Википедия rskwiki https://rsk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8_%D0%B1%D0%BE%D0%BA MediaWiki 1.47.0-wmf.7 first-letter Медий Окреме Розгварка Хаснователь Розгварка зоз хасновательом Википедия Розгварка о Википедиї Файл Розгварка о файлу МедияВики Розгварка о МедияВикию Шаблон Розгварка о шаблону Помоц Розгварка о помоци Катеґория Розгварка о катеґориї TimedText TimedText talk Модул Разговор о модулу Event Event talk 0 665 19491 19115 2026-06-22T17:52:25Z Olirk55 19 Уложена фотоґрафия, означени викивязи 19491 wikitext text/x-wiki [[File:Ruski Krstur - 66.jpg|thumb|339x339px|Скулптура, памятнїк погинутим борцом у НОВ, у центре [[Руски Керестур|Руского Керестура]]]] [[File:Knjaz Laborec (Habura, Slovacka) 20250927 173816.jpg|thumb|250px|Памятнїк славянскому князови Лаборцови (Габура, Република Словацка)]] [[File:Bista kompozitora Isidora Bajića u Kuli.jpg|right|thumb|387x387px|[[Биста]] [[Исидор Баїч|Исидора Баїча]] ([[композитор]]), аутор [[Еуґен Кочиш]], руски скулптор]]'''Скулпторство''' (лат. ''sculpere'' – кресац, длабац) то уметносц, односно схопносц формованя тродимензионалних фурмох (скулптурох) зоз рижних материялох як цо то: [[камень]], мрамор, древо, метал, глїна, скло, пластика и велї други. Скулпторство, попри малярства и архитектури, учишлює ше до подобовей, алє и до просторней уметносци, прето же скулптор зоз своїм уметнїцким дїлом оформює простор. Формованє велїх скулптурох ма естетски, односно уметнїцки циль (напр. статуа, биста). На скулптуру можеме патриц и зоз функционалного боку. Кед функционална нота у ровноваги зоз уметнїцку, вец таку скулптуру воламе функционална скулптура (напр. фонтана). Велї скулпторе твердза же кед ше ґу линиї, [[поверхносц]]и и [[Волумен|волумену]], основним димензийом скулптури, дода симетрия, пропорция и ритем, вец таки скулптури припадаю абстрактному скулпторству. == Поняце скулпторства == [[File:Symbool wijsheid dHont detail.jpg|right|thumb|256x256px|Статуа, Симбол мудросци, аутор Питер д'Онта (1943)]] Саме поняце скулпторства нє конєчне, нє може ше сконцентровац лєм на єдну катеґорию предметох або активносцох. Скулпторство ше нєпреривно меня и розвива нови активносци, дополнює зоз новима предметами до свойого обсягу уметносци. Нїхто зоз сиґурносцу нє може повесц цо будзе подпадац под катеґорию скулптури у блїзшей або дальшей будучносци. Поєдини характеристики скулпторства, а хтори були у прешлих часох значни, нєшка у модерних часох нє присутни и прето вецей нє дефиную тоту уметносц. Єдна з нїх то же скулптури представяю природу. Пред 20. виком, скулптури представяли подоби людзох, а дакеди попри нїх и нєживи предмети, як цо то бависка и кнїжки. На початку 20. вику ше зявюю нєпредметни, абстрактни форми. == Типи скулптурох == [[Файл:Bakers_and_Brewers_from_Meketre's_Model_Bakery_and_Brewery_MET_DT234925.jpg|алт=|мини|220x220п|Статуети - мали фиґурки особох хтори миша хлєб]] [[Файл:Naghsh-e_rostam,_Irán,_2016-09-24,_DD_12.jpg|мини|220x220п|Релєф]] У прешлосци пановало становиско же скулптури и їх компоненти нєпременлївей форми и велькосци и же нє маю можлївосц рушаня. Зоз розвиваньом кинетичного скулпторства и тото становиско вименєне, понеже нєрухомосц вецей нє сущна за тоту уметносц. ::♦ '''Биста''' то скулптура хтора приказує тродимензионалну горню часц особи, од паса по верх глави, а облапя перша, плєца и главу. Тоти скулптури найчастейше у природней велькосци и прави ше их зоз мрамору, [[Камень|каменя]], древа, бронзи… ::♦ '''Мала фиґурка – статуета''', то скулпторске дїло (бисти и статуи) малого формату хторе представя особу, божество, предмет або животиню. Така фурма скулптури найстарша фурма скулпторского дїла (Вилендорфска Венера), а сировина за таки скулптури то глїна, метал, скло, древо, камень… [[File:Bright future, The George McGovern Leadership Awards.jpg|right|thumb|283x283px|Шветла будучносц]] ::♦ '''Статуа''' то тродимензионална скулптура хтора представя єдну цалосц особи, божества, предмета або животинї. Статуи можу буц состойна часц ентериєру, або ше находза шлєбодни у просторе – памятнїки, фонтани… Окрем тих тродимензионалних фиґурох, под скулптуру ше подрозумює и '''релєф'''. Релєф то випупченя и удубеня на ровней [[Поверхносц|поверхносци]], хтора служи як подлога, так же ше на релєф патри лєм зоз єдного боку (преднього). Скулптура хтора представя тродимензионалну фурму чловека може буц: ::★ Статуа, фиґура – цалосни приказ чловека ::★ Портрет – приказ глави ::★ Биста – приказ од паса по верх глави ::★ Конянїк – приказ людскей фиґури на [[Концертмайстор|коню]] == Скулпторски технїки == Три основни технїки у скулпторстве хтори ше од давн-давна хаснує то моделованє, кресанє и вилїванє.<ref>[https://likovnjaci.wordpress.com/likovne-tehnike/vajarske-tehnike/ Скулпторски технїки], ''likovnajci.wordpress.com'' </ref> ::* '''Моделованє''' то технїка роботи зоз глїну и воском. То материяли хтори мож лєгко моделовац зоз додаваньом або однїманьом истих. ::* '''Кресанє''' то технїка хтору ше хаснує при твардейших материялох як цо то камень, древо, мрамор и слонова косц. При тей технїки нєобходне хасновац [[орудиє|орудия]]. ::* '''Вилїванє''' то технїка при хторей ше за правенє скулптурох хаснує уж порихтани [[Фурма|фурми]] або шаблони, звичайно зоз глїни. Фурма за портрет звичайно зложена зоз пейцох часцох: верхня, сподня и предня часц хтора ма два або три часци. Фурму ше посипе зоз чечуцим ґипсом. Кед ше ґипс стварднє, фурму ше очуха од звишку глїни а нукашньосц ше премасци з окремну мишанїну же би ше материял, зоз хторого ше прави скулптуру, нє залїпел за фурму. '''Конструованє''' истих або розличних материялох и правенє скулптурох зоз '''заварйованьом''' тиж основни технїки, алє ше зявели познєйше, у 20. вику. == Материяли == Материяли зоз хторих ше прави скулптури то глїна, ґипс, рижни метали, бронза, древо, камень, мрамор, метални и пластични циви, скло, слонова косц, плех, папер, [[писок]], ляд, [[шнїг]] и други. == Ґалерия скулптурох зоз рижних материялох == <gallery> Файл:Incantatio - Roland Boren2.jpg|Скулптура зоз металу Файл:Wood Bodhisattva 2.jpg|Скулптура зоз древа Файл:Picswiss BL-60-31.jpg|Скулптура зоз бетону Файл:Newsome 002.jpg|Скулптура зоз скла Файл:02794Wieliczka.JPG|Скулптура зоз солї Файл:Brno Reduta socha.jpg|Статуа хлапца [[Волфґанґ Амадеус Моцарт|В. А. Моцарта]] у Брну Файл:33507-Leipzig-2011-Mehrteilig-Brück & Sohn Kunstverlag.jpg|Лайпциґ ''Mehrteilig''''- Brück & Sohn Kunstverlag (''скулптура 2022) </gallery> == Вонкашнї вязи == * [https://www.youtube.com/watch?v=Xjtc5SRBfFI Кинетични скулптури], ''youtube.com'' * [https://skulptura-hronologijaizlaganja.rs/ Hronologija izlaganja skulpture u Srbiji 1945—2000], ''skulptura–hronologijaizlaganja.rs'' == Референци == [[Катеґория:Скулпторство|*]] pf61kzacm5hhm3xbo3mu5m4xl6ojtkp 19492 19491 2026-06-22T17:53:05Z Olirk55 19 19492 wikitext text/x-wiki [[File:Ruski Krstur - 66.jpg|thumb|339x339px|Скулптура, памятнїк погинутим борцом у НОВ, у центре [[Руски Керестур|Руского Керестура]]]] [[File:Knjaz Laborec (Habura, Slovacka) 20250927 173816.jpg|thumb|250px|Памятнїк славянскому князови Лаборцови (Габура, Република Словацка)]] [[File:Bista kompozitora Isidora Bajića u Kuli.jpg|right|thumb|387x387px|[[Биста]] [[Исидор Баїч|Исидора Баїча]] ([[композитор]]), аутор [[Еуґен Кочиш]], руски скулптор]]'''Скулпторство''' (лат. ''sculpere'' – кресац, длабац) то уметносц, односно схопносц формованя тродимензионалних фурмох (скулптурох) зоз рижних материялох як цо то: [[камень]], мрамор, древо, метал, глїна, скло, пластика и велї други. Скулпторство, попри малярства и архитектури, учишлює ше до подобовей, алє и до просторней уметносци, прето же скулптор зоз своїм уметнїцким дїлом оформює простор. Формованє велїх скулптурох ма естетски, односно уметнїцки циль (напр. статуа, биста). На скулптуру можеме патриц и зоз функционалного боку. Кед функционална нота у ровноваги зоз уметнїцку, вец таку скулптуру воламе функционална скулптура (напр. фонтана). Велї скулпторе твердза же кед ше ґу линиї, [[поверхносц]]и и [[Волумен|волумену]], основним димензийом скулптури, дода симетрия, пропорция и ритем, вец таки скулптури припадаю абстрактному скулпторству. == Поняце скулпторства == [[File:Symbool wijsheid dHont detail.jpg|right|thumb|256x256px|Статуа, Симбол мудросци, аутор Питер д'Онта (1943)]] Саме поняце скулпторства нє конєчне, нє може ше сконцентровац лєм на єдну катеґорию предметох або активносцох. Скулпторство ше нєпреривно меня и розвива нови активносци, дополнює зоз новима предметами до свойого обсягу уметносци. Нїхто зоз сиґурносцу нє може повесц цо будзе подпадац под катеґорию скулптури у блїзшей або дальшей будучносци. Поєдини характеристики скулпторства, а хтори були у прешлих часох значни, нєшка у модерних часох нє присутни и прето вецей нє дефиную тоту уметносц. Єдна з нїх то же скулптури представяю природу. Пред 20. виком, скулптури представяли подоби людзох, а дакеди попри нїх и нєживи предмети, як цо то бависка и кнїжки. На початку 20. вику ше зявюю нєпредметни, абстрактни форми. == Типи скулптурох == [[Файл:Bakers_and_Brewers_from_Meketre's_Model_Bakery_and_Brewery_MET_DT234925.jpg|алт=|мини|220x220п|Статуети - мали фиґурки особох хтори миша хлєб]] [[Файл:Naghsh-e_rostam,_Irán,_2016-09-24,_DD_12.jpg|мини|220x220п|Релєф]] У прешлосци пановало становиско же скулптури и їх компоненти нєпременлївей форми и велькосци и же нє маю можлївосц рушаня. Зоз розвиваньом кинетичного скулпторства и тото становиско вименєне, понеже нєрухомосц вецей нє сущна за тоту уметносц. ::♦ '''Биста''' то скулптура хтора приказує тродимензионалну горню часц особи, од паса по верх глави, а облапя перша, плєца и главу. Тоти скулптури найчастейше у природней велькосци и прави ше их зоз мрамору, [[Камень|каменя]], древа, бронзи… ::♦ '''Мала фиґурка – статуета''', то скулпторске дїло (бисти и статуи) малого формату хторе представя особу, божество, предмет або животиню. Така фурма скулптури найстарша фурма скулпторского дїла (Вилендорфска Венера), а сировина за таки скулптури то глїна, метал, скло, древо, камень… [[File:Bright future, The George McGovern Leadership Awards.jpg|right|thumb|283x283px|Шветла будучносц]] ::♦ '''Статуа''' то тродимензионална скулптура хтора представя єдну цалосц особи, божества, предмета або животинї. Статуи можу буц состойна часц ентериєру, або ше находза шлєбодни у просторе – памятнїки, фонтани… Окрем тих тродимензионалних фиґурох, под скулптуру ше подрозумює и '''релєф'''. Релєф то випупченя и удубеня на ровней [[Поверхносц|поверхносци]], хтора служи як подлога, так же ше на релєф патри лєм зоз єдного боку (преднього). Скулптура хтора представя тродимензионалну фурму чловека може буц: ::★ Статуа, фиґура – цалосни приказ чловека ::★ Портрет – приказ глави ::★ Биста – приказ од паса по верх глави ::★ Конянїк – приказ людскей фиґури на [[Концертмайстор|коню]] == Скулпторски технїки == Три основни технїки у скулпторстве хтори ше од давн-давна хаснує то моделованє, кресанє и вилїванє.<ref>[https://likovnjaci.wordpress.com/likovne-tehnike/vajarske-tehnike/ Скулпторски технїки], ''likovnajci.wordpress.com'' </ref> ::* '''Моделованє''' то технїка роботи зоз глїну и воском. То материяли хтори мож лєгко моделовац зоз додаваньом або однїманьом истих. ::* '''Кресанє''' то технїка хтору ше хаснує при твардейших материялох як цо то камень, древо, мрамор и слонова косц. При тей технїки нєобходне хасновац [[орудиє|орудия]]. ::* '''Вилїванє''' то технїка при хторей ше за правенє скулптурох хаснує уж порихтани [[Фурма|фурми]] або шаблони, звичайно зоз глїни. Фурма за портрет звичайно зложена зоз пейцох часцох: верхня, сподня и предня часц хтора ма два або три часци. Фурму ше посипе зоз чечуцим ґипсом. Кед ше ґипс стварднє, фурму ше очуха од звишку глїни а нукашньосц ше премасци з окремну мишанїну же би ше материял, зоз хторого ше прави скулптуру, нє залїпел за фурму. '''Конструованє''' истих або розличних материялох и правенє скулптурох зоз '''заварйованьом''' тиж основни технїки, алє ше зявели познєйше, у 20. вику. == Материяли == Материяли зоз хторих ше прави скулптури то глїна, ґипс, рижни метали, бронза, древо, камень, мрамор, метални и пластични циви, скло, слонова косц, плех, папер, [[писок]], ляд, [[шнїг]] и други. == Ґалерия скулптурох зоз рижних материялох == <gallery> Файл:Incantatio - Roland Boren2.jpg|Скулптура зоз металу Файл:Wood Bodhisattva 2.jpg|Скулптура зоз древа Файл:Picswiss BL-60-31.jpg|Скулптура зоз бетону Файл:Newsome 002.jpg|Скулптура зоз скла Файл:02794Wieliczka.JPG|Скулптура зоз солї Файл:Brno Reduta socha.jpg|Статуа хлапца [[Волфґанґ Амадеус Моцарт|В. А. Моцарта]] у Брну Файл:33507-Leipzig-2011-Mehrteilig-Brück & Sohn Kunstverlag.jpg|Лайпциґ ''Mehrteilig'<nowiki/>'''-''' Brück & Sohn Kunstverlag (скулптура 2022)'' </gallery> == Вонкашнї вязи == * [https://www.youtube.com/watch?v=Xjtc5SRBfFI Кинетични скулптури], ''youtube.com'' * [https://skulptura-hronologijaizlaganja.rs/ Hronologija izlaganja skulpture u Srbiji 1945—2000], ''skulptura–hronologijaizlaganja.rs'' == Референци == [[Катеґория:Скулпторство|*]] sqqdpjixnroajlyj62w3683ppxxftic 0 2869 19501 19484 2026-06-23T09:21:09Z Olirk55 19 19501 wikitext text/x-wiki [[File:Kwintool.png|right|thumb|139x139px|Квинтола]]'''Квинтола''' (франц. ''quintole''t, анґл. ''quintuplet'') настава так же ше єдна нотна вредносц подзели на пейц єднаки часци (место на штири).<ref>[https://www.youtube.com/shorts/STRQE5Oakks Kvintola]</ref> Квинтола ше означує: ♦ лєм зоз числом 5 (над або под ноти), [[File:Kwintool.png|71x71px]] ♦ зоз числом 5 и луком (над або под ноти), [[File:Chambers 1908 Music Quintuplet.png|126x126px]] ♦ зоз числом 5 и угласту заграду (над або под ноти). [[File:Hippopotamus rhythm.png|324x324px]] Квинтола спада до '''''нєправилней тонскей групи''''' прето же наства з дзелєньом нотней вредносци на '''5''' часци.<ref>[https://klarinetknjige.wordpress.com/o-autorima/radivoj-lazic/ Радивој Лазић], [https://klarinetknjige.wordpress.com/literatura/339-2/ucim-klarinet-iv/ Школа за кларинет: Учим кларинет IV][https://web.archive.org/web/20121230142657/http://klarinetknjige.wordpress.com/literatura/339-2/ucim-klarinet-iv/ Архивирано] на веб-сајту [https://sr.wikipedia.org/wiki/Wayback_Machine Wayback Machine] (30. децембар 2012), Приступљено 9. 4. 2013.[непоуздан извор?]</ref> Нотна вредносц ше место на 4 дзели на 5 часци. Илустрация наставаня квинтоли: {| border="1" cellpadding="3" cellspacing="24" class="wikitable" style="align:left; margin:0.5em 0 0; border-style:solid; border:3px solid #999; border-right-width:2px; border-bottom-width:2px; border-collapse:collapse; font-size:120%;" |- style="background:#ffdead;" | '''Нотна вредносц''' | style="text-align:center;"| '''место на <big><font color=#8B0000>4</big></font>''' | style="text-align:center;"| '''дзелї ше на <big><font color=#8B0000>5</big></font> часци''' |- | style="background:#FAEBD7;" | Цала нота [[File:Whole note.gif|30px]] | style="text-align:center;"| [[File:Quarter note.gif|25px]][[File:Quarter note.gif|25px]][[File:Quarter note.gif|25px]][[File:Quarter note.gif|25px]] | style="text-align:center;"| [[File:Quarter note.gif|25px]][[File:Quarter note.gif|25px]][[File:Quarter note.gif|25px]][[File:Quarter note.gif|25px]][[File:Quarter note.gif|25px]] |- | style="background:#f3fff3;" | Половка ноти [[File:Half note.gif|32px]] | style="text-align:center;"| [[File:Music-beam.svg|50px]][[File:Music-beam.svg|50px]] | style="text-align:center;"| [[File:Kwintool.png|100px]] |- | style="background:#FAFAD2;" | Шетврцина ноти [[File:Quarter note.gif|30px]] | style="text-align:center;"| [[File:Music-beam2.jpg|50px]][[File:Music-beam2.jpg|50px]] | style="text-align:center;"| [[File:Kvintola.jpg|center|50px|]][[File:Music-sixteenthnote.svg|30px]][[File:Music-sixteenthnote.svg|30px]][[File:Music-sixteenthnote.svg|30px]][[File:Music-sixteenthnote.svg|30px]][[File:Music-sixteenthnote.svg|30px]] |} ▶ Кед нотну вредносц подзелїме на 3 єднаки часци - настава [[триола]], кед подзелїме на 6 - секстола, на 7 - септола итд.<ref>[https://klarinetknjige.wordpress.com/o-autorima/radivoj-lazic/ Р. Лазић] - [https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BC%D0%B8%D1%80_%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%B8%D1%9B В. Перичић] [https://klarinetknjige.wordpress.com/category/osnovi-teorije-muzike/ Основи теорије музике] Приступљено 9. 4. 2013.[непоуздан извор?]</ref> Нотни и звучни приклад квинтоли у композициї ''Пополаднє єдного фауна,'' (Клод Дебиси) [[File:Prelude to the Afternoon of a Faun dominant thirteenth chord.png|center|thumb|694x694px|[[File:Prelude to the Afternoon of a Faun dominant thirteenth chord.mid|Прелудиюм за Пополаднє єдного пауна]]]] == Вонкашнї вязи == * [https://www.youtube.com/shorts/V27YZanPHII Квинтола] Видео знїмок (русийски язик), youtube.com * [https://www.youtube.com/shorts/OKRo0XUPwgA Квинтола и Триола] Видео илустрация, youtube.com == Референци == <references /> [[Катеґория:Музика]] [[Катеґория:Теория музики]] [[Катеґория:Музични термини]] [[Катеґория:Нєправилни ритмични подзелєня]] ba1vr37ymrohpzg19ffu4rkdc6jheyl 0 3180 19488 2026-06-22T12:36:10Z Olirk55 19 Нова страница: Кед ше єдна нотна вредносц подзелї на 3, 5, 6 або 7 єднакаки часци (место на 2, 4, 8, 16), доставаю ше се нєправилни тонски ґрупи (франц. groupes irréguliers, анґл. irregular rhythmic groupings), або нєправилни ритмични подзелєня.[1] Нєправилни тонски групи ше означую з числами (числа указую… 19488 wikitext text/x-wiki Кед ше єдна нотна вредносц подзелї на 3, 5, 6 або 7 єднакаки часци (место на 2, 4, 8, 16), доставаю ше се нєправилни тонски ґрупи (франц. groupes irréguliers, анґл. irregular rhythmic groupings), або нєправилни ритмични подзелєня.[1] Нєправилни тонски групи ше означую з числами (числа указую кельо ноти єст у ґрупи) и луком (пише ше лук над або под число).[2] Мена нєправилних тонских ґрупох До нєправилних тонских ґрупох спадаю: • Триола[3] – настава з подзелєньом нотних вредносцох на 3 часци: Playⓘ • Квинтола[3] - настава з подзелєньом нотних вредносцох на 5 часци: Playⓘ • Секстола[3] - настава з подзелєньом нотних вредносцох на 6 часци: Playⓘ • Септола[3] - настава з подзелєньом нотних вредносцох на 7 часци: Playⓘ Историят Окремни типи ритмичних подзелєньох настали у полифониї позного штреднього вика и ренесанси, а у вязи зоз швидким розвойом мензуралних ритмох (напр. у мотетох Ars antiqua, и мотетох Пєра де ла Кроа). Окремни типи ритмичних подзелєньох (туплети) у музики то метрични розлични ґрупи тирваня хтори звичайно кед ше поздаваю даваю єден такт. У класично-романтичарскей музики 18. и 19. вику, начастейши тип такого подзелєня то триола. У полифоней музики, окремни типи и комбинациї ритмичних подзелєньох ше хаснує за посцигованє полиритмичних ефектох (4 рсй). У музики 20. вику, ритмични експерименти аванґардней музики доведли до велїх прикладох софистицираних и нєправилнєйших ритмичних ґрупованьох. Же би означел специфичне ритмичне подзелєнє, композитор у таких случайох хаснує заєднїцку розломку, хтора ше кладзе на штредок угластей загради хтора означує гранїци изолованей ґрупе. Напр., розломок 9:8 означує ритмичку фиґуру нотирану на дзевец ноти, алє хтори звуча у тирваню єднаких осем истих нотох за исти час. . Референци 1. Властимир Перичић, Вишејезични речник музичких термина 2. Радивој Лазић - Властимир Перичић, Основи теорије музике, Приступљено 15. 4. 2013.[непоуздан извор?] 3. Радивој Лазић, Школа за кларинет: Учим кларинет IV Архивирано на веб-сајту Wayback Machine (30. децембар 2012), Приступљено 15. 4. 2013.[непоуздан извор?] 43hlg6i1tcv634p74gs25fx6b33kb6s 19489 19488 2026-06-22T13:32:09Z Olirk55 19 Ушорйованє, улощени нотни илустрациї 19489 wikitext text/x-wiki Кед ше єдна нотна вредносц подзелї на 3, 5, 6 або 7 єднакаки часци (место на 2, 4, 8, 16), доставаю ше се нєправилни тонски ґрупи (франц. groupes irréguliers, анґл. irregular rhythmic groupings), або нєправилни ритмични подзелєня.[1] Нєправилни тонски групи ше означую ''з числами'' (числа указую кельо єст ноти у ґрупи) ''и луком'' (лук ше пише над або под число).[2] == Мена нєправилних тонских ґрупох == До нєправилних тонских ґрупох спадаю: :♦ '''[[Триола]]''' – настава з подзелєньом нотних вредносцох на 3 часци:[[File:Triola sa brojem i lukom.jpg|130px|]] Playⓘ :♦ '''[[Квинтола]]''' - настава з подзелєньом нотних вредносцох на 5 часци: [[File:Kwintool.png|100px|]] [[Файл:Prelude to the Afternoon of a Faun dominant thirteenth chord.mid|30px|]] Playⓘ :♦ '''Секстола''' - настава з подзелєньом нотних вредносцох на 6 часци:[[File:Sextool.png|110px|]][[File:Sekstola.mid|thub|]] Playⓘ :♦ '''[[Септола]]''' - настава з подзелєньом нотних вредносцох на 7 часци: [[File:Septimool.png|120px|]][[File:Septola.mid|30p]] Playⓘ == Историят == Окремни типи ритмичних подзелєньох настали у полифониї позного штреднього вика и ренесанси, а у вязи зоз швидким розвойом мензуралних ритмох (напр. у мотетох ''Ars antiqua'', и нєзаобиходних мотетох Пєра де ла Кроа). Тиж окремни типи ритмичних подзелєньох (туплети) у музики то метрични розлични ґрупи тирваня хтори звичайно кед ше поздаваю даваю єден такт. У класично-романтичарскей музики 18. и 19. вику, начастейши тип такого подзелєня то '''''триола'''''. У полифоней музики, окремни типи и комбинациї ритмичних подзелєньох ше хаснує за посцигованє полиритмичних ефектох (4 рсй). У музики 20. вику, ритмични експерименти ''аванґардней музики'' доведли до велїх прикладох софистицираних и нєправилнєйших ритмичних ґрупованьох. Же би означел специфичне ритмичне подзелєнє, композитор у таких случайох хаснує заєднїцку розломку, хтора ше кладзе на штредок угластей загради хтора означує гранїци изолованей ґрупе. Напр., розломок 9:8 означує ритмичку фиґуру нотирану на дзевец ноти, алє хтори звуча у тирваню єднаких осем истих нотох за исти час. == Референци == 1. Властимир Перичић, Вишејезични речник музичких термина 2. Радивој Лазић - Властимир Перичић, Основи теорије музике, Приступљено 15. 4. 2013.[непоуздан извор?] 3. Радивој Лазић, Школа за кларинет: Учим кларинет IV Архивирано на веб-сајту Wayback Machine (30. децембар 2012), Приступљено 15. 4. 2013.[непоуздан извор?] b4qqkn27i86xqkr94ifuh8yw92s9gp9 19496 19489 2026-06-22T19:52:57Z Olirk55 19 Форматированє бока,приложени илустрациї 19496 wikitext text/x-wiki Кед ше єдна нотна вредносц подзелї на 3, 5, 6 або 7 єднакаки часци (место на 2, 4, 8, 16), доставаю ше се нєправилни тонски ґрупи (франц. groupes irréguliers, анґл. irregular rhythmic groupings), або нєправилни ритмични подзелєня.[1] Нєправилни тонски групи ше означую ''з числами'' (числа указую кельо єст ноти у ґрупи) ''и луком'' (лук ше пише над або под число).[2] == Як ше волаю нєправилни тонски ґрупи == До нєправилних тонских ґрупох спадаю: :♦ '''[[Триола]]''' – настава з подзелєньом нотних вредносцох на 3 часци:[[File:Triola sa brojem i lukom.jpg|146x146px]] Playⓘ :♦ '''[[Квинтола]]''' - настава з подзелєньом нотних вредносцох на 5 часци: [[File:Kwintool.png|100px|]] [[Файл:Prelude to the Afternoon of a Faun dominant thirteenth chord.mid|68x68px]] Playⓘ :♦ '''Секстола''' - настава з подзелєньом нотних вредносцох на 6 часци:[[File:Sextool.png|110px|]] [[File:Sekstola.mid|thub|]] Playⓘ :♦ '''[[Септола]]''' - настава з подзелєньом нотних вредносцох на 7 часци: [[File:Septimool.png|131x131px]] [[File:Septola.mid|30p]] Playⓘ == Историят == Окремни типи ритмичних подзелєньох настали у полифониї позного штреднього вика и ренесанси, а у вязи зоз швидким розвойом мензуралних ритмох (напр. у мотетох ''Ars antiqua'', и нєзаобиходних мотетох Пєра де ла Кроа). Тиж окремни типи ритмичних подзелєньох (туплети) у музики то метрични розлични ґрупи тирваня хтори звичайно кед ше поздаваю даваю єден такт. У класично-романтичарскей музики 18. и 19. вику, начастейши тип такого подзелєня то '''''триола'''''. У полифоней музики, окремни типи и комбинациї ритмичних подзелєньох ше хаснує за посцигованє полиритмичних ефектох (4 рсй). У музики 20. вику, ритмични експерименти ''аванґардней музики'' доведли до велїх прикладох софистицираних и нєправилнєйших ритмичних ґрупованьох. Же би означел специфичне ритмичне подзелєнє, композитор у таких случайох хаснує заєднїцку розламку, хтора ше кладзе на штредок угластей загради хтора означує гранїци изолованей ґрупи. Напр., розламок 9:8 означує ритмичку фиґуру нотирану на дзевец ноти, алє хтори звуча у тирваню єднаких осем истих нотох за исти час. == Литература == * Триоли, дуоли, квартоли, квинтоли и секстоли объяснены и проиллюстрированы нотными примерами из художественной литературы во всех учебниках «Элементарной теории музыки», например, у В. А. Вахромеева (см. список литературы) на боку 40—44. == Вонкашня вяза == * [https://old.bigenc.ru/music/text/3510771 РИТМИ́ЧЕСКОЕ ДЕЛЕ́НИЕ] Язик: русийски == Референци == 1. Властимир Перичић, Вишејезични речник музичких термина 2. Радивој Лазић - Властимир Перичић, Основи теорије музике, Приступљено 15. 4. 2013.[непоуздан извор?] 3. Радивој Лазић, Школа за кларинет: Учим кларинет IV Архивирано на веб-сајту Wayback Machine (30. децембар 2012), Приступљено 15. 4. 2013.[непоуздан извор?] [[Катеґория:Музика]] [[Катеґория:Теория музики]] [[Катеґория:Музични термини]] [[Катеґория:Нєправилни тонски ґрупи]] 170rzu0pfqtnddtozxghz90y61y140b 19500 19496 2026-06-23T09:16:04Z Olirk55 19 Додата вонкашня вяза 19500 wikitext text/x-wiki Кед ше єдна нотна вредносц подзелї на 3, 5, 6 або 7 єднакаки часци (место на 2, 4, 8, 16), доставаю ше се нєправилни тонски ґрупи (франц. groupes irréguliers, анґл. irregular rhythmic groupings), або нєправилни ритмични подзелєня.[1] Нєправилни тонски групи ше означую ''з числами'' (числа указую кельо єст ноти у ґрупи) ''и луком'' (лук ше пише над або под число).[2] == Як ше волаю нєправилни тонски ґрупи == До нєправилних тонских ґрупох спадаю: :♦ '''[[Триола]]''' – настава з подзелєньом нотних вредносцох на 3 часци:[[File:Triola sa brojem i lukom.jpg|146x146px]] Playⓘ :♦ '''[[Квинтола]]''' - настава з подзелєньом нотних вредносцох на 5 часци: [[File:Kwintool.png|100px|]] [[Файл:Prelude to the Afternoon of a Faun dominant thirteenth chord.mid|68x68px]] Playⓘ :♦ '''Секстола''' - настава з подзелєньом нотних вредносцох на 6 часци:[[File:Sextool.png|110px|]] [[File:Sekstola.mid|thub|]] Playⓘ :♦ '''[[Септола]]''' - настава з подзелєньом нотних вредносцох на 7 часци: [[File:Septimool.png|131x131px]] [[File:Septola.mid|30p]] Playⓘ == Историят == Окремни типи ритмичних подзелєньох настали у полифониї позного штреднього вика и ренесанси, а у вязи зоз швидким розвойом мензуралних ритмох (напр. у мотетох ''Ars antiqua'', и нєзаобиходних мотетох Пєра де ла Кроа). Тиж окремни типи ритмичних подзелєньох (туплети) у музики то метрични розлични ґрупи тирваня хтори звичайно кед ше поздаваю даваю єден такт. У класично-романтичарскей музики 18. и 19. вику, начастейши тип такого подзелєня то '''''триола'''''. У полифоней музики, окремни типи и комбинациї ритмичних подзелєньох ше хаснує за посцигованє полиритмичних ефектох (4 рсй). У музики 20. вику, ритмични експерименти ''аванґардней музики'' доведли до велїх прикладох софистицираних и нєправилнєйших ритмичних ґрупованьох. Же би означел специфичне ритмичне подзелєнє, композитор у таких случайох хаснує заєднїцку розламку, хтора ше кладзе на штредок угластей загради хтора означує гранїци изолованей ґрупи. Напр., розламок 9:8 означує ритмичку фиґуру нотирану на дзевец ноти, алє хтори звуча у тирваню єднаких осем истих нотох за исти час. == Литература == * Триоли, дуоли, квартоли, квинтоли и секстоли объяснены и проиллюстрированы нотными примерами из художественной литературы во всех учебниках «Элементарной теории музыки», например, у В. А. Вахромеева (см. список литературы) на боку 40—44. == Вонкашня вяза == * [https://www.youtube.com/watch?v=MwBVWVB6_Yw Ритмические группы(триоль, квартоль, квинтоль и т.д.) обучение] youtube.com * [https://old.bigenc.ru/music/text/3510771 РИТМИ́ЧЕСКОЕ ДЕЛЕ́НИЕ] Язик: русийски == Референци == 1. Властимир Перичић, Вишејезични речник музичких термина 2. Радивој Лазић - Властимир Перичић, Основи теорије музике, Приступљено 15. 4. 2013.[непоуздан извор?] 3. Радивој Лазић, Школа за кларинет: Учим кларинет IV Архивирано на веб-сајту Wayback Machine (30. децембар 2012), Приступљено 15. 4. 2013.[непоуздан извор?] [[Катеґория:Музика]] [[Катеґория:Теория музики]] [[Катеґория:Музични термини]] [[Катеґория:Нєправилни тонски ґрупи]] e7cl8eleth4czglzjfebs9p4g4m0hvt 0 3181 19490 2026-06-22T17:29:03Z Olirk55 19 Нова страница: [[File:Seisillo.jpg|right|thumb|270px|Секстола]]Секстола (зоз латинского язика sextus -„шесцина,“ (франц. sextolet, анґл. sextuplet).[1]) то ритмичне подзелєнє єдней нотней вредносци на шейсц єднаки часци (место на штири). На тот способ ше достава тонску ґрупу секстолу. Секстола ше означ… 19490 wikitext text/x-wiki [[File:Seisillo.jpg|right|thumb|270px|Секстола]]Секстола (зоз латинского язика sextus -„шесцина,“ (франц. sextolet, анґл. sextuplet).[1]) то ритмичне подзелєнє єдней нотней вредносци на шейсц єднаки часци (место на штири). На тот способ ше достава тонску ґрупу секстолу. Секстола ше означує: 1. Лєм з числом 6 (над або под ноти) або 2. зоз числом 6 и луком (над или под ноти) або 3. з числом 6 и штироуглову лєжацу заграду (над або под нотами). Секстола спада до нєправилней тонскей ґрупи прето же настава зоз подзелєньом нотней вредносци на 6 часци. [2] Приказ наставаня секстоли. {| border="1" cellpadding="3" cellspacing="24" class="wikitable" style="align:left; margin:0.5em 0 0; border-style:solid; border:3px solid #999; border-right-width:2px; border-bottom-width:2px; border-collapse:collapse; font-size:120%;" |- style="background:#ffdead;" | '''[[Нотна вредносц]] ше''' | style="text-align:center;"| '''место на <big><font color=#8B0000>4</big></font>''' | style="text-align:center;"| '''дзелї на <big><font color=#8B0000>6</big></font> часци''' |- | style="background:#FAEBD7;" | [[Цала нота]] [[File:Whole note.gif|40px]] | style="text-align:center;"| [[File:Quarter note.gif|30px]][[File:Quarter note.gif|30px]][[File:Quarter note.gif|30px]][[File:Quarter note.gif|30px]] | style="text-align:center;"| [[File:Quarter note.gif|30px]][[File:Quarter note.gif|30px]][[File:Quarter note.gif|30px]][[File:Quarter note.gif|30px]][[File:Quarter note.gif|30px]][[File:Quarter note.gif|30px]] |- | style="background:#f3fff3;" | [[Половика ноти]][[File:Half note.gif|Half note.gif]] | style="text-align:center;"| [[File:Music-beam.svg|70px|]][[File:Music-beam.svg|70px|]] | style="text-align:center;"| [[File:Sextool.png|80px|130px]] |- | style="background:#FAFAD2;" | [[Штврцина ноти]] [[File:Quarter note.gif|40px]] | style="text-align:center;"| [[File:Music-beam2.jpg|50px|]][[File:Music-beam2.jpg|50px|]] | style="text-align:center;"| [[File:Music-sixteenthnote.svg|60px]][[File:Music-sixteenthnote.svg|60px]][[File:Music-sixteenthnote.svg|60px]][[File:Music-sixteenthnote.svg|60px]][[File:Music-sixteenthnote.svg|60px]][[File:Music-sixteenthnote.svg|60px]] |} • Кед нотну вредносц подзелиме на 3 часци - настава триола, кед подзелїме на 5 - квинтола, на 7 - септола итд.[3] У зависносци од характеристики музичней фрази або специфичносци виводзеня, секстола ше може толковац як шор два ґрупи триолох або як триола зоз нотами подзелєнима на два такти. '''Опатриц ище''': * Нєправилни тонски групи * [[Триола]] * [[Квинтола]] * [[Септола]] == Вонкашня вяза == {{Commonscat}} == Референци == 1. Властимир Перичић, Вишејезични речник музичких термина 2. Радивој Лазић, Школа за кларинет: Учим кларинет IV. Архивирано на веб-сајту Wayback Machine (30. децембар 2012), Приступљено 25. 4. 2013.[непоуздан извор?] 3. Р. Лазић - В. Перичић, Основи теорије музике., Приступљено 25. 4. 2013.[непоуздан извор?] 7ygtzgqopod6gh27erm8q5lo01cve2z 19493 19490 2026-06-22T18:01:06Z Olirk55 19 19493 wikitext text/x-wiki [[File:Seisillo.jpg|right|thumb|270px|Секстола]]'''Секстола''' (зоз латинского язика sextus -„шесцина,“ (франц. sextolet, анґл. sextuplet).[1]) то ритмичне подзелєнє єдней нотней вредносци на шейсц єднаки часци (место на штири). На тот способ ше достава тонску ґрупу секстолу. Секстола ше означує: ♦ Лєм з числом 6 (над або под ноти) або ♦ зоз числом 6 и луком (над или под ноти) або ♦з числом 6 и штироуглову лєжацу заграду (над або под нотами). Секстола спада до '''''нєправилней тонскей ґрупи''''' прето же настава зоз подзелєньом нотней вредносци на 6 часци. [2] '''Приказ наставаня секстоли:''' {| class="wikitable" border="1" cellpadding="3" cellspacing="24" style="align:left; margin:0.5em 0 0; border-style:solid; border:3px solid #999; border-right-width:2px; border-bottom-width:2px; border-collapse:collapse; font-size:120%;" |- style="background:#ffdead;" | '''[[Нотна вредносц]]''' | style="text-align:center;" | '''место на <big><font color="#8B0000">4</big>''' | style="text-align:center;" | '''дзелї ше на <big><font color="#8B0000">6</big> часци''' |- | style="background:#FAEBD7;" | [[Цала нота]] [[File:Whole note.gif|40px]] | style="text-align:center;" | [[File:Quarter note.gif|30px]][[File:Quarter note.gif|30px]][[File:Quarter note.gif|30px]][[File:Quarter note.gif|30px]] | style="text-align:center;" | [[File:Quarter note.gif|30px]][[File:Quarter note.gif|30px]][[File:Quarter note.gif|30px]][[File:Quarter note.gif|30px]][[File:Quarter note.gif|30px]][[File:Quarter note.gif|30px]] |- | style="background:#f3fff3;" | [[Половика ноти|Половка ноти]][[File:Half note.gif|Half note.gif]] | style="text-align:center;" | [[File:Music-beam.svg|70px|]][[File:Music-beam.svg|70px|]] | style="text-align:center;" | [[File:Sextool.png|80px|130px]] |- | style="background:#FAFAD2;" | [[Штврцина ноти]] [[File:Quarter note.gif|40px]] | style="text-align:center;" | [[File:Music-beam2.jpg|50px|]][[File:Music-beam2.jpg|50px|]] | style="text-align:center;" | [[File:Music-sixteenthnote.svg|60px]][[File:Music-sixteenthnote.svg|60px]][[File:Music-sixteenthnote.svg|60px]][[File:Music-sixteenthnote.svg|60px]][[File:Music-sixteenthnote.svg|60px]][[File:Music-sixteenthnote.svg|60px]] |} ▶ Кед нотну вредносц подзелїме на '''3''' часци - настава триола, кед подзелїме на '''5''' - квинтола, на '''7''' - септола итд.[3] У зависносци од характеристики музичней фрази або специфичносци виводзеня, секстола ше може потолковац як два ґрупи триолох або як триола зоз нотами подзелєнима на два такти. '''Опатриц ище''': * Нєправилни тонски групи * [[Триола]] * [[Квинтола]] * [[Септола]] == Еквивалентносц секстоли наспрам нотних вредносцох: == [[File:YB0126 Sextolet equivalence.png|center|thumb|596x596px]] == Вонкашня вяза == {{Commonscat}} == Референци == 1. Властимир Перичић, Вишејезични речник музичких термина 2. Радивој Лазић, Школа за кларинет: Учим кларинет IV. Архивирано на веб-сајту Wayback Machine (30. децембар 2012), Приступљено 25. 4. 2013.[непоуздан извор?] 3. Р. Лазић - В. Перичић, Основи теорије музике., Приступљено 25. 4. 2013.[непоуздан извор?] [[Катеґория:Музика]] [[Катеґория:Теория музики]] [[Катеґория:Музични термини]] [[Катеґория:Нєправилни ритмични подзелєня]] [[Катеґория:Ритем (музика)]] rh3q3tefrfpt3tuyu6sla8nke724vjq 19494 19493 2026-06-22T18:06:48Z Olirk55 19 19494 wikitext text/x-wiki [[File:Seisillo.jpg|right|thumb|270px|Секстола]]'''Секстола''' (зоз латинского язика sextus -„шесцина,“ (франц. sextolet, анґл. sextuplet).[1]) то ритмичне подзелєнє єдней нотней вредносци на шейсц єднаки часци (место на штири). На тот способ ше достава тонску ґрупу секстолу. Секстола ше означує: ♦ Лєм з числом 6 (над або под ноти) або ♦ зоз числом 6 и луком (над или под ноти) або ♦з числом 6 и штироуглову лєжацу заграду (над або под нотами). Секстола спада до '''''нєправилней тонскей ґрупи''''' прето же настава зоз подзелєньом нотней вредносци на 6 часци. [2] '''Приказ наставаня секстоли:''' {| class="wikitable" border="1" cellpadding="3" cellspacing="24" style="align:left; margin:0.5em 0 0; border-style:solid; border:3px solid #999; border-right-width:2px; border-bottom-width:2px; border-collapse:collapse; font-size:120%;" |- style="background:#ffdead;" | '''[[Нотна вредносц]]''' | style="text-align:center;" | '''место на <big><font color="#8B0000">4</big>''' | style="text-align:center;" | '''дзелї ше на <big><font color="#8B0000">6</big> часци''' |- | style="background:#FAEBD7;" | [[Цала нота]] [[File:Whole note.gif|40px]] | style="text-align:center;" | [[File:Quarter note.gif|30px]][[File:Quarter note.gif|30px]][[File:Quarter note.gif|30px]][[File:Quarter note.gif|30px]] | style="text-align:center;" | [[File:Quarter note.gif|30px]][[File:Quarter note.gif|30px]][[File:Quarter note.gif|30px]][[File:Quarter note.gif|30px]][[File:Quarter note.gif|30px]][[File:Quarter note.gif|30px]] |- | style="background:#f3fff3;" | [[Половика ноти|Половка ноти]][[File:Half note.gif|Half note.gif]] | style="text-align:center;" | [[File:Music-beam.svg|70px|]][[File:Music-beam.svg|70px|]] | style="text-align:center;" | [[File:Sextool.png|80px|130px]] |- | style="background:#FAFAD2;" | [[Штврцина ноти]] [[File:Quarter note.gif|40px]] | style="text-align:center;" | [[File:Music-beam2.jpg|50px|]][[File:Music-beam2.jpg|50px|]] | style="text-align:center;" | [[File:Music-sixteenthnote.svg|60px]][[File:Music-sixteenthnote.svg|60px]][[File:Music-sixteenthnote.svg|60px]][[File:Music-sixteenthnote.svg|60px]][[File:Music-sixteenthnote.svg|60px]][[File:Music-sixteenthnote.svg|60px]] |} ▶ Кед нотну вредносц подзелїме на '''3''' часци - настава триола, кед подзелїме на '''5''' - квинтола, на '''7''' - септола итд.[3] У зависносци од характеристики музичней фрази або специфичносци виводзеня, секстола ше може потолковац як два ґрупи триолох або як триола зоз нотами подзелєнима на два такти. '''Опатриц ище''': * Нєправилни тонски групи * [[Триола]] * [[Квинтола]] * [[Септола]] Нотни приклад зоз секстолами у композициї Е.Ґриґа [[File:Grieg Klavierkonzert Undezimakkord.png|center|thumb|689x689px|Е.Ґвирд, Калвирски концерт]] == Еквивалентносц секстоли наспрам нотних вредносцох: == [[File:YB0126 Sextolet equivalence.png|center|thumb|596x596px]] == Вонкашня вяза == {{Commonscat}} == Референци == 1. Властимир Перичић, Вишејезични речник музичких термина 2. Радивој Лазић, Школа за кларинет: Учим кларинет IV. Архивирано на веб-сајту Wayback Machine (30. децембар 2012), Приступљено 25. 4. 2013.[непоуздан извор?] 3. Р. Лазић - В. Перичић, Основи теорије музике., Приступљено 25. 4. 2013.[непоуздан извор?] [[Катеґория:Музика]] [[Катеґория:Теория музики]] [[Катеґория:Музични термини]] [[Катеґория:Нєправилни ритмични подзелєня]] [[Катеґория:Ритем (музика)]] 440v0091prmo6i3yi5q0p63redq2fxu 19495 19494 2026-06-22T19:41:47Z Olirk55 19 Уложени нотни илустрациї 19495 wikitext text/x-wiki [[File:Seisillo.jpg|right|thumb|270px|Секстола]]'''Секстола''' (зоз латинского язика sextus -„шесцина,“ (франц. sextolet, анґл. sextuplet).[1]) то ритмичне подзелєнє єдней нотней вредносци на шейсц єднаки часци (место на штири). На тот способ ше достава тонску ґрупу секстолу. Секстола ше означує: ♦ Лєм з числом 6 (над або под ноти) або ♦ зоз числом 6 и луком (над или под ноти) або ♦з числом 6 и штироуглову лєжацу заграду (над або под нотами). Секстола спада до '''''нєправилней тонскей ґрупи''''' прето же настава зоз подзелєньом нотней вредносци на 6 часци. [2] '''Приказ наставаня секстоли:''' {| class="wikitable" border="1" cellpadding="3" cellspacing="24" style="align:left; margin:0.5em 0 0; border-style:solid; border:3px solid #999; border-right-width:2px; border-bottom-width:2px; border-collapse:collapse; font-size:120%;" |- style="background:#ffdead;" | '''[[Нотна вредносц]]''' | style="text-align:center;" | '''место на <big><font color="#8B0000">4</big>''' | style="text-align:center;" | '''дзелї ше на <big><font color="#8B0000">6</big> часци''' |- | style="background:#FAEBD7;" | [[Цала нота]] [[File:Whole note.gif|40px]] | style="text-align:center;" | [[File:Quarter note.gif|30px]][[File:Quarter note.gif|30px]][[File:Quarter note.gif|30px]][[File:Quarter note.gif|30px]] | style="text-align:center;" | [[File:Quarter note.gif|30px]][[File:Quarter note.gif|30px]][[File:Quarter note.gif|30px]][[File:Quarter note.gif|30px]][[File:Quarter note.gif|30px]][[File:Quarter note.gif|30px]] |- | style="background:#f3fff3;" | [[Половика ноти|Половка ноти]][[File:Half note.gif|Half note.gif]] | style="text-align:center;" | [[File:Music-beam.svg|70px|]][[File:Music-beam.svg|70px|]] | style="text-align:center;" | [[File:Sextool.png|80px|130px]] |- | style="background:#FAFAD2;" | [[Штврцина ноти]] [[File:Quarter note.gif|40px]] | style="text-align:center;" | [[File:Music-beam2.jpg|50px|]][[File:Music-beam2.jpg|50px|]] | style="text-align:center;" | [[File:3 single stroke seven.gif|center|120px|]][[File:Music-sixteenthnote.svg|60px]][[File:Music-sixteenthnote.svg|60px]][[File:Music-sixteenthnote.svg|60px]][[File:Music-sixteenthnote.svg|60px]][[File:Music-sixteenthnote.svg|60px]][[File:Music-sixteenthnote.svg|60px]] |} ▶ Кед нотну вредносц подзелїме на '''3''' - часци - настава триола, кед подзелїме на '''5''' - квинтола, на '''7''' - септола итд.[3] У зависносци од характеристики музичней фрази або специфичносци виводзеня, секстола ше може потолковац як два ґрупи триолох або як триола зоз нотами подзелєнима на два такти. '''Опатриц ище''': * Нєправилни тонски групи * [[Триола]] * [[Квинтола]] * [[Септола]] '''Нотни приклад зоз секстолами у композициї Е. Ґриґа,''' [[File:Grieg Klavierkonzert Undezimakkord.png|center|thumb|689x689px|Е. Ґrиґ, Калвирски концерт]] == Еквивалентносц секстоли наспрам нотних вредносцох: == [[File:YB0126 Sextolet equivalence.png|center|thumb|596x596px]] == Вонкашня вяза == {{Commonscat}} == Референци == 1. Властимир Перичић, Вишејезични речник музичких термина 2. Радивој Лазић, Школа за кларинет: Учим кларинет IV. Архивирано на веб-сајту Wayback Machine (30. децембар 2012), Приступљено 25. 4. 2013.[непоуздан извор?] 3. Р. Лазић - В. Перичић, Основи теорије музике., Приступљено 25. 4. 2013.[непоуздан извор?] [[Катеґория:Музика]] [[Катеґория:Теория музики]] [[Катеґория:Музични термини]] [[Катеґория:Нєправилни ритмични подзелєня]] [[Катеґория:Ритем (музика)]] c3p24cx5mkzhja6c6p8e68mvdmiuzbh 19502 19495 2026-06-23T11:03:57Z Olirk55 19 Унєшена литература и вонк.вяза 19502 wikitext text/x-wiki [[File:Seisillo.jpg|right|thumb|270px|Секстола]]'''Секстола''' (зоз латинского язика ''sextus'' - „шесцина,“ франц. ''sextolet'', анґл. ''sextuplet)''.) <ref>[https://www.scribd.com/doc/138545892/Teorija-Muzike-Dejan-Despic Дејан Деспић, Теорија муизке] scirbd.com</ref> то ритмичне подзелєнє єдней нотней вредносци на шейсц єднаки часци (место на штири). На тот способ ше достава тонску ґрупу секстолу. '''Секстола ше означує:''' ♦ Лєм з числом 6 (над або под [[Нота|ноти]]) або ♦ зоз числом 6 и луком (над или под ноти) або ♦ з числом 6 и штироуглову лєжацу заграду (над або под нотами). Секстола спада до '''''нєправилней тонскей ґрупи''''' прето же настава зоз подзелєньом нотней вредносци на 6 часци. [2] '''Приказ наставаня секстоли:''' {| class="wikitable" border="1" cellpadding="3" cellspacing="24" style="align:left; margin:0.5em 0 0; border-style:solid; border:3px solid #999; border-right-width:2px; border-bottom-width:2px; border-collapse:collapse; font-size:120%;" |- style="background:#ffdead;" | '''[[Нотна вредносц]]''' | style="text-align:center;" | '''место на <big><font color="#8B0000">4</big>''' | style="text-align:center;" | '''дзелї ше на <big><font color="#8B0000">6</big> часци''' |- | style="background:#FAEBD7;" | [[Цала нота]] [[File:Whole note.gif|40px]] | style="text-align:center;" | [[File:Quarter note.gif|30px]][[File:Quarter note.gif|30px]][[File:Quarter note.gif|30px]][[File:Quarter note.gif|30px]] | style="text-align:center;" | [[File:Quarter note.gif|30px]][[File:Quarter note.gif|30px]][[File:Quarter note.gif|30px]][[File:Quarter note.gif|30px]][[File:Quarter note.gif|30px]][[File:Quarter note.gif|30px]] |- | style="background:#f3fff3;" | [[Половика ноти|Половка ноти]][[File:Half note.gif|Half note.gif]] | style="text-align:center;" | [[File:Music-beam.svg|70px|]][[File:Music-beam.svg|70px|]] | style="text-align:center;" | [[File:Sextool.png|80px|130px]] |- | style="background:#FAFAD2;" | [[Штврцина ноти]] [[File:Quarter note.gif|40px]] | style="text-align:center;" | [[File:Music-beam2.jpg|50px|]][[File:Music-beam2.jpg|50px|]] | style="text-align:center;" | [[File:3 single stroke seven.gif|center|120px|]][[File:Music-sixteenthnote.svg|60px]][[File:Music-sixteenthnote.svg|60px]][[File:Music-sixteenthnote.svg|60px]][[File:Music-sixteenthnote.svg|60px]][[File:Music-sixteenthnote.svg|60px]][[File:Music-sixteenthnote.svg|60px]] |} ▶ Кед нотну вредносц подзелїме на '''3''' - часци - настава [[триола]], кед подзелїме на '''5''' - [[квинтола]], на '''7''' - [[септола]] итд.[3] У зависносци од характеристики музичней фрази або специфичносци виводзеня, секстола ше може потолковац як два ґрупи триолох або як триола зоз нотами подзелєнима на два такти. '''Опатриц ище''': * Нєправилни тонски групи * [[Дуола]] * [[Триола]] * [[Квинтола]] * [[Септола]] '''Нотни приклад зоз секстолами у композициї Е. Ґриґа,''' [[File:Grieg Klavierkonzert Undezimakkord.png|center|thumb|689x689px|Е. Ґrиґ, Калвирски концерт]] == Еквивалентносц секстоли наспрам нотних вредносцох: == [[File:YB0126 Sextolet equivalence.png|center|thumb|596x596px]] == Литература == * Michael Kennedy. Irregular rhythmic groupings // Oxford Dictionary of Music, 2nd ed. — Oxford; New York: Oxford University Press, 1994. — ISBN 0-19-869162-9. == Вонкашня вяза == * [https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D1%81%D0%BE%D0%B1%D1%8B%D0%B5_%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D1%8B_%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BC%D0%B8%D1%87%D0%B5%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B4%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%8F Особые виды ритмического деления] ru.wikipedia.org {{Commonscat}} == Референци == [[Катеґория:Музика]] [[Катеґория:Теория музики]] [[Катеґория:Музични термини]] [[Катеґория:Нєправилни ритмични подзелєня]] [[Катеґория:Ритем (музика)]] tvgdy6p7r49tgy85zodyhofzx9767c0 0 3182 19497 2026-06-23T07:36:56Z Olirk55 19 Нова страница: Дуола (франц: duolet) то у музики окремна ритмичка ґрупация тонох хтора ше состої од двох нотох єднакого тирваня як и три ноти истей файти. Односно граю ше у такту у чаше у хторим би требали буц одграни три ноти. Означює ше зоз смужку-ребром хтора над ноту и част… 19497 wikitext text/x-wiki Дуола (франц: duolet) то у музики окремна ритмичка ґрупация тонох хтора ше состої од двох нотох єднакого тирваня як и три ноти истей файти. Односно граю ше у такту у чаше у хторим би требали буц одграни три ноти. Означює ше зоз смужку-ребром хтора над ноту и часто означена зоз числом 2. Дуола окрмне ритмичне ґрупаованє нотох, прето же два ноти хтори представяю еквивалентносц наспрам трох истей файти и настава упечаток же ше граю помалши, а припадаю истому такту. 0dm6yc0l659jowf5au9m8s2m8ni0caq 19498 19497 2026-06-23T08:42:10Z Olirk55 19 Форматированє бока 19498 wikitext text/x-wiki [[File:Duool.png|thumb|159x159px|Дуола]]'''Дуола''' (франц: ''duolet'') то у [[Подзелєнє музики|музики]] окремна ритмичка ґрупация [[Тон|тонох]]/[[Нота|нотох]] хтора ше состої од двох нотох єднакого тирваня як и три ноти. Односно граю ше два ноти у [[Такт (музика)|такту]] и у чаше у хторим би требали буц одграни три ноти. Дуола ше найчастейше означує зоз луком над нотами и числом '''2''' (два). == Приклад дуоли рижних нотних компбинацийох == [[File:Musical notes-duola.png|right|thumb|Илустрация дуоли спрам ноти хтора тирва до три (дуркнуца) |158x158п]] [[File:YB0121 Duolet contenu.png|center|610x610px]] Дуола окрмне ритмичне ґрупаованє нотох, прето же два ноти представяю еквивалентносц наспрам трох нотох истей файти. При виводзеню дуоли настава упечаток же ше граю помалши, гоч припадаю истому такту зоз исту метричну меру. == Еквивалентносц дуоли спрам нотних тирваньох == [[File:YB0120 Duolet equivalence.png|center|thumb|473x473px]] == Литература == * [https://ru.wikisource.org/wiki/%D0%AD%D0%A1%D0%91%D0%95/%D0%94%D1%83%D0%BE%D0%BB%D1%8C Дуоль] // [https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%AD%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%B5%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%80%D1%8C_%D0%91%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B3%D0%B0%D1%83%D0%B7%D0%B0_%D0%B8_%D0%95%D1%84%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B0 Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона]: в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907. * Jerzy Habela: Słowniczek muzyczny. Warszawa: PWM, 1968. ISBN 83-01-11390-1. (на язику: польским) == Вонкашнї вязи== * Марко Тајчевић [https://www.slideserve.com/tyler-moses/osnovna-teorija-muzike Основна теорија муѕике] * [https://www.youtube.com/watch?v=Fob_UwVo3N8 Duola] Youtube.com (Solfedjo 6. razred) [[Катеґория:Музика]] [[Катеґория:Теория музики]] [[Катеґория:Музични термини]] [[Катеґория:Ритем]] o00n6413gob3ac0d0l3nmfko30etdoo 19499 19498 2026-06-23T08:45:12Z Olirk55 19 19499 wikitext text/x-wiki [[File:Duool.png|thumb|161x161px|Дуола]]'''Дуола''' (франц: ''duolet'') то у [[Подзелєнє музики|музики]] окремна ритмичка ґрупация [[Тон|тонох]]/[[Нота|нотох]] хтора ше состої од двох нотох єднакого тирваня як и три ноти. Односно граю ше два ноти у [[Такт (музика)|такту]] и у чаше у хторим би требали буц одграни три ноти. Дуола ше найчастейше означує зоз луком над нотами и числом '''2''' (два). == Приклад дуоли рижних нотних комбинацийох == [[File:Musical notes-duola.png|right|thumb|Илустрация дуоли спрам ноти хтора тирва три (дуркнуца) |164x164px]] [[File:YB0121 Duolet contenu.png|center|572x572px]] Дуола окрмне ритмичне ґрупаованє нотох, прето же два ноти представяю еквивалентносц наспрам трох нотох истей файти. При виводзеню дуоли настава упечаток же ше граю помалши, гоч припадаю истому такту зоз исту метричну меру. == Еквивалентносц дуоли спрам нотних тирваньох == [[File:YB0120 Duolet equivalence.png|center|thumb|473x473px]] == Литература == * [https://ru.wikisource.org/wiki/%D0%AD%D0%A1%D0%91%D0%95/%D0%94%D1%83%D0%BE%D0%BB%D1%8C Дуоль] // [https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%AD%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%B5%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%80%D1%8C_%D0%91%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B3%D0%B0%D1%83%D0%B7%D0%B0_%D0%B8_%D0%95%D1%84%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B0 Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона]: в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907. * Jerzy Habela: Słowniczek muzyczny. Warszawa: PWM, 1968. ISBN 83-01-11390-1. (на язику: польским) == Вонкашнї вязи== * Марко Тајчевић [https://www.slideserve.com/tyler-moses/osnovna-teorija-muzike Основна теорија муѕике] * [https://www.youtube.com/watch?v=Fob_UwVo3N8 Duola] Youtube.com (Solfedjo 6. razred) [[Катеґория:Музика]] [[Катеґория:Теория музики]] [[Катеґория:Музични термини]] [[Катеґория:Ритем]] 2m12r4s764bzgwnxzcq3sscogy64v2a 14 3183 19503 2026-06-23T11:38:53Z Olirk55 19 Ктеґория 19503 wikitext text/x-wiki Дуола dmehvurnfpqkkrg313dwki7trsy213i 19504 19503 2026-06-23T11:40:39Z Olirk55 19 Катеґория 19504 wikitext text/x-wiki Дуола [[Катеґория:Теория музики]] [[Катеґория:Музични термини]] ms2uow8d21w3zh2gunbl1d151gay15t