Википедия rskwiki https://rsk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8_%D0%B1%D0%BE%D0%BA MediaWiki 1.47.0-wmf.11 first-letter Медий Окреме Розгварка Хаснователь Розгварка зоз хасновательом Википедия Розгварка о Википедиї Файл Розгварка о файлу МедияВики Розгварка о МедияВикию Шаблон Розгварка о шаблону Помоц Розгварка о помоци Катеґория Розгварка о катеґориї TimedText TimedText talk Модул Разговор о модулу Event Event talk Емилиян Ґубаш 0 150 19930 19662 2026-07-17T10:50:11Z ОленкаБТ 1579 Викивязи 19930 wikitext text/x-wiki {| class="wikitable" align=right width=300п |+ ! colspan="2" | Емилиян Ґубаш |- | colspan="2" |[[Файл:Gubas Emilijan 1912 roku.jpg|alt=Емилиян Ґубаш 1912. року|center|мини|300x300п|Емилиян Ґубаш (1912. року)]] |- |'''Народзени''' |25. фебруара 1875. |- |'''Умар''' |3. септембра 1919. (44) |- |'''Державянство''' |астро-угорске, югославянске |- |'''Язик творох''' |карпато-руски, руски |- |'''Школа''' |Дзиякоучительска школа у Ужгородзе |- |'''Период твореня''' |1894—1919. |- |'''Поховани''' |На [[Теметов|теметове]] у Коцуре |} '''Емилиян Ґубаш''' (*[[25. фебруар]] 1875—†3. септембер 1919), учитель и драмски дїяч у [[Коцур]]е, други подпредсидатель Управного одбору ''[[Руске народне просвитне дружтво|Руского народного просвитного дружтва]] (РНПД)''. == Биоґрафия == Емилиян Ґубаш ше народзел 25. фебруара 1875. року у Коцуре. [[Оцец]] Михал Ґубаш и [[мац]] Мария родз. Тот. Основну школу закончел у своїм валалє, нїзшу ґимназию у Новим Садзе, а дзиякоучительску у [[Ужгород]]зе. У дзепоєдних жридлох (як замерковал Микола М. Цап), учительску школу закончел у Баї (Мадярска). Алє, понеже добре овладал зоз карпаторуским язиком, на котрим и писал, а бул и [[дзияк]], точнєйше будзе же Емилиян Ґубаш бул ужгородски школяр. У Коцуре Емилиян Ґубаш робел як учитель од 1894. по 1899. рок. По власней дзеки одходзи до грекокатолїцкей основней школи (познатшей як Руска школа) у Новим Садзе. Ту робел по 1912. рок, и знова ше врацел до Коцура дзе робел як учитель и [[Дзияк|дзияк.]] Под час школованя Емилиян Ґубаш здобул солидне музичне образованє котре зоз замеркованим успихом применьовал у своєй културно-просвитней дїялносци. Вон [[23. фебруар|23. фебруара]] 1913. року пририхтал, з помоцу коцурских учителькох Єлени Чижмар и Ксениї Лабош, „забаву“ у котрей одбавени два єднодїйки ''Нє преклїнай'' и ''Врачарка'' Єронима Я. Луцика у режиї Емилияна Ґубаша, а виведли их коцурски школяре висших класох основней школи. То источасно и перши театрални представи при Руснацох у [[Бачка|Бачкей]], о котрих иснує писани шлїд. О тей подїї значней нє лєм за Коцур, алє и за театрални живот [[Руснаци у Сербиї|Руснацох]] на тих просторох, 1913. року писала и Врабельова ''Недиля'', а ориґинална поволанка и програма зачувани дзекуюци др [[Федор Лабош|Федорови Лабошови]] зоз Заґребу и його фамелиї. Спрам писаня ''Недилї'' у Коцуре и о рок, 3. мая 1914. року, тиж виведзена театрална представа ''Пекло у хижи'', хтору пририхтал учитель Емилиян Ґубаш. После Першей шветовей войни, гоч уж обачлїво хори, Ґубаш предлужує културну дїялносц. Повязал ше зоз о. [[Дюра Биндас|Дюром Биндасом]] и потримовал його инициятиви коло снованя рускей културней орґанизациї. З його анґажованьом [[9. януар|9. януара]] 1919. року у Коцуре основани Просвитни одбор (перши спомедзи вецей таких целох по других местох), а вон вибрани за його першого предсидателя. На Сновательней схадзки Руского народного просвитного дружтва 2. юлия 1919. року у Новим Садзе Емилиян Ґубаш вибрани за другого подпредсидателя Управного одбору ''РНПД-а'' и на тей длужносци го застала нєсподзивана шмерц. Емилиян Ґубаш умар 3. септембра 1919. року у Коцуре, дзе є и поховани. == Литература == * Дюра Латяк: ''Театрални живот Руснацох, І часц'', видавателє: Театрални музей Войводини и НВУ ''Руске слово'', Нови Сад, 2008, б. 274-276. * [[Дюра Варґа]]: ''Емилиян Ґубаш - зачатнїк сценско-музичней дїялносци'', ''Младежски часопис МАК, ч. 11, рок XVI, новембер 1987,'' бок 12-13. * P R Magocsi, Gubash, Emilian/Gubaš, Emilijan, P. R. Magocsi  and Ivan Pop: Encyclopedia of Rusyn History and Culture, University of Toronto, 2005, <nowiki>ISBN 0-8020-3556-3</nowiki>, p. 154. == Вонкашнї вязи == * [https://rtv.rs/rsn/%D0%B2%D0%BE%D0%B9%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B0/%D0%BD%D1%94%D1%88%D0%BA%D0%B0-100-%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8-%D0%BE%D0%B4-%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%88%D0%B5%D0%B9-%D1%80%D1%83%D1%81%D0%BA%D0%B5%D0%B9-%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%B8-%D0%BD%D0%B0-%D1%82%D0%B8%D1%85-%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%85_372997.html Нєшка 100 роки од першей рускей представи на тих просторох] - РТ Войводина, 23. фебруар 2013. року, жридло Рутенпрес * [[Мирон Жирош]], [https://rdsa.tripod.com/Malinarod.html Мaлочислени, a вельки нaрод], под „Нaродни предняци, дружтвени дїячe, нaукови роботнїки, новинaрe, публицистиˮ, вебсайт ''Руснаци у Панониї'', rdsa.tripod.com * [https://nar.org.rs/rue/emili%d1%8fn-%d2%91ubas/ Емилиян Ґубаш, биоґрафия] - Новинарска Асоцияция Руснацох, децембер 28, 2017. року {{DEFAULTSORT: Ґубаш , Емилиян }} [[Катеґория:Руснаци у Сербиї]] [[Катеґория:Коцурци]] [[Катеґория:Учителє]] [[Катеґория:Дїяче у култури]] [[Катеґория:Режисере]] [[Катеґория:Дзияци]] [[Катеґория:25. фебруар]] [[Катеґория:Народзени 1875]] [[Катеґория:3. септембер]] [[Катеґория:Умарли 1919]] e9mg6yi7j8ckfrpic7mm1pvn1c2zpob Любомир Рамач 0 249 19927 16348 2026-07-17T10:27:43Z ОленкаБТ 1579 Викивязи 19927 wikitext text/x-wiki {| class="wikitable"align=right width=300п |+ ! colspan="2" |<big>Любомир Рамач Киме</big> |- | colspan="2" |[[Файл:Ramac Ljubomir 1941 2005.jpg|alt=Любомир Рамач|center|thumb|220x220п|Любомир Рамач (1997. року)]] |- |'''Народзени''' |22. януара 1941. |- |'''Умар''' |29. априла 2005. (64) |- |'''Державянство''' |югославянске, сербске |- |'''Язик творох''' |руски |- |'''Школа''' |Штредня економска школа, Нови Сад |- |'''Универзитет''' |Економски факултет, Суботица |- |'''Период твореня''' |1966—2005. |- |'''Жанри''' |новинарство, публицистика |- |'''Поховани''' |у Дюрдьове |} '''Любомир Рамач''' (*[[22. януар]] 1941—†[[29. април]] 2005), длугорочни новинар, бувши директор и на вецей заводи главни и одвичательни редактор новинох ''Руске слово''. ==Биоґрафия== Любомир Рамач ше народзел у [[Дюрдьов]]е 22. януара 1941. року.  [[Оцец]] Яким и [[мац]] Мария нар. Варґа. Любомир мал шестри Ану и Ксению. Основну школу закончел у Дюрдьове а Штредню економску школу у Новим Садзе. Потим Любомир Рамач закончел Економски факултет у [[Суботица|Суботици]] як стипендист Землєдїлскей задруґи ''Перши май'' з [[Руски Керестур|Руского Керестура]] та – по согласносци давателя стипендиї – такой од 1. авґуста 1966. року почал робиц як новинар у НВУ ''Руске слово''. У новинох робел шицки новинарски роботи, Ище як стредньошколєц и студент вон бул вонкашнї сотруднїк тих тижньових [[Новина|новинох]]. Потим новинар-сотруднїк, та новинар-редактор политичней рубрики, заменїк главного и одвичательного редактора, вец главни и одвичательни редактор (1974-1983, 1987-1993. и 2000-2005), та директор новинско-видавательней хижи (1979-1987). У 1993. року зменєни є прето же нє пристал же би новини постали пропаґандни глашнїк тедишнього режима. Людски и професийни понїжованя през полни седем роки го у духу нє зламали, бо нє бул сам у такей ситуациї, алє зато начали його тїлесне здравє. Под час октоберских пременкох бул єден з найглавнєйших ношительох активносцох коло зменьованя дотедишнього руководительства у ''Руским слове'', та му зоз согласносцу Кризного штаба зверене дальше ушорйованє [[Новина|новинох]]. Так уж о три днї после историйних пременкох у нашей жеми роботни колектив ше самоорґанизовал и уж 13. октобра 2000. року новини єден час виходза зоз преширену назву – „НОВЕ РУСКЕ СЛОВО”. Ушорел го Любомир Рамач як окончователь длужносци главного и одвичательного редактора. Аж о рок и официйно постал главни и одвичательни редактор зоз полним штиророчним мандатом. Цали свой роботни вик Любомир Рамач–Киме (зоз тим псевдонимом ше подписовал под свойо афоризми цо их обявйовал у новинох) препровадзел у ''Руским слове''. Воно було його други дом, його єдина фамилия. Пре хороту, по нєполних 38 рокох новинарского стажу, 31. марца 2005. року пошол до пензиї. Велїм своїм колеґом остал у паметаню, бо ше од нього учели буц добри новинаре, обєктивни и благочасни репортере. Дюрдьовчанє го буду паметац и по кнїжки-моноґрафиї ''Културни живот Руснацох у Дюрдьове 1900-2000,'' а глумци бувшого АРТ ''Дядя'' як єдного зоз своїх сновательох и членох Управного одбору и секретара у єдним мандату. Любомир Рамач умар (самозабойство) 29. априла 2005. року у Новим Садзе, после длугей и чежкей хороти. Поховани є на [[Теметов|теметове]] у Дюрдьове [[30. април|30. априла]] 2005. року. == Литература == * Ramach, Liubomir.  See Ruske Slovo Publishing House, P. R. Magocsi  and Ivan Pop: Encyclopedia of Rusyn History and Culture, University of Toronto, 2005, <nowiki>ISBN 0-8020-3556-3</nowiki>, p.  412. ==Вонкашнї вязи== * [https://vojvodjanskevesti.rs/jedno-od-istaknutijih-rusinskih-drustva-kulturno-umetnicko-drustvo-taras-sevcenko/ ЄДНО З ВИЗНАЧНЄЙШИХ РУСКИХ ДРУЖТВОХ – КУЛТУРНО УМЕТНЇЦКЕ ДРУЖТВО ''ТАРАС ШЕВЧЕНКО''], вебсайт Vojvođanske vesti.rs, 16. decembar 2016. * Дюра Латяк, [http://www.rusuk.org/ruski/cleni/ramac_lj/index.html Любомир Рамач –Киме (1941-2005),] вебсайт Союзу Руснацох Українцох Сербиї, www.rusuk.org. * Рамач, Любомир: [https://plus.cobiss.net/cobiss/sr/sr/bib/160511751  Културни живот Руснацох у Дюрдьове 1900-2000], Видаватель КУД ''Тарас Шевченко'', Дюрдьов, 2000. рок, 176 боки . {{DEFAULTSORT: Рамач , Любомир }} [[Катеґория:Руснаци у Сербиї]] [[Катеґория:Новинаре]] [[Катеґория:Публицисти]] [[Катеґория:Редакторе]] [[Катеґория:Главни и одвичательни редакторе]] [[Катеґория:22. януар]] [[Катеґория:Народзени 1941]] [[Катеґория:29. април]] [[Катеґория:Умарли 2005]] [[Катеґория:Дюрдьовчанє]] abzn6wmyguefd3rjt0pyoylk87pa6nl Никола Коперник 0 323 19918 19451 2026-07-16T17:12:54Z ОленкаБТ 1579 Викивязи 19918 wikitext text/x-wiki {| class="wikitable" align: align=right width=300px ! colspan="2" |<big>Никола Коперник</big> |- | colspan="2" |[[Файл:Copernicus.jpg|center|270px]] <div style="text-align: center;">Никола Коперник, астроном |- ! colspan="2" |Особни податки |- |'''Датум народзеня''' |19. фебруар 1473. |- |'''Место народзеня''' |Торунь, Яґелонска Польска |- |'''Датум шмерци''' |24. май 1543. (70) |- |'''Место шмерци''' |Фромборк, Яґелонска Польска |- |'''Образованє''' |Яґелонски универзитет, Универзитет у Падови, Универзитет у Болонї, Универзитет у Ферари |- ! colspan="2" |Наукова робота |- |'''Обласц''' |теолоґия, математика, медицина и астрономия |- |'''Познати''' |по гелиоцентризму |- |'''Подпис''' |[[Файл:Nicolaus_Copernicus_signature_%28podpis_Miko%C5%82aja_Kopernika%29.svg|160px]] |} '''Никола Коперник''' (лат. ''Nicolaus Copernicus'', поль. ''Mikołaj Kopernik'', нєм. ''Nikolaus Kopernikus'', у младосци нєм. ''Niklas Koppernigk''; Торунь, [[19. фебруар]] 1473 — Фромборк, [[24. май]] 1543) бул [[Польска|польски]] астроном, математичар, правнїк, лїкар и економиста, перши науковец хтори формуловал гелиоцентрични модел вселенских целох<ref>Rabin, Sheila.[https://plato.stanford.edu/entries/copernicus/#1 „Nicolaus Copernicus”] Stanford Encyclopedia of Philosophy.</ref><ref>[https://archive.org/details/historyofpolishl0002mios Miłosz 1983,] б. 37</ref>. Вон припадал ряду исусовцох. Од 1491. по 1494. рок студирал теолоґию, математику, медицину и астрономию у Кракове<ref>[https://www.svetplus.com/vesti/24551/nikola-kopernik:-bez-njega-bi-svemir-bio-neshvacen „Nikola Kopernik: Bez njega bi svemir bio neshvaćen“] S. P., svetplus.com,</ref>. Од 1496. по 1504. рок студирал канонске право (Универзитет у Болонї), астрономию (Яґелонски Универзитет, Краков) и медицину у Италиї. Потим бул по 1512. рок лїкар и секретар свойому бачикови, вармийскому бискупови (Вармия, пољске церковне князовство на улїву Висли). Потим, по конєц свойого живота бул [[священїк]] у Фромборку, дзе на єдней кули на твердинї хтора окружовала церкву, ушорел обсерваторию (Коперникова турня) зоз хторей розпатрал нєбесни рушаня. На основу тих розпатраньох, а и резултатох до хторих пришол, написал дїло ''О круженьох нєбесних сферох'' (лат. ''De revolutionibus orbium coelestium'') у 6 кнїжкох, обявене у Нирнберґу 1543. року, нєпоштредно пред його шмерцу. Тото дїло було револуцийне преобраценє у астрономиї, та було стимулс капиталним пренаходком Кеплера и [[Исак Нютн|Нютна]].<ref>[https://geek.hr/znanost/clanak/nikola-kopernik/ „Nikola Kopernik“] geek.hr/znanost/]</ref> Коперникова лєбо гелиоцентрична система засновює ше на твердзеньох же ше Жем обраца коло своєй осовини и же кружи коло [[Слунко|Слунка]].<ref>Gingerich, O. "Did Copernicus Owe a Debt to Aristarchus?" Journal for the History of Astronomy, Vol.16, NO.1/FEB, P. 37, 1985</ref> Тоти твердзеня пошвидко були прилапени у наукових кругох, алє источашнє виволали узбуну у кругох [[Римокатолїцка церква|Католїцкей церкви]] та папа 1616. тото Коперниково дїло забранєл, тє. положел на Список забранєних кнїжкох аж по 1822. рок. Треба повесц же и протестантски церкви (нпр. калвинизем) були процив гелиоцентричней системи, а и же ю одруцовала нє мала часц науковцох того часу (нпр. Франсис Бекон) пре корелацию з меранями хтори нє були, у тим чаше, лєпши од ґеоцентричней або Птоломейовей системи<ref>[https://www.enciklopedija.hr/clanak/kopernik-nikola „Kopernik, Nikola - Hrvatska enciklopedija”] www.enciklopedija.hr.</ref>. Никола Коперник поховани у катедрали у Фромборку на сиверу Польскей. Медзитим, аж по 2005. рок точне место дзе вон бул поховани нє було познате, а того року го утвердзел археолоґ Јержи Ґасовски, цо познєйше потвердзене з идентификацию. Дня [[23. май|23. мая]] 2010. Коперник ознова поховани у истей катедрали, алє зоз заслужену шветочносцу и на познатим месце. == Литература == * Miłosz, Czesław (1983).[https://archive.org/details/historyofpolishl0002mios The history of Polish literature] (2 вид.). University of California Press. б. 37 * Iłowiecki, Maciej (1981). Dzieje nauki polskiej (на язику: Polish). Warszawa: Wydawnictwo Interpress. б. 40. * Хокинг, Стивен (2011). На плећима дивова - велика дела физичара и астронома (2 вид.). Београд: Алнари. б. 11—54. * Armitage, Angus (1951). The World of Copernicus. New York, NY: Mentor Books. * Armitage, Angus (1990).[https://archive.org/details/copernicusfounde0000armi Copernicus, the founder of modern astronomy] Dorset Press. * Biskup, Marian (1973). Regesta Copernicana: (calendar of Copernicus' papers). (на језику: Polish). Ossolineum. == Вонкашнї вязи == * Историјска библиотека: [http://istorijska-biblioteka.wikidot.com/art2:kopernik-u-ranim-biografijama Никола Коперник у делима раних биографа] * Историјска библиотека: [http://istorijska-biblioteka.wikidot.com/art2:kopernikova-biografija-polje-sukobljenih-ideja Коперникове биографије као поље полемика] * [https://visittorun.pl/index.php?strona=6 Copernicus in Torun] * [http://news.bbc.co.uk/1/hi/world/europe/4405958.stm 'Body of Copernicus' identified]– BBC article including image of == Референци == <references /> {{DEFAULTSORT:Коперник, Никола }} [[Катеґория:Польска]] [[Катеґория:Астрономи]] [[Катеґория:Математичаре]] [[Катеґория:Правнїки]] [[Катеґория:Лїкаре]] [[Катеґория:Економисти]] [[Катеґория:Теолоґи]] [[Катеґория:19. фебруар]] [[Катеґория:Народзени 1473]] [[Катеґория:Умарли 1543]] [[Катеґория:24. май]] in2k87avwtbzifbs1yf1jupmmcrei0x Янко Рамач 0 514 19924 19718 2026-07-17T01:04:14Z Keresturec 18 19924 wikitext text/x-wiki {| class="wikitable" align=right width=300px |+ ! colspan="2" |<big>Янко Рамач</big> |- | colspan="2" |[[Файл:Janko Ramač 1955 2022.jpg|alt=др Янко Рамач|center|thumb|262x262px|Янко Рамач (2001)]] |- |'''Народзени''' |22. марца 1955. |- |'''Умар''' |27. авґуста 2022. (67) |- |'''Державянство''' |югославянске, сербске |- |'''Язик творох''' |руски, сербски, українски |- |'''Школа''' |Ґимназия у Риме и Руским Керестуре |- |'''Универзитет''' |Филозофски факултет Нови Сад |- |'''Наукови ступень''' |докторат, Державни универзитет Ужгород, Україна |- |'''Обласц науки''' |история |- |'''Период твореня''' |1984—2022. |- |'''Жанри''' |история, прекладательство |- |'''Поховани''' |у Кисачу |- |'''Припознаня''' |Орден Витяза святого папи Силвестра |} Професор доктор '''Янко Рамач''' ([[22. марец|*22. марец]] 1955—†27. авґуст 2022), порядни [[професор]] на Филозофским факултету у Новим Садзе, автор шейсц кнїжкох и векшого числа фахових и наукових статьох, прекладатель Святого писма – Стари и Нови завит. == Биоґрафия == Янко Рамач народзени 22. марца 1955. року у [[Руски Керестур|Руским Керестуре]]<ref>[https://nar.org.rs/rue/%d0%bf%d1%80%d0%be%d1%84-%d0%b4%d1%80-%d1%8f%d0%bd%d0%ba%d0%be-%d1%80%d0%b0%d0%bc%d0%b0%d1%87/ ''Проф. др Янко РАМАЧ''], НАР, 6. фебруар 2018.</ref>. Родичи оцец Дюра и мац Леона родз. Медєши. Янко Рамач мал ище трох братох и єдну шестру. Основну школу Янко закончел у родзеним валалє, класичну ґимназию у Риме и Руским Керестуре. Дипломовал историю на Филозофским факултету у Новим Садзе. Ступень маґистра наукох здобул на Филозофским факултету у Беоґрадзе. Докторовал на тему з историї Руснацох на Державним универзитету у [[Ужгород|Ужгородзе]] у України. Од 1984. року Янко Рамач робел на Филозофским факултету у Новим Садзе. Преподавал Историю [[Руснаци у Сербиї|Руснацох]], Фолклористику и Културну историю Руснацох, а на последипломних студийох Руске питанє у стреднєй Европи у ХХ вику. На Филолоґийним факултету у Беоґрадзе преподавал предмет Културна история Українцох. Єден час тримал преподаваня и на универзитету у Нїредьгази у Мадярскей. На вецей заводи госцовал на универзитетох у України, [[Польска|Польскей,]] Словацкей и [[Горватска|Горватскей]]. Участвовал на числених наукових конференцийох у жеми и державох штреднєй и восточней Европи. Проф. Рамач бешедовал вецей шветово язики: українски, италиянски, словацки, анґлийски, нємецки, русийски, а хасновал и класични язики – латински и старогречески. Науково роботи писал на руским, сербским и українским язику, а обявйовал и на анґлийским и словацким. Обявел шейсц кнїжки и понад 100 наукови роботи, пририхтал за обявйованє велї значни историйни жридла. У своїх роботох ошвицел теми з дружтвеного, културного и привредного живота Руснацох у Южней Угорскей, односно у Югославиї. Поволуюци ше на документи, народну творчосц и звичаї, вше наглашовал же Руснаци часц українского народу. По своїх опредзелєньох Янко Рамач цалого животa бул активист українскей ориєнтациї медзи [[Войводина|войводянскима]] Руснацами. До званя урядового професора на Филозфским факултету у Новим Саду Янко Рамач вибрани 2006. року. Вєдно з братом Михалом Рамачом преложел Святе писмо – Стари и Нови завит. За тото подняце папа Франциск одликовал го з Орденом Витяза святого папи Силвестра. Бул оженєти зоз Анку народзену Кокавец. У малженстве мали три дзивки Ксению, Тат’яну и Кристину. Янко Рамач страдал у транспортним нєщесцу 27. авґуста 2022. Поховани є на [[Теметов|теметове]] у Кисачу. == Библиоґрафия == [[Файл:Privredni zivot Rusnacoh.jpg|alt=Привредни живот Руснацох|thumb|262x262px]] * ''Привредни и дружтвени живот Руснацох у Южней Угорскей (1745–1848),'' Нови Сад, 1990, 190. * ''Кратка история Руснацох (1745–1918),'' Нови Сад, 1994, 138. * ''Школа у Руским Керестуре (1753–1918),'' Нови Сад, 1995, 142. * Костельник, Г., ''Liber memorabilium грекокатолїцкей парохиї бачкерестурскей,'' Нови Сад, 1998, 218. * ''Руснаци у Южней Угорскей (1751 – 1918),'' Войводянска академия наукох и уметносцох, Нови Сад, 2007, 521. * ''История Руснацох, Од Києвскей Руси по Горнїцу, [[Бачка|Бачку]] и Срим,'' НВУ Руске слово и Заводу за културу войводянских Руснацох, 2023. == Литература == * P. R. Magocsi and Ivan Pop: „Ramach, Ianko/Ramač Jankoˮ, ''Encyclopedia of Rusyn History and Culture,'' University of Toronto, 2005, ISBN 0-8020-3556-3, p. == Вонкашнї вязи == * Рамач, Янко [https://cheloveknauka.com/istoriya-rusinov-v-yuzhnoy-vengrii-1745-1918 ''История русинов в Южной Венгрии (1745-1918)''], Ужгород, 1995. * Янко Рамач [https://independent.academia.edu/JankoRama%C4%8D Реґистер наукових и фахових роботох] * [https://www.ruskeslovo.com/umar-prof-dr-janko-ramac/ ''Умар проф. др Янко Рамач''], ''Рутенпрес'', 28. авґуст 2022. * Доц. др Даниела Марчок [https://www.ceeol.com/search/article-detail?id=1108706 IN MEMORIAM ''ПРОФ. ДР ЯНКО РАМАЧ (1955–2022)''] == Референци == <references /> {{DEFAULTSORT:Рамач, Янко }} [[Катеґория:Руснаци у Сербиї]] [[Катеґория:Керестурци]] [[Катеґория:Докторе наукох]] [[Катеґория:Професоре]] [[Катеґория:Полиґлота]] [[Катеґория:Историчаре]] [[Катеґория:22. марец]] [[Катеґория:Народзени 1955]] [[Катеґория:27. авґуст]] [[Катеґория:Умарли 2022]] s848n1857myti4w66t6je15yfaflqtb 19926 19924 2026-07-17T09:27:51Z Saslavik 1716 19926 wikitext text/x-wiki {| class="wikitable" align=right width=300px |+ ! colspan="2" |<big>Янко Рамач</big> |- | colspan="2" |[[Файл:Janko Ramač 1955 2022.jpg|alt=др Янко Рамач|center|thumb|262x262px|Янко Рамач (2001)]] |- |'''Народзени''' |22. марца 1955. |- |'''Умар''' |27. авґуста 2022. (67) |- |'''Державянство''' |югославянске, сербске |- |'''Язик творох''' |руски, сербски, українски |- |'''Школа''' |Ґимназия у Риме и Руским Керестуре |- |'''Универзитет''' |Филозофски факултет Нови Сад |- |'''Наукови ступень''' |докторат, Державни универзитет Ужгород, Україна |- |'''Обласц науки''' |история |- |'''Период твореня''' |1984—2022. |- |'''Жанри''' |история, прекладательство |- |'''Поховани''' |у Кисачу |- |'''Припознаня''' |Орден Витяза святого папи Силвестра |} Професор доктор '''Янко Рамач''' ([[22. марец|*22. марец]] 1955—†27. авґуст 2022), порядни [[професор]] на Филозофским факултету у Новим Садзе, автор шейсц кнїжкох и векшого числа фахових и наукових статьох, прекладатель Святого писма – Стари и Нови завит. == Биоґрафия == Янко Рамач народзени 22. марца 1955. року у [[Руски Керестур|Руским Керестуре]]<ref>[https://nar.org.rs/rue/%d0%bf%d1%80%d0%be%d1%84-%d0%b4%d1%80-%d1%8f%d0%bd%d0%ba%d0%be-%d1%80%d0%b0%d0%bc%d0%b0%d1%87/ ''Проф. др Янко РАМАЧ''], НАР, 6. фебруар 2018.</ref>. Родичи оцец Дюра и мац Леона родз. Медєши. Янко Рамач мал ище трох братох и єдну шестру. Основну школу Янко закончел у родзеним валалє, класичну ґимназию у Риме и Руским Керестуре. Дипломовал историю на Филозофским факултету у Новим Садзе. Ступень маґистра наукох здобул на Филозофским факултету у Беоґрадзе. Докторовал на тему з историї Руснацох на Державним универзитету у [[Ужгород|Ужгородзе]] у України. Од 1984. року Янко Рамач робел на Филозофским факултету у Новим Садзе. Преподавал Историю [[Руснаци у Сербиї|Руснацох]], Фолклористику и Културну историю Руснацох, а на последипломних студийох Руске питанє у стреднєй Европи у ХХ вику. На Филолоґийним факултету у Беоґрадзе преподавал предмет Културна история Українцох. Єден час тримал преподаваня и на универзитету у Нїредьгази у Мадярскей. На вецей заводи госцовал на универзитетох у України, [[Польска|Польскей,]] Словацкей и [[Горватска|Горватскей]]. Участвовал на числених наукових конференцийох у жеми и державох штреднєй и восточней Европи. Проф. Рамач бешедовал вецей шветово язики: українски, италиянски, словацки, анґлийски, нємецки, русийски, а хасновал и класични язики – латински и старогречески. Науково роботи писал на руским, сербским и українским язику, а обявйовал и на анґлийским и словацким. Обявел шейсц кнїжки и понад 100 наукови роботи, пририхтал за обявйованє велї значни историйни жридла. У своїх роботох ошвицел теми з дружтвеного, културного и привредного живота Руснацох у Южней Угорскей, односно у Югославиї. Поволуюци ше на документи, народну творчосц и звичаї, вше наглашовал же Руснаци часц українского народу. По своїх опредзелєньох Янко Рамач цалого животa бул активист українскей ориєнтациї медзи [[Войводина|войводянскима]] Руснацами. До званя рядового професора на Филозфским факултету у Новим Саду Янко Рамач вибрани 2006. року. Вєдно з братом Михалом Рамачом преложел Святе писмо – Стари и Нови завит. За тото подняце папа Франциск одликовал го з Орденом Витяза святого папи Силвестра. Бул оженєти зоз Анку народзену Кокавец. У малженстве мали три дзивки Ксению, Тат’яну и Кристину. Янко Рамач страдал у транспортним нєщесцу 27. авґуста 2022. Поховани є на [[Теметов|теметове]] у Кисачу. == Библиоґрафия == [[Файл:Privredni zivot Rusnacoh.jpg|alt=Привредни живот Руснацох|thumb|262x262px]] * ''Привредни и дружтвени живот Руснацох у Южней Угорскей (1745–1848),'' Нови Сад, 1990, 190. * ''Кратка история Руснацох (1745–1918),'' Нови Сад, 1994, 138. * ''Школа у Руским Керестуре (1753–1918),'' Нови Сад, 1995, 142. * Костельник, Г., ''Liber memorabilium грекокатолїцкей парохиї бачкерестурскей,'' Нови Сад, 1998, 218. * ''Руснаци у Южней Угорскей (1751 – 1918),'' Войводянска академия наукох и уметносцох, Нови Сад, 2007, 521. * ''История Руснацох, Од Києвскей Руси по Горнїцу, [[Бачка|Бачку]] и Срим,'' НВУ Руске слово и Заводу за културу войводянских Руснацох, 2023. == Литература == * P. R. Magocsi and Ivan Pop: „Ramach, Ianko/Ramač Jankoˮ, ''Encyclopedia of Rusyn History and Culture,'' University of Toronto, 2005, ISBN 0-8020-3556-3, p. == Вонкашнї вязи == * Рамач, Янко [https://cheloveknauka.com/istoriya-rusinov-v-yuzhnoy-vengrii-1745-1918 ''История русинов в Южной Венгрии (1745-1918)''], Ужгород, 1995. * Янко Рамач [https://independent.academia.edu/JankoRama%C4%8D Реґистер наукових и фахових роботох] * [https://www.ruskeslovo.com/umar-prof-dr-janko-ramac/ ''Умар проф. др Янко Рамач''], ''Рутенпрес'', 28. авґуст 2022. * Доц. др Даниела Марчок [https://www.ceeol.com/search/article-detail?id=1108706 IN MEMORIAM ''ПРОФ. ДР ЯНКО РАМАЧ (1955–2022)''] == Референци == <references /> {{DEFAULTSORT:Рамач, Янко }} [[Катеґория:Руснаци у Сербиї]] [[Катеґория:Керестурци]] [[Катеґория:Докторе наукох]] [[Катеґория:Професоре]] [[Катеґория:Полиґлота]] [[Катеґория:Историчаре]] [[Катеґория:22. марец]] [[Катеґория:Народзени 1955]] [[Катеґория:27. авґуст]] [[Катеґория:Умарли 2022]] 2ox087jfwdumkosqkwg6l040lje8yrh Ляд 0 641 19928 17413 2026-07-17T10:32:46Z ОленкаБТ 1579 Викивязи 19928 wikitext text/x-wiki [[File:Eisberge.jpg|right|thumb|321x321px|Лядово бреги]]'''Ляд''' то вода у черствим аґреґатним стану. При [[Температура|температури]] од 0°C вода под нормалним прициском преходзи до черствого стану. При змарзованю [[волумен]] води у лядовим стану повекшує ше за коло 1/9.<ref>Housecroft C. E., Sharpe A. G. (2008) [https://www.pearson.com/en-us/search.html?aq=9780131755536 ''Inorganic Chemistry''] (3rd вид.). Prentice Hall.</ref><ref>Grupa autora (2003). ''Atlas fosila i minerala''. Kreativni centar: Beograd</ref> Специфична цеплота ляду дупло менша од води у чечним стану. Прето ше ляд релативно швидко формує на [[поверхносц|поверхносци]] води розхладзеней по температуру од 0 °C, а за його розпущованє потребне вельо менше количество цеплоти (79,72 cal g -1) як за претварянє до пари чечней води (539,6 cal g -1). З повекшованьом салинитету знїжує ше точка змарзаня води; так ше морска вода (просекового салинитету 35 g L -1) маржнє аж на -1,91 °C. Найвекши количества ляду у биосфери ше находза у поларних шапкох. Ляд нє лєм свойство твардосци води. Та прето, така файта ляду ше у науки наволує „водови ляд”, док скоро кажди ґазови спой при одредзених температурох и [[Прицисок|прициску]] може прейсц до стану ляду. Патрене у вселени, на Марсу постоя одредзени количества водового ляду, алє наприклад на Плутону постої такв. метански ляд, на Урану амонияков ляд итд. == Референци == <references /> == Литература == * Grupa autora (2003). ''Atlas fosila i minerala''. Kreativni centar: Beograd. == Вонкашнї вязи == * [https://www.its.caltech.edu/~atomic/snowcrystals/ice/ice.htm Фазни дияґрам води, уключуюци вариянти води] * [https://www.cs.cmu.edu/~dst/ATG/ice.html Физика ляду] * [https://web.archive.org/web/20060925150922/http://www.martin.chaplin.btinternet.co.uk/phase.html Фазни дияґрами води зоз даякима дияґрамами високого прициску] * [https://www.livescience.com/3887-ice-melts-longstanding-mystery-solved.html Нєдавне одкрице о розпущованю ляду] * [https://permanent.access.gpo.gov/websites/armymil/www.crrel.usace.army.mil/techpub/CRREL_Reports/reports/sr96_02.pdf Електромеханїцки прикмети ляду] [[Катеґория:Форми води]] 94ga3cuvfmgmcuawhrh0b1wjrq4q4r8 Емил Гудак 0 1091 19929 14666 2026-07-17T10:44:14Z ОленкаБТ 1579 Викивязи и подробносци 19929 wikitext text/x-wiki {| class="wikitable" align=right width=300px |+ ! colspan="2" |<big>Емил Гудак</big> |- | colspan="2" |[[Файл:Emil Hudak.jpg|алт=Емил Гудак|центар|мини|300x300п]] |- |'''Народзени''' |1. децембра 1936. |- |'''Умар''' |7. децембра 2015 (79) |- |'''Державянство''' |югославянске, сербске |- |'''Язик творох''' |руски, сербски |- |'''Школа''' |Штредня тарґовецка школа |- |'''Универзитет''' |Висша економско-комерциялна школа, Нови Сад |- |'''Период твореня''' |1955—1996. |- |'''Жанри''' |комерцияла, финансийне дїлованє, култура |- |'''Поховани''' |на теметове у Руским Керестуре |- |'''Припознаня''' | |} '''Емил Гудак''' (1. децембер 1936—7. децембер 2015), визначни економиста-комерциялиста и длугорочни активиста у култури, окреме у Фестивалє ''[[Фестивал рускей култури Червена ружа|Червена ружа]]'', дзе ше роками анґажовал, насампредз у обезпечованю спонзорох и финансиєрох Фестивалу. == Биоґрафия == Емил Гудак народзени 1. децембра 1936. року у [[Руски Керестур|Руским Керестуре]]. [[Оцец]] Йовґен и [[мац]] Єлисавета (Ержа) нар. Надь. Емил мал ище три шестри, Маґдалену, Марию и [[Еуфемия Гарди|Еуфемию]]. По законченю штреднєй тарґовецкей школи Емил Гудак кратши час робел як [[тарґовец]] у Новим Садзе, а концом 50-тих рокох прешлого вику почал робиц у Землєдїлскей продуковательней задруґи ''Русин'' у Руским Керестуре, хтора ше 1962. року здружела до ИПК ''Червинка'', так же прешол на роботу до комерциялней служби Комбинату у Червинки. Там робел по 1967. рок, кеди Задруґа ''Русин'' вишла з Комбинату у Червинки и здружела ше зоз Землєдїлску задруґу ''Перши май'' у Керестуре. Емил Гудак бул оженєти зоз Злату родз. Сабадош, у малженстве мали сина Златка и дзивку Емилию. Попри роботи закончел и висшу економско-комерциялну школу у Новим Садзе, так же у новооснованей Задруґи перше бул руководитель комерциялней служби, а кед Задруґа 1971. року преросла до Польопривредного комбинату, Гудак постава перши комерциялни директор Комбинату ''Перши май''. Од 1974. по 1976. рок робел як референт у служби плану и анализи, а кед 1976. року на уровню кулскей општини основана зложена орґанизация Аґроиндустрийни комбинат ''Штредня [[Бачка]]'', зоз шедзиском у Червинки, Емил знова одходзи на роботу до Червинки, тераз, до Комерциялней служби велького АИК-у. Там робел до його розформованя концом 1989. року, врацел ше до ПК ''Перши май'' у Керестуре, дзе у комерциялней служби робел ище дасельо роки по пензию. Практично, цали роботни вик Емил Гудак робел у комерциялних службох польопривредних орґанизацийох и комбинатох у Руским Керестуре и у кулскей општини и мал вельки угляд у дїловних кругох, а окреме медзи комерциялистами у аґраре [[Войводина|Войводини]], алє и [[Горватска|Горватскей,]] Словениї и Босни и Герцеґовини. Бул познати як строги руководитель и тварди прегваряч, алє и як коректни окончователь комерциялних догваркох. Под час роботи у АИК Штредня Бачка 14 роки бул домашнї на наступох комбинату на Новосадским польопривредним сайме и на Велесайме у Заґребу. == Улога Емила Гудака у рускей култури == Попри спомнутей роботи, Емил Гудак од младосци бул и з нашу култури и кед тедишня валалска манифестация ''Червена ружа'', хторей Емил Гудак бул и єден зоз сновательох, 1968. року преросла до Фестивалу култури Руснацох и прешла до рамикох [[Дом култури Руски Керестур|Дому култури]], вельку потримовку Фестивал достал, и познєйше доставал праве и од ПК Перши май. Емил Гудак бул скоро 30 роки єден з ношацих финансийних слупох Фестивалу ''Червена ружа'', а прейґ 40 роки на даяки способ анґажовани у [[Дом култури Руски Керестур|Доме култури]], лєбо ''Ружи''. Перше 13 роки бул член Управного одбору, а вец 4 роки и його предсидатель. У периодзе од 1971. по 1990. рок на тринац заводи бул и член Предсидательства, односно Вивершного одбору Фестивалу, а окреме бул анґажовани у тедишнєй Комисиї за финансиї ''Червеней ружи'', хторей од 1976. року бул и длугорочни предсидатель. Його активне анґажованє у ''Ружи'', насампредз пре здравствени причини, престало аж 2000. року. Емил бул скоро синоним за пренаходзенє и обезпечованє спонзорох за Фестивал и то нє лєм на локално-реґионалним уровню, алє пре свойо розконарени контакти, познанства и схопносци як комерциялисти – и з теди моцних подприємствох, банкох и осиґуруюцих дружтвох на уровню держави, хтори за ''Ружу'' давали прилоги, а [[Руснаци у Сербиї|Руснаци]] и Керестур тих рокох препознавани и по ''Червеней ружи''. Уведол и одредзени пропаґандно-маркетинґски приступ до обезпечованя спонзорох, так же у тот час скоро 70 одсто средствох за Фестивал обезпечовани на таки способ, а у велькей мири ше то одражовало и на главни и провадзаци квантитативно-квалитативни змисти Фестивалу. Емил Гудак припада ґенерациї руководительох Фестивалу котра уведла нєшка стаємну праксу приводзеня ансамблох з иножемства на ''Ружу'', з чим ше вельо помогло у дзвиганю квалитету, як ''Ружи'' так и наших [[Ансамбл|ансамблох]], а оможлївене и госцованє наших КУД у иножемстве. Як у Фестивалє, активносц Емила Гудака була значна и за дїялносц керестурского Дому култури, дзе мал вельки угляд, та и по одходу до пензиї, вше кед требало посовитовал младших. Култури и ''Ружи'' остал вирни до конца и нє прешол анї єден Фестивал на хтори нє пришол як патрач, лєбо даєдна програма, концерт, чи театрална представа у Доме култури и Руским народним театру хтору Емил нє попровадзел, та щиро похвалєл, алє и конструктиувно покритиковал. Емил Гудак бул и вельки амбасадор [[Руснаци Югославиї и радио|Руснацох]] у тедишнєй Югославиї – нїґда нє керовал повесц же є Руснак и зоз задовольством велїм толковал хто Руснаци, одкаль походза, яки маю обичаї, лєбо виру, так же зме з його одходом страцели нє лєм єдного з найвизначнєйших привреднїкох, алє и углядного Руснака и вельорочного борца за руску културу. Емил Гудак умар 7. децембра 2015. року. Поховани є на керестурским [[теметов|теметове]]. == Ґалерия == <gallery> Файл:Hudak Jelisaveta Erza nar. Nadj, dzeci Emil i Magdalena.jpg|алт=Єлисавета Ержа Гудак зоз сином Емилом и дзивку Маґдалену|Єлисавета Ержа Гудак зоз сином Емилом и дзивку Маґдалену (1939) </gallery> == Литература == * Ґрупа авторох, „Управяцки  и роботни цела Фестивала, Комисия за финансиїˮ, ''30 Червени ружи'', НИУ Руске слово, Нови Сад, 1991, бок 158. * Ґрупа авторох, „ Управяцки  и роботни цела Фестивала, Члени Совиту, Предсидательства ˮ, ''30 Червени ружи'', НИУ Руске слово, Нови Сад, 1991, бок 139, 143 . * ''Руски християнски календар'' 2017. рок, бок 199 == Вонкашнї вязи == * [https://www.ruskeslovo.com/%D1%83%D0%BC%D0%B0%D1%80-%D0%B5%D0%BC%D0%B8%D0%BB-%D0%B3%D1%83%D0%B4%D0%B0%D0%BA-%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%94-%D0%BD%D1%94%D1%88%D0%BA%D0%B0-%D0%BD%D0%B0-14-%D0%B3%D0%BE%D0%B4%D0%B7%D0%B8/ Умар Емил Гудак,] зам/мкт/дюл, ''Рутенпрес'', ruskeslovo.com, 8. децембер 2015. {{DEFAULTSORT: Гудак , Емил }} [[Катеґория:Руснаци у Сербиї]] [[Катеґория:Керестурци]] [[Катеґория:Дїяче у култури]] [[Катеґория:Руководителє]] [[Катеґория:Комерциялисти]] [[Катеґория:1. децембер]] [[Катеґория:Народзени 1936]] [[Катеґория:7. децембер]] [[Катеґория:Умарли 2015]] h60omm040mfeqe35k7y7rmc3zbjn4zv Калап 0 3214 19920 19640 2026-07-16T18:09:40Z ОленкаБТ 1579 Укладанє фотоґрафийох, викивязи, подробносци 19920 wikitext text/x-wiki [[Файл:Audrey_Hepburn_Tiffany's_3.jpg|мини|Одри Хепберн у филму ''Фриштик у Тифания''зоз 1961.]] [[Файл:Etnografski muzej - decembar 2024 - Muški slamnati šešir.jpg|мини|Сламяни калап з початку 20. вика, Етнографски музей у Беоґрадзе]] '''Калап ''' (од мадь. ''kalap'', всл. ''kalap'', серб. шешир) предмет за облєканє хтори ше кладзе на главу.<ref>''Pauline Thomas (2007-09-08). „The Wearing of Hats Fashion History”. Fashion-era.com. Архивирано из оригинала 24. 05. 2018. г. Приступљено 2011-07-02.''</ref> Прави ше з рижних материялох, у рижних дезенох и [[Фарба|фарбох]]. Калап ма „главку" або лоповик у форми куполи зоз узшима або ширшима зогнутима кридлами хтори представяю крису. Вирабя ше з рошлїнских влакнох, [[Слама|слами]], бобровей або заячей шерсци, [[Гадваб|гадвабу]], волни, [[Скорка|скори]], платна, баршоню, а у новшим чаше и зоз синтетики. Може мац дзирки за вентилацию, же би ше власи и скора глави нє упарели. Хаснує ше ище з часу праисториї, найвецей як защита од горучави и дижджу при роботи на отвореним просторе, алє ма и естетску або гиґиєнску улогу. У прешлосци файта калапа значела припадносц одредзеней дружтвеней класи. Тиж так, у поєдиних войскох калап означовал припадносц одредзеному чину и єдинки. У прешлосци калапи, як часц [[Облєчиво|облєчива]], були указатель дружтвеного статуса.<ref>''„The social meanings of hats”. University of Chicago Press. Приступљено 2011-07-02.''</ref> У войску, калапи можу означовац [[Нация|националносц]], конар служби, чин або полк.<ref>''„Insignia:The Way You Tell Who's Who in the Military”. United States Department of Defense. Архивирано из оригинала 2012-04-14. г. Приступљено 2011-07-02.''</ref> Полиция звичайно ноши препознатлїви калапи як цо шапки або калапи з крису, як тоти цо ноши Кральовска канадска конїцка полиция. Даєдни калапи маю защитну функцию. Наприклад, защитна кациґа чува главу будовательним роботнїком од покалїченьох з предметами хтори падаю, кациґа британскей полициї чува главу милиционерох, калап од [[Слунко|слунка]] засланя твар и плєца од слунка, каубойски калап чува од слунка и дижджу. Даєдни калапи ше ноши за церемониялни потреби, як цо академски плочасти калап, хтори ше ноши под час церемониї дипломованя на универзитету. Даєдни калапи ноша припаднїки одредзеней професиї, як цо кухарски шапки або [[Митра (владикова коруна)|митри]] хтори ноша християнски владикове. Прихильнїки одредзених релиґийох вше ноша калапи, як цо турбан хтори ноша Сики, або церковни калап хтори християнки ноша як закривач за главу под час молитви и богослуженя.<ref>1.     ''„What are Church Hats?” (на језику: енглески). Southern Living. Архивирано из оригинала 14. 5. 2021. г. Приступљено 10. 5. 2022. „Church hats have been a key part of churchgoers’ Sunday best for years, and are still an important aspect of dress in some churches today. The practice of covering one’s head for church originally came from the Bible—1 Corinthians 11:15, to be precise. The simple head covering has been adapted and expanded to become a stylish part of Southern women’s churchgoing attire. At the turn of the century, many Southern ladies wore simple hats to church out of respect, reverence for the service, and continuity with passed-down traditions. The church hat tradition continues today, with hats—sometimes called crowns—in bright colors, bold patterns, and eye-catching styles at Sunday services across the South.”''</ref> == Историят == [[Файл:Willendorf-Venus-1468.jpg|thumb|Венера од Вилендорфа зоз пред 27.000 до 30.000 роками може представяц жену хтора ноши ткани калап.]] Гоч нєт вельо урядови записи о калапох пред 3.000 роками пред нову еру, вони найскорей були призвичаєни пред тим. Фиґура Венери з Вилендорфу стара 27.000 до 30.000 роки може приказовац жену хтора ноши ткани калап.<ref>''SCI/TECH | World's oldest hat revealed”. news.bbc.co.uk. Приступљено 2018-09-25.''</ref> Єден з найстарших познатих потердзених калапох ношел чловек з бронзового периоду (назва Оци) чийо цело (уключуюци и його калап) пренайдзене змарзнуте у горох медзи Австрию и Италию, дзе бул од коло 3250. року пред нову еру. Пренайдзени є як ноши шапку з медведжей скори з ременьчком за браду, направену з даскельо скоркох злучених вєдно, цо у сущносци здогадовало на русийску бундичкову шапку без преклопу.<ref>''Davis, Nicola (30. 8. 2016). „It becometh the iceman: clothing study reveals stylish secrets of leather-loving ancient”. The Guardian. Архивирано из оригинала 30. 8. 2016. г. Приступљено 30. 8. 2016.''</ref><ref>''Romey, Kristin (18. 8. 2016). „Here's What the Iceman Was Wearing When He Died 5,300 Years Ago”. National Geographic. Архивирано из оригинала 19. 8. 2016. г. Приступљено 18. 8. 2016.''</ref><ref>''O’Sullivan, Niall J.; Teasdale, Matthew D.; Mattiangeli, Valeria; Maixner, Frank; Pinhasi, Ron; Bradley, Daniel G.; Zink, Albert (18. 8. 2016). . „A whole mitochondria analysis of the Tyrolean Iceman's leather provides insights into the animal sources of Copper Age clothing”. Scientific Reports (на језику: енглески). '''6''': 31279. Bibcode:2016NatSR...631279O. ISSN 2045-2322. PMC 4989873 . <nowiki>PMID 27537861</nowiki>. doi:10.1038/srep31279.''</ref> Як и Оци, Толундски чловек зачувани по нєшка з калапом на себе, а найскорей умар коло 400. року пред нову еру у данским мочару, хтори го мумификовал. Ношел кончисту шапку з овчей скори и волни, закапчану под браду зоз скоряним ременьчком.<ref>''„The Tollund Man – Appearance”. The Tollund Man – A face from prehistoric Denmark. 2004. Архивирано из оригинала 2011-07-19. г. Приступљено 2016-09-30.''</ref> Святи Климент, защитнїк филцових калапарох, нїби одкрил филц кед наполнєл сандали з лєновима влакнами же би защицел свойо талпи, коло 800. року.<ref>''„History of Hats”. Hatsandcaps.co.uk. Приступљено 2011-07-02.''</ref> У штреднїм вику калапи були маркер дружтвеного статуса и служели за видвойованє одредзених ґрупох. Штварти собор на Латерану 1215. вимагал же би ше шицки Євреє идентификовали так же маю ношиц юденгат („єврейски калап“), означуюци их як мети антисемитизма.<ref>''Waldman, Katy (2013-10-17). „The history of the witch's hat”. Slate.com. Приступљено 2014-03-26.''</ref> Калапи звичайно були жовти и кончисти або штироуглово.<ref>''Johnston, Ruth A. (2011). All Things Medieval: An Encyclopedia of the Medieval World. ABC-CLIO. Приступљено 2014-03-26.''</ref> У штреднїм вику, калапи за жени ше рушали од єдноставних шалох по зложени хенини<ref>1.    Vibbert, Marie, ''Headdresses of the 14th and 15th Centuries,'' No. 133, SCA monograph series (August 2006)</ref> и означовали дружтвени статус. Структуровани калапи за жени, подобни тим при хлопских дворянох, почало ше ношиц при концу 16. вику.<ref>''„Hat history”. Hatsuk.com. Архивирано из оригинала 2000-09-14. г. Приступљено 2012-01-07.''</ref> Вираз „миланер“ походзи з италиянского варошу Милана, дзе ше у 18. вику правело найквалитетнєйши калапи. Виробок калапох бул традиционално женске занїманє, при чим тоти роботнїци нє лєм правели калапи, алє и виберали рецочки, украси и додатки за комплетованє [[Облєчиво|шматох]].<ref>''„History of Women's Hats”. Vintagefashionguild.org. Приступљено 2012-01-07.''</ref> Традиция ношеня калапох на коньских обегованьох почала у Кральовским Аскоту у Британиї, хтори отримує строги кодекс облєканя. Шицки госци у Кральовским оградзеним просторе муша ношиц калапи.<ref>''Lauren Turner (2012-06-21). „New dress code a hit at Ascots' Ladies Day”. Independent.co.uk. Архивирано из оригинала 2022-05-09. г. Приступљено 2013-08-29.''</ref> Тота традиция прилапена на других конїцких обегованьох, як цо дерби у Кентакию у ЗАД.<ref>''„Hats in History: The Kentucky Derby”. Hats-plus.com. 2012-04-28. Архивирано из оригинала 19. 08. 2013. г. Приступљено 2013-08-29.''</ref> Екстраваґантни калапи були популарни 1980-их рокох, а на початку 21. вику ше врацели розкошни калапи, з нову габу змагательних младих миланерох хтори дизайновали креациї цо уключую шапки з турбаном, калапи з филцу з ефектом ''trompe-l'œil'' и високи закривачи за главу направени з чловечих власох. Даєдни нови колекциї калапох описани як „ношаца [[Скулпторство|скулптура]]”. Велї поп [[Гвизда|гвизди]], медзи нїма и Лейди Ґаґа, наручели калапи як рекламни трики.<ref>''„Millinery Madness: Hat Makers With Attitude”. The New York Times. Архивирано из оригинала 2017-06-30. г. Приступљено 2017-02-27.''</ref> Збирки Колекция Филипи то колекция релиґиозних закривачох за главу хтору позберал нємецки поднїматель Дитер Филипи, а хтора ше находзи у Киркелу.<ref>''„Neue Zürcher Zeitung FOLIO”. Nzzfolio.ch. 2011-02-08. Приступљено 2012-01-07.''</ref> У колекциї єст вецей як 500 калапи,<ref>''Smoltczyk, Alexander (4. 12. 2009). „Der Spiegel”. Spiegel.de. Приступљено 2012-01-07.''</ref> и нєшка є найвекша шветова колекция [[Священїк|священїцких]], церковних и вирских закривачох за главу.<ref>''„Philippi Collection”. Philippi-collection.blogspot.com. 2011-11-23. Приступљено 2012-01-07.''</ref> [[Файл:RhofHutladen1.jpg|thumb|Предавальня калапох зоз 1900. року у Музею на отвореним Рошайдер Хоф.]] == Файти калапох == Єст рижни файти калапох: • Ловарски калап<br>• Каубойски калап<br>• Горяцки калап<br>• Сламяни калап<br>• Наполеонов калап<br>• Сомбреро<br>• Цилиндер (калап)<br>• Панама калап '''Калап''' ше вола и предмет подобни калапу: калап слунечнїку (серб. глава); калап то и верх [[Руски пец|руского пеца]] (главка), а калапи (множина) то и рошлїна чийо лїсца подобни калапом (серб. локвањ, лат. ''Nymphaea alba'' [[Карл фон Лине|L]].). == Интересантносци == Зняти два филми зоз 1972. и 2012. року под назву Калап [[Професор|професора]] Вуїча, по познатому професорови чий защитни знак бул калап од хторого ше нє роздвойовал. Тиж єст награда Калап Миливоя Живановича, хтору ше додзелює на смотри найлєпших аматерских театрох [[Сербия|Сербиї]] у Пожаревцу. Позната и жартовлїва театрална представа хтору написали Ежен Лабиш и Марк-Мишел под назву Флорентински калап у хторей млоди глєда сламяни калап хтори му його [[конь]] поєдол док ше рихтало свадзбу, а хтора бевена и по [[Руски язик|руски]]. == Фразеолоґия == • '''Анї калап нє ма''' = барз є бидни<br>• '''Мац (нє мац) под калапом''' = буц (нє буц) мудри<br>'''• Ношиц калап''' = буц хлоп, розказовац у обисцу<br>• '''Нє знїма (нє знял) калап яґда под нїм тащка ма''' = нє здравка == Ґалерия == <gallery> Файл:Hat MET 1988.342.1a.jpg|Ажурни калап зоз 17. вику, Метрополитански музей уметносци Файл:Hat MET 1988.342.1bc.jpg Файл:Pierre Auguste Renoir - Woman in a Flowered Hat - Google Art Project.jpg|Жена у калапе зоз ружами, 1889. рок Файл:Inquilinos.gif|Калапи котри указую на друштвени статус, Чиле 1821. рок Файл:Charles-vernet-top-hat.jpg|Двоме французки декаденти ше поздравляю зоз калапами, 1796. рок Файл:Gruppbild sv arbetsförmän vid Läten Hospitalbygge - Nordiska Museet - NMA.0056803.jpg|Цилиндер, шилята шапка, борсалино, полуцилиндрични калап, Шведска, початок 20. вику Файл:Cover of Australasian Post With Miss Chinatown in 1966.jpg|Красавица Австралиї ноши калап од Кристиан Диор, 60 - тих рокох Файл:A life of Napoleon Boneparte- (1901) (14580260199).jpg|Наполеон Файл:Bowler Hat sw (fcm).jpg|Bowler / Derby Файл:Buntaljfccc.JPG|Бунтал Файл:Sombrero-cordobes.jpg|Сомбреро Файл:La Villa Española de Shima, Parque España - Museo "Castillo de Xavier" - El traje de flamenca y el sombrero.jpg|Сомбреро, у Шпаниї Файл:Monywa-Hpo Win Daung-62-Affenfutterhaendlerin-gje.jpg|Конусни калап Файл:Felthat.jpg|Каубойски калап Файл:A fedora hat, made by Borsalino.jpg|Федора калап, Борсалино Файл:Borsalino Indy.jpg Файл:Borsalino, tirlby.jpg Файл:یک مرد جوان ایرانی با کلاه شاپو سفید و عینک دودی و کت و شلوار ـ عکاس مصطفی معراجی 07.jpg Файл:Panama hat.jpg|Панамски калап Файл:Panama* (Ecuadorian) Hats.jpg|Панамски калапи </gallery> == Референци == <references /> [[Катеґория:Шапки]] hvy7esuolqn35p4zfxkjjtxbd0oypon Ендометриоза 0 3250 19909 19904 2026-07-16T12:22:58Z Olirk55 19 Уложена таблїчка зозо текстом 19909 wikitext text/x-wiki {{Инфорамик | headerstyle = background: #ccf; | header1 = Ендометриоза | label2 = | data2 = [[File:Endometriosis.jpg| |300px|]] | label3 =| data3 = Ендиметриоза знята у цеку лапароскопскей операциї | header4 = Класификация и вонкашнї ресурси |Наукова класификация | label5 = Специялносц| data5 = Ґинеколоґия | label6 = MKB-10 | data6 = N80 | label7 = MKB-9-CM | data7 = 617.0 | label8 = OMIM | data8 = 131200 | label9 = DiseasesDB | data9= 4269 | label10 = MedlinePlus | data10= 000915 | label11= eMedicine | data11= med/3419 ped/677 emerg/165 | label12 = Patient UK | data12 = Endometrioza | label13 = MeSH | data13 = D004715 | header14 = | label15 = | data15= | label16 = Род | data16 = }} '''Ендометриоза''' то назва за стан хтори характеризує роснуце тканї ендометриюму (нукашнє пасмо плоднїци) звонка ендометриюму и миометриюму плоднїци.<ref>[https://www.nichd.nih.gov/health/topics/endometriosis „Endometriosis: Overview”.] 24. 06. 2013. Приступљено 4. 03. 2015.</ref><ref>Culley L, Law C, Hudson N, Denny E, Mitchell H, Baumgarten M, Raine-Fenning N (2013). . „The social and psychological impact of endometriosis on women&#x27;s lives: A critical narrative review”. Human Reproduction Update. 19 (6): 625—639. [https://sr.wikipedia.org/wiki/PubMed#PMID PMID 23884896.] [https://sr.wikipedia.org/wiki/Digitalni_identifikator_objekta doi:10.1093/humupd/dmt027.]</ref>  Наход ендометрия у миометрию вола ше аденомиоза (дакеди лат. ''endometriosis interna''). Така „ектопична“ ендометрия ма исте значенє як и нормална ендометрия. Нормални ендометриюм у плоднїци ше под час менструалного циклусу олупи и виходзи зоз цела. При ендометриози, ектопична ткань реаґує на гормонални пременки як и нормални ендометриюм. Так олупени клїтинки и крев углавним нє можу висц зоз цела и спричинюю рижни пременки як цо: нукашнє кирвавенє, запалєнє, боль, рубци або даяки други симптоми на органох хтори нє часц женскей полней системи (мочова система, система за претровйованє, нервова система). == Симптоми == Главни и найчастейши симптом ендометриози то карлїчни боль. Боль углавним зрозмирни преширеню хороти, гоч даєдни жени нє чувствую, або чувствую барз мали боль, без огляду на розширеносц и розвитосц хороти. Боль може буц и интензивни, гоч єст барз мало жирячиска ендометриози.<ref>Stratton P, Berkley KJ (2011). . [https://pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC3072022/ „Chronic pelvic pain and endometriosis: translational evidence of the relationship and implications”.] Hum. Reprod. Update. 17 (3): 327—46 [https://sr.wikipedia.org/wiki/PubMed_Central PMC 3072022. PMID 21106492 [https://sr.wikipedia.org/wiki/Digitalni_identifikator_objekta doi]:[https://academic.oup.com/humupd/article-abstract/17/3/327/1388604?redirectedFrom=fulltext&login=false 10.1093/humupd/dmq050.]</ref> [3]  ''Symptoms of endometriosis-related pain may include'': <ref>Endometriosis;NIH Pub. No. 02-2413; September 2002</ref> '''Други симптоми можу буц''': ♦ Дисменорея, хтора може буц напредуюца ♦ Хронїчни боль (у долнєй часци хрибта и карлїци, або боль у бруху) ♦ Диспареуния ♦ Боляца перисталтика або боляце мокренє (дизурия) [[File:Qu’est-ce que l’endométriose.webm|right|300x300px|Vidéo explicative : « Qu'est-ce que l'endométriose ? », 1 min 49 s.()толкованє цо то ендрометриоза]] ♦ Вельки менструални кирвавеня (менораґия) ♦ Млосц и поврацанє ♦ Предменструалне або интерменструалне платкасте кирвавенє, ткв. „''spotting''&quot; ♦ Нєплодносц (напр. ендометриоза може спричинїц обструкцию вайцоводу) ♦ Обструкция черева або обструкция у мочовей системи == Локализация и класификация == Ендометриоза ше найчастейше находзи у карлїчних структурох: ♦ Ваєчнїки ♦ Вайцоводи ♦ Заднї бок плоднїци и заднє углїбенє у перитонеуме (lat. ''Excavatio rectouterina'' Даґласов простор) ♦ Преднї бок плоднїци и преднє углїбенє у перитонеуме (lat. Excavatio vesicouterina) ♦ Плоднїцки лиґаменти – широки (lat. ''Ligamentum rotundum uteri'') або округли (lat. ''Ligamentum latum uteri'') ♦ Черева, окреме шлєпе черево ♦ Мочов мехир ♦ Ендометриоза ше може шириц до гарлочка плоднїци и вулви або на места хирурґийних пререзох у абдомену ♦ Барз ридко, плюца або други часци цела. Ендометриоза ше класификує як минимална, блага, умерена або чежка (I-IV), после лапараскопского преценьованя числа и велькосци жирячискох, як и присутносци зроснуцох.<ref>Muzii L, Marana R, Caruana P, Mancuso S. The impact of preoperative gonadotrophin releasing hormone agonist treatment on laparoscopic excision of ovarian endometriotic cysts. Fertil Steril 1996;65:1235-7.</ref> == Теориї о наставаню ендометриози == Теориї о наставаню ендометриози розвиваю ше у двох главних напрямох. Єден представя идею метаплазиї епицела одредзеного орґану, до епицела ендометриюму, а друга розпатра идею ендометриотского имплантанту, т.є. приход ендометрийних клїтинкох до одредзеного места имплантациї. == Компликациї == [[File:Endometriosis cells types and innvervation.jpg|right|thumb|300px|Ендометриозни лезиї маю и стромални клїтинки подобни ендометриюму (хтори нормално формирую потпорне ткиво) и епителни клїтинки, и повязани кревово судзинки и нерви.]]Найчастейша компликация ендометриози то нєплодносц. Зависно од локализациї, ендометриоза може спричинїц адгезиї у черевох або мочовей системи, цо може направиц проблеми зоз преходносцу часцох системи. Ридко ендометриозу можеме найсц у централней нервовей системи, дзе може спричинїц велї розлични неуролоґийни симптоми, або у плюцох. У жарячискох ендометриози може присц до гиперплазиї (як и у ендометриюме – гиперплазия ендометриюму) або до розвою злоноровного (малиґного) тумору. == Лїченє == Лїченє ендометриози може буц зоз лїками, хирурґийно або комбиновано (предоперацийно медикаментно або постоперацийно медикаментно). == Литература == * Markham SM, Carpenter SE, Rock JA. Extrapelvic endometriosis. Obstet Gynecol Clin North Am. Mar 1989;16(1):193-219. * Lobo RA. Endometriosis: etiology, pathology, diagnosis, management. In: Comprehensive Gynecology. Philadelphia, PA: Mosby; 5th ed:2007 == Вонкашнї вязи == * [https://curlie.org/Health/Women's_Health/Conditions_and_Diseases/Uterus/Endometriosis Endometrioza] на веб-сајту [https://sr.wikipedia.org/wiki/DMOZ Curlie] (язик: анґлийски) * [https://web.archive.org/web/20130130055039/http://www.womenshealth.gov/publications/our-publications/fact-sheet/endometriosis.cfm Endometriosis fact sheetщ from] womenshealth.gov {{Commonscat}} == Референци == <references /> [[Катеґория:Медицина]] [[Катеґория:Ґинеколоґия]] [[Катеґория:Менструални циклус]] 4yzk60y9v69u93pabfa1evqozgmyxzx 19910 19909 2026-07-16T12:24:01Z Olirk55 19 19910 wikitext text/x-wiki {{Инфорамик | headerstyle = background: #ccf; | header1 = Ендометриоза | label2 = | data2 = [[File:Endometriosis.jpg| |300px|]] | label3 =| data3 = Ендиметриоза знята у цеку лапароскопскей операциї | header4 = Класификация и вонкашнї ресурси |Наукова класификация | label5 = Специялносц| data5 = Ґинеколоґия | label6 = MKB-10 | data6 = N80 | label7 = MKB-9-CM | data7 = 617.0 | label8 = OMIM | data8 = 131200 | label9 = DiseasesDB | data9= 4269 | label10 = MedlinePlus | data10= 000915 | label11= eMedicine | data11= med/3419 ped/677 emerg/165 | label12 = Patient UK | data12 = Endometrioza | label13 = MeSH | data13 = D004715 | header14 = | label15 = | data15= | label16 = Род | data16 = }} '''Ендометриоза''' то назва за стан хтори характеризує роснуце тканї ендометриюму (нукашнє пасмо плоднїци) звонка ендометриюму и миометриюму плоднїци.<ref>[https://www.nichd.nih.gov/health/topics/endometriosis „Endometriosis: Overview”.] 24. 06. 2013. Приступљено 4. 03. 2015.</ref><ref>Culley L, Law C, Hudson N, Denny E, Mitchell H, Baumgarten M, Raine-Fenning N (2013). . „The social and psychological impact of endometriosis on women&#x27;s lives: A critical narrative review”. Human Reproduction Update. 19 (6): 625—639. [https://sr.wikipedia.org/wiki/PubMed#PMID PMID 23884896.] [https://sr.wikipedia.org/wiki/Digitalni_identifikator_objekta doi:10.1093/humupd/dmt027.]</ref>  Наход ендометрия у миометрию вола ше аденомиоза (дакеди лат. ''endometriosis interna''). Така „ектопична“ ендометрия ма исте значенє як и нормална ендометрия. Нормални ендометриюм у плоднїци ше под час менструалного циклусу олупи и виходзи зоз цела. При ендометриози, ектопична ткань реаґує на гормонални пременки як и нормални ендометриюм. Так олупени клїтинки и крев углавним нє можу висц зоз цела и спричинюю рижни пременки як цо: нукашнє кирвавенє, запалєнє, боль, рубци або даяки други симптоми на органох хтори нє часц женскей полней системи (мочова система, система за претровйованє, нервова система). == Симптоми == Главни и найчастейши симптом ендометриози то карлїчни боль. Боль углавним зрозмирни преширеню хороти, гоч даєдни жени нє чувствую, або чувствую барз мали боль, без огляду на розширеносц и розвитосц хороти. Боль може буц и интензивни, гоч єст барз мало жирячиска ендометриози.<ref>Stratton P, Berkley KJ (2011). . [https://pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC3072022/ „Chronic pelvic pain and endometriosis: translational evidence of the relationship and implications”.] Hum. Reprod. Update. 17 (3): 327—46 [https://sr.wikipedia.org/wiki/PubMed_Central PMC 3072022. PMID 21106492 [https://sr.wikipedia.org/wiki/Digitalni_identifikator_objekta doi]:[https://academic.oup.com/humupd/article-abstract/17/3/327/1388604?redirectedFrom=fulltext&login=false 10.1093/humupd/dmq050.]</ref> [3]  ''Symptoms of endometriosis-related pain may include'': <ref>Endometriosis;NIH Pub. No. 02-2413; September 2002</ref> '''Други симптоми можу буц''': ♦ Дисменорея, хтора може буц напредуюца ♦ Хронїчни боль (у долнєй часци хрибта и карлїци, або боль у бруху) ♦ Диспареуния ♦ Боляца перисталтика або боляце мокренє (дизурия) [[File:Qu’est-ce que l’endométriose.webm|right|тхумбЖ300x300px|Vidéo explicative : « Qu'est-ce que l'endométriose ? », 1 min 49 s.(толкованє цо то ендрометриоза?)]] ♦ Вельки менструални кирвавеня (менораґия) ♦ Млосц и поврацанє ♦ Предменструалне або интерменструалне платкасте кирвавенє, ткв. „''spotting''&quot; ♦ Нєплодносц (напр. ендометриоза може спричинїц обструкцию вайцоводу) ♦ Обструкция черева або обструкция у мочовей системи == Локализация и класификация == Ендометриоза ше найчастейше находзи у карлїчних структурох: ♦ Ваєчнїки ♦ Вайцоводи ♦ Заднї бок плоднїци и заднє углїбенє у перитонеуме (lat. ''Excavatio rectouterina'' Даґласов простор) ♦ Преднї бок плоднїци и преднє углїбенє у перитонеуме (lat. Excavatio vesicouterina) ♦ Плоднїцки лиґаменти – широки (lat. ''Ligamentum rotundum uteri'') або округли (lat. ''Ligamentum latum uteri'') ♦ Черева, окреме шлєпе черево ♦ Мочов мехир ♦ Ендометриоза ше може шириц до гарлочка плоднїци и вулви або на места хирурґийних пререзох у абдомену ♦ Барз ридко, плюца або други часци цела. Ендометриоза ше класификує як минимална, блага, умерена або чежка (I-IV), после лапараскопского преценьованя числа и велькосци жирячискох, як и присутносци зроснуцох.<ref>Muzii L, Marana R, Caruana P, Mancuso S. The impact of preoperative gonadotrophin releasing hormone agonist treatment on laparoscopic excision of ovarian endometriotic cysts. Fertil Steril 1996;65:1235-7.</ref> == Теориї о наставаню ендометриози == Теориї о наставаню ендометриози розвиваю ше у двох главних напрямох. Єден представя идею метаплазиї епицела одредзеного орґану, до епицела ендометриюму, а друга розпатра идею ендометриотского имплантанту, т.є. приход ендометрийних клїтинкох до одредзеного места имплантациї. == Компликациї == [[File:Endometriosis cells types and innvervation.jpg|right|thumb|300px|Ендометриозни лезиї маю и стромални клїтинки подобни ендометриюму (хтори нормално формирую потпорне ткиво) и епителни клїтинки, и повязани кревово судзинки и нерви.]]Найчастейша компликация ендометриози то нєплодносц. Зависно од локализациї, ендометриоза може спричинїц адгезиї у черевох або мочовей системи, цо може направиц проблеми зоз преходносцу часцох системи. Ридко ендометриозу можеме найсц у централней нервовей системи, дзе може спричинїц велї розлични неуролоґийни симптоми, або у плюцох. У жарячискох ендометриози може присц до гиперплазиї (як и у ендометриюме – гиперплазия ендометриюму) або до розвою злоноровного (малиґного) тумору. == Лїченє == Лїченє ендометриози може буц зоз лїками, хирурґийно або комбиновано (предоперацийно медикаментно або постоперацийно медикаментно). == Литература == * Markham SM, Carpenter SE, Rock JA. Extrapelvic endometriosis. Obstet Gynecol Clin North Am. Mar 1989;16(1):193-219. * Lobo RA. Endometriosis: etiology, pathology, diagnosis, management. In: Comprehensive Gynecology. Philadelphia, PA: Mosby; 5th ed:2007 == Вонкашнї вязи == * [https://curlie.org/Health/Women's_Health/Conditions_and_Diseases/Uterus/Endometriosis Endometrioza] на веб-сајту [https://sr.wikipedia.org/wiki/DMOZ Curlie] (язик: анґлийски) * [https://web.archive.org/web/20130130055039/http://www.womenshealth.gov/publications/our-publications/fact-sheet/endometriosis.cfm Endometriosis fact sheetщ from] womenshealth.gov {{Commonscat}} == Референци == <references /> [[Катеґория:Медицина]] [[Катеґория:Ґинеколоґия]] [[Катеґория:Менструални циклус]] 2ptejc8fea8r3qcq76umhabgeco2vrh 19911 19910 2026-07-16T12:27:28Z Olirk55 19 Корекциї у тексту знїмака 19911 wikitext text/x-wiki {{Инфорамик | headerstyle = background: #ccf; | header1 = Ендометриоза | label2 = | data2 = [[File:Endometriosis.jpg| |300px|]] | label3 =| data3 = Ендиметриоза знята у цеку лапароскопскей операциї | header4 = Класификация и вонкашнї ресурси |Наукова класификация | label5 = Специялносц| data5 = Ґинеколоґия | label6 = MKB-10 | data6 = N80 | label7 = MKB-9-CM | data7 = 617.0 | label8 = OMIM | data8 = 131200 | label9 = DiseasesDB | data9= 4269 | label10 = MedlinePlus | data10= 000915 | label11= eMedicine | data11= med/3419 ped/677 emerg/165 | label12 = Patient UK | data12 = Endometrioza | label13 = MeSH | data13 = D004715 | header14 = | label15 = | data15= | label16 = Род | data16 = }} '''Ендометриоза''' то назва за стан хтори характеризує роснуце тканї ендометриюму (нукашнє пасмо плоднїци) звонка ендометриюму и миометриюму плоднїци.<ref>[https://www.nichd.nih.gov/health/topics/endometriosis „Endometriosis: Overview”.] 24. 06. 2013. Приступљено 4. 03. 2015.</ref><ref>Culley L, Law C, Hudson N, Denny E, Mitchell H, Baumgarten M, Raine-Fenning N (2013). . „The social and psychological impact of endometriosis on women&#x27;s lives: A critical narrative review”. Human Reproduction Update. 19 (6): 625—639. [https://sr.wikipedia.org/wiki/PubMed#PMID PMID 23884896.] [https://sr.wikipedia.org/wiki/Digitalni_identifikator_objekta doi:10.1093/humupd/dmt027.]</ref>  Наход ендометрия у миометрию вола ше аденомиоза (дакеди лат. ''endometriosis interna''). Така „ектопична“ ендометрия ма исте значенє як и нормална ендометрия. Нормални ендометриюм у плоднїци ше под час менструалного циклусу олупи и виходзи зоз цела. При ендометриози, ектопична ткань реаґує на гормонални пременки як и нормални ендометриюм. Так олупени клїтинки и крев углавним нє можу висц зоз цела и спричинюю рижни пременки як цо: нукашнє кирвавенє, запалєнє, боль, рубци або даяки други симптоми на органох хтори нє часц женскей полней системи (мочова система, система за претровйованє, нервова система). == Симптоми == Главни и найчастейши симптом ендометриози то карлїчни боль. Боль углавним зрозмирни преширеню хороти, гоч даєдни жени нє чувствую, або чувствую барз мали боль, без огляду на розширеносц и розвитосц хороти. Боль може буц и интензивни, гоч єст барз мало жирячиска ендометриози.<ref>Stratton P, Berkley KJ (2011). . [https://pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC3072022/ „Chronic pelvic pain and endometriosis: translational evidence of the relationship and implications”.] Hum. Reprod. Update. 17 (3): 327—46 [https://sr.wikipedia.org/wiki/PubMed_Central PMC 3072022. PMID 21106492 [https://sr.wikipedia.org/wiki/Digitalni_identifikator_objekta doi]:[https://academic.oup.com/humupd/article-abstract/17/3/327/1388604?redirectedFrom=fulltext&login=false 10.1093/humupd/dmq050.]</ref> [3]  ''Symptoms of endometriosis-related pain may include'': <ref>Endometriosis;NIH Pub. No. 02-2413; September 2002</ref> '''Други симптоми можу буц''': ♦ Дисменорея, хтора може буц напредуюца ♦ Хронїчни боль (у долнєй часци хрибта и карлїци, або боль у бруху) ♦ Диспареуния ♦ Боляца перисталтика або боляце мокренє (дизурия) [[File:Qu’est-ce que l’endométriose.webm|right|thumb|300x300px|Видео знїмок, толкованє цо то ендометриоза?)]] ♦ Вельки менструални кирвавеня (менораґия) ♦ Млосц и поврацанє ♦ Предменструалне або интерменструалне платкасте кирвавенє, ткв. „''spotting''&quot; ♦ Нєплодносц (напр. ендометриоза може спричинїц обструкцию вайцоводу) ♦ Обструкция черева або обструкция у мочовей системи == Локализация и класификация == Ендометриоза ше найчастейше находзи у карлїчних структурох: ♦ Ваєчнїки ♦ Вайцоводи ♦ Заднї бок плоднїци и заднє углїбенє у перитонеуме (lat. ''Excavatio rectouterina'' Даґласов простор) ♦ Преднї бок плоднїци и преднє углїбенє у перитонеуме (lat. Excavatio vesicouterina) ♦ Плоднїцки лиґаменти – широки (lat. ''Ligamentum rotundum uteri'') або округли (lat. ''Ligamentum latum uteri'') ♦ Черева, окреме шлєпе черево ♦ Мочов мехир ♦ Ендометриоза ше може шириц до гарлочка плоднїци и вулви або на места хирурґийних пререзох у абдомену ♦ Барз ридко, плюца або други часци цела. Ендометриоза ше класификує як минимална, блага, умерена або чежка (I-IV), после лапараскопского преценьованя числа и велькосци жирячискох, як и присутносци зроснуцох.<ref>Muzii L, Marana R, Caruana P, Mancuso S. The impact of preoperative gonadotrophin releasing hormone agonist treatment on laparoscopic excision of ovarian endometriotic cysts. Fertil Steril 1996;65:1235-7.</ref> == Теориї о наставаню ендометриози == Теориї о наставаню ендометриози розвиваю ше у двох главних напрямох. Єден представя идею метаплазиї епицела одредзеного орґану, до епицела ендометриюму, а друга розпатра идею ендометриотского имплантанту, т.є. приход ендометрийних клїтинкох до одредзеного места имплантациї. == Компликациї == [[File:Endometriosis cells types and innvervation.jpg|right|thumb|300px|Ендометриозни лезиї маю и стромални клїтинки подобни ендометриюму (хтори нормално формирую потпорне ткиво) и епителни клїтинки, и повязани кревово судзинки и нерви.]]Найчастейша компликация ендометриози то нєплодносц. Зависно од локализациї, ендометриоза може спричинїц адгезиї у черевох або мочовей системи, цо може направиц проблеми зоз преходносцу часцох системи. Ридко ендометриозу можеме найсц у централней нервовей системи, дзе може спричинїц велї розлични неуролоґийни симптоми, або у плюцох. У жарячискох ендометриози може присц до гиперплазиї (як и у ендометриюме – гиперплазия ендометриюму) або до розвою злоноровного (малиґного) тумору. == Лїченє == Лїченє ендометриози може буц зоз лїками, хирурґийно або комбиновано (предоперацийно медикаментно або постоперацийно медикаментно). == Литература == * Markham SM, Carpenter SE, Rock JA. Extrapelvic endometriosis. Obstet Gynecol Clin North Am. Mar 1989;16(1):193-219. * Lobo RA. Endometriosis: etiology, pathology, diagnosis, management. In: Comprehensive Gynecology. Philadelphia, PA: Mosby; 5th ed:2007 == Вонкашнї вязи == * [https://curlie.org/Health/Women's_Health/Conditions_and_Diseases/Uterus/Endometriosis Endometrioza] на веб-сајту [https://sr.wikipedia.org/wiki/DMOZ Curlie] (язик: анґлийски) * [https://web.archive.org/web/20130130055039/http://www.womenshealth.gov/publications/our-publications/fact-sheet/endometriosis.cfm Endometriosis fact sheetщ from] womenshealth.gov {{Commonscat}} == Референци == <references /> [[Катеґория:Медицина]] [[Катеґория:Ґинеколоґия]] [[Катеґория:Менструални циклус]] ou0k9nt48lbzjpc326j3wl0zzawsy7i Национални парк Улуру-Ката Т'юта 0 3251 19925 19906 2026-07-17T07:11:18Z Olirk55 19 Вонкашнї вязи 19925 wikitext text/x-wiki '''Национални парк Улуру – Ката Т'юта''' находзи ше у федералней сиверней обласци Австралиї, 1431 км южнєйше од Дарвину, а на Унескову лїстину шветовей [[културна скарбнїца|културней скарбнїци]] є уписани 1987. року. == История == Парк основани 1987. року на [[Поверхносц|поверхносци]] 1.326 км2, а состої ше зоз найвекшого меґалиту [[Камень|(камени]] блок без малтеру) на швеце - Улуру и векшого числа менших камених блокох Ката Т'юта на основи хторих наволани тот национални парк. Тоти стини представяю вирски толкованя єдней з найстарших людских заєднїцох. Велька заєднїца племенох хтори жию коло парку вери до Т'юкурпи хтора представя период кед їх предки (митолоґийни божества, источашнє людзе и животинї и рошлїни), жили на жеми и творели природу, рики, гори и пустинї, флору и фауну. Национални парк за жительство представя їх културне нашлїдство. == Клима и рочни часци == У националним парку рочни штреднї паданя 307,7 мм. Найвисша зазначена [[температура]] воднє 45 ступнї влєце, а найнїзша ноцна -5 ступнї, и то вжиме. На перши попатрунок околїско централней Австралиї випатра нємилосердне и бездушне, алє ту заш лєм панує зложена екосистема полна живота. Рошлїни и животинї ше прилагодзели ґу таким чежким условийом, так же тото подруче дом даєдним найнєобичнєйшим файтом флори и фауни на жеми. Даєдни з нїх представяли богате жридло [[Пожива|поживи]] и лїковитих мишанїнох за локални заєднїци Абориджинох. '''Абориджини препознаваю шейсц рочни часци:''' • Пирякати (авґуст/септембер) – Период розмножованя животиньох и квитнуца рошлїнох хтори хасную як поживу • Вияринґпаи (октобер/новембер) – Период моцней горучави кед поживи єст наисце мало • Итаню (януар/фебруар) – Период нєпогоди • Ванит'юнкупаи (марец) – Жимнєйши период • Т'юнталпа (април/май) – Хмари приходза зоз югу • Вари (юний/юлий) – Жимни период зоз раншима мразами == Флора и фауна == У слабей веґетациї парку жию 22 файти автохтоних цицарох: динґо, червени кенґур, скочимиша (цицар глодар зоз длугокима заднїма ногами з помоцу хторих скака подобнє як кенґур), даскельо файти пергачох и други, алє и даскельо увежени файти: ґамила, [[Лїшка|лїшка,]] домашня миша и польски [[Заяц|заяц.]] У парку жию и вецей як 150 файти птицох, алє и 5 файти австралийских шмикачох. == Еколоґия == Национални парк спада до найзначнєйших шветових екосистемох сушних подручох. Як резерват биосфери, у рамикох Унесковей програми Чловек и биосфера, придружує ше ґу ґрупи найменєй 11 других [[Резерват природи|резерватох]] у Австралиї и медзинародней мрежи хторим циль очуванє главних типох екосистеми на [[Планета|планети]] Жеми. == Управа парку == Зоз националним парком Улуру – Ката Т'юта управя народ Ананґу (заєднїцка назва за вецей ґрупи Абориджинох хтори жию на ширшим подручу тей часци Австралиї). За тот народ камена гора Улуру (стара назва Ayers Rock) святе место, нєшка и национални символ, а тиж так представя и єден з найтаїнственших и найинтересантнєйших ґеолоґийних феноменох на швеце. Приступ и фотоґрафованє того и околних святих местох забранєни. Тот камени брег настал пред 500 милиони роками, високи є 240 [[Метер|метери]] и ма обсяг коло 10 км зоз велїма пещерами и дзирами при дну. З одлуку управи, рушанє туристох ше огранїчує на подруче єдней [[Драга|драги]] коло Улуру, єдней пещери и пендранє на верх тей гори. На тей драги єст одредзени места за паркованє превозкох, так же розпатрац природу мож лєм на тих местох. Правила справованя барз строги, а за нєпочитованє ше вирека високи пенєжни кари. Забранєни науково виглєдованя и бранє материялу зоз тла. Уход дошлєбодзени ґрупи людзох у хторей єст лєм до 15 особи. Найважнєйше туристичне место Джулара (Yulara), а збудоване є як база за нащивительох [[Национални парк|националного парку]]. Оддалєне є 20 км од шветово познатого монолиту Улуру и наменєне є як центер зоз подполну услугу туристом. == Ґалерия == <gallery> Файл:Uluru1_2003-11-21.jpg|<center>Гора Улуру Файл:TreesUpUluru.JPG|<center>Попатрунок зоз [[Воздух|воздуху]] на Улуру Файл:Uluru_2.JPG|<center>Рисунки Абориджинох Файл:Schema_Kata_Tjuta_Uluru.png|<center>Шематски приказ ґеолоґийно повазаних стинох Улуру и Ката Т′юта Файл:Kata Tjuta at sunset (October 2009).jpg|<center>Гора Ката Т′юта </gallery> == Литература == * Бок 360-363 у енциклопедиї == Вонкашнї вязи == * [https://uluru.gov.au/discover/nature/animals/ The desert landscape of Uluṟu-Kata Tjuṯa National Park is far from a barren wasteland.] * [https://uluru.gov.au/discover/culture/stories/ Stories] * [https://uluru.gov.au/discover/nature/plants/ Plants] * [https://uluru.gov.au/discover/nature/geology/ Geology] * [https://uluru.gov.au/discover/nature/animals/ Animalis] azxwedvlk6cgut4nz2co3lgk60ab1ux Силка 0 3252 19908 19907 2026-07-16T12:04:47Z ОленкаБТ 1579 Медзинаслови, викивязи, вонкашнї вязи, укладанє фотоґрафийох 19908 wikitext text/x-wiki '''Силка''' (мадь. ''szilke'' шолька, мала судзина; всл. ''silka'' файта глїняного гарчка); у нашим язику то глїняна судзина за зберанє шметанки: як глїняна кантичка, лєм векша. Тото слово ше хасновало тиж и за красну полцорову [[Миска|миску]] з ухами, у хторей ше ношело єсц положнїци. Тоту миску ше хасновало и за други потреби: до нєй ше [[Нєдзеля|внєдзелю]] улївало юху у хторей заварени галушки або [[ґаґорки]], алє и за резанки зоз сиром, маком, [[Хлєбичок|хлєбичком]] або з [[Кромпля|кромплями.]] Силки правели майстрове цо правели потребну судзину зоз печеней глїни. Силки мали ґлазуру и звонка и знука судзини. При сподку силка була узка, до нєй ше злївало шметанку. Долу при дну мала дзирку за одцеканє [[Серватка|серватки.]] Кед серватка вицекла, дзирочку ше затикало звонка з гушим [[Пирє|пирком]]. Младши силку волали шметанїк. Силку ше дараз могло направиц з двома ухами, а дакеди лєм з єдним ухом. По велькосци, тоти цо були висши як 25 центи волали ше вельки силки, а тоти цо мали 15-25 центи волали ше єдноствно - силки. Гевти нїзши як 15 центи волали ше мали силки (випатрали як шольки). == Силки при Руснацох == У обисцу дзе ше ховало домашнї животинї, та и крави хтори ше доєло пре млєко, за зберанє шметанки було окремни судзини. Подоєне швиже млєко було у жохтаре. Зоз жохтара ше млєко цо ше нє поєдло такой розлївало до глїняних кантичкох або до векших гарчкох. Зоз млєка цо стало [[дзень]] або два и скисло ше, зберало ше з [[Ложка|ложку]] лєбо вареху шметанку и кладло до судзини хтора ше волала силка або шметанїк. Часто за поступок збераня шметанки бул вираз же ше шметанку злїва до силки. Назберана шметанка у глїняней силки стала, окреме влєце, у жимнєйших просторийох ([[Комора|коморка]], шпайз або на порващку спущена у [[Студня|студнї]]), а зоз назбераней шметанки ше у збущку муцело [[Масло|масло.]] Познєйше, при концу 20. вику, за роздвойованє шметанки од млєка служели апарати [[Сепаратор (за млєко)|сепаратори]]. Сепаратор мали звичайно лєм тоти обисца у хторих ше доєло вецей крави, а шметанку предавало або з нєй муцело масло. == Ґалерия == <gallery> Файл:Zilahi szilke.jpg|Силка зоз другей половки 19. вику Файл:Tordai szilke.jpg|Тордова силка зоз другей половки 19. вику </gallery> == Литература == * ''Словнїк Руского народного язика II, О-Я'', Нови Сад 2017, б. 469. == Вонкашнї вязи == * [https://mek.oszk.hu/02100/02115/html/5-83.html''Magyar néprajzi lexikon] (''Мадяарски етноґрафски лексикон) fbg6c7b8aghk549js7lmrf68dhckoma 19921 19908 2026-07-16T18:35:26Z Olirk55 19 Уложени фотоґрафиї шметанїка, силки 19921 wikitext text/x-wiki [[File:Мали шметанїк.jpg|thumb|Мали шметанїк, (силка зоз ручку)]]'''Силка''' (мадь. ''szilke'' шолька, мала судзина; всл. ''silka'' файта глїняного гарчка); у нашим язику то глїняна судзина за зберанє шметанки: як глїняна кантичка, лєм векша. Тото слово ше хасновало тиж и за красну полцорову [[Миска|миску]] з ухами, у хторей ше ношело єсц положнїци. Тоту миску ше хасновало и за други потреби: до нєй ше [[Нєдзеля|внєдзелю]] улївало юху у хторей заварени галушки або [[ґаґорки]], алє и за резанки зоз сиром, маком, [[Хлєбичок|хлєбичком]] або з [[Кромпля|кромплями.]] Силки правели майстрове цо правели потребну судзину зоз печеней глїни. Силки мали ґлазуру и звонка и знука судзини. При сподку силка була узка, до нєй ше злївало шметанку. Долу при дну мала дзирку за одцеканє [[Серватка|серватки.]] [[File:Силка, миска на юху.jpg|thumb|Силка, миска за юху]] Кед серватка вицекла, дзирочку ше затикало звонка з гушим [[Пирє|пирком]]. Младши силку волали шметанїк. Силку ше дараз могло направиц з двома ухами, а дакеди лєм з єдним ухом. По велькосци, тоти цо були висши як 25 центи волали ше вельки силки, а тоти цо мали 15-25 центи волали ше єдноствно - силки. Гевти нїзши як 15 центи волали ше мали силки (випатрали як шольки). == Силки при Руснацох == У обисцу дзе ше ховало домашнї животинї, та и крави хтори ше доєло пре млєко, за зберанє шметанки було окремни судзини. Подоєне швиже млєко було у жохтаре. Зоз жохтара ше млєко цо ше нє поєдло такой розлївало до глїняних кантичкох або до векших гарчкох. Зоз млєка цо стало [[дзень]] або два и скисло ше, [[File:Вельки шметанїк.jpg|thumb|Вельки шметанїк (силка)]]зберало ше з [[Ложка|ложку]] лєбо вареху шметанку и кладло до судзини хтора ше волала силка або шметанїк. Часто за поступок збераня шметанки бул вираз же ше шметанку злїва до силки. Назберана шметанка у глїняней силки стала, окреме влєце, у жимнєйших просторийох ([[Комора|коморка]], шпайз або на порващку спущена у [[Студня|студнї]]), а зоз назбераней шметанки ше у [[Збущок|збущку]] муцело [[Масло|масло.]] Познєйше, при концу 20. вику, за роздвойованє шметанки од млєка служели апарати [[Сепаратор (за млєко)|сепаратори]]. Сепаратор мали звичайно лєм тоти обисца у хторих ше доєло вецей крави, а шметанку предавало або з нєй муцело масло. == Ґалерия == <gallery> Файл:Zilahi szilke.jpg|Силка, шметанїк з ручку, (друга половка 19. вику) Файл:Tordai szilke.jpg|Тордова силка зоз другей половки 19. вику </gallery> == Литература == * ''Словнїк Руского народного язика II, О-Я'', Нови Сад 2017, б. 469. == Вонкашнї вязи == * [https://mek.oszk.hu/02100/02115/html/5-83.html''Magyar néprajzi lexikon] (''Мадяарски етноґрафски лексикон) 4oyyppdhjwkbwgcj9oshwkh7b86jmqi Катеґория:Ґинеколоґия 14 3253 19912 2026-07-16T12:29:18Z Olirk55 19 Катеґория 19912 wikitext text/x-wiki Ендиметриоза [[Катеґория:Менструални циклус]] dfhj42jsexrrd4bp3htkwpqazvkidch Порвисло 0 3254 19913 2026-07-16T14:05:52Z Saslavik 1716 Нова страница: '''Порвисло''' (общеславянске слово, з истим значеньом: всл. ''porvislo'': vjažeme do porvisla, слц. ''povrieslo'', поль. ''powróslo'', укр. ''перевесло'', рсй. ''перевясло'', серб. ''уже, повесло'') то скруцена ражова, ярчана або житна слама за вязанє снопох кед ше ручно кошело жито. Одберачка з… 19913 wikitext text/x-wiki '''Порвисло''' (общеславянске слово, з истим значеньом: всл. ''porvislo'': vjažeme do porvisla, слц. ''povrieslo'', поль. ''powróslo'', укр. ''перевесло'', рсй. ''перевясло'', серб. ''уже, повесло'') то скруцена ражова, ярчана або житна слама за вязанє снопох кед ше ручно кошело жито. Одберачка за косачом одберала, односно зоз шерпом зберала покошене жито хторе би звичайно старши вязали до снопох з тима порвислами. Порвисла ше плєтло додня рано, док жито, ярец або раж були ище влажни од роси, або позно вечар, же би були еластичнєйши. Теди ше их пошкропело з воду же би ше слама нє ламала, алє дала добре зогнуц. По два пасемка спомнутих житаркох ше брало до рук, кладло клаше ґу клашу и круцело як штранґ. Дзекеди порвисла пресцерали младши особи, звичайно дзеци, а дзекеди одберачка мала док одберала порвисла привязани на хрибце за фартух, припасани над клубами. === Фразеолоґия === '''Пресцерац порвисла''' – класц порвисла ґу снопом хтори треба вязац '''Правиц (круциц) порвисла''' – скруцовац порвисла зоз ражу за вязанє снопох === Литература === Словнїк руского народного язика II, О – Я, Нови Сад 2017, б. 250. 9kdxgyfipcqoq7is0gz7m9oxdtsh7os 19914 19913 2026-07-16T14:14:12Z Saslavik 1716 Слика 19914 wikitext text/x-wiki [[Файл:Porvisla.jpg|thumb|Правенє порвислох]] '''Порвисло''' (общеславянске слово, з истим значеньом: всл. ''porvislo'': vjažeme do porvisla, слц. ''povrieslo'', поль. ''powróslo'', укр. ''перевесло'', рсй. ''перевясло'', серб. ''уже, повесло'') то скруцена ражова, ярчана або житна слама за вязанє снопох кед ше ручно кошело жито. Одберачка за косачом одберала, односно зоз шерпом зберала покошене жито хторе би звичайно старши вязали до снопох з тима порвислами. Порвисла ше плєтло додня рано, док жито, ярец або раж були ище влажни од роси, або позно вечар, же би були еластичнєйши. Теди ше их пошкропело з воду же би ше слама нє ламала, алє дала добре зогнуц. По два пасемка спомнутих житаркох ше брало до рук, кладло клаше ґу клашу и круцело як штранґ. Дзекеди порвисла пресцерали младши особи, звичайно дзеци, а дзекеди одберачка мала док одберала порвисла привязани на хрибце за фартух, припасани над клубами. === Фразеолоґия === '''Пресцерац порвисла''' – класц порвисла ґу снопом хтори треба вязац '''Правиц (круциц) порвисла''' – скруцовац порвисла зоз ражу за вязанє снопох === Литература === Словнїк руского народного язика II, О – Я, Нови Сад 2017, б. 250. djyxtvfos63862ds28l4dxvhra7omk8 19917 19914 2026-07-16T17:04:31Z Olirk55 19 Означени викивязи 19917 wikitext text/x-wiki [[Файл:Porvisla.jpg|thumb|Правенє порвислох]] '''Порвисло''' (общеславянске слово, з истим значеньом: всл. ''porvislo'': vjažeme do porvisla, слц. ''povrieslo'', поль. ''powróslo'', укр. ''перевесло'', рсй. ''перевясло'', серб. ''уже, повесло'') то скруцена ражова, ярчана або житна слама за вязанє снопох кед ше ручно кошело [[жито]]. Одберачка за косачом одберала, односно зоз шерпом зберала покошене жито хторе би звичайно старши вязали до снопох з тима порвислами. Порвисла ше плєтло додня рано, док жито, ярец або раж були ище влажни од роси, або позно вечар, же би були еластичнєйши. Теди ше их пошкропело з воду же би ше [[слама]] нє ламала, алє дала добре зогнуц. По два пасемка спомнутих житаркох ше брало до рук, кладло клаше ґу клашу и круцело як штранґ. Дзекеди порвисла пресцерали младши особи, звичайно дзеци, а дзекеди одберачка мала док одберала порвисла привязани на хрибце за [[фартух]], припасани над клубами. === Фразеолоґия === ♦ '''Пресцерац порвисла''' – класц порвисла ґу снопом хтори треба вязац ♦ '''Правиц (круциц) порвисла''' – скруцовац порвисла зоз ражу за вязанє снопох === Литература === *''Словнїк руского народного язика II'', О – Я, Нови Сад 2017, б. 250. [[Катеґория:Традиция]] [[Катеґория:Архаизми]] 4m0t3tv68mbx1rbihrmjkmsbs15bopv 19919 19917 2026-07-16T17:20:33Z Olirk55 19 Уложена фотоґрафия 19919 wikitext text/x-wiki [[Файл:Porvisla.jpg|thumb|300px|Правенє порвислох]] '''Порвисло''' (общеславянске слово, з истим значеньом: всл. ''porvislo'': vjažeme do porvisla, слц. ''povrieslo'', поль. ''powróslo'', укр. ''перевесло'', рсй. ''перевясло'', серб. ''уже, повесло'') то скруцена ражова, ярчана або житна слама за вязанє снопох кед ше ручно кошело [[жито]]. Одберачка за косачом одберала, односно зоз шерпом зберала покошене жито хторе би звичайно старши вязали до снопох з тима порвислами. Порвисла ше плєтло додня рано, док жито, ярец або раж були ище влажни од роси, або позно вечар, же би були [[File:Povříslo.jpg|right|thumb|300px|Виплєцене порвисло]]еластичнєйши. Теди ше их пошкропело з воду же би ше [[слама]] нє ламала, алє дала добре зогнуц. По два пасемка спомнутих житаркох ше брало до рук, кладло клаше ґу клашу и круцело як штранґ. Дзекеди порвисла пресцерали младши особи, звичайно дзеци, а дзекеди одберачка мала док одберала порвисла привязани на хрибце за [[фартух]], припасани над клубами. == Фразеолоґия == ♦ '''Пресцерац порвисла''' – класц порвисла ґу снопом хтори треба вязац ♦ '''Правиц (круциц) порвисла''' – скруцовац порвисла зоз ражу за вязанє снопох == Литература == *''Словнїк руского народного язика II'', О – Я, Нови Сад 2017, б. 250. == Вонкашня вяза == * [https://www.facebook.com/watch/?v=370287869432468 Kosa wyklepana, żniwa rozpoczęte!] Видео знїмок; кошенє, правенє порвислох, вязанє снопох [[Катеґория:Традиция]] [[Катеґория:Архаизми]] krj1fl8r0zp96dcllzax8nkm8vp4w6c Сцернянка 0 3255 19915 2026-07-16T14:25:56Z Saslavik 1716 Нова страница: '''Сцернянка''' або '''сцерень''' (серб. ''стрњика'') то остатки слами, лєм даєден цент над жему, хтори нє залапела коса (з чловечу руку, косачка, вязачка або комбайн). Тоти остатки ше заорює, або згнїю „на ногох”. Швижа сцернянка златножовта, а о два-три днї, окреме… 19915 wikitext text/x-wiki '''Сцернянка''' або '''сцерень''' (серб. ''стрњика'') то остатки слами, лєм даєден цент над жему, хтори нє залапела коса (з чловечу руку, косачка, вязачка або комбайн). Тоти остатки ше заорює, або згнїю „на ногох”. Швижа сцернянка златножовта, а о два-три днї, окреме кед спаднє диждж або пар рана на ню шеднє роса, меня фарбу. Слама почарнєє. Анї єдна коса нє може покошиц шицко у узретим жице, аж анї теди кед ше го чува з хемию и пирска процив шицких коровчох, та ше у сцернянки вше найдзе даєдна фольовка, чисцец, коньска мента, нацинє чернїцох. Нє так давно, сцернянку ше зохабяло же би була паша за дробнєйши статок: овци, швинї, дробизґ, живину – питому и дзиву (голуби, фазани, герлїчки, тащки, шпаки) хторей швижа сцернянка була богата покарма. Кед косаче нє по своєй дзеки зохабели за собу досц зарна, воно ше утапшало, залїпло за влажну жем або блато, та з того виросла нова рошлїна. Тота рошлїна нє чекала октобер, ожелєнєла за даскельо днї. Теди ше гварело же сцернянка – виросла. На нєй ше зявели и квитки як цо чисцец и коньски вашилєц, хтори медоносни и прицагую пчоли. Дараз ше по сцернянки ходзело боси, лєм требало знац як ше сцернянку ґажи же би нє штухала так барз: ноги ше цагало за собу. Найбаржей заш лєм завадзала чернїчанка хтора становяла крочай, репела ше за костки и там зохабяла зодарту скору. Нєшка сцернянка нїкому нє треба: статок ше карми у хлївох, а парасти ю понагляю заорац. Даєдни после заораней сцернянки шею друге шаце, наприклад даяку швидконарастацу желєняву. Сцернянка прецизовала мена даєдним шацом, та ше тераз по нєй жито, раж, овес, ярец (дзекеди и соя) волаю сцернянково жита. == Литература == Словнїк руского народного язика II, О – Я, Нови Сад 2017, б. 559. https://www.dnevnik.rs/drustvo/precanska-leksika-strnjika-ili-drugi-zivot-zita 5ec1b4nzgyxza0zro8s8ne6frq8umq0 19916 19915 2026-07-16T16:59:04Z Olirk55 19 Ознаени нукашнї вязи 19916 wikitext text/x-wiki '''Сцернянка''' або '''сцерень''' (серб. ''стрњика'') то остатки [[Слама|слами]], лєм даєден цент над жему, хтори нє залапела коса (з чловечу руку, косачка, вязачка або комбайн). Тоти остатки ше заорює, або згнїю „на ногох”. Швижа сцернянка златножовта, а о два-три днї, окреме кед спаднє диждж або пар рана на ню шеднє роса, меня [[Фарба|фарбу]]. Слама почарнєє. Анї єдна [[коса]] нє може покошиц шицко у узретим [[Жито|жице]], аж анї теди кед ше го чува з хемию и пирска процив шицких коровчох, та ше у сцернянки вше найдзе даєдна фольовка, чисцец, коньска мента, нацинє чернїцох. Нє так давно, сцернянку ше зохабяло же би була паша за дробнєйши статок: овци, швинї, дробизґ, живину – питому и дзиву (голуби, фазани, [[Герлїчка|герлїчки]], [[Тащок|тащки]], шпаки) хторей швижа сцернянка була богата покарма. Кед косаче нє по своєй дзеки зохабели за собу досц зарна, воно ше утапшало, залїпло за влажну жем або блато, та з того виросла нова рошлїна. Тота рошлїна нє чекала октобер, ожелєнєла за даскельо днї. Теди ше гварело же сцернянка – виросла. На нєй ше зявели и квитки як цо [[чисцец]] и коньски вашилєц, хтори медоносни и прицагую пчоли. Дараз ше по сцернянки ходзело боси, лєм требало знац як ше сцернянку ґажи же би нє штухала так барз: ноги ше цагало за собу. Найбаржей заш лєм завадзала чернїчанка хтора становяла крочай, репела ше за костки и там зохабяла зодарту скору. Нєшка сцернянка нїкому нє треба: статок ше карми у хлївох, а парасти ю понагляю заорац. Пред заорйованьом єден час дзепоєдни ґаздове сцернянку спальовали. Даєдни после заораней сцернянки шею друге шаце, наприклад даяку швидконарастацу желєняву [[Капуста|(капусту]], [[Огурка|огурки]]). Сцернянка прецизовала мена даєдним шацом, та ше тераз по нєй жито, раж, овес, ярец (дзекеди и соя) волаю сцернянково жита. == Литература == * ''Словнїк руского народного язика II, О – Я'', Нови Сад 2017, б. 559. * [https://www.dnevnik.rs/drustvo/precanska-leksika-strnjika-ili-drugi-zivot-zita Strnjika] 3ju3f8kidc7m0zfz89edzef9e6a74e3 Полиендокрини метаболични овариялни синдром 0 3256 19922 2026-07-16T18:39:16Z Olirk55 19 Нова страница: Полиендокрини метаболични овариялни синдром (ПМОС), скорей познати як синдром полицистичних ваєчнїкох (анґл. polycystic ovary syndrome, PCOS), [1] єден є з найчастейших гормоналних поремеценьох женох репродуктивного периоду. [2][3][4] Синдром характеристични по вельочисле… 19922 wikitext text/x-wiki Полиендокрини метаболични овариялни синдром (ПМОС), скорей познати як синдром полицистичних ваєчнїкох (анґл. polycystic ovary syndrome, PCOS), [1] єден є з найчастейших гормоналних поремеценьох женох репродуктивного периоду. [2][3][4] Синдром характеристични по вельочислених и вариябилних симптомох – нєправилни менструални циклуси, звишок хлопских полних гормонох хтори приводзи до змоцньованя шерсцатосци, а у составе синдрому ше дакеди можу зявиц и вельочислени цисти у ваєчнїкох, хтори нє обовязни пренаходок, без огляду на назву хороти. [5] Патоґенеза, симптоми и знаки синдрому полицистичних ваєчнїкох Нєправилни менструални циклуси Нєправилни менструални циклуси найчастейши симтом синдрому полицистичних ваєчнїкох. Дефиную ше як нєзвичайни образец циклусу – розмак медзи двома менструалнима кирвавенями длугши як 35 днї, одсуствованє або нєзвичайно вельке и длуготирваце менструалне кирвавенє. Прейґмирне количество андроґенох (гиперандроґенизем) Звишок хлопских полних гормонох у креви (андроґени) може привесц до физичних пременкох – до змоцнєней шерсцатосци цела и твари (гиртуизма), до зявеня акнох хтори можу варировац од благих формох до чежких случайох, а дакеди и до зявеня хлопскей лисосци. Гиртуизем Гиртуизем ше дефинує як стан змоцнєней шерсцатосци у форми прейґмирного зявеня цмих, черствих власкох (терминални власки) у одношеню на ценки, седефасти – vellus власки. Гиртуизем при синдроме полицистичних ваєчнїкох углавним вираженши на бради, шиї и долнєй часци твари и батюшкох. Прейґмирне роснуце власкох ше часто ясно обачує у долнєй части хрибта, на бруху, задку, на прегинох при карлїци (перинеуме), нукашнїм боку сцегнох и у часци коло брадавкох. Гиртуизем ше може поступнє розвивац и змоцньовац зоз звекшаньом тїлесней маси. Найчастейше ше за преценьованє гиртуизму хаснує модификовани Фериман-Ґаливей скор (Ferriman-Gallwey) зоз хторим ше роснуце власкох преценює на точно дефинованих местох и бодує зоз 0 до 4 бодами, у зависносци од випатрунку власкох и ступню шерсцатосци, дзе ше зоз 0 бодами оценює одсуствованє т.є. нормална шерсцавосц, а зоз 4 бодами виражена шерсцавосц зоз вельким числом терминалних власкох. Конєчни резултат одвецей як 8 указує на гиртуизем. Полицистични ваєчнїки Под час нормалного менструалного циклусу приходзи до дозреваня малого числа фоликулох спомедзи хторих ше углавним лєм єден розвиє до стадиюму дзе може одпущиц ваїчкову клїтинку (ovuum), цо ше случує коло 14. дня циклусу и вола ше овулация. У синдроме полицистичних ваєчнїкох дакеди ше зоз ултразвучним препатрунком може обачиц вецей вельки фоликули хтори зоз своїм випатрунком здогадую на цисти и найчастейше су розпоредзени по рубе ваєчнїку (знак бисерного ланцущка). Критериї за поставянє дияґнози полицистичносци то присутносц 12 або вецей цистох и/або волумен ваєчнїку векши як 10 mL. [3][4] Таки фоликули ше углавним нє розвиваю правилно и нє приводза до ошлєбодзованя ваїчковей клїтинки. Причини Точни причини синдрому полицистичних ваєчнїкох нє познати, алє дефиновани фактори хтори можу допринєсц розвою того поремеценя. Даєдни з нїх то: прейґмирне лученє инсулину (инсулинска резистенция), [7][8] нашлїдство [9] , хронїчна, блага инфламация [10] як и гиперандроґенизем. [11] Лїченє Лїченє синдрому полицистичних ваєчнїкох завиши од доминуюцих симптомох або насталих компликацийох, возросту жени як и єй обчекованьох – планованє ваготносци (лїченє стерилитету), зменшанє тлїлесней маси, реґулованє нєправилних менструалних циклусох, лїченє физичних пременкох хтори загрожую квалитет живота и подобне. Лїченє женох хтори планую зачаце За жени хтори планую потомство найчастейше ше хаснує медикаментну терапию унапрямену на лїченє нєплодносци або злєпшованє плодносци, и то найчастейше зоз применьованьом лїкох хтори меняю чувствительносц рецепторох за естроґен (кломифен), алє и лїкох хтори звекшую чувствительносц рецепторох на инсулин (метформин) хтори ше примарно хаснує у лїченю диябетесу мелитуса типу 2. Метформин, попри значного уплїву на успих зачаца [12]   приводзи до зменшованя тїлесней маси, злєпшованя масци у креви, контролованю кревового прициску, ма антиоксидацийни свойства и звекшує уровень протеїнох хтори вяжу полни гормони (eng. SHBG - sex hormone binding globulin) [13][14] . Вецейдеценийне искуство хаснованя метформину одкрило и його дозно-зависне, защитне дїйство од розвою канцера ендометриюму, першох, черевох и печинки [15][16][17] . Други лїки хтори ше хаснує у лїченю нєплодносци при женох зоз синдромом полицистичних ваєчнїкох то ґонадотропини хтори стимулую овулацию, алє ше хаснує и хирурґийни технїки як цо то даєдни лапараскопски процедури хтори можу порушац овулацию як цо то биопсия ваєчнїку зоз ценку иглу, електрокаутеризация, трансваґинални гидролапараскопия и други [6] . Други можлївосци лїченя [6] При женох чий циль нє представя ваготносц, лїченє ше зводзи на зменшованє симтомох. То и найчастейша причина першому явяню лїкарови, алє и найзначнєйши фактор хтори уплївує на квалитет живота. Лїки чий циль реґулованє циклусу и контролованє менструалного кирвавеня то орални контрацептиви зоз хторима ше, попри основного ефекту, найчастейше посцигує и контрола уровня андроґенох, а зоз тим и прейґмирна шерсцатосц, акни и подобне. Метформин ше хаснує за реґулованє цукру у креви, кревового прициску и уплївує на зменшованє прейґмирней тїлесней маси. Лїк хтори ше хаснує у лїченю акнох (дериват 13-цис ретиноичней квашнїни) ма одлични терапийни ефект и у лїченю акнох при женох зоз синдромом полицистичних ваєчнїкох. Лїченє андроґеней алопециї уключує локалне применьованє розпущенїни миноксидилу, хтори зоз ширеньом кревових судзинох помага и карми фоликул власох або применьованє лїкох хтори блокирую ефект хлопских полних гормонох (андроґенох) як цо то ципротерон або финастерид (блокатор 5α редуктази), алє хтори уплївую на звекшованє тїлесней маси. Локални процедури хтори ше применює за ришованє симптомох уключую и козметични третмани, одстраньованє звишку власкох, електролизу або ласерске знїщованє фоликули. Попри медицинских интервенцийох, пременки способу живота – редукованє тїлесней маси, правилне и порядне костиранє, умерена физична активносц значно уплївую на квалитет живота и успишносц лїченя. Компликациї Компликациї синдрому полицистичних ваєчнїкох [18]   можу буц нєплодносц (инфертилитет), диябетес ваготносци (ґестациони диябетес), гипертензия ваготносци, вируценє плоду або вчасне родзенє, метаболични синдром (множество симптомох хтори уключую високи кревови прицисок, високи цукер у креви, звекшанє голестеролу и триґлицеридох), а хтори значно звекшую ризик од кардиоваскуларних хоротох, диябетесу мелитуса типу 2 або предиябетесу, депресиї, анксиозносци и поремеценя костираня, абнормалного пражнєня мочового мехира, карцинома ендометриюму и подобне [3][4] . Затитосц повязана зоз синдромом може погоршац компликациї. == Референци == 1.  „Stanje poznato kao sindrom policističnih jajnika dobilo je novo ime”. N1 Info RS (на језику: српски). 2026-06-14. Приступљено 2026-06-14. 2.  Escobar-Morreale, Héctor F. (2018). . „Polycystic ovary syndrome: definition, aetiology, diagnosis and treatment”. Nature Reviews Endocrinology (на језику: енглески). 14 (5): 270—284. ISSN 1759- 5029. PMID 29569621. doi:10.1038/nrendo.2018.24. 3.  Goodman, Neil F.; Cobin, Rhoda H.; Futterweit, Walter; Glueck, Jennifer S.; Legro, Richard S.; Carmina, Enrico (новембар 2015). . „American Association of Clinical Endocrinologists, American College of Endocrinology, and Androgen Excess and PCOS Society Disease State Clinical Review: Guide to the Best Practices in the Evaluation and Treatment of Polycystic Ovary Syndrome - Part 1”. Endocrine Practice (на језику: енглески). 21 (11): 1291—1300. PMID 26509855. doi:10.4158/EP15748.DSC. 4.  Goodman, Neil F.; Cobin, Rhoda H.; Futterweit, Walter; Glueck, Jennifer S.; Legro, Richard S.; Carmina, Enrico (децембар 2015). . „American Association Of Clinical Endocrinologists, American College Of Endocrinology, And Androgen Excess And Pcos Society Disease State Clinical Review: Guide To The Best Practices In The Evaluation And Treatment Of Polycystic Ovary Syndrome - Part 2”. Endocrine Practice (на језику: енглески). 21 (12): 1415—1426. PMID 26642102. doi:10.4158/EP15748.DSCPT2. 5.  Meier, Renate K. (2018). . „Polycystic Ovary Syndrome”. Nursing Clinics of North America (на језику: енглески). 53 (3): 407—420. PMID 30100006. doi:10.1016/j.cnur.2018.04.008. hcy82m1w379od3ob0ribjw8md0z5a68 19923 19922 2026-07-16T20:09:17Z Olirk55 19 Форматированє референцох (часц),уложени фотоґрафиї 19923 wikitext text/x-wiki [[File:Polycystic Ovaries.jpg|right|thumb|300px|Ґрафични приказ цистох у ваєчнїкох]]'''Полиендокрини метаболични овариялни синдром''' (ПМОС), скорей познати як синдром полицистичних ваєчнїкох (анґл. ''polycystic ovary syndrome, PCOS''),<ref>[https://n1info.rs/magazin/zdravlje/stanje-poznato-kao-sindrom-policisticnih-jajnika-dobilo-je-novo-ime/ „Stanje poznato kao sindrom policističnih jajnika dobilo je novo ime”.] ''N1 Info RS'' (на язику: сербски). 2026-06-14. Приступљено 2026-06-14.</ref> єден є з найчастейших гормоналних поремеценьох женох репродуктивного периоду.<ref>Escobar-Morreale, Héctor F. (2018). . [ttps://www.nature.com/articles/nrendo.2018.24 „Polycystic ovary syndrome: definition, aetiology, diagnosis and treatment”.] Nature Reviews Endocrinology (на yзику: английским). 14 (5): 270—284. [https://sr.wikipedia.org/wiki/Me%C4%91unarodni_standardni_serijski_broj ISSN] [https://search.worldcat.org/search?q=n2:1759-5029 1759-5029.] PMID 29569621. [https://sr.wikipedia.org/wiki/Digitalni_identifikator_objekta doi:][https://www.nature.com/articles/nrendo.2018.24 10.1038/nrendo.2018.24.]</ref><ref name=":0">Goodman, Neil F.; Cobin, Rhoda H.; Futterweit, Walter; Glueck, Jennifer S.; Legro, Richard S.; Carmina, Enrico (новембар 2015). [https://linkinghub.elsevier.com/retrieve/pii/S1530891X20353222 „American Association of Clinical Endocrinologists, American College of Endocrinology, and Androgen Excess and PCOS Society Disease State Clinical Review: Guide to the Best Practices in the Evaluation and Treatment of Polycystic Ovary Syndrome - Part 1”.] Endocrine Practice (на анґкийсим язику). 21 (11): 1291—1300. [https://sr.wikipedia.org/wiki/PubMed#PMID PMID] [https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/26509855/ 26509855.] [https://sr.wikipedia.org/wiki/Digitalni_identifikator_objekta doi:][https://www.endocrinepractice.org/article/S1530-891X(20)35322-2/abstract 10.4158/EP15748.DSC.]</ref><ref name=":1">Goodman, Neil F.; Cobin, Rhoda H.; Futterweit, Walter; Glueck, Jennifer S.; Legro, Richard S.; Carmina, Enrico (децембар 2015). .[https://www.endocrinepractice.org/article/S1530-891X(20)39366-6/abstract „American Association Of Clinical Endocrinologists, American College Of Endocrinology, And Androgen Excess And Pcos Society Disease State Clinical Review: Guide To The Best Practices In The Evaluation And Treatment Of Polycystic Ovary Syndrome - Part 2”.] ''Endocrine Practice'' (на язику: анґлийским). '''21''' (12): 1415—1426. [https://sr.wikipedia.org/wiki/PubMed#PMID PMID 26642102.] [https://sr.wikipedia.org/wiki/Digitalni_identifikator_objekta doi:10.4158/EP15748.DSCPT2.]</ref> Синдром характеристични по вельочислених и вариябилних симптомох – нєправилни менструални циклуси, звишок хлопских полних гормонох хтори приводзи до змоцньованя шерсцатосци, а у составе синдрому ше дакеди можу зявиц и вельочислени цисти у ваєчнїкох, хтори нє обовязни пренаходок, без огляду на назву хороти.<ref>Meier, Renate K. (2018). [https://www.sciencedirect.com/science/article/abs/pii/S002964651830046X?via%3Dihub „Polycystic Ovary Syndrome”.] Nursing Clinics of North America (на језику: енглески). 53 (3): 407—420. PMID 30100006. [https://sr.wikipedia.org/wiki/Digitalni_identifikator_objekta doi:10.1016/j.cnur.2018.04.008]</ref> == Патоґенеза, симптоми и знаки синдрому полицистичних ваєчнїкох == '''Нєправилни менструални циклуси''' Нєправилни менструални циклуси найчастейши симтом синдрому полицистичних ваєчнїкох. Дефиную ше як нєзвичайни образец циклусу – розмак медзи двома менструалнима кирвавенями длугши як 35 днї, одсуствованє або нєзвичайно вельке и длуготирваце менструалне кирвавенє. '''Прейґмирне количество андроґенох (гиперандроґенизем)''' [[File:Akne-jugend.jpg|right|thumb|280x280px|Акни (папулозна форма]]Звишок хлопских полних гормонох у креви (андроґени) може привесц до физичних пременкох – до змоцнєней шерсцатосци цела и твари (гиртуизма), до зявеня акнох хтори можу варировац од благих формох до чежких случайох, а дакеди и до зявеня хлопскей лисосци. '''Гиртуизем''' Гиртуизем ше дефинує як стан змоцнєней шерсцатосци у форми прейґмирного зявеня цмих, черствих власкох (терминални власки) у одношеню на ценки,[[File:Jones, Annie.jpg|right|thumb|461x461px|Вираженша форма гиртуизма]]седефасти – ''vellus'' власки. Гиртуизем при синдроме полицистичних ваєчнїкох углавним вираженши на бради, шиї и долнєй часци твари и батюшкох. Прейґмирне роснуце власкох ше часто ясно обачує у долнєй части хрибта, на бруху, задку, на прегинох при карлїци (перинеуме), нукашнїм боку сцегнох и у часци коло брадавкох. Гиртуизем ше може поступнє розвивац и змоцньовац зоз звекшаньом тїлесней маси. Найчастейше ше за преценьованє гиртуизму хаснує модификовани Фериман-Ґаливей скор (''Ferriman-Gallwey'') зоз хторим ше роснуце власкох преценює на точно дефинованих местох и бодує зоз 0 до 4 бодами, у зависносци од випатрунку власкох и ступню шерсцатосци, дзе ше зоз '''0''' бодами оценює одсуствованє т.є. нормална шерсцавосц, а зоз 4 бодами виражена шерсцавосц зоз вельким числом терминалних власкох. Конєчни резултат одвецей як 8 указує на гиртуизем. '''Полицистични ваєчнїки''' Под час нормалного менструалного циклусу приходзи до дозреваня малого числа фоликулох спомедзи хторих ше углавним лєм єден розвиє до стадиюму дзе може одпущиц ваїчкову клїтинку (''ovuum''), цо ше случує коло 14. дня циклусу и вола ше овулация. У синдроме полицистичних ваєчнїкох дакеди ше зоз ултразвучним препатрунком може обачиц вецей вельки фоликули хтори зоз своїм випатрунком здогадую на цисти и найчастейше су розпоредзени по рубе ваєчнїку (знак бисерного ланцущка). Критериї за поставянє дияґнози полицистичносци то присутносц 12 або вецей цистох и/або волумен ваєчнїку векши як 10 mL. <ref name=":0" /><ref name=":1" /> Таки фоликули ше углавним нє розвиваю правилно и нє приводза до ошлєбодзованя ваїчковей клїтинки. == Причини == Точни причини синдрому полицистичних ваєчнїкох нє познати, алє дефиновани фактори хтори можу допринєсц розвою того поремеценя.<ref name=":2">Bednarska, Sylwia; Siejka, Agnieszka (2017-04-27). . „The pathogenesis and treatment of polycystic ovary syndrome: What's new?”. ''Advances in Clinical and Experimental Medicine''. '''26''' (2): 359—367. ISSN 1899-5276. <nowiki>PMID 28791858</nowiki>. doi:10.17219/acem/59380. Архивирано из оригинала 01. 12. 2020. г. Приступљено 07. 08. 2022.</ref> 6) Даєдни з нїх то: прейґмирне лученє инсулину (инсулинска резистенция),<ref>Moghetti, P.; Tosi, F. (2021-02-01). . „Insulin resistance and PCOS: chicken or egg?”. ''Journal of Endocrinological Investigation'' (на језику: енглески). '''44''' (2): 233—244. ISSN 1720-8386. <nowiki>PMID 32648001</nowiki>. doi:10.1007/s40618-020-01351-0.</ref> [7][8] нашлїдство [9] , хронїчна, блага инфламация [10] як и гиперандроґенизем. [11] == Лїченє == Лїченє синдрому полицистичних ваєчнїкох завиши од доминуюцих симптомох або насталих компликацийох, возросту жени як и єй обчекованьох – планованє ваготносци (лїченє стерилитету), зменшанє тлїлесней маси, реґулованє нєправилних менструалних циклусох, лїченє физичних пременкох хтори загрожую квалитет живота и подобне. Лї'''ченє женох хтори планую зачаце''' За жени хтори планую потомство найчастейше ше хаснує медикаментну терапию унапрямену на лїченє нєплодносци або злєпшованє плодносци, и то найчастейше зоз применьованьом лїкох хтори меняю чувствительносц рецепторох за естроґен (кломифен), алє и лїкох хтори звекшую чувствительносц рецепторох на инсулин (метформин) хтори ше примарно хаснує у лїченю диябетесу мелитуса типу 2. Метформин, попри значного уплїву на успих зачаца [12]   приводзи до зменшованя тїлесней маси, злєпшованя масци у креви, контролованю кревового прициску, ма антиоксидацийни свойства и звекшує уровень протеїнох хтори вяжу полни гормони (анґл.. ''SHBG - sex hormone binding globulin'') [13][14] . Вецейдеценийне искуство хаснованя метформину одкрило и його дозно-зависне, защитне дїйство од розвою канцера ендометриюму, першох, черевох и печинки [15][16][17] . Други лїки хтори ше хаснує у лїченю нєплодносци при женох зоз синдромом полицистичних ваєчнїкох то ґонадотропини хтори стимулую овулацию, алє ше хаснує и хирурґийни технїки як цо то даєдни лапараскопски процедури хтори можу порушац овулацию як цо то биопсия ваєчнїку зоз ценку иглу, електрокаутеризация, трансваґинални гидролапараскопия и други [6] . '''Други можлївосци лїченя''' <ref name=":2" />'''(6)''' При женох чий циль нє представя ваготносц, лїченє ше зводзи на зменшованє симтомох. То и найчастейша причина першому явяню лїкарови, алє и найзначнєйши фактор хтори уплївує на квалитет живота. Лїки чий циль реґулованє циклусу и контролованє менструалного кирвавеня то орални контрацептиви зоз хторима ше, попри основного ефекту, найчастейше посцигує и контрола уровня андроґенох, а зоз тим и прейґмирна шерсцатосц, акни и подобне. Метформин ше хаснує за реґулованє цукру у креви, кревового прициску и уплївує на зменшованє прейґмирней тїлесней маси. Лїк хтори ше хаснує у лїченю акнох (дериват 13-цис ретиноичней квашнїни) ма одлични терапийни ефект и у лїченю акнох при женох зоз синдромом полицистичних ваєчнїкох. Лїченє андроґеней алопециї уключує локалне применьованє розпущенїни миноксидилу, хтори зоз ширеньом кревових судзинох помага и карми фоликул власох або применьованє лїкох хтори блокирую ефект хлопских полних гормонох (андроґенох) як цо то ципротерон або финастерид (блокатор 5α редуктази), алє хтори уплївую на звекшованє тїлесней маси. Локални процедури хтори ше применює за ришованє симптомох уключую и козметични третмани, одстраньованє звишку власкох, електролизу або ласерске знїщованє фоликули. Попри медицинских интервенцийох, пременки способу живота – редукованє тїлесней маси, правилне и порядне костиранє, умерена физична активносц значно уплївую на квалитет живота и успишносц лїченя. == Компликациї == Компликациї синдрому полицистичних ваєчнїкох [18]   можу буц нєплодносц (инфертилитет), диябетес ваготносци (ґестациони диябетес), гипертензия ваготносци, вируценє плоду або вчасне родзенє, метаболични синдром (множество симптомох хтори уключую високи кревови прицисок, високи цукер у креви, звекшанє голестеролу и триґлицеридох), а хтори значно звекшую ризик од кардиоваскуларних хоротох, диябетесу мелитуса типу 2 або предиябетесу, депресиї, анксиозносци и поремеценя костираня, абнормалного пражнєня мочового мехира, карцинома ендометриюму и подобне. [3][4] Затитосц повязана зоз синдромом може погоршац компликациї. == Вонкашня вяза == * [https://onemedical.rs/blog-detalji/pcos-dobija-novi-naziv-pmos-sta-to-znaci-za-zene PCOS dobija novi naziv PMOS: šta to znači za žene?] onemedical.rs * [https://www.bbc.com/serbian/articles/c62ewyek59do/lat Sindrom policističnih jajnika nije samo ginekološki problem] {{Commonscat}} == Референци == <references /> [[Катеґория:Медицина]] [[Катеґория:Ґинеколоґия]] [[Катеґория:Ендокрини охореня]] erag9qutldvy6v0g1m897wdry4tgo1b