Википедия rskwiki https://rsk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8_%D0%B1%D0%BE%D0%BA MediaWiki 1.47.0-wmf.5 first-letter Медий Окреме Розгварка Хаснователь Розгварка зоз хасновательом Википедия Розгварка о Википедиї Файл Розгварка о файлу МедияВики Розгварка о МедияВикию Шаблон Розгварка о шаблону Помоц Розгварка о помоци Катеґория Розгварка о катеґориї TimedText TimedText talk Модул Разговор о модулу Event Event talk 3 1912 19339 16261 2026-06-09T18:53:05Z ~2026-34225-77 2208 /* Orbitminis */ нова тема 19339 wikitext text/x-wiki == Вашо интервенцї у тектох На нєшкайши дзень == у вецей случайох нє потребни, нє на месце. Окреме кед слово о форматираню текста. Правице викивязи хтори НЄТ и маме пошлїдок вельо празних викивязох у тексту. Ми порадзели иншаки приступ у форматираню тих текстох. Модлїме вас, престаньце робиц погришно. — [[Хаснователь:Keresturec|Keresturec]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Keresturec|розгварка]]) 17:20, 17. авґуст 2025. (CEST) == Jooj, Orbitminis, co to robiš?!?! == Narucel ši tekst o Maji Gojković. Preco to robiš, preco še nje radziš z nami? Maja Gojkovič to tema htoru bim nje položel na Vikipediju i da znam že umrem ked ju nje položim, Da mi dahto pove že umrem ked ju, totu temu, nje položim na Vikipediju, ja bi totu temu NJE POLOŽEL i umar bim. A ti ju položel. Tota žena budze sudzena ked spadnje tota korumpirana vlasc u Serbiji. Tot žena pojdze do hareštu pre šicko co porobela - primanje mita, pre korupciju, pre velji zla co nanjesla svojomu narodu. Ked som vidzel tot tekst ta som ho dožil jak da mi daho dal pozauha, jak da mi dahto dal mocnu pljasku na obidva mojo tvari. Maš nam take robic vec nas voljiš ohabic, nje mišac še do našej roboti. Ša maš Polsku Wikipediu, ta rob daco na njej. Preco nam robiš taki stvari co nje na mesce. Interesuje me či ti rozumiš co ci ja tu napisal po rusinski? You posted a text about Maja Gojković. Why are you doing this, why don't you consult with us? Maja Gojković is a topic that I would not put on Wikipedia if I knew I would die if I didn't put it on. If someone told me that I would die if I did not post a topic like this, about Maja Gojković, on Wikipedia, I would not post this topic and I would agree to die. And you posted it. It's like you stabbed us in the back. This woman will be condemned when this corrupt government in Serbia falls. This woman will be in prison for everything she has done - accepting bribes, for corruption, for the many evils she has brought upon her people. When I saw that text, I experienced it as if someone had slapped me on both cheeks. If you want to do such things to us then leave us alone, don't do anything on Rusyn Wikipedia. You have your own Polish Wikipedia, so try to work there. Do not do to us what is not right, what is not in place. I am interested in whether you understood this text that I wrote to you in Rusyn language? — [[Хаснователь:Keresturec|Keresturec]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Keresturec|розгварка]]) 03:32, 7. децембер 2025. (CET) :I'm sorry sir that I posted this article. I censored my article because of protests. And also I will never do it again. — [[Хаснователь:Orbitminis|Orbitminis]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Orbitminis|розгварка]]) 13:18, 7. децембер 2025. (CET) ::Orbitminis, I have a request for you. You format some of our texts diligently and quickly. And that's OK. But, we have a new moment. We have two new members of our group for the Rusyn Wikipedia. They need to practice from basic forms of formatting to complex forms. If you, immediately after the text is added, do all the formatting, then these new members of our group have nowhere to practice, they have no opportunity to learn, and to be shown the procedures. Can you be patient for 2 to 3 months, not to format our texts so that we have the opportunity to teach them directly in practical work? We would be grateful for that form of your help. — [[Хаснователь:Keresturec|Keresturec]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Keresturec|розгварка]]) 02:44, 23. децембер 2025. (CET) :::Ok. Deal. — [[Хаснователь:Orbitminis|Orbitminis]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Orbitminis|розгварка]]) 10:29, 23. децембер 2025. (CET) ::::Orbitminis, dzień dobry! ::::Opublikowałeś trzy tematy na panońskiej Wikipedii: o Serbii i Polsce, a także założyłeś temat o Belgradzie. To dobrze, to wspaniale. To całkowicie zgodne z zasadami Wikipedii. Ale chcę ci powiedzieć i wyjaśnić, że to nie jest zgodne z zasadami życia. Życie jest trochę inne, rzeczywistość jest inna. ::::Idealną ideą Wikipedii jest dać początek artykułowi, a następnie, na przykład, dziesiątki i setki autorów Wikipedii po angielsku, francusku, węgiersku czy nie wiadomo jakim innym języku uzupełniają go faktami i danymi, o których wiedzą, że istnieją na dany temat. I to działa niemal idealnie w przypadku dużych i rozbudowanych Wikipedii. ::::Powinieneś jednak zrozumieć naszą sytuację. ::::W Serbii i Chorwacji jest około 15 000 Rusinoh. Dane wskazują, że jedna osoba odwiedza naszą panońską Wikipedię co dwa dni. 15 osób odwiedza naszą Wikipedię w ciągu jednego miesiąca w roku. 95% z nich przychodzi tylko po to, żeby ZOBACZYĆ, co nowego, jak to wygląda itd. Nie przychodzi im do głowy, żeby kliknąć w tekst, uzupełnić go danymi. ::::Chcę wam powiedzieć, że możecie opublikować tekst o Belgradzie w formie jednego zdania, ale prawdopodobnie pozostanie on taki przez lata. I co tym osiągniemy, jakie będą prawdziwe efekty takiej pracy? Prawie żadne. Mamy nowy temat, to prawda, licznik tekstów pokazuje jeszcze jeden tekst, ale – to prawie martwy tekst. Tekst bez przyszłości. Niedawno napisałem do kolegi, że mógłbym opublikować 500-600 takich tekstów, napisać tytuł, wstawić akapit i to wszystko. Wydaje mi się, że kiedy pies idzie ulicą i obsika prawie każde drzewo, to podnosi nogę, obsika ją i idzie dalej. Dla nas, autorów panońskiej Wikipedii, celem jest jakość tekstu, a nie liczba haseł. Dobrze, nasi współpracownicy natychmiast zaczęli poprawiać i uzupełniać tekst o Serbii, ponieważ nie rozumieją, że obcokrajowiec próbuje być autorem tekstu o kraju, o którym my, mieszkańcy Serbii, wiemy naprawdę o wiele, wiele więcej. Wyobraź sobie, że jestem autorem tekstu o Polsce w polskiej Wikipedii! Ja, który nie jestem Polakiem i wiem o Polsce bardzo mało w porównaniu z Tobą i innymi Polakami, powinienem zarejestrować się jako autor rozpoczynający taki temat. ::::Krótko mówiąc, sugeruję, że jeśli chcesz już współpracować przy panońskiej Wikipedii, nie rozpoczynaj tematów, o których wiesz niewiele. Byłbyś dla nas bardzo, bardzo przydatny, gdybyś pisał o wielu tematach związanych z Polską, o swoich ważnych pisarzach, poetach, dowódcach wojskowych, politykach itd., ale także o wszystkim innym, o swoich miastach, rzekach, górach itd., itd. I to nie w jednym zdaniu, ale jak najpełniejszym tekście. Jestem dziennikarzem całe życie i nigdy nie dałem do gazety tekstu, który liczyłby tylko akapit lub dwa, a powinien mieć 18 akapitów. Nigdy. Skończyłem 99% tekstów i przesłałem je do druku. ::::Jeśli chcesz już współpracować nad naszą wiki i publikować teksty, rozważ skorzystanie na przykład z Tłumacza Google, aby przetłumaczyć tekst z polskiego na serbski i przesłać go do nas. Jeden z naszych współpracowników musiałby przetłumaczyć go na nasz język ojczysty, zredagować, a następnie przesłać tekst do korekty. Następnie, gdy tekst będzie gotowy, musimy uzgodnić, kto opublikuje go w Wikipedii panońskiej. Czy to nasz współpracownik go przetłumaczył? Czy to Ty? A może, na przykład, gdybyś otrzymał dwa akapity z tego tekstu, opublikowałbyś je, a druga osoba, która opublikowałaby tekst do końca, byłaby pseudonimem współpracownika, który przetłumaczył Twój tekst? ::::Pomyśl o tym. ::::PS ::::Studiowałem filologię polską przez cztery semestry i od dzieciństwa czytałem Sienkiewicza, Reymonta, Mickiewicza, Mrożka i innych. Jako młody dziennikarz, w 1974 roku odwiedziłem Polskę (południową Polskę) na 12 dni. Niezapomniane czasy. ::::— [[Хаснователь:Ruskinja2022|Ruskinja2022]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Ruskinja2022|розгварка]]) 17:41, 13. януар 2026. (CET) :::::Ruskinja2022 to moja córka. Pracowała na Wikipedii, więc się nie wylogowała i nie zauważyłem, że jej nick jest aktywny. — [[Хаснователь:Keresturec|Keresturec]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Keresturec|розгварка]]) 17:47, 13. януар 2026. (CET) :::::Cześć. Nie, ja tylko użyje słownika RSK-EN (https://rusyndictionary.com/) i klawiaturę wojwodińskorusińską (https://keyman.com/keyboards/rusyn?bcp47=rsk), żeby to stworzyć. Cieszę się, że ty studiowałaś filologię polską przez cztery semestry i odwiedziłeś Polskę, ponieważ studiowanie tych polskich rzeczy ożywi naszą kulturę i język, lecz wszystkie te rzeczy, który to zrobiłaś są z okresu Zimnej Wojny i PRL, więc nie pamiętam i nie wiem tego. Niestety, nie mogę stworzyć dużo rzeczy o Polsce i o Serbii przetłumaczone na język wojwodińskorusiński ponieważ to ucieka zbyt dużo czasu na to. Nie będę współpracował w twoją Wikipedię tak długo, ponieważ ja muszę ogarnąć dużo rzeczy. To są artykuły, a nie tematy. I oczywiście nie mogę to wyjaśnić sytuację o twojej Wikipedii, bo tak się stało. Wiem, że zaczęli poprawić i rozbudować moje artykuły, ponieważ słownik jest trochę mniejszy niż to twierdziłem. Dziękuję za uwagę. Pozdrawiam, — [[Хаснователь:Orbitminis|Orbitminis]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Orbitminis|розгварка]]) 18:04, 13. януар 2026. (CET) ::::::@[[Хаснователь:Keresturec|Keresturec]]: Twój polski jest znakomity! — [[Хаснователь:Orbitminis|Orbitminis]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Orbitminis|розгварка]]) 20:35, 13. януар 2026. (CET) :::::::O nie! Mój polski jest znacznie słabszy. Napisałem ten tekst po serbsku, a Tłumacz Google przetłumaczył go na bardzo dobry polski. W naszym języku pannońsko-ruskim mamy wiele polskich słów. Akcent na słowach zawsze pada na przedostatnią sylabę, tak jak w języku polskim. Sprawdź poniższy link [[Панонски руски язик]] w ramce znajdziesz listę popularnych słów i zwrotów w języku pannońsko-ruskim. Czy rozpoznałeś jakieś słowa, które Twoim zdaniem pochodzą z języka polskiego? — [[Хаснователь:Keresturec|Keresturec]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Keresturec|розгварка]]) 01:44, 14. януар 2026. (CET) ::::::::Szkoda :( Nie każdy zna dobrze polskiego, ponieważ jest uznawany za najtrudniejszy język świata po fińskim i węgierskim. Ja muszę coś zastanowić. Ja zauważyłem na twojej stronie, że w twoim Babel posługujesz się w poziomie zaawansowanym, który jest szalony dla obcokrajowca tak jak ty i większości obcokrajowców, którzy odwiedzają Polskę, nie udało się z nich otrzymać. Wiem, że w twoim języku znajduję się dużo polskich słów, czyli Polacy jak ja mogą to łatwiej zrozumieć dzięki temu, ale w twoim języku także użyje cyrylicy (w Serbii) i łaciny (w Chorwacji), więc muszą wybrać rodzaje pisma. Nie. Ja jeszcze nie rozpoznawałem te słowa, lecz te jak ::::::::''Дзекуєм'' ::::::::, ::::::::''Витай'' :::::::: i ::::::::''Нє'' :::::::: wyglądają jak język polski, ale w cyrylicy. My też (kiedyś) użyliśmy cyrylicę w latach 1800tych w języku polskim, ale wolimy łacinę poza cyrylicą, więc tak zostanie. Cóż, już muszę skończyć rozmowę, ponieważ ja nie mam tyle czasu na to. Więc дзекуєм крашнє за бешедє! Посдрав, ::::::::— [[Хаснователь:Orbitminis|Orbitminis]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Orbitminis|розгварка]]) 14:56, 14. януар 2026. (CET) :::::::::Mój drogi Orbitminis, Próbujesz, ciężko pracujesz, próbujesz tłumaczyć z angielskiego na rusinski, ale... To, co widziałem jako twoje tłumaczenia, więc nie wiem, co ci powiedzieć... Niektórych słów w ogóle nie rozumiem, będę musiał użyć angielskiego, żeby zrozumieć, o co tam chodzi, albo prawdopodobnie zajmie mi więcej czasu poprawienie twoich błędów niż przetłumaczenie tekstu z angielskiego i napisanie go po rusku. Szanuję twoją dobrą wolę, ale to nie wygląda dobrze. Nie mam czasu, żeby to poprawić, nie mogę nawet zmusić do tego moich kolegów, oni mają swoje własne projekty, nie muszą zawracać sobie głowy twoim tłumaczeniem. Spróbuj mnie zrozumieć. Nadal podziwiam to, że odważysz się tłumaczyć na rusinski, a NIE znasz nawet 2% tego języka. To nie jest mądre, ale co mogę zrobić? Załączam ci fragment mojego tekstu w języku ruskim, w którym pisałem o Wikipedii, tam masz listę nazw, których używamy dla projektów siostrzanych Wikipedii. Przynajmniej to popraw, popraw, zharmonizuj. Uffff.... :::::::::           О Википедиї и єй структури 98% людзох на Жемовей кулї мало знаю. Исти або и векши процент медзи Руснацами. Окрем Википедиї хтора ма енциклопедийни статї на 343 язикох у систему Википедия єст ище 12 такволани ''шестрински проєкти'' Википедиї хтори функционую кажди у своєй обласци наменки. Напр. '''Викисловнїк''' служи за имплементацию словнїкох шветових язикох до ньго и шицких линґвистични правилох хтори то провадза. '''Викикїжки''' то вики платформа до хторей мож уруциц комплетни учебнїки хтори потим можу хасновац и читац заинтересовани. '''Викижридла''' то платформа до хторей мож уруциц комплетни романи, новели, приповедки, литературни дїла по руски же би тексти тих кнїжкох там стали вецeй вики итд. '''Викицитати''' представяю платформу на хтору ше кладу найпознатши, найлєпши цитати, мудри слова, мудри виреченя, присловки. Окреме значна за нас такволана скорей спомнута '''Викиодлога''' (по сербски Викимедия) а то платформа-маґазин. До нєй ше укладаю шицки файли хтори провадза енциклопедийни текст наруцени на саму Википедию. Значи, ту ше пласираю файли фоткох, видеох и звука. — [[Хаснователь:Keresturec|Keresturec]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Keresturec|розгварка]]) 18:19, 23. януар 2026. (CET) ::::::::::Niestety, proszę pana, słownik rusiński-angielski jest okropny ponieważ słownik jest jeszcze w toku, dlatego ja nie znam 2% języka i mam złe tłumaczenie, więc niestety muszę opuścić Wikipedię na zawsze, ponieważ nie udało mi się utrzymywać w takim stanie, osiągnąć dużo edycji i artykułów w takim języku i funkcjonować na to. Przykro mi, nie będzie popraw. Pozdrawiam, — [[Хаснователь:Orbitminis|Orbitminis]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Orbitminis|розгварка]]) 21:10, 23. януар 2026. (CET) :::::::::::Добри дзень [[Хаснователь:Orbitminis|Orbitminis]]. Єдно питанє ? Нєшка сце наукладали у статї Сербия до пасусу дзе Национални парки '''опрез фотоґрафийох''' ,,мини<nowiki>''</nowiki> '''мапи''' Сербиї. Же сце поккадли тоти мини мапи то добре алє вец у тей мапи '''треба же би стали и знаки дзе ше тоти места''' '''находза''' (у статї Сербия -на сербским язику тоти места означени зоз '''ЧЕРВЕНУ ТОЧКУ''' и то ма лоґику). А у тих дзе ви наукладали кажда мапа иста нїґдзе нєт нїякей ознаки. Та Вас модлїм-написали сце сцели злєпшац статю, та покладзце ЧЕРВЕНИ точки на одредзени места у мапи хори означую Национални парки широм Сербиї. — [[Хаснователь:Olirk55|Olirk55]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Olirk55|розгварка]]) 23:57, 1. фебруар 2026. (CET) == Orbitminis == Orbitminis Siniminis — [[Окреме:Доприноси/&#126;2026-34225-77|&#126;2026-34225-77]] ([[Розгварка зоз хасновательом:&#126;2026-34225-77|разговор]]) 20:53, 9. юний 2026. (CEST) bk8yl51ujthodjwupy35yjy6chpcf5r 19340 19339 2026-06-09T19:23:17Z Orbitminis 964 глупосц 19340 wikitext text/x-wiki == Вашо интервенцї у тектох На нєшкайши дзень == у вецей случайох нє потребни, нє на месце. Окреме кед слово о форматираню текста. Правице викивязи хтори НЄТ и маме пошлїдок вельо празних викивязох у тексту. Ми порадзели иншаки приступ у форматираню тих текстох. Модлїме вас, престаньце робиц погришно. — [[Хаснователь:Keresturec|Keresturec]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Keresturec|розгварка]]) 17:20, 17. авґуст 2025. (CEST) == Jooj, Orbitminis, co to robiš?!?! == Narucel ši tekst o Maji Gojković. Preco to robiš, preco še nje radziš z nami? Maja Gojkovič to tema htoru bim nje položel na Vikipediju i da znam že umrem ked ju nje položim, Da mi dahto pove že umrem ked ju, totu temu, nje položim na Vikipediju, ja bi totu temu NJE POLOŽEL i umar bim. A ti ju položel. Tota žena budze sudzena ked spadnje tota korumpirana vlasc u Serbiji. Tot žena pojdze do hareštu pre šicko co porobela - primanje mita, pre korupciju, pre velji zla co nanjesla svojomu narodu. Ked som vidzel tot tekst ta som ho dožil jak da mi daho dal pozauha, jak da mi dahto dal mocnu pljasku na obidva mojo tvari. Maš nam take robic vec nas voljiš ohabic, nje mišac še do našej roboti. Ša maš Polsku Wikipediu, ta rob daco na njej. Preco nam robiš taki stvari co nje na mesce. Interesuje me či ti rozumiš co ci ja tu napisal po rusinski? You posted a text about Maja Gojković. Why are you doing this, why don't you consult with us? Maja Gojković is a topic that I would not put on Wikipedia if I knew I would die if I didn't put it on. If someone told me that I would die if I did not post a topic like this, about Maja Gojković, on Wikipedia, I would not post this topic and I would agree to die. And you posted it. It's like you stabbed us in the back. This woman will be condemned when this corrupt government in Serbia falls. This woman will be in prison for everything she has done - accepting bribes, for corruption, for the many evils she has brought upon her people. When I saw that text, I experienced it as if someone had slapped me on both cheeks. If you want to do such things to us then leave us alone, don't do anything on Rusyn Wikipedia. You have your own Polish Wikipedia, so try to work there. Do not do to us what is not right, what is not in place. I am interested in whether you understood this text that I wrote to you in Rusyn language? — [[Хаснователь:Keresturec|Keresturec]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Keresturec|розгварка]]) 03:32, 7. децембер 2025. (CET) :I'm sorry sir that I posted this article. I censored my article because of protests. And also I will never do it again. — [[Хаснователь:Orbitminis|Orbitminis]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Orbitminis|розгварка]]) 13:18, 7. децембер 2025. (CET) ::Orbitminis, I have a request for you. You format some of our texts diligently and quickly. And that's OK. But, we have a new moment. We have two new members of our group for the Rusyn Wikipedia. They need to practice from basic forms of formatting to complex forms. If you, immediately after the text is added, do all the formatting, then these new members of our group have nowhere to practice, they have no opportunity to learn, and to be shown the procedures. Can you be patient for 2 to 3 months, not to format our texts so that we have the opportunity to teach them directly in practical work? We would be grateful for that form of your help. — [[Хаснователь:Keresturec|Keresturec]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Keresturec|розгварка]]) 02:44, 23. децембер 2025. (CET) :::Ok. Deal. — [[Хаснователь:Orbitminis|Orbitminis]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Orbitminis|розгварка]]) 10:29, 23. децембер 2025. (CET) ::::Orbitminis, dzień dobry! ::::Opublikowałeś trzy tematy na panońskiej Wikipedii: o Serbii i Polsce, a także założyłeś temat o Belgradzie. To dobrze, to wspaniale. To całkowicie zgodne z zasadami Wikipedii. Ale chcę ci powiedzieć i wyjaśnić, że to nie jest zgodne z zasadami życia. Życie jest trochę inne, rzeczywistość jest inna. ::::Idealną ideą Wikipedii jest dać początek artykułowi, a następnie, na przykład, dziesiątki i setki autorów Wikipedii po angielsku, francusku, węgiersku czy nie wiadomo jakim innym języku uzupełniają go faktami i danymi, o których wiedzą, że istnieją na dany temat. I to działa niemal idealnie w przypadku dużych i rozbudowanych Wikipedii. ::::Powinieneś jednak zrozumieć naszą sytuację. ::::W Serbii i Chorwacji jest około 15 000 Rusinoh. Dane wskazują, że jedna osoba odwiedza naszą panońską Wikipedię co dwa dni. 15 osób odwiedza naszą Wikipedię w ciągu jednego miesiąca w roku. 95% z nich przychodzi tylko po to, żeby ZOBACZYĆ, co nowego, jak to wygląda itd. Nie przychodzi im do głowy, żeby kliknąć w tekst, uzupełnić go danymi. ::::Chcę wam powiedzieć, że możecie opublikować tekst o Belgradzie w formie jednego zdania, ale prawdopodobnie pozostanie on taki przez lata. I co tym osiągniemy, jakie będą prawdziwe efekty takiej pracy? Prawie żadne. Mamy nowy temat, to prawda, licznik tekstów pokazuje jeszcze jeden tekst, ale – to prawie martwy tekst. Tekst bez przyszłości. Niedawno napisałem do kolegi, że mógłbym opublikować 500-600 takich tekstów, napisać tytuł, wstawić akapit i to wszystko. Wydaje mi się, że kiedy pies idzie ulicą i obsika prawie każde drzewo, to podnosi nogę, obsika ją i idzie dalej. Dla nas, autorów panońskiej Wikipedii, celem jest jakość tekstu, a nie liczba haseł. Dobrze, nasi współpracownicy natychmiast zaczęli poprawiać i uzupełniać tekst o Serbii, ponieważ nie rozumieją, że obcokrajowiec próbuje być autorem tekstu o kraju, o którym my, mieszkańcy Serbii, wiemy naprawdę o wiele, wiele więcej. Wyobraź sobie, że jestem autorem tekstu o Polsce w polskiej Wikipedii! Ja, który nie jestem Polakiem i wiem o Polsce bardzo mało w porównaniu z Tobą i innymi Polakami, powinienem zarejestrować się jako autor rozpoczynający taki temat. ::::Krótko mówiąc, sugeruję, że jeśli chcesz już współpracować przy panońskiej Wikipedii, nie rozpoczynaj tematów, o których wiesz niewiele. Byłbyś dla nas bardzo, bardzo przydatny, gdybyś pisał o wielu tematach związanych z Polską, o swoich ważnych pisarzach, poetach, dowódcach wojskowych, politykach itd., ale także o wszystkim innym, o swoich miastach, rzekach, górach itd., itd. I to nie w jednym zdaniu, ale jak najpełniejszym tekście. Jestem dziennikarzem całe życie i nigdy nie dałem do gazety tekstu, który liczyłby tylko akapit lub dwa, a powinien mieć 18 akapitów. Nigdy. Skończyłem 99% tekstów i przesłałem je do druku. ::::Jeśli chcesz już współpracować nad naszą wiki i publikować teksty, rozważ skorzystanie na przykład z Tłumacza Google, aby przetłumaczyć tekst z polskiego na serbski i przesłać go do nas. Jeden z naszych współpracowników musiałby przetłumaczyć go na nasz język ojczysty, zredagować, a następnie przesłać tekst do korekty. Następnie, gdy tekst będzie gotowy, musimy uzgodnić, kto opublikuje go w Wikipedii panońskiej. Czy to nasz współpracownik go przetłumaczył? Czy to Ty? A może, na przykład, gdybyś otrzymał dwa akapity z tego tekstu, opublikowałbyś je, a druga osoba, która opublikowałaby tekst do końca, byłaby pseudonimem współpracownika, który przetłumaczył Twój tekst? ::::Pomyśl o tym. ::::PS ::::Studiowałem filologię polską przez cztery semestry i od dzieciństwa czytałem Sienkiewicza, Reymonta, Mickiewicza, Mrożka i innych. Jako młody dziennikarz, w 1974 roku odwiedziłem Polskę (południową Polskę) na 12 dni. Niezapomniane czasy. ::::— [[Хаснователь:Ruskinja2022|Ruskinja2022]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Ruskinja2022|розгварка]]) 17:41, 13. януар 2026. (CET) :::::Ruskinja2022 to moja córka. Pracowała na Wikipedii, więc się nie wylogowała i nie zauważyłem, że jej nick jest aktywny. — [[Хаснователь:Keresturec|Keresturec]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Keresturec|розгварка]]) 17:47, 13. януар 2026. (CET) :::::Cześć. Nie, ja tylko użyje słownika RSK-EN (https://rusyndictionary.com/) i klawiaturę wojwodińskorusińską (https://keyman.com/keyboards/rusyn?bcp47=rsk), żeby to stworzyć. Cieszę się, że ty studiowałaś filologię polską przez cztery semestry i odwiedziłeś Polskę, ponieważ studiowanie tych polskich rzeczy ożywi naszą kulturę i język, lecz wszystkie te rzeczy, który to zrobiłaś są z okresu Zimnej Wojny i PRL, więc nie pamiętam i nie wiem tego. Niestety, nie mogę stworzyć dużo rzeczy o Polsce i o Serbii przetłumaczone na język wojwodińskorusiński ponieważ to ucieka zbyt dużo czasu na to. Nie będę współpracował w twoją Wikipedię tak długo, ponieważ ja muszę ogarnąć dużo rzeczy. To są artykuły, a nie tematy. I oczywiście nie mogę to wyjaśnić sytuację o twojej Wikipedii, bo tak się stało. Wiem, że zaczęli poprawić i rozbudować moje artykuły, ponieważ słownik jest trochę mniejszy niż to twierdziłem. Dziękuję za uwagę. Pozdrawiam, — [[Хаснователь:Orbitminis|Orbitminis]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Orbitminis|розгварка]]) 18:04, 13. януар 2026. (CET) ::::::@[[Хаснователь:Keresturec|Keresturec]]: Twój polski jest znakomity! — [[Хаснователь:Orbitminis|Orbitminis]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Orbitminis|розгварка]]) 20:35, 13. януар 2026. (CET) :::::::O nie! Mój polski jest znacznie słabszy. Napisałem ten tekst po serbsku, a Tłumacz Google przetłumaczył go na bardzo dobry polski. W naszym języku pannońsko-ruskim mamy wiele polskich słów. Akcent na słowach zawsze pada na przedostatnią sylabę, tak jak w języku polskim. Sprawdź poniższy link [[Панонски руски язик]] w ramce znajdziesz listę popularnych słów i zwrotów w języku pannońsko-ruskim. Czy rozpoznałeś jakieś słowa, które Twoim zdaniem pochodzą z języka polskiego? — [[Хаснователь:Keresturec|Keresturec]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Keresturec|розгварка]]) 01:44, 14. януар 2026. (CET) ::::::::Szkoda :( Nie każdy zna dobrze polskiego, ponieważ jest uznawany za najtrudniejszy język świata po fińskim i węgierskim. Ja muszę coś zastanowić. Ja zauważyłem na twojej stronie, że w twoim Babel posługujesz się w poziomie zaawansowanym, który jest szalony dla obcokrajowca tak jak ty i większości obcokrajowców, którzy odwiedzają Polskę, nie udało się z nich otrzymać. Wiem, że w twoim języku znajduję się dużo polskich słów, czyli Polacy jak ja mogą to łatwiej zrozumieć dzięki temu, ale w twoim języku także użyje cyrylicy (w Serbii) i łaciny (w Chorwacji), więc muszą wybrać rodzaje pisma. Nie. Ja jeszcze nie rozpoznawałem te słowa, lecz te jak ::::::::''Дзекуєм'' ::::::::, ::::::::''Витай'' :::::::: i ::::::::''Нє'' :::::::: wyglądają jak język polski, ale w cyrylicy. My też (kiedyś) użyliśmy cyrylicę w latach 1800tych w języku polskim, ale wolimy łacinę poza cyrylicą, więc tak zostanie. Cóż, już muszę skończyć rozmowę, ponieważ ja nie mam tyle czasu na to. Więc дзекуєм крашнє за бешедє! Посдрав, ::::::::— [[Хаснователь:Orbitminis|Orbitminis]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Orbitminis|розгварка]]) 14:56, 14. януар 2026. (CET) :::::::::Mój drogi Orbitminis, Próbujesz, ciężko pracujesz, próbujesz tłumaczyć z angielskiego na rusinski, ale... To, co widziałem jako twoje tłumaczenia, więc nie wiem, co ci powiedzieć... Niektórych słów w ogóle nie rozumiem, będę musiał użyć angielskiego, żeby zrozumieć, o co tam chodzi, albo prawdopodobnie zajmie mi więcej czasu poprawienie twoich błędów niż przetłumaczenie tekstu z angielskiego i napisanie go po rusku. Szanuję twoją dobrą wolę, ale to nie wygląda dobrze. Nie mam czasu, żeby to poprawić, nie mogę nawet zmusić do tego moich kolegów, oni mają swoje własne projekty, nie muszą zawracać sobie głowy twoim tłumaczeniem. Spróbuj mnie zrozumieć. Nadal podziwiam to, że odważysz się tłumaczyć na rusinski, a NIE znasz nawet 2% tego języka. To nie jest mądre, ale co mogę zrobić? Załączam ci fragment mojego tekstu w języku ruskim, w którym pisałem o Wikipedii, tam masz listę nazw, których używamy dla projektów siostrzanych Wikipedii. Przynajmniej to popraw, popraw, zharmonizuj. Uffff.... :::::::::           О Википедиї и єй структури 98% людзох на Жемовей кулї мало знаю. Исти або и векши процент медзи Руснацами. Окрем Википедиї хтора ма енциклопедийни статї на 343 язикох у систему Википедия єст ище 12 такволани ''шестрински проєкти'' Википедиї хтори функционую кажди у своєй обласци наменки. Напр. '''Викисловнїк''' служи за имплементацию словнїкох шветових язикох до ньго и шицких линґвистични правилох хтори то провадза. '''Викикїжки''' то вики платформа до хторей мож уруциц комплетни учебнїки хтори потим можу хасновац и читац заинтересовани. '''Викижридла''' то платформа до хторей мож уруциц комплетни романи, новели, приповедки, литературни дїла по руски же би тексти тих кнїжкох там стали вецeй вики итд. '''Викицитати''' представяю платформу на хтору ше кладу найпознатши, найлєпши цитати, мудри слова, мудри виреченя, присловки. Окреме значна за нас такволана скорей спомнута '''Викиодлога''' (по сербски Викимедия) а то платформа-маґазин. До нєй ше укладаю шицки файли хтори провадза енциклопедийни текст наруцени на саму Википедию. Значи, ту ше пласираю файли фоткох, видеох и звука. — [[Хаснователь:Keresturec|Keresturec]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Keresturec|розгварка]]) 18:19, 23. януар 2026. (CET) ::::::::::Niestety, proszę pana, słownik rusiński-angielski jest okropny ponieważ słownik jest jeszcze w toku, dlatego ja nie znam 2% języka i mam złe tłumaczenie, więc niestety muszę opuścić Wikipedię na zawsze, ponieważ nie udało mi się utrzymywać w takim stanie, osiągnąć dużo edycji i artykułów w takim języku i funkcjonować na to. Przykro mi, nie będzie popraw. Pozdrawiam, — [[Хаснователь:Orbitminis|Orbitminis]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Orbitminis|розгварка]]) 21:10, 23. януар 2026. (CET) :::::::::::Добри дзень [[Хаснователь:Orbitminis|Orbitminis]]. Єдно питанє ? Нєшка сце наукладали у статї Сербия до пасусу дзе Национални парки '''опрез фотоґрафийох''' ,,мини<nowiki>''</nowiki> '''мапи''' Сербиї. Же сце поккадли тоти мини мапи то добре алє вец у тей мапи '''треба же би стали и знаки дзе ше тоти места''' '''находза''' (у статї Сербия -на сербским язику тоти места означени зоз '''ЧЕРВЕНУ ТОЧКУ''' и то ма лоґику). А у тих дзе ви наукладали кажда мапа иста нїґдзе нєт нїякей ознаки. Та Вас модлїм-написали сце сцели злєпшац статю, та покладзце ЧЕРВЕНИ точки на одредзени места у мапи хори означую Национални парки широм Сербиї. — [[Хаснователь:Olirk55|Olirk55]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Olirk55|розгварка]]) 23:57, 1. фебруар 2026. (CET) e18it2z8fa2epml07lpk1ximyar5gz4 0 3147 19341 19333 2026-06-09T20:35:52Z Olirk55 19 Уложени фотґрафиї 19341 wikitext text/x-wiki [[File:Fusi.JPG|right|thumb|306x306px|Вреценка, клоче, клупкa напредзеней предзи.]]'''Вреценко''' (общеславянске слово; серб. вретено; прасл. веретено; од старосл. од верциц), часц [[Кудзель|кудзелї]] и перше примитивне орудиє у технолоґийним процесу правеня нїткох волни зоз овчей шерсци, або зоз [[Конопа|конопи]], [[Лєн|лєну]], памуку и под.<ref>[https://archive.org/details/UkrMalaEn/kn_02_%D0%92-%D0%93/page/140/mode/2up Веретено][https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%B0%D0%BB%D0%B0_%D0%B5%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F Українська мала енциклопедія] 16 кн. : у 8 т. / проф. [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D0%BD%D0%B0%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%84%D0%B2%D0%B3%D0%B5%D0%BD_%D0%94%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D1%82%D1%96%D0%B9%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 Є. Онацький.] — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1958. — Т. 1, [https://encyclopedia.kyiv.ua/vydaniya/files/use/first_book/part2.pdf кн. II : Літери В — Ґ.] — С. 140-141. — 1000 екз.</ref> На вреценко ше накруцало напредзену предзу. Вреценко округли фалат древка ролькастей форми, длугоки коло 30-40 центи, пречнїку коло 1 цент хторому ше конусно сценшую конци. На вреценко ше мотало нїтки. Кед ше предло, брало ше покус, найчастейше зоз вершнїка клоче або волну хтору ше предло. Вреценко ше тримало у правей руки и лєгко ше го ротацийно обрацало медзи пальцами и так накруцало напредзени нїтки. Таки кудзелї хасновали нашо старши и волали их ''стари кудзелї'' або ''споднїки'' (серб. преслица). У руским народзе ше хаснує и слово врецено и вреценко. == Историят == Вреценко видумане у позним периодзе мезолиту и хасновало ше за ручне предзенє по 20. вик. Вреценко було звичайни женски алат за таку роботу. Археолоґийни пренаходки вреценка и кудзелї доказую же кудзель и вреценко були углавним нєроздвойни. Найстарши кудзелї пренайдзени у Израїлу и датирую 10.000 роки п.н.е. У праисторийней Греческей, у Тесалиї, прости кудзелї хасновани на початку неолиту, коло 5.500. року п.н.е.<ref>Schier, Wolfram; Pollock, Susan (30 квітня 2020). ''[https://www.google.com.ua/books/edition/The_Competition_of_Fibres/mRLmDwAAQBAJ?hl=uk&gbpv=1&dq=The Competition of Fibres: Early Textile Production in Western Asia, South-east and Central Europe (10,000-500BCE)]'' (англ.). Oxbow Books. с. 98. ISBN <bdi>978-1-78925-432-7</bdi>.</ref> У южней Нємецкей, жени з горґенскей култури хановали кудзель медзи 3.400. и 2.850. роком пред нову еру. <ref>Grabundžija, Ana; Schlichtherle, Helmut; Leuzinger, Urs; Schier, Wolfram; Karg, Sabine (2021–06). [https://www.google.com.ua/books/edition/The_Competition_of_Fibres/mRLmDwAAQBAJ?hl=uk&gbpv=1&dq=The interaction of distant technologies: bridging Central Europe using a techno-typological comparison of spindle whorls.] ''Antiquity'' (анgл.). '''95''' (381): 627—647. [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A6%D0%B8%D1%84%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80_%D0%BE%D0%B1%27%D1%94%D0%BA%D1%82%D0%B0 doi]:[https://www.cambridge.org/core/search?filters%5BauthorTerms%5D=Ana%20Grabund%C5%BEija&eventCode=SE-AU 10.15184/aqy.2021.6.] [https://uk.wikipedia.org/wiki/ISSN ISSN] [https://search.worldcat.org/search?q=n2:0003-598X 0003-598X.]</ref>[[File:Kromski Sonata Spinnflügel.jpg|right|thumb|291x291px|Вреценко на кудзелї]] == Сучашнєйши способ предзеня == [[File:180522-alpaca-spinnen-gotthard-passhöhe-silent.webm|right|thumb|518x518px|Видео приказ роботи на кудзелї]]Вреценко состойна часц кудзелї. През историю ше вреценко, як и сама кудзель, усовершовали. Додавало ше часци хтори були механїзовани, та вреценко функционовало на иншаки способ. Кудзель ше обрацало на ножни погон, та ше зоз преношацим механїзмом обрацало и вреценко. Вреценко хторе поставене на кудзель (такволана ''швабска кудзель'' або ''кудзель зоз шрубом'' хтору правели майстрове кудзеляре, серб. коловрат) ше розликовало од вреценка за ручне предзенє яке ше хасновало вельо пред тим, а яке ше и нєшка хаснує у [[Сербия|Сербиї]] и Босней за предзенє волни. Предзенє випатра так: з високей палїчки або ''вершнїка'' на хторим стої зоз сатнїком повязане влакно ше з влажнима пальцами (звичайно пошлїнєнима) сцагує тото влакно на вреценко на хторе ше накруца цверна. Накруцанє цверни на вреценко ше реґулує з пиром. ''Лабку'' ше прициска з ногу, прейґ циґанки вертикални ход преходзи до кружного на колєше и далєй прейґ шнура на вреценко. == Руснаци, вреценко, кудзель == У руским народзе ше хаснує oбидва слова и врецено и вреценко: ''Давно, по приселєню, предло ше на вреценкох, Вреценка ше затримали досц длуго. Моя прабаба ище знала так пресц.'' Кудзель ше по руских обисцох хасновало по половку 20. вику. Жени [[File:William-adolphe bouguereau the spinner.jpg|right|thumb|525x525px|Жена предзе, у єй правей руки трима вреценко (Вилиям-Адолф Буґро)]]престали пресц аж кед ше почала баржей розвивац текстилна индустрия и кед ше рижни платна могли куповац у предавальньох або и на вашарох. При [[Руснаци у Сербиї|Руснацох]] нє було обисца без кудзелї, понеже виробок платна своєй роботи за обисце, а и на предай, бул потреба и жридло „женского” заробку. Кажда дзивка, гоч яка худобна, обовязно принєсла як тал кудзель до нового дому кед ше одала. Предзенє на кудзелї бул части мотив и поетскей творчосци: ''Шпива дзивче, гонї кудзель – влакно припущує,'' ''А златна ше єй нїточка з рукох вишлїскує'' ''И округло на вреценку ценка омотує,'' ''Шпива дзивче, гонї кудзель – нїтки приспорює.'' Ґабор Костелник Гомзов, '''''З мойого валала, Идилски венєц''''', Жовква 1904, б. 27. == Фразеолоґия == Вреценко ше вола и нємирне, нєсташне дзецко, алє и старши особи - фиґуративно означує ценку, вертку и схопну особу: ''Бега як врецено''.<gallery> Файл:Gordailua txaratilak spindles.jpg|Вреценка Файл:Jatoba and Ash Phang Support Spindles (7212885854).jpg|Вреценка вше конусни на концох Файл:"Teppichmanufakturen in Marokko sind bekann für ihre hochwertigen Produkte". 03.jpg Файл:Vreteno.jpg|Вреценко (музейска збирка Сембериї, Бєлїна) Файл:Marianne Stokes St Elizabeth of Hungary Spinning for the Poor.jpg|Жена предзе Файл:Wirtel01.png|Схема процесу предзеня з вреценком </gallery> == Литература == * Любомир Медєши, ''Руска традиция'', [[Дружтво за руски язик, литературу и културу]] Нови Сад 2007, б. 253. * ''Словнїк руского народного язика'' I том, А – Н, Нови Сад 2017, б. 232 == Вонкашнї вязи == * [https://sr.wikipedia.org/sr-ec/%D0%9A%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D1%80%D0%B0%D1%82 Коловрат] sr.wikipedia.org * [https://sr.wikipedia.org/sr-ec/%D0%92%D1%80%D0%B5%D1%82%D0%B5%D0%BD%D0%BE Вретено] sr.wikipedia.org == Референци == <references /> [[Катеґория:Архаизми]] [[Катеґория:Ручни алати]] 3693trja0d1yf7wm589u4rsoar0tmey 0 3148 19345 19337 2026-06-10T09:02:34Z Sveletanka 20 ушорйованє 19345 wikitext text/x-wiki {{Инфорамик | headerstyle = background: lightblue | header1 = <big>Национални парк Дєрдап</big> | label2 = | data2 = | header3 = [[File:Veliki Kazan.jpg|center|thumb|300px|<div style="text-align: center;">Дєрдап<div style="text-align: center;">[[Медзинародна уния за защиту природи|IUCN]] категорија II (национални парк)]] | label4 = Место | data4 = [[File:Flag of Serbia.svg|40px]] Сербия | label5 = Найблїзши варош | data5 = Долнї Милановац | | label6 = Kooрдинати | data6 = 44° 31′ 44.2″ N 21° 58′ 33.1″ E | label7 = Поверхносц | data7 = 63.786,48 ha | label8 = Основане | data8 = 1974. рок | label9 = Управне цело | data9 = Р. Сербия }} '''Национални парк Дєрдап''' найвекши [[национални парк]] у [[Сербия|Сербиї]]. Парк ше находзи на сиверовостоку держави, на гранїци зоз Румунию, и у длужини од 100 км провадзи прави бок побрежя Дунаю. [[Поверхносц]] националного парку 63 786,48 гектари, зоз чого 8,01% под I ступньом защити, 21,50% под II ступньом, а под III ступньом 70,79% .<ref> [https://pravno-informacioni-sistem.rs/eli/rep/sgrs/skupstina/zakon/2015/84/2/reg „Закон о националним парковима: 84/2015-15, 95/2018-267 (др. закон)”]. ''ЈП Службени гласник''.</ref> Основни природни феномен того подруча то велїчезна Дєрдапска клисура през хтору чече Дунай. Парк волаю и рични национални парк, прето же Дунай забера вельку поверхносц, а тиж так ше ту находзи и найвекша и найдлугша клисура у Европи, чудесни Желєзни дзвери, природна ботанїчна заграда и найвекши европски археолоґийни музей у природи. Специфични историйни розвой, одвитуюца дєрдапска клима, зложена мрежа клисурох, каньонох и глїбоких яругох, тот простор видвоюю як єдинствени европски резерват терциялней флори, веґетациї и фауни. {| class="wikitable" align=right width=300px |- ! colspan="2" |Дєрдап на мапи Сербиї |- | colspan="2" style="text-align:right;" | {{Location map | Serbia | label = Дєрдап на мапи Сербиї | lat_deg = 44 | lat_min = 31 | lat_sec = 44| lat_dir = N | lon_deg = 21 | lon_min = 58 | lon_sec = 33.1 | lon_dir = E | position = right | width = 290 | float = center | caption = }} |} == Снованє == Национални парк Дєрдап основани 1974. року пре защиту клисури Дєрдапу и природи коло клисури як єдна просторна цалосц зоз винїмково културно-историйнима вредносцами, значну природну екосистему по составе окремней вредносци и ридкосци и зоз добре очуванима и прекраснима лєсами. Подприємство за защиту и розвой Националного парку Дєрдап основане 05. юния 1989. року, а после ускладзованя зоз законскима предписанями, од 1993. року роби як явне подприємство ''Национални парк Дєрдап''. ▶ Орґанизацийна структура: * Сектор за заєднїцки роботи * Сектор за защиту и отримуюци розвой * Сектор за правни и общи роботи и роботи у обласци туризма * Сектор за планованє ґаздованя з лєсами == Характеристики парку == Основна характеристика парку то велька поверхносц под лєсами (вецей як 64 %) и окремне богатство и рижнородносц флори, фауни, културно-историйних памятнїкох од найстарших часох та по нєшка. Коло 9%, односно 5,5 гектари националного парку забера часц рики Дунаю у Сербиї, прето тот парк волаю и рични национални парк. [[File:Đerdap rest stop 2.jpg|right|thumb|300px|]] ▶ Долїна Дунаю зложена зоз трох каньонско-клисурских долїнох: * Ґолубацка, длугока 14,5 километри, найменшей ширини 230 [[Метер|метери]] * Ґосподїн Вир, длужини 15 километри и найменшей ширини 220 метери * Каньон Велького и Малого Казану длужини од 19 километри и найменшей ширини 150 метери и трох котлїнох: * Люпковска * Долньомилановска * Оршавска котлїна [[File:Blederija.jpg|right|thumb|300px|Водопад Бледерия]] Каньонски долїни часц южних Карпатох. Дєрдап, Желєзни дзвери од давна спокуса за путнїкох, [[Тарґовец|тарґовцох]], борцох... То дзвери медзи двома важнима културнима и економскима часцами швета, медзи горнїм и штреднїм Подунавйом. Дєрдап природне стратеґийне место од огромного значеня, и у войни и у мире, та прето на тих просторох мож видзиц велї историйни памятнїки. Национални парк Дєрдап з одлуку ''Унеска'' преглашени за ґеопарк.<ref>[https://www.politika.rs/scc/clanak/458689/ Derdap-prvi-srpski-geopark Ђердап – први српски геопарк], („Политика”, 19. јул 2020)</ref> Флора Дєрдапу ше нє визначує лєм по рижнородносци и богатстве, алє и по реликтним характеру. На просторе парку ше отримали коло 1100 рошлїнски файти. Рижнородносц бивальнїкох ше одражела и на фауну, хтора тиж реликтного характеру. У парку жиє медведз, рис, вовк, шакал, билохвости орел, ухата сова, чарна ґовля и велї други файти. == [[Културна скарбнїца|Културне и историйне нашлїдство]] == Условия за живот вше були вигодни так же то причина чловекового присуства, о чим шведоча и велї археолоґийни находзиска и културно-историйни памятнїки, як цо то населєнє Лепенски Вир, арйхеолоґийни локалитети Дияна (остатки твердинї зоз I вику на побрежю Дунаю)<ref>[http://spomenicikulture.mi.sanu.ac.rs/spomenik.php?id=612 Караташ ' споменици културе у Србији], ''spomenicikulture.mi.sanu.ac.rs''</ref>, Ґолубецки варош (твердиня Ґолубац), остатки Траянового моста хтори бул вяза медзи Горню Мезию и Дакию под час Римского царстав, Траянова табла на хторей надпис на латинским язику пошвецени римскому царови Траянови, а хтора поставена на драги дзе ше находзи и спомнути мост и други памятнїки. [[File:Nacionalni park Đerdap 003.JPG|center|thumb|755x755px|Национални парк Дєрдап, Порецски залїв]] == Вонкашнї вязи == * [https://npdjerdap.rs/flora/ Флора - Национални парк Ђердап], ''npdjerdap.rs'' == Референци == [[Катеґория:Защита природи]] [[Катеґория:Защицени подруча]] [[Катеґория:Национални парки]] [[Катеґория:Национални парки Сербиї]] bpck8y2pwwv07wq8azc7w90tg9qgcwj 0 3150 19338 2026-06-09T15:11:50Z Keresturec 18 Нова страница: {{Инфорамик | headerstyle = background: #ccf; | header1 =<big> Мелания Планчак </big> | label2 = | data2 = Место за фотку.jpg | label3 = Назвиско | data3 =Аранка | label4 = Датум народзеня | data4 =13. мая 1929. року | label5 = Датум упокоєня | data5 =22. новембра 2017 (88) | label6 = Державянство | data6 = югославянске, сербске | label7… 19338 wikitext text/x-wiki {{Инфорамик | headerstyle = background: #ccf; | header1 =<big> Мелания Планчак </big> | label2 = | data2 = Место за фотку.jpg | label3 = Назвиско | data3 =Аранка | label4 = Датум народзеня | data4 =13. мая 1929. року | label5 = Датум упокоєня | data5 =22. новембра 2017 (88) | label6 = Державянство | data6 = югославянске, сербске | label7 = Язик творох | data7 = руски, українски | label8 = Школа | data8 = Учительска школа, Сримски Карловци и Суботица | label9 = Универзитет | data9 = | label10 = Наукови ступень | data10 = | label11 = Период твореня | data11 =1950—1985. | label12 = Жанри | data12 = образованє, просвита, редактура | label13 = Поховани | data13 = на теметове у Руским Керестуре | label14 = Припознаня | data14 = Припознанє ''Осиф Фа, учитель'' }} '''Мелания Планчак''' (*13. май 1929—†22. новембер 2017), учителька и панїматка, дружтвена дїячка. Биоґрафия Мелания (Аранка) Канюх ше народзела 13. мая 1929. року у Руским Керестуре. Оцец Михайло и мац Єлена родз. Надь. Мелания мала три шестри, Амалию, Славицу и Емилию. Основну школу Мелания закончела у Руским Керестуре, предлужела школованє у Нєподполней мишаней ґимназиї з руским наставним язиком у фебруаре 1945. року и потим пошла до Учительскей школи у Сримских Карловцох и познєйше прешла до Учительскей школи у Суботици хтору закончела 1950. року. Мелания Канюх ше одала за о. Кирила Планчака. У малженстве вони мали штири дзивки - Марию, Емилию, Олену и Татяну. Перше роботне место єй було у Руским Керестуре дзе робела єден рок.1 Накадзи ше одала за паноца, о. Кирила Планчака, премесцена є до школи у Новим Орахове дзе робела осем роки, а потим, кед єй супруг Кирил премесцени на душпастирску роботу до Руского Керестура, єден рок робела и у Коцуре. До Руского Керестура учителька Мелания ше врацела и робела од 1962–1969. року. Мелания Планчак найдлужей робела у Петровцох у Сриме (нєшка Република Горватска) дзе ше цала фамилия преселєла кед єй супруг Кирил меновани за петровского пароха, 1969. року. Ту такой почала робиц як учителька класней настави, а по одходу Вири Гудаковей до Петроварадину, превжала и годзини руского язика. У Петровцох, окрем настави, учителька Мелания Планчак пририхтовала шицки школски програми з нагоди державних шветох, вєдно зоз членми КПД ''Яким Гарди''. У школи пририхтовала рочни школски часопис за литературни роботи ''Венчик''.2 У Петровцох Мелания Планчак була єден час и директорка подручней школи, хтора припадала под вуковарску ОШ ''Други конґрес КПЮ''. У школи у Петровцох Мелания Планчак дочекала и пензию 1985. року. Уж як пензионерка вона зоз супругом, паноцом Кирилом Планчаком, пошла до Нємецкей, до Нирнберґу дзе препровадзели 13 роки. Року 1998. Мелания и Кирил Планчаково ше врацели до Руского Керестура ґу своїм дзецом и унуком. Учителька Меланка Планчакова була член Дружтва за руски язик, литературу и културу од 1974. року. У матичней кнїжки Дружтва уписана є под числом 68. За свою витирвалу роботу у просвити учителька Мелания Планчак достала вецей припознаня и награди, а єдно з нїх и Припознанє ''Осиф Фа, учитель'' Дружтва за руски язик, литературу и културу 2016. року за длугорочну воспитно-образовну роботу зоз школярами. Учителька Мелания Планчак ше упокоєла 22. новембер 2017. року (88). Похована була на теметове у Руским Керестуре. Литература Тамаш, др Юлиян, „Просвитни роботнїки 1944—1991. рокуˮ, Руски Керестур, лїтопис и история (1745-1991), Месна заєднїца Руски Керестур, 1992, бок 413. Вонкашнї вязи С. Сабадош, [https://www.ruskeslovo.com/obrazovna-verikala-od-ovodi-po-fakultet-vi/ Образовна вертикала, од оводи по факултет (VI)], новини Руске слово, ruskeslovo.com, 9. октобер 2023. Zvonko Kostelnik, [https://savezrusina.hr/vijesti/umrla-je-uciteljica-melanija-plancak/ UMRLA JE UČITELJICA MELANIJA PLANČAK], Savez Rusina Republike Hrvatske, vebsajt savezrusina.hr , 23.11.2017. В, Вуячич, [https://www.ruskeslovo.com/na-njeskajsi-dzenj-13-maj-2/ На нєшкайши дзень, 13. май], Аґенция Рутенпрес, вебсайт www.ruskeslovo.com, 13. май 2026. [https://druztvo.org/ruski/in%20memoriam/index.htm Умарла Мелания Планчак, учителька (1929-2017)], вебсайт Дружтва за руски язик, литературу и културу, druztvo.org. Референци 1 Тамаш, др Юлиян, „Просвитни роботнїки 1944—1991. рокуˮ, Руски Керестур, лїтопис и история (1745-1991), Месна заєднїца Руски Керестур, 1992, бок 413. 2 С. Сабадош, [https://www.ruskeslovo.com/obrazovna-verikala-od-ovodi-po-fakultet-vi/ Образовна вертикала, од оводи по факултет (VI)], новини Руске слово, ruskeslovo.com, 9. октобер 2023. bjw87dw9rramo6bqmug2o1rupnmkqpk 19342 19338 2026-06-10T00:19:14Z Keresturec 18 Додати елемент до литературу 19342 wikitext text/x-wiki {{Инфорамик | headerstyle = background: #ccf; | header1 =<big> Мелания Планчак </big> | label2 = | data2 = Место за фотку.jpg | label3 = Назвиско | data3 =Аранка | label4 = Датум народзеня | data4 =13. мая 1929. року | label5 = Датум упокоєня | data5 =22. новембра 2017 (88) | label6 = Державянство | data6 = югославянске, сербске | label7 = Язик творох | data7 = руски, українски | label8 = Школа | data8 = Учительска школа, Сримски Карловци и Суботица | label9 = Универзитет | data9 = | label10 = Наукови ступень | data10 = | label11 = Период твореня | data11 =1950—1985. | label12 = Жанри | data12 = образованє, просвита, редактура | label13 = Поховани | data13 = на теметове у Руским Керестуре | label14 = Припознаня | data14 = Припознанє ''Осиф Фа, учитель'' }} '''Мелания Планчак''' (*13. май 1929—†22. новембер 2017), учителька и панїматка, дружтвена дїячка. Биоґрафия Мелания (Аранка) Канюх ше народзела 13. мая 1929. року у Руским Керестуре. Оцец Михайло и мац Єлена родз. Надь. Мелания мала три шестри, Амалию, Славицу и Емилию. Основну школу Мелания закончела у Руским Керестуре, предлужела школованє у Нєподполней мишаней ґимназиї з руским наставним язиком у фебруаре 1945. року и потим пошла до Учительскей школи у Сримских Карловцох и познєйше прешла до Учительскей школи у Суботици хтору закончела 1950. року. Мелания Канюх ше одала за о. Кирила Планчака. У малженстве вони мали штири дзивки - Марию, Емилию, Олену и Татяну. Перше роботне место єй було у Руским Керестуре дзе робела єден рок.1 Накадзи ше одала за паноца, о. Кирила Планчака, премесцена є до школи у Новим Орахове дзе робела осем роки, а потим, кед єй супруг Кирил премесцени на душпастирску роботу до Руского Керестура, єден рок робела и у Коцуре. До Руского Керестура учителька Мелания ше врацела и робела од 1962–1969. року. Мелания Планчак найдлужей робела у Петровцох у Сриме (нєшка Република Горватска) дзе ше цала фамилия преселєла кед єй супруг Кирил меновани за петровского пароха, 1969. року. Ту такой почала робиц як учителька класней настави, а по одходу Вири Гудаковей до Петроварадину, превжала и годзини руского язика. У Петровцох, окрем настави, учителька Мелания Планчак пририхтовала шицки школски програми з нагоди державних шветох, вєдно зоз членми КПД ''Яким Гарди''. У школи пририхтовала рочни школски часопис за литературни роботи ''Венчик''.2 У Петровцох Мелания Планчак була єден час и директорка подручней школи, хтора припадала под вуковарску ОШ ''Други конґрес КПЮ''. У школи у Петровцох Мелания Планчак дочекала и пензию 1985. року. Уж як пензионерка вона зоз супругом, паноцом Кирилом Планчаком, пошла до Нємецкей, до Нирнберґу дзе препровадзели 13 роки. Року 1998. Мелания и Кирил Планчаково ше врацели до Руского Керестура ґу своїм дзецом и унуком. Учителька Меланка Планчакова була член Дружтва за руски язик, литературу и културу од 1974. року. У матичней кнїжки Дружтва уписана є под числом 68. За свою витирвалу роботу у просвити учителька Мелания Планчак достала вецей припознаня и награди, а єдно з нїх и Припознанє ''Осиф Фа, учитель'' Дружтва за руски язик, литературу и културу 2016. року за длугорочну воспитно-образовну роботу зоз школярами. Учителька Мелания Планчак ше упокоєла 22. новембер 2017. року (88). Похована була на теметове у Руским Керестуре. Литература Тамаш, др Юлиян, „Просвитни роботнїки 1944—1991. рокуˮ, Руски Керестур, лїтопис и история (1745-1991), Месна заєднїца Руски Керестур, 1992, бок 413. Сенка Папуґа Славчев: Руски учителє у Новим Орахове, Studia Ruthenica, Дружтво за руски язик, литературу и културу, ч. 7 (20), 1999-2000, б. 84. Вонкашнї вязи С. Сабадош, [https://www.ruskeslovo.com/obrazovna-verikala-od-ovodi-po-fakultet-vi/ Образовна вертикала, од оводи по факултет (VI)], новини Руске слово, ruskeslovo.com, 9. октобер 2023. С. Сабадош, [https://www.ruskeslovo.com/obrazovna-verikala-od-ovodi-po-fakultet-vi/ Образовна вертикала, од оводи по факултет (VI)], новини Руске слово, ruskeslovo.com, 9. октобер 2023. Zvonko Kostelnik, [https://savezrusina.hr/vijesti/umrla-je-uciteljica-melanija-plancak/ UMRLA JE UČITELJICA MELANIJA PLANČAK], Savez Rusina Republike Hrvatske, vebsajt savezrusina.hr , 23.11.2017. В, Вуячич, [https://www.ruskeslovo.com/na-njeskajsi-dzenj-13-maj-2/ На нєшкайши дзень, 13. май], Аґенция Рутенпрес, вебсайт www.ruskeslovo.com, 13. май 2026. [https://druztvo.org/ruski/in%20memoriam/index.htm Умарла Мелания Планчак, учителька (1929-2017)], вебсайт Дружтва за руски язик, литературу и културу, druztvo.org. Референци 1 Тамаш, др Юлиян, „Просвитни роботнїки 1944—1991. рокуˮ, Руски Керестур, лїтопис и история (1745-1991), Месна заєднїца Руски Керестур, 1992, бок 413. 2 С. Сабадош, [https://www.ruskeslovo.com/obrazovna-verikala-od-ovodi-po-fakultet-vi/ Образовна вертикала, од оводи по факултет (VI)], новини Руске слово, ruskeslovo.com, 9. октобер 2023. pz06yytlw5t49vq57sfaihe5ddjamns 19343 19342 2026-06-10T08:12:44Z Olirk55 19 Ушорйованє, означени викивязи, катеґория 19343 wikitext text/x-wiki {{Инфорамик | headerstyle = background: #ccf; | header1 =<big> Мелания Планчак </big> | label2 = | data2 = Место за фотку.jpg | label3 = Назвиско | data3 =Аранка | label4 = Датум народзеня | data4 =13. мая 1929. року | label5 = Датум упокоєня | data5 =22. новембра 2017 (88) | label6 = Державянство | data6 = югославянске, сербске | label7 = Язик творох | data7 = руски, українски | label8 = Школа | data8 = Учительска школа, Сримски Карловци и Суботица | label9 = Универзитет | data9 = | label10 = Наукови ступень | data10 = | label11 = Период твореня | data11 =1950—1985. | label12 = Жанри | data12 = образованє, просвита, редактура | label13 = Поховани | data13 = на теметове у Руским Керестуре | label14 = Припознаня | data14 = Припознанє ''Осиф Фа, учитель'' }} '''Мелания Планчак''' (*[[13. май]] 1929—†22. новембер 2017), учителька и панїматка, дружтвена дїячка. Биоґрафия Мелания (Аранка) Канюх ше народзела 13. мая 1929. року у Руским Керестуре. [[Оцец]] Михайло и [[мац]] Єлена родз. Надь. Мелания мала три шестри, Амалию, Славицу и Емилию. Основну школу Мелания закончела у [[Руски Керестур|Руским Керестуре]], предлужела школованє у Нєподполней мишаней ґимназиї з руским наставним язиком у фебруаре 1945. року и потим пошла до Учительскей школи у Сримских Карловцох и познєйше прешла до Учительскей школи у [[Суботица|Суботици]] хтору закончела 1950. року. Мелания Канюх ше одала за о. Кирила Планчака. У малженстве вони мали штири дзивки - Марию, Емилию, Олену и Татяну. Перше роботне место єй було у Руским Керестуре дзе робела єден рок.1 Накадзи ше одала за паноца, о. Кирила Планчака, премесцена є до школи у [[Нове Орахово|Новим Орахове]] дзе робела осем роки, а потим, кед єй супруг Кирил премесцени на душпастирску роботу до Руского Керестура, єден рок робела и у [[Коцур|Коцуре.]] До Руского Керестура учителька Мелания ше врацела и робела од 1962–1969. року. Мелания Планчак найдлужей робела у [[Петровци|Петровцох]] у Сриме (нєшка Република [[Горватска]]) дзе ше цала фамилия преселєла кед єй супруг Кирил меновани за петровского пароха, 1969. року. Ту такой почала робиц як учителька класней настави, а по одходу [[Вира Гудак|Вири Гудаковей]] до Петроварадину, превжала и годзини руского язика. У Петровцох, окрем настави, учителька Мелания Планчак пририхтовала шицки школски програми з нагоди державних шветох, вєдно зоз членми КПД ''Яким Гарди''. У школи пририхтовала рочни школски часопис за литературни роботи ''Венчик''.2 У Петровцох Мелания Планчак була єден час и директорка подручней школи, хтора припадала под вуковарску ОШ ''Други конґрес КПЮ''. У школи у Петровцох Мелания Планчак дочекала и пензию 1985. року. Уж як пензионерка вона зоз супругом, паноцом Кирилом Планчаком, пошла до Нємецкей, до Нирнберґу дзе препровадзели 13 роки. Року 1998. Мелания и Кирил Планчаково ше врацели до Руского Керестура ґу своїм дзецом и унуком. Учителька Меланка Планчакова була член [[Дружтво за руски язик, литературу и културу|Дружтва за руски язик, литературу и културу]] од 1974. року. У матичней кнїжки Дружтва уписана є под числом 68. За свою витирвалу роботу у просвити учителька Мелания Планчак достала вецей припознаня и награди, а єдно з нїх и Припознанє ''Осиф Фа, учитель'' Дружтва за руски язик, литературу и културу 2016. року за длугорочну воспитно-образовну роботу зоз школярами. Учителька Мелания Планчак ше упокоєла 22. новембер 2017. року (88). Похована була на [[Теметов|теметове]] у Руским Керестуре. == Литература == * Тамаш, др Юлиян, „''Просвитни роботнїки 1944—1991. року''ˮ, Руски Керестур, ''лїтопис и история (1745-1991''), Месна заєднїца Руски Керестур, 1992, бок 413. * Сенка Папуґа Славчев: Руски учителє у Новим Орахове, Studia Ruthenica, Дружтво за руски язик, литературу и културу, ч. 7 (20), 1999-2000, б. 84. == Вонкашнї вязи == * С. Сабадош, [https://www.ruskeslovo.com/obrazovna-verikala-od-ovodi-po-fakultet-vi/ Образовна вертикала, од оводи по факултет (VI)], новини Руске слово, ruskeslovo.com, 9. октобер 2023. * С. Сабадош, [https://www.ruskeslovo.com/obrazovna-verikala-od-ovodi-po-fakultet-vi/ Образовна вертикала, од оводи по факултет (VI)], новини Руске слово, ruskeslovo.com, 9. октобер 2023. * Zvonko Kostelnik, [https://savezrusina.hr/vijesti/umrla-je-uciteljica-melanija-plancak/ UMRLA JE UČITELJICA MELANIJA PLANČAK], Savez Rusina Republike Hrvatske, vebsajt savezrusina.hr , 23.11.2017. * В, Вуячич, [https://www.ruskeslovo.com/na-njeskajsi-dzenj-13-maj-2/ На нєшкайши дзень, 13. май], Аґенция Рутенпрес, вебсайт www.ruskeslovo.com, 13. май 2026. * [https://druztvo.org/ruski/in%20memoriam/index.htm Умарла Мелания Планчак, учителька (1929-2017)], вебсайт Дружтва за руски язик, литературу и културу, druztvo.org. == Референци == 1 Тамаш, др Юлиян, „Просвитни роботнїки 1944—1991. рокуˮ, Руски Керестур, лїтопис и история (1745-1991), Месна заєднїца Руски Керестур, 1992, бок 413. 2 С. Сабадош, [https://www.ruskeslovo.com/obrazovna-verikala-od-ovodi-po-fakultet-vi/ Образовна вертикала, од оводи по факултет (VI)], новини Руске слово, ruskeslovo.com, 9. октобер 2023. [[Катеґория:Учителє]] [[Катеґория:Руснаци у Сербиї]] [[Катеґория:Умарли 2017]] [[Катеґория:Народзени 1929]] [[Катеґория:13. май]] [[Катеґория:22. новембер]] 41hefsrn0ly3v1yijm8z9cmvwt9dd07 0 3151 19344 2026-06-10T08:15:25Z Olirk55 19 Нова страница: Цитисус (лат. Cytisus, горв. zanovjet)[1] то род рошлїнох зоз фамилиї маунаркох (Fabaceae), розширени є такповесц по цалим швеце. Род облапя коло 27 файти [2]. Опис рошлїни Цитисус спада до вичножелєних рошлїнох, (2) познати є по своїх розкошних кветох найчастейше жовтей фарб… 19344 wikitext text/x-wiki Цитисус (лат. Cytisus, горв. zanovjet)[1] то род рошлїнох зоз фамилиї маунаркох (Fabaceae), розширени є такповесц по цалим швеце. Род облапя коло 27 файти [2]. Опис рошлїни Цитисус спада до вичножелєних рошлїнох, (2) познати є по своїх розкошних кветох найчастейше жовтей фарби хтори прекриваю длуги еластични конарчки на яр и вчас влєце. Квитки ше зявюю як густи ґиризди, закриваю конарчки и правя слику хтора здогадує на жовти хмарки. Окрем жовтих, єст червени, били и целово вариянти и так оможлївюю прилагодзованє за рижнородни Отримованє Цитисус рошлїна о хторей ше нє треба вельо старац. Преферує слунковити места и толерантна є на розлични условия глїни, уключуюци и нєплодну и писковиту глїну. Залївац ю треба умерено, нє подноши вельо води. Кед же ма добру дренажу, цо значне за єй роснуце, лєпше напредує. Рошлїна одпорна на сушу, так же є идеална за слунковити и сухи локациї. Розширеносц Цитисус вичножелєна рошлїна хтора розширена у Европи, сиверозаходней Африки (уключуюци Макаронезию), Турскей, заходних Зєдинєних Америцких Державох и южней Канади [2]. Находзи ше коло лєсох односно лєсових окраїскох и горох або коло побережних черякох и пасовискох, а мож го обачиц и там дзе подруча запущени або затаращени.[2]. Хаснованє Значне число файтох ше хаснує за декорацию. Цитисус мож хасновац и як єдло (заменка за кафу або присмачки), алє треба з ню поступиц осторжно, пре присуство алкалоїду хтори може спричинїц трованє. [2]. Етимолоґия Слово походзи зоз старопольского слова zanowiec, а виведзене є зоз злучнїка za nova „на нови (мешац)“, з оглядом на час кеди ше рошлїна збера за медицински потреби[3]. Биолоґийни опис Цитисус черяк, ридко мале древко, лїсцопадне, ридко вичножелєне, аж може буц и церньовите. Фотермия зменююца. Лїсцочка тройнїсти, ридко зведзени на єден лїсток, мали су и узки або их нєт. Квети длугоки 2-3 центи, мохоткасти, жовти, били, ридко лилово або целово, пазухови, ґириздасти або у главкох на концох младнїка. Погарик квитку цивкасти, дзвонасти або тевчирасти, вельо длугши як ширши, ясно двоустови, длугоки 10-15 милиметри; лїстки кветох мегки, длугши од криделка, звичайно зарезани при верху. Маю 10 прашнїки, зроснути до цивки, тлучок шедзаци, а квети маю окремни приємни пах хтори ше шири около. Квет у форми метолки дизайновани так же накадзи пчолка на ньго злєци, прашнїки, напнуто спущени под калапчком лїсцочка, такой ше нагло випросца, дотхню пчолку од сподку и прекрию єй мохоткави брущок зоз поленом. Кед рошлїна преквитнє, формую ше длуговасти капсули мауни, а узрети ше отвераю зоз 1-2 або вецей нашеньками. Нашенько покрутковей форми, ровне и блїщаце. Цитисус ше розмножує з нашеньком на яр после стратификациї под шнїгом у фебруаре, алє ше може розмножовац и зоз желєнима младнїками и каламеньом. Древо ридко васкуларне або персценясте, зоз цифру, менєй або вецей подзелєне на нєясни контури, жовкасто-кафовкасти. Рочни персценї мож ясно видзиц. Судзинки видлїви зоз голим оком. Розлики у структури древа медзи поєдинима файтами роду мали. Значенє и хаснованє - Древо ма релативно високи механїчни прикмети: декоративну текстуру и красну природну офарбеносц. Медзитим, пре мале стебло, хаснує ше лєм за дробни ручни виробки. - Рошлїна ма украсну, декоративну вредносц, окреме у периодзе док квитнє вчас на яр або влєце; хаснує ше за садзенє у заградкох и паркох, поєдинєчно, у ґрупох комбиновано зоз другима рошлїнами. Файти хтори нїзки, успишно рошню у каменярох; жимжелєни файти ше пестує у пластенїкох; тоти цо квитню вчас на яр хаснує ше за рижни декорациї. - Ма у себе алкалоїд цитизин, хтори звекшує кревни прицисок и стимулує диханє, так же ше даєдни файти цитисуса хаснує у медицини. - Цитисус ше хаснує и за статкову покарму. == Вонкашня вяза == https://sajic.com/cytisus-biljka-zlatnih-cvetova-za-vas-vrt-ili-terasu/ Cytisus: Biljka zlatnih cvetova za vaš vrt ili terasu 93gbyaqy49uf764642hp4afgq574o9x 19346 19344 2026-06-10T10:16:10Z Olirk55 19 Форматированє бока, ушорйованє, 19346 wikitext text/x-wiki '''Цитисус''' (лат. ''Cytisus'', горв. ''zanovjet'') то род рошлїнох зоз фамилиї маунаркох (''Fabaceae''), розширени є такповесц по цалим швеце.<ref name=":0">[https://powo.science.kew.org/taxon/urn:lsid:ipni.org:names:60455196-2 Cytisus Desf".] Plants of the World Online. [https://en.wikipedia.org/wiki/Royal_Botanic_Gardens,_KewRoyal Botanic Gardens, Kew.] Retrieved 6 August 2025.</ref> Род облапя коло 27 файти.<ref>RHS A–Z encyclopedia of garden plants. United Kingdom: Dorling Kindersley. 2008. p. 1136. ISBN 978-1405332965.</ref> Цитисус спада до вичножелєних рошлїнох,<ref>[https://www.rhs.org.uk/plants/98153/cytisus-x-beanii/details Cytisus × beanii".] RHS. Retrieved 5 May 2020</ref> познати є по своїх розкошних кветох найчастейше жовтей фарби хтори прекриваю длуги еластични конарчки на яр и вчас влєце. Квитки ше зявюю як густи ґиризди, закриваю конарчки и правя слику хтора здогадує на жовти хмарки. Окрем жовтих, єст червени, били и целово вариянти и так оможлївюю прилагодзованє за рижнородни декорациї.<ref>[https://parkplants.rs/index.php?route=product%2Fsearch&search=cytisus Products meeting the search criteria]</ref> Биолоґийни опис Цитисус черяк, ридко мале древко, лїсцопадне, ридко вичножелєне, аж може буц и церньовите. Фотермия зменююца. Лїсцочка тройнїсти, ридко зведзени на єден лїсток, мали су и узки або их нєт. Квети длугоки 2-3 центи, мохоткасти, жовти, били, ридко лилово або целово, пазухови, ґириздасти або у главкох на концох младнїка. Погарик квитку цивкасти, дзвонасти або тевчирасти, вельо длугши як ширши, ясно двоустови, длугоки 10-15 милиметри; лїстки кветох мегки, длугши од криделка, звичайно зарезани при верху. Маю 10 прашнїки, зроснути до цивки, тлучок шедзаци, а квети маю окремни приємни пах хтори ше около шири. [[File:Cytisus IMG 20260528 073819.jpg|thumb|Квети розквитнутого итисуса]]Квет у форми метолки дизайновани так же накадзи пчолка на ньго злєци, прашнїки, напнуто спущени под калапчком лїсцочка, такой ше нагло випросца, дотхню пчолку од сподку и прекрию єй мохоткави брущок зоз поленом. Кед рошлїна преквитнє, формую ше длуговасти капсули мауни, а узрети ше отвераю зоз 1-2 або вецей нашеньками. Нашенько покрутковей форми, ровне и блїщаце. Древо ридко васкуларне або персценясте, зоз цифру, менєй або вецей подзелєне на нєясни контури, жовкасто-кафовкасти. Рочни персценї мож ясно видзиц. Судзинки видлїви зоз голим оком. Розлики у структури древа медзи поєдинима файтами роду мали. Наукова класификация Царство: Plantae Дивизия: Tracheophyta Класа: Magnoliopsida Ряд: Fabales Фамилия: Fabaceae Подфамилия: Faboideae Трибус: Genisteae Род: Cytisus Desf. Бази податкох GBIF Flora Croatica wikivrste WD wikislike wikigalerija Розмножованє и отримованє Цитисус ше розмножує з нашеньком на яр после стратификациї под шнїгом у фебруаре, алє ше може розмножовац и зоз желєнима младнїками и каламеньом. Цитисус рошлїна о хторей ше нє треба вельо старац. Преферує слунковити места и толерантна є на розлични условия глїни, уключуюци и нєплодну и писковиту глїну. Залївац ю треба умерено, нє подноши вельо води. Кед же ма добру дренажу, цо значне за єй роснуце, лєпше напредує. Рошлїна одпорна на сушу, так же є идеална за слунковити и сухи локациї. Розширеносц Цитисус вичножелєна рошлїна хтора розширена у Европи, сиверозаходней Африки (уключуюци Макаронезию), Турскей, заходних Зєдинєних Америцких Державох и южней Канади <ref name=":0" />. Находзи ше коло лєсох односно лєсових окраїскох и горох або коло побережних черякох и пасовискох, а мож го обачиц и там дзе подруча запущени або затаращени.<ref name=":0" />. Етимолоґия Слово походзи зоз старопольского слова ''zanowiec'', а виведзене є зоз злучнїка za ''nova'' „на нови (мешац)“, з оглядом на час кеди ше рошлїна збера за медицински потреби. == Значенє и хаснованє == Значне число файтох ше хаснує за: • Рижнородни прекрасни декорациї. • Цитисус мож хасновац и як єдло (заменка за кафу або присмачки), алє треба з ню поступиц осторжно, пре присуство алкалоїду хтори може спричинїц трованє. [2]. • Древо ма релативно високи механїчни прикмети: декоративну текстуру и красну природну офарбеносц. Медзитим, пре мале стебло, хаснує ше лєм за дробни ручни виробки. • Рошлїна ма украсну, декоративну вредносц, окреме у периодзе док квитнє вчас на яр або влєце; хаснує ше за садзенє у заградкох и паркох, поєдинєчно, у ґрупох комбиновано зоз другима рошлїнами. Файти хтори нїзки, успишно рошню у каменярох; жимжелєни файти ше пестує у пластенїкох; тоти цо квитню вчас на яр хаснує ше за рижни декорациї. • Ма у себе алкалоїд цитизин, хтори звекшує кревни прицисок и стимулує диханє, так же ше даєдни файти цитисуса хаснує у медицини. • Цитисус ше хаснує и за статкову покарму. == Файти == :*Cytisus absinthioides Janka :*Cytisus acutangulus Jaub. &amp;amp; Spach :*Cytisus aeolicus Guss. ex Lindl. :*Cytisus agnipilus Velen. :*Cytisus albus Hacq., bijeli zanovjet :*Cytisus anatolicus (Güner) Vural :*Cytisus angulatus (L.) Boiss. ex Spach :*Cytisus arboreus (Desf.) DC. :*Cytisus ardoinoi E.Fourn. :*Cytisus austria == Ґалерия == <gallery> Файл:Cytisus scoparius - Köhler–s Medizinal-Pflanzen-200.jpg|Часци цитисуса, семенко, мауна, конарчки, квети и його часци Файл:Цитисус IMG 20260528 073802.jpg|Цитисус, подполно розквитнути Файл:Cytisus grandiflorus b.jpg| Файл:Cytisus ardoini1.jpg Файл:Cytisus nigricans 2006.07.01 10.41.34-p7010259.jpg </gallery> == Литература == * DK, ''Biljke i cveće, Veliki ilustorvani vodić, Mladinska knjiga''2006, Beograd, бок 167 и 560 == Вонкашня вяза == * [https://sajic.com/cytisus-biljka-zlatnih-cvetova-za-vas-vrt-ili-terasu/ Cytisus: Biljka zlatnih cvetova za vaš vrt ili terasu] * [https://r2u.org.ua/s?w=Cytisus&scope=all&dicts=14 Cytisus] // [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA_%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D1%85_%D0%BD%D0%B0%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85_%D1%96_%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%BD%D0%B0%D0%B7%D0%B2_%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D1%80%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%B8%D0%BD Словник українських наукових і народних назв судинних рослин] / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. —(Словники України). — ISBN 966-00-0355-2. {{Commons}} == Референци == [[Катеґория:Рошлїни]] and0xisz190el4b9rveeh4s5trm4pos