Витомир Бодянєц

<mediawiki xmlns="http://www.mediawiki.org/xml/export-0.11/" xmlns:xsi="http://www.w3.org/2001/XMLSchema-instance" xsi:schemaLocation="http://www.mediawiki.org/xml/export-0.11/ http://www.mediawiki.org/xml/export-0.11.xsd" version="0.11" xml:lang="rsk">
  <siteinfo>
    <sitename>Википедия</sitename>
    <dbname>rskwiki</dbname>
    <base>https://rsk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8_%D0%B1%D0%BE%D0%BA</base>
    <generator>MediaWiki 1.47.0-wmf.7</generator>
    <case>first-letter</case>
    <namespaces>
      <namespace key="-2" case="first-letter">Медий</namespace>
      <namespace key="-1" case="first-letter">Окреме</namespace>
      <namespace key="0" case="first-letter" />
      <namespace key="1" case="first-letter">Розгварка</namespace>
      <namespace key="2" case="first-letter">Хаснователь</namespace>
      <namespace key="3" case="first-letter">Розгварка зоз хасновательом</namespace>
      <namespace key="4" case="first-letter">Википедия</namespace>
      <namespace key="5" case="first-letter">Розгварка о Википедиї</namespace>
      <namespace key="6" case="first-letter">Файл</namespace>
      <namespace key="7" case="first-letter">Розгварка о файлу</namespace>
      <namespace key="8" case="first-letter">МедияВики</namespace>
      <namespace key="9" case="first-letter">Розгварка о МедияВикию</namespace>
      <namespace key="10" case="first-letter">Шаблон</namespace>
      <namespace key="11" case="first-letter">Розгварка о шаблону</namespace>
      <namespace key="12" case="first-letter">Помоц</namespace>
      <namespace key="13" case="first-letter">Розгварка о помоци</namespace>
      <namespace key="14" case="first-letter">Катеґория</namespace>
      <namespace key="15" case="first-letter">Розгварка о катеґориї</namespace>
      <namespace key="710" case="first-letter">TimedText</namespace>
      <namespace key="711" case="first-letter">TimedText talk</namespace>
      <namespace key="828" case="first-letter">Модул</namespace>
      <namespace key="829" case="first-letter">Разговор о модулу</namespace>
      <namespace key="1728" case="first-letter">Event</namespace>
      <namespace key="1729" case="first-letter">Event talk</namespace>
    </namespaces>
  </siteinfo>
  <page>
    <title>Витомир Бодянєц</title>
    <ns>0</ns>
    <id>75</id>
    <revision>
      <id>19470</id>
      <parentid>17472</parentid>
      <timestamp>2026-06-21T16:03:00Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Keresturec</username>
        <id>18</id>
      </contributor>
      <comment>Додаток до Литератури</comment>
      <origin>19470</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="23768" sha1="a5o2o4fkbopiimlbeg3wl28fyo7mikf" xml:space="preserve">{| class=&quot;wikitable&quot; align=right width=300px
|+
! colspan=&quot;2&quot; |&lt;big&gt;Витомир Бодянєц&lt;/big&gt;
|-
| colspan=&quot;2&quot; |[[Файл:Vitomir Bodjanjec.jpg|alt=Витомир Бодянєц|center|thumb|300x300px]]
|-
|'''Народзени'''
|6. юлия 1932. року
|-
|'''Умар'''
|20. юния 1995. року (63)
|-
|'''Державянство'''
|югославянске
|-
|'''Язик творох'''
|руски
|-
|'''Школа'''
|Учительска школа у Суботици
|-
|'''Период твореня'''
|1952—1991
|-
|'''Жанри'''
|просвита, култура, театер, 
компонованє, соло шпиванє
|-
|'''Поховани'''
|на [[теметов|теметове]] у Руским Керестуре
|-
|'''Припознаня'''
|Орден роботи зоз стриберним венцом,
Искри култури КПЗ Войводини, 

Златна значка КПЗ Сербиї, 

Октоберска награда општини Кула
|}
'''Витомир Бодянєц''' (*6. юлий 1932—†20. юний 1995) учитель, културни дїяч, ґлумец-аматер, [[Хор|хорски]] [[дириґент]] и [[композитор]].

== Биоґрафия ==

Витомир Бодянєц ше народзел 6. юлия 1932. року у [[Руски Керестур|Руским Керестуре]]. Оцец Янко, ремесельнїк, мац Мелана родз. Ґовля. Витомир мал младшу шестру Меланию. Основну школу и нїзшу ґимназию закончел у Руским Керестуре а Учительску школу закончел у [[Суботица|Суботици]] 1951. року. Першу учительску службу достал у першираз по Другей шветовей войни обновених комбинованих оддзелєньох основней школи з руским наставним язиком у Новим Садзе 1952. року. Ту ше вон такой уключує и до роботи драмскей, музичней и танєчней секциї тедишнього КПД ''Максим Горки''. У Новим Садзе службовал лєм єден школски рок, бо бул поволани одслужиц воєни рок. По одслуженю войска службує у Руским Керестуре як учитель (1954–1956), потим бул директор школи Основней школи ''[[Петро Кузмяк]]'' (1957-1960). Од 1960. по 1963. рок службує у [[Нове Орахово|Новим Орахове]], а вец ше враца до Руского Керестура дзе роби як учитель (1963-1964). Вшадзи дзе службовал уключовал ше и до културно-уметнїцкей дїялносци, окреме до театралней.    

Витомир Бодянєц ше винчал зоз Олґу Югас (родз. 1934. року, [[Бачинци]]) 2. мая 1954. року. У малженстве мали два дзивки Златицу и Оливеру.

Витомир Бодянєц 1964. року прешол робиц до керестурского [[Дом култури Руски Керестур|Дому култури]] на длужносц директора и на тей длужносци бул на три заводи: 1964-1967, 1971-1974 и 1979-1982. У медзичаше вон у Доме култури робел и як уметнїцки руководитель по 1983. рок кед пошол до пензиї. Медзитим, як драмски аматер Витомир Бодянєц бул континуовано активни аж по конєц 1991. року у рамикох Керестурскей сцени Руского народного театра ''Дядя''.

==  Дїялносц у театре ==

По конєц 1969. року, кед почал з роботу Аматерски руски театер ''Дядя'', Витомир Бодянєц уж мал за собу одбавени 18 реґистровани улоги и два самостойни режиї. Под час службованя у Руским Керестуре на длужносци директора Дома култури и (познєйше) уметнїцкого руководителя, активно ґлуми у рамикох Керестурскей сцени АРТ ''Дядя'', знїма, як [[шпивач]], [[Руски язик|руски]] народни шпиванки у Радио Новим Садзе и ґлуми у велїх радио драмох и гумористичних скечох. Од 1972. року почина и компоновац руски шпиванки у народним духу.

Витомир Бодянєц, вєдно зоз [[Микола Скубан|Миколом Скубаном]], [[Ана Рац|Ану Рацову]], [[Драґутин – Драґен Колєсар|Драґеном Колєсаром]] и ище даскелїма рускима театралнима аматерми означел єден значни период у историї театралного живота южно - славянских [[Руснаци у Сербиї|Руснацох]]. Його мено и мена спомнутих особох слижи як репер у розвойних фазох руского театралного живота. Вон ше зоз театралну дїялносцу почал занїмац у перших рокох после Другей шветовей войни. Любов ґу театру нашлїдзел од оца Янка хтори ше ище 1936. року уключел до театралней роботи и участвовал у представох хтори теди пририхтовали керестурски дилетантни. Мено Витомира Бодянца першираз зазначене у писаних жридлох зоз 1946. року кед як школяр керестурскей нїзшей ґимназиї ґлумел у театралним фалаце [[Михайло Ковач|Михайла Ковача]] ''Звада''.  Як режисер першираз є зазначени 1955. року.    

Витомир Бодянєц ґлумел у 41 театралним фалаце, 4 раз ше зявел як режисер а двараз бул асистент режисера.    

Умар 20. юния 1995. року, поховани є на [[Теметов|теметове]] у Руским Керестуре.

=== Припознаня ===
За посцигнути резултати у роботи, особлїво у обласци култури, Витомир Бодянєц достал велї припознаня, награди и одликованя: Орден роботи зоз стриберним венцом, Искри култури КПЗ [[Войводина|Войводини]], Златну значку КПЗ [[Сербия|Сербиї]], Октоберску награду општини [[Кула]], Златну плакету АРТ Дядя за 35 роки театралней активносци и велї други на рижних театралних смотрох и фестивалох.

{| class=&quot;wikitable&quot;
|+
! colspan=&quot;9&quot; |
=== Витомир Бодянєц ґлумел у тих  театралних фалатох ===
|-
|'''Рок'''
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;'''Театрални фалат'''&lt;/div&gt;
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;'''Улога'''&lt;/div&gt;
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;'''Место'''&lt;/div&gt;
| rowspan=&quot;21&quot; |
|'''Рок'''
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;'''Театрални фалат'''&lt;/div&gt;
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;'''Улога'''&lt;/div&gt;
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;'''Место'''&lt;/div&gt;
|-
|1946.
|Михайло Ковач: ЗВАДА
|
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;Руски Керестур&lt;/div&gt;
|1971.
|Олександер Ананєв: ВОВЧИЦА
|Савка
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;Руски Керестур&lt;/div&gt;
|-
|1948.
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;: [[Ґомбичка|ҐОМБИЧКА]] &lt;/div&gt;
|
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;&quot;&lt;/div&gt;
|1972.
|Жорж Фейдо: ПАН ЛОВАР
|Дишотел
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;&quot;&lt;/div&gt;
|-
|1948.
|Бранислав Нушич: НАШО ДЗЕЦИ
|
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;&quot;&lt;/div&gt;
|1972.
|Иван Франко: УКРАДЗЕНЕ ЩЕСЦЕ 
|Жид
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;&quot;&lt;/div&gt;
|-
|1952.
|Демарк: СЛУГА ДВОХ ҐАЗДОХ 
|
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;Нови Сад&lt;/div&gt;
|1974.
|Бранислав Нушич: ОЖАЛОСЦЕНА ФАМИЛИЯ
|Прока
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;&quot;&lt;/div&gt;
|-
|1953.
|Михайло Ковач: НА ШВИТАНЮ
|Митро Клїщ
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;Руски Керестур&lt;/div&gt;
|1975.
|Й. С. Попович: КИР ЯНЯ
|Кир Яня
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;”&lt;/div&gt;
|-
|1954.
|М. Мартинович: ТРОМЕ ПИТАЧЕ 
|Грицо
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;”&lt;/div&gt;
|1976.
|Ерих М. Ремарк: ОСТАТНЯ СТАНЇЦА
|Кох
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;”&lt;/div&gt;
|-
|1955.
|Молиєр: НА СИЛУ ДОХТОР
|Зґонарел
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;”&lt;/div&gt;
|1977.
|М. В. Ґоґоль: РЕВИЗОР
|Шпекин
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;”&lt;/div&gt;
|-
|1957.
|Б. Нушич: ОЖАЛОСЦЕНА ФАМИЛИЯ
|Прока
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;”&lt;/div&gt;
|1978.
|Стеван Сремац: ПОП ЧИРА И ПОП СПИРА
|Спира
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;”&lt;/div&gt;
|-
|1957.
|Мишко Кранєц: ДРАГА ДО ЗЛОДЇЙСТВА
|Берден
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;”&lt;/div&gt;
|1979.
|Бертолд Брехт: [https://www.youtube.com/watch?v=e2LhpACi22I ОПЕРА ЗА ТРИ ҐРОШИ] 
|Печом
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;”&lt;/div&gt;
|-
|1958.
|Молиєр: НА СИЛУ ДОХТОР
|Зґонарел
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;”&lt;/div&gt;
|1981.
|Е. Лабиш–М. Мишел: ФЛОРЕНТИНСКИ КАЛАП
|Нонанкур
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;”&lt;/div&gt;
|-
|1958.
|Драґутин Добричанин: ЗАЄДНЇЦКИ КВАРТЕЛЬ
|Дїдо Боґа
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;”&lt;/div&gt;
|1982.
|Бранислав Нушич: ПОДОЗРИВА ОСОБА 
|Єротиє
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;”&lt;/div&gt;
|-
|1961.
|М. В. Ґоґоль: ЖЕНЇДБА
|Кочкарйов
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;Нове Орахово&lt;/div&gt;
|1983.
|Михайло Ковач: ОРАЧЕ, ОРАЧЕ
|Янко
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;”&lt;/div&gt;
|-
|1962.
|Михайло Ковач: ЧЛОВЕК З НАРОДУ
|
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;”&lt;/div&gt;
|1984.
|Дю. Скарничи– Р. Тарабузи: КАВИЯР И ҐЕРШЛА
|Леонида
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;”&lt;/div&gt;
|-
|1962.
|Велимир Суботич: ВИЛА ЛАЛА 
|
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;”&lt;/div&gt;
|1985.
|Михайло Ковач: ГРИЦОВО ВОЯЧЕНЄ
|Андри
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;”&lt;/div&gt;
|-
|1965.
|Й. С. Попович: ЗЛА ЖЕНА
|Штефан
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt; Руски Керестур&lt;/div&gt;
|1986.
|Молина Удовички: ЖЕМ 
|Дїдо
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;”&lt;/div&gt;
|-
|1965.
|Бранислав Нушич: АНАЛФАБЕТА 
|
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;”&lt;/div&gt;
|1986.
|Борислав Пекич: ҐЕНЕРАЛЄ 
|Полковнїк Блауринґ
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;”&lt;/div&gt;
|-
|1966.
|Максим Горки: НА ДНУ
|Альоша
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;”&lt;/div&gt;
|1988.
|А. Островски: [https://www.youtube.com/watch?v=yROr7k7yaM4 ЛЄС]  
|Восмибратов
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;”&lt;/div&gt;
|-
|1967.
|Б. Нушич: ПОДОЗРИВА ОСОБА
|Таса
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;”&lt;/div&gt;
|1988.
|Борислав Пекич: У ЕДЕНУ НА ВОСТОКУ
|Други 
присутни
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;”&lt;/div&gt;
|-
|1968.
|Й. С. Попович: ЗЛА ЖЕНА 
|
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;”&lt;/div&gt;
|1989.
|А. П. Чехов: ПИТАНКИ 
|Чубуков
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;”&lt;/div&gt;
|-
|1969.
|М. В. Ґоґоль: ЖЕНЇДБА
|Кочкарйов
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;”&lt;/div&gt;
|1990.
|М. В. Ґоґоль: [https://www.youtube.com/watch?v=NVylwXhTuPk&amp;t=5s ЖЕНЇДБА]
|Жевакин
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;”&lt;/div&gt;
|-
|1970.
|О. Коломиєц: ФАРАОНЄ
|Ониско
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;”&lt;/div&gt;
|
|
|
|
|
|}                                  
=== Авторски композициї ===
'''Нова музична творчосц'''
{| class=&quot;wikitable&quot; width=600px
|+
! colspan=&quot;3&quot; | У народним духу
! colspan=&quot;2&quot; |
! colspan=&quot;3&quot; |ЧЕРВЕНЕ ПУПЧЕ
|-
!Рок
!Наслов композициї
!Автор текста
! rowspan=&quot;18&quot; |
! rowspan=&quot;18&quot; |
!Рок
!Наслов композициї
!Автор текста
|-
|1972.
|[https://www.youtube.com/watch?v=-U9F-OK0FIU Перша любов]
|Силвестер Ґача
|1972.
|Дзвон
|Силвестер Ґача
|-
|1972.
|[https://www.youtube.com/watch?v=tQyFFAJvVUY Дзивоцки смуток]
|Силвестер Ґача
|1974.
|Найкрасши глас
|Мелания Павлович
|-
|1972.
|И вечар и рано
|Микола Скубан
|1975.
|Моя мама
|Микола Скубан
|-
|1973.
|Кед остатнїраз
|Юлиян Надь
|1975.
|Фиялка
|Владимир Бесерминї
|-
|1973.
|Реґрути одходза
|Микола Скубан
|1975.
|Школа дзвери отвера
|Микола Скубан
|-
|1974.
|Петровски дзвон
|Силво Ерделї
|1976.
|Байбер
|Микола Скубан
|-
|1975.
|Топольова балада
|Михал Рамач
|1976.
|Орґона
|Ирина Гарди-Ковачевич
|-
|1975.
|Тебе
|Мелания Кучмаш
|1983.
|Годзина
|Серафина Макаї
|-
|1975.
|Ютре одходзим
|Юлиян Надь
|1983.
|Жима
|Серафина Макаї
|-
|1976.
|Фалшива любов
|Владимир Бесерминї
|1983.
|Коминяр (майстор) Петро
|Серафина Макаї
|-
|1976.
|[https://www.youtube.com/watch?v=kZAED3VU3rE Любов]
|Ксения Хромиш
|1984.
|Мала кухарка
|Силвестер Макаї
|-
|1977
|Шпи, кохана, шпи
|Михайло Малацко
|1984.
|Нашо дзецинство
|Василь Мудри
|-
|1979.
|Прилєцела птица
|Юлиян Рац
|1984.
|Гунцутко
|Серафина Макаї
|-
|1984.
|Спреведзена
|Василь Мудри
|1987.
|Пионирскей заградки (за єй ювилей)
|Гавриїл Г. Надь
|-
|1985.
|Любов дочека
|Юлиян Рац
|(?)
|Вельки хлоп
|Владимир Бесерминї
|-
|1985.
|Нє скривай свою любов
|Ксения Хромиш
|(?)
|Машини
|Микола Скубан
|-
|
|
|
|(?)
|Одпочивок
|Микола Скубан
|}
'''Нова музична творчосц'''
{| class=&quot;wikitable&quot; width=400px
|+
! colspan=&quot;3&quot; |У забавним духу
|-
!Рок
!Наслов композициї
!Автор текста
|-
|1975.
|Ноц на розходу
|Михал Рамач
|-
|1975.
|Здогаднї ше
|аноним
|-
|1978.
|Пришага
|Мелания Кучмаш
|-
|1983.
|Нова держава
|Василь Мудри
|} 

{| class=&quot;wikitable&quot; width=400px
|+
! colspan=&quot;3&quot; | Танци
|-
|1975.
|Кресцанка
|Силвестер Ґача
|-
|1975.
|Ой, дїдочку
чичири
|Силвестер Ґача
|-
|1976.
|Дробканєц
|(без текста)
|}
{| class=&quot;wikitable&quot; width=400px
|+
! colspan=&quot;3&quot; |Ружова заградка
|-
!Рок
!Наслов композициї
!Автор текста
|-
|1990.
|[https://www.youtube.com/watch?v=edmt3vYQ5oE Квети лядово]
|Мелания Римар
|}

{| class=&quot;wikitable&quot;
|+
! colspan=&quot;2&quot; |Витомир Бодянєц як радио-шпивач знял 
за архиву Радио Нового Саду тоти шпиванки:
|-
|
*Мойому влалу (Я. Бучко)
* Грайце лєм гудаци (Я. Сивч - Я. Салак)
* А мац надумала (народна)
|
*[https://www.youtube.com/watch?v=tnX93-3xFgg Чекал сом милу] (С. Загорянски)
* Мацерова мушкатла (Я. Сивч)
* [https://www.youtube.com/watch?v=Z1QVlWNI18o Дїдово писмо] (И. Тимко)
|-
! colspan=&quot;2&quot; |У фонотеки Радио Нового Саду  єст тоти шпивнаки 
хтори компоновал Витомир Бодянєц:
|-
|1. [https://www.youtube.com/watch?v=Fpam7c6bJMA Дюрдьове мой] - Mария Пушкаш (тота 
верзия  Вера Салонски)

2. Дзивоцки смуток - Марица Рац

3. Пайташки мойо - Дзивоцка ґрупа

4. [https://www.youtube.com/watch?v=-U9F-OK0FIU Перша любов] (Черешенки) - Mария Пушкаш

5. Прилєцела птица - Юлиян Рац и Йовґен Надь

6. Любов - Агнета Тимко и Юлиян Рац
|7. Любов дочека - Юлиян Рац
8. [https://www.youtube.com/watch?v=edmt3vYQ5oE Квети лядово] - Мирко Ґаднянски

9. [https://www.youtube.com/watch?v=kZAED3VU3rE Любов] -  Натала Барна и Гелена 

Сабадош

10. Байбер - Павле Паланчаї

11. Дзвон - Дзецинска ґрупа з Нового Саду

12. Найкрасши глас - Олена Надь
|}

== Ґалерия ==
&lt;gallery&gt;
Файл:Perši maj 1953.jpg|алт=Преславйованє 1. мая 1953. року у друкарнї Руского слова.|Преславйованє 1. мая 1953. року у друкарнї Руского слова. Стоя, з лїва: Любо Малацко, [[Любомир Такач]] зоз дзивчецом Олґу, Олґа Такач, Мария Виславски, над ню Дюра Биндас мл., Цецилия Колєсар, [[Єфрем Колєсар]], Янко Дудаш, Яким Варґа Лемко, под нїм  Янко Джуня Борец, [[Янко Виславски]], нєпозната, за ню нєпознати, Томислав Рац. Куча: нєпозната, Дюра Дудаш, мали Боґдан Виславски, [[Янко Будински]] Бруґош, Гавриїл Колєсар, Нада Сеґеди, Витомир Бодянєц, мала Любка Такач, [[Василь Мудри]], [[Михайло Биндас|Мижо Биндас]], Яким Роман, Весна и Борис Ердельово, Яким Джуня и Юлин Рац.
Файл:OŽALOSCENA FAMILIJA.jpg|алт=Колектив ґлумцох у фалаце Б. Нушича Ожалосцена фамели.|Колектив ґлумцох у фалаце Б. Нушича ''Ожалосцена фамели.'' З лїва [[Юлиян Стрибер]], [[Ана Рац]], [[Aґафия Гафка Рамач|Гафка Рамач]], за ню [[Владимир Бесерминї]], Витомир Бодянєц, за нїм [[Янко Ґ. Рац]], [[Ирина Олеяр]] и [[Микола Скубан]].
Файл:ЖЕНЇДБА 1969 r.jpg|алт=Ґлумци у фалаце  М. В. Ґоґоля Женїдба|Ґлумци у фалаце  М. В. Ґоґоля ''Женїдба''. Витомир Бодянєц стої треци з права.
Файл:Ucasnjiki u FARAONOH.jpg|алт=Колектив ґлумцох у фалаце Олексия Коломийца Фараони|Колектив ґлумцох у фалаце Олексия Коломийца ''Фараони''. Витомир Бодянєц стої штварти з права. 
&lt;/gallery&gt;

== Литература ==

* Дюра Латяк - 50 роки Драмского меморияла Петра Ризнича Дядї, Завод за културу войводянских Руснацох, НВУ Руске слово и Дом култури Руски Керестур, 2018, Витомир (Янко) Бодянєц, боки 128-130

* Червена ружа 1962-2011, [https://zavod.rs/izdavastvo/monografiyi/ Витомир Бодянєц, биоґрафия и композициї,] том 2, бок 484.

* Витомир Бодянєц 1932-1995 (In memoriam) - [[Дзвон|Дзвони]], християнски часопис, чис. 7 юлий 1995, бок 26

* ТЕАТЕР ТО ЦИ ДОСЦ ВЄДНАК &quot;ВДЕРЕНИ ЛЮДЗЕ&quot; (Витомир Бодянєц) - МАК ч. 10, рок 13, октобер 1984, б. 10-13
* Bodianets,  Vitomir. See Diada Rusyn National Theater,  P. R. Magocsi and Ivan Pop: Encyclopedia of Rusyn History and Culture, University of Toronto, 2005, &lt;nowiki&gt;ISBN 0-8020-3556-3&lt;/nowiki&gt;, p. 42.
* Сенка Папуґа Славчев: Руски учителє у Новим Орахове, Studia Ruthenica, Дружтво за руски язик, литературу и културу, ч. 7 (20), 1999-2000, б. 84.

== Вонкашнї вязи ==

* [https://www.ruskeslovo.com/%d0%90%d0%a0%d0%a2-%d0%94%d1%8f%d0%b4%d1%8f-%d0%b1%d1%83%d0%bb-%d1%8f%d0%ba-%d0%b7%d0%b0%d1%87%d0%b0%d1%82%d0%bd%d1%97%d0%ba/ АРТ „Дядя” бул як зачатнїк]

* [https://www.youtube.com/watch?v=iZDsggo-gUw&amp;t=1387s Велї Витомирово улоги] - портрет Витомира Бодянца

* ЗАБИВАЧКИ ШВИНЬОХ - [https://www.youtube.com/watch?v=l3io_ylQOaI&amp;t=337s Обичаї з традициї Руснацох у Войводини] - 1. часц

* ЗАБИВАЧКИ ШВИНЬОХ - [https://www.youtube.com/watch?v=dcep4H_hJmg Обичаї з традициї Руснацох у Войводини] - 2. часц

* ЗАБИВАЧКИ ШВИНЬОХ - [https://www.youtube.com/watch?v=JPchZFcJHX0 Обичаї з традициї Руснацох у Войводини] - 3. часц

{{DEFAULTSORT:Бодянєц, Витомир}} 
[[Катеґория:Руснаци у Сербиї]]
[[Катеґория:Керестурци]]
[[Катеґория:Учителє]]
[[Катеґория:Ґлумци]]
[[Катеґория:Ґлумци аматере]]
[[Катеґория:Композиторе]]
[[Катеґория:Шпиваче]]
[[Катеґория:Дириґенти]]
[[Катеґория:Дїяче у култури]]
[[Катеґория:Народзени 1932]]
[[Катеґория:6. юлий]]
[[Катеґория:Умарли 1995]]
[[Катеґория:20. юний]]</text>
      <sha1>a5o2o4fkbopiimlbeg3wl28fyo7mikf</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Владимир Рогаль</title>
    <ns>0</ns>
    <id>90</id>
    <revision>
      <id>19467</id>
      <parentid>18339</parentid>
      <timestamp>2026-06-21T15:14:39Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Keresturec</username>
        <id>18</id>
      </contributor>
      <minor />
      <origin>19467</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="8666" sha1="3dwjkmncxyi4mvrl20sxamn8me7ss11" xml:space="preserve">{| class=&quot;wikitable&quot; align=right width=300px
|+
! colspan=&quot;2&quot; |&lt;big&gt;Владимир Рогаль&lt;/big&gt;
|-
|'''Народзени'''
|20. юния 1925.
|-
|'''Умар'''
|31. октобра 1984. (59)
|-
|'''Державянство'''
|югославянске
|-
|'''Язик творох'''
|руски
|-|-
|'''Школа'''
|Учительска школа, Зомбор
|-|-
|'''Период твореня'''
|1946—1976. 
|-|-
|'''Жанри'''
|просвита, информованє
|-
|'''Поховани'''
|на варошским теметове у Шидзе
|-
|'''Припознаня'''
|Орден заслугох за народ III шора, 
Награда ''6. децембер'' општини Шид
|}
'''Владимир Рогаль''' (*20. юний 1925—†31 октобер 1984), учитель, єден з перших редакторох часопису за руски дзеци ''Пионирска заградка'', дружтвено-политични дїяч.

== Биоґрафия ==

Владимир Рогаль ше народзел 20. юния 1925. року у Соту (при [[Шид|Шиду]]), у селянскей фамилиї. [[Оцец]] Штефан и [[мац]] Анка. Владов оцец Штефан бул спочатку тишлїр, а вец ше пошвецел землєдїлству. Окремну увагу пошвецовал винїцарству и пчоларству. Владов дїдо Янко Рогаль, приселєл ше зоз Лукова (Бардейовски срез у Словацкей) до околїска Лежимиру у Сриме, а потим до Привиней Глави. Ту ше му народзели 11-ецеро дзеци, спомедзи хторих пецеро умарли. Владо закончел штири класи основней школи у своїм родним месце, а гражданску школу у [[Шид|Шидзе]]. Три класи учительскей школи Владимир Рогаль закончел пред войну у Сримских Карловцох, а матуровал у учительскей школи у Зомборе 1946. року.   

Уж од 1941. року, як шеснацрочни леґинь, прежил велї войново страхоти. За презвиско Рогальовей фамелиї вязани и познати фрушкогорски Рогаль-бази под час НОВ. Владимир Рогаль, як учаснїк у Народноошлєбодительней войни (НОВ), бул на першей паради у ошлєбодзеним Беоґрадзе 1944. року, одкаль шицки борци рушели до борби за конєчне ошлєбодзенє жеми.

По ошлєбодзеню, як визначному дружтвено-политичному роботнїкови, були му зверени одвичательни длужносци на планє образованя и култури у [[Бачка|Бачкей]], дзе службовал од 1946. по 1954. рок. У тим периодзе, як млади просвитни роботнїк, розпоредзени є на службу до Сентянского Ґунарошу (познєйше [[Нове Орахово]]), дзе ше праве приселєли, як колонисти, Руснаци з [[Руски Керестур|Руского Керестура]], як перши учитель у новооснованей основней школи за руски дзеци.

Медзитим, уж о рок бул премесцени до Руского Керестура за управителя основней школи, а вец знова о рок бул послати до Беоґраду на курс за новинара. По врацаню з Беоґраду 1949. року бул меновани за главного и одвичательного редактора часопису за руски дзеци ''Пионирска заградка''. У периодзе кед Владими Рогаль бул редактор ''Пионирскей заградки'' видруковани 17 числа того дзециского часопису, зоз хторих шейсц були двочисла. Владо вельо зробел на звекшаню тиражу, як и на преширйованю сотруднїцтва.

Од 1951. по 1954. рок робел як други секретар Секциї за Руснацох при Союзу културно-просвитних дружтвох АП Войводини, дзе у исти час окончовал и значни дружтвено-политични функциї. 

Владимир Рогаль ше 1951. року оженєл зоз учительку Єлисавету Славку Будински з Руского Керестура. У малженстве мали сина Владимира и дзивку Надежду.
[[Файл:Vladimir i Slavka Rohalj.jpg|alt=Славка и Владимир Рогаль зоз школярами у Бикич Долу|thumb|420x420px|Славка и Владимир Рогаль зоз школярами у Бикич Долу]]
У 1954. року ше, по власней дзеки, преселєл до [[Бикич Дол]]у, дзе як учитель робел у Бикичу, Соту и [[Беркасово|Беркасове]], вєдно зоз свою супругу Славку. 

У Бикичу Владимир орґанизовал велї успишни роботни акциї: вибудов базену за купанє валала (Бикич бул теду преглашени за найушоренши валал у шидске општини), снованє добродзечного огньогасного дружтва, уводзенє електричного ошвиценя (перша електрична грушочка у валалє зашвицела 1. юлия 1960. року) итд. Вєдно зоз супругу Славку робел и у рамикох Културно-просвитного дружтва Иван Котляревски. 

У 1962. року Владимир Рогаль прешол на роботу до Скупштини општини Шид, дзе водзел образованє и културу. 

За свою дружтвену и просвитну роботу Владимир Рогаль достал вецей дипломи и плакети, бул одликовани з Орденом заслугох за народ III шора, а бул и добитнїк награди ''6. децембер'' општини Шид. 

Пензионовани є 1976. року кед бул на роботним месце помоцнїка директора Основней школи ''Бранко Радичевич'' у Шидзе. 

Владимир Рогаль умар 31. октобра 1984. року у Шидзе. Поховани є на варошским [[Теметов|теметове]].

== Литература ==

* [[Янко Рац]], ''Владимир Рогаль (1925-1984);'' ''Руски календар 1985, Руске слово'', Нови Сад, 1983, боки 69-71.

* [[Василь Мудри]], ''З нагоди означованя 70-рочнїци народзеня Владимира Рогаля (1925-1984-1995),'' ''Studia Ruthenica,'' Дружтво за руски язик, литературу и културу, ч. 5, 1996-1997, б. 121-123.''[[Катеґория:Руснаци у Сербиї]]''
* Сенка Папуґа Славчев: Руски учителє у Новим Орахове, Studia Ruthenica, Дружтво за руски язик, литературу и културу, ч. 7 (20), 1999-2000, б. 84.

{{DEFAULTSORT:Рогаль , Владимир }} 
[[Катеґория:Шидянє]]
[[Катеґория:Учителє]]
[[Катеґория:Дїяче у култури]]
[[Катеґория:Одликовани]]
[[Катеґория:Учашнїки НОВ]]
[[Катеґория:20. юний]]
[[Катеґория:Главни и одвичательни редакторе]]
[[Катеґория:Народзени 1925]]
[[Катеґория:31. октобер]]
[[Катеґория:Умарли 1984]]</text>
      <sha1>3dwjkmncxyi4mvrl20sxamn8me7ss11</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Владислав Надьмитьо</title>
    <ns>0</ns>
    <id>94</id>
    <revision>
      <id>19465</id>
      <parentid>14274</parentid>
      <timestamp>2026-06-21T13:56:03Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Keresturec</username>
        <id>18</id>
      </contributor>
      <comment>Уложени фотки</comment>
      <origin>19465</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="19251" sha1="7xoh2tixzpahe9236ta4ucd8rs1g1e4" xml:space="preserve">{| class=&quot;wikitable&quot; align=right width=300п
|+
! colspan=&quot;2&quot; |Владислав Надьмитьо
|-
| colspan=&quot;2&quot; |[[Файл:Slavko Nadjmitjo.jpg|alt=Владислав Надьмитьо|center|мини|270x270п|Владислав Надьмитьо (2005. року)]]
|-
|'''Народзени'''
|30. мая 1947.
|-
|'''Умар'''
|17. авґуста 2023.(76)
|-
|'''Державянство'''
|югославянске, сербске
|-
|'''Язик творох'''
|руски, сербски
|-
|'''Школа'''
|ґимназия, Суботица
|-
|'''Период твореня'''
|1962—2020.
|-
|'''Жанри'''
|новинарство, компонованє,
шпиванє
|-
|'''Поховани'''
|у Киченеру, Канада
|}
'''Владислав Надьмитьо''' (*30. май 1947—†17. авґуста 2023), новинар, [[музичар]], [[композитор]], културни дїяч.

== Биоґрафия ==
Владислав Надьмитьо ше народзел 30. мая 1947. року у [[Руски Керестур|Руским Керестуре]]&lt;ref&gt;[https://www.druztvo.org/ruski/vidania/Studia%20ruthenica%2012.pdf Владислав Славко Надьмитьо: Музика состойна часц живота – 60 роки од народзеня], Studia Ruthenica, Дружтво за руски язик, литературу и културу, ч. 12, б. 139-144.&lt;/ref&gt;. Оцец Дюра и мац Наталия родз. Катона.  Славко мал и младшу шестру Наталию. У [[Руски Керестур|Керестуре]] закончел основну школу, а ґимназию ''Моша Пияде'' у Суботици.

После матури почал робиц у Прекладательней служби Скупштини АП Войводини, о єден час прешол до НВУ ''Руске слово'' дзе робел як новинар у Редакциї тижньових новинох ''Руске слово''.  Єден час робел як помоцнїк редактора у Редакциї видавательней дїялносци НВРО ''Руске слово''. Под час роботи уписал ше на Филозофски факултет у Новим Садзе, алє студиї нє закончел. По угляду на значне число наших людзох дзеведзешатих рокох (1994.) прешлого вику Владислав Надьмитьо ше зоз фамилию виселєл до Канади. 

== Музика як животни кредо ==
[[Файл:Slavko i Mikita 1963.jpg|alt=Владислав Надьмитьо, Яни Гарди и Мижо Микита|thumb|443x443п|Владислав Надьмитьо, Яни Гарди и Мижо Микита як члени ґрупи ''Шкорванчки'' 1963. року]]
Попри новинарства, його животна преокупация, у його шерцу можебуц и найважнєйша, була [[Подзелєнє музики|музика]]. Музику полюбел од малючка. У основней школи грал у школским [[Тамбура|тамбуровим]] [[Оркестер|оркестру]], потим  му [[ґитара]] постала наймилши [[Подзелєнє музики|музични]] [[Подзелєнє музичних инструментох|инструмент]]. На початку 60-тих рокох  Славко бул вецей роки член керестурского младежского оркестра ''Шкорванчки''.

Под час школованя у Суботици Владислав Надьмитьо кратки час грал у Културно-уметнїцким дружтве ''Младосц''. Од 1966. року предлужел грац у КУД ''Максим Горки'' у Новим Садзе як член малого составу под руководством [[Иван Чукляш|Ивана Чукляша]]. У єдним периодзе Славко грал и шпивал у ґрупи  ''Лира'', зоз Сашом Поповичом, котра познєйше постала ''Сладки грих'' и музично означела єден период на югославянских просторох. 

Єден час Славко бул активни и у драмскей секциї у КУД ''Максим Горки''. 

На ''Червеней ружи''  Владислав Надьмитьо бул присутни од самого початку, тє. од 1962. року нє лєм як [[Вокална музика|вокални]] [[Солиста|солист]] и [[Инструменталиста|инструменталист]] на ґитари, алє и як єден з єй орґанизаторох тей манифестациї младих. У дуету зоз Михайлом Микита вони були побиднїки на трох фестивалох, од 1964. по 1966. рок. Наступних рокох Владислав Надьмитьо остал вязани за фестивал ''Червена ружа'' як орґанизатор алє вше баржей уходзел и до процесох компонованя музики.

У другей половки 90-тих рокох ше указало же дозрела ґенерация младших композиторох, же вони маю нови музични дїла у духу народней и забавней музики и теди ше Владислав Надьмитьо зявел зоз идею же би ше у Новим Садзе  основало  фестивал под назву ''Ружова заградка''. После одходу до Канади Владислав Надьмитьо роками посилал свойо [[Композиция|композициї]] на фестивали ''Червена ружа'' и ''Ружова заградка''.

Владислав Надьмитьо бул оженєти зоз  Веселку родз. Сабадош и у малженстве мали сина Желька и дзивку Тамару. 
[[Файл:V Nadjmitjo RUZA.jpg|мини|alt=Владислав Надьмитьо шпива на Червеней ружи 2011. року|thumb|399x399п|Владислав Надьмитьо шпива на Червеней ружи 2011. року]]
Владислав Надьмитьо умар 17. авґуста 2023. року у Киченеру, Канада, дзе є и поховани.

◆ Писню  Владислава Надьмитю  ''Гунцути Руснаци'' за мишани хор обробел музични фаховец мр. Мирко Преґун. И як така хорска писня виведзена є на Фестивалу рускей култури ''Червена ружа'' у Руским Керестуре. Писню шпивал [[Хор]] Дома култури и катедралней церкви св. Миколя зоз Руского Керестура зоз провадзеньом оркестри [[Дом култури Руски Керестур|Дома култури]]. Дириґовал мр. Мирко Преґун.

◆ Владислав Надьмитьо по 2012 рок  компоновал 60 композициї хтори виведзени на ''Червеней ружи'' (у народним духу, у забавним духу и єдна дзецинска) и на ''Ружовей заградки''.

◆ Остатнї наступ Славка Надьмитю бул на Фестивалу култури Руснацох ''Червена ружа'' 2011 з нагоди 50. рочнїци фестивала, на манифестациї вечара, ''Ретроспектива писньох зоз предходних Червених ружох од 1962. року''. За тоту нагоду С. Надьмитьо допутовал зоз Канади а на тим вечару одшпивал прекрашнє и барз емотивно свою писню ''Нє забудз ме ровнїно'' зоз провадзеньом Националней оркестри зоз хтору дириґовал Мирон Сивч.

== Композициї Владислава Надьмитя ==
{| class=&quot;wikitable&quot;
|+
! colspan=&quot;8&quot; |У народним духу
|-
|'''Рок'''
|'''Наслов композициї'''
|'''Автор текста'''
|
|
|'''Рок'''
|'''Наслов композициї'''
|'''Автор текста'''
|-
|'''1975.'''
|'''Вирнїк писнї'''
|Михал Рамач
|
|
|'''1990.'''
|'''Шицко то памятки'''
|Славе Шанта
|-
|'''1983.'''
|[https://www.youtube.com/watch?v=MHFtVWaWww8 '''Шпя трави''']
|Дюра Папгаргаї
|
|
|'''1991.'''
|'''Место врацаня'''
|Владислав Надьмитьо
|-
|'''1984.'''
|[https://www.youtube.com/watch?v=VvP658EmwIM '''Озеро очи твойо''']
|Янко Хромиш 
(Бачи Горки)
|
|
|'''1992.'''
|'''Жалосна ґитара'''
|Дюра Латяк
|-
|'''1984.'''
|'''Вредзело пожиц'''
|Дюра Папгаргаї
|
|
|'''1993.'''
|'''Душа мойого валала'''
|Владислав Надьмитьо
|-
|'''1985.'''
|'''Чарни очка моєй милей'''
|Янко Хромиш 
(Бачи Горки)
|
|
|'''1994.'''
|'''Добру ноц'''
|Владислав Надьмитьо
|-
|'''1985.'''
|'''Нашо швитаня'''
|Дюра Латяк
|
|
|'''1995.'''
|'''Зашпивай, брату'''
|Владислав Надьмитьо
|-
|'''1985.'''
|'''Чапаши у шнїгу'''
|Михал Рамач
|
|
|'''1998.'''
|'''Ганча'''
|Владислав Надьмитьо
|-
|'''1986.'''
|'''Вина, качмар'''
|Михайло Ковач
|
|
|'''2001.'''
|'''Напиш ми'''
|Владислав Надьмитьо
|-
|'''1986.'''
|'''Бежи вода, бежи бистра'''
|Михайло Ковач
|
|
|'''2003.'''
|[https://www.youtube.com/watch?v=E8dM9moUW0A '''Гунцути Руснаци''']
|Владислав Надьмитьо
|-
|'''1986.'''
|'''Любел я дзивче'''
|Михайло Ковач
|
|
|'''2004.'''
|[https://www.youtube.com/watch?v=8HQN-b2kV-8&amp;t=25s '''Нє забудз ме, ровнїно''']
|Владислав Надьмитьо
|-
|'''1988.'''
|'''Слиза у капки роси'''
|Владимир Кочиш
|
|
|'''2006.'''
|[https://www.youtube.com/watch?v=mul25k_ZUBk&amp;t=141s '''Шпивай, Руснаку''']
|Владислав Надьмитьо
|-
|'''1988.'''
|'''Грай, Циґану'''
|Теофил Сабадош
|
|
|'''2006.'''
|'''Ганча и Амала'''
|Владислав Надьмитьо
|-
|'''1988.'''
|'''Нє дай'''
|Ирина Гарди 
Ковачевич
|
|
|'''2007.'''
|'''Стари орех'''
|Владислав Надьмитьо
|-
|'''1989.'''
|'''Орґони у ноци'''
|Владислав Надьмитьо
|
|
|'''2008.'''
|[https://www.youtube.com/watch?v=_YBp27egq3Q '''Ой, писньо моя''']
|Владислав Надьмитьо
|-
|'''1989.'''
|'''Рута пред хижу'''
|Владислав Надьмитьо
|
|
|
|
|
|}
{| class=&quot;wikitable&quot; width=460п
|+
! colspan=&quot;3&quot; |У забавним духу
|-
|'''Рок'''
|'''Наслов композициї'''
|'''Автор текста'''
|-
|'''1976.'''
|'''Ноцна писня'''
|Михал Рамач
|-
|'''1978.'''
|'''Сон лєтнєй ноци'''
|Михал Рамач
|-
|'''1980.'''
|'''Преходзи час'''
|Михал Рамач
|-
|'''1981.'''
|'''Твой принц зоз сказки'''
|Дюра Папгаргаї
|-
|'''1981.'''
|'''Шопа на дворе'''
|Дюра Латяк
|-
|'''1988.'''
|'''Будземе вєдно'''
|Ирина Гарди 
Ковачевич
|-
| colspan=&quot;3&quot; |
|-
! colspan=&quot;3&quot; |Червене пупче
|-
|'''1989.'''
|'''Шпице'''
|Ирина Гарди
Ковачевич
|} 

{| class=&quot;wikitable&quot;
|+
! colspan=&quot;8&quot; |Ружова заградка
|-
|'''Рок'''
|'''Наслов композициї'''
|'''Автор текста'''
|
|
|'''Рок'''
|'''Наслов композициї'''
|'''Автор текста'''
|-
|'''1990.'''
|[https://www.youtube.com/watch?v=vr8izR3Yd10 '''Забута любов''']
|Дюра Латяк
|
|
|'''2002.'''
|'''Дай нам, Боже'''
|Владислав Надьмитьо
|-
|'''1990.'''
|[https://www.youtube.com/watch?v=NVnFjjFiKqc '''Бишалми''']
|Славе Шанта
|
|
|'''2003.'''
|'''Лєм кед би знала'''
|Владислав Надьмитьо
|-
|'''1991.'''
|[https://www.youtube.com/watch?v=VU6tHiGGxEA '''Заграйце гевту''']
|Владислав Надьмитьо
|
|
|'''2004.'''
|[https://www.youtube.com/watch?v=dQ26ERMA8fs '''Щешлїви Нови рок''']
|Владислав Надьмитьо
|-
|'''1991.'''
|[https://www.youtube.com/watch?v=VU6tHiGGxEA '''Дижджи падали''']
|Владислав Надьмитьо
|
|
|'''2005.'''
|[https://www.youtube.com/watch?v=mUVMEFNTLmc '''Буду нас паметац людзе''']
|Владислав Надьмитьо
|-
|'''1992.'''
|'''Синово писмо'''
|Владислав Надьмитьо
|
|
|'''2006.'''
|[https://www.youtube.com/watch?v=JBO0kOz0WIY '''Свадзебна''']
|Владислав Надьмитьо
|-
|'''1993.'''
|[https://www.youtube.com/watch?v=Mv-QeJwVvzY '''Нє спомнї нас''']
|Владислав Надьмитьо
|
|
|'''2008.'''
|'''Станьце, роки'''
|Владислав Надьмитьо
|-
|'''1994.'''
|[https://www.youtube.com/watch?v=UT6uDmt0C98 '''Молитва сучасного чловека''']
|Михайло Ковач
|
|
|'''2009.'''
|'''Два красни очка'''
|Владислав Надьмитьо
|-
|'''1995.'''
|'''За твой родзени дзень'''
|Владислав Надьмитьо
|
|
|'''2011.'''
|[https://www.youtube.com/watch?v=GG_QRHp8NBY '''Красна ноц''']
|Владислав Надьмитьо
|-
|'''1997.'''
|'''Стара писня'''
|Владислав Надьмитьо
|
|
|'''2012.'''
|[https://www.youtube.com/watch?v=LV0ydU1XnKg '''Кошуля вишивана''']
|Владислав Надьмитьо
|-
|'''1998.'''
|[https://www.youtube.com/watch?v=iri6IWZ3gBI '''Тамбураше''']
|Владислав Надьмитьо
|
|
|'''2013.'''
|[https://www.youtube.com/watch?v=dUTvXFGUJic '''Кед би ше младосц врацела''']
|Владислав Надьмитьо
|-
|'''1998.'''
|'''Писня як живот'''
|Владислав Надьмитьо
|
|
|'''2015.'''
|[https://www.youtube.com/watch?v=x_m546GJja4 '''Скрий свою слизу''']
|Владислав Надьмитьо
|-
|'''1999.'''
|'''Грайце, хлапци'''
|Владислав Надьмитьо
|
|
|
|
|
|-
|'''2000.'''
|'''Я знам же знаш'''
|Владислав Надьмитьо
|
|
|
|
|
|-
|'''2001.'''
|'''Брату мешачку'''
|Владислав Надьмитьо
|
|
|'''2019.'''
|[https://www.youtube.com/watch?v=FpAoLKm42-k '''Док зме ище млади''']
|Владислав Надьмитьо
|-
|'''2002.'''
|[https://www.youtube.com/watch?v=VL4YTOSwPkU '''Дзе тот Керестур''']
|Владислав Надьмитьо
|
|
|
|
|
|}   

== Фестивал бунєвацких писньох ==
Менєй познате же Владислав Надьмитьо послал вецей свойо композициї и на ''Фестивал бунєвацких писньох'' хтори ше отримує у Суботици. Тот фестивал перши раз отримани  2001. року и теди Славкова композиция ''Далеко jе Суботица'' достала першу награду фахового жирия алє и награду публики.
{| class=&quot;wikitable&quot;
|+
!Рок
!Наслов композициї
!
!
!Рок
!Наслов композициї
|-
|'''2001.'''
|[https://www.youtube.com/watch?v=J2-CNQ55AVU '''Daleko je Subotica''']
| rowspan=&quot;8&quot; |
| rowspan=&quot;8&quot; |
|'''2009.'''
|[https://www.youtube.com/watch?v=9EuxSkQZL8c '''Moj je dida bio tamburaš''']
|-
|'''2002.'''
|[https://www.youtube.com/watch?v=1r889Ynfygo '''Subotičke tambure''']
|'''2011.'''
|'''Mala gostiona'''
|-
|'''2003.'''
|[https://www.youtube.com/watch?v=jPVzULG0rMI '''Kad svatovi zapivaju''']
|'''2011.'''
| '''Hvala ti mladosti'''
|-
|'''2003.'''
| '''[https://www.youtube.com/watch?v=xv9SG2bMF-s Ne jurite konji]'''
|'''2014.'''
|'''Divno je bilo proliće'''
|-
|'''2004.'''
|[https://www.youtube.com/watch?v=2JjmgJDhD4k '''O, moj sine''']
|'''2016.'''
|'''Zbogom tamburice'''
|-
|'''2005.'''
|[https://www.youtube.com/watch?v=0zi9swz4iTc '''Dušo moja''']
|'''2017.''' 
|'''Nema pisme bez vina''' 
|-
|'''2006.'''
|'''Dobro jutro srićo moja'''
|'''2020.''' 
| '''Laku vam noć tamburaši''' 
|-
|'''2008.'''
|'''Jesenji dani''' 
|
|
|}

== Вонкашнї вязи ==
* [https://zavod.rs/wp-content/uploads/2019/04/CERVENA-RUZA-II-WEB.pdf Червена ружа 1962-2011,] (биоґрафия и список композицийох), Том II, Завод за културу войводянских Руснацох, Нови Сад, 2014., б. 518.

* Владислав Надьмитьо: [https://www.druztvo.org/ruski/vidania/Studia%20ruthenica%2012.pdf Нови швет нових шапутракох,] ''Studia Ruthenica,'' Дружтво за руски язик, литературу и културу, ч. 12, б. 144-145.

* [https://www.ruskeslovo.com/upokojel-se-vladislav-nadjmitjo/ Упокоєл шє Владислав Надьмитьо,] Дюра Винаї, Рутенпрес, 18. авґуст 2023.

== Ґалерия ==
&lt;gallery&gt;
Vladislav Nadjmitjo i Ivan Čukljaš.jpg|[[Иван Чукляш]] на гармоники, Владислав Надьмитьо шпива
&lt;/gallery&gt;

== Референци ==
&lt;references /&gt;

{{DEFAULTSORT:Надьмитьо, Владислав}} 
[[Катеґория:Руснаци у Сербиї]]
[[Катеґория:Керестурци]]
[[Катеґория:Новинаре]]
[[Катеґория:Музичаре]]
[[Катеґория:Композиторе]]
[[Катеґория:Шпиваче]]
[[Катеґория:Култура]]
[[Катеґория:Дїяче у култури]]
[[Катеґория:Виселєнци]]
[[Катеґория:Руснаци у Канади]]
[[Катеґория:30. май]]
[[Катеґория:Народзени 1947]]
[[Катеґория:17. авґуст]]
[[Катеґория:Умарли 2023]]</text>
      <sha1>7xoh2tixzpahe9236ta4ucd8rs1g1e4</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Йовґен Планчак</title>
    <ns>0</ns>
    <id>193</id>
    <revision>
      <id>19469</id>
      <parentid>17551</parentid>
      <timestamp>2026-06-21T16:01:44Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Keresturec</username>
        <id>18</id>
      </contributor>
      <comment>Додаток до Литератури</comment>
      <origin>19469</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="16883" sha1="82hbywhmzi38qv2kiyepd0jtsxt25zr" xml:space="preserve">{| class=&quot;wikitable&quot; align=right width=300п
|+
! colspan=&quot;2&quot; |&lt;big&gt;Йовґен Планчак&lt;/big&gt;
|-
| colspan=&quot;2&quot; |[[Файл:Jovgen Plančak 1914 1977.jpg|alt=Йовґен Планчак|center|мини|309x309п|Йовґен Планчак (1972. року)]]
|-
|'''Народзени'''
|14. фебруара 1914.
|-
|'''Умар'''
|16. фебруар 1977.
|-
|'''Державянство'''
|угорске, югославянске
|-
|'''Язик творох'''
|руски
|-
|'''Школа'''
|Учительска школа Зомбор, Пакрац
|-
|'''Период твореня'''
|—1967.
|-
|'''Жанри'''
|образованє, новинарство, литература
|-
|'''Поховани'''
|у Суботици
|}

'''Йовґен Планчак''' (*[[14. фебруар]] 1914—†[[16. фебруар]] 1977), учитель, новинар, [[писатель]], дружтвени роботнїк.  

== Биоґрафия ==
Йовґен Планчак народзени 14. фебруара 1914. року у [[Руски Керестур|Руским Керестуре]]. [[Оцец]] Йовґен и [[мац]] Мария родз. Колошняї окрем нього мали ище двох синох, Йоакима и Михайла, и два дзивки Павлину и Марию. Йовґен Планчак закончел основну школу у Руским Керестуре. Потим  ше уписал до Учительскей школи у Зомборе а закончел исту у Пакрацу. По законченю  Учительскей школи Йовґен Планчак  почал робиц як учитель у Руским Керестуре.  Призначене же 1938. року учитель Евген Планчак, з нагоди 20. рочнїци ошлєбодзеня [[Войводина|Войводини]] и з нагоди пошвецаня нового будинку школи у Руским Керестуре, на святочней академиї рецитовал  писню ''Слобода'' од Воїслава Илича мл.&lt;ref&gt;Тамаш, др Юлиян, 1938. рок, ''Руски Керестур, лїтопис и история (1745-1991),'' Месна заєднїца Руски Керестур, 1992,  бок 229.&lt;/ref&gt;

Йовґен Планчак ше винчал  зоз учительку Аґафию родз. Провчи зоз [[Дюрдьов|Дюрдьова.]] Вони у малженстве мали сина Мирослава.      

Кед 1945. року почала з роботу  Нїзша ґимназия у Руским Керестуре медзи наставнїками тей школи бул и Йовґен Планчак.

У маю 1945. року, такой по ошлєбодзеню Руского Керестура,  одпочало ше витворйовац инициятиву же би ше почало видавац [[Новина|новини]] на [[Панонски руски язик|руским язику]] за Руснацох у новей Югославиї. Формовани Редакцийски колеґиюм до хторого вошли [[Евґений Джуня|Йовґен Джуня]], наставнїк, [[Йоаким Яша Баков|Яша Баков]], [[професор]],  Йовґен Планчак, учитель и [[Штефан Чакан]], наставнїк у школи и аґроном.  Оспособело ше Друкарню, друкарски машини, набавело паперу и фарби и о мешац, штредком юния 1945. року, вишло перше  число новинох з меном ''Руске слово''&lt;ref&gt;Инж. Штефан Чакан, ''Здогадованя на перши днї Руского слова,'' новини ''Руске слово,'' 24. юний 1960.&lt;/ref&gt;. Члени Редакцийного колеґиюма  руководзели  з роботу Друкарнї  алє и активно писали, як новинаре, до новинох.  Йовґен Планчак ше од перших числох новинох зявел и як автор  гумористично-сатиричней колумни у  Руским слове  под насловом  ''Дїдо Скубан зоз Ґаравцу пише''  и  удало ше му тоту колумну отримац полни 22 роки.  

Йовґен Планчак бул од 1949. року управитель школи у Руским Керестуре. 

О єден час Йовґен Планчак ше з Руского Керестура преселєл жиц до [[Суботица|Суботици]]. Робел почасово як учитель у [[Нове Орахово|Новим Орахове]], потим у Суботици. 

Йовґен Планчак умар 16. фебруара 1977. року у Суботици дзе є и поховани. 
[[Файл:Plancaklasa.jpg|алт=Школяре зоз учительом Йовґеном Планчаком (1947)|мини|439x439п|'''Школяре зоз учительом Йовґеном Планчаком (1947).''' ''Стоя з лїва на право:'' [[Михайло Варґа (учитель)|Варґа Михал]] (Шокец), Новта Янко (Корпащик), Еделински Яким (Бруґош), Колошняї Любо, Папуґа Дюра, Салак Елемир, Рамач Янко (Гомзов), Барна Юлин, Перепелюк Дюра, Будински Владо, Гарди Дюра (Иванов), [[Юлиян Рамач|Рамач Юлин]] (Ильков), Бучко Дюра, Винаї Дюра. ''Штреднї шор:'' Джуня Любо, Роман Йовґен, Гербут Злата, Латяк Ирина,  Джуня Ирина, Киш Злата, Мудри Сена, Няради Маря, Фа Мария, Малацко Мария, Рамач Тереза, Бучко Славо, Гарди Янко. ''Долнї шор:'' Планчак Яким, Кевежди Славка, Хома Мария, Ковач Амала, Иван Мелана,  Тиркайла Маря, Йовґен Планчак (учитель), Арваї Мелана, Мудри Мелана, Папуґа Маря, Чапко Маря, Лїптак Ана, Медєши Елемир. ''Шедза:'' Такач Славо, Мученски Дюра, Папуґа Микола, Рац Янко.]]

== Творчосц на литературним полю ==
Юлиян Тамаш у своєй анализи литературней творчосци Йовґена Планчака, написал и тото:  Планчак писал  як новинар, як гумориста и як  приповедач, автор приповедкох. У сериї гуморескох ''Дїдо Скубан зоз Ґаравцу пише'', констатовал Тамаш,  Планчак ше указал як барз добри познаватель народней бешеди обичайох и психолоґиї, вон гумористично коментарує актуални подїї зоз живота младого югославянского дружтва як цо то аґрарна реформа, кристални цукер, [[Кукурица|кукурица,]] реакция и други. Гуморески нє маю векшу уметнїцку вредносц, алє мали у свой час забавну и анґажовану функцию.  За час у хторим творел  Планчак, заключовал Тамаш, солидну уметнїцку вредносц маю його приповедки.

''Червени  гводздзики'' то авторова споведз, сентиментална и романтичарски унапрямена, цо була ридкосц у литератури хтора наставала после 1945 року, о дзвки хтора, як студент филозофиї, пре слабу материялну ситуацию предава квеце и при тим чувствує дружтвену деґрадацию своєй особи. Приповедка ''Нєскошене [[жито]]'' за систем мотивациї ма силу чулносци и страсци: нєвесту Леонку силовал богач и єй муж забива насилнїка. Прето є у гарешту и чека суд. Змист приповедки то, уствари, розгварка нєвести зоз дїдом на полю дзе вона пробує покошиц жито и так обезпечиц [[хлєб]], алє ше єй то нє удава бо з дня на дзень одходзи шведочиц о мужовей нєвиносци. 

Витвореня хтори репрезентую Планчака и социялну приповедку  тедишнього часу то:  ''Слушка, Михалова дїдовщина'' и ''Гей, гей, йому злато''. У нїх досц удатно виведзене индивидуализованє подобох (цо, звичайно, найслабша часц приповедкох). У Слушкови правена ґрадация чловековей животней перспективи медзи двома войнами: &quot;буц слушка, вец  вельки слуга а тераз кед ше оженїм та будзем и биреш&quot;.  У ''Михаловей дїдовщини'' основна конструктивна идея Планчакова була приказац механїзем економских одношеньох  ткв. &quot;фелментиш&quot; -  под час першей шветовей войни було таких цо оставали дома и куповали продукти за войску и ту ше з рижнима манипулациями збогацовали  и ткв.  &quot;дочекованє&quot;  у часох после другей шветовей войни, кед окончена национализация жеми, та вец жеми хтора вжата од богатших парастох спадла цена а куповали ю худобни селянє. ''Гей, гей, йому злато'' описує условия у хторих валалски пролетерият продуковал [[Конопа|конопу]] и прерабял ю у шмердзацих долїнох хтори лїґали нємилосердно велї млади животи.

Шицки приповедки Йовґена Планчака настали од 1951. по 1955. рок. Кед ше чита його приповедки, та и приповедки Яши Бакова и Янка Сабадоша, здобува ше прешвеченє же наисце чкода же вони, после преставаня виходзеня першобутней  [[Шветлосц (часопис)|''Шветлосци'' (]]1952-1954), зацихли, престали писац и твориц, бо їх творчи можлївосци були векши од можлївосцох писательох хтори теди лєм починали а хтори потим два-три децениї остали и гласни, плодни у квантитативним смислу, и присутни у рускей литератури.   

====== Библиоґрафия приповедкох: ======
♦ ''Слушка'', ''Руски календар за 1951. рок'', НВП Руске слово.

♦ ''Червени гвоздзики'', новини ''Руске слово'', 1951. рок, чис. 51-52. 

♦ ''Михалова дїдовщина'',  ''Шветлосц'', 1952. 

♦ ''Гей, гей, йому злато'',  ''Шветлосц'', 1952.

♦ ''Нєскошене жито'', новини ''Руске слово'', 1995. ч. 6.

== Ґалерия ==
&lt;gallery&gt;
Файл:Aktivisti u sportu R Kerestura 1943.jpg|алт=Активисти у спорту Руского Керестура 1943/44. року.|Активисти у спорту Руского Керестура 1943/44. року: стоя, з лїва, [[Дюра Варґа]], [[Єфрем Колєсар]], [[Евґений Джуня]], Яким Олеяр, Юрай (Дюра) Сеґеди. Шедза, з лїва, [[Йовґен Медєши]], Яким Сабадош, [[Ириней Тимко]], Цап, Йовґен Планчак.
Файл:Nastavnjici z gimnaziji.jpg|алт=Наставнїцки колектив нїзшей ґимназиї у Руским Керестуре школского 1945/1946. року.|Наставнїцки колектив нїзшей ґимназиї у Руским Керестуре школского 1945/1946. року. Стоя: Елемир Папгаргаї, Йовґен  Планчак, Йовґен Медєши, [[Йоаким Яша Баков]], Евґений Джуня, Стеван Ґера, Микола Гайнал, шедза у штредку: Дюра Дудаш, Любица Медєши, [[Петро Ризнич Дядя|Петро Ризнич]], Радмила Рис, [[Мафтей Винай]], перши шор: [[Єлисавета Славка Рогаль|Єлисавета Будински Рогаль]], Єлена Хромиш,  Цецилия Ризнич, Аґафия  Афка Планчак и Єлена Чакан.
Файл:Teatralna predstava 1.jpg|алт=Колектив  з театралного фалата хтори виведзени 1943. року.|Колектив  з театралного фалата хтори виведзени 1943. року. Йовґен Планчак шедзи цалком на лїво. 
&lt;/gallery&gt;

== Литература ==
* Тамаш, др Юлиян, Учителє у  школи у Руским Керестуре  1753-1941, ''Руски Керестур, лїтопис и история (1745-1991),'' Месна заєднїца Руски Керестур, 1992,  бок 413.

* Јулијан Тамаш, ''Русинска књижевност, историја и статус,'' Матица српска, 1984. б. 164-166.
* Сенка Папуґа Славчев: Руски учителє у Новим Орахове, Studia Ruthenica, Дружтво за руски язик, литературу и културу, ч. 7 (20), 1999-2000, б. 84.

== Вонкашнї вязи ==
* [https://www.ruskeslovo.com/indikator-stanu-ruskej-literaturi/  Индикатор стану рускей литератури], С. Сабадош, новини ''Руске слово'', 1. юний, 2024.

* [https://www.ruskeslovo.com/medzivojnovi-preporod-iv/ Медзивойнови препород (IV)], С. Сабадош, новини ''Руске слово'', 25. септембер 2023.  

* [https://www.ruskeslovo.com/%D0%BE%D1%81%D0%B5%D0%BC%D1%80%D0%BE%D1%87%D0%BD%D0%B5-%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%94-%D0%B7%D0%B0-%D1%88%D0%B8%D1%86%D0%BA%D0%B8-%D0%B4%D0%B7%D0%B5%D1%86%D0%B8-v/ Осемрочне школованє за шицки дзеци (V)], С. Сабадош, новини ''Руске слово'', 2. октобер 2023.

* [https://www.ruskeslovo.com/ruske-slovo-i-profesijne-novinarstvo/ „Руске слово” и професийне новинарство], Дюра Латяк, новини ''Руске слово'', 2. фебруар 2024. 

* [https://www.ruskeslovo.com/%d0%9a%d0%be%d0%bb%d1%97%d1%81%d0%ba%d0%b0-%d0%b7%d0%b0-%d0%ba%d0%b0%d0%b6%d0%b4%d0%b5-%d1%80%d1%83%d1%81%d0%ba%d0%b5-%d0%b4%d0%b7%d0%b5%d1%86%d0%ba%d0%be/  Колїска за кажде руске дзецко], Мелания Римар, новини ''Руске слово'', 1. новембер 2017. 

== Референци ==

{{DEFAULTSORT: Планчак , Йовґен }}
[[Катеґория:Руснаци у Сербиї]]
[[Катеґория:Керестурци]]
[[Катеґория:Учителє]]
[[Катеґория:Новинаре]]
[[Катеґория:Писателє]]
&lt;references /&gt;
[[Катеґория:Дружтвени дїяч]]
[[Катеґория:14. фебруар]]
[[Катеґория:Народзени 1914]]
[[Катеґория:16. фебруар]]
[[Катеґория:Умарли 1977]]</text>
      <sha1>82hbywhmzi38qv2kiyepd0jtsxt25zr</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Микола Сеґеди</title>
    <ns>0</ns>
    <id>280</id>
    <revision>
      <id>19471</id>
      <parentid>16053</parentid>
      <timestamp>2026-06-21T16:04:37Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Keresturec</username>
        <id>18</id>
      </contributor>
      <comment>Додаток до Литератури</comment>
      <origin>19471</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="9898" sha1="jkt32mrx2dhtwu627vuzgmktfj7hc30" xml:space="preserve">{| class=&quot;wikitable&quot; align=right width=300px
|+
! colspan=&quot;2&quot; |&lt;big&gt;Микола Сеґеди&lt;/big&gt;
|-
| colspan=&quot;2&quot; |[[Файл:Mikola Segedi.jpg|алт=Микола Сеґеди|центар|мини|300x300px]]
|-
|'''Народзени'''
|3. юлия 1927.
|-
|'''Умар'''
|8. фебруара 1988. (61)
|-
|'''Державянство'''
|югославянске
|-
|'''Язик творох'''
|руски
|-
|'''Школа'''
|Учительска школа у Сримских Карловцох
|-
|'''Период твореня'''
|1950—1986.
|-
|'''Жанри'''
|просвита, новинарство, гумористична проза
|-
|'''Поховани'''
|на руским теметове у Дюрдьове
|}
'''Микола Сеґеди''' (*3. юлий 1927—†[[8. фебруар]] 1988.), учитель, [[Новина|новинар,]] [[писатель]]-гумориста.

== Биоґрафия ==
Микола Сеґеди народзени 3. юлия 1927. року у [[Дюрдьов]]е. Оцец Янко и мац Паулина (Пава) родз. Корпаш. Микола Сеґеди закончел основну школу у Дюрдьове, потим ше уписал до нїзшей ґимназиї у Бечею, а познєйше прешол до Нового Саду, дзе ю и закончел. Дальша животна драга одведла го до [[Ужгород]]у, дзе ше уписал до пивцоучительскей школи. Кед почала Друга шветова война, врацел ше дому и предлужел школованє у учительскей школи у Сримских Карловцох. Микола Сеґеди знова претаргнул школованє вєшенї 1944. року, кед пошол, як 17-рочни леґиньчок, до народноошлєбодительней войни. Нєодлуга Микола бул ранєти у босутских лєсох у Славониї. По законченю войни предлужел школованє у учительскей школи и постал учитель.

Микола Сеґеди ше оженєл зоз Марию родз. Пушкаш и у малженстве мали сина Звонимира и дзивку Зденку. 

Як го живот под час школованя водзел по рижних местох, так ше то предлужело и у його службованьох. Перше роботне место Миколи Сеґедия було у [[Руски Керестур|Руским Керестуре]], дзе єден кратки час бул директор основней школи, вец прешол до [[Коцур]]а и робел як учитель. Потим Микола бул учитель у Дюрдьове и Новим Орахове, а вец прешол до Мошорину, дзе знова бул директор школи. Ту Микола Сеґеди  и закончел зоз просвитарску роботу, бо ше 1969. року врацел жиц до свойого родного места Дюрдьова, а службованє предлужел у Новим Садзе у НВП ''Руске слово'', точнєйше як новинар у тедишнєй ''Пионирскей заградки'', дзе и закончел свой роботни вик. Без огляду же вецей нє робел як учитель, Микола Сеґеди нє престал робиц зоз дзецми, лєм ше им пошвецел на иншаки способ. По конєц його живота волали го ''учитель.''

Як новинар Микола Сеґеди  у дзецинским часопису вельо писал за дзеци, алє ище вецей о дзецох. Власни виданя нє мал, окрем статьох друкованих у ''Пионирскей заградки''. Микола Сеґеди писал и драмски слички од хторих єдна з найпознатших ''Мижо путує'' ''на Мешац'', а бавела ю дзецинска драмска ґрупа у рамикох Културно-уметнїцкого дружтва ''Тарас Шевченко'' зоз Дюрдьова. У Пионирскей заградки му пар роки обявйовани и приповедки за дзеци о нашей прешлосци под назву ''Моя улїца дакеди''. Микола Сеґеди прекладал и драмски тексти на руски язик. 

== Творец кооперанта Федора ==
Окрем роботи з дзецми, друга преокупация Миколи Сеґедия були людзе. Тоти нашо, звичайни. З оглядом же на школованю, а ище вецей у роботи Микола Сеґеди контактовал по рижних местох з рижнима людзми, мал нагоду упознац їх живот, бриґи и радосци, та вон шицко тото преточел на свой способ до гуморескох под назву ''Кооперанта Федора''. Свойо гуморески о кооперантови Федорови  Микола Сеґеди пласовал каждей другей нєдзелї прейґ габох Радио Нового Саду. И так полни 14 роки. Кооперанта Федора вироятно знали скоро шицки Руснаци, алє хто вон насправди бул, велї нє знали. Як сам Микола споминал, при явних наступох, кед го видзели, даєдни людзе були розчаровани бо обчековали параста хтори при руским пецу франтує зоз свою Юлу.

Микола Сеґеди бул член Управного або Вивершного одбору Фестивала култури ''Червена ружа'' як и Комисиї за ''Червене пупче'' и Комисиї за манифестацию ''Одгуки з ровнїни''.

Микола Сеґеди бул член [[Дружтво за руски язик, литературу и културу|Дружтва за руски язик, литературу и културу]]  од 1974. року. 

Микола Сеґеди бул познати гумориста медзи [[Руснаци у Сербиї|Руснацами]], бул новинар, бул писатель, алє мож повесц же найменєй од шицкого бул поета. А, спрам шицкого, Миколу Сеґедия його Дюрдьовчанє буду найвецей паметац по єдней писнї хтору пошвецел свойому милому валалу и шицким цо у нїм жию. Писня ше вола ''Дюрдьове мой'' и роками є найслуханша шпиванка о тим валалє.

Микола Сеґеди умар 8. фебруара 1988. року у Дюрдьове. Поховани є на тамтейшим [[Руски язик|руским]] [[Теметов|теметове]].

== Литература ==

* Александра Лендєрː [https://zavod.rs/wp-content/uploads/2017/07/Master-rad-Aleksandra-Lendjer.pdf Литературно-историйни дискурс драмского додатку часописа ''Шветлосц'' у периодзе од 1952. року по 2010. рок], ''Завод за културу войводянских Руснацох,'' Нови Сад, 2017.  б. 15. ISBN 978-86-89945-15-7.

* Зденка Сеґедиː [http://druztvo.org/radno/Studia%20ruthenica%2012.pdf Микола Сеґеди - 80 роки од народзеня], ''Studia ruthenica 12 (25).'' Нови Сад, Дружтво за руски язик, литературу и културу, 2007. боки 134–135.
* Сенка Папуґа Славчев: Руски учителє у Новим Орахове, Studia Ruthenica, Дружтво за руски язик, литературу и културу, ч. 7 (20), 1999-2000, б. 84.

== Вонкашнї вязи ==

* [https://rue.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0_%D0%A1%D0%B5%D0%B3%D0%B5%D0%B4%D0%B8 Микола Сегеди], пририхтал Igor Kercsa. Вiкiпедiя, 28. юнiя 2022.
* Афич, Марияː [https://plus.cobiss.net/cobiss/sr/sr/bib/293292807 Вичне дзецинске сцеканє од школи]: КУД ''Тарас Шевченко'' з Дюрдьова, Микола Сеґеди ''Мижо путує на мешац'', режия Яким Чапко.
* Vera Salonski: [https://www.youtube.com/watch?v=Fpam7c6bJMA Djurdjove moj] - (live) - NNK - EM 03 - 01.10.2022 - Канал ''Никад није касно'', YouTube, октобер 19, 2022, автор тексту за композицию Микола Сеґеди.

{{DEFAULTSORT: Сеґеди , Микола }}
[[Катеґория:Руснаци у Сербиї]]
[[Катеґория:Дюрдьовчанє]]
[[Катеґория:Учителє]]
[[Катеґория:Новинаре]]
[[Катеґория:Гумористи]]
[[Катеґория:Учашнїки НОВ]]
[[Катеґория:3. юлий]]
[[Катеґория:Народзени 1927]]
[[Катеґория:8. фебруар]]
[[Катеґория:Умарли 1988]]</text>
      <sha1>jkt32mrx2dhtwu627vuzgmktfj7hc30</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>19474</id>
      <parentid>19471</parentid>
      <timestamp>2026-06-21T20:19:26Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Olirk55</username>
        <id>19</id>
      </contributor>
      <comment>Викивязи</comment>
      <origin>19474</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="9906" sha1="t9i9ze4bkcrkk40pyfyj3y6va37d7n9" xml:space="preserve">{| class=&quot;wikitable&quot; align=right width=300px
|+
! colspan=&quot;2&quot; |&lt;big&gt;Микола Сеґеди&lt;/big&gt;
|-
| colspan=&quot;2&quot; |[[Файл:Mikola Segedi.jpg|алт=Микола Сеґеди|центар|мини|300x300px]]
|-
|'''Народзени'''
|3. юлия 1927.
|-
|'''Умар'''
|8. фебруара 1988. (61)
|-
|'''Державянство'''
|югославянске
|-
|'''Язик творох'''
|руски
|-
|'''Школа'''
|Учительска школа у Сримских Карловцох
|-
|'''Период твореня'''
|1950—1986.
|-
|'''Жанри'''
|просвита, новинарство, гумористична проза
|-
|'''Поховани'''
|на руским теметове у Дюрдьове
|}
'''Микола Сеґеди''' (*3. юлий 1927—†[[8. фебруар]] 1988.), учитель, [[Новина|новинар,]] [[писатель]]-гумориста.

== Биоґрафия ==
Микола Сеґеди народзени 3. юлия 1927. року у [[Дюрдьов]]е. [[Оцец]] Янко и [[мац]] Паулина (Пава) родз. Корпаш. Микола Сеґеди закончел основну школу у Дюрдьове, потим ше уписал до нїзшей ґимназиї у Бечею, а познєйше прешол до Нового Саду, дзе ю и закончел. Дальша животна драга одведла го до [[Ужгород]]у, дзе ше уписал до пивцоучительскей школи. Кед почала Друга шветова война, врацел ше дому и предлужел школованє у учительскей школи у Сримских Карловцох. Микола Сеґеди знова претаргнул школованє вєшенї 1944. року, кед пошол, як 17-рочни леґиньчок, до народноошлєбодительней войни. Нєодлуга Микола бул ранєти у босутских лєсох у Славониї. По законченю войни предлужел школованє у учительскей школи и постал учитель.

Микола Сеґеди ше оженєл зоз Марию родз. Пушкаш и у малженстве мали сина Звонимира и дзивку Зденку. 

Як го живот под час школованя водзел по рижних местох, так ше то предлужело и у його службованьох. Перше роботне место Миколи Сеґедия було у [[Руски Керестур|Руским Керестуре]], дзе єден кратки час бул директор основней школи, вец прешол до [[Коцур]]а и робел як учитель. Потим Микола бул учитель у Дюрдьове и Новим Орахове, а вец прешол до Мошорину, дзе знова бул директор школи. Ту Микола Сеґеди  и закончел зоз просвитарску роботу, бо ше 1969. року врацел жиц до свойого родного места Дюрдьова, а службованє предлужел у Новим Садзе у НВП ''Руске слово'', точнєйше як новинар у тедишнєй ''Пионирскей заградки'', дзе и закончел свой роботни вик. Без огляду же вецей нє робел як учитель, Микола Сеґеди нє престал робиц зоз дзецми, лєм ше им пошвецел на иншаки способ. По конєц його живота волали го ''учитель.''

Як новинар Микола Сеґеди  у дзецинским часопису вельо писал за дзеци, алє ище вецей о дзецох. Власни виданя нє мал, окрем статьох друкованих у ''Пионирскей заградки''. Микола Сеґеди писал и драмски слички од хторих єдна з найпознатших ''Мижо путує'' ''на Мешац'', а бавела ю дзецинска драмска ґрупа у рамикох Културно-уметнїцкого дружтва ''Тарас Шевченко'' зоз Дюрдьова. У Пионирскей заградки му пар роки обявйовани и приповедки за дзеци о нашей прешлосци под назву ''Моя улїца дакеди''. Микола Сеґеди прекладал и драмски тексти на руски язик. 

== Творец кооперанта Федора ==
Окрем роботи з дзецми, друга преокупация Миколи Сеґедия були людзе. Тоти нашо, звичайни. З оглядом же на школованю, а ище вецей у роботи Микола Сеґеди контактовал по рижних местох з рижнима людзми, мал нагоду упознац їх живот, бриґи и радосци, та вон шицко тото преточел на свой способ до гуморескох под назву ''Кооперанта Федора''. Свойо гуморески о кооперантови Федорови  Микола Сеґеди пласовал каждей другей нєдзелї прейґ габох Радио Нового Саду. И так полни 14 роки. Кооперанта Федора вироятно знали скоро шицки Руснаци, алє хто вон насправди бул, велї нє знали. Як сам Микола споминал, при явних наступох, кед го видзели, даєдни людзе були розчаровани бо обчековали параста хтори при руским пецу франтує зоз свою Юлу.

Микола Сеґеди бул член Управного або Вивершного одбору Фестивала култури ''Червена ружа'' як и Комисиї за ''Червене пупче'' и Комисиї за манифестацию ''Одгуки з ровнїни''.

Микола Сеґеди бул член [[Дружтво за руски язик, литературу и културу|Дружтва за руски язик, литературу и културу]]  од 1974. року. 

Микола Сеґеди бул познати гумориста медзи [[Руснаци у Сербиї|Руснацами]], бул новинар, бул писатель, алє мож повесц же найменєй од шицкого бул поета. А, спрам шицкого, Миколу Сеґедия його Дюрдьовчанє буду найвецей паметац по єдней писнї хтору пошвецел свойому милому валалу и шицким цо у нїм жию. Писня ше вола ''Дюрдьове мой'' и роками є найслуханша шпиванка о тим валалє.

Микола Сеґеди умар 8. фебруара 1988. року у Дюрдьове. Поховани є на тамтейшим [[Руски язик|руским]] [[Теметов|теметове]].

== Литература ==

* Александра Лендєрː [https://zavod.rs/wp-content/uploads/2017/07/Master-rad-Aleksandra-Lendjer.pdf Литературно-историйни дискурс драмского додатку часописа ''Шветлосц'' у периодзе од 1952. року по 2010. рок], ''Завод за културу войводянских Руснацох,'' Нови Сад, 2017.  б. 15. ISBN 978-86-89945-15-7.

* Зденка Сеґедиː [http://druztvo.org/radno/Studia%20ruthenica%2012.pdf Микола Сеґеди - 80 роки од народзеня], ''Studia ruthenica 12 (25).'' Нови Сад, Дружтво за руски язик, литературу и културу, 2007. боки 134–135.
* Сенка Папуґа Славчев: Руски учителє у Новим Орахове, Studia Ruthenica, Дружтво за руски язик, литературу и културу, ч. 7 (20), 1999-2000, б. 84.

== Вонкашнї вязи ==

* [https://rue.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0_%D0%A1%D0%B5%D0%B3%D0%B5%D0%B4%D0%B8 Микола Сегеди], пририхтал Igor Kercsa. Вiкiпедiя, 28. юнiя 2022.
* Афич, Марияː [https://plus.cobiss.net/cobiss/sr/sr/bib/293292807 Вичне дзецинске сцеканє од школи]: КУД ''Тарас Шевченко'' з Дюрдьова, Микола Сеґеди ''Мижо путує на мешац'', режия Яким Чапко.
* Vera Salonski: [https://www.youtube.com/watch?v=Fpam7c6bJMA Djurdjove moj] - (live) - NNK - EM 03 - 01.10.2022 - Канал ''Никад није касно'', YouTube, октобер 19, 2022, автор тексту за композицию Микола Сеґеди.

{{DEFAULTSORT: Сеґеди , Микола }}
[[Катеґория:Руснаци у Сербиї]]
[[Катеґория:Дюрдьовчанє]]
[[Катеґория:Учителє]]
[[Катеґория:Новинаре]]
[[Катеґория:Гумористи]]
[[Катеґория:Учашнїки НОВ]]
[[Катеґория:3. юлий]]
[[Катеґория:Народзени 1927]]
[[Катеґория:8. фебруар]]
[[Катеґория:Умарли 1988]]</text>
      <sha1>t9i9ze4bkcrkk40pyfyj3y6va37d7n9</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Янко Рац</title>
    <ns>0</ns>
    <id>516</id>
    <revision>
      <id>19464</id>
      <parentid>14612</parentid>
      <timestamp>2026-06-21T13:46:16Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Keresturec</username>
        <id>18</id>
      </contributor>
      <comment>Уложени два фотки</comment>
      <origin>19464</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="16827" sha1="f8refjvbewh8rzs29ln1ra51mnsfw26" xml:space="preserve">{| class=&quot;wikitable&quot;align=right width=300px
|+
! colspan=&quot;2&quot; |&lt;big&gt;Янко Рац&lt;/big&gt;
|-
| colspan=&quot;2&quot; |[[File:Janko Rac.jpg|alt=Янко Рац|center|thumb|300x300px|Янко Рац (1997. року)]]
|-
|'''Народзени'''
|10. фебруара 1930.
|-
|'''Умар'''
|24. септембра 2013 (83)
|-
|'''Державянство'''
|югославянске, сербске
|-
|'''Язик творох'''
|руски
|-
|'''Школа'''
|Гимназия у Вербаше
|-
|'''Универзитет'''
|Висша педаґоґийна школа у Новим Садзе (ґрупа за биолоґию)
|-
|'''Период твореня'''
|1950—1992.
|-
|'''Жанри'''
|писатель, новинар, наставнїк
|-
|'''Поховани'''
|на теметове у Руским Керестуре
|}
'''Янко Рац''', новинар (*10. фебруар 1930—†24. септембер 2013), наставнїк, длугорочни редактор часопису за дзеци ''Пионирска заградка'', педаґоґ и писатель за дзеци. Єден є з перших руских новинарох у Рускей редакциї Радио Нового Саду од 1950. року.

== Биоґрафия ==

Янко Рац ше народзел 10. фебруара 1930. року у [[Руски Керестур|Руским Керестуре]]. Родичи оцец Митро и мац Веруна родз. Папяньо. Янко мал ище двох братох. Основну школу и нїзшу ґимназию з малу матуру закончел у Руским Керестуре. Висши класи ґимназиї з вельку матуру, часточно поряднє, а часточно позарядово (1948-1952), закончел у [[Вербас|Вербаше]]. 

Янко Рац спадал, як школяр, до перших ґенерацийох рускей ґимназиї, котра основана на початку 1945. року у Руским Керестуре. Були то ґенерациї школярох спомедзи хторих векшина тих цо закончели стреднї и високи школи були и ношителє културного живота скоро по шицких местох у Войводини и Горватскей дзе жию Руснаци. Таки бул и Янко Рац и теди кед робел як новинар у Рускей редакциї Радио Нового Саду, и теди кед робел як наставнїк у Новим Орахове и Руским Керестуре, а найбаржей теди кед постал главни и одвичательни редактор мешачнїка за дзеци, або источашнє и як главни и одвичательни редактор младежского часопису, а и теди кед волонтерски робел як секретар [[Дружтво за руски язик, литературу и културу|Дружтва за руски язик, литературу и културу]], а потим як його предсидатель.

У Рускей редакциї Радио Нового Саду робел коло два роки (1950-1951) як новинар и спикер, а вец ше опредзелєл за дальше школованє. По законченю велькей матури уписал студиї на висшей педаґоґийней школи у Новим Садзе (ґрупа за биолоґию). По успишним законченю студийох, од 1955. по 1959. рок робел як наставнїк у основней школи у Новим Орахове, а вец од 1959. по 1962. рок як наставнїк биолоґиї у висших класох основней школи у Руским Керестуре. Нєт сумнїву же вон под час роботи у Рускей редакциї Радио Нового Саду добре упознал наш литературни язик, бо у чаше кед є у Керестуре наставнїк биолоґиї, вон викладал и мацерински руски язик руским школяром Стреднєй економскей школи у [[Кула|Кули]]. Алє, з оглядом на то же тоти школяре шицки були з Руского Керестура, настава мацеринского язика отримована у просторийох основней школи у тим валалє. Як у вецей нагодох окреме наглашовал Янко Рац, тот предмет бул обовязни за тих школярох и оцена з нього уписована до свидоцтва. 

Янко Рац бул у малженстве зоз Милицу родз. Канюх и мали двойо дзеци, дзивку Агнету и сина Боґдана. 

==  Робота у часопису за дзеци ==
[[Файл:SkupstinaDruztva81b.jpg|alt=Скупштина Дружтва за руски язик, литературу и културу 1981. року. |thumb|443x443px|Скупштина Дружтва за руски язик, литературу и културу 1981. року. З лїва: Гавриїл Колєсар, предсидатель, [[Дюра Варґа]], [[Василь Мудри]], Микола Каменїцки, Мария Латяк и секретар Янко Рац]]


Од 1963. року, дзекуюци новинарскому искуству, здобутому ище под час роботи у Рускей редакциї Радио Нового Саду, анґажовани є на длужносц главного и одвичательного редактора дзецинского часопису ''Пионирска заградка'', котри видавало Новинске подприємство Руске слово, котрому теди шедзиско було тиж у Руским Керестуре. На тей длужносци остал аж по одход до заслуженей пензиї 1992. року. Треба ту спомнуц же, попри спомнутого часопису за дзеци, вон од 1972. по 1974. бул и перши главни и одвичательни редактор младежского часопису ''МАК'' (Младосц-активносц-креативносц). 

Янко Рац од самого снованя бул активни член Дружтва за руски язик и литературу&lt;ref&gt;Дружтва за руски язик и литературу - Так ше Дружтво теди волало и так було реґистроване аж по 2000. рок, кед є пререґистроване на ДРУЖТВО ЗА РУСКИ ЯЗИК, ЛИТЕРАТУРУ И КУЛТУРУ.&lt;/ref&gt;. У периодзе 1975–1984. року бул и секретар Дружтва за руски язик и литературу, як треци по шоре од його снованя а 1986. по 1988. рок бул на функциї предсидателя Предсидательства Дружтва. 

Од 8 бокох на келїх виходзели перши числа ''Пионирскей заградки'', под редакторством Янка Раца ''Заградка'' сцигла по обсяг од 32 бокох формату А4, а тираж єй бул 1500 прикладнїки мешачно. Редакция того дзецинского часопису була добре повязана з дзецми, їх учителями и наставнїками та зоз шицкима рускима писателями. Було установене сотруднїцтво зоз шицкима войводянскима часописами за дзеци на язикох националних меншинох як и з коло 40 дзецинскима часописами тедишнєй Югославиї. 

Як редактор дзецинского часопису, Янко Рац од 1963. року почал писац и литературни твори за дзеци. Приповедки му прекладани на сербски, українски, словацки, албански и турски язик; автор є и вецей учебнїкох за основни школи, а дал значни допринос и у пририхтованю и обявйованю терминолоґийних словнїкох, окреме зоз обласци биолоґиї кед пририхтал биолоґийни сербскогорватско-латинско-руски словнїк у хторим були 3200 термини. Робел и на пейцязичним словнїку птицох Войводини у хторим терминолоґийно обробени вецей як 300 файти птицох. Янко Рац зоз сербского, українского, словацкого и словенского язика преложел коло 300 приповедки. 

Та, заш лєм, найвекше число його написох друковане у часопису за дзеци ''Пионирска заградка'' котру ушорйовал блїзко 30 роки. Велї з нїх маю и литературни характер, та мож повесц же були и предходнїца за його опредзелєнєня на публикованє таких творох у окремних кнїжкох. 

==  Литературни твори ==

Янко Рац автор двох прозних кнїжкох за дзеци: ''Мойо и твойо слички'' (1975) и ''Лєсаров любимец'' (1986). Значне число ориґиналних роботох, информативних и литературних, обявел у часопису ''Шветлосц'' и у ''Народним календаре'' у периодзе од 1967. по 1983. рок. 

Анализуюци прозну творчосц Янка Раца у ''Историї рускей литератури'', др Юлиян Тамаш спомина же ю характеризує амбиция же би його твори були так волани „слички”, же ше зоз тим наглашує їх фотоґрафска природа у смислу найдошлїднєйшого реализма дзе ше животна подїя зачина и закончує з таким шором и на таки способ як цо то у приповедки виприповедане, и заключує же Рацова кратка приповедка з часци споведз з вчасного дзецинства а з часци фотоґрафия живота дзецох коло писателя. Мож ше и соглашиц зоз таким заключеньом, бо нє мож виключиц факт же Рац свойо „слички” обявйовал у ''Пионирскей заградки'' на огранїченим простору и з концепцийно ясно одредзену дидактичну наменку. 

Року 1970. Новинско-видавательне подприємство Руске слово, тераз уж зоз шедзиском у Новим Садзе, додзелєло му Другу награду за дзецинску драмску сличку ''Златни дзеци'', котра була на вецей заводи емитована у руских емисийох за дзеци прейґ габох Радио Нового Саду. При тим мушиме спомнуц же Янко Рац участвовал и як ґлумец у велїх радио драмох за дзеци и за одроснутих, а єден час и на театралней сцени у Руским Керестуре. 

После одходу до пензиї 1992. року Янко Рац ше врацел жиц до Руского Керестура. 

Умар у новосадским шпиталю дня 24. септембра 2013. року. Похвани є на теметове у Руским Керестуре.

== Литература ==

* Дюра Латяк, ''Янко Рац, педаґоґ, новинар, писатель за дзеци, редактор'', Studia Ruthenica, Дружтво за руски язик, литературу и културу, ч. 18, р. 2013, б. 195-200.
* Мелания Римар: ''70 роки од народзеня писателя Янка Раца'', Studia Ruthenica, Дружтво за руски язик, литературу и културу, ч. 7, р. 1999-2000, б. 124-125.
* Rats, Ianko. See Diadia  Rusyn Natonal Theater, P. R. Magocsi  and Ivan Pop: Encyclopedia of Rusyn History and Culture, University of Toronto, 2005, ISBN 0-8020-3556-3, p.  412.


==  Вонкашнї вязи ==

* Ґрупа авторох: [https://nar.org.rs/wp-content/uploads/2019/10/%D0%93%D0%9B%D0%90%D0%A1%D0%98-%D0%98-%D0%A7%D0%90%D0%A1%D0%98_compressed_compressed.pdf Гласи и часи, 70 роки Рускей редакциї Радио Нового Саду], Новинарска Асоцияция Руснацох НАР, р. 2019. б. 12.
* [http://druztvo.org/ruski/cleni/index.html Члени Дружтва за руски язик, литературу и културу], под ч. 6 Янко Рац, рoк 1970.
* [https://www.youtube.com/watch?v=nluHDs6jyA4 Янко Рац, портрет] - З нагоди 80-рочнїци живота, Олґа Карлаварис,ТВ Войводина, р. 2010.
* Любомир Медєши, [https://www.ruskeslovo.com/%d1%88%d0%b2%d0%b5%d1%82%d0%bb%d0%be%d1%81%d1%86/%d0%b0%d1%80%d1%85%d0%b8%d0%b2%d0%b0/ &quot;Янко Рац&quot;], Руководзаци  Рускословци: Здогадованє и  власна обсервация 1960-1992, ''Шветлосц'', часопис за науку, литературу, културу и уметносц, НВУ Руске слово, Нови Сад, 2025, ISSN 0488-7557,  чис. 3, б. 78.
 
== Ґалерия ==
&lt;gallery&gt;
Файл:Delegacija KSUT 1967.jpg|алт=Делеґация КСУТ зоз Прешова у нащиви НВП &quot;Руске слово&quot; и Друкарнї у Руским Керестуре, 1967. року|Делеґация КСУТ зоз Прешова у нащиви НВП &quot;Руске слово&quot; и Друкарнї у Руским Керестуре, 1967. року   З лїва на право: Делеґацийов вожач,  Юрiй Дацко (редактор новинох &quot;Нове життя&quot;), Дюра Латяк, [[Юрий Цимбора|Юрiй Цимбора]], Янко Рац, [[Єфрем Колєсар]] (стої), Василь Вархола, Лудвиґ Галушка, [[Дюра Папгаргаї]] (стої) и Федiр Ковач (секретар КСУТ-у)
Файл:Janko Rac zoz skoljarami N. Orahovo.jpg|алт=Янко Рац зоз школярами у Новим Орахове|Янко Рац, учитель, зоз школярами у Новим Орахове.
Файл:Janko Rac i skoljare Ekonomskej skoli z Kuli.jpg|алт=Янко Рац зоз школярами Економскей школи|Янко Рац зоз школярами Економскей школи зоз Кули, оддзелєнє у Руским Керестуре
&lt;/gallery&gt;

==Референци ==
&lt;references /&gt;

{{DEFAULTSORT: Рац , Янко }}
[[Катеґория:Руснаци у Сербиї]]
[[Катеґория:Керестурци]]
[[Катеґория:Наставнїки]]
[[Катеґория:Редакторе]]
[[Катеґория:Писателє за дзеци]]
[[Катеґория:Новинаре]]
[[Катеґория:Дїяче у просвити]]
[[Катеґория:10. фебруар]]
[[Катеґория:Народзени 1930]]
[[Катеґория:24. септембер]]
[[Катеґория:Умарли 2013]]</text>
      <sha1>f8refjvbewh8rzs29ln1ra51mnsfw26</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>19468</id>
      <parentid>19464</parentid>
      <timestamp>2026-06-21T16:00:20Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Keresturec</username>
        <id>18</id>
      </contributor>
      <comment>Унєшени подпис под фотку, елемент до Литератури</comment>
      <origin>19468</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="17676" sha1="o62e4bmc22f14nljxi0hxol9k19plob" xml:space="preserve">{| class=&quot;wikitable&quot;align=right width=300px
|+
! colspan=&quot;2&quot; |&lt;big&gt;Янко Рац&lt;/big&gt;
|-
| colspan=&quot;2&quot; |[[File:Janko Rac.jpg|alt=Янко Рац|center|thumb|300x300px|Янко Рац (1997. року)]]
|-
|'''Народзени'''
|10. фебруара 1930.
|-
|'''Умар'''
|24. септембра 2013 (83)
|-
|'''Державянство'''
|югославянске, сербске
|-
|'''Язик творох'''
|руски
|-
|'''Школа'''
|Гимназия у Вербаше
|-
|'''Универзитет'''
|Висша педаґоґийна школа у Новим Садзе (ґрупа за биолоґию)
|-
|'''Период твореня'''
|1950—1992.
|-
|'''Жанри'''
|писатель, новинар, наставнїк
|-
|'''Поховани'''
|на теметове у Руским Керестуре
|}
'''Янко Рац''', новинар (*10. фебруар 1930—†24. септембер 2013), наставнїк, длугорочни редактор часопису за дзеци ''Пионирска заградка'', педаґоґ и писатель за дзеци. Єден є з перших руских новинарох у Рускей редакциї Радио Нового Саду од 1950. року.

== Биоґрафия ==

Янко Рац ше народзел 10. фебруара 1930. року у [[Руски Керестур|Руским Керестуре]]. Родичи оцец Митро и мац Веруна родз. Папяньо. Янко мал ище двох братох. Основну школу и нїзшу ґимназию з малу матуру закончел у Руским Керестуре. Висши класи ґимназиї з вельку матуру, часточно поряднє, а часточно позарядово (1948-1952), закончел у [[Вербас|Вербаше]]. 

Янко Рац спадал, як школяр, до перших ґенерацийох рускей ґимназиї, котра основана на початку 1945. року у Руским Керестуре. Були то ґенерациї школярох спомедзи хторих векшина тих цо закончели стреднї и високи школи були и ношителє културного живота скоро по шицких местох у Войводини и Горватскей дзе жию Руснаци. Таки бул и Янко Рац и теди кед робел як новинар у Рускей редакциї Радио Нового Саду, и теди кед робел як наставнїк у Новим Орахове и Руским Керестуре, а найбаржей теди кед постал главни и одвичательни редактор мешачнїка за дзеци, або источашнє и як главни и одвичательни редактор младежского часопису, а и теди кед волонтерски робел як секретар [[Дружтво за руски язик, литературу и културу|Дружтва за руски язик, литературу и културу]], а потим як його предсидатель.

У Рускей редакциї Радио Нового Саду робел коло два роки (1950-1951) як новинар и спикер, а вец ше опредзелєл за дальше школованє. По законченю велькей матури уписал студиї на висшей педаґоґийней школи у Новим Садзе (ґрупа за биолоґию). По успишним законченю студийох, од 1955. по 1959. рок робел як наставнїк у основней школи у Новим Орахове, а вец од 1959. по 1962. рок як наставнїк биолоґиї у висших класох основней школи у Руским Керестуре. Нєт сумнїву же вон под час роботи у Рускей редакциї Радио Нового Саду добре упознал наш литературни язик, бо у чаше кед є у Керестуре наставнїк биолоґиї, вон викладал и мацерински руски язик руским школяром Стреднєй економскей школи у [[Кула|Кули]]. Алє, з оглядом на то же тоти школяре шицки були з Руского Керестура, настава мацеринского язика отримована у просторийох основней школи у тим валалє. Як у вецей нагодох окреме наглашовал Янко Рац, тот предмет бул обовязни за тих школярох и оцена з нього уписована до свидоцтва. 

Янко Рац бул у малженстве зоз Милицу родз. Канюх и мали двойо дзеци, дзивку Агнету и сина Боґдана. 

==  Робота у часопису за дзеци ==
[[Файл:SkupstinaDruztva81b.jpg|alt=Скупштина Дружтва за руски язик, литературу и културу 1981. року. |thumb|443x443px|Скупштина Дружтва за руски язик, литературу и културу 1981. року. З лїва: Гавриїл Колєсар, предсидатель, [[Дюра Варґа]], [[Василь Мудри]], Микола Каменїцки, Мария Латяк и секретар Янко Рац]]


Од 1963. року, дзекуюци новинарскому искуству, здобутому ище под час роботи у Рускей редакциї Радио Нового Саду, анґажовани є на длужносц главного и одвичательного редактора дзецинского часопису ''Пионирска заградка'', котри видавало Новинске подприємство Руске слово, котрому теди шедзиско було тиж у Руским Керестуре. На тей длужносци остал аж по одход до заслуженей пензиї 1992. року. Треба ту спомнуц же, попри спомнутого часопису за дзеци, вон од 1972. по 1974. бул и перши главни и одвичательни редактор младежского часопису ''МАК'' (Младосц-активносц-креативносц). 

Янко Рац од самого снованя бул активни член Дружтва за руски язик и литературу&lt;ref&gt;Дружтва за руски язик и литературу - Так ше Дружтво теди волало и так було реґистроване аж по 2000. рок, кед є пререґистроване на ДРУЖТВО ЗА РУСКИ ЯЗИК, ЛИТЕРАТУРУ И КУЛТУРУ.&lt;/ref&gt;. У периодзе 1975–1984. року бул и секретар Дружтва за руски язик и литературу, як треци по шоре од його снованя а 1986. по 1988. рок бул на функциї предсидателя Предсидательства Дружтва. 

Од 8 бокох на келїх виходзели перши числа ''Пионирскей заградки'', под редакторством Янка Раца ''Заградка'' сцигла по обсяг од 32 бокох формату А4, а тираж єй бул 1500 прикладнїки мешачно. Редакция того дзецинского часопису була добре повязана з дзецми, їх учителями и наставнїками та зоз шицкима рускима писателями. Було установене сотруднїцтво зоз шицкима войводянскима часописами за дзеци на язикох националних меншинох як и з коло 40 дзецинскима часописами тедишнєй Югославиї. 

Як редактор дзецинского часопису, Янко Рац од 1963. року почал писац и литературни твори за дзеци. Приповедки му прекладани на сербски, українски, словацки, албански и турски язик; автор є и вецей учебнїкох за основни школи, а дал значни допринос и у пририхтованю и обявйованю терминолоґийних словнїкох, окреме зоз обласци биолоґиї кед пририхтал биолоґийни сербскогорватско-латинско-руски словнїк у хторим були 3200 термини. Робел и на пейцязичним словнїку птицох Войводини у хторим терминолоґийно обробени вецей як 300 файти птицох. Янко Рац зоз сербского, українского, словацкого и словенского язика преложел коло 300 приповедки. 

Та, заш лєм, найвекше число його написох друковане у часопису за дзеци ''Пионирска заградка'' котру ушорйовал блїзко 30 роки. Велї з нїх маю и литературни характер, та мож повесц же були и предходнїца за його опредзелєнєня на публикованє таких творох у окремних кнїжкох. 

==  Литературни твори ==

Янко Рац автор двох прозних кнїжкох за дзеци: ''Мойо и твойо слички'' (1975) и ''Лєсаров любимец'' (1986). Значне число ориґиналних роботох, информативних и литературних, обявел у часопису ''Шветлосц'' и у ''Народним календаре'' у периодзе од 1967. по 1983. рок. 

Анализуюци прозну творчосц Янка Раца у ''Историї рускей литератури'', др Юлиян Тамаш спомина же ю характеризує амбиция же би його твори були так волани „слички”, же ше зоз тим наглашує їх фотоґрафска природа у смислу найдошлїднєйшого реализма дзе ше животна подїя зачина и закончує з таким шором и на таки способ як цо то у приповедки виприповедане, и заключує же Рацова кратка приповедка з часци споведз з вчасного дзецинства а з часци фотоґрафия живота дзецох коло писателя. Мож ше и соглашиц зоз таким заключеньом, бо нє мож виключиц факт же Рац свойо „слички” обявйовал у ''Пионирскей заградки'' на огранїченим простору и з концепцийно ясно одредзену дидактичну наменку. 

Року 1970. Новинско-видавательне подприємство Руске слово, тераз уж зоз шедзиском у Новим Садзе, додзелєло му Другу награду за дзецинску драмску сличку ''Златни дзеци'', котра була на вецей заводи емитована у руских емисийох за дзеци прейґ габох Радио Нового Саду. При тим мушиме спомнуц же Янко Рац участвовал и як ґлумец у велїх радио драмох за дзеци и за одроснутих, а єден час и на театралней сцени у Руским Керестуре. 

После одходу до пензиї 1992. року Янко Рац ше врацел жиц до Руского Керестура. 

Умар у новосадским шпиталю дня 24. септембра 2013. року. Похвани є на теметове у Руским Керестуре.

== Литература ==

* Дюра Латяк, ''Янко Рац, педаґоґ, новинар, писатель за дзеци, редактор'', Studia Ruthenica, Дружтво за руски язик, литературу и културу, ч. 18, р. 2013, б. 195-200.
* Мелания Римар: ''70 роки од народзеня писателя Янка Раца'', Studia Ruthenica, Дружтво за руски язик, литературу и културу, ч. 7, р. 1999-2000, б. 124-125.
* Rats, Ianko. See Diadia  Rusyn Natonal Theater, P. R. Magocsi  and Ivan Pop: Encyclopedia of Rusyn History and Culture, University of Toronto, 2005, ISBN 0-8020-3556-3, p.  412.
* Сенка Папуґа Славчев: Руски учителє у Новим Орахове, Studia Ruthenica, Дружтво за руски язик, литературу и културу, ч. 7 (20), 1999-2000, б. 84.


==  Вонкашнї вязи ==

* Ґрупа авторох: [https://nar.org.rs/wp-content/uploads/2019/10/%D0%93%D0%9B%D0%90%D0%A1%D0%98-%D0%98-%D0%A7%D0%90%D0%A1%D0%98_compressed_compressed.pdf Гласи и часи, 70 роки Рускей редакциї Радио Нового Саду], Новинарска Асоцияция Руснацох НАР, р. 2019. б. 12.
* [http://druztvo.org/ruski/cleni/index.html Члени Дружтва за руски язик, литературу и културу], под ч. 6 Янко Рац, рoк 1970.
* [https://www.youtube.com/watch?v=nluHDs6jyA4 Янко Рац, портрет] - З нагоди 80-рочнїци живота, Олґа Карлаварис,ТВ Войводина, р. 2010.
* Любомир Медєши, [https://www.ruskeslovo.com/%d1%88%d0%b2%d0%b5%d1%82%d0%bb%d0%be%d1%81%d1%86/%d0%b0%d1%80%d1%85%d0%b8%d0%b2%d0%b0/ &quot;Янко Рац&quot;], Руководзаци  Рускословци: Здогадованє и  власна обсервация 1960-1992, ''Шветлосц'', часопис за науку, литературу, културу и уметносц, НВУ Руске слово, Нови Сад, 2025, ISSN 0488-7557,  чис. 3, б. 78.
 
== Ґалерия ==
&lt;gallery&gt;
Файл:Delegacija KSUT 1967.jpg|алт=Делеґация КСУТ зоз Прешова у нащиви НВП &quot;Руске слово&quot; и Друкарнї у Руским Керестуре, 1967. року|Делеґация КСУТ зоз Прешова у нащиви НВП &quot;Руске слово&quot; и Друкарнї у Руским Керестуре, 1967. року   З лїва на право: Делеґацийов вожач,  Юрiй Дацко (редактор новинох &quot;Нове життя&quot;), Дюра Латяк, [[Юрий Цимбора|Юрiй Цимбора]], Янко Рац, [[Єфрем Колєсар]] (стої), Василь Вархола, Лудвиґ Галушка, [[Дюра Папгаргаї]] (стої) и Федiр Ковач (секретар КСУТ-у)
Файл:Janko Rac zoz skoljarami N. Orahovo.jpg|алт=Янко Рац зоз школярами у Новим Орахове|Янко Рац, учитель, зоз школярами у Новим Орахове.
Файл:Janko Rac i skoljare Ekonomskej skoli z Kuli.jpg|алт=Янко Рац зоз школярами Економскей школи|Янко Рац зоз школярами Економскей школи зоз Кули, оддзелєнє у Руским Керестуре.  Шедза: Мелания Варґа Шокцова, Серафа Будински Бруґошова, Ана Семанова, Янко Рац, наставнїк, Злата Олексова Гарди, Йоска Грубеньова, Еуфемия Хованєц.  Стоя: Ксения Рамач Илькова, Мелания Латяк, Янко Гарди Емушков (видно му лєм полу з глави), Ирина Гарди Олексова, Мелания Варґа, Дюра Арт, Ирина Сабо, Наталия Ежденци, Михайло Ежденци, Ана Дудаш. 
&lt;/gallery&gt;

==Референци ==
&lt;references /&gt;

{{DEFAULTSORT: Рац , Янко }}
[[Катеґория:Руснаци у Сербиї]]
[[Катеґория:Керестурци]]
[[Катеґория:Наставнїки]]
[[Катеґория:Редакторе]]
[[Катеґория:Писателє за дзеци]]
[[Катеґория:Новинаре]]
[[Катеґория:Дїяче у просвити]]
[[Катеґория:10. фебруар]]
[[Катеґория:Народзени 1930]]
[[Катеґория:24. септембер]]
[[Катеґория:Умарли 2013]]</text>
      <sha1>o62e4bmc22f14nljxi0hxol9k19plob</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Турска</title>
    <ns>0</ns>
    <id>871</id>
    <revision>
      <id>19480</id>
      <parentid>14250</parentid>
      <timestamp>2026-06-22T09:25:31Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Sveletanka</username>
        <id>20</id>
      </contributor>
      <comment>катеґория</comment>
      <origin>19480</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="7196" sha1="rzclbk1bnaiplyqucp1k5od4pyc01no" xml:space="preserve">{|class=&quot;wikitable&quot; align=&quot;right&quot; width=&quot;300px&quot;
|-
! colspan=&quot;2&quot; | Република Турска&lt;br&gt;''Türkiye Cumhuriyeti'' 
|-
| colspan=&quot;2&quot; align=&quot;center&quot; | [[File:Flag of Turkey.svg|150px]]
|-
| colspan=&quot;2&quot; align=&quot;center&quot; | [[File:Turkey (orthographic projection).svg|250px]]&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt; '''Турска'''

[[File:IstiklalMarsi-2013 (version 2).oga|right|thumb|280px|Гимна Турскей, Марш нєзависносци]]
|-
| '''Поверхносц'''
| 783,562 км²
|-
| '''Интернет домен'''
| .tr
|-
| '''Телефонски код'''
| +90
|}
'''Турска''' (tr. ''Türkiye''), урядово '''Република Турска''' (tr. ''Türkiye Cumhuriyeti''),то держава хтора ше находзи у югозаходней Азиї и юговосточней Европи,  (односно Турска ґеоґрафски залапює два континенти). Векша часц ше находзи у Анадолиї, а менша часц у восточней Тракиї. 

На копну Турска ше гранїчи зоз осем державами зоз вкупну гранїцову длужину 2.648 km. На востоку гранїчи ше зоз Ґрузию, Єрмению, Азербейджаном и Ираном, на югу зоз Ираком и Сирию, а на заходзе зоз Греческу и Болгарску. На сиверу виходзи на Чарне морйо, на югу на Штредожене морє и на заходзе на Еґейске морє.

Нєдалєко од побережя Турскей находзи ше и Кипар хтори политично подзелєни на медзинародно признату Кипарску Републику и Турску Републику Сиверни Кипар, хтору признава лєм Турска.

Сивер Турскей єдно зоз сеизмично найактивнєйших подручйох на швеце зоз барз частима трешенями жеми. Векша часц Турскей териториї подложна жемотрешеньом.&lt;ref&gt;[https://www.ipkb.gov.tr/wp-content/uploads/2019/07/ISMEP4_GUCLENDIRME_EN140214.pdf „Retrofitting and Reconstruction Works”] Istanbul Seismic Risk Mitigation and Emergency Preparedness Project. бок. 10. ''„Taking a retrospective look at the earthquake records, it is observed that a major part of Turkey’s territory with high earthquake activity. Therefore, medium (and above) scale earthquakes frequently occur around the country.”'' &lt;/ref&gt; Од векших варошох окреме зоз трешеньом жеми загрожени Истанбул.

Турска ма прейґ 85 милиони жительох. Етнїчну векшину жительства творя Турци, а значну меньшину Курди. Главни город Анкара, а найвекши  Истанбул. Други векши вароши то Измир, Бурса, Анталия.

Тото подруче було населєне зоз рижнима цивилизациями як цо то Асирци, Греки, Трачанє, Фриґийци, Урартийци и Єрменє.&lt;ref&gt;Howard, Douglas Arthur (2001),  [https://books.google.rs/books?id=Ay-IkMqrTp4C&amp;pg=PA43&amp;redir_esc=y The History of Turkey]  Greenwood Publishing Group. ISBN 978-0-313-30708-9.&lt;/ref&gt; &lt;ref&gt;Sharon R. Steadman; Gregory McMahon (2011).[https://books.google.rs/books?id=7ND_CE9If3kC&amp;redir_esc=y ''The Oxford Handbook of Ancient Anatolia: (10,000-323 BC)''] Oxford University Press. бок. 3—11, 37. ISBN 978-0-19-537614-2.&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;Casson, Lionel (1977).   [https://web.archive.org/web/20190503015440/https://www.metmuseum.org/pubs/bulletins/1/pdf/3258667.pdf.bannered.pdf The Thracians] The Metropolitan Museum of Art Bulletin. 35 (1): 2—6. [https://sr.wikipedia.org/wiki/Me%C4%91unarodni_standardni_serijski_broj ISSN 0026-1521] [https://sr.wikipedia.org/wiki/JSTOR JSTOR][https://www.jstor.org/stable/ 3258667] [https://sr.wikipedia.org/wiki/Digitalni_identifikator_objekta doi] [https://www.jstor.org/stable/ 3258667] Архивоване зоз ориґинала (PDF)
&lt;/ref&gt; Геленизация започала под час Александра Велького, а наставена под час византийского периода.&lt;ref&gt;David Noel Freedman; Allen C. Myers; Astrid Biles Beck (2000). [https://books.google.rs/books?id=P9sYIRXZZ2MC&amp;redir_esc=y Eerdmans Dictionary of the Bible]  Wm. B. Eerdmans Publishing. бок. 61. ISBN 978-0-8028-2400-4. 
&lt;/ref&gt; Селджуки ше почали досельовац у 11. вику, а їх побида над византийцами (битка 1071. року при Марцикету), означела початок снованя Турскей.
== Релєф ==
[[File:The Lycian Way - 2014.10 - panoramio.jpg|right|thumb|319x319px|Ликийска драга за пешакох длугока 760 км (470 милї) у югозаходней Турскей]]Ґеоґрафски Турска подзелєна на седем реґиони. То: Мраморни регион, Еґейски , Чарноморски, Централна Анадолия, Штредожемни реґион, Восточна Анадолия и Юговосточна Анадолия. Тоти реґиони ше значно розликую по веґетациї и климатских условийох. У рижних реґионох розлична клима, та ше прето  на тих [[поверхносц|поверхносцох]] пестую и рижнородни польопривредни култури. У Турскей заступене лєсарство, овоцарство, лєбо дзе погодує та розвити и туризем итд.

На плодней жеми чарноморского реґиону ше пестую рижни чаї, доган, кукурица и [[лїсковец]]. Регион Штредожемного моря пресцера ше од горох Таурус на сиверу по гори Аманос на востоку и у тим реґионє преважно ше пестує лимун (цитруси), [[помаранче]], банани, парадичи, кикирики и памук.

Юговосточна Анадолия найстарши реґион и найпознатши по култури Турскей а пресцера ше од горох Таурус. Ту ше находза рики Еуфрат и Тиґар. Найзаступенши польопривредни култури хтори ше пестую то жито, ярец, винова лоза, маслини и пистач.

== Референци ==
[[Катеґория:Турска]]
&lt;references /&gt;
[[Катеґория:Держави у Европи]]
[[Катеґория:Держави у Азиї]]
[[Катеґория:Держави]]</text>
      <sha1>rzclbk1bnaiplyqucp1k5od4pyc01no</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>19481</id>
      <parentid>19480</parentid>
      <timestamp>2026-06-22T09:39:33Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Sveletanka</username>
        <id>20</id>
      </contributor>
      <minor />
      <origin>19481</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="7158" sha1="q2si2d22gv8g3kt0qan62vm4qdi3e8o" xml:space="preserve">{|class=&quot;wikitable&quot; align=&quot;right&quot; width=&quot;300px&quot;
|-
! colspan=&quot;2&quot; | Република Турска&lt;br&gt;''Türkiye Cumhuriyeti'' 
|-
| colspan=&quot;2&quot; align=&quot;center&quot; | [[File:Flag of Turkey.svg|150px]]
|-
| colspan=&quot;2&quot; align=&quot;center&quot; | [[File:Turkey (orthographic projection).svg|250px]]&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt; '''Турска'''

[[File:IstiklalMarsi-2013 (version 2).oga|right|thumb|280px|Гимна Турскей, Марш нєзависносци]]
|-
| '''Поверхносц'''
| 783,562 км²
|-
| '''Интернет домен'''
| .tr
|-
| '''Телефонски код'''
| +90
|}
'''Турска''' (tr. ''Türkiye''), урядово '''Република Турска''' (tr. ''Türkiye Cumhuriyeti''),то держава хтора ше находзи у югозаходней Азиї и юговосточней Европи,  (односно Турска ґеоґрафски залапює два континенти). Векша часц ше находзи у Анадолиї, а менша часц у восточней Тракиї. 

На копну Турска ше гранїчи зоз осем державами зоз вкупну гранїцову длужину 2.648 km. На востоку гранїчи ше зоз Ґрузию, Єрмению, Азербейджаном и Ираном, на югу зоз Ираком и Сирию, а на заходзе зоз Греческу и Болгарску. На сиверу виходзи на Чарне морйо, на югу на Штредожене морє и на заходзе на Еґейске морє.

Нєдалєко од побережя Турскей находзи ше и Кипар хтори политично подзелєни на медзинародно признату Кипарску Републику и Турску Републику Сиверни Кипар, хтору признава лєм Турска.

Сивер Турскей єдно зоз сеизмично найактивнєйших подручйох на швеце зоз барз частима трешенями жеми. Векша часц Турскей териториї подложна жемотрешеньом.&lt;ref&gt;[https://www.ipkb.gov.tr/wp-content/uploads/2019/07/ISMEP4_GUCLENDIRME_EN140214.pdf „Retrofitting and Reconstruction Works”] Istanbul Seismic Risk Mitigation and Emergency Preparedness Project. бок. 10. ''„Taking a retrospective look at the earthquake records, it is observed that a major part of Turkey’s territory with high earthquake activity. Therefore, medium (and above) scale earthquakes frequently occur around the country.”'' &lt;/ref&gt; Од векших варошох окреме зоз трешеньом жеми загрожени Истанбул.

Турска ма прейґ 85 милиони жительох. Етнїчну векшину жительства творя Турци, а значну меньшину Курди. Главни город Анкара, а найвекши  Истанбул. Други векши вароши то Измир, Бурса, Анталия.

Тото подруче було населєне зоз рижнима цивилизациями як цо то Асирци, Греки, Трачанє, Фриґийци, Урартийци и Єрменє.&lt;ref&gt;Howard, Douglas Arthur (2001),  [https://books.google.rs/books?id=Ay-IkMqrTp4C&amp;pg=PA43&amp;redir_esc=y The History of Turkey]  Greenwood Publishing Group. ISBN 978-0-313-30708-9.&lt;/ref&gt; &lt;ref&gt;Sharon R. Steadman; Gregory McMahon (2011).[https://books.google.rs/books?id=7ND_CE9If3kC&amp;redir_esc=y ''The Oxford Handbook of Ancient Anatolia: (10,000-323 BC)''] Oxford University Press. бок. 3—11, 37. ISBN 978-0-19-537614-2.&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;Casson, Lionel (1977).   [https://web.archive.org/web/20190503015440/https://www.metmuseum.org/pubs/bulletins/1/pdf/3258667.pdf.bannered.pdf The Thracians] The Metropolitan Museum of Art Bulletin. 35 (1): 2—6. [https://sr.wikipedia.org/wiki/Me%C4%91unarodni_standardni_serijski_broj ISSN 0026-1521] [https://sr.wikipedia.org/wiki/JSTOR JSTOR][https://www.jstor.org/stable/ 3258667] [https://sr.wikipedia.org/wiki/Digitalni_identifikator_objekta doi] [https://www.jstor.org/stable/ 3258667] Архивоване зоз ориґинала (PDF)
&lt;/ref&gt; Геленизация започала под час Александра Велького, а наставена под час византийского периода.&lt;ref&gt;David Noel Freedman; Allen C. Myers; Astrid Biles Beck (2000). [https://books.google.rs/books?id=P9sYIRXZZ2MC&amp;redir_esc=y Eerdmans Dictionary of the Bible]  Wm. B. Eerdmans Publishing. бок. 61. ISBN 978-0-8028-2400-4. 
&lt;/ref&gt; Селджуки ше почали досельовац у 11. вику, а їх побида над византийцами (битка 1071. року при Марцикету), означела початок снованя Турскей.
== Релєф ==
[[File:The Lycian Way - 2014.10 - panoramio.jpg|right|thumb|319x319px|Ликийска драга за пешакох длугока 760 км (470 милї) у югозаходней Турскей]]Ґеоґрафски Турска подзелєна на седем реґиони. То: Мраморни регион, Еґейски , Чарноморски, Централна Анадолия, Штредожемни реґион, Восточна Анадолия и Юговосточна Анадолия. Тоти реґиони ше значно розликую по веґетациї и климатских условийох. У рижних реґионох розлична клима, та ше прето  на тих [[поверхносц|поверхносцох]] пестую и рижнородни польопривредни култури. У Турскей заступене лєсарство, овоцарство, лєбо дзе погодує та розвити и туризем итд.

На плодней жеми чарноморского реґиону ше пестую рижни чаї, доган, кукурица и [[лїсковец]]. Регион Штредожемного моря пресцера ше од горох Таурус на сиверу по гори Аманос на востоку и у тим реґионє преважно ше пестує лимун (цитруси), [[помаранче]], банани, парадичи, кикирики и памук.

Юговосточна Анадолия найстарши реґион и найпознатши по култури Турскей а пресцера ше од горох Таурус. Ту ше находза рики Еуфрат и Тиґар. Найзаступенши польопривредни култури хтори ше пестую то жито, ярец, винова лоза, маслини и пистач.

== Референци ==
[[Катеґория:Турска]]
&lt;references /&gt;
[[Катеґория:Держави у Европи]]
[[Катеґория:Держави у Азиї]]</text>
      <sha1>q2si2d22gv8g3kt0qan62vm4qdi3e8o</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Фотоґрафи медзи Руснацами у Панониї</title>
    <ns>0</ns>
    <id>2814</id>
    <revision>
      <id>19475</id>
      <parentid>16964</parentid>
      <timestamp>2026-06-22T00:07:53Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Keresturec</username>
        <id>18</id>
      </contributor>
      <minor />
      <origin>19475</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="17784" sha1="gb55newcv0kh8dp4rokbvcpnezne69z" xml:space="preserve">По початок 19. вику кнїжки и подобни друковани виданя були илустровани лєм зоз ручно робенима ґрафиками, досц примитивнима илустрациями даяких общих темох. Фотоґрафия, як визуални документ, теди ище нє постояла. Медзитим, людска любопитлївосц позлацела и тоту обласц чловекового интересованя. У розвитших европских жемох и у Америки одпочало ше глєдац способ як мож було хтору подїю зазначиц з помоцу [[Шветлосц|шветла]] на одредзеней, за тото порихтаней подлоги, и з применку технолоґиї хтора водзела ґу стабилному продукту познєйше наволаному фотоґрафия.

Преламни хвильки були кед Нисефор Ниєпс (''Nicéphore Niépce'') 1826. або 1827. року створел потераз познату як найстаршу очувану фотоґрафию природи хтора наволана ''Попатрунок з облака у Ле Ґрасу''. Иновация тей файти поґурала до нових виглєдованьох, драга була вше яснєйша, и вец 1839 року Луй Даґер (''Louis Daguerre'') розвил поступок знїманя фотоґрафиї хтори оможлївйовал творенє тирвацей, детальней фотоґрафиї на бакарних плочох на хторих було пасмо стрибла. Даґеров поступок ше нєодлуга почало хасновац у цалим швеце и тот 1839. рок мож тримац за рок кед народзена фотоґрафия як нови медий. До конца 19. вику ше процес продукциї фотоґрафиї, чарно-билей алє и у [[Фарба|фарбох]], нєпреривно розвивало. Зоз того продукта, фиксираней фотоґрафиї на хторей бул єден деталь з даякей подїї, после того як Ганибал Ґудвин (''Hannibal Goodwin'') 1887. року пренашол же найлєпша база за филм то целулоиїд, браца Авґуст и Луй Лумиер (''Lumière'') 1895. року пренашли кинематоґраф, односно можлївосц же бизме могли зазначиц цалу єдну подїю у єй полним тирваню, на филм, на целулоид. Од самого початку 20. вику фотоґрафия и филм освоєли цали швет. 

== Значна улога фотоґрафох ==
Як и кажда иновация такей файти, и фотоґрафия сцигла досц швидко и до менєй розвитих крайох Европи, до часцох дзе жили Русини у штреднєй Европи або Руснаци у Австро-Угорскей, у [[Войводина|Войводини]] и [[Горватска|Горватскей]] . [[Фотоґраф|Фотоґрафи]] як ремеселнїки ше почали перше зявйовац у векших варошох а потим и у менших местох. Вони сликовали за пенєж, давалу услугу тим хтори сцели буц висликовани на фотоґрафиї. Так наставали звичайни фотки, з каждодньовим змистом алє ше указало, з часом, же тоти на перши погляд звичайни фотки у себе ношели значни етноґрафични або документарни елементи. Тедишнї фотоґрафи поставали, так, и свойофайтово хронїчаре бо фотоґрафовали хвильки зоз животу [[Народ|народа]], його каждодньових активносцох - у роботи на полю, вешелю на свадзбох, народзеню дзецка, у смутку на хованьох, [[Шпивач|шпиванє]] на Вилїю вечар або пошвецаня [[Кошарка|кошаркох]] у [[Церковна порта|церковней порти]] на Вельку ноц, сликовали цали фамелиї и так за собу охабяли драгоцини шлїди свойого часу.

Трима ше же о живоце нашого народу у южней Панониї єст барз мало зачувани сторочни фотоґрафиї. Постої думанє же велї зоз давних фотоґрафийох нєставаю вєдно зоз їх власнїками, же младши поколєня нє знаю достаточно, нє розумя достаточно значосц давних фотоґрафийох хтори мали їх баби и дїдове та их, по упокоєню спомнутих, єдноставно руцаю до шмеца. Так хвильки прешлосци, фото документи зазначени на фотопаперу, нєставаю пре нашу нєдзбалосц. 

== Перши пробованя на призберованю фотоґрафийох ==
[[Файл:Rk ucitelje33.jpg|алт=Керестурски  учителє и интелектуалци  при концу 19. вику|мини|432x432п|''Стоя, з лїва:'' Хил, Тоби, [[Михаил Лїкар|Михайло Лїкар]], Дафе, нєпознати, Михалї, Будински Янко (або Микола), [[Михайло Врабель]] ''Шедза:'' Арнолд, Петро Кузмяк, [[Андри Лабош]], парох, Никола Бадовинац, паноцец, [[Михаил Джуня]]]]
У редакциї младежского часопису МАК зробени даяки артикулованши пробованя  дойсц до кельо-тельо прецизнєйших сознаньох о тим яки ше то шицко стари, давни фотоґрафиї находза медзи [[Руснаци у Сербиї|Руснацами]] по наших местох з Войводини и Горватскей. Од новембра 1976. року у каждим чишлє часопису, у рамикох рубрики Конкурс за найстаршу фотоґрафию, обявйовани поволанки читачом же би глєдали дзе єст стари або найстарши можлїви фотоґрафиї. До редакциї сциговали барз интересантни старих фотоґрафийох з податками о нїх. Єдна з тих фотоґрафийох була и позната фотоґрафия на хторей вифотоґрафована ґрупа керестурских интелектуалцох, паноцох и уряднїкох а на хторей у штредку шедзи и сам [[Петро Кузмяк]]. Теди тота фотоґрафия була датирована з роком 1899. понеже Кузмяк умар на початку 1900. Медзитим, на тей фотоґрафиї и Михаил Врабель а вон бул у маю 1898. року меновани за главного редактора господарских новинох Недїля у Будапешту, та 1899 року вон нє могол буц на спомнутей фотоґрафиї, цо значи же тота фотоґрафия напевно настала скорей, вироятно 1896-1897. року. 

== Фотоґрафи по наших местох ==
[[Файл:Mihal Birkaš 1.jpg|алт=Михал Биркаш|мини|205x205п|Михал Биркаш]]
Податки нам указую же у [[Руски Керестур|Руским Керестуре]] як фотоґрафи були запаметани Ґабор Майхер, Осиф Будински, [[Михал Биркаш]] и Йовґен Будински&lt;small&gt;.&lt;ref&gt;Мирон Жирош, „Фотоґрафи-хронїчаре часуˮ, ''Бачванско-сримски Руснаци дома и у швеце 1745-2001'', Том IV, НВУ Руске слово и Грекокатолїцка парохия св. Петра и Павла, Нови Сад, 2004, б. 598.&lt;/ref&gt;&lt;/small&gt; Кажди спомедзи нїх у обласци фотоґрафиї надосц того допринєсол як фотоґраф-хронїчар.  Од початку 1980. рокох як фотоґрафове у Руским Керестуре робели [[Владимир Дадо Колєсар|Владимир Дадо Колєсар,]]  [[Любомир Дудаш]] Инґе и [[Мелания Планчак]]. Їх, як младшу ґенерацию фотоґрафох,  залапела диґитализация  и вони робели у зложенших технолоґийних условийох.

Осиф Будински бул склєняр и сликер, вельорочни предсидатель Майсторского дружтва у Руским Керестуре. Вєдно зоз Управним одбором Дружтва вон орґанизовал шветочну преславу 100-рочнїци Майсторского дружтва 1934. року и зношел найвекшу терху при будованю Майсторского дому хтори бул закончени 1939. року.

Михал Биркаш зоз свою сликерню частейше сликовал народни живот - роботу у полю, живот людзох у Дальским риту, народни обичаї и велї його фотоґрафиї обявйовани у Руских календарох. 

Схопносц и майсторство Йовґена Будинския виражени у призначованю подїйох у валалє. Велька часц його фотоґрафийох то документи тедишнього часу. Вон мал власни ателє дзе сликовал млодята, свадзебних, леґиньох и дзивки та на його фотоґрафийох мож найсц елементи як скорей випатрало народне [[облєчиво]]. 

Терашньосц нам указала и поучела нас о тим же яки то значни документи можу буц фотоґрафиї валалских фотоґрафох, алє и їх неґативи або неґативи на склу, цо була старше технїка у правеню фотоґрафийох. Осиф Будински и Йовґен Будински були [[оцец]] и син, предлужовали традицию а похасновани репродукцийни материял мудро чували. Кед помарли, їх фамелия обявела же є порихтана дац коло 1000 неґативи на склу керестурскей парохиї же би вона о тим материялу водзела старосц. Ту потим пришло до орґанизовного зружованя моцох и знаня, уключел ше до шицкого Завод за културу войводянских Руснацох и фаховци зоз Войводянского [[Музей|музею]]. Окончене скенированє шицких неґативох на склу и достати насправди драгоцини етноґрафични материял хтори ясно ошвицує прешлосц Руснацох у Руским Керестуре у шицких можлївих обласцох. На тим прикладзе ше спознало же од якей то значносци на час и орґанизовано призберовац подобни документи у рамикох єдного народу.

У [[Коцур|Коцуре]] познати валалски фотоґрафи були Янко Орос, Петро Ґубаш и Янко Колєсар. Вони були и остали зоз своїма фотоґрафиями шведкове привредного, дружтвеного, духовного и културного живота людзох у валалє. 

У [[Вербас|Вербаше]] познати фото-хронїчар живота Руснацох и Українцох бул фотоґраф Иван Демкович. Вон од 1960. року мал свою роботню-студио у Вербаше. Специялизовал ше на портрети и на вирабянє таблонох. У 2000 року опремел студио зоз теди найновшу диґиталну технїку. По його пензионованю фотоґрафски студио и роботу у нїм предлужела його дзивка Любка Демкович. Друга його дзивка робела як фотоґраф у Славонскей Пожеґи.

У [[Петровци|Петровцох]] єден час после Другей шветовей войни фотоґраф бул Силвестер Кетелеш. 
[[Файл:Rac Havrijil.jpg|алт=Гавриїл Рац|мини|202x202п|Гавриїл Рац]]
У НВУ ''Руске слово'' як фотоґрафи робели Юлиян Каменїцки, Мирослав Кетелеш, Божидар Ковачевич и [[Гавриїл Рац]]. Мож повесц же ше найбогатша фотоґрафска документация чува праве у просторийох НВУ ''Руске слово'' у Новим Садзе.

Вельо фотоґрафского материялу ше чува у редакциї ''Дзвонох'' у Руским Керестуре. Вельке число фотоґрафийох даровали людзе Грекокатолїцкей парохиї св. о. Миколая дзе велї роки виходзел ''Християнски календар.'' 

Попри тим, велї руски новинаре у своїх особних архивох маю зачувани филми и фотоґрафиї хтори направели под час своєй роботи. 

Нєт сумнїву же би було найлєпше кед би ше нашло способ же би ше шицко тото фотодокументацийне благо обєдинєло и змесцело до архивох и музейох. Треба найсц способи стимулованя людзох же би тоти драгоцини документи нашого тирваня даровали тим институцийом. Лєм на тот способ ище велї нам тераз нєпознати фото документи, хтори ше чува у приватних особних албумох и архивох, постаню доступни явносци и послужа як значне жридло у преучованю нашей прешлосци. 

== Литература ==

* Ґрупа авторох, „Владимир Колєсар Дадо, уметнїк фотоґрафиїˮ, ''Подобова творчосц Руснацох'', - [[Дружтво за руски язик, литературу и културу]], Нови Сад, 2003, б. 57.

* Ґрупа авторох, „Мелания Планчак, уметнїк фотоґрафˮ, ''Подобова творчосц Руснацох'', - Дружтво за руски язик, литературу и културу, Нови Сад, 2003, б. 95.

* Ґрупа авторох, „Гавриїл Рац, уметнїк фотоґрафиїˮ, ''Подобова творчосц Руснацох'', - Дружтво за руски язик, литературу и културу, Нови Сад, 2003, б. 103.

* [https://fotoasocijacija.org/ Фото асоцијација Војводине], вебсайт Здруженя фоторепортерох  Войводини, fotoasocijacija.org, Нови Сад. 

== Вонкашнї вязи ==

* Славко Винаї, [https://www.youtube.com/watch?v=tfTfZQPP1EY&amp;pp=ygUPTGp1Ym9taXIgRHVkYcWh Любомир Дудаш у емисиї ''Мой швет''], Маковчань, www.youtube.com, юлий 5, 2023.

* [https://www.youtube.com/watch?v=CI6MPyDD8QU Владимир Дадо КОЛЄСАР (1956-2004)], здогадованє на маестра фотоґрафиї.

== Референци ==

&lt;references /&gt;
[[Катеґория:Руснаци у Сербиї]]
[[Катеґория:Руснаци у Горватскей]]
[[Катеґория:Фотоґрафи]]</text>
      <sha1>gb55newcv0kh8dp4rokbvcpnezne69z</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Триола</title>
    <ns>0</ns>
    <id>2837</id>
    <revision>
      <id>19485</id>
      <parentid>17192</parentid>
      <timestamp>2026-06-22T10:30:12Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Olirk55</username>
        <id>19</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>Додатаи вонкашнї вязи</comment>
      <origin>19485</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="7632" sha1="mtjx1i5bjt1cjiqawy6s6bwcxcefqqb" xml:space="preserve">[[File:Triole 2 na 3.jpg|right|377x377px|Нотни приказ подзелєн дводїла на тродїл и наставанє неправилней тонскей групи — триола.]]'''Триола''' (франц. ''triolet'',анґл. ''triplets'', рсй. ''триоль'') то ритичне зявенє а настава так же єдну нотну вредносц подзелїме на три єднаки часци а нє на два.&lt;ref&gt;  [https://archive.ph/20121222122138/http://slovari.yandex.ru/~%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3%D0%B8/%D0%9A%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%B8%D0%B9%20%D0%BC%D1%83%D0%B7%D1%8B%D0%BA%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%8B%D0%B9%20%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%80%D1%8C/%D0%A2%D1%80%D0%B8%D0%BE%D0%BB%D1%8C/ Триола.] Архивировано из оригинала 22 декабря 2012 года. // Булучевский Ю., Фомин В. Краткий музыкальный словарь. — М.: Музыка, 2005. — б, 461&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;[https://archive.ph/20121222122138/http://slovari.yandex.ru/~%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3%D0%B8/%D0%9A%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%B8%D0%B9%20%D0%BC%D1%83%D0%B7%D1%8B%D0%BA%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%8B%D0%B9%20%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%80%D1%8C/%D0%A2%D1%80%D0%B8%D0%BE%D0%BB%D1%8C/ Триоль.] Архивировано из оригинала 22 декабря 2012 года. // ''Булучевский Ю., Фомин В.'' Краткий музыкальный словарь. — М.: Музыка, 2005. — 461&lt;/ref&gt;   
Триола   [[File:Music-triplet.png|70x70px|Триола у штварцинох]]  спада до ''нєправилней тонскей ґрупи'', прето же настава зоз дзелєньом нотней вредносци на '''3''' єднаки часци.

'''Илустрация дзелєня нотней вредносци на триолу:'''

:::: {| class=&quot;wikitable&quot; border=&quot;1&quot; cellpadding=&quot;3&quot; cellspacing=&quot;24&quot; style=&quot;align: center; margin:0.5em 0 0; border-style: solid; border:3px solid #999; border-right-width:2px; border-bottom-width:2px; border-collapse: collapse; font-size:120%;&quot;
|- style=&quot;background:#ffdead;&quot;
| '''Нотна вредносц''' 
| style=&quot;text-align:center;&quot; | '''место на &lt;big&gt;&lt;span style=&quot;color:#8B0000;&quot;&gt;2&lt;/big&gt;&lt;/span&gt;'''
| style=&quot;text-align:center;&quot; | '''дзели ше &lt;/span&gt;на &lt;big&gt;&lt;span style=&quot;color:#8B0000;&quot;&gt;3&lt;/big&gt; часци'''
|-
| style=&quot;background:#FAEBD7;&quot; | Цала нота         [[File:Whole note.gif|20px|]]
| style=&quot;text-align:center;&quot; | [[File:Half note.gif|30px|]][[File:Half note.gif|30]]
| style=&quot;text-align:center;&quot; | [[File:Halbe-Triole.png|65px]]
|-
| style=&quot;background:#f3fff3;&quot; | Половка ноти   [[File:Half note.gif|30px|]]
| style=&quot;text-align:center;&quot; | [[File:Quarter note.gif|30px|]][[File:Quarter note.gif|30px|]]
| style=&quot;text-align:center;&quot; | [[File:Music-triplet.png|80x80px|]]
|-
| style=&quot;background:#FAFAD2;&quot; | Штврцина ноти[[File:Quarter note.gif|30px|]]
| style=&quot;text-align:center;&quot; | [[File:8thNote.svg|30px|]][[File:8thNote.svg|30px|]]
| style=&quot;text-align:center;&quot; | [[File:Achteltriole.png|100x100px]]
|-  
| style=&quot;background:#FAFAD2;&quot; | Осмина ноти    [[File:8thNote.svg|30px|]]
| style=&quot;text-align:center;&quot; | [[File:Sixteenth note.gif|30px|]][[File:Sixteenth note.gif|30px|]]
| style=&quot;text-align:center;&quot; | [[File:Sixteenth Note Triplet Beam+2.png|60px|]]
|}

▶ Кед нотну вредносц подзелїме на 5 часци — настава ''квинтола'', кед подзелїме на 6 — ''секстола'', на 7 — ''септола'' итд.

== Способи записованя триоли ==

Триола ше записує &lt;ref&gt;Р. Лазић — В. Перичић, [https://klarinetknjige.wordpress.com/category/osnovi-teorije-muzike/ Основи теорије музике, Приступљено 25. 4. 2013.[непоуздан извор?]]&lt;/ref&gt; зоз числом '''3''', на шлїдуюци способи:
 
♦ без нїчого  [[File:Triola sa brojem.jpg|134x134px]][[File:Triplet semiquavers up.jpg|53x53px]]  (нєт [[Лук (музика)|лук]], лєм число 3 над лєбо под нотами)   

♦ зоз луком   [[File:Polyrhythm.png|251x251px]] 

♦ зоз угловасту заграду [[File:Achteltriole.png|69x69px]]  
  
== Комбинациї нотних вредносцох у триоли ==
Можлїви шлїдуюци комбинациї:

♦ Скапчани два [[Нота|ноти]] триоли до єдней

♦ Єдна нота триоли пунктирана (зоз точку)

♦ Єдна (або вецей) нота триоли подзелєна на менши нотни вредносци

Приклад: Нотни и звучни
{| class=&quot;wikitable&quot; border=&quot;1&quot; cellpadding=&quot;0&quot; cellspacing=&quot;0&quot; align=&quot;center&quot;
|-
! colspan=&quot;2&quot; style=&quot;background:#FF9900;&quot; |'''1. Скапчани два ноти триоли до єдней'''
|-
|[[File:Triola 1.jpg|центар|140px|]]
|[[File:1. Triole.ogg|150px|]]
|-
! colspan=&quot;2&quot; style=&quot;background:#FF99CC;&quot; |'''2. Єдна нота триоли пунктирана (зоз тачку)'''
|-
|[[File:Triola 2.jpg|центар|80px|]]
|[[File:2. Punktirana triola.ogg|150px]]
|-
! colspan=&quot;2&quot; style=&quot;background:#FFFF00;&quot; |'''3. Єдна (або вецей) ноти триоли подзелєни до менших нотних вредносцох'''
|-
|[[File:Triola 3.jpg|центар|150px|]]
|[[File:3. Usitnjena triola.ogg|150px]]&lt;nowiki&gt;|&lt;/nowiki&gt;
|-
|}

Подобни можлїви комбинациї нотних вредносцох у триоли вельо векши як цо ту приказани.&lt;ref&gt;[https://klarinetknjige.wordpress.com/o-autorima/radivoj-lazic/ Радивој Лазић], [https://klarinetknjige.wordpress.com/literatura/339-2/ucim-klarinet-iv/ Школа за кларинет: Учим кларинет IV.] [https://web.archive.org/web/20121230142657/http://klarinetknjige.wordpress.com/literatura/339-2/ucim-klarinet-iv/ Архивирано] на веб-сајту [https://sr.wikipedia.org/wiki/Wayback_Machine Wayback Machine] (30. децембар 2012), Приступљено 25. 4. 2013.[непоуздан извор?]]&lt;/ref&gt;

== Даєдни комбинациї нотох и паузох у триоли ==

[[File:Triolen.png|center|thumb|360px|Приклад нотох и паузох у триоли]]
[[File:Pauze i trola.ogg|right|thumb|250px|Звучанє комбинацойох нотох и паузох у триоли.]] Приказани лєм даєдни можлїви комбинациї триолох хтори у себе маю [[Пауза (музика)|паузи.]] Подобни ритмизовани можлївосци зоз паузами вельо векши и сучасни композиторе их барз комбиную зоз рижнима ритмичнима комбинациями.
 
== Вонкашня вяза ==

* [https://www.youtube.com/watch?v=j7Ynq2UMZEo Triola - ritmička figura] youtube.com
* [https://www.youtube.com/watch?v=9X2NEfEYbXg Триола-ритмична фиґура]
{{Commonscat}}

== Референци ==

[[Катеґория:Музика]]
[[Катеґория:Теория музики]]
[[Катеґория:Музични термини]]
[[Катеґория:Музична нотация]]
&lt;references /&gt;
[[Катеґория:Нєправилни ритмични подзелєня]]</text>
      <sha1>mtjx1i5bjt1cjiqawy6s6bwcxcefqqb</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Квинтола</title>
    <ns>0</ns>
    <id>2869</id>
    <revision>
      <id>19484</id>
      <parentid>19003</parentid>
      <timestamp>2026-06-22T10:17:38Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Olirk55</username>
        <id>19</id>
      </contributor>
      <minor />
      <origin>19484</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4803" sha1="r2qwfg0mxv6i4ovaan7zvfawvmuuv05" xml:space="preserve">[[File:Kwintool.png|right|thumb|139x139px|Квинтола]]'''Квинтола''' (франц. ''quintole''t, анґл. ''quintuplet'') настава так же ше єдна нотна вредносц подзели на пейц єднаки часци (место на штири).&lt;ref&gt;[https://www.youtube.com/shorts/STRQE5Oakks Kvintola]&lt;/ref&gt;  

Квинтола ше означує:  

♦ лєм зоз числом 5 (над або под ноти),  [[File:Kwintool.png|71x71px]]  

♦ зоз числом 5 и луком (над або под ноти),  [[File:Chambers 1908 Music Quintuplet.png|126x126px]] 

♦ зоз числом 5 и угласту заграду (над або под ноти).  [[File:Hippopotamus rhythm.png|324x324px]]  

Квинтола спада до '''''нєправилней тонскей групи''''' прето же наства з дзелєньом нотней вредносци на '''5''' часци.&lt;ref&gt;[https://klarinetknjige.wordpress.com/o-autorima/radivoj-lazic/ Радивој Лазић], [https://klarinetknjige.wordpress.com/literatura/339-2/ucim-klarinet-iv/ Школа за кларинет: Учим кларинет IV][https://web.archive.org/web/20121230142657/http://klarinetknjige.wordpress.com/literatura/339-2/ucim-klarinet-iv/ Архивирано] на веб-сајту [https://sr.wikipedia.org/wiki/Wayback_Machine Wayback Machine] (30. децембар 2012), Приступљено 9. 4. 2013.[непоуздан извор?]&lt;/ref&gt; Нотна вредносц ше место на 4 дзели на 5 часци.  

Илустрация наставаня квинтоли:  

{| border=&quot;1&quot; cellpadding=&quot;3&quot; cellspacing=&quot;24&quot; class=&quot;wikitable&quot; style=&quot;align:left; margin:0.5em 0 0; border-style:solid; border:3px solid #999; border-right-width:2px; border-bottom-width:2px; border-collapse:collapse; font-size:120%;&quot;
|- style=&quot;background:#ffdead;&quot;  
| '''Нотна вредносц'''
|  style=&quot;text-align:center;&quot;| '''место на &lt;big&gt;&lt;font color=#8B0000&gt;4&lt;/big&gt;&lt;/font&gt;'''
|  style=&quot;text-align:center;&quot;| '''дзелї ше на &lt;big&gt;&lt;font color=#8B0000&gt;5&lt;/big&gt;&lt;/font&gt; часци'''
|-
| style=&quot;background:#FAEBD7;&quot; | Цала нота [[File:Whole note.gif|30px]]
| style=&quot;text-align:center;&quot;| [[File:Quarter note.gif|25px]][[File:Quarter note.gif|25px]][[File:Quarter note.gif|25px]][[File:Quarter note.gif|25px]]
| style=&quot;text-align:center;&quot;| [[File:Quarter note.gif|25px]][[File:Quarter note.gif|25px]][[File:Quarter note.gif|25px]][[File:Quarter note.gif|25px]][[File:Quarter note.gif|25px]]
|-
| style=&quot;background:#f3fff3;&quot; | [[Половка ноти]] [[File:Half note.gif|32px]]
| style=&quot;text-align:center;&quot;| [[File:Music-beam.svg|50px]][[File:Music-beam.svg|50px]]
| style=&quot;text-align:center;&quot;| [[File:Kwintool.png|100px]]
|-
| style=&quot;background:#FAFAD2;&quot; | [[Шетврцина ноти]] [[File:Quarter note.gif|30px]]
| style=&quot;text-align:center;&quot;| [[File:Music-beam2.jpg|50px]][[File:Music-beam2.jpg|50px]]
| style=&quot;text-align:center;&quot;| [[File:Music-sixteenthnote.svg|30px]][[File:Music-sixteenthnote.svg|30px]][[File:Music-sixteenthnote.svg|30px]][[File:Music-sixteenthnote.svg|30px]][[File:Music-sixteenthnote.svg|30px]]
|}

▶ Кед нотну вредносц подзелїме на 3 єднаки часци - настава [[триола]], кед подзелїме на 6 - секстола, на 7 - септола итд.&lt;ref&gt;[https://klarinetknjige.wordpress.com/o-autorima/radivoj-lazic/ Р. Лазић] - [https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BC%D0%B8%D1%80_%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%B8%D1%9B В. Перичић] [https://klarinetknjige.wordpress.com/category/osnovi-teorije-muzike/ Основи теорије музике] Приступљено 9. 4. 2013.[непоуздан извор?]&lt;/ref&gt;

Нотни и звучни приклад квинтоли у композициї ''Пополаднє єдного фауна,'' (Клод Дебиси)
[[File:Prelude to the Afternoon of a Faun dominant thirteenth chord.png|center|thumb|694x694px|[[File:Prelude to the Afternoon of a Faun dominant thirteenth chord.mid|Прелудиюм за Пополаднє єдного пауна]]]]

== Вонкашнї вязи ==

* [https://www.youtube.com/shorts/V27YZanPHII Квинтола] Видео знїмок (русийски язик), youtube.com
* [https://www.youtube.com/shorts/OKRo0XUPwgA Квинтола и Триола] Видео илустрация,  youtube.com
== Референци ==
&lt;references /&gt;
[[Катеґория:Музика]]
[[Катеґория:Теория музики]]
[[Катеґория:Музични термини]]
[[Катеґория:Нєправилни ритмични подзелєня]]</text>
      <sha1>r2qwfg0mxv6i4ovaan7zvfawvmuuv05</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Национални парк Памукале</title>
    <ns>0</ns>
    <id>3167</id>
    <revision>
      <id>19478</id>
      <parentid>19437</parentid>
      <timestamp>2026-06-22T09:19:16Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Sveletanka</username>
        <id>20</id>
      </contributor>
      <comment>катеґория</comment>
      <origin>19478</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4086" sha1="gxcyz9qefwhq6h1yevikyquqzh859fo" xml:space="preserve">'''Национални парк Памукале''' (турски: Памучна палата) єдинствени комплекс минералних жридлох у югозаходней [[Турска|Турскей]], нєдалєко од варошу Денизлия. Обласц ше состої зоз цеплих жридлох води и вапнянїкових седрох (препреченьох) нєзвичайней форми и плїтких терасових базенох хтори настали зоз прелїваньом води и ушедованьом минералох.(1,2 енґ)

Над купалїщами (лїчилїщами) бул збудовани антични варош Хиєраполис у II вику старей ери. У тим варошу ша находза остатки купальньох, храмох и других старогреческих и староримских памятнїкох, як и ориґиналних вчасних християнских будинкох, так же варош вєдно зоз купалїщами Памукале, 1988. року уписани на Унескову лїстину шветовей културней скарбнїци.(2анґ) Тото подруче ше находзи у долїни рики Мендерес зоз умерену климу през цали рок. Длугоке є коло 2 000, а широке 600 [[Метер|метери]], на 160 метери надморскей висини. Коло 2 милиони туристох рочнє нащиви тот [[национални парк]].

У националним парку Памукале єст 17 жридла води [[Температура|температури]] од 35 до 100 ступнї. Вода ше зоз жридлох прелїва по длужини од коло 320 метери по схилох, а потим ше прелїва зоз єдней тераси до другей. Калций-карбонат ше у води ушедує и настава вапнянїк, а угльо-диоксид ше ошлєбодзує.

== Лїковитосц води ==
През тисячи роки, минерали були важни фактори у твореню базенох зоз воду у националним парку Памукале. Дзекуюци калций-карбонату, калций-сулфату, маґнезиюму, желєзу, солї и другим минералом вода позната у швеце по лїковитих свойствох.

== Леґенда ==
Нєдалєко од валалу Памукале жила нєкрасна дзивка. Була барз забанована прето же ше нїкому нє пачела, пару нє могла найсц, та ришела одняц себе живот. Розчарована, скочела зоз найвисшей тераси (каскади) до води. Наздавала ше же скончи живот, алє ше зачирела, маґична вода змила шицки бриґи и як красавица виплївала на [[поверхносц]] води. Пан Денизлия бул обчаровани зоз єй красу, залюбел ше до нєй и нєодлуга ше винчали...
{{Commonscat}}
== Литература ==

* Marko Kataneo – Jasmina Trifoni, Svetska baština pod zaštitom UNESKA, prirodni rezervati, Izdavač Pravoslavna reč, Novi Sad, 2007. godina, strana 132, 133

== Вонкашнї вязи ==
https://umetnostputovanja.rs/2016/05/29/turska-pamukale-pamukkale/

https://www.euronews.rs/putovanja/oko-sveta/18563/sta-je-pamukale-zanimljiva-destinacija-u-turskoj/vest
[[Катеґория:Национални парки]]
[[Катеґория:Национални парки Азиї]]
[[Катеґория:Защита природи]]
[[Катеґория:Защицени подруча]]</text>
      <sha1>gxcyz9qefwhq6h1yevikyquqzh859fo</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>19479</id>
      <parentid>19478</parentid>
      <timestamp>2026-06-22T09:20:53Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Sveletanka</username>
        <id>20</id>
      </contributor>
      <minor />
      <origin>19479</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4122" sha1="gcyc4h0ayz5u1m8jsb1ypc02bxwdmbd" xml:space="preserve">'''Национални парк Памукале''' (турски: Памучна палата) єдинствени комплекс минералних жридлох у югозаходней [[Турска|Турскей]], нєдалєко од варошу Денизлия. Обласц ше состої зоз цеплих жридлох води и вапнянїкових седрох (препреченьох) нєзвичайней форми и плїтких терасових базенох хтори настали зоз прелїваньом води и ушедованьом минералох.(1,2 енґ)

Над купалїщами (лїчилїщами) бул збудовани антични варош Хиєраполис у II вику старей ери. У тим варошу ша находза остатки купальньох, храмох и других старогреческих и староримских памятнїкох, як и ориґиналних вчасних християнских будинкох, так же варош вєдно зоз купалїщами Памукале, 1988. року уписани на Унескову лїстину шветовей културней скарбнїци.(2анґ) Тото подруче ше находзи у долїни рики Мендерес зоз умерену климу през цали рок. Длугоке є коло 2 000, а широке 600 [[Метер|метери]], на 160 метери надморскей висини. Коло 2 милиони туристох рочнє нащиви тот [[национални парк]].

У националним парку Памукале єст 17 жридла води [[Температура|температури]] од 35 до 100 ступнї. Вода ше зоз жридлох прелїва по длужини од коло 320 метери по схилох, а потим ше прелїва зоз єдней тераси до другей. Калций-карбонат ше у води ушедує и настава вапнянїк, а угльо-диоксид ше ошлєбодзує.

== Лїковитосц води ==
През тисячи роки, минерали були важни фактори у твореню базенох зоз воду у националним парку Памукале. Дзекуюци калций-карбонату, калций-сулфату, маґнезиюму, желєзу, солї и другим минералом вода позната у швеце по лїковитих свойствох.

== Леґенда ==
Нєдалєко од валалу Памукале жила нєкрасна дзивка. Була барз забанована прето же ше нїкому нє пачела, пару нє могла найсц, та ришела одняц себе живот. Розчарована, скочела зоз найвисшей тераси (каскади) до води. Наздавала ше же скончи живот, алє ше зачирела, маґична вода змила шицки бриґи и як красавица виплївала на [[поверхносц]] води. Пан Денизлия бул обчаровани зоз єй красу, залюбел ше до нєй и нєодлуга ше винчали...
{{Commonscat}}
== Литература ==

* Marko Kataneo – Jasmina Trifoni, Svetska baština pod zaštitom UNESKA, prirodni rezervati, Izdavač Pravoslavna reč, Novi Sad, 2007. godina, strana 132, 133

== Вонкашнї вязи ==
https://umetnostputovanja.rs/2016/05/29/turska-pamukale-pamukkale/

https://www.euronews.rs/putovanja/oko-sveta/18563/sta-je-pamukale-zanimljiva-destinacija-u-turskoj/vest
[[Катеґория:Национални парки]]
[[Катеґория:Национални парки Азиї]]
[[Катеґория:Защита природи]]
[[Катеґория:Защицени подруча]]
[[Катеґория:Турска]]</text>
      <sha1>gcyc4h0ayz5u1m8jsb1ypc02bxwdmbd</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Звонимир Сакач</title>
    <ns>0</ns>
    <id>3168</id>
    <revision>
      <id>19463</id>
      <parentid>19450</parentid>
      <timestamp>2026-06-21T13:32:52Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Jasnamaja</username>
        <id>26</id>
      </contributor>
      <comment>Уложена фотка</comment>
      <origin>19463</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="8509" sha1="pfs2zd7dlmk569h9ocdhj9enfh7yxj4" xml:space="preserve">{{Инфорамик 
| headerstyle = background: #ccf;
| header1 =&lt;big&gt; Звонимир Сакач &lt;/big&gt;
| label2 = |  data2 = [[Файл:Zvonimir Sakac.jpg|центар|мини|300x300п]]
| label3 = Назвиско | data3 =
| label4 = Датум народзеня |  data4 =17. авґуст 1958. 
| label5 = Датум упокоєня |  data5 =9. май 2026 (68)
| label6 = Державянство |  data6 = югославянске, сербске
| label7 = Язик творох |  data7 =сербски
| label8 = Школа |  data8 =Ґимназия, Руски Керестур
| label9 = Универзитет |  data9 = Природно-математични факултет,  Нови Сад
| label10 = Наукови ступень |  data10 = Маґистер наукох (1989)
| label11 = Период твореня |  data11 = 1981—2025.
| label12 = Жанри |  data12 = физиолоґия слунечнїку, редактура наукового часопису
| label13 = Поховани |  data13 = Городски теметов у Новим Садзе. 
| label14 = Припознаня |   data14 = 

}}
'''Звонимир Сакач''' (*17. авґуст 1958—†[[9. май]] 2026), маґистер наукох, наукови виглєдовач физиолоґиї слунечнїку, редактор наукового часопису.


== Биоґрафия ==
Звонимир Сакач ше народзел 17. авґуста 1958. року у [[Руски Керестур|Руским Керестуре]]. [[Оцец]] Онуфриє и [[мац]] Мелания дзив. Гудак. Звонимир мал младшу шестру Зденку. 

Основну школу и ґимназию Звонимир Сакач закончел у Руским Керестуре. На Природно-математични факултет у Новим Садзе, ґрупа хемия, Звонимир ше уписал 1977. року, а дипломовал 1981. року. После дипломованя Звонимир уписал  маґистерски студиї на истим факултету а титулу маґистра наукох достал 1989. року. Под час маґистерских студийох Звонимир ше занїмал зоз виглєдованями з обласци орґанскей хемиї. Назва його маґистерскей роботи була ''Изолованє, пречисцованє,  одредзованє и  хемийни трансформациї ґликоалкалоидох зоз  кромпльох''.  

Звонимир Сакач ше 1985. року оженєл зоз Марию родз. Киндєр. У малженстве мали двох синох, Александра и Владимира.

Звонимир Сакач бул  од 1987. року  заняти у Институту за польодїлство и заградкарство, у Заводу за  олєйово култури у Новим Садзе дзе препровадзел цали свой роботни вик. 

Найвецей ше занїмал з виглєдованьом уплїву суши на синтезу асимилатох и на биопродуктивносц слунечнїку, як и з випитованьом квалитету олєйох, цо була часц його виглєдованьох вязаних за творенє гибридох слунечнїка и олєйового репченю зоз злєпшанима квалитетами олєйох и зоз лєпшима нутритивнима прикметами. Робел на квантитативним и квалитативним одредзованю мисту нектара и розвил одвитуюцу методолоґию.  

Обявел вецей як 50 науково роботи як у медзинародних так и у домашнїх наукових часописох. Звонимир Сакач мал и вецей як 80 науково сообщеня хтори презентовал як на медзинародних так и на домашнїх наукових сходох. 

Звонимир Сакач бул длужей як 30 роки шеф редакциї и технїчни редактор, познєйше редактор, наукового часопису ''Гелия'', єдиного специялизованого медзинародного часописа о слунечнїку хтори ше и нєшка удатно публикує под покровительством Медзинародного здруженя за слунечнїк.&lt;small&gt;&lt;ref&gt; [https://heliajournal.org/makale_indir/5399 HELIA], journal, PDF
&lt;/ref&gt;&lt;/small&gt;

Свойо доприношенє Звонимир Сакач дал и як коавтор на виробку учебнїкох зоз хемиї за основну и штредню школу. 

Од младосци Звонимир ше занїмал зоз фотоґрафию и вона му остала гоби през цали живот.&lt;small&gt;&lt;ref&gt;[https://rsk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%BE%D0%BC_%D0%BA%D1%83%D0%BB%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B8_%D0%A0%D1%83%D1%81%D0%BA%D0%B8_%D0%9A%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%82%D1%83%D1%80 Члени Фото-кино секциї Дома култури Руски Керестур,] Тамаш, др Юлиян, „Дом култури ˮ, Руски Керестур, лїтопис и история (1745-1991), Месна заєднїца Руски Керестур, 1992.&lt;/ref&gt;&lt;/small&gt; У шлєбодних хвилькох вон любел послухац дїла класичней музики. 

До пензиї Звонимир Сакач пошол у авґусту 2023. року.

Звонимир Сакач умар 9. мая 2026. року. Поховани є на городским [[Теметов|теметове]] у Новим Садзе.

== Литература ==
* Ирина Папуґа, „Ґимназия у Руским Керестуре (1970) зоз континуитетом активносцх школярох по нєшкайши днї ˮ, Русинска гимназија-Руска ґимназия, ОШ и ґимназия Петро Кузмяк Руски Керестур и Дружво за  руски язик, литературу и културу Нови Сад, 2000, б. 169.

* Тамаш, др Юлиян, „Дом култури ˮ, Руски Керестур, лїтопис и история (1745-1991), Месна заєднїца Руски Керестур, 1992,  бок 420.

* [[Мирон Жирош]], „Малочислени, а вельки народ (синтеза)ˮ, ''Бачванско-сримски Руснаци дома и у швеце 1745-1991,'' Том II, Грекокатолїцка парохия св. Петра и Павла, Нови Сад, 1998, б. 408 (25).

== Вонкашнї вязи ==

* Список авторских и коавторских  наукових роботох (123),  [https://scholar.google.com/citations?user=QI7EaHgAAAAJ&amp;hl=en  Zvonimir Sakac, MSc.],  Institute of Field and Vegetable Crops, Oil Crops Department, HPLC and GC Laboratory,  

* ResearchGate, [https://www.researchgate.net/profile/Zvonimir-Sakac  Zvonimir Sakac, MSc] Researcher at Institut za ratarstvo i povrtarstvo, website researchgate.net

* Zvonimir Sakac, Research Scientist, HPLC and GC Laboratory, [https://independent.academia.edu/ZvonimirSakac  Papers by Zvonimir Sakac], website  independent.academia.edu 

* Sakac, Z. [https://orcid.org/0000-0003-3544-9206 Works (19)], website ORCID™,  orcid.org

* Dr Vladimir Miklič, [https://www./news-events/news/article/zvonimir-sakac-msc-1958-2026  In Memoriam: Zvonimir Sakač, M.Sc., 1958-2026], International Sunflower Association, isasunflower.org , 05/21/2026.

== Референци ==

&lt;references /&gt;
[[Катеґория:Руснаци у Сербиї]]
[[Катеґория:Керестурци]]
[[Катеґория:Науковци]]
[[Катеґория:Народзени 1958]]
[[Катеґория:17. авґуст]]
[[Катеґория:Умарли 2026]]
[[Катеґория:9. май]]
[[Катеґория:Мастере]]</text>
      <sha1>pfs2zd7dlmk569h9ocdhj9enfh7yxj4</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Септола</title>
    <ns>0</ns>
    <id>3176</id>
    <revision>
      <id>19466</id>
      <parentid>19462</parentid>
      <timestamp>2026-06-21T14:40:43Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Olirk55</username>
        <id>19</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>Уложени одвитуюци  илустраиї</comment>
      <origin>19466</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="5959" sha1="ct2ta4syxuzlarl6gfv1jerd7bqj57d" xml:space="preserve">[[File:Septuplet rhythm.png|right|thumb|275x275px]]'''Септола''' або с'''ептимола''' (франц. ''septolet'', анґл. ''septuplet'')[1] то ритмичне зявенє у музики а настава так же ше єдна ритмична вредносц подзелї на седем єднаки часци [[File:Septillode7corcheas.JPG|190x190px]] (место на штири). Теди ше достава '''''септола'''''.  Септола або  септимола (анґл. septimole)[1] ше означує:  

[[File:Lloyd-Suite 1 - Prelude.ogg|right|283x283п]]♦ лєм з числом 7 (над або под ноти) або  

♦ з числом 7 и луком (над або под ноти) або  

♦ з числом 7 и штироугласту лєжацу заграду, над або под ноти (долу нїжей приклад).&lt;score&gt; \new RhythmicStaff {
   \clef percussion
   \time 4/4
   \set Score.tempoHideNote = ##t \tempo 4 = 100
   \tuplet 7/4 { c4 c c c c c c }
   \tuplet 7/8 { c8 c c c c c c }
}
&lt;/score&gt;  

Септола спада до нєправилней тонскей ґрупи прето же настава зоз подзелєньом нотней вредносци на 7 часци (нєпарне число). [2]  

'''Приказ наставаня септоли'''  

{| border=&quot;1&quot; cellpadding=&quot;3&quot; cellspacing=&quot;24&quot; class=&quot;wikitable&quot; style=&quot;align:left; margin:0.5em 0 0; border-style:solid; border:3px solid #999; border-right-width:2px; border-bottom-width:2px; border-collapse:collapse; font-size:120%;&quot;
|- style=&quot;background:#ffdead;&quot;  
| '''Нотна вредносц ше'''
|  style=&quot;text-align:center;&quot;| '''место на &lt;big&gt;&lt;font color=#8B0000&gt;4&lt;/big&gt;&lt;/font&gt;'''
|  style=&quot;text-align:center;&quot;| '''дзелї на &lt;big&gt;&lt;font color=#8B0000&gt;7&lt;/big&gt;&lt;/font&gt; часци'''
|-
| style=&quot;background:#FAEBD7;&quot; | [[Цала нота]] [[File:Whole note.gif|30px]]
| style=&quot;text-align:center;&quot;| [[File:Quarter note.gif|25px]][[File:Quarter note.gif|25px]][[File:Quarter note.gif|25px]][[File:Quarter note.gif|25px]]
| style=&quot;text-align:center;&quot;| [[File:Quarter note.gif|25px]][[File:Quarter note.gif|25px]][[File:Quarter note.gif|25px]][[File:Quarter note.gif|25px]][[File:Quarter note.gif|25px]][[File:Quarter note.gif|25px]][[File:Quarter note.gif|25px]]
|-
| style=&quot;background:#f3fff3;&quot; | [[Половка ноти]] [[File:Half note.gif|32px]]
| style=&quot;text-align:center;&quot;| [[File:Music-beam.svg|50px]][[File:Music-beam.svg|50px]]
| style=&quot;text-align:center;&quot;| [[File:Septimool.png|100px|]]
|-
| style=&quot;background:#FAFAD2;&quot; | [[Штврцина ноти]] [[File:Quarter note.gif|30px]]
| style=&quot;text-align:center;&quot;| [[File:Music-beam2.jpg|50px]][[File:Music-beam2.jpg|50px]]
| style=&quot;text-align:center;&quot;| [[File:Music-sixteenthnote.svg|50px]][[File:Music-sixteenthnote.svg|50px]][[File:Music-sixteenthnote.svg|50px]][[File:Music-sixteenthnote.svg|50px]][[File:Music-sixteenthnote.svg|50px]][[File:Music-sixteenthnote.svg|50px]][[File:Music-sixteenthnote.svg|50px]]
|}  
 	 

▶ Кед нотну вредносц подзелиме на 3 часци - настава триола, кед подзелїме на 5 - квинтола, на 6 - секстола итд.[3]

Септoла ше хаснує и у єдноставних и у зложених тактох. Кед же ше септолу постави до зложеного такту, постава прейґмирно нєправилна ґрупа, (напр. потребно одграц седем ноти уместо шейсц у истим часовим рамику, або у 2/4 такту уместо 8 шеснацтини одграц 7- септолу за исти час). Таки комбинациї єст вельо а сучасни композиторе вше баржей и интензивнєйше хасную тоти методи.

== Еквивалентносц септоли спрам нотних вредносцох ==
[[File:YB0128 Septolet equivalence.png|center|thumb|350px|]]

'''Опатриц ище''':
* [[Триола]]
* Квинтола


Вонкашнї вязи

[https://old.bigenc.ru/music/text/3510771 Ритмическое деление] [https://web.archive.org/web/20221204210022/https://bigenc.ru/music/text/3510771 арх] 4 декабря 2022 Д. О. Чехович, С. Н. Лебедев/ том=28/ боки 542—543 [https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D1%88%D0%B0%D1%8F_%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%81%D0%B8%D0%B9%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%8F_%D1%8D%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%8F — (Большая российская энциклопедия] — [в 35 т.] / гл. ред. [https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D1%81%D0%B8%D0%BF%D0%BE%D0%B2,_%D0%AE%D1%80%D0%B8%D0%B9_%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B3%D0%B5%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%87Ю. С. Осипов] ; 2004—2017, т. 28). — ISBN 978-5-85270-365-1.В статье рассматриваются и объясняются все ходовые «мультиоли».

== Референци ==
1.	 Властимир Перичић, Вишејезични речник музичких термина

2.	 Радивој Лазић, Школа за кларинет: Учим кларинет IV. Архивирано на веб-сајту Wayback Machine (30. децембар 2012), Приступљено 25. 4. 2013.[непоуздан извор?]

3.	 Р. Лазић - В. Перичић, Основи теорије музике., Приступљено 25. 4. 2013.[непоуздан извор?]
[[Катеґория:Музика]]
[[Катеґория:Музични термини]]
[[Катеґория:Теория музики]]
[[Катеґория:Ритмични подзелєня]]
[[Катеґория:Нєправилни ритмични ґрупи подзелєня]]</text>
      <sha1>ct2ta4syxuzlarl6gfv1jerd7bqj57d</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>19482</id>
      <parentid>19466</parentid>
      <timestamp>2026-06-22T10:13:13Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Olirk55</username>
        <id>19</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>Референци, Вонкашнї вязи</comment>
      <origin>19482</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="6025" sha1="e14qwj48sqamt52taswn6zdaloivgn3" xml:space="preserve">[[File:Septuplet rhythm.png|right|thumb|275x275px]]'''Септола''' або с'''ептимола''' (франц. ''septolet'', анґл. ''septuplet'')&lt;ref&gt;[https://www.youtube.com/watch?v=o7lFwKKGLu8 Septola | Ako hrať na bicích nástrojoch | Notissimo.Academy] youtube.com&lt;/ref&gt; то ритмичне зявенє у музики а настава так же ше єдна ритмична вредносц подзелї на седем єднаки часци [[File:Septillode7corcheas.JPG|190x190px]] (место на штири), и так ше достава '''''септола'''''.  Септола або септимола (анґл. septimole)[1] ше означує:  

[[File:Lloyd-Suite 1 - Prelude.ogg|right|283x283п]]♦ лєм з числом 7 (над або под ноти) або  

♦ з числом 7 и луком (над або под ноти) або  

♦ з числом 7 и штироугласту лєжацу заграду, над або под ноти (долу нїжей приклад).&lt;score&gt; \new RhythmicStaff {
   \clef percussion
   \time 4/4
   \set Score.tempoHideNote = ##t \tempo 4 = 100
   \tuplet 7/4 { c4 c c c c c c }
   \tuplet 7/8 { c8 c c c c c c }
}
&lt;/score&gt;  

Септола спада до нєправилней тонскей ґрупи прето же настава зоз подзелєньом нотней вредносци на 7 часци (нєпарне число).&lt;ref&gt;[https://klarinetknjige.wordpress.com/o-autorima/radivoj-lazic/ Р. Лазић - В. Перичић], [https://klarinetknjige.wordpress.com/category/osnovi-teorije-muzike/ Основи теорије музике.], Приступљено 25. 4. 2013.[непоуздан извор?]&lt;/ref&gt;   

'''Приказ наставаня септоли:'''  

{| border=&quot;1&quot; cellpadding=&quot;3&quot; cellspacing=&quot;24&quot; class=&quot;wikitable&quot; style=&quot;align:left; margin:0.5em 0 0; border-style:solid; border:3px solid #999; border-right-width:2px; border-bottom-width:2px; border-collapse:collapse; font-size:120%;&quot;
|- style=&quot;background:#ffdead;&quot;  
| '''Нотна вредносц ше'''
|  style=&quot;text-align:center;&quot;| '''место на &lt;big&gt;&lt;font color=#8B0000&gt;4&lt;/big&gt;&lt;/font&gt;'''
|  style=&quot;text-align:center;&quot;| '''дзелї на &lt;big&gt;&lt;font color=#8B0000&gt;7&lt;/big&gt;&lt;/font&gt; часци'''
|-
| style=&quot;background:#FAEBD7;&quot; | [[Цала нота]] [[File:Whole note.gif|30px]]
| style=&quot;text-align:center;&quot;| [[File:Quarter note.gif|25px]][[File:Quarter note.gif|25px]][[File:Quarter note.gif|25px]][[File:Quarter note.gif|25px]]
| style=&quot;text-align:center;&quot;| [[File:Quarter note.gif|25px]][[File:Quarter note.gif|25px]][[File:Quarter note.gif|25px]][[File:Quarter note.gif|25px]][[File:Quarter note.gif|25px]][[File:Quarter note.gif|25px]][[File:Quarter note.gif|25px]]
|-
| style=&quot;background:#f3fff3;&quot; | [[Половка ноти]] [[File:Half note.gif|32px]]
| style=&quot;text-align:center;&quot;| [[File:Music-beam.svg|50px]][[File:Music-beam.svg|50px]]
| style=&quot;text-align:center;&quot;| [[File:Septimool.png|100px|]]
|-
| style=&quot;background:#FAFAD2;&quot; | [[Штврцина ноти]] [[File:Quarter note.gif|30px]]
| style=&quot;text-align:center;&quot;| [[File:Music-beam2.jpg|50px]][[File:Music-beam2.jpg|50px]]
| style=&quot;text-align:center;&quot;| [[File:Music-sixteenthnote.svg|50px]][[File:Music-sixteenthnote.svg|50px]][[File:Music-sixteenthnote.svg|50px]][[File:Music-sixteenthnote.svg|50px]][[File:Music-sixteenthnote.svg|50px]][[File:Music-sixteenthnote.svg|50px]][[File:Music-sixteenthnote.svg|50px]]
|}  
 	 

▶ Кед нотну вредносц подзелиме на 3 часци - настава триола, кед подзелїме на 5 - квинтола, на 6 - секстола итд.[3]

Септoла ше хаснує и у єдноставних и у зложених тактох. Кед же ше септолу постави до зложеного такту, постава прейґмирно нєправилна ґрупа, (напр. потребно одграц седем ноти уместо шейсц у истим часовим рамику, або у 2/4 такту уместо 8 шеснацтини одграц 7- септолу за исти час). Таки комбинациї єст вельо а сучасни композиторе вше баржей и интензивнєйше хасную таки методи ритмичних комбинацийох у своїх дїлох.

== Еквивалентносц септоли спрам нотних вредносцох ==
[[File:YB0128 Septolet equivalence.png|center|thumb|350px|]]

'''Опатриц ище''':
* [[Триола]]
* [[Квинтола]]

== Литература ==
* Michael Kennedy. Irregular rhythmic groupings // Oxford Dictionary of Music, 2nd ed. — Oxford; New York: Oxford University Press, 1994. — ISBN 0-19-869162-9.

== Вонкашнї вязи ==

[https://old.bigenc.ru/music/text/3510771 Ритмическое деление] [https://web.archive.org/web/20221204210022/https://bigenc.ru/music/text/3510771 арх] 4 декабря 2022 Д. О. Чехович, С. Н. Лебедев/ том=28/ боки 542—543 [[:ru:Большая_российская_энциклопедия|— (Большая российская энциклопедия]] — [в 35 т.] / гл. ред. [[:ru:Осипов,_Юрий_СергеевичЮ.|С. Осипов]] ; 2004—2017, т. 28). — ISBN 978-5-85270-365-1.В статье рассматриваются и объясняются все ходовые «мультиоли».
* [https://muzicki-forum.com/forum/viewtopic.php?t=25744 Nepravilne tonske grupe (kvintole, septole itd)] muzicki-forum.com

== Референци ==

[[Катеґория:Музика]]
[[Катеґория:Музични термини]]
[[Катеґория:Теория музики]]
[[Катеґория:Ритмични подзелєня]]
&lt;references /&gt;
[[Катеґория:Нєправилни ритмични подзелєня]]</text>
      <sha1>e14qwj48sqamt52taswn6zdaloivgn3</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Лак за нохци</title>
    <ns>0</ns>
    <id>3177</id>
    <revision>
      <id>19472</id>
      <timestamp>2026-06-21T16:23:06Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Saslavik</username>
        <id>1716</id>
      </contributor>
      <comment>Нова страница: [[Файл:Polished_purple_nails_with_nail_art_on.jpg|мини| Лаковани нохци]] [[Файл:Fingernägel-lackieren-IMG_2027.jpg|мини| Нохци на рукох пред и после наношеня червеного лаку за нохц]] [[Файл:Metti_(cropped).JPG|мини| Женски [[Прстен (накит)|ножни]] пальци украшени з лаком за нохци и [[Кана (боја)|каном]], а на др…</comment>
      <origin>19472</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="13176" sha1="fuko53wq8a1qzx6g2ss7j5n12pwuf7y" xml:space="preserve">[[Файл:Polished_purple_nails_with_nail_art_on.jpg|мини| Лаковани нохци]]
[[Файл:Fingernägel-lackieren-IMG_2027.jpg|мини| Нохци на рукох пред и после наношеня червеного лаку за нохц]]
[[Файл:Metti_(cropped).JPG|мини| Женски [[Прстен (накит)|ножни]] пальци украшени з лаком за нохци и [[Кана (боја)|каном]], а на другим пальцу ''metti'' (персцень за ножни пальци) за винчанє.]]
'''Лак за нохци''' то лак хтори мож нанєсц на нохци рукох або ногох же би ше их украшело и защицело. Формула вецейраз ревидована же би ше злєпшало єй декоративни ефекти и онєможлївело пуканє або лупенє. Лак за нохци зложени з мишанїни орґанского полимера и даскельо других компонентох хтори му даваю єдинствену фарбу и текстуру.[1] Лаки за нохци єст у шицких ниянсох фарбох и вони маю значну улогу у маникиру або педикиру.
== Историят == 
Лак за нохци настал у Китаю и датирує зоз 3000. року п.н.е.[2] [3] Коло 600. року п.н.е. кральовска фамелия любела златну и стриберну фарбу. Медзитим, червена и чарна на концу заменєли тоти метални фарби. 
У Єгипту нїзши класи хасновали бляди фарби, а високе дружтво фарбело нохци на червенкаво-кафовкаво зоз кану.[4] [5] Мумификовани фараонє тиж мали нохци нафарбени з кану.[6]
Офарбени лак за нохци ше зявел аж 1920-их рокох. Формули вчасних лакох за нохци креировани з помоцу основних состойкох як цо олєй лаванди, кармин, оксидни калай и олєй берґамоту. Частейше нохци лаковани з тонованима пудерами и кремами, а потим брушени док нє постаню блїщаци. Єдна файта продуктох за полированє хтору ше предавало у тим чаше була Ґрафова паста за нохци хиґло.[7]
== Состойки ==
[[Файл:Nitrocellulose-2D-skeletal.png|десно|мини| Нитроцелулоза то полимер хтори прави филм, а вон главни состойок векшини лакох за нохци.]]
 
* Лак за нохци зложени зоз полимеру хтори прави филм, розложени у випарююцим орґанским розпущовачу. Звичайно то розпущенїна нитроцелулози у бутил ацетату або етил ацетату. Тота основна формулация преширена на шлїдуюце:[8]
* Пластификатори даваю нєламаюци филми. Дибутил фталат и камфор типични пластификатори.
* Фарби и пиґменти то злученїни хтори облапяю хромов оксид, хромов гидроксид, желєзни фероциянид, калайов диоксид, титанийов диоксид, желєзни оксид, кармин, ултрамарин и манґанвиолет.[9]
* Опалесцентни пиґменти – блїщаци випатрунок у фарби можу дац лискуни, бизмут оксихлорид, природни бисери и алуминийов прах.
* Адгезивни полимери обезпечую же би ше нитроцелулоза прилїпла на поверхносц нохца. Єден з модификаторох хтори ше хаснує то тосиламид-формалдехидна смола.[10•	Средства за згушньованє ше додава же би ше затримали блїщаци часточки у суспензиї док су у фляшки. Типичне средство за згушньованє то стеаралконий гекторит. 
* Ултралилово стабилизатори одпорни на пременки фарби кед сухи филм виложени слунковей шветлосци. Типични стабилизатор то бензофенон-1.
== Файти ==
=== Основне премасценє ===
Тота файта лаку бистра, млєчно офарбена або нєпревидна целовкаста формула лаку хтору ше хаснує пред наношеньом лаку.[11] Його циль моцнєнє нохцох, реґенерация влаги у нохцох и помаганє лаку прилїпнуц ше за нохец. 
= Закончуюце премасценє =
Тота файта лаку то бистра формула лаку у фарби хтору ше хаснує после наношеня лаку на нохци. Вона формує стварднуту бариєру хтора може зопрец здрапнуца и лупенє, а може тиж помогнуц же би ше основни офарбени лак швидко осушел. Лаку дава жадани випатрунок и помага же би ше лак длужей отримал.[12]
== Мат ==
Мат лак подобни як и звичайни лак, алє ше нє блїщи. Вон з часом постал барз популарни, бо го мож хасновац у апликацийох за нохци, дзе на нохцох мож креировац дизайни так же ше хаснує контраст блїщацих и мат поверхносцох.
== Мода ==
Лаки за нохци мож найсц у рижних фарбох и ниянсох. Коло твардих фарбох, лак за нохци розвил и велї други дизайни, як цо попукани, блїщаци, лупкасти, цифровани, иридесцентни и холоґрафски. Криштальове скло або другу декоративну уметносц ше тиж часто наноши на лак за нохци. Даєдни лаки ше рекламує за пошвидшанє роснуца нохцох, змоцньованє нохцох, онєможлївйованє ламаня нохцох, пуканє, та аж и застановенє окусованя нохцох
== Дружтвени медиї ==
[[Файл:Nail_Polish.JPG|лево|мини| Колекция лакох за нохци]]
Дружтвени медиї створели културу нохцох хтора оможлївює хасновательом же би дзелєли слики своїх нохцох. Women's Wear Daily пише же предаванє лакох у ЗАД 2012. досцигло рекордни 768 милиони америцки долари, цо 32% вецей у одношеню на 2011. рок.[13] У другей децениї 21. вику,  як часц експлозиї уметносци нохцох, зявюю ше налїпки за нохци, шаблони, маґнетни лак,[14] клайбаси, блїщаци закончуюци премасценя, блїскотки, кавияр за нохци (микро пацерки), лак за нохци хтори ше предава за хлопох, пахняци лак за нохци и лак за нохци хтори меня фарбу кед є на слунку.
[[Файл:Wikidata_nail_polish_02.jpg|мини| Хлопи и жени зоз офарбенима нохцами на [[Wikimania|Викиманиї]], 2016]]
Нє барз звичайне же би хлопи лаґовали нохци, а таки поступок мож тримац за потупйованє традиционалних родових нормох.[15] Хаснованє уключує преведни лак за защиту нохцох од ламаня або за даванє пестованей блїщацосци на нохцох.[16] Професионални бейзбол бавяче, окреме тоти цо лапаю лабду, можу на терену мац лак за нохци.[17]
== Знїмач лаку за нохци ==
Средство за знїманє лаку за нохци то орґански розпущовач у хторим тиж єст олєю, пахи и фарби. Найчастейши одстраньовач то ацетон. Вон тиж може одстранїц штучни нохци з акрилу або стварднутого ґелу.
Ацетонитрил ше тиж хаснує як средство за одстраньованє лакох, алє є токсичнєйши, та є забранєни у Европи за хаснованє у козметики од 17. марца 2000.[18]
== Здравствени проблеми ==
Оспорює ше здравствени ризики хтори повязани з лаком за нохци. Шанси же би вон нанєсол даяку чкоду хасновательом барз мали.[19] З озбильнєйшим здравственим ризиком стретаю ше професионални технїчаре за нохци, хтори маникир окончую прейґ роботней поверхносци, познатей як столїк за нохци, на хторим ше клиєнтово руки находза директно под зону диханя технїчара. Прето видумани вентилацийни системи хтори можу зменшац виложеносц хемикалийом за найменєй 50%.[20] 
Даєдни удиховани и абсорбовани орґански розпущовачи хтори єст у салонох за нохци, як цо ґликол етри и дисулфид углєнїку, можу мац неґативни ефекти на репродуктивне здравє.[21]
Формулациї лакох за нохци можу мац токсични состойки або таки цо уплївую на други здравствени проблеми. Єдна контроверзна ґрупа состойкох то фталати[22] хтори можу спричинїц ендокрине поремеценє. Трошительни ґрупи примушели продуковательох зменшац або елиминовац потенциялно токсични состойки,[23] а даскельо компаниї ше зложели же буду поступнє утарговац дибутил фталати.[24] [25] Нєт универзални стандарди безпечносци трошительох за лаки, гоч формалдехид елиминовани з даєдних маркох лакох, а други го и далєй хасную.[26]
== Предписаня и старанє о животним штредку ==
Сан Франциско у Америки принєсол варошску уредбу, явно идентификуюци установи хтори хасную лаки за нохци без „токсичного триа“: дибутил фталату, толуену и формалдехиду.[27]
Даєдни реґулаторни цела у Лос Андєлесу, лак за нохци тримаю за опасни одпад.[28] Велї жеми маю строги огранїченя за посиланє лакох за нохци по пошти.[29] [30] „Отровни трио“ ше утаргує, алє ище вше єст компоненти лакох за нохци хтори би могли направиц проблеми за животни штредок. Висипованє фляшкох до жеми може спричинїц контаминацию под'жемней води.[31] [32] Хром (III) оксид желєна и пруско белава фарба части у лакох за нохци и доказане же преходза през хемийне розкладанє, цо би могло мац чкодлїви уплїв на здравє.

=== Шлїдза Референци ===</text>
      <sha1>fuko53wq8a1qzx6g2ss7j5n12pwuf7y</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>19473</id>
      <parentid>19472</parentid>
      <timestamp>2026-06-21T20:16:39Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Olirk55</username>
        <id>19</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>Означени викивязи</comment>
      <origin>19473</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="13292" sha1="a77sjuzkvxyp3ysv1guqozjzot17fft" xml:space="preserve">[[Файл:Polished_purple_nails_with_nail_art_on.jpg|мини| Лаковани нохци]]
[[Файл:Fingernägel-lackieren-IMG_2027.jpg|мини| Нохци на рукох пред и после наношеня червеного лаку за нохц]]
[[Файл:Metti_(cropped).JPG|мини| Женски [[Прстен (накит)|ножни]] пальци украшени з лаком за нохци и [[Кана (боја)|каном]], а на другим пальцу ''metti'' (персцень за ножни пальци) за винчанє.]]
'''Лак за нохци''' то лак хтори мож нанєсц на нохци рукох або ногох же би ше их украшело и защицело. Формула вецейраз ревидована же би ше злєпшало єй декоративни ефекти и онєможлївело пуканє або лупенє. Лак за нохци зложени з мишанїни орґанского полимера и даскельо других компонентох хтори му даваю єдинствену [[Фарба|фарбу]] и текстуру.[1] Лаки за нохци єст у шицких ниянсох фарбох и вони маю значну улогу у маникиру або педикиру.
== Историят == 
Лак за нохци настал у Китаю и датирує зоз 3000. року п.н.е.[2] [3] Коло 600. року п.н.е. кральовска фамелия любела златну и стриберну фарбу. Медзитим, червена и чарна на концу заменєли тоти метални фарби. У Єгипту нїзши класи хасновали бляди фарби, а високе дружтво фарбело нохци на червенкаво-кафовкаво зоз кану.[4] [5] Мумификовани фараонє тиж мали нохци нафарбени з кану.[6] Офарбени лак за нохци ше зявел аж 1920-их рокох. Формули вчасних лакох за нохци креировани з помоцу основних состойкох як цо олєй лаванди, кармин, оксидни калай и олєй берґамоту. Частейше нохци лаковани з тонованима пудерами и кремами, а потим брушени док нє постаню блїщаци. Єдна файта продуктох за полированє хтору ше предавало у тим чаше була Ґрафова паста за нохци хиґло.[7]
== Состойки ==
[[Файл:Nitrocellulose-2D-skeletal.png|десно|мини| Нитроцелулоза то полимер хтори прави филм, а вон главни состойок векшини лакох за нохци.]]
 
* Лак за нохци зложени зоз полимеру хтори прави филм, розложени у випарююцим орґанским розпущовачу. Звичайно то розпущенїна нитроцелулози у бутил ацетату або етил ацетату. Тота основна формулация преширена на шлїдуюце:[8]
* Пластификатори даваю нєламаюци филми. Дибутил фталат и камфор типични пластификатори.
* Фарби и пиґменти то злученїни хтори облапяю хромов оксид, хромов гидроксид, желєзни фероциянид, калайов диоксид, титанийов диоксид, желєзни оксид, кармин, ултрамарин и манґанвиолет.[9]
* Опалесцентни пиґменти – блїщаци випатрунок у фарби можу дац лискуни, бизмут оксихлорид, природни бисери и алуминийов прах.
* Адгезивни полимери обезпечую же би ше нитроцелулоза прилїпла на поверхносц нохца. Єден з модификаторох хтори ше хаснує то тосиламид-формалдехидна смола.[10•	Средства за згушньованє ше додава же би ше затримали блїщаци часточки у суспензиї док су у фляшки. Типичне средство за згушньованє то стеаралконий гекторит. 
* Ултралилово стабилизатори одпорни на пременки фарби кед сухи филм виложени [[Слунко|слунковей]] [[Шветлосц|шветлосци]]. Типични стабилизатор то бензофенон-1.
== Файти ==
=== Основне премасценє ===
Тота файта лаку бистра, млєчно офарбена або нєпревидна целовкаста формула лаку хтору ше хаснує пред наношеньом лаку.[11] Його циль моцнєнє нохцох, реґенерация [[Влага|влаги]] у нохцох и помаганє лаку прилїпнуц ше за нохец. 
= Закончуюце премасценє =
Тота файта лаку то бистра формула лаку у фарби хтору ше хаснує после наношеня лаку на нохци. Вона формує стварднуту бариєру хтора може зопрец здрапнуца и лупенє, а може тиж помогнуц же би ше основни офарбени лак швидко осушел. Лаку дава жадани випатрунок и помага же би ше лак длужей отримал.[12]
== Мат ==
Мат лак подобни як и звичайни лак, алє ше нє блїщи. Вон з часом постал барз популарни, бо го мож хасновац у апликацийох за нохци, дзе на нохцох мож креировац дизайни так же ше хаснує контраст блїщацих и мат [[Поверхносц|поверхносцох]].
== Мода ==
Лаки за нохци мож найсц у рижних фарбох и ниянсох. Коло твардих фарбох, лак за нохци розвил и велї други дизайни, як цо попукани, блїщаци, лупкасти, цифровани, иридесцентни и холоґрафски. Криштальове скло або другу декоративну уметносц ше тиж часто наноши на лак за нохци. Даєдни лаки ше рекламує за пошвидшанє роснуца нохцох, змоцньованє нохцох, онєможлївйованє ламаня нохцох, пуканє, та аж и застановенє окусованя нохцох
== Дружтвени медиї ==
[[Файл:Nail_Polish.JPG|лево|мини| Колекция лакох за нохци]]
Дружтвени медиї створели културу нохцох хтора оможлївює хасновательом же би дзелєли слики своїх нохцох. ''Women's Wear Daily'' пише же предаванє лакох у ЗАД 2012. досцигло рекордни 768 милиони америцки долари, цо 32% вецей у одношеню на 2011. рок.[13] У другей децениї 21. вику,  як часц експлозиї уметносци нохцох, зявюю ше налїпки за нохци, шаблони, маґнетни лак,[14] [[Клайбас|клайбаси]], блїщаци закончуюци премасценя, блїскотки, кавияр за нохци (микро пацерки), лак за нохци хтори ше предава за хлопох, пахняци лак за нохци и лак за нохци хтори меня фарбу кед є на слунку.
[[Файл:Wikidata_nail_polish_02.jpg|мини| Хлопи и жени зоз офарбенима нохцами на [[Wikimania|Викиманиї]], 2016]]
Нє барз звичайне же би хлопи лаґовали нохци, а таки поступок мож тримац за потупйованє традиционалних родових нормох.[15] Хаснованє уключує превидни лак за защиту нохцох од ламаня або за даванє пестованей блїщацосци на нохцох.[16] Професионални бейзбол бавяче, окреме тоти цо лапаю лабду, можу на терену мац лак за нохци.[17]
== Знїмач лаку за нохци ==
Средство за знїманє лаку за нохци то орґански розпущовач у хторим тиж єст олєю, пахи и фарби. Найчастейши одстраньовач то ацетон. Вон тиж може одстранїц штучни нохци з акрилу або стварднутого ґелу. Ацетонитрил ше тиж хаснує як средство за одстраньованє лакох, алє є токсичнєйши, та є забранєни у Европи за хаснованє у козметики од 17. марца 2000.[18]
== Здравствени проблеми ==
Оспорює ше здравствени ризики хтори повязани з лаком за нохци. Шанси же би вон нанєсол даяку чкоду хасновательом барз мали.[19] З озбильнєйшим здравственим ризиком стретаю ше професионални технїчаре за нохци, хтори маникир окончую прейґ роботней поверхносци, познатей як столїк за нохци, на хторим ше клиєнтово руки находза директно под зону диханя технїчара. Прето видумани вентилацийни системи хтори можу зменшац виложеносц хемикалийом за найменєй 50%.[20] 

Даєдни удиховани и абсорбовани орґански розпущовачи хтори єст у салонох за нохци, як цо ґликол етри и дисулфид углєнїку, можу мац неґативни ефекти на репродуктивне здравє.[21] Формулациї лакох за нохци можу мац токсични состойки або таки цо уплївую на други здравствени проблеми. Єдна контроверзна ґрупа состойкох то фталати[22] хтори можу спричинїц ендокрине поремеценє. Трошительни ґрупи примушели продуковательох зменшац або елиминовац потенциялно токсични состойки,[23] а даскельо компаниї ше зложели же буду поступнє утарговац дибутил фталати.[24] [25] Нєт универзални стандарди безпечносци трошительох за лаки, гоч формалдехид елиминовани з даєдних маркох лакох, а други го и далєй хасную.[26]
== Предписаня и старанє о животним штредку ==
Сан Франциско у Америки принєсол варошску уредбу, явно идентификуюци установи хтори хасную лаки за нохци без „токсичного триа“: дибутил фталату, толуену и формалдехиду.[27]
Даєдни реґулаторни цела у Лос Андєлесу, лак за нохци тримаю за опасни одпад.[28] Велї жеми маю строги огранїченя за посиланє лакох за нохци по пошти.[29] [30] „Отровни трио“ ше утаргує, алє ище вше єст компоненти лакох за нохци хтори би могли направиц проблеми за животни штредок. Висипованє фляшкох до жеми може спричинїц контаминацию под'жемней води.[31] [32] Хром (III) оксид желєна и пруско белава фарба части у лакох за нохци и доказане же преходза през хемийне розкладанє, цо би могло мац чкодлїви уплїв на здравє.

=== Шлїдза Референци ===</text>
      <sha1>a77sjuzkvxyp3ysv1guqozjzot17fft</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>19476</id>
      <parentid>19473</parentid>
      <timestamp>2026-06-22T08:47:48Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Sveletanka</username>
        <id>20</id>
      </contributor>
      <comment>катеґория</comment>
      <origin>19476</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="13390" sha1="1pw2lf75urmb1n2ye3fscsgbvhrhxsq" xml:space="preserve">[[Файл:Polished_purple_nails_with_nail_art_on.jpg|мини| Лаковани нохци]]
[[Файл:Fingernägel-lackieren-IMG_2027.jpg|мини| Нохци на рукох пред и после наношеня червеного лаку за нохц]]
[[Файл:Metti_(cropped).JPG|мини| Женски [[Прстен (накит)|ножни]] пальци украшени з лаком за нохци и [[Кана (боја)|каном]], а на другим пальцу ''metti'' (персцень за ножни пальци) за винчанє.]]
'''Лак за нохци''' то лак хтори мож нанєсц на нохци рукох або ногох же би ше их украшело и защицело. Формула вецейраз ревидована же би ше злєпшало єй декоративни ефекти и онєможлївело пуканє або лупенє. Лак за нохци зложени з мишанїни орґанского полимера и даскельо других компонентох хтори му даваю єдинствену [[Фарба|фарбу]] и текстуру.[1] Лаки за нохци єст у шицких ниянсох фарбох и вони маю значну улогу у маникиру або педикиру.
== Историят == 
Лак за нохци настал у Китаю и датирує зоз 3000. року п.н.е.[2] [3] Коло 600. року п.н.е. кральовска фамелия любела златну и стриберну фарбу. Медзитим, червена и чарна на концу заменєли тоти метални фарби. У Єгипту нїзши класи хасновали бляди фарби, а високе дружтво фарбело нохци на червенкаво-кафовкаво зоз кану.[4] [5] Мумификовани фараонє тиж мали нохци нафарбени з кану.[6] Офарбени лак за нохци ше зявел аж 1920-их рокох. Формули вчасних лакох за нохци креировани з помоцу основних состойкох як цо олєй лаванди, кармин, оксидни калай и олєй берґамоту. Частейше нохци лаковани з тонованима пудерами и кремами, а потим брушени док нє постаню блїщаци. Єдна файта продуктох за полированє хтору ше предавало у тим чаше була Ґрафова паста за нохци хиґло.[7]
== Состойки ==
[[Файл:Nitrocellulose-2D-skeletal.png|десно|мини| Нитроцелулоза то полимер хтори прави филм, а вон главни состойок векшини лакох за нохци.]]
 
* Лак за нохци зложени зоз полимеру хтори прави филм, розложени у випарююцим орґанским розпущовачу. Звичайно то розпущенїна нитроцелулози у бутил ацетату або етил ацетату. Тота основна формулация преширена на шлїдуюце:[8]
* Пластификатори даваю нєламаюци филми. Дибутил фталат и камфор типични пластификатори.
* Фарби и пиґменти то злученїни хтори облапяю хромов оксид, хромов гидроксид, желєзни фероциянид, калайов диоксид, титанийов диоксид, желєзни оксид, кармин, ултрамарин и манґанвиолет.[9]
* Опалесцентни пиґменти – блїщаци випатрунок у фарби можу дац лискуни, бизмут оксихлорид, природни бисери и алуминийов прах.
* Адгезивни полимери обезпечую же би ше нитроцелулоза прилїпла на поверхносц нохца. Єден з модификаторох хтори ше хаснує то тосиламид-формалдехидна смола.[10•	Средства за згушньованє ше додава же би ше затримали блїщаци часточки у суспензиї док су у фляшки. Типичне средство за згушньованє то стеаралконий гекторит. 
* Ултралилово стабилизатори одпорни на пременки фарби кед сухи филм виложени [[Слунко|слунковей]] [[Шветлосц|шветлосци]]. Типични стабилизатор то бензофенон-1.
== Файти ==
=== Основне премасценє ===
Тота файта лаку бистра, млєчно офарбена або нєпревидна целовкаста формула лаку хтору ше хаснує пред наношеньом лаку.[11] Його циль моцнєнє нохцох, реґенерация [[Влага|влаги]] у нохцох и помаганє лаку прилїпнуц ше за нохец. 
= Закончуюце премасценє =
Тота файта лаку то бистра формула лаку у фарби хтору ше хаснує после наношеня лаку на нохци. Вона формує стварднуту бариєру хтора може зопрец здрапнуца и лупенє, а може тиж помогнуц же би ше основни офарбени лак швидко осушел. Лаку дава жадани випатрунок и помага же би ше лак длужей отримал.[12]
== Мат ==
Мат лак подобни як и звичайни лак, алє ше нє блїщи. Вон з часом постал барз популарни, бо го мож хасновац у апликацийох за нохци, дзе на нохцох мож креировац дизайни так же ше хаснує контраст блїщацих и мат [[Поверхносц|поверхносцох]].
== Мода ==
Лаки за нохци мож найсц у рижних фарбох и ниянсох. Коло твардих фарбох, лак за нохци розвил и велї други дизайни, як цо попукани, блїщаци, лупкасти, цифровани, иридесцентни и холоґрафски. Криштальове скло або другу декоративну уметносц ше тиж часто наноши на лак за нохци. Даєдни лаки ше рекламує за пошвидшанє роснуца нохцох, змоцньованє нохцох, онєможлївйованє ламаня нохцох, пуканє, та аж и застановенє окусованя нохцох
== Дружтвени медиї ==
[[Файл:Nail_Polish.JPG|лево|мини| Колекция лакох за нохци]]
Дружтвени медиї створели културу нохцох хтора оможлївює хасновательом же би дзелєли слики своїх нохцох. ''Women's Wear Daily'' пише же предаванє лакох у ЗАД 2012. досцигло рекордни 768 милиони америцки долари, цо 32% вецей у одношеню на 2011. рок.[13] У другей децениї 21. вику,  як часц експлозиї уметносци нохцох, зявюю ше налїпки за нохци, шаблони, маґнетни лак,[14] [[Клайбас|клайбаси]], блїщаци закончуюци премасценя, блїскотки, кавияр за нохци (микро пацерки), лак за нохци хтори ше предава за хлопох, пахняци лак за нохци и лак за нохци хтори меня фарбу кед є на слунку.
[[Файл:Wikidata_nail_polish_02.jpg|мини| Хлопи и жени зоз офарбенима нохцами на [[Wikimania|Викиманиї]], 2016]]
Нє барз звичайне же би хлопи лаґовали нохци, а таки поступок мож тримац за потупйованє традиционалних родових нормох.[15] Хаснованє уключує превидни лак за защиту нохцох од ламаня або за даванє пестованей блїщацосци на нохцох.[16] Професионални бейзбол бавяче, окреме тоти цо лапаю лабду, можу на терену мац лак за нохци.[17]
== Знїмач лаку за нохци ==
Средство за знїманє лаку за нохци то орґански розпущовач у хторим тиж єст олєю, пахи и фарби. Найчастейши одстраньовач то ацетон. Вон тиж може одстранїц штучни нохци з акрилу або стварднутого ґелу. Ацетонитрил ше тиж хаснує як средство за одстраньованє лакох, алє є токсичнєйши, та є забранєни у Европи за хаснованє у козметики од 17. марца 2000.[18]
== Здравствени проблеми ==
Оспорює ше здравствени ризики хтори повязани з лаком за нохци. Шанси же би вон нанєсол даяку чкоду хасновательом барз мали.[19] З озбильнєйшим здравственим ризиком стретаю ше професионални технїчаре за нохци, хтори маникир окончую прейґ роботней поверхносци, познатей як столїк за нохци, на хторим ше клиєнтово руки находза директно под зону диханя технїчара. Прето видумани вентилацийни системи хтори можу зменшац виложеносц хемикалийом за найменєй 50%.[20] 

Даєдни удиховани и абсорбовани орґански розпущовачи хтори єст у салонох за нохци, як цо ґликол етри и дисулфид углєнїку, можу мац неґативни ефекти на репродуктивне здравє.[21] Формулациї лакох за нохци можу мац токсични состойки або таки цо уплївую на други здравствени проблеми. Єдна контроверзна ґрупа состойкох то фталати[22] хтори можу спричинїц ендокрине поремеценє. Трошительни ґрупи примушели продуковательох зменшац або елиминовац потенциялно токсични состойки,[23] а даскельо компаниї ше зложели же буду поступнє утарговац дибутил фталати.[24] [25] Нєт универзални стандарди безпечносци трошительох за лаки, гоч формалдехид елиминовани з даєдних маркох лакох, а други го и далєй хасную.[26]
== Предписаня и старанє о животним штредку ==
Сан Франциско у Америки принєсол варошску уредбу, явно идентификуюци установи хтори хасную лаки за нохци без „токсичного триа“: дибутил фталату, толуену и формалдехиду.[27]

Даєдни реґулаторни цела у Лос Андєлесу, лак за нохци тримаю за опасни одпад.[28] Велї жеми маю строги огранїченя за посиланє лакох за нохци по пошти.[29] [30] „Отровни трио“ ше утаргує, алє ище вше єст компоненти лакох за нохци хтори би могли направиц проблеми за животни штредок. Висипованє фляшкох до жеми може спричинїц контаминацию под'жемней води.[31] [32] Хром (III) оксид желєна и пруско белава фарба части у лакох за нохци и доказане же преходза през хемийне розкладанє, цо би могло мац чкодлїви уплїв на здравє.

=== Шлїдза Референци ===
[[Катеґория:Хемийни мишанїни]]
[[Катеґория:Козметика]]</text>
      <sha1>1pw2lf75urmb1n2ye3fscsgbvhrhxsq</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Национални парк Шараками-Санчи</title>
    <ns>0</ns>
    <id>3178</id>
    <revision>
      <id>19477</id>
      <timestamp>2026-06-22T09:15:46Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Sveletanka</username>
        <id>20</id>
      </contributor>
      <comment>Нова статя</comment>
      <origin>19477</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="5910" sha1="6k3xw13f7q1ot8d108afxzgij11io7t" xml:space="preserve">'''Шираками–Санчи''' (японски: 白神山地, означує „бога билей гори&quot;) подруче лєсох у японских покраїнох Акита и Аомори на сиверу японского острова Хоншу. Тото подруче ма поверхносц коло 1 300 км2, а прекрите є зоз пралєсами японского буку (Fagus crenata). Його часц од 169,7 км2 у найзащиценшим подручу уписана до Унесковей шветовей лїстини [[Културна скарбнїца|културней скарбнїци]] у Азиї 1993. року. (1хр)

Структура  жеми букових лєсох нє вигодна за роснуце [[Печарка|печаркох]], а окреме шитаки печаркох, алє то вшелїяк нє причина же би польопривреднїки узурповали тото подруче так же воно остало нєдотхнуте за розлику од лєсох у околїску. Почитованє прешлосци, предкох и традициї основна прикмета Японцох, цо доказує и податок же пред тим як [[национални парк]] основани, жителє тей обласци достали битку процив институцийох хтори допущели будованє драги цо би повязала два административни обласци Аомори и Акиру и загрожела природну ровновагу. Окрем буку, у лєше рошню коло 500 файти рошлїнох спомедзи хторих найважнєйши: кацура (Cercidiphyllum), калопанакс (Kalopanax, древо рицинусу), японски граб (Ostrya japonica) и други файти лїсцопадних древох.

Од животиньох на тим подручу, окрем 87 файтох птицох и 2 212 файтох инсектох, жиє и: национални символ – чарна жуна (Dryocopus martius), японски серов (Capricornis crispus), горски сокол-орел (Nisaetus nipalensis), шиви орел (Aquila chrysaetos), японски макаки (Macaca fuscata), миши роду Gliridae и азийски кафови медведз (Ursus thibetanus).

Нєровни терен и нєдостаток драгох у парку  причина минималного керченя букового лєса, так же людске дїйствованє було огранїчене лєм на погранїчну обласц парку. Матаґи, локална етнїчна ґрупа аинутского походзеня, хтора добре позна защицене подруче, лови по строгим кодексу, збера поживу и орґанизує еко-нащиви. (8 анґ) За уход до парку потребне допущенє лєсовей управи, а же би ше лапало риби, потребне и допущенє Националного риболовного здруженя. Популарне место за нащивительох то прекрасни водопад Анмон но таки.

Характеристики парку

Попри того же ше пред 2 милиони роками биодиверзитет прастарих букових лєсох на планети Жеми обачлївше зменшал пре континенталне захладзенє, лєси у сиверним Японє нє прецерпели нїяку пременку. Прето тоти лєси затримали свой першобутни еколоґийни состав и представяю такповесц „живу капсулу часу” од историйного значеня(1анґ).

Гори Шираками першенствено ґранитни и седиментни стини. У покраїни єст вельо рики и водопади(2,3 анґ), глїбоки и прикри долїни хтори ше преплєтаю(4анґ). Подруче на надморскей висини од 100 до 1 243 метери, а штредня висина 1 000 метери. Штредня рочна температура 12 ступнї на нїзшей надморскей висини, штреднї рочни паданя 1 938 милиметри.

Гранїци националного парку Шираками-Санчи

Шираками-Санчи ше на востоку гранїчи зоз националним парком Tsugaru quasi, а найвекши верх Shirakamidake, хтори нє у защиценим подручу, так же ше мож ґрабац на ньго без допущеня. У подножю Шираками-Санчи, у населєним месце Hachimori (Akita), ше кажди рок отримує концерт на отвореним Yūkyū-no-Mori (悠久の杜) або Шираками фестивал.


Вонкашнї вязи

https://www.japan.travel/en/world-heritage/shirakami-sanchi-mountain-range/

https://www.japan-guide.com/e/e3790.html

https://worldheritageoutlook.iucn.org/explore-sites/shirakami-sanchi

http://world-heritage-datasheets.unep-wcmc.org/datasheet/output/site/shirakami-sanchi/
[[Катеґория:Защита природи]]
[[Катеґория:Защицени подруча]]
[[Катеґория:Национални парки]]
[[Катеґория:Национални парки Азиї]]
[[Катеґория:Япон]]</text>
      <sha1>6k3xw13f7q1ot8d108afxzgij11io7t</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>19487</id>
      <parentid>19477</parentid>
      <timestamp>2026-06-22T11:05:41Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Olirk55</username>
        <id>19</id>
      </contributor>
      <comment>Означени вонакшнї вязи, маркиорванє</comment>
      <origin>19487</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="6046" sha1="c07t1ugyxts2v9uxu17rt41jbk0d544" xml:space="preserve">'''Шираками–Санчи''' (японски: 白神山地, означує „бога билей гори&quot;) подруче лєсох у японских покраїнох Акита и Аомори на сиверу японского острова Хоншу. Тото подруче ма [[поверхносц]] коло 1 300 км2, а прекрите є зоз пралєсами японского буку (''Fagus crenata''). Його часц од 169,7 км2 у найзащиценшим подручу уписана до Унесковей шветовей лїстини [[Културна скарбнїца|културней скарбнїци]] у Азиї 1993. року. (1хр)

Структура  жеми букових лєсох нє вигодна за роснуце [[Печарка|печаркох]], а окреме шитаки [[Печарка|печаркох]], алє то вшелїяк нє причина же би польопривреднїки узурповали тото подруче так же воно остало нєдотхнуте за розлику од лєсох у околїску. Почитованє прешлосци, предкох и традициї основна прикмета Японцох, цо доказує и податок же пред тим як [[национални парк]] основани, жителє тей обласци достали битку процив институцийох хтори допущели будованє драги цо би повязала два административни обласци Аомори и Акиру и загрожела природну ровновагу. Окрем буку, у лєше рошню коло 500 файти рошлїнох спомедзи хторих найважнєйши: кацура (''Cercidiphyllum''), калопанакс (''Kalopanax'', древо рицинусу), японски граб (''Ostrya japonica)'' и други файти лїсцопадних древох.

Од животиньох на тим подручу, окрем 87 файтох птицох и 2 212 файтох инсектох, жиє и: национални символ – чарна жуна (''Dryocopus martius''), японски серов (''Capricornis crispus''), горски сокол-орел (''Nisaetus'' ''nipalensis''), шиви орел (''Aquila chrysaetos''), японски макаки (''Macaca fuscata''), миши роду ''Gliridae'' и азийски кафови медведз (''Ursus thibetanus'').

Нєровни терен и нєдостаток драгох у парку  причина минималного керченя букового лєса, так же людске дїйствованє було огранїчене лєм на погранїчну обласц парку. Матаґи, локална етнїчна ґрупа аинутского походзеня, хтора добре позна защицене подруче, лови по строгим кодексу, збера [[Пожива|поживу]] и орґанизує еко-нащиви. (8 анґ) За уход до парку потребне допущенє лєсовей управи, а же би ше лапало риби, потребне и допущенє Националного риболовного здруженя. Популарне место за нащивительох то прекрасни водопад Анмон но таки.

== Характеристики парку ==
Попри того же ше пред 2 милиони роками биодиверзитет прастарих букових лєсох на планети Жеми обачлївше зменшал пре континенталне захладзенє, лєси у сиверним Японє нє прецерпели нїяку пременку. Прето тоти лєси затримали свой першобутни еколоґийни состав и представяю такповесц „живу капсулу часу” од историйного значеня(1анґ).

Гори Шираками першенствено ґранитни и седиментни стини. У покраїни єст вельо рики и водопади(2,3 анґ), глїбоки и прикри долїни хтори ше преплєтаю(4анґ). Подруче на надморскей висини од 100 до 1 243 [[Метер|метери]], а штредня висина 1 000 метери. Штредня рочна [[температура]] 12 ступнї на нїзшей надморскей висини, штреднї рочни паданя 1 938 милиметри.

== Гранїци националного парку Шираками-Санчи ==
Шираками-Санчи ше на востоку гранїчи зоз националним парком ''Tsugaru quasi'', а найвекши верх ''Shirakamidake'', хтори нє у защиценим подручу, так же ше мож ґрабац на ньго без допущеня. У подножю Шираками-Санчи, у населєним месце ''Hachimori (Akita)'', ше кажди рок отримує концерт на отвореним ''Yūkyū-no-Mori'' (悠久の杜) або Шираками фестивал.

== Вонкашнї вязи ==
https://www.japan.travel/en/world-heritage/shirakami-sanchi-mountain-range/

https://www.japan-guide.com/e/e3790.html

https://worldheritageoutlook.iucn.org/explore-sites/shirakami-sanchi

http://world-heritage-datasheets.unep-wcmc.org/datasheet/output/site/shirakami-sanchi/
[[Катеґория:Защита природи]]
[[Катеґория:Защицени подруча]]
[[Катеґория:Национални парки]]
[[Катеґория:Национални парки Азиї]]
[[Катеґория:Япон]]</text>
      <sha1>c07t1ugyxts2v9uxu17rt41jbk0d544</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Катеґория:Нєправилни ритмични подзелєня</title>
    <ns>14</ns>
    <id>3179</id>
    <revision>
      <id>19483</id>
      <timestamp>2026-06-22T10:14:50Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Olirk55</username>
        <id>19</id>
      </contributor>
      <comment>Нова страница: Септола</comment>
      <origin>19483</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="14" sha1="8pwrzxfyz31daeeknw7es9qtkl5tzgt" xml:space="preserve">Септола</text>
      <sha1>8pwrzxfyz31daeeknw7es9qtkl5tzgt</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>19486</id>
      <parentid>19483</parentid>
      <timestamp>2026-06-22T10:32:43Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Olirk55</username>
        <id>19</id>
      </contributor>
      <minor />
      <origin>19486</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="105" sha1="4sly3zaob26jml9dgis85mop5o3a38l" xml:space="preserve">Септола
[[Катеґория:Ритмични подзелєя]]
[[Катеґория:Ритем]]</text>
      <sha1>4sly3zaob26jml9dgis85mop5o3a38l</sha1>
    </revision>
  </page>
</mediawiki>