Википедия rskwiki https://rsk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8_%D0%B1%D0%BE%D0%BA MediaWiki 1.47.0-wmf.7 first-letter Медий Окреме Розгварка Хаснователь Розгварка зоз хасновательом Википедия Розгварка о Википедиї Файл Розгварка о файлу МедияВики Розгварка о МедияВикию Шаблон Розгварка о шаблону Помоц Розгварка о помоци Катеґория Розгварка о катеґориї TimedText TimedText talk Модул Разговор о модулу Event Event talk 0 323 19451 14992 2026-06-20T18:05:25Z Keresturec 18 Кориґовани дзень упокоєня 19451 wikitext text/x-wiki {| class="wikitable" align: align=right width=300px ! colspan="2" |<big>Никола Коперник</big> |- | colspan="2" |[[Файл:Copernicus.jpg|center|270px]] <div style="text-align: center;">Никола Коперник, астроном |- ! colspan="2" |Особни податки |- |'''Датум народзеня''' |19. фебруар 1473. |- |'''Место народзеня''' |Торунь, Яґелонска Польска |- |'''Датум шмерци''' |24. май 1543. (70) |- |'''Место шмерци''' |Фромборк, Яґелонска Польска |- |'''Образованє''' |Яґелонски универзитет, Универзитет у Падови, Универзитет у Болонї, Универзитет у Ферари |- ! colspan="2" |Наукова робота |- |'''Обласц''' |теолоґия, математика, медицина и астрономия |- |'''Познати''' |по гелиоцентризму |- |'''Подпис''' |[[Файл:Nicolaus_Copernicus_signature_%28podpis_Miko%C5%82aja_Kopernika%29.svg|160px]] |} '''Никола Коперник''' (лат. ''Nicolaus Copernicus'', поль. ''Mikołaj Kopernik'', нєм. ''Nikolaus Kopernikus'', у младосци нєм. ''Niklas Koppernigk''; Торунь, 19. фебруар 1473 — Фромборк, 24. май 1543) бул польски астроном, математичар, правнїк, лїкар и економиста, перши науковец хтори формуловал гелиоцентрични модел вселенских целох<ref>Rabin, Sheila.[https://plato.stanford.edu/entries/copernicus/#1 „Nicolaus Copernicus”] Stanford Encyclopedia of Philosophy.</ref><ref>[https://archive.org/details/historyofpolishl0002mios Miłosz 1983,] б. 37</ref>. Вон припадал ряду исусовцох. Од 1491. по 1494. рок студирал теолоґию, математику, медицину и астрономию у Кракове<ref>[https://www.svetplus.com/vesti/24551/nikola-kopernik:-bez-njega-bi-svemir-bio-neshvacen „Nikola Kopernik: Bez njega bi svemir bio neshvaćen“] S. P., svetplus.com,</ref>. Од 1496. по 1504. рок студирал канонске право (Универзитет у Болонї), астрономию (Яґелонски Универзитет, Краков) и медицину у Италиї. Потим бул по 1512. рок лїкар и секретар свойому бачикови, вармийскому бискупови (Вармия, пољске церковне князовство на улїву Висли). Потим, по конєц свойого живота бул [[священїк]] у Фромборку, дзе на єдней кули на твердинї хтора окружовала церкву, ушорел обсерваторию (Коперникова турня) зоз хторей розпатрал нєбесни рушаня. На основу тих розпатраньох, а и резултатох до хторих пришол, написал дїло ''О круженьох нєбесних сферох'' (лат. ''De revolutionibus orbium coelestium'') у 6 кнїжкох, обявене у Нирнберґу 1543. року, нєпоштредно пред його шмерцу. Тото дїло було револуцийне преобраценє у астрономиї, та було стимулс капиталним пренаходком Кеплера и [[Исак Нютн|Нютна]].<ref>[https://geek.hr/znanost/clanak/nikola-kopernik/ „Nikola Kopernik“] geek.hr/znanost/]</ref> Коперникова лєбо гелиоцентрична система засновює ше на твердзеньох же ше Жем обраца коло своєй осовини и же кружи коло [[Слунко|Слунка]].<ref>Gingerich, O. "Did Copernicus Owe a Debt to Aristarchus?" Journal for the History of Astronomy, Vol.16, NO.1/FEB, P. 37, 1985</ref> Тоти твердзеня пошвидко були прилапени у наукових кругох, алє источашнє виволали узбуну у кругох [[Римокатолїцка церква|Католїцкей церкви]] та папа 1616. тото Коперниково дїло забранєл, тє. положел на Список забранєних кнїжкох аж по 1822. рок. Треба повесц же и протестантски церкви (нпр. калвинизем) були процив гелиоцентричней системи, а и же ю одруцовала нє мала часц науковцох того часу (нпр. Франсис Бекон) пре корелацию з меранями хтори нє були, у тим чаше, лєпши од ґеоцентричней або Птоломейовей системи<ref>[https://www.enciklopedija.hr/clanak/kopernik-nikola „Kopernik, Nikola - Hrvatska enciklopedija”] www.enciklopedija.hr.</ref>. Никола Коперник поховани у катедрали у Фромборку на сиверу Польскей. Медзитим, аж по 2005. рок точне место дзе вон бул поховани нє було познате, а того року го утвердзел археолоґ Јержи Ґасовски, цо познєйше потвердзене з идентификацию. Дня 23. мая 2010. Коперник ознова поховани у истей катедрали, алє зоз заслужену шветочносцу и на познатим месце. == Литература == * Miłosz, Czesław (1983).[https://archive.org/details/historyofpolishl0002mios The history of Polish literature] (2 вид.). University of California Press. б. 37 * Iłowiecki, Maciej (1981). Dzieje nauki polskiej (на язику: Polish). Warszawa: Wydawnictwo Interpress. б. 40. * Хокинг, Стивен (2011). На плећима дивова - велика дела физичара и астронома (2 вид.). Београд: Алнари. б. 11—54. * Armitage, Angus (1951). The World of Copernicus. New York, NY: Mentor Books. * Armitage, Angus (1990).[https://archive.org/details/copernicusfounde0000armi Copernicus, the founder of modern astronomy] Dorset Press. * Biskup, Marian (1973). Regesta Copernicana: (calendar of Copernicus' papers). (на језику: Polish). Ossolineum. == Вонкашнї вязи == * Историјска библиотека: [http://istorijska-biblioteka.wikidot.com/art2:kopernik-u-ranim-biografijama Никола Коперник у делима раних биографа] * Историјска библиотека: [http://istorijska-biblioteka.wikidot.com/art2:kopernikova-biografija-polje-sukobljenih-ideja Коперникове биографије као поље полемика] * [https://visittorun.pl/index.php?strona=6 Copernicus in Torun] * [http://news.bbc.co.uk/1/hi/world/europe/4405958.stm 'Body of Copernicus' identified]– BBC article including image of == Референци == <references /> {{DEFAULTSORT:Коперник, Никола }} [[Катеґория:Польска]] [[Катеґория:Астрономи]] [[Катеґория:Математичаре]] [[Катеґория:Правнїки]] [[Катеґория:Лїкаре]] [[Катеґория:Економисти]] [[Катеґория:Теолоґи]] [[Катеґория:19. фебруар]] [[Катеґория:Народзени 1473]] [[Катеґория:Умарли 1543]] [[Катеґория:24. май]] hmxenbpfx7yp56hgi5kvmkoi76nv2it 0 3168 19450 19447 2026-06-20T13:30:03Z Keresturec 18 19450 wikitext text/x-wiki {{Инфорамик | headerstyle = background: #ccf; | header1 =<big> Звонимир Сакач </big> | label2 = | data2 = Место за фотку.jpg | label3 = Назвиско | data3 = | label4 = Датум народзеня | data4 =17. авґуст 1958. | label5 = Датум упокоєня | data5 =9. май 2026 (68) | label6 = Державянство | data6 = югославянске, сербске | label7 = Язик творох | data7 =сербски | label8 = Школа | data8 =Ґимназия, Руски Керестур | label9 = Универзитет | data9 = Природно-математични факултет, Нови Сад | label10 = Наукови ступень | data10 = Маґистер наукох (1989) | label11 = Период твореня | data11 = 1981—2025. | label12 = Жанри | data12 = физиолоґия слунечнїку, редактура наукового часопису | label13 = Поховани | data13 = Городски теметов у Новим Садзе. | label14 = Припознаня | data14 = }} '''Звонимир Сакач''' (*17. авґуст 1958—†[[9. май]] 2026), маґистер наукох, наукови виглєдовач физиолоґиї слунечнїку, редактор наукового часопису. == Биоґрафия == Звонимир Сакач ше народзел 17. авґуста 1958. року у [[Руски Керестур|Руским Керестуре]]. [[Оцец]] Онуфриє и [[мац]] Мелания дзив. Гудак. Звонимир мал младшу шестру Зденку. Основну школу и ґимназию Звонимир Сакач закончел у Руским Керестуре. На Природно-математични факултет у Новим Садзе, ґрупа хемия, Звонимир ше уписал 1977. року, а дипломовал 1981. року. После дипломованя Звонимир уписал маґистерски студиї на истим факултету а титулу маґистра наукох достал 1989. року. Под час маґистерских студийох Звонимир ше занїмал зоз виглєдованями з обласци орґанскей хемиї. Назва його маґистерскей роботи була ''Изолованє, пречисцованє, одредзованє и хемийни трансформациї ґликоалкалоидох зоз кромпльох''. Звонимир Сакач ше 1985. року оженєл зоз Марию родз. Киндєр. У малженстве мали двох синох, Александра и Владимира. Звонимир Сакач бул од 1987. року заняти у Институту за польодїлство и заградкарство, у Заводу за олєйово култури у Новим Садзе дзе препровадзел цали свой роботни вик. Найвецей ше занїмал з виглєдованьом уплїву суши на синтезу асимилатох и на биопродуктивносц слунечнїку, як и з випитованьом квалитету олєйох, цо була часц його виглєдованьох вязаних за творенє гибридох слунечнїка и олєйового репченю зоз злєпшанима квалитетами олєйох и зоз лєпшима нутритивнима прикметами. Робел на квантитативним и квалитативним одредзованю мисту нектара и розвил одвитуюцу методолоґию. Обявел вецей як 50 науково роботи як у медзинародних так и у домашнїх наукових часописох. Звонимир Сакач мал и вецей як 80 науково сообщеня хтори презентовал як на медзинародних так и на домашнїх наукових сходох. Звонимир Сакач бул длужей як 30 роки шеф редакциї и технїчни редактор, познєйше редактор, наукового часопису ''Гелия'', єдиного специялизованого медзинародного часописа о слунечнїку хтори ше и нєшка удатно публикує под покровительством Медзинародного здруженя за слунечнїк.<small><ref> [https://heliajournal.org/makale_indir/5399 HELIA], journal, PDF </ref></small> Свойо доприношенє Звонимир Сакач дал и як коавтор на виробку учебнїкох зоз хемиї за основну и штредню школу. Од младосци Звонимир ше занїмал зоз фотоґрафию и вона му остала гоби през цали живот.<small><ref>[https://rsk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%BE%D0%BC_%D0%BA%D1%83%D0%BB%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B8_%D0%A0%D1%83%D1%81%D0%BA%D0%B8_%D0%9A%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%82%D1%83%D1%80 Члени Фото-кино секциї Дома култури Руски Керестур,] Тамаш, др Юлиян, „Дом култури ˮ, Руски Керестур, лїтопис и история (1745-1991), Месна заєднїца Руски Керестур, 1992.</ref></small> У шлєбодних хвилькох вон любел послухац дїла класичней музики. До пензиї Звонимир Сакач пошол у авґусту 2023. року. Звонимир Сакач умар 9. мая 2026. року. Поховани є на городским [[Теметов|теметове]] у Новим Садзе. == Литература == * Ирина Папуґа, „Ґимназия у Руским Керестуре (1970) зоз континуитетом активносцх школярох по нєшкайши днї ˮ, Русинска гимназија-Руска ґимназия, ОШ и ґимназия Петро Кузмяк Руски Керестур и Дружво за руски язик, литературу и културу Нови Сад, 2000, б. 169. * Тамаш, др Юлиян, „Дом култури ˮ, Руски Керестур, лїтопис и история (1745-1991), Месна заєднїца Руски Керестур, 1992, бок 420. * [[Мирон Жирош]], „Малочислени, а вельки народ (синтеза)ˮ, ''Бачванско-сримски Руснаци дома и у швеце 1745-1991,'' Том II, Грекокатолїцка парохия св. Петра и Павла, Нови Сад, 1998, б. 408 (25). == Вонкашнї вязи == * Список авторских и коавторских наукових роботох (123), [https://scholar.google.com/citations?user=QI7EaHgAAAAJ&hl=en Zvonimir Sakac, MSc.], Institute of Field and Vegetable Crops, Oil Crops Department, HPLC and GC Laboratory, * ResearchGate, [https://www.researchgate.net/profile/Zvonimir-Sakac Zvonimir Sakac, MSc] Researcher at Institut za ratarstvo i povrtarstvo, website researchgate.net * Zvonimir Sakac, Research Scientist, HPLC and GC Laboratory, [https://independent.academia.edu/ZvonimirSakac Papers by Zvonimir Sakac], website independent.academia.edu * Sakac, Z. [https://orcid.org/0000-0003-3544-9206 Works (19)], website ORCID™, orcid.org * Dr Vladimir Miklič, [https://www./news-events/news/article/zvonimir-sakac-msc-1958-2026 In Memoriam: Zvonimir Sakač, M.Sc., 1958-2026], International Sunflower Association, isasunflower.org , 05/21/2026. == Референци == <references /> [[Катеґория:Руснаци у Сербиї]] [[Катеґория:Керестурци]] [[Катеґория:Науковци]] [[Катеґория:Народзени 1958]] [[Катеґория:17. авґуст]] [[Катеґория:Умарли 2026]] [[Катеґория:9. май]] [[Катеґория:Мастере]] du48hh885l41vd24e1p0bff41kjpf37 0 3169 19449 19445 2026-06-20T12:34:37Z Olirk55 19 Катеґория, додата вонк. вяза 19449 wikitext text/x-wiki [[File:Banja junakovic bazeni.JPG|right|thumb|300px|Базени у Банї Юнакович]]'''Баня Юнакович''' (серб. Бања Јунаковић), находзи ше на 4,5 km од Апатина,<ref>[https://www.istnews.com/banje22.htm Бања Јунаковић.] Приступљено 3. 8. 2015.</ref> змесцена є на концох истоменного Парк лєса нєдалєко од рики Дунай. == История == Перше термалне жридло води одкрите давного 1913. року, а достати резулатати анализох потвердзели єй лїковитосц. По квалитету класификована є єднак зоз термаланима водами як у банї Карлово Вари у Чешскей, и у Харканю у Мадярскей. Длугорочне жаданє компетентих було же би ше лїковита вода понукла векшому числу пациєнтох, та так баня Юнакович почала з роботу 1983. року, постала и купель. Купель постої од 1983. року. Архитекта Дьордє Ґрбич достал теди награду &quot;Борби&quot; за найлєпше архитектонске витворенє у Войводини.<ref>"У духу равнице", "Борба", 9. феб. 1984, стр. 12</ref> == Понукнуца нєшка == У купелї постої рехабилитацийни-здравствени центер хтори оможлївює лїченє шицких файтох реуматичних хоротох, ортопедских и неуролоґийних охореньох, ґинеколоґийних охореньох и малженского стерилитета. Вода у купелї ма температуру до 50 º C а жридло вибива на 700 m глїбини. Попри комплекса отворених базенох у банї постої и заварти термални базен, понукаю ше рижни файти масажи, третмани, и услуги ''spa'' и ''wellness'' центра. За любительох спорта обезпечени штири терени за тенис, терен за одбойку на писку, столи за столни тенис, куґлярня. За любительох природи постоя длугоки дражки за шпациранє през длугоки Лєсов парк. == Ґалерия == <gallery> Файл:Wiki.Vojvodina IX Banja Junaković 576.jpg|Випатрунок будинка Банї Юнакович од вонка Файл:Wiki.Vojvodina IX Banja Junaković 569.jpg|Скулптури у окруженю Банї Юнакович Файл:Banja junakovic enterijer.JPG|Ентериєр - єдалня у Банї Юнакович </gallery> == Литература == * Мала енциклопедија Просвета (3 изд.). Београд: Просвета. 1985. ISBN 978-86-07-00001-2. * [https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%88%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD_%D0%82._%D0%9C%D0%B0%D1%80%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%9BМарковић, Јован Ђ.] (1990). Енциклопедијски географски лексикон Југославије. Сарајево: Свјетлост. [https://sr.wikipedia.org/wiki/Me%C4%91unarodni_standardni_broj_knjige ISBN] 978-86-01- 02651-3. == Вонкашнї вязи == * [https://banja-junakovic.rs/ Бања Јунаковић] banja- junakovic.rs/ * [https://www.apatin.org.rs/smestaj/hoteli/banja-junakovic-kod-apatina_14 Banja Junaković kod Apatina] apatin.org.rs == Референци == <references /> [[Катеґория:Банї у Сербиї]] [[Катеґория:Банї]] i6l3ivb6zkzjbpo9xy2nus1k42sp3ws 19459 19449 2026-06-21T09:52:00Z Sveletanka 20 ушорйованє 19459 wikitext text/x-wiki [[File:Banja junakovic bazeni.JPG|right|thumb|300px|Базени у Банї Юнакович]]'''Баня Юнакович''' (серб. Бања Јунаковић), находзи ше на 4,5 км од Апатина,<ref>[https://www.istnews.com/banje22.htm Бања Јунаковић.] Приступљено 3. 8. 2015.</ref> змесцена є на концох истоменного Парк лєса нєдалєко од рики Дунай. == История == Перше термалне жридло води одкрите давного 1913. року, а достати резулатати анализох потвердзели єй лїковитосц. По квалитету класификована є єднак зоз термаланима водами як у банї Карлово Вари у Чешскей, и у Харканю у Мадярскей. Длугорочне жаданє компетентих було же би ше лїковита вода понукла векшому числу пациєнтох, та так баня Юнакович почала з роботу 1983. року, постала и купель. Купель постої од 1983. року. Архитекта Дьордє Ґрбич достал теди награду &quot;Борби&quot; за найлєпше архитектонске витворенє у Войводини.<ref>"У духу равнице", "Борба", 9. феб. 1984, стр. 12</ref> == Понукнуца нєшка == У купелї постої рехабилитацийни-здравствени центер хтори оможлївює лїченє шицких файтох реуматичних хоротох, ортопедских и неуролоґийних охореньох, ґинеколоґийних охореньох и малженского стерилитета. Вода у купелї ма температуру до 50 ºЦ а жридло вибива на 700 м глїбини. Попри комплекса отворених базенох у банї постої и заварти термални базен, понукаю ше рижни файти масажи, третмани, и услуги ''spa'' и ''wellness'' центра. За любительох [[Спорт|спорта]] обезпечени штири терени за тенис, терен за одбойку на писку, столи за столни тенис, куґлярня. За любительох природи постоя длугоки дражки за шпациранє през длугоки Лєсов парк. == Ґалерия == <gallery> Файл:Wiki.Vojvodina IX Banja Junaković 576.jpg|Випатрунок будинка Банї Юнакович од вонка Файл:Wiki.Vojvodina IX Banja Junaković 569.jpg|[[Скулпторство|Скулптури]] у окруженю Банї Юнакович Файл:Banja junakovic enterijer.JPG|Ентериєр - єдалня у Банї Юнакович </gallery> == Литература == * ''Мала енциклопедија Просвета'' (3 изд.). Београд: ''Просвета'' 1985. ISBN 978-86-07-00001-2. * [https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%88%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD_%D0%82._%D0%9C%D0%B0%D1%80%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%9BМарковић, Јован Ђ.] (1990). ''Енциклопедијски географски лексикон Југославије''. Сарајево: ''Свјетлост.''[https://sr.wikipedia.org/wiki/Me%C4%91unarodni_standardni_broj_knjige ISBN 978-86-01-02651-3]. == Вонкашнї вязи == * [https://banja-junakovic.rs/ Бања Јунаковић] banja- junakovic.rs/ * [https://www.apatin.org.rs/smestaj/hoteli/banja-junakovic-kod-apatina_14 Banja Junaković kod Apatina] apatin.org.rs == Референци == <references /> [[Катеґория:Банї у Сербиї]] [[Катеґория:Банї]] d8yuqllk19q2kf87048clb1plhthkz8 14 3170 19452 2026-06-20T18:05:48Z Keresturec 18 Направљена празна страница 19452 wikitext text/x-wiki phoiac9h4m842xq45sp7s6u21eteeq1 0 3171 19453 2026-06-20T23:17:26Z Saslavik 1716 Нова страница: [[Файл:Hairspray.JPG|мини|усправно|Два вариянти модерних лакох за власи.]] '''Лак за власи''' звичайни козметични продукт за оформйованє фризури хтори ше пирска по власох пре защиту од влаги и витру и отримованє жаданей форми. Лаки за власи ше звичайно зложени зоз да… 19453 wikitext text/x-wiki [[Файл:Hairspray.JPG|мини|усправно|Два вариянти модерних лакох за власи.]] '''Лак за власи''' звичайни козметични продукт за оформйованє фризури хтори ше пирска по власох пре защиту од влаги и витру и отримованє жаданей форми. Лаки за власи ше звичайно зложени зоз даскелїх компонентох за власи, як и поцисного горива. <ref> Hair Preparations|encyclopedia=Ullmann's Encyclopedia of Industrial Chemistry|year=2006|publisher=Wiley-VCH|location=Weinheim|doi=10.1002/14356007.a12_571.pub2|isbn=3527306730}}</ref> == Состойки и робота == [[Файл:Polyvinylpyrrolidon.svg|лeво|мини|166x166p|Поливинилпиролидон звичайна компонента лаку за власи хтора дава власом черствосц.]] Лак за власи зложени зоз: концентратох, пластификаторох, средствох за блїщацосц и пахох, як и погонских горивох. == Концентрат == Лак за власи мишанїна полимерох хтори даваю структурну потримовку власом. Часто уключує кополимери поливинилпиролидону и поливинил ацетату. Кополимери винил ацетату и кротонскей квашнїни даваю твардейши филми. На тот способ, лаки за власи можу буц формуловани як флексибилни, штреднього и максималного триманя.<ref>Sherrow|title=Encyclopedia of hair: a cultural history|url=https://archive.org/details/encyclopediaofha0000sher|first=Victoria|date=2006|publisher=Greenwood Press|isbn=978-0-313-33145-9|location=Westport, Conn|pages=}}</ref> Змишанїну кополимерох ше звичайно прилагодзує же би ше посцигло жадани физични прикмети (твардосц лїпеня, пенєнє итд.), з хаснованьом пластификаторох як цо аминометил пропанол, сурфактанатох як цо бензалконий хлорид и других аґенсох як цо диметикон. == Ґази == Од поступного утаргованя CFC-а 80-их рокох, угльоводонїки популарни погонски горива. То уключує пропан, бутан, изобутан и подобни випарююци угльоводонїки, як и други мишанїни. Таки угльоводонїки нє барз добри розкладачи за активни состойки як цо полимери. Прето ше часто додава и диметил етер. Вон функционує и як погонски ґаз и як розкладач. [1] Коло угльоводонїчних погонских горивох, флуоровани ґази ше широко хаснує як погонски горива место CFC-а, а найчастейши ґаз то 1,1-дифлуороетан. Часто ше наводзи як гидрофлуороуглєнїк-152a. <ref> Innovative Product Exemption Provision</ref> == Други компоненти == Пластификатори хтори ше хаснує у лакох за власи уключую естри лимунскей квашнїни и адипинскей квашнїни. Тиж ше хаснує силикони и полиґликоли. Концентрат облапя лєм мали волумен фляшки лаку за власи. Векша часц фляшки наполнєна з розкладачами як цо изопропанол и етанол. <ref> US patent 2305356, Luckenbach, William F., "Dressing of Hair", issued 1940-4-4</ref> == Историят == Перши лаки за власи розвити у Европи 20-их рокох. У ЗАД, лаки за власи розвити у чаше аеросолних фляшкох 40-их рокох, а перши патенти хтори описую кополимери за оформйованє фризурох обявени 40-их рокох. <ref>5. US patent 2464281, Peterson, Durey H., "Cream Hair Treating Preparations", issued 1945-3-7</ref> Року 1968. на протесту за мис Америки, демонстрантки символично руцели даскельо женски продукти до „канти за шмеце Шлєбоди“. Медзи нїма бул и лак за власи, <ref>Dow, Bonnie J. |date=Spring 2003 |title=Feminism, Miss America, and Media Mythology |journal=Rhetoric & Public Affairs |volume=6 |issue=1 |pages=127–149 |doi=10.1353/rap.2003.0028 |s2cid=143094250}}</ref> хтори бул медзи предметами хтори демонстрантки тримали за „инструменти женского мученя“ <ref>Duffett|first=Judith|date=October 1968|title=WLM vs. Miss America|magazine=Voice of the Women's Liberation Movement|volume=1|issue=4|page=4|jstor=community.28046325}}</ref> и додатки того цо тримали за надрилєну женственосц. Предаванє лакох за власи ше зменшало 70-их рокох, бо фризури постали углавним ровни и опущени. До 80-их популарносц лаку за власи ше врацела, бо вельки фризури ознова вошли до моди. Лак за власи мож хасновац и за инше: наприклад у швеце краси, дахто би могол попирскац лак за власи по ногох и по нукашнїм боку сукнї або шосу же би сукня або шос нє пирхали або ше нє дзвигали на витре. == Референци == <references /> == Литература == <nowiki>https://sr.wikipedia.org/sr-ec/%D0%9B%D0%B0%D0%BA_%D0%B7%D0%B0_%D0%BA%D0%BE%D1%81%D1%83</nowiki> t6yabmcjy5f1m4e8jtq4egz536fq2ql 19454 19453 2026-06-21T07:16:19Z Olirk55 19 Означени викивязи 19454 wikitext text/x-wiki [[Файл:Hairspray.JPG|мини|усправно|Два вариянти модерних лакох за власи.]] '''Лак за власи''' звичайни козметични продукт за оформйованє фризури хтори ше пирска по власох пре защиту од влаги и витру и отримованє жаданей форми. Лаки за власи ше звичайно зложени зоз даскелїх компонентох за власи, як и поцисного горива. <ref> Hair Preparations|encyclopedia=Ullmann's Encyclopedia of Industrial Chemistry|year=2006|publisher=Wiley-VCH|location=Weinheim|doi=10.1002/14356007.a12_571.pub2|isbn=3527306730}}</ref> == Состойки и робота == [[Файл:Polyvinylpyrrolidon.svg|лeво|мини|166x166p|Поливинилпиролидон звичайна компонента лаку за власи хтора дава власом черствосц.]] Лак за власи зложени зоз: концентратох, пластификаторох, средствох за блїщацосц и пахох, як и погонских горивох. == Концентрат == Лак за власи мишанїна полимерох хтори даваю структурну потримовку власом. Часто уключує кополимери поливинилпиролидону и поливинил ацетату. Кополимери винил ацетату и кротонскей квашнїни даваю твардейши филми. На тот способ, лаки за власи можу буц формуловани як флексибилни, штреднього и максималного триманя.<ref>Sherrow|title=Encyclopedia of hair: a cultural history|url=https://archive.org/details/encyclopediaofha0000sher|first=Victoria|date=2006|publisher=Greenwood Press|isbn=978-0-313-33145-9|location=Westport, Conn|pages=}}</ref> Змишанїну кополимерох ше звичайно прилагодзує же би ше посцигло жадани физични прикмети (твардосц лїпеня, пенєнє итд.), з хаснованьом пластификаторох як цо аминометил пропанол, сурфактанатох як цо бензалконий хлорид и других аґенсох як цо диметикон. == Ґази == Од поступного утаргованя CFC-а 80-их рокох, угльоводонїки популарни погонски горива. То уключує пропан, бутан, изобутан и подобни випарююци угльоводонїки, як и други мишанїни. Таки угльоводонїки нє барз добри розкладачи за активни состойки як цо полимери. Прето ше часто додава и диметил етер. Вон функционує и як погонски [[ґаз]] и як розкладач. [1] Коло угльоводонїчних погонских горивох, флуоровани ґази ше широко хаснує як погонски горива место CFC-а, а найчастейши ґаз то 1,1-дифлуороетан. Часто ше наводзи як гидрофлуороуглєнїк-152a. <ref> Innovative Product Exemption Provision</ref> == Други компоненти == Пластификатори хтори ше хаснує у лакох за власи уключую естри лимунскей квашнїни и адипинскей квашнїни. Тиж ше хаснує силикони и полиґликоли. Концентрат облапя лєм мали волумен фляшки лаку за власи. Векша часц фляшки наполнєна з розкладачами як цо изопропанол и етанол. <ref> US patent 2305356, Luckenbach, William F., "Dressing of Hair", issued 1940-4-4</ref> == Историят == Перши лаки за власи розвити у Европи 20-их рокох. У ЗАД, лаки за власи розвити у чаше аеросолних фляшкох 40-их рокох, а перши патенти хтори описую кополимери за оформйованє фризурох обявени 40-их рокох. <ref>5. US patent 2464281, Peterson, Durey H., "Cream Hair Treating Preparations", issued 1945-3-7</ref> Року 1968. на протесту за мис Америки, демонстрантки символично руцели даскельо женски продукти до „канти за шмеце Шлєбоди“. Медзи нїма бул и лак за власи, <ref>Dow, Bonnie J. |date=Spring 2003 |title=Feminism, Miss America, and Media Mythology |journal=Rhetoric & Public Affairs |volume=6 |issue=1 |pages=127–149 |doi=10.1353/rap.2003.0028 |s2cid=143094250}}</ref> хтори бул медзи предметами хтори демонстрантки тримали за „инструменти женского мученя“ <ref>Duffett|first=Judith|date=October 1968|title=WLM vs. Miss America|magazine=Voice of the Women's Liberation Movement|volume=1|issue=4|page=4|jstor=community.28046325}}</ref> и додатки того цо тримали за надрилєну женственосц. Предаванє лакох за власи ше зменшало 70-их рокох, бо фризури постали углавним ровни и опущени. До 80-их популарносц лаку за власи ше врацела, бо вельки фризури ознова вошли до моди. Лак за власи мож хасновац и за инше: наприклад у швеце краси, дахто би могол попирскац лак за власи по ногох и по нукашнїм боку [[Сукня|сукнї]] або шосу же би сукня або шос нє пирхали або ше нє дзвигали на витре. == Референци == <references /> == Литература == <nowiki>https://sr.wikipedia.org/sr-ec/%D0%9B%D0%B0%D0%BA_%D0%B7%D0%B0_%D0%BA%D0%BE%D1%81%D1%83</nowiki> f06pprjrbzvu7qu16a37r5zbo3x3ux1 19456 19454 2026-06-21T09:38:03Z Sveletanka 20 катеґория 19456 wikitext text/x-wiki [[Файл:Hairspray.JPG|мини|усправно|Два вариянти модерних лакох за власи.]] '''Лак за власи''' звичайни козметични продукт за оформйованє фризури хтори ше пирска по власох пре защиту од влаги и витру и отримованє жаданей форми. Лаки за власи ше звичайно зложени зоз даскелїх компонентох за власи, як и поцисного горива. <ref> Hair Preparations|encyclopedia=Ullmann's Encyclopedia of Industrial Chemistry|year=2006|publisher=Wiley-VCH|location=Weinheim|doi=10.1002/14356007.a12_571.pub2|isbn=3527306730}}</ref> == Состойки и робота == [[Файл:Polyvinylpyrrolidon.svg|лeво|мини|166x166p|Поливинилпиролидон звичайна компонента лаку за власи хтора дава власом черствосц.]] Лак за власи зложени зоз: концентратох, пластификаторох, средствох за блїщацосц и пахох, як и погонских горивох. == Концентрат == Лак за власи мишанїна полимерох хтори даваю структурну потримовку власом. Часто уключує кополимери поливинилпиролидону и поливинил ацетату. Кополимери винил ацетату и кротонскей квашнїни даваю твардейши филми. На тот способ, лаки за власи можу буц формуловани як флексибилни, штреднього и максималного триманя.<ref>Sherrow|title=Encyclopedia of hair: a cultural history|url=https://archive.org/details/encyclopediaofha0000sher|first=Victoria|date=2006|publisher=Greenwood Press|isbn=978-0-313-33145-9|location=Westport, Conn|pages=}}</ref> Змишанїну кополимерох ше звичайно прилагодзує же би ше посцигло жадани физични прикмети (твардосц лїпеня, пенєнє итд.), з хаснованьом пластификаторох як цо аминометил пропанол, сурфактанатох як цо бензалконий хлорид и других аґенсох як цо диметикон. == Ґази == Од поступного утаргованя CFC-а 80-их рокох, угльоводонїки популарни погонски горива. То уключує пропан, бутан, изобутан и подобни випарююци угльоводонїки, як и други мишанїни. Таки угльоводонїки нє барз добри розкладачи за активни состойки як цо полимери. Прето ше часто додава и диметил етер. Вон функционує и як погонски [[ґаз]] и як розкладач. [1] Коло угльоводонїчних погонских горивох, флуоровани ґази ше широко хаснує як погонски горива место CFC-а, а найчастейши ґаз то 1,1-дифлуороетан. Часто ше наводзи як гидрофлуороуглєнїк-152a. <ref> Innovative Product Exemption Provision</ref> == Други компоненти == Пластификатори хтори ше хаснує у лакох за власи уключую естри лимунскей квашнїни и адипинскей квашнїни. Тиж ше хаснує силикони и полиґликоли. Концентрат облапя лєм мали волумен фляшки лаку за власи. Векша часц фляшки наполнєна з розкладачами як цо изопропанол и етанол. <ref> US patent 2305356, Luckenbach, William F., "Dressing of Hair", issued 1940-4-4</ref> == Историят == Перши лаки за власи розвити у Европи 20-их рокох. У ЗАД, лаки за власи розвити у чаше аеросолних фляшкох 40-их рокох, а перши патенти хтори описую кополимери за оформйованє фризурох обявени 40-их рокох. <ref>5. US patent 2464281, Peterson, Durey H., "Cream Hair Treating Preparations", issued 1945-3-7</ref> Року 1968. на протесту за мис Америки, демонстрантки символично руцели даскельо женски продукти до „канти за шмеце Шлєбоди“. Медзи нїма бул и лак за власи, <ref>Dow, Bonnie J. |date=Spring 2003 |title=Feminism, Miss America, and Media Mythology |journal=Rhetoric & Public Affairs |volume=6 |issue=1 |pages=127–149 |doi=10.1353/rap.2003.0028 |s2cid=143094250}}</ref> хтори бул медзи предметами хтори демонстрантки тримали за „инструменти женского мученя“ <ref>Duffett|first=Judith|date=October 1968|title=WLM vs. Miss America|magazine=Voice of the Women's Liberation Movement|volume=1|issue=4|page=4|jstor=community.28046325}}</ref> и додатки того цо тримали за надрилєну женственосц. Предаванє лакох за власи ше зменшало 70-их рокох, бо фризури постали углавним ровни и опущени. До 80-их популарносц лаку за власи ше врацела, бо вельки фризури ознова вошли до моди. Лак за власи мож хасновац и за инше: наприклад у швеце краси, дахто би могол попирскац лак за власи по ногох и по нукашнїм боку [[Сукня|сукнї]] або шосу же би сукня або шос нє пирхали або ше нє дзвигали на витре. == Референци == <references /> == Литература == <nowiki>https://sr.wikipedia.org/sr-ec/%D0%9B%D0%B0%D0%BA_%D0%B7%D0%B0_%D0%BA%D0%BE%D1%81%D1%83</nowiki> [[Катеґория:Хемийни мишанїни]] [[Катеґория:Козметика]] gaa33coy1doq90qlw6a4ybqjqryyyq9 14 3172 19455 2026-06-21T07:35:59Z Sveletanka 20 катеґория 19455 wikitext text/x-wiki [[Катеґория:Защицени подруча]] [[Катеґория:Защита природи]] [[Катеґория:Национални парки]] stgxnu6s6mat5tt6ci5n12twtouwg1h 14 3173 19457 2026-06-21T09:38:23Z Sveletanka 20 катеґория 19457 wikitext text/x-wiki [[Катеґория:Индустрия]] 28roewx05zmxtme7qjy87pg04ek8iek 14 3174 19458 2026-06-21T09:40:40Z Sveletanka 20 катеґория 19458 wikitext text/x-wiki [[Катеґория:Сербия]] fiau4odz7gf3b8qr4fxh5op4gt31wg1 19460 19458 2026-06-21T09:53:19Z Sveletanka 20 катеґория 19460 wikitext text/x-wiki [[Катеґория:Сербия]] [[Катеґория:Банї]] 16zxdlxbws15i79bx1xtcu7dawo1lkb 14 3175 19461 2026-06-21T09:54:13Z Sveletanka 20 катеґория 19461 wikitext text/x-wiki [[Катеґория:Здравствена култура]] pi7rq847ogxvjgerpm3zvpnakzpzdai 0 3176 19462 2026-06-21T11:51:05Z Olirk55 19 Нова страница: Септола Септола або септимола (франц.. septolet, анґл. septuplet).[1] то ритмичне зявенє у музики а настава так же ше єдна ритмична вредносц подзелї на седем єднаки часци (место на штири). Теди ше достава септола. Септола або септимола (анґл. septimole)[1] ше означує: 1. лєм з… 19462 wikitext text/x-wiki Септола Септола або септимола (франц.. septolet, анґл. septuplet).[1] то ритмичне зявенє у музики а настава так же ше єдна ритмична вредносц подзелї на седем єднаки часци (место на штири). Теди ше достава септола. Септола або септимола (анґл. septimole)[1] ше означує: 1. лєм з числом 7 (над або под ноти) або 2. з числом 7 и луком (над або под ноти) або 3. з числом 7 и штироугласту лєжацу заграду (над або под ноти). Септола спада до нєправилней тонскей ґрупи прето же настава зоз подзелєньом нотней вредносци на 7. часци (нєпарне число).[2] Приказ наставаня септоли Нотна вредносц ше место на 4 дзелї на 7 часци Цала нота Половка ноти Штварцина ноти • Кед нотну вредносц подзелиме на 3 часци - настава триола, кед подзелїме на 5 - квинтола, на 6 - секстола итд.[3] Референци 1. Властимир Перичић, Вишејезични речник музичких термина 2. Радивој Лазић, Школа за кларинет: Учим кларинет IV. Архивирано на веб-сајту Wayback Machine (30. децембар 2012), Приступљено 25. 4. 2013.[непоуздан извор?] 3. Р. Лазић - В. Перичић, Основи теорије музике., Приступљено 25. 4. 2013.[непоуздан извор?] Види још hq2wtn63o4x636rp58eua2xmxlcv530