейше як инструмент за провадзенє шпиваня. == Опис == Випатрунок бандури цикави. Ма асиметричне елипсове цело у форми грушки. Бандура ше состої зоз корпусу (цело), шиї и струнох. Корпус направени зоз древа: букви, [[Вишня|вишнї]], явора, смреки або червеней верби. Шия инструмента кратка и притвердзена за резонантну шкатулу хтора ше находзи у штреднєй часци инструмента. Бандура ма од 32 по 55 аж и 65 струни. то єй дава широки тонски розпон и специфични звук вибрта, подобни звуку як на чембалу. Кажда струна дава лєм єден тон. Струни хтори граю [[Бас|басово]] [[Тон|тони]] розцагнути од верху инструмента, прейґ шиї, до сподку цела. Таки струни єст од 8 до 14. Бочно, по боку звучней шкатули розцагнути медзи 24 и 43 струни. Струни челїчни, а басово струни обложени з бакром, месинґом лєбо бронзу. [[Штимованє инструментох|Штимованє]] бандури мишане, у долнїм реґистру штимує ше квартносекундно, у горнїм реґистру углавним диятонски, а на сучасних бандурох хроматске штимованє. По 20. вик за штимованє струнох хасновало ше древени клїнки (закрутки), алє вони заменєни зоз металнима пре лєпшу стабилносц тона. Длужина бандури 109, а ширина 51 центиметери.(2) Грає ше на нєй так же виводзач шедзи и трима инструемнт медзи колєнaми у вертикалним положеню паралелно зоз целом виводзача. Главна мелодия ше грає зоз праву, а провадзенє зоз лїву руку.(3) На бандури мож грац зоз шицкима 10 пальцами, так як и на клавиру. Теди ше достава моцнєйши волумен звука, красни, складни акорди хтори ше злїваю и творя приємни музичи одгук. == Историят == Тот инструмент глїбоко урезани до українскей историї и часто ше наволує "глас України." Найстарши приказ инструмента подобни як бандура у України находзи ше на фрески судских музичарох зоз 11. вику, у катедрали св. Софиї у Києве. Таки инструмент бул найвироятнєйше предходнїк инструментох кобза и потим бандура.<ref>[https://www.bandura.org/bandura-history BANDURA AND ITS HISTORY] bandura.org</ref> Коло 16. вику вонкашнї випатрунок кобзи - бандури ше менял и поставал подполнейши. Зоз розвиваньом викториянскей мистики зявела ше потреба за векшим числом струнох. З тим постал и обсяг (дияпазон) тонох ширши на инструменту. Так же бандура постала совершенша и грало ше на нєй так же єдна струна одвитовала єдному тону (єдней писаней [[Нота|ноти]]). У 17. и 18. вику бандура була барз популарни и облюбени инструмент козакох у Запорожским Сичу, а тиж и медзи єдноставним [[Народ|народом]], алє и при аристократиї. Концом 18. вику бандура уж постала українски музични инструмент зоз вецей струнами, а назви кобза и бандура постали синоними. Часто виводзача на бандури наволую кобзар. Инструмент ше хаснує як солистични, або за провадзенє/[[Корепетиция|корепетици]]<nowiki/>ю соло [[Шпивач|шпивача]]. Зявює ше у дуетох, [[Трио|трию]], квартету, [[Ансамбл|ансамблу]] бандурох, мишаней [[Оркестер|оркестри]] итд. У 20. вику прихози до ище значнєйшого и технїчного усовершованя инструмента. За векши ансамбли направени и дизайновани бандури рижних обсягох - прима (пиколо), [[алт]], бас и контрабас. Зоз такима инструментами, поготов у оркестру бандурох, достава ше богатши звук, [[Композиция|композици]]<nowiki/>ї за бандури маю богатшу структуру зоз колоритнима ниянсами прекрасних звукох. У нєшкайшим чаше звук бандури ше часто комбинує и зоз сучаснима електронскима инструментами. З часом почело дозревац думанє о образованю, односно здобуваню едукациї, поготов практичним звладованю граня на бандури. Почало ше отверац оддзелєня бандури у музичних школох (основних и штреднїх и подобних педаґоґийних установох, поготову у України), зоз чим ше достало вельо вецей фаховцох-бандуристох.<ref>Hornjatkevyč, Andrij. [https://www.encyclopediaofukraine.com/display.asp?AddButton=pages\B\A\Bandura.htm „Bandura”.] ''Украјинска интернет енциклопедија''. Приступљено 07. 11. 2018.</ref> Нєшка постоя рижнородни типи бандурох, а розликую ше по способе збудови, конструкциї и способе граня. Та так, постоя бандури: ♦ старого типу: народна, традицийна, паньска, ♦ сучаснєйша: хроматизована, акдемско-концертна бандура хтора може буц гарковского и києвского типу. ♦ електрична бандура. Тип бандури хтора опремена зоз єдним лєбо вецей звучнїками, хтори ше хаснує за змоцньованє звука бандури, тиж и за ширенє тембрових можлївосцох акустичного инструмента през ражни пошореня за обробку звука. == Литература == * Академічне бандурне мистецтво України кінця XX — початку XXI століття: монографія / Інна Лісняк ; [голов. ред. Г. Скрипник] ; НАН України, Ін-т мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського. — Київ: Вид-во ІМФЕ, 2019. — 253, [12] с. : фот., ноти. — ISBN 978-966-02-8839-3 * Ансамблі бандуристів: [дуети, тріо, квартети, ансамблі] / Богдан Жеплинський, Дарія Ковальчук, Мирослав Ковальчук. — Львів: Галиц. вид. спілка, 2016. — 363 с. : іл., портр. — ISBN 978-617-7363-33-9 * Київсько-харківська бандура / І. Скляр. — К. : Музична Україна, 1971. — 115 с. == Вонкашнї вязи == {{Commonscat}} * [https://eizdanja.iup.rs/index.php/ahilejevstit/article/view/116/59 Муѕички симбол Украјине] * [https://crees.ku.edu/bandura The Bandura / Бандура] * [https://www.youtube.com/watch?v=qoP2We1D2Ro Passacaglia - Handel/Halvorsen (Relaxing Bandura Music)] youtube.com == Референци == [[Катеґория:Музика]] [[Катеґория:Струново инструменти]] [[Катеґория:Музични инструменти]] [[Катеґория:Музични термини]] [[Катеґория:Народни инструменти]] b9gj0qqnlmnslk447xst7os2u5gov82 19309 19297 2026-06-08T08:13:51Z Olirk55 19 Уложена табела 19309 wikitext text/x-wiki {{Инфорамик | headerstyle = background:lightblue | header1 = Бандура | label2 = | data2 = [[File:Chernihiv-style bandura.jpg|center|thumb|310px|<div style="text-align: center;"> '''Бандура (академсаки, чернїгивски тип)]] | label3 = | data3 = <div style="text-align: center;"> ''' | header4 = [[Таксономия (биолоґия)|Наукова класификация]] | label5 = Класификация | data5 = Струнови, кордофони инструмент | label6 = Класификация Закс-Хорнбостела | data6 = 321.322-5 і 314.122 | label7 = Дияпазон | data7 = [[File:Bandura range.tif|center|140px]] дияпазон академскей бандури києвского (чернїгивского) типу | label8 = Подобни инструменти | data8 = :*Гaрфа :*Бандора :*[[Цитра]] :*Гусла :*Кобза :*Мандора | label9 = Хаснує ше у державох| data9 = Україна, часточно Польска | label10 = Рeferenca | data10= | header11 = | label12 = Upis| data12 = | label13 = Веб-сайт| data13= }} '''Бандура''' то українски народни струнови инструмент, класични (диятонски) и сучасни (диятонски або хроматски). То [[Музични инструменти|инструмент]] зоз фамелиї кордофоних струнових инструментох и подобни є як [[гарфа]], гусли-русийски инструмент (нє ґусли!) и торбан, [[Лаута|лаути]]. <ref>''Никић, Момир (1976). Популарна енциклопедија. Београд: БИГЗ. б. 102.''</ref> Мож повесц же злучує акустични характеристики [[Звук|инструментох гарфи и лаути. Звук]] ше на бандури достава зоз потаргованьом струнох зоз пальцами.<ref>[https://www.britannica.com/art/bandura „Бандура”.] ''Britannica''.]</ref> == Прикмети бандури == ♦ полни и ясни звук, ♦ характеристични тембр. ♦ хаснує ше ю найчастейше як инструмент за провадзенє шпиваня. == Опис == Випатрунок бандури цикави. Ма асиметричне елипсове цело у форми грушки. Бандура ше состої зоз корпусу (цело), шиї и струнох. Корпус направени зоз древа: букви, [[Вишня|вишнї]], явора, смреки або червеней верби. Шия инструмента кратка и притвердзена за резонантну шкатулу хтора ше находзи у штреднєй часци инструмента. Бандура ма од 32 по 55 аж и 65 струни. то єй дава широки тонски розпон и специфични звук вибрта, подобни звуку як на чембалу. Кажда струна дава лєм єден тон. Струни хтори граю [[Бас|басово]] [[Тон|тони]] розцагнути од верху инструмента, прейґ шиї, до сподку цела. Таки струни єст од 8 до 14. Бочно, по боку звучней шкатули розцагнути медзи 24 и 43 струни. Струни челїчни, а басово струни обложени з бакром, месинґом лєбо бронзу. [[Штимованє инструментох|Штимованє]] бандури мишане, у долнїм реґистру штимує ше квартносекундно, у горнїм реґистру углавним диятонски, а на сучасних бандурох хроматске штимованє. По 20. вик за штимованє струнох хасновало ше древени клїнки (закрутки), алє вони заменєни зоз металнима пре лєпшу стабилносц тона. [[File:Kobzars Kravchenko Dremchenko.jpg|right|thumb|300px|Кобзаре- Бандуристи (Кравченко и Дремченко)]]Длужина бандури 109, а ширина 51 центиметери.(2) Грає ше на нєй так же виводзач шедзи и трима инструемнт медзи колєнaми у вертикалним положеню паралелно зоз целом виводзача. Главна мелодия ше грає зоз праву, а провадзенє зоз лїву руку.(3) На бандури мож грац зоз шицкима 10 пальцами, так як и на клавиру. Теди ше достава моцнєйши волумен звука, красни, складни акорди хтори ше злїваю и творя приємни музичи одгук. == Историят == Тот инструмент глїбоко урезани до українскей историї и часто ше наволує "глас України." Найстарши приказ инструмента подобни як бандура у України находзи ше на фрески судских музичарох зоз 11. вику, у катедрали св. Софиї у Києве. Таки инструмент бул найвироятнєйше предходнїк инструментох кобза и потим бандура.<ref>[https://www.bandura.org/bandura-history BANDURA AND ITS HISTORY] bandura.org</ref> Коло 16. вику вонкашнї випатрунок кобзи - бандури ше менял и поставал подполнейши. Зоз розвиваньом викториянскей мистики зявела ше потреба за векшим числом струнох. З тим постал и обсяг (дияпазон) тонох ширши на инструменту. Так же бандура постала совершенша и грало ше на нєй так же єдна струна одвитовала єдному тону (єдней писаней [[Нота|ноти]]). У 17. и 18. вику бандура була барз популарни и облюбени инструмент козакох у Запорожским Сичу, а тиж и медзи єдноставним [[Народ|народом]], алє и при аристократиї. Концом 18. вику бандура уж постала українски музични инструмент зоз вецей струнами, а назви кобза и бандура постали синоними. Часто виводзача на бандури наволую кобзар. Инструмент ше хаснує як солистични, або за провадзенє/[[Корепетиция|корепетици]]<nowiki/>ю соло [[Шпивач|шпивача]]. Зявює ше у дуетох, [[Трио|трию]], квартету, [[Ансамбл|ансамблу]] бандурох, мишаней [[Оркестер|оркестри]] итд. [[File:Kar-orch-ban.jpeg|right|thumb|300px|Прима (пиколо) алт и бас бандура]]У 20. вику прихози до ище значнєйшого и технїчного усовершованя инструмента. За векши ансамбли направени и дизайновани бандури рижних обсягох - прима (пиколо), [[алт]], бас и контрабас. Зоз такима инструментами, поготов у оркестру бандурох, достава ше богатши звук, [[Композиция|композици]]<nowiki/>ї за бандури маю богатшу структуру зоз колоритнима ниянсами прекрасних звукох. У нєшкайшим чаше звук бандури ше часто комбинує и зоз сучаснима електронскима инструментами. З часом почело дозревац думанє о образованю, односно здобуваню едукациї, поготов практичним звладованю граня на бандури. Почало ше отверац оддзелєня бандури у музичних школох (основних и штреднїх и подобних педаґоґийних установох, поготову у України), зоз чим ше достало вельо вецей фаховцох-бандуристох.<ref>Hornjatkevyč, Andrij. [https://www.encyclopediaofukraine.com/display.asp?AddButton=pages\B\A\Bandura.htm „Bandura”.] ''Украјинска интернет енциклопедија''. Приступљено 07. 11. 2018.</ref> Нєшка постоя рижнородни типи бандурох, а розликую ше по способе збудови, конструкциї и способе граня. Та так, постоя бандури: ♦ старого типу: народна, традицийна, паньска, ♦ сучаснєйша: хроматизована, акдемско-концертна бандура хтора може буц гарковского и києвского типу. ♦ електрична бандура. Тип бандури хтора опремена зоз єдним лєбо вецей звучнїками, хтори ше хаснує за змоцньованє звука бандури, тиж и за ширенє тембрових можлївосцох акустичного инструмента през ражни пошореня за обробку звука. == Ґалерия == <gallery> Файл:Kozacka piesn.jpg|Улїчни музичар Остап Киндрачукграє на бандури Файл:Hryhory Bazhul.jpg|Бандуриста (Григорий Бажл) Файл:2009-05-30-polska-by-RalfR-41.jpg|Трио бандуристкох Файл:Fest Opischmya 15.jpg|Бандура академского типу (Викиекспедиция, фестивал „Борщик у глїняним гарчку“. Полтавска обласц) Файл:1902 Conference.jpeg|Кобзаре на XII українскей археолоґийней конференциї отриманей у Харкову (Украјина, 1902. рок.) Файл:Bandura player at the BWF 2018.jpg|Бандуристка на українском фестивалу у Блур Вест Вилидж 2018. року </gallery> == Литература == * Академічне бандурне мистецтво України кінця XX — початку XXI століття: монографія / Інна Лісняк ; [голов. ред. Г. Скрипник] ; НАН України, Ін-т мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського. — Київ: Вид-во ІМФЕ, 2019. — 253, [12] с. : фот., ноти. — ISBN 978-966-02-8839-3 * Ансамблі бандуристів: [дуети, тріо, квартети, ансамблі] / Богдан Жеплинський, Дарія Ковальчук, Мирослав Ковальчук. — Львів: Галиц. вид. спілка, 2016. — 363 с. : іл., портр. — ISBN 978-617-7363-33-9 * Київсько-харківська бандура / І. Скляр. — К. : Музична Україна, 1971. — 115 с. == Вонкашнї вязи == {{Commonscat}} * [https://eizdanja.iup.rs/index.php/ahilejevstit/article/view/116/59 Муѕички симбол Украјине] * [https://crees.ku.edu/bandura The Bandura / Бандура] * [https://www.youtube.com/watch?v=qoP2We1D2Ro Passacaglia - Handel/Halvorsen (Relaxing Bandura Music)] youtube.com == Референци == [[Катеґория:Музика]] [[Катеґория:Струново инструменти]] [[Катеґория:Музични инструменти]] [[Катеґория:Музични термини]] [[Катеґория:Народни инструменти]] 9k5uuprfumjxtq7cozpduhqn5m5edwu 19310 19309 2026-06-08T08:17:50Z Olirk55 19 Корекциї у ґалериї 19310 wikitext text/x-wiki {{Инфорамик | headerstyle = background:lightblue | header1 = Бандура | label2 = | data2 = [[File:Chernihiv-style bandura.jpg|center|thumb|310px|<div style="text-align: center;"> '''Бандура (академсаки, чернїгивски тип)]] | label3 = | data3 = <div style="text-align: center;"> ''' | header4 = [[Таксономия (биолоґия)|Наукова класификация]] | label5 = Класификация | data5 = Струнови, кордофони инструмент | label6 = Класификация Закс-Хорнбостела | data6 = 321.322-5 і 314.122 | label7 = Дияпазон | data7 = [[File:Bandura range.tif|center|140px]] дияпазон академскей бандури києвского (чернїгивского) типу | label8 = Подобни инструменти | data8 = :*Гaрфа :*Бандора :*[[Цитра]] :*Гусла :*Кобза :*Мандора | label9 = Хаснує ше у державох| data9 = Україна, часточно Польска | label10 = Рeferenca | data10= | header11 = | label12 = Upis| data12 = | label13 = Веб-сайт| data13= }} '''Бандура''' то українски народни струнови инструмент, класични (диятонски) и сучасни (диятонски або хроматски). То [[Музични инструменти|инструмент]] зоз фамелиї кордофоних струнових инструментох и подобни є як [[гарфа]], гусли-русийски инструмент (нє ґусли!) и торбан, [[Лаута|лаути]]. <ref>''Никић, Момир (1976). Популарна енциклопедија. Београд: БИГЗ. б. 102.''</ref> Мож повесц же злучує акустични характеристики [[Звук|инструментох гарфи и лаути. Звук]] ше на бандури достава зоз потаргованьом струнох зоз пальцами.<ref>[https://www.britannica.com/art/bandura „Бандура”.] ''Britannica''.]</ref> == Прикмети бандури == ♦ полни и ясни звук, ♦ характеристични тембр. ♦ хаснує ше ю найчастейше як инструмент за провадзенє шпиваня. == Опис == Випатрунок бандури цикави. Ма асиметричне елипсове цело у форми грушки. Бандура ше состої зоз корпусу (цело), шиї и струнох. Корпус направени зоз древа: букви, [[Вишня|вишнї]], явора, смреки або червеней верби. Шия инструмента кратка и притвердзена за резонантну шкатулу хтора ше находзи у штреднєй часци инструмента. Бандура ма од 32 по 55 аж и 65 струни. то єй дава широки тонски розпон и специфични звук вибрта, подобни звуку як на чембалу. Кажда струна дава лєм єден тон. Струни хтори граю [[Бас|басово]] [[Тон|тони]] розцагнути од верху инструмента, прейґ шиї, до сподку цела. Таки струни єст од 8 до 14. Бочно, по боку звучней шкатули розцагнути медзи 24 и 43 струни. Струни челїчни, а басово струни обложени з бакром, месинґом лєбо бронзу. [[Штимованє инструментох|Штимованє]] бандури мишане, у долнїм реґистру штимує ше квартносекундно, у горнїм реґистру углавним диятонски, а на сучасних бандурох хроматске штимованє. По 20. вик за штимованє струнох хасновало ше древени клїнки (закрутки), алє вони заменєни зоз металнима пре лєпшу стабилносц тона. Длужина бандури 109, а ширина 51 центиметери.(2) Грає ше на нєй так же виводзач шедзи и трима инструемнт медзи колєнaми у вертикалним положеню паралелно зоз целом виводзача. Главна мелодия ше грає зоз праву, а провадзенє зоз лїву руку.(3) На бандури мож грац зоз шицкима 10 пальцами, так як и на клавиру. Теди ше достава моцнєйши волумен звука, красни, складни акорди хтори ше злїваю и творя приємни музичи одгук. == Историят == [[File:Kobzars Kravchenko Dremchenko.jpg|right|thumb|327x327px|Кобзаре- Бандуристи (Кравченко и Дремченко)]]Тот инструмент глїбоко урезани до українскей историї и часто ше наволує "глас України." Найстарши приказ инструмента подобни як бандура у України находзи ше на фрески судских музичарох зоз 11. вику, у катедрали св. Софиї у Києве. Таки инструмент бул найвироятнєйше предходнїк инструментох кобза и потим бандура.<ref>[https://www.bandura.org/bandura-history BANDURA AND ITS HISTORY] bandura.org</ref> Коло 16. вику вонкашнї випатрунок кобзи - бандури ше менял и поставал подполнейши. Зоз розвиваньом викториянскей мистики зявела ше потреба за векшим числом струнох. З тим постал и обсяг (дияпазон) тонох ширши на инструменту. Так же бандура постала совершенша и грало ше на нєй так же єдна струна одвитовала єдному тону (єдней писаней [[Нота|ноти]]). У 17. и 18. вику бандура була барз популарни и облюбени инструмент козакох у Запорожским Сичу, а тиж и медзи єдноставним [[Народ|народом]], алє и при аристократиї. Концом 18. вику бандура уж постала українски музични инструмент зоз вецей струнами, а назви кобза и бандура постали синоними. Часто виводзача на бандури наволую кобзар. Инструмент ше хаснує як солистични, або за провадзенє/[[Корепетиция|корепетици]]<nowiki/>ю соло [[Шпивач|шпивача]]. Зявює ше у дуетох, [[Трио|трию]], квартету, [[Ансамбл|ансамблу]] бандурох, мишаней [[Оркестер|оркестри]] итд. У 20. вику прихози до ище значнєйшого и технїчного усовершованя инструмента. За векши ансамбли направени и дизайновани бандури рижних обсягох - прима (пиколо), [[алт]], бас и контрабас. Зоз такима инструментами, поготов у оркестру бандурох, достава ше богатши звук, [[Композиция|композици]]<nowiki/>ї за бандури маю богатшу структуру зоз колоритнима ниянсами прекрасних звукох. У нєшкайшим чаше звук бандури ше часто комбинує и зоз сучаснима електронскима инструментами. [[File:Kar-orch-ban.jpeg|right|thumb|327x327px|Прима (пиколо) алт и бас бандура]]З часом почело дозревац думанє о образованю, односно здобуваню едукациї, поготов практичним звладованю граня на бандури. Почало ше отверац оддзелєня бандури у музичних школох (основних и штреднїх и подобних педаґоґийних установох, поготову у України), зоз чим ше достало вельо вецей фаховцох-бандуристох.<ref>Hornjatkevyč, Andrij. [https://www.encyclopediaofukraine.com/display.asp?AddButton=pages\B\A\Bandura.htm „Bandura”.] ''Украјинска интернет енциклопедија''. Приступљено 07. 11. 2018.</ref> Нєшка постоя рижнородни типи бандурох, а розликую ше по способе збудови, конструкциї и способе граня. Та так, постоя бандури: ♦ старого типу: народна, традицийна, паньска, ♦ сучаснєйша: хроматизована, акдемско-концертна бандура хтора може буц гарковского и києвского типу. ♦ електрична бандура. Тип бандури хтора опремена зоз єдним лєбо вецей звучнїками, хтори ше хаснує за змоцньованє звука бандури, тиж и за ширенє тембрових можлївосцох акустичного инструмента през ражни пошореня за обробку звука. == Ґалерия == <gallery> Файл:Kozacka piesn.jpg|Улїчни музичар, Остап Киндрачук, грає на бандури Файл:Hryhory Bazhul.jpg|Бандуриста (Григорий Бажул) Файл:2009-05-30-polska-by-RalfR-41.jpg|Трио бандуристкох Файл:Fest Opischmya 15.jpg|Бандура академского типу, фестивал „Борщик у глїняним гарчку“. Полтавска обласц) Файл:1902 Conference.jpeg|Кобзаре на XII українскей археолоґийней конференциї отриманей у Гаркову (Україна, 1902. рок.) Файл:Bandura player at the BWF 2018.jpg|Бандуристка на українским фестивалу у Блур Вест Вилидж 2018. року </gallery> == Литература == * Академічне бандурне мистецтво України кінця XX — початку XXI століття: монографія / Інна Лісняк ; [голов. ред. Г. Скрипник] ; НАН України, Ін-т мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського. — Київ: Вид-во ІМФЕ, 2019. — 253, [12] с. : фот., ноти. — ISBN 978-966-02-8839-3 * Ансамблі бандуристів: [дуети, тріо, квартети, ансамблі] / Богдан Жеплинський, Дарія Ковальчук, Мирослав Ковальчук. — Львів: Галиц. вид. спілка, 2016. — 363 с. : іл., портр. — ISBN 978-617-7363-33-9 * Київсько-харківська бандура / І. Скляр. — К. : Музична Україна, 1971. — 115 с. == Вонкашнї вязи == {{Commonscat}} * [https://eizdanja.iup.rs/index.php/ahilejevstit/article/view/116/59 Муѕички симбол Украјине] * [https://crees.ku.edu/bandura The Bandura / Бандура] * [https://www.youtube.com/watch?v=qoP2We1D2Ro Passacaglia - Handel/Halvorsen (Relaxing Bandura Music)] youtube.com == Референци == [[Катеґория:Музика]] [[Катеґория:Струново инструменти]] [[Катеґория:Музични инструменти]] [[Катеґория:Музични термини]] [[Катеґория:Народни инструменти]] 5e0gju4k988q8zjf8p98tdyipvhw1yn 0 3137 19298 19277 2026-06-08T06:54:39Z Sveletanka 20 катеґория 19298 wikitext text/x-wiki Седем долїни коло [[Руски Керестур|Руского Керестура]] достали назви по людзох хтори при нїх найдлужей бивали, по їх наменки за потреби валала лєбо по блїзкосци одредзених обєктох. Зоз тих долїнох одвожена глїна за набиванє хижох, у долїнох правени [[Валька|вальки]] и зоз нїх вожена глїна на шори и улїчки дзе завожовани драги. Даєдни з долїнох ше у єдним периодзе интензивно хасновало за моченє [[Конопа|конопи.]] Керестурски долїни обколєшовали валал зоз шицких бокох. Уж штири з нїх нєшка, такповесц, у валалє. Валал ше преширел и залапя територию хтора нєшка виноши 64 гектари; од тей [[Поверхносц|поверхносци]] долїни залапяю вецей як 25 гектари. Пейц долїни ище и нєшка маю назви по найблїзших хижох, т.є. людзох хтори у нїх бивали, єдна по буячей школи и єдна по месце дзе ше пекло цегли. '''Борайова долїна''' достала мено по Борайовей хижи. Находзи ше на концу валала ґу Лалитю од Буджаку по Маковски шор. Скорей ше у нєй тиж правело вальки и мочело конопу. Кед копани Канал ДТД, долїна загарнута з ричним мульом. Тераз є засадзена з канадскима и билима [[Тополя (древо)|тополями]] и вербами. То єдна з найкрасших пространих желєних поверхносцох. Наш поета Дюра Папгаргаї так ошпивал тоту долїну у кнїжки ''Путованє на юг'': ::А Борайова - ::вода гранїца, ::вода царица ::з гушим ше [[Пирє|пирйом]] квицела, ::и платно билєла, ::и жажду бидлу вечаром гацела ::и з процесию ::желєне [[жито]] такой за мостом ::швецела. ::Госцох зоз Сриму чекала ::и випровадзала, ::док ше цалючка-цала ::у власним мулю ::нє задавела. ::По седмим хвосце сама ше витла ::и буйним лєсом заквитла. ::Конар, младнїчок ::ище памета тайну кореня, ::та анї мено, ::анї [[Студзенїна|студзенку]] ::нє меня. == Литература == * Тамаш, Юлиян, Руски Керестур, лїтопис и история 1745 – 1991, Месна заєднїца Руски Керестур 1992, б. 381. * Папгаргаї, Дюра, Путованє на юг, Руске слово Нови Сад 1998, б. 134. [[Катеґория:Долїни]] q7f90wvyc3gb99yr9ncmtxz1fsiifes 0 3138 19302 19278 2026-06-08T07:47:18Z Sveletanka 20 катеґория 19302 wikitext text/x-wiki Седем долїни коло [[Руски Керестур|Руского Керестура]] достали назви по людзох хтори при нїх найдлужей бивали, по їх наменки за потреби валала лєбо по блїзкосци одредзених обєктох. Зоз тих долїнох одвожена глїна за набиванє хижох, у долїнох правени [[Валька|вальки]] и зоз нїх вожена глїна на шори и улїчки дзе завожовани драги. Даєдни з долїнох ше у єдним периодзе интензивно хасновало за моченє [[Конопа|конопи]]. Керестурски долїни обколєшовали валал зоз шицких бокох. Уж штири з нїх нєшка, такповесц, у валалє. Валал ше преширел и залапя територию хтора нєшка виноши 64 гектари; од тей [[Поверхносц|поверхносци]] долїни залапяю вецей як 25 гектари. Пейц долїни ище и нєшка маю назви по найблїзших хижох, т.є. людзох хтори у нїх бивали, єдна по буячей школи и єдна по месце дзе ше пекло цегли. '''Буяча долїна''' – Буяча долїна ноши назву по валалским хлїве дзе ше тримало буяци за оплодзованє валалских кравох. Под час окупациї, пре фирму Давидовей карчми Балатон, людзе так наволовали и долїну. Долїна ше находзи сиверно од валалу, медзи Капитаньску улїчку и Швиньску пажицу. По пространстве хторе забера, тота долїна найвекша. Вше була богата з рибу. У нєй людзе мочели витарту конопу. ::Наш поета Дюра Папгаргаї так ошпивал тоту долїну у кнїжки Путованє на юг: ::Там за Буячу конєц швета! ::Там седем ступнї свидомосци ::покля дзецинство може ::и муши. ::Там баба Ганя ::на плоцику ::били [[Подолок|подолки]] суши. ::Там седем ступнї, ::седем ставци, склєнчки хрупково. ::Ищє ослухуєм ::як у [[Поскона|посконох]] ::у росту жуброня дзецински косци. ::Там седме морйо шветово ::у хторим ше вистати розум госци. ::Там тото лїсточко ружово ::за хторим тресаца рука ::дзецинску ангелску красу ::посци. == Литература == * Тамаш, Юлиян, ''Руски Керестур, лїтопис и история 1745 – 1991'', Месна заєднїца Руски Керестур 1992, б. 380. * Папгаргаї, Дюра, ''Путованє на юг'', Руске слово Нови Сад 1998, б. 135. [[Катеґория:Долїни]] 217o31thpefa6zkat0qn4bl2a6dakxh 0 3139 19301 19279 2026-06-08T07:46:44Z Sveletanka 20 катеґория 19301 wikitext text/x-wiki Седем долїни коло [[Руски Керестур|Руского Керестура]] достали назви по людзох хтори при нїх найдлужей бивали, по їх наменки за потреби валала лєбо по блїзкосци одредзених обєктох. Зоз тих долїнох одвожена глїна за набиванє хижох, у долїнох правени [[Валька|вальки]] и зоз нїх вожена глїна на шори и улїчки дзе завожовани [[Драга|драги]]. Даєдни з долїнох ше у єдним периодзе интензивно хасновало за моченє [[Конопа|конопи]]. Керестурски долїни обколєшовали валал зоз шицких бокох. Уж штири з нїх нєшка, такповесц, у валалє. Валал ше преширел и залапя територию хтора нєшка виноши 64 гектари; од тей [[Поверхносц|поверхносци]] долїни залапяю вецей як 25 гектари. Пейц долїни ище и нєшка маю назви по найблїзших хижох, т.є. людзох хтори у нїх бивали, єдна по буячей школи и єдна по месце дзе ше пекло цегли. '''Винцрильова долїна''' - ма назву по Винцрильовей хижи. Находзи ше на концу ґу [[Кула|Кули]], медзи Вельким шором и [[Теметов|теметовом]]. То єдна з найменших валалских долїнох. Наволую ю ище теметовска, бо є такой при теметове. По ошлєбодзеню є наволана Парк, понеже 1945. року направени проєкт по хторим долїна мала буц претворена до парку. На добродзечней основи, а и по кари, на нєй окончовани жемово роботи. Понеже проєкт направел наставнїк Ґимназиї [[Петро Ризнич Дядя|Петро Ризнич]], людзе долїну наволали Ризничов парк. Од тедишнєй добрей задумки, ище анї по нєшка нє окончене успишне полєшованє долїни, гоч то робене на вецей заводи. Пред вецей роками, прето же нє ришени режим одводних водох, уж вельки древка ше висушели. У Винцрильовей долїни ше прало конопу, а дзепоєдних рокох и мочело у паздзерчу. Наш поета [[Дюра Папгаргаї]] так ошпивал тоту долїну у кнїжки ''Путованє на юг'': ::Пешо кед до истей ::седемлїстовей ружи рушиш ::на лївей страни од шерца ::перша вина: ::висхнута Теметовска долїна. ::Чи єй то мертви очи попили, ::чи [[камень]] сцицал воду хмарну ::под свойо жили? ::Чи жажду чарну ::роки обок до смутку зляли? ::Чи хмари дижджово ::власну слизу ::назад ґу себе вжали? ::А нїґдзе тельо животного смутку ::як за тоту висхнуту бару, ::як под тоту билу камену хмару ::цо за тим седмим лїсточком бива, ::з вика до вика ::на ньго привика. ::З нїм ше прибера, ::зоз нїм нарика. ::И цеши ше бара Теметовска ::власному смутку ::и власней мриї. ::Ниа, вона драгоказ ::до рускей историї. ::Сермоглавого непорочного ::руского гриха ::спод каждей повали ::вона и лєнївство до хвали ::и пиха. == Литература == * Тамаш, Юлиян, ''Руски Керестур, лїтопис и история 1745 – 1991'', Месна заєднїца Руски Керестур 1992, б. 380. * Папгаргаї, Дюра, ''Путованє на юг'', Руске слово Нови Сад 1998, б. 132. [[Катеґория:Долїни]] pg9zw3mlnwrkawzd8outphmqttxnioe 0 3140 19300 19280 2026-06-08T07:45:56Z Sveletanka 20 катеґория 19300 wikitext text/x-wiki Седем долїни коло [[Руски Керестур|Руского Керестура]] достали назви по людзох хтори при нїх найдлужей бивали, по їх наменки за потреби валала лєбо по блїзкосци одредзених обєктох. Зоз тих долїнох одвожена глїна за набиванє хижох, у долїнох правени [[Валька|вальки]] и зоз нїх вожена глїна на шори и улїчки дзе завожовани [[Драга|драги]]. Даєдни з долїнох ше у єдним периодзе интензивно хасновало за моченє [[Конопа|конопи]]. Керестурски долїни обколєшовали валал зоз шицких бокох. Уж штири з нїх нєшка, такповесц, у валалє. Валал ше преширел и залапя територию хтора нєшка виноши 64 гектари; од тей [[Поверхносц|поверхносци]] долїни залапяю вецей як 25 гектари. Пейц долїни ище и нєшка маю назви по найблїзших хижох, т.є. людзох хтори у нїх бивали, єдна по буячей школи и єдна по месце дзе ше пекло цегли. '''Ґоловичова долїна''' – Ґоловичова долїна ма тиж назву од найблїзшей Ґоловичовей хижи. Находзи ше, такповесц, на другей половки валала медзи Капитаньску и Вашарску улїчку. Була найглїбша и барз богата з рибу. У води було барз вельо водово вши, хтори людзе лапали и сушели. Мочело ше и конопу у паздзерчу. Наш поета [[Дюра Папгаргаї]] так ошпивал тоту долїну у кнїжки ''Путованє на юг'': ::Широтка ::Ґоловичова... ::Анї у паметаню пристойне место ::нє завжала. ::Скрушено поконцу валала ::як да и сама ::зна же цо мала ::дала: ::и вимоченей конопи, ::и вальком на [[Шопа|шопи]] ::и лїтней цеплїнки за купанє ::и масней глїни ::за набиванє. ::Там заш лєм ::памятку зоз нєй ::чума нє здула: ::вона [[Коцур|Коцурцом]] ::цо на Кирбай [[Дильов|дильовом]] приходзели ::перше валалске око була. == Литература == * Тамаш, Юлиян, ''Руски Керестур, лїтопис и история'' ''1745 – 1991'', Месна заєднїца Руски Керестур 1992, б. 381. * Папгаргаї, Дюра, ''Путованє на юг'', ''Руске слово'' Нови Сад 1998, б. 133. [[Катеґория:Долїни]] l76ur5xvwu7mfnwus430famkmcufd31 0 3141 19305 19274 2026-06-08T07:56:11Z Sveletanka 20 катеґория и ушорйованє 19305 wikitext text/x-wiki Седем долїни коло [[Руски Керестур|Руского Керестура]] достали назви по людзох хтори при нїх найдлужей бивали, по їх наменки за потреби валала лєбо по блїзкосци одредзених обєктох. Зоз тих долїнох одвожена глїна за набиванє хижох, у долїнох правени [[Валька|вальки]] и зоз нїх вожена глїна на шори и улїчки дзе завожовани драги. Даєдни з долїнох ше у єдним периодзе интензивно хасновало за моченє [[Конопа|конопи]]. Керестурски долїни обколєшовали валал зоз шицких бокох. Уж штири з нїх нєшка, такповесц, у валалє. Валал ше преширел и залапя територию хтора нєшка виноши 64 гектари; од тей [[Поверхносц|поверхносци]] долїни залапяю вецей як 25 гектари. Пейц долїни ище и нєшка маю назви по найблїзших хижох, т.є. людзох хтори у нїх бивали, єдна по буячей школи и єдна по месце дзе ше пекло цегли. '''Данчова долїна''' – Данчова долїна ноши назву по Данчовей хижи хтора була при долїни. Долїна ше пресцера медзи Куртим шором и Леями. Вона найокруглєйшей форми. У нєй ше мочело конопу у паздзерчу. Наш поета Дюра Папгаргаї так ошпивал тоту долїну у кнїжки Путованє на юг: ::Нови лїсточок ::конопни запах ::у носних дзиркох ::з розума билу ластовку плаши. ::То Данчов пшичок ::так бреше на чилаши ::цо смуток вимочени ::у драбин влєчу. ::Ту ше гартую ::у руских лїстох водени корчи, ::конопни лїки. ::Оталь путую ::до руских ставцох, ::до руских плюцох ::панї регоми ::и єфтики. ::А од Данчовей по Теметовску ::дольовчок прости. ::Та най ше пачи, ::Руснаку, нєбораку, ::виберац нє мож. ::Ту твойо пости. ::Ту твойо рости. ::Ту твоя коляда, ::и заграда ::и пресада... == Литература == * Тамаш, Юлиян, ''Руски Керестур, лїтопис и история 1745 – 1991'', Месна заєднїца Руски Керестур 1992, б. 380. * Папгаргаї, Дюра, ''Путованє на юг'', НВУ ''Руске слово'' Нови Сад 1998, б. 136. [[Катеґория:Долїни]] 0cf3h84hqrecy2q1ui5sl2vbekz6xvf 0 3142 19304 19275 2026-06-08T07:52:50Z Sveletanka 20 катеґория и ушорйованє 19304 wikitext text/x-wiki Седем долїни коло [[Руски Керестур|Руского Керестура]] достали назви по людзох хтори при нїх найдлужей бивали, по їх наменки за потреби валала лєбо по блїзкосци одредзених обєктох. Зоз тих долїнох одвожена глїна за набиванє хижох, у долїнох правени [[Валька|вальки]] и зоз нїх вожена глїна на шори и улїчки дзе завожовани драги. Даєдни з долїнох ше у єдним периодзе интензивно хасновало за моченє [[Конопа|конопи]]. Керестурски долїни обколєшовали валал зоз шицких бокох. Уж штири з нїх нєшка, такповесц, у валалє. Валал ше преширел и залапя територию хтора нєшка виноши 64 гектари; од тей [[Поверхносц|поверхносци]] долїни залапяю вецей як 25 гектари. Пейц долїни ище и нєшка маю назви по найблїзших хижох, т.є. людзох хтори у нїх бивали, єдна по буячей школи и єдна по месце дзе ше пекло цегли. '''Дюрдесова долїна''' – тиж достала мено по найблїзшей Дюрдесовей хижи. Долїна хаснована як риболов, та ше у нєй конопу нє мочело. Под час копаня Канала ''ДТД'' и тота долїна загарнута з беґельским мульом. Ище и нєшка велька поверхносц жеми стої нєвихаснована, чкода же на тим пространстве нє засадзени лєшик. Пре присуство беґелю то би могла буц найкрасша рекреацийна зона. Наш поета Дюра Папгаргаї так ошпивал тоту долїну у кнїжки Путованє на юг: ::У Рибалове, ::у Дюрдесовей ::и тераз ище камена ::привитна чижма стої. ::То стари Дюрдес ::камену рану гої. ::Поколєн викасани ::уштред шашу ::з веслом ше зної, ::зоз ягодачу жажду пої, ::а вец ґу Оченашу ::навраца ::з полупразнима мрежами. ::Гвари: Шицки зме браца ::до пшамаца... ::Нолє, камени, ::накарми Руснака ::з двома рибами! ::Дюрдес ше страцел у галове ::през привитни седмери дзвери. ::Седмоглави грих зоз фляшки ::означел дражки, ::та ше у паметаню ::до седмерих нєбесох спина. ::Яка то була госцина ::спомина ::лєм зароснута долїна. == Литература == * Тамаш, Юлиян, ''Руски Керестур, лїтопис и история 1745 – 1991'', Месна заєднїца Руски Керестур 1992, б. 381. * Папгаргаї, Дюра, ''Путованє на юг, Руске слово'' Нови Сад 1998, б. 133. [[Катеґория:Долїни]] 0aajfkeljmb6j4vk1asoemzxf6u1l7v 0 3143 19303 19276 2026-06-08T07:50:21Z Sveletanka 20 ушорйованє 19303 wikitext text/x-wiki Седем долїни коло [[Руски Керестур|Руского Керестура]] достали назви по людзох хтори при нїх найдлужей бивали, по їх наменки за потреби валала лєбо по блїзкосци одредзених обєктох. Зоз тих долїнох одвожена глїна за набиванє хижох, у долїнох правени [[Валька|вальки]] и зоз нїх вожена глїна на шори и улїчки дзе завожовани драги. Даєдни з долїнох ше у єдним периодзе интензивно хасновало за моченє [[Конопа|конопи]]. Керестурски долїни обколєшовали валал зоз шицких бокох. Уж штири з нїх нєшка, такповесц, у валалє. Валал ше преширел и залапя територию хтора нєшка виноши 64 гектари; од тей поверхносци долїни залапяю вецей як 25 гектари. Пейц долїни ище и нєшка маю назви по найблїзших хижох, т.є. людзох хтори у нїх бивали, єдна по буячей школи и єдна по месце дзе ше пекло цегли. '''Цегляра''' - Цегляра ше находзи на юговосточней часци валала. По традициї, у нєй печени цегли за будованє керестурскей [[Святи храм|церкви]]. Глїна з тей долїни була найквалитетнєйша за правенє валькох. Медзи двома войнами, у дзепоєдних рокох, людзе знали направиц вецей дзешатки тисячи вальки. На долїни вальки и предавани, а хасновани су на правенє хижох, [[Хлїв|хлївох]] и [[Шопа|шопох]]. Була богата з рибу. У лєтнїх мешацох вода була барз плїтка, та ше дзекеди аж и висушовала. Случовало ше же води було лєм у викопаних долїнкох за правенє валькох. У долїни ше прало и мочело конопу у паздзерчу. Наш поета Дюра Папгаргаї так ошпивал тоту долїну у кнїжки Путованє на юг: ::Цегляра, лелия моя, ::мой виход слунка. ::Долїна любови, спознаня, ::возхищеносци. ::Моя перша пестунка. ::И шицки мойо перши радосци ::од галова, ::од мередова, ::од першей вальки, ::од цеплїнки ::и прикросци. ::Лелия моя ::з дзецинску руку пожегнана. ::Русалка, животна клянка ::и колїсанка... ::Там у нєй мойо ::и рибаре, ::и бичачкаре, ::и краваре, ::и кондаше... ::Там у нєй мойо ::«Ей, зволюйме, пайташе...» ::Висхла лелия моя ::як сни цо сохню, ::седем слунково зарї ю одняли. ::И густи галов, ::и весло, ::и корчолї ::и шицко цо у паметаню болї ::и церпнє ::яґод преклята чума, ::та вона у чолє моєй памятки спочива ::на седем златних дарункох ::розума. == Литература == * Тамаш, Юлиян, ''Руски Керестур, лїтопис и история 1745 – 1991'', Месна заєднїца Руски Керестур 1992, б. 380. * Папгаргаї, Дюра, ''Путованє на юг'', ''Руске слово'' Нови Сад 1998, б. 133. [[Катеґория:Долїни]] 5gqo7oylyobkh09f66l7p1zg8gqvxvl 14 3144 19285 2026-06-07T13:56:59Z Ruskinja2022 22 Направљена празна страница 19285 wikitext text/x-wiki phoiac9h4m842xq45sp7s6u21eteeq1 14 3145 19287 2026-06-07T14:06:33Z Ruskinja2022 22 Направљена празна страница 19287 wikitext text/x-wiki phoiac9h4m842xq45sp7s6u21eteeq1 14 3146 19299 2026-06-08T06:55:04Z Sveletanka 20 катеґория 19299 wikitext text/x-wiki [[Катеґория:Руски Керестур]] l42gfvc32bohpwznm5x9ir0c0d4b20u 0 3147 19325 2026-06-08T08:31:21Z Olirk55 19 Нова страница: Вреценко (общеславянске слово; серб. вретено; прасл. веретено; од старосл. од верциц), часц кудзелї и перше примитивне орудиє у технолоґийним процесу правеня нїткох волни зоз овчей шерсци, або зоз конопи, лєну, памуку и под. (ук-1.) На вреценко ше накруцало нап… 19325 wikitext text/x-wiki Вреценко (общеславянске слово; серб. вретено; прасл. веретено; од старосл. од верциц), часц кудзелї и перше примитивне орудиє у технолоґийним процесу правеня нїткох волни зоз овчей шерсци, або зоз конопи, лєну, памуку и под. (ук-1.) На вреценко ше накруцало напредзену предзу. Вреценко округли фалат древка ролькастей форми, длугоки коло 30-40 центи, пречнїку коло 1 цент хторому ше конусно сценшую конци. На вреценко ше мотало нїтки. Кед ше предло, брало ше покус, найчастейше зоз вершнїка клоче або волну хтору ше предло. Вреценко ше тримало у правей руки и лєгко ше го ротацийно обрацало медзи пальцами и так накруцало напредзени нїтки. [1] Таки кудзелї хасновали нашо старши и волали их стари кудзелї або споднїки (серб. преслица). Ту будзе фотоґрафия ! Историят Вреценко видумане у позним периодзе мезолиту и хасновало ше за ручне предзенє по 20. вик. Вреценко було звичайни женски алат за таку роботу. Археолоґийни пренаходки вреценка и кудзелї доказую же кудзель и вреценко були углавним нєроздвойни. Найстарши кудзелї пренайдзени у Израїлу и датирую 10.000 роки п.н.е. У праисторийней Греческей, у Тесалиї, прости кудзелї хасновани на початку неолиту, коло 5.500. року п.н.е.[ук14] У южней Нємецкей, жени з горґенскей култури хановали кудзель медзи 3.400. и 2.850. роком пред нову еру. [ук15] У руским народзе ше хаснує и слово врецено и вреценко: Давно, по приселєню, предло ше на вреценкох, Вреценка ше затримали досц длуго. Моя прабаба ище знала так пресц. (Словнїк руского народного язика I, А – Н, Нови Сад 2017, б. 232) Сучашнєйши способ предзеня Вреценко состойна часц кудзелї. През историю ше вреценко, як и сама кудзель, усовершовали. Додавало ше часци хтори були механїзовани, та вреценко функционовало на иншаки способ. Кудзель ше обрацало на ножни погон, та ше зоз преношацим механїзмом обрацало и вреценко. Фотоґрафия ! Вреценко хторе поставене на кудзель (такволана швабска кудзель або кудзель зоз шрубом хтору правели майстрове кудзеляре, серб. коловрат) ше розликовало од вреценка за ручне предзенє яке ше хасновало вельо пред тим, а яке ше и нєшка хаснує у Сербиї и Босней за предзенє волни. Предзенє випатра так: з високей палїчки або вершнїка на хторим стої зоз сатнїком повязане влакно ше з влажнима пальцами (звичайно пошлїнєнима) сцагує тото влакно на вреценко на хторе ше накруца цверна. Накруцанє цверни на вреценко ше реґулує з пиром. Лабку ше прициска з ногу, прейґ циґанки вертикални ход преходзи до кружного на колєше и далєй прейґ шнура на вреценко. Таку кудзель ше по руских обисцох хасновало по половку 20. вику. Жени престали пресц аж кед ше почала баржей розвивац текстилна индустрия. При Руснацох нє було обисца без кудзелї, понеже виробок платна своєй роботи за обисце, а и на предай, бул потреба и жридло «женского» заробку. Кажда дзивка, гоч яка худобна, обовязно принєсла як тал кудзель до нового дому кед ше одала. Предзенє на кудзелї бул части мотив и поетскей творчосци: Шпива дзивче, гонї кудзель – влакно припущує, А златна ше єй нїточка з рукох вишлїскує И округло на вреценку ценка омотує, Шпива дзивче, гонї кудзель – нїтки приспорює. Ґабор Костелник Гомзов, З мойого валала, Идилски венєц, Жовква 1904, б. 27. Фразеолоґия Вреценко ше вола и нємирне, нєсташне дзецко, алє и старши особи - фиґуративно означує ценку, вертку и схопну особу: Бега як врецено. (Словнїк руского народного язика I, А- Н, Нови Сад 2017, б. 232) Литература Любомир Медєши, Руска традиция, Дружтво за руски язик, литературу и културу Нови Сад 2007, б. 253. Вонкашнї вязи https://sr.wikipedia.org/sr- ec/%D0%9A%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D1%80%D0%B0%D1%8 2 https://sr.wikipedia.org/sr- ec/%D0%92%D1%80%D0%B5%D1%82%D0%B5%D0%BD%D0%BE fnn1e7j4vc0fdv3j48avgx4ipqlrxfl 19328 19325 2026-06-08T09:34:24Z Olirk55 19 Форматированє бока 19328 wikitext text/x-wiki '''Вреценко''' (общеславянске слово; серб. вретено; прасл. веретено; од старосл. од верциц), часц кудзелї и перше примитивне орудиє у технолоґийним процесу правеня нїткох волни зоз овчей шерсци, або зоз [[Конопа|конопи]], [[Лєн|лєну]], памуку и под.<ref>[https://archive.org/details/UkrMalaEn/kn_02_%D0%92-%D0%93/page/140/mode/2up Веретено][https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%B0%D0%BB%D0%B0_%D0%B5%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F Українська мала енциклопедія] 16 кн. : у 8 т. / проф. [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D0%BD%D0%B0%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%84%D0%B2%D0%B3%D0%B5%D0%BD_%D0%94%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D1%82%D1%96%D0%B9%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 Є. Онацький.] — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1958. — Т. 1, [https://encyclopedia.kyiv.ua/vydaniya/files/use/first_book/part2.pdf кн. II : Літери В — Ґ.] — С. 140-141. — 1000 екз.</ref> На вреценко ше накруцало напредзену предзу. Вреценко округли фалат древка ролькастей форми, длугоки коло 30-40 центи, пречнїку коло 1 цент хторому ше конусно сценшую конци. На вреценко ше мотало нїтки. Кед ше предло, брало ше покус, найчастейше зоз вершнїка клоче або волну хтору ше предло. Вреценко ше тримало у правей руки и лєгко ше го ротацийно обрацало медзи пальцами и так накруцало напредзени нїтки. Таки кудзелї хасновали нашо старши и волали их ''стари кудзелї'' або ''споднїки'' (серб. преслица). У руским народзе ше хаснує и слово врецено и вреценко. Ту будзе '''фотоґраф'''ия ! Историят Вреценко видумане у позним периодзе мезолиту и хасновало ше за ручне предзенє по 20. вик. Вреценко було звичайни женски алат за таку роботу. Археолоґийни пренаходки вреценка и кудзелї доказую же кудзель и вреценко були углавним нєроздвойни. Найстарши кудзелї пренайдзени у Израїлу и датирую 10.000 роки п.н.е. У праисторийней Греческей, у Тесалиї, прости кудзелї хасновани на початку неолиту, коло 5.500. року п.н.е.<ref>Schier, Wolfram; Pollock, Susan (30 квітня 2020). ''[https://www.google.com.ua/books/edition/The_Competition_of_Fibres/mRLmDwAAQBAJ?hl=uk&gbpv=1&dq=The Competition of Fibres: Early Textile Production in Western Asia, South-east and Central Europe (10,000-500BCE)]'' (англ.). Oxbow Books. с. 98. ISBN <bdi>978-1-78925-432-7</bdi>.</ref> У южней Нємецкей, жени з горґенскей култури хановали кудзель медзи 3.400. и 2.850. роком пред нову еру. <ref>Grabundžija, Ana; Schlichtherle, Helmut; Leuzinger, Urs; Schier, Wolfram; Karg, Sabine (2021–06). [https://www.google.com.ua/books/edition/The_Competition_of_Fibres/mRLmDwAAQBAJ?hl=uk&gbpv=1&dq=The interaction of distant technologies: bridging Central Europe using a techno-typological comparison of spindle whorls.] ''Antiquity'' (анgл.). '''95''' (381): 627—647. [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A6%D0%B8%D1%84%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80_%D0%BE%D0%B1%27%D1%94%D0%BA%D1%82%D0%B0 doi]:[https://www.cambridge.org/core/search?filters%5BauthorTerms%5D=Ana%20Grabund%C5%BEija&eventCode=SE-AU 10.15184/aqy.2021.6.] [https://uk.wikipedia.org/wiki/ISSN ISSN] [https://search.worldcat.org/search?q=n2:0003-598X 0003-598X.]</ref> == Сучашнєйши способ предзеня == Вреценко состойна часц кудзелї. През историю ше вреценко, як и сама кудзель, усовершовали. Додавало ше часци хтори були механїзовани, та вреценко функционовало на иншаки способ. Кудзель ше обрацало на ножни погон, та ше зоз преношацим механїзмом обрацало и вреценко. '''Фотоґ'''рафия ! Вреценко хторе поставене на кудзель (такволана ''швабска кудзель'' або ''кудзель зоз шрубом'' хтору правели майстрове кудзеляре, серб. коловрат) ше розликовало од вреценка за ручне предзенє яке ше хасновало вельо пред тим, а яке ше и нєшка хаснує у [[Сербия|Сербиї]] и Босней за предзенє волни. Предзенє випатра так: з високей палїчки або ''вершнїка'' на хторим стої зоз сатнїком повязане влакно ше з влажнима пальцами (звичайно пошлїнєнима) сцагує тото влакно на вреценко на хторе ше накруца цверна. Накруцанє цверни на вреценко ше реґулує з пиром. ''Лабку'' ше прициска з ногу, прейґ циґанки вертикални ход преходзи до кружного на колєше и далєй прейґ шнура на вреценко. == Руснаци, вреценко, кудзель == У руским народзе ше хаснує oбидва слова и врецено и вреценко: ''Давно, по приселєню, предло ше на вреценкох, Вреценка ше затримали досц длуго. Моя прабаба ище знала так пресц.'' Кудзель ше по руских обисцох хасновало по половку 20. вику. Жени престали пресц аж кед ше почала баржей розвивац текстилна индустрия и кед ше рижни платна могли куповац у предавальньох або и на вашарох. При Руснацох нє було обисца без кудзелї, понеже виробок платна своєй роботи за обисце, а и на предай, бул потреба и жридло „женского” заробку. Кажда дзивка, гоч яка худобна, обовязно принєсла як тал кудзель до нового дому кед ше одала. Предзенє на кудзелї бул части мотив и поетскей творчосци: ''Шпива дзивче, гонї кудзель – влакно припущує,'' ''А златна ше єй нїточка з рукох вишлїскує'' ''И округло на вреценку ценка омотує,'' ''Шпива дзивче, гонї кудзель – нїтки приспорює.'' Ґабор Костелник Гомзов, '''''З мойого валала, Идилски венєц''''', Жовква 1904, б. 27. == Фразеолоґия == Вреценко ше вола и нємирне, нєсташне дзецко, алє и старши особи - фиґуративно означує ценку, вертку и схопну особу: ''Бега як врецено''. == Литература == * Любомир Медєши, ''Руска традиция'', [[Дружтво за руски язик, литературу и културу]] Нови Сад 2007, б. 253. * ''Словнїк руского народного язика'' I том, А – Н, Нови Сад 2017, б. 232) == Вонкашнї вязи == * [https://sr.wikipedia.org/sr-ec/%D0%9A%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D1%80%D0%B0%D1%82 Коловрат] sr.wikipedia.org * [https://sr.wikipedia.org/sr-ec/%D0%92%D1%80%D0%B5%D1%82%D0%B5%D0%BD%D0%BE Вретено] sr.wikipedia.org == Референци == 6mpuiwmc46lfrpbhzb6jtrdyu3o6lha 19329 19328 2026-06-08T10:19:26Z Sveletanka 20 катеґория 19329 wikitext text/x-wiki '''Вреценко''' (общеславянске слово; серб. вретено; прасл. веретено; од старосл. од верциц), часц [[Кудзель|кудзелї]] и перше примитивне орудиє у технолоґийним процесу правеня нїткох волни зоз овчей шерсци, або зоз [[Конопа|конопи]], [[Лєн|лєну]], памуку и под.<ref>[https://archive.org/details/UkrMalaEn/kn_02_%D0%92-%D0%93/page/140/mode/2up Веретено][https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%B0%D0%BB%D0%B0_%D0%B5%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F Українська мала енциклопедія] 16 кн. : у 8 т. / проф. [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D0%BD%D0%B0%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%84%D0%B2%D0%B3%D0%B5%D0%BD_%D0%94%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D1%82%D1%96%D0%B9%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 Є. Онацький.] — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1958. — Т. 1, [https://encyclopedia.kyiv.ua/vydaniya/files/use/first_book/part2.pdf кн. II : Літери В — Ґ.] — С. 140-141. — 1000 екз.</ref> На вреценко ше накруцало напредзену предзу. Вреценко округли фалат древка ролькастей форми, длугоки коло 30-40 центи, пречнїку коло 1 цент хторому ше конусно сценшую конци. На вреценко ше мотало нїтки. Кед ше предло, брало ше покус, найчастейше зоз вершнїка клоче або волну хтору ше предло. Вреценко ше тримало у правей руки и лєгко ше го ротацийно обрацало медзи пальцами и так накруцало напредзени нїтки. Таки кудзелї хасновали нашо старши и волали их ''стари кудзелї'' або ''споднїки'' (серб. преслица). У руским народзе ше хаснує и слово врецено и вреценко. Ту будзе '''фотоґраф'''ия ! == Историят == Вреценко видумане у позним периодзе мезолиту и хасновало ше за ручне предзенє по 20. вик. Вреценко було звичайни женски алат за таку роботу. Археолоґийни пренаходки вреценка и кудзелї доказую же кудзель и вреценко були углавним нєроздвойни. Найстарши кудзелї пренайдзени у Израїлу и датирую 10.000 роки п.н.е. У праисторийней Греческей, у Тесалиї, прости кудзелї хасновани на початку неолиту, коло 5.500. року п.н.е.<ref>Schier, Wolfram; Pollock, Susan (30 квітня 2020). ''[https://www.google.com.ua/books/edition/The_Competition_of_Fibres/mRLmDwAAQBAJ?hl=uk&gbpv=1&dq=The Competition of Fibres: Early Textile Production in Western Asia, South-east and Central Europe (10,000-500BCE)]'' (англ.). Oxbow Books. с. 98. ISBN <bdi>978-1-78925-432-7</bdi>.</ref> У южней Нємецкей, жени з горґенскей култури хановали кудзель медзи 3.400. и 2.850. роком пред нову еру. <ref>Grabundžija, Ana; Schlichtherle, Helmut; Leuzinger, Urs; Schier, Wolfram; Karg, Sabine (2021–06). [https://www.google.com.ua/books/edition/The_Competition_of_Fibres/mRLmDwAAQBAJ?hl=uk&gbpv=1&dq=The interaction of distant technologies: bridging Central Europe using a techno-typological comparison of spindle whorls.] ''Antiquity'' (анgл.). '''95''' (381): 627—647. [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A6%D0%B8%D1%84%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80_%D0%BE%D0%B1%27%D1%94%D0%BA%D1%82%D0%B0 doi]:[https://www.cambridge.org/core/search?filters%5BauthorTerms%5D=Ana%20Grabund%C5%BEija&eventCode=SE-AU 10.15184/aqy.2021.6.] [https://uk.wikipedia.org/wiki/ISSN ISSN] [https://search.worldcat.org/search?q=n2:0003-598X 0003-598X.]</ref> == Сучашнєйши способ предзеня == Вреценко состойна часц кудзелї. През историю ше вреценко, як и сама кудзель, усовершовали. Додавало ше часци хтори були механїзовани, та вреценко функционовало на иншаки способ. Кудзель ше обрацало на ножни погон, та ше зоз преношацим механїзмом обрацало и вреценко. '''Фотоґ'''рафия ! Вреценко хторе поставене на кудзель (такволана ''швабска кудзель'' або ''кудзель зоз шрубом'' хтору правели майстрове кудзеляре, серб. коловрат) ше розликовало од вреценка за ручне предзенє яке ше хасновало вельо пред тим, а яке ше и нєшка хаснує у [[Сербия|Сербиї]] и Босней за предзенє волни. Предзенє випатра так: з високей палїчки або ''вершнїка'' на хторим стої зоз сатнїком повязане влакно ше з влажнима пальцами (звичайно пошлїнєнима) сцагує тото влакно на вреценко на хторе ше накруца цверна. Накруцанє цверни на вреценко ше реґулує з пиром. ''Лабку'' ше прициска з ногу, прейґ циґанки вертикални ход преходзи до кружного на колєше и далєй прейґ шнура на вреценко. == Руснаци, вреценко, кудзель == У руским народзе ше хаснує oбидва слова и врецено и вреценко: ''Давно, по приселєню, предло ше на вреценкох, Вреценка ше затримали досц длуго. Моя прабаба ище знала так пресц.'' Кудзель ше по руских обисцох хасновало по половку 20. вику. Жени престали пресц аж кед ше почала баржей розвивац текстилна индустрия и кед ше рижни платна могли куповац у предавальньох або и на вашарох. При [[Руснаци у Сербиї|Руснацох]] нє було обисца без кудзелї, понеже виробок платна своєй роботи за обисце, а и на предай, бул потреба и жридло „женского” заробку. Кажда дзивка, гоч яка худобна, обовязно принєсла як тал кудзель до нового дому кед ше одала. Предзенє на кудзелї бул части мотив и поетскей творчосци: ''Шпива дзивче, гонї кудзель – влакно припущує,'' ''А златна ше єй нїточка з рукох вишлїскує'' ''И округло на вреценку ценка омотує,'' ''Шпива дзивче, гонї кудзель – нїтки приспорює.'' Ґабор Костелник Гомзов, '''''З мойого валала, Идилски венєц''''', Жовква 1904, б. 27. == Фразеолоґия == Вреценко ше вола и нємирне, нєсташне дзецко, алє и старши особи - фиґуративно означує ценку, вертку и схопну особу: ''Бега як врецено''. == Литература == * Любомир Медєши, ''Руска традиция'', [[Дружтво за руски язик, литературу и културу]] Нови Сад 2007, б. 253. * ''Словнїк руского народного язика'' I том, А – Н, Нови Сад 2017, б. 232 == Вонкашнї вязи == * [https://sr.wikipedia.org/sr-ec/%D0%9A%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D1%80%D0%B0%D1%82 Коловрат] sr.wikipedia.org * [https://sr.wikipedia.org/sr-ec/%D0%92%D1%80%D0%B5%D1%82%D0%B5%D0%BD%D0%BE Вретено] sr.wikipedia.org == Референци == <references /> [[Катеґория:Архаизми]] [[Катеґория:Ручни алати]] tm6ajgnu30h1kjw5s20n3hyk644t2yn 0 3148 19326 2026-06-08T08:38:18Z Sveletanka 20 Нова статя 19326 wikitext text/x-wiki '''Национални парк Дєрдап''' найвекши [[национални парк]] у Сербиї. Парк ше находзи на сиверовостоку держави, на гранїци зоз Румунию, и у длужини од 100 км провадзи прави бок побрежя Дунаю. Поверхносц националного парку 63 786,48 гектари, зоз чого 8,01% под I ступньом защити, 21,50% под II ступньом, а под III ступньом 70,79% .(1) Основни природни феномен того подруча то велїчезна Дєрдапска клисура през хтору чече Дунай. Парк волаю и рични национални парк, прето же Дунай забера вельку поверхносц, а тиж так ше ту находзи и найвекша и найдлугша клисура у Европи, чудесни Желєзни дзвери, природна ботанїчна заграда и найвекши европски археолоґийни музей у природи. Специфични историйни розвой, одвитуюца дєрдапска клима, зложена мрежа клисурох, каньонох и глїбоких яругох, тот простор видвоюю як єдинствени европски резерват терциялней флори, веґетациї и фауни. Снованє Национални парк Дєрдап основани 1974. року пре защиту клисури Дєрдапу и природи коло клисури як єдна просторна цалосц зоз винїмково културно-историйнима вредносцами, значну природну екосистему по составе окремней вредносци и ридкосци и зоз добре очуванима и прекраснима лєсами. Подприємство за защиту и розвой Националного парку Дєрдап основане 05. юния 1989. року, а после ускладзованя зоз законскима предписанями, од 1993. року роби як явне подприємство Национални парк Дєрдап. Орґанизацийна структура: Сектор за заєднїцки роботи Сектор за защиту и отримуюци розвой Сектор за правни и общи роботи и роботи у обласци туризма Сектор за планованє ґаздованя з лєсами Характеристики парку Основна характеристика парку то велька поверхносц под лєсами (вецей як 64 проценти) и окремне богатство и рижнородносц флори, фауни, културно-историйних памятнїкох од найстарших часох та по нєшка. Коло 9 проценти, односно 5,5 гектари националного парку забера часц рики Дунаю у Сербиї, прето тот парк волаю и рични национални парк. Долїна Дунаю зложена зоз трох каньонско-клисурских долїнох: • Ґолубацка, длугока 14,5 километри, найменшей ширини 230 метери • Ґосподїн Вир, длужини 15 километри и найменшей ширини 220 метери • Каньон Велького и Малого Казану длужини од 19 километри и найменшей ширини 150 метери и трох котлїнох: • Люпковска • Долньомилановска • Оршавска котлїна Каньонски долїни часц южних Карпатох. Дєрдап, Желєзни дзвери од давна спокуса за путнїкох, тарґовцох, борцох... То дзвери медзи двома важнима културнима и економскима часцами швета, медзи горнїм и штреднїм Подунавйом. Дєрдап природне стратеґийне место од огромного значеня, и у войни и у мире, та прето на тих просторох мож видзиц велї историйни памятнїки. Национални парк Дєрдап з одлуку Унеска преглашени за ґеопарк. (2) Флора Дєрдапу ше нє визначує лєм по рижнородносци и богатстве, алє и по реликтним характеру. На просторе парку ше отримали коло 1100 рошлїнски файти. Рижнородносц бивальнїкох ше одражела и на фауну, хтора тиж реликтного характеру. У парку жиє медведз, рис, вовк, шакал, билохвости орел, ухата сова, чарна ґовля и велї други файти. Културне и историйне нашлїдство Условия за живот вше були вигодни так же то причина чловекового присуства, о чим шведоча и велї археолоґийни находзиска и културно-историйни памятнїки, як цо то населєнє Лепенски Вир, арйхеолоґийни локалитети Дияна (остатки твердинї зоз I вику на побрежю Дунаю)(3), Ґолубецки варош (твердиня Ґолубац), остатки Траянового моста хтори бул вяза медзи Горню Мезию и Дакию под час Римского царстав, Траянова табла на хторей надпис на латинским язику пошвецени римскому царови Траянови, а хтора поставена на драги дзе ше находзи и спомнути мост и други памятнїки. Референци 3 [http://spomenicikulture.mi.sanu.ac.rs/spomenik.php?id=612 Караташ ' споменици културе у Србији] [[Катеґория:Защита природи]] [[Катеґория:Защицени подруча]] [[Катеґория:Национални парки]] [[Катеґория:Национални парки Сербиї]] aynvpyu1ds4nj7j0a08ouvl7ck6syct 14 3149 19327 2026-06-08T08:40:12Z Sveletanka 20 катеґория 19327 wikitext text/x-wiki [[Катеґория:Защита природи]] [[Катеґория:Защицени подруча]] [[Катеґория:Национални парки]] gvju76y48aokz3b3p1b1k2cru51nf63