Кула

<mediawiki xmlns="http://www.mediawiki.org/xml/export-0.11/" xmlns:xsi="http://www.w3.org/2001/XMLSchema-instance" xsi:schemaLocation="http://www.mediawiki.org/xml/export-0.11/ http://www.mediawiki.org/xml/export-0.11.xsd" version="0.11" xml:lang="rsk">
  <siteinfo>
    <sitename>Википедия</sitename>
    <dbname>rskwiki</dbname>
    <base>https://rsk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8_%D0%B1%D0%BE%D0%BA</base>
    <generator>MediaWiki 1.47.0-wmf.6</generator>
    <case>first-letter</case>
    <namespaces>
      <namespace key="-2" case="first-letter">Медий</namespace>
      <namespace key="-1" case="first-letter">Окреме</namespace>
      <namespace key="0" case="first-letter" />
      <namespace key="1" case="first-letter">Розгварка</namespace>
      <namespace key="2" case="first-letter">Хаснователь</namespace>
      <namespace key="3" case="first-letter">Розгварка зоз хасновательом</namespace>
      <namespace key="4" case="first-letter">Википедия</namespace>
      <namespace key="5" case="first-letter">Розгварка о Википедиї</namespace>
      <namespace key="6" case="first-letter">Файл</namespace>
      <namespace key="7" case="first-letter">Розгварка о файлу</namespace>
      <namespace key="8" case="first-letter">МедияВики</namespace>
      <namespace key="9" case="first-letter">Розгварка о МедияВикию</namespace>
      <namespace key="10" case="first-letter">Шаблон</namespace>
      <namespace key="11" case="first-letter">Розгварка о шаблону</namespace>
      <namespace key="12" case="first-letter">Помоц</namespace>
      <namespace key="13" case="first-letter">Розгварка о помоци</namespace>
      <namespace key="14" case="first-letter">Катеґория</namespace>
      <namespace key="15" case="first-letter">Розгварка о катеґориї</namespace>
      <namespace key="710" case="first-letter">TimedText</namespace>
      <namespace key="711" case="first-letter">TimedText talk</namespace>
      <namespace key="828" case="first-letter">Модул</namespace>
      <namespace key="829" case="first-letter">Разговор о модулу</namespace>
      <namespace key="1728" case="first-letter">Event</namespace>
      <namespace key="1729" case="first-letter">Event talk</namespace>
    </namespaces>
  </siteinfo>
  <page>
    <title>Кула</title>
    <ns>0</ns>
    <id>225</id>
    <revision>
      <id>19378</id>
      <parentid>16244</parentid>
      <timestamp>2026-06-12T09:57:44Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Sveletanka</username>
        <id>20</id>
      </contributor>
      <comment>катеґория и вики вязи</comment>
      <origin>19378</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="21820" sha1="k8yrqmeb4mec5mpnkfo5ix15rvvyhfi" xml:space="preserve">{{Населєне место у Сербиї|место=Кула|слика=Wiki.Vojvodina VII Kula 5599 04.jpg|покраїна=Войводина|округ=Заходнобачки|општина=Кула|популация={{decrease}} 14,873|попис=2022|густосц=146|поволанкове число=025|реґистерски знак=KU|поштанске число=25230&lt;br /&gt;25231&lt;br /&gt;25235|ширина=45.3636|длужина=19.3154|надморска висина=84}}
'''Кула''' (мадь. ''Kúla'', нєм. ''Wolfsburg'', укр. Кула) то варошске населєнє и шедзиско [[Општина Кула|општини Кула]] у Заходнобачким округу. Спрам попису зоз 2022. року було 14.873 жительох. Ту ше находза Сербска [[православна церква]] святого Марка и [[Римокатолїцка церква]] св. Дьордя. 

== История ==
Нєшкайша Кула ше спомина у историйних записох як єдно з найстарших населєньох у [[Бачка|Бачкей]]. Предпоставя ше же ту була ище 1522. року, на початку 16. воку, „твердиня зоз жеми&quot; з турским воєним ґарнизоном и з меншим числом населєних коло нього Сербох и Бунєвцох. 

Точнєйше, найвчаснєйши урядово податки о Кули мож найсц у призначкох о маєтку Ференца Вешелєнїя з 1652. року, як и з проєкту ґрофа Штаренберґа 29. авґуста 1699. року у хторим слово о гранїци спрам Туркох на хторей бул ґарнизон хтори чишлєл 100 воякох. Спрам шицкого судзаци, Кула и єй блїзше околїско була населєна вецей вики пред тим як найдзени перши записи о таким месце. Вельки пустошеня у тих крайох и пременєта структура жительства допринєсли же би шлїди скорейших населєньох нєстали. Спрама приповедкох у народзе под час Туркох дзешка на териториї нєшкайшей Кули була єдна кула зоз турским людством (менше утвердзенє або висша конструкция зоз хторей ше контроловало околїско) та ше трима же познєйше населєнє по тей кули и достало назву. Познате лєм тото же у наступних викох тота територия часто меняла панох же би була аж после Першей шветовей войни прилучена ґу матки [[Сербия|Сербиї]]. И попри вельких пустошеньох хтори Турки окончовали у тих крайох остали вецей писани шлїди о населєню Кула. Так призначене у [[Святи храм|церковних]] записох прелатства у Калочи (Мадярска) о призберованю порцийох (дзешатини) за церкву.

&quot;... 1543. року...Кула (!) 12 форинти и 1 пар чижмох...&quot;

&quot;... 1650. року... Кула 12 форинти и пар чижмох...&quot;

У єдним запису зоз 1733. року призначене же Кула мала 251 хижу. Записи з тих часох споминаю Кулу як: Куля, Кола, Кула, Горня Кула, Долня Кула, цо упутює на можлївосц же були два одвоєни населєня: єдно як населєнє на схилох [[Телечка|Телечки]], а друге населєнє дзешка долу, опрез тих схилох. 

Зоз 18. и 19. вику єст и поряднєйши записи о тих крайох. У Бачкей, та и на предїлох Кули, з оглядом на природни вигодносц першенствено ше розвивало земєдїлство и статкарство. Насельованє Мадярох 1740. и Нємцох 1780-1785. року мало, попри економского, и национално-политични характер. 

Початок орґанизованого присельованя карпатских Русинох на простори нєшкайшей Сербиї вязани праве за Кулу. По попису зоз 1743. року видно же теди у Кули жила 31 сербска фамелия. Кула 1745. року достала зоз патентом царици Мариї Терезиї статус валалу зоз правом на власни печац и герб. У попису жительох Кули зоз 1746. року зявели ше и троме Руснаци: [[Петро Хома]], Янко Хома и Янко Маковски. Нє познате кеди ше тоти троме [[Руснаци у Сербиї|Руснаци]] приселєли до Кули. З другого боку, познате же ше до Кули того истого 1746. року приселєли єденац руски фамелиї. Тоти поєдинєчни присельованя були предходнїца орґанизованому приселєню Руснацох до Бачкей 1751. року. У маю 1745. року коморски власци направели контракт зоз першу ґрупу русинских приселєнцох хтори пришли до Кули односно на пустару Косцелїско&lt;ref&gt;[https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%83%D0%BB%D0%B0_(%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%B4)#CITEREF%D0%9B%D0%B0%D0%B1%D0%BE%D1%881979  Лабош 1979.]&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;[https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%83%D0%BB%D0%B0_(%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%B4)#CITEREF%D0%A0%D0%B0%D0%BC%D0%B0%D1%872007  Рамач 2007.]&lt;/ref&gt;, так же ше спомнути рок (1745) медзи Руснацами у Сербиї означує як початок їх присельованя та, у складзе з тим роком, 1995. року бул у Новим Садзе отримани пригодни наукови сход зоз хторим означена 250. рочнїца (1745-1995) присельованя Руснацох на тоти простори&lt;ref&gt;[https://books.google.com/books?id=N3NAAAAACAAJ Тамаш &amp; Сабо 1996.]&lt;/ref&gt;. 

Праве за околїско Кули, та и за цалу штредню Бачку, од велькей значносци було копанє одводного баґеля од Кули по [[Вербас]] 1785. року зоз хторим одводзени води зоз мочарних предїлох з горнього хотара Кули до природного цеку рички од Вербасу спрам [[Тиса (рика)|Тиси]]. Тот беґель предлужени по мочарни предїл при Новим Сивцу 1786. року. Уж у периодзе од 1793-1797. року тот беґель предлужени и повязани зоз Дунайом и Тису та то була перша вариянта нєшкайшого Велького бачкого беґеля. Творец того беґеля бул инженєр Йожеф Киш, хтори у витвореню того велького подняца наиходзел на вельи нєпорозуменя и на вельки почежкосци. 

Кула при самим концу 19. вику була повязана з другима местами зоз калдерму Сомбор-Кула-Вербас-Бечей и Кула-[[Руски Керестур]]-Оджак. Директну гайзибанску вязу Кула достала 1896. року зоз гайзибнаскима драгами Сомбор-Кула-Бечей и Мали Идьош-Кула-Бачка Паланка. Гайзибанска вяза еґзистовала и скорей гоч була оддалєна од Кули, по гайзибнаскей драги [[Суботица]]-[[Вербас]]-Нови Сад, кед гайзибанска станїца у Вербаше ношела назву Вербас-Кула.

Привреда Кули уж у 18. вику зазначовала обачлїви розвой, а у 19. и 20. воку место мануфактурного достава индустрийни характер. Преробок [[Конопа|конопи]] и влакнох [[Гадвабна буба|гадвабней буби]], потим продукция пива, були познати у Кули у 19. вику. На початку 20. вику валал мал 9.000 жительох, ремеселнїцтво було барз розвите, а индустрия була у розвою. Кула мала теди и свойо [[Новина|новини]] под назву ''Bacskai Kozerdekek''. По попису жительства Кули зоз 1910. року, етнїчна структура була шлїдуюца: Мадярох було 3649, Нємцох 2425, Сербох 2510, Руснацох 456, Словацох 32, [[Горватска|Горватох]] 4 и других 19, цо вєдно твори 9125 жительох. 


[[Файл:Wiki.Vojvodina_VII_Kula_5599_15.jpg |419x419px|Будинок скупштини општини Кула|alt=Будинок скупштини општини Кула|thumb]]
Зоз стабилизованьом числа новонаселєних жительох у 18. вику, нє лєм землєдїлство и статкарство, алє и ремеселнїцство ше почало розвивац. Так у Кули, спрам записох зоз 1815. року, еґзистовали цехи скравцох, ципеларох, а познєйше 1819. року и цехи кушнїрох, ткачох итд. Ремеселнїцтво ше нагло розвивало та 1894. року ремеселнїцке здруженє у Кули мало 254. членох, хтори мали 154 помоцнїкох и 59 школярох. Розвите ремеселнїцтво у тим месце було колїска индустриялизациї. Та так: 

* 1812. року основана фабрика пива.
* 1876. року подзвигнути перши парни [[млїн]].
* 1880. року основна фабрика [[Плуг|плугох]].
* 1882. року основана лївальня и фабрика арматурох.
* 1892. року основана фабрика [[Гадвабна буба|гадвабних]] платнох.
* 1904. року основана фабрика тишлїрских продуктох.
* 1906. року основана фабрика калапох.
* 1908. року основана фабрика волняних платнох.
* 1916. року подзвигнути млїн ''Житобачка''.
* 1920. року подзвигнута фабрика преробку [[Скорка|скори,]] гоч єй продукция почала 1753. року кед то були мануфактурни роботнї з малим числом роботнїкох и лєм з даяку машину.  

Даєдни з тих фабрикох после Першей шветовей войни, а особлїво под час шветовей економскей кризи (1929-1931), престали з роботу, як цо то фабрика гадвабних платнох, фабрика тишлїрских продуктох и фабрика калапох.  

== Демоґрафия ==
По законченю Другей шветовей войни приходзи и до пременки етнїчней слики Кули. Найвекша часц Нємцох насилно виселєна, а на їх место приходза колонисти зоз рижних часцох Югославиї, а насампредз зоз Чарней Гори, прецизнєйше зоз околїска Шавнику и Жабляку, одкаль пришли коло осемсто фамелиї. У тих часох ше до Кули приселєли и Українци зоз сиверней Босней, а у повойнових рокох звекшало ше и число Руснацох, насампредз дзекуюци пошвидшаней индустриялизациї Кули . 

У населєню Кула жию 15.384 полнолїтни жителє, а штредня старосц жительства 40,7 роки (39,2 при хлопох и 42,2 при женох). У населєню єст 6.602 обисца, а штреднє єст 2,70 членох по ґаздовстве.  

Жительство у тим населєню барз нєгомоґене. 
{| class=&quot;wikitable&quot;
|+
! colspan=&quot;2&quot; | Демоґрафия&lt;ref&gt;„Књига 9”. [https://pod2.stat.gov.rs/ObjavljenePublikacije/G2002/pdf/G20024009.pdf Становништво, упоредни преглед броја становника 1948, 1953, 1961, 1971, 1981, 1991, 2002, подаци по насељима (PDF)]. webrzs.stat.gov.rs. Београд: Републички завод за статистику. мај 2004. ISBN 86-84433-14-9.&lt;/ref&gt;
|-
|'''Рок  '''
|'''Жителє'''
|-
|'''1948. '''
|10.704
|-
|'''1953. '''
|11.733
|-
|'''1961. '''
|13.609
|-
|'''1971. '''
|17.245
|-
|'''1981. '''
|18.847
|-
|'''1991. '''
|19.311 19.005
|-
|'''2002. '''
|19.301 19. 739
|-
|'''2011. '''
|17.866
|}
{| class=&quot;wikitable&quot;
|+
| colspan=&quot;3&quot; | '''Етнїчни состав спрам попису зоз 2002. року&lt;ref&gt;„Књига 1”. Становништво, национална или етничка припадност, подаци по насељима. webrzs.stat.gov.rs. Београд: Републички завод за статистику. фебруар 2003. ISBN 86-84433-00-9.&lt;/ref&gt;'''
|-
! Народ !! Число !! %
|-
| '''Серби''' || 9.623  ||  49,85% 
|-
| '''Чарногорци'''  || 3.022 || 15,65% 
|-
| '''Мадяре''' || 2.738  || 14,18% 
|-
| '''Українци'''  || 1.125 || 5,82% 
|-
| '''Руснаци'''  || 725  || 3,75%
|-
| '''Югославянє'''  || 446  || 2,31%
|-
| '''Горвати''' || 322  || 1,66% 
|-
| '''Нємци'''  || 97  || 0,50%
|-
| '''Муслиманє'''  || 28 || 0,14% 
|-
| '''Словенци''' || 22  || 0,11% 
|-
| '''Албанци''' || 19   || 0,09%
|-
| '''Роми'''  || 17 || 0,08% 
|-
| '''Чехи'''  || 16  || 0,08%
|-
| '''Бунєвци'''  || 12 || 0,06% 
|-
| '''Руси''' || 10  || 0,05% 
|-
| '''Ґоранци'''  || 4 || 0,02% 
|-
| '''Бошняки''' || 2 || 0,01% 
|-
| '''Румунє'''  || 1 || 0,00% 
|-
| '''Болгаре''' ||  1 || 0,00% 
|-
| '''нєпознати'''||  340   || 1,76%
|-

|}

== Културни живот Руснацох ==
Руснацом ше у Кули, по шицким, на културним планє удало орґанизовац аж 1995. року кед зоз заєднїцкима моцами пририхтали манифестацию з нагоди означованя 250 рокох од присельованя до Бачки. Означованє того ювилею кулски месни одбор почал цеком 1994. року зоз отримованьом духовних мисийох, а у 1995. року орґанизовани вистави ручних роботох женох зоз Кули и виставу продуктох кулских ремеселнїкох, вецей концерти и театрални представи.

О рок, 3. фебруара 1996. року, отримана Сновательна скупштина Руского културно-уметнїцкого дружтва ''др [[Гавриїл Костельник]]''. На Сновательней схадзки визначене же Дружтво формоване з цильом розвою и очуваня националней култури и идентитета Руснацох у Кули.

== [[Спорт]] ==
Хвильково у варошу Кула функционую три фодбалски клуби ФК ''Гайдук Юниор'', ФК ''Кула'' и КФК ''Кула'', спомедзи хторих найуспишнєйши ФК ''Гайдук Юниор'' хтори ше змага у подручней лиґи Сомбор и бори ше за пласман до висшого ступня змаганя.

== Познати особи ==

* Ґабор Киш (1751-1800), гидроулични и воєни инженєр. Младши брат Йожефа Киша (1748-1813) и вєдно з нїм проєктовач Велького бачкого беґеля.
* Алекса Поповски (1805-1830), секретар Милоша Обреновича.
* Карло Биєлицки (1813-1878), снователь Варошскей библиотеки у Сомборе.
* Милета Лесковац (1873-1942), апатикар
* Лазар Баїч (1877-1947), доктор правних наукох
* [[Исидор Баїч]] (1878-1915), бул сербски [[композитор]], учитель, педаґоґ, мелоґраф и видаватель. Основал и бул перши директор Музичней школи у Новим Садзе.
* Пал Салаи (1892-нєпознате), атлетичар, фодбалер, фодбалски тренер. Тренер ФК ''Парма'' у сезони 1938-1939.
* Тихомир Влашкалич (1923-1993), предсидатель Централного комитета СК Сербиї.
* Никола Бошняк (1927-1977), добитнїк високого израилского припознаня ''Праведнїк медзи нациями''.
* [[Микола Корпаш]] (1940 - 2011), спикер Радио Нового Саду и популарни [[Шпивач|шпивач.]]
* Драґослав Херцеґ (1948), ректор Универзитета у Новим Садзе (1991-1996).
* Бранка Парлич (1955), академска музикантка и пиянистка.
* Ендре Шили (1956), математичар и академик, иножемни член Сербскей [[Академия уметносци Универзитету у Новим Садзе|академиї]] науки и уметносци и член Кральовского дружтва.
* Драґан Шкрбич (1968), бувши сербски рукометаш и репрезентативец. Бул вибрани 2000. року за найлєпшого бавяча на швеце з боку Медзинародней рукометней федерациї.
* Деян Луткич (1974), сербски филмски, телевизийни и театрални ґлумец.
* Єлена -Мина Дюкич (1980), сербска театрална, телевизийна и филмска ґлумица.
* Надежда Яковлєвич (1994), сербска театрална ґлумица. Стаємна є членїца ґлумецкого [[Ансамбл|ансамбла]] Княжовско-сербского театра у Краґуєвцу.
* Предраґ Раїч (1987), сербски политични аналитичар, политичар, булициста.

== Литература ==
* [[Федор Лабош|Лабош, Федор]] (1979). [https://books.google.com/books?id=lM63AAAAIAAJ ''История Русинох Бачкей, Сриму и Славониї 1745-1918'']. Вуковар: Союз Русинох и Українцох Горватской.
* [[Янко Рамач|Рамач, Янко]] (2007). [https://books.google.com/books?id=9bFBYAAACAAJ  ''Руснаци у Южней Угорскей (1745-1918)'']. Нови Сад: Войводянска академия наукох и уметносцох.
* Тамаш, Юлиян; Сабо, Славко, ур. (1996). [https://books.google.com/books?id=N3NAAAAACAAJ  ''Руснаци 1745-1995'': Зборнїк роботох зоз Медзинародней науковей конференциї Приселєнє и живот Руснацох у Бачкей, Сриму и Славониї 1745-1995]. Београд: Завод за уџбенике и наставна средства.

== Вонкашнї вязи ==

* [[Општина Кула]]

* [[commons:Category:Kula,_Serbia|Кула]] на Викиодлоги

== Референци ==

[[Катеґория:Кула|*]]
[[Катеґория:Вароши у Войводини]]
&lt;references /&gt;
[[Катеґория:Места у општини Кула]]</text>
      <sha1>k8yrqmeb4mec5mpnkfo5ix15rvvyhfi</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Руски Керестур</title>
    <ns>0</ns>
    <id>407</id>
    <revision>
      <id>19377</id>
      <parentid>14836</parentid>
      <timestamp>2026-06-12T09:51:14Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Sveletanka</username>
        <id>20</id>
      </contributor>
      <comment>катеґория</comment>
      <origin>19377</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="29034" sha1="mwo0a1mmdjxtilujlf4qof69tzjfzs6" xml:space="preserve">{{Населєне место у Сербиї
| место = Руски Керестур
| слика = Collage Ruski Krstur.jpg
| опис_слики =
| покраїна = Войводина
| округ = Западнобачки
| општина = Кула
| надморска висина = 84
| популация = {{decrease}} 3.846
| поверхносц = 58,6
| густосц = 78
| поштанске число = 25233 
| поволанкове число = 025
| реґистерски знак = SO
| ширина = 45.56293
| длужина = 19.41650
| попис = 2022
}}
'''Руски Керестур''' (серб. ''Руски Крстур'') – валал у [[Општина Кула|општини Кула]], у Заходнобачким округу, у [[Войводина|АП Войводини]], у Сербиї. По попису зоз 2022. року мал 3846 жительох, преважно припаднїкох [[Руснаци у Сербиї|рускей]] националносци. Руски Керестур найвекше населєне место Руснацох у дакедишнєй Югославиї, а нєшка у Сербиї, и центер є образовного, културного и духовного розвою рускей националней заєднїци у Сербиї. 

Ту ше находза Катедрална церква Св. о. Николая, церквочка [[Водица]] и [[Стара хижа у Руским Керестуре|Стара хижа]] у Руским Керестуре.

== Ґеоґрафске положенє ==
Валал ше находзи на 45°33'45&quot; ґеоґрафскей ширини и 19°25'16&quot; ґеоґрафскей длужине. Находзи ше на ровним, за польопривреду барз вигодним подручу южней часци Панонскей нїжини, медзи Дунайом и Тису. То простор штреднєй [[Бачка|Бачки]] хтори ма повисшени лесни предїли. Валал ше на югозаходней часци опера на ткв. Мали бачки беґель або беґель [[Косанчич]] — Мали Стапар хтори припада систему беґельох ДТД. През валал преходзи магистрална драга М-3 (Богоєево — Каравуково — Оджак — Кула — [[Вербас]]), хтора го добре повязує зоз шицкима часцами Войводини. 

== История ==
[[Файл:Ruski_Krstur_-_29.png|alt=Руски просвититель и поета Петро Кузмяк |thumb|347x347px|Руски просвититель и поета [[Петро Кузмяк]]: Памятнїк у Руским Керестуре]]
Населєнє '''Крстур''' ше спомина ище 1495. року як место у Бачкей жупаниї. У 16. и 17. вику, Крстур бул под [[Турска|турску]] власцу, а ошлєбодзени є под час Бечскей войни (1683-1699). Спрам попису жительства з 1715. року, Крстур  бул мале населєнє з лєм 11 обисцами, тото число ше кущичко звекшовало так же 1720. року пописани 14, а 1725/6. року 20 обисца. Тото першобутне (сербске) жительство ше розселєло концом 1730-тих рокох, так же ше Крстур уж 1742. року спомина як пустара&lt;ref&gt;[https://digitalna.ff.uns.ac.rs/sadrzaj/2012/978-86-6065-144-2 Гавриловић] 2012, стр. 21.&lt;/ref&gt;. 

Пременка  у историї тедишнього Велького Керестура ше збула штредком 18. вику, зоз приходом перших фамелийох карпатских Руснацох. Процес орґанизованого присельованя Руснацох до Бачкей одпочал  уж под час яри 1745. року, кед державни (коморски) власци направели контракт зоз ґрупу  руских приселєнцох, хтори сцигли и змесцели ше на пустару Косцелїско&lt;ref&gt;[https://books.google.ca/books?id=lM63AAAAIAAJ&amp;redir_esc=y Лабош 1979.]&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;[https://books.google.ca/books?id=9bFBYAAACAAJ&amp;redir_esc=y Рамач] 2007.&lt;/ref&gt;, нєдалєко од нєшкайшей локациї валала так же ше спомнути рок (1745) медзи Руснацами  у [[Войводина|Войводини]] односно у Сербиї означує як початок їх присельованя&lt;ref&gt;[https://books.google.ca/books?id=N3NAAAAACAAJ&amp;redir_esc=y Тамаш &amp; Сабо] 1996.&lt;/ref&gt;. 

О шейсц роки после першого контракта о досельованю Руснацох на Косцелїско коморски власци з окремним контрактом подписаним [[17. януар|17. януара]] 1751. року одобрели присельованє 200 руских фамелийох до нєдалєкого Керестура, з условийом же приселєнци муша буц [[Грекокатолїцка церква|грекокатолїки]]. Перши преселєнци до Керестура були праве Руснаци зоз Косцелїска нєдалєко од [[Кула|Кули]] (1751), ґу котрим  идуцих рокох сциговали нови ґрупи руских приселєнцох зоз рижних угорских местох. Руски приселєнци походзели зоз старого завичаю хтори наволовали  Горнїца (то традицийна назва за предїли на сиверовостоку Кральовини Угорскей, на нїзших схилох Карпатох), а векшина приселєнцох була зоз реґиону  медзи  Кошицами, [[Ужгород|Ужгородом]] и Мишколцом. Найвекша часц приселєнцох була  зоз Земплинского, Боршодского, Саболчского, Ужского и Абауйского комитату.  

Под час австроугорскей власци  валал мал назву Вельки Керестур, або Бачки Керестур, а после уходу до составу Кральовини СГС (1918) назва пременєта  на Руски Керестур, з чим наглашена значносц того валалу за руски народ у новоствореней держави.

У новших часох Руски Керестур бул место отримованя числених подїйох и манифестацийох хтори були значни за Руснацох у Сербиї. Так 28. децембра 1990. року у валалє отримана сновательна скупштина [[Руска матка|Рускей матки]]&lt;ref&gt;[https://www.ruskeslovo.com/%d0%be%d1%87%d1%83%d0%b2%d0%b0%d0%bd%d1%94-%d0%b2%d0%bb%d0%b0%d1%81%d0%bd%d0%be%d0%b3%d0%be-%d0%b8%d0%b4%d0%b5%d0%bd%d1%82%d0%b8%d1%82%d0%b5%d1%82%d0%b0-%d1%80%d1%83%d1%81%d0%bd%d0%b0%d1%86%d0%be/ Очуванє власного идентитета Руснацох] - Руске слово (2020)
&lt;/ref&gt;. Руски Керестур бул потим  домашнї трецого (1995) и дзешатого (2009) зашеданя [[Шветови конґрес Русинох/Руснацох/Лемкох|Шветового конґресу Русинох]]&lt;ref&gt;[https://books.google.ca/books?id=MqDUoAEACAAJ&amp;redir_esc=y Варґа] 1997.&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;[https://www.danas.rs/vesti/drustvo/pravo-na-razlicitost-kao-osnovno-obelezje-vojvodine/ Deseti svetski kongres Rusina u Ruskom Krsturu: Pravo na različitost kao osnovno obeležje Vojvodine] - Danas (2009)&lt;/ref&gt;.

Перша електорска скупштина Националного совиту рускей националней меншини отримана 2. новембра 2002. року тиж у Руским Керестуре, хтори постал и стаємне шедзиско НСРНМ&lt;ref&gt;Национални савет Русина (Република Србија): [http://rusini.rs/istorijat/ Историјат]&lt;/ref&gt;.
 
Руски Керестур 28. авґуста 2003.року постал шедзиско Апостолскохо  еґзархата за грекокатолїкох  у Сербиї и Чарней Гори&lt;ref&gt;Catholic Hierarchy: [https://web.archive.org/web/20210108045319/http://www.catholic-hierarchy.org/diocese/dsmby.html Byzantine Chatolic Apostolic Exarchate of Serbia and Montenegro]&lt;/ref&gt;. Еґзархат 6. децембра 2018. року подзвигнути на ступень  епархиї, под урядову назву: Грекокатолїцка епархия Святого Миколая - Руски Керестур, з чим була потвердзена значносц того места за грекокатолїцку заєднїцу у Сербиї&lt;ref&gt;Catholic Hierarchy:[http://www.catholic-hierarchy.org/diocese/dseby.html Eparchy of San Nicola di Ruski Krstur]&lt;/ref&gt;. 

== Значни подїї з историї Руского Керестура ==

* 1745. Почина процес присельованя Руснацох грекокатолїкох зоз Горнїци

* 1753. Почина робиц тривиялна школа; направена перша [[Святи храм|церква]] з древа

* 1784. Закончена вибудов церкви Св. о Миколая

* 1836. Перша епидемия колери, почала  16. юлия и тирвала по  24. авґуст. Умарли  530 особи або 1/5  жительства у валалє

* 1849. Друга габа колери, тирвала од  9. юния по 15. септембер. Умарли коло 300 особи.

* 1859. Вибудована церквочка [[Водица]] у хотаре

* 1872. Викопани Вельки беґель коло Керестура

* 1876. Основана перша Читальня на закладанє [[Ферко Пап-Радванї|Ферка Пап Радваня]] и перши Кредитни союз

* 1897. Збудована Валалска хижа (будинок општини) и Новтарушня (нєшкайши будинок ресторану)

* 1902. Поставени криж на штред валала (премесцени ґу порти 1957/58.)

* 1905. Збудована такволана Стара школа на Вельким шоре

* 1910. Збудована  Паньска карчма и будинок у хторим познєйше було шедзиско Руского народного просвитного дружтва

* 1912. Збудована драга Кула-Руски Керестур з тварду подлогу (калдерма)

* 1912. Уведзени перши телефон до Валалскей хижи и викопана перша артейска студня

* 1913. Збудована  школа на Маковским шоре, нєшка позната як [[Замок (Руски Керестур)|Замок]]

* 1919. Основане [[Руске народне просвитне дружтво]]

* 1925. До валалу приведзена електрична струя

[[Файл:Valalska hiza 1935.jpg|alt=Валалска хижа (будинок општини)|thumb|393x393px|Валалска хижа (будинок општини) у штред Руского Керестура, 1935. рок]]

* 1936. Купена друкарска машина и вубудовани будинок Друкарнї у дворе РНПД

* 1938. Збудовани школски будинок на Вельким шоре, познати як Ґимназия

* 1940. Збудовани будинок пошти у валалє

* 1940. Збудована нова парохия обок при церкви

* 1940. Збудована калдерма до [[Крущич|Вепровачу]]

* 1962. Отримани перши Фестивал култури Червена ружа

* 1965. Закончене будованє будинку [[Дом култури Руски Керестур|Дома култури]]

* 1978. Закончени вельки будинок школи и формовани Образовни центер Петро Кузмяк

== Демоґрафия ==
[[Файл:Ruski_Krstur_city_sign..jpg|alt=Двоязикова назва Руского Керестура|thumb|344x344px|Двоязикова назва Руского Керестура, на сербским и руским язику]]

У валалє Руски Керестур жию 3847 полнолїтни жителє, а штредня старосц жительства 44,3 роки (42,8 при хлопох и 45,6 при женох). У валалє єст 2036 обисца, а штреднє число членох по обисцу 2,54 (попис зоз 2011). 

Тот валал углавним населєни зоз Руснацами, а у остатнїх трох пописох обачене опадованє числа жительох.
{| class=&quot;wikitable&quot;
! colspan=&quot;3&quot; |'''Демоґрафия '''&lt;ref&gt;[https://publikacije.stat.gov.rs/G2002/Pdf/G20024009.pdf   Вукмировић 2004.]
&lt;/ref&gt;
|-
|'''Рок'''
| colspan=&quot;2&quot; |'''Жительох'''
|-
|'''1948.'''
|5.874
|
|-
|'''1953.'''
|6.115
|
|-
|'''1961.'''
|5.873
|
|-
|'''1971.'''
|5.960
|
|-
|'''1981.'''
|5.826
|
|-
|'''1991.'''
|5.636
|5.536
|-
|'''2002.'''
|5.213
|5.490
|-
|'''2011.'''
|4.585
|4.868
|}

У остатнїх 60 рокох число жительства Руского Керестура опада. Перша причина то неґативни природни прирост, цо характеристичне за тот цали реґион. Друга причина то миґрация жительства. До початку 90-тих рокох млади одходзели на школованє до векших центрох (Кула, Нови Сад, Суботица...) и там оставали. Под час кризи и войнох у 90-тих  Руснаци ше почали висельовац до заходних жемох, найвецей до Канади. Нєшка у Канади жиє вельке число бувших жительох Руского Керестура, а и зоз других местох у Войводини дзе жию Руснаци.

== Релиґия ==
Жительство Руского Керестура скоро у цалосци християнского виросповиданя. Обачлїву векшину творя грекокатолїки, а на другим месце по численосци [[Православна церква|православни]].

Керестурски грекокатолїки з найвекшей часци рускей народносци.  Свою парохию достали такой по присельованю (1751), а наступних рокох вибудовали  першу (малу) церкву у валалє. Нєшкайша катедрална церква вибудована 1784. року и була пошвецена св. о. Миколайови. Руски Керестур бул од 2003. по 2018. рок центер Грекокатолїцкого апостолского еґзархата хтори 2018. року подзвигнути на ступень  епархиї, под урядову назву Грекокатолїцка епархия Святого Миколая - Руски Керестур з чим церква Св. о Миколая постала катедрална (соборна) церква.

При валалє 1859. року вибудована и церквочка Водица на месту дзе ше роками пред тим  случовали виздравеня и приказаня Богородици.

== Образованє и култура ==

Руски Керестур културни и просвитни центер Руснацох у Сербиї. Перша школа у валалє почала з роботу 1753. року як Тривиялна школа дзе ше учело читанє, писанє,  рахованє и основи  церковного шпиваня з виронауку. Школа концом 19. воку постала державна.

Нєшка у Руским Керестуре роби дзецинска заградка (овода) по руски, основна школа по руски, єст два оддзелєня ґимназиї, по руски и по сербски, з тим же ґимназия з руским наставним язиком то  єдина штредня школа такого типу у Европи и у швеце.

Од 2009. року, окрем ґимназиї, у истей школи отворене и оддзелєнє за образованє туристичних технїчарох на сербским наставним язику. 

Єст даскельо културни манифестациї у валалє.  Найзначнєйша то  Фестивал култури ''Червена ружа'', потим  Драмски мемориял Петра Ризнича Дядї и културна манифестация ''Костелникова єшень''.

У Руском Керестуре  ше находзи [[музей]], ґалерия малюнкох и архива рускей историї. 

== Познати Керестурци ==
* [[Петро Копчаї]] (1753-1819)
* [[Янко Копчаї]] (1790-1844)
* [[Петро Кузмяк]] (1816-1900)
* [[Ґабор Ґвожджак]] (1824-1900)
* [[Андри Лабош|Андрий Лабош]] (1826-1918)
* [[Ферко Пап-Радванї]] (1848-1886)
* [[Дионизий Няради]] (1874-1940)
* [[Гавриїл Костельник]] (1886-1948)
* [[Михайло Мудри]] (1887-1936)
* [[Петро Ризнич Дядя]] (1890-1966)
* [[Осиф Рац]] (1897-1976)
* [[Мафтей Винай]] (1898-1981)
* [[Яким Сивч]] (1935-1986)

== Привреда ==
Дзекуюци барз плодней жеми у керестурским хотаре жительство ше од приселєня та надалєй занїмало зоз польопривреду. У першей половки ХХ вику продукция конопи барз поґурала розвой валал. Но, польопривреда була, вєдно зоз розвитим [[Ремесло|ремеселнїцтвом]],  велї роки найсиґурнєйше жридло еґзистенциї. У новших часох число польопривредних ґаздовствох ше зменшує, алє  тоти ґаздовства поставю вше векши и вше опременши зоз сучасну механизацию.  У єдним перодзе росту валал барз була розвита продукция млєка и  карменє швиньох и рогатого статку, алє з часом тоти конари польопривредней продукциї такповесц нєстали.

У новших часох Руски Керестур постал барз познати по продукциї паприґи и другей [[Желєнява|желєняви]]. Єдна часц жительства роби у погонох за продукцию меблю до хижох. Попри того, у Руским Керестуре єст два рибалови чия поверхносц коло 150 га за продукцию потькох, єст даскельо сучасни овоцнїки яблукох, [[Грушкa|грушкох]] и [[Лїсковец|лїсковцох]] як и сучасна  продукция квеца у склєняних заградкох и пластенїцка продукция вчасней желєняви.

== Спорт ==
[[Спорт]] у Руским Керестуре ма длугу традицию. [[ФК Русин|Фодбалски клуб ''Русин'']] формовани 1923 року, а з нього виросло Спортске дружтво ''Русин'' з вецей клубами у рижних спортских конарох. Тераз у составе Спортского дружтва ''Русин'' ше попри фодбалского клуба, находза и велї други клуби — рукометни (хлопски и женски), шаховски, столно тениски, конїцки, атлетски и карате клуб. Спортске дружтво ''Русин'' орґанизатор традицийних спортских бавискох ''Яша Баков'' турнирских змаганьох найуспишнєйших екипох медзи Руснацами.

== Литература ==
* [[Владимир Бильня|Biljnja, Vladimir]] (1987). [https://books.google.com/books?id=lXQMAAAAIAAJ ''Rusini u Vojvodini,''] Prilog izučavanju istorije Rusina Vojvodine (1918-1945). Novi Sad: ''Dnevnik''.

* [[Михайло Варґа (учитель)|Варґа, Михайло]], ур. (1997). [https://books.google.com/books?id=MqDUoAEACAAJ ''Зборнїк роботох зоз Трецого шветового конґреса Русинох (Руснацох, Лемкох)'']. Руски Керестур: Руска матка.

* Вукмировић, Драган, ур. (2004). [https://publikacije.stat.gov.rs/G2002/Pdf/G20024009.pdf ''Попис становништва, домаћинстава и станова у 2002'']. Становништво 9: Упоредни преглед броја становника 1948, 1953, 1961, 1971, 1981, 1991. и 2002. Подаци по насељима (PDF). Београд: Републички завод за статистику.

* Гавриловић, Владан С. (2012). [http://digitalna.ff.uns.ac.rs/sadrzaj/2012/978-86-6065-144-2 ''Почеци насељавања Русина у Бачку (Крстур, Куцура, Нови Сад)'']. Величина малих језичких, књижевних, културних и историјских традиција: Зборник радова. Нови Сад: Филозофски факултет. стр. 19—25.

* Гавриловић, Славко (1967). [https://www.maticasrpska.org.rs/zmsdn48 ''Прилог историји Русина у Бачкој средином XVIII века'']. Зборник за друштвене науке. 48: 106—113.

* Gavrilović, Slavko (1977). [https://books.google.com/books?id=BE-5AAAAIAAJ ''Rusini u Bačkoj i Sremu od sredine XVIII do sredine XIX veka'']. Godišnjak Društva istoričara Vojvodine. 4: 153—215.

* Jankulov, Borislav (1961). [https://books.google.com/books?id=0l7FAAAAMAAJ ''Pregled kolonizacije Vojvodine u XVIII i XIX veku''] (1. изд.). Novi Sad: ''Matica srpska''.

* Јанчић, Зоран, ур. (2003а). [https://publikacije.stat.gov.rs/G2002/Pdf/G20024001.pdf ''Попис становништва, домаћинстава и станова у 2002'']. Становништво 1: Национална или етничка припадност: Подаци по насељима (PDF). Београд: Републички завод за статистику.

* Јанчић, Зоран, ур. (2003б). [https://publikacije.stat.gov.rs/G2002/Pdf/G20024002.pdf ''Попис становништва, домаћинстава и станова у 2002'']. Становништво 2: Пол и старост: Подаци по насељима (PDF). Београд: Републички завод за статистику.

* [[Федор Лабош|Лабош, Федор]] (1979). [https://books.google.com/books?id=lM63AAAAIAAJ ''История Русинох Бачкей, Сриму и Славониї 1745-1918'']. Вуковар: Союз Русинох и Українцох Горватской.

* [[Янко Рамач|Рамач, Янко]] (1993). [https://issuu.com/rusnak/docs/kratka_istorija_rusnacoh  ''Кратка история Руснацох (1745-1918)'']. Нови Сад: Грекокатолїцка парохия св. Петра и Павла.

* Рамач, Янко (2007). [https://books.google.com/books?id=9bFBYAAACAAJ ''Руснаци у Южней Угорскей (1745-1918)'']. Нови Сад: Войводянска академия наукох и уметносцох.

* Ramač, Janko (2014). [http://istrazivanja.ff.uns.ac.rs/index.php/istr/article/view/1734/1770 ''Rumuni među prvim Rusinima u Krsturu u XVIII veku'']. Истраживања. Филозофски факултет у Новом Саду. 25: 203—215.

* Савин, Драгана (2018). [https://fer.org.rs/wp-content/uploads/2019/09/Rusini_u_Vojvodini_-_ustanove_kulture.pdf ''Русини у Војводини - установе културе''](PDF). Транскултуралност и библиотеке. 2. Београд: Филолошки факултет. стр. 113—136.

* Тамаш, Юлиян; Сабо, Славко, ур. (1996). [https://books.google.com/books?id=N3NAAAAACAAJ ''Руснаци 1745-1995,''] Зборнїк роботох зоз Медзинародней науковей конференциї Приселєнє и живот Руснацох у Бачкей, Сриму и Славониї 1745-1995. Београд: Завод за уџбенике и наставна средства.
* Фејса, Михаjло (2010). [https://books.google.com/books?id=zbsstwAACAAJ ''Нова Србија и њена русинска мањина'']. Нови Сад: Прометеј.  

== Вонкашнї вязи ==
* [http://www.vodica.org/ Водица] Руски Керестур

* [https://www.youtube.com/watch?v=f2KdukcRJ0k  Руски Керестур, попатрунок зоз воздуху], ютˈюб канал маковчань

* [https://www.youtube.com/watch?v=iN4ZdLtgF34   Мой валал Руски Керестур (Писня Руснака)], шпива Михайло Бодянец, ютˈюб канал маковчань

* [https://www.youtube.com/watch?v=iTnykntyqoQ   Руски Керестур], студио Планчак, ютˈюб канал маковчань

== Ґалерия ==
&lt;gallery&gt;
Cathedral of St. Nicholas in Ruski Krstur - 13.jpg|Катедрала Св. Миколая
Ruski Krstur - 66.jpg|[[Скулпторство|Памятнїк]] погинутим борцом
Kindergarten in Ruski Krstur - 05.jpg|Дзецинска заградка
Ruski Krstur - 11.jpg|Будинок парохиї при церкви
ZamakRuskiKrstur.jpg|Будинок Замок, старши будинок школи
Ruski Krstur - 23.jpg|Спортска гала
Ruski Krstur - 28.jpg|Школски центер ''Петро Кузмяк''
Ruski Krstur - 33.jpg|Будинок школи, уход зоз школского двора
Ruski Krstur - 63.jpg|Будинок у центру валала (управни будинок дакедишнєй друкарнї)
Ruski Krstur - 71.jpg|Хижа на Вельким шоре
Ruski Krstur - 84.jpg|Єдна зоз старших хижох у валалє
Ruski Krstur, Serbia - panoramio (6).jpg|Попатрунок на часц парку у штред валала
Ruski Krstur - 61.jpg|[[Криж]]  при церкви у штред валала
Ruski Krstur - 07.jpg|Пияц у валалє
&lt;/gallery&gt;

== Референци ==

[[Катеґория:Руски Керестур|*]]
&lt;references /&gt;
[[Катеґория:Места у општини Кула]]
[[Катеґория:Валали у Войводини]]</text>
      <sha1>mwo0a1mmdjxtilujlf4qof69tzjfzs6</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Шороґлї</title>
    <ns>0</ns>
    <id>479</id>
    <revision>
      <id>19361</id>
      <parentid>17260</parentid>
      <timestamp>2026-06-11T16:08:02Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Olirk55</username>
        <id>19</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>Означени вецей викивязи, катеґория</comment>
      <origin>19361</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="7224" sha1="c9c44onidw1ggh8zeuufgwojisoekv8" xml:space="preserve">[[Файл:Soroglji prednji 02082024.jpg|thumb|Преднї шороґлї на древеним кочу|376x376px]]
&lt;big&gt;'''Шороґлї'''&lt;/big&gt; (серб. ''шараге'', укр. ''шаради'', горв. ''šarade'', поль. ''szarady'', слов. ''šarády'', од мадяр. ''saroglya'') – часц селянского коча.

'''''Преднї шороґлї''''' зложени зоз бокох або кривих карфох и трох [[Дручок|дручкох]]. Боки на шороґльох криви, а скравало ше их по фурми зоз кривого древа. Длугоки були 12 [[Цол|цоли]]. Шицки три дручки прости и єднаки груби. Скрати, односно вирезани шороґлї [[колєсар]] перше зложел же би означел дзе треба дзиравиц и же би им вимерал [[Дияґонала|дияґонали]]. Мушел мац на розуме же шороґлї горе ширши, а долу узши, цо значи же верхнї дручок кус длугши як споднї. Кед боки позначел, вец требало розмерац и позначиц дзири за дроти на дручкох. То мушело буц барз точно поробене, бо би [[коваль]] нє могол удзац до нїх дроти. Дзири на дручкох колєсар фуровал прейґа зоз ценшим фуровом, а дзири за дручки на бокох шороґольох нє требало прейґа префуровац. Перше их вифуровал до поли, а потим ище зоз длатом видлабал на векше. Подзиравени часци шороґльох виробел на округло зоз обручним [[Нож|ножом]], гобльом, а скорей як цо шороґлї зложел, на верхнїх часцох бокох зоз длатом доокола видлабал ярчок. До того ярчку коваль кладол бляхочку. Ярчок було потребне видлабац прето же би ше бляхочка нє сцаговала зоз бокох шороґльох. Кед шицко було готове, колєсар преднї шороґлї зложел, а зоз роботу на нїх предлужовал коваль. На преднї шороґлї коваль кладол два длугши плехи и то з лїца, а прилапйовал их зоз по єдну панточку, хтору кладол на штредок помедзи верхнї и штреднї дручки. Далєй, колєсар прибивал плехи прейґа з лїца шороґльох на верхнї и споднї дручки. Плехи скруцел аж на задок, обнєсол з нїма боки шороґльох, прилапел бочни плех и сциснул го зоз панточку коло дручка. Так помоцнєни шицки места дзе дручки уходзели до бокох шороґльох. Потим коваль посцискал шороґлї зоз дротами так же дрот скривел наполи, та го хпал до двох сушедних дзирох од споднього, през штреднї, по верхнї дручки. На верху, дзе дроти вишли зоз верхнього дручка, зарезал им ґвинт, а на тот ґвинт вец закруцел шруб же би дроти посцискал. До зарезаних ярчкох на верху бокох шороґльох кладол по єдну бляхочку, на хтору квачел квачки. Преднї шороґлї ше на коч кладло так же ше їх споднї дручок квачело з нукашнього боку помедзи їх боки и перши дрот, за тартов на споднїм дручку [[драбинки]]. Верх шороґльох ше зоз квачку квачело за каричку на верхнїм дручку драбинки. Шороґлї дакус нїзши як драбинки, а так ше их капчало же би стали, кед ше патрело з боку, под оштрим углом ґу драбинком. На верхнї дручки шороґльох, кед ше шедзело на лавочки, мож було виложиц ноги. 
[[Файл:Soroglji zadnji 02082024.jpg|thumb|Заднї шороґлї на древеним кочу |376x376px]]
'''''Заднї шороґлї''''' на кочу, як и преднї, горе ширши а долу узши. Розлика медзи нїма у тим же заднї шороґлї вельо висши, односно, високи су як и драбинки 12 цоли, а маю пейц дручки. Споднї дручок на нїх прости. Шлїдуюци дручки ґу верху шороґльох вше баржей закривени, а грубина им шицким єднака. Поступок колєсарского виробку заднїх шороґльох бул исти як и преднїх, з тим же за заднї шороґлї колєсар мал окремни [[Фурма|фурми]] за криви дручки. И у коваля поступок оковйованя исти як и на преднїх шороґльох, алє заднї шороґлї мали штири карички: по єдну з бокох и два з лїца на верхнїм дручку. През тоти карички ше прецаговало [[ланц]] зоз хторим ше верх шороґльох капчало за драбинку. Зоз попущованьом ланца шороґлї могли стац нїжей. Сподок шороґльох, як и на преднїх шороґльох, бул заквачени за тартов на споднїм дручку драбинкох. 

==Литература ==
 
* ''Словнїк руского народного язика II, O – Я,'' Филозофски факултет, Одсек за русинистику, Нови Сад 2017, б. 774 

* ''Руско-сербски словнїк,'' Филозофски факултет, Одсек за русинистику, Нови Сад 2010, б. 848  
 
==Вонкашнї вязи ==

* Наташа Фа Холошняй, [http://www.druztvo.org/ruski/vidania/6a%20studia%20rutenika%2019%20za%20Pdf%20.%202014%20god..pdf ''Колєсарске ремесло, Термонолоґия,''] ''Studia Ruthenica'' 19, Нови Сад 2014, б. 62-64 

* [https://jezikoslovac.com/word/3pp4  ''Шараге,''] значење и дефиниција, вебсайт jezikoslovac.com
[[Катеґория:Часци коча]]
[[Катеґория:Традиция]]</text>
      <sha1>c9c44onidw1ggh8zeuufgwojisoekv8</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Википедия:Портал заєднїци</title>
    <ns>4</ns>
    <id>532</id>
    <revision>
      <id>19356</id>
      <parentid>19075</parentid>
      <timestamp>2026-06-11T14:59:40Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Ksenija234</username>
        <id>1651</id>
      </contributor>
      <comment>/* Уписованє насловох темох хтори сотруднїки пишу */</comment>
      <origin>19356</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="89073" sha1="86oqfrxxrwodv6j1f77g1avdzepir37" xml:space="preserve">__NEWSECTIONLINK__

== Предлог за поставянє администратора ==

Єдна зоз обовязкох на початку живота  Википедиї на руским язику то виберанє администратора. Понеже ше тераз кладу тексти директно на Главним боку Википедиї на руским язику потребна особа хтора достанє даєдни окремни права з боку Википедиї, пре контролу текстох и надпатранє учасци познатих и нєпознатих сотруднїкох. Администратор ма право, наприклад, же би посцерал бок, або защицел бок (бок нїхто нє може меняц док є под защиту) або блокирує особи хтори наступаю аґресивно, зоз тенденцию  вандализациї текста.

Администратор то, у сущносци, искуснєйша особа, особа хтора ше розуми до процедурох на Википедиї и хтора годна реаґовац у складзе зоз правилами и обичаями Википедиї. И попри того же то дакус нєприємне самого себе предкладац, я предпоставям же у тих хвилькох, док вецей члени нє назбераю вецей искуства, же би я евентуално могол тото окончовац. Було би добре да тото пречитаце, да роздумаце и потим упишеце свойо думанє. То потребне, думаня членох роботного тиму потребни у поступку вибору администратора. [[Хаснователь:Keresturec|Keresturec]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Keresturec|розгварка]]) 21:46, 15. октобер 2024. (UTC)

:Цалком ясне же Ви мушице окончовац роботи администратора, так же маце мою потримовку, гласам за Вас. — [[Хаснователь:Sveletanka|Sveletanka]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Sveletanka|розгварка]]) 07:57, 16. октобер 2024. (UTC)
:Гласам за особу КЕРЕСТУРЕЦ же би бул администратор, то особа активна и зоз найвецей искиствийом у тей роботи. — [[Хаснователь:Olirk55|Olirk55]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Olirk55|розгварка]]) 08:02, 16. октобер 2024. (UTC)
:Давам свой глас за администратора нашей ґрупи Вам, котри сце ту под меном Керестурец.  — [[Хаснователь:RKljupka|RKljupka]] ([[Розгварка зоз хасновательом:RKljupka|розгварка]]) 16:23, 16. октобер 2024. (UTC)
:Гласам за Керестурца.  — [[Хаснователь:Калота|Калота]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Калота|розгварка]]) 16:32, 16. октобер 2024. (UTC)
:Дзекуєм вам на тей роботи, хтору сце по тераз поробили. Потримуєм вашу кадидатуру. Сцем лєм таке питац, же на яки период вас тераз вибераєме? — [[Хаснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Flipdot|розгварка]]) 17:53, 16. октобер 2024. (UTC)
::Я нє знам чи на Википедиї вообще єст одредзене кельо тирва таке задлуженє, єдна файта функциї. На Википедиї  робота волонтерска та, предпоставям, таке може тирвац и роками, доґод лєм чловек ма моци цагац таку обовязку на хрибце (знам даєдних приятельох Сербох, на Сербскей Википедиї, же су на подобних функцийох, наприклад, од 2014 року по нєшка). Мнє тераз 76 роки, праве октобра 21 наполнїм тельо роки, и я вироятно нє будзем длуго таке дацо робиц. Я свойо поробел зоз  реґистрованьом Панонского руского язика у СИЛ Интернешнел и, потим, з уходом нашого язика медзи 343 язики на Википедиї. 
::Пречитал сом цо сце о себе написал на Флипдот профилу. Щешлїви сом же зме пришли до контакту. Ваш руски язик барз, барз добри. А, видзим, робице досц хасновити роботи за Русинох и маце досц интересантни знаня потребни за интернет. Пробуєм вам послац мою биоґрафию кед ше ми уда, да ше лєпше упознаме. Потребни зме єдни другим. Кед нє достанєце  одомнє пар днї аатачмент зоз биоґрафию,  напишце ми було цо на мой мейл   gkoljesar@gmail.com
::Приятельски поздрав  [[Хаснователь:Keresturec|Keresturec]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Keresturec|розгварка]]) 22:15, 16. октобер 2024. (UTC)
:::Я тиж нє барз добре знам тоти процедури, чесно вам повим. Як я то розумиєм, Википедия на даяким язику муши за себе ришиц, же на яки период и на яких обставинох може дахто ше подац на администратора и кельо муши мац гласох же би достац тот титул. Алє може буц, же на младих Википедийох як руска администратори перши час ше остаю на длуго, бо мало маю других кандидатох.
:::На русинскей Википедиї мали зме лєм єдного администратора (кед добре паметам), хтори єй администровал три мешаци и може будзе знац вецей о тим, як тота процедура ше роби, попитам.
:::Дзекуєм на вашей похвали! Ище мушим часто хасновац словнїки на даяки слова и термини, алє на щесце на Википедиї мож длуго пошедзиц и подумац над текстом. :) И я сом барз щешлїви, же зме сконтактовали и же уж ту маце Википедию! Будзем ше намагац писац добри статї лєбо даяк ище помагац. — [[Хаснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Flipdot|розгварка]]) 22:50, 16. октобер 2024. (UTC)
::::Я бул на вязи зоз Игором Керчом, дисутовали зме о даяких стварох. Предпоставям же вон ма даяку функцию на Русиньскей Википедиї. Ви думаце на тоту Википедию чи на даяку иншаку Русинску Википедию за хтору я нє знам?
::::Посла сом вам  мейл зоз Википедиї алє сом атачмент нє могол приквачиц.
::::Поздрав Г. Колєсар — [[Хаснователь:Keresturec|Keresturec]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Keresturec|розгварка]]) 23:56, 16. октобер 2024. (UTC)
:::::Як я знам, Игор Керча лєм є активни хаснователь (так мож повисц, же є найвецей активни), алє так ми випатра, же нє ма жадних администраторских функций.
:::::Бешедовал сом о таким леґиню, хтори ше на русинскей Википедиї вола Engelseziekte, мено му Томаш Калинич, то вон даколи администровал нам Вики. — [[Хаснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Flipdot|розгварка]]) 00:19, 17. октобер 2024. (UTC)
::::Забул сом и о тим написац. 
::::Бул бим барз, барз подзековни кед бисце написал о даяких темох там з вашого краю, теми хтори офарбени по русински (ми маме тексти о Ужгородзе, о Прешове, то би ше могло вироятно и додац дацо, прешириц). Да таки тексти напишец по нашоми, на нашим русинским язику - то будзе добра вежба за вас, сиґурни сом, и способ же бисце усовершовали язик. Кед бисце написали текст, пошлїце го мнє,  односно послали бисце го панї  мр Гелени Медєши, нашей познатей линґвистки, хтора волонтерски лекторує текст  цо ми пишеме, вона би и ваш текст  зробела, ушорел язично и врацела вам. И ви би вец могли тот текст  наруциц, положиц  до нашей  Википедиї. Так бисце ше приключели ґу нашей ґрупи хтора ма лєм 10 членох. Кажда нова особа то  нова моц, нова помоц за нас шицки, и подпора за нашу Википедию на руским язику.
::::Чи ви дакеди були у Руским керестуре?
::::Кед сце нє були, вец треба же бисце там пошли та да видзице цо то прави прекрасни русински валал. Пейц члени нашого руского тима на Википедиї  праве зоз Руского Керестура. Прави Руснаци, родолюби, особи за почитованє.  Руски Керестур и людзе у нїм би за вас бул  вееееельке чудо, нєсподзиванє, верце ми.
::::Поздрав  ГК — [[Хаснователь:Keresturec|Keresturec]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Keresturec|розгварка]]) 00:09, 17. октобер 2024. (UTC)
:::::Будзем вам теди тото посилац.
:::::Нє, нє бул сом нїґда у Керестуре, алє сцел бим дакеди нащивиц. Мушим! Мам надїю, же удасц ми ше то по войни. — [[Хаснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Flipdot|розгварка]]) 00:27, 17. октобер 2024. (UTC)
::::Hi! I cannot write in your language, but I know Russian, so I understand it well enough. I see that @[[Хаснователь:Flipdot|Flipdot]] asked about the time for which the administrator will be appointed. As far as I know, when a new wiki is created, the [[:m:Stewards|Stewards]] have the permission to appoint administrators there. Usually, they appoint the first administrators temporarily according to their considerations. If they see that the wiki has its own active and well-functioning community, they may agree to give the &quot;bureaucrat&quot; permission to a local user, who will have the permission to appoint other administrators, without the need to ask global stewards for help. Perhaps user @[[Хаснователь:Base|Base]], who is a steward I know personally (and who also knows Ukrainian perfectly) can add details or corrections. — [[Хаснователь:Amire80|Amir E. Aharoni]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Amire80|розгварка]]) 17:29, 17. октобер 2024. (UTC)
::::: {{Одвит|Amire80}} could you copy [[:en:MediaWiki:Common.css]] here? Or ask someone who can do that? I think thats why infoboxes dont work. There is no interface admin here. I wish (some) templates were global :P [[Хаснователь:Sławobóg|Sławobóg]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Sławobóg|розгварка]]) 16:53, 3. януар 2025. (CET)
:@[[Хаснователь:Sławobóg|Sławobóg]], there is ''some'' stuff in Common.css here. Just copying everything from the English Wikipedia is probably not a good idea. It's better to copy specific things that are definitely necessary. What are the particular issues with infoboxes? — [[Хаснователь:Amire80|Amir E. Aharoni]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Amire80|розгварка]]) 18:23, 3. януар 2025. (CET)
::@[[Хаснователь:Amire80|Amire80]] See {{Ш|Инфорамик}}, I think I copied everything corretly. Infobox stuff from Common.css should probably be copied anyway. [[Хаснователь:Sławobóg|Sławobóg]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Sławobóg|розгварка]]) 18:30, 3. януар 2025. (CET)
:::Can you please add it to an article, or at least to a page in some sandbox or user sub-page? It will be much easier to debug this way. — [[Хаснователь:Amire80|Amir E. Aharoni]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Amire80|розгварка]]) 20:34, 3. януар 2025. (CET)
::::@[[Хаснователь:Amire80|Amire80]] I just updated my [[Хаснователь:Sławobóg/common.css|personal common.css]] with that infobox stuff from [[:en:MediaWiki:Common.css]] and now it works fine, so that's what's missing. [[Хаснователь:Sławobóg|Sławobóg]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Sławobóg|розгварка]]) 20:39, 3. януар 2025. (CET)
:::::Done. Please test. I'm using my global sysop rights here, and it's supposed to be used only for things that the community really wants, so please please please make sure that it's the right thing &lt;3 — [[Хаснователь:Amire80|Amir E. Aharoni]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Amire80|розгварка]]) 21:33, 3. януар 2025. (CET)
::::::@[[Хаснователь:Amire80|Amire80]] Yes, it works well. Thanks and sorry for the trouble. [[Хаснователь:Sławobóg|Sławobóg]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Sławobóg|розгварка]]) 21:52, 3. януар 2025. (CET)
:Без вельо роздумованя, гласам за Керестурец — [[Хаснователь:Hencrk|Hencrk]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Hencrk|розгварка]]) 17:23, 17. октобер 2024. (UTC)

== Честитке ==

Честитке Русинима Војводине и бивше Југославије на новој Википедији, нек вас дуго служи! Елем, имам једно питање - да ли сте разматрали да вас Викимедија Србија узме под административно окриље? Ово би било од великог значаја за приближавање русинске Википедије Русинима у Србији, поготово у већим местима попут Руског Крстура. Викимедија Србија организује разне уређивачке акције које верујем да би значајно допринеле повећању броја и квалитета чланака на овој Википедији, а могло би и да се издејствује везивање са школама где се настава врши на русинском језику, што би такође много допринело расту русинске Википедије. — [[Окреме:Доприноси/87.116.160.190|87.116.160.190]] 22:42, 22. октобер 2024. (CEST)

:Хвала на честиткама.
:Како ствари стоје, једино нам је преостало да нас Викимедија Србије узме под своје окриље. То нам је једини спас. Односно, ако то допринесе било каквом  зближавању русинске Википедије са Русинима онда то нама звучи као премија на лоту! Реч је о томе да смо јавили 15 октобра, чим смо сазнали за вест да смо постали званичан субјекат на Википедији, нашим средствима информисања у Воојводини (Радио Нови Сад, новине Руско слово, ТВ Нови Сад, Русински програм и агенција Рутенпрес) али је само Рутенпрес објавио ту вест. Од тада су изашла два броја новина Руско слово и ни речи у њима о томе. За њих је то, изгледа, небитна ствар, мож' мислити, Википдија на русинском, врло важно. Ако ви на том плану можете да урадите нешто у Руском Крстуру, у Ђурђеву  и у Куцури, где имамо наше школе односно одељења на русинском језику, то ће за нас бити много.
:Када смо почињали пре две и по гидине рад на  русинској Википедији, молили смо помоћ од директорице  ОШ  и гимназије у Руском Крстуру. Глатко нас је одбила, није било шансе тада да се формира група, рецимо, у гимназији која би, евентуално, писала и преводила чланке за  потребе  нашег Инкубатора. Чини се, ви сте нам једина шанса да, можда, некако уђемо и међи наше Русине у Војводини. Жалосно звучи, али ево таква је ситуација. 
:Са евентуалним прецизнијми детаљима нам се обратите у било које доба. Поздрав [[Хаснователь:Keresturec|Keresturec]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Keresturec|розгварка]]) 02:03, 27. октобер 2024. (CEST)

: Честитке, надам се да ће Викимедија Србије урадити нешто по том питању, ми са ср.Википедије смо им послали предлог. --[[Хаснователь:MareBG|MareBG]] ([[Розгварка зоз хасновательом:MareBG|розгварка]]) 23:15, 30. януар 2025. (CET)
::Auhhhh, dobili smo ovih dana pregršt čestitki i  nekoliko konstruktivnih ponuda za sve oblike pomoći u radu na našoj, rusinskoj  vikipediji.  Pa, normalno, sve ponude prihvaćamo, pomozite nam  da što sigurnije stanemo na svoje noge i da sledimo vaše primere u radu na vikipediji.
::87.116.160.190  je samo par dana posle naše registracije poslao čestitku i ponudu da nas &quot;Викимедија Србија узме под административно окриље&quot;. Mada ne znamo šta to znači  administrativno okrilje ali, bogami, sve prihvatamo. Ali, posle, sve je utihnulo, nikakvih čestitki,  Vikimedija Srbije se više nije javljala, ostali smo sami, ubogi,  a sunce prži, žeže, hlada nema... Trebaju nam neke forme pomoći, saveti, pa i vaši praktični zahvati na našim tekstovima ako treba nešto bolje formatirati itd.  Treba nam poduka kako da formiramo svoje šablone za razne tekstove itd.
::Pozdrav svima i - pomagajte kad god možete![[Хаснователь:Keresturec|Keresturec]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Keresturec|розгварка]]) 05:07, 31. януар 2025. (CET)
:::[[Хаснователь:Keresturec|Keresturec]], ja ću vjerojatno ovaj vikend napisati poduži tekst gdje objašnjavam neke stvari poput ispravnog dodavanja slika, kategorija, poveznica na druge članke itd. Želim ga već danima napisati, no ne stignem zbog životnih obaveza. U pozadini radimo neke stvari koje nisu baš vidljive. Primjerice, znatno smo smanjili [[Окреме:НеповезанеСтране|broj članaka koji nije povezan]] s drugim Wikipedijama. Od ovih preostalih većinom ili ne znamo o čemu je riječ ili ne znamo je li imaju članke na drugim jezičnim izdanjima Wikipedije. Napravili smo i značajan broj osnovnih kategorija. Postoji [[Окреме:Некатегорисане странице|velik broj nekategoriziranih članaka]]. Do prije tjedan dana broj je bio znatno veći. Muči nas što ne znamo kako nasloviti kategorije. Primjerice, ja sam 3/4 članka o Crkvama (ne mislim na zgrade, već na pravoslavlje, katoličanstvo itd.) stavio pod kategoriju Kultura jer ne znam kako glase u nominativu riječi za religiju i kršćanstvo. Također bio je [[Окреме:Категорије|velik broj nepostojećih kategorija]]. Ja sam stvorio sve te kategorije osim onih vezane za greške, predloške/šablone i sl. stranice koje nisu dio glavnog imenskog prostora. Molim te provjeri je li neka kategorija neispravno naslovljena. Također, jedan je strani suradnik započeo članak o Turskoj ([[Турска]]) koji bi trebao biti dovršen. Mislim da je dovoljno za minimum nadodati &quot;je država u Europi i Aziji. Glavni grad je Ankara, a najveći Istanbul.&quot; — [[Хаснователь:Croxyz|Croxyz]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Croxyz|розгварка]]) 12:53, 31. януар 2025. (CET)

== Чланци о вашој Википедији на сродним пројектима ==

Прво, придружујем се ранијим честиткама са малим закашњењем уз извињење што не пишем на панонском русинском. Започео сам кратке чланке о Википедији на панонском русинском језику на [[:sr:Википедија на панонском русинском језику|српској]], [[:sh:Wikipedija na panonskom rusinskom jeziku|српскохрватској]], [[:hr:Wikipedija na panonskom rusinskom jeziku|хрватској]] и [[:bs:Wikipedia na panonskom rusinskom jeziku|босанској/бошњачкој]] википедији па погледајте и додајте ако нешто недостаје. Можда би неко и овде могао превести оригинални чланак са српског и проширити га? Такођер, ако вам може бити од користи контакт у Хрватској (без знања језика), будите слободни јавити се. — [[Хаснователь:MirkoS18|MirkoS18]] ([[Розгварка зоз хасновательом:MirkoS18|розгварка]]) 13:59, 27. януар 2025. (CET)

:Придружујем се колеги ако је потребно или пожељно помоћи! Један други колега с хрватске википедије примијетио је да вам на чланцима недостају категорије и слично. Драге ћу воље помоћи и додавати категорије по чланцима када их се направи! Жао ми је што домаћи језик ове википедије не говорим, али могу радити те досадне послове или савјетовати оне који језик знају. Поздрављени били! — [[Хаснователь:Hijerovit|Hijerovit]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Hijerovit|розгварка]]) 16:07, 27. януар 2025. (CET)
::: Hijerovit, pozdrav!    Pотребна ми је помоћ односно инструкција о обнови позиције администратора. Javljao sam se  u vezi toga MareBG ali od njega nema glasa pa sam rešio da zamolim za savet nekog administratora sa hrvatske viki. Kopiram, evo, ovaj tekst iz molbe upućene MareBG.
::: Дана 17. априла сам добио поруку да ми 24. априла 2025. истиће важење администраторске позиције те да треба да обновимо поступак за избор администратора.
::: То је обављено овде на Порталу заједнице.  Сасвим доле, најновија дискусија.
::: Сви чланови групе су гласали за то да ја будем изабран поново за администратора.
::: Добио сам овај линк да идем на њега и да обавим формалности али ја не схватам шта треба да радим?! Тражио сам  некакав формулар где нешто ваљда треба да попуним итд. али нисам ништа слично нашао.
::: https://meta.wikimedia.org/wiki/Steward_requests/Permissions
::: Молио бих за паре  инструкција, објашњења шта то треба да урадим на том линку.
::— [[Хаснователь:Keresturec|Keresturec]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Keresturec|розгварка]]) 13:46, 19. май 2025. (CEST)
:::@[[Хаснователь:Keresturec|Keresturec]], zaboravio si pingati @[[Хаснователь:Hijerovit|Hijerovit]]. Ja nisam nigdje administrator tako da ne znam kako ide taj postupak. — [[Хаснователь:Croxyz|Croxyz]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Croxyz|розгварка]]) 14:08, 19. май 2025. (CEST)
::::@[[Хаснователь:Croxyz|Croxyz]] Bez brige, ovdje mi dolaze poruke kad mi se god odgovori i bez pinga. :) — [[Хаснователь:Hijerovit|Hijerovit]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Hijerovit|розгварка]]) 14:14, 19. май 2025. (CEST)
:И ја се придружујем честиткама. Прегледаћу повремено [[Окреме:Посебне_странице|посебне странице]] и помагати у одржавању. :) — [[Хаснователь:Aca|Aca]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Aca|розгварка]]) 00:10, 28. януар 2025. (CET)
::Također se pridružujem. Već smo vam počeli malo popravljati članke, dodavati kategorije člancima, povezivati ih s drugim Wikipedijama i sl. Ovih dana, kada stignemo, ćemo vas pokušati naučiti kako bolje uređivati. Svi u ovoj raspravi smo došli s Wikipedije na hrvatskom i Wikipedije na srpskom. Ako vam treba pomoć s biločim slobodno nas pitajte. — [[Хаснователь:Croxyz|Croxyz]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Croxyz|розгварка]]) 01:52, 28. януар 2025. (CET)
::::Najljepše čestitke i od mene, ako mognem, rado ću vam pomoći.--[[Хаснователь:Inokosni organ|Inokosni organ]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Inokosni organ|розгварка]]) 08:52, 28. януар 2025. (CET)
:::::Poštovani, veliko hvala za sve koji nude pomoć, zahvaljujemo na podršci — [[Хаснователь:Sveletanka|Sveletanka]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Sveletanka|розгварка]]) 09:35, 28. януар 2025. (CET)
:::Poštovani, hvala na podršci. — [[Хаснователь:Sveletanka|Sveletanka]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Sveletanka|розгварка]]) 09:36, 28. януар 2025. (CET)
:Ova tvrdnja u vašim tekstovima na pomenutim jezicima
:''Иницијативу за покретање википедије на панонском русинском језику заједно су покренули Одсек за русинистику Универзитета у Новом Саду, Матица русинска и Културно-просветно друштво Док из Новог Сада.''
:uopšte nije tačna.  Ne odgovara istini ni 5%.  Prvo, nisu ova tri subjekta pokrenula bilu kakvu inicijativu u vezi toga, odnosno, za Odsek za rusinistiku nominalno, eventualno, može se reći da je  podržao, formalno,  inicijativu  koju sam ja, Gavra Kolesar, dao. Nikome nije ni na pamet padalo pre moje inicijative da se tako nešto otpočne. Matica rusinska i KPD Dok veze nemaju sa svime time. Jedino što im je na čelu prof. dr Mihajlo Fejsa pa on to tako, rutinski, pripisuje neke nepostojeće inicijative  Matici i KPD Dok. To se  zove ili kraduckanje ili falsifikovanje stvarnog toka stvari.
:Počelo je sve sa tom idejom kada sam početkom 2017, maltene slučajno, utvrdio na naši Rusini iz Slovačke imaju  svoju vikipediju već desetak godina. Prva pomisao mi je bila, obojena ljubomorom, pa ako to oni imaju, možemo to imati i mi, Rusini iz Vojvodine.  Napisao sam članak Rusini u Srbiji i probao sam da ga plasiram, normalno, nisam dobio dozvolu već samo  konkretnu poduku da  je svaka nova vikipedija moguća samo ako je jezik na kome se inicira registrovan u SIL International.  Ja sam, evo, 04:13, 30 януара 2017 Keresturec діскусія приспівкы 521 байт +521 Створена сторінка:  ubacio  taj moj članak na  Rusinsku vikipedijuju iz Slovačke pa sam sam krenuo u registraciju  našej rusinskog jezika u Vojvodini. Niko među vojvođanskim Rusinima tada pojma nije imao da postoji takva  organizacija za registraciju  jezika iz celog sveta. Krajem 2017. godine sam zamolio naše rusinske lingviste za pomoć u lingvističkim materijalima potrebnim za registraciju. Mnogo su mi pomogli mr Helena Međeši i prof. dr Julijan Ramač, prof.dr Mihajlo Fejsa je samo dao svoju bibliografiju  radova na temu rusinskog jezika. Hvala mu i na tome.To je bio sav njegov doprinos u prvoj fazi. Sredinom 2018. godine sam poslao aplikaciju, bila je na javnoj diskusiji i - početkom 2019 saznajem da nije prošla, jezik nije registrovan. Godinu i po sam bio pasivan, mada nisam odustao od ideje da se jezik registruje pa da onda  počne na Vikipediji formiranje  vikija na našem jeziku. Sredinom 2020. posle kontakta sa M. Fejsom  krenuli som kao dvojac  ponovo u proces registracije. Sredinom aprila 2021. godine  druga aplikacija je bila  poslata u SIL International,  u  procesu javne diskusije M. Fejsa je zaista konstruktivno učestvovao i davao dodatne materijale i 20. januara 2022. godine  saznajemo da je naš jezik registriran.  Već sredinom februara sam  danima sedeo u predelima  Vikipedije, prevodio sam  Vikipedijinu sintaksu na rusinski jezik i posle 20-tak dana smo dobili dozvolu da otvorimo naš Panonski rusinski inkubator.  Tada sam znao da  ćemo  i definitivno biti  jedna od vikipedija na glavnoj Vikipediji. Pazite,  dr. M. Fejsa je tada jedino uradio to da je gostovao u Ruskom Krsturu  i govorio o rusinkoj vikipedij učenicima. Međutim, direktorica  gimnazije u Ruskom Krsturu nije, nažalost, dozvolila ulazak   naše rusinske vikipedije u tu školu. 
:''   У иницијалним покушајима изградње заједнице уређивача будућег пројекта, идеја је средином октобра 2022. године, након добијања ISO кода, представљена и ученицима русинског одељења гимназије у Руском Крстуру.
:U drugoj referenci u vašem članku stoji i ovo''
:''Након четворогодишњег залагања проф. др Михајла Фејсе и Хавријила Колесара Светска организација за регистровање језика Сил интернешнл (SIL International) 20. јануара 2022. године регистровала је бачко-сремски русински језик у ISO 639-3...''
:Ne razumem o kakvom je to četvorogodišnjem  zalaganju prof. dr. Mihajla Fejse  reč? Zaista ne razumem.
:Da bude stvar potpuno čudna i neobjašnjiva,  mi smo radili u  inkubatoru dve godine, od marta 2022. godine do oktobra 2024. godine, pisali i postavljali tekstove, ali  dr. M. Fejsa nije napisao nijedan tekst.
:Rusinska vikipedija je ozvaničena 17. oktobra 2024. godine, živi kao prava  i ravnopravna viki sa ostalim vikipedijama, ali dr. M. Fejsa i  od oktobra do danas nije napisao nijedan tekst za našu vikipediju.
:Ako stoji vaša tvrdnja
:''Иницијативу за покретање википедије на панонском русинском језику заједно су покренули Одсек за русинистику Универзитета у Новом Саду, Матица русинска и Културно-просветно друштво Док из Новог Сада''  - a svim tim institucijama je  dr M. Fejsa na čelu,  kako to da on nije  napisao ni jedan tekst za rusinsku Vikipediju? Od februara 2022. godine do, evo, do kraja januara 2025. godine on nije napisao NIJEDAN tekst za našu vikipediju. Ja se usuđujem reći da vaš tekst ne odražava istinit tok  stvari u vezi pomenute teme. S poštovanjem [[Хаснователь:Keresturec|Keresturec]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Keresturec|розгварка]]) 04:53, 31. януар 2025. (CET)
::Hvala na vašem komentaru. Razumem iznete primedbe i svakako se slažem da je pisanje članaka veoma važno. Moj lični angažman u ovoj temi je naravno vrlo skroman (tek sam naučio da projekat postoji, a i ne govorim jezik-ali me je informacija obradovala), ali svakako dolazim s najboljim namerama – kao i ostali urednici iz srpskog, hrvatskog ... projekta – s ciljem da doprinesemo na način na koji možemo. Takođe, smatram da postoje različiti načini na koje pojedinci mogu pomoći, čak i kada nisu direktno uključeni u pisanje članaka. Ponekad se doprinos ogleda kroz prikupljanje izvora, istraživački rad ili tehničku podršku, što može biti jednako vredno. Čini mi se da i iz vašeg komentara (u kojem vidim dozu ogorčenja) mogu prepoznati neke realne doprinose kritikovanih, a svakako je dobro pretpostaviti dobru nameru. Uz to, novi članci su vrlo šturi a i po prirodi stvari članci na Wikipediji nikada nisu posve završeni i može ih se dorađivati i popravljati. Ako imate dodatne sekundarne izvore koji bi mogli obogatiti temu ili razjasniti neke od stvari koje navodite, svakako bi bilo dobro da ih uljučimo? Otvoren sam za dalju saradnju i svaki predlog koji može doprineti poboljšanju sadržaja, a ponovno ističem i snažnu spremnost da vam ako treba budem od pomoći koliko kao neko ko ne govori jezik to mogu biti.--[[Хаснователь:MirkoS18|MirkoS18]] ([[Розгварка зоз хасновательом:MirkoS18|розгварка]]) 08:59, 31. януар 2025. (CET)
:::Ви сте  споменули да сте  написали чланак о Википедији на панонском русинском језику на српској, српскохрватској, хрватској и босанској/бошњачкој википедији. Да ми то нисте написали, ја то НЕ БИХ ЗНАО, значи, не бих, логично, ишао на те википедије да нешто додајем, коригујем, мењам јер ја о томе нисам ништа знао да је написано.
:::Аутор, који  поставља текст на Википедији или википедијама треба, по дифолту, по бон-тону, у складу са основном идејом Википедије, да поставља колико-толико  исправне, тачне чланке. Ја сам вам скренуо пажњу на то да вам је од два пасуса текст у другом, главном пасусу, основна теза, основна тврдња о томе кој је иницирао покретање википедије на панонском русинском језику  неистинита, нетачна итд. итд. То што је написано, заиста НИЈЕ ТАЧНО. И то је то. 
:::Ја не практикујем да идем по другим википедијама па да читам чланке  и да исправњам неке  ствари које, по моме мишљењну, нису тачне итд. Ми смо почели нашу русинску википедију, имамо тек 500 чланака, пред нама је  још велик заиста велик посао само да набацимо основну материју из  бића Русина у Војводини, и није ми до  других форми делања по википедијама. Ја сам вам   дао прецизан опис како су текле ствари,  претпостављам да из тога можете  направити коректније формулације тог дела текста. Сасвим сам био јасан и конкретан.
:::Доза огорчења је разумљива. Мени је 76 година, много тога сам у животу прошао,  и доста сам доследан, не волим лаж, крађу, фалсификат и када на то наиђем ја на то реагујем. Огорчење је, ваљда, нормална реакција на неправду. Из Извора  доле на вашем тексту сам сазнао да је др Михајло Фејса написао, рецимо, овако
:::''Након четворогодишњег залагања проф. др Михајла Фејсе и Хавријила Колесара Светска организација за регистровање језика Сил интернешнл (SIL International) 20. јануара 2022. године регистровала је бачко-сремски русински језик у ISO 639-3...
:::''
:::и то је све што је он написо о мени, видим из чланка. Ја јесам у томе био 8 година, од почетка 2017. па сам и сада у томе, после регистрације на Википедији, али он није био ни ове четири године које спомиње, био је од половине 2020. године до јануара 2022. године, рецимо, то је  година и по у процесу регистрације језика. Али по питању русинског језика  на Википедији он, верујте ми, нема ни грам неког удела. Рекао бих да  он намерно умањује моју улогу у свему, то да сам основни иницијатор и регистрације русинског језика и утемељења русинског језика, после регистрације у ИСО, на Википедији, и да доста спретно потура своје име и некакву као значајнију улогу у свему томе.  А то, једноставно, није истина. Ја сам почетком 2017. године  дошао до кључних сазнања о свему томе и кренуо сам крајем 2017. године са иницијативама да се  русински језик региструје да би, тако, могао да буде регистрован и на Википедији. Др Фејса  о томе појма није имао почетком 2017. године.  Иначе, предавао сам њему, као ученику гимназије у Руском Крстуру, 1974. године руски језик (ја сам дипломирао руски језик и књижевност али сам целог живота, до одласка у Канаду, радио као новинар и уредник) и он ми је у другом разреду био најбољи ученик, радознао, љубопитљив, немиран, стално у истраживању нечега. Од тада сам га подржаво у његовој каријери, на русинским вебсајтовима које сам  формирао објављивао сам његове лингвистичке радове итд. итд. и сарађивали смо и сада сарађујемо али помало боли када човек види да  је, писањем некаквих чланака и књига, скрајнут у страну, погуран у страну, а да неко, у таквим чланцима или књигама постаје &quot;јунак нашег доба&quot;. Проблем је у томе да  подаци какве је он написао остају  на виделу, за будучност, па  и ако су неистинити, нове генераије ће те податке прихватити као истините. Тако је и са вашим текстом, ако остане та констатација о три субјекта који су, као, раширених руки иницирали то и то,  то ће остати за будуђност као једина истина. А то НИЈЕ ИСТИНА. Ту је почетак и крај свега. 
:::Он је издао и књигу о регистровању русинског језика у ИСО и о почецима на википедији. Ја ту књигу нисам  видео али, сада, могу да замислим шта тамо  има и шта ћу наћи приликом евентуалног читања те књиге. Но, ја га, луда глава, и даље подржавам... [[Хаснователь:Keresturec|Keresturec]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Keresturec|розгварка]]) 16:00, 31. януар 2025. (CET)
::::Kako bih izbjegao zatrpavanje stranice zajednice odgovor sam objavio na stranici za razgovor urednika.--[[Хаснователь:MirkoS18|MirkoS18]] ([[Розгварка зоз хасновательом:MirkoS18|розгварка]]) 16:42, 31. януар 2025. (CET)
:::Evo pregršt linkova na kojima se nalaze teme o registraciji rusinskog jezka u SIL ili na Vikipediji. NIGDE nema u vezi toga spomenutih subjekata kao što je Studijska grupa za rusinski jezik, Matica rusinska ili KPD DOK.
::: 
:::Godišnjak  Društva za rusinski jezik, književnost i kulturu Studia ruthenica  u broju  29, Novi Sad, 2023.   na strani 92-84  donosi iscrpan opis kako je registrovan Panonski rusinski jezik  u SIL International i da se odmah krenulo na Vikipediju u vezi registracije jezika.  (Na kraju članka je fotografija snimljena u Novom Sadu na kojoj je mr Helena Međeši, u sredini sam ja i sa moje leve strne je  dr Mihajlo Fejsa). 
:::http://druztvo.org/ruski/vidania/1%20Studia%20Rutenika%2029%202023.%20Pdf..pdf
::: 
:::Русинска агенција  Рутенпрес је пренел основну информацију  о регистровању Панонског русинскoг језика на Википедији.
:::https://www.ruskeslovo.com/vikipedija-na-ruskim-jaziku-aktivna-na-internetu/
::: 
:::TV Vojvodina, Program na rusinskom jezku, je  snimio 20-minutni prilog, razgovori sa nama, članovima grupe za rusinsku vikipediju. 
:::https://www.youtube.com/watch?v=DfF6LH6LP0E&amp;t=534s
::: 
:::У тексту Панонски руски јазик   на википедији се спомиње пут и начин како се дошло до регистрације језика и до регистрације Панонског русинског језика на Википедији 
::: 
:::https://rsk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%BD%D1%81%D0%BA%D0%B8_%D1%80%D1%83%D1%81%D0%BA%D0%B8_%D1%8F%D0%B7%D0%B8%D0%BA
:::  
:::Već i ovo, nadam se, predstavlja  prilično solidan fond informacija o toj temi. Pozdrav [[Хаснователь:Keresturec|Keresturec]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Keresturec|розгварка]]) 20:15, 31. януар 2025. (CET)

== Kategorije ==

Trebali bi mi sljedeći prijevodi za kategorije
# Biljke   Рошлїни
# Religija  Релиґия
# Kršćanstvo  Християнство
# Mjesta u Vojvodini  Места у Войводини
# Mjesta u Srbiji    Места у Сербиї 
# Gradovi u Vojvodini Вароши у Войводини
# Graodvi u Srbiji   Вароши у Сербиї
# Države u Aziji  Держави у Азиї
# Azija   Азия
# Kontinenti    Континенти
# Geografija   Ґеоґрафия
# Životopisi/Biografije   Животописи / Биоґрафиї
# Rusini (kategorija za osobe koje su Rusini)  Руснаци  (катеґория за особи хтори Руснаци)
# Znanstvenici  Науковци
# Sportaši  Спортисти
# Umjetnici  Уметнїки
# Glumci  Ґлумци
# Književnici  Писателє
# Pjevači  Шпиваче
# Fizika   Физика
# Učitelji  Учителє

Također trebalo bi proširiti članak [[Турска]] — [[Хаснователь:Croxyz|Croxyz]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Croxyz|розгварка]]) 00:46, 2. фебруар 2025. (CET)

:@[[Хаснователь:Keresturec|Keresturec]]? — [[Хаснователь:Croxyz|Croxyz]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Croxyz|розгварка]]) 03:04, 7. фебруар 2025. (CET)
::Ево, превео сом. Ово су тачни преводи.
::Да, треба проширити чланак Турска. Мада, ја то не сматрам за чланак. Ваљда због тога што сам 55 година био новинар па имам професионалну деформацију. Односно, ја нисам никада предао чланак који се састојао од једне реченица за новине, за штампу. Ја сам написао 89% од чланка или мало и више, главни уредник је то погледао, сугерисао некакве поправеке, допуне или елиминације ако су биле потребне, лектор је затим прегледао и тек тада сам то дао техичком уреднику за прелом, да то укомпонује на страну у новинама где је то планирано. Због те деформације ја и данас пишем основни текст за википедије негде између 75% до 85% дужине чланка, па затим моји уредници додају ко шта има и затим се уређује финално и скоро па је готово.
::Ово сад, ово као чланак под насловм Турска, то је спрдња. Па ја могу на српској википедији да на овакав начин започнем 683 чланка, свугде сам ја фундатор текста, иницијатор, а даље баш ме брига, нека проширује чланак неко ко је за то, евентуално, заинтересован. То је моје мишљење, моја нека логика фер плеја на википедији. 
::Поздрав  [[Хаснователь:Keresturec|Keresturec]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Keresturec|розгварка]]) 04:07, 7. фебруар 2025. (CET)
:::@[[Хаснователь:Keresturec|Keresturec]], suradnik koji je stvorio članak o Turskoj je stranac. Drugim riječima, ne priča rusinski. Takvih suradnika ima svaka Wikipedija. Iz osobnog iskustva ti mogu reći da na Wikipediji na hrvatskom jeziku imamo Talijana koji piše o nogometu u Jugoslaviji, Slovaku koji piše o slovačkim selima i Poljaku koji piše o ''metal''-albumima. To je sasvim normalna pojava na svim izdanjima Wikipedije. Naravno, izmjene tih suradnika treba pregledavati i prepravljati, a tako i članak o Turskoj. Htio samo skrenuti pozornost na taj članak. Članak bi trebalo ili brisati ili ga dopuniti da zadovolji neku miniamlnu razinu. — [[Хаснователь:Croxyz|Croxyz]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Croxyz|розгварка]]) 12:47, 7. фебруар 2025. (CET)
::::Sve ja to razumem, u praksi sam to već sreo, imali smo slučajeve da  nam je tip napisao i ubacio članak  na engleskom, to je bar jasan slučaj, bez dilema. Drugi naš saradnik, iz zapadne Ukrajine, Rusin poreklom, ali  njegov rusinski i naš rusinski nije baš isto, recimo, razlika je kao slovenački i hrvatski ili hrvatski i makedonski, ili još malo i veća razlika, ali ovaj je znao i našu varijantu jezika, samo je nekoliko slovnih grešaka imao i par padeža. Takvog saradnika trebamo. Ali, u par slučaja sam bio u dilemi. Postavi pasus teksta, dosta, dosta dobar, čist tekst na rusinskom i stane. Ovaj o Turskoj ima malo  teksta, 7-8 slova, ali sve je tačno napisano, prevedeno, nema greške. Onda sam u dilemi, reko, možda samo počinje tekst, ubacio je ovo a dodaće još. Obično takvoj osobi kratko napišem da je njen jezik neupotrebljiv itd. itd ali sada nemam osnova ni za šta. Sve čisto ali kap u moru. No, u ovakvim slučajevima ostavljam 5 do 10 dana da to prespava. Ako ne krene dalje - brišem članak odnosno tu siromašnu klic članka. Mi smo na početku rusinske viki, imamo mnogo, mnogo važnijih tema da stvaramo, pišemo iz naše rusinske tematike, a ne da sad na jedand ovakav tekst od jedne rečenica ja da još tražim, lepim, skraćujem da tu bude 30 ili 40 smislenih  podataka o Turskoj itd. itd. Na kraju, još jedan primer. Pogledajte  tekst pod naslovom Медзиславянски язик.  Uložen je trud, rad u formiranje tabela ali sam tekst članka je  ustvari slovački jedzik napisan sa ćirilicom. I šta sada? Da idem od reči do rečli i &quot;prevodim&quot; na naš rusinski ili da izbrišem? [[Хаснователь:Keresturec|Keresturec]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Keresturec|розгварка]]) 15:58, 7. фебруар 2025. (CET)
:::::@[[Хаснователь:Keresturec|Keresturec]], s [[Медзиславянски язик]] postupi kako god želiš. Ako se ne varam, jedini si administrator na projektu, tako da jedini imaš ovlasti za brisanje članaka. Sumnjam da će kreator članka o Turskoj nastaviti s radom na članku. — [[Хаснователь:Croxyz|Croxyz]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Croxyz|розгварка]]) 16:39, 7. фебруар 2025. (CET)
::::::@[[Хаснователь:Keresturec|Keresturec]] treba mi prijevod za Sjeverna Amerika i Države u Sjevernoj Americi za [[:Катеґория:Канада]]. — [[Хаснователь:Croxyz|Croxyz]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Croxyz|розгварка]]) 18:10, 7. фебруар 2025. (CET)
:::::::Također i Gradovi u Hrvatskoj za [[Риєка]]. — [[Хаснователь:Croxyz|Croxyz]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Croxyz|розгварка]]) 18:12, 7. фебруар 2025. (CET)
::::::::Zaboravio sam ranije na Države po kontinentima. — [[Хаснователь:Croxyz|Croxyz]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Croxyz|розгварка]]) 18:18, 7. фебруар 2025. (CET)
:::::::::Potrebna je i Astronomija — [[Хаснователь:Croxyz|Croxyz]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Croxyz|розгварка]]) 19:02, 7. фебруар 2025. (CET)
::::::::::Pravnici za [[Владимир Полївка]] — [[Хаснователь:Croxyz|Croxyz]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Croxyz|розгварка]]) 19:28, 7. фебруар 2025. (CET)
:::::::::::Sjeverna Amerika  Сиверна Америка
:::::::::::Države u Sjevernoj Americi Держави у Сиверней Америки
:::::::::::Gradovi u Hrvatskoj Вароши у Горватскей
:::::::::::Države po kontinentima  Держави по континентох
:::::::::::Astronomija Астрономия
:::::::::::Pravnici Правнїки
:::::::::::[[Хаснователь:Keresturec|Keresturec]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Keresturec|розгварка]]) 00:41, 8. фебруар 2025. (CET)
::::::::::::Francuska i Gradovi u Francuskoj (za Pariz), Hrana — [[Хаснователь:Croxyz|Croxyz]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Croxyz|розгварка]]) 19:03, 8. фебруар 2025. (CET)
:::::::::::::Jezici — [[Хаснователь:Croxyz|Croxyz]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Croxyz|розгварка]]) 19:03, 8. фебруар 2025. (CET)
::::::::::::::Kipari, Književnost (ili literatura) — [[Хаснователь:Croxyz|Croxyz]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Croxyz|розгварка]]) 19:06, 8. фебруар 2025. (CET)
:::::::::::::::Pravo za [[:Катеґория:Правнїки]] — [[Хаснователь:Croxyz|Croxyz]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Croxyz|розгварка]]) 19:07, 8. фебруар 2025. (CET)
::::::::::::::::Plesovi — [[Хаснователь:Croxyz|Croxyz]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Croxyz|розгварка]]) 19:13, 8. фебруар 2025. (CET)
:::::::::::::::::Novinari, Muzičari i Kompozitori. — [[Хаснователь:Croxyz|Croxyz]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Croxyz|розгварка]]) 19:15, 8. фебруар 2025. (CET)
::::::::::::::::::Fotografija, Fotografi — [[Хаснователь:Croxyz|Croxyz]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Croxyz|розгварка]]) 19:18, 8. фебруар 2025. (CET)
:::::::::::::::::::Filmovi, Kinematografija — [[Хаснователь:Croxyz|Croxyz]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Croxyz|розгварка]]) 19:29, 8. фебруар 2025. (CET)
::::::::::::::::::::Austrija, Manekenke, Teolozi — [[Хаснователь:Croxyz|Croxyz]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Croxyz|розгварка]]) 19:30, 8. фебруар 2025. (CET)
:::::::::::::::::::::Slovačka, Gradovi u Slovačkoj za [[Прешов]] — [[Хаснователь:Croxyz|Croxyz]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Croxyz|розгварка]]) 19:33, 8. фебруар 2025. (CET)
::::::::::::::::::::::Francuska   Французка
::::::::::::::::::::::Gradovi u Francuskoj   Вароши у Французкей 
::::::::::::::::::::::Hrana Пожива
::::::::::::::::::::::Jezici   Язики
::::::::::::::::::::::Kipari   Скулпторе 
::::::::::::::::::::::Književnost (ili literatura)  Литература
::::::::::::::::::::::Pravo  Право
::::::::::::::::::::::Plesovi  Танци
::::::::::::::::::::::Novinari  Новинаре
::::::::::::::::::::::Muzičari Музичаре
::::::::::::::::::::::Kompozitori Композиторе
::::::::::::::::::::::Fotografija  Фотоґрафия
::::::::::::::::::::::Fotografi  Фотоґрафе
::::::::::::::::::::::Filmovi  Филми
::::::::::::::::::::::Kinematografija  Кинематоґрафия
::::::::::::::::::::::Austrija  Австрия
::::::::::::::::::::::Manekenke  Манекенки
::::::::::::::::::::::Teolozi  Теолоґи
::::::::::::::::::::::Slovačka  Словацка
::::::::::::::::::::::Gradovi u Slovačkoj   Вароши у Словацкей
::::::::::::::::::::::[[Хаснователь:Keresturec|Keresturec]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Keresturec|розгварка]]) 20:08, 8. фебруар 2025. (CET)
:::::::::::::::::::::::Lingvisti, Filozofi, Filozofija — [[Хаснователь:Croxyz|Croxyz]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Croxyz|розгварка]]) 22:06, 8. фебруар 2025. (CET)
::::::::::::::::::::::::Gluma, Pjevanje, Dirigenti, Aranžeri. Stvorio sam [[:Катеґория:Манекенки]]. Je li to rodno neutralno? Bi li trebalo to ispraviti u [[:Катеґория:Манекени]]? — [[Хаснователь:Croxyz|Croxyz]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Croxyz|розгварка]]) 22:26, 8. фебруар 2025. (CET)
:::::::::::::::::::::::::Etnografija — [[Хаснователь:Croxyz|Croxyz]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Croxyz|розгварка]]) 23:04, 8. фебруар 2025. (CET)
::::::::::::::::::::::::::Gradovi u Ukrajini za [[Ужгород]]. — [[Хаснователь:Croxyz|Croxyz]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Croxyz|розгварка]]) 23:18, 8. фебруар 2025. (CET)
:::::::::::::::::::::::::::Lingvisti,   Линґвисти
:::::::::::::::::::::::::::Filozofi, Филозофи
:::::::::::::::::::::::::::Filozofija  Филозофия
:::::::::::::::::::::::::::Gluma,  Ґлума
:::::::::::::::::::::::::::Pjevanje,   Шпиванє
:::::::::::::::::::::::::::Dirigenti,   Дирґенти
:::::::::::::::::::::::::::Aranžeri   Аранжере
:::::::::::::::::::::::::::Etnografija  Етноґрафия
:::::::::::::::::::::::::::Gradovi u Ukrajini  Вароши у України
:::::::::::::::::::::::::::[[:Катеґория:Манекенки]]. Je li to rodno neutralno? Bi li trebalo to ispraviti u [[:Катеґория:Манекени]]?
:::::::::::::::::::::::::::У Манекенки  spadaju, ulaze samo manekenke, ne i muški deo  kao manekeni
:::::::::::::::::::::::::::Manekeni podrazumeva  oba spola.
:::::::::::::::::::::::::::&lt;nowiki&gt;~~~~ &lt;/nowiki&gt; — [[Хаснователь:Keresturec|Keresturec]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Keresturec|розгварка]]) 02:04, 9. фебруар 2025. (CET)
::::::::::::::::::::::::::::Grčka fali. Vidim da ima puno sadržaja vezano upravo za tu zemlju. — [[Хаснователь:Croxyz|Croxyz]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Croxyz|розгварка]]) 14:41, 9. фебруар 2025. (CET)
:::::::::::::::::::::::::::::Grčka  Греческа — [[Хаснователь:Keresturec|Keresturec]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Keresturec|розгварка]]) 14:45, 9. фебруар 2025. (CET)
::::::::::::::::::::::::::::::Mjerne jedinice, Narodi, Kemija. Malo ću smanjit aktivnost ovih dana. — [[Хаснователь:Croxyz|Croxyz]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Croxyz|розгварка]]) 14:31, 10. фебруар 2025. (CET)
:::::::::::::::::::::::::::::::Etnologija — [[Хаснователь:Croxyz|Croxyz]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Croxyz|розгварка]]) 14:32, 10. фебруар 2025. (CET)
::::::::::::::::::::::::::::::::Mjerne jedinice,  Мерни єдинки
::::::::::::::::::::::::::::::::Narodi,    Народи
::::::::::::::::::::::::::::::::Kemija.     Хемия
::::::::::::::::::::::::::::::::Etnologija    Етнолоґия — [[Хаснователь:Keresturec|Keresturec]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Keresturec|розгварка]]) 14:36, 10. фебруар 2025. (CET)
:::::::Potrebno mi je kratko uputstvo kako da unesem podatke u Kategoriju.
:::::::U Kategoriji  Lingvistika a u potkategoriju  Lingvisti ima dva imena  dvojice lingvista. A  ja sam našao još  pet lingvista za koje imamo biografije, tekstove pa sam hteo da ubacim i za njih linkove. Međutim,  kada podignem  te strane, vidim ili praznu stranicu ili samo imena kateforija i potkategorija, nigde konkretnih imena.  I probao sam,  tražio uputstvo na vikipdeiji   nešto u stilu  '''''Kako upisati podatke u  Kategoriju''''' ali nisam dobio ništa korisno kao savet. Da li je pristup  tim  stranama zabranjen, mada nemam takvu poruku, ili je nešto sasvim drugo  u pitanju?  Želeo sam samo da ubrzam kompletiranje Kategorija i potkategorija. Ako nije tajna, molio bih  pomoć kako doći do stranice gde ću videti konkretna imena lingvista i moći da, eventualno, unesem nove odrednice, nova imena.   — [[Хаснователь:Keresturec|Keresturec]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Keresturec|розгварка]]) 13:59, 14. фебруар 2025. (CET)
::::::::@[[Хаснователь:Keresturec|Keresturec]] Pozdrav! Kako bi Vam se lingvisti prikazali u kategorijama, morate kategoriju postaviti na stranicu s biografijom tih lingvista. To možete u postavkama biografije (dakle na stranici o lingvistu). Morate kliknuti &quot;Ушориц&quot;, nakon toga tri horizontalne crte gore desno (odmah &lt;u&gt;ispod&lt;/u&gt; &quot;Ушор жридло&quot;) i onda &quot;Категориï&quot;. Otvorit će Vam se okvir na ekranu u kojemu samo morate upisati naziv kategorije tamo gdje stoji &quot;Додаи категориio&quot; i potvrditi u popisu koji Vam se prikaže ispod. Kad ste potvrdili, samo kliknete &quot;Уруц пременки&quot; i spremite uređivanje kao i inače. Isprike na krivim slovima, nemam ih na ćiriličnoj tipkovnici. :)
::::::::Uglavnom, na stranicama od samih kategorija nema ničega, one služe samo da bi se vidjeli svi članci u koje je upisana ta kategorija. — [[Хаснователь:Hijerovit|Hijerovit]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Hijerovit|розгварка]]) 20:18, 15. фебруар 2025. (CET)
:::::::::Hvala! Zaist sam vam zahvalan na pomoći, osećam da je na Vikipediji uglavnom dobro, humano, prijateljsko društvo saradnika koji su voljni pomoći jedni drugima. U svetu oko nas to baš i nije tako. Sve sam shvatio i isprobao. I bogami radi. Ovu Vikipediju su programirali pametni ljudi :) Zaista mogu sarađivati u njoj i oni koji  baš nisu vični složenijim koracima ili ne poznaju programske jezike itd. 
:::::::::Sada, evo, stvari uvek idu ovak - neko od vas traži da mu date prst na ruci, vi mu ga date... onda taj isti traži od vas dlan, pa i to date, pa zatim isti ovaj traži ruku do lakta itd. itd. Stara priča. Ja bih sada i &quot;dlan&quot;  odnosno moje pitanje je kako se prave '''same, osnovne kategorije''' Lingvistika, Pevači, Sportisti, Karikaturisti  itd itd?   — [[Хаснователь:Keresturec|Keresturec]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Keresturec|розгварка]]) 02:09, 16. фебруар 2025. (CET)
::::::::::@[[Хаснователь:Keresturec|Keresturec]] Dam Vam do ramena, ali samo lijevu jer sam dešnjak. :) Kategorije se prave tako da imate &quot;Катеґория:&quot; u naslovu prije naziva kategorije (obavezno s dvotočkom). Primjerice, ako u pretragu Wikipedije napišete &quot;Катеґория:Етнолоґия&quot;. Nećete dobiti rezultat pretrage, ali će Vam prikazati &lt;span style=&quot;color: red&quot;&gt;crveni link&lt;/span&gt;, npr. &quot;Направце бок &quot;[[:Катеґория:Етнолоґия]]&quot; у тим википроєкту!&quot; Kada kliknete crveni link, otvorit će Vam stranicu kategorije. Onda kategorizirate tu kategoriju (isti princip kao s običnim stranicama, npr. kategoriju &quot;etnologija&quot; stavite u kategoriju &quot;znanost&quot;) i objavite ju. — [[Хаснователь:Hijerovit|Hijerovit]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Hijerovit|розгварка]]) 14:32, 16. фебруар 2025. (CET)
::::::::::E, zaboravih napomenuti, možete isti crveni link za stvaranje kategorije dobiti i ako kategorizirate neku stranicu. Recimo, pronađete nekog etnologa i na njegovoj stranici dodate kategoriju &quot;Etnologija&quot; – kada spremite to, na dnu će se prikazati crveni link nepostojeće kategorije. Otuda radite isto kao i s pretraživanjem, i čim stvorite stranicu taj će etnolog već biti kategoriziran (i crveni link na dnu će postati plav). — [[Хаснователь:Hijerovit|Hijerovit]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Hijerovit|розгварка]]) 14:35, 16. фебруар 2025. (CET)
:::::::::::Izgleda da smo  istovremeno pisali, ja vama mobu za tačnije objašnjenje o Kategorijama a vi meni uputstvo. No, bio sam blizu, izgleda, jedino nisam upisivao ovo Катеґория:  sa dve tačke.  Mislim da će uduće i taj segment ići u redu, bez nekih grešaka.  Hvala vam, vi ste dobra duša od osobe. I [[Хаснователь:Croxyz|Croxyz]] mi je podosta toga radio na kategorijama, ja sam mu prevodio termine na rusinski. Međutim, par dana je zauzet drugim stvarima pa sam  se ja usudio sam da istražujem na bazi vašeg prvobitnog uputstva  o postavljanju samih kategorija na dno stranice sa konkretnim tekstom... Opet smo pisali paralelno, stigao mi je vaš odgovor ...Ovo, čini mi se, ne razumem baš najbolje
:::::::::::''Imajte na umu da i kategorije trebate kategorizirati da bi ih se uključilo u &quot;stablo kategorija&quot;. Ako kategorizirate kategoriju, ne trebate imati nikakav tekst.'' — [[Хаснователь:Keresturec|Keresturec]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Keresturec|розгварка]]) 15:35, 16. фебруар 2025. (CET)
::::::::::::Bitno da ste pohvatali! Ovo što niste nije baš bitno: obično kategorije gledamo kao &quot;stabla&quot; (valjda u srpskome ima ista riječ), gdje svaka kategorija ima nekoliko podkategorija (kao grane na drvetu). Međutim, najbitnije je ovo da možete samo kategorizirati kategoriju i time izbjeći nepotrebne upise teksta kad stvarate novu kategoriju. — [[Хаснователь:Hijerovit|Hijerovit]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Hijerovit|розгварка]]) 15:40, 16. фебруар 2025. (CET)
:::::::::Pozdrav. U međuvremenu sam prokužio  i kako se prave same kategorije, bar tako mislim da mi je pošlo za rukom. Napravio sam nekoliko stranica. Jedino, na regularnoj stranici Kategorije, vidim posle glavnog naslova
:::::::::Катеґория:Шпиваче
:::::::::* [[:Катеґория:Шпиваче|Катеґория]]
:::::::::* [[Розгварка о катеґориї:Шпиваче|Дискусия]]
:::::::::(u ovom međuprostoru  '''nema ništa''' i sledi  posle toga, recimo)
:::::::::Боки у катеґориї &quot;Шпиваче&quot;
:::::::::Шлїдуюци боки то 11 у тей катеґориї од вкупно двох 11.
:::::::::A u  mojim kategorijama u međuprostoru ima uvek isti  naslov kao i sam naslov Kategorije, to sam upisivao da bi mi se pojavila  opcija za sejvovanje. 
:::::::::Pogledajte  kategorije Добротворе, Ремеселнїки и Священїки  u njima sam ostavljao i aktuelni naslov kategorije.
:::::::::U kategoriji Дириґент  sam snimio, sačuvao prvu formu sa Dirigent u međuprostoru. Zatim sam je pozvao za ispravku, obrisao sam ovo  Dirigent i sačuvao, sejvovao sam je i sada izgleda kao sve uobičajene  Kategorije.  Verovatno grešim u nekoj od procedura  pravljenja stranice za  datu kategoriju? 
:::::::::Pozdrav   — [[Хаснователь:Keresturec|Keresturec]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Keresturec|розгварка]]) 15:20, 16. фебруар 2025. (CET)
::::::::::Umalo: pri stvaranju stranice uvijek se nešto mora upisati kako stranica ne bi bila prazna. Imajte na umu da i kategorije trebate kategorizirati da bi ih se uključilo u &quot;stablo kategorija&quot;. Ako kategorizirate kategoriju, ne trebate imati nikakav tekst. — [[Хаснователь:Hijerovit|Hijerovit]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Hijerovit|розгварка]]) 15:29, 16. фебруар 2025. (CET)
:Mislim da  imamo mali problem.
:U  Kategorijama imamo   kategoriju Музики  i mislim da to nije dobro.  Mislim da treba  da bude kategorija  pod nazivom Музика   (Музики je  množina, kao da imamo više vrsta muzike... to je kao da umesto  Lingvistika  napišem Lingvistike a u nauci ima samo jedna oblast  Lingvistika). Ja sam  formirao Muzika pa sada imamo i Музика i Музики.   Mislim da iz Музики  treba prebaciti  reči koje su već tamo smeštene  u Музика  a prazan Музики  zatim izbrisati.  Molim savet /uputsatvo šta da radim i kako se, na kraju, briše  nepotrebna kategorija.  — [[Хаснователь:Keresturec|Keresturec]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Keresturec|розгварка]]) 03:03, 27. фебруар 2025. (CET)
::@[[Хаснователь:Keresturec|Keresturec]], oprosti, zaboravio sam ti ranije odgovoriti. Tu ti ja ne mogu pomoći jer ne znam kako izgledaju administratorski alati (nisam administrator na niti jednom izdanju Wikipedije). Nadam se da će ti @[[Хаснователь:Aca|Aca]] i @[[Хаснователь:Hijerovit|Hijerovit]] moći pomoći. Ja sam ovih dana usredotočen na Wikipediju na hrvatskom jeziku, tako ne mogu pomoći s kategoriziranjem. Ne znam jesam li slao ovaj popis gdje možeš vidjeti koje sve [https://rsk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9E%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%BC%D0%B5:%D0%9D%D0%B5%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B5_%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%86%D0%B5&amp;limit=500&amp;offset=0 stranice] trebaju biti kategorizirane. Popis se automatski ažurira svakih nekoliko dana. Natravno, postoje i dr. članci koji nisu kategorizirani, no ne nalaze se na ovom popisu jer već imaju neku automatsku izgenenriranu kategoriju zbog predloška za održavanje (tipa nedostatak izvora). Takvi članci obično se nalaze u ovim ''crvenim'' kategorijama na [https://rsk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9E%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%BC%D0%B5:%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%98%D0%B5&amp;offset=&amp;limit=500 ovom popisu]. — [[Хаснователь:Croxyz|Croxyz]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Croxyz|розгварка]]) 20:48, 27. фебруар 2025. (CET)
:::@[[Хаснователь:Keresturec|Keresturec]] Evo, prebacio sam sve. Možeš obrisati [[:Катеґория:Музики]]. Inače, @[[Хаснователь:Croxyz|Croxyz]], nisu u pitanju administratorski alati, nego [[m:help:Cat-a-lot]]. Možeš ga instalirati na meti kroz global.js pa će ti biti aktiviran svugdje. — [[Хаснователь:Hijerovit|Hijerovit]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Hijerovit|розгварка]]) 13:17, 1. марец 2025. (CET)
::::Hijerovit, hvala i, opet HVALA!  Uz to, evo i koristan savet za instalaciju Cat-a-lot. Dupla pomoć. Šta da kažem - prijatelj je u svakoj prilici prijatelj! Pozdrav od  — [[Хаснователь:Keresturec|Keresturec]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Keresturec|розгварка]]) 13:58, 1. марец 2025. (CET)

== Сарадња са Викимедијом Србије ==

Поштоване колеге уредници, молимо вас да се обратите канцеларији Викимедиеа Србије зарад сарадње на мејл kancelarija@vikimedija.org како би се надаље договорили око заједничких акција или састанака. Поздрав — [[Хаснователь:MareBG|MareBG]] ([[Розгварка зоз хасновательом:MareBG|розгварка]]) 16:47, 4. фебруар 2025. (CET)

:Хвала Маре на мејл адреси.  Договорићемо се у оквиру наше групе и неко ће се сигурно јавити у Викимедију Србије. Потребна нам је њихова помоћ, потреба нам је помоћ свих вас.  [[Хаснователь:Keresturec|Keresturec]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Keresturec|розгварка]]) 04:12, 7. фебруар 2025. (CET)
::Нема на чему! И ми као уредници са Википедије на српском смо спремни да вам помогнемо, говорим у име неколико уредника који су потврдили, а верујем да би и многи други када буде било потребно. Чујемо се, у контакту смо.  — [[Хаснователь:MareBG|MareBG]] ([[Розгварка зоз хасновательом:MareBG|розгварка]]) 09:04, 7. фебруар 2025. (CET)
:::МареБГ, потребна ми је помоћ односно инструкција о обнови позиције администратора. 
:::Дана 17. априла сам добио поруку да ми 24. априла 2025. истиће важење администраторске позиције те да треба да обновимо поступак за избор администратора. 
:::То је обављено овде на Порталу заједнице.  Сасвим доле, најновија дискусија.
:::Сви чланови групе су гласали за то да ја будем изабран поново за администратора. 
:::Добио сам овај линк да идем на њега и да обавим формалности али ја не схватам шта треба да радим?! Тражио сам  некакав формулар где нешто ваљда треба да попуним итд. али нисам ништа слично нашао.
:::https://meta.wikimedia.org/wiki/Steward_requests/Permissions 
:::Молио бих за паре  инструкција, објашњења шта то треба да урадим на том линку. 
:::— [[Хаснователь:Keresturec|Keresturec]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Keresturec|розгварка]]) 02:23, 11. май 2025. (CEST)

== An improved dashboard for the Content Translation tool ==

&lt;div lang=&quot;en&quot; dir=&quot;ltr&quot;&gt;
{{Int:hello}} Wikipedians,

Apologies as this message is not in your language, {{Int:please-translate}}.

The [[mediawikiwiki:Special:MyLanguage/Wikimedia_Language_and_Product_Localization|Language and Product Localization team]] has improved the [https://test.wikipedia.org/w/index.php?title=Special:ContentTranslation&amp;filter-type=automatic&amp;filter-id=previous-edits&amp;active-list=suggestions&amp;from=en&amp;to=es Content Translation dashboard] to create a consistent experience for all contributors using mobile and desktop devices. The improved translation dashboard allows all logged-in users of the tool to enjoy a consistent experience regardless of their type of device.

With a harmonized experience, logged-in desktop users now have access to the capabilities shown in the image below.
[[file:Content_Translation_new-dashboard.png|alt=|center|thumb|576x576px|Notice that in this screenshot, the new dashboard allows: Users to adjust suggestions with the &quot;For you&quot; and &quot;...More&quot; buttons to select general topics or community-created collections (like the example of Climate topic).  Also, users can use translation to create new articles (as before) and expand existing articles section by section. You can see how suggestions are provided in the new dashboard  in two groups (&quot;Create new pages&quot; and &quot;Expand with new sections&quot;)-one for each activity.]]
[[File:Content_Translation_dashboard_on_desktop.png|alt=|center|thumb|577x577px|In the current dashboard, you will notice that you can't adjust suggestions to select topics or community-created collections. Also, you can't expand on existing articles by translating new sections.]]
We will implement [[mw:Special:MyLanguage/Content translation#Improved translation experience|this improvement]] on your wiki '''on Monday, March 17th, 2025''' and remove the current dashboard '''by May 2025'''.
Please reach out with any questions concerning the dashboard in this thread. 

Thank you!

On behalf of the Language and Product Localization team.
&lt;/div&gt;

&lt;bdi lang=&quot;en&quot; dir=&quot;ltr&quot;&gt;[[User:UOzurumba (WMF)|UOzurumba (WMF)]]&lt;/bdi&gt; 03:56, 13. марец 2025. (CET)
&lt;!-- Пошиљалац поруке: Корисник:UOzurumba (WMF)@metawiki; списак прималаца: https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=User:UOzurumba_(WMF)/sandbox_CX_Unified_dashboard_announcement_list_1&amp;oldid=28382282 --&gt;

== Обнова  правох  администратора ==

Вчера сом достал таку поруку на мейл

Hi, as part of [[metawiki:Special:MyLanguage/Global_reminder_bot|Global reminder bot]], this is an automated reminder to let you know that your permission &quot;sysop&quot; (Администраторе) will expire on 2025-04-24 15:12:19. Please renew this right if you would like to continue using it.

Значи, мойо право же бим бул администратор ше закончує  24. априла, о тидзень.  Кед слово о обнови вец, спрам шицкого, треба да ше   кратко вияшнїце чи  ме потримуєце у тим да предлужим буц администратор чи маце иншаки предкладаня. На тим як ше вияшнїце ше будзе  базовац одлука  тих цо о предлуженю правох одлучую. [[Хаснователь:Keresturec|Keresturec]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Keresturec|розгварка]]) 14:07, 18. април 2025. (CEST)

:Подполно ше складам же би и надалєй администратор бул Керестурец. Односно же би ше му предлужел статус администртора и надалєй.  — [[Хаснователь:Olirk55|Olirk55]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Olirk55|розгварка]]) 17:21, 18. април 2025. (CEST)
:Я ше складам же би и надалєй администраторски роботи окончовал Керестурец. — [[Хаснователь:Sveletanka|Sveletanka]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Sveletanka|розгварка]]) 19:03, 18. април 2025. (CEST)
:Гласам за предлуженє администраторского статуса Keresturec. — [[Хаснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Flipdot|розгварка]]) 20:28, 19. април 2025. (CEST)
:Zlahodzim  se ze bi Keresturec bul i nadaljej administrator [[Хаснователь:Ruskinja2022|Ruskinja2022]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Ruskinja2022|розгварка]]) 21:49, 22. април 2025. (CEST)

== О Руским Язику ==

Здраво шицким! Я знам же ту нє праве место за тото питанє, алє ту перше место є, дзе сом нашол руски интернет хаснователє. Я сцем знац, дзе (або кому) мож поставиц питаня о ґраматики и морфолоґиї руского язика. Я нє Руснак, алє интересантно ми руски язик, и правим руски слова на (анґлийским) Викисловнїку. Дакеди нє мам правих формох даєдного слова, бо нє знам шицки правила ґраматики руского. Прето я сцем знац, дзе (або кому) я можем поставиц таки питаня. Дзекуєм ци! — [[Хаснователь:Insaneguy1083|Insaneguy1083]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Insaneguy1083|розгварка]]) 16:58, 10. юний 2025. (CEST)

:Найлєпше би було кед бисце контактовали зоз проф. др. Юлияном Рамачом, вон автор велькей, фантастичней Ґраматики руского (Панонского руско) язика. Або  зоз  мр Гелену Медєши, вона тиж вельки фаховец-линґвиста. Алє, вони нє маю профили на  Википедиї, нє реґистровани су. А я ту нє жадам уписовац їх мейл адреси так, явно.  Пробуйце контакт зоз  проф. др. Михайлом Фейсом  Fejsam, думам же вон ма профил на Википеиї алє го нє хаснує часто, або контaктуйце зоз професорку  руского язику у ґимназиї у Руским Керестуре  Люпку Малацко хтора ма профил под RKljupka.
:На тим линку  https://zavod.rs/digitalizovani-publikatsiyi/  єст два томи Сербско-руского словнїка. На концу першого тома єст  скрацена форма рускей ґраматики. Можебуц вам то помогнє гоч то  на сербским язику алє то досц розумлїве. [[Хаснователь:Keresturec|Keresturec]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Keresturec|розгварка]]) 13:44, 11. юний 2025. (CEST)
:Ґу Fejsam додайце лєм ет и gmail.com и можеце му писац мейли. Фейса анґлициста, студирал анґлийски язик, кед вам то лєгчейше та контактуйце з нїм на анґлийским язику.  Моментално є у Букурешту, у Румуниї на конґресу Русинох алє о 3-4 днї будзе дома и годзен вам одвитовац на мейли. — [[Хаснователь:Keresturec|Keresturec]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Keresturec|розгварка]]) 13:53, 11. юний 2025. (CEST)
::Барз дзекуєм! Будзем пробовац найсц мейл адреси Рамача и/або Медєшовей даґдзе онлайн. Уж мам ПДФ файли даскелїх руских словнїкох, часто их хаснуєм. Мам тиж Фейсов анґлийски словнїк, нажаль дакеди значеня анґлийских словох у словнїку застарени су. Заш лєм го напишем мейл по анґлийски. Уж написал сом др Александру Мудрию, професору руского язика на Универзитету у Новом Садзе, алє вон нїгда нє одвитовал ми на питаня. — [[Хаснователь:Insaneguy1083|Insaneguy1083]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Insaneguy1083|розгварка]]) 14:29, 11. юний 2025. (CEST)

== Уписованє насловох темох хтори сотруднїки пишу ==

Винко Жґанец

Любо Фечо


Преднї двор

Национални парк Серенґети


Швитляки

Акорд (музика)
Чинели (муз.инструмент)
Зайда

Череп


— [[Хаснователь:Keresturec|Keresturec]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Keresturec|розгварка]]) 14:35, 23. януар 2026. (CET)

== Обнова правох администратора за  2026/2027 ==

Улога администратора ми виходзи 20. мая 2026. Я 17. мая путуєм  и нє будзе ми теди до конченя роботох тей файти.  Понеже обнову або вибор нового администратора треба  покончиц скорей того датума я тераз иницируєм тот поступок же би до там даґдзе до 15. мая и тото було покончене.

Тримал сом же бим ище тот наступни рок могол буц администратор, а потим ше поцагнєм, най ше вибере дахто други, найвалушнєйши у ґрупи. Но, кед ше ви як члени ґрупи  вияшнїце иншак, односно кед и тераз будзеце мац свойого кандидата за администратора, нє будзем мац нїч процив. Векшина у демократиї победзує.

Модлїм вас же бисце ше тих дньох о тим вияшнєли.  [[Хаснователь:Keresturec|Keresturec]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Keresturec|розгварка]]) 17:57, 29. април 2026. (CEST)

:Гоч сом нє реґистрована, дзечнє активно потримуєм роботу на рускей Википедиї и щиро давам потримовку Гавриїлови Колєсарови з Канади же би и далєй бул АДМИНИСТРАТОР, док ма сцелосци и моци робиц.
:Гелена Медєшова — [[Окреме:Доприноси/&amp;#126;2026-26940-89|&amp;#126;2026-26940-89]] ([[Розгварка зоз хасновательом:&amp;#126;2026-26940-89|разговор]]) 16:51, 3. май 2026. (CEST)
:Добри дзень, давам потримовку Гавриїлови Колєсарови з Канади же би и далєй бул АДМИНИСТРАТОР. — [[Хаснователь:Ksenija234|Ksenija234]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Ksenija234|розгварка]]) 11:12, 5. май 2026. (CEST)
::Гласам за особу КЕРЕСТУРЕЦ. Маце мою потримовку. Лїляна....Оленка БТ — [[Хаснователь:ОленкаБТ|ОленкаБТ]] ([[Розгварка зоз хасновательом:ОленкаБТ|розгварка]]) 17:24, 7. май 2026. (CEST)
:::Складам ше най и надалєй водзи администраторство Керестурец односно на Рускей википедиї то хаснователь Keresturec. — [[Хаснователь:Olirk55|Olirk55]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Olirk55|розгварка]]) 09:58, 8. май 2026. (CEST)
:Тиж так давам потримовку и гласам за особу КЕРЕСТУРЕЦ же би и далєй бул администратор. — [[Окреме:Доприноси/&amp;#126;2026-28265-43|&amp;#126;2026-28265-43]] ([[Розгварка зоз хасновательом:&amp;#126;2026-28265-43|разговор]]) 01:49, 10. май 2026. (CEST)
:Гласам за особу Keresturec — [[Хаснователь:Sveletanka|Sveletanka]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Sveletanka|розгварка]]) 09:52, 11. май 2026. (CEST)</text>
      <sha1>86oqfrxxrwodv6j1f77g1avdzepir37</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Список Греческих божествох</title>
    <ns>0</ns>
    <id>3064</id>
    <revision>
      <id>19369</id>
      <parentid>18432</parentid>
      <timestamp>2026-06-11T21:27:27Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>TaSaNS</username>
        <id>1857</id>
      </contributor>
      <origin>19369</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2425" sha1="35e6hdeg6bkx5bxy6rymsdvc60ctmzo" xml:space="preserve">Список Греческих божествох&lt;ref&gt;„Grčki mitovi”, GREJVS, Robert, Nolit, Beograd, 1974,&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;„Legende i mitovi stare Grčke”, KUN, Nikolaj Albertovič, Admiral Books, Beograd, 2015.&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;„Imenik klasične starine”, JANKOVIĆ, Vladeta, Vreme knjige, Beograd, 1996.&lt;/ref&gt;

==[[Олимпийни божества|Дванац верховни божества Олимпа]]==
* Афродита
* Аполон
* Арес
* Артемида
* Атина
* Деметра
* Дионис
* Хефест
* Хера
* Хермес
* Посейдон
* Зевс

==[[Примордиялни божества]]==

* Ананка
* Ереб
* Ерос
* Етар
* Ґеа
* Хаос
* Хемера
* Хрон
* Несоє
* Никита
* Таласа
* Тартар
* Уран

==Титани==

* Астрей
* Атлнт
* Епиметей
* Феба
* Хиперион
* Япет
* Кей
* Криє
* Хрон
* Лета
* Менетиє
* Метида
* Мнемосина
* Океан
* Палант
* Перс
* Прометей
* Реа
* Тея
* Темида
* Тетия

== Морски божества ==
* Афея
* Амфитрита
* Форкиє
* Ґлаук
* Кето
* Нерей
* Нереиде
* Океан
* Посейдон
* Протей
* Таласа
* Таумант
* Тея
* Тритон
* 
==Витрово божества==

* Апелиотес
* Борей
* Еол
* Еурос
* Каикос
* Либос
* Нотос
* Скирон
* Зефир

==Други божества==
* Алфей
* Антерос
* Асоп
* Астрея
* Асклепиє
* Аластор
* Ата
* Бия
* Дим
* Дика
* Енио
* Еоя
* Ерида
* Ериниє
* Ерса
* Фоб
* Хад
* Харите
* Хеба
* Хеката
* Хелиє
* Херакле
* Хестия
* Хиґия
* Химен
* Хипнос
* Хоре
* Ида
* Илития
* Ирида
* Каирос
* Калипсо
* Кере
* Кратос
* Лета
* Лиса
* Мойре
* Мом
* Морфей
* Музи
* Нефела
* Немесис
* Ника
* Пан
* Персефона
* Плут
* Прияп
* Сабазиє
* Селена
* Стикс
* Танатос
* Тиха
* Зел

==Референци==
&lt;references /&gt;
[[Катеґория:Релиґия]]
[[Катеґория:Митолоґия]]
[[Катеґория:Греческа митолоґия]]</text>
      <sha1>35e6hdeg6bkx5bxy6rymsdvc60ctmzo</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>19374</id>
      <parentid>19369</parentid>
      <timestamp>2026-06-12T09:26:16Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Sveletanka</username>
        <id>20</id>
      </contributor>
      <comment>катеґория</comment>
      <origin>19374</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2465" sha1="3tvmn5y48omoccdfbdy5bpr4ad2qx07" xml:space="preserve">Список Греческих божествох&lt;ref&gt;„Grčki mitovi”, GREJVS, Robert, Nolit, Beograd, 1974,&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;„Legende i mitovi stare Grčke”, KUN, Nikolaj Albertovič, Admiral Books, Beograd, 2015.&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;„Imenik klasične starine”, JANKOVIĆ, Vladeta, Vreme knjige, Beograd, 1996.&lt;/ref&gt;

==[[Олимпийни божества|Дванац верховни божества Олимпа]]==
* Афродита
* Аполон
* Арес
* Артемида
* Атина
* Деметра
* Дионис
* Хефест
* Хера
* Хермес
* Посейдон
* Зевс

==[[Примордиялни божества]]==

* Ананка
* Ереб
* Ерос
* Етар
* Ґеа
* Хаос
* Хемера
* Хрон
* Несоє
* Никита
* Таласа
* Тартар
* Уран

==Титани==

* Астрей
* Атлнт
* Епиметей
* Феба
* Хиперион
* Япет
* Кей
* Криє
* Хрон
* Лета
* Менетиє
* Метида
* Мнемосина
* Океан
* Палант
* Перс
* Прометей
* Реа
* Тея
* Темида
* Тетия

== Морски божества ==
* Афея
* Амфитрита
* Форкиє
* Ґлаук
* Кето
* Нерей
* Нереиде
* Океан
* Посейдон
* Протей
* Таласа
* Таумант
* Тея
* Тритон
* 
==Витрово божества==

* Апелиотес
* Борей
* Еол
* Еурос
* Каикос
* Либос
* Нотос
* Скирон
* Зефир

==Други божества==
* Алфей
* Антерос
* Асоп
* Астрея
* Асклепиє
* Аластор
* Ата
* Бия
* Дим
* Дика
* Енио
* Еоя
* Ерида
* Ериниє
* Ерса
* Фоб
* Хад
* Харите
* Хеба
* Хеката
* Хелиє
* Херакле
* Хестия
* Хиґия
* Химен
* Хипнос
* Хоре
* Ида
* Илития
* Ирида
* Каирос
* Калипсо
* Кере
* Кратос
* Лета
* Лиса
* Мойре
* Мом
* Морфей
* Музи
* Нефела
* Немесис
* Ника
* Пан
* Персефона
* Плут
* Прияп
* Сабазиє
* Селена
* Стикс
* Танатос
* Тиха
* Зел

==Референци==
&lt;references /&gt;
[[Катеґория:Релиґия]]
[[Катеґория:Митолоґия]]
[[Катеґория:Греческа митолоґия]]
[[Катеґория:Греческа]]</text>
      <sha1>3tvmn5y48omoccdfbdy5bpr4ad2qx07</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Мелания Планчак (учителька)</title>
    <ns>0</ns>
    <id>3150</id>
    <revision>
      <id>19353</id>
      <parentid>19351</parentid>
      <timestamp>2026-06-11T13:36:05Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Keresturec</username>
        <id>18</id>
      </contributor>
      <comment>Уложени фотки, додата Ґалерия</comment>
      <origin>19353</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="9428" sha1="tl82jvronl6ship9uakdm6g8hz5p1fa" xml:space="preserve">{{Инфорамик 
| headerstyle = background: #ccf;
| header1 =&lt;big&gt; Мелания Планчак &lt;/big&gt;
| label2 = |  data2 = [[Файл:Melanija Plancak uciteljka.jpg|алт=Мелания Планчак|центар|мини|300x300п]]
| label3 = Назвиско | data3 =Аранка 
| label4 = Датум народзеня |  data4 =13. мая 1929. року
| label5 = Датум упокоєня |  data5 =22. новембра 2017 (88)
| label6 = Державянство |  data6 = югославянске, сербске
| label7 = Язик творох |  data7 = руски, українски
| label8 = Школа |  data8 = Учительска школа, Сримски Карловци и Суботица
| label9 = Универзитет |  data9 = 
| label10 = Наукови ступень |  data10 = 
| label11 = Период твореня |  data11 =1950—1985.
| label12 = Жанри |  data12 = образованє, просвита, редактура
| label13 = Поховани |  data13 = на теметове у Руским Керестуре
| label14 = Припознаня |   data14 = Припознанє ''Осиф Фа, учитель''

}}
'''Мелания Планчак''' (*[[13. май]] 1929—†22. новембер 2017), учителька и панїматка, дружтвена дїячка.

== Биоґрафия ==
Мелания (Аранка) Канюх ше народзела 13. мая 1929. року у Руским Керестуре. [[Оцец]] Михайло и [[мац]] Єлена родз. Надь. Мелания мала три шестри, Амалию, Славицу и Емилию. Основну школу Мелания закончела у [[Руски Керестур|Руским Керестуре]], предлужела школованє у Нєподполней мишаней ґимназиї з руским наставним язиком у фебруаре 1945. року и потим пошла до Учительскей школи у Сримских Карловцох и познєйше прешла до Учительскей школи у [[Суботица|Суботици]] хтору закончела 1950. року.

Мелания Канюх ше одала за о. Кирила Планчака. У малженстве вони мали штири дзивки - Марию,  Емилию, Олену и Татяну.
[[Файл:Melanija Plancak u N. Orahove.jpg|алт=Мелания Планчак зоз школярами|мини|402x402п|Мелания Планчак  зоз школярами у Новим Орахове]]
Перше роботне место єй було у Руским Керестуре дзе робела єден рок.1 Накадзи ше одала за паноца, о. Кирила Планчака, премесцена є до школи у [[Нове Орахово|Новим Орахове]] дзе робела осем роки, а потим, кед єй супруг Кирил премесцени на душпастирску роботу до Руского Керестура, єден рок робела и у [[Коцур|Коцуре.]] До Руского Керестура учителька Мелания ше врацела и робела од 1962–1969. року. 

Мелания Планчак найдлужей робела у [[Петровци|Петровцох]] у Сриме (нєшка Република [[Горватска]]) дзе ше цала фамилия преселєла кед єй супруг Кирил меновани за петровского пароха, 1969. року. Ту такой почала робиц як учителька класней настави, а по одходу [[Вира Гудак|Вири Гудаковей]] до Петроварадину, превжала и годзини руского язика. У школи пририхтовала рочни школски часопис за литературни роботи ''Венчик''.2 У Петровцох, окрем настави, учителька Мелания Планчак пририхтовала шицки школски програми з нагоди державних шветох, вєдно зоз членми КПД ''Яким Гарди''.   

Мелания Планчак, як дзивка и штредньошколка, ґлумела  у пар театралних фалатох у Руским Керестуре. У Петровцох вона режирала 6 аматерски представи а кед [[Юрий Авґустин Шереґи|Юрий А. Шереґи]] 1970. року режирал у валалє  театрални фалат ''Сорочински ярмарок'' Мелания Планчак зоз супругом ґлумела у фалаце у хторим, медзи иншим, було и надосц шпиваня. У тим фалаце участвовала векша часц просвитних роботнїкох зоз школи. 

У Петровцох Мелания Планчак була єден час и директорка подручней школи, хтора припадала под вуковарску ОШ ''Други конґрес КПЮ''. У школи у Петровцох Мелания Планчак дочекала и пензию 1985. року. 

Уж як пензионерка вона зоз супругом, паноцом Кирилом Планчаком, пошла до Нємецкей, до Нирнберґу дзе препровадзели 13 роки. Року 1998. Мелания и Кирил Планчаково ше врацели до Руского Керестура ґу своїм дзецом и унуком. 

Учителька Меланка Планчакова була член [[Дружтво за руски язик, литературу и културу|Дружтва за руски язик, литературу и културу]] од 1974. року. У матичней кнїжки Дружтва уписана є под числом 68.

За свою витирвалу роботу у просвити учителька Мелания Планчак достала вецей припознаня и награди, а єдно з нїх и Припознанє ''Осиф Фа, учитель'' Дружтва за руски язик, литературу и културу 2016. року за длугорочну воспитно-образовну роботу зоз школярами. 

Учителька Мелания Планчак ше упокоєла 22. новембер 2017. року (88). Похована була на [[Теметов|теметове]] у Руским Керестуре.

== Ґалерия ==
&lt;gallery&gt;
Файл:Kiril i Melanija Plancak.jpg|Мелания и Кирил Планчак
Файл:Plancakova.jpg|Мелания Планчак як млада учителька
&lt;/gallery&gt;

== Литература ==
* Тамаш, др Юлиян, „''Просвитни роботнїки 1944—1991. року''ˮ, Руски Керестур, ''лїтопис и история (1745-1991''), Месна заєднїца Руски Керестур, 1992,  бок 413.
* Сенка Папуґа Славчев: Руски учителє у Новим Орахове, Studia Ruthenica, Дружтво за руски язик, литературу и културу, ч. 7 (20), 1999-2000, б. 84.

== Вонкашнї вязи ==

* С. Сабадош, [https://www.ruskeslovo.com/obrazovna-verikala-od-ovodi-po-fakultet-vi/ Образовна вертикала, од оводи по факултет (VI)], новини Руске слово, ruskeslovo.com, 9. октобер 2023.
* Zvonko Kostelnik, [https://savezrusina.hr/vijesti/umrla-je-uciteljica-melanija-plancak/ UMRLA JE UČITELJICA MELANIJA PLANČAK],  Savez Rusina Republike Hrvatske, vebsajt savezrusina.hr , 23.11.2017.
* В. Вуячич,  [https://www.ruskeslovo.com/na-njeskajsi-dzenj-13-maj-2/ На нєшкайши дзень, 13. май], Аґенция Рутенпрес, вебсайт www.ruskeslovo.com, 13. май 2026.
* [https://druztvo.org/ruski/in%20memoriam/index.htm Умарла Мелания Планчак, учителька (1929-2017)], вебсайт Дружтва за руски язик, литературу и културу, druztvo.org.

== Референци ==

1 Тамаш, др Юлиян, „Просвитни роботнїки 1944—1991. рокуˮ, Руски Керестур, лїтопис и история (1745-1991), Месна заєднїца Руски Керестур, 1992,  бок 413.

2 С. Сабадош, [https://www.ruskeslovo.com/obrazovna-verikala-od-ovodi-po-fakultet-vi/ Образовна вертикала, од оводи по факултет (VI)], новини Руске слово, ruskeslovo.com, 9. октобер 2023.
[[Катеґория:Руснаци у Сербиї]]
[[Катеґория:Керестурци]]
[[Катеґория:Учителє]]
[[Катеґория:Умарли 2017]]
[[Катеґория:Народзени 1929]]
[[Катеґория:13. май]]
[[Катеґория:22. новембер]]</text>
      <sha1>tl82jvronl6ship9uakdm6g8hz5p1fa</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Цитисус</title>
    <ns>0</ns>
    <id>3151</id>
    <revision>
      <id>19362</id>
      <parentid>19348</parentid>
      <timestamp>2026-06-11T16:13:43Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Ksenija234</username>
        <id>1651</id>
      </contributor>
      <comment>Ушорйованє медзинаслових и вики вязи</comment>
      <origin>19362</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="10480" sha1="2712aehk4odqdarvopbvmlt8vu11yw6" xml:space="preserve">{{Инфорамик
| headerstyle = background:  #ccf;
| header1 = Цитисус
|  label2 = |  data2 = [[File:Cytisus procumbens 2.jpg|300px]]
| label3 =|  data3 =
| header4 = [[Таксономия (биолоґия)|Наукова класификация]]
| label5 = Класа |  data5 = 
|  label6 = Царство |  data6 = Plantae
|  label7 = Дивизия |  data7 = Tracheophyta
|  label8 =Klasa |  data8 = Magnoliopsida
|  label9 = Ряд |  data9= Fabales
|  label10 = Фамилия |  data10= Fabaceae
|  label11= Подфамилия |  data11= Faboideae
|  label12 = Трибус  |  data12 = Genisteae
|  label13 =  Род |  data13 = Cytisus Desf. (1798).
| header14 = Бази податкох
| label15 = | data15= GBIF
Flora Croatica
|  label16 =   |  data16 =
 wikivrste WD wikislike wikigalerija
}}

'''Цитисус''' (лат. ''Cytisus'', горв. ''zanovjet'') то род рошлїнох зоз фамилиї маунаркох (''Fabaceae''), розширени є такповесц по цалим швеце.&lt;ref name=&quot;:0&quot;&gt;[https://powo.science.kew.org/taxon/urn:lsid:ipni.org:names:60455196-2 Cytisus Desf&quot;.] Plants of the World Online. [https://en.wikipedia.org/wiki/Royal_Botanic_Gardens,_KewRoyal Botanic Gardens, Kew.] Retrieved 6 August 2025.&lt;/ref&gt; Род облапя коло 27 файти.&lt;ref&gt;RHS A–Z encyclopedia of garden plants. United Kingdom: Dorling Kindersley. 2008. p. 1136. ISBN 978-1405332965.&lt;/ref&gt; Цитисус спада до вичножелєних рошлїнох,&lt;ref&gt;[https://www.rhs.org.uk/plants/98153/cytisus-x-beanii/details Cytisus × beanii&quot;.] RHS. Retrieved 5 May 2020&lt;/ref&gt; познати є по своїх розкошних кветох найчастейше жовтей [[Фарба|фарби]] хтори прекриваю длуги еластични конарчки на яр и вчас влєце. Квитки ше зявюю як густи ґиризди, закриваю конарчки и правя слику хтора здогадує на „жовти хмарки”. Окрем жовтих, єст червени, били и целово вариянти и так оможлївюю прилагодзованє за рижнородни декорациї.&lt;ref&gt;[https://parkplants.rs/index.php?route=product%2Fsearch&amp;search=cytisus Products meeting the search criteria]&lt;/ref&gt;

== Биолоґийни опис ==
Цитисус черяк, ридко мале древко, лїсцопадне, ридко вичножелєне, аж може буц и церньовите. Фотермия зменююца. Лїсцочка тройнїсти, ридко зведзени на єден лїсток, мали су и узки або их нєт.

Квети длугоки 2-3 центи, мохоткасти, жовти, били, ридко лилово або целово, пазухови, ґириздасти або у главкох на концох младнїка. Погарик квитку цивкасти, дзвонасти або тевчирасти, вельо длугши як ширши, ясно двоустови, длугоки 10-15 милиметри; лїстки кветох мегки, длугши од криделка, звичайно зарезани при верху. Маю 10 прашнїки, зроснути до цивки, тлучок шедзаци, а квети маю окремни приємни пах хтори ше около шири.

Квет у форми метолки дизайновани так же накадзи пчолка на ньго злєци, прашнїки, напнуто спущени под калапчком лїсцочка, такой ше нагло випросца, дотхню пчолку од сподку и прекрию єй мохоткави брущок зоз поленом. Кед рошлїна преквитнє, формую ше длуговасти капсули мауни, а узрети ше отвераю зоз 1-2 або вецей нашеньками. Нашенько покрутковей форми, ровне и блїщаце. Древо ридко васкуларне або персценясте, зоз цифру, менєй або вецей подзелєне на нєясни контури, жовкасто-кафовкасти. Рочни персценї мож ясно видзиц. Судзинки видлїви зоз голим оком. Розлики у структури древа медзи поєдинима файтами роду мали.

== Розмножованє и отримованє ==


Цитисус ше розмножує з нашеньком на яр после стратификациї под шнїгом у фебруаре, алє ше може розмножовац и зоз желєнима младнїками и каламеньом.[[File:Cytisus IMG 20260528 073819.jpg|thumb|Квети розквитнутого цитисуса|346x346п]]Цитисус рошлїна о хторей ше нє треба вельо старац. Преферує слунковити места и толерантна є на розлични условия глїни, уключуюци и нєплодну и писковиту глїну. Залївац ю треба умерено, нє подноши вельо води. Кед же ма добру дренажу, цо значне за єй роснуце, лєпше напредує. Рошлїна одпорна на сушу, так же є идеална за слунковити и сухи локациї.

== Розширеносц ==
Цитисус вичножелєна рошлїна хтора розширена у Европи, сиверозаходней Африки (уключуюци Макаронезию), [[Турска|Турскей]], заходних Зєдинєних Америцких Державох и южней Канади &lt;ref name=&quot;:0&quot; /&gt;. Находзи ше коло лєсох односно лєсових окраїскох и горох або коло побережних черякох и пасовискох, а мож го обачиц и там дзе подруча запущени або затаращени.&lt;ref name=&quot;:0&quot; /&gt;.

== Етимолоґия ==
Слово походзи зоз старопольского слова ''zanowiec'', а виведзене є зоз злучнїка za ''nova'' „на нови (мешац)“, з оглядом на час кеди ше рошлїна збера за медицински потреби.

== Значенє и хаснованє ==
Значне число файтох ше хаснує за:

• Рижнородни прекрасни декорациї. 

• Цитисус мож хасновац и як єдло (заменка за кафу або присмачки), алє треба з ню поступиц осторжно, пре присуство алкалоїду хтори може спричинїц трованє. [2].

• Древо ма релативно високи механїчни прикмети: декоративну текстуру и красну природну офарбеносц. Медзитим, пре мале стебло, хаснує ше лєм за дробни ручни виробки.

• Рошлїна ма украсну, декоративну вредносц, окреме у периодзе док квитнє вчас на яр або влєце; хаснує ше за садзенє у заградкох и паркох, поєдинєчно, у ґрупох комбиновано зоз другима рошлїнами. Файти хтори нїзки, успишно рошню у каменярох; жимжелєни файти ше пестує у пластенїкох; тоти цо квитню вчас на яр хаснує ше за рижни декорациї.

• Ма у себе алкалоїд цитизин, хтори звекшує кревни прицисок и стимулує диханє, так же ше даєдни файти цитисуса хаснує у медицини.

• Цитисус ше хаснує и за статкову покарму.
[[File:Spartocytisus supranubius.jpg|right|thumb|370x370px|Били цитисус (Cytisus supranubius )]]
== Файти ==
:*Cytisus absinthioides Janka
:*Cytisus acutangulus Jaub. &amp;amp;amp; Spach
:*Cytisus aeolicus Guss. ex Lindl.
:*Cytisus agnipilus Velen.
:*Cytisus albus Hacq., bijeli zanovjet
:*Cytisus anatolicus (Güner) Vural
:*Cytisus angulatus (L.) Boiss. ex Spach
:*Cytisus arboreus (Desf.) DC.
:*Cytisus ardoinoi E.Fourn.
:*Cytisus austria

== Ґалерия ==
&lt;gallery&gt;
Файл:Cytisus praecox 'Albus' a1.jpg|Гибридни цитисус (Cytisus praecox 'Albus')
Файл:Cytisus scoparius - Köhler–s Medizinal-Pflanzen-200.jpg|Часци цитисуса, семенко, мауна, конарчки, квети и його часци
Файл:Цитисус IMG 20260528 073802.jpg|Цитисус, подполно розквитнути
Файл:Cytisus grandiflorus b.jpg|
Файл:Cytisus ardoini1.jpg 
Файл:Cytisus nigricans 2006.07.01 10.41.34-p7010259.jpg

&lt;/gallery&gt;

== Литература ==
* DK, ''Biljke i cveće, Veliki ilustorvani vodić, Mladinska knjiga''2006, Beograd, бок 167 и 560

== Вонкашня вяза ==

* [https://sajic.com/cytisus-biljka-zlatnih-cvetova-za-vas-vrt-ili-terasu/ Cytisus: Biljka zlatnih cvetova za vaš vrt ili terasu]
* [https://r2u.org.ua/s?w=Cytisus&amp;scope=all&amp;dicts=14 Cytisus] // [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA_%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D1%85_%D0%BD%D0%B0%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85_%D1%96_%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%BD%D0%B0%D0%B7%D0%B2_%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D1%80%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%B8%D0%BD Словник українських наукових і народних назв судинних рослин] / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. —(Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
{{Commons}}

== Референци ==
[[Катеґория:Рошлїни]]

&lt;references /&gt;
[[Катеґория:Черяки]]</text>
      <sha1>2712aehk4odqdarvopbvmlt8vu11yw6</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Ритмична формула</title>
    <ns>0</ns>
    <id>3152</id>
    <revision>
      <id>19352</id>
      <timestamp>2026-06-11T13:19:34Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Olirk55</username>
        <id>19</id>
      </contributor>
      <comment>Нова страница: Ритмична формула         Ритмична формула, або ( частейше)  ритмоформула, у музики то характеристични  ритмични схеми ,  хтори ше часто хасную  и препознаваю  знука  одредзеней  историйней и реґионалней  музичней традициї, напр., у  шпанскей  музики за танєц, браз…</comment>
      <origin>19352</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="5130" sha1="khatg9mpuye3fnkzmf3lwlz7nuhgxgl" xml:space="preserve">Ритмична формула        
Ритмична формула, або ( частейше)  ритмоформула, у музики то характеристични  ритмични схеми ,  хтори ше часто хасную  и препознаваю  знука  одредзеней  историйней и реґионалней  музичней традициї, напр., у  шпанскей  музики за танєц, бразилскей боса нови, австрийскей полки, италиянскей тарантели  итд.
Общи характеристики
Характеристична ритмична формула  самби:  ту будзе  НОТНИ  ПРИКЛАД
Характеристична  ритмичка  формула  сортикоа:   +НОТН И ПРИКЛАД 
Ритмична формула  часто служи  як характеристична ритмична прикмета музичного жанра (напр., польска полонеза, баскийски сортико, бразилска самба, арґентински танґо) и аж ґенерално  музичного стила (як, напр., у индийскей класичней музики). По важносци у музики, ритмична формула ше може  поровнац зоз мелодийску формулу.
У музичней композициї, ритмични формули ше звичайно комбиную  до периодичних шорох  и ухо их перципує  як  елементи метричней мрежи. Музични метер може буц „квантитативни“ (як у модалних ритмох штредњовиковней музики), односно огранїчени на „громадзенє  квантитета“, без ґрадациї зиходзацих вдереньох по чежини , або „квалитативни“ (як у барокней, бечскей класичней и романтичней музики), односно зоз ґрадацию акцентох по ступню їх чежини (нємецки: Zeitmaß) типичней за класични метер.
Ритмична формула и ритмични образец
Ритмичну формулу треба розликовац од ритмичного  обрасца (тиж шлєбодно наволаного  ритмична  формула у музиколожских писаньох), специфични ритмични идеї у одредзеней  музичней композициї (за разлику од ритмичних формулох, хтори резултат „ґенерализованей“ музичней пракси). Значи, (точкасти) ритмични  схеми (обрасци) у Шопеновей „Револуционарней етиди“ и Дебисийовим прелудиюму „Крочаї  у шнїгу“  дїйствую  лєм у цеку тирваня  тих  дїлох  и нє характеристични су за ритмични  стил Шопена и Дебисия, а поготов вообще нє за музику романтичарох и импресионистох.
У музики хтору писали композиторе, характеристични ритмични  образец може  буц  уткани  до ритмично рижнородного  и розвитого музичного ткива. Периодичне врацанє такого  обрасца (аж и без формованя монотоних ритмичних серийох)  у векшей або меншей мири дава  асоциятивну идентификацию жанра, як, напр., у Сичилияни (II часц)  Баховей Сонати за флауту у Еs-duru (BWV 1031), квазисортику у „Епскей  писнї“ М. Равела (ч. 2 зоз циклуса „Три писнї  Дон Кихота по Дулсинеї“) итд.
Ритмични формули у традиционалней музики
За велї жанри и музични форми традиционалней музики  з розличних музичних културох, ритмични рамик музики типично конструовани на основи периодичного повторйованя стандардних ритмичних формулох, такв. ритмичних циклусох. Напр. у макам традицийох Блїзкого востоку и  Централней Азиї, таки ритмични циклуси ше наволую усул (туркийски) або ика (арабски) а у индийскей класичней музики тала.

== Литератуа ==

== Вонкашня вяза ==

== Референци ==</text>
      <sha1>khatg9mpuye3fnkzmf3lwlz7nuhgxgl</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>19357</id>
      <parentid>19352</parentid>
      <timestamp>2026-06-11T15:10:30Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Olirk55</username>
        <id>19</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>Форматированє бока</comment>
      <origin>19357</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="9558" sha1="m9ndtpj59q368edyusrpbcw2vrh84d1" xml:space="preserve">Ритмична формула, або (вше частейше слово) ритмоформула, у музики представя одредзени, характеристични розпорядок и одношенє тирваня тонох або ритмичних вредносцох у музики. То найменша ритмична клїтинка, мотив або образец (схема) хтори твори основу даякей мелодиї, а состої ше зоз комбинациї нотох розличних длужинох. [1, 2]

Ритмични формули, ритмични схеми ше часто хасную и препознаваю знука одредзеней историйней и реґионалней музичней традициї, напр., у  шпанскей  музики за танєц, бразилскей боса нови, австрийскей полки, италиянскей тарантели итд.

Общи характеристики

ту будзе  НОТНИ  ПРИКЛАД. Характеристична ритмична формула самби:  

ту будзе: Характеристична  ритмичка формула  сортикоа: +НОТНИ  ПРИКЛАД 

Ритмична формула часто служи як характеристична ритмична прикмета музичного жанра (напр. польска полонеза, баскийски сортико, бразилска самба, арґентински танґо) и аж (ґенерално) музичного стила (як напр. у индийскей класичней музики). По важносци у музики, ритмична формула ше може поровнац зоз мелодийску формулу.

У музичней композициї, ритмични формули ше звичайно комбиную до периодичних шорох и ухо их перципує як елементи метричней мрежи. Музични метер може буц „квантитативни“ (як у модалних ритмох штредњовиковней музики), односно огранїчени на „громадзенє квантитета“, без ґрадациї зиходзацих вдереньох по чежини, або „квалитативни“ (як у барокней, бечскей класичней и романтичней музики), односно зоз ґрадацию акцентох по ступню їх чежини (нємецки: ''Zeitmaß'') типичней за класичну метрику.

У музичней теориї, ритмична формула (або ритем-мотив) представя абстракцию „вицагнуту” зоз ритмичних вредносцох єдней мелодиї. Вона ше  повторює през композицию же би отримала структуру и оможлївела музики стабилносц. 

Найпознатши общи ритмични формули облапяю: 

♦ Дводзельни (такт 2/4): хаснує ше найчастейше у маршох (крочайнїцох).

♦ Тродїлни (такт 3/4 або 6/8): характеристични за валцери.

♦ Синкопи (''Syncopated notes''): ритмични формули при хторих нагласок премесцени на слабу ноту- т.є. нєнаглашену тактову часц (популарне у джезу, реґе музики и салси). [1, 2, 3]

За ''tips'' и трики назначнєйше як ускладзиц розлчни ритмични формули и успишно их зложиц и злучиц зоз акордами. (опатриц видео знїмок.&lt;ref&gt;[https://www.youtube.com/watch?v=CYnm8X3f_og Mastering Rhythm With Konnakol (38) basic rhythmic formula] youtube.com&lt;/ref&gt;)

Ритмична формула и ритмични образец

Ритмичну формулу треба розликовац од ритмичного обрасца (тиж шлєбодно наволаного ритмична формула у музиколожских писаньох), специфични ритмични идеї у одредзеней музичней композициї (за разлику од ритмичних формулох, хтори резултат „ґенерализованей“ музичней пракси). Значи, (точкасти) ритмични схеми (обрасци) у Шопеновей „Револуционарней етиди“ и Дебисийовим прелудиюму „Крочаї  у шнїгу“ дїйствую лєм у цеку тирваня тих  дїлох и нє характеристични су за ритмични стил Шопена и Дебисия, а поготов вообще нє за музику романтичарох и импресионистох.

У музики хтору писали композиторе, характеристични ритмични образец може  буц уткани до ритмично рижнородного и розвитого музичного ткива. Периодичне врацанє такого обрасца (аж и без формованя монотоних ритмичних серийох) у векшей або меншей мири дава асоциятивну идентификацию жанра, як, напр., у Сичилияни (II часц)  Баховей Сонати за флауту у Еs-duru (BWV 1031), квазисортику у „Епскей  писнї“ М. Равела (ч. 2 зоз циклуса „Три писнї Дон Кихота по Дулсинеї“) итд.

Ритмични формули у традиционалней музики

За велї жанри и музични форми традиционалней музики з розличних музичних културох, ритмични рамик музики типично конструовани на основи периодичного повторйованя стандардних ритмичних формулох, такв. ритмичних циклусох. Напр. у макам традицийох Блїзкого востоку и Централней Азиї, таки ритмични циклуси ше наволую ''усул'' (туркийски) або ''ика'' (арабски) а у индийскей класичней музики ''тала''.

== Ритмични формули у других обласцох ==

Попри музики и теориї уметносци тот термин описує и метрични обрасци у поезиї и кнїжовносци/литератури, як и обрасци рухох у ритмичней ґимнастики.

'''Поезия и кнїжовносц'''

У кнїжовносци и поезиї метрики, ритмична формула ше одноши на порядне зменьованє наглашених и нєнаглашених складох. У античней поезиї, напр., ритмични формули були познати як стопи (дактил, горей, ямб).

'''Ритмична ґимнастика'''

[[File:Rhythmic gymnasts posing.jpg|right|thumb|297x297px|Ритмична ґимнастика зоз обручами]]
У тим спорту ритмичней ґимнастики, ритмична формула ше хаснує и намага ше описац специфични, усоглашени рядошлїд рушаня цела або справованє зоз реквизитама (обруч, лабда, слупчки (серб.чуњеви), траки итд).

'''Теория уметносци'''

Теоретичар Драґутин Ґостушки дефинує ритмичну формулу як естетску представу и слику одношеня конститутивних елеменатох. Вона остава константна у структури и пропорцийох своїх членох, аж и кед ше обєкт спатра з розличнима швидкосцами або периодами хтори почасови.

== Литература ==
* [https://www.fmu.bg.ac.rs/wp-content/uploads/2021/09/ksmp-prijemni-das-2021_tekst-za-pisanje-sazetka-2.-artikulacija-muzicke-formule-u-okviru-srpske-narodne-tonalnosti-u-nastavi-muzicke-pismenosti.pdf Aртикулација музичке формуле у оквиру српске народне тоналности и музичке писмености.]'', Факултет музичкe уметности Беоґрад

== Вонкашня вяза ==
* [https://scindeks-clanci.ceon.rs/data/pdf/proc-0e25/2020/proc-0e252003088S.pdf Ритмичка организација музичког дискурса са  становишта Ојлерове недовршене теорије...] scindeks-clanci.ceon.rs/

== Референци ==
[[Катеґория:Музика]]
[[Катеґория:Музични термини]]</text>
      <sha1>m9ndtpj59q368edyusrpbcw2vrh84d1</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>19359</id>
      <parentid>19357</parentid>
      <timestamp>2026-06-11T15:26:36Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Olirk55</username>
        <id>19</id>
      </contributor>
      <minor />
      <origin>19359</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="9627" sha1="bh3xiigckgb2vrw8qlx4lgn1lo9sul6" xml:space="preserve">Ритмична формула, або (вше частейше слово) ритмоформула, у музики представя одредзени, характеристични розпорядок и одношенє тирваня тонох або ритмичних вредносцох у музики. То найменша ритмична клїтинка, мотив або образец (схема) хтори твори основу даякей мелодиї, а состої ше зоз комбинациї нотох розличних длужинох. [1, 2]

Ритмични формули, ритмични схеми ше часто хасную и препознаваю знука одредзеней историйней и реґионалней музичней традициї, напр., у  шпанскей  музики за танєц, бразилскей боса нови, австрийскей полки, италиянскей тарантели итд.

Общи характеристики

ту будзе  НОТНИ  ПРИКЛАД. Характеристична ритмична формула самби:  

ту будзе: Характеристична  ритмичка формула  сортикоа: +НОТНИ  ПРИКЛАД 

Ритмична формула часто служи як характеристична ритмична прикмета музичного жанра (напр. польска полонеза, баскийски сортико, бразилска самба, арґентински танґо) и аж (ґенерално) музичного стила (як напр. у индийскей класичней музики). По важносци у музики, ритмична формула ше може поровнац зоз мелодийску формулу.

У музичней композициї, ритмични формули ше звичайно комбиную до периодичних шорох и ухо их перципує як елементи метричней мрежи. Музични метер може буц „квантитативни“ (як у модалних ритмох штредњовиковней музики), односно огранїчени на „громадзенє квантитета“, без ґрадациї зиходзацих вдереньох по чежини, або „квалитативни“ (як у барокней, бечскей класичней и романтичней музики), односно зоз ґрадацию акцентох по ступню їх чежини (нємецки: ''Zeitmaß'') типичней за класичну метрику.

У музичней теориї, ритмична формула (або ритем-мотив) представя абстракцию „вицагнуту” зоз ритмичних вредносцох єдней мелодиї. Вона ше  повторює през композицию же би отримала структуру и оможлївела музики стабилносц. 

Найпознатши общи ритмични формули облапяю: 

♦ Дводзельни (такт 2/4): хаснує ше найчастейше у маршох (крочайнїцох).

♦ Тродїлни (такт 3/4 або 6/8): характеристични за валцери.

♦ Синкопи (''Syncopated notes''): ритмични формули при хторих нагласок премесцени на слабу ноту- т.є. нєнаглашену тактову часц (популарне у джезу, реґе музики и салси). [1, 2, 3]

За совити, хасновити напрямки, трики (анґл. ''tips)'' назначнєйше знац як ускладзиц розлчни ритмични формули и успишно их зложиц и злучиц зоз акордами. (опатриц видео знїмок.&lt;ref&gt;[https://www.youtube.com/watch?v=CYnm8X3f_og Mastering Rhythm With Konnakol (38) basic rhythmic formula] youtube.com&lt;/ref&gt;)

Ритмична формула и ритмични образец

Ритмичну формулу треба розликовац од ритмичного обрасца (тиж шлєбодно наволаного ритмична формула у музиколожских писаньох), специфични ритмични идеї у одредзеней музичней композициї (за разлику од ритмичних формулох, хтори резултат „ґенерализованей“ музичней пракси). Значи, (точкасти) ритмични схеми (обрасци) у Шопеновей „Револуционарней етиди“ и Дебисийовим прелудиюму „Крочаї  у шнїгу“ дїйствую лєм у цеку тирваня тих  дїлох и нє характеристични су за ритмични стил Шопена и Дебисия, а поготов вообще нє за музику романтичарох и импресионистох.

У музики хтору писали композиторе, характеристични ритмични образец може  буц уткани до ритмично рижнородного и розвитого музичного ткива. Периодичне врацанє такого обрасца (аж и без формованя монотоних ритмичних серийох) у векшей або меншей мири дава асоциятивну идентификацию жанра, як, напр., у Сичилияни (II часц)  Баховей Сонати за флауту у Еs-duru (BWV 1031), квазисортику у „Епскей  писнї“ М. Равела (ч. 2 зоз циклуса „Три писнї Дон Кихота по Дулсинеї“) итд.

Ритмични формули у традиционалней музики

За велї жанри и музични форми традиционалней музики з розличних музичних културох, ритмични рамик музики типично конструовани на основи периодичного повторйованя стандардних ритмичних формулох, такв. ритмичних циклусох. Напр. у макам традицийох Блїзкого востоку и Централней Азиї, таки ритмични циклуси ше наволую ''усул'' (туркийски) або ''ика'' (арабски) а у индийскей класичней музики ''тала''.

== Ритмични формули у других обласцох ==

Попри музики и теориї уметносци тот термин описує и метрични обрасци у поезиї и кнїжовносци/литератури, як и обрасци рухох у ритмичней ґимнастики.

'''Поезия и кнїжовносц'''

У кнїжовносци и поезиї метрики, ритмична формула ше одноши на порядне зменьованє наглашених и нєнаглашених складох. У античней поезиї, напр., ритмични формули були познати як стопи (дактил, горей, ямб).

'''Ритмична ґимнастика'''

[[File:Rhythmic gymnasts posing.jpg|right|thumb|297x297px|Ритмична ґимнастика зоз обручами]]
У тим спорту ритмичней ґимнастики, ритмична формула ше хаснує и намага ше описац специфични, усоглашени рядошлїд рушаня цела або справованє зоз реквизитама (обруч, лабда, слупчки (серб.чуњеви), траки итд).

'''Теория уметносци'''

Теоретичар Драґутин Ґостушки дефинує ритмичну формулу як естетску представу и слику одношеня конститутивних елеменатох. Вона остава константна у структури и пропорцийох своїх членох, аж и кед ше обєкт спатра з розличнима швидкосцами або периодами хтори почасови.

== Литература ==
* [https://www.fmu.bg.ac.rs/wp-content/uploads/2021/09/ksmp-prijemni-das-2021_tekst-za-pisanje-sazetka-2.-artikulacija-muzicke-formule-u-okviru-srpske-narodne-tonalnosti-u-nastavi-muzicke-pismenosti.pdf Aртикулација музичке формуле у оквиру српске народне тоналности и музичке писмености.]'', Факултет музичкe уметности Беоґрад

== Вонкашня вяза ==
* [https://scindeks-clanci.ceon.rs/data/pdf/proc-0e25/2020/proc-0e252003088S.pdf Ритмичка организација музичког дискурса са  становишта Ојлерове недовршене теорије...] scindeks-clanci.ceon.rs/

== Референци ==
[[Катеґория:Музика]]
[[Катеґория:Музични термини]]</text>
      <sha1>bh3xiigckgb2vrw8qlx4lgn1lo9sul6</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>19360</id>
      <parentid>19359</parentid>
      <timestamp>2026-06-11T16:01:40Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Ksenija234</username>
        <id>1651</id>
      </contributor>
      <comment>Ушорйоване медзинасловох и вики вязи</comment>
      <origin>19360</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="9709" sha1="9icm8lq3pq00nx4h58ur6z23gmypusn" xml:space="preserve">Ритмична формула, або (вше частейше слово) ритмоформула, у [[Музика|музики]] представя одредзени, характеристични розпорядок и одношенє тирваня тонох або ритмичних вредносцох у музики. То найменша ритмична клїтинка, мотив або образец (схема) хтори твори основу даякей мелодиї, а состої ше зоз комбинациї нотох розличних длужинох. [1, 2]

Ритмични формули, ритмични схеми ше часто хасную и препознаваю знука одредзеней историйней и реґионалней музичней традициї, напр., у  шпанскей  музики за танєц, бразилскей боса нови, австрийскей полки, италиянскей тарантели итд.

== Общи характеристики ==
ту будзе  НОТНИ  ПРИКЛАД. Характеристична ритмична формула самби:  

ту будзе: Характеристична  ритмичка формула  сортикоа: +НОТНИ  ПРИКЛАД 

Ритмична формула часто служи як характеристична ритмична прикмета музичного жанра (напр. польска полонеза, баскийски сортико, бразилска самба, арґентински танґо) и аж (ґенерално) музичного стила (як напр. у индийскей класичней музики). По важносци у музики, ритмична формула ше може поровнац зоз мелодийску формулу.

У музичней композициї, ритмични формули ше звичайно комбиную до периодичних шорох и ухо их перципує як елементи метричней мрежи. Музични метер може буц „квантитативни“ (як у модалних ритмох штредњовиковней музики), односно огранїчени на „громадзенє квантитета“, без ґрадациї зиходзацих вдереньох по чежини, або „квалитативни“ (як у барокней, бечскей класичней и романтичней музики), односно зоз ґрадацию акцентох по ступню їх чежини (нємецки: ''Zeitmaß'') типичней за класичну метрику.

У музичней теориї, ритмична формула (або ритем-мотив) представя абстракцию „вицагнуту” зоз ритмичних вредносцох єдней мелодиї. Вона ше  повторює през [[Композиция|композицию]] же би отримала структуру и оможлївела музики стабилносц. 

Найпознатши общи ритмични формули облапяю: 

♦ Дводзельни (такт 2/4): хаснує ше найчастейше у маршох (крочайнїцох).

♦ Тродїлни (такт 3/4 або 6/8): характеристични за валцери.

♦ Синкопи (''Syncopated notes''): ритмични формули при хторих нагласок премесцени на слабу ноту- т.є. нєнаглашену тактову часц (популарне у джезу, реґе музики и салси). [1, 2, 3]

За совити, хасновити напрямки, трики (анґл. ''tips)'' назначнєйше знац як ускладзиц розлчни ритмични формули и успишно их зложиц и злучиц зоз акордами. (опатриц видео знїмок.&lt;ref&gt;[https://www.youtube.com/watch?v=CYnm8X3f_og Mastering Rhythm With Konnakol (38) basic rhythmic formula] youtube.com&lt;/ref&gt;)

== Ритмична формула и ритмични образец ==
Ритмичну формулу треба розликовац од ритмичного обрасца (тиж шлєбодно наволаного ритмична формула у музиколожских писаньох), специфични ритмични идеї у одредзеней музичней композициї (за разлику од ритмичних формулох, хтори резултат „ґенерализованей“ музичней пракси). Значи, (точкасти) ритмични схеми (обрасци) у Шопеновей „Револуционарней етиди“ и Дебисийовим прелудиюму „Крочаї  у шнїгу“ дїйствую лєм у цеку тирваня тих  дїлох и нє характеристични су за ритмични стил Шопена и Дебисия, а поготов вообще нє за музику романтичарох и импресионистох.

У музики хтору писали [[Композитор|композиторе]], характеристични ритмични образец може  буц уткани до ритмично рижнородного и розвитого музичного ткива. Периодичне врацанє такого обрасца (аж и без формованя монотоних ритмичних серийох) у векшей або меншей мири дава асоциятивну идентификацию жанра, як, напр., у Сичилияни (II часц)  Баховей Сонати за флауту у Еs-duru (BWV 1031), квазисортику у „Епскей  писнї“ М. Равела (ч. 2 зоз циклуса „Три писнї Дон Кихота по Дулсинеї“) итд.

== Ритмични формули у традиционалней музики ==
За велї жанри и музични форми традиционалней музики з розличних музичних културох, ритмични рамик музики типично конструовани на основи периодичного повторйованя стандардних ритмичних формулох, такв. ритмичних циклусох. Напр. у макам традицийох Блїзкого востоку и Централней Азиї, таки ритмични циклуси ше наволую ''усул'' (туркийски) або ''ика'' (арабски) а у индийскей класичней музики ''тала''.

== Ритмични формули у других обласцох ==

Попри музики и теориї уметносци тот термин описує и метрични обрасци у поезиї и кнїжовносци/литератури, як и обрасци рухох у ритмичней ґимнастики.

'''Поезия и кнїжовносц'''

У кнїжовносци и поезиї метрики, ритмична формула ше одноши на порядне зменьованє наглашених и нєнаглашених складох. У античней поезиї, напр., ритмични формули були познати як стопи (дактил, горей, ямб).

'''Ритмична ґимнастика'''

[[File:Rhythmic gymnasts posing.jpg|right|thumb|297x297px|Ритмична ґимнастика зоз обручами]]
У тим спорту ритмичней ґимнастики, ритмична формула ше хаснує и намага ше описац специфични, усоглашени рядошлїд рушаня цела або справованє зоз реквизитама (обруч, лабда, слупчки (серб.чуњеви), траки итд).

'''Теория уметносци'''

Теоретичар Драґутин Ґостушки дефинує ритмичну формулу як естетску представу и слику одношеня конститутивних елеменатох. Вона остава константна у структури и пропорцийох своїх членох, аж и кед ше обєкт спатра з розличнима швидкосцами або периодами хтори почасови.

== Литература ==
* [https://www.fmu.bg.ac.rs/wp-content/uploads/2021/09/ksmp-prijemni-das-2021_tekst-za-pisanje-sazetka-2.-artikulacija-muzicke-formule-u-okviru-srpske-narodne-tonalnosti-u-nastavi-muzicke-pismenosti.pdf Aртикулација музичке формуле у оквиру српске народне тоналности и музичке писмености.]'', Факултет музичкe уметности Беоґрад

== Вонкашня вяза ==
* [https://scindeks-clanci.ceon.rs/data/pdf/proc-0e25/2020/proc-0e252003088S.pdf Ритмичка организација музичког дискурса са  становишта Ојлерове недовршене теорије...] scindeks-clanci.ceon.rs/

== Референци ==
[[Катеґория:Музика]]
[[Катеґория:Музични термини]]</text>
      <sha1>9icm8lq3pq00nx4h58ur6z23gmypusn</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Амалия Сабадош</title>
    <ns>0</ns>
    <id>3153</id>
    <revision>
      <id>19354</id>
      <timestamp>2026-06-11T13:56:49Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Keresturec</username>
        <id>18</id>
      </contributor>
      <comment>Нова страница: {{Инфорамик  | headerstyle = background: #ccf; | header1 =&lt;big&gt; Амалия Сабадош &lt;/big&gt; | label2 = |  data2 = Место за фотку.jpg | label3 = Назвиско | data3 =  | label4 = Датум народзеня |  data4 =10. януара 1953 | label5 = Датум упокоєня |  data5 =29. мая 2008 () | label6 = Державянство |  data6 =югославянске, сербске | label7 = Язик творох |  data…</comment>
      <origin>19354</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4576" sha1="fvvxmhebmso0uf8tukbdudcbjlfaqbg" xml:space="preserve">{{Инфорамик 
| headerstyle = background: #ccf;
| header1 =&lt;big&gt; Амалия Сабадош &lt;/big&gt;
| label2 = |  data2 = Место за фотку.jpg
| label3 = Назвиско | data3 = 
| label4 = Датум народзеня |  data4 =10. януара 1953
| label5 = Датум упокоєня |  data5 =29. мая 2008 ()
| label6 = Державянство |  data6 =югославянске, сербске
| label7 = Язик творох |  data7 =руски
| label8 = Школа |  data8 = Ґимназия, Нови Сад
| label9 = Универзитет |  data9 =Природно-математични факултет, напрям физики, Нови Сад
| label10 = Наукови ступень |  data10 = 
| label11 = Период твореня |  data11 =1977—2008
| label12 = Жанри |  data12 =просвита, култура
| label13 = Поховани |  data13 = у Дюрдьове
| label14 = Припознаня |   data14 = 
}}
'''Амалия Сабадош''' (*10. януар 1953—†29. май 2008), професорка и директорка ОШ Йован Йованович Змай у Дюрдьове, дїячка у култури 

Биоґрафия

Амалия Тиркайла народзена  10. януара 1953. року  у Дюрдьове. Оцец  и мац нар. . 

Основну школу Амалия закончела у Дюрдьове а ґимназию и Природно-математични факултет, напрям физики, закончела у Новим Садзе. 

Амалия Тиркайла ше одала за Мирона Сабадоша. У малженстве мали двох синох,  Ивана и Мирослава. 

Просвитно-педаґоґийну  кариєру Амалия Сабадош почала 1977. року у Штреднєй школи за заєднїцке образованє у Жаблю.  У дюрдьовскей основней школи Йован Йованович Змай Амалка  почала робиц 1984. року як професорка физики и у настави робела по 2001. рок. Потим, од 2002. року, вона прилапела длужносц директорки. Зоз своїм закладаньом осучаснєла школу и допринєсла же би  ше у школи пестовало руски язик и же би ше звекшало  число руских дзецох у оддзелєню на руским язику. 

Амалия Сабадош остала запаметана и по тим же под час єй  мандату  витворени єден з найвекших проєктох у Дюрдьове а то була вибудов  физкултурней сали и нових кабинетох при школи. Тиж так, як директорка,  вона иницировала  проєкти ''Школске розвойне планованє'' и ''Школа без насилства'', хтори потим удатно витворйовани у пракси. 

Амалия Сабадош  була активни член КУД ''Тарас Шевченко'' у хторим, и попри обовязкох у школи,   помагала  програмни активносци дружтва.  Витирвало робела на тим же би при вецей ґенерацийох дзецох розвила чувство же треба любиц и почитовац свойо националне єство а люцке почитовац. И родичох и їх дзеци упутйовала же би свой шлєбодни час творчо препровадзали у фолклорней, шпивацкей, у музичней або даєдней другей  секциї КПД ''Тарас Шевченко''. 

Член Дружтва за руски язик, литературу и културу Амалия Сабадош була од  1996. року (число 652 у реґистру Дружтва). 

По чежкей хороти Амалия Сабадош ше упокоєла 29. мая 2008. року. Похована є на теметове у Дюрдьове. 

Литература

А. Дудаш, Амалия Сабадош (1953-2008), новини Руске слово, Рок LXIII, число 23 (3268), Нови Сад, 6. юний 2008, б. 3.</text>
      <sha1>fvvxmhebmso0uf8tukbdudcbjlfaqbg</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>19355</id>
      <parentid>19354</parentid>
      <timestamp>2026-06-11T14:05:36Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Keresturec</username>
        <id>18</id>
      </contributor>
      <comment>Уложена фотка</comment>
      <origin>19355</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4654" sha1="23bdprpfmt0ajxt3vrdjesj0gov829h" xml:space="preserve">{{Инфорамик 
| headerstyle = background: #ccf;
| header1 =&lt;big&gt; Амалия Сабадош &lt;/big&gt;
| label2 = |  data2 = [[Файл:Amalija Sabados.jpg|алт=Амалия Сабадош|центар|мини|300x300п]]
| label3 = Назвиско | data3 = 
| label4 = Датум народзеня |  data4 =10. януара 1953
| label5 = Датум упокоєня |  data5 =29. мая 2008 ()
| label6 = Державянство |  data6 =югославянске, сербске
| label7 = Язик творох |  data7 =руски
| label8 = Школа |  data8 = Ґимназия, Нови Сад
| label9 = Универзитет |  data9 =Природно-математични факултет, напрям физики, Нови Сад
| label10 = Наукови ступень |  data10 = 
| label11 = Период твореня |  data11 =1977—2008.
| label12 = Жанри |  data12 =просвита, култура
| label13 = Поховани |  data13 = у Дюрдьове
| label14 = Припознаня |   data14 = 
}}
'''Амалия Сабадош''' (*10. януар 1953—†29. май 2008), професорка и директорка ОШ ''Йован Йованович Змай'' у Дюрдьове, дїячка у култури 

Биоґрафия

Амалия Тиркайла народзена  10. януара 1953. року  у Дюрдьове. Оцец  и мац нар. . 

Основну школу Амалия закончела у Дюрдьове а ґимназию и Природно-математични факултет, напрям физики, закончела у Новим Садзе. 

Амалия Тиркайла ше одала за Мирона Сабадоша. У малженстве мали двох синох,  Ивана и Мирослава. 

Просвитно-педаґоґийну  кариєру Амалия Сабадош почала 1977. року у Штреднєй школи за заєднїцке образованє у Жаблю.  У дюрдьовскей основней школи ''Йован Йованович Змай'' Амалка  почала робиц 1984. року як професорка физики и у настави робела по 2001. рок. Потим, од 2002. року, вона прилапела длужносц директорки. Зоз своїм закладаньом осучаснєла школу и допринєсла же би  ше у школи пестовало руски язик и же би ше звекшало  число руских дзецох у оддзелєню на руским язику. 

Амалия Сабадош остала запаметана и по тим же под час єй  мандату  витворени єден з найвекших проєктох у Дюрдьове а то була вибудов  физкултурней сали и нових кабинетох при школи. Тиж так, як директорка,  вона иницировала  проєкти ''Школске розвойне планованє'' и ''Школа без насилства'', хтори потим удатно витворйовани у пракси. 

Амалия Сабадош  була активни член КУД ''Тарас Шевченко'' у хторим, и попри обовязкох у школи,   помагала  програмни активносци дружтва.  Витирвало робела на тим же би при вецей ґенерацийох дзецох розвила чувство же треба любиц и почитовац свойо националне єство а люцке почитовац. И родичох и їх дзеци упутйовала же би свой шлєбодни час творчо препровадзали у фолклорней, шпивацкей, у музичней або даєдней другей  секциї КПД ''Тарас Шевченко''. 

Член Дружтва за руски язик, литературу и културу Амалия Сабадош була од  1996. року (число 652 у реґистру Дружтва). 

По чежкей хороти Амалия Сабадош ше упокоєла 29. мая 2008. року. Похована є на теметове у Дюрдьове. 

Литература

А. Дудаш, Амалия Сабадош (1953-2008), новини Руске слово, Рок LXIII, число 23 (3268), Нови Сад, 6. юний 2008, б. 3.</text>
      <sha1>23bdprpfmt0ajxt3vrdjesj0gov829h</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>19358</id>
      <parentid>19355</parentid>
      <timestamp>2026-06-11T15:17:26Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Olirk55</username>
        <id>19</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>Означени викивязи</comment>
      <origin>19358</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4805" sha1="o58uepzpz7zjj7hi7cw3qpghnymkqu0" xml:space="preserve">{{Инфорамик 
| headerstyle = background: #ccf;
| header1 =&lt;big&gt; Амалия Сабадош &lt;/big&gt;
| label2 = |  data2 = [[Файл:Amalija Sabados.jpg|алт=Амалия Сабадош|центар|мини|300x300п]]
| label3 = Назвиско | data3 = 
| label4 = Датум народзеня |  data4 =10. януара 1953
| label5 = Датум упокоєня |  data5 =29. мая 2008 ()
| label6 = Державянство |  data6 =югославянске, сербске
| label7 = Язик творох |  data7 =руски
| label8 = Школа |  data8 = Ґимназия, Нови Сад
| label9 = Универзитет |  data9 =Природно-математични факултет, напрям физики, Нови Сад
| label10 = Наукови ступень |  data10 = 
| label11 = Период твореня |  data11 =1977—2008.
| label12 = Жанри |  data12 =просвита, култура
| label13 = Поховани |  data13 = у Дюрдьове
| label14 = Припознаня |   data14 = 
}}
'''Амалия Сабадош''' (*[[10. януар]] 1953—†29. май 2008), [[Професор|професорка]] и директорка ОШ ''Йован Йованович Змай'' у [[Дюрдьов|Дюрдьове]], дїячка у култури 

Биоґрафия

Амалия Тиркайла народзена  10. януара 1953. року  у Дюрдьове. [[Оцец]]  и [[мац]] нар. . 

Основну школу Амалия закончела у Дюрдьове а ґимназию и Природно-математични факултет, напрям физики, закончела у Новим Садзе. 

Амалия Тиркайла ше одала за Мирона Сабадоша. У малженстве мали двох синох,  Ивана и Мирослава. 

Просвитно-педаґоґийну  кариєру Амалия Сабадош почала 1977. року у Штреднєй школи за заєднїцке образованє у Жаблю.  У дюрдьовскей основней школи ''Йован Йованович Змай'' Амалка  почала робиц 1984. року як професорка физики и у настави робела по 2001. рок. Потим, од 2002. року, вона прилапела длужносц директорки. Зоз своїм закладаньом осучаснєла школу и допринєсла же би ше у школи пестовало [[руски язик]] и же би ше звекшало  число руских дзецох у оддзелєню на руским язику. 

Амалия Сабадош остала запаметана и по тим же под час єй мандату  витворени єден з найвекших проєктох у Дюрдьове а то була вибудов  физкултурней сали и нових кабинетох при школи. Тиж так, як директорка, вона иницировала проєкти ''Школске розвойне планованє'' и ''Школа без насилства'', хтори потим удатно витворйовани у пракси. 

Амалия Сабадош  була активни член КУД ''Тарас Шевченко'' у хторим, и попри обовязкох у школи, помагала програмни активносци дружтва. Витирвало робела на тим же би при вецей ґенерацийох дзецох розвила чувство же треба любиц и почитовац свойо националне єство а люцке почитовац. И родичох и їх дзеци упутйовала же би свой шлєбодни час творчо препровадзали у фолклорней, шпивацкей, у музичней або даєдней другей  секциї КПД ''Тарас Шевченко''. 

Член [[Дружтво за руски язик, литературу и културу|Дружтва за руски язик, литературу и културу]] Амалия Сабадош була од  1996. року (число 652 у реґистру Дружтва). 

По чежкей хороти Амалия Сабадош ше упокоєла 29. мая 2008. року. Похована є на [[Теметов|теметове]] у Дюрдьове. 

Литература

А. Дудаш, Амалия Сабадош (1953-2008), новини Руске слово, Рок LXIII, число 23 (3268), Нови Сад, 6. юний 2008, б. 3.</text>
      <sha1>o58uepzpz7zjj7hi7cw3qpghnymkqu0</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Червинка</title>
    <ns>0</ns>
    <id>3154</id>
    <revision>
      <id>19363</id>
      <timestamp>2026-06-11T20:15:16Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Ksanvu</username>
        <id>1030</id>
      </contributor>
      <comment>Нова страница: Червинка ( мадь.  Cservenka; нєм. Тscherwenka або Rotweil) городске населєнє у Сербиї хторе припада општини Кула и находзи ше на сиверозаходней часци Войводини. По попису зоз 2022. року, у Червинки було 7556 жительох. Ґеоґрафия Населєнє Червинка змесцене на дорушуюцей…</comment>
      <origin>19363</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="14129" sha1="7jj4bdll89ndd5xlfczg3xa9ccselfr" xml:space="preserve">Червинка ( мадь.  Cservenka; нєм. Тscherwenka або Rotweil) городске
населєнє у Сербиї хторе припада општини Кула и находзи ше на сиверозаходней
часци Войводини. По попису зоз 2022. року, у Червинки було 7556 жительох.
Ґеоґрафия
Населєнє Червинка змесцене на дорушуюцей зони Бачкей лесни тераси и Бачкей лесни
ровнїни. Червинка змесцена у централней часци Бачкей на ґеоґрафских координатох
45°39’30&amp;quot; СҐШ и 19°27’23&amp;quot; ИҐД. Населєнє ше находзи на точки скапчованя и розиходзеня
драгох ґу рижним напрямом, а то дава населєню значни транспортни ґузел.
История
Место и назва Червинка першираз ше спомина 1543. року у урбарскей кнїжки калочскей
бискупиї, док ше у турских записох того часу єй назва нє спомина. Року 1785. Червинка як
валал була уж дакус вибудована и мала 500 хижи. Кед ше до єшенї 1785. року докончели и
вибудовали шицки хижи, Червинка мала пейц улїци. Кажда хижа була набивана, мала
єдну просторию, кухню и шпайз-комору и хлїв, а була прикрита з надом. До Червинки
пошвидко пришли учитель, священїк и нотар. Учитель и нотар достали по 20 гольти жеми
и хижу, а паноцец 40 гольти. Єден час бул вибудовани и робел шпиталь за помоц тим
хтори ше доселєли и похорели пре пременку клими. До конца 1785. р. у Червенки були
населєни 2500 колонисти у 500 обисцох.
Опасносц од под&amp;#39;жемних водох и нових вилївох вимагало одводньованє, та 1786. р.
прекопани ярок/беґельчик ширини єден метер од Кули по стари Вербас. Понеже то нє
було достаточне, 1787. р. предлужени беґель по Сивец. Робота на прекопованю
нєшкайшого Велького Бачкого Канала почала 1792. р. а закончена є 1802. року. Вкупни
трошки виношели 300.000 форинти. Беґель достава воду зоз Дунаю при Безданє, а улїва
ше до Тиси при Старим Бечею и зоз своїм цеком реже Червинку на два часци. На тот
способ зоз прекопаваньом беґеля ше одводзи звишок води, а Червинка постала безпечна и
поготов защицена од вилївох.
Векша часц червинских колонистох були евангелисти хтори уж 1785. р. основали свою
церковену општину, а 1812. р. подзвигли и свою церкву. Менша часц жительства
припадали реформатистом хтори свою церковну општину основали 1786. р. а церкву
подзвигли тиж 1812. р. Найменєй було католїкох. Вони церковену општину основали аж
1896. р. а їх церква подзвигнута 1892. року. Такой после приселєня за евангелийцох була
отворена народна школа у єдней закупеней просториї у хторей ше робело по 1803. рок,
кед подзвигнута перша школа зоз квартельом за биванє учителя. Друга евангелистична
школа почала робиц 1820. р. То були школи за дзеци до 12 роки, а такв. предлужени
школи за дзеци од 12 до 15 роки нє було. Обидва школи отримовала евангелистична
церковна општина, а аж концом 19. вику основана и перша општинска народна школа зоз
хтору руководзела месна власц.
Од 1840-1900. р. Червинка була тарґовецки центер Штреднєй Бачки за тарґовину
житаркох, а поготов жита и кукурици. Селянє довожели на кочох жито до Червинки з

далєка и 80-100 км. Ту жито одкупйовали тарґовци и одношели на кочох по Дунай, а
потим далєй до Будапешту, Бечу и Реґензбурґа на терховних ладьох. У тим периодзе
беґель бул животна артерия за тарґовину Штреднєй Бачки прето же драги вяри и вєшенї
були барз блатняви зоз глїбокима ваґашами и нє були вигодни за хаснованє за тренспорт.
Подли стан транспорта гамовал швидки привредни розвой, а кед ше 1885. року
вибудовала гайзибанска драга Будапешт − Земун прейґ Вербаса, а потим гайзибанска
драга Зомбор − Бечей и Суботица − Боґоєво, Червинка як тарґовище почала слабнуц, нє
була вецей така заинтересованосц за Червинку, прето же шицки места на тих релацийох
мали можлївосц за гайзибански траснспорт.
На початку 20. вику Червинка як тарґовински центер Штредней Бачкей страцела кажде
значенє. Од того часу Червинка вивожи лєм кукурицу, прето же ше жито преробйовало у
локалних млїнох.
През цали 19. вик число жительох у Червинки нормално и природно поступно росло, так
же 1825. р. було 3875 житльох, а 1850. р. число ше звекшало на 6308. На двараз 1836. и
1879. року Червинку залапела епидемия колери и населєнє ше барз преридзело. Урядови
попис 1900. р. потвердзує же Червинка мала 7563 жиительох у 1166 обисцох и то: 6911
Нємци, 499 Мадяаре, 60 Серби, 49 Горвати, 38 Словаци, 67 Євреє, 1 Руснак и 4-ро инши.
Року 1909. Червинка мала пошту, телеґраф, гайзибанску станїцу, читалню, коцкарню, 4
менши фабрики, машини, 4 цегларнї, два млїни, єдну вапняру и меншу фабрику масла и
сира. Розвой индустриї кулминорал 1912. р. кед подзвигнута фабрика цукру зоз анґло-
мадярским капиталом у суми 16.000.000 динари. Подзвигованє тей фабрики було значне
за привреду Червинки и за околїско. Пред Другу шветову войну фабрика прешла до
власнїцства анґло-ческей банки. Кед преробела, єй капацитет бул вельки, а од 1926. року
постал ище векши; преабяла 250 тони цукровей цвикли за 24 годзини. Попри фабрики
цукру, 1923. почала робиц и фабрика шпиритусу хтора од меласи продуковала чисти
алкогол. Од 1928. р. власна електрична централа давала енерґию попри Червинки и Р.
Керестуру и Лалитю, а од 1944. року и Крушчичу. Под час „кампанї“ у фабрики робели
1600 роботнїки, а у ,,нормалних&amp;#39;&amp;#39; мешацох робели коло 200. У тим периодзе ше розвило
ремеселнїцство, та 1935. р. було вкупно 199 ремесельнїцки роботнї.
Пред Другу шветову войну, по нєурядових податкох, Червинка мала 11000 жительох.
Влєце 1944. р. кед Червена армия вошла до Банату и кед войводяански партизански
одряди змоцнели активносц, Нємци ше почали рихтац за висельованє до Австриї и
Нємецкей по директиви держави Нємацкей. Воєни єдинки НОВ и ПОЙ почали
ошлєбодзовац Бачку спомоцу Червеней армиї, теди почало подшвидшане висельованє зоз
Червинки у периодзе од 3. до 14. октобра 1944. року. Так же од 11000 жительох у месце
остало лєм коло 500 жительох.(1)
Масакр (злодїйство) у Червинки 1944. року
Штрелянє Єврейох у Червинки єден з масовних злодїйствох окончених у цеку Голокауста
у Войводини. Од 6. до 8. октобра 1944. року припаднїки СС-a окончели масакр медзи 700
и 1.000 єврейских роботнїкох хтори примушено були у “Маршу шмерци” зоз Бору, дзе у
цеку войни були роботно анґажовани у тедишнїх рудокопох. [2][3]
Колонизация Червинки 1945/46.

После висельованя Нємцох у октобру 1944. р. у Червинки було коло 1000 напущени
обисца. По закону о аґрарней реформи и колонизациї, до напущених хижох у Червинки
першенствено приходзели худобни и заслужни фамелиї зоз крайох хтори дзвигли
повстанє. За Червинку були одредзени углавним колонисти-землєдїлци зоз Чарней Гори и
то зоз даниловгородского округу, алє ше пополнєло и число жительох зоз никшичкого
округу, а потим и зоз Босни и Герцеґовини, Горватскей (Далмациї и Лики). [4]
Привреда
Червинка ма барз моцну привреду кед ше вежнє до огляду лєм велькосц места. У нєй
исную велї подприємства, медзи хторима ше видвоюю:
 Фабрика цукру Червинка
 фабрика кондиторсних продуктох Яфа
 ДП Залїв
 АД фабрика статковей покарми Червинка
 Сиґма ДОО
Демоґрафия
У населєню Червинка жию 8.027 полнолїтни жителє, а просекова старосц жительох 40,7
роки (39,3 при хлопох и 41,9 при женох). У населєню єст 3.341 ґаздовства, а просеково
число членох по ґаздовстве 2,69 (по попису зоз 2002).
Тото место углавним населєне зоз векшинским народом- Сербами  (по попису зоз 2002.
року), а у остатнїх трох пописох обачує ше опадованє и зменшане число жительства.
Ту будзе таблїчка
Спорт
Червинка ма богату спортску историю. Тиж од 1968. року у Червинки ше находзи базен на
отвореним просторе хтори правени по олимпийских стандардох, хтори и далєй у функциї.
 РК Червинка
Позната школа рукомету у Червинки освоєла першу хлопску союзну лиґу
Югославиї (1969), тиж и двараз Куп Югославиї (1967. и 1988). Тиж були и
полуфиналисти Купа европских шампионох (1970). Млада репрезентация двараз осваєла
шампионат (1981. и 1994).
 ФК Червинка
Найвекши успих Червинского фодбалу вшелїяк уход до першей лиґи Югославиї.
 КК Червинка
Ту будзе Ґалерия

Надпомнуце
 Податки за поверхносц и густосц населєносци дати збирно за катастарску општину
Червинка, на хторей ше находза два населєня Червинка и Нова Червинка.
Литература
Вонкашнї вязи
Референци</text>
      <sha1>7jj4bdll89ndd5xlfczg3xa9ccselfr</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>19364</id>
      <parentid>19363</parentid>
      <timestamp>2026-06-11T20:28:43Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Ksanvu</username>
        <id>1030</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>Медзинаслови</comment>
      <origin>19364</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="14194" sha1="sgftoa864mbepqduoo72x0dedosn6ee" xml:space="preserve">'''Червинка''' ( мадь.  Cservenka; нєм. Тscherwenka або Rotweil) городске населєнє у Сербиї хторе припада општини Кула и находзи ше на сиверозаходней часци Войводини. По попису зоз 2022. року, у Червинки було 7556 жительох.

== Ґеоґрафия ==
Населєнє Червинка змесцене на дорушуюцей зони Бачкей лесни тераси и Бачкей лесни ровнїни. Червинка змесцена у централней часци Бачкей на ґеоґрафских координатох
45°39’30&amp;quot; СҐШ и 19°27’23&amp;quot; ИҐД. Населєнє ше находзи на точки скапчованя и розиходзеня
драгох ґу рижним напрямом, а то дава населєню значни транспортни ґузел.

== История ==
Место и назва Червинка першираз ше спомина 1543. року у урбарскей кнїжки калочскей
бискупиї, док ше у турских записох того часу єй назва нє спомина. Року 1785. Червинка як
валал була уж дакус вибудована и мала 500 хижи. Кед ше до єшенї 1785. року докончели и
вибудовали шицки хижи, Червинка мала пейц улїци. Кажда хижа була набивана, мала єдну просторию, кухню и шпайз-комору и хлїв, а була прикрита з надом. До Червинки пошвидко пришли учитель, священїк и нотар. Учитель и нотар достали по 20 гольти жеми и хижу, а паноцец 40 гольти. Єден час бул вибудовани и робел шпиталь за помоц тим хтори ше доселєли и похорели пре пременку клими. До конца 1785. р. у Червенки були
населєни 2500 колонисти у 500 обисцох.

Опасносц од под&amp;#39;жемних водох и нових вилївох вимагало одводньованє, та 1786. р. прекопани ярок/беґельчик ширини єден метер од Кули по стари Вербас. Понеже то нє
було достаточне, 1787. р. предлужени беґель по Сивец. Робота на прекопованю нєшкайшого Велького Бачкого Канала почала 1792. р. а закончена є 1802. року. Вкупни трошки виношели 300.000 форинти. Беґель достава воду зоз Дунаю при Безданє, а улїва ше до Тиси при Старим Бечею и зоз своїм цеком реже Червинку на два часци. На тот
способ зоз прекопаваньом беґеля ше одводзи звишок води, а Червинка постала безпечна и
поготов защицена од вилївох.

Векша часц червинских колонистох були евангелисти хтори уж 1785. р. основали свою
церковену општину, а 1812. р. подзвигли и свою церкву. Менша часц жительства припадали реформатистом хтори свою церковну општину основали 1786. р. а церкву
подзвигли тиж 1812. р. Найменєй було католїкох. Вони церковену општину основали аж 1896. р. а їх церква подзвигнута 1892. року. Такой после приселєня за евангелийцох була отворена народна школа у єдней закупеней просториї у хторей ше робело по 1803. рок, кед подзвигнута перша школа зоз квартельом за биванє учителя. Друга евангелистична
школа почала робиц 1820. р. То були школи за дзеци до 12 роки, а такв. предлужени школи за дзеци од 12 до 15 роки нє було. Обидва школи отримовала евангелистична
церковна општина, а аж концом 19. вику основана и перша општинска народна школа зоз
хтору руководзела месна власц.

Од 1840-1900. р. Червинка була тарґовецки центер Штреднєй Бачки за тарґовину
житаркох, а поготов жита и кукурици. Селянє довожели на кочох жито до Червинки здалєка и 80-100 км. Ту жито одкупйовали тарґовци и одношели на кочох по Дунай, а потим далєй до Будапешту, Бечу и Реґензбурґа на терховних ладьох. У тим периодзе беґель бул животна артерия за тарґовину Штреднєй Бачки прето же драги вяри и вєшенї були барз блатняви зоз глїбокима ваґашами и нє були вигодни за хаснованє за тренспорт.Подли стан транспорта гамовал швидки привредни розвой, а кед ше 1885. року вибудовала гайзибанска драга Будапешт − Земун прейґ Вербаса, а потим гайзибанска драга Зомбор − Бечей и Суботица − Боґоєво, Червинка як тарґовище почала слабнуц, нє
була вецей така заинтересованосц за Червинку, прето же шицки места на тих релацийох
мали можлївосц за гайзибански траснспорт.

На початку 20. вику Червинка як тарґовински центер Штредней Бачкей страцела кажде
значенє. Од того часу Червинка вивожи лєм кукурицу, прето же ше жито преробйовало у локалних млїнох.

През цали 19. вик число жительох у Червинки нормално и природно поступно росло, так
же 1825. р. було 3875 житльох, а 1850. р. число ше звекшало на 6308. На двараз 1836. и 1879. року Червинку залапела епидемия колери и населєнє ше барз преридзело. Урядови
попис 1900. р. потвердзує же Червинка мала 7563 жиительох у 1166 обисцох и то: 6911 Нємци, 499 Мадяаре, 60 Серби, 49 Горвати, 38 Словаци, 67 Євреє, 1 Руснак и 4-ро инши. Року 1909. Червинка мала пошту, телеґраф, гайзибанску станїцу, читалню, коцкарню, 4
менши фабрики, машини, 4 цегларнї, два млїни, єдну вапняру и меншу фабрику масла и
сира. Розвой индустриї кулминорал 1912. р. кед подзвигнута фабрика цукру зоз анґло- мадярским капиталом у суми 16.000.000 динари. Подзвигованє тей фабрики було значне за привреду Червинки и за околїско. Пред Другу шветову войну фабрика прешла до власнїцства анґло-ческей банки. Кед преробела, єй капацитет бул вельки, а од 1926. року
постал ище векши; преабяла 250 тони цукровей цвикли за 24 годзини. Попри фабрики цукру, 1923. почала робиц и фабрика шпиритусу хтора од меласи продуковала чисти
алкогол. Од 1928. р. власна електрична централа давала енерґию попри Червинки и Р.
Керестуру и Лалитю, а од 1944. року и Крушчичу. Под час „кампанї“ у фабрики робели 1600 роботнїки, а у ,,нормалних&amp;#39;&amp;#39; мешацох робели коло 200. У тим периодзе ше розвило
ремеселнїцство, та 1935. р. було вкупно 199 ремесельнїцки роботнї.

Пред Другу шветову войну, по нєурядових податкох, Червинка мала 11000 жительох.
Влєце 1944. р. кед Червена армия вошла до Банату и кед войводяански партизански
одряди змоцнели активносц, Нємци ше почали рихтац за висельованє до Австриї и
Нємецкей по директиви держави Нємацкей. Воєни єдинки НОВ и ПОЙ почали ошлєбодзовац Бачку спомоцу Червеней армиї, теди почало подшвидшане висельованє зоз Червинки у периодзе од 3. до 14. октобра 1944. року. Так же од 11000 жительох у месце
остало лєм коло 500 жительох.(1)

== Масакр (злодїйство) у Червинки 1944. року ==
Штрелянє Єврейох у Червинки єден з масовних злодїйствох окончених у цеку Голокауста
у Войводини. Од 6. до 8. октобра 1944. року припаднїки СС-a окончели масакр медзи 700 и 1.000 єврейских роботнїкох хтори примушено були у “Маршу шмерци” зоз Бору, дзе у
цеку войни були роботно анґажовани у тедишнїх рудокопох. [2][3]

== Колонизация Червинки 1945/46. ==
После висельованя Нємцох у октобру 1944. р. у Червинки було коло 1000 напущени
обисца. По закону о аґрарней реформи и колонизациї, до напущених хижох у Червинки
першенствено приходзели худобни и заслужни фамелиї зоз крайох хтори дзвигли
повстанє. За Червинку були одредзени углавним колонисти-землєдїлци зоз Чарней Гори и
то зоз даниловгородского округу, алє ше пополнєло и число жительох зоз никшичкого
округу, а потим и зоз Босни и Герцеґовини, Горватскей (Далмациї и Лики). [4]

== Привреда ==
Червинка ма барз моцну привреду кед ше вежнє до огляду лєм велькосц места. У нєй
исную велї подприємства, медзи хторима ше видвоюю:

* Фабрика цукру Червинка

* фабрика кондиторсних продуктох Яфа

* ДП Залїв

* АД фабрика статковей покарми Червинка

* Сиґма ДОО

== Демоґрафия ==
У населєню Червинка жию 8.027 полнолїтни жителє, а просекова старосц жительох 40,7
роки (39,3 при хлопох и 41,9 при женох). У населєню єст 3.341 ґаздовства, а просеково
число членох по ґаздовстве 2,69 (по попису зоз 2002).

Тото место углавним населєне зоз векшинским народом- Сербами  (по попису зоз 2002.
року), а у остатнїх трох пописох обачує ше опадованє и зменшане число жительства.

Ту будзе таблїчка

== Спорт ==
Червинка ма богату спортску историю. Тиж од 1968. року у Червинки ше находзи базен на
отвореним просторе хтори правени по олимпийских стандардох, хтори и далєй у функциї.

* РК Червинка

Позната школа рукомету у Червинки освоєла першу хлопску союзну лиґу Югославиї (1969), тиж и двараз Куп Югославиї (1967. и 1988). Тиж були и
полуфиналисти Купа европских шампионох (1970). Млада репрезентация двараз осваєла
шампионат (1981. и 1994).

* ФК Червинка

Найвекши успих Червинского фодбалу вшелїяк уход до першей лиґи Югославиї.

* КК Червинка

Ту будзе Ґалерия

== Надпомнуце ==

* Податки за поверхносц и густосц населєносци дати збирно за катастарску општину
* Червинка, на хторей ше находза два населєня Червинка и Нова Червинка.
* Литература
* Вонкашнї вязи Референци</text>
      <sha1>sgftoa864mbepqduoo72x0dedosn6ee</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>19365</id>
      <parentid>19364</parentid>
      <timestamp>2026-06-11T21:05:24Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Olirk55</username>
        <id>19</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>Olirk55 преместио је страницу [[ЧЕРВИНКА]] на [[Червинка]]</comment>
      <origin>19364</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="14194" sha1="sgftoa864mbepqduoo72x0dedosn6ee" xml:space="preserve">'''Червинка''' ( мадь.  Cservenka; нєм. Тscherwenka або Rotweil) городске населєнє у Сербиї хторе припада општини Кула и находзи ше на сиверозаходней часци Войводини. По попису зоз 2022. року, у Червинки було 7556 жительох.

== Ґеоґрафия ==
Населєнє Червинка змесцене на дорушуюцей зони Бачкей лесни тераси и Бачкей лесни ровнїни. Червинка змесцена у централней часци Бачкей на ґеоґрафских координатох
45°39’30&amp;quot; СҐШ и 19°27’23&amp;quot; ИҐД. Населєнє ше находзи на точки скапчованя и розиходзеня
драгох ґу рижним напрямом, а то дава населєню значни транспортни ґузел.

== История ==
Место и назва Червинка першираз ше спомина 1543. року у урбарскей кнїжки калочскей
бискупиї, док ше у турских записох того часу єй назва нє спомина. Року 1785. Червинка як
валал була уж дакус вибудована и мала 500 хижи. Кед ше до єшенї 1785. року докончели и
вибудовали шицки хижи, Червинка мала пейц улїци. Кажда хижа була набивана, мала єдну просторию, кухню и шпайз-комору и хлїв, а була прикрита з надом. До Червинки пошвидко пришли учитель, священїк и нотар. Учитель и нотар достали по 20 гольти жеми и хижу, а паноцец 40 гольти. Єден час бул вибудовани и робел шпиталь за помоц тим хтори ше доселєли и похорели пре пременку клими. До конца 1785. р. у Червенки були
населєни 2500 колонисти у 500 обисцох.

Опасносц од под&amp;#39;жемних водох и нових вилївох вимагало одводньованє, та 1786. р. прекопани ярок/беґельчик ширини єден метер од Кули по стари Вербас. Понеже то нє
було достаточне, 1787. р. предлужени беґель по Сивец. Робота на прекопованю нєшкайшого Велького Бачкого Канала почала 1792. р. а закончена є 1802. року. Вкупни трошки виношели 300.000 форинти. Беґель достава воду зоз Дунаю при Безданє, а улїва ше до Тиси при Старим Бечею и зоз своїм цеком реже Червинку на два часци. На тот
способ зоз прекопаваньом беґеля ше одводзи звишок води, а Червинка постала безпечна и
поготов защицена од вилївох.

Векша часц червинских колонистох були евангелисти хтори уж 1785. р. основали свою
церковену општину, а 1812. р. подзвигли и свою церкву. Менша часц жительства припадали реформатистом хтори свою церковну општину основали 1786. р. а церкву
подзвигли тиж 1812. р. Найменєй було католїкох. Вони церковену општину основали аж 1896. р. а їх церква подзвигнута 1892. року. Такой после приселєня за евангелийцох була отворена народна школа у єдней закупеней просториї у хторей ше робело по 1803. рок, кед подзвигнута перша школа зоз квартельом за биванє учителя. Друга евангелистична
школа почала робиц 1820. р. То були школи за дзеци до 12 роки, а такв. предлужени школи за дзеци од 12 до 15 роки нє було. Обидва школи отримовала евангелистична
церковна општина, а аж концом 19. вику основана и перша општинска народна школа зоз
хтору руководзела месна власц.

Од 1840-1900. р. Червинка була тарґовецки центер Штреднєй Бачки за тарґовину
житаркох, а поготов жита и кукурици. Селянє довожели на кочох жито до Червинки здалєка и 80-100 км. Ту жито одкупйовали тарґовци и одношели на кочох по Дунай, а потим далєй до Будапешту, Бечу и Реґензбурґа на терховних ладьох. У тим периодзе беґель бул животна артерия за тарґовину Штреднєй Бачки прето же драги вяри и вєшенї були барз блатняви зоз глїбокима ваґашами и нє були вигодни за хаснованє за тренспорт.Подли стан транспорта гамовал швидки привредни розвой, а кед ше 1885. року вибудовала гайзибанска драга Будапешт − Земун прейґ Вербаса, а потим гайзибанска драга Зомбор − Бечей и Суботица − Боґоєво, Червинка як тарґовище почала слабнуц, нє
була вецей така заинтересованосц за Червинку, прето же шицки места на тих релацийох
мали можлївосц за гайзибански траснспорт.

На початку 20. вику Червинка як тарґовински центер Штредней Бачкей страцела кажде
значенє. Од того часу Червинка вивожи лєм кукурицу, прето же ше жито преробйовало у локалних млїнох.

През цали 19. вик число жительох у Червинки нормално и природно поступно росло, так
же 1825. р. було 3875 житльох, а 1850. р. число ше звекшало на 6308. На двараз 1836. и 1879. року Червинку залапела епидемия колери и населєнє ше барз преридзело. Урядови
попис 1900. р. потвердзує же Червинка мала 7563 жиительох у 1166 обисцох и то: 6911 Нємци, 499 Мадяаре, 60 Серби, 49 Горвати, 38 Словаци, 67 Євреє, 1 Руснак и 4-ро инши. Року 1909. Червинка мала пошту, телеґраф, гайзибанску станїцу, читалню, коцкарню, 4
менши фабрики, машини, 4 цегларнї, два млїни, єдну вапняру и меншу фабрику масла и
сира. Розвой индустриї кулминорал 1912. р. кед подзвигнута фабрика цукру зоз анґло- мадярским капиталом у суми 16.000.000 динари. Подзвигованє тей фабрики було значне за привреду Червинки и за околїско. Пред Другу шветову войну фабрика прешла до власнїцства анґло-ческей банки. Кед преробела, єй капацитет бул вельки, а од 1926. року
постал ище векши; преабяла 250 тони цукровей цвикли за 24 годзини. Попри фабрики цукру, 1923. почала робиц и фабрика шпиритусу хтора од меласи продуковала чисти
алкогол. Од 1928. р. власна електрична централа давала енерґию попри Червинки и Р.
Керестуру и Лалитю, а од 1944. року и Крушчичу. Под час „кампанї“ у фабрики робели 1600 роботнїки, а у ,,нормалних&amp;#39;&amp;#39; мешацох робели коло 200. У тим периодзе ше розвило
ремеселнїцство, та 1935. р. було вкупно 199 ремесельнїцки роботнї.

Пред Другу шветову войну, по нєурядових податкох, Червинка мала 11000 жительох.
Влєце 1944. р. кед Червена армия вошла до Банату и кед войводяански партизански
одряди змоцнели активносц, Нємци ше почали рихтац за висельованє до Австриї и
Нємецкей по директиви держави Нємацкей. Воєни єдинки НОВ и ПОЙ почали ошлєбодзовац Бачку спомоцу Червеней армиї, теди почало подшвидшане висельованє зоз Червинки у периодзе од 3. до 14. октобра 1944. року. Так же од 11000 жительох у месце
остало лєм коло 500 жительох.(1)

== Масакр (злодїйство) у Червинки 1944. року ==
Штрелянє Єврейох у Червинки єден з масовних злодїйствох окончених у цеку Голокауста
у Войводини. Од 6. до 8. октобра 1944. року припаднїки СС-a окончели масакр медзи 700 и 1.000 єврейских роботнїкох хтори примушено були у “Маршу шмерци” зоз Бору, дзе у
цеку войни були роботно анґажовани у тедишнїх рудокопох. [2][3]

== Колонизация Червинки 1945/46. ==
После висельованя Нємцох у октобру 1944. р. у Червинки було коло 1000 напущени
обисца. По закону о аґрарней реформи и колонизациї, до напущених хижох у Червинки
першенствено приходзели худобни и заслужни фамелиї зоз крайох хтори дзвигли
повстанє. За Червинку були одредзени углавним колонисти-землєдїлци зоз Чарней Гори и
то зоз даниловгородского округу, алє ше пополнєло и число жительох зоз никшичкого
округу, а потим и зоз Босни и Герцеґовини, Горватскей (Далмациї и Лики). [4]

== Привреда ==
Червинка ма барз моцну привреду кед ше вежнє до огляду лєм велькосц места. У нєй
исную велї подприємства, медзи хторима ше видвоюю:

* Фабрика цукру Червинка

* фабрика кондиторсних продуктох Яфа

* ДП Залїв

* АД фабрика статковей покарми Червинка

* Сиґма ДОО

== Демоґрафия ==
У населєню Червинка жию 8.027 полнолїтни жителє, а просекова старосц жительох 40,7
роки (39,3 при хлопох и 41,9 при женох). У населєню єст 3.341 ґаздовства, а просеково
число членох по ґаздовстве 2,69 (по попису зоз 2002).

Тото место углавним населєне зоз векшинским народом- Сербами  (по попису зоз 2002.
року), а у остатнїх трох пописох обачує ше опадованє и зменшане число жительства.

Ту будзе таблїчка

== Спорт ==
Червинка ма богату спортску историю. Тиж од 1968. року у Червинки ше находзи базен на
отвореним просторе хтори правени по олимпийских стандардох, хтори и далєй у функциї.

* РК Червинка

Позната школа рукомету у Червинки освоєла першу хлопску союзну лиґу Югославиї (1969), тиж и двараз Куп Югославиї (1967. и 1988). Тиж були и
полуфиналисти Купа европских шампионох (1970). Млада репрезентация двараз осваєла
шампионат (1981. и 1994).

* ФК Червинка

Найвекши успих Червинского фодбалу вшелїяк уход до першей лиґи Югославиї.

* КК Червинка

Ту будзе Ґалерия

== Надпомнуце ==

* Податки за поверхносц и густосц населєносци дати збирно за катастарску општину
* Червинка, на хторей ше находза два населєня Червинка и Нова Червинка.
* Литература
* Вонкашнї вязи Референци</text>
      <sha1>sgftoa864mbepqduoo72x0dedosn6ee</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>19370</id>
      <parentid>19365</parentid>
      <timestamp>2026-06-11T22:16:15Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Olirk55</username>
        <id>19</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>Позиционованє фотоґрафийох, форматированє бока, викивязи</comment>
      <origin>19370</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="15644" sha1="asrzzap08of0sode1ur8gsk378z9gx0" xml:space="preserve">'''Червинка''' ( мадь. ''Cservenka''; нєм. ''Тscherwenka'' або ''Rotweil'') городске населєнє у [[Сербия|Сербиї]] хторе припада [[Општина Кула|општини Кула]] и находзи ше на сиверозаходней часци [[Войводина|Войводини]]. По попису зоз 2022. року, у Червинки було 7556 жительох.

== Ґеоґрафия ==
Червинка змесцена у централней часци Бачкей на ґеоґрафских координатох 45°39’30&amp;quot;  СҐШ и 19°27’23&amp;quot; ИҐД. Населєнє ше находзи на точки скапчованя и розиходзеня [[Драга|драгох]] ґу рижним напрямом, а то дава населєню значни транспортни ґузел.

== История ==
Место и назва Червинка першираз ше спомина 1543. року у урбарскей кнїжки калочскей бискупиї, док ше у турских записох того часу єй назва нє спомина. Року 1785. Червинка як валал була уж дакус вибудована и мала 500 хижи. Кед ше до єшенї 1785. року докончели и вибудовали шицки хижи, Червинка мала пейц улїци. Кажда хижа була набивана, мала єдну просторию, кухню и шпайз-комору и [[хлїв]], а була прикрита з [[Над|надом]]. До Червинки пошвидко пришли учитель, [[священїк]] и нотар. Учитель и нотар достали по 20 [[Гольт|гольти]] жеми и хижу, а паноцец 40 гольти. Єден час бул вибудовани и робел шпиталь за помоц тим хтори ше доселєли и похорели пре пременку клими. До конца 1785. р. у Червенки були населєни 2500 колонисти у 500 обисцох.

File:KANAL PREMA KULI - panoramio.jpg   Беґель спрам Кули

Опасносц од под&amp;#39;жемних водох и нових вилївох вимагало одводньованє, та 1786. р. прекопани ярок/беґельчик ширини єден [[метер]] од Кули по стари [[Вербас]]. Понеже то нє було достаточне, 1787. р. предлужени беґель по Сивец. Робота на прекопованю нєшкайшого Велького Бачкого Канала почала 1792. р. а закончена є 1802. року. Вкупни трошки виношели 300.000 форинти. Беґель достава воду зоз Дунаю при Безданє, а улїва ше до [[Тиса (рика)|Тиси]] при Старим Бечею и зоз своїм цеком дзелї Червинку на два часци. На тот способ зоз прекопованьом беґеля ше одводзи звишок води, а Червинка постала безпечна и поготов защицена од вилївох.

Векша часц червинских колонистох були евангелисти хтори уж 1785. р. основали свою церковену општину, а 1812. року подзвигли и свою [[Святи храм|церкву]]. Менша часц жительства припадали реформатистом хтори свою церковну општину основали 1786. р. а церкву подзвигли тиж 1812. року. Найменєй було католїкох. Вони церковену општину основали аж 1896. р. а їх церква подзвигнута 1892. року. 

Такой после приселєня за евангелийцох була отворена народна школа у єдней закупеней просториї у хторей ше робело по 1803. рок, кед подзвигнута перша школа зоз квартельом за биванє учителя. Друга евангелистична школа почала робиц 1820. року. То були школи за дзеци до 12 роки, а такв. предлужени школи за дзеци од 12 до 15 роки нє було. Обидва школи отримовала евангелистична церковна општина, а аж концом 19. вику основана и перша општинска народна школа зоз хтору руководзела месна власц.
[[File:Serbia Vojvodina Crvenka from west IMG 9136.JPG|right|thumb|303x303px|Знїмок Червинки зоз сателитом]]
Од 1840-1900. р. Червинка була тарґовецки центер Штреднєй Бачки за [[Тарґовина|тарґовину]] [[Житарки|житаркох]], а поготов [[Жито|жита]] и [[Кукурица|кукурици]]. Селянє довожели на кочох жито до Червинки здалєка и 80-100 км. Ту жито одкупйовали [[Тарґовец|тарґовци]] и одношели на кочох по Дунай, а потим далєй до Будапешту, Бечу и Реґензбурґа на терховних ладьох. У тим периодзе беґель бул животна артерия за тарґовину Штреднєй Бачки прето же 
драги вяри и вєшенї були барз блатняви зоз глїбокима [[Ваґаш|ваґашами]] и нє були вигодни за хаснованє за тренспорт. Подли стан транспорта гамовал швидки привредни розвой, а кед ше 1885. року вибудовала гайзибанска драга Будапешт − Земун прейґ [[Вербас|Вербаса]], а потим гайзибанска драга Зомбор − Бечей и [[Суботица]] − Боґоєво, Червинка як тарґовище почала слабнуц, нє була вецей така заинтересованосц за Червинку, прето же шицки места на тих релацийох мали можлївосц за гайзибански траснспорт.

File:Vonatindulás Piroson.jpg  Гайзибанска станїца у Червинки

На початку 20. вику Червинка як тарґовински центер Штредней Бачкей страцела кажде значенє. Од того часу Червинка вивожи лєм кукурицу, прето же ше жито преробйовало у локалних [[Млїн|млїнох]].

През цали 19. вик число жительох у Червинки нормално и природно ше поступно звекшовало по числу жительох, так же 1825. р. було 3875 житльох, а 1850. р. число ше звекшало на 6308. На двараз 1836. и 1879. року Червинку залапела епидемия колери и населєнє ше барз преридзело. 

Урядови попис 1900. р. потвердзує же Червинка мала 7563 жиительох у 1166 обисцох и то: 

{| class=&quot;wikitable&quot;
|+
! colspan=&quot;8&quot; |Попис жительства 1900 року
|-
|Жителє
|Нємци
|Мадяре
|
|
|
|
|
|-
|Число
|6911
|499
|
|
|
|
|
|}
6911 Нємци, 

499 Мадяаре, 

60 Серби, 

49 Горвати, 

[[File:Piros belváros.jpg|right|thumb|306x306px|Червинка]]38 Словаци, 

67 Євреє, 

1 Руснак и 

4-ро инши. 

Року 1909. Червинка мала пошту, телеґраф, гайзибанску станїцу, читалню, коцкарню, 4 менши фабрики, машини, 4 цегларнї, два млїни, єдну вапняру и меншу фабрику масла и сира. Розвой индустриї кулминорал 1912. р. кед подзвигнута фабрика цукру зоз анґло- мадярским капиталом у суми 16.000.000 динари. Подзвигованє тей фабрики було значне за привреду Червинки и за околїско. Пред Другу шветову войну фабрика прешла до власнїцства анґло-ческей банки. Кед преробела, єй капацитет бул вельки, а од 1926. року
постал ище векши; преабяла 250 тони цукровей цвикли за 24 годзини. Попри фабрики цукру, 1923. почала робиц и фабрика шпиритусу хтора од меласи продуковала чисти алкогол. Од 1928. р. власна електрична централа давала енерґию попри Червинки и [[Руски Керестур|Р. Керестуре]] и [[Лалить|Лалитю]], а од 1944. року и [[Крущич|Крушчичу]]. Под час „кампанї“ у фабрики робели 1600 роботнїки, а у ,,нормалних&amp;#39;&amp;#39; мешацох робели коло 200. У тим периодзе ше розвило ремеселнїцство, та 1935. р. було вкупно 199 ремесельнїцки роботнї.

Пред Другу шветову войну, по нєурядових податкох, Червинка мала 11000 жительох. Влєце 1944. р. кед Червена армия вошла до Банату и кед войводяански партизански одряди змоцнели активносц, Нємци ше почали рихтац за висельованє до Австриї и Нємецкей по директиви держави Нємацкей. Воєни єдинки НОВ и ПОЙ почали ошлєбодзовац Бачку спомоцу Червеней армиї, теди почало подшвидшане висельованє зоз Червинки у периодзе од 3  по 14 октобер 1944. року. Так же од 11000 жительох у месце остало лєм коло 500 жительох.(1)

== Масакр (злодїйство) у Червинки 1944. року ==
Штрелянє Єврейох у Червинки єден з масовних злодїйствох окончених у цеку Голокауста у Войводини. Од 6. по 8. октобер 1944. року припаднїки СС-a окончели масакр медзи 700 и 1.000 єврейских роботнїкох хтори примушено були у ''Маршу шмерци'' зоз Бору, дзе у цеку войни були роботно анґажовани у тедишнїх рудокопох. [2][3]

== Колонизация Червинки 1945/46. ==
После висельованя Нємцох у октобру 1944. р. у Червинки було коло 1000 напущени обисца. По [[Закон (право)|закону]] о аґрарней реформи и колонизациї, до напущених хижох у Червинки першенствено приходзели худобни и заслужни фамелиї зоз крайох хтори дзвигли повстанє. За Червинку були одредзени углавним колонисти-землєдїлци зоз Чарней Гори и то зоз даниловгородского округу, алє ше пополнєло и число жительох зоз никшичкого округу, а потим и зоз Босни и Герцеґовини, [[Горватска|Горватскей]] (Далмациї и Лики). [4]

== Привреда ==

[[File:SilosCrvenka.jpg|right|thumb|300px|Силос у фабрики цукру у Червинки]]Червинка ма барз моцну привреду кед ше вежнє до огляду лєм велькосц места. У нєй исную велї подприємства, медзи хторима ше видвоюю:

* Фабрика цукру Червинка

* фабрика кондиторсних продуктох ''Яфа''

* ДП Залїв

* АД фабрика статковей покарми ''Червинка''

* ''Сиґма'' ДОО

== Демоґрафия ==
У населєню Червинка жию 8.027 полнолїтни жителє, а просекова старосц жительох 40,7 роки (39,3 при хлопох и 41,9 при женох). У населєню єст 3.341 ґаздовства, а просеково число членох по ґаздовстве 2,69 (по попису зоз 2002).

Тото место углавним населєне зоз векшинским народом  Сербами (по попису зоз 2002. року), а у остатнїх трох пописох обачує ше опадованє и зменшане число жительства.

'''Ту будзе таблїчка'''

== Спорт ==
Червинка ма богату спортску историю. Тиж од 1968. року у Червинки ше находзи базен на отвореним просторе хтори правени по олимпийских стандардох, хтори и далєй у функциї.

* РК Червинка

Позната школа рукомету у Червинки освоєла першу хлопску союзну лиґу Югославиї (1969), тиж и двараз Куп Югославиї (1967. и 1988). Тиж були и полуфиналисти Купа европских шампионох (1970). Млада репрезентация двараз осваєла шампионат (1981. и 1994).

* ФК Червинка

Найвекши успих Червинского фодбалу вшелїяк уход до першей лиґи Югославиї.

* КК Червинка

▶ '''Надпомнуце:''' Податки за [[поверхносц]] и [[густосц]] населєносци дати збирно за катастарску општину Червинка, на хторей ше находза два населєня Червинка и Нова Червинка.

== Ґалерия ==
&lt;gallery&gt;
Файл:Piros központja.jpg|Центер  у Червинки 
Файл:Crvenka, town centre.jpg|Часц центру у Червинки
Файл:Cservenka.jpg|Реформаторка церква хтора звалєна (стара розгляднїца вароша)
Файл:Crvenka, Catholic Church.jpg|Католїцка церква ''Исусового шерца''
&lt;/gallery&gt;

== Литература ==

== Вонкашнї вязи ==
 
== Референци ==</text>
      <sha1>asrzzap08of0sode1ur8gsk378z9gx0</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>19371</id>
      <parentid>19370</parentid>
      <timestamp>2026-06-12T07:23:55Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Ksenija234</username>
        <id>1651</id>
      </contributor>
      <origin>19371</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="15778" sha1="3eu9cjbu90u626givcyz18zf04xb3j1" xml:space="preserve">'''Червинка''' ( мадь. ''Cservenka''; нєм. ''Тscherwenka'' або ''Rotweil'') городске населєнє у [[Сербия|Сербиї]] хторе припада [[Општина Кула|општини Кула]] и находзи ше на сиверозаходней часци [[Войводина|Войводини]]. По попису зоз 2022. року, у Червинки було 7556 жительох.

== Ґеоґрафия ==
Червинка змесцена у централней часци Бачкей на ґеоґрафских координатох 45°39’30&amp;quot;  СҐШ и 19°27’23&amp;quot; ИҐД. Населєнє ше находзи на точки скапчованя и розиходзеня [[Драга|драгох]] ґу рижним напрямом, а то дава населєню значни транспортни ґузел.

== История ==
Место и назва Червинка першираз ше спомина 1543. року у урбарскей кнїжки калочскей бискупиї, док ше у турских записох того часу єй назва нє спомина. Року 1785. Червинка як валал була уж дакус вибудована и мала 500 хижи. Кед ше до єшенї 1785. року докончели и вибудовали шицки хижи, Червинка мала пейц улїци. Кажда хижа була набивана, мала єдну просторию, кухню и шпайз-комору и [[хлїв]], а була прикрита з [[Над|надом]]. До Червинки пошвидко пришли учитель, [[священїк]] и нотар. Учитель и нотар достали по 20 [[Гольт|гольти]] жеми и хижу, а паноцец 40 гольти. Єден час бул вибудовани и робел шпиталь за помоц тим хтори ше доселєли и похорели пре пременку клими. До конца 1785. р. у Червенки були населєни 2500 колонисти у 500 обисцох.

[[File:KANAL PREMA KULI - panoramio.jpg|right|thumb|300px|   Беґель спрам Кули]]

Опасносц од под&amp;#39;жемних водох и нових вилївох вимагало одводньованє, та 1786. р. прекопани ярок/беґельчик ширини єден [[метер]] од Кули по стари [[Вербас]]. Понеже то нє було достаточне, 1787. р. предлужени беґель по Сивец. Робота на прекопованю нєшкайшого Велького Бачкого Канала почала 1792. р. а закончена є 1802. року. Вкупни трошки виношели 300.000 форинти. Беґель достава воду зоз Дунаю при Безданє, а улїва ше до [[Тиса (рика)|Тиси]] при Старим Бечею и зоз своїм цеком дзелї Червинку на два часци. На тот способ зоз прекопованьом беґеля ше одводзи звишок води, а Червинка постала безпечна и поготов защицена од вилївох.

Векша часц червинских колонистох були евангелисти хтори уж 1785. р. основали свою церковену општину, а 1812. року подзвигли и свою [[Святи храм|церкву]]. Менша часц жительства припадали реформатистом хтори свою церковну општину основали 1786. р. а церкву подзвигли тиж 1812. року. Найменєй було католїкох. Вони церковену општину основали аж 1896. р. а їх церква подзвигнута 1892. року. 

Такой после приселєня за евангелийцох була отворена народна школа у єдней закупеней просториї у хторей ше робело по 1803. рок, кед подзвигнута перша школа зоз квартельом за биванє учителя. Друга евангелистична школа почала робиц 1820. року. То були школи за дзеци до 12 роки, а такв. предлужени школи за дзеци од 12 до 15 роки нє було. Обидва школи отримовала евангелистична церковна општина, а аж концом 19. вику основана и перша општинска народна школа зоз хтору руководзела месна власц.
[[File:Serbia Vojvodina Crvenka from west IMG 9136.JPG|right|thumb|303x303px|Знїмок Червинки зоз сателитом]]
Од 1840-1900. р. Червинка була тарґовецки центер Штреднєй Бачки за [[Тарґовина|тарґовину]] [[Житарки|житаркох]], а поготов [[Жито|жита]] и [[Кукурица|кукурици]]. Селянє довожели на кочох жито до Червинки здалєка и 80-100 км. Ту жито одкупйовали [[Тарґовец|тарґовци]] и одношели на кочох по Дунай, а потим далєй до Будапешту, Бечу и Реґензбурґа на терховних ладьох. У тим периодзе беґель бул животна артерия за тарґовину Штреднєй Бачки прето же 
драги вяри и вєшенї були барз блатняви зоз глїбокима [[Ваґаш|ваґашами]] и нє були вигодни за хаснованє за тренспорт. Подли стан транспорта гамовал швидки привредни розвой, а кед ше 1885. року вибудовала гайзибанска драга Будапешт − Земун прейґ [[Вербас|Вербаса]], а потим гайзибанска драга Зомбор − Бечей и [[Суботица]] − Боґоєво, Червинка як тарґовище почала слабнуц, нє була вецей така заинтересованосц за Червинку, прето же шицки места на тих релацийох мали можлївосц за гайзибански траснспорт.

[[File:Vonatindulás Piroson.jpg|right|thumb|300px|  Гайзибанска станїца у Червинки]]

На початку 20. вику Червинка як тарґовински центер Штредней Бачкей страцела кажде значенє. Од того часу Червинка вивожи лєм кукурицу, прето же ше жито преробйовало у локалних [[Млїн|млїнох]].

През цали 19. вик число жительох у Червинки нормално и природно ше поступно звекшовало по числу жительох, так же 1825. р. було 3875 житльох, а 1850. р. число ше звекшало на 6308. На двараз 1836. и 1879. року Червинку залапела епидемия колери и населєнє ше барз преридзело. 

Урядови попис 1900. р. потвердзує же Червинка мала 7563 жиительох у 1166 обисцох и то: 

{| class=&quot;wikitable&quot;
|+
! colspan=&quot;9&quot; |Попис жительства 1900 року
|-
|Жителє
|Нємци
|Мадяре
|Серби
|Горвати
|Словаци
|Євреє
|Руснак
|
|-
|Число
|6911
|499
|60
|49
|38
|67
|1
|4-ро инши
|}
6911 Нємци, 

499 Мадяаре, 

60 Серби, 

49 Горвати, 

[[File:Piros belváros.jpg|right|thumb|306x306px|Червинка]]38 Словаци, 

67 Євреє, 

1 Руснак и 

4-ро инши. 

Року 1909. Червинка мала пошту, телеґраф, гайзибанску станїцу, читалню, коцкарню, 4 менши фабрики, машини, 4 цегларнї, два млїни, єдну вапняру и меншу фабрику масла и сира. Розвой индустриї кулминорал 1912. р. кед подзвигнута фабрика цукру зоз анґло- мадярским капиталом у суми 16.000.000 динари. Подзвигованє тей фабрики було значне за привреду Червинки и за околїско. Пред Другу шветову войну фабрика прешла до власнїцства анґло-ческей банки. Кед преробела, єй капацитет бул вельки, а од 1926. року
постал ище векши; преабяла 250 тони цукровей цвикли за 24 годзини. Попри фабрики цукру, 1923. почала робиц и фабрика шпиритусу хтора од меласи продуковала чисти алкогол. Од 1928. р. власна електрична централа давала енерґию попри Червинки и [[Руски Керестур|Р. Керестуре]] и [[Лалить|Лалитю]], а од 1944. року и [[Крущич|Крушчичу]]. Под час „кампанї“ у фабрики робели 1600 роботнїки, а у ,,нормалних&amp;#39;&amp;#39; мешацох робели коло 200. У тим периодзе ше розвило ремеселнїцство, та 1935. р. було вкупно 199 ремесельнїцки роботнї.

Пред Другу шветову войну, по нєурядових податкох, Червинка мала 11000 жительох. Влєце 1944. р. кед Червена армия вошла до Банату и кед войводяански партизански одряди змоцнели активносц, Нємци ше почали рихтац за висельованє до Австриї и Нємецкей по директиви держави Нємацкей. Воєни єдинки НОВ и ПОЙ почали ошлєбодзовац Бачку спомоцу Червеней армиї, теди почало подшвидшане висельованє зоз Червинки у периодзе од 3  по 14 октобер 1944. року. Так же од 11000 жительох у месце остало лєм коло 500 жительох.(1)

== Масакр (злодїйство) у Червинки 1944. року ==
Штрелянє Єврейох у Червинки єден з масовних злодїйствох окончених у цеку Голокауста у Войводини. Од 6. по 8. октобер 1944. року припаднїки СС-a окончели масакр медзи 700 и 1.000 єврейских роботнїкох хтори примушено були у ''Маршу шмерци'' зоз Бору, дзе у цеку войни були роботно анґажовани у тедишнїх рудокопох. [2][3]

== Колонизация Червинки 1945/46. ==
После висельованя Нємцох у октобру 1944. р. у Червинки було коло 1000 напущени обисца. По [[Закон (право)|закону]] о аґрарней реформи и колонизациї, до напущених хижох у Червинки першенствено приходзели худобни и заслужни фамелиї зоз крайох хтори дзвигли повстанє. За Червинку були одредзени углавним колонисти-землєдїлци зоз Чарней Гори и то зоз даниловгородского округу, алє ше пополнєло и число жительох зоз никшичкого округу, а потим и зоз Босни и Герцеґовини, [[Горватска|Горватскей]] (Далмациї и Лики). [4]

== Привреда ==

[[File:SilosCrvenka.jpg|right|thumb|300px|Силос у фабрики цукру у Червинки]]Червинка ма барз моцну привреду кед ше вежнє до огляду лєм велькосц места. У нєй исную велї подприємства, медзи хторима ше видвоюю:

* Фабрика цукру Червинка

* фабрика кондиторсних продуктох ''Яфа''

* ДП Залїв

* АД фабрика статковей покарми ''Червинка''

* ''Сиґма'' ДОО

== Демоґрафия ==
У населєню Червинка жию 8.027 полнолїтни жителє, а просекова старосц жительох 40,7 роки (39,3 при хлопох и 41,9 при женох). У населєню єст 3.341 ґаздовства, а просеково число членох по ґаздовстве 2,69 (по попису зоз 2002).

Тото место углавним населєне зоз векшинским народом  Сербами (по попису зоз 2002. року), а у остатнїх трох пописох обачує ше опадованє и зменшане число жительства.

'''Ту будзе таблїчка'''

== Спорт ==
Червинка ма богату спортску историю. Тиж од 1968. року у Червинки ше находзи базен на отвореним просторе хтори правени по олимпийских стандардох, хтори и далєй у функциї.

* РК Червинка

Позната школа рукомету у Червинки освоєла першу хлопску союзну лиґу Югославиї (1969), тиж и двараз Куп Югославиї (1967. и 1988). Тиж були и полуфиналисти Купа европских шампионох (1970). Млада репрезентация двараз осваєла шампионат (1981. и 1994).

* ФК Червинка

Найвекши успих Червинского фодбалу вшелїяк уход до першей лиґи Югославиї.

* КК Червинка

▶ '''Надпомнуце:''' Податки за [[поверхносц]] и [[густосц]] населєносци дати збирно за катастарску општину Червинка, на хторей ше находза два населєня Червинка и Нова Червинка.

== Ґалерия ==
&lt;gallery&gt;
Файл:Piros központja.jpg|Центер  у Червинки 
Файл:Crvenka, town centre.jpg|Часц центру у Червинки
Файл:Cservenka.jpg|Реформаторка церква хтора звалєна (стара розгляднїца вароша)
Файл:Crvenka, Catholic Church.jpg|Католїцка церква ''Исусового шерца''
&lt;/gallery&gt;

== Литература ==

== Вонкашнї вязи ==
 
== Референци ==</text>
      <sha1>3eu9cjbu90u626givcyz18zf04xb3j1</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>19372</id>
      <parentid>19371</parentid>
      <timestamp>2026-06-12T07:33:33Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Ksenija234</username>
        <id>1651</id>
      </contributor>
      <comment>Мала пременка у табели</comment>
      <origin>19372</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="15778" sha1="fzl1qxwydedqc57bcu4ilc3eiccjin3" xml:space="preserve">'''Червинка''' ( мадь. ''Cservenka''; нєм. ''Тscherwenka'' або ''Rotweil'') городске населєнє у [[Сербия|Сербиї]] хторе припада [[Општина Кула|општини Кула]] и находзи ше на сиверозаходней часци [[Войводина|Войводини]]. По попису зоз 2022. року, у Червинки було 7556 жительох.

== Ґеоґрафия ==
Червинка змесцена у централней часци Бачкей на ґеоґрафских координатох 45°39’30&amp;quot;  СҐШ и 19°27’23&amp;quot; ИҐД. Населєнє ше находзи на точки скапчованя и розиходзеня [[Драга|драгох]] ґу рижним напрямом, а то дава населєню значни транспортни ґузел.

== История ==
Место и назва Червинка першираз ше спомина 1543. року у урбарскей кнїжки калочскей бискупиї, док ше у турских записох того часу єй назва нє спомина. Року 1785. Червинка як валал була уж дакус вибудована и мала 500 хижи. Кед ше до єшенї 1785. року докончели и вибудовали шицки хижи, Червинка мала пейц улїци. Кажда хижа була набивана, мала єдну просторию, кухню и шпайз-комору и [[хлїв]], а була прикрита з [[Над|надом]]. До Червинки пошвидко пришли учитель, [[священїк]] и нотар. Учитель и нотар достали по 20 [[Гольт|гольти]] жеми и хижу, а паноцец 40 гольти. Єден час бул вибудовани и робел шпиталь за помоц тим хтори ше доселєли и похорели пре пременку клими. До конца 1785. р. у Червенки були населєни 2500 колонисти у 500 обисцох.

[[File:KANAL PREMA KULI - panoramio.jpg|right|thumb|300px|   Беґель спрам Кули]]

Опасносц од под&amp;#39;жемних водох и нових вилївох вимагало одводньованє, та 1786. р. прекопани ярок/беґельчик ширини єден [[метер]] од Кули по стари [[Вербас]]. Понеже то нє було достаточне, 1787. р. предлужени беґель по Сивец. Робота на прекопованю нєшкайшого Велького Бачкого Канала почала 1792. р. а закончена є 1802. року. Вкупни трошки виношели 300.000 форинти. Беґель достава воду зоз Дунаю при Безданє, а улїва ше до [[Тиса (рика)|Тиси]] при Старим Бечею и зоз своїм цеком дзелї Червинку на два часци. На тот способ зоз прекопованьом беґеля ше одводзи звишок води, а Червинка постала безпечна и поготов защицена од вилївох.

Векша часц червинских колонистох були евангелисти хтори уж 1785. р. основали свою церковену општину, а 1812. року подзвигли и свою [[Святи храм|церкву]]. Менша часц жительства припадали реформатистом хтори свою церковну општину основали 1786. р. а церкву подзвигли тиж 1812. року. Найменєй було католїкох. Вони церковену општину основали аж 1896. р. а їх церква подзвигнута 1892. року. 

Такой после приселєня за евангелийцох була отворена народна школа у єдней закупеней просториї у хторей ше робело по 1803. рок, кед подзвигнута перша школа зоз квартельом за биванє учителя. Друга евангелистична школа почала робиц 1820. року. То були школи за дзеци до 12 роки, а такв. предлужени школи за дзеци од 12 до 15 роки нє було. Обидва школи отримовала евангелистична церковна општина, а аж концом 19. вику основана и перша општинска народна школа зоз хтору руководзела месна власц.
[[File:Serbia Vojvodina Crvenka from west IMG 9136.JPG|right|thumb|303x303px|Знїмок Червинки зоз сателитом]]
Од 1840-1900. р. Червинка була тарґовецки центер Штреднєй Бачки за [[Тарґовина|тарґовину]] [[Житарки|житаркох]], а поготов [[Жито|жита]] и [[Кукурица|кукурици]]. Селянє довожели на кочох жито до Червинки здалєка и 80-100 км. Ту жито одкупйовали [[Тарґовец|тарґовци]] и одношели на кочох по Дунай, а потим далєй до Будапешту, Бечу и Реґензбурґа на терховних ладьох. У тим периодзе беґель бул животна артерия за тарґовину Штреднєй Бачки прето же 
драги вяри и вєшенї були барз блатняви зоз глїбокима [[Ваґаш|ваґашами]] и нє були вигодни за хаснованє за тренспорт. Подли стан транспорта гамовал швидки привредни розвой, а кед ше 1885. року вибудовала гайзибанска драга Будапешт − Земун прейґ [[Вербас|Вербаса]], а потим гайзибанска драга Зомбор − Бечей и [[Суботица]] − Боґоєво, Червинка як тарґовище почала слабнуц, нє була вецей така заинтересованосц за Червинку, прето же шицки места на тих релацийох мали можлївосц за гайзибански траснспорт.

[[File:Vonatindulás Piroson.jpg|right|thumb|300px|  Гайзибанска станїца у Червинки]]

На початку 20. вику Червинка як тарґовински центер Штредней Бачкей страцела кажде значенє. Од того часу Червинка вивожи лєм кукурицу, прето же ше жито преробйовало у локалних [[Млїн|млїнох]].

През цали 19. вик число жительох у Червинки нормално и природно ше поступно звекшовало по числу жительох, так же 1825. р. було 3875 житльох, а 1850. р. число ше звекшало на 6308. На двараз 1836. и 1879. року Червинку залапела епидемия колери и населєнє ше барз преридзело. 

Урядови попис 1900. р. потвердзує же Червинка мала 7563 жиительох у 1166 обисцох и то: 

{| class=&quot;wikitable&quot;
|+
! colspan=&quot;9&quot; |Попис жительства 1900 року
|-
|Жителє
|Нємци
|Мадяре
|Серби
|Горвати
|Словаци
|Євреє
|Руснак
|Инши
|-
|Число
|6911
|499
|60
|49
|38
|67
|1
|4-ро 
|}
6911 Нємци, 

499 Мадяаре, 

60 Серби, 

49 Горвати, 

[[File:Piros belváros.jpg|right|thumb|306x306px|Червинка]]38 Словаци, 

67 Євреє, 

1 Руснак и 

4-ро инши. 

Року 1909. Червинка мала пошту, телеґраф, гайзибанску станїцу, читалню, коцкарню, 4 менши фабрики, машини, 4 цегларнї, два млїни, єдну вапняру и меншу фабрику масла и сира. Розвой индустриї кулминорал 1912. р. кед подзвигнута фабрика цукру зоз анґло- мадярским капиталом у суми 16.000.000 динари. Подзвигованє тей фабрики було значне за привреду Червинки и за околїско. Пред Другу шветову войну фабрика прешла до власнїцства анґло-ческей банки. Кед преробела, єй капацитет бул вельки, а од 1926. року
постал ище векши; преабяла 250 тони цукровей цвикли за 24 годзини. Попри фабрики цукру, 1923. почала робиц и фабрика шпиритусу хтора од меласи продуковала чисти алкогол. Од 1928. р. власна електрична централа давала енерґию попри Червинки и [[Руски Керестур|Р. Керестуре]] и [[Лалить|Лалитю]], а од 1944. року и [[Крущич|Крушчичу]]. Под час „кампанї“ у фабрики робели 1600 роботнїки, а у ,,нормалних&amp;#39;&amp;#39; мешацох робели коло 200. У тим периодзе ше розвило ремеселнїцство, та 1935. р. було вкупно 199 ремесельнїцки роботнї.

Пред Другу шветову войну, по нєурядових податкох, Червинка мала 11000 жительох. Влєце 1944. р. кед Червена армия вошла до Банату и кед войводяански партизански одряди змоцнели активносц, Нємци ше почали рихтац за висельованє до Австриї и Нємецкей по директиви держави Нємацкей. Воєни єдинки НОВ и ПОЙ почали ошлєбодзовац Бачку спомоцу Червеней армиї, теди почало подшвидшане висельованє зоз Червинки у периодзе од 3  по 14 октобер 1944. року. Так же од 11000 жительох у месце остало лєм коло 500 жительох.(1)

== Масакр (злодїйство) у Червинки 1944. року ==
Штрелянє Єврейох у Червинки єден з масовних злодїйствох окончених у цеку Голокауста у Войводини. Од 6. по 8. октобер 1944. року припаднїки СС-a окончели масакр медзи 700 и 1.000 єврейских роботнїкох хтори примушено були у ''Маршу шмерци'' зоз Бору, дзе у цеку войни були роботно анґажовани у тедишнїх рудокопох. [2][3]

== Колонизация Червинки 1945/46. ==
После висельованя Нємцох у октобру 1944. р. у Червинки було коло 1000 напущени обисца. По [[Закон (право)|закону]] о аґрарней реформи и колонизациї, до напущених хижох у Червинки першенствено приходзели худобни и заслужни фамелиї зоз крайох хтори дзвигли повстанє. За Червинку були одредзени углавним колонисти-землєдїлци зоз Чарней Гори и то зоз даниловгородского округу, алє ше пополнєло и число жительох зоз никшичкого округу, а потим и зоз Босни и Герцеґовини, [[Горватска|Горватскей]] (Далмациї и Лики). [4]

== Привреда ==

[[File:SilosCrvenka.jpg|right|thumb|300px|Силос у фабрики цукру у Червинки]]Червинка ма барз моцну привреду кед ше вежнє до огляду лєм велькосц места. У нєй исную велї подприємства, медзи хторима ше видвоюю:

* Фабрика цукру Червинка

* фабрика кондиторсних продуктох ''Яфа''

* ДП Залїв

* АД фабрика статковей покарми ''Червинка''

* ''Сиґма'' ДОО

== Демоґрафия ==
У населєню Червинка жию 8.027 полнолїтни жителє, а просекова старосц жительох 40,7 роки (39,3 при хлопох и 41,9 при женох). У населєню єст 3.341 ґаздовства, а просеково число членох по ґаздовстве 2,69 (по попису зоз 2002).

Тото место углавним населєне зоз векшинским народом  Сербами (по попису зоз 2002. року), а у остатнїх трох пописох обачує ше опадованє и зменшане число жительства.

'''Ту будзе таблїчка'''

== Спорт ==
Червинка ма богату спортску историю. Тиж од 1968. року у Червинки ше находзи базен на отвореним просторе хтори правени по олимпийских стандардох, хтори и далєй у функциї.

* РК Червинка

Позната школа рукомету у Червинки освоєла першу хлопску союзну лиґу Югославиї (1969), тиж и двараз Куп Югославиї (1967. и 1988). Тиж були и полуфиналисти Купа европских шампионох (1970). Млада репрезентация двараз осваєла шампионат (1981. и 1994).

* ФК Червинка

Найвекши успих Червинского фодбалу вшелїяк уход до першей лиґи Югославиї.

* КК Червинка

▶ '''Надпомнуце:''' Податки за [[поверхносц]] и [[густосц]] населєносци дати збирно за катастарску општину Червинка, на хторей ше находза два населєня Червинка и Нова Червинка.

== Ґалерия ==
&lt;gallery&gt;
Файл:Piros központja.jpg|Центер  у Червинки 
Файл:Crvenka, town centre.jpg|Часц центру у Червинки
Файл:Cservenka.jpg|Реформаторка церква хтора звалєна (стара розгляднїца вароша)
Файл:Crvenka, Catholic Church.jpg|Католїцка церква ''Исусового шерца''
&lt;/gallery&gt;

== Литература ==

== Вонкашнї вязи ==
 
== Референци ==</text>
      <sha1>fzl1qxwydedqc57bcu4ilc3eiccjin3</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>19376</id>
      <parentid>19372</parentid>
      <timestamp>2026-06-12T09:50:07Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Sveletanka</username>
        <id>20</id>
      </contributor>
      <comment>вики вязи и катеґприя</comment>
      <origin>19376</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="15837" sha1="th0gz2af8tnrlgf2w2wyhekfr2qbcdn" xml:space="preserve">'''Червинка''' ( мадь. ''Cservenka''; нєм. ''Тscherwenka'' або ''Rotweil'') городске населєнє у [[Сербия|Сербиї]] хторе припада [[Општина Кула|општини Кула]] и находзи ше на сиверозаходней часци [[Войводина|Войводини]]. По попису зоз 2022. року, у Червинки було 7556 жительох.

== Ґеоґрафия ==
Червинка змесцена у централней часци [[Бачка|Бачкей]] на ґеоґрафских координатох 45°39’30&amp;quot;  СҐШ и 19°27’23&amp;quot; ИҐД. Населєнє ше находзи на точки скапчованя и розиходзеня [[Драга|драгох]] ґу рижним напрямом, а то дава населєню значни транспортни ґузел.

== История ==
Место и назва Червинка першираз ше спомина 1543. року у урбарскей кнїжки калочскей бискупиї, док ше у турских записох того часу єй назва нє спомина. Року 1785. Червинка як валал була уж дакус вибудована и мала 500 хижи. Кед ше до єшенї 1785. року докончели и вибудовали шицки хижи, Червинка мала пейц улїци. Кажда хижа була набивана, мала єдну просторию, кухню и шпайз-комору и [[хлїв]], а була прикрита з [[Над|надом]]. До Червинки пошвидко пришли учитель, [[священїк]] и нотар. Учитель и нотар достали по 20 [[Гольт|гольти]] жеми и хижу, а паноцец 40 гольти. Єден час бул вибудовани и робел шпиталь за помоц тим хтори ше доселєли и похорели пре пременку клими. До конца 1785. р. у Червенки були населєни 2500 колонисти у 500 обисцох.

[[File:KANAL PREMA KULI - panoramio.jpg|right|thumb|300px|   Беґель спрам Кули]]

Опасносц од под&amp;#39;жемних водох и нових вилївох вимагало одводньованє, та 1786. р. прекопани ярок/беґельчик ширини єден [[метер]] од Кули по стари [[Вербас]]. Понеже то нє було достаточне, 1787. р. предлужени беґель по Сивец. Робота на прекопованю нєшкайшого Велького Бачкого Канала почала 1792. р. а закончена є 1802. року. Вкупни трошки виношели 300.000 форинти. Беґель достава воду зоз Дунаю при Безданє, а улїва ше до [[Тиса (рика)|Тиси]] при Старим Бечею и зоз своїм цеком дзелї Червинку на два часци. На тот способ зоз прекопованьом беґеля ше одводзи звишок води, а Червинка постала безпечна и поготов защицена од вилївох.

Векша часц червинских колонистох були евангелисти хтори уж 1785. р. основали свою церковну општину, а 1812. року подзвигли и свою [[Святи храм|церкву]]. Менша часц жительства припадали реформатистом хтори свою церковну општину основали 1786. р. а церкву подзвигли тиж 1812. року. Найменєй було католїкох. Вони церковену општину основали аж 1896. р. а їх церква подзвигнута 1892. року. 

Такой после приселєня за евангелийцох була отворена народна школа у єдней закупеней просториї у хторей ше робело по 1803. рок, кед подзвигнута перша школа зоз квартельом за биванє учителя. Друга евангелистична школа почала робиц 1820. року. То були школи за дзеци до 12 роки, а такв. предлужени школи за дзеци од 12 до 15 роки нє було. Обидва школи отримовала евангелистична церковна општина, а аж концом 19. вику основана и перша општинска народна школа зоз хтору руководзела месна власц.
[[File:Serbia Vojvodina Crvenka from west IMG 9136.JPG|right|thumb|303x303px|Знїмок Червинки зоз сателитом]]
Од 1840-1900. р. Червинка була тарґовецки центер Штреднєй Бачки за [[Тарґовина|тарґовину]] [[Житарки|житаркох]], а поготов [[Жито|жита]] и [[Кукурица|кукурици]]. Селянє довожели на кочох жито до Червинки здалєка и 80-100 км. Ту жито одкупйовали [[Тарґовец|тарґовци]] и одношели на кочох по Дунай, а потим далєй до Будапешту, Бечу и Реґензбурґа на терховних ладьох. У тим периодзе беґель бул животна артерия за тарґовину Штреднєй Бачки прето же  драги вяри и вєшенї були барз блатняви зоз глїбокима [[Ваґаш|ваґашами]] и нє були вигодни за хаснованє за тренспорт. Подли стан транспорта гамовал швидки привредни розвой, а кед ше 1885. року вибудовала гайзибанска драга Будапешт − Земун прейґ [[Вербас|Вербаса]], а потим гайзибанска драга Зомбор − Бечей и [[Суботица]] − Боґоєво, Червинка як тарґовище почала слабнуц, нє була вецей така заинтересованосц за Червинку, прето же шицки места на тих релацийох мали можлївосц за гайзибански траснспорт.

[[File:Vonatindulás Piroson.jpg|right|thumb|300px|  Гайзибанска станїца у Червинки]]

На початку 20. вику Червинка як тарґовински центер Штредней Бачкей страцела кажде значенє. Од того часу Червинка вивожи лєм кукурицу, прето же ше жито преробйовало у локалних [[Млїн|млїнох]].

През цали 19. вик число жительох у Червинки нормално и природно ше поступно звекшовало по числу жительох, так же 1825. р. було 3875 житльох, а 1850. р. число ше звекшало на 6308. На двараз 1836. и 1879. року Червинку залапела епидемия колери и населєнє ше барз преридзело. 

Урядови попис 1900. р. потвердзує же Червинка мала 7563 жиительох у 1166 обисцох и то: 

{| class=&quot;wikitable&quot;
|+
! colspan=&quot;9&quot; |Попис жительства 1900 року
|-
|Жителє
|Нємци
|Мадяре
|Серби
|Горвати
|Словаци
|Євреє
|[[Руснаци у Сербиї|Руснак]]
|Инши
|-
|Число
|6911
|499
|60
|49
|38
|67
|1
|4-ро 
|}
 
[[File:Piros belváros.jpg|right|thumb|306x306px|Червинка]]
Року 1909. Червинка мала пошту, телеґраф, гайзибанску станїцу, читалню, коцкарню, 4 менши фабрики, машини, 4 цегларнї, два млїни, єдну вапняру и меншу фабрику масла и сира. Розвой индустриї кулминорал 1912. р. кед подзвигнута фабрика цукру зоз анґло- мадярским капиталом у суми 16.000.000 динари. Подзвигованє тей фабрики було значне за привреду Червинки и за околїско. Пред Другу шветову войну фабрика прешла до власнїцства анґло-ческей банки. Кед преробела, єй капацитет бул вельки, а од 1926. року
постал ище векши; преабяла 250 тони цукровей цвикли за 24 годзини. Попри фабрики цукру, 1923. почала робиц и фабрика шпиритусу хтора од меласи продуковала чисти алкогол. Од 1928. р. власна електрична централа давала енерґию попри Червинки и [[Руски Керестур|Р. Керестуре]] и [[Лалить|Лалитю]], а од 1944. року и [[Крущич|Крушчичу]]. Под час „кампанї“ у фабрики робели 1600 роботнїки, а у ,,нормалних&amp;#39;&amp;#39; мешацох робели коло 200. У тим периодзе ше розвило ремеселнїцство, та 1935. р. було вкупно 199 ремесельнїцки роботнї.

Пред Другу шветову войну, по нєурядових податкох, Червинка мала 11000 жительох. Влєце 1944. р. кед Червена армия вошла до Банату и кед войводяански партизански одряди змоцнели активносц, Нємци ше почали рихтац за висельованє до Австриї и Нємецкей по директиви держави Нємацкей. Воєни єдинки НОВ и ПОЙ почали ошлєбодзовац Бачку спомоцу Червеней армиї, теди почало подшвидшане висельованє зоз Червинки у периодзе од 3  по 14 октобер 1944. року. Так же од 11000 жительох у месце остало лєм коло 500 жительох.(1)

== Масакр (злодїйство) у Червинки 1944. року ==
Штрелянє Єврейох у Червинки єден з масовних злодїйствох окончених у цеку Голокауста у Войводини. Од 6. по 8. октобер 1944. року припаднїки СС-a окончели масакр медзи 700 и 1.000 єврейских роботнїкох хтори примушено були у ''Маршу шмерци'' зоз Бору, дзе у цеку войни були роботно анґажовани у тедишнїх рудокопох. [2][3]

== Колонизация Червинки 1945/46. ==
После висельованя Нємцох у октобру 1944. р. у Червинки було коло 1000 напущени обисца. По [[Закон (право)|закону]] о аґрарней реформи и колонизациї, до напущених хижох у Червинки першенствено приходзели худобни и заслужни фамелиї зоз крайох хтори дзвигли повстанє. За Червинку були одредзени углавним колонисти-землєдїлци зоз Чарней Гори и то зоз даниловгородского округу, алє ше пополнєло и число жительох зоз никшичкого округу, а потим и зоз Босни и Герцеґовини, [[Горватска|Горватскей]] (Далмациї и Лики). [4]

== Привреда ==

[[File:SilosCrvenka.jpg|right|thumb|300px|Силос у фабрики цукру у Червинки]]Червинка ма барз моцну [[привреда|привреду]] кед ше вежнє до огляду лєм велькосц места. У нєй исную велї подприємства, медзи хторима ше видвоюю:

* Фабрика цукру ''Червинка''

* фабрика кондиторсних продуктох ''Яфа''

* ДП ''Залїв''

* АД фабрика статковей покарми ''Червинка''

* ''Сиґма'' ДОО

== Демоґрафия ==
У населєню Червинка жию 8.027 полнолїтни жителє, а просекова старосц жительох 40,7 роки (39,3 при хлопох и 41,9 при женох). У населєню єст 3.341 ґаздовства, а просеково число членох по ґаздовстве 2,69 (по попису зоз 2002).

Тото место углавним населєне зоз векшинским народом  Сербами (по попису зоз 2002. року), а у остатнїх трох пописох обачує ше опадованє и зменшане число жительства.

'''Ту будзе таблїчка'''

== [[Спорт]] ==
Червинка ма богату спортску историю. Тиж од 1968. року у Червинки ше находзи базен на отвореним просторе хтори правени по олимпийских стандардох, хтори и далєй у функциї.

* РК ''Червинка''

Позната школа рукомету у Червинки освоєла першу хлопску союзну лиґу Югославиї (1969), тиж и двараз Куп Югославиї (1967. и 1988). Тиж були и полуфиналисти Купа европских шампионох (1970). Млада репрезентация двараз освоєла шампионат (1981. и 1994).

* ФК ''Червинка''

Найвекши успих Червинского фодбалу вшелїяк уход до першей лиґи Югославиї.

* КК ''Червинка''

▶ '''Надпомнуце:''' Податки за [[поверхносц]] и [[густосц]] населєносци дати збирно за катастарску општину Червинка, на хторей ше находза два населєня Червинка и Нова Червинка.

== Ґалерия ==
&lt;gallery&gt;
Файл:Piros központja.jpg|Центер  у Червинки 
Файл:Crvenka, town centre.jpg|Часц центру у Червинки
Файл:Cservenka.jpg|Реформаторка церква хтора звалєна (стара розгляднїца вароша)
Файл:Crvenka, Catholic Church.jpg|Католїцка церква ''Исусового шерца''
&lt;/gallery&gt;

== Литература ==

== Вонкашнї вязи ==
 
== Референци ==
[[Катеґория:Валали у Войводини]]
[[Катеґория:Места у општини Кула]]</text>
      <sha1>th0gz2af8tnrlgf2w2wyhekfr2qbcdn</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>ЧЕРВИНКА</title>
    <ns>0</ns>
    <id>3155</id>
    <redirect title="Червинка" />
    <revision>
      <id>19366</id>
      <timestamp>2026-06-11T21:05:24Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Olirk55</username>
        <id>19</id>
      </contributor>
      <comment>Olirk55 преместио је страницу [[ЧЕРВИНКА]] на [[Червинка]]</comment>
      <origin>19366</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="40" sha1="q5f70e3jt48xybxdmshgbm2acmvxyhp" xml:space="preserve">#Преусмери [[Червинка]]</text>
      <sha1>q5f70e3jt48xybxdmshgbm2acmvxyhp</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Олимпийни божества</title>
    <ns>0</ns>
    <id>3156</id>
    <revision>
      <id>19367</id>
      <timestamp>2026-06-11T21:07:59Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>TaSaNS</username>
        <id>1857</id>
      </contributor>
      <comment>Нова страница: [[Файл:Olympians.jpg|мини|десно|200п|Олимпийни божетва]] Дванац олимпийни богове були найважнєйши богове греческого Пантеону, хтори жили на верху Олимпу. У розличних часох було штернац богох хторих ше тримало за олимпийних, алє их нїґда нє було вецей як дванац у ис…</comment>
      <origin>19367</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="5582" sha1="ttef8f8kukei237kru3g48i78utcsrw" xml:space="preserve">[[Файл:Olympians.jpg|мини|десно|200п|Олимпийни божетва]]
Дванац олимпийни богове були найважнєйши богове греческого Пантеону, хтори жили на верху Олимпу. У розличних часох було штернац богох хторих ше тримало за олимпийних, алє их нїґда нє було вецей як дванац у истим чаше.&lt;ref&gt;{{cite web |title=The 12 Olympian Gods (Collection) |url=https://www.worldhistory.org/collection/58/the-12-olympian-gods/ |website=World History Encyclopedia |access-date=31. 1. 2021}}&lt;/ref&gt; 

Зевс, Хера, Посейдон, Арес, Гермес, Гефест, Афродита, Атина, Аполон и Артемида ше вше тримали за олимпийних богох. Хестия, Деметра, Дионис и Гад додавани до тей ґрупи. Гестия уступела свойо место Дионисови же би жила медзи людзми (єй додзелєна чесц отримовац огень на Олимпу). Персефона препровадзовала шейсц мешаци рочнє у под'жемним швеце (теди на жеми пановала жима) и дошлєбодзене єй було врациц ше на Олимп у других шейсцох мешацох же би була зоз мацеру Деметру. Гоч ше Гада тримало за єдного з найважнєйших греческих богох, його дом бул под'жемни швет мертвих.&lt;ref&gt;{{cite web |title=Olympian Gods &amp; Goddesses |url=https://www.theoi.com/greek-mythology/olympian-gods.html |website=Theoi Greek Mythology |access-date=31. 1. 2021}}&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;{{cite web |title=The 12 Olympian Gods of Mount Olympus |url=https://greekgodsandgoddesses.net/olympians/ |website=Twelve Olympians |access-date=31. 1. 2021}}&lt;/ref&gt;

Олимпийни богове освоєли власц после побиди у войни до хторей Зевс зоз своїма братами и шестрами рушел процив [[Титанє|титанох]]. Зевс, Гера, Посейдон, Деметра, Гестия и Гад були браца и шестри, док други (окрем Афродити, хтора ше народзела зоз морйовей пени) звичайно тримани за Зевсово зеци од розличних мацерох (окрем Атини, хтора ше народзела зоз Зевсовей глави). Можлїве и же Гера сама народзела Гефеста як вимсценє пре народзенє Атини.

По приповеданьох, богове часто зиходзели зоз верху найвишей гори у Греческей и приходзели медзи людзох, же би им помогли або их покарали, алє приходзело и до мишаня зоз людзми, зоз хторима мали и потомки.&lt;ref&gt;{{Cite web|url=https://www.dualsoft.rs/nikola/mitologija/dvanaestorica_sa_olimpa.html|title=Митологија|url-status=live}}&lt;/ref&gt;


Дзеци народзени зоз мишаней вязи даєдного бога и людзох були полубогове и розполагали зоз визначнима схопносцами.

Зевс як верховни бог бул всемогущи, док моц других богох була огранїчена зоз силносцу моци других богох, понеже кажде з нїх мал обласц у хторей бул наймоцнєйши. И по подоби и по характеру здабали на людзох и мали свойо слабосци, жаданя и чувства.

== Список богох ==
* '''Зевс''' найвиши и наймоцнєйши бог, пан Олимпу, бог блїзкавки
* '''Посейдон''', вєдно зоз Гадом, други бог по важносци, хтори управял зоз океанами и морями
* '''Гад''' тиж други бог по важносци, хтори водзи бриґу о умартих душох
* '''Атина''' богиня мудросци, уметносци, нукашнєй краси, образованя и войни 
* '''Арес''' бог войни и геройох 
* '''Артемида''' богиня ловох, животиньох, плодносци и чесносци 
* '''Гефест''' бог огня, роботи, ремеселнїкох и оружарох
* '''Аполон''' бог танцу, музики, вилїченя и медицини, штреляцтва и розумносци 
* '''Афродита''' богиня любови, сексуалносци, вонкашнєй краси и прицагуюцосци 
* '''Гера''' Зевсова супруга, богиня малженства, жертвованя, вирносци и фамелиї
* '''Деметра''' богиня жеми, квеца и рошлїнох, поживи, заштитнїца малженства и польопривреди 
* '''Дионис''' наймладши бог у Пантеону, бог вина, опиваня и сексуалносци

== Референци ==</text>
      <sha1>ttef8f8kukei237kru3g48i78utcsrw</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>19373</id>
      <parentid>19367</parentid>
      <timestamp>2026-06-12T09:25:21Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Sveletanka</username>
        <id>20</id>
      </contributor>
      <comment>катеґория</comment>
      <origin>19373</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="5776" sha1="6hn8v34az6xbeo3z16p2lxxzvhwehbe" xml:space="preserve">[[Файл:Olympians.jpg|мини|десно|200п|Олимпийни божетва]]
Дванац олимпийни богове були найважнєйши богове греческого Пантеону, хтори жили на верху Олимпу. У розличних часох було штернац богох хторих ше тримало за олимпийних, алє их нїґда нє було вецей як дванац у истим чаше.&lt;ref&gt;{{cite web |title=The 12 Olympian Gods (Collection) |url=https://www.worldhistory.org/collection/58/the-12-olympian-gods/ |website=World History Encyclopedia |access-date=31. 1. 2021}}&lt;/ref&gt; 

Зевс, Хера, Посейдон, Арес, Гермес, Гефест, Афродита, Атина, Аполон и Артемида ше вше тримали за олимпийних богох. Хестия, Деметра, Дионис и Гад додавани до тей ґрупи. Гестия уступела свойо место Дионисови же би жила медзи людзми (єй додзелєна чесц отримовац огень на Олимпу). Персефона препровадзовала шейсц мешаци рочнє у под'жемним швеце (теди на жеми пановала жима) и дошлєбодзене єй було врациц ше на Олимп у других шейсцох мешацох же би була зоз мацеру Деметру. Гоч ше Гада тримало за єдного з найважнєйших греческих богох, його дом бул под'жемни швет мертвих.&lt;ref&gt;{{cite web |title=Olympian Gods &amp; Goddesses |url=https://www.theoi.com/greek-mythology/olympian-gods.html |website=Theoi Greek Mythology |access-date=31. 1. 2021}}&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;{{cite web |title=The 12 Olympian Gods of Mount Olympus |url=https://greekgodsandgoddesses.net/olympians/ |website=Twelve Olympians |access-date=31. 1. 2021}}&lt;/ref&gt;

Олимпийни богове освоєли власц после побиди у войни до хторей Зевс зоз своїма братами и шестрами рушел процив [[Титанє|титанох]]. Зевс, Гера, Посейдон, Деметра, Гестия и Гад були браца и шестри, док други (окрем Афродити, хтора ше народзела зоз морйовей пени) звичайно тримани за Зевсово зеци од розличних мацерох (окрем Атини, хтора ше народзела зоз Зевсовей глави). Можлїве и же Гера сама народзела Гефеста як вимсценє пре народзенє Атини.

По приповеданьох, богове часто зиходзели зоз верху найвишей гори у Греческей и приходзели медзи людзох, же би им помогли або их покарали, алє приходзело и до мишаня зоз людзми, зоз хторима мали и потомки.&lt;ref&gt;{{Cite web|url=https://www.dualsoft.rs/nikola/mitologija/dvanaestorica_sa_olimpa.html|title=Митологија|url-status=live}}&lt;/ref&gt;


Дзеци народзени зоз мишаней вязи даєдного бога и людзох були полубогове и розполагали зоз визначнима схопносцами.

Зевс як верховни бог бул всемогущи, док моц других богох була огранїчена зоз силносцу моци других богох, понеже кажде з нїх мал обласц у хторей бул наймоцнєйши. И по подоби и по характеру здабали на людзох и мали свойо слабосци, жаданя и чувства.

== Список богох ==
* '''Зевс''' найвиши и наймоцнєйши бог, пан Олимпу, бог блїзкавки
* '''Посейдон''', вєдно зоз Гадом, други бог по важносци, хтори управял зоз океанами и морями
* '''Гад''' тиж други бог по важносци, хтори водзи бриґу о умартих душох
* '''Атина''' богиня мудросци, уметносци, нукашнєй краси, образованя и войни 
* '''Арес''' бог войни и геройох 
* '''Артемида''' богиня ловох, животиньох, плодносци и чесносци 
* '''Гефест''' бог огня, роботи, ремеселнїкох и оружарох
* '''Аполон''' бог танцу, музики, вилїченя и медицини, штреляцтва и розумносци 
* '''Афродита''' богиня любови, сексуалносци, вонкашнєй краси и прицагуюцосци 
* '''Гера''' Зевсова супруга, богиня малженства, жертвованя, вирносци и фамелиї
* '''Деметра''' богиня жеми, квеца и рошлїнох, поживи, заштитнїца малженства и польопривреди 
* '''Дионис''' наймладши бог у Пантеону, бог вина, опиваня и сексуалносци

== Референци ==
&lt;references /&gt;
[[Катеґория:Греческа митолоґия]]
[[Катеґория:Митолоґия]]
[[Катеґория:Релиґия]]
[[Катеґория:Греческа]]</text>
      <sha1>6hn8v34az6xbeo3z16p2lxxzvhwehbe</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Примордиялни божества</title>
    <ns>0</ns>
    <id>3157</id>
    <revision>
      <id>19368</id>
      <timestamp>2026-06-11T21:26:38Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>TaSaNS</username>
        <id>1857</id>
      </contributor>
      <comment>Нова страница: '''Примордиялни божества''' греческей митолоґиї представяю першу ґенерацию божествох хтори настали на початку вселени, а хтору нашлїдзели [[титанє]], а потим и [[олимпийни божества|олимпийни богове]]. Їх мено '''протоґени''' (грч. Πρωτογενοι, єднина '''протоґен'''…</comment>
      <origin>19368</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="5924" sha1="4ufse66h5am9o8bscxptf8om8rep62f" xml:space="preserve">'''Примордиялни божества''' греческей митолоґиї представяю першу ґенерацию божествох хтори настали на початку вселени, а хтору нашлїдзели [[титанє]], а потим и [[олимпийни божества|олимпийни богове]]. Їх мено '''протоґени''' (грч. Πρωτογενοι, єднина '''протоґен''' або '''протоґенос'''), цо значи &quot;першонародзени&quot; або &quot;прастари&quot;.

Примордиялни божества перши єства хтори настали. Вони формую саму вселену и як таки су безсмертельни. То ґрупа божествох од хторих шицки други настали. После їх власци вселену превжали титанє, дзеци Ґеї и Урану.

== Наставанє ==
Трима ше же перши божества настали углавим зоз Гаосу, гоч даєдни жридла споминаю два божества як родичох шицким другим. Тоти божества представяю розлични елементи природи. Гаос ше дакеди тримало за супругу Хрона место Ананки. Примордиялни богинї можу достац дзеци през партеноґенезу, як и зоз полнима одношенями.

== Божества по Гесиодови ==
По Гесиодовей Теоґониї (коло 700 роки п.н.е.):
* Гаос (празнїна, початок, воздух смертельного чловека) – безполни (дакеди женского роду)     
** Ереб (цмота) – м. и Никта (ноц) – ж.
*** Етер (шветлосц, воздух богох) – м. и Гемера (дзень) – ж.
** Ґея (Мац Жем) – ж.
*** Уран (нєбо) – м.
*** Урея (гори) – м.
*** Понт (вода, моря) – м.
** Тартар (велька пекельна долїна, хтору ше трима и як божество и як под'жемни швет.)  – м.
** Ерос (любов) – м.

== Божества спрам других жридлох ==
* Ананка (потреба) – ж. 
* Хрон (час) – м. 
* Фан (зявенє) або Гимер або Ерос (творенє) або Протоген (пешенародзени) – м. (дакеди описани як гермафродит, алє углавним є означени же є хлопского роду) 
* Фусида (природа) або Тесида (творенє) – ж. 
* Неси (острова) – ж. 
* Таласа (морйо) – ж. 
* Офион (гад; часто ше виєдначує зоз Ураном, Океаном, Фаном, або Хроном) – м. 
* Еуринома – ж.

== Иншаки родослови ==
Антични Греки мали вельо розлични идеї о своїх примордиялних божествох, хтори после Римянє прилапели. Велї родослови хтори видумали гречески писателє маю розличних богох як першонасталих.
 
=== Илияда ===
Илияда, еп о Троянскей войни, хтори ше приписує Гомерови, (усна традиция 700. або 600. року п.н.е.) гутори же Океан (вироятно и його жена Тетия) оцец шицких божествох.&lt;ref&gt;Хомер, Илияда (Кнїжка 14)&lt;/ref&gt;

=== Алкман ===
Алкман (коло 600. року п.н.е.) тримал же Тетида перша богиня хтора направела poros „драгу“, tekmor „пдрагоказ“ и skotos „цмоту“ у нєпрекерченей, безвиразней пражнїни.

=== Орфизам ===
Орфична поезия (коло 530. п.н е.) поставела Никту (Ноц) як перше божество. Тиж так, спрам орфичней традициї, Фан (мистичне орфичне божество шветлосци и твореня, дакеди ше виєдначує зоз старшим Еросом) першебутни пан вселени, хтори ше вилягнул зоз космичкого вайца.&lt;ref&gt;[https://www.theoi.com/Protogenos/Phanes.html Фан на пројекту Теои], Приступљено 24. 4. 2013.&lt;/ref&gt;

=== Аристофан ===
Аристофан (коло 456–386. п.н.е.) написал у своїх Птицох же Никита перше божество и же вона створела Ероса зоз вайца.

=== Филозофи ===
И филозофи класичней Греческей будовали свойо космоґониї, зоз своїма примордиялнима божествами: 
* '''Ферекид''' зоз Сиросу (коло 600–550. п.н.е.) представел Хрона як перше божество у своїм Хептамиху. 
* '''Емпедокле''' (коло 490–430. п.н.е.) написал же Афродита и Арес прши божества. Вони вибудовали вселену зоз штирох елементох зоз своїма моцами любови и нєзлагоди. 
* '''Платон''' коло 360. п.н.е. уведол у своїм Тимаю поняце демиюрґа, божества хторих швет твори з помоцу идейох и материї.

== Референци ==
&lt;references /&gt;</text>
      <sha1>4ufse66h5am9o8bscxptf8om8rep62f</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>19375</id>
      <parentid>19368</parentid>
      <timestamp>2026-06-12T09:27:30Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Sveletanka</username>
        <id>20</id>
      </contributor>
      <comment>катеґория</comment>
      <origin>19375</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="6103" sha1="i6zgcujm6mdd68pqfl4hmn14o8pof9o" xml:space="preserve">'''Примордиялни божества''' греческей митолоґиї представяю першу ґенерацию божествох хтори настали на початку вселени, а хтору нашлїдзели [[титанє]], а потим и [[олимпийни божества|олимпийни богове]]. Їх мено '''протоґени''' (грч. Πρωτογενοι, єднина '''протоґен''' або '''протоґенос'''), цо значи &quot;першонародзени&quot; або &quot;прастари&quot;.

Примордиялни божества перши єства хтори настали. Вони формую саму вселену и як таки су безсмертельни. То ґрупа божествох од хторих шицки други настали. После їх власци вселену превжали титанє, дзеци Ґеї и Урану.

== Наставанє ==
Трима ше же перши божества настали углавим зоз Гаосу, гоч даєдни жридла споминаю два божества як родичох шицким другим. Тоти божества представяю розлични елементи природи. Гаос ше дакеди тримало за супругу Хрона место Ананки. Примордиялни богинї можу достац дзеци през партеноґенезу, як и зоз полнима одношенями.

== Божества по Гесиодови ==
По Гесиодовей Теоґониї (коло 700 роки п.н.е.):
* Гаос (празнїна, початок, воздух смертельного чловека) – безполни (дакеди женского роду)     
** Ереб (цмота) – м. и Никта (ноц) – ж.
*** Етер (шветлосц, воздух богох) – м. и Гемера (дзень) – ж.
** Ґея (Мац Жем) – ж.
*** Уран (нєбо) – м.
*** Урея (гори) – м.
*** Понт (вода, моря) – м.
** Тартар (велька пекельна долїна, хтору ше трима и як божество и як под'жемни швет.)  – м.
** Ерос (любов) – м.

== Божества спрам других жридлох ==
* Ананка (потреба) – ж. 
* Хрон (час) – м. 
* Фан (зявенє) або Гимер або Ерос (творенє) або Протоген (пешенародзени) – м. (дакеди описани як гермафродит, алє углавним є означени же є хлопского роду) 
* Фусида (природа) або Тесида (творенє) – ж. 
* Неси (острова) – ж. 
* Таласа (морйо) – ж. 
* Офион (гад; часто ше виєдначує зоз Ураном, Океаном, Фаном, або Хроном) – м. 
* Еуринома – ж.

== Иншаки родослови ==
Антични Греки мали вельо розлични идеї о своїх примордиялних божествох, хтори после Римянє прилапели. Велї родослови хтори видумали гречески писателє маю розличних богох як першонасталих.
 
=== Илияда ===
Илияда, еп о Троянскей войни, хтори ше приписує Гомерови, (усна традиция 700. або 600. року п.н.е.) гутори же Океан (вироятно и його жена Тетия) оцец шицких божествох.&lt;ref&gt;Хомер, Илияда (Кнїжка 14)&lt;/ref&gt;

=== Алкман ===
Алкман (коло 600. року п.н.е.) тримал же Тетида перша богиня хтора направела poros „драгу“, tekmor „пдрагоказ“ и skotos „цмоту“ у нєпрекерченей, безвиразней пражнїни.

=== Орфизам ===
Орфична поезия (коло 530. п.н е.) поставела Никту (Ноц) як перше божество. Тиж так, спрам орфичней традициї, Фан (мистичне орфичне божество шветлосци и твореня, дакеди ше виєдначує зоз старшим Еросом) першебутни пан вселени, хтори ше вилягнул зоз космичкого вайца.&lt;ref&gt;[https://www.theoi.com/Protogenos/Phanes.html Фан на пројекту Теои], Приступљено 24. 4. 2013.&lt;/ref&gt;

=== Аристофан ===
Аристофан (коло 456–386. п.н.е.) написал у своїх Птицох же Никита перше божество и же вона створела Ероса зоз вайца.

=== Филозофи ===
И филозофи класичней Греческей будовали свойо космоґониї, зоз своїма примордиялнима божествами: 
* '''Ферекид''' зоз Сиросу (коло 600–550. п.н.е.) представел Хрона як перше божество у своїм Хептамиху. 
* '''Емпедокле''' (коло 490–430. п.н.е.) написал же Афродита и Арес прши божества. Вони вибудовали вселену зоз штирох елементох зоз своїма моцами любови и нєзлагоди. 
* '''Платон''' коло 360. п.н.е. уведол у своїм Тимаю поняце демиюрґа, божества хторих швет твори з помоцу идейох и материї.

== Референци ==
&lt;references /&gt;
[[Катеґория:Греческа митолоґия]]
[[Катеґория:Митолоґия]]
[[Катеґория:Релиґия]]
[[Катеґория:Греческа]]</text>
      <sha1>i6zgcujm6mdd68pqfl4hmn14o8pof9o</sha1>
    </revision>
  </page>
</mediawiki>