Википедия rskwiki https://rsk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8_%D0%B1%D0%BE%D0%BA MediaWiki 1.47.0-wmf.8 first-letter Медий Окреме Розгварка Хаснователь Розгварка зоз хасновательом Википедия Розгварка о Википедиї Файл Розгварка о файлу МедияВики Розгварка о МедияВикию Шаблон Розгварка о шаблону Помоц Розгварка о помоци Катеґория Розгварка о катеґориї TimedText TimedText talk Модул Разговор о модулу Event Event talk 0 65 19547 16342 2026-06-25T09:42:02Z Sveletanka 20 19547 wikitext text/x-wiki [[Файл:Bouzouki_tetrachordo.jpg|330x330px|alt=Бузуки|thumb|Бузуки]] '''Бузуки''' (греч. ''μπουζούκι'', множина: греч. ''μπουζούκια'') то гречески музични [[Подзелєнє музичних инструментох|инструмент]],<ref>Мишић, Милан, ур. (2005). Енциклопедија Британика. А-Б. Београд: Народна књига : Политика. стр. 188.</ref> хтори до Греческей принєсли доселєнци зоз Малей Азиї. Пошвидко постал главни инструмент [[ребетико]] жанра и його типох.<ref>[https://web.archive.org/web/20120209203513/http://www.foundationhellenicculture.com/music „Bouzouki”]</ref> Основа є сучасней греческей [[Подзелєнє музики|музики]]. Предня часц корпусу ровна и часто є украшена зоз седефом. На инструменту ше грає зоз плектрумом, так же ше зоз нїм потаргує струни, хтори даваю моцни и оштри метални [[звук]], подобни як [[звук]] мандолини, алє є у нїзшим реґистру. Постоя два файти инструмента бузуки.Трихордо хтори ма три пари струнох и тетрахордо хтори ма штири пари струнох. Трихордо-мали бузуки (ткв. ''балгамазаки'') хтори ма високи, нїжни звук и часц є класичного греческого [[Оркестер|оркестра]], ма соло партиї-часци, лєбо провадзи танци ''сиртаки'' и ''[[хасапико]].'' == Назва бузукия == [[Файл:ADAD Bouzouki Range.png|right|thumb|Тонски обсяг бузукия од: „а” у малей октави по „c^{3 "}]]Назва инструмента походзи зоз Турского слова ''bozuk'' а значи же „зламане”'' лєбо „''вименєне''”'' <ref>Musical Traditions, Issues 2–4, 1984,[https://books.google.rs/books?id=6CLaAAAAMAAJ&q=bouzouk+broken+turkish+music&dq=bouzouk+broken+turkish+music&hl=en&sa=X&ei=I1eWUubCDNTMsATMhIHIAQ&redir_esc=y pp. 19]</ref> и походзи зоз окремного способу [[Штимованє инструментох|штимованя]] зоз назву тур. ''bozuk'' ''düzen'', хтори найчастейше хасновани на турскей верзиї инструмента тур. ''saz-bozuk''. Бузуки у истей фамелиї як и мандолина и [[лаута]]. Першобутно корпус бул видлабани зоз єдней часци древа, подобни як ''саз'', алє после приходу до Греческей, вчасного 1910. року инструмент модификовани. Додате му чежиско, випатрунок превжати од наполитанскей мандолини а тиж и верх под углом нагнути назадок под уплївом наполитанскей мандолини, же би ше достала моц корпусу хтори треба же би витримал грубши челїчни струни. У ребетико музики ше длуго применьовал трострунови тип а 1950. року Манолис Хотис уведол штирострунови тип бузукия.<ref>[https://web.archive.org/web/20120209203513/http://www.foundationhellenicculture.com/music „Bouzouki name origin”]</ref> == Популарносц бузукия == Греческа музика и инструмент бузуки постал популарни дзекуюци двом греческим [[композитор]]ом, Маносу Хадзидакису и Микису Теодоракису хтори триюмфовали и витворели сучасну модерну греческу музику. Бузуки постал у швеце поготов познати дзекуюци музики зоз филма ''Грек Зорба'' хтору компоновал Микис Теодоракис. [[Файл:The Mountain Road - Medium - Bouzouki.ogg|right|thumb|Звук ирского бузукия]] [[Файл:Irish bouzouki.jpg|right|thumb| Ирски бузуки]] 1960 -тих рокох история бузукия започала и у Ирскей. Спочатку ше хасновал гречески тип бузукия за провадзенє найчастейше флаути и гушлї (виолини), гоч и нє бул особлїви за ирских [[Инструменталиста|инструменталистох]] на бузукию.. Пременка структури инструмента хтора подрозумйовала медзи иншим и сцихшованє ориєнталного характера звуку'', ''и з тим допринєсла значну улогу и популарносц як соло инструмента у ирским оркестру. У Ирскей ше вельо робело на модернизациї бузукия, покля ше нє достал звук – сухши, интонативно яснєйши ''тембр'', характеристични за ирску музику. Ирски бузуки за розлику од греческого ма задню и предню ровну часц. На горнєй часци нєт орнаментични елементи и ма округли отвор як и на [[Ґитара|ґитари]], пре резонантносц. Инструмент бузуки постої и зоз елипсовим отвором. У цеку шейдзешатих рокох прешлого вику направени успишни подняца же би ше помоцнєл звук бузукия з помоцу електронїки, цо резултовало ткв. ''Електробузуки''. Постоя числени фотоґрафиї помедзи 1953 и 1959. року, на хторих виводзаче солисти тиж и музични ґрупи (бенди) маю причерствени микрофони за помоцнєнє звука на бузукию. Пионире за таки елктрични помоцнєня бузукия були гречески [[Музичар|музичаре]] Манолис Хиотис и Георгос Зампетас. Вони розвили и успишно хасновали окремни пикапи (сензори звукох) за тот инструмент хтори були тирвацо поставени на инструмент. Бузуки опремени и зоз активнима и пасивнима сензорами. Нєшка бузуки пикапи продукую фирми ''EMG, Lace Actodyne и Seymour Duncan''. == Вонкашня вяза == * [https://balalajka.dk/en/instrumenter/balalajka-stemning-og-spillemade/ Шлїдом звука - Бузукия] == Референци == <references /> [[Катеґория:инструменти]] [[Катеґория:Струново инструменти]] [[Катеґория:Гречески инструменти]] [[Катеґория:Музични инструменти]] atswdl7dzab86hrwav3wt7x8ngqldjn 0 176 19545 12151 2026-06-25T06:52:53Z Olirk55 19 Додати вонкашнї вязи 19545 wikitext text/x-wiki [[Файл:Picswiss BL-55-37.jpg|right|thumb|Кларинетисти|256x256px]] [[Файл:Giovanni_Giuseppe_Cambini_-_Quintet_No._1_in_Bb_major,_movement_1.ogg|right|thumb|Дьовани Дь.Камбини: Квинтет за кларинет ч.1 у бе-молу|253x253px]] '''Инструменталиста'''<ref>[https://klarinetknjige.wordpress.com/2012/07/10/profesija-instrumentaliste/ Професия инструменталисти]</ref> (анґл. ''instrumentalist'')<ref>[https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BC%D0%B8%D1%80_%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%B8%D1%9B Словнїк музичних поняцох]</ref> то [[музичар]] хтори грає на даєдним [[Подзелєнє музичних инструментох|музичним инструменту]]<ref> Властимир Перичић - Радивој Лазић, [http://klarinetknjige.wordpress.com/category/osnovi-teorije-muzike/ ''Основи теориї музики'']</ref><ref>Радивой Лазич, [https://klarinetknjige.wordpress.com/literatura/339-2/ucim-klarinet-ii/ Учим грац кларинет]</ref>. == Файти инструменталистох == * Инструменталиста '''''фаховец''''' то музичар хторому то професия, пошвецел ше инструменту и жиє з граня, процивно тому гвариме инструменталиста - '''''аматер''''' (инструмент му гоби). Лєм виртуоз инструменталиста може буц '''''уметнїк'''''. * Инструменталиста може буц школовани (музично образовани) и нєшколовани (без музичного образованя). * Инструменталиста хтори грає на виолини/гушлї наволує ше ''виолиниста/гушляр'', кед грає на кларинету, гвариме же є ''кларинетиста'', кед грає на клавиру, ''пияниста /клавириста'' итд. * Инструменталиста може грац сам, теди вон ''[[солиста]]'', може грац зоз даским (напр. у дуету, квартету, квинтету), а найчастейше грає у даяким [[Оркестер|оркестру]]<ref>[https://klarinetknjige.wordpress.com/2012/07/14/raspored-muzicara-u-orkestru/ У оркестри граю велї инструменталисти]</ref>. У оркестру граю велї инструменталисти на рижнородних инструментох. * Инструменталиста може грац ''класичну, народну, забавну'' або ''джез'' музику. * За музичара хтори грає два лєбо вецей инструменти гвари ше же є ''мулти-инструменталиста''. Велї музичаре познати по граню на одредзеним инструменту и вони досцигую рейтинґ у швеце музики без огляду на жанр музики хтору виводза. Инструменталисти поготов у популарней джез, фолк, ткв. забавней музики часто ше медзи собу комбиную и наступаю вєдно у формованих музичних ґрупох/бендох. Инструменталисти класичних инструментох найчастейше орґанизую камерни менши ґрупи (дуети, триа, квартети) лєбо векши камерни ансамбли. == Ґалерия == <gallery> Egyptian lute players 001.jpg|Фреска зоз Єгипту коло 1350.року п.н.е., Єгипчанки граю на лутнї Guitar latina morisca.jpg|Инструменталисти Антики The Concert A22894.jpg|Инструменталисти 16. вику The Duet c1635 by Saftleven.jpg|Дует инструменталистох (1635, Комелис Сафтлевен) Mozart family crop.jpg|Моцарт фамелия, визначни музичаре и инструменталисти Paris - Accordion Player - 0956.jpg|Гармоника Duke Ellington - Hurricane Ballroom - trumpet player.jpg|Трубач-инструменталиста, Дюк Елинґтон Cellist busker Buenos Aires.jpg|Виолончелиста зоз Буенос Айреса Fujaro blovado detalo.jpg|Фуяра Klára Gibišová – Show Jana Krause 2019 – 09-50.png|Клара Гибишова, пиянисткиня </gallery> == Вонкашня вяза == * [https://www.youtube.com/watch?v=SKaGPqlys4Y POZNATI PIJANISTA NA DRAŽKI SVOJOHO DZECINSTVA - Darko VARGA, pijanista] youtube.com * [https://en.wikipedia.org/wiki/Musical_instrument#InstrumentalistMusical instrumentalista] en.wikipedia.org * [https://www.youtube.com/watch?v=GAciTNuYnxg&list=RDGAciTNuYnxg&start_radio=1 BIMBORA, BIMBORA i JA DO LJESA - Miroslav Fejdi, klarinet i Miroslav Pap, gitara] youtube.com, Makovcanj == Референци == [[Катеґория:Музичаре]] <references /> [[Катеґория:Музични термини]] 1977fq0rakvvtwq0wf8ele5j08ou096 14 1033 19528 8999 2026-06-24T12:07:28Z Sveletanka 20 катеґория 19528 wikitext text/x-wiki [[Катеґория:Релиґия]] [[Катеґория:Вирски чин]] jsbx8ifesovw7iwf3ka5xeumsusem3j 14 1593 19539 11091 2026-06-24T17:48:06Z Sveletanka 20 катеґория 19539 wikitext text/x-wiki [[Катеґория:Занїманє]] 3tiy0gx6o1gz37276vto6bkz0l7inkw 14 1630 19540 11170 2026-06-24T17:48:38Z Sveletanka 20 катеґория 19540 wikitext text/x-wiki [[Катеґория:Занїманє]] 3tiy0gx6o1gz37276vto6bkz0l7inkw 14 2144 19526 12636 2026-06-24T12:03:35Z Sveletanka 20 катеґория 19526 wikitext text/x-wiki [[Катеґория:Видавательство]] rm98srd6vrsa2jmlte2g3emulpj1o9m 3 2495 19541 16229 2026-06-24T18:27:19Z Keresturec 18 /* Дацо барз шкрипи зоз тему */ нова тема 19541 wikitext text/x-wiki == Модлїме основни податки о вас == Потребни ми з вами контакт а нє знам о вас нїч, анї на яким язику да ше вам обрацим. У остатнїх дньох зме обачели, члени тиму за Панонску руску википедию, же сце наруцели два тексти, Тарки и Репик. Тексти досц солидни и нам потребни нови сотруднїки алє би було добре да знаме хто сце, цо сце. Значи, да ше представице голєм з основнима елементами. У текстох маце досц вельки нєреґуларносци при форматированю самого текста. Прето потребни контакт з нами же би ше дало мали совити, подуки и же би тексти були цо лєпши, цо чистейши. Сам наслов текста Тарки у форми Saslavik/Тарки то погриши наслов, ТАК ше то нє роби. Прето ваш текст анї нє реґистровани у софтверу хтори нам презентує Нови тексти. А видно у Историї текста же сце тот текст ''премесцали'' односно меняли дацо и правели нову верзию алє - тото Saslavik остало у наслове. Инфотабела погришно форматирована у Тарки, так ше нє роби. Референца нє добре поставена, тото ''Тарки'' на самим початку тексту нє потребне, цитираня нє одвитуюци итд. Значи, нам потребни сотруднїк алє як член тима, хтори ше будзе радзиц и робиц у складзе зоз правилами Википедиї, нам нє потребни соло бавяч за хторим будземе мушиц виправяц основни даяки гришки. Модлїм, кед же нє маце нїч процив у вязи контакта, да о себе напишеце у ту одвиту або на мейл gkoljesar@gmail.com Please introduce yourself, at least with basic information about yourself. Your texts are solid, but with quite large formatting errors. We need collaborators who are ready to cooperate, to reach an agreement, and not to act as freelance and mysterious shooters, or as potential vandals. Please write your information in your response or to the above email address. — [[Хаснователь:Keresturec|Keresturec]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Keresturec|розгварка]]) 14:19, 3. януар 2026. (CET) :Кориговал сом наслов тексту Тарки и тераз є у форми яка припада тексту на Википедиї. :Уж на тим тексту видно же сце нє достаточно упутени до форматованя инфотаблїчки, табели на правим боку. Правенє референцох вам тиж слабши бок. То достаточно елементи же бизме вам, як тим рускей википедиї, помогли з подуку як то треба робиц. Чекам од вас глас. — [[Хаснователь:Keresturec|Keresturec]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Keresturec|розгварка]]) 15:56, 4. януар 2026. (CET) ::Почитовани, ::провадзим активносци коло доставаня ISO коду и роботох на твореню Рускей Википедиї. Уж длуго иснує намира уключиц ше до роботи твореня текстох за Википедию, лєм нїяк же би ше поскладали коцочки и почало з роботу. Конєчно пред тижньом рушело, помалючки ше звладує цошка цалком нове, од самих початкох. Тарки вибрани пре писню „Зродзели ше тарки за горами” а 95% младих их нїґда нє видзели, а дзе же би и коштовали. Поробене як ше удало и обявене як особни нарис. Кед требало преруциц на главни бок, нє було понукнуте лоґичне ришенє, та вец поробени Репик и зоз видлївима нєдостатками обявене на главним боку. У медзичаше найдзене ришенє зоз премесцаньом (на 3 годзин по пол ноци). Ютредзень нє було часу за плановани виправки пре други обовязки и то цала приповедка. ::Пред годзину повиправяни хиби у Таркох, алє администратор бул швидши та же би ше видзело цо и як поробене Тарки дочасово прекресцени на Тарка бо иншак нє могло обявиц. ::Цо ше дотика информацийох о мнє нє тримам же то таке важне. ::А кед же треба ниа: ::Мацерински язик руски, сербски як мацерински, а з другима славянскима язиками ше служим. Анґлийски з помоцу Google Translate ::Образованє академске. ::Компетенциї и интересованя: просвита и култура ::Роботна анґажованосц: у мировини (пачи ми ше тота горватска одреднїца). ::Локация: Войводина ::З почитованьом, ::Saslavik — [[Хаснователь:Saslavik|Saslavik]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Saslavik|розгварка]]) 18:09, 4. януар 2026. (CET) :::Перше пар основни надпомнуца о Википедиї як системи. :::Нє треба буц мудри  и заключиц, спознац же тото шицко правели врсни проґрамере, темельно обдумали процеси роботи на текстох, процес наруцованя  фоткох, видеох и звучних файлох,  и шицко так поставене же би  на текстох могли робиц  милиони людзе.  Прето у слоґану єст тото  ...''хтору кажде може  ушорйовац''. :::Алатки за роботу софистицирани досц високо и ефектни су до максимума.  Шицко ше базує на лоґики  компютера, на  сущних  програмерских правилох. Лєм их треба кус-кус розумиц же би ше и похопело цо и як треба робиц. :::Мени командох досц приблїжни  Вордовим алє  у єдней мири єст розлики и на тоти розлики треба мерковац.  Но, досц швидко ше и тото научи. :::Дати окремни алат, такволана робота на писаню текста  "у писку". Текст ше пише у окремним софтверу барз подобним  ориґиналним вики софтвером. За ученє  и вежбу є идеални, насправди. Медзитим, я нє мам тоту опцию а нє сиґурни сом чи и други члени тима маю  таку опцию.   Текст ше пише ''у писку'', кед  ше го закончи, кладзе ше го на такволани, по сербски, трґ (площа) и поволує ше других членох тима же би  опатрели текст,   виправяли, шминкали, дополньовали итд. итд.  Аж вец ше достава одобренє  же би текст бул наруцени. :::У нас того нєт. Пише ше у Ворду и кед текст готови  наруцує ше го  и аж вец  наступа шминканє, дополньованє, гладканє тексту у шицких сеґментох.  Ми робели у такволаним  Инкубтору директно и кед сом Сербом хтори ми дацо помагали гуторел же ми нє робиме у писку вони просто були любоморни и твердзели же  Инкубатор то одлична ствар. Ми научени на директни пласман текстох. :::Кед ше текст  наруцує  треба БАРЗ мерковац яки будзе  '''наслов текста''' и исти на Главним боку  правилно написац. Википедия нє прима  малу букву у наслову на предку -   о. Дюра Биндас будзе мушиц будз написани як О. Дюра Биндас (титули ше избеґава у каждей форми (др, проф мр. и цо я знам яки). Википедия  НЄ ПРИМА исти наслов двараз. Маме  двох Дюрох Папох або Юлиянох Рамачох або Юлиянох Малацкох   а лєм єден могол мац мено и презвиско, други уж мушел мац  Юлиян Рамач (дириґент) итд. :::Кед ше текст наруци вец  наступа  етапа його   гладканя або у опциї Ушориц або у  Ушор жридло. Ушориц то  визуални способ, баржей за початнїкох, а Ушор жридло то уж  софтвер дзе ше роби и з даякима програмерскима  вариянтами, кодами итд. итд.  У тей   опциї на Ушор жридло  мож видзиц правдиви випатрунок аж кед ше кликнє на   ''Опатри як твой текст випатра'', таке дацо, у тим стилу. Кед то добре, сейвує ше. :::З часу на час треба сейвовац поробене, сиґурно є сиґурно, алє  нє треба после КАЖДЕЙ пременки сейвовац. Наприклад, кед форматируєме медзинаслови, кед их єст 5,  по лоґики ствари  ше их формира шицки як припада и сейвує ше. Нє треба сейвовац после каждого  обробеного медзинаслова.   Кед ше прави табела, сейвує ше раз або двараз, нє треба кажди два минути сейвовац итд. итд :::Понеже  нас було мало (Википедия вимага  да тим ма голєм трох членох) вец  зме сцекали од  того да автор, кед наруци  текст, да '''сам  на нїм шицко роби''', сейвує, па роби, па сейвує и так ше на векшим тексту зяви, поведзме,  Керестурец 37 раз  або 64 раз... Порадзели зме ше же голєм 2 до 4 особи спомедзи нас пойду на  текст и поробя лєм єдну або два позициї и сейвую. И так вец маме у Историї текста  вецей надимки, нє лєм авторов. То, нїби, доказ же нас єст  вецей у тиме и  же вредно робиме хто за цо специялизовани. Покус така, фалшива вариянта.  Но,  спознали зме же  Википедия ма таки напредни  софтвер же ТОЧНО зна хто кельо робел итд. итд  дацо превельо на Википедиї нє мож мунтац.   :::Нормално, єст комплетни упутства о  ушорйованю  текстох. На сербскей вики то на тим линку :::<nowiki>https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B8%D0%BA%D0%B8%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%98%D0%B0:%D0%A3%D0%BF%D1%83%D1%82%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0/%D0%A3%D1%80%D0%B5%D1%92%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%9A%D0%B5_%D1%87%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%B0%D0%BA%D0%B0</nowiki> :::а з нього мож пойсц на специялизовани роботи, на рижнородни роботи и поступки.  Википедиї на каждим язику маю таки упутства. :::Затерз досц о тим. Тото би ше могло писац годзинами у форми упутствох. :::хххххххххххххххххххххх :::Дацо конкретно о текстох Тарка и Репик. :::При Тарки  уж у старту бул нєможлїви, досц нєправилни наслов уписани. И такой ше мушело  исц на замену наслова  односно на такволане Премесцанє.  Ту ше ствар виправи, алє  перши текст остава у маґазину, наслов му у курзиве илити италики, цо знак же то секундарни текст тераз. Або шмеце. Прето нам потребне мерковац на наслови. :::Медзитим, ми маме уствари аж трираз исти текст тераз, по першираз  як робиме на нашей вики, раз зоз латинку як Саславик/Тарки па вец маме  Тарки па Тарка. Од шицкого того   лєм єден треба  а ми маме ДВА добри бо у наслове розлика лєм  єдна буква цо досц да глупи софтвер тримаж же то розлични  тексти. Маме  Тарки и маме Тарка.  Єдно за сцеранє, а хторе, треба  кус озбильнєйше роздумац. Перше роздумац а вец робиц. :::И при Тарка и при Репик табела  цалком нє у  стилу Википедиї.  Википедия хаснує  такволани Шаблони у велїх ситуацийох (боки хтори барз подобни зоз змистом та да ше ушпорує  робота да ше нє прави скоро исте вше ознова, алє да ше унєше шаблон, у нїм евентуало лєм виправка або два и идземе далєй. Табела готова ). :::На початку при Тарка маме :::горе наслов Тарка (синґулар) а перши шор почина  Тарки (плурал). Треба поєдначиц :::„''Prunus'' ''spinosa'' L.,  - то нє добре, тот   L. нє припада ту. То у табелох на других язикох линк  (викивяза)  за текст о чловекови хтори пред 300 роками ушорел класификацию рошлїнох и животиньох на жемовей кулї.  То '''Карл фон Лине''' ([[:sr:Латински_језик|лат.]] ''Carolus Linnaeus)...'' Ми тот текст по руски нє маме о нїм так же нє мож положиц викивязу. :::Табела нє по стандардох Википедиї.  Слика центрирана, то ОК,  медзинаслов  Наукова класификация  треба же би була, як и  Биномне мено, на шивей подлоги... Шицки латински назви  викивязи на нїх нє добри бо нас водза на тексти по сербски а ми '''руска''' википедия. И викивязи на  обидвох медзинасловх водза на сербски тексти. Нє  добре. :::'''''Prunus spinosa''''' L.  :::треба :::'''''Prunus spinosa''''' :::            L. :::Под  насловом Хемийни  состав :::На концу шорикох маме  зарези,  нїч, точку. Треба же би було виєдначене, педантне. :::Витамин  Б1, Б2, Б6,  числа треба  же би були  зоз субскриптом  Б₁, Б₂, Б₆, :::Подписи под сликами у Ґалериї тото Rtanj треба  же би було Ртань :::Референци   ту нє ушорйовани. У тексту Тарк'''и''' (видзи ми ше же  би наслов требал буц плурал, Тарки)  я означел дзе би требали буц референци и зробел сом их.   :::У тим тексту сом зрбел и єдну катеґорию и повязал сом наш текст зоз 83 другима язиками а о истей теми. :::У   Репику подобне  алє маме там и цали шор по сербски :::·  слуз, :::·  чврсто етарско уље, :::У рамику слика на право лоцирана :::штредок табели нєушорени :::'''Царство: Plantaе''' :::'''Дивизия: Magnoliophyta''' итд. :::ххххххххххххххххххх :::Одлука же сцеце  остац инкоґнито ОК. То  бенефит википедиї.  Медзитим,  подуки и помоц будзе  компликованша. Хасновац википедийово    ходники за пренос порукох то кус спомалшени процес алє, ОК,  мож ше радзиц и порадзиц.  Алє, кед  би требало послац вам  даяки типски шаблони, я нє знам як то идзе нука у Википедиї.  Прейґ мейла то супер ефикасно мож посилац. :::За нєшка досц.  За конкретни питаня  одосно одвити и помоц обрацце ше  Иринки Олеяровей або Светлани Папуґовей. Вони наш перши тим. :::— [[Хаснователь:Keresturec|Keresturec]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Keresturec|розгварка]]) 04:45, 7. януар 2026. (CET) ::::Предкладам же би ше текст Тарка висцерало. Кед у тексту Тарки остали даяки хиби – виправиме. — [[Хаснователь:Saslavik|Saslavik]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Saslavik|розгварка]]) 19:20, 8. януар 2026. (CET) :::::У тексту Фластер маме кус проблему. :::::То, у сущносци, вецейзначна одреднїца, ма вецей значеня. Я, особнє, баржей у живоце знал и хасновал фластери же бим залїпел вату або фатьол прейґ рани кед сом ше порезал або повредзел. :::::Патрим, и у нємецким язику вони дали тоту одреднїцу як вецейзначну, зоз 4 або 5 значенями. Можлїве же би одреднїца на руским язику могла буц така, у форми тей конкретней хтору ту прикладам з нємецкей вики. :::::ххххххххххххххххххххххххххххх :::::Гипс (од средњевисоконемачког *phlaster*, од грчког *plasein* „месити, обликовати“) је: (првобитно) медицински производ који се наноси на завој, затим завој премазан медицинским производом, :::::види медицински фластер колоквијално, унапред направљена комбинација завоја за ране и лепљивог завоја, завој за брзо отпуштање :::::лепљиви завој, у медицини генерално текстилна лепљива трака која се користи за фиксирање, види лепљива трака #лепљиви завој фластер за лепоту, :::::види mouche поплочавање, у изградњи путева и стаза врста подних облога, види поплочавање (подне облоге) :::::фластер за пуњење, помагало које се користи при пуњењу ватреног оружја које се пуни преко цеви :::::ххххххххххххххххххххххххххххххххххх :::::друге, инсталация фотки нєудатна. Вчера сом видзел же даяки бот зоз Википедиї посцерал праве таку файту фотки. На Викимедиї нє можем найсц таки файл File:Bastenska-staza-od-cigala-3.jpg. Кед же сце фотку дражки превжали даґдзе индзей и пробовали ю уруциц до тексту, то ше указало як проблематичне, файл посцерани з назнаку же очкодовани авторски права автора слики тей дражки. Кед слово о фоткох, зоз Википедию нєт зафрканциї -чим фотка по дачим сумнїва, нє ясно декларисана, сцераю ю. Мнє потераз посцерани коло 200 фотки. :::::И тото треба мац у роботи на розуме :::::Теме чланака :::::Википедија је :::::[[:sr:Енциклопедија|енциклопедија]] :::::, стога речничке дефиниције (од једне реченице) о темама које нису прикладне за енциклопедију нису за википедију. Ако желите написати нешто о некој :::::'''речи''' :::::, посетите пројекат :::::'''викиречник''' :::::. :::::односно, барз кратки одреднїци, 3-5 шори, хтори уствари виняти зоз даяких описових словнїкох итд. нє богзна як одвитю як нє знам яки енциклопедийни єдинки. Вони наисце баржей припадаю шестринскому проєкту Википедиї а то Викисловнїк. :::::— [[Хаснователь:Keresturec|Keresturec]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Keresturec|розгварка]]) 14:19, 16. януар 2026. (CET) ::::::Кед  ше сце започац нову тему и кед маце у глави наслов теми, будуцей,   перше то  удуркайце, тот Наслов, до облачка за преглєдованє на Панонскей Википедиї, нашей википедиї.  Кед вам '''нє укаже''' ИСТИ наслов, значи же такей теми нєт у маґазину.  ОК, у маґазину текстох вашей вики єй нєт алє вона можебуц  уж написана '''у фолдеру Геленки Медєшовей''' и чека за обявйованє. ::::::ПРЕТО вам  з часу на час посилам  скриншот або .йпґ файл бока того Геленкового фолдера  жє бисце и  ТАМ преверели чи истей теми нєт уж написаней. Кед и ту нєт - Е, вец ше можеце лапац до писаня тексту под тим насловом. ::::::Чиста чкода кед ше нам случує, наи, уж даскельораз же єст написани  текст и наруцени на  нашей Вики або є у  Геленковим фолдеру на чеканю а ви пошлєце таки текст  Геленки  за лекторованє.  ДУПЛА робота, ДАРЕМНА робот. Тоти сили на писаню дуплого тексту сце могли потрошиц на писанє  НОВОГО тексту, потераз нє обявйованого на руским язику. ::::::Тераз тот Геленков список ОЗНОВА  атачирам шицким членом нашого тиму, окрем Саславика. Вон нє дал мейл, сце остац инкоґнито, та му нє мож посилац таки спозореня. Вон вироятно ту и там будзе писац дупли текст. Га цо даму робим, вон так сце. ::::::(дакус чудне - нас єст 5-6  и дуплуєме тексти у маґазину у хторим єст лєдво 1000 и дацо тексти, нє знаходзиме ше. А задумайце кед єст пар сто особи цо пишу тексти, як на сербскей википедиї, а у  самим їх маґазину коло милион тексти, як  при нїх вец треба водзиц таки проблеми дуплованя и питам ше чи вона маю таки проблеми? А требали би бо пре вельо наслови у їх маґазину велька вироятносц же уж таки и таки наслов єст а хтошка го пише ознова... итд. итд. ) ::::::О тей теми нє будзем вецей писац. Мам и так надосц койдзеяки други писаня, тераз актуални, койдзеяки роботи, кординованя, итд. и нє мам часу за повторйованє вше истого и истого. — [[Хаснователь:Keresturec|Keresturec]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Keresturec|розгварка]]) 00:40, 21. януар 2026. (CET) :::::::Нє будзе Саславик нїч дупловац, а скриншот ше могло и ту залїпиц. Алє кед треба мейл, ниа ту є. :::::::saslaviki@gmail.com :::::::Тельо о тим. :::::::Я думам же треба дац приоритет тим темом, поняцом або словом цо ше уж забуваю же би зме их зачували. Сучасни ствари, интернационализми ше можу найсц гоч дзе. — [[Хаснователь:Saslavik|Saslavik]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Saslavik|розгварка]]) 14:51, 22. януар 2026. (CET) ::::::::Прекоментаровал бим  тоти пар думки Саславиково. ::::::::''Нє будзе Саславик нїч дупловац, а скриншот ше могло и ту залїпиц. Алє кед треба мейл, ниа ту є.'' ::::::::saslaviki@gmail.com ::::::::Ми у рамикох рускей Википедиї робиме як тим, як ґрупа у хторей од старту особи  хтори починаю робиц, помагац  тиму, сотрудзовац, доставаю яку-таку помоц у совитох, инструкцийох, корекцийох. Тоти цо од скорей  робели, вони були искуснєйши та  помагали, совитовали, упутйовали нових же би им СКРАЦЕЛИ  драги  ученя або похопйованя википедийових процедурох.  То єден способ ученя, а други способ  таки кед дахто  сам сце шицко розбуцац, цо нє подло, алє  ше ту досц натрапи. А процедури му наисце войду до пальцох, як ше то гвари.  Но, кажде ковач свойого щесце. Кажде добродзечнє одлучує о своїм статусу и о тим чи сце буц  член тима чи сце буц соло бавяч.  ::::::::Но, ми жадни знаня, та кед напахаме же дахто дацо нове зна, такой пробуєме видайкац  од нього знаня о тим. Я ту напахал  же пан  Саславик зна же  "скриншот ше могло и ту залїпиц". Я о тим ище нє знам нїч, я досц огранїчени и идзем на тото же кед видзим  понукнуту комаду же файл мож атачирац и послац, я вец тоту команду хаснуєм. А кед нє видзим, я анї нє пробуєм  на даяки способ  атачирац даяки файл (надпоминам, файл, бо скриншот то файл,  нє текст). У тим случаю, атачирац файл нука до дискусиї медзи  членами на боку за дискусиї. Та модлїм, кед то можлїве, найкратше пояшнєнє як би ше то могло скриншот залїпиц до дискусиї. Я потераз скриншоти посилал лєм прейґ мейлох а ту бим мал нови способ пласмана скриншотох. По скраценим  поступку ученя. ::::::::Мейл адреса за Саславика дата,   а то олєгчує  посиланє даяких информацийох и файлох хтори ше розпосила шицким. Вон тераз, у тим сеґменту, нє будзе  на боку, єдни да доставю дацо а вон нє.     ::::::::Жадам и о тим виреченю дацо прекоментаровац. ::::::::''Я думам же треба дац приоритет тим темом, поняцом або словом цо ше уж забуваю же би зме их зачували. Сучасни ствари, интернационализми ше можу найсц гоч дзе.'' ::::::::Кажде з нас ма свойо думанє о тим же хтори би теми требало у перших кругох роботи  писац. И кажде ма право на його думанє.  ОК, ми од 2022. року нє правели нїґда даяки приоритети у смислу яки слова, наслови, термини треба скорей обробиц, а хтори познєйше и тд. итд.  Кажде з нас специялиста у дачим, або люби даєдну обласц, або пар обласци  творчосци баржей як други даєдни обласци, и вец предпостаям же  будзе писац/рихтац  тексти насампредз зоз тей обласци хтора му при шерцу. Виберанє темох то  цалком шлєбодна дїя каждого сотруднїка рускей википедиї.  Нїхто нїкому нїч нє надрилює. ::::::::Ище там  з 2021. на 2022. рок мой приятель М. Ранчич, хтори ми наисце вельо помогол и коло реґистрациї руского язика  и коло уходзеня до  царства Википедиї,  написал и таки слова: ::::::::''Окрем текстох о вас, Руснацох у Войводини, на Википедиї а по руски треба же би були пласовани и тексти о ШИЦКИМ! Кед же жадаме же би нам '''култура була жива''', же би наш руски язик новим поколєньом Руснацох бул нєзаобиходно важни, вец треба оможлївиц и посцигнуц же би нашо млади праве '''на нашим, руским язику,''' читали кратки енциклопедийски  тексти о велїх рикох на швеце,  о велїх горох на швеце, о велїх варошох на швеце, о велїх познатих особох, о шицких познатих планетох у вселени итд.  Тото им, младим Руснацом, будзе посилац поруку же їх култура нє ма лєм вредносц нашлїдства, пах прешлосци, алє же є  жива и у складзе зоз часом, зоз 21. виком. Млади Руснак и Рускиня би так мали чувство же су наисце '''ровноправни''' члени шветовей заєднїци народох и же можу о велїх темох читац по руски як цо исте може найсц и читац  даяки млади Француз по французки, або Шпаньолка по шпански итд.  '' ::::::::Меркуйце, тото ми написал Серб, таке думанє. Серб, нє Руснак. ::::::::И нєшка му дзекуєм на тим пасусу. Я, особнє, прилапел ориєнтацию  "же би були пласовани и тексти о ШИЦКИМ!" Та зме од початку до  руского Инкубатору  уруцовали хто цо пририхтал, по своїм шлєбодним виборе. И тоти 1000 и дацо тексти то резултат такей роботи, роботи по шлєбодней совисц у тераз нам милей и активне рускей Википедиї.  А пред нами вельо. Нашо браца  зоз русиньскей википедиї  зоз Прешовщини маю вецей як 10.000 тексти наруцене (пажерим ше на таке число!). А маю план мац вельо, вельо вецей.  А у ВЕЛЬКИМ чишлє нєт, вироятно, места за окремни, специялизовани вибори словох, насловох, терминох итд. итд. Наш циль, после 1000 текстох на Википедиї, то 10.000 тексти, па 100.000 тексти и далєй, и вецей...на руским язику. ::::::::А ::::::::'''наша надбудова шицкого почнє''' :::::::: кед  руски тексти о нас преложима на шветово язики и тоти преклади пласуєме на одвитуюци  язични википедиї. То буду отворени дзвери же би о нас и млади Француз и млада Шпаньолка, и  озбильни Нємец и  заинтриґирована  Енґлескиня або Американка вецей дознали як о Руснацох зоз Войводини.  Википедия то може зробиц и допринєсц. Новини ::::::::''Руске слово'' :::::::: и векшина других виданьох на руским язику у Войводини ТАКЕ НЄ МОЖУ зробиц. Вони оставаю у нашим  керестурско-коцурским хотаре а руска Википедия ше розлєє, з постредство  руского, алє и сербского, горватского, босанского,  словацкого,  анґлийского, українского, нємецкого, русийского и других язикох зоз текстами о нас по цалим швеце..  И млади Руснак и Рускиня би так мали чувство же су наисце ::::::::'''ровноправни''' :::::::: члени шветовей заєднїци народох... и єден досц обачлїви процент Руснацох у Войводини би ше престал ганьбиц за свой руски язик, вилїчел би  єдну файту комплекса нїжшей вредносци, хтори тераз  панує у Войводини медзи Руснацами та  родичи у Коцуре, наприклад, нє даваю руски дзеци до руских оддзелєньох  бо, гат, нацо им то...кед язик на видиху, кому потребни ище руски язик... кед у 20 % руских обисцох у Войводини  члени обисца, Руснаци, медзи собу бешедую  по сербски бо нє веря (або нє знаю) же руски  язик ровноправни  член шветовей заєднїци язикох,  як и на Википедиї як такей. И же ше за/пре свой мацерински язик нє треба ганьбиц. ::::::::— [[Хаснователь:Keresturec|Keresturec]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Keresturec|розгварка]]) 01:20, 23. януар 2026. (CET) :::::::::[[Файл:Наслови бок рускей википедиї.jpg|мини]] :::::::::''Я ту напахал  же пан  Саславик зна же  "скриншот ше могло и ту залїпиц"'' :::::::::Ниа, доказ. Єдноставно Copy - Paste. :::::::::'''''Я думам''' же треба дац приоритет тим темом, поняцом або словом цо ше уж забуваю же би зме их зачували.'' :::::::::Нїкому нє надрилюєм '''мойо думанє'''. Нє будзем го анї бранїц гоч би було арґументи.. :::::::::''Кажде з нас ма свойо думанє о тим же хтори би теми требало у перших кругох роботи  писац. И кажде ма право на його думанє''. :::::::::И у чим вец проблем? :::::::::Треба писац тексти за руску википедию, чи ше будземе лєм дописовац? — [[Хаснователь:Saslavik|Saslavik]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Saslavik|розгварка]]) 15:03, 23. януар 2026. (CET) ::::::::::Мали проблем сом видзел у тим же сце предложели даяки '''приоритети''' у темох. ::::::::::Друге, ми шицко оперативно окончуєме з посиланьом мейлох. О пар секунди особа достава мейл и велька вироятносц же увидзи змист мейла о кратки час. И атачменти итд. итд. ::::::::::Ту на портал дискусиї Саславика нїхто од нас нє приходзи кажди пар годзин же би видзел цо ту евентуално нове написане, улїпене итд. Приду лєм тоти хтори спомнути, хтори преволани по надимку итд. итд. Дискусия нє достаточно флексибилна, мейли такповесц закон. ::::::::::О, я пишем надосц тексти за нашу Вики, алє, нажаль, дупло тельо часу трошим на праве таки дописованя як мам з вами, алє то зоз рижнима людзми од хторих модлїм податок або два за биоґрафиї їх наймилши и чекам, дакеди чекам мешацами. Наприклад, вчера ше ми явела дзивка Миломира Шайтоша з пар податками о єй оцови. После 6 мешацох. Я уж и забул же сом ю модлєл итд.итд. Диписованє наисце нєнавидзим алє воно, нажаль, дакеди потребне и ту на Дискусийох особох по надимкох. ::::::::::[[Файл:Нєобявени тексти.png|мини|250x250п]] ::::::::::— [[Хаснователь:Keresturec|Keresturec]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Keresturec|розгварка]]) 15:55, 23. януар 2026. (CET) :::::::::::Улїпени список, алє о тим списку, тераз, зна лєм Саславик. Исте бим мушел послац окреме каждому нашому членови тима до його подобного боку за дискусиї. Значи, исте мушим поробиц 10-11 раз. А я зоз мейлом то пошлєм шицким зоз єдним клик. — [[Хаснователь:Keresturec|Keresturec]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Keresturec|розгварка]]) 15:58, 23. януар 2026. (CET) :::::Добри вечар, опатрице таблїчку у енц. єдинки Сова, або Червеняк, и отворце Ушориц жридло, прекопирайце ю и пременьце назви у таксономиї. Таблїчку хтору сце уруцели до Штиґлинцу нє будзе добра, нє будзе ю нїяк видно, хаснуєме слово Инфорамик за таку файту таблїчки. Попробуйце виправиц, можеце ми писац на маил: papugasvetlana@Gmail.com — [[Хаснователь:Sveletanka|Sveletanka]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Sveletanka|розгварка]]) 18:39, 21. януар 2026. (CET) ::::::Дзекуєм на совитох. То була роботна верзия, учим ше та пробуєм цо як функционує. Публиковане було як „Лични нацрт” же би ше могло ушорйовац. — [[Хаснователь:Saslavik|Saslavik]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Saslavik|розгварка]]) 02:17, 22. януар 2026. (CET) :::::::Модлїм Вас, мам совит най би зме у текстох о рошлїнох о животиньох хасновали такс. катеґорию фамилия а нє фамелия. Фамилия зоз букву И у биолоґойним словнїку. Ево, я лєм тельо. Дзекуєм — [[Хаснователь:Sveletanka|Sveletanka]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Sveletanka|розгварка]]) 11:49, 2. фебруар 2026. (CET) ::::::::Дзекуєм. Уж и виправене. — [[Хаснователь:Saslavik|Saslavik]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Saslavik|розгварка]]) 12:34, 2. фебруар 2026. (CET) :::::::::Дзивчатом сом тото послал зоз мейлом, а вам ту улїпим :::::::::Єдна суґестия :::::::::Кед ше пише текст та, рецимо, у тексту єст   же     ''того року ше наполнєли  50 роки як иснує фестивал Червена ружа''      то, на перши погляд ОК, алє кед маме у оглядзе же тот текст будзе на википедиї и о 15 роки, и о 69 роки и о 138 роки итд.  И кед дахто будзе читац  о 138 роки тот текст, а то будзе 2164. рок,  вон по лоґики ствари  прерахує же фестивал култури  бул стартовани 2114. року...   :::::::::вироятно лєпше звучи виреченє  кед є так формуловане   же ше ''того, 2012. року, наполнєли  50 роки як иснує фестивал Червена ружа'' :::::::::Сцем повесц, у случаю Википедиї лєпша формулация  давац  рок  наставаня  фестивала та вец най  тот хто чита  сам прераховює кельо єст у хвилькох кед то чита. Кед то текст о даякей рочнїци, о даяким ювилею,  вец вироятно уписац  и рок снованя дачого  алє и рок  кед ше тота рочнїца наполнєла... :::::::::то важи и за тексто о 120 рокох  оводи медзи Руснацами, и текст за  80 роки од  снованя першей реалней нїзшей ґимназиї у Руским Керестуре итд. :::::::::або :::::::::...пияти рок ше отримує Капушнїк фест, ....  подобни случай, у глави замешательство -  лєпше повесц же  ''Од 2021. року у Коцуре ше  отримує  Капушнїк фест''... вец знаме на чим зме у каждей хвильки итд. итд. — [[Хаснователь:Keresturec|Keresturec]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Keresturec|розгварка]]) 00:45, 10. фебруар 2026. (CET) ::::::::::Добра суґестия. Сцигла информация и на мейл: saslaviki@gmail.com — [[Хаснователь:Saslavik|Saslavik]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Saslavik|розгварка]]) 01:28, 10. фебруар 2026. (CET) :::::::::::Да, то послала даєдна з наших вредних сотруднїцох хтора задлужена за контакти з тобу. Я затераз нє подзелїм з тобу мою мейл адресу. Мам и я право дацо тримац у тайносци ха,ха,ха. Ок, дознаш мою мейл адресу зоз наступних мейлох кед дзивчата буду дацо посилац шицким нам, алє одомнє нє достанєш затераз мейл. — [[Хаснователь:Keresturec|Keresturec]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Keresturec|розгварка]]) 04:28, 10. фебруар 2026. (CET) ::::::::Видзим же ши формовала текст о Карлу фон Линеу и сцел сом це похвалїц бо то ЗНАЧНА статя. То чловек хтори би сиґурно достал Нобелову награду кед би у його чаше було такей награди. Но, и попри того, вон бул, очиглядно, опрез свойого часу. ::::::::Но, тераз нам остава класц у каждим тексту линк за ТОТ твой преклад, там дзе ше вон, долу, спомина зоз тим латинским Л и при животиньох и при рошлїнох. Односно, кед войдзеце до уж пласованих текстох о рошлїнох и животиньох, додайце тераз викивязу за тот наш руски текст. — [[Хаснователь:Keresturec|Keresturec]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Keresturec|розгварка]]) 15:39, 2. фебруар 2026. (CET) == Хаснованє / формованє викивязох == Викивяза за єден термин/поняце ше кладзе ЛЄМ раз. Наприклад, кед у тексту трираз спомнути Коцур, викивязу ше кладзе лєм на єдно слово, звичайно то перше таке слово од початку текста. У пеструшки маме за пейц вариянти положену исту викивяз хтора водзи до одреднїци ''фарба''. И читач вше видз ИСТЕ, а очекує видзиц раз дацо на тему цможелєне, раз на цмокафове, та на червених... Вон з кликом на цможелєни дозна шицко о термину фарба а идуци клики нє даваю дацо нове, алє вше исте. Значи, лєм раз у тексту дацо викивяза за єден термин, та гоч ше у тексту таке слово хторе послужело за викивязу повторує 17 раз або 24 раз... — [[Хаснователь:Keresturec|Keresturec]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Keresturec|розгварка]]) 17:20, 13. фебруар 2026. (CET) :Дзекуєм. — [[Хаснователь:Saslavik|Saslavik]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Saslavik|розгварка]]) 17:33, 13. фебруар 2026. (CET) == Випатра же маце проблем зоз насловами за Модули == Так як тераз робене то абсолутно нє прилапююце. Сотруднїки до маґазину нашей википедиї уруцую чисти, коректно насловени текст. Було би добре кед бисце "на живо" нє експериментовали и уношели такволане шмеце до маґазину наших текстох. Експериментовац можеце, наприклад, на сербскей Википедиї, там ше вам отвори такволани ''писок'' и у нїм експериментуйце кельо вам лєм потребне. Там после ваших експериментох сами почисцице нєудатни роботи. А у нашим маґазину за вами муши тото робиц особа хтора за то овласцена. Мудрейше робиц на нормалних нових текстох як чисциц маґазин од шмеца. Одредзени правила справованя треба почитовац. — [[Хаснователь:Keresturec|Keresturec]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Keresturec|розгварка]]) 02:48, 25. фебруар 2026. (CET) == Наслови и робота ин виво == Упутство на насловним боку дзе ше уклада тексти до нашей вики, повед бим, цалком ясне.  Воно так конциповане: Же би ше креировало статю на Википедиї на Панонским руским язику, оддуркайце наслов статї и кликнїце на "Креируй нову статю". И вец, насправди , нє розумим прецо були потребни  таки наслови [[Хаснователь:Saslavik/Тарки]] [[Хаснователь:Saslavik/Штиґлинц]] [[Хаснователь:Saslavik/sandbox]] [[Хаснователь:Saslavik/Заяц]] [[Хаснователь:Saslavik/Каня]] Па вец и таки Катеґория:Модул:Location map/data/Croatia    (u kategorijoh) Https://rsk.wikipedia.org/wiki/Модул:Location&#x3C;/map/data/Croatia   (u zmistu) Saslavik/sandbook  (u zmistu) Од 343 википедийох на рижних язикох я таке '''нє видзел нїґдзе лєм у нашей  вики'''. Я таки наслови менуєм же су шмеце. И вони наисце поставаю нєпотребе шмеце у нашим главним змисту, у Катеґорийох,  окреме то нє випатра  крашнє у Хасновательови хтори наменєни за цалком иншаки циль итд. Будзем мушиц висцерац даєдни з тих "насловох" а обавам ше же ше то одражи и на преунапрямени тексти. Маме мудрейшей роботи як таке чисциц, ришовац цо добре цо нє итд. Модлєл бим же би  НАСЛОВИ статьох були ясни, точни  а у текстох уж як будзе. Наслов остава  як таки занавше а у текстох нука можеме, накнадно , и 99% того  пременїц. То ше нє одражує на  процес уношеня текстох з погришнима насловами, на звекшованє таковалного шмеца. Я дал упутство о хаснованю  такволаного писку нє прето же бисце такой наруцели таке цошка як Saslavik/sandbook. Нє, писок служи за ученє, за примену шицких алатох Википедиї и кед то експериментуюци поробиме и кед текст чисти, ясни, 95% таки як ше го задумовало, вец мож тот текст наруциц до нашого маґазину под точним, ясним меном. Нацо тото Saslavik вшадзи дзе ґод то мож уґурнуц? Нашо назвиска треба же би були лєм у Историї текста и нїґдзе на явносци. Серби маю у тей хвильки 716.902 тексти на википедиї. Маю 1.943 активних хасновательох (ми маме  25 хасновательох, од того коло 10  нас, Руснацох, а гевти други нєпознати, з рижних жемох а дацо робели на наших текстох). И правило таке на сербскей википедиї же тоти 1.943 активни хаснователє НЄ МОЖУ директно писац до маґазину сербскей википедиї. Єдноставно, таке правило, НЄ ШМУ класц тексти директно, алє их пишу у писку,  кед су при концу поставяю тот текст на  такволани Трґ и вец хтошка други  то опатра, преправя, дополнї и  потим текст мож наруциц кед тот други то одобри. Нєт демократиї.  А ми, тоти 10-еро, маме шлєбоду написац текст, дац на лекторованє, лектор єдини якиш контролор квалитету текста,  и вец  автор тот текст наруцує  до нашого маґзину. Ви, предпоставям, пре  потребу анонимносци, нє даваце текст анї на лекторованє алє го директно нарцуєце. И, ево, випатра же то превелька демократия за вас. Гевти  други дзевецеро нашо пишу, даваю на лекторованє и вони лєм у 5-6 случайох у остатнїх двох рокох, 9 особи, мали  гришки у насловох пре  нєпознаванє  одредзених правилох, я им правила пояшнєл и вони нє гриша тераз. Ви єдини цо правице дар-мар.     У контактох зоз єдну Емилию зоз сербскей вики (ище у часох кед зме робели у такволаним Инкубатору, изоловани од главней Википедиї)  вона ми и таке написала Ваш песак је Ваш приватни простор за вежбу и то нико неће дирати док не затражите помоћ. Помоћ можете затражити од ментора, или можете да упитате на Википедијином Тргу (идите скроз горе лево на главној страни; то мислим да знате како да урадите јер на тај начин сам ја и ступила у комуникацију с Вама тако што сам прочитала нешто на тргу) а потим ми Емилия написала и тото ...било ми је јако интересантно што сте поменули инкубатор, па сам погледала о чему се ради. Лично сматрам инкубаторе изузетно занимљивим и корисним пројектима, вероватно из разлога што омогућавају управо оно што Ви радите. Е, што се песка тиче, ми сви пишемо у песку док не напишемо, а онда замолите некога (на истој оној страници за Помоћ) да то што сте написали провери и дâ коментаре и помогне, и када је све у реду, онда ће пребацити и постати чланак. '''Таква је процедура'''. У првој поруци коју сте добили имате неколико линкова путем којих можете да прочитате упутства. Можете да се обратите уреднику који вас је контактирао, кликом на "разговор" иза његовог имена. Он у супротном неће видети овај одговор, морате да га обавестите да сте му одговорили. А можете и да тражите помоћ на Тргу. Важно је само да разумете да то није да неко има нешто прогив Вас, већ да је то правило које важи за све нас. (На инкубатору можете да пишете директно вероватно зато што то није доступно великом броју читалаца, док, с друге стране све што се напише у "главном простору" на Википедији је директно доступно целом свету и видљиво на Гуглу, па се зато не дозвољава да се то тамо постави док се не среди.) Надам се да сам бар мало помогла. Можете да ми се обратите уколико имате питања. - Емилија Кед на таки способ предлужице робиц вец, випатра, будзем мушиц увесц таки строги процедури як цо маю Серби.  То будзе назадованє  од того яку тераз шлєбоду маме. Поздрав — [[Хаснователь:Keresturec|Keresturec]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Keresturec|розгварка]]) 15:51, 3. марец 2026. (CET) == Дацо барз шкрипи зоз тему == односно модулом [[Модул:Модул:Citation/CS1/Utilities]] По дифолту, такому файлу, и да є добри, нє место у нормалних текстох. — [[Хаснователь:Keresturec|Keresturec]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Keresturec|розгварка]]) 20:27, 24. юний 2026. (CEST) 6c4wqqa6eqm9zvt5hyax1aoozbh61l0 14 2615 19527 15180 2026-06-24T12:05:37Z Sveletanka 20 катеґория 19527 wikitext text/x-wiki [[Катеґория:Животинї]] fbcqfw8qnh94euwgw9zptj0jo2yh8qg 14 2617 19537 15189 2026-06-24T17:46:04Z Sveletanka 20 катеґория 19537 wikitext text/x-wiki [[Катеґория:Музични инструменти]] kyojc66owk1vhjw1vy15vywf8mg3l8z 19546 19537 2026-06-25T09:41:11Z Sveletanka 20 катеґория 19546 wikitext text/x-wiki [[Катеґория:Музични инструменти]] [[Катеґория:Греческа]] d4w1m53e71pe1w2yh8pae8t8qh49lew 14 2687 19536 17687 2026-06-24T17:41:33Z Sveletanka 20 корекция катеґориї 19536 wikitext text/x-wiki [[Катеґория:Гидролоґия]] qo956qa1nd6wb97087xh2v0p7ecjy5h 0 2742 19544 17399 2026-06-25T06:39:47Z Olirk55 19 Уложена вонакшня вяза ,дуйни квартет саксофонистох 19544 wikitext text/x-wiki [[File:HaydnPlaying.jpg|right|thumb|300px|Й. Гайдн грає у камерней оркестри]]'''Камерна музика''' (франц. ''musique de chambre'', анґл. ''chamber music,'' ит. ''musica da camera'', нєм. ''Kammermusik'') то обласц класичней [[Подзелєнє музики|музики]] <ref>[https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BC%D0%B8%D1%80_%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%B8%D1%9B Властимир Перичић.] [https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BC%D0%B8%D1%80_%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%B8%D1%9B#cite_note-18 Вишејезични речник музичких термина]</ref> и ма два значеня: ♦ То '''''уметнїцка музика''''' хтору виводзи ґрупа музичарох (вокално лєбо [[Инструменталиста|инструментално]]), хтора ше може змесциц до меншого простору, до „хижи“ (''ит. camera'' = хижа). Зоз другима словами, то „хижна музика”, т.є. музика зоз меншим числом инструментох од 2 по 20 виводзачох, хтора наменєна за менши простор и менше число слухательох зоз интимнєйшу, домашню атмосферу хижи.<ref> Christina Bashford, "The String Quartet and Society", in Stowell (2003), p 4. The expression "music of friends" was first used by Richard Walthew in a lecture published in South Place Institute, London, in 1909.</ref> ♦ Камерна музика то и '''''музични предмет''''' хтори ше виучує у музичних школох и на музичких факултетох /академийох. Пре єй интимнєйшу природу, камерна музика була описана як „музика приятельох.” У цеку вецей як 200 рокох камерну музику музичаре углавним грали у своїх домох на аматерски способ. Нєшка то тиж подобне, бо виводзенє камерней музики вимесцене зоз домох до концертних салох, алє велї [[Музичар|музичаре]], аматере и професионалци, и далєй граю камерну музику пре свойо особне задовольство. Виводзенє камерней музики вимага окремни схопносци, музични и дружтвени, хтори ше розликую од схопносцох потребних за гранє [[Солиста|соло]] лєбо симфонийских дїлох. [[File:Wilma norman-neruda-2.jpg|right|thumb|307x307px|Наступ смикового квартета, у концертней сали ''St James'' у Лондону.]]Йоган Волфґанґ Ґете описал камерну музику (а окреме музику смикового квартета) як розгварку штирох рационалних особох.<ref>Christina Bashford, "The string quartet and society" in Stowell (2003), p 4. The quote was from a letter to C.F. Zelter, November 9, 1829.</ref> То конверзацийна парадиґма хтора отримує способ на хтори єден инструмент уводзи мелодию лєбо мотив, и потим други [[Подзелєнє музичних инструментох|инструменти]] одложено одвитую зоз подобнима елементами музики. Приблїжно з истим мотивом була иста така нїтка уткана у цеку цалосней историї [[Композиция|композицийох]] камерней музики од конца 18. вику по нєшкайши час. Аналоґия зоз конверзацию ше часто стрета у описох и анализох композицийох камерней музики.<ref> Estelle Ruth Jorgensen, (2008). [https://archive.org/details/artofteachingmus0000jorg The Art of Teaching Music. Bloomington: Indiana University Press. стр. 153—54. ISBN 978-0-253-21963-3.. ISBN 978-0-253-35078-7. (cloth). (pbk).]</ref> Виводзаче-инструменталисти потребно же би ше уклопели, же би ускладзели подробно технїку, и витворели особлїви камерни [[звук]]. Зоз другима словами потребно же би складно дихали док виводза камерне дїло зоз цильом витвориц цо виртуознєйши наступ и музикалнєйши упечаток на слухачох-публику. == Файта камерней музики == [[File:Wolfgang Amadeus mozart - String Quintet No. 4 K.516 - 1. Allegro.ogg|right|thumb|300px|В. А. Моцарт: ''Смикови квартет Allegro I став'' ч. 4 K.516]]Камерна музика може буц: ♦ [[Вокална музика|Вокална]] ♦ Инструментална и ♦ Вокално-инструментална '''Надпомнуце''': Солистична музика нє спада до камерней музики. == Основни характеристики камерней музики == [[File:Kurpfälzisches Kammerorchester.jpg|right|thumb|305x305px|Проба камерней оркестри]]♦ Ровноправносц шицких виводзачох и їх мелодийних часцох. Кажде видвойованє поєдинєчного учашнїка нарушує камерну атмосферу, прето же доминация єдней музичней линиї то прикмета солистичней музики. ♦ Самостойносц музичних часцох. Тота характеристика нє виключує можлївосц почасового унисона у мелодийней часци. ♦ Камерни стил музикованя – интимни, цепли и мегки звук, без претензиї за ефектом зоз вельку виражайносцу, змиреносц [[Музикованє|музикованя]] лирики, богатство [[Артикулация (музика)|артикулациї]].<ref>[https://web.archive.org/web/20140812165732/http://klarinetknjige.wordpress.com/2012/07/20/klarinet-u-orkestru-i-kamernoj-muzici/ Кларинет у оркестру и камерној музици.] Архивирано из [https://klarinetknjige.wordpress.com/2012/07/20/klarinet-u-orkestru-i-kamernoj-muzici/ оригинала] на сајту Wayback Machine (12. август 2014), Приступљено 8. 4. 2013.</ref> == Ансамбли == Стандардни репертоар за камерни [[Ансамбл|ансамбли]] барз богати, а вкупносц камерней музики у друкованей, нотней форми так повесц нєогранїчени. Приказана лєм часточна лїстина постояцих файтох музичних ансамблох хторих находзиме у камерней музики. ▶ Спрам числа виводзачох камерни ансамбли можу буц: * Дуо,<ref>[https://www.youtube.com/watch?v=GAciTNuYnxg&list=RDGAciTNuYnxg&start_radio=1 BIMBORA, BIMBORA i JA DO LJESA - Miroslav Fejdi, klarinet i Miroslav Pap, gitara] youtube.com (2025)</ref> [[трио]], квартет, квинтет, октет, секстет, септет, октет, итд. * Кед жадаме наглашиц хтори инструменти участвую, теди ше пове же смикови дуо, смикови трио, смикови квартет итд. Кед участвую дуйни инструменти, гвари ше же дуйни трио, дуйни квартет, дуйни квинтет итд. * Кед попри смикових инструментох участвує и клавир, за таки [[ансамбл]] ше гвари же ''клавирски трио'', клавирски квартет, клавирски квинтет итд. * Кед у ансамблу граю лєм смикаре (смиково инструменти), то вец ''смикови оркестер''. Кед у ансамблу попри смикових инструментох граю и менше число дуйних инструментох, по 1-2 зоз даєдней ґрупи (обоа, флаута, хорна, [[кларинет]]), то вец ''камерни [[оркестер]]''. == История == Од своїх найвчаснєйших початкох штредньовиковней епохи по нєшка, камерна музика була одражованє пременкох у технолоґиї и дружтве хтора ю створела. У цеку штреднього вику и вчасней ренесанси, инструменти ше першенствено хасновали за провадзенє [[Шпивач|шпивачох]]. Смиково инструменти грали вєдно исту мелодию зоз шпивачами. Даєдни аналитичаре думаня же жридло класичного инструменталного ансамбла то ''sonata da camera'' (камерна соната) и ''sonata da chiesa'' (церковна соната). То були композициї за состави єдного до пейц лєбо вецей инструменталистох. Камерна соната була свита составена з двох контрастних часцох, швидшого и спомалшеного [[Темпо (музика)|темпа]], преширена зоз танєчнима часцами (нумерами). Церковна соната була тиж така алє без танцу. '''Од хижи до сали''' [[File:Wagner Siegfried Idyll bars 148-153.png|right|thumb|337x337px|Випатрунок партитури за камерни состав (Рихард Ваґнер, ''Зиґфридова идила).'']]У цеку 18. веку, композиторе були найчастейше анґажовани на дворох аристократох, а камерна музика хтору компоновали була задовольство аристократских виводзачох и слухательох. Драматични променки у дружтве и у музичней технологиї у 19. вику мали далєкосяжнєйши пошлїдки на камерну музику, єй виводзенє и компонованє. '''Постоя приклади зоз историї:''' * Йозеф Гайдн службовал-робел на двору ґрофа Естергазия (мал добри аматерски глас [[баритон]] и бул любитель музики) компоновал за ньго поготов вельке число смикових триа. * [[Волфґанґ Амадеус Моцарт]] за пруского краля Фридриха Юлияма II хтори бул и виолончелиста компоновал три смиково квартети. * Бетовеново квартети першираз виведзени под патронатом ґрофа Андрея Разумовского. * Бокерини писал за Шпанского краля итд. [[File:Julian Milkis, Daria Ulantseva, Mariam Sarkissian, Anton Martynov.jpg|right|thumb|311x311px|Квартет составени з рижнима инструментами и [[Солиста|солистку]]]]Зоз ламаньом и опадованьом аристокрацийного сталежу и наставаньом нових дружтвених системох широм Европи, [[Композитор|композиторе]] були примушени зарабяц, предавац свойо [[Композиция|композициї]] и отримовац самостойни концерти. Часто ше мушели предплациц напредок за отримованє наступох, а то подрозумйовало напредок обезпечиц и плациц салу, постарац ше о уходнїцох итд. Вше частейше писали камерни композициї нє лєм за богатих меценох алє и за професионалних музичарох хтори граю за публику хтора их добре плаци. == Пременки у структури смикових инструментох == Лаутаре (майстрове цо правели [[Лаута|лауту]]) з початку 19. вику правели вше вецей нови инструменти и усовершовали постояци. Конструовали нову файту виолини (гушлї), виоли и виолончела и тим инструментом оможлївели богатши тон, векши [[волумен]], ношацосц [[Тон|тона]] и моцнєйши звук. Тиж, смик помоцнєли и предлужели го и могол поднєсц векшу зацагнутосц шерсци а то значело и красши тон кед ше грало. 1820. року Луй Шпор конструовал и подпорку (операч) за браду на виолини. Подпорка оможлївела виолинистом нови технїцки можлївосци, поготову шлєбоднєйши и схопнєйши рухи лївей руки. Таки пременки допринєсли ефикаснєйши и успишнєйши явни наступи у вельких салох. Репертоар бул преширенши а з тим технїчно вецей понукал и бул доступни композитором камерней музики. == Пренаходок клавира == [[File:George Gershwin- Rhapsody in Blue for Piano (Greystone Mansion, 2023).webm|right|thumb|Клавир-дуо, Джрдж Ґершвин ''Рапсодия у белавим'' (1924) арр. Хенри Левин.|300x300п]]У цеку барокней епохи, чембало бул єден з главних инструментох хаснованих у камерней музики. За доставанє тона на чембалу хасновани пирка хтори з вдереньом по струнох чембла технїчно давали скромнєйши звук. Пре конструкцийни механїзем чембала, моц зоз хтору виводзач грал на клавиятури нє пременєл моцносц звука чембала (пре його технїчно огранїчену можлївосц) та помедзи 1650. и 1700-их, ше чембало поступно престал хасновац. Бартоломео Кристофори з початку 1700-их конструовал сучаснєйши инструмент клавир, алє ше клавир нє почал такой хасновац. Познєйших рокох 18. вику, клавир поставал популарнєйши инструмент за виводзачох, односно теди кед му технїцки можлївосци злєпшани и зоз конструкцийнима ришенями постал вельо ефикаснєйши. За розлику од чембала, на клавиру ше могло одграц цихшу лебо гласнєйшу [[Динамика (музика)|динамику]], оштрейши [[Акцент (музика)|акценти]] у зависносци кельо виводзач мегчейше лєбо оштрйше прициснул типку. Таки усовершени клавир прилапел Волфґанґ Амадеус Моцарт и велї други композиторе. Почали компоновац дїла за камерни состави у хторих клавир мал значну улогу. Клавир у цеку 19. вику постал доминантни инструмент. Велї композиторе як цо то Франц Лист и Фредерик Шопен, компоновали виключно за соло клавир, лєбо за соло клавир зоз провадзеньом [[Оркестер|оркестри.]] Лудвиґ ван Бетовен Представяч тот период пременкох як „ґиґант – велїкан” заходней музики. Бетовен трансформовал камерну музику, подзвигнул єй нови уровень, у поглядзе змиста, алє и технїчних условийох виводзачох та и „смак” публики. Його дїла, спрам словох Мейнарда Соломона, були... „визначни прикладнїки спрам хторих [[Романтизем (литература)|романтизем]] дзеветнастого вику мерал и упоредзовал свойо досяги а и нєуспихи.” За його познєйши камерни квартети, ше думало же маю окреме застрашуюци уметнїцки досяги, нательо же ше велї композиторе после нїх нєусудзовали [[File:Brahms - Clarinet Quintet - 1. Allegro.ogg|right|thumb|300px|Йoганес Брамс, ''Allegr''o I оп.115, за Смикови квинтет и кларинет. ]]компоновац квартети; Йоганес Брамс компоновал и подар 20 смиково квартети скорей як ше усудзел обявиц дїло за хторе думал же є достойне „джиновского маршированя после” (дума ше на маршированє–компонованє и обявйованє после „велїкана –джина” Бетовена). После тей епохи велї други познати европски композиторе наставели писац камерну музику: Франц Шуберт, Карл Черни, Феликс Менделсон, Роберт Шуман, Иґор Стравински, Клод Дебиси, Бела Барток и други. Кажди зоз нїх уношел нови идеї и музични ришеня хтори ше зявйовали у їх периодзе. Нови часи приношели и нови иновациї у поглядзе музичней форми у поглядзе уношеня нових структурох, мелодийних, гармонских и других елементох музики. Тому допринєсли и нєпреривне осучасньовнє и усовершованє класичних инструментох хтори ше у камерней музики применьовали. Познєйше ше зявюю и национални препороди и велї композиторе уноша особлївосци свойого националного идентитєта. Нєшка композиторе ище вше компоную камерну музику а у швеце постоя велї културни институциї хтори потримую камерне музикованє. Постоя и национални-локални, реґионални а тиж и медзинародни фонди за стимулованє и роботу камерних оркестрох, прейґ рижних проєктох. == Литература == * Baron, John Herschel (1998). Intimate Music: A History of the Idea of Chamber Music. Pendragon Press. ISBN 978-1-57647-018-3. * Blum, David (1986). [https://archive.org/details/artofquartetplay0000blum The Art of Quartet Playing: The Guarneri Quartet in conversation with David Blum.] New York: Alfred A. Knopf. ISBN 978-0-8014-9456-7. == Вонкашнї вязи == * [https://forum.krstarica.com/threads/sta-je-kamerna-muzika.923488/ Šta je kamerna muzika?​] * [https://www.wikiwand.com/sr/%D0%9A%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B0_%D0%BC%D1%83%D0%B7%D0%B8%D0%BA%D0%B0 Камерна музика] wikiwand.com * [https://www.rts.rs/radio/radio-beograd-3/5825604/gramofonija--kamerna-muzika-goerga-filipa-telemana.html Грамофонија – Камерна музика Гоерга Филипа Телемана] * [https://chambermusicamerica.org/ Chamber Music America.] * [https://www.youtube.com/watch?v=unoefBG6_lI&list=RDunoefBG6_lI&start_radio=1 ZBEHNJOVSKI NOCI - Hlopski vokalni kvartet Mihal IVAN, Jovgen NADJ, Zvonimir KOČIŠ i Julijan RAMAČ] youtube.com (Makovcanj) * [https://www.youtube.com/watch?v=tyhCx-rVbKc&list=RDtyhCx-rVbKc&start_radio=1 MALI KVET (PETITE FLEUR) - Kvartet saksofonoh] youtube.com, видео знїмок зозо емисиї Широки плаан 2025.рок (Маковчань) {{Commonscat}} == Референци == [[Катеґория:Камерна музика]] [[Катеґория:Музични термини]] [[Катеґория:Музични ансамбли]] <references /> [[Катеґория:Музика]] 5hnuf8qujgsrmf1qebcv5c8gnbmfp3y 14 2799 19529 16810 2026-06-24T12:20:38Z Sveletanka 20 катеґория 19529 wikitext text/x-wiki [[Катеґория:Гидроенерґия]] kuuzyq9s4qpgavxee146i3d3sm1o9rc 14 2800 19534 16811 2026-06-24T17:37:08Z Sveletanka 20 катеґория 19534 wikitext text/x-wiki [[Катеґория:Ґеоґрафия]] 2at8j46nvisn48nrxj9gc7kii5vqe4t 14 2899 19538 17356 2026-06-24T17:47:02Z Sveletanka 20 катеґория 19538 wikitext text/x-wiki [[Катеґория:Животинї]] fbcqfw8qnh94euwgw9zptj0jo2yh8qg 14 2954 19535 17721 2026-06-24T17:37:55Z Sveletanka 20 катеґория 19535 wikitext text/x-wiki [[Катеґория:Ґеоґрафия]] 2at8j46nvisn48nrxj9gc7kii5vqe4t 0 3176 19543 19482 2026-06-24T21:42:56Z Olirk55 19 означени викивязи, корекциї 19543 wikitext text/x-wiki [[File:Septuplet rhythm.png|right|thumb|275x275px]]'''Септола''' або с'''ептимола''' (франц. ''septolet'', анґл. ''septuplet'')<ref>[https://www.youtube.com/watch?v=o7lFwKKGLu8 Septola | Ako hrať na bicích nástrojoch | Notissimo.Academy] youtube.com</ref> то ритмичне зявенє у [[Подзелєнє музики|музики]] а настава так же ше єдна ритмична вредносц подзелї на седем єднаки часци [[File:Septillode7corcheas.JPG|190x190px]] (место на штири), и так ше достава '''''септола'''''. Септола або септимола (анґл. ''septimole'')[1] ше означує: [[File:Lloyd-Suite 1 - Prelude.ogg|right|200x200п]]♦ лєм з числом 7 (над або под [[Нота|ноти]]) або ♦ з числом 7 и луком (над або под ноти) або ♦ з числом 7 и штироугласту лєжацу заграду, над або под ноти (долу нїжей приклад).<score> \new RhythmicStaff { \clef percussion \time 4/4 \set Score.tempoHideNote = ##t \tempo 4 = 100 \tuplet 7/4 { c4 c c c c c c } \tuplet 7/8 { c8 c c c c c c } } </score> Септола спада до нєправилней тонскей ґрупи прето же настава зоз подзелєньом нотней вредносци на 7 часци (нєпарне число).<ref>[https://klarinetknjige.wordpress.com/o-autorima/radivoj-lazic/ Р. Лазић - В. Перичић], [https://klarinetknjige.wordpress.com/category/osnovi-teorije-muzike/ Основи теорије музике.], Приступљено 25. 4. 2013.[непоуздан извор?]</ref> '''Приказ наставаня септоли:''' {| border="1" cellpadding="3" cellspacing="24" class="wikitable" style="align:left; margin:0.5em 0 0; border-style:solid; border:3px solid #999; border-right-width:2px; border-bottom-width:2px; border-collapse:collapse; font-size:120%;" |- style="background:#ffdead;" | '''Нотна вредносц ше''' | style="text-align:center;"| '''место на <big><font color=#8B0000>4</big></font>''' | style="text-align:center;"| '''дзелї на <big><font color=#8B0000>7</big></font> часци''' |- | style="background:#FAEBD7;" | [[Цала нота]] [[File:Whole note.gif|30px]] | style="text-align:center;"| [[File:Quarter note.gif|25px]][[File:Quarter note.gif|25px]][[File:Quarter note.gif|25px]][[File:Quarter note.gif|25px]] | style="text-align:center;"| [[File:Quarter note.gif|25px]][[File:Quarter note.gif|25px]][[File:Quarter note.gif|25px]][[File:Quarter note.gif|25px]][[File:Quarter note.gif|25px]][[File:Quarter note.gif|25px]][[File:Quarter note.gif|25px]] |- | style="background:#f3fff3;" | [[Половка ноти]] [[File:Half note.gif|32px]] | style="text-align:center;"| [[File:Music-beam.svg|50px]][[File:Music-beam.svg|50px]] | style="text-align:center;"| [[File:Septimool.png|100px|]] |- | style="background:#FAFAD2;" | [[Штврцина ноти]] [[File:Quarter note.gif|30px]] | style="text-align:center;"| [[File:Music-beam2.jpg|50px]][[File:Music-beam2.jpg|50px]] | style="text-align:center;"| [[File:Music-sixteenthnote.svg|50px]][[File:Music-sixteenthnote.svg|50px]][[File:Music-sixteenthnote.svg|50px]][[File:Music-sixteenthnote.svg|50px]][[File:Music-sixteenthnote.svg|50px]][[File:Music-sixteenthnote.svg|50px]][[File:Music-sixteenthnote.svg|50px]] |} ▶ Кед нотну вредносц подзелиме на 3 часци - настава [[триола]], кед подзелїме на 5 - [[квинтола]], на 6 - [[секстола]] итд. Септoла ше хаснує и у єдноставних и у зложених [[Такт (музика)|тактох]]. Кед же ше септолу постави до зложеного такту, постава прейґмирно нєправилна ґрупа, (напр. потребно одграц седем ноти уместо шейсц у истим часовим рамику, або у 2/4 такту уместо 8 шеснастини одграц 7- септолу за исти час). Таки комбинациї єст вельо а сучасни композиторе вше баржей и интензивнєйше хасную таки методи ритмичних комбинацийох у своїх дїлох. == Еквивалентносц септоли спрам нотних вредносцох == [[File:YB0128 Septolet equivalence.png|center|thumb|350px|]] '''Опатриц ище''': * [[Триола]] * [[Квинтола]] * [[Секстола]] == Литература == * Michael Kennedy. Irregular rhythmic groupings // Oxford Dictionary of Music, 2nd ed. — Oxford; New York: Oxford University Press, 1994. — ISBN 0-19-869162-9. == Вонкашнї вязи == * [https://old.bigenc.ru/music/text/3510771 Ритмическое деление] [https://web.archive.org/web/20221204210022/https://bigenc.ru/music/text/3510771 арх] 4 декабря 2022 Д. О. Чехович, С. Н. Лебедев/ том=28/ боки 542—543 [[:ru:Большая_российская_энциклопедия|— (Большая российская энциклопедия]] — [в 35 т.] / гл. ред. [[:ru:Осипов,_Юрий_СергеевичЮ.|С. Осипов]] ; 2004—2017, т. 28). — ISBN 978-5-85270-365-1.В статье рассматриваются и объясняются все ходовые «мультиоли». * [https://muzicki-forum.com/forum/viewtopic.php?t=25744 Nepravilne tonske grupe (kvintole, septole itd)] muzicki-forum.com {{Commonscat}} == Референци == [[Катеґория:Музика]] [[Катеґория:Музични термини]] [[Катеґория:Теория музики]] [[Катеґория:Ритмични подзелєня]] <references /> [[Катеґория:Нєправилни ритмични подзелєня]] tv9t06c23oge4u81pd4wstmer4onkca 0 3177 19530 19519 2026-06-24T14:47:09Z Saslavik 1716 Референци 19530 wikitext text/x-wiki [[Файл:Polished_purple_nails_with_nail_art_on.jpg|мини| Лаковани нохци]] [[Файл:Fingernägel-lackieren-IMG_2027.jpg|мини| Нохци на рукох пред и после наношеня червеного лаку за нохц]] [[Файл:Metti_(cropped).JPG|мини| Женски [[Прстен (накит)|ножни]] пальци украшени з лаком за нохци и [[Кана (боја)|каном]], а на другим пальцу ''metti'' (персцень за ножни пальци) за винчанє.]] '''Лак за нохци''' то лак хтори мож нанєсц на нохци рукох або ногох же би ше их украшело и защицело. Формула вецейраз ревидована же би ше злєпшало єй декоративни ефекти и онєможлївело пуканє або лупенє. Лак за нохци зложени з мишанїни орґанского полимера и даскельо других компонентох хтори му даваю єдинствену [[Фарба|фарбу]] и текстуру.<ref name=":2">Toedt, John; Koza, Darrell; Cleef-Toedt, Kathleen van (2005). [https://archive.org/details/chemicalcomposit0000toed_o6y5 Chemical Composition Of Everyday Products. Greenwood Publishing Group.] стр. 49. ISBN 978-0-313-32579-3.</ref> Лаки за нохци єст у шицких ниянсох фарбох и вони маю значну улогу у маникиру або педикиру. == Историят == Лак за нохци настал у Китаю и датирує зоз 3000. року п.н.е.<ref name=":2" /><ref>Sherrow, Victoria (2001). [https://archive.org/details/forappearancesak00sher/page/119 ''For appearance' sake: The historical encyclopedia of good looks, beauty, and grooming''.] Phoenix: Oryx Press. стр. [https://archive.org/details/forappearancesak00sher/page/119 119.]ISBN 978-1-57356-204-1.</ref> Коло 600. року п.н.е. кральовска фамелия любела златну и стриберну фарбу. Медзитим, червена и чарна на концу заменєли тоти метални фарби. У Єгипту нїзши класи хасновали бляди фарби, а високе дружтво фарбело нохци на червенкаво-кафовкаво зоз кану.<ref>Alpert, Arlene; Altenburg, Margrit; Bailey, Diane (2002). Milady's Standard Cosmetology. Cengage Learning. стр. 8. ISBN 978-1-56253-879-8.</ref> Мумификовани фараонє тиж мали нохци нафарбени з кану.<ref>''Draelos, Zoe Diana (2011). Cosmetic Dermatology: Products and Procedures. John Wiley & Sons. стр. 46. <nowiki>ISBN 978-1-4443-5951-0</nowiki>.''</ref> Офарбени лак за нохци ше зявел аж 1920-их рокох. Формули вчасних лакох за нохци креировани з помоцу основних состойкох як цо олєй лаванди, кармин, оксидни калай и олєй берґамоту. Частейше нохци лаковани з тонованима пудерами и кремами, а потим брушени док нє постаню блїщаци. Єдна файта продуктох за полированє хтору ше предавало у тим чаше була Ґрафова паста за нохци хиґло.<ref> Shah, Shikha (17. 1. 2014). „History of nail polish”. The Times of India. ProQuest 1477854392.</ref> == Состойки == [[Файл:Nitrocellulose-2D-skeletal.png|десно|мини| Нитроцелулоза то полимер хтори прави филм, а вон главни состойок векшини лакох за нохци.]] * Лак за нохци зложени зоз полимеру хтори прави филм, розложени у випарююцим орґанским розпущовачу. Звичайно то розпущенїна нитроцелулози у бутил ацетату або етил ацетату. Тота основна формулация преширена на шлїдуюце:<ref>1.     ''Shah, Shikha (17. 1. 2014). „History of nail polish”. The Times of India. ProQuest 1477854392.''</ref> * Пластификатори даваю нєламаюци филми. Дибутил фталат и камфор типични пластификатори. * Фарби и пиґменти то злученїни хтори облапяю хромов оксид, хромов гидроксид, желєзни фероциянид, калайов диоксид, титанийов диоксид, желєзни оксид, кармин, ултрамарин и манґанвиолет.<ref name="Toedt">{{Cite book|title=Chemical Composition Of Everyday Products|url=https://archive.org/details/chemicalcomposit0000toed_o6y5|last1=Toedt|first1=John|last2=Koza|first2=Darrell|last3=Cleef-Toedt|first3=Kathleen van|publisher=Greenwood Publishing Group|year=2005|isbn=978-0-313-32579-3|page=[https://archive.org/details/chemicalcomposit0000toed_o6y5/page/50 50]}}</ref> * Опалесцентни пиґменти – блїщаци випатрунок у фарби можу дац лискуни, бизмут оксихлорид, природни бисери и алуминийов прах. * Адгезивни полимери обезпечую же би ше нитроцелулоза прилїпла на поверхносц нохца. Єден з модификаторох хтори ше хаснує то тосиламид-формалдехидна смола.<ref> „Tosylamide/Formaldehyde Resin”. Архивирано из оригинала 07. 07. 2014. г. Приступљено 25. 06. 2021.. cosmeticsinfo.org </ref> * Средства за згушньованє ше додава же би ше затримали блїщаци часточки у суспензиї док су у фляшки. Типичне средство за згушньованє то стеаралконий гекторит. * Ултралилово стабилизатори одпорни на пременки фарби кед сухи филм виложени [[Слунко|слунковей]] [[Шветлосц|шветлосци]]. Типични стабилизатор то бензофенон-1. == Файти == === Основне премасценє === Тота файта лаку бистра, млєчно офарбена або нєпревидна целовкаста формула лаку хтору ше хаснує пред наношеньом лаку.<ref>Molina, Christina (31. 3. 2014). „How to Actually Remove Glitter Nail Polish for Good”. Elle.com. Hearst Communications, Inc.. Приступљено 2. 4. 2014. </ref> Його циль моцнєнє нохцох, реґенерация [[Влага|влаги]] у нохцох и помаганє лаку прилїпнуц ше за нохец. = Закончуюце премасценє = Тота файта лаку то бистра формула лаку у фарби хтору ше хаснує после наношеня лаку на нохци. Вона формує стварднуту бариєру хтора може зопрец здрапнуца и лупенє, а може тиж помогнуц же би ше основни офарбени лак швидко осушел. Лаку дава жадани випатрунок и помага же би ше лак длужей отримал.<ref name=":1">''„Tosylamide/Formaldehyde Resin”. Архивирано из оригинала 07. 07. 2014. г. Приступљено 25. 06. 2021.''. cosmeticsinfo.org</ref> === Мат === Мат лак подобни як и звичайни лак, алє ше нє блїщи. Вон з часом постал барз популарни, бо го мож хасновац у апликацийох за нохци, дзе на нохцох мож креировац дизайни так же ше хаснує контраст блїщацих и мат [[Поверхносц|поверхносцох]]. == Мода == Лаки за нохци мож найсц у рижних фарбох и ниянсох. Коло твардих фарбох, лак за нохци розвил и велї други дизайни, як цо попукани, блїщаци, лупкасти, цифровани, иридесцентни и холоґрафски. Криштальове скло або другу декоративну уметносц ше тиж часто наноши на лак за нохци. Даєдни лаки ше рекламує за пошвидшанє роснуца нохцох, змоцньованє нохцох, онєможлївйованє ламаня нохцох, пуканє, та аж и застановенє окусованя нохцох == Дружтвени медиї == [[Файл:Nail_Polish.JPG|лево|мини| Колекция лакох за нохци]] Дружтвени медиї створели културу нохцох хтора оможлївює хасновательом же би дзелєли слики своїх нохцох. ''Women's Wear Daily'' пише же предаванє лакох у ЗАД 2012. досцигло рекордни 768 милиони америцки долари, цо 32% вецей у одношеню на 2011. рок.<ref name=":3">{{Cite web|url=http://style.time.com/2013/01/28/nail-polish-sales-hit-record-768-million-in-u-s/|title=Nail Polish Sales Hit Record $768 Million in U.S.|last=Sun|first=Feifei|date=2013-01-28|website=Time|access-date=2013-12-06}}</ref> У другей децениї 21. вику, як часц експлозиї уметносци нохцох, зявюю ше налїпки за нохци, шаблони, маґнетни лак,<ref>{{Cite web|url=http://www.self.com/story/the-science-behind-magnetic-na|title=The Science Behind Magnetic Nail Polish|last=Romanowski|first=Shannon|website=Self.com|access-date=22 June 2017}}</ref> [[Клайбас|клайбаси]], блїщаци закончуюци премасценя, блїскотки, кавияр за нохци (микро пацерки), лак за нохци хтори ше предава за хлопох, пахняци лак за нохци и лак за нохци хтори меня фарбу кед є на слунку. [[Файл:Wikidata_nail_polish_02.jpg|мини| Хлопи и жени зоз офарбенима нохцами на [[Wikimania|Викиманиї]], 2016]] Нє барз звичайне же би хлопи лаґовали нохци, а таки поступок мож тримац за потупйованє традиционалних родових нормох.<ref> Edwards, Nelta M. (октобар 2010). . „Using Nail Polish to Teach about Gender and Homophobia”. Teaching Sociology. 38 (4): 362—372. doi:10.1177/0092055X10378821.</ref> Хаснованє уключує превидни лак за защиту нохцох од ламаня або за даванє пестованей блїщацосци на нохцох.<ref>''Romanowski, Shannon. „The Science Behind Magnetic Nail Polish”. Self.com. Приступљено 22. 6. 2017.''</ref> Професионални бейзбол бавяче, окреме тоти цо лапаю лабду, можу на терену мац лак за нохци.<ref>Jesse Graff. "Everything We Know about Baseball Manicures and Nail Polish". Mel Magazine.</ref> ==Знїмач лаку за нохци== Средство за знїманє лаку за нохци то орґански розпущовач у хторим тиж єст олєю, пахи и фарби. Найчастейши одстраньовач то ацетон. Вон тиж може одстранїц штучни нохци з акрилу або стварднутого ґелу. Ацетонитрил ше тиж хаснує як средство за одстраньованє лакох, алє є токсичнєйши, та є забранєни у Европи за хаснованє у козметики од 17. марца 2000.<nowiki><ref>{{Cite web |title=Twenty-Fifth Commission Directive 2000/11/EC... |url=http://eur-lex.europa.eu/LexUriServ/LexUriServ.do?uri=OJ:L:2000:065:0022:0025:EN:PDF |archive-url=https://web.archive.org/web/20130530012749/http://eur-lex.europa.eu/LexUriServ/LexUriServ.do?uri=OJ:L:2000:065:0022:0025:EN:PDF |archive-date=30.05.2013 |access-date=25.06.2021 }}</ref> == Здравствени проблеми == Оспорює ше здравствени ризики хтори повязани з лаком за нохци. Шанси же би вон нанєсол даяку чкоду хасновательом барз мали.<ref>''Graff, Jesse. „Everything We Know about Baseball Manicures and Nail Polish”. Mel Magazine. Приступљено 2021-04-06.''</ref> З озбильнєйшим здравственим ризиком стретаю ше професионални технїчаре за нохци, хтори маникир окончую прейґ роботней поверхносци, познатей як столїк за нохци, на хторим ше клиєнтово руки находза директно под зону диханя технїчара. Прето видумани вентилацийни системи хтори можу зменшац виложеносц хемикалийом за найменєй 50%.<ref name="Marlow">1.      ''„Twenty-Fifth Commission Directive 2000/11/EC of 10 March 2000 adapting to technical progress Annex II to Council Directive 76/768/EEC on the approximation of laws of the Member States relating to cosmetic products.”. Архивирано из оригинала 30. 05. 2013. г. Приступљено 25. 06. 2021.'' ''OJEC'' L65 of 14 March 2000, pp. 22–25.</ref> Даєдни удиховани и абсорбовани орґански розпущовачи хтори єст у салонох за нохци, як цо ґликол етри и дисулфид углєнїку, можу мац неґативни ефекти на репродуктивне здравє.<ref name="Reutman">{{Cite web|url=http://blogs.cdc.gov/niosh-science-blog/2009/03/10/salon/|title=Nail Salon Table Evaluation|last=Reutman|first=Susan|date=3 March 2009|website=National Institute for Occupational Safety and Health (NIOSH) Science Blog|publisher=Centers for Disease Control and Prevention|access-date=3 April 2014|archive-date=25. 05. 2014|archive-url=https://web.archive.org/web/20140525034821/http://blogs.cdc.gov/niosh-science-blog/2009/03/10/salon/|url-status=}}</ref> Формулациї лакох за нохци можу мац токсични состойки або таки цо уплївую на други здравствени проблеми. Єдна контроверзна ґрупа состойкох то фталати <ref name="Color">Cunningham, J. (2013) "Color cosmetics" in ''Chemistry and Technology of the Cosmetics and Toiletries Industry''. D. F. Williams and W. H. Schmitt (eds.). Springer. {{ISBN|978-94-010-7194-9}}.</ref> хтори можу спричинїц ендокрине поремеценє. Трошительни ґрупи примушели продуковательох зменшац або елиминовац потенциялно токсични состойки,<ref name="Torquay">{{Cite web|url=http://www.torquayheraldexpress.co.uk/Dangers-Nail-Polish-Toxic-Chemicals-nail-polish/story-20892980-detail/story.html|title=Dangers of Nail Polish – Toxic Chemicals in your nail polish|date=1 April 2014|website=TorquayHeraldExpress.co.uk|publisher=Local World, Ltd.|archive-url=https://web.archive.org/web/20140405210446/http://www.torquayheraldexpress.co.uk/Dangers-Nail-Polish-Toxic-Chemicals-nail-polish/story-20892980-detail/story.html|archive-date=5 April 2014|url-status=dead|access-date=2 April 2014|quote=With inviting names such as peaches and cream or Caramel Smoothie, you are led away from the potential dangers of these polishes, with some ingredients that are known cancer-causing chemicals and those toxic to the nervous system. The top three chemicals of concern are toluene, dibutyl phthalate (dbp) and formaldehyde – the so-called 'toxic trio'.}}</ref> а даскельо компаниї ше зложели же буду поступнє утарговац дибутил фталати.<ref name="NYT">1.    Cunningham, J. (2013) "Color cosmetics" in ''Chemistry and Technology of the Cosmetics and Toiletries Industry''. D. F. Williams and W. H. Schmitt (eds.). Springer. <nowiki>ISBN 978-94-010-7194-9</nowiki>.</ref> <ref>[http://www.cbsnews.com/news/phthalate-chemicals-in-nail-polish-hair-sprays-tied-to-raised-diabetes-risk-in-women/ Phthalate chemicals in nail polish, hair sprays tied to raised diabetes risk in women]. CBS News (2012-07-16). Retrieved on 2015-11-22.</ref> Нєт универзални стандарди безпечносци трошительох за лаки, гоч формалдехид елиминовани з даєдних маркох лакох, а други го и далєй хасную.<ref>{{Cite web|url=http://www.cosmeticsdesign.com/Formulation-Science/Nail-Polish-manufacturers-remove-potentially-harmful-chemicals|title=Nail Polish manufacturers remove potentially harmful chemicals|last=Simon|first=Pitman|date=30 August 2006|website=Cosmetic Design USA|publisher=William Reed Business Media}}</ref> === Предписаня и старанє о животним штредку === Сан Франциско у Америки принєсол варошску уредбу, явно идентификуюци установи хтори хасную лаки за нохци без „токсичного триа“: дибутил фталату, толуену и формалдехиду.<ref>Phthalate chemicals in nail polish, hair sprays tied to raised diabetes risk in women. CBS News (2012-07-16). Retrieved on 2015-11-22.</ref> Даєдни реґулаторни цела у Лос Андєлесу, лак за нохци тримаю за опасни одпад.<ref>{{Cite web|url=http://www.ladpw.org/epd/hhw/|title=What is Household Hazardous Waste (HHW)?|publisher=County of Los Angeles Department of Public Works|access-date=7 August 2013}}</ref> Велї жеми маю строги огранїченя за посиланє лакох за нохци по пошти.<ref>{{Cite web|url=http://www.royalmail.com/personal/help-and-support/Tell-me-about-Restricted-Goods|title=Restricted goods – personal customers: Things we can carry in UK post but with restrictions|publisher=Royal Mail|access-date=2013-12-06}}</ref> <ref>{{Cite web|url=https://www.usps.com/ship/hazardous-domestic-popup.htm|title=Restricted and Hazardous Materials|publisher=US Postal Service|access-date=2013-12-06}}</ref> „Отровни трио“ ше утаргує, алє ище вше єст компоненти лакох за нохци хтори би могли направиц проблеми за животни штредок. Висипованє фляшкох до жеми може спричинїц контаминацию под'жемней води.<ref>1.     ''„Restricted goods – personal customers: Things we can carry in UK post but with restrictions”. Royal Mail. Приступљено 2013-12-06.''</ref> <ref>{{Cite web|url=https://www.fda.gov/Cosmetics/ProductsIngredients/Products/ucm127068.htm|title=Nail Care Products|website=fda.gov|publisher=Food and Drug Administration}}</ref> Хром (III) оксид желєна и пруско белава фарба части у лакох за нохци и доказане же преходза през хемийне розкладанє, цо би могло мац чкодлїви уплїв на здравє. == Референци == [[Катеґория:Хемийни мишанїни]] [[Катеґория:Козметика]] 2jzxe4xnpt73hzc7mtuva29wmm4laj2 19531 19530 2026-06-24T15:33:39Z Saslavik 1716 /* Знїмач лаку за нохци */ 19531 wikitext text/x-wiki [[Файл:Polished_purple_nails_with_nail_art_on.jpg|мини| Лаковани нохци]] [[Файл:Fingernägel-lackieren-IMG_2027.jpg|мини| Нохци на рукох пред и после наношеня червеного лаку за нохц]] [[Файл:Metti_(cropped).JPG|мини| Женски [[Прстен (накит)|ножни]] пальци украшени з лаком за нохци и [[Кана (боја)|каном]], а на другим пальцу ''metti'' (персцень за ножни пальци) за винчанє.]] '''Лак за нохци''' то лак хтори мож нанєсц на нохци рукох або ногох же би ше их украшело и защицело. Формула вецейраз ревидована же би ше злєпшало єй декоративни ефекти и онєможлївело пуканє або лупенє. Лак за нохци зложени з мишанїни орґанского полимера и даскельо других компонентох хтори му даваю єдинствену [[Фарба|фарбу]] и текстуру.<ref name=":2">Toedt, John; Koza, Darrell; Cleef-Toedt, Kathleen van (2005). [https://archive.org/details/chemicalcomposit0000toed_o6y5 Chemical Composition Of Everyday Products. Greenwood Publishing Group.] стр. 49. ISBN 978-0-313-32579-3.</ref> Лаки за нохци єст у шицких ниянсох фарбох и вони маю значну улогу у маникиру або педикиру. == Историят == Лак за нохци настал у Китаю и датирує зоз 3000. року п.н.е.<ref name=":2" /><ref>Sherrow, Victoria (2001). [https://archive.org/details/forappearancesak00sher/page/119 ''For appearance' sake: The historical encyclopedia of good looks, beauty, and grooming''.] Phoenix: Oryx Press. стр. [https://archive.org/details/forappearancesak00sher/page/119 119.]ISBN 978-1-57356-204-1.</ref> Коло 600. року п.н.е. кральовска фамелия любела златну и стриберну фарбу. Медзитим, червена и чарна на концу заменєли тоти метални фарби. У Єгипту нїзши класи хасновали бляди фарби, а високе дружтво фарбело нохци на червенкаво-кафовкаво зоз кану.<ref>Alpert, Arlene; Altenburg, Margrit; Bailey, Diane (2002). Milady's Standard Cosmetology. Cengage Learning. стр. 8. ISBN 978-1-56253-879-8.</ref> Мумификовани фараонє тиж мали нохци нафарбени з кану.<ref>''Draelos, Zoe Diana (2011). Cosmetic Dermatology: Products and Procedures. John Wiley & Sons. стр. 46. <nowiki>ISBN 978-1-4443-5951-0</nowiki>.''</ref> Офарбени лак за нохци ше зявел аж 1920-их рокох. Формули вчасних лакох за нохци креировани з помоцу основних состойкох як цо олєй лаванди, кармин, оксидни калай и олєй берґамоту. Частейше нохци лаковани з тонованима пудерами и кремами, а потим брушени док нє постаню блїщаци. Єдна файта продуктох за полированє хтору ше предавало у тим чаше була Ґрафова паста за нохци хиґло.<ref> Shah, Shikha (17. 1. 2014). „History of nail polish”. The Times of India. ProQuest 1477854392.</ref> == Состойки == [[Файл:Nitrocellulose-2D-skeletal.png|десно|мини| Нитроцелулоза то полимер хтори прави филм, а вон главни состойок векшини лакох за нохци.]] * Лак за нохци зложени зоз полимеру хтори прави филм, розложени у випарююцим орґанским розпущовачу. Звичайно то розпущенїна нитроцелулози у бутил ацетату або етил ацетату. Тота основна формулация преширена на шлїдуюце:<ref>1.     ''Shah, Shikha (17. 1. 2014). „History of nail polish”. The Times of India. ProQuest 1477854392.''</ref> * Пластификатори даваю нєламаюци филми. Дибутил фталат и камфор типични пластификатори. * Фарби и пиґменти то злученїни хтори облапяю хромов оксид, хромов гидроксид, желєзни фероциянид, калайов диоксид, титанийов диоксид, желєзни оксид, кармин, ултрамарин и манґанвиолет.<ref name="Toedt">{{Cite book|title=Chemical Composition Of Everyday Products|url=https://archive.org/details/chemicalcomposit0000toed_o6y5|last1=Toedt|first1=John|last2=Koza|first2=Darrell|last3=Cleef-Toedt|first3=Kathleen van|publisher=Greenwood Publishing Group|year=2005|isbn=978-0-313-32579-3|page=[https://archive.org/details/chemicalcomposit0000toed_o6y5/page/50 50]}}</ref> * Опалесцентни пиґменти – блїщаци випатрунок у фарби можу дац лискуни, бизмут оксихлорид, природни бисери и алуминийов прах. * Адгезивни полимери обезпечую же би ше нитроцелулоза прилїпла на поверхносц нохца. Єден з модификаторох хтори ше хаснує то тосиламид-формалдехидна смола.<ref> „Tosylamide/Formaldehyde Resin”. Архивирано из оригинала 07. 07. 2014. г. Приступљено 25. 06. 2021.. cosmeticsinfo.org </ref> * Средства за згушньованє ше додава же би ше затримали блїщаци часточки у суспензиї док су у фляшки. Типичне средство за згушньованє то стеаралконий гекторит. * Ултралилово стабилизатори одпорни на пременки фарби кед сухи филм виложени [[Слунко|слунковей]] [[Шветлосц|шветлосци]]. Типични стабилизатор то бензофенон-1. == Файти == === Основне премасценє === Тота файта лаку бистра, млєчно офарбена або нєпревидна целовкаста формула лаку хтору ше хаснує пред наношеньом лаку.<ref>Molina, Christina (31. 3. 2014). „How to Actually Remove Glitter Nail Polish for Good”. Elle.com. Hearst Communications, Inc.. Приступљено 2. 4. 2014. </ref> Його циль моцнєнє нохцох, реґенерация [[Влага|влаги]] у нохцох и помаганє лаку прилїпнуц ше за нохец. = Закончуюце премасценє = Тота файта лаку то бистра формула лаку у фарби хтору ше хаснує после наношеня лаку на нохци. Вона формує стварднуту бариєру хтора може зопрец здрапнуца и лупенє, а може тиж помогнуц же би ше основни офарбени лак швидко осушел. Лаку дава жадани випатрунок и помага же би ше лак длужей отримал.<ref name=":1">''„Tosylamide/Formaldehyde Resin”. Архивирано из оригинала 07. 07. 2014. г. Приступљено 25. 06. 2021.''. cosmeticsinfo.org</ref> === Мат === Мат лак подобни як и звичайни лак, алє ше нє блїщи. Вон з часом постал барз популарни, бо го мож хасновац у апликацийох за нохци, дзе на нохцох мож креировац дизайни так же ше хаснує контраст блїщацих и мат [[Поверхносц|поверхносцох]]. == Мода == Лаки за нохци мож найсц у рижних фарбох и ниянсох. Коло твардих фарбох, лак за нохци розвил и велї други дизайни, як цо попукани, блїщаци, лупкасти, цифровани, иридесцентни и холоґрафски. Криштальове скло або другу декоративну уметносц ше тиж часто наноши на лак за нохци. Даєдни лаки ше рекламує за пошвидшанє роснуца нохцох, змоцньованє нохцох, онєможлївйованє ламаня нохцох, пуканє, та аж и застановенє окусованя нохцох == Дружтвени медиї == [[Файл:Nail_Polish.JPG|лево|мини| Колекция лакох за нохци]] Дружтвени медиї створели културу нохцох хтора оможлївює хасновательом же би дзелєли слики своїх нохцох. ''Women's Wear Daily'' пише же предаванє лакох у ЗАД 2012. досцигло рекордни 768 милиони америцки долари, цо 32% вецей у одношеню на 2011. рок.<ref name=":3">{{Cite web|url=http://style.time.com/2013/01/28/nail-polish-sales-hit-record-768-million-in-u-s/|title=Nail Polish Sales Hit Record $768 Million in U.S.|last=Sun|first=Feifei|date=2013-01-28|website=Time|access-date=2013-12-06}}</ref> У другей децениї 21. вику, як часц експлозиї уметносци нохцох, зявюю ше налїпки за нохци, шаблони, маґнетни лак,<ref>{{Cite web|url=http://www.self.com/story/the-science-behind-magnetic-na|title=The Science Behind Magnetic Nail Polish|last=Romanowski|first=Shannon|website=Self.com|access-date=22 June 2017}}</ref> [[Клайбас|клайбаси]], блїщаци закончуюци премасценя, блїскотки, кавияр за нохци (микро пацерки), лак за нохци хтори ше предава за хлопох, пахняци лак за нохци и лак за нохци хтори меня фарбу кед є на слунку. [[Файл:Wikidata_nail_polish_02.jpg|мини| Хлопи и жени зоз офарбенима нохцами на [[Wikimania|Викиманиї]], 2016]] Нє барз звичайне же би хлопи лаґовали нохци, а таки поступок мож тримац за потупйованє традиционалних родових нормох.<ref> Edwards, Nelta M. (октобар 2010). . „Using Nail Polish to Teach about Gender and Homophobia”. Teaching Sociology. 38 (4): 362—372. doi:10.1177/0092055X10378821.</ref> Хаснованє уключує превидни лак за защиту нохцох од ламаня або за даванє пестованей блїщацосци на нохцох.<ref>''Romanowski, Shannon. „The Science Behind Magnetic Nail Polish”. Self.com. Приступљено 22. 6. 2017.''</ref> Професионални бейзбол бавяче, окреме тоти цо лапаю лабду, можу на терену мац лак за нохци.<ref>Jesse Graff. "Everything We Know about Baseball Manicures and Nail Polish". Mel Magazine.</ref> ==Знїмач лаку за нохци== [[Файл:Nail_polish_remover.jpg|мини| Знїмач лаку за нохци]] Средство за знїманє лаку за нохци то орґански розпущовач у хторим тиж єст олєю, пахи и фарби. Найчастейши одстраньовач то ацетон. Вон тиж може одстранїц штучни нохци з акрилу або стварднутого ґелу. Ацетонитрил ше тиж хаснує як средство за одстраньованє лакох, алє є токсичнєйши, та є забранєни у Европи за хаснованє у козметики од 17. марца 2000.<nowiki><ref>{{Cite web |title=Twenty-Fifth Commission Directive 2000/11/EC... |url=http://eur-lex.europa.eu/LexUriServ/LexUriServ.do?uri=OJ:L:2000:065:0022:0025:EN:PDF |archive-url=https://web.archive.org/web/20130530012749/http://eur-lex.europa.eu/LexUriServ/LexUriServ.do?uri=OJ:L:2000:065:0022:0025:EN:PDF |archive-date=30.05.2013 |access-date=25.06.2021 }}</ref> == Здравствени проблеми == Оспорює ше здравствени ризики хтори повязани з лаком за нохци. Шанси же би вон нанєсол даяку чкоду хасновательом барз мали.<ref>''Graff, Jesse. „Everything We Know about Baseball Manicures and Nail Polish”. Mel Magazine. Приступљено 2021-04-06.''</ref> З озбильнєйшим здравственим ризиком стретаю ше професионални технїчаре за нохци, хтори маникир окончую прейґ роботней поверхносци, познатей як столїк за нохци, на хторим ше клиєнтово руки находза директно под зону диханя технїчара. Прето видумани вентилацийни системи хтори можу зменшац виложеносц хемикалийом за найменєй 50%.<ref name="Marlow">1.      ''„Twenty-Fifth Commission Directive 2000/11/EC of 10 March 2000 adapting to technical progress Annex II to Council Directive 76/768/EEC on the approximation of laws of the Member States relating to cosmetic products.”. Архивирано из оригинала 30. 05. 2013. г. Приступљено 25. 06. 2021.'' ''OJEC'' L65 of 14 March 2000, pp. 22–25.</ref> Даєдни удиховани и абсорбовани орґански розпущовачи хтори єст у салонох за нохци, як цо ґликол етри и дисулфид углєнїку, можу мац неґативни ефекти на репродуктивне здравє.<ref name="Reutman">{{Cite web|url=http://blogs.cdc.gov/niosh-science-blog/2009/03/10/salon/|title=Nail Salon Table Evaluation|last=Reutman|first=Susan|date=3 March 2009|website=National Institute for Occupational Safety and Health (NIOSH) Science Blog|publisher=Centers for Disease Control and Prevention|access-date=3 April 2014|archive-date=25. 05. 2014|archive-url=https://web.archive.org/web/20140525034821/http://blogs.cdc.gov/niosh-science-blog/2009/03/10/salon/|url-status=}}</ref> Формулациї лакох за нохци можу мац токсични состойки або таки цо уплївую на други здравствени проблеми. Єдна контроверзна ґрупа состойкох то фталати <ref name="Color">Cunningham, J. (2013) "Color cosmetics" in ''Chemistry and Technology of the Cosmetics and Toiletries Industry''. D. F. Williams and W. H. Schmitt (eds.). Springer. {{ISBN|978-94-010-7194-9}}.</ref> хтори можу спричинїц ендокрине поремеценє. Трошительни ґрупи примушели продуковательох зменшац або елиминовац потенциялно токсични состойки,<ref name="Torquay">{{Cite web|url=http://www.torquayheraldexpress.co.uk/Dangers-Nail-Polish-Toxic-Chemicals-nail-polish/story-20892980-detail/story.html|title=Dangers of Nail Polish – Toxic Chemicals in your nail polish|date=1 April 2014|website=TorquayHeraldExpress.co.uk|publisher=Local World, Ltd.|archive-url=https://web.archive.org/web/20140405210446/http://www.torquayheraldexpress.co.uk/Dangers-Nail-Polish-Toxic-Chemicals-nail-polish/story-20892980-detail/story.html|archive-date=5 April 2014|url-status=dead|access-date=2 April 2014|quote=With inviting names such as peaches and cream or Caramel Smoothie, you are led away from the potential dangers of these polishes, with some ingredients that are known cancer-causing chemicals and those toxic to the nervous system. The top three chemicals of concern are toluene, dibutyl phthalate (dbp) and formaldehyde – the so-called 'toxic trio'.}}</ref> а даскельо компаниї ше зложели же буду поступнє утарговац дибутил фталати.<ref name="NYT">1.    Cunningham, J. (2013) "Color cosmetics" in ''Chemistry and Technology of the Cosmetics and Toiletries Industry''. D. F. Williams and W. H. Schmitt (eds.). Springer. <nowiki>ISBN 978-94-010-7194-9</nowiki>.</ref> <ref>[http://www.cbsnews.com/news/phthalate-chemicals-in-nail-polish-hair-sprays-tied-to-raised-diabetes-risk-in-women/ Phthalate chemicals in nail polish, hair sprays tied to raised diabetes risk in women]. CBS News (2012-07-16). Retrieved on 2015-11-22.</ref> Нєт универзални стандарди безпечносци трошительох за лаки, гоч формалдехид елиминовани з даєдних маркох лакох, а други го и далєй хасную.<ref>{{Cite web|url=http://www.cosmeticsdesign.com/Formulation-Science/Nail-Polish-manufacturers-remove-potentially-harmful-chemicals|title=Nail Polish manufacturers remove potentially harmful chemicals|last=Simon|first=Pitman|date=30 August 2006|website=Cosmetic Design USA|publisher=William Reed Business Media}}</ref> === Предписаня и старанє о животним штредку === Сан Франциско у Америки принєсол варошску уредбу, явно идентификуюци установи хтори хасную лаки за нохци без „токсичного триа“: дибутил фталату, толуену и формалдехиду.<ref>Phthalate chemicals in nail polish, hair sprays tied to raised diabetes risk in women. CBS News (2012-07-16). Retrieved on 2015-11-22.</ref> Даєдни реґулаторни цела у Лос Андєлесу, лак за нохци тримаю за опасни одпад.<ref>{{Cite web|url=http://www.ladpw.org/epd/hhw/|title=What is Household Hazardous Waste (HHW)?|publisher=County of Los Angeles Department of Public Works|access-date=7 August 2013}}</ref> Велї жеми маю строги огранїченя за посиланє лакох за нохци по пошти.<ref>{{Cite web|url=http://www.royalmail.com/personal/help-and-support/Tell-me-about-Restricted-Goods|title=Restricted goods – personal customers: Things we can carry in UK post but with restrictions|publisher=Royal Mail|access-date=2013-12-06}}</ref> <ref>{{Cite web|url=https://www.usps.com/ship/hazardous-domestic-popup.htm|title=Restricted and Hazardous Materials|publisher=US Postal Service|access-date=2013-12-06}}</ref> „Отровни трио“ ше утаргує, алє ище вше єст компоненти лакох за нохци хтори би могли направиц проблеми за животни штредок. Висипованє фляшкох до жеми може спричинїц контаминацию под'жемней води.<ref>1.     ''„Restricted goods – personal customers: Things we can carry in UK post but with restrictions”. Royal Mail. Приступљено 2013-12-06.''</ref> <ref>{{Cite web|url=https://www.fda.gov/Cosmetics/ProductsIngredients/Products/ucm127068.htm|title=Nail Care Products|website=fda.gov|publisher=Food and Drug Administration}}</ref> Хром (III) оксид желєна и пруско белава фарба части у лакох за нохци и доказане же преходза през хемийне розкладанє, цо би могло мац чкодлїви уплїв на здравє. == Референци == [[Катеґория:Хемийни мишанїни]] [[Катеґория:Козметика]] hf4cif6yx047sxvkufqrkuq98ubylw1 19532 19531 2026-06-24T15:46:54Z Saslavik 1716 Доложена слика 19532 wikitext text/x-wiki [[Файл:Polished_purple_nails_with_nail_art_on.jpg|мини| Лаковани нохци]] [[Файл:Fingernägel-lackieren-IMG_2027.jpg|мини| Нохци на рукох пред и после наношеня червеного лаку за нохц]] [[Файл:Metti_(cropped).JPG|мини| Женски [[Прстен (накит)|ножни]] пальци украшени з лаком за нохци и [[Кана (боја)|каном]], а на другим пальцу ''metti'' (персцень за ножни пальци) за винчанє.]] '''Лак за нохци''' то лак хтори мож нанєсц на нохци рукох або ногох же би ше их украшело и защицело. Формула вецейраз ревидована же би ше злєпшало єй декоративни ефекти и онєможлївело пуканє або лупенє. Лак за нохци зложени з мишанїни орґанского полимера и даскельо других компонентох хтори му даваю єдинствену [[Фарба|фарбу]] и текстуру.<ref name=":2">Toedt, John; Koza, Darrell; Cleef-Toedt, Kathleen van (2005). [https://archive.org/details/chemicalcomposit0000toed_o6y5 Chemical Composition Of Everyday Products. Greenwood Publishing Group.] стр. 49. ISBN 978-0-313-32579-3.</ref> Лаки за нохци єст у шицких ниянсох фарбох и вони маю значну улогу у маникиру або педикиру. == Историят == Лак за нохци настал у Китаю и датирує зоз 3000. року п.н.е.<ref name=":2" /><ref>Sherrow, Victoria (2001). [https://archive.org/details/forappearancesak00sher/page/119 ''For appearance' sake: The historical encyclopedia of good looks, beauty, and grooming''.] Phoenix: Oryx Press. стр. [https://archive.org/details/forappearancesak00sher/page/119 119.]ISBN 978-1-57356-204-1.</ref> Коло 600. року п.н.е. кральовска фамелия любела златну и стриберну фарбу. Медзитим, червена и чарна на концу заменєли тоти метални фарби. У Єгипту нїзши класи хасновали бляди фарби, а високе дружтво фарбело нохци на червенкаво-кафовкаво зоз кану.<ref>Alpert, Arlene; Altenburg, Margrit; Bailey, Diane (2002). Milady's Standard Cosmetology. Cengage Learning. стр. 8. ISBN 978-1-56253-879-8.</ref> Мумификовани фараонє тиж мали нохци нафарбени з кану.<ref>''Draelos, Zoe Diana (2011). Cosmetic Dermatology: Products and Procedures. John Wiley & Sons. стр. 46. <nowiki>ISBN 978-1-4443-5951-0</nowiki>.''</ref> Офарбени лак за нохци ше зявел аж 1920-их рокох. Формули вчасних лакох за нохци креировани з помоцу основних состойкох як цо олєй лаванди, кармин, оксидни калай и олєй берґамоту. Частейше нохци лаковани з тонованима пудерами и кремами, а потим брушени док нє постаню блїщаци. Єдна файта продуктох за полированє хтору ше предавало у тим чаше була Ґрафова паста за нохци хиґло.<ref> Shah, Shikha (17. 1. 2014). „History of nail polish”. The Times of India. ProQuest 1477854392.</ref> == Состойки == [[Файл:Nitrocellulose-2D-skeletal.png|десно|мини| Нитроцелулоза то полимер хтори прави филм, а вон главни состойок векшини лакох за нохци.]] * Лак за нохци зложени зоз полимеру хтори прави филм, розложени у випарююцим орґанским розпущовачу. Звичайно то розпущенїна нитроцелулози у бутил ацетату або етил ацетату. Тота основна формулация преширена на шлїдуюце:<ref>1.     ''Shah, Shikha (17. 1. 2014). „History of nail polish”. The Times of India. ProQuest 1477854392.''</ref> * Пластификатори даваю нєламаюци филми. Дибутил фталат и камфор типични пластификатори. * Фарби и пиґменти то злученїни хтори облапяю хромов оксид, хромов гидроксид, желєзни фероциянид, калайов диоксид, титанийов диоксид, желєзни оксид, кармин, ултрамарин и манґанвиолет.<ref name="Toedt">{{Cite book|title=Chemical Composition Of Everyday Products|url=https://archive.org/details/chemicalcomposit0000toed_o6y5|last1=Toedt|first1=John|last2=Koza|first2=Darrell|last3=Cleef-Toedt|first3=Kathleen van|publisher=Greenwood Publishing Group|year=2005|page=[https://archive.org/details/chemicalcomposit0000toed_o6y5/page/50 50]}}</ref> * Опалесцентни пиґменти – блїщаци випатрунок у фарби можу дац лискуни, бизмут оксихлорид, природни бисери и алуминийов прах. * Адгезивни полимери обезпечую же би ше нитроцелулоза прилїпла на поверхносц нохца. Єден з модификаторох хтори ше хаснує то тосиламид-формалдехидна смола.<ref> „Tosylamide/Formaldehyde Resin”. Архивирано из оригинала 07. 07. 2014. г. Приступљено 25. 06. 2021.. cosmeticsinfo.org </ref> * Средства за згушньованє ше додава же би ше затримали блїщаци часточки у суспензиї док су у фляшки. Типичне средство за згушньованє то стеаралконий гекторит. * Ултралилово стабилизатори одпорни на пременки фарби кед сухи филм виложени [[Слунко|слунковей]] [[Шветлосц|шветлосци]]. Типични стабилизатор то бензофенон-1. == Файти == === Основне премасценє === Тота файта лаку бистра, млєчно офарбена або нєпревидна целовкаста формула лаку хтору ше хаснує пред наношеньом лаку.<ref>Molina, Christina (31. 3. 2014). „How to Actually Remove Glitter Nail Polish for Good”. Elle.com. Hearst Communications, Inc.. Приступљено 2. 4. 2014. </ref> Його циль моцнєнє нохцох, реґенерация [[Влага|влаги]] у нохцох и помаганє лаку прилїпнуц ше за нохец. = Закончуюце премасценє = Тота файта лаку то бистра формула лаку у фарби хтору ше хаснує после наношеня лаку на нохци. Вона формує стварднуту бариєру хтора може зопрец здрапнуца и лупенє, а може тиж помогнуц же би ше основни офарбени лак швидко осушел. Лаку дава жадани випатрунок и помага же би ше лак длужей отримал.<ref name=":1">''„Tosylamide/Formaldehyde Resin”. Архивирано из оригинала 07. 07. 2014. г. Приступљено 25. 06. 2021.''. cosmeticsinfo.org</ref> === Мат === Мат лак подобни як и звичайни лак, алє ше нє блїщи. Вон з часом постал барз популарни, бо го мож хасновац у апликацийох за нохци, дзе на нохцох мож креировац дизайни так же ше хаснує контраст блїщацих и мат [[Поверхносц|поверхносцох]]. == Мода == Лаки за нохци мож найсц у рижних фарбох и ниянсох. Коло твардих фарбох, лак за нохци розвил и велї други дизайни, як цо попукани, блїщаци, лупкасти, цифровани, иридесцентни и холоґрафски. Криштальове скло або другу декоративну уметносц ше тиж часто наноши на лак за нохци. Даєдни лаки ше рекламує за пошвидшанє роснуца нохцох, змоцньованє нохцох, онєможлївйованє ламаня нохцох, пуканє, та аж и застановенє окусованя нохцох == Дружтвени медиї == [[Файл:Nail_Polish.JPG|лево|мини| Колекция лакох за нохци]] Дружтвени медиї створели културу нохцох хтора оможлївює хасновательом же би дзелєли слики своїх нохцох. ''Women's Wear Daily'' пише же предаванє лакох у ЗАД 2012. досцигло рекордни 768 милиони америцки долари, цо 32% вецей у одношеню на 2011. рок.<ref name=":3">{{Cite web|url=http://style.time.com/2013/01/28/nail-polish-sales-hit-record-768-million-in-u-s/|title=Nail Polish Sales Hit Record $768 Million in U.S.|last=Sun|first=Feifei|date=2013-01-28|website=Time|access-date=2013-12-06}}</ref> У другей децениї 21. вику, як часц експлозиї уметносци нохцох, зявюю ше налїпки за нохци, шаблони, маґнетни лак,<ref>{{Cite web|url=http://www.self.com/story/the-science-behind-magnetic-na|title=The Science Behind Magnetic Nail Polish|last=Romanowski|first=Shannon|website=Self.com|access-date=22 June 2017}}</ref> [[Клайбас|клайбаси]], блїщаци закончуюци премасценя, блїскотки, кавияр за нохци (микро пацерки), лак за нохци хтори ше предава за хлопох, пахняци лак за нохци и лак за нохци хтори меня фарбу кед є на слунку. [[Файл:Wikidata_nail_polish_02.jpg|мини| Хлопи и жени зоз офарбенима нохцами на [[Wikimania|Викиманиї]], 2016]] Нє барз звичайне же би хлопи лаґовали нохци, а таки поступок мож тримац за потупйованє традиционалних родових нормох.<ref> Edwards, Nelta M. (октобар 2010). . „Using Nail Polish to Teach about Gender and Homophobia”. Teaching Sociology. 38 (4): 362—372. doi:10.1177/0092055X10378821.</ref> Хаснованє уключує превидни лак за защиту нохцох од ламаня або за даванє пестованей блїщацосци на нохцох.<ref>''Romanowski, Shannon. „The Science Behind Magnetic Nail Polish”. Self.com. Приступљено 22. 6. 2017.''</ref> Професионални бейзбол бавяче, окреме тоти цо лапаю лабду, можу на терену мац лак за нохци.<ref>Jesse Graff. "Everything We Know about Baseball Manicures and Nail Polish". Mel Magazine.</ref> ==Знїмач лаку за нохци== [[Файл:Nail_polish_remover.jpg|мини| Знїмач лаку за нохци]] Средство за знїманє лаку за нохци то орґански розпущовач у хторим тиж єст олєю, пахи и фарби. Найчастейши одстраньовач то ацетон. Вон тиж може одстранїц штучни нохци з акрилу або стварднутого ґелу. Ацетонитрил ше тиж хаснує як средство за одстраньованє лакох, алє є токсичнєйши, та є забранєни у Европи за хаснованє у козметики од 17. марца 2000.<nowiki><ref>{{Cite web |title=Twenty-Fifth Commission Directive 2000/11/EC... |url=http://eur-lex.europa.eu/LexUriServ/LexUriServ.do?uri=OJ:L:2000:065:0022:0025:EN:PDF |archive-url=https://web.archive.org/web/20130530012749/http://eur-lex.europa.eu/LexUriServ/LexUriServ.do?uri=OJ:L:2000:065:0022:0025:EN:PDF |archive-date=30.05.2013 |access-date=25.06.2021 }}</ref> == Здравствени проблеми == Оспорює ше здравствени ризики хтори повязани з лаком за нохци. Шанси же би вон нанєсол даяку чкоду хасновательом барз мали.<ref>''Graff, Jesse. „Everything We Know about Baseball Manicures and Nail Polish”. Mel Magazine. Приступљено 2021-04-06.''</ref> З озбильнєйшим здравственим ризиком стретаю ше професионални технїчаре за нохци, хтори маникир окончую прейґ роботней поверхносци, познатей як столїк за нохци, на хторим ше клиєнтово руки находза директно под зону диханя технїчара. Прето видумани вентилацийни системи хтори можу зменшац виложеносц хемикалийом за найменєй 50%.<ref name="Marlow">1.      ''„Twenty-Fifth Commission Directive 2000/11/EC of 10 March 2000 adapting to technical progress Annex II to Council Directive 76/768/EEC on the approximation of laws of the Member States relating to cosmetic products.”. Архивирано из оригинала 30. 05. 2013. г. Приступљено 25. 06. 2021.'' ''OJEC'' L65 of 14 March 2000, pp. 22–25.</ref> Даєдни удиховани и абсорбовани орґански розпущовачи хтори єст у салонох за нохци, як цо ґликол етри и дисулфид углєнїку, можу мац неґативни ефекти на репродуктивне здравє.<ref name="Reutman">{{Cite web|url=http://blogs.cdc.gov/niosh-science-blog/2009/03/10/salon/|title=Nail Salon Table Evaluation|last=Reutman|first=Susan|date=3 March 2009|website=National Institute for Occupational Safety and Health (NIOSH) Science Blog|publisher=Centers for Disease Control and Prevention|access-date=3 April 2014|archive-date=25. 05. 2014|archive-url=https://web.archive.org/web/20140525034821/http://blogs.cdc.gov/niosh-science-blog/2009/03/10/salon/|url-status=}}</ref> Формулациї лакох за нохци можу мац токсични состойки або таки цо уплївую на други здравствени проблеми. Єдна контроверзна ґрупа состойкох то фталати <ref name="Color">Cunningham, J. (2013) "Color cosmetics" in ''Chemistry and Technology of the Cosmetics and Toiletries Industry''. D. F. Williams and W. H. Schmitt (eds.). Springer. {{ISBN|978-94-010-7194-9}}.</ref> хтори можу спричинїц ендокрине поремеценє. Трошительни ґрупи примушели продуковательох зменшац або елиминовац потенциялно токсични состойки,<ref name="Torquay">{{Cite web|url=http://www.torquayheraldexpress.co.uk/Dangers-Nail-Polish-Toxic-Chemicals-nail-polish/story-20892980-detail/story.html|title=Dangers of Nail Polish – Toxic Chemicals in your nail polish|date=1 April 2014|website=TorquayHeraldExpress.co.uk|publisher=Local World, Ltd.|archive-url=https://web.archive.org/web/20140405210446/http://www.torquayheraldexpress.co.uk/Dangers-Nail-Polish-Toxic-Chemicals-nail-polish/story-20892980-detail/story.html|archive-date=5 April 2014|url-status=dead|access-date=2 April 2014|quote=With inviting names such as peaches and cream or Caramel Smoothie, you are led away from the potential dangers of these polishes, with some ingredients that are known cancer-causing chemicals and those toxic to the nervous system. The top three chemicals of concern are toluene, dibutyl phthalate (dbp) and formaldehyde – the so-called 'toxic trio'.}}</ref> а даскельо компаниї ше зложели же буду поступнє утарговац дибутил фталати.<ref name="NYT">1.    Cunningham, J. (2013) "Color cosmetics" in ''Chemistry and Technology of the Cosmetics and Toiletries Industry''. D. F. Williams and W. H. Schmitt (eds.). Springer. <nowiki>ISBN 978-94-010-7194-9</nowiki>.</ref> <ref>[http://www.cbsnews.com/news/phthalate-chemicals-in-nail-polish-hair-sprays-tied-to-raised-diabetes-risk-in-women/ Phthalate chemicals in nail polish, hair sprays tied to raised diabetes risk in women]. CBS News (2012-07-16). Retrieved on 2015-11-22.</ref> Нєт универзални стандарди безпечносци трошительох за лаки, гоч формалдехид елиминовани з даєдних маркох лакох, а други го и далєй хасную.<ref>{{Cite web|url=http://www.cosmeticsdesign.com/Formulation-Science/Nail-Polish-manufacturers-remove-potentially-harmful-chemicals|title=Nail Polish manufacturers remove potentially harmful chemicals|last=Simon|first=Pitman|date=30 August 2006|website=Cosmetic Design USA|publisher=William Reed Business Media}}</ref> === Предписаня и старанє о животним штредку === Сан Франциско у Америки принєсол варошску уредбу, явно идентификуюци установи хтори хасную лаки за нохци без „токсичного триа“: дибутил фталату, толуену и формалдехиду.<ref>Phthalate chemicals in nail polish, hair sprays tied to raised diabetes risk in women. CBS News (2012-07-16). Retrieved on 2015-11-22.</ref> Даєдни реґулаторни цела у Лос Андєлесу, лак за нохци тримаю за опасни одпад.<ref>{{Cite web|url=http://www.ladpw.org/epd/hhw/|title=What is Household Hazardous Waste (HHW)?|publisher=County of Los Angeles Department of Public Works|access-date=7 August 2013}}</ref> Велї жеми маю строги огранїченя за посиланє лакох за нохци по пошти.<ref>{{Cite web|url=http://www.royalmail.com/personal/help-and-support/Tell-me-about-Restricted-Goods|title=Restricted goods – personal customers: Things we can carry in UK post but with restrictions|publisher=Royal Mail|access-date=2013-12-06}}</ref> <ref>{{Cite web|url=https://www.usps.com/ship/hazardous-domestic-popup.htm|title=Restricted and Hazardous Materials|publisher=US Postal Service|access-date=2013-12-06}}</ref> „Отровни трио“ ше утаргує, алє ище вше єст компоненти лакох за нохци хтори би могли направиц проблеми за животни штредок. Висипованє фляшкох до жеми може спричинїц контаминацию под'жемней води.<ref>1.     ''„Restricted goods – personal customers: Things we can carry in UK post but with restrictions”. Royal Mail. Приступљено 2013-12-06.''</ref> <ref>{{Cite web|url=https://www.fda.gov/Cosmetics/ProductsIngredients/Products/ucm127068.htm|title=Nail Care Products|website=fda.gov|publisher=Food and Drug Administration}}</ref> Хром (III) оксид желєна и пруско белава фарба части у лакох за нохци и доказане же преходза през хемийне розкладанє, цо би могло мац чкодлїви уплїв на здравє. == Референци == [[Катеґория:Хемийни мишанїни]] [[Катеґория:Козметика]] 361u9fww8p4r1qeqb38gxggfyym0tki 19533 19532 2026-06-24T16:05:38Z Saslavik 1716 Додата литература 19533 wikitext text/x-wiki [[Файл:Polished_purple_nails_with_nail_art_on.jpg|мини| Лаковани нохци]] [[Файл:Fingernägel-lackieren-IMG_2027.jpg|мини| Нохци на рукох пред и после наношеня червеного лаку за нохц]] [[Файл:Metti_(cropped).JPG|мини| Женски [[Прстен (накит)|ножни]] пальци украшени з лаком за нохци и [[Кана (боја)|каном]], а на другим пальцу ''metti'' (персцень за ножни пальци) за винчанє.]] '''Лак за нохци''' то лак хтори мож нанєсц на нохци рукох або ногох же би ше их украшело и защицело. Формула вецейраз ревидована же би ше злєпшало єй декоративни ефекти и онєможлївело пуканє або лупенє. Лак за нохци зложени з мишанїни орґанского полимера и даскельо других компонентох хтори му даваю єдинствену [[Фарба|фарбу]] и текстуру.<ref name=":2">Toedt, John; Koza, Darrell; Cleef-Toedt, Kathleen van (2005). [https://archive.org/details/chemicalcomposit0000toed_o6y5 Chemical Composition Of Everyday Products. Greenwood Publishing Group.] стр. 49. ISBN 978-0-313-32579-3.</ref> Лаки за нохци єст у шицких ниянсох фарбох и вони маю значну улогу у маникиру або педикиру. == Историят == Лак за нохци настал у Китаю и датирує зоз 3000. року п.н.е.<ref name=":2" /><ref>Sherrow, Victoria (2001). [https://archive.org/details/forappearancesak00sher/page/119 ''For appearance' sake: The historical encyclopedia of good looks, beauty, and grooming''.] Phoenix: Oryx Press. стр. [https://archive.org/details/forappearancesak00sher/page/119 119.]ISBN 978-1-57356-204-1.</ref> Коло 600. року п.н.е. кральовска фамелия любела златну и стриберну фарбу. Медзитим, червена и чарна на концу заменєли тоти метални фарби. У Єгипту нїзши класи хасновали бляди фарби, а високе дружтво фарбело нохци на червенкаво-кафовкаво зоз кану.<ref>Alpert, Arlene; Altenburg, Margrit; Bailey, Diane (2002). Milady's Standard Cosmetology. Cengage Learning. стр. 8. ISBN 978-1-56253-879-8.</ref> Мумификовани фараонє тиж мали нохци нафарбени з кану.<ref>''Draelos, Zoe Diana (2011). Cosmetic Dermatology: Products and Procedures. John Wiley & Sons. стр. 46. <nowiki>ISBN 978-1-4443-5951-0</nowiki>.''</ref> Офарбени лак за нохци ше зявел аж 1920-их рокох. Формули вчасних лакох за нохци креировани з помоцу основних состойкох як цо олєй лаванди, кармин, оксидни калай и олєй берґамоту. Частейше нохци лаковани з тонованима пудерами и кремами, а потим брушени док нє постаню блїщаци. Єдна файта продуктох за полированє хтору ше предавало у тим чаше була Ґрафова паста за нохци хиґло.<ref> Shah, Shikha (17. 1. 2014). „History of nail polish”. The Times of India. ProQuest 1477854392.</ref> == Состойки == [[Файл:Nitrocellulose-2D-skeletal.png|десно|мини| Нитроцелулоза то полимер хтори прави филм, а вон главни состойок векшини лакох за нохци.]] * Лак за нохци зложени зоз полимеру хтори прави филм, розложени у випарююцим орґанским розпущовачу. Звичайно то розпущенїна нитроцелулози у бутил ацетату або етил ацетату. Тота основна формулация преширена на шлїдуюце:<ref>1.     ''Shah, Shikha (17. 1. 2014). „History of nail polish”. The Times of India. ProQuest 1477854392.''</ref> * Пластификатори даваю нєламаюци филми. Дибутил фталат и камфор типични пластификатори. * Фарби и пиґменти то злученїни хтори облапяю хромов оксид, хромов гидроксид, желєзни фероциянид, калайов диоксид, титанийов диоксид, желєзни оксид, кармин, ултрамарин и манґанвиолет.<ref name="Toedt">{{Cite book|title=Chemical Composition Of Everyday Products|url=https://archive.org/details/chemicalcomposit0000toed_o6y5|last1=Toedt|first1=John|last2=Koza|first2=Darrell|last3=Cleef-Toedt|first3=Kathleen van|publisher=Greenwood Publishing Group|year=2005|page=[https://archive.org/details/chemicalcomposit0000toed_o6y5/page/50 50]}}</ref> * Опалесцентни пиґменти – блїщаци випатрунок у фарби можу дац лискуни, бизмут оксихлорид, природни бисери и алуминийов прах. * Адгезивни полимери обезпечую же би ше нитроцелулоза прилїпла на поверхносц нохца. Єден з модификаторох хтори ше хаснує то тосиламид-формалдехидна смола.<ref> „Tosylamide/Formaldehyde Resin”. Архивирано из оригинала 07. 07. 2014. г. Приступљено 25. 06. 2021.. cosmeticsinfo.org </ref> * Средства за згушньованє ше додава же би ше затримали блїщаци часточки у суспензиї док су у фляшки. Типичне средство за згушньованє то стеаралконий гекторит. * Ултралилово стабилизатори одпорни на пременки фарби кед сухи филм виложени [[Слунко|слунковей]] [[Шветлосц|шветлосци]]. Типични стабилизатор то бензофенон-1. == Файти == === Основне премасценє === Тота файта лаку бистра, млєчно офарбена або нєпревидна целовкаста формула лаку хтору ше хаснує пред наношеньом лаку.<ref>Molina, Christina (31. 3. 2014). „How to Actually Remove Glitter Nail Polish for Good”. Elle.com. Hearst Communications, Inc.. Приступљено 2. 4. 2014. </ref> Його циль моцнєнє нохцох, реґенерация [[Влага|влаги]] у нохцох и помаганє лаку прилїпнуц ше за нохец. = Закончуюце премасценє = Тота файта лаку то бистра формула лаку у фарби хтору ше хаснує после наношеня лаку на нохци. Вона формує стварднуту бариєру хтора може зопрец здрапнуца и лупенє, а може тиж помогнуц же би ше основни офарбени лак швидко осушел. Лаку дава жадани випатрунок и помага же би ше лак длужей отримал.<ref name=":1">''„Tosylamide/Formaldehyde Resin”. Архивирано из оригинала 07. 07. 2014. г. Приступљено 25. 06. 2021.''. cosmeticsinfo.org</ref> === Мат === Мат лак подобни як и звичайни лак, алє ше нє блїщи. Вон з часом постал барз популарни, бо го мож хасновац у апликацийох за нохци, дзе на нохцох мож креировац дизайни так же ше хаснує контраст блїщацих и мат [[Поверхносц|поверхносцох]]. == Мода == Лаки за нохци мож найсц у рижних фарбох и ниянсох. Коло твардих фарбох, лак за нохци розвил и велї други дизайни, як цо попукани, блїщаци, лупкасти, цифровани, иридесцентни и холоґрафски. Криштальове скло або другу декоративну уметносц ше тиж часто наноши на лак за нохци. Даєдни лаки ше рекламує за пошвидшанє роснуца нохцох, змоцньованє нохцох, онєможлївйованє ламаня нохцох, пуканє, та аж и застановенє окусованя нохцох == Дружтвени медиї == [[Файл:Nail_Polish.JPG|лево|мини| Колекция лакох за нохци]] Дружтвени медиї створели културу нохцох хтора оможлївює хасновательом же би дзелєли слики своїх нохцох. ''Women's Wear Daily'' пише же предаванє лакох у ЗАД 2012. досцигло рекордни 768 милиони америцки долари, цо 32% вецей у одношеню на 2011. рок.<ref name=":3">{{Cite web|url=http://style.time.com/2013/01/28/nail-polish-sales-hit-record-768-million-in-u-s/|title=Nail Polish Sales Hit Record $768 Million in U.S.|last=Sun|first=Feifei|date=2013-01-28|website=Time|access-date=2013-12-06}}</ref> У другей децениї 21. вику, як часц експлозиї уметносци нохцох, зявюю ше налїпки за нохци, шаблони, маґнетни лак,<ref>{{Cite web|url=http://www.self.com/story/the-science-behind-magnetic-na|title=The Science Behind Magnetic Nail Polish|last=Romanowski|first=Shannon|website=Self.com|access-date=22 June 2017}}</ref> [[Клайбас|клайбаси]], блїщаци закончуюци премасценя, блїскотки, кавияр за нохци (микро пацерки), лак за нохци хтори ше предава за хлопох, пахняци лак за нохци и лак за нохци хтори меня фарбу кед є на слунку. [[Файл:Wikidata_nail_polish_02.jpg|мини| Хлопи и жени зоз офарбенима нохцами на [[Wikimania|Викиманиї]], 2016]] Нє барз звичайне же би хлопи лаґовали нохци, а таки поступок мож тримац за потупйованє традиционалних родових нормох.<ref> Edwards, Nelta M. (октобар 2010). . „Using Nail Polish to Teach about Gender and Homophobia”. Teaching Sociology. 38 (4): 362—372. doi:10.1177/0092055X10378821.</ref> Хаснованє уключує превидни лак за защиту нохцох од ламаня або за даванє пестованей блїщацосци на нохцох.<ref>''Romanowski, Shannon. „The Science Behind Magnetic Nail Polish”. Self.com. Приступљено 22. 6. 2017.''</ref> Професионални бейзбол бавяче, окреме тоти цо лапаю лабду, можу на терену мац лак за нохци.<ref>Jesse Graff. "Everything We Know about Baseball Manicures and Nail Polish". Mel Magazine.</ref> ==Знїмач лаку за нохци== [[Файл:Nail_polish_remover.jpg|мини| Знїмач лаку за нохци]] Средство за знїманє лаку за нохци то орґански розпущовач у хторим тиж єст олєю, пахи и фарби. Найчастейши одстраньовач то ацетон. Вон тиж може одстранїц штучни нохци з акрилу або стварднутого ґелу. Ацетонитрил ше тиж хаснує як средство за одстраньованє лакох, алє є токсичнєйши, та є забранєни у Европи за хаснованє у козметики од 17. марца 2000.<ref>„Twenty-Fifth Commission Directive 2000/11/EC of 10 March 2000 adapting to technical progress Annex II to Council Directive 76/768/EEC on the approximation of laws of the Member States relating to cosmetic products.”. Архивирано из оригинала 30. 05. 2013. г. Приступљено 25. 06. 2021. OJEC L65 of 14 March 2000, pp. 22–25.</ref> == Здравствени проблеми == Оспорює ше здравствени ризики хтори повязани з лаком за нохци. Шанси же би вон нанєсол даяку чкоду хасновательом барз мали.<ref>''Graff, Jesse. „Everything We Know about Baseball Manicures and Nail Polish”. Mel Magazine. Приступљено 2021-04-06.''</ref> З озбильнєйшим здравственим ризиком стретаю ше професионални технїчаре за нохци, хтори маникир окончую прейґ роботней поверхносци, познатей як столїк за нохци, на хторим ше клиєнтово руки находза директно под зону диханя технїчара. Прето видумани вентилацийни системи хтори можу зменшац виложеносц хемикалийом за найменєй 50%.<ref name="Marlow">1.      ''„Twenty-Fifth Commission Directive 2000/11/EC of 10 March 2000 adapting to technical progress Annex II to Council Directive 76/768/EEC on the approximation of laws of the Member States relating to cosmetic products.”. Архивирано из оригинала 30. 05. 2013. г. Приступљено 25. 06. 2021.'' ''OJEC'' L65 of 14 March 2000, pp. 22–25.</ref> Даєдни удиховани и абсорбовани орґански розпущовачи хтори єст у салонох за нохци, як цо ґликол етри и дисулфид углєнїку, можу мац неґативни ефекти на репродуктивне здравє.<ref name="Reutman">{{Cite web|url=http://blogs.cdc.gov/niosh-science-blog/2009/03/10/salon/|title=Nail Salon Table Evaluation|last=Reutman|first=Susan|date=3 March 2009|website=National Institute for Occupational Safety and Health (NIOSH) Science Blog|publisher=Centers for Disease Control and Prevention|access-date=3 April 2014|archive-date=25. 05. 2014|archive-url=https://web.archive.org/web/20140525034821/http://blogs.cdc.gov/niosh-science-blog/2009/03/10/salon/|url-status=}}</ref> Формулациї лакох за нохци можу мац токсични состойки або таки цо уплївую на други здравствени проблеми. Єдна контроверзна ґрупа состойкох то фталати <ref name="Color">Cunningham, J. (2013) "Color cosmetics" in ''Chemistry and Technology of the Cosmetics and Toiletries Industry''. D. F. Williams and W. H. Schmitt (eds.). Springer. {{ISBN|978-94-010-7194-9}}.</ref> хтори можу спричинїц ендокрине поремеценє. Трошительни ґрупи примушели продуковательох зменшац або елиминовац потенциялно токсични состойки,<ref name="Torquay">{{Cite web|url=http://www.torquayheraldexpress.co.uk/Dangers-Nail-Polish-Toxic-Chemicals-nail-polish/story-20892980-detail/story.html|title=Dangers of Nail Polish – Toxic Chemicals in your nail polish|date=1 April 2014|website=TorquayHeraldExpress.co.uk|publisher=Local World, Ltd.|archive-url=https://web.archive.org/web/20140405210446/http://www.torquayheraldexpress.co.uk/Dangers-Nail-Polish-Toxic-Chemicals-nail-polish/story-20892980-detail/story.html|archive-date=5 April 2014|url-status=dead|access-date=2 April 2014|quote=With inviting names such as peaches and cream or Caramel Smoothie, you are led away from the potential dangers of these polishes, with some ingredients that are known cancer-causing chemicals and those toxic to the nervous system. The top three chemicals of concern are toluene, dibutyl phthalate (dbp) and formaldehyde – the so-called 'toxic trio'.}}</ref> а даскельо компаниї ше зложели же буду поступнє утарговац дибутил фталати.<ref name="NYT">1.    Cunningham, J. (2013) "Color cosmetics" in ''Chemistry and Technology of the Cosmetics and Toiletries Industry''. D. F. Williams and W. H. Schmitt (eds.). Springer. <nowiki>ISBN 978-94-010-7194-9</nowiki>.</ref> <ref>[http://www.cbsnews.com/news/phthalate-chemicals-in-nail-polish-hair-sprays-tied-to-raised-diabetes-risk-in-women/ Phthalate chemicals in nail polish, hair sprays tied to raised diabetes risk in women]. CBS News (2012-07-16). Retrieved on 2015-11-22.</ref> Нєт универзални стандарди безпечносци трошительох за лаки, гоч формалдехид елиминовани з даєдних маркох лакох, а други го и далєй хасную.<ref>{{Cite web|url=http://www.cosmeticsdesign.com/Formulation-Science/Nail-Polish-manufacturers-remove-potentially-harmful-chemicals|title=Nail Polish manufacturers remove potentially harmful chemicals|last=Simon|first=Pitman|date=30 August 2006|website=Cosmetic Design USA|publisher=William Reed Business Media}}</ref> === Предписаня и старанє о животним штредку === Сан Франциско у Америки принєсол варошску уредбу, явно идентификуюци установи хтори хасную лаки за нохци без „токсичного триа“: дибутил фталату, толуену и формалдехиду.<ref>Phthalate chemicals in nail polish, hair sprays tied to raised diabetes risk in women. CBS News (2012-07-16). Retrieved on 2015-11-22.</ref> Даєдни реґулаторни цела у Лос Андєлесу, лак за нохци тримаю за опасни одпад.<ref>{{Cite web|url=http://www.ladpw.org/epd/hhw/|title=What is Household Hazardous Waste (HHW)?|publisher=County of Los Angeles Department of Public Works|access-date=7 August 2013}}</ref> Велї жеми маю строги огранїченя за посиланє лакох за нохци по пошти.<ref>{{Cite web|url=http://www.royalmail.com/personal/help-and-support/Tell-me-about-Restricted-Goods|title=Restricted goods – personal customers: Things we can carry in UK post but with restrictions|publisher=Royal Mail|access-date=2013-12-06}}</ref> <ref>{{Cite web|url=https://www.usps.com/ship/hazardous-domestic-popup.htm|title=Restricted and Hazardous Materials|publisher=US Postal Service|access-date=2013-12-06}}</ref> „Отровни трио“ ше утаргує, алє ище вше єст компоненти лакох за нохци хтори би могли направиц проблеми за животни штредок. Висипованє фляшкох до жеми може спричинїц контаминацию под'жемней води.<ref>1.     ''„Restricted goods – personal customers: Things we can carry in UK post but with restrictions”. Royal Mail. Приступљено 2013-12-06.''</ref> <ref>{{Cite web|url=https://www.fda.gov/Cosmetics/ProductsIngredients/Products/ucm127068.htm|title=Nail Care Products|website=fda.gov|publisher=Food and Drug Administration}}</ref> Хром (III) оксид желєна и пруско белава фарба части у лакох за нохци и доказане же преходза през хемийне розкладанє, цо би могло мац чкодлїви уплїв на здравє. == Референци == [[Катеґория:Хемийни мишанїни]] [[Катеґория:Козметика]] <references /> == Литература == https://sr.wikipedia.org/sr-ec/%D0%9B%D0%B0%D0%BA_%D0%B7%D0%B0_%D0%BD%D0%BE%D0%BA%D1%82%D0%B5 l3s597q0817k7ys1vg1ykxax15x4xug 0 3180 19542 19500 2026-06-24T21:24:51Z Olirk55 19 Додати елементи, ознчени викивязи 19542 wikitext text/x-wiki Кед ше єдна нотна вредносц подзелї на 3, 5, 6 або 7 єднакаки часци (место на 2, 4, 8, 16), доставаю ше се нєправилни тонски ґрупи (франц. ''groupes irréguliers'', анґл. ''irregular rhythmic groupings''), або нєправилни ритмични подзелєня.<ref>[https://klarinetknjige.wordpress.com/o-autorima/radivoj-lazic/ Радивој Лазић]- [https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BC%D0%B8%D1%80_%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%B8%D1%9B Властимир Перичић], [https://klarinetknjige.wordpress.com/category/osnovi-teorije-muzike/Основи теорије музике], Приступљено 15. 4. 2013.[непоуздан извор?]]</ref> Нєправилни тонски групи ше означую ''з числами'' (числа указую кельо єст ноти у ґрупи) ''и [[Лук (музика)|луком]]'' (лук ше пише над або под число).<ref>[https://sr.wikipedia.org/sr-ec/%D0%9D%D0%B5%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D0%BB%D0%BD%D0%B5_%D1%82%D0%BE%D0%BD%D1%81%D0%BA%D0%B5_%D0%B3%D1%80%D1%83%D0%BF%D0%B5 Neparavilne tonske grupe]</ref> == Як ше волаю нєправилни тонски ґрупи == До нєправилних тонских ґрупох спадаю: :♦ '''[[Триола]]''' – настава з подзелєньом нотних вредносцох на 3 часци:[[File:Triola sa brojem i lukom.jpg|146x146px]] Playⓘ :♦ '''[[Квинтола]]''' - настава з подзелєньом нотних вредносцох на 5 часци: [[File:Kwintool.png|100px|]] [[Файл:Prelude to the Afternoon of a Faun dominant thirteenth chord.mid|90x90px]] Playⓘ :♦ '''Секстола''' - настава з подзелєньом нотних вредносцох на 6 часци:[[File:Sextool.png|110px|]] Playⓘ :♦ '''[[Септола]]''' - настава з подзелєньом нотних вредносцох на 7 часци: [[File:Septimool.png|131x131px]] Playⓘ == Историят == Окремни типи ритмичних подзелєньох настали у полифониї позного штреднього вика и ренесанси, а у вязи зоз швидким розвойом мензуралних ритмох (напр. у мотетох ''Ars antiqua'', и нєзаобиходних [[Мотет|мотетох]] Пєра де ла Кроа). Тиж окремни типи ритмичних подзелєньох (туплети) у [[Подзелєнє музики|музики]] то метрични розлични ґрупи тирваня хтори звичайно кед ше поздаваю даваю єден [[Такт (музика)|такт]]. У класично-романтичарскей музики 18. и 19. вику, начастейши тип такого подзелєня то '''''триола'''''. У полифоней музики, окремни типи и комбинациї ритмичних подзелєньох ше хаснує за посцигованє полиритмичних ефектох.<ref>Термин «мультиоль» впервые использован в статье: Лебедев С.Н. Умный Шарпай // Музыка для синтезатора, № 2 (2006), б. 33.</ref> У музики 20. вику, ритмични експерименти ''аванґардней музики'' доведли до велїх прикладох софистицираних и нєправилнєйших ритмичних ґрупованьох. Же би означел специфичне ритмичне подзелєнє, [[композитор]] у таких случайох хаснує заєднїцку розламку, хтора ше кладзе на штредок угластей загради хтора означує гранїци изолованей ґрупи. Напр., розламок 9:8 означує ритмичку фиґуру нотирану на дзевец ноти, алє хтори звуча у тирваню єднаких осем истих нотох за исти час. == Литература == * Триоли, дуоли, квартоли, квинтоли и секстоли объяснены и проиллюстрированы нотными примерами из художественной литературы во всех учебниках «Элементарной теории музыки», например, у В. А. Вахромеева (см. список литературы) на боку 40—44. * Michael Irregular rhythmic groupings // Oxford Dictionary of Music, 2nd ed. — Oxford; New York: Oxford University Press, 1994. — [https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B5%D0%B1%D0%BD%D0%B0%D1%8F:%D0%98%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B8_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/0198691629Michael Kennedy.ISBN 0-19-869162-9.] == Вонкашня вяза == * [https://www.youtube.com/watch?v=MwBVWVB6_Yw Ритмические группы(триоль, квартоль, квинтоль и т.д.) обучение] youtube.com * [https://old.bigenc.ru/music/text/3510771 РИТМИ́ЧЕСКОЕ ДЕЛЕ́НИЕ] Язик: русийски {{Commonscat}} == Референци == [[Катеґория:Музика]] [[Катеґория:Теория музики]] [[Катеґория:Музични термини]] [[Катеґория:Ритем (музика)]] gduzlcnwlo49xv2kmwllg9i2m87nxut