Википедия rskwiki https://rsk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8_%D0%B1%D0%BE%D0%BA MediaWiki 1.47.0-wmf.11 first-letter Медий Окреме Розгварка Хаснователь Розгварка зоз хасновательом Википедия Розгварка о Википедиї Файл Розгварка о файлу МедияВики Розгварка о МедияВикию Шаблон Розгварка о шаблону Помоц Розгварка о помоци Катеґория Розгварка о катеґориї TimedText TimedText talk Модул Разговор о модулу Event Event talk 0 447 19933 17010 2026-07-17T14:22:56Z ОленкаБТ 1579 Викивязи и подробносци 19933 wikitext text/x-wiki [[Файл:Threshing_Machine_In_Action.jpg|thumb|400x400px|right|Трешка]] == Трешка == '''Трешка''' часц польопривредней опреми хтора тлачи [[житарки]], односно оддзелює нашенє од стеблочка. Скорей як тота машина направена, тлачело ше ручно з помоцу трепачки, а таке тлаченє була велька и длуготирваца трапеза. Тлаченє на таки способ заберало дас єдну штварцину вкупней польопривредней роботи. Механїзованє того процесу у польопривреди одстранєло значне количество чежкей роботи у польопривреди. Першу трешку направел шкотски инженєр Ендрю Майкле 1786. року. Прилапйованє и хаснованє тих машинох бул єден зоз перших прикладох механїзациї польопривреди. Под час 19. вику хаснованє трешки ше розширело и барз олєгчало продукцию житаркох. == История == Перши трешки гонєни ручно або зоз [[Конь|конями]]. У одношеню на нєшкайши, гевти машини були барз малих димензийох. Велькосц, капацитет и фурма самей трешки ше з часом меняли. Були вше векши, ефикаснєйши, а помали ше починаю хасновац и трешки на парни погон. Айзая Дженинґс, схопни пренаходзач, модификовал постояцу машину так же ламанє стеблочка зведзене на минимум. Джон Ейвери и Гайрам Ейбиял Питс замерковали же польопривреднїком вельки проблем задава тото же машина нє оддзелює зарно од плєви, та 1834. року зоз модификацию постояцей машини ришели тот проблем. Джон Райдли, австралийски пренаходзач, 1843. року розвил трешку хтора була вигодна за хаснованє у Южней Австралиї<ref>Finnis, H. J. (1967) [https://web.archive.org/web/20140324051429/http://www.sciencetech.technomuses.ca/english/collection/threshing1.cfm „Ridley, John (1806 - 1887)”]</ref>. [[Файл:Batteuse_1881.jpg|thumb|400x400px|right|Трешка зоз 1881. року]] "Од пренаходку тей машини пан Ендрю Майкле и други, поступнє уводза надосц полєпшаня и иновациї. Шицки ше намагаю пошвидшац и поєдноставиц роботу машини. Кед була перши раз направена, добре оддзельовала зарно алє воно падало на громаду вєдно зоз сламу и плєву цо нє було задоволююце. Зоз дальшима преправками, пренаходзачом ше поспишело ришиц и тот проблем. Тераз лєгко оддзелюєме зарно од [[Плєвнїк|плєви]] хторе такой порихтане за тарґовище. Трошки тлаченя и чисценя зарна з помоцу механизациї вельо туньши"<ref>Household Cyclopedia, 1881.</ref>. == Трешка на териториї Сербиї == [[Файл:Wiki.Vojvodina_VIII_Pan%C4%8Devo_125.jpg|thumb|424x424px|right|Парна машина зоз 1908. року ]] На початку 20. вику у польопривреди ше у тих крайох хаснує желєзни плуг, шеячки за [[жито]] и [[Кукурица|кукурицу]], метални [[Дерляча|дерлячи]], а почина ше и тлачиц зоз трешку. Самоходна ґарнитура трешки ше состояла од парней машини (до котрей ше топело зоз [[Слама|сламу]]), самей трешки (дзе ше оддзельовало зарно), а познєйше додати елеватор котри служел за розношенє слами. У [[Руски Керестур|Керестуре]] людзе парну машину наволовали - ''огняна машина''. За роботу на самей трешки була потребна ґрупа од 12 - 15 роботнїкох хтори ше наволовали банда а их шеф - банди-ґазда. Тлачидба ше плацела з даваньом 8 - 12 % жита, цо завишело од того яки родни рок. Тото плаценє у натури ше волало рис. Од назбераного рису на концу тлачидби ше половка дзелєла роботнїком, т.є. банди, половку добивал власнїк машини, а вон машинїстови давал 1 %. Тоти парасти хтори мали вецей [[Гольт|гольти]] жита звожовали снопи до свойого [[Двор|двора]] - гумна, та трешка ишла од обисца до обисца и тлачела. Попри плаци у натури, роботнїки доставали и фриштик, полудзенок и вечеру. Седемдзешатих рокох комбайни помали заменюю трешки. З помоцу нїх жатва и тлачидба ше окончую источашнє и вельо крадше. Трешки помали нєставаю и одходза до историї и забуца. Сучасна механїзация з початку нє була доступна шицким землєдїлцом, а окреме тим цо мали менєй жеми. Прето пришло до орґанизованя польопривреднїкох до землєдїлскей задруґи хтора им давала кредити за набавку нашеня, купованє [[Орудиє|орудия]], а могли и жичац польопривредни машини и заєднїцки обрабяц жем. == Вонкашнї вязи == * [http://www.sciencetech.technomuses.ca/english/collection/threshing1.cfm Threshing Machines: Introduction] * [http://www.loghoj.dk/holbaek-1.htm Model of threshing machine] (язик: дански) * [https://www.ravnoplov.rs/vrsidba/ Vršidba], www.ravnoplov.rs == Референци == <references /> [[Катеґория:Польопривреда]] [[Катеґория:Польопривредна опрема]] soc95xuwc6kg3n8wpkmkgxsiky5lqsp 0 581 19934 17336 2026-07-17T14:31:34Z ОленкаБТ 1579 Викивязи 19934 wikitext text/x-wiki [[File: Comet-Hale-Bopp-29-03-1997_hires_adj.jpg|right|thumb|Ясна комета Хейл-Боп з 1997. року]] '''Комета''' то нєбесне цело хторе ше находзи на траєкториї коло [[Слунко|Слунка]]. Комети ше состоя зоз праху, змарзнутих [[Ґаз|ґазох]], [[Камень|каменя]] и [[Ляд|ляду]].<ref>Yeomans, Donald K. (2005).[https://webcitation.org/5mqg4nEUO?url=http://www.nasa.gov/worldbook/ „Comet”]</ref> Орбити кометох ше нєпреривно меняю: ориґинално були у вонкашнєй Слунковей системи и прихильни су поремеценьом при блїзких преходох коло вельких [[Планета|планетох]]. Даєдни з нїх приходза блїзко ґу Слунку и випарюю ше, док даєдни буду занавше вируцени зоз Слунковей системи. Характеризує их нєсподзиване зявенє на нєбе и хвост хтори вецейнїсто надвисшує димензиї самого ядра комети. Комета мале лядове цело у нукашньосци Слунковей системи хторе ше, кед прейдзе блїзко Слунка, зогрива и почина вируцовац ґази, приказуюци видлїву атмосферу лєбо кому, а дакед и хвост. Тот феномен настава пре ефект соларней радияциї и соларного витру на ядро комети. Ядра комети варирую од даскельо стотки [[Метер|метери]] по даскельо километери у [[Пречнїк|пречнїку]] и состоя ше з ляду<ref>Erickson, Jon (2003).[https://books.google.rs/books?id=lwbivW5YKoYC&pg=PA123&redir_esc=y#v=onepage&q&f=false Asteroids, Comets, and Meteorites: Cosmic Invaders of the Earth] The Living Earth. New York: Infobase. б. 123.</ref>, праху и малого [[Камень|каменя.]] Кома и хвост вельо векши и, кед су достаточно шветли, можу ше видзиц зоз Жеми з голим оком. Комети розпатрани и призначени ище од античних часох у велїх културох. Комети обично маю барз ексцентричну елиптичну орбиту, и високи спектер орбиталних периодох, варирую од даскельо роки по, потенциялно, даскельо милиони роки. Комети з кратким периодом походза з Кайперового пасу лєбо з його розшатого диску, хтори лєжи споза орбити Нептуна. За комети зоз длугим периодом дума ше же походза зоз Ортовей хмари, сферичней хмари полней з лядовима целами хтора ше пресцера од краю Кайперовей хмари та по пол драги по шлїдуюцу [[Гвизда|гвизду]]. Комети з длугим периодом унапрямени спрам Слунка зоз Ортовей хмари з ґравитацийнима пертурбациями спричинєнима з преходзацима гвиздами и з ґалактичну плиму. Гиперболични комети преходза през Слункову систему лєм раз, пред тим як буду виштрелєни до медзигвиздового простору. [[File: Tapestry_of_bayeux10.jpg|right|thumb| Деталь Таписериї з Баєа на хторим кралю Харолду указую Халейову комету пред битку при Хейстинґсу 1066. р.]] Комети ше розликую од [[Астероїд|астероїдох]] по присустве предлуженей атмосфери нєвязаней з [[Ґравитация|ґравитацию]] коло централного ядра. Атмосфера ма часци хтори ше наволую кома (централна часц хтора директно окружує ядро) и хвост (длуговастей форми и состої ше з праху або ґазу хтори ше вируцує зоз коми з прициском Слунковей [[Шветлосц|шветлосци]] лєбо зоз соларнима витрами). Медзитим, вимарти (загашени) комети, хтори прешли коло Слунка вецей раз, страцели скоро шицок свой нєстабилни ляд и прах, и починаю здабац на астероїди. За астероїди ше вери же маю розличне походзенє од кометох, же настали у нукашньосци орбити Юпитера, а нє у вонкашньосци Слунковей системи. Одкрице кометох з главного пасу и активних кентаурох замуцело розлику медзи астероїдами<ref>[https://www.esa.int/Science_Exploration/Space_Science/Rosetta/Frequently_asked_questions "What is the difference between asteroids and comets"] ''Rosetta's Frequently Asked Questions''. European Space Agency.</ref> и кометами. Од новембра 2014. постоя 5253 познати комети, число хторе помали рошнє<ref>[https://www.esa.int/Science_Exploration/Space_Science/Rosetta/Frequently_asked_questions "Comets Discovered"]''Minor Planet Center''</ref>.. Алє тото представя лєм малу часточку цалосного потенциялного числа кометох, бо ше преценює же резервоар кометох у вонкашнєй соларней системи (у Ортовей хмари) прейґ билион. Дас єдна комета рочно видлїва з голим оком, гоч велї слабо видлїви и нєспектакуларни. Окреме шветли приклади ше наволую "Вельки комети". Комети нащивйовани з боку безпилотних сондох як цо то Розета Европскей вселенскей аґенциї, постала перша сонда хтора спущела роботску лєтачку на комету, и NASA-ов Deep Impact, хтора направела кратер на комети Tempel 1 же би преучела єй состав. == Литература == * [https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%98%D1%81%D0%B0%D0%BA_%D0%8A%D1%83%D1%82%D0%BD Исак_Њутн] „Lib. 3, Prop. 41”. Philosophiæ Naturalis Principia Mathematica. Royal Society of London. * Sagan, Carl; [https://books.google.rs/books?id=kC5oQgAACAAJ&redir_esc=y Comet] London: Headline. [https://sr.wikipedia.org/wiki/Me%C4%91unarodni_standardni_broj_knjige ISBN 978-0-7472-7664-7] * Brandt, John C.; Chapman, Robert D. (2004). Introduction to Comets (2nd вид.) [https://sr.wikipedia.org/wiki/ Cambridge University Press ISBN 978-0-521-80863-7]    * Левин Б. Ю., Симоненко А. Н. Комета Галлея. — М.: Знание, 1984. — 64 с., ил. — (Новое в жизни, науке, технике. Сер. Космонавтика, астрономия; № 1). == Вонкашнї вязи == * [https://curlie.org/Science/Astronomy/Solar_System/Small_Bodies/Comets/ Comets] на сайту [https://sr.wikipedia.org/wiki/DMOZ Curlie] (язик анаґлийски) * [https://science.nasa.gov/solar-system/comets/ Comets page] [https://web.archive.org/web/20110316133619/http://solarsystem.nasa.gov/planets/profile.cfm?Object=Comets Aрхивоване] на сайту [https://sr.wikipedia.org/wiki/ Wayback_Machine] (19. фебруар 2011) аt [https://science.nasa.gov/solar-system/ Solar System Exploration] * [http://www.icq.eps.harvard.edu/ International Comet Quarterly] * [http://smallbodies.ru/en/ Catalogue of the Solar System Small Bodies Orbital Evolution] * [https://sites.google.com/site/sites/system/errors/WebspaceNotFound?path=%2Fnearearthobjectwatch%2F Cometography.com] == Референци == [[Катеґория:Астрономия]] 2zv8ohborvlx0lpw6zp5q5g9h2l1jr2 0 2062 19932 19733 2026-07-17T14:12:47Z ОленкаБТ 1579 Викивязи и подробносци 19932 wikitext text/x-wiki {| class="wikitable" align="right" width="300px" |+ ! colspan="2" |<big>Нове Орахово</big> |- | colspan="2" |[[File:Novo Orahovo, Serbia (2007).jpg|Center|270px|]] |- | colspan="2" |[[File:Novo Orahovo coat of arms.svg|center|120px|Герб]] <div style="text-align: center;">Герб Нового Орахова |- ! colspan="2" |Административни податки |- |'''Держава''' |[[Сербия]] |- |'''Автономна покраїна''' |Войводина |- |'''Управни округ''' |Сивернобачки |- |'''Општина''' |Бачка Тополя |- ! colspan="2" |Жительство |- |'''—2022 |1449 |- |'''—густосц''' |23/km² |- ! colspan="2" |Ґеоґрафски характеристики |- |'''Координати''' |45° 50′ 34″ С; 19° 46′ 01″ В |- |'''Часово зони''' |UTC+1 (CET), влєце UTC+2 (CEST) |- |'''Абс. висина''' |111 m |- |'''Поверхносц''' |65,3 km² |- ! colspan="2" style="background:#efefef;" | Нове Орахово на мапи Сербиї |- | colspan="2" style="text-align:center;" | {{Location map | Serbia | label = Нове Орахово | lat_deg = 45 | lat_min = 50 | lat_sec = 34| lat_dir = N | lon_deg = 19 | lon_min = 46 | lon_sec = 01 | lon_dir = E | position = right | width = 290 | float = center | caption = }} |- ! colspan="2"|Инши податки |- |'''Поштове число''' |24351 |- |'''Поволуюце число''' |024 |- |'''Реґистерска ознака''' | BT |} '''Нове Орахово''' ( мадь. ''Zentagunaras'') валалске населєнє у централней часци високоровнїни [[Телечка]], медзи [[Бачка Тополя|Бачку Тополю]] на югозаходзе, Чантавиром на сиверу, Боґарошом, Светичевом и Нєґошевом на югу и ричку Чик на востоку. Валал ма вигодне ґеоґрафске положенє, бо ше находзи нєдалєко од важних транспортних драгох. Нове Орахово ше находзи на 111 [[Метер|метери]] надморскей висини. Населєнє забера [[поверхносц]] 65,3 квадратни километри. Зазначене число жительох 1449. То значи же на 1 квадратни километер єст 23 жительох. Восточно од Нового Орахова чече рика Чик. Єй жридло у Мадярскей нєдалєко од гранїци. Цек Чика закончує ше при Бачким Петровим Селу, дзе ше улїва до [[Тиса (рика)|Тиси]]. Вкупна длужина рички 100 километри. Глїбина 3-5 метери, а ширина даскельо метери. == История подруча == Понеже Бачка у прешлосци мала барз добри природни условия за насельованє, даєдни часци [[Бачка|Бачки]] були населєни ище у каменим чаше. Зоз неолиту єст шлїди и нєдалєко од Нового Орахова, на Криваї при Пачире, коло Байши, Старей Моравици и Малого Идьошу, а зоз бронзового часу на Чику при Чантавире. На тим подручу 1975. року окончовани археолоґийни випитованя, та установене же ту у штвартим вику було населєнє Сарматох. Писани историйни документи твердза же ту у XIII вику було пустарске населєнє хторе ше волало Лакашедьгаза. После Мохацкей битки 1526. року тоти краї остали цалком пусти. После турского руйнованя траца ше шлїди и населєня и його жительства. У периодзе од XVI по XVIII вик ту була пустара на хтору з часу на час приходзели лєм статкаре номади, алє ше нє затримовали длуго. После Сентянскей битки 1697. року, зоз поцагованьом турского войска и ошлєбодзованьом територийох нєшкайшей [[Войводина|Войводини]], почина розвой околних населєньох и починаю нови селїдби [[Народ|народох]]. У XIX вику у пустари на териториї нєшкайшого Нового Орахова настало валалске населєнє чийо ше жителє занїмали зоз землєдїлством, алє статкарство и далєй остало главне занїманє, дзекуюци добрим пасовиском. У XVII и XIX вику на тим подручу свойо [[Салаш|салаши]] направели Мадяре зоз Сенти. У другей половки XIX вику ше предлужує усельованє. Орачей жеми єст вше вецей, та на початку XX вику рошню вельки маєтки чийо их ґаздове тримаю аж по конєц Другей шветовей войни. Аґрарна реформа валалу меня твар. Нове Орахово основане на початку XX вику. Як подруче розруцаних [[Салаш|салашох]] од 1702. року припадало Сенти. После Другей шветовей войни приєдинєне є ґу Бачкей Тополї. Мено – назву места Нове Орахово ше хаснує од 1948. року. == Колонизация валала == После 1918. року сцигли приселєнци зоз Лики и Герцеґовини. У першей половки 1946. року до населєня хторе теди наволоване Ґунарош колонизовани 360 фамелиї рускей националносци. Перша ґрупа колонистох зоз [[Руски Керестур|Руского Керестура]] рушела [[13. май|13. мая]] 1946. року. У нєй було 49 фамелиї хтори ше наздавали же на другим месце почню лєгчейше жиц. Мали лєм три кочи, та валалски орґани власци розказали най тоти цо оставаю у валалє, а маю свойо кочи, задармо одселя колонистох до Ґунарошу.[[File:Katoli%C4%8Dka_crkva_u_Novom_Orahovu._02.jpg|360x360px|Католїцка церква у Новим Орахове|алт=Католїцка церква у Новим Орахове|мини]] У Ґунарошу вєшенї 1946. року було коло 60 дзеци за школу, а валал нє мал анї школу анї учителя. За школски будинок предвидзени стари Каштель, а зоз Руского Керестура принєшени [[Лавка|лавки]] и нєобходни инвентар. За першого учителя меновани [[Владимир Рогаль]]. После нього Владимир Владо Бесерминї, та його шестра Олґа Бесерминї, потим Янко Медєши и [[Йовґен Планчак]]. Кажди зоз нїх по дацо зохабел и у култури тамтейших Руснацох. Зоз приходом учительки Аранки Канюховей (познєйше Планчаковей) и єй шестри Милици и учителя [[Янко Рац|Янка Раца]], понеже валал уж бул вибудовани, та остало кус вецей часу за дружтвени живот и тедишнє културне дружтво збогацовало свой репертоар. Рихтало ше драми, нє лєм єднодїйки. Младеж активно участвовала у шицких секцийох. Давало ше театрални представи ''На синокосу, Пан Тома, Зла жена, Єрофейска чаривна травка'' и други. Госцовало ше и по наших валалох. У тей роботи найвецей заслуги мали [[Янко Будински|Янко Будински,]] Олґа и Владо Бесерминьово, Дюра Паланчаї, Штефан Шпрох, Любо Папуґа и велї други. [[Оркестер]] ше пополньовал зоз младшима; починали грац Любо Папуґа и Янко Бучко, Дюра и Владо Еделински и други. Учителє основали и фолклорну секцию. Зоз приходом до Нового Орахова учителя [[Витомир Бодянєц|Витомира Бодянца]] и познєйше [[Микола Сеґеди|Миколи Сеґедия]], а потим и [[Священїк|паноца]] Владимира Тимка зоз супругу-наставнїцу Марию, културни живот у месце здобул тоту праву форму. Основало ше [[Тамбура|тамбурови]] [[оркестер]] зоз младежу и зоз школярами, робела драмска секция, основало ше хорску секцию зоз соло-[[Шпивач|шпивачами]], а фолклорна секция робела при школи. Нє мож нє спомнуц нашо соло-шпивачки цо перши крочаї у шпиваню направели у нашим дружтве, а то Натала Арваї, нєшка Барна и Гелена Будински, тераз Сабадош зоз [[Кула|Кули]], односно [[Вербас|Вербасу]], Гелена Папуґа. == Метеоролоґийни условия == Податки од мераних штреднїх [[Температура|температурох]] Нового Орахова то: * рочна штредня температура виноши 10,7 ступнї Целзиюса; * у януаре найжимнєйше, штредня температура виноши – 1,4 ступнї Ц; * у юлию найцеплєйше и температура виноши штреднє 21 ступень Ц; Паданя у Новим Орахове: * 1969. року виношели 734,8 мм; * 1971. року тот мерани податок виноши 452,9 мм == Жительство Нового Орахова == Спрам попису зоз 2022. року у валалє було 1449 жительох. Штредня старосц жительох виноши 40,7 роки (39,4 при хлопох и 42,0 при женох). Число жительства ше, такповесц, нєпреривно зменшує. Нове Орахово напущую углавним млади. Одходза з векшей часци до варошох котри ту нєдалєко, до Бачкей Тополї, Сенти, [[Суботица|Суботици]]. Тото указую и числа: {| class="wikitable" |+ ! colspan="3" |Демоґрафия<ref>„Књига 9”. [https://pod2.stat.gov.rs/ObjavljenePublikacije/G2002/pdf/G20024009.pdf Становништво, упоредни преглед броја становника 1948, 1953, 1961, 1971, 1981, 1991, 2002, подаци по насељима (PDF)]. webrzs.stat.gov.rs. Београд: Републички завод за статистику. мај 2004. ISBN 86-84433-14-9.</ref> |- |Рок | colspan="2" |Жительох |- |1948. |3119 | rowspan="5" | |- |1953. |2859 |- |1961. |2970 |- |1971. |2673 |- |1981. |2307 |- |1991. |2263 |2.207 |- |2002. |2029 |2.151 |- |2011. |1768 | |} Тоти тренди потвердзую и таки статистични податки: {| class="wikitable" |+ !Рок !1948. !1953. !1961. !1971. !1981. |- |Число фамелийох |779 |819 |905 |846 |830 |- |Штреднє членох у фамелиї |4,00 |3,49 |3,28 |3,16 |2,78 |} {| class="wikitable" |+ ! colspan="2" |Етнїчни состав жительства спрам попису 2002. року<ref>„Књига 1”. Становништво, национална или етничка припадност, подаци по насељима. webrzs.stat.gov.rs. Београд: Републички завод за статистику. фебруар 2003. ISBN 86-84433-00-9.</ref> |- |Мадяре |1737<div style="text-align:right;">85,60% |- |[[Руснаци у Сербиї|Руснаци]] |181 8,92% |- |Серби |59 2,90% |- |Югославянє |14 0,68% |- |Горвати |7 0,34% |- |Чарногорци |4 0.19% |- |Муслиманє |1 0.04% |- |Бунєвци |1 0.04% |- |Нєпознати |1 0.04% |} == Економски профил валала == Жителє Нового Орахова углавним землєдїлци. Зоз польопривреду ше самостойно занїма 681 фамелия. У месней задруґи и у месних и бачкотопольских фирмох и индустриї заняти члени зоз 249 фамелийох. 1981. року у Новим Орахове 151 ґаздовство мало трактор, а було и 13 комбайни. == Польопривреда == Жителє Нового Орахова занїмаю ше зоз овчарством, говедарством и швинярством, односно зоз продукцию [[Житарки|житаркох]], цукровей цвикли, слунечнїку и [[Кукурица|кукурици]]. == Транспорт == Нове Орахово нє ма желєзнїцу. Путнїцки транспорт ше одвива на автобусох. Путнїки можу каждодньово путовац зоз Нового Орахова до Бачкей Тополї, Нового Саду, [[Кула|Кули]], Зомбора, Сенти, Кикинди, Чантавиру, Суботици, Горґошу, зоз можлївосцу одходу до Сеґедину (Мадярска), Темишвару (Румуния), Осєку ([[Горватска]]). '''Як валал напредовал''' ♦ 1946. року отворена пошта: теди Нове Орахово достало 2 телефонски линиї зоз 30 приключками (предплатнїками); ♦ 1977. року вигласани месни самодопринос и од теди драги асфалтовани и тротоари вибетоновани. ♦ 1981. року у Новим Орахове єст 450 ТВ апарати и 170 радиоапарати ♦ 1970. року отворена самопослуга. Окрем того, єст ище три предавальнї. ♦ До 1970. року у штред валала була єдна з надом закрита хижа „Чарда”, єдини погосцительни обєкт. Теди на тим месце вибудовани модерни мотел „Рона”. Тераз єст ище три погосцительни обєкти – карчми. ♦ Ловни туризем каждого року вше моцнєйши. За тото заслужне Ловарске дружтво ''Нове Орахово'', котре ма 35 членох. '''Предїли – часци Нового Орахова маю окремни назви:''' Чарна школа Кадвань-шор Ґунарош Угел Руски (русински) валал Мали шор Били криж итд. == Литература == * [[Руснаци у Сербиї|Русини]] у Новом Орахову/Ruszinok Zentagunarason/Руснаци у Новим Орахове, [[Дружтво за руски язик, литературу и културу]] и КУД ''Петро Кузмяк'', Нове Орахово,  Нови Сад-Нове Орахово, 2009. == Референци == <references /> [[Катеґория:Нове Орахово]] [[Катеґория:Валали у Войводини]] [[Катеґория:Места у општини Бачка Тополя]] h0zr4l3d5p5dcnwpz0j346a7hzmlfjb 0 3255 19931 19916 2026-07-17T13:43:14Z Saslavik 1716 Уруцена слика 19931 wikitext text/x-wiki [[Файл:Stoppelfeld-nah.jpg|мини|Сцернянка]] '''Сцернянка''' або '''сцерень''' (серб. ''стрњика'') то остатки [[Слама|слами]], лєм даєден цент над жему, хтори нє залапела коса (з чловечу руку, косачка, вязачка або комбайн). Тоти остатки ше заорює, або згнїю „на ногох”. Швижа сцернянка златножовта, а о два-три днї, окреме кед спаднє диждж або пар рана на ню шеднє роса, меня [[Фарба|фарбу]]. Слама почарнєє. Анї єдна [[коса]] нє може покошиц шицко у узретим [[Жито|жице]], аж анї теди кед ше го чува з хемию и пирска процив шицких коровчох, та ше у сцернянки вше найдзе даєдна фольовка, чисцец, коньска мента, нацинє чернїцох. Нє так давно, сцернянку ше зохабяло же би була паша за дробнєйши статок: овци, швинї, дробизґ, живину – питому и дзиву (голуби, фазани, [[Герлїчка|герлїчки]], [[Тащок|тащки]], шпаки) хторей швижа сцернянка була богата покарма. Кед косаче нє по своєй дзеки зохабели за собу досц зарна, воно ше утапшало, залїпло за влажну жем або блато, та з того виросла нова рошлїна. Тота рошлїна нє чекала октобер, ожелєнєла за даскельо днї. Теди ше гварело же сцернянка – виросла. На нєй ше зявели и квитки як цо [[чисцец]] и коньски вашилєц, хтори медоносни и прицагую пчоли. Дараз ше по сцернянки ходзело боси, лєм требало знац як ше сцернянку ґажи же би нє штухала так барз: ноги ше цагало за собу. Найбаржей заш лєм завадзала чернїчанка хтора становяла крочай, репела ше за костки и там зохабяла зодарту скору. Нєшка сцернянка нїкому нє треба: статок ше карми у хлївох, а парасти ю понагляю заорац. Пред заорйованьом єден час дзепоєдни ґаздове сцернянку спальовали. Даєдни после заораней сцернянки шею друге шаце, наприклад даяку швидконарастацу желєняву [[Капуста|(капусту]], [[Огурка|огурки]]). Сцернянка прецизовала мена даєдним шацом, та ше тераз по нєй жито, раж, овес, ярец (дзекеди и соя) волаю сцернянково жита. == Литература == * ''Словнїк руского народного язика II, О – Я'', Нови Сад 2017, б. 559. * [https://www.dnevnik.rs/drustvo/precanska-leksika-strnjika-ili-drugi-zivot-zita Strnjika] g33zq1n5pxqr58tmwusktvn7pq9deyq 0 3256 19935 19923 2026-07-17T20:52:26Z Olirk55 19 Форматированє референцох (часц) 19935 wikitext text/x-wiki [[File:Polycystic Ovaries.jpg|right|thumb|300px|Ґрафични приказ цистох у ваєчнїкох]]'''Полиендокрини метаболични овариялни синдром''' (ПМОС), скорей познати як синдром полицистичних ваєчнїкох (анґл. ''polycystic ovary syndrome, PCOS''),<ref>[https://n1info.rs/magazin/zdravlje/stanje-poznato-kao-sindrom-policisticnih-jajnika-dobilo-je-novo-ime/ „Stanje poznato kao sindrom policističnih jajnika dobilo je novo ime”.] ''N1 Info RS'' (на язику: сербски). 2026-06-14. Приступљено 2026-06-14.</ref> єден є з найчастейших гормоналних поремеценьох женох репродуктивного периоду.<ref>Escobar-Morreale, Héctor F. (2018). . [ttps://www.nature.com/articles/nrendo.2018.24 „Polycystic ovary syndrome: definition, aetiology, diagnosis and treatment”.] Nature Reviews Endocrinology (на yзику: английским). 14 (5): 270—284. [https://sr.wikipedia.org/wiki/Me%C4%91unarodni_standardni_serijski_broj ISSN] [https://search.worldcat.org/search?q=n2:1759-5029 1759-5029.] PMID 29569621. [https://sr.wikipedia.org/wiki/Digitalni_identifikator_objekta doi:][https://www.nature.com/articles/nrendo.2018.24 10.1038/nrendo.2018.24.]</ref><ref name=":0">Goodman, Neil F.; Cobin, Rhoda H.; Futterweit, Walter; Glueck, Jennifer S.; Legro, Richard S.; Carmina, Enrico (новембар 2015). [https://linkinghub.elsevier.com/retrieve/pii/S1530891X20353222 „American Association of Clinical Endocrinologists, American College of Endocrinology, and Androgen Excess and PCOS Society Disease State Clinical Review: Guide to the Best Practices in the Evaluation and Treatment of Polycystic Ovary Syndrome - Part 1”.] Endocrine Practice (на анґкийсим язику). 21 (11): 1291—1300. [https://sr.wikipedia.org/wiki/PubMed#PMID PMID] [https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/26509855/ 26509855.] [https://sr.wikipedia.org/wiki/Digitalni_identifikator_objekta doi:][https://www.endocrinepractice.org/article/S1530-891X(20)35322-2/abstract 10.4158/EP15748.DSC.]</ref><ref name=":1">Goodman, Neil F.; Cobin, Rhoda H.; Futterweit, Walter; Glueck, Jennifer S.; Legro, Richard S.; Carmina, Enrico (децембар 2015). .[https://www.endocrinepractice.org/article/S1530-891X(20)39366-6/abstract „American Association Of Clinical Endocrinologists, American College Of Endocrinology, And Androgen Excess And Pcos Society Disease State Clinical Review: Guide To The Best Practices In The Evaluation And Treatment Of Polycystic Ovary Syndrome - Part 2”.] ''Endocrine Practice'' (на язику: анґлийским). '''21''' (12): 1415—1426. [https://sr.wikipedia.org/wiki/PubMed#PMID PMID 26642102.] [https://sr.wikipedia.org/wiki/Digitalni_identifikator_objekta doi:10.4158/EP15748.DSCPT2.]</ref> Синдром характеристични по вельочислених и вариябилних симптомох – нєправилни менструални циклуси, звишок хлопских полних гормонох хтори приводзи до змоцньованя шерсцатосци, а у составе синдрому ше дакеди можу зявиц и вельочислени цисти у ваєчнїкох, хтори нє обовязни пренаходок, без огляду на назву хороти.<ref>Meier, Renate K. (2018). [https://www.sciencedirect.com/science/article/abs/pii/S002964651830046X?via%3Dihub „Polycystic Ovary Syndrome”.] Nursing Clinics of North America (на језику: енглески). 53 (3): 407—420. PMID 30100006. [https://sr.wikipedia.org/wiki/Digitalni_identifikator_objekta doi:10.1016/j.cnur.2018.04.008]</ref> == Патоґенеза, симптоми и знаки синдрому полицистичних ваєчнїкох == '''Нєправилни менструални циклуси''' Нєправилни менструални циклуси найчастейши симтом синдрому полицистичних ваєчнїкох. Дефиную ше як нєзвичайни образец циклусу – розмак медзи двома менструалнима кирвавенями длугши як 35 днї, одсуствованє або нєзвичайно вельке и длуготирваце менструалне кирвавенє. '''Прейґмирне количество андроґенох (гиперандроґенизем)''' [[File:Akne-jugend.jpg|right|thumb|280x280px|Акни (папулозна форма]]Звишок хлопских полних гормонох у креви (андроґени) може привесц до физичних пременкох – до змоцнєней шерсцатосци цела и твари (гиртуизма), до зявеня акнох хтори можу варировац од благих формох до чежких случайох, а дакеди и до зявеня хлопскей лисосци. '''Гиртуизем''' Гиртуизем ше дефинує як стан змоцнєней шерсцатосци у форми прейґмирного зявеня цмих, черствих власкох (терминални власки) у одношеню на ценки,[[File:Jones, Annie.jpg|right|thumb|461x461px|Вираженша форма гиртуизма]]седефасти – ''vellus'' власки. Гиртуизем при синдроме полицистичних ваєчнїкох углавним вираженши на бради, шиї и долнєй часци твари и батюшкох. Прейґмирне роснуце власкох ше часто ясно обачує у долнєй части хрибта, на бруху, задку, на прегинох при карлїци (перинеуме), нукашнїм боку сцегнох и у часци коло брадавкох. Гиртуизем ше може поступнє розвивац и змоцньовац зоз звекшаньом тїлесней маси. Найчастейше ше за преценьованє гиртуизму хаснує модификовани Фериман-Ґаливей скор (''Ferriman-Gallwey'') зоз хторим ше роснуце власкох преценює на точно дефинованих местох и бодує зоз 0 до 4 бодами, у зависносци од випатрунку власкох и ступню шерсцатосци, дзе ше зоз '''0''' бодами оценює одсуствованє т.є. нормална шерсцавосц, а зоз 4 бодами виражена шерсцавосц зоз вельким числом терминалних власкох. Конєчни резултат одвецей як 8 указує на гиртуизем. '''Полицистични ваєчнїки''' Под час нормалного менструалного циклусу приходзи до дозреваня малого числа фоликулох спомедзи хторих ше углавним лєм єден розвиє до стадиюму дзе може одпущиц ваїчкову клїтинку (''ovuum''), цо ше случує коло 14. дня циклусу и вола ше овулация. У синдроме полицистичних ваєчнїкох дакеди ше зоз ултразвучним препатрунком може обачиц вецей вельки фоликули хтори зоз своїм випатрунком здогадую на цисти и найчастейше су розпоредзени по рубе ваєчнїку (знак бисерного ланцущка). Критериї за поставянє дияґнози полицистичносци то присутносц 12 або вецей цистох и/або волумен ваєчнїку векши як 10 mL. <ref name=":0" /><ref name=":1" /> Таки фоликули ше углавним нє розвиваю правилно и нє приводза до ошлєбодзованя ваїчковей клїтинки. == Причини == Точни причини синдрому полицистичних ваєчнїкох нє познати, алє дефиновани фактори хтори можу допринєсц розвою того поремеценя.<ref name=":2">Bednarska, Sylwia; Siejka, Agnieszka (2017-04-27). . „[https://web.archive.org/web/20201201191333/http://www.advances.umed.wroc.pl/en/article/2017/26/2/359/ The pathogenesis and treatment of polycystic ovary syndrome: What's new?”.] ''Advances in Clinical and Experimental Medicine''. '''26''' (2): 359—367. [https://sr.wikipedia.org/wiki/Me%C4%91unarodni_standardni_serijski_broj ISSN 1899-5276.][https://sr.wikipedia.org/wiki/PubMed#PMID PMID 28791858.] [https://sr.wikipedia.org/wiki/Digitalni_identifikator_objekta doi:10.17219/acem/59380.] Архивирано из [https://web.archive.org/web/20201201191333/http://www.advances.umed.wroc.pl/en/article/2017/26/2/359/ оригинала] 01. 12. 2020. г. Приступљено 07. 08. 2022.</ref> Даєдни з нїх то: прейґмирне лученє инсулину (инсулинска резистенция),<ref>Moghetti, P.; Tosi, F. (2021-02-01). „[https://link.springer.com/article/10.1007/s40618-020-01351-0 Insulin resistance and PCOS: chicken or egg?”]. ''Journal of Endocrinological Investigation'' (на язику: анґлийским). '''44''' (2): 233—244. [https://sr.wikipedia.org/wiki/Me%C4%91unarodni_standardni_serijski_broj ISSN 1720-8386] [https://sr.wikipedia.org/wiki/PubMed#PMID PMID 32648001]. [https://sr.wikipedia.org/wiki/Digitalni_identifikator_objekta doi:10.1007/s40618-020-01351-0.]</ref><ref>Moghetti, Paolo (2016-11-11). .[https://www.eurekaselect.com/article/77198 „Insulin Resistance and Polycystic Ovary Syndrome”.] Current Pharmaceutical Design (на језику: енглески). 22 (36): 5526—5534. [https://sr.wikipedia.org/wiki/PubMed#PMID PMID 27510482.] [https://sr.wikipedia.org/wiki/Digitalni_identifikator_objekta doi:10.2174/1381612822666160720155855.]</ref> нашлїдство,<ref>Khan, Muhammad Jaseem (24. 12. 2019). .[https://pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC6935309/ „Genetic Basis of Polycystic Ovary Syndrome (PCOS): Current Perspectives”.] The Application of Clinical Genetics. 12: 249—260. [https://sr.wikipedia.org/wiki/PubMed_Central PMC 6935309.] [https://sr.wikipedia.org/wiki/PubMed#PMID PMID 31920361.] [https://sr.wikipedia.org/wiki/Digitalni_identifikator_objekta doi:10.2147/TACG.S200341]</ref> хронїчна, блага инфламация<ref>Rudnicka, Ewa; Suchta, Katarzyna; Grymowicz, Monika; Calik-Ksepka, Anna; Smolarczyk, Katarzyna; Duszewska, Anna M.; Smolarczyk, Roman; Meczekalski, Blazej (2021). . „Chronic Low Grade Inflammation in Pathogenesis of PCOS”. ''International Journal of Molecular Sciences'' (на језику: енглески). '''22''' (7): 3789. ISSN 1422-0067. PMC 8038770 . <nowiki>PMID 33917519</nowiki>. doi:10.3390/ijms22073789 .</ref><ref>https://pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC8038770/</ref>[10] як и гиперандроґенизем. [11] == Лїченє == Лїченє синдрому полицистичних ваєчнїкох завиши од доминуюцих симптомох або насталих компликацийох, возросту жени як и єй обчекованьох – планованє ваготносци (лїченє стерилитету), зменшанє тлїлесней маси, реґулованє нєправилних менструалних циклусох, лїченє физичних пременкох хтори загрожую квалитет живота и подобне. Лї'''ченє женох хтори планую зачаце''' За жени хтори планую потомство найчастейше ше хаснує медикаментну терапию унапрямену на лїченє нєплодносци або злєпшованє плодносци, и то найчастейше зоз применьованьом лїкох хтори меняю чувствительносц рецепторох за естроґен (кломифен), алє и лїкох хтори звекшую чувствительносц рецепторох на инсулин (метформин) хтори ше примарно хаснує у лїченю диябетесу мелитуса типу 2. Метформин, попри значного уплїву на успих зачаца [12]   приводзи до зменшованя тїлесней маси, злєпшованя масци у креви, контролованю кревового прициску, ма антиоксидацийни свойства и звекшує уровень протеїнох хтори вяжу полни гормони (анґл.. ''SHBG - sex hormone binding globulin'') [13][14] . Вецейдеценийне искуство хаснованя метформину одкрило и його дозно-зависне, защитне дїйство од розвою канцера ендометриюму, першох, черевох и печинки [15][16][17] . Други лїки хтори ше хаснує у лїченю нєплодносци при женох зоз синдромом полицистичних ваєчнїкох то ґонадотропини хтори стимулую овулацию, алє ше хаснує и хирурґийни технїки як цо то даєдни лапараскопски процедури хтори можу порушац овулацию як цо то биопсия ваєчнїку зоз ценку иглу, електрокаутеризация, трансваґинални гидролапараскопия и други [6] . '''Други можлївосци лїченя''' <ref name=":2" />'''(6)''' При женох чий циль нє представя ваготносц, лїченє ше зводзи на зменшованє симтомох. То и найчастейша причина першому явяню лїкарови, алє и найзначнєйши фактор хтори уплївує на квалитет живота. Лїки чий циль реґулованє циклусу и контролованє менструалного кирвавеня то орални контрацептиви зоз хторима ше, попри основного ефекту, найчастейше посцигує и контрола уровня андроґенох, а зоз тим и прейґмирна шерсцатосц, акни и подобне. Метформин ше хаснує за реґулованє цукру у креви, кревового прициску и уплївує на зменшованє прейґмирней тїлесней маси. Лїк хтори ше хаснує у лїченю акнох (дериват 13-цис ретиноичней квашнїни) ма одлични терапийни ефект и у лїченю акнох при женох зоз синдромом полицистичних ваєчнїкох. Лїченє андроґеней алопециї уключує локалне применьованє розпущенїни миноксидилу, хтори зоз ширеньом кревових судзинох помага и карми фоликул власох або применьованє лїкох хтори блокирую ефект хлопских полних гормонох (андроґенох) як цо то ципротерон або финастерид (блокатор 5α редуктази), алє хтори уплївую на звекшованє тїлесней маси. Локални процедури хтори ше применює за ришованє симптомох уключую и козметични третмани, одстраньованє звишку власкох, електролизу або ласерске знїщованє фоликули. Попри медицинских интервенцийох, пременки способу живота – редукованє тїлесней маси, правилне и порядне костиранє, умерена физична активносц значно уплївую на квалитет живота и успишносц лїченя. == Компликациї == Компликациї синдрому полицистичних ваєчнїкох [18]   можу буц нєплодносц (инфертилитет), диябетес ваготносци (ґестациони диябетес), гипертензия ваготносци, вируценє плоду або вчасне родзенє, метаболични синдром (множество симптомох хтори уключую високи кревови прицисок, високи цукер у креви, звекшанє голестеролу и триґлицеридох), а хтори значно звекшую ризик од кардиоваскуларних хоротох, диябетесу мелитуса типу 2 або предиябетесу, депресиї, анксиозносци и поремеценя костираня, абнормалного пражнєня мочового мехира, карцинома ендометриюму и подобне. [3][4] Затитосц повязана зоз синдромом може погоршац компликациї. == Вонкашня вяза == * [https://onemedical.rs/blog-detalji/pcos-dobija-novi-naziv-pmos-sta-to-znaci-za-zene PCOS dobija novi naziv PMOS: šta to znači za žene?] onemedical.rs * [https://www.bbc.com/serbian/articles/c62ewyek59do/lat Sindrom policističnih jajnika nije samo ginekološki problem] {{Commonscat}} == Референци == <references /> [[Катеґория:Медицина]] [[Катеґория:Ґинеколоґия]] [[Катеґория:Ендокрини охореня]] feq4laf77fpg4xkapxm3t40gxqc1fjy 0 3257 19936 2026-07-18T02:17:14Z Keresturec 18 Нова страница: {{Инфорамик | headerstyle = background: #F8DE7E; | header1 =<big> Любомир Загорянски </big> | label2 = | data2 = Ту будзе Фотка.jpg | header3 = Особни податки | label4 = Назвиско | data4 = | label5 = Датум народзеня | data5 =12. априлa 1958. | label6 = Датум упокоєня | data6 = | label7 = Професия | data7 = професор физичного воспитаня… 19936 wikitext text/x-wiki {{Инфорамик | headerstyle = background: #F8DE7E; | header1 =<big> Любомир Загорянски </big> | label2 = | data2 = Ту будзе Фотка.jpg | header3 = Особни податки | label4 = Назвиско | data4 = | label5 = Датум народзеня | data5 =12. априлa 1958. | label6 = Датум упокоєня | data6 = | label7 = Професия | data7 = професор физичного воспитаня | header8 = Музична робота | label9 = Активни период | data9 = 1986— ище тирва | label10 = Жанр | data10 = композитор, музичар, автор текстох за композициї. | label11 = Инструмент | data11 = Примка, ґитара | label12 = Наукови ступень | data12 = | label13 = Видавательна хижа | data13 = | label14 = Жанри | data14 = | label15 = Поховани | data15 = | label16 = Припознаня | data16 = }} '''Любомир Загорянски''' (*12. април 1958), професор физичного воспитаня, композитор, музичар, автор текстох за композициї. Биоґрафия Любомир Загорянски ше народзел 12. априла 1958. року у Вербаше. Оцец Йовґен и мац Мария родз. Олеяр Мал младшого брата Владимира хтори погинул у транспортним нєщесцу. Основну школу Любомир закончел у Коцуре, ґимназию Жарко Зренянин Вербас закончел у видвоєних оддзелєньох у Руским Керестуре, а Факултет физичней култури у Новим Садзе и здобул званє професор физичного воспитаня. Першу службу достал 1983. року у Основней школи Светозар Милетич, а вец 1985. року у Основней школи Вук Стефанович Караджич у Србобрану, потим 1985-1986. року робел у Центру за физичну културу у Вербаше як орґанизатор спортскей рекреациї. После того, у периодзе 1986-1993. рок робел як наставнїк физичного воспитаня у [[Равне Село|Равним Селу]], та од 1993. по 2007. рок у Штреднєй школи 4. юлий у Вербаше як професор физичного воспитаня. Од 2007. року робел у Коцуре, у Основней школи Братство-єдинство, тиж як професор физичного воспитаня. Попри роботи у школи вон тримал и секцию за женски фодбал, а єден час водзел и одбойкашску женску секцию у Коцуре, котра була барз успишна. Зоз ОШ Братство-єдинство Любомир 2018. року пошол до пензиї. Любомир Загорянски оженєти зоз Єлену родз. ху зоз Руского Керестура, маю двох синох, Педю и Желька. Зоз музику ше Любомир Загорянски почал занїмац 1984. року. Теди почал грац на примки у КУД Жатва. Кед уж добре овладал зоз тим инструментом, почал грац полни два роки и на свадзбох зоз Фитькошовима гудацми. Од 1986. року постал член составу Тройка, грал у бенду Баґрен били, а од 2007. року грал на ґитари у оркестру Дюла и приятелє у котрим грали старши и вельо искуснєйши музичаре як цо Силвестер Иґрачки Иґи, Драґан Стоянович, Дюла Байор и Яким Бесерминї. (фотка) Силвестер Иґрачки - Иґи, Драґан Стоянович, Дюла Байор, Яким Бесерминї Кимчо и Любомир Загорянски. Свойо композициї на Фестивал Червена ружа и на Червене пупче почал посилац 1989. року, найчастейше на свойо власни тексти. Писал и компоновал писнї у народним духу, забавни и писнї за дзеци. Од 1995. року участвовал и на фестивалу Ружова заградка. По тераз викомпоновал коло 60 писнї у народним, забавним духу и писнї за дзеци. Писнї поряднє обявйовал у Ерату над Куцуром/Коцуром. Композициї Любомира Загорянского хтори виведзени на фестивалох Чис. Рок У народним духу Автор текста 1. 1989. Майски валцер Михайло Зазуляк 2. 1990. Мила ми писала Любомир Загорянски 3. 1991. Стари любови Любомир Загорянски 4. 1994. Мацерово писмо Любомир Загорянски 5. 1995. Писня гудака Мария Ковач 6. 1996. Стари пайташе Любомир Загорянски 7. 1997. Нєбо и гвизди Любомир Загорянски 8. 1998. Заграй, гудаку Серафина Макаї 9. 2001. Писня Коцуру Любомир Загорянски 10. 2002. Перше щесце Любомир Загорянски 11. 2003. Прецо, мила моя Любомир Загорянски 12. 2004. Сцем ци повесц Любомир Загорянски 13. 2006. Пребач, мили Любомир Загорянски 14. 2008. Чловек и жена Владимир Бесерминї У забавним духу 1. 1990. Врац ше, врац Любомир Загорянски 2. 1991. Пребач Любомир Загорянски 3. 1992. Пожадам Михайло Зазуляк 4. 1994. Дзе най це поглєдам Любомир Загорянски 5. 1995. Падайце дижджи априлски Мария Ковач 6. 1996. Ярня ноц Любомир Загорянски 7. 1997. Молитва Любомир Загорянски 8. 1998. Давно було Любомир Загорянски 9. 2001. Саша Серафина Макаї 10. 2003. Любовни смуток Мирослав Малїк Червене пупче 1. 1989. Ноцни бал Михайло Зазуляк 2. 1990. Петнацрочним Михайло Зазуляк 3. 1991. Когутово бриґи Михайло Зазуляк 4. 1994. Купанє Серафина Макаї 5. 1995. Спреведлїви Владко Любомир Загорянски 6. 1996. Жадам Серафина Макаї 7. 1997. Перша любов Серафина Макаї 8. 1997. Нє знал сом Б. Тимотиєвич/И.Гарди-Ковачевич 9. 1998. Весели витрик Мария С. Горняк 10. 2001. Тот мой мали Любомир Загорянски 11. 2003. Бридки слова Любомир Загорянски 12. 2006. Родзени дзень Ксения Палатинус 13. 2006. Моєй мамочки Яким Олеяр 14. 2007. Найвекша родзина Мелания Римар Ружова заградка 1. 1994. Гварели за нас Серафина Макаї 2. 1997. Гваря людзе Любомир Загорянски 3. 1998. Гей, леґинє Любомир Загорянски 4. 1999. Зашпивайце, гудаци Любомир Загорянски 5. 2004. За тебе Любомир Загорянски 6. 2005. Писня старому гудакови Любомир Загорянски 7. 2006. Боже, зачувай параста Любомир Загорянски Автор текста Автор музики 1. 2002. Моя мамочка (Пупче) Юлиян Рамач-Чамо 2. 2006. Свадзебни дзень (забавни) Юлиян Рамач-Чамо 3. 2006. Чаривне путованє (Пупче) Юлиян Рамач-Чамо 1. 2002. Моя мамочка (Пупче) Юлиян Рамач-Чамо 2. 2006. Свадзебни дзень (забавни) Юлиян Рамач-Чамо 3. 2006. Чаривне путованє (Пупче) Юлиян Рамач-Чамо Литература Вонкашнї вязи злк, [https://www.ruskeslovo.com/%d0%a1%d0%bf%d0%be%d1%80%d1%82-%d0%b8-%d0%bc%d1%83%d0%b7%d0%b8%d0%ba%d0%b0-%d0%bf%d0%bb%d1%94%d1%86%d0%be-%d0%bf%d0%be%d0%bf%d1%80%d0%b8-%d0%bf%d0%bb%d1%94%d1%86%d1%83/ Спорт и музика - плєцо попри плєцу], Рутенпрес, 23. май 2018. [https://zavod.rs/wp-content/uploads/2019/04/CERVENA-RUZA-II-WEB.pdf Любомир Загорянски (биоґрафия и список композицийох)], Червена ружа 1962-2011, Том II, Завод за културу войводянских Руснацох, Нови Сад, 2014, б. 498. [https://zavod.rs/shvetochna-akademiya-otrimana-u-verbashe/ Шветочна академия отримана у Вербаше], вебсайт Заводу за културу Руснацох, zavod.rs. [https://dunavtelevizija.rs/vest/14993/obelezeno-260-godina-obrazovanja-u-kucuri Obeleženo 260 godina obrazovanja u Kucuri], Dunav Televizija, dunavtelevizija.rs, 22. decembar 2025. Ан. Медєши [https://www.ruskeslovo.com/ruska-matka-preslavela-35-rocnjicu-od-snovanja/ Руска матка преславела 35-рочнїцу од снованя], Рутенпрес, 29. децембер 2025. Референци nmrwf73ckiqxaaya4rynj94uft2u0xc