Теофил Сабадош

<mediawiki xmlns="http://www.mediawiki.org/xml/export-0.11/" xmlns:xsi="http://www.w3.org/2001/XMLSchema-instance" xsi:schemaLocation="http://www.mediawiki.org/xml/export-0.11/ http://www.mediawiki.org/xml/export-0.11.xsd" version="0.11" xml:lang="rsk">
  <siteinfo>
    <sitename>Википедия</sitename>
    <dbname>rskwiki</dbname>
    <base>https://rsk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8_%D0%B1%D0%BE%D0%BA</base>
    <generator>MediaWiki 1.47.0-wmf.12</generator>
    <case>first-letter</case>
    <namespaces>
      <namespace key="-2" case="first-letter">Медий</namespace>
      <namespace key="-1" case="first-letter">Окреме</namespace>
      <namespace key="0" case="first-letter" />
      <namespace key="1" case="first-letter">Розгварка</namespace>
      <namespace key="2" case="first-letter">Хаснователь</namespace>
      <namespace key="3" case="first-letter">Розгварка зоз хасновательом</namespace>
      <namespace key="4" case="first-letter">Википедия</namespace>
      <namespace key="5" case="first-letter">Розгварка о Википедиї</namespace>
      <namespace key="6" case="first-letter">Файл</namespace>
      <namespace key="7" case="first-letter">Розгварка о файлу</namespace>
      <namespace key="8" case="first-letter">МедияВики</namespace>
      <namespace key="9" case="first-letter">Розгварка о МедияВикию</namespace>
      <namespace key="10" case="first-letter">Шаблон</namespace>
      <namespace key="11" case="first-letter">Розгварка о шаблону</namespace>
      <namespace key="12" case="first-letter">Помоц</namespace>
      <namespace key="13" case="first-letter">Розгварка о помоци</namespace>
      <namespace key="14" case="first-letter">Катеґория</namespace>
      <namespace key="15" case="first-letter">Розгварка о катеґориї</namespace>
      <namespace key="710" case="first-letter">TimedText</namespace>
      <namespace key="711" case="first-letter">TimedText talk</namespace>
      <namespace key="828" case="first-letter">Модул</namespace>
      <namespace key="829" case="first-letter">Разговор о модулу</namespace>
      <namespace key="1728" case="first-letter">Event</namespace>
      <namespace key="1729" case="first-letter">Event talk</namespace>
    </namespaces>
  </siteinfo>
  <page>
    <title>Теофил Сабадош</title>
    <ns>0</ns>
    <id>445</id>
    <revision>
      <id>20245</id>
      <parentid>14653</parentid>
      <timestamp>2026-07-26T11:27:11Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>ОленкаБТ</username>
        <id>1579</id>
      </contributor>
      <comment>Викивязи и подробносци</comment>
      <origin>20245</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="12644" sha1="2rw1gt98x1qovz1jz70h4sqtzrlsdd3" xml:space="preserve">{| class=&quot;wikitable&quot; align=right width=300px
|+
! colspan=&quot;2&quot; |&lt;big&gt;Теофил Сабадош&lt;/big&gt;
|-
| colspan=&quot;2&quot; |[[Файл:Teofil Sabadoš portret.jpg|alt=Теофил Сабадош, 1969. року|center|thumb|304x304px]]
|-
|'''Народзени'''
|13. септембра 1938.
|-
|'''Умар'''
|29. новембра 2012. (74)
|-
|'''Державянство'''
|югославянске
|-
|'''Язик творох'''
|руски
|-
|'''Школа'''
|квалификовани металски роботнїк и вожач
|-
|'''Период твореня'''
|1962—1980.
|-
|'''Жанри'''
|музика, литература, фолклор
|-
|'''Поховани'''
|у Неделищу при Вараждинє (Горватска)
|}
'''Теофил Сабадош''' (*13. септембер 1938—†29. новембер 2012), [[поета]], [[Хореоґрафия|хореограф]], [[музичар]], адвентистични паноцец.

== Биоґрафия ==
Теофил Сабадош ше народзел 13. септембра 1938. року у [[Руски Керестур|Руским Керестуре]] у худобней фамилиї. [[Оцец]] Янко и [[мац]] Амалия родз. Емейди. Теофил бул наймладши спомедзи пейцох братох. Вчасне дзецинство препровадзел по [[Салаш|салашох]], дзе його родичи бирешели. До валалу ше приселєли аж теди кед мал почац ходзиц до школи. Перши роки после Другей шветовей войни за шицких жительох Керестура були барз чежки, окреме за худобних, ґу котрим припадала и фамилия Теофила Сабадоша. У таких фамилийох ше дзеци од вчасней младосци сами мушели старац о себе, цо скорей зарабяц свой хлєб. Так то було и зоз Теофиловима братами. Понеже своєй жеми нє мали вельо, кажди з нїх ше опредзелєл за виучованє даякого [[Ремесло|ремесла]]. Иста судьба знашла и наймладшого – Теофила. Подобнє як и дзеци з других худобних фамилийох, и Теофил, гоч бул одлични школяр, нє могол предлужиц школованє. Уж после законченей седмей класи основней школи мушел ше цо скорей оспособиц за самостойни живот. Прейґ рижних курсох пошвидко здобул три дипломи полуквалификованого роботнїка металского фаху, а, кед постал полнолїтни, здобул и диплому квалификованого шофера. Нажаль, гоч мал тельо квалификациї, до стаємней роботи у валалє нє мог дойсц.

Кед ше прешвечел же у своїм валалє нє ма добру перспективу за елементарну животну еґзистенцию, Теофил Сабадош ше, як и велї други млади жителє Руского Керестура, ришел поглєдац лєпшу судьбу у иножемстве. Цудзина теди Теофилови випатрала як спасоносне ришенє шицких його еґзистенциялних нємирох. Стаємна робота и добри заробок обецовали лагоднєйши живот. Роботу нашол у Гамбурґу, у Нємецкей.

== Активносц у културним живоце ==

Док ше Теофил наздавал же ше му укаже нагода достац роботу у валалє, уключел ше медзи активних членох керестурского [[Дом култури Руски Керестур|Дому култури]]. Бул дзешец роки член танєчней секциї, а єден рок и як хореоґраф. Бул и єден зоз сновательох младежского оркестра при Доме култури, у котрим теди грали [[Владислав Надьмитьо]], Михал Микита, Янко Гарди, Мирон Джуджар и Михал Чордаш. У тим составе оркестер исновал полни шейсц роки под меном Шкорванчки. Тот состав, алє на чолє з [[Яким Сивч|Якимом Сивчом]], провадзел шицких [[Шпивач|шпивачох]] на першей [[Фестивал рускей култури Червена ружа|Червеней ружи]] 1962. року.

Рушаюци ше у кругу талантованих активних членох керестурского Дому култури, Теофил упивал нови знаня и подзвиговал уровень свойого образованя. Бул комуникативни и популарни медзи тедишню младу ґенерацию. Як член музичней секциї перше грал на [[Тамбура|тамбурки]] (прим), алє пошвидко го Яким Сивч прешвечел же би почал грац на [[Кларинет|кларинету]]. Треба ту спомнуц же Яким Сивч мал значни вплїв на уметнїцке формованє Теофила Сабадоша. Сивч, три роки старши, бул и блїзки сушед Теофилови, бивали на истей улїци. 

== Поетска творчосц Теофила Сабадоша ==
Теофил Сабадош почал писац ище як школяр. Поетски твори му обявйовани у ''Пионирскей заградки''. Перши узретши роботи обявени му у ''Литературним слове'' 1964 року. Теофил Сабадош обявел и два збирки поезиї - ''Одходи'' 1971. и ''Лїпа'' 1975. року, у виданю НВУ Руске слово, а зоз своїма писнями є заступени и у антолоґиї рускей поезиї ''Ошлєпени соловей''. [[Файл:Лїпа.jpg|alt=Друга збирка поезиї Теофила Сабадоша|thumb|Насловни бок другей збирки поезиї Теофила Сабадоша]]Др Юлиян Тамаш зредаґовал и порихтал другу кнїжку поезиї Теофила Сабадоша а у предисловию, медзи иншим, написал и тото: &quot;Кнїжка писньох ''Лїпа'' интимни дньовнїк чловека на роботи у цудзини, хтори вєдно зоз собу однєс пах лїпи родзеного краю... Тримам же збирка ''Лїпа'' у власним поетичним розовою Теофила Сабадоша представя крочай напредок... (вона) принєсла рускей литератури єдного узретого поета-роботнїка хтори ше зоз дзепоєднима писнями учишлєл як вредносц хтору зме у видвойованю и типового и антолоґийного нє годни заобиходзиц у наших дальших намаганьох спознац потерашнї можлївосци [[Руски язик|руского язика]].&quot;  

На роботи у иножемстве Теофила Сабадоша почала, нєодлуга, обшедац носталґия за родимим крайом а носталґични бурї Теофил удатно преточовал до красних писньох. Кед ше на кратки час врацал до Керестура, при каждим стретнуцу зоз парняками и другима познанїками чувствовал лєм почитованє и угляд, окреме пре шпиванку ''Мацерова мушкатла''. 

Теофил нє писал тексти за музичне оформйованє. Вон бул поет словох, природно талантовани. Алє, змисти його писньох на вецей наших [[Композитор|композиторох]] охабели глїбоки упечаток, та, гоч тексти нє були метрично усоглашени зоз музичнима правилами, композиторе их превжали, метрично доробели и написали одвитуюцу [[Музика|музику]]. 

После пензионованя Теофил ше преселєл зоз Гамбурґу до Горватскей, дзе предлужел жиц у Вараждинских топлицох при Вараждинє. Нажаль, пошвидко ше чежко похорел и бул змесцени у доме Адвентистичней церкви. Там нєсподзивано и умар 29. новембра, а поховани є 1. децембра 2012. року у Неделищу при Вараждинє (Горватска).
=== Композициї на тексти писньох Теофила Сабадоша ===
[[Файл:Teofil u orkestru.jpg|alt=Теофил Сабадош як член оркестра &quot;Шкорванчки&quot;, 1963. рок|thumb|437x437px|Теофил Сабадош як член [[Оркестер|оркестра]] &quot;Шкорванчки&quot;, на лїво зоз кларинетом, 1963. рок]]
{| class=&quot;wikitable&quot;
|+
! colspan=&quot;3&quot; |&lt;big&gt;У народним духу&lt;/big&gt;
|-
|'''Рок'''
|'''Композиция'''
|'''Автор музики'''
|-
|1966.
|[https://www.youtube.com/watch?v=THV6JMOvlCE Качмар, дай нам вино]
|Яким Сивч
|-
|1969.
|[https://www.youtube.com/watch?v=oHaI1R0eR6I Мой стари доме]
|Яким Сивч
|-
|1972.
|[https://www.youtube.com/watch?v=w0tnCjAI1qI Мацерова мушкатла]
|Яким Сивч
|-
|1988.
|Грай, Циґану
|Владислав Надьмитьо
|-
| colspan=&quot;3&quot; |
|-
! colspan=&quot;3&quot; |&lt;big&gt;У забавним духу&lt;/big&gt;
|-
|1964.
|Ноц
|Яким Сивч
|-
|1977.
|Придзе час (Пре любов давну)
|Яким Сивч
|-
|1984.
|Тулїпани
|Владимир Горняк
|-
|2010.
|[https://www.youtube.com/watch?v=tkGytWDVE7A&amp;t=45s Ноц]
|Весна Надь
|-
| colspan=&quot;3&quot; |
|-
! colspan=&quot;3&quot; |&lt;big&gt;Ружова заградка&lt;/big&gt;
|-
|1994.
|Вредни руки Руснаково
|Дюра Будински
|}

== Литература ==

* Теофил Сабадош, два писнї. Юлиян Тамаш, ''Ошлєпени соловей'', Антолоґия рускей поезиї, НВУ Руске слово, Нови Сад, 2005, б. 143-145
* Теофил Сабадош: ''Одходи'', едиция ''Жридла'', НВП Руске слово, 1971.
* Теофил Сабадош: ''Лїпа'', НВП Руске слово, 1975. 

== Вонкашнї вязи ==

* [https://zavod.rs/wp-content/uploads/2019/04/CERVENA-RUZA-II-WEB.pdf Теофил Сабадош] (биоґрафия и список [[Композиция|композицийох]] на його тексти), ''Червена ружа 1962-2011, Том II,'' Завод за културу войводянских Руснацох, Нови Сад, 2014., б. 531.
{{DEFAULTSORT: Сабадош , Теофил }}

[[Катеґория:Руснаци у Сербиї]]
[[Катеґория:Керестурци]]
[[Катеґория:Музичаре]]
[[Катеґория:Уметнїки]]
[[Катеґория:Поета]]
[[Катеґория:13. септембер]]
[[Катеґория:Народзени 1938]]
[[Катеґория:29. новембер]]
[[Катеґория:Умарли 2012]]</text>
      <sha1>2rw1gt98x1qovz1jz70h4sqtzrlsdd3</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Маґарец (ґимнастична справа)</title>
    <ns>0</ns>
    <id>1065</id>
    <revision>
      <id>20233</id>
      <parentid>19681</parentid>
      <timestamp>2026-07-26T07:21:43Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Sveletanka</username>
        <id>20</id>
      </contributor>
      <comment>корекция катеґориї</comment>
      <origin>20233</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1966" sha1="4oo77ukrcbwmjpulv3c6vfk4qfjczde" xml:space="preserve">[[File: Nederlandse_kampioenschap_turnen_dames_in_Leiden%2C_Bep_Ipenburg_tijdens_paardoefening%2C_Bestanddeelnr_910-8764.jpg|right|thumb|200px|Ориґинална конфиґурация маґарца за прескакованє (жена)]]
[[File: Jaarlijkse_turnwedstrijden_Steenwedstrijden_in_de_Amsterdamse_turnhal%2C_winnaar%2C_Bestanddeelnr_910-8900.jpg|right|thumb|200px|Ориґинална конфиґурация маґарца за прескакованє (хлопи)]]

(За друге значенє опатрице бок [[Маґарец (вецейзначна одреднїца)]])

Маґарец  (ґимнастична справа)

''физк''. Маґарец (серб. козлић, коњ) то ґимнастична справа за прескакованє з розбегованьом. Маґарец ма штири ножки и мегке цело хторе обложене зоз скору або скайом.

Змагатель прескакує прейґ поставеней  справи - маґарца. Маґарец поставени на висини од 120 cm, а сама справа длугока 163 cm, цо важне за хлопских змагательох хтори маґарца прескакую воздлуж, а жени го прескакую попрейґа (зоз залєту зоз одскочней дески). Оценює ше чежина скока, точносц и сиґурносц при законченю скока. 

== Вонкашнї  вязи ==

* [https://www.gymnastics.sport/site/  International Gymnastics Federation], official website
* [https://usagym.org/  USA Gymnastics], the governing body for gymnastics in the US
[[Катеґория:Ґимнастика]]
[[Катеґория:Ґимнастични справи]]
[[Катеґория:Вецейзначна одреднїца]]
[[Катеґория:Опрема за спорт]]</text>
      <sha1>4oo77ukrcbwmjpulv3c6vfk4qfjczde</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Посцель</title>
    <ns>0</ns>
    <id>2661</id>
    <revision>
      <id>20217</id>
      <parentid>18489</parentid>
      <timestamp>2026-07-25T17:18:01Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Sveletanka</username>
        <id>20</id>
      </contributor>
      <comment>ушорйованє</comment>
      <origin>20217</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="17412" sha1="lpfkwn34gwq2sbryg5vlfkeri39gptk" xml:space="preserve">[[File:Посцелєна посцель прикрита зоз плахтами (сподня била дзиркована, верхня грубша ткана) Руска одлога, Дюрдьов 2026-01-22 12-25-07-268.jpg|right|thumb|407x407px|Посцелєна посцель прeкрита зоз плахтами (сподня била дзиркована, верхня грубша ткана), Руска одлога, (Дюрдьов 2026.)]]'''Посцель''' то часц меблю хтора служи за спанє. (всл. ''posceľ,'' слц. диял. ''pojscelic'', ''postelit''’ „исте&amp;#39;&amp;#39;, поль. ''рościelić''; посцелїц-їм, зак. посцеля-ям нєзак.)

Слово посцель ма вецей значеня:

'''1. а)''' Порихтац, намесциц посцель за спанє, розсцелїц:

''теди дїдо посцелєл своїм госцом крашнє и як добра мац положел їх спац. (поль. pościelić „намесциц посцель за спанє”: jak sobie kto pościele, tak się wyśpi).''

'''б)''' Прештрец под себе за спанє: ''Повицаговали зме шицко зос куфрох, торбох . и посцелєли себе на шнїг под себе, а зос шматами зме ше закрили.'' (слц. диял. ''pojscelic'', ''postelit''’ „исте 

'''2.''' „намесциц посцель по спаню”: ''Мац рано посцелєла мою посцель.''

'''3.''' „розпрештрец”: там долу (под направени [[Валька|вальки]]) посцелєлї кус плєви. И вец вони ше сушели дас три днї там.

'''Посцелка''' (ж. род''')''' демунитив од посцель. (всл.''post ́elka'' „исте” (''Sipos'').

• Посцелка на кольчатох: Кед у обисцу було векше дружтво, под посцелю стала посцелка на кольчатох (на ножкох мала кольчатка), кед ше лєгало, вицаговала ше спод посцелї. Рано ше ю знова дрилєло под посцель. На нєй спали дзеци.

'''3.''' анат. „орґан у плоднїци у хторим рошнє ембрион”.

'''4.''' „часц [[Плуг|плуга]] за штелованє ширини бразди.”

'''5.''' „цепла градка”. Кoцурска форма посцилка. 

'''Посцель''' (од тур. ''kerevet)'', то часц меблю (хижних стварох) насампредз служи як место на хторим мож лєжац и спац, а може послужиц и у других нагодох одпочиваня, лєбо кед целу потребно буц у лєжацим положеню. Форми и велькосц посцелї барз варирую.&lt;ref&gt;[https://www.thefreedictionary.com/BEd   „Bed”]. The Free Dictionary By Farlex.  Архивирано  из оригинала 27. 5. 2019. г. Приступљено 16. 5. 2012.&lt;/ref&gt; &lt;ref&gt;[https://www.merriam-webster.com/dictionary/bed  „Bed”]. Merriam-Webster. Архивирано из оригинала 27. 3. 2019. г. Приступљено 16. 5. 2012.&lt;/ref&gt;

Першобутни посцелї були лєм дакус висши од розпрестартей [[Слама|слами]], лєбо другого природного материялу. Посцель дожила пременку аж зоз зявеньом моцнєйших конструкцийох хтори спричинєли же би ше посцелї правело висше од жеми, а зоз тим ше посцигла и значна защиценосц од праху и инсектох.&lt;ref&gt;[https://phys.org/news/2020-08-years-humans-beds.html   „200,000 years ago, humans preferred to sleep in beds”]. phys.org (на језику: енглески). Архивирано  из оригинала 19. 8. 2020. г. Приступљено 6. 9. 2020.&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;[https://www.merriam-webster.com/dictionary/bed   „The oldest known grass beds from 200,000 years ago included insect repellents”]. Science News. 13. 8. 2020.  Архивирано  из оригинала 18. 8. 2020. г. Приступљено 6. 9. 2020.&lt;/ref&gt; 

== Посцель при Руснацох ==
Як и други мебель, так и посцель була основна потреба у каждим руским обисцу, насампредз за одпочивок вноци. Боки посцелї були направена зоз дескох хтори були прибити твардо за корунки. А тиж у дну на обидвох бокох по длужини дески були прибити лати (як фалц) на хторих стали по ширини посцелї ширши дески/дещички. На тих дещичкох кладло ше сламячу наполнєту зоз [[Слама|сламу]].

Конструкция випатрала як даяка плїтша [[лада]] без верха и була поставена на ножкох коло 50-60 цм висше од жеми. Посцель могла мац два точени корунки: висшу, хтора була опарта ґу муру у чолє при облаку (у преднєй хижи) и нїзшу. На корункох часто були и виточени такв. розвалки, чипка (з древа) – у форми габастей кривулї и ґомбулї на верхнєй часци на концох корунки. Посцелї були найчастейше офарбени на блядо белаво, а по тей основи були нарайзовани ружи з ружичками. Вони були нарисовани лєм на корунки хтора патри до хижи. Ножки на посцельох були високи и до 60 цм, а стали долу на жеми. Кед у обисцу було векше дружтво, под посцелю стала посцелка на кольчатох (на ножкох мала кольчатка), та ше, кед ше лєгало, вицагло ше ю спод посцелї на штред хижи. Рано ше ю ґурло под посцель, та у просториї нє завадзала. На нєй звичайно спали дзеци.

== Сцелєнє посцелї ==
У просториї у хторей фамелия през [[дзень]] пребувала найчастейше було два посцелї, ридше три. Посцелї вше були крашнє засцелєни, та и простория випатрала шорово попораєна. Посцель ше засцельовало зоз заглавками и [[Пирнаґи|перинами.]]

Рано ше перше повитреповало заглавки и [[Пирнаґи|перину]] (розтрепало ше [[пирє]] у нїх), понамесцало [[Слама|сламу]] у сламячи. Перину ше вигладкало з метолку. На ню ше престарло перше ценку, а вец грубу плахту. Ценка плахта була кус длугша и ширша як тота грубша, хтора стала поверх ценкей.

„Паньски” плахти стали на посцельох у першей ткв. преднєй хижи. Предавали их Жидзи (Євреє). На себе мали ружи, а були зоз штофу, т.є. зоз кашмиру, та ше плахти волали кашмирски плахти и були барз драги. Посцель ше посцеляло и так же ше на обичну плахту положело три заглавки єден ґу другому. Боки плахти, хтори вше було видно, були вишивани лєбо дзирковани. Рано ше посцель посцеляло, а вечар розцельовало, пред тим як ше лєгало спац. Медзи посцелю и пецом ше находзела посцелка. Була кратша як посцељ за 1/3. На древених ткв. козох - ноґарох були покладзени дески. На тих дескох стала сламяча, на нєй дупло зошита керпара. Ту през дзењ могол лєгнуц хто бул вистати, а на такей „посцелки” часто ше дзеци пендрали и бавели. Вноци ту дзеци и спали. Дзеци ше тиж прикривали зоз перинками (менши перини).

== История посцелї ==
[[File:Vrba postelja.jpg|right|thumb|300px|Посцель]] През длугоки период историї од кеди постої чловечество, место дзе чловек спал ше меняло и нє мож шицки пременки зазначиц, а у каждим реґиону посцелї були прилагодзени спрам клими и рижних других условийох: умерена клима, тропска, жимна, части дижджи итд. Углавним, виглєдоваче вчас утвердзели на основи пренайдзених рижних жридлох констатацию о посцельох. Предпоставка же чловек тото цо нашол у своїм околїску вихасновал же би направел и оможлївел место за спанє. Першенствено то були древа, колїки, длуги древенасти шнури зоз рижних цагацих рошлїнох (''серб.лияни''), рижни трави и рошлїни, [[над]], шаш, векши лїсца (напр. палмово, кокосово, спрам того дзе людзе жили). Спрам файти материялу зоз хторого направена конструкция, посцелї можу буц: древени, метални и древено-метални.

На сиверу Шкотскей у очуваним валалє пренайдзени посцелї, хтори були подзвигнути як шкатули зоз [[Камень|каменя]] и вироятнє прикрити и наполнєти зоз дачим мегким. Датирую медзи 3200-2200. року п. н. е.  Греки и Римянє тиж хасновали посцель. Шедзаци на посцелї коло хторей бул стол вони так и єдли. 

== Блїзки Восток ==
Єгиптянє мали високи посцелї на хтори ше пендрали по ґарадичох дзе стали заглавки, посцелїна и плахти. Елита єгипетского дружтва, як цо фараон и кралїца, мали посцелї зоз древа, часто и позлацени. Часто було и операча за главу, полуцилиндрични и направени зоз каменя, древа або металу. 

Стари Асирци, Медийци и Персиянци мали подобни посцелї истей конструкциї и часто прикрашени зоз уложенима додатками або апликациями зоз метала, седефа и слоновей косци.

== Штредньовиковна история ==
Европейци штреднього вику лєжали и спали долу на жеми на посцельох зоз лїсца прикритих зоз [[Скорка|скору]], лєбо у плїтких ладох хтори служели як посцелї. У вчасним штреднїм вику кладли тепихи на жем або на [[Лавка|лавочку]] коло мура, на нїх поставяли душеки полнєни зоз пирйом, волну лєбо шерсцу, а за закриванє хасновали скору. Поступно ше посцель почало прикривац зоз платновима плахтами. На дворох аристократиї плахти ше прикрашовало зоз рижнима вишивками, пришивало ше рижни розкошни реци/чипки, фодрочки на заглавки итд.

Блїзша история 17. и 18. вику допринєсла тому же ше посцелї ище баржей осучасньовало. Окрем же су правени зоз лєпших материялох, нє лєм зоз древа, мерковало ше баржей и на дизайн и поготов зоз якима плахтами буду прикривани. То период кед ше барз хасновало пирє, та посцелїна и заглавки були полнєти з пирйом. [[Пирє]] було популарне у цалей Европи. 

У 1824. року французки майстор Делаґль направел значнєйшу вименку – обдумал ткв. мрежу.  Метални циви заменєли древо у продукциї посцельох, а идеї пренаходзача ше затримали на такей металней конструкциї по штредок 20. вику. Року 1865. була доступна посцель на розцагованє у форми горизонталного клавира. Тота посцель оможлївйовала вецей простору з нагоди даяких домашнїх забавох. Таки посцелї  були предходнїки нєшкайших кавчох на розцагованє.

== Сучасни файти посцельох ==
●  Посцель на розцагованє за кампованє або за войско хторе на рижних теренох.

●  Француски посцель векших димензийох за два особи (друга назва за таку посцель малженска посцель).

●  Посцелка — мала посцель/посцелка за дзеци звичайно зоз ограду. 

●  Посцель на спрат — два посцелї єден над другим звичайно за дзеци

●  Вояцка посцель — посцель зоз металну конструкцию

●  Готелска посцель — єдноставна посцель зоз древа зоз душеком

== Ґалерия ==
&lt;gallery&gt;
Файл:Kreveth.JPG|Єдноставна посцель без ножкох
Файл:Legat Muzeja Semberije 28.jpg|Музей Семберия у Биєлїни
Файл:By ovedc - Egyptian Museum (Cairo) - 235.jpg|Тутанкамонова позлацена посцель
Файл:Bunk bed.jpg|Посцель на поверх у дзецинскей хижи
Файл:Krevetac22.JPG|Посцелка
Файл:Cama de madeira.jpg|Посцель
Файл:Tältsäng, fältsäng med sängbotten av linne - Skoklosters slott - 108216.tif|Посцель лєгка за преношенє.
Файл:A 10 feet high ancient bed in National Museum of Bangladesh collected from Lohagara,Narail.jpg|Стара посцель (3 [[Метер|метери)]], (музей Банґладеш).
Файл:Bed head.jpg|Посцель за двойо
&lt;/gallery&gt;

== Литература ==
* Олена Папуга, ''Руске обисце'', Нови Сад 2012. рок, б. 36 и 38.
* ''Словнїк Руского народного язику ''II, Нови Сад, 2017.рок, бок 265.
* „BED”. History of Science and Technology. Архивирано из  оригинала  24. 4. 2015. г. Приступљено 25. 8. 2014.
* „Mattress Sizes: Single, Double, Queen, King &amp;amp; Super King | Bedpost New Zealand”. Bedpost.co.nz. 2022-08-29.  Архивирано  из оригинала 25. 8. 2019. г. Приступљено 2022-09-29.
* „Portuguese Bed Sizes”. SizeChart.com.  Архивирано  из оригинала 29. 8. 2019. г. Приступљено 2022-09-29.
 
== Вонкашня вяза ==
* [https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%B5%D1%82#cite_note-1   Кревет] sr.wikipedia.org 
{{Commonscat}}

== Референци ==
&lt;references /&gt;
[[Катеґория:Обисце]]
[[Катеґория:Мебель]]
[[Катеґория:Ствари у Руским обисцу]]</text>
      <sha1>lpfkwn34gwq2sbryg5vlfkeri39gptk</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>29. май</title>
    <ns>0</ns>
    <id>3287</id>
    <revision>
      <id>20226</id>
      <parentid>20156</parentid>
      <timestamp>2026-07-26T02:27:13Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Keresturec</username>
        <id>18</id>
      </contributor>
      <minor />
      <origin>20226</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2256" sha1="m8648d2znrctywceum1ad38g2fvgaqa" xml:space="preserve">'''29. май''' — 149. [[дзень]] у року (150. дзень у преступним року) по [[Григориянски календар|Ґреґориянским календаре]]. До конца рока єст ище 216 днї.

== Подїї ==
* 1929 — У Нюйорку приказани перши звучни филм у [[Фарба|фарбох.]]

* 1953 — [[Едмунд Гилари]] и Тензинґ Норґей, як перши на швеце, освоєли Монт Еверест. 

* Нєшка Медзинародни дзень миротворцох Зєдинєних нацийох.

== Народзени ==
* 1879 — Народзел ше [[Коста Абрашевич]] (Охрид, 29. май 1879 – Шабац, [[20. януар]] 1898), сербски [[поета]]. Йому на чесц у Беоґрадзе 1905. року основане дружтво Самостойна роботнїцка уметнїцка ґрупа Абрашевич. Вецей културно-уметнїцки дружтва ноша його мено.

* 1917 — Народзел ше [[Джон Фицджералд Кенеди]] (Бруклайн, ЗАД, 29. май 1917 – Далас, ЗАД, 22. новембер 1963). Джек Кенеди бул 35. америцки и наймладши предсидатель ЗАД.

* 1923 — Народзел ше Милутин Мича Татич (Ниш, 29. май 1923 – Беоґрад, [[25. марец]] 1991), сербски театрални, филмски и телевизийни ґлумец.

* 1941 — [[Дюра Лїкар]], (*29. май 1941—†[[4. януар]] 2018), народни учитель, публициста, режисер-аматер, новинар-дописователь и [[Спортиста|спортски]] роботнїк.  

== Умарли ==
* 2008 — [[Амалия Сабадош]] (*[[10. януар]] 1953—†29. май 2008), [[Професор|професорка]] и директорка ОШ ''Йован Йованович Змай'' у [[Дюрдьов|Дюрдьове]], дїячка у култури.
[[Катеґория:Днї рока]]
[[Катеґория:Май]]</text>
      <sha1>m8648d2znrctywceum1ad38g2fvgaqa</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>20227</id>
      <parentid>20226</parentid>
      <timestamp>2026-07-26T03:19:16Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Keresturec</username>
        <id>18</id>
      </contributor>
      <origin>20227</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2290" sha1="fdcohgb2mfvm9xzpnnxz0nae78cxkgd" xml:space="preserve">'''29. май''' — 149. [[дзень]] у року (150. дзень у преступним року) по [[Григориянски календар|Ґреґориянским календаре]]. До конца рока єст ище 216 днї.

== Подїї ==
* 1929 — У Нюйорку приказани перши звучни филм у [[Фарба|фарбох.]]

* 1953 — [[Едмунд Гилари]] и Тензинґ Норґей, як перши на швеце, освоєли Монт Еверест. 

* Нєшка Медзинародни дзень миротворцох Зєдинєних нацийох.

== Народзени ==
* 1879 — Народзел ше [[Коста Абрашевич]] (Охрид, 29. май 1879 – Шабац, [[20. януар]] 1898), сербски [[поета]]. Йому на чесц у Беоґрадзе 1905. року основане дружтво Самостойна роботнїцка уметнїцка ґрупа Абрашевич. Вецей културно-уметнїцки дружтва ноша його мено.

* 1917 — Народзел ше [[Джон Фицджералд Кенеди]] (Бруклайн, ЗАД, 29. май 1917 – Далас, ЗАД, 22. новембер 1963). Джек Кенеди бул 35. америцки и наймладши предсидатель ЗАД.

* 1923 — Народзел ше Милутин Мича Татич (Ниш, 29. май 1923 – Беоґрад, [[25. марец]] 1991), сербски театрални, филмски и телевизийни ґлумец.

* 1941 — [[Дюра Лїкар]], (*29. май 1941—†[[4. януар]] 2018), народни учитель, публициста, режисер-аматер, новинар-дописователь и [[Спортиста|спортски]] роботнїк.  

== Умарли ==
* 2008 — [[Амалия Сабадош]] (*[[10. януар]] 1953—†29. май 2008), [[Професор|професорка]] и директорка ОШ ''Йован Йованович Змай'' у [[Дюрдьов|Дюрдьове]], дїячка у култури.
[[Катеґория:Днї рока]]
[[Катеґория:Май]]
[[Катеґория:29. май]]</text>
      <sha1>fdcohgb2mfvm9xzpnnxz0nae78cxkgd</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Нюкта</title>
    <ns>0</ns>
    <id>3299</id>
    <revision>
      <id>20210</id>
      <parentid>20183</parentid>
      <timestamp>2026-07-25T14:54:40Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Sveletanka</username>
        <id>20</id>
      </contributor>
      <comment>ушорйованє</comment>
      <origin>20210</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="5443" sha1="nobwapi29d2h1v5fgw1le9cdiwzrqdk" xml:space="preserve">'''Нюкта''' або '''Никта''' (греч. ''Νύξ,'' лат. ''Nox'') примордиялна богиня ноци у греческей митолоґиї. Ридко кеди ше зявює у митох, алє ше ю трима за барз моцну и красну. Мала храм-пророковалїще у меґарскей акрополи, а єй статуа ше находзи у Артемидовим храме у Ефесу.

== Митолоґия ==

=== Гесиод ===
По Гесиодовей ''Теоґониї'', Никта настала зоз Гаосу. Мала вельке потомство. Зоз Еребом, богом вичней цмоти, мала Етра, вичне [[Шветлосц|шветло]] и Гемемеру, ясни [[Дзень|дзень.]]

Кед титан Хрон покалїчел свойого оца Урана и превжал власц, обнята з єдом и гнївом пре тот поступок, Никта з помоцу партеноґенези народзела Мома (критику), Мороса (преклятство), Таната (шмерц), Гипноса (спанє), Гарона, Онеире (сни), Геспериди (вечар), Кери (насилну шмерц), Мойри (судьбу), Немесиду (вимсценє), Апату (спреводзка), Филотас (друженє), Ґераса (старосц) и Ериду (нєскладанє).

Гесиод у своїм опису ''Тартара'' гвари же кед би Никта вошла до Тартару, Гемера би вишла, а кед би ше Гемера врацела, Никта би пошла.

=== Гомер ===
У 14. кнїжки Гомеровей ''Илияди'', Никтинов син Гипнос, бог спаня, здогаднул Геру на стару услугу, кед го модлєла най ушпи Зевса. Уж раз успал Зевса на Герово вимаганє, цо єй оможлївело же би напакосцела його синови Гераклови. Зевс бул нагнївани и дрилєл би Гипноса до моря кед би вон нє сцекол у страху до Никти, своєй мацери. Гомер далєй толкує же Зевс загамовал свой гнїв бо ше бал же нагнїва Никту, та на таки способ Гипнос обкеровал його гнїв. После того ше усудзел знємириц Зевса лєм даскельо раз, понеже ше бал од нього и бежал назад гу своєй мацери Никти.

=== Орфизем ===
Никта мала ище важнєйшу улогу у часцох даскелїх писньох хтори ше приписую Орфейови. У нїх Никта, а нє Гаос, перше божество. Вона жиє у пещери дзе пророкує. Хрон, хтори завязани, заспал и пияни од [[Мед|меду]], шпи и пророкує. Под пещеру, Адрастея биє з чинелами до тимпену, поцагуюци цалу вселену до екстатичного танцу у ритме Никтового врачаня. Фан, чудни, чудовиско гермафродит демиюрґ (творитель), Никтово дзецко або [[оцец]].

== Други ==

=== Дзеци ===

* Зоз Еребом, примордиялну цмоту: 
** Етер, шветлосц, [[воздух]] богох 
** Харон, ладяр у Гаду 
** Епифрон, розумносц, увага 
** Гемера, [[дзень]]
** Морос, преклятство 
** Немесида, вимсценє 
** Стикс, мержня
* Партеноґено: 
** Ахлис, молга шмерци 
** Апата, спреводзка 
** Ерида, нєскладанє
** Ериниє
** Ґерас, старосц 
** Геспериде, змерканє
** Кере, насилна шмерц
** Мойре, судьба
** Мом, вишмейованє
** Ойзис, бида
** Онеири, сни
** Танатос, шмерц 
** Фан 
** Филотас, друженє 
** Гипнос, спанє
* Зоз Ураном, нєбом: 
** Лиса, гнїв

=== Култ ===
Греки и Римянє нє почитовали Никту и нє направели храми на єй чесц. Кед мальовали єй подобу, мальовали ю як задуману жену зоз прикриту твару у цмей шмати. Така Никтова подоба ше найчастейше зявює на вазнох и релєфох, як и на надгробних памятнїкох. Єй найпознатши приказ на Зевсовим олтаре зоз Перґаму (180 - 160 п.н.е.) хтори ше нєшка чува у Берлинским музею.

Як алеґорийска подоба, Никта ожила на платнох велїх малярох ренесанси и бароку.

=== Опатриц: ===
{{Commonscat}}
::•[[Список греческих божествох]]

[[Катеґория:Митолоґия]]</text>
      <sha1>nobwapi29d2h1v5fgw1le9cdiwzrqdk</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>20212</id>
      <parentid>20210</parentid>
      <timestamp>2026-07-25T14:56:17Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Sveletanka</username>
        <id>20</id>
      </contributor>
      <comment>катеґория</comment>
      <origin>20212</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="5580" sha1="eury7eejxqkvfzvfsnf2pbs1iv81hx7" xml:space="preserve">'''Нюкта''' або '''Никта''' (греч. ''Νύξ,'' лат. ''Nox'') примордиялна богиня ноци у греческей митолоґиї. Ридко кеди ше зявює у митох, алє ше ю трима за барз моцну и красну. Мала храм-пророковалїще у меґарскей акрополи, а єй статуа ше находзи у Артемидовим храме у Ефесу.

== Митолоґия ==

=== Гесиод ===
По Гесиодовей ''Теоґониї'', Никта настала зоз Гаосу. Мала вельке потомство. Зоз Еребом, богом вичней цмоти, мала Етра, вичне [[Шветлосц|шветло]] и Гемемеру, ясни [[Дзень|дзень.]]

Кед титан Хрон покалїчел свойого оца Урана и превжал власц, обнята з єдом и гнївом пре тот поступок, Никта з помоцу партеноґенези народзела Мома (критику), Мороса (преклятство), Таната (шмерц), Гипноса (спанє), Гарона, Онеире (сни), Геспериди (вечар), Кери (насилну шмерц), Мойри (судьбу), Немесиду (вимсценє), Апату (спреводзка), Филотас (друженє), Ґераса (старосц) и Ериду (нєскладанє).

Гесиод у своїм опису ''Тартара'' гвари же кед би Никта вошла до Тартару, Гемера би вишла, а кед би ше Гемера врацела, Никта би пошла.

=== Гомер ===
У 14. кнїжки Гомеровей ''Илияди'', Никтинов син Гипнос, бог спаня, здогаднул Геру на стару услугу, кед го модлєла най ушпи Зевса. Уж раз успал Зевса на Герово вимаганє, цо єй оможлївело же би напакосцела його синови Гераклови. Зевс бул нагнївани и дрилєл би Гипноса до моря кед би вон нє сцекол у страху до Никти, своєй мацери. Гомер далєй толкує же Зевс загамовал свой гнїв бо ше бал же нагнїва Никту, та на таки способ Гипнос обкеровал його гнїв. После того ше усудзел знємириц Зевса лєм даскельо раз, понеже ше бал од нього и бежал назад гу своєй мацери Никти.

=== Орфизем ===
Никта мала ище важнєйшу улогу у часцох даскелїх писньох хтори ше приписую Орфейови. У нїх Никта, а нє Гаос, перше божество. Вона жиє у пещери дзе пророкує. Хрон, хтори завязани, заспал и пияни од [[Мед|меду]], шпи и пророкує. Под пещеру, Адрастея биє з чинелами до тимпену, поцагуюци цалу вселену до екстатичного танцу у ритме Никтового врачаня. Фан, чудни, чудовиско гермафродит демиюрґ (творитель), Никтово дзецко або [[оцец]].

== Други ==

=== Дзеци ===

* Зоз Еребом, примордиялну цмоту: 
** Етер, шветлосц, [[воздух]] богох 
** Харон, ладяр у Гаду 
** Епифрон, розумносц, увага 
** Гемера, [[дзень]]
** Морос, преклятство 
** Немесида, вимсценє 
** Стикс, мержня
* Партеноґено: 
** Ахлис, молга шмерци 
** Апата, спреводзка 
** Ерида, нєскладанє
** Ериниє
** Ґерас, старосц 
** Геспериде, змерканє
** Кере, насилна шмерц
** Мойре, судьба
** Мом, вишмейованє
** Ойзис, бида
** Онеири, сни
** Танатос, шмерц 
** Фан 
** Филотас, друженє 
** Гипнос, спанє
* Зоз Ураном, нєбом: 
** Лиса, гнїв

=== Култ ===
Греки и Римянє нє почитовали Никту и нє направели храми на єй чесц. Кед мальовали єй подобу, мальовали ю як задуману жену зоз прикриту твару у цмей шмати. Така Никтова подоба ше найчастейше зявює на вазнох и релєфох, як и на надгробних памятнїкох. Єй найпознатши приказ на Зевсовим олтаре зоз Перґаму (180 - 160 п.н.е.) хтори ше нєшка чува у Берлинским музею.

Як алеґорийска подоба, Никта ожила на платнох велїх малярох ренесанси и бароку.

=== Опатриц: ===
{{Commonscat}}
::•[[Список греческих божествох]]

[[Катеґория:Митолоґия]]
[[Катеґория:Релиґия]]
[[Катеґория:Греческа митолоґия]]
[[Катеґория:Греческа]]</text>
      <sha1>eury7eejxqkvfzvfsnf2pbs1iv81hx7</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Тартар (митолоґия)</title>
    <ns>0</ns>
    <id>3300</id>
    <revision>
      <id>20208</id>
      <parentid>20193</parentid>
      <timestamp>2026-07-25T14:29:30Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Sveletanka</username>
        <id>20</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>Sveletanka преместио је страницу [[Тартар]] на [[Тартар (митолоґия)]]: Правилан назив</comment>
      <origin>20193</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="13472" sha1="n6ncp3ztd37qceecqe448uaiv7wv55q" xml:space="preserve">'''Тартар''' (греч. ''Τάρταρος [Tártaros]'') глїбока прирва хтору ше хаснує як цемнїцу трапези и мученя злих и як гарешт за титанох. Тартар место дзе ше судзи душом по шмерци и дзе зли доставаю божу кару. Тартар ше тиж трима за примордиялну силу або божество, вєдно зоз ентитетами як цо то жем, ноц и час.

== Греческа митология ==
У греческей митологиї Тартар источашнє и божество и место у под'жемю. У старих орфичних жридлох и у школох мистериї, Тартар тиж нєогранїчене перше єство зоз хторого ше народзели [[шветлосц]] и вселена.

=== Божество ===
Гесиод у своєй ''[[Теоґония|Теоґониї]]'' бешедує же Тартар бул треце першебутне божество, после Гаоса и Ґаї (Жем) и предходного Еросу, и бул оцец, зоз Ґаию, чудовиска Тифона. По Гиґинийови, Тартар бул потомок Етра и Ґаї.

=== Место ===
Цо ше дотика места, Гесиод твердзи же бронзове ковадло хторе пада зоз раю, будзе падац дзевец [[Дзень|днї]] пред тим як спаднє на жем. Ковадлу би требало ище дзевец днї же би спадло зоз жеми до Тартару. У Илияди (коло 700. п.н.е.) Зевс визначує же Тартар &quot;тельо попод Гада, кельо нєбо понад жеми&quot;. Подобне тому, митоґраф Аполодор описує Тартар як &quot;нєлагодне место у Гаду тельо оддалєне од жеми, кельо жем оддалєна од нєба.&quot; Гоч по греческей митолоґиї царство Гада место мертвих, Тартар тиж ма даскельо бивательох. Кед Хрон пришол на власц як краль титанох, загарештовал єднооких киклопох и сторуки Гекатонхири до Тартару и поставел чудовиско Кампу як чувара. Зевс забил Кампу и пущел загарештованих дивох же би му помогли у його зраженю з титанами. Богове Олимпу на концу триюмфовали. Хрон и велї други титанє вигнати до Тартару, гоч Прометей, Епиметей и Метида посановани (по Пиндарови, Хрон после даяк достал пребаченє од Зевса и пущени є зоз Тартару же би пановал з Елисею). Ище єден титан, Атлас, осудзени тримац нєбо на своїх плєцох же би нє могол предлужиц свойо першебутнe облапянє зоз Жему. И други богове могли буц осудзени на Тартар. Аполон добри приклад, гоч го Зевс вишлєбодзел. Гекатонхири постали стражаре Тартарових зараброваних. Познєйше, кед Зевс победзел чудовиско Тифона, руцел го до &quot;широкого Тартару&quot;.

=== Бивателє ===
На початку ше Тартар хасновало лєм за огранїчованє опасносцох за богох Олимпу. У познєйшей митолоґиї, Тартар постал простор пошвецени гарештом и трапезом смертельних хтори согришели процив богох, а кажда кара була єдинствена за осудзеного. Наприклад:

* '''Краль Сизиф''' послати до Тартару пре забиванє госцох и путнїкох у своїм каштелю, потупююци свойо госцопримство, зводзаци свою родзину и даваюци звит о єдним спомедзи Зевсових сексуалних освойованьох, кед гварел ричному богови Асопови дзе ше находзи його дзивка Еґина (хтора одведзена далєко од Зевса). Алє, без огляду на нєпримераносц Зевсових частих освойованьох, Сизиф прекорачел гранїци тримаюци же є єднаки зоз богами хтори зоз правом можу давац звити о своїх нєщиросцох. Кед Зевс розказал Танатосови най завяже Сизифа зоз ланцами до Тартару, Сизиф го спревед питаюци му ше же як робя ланци и на концу завязал Танатоса; як резултат того вецей нє було шмерци. То нагнало Ареса же би ошлєбодзел Танатоса и придал му Сизифа. Дакус познєйше, Персефона го послала на поверхносц же би зрадзел свою жену бо го нє поховала як спада. Гермес на силу одцагнул Сизифа до Тартару кед ше вон после того нє сцел врациц до под'жемного швета. У Тартару, Сизиф бул примушени котуляц вельке стебло по горскей схили, хторе ше, кед би лєм цо нє сцигнул на верх, одкотуляло од Сизифа назад на початок и так нєпреривно. Тото представляло Сизифову кару бо твердзел же його мудросц надвисшела Зевсову, цо нагнало бога же би ше древо одкотуляло од Сизифа и завязало го на вичну фрустрацию.
* '''Краль Тантал''' тиж закончел у Татару кед порезал свойого сина Пелопа, уварел го и послужел як єдзенє кед бул поволани полудньовац зоз богами. Тиж так украднул амброзию од богох и виприповедал свойому народу їх тайни. Друга приповедка спомина же тримал златного пса хтори Гефест фалсификовал, а хторого украднул Танталусов пайташ Пандареус. Тантал тримал златного пса, а после го нє дал Пандареусови. Танталусова кара за його дїла (єст присловка &quot;спокуса без задовольства&quot;) була стац у барки з воду под овоцовим древком зоз нїзкима конарами. Вше кед ше нацагнул за [[Овоц|овоцу]], вода би ше поцагла скорей як цо би ше могол напиц. Прейґ глави му ше видзвиговал грожаци [[камень]] як Сизифов.
* '''Иксион''' бул краль Лапитох, найстаршого Тесалийового племена. Иксион мержел свойого швекра и на концу го дрилєл до посцелї од угля и лєса, та з тим зробел перше забойство у родзинстве. Принцове зоз других жемох розказали же би ше Иксионови одбило очисценє од грихох. Зевс посановал Иксиона и поволал го на госцину на Олимп. Алє кед Иксион збачел Геру, залюбел ше до нєй и гласкал ю под столом док му Зевс нє гварел най престанє. Кед пренашол место за спанє Иксионови, Зевс створел клон як замену Гери по мену Нефела же би го тестирал як далєко думал исц же би заведол Геру. Иксион водзел любов зоз ню, цо резултовало зоз народзеньом Кентаура, хтори ше на гори Пелион спарел зоз маґнезийскима кобулами и так порушал расу Кентаурох (хтори ше од свойого порходзеня волаю Иксиониди). Зевс одвезол Иксиона з гори Олимп, а потим го вдерел зоз громом. Бул покарни зоз вязаньом на огньове колєсо хторе ше вше обрацало: перше на нєбе, а вец у Тартару. Аж кед Орфей зишол до под'жемя виратовац Еуридику, престало ше колєсо обрацац пре [[Подзелєнє музики|музику]] хтору Орфей грал. Привязани за огньове колєсо,  Иксион представял його горуцу жажду.

* У даєдних верзийох, '''Данаиди''' позабивали своїх мужох и покарани су у Тартару на таки способ же були примушени ношиц воду у дзбану же би наполнєли кадзу и на таки способ умили свойо грихи. Алє кадза була цала попукана, та вода вше вичурела.
* '''Див''' '''Титос''' пробовал силовац Лету по Геровим розказу, алє го забили Аполон и Артемида. За кару, Титос бул розцагнути у Тартару и трапели го два супи хтори ше кармели зоз його печинку. Тота кара барз подобна кари титанови Прометейови.
* Спомина ше и же '''краль Саломоней''' бул зарабровани у Тартару потим кед ше представел як Зевс, цо нагнало правого Зевса же би го вдедрел зоз громом.


По Платонови (коло 427. року пред нову еру) Радамант, Еак и Миной, судийове мертвих, виберали хто би пошол до Тартару. Радамант судзел азийским душом, Еак судзел европским душом, а Миной бул одлучуюци глас и судия Греческей.

Платон тиж так предложел концепт дзе гришни руцани под жем же би були покарани у складзе зоз своїма грихами у Миту о Ерови.

=== Римска митолоґия ===
У римскей митолоґиї Тартар место дзе посилани гришни - пекло. Верґилиє у своєй Енеїди описує як огромне место окружене зоз огньову рику Флеґетон и тройнїстима мурами хтори нє дошлєбодзую гришим сцекнуц. Чува го гидра зоз 50 чарнима рознятима писками хтора шедзи при дзверох цо вреща защицени зоз слупами з твардого адамантину, подобне дияманту, хтори таки тварди же го нїч нє може пребиц. Нука каштель зоз широкима мурами и високу желєзну турню. Тизифона, єдна з Еринийох хтора представя вимсценє, чува стражу зоз батогом на верху тей турнї и нїґда нє шпи. У штредку глїбока дзира дзе на дну змесцени титанє и други гришни.

== Референци ==

== Литература ==

* Хезиод: ''Теогонија'' (116.)
* Хомер: ''Одисеја'' (XI. књига, 576.)
* Вергилије: ''Енејида'' (VI. књига, 539. - 627.)

== Вонкашнї вязи ==
* [https://web.archive.org/web/20011130101116/http://homepage.mac.com/cparada/GML/Underworld.html Под'жемє и загробни живот у греческей митолоґиї] (язик: англиски)
[[Катеґория:Релиґия]]
[[Катеґория:Митолоґия]]
[[Катеґория:Греческа митолоґия]]
[[Катеґория:Греческа]]</text>
      <sha1>n6ncp3ztd37qceecqe448uaiv7wv55q</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>20211</id>
      <parentid>20208</parentid>
      <timestamp>2026-07-25T14:55:20Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Sveletanka</username>
        <id>20</id>
      </contributor>
      <comment>ушорйованє</comment>
      <origin>20211</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="13572" sha1="hqex6ct08f29r3m6muan1i8uzyx92em" xml:space="preserve">'''Тартар''' (греч. ''Τάρταρος [Tártaros]'') глїбока прирва хтору ше хаснує як цемнїцу трапези и мученя злих и як гарешт за титанох. Тартар место дзе ше судзи душом по шмерци и дзе зли доставаю божу кару. Тартар ше тиж трима за примордиялну силу або божество, вєдно зоз ентитетами як цо то жем, ноц и час.

== Греческа митология ==
У греческей митологиї Тартар источашнє и божество и место у под'жемю. У старих орфичних жридлох и у школох мистериї, Тартар тиж нєогранїчене перше єство зоз хторого ше народзели [[шветлосц]] и вселена.

=== Божество ===
Гесиод у своєй ''[[Теоґония|Теоґониї]]'' бешедує же Тартар бул треце першебутне божество, после Гаоса и Ґаї (Жем) и предходного Еросу, и бул оцец, зоз Ґаию, чудовиска Тифона. По Гиґинийови, Тартар бул потомок Етра и Ґаї.

=== Место ===
Цо ше дотика места, Гесиод твердзи же бронзове ковадло хторе пада зоз раю, будзе падац дзевец [[Дзень|днї]] пред тим як спаднє на жем. Ковадлу би требало ище дзевец днї же би спадло зоз жеми до Тартару. У Илияди (коло 700. п.н.е.) Зевс визначує же Тартар &quot;тельо попод Гада, кельо нєбо понад жеми&quot;. Подобне тому, митоґраф Аполодор описує Тартар як &quot;нєлагодне место у Гаду тельо оддалєне од жеми, кельо жем оддалєна од нєба.&quot; Гоч по греческей митолоґиї царство Гада место мертвих, Тартар тиж ма даскельо бивательох. Кед Хрон пришол на власц як краль титанох, загарештовал єднооких киклопох и сторуки Гекатонхири до Тартару и поставел чудовиско Кампу як чувара. Зевс забил Кампу и пущел загарештованих дивох же би му помогли у його зраженю з титанами. Богове Олимпу на концу триюмфовали. Хрон и велї други титанє вигнати до Тартару, гоч Прометей, Епиметей и Метида посановани (по Пиндарови, Хрон после даяк достал пребаченє од Зевса и пущени є зоз Тартару же би пановал з Елисею). Ище єден титан, Атлас, осудзени тримац нєбо на своїх плєцох же би нє могол предлужиц свойо першебутнe облапянє зоз Жему. И други богове могли буц осудзени на Тартар. Аполон добри приклад, гоч го Зевс вишлєбодзел. Гекатонхири постали стражаре Тартарових зараброваних. Познєйше, кед Зевс победзел чудовиско Тифона, руцел го до &quot;широкого Тартару&quot;.

=== Бивателє ===
На початку ше Тартар хасновало лєм за огранїчованє опасносцох за богох Олимпу. У познєйшей митолоґиї, Тартар постал простор пошвецени гарештом и трапезом смертельних хтори согришели процив богох, а кажда кара була єдинствена за осудзеного. Наприклад:

* '''Краль Сизиф''' послати до Тартару пре забиванє госцох и путнїкох у своїм каштелю, потупююци свойо госцопримство, зводзаци свою родзину и даваюци звит о єдним спомедзи Зевсових сексуалних освойованьох, кед гварел ричному богови Асопови дзе ше находзи його дзивка Еґина (хтора одведзена далєко од Зевса). Алє, без огляду на нєпримераносц Зевсових частих освойованьох, Сизиф прекорачел гранїци тримаюци же є єднаки зоз богами хтори зоз правом можу давац звити о своїх нєщиросцох. Кед Зевс розказал Танатосови най завяже Сизифа зоз ланцами до Тартару, Сизиф го спревед питаюци му ше же як робя ланци и на концу завязал Танатоса; як резултат того вецей нє було шмерци. То нагнало Ареса же би ошлєбодзел Танатоса и придал му Сизифа. Дакус познєйше, Персефона го послала на поверхносц же би зрадзел свою жену бо го нє поховала як спада. Гермес на силу одцагнул Сизифа до Тартару кед ше вон после того нє сцел врациц до под'жемного швета. У Тартару, Сизиф бул примушени котуляц вельке стебло по горскей схили, хторе ше, кед би лєм цо нє сцигнул на верх, одкотуляло од Сизифа назад на початок и так нєпреривно. Тото представляло Сизифову кару бо твердзел же його мудросц надвисшела Зевсову, цо нагнало бога же би ше древо одкотуляло од Сизифа и завязало го на вичну фрустрацию.
* '''Краль Тантал''' тиж закончел у Татару кед порезал свойого сина Пелопа, уварел го и послужел як єдзенє кед бул поволани полудньовац зоз богами. Тиж так украднул амброзию од богох и виприповедал свойому народу їх тайни. Друга приповедка спомина же тримал златного пса хтори Гефест фалсификовал, а хторого украднул Танталусов пайташ Пандареус. Тантал тримал златного пса, а после го нє дал Пандареусови. Танталусова кара за його дїла (єст присловка &quot;спокуса без задовольства&quot;) була стац у барки з воду под овоцовим древком зоз нїзкима конарами. Вше кед ше нацагнул за [[Овоц|овоцу]], вода би ше поцагла скорей як цо би ше могол напиц. Прейґ глави му ше видзвиговал грожаци [[камень]] як Сизифов.
* '''Иксион''' бул краль Лапитох, найстаршого Тесалийового племена. Иксион мержел свойого швекра и на концу го дрилєл до посцелї од угля и лєса, та з тим зробел перше забойство у родзинстве. Принцове зоз других жемох розказали же би ше Иксионови одбило очисценє од грихох. Зевс посановал Иксиона и поволал го на госцину на Олимп. Алє кед Иксион збачел Геру, залюбел ше до нєй и гласкал ю под столом док му Зевс нє гварел най престанє. Кед пренашол место за спанє Иксионови, Зевс створел клон як замену Гери по мену Нефела же би го тестирал як далєко думал исц же би заведол Геру. Иксион водзел любов зоз ню, цо резултовало зоз народзеньом Кентаура, хтори ше на гори Пелион спарел зоз маґнезийскима кобулами и так порушал расу Кентаурох (хтори ше од свойого порходзеня волаю Иксиониди). Зевс одвезол Иксиона з гори Олимп, а потим го вдерел зоз громом. Бул покарни зоз вязаньом на огньове колєсо хторе ше вше обрацало: перше на нєбе, а вец у Тартару. Аж кед Орфей зишол до под'жемя виратовац Еуридику, престало ше колєсо обрацац пре [[Подзелєнє музики|музику]] хтору Орфей грал. Привязани за огньове колєсо,  Иксион представял його горуцу жажду.

* У даєдних верзийох, '''Данаиди''' позабивали своїх мужох и покарани су у Тартару на таки способ же були примушени ношиц воду у дзбану же би наполнєли кадзу и на таки способ умили свойо грихи. Алє кадза була цала попукана, та вода вше вичурела.
* '''Див''' '''Титос''' пробовал силовац Лету по Геровим розказу, алє го забили Аполон и Артемида. За кару, Титос бул розцагнути у Тартару и трапели го два супи хтори ше кармели зоз його печинку. Тота кара барз подобна кари титанови Прометейови.
* Спомина ше и же '''краль Саломоней''' бул зарабровани у Тартару потим кед ше представел як Зевс, цо нагнало правого Зевса же би го вдедрел зоз громом.


По Платонови (коло 427. року пред нову еру) Радамант, Еак и Миной, судийове мертвих, виберали хто би пошол до Тартару. Радамант судзел азийским душом, Еак судзел европским душом, а Миной бул одлучуюци глас и судия Греческей.

Платон тиж так предложел концепт дзе гришни руцани под жем же би були покарани у складзе зоз своїма грихами у Миту о Ерови.

=== Римска митолоґия ===
У римскей митолоґиї Тартар место дзе посилани гришни - пекло. Верґилиє у своєй Енеїди описує як огромне место окружене зоз огньову рику Флеґетон и тройнїстима мурами хтори нє дошлєбодзую гришим сцекнуц. Чува го гидра зоз 50 чарнима рознятима писками хтора шедзи при дзверох цо вреща защицени зоз слупами з твардого адамантину, подобне дияманту, хтори таки тварди же го нїч нє може пребиц. Нука каштель зоз широкима мурами и високу желєзну турню. Тизифона, єдна з Еринийох хтора представя вимсценє, чува стражу зоз батогом на верху тей турнї и нїґда нє шпи. У штредку глїбока дзира дзе на дну змесцени титанє и други гришни.

=== Опатриц: ===
{{Commonscat}}
::•[[Список греческих божествох]]

== Референци ==

== Литература ==

* Хезиод: ''Теогонија'' (116.)
* Хомер: ''Одисеја'' (XI. књига, 576.)
* Вергилије: ''Енејида'' (VI. књига, 539. - 627.)

== Вонкашнї вязи ==
* [https://web.archive.org/web/20011130101116/http://homepage.mac.com/cparada/GML/Underworld.html Под'жемє и загробни живот у греческей митолоґиї] (язик: англиски)
[[Катеґория:Релиґия]]
[[Катеґория:Митолоґия]]
[[Катеґория:Греческа митолоґия]]
[[Катеґория:Греческа]]</text>
      <sha1>hqex6ct08f29r3m6muan1i8uzyx92em</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Теоґония</title>
    <ns>0</ns>
    <id>3301</id>
    <revision>
      <id>20215</id>
      <parentid>20181</parentid>
      <timestamp>2026-07-25T15:55:41Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Sveletanka</username>
        <id>20</id>
      </contributor>
      <comment>ушорйованє</comment>
      <origin>20215</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="6187" sha1="6rjmcfmxn2jefadeq7kq7dh8521gluu" xml:space="preserve">[[File:Houghton MS Gr 20 - Works and Days, 10.jpg|thumb|right|250px|Теоґония зоз XVI вику]]
'''Теоґония''' (греч. Θεογονία) Гесиодов митолоґини еп написани у 1022 гексаметрох. Теоґония у прекладзе значи наставанє божествох, а попри Гомеровей ''Одисеї'' и ''Илияди'', ''Теоґония'' найстарше жридло греческей митолиґиї.&lt;ref&gt;[https://www.enciklopedija.hr/clanak/teogonija   Teogonija, Hrvatska enciklopedija], ''www.enciklopedija.hr'' &lt;/ref&gt;

''Теоґония'' перша греческа митолоґина синтеза хтора розправя о наставаню швета и родослове богох и хтора толкує походзенє богох. Гесиод у своїм епу пробує афирмовац Зевса хтори зоз побиду над титанами постал найвисше и найвекше божество - всемогущи чувар правди и справедлївосци. 

Тот еп синтеза велького числа греческих традицийох о богох, хтора приповеда як настали и як запровадзели тирвацу контролу над космосом.

== Теоґония ==

=== Увод до Теоґониї ===
Гесиод на самим початку епу описал як го нащивели музи док чувал свойо стадо на Геликону, у велькей молги. Музи го наведли же би писал и у нїм зобудзели [[Писатель|писателя]], як и же вони тоти цо го оквицели з ловоровим венцом - венцом слави и успиху.

У своїм другим епу ''Роботи и днї'' вон спомина тото збуванє и то под час побиди на змаганю [[Поета|поетох]]. Як побиднїк у поезиї, Гесиод за награду достал троножни котел, хтори пошвецел музом зоз Геликону. У тим епу, Гесиод почина даяку файту литературней полемики, понеже на алеґорийни способ напада писательох того часу хтори пишу нєпрвди.

&quot;Бешеда музох то часто нєправда под привидом правди, медзитим дзекеди єст и правди, и то гевтей правей.&quot; 

=== Змист Теоґониї ===
Теоґония почина зоз ''Космоґонию'', приповедками о наставаню вселени и шицкого цо иснує.

На самим початку, Гесиод пише же пановал Гаос. Гесиод нїґдзе нє спомина одкаль настал Гаос, алє дакус познєйше бешедує як настали Жем и Ерос хтори, по нїм, настали сами од себе, понеже су нїодкаль и нї од кого нє створени. После Жеми и Еросу, зоз Гаосу перше настали Ереб або Цмота и Ноц, а зоз їх вязи народзени Етер - чисти [[Воздух|возду]]&lt;nowiki/&gt;х - и Дзень. После того настало и народзело ше шицко друге:

* Потомки Ноци
* Потомки Урана и Ґаиї
* Потомки Моря

''Титаномахия'' найвозвисшенша часц у епу ''Теоґония''. Ту Гесиод описує як Зевс победзує Хрона и титанох, и на яки способ вон постава верховни - найвисши гречески бог. Гесиод, за розлику од Гомера, богох описал воздзвигуюцо, надлюдски, а вони у Гомерових дїлох подобни людзом.

Гесиод у ''Теоґониї'' историю подзелєл на:

* Златни час
* Стриберни час
* Бронзови час
* Желєзни час
* Час юнакох

По Гесиодовим думаню, вон жил у желєзним чаше, а тот желєзни час, по його думаню, тирва и нєшка.

Вон о желєзним чаше пише як о найгоршим, найподлєйшим чаше, чаше у хторим шицко зло швета вишло на шветло [[Дзень|дня]] - чаше Пандоровей шкатули.

Конєц епу ''Теоґония'' припада наяви нового епу - писнї хтора требала буц шпиванє о женох цо як любовнїци богом народзели геройох, славне потомство. Можлїве же ше праве прето, и тей наяви у Гесиодовей ''Теоґониї'', писня ''Каталоґ женох'' приписує йому.

''Каталоґ женох'' мал пейц кнїжки у чиїм змисту було вельке число митолоґийних приповедкох. Приповедки були зоз скоро шицких крайох Греческей.

== Вонкашнї вязи ==
    
* Хесиод, Теогонија [https://web.archive.org/web/20071205182152/http://ancienthistory.about.com/library/bl/bl%20text%20hesiod%20theogony.htm Архивиране] на веб-сайту Wayback Machine (5. децембер 2007)  
* [https://www.perseus.tufts.edu/hopper/text?doc=Perseus%3Atext%3A1999.01.0129&amp;redirect=true Hesiod, Теогонија] (язик: гречески) 
* [https://www.perseus.tufts.edu/hopper/text?doc=Perseus%3Atext%3A1999.01.0130&amp;redirect=true Хесиод, Теогонија] (язик: англиски)

== Референци ==</text>
      <sha1>6rjmcfmxn2jefadeq7kq7dh8521gluu</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>20244</id>
      <parentid>20215</parentid>
      <timestamp>2026-07-26T11:25:43Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Sveletanka</username>
        <id>20</id>
      </contributor>
      <comment>катеґория</comment>
      <origin>20244</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="6292" sha1="2x42soa7cik0aw4bu56gxgiqjb7gl37" xml:space="preserve">[[File:Houghton MS Gr 20 - Works and Days, 10.jpg|thumb|right|250px|Теоґония зоз XVI вику]]
'''Теоґония''' (греч. Θεογονία) Гесиодов митолоґийни еп написани у 1022 гексаметрох. Теоґония у прекладзе значи наставанє божествох, а попри Гомеровей ''Одисеї'' и ''Илияди'', ''Теоґония'' найстарше жридло греческей митолиґиї.&lt;ref&gt;[https://www.enciklopedija.hr/clanak/teogonija   Teogonija, Hrvatska enciklopedija], ''www.enciklopedija.hr'' &lt;/ref&gt;

''Теоґония'' перша греческа митолоґина синтеза хтора розправя о наставаню швета и родослове богох и хтора толкує походзенє богох. Гесиод у своїм епу пробує афирмовац Зевса хтори зоз побиду над титанами постал найвисше и найвекше божество - всемогущи чувар правди и справедлївосци. 

Тот еп синтеза велького числа греческих традицийох о богох, хтора приповеда як настали и як запровадзели тирвацу контролу над космосом.

== Теоґония ==

=== Увод до Теоґониї ===
Гесиод на самим початку епу описал як го нащивели музи док чувал свойо стадо на Геликону, у велькей молги. Музи го наведли же би писал и у нїм зобудзели [[Писатель|писателя]], як и же вони тоти цо го оквицели з ловоровим венцом - венцом слави и успиху.

У своїм другим епу ''Роботи и днї'' вон спомина тото збуванє и то под час побиди на змаганю [[Поета|поетох]]. Як побиднїк у поезиї, Гесиод за награду достал троножни котел, хтори пошвецел музом зоз Геликону. У тим епу, Гесиод почина даяку файту литературней полемики, понеже на алеґорийни способ напада писательох того часу хтори пишу нєпрвди.

&quot;Бешеда музох то часто нєправда под привидом правди, медзитим дзекеди єст и правди, и то гевтей правей.&quot; 

=== Змист Теоґониї ===
Теоґония почина зоз ''Космоґонию'', приповедками о наставаню вселени и шицкого цо иснує.

На самим початку, Гесиод пише же пановал Гаос. Гесиод нїґдзе нє спомина одкаль настал Гаос, алє дакус познєйше бешедує як настали Жем и Ерос хтори, по нїм, настали сами од себе, понеже су нїодкаль и нї од кого нє створени. После Жеми и Еросу, зоз Гаосу перше настали Ереб або Цмота и Ноц, а зоз їх вязи народзени Етер - чисти [[Воздух|возду]]&lt;nowiki/&gt;х - и Дзень. После того настало и народзело ше шицко друге:

* Потомки Ноци
* Потомки Урана и Ґаиї
* Потомки Моря

''Титаномахия'' найвозвисшенша часц у епу ''Теоґония''. Ту Гесиод описує як Зевс победзує Хрона и титанох, и на яки способ вон постава верховни - найвисши гречески бог. Гесиод, за розлику од Гомера, богох описал воздзвигуюцо, надлюдски, а вони у Гомерових дїлох подобни людзом.

Гесиод у ''Теоґониї'' историю подзелєл на:

* Златни час
* Стриберни час
* Бронзови час
* Желєзни час
* Час юнакох

По Гесиодовим думаню, вон жил у желєзним чаше, а тот желєзни час, по його думаню, тирва и нєшка.

Вон о желєзним чаше пише як о найгоршим, найподлєйшим чаше, чаше у хторим шицко зло швета вишло на шветло [[Дзень|дня]] - чаше Пандоровей шкатули.

Конєц епу ''Теоґония'' припада наяви нового епу - писнї хтора требала буц шпиванє о женох цо як любовнїци богом народзели геройох, славне потомство. Можлїве же ше праве прето, и тей наяви у Гесиодовей ''Теоґониї'', писня ''Каталоґ женох'' приписує йому.

''Каталоґ женох'' мал пейц кнїжки у чиїм змисту було вельке число митолоґийних приповедкох. Приповедки були зоз скоро шицких крайох Греческей.

== Вонкашнї вязи ==
    
* Хесиод, Теогонија [https://web.archive.org/web/20071205182152/http://ancienthistory.about.com/library/bl/bl%20text%20hesiod%20theogony.htm Архивиране] на веб-сайту Wayback Machine (5. децембер 2007)  
* [https://www.perseus.tufts.edu/hopper/text?doc=Perseus%3Atext%3A1999.01.0129&amp;redirect=true Hesiod, Теогонија] (язик: гречески) 
* [https://www.perseus.tufts.edu/hopper/text?doc=Perseus%3Atext%3A1999.01.0130&amp;redirect=true Хесиод, Теогонија] (язик: англиски)

== Референци ==
&lt;references /&gt;
[[Катеґория:Видавательство]]
[[Катеґория:Кнїжки]]</text>
      <sha1>2x42soa7cik0aw4bu56gxgiqjb7gl37</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Капура</title>
    <ns>0</ns>
    <id>3305</id>
    <revision>
      <id>20218</id>
      <parentid>20204</parentid>
      <timestamp>2026-07-25T17:56:58Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Ksenija234</username>
        <id>1651</id>
      </contributor>
      <origin>20218</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="10020" sha1="0wmg7gtfme7jqdv1t1yxr182dlrsgia" xml:space="preserve">[[File:Gate, Ethnographic Museum, Belgrade, Serbia.jpg|right|thumb|300px|Капура, (Етноґрафски музей у Беоґрадзе)]]'''Капура''' (серб. ''капија''; од тур. ''kapi'' – „дзвери”; всл. ''kapura''; до нашого язика слово найскорей вошло з мадь. ''kapu'' „капура”): то уходни дзвери за превозки до обисца, [[Двор|двора]] и под. У ширшим смислу, то будовательни елемент и елемент архитектури хтори оможлївює преход през охранююцу линию утвердзеней цалосци. По правилу, капура ма обезпечуюци характер и одредзує хто може войсц або висц зоз утвердзеней цалосци – простору и як главна комуникацийна и безпечна система одредзує гранїци медзи безпечносцу нукашнього и швета вонка зоз утвердзеня и достава символични и репрезентативни знаки. З капурами були обезпечени штредньовиковни утвердзеня, манастири, палати и вароши.

== История капурох ==
[[File:Aigues-Mortes.JPG|right|thumb|300px|Капура на твердинї]]Найстарши капури ше зявюю у глїбоким старим вику на преднїм востоку и у штреднєморскей обласци, а у Европи од утвердзених келтских городох. У 13. вику приходзи до наисце утведзених городох по упадох Монґолох 1241. року.

'''Капурка'''

[[File:Mala kapija2.jpg|right|thumb|300px|Мала древена капурка]]За мали побочни древени дзвери (дзверка) ше у давних часох гуторело капурка (серб. ''капиџик'').&lt;ref&gt;Вујаклија, Милан (1936—1937). Лексикон страних речи и израза. Београд: Геца Кон. б. 534&lt;/ref&gt; Тоти дзвери характеристични за городи зоз турску историю (Беоґрад, Вранє). З каждей турскей заградки, мали капурки водзели до сушедного [[Двор|двора.]] То було так же ше през тоти капурки могло висц на други конєц городу, а же би ше нє виходзело на улїчку.&lt;ref&gt;Каћански, Владислав Ст (2008). Стари изглед Београда. Београд: Српска књижевна задруга. б. 11.&lt;/ref&gt;

На руских и вообще войводянских обисцох таки капурки нє було. Капурка то мала капура през хтору уходза и виходза людзе пешо, або на [[Бициґла|бициґлох]].

== Функциї капурох ==
У одбрани городох уходи були найзагроженши места  и прето им ше указовала окремна повага. Под час найвекших нєщесцох (под час трицецрочних войнох) капури ше замуровали. Найзложенши системи ше будовали у вчасним новим чаше кед ше будовали даскельо капури хтори закривали єдна другу же би ше одбранєл город.

Главни капури були и стражарски места зоз хторих ше гражданє опоминали на огень або напад нєприятеля. Пре тоту причину, на капури ше находзели [[Дзвон|дзвони]]. Тоти функциї ше з часом престали хасновац, та капура постала место ремеселнїцкей продукциї прето же ремеселнїк ту нїкому нє завадзал зоз гласну роботу.

Капури звичайно перши елемент хтори нащивитель видзи при уходзе до варошу и вони ше будую так же би приказовали богатство. Дакеди су барз прикрашени. Даєдни капури траца свойо охранююци улоги  и маю лєм репрезентативни, як наприклад тоти на уходзе на [[Теметов|теметови]] або до паркох.

Капура була символ и самого городу и до нєй ше укладали символи городу. Дакеди после вибудови капури нє остало пенєжи за будованє мурискох, та капура постала лєм символична часц утвердзеня (твердинї).

Попри уходу до твердинї, „капура“ назва за дзвери або уход до двора (або хижи).

'''Капури на руских и войводянских обисцох'''

Капура ше найчастейше прави з древа, а у новшим чаше и зоз металу або кованого желєза.
 
Скорей велькосц капури як и прикраски були статусни символ ґазди, та при богатих капури були вельки и прикрашени з резбареньом або зоз металнима оковами. Звичайно у ґаздовстве була главна капура (велька капура) хтора служела як главни уход (за коч), а була и єдна або два менши капурки як помоцни уходи - виходи.
 
Було по наших валалох и такволани ''айфорт'' капури. Нашо людзе их правели по углядзе на стари швабски хижи. Вони були древени, цифровани, зоз склами при верху хтори могли буц у вецей [[Фарба|фарбох.]] Роздвойовали на поли вельку хижу. На тих капурох ше єдна менша часц отверала як капурка (за преходзенє людзох), а векша часц за уходзенє и виходзенє кочох, чейзох, каруцох итд.

Капура тиж место дзе домашнї дочекує и випровадза госца хторому жада указац окремну чесц.

Слово ''капура'' може означовац и рампу:

''Кед обачел, же идзе гайзибан, ... знал же „бохтер” завар капуру.''

У спортскей терминолоґиї, слово капура може значиц „ґол”:

''Ґолман и бекове бранєли свою капуру.''

Тиж тото слово може значиц и брану на шлайсу и под. хтора завера воду: 

''У Дунаю вода так наросла же вишла поверх капури хтора завера уход води зоз беґелю до Дунаю.''

'''Фразеолоґия:'''

'''Капура на дєрму''': Капури (на старинских хижох) ше нє отверало на штредку, алє на єден бок, таки капури ше ище волали ''на'' ''дєрму''. Од конца капури ишол штранґ на други край, прейґ слупа на хторим капура вишела, на нїм було обешене даяке желєзо, хторе нє допущовало же би ше капура звишовала.

'''Патриц як целє на нову капуру''' - патриц нє похопююци: 

''Як ти то, бабо, думаш? – питам ше и патрим на ню як целє на нову капуру.''

'''Панталонки на капурку''' – панталонки з розпором (отвором) медзи ногами, з гамовами:

''Хлапчикове ... ношели панталонки по горе ... на предку була таблїчка ... „ножки” (ногавки) мали длугоки по костки. Медзи ногами, на предку и на задку'' ''бул розпор ... Таки панталонки ше волали на капурку.''

''Нолє ище по єдну тоту капуркову''  – хлопи гуторя кед ше запию у дакого и уж им досц напою, алє им ище жаданє по єден погар вєдно попиц.

== Ґалерия ==
&lt;gallery&gt;
Файл:Wooden gate in Okochi Sanso Garden, Kyoto, Japan.jpg|Древена капура
Файл:Wrought-iron gate and abandoned farmyard.jpg|Желєзна капура
Файл:Ornamental gateway - geograph.org.uk - 4898120.jpg|Украшена капура
Файл:Old City Gate (NBY 8200).jpg|Стара городска капура
&lt;/gallery&gt;

== Литература ==
* [https://sr.wikipedia.org/sr-ec/ Капија]
* ''Словнїк руского народного язика I, А – Н'', Нови Сад 2017, б. 576.

== Вонкашня вяза ==
{{Commonscat}}


== Референци ==
&lt;references /&gt;
[[Катеґория:Архитектура]]</text>
      <sha1>0wmg7gtfme7jqdv1t1yxr182dlrsgia</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>20223</id>
      <parentid>20218</parentid>
      <timestamp>2026-07-25T21:09:25Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>ОленкаБТ</username>
        <id>1579</id>
      </contributor>
      <minor />
      <origin>20223</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="10035" sha1="ef1c9v9vnyw23p56j0ma3duxhf1qv3t" xml:space="preserve">[[File:Gate, Ethnographic Museum, Belgrade, Serbia.jpg|right|thumb|300px|Капура, (Етноґрафски музей у Беоґрадзе)]]'''Капура''' (серб. ''капија''; од тур. ''kapi'' – „дзвери”; всл. ''kapura''; до нашого язика слово найскорей вошло з мадь. ''kapu'' „капура”): то уходни дзвери за превозки до обисца, [[Двор|двора]] и под. У ширшим смислу, то будовательни елемент и елемент архитектури хтори оможлївює преход през охранююцу линию утвердзеней цалосци. По правилу, капура ма обезпечуюци характер и одредзує хто може войсц або висц зоз утвердзеней цалосци – простору и як главна комуникацийна и безпечна система одредзує гранїци медзи безпечносцу нукашнього и швета вонка зоз утвердзеня и достава символични и репрезентативни знаки. З капурами були обезпечени штредньовиковни утвердзеня, манастири, палати и вароши.

== История капурох ==
[[File:Aigues-Mortes.JPG|right|thumb|300px|Капура на твердинї]]Найстарши капури ше зявюю у глїбоким старим вику на преднїм востоку и у штреднєморскей обласци, а у Европи од утвердзених келтских городох. У 13. вику приходзи до наисце утведзених городох по упадох Монґолох 1241. року.

'''Капурка'''

[[File:Mala kapija2.jpg|right|thumb|300px|Мала древена капурка]]За мали побочни древени дзвери (дзверка) ше у давних часох гуторело капурка (серб. ''капиџик'').&lt;ref&gt;Вујаклија, Милан (1936—1937). Лексикон страних речи и израза. Београд: Геца Кон. б. 534&lt;/ref&gt; Тоти дзвери характеристични за городи зоз турску историю (Беоґрад, Вранє). З каждей турскей заградки, мали капурки водзели до сушедного двора. То було так же ше през тоти капурки могло висц на други конєц городу, а же би ше нє виходзело на улїчку.&lt;ref&gt;Каћански, Владислав Ст (2008). Стари изглед Београда. Београд: Српска књижевна задруга. б. 11.&lt;/ref&gt;

На руских и вообще войводянских обисцох таки капурки нє було. Капурка то мала капура през хтору уходза и виходза людзе пешо, або на [[Бициґла|бициґлох]].

== Функциї капурох ==
У одбрани городох уходи були найзагроженши места  и прето им ше указовала окремна повага. Под час найвекших нєщесцох (под час трицецрочних войнох) капури ше замуровали. Найзложенши системи ше будовали у вчасним новим чаше кед ше будовали даскельо капури хтори закривали єдна другу же би ше одбранєл город.

Главни капури були и стражарски места зоз хторих ше гражданє опоминали на огень або напад нєприятеля. Пре тоту причину, на капури ше находзели [[Дзвон|дзвони]]. Тоти функциї ше з часом престали хасновац, та капура постала место ремеселнїцкей продукциї прето же ремеселнїк ту нїкому нє завадзал зоз гласну роботу.

Капури звичайно перши елемент хтори нащивитель видзи при уходзе до варошу и вони ше будую так же би приказовали богатство. Дакеди су барз прикрашени. Даєдни капури траца свойо охранююци улоги  и маю лєм репрезентативни, як наприклад тоти на уходзе на [[Теметов|теметови]] або до [[Парк природи|паркох.]]

Капура була символ и самого городу и до нєй ше укладали символи городу. Дакеди после вибудови капури нє остало пенєжи за будованє мурискох, та капура постала лєм символична часц утвердзеня (твердинї).

Попри уходу до твердинї, „капура“ назва за дзвери або уход до двора (або хижи).

'''Капури на руских и войводянских обисцох'''

Капура ше найчастейше прави з древа, а у новшим чаше и зоз металу або кованого желєза.
 
Скорей велькосц капури як и прикраски були статусни символ ґазди, та при богатих капури були вельки и прикрашени з резбареньом або зоз металнима оковами. Звичайно у ґаздовстве була главна капура (велька капура) хтора служела як главни уход (за коч), а була и єдна або два менши капурки як помоцни уходи - виходи.
 
Було по наших валалох и такволани ''айфорт'' капури. Нашо людзе их правели по углядзе на стари швабски хижи. Вони були древени, цифровани, зоз склами при верху хтори могли буц у вецей [[Фарба|фарбох.]] Роздвойовали на поли вельку хижу. На тих капурох ше єдна менша часц отверала як капурка (за преходзенє людзох), а векша часц за уходзенє и виходзенє кочох, чейзох, каруцох итд.

Капура тиж место дзе домашнї дочекує и випровадза госца хторому жада указац окремну чесц.

Слово ''капура'' може означовац и рампу:

''Кед обачел, же идзе гайзибан, ... знал же „бохтер” завар капуру.''

У спортскей терминолоґиї, слово капура може значиц „ґол”:

''Ґолман и бекове бранєли свою капуру.''

Тиж тото слово може значиц и брану на шлайсу и под. хтора завера воду: 

''У Дунаю вода так наросла же вишла поверх капури хтора завера уход води зоз беґелю до Дунаю.''

'''Фразеолоґия:'''

'''Капура на дєрму''': Капури (на старинских хижох) ше нє отверало на штредку, алє на єден бок, таки капури ше ище волали ''на'' ''дєрму''. Од конца капури ишол штранґ на други край, прейґ слупа на хторим капура вишела, на нїм було обешене даяке желєзо, хторе нє допущовало же би ше капура звишовала.

'''Патриц як целє на нову капуру''' - патриц нє похопююци: 

''Як ти то, бабо, думаш? – питам ше и патрим на ню як целє на нову капуру.''

'''Панталонки на капурку''' – панталонки з розпором (отвором) медзи ногами, з гамовами:

''Хлапчикове ... ношели панталонки по горе ... на предку була таблїчка ... „ножки” (ногавки) мали длугоки по костки. Медзи ногами, на предку и на задку'' ''бул розпор ... Таки панталонки ше волали на капурку.''

''Нолє ище по єдну тоту капуркову''  – хлопи гуторя кед ше запию у дакого и уж им досц напою, алє им ище жаданє по єден погар вєдно попиц.

== Ґалерия ==
&lt;gallery&gt;
Файл:Wooden gate in Okochi Sanso Garden, Kyoto, Japan.jpg|Древена капура
Файл:Wrought-iron gate and abandoned farmyard.jpg|Желєзна капура
Файл:Ornamental gateway - geograph.org.uk - 4898120.jpg|Украшена капура
Файл:Old City Gate (NBY 8200).jpg|Стара городска капура
&lt;/gallery&gt;

== Литература ==
* [https://sr.wikipedia.org/sr-ec/ Капија]
* ''Словнїк руского народного язика I, А – Н'', Нови Сад 2017, б. 576.

== Вонкашня вяза ==
{{Commonscat}}


== Референци ==
&lt;references /&gt;
[[Катеґория:Архитектура]]</text>
      <sha1>ef1c9v9vnyw23p56j0ma3duxhf1qv3t</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>20236</id>
      <parentid>20223</parentid>
      <timestamp>2026-07-26T08:38:04Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Ksenija234</username>
        <id>1651</id>
      </contributor>
      <origin>20236</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="10159" sha1="86y9kz3n6e238a9o1ebwr3em1lluyqy" xml:space="preserve">[[File:Gate, Ethnographic Museum, Belgrade, Serbia.jpg|right|thumb|300px|Капура, (Етноґрафски музей у Беоґрадзе)]]'''Капура''' (серб. ''капија''; од тур. ''kapi'' – „дзвери”; всл. ''kapura''; до нашого язика слово найскорей вошло з мадь. ''kapu'' „капура”): то уходни дзвери за превозки до обисца, [[Двор|двора]] и под. У ширшим смислу, то будовательни елемент и елемент архитектури хтори оможлївює преход през охранююцу линию утвердзеней цалосци. По правилу, капура ма обезпечуюци характер и одредзує хто може войсц або висц зоз утвердзеней цалосци – простору и як главна комуникацийна и безпечна система одредзує гранїци медзи безпечносцу нукашнього и швета вонка зоз утвердзеня и достава символични и репрезентативни знаки. З капурами були обезпечени штредньовиковни утвердзеня, манастири, палати и вароши.

== История капурох ==
[[File:Aigues-Mortes.JPG|right|thumb|300px|Капура на твердинї]]Найстарши капури ше зявюю у глїбоким старим вику на преднїм востоку и у штреднєморскей обласци, а у Европи од утвердзених келтских городох. У 13. вику приходзи до наисце утведзених городох по упадох Монґолох 1241. року.

'''Капурка'''

[[File:Mala kapija2.jpg|right|thumb|300px|Мала древена капурка]]За мали побочни древени дзвери (дзверка) ше у давних часох гуторело капурка (серб. ''капиџик'').&lt;ref&gt;Вујаклија, Милан (1936—1937). Лексикон страних речи и израза. Београд: Геца Кон. б. 534&lt;/ref&gt; Тоти дзвери характеристични за городи зоз турску историю (Беоґрад, Вранє). З каждей турскей заградки, мали капурки водзели до сушедного двора. То було так же ше през тоти капурки могло висц на други конєц городу, а же би ше нє виходзело на улїчку.&lt;ref&gt;Каћански, Владислав Ст (2008). Стари изглед Београда. Београд: Српска књижевна задруга. б. 11.&lt;/ref&gt;

На руских и вообще войводянских обисцох таки капурки нє було. Капурка то мала капура през хтору уходза и виходза людзе пешо, або на [[Бициґла|бициґлох]].

== Функциї капурох ==
У одбрани городох уходи були найзагроженши места  и прето им ше указовала окремна повага. Под час найвекших нєщесцох (под час трицецрочних войнох) капури ше замуровали. Найзложенши системи ше будовали у вчасним новим чаше кед ше будовали даскельо капури хтори закривали єдна другу же би ше одбранєл город.

Главни капури були и стражарски места зоз хторих ше гражданє опоминали на огень або напад нєприятеля. Пре тоту причину, на капури ше находзели [[Дзвон|дзвони]]. Тоти функциї ше з часом престали хасновац, та капура постала место ремеселнїцкей продукциї прето же ремеселнїк ту нїкому нє завадзал зоз гласну роботу.

Капури звичайно перши елемент хтори нащивитель видзи при уходзе до варошу и вони ше будую так же би приказовали богатство. Дакеди су барз прикрашени. Даєдни капури траца свойо охранююци улоги  и маю лєм репрезентативни, як наприклад тоти на уходзе на [[Теметов|теметови]] або до [[Парк природи|паркох.]]

Капура була символ и самого городу и до нєй ше укладали символи городу. Дакеди после вибудови капури нє остало пенєжи за будованє мурискох, та капура постала лєм символична часц утвердзеня (твердинї).

Попри уходу до твердинї, „капура“ назва за дзвери або уход до двора (або хижи).

'''Капури на руских и войводянских обисцох'''

[[File:Wiki.Vojvodina III Ulica Matice srpske 020.jpg|right|thumb|300px|Хижа зоз капуру у Войводини]]Капура ше найчастейше прави з древа, а у новшим чаше и зоз металу або кованого желєза.
 
Скорей велькосц капури як и прикраски були статусни символ ґазди, та при богатих капури були вельки и прикрашени з резбареньом або зоз металнима оковами. Звичайно у ґаздовстве була главна капура (велька капура) хтора служела як главни уход (за коч), а була и єдна або два менши капурки як помоцни уходи - виходи.
 
Було по наших валалох и такволани ''айфорт'' капури. Нашо людзе их правели по углядзе на стари швабски хижи. Вони були древени, цифровани, зоз склами при верху хтори могли буц у вецей [[Фарба|фарбох.]] Роздвойовали на поли вельку хижу. На тих капурох ше єдна менша часц отверала як капурка (за преходзенє людзох), а векша часц за уходзенє и виходзенє кочох, чейзох, каруцох итд.

Капура тиж место дзе домашнї дочекує и випровадза госца хторому жада указац окремну чесц.

Слово ''капура'' може означовац и рампу:

''Кед обачел, же идзе гайзибан, ... знал же „бохтер” завар капуру.''

У спортскей терминолоґиї, слово капура може значиц „ґол”:

''Ґолман и бекове бранєли свою капуру.''

Тиж тото слово може значиц и брану на шлайсу и под. хтора завера воду: 

''У Дунаю вода так наросла же вишла поверх капури хтора завера уход води зоз беґелю до Дунаю.''

'''Фразеолоґия:'''

'''Капура на дєрму''': Капури (на старинских хижох) ше нє отверало на штредку, алє на єден бок, таки капури ше ище волали ''на'' ''дєрму''. Од конца капури ишол штранґ на други край, прейґ слупа на хторим капура вишела, на нїм було обешене даяке желєзо, хторе нє допущовало же би ше капура звишовала.

'''Патриц як целє на нову капуру''' - патриц нє похопююци: 

''Як ти то, бабо, думаш? – питам ше и патрим на ню як целє на нову капуру.''

'''Панталонки на капурку''' – панталонки з розпором (отвором) медзи ногами, з гамовами:

''Хлапчикове ... ношели панталонки по горе ... на предку була таблїчка ... „ножки” (ногавки) мали длугоки по костки. Медзи ногами, на предку и на задку'' ''бул розпор ... Таки панталонки ше волали на капурку.''

''Нолє ище по єдну тоту капуркову''  – хлопи гуторя кед ше запию у дакого и уж им досц напою, алє им ище жаданє по єден погар вєдно попиц.

== Ґалерия ==
&lt;gallery&gt;
Файл:Wooden gate in Okochi Sanso Garden, Kyoto, Japan.jpg|Древена капура
Файл:Wrought-iron gate and abandoned farmyard.jpg|Желєзна капура
Файл:Ornamental gateway - geograph.org.uk - 4898120.jpg|Украшена капура
Файл:Old City Gate (NBY 8200).jpg|Стара городска капура
&lt;/gallery&gt;

== Литература ==
* [https://sr.wikipedia.org/sr-ec/ Капија]
* ''Словнїк руского народного язика I, А – Н'', Нови Сад 2017, б. 576.

== Вонкашня вяза ==
{{Commonscat}}


== Референци ==
&lt;references /&gt;
[[Катеґория:Архитектура]]</text>
      <sha1>86y9kz3n6e238a9o1ebwr3em1lluyqy</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>20238</id>
      <parentid>20236</parentid>
      <timestamp>2026-07-26T08:47:57Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Ksenija234</username>
        <id>1651</id>
      </contributor>
      <comment>Укладанє фотографиї</comment>
      <origin>20238</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="10307" sha1="21wkdzubyooriwgu28xp09s6fwgu1o1" xml:space="preserve">[[File:Gate, Ethnographic Museum, Belgrade, Serbia.jpg|right|thumb|300px|Капура, (Етноґрафски музей у Беоґрадзе)]]'''Капура''' (серб. ''капија''; од тур. ''kapi'' – „дзвери”; всл. ''kapura''; до нашого язика слово найскорей вошло з мадь. ''kapu'' „капура”): то уходни дзвери за превозки до обисца, [[Двор|двора]] и под. У ширшим смислу, то будовательни елемент и елемент архитектури хтори оможлївює преход през охранююцу линию утвердзеней цалосци. По правилу, капура ма обезпечуюци характер и одредзує хто може войсц або висц зоз утвердзеней цалосци – простору и як главна комуникацийна и безпечна система одредзує гранїци медзи безпечносцу нукашнього и швета вонка зоз утвердзеня и достава символични и репрезентативни знаки. З капурами були обезпечени штредньовиковни утвердзеня, манастири, палати и вароши.

== История капурох ==
[[File:Aigues-Mortes.JPG|right|thumb|300px|Капура на твердинї]]Найстарши капури ше зявюю у глїбоким старим вику на преднїм востоку и у штреднєморскей обласци, а у Европи од утвердзених келтских городох. У 13. вику приходзи до наисце утведзених городох по упадох Монґолох 1241. року.

'''Капурка'''

[[File:Mala kapija2.jpg|right|thumb|300px|Мала древена капурка]]За мали побочни древени дзвери (дзверка) ше у давних часох гуторело капурка (серб. ''капиџик'').&lt;ref&gt;Вујаклија, Милан (1936—1937). Лексикон страних речи и израза. Београд: Геца Кон. б. 534&lt;/ref&gt; Тоти дзвери характеристични за городи зоз турску историю (Беоґрад, Вранє). З каждей турскей заградки, мали капурки водзели до сушедного двора. То було так же ше през тоти капурки могло висц на други конєц городу, а же би ше нє виходзело на улїчку.&lt;ref&gt;Каћански, Владислав Ст (2008). Стари изглед Београда. Београд: Српска књижевна задруга. б. 11.&lt;/ref&gt;

На руских и вообще войводянских обисцох таки капурки нє було. Капурка то мала капура през хтору уходза и виходза людзе пешо, або на [[Бициґла|бициґлох]].

== Функциї капурох ==
У одбрани городох уходи були найзагроженши места  и прето им ше указовала окремна повага. Под час найвекших нєщесцох (под час трицецрочних войнох) капури ше замуровали. Найзложенши системи ше будовали у вчасним новим чаше кед ше будовали даскельо капури хтори закривали єдна другу же би ше одбранєл город.

Главни капури були и стражарски места зоз хторих ше гражданє опоминали на огень або напад нєприятеля. Пре тоту причину, на капури ше находзели [[Дзвон|дзвони]]. Тоти функциї ше з часом престали хасновац, та капура постала место ремеселнїцкей продукциї прето же ремеселнїк ту нїкому нє завадзал зоз гласну роботу.

Капури звичайно перши елемент хтори нащивитель видзи при уходзе до варошу и вони ше будую так же би приказовали богатство. Дакеди су барз прикрашени. Даєдни капури траца свойо охранююци улоги  и маю лєм репрезентативни, як наприклад тоти на уходзе на [[Теметов|теметови]] або до [[Парк природи|паркох.]]

Капура була символ и самого городу и до нєй ше укладали символи городу. Дакеди после вибудови капури нє остало пенєжи за будованє мурискох, та капура постала лєм символична часц утвердзеня (твердинї).

Попри уходу до твердинї, „капура“ назва за дзвери або уход до двора (або хижи).

'''Капури на руских и войводянских обисцох'''

[[File:Wiki.Vojvodina III Ulica Matice srpske 020.jpg|right|thumb|300px|Хижа зоз капуру у Войводини]]Капура ше найчастейше прави з древа, а у новшим чаше и зоз металу або кованого желєза.
 
Скорей велькосц капури як и прикраски були статусни символ ґазди, та при богатих капури були вельки и прикрашени з резбареньом або зоз металнима оковами. Звичайно у ґаздовстве була главна капура (велька капура) хтора служела як главни уход (за коч), а була и єдна або два менши капурки як помоцни уходи - виходи.
 
[[File:Vojvodanska kuća sa baroknim uticajima.JPG|right|thumb|300px|Стара войводянска хижа зоз металну капуру]]Було по наших валалох и такволани ''айфорт'' капури. Нашо людзе их правели по углядзе на стари швабски хижи. Вони були древени, цифровани, зоз склами при верху хтори могли буц у вецей [[Фарба|фарбох.]] Роздвойовали на поли вельку хижу. На тих капурох ше єдна менша часц отверала як капурка (за преходзенє людзох), а векша часц за уходзенє и виходзенє кочох, чейзох, каруцох итд.

Капура тиж место дзе домашнї дочекує и випровадза госца хторому жада указац окремну чесц.

Слово ''капура'' може означовац и рампу:

''Кед обачел, же идзе гайзибан, ... знал же „бохтер” завар капуру.''

У спортскей терминолоґиї, слово капура може значиц „ґол”:

''Ґолман и бекове бранєли свою капуру.''

Тиж тото слово може значиц и брану на шлайсу и под. хтора завера воду: 

''У Дунаю вода так наросла же вишла поверх капури хтора завера уход води зоз беґелю до Дунаю.''

'''Фразеолоґия:'''

'''Капура на дєрму''': Капури (на старинских хижох) ше нє отверало на штредку, алє на єден бок, таки капури ше ище волали ''на'' ''дєрму''. Од конца капури ишол штранґ на други край, прейґ слупа на хторим капура вишела, на нїм було обешене даяке желєзо, хторе нє допущовало же би ше капура звишовала.

'''Патриц як целє на нову капуру''' - патриц нє похопююци: 

''Як ти то, бабо, думаш? – питам ше и патрим на ню як целє на нову капуру.''

'''Панталонки на капурку''' – панталонки з розпором (отвором) медзи ногами, з гамовами:

''Хлапчикове ... ношели панталонки по горе ... на предку була таблїчка ... „ножки” (ногавки) мали длугоки по костки. Медзи ногами, на предку и на задку'' ''бул розпор ... Таки панталонки ше волали на капурку.''

''Нолє ище по єдну тоту капуркову''  – хлопи гуторя кед ше запию у дакого и уж им досц напою, алє им ище жаданє по єден погар вєдно попиц.

== Ґалерия ==
&lt;gallery&gt;
Файл:Wooden gate in Okochi Sanso Garden, Kyoto, Japan.jpg|Древена капура
Файл:Wrought-iron gate and abandoned farmyard.jpg|Желєзна капура
Файл:Ornamental gateway - geograph.org.uk - 4898120.jpg|Украшена капура
Файл:Old City Gate (NBY 8200).jpg|Стара городска капура
&lt;/gallery&gt;

== Литература ==
* [https://sr.wikipedia.org/sr-ec/ Капија]
* ''Словнїк руского народного язика I, А – Н'', Нови Сад 2017, б. 576.

== Вонкашня вяза ==
{{Commonscat}}


== Референци ==
&lt;references /&gt;
[[Катеґория:Архитектура]]</text>
      <sha1>21wkdzubyooriwgu28xp09s6fwgu1o1</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Тартар</title>
    <ns>0</ns>
    <id>3308</id>
    <redirect title="Тартар (митолоґия)" />
    <revision>
      <id>20209</id>
      <timestamp>2026-07-25T14:29:30Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Sveletanka</username>
        <id>20</id>
      </contributor>
      <comment>Sveletanka преместио је страницу [[Тартар]] на [[Тартар (митолоґия)]]: Правилан назив</comment>
      <origin>20209</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="57" sha1="217yfvh19effy1tq7ypx6mq22wn0835" xml:space="preserve">#Преусмери [[Тартар (митолоґия)]]</text>
      <sha1>217yfvh19effy1tq7ypx6mq22wn0835</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Мех за спанє</title>
    <ns>0</ns>
    <id>3309</id>
    <revision>
      <id>20213</id>
      <timestamp>2026-07-25T15:36:24Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Ksanvu</username>
        <id>1030</id>
      </contributor>
      <comment>Нова страница: Мех за спанє то защитни мех у хторим особа може спац исто як и у посцелї. Його основна наменка оможлївиц цеплоту и изолацию, при чим до одредзеней мири щици и од витру, атмосферских паданьох и скрива особу од поглядох. Долня – основна часц меха за спанє напр…</comment>
      <origin>20213</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3994" sha1="71p5gaedhl15i5lfk8bu3cov7k1d4zc" xml:space="preserve">Мех за спанє то защитни мех у хторим особа може спац исто як и
у посцелї. Його основна наменка оможлївиц цеплоту и изолацию,
при чим до одредзеней мири щици и од витру, атмосферских
паданьох и скрива особу од поглядох. Долня – основна часц меха
за спанє направена углавним так же би ублажовала нєприємносц
(кед нєровне) на жеми, або ше за ище векше ублажованє
комбинує зоз подлогу направену за тоту наменку.
Шатор по шицких аспектох лагодносци и защити лєпши як мех за
спанє, з тим же шатор векши и чежши, та и нєзґрапни за ношенє.
Мех за спанє мож хасновац зоз комбинацию шатра, прето же нє
препущує воду хтора може пречуриц у цеку даякей нєпогоди.
Випатрунок меха за спанє
Мех за спанє ма правоуглову форму и капча ше на цибзар. Таки
мех за спанє вигодни за одпочивок у условийох кампованя, хтори
нє вязани за вельки пременки и стабилносц хвилї. Мех за спанє
тей файти може ше одкапчац и хасновац як покровец.
Мех за спанє у форми трапеза зужує ше на дну, а тиж ма и
капулячу хтора пристава коло глави. Цибзар ше звичайно нє
одкапчує по дно меха. Мех за спанє зоз пиря вигоднєйши за
чежше горяцство, за пендранє на вельки висоти, арктични
експедициї и жимске горяцство; прето же забера менєй простору
и лєпше затримує цеплоту, алє є чежши за продукцию. Жимски
мехи за спанє дизайновани так же можу витримац температуру и
до −30°C. Тиж можу буц наполнєти зоз пирйом лєбо синтетичним
материялом. Нє чежки су, маю коло 0.5 kg.
Материяли за мехи за спанє
Мехи за спанє ше розликую по рижнородносци изолацийного
материяла. Главна изолация меха за спанє то пирє и синтетични
материяли.

-- Пирйови мех за спанє найлєпше затримує цеплоту, упива влагу,
слабше ше суши и пирє почина буц нє квалитетне кед є мокре
(збива ше) алє є вельо лєгчейше од синтетичних материялох.
Пирє у меху за спанє нє треба же би ше збивало. Медзитим, вше
ше муши почитовац правилну розмиру компонентох же би
полнєнє було одвитуюцого квалитету.
-- Синтетични мех за спанє упива влагу, лєгчейше ше суши и
швидше ше враца до своєй форми, забера менєй простору кед
ше го посклада. Термично-изолацийни прикмети розличних
синтетичних материялох варирую, а модерни синтетични мехи за
спанє можу затримац цеплоту исто так як и мех за спанє зоз пиря.</text>
      <sha1>71p5gaedhl15i5lfk8bu3cov7k1d4zc</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>20214</id>
      <parentid>20213</parentid>
      <timestamp>2026-07-25T15:54:32Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Ksanvu</username>
        <id>1030</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>Форматированє бока</comment>
      <origin>20214</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4222" sha1="i4nj3gbd0llii9dtl3pid7qx2bemzzq" xml:space="preserve">'''Мех за спанє''' то защитни мех у хторим особа може спац исто як и у посцелї. Його основна наменка оможлївиц цеплоту и изолацию, при чим до одредзеней мири щици и од витру, атмосферских паданьох и скрива особу од поглядох. Долня – основна часц меха за спанє направена углавним так же би ублажовала нєприємносц (кед нєровне) на жеми, або ше за ище векше ублажованє комбинує зоз подлогу направену за тоту наменку. 

Шатор по шицких аспектох лагодносци и защити лєпши як мех за
спанє, з тим же шатор векши и чежши, та и нєзґрапни за ношенє. Мех за спанє мож хасновац зоз комбинацию шатра, прето же нє препущує воду хтора може пречуриц у цеку даякей нєпогоди. 

Випатрунок меха за спанє 

Мех за спанє ма правоуглову форму и капча ше на цибзар. Таки мех за спанє вигодни за одпочивок у условийох кампованя, хтори нє вязани за вельки пременки и стабилносц хвилї. Мех за спанє тей файти може ше одкапчац и хасновац як покровец. Мех за спанє у форми трапеза зужує ше на дну, а тиж ма и капулячу хтора пристава коло глави. Цибзар ше звичайно нє одкапчує по дно меха.

Мех за спанє зоз [[Пирє|пиря]] вигоднєйши за чежше горяцство, за пендранє на вельки висоти, арктични експедициї и жимске горяцство; прето же забера менєй простору и лєпше затримує [[Температура|цеплоту,]] алє є чежши за продукцию. Жимски мехи за спанє дизайновани так же можу витримац температуру и до −30°C. Тиж можу буц наполнєти зоз пирйом лєбо синтетичним материялом. Нє чежки су, маю коло 0.5 kg.

Материяли за мехи за спанє

Мехи за спанє ше розликую по рижнородносци изолацийного материяла. Главна изолация меха за спанє то пирє и синтетични материяли.

● Пирйови мех за спанє найлєпше затримує цеплоту, упива влагу, слабше ше суши и пирє почина буц нє квалитетне кед є мокре (збива ше) алє є вельо лєгчейше од синтетичних материялох. Пирє у меху за спанє нє треба же би ше збивало. Медзитим, вше ше муши почитовац правилну розмиру компонентох же би полнєнє було одвитуюцого квалитету.

● Синтетични мех за спанє упива влагу, лєгчейше ше суши и швидше ше враца до своєй форми, забера менєй простору кед ше го посклада. 

Термично-изолацийни прикмети розличних синтетичних материялох варирую, а модерни синтетични мехи за спанє можу затримац цеплоту исто так як и мех за спанє зоз пиря.

== Вонкашнз взза ==
* https://www.gorgany.com/pro/spalnyi-mishok-dlia-zymovyh-

pohodiv/ Що варто знати про зимові спальники</text>
      <sha1>i4nj3gbd0llii9dtl3pid7qx2bemzzq</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>20216</id>
      <parentid>20214</parentid>
      <timestamp>2026-07-25T17:04:56Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>ОленкаБТ</username>
        <id>1579</id>
      </contributor>
      <comment>Медзинаслови, викивязи, подробносци</comment>
      <origin>20216</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4292" sha1="2ug0rsldcqxzo92ez3tsut3u8ozngvr" xml:space="preserve">'''Мех за спанє''' то защитни мех у хторим особа може спац исто як и у [[Посцель|посцелї]]. Його основна наменка оможлївиц цеплоту и изолацию, при чим до одредзеней мири щици и од витру, атмосферских паданьох и скрива особу од поглядох. Долня – основна часц меха за спанє направена углавним так же би ублажовала нєприємносц (кед нєровне) на жеми, або ше за ище векше ублажованє комбинує зоз подлогу направену за тоту наменку. 

Шатор по шицких аспектох лагодносци и защити лєпши як мех за спанє, з тим же шатор векши и чежши, та и нєзґрапни за ношенє. Мех за спанє мож хасновац зоз комбинацию шатра, прето же нє препущує воду хтора може пречуриц у цеку даякей нєпогоди. 

== Випатрунок меха за спанє ==
Мех за спанє ма правоуглову форму и капча ше на цибзар. Таки мех за спанє вигодни за одпочивок у условийох кампованя, хтори нє вязани за вельки пременки и стабилносц хвилї. Мех за спанє тей файти може ше одкапчац и хасновац як покровец. Мех за спанє у форми трапеза зужує ше на дну, а тиж ма и капулячу хтора пристава коло глави. Цибзар ше звичайно нє одкапчує по дно меха.

Мех за спанє зоз [[Пирє|пиря]] вигоднєйши за чежше горяцство, за пендранє на вельки висоти, арктични експедициї и жимске горяцство; прето же забера менєй простору и лєпше затримує [[Температура|цеплоту,]] алє є чежши за продукцию. Жимски мехи за спанє дизайновани так же можу витримац [[Температура|температуру]] и до −30°C. Тиж можу буц наполнєти зоз пирйом лєбо синтетичним материялом. Нє чежки су, маю коло 0.5 kg.

== Материяли за мехи за спанє ==
Мехи за спанє ше розликую по рижнородносци изолацийного материяла. Главна изолация меха за спанє то пирє и синтетични материяли.

● Пирйови мех за спанє найлєпше затримує цеплоту, упива [[Влага|влагу]], слабше ше суши и пирє почина буц нє квалитетне кед є мокре (збива ше) алє є вельо лєгчейше од синтетичних материялох. Пирє у меху за спанє нє треба же би ше збивало. Медзитим, вше ше муши почитовац правилну розмиру компонентох же би полнєнє було одвитуюцого квалитету.

● Синтетични мех за спанє упива влагу, лєгчейше ше суши и швидше ше враца до своєй форми, забера менєй простору кед ше го посклада. 

Термично-изолацийни прикмети розличних синтетичних материялох варирую, а модерни синтетични мехи за спанє можу затримац цеплоту исто так як и мех за спанє зоз пиря.

== Вонкашнз взза ==
* https://www.gorgany.com/pro/spalnyi-mishok-dlia-zymovyh-

pohodiv/ Що варто знати про зимові спальники</text>
      <sha1>2ug0rsldcqxzo92ez3tsut3u8ozngvr</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>20231</id>
      <parentid>20216</parentid>
      <timestamp>2026-07-26T07:19:04Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Sveletanka</username>
        <id>20</id>
      </contributor>
      <comment>ушорйованє</comment>
      <origin>20231</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4424" sha1="o39r5pie59ydwrec2plcm2eeb7xopiy" xml:space="preserve">'''Мех за спанє''' то защитни мех у хторим особа може спац исто як и у [[Посцель|посцелї]]. Його основна наменка оможлївиц цеплоту и изолацию, при чим до одредзеней мири щици и од витру, атмосферских паданьох и скрива особу од поглядох. Долня – основна часц меха за спанє направена углавним так же би ублажовала нєприємносц (кед нєровне) на жеми, або ше за ище векше ублажованє комбинує зоз подлогу направену за тоту наменку. 

Шатор по шицких аспектох лагодносци и защити лєпши як мех за спанє, з тим же шатор векши и чежши, та и нєзґрапни за ношенє. Мех за спанє мож хасновац зоз комбинацию шатра, прето же нє препущує воду хтора може пречуриц у цеку даякей нєпогоди. 

== Випатрунок меха за спанє ==
Мех за спанє ма правоуглову форму и капча ше на цибзар. Таки мех за спанє вигодни за одпочивок у условийох кампованя, хтори нє вязани за вельки пременки и стабилносц хвилї. Мех за спанє тей файти може ше одкапчац и хасновац як покровец. Мех за спанє у форми трапеза зужує ше на дну, а тиж ма и капулячу хтора пристава коло глави. Цибзар ше звичайно нє одкапчує по дно меха.

Мех за спанє зоз [[Пирє|пиря]] вигоднєйши за даєдни файти [[Спорт|спорта]]: чежше горяцство, за пендранє на вельки висоти, арктични експедициї и жимске горяцство, прето же забера менєй простору и лєпше затримує [[Температура|цеплоту,]] алє є чежши за продукцию. Жимски мехи за спанє дизайновани так же можу витримац [[Температура|температуру]] и до −30°C. Тиж можу буц наполнєти зоз пирйом лєбо синтетичним материялом. Нє чежки су, маю коло 0.5 kg.

== Материяли за мехи за спанє ==
Мехи за спанє ше розликую по рижнородносци изолацийного материяла. Главна изолация меха за спанє то пирє и синтетични материяли.

● Пирйови мех за спанє найлєпше затримує цеплоту, упива [[Влага|влагу]], слабше ше суши и пирє почина буц нє квалитетне кед є мокре (збива ше) алє є вельо лєгчейше од синтетичних материялох. Пирє у меху за спанє нє треба же би ше збивало. Медзитим, вше ше муши почитовац правилну розмиру компонентох же би полнєнє було одвитуюцого квалитету.

● Синтетични мех за спанє упива влагу, лєгчейше ше суши и швидше ше враца до своєй форми, забера менєй простору кед ше го посклада. 

Термично-изолацийни прикмети розличних синтетичних материялох варирую, а модерни синтетични мехи за спанє можу затримац цеплоту исто так як и мех за спанє зоз пиря.

== Вонкашня вяза ==
* [https://www.gorgany.com/pro/spalnyi-mishok-dlia-zymovyh-pohodiv/    Що варто знати про зимові спальники], ''www.gorgany.com'' 


[[Катеґория:Опрема за спорт]]</text>
      <sha1>o39r5pie59ydwrec2plcm2eeb7xopiy</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>20235</id>
      <parentid>20231</parentid>
      <timestamp>2026-07-26T08:36:38Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Olirk55</username>
        <id>19</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>Уложени фотоґрафиї</comment>
      <origin>20235</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="5030" sha1="kjz7j66hh0eqkh7q8q8ibp8jkub3hz3" xml:space="preserve">[[File:Mummy bag.jpg|right|thumb|400x400px|Мех за спанє]]'''Мех за спанє''' то защитни мех у хторим особа може спац исто як и у [[Посцель|посцелї]]. Його основна наменка оможлївиц цеплоту и изолацию, при чим до одредзеней мири щици и од витру, атмосферских паданьох и скрива особу од поглядох. Долня – основна часц меха за спанє направена углавним так же би ублажовала нєприємносц (кед нєровне) на жеми, або ше за ище векше ублажованє комбинує зоз подлогу направену за тоту наменку. 

Шатор по шицких аспектох лагодносци и защити лєпши як мех за спанє, з тим же шатор векши и чежши, та и нєзґрапни за ношенє. Мех за спанє мож хасновац зоз комбинацию шатра, прето же нє препущує воду хтора може пречуриц у цеку даякей нєпогоди. 

== Випатрунок меха за спанє ==
Мех за спанє ма правоуглову форму и капча ше на цибзар. Таки мех за спанє вигодни за одпочивок у условийох кампованя, хтори нє вязани за вельки пременки и стабилносц хвилї. Мех за спанє тей файти може ше одкапчац и хасновац як покровец. Мех за спанє у форми трапеза зужує ше на дну, а тиж ма и капулячу хтора пристава коло глави. Цибзар ше звичайно нє одкапчує по дно меха.
[[File:Bivouac2.jpg|right|thumb|300x300px|Мех за спанє, вжиме на нїзких температурох]]
Мех за спанє зоз [[Пирє|пиря]] вигоднєйши за даєдни файти [[Спорт|спорта]]: чежше горяцство, за пендранє на вельки висоти, арктични експедициї и жимске горяцство, прето же забера менєй простору и лєпше затримує [[Температура|цеплоту,]] алє є чежши за продукцию. Жимски мехи за спанє дизайновани так же можу витримац [[Температура|температуру]] и до −30°C. Тиж можу буц наполнєти зоз пирйом лєбо синтетичним материялом. Нє чежки су, маю коло 0.5 kg.

== Материяли за мехи за спанє ==
Мехи за спанє ше розликую по рижнородносци изолацийного материяла. Главна изолация меха за спанє то пирє и синтетични материяли.

● Пирйови мех за спанє найлєпше затримує цеплоту, упива [[Влага|влагу]], слабше ше суши и пирє почина буц нє квалитетне кед є мокре (збива ше) алє є вельо лєгчейше од синтетичних материялох. Пирє у меху за спанє нє треба же би ше збивало. Медзитим, вше ше муши почитовац правилну розмиру компонентох же би полнєнє було одвитуюцого квалитету.

● Синтетични мех за спанє упива влагу, лєгчейше ше суши и швидше ше враца до своєй форми, забера менєй простору кед ше го посклада. 

Термично-изолацийни прикмети розличних синтетичних материялох варирую, а модерни синтетични мехи за спанє можу затримац цеплоту исто так як и мех за спанє зоз пиря.

== Вонкашня вяза ==
* [https://www.gorgany.com/pro/spalnyi-mishok-dlia-zymovyh-pohodiv/    Що варто знати про зимові спальники], ''www.gorgany.com''
* Ross Milar, A short history of sleeping bags., ''Wilderness'',&amp;#x200E; 11 juin 2011 [https://www.wildernessmag.co.nz/short-history-sleeping-bags/ &lt;small&gt;lire en ligne] [archive])
* [https://www.phdesigns.co.uk/catalog/product?cat=118&amp;products_id=241  Hispar 1200 Down Sleeping Bag][https://www.phdesigns.co.uk/catalog/product?cat=118&amp;products_id=241 [archive], sur ''phdesigns.co.uk'' (consulté le 20 janvier 2010) 


[[Катеґория:Опрема за спорт]]</text>
      <sha1>kjz7j66hh0eqkh7q8q8ibp8jkub3hz3</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>20237</id>
      <parentid>20235</parentid>
      <timestamp>2026-07-26T08:39:27Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Olirk55</username>
        <id>19</id>
      </contributor>
      <minor />
      <origin>20237</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="5044" sha1="n3bkp3o4e4ins3crmvf03cgy5fm8xk5" xml:space="preserve">[[File:Mummy bag.jpg|right|thumb|400x400px|Мех за спанє]]'''Мех за спанє''' то защитни мех у хторим особа може спац исто як и у [[Посцель|посцелї]]. Його основна наменка оможлївиц цеплоту и изолацию, при чим до одредзеней мири щици и од витру, атмосферских паданьох и скрива особу од поглядох. Долня – основна часц меха за спанє направена углавним так же би ублажовала нєприємносц (кед нєровне) на жеми, або ше за ище векше ублажованє комбинує зоз подлогу направену за тоту наменку. 

Шатор по шицких аспектох лагодносци и защити лєпши як мех за спанє, з тим же шатор векши и чежши, та и нєзґрапни за ношенє. Мех за спанє мож хасновац зоз комбинацию шатра, прето же нє препущує воду хтора може пречуриц у цеку даякей нєпогоди. 

== Випатрунок меха за спанє ==
Мех за спанє ма правоуглову форму и капча ше на цибзар. Таки мех за спанє вигодни за одпочивок у условийох кампованя, хтори нє вязани за вельки пременки и стабилносц хвилї. Мех за спанє тей файти може ше одкапчац и хасновац як покровец. Мех за спанє у форми трапеза зужує ше на дну, а тиж ма и капулячу хтора пристава коло глави. Цибзар ше звичайно нє одкапчує по дно меха.
[[File:Bivouac2.jpg|right|thumb|300x300px|Мех за спанє, вжиме на нїзких температурох]]
Мех за спанє зоз [[Пирє|пиря]] вигоднєйши за даєдни файти [[Спорт|спорта]]: чежше горяцство, за пендранє на вельки висоти, арктични експедициї и жимске горяцство, прето же забера менєй простору и лєпше затримує [[Температура|цеплоту,]] алє є чежши за продукцию. Жимски мехи за спанє дизайновани так же можу витримац [[Температура|температуру]] и до −30°C. Тиж можу буц наполнєти зоз пирйом лєбо синтетичним материялом. Нє чежки су, маю коло 0.5 kg.

== Материяли за мехи за спанє ==
Мехи за спанє ше розликую по рижнородносци изолацийного материяла. Главна изолация меха за спанє то пирє и синтетични материяли.

● Пирйови мех за спанє найлєпше затримує цеплоту, упива [[Влага|влагу]], слабше ше суши и пирє почина буц нє квалитетне кед є мокре (збива ше) алє є вельо лєгчейше од синтетичних материялох. Пирє у меху за спанє нє треба же би ше збивало. Медзитим, вше ше муши почитовац правилну розмиру компонентох же би полнєнє було одвитуюцого квалитету.

● Синтетични мех за спанє упива влагу, лєгчейше ше суши и швидше ше враца до своєй форми, забера менєй простору кед ше го посклада. 

Термично-изолацийни прикмети розличних синтетичних материялох варирую, а модерни синтетични мехи за спанє можу затримац цеплоту исто так як и мех за спанє зоз пиря.

== Вонкашня вяза ==
* [https://www.gorgany.com/pro/spalnyi-mishok-dlia-zymovyh-pohodiv/    Що варто знати про зимові спальники], ''www.gorgany.com''
* Ross Milar, A short history of sleeping bags., ''Wilderness'',&amp;#x200E; 11 juin 2011 [https://www.wildernessmag.co.nz/short-history-sleeping-bags/ &lt;small&gt;lire en ligne] [archive])
* [https://www.phdesigns.co.uk/catalog/product?cat=118&amp;products_id=241  Hispar 1200 Down Sleeping Bag][https://www.phdesigns.co.uk/catalog/product?cat=118&amp;products_id=241 [archive], sur ''phdesigns.co.uk'' (consulté le 20 janvier 2010) 
{{Commonscat}}

[[Катеґория:Опрема за спорт]]</text>
      <sha1>n3bkp3o4e4ins3crmvf03cgy5fm8xk5</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Чиґра</title>
    <ns>0</ns>
    <id>3310</id>
    <revision>
      <id>20219</id>
      <timestamp>2026-07-25T18:49:36Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Ksanvu</username>
        <id>1030</id>
      </contributor>
      <comment>Нова страница: Чиґра то конусне бависко округластого цела и з оштрим кончистим дном. Направена є же би ше окруцала коло своєй вертикалней оси, балансуюци на верху з прикмету жироскопского ефекта.  Кед ше чиґру активує и вона ше почина рушац, звичайно ше почнє гойсац пар с…</comment>
      <origin>20219</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="9147" sha1="8fscfrpp6ogall0hia8vi88v8jlwiit" xml:space="preserve">Чиґра то конусне бависко округластого цела и з оштрим кончистим дном. Направена є же би ше окруцала коло своєй вертикалней оси, балансуюци на верху з прикмету жироскопского ефекта.

Кед ше чиґру активує и вона ше почина рушац, звичайно ше почнє гойсац пар секунди, вец ше вертикално обраца єден час, и ознова ше почнє гойсац зоз вше векшу амплитуду, и на концу пада и вивраци ше на бок, пре траценє енерґиї.

Чиґри постоя рижнородни и направени су зоз розличних материялох, углавним зоз древа, глїни, керамики, металу и пластики, часто зоз металним верхом. У природи мож видзиц рижни форми хтори здабу на чиґру напр. жалудз, мак, семенко/нашенько з явора випатра як &quot;мотильчки&quot;, школька з кончистим верхом итд. Перша чиґра пренайдзена зоз периода пред коло три и пол тисячи роки п.н.е. а розличини народи приходзели на задумку як направиц чиґру.

Чиґра ше може активовац:

--- рушиц зоз пальцами –зоз заобрацаньом малого верщка на верху,

--- зоз потаргованьом порващка хтори обмотани коло цела

Постої файта чиґри хтора ма ярчки, предвидзени же би ше коло нїх обмотал порвазок. Знац обрацац таки чиґри то наисце схопносц, прето же нє єдноставно поставиц чиґру правилно и нагло поцагнуц порващок обмотани коло чиґри, же би ше зоз тим рухом дало замах за цо длугше обрацанє.

-- з помоцу уградзеного спиралного фуровика.

Чиґри хтори ше порушую з батощком

За тоту окремну файту чиґри ше дума же єй походзенє у Китаю, а же Европейци за ню дознали у 14. вику. Археолоґове таки чиґри пренашли при народох у Европи, у Сиверней и Южней Америки, на островох у Цихим океану, у Индиї и Африки.

---Дзецинске бависко на дну заоштрене-кончисте, а на верху преширене, хторе ше обраца кед ше го вдери з батощком.

Чиґри хтори ше обрацаю зоз вдеренями зоз батощком правени  зоз древа, печеней глїни, дакеди и зоз каменя. У 18. вику було и желєзни чиґри предвидзени за бавенє а хтори би ше обрацали на залядзеней поверхносци (на лядзе) озерох и рикох.

Китайска чиґра

Китайска чиґра то окремна файта чиґри хтора ше состої зоз сферного цела и палїчкастого тримача. Кед ше китайска чиґра заокруца, вона ше перше обраци як и звичайна чиґра. Медзитим, пре вельку угласту швидкосц, єй тримач ше вше баржей нагина на долу и у хвильки кед дотхнє подлогу чиґра ше подполно обраци и почина ше обрацац на тримачу. Обрацанє  виволує хвилькову силу пре тренє по поверхносци. Єй швидкосц ше зменшує, чиґра траци стабилносц и пада.[2]

Интересантне же кед ше китайска чиґра обраци у рушаню, вона подзвигнє свой центер маси и почина ротировац у процивним напряме.

Исти ефект ше може посцигнуц и зоз твардо увареним вайцом, лабду за раґби або округластим каменьчком.[3]

ФОТО уложиц!!!

Таки бависка ше хасную од давна и то як поєдинєчне бависко або як змагательни бависка у ґрупи. Теди ше кажди бавяч намага отримац чиґру же би ше цо длужей обрацала або же би посцигла даяки други циль. Даєдни чиґри маю фасетирани цела зоз символами або надписами и хасную ше як ,,случайни'' коцочки у бависку або за пророкованє и ритуални наменки.

История и походзенє

ФОТО: Старогимска древена чиґра, зоз Тебтиниса (Єгипет), датує зоз периода од 1. до 3. вику новей ери.

Чиґри ше зявели нєзависно у рижних културох ширцом швета и предпоставя ше же су єдни зоз найстарших познатих бавискох хтори одкрили археолоґове. Викопани су на шицких континентох окрем на Антарктику. Напр., чиґри хтори датирую зоз коло 1250. року п.н.е. пренайдзени у Китаю, док видлабана древена чиґра зоз приблїжно 2000. року п.н.е. одкрита у Тутанкамоновим гробе.[1][2] Чиґри хасновани як бависка у старим Риме.[3]

Файти чиґрох

Найєдноставнєйша чиґра то чиґра направена у форми копи, з додатком на горнїм боку преширеней часци. Додаток служи як тримач, хтори мож влапиц зоз пальцами, постави ше чиґру на подлогу, барз заокруца и пущи же би ше обрацала єден час. После ше окруцанє поступнє спомалшує и помалки става и пада „на бок”. Зоз такима чиґрами ше можу  похвалїц розлични култури, од Япону, прейґ Нємацкей, Польскей, Кореї, Французкей, Шкотскей, по нашу жем.

Мож повесц же єст вецей способи порушованя чиґри-врецена: обрацанє на други конєц оси, спомоцу спирали, маґнетних польох, односно ротацию маґнетних часцох на окремних плочох з подлогу.

Инши наменки чиґри

Попри другиих бавискох, чиґри ше хасновали и за коцканє и пророкованє. Даєдни дружтвени бависка хасновали чиґру як маскоту-коцочку хтора мала улогу потрафиц и злєпшац намислом резултати. (4 анґ)

Демонстрациї зоз чиґру приказали прикмети фарбох, як цо то зробели Джеймс Дейвид Форбс и Джеймс Клерк Максвел на Максвеловом диску (видети троугао боја), зоз швидким окруцаньом чиґри, Форбс створел илузию єдней фарби хтора була мишанїна основних фарбох:[5 анґл.] Резултат такого демонстрованя фарбох, фарби випадли иншаки, як цо ше зна яки су зоз класичним мишаньом фарбох (напр. белава и жовта фарба нє творя желєну алє целовкасту ниянсу итд).

ФОТО Максвелова чиґра у фарби (1895) и єднє зоз часописа „Популарне науке месечно“ (1877)

Максвел пошол крочай далєй хаснуюци кружну скалу коло рубца зоз хторим мерал одношенє примарних фарбох, вибераюци цинобер, смараґд и ултрамарин.[6]</text>
      <sha1>8fscfrpp6ogall0hia8vi88v8jlwiit</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>20220</id>
      <parentid>20219</parentid>
      <timestamp>2026-07-25T18:52:19Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Ksanvu</username>
        <id>1030</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>Мали корекциї</comment>
      <origin>20220</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="9172" sha1="0mmscvkd2ifruvpn7cjdepzs9ozlh9o" xml:space="preserve">Чиґра то конусне бависко округластого цела и з оштрим кончистим дном. Направена є же би ше окруцала коло своєй вертикалней оси, балансуюци на верху з прикмету жироскопского ефекта.

Кед ше чиґру активує и вона ше почина рушац, звичайно ше почнє гойсац пар секунди, вец ше вертикално обраца єден час, и ознова ше почнє гойсац зоз вше векшу амплитуду, и на концу пада и вивраци ше на бок, пре траценє енерґиї.

Чиґри постоя рижнородни и направени су зоз розличних материялох, углавним зоз древа, глїни, керамики, металу и пластики, часто зоз металним верхом. У природи мож видзиц рижни форми хтори здабу на чиґру напр. жалудз, мак, семенко/нашенько з явора випатра як &quot;мотильчки&quot;, школька з кончистим верхом итд. Перша чиґра пренайдзена зоз периода пред коло три и пол тисячи роки п.н.е. а розличини народи приходзели на задумку як направиц чиґру.

Чиґра ше може активовац:

--- рушиц зоз пальцами –зоз заобрацаньом малого верщка на верху,

--- зоз потаргованьом порващка хтори обмотани коло цела

Постої файта чиґри хтора ма ярчки, предвидзени же би ше коло нїх обмотал порвазок. Знац обрацац таки чиґри то наисце схопносц, прето же нє єдноставно поставиц чиґру правилно и нагло поцагнуц порващок обмотани коло чиґри, же би ше зоз тим рухом дало замах за цо длугше обрацанє.

-- з помоцу уградзеного спиралного фуровика.

== Чиґри хтори ше порушую з батощком ==
За тоту окремну файту чиґри ше дума же єй походзенє у Китаю, а же Европейци за ню дознали у 14. вику. Археолоґове таки чиґри пренашли при народох у Европи, у Сиверней и Южней Америки, на островох у Цихим океану, у Индиї и Африки.

---Дзецинске бависко на дну заоштрене-кончисте, а на верху преширене, хторе ше обраца кед ше го вдери з батощком.

Чиґри хтори ше обрацаю зоз вдеренями зоз батощком правени  зоз древа, печеней глїни, дакеди и зоз каменя. У 18. вику було и желєзни чиґри предвидзени за бавенє а хтори би ше обрацали на залядзеней поверхносци (на лядзе) озерох и рикох.

== Китайска чиґра ==
Китайска чиґра то окремна файта чиґри хтора ше состої зоз сферного цела и палїчкастого тримача. Кед ше китайска чиґра заокруца, вона ше перше обраци як и звичайна чиґра. Медзитим, пре вельку угласту швидкосц, єй тримач ше вше баржей нагина на долу и у хвильки кед дотхнє подлогу чиґра ше подполно обраци и почина ше обрацац на тримачу. Обрацанє  виволує хвилькову силу пре тренє по поверхносци. Єй швидкосц ше зменшує, чиґра траци стабилносц и пада.[2]

Интересантне же кед ше китайска чиґра обраци у рушаню, вона подзвигнє свой центер маси и почина ротировац у процивним напряме.

Исти ефект ше може посцигнуц и зоз твардо увареним вайцом, лабду за раґби або округластим каменьчком.[3]

ФОТО уложиц!!!

Таки бависка ше хасную од давна и то як поєдинєчне бависко або як змагательни бависка у ґрупи. Теди ше кажди бавяч намага отримац чиґру же би ше цо длужей обрацала або же би посцигла даяки други циль. Даєдни чиґри маю фасетирани цела зоз символами або надписами и хасную ше як ,,случайни'' коцочки у бависку або за пророкованє и ритуални наменки.

== История и походзенє ==
ФОТО: Старогимска древена чиґра, зоз Тебтиниса (Єгипет), датує зоз периода од 1. до 3. вику новей ери.

Чиґри ше зявели нєзависно у рижних културох ширцом швета и предпоставя ше же су єдни зоз найстарших познатих бавискох хтори одкрили археолоґове. Викопани су на шицких континентох окрем на Антарктику. Напр., чиґри хтори датирую зоз коло 1250. року п.н.е. пренайдзени у Китаю, док видлабана древена чиґра зоз приблїжно 2000. року п.н.е. одкрита у Тутанкамоновим гробе.[1][2] Чиґри хасновани як бависка у старим Риме.[3]

== Файти чиґрох ==
Найєдноставнєйша чиґра то чиґра направена у форми копи, з додатком на горнїм боку преширеней часци. Додаток служи як тримач, хтори мож влапиц зоз пальцами, постави ше чиґру на подлогу, барз заокруца и пущи же би ше обрацала єден час. После ше окруцанє поступнє спомалшує и помалки става и пада „на бок”. Зоз такима чиґрами ше можу  похвалїц розлични култури, од Япону, прейґ Нємацкей, Польскей, Кореї, Французкей, Шкотскей, по нашу жем.

Мож повесц же єст вецей способи порушованя чиґри-врецена: обрацанє на други конєц оси, спомоцу спирали, маґнетних польох, односно ротацию маґнетних часцох на окремних плочох з подлогу.

== Инши наменки чиґри ==
Попри другиих бавискох, чиґри ше хасновали и за коцканє и пророкованє. Даєдни дружтвени бависка хасновали чиґру як маскоту-коцочку хтора мала улогу потрафиц и злєпшац намислом резултати. (4 анґ)

Демонстрациї зоз чиґру приказали прикмети фарбох, як цо то зробели Джеймс Дейвид Форбс и Джеймс Клерк Максвел на Максвеловом диску (видети троугао боја), зоз швидким окруцаньом чиґри, Форбс створел илузию єдней фарби хтора була мишанїна основних фарбох:[5 анґл.] Резултат такого демонстрованя фарбох, фарби випадли иншаки, як цо ше зна яки су зоз класичним мишаньом фарбох (напр. белава и жовта фарба нє творя желєну алє целовкасту ниянсу итд).

ФОТО Максвелова чиґра у фарби (1895) и єднє зоз часописа „Популарне науке месечно“ (1877)

Максвел пошол крочай далєй хаснуюци кружну скалу коло рубца зоз хторим мерал одношенє примарних фарбох, вибераюци цинобер, смараґд и ултрамарин.[6]</text>
      <sha1>0mmscvkd2ifruvpn7cjdepzs9ozlh9o</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>20221</id>
      <parentid>20220</parentid>
      <timestamp>2026-07-25T18:54:11Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Ksanvu</username>
        <id>1030</id>
      </contributor>
      <minor />
      <origin>20221</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="9174" sha1="fqhktnok2mgg5erqlk18hh1ugt5j7ic" xml:space="preserve">Чиґра то конусне бависко округластого цела и з оштрим кончистим дном. Направена є же би ше окруцала коло своєй вертикалней оси, балансуюци на верху з прикмету жироскопского ефекта.

Кед ше чиґру активує и вона ше почина рушац, звичайно ше почнє гойсац пар секунди, вец ше вертикално обраца єден час, и ознова ше почнє гойсац зоз вше векшу амплитуду, и на концу пада и вивраци ше на бок, пре траценє енерґиї.

Чиґри постоя рижнородни и направени су зоз розличних материялох, углавним зоз древа, глїни, керамики, металу и пластики, часто зоз металним верхом. У природи мож видзиц рижни форми хтори здабу на чиґру напр. жалудз, мак, семенко/нашенько з явора випатра як &quot;мотильчки&quot;, школька з кончистим верхом итд. Перша чиґра пренайдзена зоз периода пред коло три и пол тисячи роки п.н.е. а розличини народи приходзели на задумку як направиц чиґру.

Чиґра ше може активовац:

● рушиц зоз пальцами –зоз заобрацаньом малого верщка на верху,

● зоз потаргованьом порващка хтори обмотани коло цела

Постої файта чиґри хтора ма ярчки, предвидзени же би ше коло нїх обмотал порвазок. Знац обрацац таки чиґри то наисце схопносц, прето же нє єдноставно поставиц чиґру правилно и нагло поцагнуц порващок обмотани коло чиґри, же би ше зоз тим рухом дало замах за цо длугше обрацанє.

● з помоцу уградзеного спиралного фуровика.

== Чиґри хтори ше порушую з батощком ==
За тоту окремну файту чиґри ше дума же єй походзенє у Китаю, а же Европейци за ню дознали у 14. вику. Археолоґове таки чиґри пренашли при народох у Европи, у Сиверней и Южней Америки, на островох у Цихим океану, у Индиї и Африки.

● Дзецинске бависко на дну заоштрене-кончисте, а на верху преширене, хторе ше обраца кед ше го вдери з батощком.

Чиґри хтори ше обрацаю зоз вдеренями зоз батощком правени  зоз древа, печеней глїни, дакеди и зоз каменя. У 18. вику було и желєзни чиґри предвидзени за бавенє а хтори би ше обрацали на залядзеней поверхносци (на лядзе) озерох и рикох.

== Китайска чиґра ==
Китайска чиґра то окремна файта чиґри хтора ше состої зоз сферного цела и палїчкастого тримача. Кед ше китайска чиґра заокруца, вона ше перше обраци як и звичайна чиґра. Медзитим, пре вельку угласту швидкосц, єй тримач ше вше баржей нагина на долу и у хвильки кед дотхнє подлогу чиґра ше подполно обраци и почина ше обрацац на тримачу. Обрацанє  виволує хвилькову силу пре тренє по поверхносци. Єй швидкосц ше зменшує, чиґра траци стабилносц и пада.[2]

Интересантне же кед ше китайска чиґра обраци у рушаню, вона подзвигнє свой центер маси и почина ротировац у процивним напряме.

Исти ефект ше може посцигнуц и зоз твардо увареним вайцом, лабду за раґби або округластим каменьчком.[3]

ФОТО уложиц!!!

Таки бависка ше хасную од давна и то як поєдинєчне бависко або як змагательни бависка у ґрупи. Теди ше кажди бавяч намага отримац чиґру же би ше цо длужей обрацала або же би посцигла даяки други циль. Даєдни чиґри маю фасетирани цела зоз символами або надписами и хасную ше як ,,случайни'' коцочки у бависку або за пророкованє и ритуални наменки.

== История и походзенє ==
ФОТО: Старогимска древена чиґра, зоз Тебтиниса (Єгипет), датує зоз периода од 1. до 3. вику новей ери.

Чиґри ше зявели нєзависно у рижних културох ширцом швета и предпоставя ше же су єдни зоз найстарших познатих бавискох хтори одкрили археолоґове. Викопани су на шицких континентох окрем на Антарктику. Напр., чиґри хтори датирую зоз коло 1250. року п.н.е. пренайдзени у Китаю, док видлабана древена чиґра зоз приблїжно 2000. року п.н.е. одкрита у Тутанкамоновим гробе.[1][2] Чиґри хасновани як бависка у старим Риме.[3]

== Файти чиґрох ==
Найєдноставнєйша чиґра то чиґра направена у форми копи, з додатком на горнїм боку преширеней часци. Додаток служи як тримач, хтори мож влапиц зоз пальцами, постави ше чиґру на подлогу, барз заокруца и пущи же би ше обрацала єден час. После ше окруцанє поступнє спомалшує и помалки става и пада „на бок”. Зоз такима чиґрами ше можу  похвалїц розлични култури, од Япону, прейґ Нємацкей, Польскей, Кореї, Французкей, Шкотскей, по нашу жем.

Мож повесц же єст вецей способи порушованя чиґри-врецена: обрацанє на други конєц оси, спомоцу спирали, маґнетних польох, односно ротацию маґнетних часцох на окремних плочох з подлогу.

== Инши наменки чиґри ==
Попри другиих бавискох, чиґри ше хасновали и за коцканє и пророкованє. Даєдни дружтвени бависка хасновали чиґру як маскоту-коцочку хтора мала улогу потрафиц и злєпшац намислом резултати. (4 анґ)

Демонстрациї зоз чиґру приказали прикмети фарбох, як цо то зробели Джеймс Дейвид Форбс и Джеймс Клерк Максвел на Максвеловом диску (видети троугао боја), зоз швидким окруцаньом чиґри, Форбс створел илузию єдней фарби хтора була мишанїна основних фарбох:[5 анґл.] Резултат такого демонстрованя фарбох, фарби випадли иншаки, як цо ше зна яки су зоз класичним мишаньом фарбох (напр. белава и жовта фарба нє творя желєну алє целовкасту ниянсу итд).

ФОТО Максвелова чиґра у фарби (1895) и єднє зоз часописа „Популарне науке месечно“ (1877)

Максвел пошол крочай далєй хаснуюци кружну скалу коло рубца зоз хторим мерал одношенє примарних фарбох, вибераюци цинобер, смараґд и ултрамарин.[6]</text>
      <sha1>fqhktnok2mgg5erqlk18hh1ugt5j7ic</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>20222</id>
      <parentid>20221</parentid>
      <timestamp>2026-07-25T19:54:54Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Ksanvu</username>
        <id>1030</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>Форматированє референцох (часц)</comment>
      <origin>20222</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="10499" sha1="i94p3tx4tyiduyz6l62p1g0z0dltzp7" xml:space="preserve">'''Чиґра''' то конусне бависко округластого цела и з оштрим кончистим дном. Направена є же би ше окруцала коло своєй вертикалней оси, балансуюци на верху з прикмету жироскопского ефекта.

Кед ше чиґру активує и вона ше почина рушац, звичайно ше почнє гойсац пар секунди, вец ше вертикално обраца єден час, и ознова ше почнє гойсац зоз вше векшу амплитуду, и на концу пада и вивраци ше на бок, пре траценє [[Енерґия|енерґиї.]]

Чиґри постоя рижнородни и направени су зоз розличних материялох, углавним зоз древа, глїни, керамики, металу и пластики, часто зоз металним верхом. У природи мож видзиц рижни форми хтори здабу на чиґру напр. жалудз, мак, семенко/нашенько з явора випатра як &quot;мотильчки&quot;, школька з кончистим верхом итд. Перша чиґра пренайдзена зоз периода пред коло три и пол тисячи роки п.н.е. а розличини [[Народ|народи]] приходзели на задумку як направиц чиґру.&lt;ref&gt;[https://web.archive.org/web/20130831170952/http://fun-engineering.net/spinntop.html „Spinning Top”.] Архивирано из [https://www.fun-engineering.net/spinntop.html оригинала] 31. 08. 2013. г. Приступљено 08. 09. 2013&lt;/ref&gt;

Чиґра ше може активовац:

● рушиц зоз пальцами –зоз заобрацаньом малого верщка на верху,

● зоз потаргованьом порващка хтори обмотани коло цела

Постої файта чиґри хтора ма ярчки, предвидзени же би ше коло нїх обмотал порвазок. Знац обрацац таки чиґри то наисце схопносц, прето же нє єдноставно поставиц чиґру правилно и нагло поцагнуц порващок обмотани коло чиґри, же би ше зоз тим рухом дало замах за цо длугше обрацанє.

● з помоцу уградзеного спиралного фуровика.

== Чиґри хтори ше порушую з батощком ==
За тоту окремну файту чиґри ше дума же єй походзенє у Китаю, а же Европейци за ню дознали у 14. вику. Археолоґове таки чиґри пренашли при народох у Европи, у Сиверней и Южней Америки, на островох у Цихим океану, у Индиї и Африки.

● Дзецинске бависко на дну заоштрене-кончисте, а на верху преширене, хторе ше обраца кед ше го вдери з батощком.

Чиґри хтори ше обрацаю зоз вдеренями зоз батощком правени  зоз древа, печеней глїни, дакеди и зоз [[Камень|каменя]]. У 18. вику було и желєзни чиґри предвидзени за бавенє а хтори би ше обрацали на залядзеней поверхносци (на [[Ляд|лядзе]]) озерох и рикох.

== Китайска чиґра ==
Китайска чиґра то окремна файта чиґри хтора ше состої зоз сферного цела и палїчкастого тримача. Кед ше китайска чиґра заокруца, вона ше перше обраци як и звичайна чиґра. Медзитим, пре вельку угласту швидкосц, єй тримач ше вше баржей нагина на долу и у хвильки кед дотхнє подлогу чиґра ше подполно обраци и почина ше обрацац на тримачу. Обрацанє  виволує хвилькову силу пре тренє по [[Поверхносц|поверхносци]]. Єй швидкосц ше зменшує, чиґра траци стабилносц и пада.&lt;ref&gt;[https://web.archive.org/web/20130831170952/http://fun-engineering.net/spinntop.html „Spinning Top”.] Архивирано из [https://www.fun-engineering.net/spinntop.html оригинала] 31. 08. 2013. г. Приступљено 08. 09. 2013&lt;/ref&gt;

Интересантне же кед ше китайска чиґра обраци у рушаню, вона подзвигнє свой центер маси и почина ротировац у процивним напряме.

Исти ефект ше може посцигнуц и зоз твардо увареним вайцом, лабду за раґби або округластим каменьчком.&lt;ref&gt;[https://web.archive.org/web/20130927043755/http://www.fysikbasen.dk/English.php?page=Vis&amp;id=79 [https://web.archive.org/web/20130927043755/http://www.fysikbasen.dk/English.php?page=Vis&amp;id=79]  FYSIKbasen -'''The Tippe Top] Архивирано из''' [https://www.fysikbasen.dk/English.php?page=Vis&amp;id=79 [https://www.fysikbasen.dk/English.php?page=Vis&amp;id=79]'''оригинала 27. 09. 2013. г. Приступљено 08. 09. 2013.'''&lt;/ref&gt;   

ФОТО уложиц!!!

Таки бависка ше хасную од давна и то як поєдинєчне бависко або як змагательни бависка у ґрупи. Теди ше кажди бавяч намага отримац чиґру же би ше цо длужей обрацала або же би посцигла даяки други циль. Даєдни чиґри маю фасетирани цела зоз символами або надписами и хасную ше як ,,случайни коцочки у бависку або за пророкованє и ритуални наменки.

== История и походзенє ==
ФОТО: Старогимска древена чиґра, зоз Тебтиниса (Єгипет), датує зоз периода од 1. до 3. вику новей ери.

Чиґри ше зявели нєзависно у рижних културох ширцом швета и предпоставя ше же су єдни зоз найстарших познатих бавискох хтори одкрили археолоґове. Викопани су на шицких континентох окрем на Антарктику. Напр., чиґри хтори датирую зоз коло 1250. року п.н.е. пренайдзени у Китаю, док видлабана древена чиґра зоз приблїжно 2000. року п.н.е. одкрита у Тутанкамоновим гробе.&lt;ref&gt;Cromwell, Sara (2022-06-24). &quot;[https://lammuseum.wfu.edu/2022/06/summer-fun-make-a-spinning-top/&lt;nowiki&gt; Summer Fun: Make a Spinning Top&quot;.] &lt;/nowiki&gt;''Timothy S. Y. Lam Museum of Anthropology''. Retrieved 2024-05-01.&lt;/ref&gt;   [1][2] Чиґри хасновани як бависка у старим Риме.[3]

== Файти чиґрох ==
Найєдноставнєйша чиґра то чиґра направена у форми копи, з додатком на горнїм боку преширеней часци. Додаток служи як тримач, хтори мож влапиц зоз пальцами, постави ше чиґру на подлогу, барз заокруца и пущи же би ше обрацала єден час. После ше окруцанє поступнє спомалшує и помалки става и пада „на бок”. Зоз такима чиґрами ше можу  похвалїц розлични култури, од Япону, прейґ Нємацкей, Польскей, Кореї, Французкей, Шкотскей, по нашу жем.

Мож повесц же єст вецей способи порушованя чиґри-врецена: обрацанє на други конєц оси, спомоцу спирали, маґнетних польох, односно ротацию маґнетних часцох на окремних плочох з подлогу.

== Инши наменки чиґри ==
Попри другиих бавискох, чиґри ше хасновали и за коцканє и пророкованє. Даєдни дружтвени бависка хасновали чиґру як маскоту-коцочку хтора мала улогу потрафиц и злєпшац намислом резултати. (4 анґ)

Демонстрациї зоз чиґру приказали прикмети [[Фарба|фарбох]], як цо то зробели Джеймс Дейвид Форбс и Джеймс Клерк Максвел на Максвеловим диску, зоз швидким окруцаньом чиґри, Форбс створел илузию єдней фарби хтора була мишанїна основних фарбох:[5 анґл.] Резултат такого демонстрованя фарбох, фарби випадли иншаки, як цо ше зна яки су зоз класичним мишаньом фарбох (напр. белава и жовта фарба нє творя желєну алє целовкасту ниянсу итд).

ФОТО Максвелова чиґра у фарби (1895) и єднє зоз часописа „Популарне науке месечно“ (1877)

Максвел пошол крочай далєй хаснуюци кружну скалу коло рубца зоз хторим мерал одношенє примарних фарбох, вибераюци цинобер, смараґд и ултрамарин.[6]

== Литература ==

== Референци ==</text>
      <sha1>i94p3tx4tyiduyz6l62p1g0z0dltzp7</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>20224</id>
      <parentid>20222</parentid>
      <timestamp>2026-07-25T21:49:33Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Olirk55</username>
        <id>19</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>Форматированє референцох, Вонкашнїх вязох, уложени фотґраґиї, катеґория</comment>
      <origin>20224</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="12941" sha1="gc8e43qcfp61keib29cl9aq5jovxucj" xml:space="preserve">[[File:Snap Top and Trompo.jpg|right|thumb|300px|Чиґри хтори креировал Дейвид Ерл. Чиґра на лївим боку ше заобраца на верху з пальцами, векша чиґра на правим боку ше лансира з намотованьом порващка и руцаньом на жем.]]'''Чиґра''' то конусне бависко округластого цела и з оштрим кончистим дном. Направена є же би ше окруцала коло своєй вертикалней оси, балансуюци на верху з прикмету жироскопского ефекта.

Кед ше чиґру активує и вона ше почина рушац, звичайно ше почнє гойсац пар секунди, вец ше вертикално обраца єден час, и ознова ше почнє гойсац зоз вше векшу амплитуду, и на концу пада и вивраци ше на бок, пре траценє [[Енерґия|енерґиї.]]

Чиґри постоя рижнородни и направени су зоз розличних материялох, углавним зоз древа, глїни, керамики, металу и пластики, часто зоз металним верхом. У природи мож видзиц рижни форми хтори здабу на чиґру напр. жалудз, мак, семенко/нашенько з явора випатра як &quot;мотильчки&quot;, школька з кончистим верхом итд. Перша чиґра пренайдзена зоз периода пред коло три и пол тисячи роки п.н.е. а розличини [[Народ|народи]] приходзели на задумку як направиц чиґру.&lt;ref name=&quot;:0&quot;&gt;[https://web.archive.org/web/20130831170952/http://fun-engineering.net/spinntop.html „Spinning Top”.] Архивирано из [https://www.fun-engineering.net/spinntop.html оригинала] 31. 08. 2013. г. Приступљено 08. 09. 2013&lt;/ref&gt;

Чиґра ше може активовац:

[[File:Юла крутится.ogv|right|thumb|305x305px]]● рушиц зоз пальцами –зоз заобрацаньом малого верщка на верху,

● зоз потаргованьом порващка хтори обмотани коло цела чиґри (слика горе на правим боку).

Постої файта чиґри хтора ма ярчки, предвидзени же би ше коло нїх обмотал порвазок. Знац обрацац таки чиґри то наисце схопносц, прето же нє єдноставно поставиц чиґру правилно и нагло поцагнуц порващок обмотани коло чиґри, же би ше зоз тим рухом дало замах за цо длугше обрацанє.

● з помоцу уградзеного спиралного фуровика.

== Чиґри хтори ше порушую з батощком ==

[[File:Die Kinderspiele - Verschiedene Kreisel.jpg|left|thumb|311x311px|Дзецинске бавенє порушованє чиґрох з батощками (Малюнок Питера Бройґела)[1]]]За тоту окремну файту чиґри ше дума же єй походзенє у Китаю, а же Европейци за ню дознали у 14. вику. Археолоґове таки чиґри пренашли при народох у Европи, у Сиверней и Южней Америки, на островох у Цихим океану, у Индиї и Африки.

● Дзецинске бависко на дну заоштрене-кончисте, а на верху преширене, хторе ше обраца кед ше го вдери з батощком.

Чиґри хтори ше обрацаю зоз вдеренями зоз батощком правени  зоз древа, печеней глїни, дакеди и зоз [[Камень|каменя]]. У 18. вику було и желєзни чиґри предвидзени за бавенє а хтори би ше обрацали на залядзеней поверхносци (на [[Ляд|лядзе]]) озерох и рикох.

== Китайска чиґра ==

Китайска чиґра то окремна файта чиґри хтора ше состої зоз сферного цела и палїчкастого тримача. Кед ше китайска чиґра заокруца, вона ше перше обраци як и звичайна чиґра. Медзитим, пре вельку угласту швидкосц, єй тримач ше вше баржей нагина на долу и у хвильки кед дотхнє подлогу чиґра ше подполно обраци и почина ше обрацац на тримачу. Обрацанє  виволує хвилькову силу пре тренє по [[Поверхносц|поверхносци]]. Єй швидкосц ше зменшує, чиґра траци стабилносц и пада.&lt;ref name=&quot;:0&quot; /&gt;
[[File:Snurra uppochner.gif|right|thumb|300px|Kитайска древена чиґра хтора ротира, у єдней хвильки обраци ше горездом и наставя ше обрацац на своїм верху.]]
Интересантне же кед ше китайска чиґра обраци у рушаню, вона подзвигнє свой центер маси и почина ротировац у процивним напряме.

Исти ефект ше може посцигнуц и зоз твардо увареним вайцом, лабду за раґби або округластим каменьчком.&lt;ref&gt;&lt;/ref&gt;

Таки бависка ше хасную од давна и то як поєдинєчне бависко або як змагательни бависка у ґрупи. Теди ше кажди бавяч намага отримац чиґру же би ше цо длужей обрацала або же би посцигла даяки други циль. Даєдни чиґри маю фасетирани цела зоз символами або надписами и хасную ше як ,,случайни коцочки у бависку або за пророкованє и ритуални наменки.

== История и походзенє ==

ФОТО: Старогимска древена чиґра, зоз Тебтиниса (Єгипет), датує зоз периода од 1. до 3. вику новей ери.

Чиґри ше зявели нєзависно у рижних културох ширцом швета и предпоставя ше же су єдни зоз найстарших познатих бавискох хтори одкрили археолоґове. Викопани су на шицких континентох окрем на Антарктику. Напр., чиґри хтори датирую зоз коло 1250. року п.н.е. пренайдзени у Китаю, док видлабана древена чиґра зоз приблїжно 2000. року п.н.е. одкрита у Тутанкамоновим гробе.&lt;ref&gt;Cromwell, Sara (2022-06-24). &quot;[https://lammuseum.wfu.edu/2022/06/summer-fun-make-a-spinning-top/ Summer Fun: Make a Spinning Top&quot;.] ''Timothy S. Y. Lam Museum of Anthropology''. Retrieved 2024-05-01.&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;Gould, D. W. (1973). The Top. NY: Clarkson Potter. pp. 20–24. ISBN 0-517-50416-2.&lt;/ref&gt; Чиґри хасновани як бависка у старим Риме.&lt;ref&gt;Tames, Richard; Williams, Brian (2003). [https://books.google.rs/books?id=C1QJyh6g6YIC&amp;redir_esc=y Ancient Roman Children. Capstone Classroom. p. 24.] ISBN 978-1-4034-0518-0.]&lt;/ref&gt;

== Файти чиґрох ==

[[File:A tough gang of Spinning Tops.jpg|right|thumb|300px|Рижни файти чигарох, направени з древа Мадрона, (автор Дейвид Ерла)]]Найєдноставнєйша чиґра то чиґра направена у форми копи, з додатком на горнїм боку преширеней часци. Додаток служи як тримач, хтори мож влапиц зоз пальцами, постави ше чиґру на подлогу, барз заокруца и пущи же би ше обрацала єден час. После ше окруцанє поступнє спомалшує и помалки става и пада „на бок”. Зоз такима чиґрами ше можу  похвалїц розлични култури, од Япону, прейґ Нємацкей, Польскей, Кореї, Французкей, Шкотскей, по нашу жем.

Мож повесц же єст вецей способи порушованя чиґри-врецена: обрацанє на други конєц оси, спомоцу спирали, маґнетних польох, односно ротацию маґнетних часцох на окремних плочох з подлогу.

== Инши наменки чиґри ==
Попри другиих бавискох, чиґри ше хасновали и за коцканє и пророкованє. Даєдни дружтвени бависка хасновали чиґру як маскоту-коцочку хтора мала улогу потрафиц и злєпшац намислом резултати. &lt;ref&gt;[https://www.britannica.com/topic/teetotum Teetotum | Ancient Spinning Top Game Piece | Britannica&quot;.] www.britannica.com. Retrieved 2026-07-19.&lt;/ref&gt;

Демонстрациї зоз чиґру приказали прикмети [[Фарба|фарбох]], як цо то зробели Джеймс Дейвид Форбс и Джеймс Клерк Максвел на Максвеловим диску, зоз швидким окруцаньом чиґри, Форбс створел илузию єдней фарби хтора була мишанїна основних фарбох: &lt;ref&gt;Harman, Peter Michael (1998). [https://books.google.rs/books?id=qf6jtc4nZisC&amp;q=forbes+maxwell+color+top&amp;pg=PA41&amp;redir_esc=y#v=onepage&amp;q=forbes%20maxwell%20color%20top&amp;f=false The Natural Philosophy of James Clerk Maxwell. Cambridge University Press. ISBN 0-521-00585-X.]&lt;/ref&gt; Резултат такого демонстрованя фарбох, фарби випадли иншаки, як цо ше зна яки су зоз класичним мишаньом фарбох (напр. белава и жовта фарба нє творя желєну алє целовкасту ниянсу итд).

ФОТО Максвелова чиґра у фарби (1895) и єднє зоз часописа „Популарне науке месечно“ (1877)

Максвел пошол крочай далєй хаснуюци кружну скалу коло рубца зоз хторим мерал одношенє примарних фарбох, вибераюци цинобер, смараґд и ултрамарин. &lt;ref&gt;Maxwell, James Clerk (2003). [https://books.google.rs/books?id=duyKrTNps_AC&amp;q=maxwell+vermilion+emerald+ultramarine&amp;pg=PA127&amp;redir_esc=y The Scientific Papers of James Clerk Maxwell. Dover Publications. ISBN 0-486-49560-4.]&lt;/ref&gt;

== Ґалерия ==

&lt;gallery&gt;
Файл:Juguetes en San Juan de los Lagos, Jalisco, México 08.jpg|Чиґра зоз Мексика, Хелисоко
Файл:Gyroscope precession.gif|Жироскоп
Файл:Modern Tops.jpg|Чиґри модерних дизайнох
Файл:K umdrehkreisel.jpg|Китайски тип чиґри
Файл:El trompo en el Perú.webm|Намотани порващок коло часци чиґри
&lt;/gallery&gt;

== Литература ==
* [https://folk.universitetetioslo.no/knuthe/top/TOPS.html Odabrana literatura] язик анґлийски

== Вонкашнї вязи ==

* [https://www.youtube.com/watch?v=UrS9AVPUMFQ Ґуґл мапа, приказана найвекша чиґра на швеце, скулптура у Голандиї] Промоцийни видео
* [https://www.spinningtops.org/books/ Одабране књиге о чиграма] [https://www.spinningtops.org/books/ Архивирано] на веб-сајту [https://sr.wikipedia.org/wiki/Wayback_Machine Wayback Machine] (7. јануар 2014)]

== Референци ==

&lt;references /&gt;
[[Катеґория:Бависка]]
[[Катеґория:Чиґра]]</text>
      <sha1>gc8e43qcfp61keib29cl9aq5jovxucj</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>20225</id>
      <parentid>20224</parentid>
      <timestamp>2026-07-25T22:14:53Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Olirk55</username>
        <id>19</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>Корекция</comment>
      <origin>20225</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="13001" sha1="9jomhue4b176amjdzfucg7sk5qnxod4" xml:space="preserve">[[File:Snap Top and Trompo.jpg|right|thumb|300px|Чиґри хтори креировал Дейвид Ерл. Чиґра на лївим боку ше заобраца на верху з пальцами, векша чиґра на правим боку ше лансира з намотованьом порващка и руцаньом на жем.]]'''Чиґра''' то конусне бависко округластого цела и з оштрим кончистим дном. Направена є же би ше окруцала коло своєй вертикалней оси, балансуюци на верху з прикмету жироскопского ефекта.

Кед ше чиґру активує и вона ше почина рушац, звичайно ше почнє гойсац пар секунди, вец ше вертикално обраца єден час, и ознова ше почнє гойсац зоз вше векшу амплитуду, и на концу пада и вивраци ше на бок, пре траценє [[Енерґия|енерґиї.]]

Чиґри постоя рижнородни и направени су зоз розличних материялох, углавним зоз древа, глїни, керамики, металу и пластики, часто зоз металним верхом. У природи мож видзиц рижни форми хтори здабу на чиґру напр. жалудз, мак, семенко/нашенько з явора випатра як &quot;мотильчки&quot;, школька з кончистим верхом итд. Перша чиґра пренайдзена зоз периода пред коло три и пол тисячи роки п.н.е. а розличини [[Народ|народи]] приходзели на задумку як направиц чиґру.&lt;ref name=&quot;:0&quot;&gt;[https://web.archive.org/web/20130831170952/http://fun-engineering.net/spinntop.html „Spinning Top”.] Архивирано из [https://www.fun-engineering.net/spinntop.html оригинала] 31. 08. 2013. г. Приступљено 08. 09. 2013&lt;/ref&gt;

Чиґра ше може активовац:

[[File:Юла крутится.ogv|right|thumb|305x305px]]● рушиц зоз пальцами –зоз заобрацаньом малого верщка на верху,

● зоз потаргованьом порващка хтори обмотани коло цела чиґри (слика горе на правим боку).

Постої файта чиґри хтора ма ярчки, предвидзени же би ше коло нїх обмотал порвазок. Знац обрацац таки чиґри то наисце схопносц, прето же нє єдноставно поставиц чиґру правилно и нагло поцагнуц порващок обмотани коло чиґри, же би ше зоз тим рухом дало замах за цо длугше обрацанє.

● з помоцу уградзеного спиралного фуровика.

== Чиґри хтори ше порушую з батощком ==

[[File:Die Kinderspiele - Verschiedene Kreisel.jpg|left|thumb|311x311px|Дзецинске бавенє порушованє чиґрох з батощками (Малюнок Питера Бройґела)[1]]]За тоту окремну файту чиґри ше дума же єй походзенє у Китаю, а же Европейци за ню дознали у 14. вику. Археолоґове таки чиґри пренашли при народох у Европи, у Сиверней и Южней Америки, на островох у Цихим океану, у Индиї и Африки.

● Дзецинске бависко на дну заоштрене-кончисте, а на верху преширене, хторе ше обраца кед ше го вдери з батощком.

Чиґри хтори ше обрацаю зоз вдеренями зоз батощком правени  зоз древа, печеней глїни, дакеди и зоз [[Камень|каменя]]. У 18. вику було и желєзни чиґри предвидзени за бавенє а хтори би ше обрацали на залядзеней поверхносци (на [[Ляд|лядзе]]) озерох и рикох.

== Китайска чиґра ==

Китайска чиґра то окремна файта чиґри хтора ше состої зоз сферного цела и палїчкастого тримача. Кед ше китайска чиґра заокруца, вона ше перше обраци як и звичайна чиґра. Медзитим, пре вельку угласту швидкосц, єй тримач ше вше баржей нагина на долу и у хвильки кед дотхнє подлогу чиґра ше подполно обраци и почина ше обрацац на тримачу. Обрацанє  виволує хвилькову силу пре тренє по [[Поверхносц|поверхносци]]. Єй швидкосц ше зменшує, чиґра траци стабилносц и пада.&lt;ref name=&quot;:0&quot; /&gt;
[[File:Snurra uppochner.gif|right|thumb|305x305px|Kитайска древена чиґра хтора ротира, у єдней хвильки обраци ше горездом и наставя ше обрацац на своїм верху.]]
Интересантне же кед ше китайска чиґра обраци у рушаню, вона подзвигнє свой центер маси и почина ротировац у процивним напряме.

Исти ефект ше може посцигнуц и зоз твардо увареним вайцом, лабду за раґби або округластим каменьчком.&lt;ref&gt;[https://en.wikipedia.org/wiki/ Tippe top] Kineska čigra&lt;/ref&gt;

Таки бависка ше хасную од давна и то як поєдинєчне бависко або як змагательни бависка у ґрупи. Теди ше кажди бавяч намага отримац чиґру же би ше цо длужей обрацала або же би посцигла даяки други циль. Даєдни чиґри маю фасетирани цела зоз символами або надписами и хасную ше як ,,случайни коцочки у бависку або за пророкованє и ритуални наменки.

== История и походзенє ==

ФОТО: Старогимска древена чиґра, зоз Тебтиниса (Єгипет), датує зоз периода од 1. до 3. вику новей ери.

Чиґри ше зявели нєзависно у рижних културох ширцом швета и предпоставя ше же су єдни зоз найстарших познатих бавискох хтори одкрили археолоґове. Викопани су на шицких континентох окрем на Антарктику. Напр., чиґри хтори датирую зоз коло 1250. року п.н.е. пренайдзени у Китаю, док видлабана древена чиґра зоз приблїжно 2000. року п.н.е. одкрита у Тутанкамоновим гробе.&lt;ref&gt;Cromwell, Sara (2022-06-24). &quot;[https://lammuseum.wfu.edu/2022/06/summer-fun-make-a-spinning-top/ Summer Fun: Make a Spinning Top&quot;.] ''Timothy S. Y. Lam Museum of Anthropology''. Retrieved 2024-05-01.&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;Gould, D. W. (1973). The Top. NY: Clarkson Potter. pp. 20–24. ISBN 0-517-50416-2.&lt;/ref&gt; Чиґри хасновани як бависка у старим Риме.&lt;ref&gt;Tames, Richard; Williams, Brian (2003). [https://books.google.rs/books?id=C1QJyh6g6YIC&amp;redir_esc=y Ancient Roman Children. Capstone Classroom. p. 24.] ISBN 978-1-4034-0518-0.]&lt;/ref&gt;

== Файти чиґрох ==

[[File:A tough gang of Spinning Tops.jpg|right|thumb|305x305px|Рижни файти чигарох, направени з древа Мадрона, (автор Дейвид Ерла)]]Найєдноставнєйша чиґра то чиґра направена у форми копи, з додатком на горнїм боку преширеней часци. Додаток служи як тримач, хтори мож влапиц зоз пальцами, постави ше чиґру на подлогу, барз заокруца и пущи же би ше обрацала єден час. После ше окруцанє поступнє спомалшує и помалки става и пада „на бок”. Зоз такима чиґрами ше можу  похвалїц розлични култури, од Япону, прейґ Нємацкей, Польскей, Кореї, Французкей, Шкотскей, по нашу жем.

Мож повесц же єст вецей способи порушованя чиґри-врецена: обрацанє на други конєц оси, спомоцу спирали, маґнетних польох, односно ротацию маґнетних часцох на окремних плочох з подлогу.

== Инши наменки чиґри ==
Попри другиих бавискох, чиґри ше хасновали и за коцканє и пророкованє. Даєдни дружтвени бависка хасновали чиґру як маскоту-коцочку хтора мала улогу потрафиц и злєпшац намислом резултати. &lt;ref&gt;[https://www.britannica.com/topic/teetotum Teetotum | Ancient Spinning Top Game Piece | Britannica&quot;.] www.britannica.com. Retrieved 2026-07-19.&lt;/ref&gt;

Демонстрациї зоз чиґру приказали прикмети [[Фарба|фарбох]], як цо то зробели Джеймс Дейвид Форбс и Джеймс Клерк Максвел на Максвеловим диску, зоз швидким окруцаньом чиґри, Форбс створел илузию єдней фарби хтора була мишанїна основних фарбох: &lt;ref&gt;Harman, Peter Michael (1998). [https://books.google.rs/books?id=qf6jtc4nZisC&amp;q=forbes+maxwell+color+top&amp;pg=PA41&amp;redir_esc=y#v=onepage&amp;q=forbes%20maxwell%20color%20top&amp;f=false The Natural Philosophy of James Clerk Maxwell. Cambridge University Press. ISBN 0-521-00585-X.]&lt;/ref&gt; Резултат такого демонстрованя фарбох, фарби випадли иншаки, як цо ше зна яки су зоз класичним мишаньом фарбох (напр. белава и жовта фарба нє творя желєну алє целовкасту ниянсу итд).

Максвелова чиґра у фарби (1895) и єднє зоз часописа „''Популарне науке месечно''“ (1877)

Максвел пошол крочай далєй хаснуюци кружну скалу коло рубца зоз хторим мерал одношенє примарних фарбох, вибераюци цинобер, смараґд и ултрамарин. &lt;ref&gt;Maxwell, James Clerk (2003). [https://books.google.rs/books?id=duyKrTNps_AC&amp;q=maxwell+vermilion+emerald+ultramarine&amp;pg=PA127&amp;redir_esc=y The Scientific Papers of James Clerk Maxwell. Dover Publications. ISBN 0-486-49560-4.]&lt;/ref&gt;

== Ґалерия ==

&lt;gallery&gt;
Файл:Juguetes en San Juan de los Lagos, Jalisco, México 08.jpg|Чиґра зоз Мексика, Хелисоко
Файл:Gyroscope precession.gif|Жироскоп
Файл:Modern Tops.jpg|Чиґри модерних дизайнох
Файл:K umdrehkreisel.jpg|Китайски тип чиґри
Файл:El trompo en el Perú.webm|Намотани порващок коло часци чиґри
&lt;/gallery&gt;

== Литература ==
* [https://folk.universitetetioslo.no/knuthe/top/TOPS.html Odabrana literatura] язик анґлийски

== Вонкашнї вязи ==

* [https://www.youtube.com/watch?v=UrS9AVPUMFQ Ґуґл мапа, приказана найвекша чиґра на швеце, скулптура у Голандиї] Промоцийни видео
* [https://www.spinningtops.org/books/ Одабране књиге о чиграма] [https://www.spinningtops.org/books/ Архивирано] на веб-сајту [https://sr.wikipedia.org/wiki/Wayback_Machine Wayback Machine] (7. јануар 2014)]

== Референци ==

&lt;references /&gt;
[[Катеґория:Бависка]]
[[Катеґория:Чиґра]]</text>
      <sha1>9jomhue4b176amjdzfucg7sk5qnxod4</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>20229</id>
      <parentid>20225</parentid>
      <timestamp>2026-07-26T06:55:22Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Sveletanka</username>
        <id>20</id>
      </contributor>
      <comment>укладанє фотоґрафиї</comment>
      <origin>20229</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="13104" sha1="3vd454y4ovphwshzwa3h6xoz84uqacx" xml:space="preserve">[[File:Snap Top and Trompo.jpg|right|thumb|300px|Чиґри хтори креировал Дейвид Ерл. Чиґра на лївим боку ше заобраца на верху з пальцами, векша чиґра на правим боку ше лансира з намотованьом порващка и руцаньом на жем.]]'''Чиґра''' то конусне бависко округластого цела и з оштрим кончистим дном. Направена є же би ше окруцала коло своєй вертикалней оси, балансуюци на верху з прикмету жироскопского ефекта.

Кед ше чиґру активує и вона ше почина рушац, звичайно ше почнє гойсац пар секунди, вец ше вертикално обраца єден час, и ознова ше почнє гойсац зоз вше векшу амплитуду, и на концу пада и вивраци ше на бок, пре траценє [[Енерґия|енерґиї.]]

Чиґри постоя рижнородни и направени су зоз розличних материялох, углавним зоз древа, глїни, керамики, металу и пластики, часто зоз металним верхом. У природи мож видзиц рижни форми хтори здабу на чиґру напр. жалудз, мак, семенко/нашенько з явора випатра як &quot;мотильчки&quot;, школька з кончистим верхом итд. Перша чиґра пренайдзена зоз периода пред коло три и пол тисячи роки п.н.е. а розличини [[Народ|народи]] приходзели на задумку як направиц чиґру.&lt;ref name=&quot;:0&quot;&gt;[https://web.archive.org/web/20130831170952/http://fun-engineering.net/spinntop.html „Spinning Top”.] Архивирано из [https://www.fun-engineering.net/spinntop.html оригинала] 31. 08. 2013. г. Приступљено 08. 09. 2013&lt;/ref&gt;

Чиґра ше може активовац:

[[File:Юла крутится.ogv|right|thumb|305x305px]]● рушиц зоз пальцами –зоз заобрацаньом малого верщка на верху,

● зоз потаргованьом порващка хтори обмотани коло цела чиґри (слика горе на правим боку).

Постої файта чиґри хтора ма ярчки, предвидзени же би ше коло нїх обмотал порвазок. Знац обрацац таки чиґри то наисце схопносц, прето же нє єдноставно поставиц чиґру правилно и нагло поцагнуц порващок обмотани коло чиґри, же би ше зоз тим рухом дало замах за цо длугше обрацанє.

● з помоцу уградзеного спиралного фуровика.

== Чиґри хтори ше порушую з батощком ==

[[File:Die Kinderspiele - Verschiedene Kreisel.jpg|left|thumb|304x304px|Дзецинске бавенє порушованє чиґрох з батощками (Малюнок Питера Бройґела)[1]]]За тоту окремну файту чиґри ше дума же єй походзенє у Китаю, а же Европейци за ню дознали у 14. вику. Археолоґове таки чиґри пренашли при народох у Европи, у Сиверней и Южней Америки, на островох у Цихим океану, у Индиї и Африки.

● Дзецинске бависко на дну заоштрене-кончисте, а на верху преширене, хторе ше обраца кед ше го вдери з батощком.

Чиґри хтори ше обрацаю зоз вдеренями зоз батощком правени  зоз древа, печеней глїни, дакеди и зоз [[Камень|каменя]]. У 18. вику було и желєзни чиґри предвидзени за бавенє а хтори би ше обрацали на залядзеней поверхносци (на [[Ляд|лядзе]]) озерох и рикох.

== Китайска чиґра ==

Китайска чиґра то окремна файта чиґри хтора ше состої зоз сферного цела и палїчкастого тримача. Кед ше китайска чиґра заокруца, вона ше перше обраци як и звичайна чиґра. Медзитим, пре вельку угласту швидкосц, єй тримач ше вше баржей нагина на долу и у хвильки кед дотхнє подлогу чиґра ше подполно обраци и почина ше обрацац на тримачу. Обрацанє  виволує хвилькову силу пре тренє по [[Поверхносц|поверхносци]]. Єй швидкосц ше зменшує, чиґра траци стабилносц и пада.&lt;ref name=&quot;:0&quot; /&gt;
[[File:Snurra uppochner.gif|right|thumb|305x305px|Kитайска древена чиґра хтора ротира, у єдней хвильки обраци ше горездом и наставя ше обрацац на своїм верху.]]
Интересантне же кед ше китайска чиґра обраци у рушаню, вона подзвигнє свой центер маси и почина ротировац у процивним напряме.

Исти ефект ше може посцигнуц и зоз твардо увареним вайцом, лабду за раґби або округластим каменьчком.&lt;ref&gt;[https://en.wikipedia.org/wiki/ Tippe top] Kineska čigra&lt;/ref&gt;

Таки бависка ше хасную од давна и то як поєдинєчне бависко або як змагательни бависка у ґрупи. Теди ше кажди бавяч намага отримац чиґру же би ше цо длужей обрацала або же би посцигла даяки други циль. Даєдни чиґри маю фасетирани цела зоз символами або надписами и хасную ше як ,,случайни коцочки у бависку або за пророкованє и ритуални наменки.

== История и походзенє ==
[[File:2447 - Museo archeologico di Milano - Trottola, da Tebtynis, sec. I-III d.C. - Foto Giovanni Dall'Orto, 1 feb 2014.jpg|thumb|250px|right|Староримска древена чиґра, зоз Тебтиниса (Єгипет), датує зоз периода од 1. до 3. вику новей ери.]]
 

Чиґри ше зявели нєзависно у рижних културох ширцом швета и предпоставя ше же су єдни зоз найстарших познатих бавискох хтори одкрили археолоґове. Викопани су на шицких континентох окрем на Антарктику. Напр., чиґри хтори датирую зоз коло 1250. року п.н.е. пренайдзени у Китаю, док видлабана древена чиґра зоз приблїжно 2000. року п.н.е. одкрита у Тутанкамоновим гробе.&lt;ref&gt;Cromwell, Sara (2022-06-24). &quot;[https://lammuseum.wfu.edu/2022/06/summer-fun-make-a-spinning-top/ Summer Fun: Make a Spinning Top&quot;.] ''Timothy S. Y. Lam Museum of Anthropology''. Retrieved 2024-05-01.&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;Gould, D. W. (1973). The Top. NY: Clarkson Potter. pp. 20–24. ISBN 0-517-50416-2.&lt;/ref&gt; Чиґри хасновани як бависка у старим Риме.&lt;ref&gt;Tames, Richard; Williams, Brian (2003). [https://books.google.rs/books?id=C1QJyh6g6YIC&amp;redir_esc=y Ancient Roman Children. Capstone Classroom. p. 24.] ISBN 978-1-4034-0518-0.]&lt;/ref&gt;

== Файти чиґрох ==

[[File:A tough gang of Spinning Tops.jpg|right|thumb|305x305px|Рижни файти чигарох, направени з древа Мадрона, (автор Дейвид Ерла)]]Найєдноставнєйша чиґра то чиґра направена у форми копи, з додатком на горнїм боку преширеней часци. Додаток служи як тримач, хтори мож влапиц зоз пальцами, постави ше чиґру на подлогу, барз заокруца и пущи же би ше обрацала єден час. После ше окруцанє поступнє спомалшує и помалки става и пада „на бок”. Зоз такима чиґрами ше можу  похвалїц розлични култури, од Япону, прейґ Нємацкей, Польскей, Кореї, Французкей, Шкотскей, по нашу жем.

Мож повесц же єст вецей способи порушованя чиґри-врецена: обрацанє на други конєц оси, спомоцу спирали, маґнетних польох, односно ротацию маґнетних часцох на окремних плочох з подлогу.

== Инши наменки чиґри ==
Попри другиих бавискох, чиґри ше хасновали и за коцканє и пророкованє. Даєдни дружтвени бависка хасновали чиґру як маскоту-коцочку хтора мала улогу потрафиц и злєпшац намислом резултати. &lt;ref&gt;[https://www.britannica.com/topic/teetotum Teetotum | Ancient Spinning Top Game Piece | Britannica&quot;.] www.britannica.com. Retrieved 2026-07-19.&lt;/ref&gt;

Демонстрациї зоз чиґру приказали прикмети [[Фарба|фарбох]], як цо то зробели Джеймс Дейвид Форбс и Джеймс Клерк Максвел на Максвеловим диску, зоз швидким окруцаньом чиґри, Форбс створел илузию єдней фарби хтора була мишанїна основних фарбох: &lt;ref&gt;Harman, Peter Michael (1998). [https://books.google.rs/books?id=qf6jtc4nZisC&amp;q=forbes+maxwell+color+top&amp;pg=PA41&amp;redir_esc=y#v=onepage&amp;q=forbes%20maxwell%20color%20top&amp;f=false The Natural Philosophy of James Clerk Maxwell. Cambridge University Press. ISBN 0-521-00585-X.]&lt;/ref&gt; Резултат такого демонстрованя фарбох, фарби випадли иншаки, як цо ше зна яки су зоз класичним мишаньом фарбох (напр. белава и жовта фарба нє творя желєну алє целовкасту ниянсу итд).

Максвелова чиґра у фарби (1895) и єднє зоз часописа „''Популарне науке месечно''“ (1877)

Максвел пошол крочай далєй хаснуюци кружну скалу коло рубца зоз хторим мерал одношенє примарних фарбох, вибераюци цинобер, смараґд и ултрамарин. &lt;ref&gt;Maxwell, James Clerk (2003). [https://books.google.rs/books?id=duyKrTNps_AC&amp;q=maxwell+vermilion+emerald+ultramarine&amp;pg=PA127&amp;redir_esc=y The Scientific Papers of James Clerk Maxwell. Dover Publications. ISBN 0-486-49560-4.]&lt;/ref&gt;

== Ґалерия ==

&lt;gallery&gt;
Файл:Juguetes en San Juan de los Lagos, Jalisco, México 08.jpg|Чиґра зоз Мексика, Хелисоко
Файл:Gyroscope precession.gif|Жироскоп
Файл:Modern Tops.jpg|Чиґри модерних дизайнох
Файл:K umdrehkreisel.jpg|Китайски тип чиґри
Файл:El trompo en el Perú.webm|Намотани порващок коло часци чиґри
&lt;/gallery&gt;

== Литература ==
* [https://folk.universitetetioslo.no/knuthe/top/TOPS.html Odabrana literatura] язик анґлийски

== Вонкашнї вязи ==

* [https://www.youtube.com/watch?v=UrS9AVPUMFQ Ґуґл мапа, приказана найвекша чиґра на швеце, скулптура у Голандиї] Промоцийни видео
* [https://www.spinningtops.org/books/ Одабране књиге о чиграма] [https://www.spinningtops.org/books/ Архивирано] на веб-сајту [https://sr.wikipedia.org/wiki/Wayback_Machine Wayback Machine] (7. јануар 2014)]

== Референци ==

&lt;references /&gt;
[[Катеґория:Бависка]]</text>
      <sha1>3vd454y4ovphwshzwa3h6xoz84uqacx</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>20234</id>
      <parentid>20229</parentid>
      <timestamp>2026-07-26T08:07:10Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Olirk55</username>
        <id>19</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>Уложени фоторафиї, нови текст</comment>
      <origin>20234</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="16489" sha1="5l2ked3xgxojnk1timv12kv6nbvu5pw" xml:space="preserve">[[File:Snap Top and Trompo.jpg|right|thumb|300px|Чиґри хтори креировал Дейвид Ерл. Чиґра на лївим боку ше заобраца на верху з пальцами, векша чиґра на правим боку ше лансира з намотованьом порващка и руцаньом на жем.]]'''Чиґра''' то конусне бависко округластого цела и з оштрим кончистим дном. Направена є же би ше окруцала коло своєй вертикалней оси, балансуюци на верху з прикмету жироскопского ефекта.

Кед ше чиґру активує и вона ше почина рушац, звичайно ше почнє гойсац пар секунди, вец ше вертикално обраца єден час, и ознова ше почнє гойсац зоз вше векшу амплитуду, и на концу пада и вивраци ше на бок, пре траценє [[Енерґия|енерґиї.]]

Чиґри постоя рижнородни и направени су зоз розличних материялох, углавним зоз древа, глїни, керамики, металу и пластики, часто зоз металним верхом. У природи мож видзиц рижни форми хтори здабу на чиґру напр. жалудз, мак, семенко/нашенько з явора випатра як &quot;мотильчки&quot;, школька з кончистим верхом итд. Перша чиґра пренайдзена зоз периода пред коло три и пол тисячи роки п.н.е. а розличини [[Народ|народи]] приходзели на задумку як направиц чиґру.&lt;ref name=&quot;:0&quot;&gt;[https://web.archive.org/web/20130831170952/http://fun-engineering.net/spinntop.html „Spinning Top”.] Архивирано из [https://www.fun-engineering.net/spinntop.html оригинала] 31. 08. 2013. г. Приступљено 08. 09. 2013&lt;/ref&gt;

Чиґра ше може активовац:

[[File:Юла крутится.ogv|right|thumb|305x305px]]● рушиц зоз пальцами –зоз заобрацаньом малого верщка на верху,

● зоз потаргованьом порващка хтори обмотани коло цела чиґри (слика горе на правим боку).

Постої файта чиґри хтора ма ярчки, предвидзени же би ше коло нїх обмотал порвазок. Знац обрацац таки чиґри то наисце схопносц, прето же нє єдноставно поставиц чиґру правилно и нагло поцагнуц порващок обмотани коло чиґри, же би ше зоз тим рухом дало замах за цо длугше обрацанє.

● з помоцу уградзеного спиралного фуровика.

== Чиґри хтори ше порушую з батощком ==

[[File:Die Kinderspiele - Verschiedene Kreisel.jpg|left|thumb|304x304px|Дзецинске бавенє порушованє чиґрох з батощками (Малюнок Питера Бройґела)[1]]]За тоту окремну файту чиґри ше дума же єй походзенє у Китаю, а же Европейци за ню дознали у 14. вику. Археолоґове таки чиґри пренашли при народох у Европи, у Сиверней и Южней Америки, на островох у Цихим океану, у Индиї и Африки.

● Дзецинске бависко на дну заоштрене-кончисте, а на верху преширене, хторе ше обраца кед ше го вдери з батощком.

Чиґри хтори ше обрацаю зоз вдеренями зоз батощком правени  зоз древа, печеней глїни, дакеди и зоз [[Камень|каменя]]. У 18. вику було и желєзни чиґри предвидзени за бавенє а хтори би ше обрацали на залядзеней поверхносци (на [[Ляд|лядзе]]) озерох и рикох.

== Китайска чиґра ==

Китайска чиґра то окремна файта чиґри хтора ше состої зоз сферного цела и палїчкастого тримача. Кед ше китайска чиґра заокруца, вона ше перше обраци як и звичайна чиґра. Медзитим, пре вельку угласту швидкосц, єй тримач ше вше баржей нагина на долу и у хвильки кед дотхнє подлогу чиґра ше подполно обраци и почина ше обрацац на тримачу. Обрацанє  виволує хвилькову силу пре тренє по [[Поверхносц|поверхносци]]. Єй швидкосц ше зменшує, чиґра траци стабилносц и пада.&lt;ref name=&quot;:0&quot; /&gt;
[[File:Snurra uppochner.gif|right|thumb|305x305px|Kитайска древена чиґра хтора ротира, у єдней хвильки обраци ше горездом и наставя ше обрацац на своїм верху.]]
Интересантне же кед ше китайска чиґра обраци у рушаню, вона подзвигнє свой центер маси и почина ротировац у процивним напряме.

Исти ефект ше може посцигнуц и зоз твардо увареним вайцом, лабду за раґби або округластим каменьчком.&lt;ref&gt;[https://en.wikipedia.org/wiki/ Tippe top] Kineska čigra&lt;/ref&gt;

Таки бависка ше хасную од давна и то як поєдинєчне бависко або як змагательни бависка у ґрупи. Теди ше кажди бавяч намага отримац чиґру же би ше цо длужей обрацала або же би посцигла даяки други циль. Даєдни чиґри маю фасетирани цела зоз символами або надписами и хасную ше як ,,случайни коцочки у бависку або за пророкованє и ритуални наменки.

== История и походзенє ==
[[File:2447 - Museo archeologico di Milano - Trottola, da Tebtynis, sec. I-III d.C. - Foto Giovanni Dall'Orto, 1 feb 2014.jpg|thumb|306x306px|right|Староримска древена чиґра, зоз Тебтиниса (Єгипет), датує зоз периода од 1. до 3. вику новей ери.]]
 
Чиґри ше зявели нєзависно у рижних културох ширцом швета и предпоставя ше же су єдни зоз найстарших познатих бавискох хтори одкрили археолоґове. Викопани су на шицких континентох окрем на Антарктику. Напр., чиґри хтори датирую зоз коло 1250. року п.н.е. пренайдзени у Китаю, док видлабана древена чиґра зоз приблїжно 2000. року п.н.е. одкрита у Тутанкамоновим гробе.&lt;ref&gt;Cromwell, Sara (2022-06-24). &quot;[https://lammuseum.wfu.edu/2022/06/summer-fun-make-a-spinning-top/ Summer Fun: Make a Spinning Top&quot;.] ''Timothy S. Y. Lam Museum of Anthropology''. Retrieved 2024-05-01.&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;Gould, D. W. (1973). The Top. NY: Clarkson Potter. pp. 20–24. ISBN 0-517-50416-2.&lt;/ref&gt; Чиґри хасновани як бависка у старим Риме.&lt;ref&gt;Tames, Richard; Williams, Brian (2003). [https://books.google.rs/books?id=C1QJyh6g6YIC&amp;redir_esc=y Ancient Roman Children. Capstone Classroom. p. 24.] ISBN 978-1-4034-0518-0.]&lt;/ref&gt;

На даєдних предметох старогреческих глїняних судзинох зоз 500. року п. н. ери намальовани сцени женох хтори обрацаю чиґру. Чиґри ше споминаю аж и у греческих кнїжовних дїлох ище з периода пред нову еру:

:●  у шпиву ''Илияда''

:●  у ''Держави'' герческого филозофа Платона

:●  у комедиї ''Птици'' старогреческого драмского писателя Аристофана

У римскей кнїжовносци зоз першого вику пред нову еру:

:● Верґилиє их спомина у геройским епу Енеїда

Чиґри ше споминаю и у анґлийскей кнїжовносци у шеснаестим и седемнастим вику:

:● даскельо Шекспирово дїла

== Файти чиґрох ==

[[File:A tough gang of Spinning Tops.jpg|right|thumb|305x305px|Рижни файти чигарох, направени з древа Мадрона, (автор Дейвид Ерл)]]Найєдноставнєйша чиґра то чиґра направена у форми копи, з додатком на горнїм боку преширеней часци. Додаток служи як тримач, хтори мож влапиц зоз пальцами, постави ше чиґру на подлогу, барз заокруца и пущи же би ше обрацала єден час. После ше окруцанє поступнє спомалшує и помалки става и пада „на бок”. Зоз такима чиґрами ше можу  похвалїц розлични култури, од Япону, прейґ Нємацкей, Польскей, Кореї, Французкей, Шкотскей, по нашу жем.

Мож повесц же єст вецей способи порушованя чиґри-врецена: обрацанє на други конєц оси, спомоцу спирали, маґнетних польох, односно ротацию маґнетних часцох на окремних плочох з подлогу.

== Инши наменки чиґри ==
Попри другиих бавискох, чиґри ше хасновали и за коцканє и пророкованє. Даєдни дружтвени бависка хасновали чиґру як маскоту-коцочку хтора мала улогу потрафиц и злєпшац намислом резултати. &lt;ref&gt;[https://www.britannica.com/topic/teetotum Teetotum | Ancient Spinning Top Game Piece | Britannica&quot;.] www.britannica.com. Retrieved 2026-07-19.&lt;/ref&gt;

Демонстрациї зоз чиґру приказали прикмети [[Фарба|фарбох]], як цо то зробели Джеймс Дейвид Форбс и Джеймс Клерк Максвел на Максвеловим диску, зоз швидким окруцаньом чиґри, Форбс створел илузию єдней фарби хтора була мишанїна основних фарбох: &lt;ref&gt;Harman, Peter Michael (1998). [https://books.google.rs/books?id=qf6jtc4nZisC&amp;q=forbes+maxwell+color+top&amp;pg=PA41&amp;redir_esc=y#v=onepage&amp;q=forbes%20maxwell%20color%20top&amp;f=false The Natural Philosophy of James Clerk Maxwell. Cambridge University Press. ISBN 0-521-00585-X.]&lt;/ref&gt; Резултат такого демонстрованя фарбох, фарби випадли иншаки, як цо ше зна яки су зоз класичним мишаньом фарбох (напр. белава и жовта фарба нє творя желєну алє целовкасту ниянсу итд).

Максвелова чиґра у фарби (1895) и єднє зоз часописа „''Популарне науке месечно''“ (1877)

Максвел пошол крочай далєй хаснуюци кружну скалу коло рубца зоз хторим мерал одношенє примарних фарбох, вибераюци цинобер, смараґд и ултрамарин. &lt;ref&gt;Maxwell, James Clerk (2003). [https://books.google.rs/books?id=duyKrTNps_AC&amp;q=maxwell+vermilion+emerald+ultramarine&amp;pg=PA127&amp;redir_esc=y The Scientific Papers of James Clerk Maxwell. Dover Publications. ISBN 0-486-49560-4.]&lt;/ref&gt;

== Цикавосци ==

[[File:Piet Hohmann Bromtol.jpg|right|thumb|306x306px|Чиґра, памятнїк у Голандиї]]

● ''Шветови Дзень чиґри'' у швеце преславює ше другей стреди у октобру. Дзень чиґри утвердзени 2002. року.

● Найвекша чиґра на швеце находзи ше у Голандиї. То памятнїк- скулптура чиґра (''Bromtol'') високи 10 метери, хтори краши кружни ток на сиверним уходзе до городу Остергаут. Скулптура уметнїцке дїло Петра Гохмана, а понеже памятнїк поставени у часци вароша хтори ,,вре&lt;nowiki&gt;''&lt;/nowiki&gt; од различнихих индустрийних дїялносцох, предпоставя ше же уметнїк Гохман представел тоту часц вароша праве зоз тим вельким цифрованим бависком. Наволую ю ''визиткарта вароша''. Памятнїк приказани и у промотивним видеу ''Ґуґл мапа'' зоз прейґ милион и тристо тисячи препатрункох, у хторим ше попри тей чиґри видза и други познати будинки, як цо то турня у Пизи, Стоунгенджа и други.

● Найчежша чиґра на швеце ма 280 kg и находзи ше у Китаю. Рекорд за найчежшу чиґру хтору ше єдному чловекови удало рушиц од 2005. року трима Чанґ Тай-Юан (Chang Tai-Yuan). Чиґру хтору рушел и то лєм зоз порващком, мала 60 кили и обрацала ше 39 секунди.

● Пренайдзени фотографиї на хторих видно дзеци як ше бавя зоз чиґрами на ладї ''Титаник''.

● Чиґра ма окремну улогу як порушовач збуваня у познатим науковофантастичним филму ''Початок'' зоз 2010. року Кристофера Нолана.

== Ґалерия ==

&lt;gallery&gt;
Файл:Juguetes en San Juan de los Lagos, Jalisco, México 08.jpg|Чиґра зоз Мексика, Хелисоко
Файл:Gyroscope precession.gif|Жироскоп
Файл:Modern Tops.jpg|Чиґри модерних дизайнох
Файл:K umdrehkreisel.jpg|Китайски тип чиґри
Файл:El trompo en el Perú.webm|Намотани порващок коло часци чиґри
Файл:Precessing-top.gif|Прецесинґ чиґри
&lt;/gallery&gt;

== Литература ==
* [https://folk.universitetetioslo.no/knuthe/top/TOPS.html Odabrana literatura] язик анґлийски

== Вонкашнї вязи ==

* [https://www.youtube.com/watch?v=UrS9AVPUMFQ Ґуґл мапа, приказана найвекша чиґра на швеце, скулптура у Голандиї] Промоцийни видео
* [https://www.spinningtops.org/books/ Одабране књиге о чиграма] [https://www.spinningtops.org/books/ Архивирано] на веб-сајту [https://sr.wikipedia.org/wiki/Wayback_Machine Wayback Machine] (7. јануар 2014)]

== Референци ==

&lt;references /&gt;
[[Катеґория:Бависка]]</text>
      <sha1>5l2ked3xgxojnk1timv12kv6nbvu5pw</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Катеґория:29. май</title>
    <ns>14</ns>
    <id>3311</id>
    <revision>
      <id>20228</id>
      <timestamp>2026-07-26T03:19:43Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Keresturec</username>
        <id>18</id>
      </contributor>
      <comment>Направљена празна страница</comment>
      <origin>20228</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="0" sha1="phoiac9h4m842xq45sp7s6u21eteeq1" />
      <sha1>phoiac9h4m842xq45sp7s6u21eteeq1</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>20230</id>
      <parentid>20228</parentid>
      <timestamp>2026-07-26T06:56:05Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Sveletanka</username>
        <id>20</id>
      </contributor>
      <comment>катеґория</comment>
      <origin>20230</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="68" sha1="796s7hs84jg7zlayuivfanz1np4mar2" xml:space="preserve">[[Катеґория:Днї рока]]
[[Катеґория:Май]]</text>
      <sha1>796s7hs84jg7zlayuivfanz1np4mar2</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Катеґория:Опрема за спорт</title>
    <ns>14</ns>
    <id>3312</id>
    <revision>
      <id>20232</id>
      <timestamp>2026-07-26T07:19:26Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Sveletanka</username>
        <id>20</id>
      </contributor>
      <comment>катеґория</comment>
      <origin>20232</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="33" sha1="miuzs4ga59nkhze0lwvn35i0j8d60vz" xml:space="preserve">[[Катеґория:Спорт]]</text>
      <sha1>miuzs4ga59nkhze0lwvn35i0j8d60vz</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Уметнїцка колония у Бачкей Тополї</title>
    <ns>0</ns>
    <id>3313</id>
    <revision>
      <id>20239</id>
      <timestamp>2026-07-26T10:15:57Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>ОленкаБТ</username>
        <id>1579</id>
      </contributor>
      <comment>Нова страница: Уметнїцка колония у Бачкей Тополї  Уметнїцка колония у Бачкей Тополї формована 1953. року, и була друга подобова колония на цалей териториї дакедишнєй Югославиї.  Початки снованя  Перши учашнїки-снователє колониї були Йожеф Ач (Ács József), Пал Петрик (Petrik Pál), Ст…</comment>
      <origin>20239</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4929" sha1="q98bkwjguphi9leqgxhqnpu6781j2en" xml:space="preserve">Уметнїцка колония у Бачкей Тополї

Уметнїцка колония у Бачкей Тополї формована 1953. року, и була друга подобова колония на цалей териториї дакедишнєй Югославиї.

Початки снованя

Перши учашнїки-снователє колониї були Йожеф Ач (Ács József), Пал Петрик (Petrik Pál), Стеван Маринкович, Зоран Петрович, Бошко Петрович и Милош Баїч. Колония була змесцена до будинку старей школи нєдалєко од штредку вароша. Имре Девич бул водитель и орґанизатор колониї од снованя по 1960. рок а после колонию водзел Йожеф Ипач (Ipacs József), Пакл Андор (Ádor Pál), Иштван Жаки.

Єдно з програмских напрямох колониї було оплеменьованє животного и роботного простора, односно програм ,,малей синтези'' хторей бул циль интеґровац уметносц и сучасну архитектуру (Дуранци 2003). Дзекуюци тей програми вельочислени нововибудовани архитектонски будинки, школи, амбуланти. читальнї, хотел у Бачкей Тополї, Малим Идьошу, Фекетичу оплеменєни зоз фресками, муровима керамичнима композициями, муровима мозаиками и скулптурами у просторе, зоз чим витворена повязаносц уметносци и околїска.

Учашнїки колониї були уметнїки зоз простора бушей держви Югославиї, алє и з Мадярскей, Польскей, Русиї. Векшина уметнїкох була зоз Войводидни. Пременки концепта роботи колониї меняю ше 90-их рокох пре кризу и дружтво, алє колония нє претарговала свољ активносц а до єй роботи ше уключовали  векше число младих уметнїкох а наставело ше зоз активносцами и органиѕациљ виставох. Збирку колониї творя малюнки, ґрафични рисунки и скулптури авторох учашнїкох колониї. Формована є зоз подарованима роботами з боку авторох-учашнїкох зоз колонийох а даєдни одкупени од авторох.

Обєкт Уметнїцкей колониї находзи ше на побреж'ю Бачкотопольского озера, на 5 километри оддалєни од городу, зоз прекрасним  и еколоґийно значним околїском Бетяарскей долїни. То нєшка простор  Art Gallery, у каштелю нєдалєко од Б. Тополлї дзе ше орґанизую вистави попровадзени зоз каталоґами .

Дзекуюци проєкту за розвой подобовей уметносци у Бачкей реґиї, у рамикох ИПА - програми прейґгранїчного сотрудзованя, 2014. року реализована реконструкция будинку Уметнїцкей колониї.

Будинок розполага зоз осем госцинскима хижами  (зоз по двома посцелями), зоз купальню, малу кухньочку, и єдну мултифункцийну салу котра ше може хасновац за преподаваня, вистави, або як єдальня.

Од 2018. року обєкт ше хаснує и за туристични наменки. Далєко є од городкей гужви и галайку, на побреж'ю озера, зоз богатим рижнородним рошлїнским и животиньским шветом коло себе, у живописним околїску и окреме є прикладни за орґанизованє уметнїцких колонийох и школи у природи.

Колонию можлїве нащивиц по догварки през цали рок.

Литература

Туристична орґанизация општини Бачка Тополя, 2024. rок

Вонкашня вяза

http://www.kulturput.rs/?page_id=571&amp;lang=sr</text>
      <sha1>q98bkwjguphi9leqgxhqnpu6781j2en</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>20242</id>
      <parentid>20239</parentid>
      <timestamp>2026-07-26T11:05:31Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>ОленкаБТ</username>
        <id>1579</id>
      </contributor>
      <comment>Медзинаслови, викивязи, вонкашнї вязи, литература</comment>
      <origin>20242</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="5176" sha1="sz2pbyhzph8g9r5laqvh3sgk54wsmyg" xml:space="preserve">

'''Уметнїцка колония у Бачкей Тополї''' формована 1953. року, и була друга подобова колония на цалей териториї дакедишнєй Югославиї.

== Початки снованя ==
Перши учашнїки-снователє колониї були Йожеф Ач (''Ács József''), Пал Петрик ''(Petrik Pál)'', Стеван Маринкович, Зоран Петрович, Бошко Петрович и Милош Баїч. Колония була змесцена до будинку старей школи нєдалєко од штредку вароша. Имре Девич бул водитель и орґанизатор колониї од снованя по 1960. рок а после колонию водзел Йожеф Ипач (''Ipacs József)'', Пакл Андор (''Ádor Pál)'', Иштван Жаки.

Єдно з програмских напрямох колониї було оплеменьованє животного и роботного простора, односно програм ,,малей синтези'' хторей бул циль интеґровац уметносц и сучасну архитектуру (Дуранци 2003). Дзекуюци тей програми вельочислени нововибудовани архитектонски будинки, школи, амбуланти. читальнї, хотел у [[Бачка Тополя|Бачкей Тополї]], Малим Идьошу, Фекетичу оплеменєни зоз фресками, муровима керамичнима композициями, муровима мозаиками и скулптурами у просторе, зоз чим витворена повязаносц уметносци и околїска.''

Учашнїки колониї були уметнїки зоз простора бувшей держави Югославиї, алє и з Мадярскей, [[Польска|Польскей]], Русиї. Векшина уметнїкох була зоз [[Войводина|Войводидни]]. Пременки концепта роботи колониї меняю ше 90-их рокох пре кризу и дружтво, алє колония нє претарговала свољ активносц а до єй роботи ше уключовали  векше число младих уметнїкох а наставело ше зоз активносцами и организаци''ю'' виставох. Збирку колониї творя малюнки, ґрафични рисунки и [[Скулпторство|скулптури]] авторох учашнїкох колониї. Формована є зоз подарованима роботами з боку авторох-учашнїкох зоз колонийох а даєдни одкупени од авторох.

Обєкт Уметнїцкей колониї находзи ше на побреж'ю Бачкотопольского озера, на 5 километри оддалєни од городу, зоз прекрасним  и еколоґийно значним околїском Бетяарскей долїни. То нєшка простор  ''Art Gallery,'' у каштелю нєдалєко од Б. Тополлї дзе ше орґанизую вистави попровадзени зоз каталоґами .

Дзекуюци проєкту за розвой подобовей уметносци у Бачкей реґиї, у рамикох ИПА - програми прейґгранїчного сотрудзованя, 2014. року реализована реконструкция будинку Уметнїцкей колониї.

Будинок розполага зоз осем госцинскима хижами  (зоз по двома посцелями), зоз купальню, малу кухньочку, и єдну мултифункцийну салу котра ше може хасновац за преподаваня, вистави, або як єдальня.

Од 2018. року обєкт ше хаснує и за туристични наменки. Далєко є од городкей гужви и галайку, на побреж'ю озера, зоз богатим рижнородним рошлїнским и животиньским шветом коло себе, у живописним околїску и окреме є прикладни за орґанизованє уметнїцких колонийох и школи у природи.

Колонию можлїве нащивиц по догварки през цали рок.

== Ґалерия ==

== Литература ==
''Туристична орґанизация општини Бачка Тополя, 2024. rок''

== Вонкашня вяза ==
* [http://www.kulturput.rs/?page_id=571&amp;lang=sr]
* [https://www.youtube.com/watch?v=qDuML4poze0  Likovna kolonija u Bačkoj Topoli | Razglednice | 09.09.2016.]    Youtube.com</text>
      <sha1>sz2pbyhzph8g9r5laqvh3sgk54wsmyg</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Чова</title>
    <ns>0</ns>
    <id>3314</id>
    <revision>
      <id>20240</id>
      <timestamp>2026-07-26T10:33:55Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Olirk55</username>
        <id>19</id>
      </contributor>
      <comment>Нова страница: Чова (женски род, од мадярского слова csova - значи чомов слами, факля) то нєвельки ценши колїк од 50- 80 cm з чомовом слами на верху. Така чова була забита и поставена до жеми на полю, найчастейше при драги, як знак забрани: же нє шлєбодно преходзиц тадзи з кочом або…</comment>
      <origin>20240</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1662" sha1="0e2oojef8fq1824d0kef5shll40wjy2" xml:space="preserve">Чова (женски род, од мадярского слова csova - значи чомов слами, факля) то нєвельки ценши колїк од 50- 80 cm з чомовом слами на верху. Така чова була забита и поставена до жеми на полю, найчастейше при драги, як знак забрани: же нє шлєбодно преходзиц тадзи з кочом або статком, т.є. ґажиц по полю.  
Тиж чова (колїк) означовала и меджу на лукох и пажицох при мераню парцелох. Тоти чови були ознаки власнїком же би на лукох знали покац чийо, и же би случайоно нє покошели цудзу парцелу понеже на лукох нєт бразди лєбо други ознаки за меджи.
Коло тей чови, односно чомова слами хтора була привязана на верху, часто залєтовали оси и правели себе гнїздо. 

--На полю а и пажицох ше дзеци опоминало: далєй од чови бо вас покусаю оси.
Фраеолоґия
-- За мале дзецко 4-5 роки хторе мудре и бешдлїве гуторело ше: мали чова – нє видзи ше а чує . Малючки є а справує ше як одроснутши.

== Литература ==
* Словнїк руского народного язика II  О-Я,  Нови Сад  2017</text>
      <sha1>0e2oojef8fq1824d0kef5shll40wjy2</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>20241</id>
      <parentid>20240</parentid>
      <timestamp>2026-07-26T11:04:36Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Olirk55</username>
        <id>19</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>Ушорйованє</comment>
      <origin>20241</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1750" sha1="jrnmsre6sg26qgswmju6sssn3ri9qc1" xml:space="preserve">'''Чова''' (женски род, од мадярского слова ''csova'' - значи чомов слами, факля) то нєвельки ценши колїк коло 50- 80 cm з чомовом [[Слама|слами]] на верху. Така чова була забита, поставена до жеми на полю, найчастейше при [[Драга|драги]], як знак забрани: же нє шлєбодно преходзиц тадзи з кочом або статком, т.є. ґажиц по полю.   

Тиж чова (колїк) означовала и меджу на лукох и пажицох при мераню парцелох. Тоти чови були ознаки власнїком же би на лукох знали гранїци покац чийо, и же би случайоно нє покошели цудзу парцелу понеже на лукох нєт бразди лєбо други ознаки за меджи. 

Коло тей чови, односно слами хтора була привязана на верху, часто залєтовали оси и правели себе гнїздо. 

== Фразеолоґия ==
♦ На полю а и пажицох ше дзеци опоминало: Д''алєй од чови бо вас покусаю оси.''

♦ За мале дзецко 4-5 роки хторе мудре, гласне и бешдлїве гуторело ше: ''мали чова – нє видзи ше а чує ше''.  Ище є мале а справує ше як одроснутше.

== Литература ==
* Словнїк руского народного язика II  О-Я,  Нови Сад  2017</text>
      <sha1>jrnmsre6sg26qgswmju6sssn3ri9qc1</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>20243</id>
      <parentid>20241</parentid>
      <timestamp>2026-07-26T11:09:51Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>ОленкаБТ</username>
        <id>1579</id>
      </contributor>
      <minor />
      <origin>20243</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1752" sha1="n8ekc2z7ajauqx3sb9ho5oletqw9t9k" xml:space="preserve">'''Чова''' (женски род, од мадярского слова ''csova'' - значи чомов слами, факля) то нєвельки ценши колїк коло 50- 80 cm з чомовом [[Слама|слами]] на верху. Така чова була забита, поставена до жеми на полю, найчастейше при [[Драга|драги]], як знак забрани: же нє шлєбодно преходзиц тадзи з кочом або статком, т.є. ґажиц по полю.   

Тиж чова (колїк) означовала и меджу на лукох и пажицох при мераню парцелох. Тоти чови були ознаки власнїком же би на лукох знали гранїци покац чийо, и же би случайно нє покошели цудзу парцелу понеже на лукох нєт бразди лєбо други ознаки за меджи. 

Коло тей чови, односно слами хтора була привязана на верху, часто залєтовали оси и правели себе гнїздо. 

== Фразеолоґия ==
♦ На полю а и пажицох ше дзеци опоминало: Д''алєй од чови бо вас покусаю оси.''

♦ За мале дзецко 4-5 роки хторе мудре, гласне и бешдлїве гуторело ше: ''мали чова – нє видзи ше а чує ше''.  Ище є мале а справує ше як одроснутше.

== Литература ==
* ''Словнїк руского народного язика II  О-Я'',  Нови Сад  2017</text>
      <sha1>n8ekc2z7ajauqx3sb9ho5oletqw9t9k</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Катеґория:31. май</title>
    <ns>14</ns>
    <id>3315</id>
    <revision>
      <id>20246</id>
      <timestamp>2026-07-26T11:50:19Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Keresturec</username>
        <id>18</id>
      </contributor>
      <comment>Направљена празна страница</comment>
      <origin>20246</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="0" sha1="phoiac9h4m842xq45sp7s6u21eteeq1" />
      <sha1>phoiac9h4m842xq45sp7s6u21eteeq1</sha1>
    </revision>
  </page>
</mediawiki>