Википедия rskwiki https://rsk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8_%D0%B1%D0%BE%D0%BA MediaWiki 1.47.0-wmf.12 first-letter Медий Окреме Розгварка Хаснователь Розгварка зоз хасновательом Википедия Розгварка о Википедиї Файл Розгварка о файлу МедияВики Розгварка о МедияВикию Шаблон Розгварка о шаблону Помоц Розгварка о помоци Катеґория Розгварка о катеґориї TimedText TimedText talk Модул Разговор о модулу Event Event talk Ґавота 0 525 20144 16542 2026-07-23T15:54:13Z Sveletanka 20 катеґория 20144 wikitext text/x-wiki [[Файл:Gavotte_Dance.jpg|339x339px|alt=Ґавота|thumb|Ґавота танєц, Французка, 1878]] [[Файл:Gavotte (Fred Werner, 1909).mid|thumb|Ґавота (Фред Вернер, 1909)|340x340px]] '''Ґавота''' (франц. ''gavotte)'' тo французки народни танєц<ref>Мишић, Милан, ур. (2005). Енциклопедија Британика. В-Ђ. Београд: Народна књига : Политика. б. 84.</ref> хтори концом у 16. вику постал дворски танєц а у 17-им єден зоз танцох хтори бул часц французкого балету и опери, а пред конєц 17. вику и часц, инструменталних формох окреме свити. Ґавота то танєц жившого [[Темпо (музика)|темпа]] у двополовинскей ''Allabreve'' (2/2, 4/4) розмири. Почина вше зоз змахом. '''''Змах''''' у музики, ритмичне зявенє хторе менше од єдинки за чишлєнє (напр. кед єдинка за чишлєнє штварцина ноти, вец змах будзе осмина лєбо шеснастина). Ґавота ше танцує по парох пошорованих зоз одредзенима пантомимскима рухами, фиґурами. Як дружтвени дворско-салонски танєц бул популарни у 17. и 18. вику а коло 1830. року щезує зоз дворских салох у хторих ше танцовало ґавоту. Як народни танєц, ґавота ше ище вше пестує и танцує у Бретанї (сиверозаходна Французка) и Прованси (юговосток Французкей). У уметнїцкей музики ґавота почина будз облюбена танєчна форма у 17. вику кед ''Жан'' ''Батист Лили'' уводзи до балету [[Оркестер|оркестрову]] свиту. Його тип ґавоти прилапели и имитовали його шлїдбенїки. У опери ґавоту применює Жан Филип Рамо, а зявює ше и у дїлох ''Гендла, Ґлука, Ґретрия'' и других [[композитор|композиторох]] того часу. У барокней камерней сонати ґавота ше „одомашнєла” у дїлох'' Корелия'' и затримала ше аж по час Антония Вивалдия и Фридриха Гендла. Верх уметнїцкого'' „моделованя’’'' и формованя досцигує у [[Композиция|композицийох]] ''Франсоа Купрена'' и [[Йоган Себастиян Бах|''Йогана Себастияна Баха'',]] у їх дїлох ше ґавота зявює як цала часц свити и по правилу вше после сарабанди (тиж танєц), лєбо як оркестрови танєц. [[Файл:БСЭ1. Гавот.jpg|right|thumb|Ґавота, нотни приклад|340x340px]] [[Файл:Gavotte dance pattern.png|right|thumb|Ґавота, ритмични приклад|338x338px]] У инструменталней и драмскей музики найчастейше попри першей идзе и друга ґавота (''gavotte I'', ''gavotte II'') у истим лєбо паралелним тоналитету. Друга ґавота ма скоро идентичну збудову - музични змист як и перша, лєбо є писана и формована зоз бордунским басом. Ґавота ше поступно розширела на европски и южноамерицки реони. Уметнїцки стилизована ґавота, танєц ґрациозного характеру и преважно є жившого темпа алє зявює ше и у дїлох спомалшеного темпа. Познєйши композиторе применьовали ґавоту як стилизацию. [[Файл:Lully - Gavotte (3973).wav|right|thumb|Жан Батист Лили, Ґавота|336x336px]]Окреме позната ґавота у опери ''Манон Леско'' Жил Маснеа''.'' Музичну форму ґавоту похасновали тиж и русийски композиторе Петро Илїч Чайковски'','' Борис Ґлазунов а окреме у'' балетох.'' Серґей Прокофєв у симфонийскей, клавирскей музики и у балетох. == Литература == * Guilcher, Jean-Michel. 1968. La tradition populaire de danse en Basse-Bretagne. Etudes Européennes 1. Paris and The Hague: Mouton. * Semmens, Richard T. 1997. "Branles, Gavottes and Contredanses in the Later Seventeenth and Early Eighteenth Centuries". Dance Research 15, no. 2 (Winter): 35–62. ==Вонкашнї вязи == * [https://www.youtube.com/watch?v=V7O1JSHxGj8 Танєц Ґавота] You tube.com * [https://www.youtube.com/watch?v=DKOXVE_pskA Хореоґрафия ґавоти] You tube.com == Референци == [[Катеґория:Французка]] [[Катеґория:Сценска уметносц]] <references /> [[Катеґория:Музични форми]] [[Катеґория:Барокни танци]] 2qkqt4ix2xkxxp1ziyg6jety3qfuaw0 Пирє 0 777 20149 8808 2026-07-23T16:08:54Z Sveletanka 20 катеґория 20149 wikitext text/x-wiki [[File:A single white feather closeup.jpg|300px|мини|Пирє]] '''Пирє''' то файта виростку зоз скори хторе розвите окреме при птицох и дробизґу (живини). Под пирйом ше подрозумює найзложенше закриваце пасмо при похребцинарох <ref>Prum, Richard O; AH Brush (2002). [https://eeb.yale.edu/ „The evolutionary origin and diversification of feathers”] 77 (3): 261—295, [https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/12365352/ Theevolutionary origin and diversification of feathers], [https://sr.wikipedia.org/wiki/Semantic_Scholar S2CID] [https://www.semanticscholar.org/paper/The-Evolutionary-Origin-And-Diversification-Of-Prum-Brush/34d323f274ec7941acabc9425111ea2d4d534574 6344830]</ref> и праве воно єдно з характеристикох по хторих ше птици розликую од других живих ґрупох животиньох. Понеже пирє закрива векшу часц цела птици, воно вираста лєм зоз одредзених часцох скори. Подпомага лєценє и защицує цело од води и цеплоти. Тиж так, рижни фарби пиря оможлївюю птицом же би комуниковали медзи собу и скривали ше. '''Плумолоґия''' то наука хтора виучує пирє.<ref>[https://webcitation.org/6o77q4ZTr?url=http://www.darwinfoundation.org/datazone/media/pdf/59/NG_59_1998_Harpp%26Geist_Galapagos_plumology.pdf „Galapagos plumology”] (PDF). darwinfoundation.org. Charles Darwin Collections Database by the Charles Darwin Foundation.</ref> [[File:Eventail en écaille et plumes d'aigle.jpg|300px|мини|Лепеза зоз пиря за розхладзованє]] == Хаснованє пиря == Понеже є мегке и затримує цеплоту, зоз пирйом ше полнї заглавки, прекривачи (паплани) и мадраци за спанє. Хаснує ше го и при полнєню жимского [[Облєчиво|облєчива]] (попрешиваних винд'якнох) и посцелїни на отвореним (мехох за спанє). Хаснує ше го и за прикрашованє облєчива (окреме калапох, сукньох, ташкох) и стрилох. Гуше и каче пирє найлєпши изолацийни материял и воно ма способносц розшириц ше зоз збитого стану и при тим затримац векше количество изолацийного воздуху, кед же длужей стої одложене, односно кед ше нє хаснує.<ref>Bonser, R.H.C.; Dawson, C. (1999) [https://archive.org/details/sim_journal-of-materials-science-letters_1999-11-01_18_21/page/1769/mode/1up „The structural mechanical properties of down feathers and biomimicking natural insulation materials”.] Journal of Materials Science Letters. 18(21): 1769—1770.</ref> Пирє вельких птицох, найчастейше гускох, хаснує ше за правенє пиркох за писанє, як помоцне [[орудиє]] у кухнї (за премасцованє єдла), за правенє лепезох за розхладзованє. У скорейших часох, на ловох, даєдни файти птицох були загрожени пре їх красне пирє. Нєшка ше за виробок модних додаткох, воєних прекривачох и облєчива, хаснує пирє хторе одпадни материял при преробку живини (курох, гускох, пулькох, фазанох и нойох). Же би було красше, тото пирє ше фарби, прето же є звичайно биле у поровнаню зоз рижнофарбовим пирйом дзивих птицох. == Збудова пиря == Пирє збудоване зоз кератину, протеїну хтори ше тиж находзи у власох и нохцох при людзох и у рогох при других животиньох. Кажде пиречко збудоване з основного конарчка зоз хторого ше потим ширя на тисячи дробнєйши конарчки хтори творя гладку поверносц. Гладка поверносц пиря оможлївює птици же би лєгчейше лєцела у воздуху. == Еволуция == Фунционалне розпатранє еволуциї пиря ше традицийно фокусовало на защиту, лєценє и випатрунок. Пренаходки фосилох зоз часу познєйшей креди у Китаю <ref>St. Fleur, Nicholas (8. 12. 2016), [https://www.nytimes.com/2016/12/08/science/dinosaur-feathers-amber.html „That Thing With Feathers Trapped in Amber? It Was a Dinosaur Tail”], The New York Times</ref>нагадую же лєценє нє була примарна функция пиря, прето же воно як таке нє може мац способносц подзвигованя або полєцованя. Суґеровало ше же пирє ма найскорей функцию защити од рижних хвильових обставинох, або як складзиско сумпору хтори пошлїдок метаболизму. Число пиря по єдинки [[Поверхносц|поверхносци]] скори при птицох векше при менших єдинкох як при векших. Тот податок нам гутори о важней улоги пиря у реґулованю температури цела, прето же менши птици траца вецей цеплоти пре релативно векшу тїлесну поверхносц у одношеню на їх чежину. Трима ше же и фарба пиря еволуовала, першенствено як пошлїдок полней селекциї. Характеристики фосилних прикладнїкох, наприклад, тероподу ''Anchiornis huxleyi'' и птеросаурусу ''Tupandactylus imperator'', барз добре очувани. На основи пиґментних клїтинкох живих прикладнїкох птицох мож утвердзиц структуру пиґментних клїтинкох фосилох и на основи того фарбу и цифрованосц пиря хторе мали. Утвердзене же ''Anchiornis'' мал пирє зоз чарно-билима цифрочками на преднїх и заднїх ногох, зоз червено-кафовим гребеньом. Велї нєшкайши птици маю таки фарби пиря и дзекуюци тому комуникую медзи собу (и задзераю ше єдни до других), скриваю ше...Тиж так, хлопски єдинки маю обачлїво квалитетнєйше пирє, а то обачую женски єдинки кед вибераю партнера за паренє. <ref>Saino, Nicola; Riccardo Stradi (1999). [https://archive.org/details/sim_american-naturalist_1999-10_154_4/page/441/mode/1up „Carotenoid Plasma Concentration, Immune Profile, and Plumage Ornamentation of Male Barn Swallows”], American Naturalist. 154 (4): 441—448.</ref> [[File:Types de plumes. - Larousse pour tous, -1907-1910-.jpg|thumb|Рижнородносц пиря]] == Файти пиря (пиркох)== Пирє закрива скоро цале цело птици. Єст: ::◆ вельки пирка (секундарни и примарни) — тварди су и длугоки, находза ше на заднїм орубенцу кридлох и на хвосце, служа за лєценє; ::◆ менши пирка (контурни) — защицую цело птици од рижних хвильових обставинох и маю улогу у очуваню температури цела; ::◆ мохоткасти пирка — дробни пирка, находза ше под контурним пирйом, маю улогу тиж у очуваню температури цела. Птици з часу на час одруцую пирка и заменюю их зоз новима. Тото зявенє ше вола '''випирйованє''' (серб. митарење). == Руски фразеолоґийни словнїк == — ДУМА ПОЧИМ ПИРЄ У ПЕШТИ — Значи же нє дума нїч, празна глава — нєма о чим думац...Кед дахто нє слуха цо му ше гутори, и нє чує цо ше му питало... == Литература == * Учебнїк за пияту класу основней школи, Службени гласник, 2. виданє, 2021. рок, Беоґрад * ''ХРИСТИЯНСКИ КАЛЕНДАР'' 1990. рок, бок 98 == Вонкашнї вязи == * [https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B5%D1%80%D1%98%D0%B5#cite_ref-20/ Перје.] Википедия на сербским язику * [https://www.enciklopedija.hr/clanak/ Perje, Hrvatska enciklopedija.] www.enciklopedija.hr * [https://www.rts.rs/lat/magazin/Zanimljivosti/4473530/kako-je-spavati-na-najskupljem-perju-na-svetu.html/ Najskuplje perje na svetu.] www.rts.rs * [https://www.prijatelji-zivotinja.hr/index.hr.php?id=2780 Industrija perja.] www.prijatelji-tivotinja.hr * [https://schlarafia.co.rs/jastuci-i-jorgani-od-perja-i-paperja-vrste-ispuna-razlike-u-kvalitetu-i-zasto-su-dobri-za-nas/ Upotreba perja] * [https://www.journal.rs/moda/trendovi/odeca-sa-perjem-peruske-haljina-rukavice-perjani-top/ Odeća sa perjem.] www.journal.rs * [https://www.aikbt.rs/proizvodi/brasno-od-hidrolizovanog-perja/ Brašno od hidrolizovanog perja.] www.aikbt.rs * [https://teorijaevolucije.com/pf7/ Teorija evolucije] * [https://symbolopedia.com/bs/black-feather-symbolism-meaning/ Simbolizam i značenje crnog perja] == Референци == [[Катеґория:Биолоґия]] <references /> [[Катеґория:Анатомия животиньох]] hybg1ncyl3bo1f7luwwqvf0t26p9jx5 Катеґория:23. марец 14 1315 20169 10292 2026-07-23T16:47:42Z Sveletanka 20 катеґория 20169 wikitext text/x-wiki [[Катеґория:Днї рока]] [[Катеґория:Марец]] 1kvjouap012wzukx2a6vhub5gfmrx8e Катеґория:23. фебруар 14 1626 20168 11164 2026-07-23T16:46:08Z Sveletanka 20 катеґория 20168 wikitext text/x-wiki [[Катеґория:Днї рока]] [[Катеґория:Фебруар]] dc9riysgv8arl0i3vmvvj25j7gqhhcv Катеґория:7. май 14 1682 20160 17580 2026-07-23T16:36:15Z Sveletanka 20 катеґория 20160 wikitext text/x-wiki [[Катеґория:Днї рока]] [[Катеґория:Май]] 796s7hs84jg7zlayuivfanz1np4mar2 Катеґория:14. юний 14 1738 20170 18468 2026-07-23T16:50:12Z Sveletanka 20 корекция катеґориї 20170 wikitext text/x-wiki [[Катеґория:Днї рока]] [[Катеґория:Юний]] go0wpdwujx7id0j8uyehkxims5nl8tz Катеґория:23. януар 14 1783 20166 11483 2026-07-23T16:44:16Z Sveletanka 20 катеґория 20166 wikitext text/x-wiki [[Катеґория:Днї рока]] [[Катеґория:Януар]] bauccqo28s872digiy7uvc7qim10uu8 Катеґория:14. фебруар 14 1797 20167 18464 2026-07-23T16:45:24Z Sveletanka 20 корекция катеґориї 20167 wikitext text/x-wiki [[Катеґория:Днї рока]] [[Катеґория:Фебруар]] dc9riysgv8arl0i3vmvvj25j7gqhhcv Катеґория:23. май 14 1978 20161 11952 2026-07-23T16:37:43Z Sveletanka 20 катеґория 20161 wikitext text/x-wiki [[Катеґория:Днї рока]] [[Катеґория:Май]] 796s7hs84jg7zlayuivfanz1np4mar2 Стихира 0 2050 20189 14022 2026-07-24T09:30:04Z Sveletanka 20 корекция катеґориї 20189 wikitext text/x-wiki [[File:Первая Евангельская стихира.PNG|right|thumb|300px|Перша Євангелийска стихира, цара Лава зоз 1303. року.]]'''[[Стихира]]''' (греч. ''στιχηρόν'' – писня зоз вецей стихами) то православна церковена писня (у византийним обряду) хтора составена зоз вецей строфох превжатих зоз других писньох, найчастейше зоз псалмох, євангелиї, апостихох, пошорованих у богослужебним протоколу. <ref>Православно духовно песништво, проф. др Слободан Костић</ref> Тема у стихири то святитель лєбо швето хторе ше того дня означує. Стихи ше углавним шпиваю на єдноставни мелодийни форми.<ref>. Elementa puerilis institutionis in lingva latina. Начало писменъ дѣтемъ въ наставленїю на Латинскомъ языкѣ. Claudiopoli typis Academ. Soc. Jesu… Anno 1746. Напечатася въ Коложварской Типографии лѣта Господня 1746.</ref> У византийним обряду, стихира то кратки текст, у стихох лєбо прози, церковеней [[Композиция|композициї]] и уложени є медзи стихи псалмох (у Луцернариюму и [[Гимна|гимнох]] слави; лєбо у апостихох ). Доксастикон (славославє) и богородични стих уложени до доксолоґиї (од греч. ''δόξα'' „слава“, ''λόγος'' „слово“) то молитва у християнскей терминолоґиї хтора виражує славу Богу: „Слава Оцу и Сину и Святому Духу, (тераз и вше) и на вики виков аминь.“ <ref>Hore srdcia. Modlitebník a spevník gréckokatolíka. Prešov : Vydavateľstvo PETRA, 2002, s. 4. ISBN 80-89007-29-5</ref> ''Аминь'' закончує рядошлїд стихох, хтори тиж припадаю стихири. Вєдно зоз тропарами канона, стихири представяю главну часц богослуженя (проприятета) каждодньовей служби. На одредзени швета исную стихири хтори добре познати и омилєни вирнїком и у каждодньовей служби. Гимна-духовна писня хтора ше шпива у утринї за швета зоз меном ''После 50 псалма'' и нєпоштредно опрез заступнїцкей молитви, ,,Боже спаси народ твой'' тиж спада до стихирох. Нєшка музични стихири рецитативного характера, а у службох Божих рецитую [[Дзияк|дзияци]], дакеди под руководством канонарха. '' ''Канонарх'' то [[священїк]] лєбо диякон, хтори зоз кнїжки, вигваря гласно фразу по фразу (стихи молитви), док члени [[Хор|хора]] повторюю и шпиваю тоти исти стихи. Тот диякон - канонарх, (зоз слова άρχων и κάνων „канон“ + ἄρχω — „почац, управяц“) руководзи, дава знак хору и вирнїком утвердзени початки шпиваня стихирох. Стихири ше звичайно шпиваю вименково зоз лєбо нєпоштредно после псалма або других библийних стихох. Стихирска поезия позберана до кнїжки и наволує ше '''''[[Стихирар]]''''' (гречески: ''στιχηράριον''). То кнїжка у хторей ше находза стихири за ранши служби - утриню и вечарши служби у цеку цалого року. Стихири у шпиваней форми стихирней мелодиї ше можу найсц и у других [[Богослужебни кнїжки|богослужебних кнїжкох]] як цо то ''[[Октоих]]'' лєбо ''Анастасиматри'' - (кнїжка писньох/гимнох на Воскресенє Господнє), або у ''Антолоґиї'' за Божу службу. == Циклични часци кнїжки стихирох == Стихери идиомели ше звичайно пишу у двох служебних рочних циклусох, стаємни (нєрухоми) лєбо святилищу, и рухомни/пременлїви медзи Вельким постом и Задушнїцу (серб. Духови). Звичайно ше тот зборнїк идиомелох состої зоз трох кнїжкох, [[минея]] за нєрухоми циклус и два кнїжки хтори ше волаю триод и пентекостар за рухоми циклус. == Литература == * ''Дзвони,'' християнски часопис'','' число 4 Април 2005.рок * [[:sr:Ђорђе_Трифуновић|Ђорђе Трифуновић]] 1990 [https://books.google.rs/books?id=XxxijgEACAAJ&redir_esc=y Azbučnik srpskih srednjovekovnih književnih pojmova] (2. изд.). Београд: Нолит. * [https://trsobor.ru/stihiry/ Виды стихир] Архивироване Дата обращения: 23 января 2021. == Вонкашня вяза == *[https://archive.org/details/literaturoznavchat2/page/n435/mode/1up?view=theater Стихира; Стихометрія]//[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B0_%D0%B5%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F Літературознавча енциклопедія] — бок 435. * [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D0%BA%D1%82%D0%BE%D1%97%D1%85_(%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B3%D1%96%D1%8F) Октоїх (літургія)] * [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D1%80%D0%BC%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D0%BE%D0%BD Ірмологіон] * [https://www.universalis.fr/encyclopedie/musique-religieuse-chretienne/ ''RELIGIEUSE CHRÉTIENNE MUSIQUE''] Хришћанска религиозна музика (на французким язику) universalis.fr == Аудио видео == * Шпиванє стихири, [https://www.youtube.com/watch?v=1TVLyTImz5A Stichère Du Vendredi Saint - Choeur des Moines de Chevetogne] youtube.com == Референци == <references /> [[Катеґория:Церковни писнї]] [[Катеґория:Часци Служби Божей]] p43b29df7uq9pnd2ctd1yx94a0p92nw Пасакаля 0 2085 20146 14147 2026-07-23T15:57:31Z Sveletanka 20 катеґория 20146 wikitext text/x-wiki [[File:AutograafBach582 2.jpg|right|thumb|330px|''Пасакаля и фуґа'' ''у C molu'' (1. бок), BWV 582, Йогана Себастияна Баха.]]'''Пасакаля''' (франц. passacaille, ит. passacaglia, шпан. pasacalle, зоз pasar – преходзиц, крачац и calle – улїца)<ref>[https://en.wikipedia.org/wiki/Manfred_Bukofzer Manfred Bukofzer] 1947. Music in the Baroque Era. New York: W. W. Norton.</ref> бул першобутни шпански народни танєц. У 16. вику тот танєц ше розширел по Французкей и Италиї як танєц за театрални сцени.<ref>[http://historicaldance.spb.ru/index/articles/general/aid/2#passacaglia Немного о танцах XVII века :: Статьи :: Библиотека :: Санкт-Петербургский Клуб Старинного Танца] historicaldance.spb.ru. [https://web.archive.org/web/20170902225153/http://historicaldance.spb.ru/index/articles/general/aid/2#passacaglia Архивировано] 2 сентября 2017 года</ref> == Хатактеристики == Характеристични прикмети пасакалї: святочни алє и меланхонїчни характер, спомалшени [[темпо (музика)|Темпо]], тродїлна мира, молски модус, форма варияциї у ''остинатним басу'' зоз початним представяньом єдногласовей теми у басу. Прето ше пасакаля у музичних терминох може описац як ''остинатна варияция''. Як музична форма, пасакаля, вєдно зоз сарабанду, чакону и фолиу<ref>[https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%8F Фолиa]</ref> уплївовала на европску композиторску праксу. == Историят == Концом 16. вику – то бул святочни танєц часто маршовского характеру, хтори ше виводзел на улїцох зоз [[Корепетиция|провадзеньом]] [[Ґитара|ґитари]] у цеку випровадзованя госцох после законченя славеня даєдного швета. Од другей половки 17. надалєй исновала як векша и розвита музична форма, углавним полифона [[композиция]]. На преходзе зоз 17. до 18. вику, пасакаля ше почала хасновац у опери, дзе ше звичайно виводзела у танєчних сценох медзи танцами як увод лєбо заключок.[[File:Johan Halvorsen - Passacaglia on a theme by Handel.ogg|right|thumb|300px|Пасакаля и варияциї у c-molu Ґ. Ф. Гендла.]]Пасакаля ше тиж почала хасновац як самостойне дїло, найчастейше є писана за [[Подзелєнє музичних инструментох|инстримент]] чембало або орґулї. У такей форми/жанра досцигла свой найвисши верх и постала позната дзекуюци компонованю нємецких [[Композитор|композиторох]]-орґуляшох Јогана Пачелбела, Дитриха Букстехудеа, Јогана Себастияна Баха и Ґеорґа Фридриха Гендла а после того, пасакаля щезла з музичней пракси. Найпознатша пасакаля зоз часу барока то „''Пасакаля у c-molu''“ (BWV 582) Йогана Себастияна Баха. Од часу позного романтизма пасакалї ше ознова почали компоновац. [[Композитор|Композиторе]] неокласицизма тиж нагинали тей музичней форми и компоновали ю. Концом 18. вику, [[Музичар|музичаре]] пасакалю престали компоновац вецей як 100 роки, алє є обновена и ознова зажила у 20. вику як структурово нєзависна часц инструменталного цикличного дїла лєбо оперного антракта (часци медзи дїями). '''''Антракт''''' (''Entracte,'' eнтр'ацте) значи текст ''медзи дїями.'' Може означиц [[пауза (музика)|паузу]] медзи двома часцами сценского дїла. Антракт синоним за претаргнуце алє часто означує музичне дїло хторе ше виводзи медзи дїями театралней представи. == Литература == * История французской органной музыки. Е. Кривицкая * Schmitt, Thomas (2010). "Passacaglio ist eigentlich eine Chaconne. Zur Unterscheidung zweier musikalischer Kompositionsprinzipien". Frankfurter Zeitschrift für Musikwissenschaft (in German) (13): 1–18. ISSN 1438-857X. == Вонкашня вяза == * [https://www.youtube.com/watch?v=GAIZxaToV2A Passacaglia – Handel/Halvorsen (Piano Solo)] * [https://www.youtube.com/watch?v=lJDUugxsiNM Girolamo Frescobaldi - Cento Partite Sopra Passacagli] youtube.com * [https://bigenc.ru/c/passakaliia-02d086 Пассакалия] Большаy русsийская енциклопедия bigenc.ru == Референци == <references /> [[Катеґория:Музика]] [[Катеґория:Музични форми]] [[Катеґория:Барокни танци]] [[Катеґория:Шпания]] 46oiv0uoifkpty9ntvvt5p9t8gcrgc2 Стихирар 0 2100 20190 14016 2026-07-24T09:31:32Z Sveletanka 20 корекция 20190 wikitext text/x-wiki [[File:Стихирарь месячный.jpg|right|thumb|300px|Стихирар, Рукопис ч.411, початок 16.вику.]]'''Стихирар''' (греч. Στιχηράριον, стихирарион)<ref>[https://commons.wikimedia.org/w/index.php?title=File%3ASrez3.djvu&page=260 Измаил Иванович Срезневский «Материалы для словаря древнерусского языка по письменным памятникам. Том 3 Р — Я» (1893), колонка 513]</ref> то [[Богослужебни кнїжки|литурґийна кнїжка]] у хторей [[Стихира|стихири]] (церковни писнї хтори ше шпиваю у Служби Божей) зоз текстом написани зоз неумову нотацию. Исную два файти стихирара: '''1.''' у першим тексти и рижни призначки, '''2'''. у другим лєм тексти. Структура и змист стихирара варирує медзи виданями. То кнїжка до хторей позберана стихирска поезия у хторей ше находза стихири за ранши служби - утриню и вечарши служби у цеку цалого рока. Постоя и други служебни кнїжки окрем стихирара у хторих ше находза стихири у шпиваней форми, стихирни мелодиї (за церковни швета) як цо то [[Октоих]], Анастасиматрий - (кнїжка-зборнїк писньох/гимнох на Воскресенє Господнє), або у Антолоґиї –'''''Антолоґион''''' за Божу службу на швета и днї святих (святительох). Антолоґион ше єден час волал молитвенїк за вирних а тиж Антолоґион ше волали и ''Музични зборнїки'' церковного шпиваня. Под конєц 19. вику дидаскал Констатнтин В. Христопулос видал ,,Музични антолоґион”, у нас познати под меном '''''Изборник'''''. Изборник (або Антолоґион) бул перши славянски зборнїк хтори вишол 1073. року. То бул Изборник княза Святослава Ярославича и болгарского цара Симона. Познєйше 1076. року вишол изборник алє лєм под меном ''Изборник Святослава'' а у 13. вику такв. ''Толстоєвски зборнїк''. Стихирари познати ище од першого вика после „Кресценя Руси"''.'' Найстарши стихирари були зоз крючками над текстом або без линийох; писани зоз руку и обявйовани пред реформу, по штредок 17. вику. Стихирари вообще нє були друковани по штредок 19. вика. Концом 19. вику 1886.року друковани перши стихирар зоз текстом алє без музичней нотациї. == Литература == * о. др. Роман Миз ''Литурґийно литурґични лексикон'' б. 280 и 136 == Вонкашня вяаза == * [https://viewer.rsl.ru/ru/rsl01004169249?page=500&rotate=0&theme=white Полный православный богословский энциклопедический словарь, изданный в Санкт-Петербурге в 1913 году.] Издательство Петра Сойкина, том 2, колонка 2119 * [https://hai-nyzhnyk.in.ua/doc2/XII.noty.php#google_vignette Стихирар мінейний. Крюкові ноти] (пергамен) (кін. ХІІ ст.) * [https://kp.rusneb.ru/item/material/stihirar-zaklyuchayushchiy-v-sebe-notnoe-penie-cerkovnogo-obihoda Стихирарь, заключающий в себе нотное пение церковного обихода] == Референци == <references /> [[Катеґория:Релиґия]] [[Катеґория:Богослужебни кнїжки]] [[Катеґория:Музика]] [[Катеґория:Часци Служби Божей]] a42544e90xmkrydz6k2xywkt5yw1prm 20191 20190 2026-07-24T09:32:01Z Sveletanka 20 катеґория 20191 wikitext text/x-wiki [[File:Стихирарь месячный.jpg|right|thumb|300px|Стихирар, Рукопис ч.411, початок 16.вику.]]'''Стихирар''' (греч. Στιχηράριον, стихирарион)<ref>[https://commons.wikimedia.org/w/index.php?title=File%3ASrez3.djvu&page=260 Измаил Иванович Срезневский «Материалы для словаря древнерусского языка по письменным памятникам. Том 3 Р — Я» (1893), колонка 513]</ref> то [[Богослужебни кнїжки|литурґийна кнїжка]] у хторей [[Стихира|стихири]] (церковни писнї хтори ше шпиваю у Служби Божей) зоз текстом написани зоз неумову нотацию. Исную два файти стихирара: '''1.''' у першим тексти и рижни призначки, '''2'''. у другим лєм тексти. Структура и змист стихирара варирує медзи виданями. То кнїжка до хторей позберана стихирска поезия у хторей ше находза стихири за ранши служби - утриню и вечарши служби у цеку цалого рока. Постоя и други служебни кнїжки окрем стихирара у хторих ше находза стихири у шпиваней форми, стихирни мелодиї (за церковни швета) як цо то [[Октоих]], Анастасиматрий - (кнїжка-зборнїк писньох/гимнох на Воскресенє Господнє), або у Антолоґиї –'''''Антолоґион''''' за Божу службу на швета и днї святих (святительох). Антолоґион ше єден час волал молитвенїк за вирних а тиж Антолоґион ше волали и ''Музични зборнїки'' церковного шпиваня. Под конєц 19. вику дидаскал Констатнтин В. Христопулос видал ,,Музични антолоґион”, у нас познати под меном '''''Изборник'''''. Изборник (або Антолоґион) бул перши славянски зборнїк хтори вишол 1073. року. То бул Изборник княза Святослава Ярославича и болгарского цара Симона. Познєйше 1076. року вишол изборник алє лєм под меном ''Изборник Святослава'' а у 13. вику такв. ''Толстоєвски зборнїк''. Стихирари познати ище од першого вика после „Кресценя Руси"''.'' Найстарши стихирари були зоз крючками над текстом або без линийох; писани зоз руку и обявйовани пред реформу, по штредок 17. вику. Стихирари вообще нє були друковани по штредок 19. вика. Концом 19. вику 1886.року друковани перши стихирар зоз текстом алє без музичней нотациї. == Литература == * о. др. Роман Миз ''Литурґийно литурґични лексикон'' б. 280 и 136 == Вонкашня вяаза == * [https://viewer.rsl.ru/ru/rsl01004169249?page=500&rotate=0&theme=white Полный православный богословский энциклопедический словарь, изданный в Санкт-Петербурге в 1913 году.] Издательство Петра Сойкина, том 2, колонка 2119 * [https://hai-nyzhnyk.in.ua/doc2/XII.noty.php#google_vignette Стихирар мінейний. Крюкові ноти] (пергамен) (кін. ХІІ ст.) * [https://kp.rusneb.ru/item/material/stihirar-zaklyuchayushchiy-v-sebe-notnoe-penie-cerkovnogo-obihoda Стихирарь, заключающий в себе нотное пение церковного обихода] == Референци == <references /> [[Катеґория:Релиґия]] [[Катеґория:Богослужебни кнїжки]] [[Катеґория:Музика]] [[Катеґория:Часци Служби Божей]] [[Катеґория:Церковни писнї]] nws6x4s4fp7rnyfx5awn0vwxj33h9d5 20192 20191 2026-07-24T09:35:33Z Sveletanka 20 20192 wikitext text/x-wiki [[File:Стихирарь месячный.jpg|right|thumb|300px|Стихирар, Рукопис ч.411, початок 16.вику.]]'''Стихирар''' (греч. Στιχηράριον, стихирарион)<ref>[https://commons.wikimedia.org/w/index.php?title=File%3ASrez3.djvu&page=260 Измаил Иванович Срезневский «Материалы для словаря древнерусского языка по письменным памятникам. Том 3 Р — Я» (1893), колонка 513]</ref> то [[Богослужебни кнїжки|литурґийна кнїжка]] у хторей [[Стихира|стихири]] (церковни писнї хтори ше шпиваю у Служби Божей) зоз текстом написани зоз неумову нотацию. Исную два файти стихирара: '''1.''' у першим тексти и рижни призначки, '''2'''. у другим лєм тексти. Структура и змист стихирара варирує медзи виданями. То кнїжка до хторей позберана стихирска поезия у хторей ше находза стихири за ранши служби - утриню и вечарши служби у цеку цалого рока. Постоя и други служебни кнїжки окрем стихирара у хторих ше находза стихири у шпиваней форми, стихирни мелодиї (за церковни швета) як цо то [[Октоих]], Анастасиматрий - (кнїжка-зборнїк писньох/гимнох на Воскресенє Господнє), або у Антолоґиї –'''''Антолоґион''''' за Божу службу на швета и днї святих (святительох). Антолоґион ше єден час волал молитвенїк за вирних а тиж Антолоґион ше волали и ''Музични зборнїки'' церковного шпиваня. Под конєц 19. вику дидаскал Констатнтин В. Христопулос видал ,,Музични антолоґион”, у нас познати под меном '''''Изборник'''''. Изборник (або Антолоґион) бул перши славянски зборнїк хтори вишол 1073. року. То бул Изборник княза Святослава Ярославича и болгарского цара Симона. Познєйше 1076. року вишол изборник алє лєм под меном ''Изборник Святослава'' а у 13. вику такв. ''Толстоєвски зборнїк''. Стихирари познати ище од першого вика после „Кресценя Руси"''.'' Найстарши стихирари були зоз крючками над текстом або без линийох; писани зоз руку и обявйовани пред реформу, по штредок 17. вику. Стихирари вообще нє були друковани по штредок 19. вика. Концом 19. вику 1886.року друковани перши стихирар зоз текстом алє без музичней нотациї. == Литература == * о. др. Роман Миз ''Литурґийно литурґични лексикон'' б. 280 и 136 == Вонкашня вяаза == * [https://viewer.rsl.ru/ru/rsl01004169249?page=500&rotate=0&theme=white Полный православный богословский энциклопедический словарь, изданный в Санкт-Петербурге в 1913 году.] Издательство Петра Сойкина, том 2, колонка 2119 * [https://hai-nyzhnyk.in.ua/doc2/XII.noty.php#google_vignette Стихирар мінейний. Крюкові ноти] (пергамен) (кін. ХІІ ст.) * [https://kp.rusneb.ru/item/material/stihirar-zaklyuchayushchiy-v-sebe-notnoe-penie-cerkovnogo-obihoda Стихирарь, заключающий в себе нотное пение церковного обихода] == Референци == <references /> [[Катеґория:Богослужебни кнїжки]] [[Катеґория:Музика]] [[Катеґория:Часци Служби Божей]] [[Катеґория:Церковни писнї]] dk84wvptfeklqll5m6uo4jxixc73tjr Менует 0 2176 20145 12822 2026-07-23T15:56:06Z Sveletanka 20 катеґория 20145 wikitext text/x-wiki [[File:Le bal paré.jpg|right|thumb|311x311px|Le bal paré; деталь зоз ґравури танца-менует, Антоана Жана Дуклоа, 1774. рок.]]'''Менует''' (франц.- ''menuet'', ит.- ''minuetto)'' то музична форма, тип зложеней тродїлней писнї A-Б-A у 3/4 ромири [[Такт (музика)|такта]]. Виводзи ше го у мирнєйшим, умереним [[Темпо (музика)|темпу]]. Менует стари французки ґрациозни народни танєц (16. вик), мено достал пре свойо танцованє зоз лєгкима „малима” крочаями и на ,,пальцох,”'' (''такв''. pas menus)''.<ref> [https://en.wikipedia.org/wiki/Minuet#CITEREFChisholm1911, Менуєт], ''en.wikipedia.org''</ref> == Походзенє == Предпоставка же коренї менуета у Бретанї. Менует припада жанру француского танца, а од 17. вику постал балски танєц, бул през цали вик популарни и розширел ше по цалей Европи. Танцовал ше на балох и других шветочних нагодох.<ref> Рыбника Т. Как танцевали менуэт. Опыт сравнительного анализа схемы танца и нотной записи музыки (по книге Келлома Томлинсона «Искусство танца», 1735) // Старинная музыка. — 2007. — № 1-2. — С. 7—13.</ref> [[File:Minuet dance pattern.png|right|thumb|300px| Ритем менуета]] Менует постал нательо популаризовани алє и оддалєни од своїх основних правилох племенїтосци же танєчни фаховци у цеку 18. вика попробовали у своїх трактатох и едукацийох очувац його першобутну чистоту и зачувац менует од контаминациї, поєдноставйованя и прейґмирней „популаризациї“ розпространєней пракси у балских салонох. [[File:Bernhard Romberg - Flute Quintet in G Major - Minuet.ogg|right|thumb|300px|Менует, Квинтет и флаута Ґе-дуру, Бернгард Ромберґ]] == Историят == У 17. вику менует бул звичайно часц барокней свити (циклична форма), а у цеку класичней епохи и далєй остал форма танцу, хасновани є у цикличних [[Композиция|композицийох]]. Треци став стандардней симфониї вше бул записани у форми-жанру менуета. Познєйше ше подполнєйше розвил часто зоз длугшу музичну форму- Менует и [[трио]] и бул барз хасновани як став у вчасней класичней симфониї. Концом 17. и у 18. вику форма (жанр) менует бул широко заступени у клавирскей и камерней музики (Франсоа Куперен, Жан-Филип Рамо, Андре Кампрас и други. „Обовязково,“ менует бул часц у инструменталней свити (Й. С. Баха, Ґ. Ф. Гендла), дакеди аж и у увертири за оперу. == Менует у других музичних формох == [[File:Minuet (PSF).png|right|thumb|310x310px|Менует зоз класичней епохи]]Познєйше ше менует розвил и стилизовал у инструменталней [[Подзелєнє музики|музики]] та ше хасновал и у оперох и балетох К. В. Ґлука. У класичней епохи, менует ше почал хасновац як часц сонатно-симфонийского циклуса, звичайно поставени медзи спомалшенима часцами. Менует у вчасних симфонийох Й. Гайдна, достава живши и веселши характер, и на тот способ ше приблїжує танєчному характеру. [[Волфґанґ Амадеус Моцарт|В. А. Моцарт]] уведол лирски, часто шмели интонациї до менуета. У симфонийох Л. Бетовена, менует поступно заменює [[скерцо]]. Познєйше, у 19. вику, менуети писали Петро И. Чайковски, Клод Дебиси, Сати, М. Лисенко и други [[Композитор|композиторе]]. Нєшка ше менует може найсц на месту предостатнього става сонатного циклуса и може мац характер и ритмични нєправилносци хтори го досц оддалюю од першобутней наменки. == Литература == • Russell, Tilden. 2006. "The Minuet According to Taubert". [https://en.wikipedia.org/wiki/Dance_Research Dance Research]: The Journal of the Society for Dance Research 24, no. 2 (Winter): 138–162. == Вонкашнї вязи == * [https://old.bigenc.ru/music/text/2204767 Менуєт] [https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D1%83%D0%B7%D1%8B%D0%BA%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%8B%D0%B9_%D1%8D%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%B5%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%80%D1%8C Музыкальный энциклопедический словарь], под ред. Г. В. Келдыша. — М., «Советская энциклопедия» 1990. * [https://www.youtube.com/watch?v=Y0_-aS8kG5A&list=RDY0_-aS8kG5A&start_radio=1 V. A. Mozart - Menuett] Музика и танєц. * [https://www.youtube.com/watch?v=ZrmoCqoF034&list=RDZrmoCqoF034&start_radio=1 menuett wassermusik] Менует зоз ,,Музика на води'' Ф.Гендла, youtube.com == Референци == [[Катеґория:Музика]] [[Катеґория:Музични термини]] [[Катеґория:Музични форми]] [[Катеґория:Барокни танци]] <references /> [[Катеґория:Французка]] b650oikq1g5xo0zpfi3t1ns5g7quqlw Конїк 0 2224 20133 19067 2026-07-23T13:34:14Z Sveletanka 20 катеґория 20133 wikitext text/x-wiki '''Конїк,''' слово хторе ма вецей значеня. ♦ Конїк '''1.''' # То демунитив и (гипок.) гипокористик од '''[[конь]]''': ''Кед я пойдзем на своїм худобним конїкови на польо''... # Часц гушлї на на хторим налєгую зацагнути струни хтори ше [[Штимованє инструментох|штимую.]] # Хлопска часц капчи : '''Конїк''' и '''кобулка''' (хлопска и женска часц капчи). Друга руска назва за конїка на капчи – ''вайчачок.'' # Дзецинске бавенє ,,'''На конїка'''”: ''Хто у чинаґаню загубел'' ''бависко'' (прекрочел поцагнуту гранїцу), гуторели му: ''Ти зашмердзел'' и клaдли го ,,на конїка”, та мушел шедлац ,,салфачу” а двоме го подруцовали на нєй. Салфача то длугока палїца зоз мегкого древа найчастейше зоз ядлїни. • У народних писньох ше слово конїк тиж зявює: ... ,,''А през лєси и през вельки гори, гей, гей, гей.'' ''Лєци конїк, аж ше з нього кури.''” • У дзецинскей поeзиї: ,,''Мам конїка з медовнїка, алє нє сце єсц'', ''кед же ти так мой конїку вец це мушим жесц''.’’ (дзецинска писня '''''Конїк''''' (Михайло Ковач) ♦ Конїк '''2.''' зоол.,,''Locusta viridissima I''” Пренєшена назва пре способ скаканя. У старих українских текстох тота назва зафиксована ище у 16. по 18. вик. Нєшка ше лексема ''коник'' чува у лемковских, гуцулских бешедох, польских диялектох и восточнословацких.бешедох як ''коńiк''. '''Конїчок''' , демунитив и гипок. од слова конїк • ''Кед сом ишол вчера вечар з любованя,'' ''спаднул ми '''конїчок''' до дуная'' …(народна шпиванка) • ''Жри '''конїчку''' житну [[Слама|сламу]]'' (зоз Восточнословацкей) == Литература == ''СЛОВНЇК'' ''РУСКОГО НАРОДНОГО ЯЗИКА'' ''I'' А-Н бок 618, Нови Сад 2017. рок Зборнїк роботох - ''Рутеника 21'', бок 59, Нови Сад 2016. рок ''Червене пупче,'' бок 54'','' Дом култури 1974. рок [[Катеґория:Архаизми]] [[Катеґория:Конї]] e4qa33j0cc0mwj0p0ulbi3uvastjgk9 Конїкар 0 2225 20134 18218 2026-07-23T13:34:53Z Sveletanka 20 катеґория 20134 wikitext text/x-wiki '''Конїкар''' (множ. '''конїкаре''') у [[Руснаци у Сербиї|руским]] народзе ше найчастейше хаснує слово у множини-конїкаре. Конїкаре були особи хтори приходзели на Кирбай зоз справами и реквизитами за забаву и розвагу (преважно зоз древенима конїками). Вони до валалу приходзели даскельо [[Дзень|днї]] пред Кирбайом. Заберали адекватни простор и намесцали конїки на месце дзе ше будзе одвивац вашарска и [[Тарґовина|комерциялна]] часц Кирбаю. Окрем конїкарох до валалу приходзели и гомбалкаре, верґлаш (особа цо „грала” на примитивним инструменту'' верґл)'' и други ,,забави” хтори ше одвивали под шатрами. За мали дзеци найцикавши були конїки на хторих ше могло шедзиц, тримац за ручку и вожиц ше. То були фиґури малого коня зоз ґипсу лєбо древа хтори конструовани так же би ше их обрацало ручно до круга. Обрацали их особи–власнїки такей справи, односно конїкаре. Зоз того слова конїк настало и дзецински гипок. вираз „конь, конїк” '''конко,''' хтори ше и нєшка хаснує у бешеди зоз малима дзецми: === Приклади: === „''Попонагляйме'', ''палє идзе конко.”'' „''Ти, Мижу, палє ниа, будзеш ту гопац, правиц чардаки з чуткох и бавиц ше на конка”'' == Литература == * ''СЛОВНЇК РУСКОГО НАРОДНОГО ЯЗИКА'' I А-Н , Нови Сад 2017, бок 618 [[Катеґория:Архаизми]] [[Катеґория:Занїманє]] [[Катеґория:Конї]] gr6hwer9u55xrt5ge0fw8qvldxjeoe2 Студзенїна 0 2835 20194 17374 2026-07-24T11:43:38Z ~2026-41312-61 2365 /* Популарносц */ 20194 wikitext text/x-wiki [[Файл:Aspic-with-eggs.jpg|десно|мини|550x550px|'''Студзенїна зоз вайцами''']] '''Студзенїна''', серб. ''пихтије, аспик, желе од меса'', укр. ''холодець, студене́ць'', рус. ''студень,'' то охладзена и стиднута юшка з вивареного меса и косцох. То слане єдзенє, а рихта ше так же ше уваря швиньски ратички, уха, хвост и подобне зоз [[Желєнява|желєняву]] за юшку и охаби ше же би ше охладзело и стидло. Найєдноставнєйша студзенїна то охладзена и стиднута традицийна юшка. == История == ''Китаб ал-Табикх'' зоз 10. вику, найстарша позната арабска кнїжка рецептох, ма рецепт за студзенїну зоз риби. По тим рецепту студзенїна ше варела зоз даскелїх вельких рибових главох зоз есенцом, [[Петрушка|петуршку]], [[Цибуля|цибулю]], попром, дюмбиром, пахняцим гвоздзиком, нашеньом корияндера и дугима присмачками. Уварене єдло офарбене зоз шафраном же би достало червену [[Фарба|фарбу]]. Уварени рибово глави и присмачки вируцени, а юшка охабена най ше охладзи и стиднє. Историйно патраци, студзенїну зоз меса ше варело скорей як студзенїну зоз [[Овоц|овоци]] и желєняви. Уж у стреднїм вику, кухаре обачели же зоз густей юшки з меса кед ше охладзи, лєгко мож направиц студзенїну. Детальни рецепт за ше находзи у ''Le Viandier-у'', написаним коло 1375. року. На початку 19. вику, французки кухар Марие-Антоан Карем направел ''Chaudfroid''. Вираз ''Chaudfroid'', на французким язику значи „горуце-жимне”, а одноши ше на поживу хтора ше рихта [[Температура|цепла]] а сервира жимна. Желе ше хасновало як ''Chaudfroid'' мачанка у велїх єдлох зоз риби и живини. Студзенїна постала позната у Америки на почетку 20. вика.‍ До 1950-их, була популарне єдло за вечеру, як и други єдла на бази желатина, як желе зоз парадичи. Кухаре указовали свойо естетски схопносци и видумовали инвентивни студзенїни. == Хаснованє == Аспик (назва превжата зоз французкого ''aspic'' прейґ нємецкого ''aspik'') або желе може буц безфарбови (били аспик) або може мац розлични ниянси фарби янтару. Аспик ше може хасновац за защиту [[Пожива|поживи]] од [[Воздух|воздуху]] же би ше нє погубела, за даванє смаку, або як украс. Желатин затримує воздух и бактериї, и чува варене месо и други єдла длужей швижи. Єст вецей файти аспику аж и таки цо ше нє хаснує за конзумацию алє служи лєм за украшованє єдлох найчастейше на змаганьох. == Готовенє == За готовенє швиньскей студзенїни потребне порихтац швиньски ратички, уха, хвости, а може и други файти нємасного меса з косцами и хрупками. Ґу тому треба додац желєняву за юшку: цибулї, мархви, [[Петрушка|петрушки]], целеру, бобково лїстки (ловор), струча [[Цеснок|цеску]], зарна попру, солї. Шицко порихтане ше положи до векшого гарчка, прелєє зоз жимну воду и вари сциха 3 – 4 [[Годзина|годзини]] док половка води нє вивре, месо ше оддвої од косцох и юшка постанє лїпкаца. Кед ше дакус охладзи, косци и нєжадани присмачки ше повибераю, а юшка ше порозлїва до одвитуюцих судзинох и охаби же би ше стидла. Єст вецей рецепти за готовенє студзенїни та ше може вариц и говедзина и живинске месо и риба. До студзенїни ше можу класц варени вайца порезани на колєчка, уварену пасулю итд. == Популарносц== Студзенїна популарне пред'єдло и нєшка. Пририхтує ше дзекеди и у модернєйшим кулинарстве. Тото старинске єдло познате у [[Сербия|Сербиї]], [[Горватска|Горватскей]], Польскей, Ческей, Румуниї, Молдавиї, Естониї, Летониї, Литваниї, Словацкей, Мадярскей, Греческей, України, Русиї, Билорусиї и Ґрузиї. То традицийне жимске єдло хторе ше часто служи и за новорочни и крачунски швета. {|style="width: 100%" | [[Файл:08064 zimne nozki.jpg|мини|left|350px|'''Студзенїна зоз швинєцини''']] | [[Файл:Racitura Meat Jelly Moldavian Cuisine.JPG|мини|right|350px|'''Молдавска студзенїна''']] |} == Литература == * Блажена Хома Цветкович, Любица Няради:'' MAЦEPOBA pycкa кyxapкa,'' Руске слово, Нови Сад, 2022. ISBN 978-86-7105-365-5 * Марковић, Спасенија Пата (1975). Велики народни кувар (15. изд.). Београд: Народна књига. * Allen, Gary (2007). The Business of Food: Encyclopedia of the Food and Drink Industries. Westport, Connecticut: Greenwood Publishing Group. ISBN 0-313-33725-X. * Gisslen, Wayne (2006). Professional Cooking (6th изд.). Hoboken, New Jersey: John Wiley and Sons, March. ISBN 978-0-471-66376-8. * Nenes, Michael (2006). American Regional Cuisine (2nd изд.). Hoboken, New Jersey: Art Institute, March. ISBN 978-0-471-68294-3. == Вонкашня вяза == {{Commonscat}} [[Катеґория:Пожива]] [[Катеґория:Кулинарство]] f6dx1ctjuidzg28i531vybodgv73v4o Катеґория:2. април 14 2864 20164 18640 2026-07-23T16:39:57Z Sveletanka 20 корекция катеґориї 20164 wikitext text/x-wiki [[Катеґория:Днї рока]] [[Катеґория:Април]] 56ba8oevkm95cxsievdvwrvj7d9mktv Оброшнїца 0 2995 20128 18240 2026-07-23T13:29:13Z Sveletanka 20 катеґория 20128 wikitext text/x-wiki [[File:Cheval Cappadoce.jpg|right|thumb|414x414px|Оброшнїца здзата коньови коло шиї.]]То мещок - торба з оброком хтори ше виша коньови на шию (серб. зобница; поль. о''broczniak''; анґл. ''Feedbag, nosebag, or morral;'' шпан. ''Cebadera''; у [[Руски язик|руским язику]] походзи од слова оброк). Oброшнїца то часц коньскей опреми, торба у хторей ше ноши и зоз хторей ше дава коньови покарму - оброк.<ref>Речник српскохрватскога књижевног језика, књ. 2 - Ж-К. Нови Сад, Загреб: Матица српска, Матица хрватска. 1967. стр. 329.</ref> Зоз ременьчками ше оброшнїцу (хтора ма ценши штранджок), здзива за главу (або притвердзує коньови за даяки ременьчок) и так му оможлївює карменє и теди кед є нє у хлїве або аклю, або є у драже, на вашарох, других местох итд.<ref>[https://web.archive.org/web/20120418183649/https://www.cowboyshowcase.com/glossary%20saddles%26tack.htm Cowboy Saddles and Tack Glossary"] Cowboyshowcase.com. 2012-01-28. Archived from [https://www.cowboyshowcase.com/saddles-and-gear.html the original] on 2012-04-18. Retrieved 2012-02-17.</ref> Предносци такого способу карменя з оброшнїци тоти же ше може коньови дац оптималне точне количество покарми, и онєможлївює животиньом же би єдли єдни од других.<ref>[https://natuurlijkpaarden.nl/de-voordelen-nadelen-van-slowfeeders/ De voor- en nadelen van slowfeeders.] Natuurlijk paarden.</ref> Же би могол єсц покарму з оброшнїци, конь муши спущиц главу по жем и теди зоз нозґрами долапи дно торби - оброшнїци дзе ше находзи зарно. Етимолоґия Мено оброшнїца походзи од слова оброк - зарнаста або даралована покарма. [[File:Nose bag, horse (AM 2014.78.1-1).jpg|right|thumb|269x269px|Оброшнїца з грубшого платна.]]Мадярске слово abrak значи коньска покарма, а у тим язику слово превжате од Славянох. Найчастейше оброк бул овес - житарка хтору ше углавним хасновало як оброк коньом.<ref>Zelenika, Stjepan (16. 2. 2011). [https://stjepanzelenika.wordpress.com/2011/02/16/crtice-i/ „CRTICE I…” ''Stjepan Zelenika blog''. Приступљено 23. 12. 2020.</ref> Дзепоєдни народи оброшнїцу - торбу за покарму волаю и „торба за нос”, прето же ше ю здзива на нозґри животинї. Оброшнїцу ше здзивало на главу коньом и у роботох (поготов кед ше парало кукурицу) же би нє оєдали лїсце и верхи кукурици и так правели чкоди. Материяли за виробок оброшнїци Оброшнїцу мож направиц з розличих природних материялох: скора, [[слама]], дикинь, алє є найчастейше ушита зоз густого тканого платна (як за [[Мех|мехи]] або за зольнїци). Сучаснєйши [[File:Pferde-Fresssack.jpg|right|thumb|361x361px|Оброшнїца зоз хторей конь є покарму]]оброшнїци ше прави и зоз штучних материялох, синтетичних платнох, хтори можу обезпечиц твардейше дно и мрежасти боки пре вентилацию.<ref>[https://www.voervergelijk.nl/informatie/119/ruwvoer/slowfeeders-onder-de-loep Daarom is een slowfeeder zo goed voor je paard.] Mini Horse Shop.</ref> Фразеолоґия Док робели на полю, кед бул час полудньовац або на оловранти, нашо людзе мали звик повесц: „Гайде ґу оброшнїци”, цо значело же треба єсц. Популарна култура У америцкей популарней култури термини вязани за „мех за єдзенє“, „стари мех за єдло“ або „мех за нос“ находза ше медзи велїма назвами у погосцительстве, як метафора за саму роботу єдзеня. <gallery> Файл:Schaalmodel Rotterdamse sleperswagen, objectnr 31887-A-G(5).JPG|Скоряна оброшнїца за коня. Файл:Voddenhandel, oud papierhandel, SFA022005401.jpg|Карменє коня зоз оброшнїци. Файл:Munching Horses.jpg|Китай, оброшнїци з хотрих ше конї кармя на отовреним просотре. Файл:London Harness Horse Parade (7) - geograph.org.uk - 6372913.jpg|На прикочу назадку обешена оброшнїца за коня зоз покарму и кабел за воду. (Лондон, парада коньох). </gallery> == Литература == ''Словнїк руского народного язика II'', ''О – Я'', Нови Сад 2017, б.19. == Вонкашпнї вязи == {{Commonscat}} == Референци == <references /> [[Катеґория:Архаизми]] [[Катеґория:Анатомия животиньох]] c4antj1d8pyru0x8baa7go4r4nuncbl 20129 20128 2026-07-23T13:29:51Z Sveletanka 20 корекция катеґориї 20129 wikitext text/x-wiki [[File:Cheval Cappadoce.jpg|right|thumb|414x414px|Оброшнїца здзата коньови коло шиї.]]То мещок - торба з оброком хтори ше виша коньови на шию (серб. зобница; поль. о''broczniak''; анґл. ''Feedbag, nosebag, or morral;'' шпан. ''Cebadera''; у [[Руски язик|руским язику]] походзи од слова оброк). Oброшнїца то часц коньскей опреми, торба у хторей ше ноши и зоз хторей ше дава коньови покарму - оброк.<ref>Речник српскохрватскога књижевног језика, књ. 2 - Ж-К. Нови Сад, Загреб: Матица српска, Матица хрватска. 1967. стр. 329.</ref> Зоз ременьчками ше оброшнїцу (хтора ма ценши штранджок), здзива за главу (або притвердзує коньови за даяки ременьчок) и так му оможлївює карменє и теди кед є нє у хлїве або аклю, або є у драже, на вашарох, других местох итд.<ref>[https://web.archive.org/web/20120418183649/https://www.cowboyshowcase.com/glossary%20saddles%26tack.htm Cowboy Saddles and Tack Glossary"] Cowboyshowcase.com. 2012-01-28. Archived from [https://www.cowboyshowcase.com/saddles-and-gear.html the original] on 2012-04-18. Retrieved 2012-02-17.</ref> Предносци такого способу карменя з оброшнїци тоти же ше може коньови дац оптималне точне количество покарми, и онєможлївює животиньом же би єдли єдни од других.<ref>[https://natuurlijkpaarden.nl/de-voordelen-nadelen-van-slowfeeders/ De voor- en nadelen van slowfeeders.] Natuurlijk paarden.</ref> Же би могол єсц покарму з оброшнїци, конь муши спущиц главу по жем и теди зоз нозґрами долапи дно торби - оброшнїци дзе ше находзи зарно. Етимолоґия Мено оброшнїца походзи од слова оброк - зарнаста або даралована покарма. [[File:Nose bag, horse (AM 2014.78.1-1).jpg|right|thumb|269x269px|Оброшнїца з грубшого платна.]]Мадярске слово abrak значи коньска покарма, а у тим язику слово превжате од Славянох. Найчастейше оброк бул овес - житарка хтору ше углавним хасновало як оброк коньом.<ref>Zelenika, Stjepan (16. 2. 2011). [https://stjepanzelenika.wordpress.com/2011/02/16/crtice-i/ „CRTICE I…” ''Stjepan Zelenika blog''. Приступљено 23. 12. 2020.</ref> Дзепоєдни народи оброшнїцу - торбу за покарму волаю и „торба за нос”, прето же ше ю здзива на нозґри животинї. Оброшнїцу ше здзивало на главу коньом и у роботох (поготов кед ше парало кукурицу) же би нє оєдали лїсце и верхи кукурици и так правели чкоди. Материяли за виробок оброшнїци Оброшнїцу мож направиц з розличих природних материялох: скора, [[слама]], дикинь, алє є найчастейше ушита зоз густого тканого платна (як за [[Мех|мехи]] або за зольнїци). Сучаснєйши [[File:Pferde-Fresssack.jpg|right|thumb|361x361px|Оброшнїца зоз хторей конь є покарму]]оброшнїци ше прави и зоз штучних материялох, синтетичних платнох, хтори можу обезпечиц твардейше дно и мрежасти боки пре вентилацию.<ref>[https://www.voervergelijk.nl/informatie/119/ruwvoer/slowfeeders-onder-de-loep Daarom is een slowfeeder zo goed voor je paard.] Mini Horse Shop.</ref> Фразеолоґия Док робели на полю, кед бул час полудньовац або на оловранти, нашо людзе мали звик повесц: „Гайде ґу оброшнїци”, цо значело же треба єсц. Популарна култура У америцкей популарней култури термини вязани за „мех за єдзенє“, „стари мех за єдло“ або „мех за нос“ находза ше медзи велїма назвами у погосцительстве, як метафора за саму роботу єдзеня. <gallery> Файл:Schaalmodel Rotterdamse sleperswagen, objectnr 31887-A-G(5).JPG|Скоряна оброшнїца за коня. Файл:Voddenhandel, oud papierhandel, SFA022005401.jpg|Карменє коня зоз оброшнїци. Файл:Munching Horses.jpg|Китай, оброшнїци з хотрих ше конї кармя на отовреним просотре. Файл:London Harness Horse Parade (7) - geograph.org.uk - 6372913.jpg|На прикочу назадку обешена оброшнїца за коня зоз покарму и кабел за воду. (Лондон, парада коньох). </gallery> == Литература == ''Словнїк руского народного язика II'', ''О – Я'', Нови Сад 2017, б.19. == Вонкашпнї вязи == {{Commonscat}} == Референци == <references /> [[Катеґория:Архаизми]] [[Катеґория:Продукти зоз текстилу]] kgugkc7mcfvwqocap21ml7cpmyn81ah 20136 20129 2026-07-23T13:37:37Z Sveletanka 20 ушорйованє 20136 wikitext text/x-wiki [[File:Cheval Cappadoce.jpg|right|thumb|414x414px|Оброшнїца здзата коньови коло шиї.]]'''Оброшнїца''' то мещок - торба з оброком хтори ше виша коньови на шию (серб. зобница; поль. о''broczniak''; анґл. ''Feedbag, nosebag, or morral;'' шпан. ''Cebadera''; у [[Руски язик|руским язику]] походзи од слова оброк). Oброшнїца то часц коньскей опреми, торба у хторей ше ноши и зоз хторей ше дава коньови покарму - оброк.<ref>Речник српскохрватскога књижевног језика, књ. 2 - Ж-К. Нови Сад, Загреб: Матица српска, Матица хрватска. 1967. стр. 329.</ref> Зоз ременьчками ше оброшнїцу (хтора ма ценши штранджок), здзива за главу (або притвердзує коньови за даяки ременьчок) и так му оможлївює карменє и теди кед є нє у хлїве або аклю, або є у драже, на вашарох, других местох итд.<ref>[https://web.archive.org/web/20120418183649/https://www.cowboyshowcase.com/glossary%20saddles%26tack.htm Cowboy Saddles and Tack Glossary"] Cowboyshowcase.com. 2012-01-28. Archived from [https://www.cowboyshowcase.com/saddles-and-gear.html the original] on 2012-04-18. Retrieved 2012-02-17.</ref> Предносци такого способу карменя з оброшнїци тоти же ше може коньови дац оптималне точне количество покарми, и онєможлївює животиньом же би єдли єдни од других.<ref>[https://natuurlijkpaarden.nl/de-voordelen-nadelen-van-slowfeeders/ De voor- en nadelen van slowfeeders.] Natuurlijk paarden.</ref> Же би могол єсц покарму з оброшнїци, конь муши спущиц главу по жем и теди зоз нозґрами долапи дно торби - оброшнїци дзе ше находзи зарно. == Етимолоґия == Мено оброшнїца походзи од слова оброк - зарнаста або даралована покарма. [[File:Nose bag, horse (AM 2014.78.1-1).jpg|right|thumb|269x269px|Оброшнїца з грубшого платна.]]Мадярске слово abrak значи коньска покарма, а у тим язику слово превжате од Славянох. Найчастейше оброк бул овес - житарка хтору ше углавним хасновало як оброк коньом.<ref>Zelenika, Stjepan (16. 2. 2011). [https://stjepanzelenika.wordpress.com/2011/02/16/crtice-i/ „CRTICE I…” ''Stjepan Zelenika blog''. Приступљено 23. 12. 2020.</ref> Дзепоєдни народи оброшнїцу - торбу за покарму волаю и „торба за нос”, прето же ше ю здзива на нозґри животинї. Оброшнїцу ше здзивало на главу коньом и у роботох (поготов кед ше парало кукурицу) же би нє оєдали лїсце и верхи кукурици и так правели чкоди. == Материяли за виробок оброшнїци == Оброшнїцу мож направиц з розличих природних материялох: скора, [[слама]], дикинь, алє є найчастейше ушита зоз густого тканого платна (як за [[Мех|мехи]] або за зольнїци). Сучаснєйши оброшнїци ше прави и зоз штучних материялох, синтетичних платнох, хтори можу обезпечиц твардейше дно и мрежасти боки пре вентилацию.<ref>[https://www.voervergelijk.nl/informatie/119/ruwvoer/slowfeeders-onder-de-loep Daarom is een slowfeeder zo goed voor je paard.] Mini Horse Shop.</ref> [[File:Pferde-Fresssack.jpg|right|thumb|361x361px|Оброшнїца зоз хторей конь є покарму]] == Фразеолоґия == Док робели на полю, кед бул час полудньовац або на оловранти, нашо людзе мали звик повесц: „Гайде ґу оброшнїци”, цо значело же треба єсц. == Популарна култура == У америцкей популарней култури термини вязани за „мех за єдзенє“, „стари мех за єдло“ або „мех за нос“ находза ше медзи велїма назвами у погосцительстве, як метафора за саму роботу єдзеня. <gallery> Файл:Schaalmodel Rotterdamse sleperswagen, objectnr 31887-A-G(5).JPG|Скоряна оброшнїца за коня. Файл:Voddenhandel, oud papierhandel, SFA022005401.jpg|Карменє коня зоз оброшнїци. Файл:Munching Horses.jpg|Китай, оброшнїци з хотрих ше конї кармя на отовреним просотре. Файл:London Harness Horse Parade (7) - geograph.org.uk - 6372913.jpg|На прикочу назадку обешена оброшнїца за коня зоз покарму и кабел за воду. (Лондон, парада коньох). </gallery> == Литература == * ''Словнїк руского народного язика II'', ''О – Я'', Нови Сад 2017, б.19. == Вонкашнї вязи == {{Commonscat}} == Референци == <references /> [[Катеґория:Архаизми]] [[Катеґория:Продукти зоз текстилу]] [[Катеґория:Опрема за конї]] mbl6ki76ppiyet9v6crxkejvd3ibrxo Катеґория:24. април 14 3054 20165 18390 2026-07-23T16:41:40Z Sveletanka 20 катеґория 20165 wikitext text/x-wiki [[Катеґория:Днї рока]] [[Катеґория:Април]] 56ba8oevkm95cxsievdvwrvj7d9mktv Подкова 0 3105 20124 20122 2026-07-23T12:52:19Z ОленкаБТ 1579 Викивязи 20124 wikitext text/x-wiki [[File:Horseshoe.jpg|right|thumb|300px|Сучасна подкова]]'''Подкова''' то заокруглєни, найчастейше метални предмет у форми латинїчней букви '''U'''. Подкову ше кладзе на долню-вонкашню часц коньского [[Копито|копита]] зоз прибиваньом ''[серб. заптивање]''. Тота часц копита нєчувствительна и могло би повесц же є подобна пазуром орлох або нохцом маймунох, аж и на людским нохцом. Подкова ше прилагодзує спрам велькосци, форми копита, ходу и роботи яку [[конь]] роби (оре, цага терху на кочу, участвує у обегованьох итд.) а тиж и спрам нєдостаткох кед же их копито ма. Подкову на копито коньови кладзе - прибива [[коваль]]. За коваля, хтори по одредзеним поступку - методи кладзе коньови подкову на копита, гвариме же вон '''''кує''''' коня або кед ше поступок закончел же '''''подковал''''' коня. Зоз способом кованя, коньске копито ше щици од щухованя и трошеня копита. Tиж, добре подковани конь ма сиґурни, стабилни ход, а зоз тим є витримовнєйши у окончованю роботох. Форма, чежина и грубина подкови може значно уплївовац на ход коня. Ковалє можу направиц прилагодзуюци подкови же би помогли коньом зоз проблемами напр. косцох, або мишицох у ногох. <ref>Ensminger, M. E. ''Horses & Tack: A Complete One Volume Reference on Horses and Their Care''. Rev. edn Boston: Houghton Mifflin Co., 1991, [https://en.wikipedia.org/wiki/ISBN ISBN] [https://en.wikipedia.org/wiki/Special:BookSources/0-395-54413-0 0-395-54413-0], бок. 267–269.</ref> Нєшка ше подкови правя зоз композитних материялох, а тиж и зоз ґуми. == Амайлия == Витрошени подкови, хтори уж нє за хаснованє, часто людзе прибивали на удзверя уходних дзверох, як талисман. <ref>Dudvarski, Aleksandra (09. 05. 2018). [https://web.archive.org/web/20231003115250/http://www.magicnazona.rs/potkovica-mocna-kucna-amajlija/ „Potkovica – moćna kućna amajlija”.] Magična zona. Архивирано из [https://web.archive.org/web/20231003115250/http://www.magicnazona.rs/potkovica-mocna-kucna-amajlija/ оригинала] 03. 10. 2023. г. Приступљено 10. 09. 2023.</ref> Верели же подкова приноши щесце, а одганя зло.<ref>[https://skepticalinquirer.org/exclusive/horseshoes/ "Superstition Bash: Horseshoes".] Committee for Skeptical Inquiry. 13 January 2004.</ref> == Народни руски писнї == У руских народних писньох часто описани конь або конї, а тиж и ковалє хтори кую конї, як и у писнї '''''Дому, шугай, дому''':'' ''Дому, шугай, дому, дому вас волаю'' ''вашо конї врани [[яшля]] вириваю.'' ''Ша най вириваю, так су научени'' ''ютре буду орац як други кармени...'' ''Цошка анї коваль '''конї ми нє кує,''''' ''анї ми ковалька нїч нє обецує''... итд<gallery> Файл:Barshoes.JPG|Подкови Файл:Italian farrier 2006 2.jpg|Коваль кує коня Файл:Maréchal-ferrant 13.jpg Файл:Horseshoemaker.jpg Файл:Farrier toolslabled.JPG|Алат за подкованє коньох </gallery> == Литература == * [https://enciklopedija.hr/clanak/potkova Potkova.] ''Hrvatska enciklopedija''. Leksikografski zavod Miroslav Krleža. 2015 * Маркина Л. Г., Муравлёва Е. Н., Муравлёва Н. В. ПОДКОВА // Культура Германии: лингвострановедческий словарь: свыше 5000 единиц / под общ. ред. Н. В. Муравлёвой. — М.: АСТ, 2006. — б. 451—452. — 1181 б. — <nowiki>ISBN 5-17-038383-5</nowiki>. * Basalla, G.: "The Evolution of Technology", Cambridge University Press, Cambridge, 1988. == Вонкашнї вязи == * [https://library.rs/m/articles/view/Podkovica-na-sre%C4%87u Podkovica na sreću: arheologija superstitije i kulturalni transfer simbola] library.rs * Smith, Lindi (18 January 2019). [https://www.wideopencountry.com/lucky-horseshoe/ "The Legend Behind Horseshoes For Good Luck Involves The Devil Himself".] Wide Open Country. Retrieved 13 August 2019. * Cohen, Rachel. [https://web.archive.org/web/20120306031347/http://www.equisearch.com/horses_care/health/hoof_care/eqhorsesho610/ "The History of Horseshoes".] Equisearch.com. Archived from [https://equisearch.com/horses_care/health/hoof_care/eqhorsesho610/ the original] on 6 March 2012. Retrieved 19 November 2011. == Референци == pnnkldsflxdhxqaxpfg3ciljrgv0slj 20131 20124 2026-07-23T13:32:27Z Sveletanka 20 катеґория 20131 wikitext text/x-wiki [[File:Horseshoe.jpg|right|thumb|300px|Сучасна подкова]]'''Подкова''' то заокруглєни, найчастейше метални предмет у форми латинїчней букви '''U'''. Подкову ше кладзе на долню-вонкашню часц коньского [[Копито|копита]] зоз прибиваньом ''[серб. заптивање]''. Тота часц копита нєчувствительна и могло би повесц же є подобна пазуром орлох або нохцом маймунох, аж и на людским нохцом. Подкова ше прилагодзує спрам велькосци, форми копита, ходу и роботи яку [[конь]] роби (оре, цага терху на кочу, участвує у обегованьох итд.) а тиж и спрам нєдостаткох кед же их копито ма. Подкову на копито коньови кладзе - прибива [[коваль]]. За коваля, хтори по одредзеним поступку - методи кладзе коньови подкову на копита, гвариме же вон '''''кує''''' коня або кед ше поступок закончел же '''''подковал''''' коня. Зоз способом кованя, коньске копито ше щици од щухованя и трошеня копита. Tиж, добре подковани конь ма сиґурни, стабилни ход, а зоз тим є витримовнєйши у окончованю роботох. Форма, чежина и грубина подкови може значно уплївовац на ход коня. Ковалє можу направиц прилагодзуюци подкови же би помогли коньом зоз проблемами напр. косцох, або мишицох у ногох. <ref>Ensminger, M. E. ''Horses & Tack: A Complete One Volume Reference on Horses and Their Care''. Rev. edn Boston: Houghton Mifflin Co., 1991, [https://en.wikipedia.org/wiki/ISBN ISBN] [https://en.wikipedia.org/wiki/Special:BookSources/0-395-54413-0 0-395-54413-0], бок. 267–269.</ref> Нєшка ше подкови правя зоз композитних материялох, а тиж и зоз ґуми. == Амайлия == Витрошени подкови, хтори уж нє за хаснованє, часто людзе прибивали на удзверя уходних дзверох, як талисман. <ref>Dudvarski, Aleksandra (09. 05. 2018). [https://web.archive.org/web/20231003115250/http://www.magicnazona.rs/potkovica-mocna-kucna-amajlija/ „Potkovica – moćna kućna amajlija”.] Magična zona. Архивирано из [https://web.archive.org/web/20231003115250/http://www.magicnazona.rs/potkovica-mocna-kucna-amajlija/ оригинала] 03. 10. 2023. г. Приступљено 10. 09. 2023.</ref> Верели же подкова приноши щесце, а одганя зло.<ref>[https://skepticalinquirer.org/exclusive/horseshoes/ "Superstition Bash: Horseshoes".] Committee for Skeptical Inquiry. 13 January 2004.</ref> == Народни руски писнї == У руских народних писньох часто описани конь або конї, а тиж и ковалє хтори кую конї, як и у писнї '''''Дому, шугай, дому''':'' ''Дому, шугай, дому, дому вас волаю'' ''вашо конї врани [[яшля]] вириваю.'' ''Ша най вириваю, так су научени'' ''ютре буду орац як други кармени...'' ''Цошка анї коваль '''конї ми нє кує,''''' ''анї ми ковалька нїч нє обецує''... итд<gallery> Файл:Barshoes.JPG|Подкови Файл:Italian farrier 2006 2.jpg|Коваль кує коня Файл:Maréchal-ferrant 13.jpg Файл:Horseshoemaker.jpg Файл:Farrier toolslabled.JPG|Алат за подкованє коньох </gallery> == Литература == * [https://enciklopedija.hr/clanak/potkova Potkova.] ''Hrvatska enciklopedija''. Leksikografski zavod Miroslav Krleža. 2015 * Маркина Л. Г., Муравлёва Е. Н., Муравлёва Н. В. ПОДКОВА // Культура Германии: лингвострановедческий словарь: свыше 5000 единиц / под общ. ред. Н. В. Муравлёвой. — М.: АСТ, 2006. — б. 451—452. — 1181 б. — <nowiki>ISBN 5-17-038383-5</nowiki>. * Basalla, G.: "The Evolution of Technology", Cambridge University Press, Cambridge, 1988. == Вонкашнї вязи == * [https://library.rs/m/articles/view/Podkovica-na-sre%C4%87u Podkovica na sreću: arheologija superstitije i kulturalni transfer simbola] library.rs * Smith, Lindi (18 January 2019). [https://www.wideopencountry.com/lucky-horseshoe/ "The Legend Behind Horseshoes For Good Luck Involves The Devil Himself".] Wide Open Country. Retrieved 13 August 2019. * Cohen, Rachel. [https://web.archive.org/web/20120306031347/http://www.equisearch.com/horses_care/health/hoof_care/eqhorsesho610/ "The History of Horseshoes".] Equisearch.com. Archived from [https://equisearch.com/horses_care/health/hoof_care/eqhorsesho610/ the original] on 6 March 2012. Retrieved 19 November 2011. == Референци == <references /> [[Катеґория:Опрема за конї]] [[Катеґория:Технолоґия]] klwpymy7fbd3w9fkpuk8uqe4x0g4lvf Ключ (музика) 0 3125 20123 19224 2026-07-23T12:17:03Z Daniela Lovas 722 20123 wikitext text/x-wiki [[File:Accolade.svg|right|thumb|165x165px|G и F ключ ]]'''Ключ''' (франц.''‍'' и анґл. ''clef'' ) <ref>[https://www.dolmetsch.com/musictheorydefs.htm „music dictionary”.] dolmetsch.com. Приступљено 26. 7. 2022.</ref><ref>[https://www.skoove.com/blog/bass-clef-notes-on-piano/ „Mastering the bass clef – how to read the notes for your left hand”.] skoove.com. Приступљено 26. 7. 2022.</ref> то музична ознака за обсяг висини [[Тон|тонох]] хтори буду записани у нотней системи (линийней системи). На початку [[Линийни систем|линийней системи]] пише ше знак хтори ше вола ключ на основи хторого ше одредзує мено ноти и єй [[октава]] (ґу хторей октави ноти припадаю). Нєшка [[музична нотация]] позна вецей файти ключох. У нєшкайших [[Партитура|партитурох]] за [[Подзелєнє музичних инструментох|инструменти]] зоз одредзену висину тонох ше найчастейше хасную три ключи: [[File:Clefs.svg|97x97px]] <ref>[https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D1%8C%D1%91%D0%B2,_%D0%9D%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D0%B9_%D0%A4%D0%B5%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%BC%D0%BF%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 Соловьёв Н. Ф.][https://ru.wikisource.org/wiki/%D0%AD%D0%A1%D0%91%D0%95/%D0%9A%D0%BB%D1%8E%D1%87,_%D0%B2_%D0%BD%D0%BE%D1%82%D0%BD%D0%BE%D0%BC_%D0%BF%D0%B8%D1%81%D1%8C%D0%BC%D0%B5 Ключ, в нотном письме] // [https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%AD%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%B5%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%80%D1%8C_%D0%91%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B3%D0%B0%D1%83%D0%B7%D0%B0_%D0%B8_%D0%95%D1%84%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B0 Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона] : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907.]</ref> ● G, F, C односно ключи: виолински Ґе, бас-Еф за ''инструменталне'' гранє, и алт-Це ключ ● G и F часто и алт-ключ за ''[[Вокална музика|вокалне]]'' шпиванє. Шицки ключи доставаю мено по тону зоз хторим ше їх позиция у нотней системи означує. (напр. G ключ по тону g, F по тону - f, C- по тону c<sup>1</sup>). [[File:ClefG2.png|right|thumb|89x89px|Kлючи и знак ''<big>8<sup>va</sup></big>'' транспозиция за октаву ''<big><sup>↓ и ↑ .</sup></big>'']]Кед же ше над ключом або под нїм находзи таке число ''<big>8<sup>va</sup></big>'', тота ознака означує транспозицию тонох у партитури: '''а''') за єдну октаву на висше (кед число над ключом) '''б)''' або на нїжей (кед число под ключом). По правилох тота ознака ше стрета лєм у G (Ґе), и F (Еф) ключох. == Файти ключох == Ту приказани ключи лєм тоти хтори ше найвецей у музичней литератури хасную: '''G - ключ''' (або виолински ключ або Ґе-ключ) {| style="vertical-align: middle;" | width=8% |[[Файл:Treble clef with note.svg|60px]] Записує ше го од другей линиї и дава мено ноти g''<sup>1</sup>'' (сол) у першей [[октава|октави]]. Виолински ключ найбаржей хасную [[Подзелєнє музичних инструментох|инструменти]]: виолина, флаута, обоа, [[кларинет]], саксофон, труба. Тиж кед ше грає зоз праву руку на [[Гарфа|гарфи]] и на клавиру, з праву руку на гармоники (дискант –типки лєбо ,,ґомбички"), єдна часц на удерних инструментох. До линийовей системи зазначую ше ноти зоз першей и єдна часц зоз другей октави, покля ше ноти часци другей, у трецей, штвартей, пиятей октави записую з помоцу помоцних линийох (помоцнїцох) над линийову систему. '''F - ключ''' (бас ключ або Еф ключ) {| style="vertical-align: middle;" | width=8% |[[Файл:Bass clef with note.svg|60px]] Зазначує ше го од штвартей линиї и дава мено ноти f (фа) у малей октави. Бас [[File:ClefF2.png|right|thumb|80px|Бас ключ, ознака 8va за транспозицию октавох]] ключ хасную тоти инструменти: виолончело, контрабас, хорна, тромбон, бас кларинет, фаґот, гармоника (лїва рука - баси), на клавиру лїва рука и [[гарфа]]. Тони субконтра и контра октави зазначуєме з помоцнима линиями - смужками (помоцнїцами) под линийову систему. '''C - ключи''' (вокални ключи Це) [[File:H 3szopránkulcs.jpg|80px|]] C - ключи ше волаю и вокални ключи прето же су вигодни за зазначованє шпивацких гласох. Шицки даваю мено ноти це<sup>1</sup> (до) у першей октави. Найчастейше ше хасную алт и тенор ключ. '''Алт ключ''' (або алтов ключ) {| style="vertical-align: middle;" | width=8% |[[Файл:Alto clef with note.svg|60px]] |Зазначує ше на трецей линиї и дава мено ноти це<sup>1</sup> ('''до''' у першей октави) на трецей линиї. Алтов ключ хаснує виола. |- |} '''Тенор ключ''' (або теноров ключ) {| style="vertical-align: middle;" | width=8% |[[Файл:Tenor clef with note.svg|60px]] Хаснує ше на штвартей линиї и дава мено ноти це<small><sup>1</sup></small> ('''до''' у першей октави) на штвартей линиї. Теноров ключ хасную инструменти виолончело, фаґот, и тромбон за високи ноти же би ше заобишло писанє велїх помоцнїцох (помоцни смужки). Теноров (тенорски) ключ за тромбони, по правилох ше хаснує бас (еф) ключ. Случує ше же у новим чаше високи тони мелодийох за тоти инструменти ше присподобюю до тенорового ключа же би ше заобишло части пременки у цеку дїла зоз бас на виолонски ключ мелодийских часцох за тоти инструменти у партитурох.<ref>Неслучайно, в нотации (чисто) инструментальной музыки понимание «низких» и «высоких» ключей как маркеров транспозиции не наблюдается. Если такие ключи встречались, они использовались в прямом значении, то есть in C.</ref> [[File:ClefC3.png|right|thumb|100px|мецосопранов и сопранов ключ]] '''Сопрански ключ''' Попри тих найчастейше хаснованих ключох исную и ''сопрански'' ключ (тон '''це''' на першей линиї од долу) и '''мецосопрански ключ''' (тон '''це''' на другей линиї од долу) хтори ище познати и як флауталт -прето же ше у тим ключу пишу часци мелодиї за алт флаути. Сопрански ключ ше дакеди хасновал за мелодйни часци за виолину и '''А'''-кларинети. Шицки тоти ключи хторих було аж осем, були уведзени и хасновани у чаше ренесанси кед ше започало зоз друкованьом нотних музикалийох. Случовали ше теди вельки проблеми у друкованю помоцних линийох (над и под линийову систему) хтори були ефикасно заобидзени зоз хаснованьом тих ключох. Гоч нєшка таки проблеми нє постоя, заш лєм горе наведзени ключи ше отримали у меншей мири у нєшкайшей музичней литератури. == Историйне огляднуце == [[File:G clef evol.JPG|right|thumb|280px|Еволуция виолинского G (ґе) ключа]]Ключи ше источасно зявели зоз розвойом линеарней нотациї, пре потребу повязованя нотох и линийох зоз одредзену "контролу" тонох спрам висини. Ключи спочатку були ґрафеми Дазийовей нотациї (у трактатох Псеудо-Хукбалда, 9-10. вик). Ґвидо зоз Ареца (коло 1020. року) предложел хаснованє латинских нотних буквох у виду ключох (же би ше потолковали вредносци тонох неумовей нотациї). Од широкого хаснованя нотней системи на Заходу (коло 12. вику), ключи постали сущни елемент линеарней музичней нотациї. '''Приказ записованя файтох ключох у линийней системи:''' [[File:Ключи.svg|center|thumb|700px|Илустрация шицких ключох|]] == Вонкашнї вязи == {{Commonscat}} * [https://www.youtube.com/watch?v=AVEsKg4w58c Note, Linijski sistem, Ključ, Teorija muzike 3] youtube.com * [https://www.youtube.com/watch?v=UCsXSrVbWns Beleženje nota po G i F ključu │Teorija muzike│4] youtube.com * [https://www.youtube.com/watch?v=FN8e1YBEgPc Ključevi - Violinski, Basov i Altov ključ] youtube.com * [https://muzicka.rs/wp-content/uploads/2019/08/Marko%20Tajcevic%20-%20Osnovna%20teorija%20muzike.pdf Марко Тайчевић, Основи муѕичке теорије] б. 13-27 == Референци == <references /> [[Катеґория:Музика]] [[Катеґория:Музични термини]] [[Катеґория:Музична нотация]] |} |} |} [[Катеґория:Теория музики]] ck4xvbraqfs1jp4otqee250q2v8u2af Катеґория:4. май 14 3144 20159 19285 2026-07-23T16:35:19Z Sveletanka 20 катеґория 20159 wikitext text/x-wiki [[Катеґория:Днї рока]] [[Катеґория:Май]] 796s7hs84jg7zlayuivfanz1np4mar2 Катеґория:11. май 14 3145 20163 19287 2026-07-23T16:39:04Z Sveletanka 20 катеґория 20163 wikitext text/x-wiki [[Катеґория:Днї рока]] [[Катеґория:Май]] 796s7hs84jg7zlayuivfanz1np4mar2 Катеґория:24. май 14 3170 20162 19452 2026-07-23T16:38:12Z Sveletanka 20 катеґория 20162 wikitext text/x-wiki [[Катеґория:Днї рока]] [[Катеґория:Май]] 796s7hs84jg7zlayuivfanz1np4mar2 19. май 0 3199 20151 19577 2026-07-23T16:28:18Z Sveletanka 20 катеґория 20151 wikitext text/x-wiki '''19. май''' — 139. [[дзень]] у року (140. дзень у преступним року) по [[Григориянски календар|Ґреґориянским календаре.]] До конца рока єст ище 226 днї. == Подїї == * 1930 — Жени у Южней Африки достали право гласа. * 1969 — Мюзикл ''Коса'', Джерома Раґния и Джеймса Рада виведзени у Беоґрадзе на сцени Ателєа 212. Познєйше 1979. року мюзикл Коса планетарно преславени зоз филмом Милоша Формана. == Народзени == * 1762 — Народзени нємецки филозоф Йохан Ґотлиб Фихте, визначни представитель нємецкей класичней идеалистичней филозофиї. * 1881 — [[Мустафа Кемал Ататурк]], турски войвода и державнїк. * 1890 — Народзени сербски карикатурист [[Петар Пєр Крижанич]], єден з родоначальнїкох сербскей и югославянскей карикатури. * 1912 — Гаврило Глюк, подкарпатски маляр и ґрафичар. == Умарли == * 1957 — [[Ириней Кондратович]], [[священїк]], историчар, [[писатель]], новинар, културни и церковни дїяч Подкарпатскей Руси. * 1976 — [[Осиф Рац]] (*[[2. януар]] 1897—†19. май 1976), привреднїк, социялдемократа, синдикални активиста, симпатизер и активни помагач НОБ. * 2009 — [[Мирон Колошняї]] (*27. юний 1930—†19. май 2009), [[поета]], прекладатель и аматер-маляр. [[Катеґория:Днї рока]] [[Катеґория:19. май]] [[Катеґория:Май]] tprdd9ux8xvtjs43zndquvqoz8h0330 26. май 0 3284 20135 20104 2026-07-23T13:36:16Z ОленкаБТ 1579 Викивязи 20135 wikitext text/x-wiki '''26. май''' — 146. [[дзень]] у року (147. дзень у преступним року) по [[Григориянски календар|Ґреґориянским календаре]]. До конца рока єст ище 219 днї. == Подїї == * 1889 — Отворени лифт на Айфеловей турнї, хтора отворена 6. мая истого року. * 1923 — Отримане перше мотоциклистичне обегованє 24 годзини Ле Мана. * 1972 — Подписане перше спорозуменє Совєтского Союзу и ЗАД о огранїченю стратеґийного нуклеарного наоружаня, САЛТ 1. * 1986 — Европска уния прилапела заставу зоз 12 гвиздочками. * 1998 — И попри процивеня [[Професор|професорох]] и студентох, * Скупштина [[Сербия|Сербиї]] прилапела Закон о Универзитету, з хторим Влада Сербиї овласцена поставяц ректора, деканох, универзитетни и факултетски управни и надпатраюци орґани. Полиция розогнала студентох и професорох хтори пре тото протестовали пред будинком Скупштини. * 2002 — Французко-польски режисер [[Роман Полански]] освоєл * Златну палму на филмским фестивалу у Кану за филм ''Пияниста''. == Народзени == * 1888 — Народзел ше о. др [[Мирко Боїч]], (*26. май 1888—†25. авґуст 1944), парох дюрдьовски, активист [[Руске народне просвитне дружтво|РНПД]]-а и защитнїк [[Руснаци у Сербиї|Руснацох]] пред власцами.бул капелан у [[Коцур|Коцуре]], парох у [[Дюрдьов|Дюрдьове]], службовал у Беоґрадзе и Заґребе. Школовал ше у Травнику, потим у Тузли и Заґребе. Студирал у Риме, закончел студий филозофиї и докторовал на Академиї святого Томи Аквинского. Богословски студиї започал у Заґребе и закончел у Львове, научел и даскельо язики – нємецки, италиянски, українски и польски. * 1889 — [[Изидор Белак]], педаґоґ, фолклориста, публициста, етноґраф. * 1931 — [[Иван Шафранко]], русински академски маляр, [[Скулпторство|скулптор,]] педаґоґ. * 1938 — [[Иван Поп]] (* 26. май 1938. † 14. септембра 2023), русински науковец, историчар, политиколоґ и професор. == Умарли == * 1983 — [[Александер Хира]], владика мукачовски, папски прелат, ректор [[Ужгород|Ужгородского]] духовного семинара. [[Катеґория:Днї рока]] [[Катеґория:26. май]] 5hzkoupfg2cgo7a1vfdpk2kckdg4b4m 20152 20135 2026-07-23T16:29:54Z Sveletanka 20 катеґория 20152 wikitext text/x-wiki '''26. май''' — 146. [[дзень]] у року (147. дзень у преступним року) по [[Григориянски календар|Ґреґориянским календаре]]. До конца рока єст ище 219 днї. == Подїї == * 1889 — Отворени лифт на Айфеловей турнї, хтора отворена 6. мая истого року. * 1923 — Отримане перше мотоциклистичне обегованє 24 годзини Ле Мана. * 1972 — Подписане перше спорозуменє Совєтского Союзу и ЗАД о огранїченю стратеґийного нуклеарного наоружаня, САЛТ 1. * 1986 — Европска уния прилапела заставу зоз 12 гвиздочками. * 1998 — И попри процивеня [[Професор|професорох]] и студентох, * Скупштина [[Сербия|Сербиї]] прилапела Закон о Универзитету, з хторим Влада Сербиї овласцена поставяц ректора, деканох, универзитетни и факултетски управни и надпатраюци орґани. Полиция розогнала студентох и професорох хтори пре тото протестовали пред будинком Скупштини. * 2002 — Французко-польски режисер [[Роман Полански]] освоєл * Златну палму на филмским фестивалу у Кану за филм ''Пияниста''. == Народзени == * 1888 — Народзел ше о. др [[Мирко Боїч]], (*26. май 1888—†25. авґуст 1944), парох дюрдьовски, активист [[Руске народне просвитне дружтво|РНПД]]-а и защитнїк [[Руснаци у Сербиї|Руснацох]] пред власцами.бул капелан у [[Коцур|Коцуре]], парох у [[Дюрдьов|Дюрдьове]], службовал у Беоґрадзе и Заґребе. Школовал ше у Травнику, потим у Тузли и Заґребе. Студирал у Риме, закончел студий филозофиї и докторовал на Академиї святого Томи Аквинского. Богословски студиї започал у Заґребе и закончел у Львове, научел и даскельо язики – нємецки, италиянски, українски и польски. * 1889 — [[Изидор Белак]], педаґоґ, фолклориста, публициста, етноґраф. * 1931 — [[Иван Шафранко]], русински академски маляр, [[Скулпторство|скулптор,]] педаґоґ. * 1938 — [[Иван Поп]] (* 26. май 1938. † 14. септембра 2023), русински науковец, историчар, политиколоґ и професор. == Умарли == * 1983 — [[Александер Хира]], владика мукачовски, папски прелат, ректор [[Ужгород|Ужгородского]] духовного семинара. [[Катеґория:Днї рока]] [[Катеґория:26. май]] [[Катеґория:Май]] iyqlxox5owvtp1jf8ydcwflxggxqcqo 27. май 0 3285 20137 20105 2026-07-23T13:38:26Z ОленкаБТ 1579 Викивязи 20137 wikitext text/x-wiki '''27. май''' — 147. [[дзень]] у року (148. дзень у преступним року) по [[Григориянски календар|Ґреґориянским календаре]]. До конца рока єст ище 218 днї. == Подїї == * 1703 — Русийски цар Петро Вельки основал нову престолнїцу Русиї на месце улїваня рики Неви до Малтицкого моря. Гоч велї проґнозовали препасц, Санкт Петербурґ постал вельки и модерни город. После Октоберскей револуциї назва му пременєна на Ленїнґрад, а 1991. року му врацена стара назва – Санкт Петербурґ. * 1937 — У Сан Франциску пущени до транспорту Ґолден ґейт, єден з найвекших мостох на швеце. * 1994 — [[Александер Солженїцин]] ше триюмфално врацел до Русиї по другим вигнанстве. == Народзени == * 1868 — Народзел ше академик и сербски [[поета]] [[Алекса Шантич]] (Мостар, 27. май 1868 – Мостар, [[2. фебруар]] 1924) * 1878 — Народзена америцка балерина ирского походзеня [[Изадора Данкан]] (Сан Франциско, ЗАД, 27. май 1877 – Ница, Французка, 14. септембер 1927). * 1924 — [[Юрий Думнич]], лїкар, орґанизатор медицини, дружтвени активиста, публициста. == Умарли == [[Катеґория:Днї рока]] [[Катеґория:27. май]] leb2ik9yzz4z1bi0qably6n4pl3hmbz 20153 20137 2026-07-23T16:30:17Z Sveletanka 20 катеґория 20153 wikitext text/x-wiki '''27. май''' — 147. [[дзень]] у року (148. дзень у преступним року) по [[Григориянски календар|Ґреґориянским календаре]]. До конца рока єст ище 218 днї. == Подїї == * 1703 — Русийски цар Петро Вельки основал нову престолнїцу Русиї на месце улїваня рики Неви до Малтицкого моря. Гоч велї проґнозовали препасц, Санкт Петербурґ постал вельки и модерни город. После Октоберскей револуциї назва му пременєна на Ленїнґрад, а 1991. року му врацена стара назва – Санкт Петербурґ. * 1937 — У Сан Франциску пущени до транспорту Ґолден ґейт, єден з найвекших мостох на швеце. * 1994 — [[Александер Солженїцин]] ше триюмфално врацел до Русиї по другим вигнанстве. == Народзени == * 1868 — Народзел ше академик и сербски [[поета]] [[Алекса Шантич]] (Мостар, 27. май 1868 – Мостар, [[2. фебруар]] 1924) * 1878 — Народзена америцка балерина ирского походзеня [[Изадора Данкан]] (Сан Франциско, ЗАД, 27. май 1877 – Ница, Французка, 14. септембер 1927). * 1924 — [[Юрий Думнич]], лїкар, орґанизатор медицини, дружтвени активиста, публициста. == Умарли == [[Катеґория:Днї рока]] [[Катеґория:27. май]] [[Катеґория:Май]] ec9533wkqnz2bixastnaidapttjke9k 28. май 0 3286 20125 20099 2026-07-23T13:06:39Z ОленкаБТ 1579 Медзинаслови, викивязи, подробносци, категория 20125 wikitext text/x-wiki '''28. май''' — 148. [[дзень]] у року (149. дзень у преступним року) по [[Григориянски календар|Ґреґориянским календаре]]. До конца рока єст ище 217 днї. == Подїї == * 1961 — Утаргнути Ориєнт-експрес, гайзибан хтори 78 роки ишол на линиї [[Париз]]–Истанбул. * 1976 — До транспорту пущена гайзибанска драга Беоґрад–Бар, хтора з претаргнуцами будована 24 роки. * 1987 — 19-рочни Матияс Руст на спортским авиону Цесна сцигол зоз Гелсинкия до Москви и спущел ше на централну Червену площу, понеже нєзамерковано прешол през совєтски воздушни простор. * 1999 — Потим як авияция НАТО-а змоцнєла напади на Союзну Републику Югославию (на 740 полєцованя авионох у 24-ох [[Годзина|годзинох]]) югославянски предсидатель Слободан Милошевич прилапел шицки условия заходних жемох за претаргованє бомбардованя. * 2001 — У Каиру отримана перша Дзецинска конференция африцких нацийох. == Народзени == * 1879 — Народзел ше математичар, астроном, климатолоґ, ґеофизичар и будовательни инжинєр [[Милутин Миланкович]] (Даль, 28. май 1879 – Беоґрад, 12. децембер 1958), бул популаризатор науки, универзитетски [[професор]] и академик. * 1939 — [[Ярослав Сисак]] (*28. май 1939-†27. юний 2025), ґлумец, режисер, длугорочни директор Театру Александра Духновича, прекладатель театралних текстох на [[Руски язик|русински]] язик и дружтвени дїяч медзи Русинами у Словацкей. == Умарли == * 1916 — [[Иван Франко]], українски [[Поета|поет]], прозаїк. * 1929 — [[Юрко Лажо]], русински дружтвени и културни дїяч, сенатор Чехословацкого парламенту (1920-1925). * 1960 — [[Янко Будински]] (*[[3. януар]] 1908—†28. май 1960), друкарски роботнїк, културно-просвитни роботнїк и вельорочни театрални аматер у [[Руски Керестур|Руским Керестуре.]] * 1982 — Маґистерка фармациї [[Єлена Солонар|Єлена Солонар - Поливка]] (*[[5. фебруар]] 1900—†28. май 1982 ), була почитована апатикарка, здравствена просвитителька, филантроп и поетеса чийо писнї вошли до [[Народ|народу.]] * 2001 — [[Еуфемия Гарди]] (*21. септембер 1945—†28. май 2001), подобови уметнїк, педаґоґ. [[Катеґория:28. май]] [[Катеґория:Днї рока]] 801vx1anmwv3tdr87ihgtb8m35sg2a6 20155 20125 2026-07-23T16:31:32Z Sveletanka 20 катеґория 20155 wikitext text/x-wiki '''28. май''' — 148. [[дзень]] у року (149. дзень у преступним року) по [[Григориянски календар|Ґреґориянским календаре]]. До конца рока єст ище 217 днї. == Подїї == * 1961 — Утаргнути Ориєнт-експрес, гайзибан хтори 78 роки ишол на линиї [[Париз]]–Истанбул. * 1976 — До транспорту пущена гайзибанска драга Беоґрад–Бар, хтора з претаргнуцами будована 24 роки. * 1987 — 19-рочни Матияс Руст на спортским авиону Цесна сцигол зоз Гелсинкия до Москви и спущел ше на централну Червену площу, понеже нєзамерковано прешол през совєтски воздушни простор. * 1999 — Потим як авияция НАТО-а змоцнєла напади на Союзну Републику Югославию (на 740 полєцованя авионох у 24-ох [[Годзина|годзинох]]) югославянски предсидатель Слободан Милошевич прилапел шицки условия заходних жемох за претаргованє бомбардованя. * 2001 — У Каиру отримана перша Дзецинска конференция африцких нацийох. == Народзени == * 1879 — Народзел ше математичар, астроном, климатолоґ, ґеофизичар и будовательни инжинєр [[Милутин Миланкович]] (Даль, 28. май 1879 – Беоґрад, 12. децембер 1958), бул популаризатор науки, универзитетски [[професор]] и академик. * 1939 — [[Ярослав Сисак]] (*28. май 1939-†27. юний 2025), ґлумец, режисер, длугорочни директор Театру Александра Духновича, прекладатель театралних текстох на [[Руски язик|русински]] язик и дружтвени дїяч медзи Русинами у Словацкей. == Умарли == * 1916 — [[Иван Франко]], українски [[Поета|поет]], прозаїк. * 1929 — [[Юрко Лажо]], русински дружтвени и културни дїяч, сенатор Чехословацкого парламенту (1920-1925). * 1960 — [[Янко Будински]] (*[[3. януар]] 1908—†28. май 1960), друкарски роботнїк, културно-просвитни роботнїк и вельорочни театрални аматер у [[Руски Керестур|Руским Керестуре.]] * 1982 — Маґистерка фармациї [[Єлена Солонар|Єлена Солонар - Поливка]] (*[[5. фебруар]] 1900—†28. май 1982 ), була почитована апатикарка, здравствена просвитителька, филантроп и поетеса чийо писнї вошли до [[Народ|народу.]] * 2001 — [[Еуфемия Гарди]] (*21. септембер 1945—†28. май 2001), подобови уметнїк, педаґоґ. [[Катеґория:28. май]] [[Катеґория:Днї рока]] [[Катеґория:Май]] nckyps8v9kje938su6yhuhekv9dx2p9 20179 20155 2026-07-24T01:41:08Z Keresturec 18 20179 wikitext text/x-wiki '''28. май''' — 148. [[дзень]] у року (149. дзень у преступним року) по [[Григориянски календар|Ґреґориянским календаре]]. До конца рока єст ище 217 днї. == Подїї == * 1961 — Утаргнути Ориєнт-експрес, гайзибан хтори 78 роки ишол на линиї [[Париз]]–Истанбул. * 1976 — До транспорту пущена гайзибанска драга Беоґрад–Бар, хтора з претаргнуцами будована 24 роки. * 1987 — 19-рочни Матияс Руст на спортским авиону Цесна сцигол зоз Гелсинкия до Москви и спущел ше на централну Червену площу, понеже нєзамерковано прешол през совєтски воздушни простор. * 1999 — Потим як авияция НАТО-а змоцнєла напади на Союзну Републику Югославию (на 740 полєцованя авионох у 24-ох [[Годзина|годзинох]]) югославянски предсидатель Слободан Милошевич прилапел шицки условия заходних жемох за претаргованє бомбардованя. * 2001 — У Каиру отримана перша Дзецинска конференция африцких нацийох. == Народзени == * 1879 — Народзел ше математичар, астроном, климатолоґ, ґеофизичар и будовательни инжинєр [[Милутин Миланкович]] (Даль, 28. май 1879 – Беоґрад, 12. децембер 1958), бул популаризатор науки, универзитетски [[професор]] и академик. * 1939 — [[Ярослав Сисак]] (*28. май 1939-†27. юний 2025), ґлумец, режисер, длугорочни директор Театру Александра Духновича, прекладатель театралних текстох на [[Руски язик|русински]] язик и дружтвени дїяч медзи Русинами у Словацкей. == Умарли == * 1916 — [[Иван Франко]], українски [[Поета|поет]], прозаїк. * 1929 — [[Юрко Лажо]], русински дружтвени и културни дїяч, сенатор Чехословацкого парламенту (1920-1925). * 1960 — [[Янко Будински]] (*[[3. януар]] 1908—†28. май 1960), друкарски роботнїк, културно-просвитни роботнїк и вельорочни театрални аматер у [[Руски Керестур|Руским Керестуре.]] * 1982 — Маґистерка фармациї [[Єлена Солонар|Єлена Солонар - Поливка]] (*[[5. фебруар]] 1900—†28. май 1982 ), була почитована апатикарка, здравствена просвитителька, филантроп и поетеса чийо писнї вошли до [[Народ|народу.]] * 2001 — [[Еуфемия Гарди]] (*21. септембер 1945—†28. май 2001), подобови уметнїк, педаґоґ. [[Катеґория:Днї рока]] [[Катеґория:Май]] dgs323n7e1bmv0vauvb7vpftlhmpph4 20180 20179 2026-07-24T01:46:27Z Keresturec 18 20180 wikitext text/x-wiki '''28. май''' — 148. [[дзень]] у року (149. дзень у преступним року) по [[Григориянски календар|Ґреґориянским календаре]]. До конца рока єст ище 217 днї. == Подїї == * 1961 — Утаргнути Ориєнт-експрес, гайзибан хтори 78 роки ишол на линиї [[Париз]]–Истанбул. * 1976 — До транспорту пущена гайзибанска драга Беоґрад–Бар, хтора з претаргнуцами будована 24 роки. * 1987 — 19-рочни Матияс Руст на спортским авиону Цесна сцигол зоз Гелсинкия до Москви и спущел ше на централну Червену площу, понеже нєзамерковано прешол през совєтски воздушни простор. * 1999 — Потим як авияция НАТО-а змоцнєла напади на Союзну Републику Югославию (на 740 полєцованя авионох у 24-ох [[Годзина|годзинох]]) югославянски предсидатель Слободан Милошевич прилапел шицки условия заходних жемох за претаргованє бомбардованя. * 2001 — У Каиру отримана перша Дзецинска конференция африцких нацийох. == Народзени == * 1879 — Народзел ше математичар, астроном, климатолоґ, ґеофизичар и будовательни инжинєр [[Милутин Миланкович]] (Даль, 28. май 1879 – Беоґрад, 12. децембер 1958), бул популаризатор науки, универзитетски [[професор]] и академик. * 1939 — [[Ярослав Сисак]] (*28. май 1939-†27. юний 2025), ґлумец, режисер, длугорочни директор Театру Александра Духновича, прекладатель театралних текстох на [[Руски язик|русински]] язик и дружтвени дїяч медзи Русинами у Словацкей. == Умарли == * 1916 — [[Иван Франко]], українски [[Поета|поет]], прозаїк. * 1929 — [[Юрко Лажо]], русински дружтвени и културни дїяч, сенатор Чехословацкого парламенту (1920-1925). * 1960 — [[Янко Будински]] (*[[3. януар]] 1908—†28. май 1960), друкарски роботнїк, културно-просвитни роботнїк и вельорочни театрални аматер у [[Руски Керестур|Руским Керестуре.]] * 1982 — Маґистерка фармациї [[Єлена Солонар|Єлена Солонар - Поливка]] (*[[5. фебруар]] 1900—†28. май 1982 ), була почитована апатикарка, здравствена просвитителька, филантроп и поетеса чийо писнї вошли до [[Народ|народу.]] * 2001 — [[Еуфемия Гарди]] (*21. септембер 1945—†28. май 2001), подобови уметнїк, педаґоґ. [[Катеґория:Днї рока]] [[Катеґория:Май]] [[Катеґория:28. май]] 7kgci7ndb0walgagw6l509s0qjq4pyo 29. май 0 3287 20126 20100 2026-07-23T13:13:26Z ОленкаБТ 1579 Медзинаслови, викивязи, подробносци, категория 20126 wikitext text/x-wiki '''29. май''' — 149. [[дзень]] у року (150. дзень у преступним року) по [[Григориянски календар|Ґреґориянским календаре]]. До конца рока єст ище 216 днї. == Подїї == * 1929 — У Нюйорку приказани перши звучни филм у [[Фарба|фарбох.]] * 1953 — [[Едмунд Гилари]] и Тензинґ Норґей, як перши на швеце, освоєли Монт Еверест. * Нєшка Медзинародни дзень миротворцох Зєдинєних нацийох. == Народзени == * 1879 — Народзел ше [[Коста Абрашевич]] (Охрид, 29. май 1879 – Шабац, [[20. януар]] 1898), сербски [[поета]]. Йому на чесц у Беоґрадзе 1905. року основане дружтво Самостойна роботнїцка уметнїцка ґрупа Абрашевич. Вецей културно-уметнїцки дружтва ноша його мено. * 1917 — Народзел ше [[Джон Фицджералд Кенеди]] (Бруклайн, ЗАД, 29. май 1917 – Далас, ЗАД, 22. новембер 1963). Джек Кенеди бул 35. америцки и наймладши предсидатель ЗАД. * 1923 — Народзел ше Милутин Мича Татич (Ниш, 29. май 1923 – Беоґрад, [[25. марец]] 1991), сербски театрални, филмски и телевизийни ґлумец. * 1941 — [[Дюра Лїкар]], (*29. май 1941—†[[4. януар]] 2018), народни учитель, публициста, режисер-аматер, новинар-дописователь и [[Спортиста|спортски]] роботнїк. == Умарли == * 2008 — [[Амалия Сабадош]] (*[[10. януар]] 1953—†29. май 2008), [[Професор|професорка]] и директорка ОШ ''Йован Йованович Змай'' у [[Дюрдьов|Дюрдьове]], дїячка у култури. [[Катеґория:29. май]] [[Катеґория:Днї рока]] po7e0ld05qbvria2kstkjgrhrgglcbx 20156 20126 2026-07-23T16:31:53Z Sveletanka 20 катеґория 20156 wikitext text/x-wiki '''29. май''' — 149. [[дзень]] у року (150. дзень у преступним року) по [[Григориянски календар|Ґреґориянским календаре]]. До конца рока єст ище 216 днї. == Подїї == * 1929 — У Нюйорку приказани перши звучни филм у [[Фарба|фарбох.]] * 1953 — [[Едмунд Гилари]] и Тензинґ Норґей, як перши на швеце, освоєли Монт Еверест. * Нєшка Медзинародни дзень миротворцох Зєдинєних нацийох. == Народзени == * 1879 — Народзел ше [[Коста Абрашевич]] (Охрид, 29. май 1879 – Шабац, [[20. януар]] 1898), сербски [[поета]]. Йому на чесц у Беоґрадзе 1905. року основане дружтво Самостойна роботнїцка уметнїцка ґрупа Абрашевич. Вецей културно-уметнїцки дружтва ноша його мено. * 1917 — Народзел ше [[Джон Фицджералд Кенеди]] (Бруклайн, ЗАД, 29. май 1917 – Далас, ЗАД, 22. новембер 1963). Джек Кенеди бул 35. америцки и наймладши предсидатель ЗАД. * 1923 — Народзел ше Милутин Мича Татич (Ниш, 29. май 1923 – Беоґрад, [[25. марец]] 1991), сербски театрални, филмски и телевизийни ґлумец. * 1941 — [[Дюра Лїкар]], (*29. май 1941—†[[4. януар]] 2018), народни учитель, публициста, режисер-аматер, новинар-дописователь и [[Спортиста|спортски]] роботнїк. == Умарли == * 2008 — [[Амалия Сабадош]] (*[[10. януар]] 1953—†29. май 2008), [[Професор|професорка]] и директорка ОШ ''Йован Йованович Змай'' у [[Дюрдьов|Дюрдьове]], дїячка у култури. [[Катеґория:29. май]] [[Катеґория:Днї рока]] [[Катеґория:Май]] 75fjr5ptoeytostnuo0b25hknlbz60p 30. май 0 3288 20127 20101 2026-07-23T13:22:44Z ОленкаБТ 1579 Медзинаслови, викивязи, подробносци, категория 20127 wikitext text/x-wiki '''30. май''' — 150. [[дзень]] у року (151. дзень у преступним року) по [[Григориянски календар|Ґреґориянским календаре]]. До конца рока єст ище 215 днї. == Подїї == * 1975 — Основана Европска вселенска аґенция (European Space Agency – ESA). == Народзени == * 1936 — Народзел ше академик др [[Владимир Ковач]] ([[Бачинци]], 30. май 1936 – Нови Сад, 19. децембер 2023), познати науковец у обласци винарства у Европи и швеце, дописни член Французкей польопривредней академиї. * 1947 — Народзел ше новинар, [[музичар]], [[композитор]] и културни дїяч [[Владислав Надьмитьо]] ([[Руски Керестур]], 30. май 1947 – Киченер, Канада, 17. авґуст 2023). Попри новинарства, його животна преокупация була [[музика]]. Любел грац на [[Тамбура|тамбури]] и [[Ґитара|ґитари]], а грал у ґрупи Шкорванчки, у оркестру КУД Младосц у [[Суботица|Суботици]], у Новим Садзе у рижних популарних ґрупох, бул и у ґрупи Лира зоз Сашом Поповичом, котра постанє Слатки ґрех, и означи єден период на Балкану. У дуету зоз Михайлом Микитом, означел перши [[Фестивал рускей култури Червена ружа|Червени ружи]] же би бул и орґанизатор, а вец и композитор. Надьмитьо бул єден зоз порушовачох Ружовей заградки. == Умарли == * 1431 — [[Йоана з Арку]], наволана Дїва орлеанска, французка боркиня процив Анґлийцох, спалєна на огню. * 1640 — [[Петер Паул Рубенс]], фламански маляр. * 2022 — [[Мария Моснак|Мария Вадаски Моснак]] ([[26. фебруар]] 1946.—† 30. май 2022.), перша професионална спикерка у Рускей редакциї Радио Нового Саду и на ТВ Нови Сад. * 2023 — [[Владимир Рамач]] (*[[5. марец]] 1944-†30. май 2023), фодбалер, першотимец [[ФК Русин]] з Руского Керестура од 1961-1971. [[Катеґория:30. май]] [[Катеґория:Днї рока]] 9n4owovt8kexhlpadr5wegdyc5a3pcw 20157 20127 2026-07-23T16:32:13Z Sveletanka 20 катеґория 20157 wikitext text/x-wiki '''30. май''' — 150. [[дзень]] у року (151. дзень у преступним року) по [[Григориянски календар|Ґреґориянским календаре]]. До конца рока єст ище 215 днї. == Подїї == * 1975 — Основана Европска вселенска аґенция (European Space Agency – ESA). == Народзени == * 1936 — Народзел ше академик др [[Владимир Ковач]] ([[Бачинци]], 30. май 1936 – Нови Сад, 19. децембер 2023), познати науковец у обласци винарства у Европи и швеце, дописни член Французкей польопривредней академиї. * 1947 — Народзел ше новинар, [[музичар]], [[композитор]] и културни дїяч [[Владислав Надьмитьо]] ([[Руски Керестур]], 30. май 1947 – Киченер, Канада, 17. авґуст 2023). Попри новинарства, його животна преокупация була [[музика]]. Любел грац на [[Тамбура|тамбури]] и [[Ґитара|ґитари]], а грал у ґрупи Шкорванчки, у оркестру КУД Младосц у [[Суботица|Суботици]], у Новим Садзе у рижних популарних ґрупох, бул и у ґрупи Лира зоз Сашом Поповичом, котра постанє Слатки ґрех, и означи єден период на Балкану. У дуету зоз Михайлом Микитом, означел перши [[Фестивал рускей култури Червена ружа|Червени ружи]] же би бул и орґанизатор, а вец и композитор. Надьмитьо бул єден зоз порушовачох Ружовей заградки. == Умарли == * 1431 — [[Йоана з Арку]], наволана Дїва орлеанска, французка боркиня процив Анґлийцох, спалєна на огню. * 1640 — [[Петер Паул Рубенс]], фламански маляр. * 2022 — [[Мария Моснак|Мария Вадаски Моснак]] ([[26. фебруар]] 1946.—† 30. май 2022.), перша професионална спикерка у Рускей редакциї Радио Нового Саду и на ТВ Нови Сад. * 2023 — [[Владимир Рамач]] (*[[5. марец]] 1944-†30. май 2023), фодбалер, першотимец [[ФК Русин]] з Руского Керестура од 1961-1971. [[Катеґория:30. май]] [[Катеґория:Днї рока]] [[Катеґория:Май]] 272iwlrz4h2jjgqtmlb2ecn3kwulsiy 31. май 0 3289 20130 20102 2026-07-23T13:31:27Z ОленкаБТ 1579 Медзинаслови, викивязи, подробносци, категория 20130 wikitext text/x-wiki '''31. май''' — 151. [[дзень]] у року (152. дзень у преступним року) по [[Григориянски календар|Ґреґориянским календаре]]. До конца рока єст ище 214 днї. == Подїї == * 1859 — Почала робиц велька [[годзина]] Биґ Бен на турнї британского Парламента у Лондону. * 1931 — У Бахреину пренайдзена нафта и то перша арабска жем у хторей утвердзени таки находзиска. * Шветови дзень борби процив куреня (World No Tobacco Day – WNTD), порушала го Шветова здравствена орґанизация 1987. року. * Шветови дзень папаґайох, порушал го Шветови фонд за папґаї 2004. року. == Народзени == * 1819 — Народзени америцки [[писатель]] [[Волт Волтер Витмен]] (Вест Хилс, ЗАД, 31. май 1819 – Ню Джерзи, ЗАД, [[26. марец]] 1892). == Умарли == * 1943 — [[Александер Стойка]], мукачовски владика, [[Руски язик|русински]] дружтвени дїяч. * 2020 — [[Янко Голик]] (*[[10. фебруар]] 1949—†31. май 2020) бул дипломовани економиста, овласцени ревизор, активни член [[Руска матка|Рускей матки]] и [[Дружтво за руски язик, литературу и културу|Дружтва за руски язик, литературу и културу.]] [[Катеґория:31. май]] [[Катеґория:Днї рока]] o8z7o67yjkdm3ehxpge3e4pvw7pa0zi 20158 20130 2026-07-23T16:32:39Z Sveletanka 20 катеґория 20158 wikitext text/x-wiki '''31. май''' — 151. [[дзень]] у року (152. дзень у преступним року) по [[Григориянски календар|Ґреґориянским календаре]]. До конца рока єст ище 214 днї. == Подїї == * 1859 — Почала робиц велька [[годзина]] Биґ Бен на турнї британского Парламента у Лондону. * 1931 — У Бахреину пренайдзена нафта и то перша арабска жем у хторей утвердзени таки находзиска. * Шветови дзень борби процив куреня (World No Tobacco Day – WNTD), порушала го Шветова здравствена орґанизация 1987. року. * Шветови дзень папаґайох, порушал го Шветови фонд за папґаї 2004. року. == Народзени == * 1819 — Народзени америцки [[писатель]] [[Волт Волтер Витмен]] (Вест Хилс, ЗАД, 31. май 1819 – Ню Джерзи, ЗАД, [[26. марец]] 1892). == Умарли == * 1943 — [[Александер Стойка]], мукачовски владика, [[Руски язик|русински]] дружтвени дїяч. * 2020 — [[Янко Голик]] (*[[10. фебруар]] 1949—†31. май 2020) бул дипломовани економиста, овласцени ревизор, активни член [[Руска матка|Рускей матки]] и [[Дружтво за руски язик, литературу и културу|Дружтва за руски язик, литературу и културу.]] [[Катеґория:31. май]] [[Катеґория:Днї рока]] [[Катеґория:Май]] t813zur27e94dcrnszouffe66gk2uca Музиколоґ 0 3290 20138 20107 2026-07-23T13:54:13Z ОленкаБТ 1579 Медзинаслови, викивязи, подробносци 20138 wikitext text/x-wiki '''Музиколоґ''' то фаховец хтори ше занїма зоз музиколоґию, науку о [[Музика|музики]].[1] Музиколоґове преучую музику зоз розличних перспективох, уключуюци єй историю, теорию, културни контекст, виводзацку праксу и вплїв на дружтво. Робота музиколоґох доприноши глїбше розуменє музики як уметнїцкей форми и културного феномена. == Обласци дїлованя == Музиколоґия широка дисциплина, а музиколоґове ше часто специялизую за одредзни обласци. Основни конари музиколоґиї до хотрих су уключени и зоз хторима ше музиколоґове занїмаю то: • Историйна музиколоґия: Преучує историю заходней уметнїцкей музики, уключуюци животи и дїла [[Композитор|композиторох]], розвой музичних стилох, жанрох и форми, як и дружтвени контекст у хторим музика наставала и була виводзена. • Етномузиколоґия: Занїма ше зоз преучованьом музики у розличних културох ширцом швета, зоз акцентом на традицийну, народну и популарну музику, як и на улоги музики у дружтвеном живоце заєднїцох.[2] • Теория музики: Анализує структуру музики, уключуюци гармонию, мелодию, ритем, форму и други музични елементи. Теория музики тиж може облапяц розвой теорийних системох и методох анализи. • Систематска музиколоґия: Облапя широки спектер дисциплинох хтори ше занїмаю зоз фундаменталнима питанями музики, як цо музична акустика, психолоґия музики, социолоґия музики, филозофия музики и музична естетика.[3][4] Попри тих, постоя и други специялизовани обласци як цо музични педаґоґиї (хтори ше занїмаю зоз методами ученя и подучованя музики), музични критики, коґнитивна музиколоґия и други. == Активносци музиколоґа == Роботни дїялносци музиколоґа рижнородни. Даєдни типични активносци уключую: • Науково-виглєдовацку роботу: Виглєдованя у архивох, библиотекох, на терену; анализа музичних дїлох, историйних документох и других жридлох. • Писанє и обявйованє/публикованє роботох: Авторство кнїжкох, моноґрафия, наукових стат'йох, студийох, есейох, як и учебенїкох и приручнїкох. • Педаґоґийна робота: Преподаванє на универзитетох (факултетох музики, академийох), у музичних школох и других образовних институцийох. • Музична критика: Писанє рецензийох концертох, оперских и балетских представох, нових [[Композиция|композицийох]], звучних виданьох, за [[Новина|новини,]] часописи, радио, телевизию и интернет портали. • Робота у културних институцийох: Анґажмани у [[Музей|музейох]], архивох, библиотекох, оперских хижох, филгармонийох, фестивалох, видавательних хижох, як редакторе, кустоси, совитнїки, директоре. • Ушорйованє музичних виданьох: Пририхтованє виданьох критикох музичних [[Партитура|партитурох]]. • Орґанизация и промоция музичного живота: Участвованє у орґанизациї концертох, фестивалох, наукових сходох, преподаваньох. • Консултантска робота: Даванє фахових думаньох и совитох у вязи зоз авторскима правами, историйну автентичносцу музичних виводзеньох, итд.[4] == Образованє == Фах музиколоґа ше здобува зоз законченьом студийох оддїла музиколоґиї на факултетох або академийох музичней уметносци. У [[Сербия|Сербиї]], студиї музиколоґиї постоя на Факултету музичней уметносци, Универзитету уметносцох у Беоґрадзе, [[Академия уметносцох Универзитету у Новим Садзе|Академиї уметносцох Универзитета у Новом Садзе]][5] и Филолоґийно-уметнїцким факултету Универзитета у Краґуєвцу. Студиї звичайно облапяю основни, мастер и докторски студиї. == Значенє музиколоґох == Музиколоґове маю значну улогу за очуванє, толкованє и промовованє музичного скарбу. Їх виглєдованя помагаю розуменю музики у єй историйним, културним и дружтвеним контексту. През педаґоґийну роботу, образую нови ґенерациї [[Музичар|музичарох]] и музиколоґох, док през музичну критику и явни преподаваня доприноша формованю музичного смаку и информованосци ширшей публики. Музиколоґове тиж можу вплївовац на виводзацку праксу зоз толкованьом автентичних способох виводзеня старей музики або толкованьом дїла сучасних композиторох. '''Опатриц ище:''' [[Етномузиколоґия]] [[Теория музики]] == Вонкашнї вязи == https://rtv.rs/sr_lat/vojvodina/novi-sad/ciklus-intervjua-fermatiran-zivot-dusan-mihalek-muzikolog-(video)_1123161.html Ciklus intervjua "Fermatiran život" - Dušan Mihalek, muzikolog (VIDEO) https://doi.ub.kg.ac.rs/doi/zbornici/10-46793-muziksr-249g/ О могућностима запошљавања и професионалном ... == Референци == 1. „muzikolog - značenje”. Značenje.Net. Приступљено 15. мај 2025. 2. „Opis zanimanja Etnomuzikolog - Startuj.infostud.com”. startuj.infostud.com. Приступљено 15. мај 2025. 3. „MUSICOLOGIST”. Cambridge Dictionary. Приступљено 15. мај 2025. Текст „ English meaning - Cambridge Dictionary” игнорисан (помоћ) 4. „Musicologist - Berklee College of Music”. Berklee College of Music. Приступљено 15. мај 2025. 5. „Departman muzičke umetnosti - Akademija umetnosti Novi Sad”. akademija.uns.ac.rs. Приступљено 15. мај 2025. [[Катеґория:Музични термини]] [[Катеґория:Музична професия]] [[Катеґория:Науково занїманя]] [[Катеґория:Музика]] 823q7pp8zawwwti3cp3ivx64qjk5bq5 20141 20138 2026-07-23T15:02:59Z Sveletanka 20 ушорйованє 20141 wikitext text/x-wiki '''Музиколоґ''' то фаховец хтори ше занїма зоз музиколоґию, науку о [[Музика|музики]].<ref>[https://znacenje.net/rec/muzikolog/ „muzikolog - značenje”]. Značenje.Net. Приступљено 15. мај 2025.</ref> Музиколоґове преучую музику зоз розличних перспективох, уключуюци єй историю, теорию, културни контекст, виводзацку праксу и вплїв на дружтво. Робота музиколоґох доприноши глїбше розуменє музики як уметнїцкей форми и културного феномена. == Обласци дїлованя == Музиколоґия широка дисциплина, а музиколоґове ше часто специялизую за одредзни обласци. Основни конари музиколоґиї до хторих су уключени и зоз хторима ше музиколоґове занїмаю то: :• Историйна музиколоґия: Преучує историю заходней уметнїцкей музики, уключуюци животи и дїла [[Композитор|композиторох]], розвой музичних стилох, жанрох и форми, як и дружтвени контекст у хторим музика наставала и була виводзена. :• Етномузиколоґия: Занїма ше зоз преучованьом музики у розличних културох ширцом швета, зоз акцентом на традицийну, народну и популарну музику, як и на улоги музики у дружтвеном живоце заєднїцох.<ref>[https://startuj.infostud.com/zanimanja/umetnost/etnomuzikolog/706?source=706 „Opis zanimanja Etnomuzikolog - Startuj.infostud.com”]. startuj.infostud.com. Приступљено 15. мај 2025.</ref> :• Теория музики: Анализує структуру музики, уключуюци гармонию, мелодию, ритем, форму и други музични елементи. Теория музики тиж може облапяц розвой теорийних системох и методох анализи. :• Систематска музиколоґия: Облапя широки спектер дисциплинох хтори ше занїмаю зоз фундаменталнима питанями музики, як цо музична акустика, психолоґия музики, социолоґия музики, филозофия музики и музична естетика.<ref>[https://dictionary.cambridge.org/dictionary/english/musicologist „MUSICOLOGIST”]. Cambridge Dictionary. Приступљено 15. мај 2025. Текст „ English meaning - Cambridge Dictionary”</ref><ref name=":0">[https://www.berklee.edu/careers/roles/musicologist „Musicologist - Berklee College of Music”]. Berklee College of Music. Приступљено 15. мај 2025.</ref> Попри тих, постоя и други специялизовани обласци як цо музични педаґоґиї (хтори ше занїмаю зоз методами ученя и подучованя музики), музични критики, коґнитивна музиколоґия и други. == Активносци музиколоґа == Роботни дїялносци музиколоґа рижнородни. Даєдни типични активносци уключую: :• Науково-виглєдовацку роботу: Виглєдованя у архивох, библиотекох, на терену; анализа музичних дїлох, историйних документох и других жридлох. :• Писанє и обявйованє/публикованє роботох: Авторство кнїжкох, моноґрафия, наукових стат'йох, студийох, есейох, як и учебнїкох и приручнїкох. :• Педаґоґийна робота: Преподаванє на универзитетох (факултетох музики, академийох), у музичних школох и других образовних институцийох. :• Музична критика: Писанє рецензийох концертох, оперских и балетских представох, нових [[Композиция|композицийох]], звучних виданьох, за [[Новина|новини,]] часописи, радио, телевизию и интернет портали. :• Робота у културних институцийох: Анґажмани у [[Музей|музейох]], архивох, библиотекох, оперских хижох, филгармонийох, фестивалох, видавательних хижох, як редакторе, кустоси, совитнїки, директоре. :• Ушорйованє музичних виданьох: Пририхтованє виданьох критикох музичних [[Партитура|партитурох]]. :• Орґанизация и промоция музичного живота: Участвованє у орґанизациї концертох, фестивалох, наукових сходох, преподаваньох. :• Консултантска робота: Даванє фахових думаньох и совитох у вязи зоз авторскима правами, историйну автентичносцу музичних виводзеньох, итд.<ref name=":0" /> == Образованє == Фах музиколоґа ше здобува зоз законченьом студийох оддїла музиколоґиї на факултетох або академийох музичней уметносци. У [[Сербия|Сербиї]], студиї музиколоґиї постоя на Факултету музичней уметносци, Универзитету уметносцох у Беоґрадзе, [[Академия уметносцох Универзитету у Новим Садзе|Академиї уметносцох Универзитета у Новом Садзе]]<ref>[https://akademija.uns.ac.rs/departman-muzicke-umetnosti-3/ „Departman muzičke umetnosti - Akademija umetnosti Novi Sad”]. akademija.uns.ac.rs. Приступљено 15. мај 2025.</ref> и Филолоґийно-уметнїцким факултету Универзитета у Краґуєвцу. Студиї звичайно облапяю основни, мастер и докторски студиї. == Значенє музиколоґох == Музиколоґове маю значну улогу за очуванє, толкованє и промовованє музичного [[Културна скарбнїца|скарбу]]. Їх виглєдованя помагаю розуменю музики у єй историйним, културним и дружтвеним контексту. През педаґоґийну роботу, образую нови ґенерациї [[Музичар|музичарох]] и музиколоґох, док през музичну критику и явни преподаваня доприноша формованю музичного смаку и информованосци ширшей публики. Музиколоґове тиж можу вплївовац на виводзацку праксу зоз толкованьом автентичних способох виводзеня старей музики або толкованьом дїла сучасних композиторох. '''Опатриц ище:''' * [[Етномузиколоґия]] * [[Теория музики]] == Вонкашнї вязи == * [https://rtv.rs/sr_lat/vojvodina/novi-sad/ciklus-intervjua-fermatiran-zivot-dusan-mihalek-muzikolog-(video)_1123161.html Ciklus intervjua "Fermatiran život"] - Dušan Mihalek, muzikolog (VIDEO) * [https://doi.ub.kg.ac.rs/doi/zbornici/10-46793-muziksr-249g/ О могућностима запошљавања и професионалном развоју музиколога ван традиционалних академских оквира],''doi.ub.kg.ac.rs'' == Референци == [[Катеґория:Музични термини]] [[Катеґория:Музика]] [[Катеґория:Занїманє]] c2ugryubu9o8jmzr6q2krhpdopzuczs Перисома 0 3291 20139 20121 2026-07-23T14:34:08Z Sveletanka 20 ушорйованє и катеґория 20139 wikitext text/x-wiki '''Перисома''' (прекривач) (гречески ''περίζωμα'', множ.; ''perizomata'') файта прекривача коло паса и бокох хтори ше ношел у старей Греческей. Перисому звичайно ношели физични роботнїки або [[Спортиста|спортисти]]. <ref name=":0">Tortora, Phyllis G.; Eubank, Keith (1994) [https://books.google.rs/books?id=uFM3AQAAIAAJ&redir_esc=y A Survey of Historic Costume: A History of Western Dress] Fairchild Publications. p.&#x20;57. ISBN&#x20;<bdi>978-1-56367-003-9.</ref> Слово перисома ма даскельо розлични значеня, у зависносци од контекста у хторим ше хаснує: :*'''Зоолоґия''': Означує тїлесни мур безпохребционарох, окреме джобацих. Тиж ше може одношиц на защитни обмоток (перисарк) при даєдних морских орґанизмох. :*'''Релиґия''' (уметносц): Одноши ше на платно або узшу плахту до хторей на образох Исусового розпяца окруцени його клуби. :*'''Медицина''' (стари вираз): Дакеди ше хаснує як синоним за перитому, а означує звишок, мед. остаток єдла/єдзеня хторе остава по претровйованю у жалудку. Перисому хасновали роботнїки и спортисти у старей Греческей.<ref name=":0" />Тоту часц [[Облєчиво|облєчива]] могло ношиц самостойно або зоз кратку [[Кошуля|кошулю]] (хитон то туника або кошуля) або аж и попод длугшей кошулї Гомер спомина перисому у своїм епу ''Илияда'', визначуюци єй улогу у старогреческим облєчиве и облєканю.<ref>Poliakoff, Michael B. (1987-01-01). Combat Sports in the Ancient World: Competition, Violence, and Culture. Yale University Press. pp. 165–166. ISBN 978-0-300-06312-7.</ref> Предпоставя ше же перисома походзи зоз минейскей цивилизациї на Криту. Зачувани документи-прикази приказую же ю ношели акробати, и хлопи и жени (напр., на фрески „Буяк хтори скака“).<ref>Bonfante, Larissa (2003).[https://books.google.rs/books?id=CILWtN-fSG8C&pg=PA19&redir_esc=y#v=onepage&q&f=false ''Etriscan Dress''] </ref><ref>Condra, Jill (2008). The Greenwood Encyclopedia of Clothing Through World History: Prehistory to 1500CE. Westport, Connecticut: Greenwood Publishing Group. p. 79. ISBN 978-0-313-33662-1. OCLC 156808055.</ref> Перисома-платно хторе вироятно було Исусови Христосови коло клубох кед го водзели и розпинали на [[криж]]. То стандардна характеристика розпяца у уметносци у геленистичним чаше. Медзитим, римски обичай бул же ше жертви розпинало голи и нєт докази хтори би указовали на тото же Исус бул винїмок.[5анґ] На востоку, дзе голе цело було понїженє, Исус бул мальовани на образох у длугей кошулї зоз краткима рукавами. Византийски час нашол ришенє так же на малюнкох-образох Исусового розпяца мальовани ширши пас-перисома, до хторого окруцени клуби и хтори бул по колєна. Перисому на малюнки вироятно додали познєйши уметнїки же би зачували скромносц (опатриц смоквово лїсце) и перши раз ше зявела у 8. вику. <ref>Viladesau, Richard (2006).[https://books.google.rs/books?id=twLyKjwEPxoC&pg=PA188&redir_esc=y#v=onepage&q&f=false ''The Beauty of the Cross: The Passion of Christ in Theology and the Arts from the Catacombs to the Eve of the Renaissance'']. Oxford University Press. p. 188. ISBN 9780195188110.</ref> Од 11. вику у восточних и заходних жемох, а и у нас, узвичаєни тип дакус кратшей перисоми. Ахенска катедрала твердзи же зачувала и же ма ориґиналну реликвию перисоми, зачувану знука реликвияра Мариєншрайн.<ref>Nickell, Joe (2007).[https://archive.org/details/relicsofchrist00joen ''Relics of the Christ'']. University Press of Kentucky. p. 106. ISBN 9780813172125.</ref> == Етимология == Слово перисома виведзена од peri „око, око“ и zoma „прекривач, пантлїка, ремень“. == Литература == * о. др. Роман Миз, ''Церковни литурґийно литурґични лексикон'', Грекокатолїцка парохия св. Петра и Павла и НВУ Руске слово, Нови Сад, б. 233 == Вонкашнї вязи == == Референци == <references /> [[Катеґория:Облєчиво]] 8z2cx8c4k35y72kfdcrkj47322dz9bv 20140 20139 2026-07-23T14:39:41Z Sveletanka 20 фотоґрафия 20140 wikitext text/x-wiki [[File:Michigan Painter - ABV 343 6 - symposion - athletes - Oxford AM 1965-97.jpg|thumb|250x250п]] [[File:Cristo crucificado.jpg|250px|мини]] '''Перисома''' (прекривач) (гречески ''περίζωμα'', множ.; ''perizomata'') файта прекривача коло паса и бокох хтори ше ношел у старей Греческей. Перисому звичайно ношели физични роботнїки або [[Спортиста|спортисти]]. <ref name=":0">Tortora, Phyllis G.; Eubank, Keith (1994) [https://books.google.rs/books?id=uFM3AQAAIAAJ&redir_esc=y A Survey of Historic Costume: A History of Western Dress] Fairchild Publications. p.&#x20;57. ISBN&#x20;<bdi>978-1-56367-003-9.</ref> Слово перисома ма даскельо розлични значеня, у зависносци од контекста у хторим ше хаснує: :*'''Зоолоґия''': Означує тїлесни мур безпохребционарох, окреме джобацих. Тиж ше може одношиц на защитни обмоток (перисарк) при даєдних морских орґанизмох. :*'''Релиґия''' (уметносц): Одноши ше на платно або узшу плахту до хторей на образох Исусового розпяца окруцени його клуби. :*'''Медицина''' (стари вираз): Дакеди ше хаснує як синоним за перитому, а означує звишок, мед. остаток єдла/єдзеня хторе остава по претровйованю у жалудку. Перисому хасновали роботнїки и спортисти у старей Греческей.<ref name=":0" />Тоту часц [[Облєчиво|облєчива]] могло ношиц самостойно або зоз кратку [[Кошуля|кошулю]] (хитон то туника або кошуля) або аж и попод длугшей кошулї Гомер спомина перисому у своїм епу ''Илияда'', визначуюци єй улогу у старогреческим облєчиве и облєканю.<ref>Poliakoff, Michael B. (1987-01-01). Combat Sports in the Ancient World: Competition, Violence, and Culture. Yale University Press. pp. 165–166. ISBN 978-0-300-06312-7.</ref> Предпоставя ше же перисома походзи зоз минейскей цивилизациї на Криту. Зачувани документи-прикази приказую же ю ношели акробати, и хлопи и жени (напр., на фрески „Буяк хтори скака“).<ref>Bonfante, Larissa (2003).[https://books.google.rs/books?id=CILWtN-fSG8C&pg=PA19&redir_esc=y#v=onepage&q&f=false ''Etriscan Dress''] </ref><ref>Condra, Jill (2008). The Greenwood Encyclopedia of Clothing Through World History: Prehistory to 1500CE. Westport, Connecticut: Greenwood Publishing Group. p. 79. ISBN 978-0-313-33662-1. OCLC 156808055.</ref> Перисома-платно хторе вироятно було Исусови Христосови коло клубох кед го водзели и розпинали на [[криж]]. То стандардна характеристика розпяца у уметносци у геленистичним чаше. Медзитим, римски обичай бул же ше жертви розпинало голи и нєт докази хтори би указовали на тото же Исус бул винїмок.<ref name=":1" /> На востоку, дзе голе цело було понїженє, Исус бул мальовани на образох у длугей кошулї зоз краткима рукавами. Византийски час нашол ришенє так же на малюнкох-образох Исусового розпяца мальовани ширши пас-перисома, до хторого окруцени клуби и хтори бул по колєна. Перисому на малюнки вироятно додали познєйши уметнїки же би зачували скромносц (опатриц смоквово лїсце) и перши раз ше зявела у 8. вику. <ref name=":1">Viladesau, Richard (2006).[https://books.google.rs/books?id=twLyKjwEPxoC&pg=PA188&redir_esc=y#v=onepage&q&f=false ''The Beauty of the Cross: The Passion of Christ in Theology and the Arts from the Catacombs to the Eve of the Renaissance'']. Oxford University Press. p. 188. ISBN 9780195188110.</ref> Од 11. вику у восточних и заходних жемох, а и у нас, узвичаєни тип дакус кратшей перисоми. Ахенска катедрала твердзи же зачувала и же ма ориґиналну реликвию перисоми, зачувану знука реликвияра Мариєншрайн.<ref>Nickell, Joe (2007).[https://archive.org/details/relicsofchrist00joen ''Relics of the Christ'']. University Press of Kentucky. p. 106. ISBN 9780813172125.</ref> == Етимология == Слово перисома виведзена од peri „око, око“ и zoma „прекривач, пантлїка, ремень“. == Литература == * о. др. Роман Миз, ''Церковни литурґийно литурґични лексикон'', Грекокатолїцка парохия св. Петра и Павла и НВУ Руске слово, Нови Сад, б. 233 == Вонкашнї вязи == == Референци == <references /> [[Катеґория:Облєчиво]] 6h8spu2b3o8vixjs7zplh0yvl3iyvin Катеґория:Опрема за конї 14 3292 20132 2026-07-23T13:32:57Z Sveletanka 20 катеґория 20132 wikitext text/x-wiki [[Катеґория:Конї]] ksqfjinvstaj774bu9f27tb0tw9rlp1 Катеґория:Балет 14 3293 20142 2026-07-23T15:13:26Z Sveletanka 20 катеґория 20142 wikitext text/x-wiki [[Катеґория:Танци]] bwq6y1tyhr4he6v877sc584abedrz5x Катеґория:Барокни танци 14 3294 20143 2026-07-23T15:51:53Z Sveletanka 20 катеґория 20143 wikitext text/x-wiki [[Катеґория:Танци]] bwq6y1tyhr4he6v877sc584abedrz5x Катеґория:Шпания 14 3295 20147 2026-07-23T15:58:43Z Sveletanka 20 катеґория 20147 wikitext text/x-wiki [[Катеґория:Держави у Европи]] q884p7hrry8lye1pudwuuyewb7nqotp Катеґория:Менструални циклус 14 3296 20148 2026-07-23T16:02:04Z Sveletanka 20 катеґория 20148 wikitext text/x-wiki [[Катеґория:Ґинеколоґия]] aycsfcazqsggakid646vrkr94llzinj Катеґория:Физиолоґия рошлїнох 14 3297 20150 2026-07-23T16:09:46Z Sveletanka 20 катеґория 20150 wikitext text/x-wiki [[Катеґория:Биолоґия]] [[Катеґория:Рошлїни]] 8cbmmjowc150wfshf6onf4e5ukt7tu0 Катеґория:27. май 14 3298 20154 2026-07-23T16:31:07Z Sveletanka 20 катеґория 20154 wikitext text/x-wiki [[Катеґория:Май]] [[Катеґория:Днї рока]] rsw9cssuecoe3wy180d16mh0cuwsdj8 Нюкта 0 3299 20171 2026-07-23T20:41:07Z TaSaNS 1857 Нова страница: '''Нюкта''' або '''Никта''' (греч. Νύξ, лат. Nox) примордиялна богиня ноци у греческей митолоґиї. Ридко кеди ше зявює у митох, алє ше ю трима за барз моцну и красну. Мала храм-пророковалїще у меґарскей акрополи, а єй статуа ше находзи у Артемидовим храме у Ефесу. == Ми… 20171 wikitext text/x-wiki '''Нюкта''' або '''Никта''' (греч. Νύξ, лат. Nox) примордиялна богиня ноци у греческей митолоґиї. Ридко кеди ше зявює у митох, алє ше ю трима за барз моцну и красну. Мала храм-пророковалїще у меґарскей акрополи, а єй статуа ше находзи у Артемидовим храме у Ефесу. == Митолоґия == === Гесиод === По Гесиодовей ''Теоґониї'', Никта настала зоз Гаосу. Мала вельке потомство. Зоз Еребом, богом вичней цмоти, мала Етра, вичне шветло и Гемемеру, ясни дзень. Кед титан Хрон покалїчел свойого оца Урана и превжал власц, обнята з єдом и гнївом пре тот поступок, Никта з помоцу партеноґенези народзела Мома (критику), Мороса (преклятство), Таната (шмерц), Гипноса (спанє), Гарона, Онеире (сни), Геспериди (вечар), Кери (насилну шмерц), Мойри (судьбу), Немесиду (вимсценє), Апату (спреводзка), Филотас (друженє), Ґераса (старосц) и Ериду (нєскладанє). Гесиод у своїм опису ''Тартара'' гвари же кед би Никта вошла до Тартару, Гемера би вишла, а кед би ше Гемера врацела, Никта би пошла. === Гомер === У 14. кнїжки Гомеровей ''Илияди'', Никтинов син Гипнос, бог спаня, здогаднул Геру на стару услугу, кед го модлєла най ушпи Зевса. Уж раз успал Зевса на Герово вимаганє, цо єй оможлївело же би напакосцела його синови Гераклови. Зевс бул нагнївани и дрилєл би Гипноса до моря кед би вон нє сцекол у страху до Никти, своєй мацери. Гомер далєй толкує же Зевс загамовал свой гнїв бо ше бал же нагнїва Никту, та на таки способ Гипнос обкеровал його гнїв. После того ше усудзел знємириц Зевса лєм даскельо раз, понеже ше бал од нього и бежал назад гу своєй мацери Никти. === Орфизем === Никта мала ище важнєйшу улогу у часцох даскелїх писньох хтори ше приписую Орфейови. У нїх Никта, а нє Гаос, перше божество. Вона жиє у пещери дзе пророкує. Хрон, хтори завязани, заспал и пияни од меду, шпи и пророкує. Под пещеру, Адрастея биє з чинелами до тимпену, поцагуюци цалу вселену до екстатичного танцу у ритме Никтового врачаня. Фан, чудни, чудовиско гермафродит демиюрґ (творитель), Никтово дзецко або оцец. == Други == === Дзеци === * Зоз Еребом, примордиялну цмоту: ** Етер, шветлосц, воздух богох ** Харон, ладяр у Гаду ** Епифрон, розумносц, увага ** Гемера, дзень ** Морос, преклятство ** Немесида, вимсценє ** Стикс, мержня * Партеноґено: ** Ахлис, молга шмерци ** Апата, спреводзка ** Ерида, нєскладанє ** Ериниє ** Ґерас, старосц ** Геспериде, змерканє ** Кере, насилна шмерц ** Мойре, судьба ** Мом, вишмейованє ** Ойзис, бида ** Онеири, сни ** Танатос, шмерц ** Фан ** Филотас, друженє ** Гипнос, спанє * Зоз Ураном, нєбом: ** Лиса, гнїв === Култ === Греки и Римянє нє почитовали Никту и нє направели храми на єй чесц. Кед мальовали єй подобу, мальовали ю як задуману жену зоз прикриту твару у цмей шмати. Така Никтова подоба ше найчастейше зявює на вазнох и релєфох, як и на надгробних памятнїкох. Єй найпознатши приказ на Зевсовим олтаре зоз Перґаму (180 - 160 п.н.е.) хтори ше нєшка чува у Берлинским музею. Як алеґорийска подоба, Никта ожила на платнох велїх малярох ренесанси и бароку. 9und5007x5i95mdcu3x13955vj25rk2 20183 20171 2026-07-24T06:20:59Z Olirk55 19 Ознаачени викивязи 20183 wikitext text/x-wiki '''Нюкта''' або '''Никта''' (греч. ''Νύξ,'' лат. ''Nox'') примордиялна богиня ноци у греческей митолоґиї. Ридко кеди ше зявює у митох, алє ше ю трима за барз моцну и красну. Мала храм-пророковалїще у меґарскей акрополи, а єй статуа ше находзи у Артемидовим храме у Ефесу. == Митолоґия == === Гесиод === По Гесиодовей ''Теоґониї'', Никта настала зоз Гаосу. Мала вельке потомство. Зоз Еребом, богом вичней цмоти, мала Етра, вичне [[Шветлосц|шветло]] и Гемемеру, ясни [[Дзень|дзень.]] Кед титан Хрон покалїчел свойого оца Урана и превжал власц, обнята з єдом и гнївом пре тот поступок, Никта з помоцу партеноґенези народзела Мома (критику), Мороса (преклятство), Таната (шмерц), Гипноса (спанє), Гарона, Онеире (сни), Геспериди (вечар), Кери (насилну шмерц), Мойри (судьбу), Немесиду (вимсценє), Апату (спреводзка), Филотас (друженє), Ґераса (старосц) и Ериду (нєскладанє). Гесиод у своїм опису ''Тартара'' гвари же кед би Никта вошла до Тартару, Гемера би вишла, а кед би ше Гемера врацела, Никта би пошла. === Гомер === У 14. кнїжки Гомеровей ''Илияди'', Никтинов син Гипнос, бог спаня, здогаднул Геру на стару услугу, кед го модлєла най ушпи Зевса. Уж раз успал Зевса на Герово вимаганє, цо єй оможлївело же би напакосцела його синови Гераклови. Зевс бул нагнївани и дрилєл би Гипноса до моря кед би вон нє сцекол у страху до Никти, своєй мацери. Гомер далєй толкує же Зевс загамовал свой гнїв бо ше бал же нагнїва Никту, та на таки способ Гипнос обкеровал його гнїв. После того ше усудзел знємириц Зевса лєм даскельо раз, понеже ше бал од нього и бежал назад гу своєй мацери Никти. === Орфизем === Никта мала ище важнєйшу улогу у часцох даскелїх писньох хтори ше приписую Орфейови. У нїх Никта, а нє Гаос, перше божество. Вона жиє у пещери дзе пророкує. Хрон, хтори завязани, заспал и пияни од [[Мед|меду]], шпи и пророкує. Под пещеру, Адрастея биє з чинелами до тимпену, поцагуюци цалу вселену до екстатичного танцу у ритме Никтового врачаня. Фан, чудни, чудовиско гермафродит демиюрґ (творитель), Никтово дзецко або [[оцец]]. == Други == === Дзеци === * Зоз Еребом, примордиялну цмоту: ** Етер, шветлосц, [[воздух]] богох ** Харон, ладяр у Гаду ** Епифрон, розумносц, увага ** Гемера, [[дзень]] ** Морос, преклятство ** Немесида, вимсценє ** Стикс, мержня * Партеноґено: ** Ахлис, молга шмерци ** Апата, спреводзка ** Ерида, нєскладанє ** Ериниє ** Ґерас, старосц ** Геспериде, змерканє ** Кере, насилна шмерц ** Мойре, судьба ** Мом, вишмейованє ** Ойзис, бида ** Онеири, сни ** Танатос, шмерц ** Фан ** Филотас, друженє ** Гипнос, спанє * Зоз Ураном, нєбом: ** Лиса, гнїв === Култ === Греки и Римянє нє почитовали Никту и нє направели храми на єй чесц. Кед мальовали єй подобу, мальовали ю як задуману жену зоз прикриту твару у цмей шмати. Така Никтова подоба ше найчастейше зявює на вазнох и релєфох, як и на надгробних памятнїкох. Єй найпознатши приказ на Зевсовим олтаре зоз Перґаму (180 - 160 п.н.е.) хтори ше нєшка чува у Берлинским музею. Як алеґорийска подоба, Никта ожила на платнох велїх малярох ренесанси и бароку. [[Катеґория:Митолоґия]] fcy3ag6t3z1oarqcuhm369ej8zhriwo Тартар 0 3300 20172 2026-07-23T20:52:35Z TaSaNS 1857 Нова страница: '''Тартар''' (греч. Τάρταρος [Tártaros]) глїбока прирва хтору ше хаснує як цемнїцу трапези и мученя злих и як гарешт за титанох. Тартар место дзе ше судзи душом по шмерци и дзе зли доставаю божу кару. Тартар ше тиж трима за примордиялну силу або божество, вєдно зоз е… 20172 wikitext text/x-wiki '''Тартар''' (греч. Τάρταρος [Tártaros]) глїбока прирва хтору ше хаснує як цемнїцу трапези и мученя злих и як гарешт за титанох. Тартар место дзе ше судзи душом по шмерци и дзе зли доставаю божу кару. Тартар ше тиж трима за примордиялну силу або божество, вєдно зоз ентитетами як цо то жем, ноц и час. == Греческа митология == У греческей митологиї Тартар источашнє и божество и место у под'жемю. У старих орфичних жридлох и у школох мистериї, Тартар тиж нєогранїчене перше єство зоз хторого ше народзели шветлосц и вселена. === Божество === Гесиод у своєй Теоґониї бешедує же Тартар бул треце першебутне божество, после Гаоса и Ґаї (Жем) и предходного Еросу, и бул оцец, зоз Ґаию, чудовиска Тифона. По Гиґинийови, Тартар бул потомок Етра и Ґаї. === Место === Цо ше дотика места, Гесиод твердзи же бронзове ковадло хторе пада зоз раю, будзе падац дзевец днї пред тим як спаднє на жем. Ковадлу би требало ище дзевец днї же би спадло зоз жеми до Тартару. У Илияди (коло 700. п.н.е.) Зевс визначує же Тартар "тельо попод Гада, кельо нєбо понад жеми". Подобне тому, митоґраф Аполодор описує Тартар як "нєлагодне место у Гаду тельо оддалєне од жеми, кельо жем оддалєна од нєба." Гоч по греческей митолоґиї царство Гада место мертвих, Тартар тиж ма даскельо бивательох. Кед Хрон пришол на власц як краль титанох, загарештовал єднооких киклопох и сторуки Гекатонхири до Тартару и поставел чудовиско Кампу як чувара. Зевс забил Кампу и пущел загарештованих дивох же би му помогли у його зраженю з титанами. Богове Олимпу на концу триюмфовали. Хрон и велї други титанє вигнати до Тартару, гоч Прометей, Епиметей и Метида посановани (по Пиндарови, Хрон после даяк достал пребаченє од Зевса и пущени є зоз Тартару же би пановал з Елисею). Ище єден титан, Атлас, осудзени тримац нєбо на своїх плєцох же би нє могол предлужиц свойо першебутнe облапянє зоз Жему. И други богове могли буц осудзени на Тартар. Аполон добри приклад, гоч го Зевс вишлєбодзел. Гекатонхири постали стражаре Тартарових зараброваних. Познєйше, кед Зевс победзел чудовиско Тифона, руцел го до "широкого Тартару". === Бивателє === На початку ше Тартар хасновало лєм за огранїчованє опасносцох за богох Олимпу. У познєйшей митолоґиї, Тартар постал простор пошвецени гарештом и трапезом смертельних хтори согришели процив богох, а кажда кара була єдинствена за осудзеного. Наприклад: * '''Краль Сизиф''' послати до Тартару пре забиванє госцох и путнїкох у своїм каштелю, потупююци свойо госцопримство, зводзаци свою родзину и даваюци звит о єдним спомедзи Зевсових сексуалних освойованьох, кед гварел ричному богови Асопови дзе ше находзи його дзивка Еґина (хтора одведзена далєко од Зевса). Алє, без огляду на нєпримераносц Зевсових частих освойованьох, Сизиф прекорачел гранїци тримаюци же є єднаки зоз богами хтори зоз правом можу давац звити о своїх нєщиросцох. Кед Зевс розказал Танатосови най завяже Сизифа зоз ланцами до Тартару, Сизиф го спревед питаюци му ше же як робя ланци и на концу завязал Танатоса; як резултат того вецей нє було шмерци. То нагнало Ареса же би ошлєбодзел Танатоса и придал му Сизифа. Дакус познєйше, Персефона го послала на поверхносц же би зрадзел свою жену бо го нє поховала як спада. Гермес на силу одцагнул Сизифа до Тартару кед ше вон после того нє сцел врациц до под'жемного швета. У Тартару, Сизиф бул примушени котуляц вельке стебло по горскей схили, хторе ше, кед би лєм цо нє сцигнул на верх, одкотуляло од Сизифа назад на початок и так нєпреривно. Тото представляло Сизифову кару бо твердзел же його мудросц надвисшела Зевсову, цо нагнало бога же би ше древо одкотуляло од Сизифа и завязало го на вичну фрустрацию. * '''Краль Тантал''' тиж закончел у Татару кед порезал свойого сина Пелопа, уварел го и послужел як єдзенє кед бул поволани полудньовац зоз богами. Тиж так украднул амброзию од богох и виприповедал свойому народу їх тайни. Друга приповедка спомина же тримал златного пса хтори Гефест фалсификовал, а хторого украднул Танталусов пайташ Пандареус. Тантал тримал златного пса, а после го нє дал Пандареусови. Танталусова кара за його дїла (єст присловка "спокуса без задовольства") була стац у барки з воду под овоцовим древком зоз нїзкима конарами. Вше кед ше нацагнул за овоцу, вода би ше поцагла скорей як цо би ше могол напиц. Прейґ глави му ше видзвиговал грожаци камень як Сизифов. * '''Иксион''' бул краль Лапитох, найстаршого Тесалийового племена. Иксион мержел свойого швекра и на концу го дрилєл до посцелї од угля и лєса, та з тим зробел перше забойство у родзинстве. Принцове зоз других жемох розказали же би ше Иксионови одбило очисценє од грихох. Зевс посановал Иксиона и поволал го на госцину на Олимп. Алє кед Иксион збачел Геру, залюбел ше до нєй и гласкал ю под столом док му Зевс нє гварел най престанє. Кед пренашол место за спанє Иксионови, Зевс створел клон як замену Гери по мену Нефела же би го тестирал як далєко думал исц же би заведол Геру. Иксион водзел любов зоз ню, цо резултовало зоз народзеньом Кентаура, хтори ше на гори Пелион спарел зоз маґнезийскима кобулами и так порушал расу Кентаурох (хтори ше од свойого порходзеня волаю Иксиониди). Зевс одвезол Иксиона з гори Олимп, а потим го вдерел зоз громом. Бул покарни зоз вязаньом на огньове колєсо хторе ше вше обрацало: перше на нєбе, а вец у Тартару. Аж кед Орфей зишол до под'жемя виратовац Еуридику, престало ше колєсо обрацац пре музику хтору Орфей грал. Привязани за огньове колєсо, Иксион представял його горуцу жажду. * У даєдних верзийох, '''Данаиди''' позабивали своїх мужох и покарани су у Тартару на таки способ же були примушени ношиц воду у дзбану же би наполнєли кадзу и на таки способ умили свойо грихи. Алє кадза була цала попукана, та вода вше вичурела. * '''Див''' '''Титос''' пробовал силовац Лету по Геровим розказу, алє го забили Аполон и Артемида. За кару, Титос бул розцагнути у Тартару и трапели го два супи хтори ше кармели зоз його печинку. Тота кара барз подобна кари титанови Прометейови. * Спомина ше и же '''краль Саломоней''' бул зарабровани у Тартару потим кед ше представел як Зевс, цо нагнало правого Зевса же би го вдедрел зоз громом. По Платонови (коло 427. року пред нову еру) Радамант, Еак и Миной, судийове мертвих, виберали хто би пошол до Тартару. Радамант судзел азийским душом, Еак судзел европским душом, а Миной бул одлучуюци глас и судия Греческей. Платон тиж так предложел концепт дзе гришни руцани под жем же би були покарани у складзе зоз своїма грихами у Миту о Ерови. === Римска митолоґия === У римскей митолоґиї Тартар место дзе посилани гришни - пекло. Верґилиє у своєй Енеїди описує як огромне место окружене зоз огньову рику Флеґетон и тройнїстима мурами хтори нє дошлєбодзую гришим сцекнуц. Чува го гидра зоз 50 чарнима рознятима писками хтора шедзи при дзверох цо вреща защицени зоз слупами з твардого адамантину, подобне дияманту, хтори таки тварди же го нїч нє може пребиц. Нука каштель зоз широкима мурами и високу желєзну турню. Тизифона, єдна з Еринийох хтора представя вимсценє, чува стражу зоз батогом на верху тей турнї и нїґда нє шпи. У штредку глїбока дзира дзе на дну змесцени титанє и други гришни. == Референци == == Литература == * Хезиод: ''Теогонија'' (116.) * Хомер: ''Одисеја'' (XI. књига, 576.) * Вергилије: ''Енејида'' (VI. књига, 539. - 627.) == Вонкашнї вязи == [https://web.archive.org/web/20011130101116/http://homepage.mac.com/cparada/GML/Underworld.html Под'жемє и загробни живот у греческей митолоґиї] (язик: англиски) lxe5do0ux4h1sj55gpa8ubegubtk9rz 20174 20172 2026-07-23T21:06:02Z TaSaNS 1857 /* Литература */ 20174 wikitext text/x-wiki '''Тартар''' (греч. Τάρταρος [Tártaros]) глїбока прирва хтору ше хаснує як цемнїцу трапези и мученя злих и як гарешт за титанох. Тартар место дзе ше судзи душом по шмерци и дзе зли доставаю божу кару. Тартар ше тиж трима за примордиялну силу або божество, вєдно зоз ентитетами як цо то жем, ноц и час. == Греческа митология == У греческей митологиї Тартар источашнє и божество и место у под'жемю. У старих орфичних жридлох и у школох мистериї, Тартар тиж нєогранїчене перше єство зоз хторого ше народзели шветлосц и вселена. === Божество === Гесиод у своєй Теоґониї бешедує же Тартар бул треце першебутне божество, после Гаоса и Ґаї (Жем) и предходного Еросу, и бул оцец, зоз Ґаию, чудовиска Тифона. По Гиґинийови, Тартар бул потомок Етра и Ґаї. === Место === Цо ше дотика места, Гесиод твердзи же бронзове ковадло хторе пада зоз раю, будзе падац дзевец днї пред тим як спаднє на жем. Ковадлу би требало ище дзевец днї же би спадло зоз жеми до Тартару. У Илияди (коло 700. п.н.е.) Зевс визначує же Тартар "тельо попод Гада, кельо нєбо понад жеми". Подобне тому, митоґраф Аполодор описує Тартар як "нєлагодне место у Гаду тельо оддалєне од жеми, кельо жем оддалєна од нєба." Гоч по греческей митолоґиї царство Гада место мертвих, Тартар тиж ма даскельо бивательох. Кед Хрон пришол на власц як краль титанох, загарештовал єднооких киклопох и сторуки Гекатонхири до Тартару и поставел чудовиско Кампу як чувара. Зевс забил Кампу и пущел загарештованих дивох же би му помогли у його зраженю з титанами. Богове Олимпу на концу триюмфовали. Хрон и велї други титанє вигнати до Тартару, гоч Прометей, Епиметей и Метида посановани (по Пиндарови, Хрон после даяк достал пребаченє од Зевса и пущени є зоз Тартару же би пановал з Елисею). Ище єден титан, Атлас, осудзени тримац нєбо на своїх плєцох же би нє могол предлужиц свойо першебутнe облапянє зоз Жему. И други богове могли буц осудзени на Тартар. Аполон добри приклад, гоч го Зевс вишлєбодзел. Гекатонхири постали стражаре Тартарових зараброваних. Познєйше, кед Зевс победзел чудовиско Тифона, руцел го до "широкого Тартару". === Бивателє === На початку ше Тартар хасновало лєм за огранїчованє опасносцох за богох Олимпу. У познєйшей митолоґиї, Тартар постал простор пошвецени гарештом и трапезом смертельних хтори согришели процив богох, а кажда кара була єдинствена за осудзеного. Наприклад: * '''Краль Сизиф''' послати до Тартару пре забиванє госцох и путнїкох у своїм каштелю, потупююци свойо госцопримство, зводзаци свою родзину и даваюци звит о єдним спомедзи Зевсових сексуалних освойованьох, кед гварел ричному богови Асопови дзе ше находзи його дзивка Еґина (хтора одведзена далєко од Зевса). Алє, без огляду на нєпримераносц Зевсових частих освойованьох, Сизиф прекорачел гранїци тримаюци же є єднаки зоз богами хтори зоз правом можу давац звити о своїх нєщиросцох. Кед Зевс розказал Танатосови най завяже Сизифа зоз ланцами до Тартару, Сизиф го спревед питаюци му ше же як робя ланци и на концу завязал Танатоса; як резултат того вецей нє було шмерци. То нагнало Ареса же би ошлєбодзел Танатоса и придал му Сизифа. Дакус познєйше, Персефона го послала на поверхносц же би зрадзел свою жену бо го нє поховала як спада. Гермес на силу одцагнул Сизифа до Тартару кед ше вон после того нє сцел врациц до под'жемного швета. У Тартару, Сизиф бул примушени котуляц вельке стебло по горскей схили, хторе ше, кед би лєм цо нє сцигнул на верх, одкотуляло од Сизифа назад на початок и так нєпреривно. Тото представляло Сизифову кару бо твердзел же його мудросц надвисшела Зевсову, цо нагнало бога же би ше древо одкотуляло од Сизифа и завязало го на вичну фрустрацию. * '''Краль Тантал''' тиж закончел у Татару кед порезал свойого сина Пелопа, уварел го и послужел як єдзенє кед бул поволани полудньовац зоз богами. Тиж так украднул амброзию од богох и виприповедал свойому народу їх тайни. Друга приповедка спомина же тримал златного пса хтори Гефест фалсификовал, а хторого украднул Танталусов пайташ Пандареус. Тантал тримал златного пса, а после го нє дал Пандареусови. Танталусова кара за його дїла (єст присловка "спокуса без задовольства") була стац у барки з воду под овоцовим древком зоз нїзкима конарами. Вше кед ше нацагнул за овоцу, вода би ше поцагла скорей як цо би ше могол напиц. Прейґ глави му ше видзвиговал грожаци камень як Сизифов. * '''Иксион''' бул краль Лапитох, найстаршого Тесалийового племена. Иксион мержел свойого швекра и на концу го дрилєл до посцелї од угля и лєса, та з тим зробел перше забойство у родзинстве. Принцове зоз других жемох розказали же би ше Иксионови одбило очисценє од грихох. Зевс посановал Иксиона и поволал го на госцину на Олимп. Алє кед Иксион збачел Геру, залюбел ше до нєй и гласкал ю под столом док му Зевс нє гварел най престанє. Кед пренашол место за спанє Иксионови, Зевс створел клон як замену Гери по мену Нефела же би го тестирал як далєко думал исц же би заведол Геру. Иксион водзел любов зоз ню, цо резултовало зоз народзеньом Кентаура, хтори ше на гори Пелион спарел зоз маґнезийскима кобулами и так порушал расу Кентаурох (хтори ше од свойого порходзеня волаю Иксиониди). Зевс одвезол Иксиона з гори Олимп, а потим го вдерел зоз громом. Бул покарни зоз вязаньом на огньове колєсо хторе ше вше обрацало: перше на нєбе, а вец у Тартару. Аж кед Орфей зишол до под'жемя виратовац Еуридику, престало ше колєсо обрацац пре музику хтору Орфей грал. Привязани за огньове колєсо, Иксион представял його горуцу жажду. * У даєдних верзийох, '''Данаиди''' позабивали своїх мужох и покарани су у Тартару на таки способ же були примушени ношиц воду у дзбану же би наполнєли кадзу и на таки способ умили свойо грихи. Алє кадза була цала попукана, та вода вше вичурела. * '''Див''' '''Титос''' пробовал силовац Лету по Геровим розказу, алє го забили Аполон и Артемида. За кару, Титос бул розцагнути у Тартару и трапели го два супи хтори ше кармели зоз його печинку. Тота кара барз подобна кари титанови Прометейови. * Спомина ше и же '''краль Саломоней''' бул зарабровани у Тартару потим кед ше представел як Зевс, цо нагнало правого Зевса же би го вдедрел зоз громом. По Платонови (коло 427. року пред нову еру) Радамант, Еак и Миной, судийове мертвих, виберали хто би пошол до Тартару. Радамант судзел азийским душом, Еак судзел европским душом, а Миной бул одлучуюци глас и судия Греческей. Платон тиж так предложел концепт дзе гришни руцани под жем же би були покарани у складзе зоз своїма грихами у Миту о Ерови. === Римска митолоґия === У римскей митолоґиї Тартар место дзе посилани гришни - пекло. Верґилиє у своєй Енеїди описує як огромне место окружене зоз огньову рику Флеґетон и тройнїстима мурами хтори нє дошлєбодзую гришим сцекнуц. Чува го гидра зоз 50 чарнима рознятима писками хтора шедзи при дзверох цо вреща защицени зоз слупами з твардого адамантину, подобне дияманту, хтори таки тварди же го нїч нє може пребиц. Нука каштель зоз широкима мурами и високу желєзну турню. Тизифона, єдна з Еринийох хтора представя вимсценє, чува стражу зоз батогом на верху тей турнї и нїґда нє шпи. У штредку глїбока дзира дзе на дну змесцени титанє и други гришни. == Референци == == Литература == * Хезиод: ''[[Теоґония|Теогонија]]'' (116.) * Хомер: ''Одисеја'' (XI. књига, 576.) * Вергилије: ''Енејида'' (VI. књига, 539. - 627.) == Вонкашнї вязи == [https://web.archive.org/web/20011130101116/http://homepage.mac.com/cparada/GML/Underworld.html Под'жемє и загробни живот у греческей митолоґиї] (язик: англиски) j9p5pzgma66cvd8hifvscb06fptbjlo 20182 20174 2026-07-24T06:16:55Z Olirk55 19 Ознаачени викивязи 20182 wikitext text/x-wiki '''Тартар''' (греч. ''Τάρταρος [Tártaros]'') глїбока прирва хтору ше хаснує як цемнїцу трапези и мученя злих и як гарешт за титанох. Тартар место дзе ше судзи душом по шмерци и дзе зли доставаю божу кару. Тартар ше тиж трима за примордиялну силу або божество, вєдно зоз ентитетами як цо то жем, ноц и час. == Греческа митология == У греческей митологиї Тартар источашнє и божество и место у под'жемю. У старих орфичних жридлох и у школох мистериї, Тартар тиж нєогранїчене перше єство зоз хторого ше народзели [[шветлосц]] и вселена. === Божество === Гесиод у своєй Теоґониї бешедує же Тартар бул треце першебутне божество, после Гаоса и Ґаї (Жем) и предходного Еросу, и бул оцец, зоз Ґаию, чудовиска Тифона. По Гиґинийови, Тартар бул потомок Етра и Ґаї. === Место === Цо ше дотика места, Гесиод твердзи же бронзове ковадло хторе пада зоз раю, будзе падац дзевец [[Дзень|днї]] пред тим як спаднє на жем. Ковадлу би требало ище дзевец днї же би спадло зоз жеми до Тартару. У Илияди (коло 700. п.н.е.) Зевс визначує же Тартар "тельо попод Гада, кельо нєбо понад жеми". Подобне тому, митоґраф Аполодор описує Тартар як "нєлагодне место у Гаду тельо оддалєне од жеми, кельо жем оддалєна од нєба." Гоч по греческей митолоґиї царство Гада место мертвих, Тартар тиж ма даскельо бивательох. Кед Хрон пришол на власц як краль титанох, загарештовал єднооких киклопох и сторуки Гекатонхири до Тартару и поставел чудовиско Кампу як чувара. Зевс забил Кампу и пущел загарештованих дивох же би му помогли у його зраженю з титанами. Богове Олимпу на концу триюмфовали. Хрон и велї други титанє вигнати до Тартару, гоч Прометей, Епиметей и Метида посановани (по Пиндарови, Хрон после даяк достал пребаченє од Зевса и пущени є зоз Тартару же би пановал з Елисею). Ище єден титан, Атлас, осудзени тримац нєбо на своїх плєцох же би нє могол предлужиц свойо першебутнe облапянє зоз Жему. И други богове могли буц осудзени на Тартар. Аполон добри приклад, гоч го Зевс вишлєбодзел. Гекатонхири постали стражаре Тартарових зараброваних. Познєйше, кед Зевс победзел чудовиско Тифона, руцел го до "широкого Тартару". === Бивателє === На початку ше Тартар хасновало лєм за огранїчованє опасносцох за богох Олимпу. У познєйшей митолоґиї, Тартар постал простор пошвецени гарештом и трапезом смертельних хтори согришели процив богох, а кажда кара була єдинствена за осудзеного. Наприклад: * '''Краль Сизиф''' послати до Тартару пре забиванє госцох и путнїкох у своїм каштелю, потупююци свойо госцопримство, зводзаци свою родзину и даваюци звит о єдним спомедзи Зевсових сексуалних освойованьох, кед гварел ричному богови Асопови дзе ше находзи його дзивка Еґина (хтора одведзена далєко од Зевса). Алє, без огляду на нєпримераносц Зевсових частих освойованьох, Сизиф прекорачел гранїци тримаюци же є єднаки зоз богами хтори зоз правом можу давац звити о своїх нєщиросцох. Кед Зевс розказал Танатосови най завяже Сизифа зоз ланцами до Тартару, Сизиф го спревед питаюци му ше же як робя ланци и на концу завязал Танатоса; як резултат того вецей нє було шмерци. То нагнало Ареса же би ошлєбодзел Танатоса и придал му Сизифа. Дакус познєйше, Персефона го послала на поверхносц же би зрадзел свою жену бо го нє поховала як спада. Гермес на силу одцагнул Сизифа до Тартару кед ше вон после того нє сцел врациц до под'жемного швета. У Тартару, Сизиф бул примушени котуляц вельке стебло по горскей схили, хторе ше, кед би лєм цо нє сцигнул на верх, одкотуляло од Сизифа назад на початок и так нєпреривно. Тото представляло Сизифову кару бо твердзел же його мудросц надвисшела Зевсову, цо нагнало бога же би ше древо одкотуляло од Сизифа и завязало го на вичну фрустрацию. * '''Краль Тантал''' тиж закончел у Татару кед порезал свойого сина Пелопа, уварел го и послужел як єдзенє кед бул поволани полудньовац зоз богами. Тиж так украднул амброзию од богох и виприповедал свойому народу їх тайни. Друга приповедка спомина же тримал златного пса хтори Гефест фалсификовал, а хторого украднул Танталусов пайташ Пандареус. Тантал тримал златного пса, а после го нє дал Пандареусови. Танталусова кара за його дїла (єст присловка "спокуса без задовольства") була стац у барки з воду под овоцовим древком зоз нїзкима конарами. Вше кед ше нацагнул за [[Овоц|овоцу]], вода би ше поцагла скорей як цо би ше могол напиц. Прейґ глави му ше видзвиговал грожаци [[камень]] як Сизифов. * '''Иксион''' бул краль Лапитох, найстаршого Тесалийового племена. Иксион мержел свойого швекра и на концу го дрилєл до посцелї од угля и лєса, та з тим зробел перше забойство у родзинстве. Принцове зоз других жемох розказали же би ше Иксионови одбило очисценє од грихох. Зевс посановал Иксиона и поволал го на госцину на Олимп. Алє кед Иксион збачел Геру, залюбел ше до нєй и гласкал ю под столом док му Зевс нє гварел най престанє. Кед пренашол место за спанє Иксионови, Зевс створел клон як замену Гери по мену Нефела же би го тестирал як далєко думал исц же би заведол Геру. Иксион водзел любов зоз ню, цо резултовало зоз народзеньом Кентаура, хтори ше на гори Пелион спарел зоз маґнезийскима кобулами и так порушал расу Кентаурох (хтори ше од свойого порходзеня волаю Иксиониди). Зевс одвезол Иксиона з гори Олимп, а потим го вдерел зоз громом. Бул покарни зоз вязаньом на огньове колєсо хторе ше вше обрацало: перше на нєбе, а вец у Тартару. Аж кед Орфей зишол до под'жемя виратовац Еуридику, престало ше колєсо обрацац пре [[Подзелєнє музики|музику]] хтору Орфей грал. Привязани за огньове колєсо, Иксион представял його горуцу жажду. * У даєдних верзийох, '''Данаиди''' позабивали своїх мужох и покарани су у Тартару на таки способ же були примушени ношиц воду у дзбану же би наполнєли кадзу и на таки способ умили свойо грихи. Алє кадза була цала попукана, та вода вше вичурела. * '''Див''' '''Титос''' пробовал силовац Лету по Геровим розказу, алє го забили Аполон и Артемида. За кару, Титос бул розцагнути у Тартару и трапели го два супи хтори ше кармели зоз його печинку. Тота кара барз подобна кари титанови Прометейови. * Спомина ше и же '''краль Саломоней''' бул зарабровани у Тартару потим кед ше представел як Зевс, цо нагнало правого Зевса же би го вдедрел зоз громом. По Платонови (коло 427. року пред нову еру) Радамант, Еак и Миной, судийове мертвих, виберали хто би пошол до Тартару. Радамант судзел азийским душом, Еак судзел европским душом, а Миной бул одлучуюци глас и судия Греческей. Платон тиж так предложел концепт дзе гришни руцани под жем же би були покарани у складзе зоз своїма грихами у Миту о Ерови. === Римска митолоґия === У римскей митолоґиї Тартар место дзе посилани гришни - пекло. Верґилиє у своєй Енеїди описує як огромне место окружене зоз огньову рику Флеґетон и тройнїстима мурами хтори нє дошлєбодзую гришим сцекнуц. Чува го гидра зоз 50 чарнима рознятима писками хтора шедзи при дзверох цо вреща защицени зоз слупами з твардого адамантину, подобне дияманту, хтори таки тварди же го нїч нє може пребиц. Нука каштель зоз широкима мурами и високу желєзну турню. Тизифона, єдна з Еринийох хтора представя вимсценє, чува стражу зоз батогом на верху тей турнї и нїґда нє шпи. У штредку глїбока дзира дзе на дну змесцени титанє и други гришни. == Референци == == Литература == * Хезиод: ''[[Теоґония|Теогонија]]'' (116.) * Хомер: ''Одисеја'' (XI. књига, 576.) * Вергилије: ''Енејида'' (VI. књига, 539. - 627.) == Вонкашнї вязи == [https://web.archive.org/web/20011130101116/http://homepage.mac.com/cparada/GML/Underworld.html Под'жемє и загробни живот у греческей митолоґиї] (язик: англиски) [[Катеґория:Митолоґия]] ow5icwg1jzf97nqyqegn0eovop2nahk 20193 20182 2026-07-24T09:58:34Z Sveletanka 20 ушорйованє 20193 wikitext text/x-wiki '''Тартар''' (греч. ''Τάρταρος [Tártaros]'') глїбока прирва хтору ше хаснує як цемнїцу трапези и мученя злих и як гарешт за титанох. Тартар место дзе ше судзи душом по шмерци и дзе зли доставаю божу кару. Тартар ше тиж трима за примордиялну силу або божество, вєдно зоз ентитетами як цо то жем, ноц и час. == Греческа митология == У греческей митологиї Тартар источашнє и божество и место у под'жемю. У старих орфичних жридлох и у школох мистериї, Тартар тиж нєогранїчене перше єство зоз хторого ше народзели [[шветлосц]] и вселена. === Божество === Гесиод у своєй ''[[Теоґония|Теоґониї]]'' бешедує же Тартар бул треце першебутне божество, после Гаоса и Ґаї (Жем) и предходного Еросу, и бул оцец, зоз Ґаию, чудовиска Тифона. По Гиґинийови, Тартар бул потомок Етра и Ґаї. === Место === Цо ше дотика места, Гесиод твердзи же бронзове ковадло хторе пада зоз раю, будзе падац дзевец [[Дзень|днї]] пред тим як спаднє на жем. Ковадлу би требало ище дзевец днї же би спадло зоз жеми до Тартару. У Илияди (коло 700. п.н.е.) Зевс визначує же Тартар "тельо попод Гада, кельо нєбо понад жеми". Подобне тому, митоґраф Аполодор описує Тартар як "нєлагодне место у Гаду тельо оддалєне од жеми, кельо жем оддалєна од нєба." Гоч по греческей митолоґиї царство Гада место мертвих, Тартар тиж ма даскельо бивательох. Кед Хрон пришол на власц як краль титанох, загарештовал єднооких киклопох и сторуки Гекатонхири до Тартару и поставел чудовиско Кампу як чувара. Зевс забил Кампу и пущел загарештованих дивох же би му помогли у його зраженю з титанами. Богове Олимпу на концу триюмфовали. Хрон и велї други титанє вигнати до Тартару, гоч Прометей, Епиметей и Метида посановани (по Пиндарови, Хрон после даяк достал пребаченє од Зевса и пущени є зоз Тартару же би пановал з Елисею). Ище єден титан, Атлас, осудзени тримац нєбо на своїх плєцох же би нє могол предлужиц свойо першебутнe облапянє зоз Жему. И други богове могли буц осудзени на Тартар. Аполон добри приклад, гоч го Зевс вишлєбодзел. Гекатонхири постали стражаре Тартарових зараброваних. Познєйше, кед Зевс победзел чудовиско Тифона, руцел го до "широкого Тартару". === Бивателє === На початку ше Тартар хасновало лєм за огранїчованє опасносцох за богох Олимпу. У познєйшей митолоґиї, Тартар постал простор пошвецени гарештом и трапезом смертельних хтори согришели процив богох, а кажда кара була єдинствена за осудзеного. Наприклад: * '''Краль Сизиф''' послати до Тартару пре забиванє госцох и путнїкох у своїм каштелю, потупююци свойо госцопримство, зводзаци свою родзину и даваюци звит о єдним спомедзи Зевсових сексуалних освойованьох, кед гварел ричному богови Асопови дзе ше находзи його дзивка Еґина (хтора одведзена далєко од Зевса). Алє, без огляду на нєпримераносц Зевсових частих освойованьох, Сизиф прекорачел гранїци тримаюци же є єднаки зоз богами хтори зоз правом можу давац звити о своїх нєщиросцох. Кед Зевс розказал Танатосови най завяже Сизифа зоз ланцами до Тартару, Сизиф го спревед питаюци му ше же як робя ланци и на концу завязал Танатоса; як резултат того вецей нє було шмерци. То нагнало Ареса же би ошлєбодзел Танатоса и придал му Сизифа. Дакус познєйше, Персефона го послала на поверхносц же би зрадзел свою жену бо го нє поховала як спада. Гермес на силу одцагнул Сизифа до Тартару кед ше вон после того нє сцел врациц до под'жемного швета. У Тартару, Сизиф бул примушени котуляц вельке стебло по горскей схили, хторе ше, кед би лєм цо нє сцигнул на верх, одкотуляло од Сизифа назад на початок и так нєпреривно. Тото представляло Сизифову кару бо твердзел же його мудросц надвисшела Зевсову, цо нагнало бога же би ше древо одкотуляло од Сизифа и завязало го на вичну фрустрацию. * '''Краль Тантал''' тиж закончел у Татару кед порезал свойого сина Пелопа, уварел го и послужел як єдзенє кед бул поволани полудньовац зоз богами. Тиж так украднул амброзию од богох и виприповедал свойому народу їх тайни. Друга приповедка спомина же тримал златного пса хтори Гефест фалсификовал, а хторого украднул Танталусов пайташ Пандареус. Тантал тримал златного пса, а после го нє дал Пандареусови. Танталусова кара за його дїла (єст присловка "спокуса без задовольства") була стац у барки з воду под овоцовим древком зоз нїзкима конарами. Вше кед ше нацагнул за [[Овоц|овоцу]], вода би ше поцагла скорей як цо би ше могол напиц. Прейґ глави му ше видзвиговал грожаци [[камень]] як Сизифов. * '''Иксион''' бул краль Лапитох, найстаршого Тесалийового племена. Иксион мержел свойого швекра и на концу го дрилєл до посцелї од угля и лєса, та з тим зробел перше забойство у родзинстве. Принцове зоз других жемох розказали же би ше Иксионови одбило очисценє од грихох. Зевс посановал Иксиона и поволал го на госцину на Олимп. Алє кед Иксион збачел Геру, залюбел ше до нєй и гласкал ю под столом док му Зевс нє гварел най престанє. Кед пренашол место за спанє Иксионови, Зевс створел клон як замену Гери по мену Нефела же би го тестирал як далєко думал исц же би заведол Геру. Иксион водзел любов зоз ню, цо резултовало зоз народзеньом Кентаура, хтори ше на гори Пелион спарел зоз маґнезийскима кобулами и так порушал расу Кентаурох (хтори ше од свойого порходзеня волаю Иксиониди). Зевс одвезол Иксиона з гори Олимп, а потим го вдерел зоз громом. Бул покарни зоз вязаньом на огньове колєсо хторе ше вше обрацало: перше на нєбе, а вец у Тартару. Аж кед Орфей зишол до под'жемя виратовац Еуридику, престало ше колєсо обрацац пре [[Подзелєнє музики|музику]] хтору Орфей грал. Привязани за огньове колєсо, Иксион представял його горуцу жажду. * У даєдних верзийох, '''Данаиди''' позабивали своїх мужох и покарани су у Тартару на таки способ же були примушени ношиц воду у дзбану же би наполнєли кадзу и на таки способ умили свойо грихи. Алє кадза була цала попукана, та вода вше вичурела. * '''Див''' '''Титос''' пробовал силовац Лету по Геровим розказу, алє го забили Аполон и Артемида. За кару, Титос бул розцагнути у Тартару и трапели го два супи хтори ше кармели зоз його печинку. Тота кара барз подобна кари титанови Прометейови. * Спомина ше и же '''краль Саломоней''' бул зарабровани у Тартару потим кед ше представел як Зевс, цо нагнало правого Зевса же би го вдедрел зоз громом. По Платонови (коло 427. року пред нову еру) Радамант, Еак и Миной, судийове мертвих, виберали хто би пошол до Тартару. Радамант судзел азийским душом, Еак судзел европским душом, а Миной бул одлучуюци глас и судия Греческей. Платон тиж так предложел концепт дзе гришни руцани под жем же би були покарани у складзе зоз своїма грихами у Миту о Ерови. === Римска митолоґия === У римскей митолоґиї Тартар место дзе посилани гришни - пекло. Верґилиє у своєй Енеїди описує як огромне место окружене зоз огньову рику Флеґетон и тройнїстима мурами хтори нє дошлєбодзую гришим сцекнуц. Чува го гидра зоз 50 чарнима рознятима писками хтора шедзи при дзверох цо вреща защицени зоз слупами з твардого адамантину, подобне дияманту, хтори таки тварди же го нїч нє може пребиц. Нука каштель зоз широкима мурами и високу желєзну турню. Тизифона, єдна з Еринийох хтора представя вимсценє, чува стражу зоз батогом на верху тей турнї и нїґда нє шпи. У штредку глїбока дзира дзе на дну змесцени титанє и други гришни. == Референци == == Литература == * Хезиод: ''Теогонија'' (116.) * Хомер: ''Одисеја'' (XI. књига, 576.) * Вергилије: ''Енејида'' (VI. књига, 539. - 627.) == Вонкашнї вязи == * [https://web.archive.org/web/20011130101116/http://homepage.mac.com/cparada/GML/Underworld.html Под'жемє и загробни живот у греческей митолоґиї] (язик: англиски) [[Катеґория:Релиґия]] [[Катеґория:Митолоґия]] [[Катеґория:Греческа митолоґия]] [[Катеґория:Греческа]] n6ncp3ztd37qceecqe448uaiv7wv55q Теоґония 0 3301 20173 2026-07-23T21:04:05Z TaSaNS 1857 Нова страница: '''Теоґония''' (греч. Θεογονία) Гесиодов митолоґини еп написани у 1022 гексаметрох. Теоґония у прекладзе значи наставанє божествох, а попри Гомеровей ''Одисеї'' и ''Илияди'', ''Теоґония'' найстарше жридло греческей митолиґиї.<small><sup>(1)</sup></small> ''Теоґония'' перша грече… 20173 wikitext text/x-wiki '''Теоґония''' (греч. Θεογονία) Гесиодов митолоґини еп написани у 1022 гексаметрох. Теоґония у прекладзе значи наставанє божествох, а попри Гомеровей ''Одисеї'' и ''Илияди'', ''Теоґония'' найстарше жридло греческей митолиґиї.<small><sup>(1)</sup></small> ''Теоґония'' перша греческа митолоґина синтеза хтора розправя о наставаню швета и родослове богох и хтора толкує походзенє богох. Гесиод у своїм епу пробує афирмовац Зевса хтори зоз побиду над титанами постал найвисше и найвекше божество - всемогущи чувар правди и справедлївосци. Тот еп синтеза велького числа греческих традицийох о богох, хтора приповеда як настали и як запровадзели тирвацу контролу над космосом. == Теоґония == === Увод до Теоґониї === Гесиод на самим початку епу описал як го нащивели музи док чувал свойо стадо на Геликону, у велькей молги. Музи го наведли же би писал и у нїм зобудзели писателя, як и же вони тоти цо го оквицели з ловоровим венцом - венцом слави и успиху. У своїм другим епу ''Роботи и днї'' вон спомина тото збуванє и то под час побиди на змаганю поетох. Як побиднїк у поезиї, Гесиод за награду достал троножни котел, хтори пошвецел музом зоз Геликону. У тим епу, Гесиод почина даяку файту литературней полемики, понеже на алеґорийни способ напада писательох того часу хтори пишу нєпрвди. "Бешеда музох то часто нєправда под привидом правди, медзитим дзекеди єст и правди, и то гевтей правей." === Змист Теоґониї === Теоґония почина зоз ''Космоґонию'', приповедками о наставаню вселени и шицкого цо иснує. На самим початку, Гесиод пише же пановал Гаос. Гесиод нїґдзе нє спомина одкаль настал Гаос, алє дакус познєйше бешедує як настали Жем и Ерос хтори, по нїм, настали сами од себе, понеже су нїодкаль и нї од кого нє створени. После Жеми и Еросу, зоз Гаосу перше настали Ереб або Цмота и Ноц, а зоз їх вязи народзени Етер - чисти воздух - и Дзень. После того настало и народзело ше шицко друге: * Потомки Ноци * Потомки Урана и Ґаиї * Потомки Моря ''Титаномахия'' найвозвисшенша часц у епу ''Теоґония''. Ту Гесиод описує як Зевс победзує Хрона и титанох, и на яки способ вон постава верховни - найвисши гречески бог. Гесиод, за розлику од Гомера, богох описал воздзвигуюцо, надлюдски, а вони у Гомерових дїлох подобни людзом. Гесиод у ''Теоґониї'' историю подзелєл на: * Златни час * Стриберни час * Бронзови час * Желєзни час * Час юнакох По Гесиодовим думаню, вон жил у желєзним чаше, а тот желєзни час, по його думаню, тирва и нєшка. Вон о желєзним чаше пише як о найгоршим, найподлєйшим чаше, чаше у хторим шицко зло швета вишло на шветло дня - чаше Пандоровей шкатули. Конєц епу ''Теоґония'' припада наяви нового епу - писнї хтора требала буц шпиванє о женох цо як любовнїци богом народзели геройох, славне потомство. Можлїве же ше праве прето, и тей наяви у Гесиодовей ''Теоґониї'', писня ''Каталоґ женох'' приписує йому. ''Каталоґ женох'' мал пейц кнїжки у чиїм змисту було вельке число митолоґийних приповедкох. Приповедки були зоз скоро шицких крайох Греческей. == Референци == # „[https://www.enciklopedija.hr/clanak/teogonija Енциклопедија]”. == Вонкашнї вязи == * Хесиод, Теогонија Архивирано на веб-сайту Wayback Machine (5. децембер 2007) * Hesiod, Теогонија * Хесиод, Теогонија kt4p39jgiv13axnbg833vci2epwxu4c 20175 20173 2026-07-23T21:09:01Z TaSaNS 1857 /* Вонкашнї вязи */ 20175 wikitext text/x-wiki '''Теоґония''' (греч. Θεογονία) Гесиодов митолоґини еп написани у 1022 гексаметрох. Теоґония у прекладзе значи наставанє божествох, а попри Гомеровей ''Одисеї'' и ''Илияди'', ''Теоґония'' найстарше жридло греческей митолиґиї.<small><sup>(1)</sup></small> ''Теоґония'' перша греческа митолоґина синтеза хтора розправя о наставаню швета и родослове богох и хтора толкує походзенє богох. Гесиод у своїм епу пробує афирмовац Зевса хтори зоз побиду над титанами постал найвисше и найвекше божество - всемогущи чувар правди и справедлївосци. Тот еп синтеза велького числа греческих традицийох о богох, хтора приповеда як настали и як запровадзели тирвацу контролу над космосом. == Теоґония == === Увод до Теоґониї === Гесиод на самим початку епу описал як го нащивели музи док чувал свойо стадо на Геликону, у велькей молги. Музи го наведли же би писал и у нїм зобудзели писателя, як и же вони тоти цо го оквицели з ловоровим венцом - венцом слави и успиху. У своїм другим епу ''Роботи и днї'' вон спомина тото збуванє и то под час побиди на змаганю поетох. Як побиднїк у поезиї, Гесиод за награду достал троножни котел, хтори пошвецел музом зоз Геликону. У тим епу, Гесиод почина даяку файту литературней полемики, понеже на алеґорийни способ напада писательох того часу хтори пишу нєпрвди. "Бешеда музох то часто нєправда под привидом правди, медзитим дзекеди єст и правди, и то гевтей правей." === Змист Теоґониї === Теоґония почина зоз ''Космоґонию'', приповедками о наставаню вселени и шицкого цо иснує. На самим початку, Гесиод пише же пановал Гаос. Гесиод нїґдзе нє спомина одкаль настал Гаос, алє дакус познєйше бешедує як настали Жем и Ерос хтори, по нїм, настали сами од себе, понеже су нїодкаль и нї од кого нє створени. После Жеми и Еросу, зоз Гаосу перше настали Ереб або Цмота и Ноц, а зоз їх вязи народзени Етер - чисти воздух - и Дзень. После того настало и народзело ше шицко друге: * Потомки Ноци * Потомки Урана и Ґаиї * Потомки Моря ''Титаномахия'' найвозвисшенша часц у епу ''Теоґония''. Ту Гесиод описує як Зевс победзує Хрона и титанох, и на яки способ вон постава верховни - найвисши гречески бог. Гесиод, за розлику од Гомера, богох описал воздзвигуюцо, надлюдски, а вони у Гомерових дїлох подобни людзом. Гесиод у ''Теоґониї'' историю подзелєл на: * Златни час * Стриберни час * Бронзови час * Желєзни час * Час юнакох По Гесиодовим думаню, вон жил у желєзним чаше, а тот желєзни час, по його думаню, тирва и нєшка. Вон о желєзним чаше пише як о найгоршим, найподлєйшим чаше, чаше у хторим шицко зло швета вишло на шветло дня - чаше Пандоровей шкатули. Конєц епу ''Теоґония'' припада наяви нового епу - писнї хтора требала буц шпиванє о женох цо як любовнїци богом народзели геройох, славне потомство. Можлїве же ше праве прето, и тей наяви у Гесиодовей ''Теоґониї'', писня ''Каталоґ женох'' приписує йому. ''Каталоґ женох'' мал пейц кнїжки у чиїм змисту було вельке число митолоґийних приповедкох. Приповедки були зоз скоро шицких крайох Греческей. == Референци == # „[https://www.enciklopedija.hr/clanak/teogonija Енциклопедија]”. == Вонкашнї вязи == * Хесиод, Теогонија [https://web.archive.org/web/20071205182152/http://ancienthistory.about.com/library/bl/bl%20text%20hesiod%20theogony.htm Архивиране] на веб-сайту Wayback Machine (5. децембер 2007) * [https://www.perseus.tufts.edu/hopper/text?doc=Perseus%3Atext%3A1999.01.0129&redirect=true Hesiod, Теогонија (язик: гречески)] * [https://www.perseus.tufts.edu/hopper/text?doc=Perseus%3Atext%3A1999.01.0130&redirect=true Хесиод, Теогонија (язик: англиски)] abvxd20sir5qg92zpk70p8ky6ebkhw4 20176 20175 2026-07-23T21:09:42Z TaSaNS 1857 /* Вонкашнї вязи */ 20176 wikitext text/x-wiki '''Теоґония''' (греч. Θεογονία) Гесиодов митолоґини еп написани у 1022 гексаметрох. Теоґония у прекладзе значи наставанє божествох, а попри Гомеровей ''Одисеї'' и ''Илияди'', ''Теоґония'' найстарше жридло греческей митолиґиї.<small><sup>(1)</sup></small> ''Теоґония'' перша греческа митолоґина синтеза хтора розправя о наставаню швета и родослове богох и хтора толкує походзенє богох. Гесиод у своїм епу пробує афирмовац Зевса хтори зоз побиду над титанами постал найвисше и найвекше божество - всемогущи чувар правди и справедлївосци. Тот еп синтеза велького числа греческих традицийох о богох, хтора приповеда як настали и як запровадзели тирвацу контролу над космосом. == Теоґония == === Увод до Теоґониї === Гесиод на самим початку епу описал як го нащивели музи док чувал свойо стадо на Геликону, у велькей молги. Музи го наведли же би писал и у нїм зобудзели писателя, як и же вони тоти цо го оквицели з ловоровим венцом - венцом слави и успиху. У своїм другим епу ''Роботи и днї'' вон спомина тото збуванє и то под час побиди на змаганю поетох. Як побиднїк у поезиї, Гесиод за награду достал троножни котел, хтори пошвецел музом зоз Геликону. У тим епу, Гесиод почина даяку файту литературней полемики, понеже на алеґорийни способ напада писательох того часу хтори пишу нєпрвди. "Бешеда музох то часто нєправда под привидом правди, медзитим дзекеди єст и правди, и то гевтей правей." === Змист Теоґониї === Теоґония почина зоз ''Космоґонию'', приповедками о наставаню вселени и шицкого цо иснує. На самим початку, Гесиод пише же пановал Гаос. Гесиод нїґдзе нє спомина одкаль настал Гаос, алє дакус познєйше бешедує як настали Жем и Ерос хтори, по нїм, настали сами од себе, понеже су нїодкаль и нї од кого нє створени. После Жеми и Еросу, зоз Гаосу перше настали Ереб або Цмота и Ноц, а зоз їх вязи народзени Етер - чисти воздух - и Дзень. После того настало и народзело ше шицко друге: * Потомки Ноци * Потомки Урана и Ґаиї * Потомки Моря ''Титаномахия'' найвозвисшенша часц у епу ''Теоґония''. Ту Гесиод описує як Зевс победзує Хрона и титанох, и на яки способ вон постава верховни - найвисши гречески бог. Гесиод, за розлику од Гомера, богох описал воздзвигуюцо, надлюдски, а вони у Гомерових дїлох подобни людзом. Гесиод у ''Теоґониї'' историю подзелєл на: * Златни час * Стриберни час * Бронзови час * Желєзни час * Час юнакох По Гесиодовим думаню, вон жил у желєзним чаше, а тот желєзни час, по його думаню, тирва и нєшка. Вон о желєзним чаше пише як о найгоршим, найподлєйшим чаше, чаше у хторим шицко зло швета вишло на шветло дня - чаше Пандоровей шкатули. Конєц епу ''Теоґония'' припада наяви нового епу - писнї хтора требала буц шпиванє о женох цо як любовнїци богом народзели геройох, славне потомство. Можлїве же ше праве прето, и тей наяви у Гесиодовей ''Теоґониї'', писня ''Каталоґ женох'' приписує йому. ''Каталоґ женох'' мал пейц кнїжки у чиїм змисту було вельке число митолоґийних приповедкох. Приповедки були зоз скоро шицких крайох Греческей. == Референци == # „[https://www.enciklopedija.hr/clanak/teogonija Енциклопедија]”. == Вонкашнї вязи == * Хесиод, Теогонија [https://web.archive.org/web/20071205182152/http://ancienthistory.about.com/library/bl/bl%20text%20hesiod%20theogony.htm Архивиране] на веб-сайту Wayback Machine (5. децембер 2007) * [https://www.perseus.tufts.edu/hopper/text?doc=Perseus%3Atext%3A1999.01.0129&redirect=true Hesiod, Теогонија] (язик: гречески) * [https://www.perseus.tufts.edu/hopper/text?doc=Perseus%3Atext%3A1999.01.0130&redirect=true Хесиод, Теогонија] (язик: англиски) 8c4ovmr915wu12tonuc8wzxepmlqp5w 20181 20176 2026-07-24T06:09:47Z Olirk55 19 Означени викивязи 20181 wikitext text/x-wiki '''Теоґония''' (греч. Θεογονία) Гесиодов митолоґини еп написани у 1022 гексаметрох. Теоґония у прекладзе значи наставанє божествох, а попри Гомеровей ''Одисеї'' и ''Илияди'', ''Теоґония'' найстарше жридло греческей митолиґиї.<small><sup>(1)</sup></small> ''Теоґония'' перша греческа митолоґина синтеза хтора розправя о наставаню швета и родослове богох и хтора толкує походзенє богох. Гесиод у своїм епу пробує афирмовац Зевса хтори зоз побиду над титанами постал найвисше и найвекше божество - всемогущи чувар правди и справедлївосци. Тот еп синтеза велького числа греческих традицийох о богох, хтора приповеда як настали и як запровадзели тирвацу контролу над космосом. == Теоґония == === Увод до Теоґониї === Гесиод на самим початку епу описал як го нащивели музи док чувал свойо стадо на Геликону, у велькей молги. Музи го наведли же би писал и у нїм зобудзели [[Писатель|писателя]], як и же вони тоти цо го оквицели з ловоровим венцом - венцом слави и успиху. У своїм другим епу ''Роботи и днї'' вон спомина тото збуванє и то под час побиди на змаганю [[Поета|поетох]]. Як побиднїк у поезиї, Гесиод за награду достал троножни котел, хтори пошвецел музом зоз Геликону. У тим епу, Гесиод почина даяку файту литературней полемики, понеже на алеґорийни способ напада писательох того часу хтори пишу нєпрвди. "Бешеда музох то часто нєправда под привидом правди, медзитим дзекеди єст и правди, и то гевтей правей." === Змист Теоґониї === Теоґония почина зоз ''Космоґонию'', приповедками о наставаню вселени и шицкого цо иснує. На самим початку, Гесиод пише же пановал Гаос. Гесиод нїґдзе нє спомина одкаль настал Гаос, алє дакус познєйше бешедує як настали Жем и Ерос хтори, по нїм, настали сами од себе, понеже су нїодкаль и нї од кого нє створени. После Жеми и Еросу, зоз Гаосу перше настали Ереб або Цмота и Ноц, а зоз їх вязи народзени Етер - чисти [[Воздух|возду]]<nowiki/>х - и Дзень. После того настало и народзело ше шицко друге: * Потомки Ноци * Потомки Урана и Ґаиї * Потомки Моря ''Титаномахия'' найвозвисшенша часц у епу ''Теоґония''. Ту Гесиод описує як Зевс победзує Хрона и титанох, и на яки способ вон постава верховни - найвисши гречески бог. Гесиод, за розлику од Гомера, богох описал воздзвигуюцо, надлюдски, а вони у Гомерових дїлох подобни людзом. Гесиод у ''Теоґониї'' историю подзелєл на: * Златни час * Стриберни час * Бронзови час * Желєзни час * Час юнакох По Гесиодовим думаню, вон жил у желєзним чаше, а тот желєзни час, по його думаню, тирва и нєшка. Вон о желєзним чаше пише як о найгоршим, найподлєйшим чаше, чаше у хторим шицко зло швета вишло на шветло [[Дзень|дня]] - чаше Пандоровей шкатули. Конєц епу ''Теоґония'' припада наяви нового епу - писнї хтора требала буц шпиванє о женох цо як любовнїци богом народзели геройох, славне потомство. Можлїве же ше праве прето, и тей наяви у Гесиодовей ''Теоґониї'', писня ''Каталоґ женох'' приписує йому. ''Каталоґ женох'' мал пейц кнїжки у чиїм змисту було вельке число митолоґийних приповедкох. Приповедки були зоз скоро шицких крайох Греческей. == Референци == # „[https://www.enciklopedija.hr/clanak/teogonija Енциклопедија]”. == Вонкашнї вязи == * Хесиод, Теогонија [https://web.archive.org/web/20071205182152/http://ancienthistory.about.com/library/bl/bl%20text%20hesiod%20theogony.htm Архивиране] на веб-сайту Wayback Machine (5. децембер 2007) * [https://www.perseus.tufts.edu/hopper/text?doc=Perseus%3Atext%3A1999.01.0129&redirect=true Hesiod, Теогонија] (язик: гречески) * [https://www.perseus.tufts.edu/hopper/text?doc=Perseus%3Atext%3A1999.01.0130&redirect=true Хесиод, Теогонија] (язик: англиски) [[Катеґория:Митолоґия]] st9g2ioq7qpyb3kuyhbiv8odhqb9ts5 Мертва костка 0 3302 20177 2026-07-23T22:41:34Z Saslavik 1716 Нова страница: [[Файл:Hallux Valgus-Aspect pré op décharge.JPG|мини|десно|150px|Hallux valgus]] '''Мертва костка''' (лат. ''haluks valgus'', серб. ''чукљеви'') представя структурни деформитет ставца велького пальца талпи, хтори характеристични по одступаню першого, т.є. велького пальца на вонка (оддальованє од ц… 20177 wikitext text/x-wiki [[Файл:Hallux Valgus-Aspect pré op décharge.JPG|мини|десно|150px|Hallux valgus]] '''Мертва костка''' (лат. ''haluks valgus'', серб. ''чукљеви'') представя структурни деформитет ставца велького пальца талпи, хтори характеристични по одступаню першого, т.є. велького пальца на вонка (оддальованє од централней линиї цела) и поцагованю першей метатарзалней косци ґу нукашньосци. Тот деформитет ма ґенетску основу, а стан ше погоршує кед ше ноши нєодвитуюцу обуй, пре обтерхованє або покалїченє. Гоч деформитет нє вше боляци, вон часто часц ширшого патолоґийного прерозподзельованя структурох преднєй часци талпи, хторе провадзене з деформитетами других пальцох (як цо „млаткасти пальци”) и больом под главами метатарзалних косцох. Коло косцових аномалийох, тот стан уключує видлужованє тетивох и лиґаментох на нукашнїм боку велького пальца и скрацованє гевтих ґу нукашньому боку, як и поцагованє малих сезамоїдних косцох хтори змесцени под першу метатарзалну косцу. Подруче коло ставцу може постац загрубнуте и червене; то шлїдок прициску на ''бурзу'' (мещок виполнєти з чечносцу) нєдалєко од ставцу, хтора ше може запалїц (''бурзитис''). Мертва костка може буц лєм на єдней ноги, алє є найчастейше на обидвох. == Лїченє == Haluks valgus або мертва костка ше лїчи без операциї, з применьованьом защитних уложкох або шинох хтори ше ноши док ше шпи (ткв. коректорох). Їх ефикасносц нє доказана, а вежби даваю под'єднак нєпрешвечлїви резултати. Гирурґийне лїченє подрозумює ошлєбодзованє скрацених мегких тканьох, резанє и репозицию косцох або имобилизацию ставцох. Розвити велї методи – спомедзи хторих анї єдна нє универзална – а вибор процедури завиши од файти деформитету. Тераз ше найчастейше окончую шлїдуюци операциї: Chevron остеотомия – резанє косцох у форми букви V и репозиция, з фиксацию зоз шрубом; SCARF остеотомия – остеотомия у форми букви Z, репозиция и фиксация зоз шрубом; Brandes-Keller-ова ресекцийна артропластика – одстраньованє проксималней часци фаланґи велького пальца талпи; Проксимална остеотомия – резанє косци блїзко при проксималним концу першей метатарзалней косци, репозиция и фиксация зоз шрубом; Lapidus-ова процедура – имобилизация ставцу медзи метатарзалну и тарзалну косцу, з фиксацию зоз шрубами або з плохочку; Метатарзофаланґеална артродеза – имобилизация и корекция положеня ставца на вельким пальцу талпи; McBride-ова процедура – лєм корекция мегких тканьох, без репозициї косцох. Состойна часц каждей процедури одстранїц випупчену часц глави першей метатарзалней косци, хтора спричинює прицисок у обуї. == Литература == https://sk.wikipedia.org/wiki/Hallux_valgus [[Катеґория:Ортопедия]] tbec34m1aazqzeswh7cqumxfjf0huo7 20178 20177 2026-07-23T22:52:44Z Saslavik 1716 20178 wikitext text/x-wiki [[Файл:Hallux Valgus-Aspect pré op décharge.JPG|мини|десно|150px|Hallux valgus]] '''Мертва костка''' (лат. ''haluks valgus'', серб. ''чукљеви'') представя структурни деформитет ставца велького пальца талпи, хтори характеристични по одступаню першого, т.є. велького пальца на вонка (оддальованє од централней линиї цела) и поцагованю першей метатарзалней косци ґу нукашньосци. Тот деформитет ма ґенетску основу, а стан ше погоршує кед ше ноши нєодвитуюцу [[обуй]], пре обтерхованє або покалїченє. Гоч деформитет нє вше боляци, вон часто часц ширшого патолоґийного прерозподзельованя структурох преднєй часци талпи, хторе провадзене з деформитетами других пальцох (як цо „млаткасти пальци”) и больом под главами метатарзалних косцох. Коло косцових аномалийох, тот стан уключує видлужованє тетивох и лиґаментох на нукашнїм боку велького пальца и скрацованє гевтих ґу нукашньому боку, як и поцагованє малих сезамоїдних косцох хтори змесцени под першу метатарзалну косцу. Подруче коло ставцу може постац загрубнуте и червене; то шлїдок прициску на ''бурзу'' (мещок виполнєти з чечносцу) нєдалєко од ставцу, хтора ше може запалїц (''бурзитис''). Мертва костка може буц лєм на єдней ноги, алє є найчастейше на обидвох. == Лїченє == Haluks valgus або мертва костка ше лїчи без операциї, з применьованьом защитних уложкох або шинох хтори ше ноши док ше шпи (ткв. коректорох). Їх ефикасносц нє доказана, а вежби даваю под'єднак нєпрешвечлїви резултати. Гирурґийне лїченє подрозумює ошлєбодзованє скрацених мегких тканьох, резанє и репозицию косцох або имобилизацию ставцох. Розвити велї методи – спомедзи хторих анї єдна нє универзална – а вибор процедури завиши од файти деформитету. Тераз ше найчастейше окончую шлїдуюци операциї: Chevron остеотомия – резанє косцох у форми букви V и репозиция, з фиксацию зоз шрубом; SCARF остеотомия – остеотомия у форми букви Z, репозиция и фиксация зоз шрубом; Brandes-Keller-ова ресекцийна артропластика – одстраньованє проксималней часци фаланґи велького пальца талпи; Проксимална остеотомия – резанє косци блїзко при проксималним концу першей метатарзалней косци, репозиция и фиксация зоз шрубом; Lapidus-ова процедура – имобилизация ставцу медзи метатарзалну и тарзалну косцу, з фиксацию зоз шрубами або з плохочку; Метатарзофаланґеална артродеза – имобилизация и корекция положеня ставца на вельким пальцу талпи; McBride-ова процедура – лєм корекция мегких тканьох, без репозициї косцох. Состойна часц каждей процедури одстранїц випупчену часц глави першей метатарзалней косци, хтора спричинює прицисок у обуї. == Литература == https://sk.wikipedia.org/wiki/Hallux_valgus [[Катеґория:Ортопедия]] lkriqf1o9gm8qid3bc3xpckffujfj51 20184 20178 2026-07-24T06:25:35Z Olirk55 19 Ознаачени викивязи 20184 wikitext text/x-wiki [[Файл:Hallux Valgus-Aspect pré op décharge.JPG|мини|десно|150px|Hallux valgus]] '''Мертва костка''' (лат. ''haluks valgus'', серб. ''чукљеви'') представя структурни деформитет ставца велького пальца талпи, хтори характеристични по одступаню першого, т.є. велького пальца на вонка (оддальованє од централней линиї цела) и поцагованю першей метатарзалней косци ґу нукашньосци. Тот деформитет ма ґенетску основу, а стан ше погоршує кед ше ноши нєодвитуюцу [[обуй]], пре обтерхованє або покалїченє. Гоч деформитет нє вше боляци, вон часто часц ширшого патолоґийного прерозподзельованя структурох преднєй часци талпи, хторе провадзене з деформитетами других пальцох (як цо „млаткасти пальци”) и больом под главами метатарзалних косцох. Коло косцових аномалийох, тот стан уключує видлужованє тетивох и лиґаментох на нукашнїм боку велького пальца и скрацованє гевтих ґу нукашньому боку, як и поцагованє малих сезамоїдних косцох хтори змесцени под першу метатарзалну косцу. Подруче коло ставцу може постац загрубнуте и червене; то шлїдок прициску на ''бурзу'' (мещок виполнєти з чечносцу) нєдалєко од ставцу, хтора ше може запалїц (''бурзитис''). Мертва костка може буц лєм на єдней ноги, алє є найчастейше на обидвох. == Лїченє == ''Haluks valgus'' або мертва костка ше лїчи без операциї, з применьованьом защитних уложкох або шинох хтори ше ноши док ше шпи (ткв. коректорох). Їх ефикасносц нє доказана, а вежби даваю под'єднак нєпрешвечлїви резултати. Гирурґийне лїченє подрозумює ошлєбодзованє скрацених мегких тканьох, резанє и репозицию косцох або имобилизацию ставцох. Розвити велї методи – спомедзи хторих анї єдна нє универзална – а вибор процедури завиши од файти деформитету. Тераз ше найчастейше окончую шлїдуюци операциї: ♦ '''''Chevron''''' остеотомия – резанє косцох у форми букви V и репозиция, з фиксацию зоз шрубом; ♦ '''''SCARF''''' остеотомия – остеотомия у форми букви Z, репозиция и фиксация зоз шрубом; ♦ '''''Brandes-Keller'''''-ова ресекцийна артропластика – одстраньованє проксималней часци фаланґи велького пальца талпи; Проксимална остеотомия – резанє косци блїзко при проксималним концу першей метатарзалней косци, репозиция и фиксация зоз шрубом; ♦ '''''Lapidus'''''-ова процедура – имобилизация ставцу медзи метатарзалну и тарзалну косцу, з фиксацию зоз шрубами або з плохочку; ♦ '''Метатарзофаланґеална артродеза''' – имобилизация и корекция положеня ставца на вельким пальцу талпи; ♦ '''''McBride'''''-ова процедура – лєм корекция мегких тканьох, без репозициї косцох. Состойна часц каждей процедури одстранїц випупчену часц глави першей метатарзалней косци, хтора спричинює [[прицисок]] у обуї. == Литература == https://sk.wikipedia.org/wiki/Hallux_valgus [[Катеґория:Ортопедия]] 1f1zezfbylqb3nmk0c53r4i5q7piaqh Многолїтствиє 0 3303 20185 2026-07-24T07:26:54Z Olirk55 19 Нова страница: Многолїтствиє то шветочна церковна писня ,, Многая лїта'' и шпиванє або поздрав у хторим вирнїки и священїк модля Богу за длуги живот, здравє, спашенє священства; шпива ше владиком, папови, державним поглаваром, або народу. Шпива ше на концу Литурґиї (Служби… 20185 wikitext text/x-wiki Многолїтствиє то шветочна церковна писня ,, Многая лїта'' и шпиванє або поздрав у хторим вирнїки и священїк модля Богу за длуги живот, здравє, спашенє священства; шпива ше владиком, папови, державним поглаваром, або народу. Шпива ше на концу Литурґиї (Служби Божей) алє и у других нагодох- поєдинцом або значне збуванє. Звичайно ше шпива три раз а у Служби Божей а шпива ше у хвильки кед владика або священїк благослови зоз дикирионом и трикирионом (то швичнїки зоз двома або трома швичками). Значенє и применка --Значенє слова: Слово приходзи од славянского слова ,,вельо'' и ,,лєто'' (роки) а значи на вельо роки або длуговичносц. --Кеди ше шпива: Виводзи ше у цеку архиєрийскей Служби Божей (литурґиї), молебена, кресних шветох-славох, або значних шветох як цо Крачун и Богоявлєнє, --Характер писнї и звучносц: То радосна и возвишена писня хтору хор або паноцец и дзияк шпиваю на концу служби на чесц поглавара церкви або ,,домашнього'' швета (слави). После започатого шпиваня паноца, писню многолїтствиє, односно ,,Многая лїта'' шицки присутни- (народ) гласно шпиваю з полним шерцом и гласом, так же би цала церква одгуковала и була виполнєта зоз возвишеним звуком. Многая лїта ше вше трираз шпива. о.др. Роман Миз [https://eparhija.com/blog/pravoslavni-recnik Православни речник] СПЦрква 5t1ny7epbr26jmd03nm5hklortdzko0 20186 20185 2026-07-24T07:42:59Z Olirk55 19 Форматированє бока, викивязи, литература 20186 wikitext text/x-wiki '''Многолїтствиє''' то шветочна церковна писня ''Многая лїта'' и шпиванє або поздрав у хторим вирнїки и [[священїк]] модля Богу за длуги живот, здравє, спашенє священства; шпива ше владиком, папови, державним поглаваром, або [[Народ|народу.]] ''Многая лїта'' ше ''ш''пива на концу Литурґиї (Служби Божей) алє и у других нагодох- поєдинцом або значних збуваньох. Звичайно ше шпива три раз а у Служби Божей а шпива ше у хвильки кед владика або священїк благослови зоз дикирионом и трикирионом (то швичнїки зоз двома або трома швичками). == Значенє и применка == ♦ Значенє слова: Слово приходзи од славянского слова „вельо” и „лєто” (роки) а значи '''''на вельо роки''''' або '''''длуговичносц'''''. ♦ Кеди ше шпива: Виводзи ше у цеку архиєрийскей Служби Божей (литурґиї), молебена, кресних шветох-славох, або значних шветох як цо Крачун и Богоявлєнє, ♦ Характер писнї и звучносц: То радосна и возвишена писня To писня хтору [[хор]] або паноцец и [[дзияк]] шпиваю на концу служби на чесц поглавара церкви або „домашнього” швета (слави)''.'' После започатого шпиваня паноца, писню многолїтствиє, односно Многая ''лїта'' шицки присутни-(народ) гласно шпиваю з полним шерцом и гласом, так же би цала церква одгуковала и була виполнєта зоз возвишеним [[Музични звук|звуком]]. Многая лїта ше вше трираз шпива. == Литература == о.др. Роман Миз, ''Церковни литурґийно литурґични лексикон,'' НВУ ''Руске слово, Грекокатолїцка парохия Петра и Павла,'' Нови Сад 2011 * [https://eparhija.com/blog/pravoslavni-recnik Православни речник] СПЦрква, eparhija.com [[Катеґория:Релиґия]] [[Катеґория:Церковни писнї]] [[Катеґория:Многолїтствиє]] op7mtkb8zra67w1buaa4b8wzq5te3qz 20187 20186 2026-07-24T09:28:53Z Sveletanka 20 катеґория 20187 wikitext text/x-wiki '''Многолїтствиє''' то шветочна церковна писня ''Многая лїта'' и шпиванє або поздрав у хторим вирнїки и [[священїк]] модля Богу за длуги живот, здравє, спашенє священства; шпива ше владиком, папови, державним поглаваром, або [[Народ|народу.]] ''Многая лїта'' ше ''ш''пива на концу Литурґиї (Служби Божей) алє и у других нагодох- поєдинцом або значних збуваньох. Звичайно ше шпива три раз а у Служби Божей а шпива ше у хвильки кед владика або священїк благослови зоз дикирионом и трикирионом (то швичнїки зоз двома або трома швичками). == Значенє и применка == ♦ Значенє слова: Слово приходзи од славянского слова „вельо” и „лєто” (роки) а значи '''''на вельо роки''''' або '''''длуговичносц'''''. ♦ Кеди ше шпива: Виводзи ше у цеку архиєрийскей Служби Божей (литурґиї), молебена, кресних шветох-славох, або значних шветох як цо Крачун и Богоявлєнє, ♦ Характер писнї и звучносц: То радосна и возвишена писня To писня хтору [[хор]] або паноцец и [[дзияк]] шпиваю на концу служби на чесц поглавара церкви або „домашнього” швета (слави)''.'' После започатого шпиваня паноца, писню многолїтствиє, односно ''Многая лїта'' шицки присутни-(народ) гласно шпиваю з полним шерцом и гласом, так же би цала церква одгуковала и була виполнєта зоз возвишеним [[Музични звук|звуком]]. Многая лїта ше вше трираз шпива. == Литература == * о.др. Роман Миз, ''Церковни литурґийно литурґични лексикон,'' НВУ ''Руске слово, Грекокатолїцка парохия Петра и Павла,'' Нови Сад 2011 == Вонкашнї вязи == * [https://eparhija.com/blog/pravoslavni-recnik Православни речник] СПЦрква, eparhija.com [[Катеґория:Часци Служби Божей]] [[Катеґория:Церковни писнї]] osx5ts7qlsmgpploqt8q3u4s02iz4om Катеґория:Церковни писнї 14 3304 20188 2026-07-24T09:29:13Z Sveletanka 20 катеґория 20188 wikitext text/x-wiki [[Катеґория:Релиґия]] li6zbf5ijp2bbz4xsdlcjhuwbnpshtg