Википедия rskwiki https://rsk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8_%D0%B1%D0%BE%D0%BA MediaWiki 1.47.0-wmf.12 first-letter Медий Окреме Розгварка Хаснователь Розгварка зоз хасновательом Википедия Розгварка о Википедиї Файл Розгварка о файлу МедияВики Розгварка о МедияВикию Шаблон Розгварка о шаблону Помоц Розгварка о помоци Катеґория Розгварка о катеґориї TimedText TimedText talk Модул Разговор о модулу Event Event talk 0 39 20259 19347 2026-07-27T08:59:12Z Sveletanka 20 20259 wikitext text/x-wiki {| class="wikitable" align=right width=300px |+ ! colspan="2" |<big>Арвачка</big> |- | colspan="2" |[[Файл:Violatricolorarvensis.jpg|center|thumb|369x369px]] |- ! colspan="2" |[[Таксономия (биолоґия)|Наукова класификация]] |- |'''Царство:''' |Plantae |- |'''Дивизия:''' |Magnoliophyta |- |'''Класа:''' |Magnoliopsida |- |'''Ряд:''' |Malpighiales |- |'''Фамилия:''' |Violaceae |- |'''Род:''' |''Viola'' |- |'''Файта:''' |''V. tricolor'' |- ! colspan="2" |[[Биномна номенклатура|Биномне мено]] |- | colspan="2" |<div style="text-align: center;">''Viola tricolor'' [[Карл фон Лине|Linnaeus]] |} '''Арвачка''' (лат. ''Viola hybrida hort''., серб. сиротица, маћухица, дан и ноћ, слц. диял. ''аrvačka'', укр. братки и фiалка триколiрна. То пожичка з мадяр. ''árvácska'', а тото од мадяр. ''árva'' «широтка». Хаснує ше ище назви волово очко, дяблово очи, а тиж и сербизем [[дзень]] и ноц. Коцурска назва дяблово очи. Може буц єднорочна або вецейрочна лїсцаста рошлїна з ценким, розконареним стебелком. Лїсца на конарчкох шерцастоокруглей форми, по рубцох зубкасти. Квитки поєдинєчни, на длугоких конарчох з венчиковима лїстками рижних [[фарба|фарбох]]. Плод арвачки капсула. ==Походзенє== Квеце дзень и ноц ма богату историю хтора ше прецагує од дзивих пажичкох и польох Европи по заградки ширцом швета. Тото красне квеце було познате и почитоване ище у штреднїм вику, дзе ше го хасновало у народней медицини, алє и як символ любови у литератури и уметносци. Свойо путованє до верху популарносци почина у Анґлиї, дзе зоз селективним допатраньом достати рижнороднєйши и интензивнєйши варияциї фарбох, цо приведло до його широкей популарносци и култивациї у заградкох ширцом Европи, символизуюци носталґичну красу и єдноставносц природи у заградкарстве. == Прикмети == Арвачки можу буц єднорочни, дворочни або краткотирваци вецейрочни рошлїни, у зависносци од файти и часу садзеня. Високи су 10-30 центи. Стебелко им празне знука. Зоз лїсцових пазушкох ше зявюю квитки на длугоких конарчкох. Квитню у периодзе май – септембер. Понеже су барз одпорни на нїзки [[температура|температури]], їх квитки ше вчас зявюю у наших заградкох и оставаю до позней жими. У черепчкох або жардинєрох можу прежиц цалу жиму. Нашенє барз дробенке, а чежина му 1.000 нашенька 0,5 ґрами. Знаю ше медзи собу покрижац, та су прето барз рижнородни. Арвачка нє вимага вельо: люби и полуцинь. Барз є одпорна на жиму и нїзки температури. Одвитує єй мелка препущуюца глїна. Нє люби барз [[Влага|влажну]] глїну пре стебелка хтори лєжа на жеми. == Чкодлївци и хороти == [[Файл:Fiołek_ogrodowy_wisnia6522.jpg|alt=Арвачка або Дзень и ноц|thumb|315x315px|Арвачка або Дзень и ноц]] Часто ше у пестованю арвачки стретаме з велїма чкодлївцами и хоротами. Найчастейше их нападаю и чкоду правя шлїмаки цо маю хижку, голи шлїмаки и лїсцово уши. Же би ше арвачки одбранєло од шлїмакох, [[поверхносц]] коло нїх треба посипац з дробним, оштрим писком або поставиц судзинки зоз пивом. За одбрану од лїсцових ушох треба хасновац рижни рошлїнски препарати з покриви, [[цеснок|цеску]] або догану. Од хоротох на арвачкох найчастейши: пепелнїца, плєшнєнїна, гнїце кореня, вирус мозаїка огурки и пегавосц лїсца. Симптоми векшини охореньох ше зявюю у периодзе звекшаней влажносци, та арвачки добре посадзиц до дренованей жеми. Заражени рошлїни треба позберац и одстранїц. Барз важне онєможлївиц лїсцово уши, бо вони преноша вирус мозаїка [[Огурка|огурки]] хтори може буц заспани и вец ше преношиц на даскельо ґенерациї. Жем треба же би була погноєна зоз гнойом хтори ма уровноважене одношенє азоту, фосфору и калиюму. == Ґалерия == <gallery> Файл:Viola x wittrockiana dsc00949.jpg|Вецей файти арвачки Файл:Viola wittrockiana Carneval Scarlet.jpg|Червена арвачка Файл:Viola x wittrockiana 001.jpg|У вецеј фарбох Файл:Viola x wittrockiana.001 - Castile and Leon.jpg|Лилова арвачка Файл:Viola x wittrockiana Düsseldorf.JPG|Арвачки у Дизелдорфу Файл:Viola x wittrockiana Düsseldorf 5.JPG|Арвачки Файл:Viola x wittrockiana Düsseldorf 4.JPG|Арвачки (Дизелдорф) Файл:Viola x wittrockiana Düsseldorf 3.JPG|алт=У Дизелдорфу, Нємецка Файл:Viola x wittrockiana omega F1 blanc pur dsc00972.jpg|Били арвачки Файл:Pansy Viola x wittrockiana Purple Cultivar Flowers 2081px.jpg|Лилово арвачки Файл:Viola-x-wittrockiana.jpg|Трофарбова арвачка Файл:Viola Viola x wittrockiana Orange with Blotch 0zz.jpg|Помаранчецова арвачка Файл:Viola x wittrockiana Delta Tapestry 4zz.jpg|алт=Три фарби Файл:RHS Wisley trial fields 1240R.jpg|Плантажа-розсаднїк арвачкох </gallery> == Литература == * ''Словнїк руского народного язика I,'' А – Н, Нови Сад 2017, б. 33 * Оксана Тимко Дїтко, Назви рошлїнох и животиньох у [[Руски язик|руским язику]], Вуковар 2016, б. 39, 64 == Вонкашнї вязи == * [https://web.archive.org/web/20230429054008/https://www.bionet-skola.com/w/Dan-no%c4%87_(biljka) Dan-noć (biljka)], сайт www.bionet-skola.com * [https://sr.wikipedia.org/sr-el/%D0%94%D0%B0%D0%BD-%D0%BD%D0%BE%D1%9B_(%D0%B1%D0%B8%D1%99%D0%BA%D0%B0) ''Дан-ноћ (биљка)], sr.wikipedia.org'' * [https://sr.wiktionary.org/sr-el/dan-i-no%C4%87 dan-i-noć], sr.wiktionary.org * [https://www.agroklub.rs/ukrasno-lekovito-bilje/kako-uspesno-gajiti-dan-i-noc-mali-ukras-vrta/22234/  Kako uspešno gajiti Dan i noć - mali ukras vrta?], www.agroklub.rs/ [[Катеґория:Квеце]] 0xwcev7ztqf2g7vsjy1lpv4qtm2ot9t 0 60 20298 9905 2026-07-27T10:59:40Z Sveletanka 20 20298 wikitext text/x-wiki {| class="wikitable" align=right width=300px |+ ! colspan="2" |Бишалма |- | colspan="2" |[[Файл:Cydonia.jpg|center|230px]]<div style="text-align: center;">Грушкасти бишалми [[Файл:Fleurs-et-feuilles-de-cognassier.jpg|center|230px]]<div style="text-align: center;">Бишалмово квитки |- ! colspan="2" |[[Таксономия (биолоґия)|Наукова класификация]] |- |'''Царство:''' '''Кладус:''' '''Кладус:''' '''Кладус:''' '''Кладус:''' '''Шор:''' '''Фамелия:''' '''Род:''' '''Файта:''' |Plantae Tracheophytes Angiospermae Eudicotidae Rosids Rosales Rosaceae ''Cydonia'' ''C. oblonga'' |- ! colspan="2" |[[Биномна номенклатура|Биномне мено]] |- | colspan="2" |<div style="text-align: center;">''Cydonia oblonga'' |} '''Бишалма''' (''Cydonia oblonga'') то єдина файта з роду ''Cydonia'' (Maloideae, Rosaceae). Єй ботаничне мено походзи од греческого варошу Kydonia (нєшка Хания) на сиверозаходзе острова Крита. У Єрмениї и Ирану бишалму мож найсц у природи. == Опис == Стебло бишалми то од 4 по 6 m високе древо хторе мож найсц у Азиї и Европи. Квитнє у маю и юнию и ма били або покус целовкасти квитки. Лїсточка квитка длуги медзи 2 и 5 cm. Понеже ше у цеплєйшох крайох лєпше чувствує, култивує ше найчастейше у винїцарским окруженю. Плод бишалми подобни плоду яблука або [[грушкa|грушки]]. З бишалми мож пририхтац компот, желеа як и юшки. Бишалми ше часто садзи у подножю древа грушки и других високих [[овоц|овоцових]] древох и род приноша после 4 до 8 рокох. Розмножованє з помоцу пелцера и зоз крижаньом ше удава лєм дзекеди. [[Файл:Champion_quince.jpg|370x370px|left|alt=Плод бишалми|thumb|Плод бишалми]] == Плод == Плод бишалми ма у себе надосц витамину Ц, потим калиюму, натриюму, цинка, желєза, бакру, манґану, пектину и други орґански и нєорґански квашнїни. Нашенє бишалми ма розлични млязґи, олєї як и отровни циянид ґликозид (Cyanid-Glykosid). == Символика, Митолоґия == Бишалму ше трима за символ любови, щесца, плодносци, мудросци, красоти, постояносци и нєпреходносци. У античних леґендох, зоз бишалму богове одредзовали судьби. Вона була плод Афродити и Ґаї. Парис ю придал Афродити як найкрасшей од шицких богиньох. == Состав == Бишалма ма коло 20% млязґи, пектину, коло 8% цукру, коло 1% яблуковей квашнїни, 15% масного олєю, амиґдалина (0.5%), емулзина, протида и танина. == Хаснованє == Хаснує ше як млязґаве средство за виробок емулзийох и микстурох процив кашлю, як вода за облоги, процив опеклїнох, за козметику и у индустриї. Нєшка шє ю, без причинох, хаснує вельо менєй як цо то було давно. Греки и Римянє барз ценєли бишалму як благе средство процив преганячки (танин и млязґа). Присутна цияноводонїчна квашнїна у нашеню ма дїйство як локални анестетик. Кед ше за виробок млязґи похаснує помлєте нашенє у нїм може буц нательо тей квашнїни же ше можу зявиц и случаї тровеня. Прето млязґу треба правиц зоз цалим нашеньом кед ше нє жада источасне дїйство млязґи и цияноводонїчней квашнїни. [[Файл:Quitte_Cydonia_oblonga-2.jpg|276x276px|alt=Плоди бишалми хтори сподабу на яблуко.|thumb|Плоди бишалми хтори сподабу на яблуко]] Зоз бишалмових маґочкох ше продукую лїки на исти способ як и зоз нашеня менти. === Юшка зоз бишалми === Служи як приємни и лїковити напиток хтори ошвижує и моцнї шлїжацу скорочку устох, жалудка и черевох. На Заходзе ше дава дзецом процив допитих и длуготирвацих преганячкох. Юшку ше прави з цадзеньом и струганьом узретих и здравих бишалмох. Фабрики юшкох правя мутну и бистру юшку. == Продукция бишалмох == {| class="wikitable" |+ ! colspan="2" |Дзешец найвекши продукователє у 2012. року |- !Держава !Продукция (у тонох) |- |Турска |135.406 |- |Китай |125.000 |- |Узбекистан |89.000 |- |Мароко |46.000 |- |Иран |36.500 |- |Арґентина |27.500 |- |Азербейджан |27.140 |- |Шпания |14.000 |- |Сербия |10.795 |- |Алжир |10.516 |- !Швет !696.532 |} [[Файл:2012quince.png|мини|400px|center|]]<div style="text-align: center;">Продукция бишалмох у 2012. року [[Катеґория:Рошлїни]] [[Катеґория:Овоц]] [[Катеґория:Пожива]] [[Катеґория:Древа]] gfcmuudoapzo18i8xnqqjukt5sax4mr 0 115 20295 12419 2026-07-27T10:56:07Z Sveletanka 20 20295 wikitext text/x-wiki {| class="wikitable" align=right width=300px |+ ! colspan="2" |Грушкa |- | colspan="2" |[[Файл:PearPhoto.jpg|center|220px]]<div style="text-align: center;">Плод грушки |- ! colspan="2" |[[Таксономия (биолоґия)|Наукова класификация]] |- |'''Царство:''' '''Кладус:''' '''Кладус:''' '''Кладус:''' '''Кладус:''' '''Ряд:''' '''Фамилия:''' '''Подплеме:''' '''Род:''' |Plantae Tracheophytes Angiospermae Eudicotidae Rosidas Rosales Rosaceae Malinae ''Pyrus'' |- ! colspan="2" |Файти |- | colspan="2" |Помедзи 23 и 38 файти |} '''Грушка''' (''Pyrus'' L.) лїсцопадне древо хторе припада фамилиї ружох (lat. Rosaceae). Може нароснуц и до 12 [[Метер|m]] високо, a формує густу, вельку и округлу коруну. ==Характеристики== '''Корень''' глїбоки, слабо розконарени и вреценасти, а стебло ма [[пречнїк]] дo 1 [[Метер|m]]. Лупа груба и попукана, бляда по цму кафову [[фарба|фарбу]]. Конари маслинасти або цмочервенкасто-кафовкастей фарби. Пупча закрити з червенкасто-кафовкастима лупками хтори маю на рубцох мохотку. Верхнї пупча пирамидални, а бочни длугоки и кончисти. '''Лїсца''' єдноставни, оштро закончисцени на верху, голи, зменююци, широки 3-8 cm и длугоки 5-12 cm и рошню на конарчкох длугоких до 5 cm. '''Квитки''' правилни, двополни, пречнїк им коло 3 cm, збити до ґириздох у хторих єст од 3 по 9 квитки. Зложени су з венчика и погарика хтори ма 5 жовто-желєни вистирчени лїсточка, а венєц 5 округли лїсточка. Ма 20-50 прашнїки, нїтки им били, а прашнїки червено-целовей фарби. Маю єден тлучок хтори зложени зоз 2 до 5 медзи собу зроснутих лїсцох. Квитнє у априлу и маю источашнє кед ше зявюю и лїсца. [[Файл:Pears.jpg|378x378px|alt=Европска грушка|thumb|Европска грушка]]'''Плоди''' юшковити, маю биляве месо омотане зоз жовту або желєну лупу, з остатками погарика на верху. Можу буц широки 4-12 cm, длугоки 5-16 cm и маю даскельо менши кляпчисти гладки маґочки цмей кафовей фарби. Дозреваю на початку єшенї. Походзенє: мено роду ''Pirus'' старе латинске мено за грушку. Мено файти ''Communis'' у прекладзе значи часто, призвичаєно. == Бивальнїк == Грушку ше садзи од давна пре юшковити и смачни плоди. Розмножує ше з каламеньом и з нашеня, а нєшка єст вельо сорти рижних формох. Лєпши тоти сорти цо рошню нїжей и баржей водоровно, бо им одвитує лєгки бивальнїк хтори ше находзи у нашим реґионє и глїбока, мелка, поживна и влажна жем. Люби подруча з благима жимами, гоч є одпорна и на нїзки [[температура|температури]] и може прежиц и на -25°С. Племенїти файти найлєпше родза на подручу дзе єст досц [[Слунко|слунка]] и [[Влага|влаги]], а нє подноша моцни жими. Барз нїзки температури можу спричинїц вимарзованє тканї и орґанох (окреме квиткових пупчох), а анї лєтнї горучави нє добри, бо ше на нїх суши лїсце. Найлєпши за грушку отворени положеня и благи схили у Фрушкей гори ґу Дунаю, на трушацей и плодней жеми. ==Хаснованє== Грушка барз розширена [[овоц]], у нас ше находзи на пиятим месце - после яблука, брескинї, шлївки и вишнї. После яблука и ядрастей овоци (орех, [[лїсковец]], [[мандуля]]) як столна овоц ма найдлугшу сезону трошеня, од другей половки юния єдного року по половку яри идуцого року. Хаснує ше и за конзервованє, окреме за компот, маджун, джем, сладке. З грушки ше пече барз квалитетну палєнку. Найпознатша грушкова палєнка вилямовка. Плод ше обера у зависносци од сорти, найчастейше при концу лєта або вєшенї. Грушка медоносна рошлїна и на єй квитки приходза пчоли, гоч ма менєй нектару и полену од других [[Овоц|овоцох]]. „Дзиви” файти роду ''Pyrus'' мож гибридизовац, подобнє другим родом у подфамилиї яблукох (Maloideae), алє ше природни ареали тих файтох нє преклопюю и з тим гибридизация була зопарта. З неолитским ширеньом польопривреди, людзе штучно приводза до контакту „дзиви” файти и починаю доместификацию. ===Найпознатши сорти=== Найпознатша сорта вилиямовка, хтору ше обера коло половки авґуста: плод вельки, грушкастей форми, жовтей фарби, юшковити и смачни. У хладзальнї ше може чувац два до три мешаци. Караманка стара сорта грушки, алє є и нєшка популарна на [[Тарґовина|тарґовищу]]. Єй стебло тирва барз длуго, аж до 200 роки. При Руснацох були популарни у давних часох и грушки такволани ґереґовки – знука червени як [[ґереґа|ґереґи]], потим ярчанки, нацики и кайзерки. ==Костиранє== Сирови грушки маю таку нутритивну вредносц на 100 g (3,5 oz) {| class="wikitable" |+ |'''Енерґия''' Угльово гидрати Цукри Поживни влакна Масци Протеїни '''Витамини''' Тиамин (Б₁) Рибофлавин (Б₂) Ниацин (Б₃) Витамин Б5 Витамин Б6 Фолат (Б9) Холин Витамин Ц Витамин Е Витамин К '''Минерали''' Калциюм Желєзо Маґнезиюм Манґан Фосфор Калиюм Натриюм Цинк '''Други конституенти''' Вода |239 kJ (57 kcal) 15,23 g 9,75 g 3,1 g 0,14 g 0,36 g 0,012 mg 0,012 mg (1%) 0,026 mg (2%) 0,161 mg (1%) 0,049 mg (1%) 0,029 mg (2%) 7 μg    (1%) 5,1 mg (1%) 4,3 mg     (5%) 0,12 mg    (1%) 4,4 μg     (4%) 9 mg (1%) 0,18 mg (1%) 7 mg (2%) 0,048 mg (2%) 12 mg (2%) 116 mg (2%) 1 mg (0%) 0,1 mg (1%) 84 g |} '''Чкодлївци''' Чкодлївци хтори нападаю грушки то: грушков червоточ (''Zeuzera pyrina''), грушков жищок (''Anthonomus cinctus'') и грушкова лїсцова оса (''Neurotoma flaviventris''). Знїщує ше их зоз пирсканьом з хемийнима средствами. {| class="wikitable" |+ ! colspan="3" |Пейцме найвекши продукователє грушкох у 2013. року |- !Держава   !Продукция  (у тонох) !Надпомнуце |- |Китай |17.300.751 | |- |ЗАД       |795.557 | |- |Италия |743.029 | |- |Арґентина |722.324 | |- |Турска   |461.826 | |- !Швет   !25.203.754 ![А] |- | colspan="3" |A - Урядово, полуурядово податки або приблїжни прецени |} == Литература == * Енциклопедия Нового Саду 12 (КОС – ЛЕР, Нови Сад 1999, б. 135 * Оксана Тимко Дїтко, Назви рошлїнох и животиньох у руским язику, Вуковар 2016, б. 56. ==Вонкашнї вязи== * [https://sr.wikipedia.org/sr-ec/%D0%9A%D1%80%D1%83%D1%88%D0%BA%D0%B0, Крушка], Википедия на сербским язику * [https://www.biljka.rs/kruska/  Kruška], www.biljka.rs * [https://onefit.rs/tablica-kalorija/voce/kruska/  Крушка], нутритивна вредност * [https://healthclub.rs/zdrav-zivot/nutritivna-vrednost-i-zdravstvene-koristi-krusaka/ Nutritivna vrednost i zdravstvene koristi krušaka] [[Катеґория:Овоц]] [[Катеґория:Пожива]] [[Катеґория:Древа]] r22hkas1jm7dft3mb55upv2mhxscyrv 0 231 20264 14993 2026-07-27T09:10:35Z Sveletanka 20 20264 wikitext text/x-wiki {| class="wikitable"align=right width=300px |+ |- ! colspan="2" |<big>''Lavandula angustifolia''</big> |- | colspan="2" |[[Файл:Lavandula_angustifolia_-_K%C3%B6hler%E2%80%93s_Medizinal-Pflanzen-087.jpg|270px|center|border|Лаванда]] |- ! colspan="2" |[[Таксономия (биолоґия)|Наукова класификация]] |- |'''Царство:''' '''Дивизия:''' '''Класа:''' '''Ряд:''' '''Фамелия:''' '''Род:''' '''Файта:''' |Plantae Magnoliophyta Magnoliopsida Lamiales Lamiaceae ''Lavandula'' ''L. angustifolia'' |- ! colspan="2" |[[Биномна номенклатура|Биномне мено]] |- | colspan="2" |<div style="text-align: center;">''Lavandula angustifolia'' Mill. |} '''Лаванда''' (лат. ''Lavandula, angustifolia Mill'', слов. ''levenda'', мадяр. ''levendula'') у язикох штреднєй Европи достала рижни фонетски випатрунки – вецейрочна рошлїна черякастей форми, висока до 60 цм, по походзеню з Америки. Одомашнєла ше на каменїстих теренох Медитерану. У нас ше пестує у заградкох. [[Файл:Atlas_roslin_pl_Lawenda_w%C4%85skolistna_915_8775.jpg|298x298px|thumb|alt=Квитки лаванди|Квитки лаванди]] == Випатрунок и состав == Лїсточка лаванди узки, шивкстей [[фарба|фарби]] и оброснути з власками, а квитки дробни, белавкасти, зложени и длугоких ґириздочкох и барз пахняци. Маю у себе 1-3% етерского олєю, та ше их прето хаснує у народней медицини и фармацеутскей индустриї, парфимериї и козметики. == Хаснованє == Як тею (чай), помишану з другима лїковитима рошлїнами, або у форми готових лїкох, лаванду ше хаснує як благи седатив при знємиреносци, нєспаню, вичерпаносци. Може уплївовац и на вилучованє жовчу, а добре дїйствує и при корчох и зужованю черевох пре нервне надраженє, при хоротох гарла, и то у форми теї або ингалованя, та теди служи и за дезинфекцию. Нашо ґаздинї осушену лаванду кладу до орманох медзи [[облєчиво|шмати]] ше би достали приємни пах, алє и же би ше розогнало моль, суньоґи и други инсекти. Лаванду ше хаснує и за правенє пахняцей купки. Прави ше и заглавки наполнєти з осушенима квитками тей рошлїни. Пошекани лїсца лаванди ше у медитеранскей кухнї служи як присмачку. == Галерия == <gallery> Файл:Snowshil-Lavender.jpg|Розлични файти лаванди Файл:Lavender Field Sutton.jpg|Поля лаванди у Каршалтону, Лондонска општина Сатон Файл:Mayfield Lavender Field LB Sutton.jpg|Поля лаванди Файл:Lavish Lavender Carshalton London Borough of Sutton.jpg|Поля лаванди Файл:Hitchin lavender fields.jpg|Поля лаванди Файл:Bees outside Aix-en-Provence.jpg|Лаванда и медоносна пчола, Французка Файл:Lavandula stoechas stoechas2.jpg|Лавандула </gallery> == Литература == * Гостушки, Р: Лечење лековитим биљем, ''Народна књига,'' Београд, 1979. * Јанчић, Р: Сто наших најпознатијих лековитих биљака, ''Научна књига,'' Београд, 1988. * Туцаков, Ј: Лечење биљем, ''Рад,'' Београд, 1984. == Вонкашнї вязи == * [https://najzdravijahrana.com/lavandino-ulje-upotreba-za-kosu-lice-zdravlje-i-cena/ Уље лаванде у служби здравља] * [https://www.agromedia.rs/agro-teme/ukrasno-i-lekovito-bilje/lavanda-od-mirisnog-ulja-preko-eliksira-za-zeludac-do-insekticida/ LAVANDA] – Od mirisnog ulja, preko eliksira za želudac do insekticida * [[:sr:Лаванда|Лаванда]], Википедија на српском језику [[Катеґория:Квеце]] ocyd73bih8e6rqx3wlyoo8l8qc8eu11 0 237 20265 13861 2026-07-27T09:12:42Z Sveletanka 20 корекция 20265 wikitext text/x-wiki {| class="wikitable"align: align=right width=300px |+ ! colspan="2" |Лелия |- | colspan="2" |[[Файл:Lilium_candidum_1.jpg|300px|center]]<div style="text-align: center;">''Lilium candidum'' |- ! colspan="2" |[[Таксономия (биолоґия)|'''Наукова класификация:''']] |- |'''Царство''': |Plantae |- |'''Кладус''': |Tracheophytes |- |'''Кладус''': |Angiospermae |- |'''Кладус''': |Monocotyledone |- |'''Ряд''': |Liliales |- |'''Фамилия''': |Liliaceae |- |'''Род''': |''Lilium'' |} '''Лелия''' (1. лат. '''Lilium L'''., серб '''крин, љиљан''', укр. '''лелiя''', поль. '''lelija''', всл. '''lelija'''; 2. lат. '''Iris L.''', серб. '''ирис'''; преношенє назви зоз Lilium случело ше пре подобносц квитку. Хаснує ше з тим значеньом и у укр. диял. '''жовта лелiя''', слц. '''lilija, lalija''', поль. диял. '''lelija''') – вецейрочна лїсцаста рошлїна з под'жемним стеблом у форми цибульки и шнїговобилима тевчирастима квитками барз моцного и предзераюцого паху. Нарошнє 50-190 центи високо. Єст били, жовти, целово, помаранчецово, червени лелиї, єст их коло 90 файти, а на Балкану ище и кафовей, лиловей и чарней [[фарба|фарби]]. Плод єй мещок у хторим єст коло 500 нашенька. По походзеню є из Азиї, Европи, Сиверней Америки. ==Типска файта: == ''Lilium candidum'' == Опис рошлїни == Квитки лелиї вельки, тевчирасти або як дзвончки. Лїсца квитку зроснути або часточнє шлєбодни, углавним зогнути назадок. Линеарни су, ланцущкасти, овални на стебелкох або шедзаци. На верхну стебелка нєт лїсца. Квитки лелийох єст два файти: трубасти, хтори маю форму тевчира зоз кончистима або заокруглєнима венчиковима лїсцочками, и ґрупа мартаґон – хтори виша назадок зоз зогнутима квитковима лїсцочками. Квитки маю 6 прашнїки на длугоких конарчкох вонка зоз квитку и находза ше у ґириздох од 2-12. == Розмножованє == Лелиї ше розмножую на два способи: 1. з нашеня и 2. веґетативно (з роздвойованьом младих цибулькох од старих у септембару, октобару и априлу, зоз знїманьом лупи з цибулькох и 3. зоз тарганьом воздушних цибулькох хтори ше садзи, а зоз хторих ше о три роки розвию моцни цибульки. Лелия солитарна (осамена) рошлїна – пре свою красу и велькосц. Место дзе рошнє нє муши мац вельо [[Слунко|слунка]]. Садзи ше ю до заградкох, паркох и хаснує як резане квеце до вазни. == Найпознатши файти лелиї == :♦ жовта лелия (''Lilium jankae''), :♦ босанска лелия (''L. bosniacum''), :♦ албанска лелия (''L. albanicum''), :♦ чарна лелия (''L. dalmaticum'' або ''L. cattaniae''), :♦ белава лелия (''Lilium X sanguineo-purpureum'' = ''L. martagon X dalmaticum''). У нас найпознатша лелия у заградки – била лелия. == Хаснованє == Пре шлїжацу чечносц хторей єст у лїсцу, цибульки и квитку лелиї, хаснує ше ю у народней медицини. Кед ше квиток трима три [[дзень|днї]] у комовици, з тоту чечносцу ше виплокує рани; варени квет у олєю ше хаснує за лїченє носа и уха, опеклїнох и премарзнутих местох. Варена лелийова цибулька у води або у млєку, кладзе ше на запалєни места у форми каши. == Символика == Лелийов квет забера важне место у гералдики штредньовиковних италиянских и французких городох, дворянских фамелийох и владарох. Як християнски символ, била лелия барз повязана з култом Богородици и означує вибраносц, нєпорочносц Богородици. Ґу тому, то єдини квет хтори у себе обєдинює владарске, достоїнствене триманє, страсни опиваюци пах, алє и нїжносц и нєвиносц. Праве прето ше ю трима и за символ милосердия и безусловней любови. Окрем очиглядней краси, у директней є вязи з надїю, виру, плодносцу и народзеньом. Прето ше за билу лелию часто гвари же є райске квеце. Християнє цалого швета у билей лелиї видза безгришносц, чистоту, нєпорочносц, та и слику Дївици Мариї. Аж ше за кажду часц билей лелиї трима же ма даяки атрибут Исусовей мацери: лїсце репрезентує єй скромносц, стебло символ єй вири и побожносци, а били квитки знак єй нєвиносци и безгришного зачаца. Прето ангел, кед пришол Мариї нависциц же зродзи Сина Божого, принєсол тоту вистку з квитком билей лелиї (Благовищенє). '''Народни вереня:''' кед ше до чеперкох [[овоц]]ових древкох положи корень лелиї, плоди нє буду опадовац. == Галерия == <gallery> Файл:Lilium Martagon, Lai Blau.jpg Файл:Lilium canadense.JPG Файл:Lily Festival 2009 Neepawa Manitoba Canada (16).JPG Файл:Lilium Dimension.JPG Файл:Dwarf Asian Lily Tiny Dessert (closeup).jpg Файл:Lilium 'Claude Shride' 2013 013.JPG Файл:Lilium x African Queen.jpg Файл:Oriental hybrid1 (cropped).jpg Файл:Lilium-'Dizzy'.jpg Файл:Lilium Golden Stargazer.jpg Файл:Lilium 'Royal Trinity' 03.JPG Файл:Lilium x Red Alert.jpg Файл:Lilium 'Eyeliner' 06.JPG </gallery> == Литература == * Енциклопедия Нового Саду 13, ЛЕС – МАП, Нови Сад 1999, б. 141 * Оксана Тимко Дїтко, Назви рошлїнох и животиньох у руским язику, Вуковар 2016, б. 44, 61, 62 * Словнїк руского народного язика I, А – Н, Филозофски факултет, Одсек за русинистику, Нови Сад 2017, б. 671 == Вонкашнї вязи == * [https://sr.wikipedia.org/sr-ec/Lilium Lilium]Википедија на српском језику * * [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D1%96%D0%BB%D1%96%D1%8F Лiлiя] Вікіпедія на українским язику * * [https://hr.wikipedia.org/wiki/Ljiljan Ljiljan ]Vikipedija na hrvatskom jeziku * * [https://sk.wikipedia.org/wiki/%C4%BDalia L’alia] Vikipedia na slovackim jaziku [[Катеґория:Квеце]] iuzwqefcc93din5lg7vvs96kurv56ga 0 240 20266 15955 2026-07-27T09:13:26Z Sveletanka 20 корекция 20266 wikitext text/x-wiki {| class="wikitable" align=right width=300px |+ ! colspan="2" |Лепа ката |- | colspan="2" | [[File:The American Flora. Vol. 4, 1855 - pl. 21 Aster amellus, Callistephus chinensis.jpg|250px|center]]<div style="text-align: center;"> |- ! colspan="2" |[[Таксономия (биолоґия)|Наукова класификация]] |- |'''Царство:''' |Plantae |- |'''Ряд:''' |Asterales |- |'''Фамилия:''' |Asteraceae |- |'''Род:''' |''Callistephus'' |- |'''Файта:''' |''Callistephus chinensis'' |- |'''Синоними''' |''Aster chinensis'' [[Карл фон Лине|Linnaeus]], ''Aster regalis'' Salisb., ''Diplopappus chinensis'' (L.) Less., ''Amellus speciosus'' Gaterau |} '''Лепа ката''' або лепе (лат. ''Aster chinensis'' L., превжате зоз сербского лепа ката) часта єднорочна украсна рошлїна, по походзеню з Китаю. Квитнє од авґуста по початок жими. Єст рижни вариєтети: по [[фарба|фарби]] – била, белава, лилова, червена, целова; по висини – нїзка и висока (20 до 100 центи), з простима и полнима квитками. Кед лепей кати на квитку лїсточка покандрасцени, вола ше бурава ката. '''Походзенє назви''' – мено астер походзи од латинского слова Aster, цо значи [[гвизда]]. Опис рошлїни - конарчок лепей кати длугоки, моцни, розконарени або лабдастей форми. За розлику од другого квеца, лепе ше нє видлужує на [[слунко|слунку]], затримує свою красну форму як куля, алє подноши и полуцинь. Же би ше назберало нашеня, рошлїну треба пущиц най преквитнє и формує нашенє. Шеє ше у марцу и априлу на отворене, глїбоко коло 2 центи, при чим потребна минимална [[температура]] од 18 ступнї же би нашенє зишло. Кореньова система лепей кати барз плїтка и розвива ше лєпше на нїзших температурох з присуством досц [[Влага|влаги.]] Хаснованє – лепу кату ше хаснує як швиже квеце, натаргане и може длуго отримац швижосц у води. == Ґалерия == <gallery> Файл:Aster flower.jpg|Полни лилови квиток Файл:Aster-flower.jpg|Били квитки Файл:Aster 'Harrington's Pink' (actm).jpg|Целово квитки,ружички Файл:Aster alpinus 2 RF.jpg|Лилово квитки Файл:Hylephila phyleus on Aster amellus.jpg Файл:Asteraceae - Aster amellus.JPG </gallery> == Литература == * ''Енциклопедия Нового Саду 12'', КОС - ЛЕР, Нови Сад 1999, б. 127 * Оксана Тимко Дїтко, ''Назви рошлїнох и животиньох у [[Руски язик|руским язику]]'', Вуковар 2016, б. 44, 65 * Радмила Шовлянски, ''Словнїк защити рошлїнох и животного стредку,'' сербско-руско-латинско-анґлийски, б. 339 == Вонкашнї вязи == * [https://oroseeds.rs/proizvod/callistephus-chinensis-lepa-kata-meister-mix/ Лепа ката мистер микс] ''oroseeds.rs'' * [https://www.plantea.com.hr/lijepa-kata/ Лепа ката] ''plantea.com.hr'' [[Катеґория:Квеце]] knb63zu5wrip9mnlrna3z1aagxiave9 0 252 20294 15501 2026-07-27T10:55:23Z Sveletanka 20 20294 wikitext text/x-wiki {| class="wikitable" align=right width=300px |+ ! colspan="2" |Лїсковец |- ! colspan="2" |[[Файл:Corylus_colurna_RBG1.jpg|center|300px]] |- ! colspan="2" |[[Таксономия (биолоґия)|Наукова класификация]] |- |'''Царство''' |Plantae |- |'''Кладус''' |tracheophytes |- |'''Кладус''' |Angiospermae |- |'''Кладус''' |Eudicotidae |- |'''Кладус''' |Rosidas |- |'''Ряд''' |Fagales |- |'''Фамилия''' |Betulaceae |- |'''Подфамилия''' |Coryloideae |- |'''Род''' |''Corylus'' |- ! colspan="2" |Синоними |- | colspan="2" |''Lopima Dochnahl'' |} '''Лїсковец''' (''Corylus'') то род лїсцопадного древа и вельких черякох хторе рошнє на сиверней гемисфери, у подручох зоз умерену климу. Тот ше род звичайно кладзе до фамилиї брезох, алє даєдни ботанїчаре видвоюю лїсковци (вєдно зоз грабами и повязанима файтами) до окремней фамилиї, до Corylaceae. Плод лїсковца ма исте мено, лїсковец. Лїсковци маю єдноставни, заокруглєни лїсца зоз двойнїсто назубенима рубцами. Квитки ше розвиваю у барз вчасней фази яри, скорей лїсца на древе, и єднодоми су, зоз єднополнима китайками; хлопски китайки блядожовтeй [[фарба|фарби]] и длугоки су 5-12 cm, а женски китайки барз мали и з векшей часци су скрити у пупчох; видлїви лєм шветлочервени часци тлучка у длужини 1-3 mm. Плоди то орехи длугоки 1-2,5 cm и пречнїка 1-2 cm, коло хторих лупка (involukrum), хтора часточно або цалком завера орех. Форма и структура лупки, як и тип росту рошлїни (чи то стебло чи черяк зоз младнїками) значни у идентификациї файти лїсковца. Полен файтох лїсковцох хтори часто причина алерґийох концом жими и на початку яри, мож идентификовац под звекшаньом (600 раз) по характеристичних еґзоспорийох хтори маю на себе три обачлїви пори. [[Файл:Corylus_avellana_0001.JPG|389x389px|alt=Звичайни лїсковец|thumb|Звичайни лїсковец]] ==Файти== ''Corylus'' ма 14-18 файти. Опис файтох у восточней Азиї спорни бо ше WCSP и Флора Китаю розликую по тим же хтори таксони прилапени; у рамикох того реґиону лєм тоти файти, хтори прилапюю тоти обидва жридла, наведзени на списку кус нїжей. Файти ґруповани на шлїдуюци способ: :Орех окружени з мегким, лїсцатим инволукрумом, ма вецей стеблочка, млади черяки до 12 m ::Инволукрум кратки, одприлики истей длужини як орех * ''Corylus americana'' – америцки лїсковец (восточна Сиверна Америка) * ''Corylus avellana'' – звичайни лїсковец (Европа и Заходна Азия) * ''Corylus heterophylla'' – азийски лїсковец * ''Corylus yunnanensis'' – юнански лїсковец (штреднї и южни Китай) ::Инволукрум длугоки, двараз длугши од ореха або и длугши, формує "джубок" * ''Corylus colchica'' – колхидски лїсковец (Кавказ) * ''Corylus cornuta'' – лїсковец хтори ма форму джубки (Сиверна Америка) * ''Corylus maxima'' – царгородски лїсковец (Юговосточна Европа и Югозаходна Азия) * ''Corylus sieboldiana'' – азийски джубкасти лїсковец (Сиверовосточна Азия и Япон; синоним: ''C. mandshurica'') :Орех окружени зоз твардим джобацим инволукрумом, єдно стебелко ма висину 20–35 :: Инволукрум умерено джобаци и зоз шлїжинковима власками * ''Corylus chinensis'' – китайски лїсковец (заходни Китай) * ''Corylus colurna'' – турски лїсковец (Юговосточна Европа и Мала Азия) * ''Corylus fargesii'' – Фарґесов лїсковец (заходни Китай) * ''Corylus jacquemontii'' – Жакмонтов лїсковец (Гималаї) * ''Corylus wangii'' – Ванґов лїсковец (югозаходни Китай) ::Инволукрум зоз густима джобадлами, подобни омотачови плода ґестинї * ''Corylus ferox'' – гималайски лїсковец (Гималаї, Тибет и югозаходни Китай;синоним: ''C. tibetica''). Єст даскельо гибриди; крижанє ше може збуц медзи файтами у розличних роздїлох того роду, напр. ''Corylus × colurnoides'' (''C. avellana × C. colurna''). Найстарша потвердзена файта лїсковца то ''Corylus johnsonii'', пренайдзена як фосил у стинох з часох ипресияна у округу Фери (Вашинґтон). ==Хаснованє== [[Файл:Hazelnuts.jpg|357x357px|alt=Орещки (лїсковци), плоди лїсковцового древа|thumb|Орещки (лїсковци), плоди лїсковцового древа]] Орехи шицких лїсковцох мож єсц. Увичайни лїсковец ше найбаржей пестує спомедзи шицких файтох пре свойо плоди. Обераю ше и плоди з других файтох, алє анї єдна нє ма даяку комерциялну значносц окрем царгородского лїсковца. Вецей култивари тих двох файтох лїсковца ше пестую як украсни рошлїни у заградох, уключуюци форми зоз викривенима стебелками (C. avellana "Kontorta, позната и як "палїца Гария Лаудера" пре свой ґузловити випатрунок ), зоз "смутнима" конарами (C. avellana "Pendula") и лилово-червеним лїсцом (C. maxima "Purpurea"). Лїсковец то традицийни материял хасновани за прути за плєценє, за огради з такого пруца, кошари и за рами плєцених чамцох. Стебло ше може окресовац, а реґенерируюци младнїки оможлївюю їх жатву кажди даскельо роки. [[Вивирка|Вивирки]], глодаре, домашнї заяци и ларви рижних файтох зоз шору [[мотиль|мотильох]] (Lepidoptera) хасную лїсковец за [[Пожива|поживу]]. == Вонкашнї вязи == * [https://sr.wikipedia.org/wiki/Leska   Leska], Википедия на сербским язику * [https://www.bastovanka.rs/lesnik/ Лешник], Баштованка, објављено 08.06.2023, ''www.bastovanka.rs'' * [https://commons.wikimedia.org/wiki/Category:Corylus  Лїсковец] на Викиодлоги [[Катеґория:Овоц]] [[Катеґория:Пожива]] [[Катеґория:Древа]] q9zjh7zmh0krrtz34pmgvxfqef8tp6i 0 331 20289 9874 2026-07-27T10:47:36Z Sveletanka 20 20289 wikitext text/x-wiki '''Овоц''' то плоди хтори ше є як лакотку, найчастейше без додатного обробку. Овоц спада до окремней ґрупи [[пожива|поживових]] продуктох хторих, з дзепоєднима винїмками, визначую: [[File:Berries in Berlin.jpg|thumb|280px|Овоц]] * мала енерґетска вредносц * вельке количество води у їх маси * мале количество протеинох и масци * значне количество угльових гидратох и целулози * богатство минералних состойкох и витаминох, як и других поживових состойкох як цо то ензими, орґански квашнїни, антоцияни, танини и друге. Пре таки змисти, насампредз, минералних состойкох, витаминох, целулози, ензимох и других хтори маю першенствено защитну улогу у орґанизме, як и прето же овоц ма надосц овоцових цукрох хтори представяю барз вигодне жрдло енерґиї, овоц и желєнява маю вельку значносц за чловеково здравє. == Значносц овоци у костираню == Основни заєднїцки прикмети овоци тоти: * релативно мала енерґетична вредносц, крем при даєдних файтох, як цо то: банани, ґестинї, орех, [[лїсковец]], [[мандуля]]. Исте вредзи и за сушену овоц: сухи шлївки, сухи смокви, сухе грозно; * високе количество води, з винїмком овоци цо ма лупу и сухей овоци; * значне количество угльових гидратох, а особлїво овоцових цукрох ґлукози и фруктози; * мале количество протеинох и масци, з винїмком овоци хтора ма лупу; * богатство з минералнима состойками и витаминами; * значнєйши змист целулози (рошлїнски влакна), орґанских квашнїнох и других состойкох (пектини, антоцияни и други). Овоц богата з витаминами гоч их, у поровнаню зоз [[желєнява|желєняву]], ма менєй. З витаминох овоц ма найвецей витамину Ц и каротина. Їх количество завиши од файти овоци, сорти як и од вецей других факторох. Витамин Ц нє розпоредзени под′єднак у цалим плоду. Найвецей го єст у лупки и под ню. Други витамин по важносци и количестве то каротин. Найвецей го єст у кайсох, ананасу, сухих шлївкох, брескиньох итд. У менших количествох овоц ма у себе и други витамини: К, Е, витамини з Б ґрупи. == [[Список овоци]] == '''1. Наша домашня овоц''', на основи даєдних прикметох плодох, дзелї ше на даскельо ґрупи: ::− яблукова овоц: яблуко, [[грушкa]], [[бишалма]] ::− маґочкова овоц: черешня, вишня, кайса, шлївки и брескиня ::− ягодова овоц: ягоди, [[малина|малини]], грозно, рибизли, космачки ::− лупкова овоц: орехи, лїсковци, мандулї, кикирики, ґестинї '''2. До южней овоци''', хтора рошнє у цеплєйших крайох (нпр. Далмация, Македония) и у других жемох зоз благу климу (Италия, Греческа), рахує ше: лимун, [[помаранче]], смоква, нар. '''3. Тропска овоц:''' банана, урма, кокосов орех, ананас. '''4. Од самошейкових рошлїнох и черякох''' хаснуєме плоди дзивей ружи (шипак), чернїци, боровнїци, дринки и лєсово ягоди. '''Спрам составу овоц мож подзелїц на два основни ґрупи:''' ::– тота цо ма у себе надосц води — юшкаста овоц (окрем води тота овоц ма у себе досц витамину Ц и овоцово квашнїни) ::– тота цо ма у себе надосц масци — тота овоц ма у себе окрем масцох и бильчки и угльово хидрати (нпр. орех) {{Commons|Fruit}} == Литература == * Николић, Мирослав, ур. (2007). „во̏ће”. Речник српскога језика. Нови Сад: Матица српска. стр. 166. „во̏ће (во̀ће) с зб. 1. плодови (обично сочни) воћака и неких жбунастих и зељастих биљака који се најчешће једу пресни, непрерађени'” * Јанчић, Р. Стојановић, Д. Економска ботаника, корисне биљке и њихови производи. 1. изд. Београд: Завод за уџбенике, 2008. * ''Ґаздовство'' за седму класу основней школи, „Костиранє”, Покраїнски завод за видаванє учебнїкох, Нови Сад, 1967. рок, бок 105—108 [[Катеґория:Пожива]] [[Катеґория:Овоц]] iuf9of0zrml3jflt7u21w3vu1u9e2qq 0 375 20301 9545 2026-07-27T11:39:26Z Komap 74 кома 20301 wikitext text/x-wiki '''Православна церква''' або '''ортодоксна церква''' (з греческого ''ὀρθός'' ортос правилни, правдиви и ''δόξα'' докса слава, погляд, ученє) то християнска церква основана з вецей териториялних церквох, хтори вєдно творя православну ґрупу церквох велїх державох и [[Нация|нацийох]]. Православни церкви маю свойо початки у першей християнскей заєднїци у Єрусалиме и надалєй, углавним у восточней часци римского царства. {{Дополнїц}} [[Катеґория:Християнство]] crpcfuix0nylequogwtv9y1aylpkjbj 0 448 20278 16167 2026-07-27T10:27:32Z Sveletanka 20 20278 wikitext text/x-wiki {| class="wikitable" align=right width=300px |+ ! colspan="2" |<big>Тулїпан</big> |- | colspan="2" |[[Файл:Tulipes-byRundvald.jpg|300px|center]] |- ! colspan="2" |[[Таксономия (биолоґия)|Наукова класификация]] |- |'''Царство:''' '''Кладус:''' '''Кладус:''' '''Кладус:''' '''Ряд:''' '''Фамелия:''' '''Племе:''' '''Род:''' |Plantae Tracheophytes Angiospermae Monocotyledones Liliales Liliaceae Lilieae ''Tulipa'' |} [[Файл:Tulips in Mykolaiv.jpg|thumb|300x300px]] '''Тулїпан''' (лат. ''Tulipa'') то назва роду монокотиледонских рошлїнох. Род облапя вецей як 100 файти, природно су розпрестарти у Азиї, южней Европи и сиверней Африки. Центер диверзитета (место найвецей файтох) то обласци горох Памир и Гиндукуш, як и степи у Казахстану. Вельке число файтох, як и вихованих култиварох и гибридох, хаснує ше як украсни рошлїни у заградкох, черепох и паркох. == Опис == Тулїпан то рошлїна котра ма цибульку грушковей форми, заокруглєна з єдного боку, а з другого скляпчисцена. Достал мено по [[Турска|турскей]] назви ''tülbent'' хтора ма фундамент у персийским слову ''турбан''. Зоз цибульки рошнє нїзка рошлїна, висока од 10 по 70 цм. Найчастейше ма 2-6 лїсца (даєдни файти маю и 12 лїсца), желєней лєбо блядожелєней [[Фарба|фарби]], досц широких, на верху оштри. Квиткова палїчка месната, слаба, на концу ше находзи купасти, мисочкови лєбо [[Гвизда|гвиздасти]] квет. Квети вельки и рошню на верху стебла. Найчастейше єден квет рошнє на єдним конарчку, алє постоя и файти котри маю и до 4 квети на єдним конарчку. Квети вельки, рижних фарбох, найчастейше з трома лїсточками, вельким тлучком у штредку и прашнїками коло тлучка. Квитню од априла по май. Дзеля ше на два способи; по форми квитка и по часу квитнуца. === По форми квитка === Тулїпани Фостерияна: нарошню 20-40 цм, маю 3-4 вайцасти лїсца, квитки длугоки до 15 цм, у форми дзвона, блїщацей червеней фарби зоз чарну основу квитка и жовтим рубцом. Тулїпани Триюмф: нарошнє до 45 цм, лїсца му широки, квитки вельки и широкого спектра фарбох. Квитню на початку априла. Тулїпани Дарвин: нарошню до висини 50-60 цм, квиткова палїчка ценка и моцна, а квитки вельки штирокутней форми. Квитню штредком априла. Лелийови Тулїпан: випатра як [[лелия]], нарошнє 50-55 цм, квиток узки и длугоки. Квитково лїсточка на верху оштри, а кед квитню та ше ширя на вонка. Тулїпани Котидж : ґрупа класох тулїпанох. Квитки вайцасти, моцни, а постоя и файти округлей и видлуженей форми квитка Тулїпани Папаґаї: ма лїсточка нєєднакей велкосци, на рубцох оштри, квитково палїчки длугоки 35-55 цм, квитки єдноставни, у форми копи, часто нєправилно поцифровани з рижнима фарбами. [[Файл:Tulpaner_2023.jpg|thumb|299x299px]] === По часу квитнуца === ♦ барз вчас квитню (од конца децембра по [[15. януар]]) ♦ вчасне квитнуце ( од 15. януара по [[15. фебруар]]) ♦ нормалне квитнуце (од 15. фебруара по [[15. марец]]) ♦ позне квитнуце (од 15. марца по 15. април) ♦ барз позне квитнуце (од 15. априла по штредок юния) == Файти == {| class="wikitable" | * ''Tulipa acuminata'' * ''Tulipa agenensis'' * ''Tulipa aleppensis'' * ''Tulipa armena'' * ''Tulipa aucheriana'' * ''Tulipa batalinii'' * ''Tulipa bakeri'' * ''Tulipa biflora'' * ''Tulipa borszczowii'' * ''Tulipa butkovii'' * ''Tulipa carinata'' * ''Tulipa celsiana'' * ''Tulipa clusiana'' * ''Tulipa cretica'' * ''Tulipa cypria'' | * ''Tulipa dasystemon'' * ''Tulipa didieri'' * ''Tulipa dubia'' * ''Tulipa edulis'' * ''Tulipa ferganica'' * ''Tulipa gesneriana'' * ''Tulipa goulimyi'' * ''Tulipa greigii'' * ''Tulipa grengiolensis'' * ''Tulipa heterophylla'' * ''Tulipa hoogiana'' * ''Tulipa humilis'' * ''Tulipa hungarica'' * ''Tulipa iliensis'' * ''Tulipa ingens'' | * ''Tulipa julia'' * ''Tulipa kaufmanniana'' * ''Tulipa kolpakowskiana'' * ''Tulipa korolkowii'' * ''Tulipa kurdica'' * ''Tulipa kuschkensis'' * ''Tulipa lanata'' * ''Tulipa latifolia'' * ''Tulipa lehmanniana'' * ''Tulipa linifolia'' * ''Tulipa marjolettii'' * ''Tulipa mauritania'' * ''Tulipa micheliana'' * ''Tulipa montana'' * ''Tulipa orphanidea'' | * ''Tulipa ostrowskiana'' * ''Tulipa platystigma'' * ''Tulipa polychroma'' * ''Tulipa praecox'' * ''Tulipa praestans'' * ''Tulipa primulina'' * ''Tulipa pulchella'' * ''Tulipa retroflexa'' * ''Tulipa saxatilis'' * ''Tulipa sharonensis'' * ''Tulipa sprengeri'' * ''Tulipa stapfii'' * ''Tulipa subpraestans'' * ''Tulipa sylvestris'' * ''Tulipa systola'' | * ''Tulipa taihangshanica'' * ''Tulipa tarda'' * ''Tulipa tetraphylla'' * ''Tulipa tschimganica'' * ''Tulipa tubergeniana'' * ''Tulipa turkestanica'' * ''Tulipa undulatifolia'' * ''Tulipa urumiensis'' * ''Tulipa urumoffii'' * ''Tulipa violacea'' * ''Tulipa whittalli'' |} == Жридла == * Blunt, Wilfrid. ''Tulipomania'' * Clusius, Carolus. ''A Treatise on Tulips'' * Dash, Mike. ''Tulipomania'' * Pavord, Anna. ''The Tulip'' * Pollan, Michael. ''The Botany of Desire'' == Ґалерия == <gallery> Файл:Tulipfarm.jpg|Фестивал тулїпанох у ЗАД, 2007.р. Файл:Tulip-blossom.jpg|Тулїпан Блоссом (Blossom) Файл:Tulip Gavota.jpg|Тулїпан Ґавота (Gavota) Файл:Tulip Diaries (49753556866).jpg|Тулїпан диариес (Diaries) Файл:Pink tulip 2025.jpg|Тулїпан пинк Файл:Wooden Shoe Tulip Farm - DPLA - 4680fa3e2a30b1f0ec934dfe8a2b15db.jpg|Польо тулїпанох Файл:Tulips and blossom tree at Kew Gardens.jpg|Тулїпани у трави Файл:Flowers and lake Lugano.jpg|Тулїпани коло озера у Луґану Файл:White tulip (258334149).jpg|Били тулїпани Файл:Tulips and Blossom in High Street North Berwick - geograph.org.uk - 7769986.jpg|Тулїпани як украс на улїчки Файл:Wooden Shoe Tulip Farm - DPLA - e4cb26690761efdfe1efae6d6e878b94.jpg|Фарма тулїпанох у Голандиї Файл:Tulipa kaufmanniana Baranovichi April 2022.jpg Файл:Blossoms and Platanus trees by lake Geneva.jpg|Плантажа тулїпанох у Женеви Файл:Colourful Tulips.jpg|Тулїпани у парку Файл:Wooden Shoe Tulip Farm - DPLA - 4083f4eb0a6f33bfdf64cc5ff7902357.jpg|Фарма тулїпанох </gallery> == Вонкашнї вязи == * [https://web.archive.org/web/20110613232905/http://www.karisgarden.com/chapters/tulipaner.htm Stari tulipani] * [https://web.archive.org/web/20091013011225/http://www.canadascapital.gc.ca/bins/ncc_web_content_page.asp?cid=16297-16298-10118-10120&lang=1&bhcp=1 Dar tulipana] * [https://web.archive.org/web/20090917144324/http://www.elegant-tulip-bulbs.com/tulip-name.html Podaci o oko 3700 imena tulipana] [[Катеґория:Квеце]] bnmshckel40whb5k97ca01qjj85ejys 0 469 20281 9783 2026-07-27T10:34:35Z Sveletanka 20 20281 wikitext text/x-wiki {| class="wikitable" align=right width=300px |+ ! colspan="2" |<big>Чемернїк</big> |- | colspan="2" |[[Файл:Helleborus_odorus.jpg|center|280px]] |- ! colspan="2" |[[Таксономия (биолоґия)|Наукова класификация]] |- |'''Царство:''' |Plantae |- |'''Дивизия:''' |Magnoliophyta |- |'''Класа:''' |Magnoliopsida |- |'''Ряд:''' |Ranunculales |- |'''Фамилия:''' |Ranunculaceae |- |'''Племе:''' |Helleboreae |- |'''Род:''' |''Helleborus'' |} '''Чемернїк''' (лат. ''Helleborus odorus'')<ref>[https://www.plantea.com.hr/mirisavi-kukurijek/    Мirisavi kukurijek] (Helleborus odorus)</ref> вецейрочна лїсцаста рошлїна, висока и до 60 cm, з ризомом (под'жемним стебелком) чарней [[фарба|фарби]]. Квитки му жовтожелєни и барз пахняци, а плод мещок чарнявей фарби. Коло подшнїжнїка, єден є з перших виснїкох яри, а часто ше зявює уж при концу жими. Єст го по лєсох и схилох Фрушкей гори. Назва рошлїни походзи од мена подобней рошлїни хтора ше вола чемерика (''Veratrum''), а у нашим язику єст слово щемериц ше. Наукова назва му ''Helleborus'', а походзи од греческого слова „heleboros”. Греки под тим меном подрозумйовали и чемернїк, алє и єдну зошицким другу рошлїну хтора ше вола чемерика (род ''Veratrum''). Чемернїк волали чарни хелеборос, а чемерику били хелеборос. Дзепоєдни тримаю же слово хелеборос значи подле єдзенє або отровне єдзенє, а други, заш, же хелеборос значи покарма за кози або за сарнї. Тоти други свойо толкованя повязую з наводами же ше епилепсию лїчело так же хори пили коже млєко, а кози єдли чемернїк. == Випатрунок == '''Лїсца''' му вичножелєни з длугоким конарчком, роздзелєни як пальци, а по рубцох урезани як пикла, єднїсто або двойнїсто. Спак лїсца ма виражену нерватуру и дробенку мохотку. '''Квитки''' вельки, маю од 5 до 7 cm, актиноморфни су и двополни. Лїсточка квиткового обмотку єст 5, широко су вайцасти, скоро округли, з кончиками ше преклопюю. Лїсточка корунки преображени до троугластей, тевчирастей нектариї. Прашнїки єст вельо, жовтей су фарби, а тлучки 3-8 з длугоким слупчком. '''Плод''' чемернїку то мещок з длугоким джубком у хторим єст вельо нашеня чарней фарби. '''Ризом''' ше з кореньом вибера на яр и вєшенї и швидко осушени на [[слунко|слунку]] хаснує ше у народней медицини як моцне средство за чисценє и мокренє, як и процив старих охореньох на скори (шуґи). У фармацеутскей индустриї екстракт ризома з кореньом ше хаснує за правенє лїку за шерцо (тонику). Чемернїк лїковита, алє и отровна рошлїна. Тиж так є умерено [[мед]]оносна. Лїковити и отровни прикмети чемернїку познати ище з античних часох. По старих записох, стари Греки го хасновали у лїченю шалєнства и кед сцели ефикасно и швидко отровац нєприятеля. == Хемийни состав == Найважнєйши состойок чемернїку то хелебрин, з ґрупи кардиотоничних гетерозидох<ref>[https://www.zdravasrbija.com/Dom/Basta/Zacinsko%20i%20lekovito%20bilje/981-KUKUREK.php Кукурек], www.zdravasrbija.com.</ref>. Хелебрин заступени у цалей рошнїни, алє го найвецей єст у ризому и кореню. == Литература == * ''Енциклопедия Нового Саду 12'' (КОС – ЛЕР, Нови Сад 1999, б. 165 * * Оксана Тимко Дїтко, ''Назви рошлїнох и животиньох у руским язику'', Вуковар 2016, б. 33, 59, 60 * * Радмила Шовлянски, ''Словнїк защити рошлїнох и животного штредку'' (сербско-руско-латинско-анґлийски), Нови Сад 2010, б. 121 * * Šilić, Č. 1990. ''Šumske zeljaste biljke.'' Zavod za udžbenike i nastavna sredstva: Beograd. * == Вонкашнї вязи == * [https://podravske-sirine.com.hr/arhiva/4494  Čemerika] (lat. ''Veratrum)'' * * [https://www.agroinfo.rs/zemljoradnja/najsmrtonosnija-biljka-nasih-prostora-1688   Najsmrtonosnija biljka naših prostora] == Референци == <references /> [[Катеґория:Наука]] [[Катеґория:Биолоґия]] [[Катеґория:Квеце]] [[Катеґория:Лїковити рошлїни]] trsbng26eu5a57v5lvel67j6baf80jb 0 471 20283 9829 2026-07-27T10:36:04Z Sveletanka 20 корекция 20283 wikitext text/x-wiki {| class="wikitable" align: align=right width=300px |- ! colspan="2" |<big>Чернїца</big> |- | colspan="2" |[[Файл:Ripe%2C_ripening%2C_and_green_blackberries.jpg|300px|center]]<div style="text-align: center;">Чернїци у процесу дозреваня |- ! colspan="2" | [[Таксономия (биолоґия)|Наукова класификация]] |- | '''Царство'''|| Plantae |- |(нєранґоване) || Angiospermae |- |(нєранґоване) || Eudicotidae |- |(нєранґоване) || Rosids |- | '''Ряд'''|| Rosales |- | '''Фамилия'''|| Rosaceae |- | '''Род'''|| ''Rubus'' |- | '''Подрод'''|| ''Rubus'' (скорейша назва Eu''batus'') |- ! colspan="2" | Файти |- | colspan="2" align="left" | ''Rubus ursinus'' ''Rubus laciniatus'' — вичножелєна чернїца ''Rubus argutus'' ''Rubus armeniacus'' — гималайска чернїцa ''Rubus plicatus'' — дзива чернїца ''Rubus ulmifolius'' ''Rubus allegheniensis'' и на стотки други микрофайти. |} '''Чернїца''' (''Rubus fruticosus'' L.) – серб. купина, у укр. закарп. диялектох черниць, слов. диял. černica, поль. czernica (од: чарни) - вецейрочна черякаста рошлїна, чийо стебелко при даєдних сортох джобаце, а при даєдних без церня. Рошнє дзиво у мочарових лєсох и по схилох Фрушкей гори и коло драгох. У новшим чаше ше ю култивує на плантажох и по обисцох. Чернїцово нацинє поцагане по жеми вола ше чернїчанка. Плод чернїци ма форму збирней маґочковей (костковей) [[овоц]]и подобней [[малина|малини]], чарней є [[фарба|фарби]] и ма барз добри диєтетски и поживни вредносци. Чернїци ше є сирови як овоц, а прерабя ше их до сирупох, желеох, джемох, сладкого, специялних винох, палєнки и оцту (есенцу). Млади лїсца чернїци з верхох конарчкох обера ше у юнию и юлию и суши у хладку, а зоз сухих ше вари тею (чай). Тею з чернїцового лїсца ше хаснує процив преганячки, гемороїдох, як и за виплокованє гарла при дифтериї. == Литература == * ''Енциклопедия Нового Саду 12, КОС -ЛЕР,'' Нови Сад 1999, б. 58-59 * О. Тимко Дїтко, ''Назви рошлїнох и животиньох у руским язику,'' Вуковар 2016, б. 57, 61 * Радмила Шовлянски, ''Словнїк защити рошлїнох и животного стредку'' (сербско-руско-латинско-анґлийски), Нови Сад 2010, б.122 [[Файл:Blackberries_%28Rubus_fruticosus%29.jpg|279x279px|left|alt=Узрети чернїци|thumb|Узрети чернїци]] == Вонкашнї вязи == * [https://sr.wikipedia.org/sr-ec/Kupina Купина], Википедия на сербским язику, sr.wikipedia.org * [https://www.agroklub.com/sortna-lista/voce/kupina-12/ Kupina], agroklub.com. [[Катеґория:Овоц]] [[Катеґория:Черяки]] 4c7zh9l3cp7w2k447gicmf0oh75mjx1 0 490 20258 20197 2026-07-27T01:52:59Z Keresturec 18 Корекциї у табели композицийох 20258 wikitext text/x-wiki {| class="wikitable" align=right width=300п ! colspan="2" |<big>Юлиян Рамач Чамо</big> |- | colspan="2" |[[Файл:Julin Ramač Čamo.jpg|alt=Юлиян Рамач Чамо|center|мини|300x300п|Юлиян Рамач (1987. року)]] |- |'''Народзени''' |21. децембра 1963. |- |'''Умар''' |24. юния 2016 (53) |- |'''Державянство''' |югославянске, сербске |- |'''Язик творох''' |руски |- |'''Школа''' |Штредня музична школа Исидор Баїч Нови Сад |- |'''Период твореня''' |1986—2016. |- |'''Жанри''' |музичар, аранжер, композитор, дириґент |- |'''Поховани''' |на теметове у Руским Керестуре |} '''Юлиян Рамач''' (*21. децембер 1963—†24. юний 2016), визначни [[музичар]], [[композитор]], аранжер, дириґент и музичних фаховец. == Биоґрафия == Юлиян Рамач народзени 21. децембра 1963. року у [[Руски Керестур|Руским Керестуре]]. Родичи [[оцец]] Дюра и [[мац]] Леона родз. Медєши. Юлиян бул наймладши спомедзи пецерих дзецох у фамелиї Рамачових. Основну школу закончел у Руским Керестуре. Попри основней школи Ю. Рамач ходзел до основней музичней школи-ШОМО, Кула одделєнє у Р. Керестуре и учел ше грац на гармоники. Його позарядови талант за музику препознал [[Яким Сивч]], так же после [[Основна музична школа|основней музичней школи]], без огляду же нє закончел цалу нїзшу музичну школу, Юлиян Рамач початком 80-тих рокох прешлого вику ше уписал и закончел Штредню [[Музична школа ,,Исидор Баїч''|музичну школу ''Исидор Баїч'']] у Новим Садзе, теорийни напрям и инструменти клавир (як факултативни инстурмент) и фаґот. == Юлиянова музична драга == [[Файл:Hudaci z DKRK.jpg|alt=Оркестер Дома култури Руски Керестур|thumb|414x414п|Оркестер Дома култури Руски Керестур - з лїва: Янко Гайдук Омер, Мижо Бодянец, Юлиян Рамач Чамо и Миронь Гарди Йоле. ]] После законченя стреднєй школи Юлиян Рамач ше уписал на [[Академия уметносци Универзитету у Новим Садзе|Академию уметносцох у Новим Садзе]], одслухал три семестри та претаргнул студиї и 1986. року почал робиц у [[Дом култури Руски Керестур|Доме култури у Руским Керестуре]] як музични сотруднїк и [[Корепетиция|корепетитор]]. Попри тим, Юлиян Рамач вецей роки пририхтовал музични точки у вецей наших културно-уметнїцких дружтвох зоз тамтейшима аматерами, або там бул и корепетитор у пририхтованю танцох у нових [[Хореоґрафия|хореоґрафийох]]. Под час роботи у Доме култури у Руским Керестуре Юлиян зоз замеркованим успихом водзел дзивоцки [[хор]], мишани хор, жридлову шпивацку ґрупу (хлопску и женску), парохиялни хлопски хор Церкви св. о. Николая у Руским Керестуре, [[Тамбура|тамбурови]] [[оркестер]] керестурского Дому култури и вельки народни оркестер Дому култури. Тиж так, вон пририхтовал и дзецински вокални ґрупи. Попри такей анґажованосци у нашим музичним живоце, Юлиян Рамач Чамо бул и плодни композитор и [[Оркестрация|аранжер]]. Розписовал аранжмани нє лєм за свойо [[Композиция|композициї]], алє и за композициї других авторох, котри були виводзени на Червеней ружи або на Ружовей заградки. Треба ту спомнуц же ше Юлиян Рамач Чамо опробовал и у компонованю одвитуюцей [[Подзелєнє музики|музики]] и за театрални представи за одроснутих и за дзеци. Як абсолутни слухиста, цо велька ридкосц, грал на клавиятурох и гармоники, на шицких тамбурових [[Подзелєнє музичних инструментох|инструментох]], на дуйних, нє були му страни анї смиково инструменти и за свойо нєполни 53. роки живота зохабел за собу вельке музичне дїло и фахову роботу, цо шлєбодно мож поровнац з дїлом велїканох рускей музики, як цо [[Яким Сивч]], браца Тимково, [[Витомир Бодянєц]], у дзепоєдним их аж и прероснул. У Доме култури, як музични сотруднїк Юлиян Рамач почал робиц у новембру 1986. року и три децениї бул твардо „звязани” за тоту институцию та мож шлєбодно повесц – цалосна музична дїялносц Дому култури остатнї пар децениї була на Чамових плєцох. Як цо ношел музичну роботу Дому култури, так бул водзаца особа и у музичним живоце Руснацох на тих просторох. Окреме нашо музични фестивали мали його печац, насампредз ''Фестивал култури Червена ружа'' и Ружова заградка, з хторима вєдно роснул и Юлин – як композитор, аранжер, дириґент, фахови руководитель. Юлиян Рамач достал и награду Културно-просвитней заєднїци Општини [[Кула]] Зарї култури, подзекованє з нагоди ювилейного Фестивалу. == Музични опус == Юлиян Рамач Чамо компоновал коло 40 нови руски шпиванки у народним духу, коло 15 у забавним и коло 45 дзецински, найвецей на тексти своєй шестри Меланки и брата Михала, велї подоставали и награди на ''Ружи'' и ''Заградки''. За нїм числени аранжмани, авторска музика за театрални представи, коло 50 сонґи за дзецински театрални представи, компоновал музичну приповедку ''Сказка о гушлї и гушлярови'' за Радио Нови Сад, сотрудзовал з нашима редакциями радия и ТВ, з кулску музичну школу, дириґовал и з Националним оркестром Руснацох, писал за ньго аранжмани… И шицко цо робел, робел з дзеку, вредно, даваюци цалого себе, нє шпоруюци ше. Як позарядови фаховец у музики свойо музичне знанє и искуство нєсебично преношел и на младших, так же вишколовал велї ґенерациї музичарох, нє лєм у Керестуре, алє и у КУД-ох по местох дзе жию Руснаци. Попри тим же бул позарядови [[музичар]], Юлина шицки паметаю и як барз доброго чловека, котри нїкому нє превредзел и котри за каждого мал сцерпеня, без нервози и дзвиганя гласу, як у роботи з аматерами, так и вообще. Юлиян Рамач бул оженєти зоз Татяну родз. Няради и у малженстве мали два дзивчата, Оксану и Олесю. Юлиян Рамач умар 24. юния. 2016. року. Поховани є на теметове у Руским Керестуре. На Фестивалу рускей култури Червена ружа од 2016. установена нова манифестация на спомин тому музичному ентузиястови под назву Музични вечар Юлиян Рамач Чамо. Оркестер Дома култури тиж од нєдавна ноши назву його мена ''Юлиян Рамач-Чамо'' === Авторски композициї Юлияна Рамача === {| class="wikitable" |+ ! colspan="8" |Фестивал култури Червена ружа |- | | colspan="6" |<div style="text-align: center;"> '''У народним духу''' | |- |'''Рок''' |'''Композиция''' |'''Автор текста''' | | |'''Рок''' |'''Композиция''' |'''Автор текста''' |- |1989. |Танєц любови |Мелания Римар | rowspan="10" | | rowspan="10" | |2001. |Букет младосци |Мелания Римар |- |1990. |У цудзим швеце |align="center" | " |2002. |[https://www.youtube.com/watch?v=GghduktDoPQ Руски коренї] |Серафина Макаї |- |1991. |Стари обичаї |align="center" | " |2003. |Жиєме любов |Мелания Римар |- |1993. |[https://www.youtube.com/watch?v=tzA8LnFJc-c Ноцни шпиванки] |[[Михайло Зазуляк]] |2003. |Нашо Нове Орахово |Любо Рац |- |1994. |Зохабел ме |Амалия Хромиш |2004. |[https://www.youtube.com/watch?v=WXDpPTQc3_g Писня керестурских ловарох] |Михал Рамач |- |1995. |Чувайме свойо |Мелания Римар |2004. |Салаши |align="center" | " |- |1996. |Златна свадзба |align="center" | " |2006. |[https://www.youtube.com/watch?v=KgaxFWOE4rc&list=RDKgaxFWOE4rc&start_radio=1 Свадзебни дзень] |Любомир Загорянски |- |1997. |Шпивай ми |Ясмина Арва |2007. |Стари леґинь |Михал Рамач |- |1997. |Ширцом по швеце |Мелания Римар |2008. |[https://www.youtube.com/watch?v=pnURkj65wys Студзенка] |Мелания Римар |- |1998. |Гудаци муша грац |align="center" | " | | | |} {| class="wikitable" |+ ! colspan="8" |Фестивал култури Червена ружа |- ! ! colspan="2" |У забавним духу ! ! ! ! colspan="2" |Червене пупче |- |'''Рок''' |'''Композиция''' |'''Автор текста''' | | |'''Рок''' |'''Композиция''' |'''Автор текста''' |- |1985. |Михалово лєто |Михал Рамач | | |1993. |Велька любов |Владимир Бесерминї |- |1986. |Блуканя ґу златастому |Мелания Римар | | |1995. |Таня |Мария Фа |- |1988. |[https://www.youtube.com/watch?v=7RKHgTS6fRk Одходза младосци з очох] |align="center" | " | | |1996. |Прешла уж жима |Раде Павелкич/М. Зазуляк |- |1989. |Заорани дильови |align="center" | " | | |1997. |Пре нови амрел |Мелания Римар |- |1989. |[https://www.youtube.com/watch?v=7qqSE3ijP3A&list=RD7qqSE3ijP3A&start_radio=1 Гварел ши ми же одходзиш] |Любка Гаргаї | | |1997. |Чом Иринка финка |align="center" | " |- |1991. |Най ружа останє |Владимир Бесерминї | | |1998. |Моя школа |Серафина Макаї |- |1993. |[https://www.youtube.com/watch?v=mdZaZrNBzMU Єшеньски нємири] |Михайло Зазуляк | | |1998. |Фантазиї |Мелания Римар |- |1993. |Дзивоцки чеканя |align="center" | " | | |1998. |Новотни тротинет |align="center" | " |- |1995. |Знова до цудзини |align="center" | " | | |2001. |Любим Мижа |Янко Николич |- |1996. |По полноци |Мелания Римар | | |2001. |Добре пчолом |Мелания Римар |- |1997. |Христово роки |Михайло Зазуляк | | |2002. |Моя мамочка |Любомир Загорянски |- |1998. |Тей ноци |Ясмина Арва | | |2002. |Прави дїдо |Мелания Римар |- |2003. |Дражка на салаш |Михал Рамач | | |2003. |Ми би сцели |align="center" | " |- |2010. |[https://www.youtube.com/watch?v=qEM5b9zAV5I Чувай ме] |Мелания Римар | | |2003. |Муки любовни |align="center" | " |- | colspan="3" | | | |2004. |Стреже за мну Сенка |Михайло Зазуляк |- ! colspan="3" |Червене пупче | | |2004. |Мацерово лїки |Мелания Римар |- |1987. |Лєто у дїда |Мелания Римар | | |2006. |Баба метеоролоґ |align="center" | " |- |1988. |[https://www.youtube.com/watch?v=fOo0CdTK9KI Стари приповедки] |align="center" | " | | |2006. |Чаривне путованє |Любомир Загорянски |- |1988. |Нажалєна математика |align="center" | " | | |2007. |Чарни слон |Мелания Римар |- |1988. |Семафор |Владимир Бесерминї | | |2007. |Дїдово витамини |align="center" | " |- |1989. |Зебра |align="center" | " | | |2008. |Пупче мале |Владимир Еделински |- |1989. |Нєясни рахунки |Мелания Римар | | |2008. |Цмота нїчовка |Мелания Римар |- |1989. |Бавиц нам ше дайце |Михайло Зазуляк | | |2009. |Школа у природи |align="center" | " |- |1990. |Дзеци без гришки |Мелания Римар | | |2009. |Нїяка жима |align="center" | " |- |1990. |Живи бависка |align="center" | " | | |2013. |[https://www.youtube.com/watch?v=reQcunf1Y20 Здравко люштавко] |align="center" | " |- |1991. |Цибулько моя |Михайло Зазуляк | | |2013. |Стародавни лакотки |(Ю.Рамач - М.Римар) |- |1991. |Лєгко зубарови |Мелания Римар | | |2014. |Коцки |(Ю.Рамач - М.Римар) |- |1993. |Нє страшце нас з бубушами |align="center" | " | | |2015. |Чаривни заглавчок |(Ю-Рамач - М.Римар) |- |1993. |Любовна загадка |Михайло Зазуляк | | |2016. |[https://www.youtube.com/watch?v=Navubc1mcVQ Нїч нє прескочим] |Мелания Римар |} {| class="wikitable" |+ ! colspan="8" |Ружова заградка |- !Рок !Композиция !Автор текста | | !Рок !Композиция !Автор текста |- |1992. |У вербинкох |Мелания Римар | | |2005. |[https://www.youtube.com/watch?v=jIqp_wOVpE4 Даруй ше] |Мелания Римар |- |1993. |[https://www.youtube.com/watch?v=S_wsSOVdRlQ Свадзебна] |align="center" | " | | |2007. |Млади мешац |align="center" | " |- |1993. |Буджацка |Михайло Зазуляк | | |2007. |Три руски валали |С. Макаї |- |1997. |Одходзим |Ясмина Арва | | |2008. |[https://www.youtube.com/watch?v=LkbWWYvgSbw Ноцне шпиванє] |Мелания Римар |- |1997. |Любме любени |Мелания Римар | | |2010. |[https://www.youtube.com/watch?v=PC5-yGl18qU Паприґарска] |Михайло Зазуляк |- |1998. |[https://www.youtube.com/watch?v=a-8cVqUpP-E Нашо нєдзелї] |align="center" | " | | |2012. |Цепли домик |Мелания Римар |- |1999. |[https://www.youtube.com/watch?v=jIqp_wOVpE4 Били жими] |align="center" | " | | |2014. |Шпиванка лїчи |align="center" | " |- |2001. |[https://www.youtube.com/watch?v=fXxjarE5Eko Млада руска андя] |Серафина Макаї | | |2015. |[https://www.youtube.com/watch?v=gqHSrOtJOmg Дзе любов греє] |align="center" | " |- |2003. |Мам гунцута |Михайло Зазуляк | | |2016. |Ми єдно друге маме |align="center" | " |- |2004. |[https://www.youtube.com/watch?v=iiOP8figH6A&list=RDiiOP8figH6A&start_radio=1 Руснакова драга] |Владимир Дїтко | | | | | |} == Литература == * Тамаш, др Юлиян: „Дом културиˮ, ''Руски Керестур, лїтопис и история (1745-1991),'' Месна заєднїца Руски Керестур, 1992, бок 419. * ''Руски християнски календар'' 2017. рок, бок 202 == Вонкашнї вязи == * [https://zavod.rs/wp-content/uploads/2019/04/CERVENA-RUZA-II-WEB.pdf ''Юлиян Рамач Чамо'' (биоґрафия и список композицийох)], ''Червена ружа 1962-2011, Том II,'' Завод за културу войводянских Руснацох, Нови Сад, 2014., б. 526-528. * [https://www.youtube.com/watch?v=Aqx9JcdOk_M ''MUKI LJUBOVNI (МУКИ ЛЮБОВНИ'')], Проєкт Дома култури Руски Керестур – Червене пупче 2020. Музика: Юлиян Рамач Чамо Текст: Михайло Зазуляк Аранжман: Мирослав Пап * [https://rntdjadja.com/%D1%80%D1%83%D1%81%D0%B0%D0%BB%D0%BA%D0%B0/ ''РУСАЛКА''] Премиєра: 28.01.2012. Руски Керестур, директор Сашо Палєнкаш, Автор: Штефан Гудак, Режия, адаптация и вибор музики: [[Михайло Зазуляк]], Сценоґрафия: Биляна Роман, Костимоґраф: Таня Орос, Автор музики: Юлиян Рамач Чамо и Яким Сивч * [https://www.danas.rs/kultura/in-memoriam-julijan-ramac-camo-1963-2016/ IN MEMORIAM: ''Julijan Ramač Čamo (1963-2016)''], ''Danas,'' kultura, 28.06.2016. * [https://rtv.rs/sr_lat/hronika/preminuo-julijan-ramac-camo_731155.html ''Preminuo Julijan Ramač Čamo''], Radio-televizija Vojvodine, Hronika, 24. jun 2016., Novi Sad * [https://www.youtube.com/watch?v=04BsvgCUn48 ''in memoriam Юлиян Рамач Чамо - in memoriam Julijan Ramac Camo''], YouTube. РТВ Войводина, Jun 24, 2016 * [https://www.youtube.com/watch?v=Ulm7-4jFbZw ''Revijalna časc,'' predstavjanje muzičnej tvorčosci Julijana Ramača], 26 Ružova zahradka, 12. marec 2016. {{DEFAULTSORT:Рамач , Юлиян }} [[Катеґория:Руснаци у Сербиї]] [[Катеґория:Керестурци]] [[Катеґория:Музика]] [[Катеґория:Музичаре]] [[Катеґория:Дириґенти]] [[Катеґория:Композиторе]] [[Катеґория:21. децембер]] [[Катеґория:Народзени 1963]] [[Катеґория:24. юний]] [[Катеґория:Умарли 2016]] mebwpg68gkpjkbnc3aue19y1q2btg83 0 530 20288 8256 2026-07-27T10:46:17Z Sveletanka 20 20288 wikitext text/x-wiki {| class="wikitable" align=right width=300px |+ ! colspan="2" |Ґузбанок |- | colspan="2" |[[File:Illustration_Buxus_sempervirens0.jpg|center|300px|]] |- ! colspan="2" |[[Таксономия (биолоґия)|Наукова класификация]] |- |'''Царство:''' '''Кладус:''' '''Кладус:''' '''Кладус:''' '''Ряд:''' '''Фамилия:''' '''Род:''' '''Файта:''' |Plantae Tracheophytes Angiospermae Eudicotidae Buxales Buxaceae ''Buxus'' ''B. sempervirens'' |- ! colspan="2" |[[Биномна номенклатура|Биномне мено]] |- | colspan="2" |<div style="text-align: center;">''Buxus sempervirens'' [[Карл фон Лине|Linnaeus]] |}'''Ґузбанок''' (лат. ''Buxus sempervirens'', серб. ''шимшир'', у укр. диял. ''букшпан, ґушпан, ґрушпан'', слц. диял. ''krušpan, grušpan'', вост. слц. ''budzban, budzbánok'', поль. ''bukszpan'', у руских валалох сиверней Мадярскей ''бузбанок''. Пременєта нєм. назва ''Buschbam'', можлїве прейґ мадяр. диял. ''gruspán, günspan, kuruspán, puszpáng''. Наша назва ґузбанок настала од ''бузбанок'' як резултат дистинктивней асимилациї бб ˃ ґб) – вичножелєна файта з истоменового роду Buxus). '''Розширеносц:''' ґузбанок медитеранско-горски елемент, терциярни реликт. Його природни ареал зложени з двох часцох: заходна, хтора облапя Алжир, сиверовосточну Шпанию, южну и централну Французку, по Швайцарску и Елзас и восточну, хтора ше пресцера од Истри и Македониї, прейґ сиверней Греческей до Малей Азиї. '''Опис файти:''' ґузбанок рошнє як густо розконарени черяк або нїзке древо, висини до 8 метери. Лїсца му вайцасти або елиптични, длугоки коло 20 центи, з обидвох бокох голи и блїщаци. Кед ше их почуха, приємно пахню. Хлопски и женски квитки позберани вєдно у клупкастих ґириздочкох у пазухи лїсца. Квитнє вчас на яр. Плоди – капсули дозреваю у юнию. '''Условия бивальнїку:''' ґузбанок добре подноши сушу и нїзки температури. Под'єднак добре рошнє на слунечних положеньох и у циню. Одпорни є и на городски условия. Ма добру моц вигнац младнїки и лєгко ше веґетативно розмножує. Барз добре подноши орезованє и штриганє. Рошнє досц помали, алє є зато длуговични. [[Файл:Vrtbovská_zahrada,_dekor_druhé_parteru.JPG|десно|безоквира|300x300п]] '''Хаснованє:''' ґузбанково древо од давна познате по твардосци и черствосци. Стари народи з ґузбанкового древа правели гребенї, батоги, бичи и плохочки. Медзи иншим, ґузбанково древо ше хаснує и за правенє [[подзелєнє музичних инструментох|музичних инструментох]] и салонских стварох до обисца. У наших руских свадзебних обичайох з ґузбанку ше прави млодей венчик ― [[барвенок]] (под били венєц), а млодийови [[покрейтка|покрейтку]]. '''Значносц у ожелєньованю:''' ґузбанок спада до найчастейше пестованих украсних древенастих файтох. Його хаснованє у ожелєньованю познате ище од античного часу. У заградох старого Риму з нього ше при орезованю и штириганю правело фантастични форми (топиярни форми) - прави "желєни [[скулпторство|скулптури]]". И нєшка ше го часто и дзечнє пестує вшадзи и хаснує за рижни наменки як цо живи огради, бордури (нїзки живи огради), топиярни форми, як поєдинєчни черяк або у ґрупох. Пре дробни лїсцочка и компактну коруну барз є декоративни як бордура у ґеометрийно формованих заградкох з квецом цо квитнє. Вигодни є и за комбинованє з файтами хтори маю рижно офарбени лїсца. Добре рошнє и у черепчкох и жардинєрох. '''Отровносц и лїковитосц:''' шицки часци ґузбанку отровни. Єст коло 70 алкалоїди, уключуюци циклобуксин Д. Лїсца и лупа маю количество алкалоїдох коло три посто. Давно ше ґузбанок хасновало процив кашлю, хоротох жалудка и черевох и процив горучки, як цо малария. Як лїк процив малариї, гваря фармацеути, ґузбанок мож поровнац з кинином. Нєшка ше ґузбанок ридко хаснує як лїковиту рошлїну пре його токсичносц, бо дозованє проблематичне. У векших дозох приходзи до поврацаня, корчох, та и до шмерци. == Ґалерия == <gallery> Buxus_near_Fichtengang%2C_Sch%C3%B6nbrunn.jpg Buxus_sempervirens_IP1204022.JPG Frue_kirkeplads_04.JPG Buxus_sempervirens_2.jpg </gallery> == Литература == * Радмила Шовлянски, ''Словнїк защити рошлїнох и животного стредку'', сербско-руско-латинско-анґлийски, Нови Сад 2010, б. 236 * Оксана Тимко Дїтко, ''Назви рошлїнох и животиньох у руским язику'', Вуковар 2016, б. 41, 61, 62 == Вонкашнї вязи == * [https://sr.wikipedia.org/sr-ec/%D0%A8%D0%B8%D0%BC%D1%88%D0%B8%D1%80 Шимшир], Википедија на српском језику, ''sr.wikipedia.org'' * [https://sh.wikipedia.org/wiki/%C5%A0im%C5%A1ir Šimšir]Vikipedija na srpskohrvatskom jeziku, ''sh.wikipedia.org'' * [https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%96%D0%B8%D0%B2%D0%B0_%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%B4%D0%B0 Жива ограда], Википедија на српском језику, ''sr.wikipedia.org'' [[Катеґория:Черяки]] e5ac4acxnaudytfgi86rfvp2l05fjog 0 580 20300 15500 2026-07-27T11:06:40Z Sveletanka 20 20300 wikitext text/x-wiki {{Инфорамик | headerstyle = background: lightgreen | header1 =<big>Лїпа</big> | label2 = | data2 =[[File:Tilia argentea, Gradac.JPG|250px]] | header3 = [[Таксономия (биолоґия)|Наукова класификация]] | label4 = Домен | data4 =Eukaryota | label5 = Царство | data5 =Plantae | label6 = Кладус | data6 = Tracheophytes | label7 = Кладус | data7 =Angiospermae | label8 = Кладус | data8 =Eudicotidae | label9 = Кладус | data9 =Rosids | label10 = Ряд | data10 =Malvales | label11 = Фамилия | data11 = Malvaceae | label12 = Подфамилия | data12 = Tilioideae | label13 = Род| data13 = ''Tilia'' [[Карл фон Лине|Linnaeus]] }} '''Лїпа''' (''Tilia parvifolia Ehrh'' – дробнолїсцата, позна, ''T. Grandifolia Ehrh'' – вельколїсцата, вчасна и ''T. Argentea Desf''. стрибернїста; вариянта общеславянскей назви, у вост. слц. ''l'ipa'', поль. ''lipa'') то род хтори облапя коло 30 файти лїсцопадного древа. Назва роду од античней назви за (''T. tomentosa'') од греческого τιλος = влакно; по другим толкованю назва походзи од греческей вименєней назви за брест ''πτελεα''. У наших крайох рошню лєм била або стриберна лїпа (''Tilia tomentosa''), вельколїсцата лїпа (''Tilia platyphyllos'') и дробнолїсцата лїпа (''Tilia cordata''). Остатнї два файти [[мед]]оносни, а стрибернїста менєй ценєна за пчоларство, бо єй квитки маю мале количество етерского олєю, а нє маю анї виражени приємни пах. '''Опис рошлїни''' – Лїпа вирошнє високо од 25 до 30 [[метер|метери]], а старосц єй и даскельо стотки роки. Лїсца єй двошорово з длугим конарчком, углавним шерцасти и по рубцу зубкасти. Квитки лїпи мали, гермафродитни, актиноморфни, пейцчленово желєнкастожовтей [[фарба|фарби]], приємного паху у щитох зоз заєднїцку ґириздочку хтора до поли зроснута з конарчком. Квитнє у юнию и єй пах тирва 2 до 3 тижнї, алє дзекеди престанє и за 5 до 6 [[дзень|днї]]. Плод орещок хтори настал зоз зрастаньом пейцох карпелох (на плоду пейц воздлужни рубци - места зроснуца). Перикарп тварди, мохоткави, голи або брадавкасти, зависно од файти. '''Култне и святе древо''' старих паганских Славянох була праве лїпа хтора ше вола и ''arbor felix'', цо значи древо хторе приноши щесце. Трима ше же грих порезац лїпу. Як рецидив старого култу, дзепоєдни стари лїпи мож найсц у [[Церковна порта|церковних портох]] и на [[теметов|теметовох]]. '''Хаснованє у народней медицини и фармациї''' – Квиток дробнолїсцастей и вельколїсцастей лїпи ше хаснує у народней медицини и фармацеутскей индустриї за правенє рижних лїкох. У теї ше ю хаснує як благе средство за презнойованє при прехладох, за ублажованє кашлю, при запалєню горнїх орґанох за диханє, процив корчох и за умиренє больох вообще, за звекшане мокренє итд. Екстракт лїпового квитку у форми ароматичней води хаснує ше процив лєтнїх пегох на твари, а злєпшує и роснуце власох. Лїпов [[мед]] ма приємни смак и пах и благотворно уплївує на окрипенє чловекового орґанизма. З того меду стари Славянє правели медовину. Мегке и лєгке лїпово древо ше хаснує у [[Скулпторство|скулпторстве]], резбарстве, та и за виробок украсних предметох. '''Оберанє лїпи''' – Квиток лїпи, т.є. його ґириздочки з лїсцочком обера ше скорей як ше зошицким розвиє, а потим ше суши у ценким пасме на цуґу. За тею лїпово квитки нє треба чувац длужей як єден рок. '''Вереня до чудотворней моци''' – Углє лїпового древа упива [[Ґаз|ґази]]. З нїм ше лїчело живи рани и посиповало ноги кед ше барз зноєли. Дараз ше на лїповей жирячки [[Кадило|кадзело]] хорих. Кед пановала туберкулоза (єфтика), совитовало ше хорому най идзе штерацец днї рано под лїпу, та оздрави. == Ґалерия == <gallery> Файл:Tilia argentea, bark, Studenica.JPG|Скора стриберней лїпи Файл:Lisc lipy.jpg|Лїсце Файл:T. platy3.jpg|Квитки стриберней лїпи Файл:Plody Lipa.jpg|Нєдозрети плод лїпи Файл:Tilia tomentosa 1JPG.jpg|Стриберна лїпа (лат.Томентоса) Файл:Tilia-tomentosa.JPG|Лїсце лїпи - Томентоса Файл:Tilia tomentosa coupe MHNT.jpg|Пререзане стебло лїпи. </gallery> == Литература == * Енциклопедия Нового Саду 13, ЛЕС – МАП, Нови Сад 1999, б. 56-57 * Оксана Тимко Дїтко, ''Назви рошлїнох и животиньох у [[Руски язик|руским язику]],'' Вуковар 2016, б. 37, 59 ==Вонкашнї вязи== * [https://sr.wikipedia.org/sr-ec/%D0%9B%D0%B8%D0%BF%D0%B0 ''Липа''], Википедија на српском језику, 1. август 2005. [[Катеґория:Древа]] [[Катеґория:Лїковити рошлїни]] rplgku1em749ng9gidj23qchhqmjouq 0 610 20302 9039 2026-07-27T11:43:35Z Sveletanka 20 катеґория 20302 wikitext text/x-wiki {| class="wikitable" align=right width=300px |+ ! colspan="2" |<big>Гадово яблучко</big> |- | colspan="2" |[[Файл:Solanum_nigrum_Sturm16.jpg|300px]] |- ! colspan="2" |[[Таксономия (биолоґия)|Наукова класификация]] |- |'''Царство''' |Plantae |- |'''Дивизия''' |Magnoliopsida |- |'''Класа''' |Magnoliopsida |- |'''Ряд''' |Solanales |- |'''Фамелия''' |Solanaceae |- |'''Род''' |''Solanum'' |- ! colspan="2" |[[Биномна номенклатура|Биномне мено ]] |- | colspan="2" |<div style="text-align: center;"> ''Solanum nigrum'' |} [[Файл:Uvaha otrovne.jpg|алт=Увага, отровне!|лево|мини|141x141п|Гадово яблучко може спричинїц озбильни здравствени проблеми та аж и шмерц!]] '''Гадово яблучко''' (лат. ''Solanum nigrum'', серб. ''помоћница, кереће грожђе, кокошије грожђе, вранино грожђе'', горв. ''pasje zelje'', слц. ''ľuľok čierny'', поль. ''psianka czarna'') – у нас є познате и под назвами як цо: ''дзиве грозно, гадово гроженко, пше грозно'', а шицки назви означую отровносц тей рошлїни. Гадово яблучко єднорочна лїсцаста [[рошлїна]] з фамилиї Solanaceae. Ма двох типичних представительох: чарну и червену вариянту. Стебло єй вертикалне и може нароснуц до 60 центи.  Лїсца маю троугласту форму, по рубе зубкасти. Квитки позберани до ґириздочкох, а поєдинєчно здабу на венчик. Плод бобка чарней [[фарба|фарби]]. Гадово яблучко отровна рошлїна. До хемийного составу тей рошлїни уходза алкалоїди, медзи нїма соланин. Хаснує ше у медицини, алє понеже то отровна рошлїна, у народней медицини ше нє хаснує. == Ґалерия == <gallery> Solanum_nigrum_-_Black_Nightshade_at_Periya_%284%29.jpg|Плоди Гадового яблучка 20150913Solanum_nigrum2.jpg|Квиток Гадового яблучка Seeds_of_Solanum_nigrum_-_19_Dec._2016_-_%281%29.jpg|Нашенє Гадового яблучка </gallery> ==Литература == * Оксана Тимко Дїтко, ''Назви рошлїнох и животиньох у руским язику'', Вуковар 2016, б. 22, 61 [[Файл:20160928Solanum_nigrum1.jpg|309x309px|алт=Гадово яблучко, квитки и плоди|мини|Гадово яблучко, квитки и плоди]] * ''Словнїк руского народного язика I, А – Н,'' Филозофски факултет, Одсек за русинистику, Нови Сад 2017, б. 237 ==Вонкашнї вязи == * [https://sr.wikipedia.org/sr-ec/%D0%9F%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D1%9B%D0%BD%D0%B8%D1%86%D0%B0 Помоћница (кокошије грожђе)], Википедија на српском језику, sr.wikipedia.org * [https://bonapeti.rs/saveti/a-8918-Da_li_su_otrovni_paskvica_i_koko%C5%A1ije_gro%C5%BE%C4%91e Da li su otrovni paskvica i kokošije grožđe?], Вебсајт Bonapeti.rs, 08.05.2021 [[Катеґория:Коров]] 5mutf4r2if8uetvvk2m5000p1ilqzuc 0 612 20305 15467 2026-07-27T11:57:55Z Sveletanka 20 20305 wikitext text/x-wiki {| class="wikitable" align=right width=300px |+ ! colspan="2" |<big>Клобучки</big> |- | colspan="2" |[[Файл:Calystegia_sepium_15-p.bot-convol.sep-34.jpg|270п|центар]] |- ! colspan="2" |[[Таксономия (биолоґия)|Наукова класификация]] |- |'''Царство:''' |Plantae |- |'''Кладус:''' |Tracheophytes |- |'''Кладус:''' |Angiospermae |- |'''Кладус:''' |Eudicotidae |- |'''Кладус:''' |Asterids |- |'''Ряд:''' |Solanales |- |'''Файта:''' |''C. sepium'' |- ! colspan="2" |[[Биномна номенклатура|Биномне мено]] |- | colspan="2" |<div style="text-align: center;">''Calystegia sepium'' ([[Карл фон Лине|Linnaeus]]) Scop |} '''Клобучки''' (лат. ''Calystegia sepium'', дем. клобучок од турцизма клобук у метафизичним значеню. Можлїве же преношеню назви помогнул и сербизем клобучић у значеню Aconitum, або слц.диял. klobúšiki у зн. Convolvulus, Campanula, серб. ладолеж, укр. плетуха звичайна, поль. kielisznik zaroślowy, рсй. повой заборный, чес. оpletník plotní) – рошлїна з фамилиї Convolvulaceae, розширена вшадзи по швеце. == Опис рошлїни == Клобучки вецейрочна рошлїна з полєгаюцим стебелком, длугока до 3 [[Метер|метери]], хтора ше обвива коло других рошлїнох, предметох, оградох итд. Корень идзе до широка, моцни є, месати, ридко рошнє глїбше як 30 центи. Лїсца стреласто шерцоподобней форми. Квитки поєдинєчни, вельки, тевчирастей форми, били або целово. Єдна рошлїна дава штреднє од 100 до 400 нашеня хторе сходзи звичайно на яр. Розмножує ше з нашеня, кореня и тиж так и з над'жемнима вигнанцами, хтори пущаю корень на месце дзе ше доруша зоз жему. '''Значносц''' – Клобучки барз розширене коровче и рошню на вшелїякей жеми – на оранїнох, у винїцох и овоцнїкох, коло плотох и на меджох. Найчастейше их єст у [[кукурица|кукурици]]. То жилаве и одпорне коровче и чежко го викоренїц пре моцни корень зоз хторого ше лєгко реґенерує. Статок го дзечнє є, а менше количество добре дїйствує на млєчносц. У даєдних жемох клобучки єдза и людзе. '''Украсни форми''' - Єст даскельо файти клобучкох хтори ше пестує як квеце - цагаче, хторим квитки лиловей , целовей або белавей [[фарба|фарби]]. Клобучки маю и лїковите дїйство и [[мед]]оносна су рошлїна. Пестовани клобучки єднорочни, високи и до 2.5 метери. Барз швидко рошню кед ше им обезпечи адекватне допатранє. Прикрашую кажди балкон, терасу, та аж и мур и шицко за цо ше можу влапиц и ґрабац. Рошлїна ше без проблема сама розмножує з розсипованьом велїх нашенькох. Клобучком одвитує ослунковане место або полуцинь у заградки. Нашенє клобучкох ше шеє директно до жеми, од априла до юния (глїбоко 1-2 центи). Рошлїни барз швидко зиду и нєодлуга почню квитнуц. Клобучки рошню як цагаче, любя буц барз заляти, прикармени и защицени од хоротох. == Литература == * Оксана Тимко Дїтко, ''Назви рошлїнох и животиньох у руским язику'', Вуковар 2016, б. 26, 62 == Вонкашнї вязи == * [https://sr.wikipedia.org/sr-ec/Ladole%C5%BE ''Ладолеж''] Википедија на српском језику, sr.wikipedia.org * [https://www.prodajasemena.com/proizvod/ ladolez-balkonsko-cvece-odlicna-penjacicabrzog-rasta/], вебсайт prodajasemena.com * [https://www.prodajasemena.com/proizvod/ ladolez/], вебсайт prodajasemena.com [[Катеґория:Квеце]] [[Катеґория:Коров]] auxrg4kv88us240qq20v6g3xi0b7m38 0 613 20290 15464 2026-07-27T10:50:45Z Sveletanka 20 20290 wikitext text/x-wiki {| class="wikitable" align=right width=300px |+ ! colspan="2" |<big>Багнїтка</big> |- | colspan="2" |[[Файл:Illustration_Salix_caprea0.jpg|300п]] |- ! colspan="2" |[[Таксономия (биолоґия)|Наукова класификация]] |- |'''Царство:''' |Plantae |- |'''Дивизия:''' |Magnoliophyta |- |'''Класа:''' |Magnoliopsida |- |'''Ряд:''' |Malpighiales |- |'''Фамилия:''' |Salicaceae |- |'''Род:''' |''Salix'' |- |'''Файта:''' |''S. caprea'' |- ! colspan="2" |[[Биномна номенклатура|Биномне мено]] |- | colspan="2" |<div style="text-align: center;">''Salix caprea'' [[Карл фон Лине|Linnaeus]] |} '''Багнїтка''', звич. мн. багнїтки (лат. lat. ''Salix caprea'', серб. врба ракита, маца, горв. vrba iva, поль. wierzba iwa, слц. bahniatka, поль. bagniątko, укр. багнiтка) – прут верби ракити або ясики. То лїсцопадна файта древа з велькей фамилиї вербох (lat. Salicaceae). Багнїтки єдни з виснїкох яри. Рошню як черяк або менше древо. У наших крайох су автохтона рошлїна. Широко су розпрестарти и нє грожи им опасносц од вимераня. Рошню на влажних теренох, коло побрежйох рикох, озерох и беґельох. Багнїтки тиж так и саме дзелєне багнїткох при церкви на [[квитна нєдзеля|Квитну нєдзелю]]: Була Багнїтка. == Випатрунок == Лупа багнїткового древа желєнкастей [[фарба|фарби]] и длуги час гладка. Пупча груби и блїщацокафовкасти. Младнїки груби, спочатку мохоткави. Лїсце широке, елиптичне, 6-10 центи длугоке и 3-6 центи широке, од долу биляве, зоз 6-10 нерватуровима жилками. Верх лїсца часто спирално зосукани. Побочни лїсточка покруткасти и зубкасти, кратши од лїсцового конарчка. Квитнє скорей як ше зявя лїсца. Квитки груби и до 4 центи длугоки. Хлопски квитки маю 2 прашнїки и опращковюю ше з инсектами. Продукую вельки количества нашеня у форми пахулькох хторе витор розноши у шицких напрямох. Багнїтково квитки дробни и позберани до ґириздочкох. Вони єднополни, а рошлїни дводомни. То значи же на даєдних рошлїнох лєм хлопски, а на других лєм женски квитки. Найкрасши багнїтки на хлопских вербох, бо їх квитки украшує жовта мохотка хтору правя прашнїки з вельо полену. Плоди и нашенє наставаю лєм на женских рошлїнох. === Розмножованє === Верби ше барз лєгко закоренюю з конарчкох, алє нє и багнїтка. Ю чежко розмножиц з одрезаних конарчкох. У природи ше самозашева (самошейка) – нови рошлїни наставаю з нашеня. Пендуласта багнїтка з каламеньом достата як украсни култивар верби иви зоз зогнутима конарами на долу, и вона уж длуго зприкрашує нашо заградки: Salix caprea ‘Pendula’. Етимолоґия – Сам корень слова хтори означує мохоткасте пупче багнїтки повязани зоз словом багня – баранче, млада овца, понеже багнїтково квитки здабу на баранчатка. [[File:Morning by the river (14202505324).jpg|right|thumb|363x363px|Мохоткасти пупча на верби]]Руска традиция – При православних ше на Лазарову соботу (соботу пред Квитну нєдзелю - Цвети), идзе до церкви по пошвецени вербово конарчки (швето Врбица), хтори дзеци потим з бренчками ноша по варошу або по валалє, а потим дому дзе ше их чува як святиню. Руснаци иду по швецени багнїтки до церкви на Квитну нєдзелю, приноша их дому, звичайно кладу за образ. Багнїтки символизую палмово конарчки зоз хторима народ махал привитуюци Христа у Єрусалиме. Лїковити прикмети багнїткох – Од давна познате же шицки файти вербох знїжую температуру, змирюю болї и пошвидшую вилучованє зною и мочу, а з тим и отровних материйох з цела, знїмаю горучку, болї у глави и болї при неуралґийох. Тею з вербовей лупи ше окреме препоручує при регоми, а поготов при реуматизме и ґихту. Вербова лупа змирює болї и знїщує бактериї, та прето посцигує добри резултати при шицких вредових запалєньох жалудка и черевох. === Народна медицина === Кед ше дахто похорел на жалудок, кед му «спадло з оч», руцало ше углїки. То погорени конарчок швеценей багнїтки преляти з воду хтору ше попило. == Приповедки наших старих == На Квитну нєдзєлю швецели ше у церкви багнїтки. Кажда жена ше намагала принєсц дому цо вецей багнїтки прето же вони були „прави” лїк процив больох у глави, а найбаржєй як лїк „кед дакому зоч спаднє”, найбаржей тим цо барз красни, або малому дзецку, кед ше дахто на ньго запатри, же яке є красне. У валалє були особени жени, котри знали зоз тих багнїткох „углїки руцац”, а то ше робело на шлїдуюци способ: Положело ше на празни гарчичок крижом [[нож]] и ножнїчки и побагословели зоз тима словами: „Оца и Сина и Сятаго Духа Аминь” а потим насипали през тот нож и ножнїчки до гарчичка перше швеценей води а вец обичней коло єдну литру, принєсли ґу котлянки, положели на огень багнїтки, а вец резали зоз ножнїчками жирячки зоз тих багнїткох до тей води у гарчичку, а под час тей роботи гуторели: „То на силу, то на стрилу, то на хлопа, то на жену, то на паропка, то на дзивку”. Такой потим ше до дзевец чишлї: „Нє єден , нє два, нє три, нє штири, нє пейц, нє шейсц, нє седем, нє осем, нє дзевец”. На остатку ше углїки у гарчичку поблагослови зоз жегнаньом и зоз словами:„ Во имя Оца и Святаго духа, Аминь”. Хори ше мал три раз по кущичко напиц з тей води, сплокнуц очи, положиц праву руку на лїву ногу а лїву руку на праву ногу, умиц жалудок и хрибет з тоту воду, ище раз умиц очи, а остаток води ше висипало горе на хижу, або кед ше жени руцало вец на мачку, а кед ше хлопови або хлапцу руцало, висипала ше вода на кандура. == Литература == * ''Словнїк руского народного язика I, A – Н'', Нови Сад 2017, б. 40 * ''РУСКИ НАРОДНИ КАЛЕНДАР'', 1946. рок, бок 78,80 == Вонкашнї вязи == * [https://vrtnicentariva.hr/pendulasta-tuzna-cica-maca/ ''Pendulasta (tužna) Cica-maca''], Iva vrtni centar, vrtnicentariva.hr * [https://hr.wikipedia.org/wiki/Vrba_iva ''Vrba iva''], Vikipedija na hrvatskom jeziku, hr.wikipedia.org * [https://www.prirodanadar.rs/drvo-vrba-iva-lekovita-svojstva-vrbe-ive ''Drvo Vrba Iva'' - lekovita svojstva], sajt Priroda na dar, www.prirodanadar.rs [[Катеґория:Черяки]] [[Катеґория:Древа]] d818qnytyajyi1bm280q2q5vjd2jmzu 0 659 20284 9776 2026-07-27T10:38:43Z Sveletanka 20 корекция 20284 wikitext text/x-wiki {| class="wikitable" align=right width=300px |+ ! colspan="2" |<big>Чисцец</big> |- | colspan="2" |[[Файл:Stachys_palustris_Sturm45.jpg|260px|center]] |- ! colspan="2" |[[Таксономия (биолоґия)|Наукова класификация]] |- |'''Царство:''' '''Тип:''' '''Класа:''' '''Ряд:''' '''Фамилия:''' '''Подфамилия:''' '''Род:''' '''Файта:''' |Plantae Magnoliophyta Mаgnoliopsida Lamiales Lamiaceae Lamioideae ''Stachys'' ''S. atherocalyx'' |- ! colspan="2" |[[Биномна номенклатура|Биномне мено]] |- | colspan="2" |<div style="text-align: center;">''Stachys atherocalyx'' K.Koch |} '''Чисцец''' (лат. ''Stachys palustris'', серб. ''чистац'', рсй. ''чистец'', укр. ''чистець'', поль. ''сzyściec'') – общеславянска назва; у народзе чисцец познати и под меном коньска пахнячка, дзе меновнїку „пахнячкаˮ додати прикметнїк „коньскиˮ зоз значеньом – „нєправиˮ. Дараз ше крави напасало по сцернянкох, та и млєко пахло на чисцец, а пчоларе пущали пчоли на чисцец. Даєдни рошлїни з тоту назву „ошлєбодзую од чарохˮ, чисца крев и под. == Опис == Чисцец єднорочна рошлїна висока коло 30 центи, рошнє до горе, алє може буц и цагаца. Стебелко ценке, розконарене, голе и у споднєй часци з ридкима мохотками. Лїсце видлужено елиптичне, дугоке 2,5-5 центи, ценке, жовтожелєне; у штредку стебла найвекше, з векшей часци шедзаце. Квитки блядожовти або ище частейше билей [[фарба|фарби]], ґруповани до круга, вельки коло 1 цм; сподня ґамбочка квитку кус длугша од верхнєй. Квитнє влєце, а рошнє у горских предїлох, як и коровче у жице кед лєто сушне на сцернянкох, потим у [[кромпля|кромпльох]] и других шацох. Пре интензивну аґротехнїку, вше є ридше коровче. Люби сушни и шлюнковити, карбонатни жеми, та ше прето зявює (у ровнїни найчастейше) коло гайзибанских драгох. '''Прикмети''' - Чисцец отровни пре даєдни алкалоїди, та му нє место у покарми за статок. Ма и лїковити прикмети, а як и велї усточково рошлїни, добра є паша за пчоли. Познати чисцецов [[мед]]. '''Состав''' - Над'жемна часц рошлїни ма у себе бетаїнски деривати - стахидрин, бетоницин, турицин, триґонелин. Окрем того, ма колину, алантоїну, як и танину, смоли, етеричного олєю, аскорбинскей квашнїни (0,085%) и орґански квашнїни. У нашеню чисцецу пранайдзени масни олєй (28,15%). Продукция етеричного олєю з квиткох виноши 0,05%. У сухих квиткох, лїсцу и горнєй часци рошлїни єст 0,08% етеричного олєю, а у швижих - 0,23-0,38%. [[File:Stachys palustris kz22.jpg|290x290px|мини]] '''Загроженосц и защита файти''' – Як файта з барз огранїченим розпресцераньом у Сербиї, у Правилнїку о преглашеню и защити строго защицених и защицених дзивих файтох рошлїнох, животиньох и [[печарка|печаркох]] видвоєна є як защицена файта. == Литература == * Оксана Тимко Дїтко, Назви рошлїнох и животиньох у руским язику, Вуковар 2016, б. 33, 60 * Словнїк руского народного язика II, Нови Сад 2017, б. 721 * Grlić, Lj., Samoniklo jestivo bilje, Zagreb 1980. == Вонкашнї вязи == * [https://hr.wikipedia.org/wiki/Mo%C4%8Dvarni_%C4%8Distac Močvarni čistac.] Vikipedija na hrvatskom jezku, ''hr.wikipedia.org'' * * [https://www.pesticidi.org/korovi/cistac-jednogodisnji Čistac jednogodišnji.] AgroVodič, ''agrovodic.com'' * [[Катеґория:Квеце]] [[Катеґория:Лїковити рошлїни]] 13w2jyfr4zxtv2zz3nlvu02z5zqjj1k 0 660 20287 8244 2026-07-27T10:44:09Z Sveletanka 20 ушорйованє 20287 wikitext text/x-wiki {| class="wikitable" align=right width=300px |+ ! colspan="2" |<big>Яново желє</big> |- | colspan="2" |[[file:Galium_verum01.jpg|240px|center]] |- ! colspan="2" |[[Таксономия (биолоґия)|Наукова класификация]] |- |'''Царство:''' '''Кладус:''' '''Кладус:''' '''Кладус:''' '''Ряд:''' '''Фамилия:''' '''Род:''' '''Файта:''' |Plantae Tracheophytes Angiospermae Eudicotidae Gentianales Rubiaceae Galium G. verum |- ! colspan="2" |[[Биномна номенклатура|Биномне мено]] |- | colspan="2" |<div style="text-align: center;">''Galium verum'' [[Карл фон Лине|Linnaeus]] |} '''Яново желє''' (лат. ''Galium verum L'', серб. ''ивањско цвеће'', у гуц. бешедох ''золотий iваньчик'', у укр. бешедох за означованє тей рошлїни хасную ше назви ''святоянське зiлля'', ''зiлля святого Iванна'', поль. ''świętojanski kwiat'') – назва рошлїни од Янов (швето Яна) + желє. Хаснує ше и назву яново квеце. == Опис == Яново желє вецейрочна лїсцаста рошлїна з фамилиї Rubiaceae, квитнє од юния до октобра. Стебелка єй штироугласти, прости, високи од 30 центи по 1 метер и можу буц дакус мохоткави або голи. Лїсца линеарни и розпоредзени персценясто од 8-12. З лїца су цможелєни, голи у дакус рапави, а зоз спаку густо мохоткави и закончую ше зоз цереньчком на верху. Квитки дробни, позберани до метолкастих ґириздочкох чия осовина густо оброснута з краткима шерсцами. Венчиково лїсточка жовтей фарби и пахню на [[мед]]. Плод дробни, длугоки коло 1,5 милиметер, без мохоткох або церня, червени, а кед узреє - чарни. '''Розширеносц и бивальнїк''' – яново желє барз розширена евроазийско-субмедитеранска файта хтора отамаль пренєшена до Сиверней Америки. Рошнє на бреговитих пажицох, коло драгох, по ричних и беґельских гацох, коло лїсцопадних лєсох и черякох, на отворених, слунечних бивальнїкох. '''Хемийни состав дроґи''' – верхню часц янового желя хторе преквитло ше збера по сухей и [[слунко|слунечней]] хвилї и хаснує ше як дроґу прето же ма: • флавоноїди, коло 2%; • кверцетински ґликозиди: рутин, палустрозид, цинарозид и др. • дакус етерского олєю; • солї орґанских квашнїнох и др. '''Хаснованє''' – яново желє ше углавним хаснує як народни лїк за лїченє запалєня печинки, хоротох покруткох и хронїчних хоротох орґанох за диханє. Окрем того, хаснує ше и при нервних поремеценьох як цо гистерия, знємиреносц, епилепсия и под. Яново желє спада нє лєм ґу лїковитим рошлїном, алє и ґу медоносним, а хаснує ше го и за фарбенє сира. Дараз ше яново желє хасновало и як кляґ (за кляґанє млєка: кляґани сир), так же ше од лїсца швижей рошлїни згрудкавело млєко, а сир би вец достал сладкасти смак и красну жовту фарбу. [[Файл:Ivanjski_vijencac_-_%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%9A%D1%81%D0%BA%D0%B8_%D0%B2%D0%B5%D0%BD%D0%B0%D1%86_%28Midsummer_wreaths%29_Trpinja_02.jpg|295x295px|алт=Венєц з Янового желя|мини|Венєц з Янового желя]] '''Традиция''' – на Яна обичай при православних Сербох положиц венчик янового желя на дзвери або капурки своїх обисцох, бо ше вери же тот венчик чува домашнїх од шицких нєвольох. == Литература == * Оксана Тимко Дїтко, ''Назви рошлїнох и животиньох у руским язику'', Вуковар 2016, б. 49, 62 * * Оксана Тимко Дїтко, ''Назви рошлїнох и животиньох у руским язику'', Вуковар 2016, б. 49, 62 * * ''Словнїк руского народного язика II'', O – Я, Нови Сад 2017, б. 804 * * Гостушки, Р: Лечење лековитим биљем, Народна књига, Београд, 1979. * * Грлић, Љ: Енциклопедија самониклог јестивог биља, Аугуст Цесарец, Загреб, 1986. * * Јанчић, Р: Лековите биљке са кључем за одређивање, Научна књига, Београд, 1990. * * Јанчић, Р: Ботаника фармацеутика, Службени лист СЦГ, Београд, 2004. * * Јанчић, Р: Сто наших најпознатијих лековитих биљака, Научна књига, Београд, 1988. * * Којић, М, Стаменковић, В, Јовановић, Д: Лековите биљке југоистичне Србије, ЗУНС, Београд 1998. * * Миндел, Е: Витаминска библија, ФаМилет, 1997. * * Мишић Љ, Лакушић Р: Ливадске биљке, ЗУНС Сарајево, ЗУНС Београд, ИП Свјетлост, 1990 * * Стаменковић, В: Наше нешкодљиве лековите биљке, Тренд, Лесковац * * Туцаков, Ј: Лечење биљем, Рад, Београд, 1984. * == Вонкашнї вязи == * [https://sr.wikipedia.org/sr-ec/%D0%98%D0%B2%D0%B0%D1%9A%D1%81%D0%BA%D0%BE_%D1%86%D0%B2%D0%B5%D1%9B%D0%B5 Ивањско цвеће], Википедија на српском језику, ''sr.wikipedia.org'' * * [https://herbasvet.com/lekovite-biljke/ivanjsko-cvece/ IVANJSKO CVEĆE], Herbasvet vebsajt, ''herbasvet.com'' * * [https://pfaf.org/user/Plant.aspx?LatinName=Galium+verum Galium verum - L.] , Plants For A Future vebsajt, ''pfaf.org'' [[Катеґория:Квеце]] 996yja2s59yp0nm2hzlvry731dtb7zp 0 661 20263 15466 2026-07-27T09:08:41Z Sveletanka 20 корекция 20263 wikitext text/x-wiki {| class="wikitable" align=right width=300px |+ ! colspan="2" |<big>Каче мидло</big> |- | colspan="2" |[[Файл:Saponaria-officinalis-flower.jpg|центар|263x263п]] |- ! colspan="2" |[[Таксономия (биолоґия)|Наукова класификация]] |- |'''Царство:''' '''Кладус:''' '''Кладус:''' '''Кладус:''' '''Ряд:''' '''Фамилия:''' '''Род:''' '''Файта:''' |Plantae Tracheophytes Angiospermae Eudicotidae Caryophyllales Caryophyllaceae ''Saponaria'' ''S. officinalis'' |- ! colspan="2" |[[Биномна номенклатура|Биномне мено]] |- | colspan="2" |<div style="text-align: center;">''Saponaria officinalis'' [[Карл фон Лине|Linnaeus]] |} '''Каче мидло''' (лат. ''Chaerophyllum hirsutum'' L, серб. ''сапуњача'', ''сапуника, сапун-трава'' – од прикметнїка качи и меновнїка мидло; у українских бешедох Словацкей ''качáчой мыло'', у старопольским ''kacze mydlo'', слц. ''kačacie mydlo'', у руснацких валалох сиверней Мадярскей ''каче мидло''. Слово найскорей польского походзеня, дзе ше хаснує за означованє рошлїнох з подобнима прикметами.) == Опис рошлїни == Каче мидло вецейрочна лїсцаста лїковита рошлїна з фамилиї гвоздзикох. Стебелко єй високе 30-90 центи, вертикалне. Лїсца наспрамно розпоредзени, видлужено вайцасти, закончисцени з краткима конарчками. Квитки вельки, пахняци, позберани до ґириздочкох, хтори на єдней фатюги творя метолку. Погарик цилиндрични зоз 5 зубками, блядожелєни. Венчиково лїсцочка єст 5, вельо длугши як погарик, шлєбодни, били або бляди целово. Прашнїки єст 10, а тлучок ма длуговасти плоднїк зоз двома цверенкастима слупчками. Плод ґалетка зоз 4 або 5 зубками. Нашеня єст вельо, дробенки. Квитнє од юния до септембра. [[Файл:Saponaria_officinalis_MHNT.BOT.40.40.jpg|thumb|350x350px|алт=Плоди и нашенє Качого мидла|Плоди и нашенє качого мидла]] '''Розпрестартосц''' – каче мидло рошнє як самошейка ширцом Европи и Азиї аж по Сибир, а пестує ше го и як лїковиту рошлїну. '''Бивальнїк''' - рошнє на влажних местох, коло драгох, яркох, рикох, у вербинкох. '''Хаснованє''' – корень качого мидла ше винїма вчас на яр або вєшенї. Осушени корень ше хаснує при прехладох, кашлю, за вируцованє шлайму. Вон и благи диуретик. Найчастейше ше применює як тею або фармацеутки преробени до пращку. Тею з качого мидла ше препоручує за метаболични поремеценя - ґихт, екцеми, ексудативну диятезу, фурункулозу, лїшаї, дерматозаи. Инфузию ризома з кореньом ше хаснує за регому, ґихт, болї у ставцох, жовтачку, хронїчни хепатитис, колециститис, хороти жалудка и черевох (посебно при надутосци ), млосц, хороти шлїжинки, кед пече зага. Локално (у оформи купкох, лосионох, каши з пращку, масци) каче мидло лїчи шуґу, екцем, псориязу, загноєни рани, фурункулозу, скрофули, кед ше осипе скора, дерматитис. Корень качого мидла ше жува кед болї зуб. '''Состав''' – корень качого мидла ма угльово гидрати, тритерпенски гликозиди 2,5–20% сапонарозид, сапонарозиди А, Д, сапорубин итд., алкалоїди, аскорбинскей квашнїни, флавоноїди, а витексин пренайдзени у лїсцу качого мидла. '''Традиция''' – дараз, кед нє було анї домашнього (райбачого), а поготов купчого мидла, каче мидло ше хасновало за умиванє рукох и ногох, а дзекеди и за змиванє, понеже ше воно помачане з воду пенї и дава добру мидлїну. Жени з качим мидлом райбали фини платна як цо напр. гадваб. == Литература == * Оксана Тимко Дїтко, ''Назви рошлїнох и животиньох у руским язику'', Вуковар 2016, б. 25, 62 * ''Словнїк руского народного язика I'', Нови Сад 2017, б. 584 == Вонкашнї вязи == * [https://www.dobrojutro.co.rs/sapun-trava-retka-i-vrlo-korisna/?_rstr_nocache=rstr3086616f163449c7 Sapun trava, retka i vrlo korisna.] ''Добро јутро'', www.dobrojutro.co.rs * [https://www.hellomagazin.rs/2015/10/16/sapun-trava-magicna-biljka-za-pranje-ruku-kose-vesa/ Sapun-trava: Magična biljka za pranje ruku, kose, veša.] ''Hello magazin'' vebsajt, www.hellomagazin.rs * [https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B0%D0%BF%D1%83%D1%9A%D0%B0%D1%87%D0%B0 Сапуњача] Википедија на српском језику, sr.wikipedia.org * [https://hr.wikipedia.org/wiki/Obi%C4%8Dna_sapunika Obična sapunika.] Vikipedija na hrvatskom jeziku, sr.wikipedia.org [[Катеґория:Квеце]] 2wyadp7qlyo09m8v3efgdhorjghwpcw 0 662 20286 9780 2026-07-27T10:41:35Z Sveletanka 20 20286 wikitext text/x-wiki {| class="wikitable" align=right width=300px |+ ! colspan="2" |<big>Юдов пенєж</big> |- | colspan="2" |[[Файл:Favourite_Flowers_Garden_Greenhouse-1-0087-26.png|center|260px]] |- ! colspan="2" |[[Таксономия (биолоґия)|Наукова класификация]] |- |'''Царство:''' '''Кладус:''' '''Кладус:''' '''Кладус:''' '''Кладус:''' '''Ряд:''' '''Фамилия:''' '''Род:''' '''Файта:''' |Plantae Tracheophytae Angiospermae Eudicotidae Rosids Brassicales Brassicaceae ''Lunaria'' ''L. annua'' |- ! colspan="2" |[[Биномна номенклатура|Биномне мено]] |- | colspan="2" |<div style="text-align: center;">''Lunaria annua'' [[Карл фон Лине|Linnaeus]] |} '''Юдов пенєж''' (лат. ''Lunaria annua'', серб. ''лунарија'', јудин новчић, месечев цвет, сребренка, вост.слц. ''judášou peňias'', укр. ''лунарiя'', поль. ''lunaria'', з мадь. ''júdáspéns'') барз декоративна рошлїна. Рошнє як самошейка по пажицох и лєсох, а крашнє випатра кед ше ю посадзи у заградки коло дражки, а мож ю шац и до жардинєрох. Єй плоди красни деталь у єшеньских аранжманох або у вазнох. == Опис == Юдов пенєж дворочна рошлїна, може нароснуц 30 до 100 центи високо, розконарена є при верху, а по себе ма дробну мохотку. Перши рок формує розету шерцоподбних лїсцох, зубкастих по рубцох. У другим року ше формує стебло, а потим квитнє од априла до юлия. Квитки вельки и пахняци, лилово, ґруповани до ґириздох. Венчиково лїсточка єст 4. Кед преквитню, формую кляпчисти плоди хтори здабу на ковани пенєж. Елиптичней су форми и маю стрибернїсту блїщацу преграду. Зложени су зоз трох пасмох, билей [[фарба|фарби]], з мешачкастим нашеньом. Юдов пенєж ше реже вєшенї и хаснує як украс або за декорацию квецових аранжманох. '''Розшеванє''' – юдов пенєж ше розшева з витром и инсектами, дзекуюци интензивно офарбеним и пахняцим квитком хтори прицагую опращковачох. '''Розмножованє''' – юдов пенєж ше розмножує з веґетативнима часцами рошлїни и з нашеньом. '''Бивальнїк''' – юдов пенєж рошнє на отворених, шветлих теренох як цо пажици, руби лєсох, з базну жему, алє ше го пестує и як декоративну рошлїну у заградкох и по паркох. Природни ареал розпресцераня – юдов пенєж автохтони на подручу Європи, югозаходней Азиї и Сиверней Америки. '''Походзенє назви''' – нєнародна назва юдового пенєжу лунария походзи од термину луна – мешац, пре стрибернїсту преграду медзи нашеньками у форми [[Мешац|мешаца]]. Народна назва – юдов пенєж походзи од записох з Євангелиї, кед апостол Юда обецал велькому священїкови Каяфови же прида Исуса за трицец стриберни пенєжи (стрибернїки), хтори здабу на нєшкайшу лунарию по хторих тото квеце наволане юдов пенєж. Кед видзел же Исус нєвини осудзени, покаял ше бо зрадзел нєвину крев, та сцел врациц страшином трицец стриберни пенєжи, алє вони тото одбили, рахуюци же пенєж прекляти. Юду пекла совисц, та ше обешел на древо. == Ґалерия == <gallery> Lunaria sp. (Brassicaceae) 05.jpg|Квиток Юдового пенєжу Lunaria annua unreife Schoten.JPG|Плоди Юдового пенєжу </gallery> == Литература == * Оксана Тимко Дїтко, Назви рошлїнох и животиньох у руским язику, Вуковар 2016, б. 49, 63 * Словнїк руского народного язика II, Нови Сад 2017, б. 794 == Вонкашнї вязи == * [https://sr.wikipedia.org/sr-ec/%D0%A1%D1%80%D0%B5%D0%B1%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%B0 Сребренка.] Википедија на српском језику, sr.wikipedia.org * [https://www.artnit.net/flora-doma/item/2723-lunarija-srebrenka.html Lunarija - srebrenka] Артнит вебсајт, [https://www.artnit.net/ Артнит.нет] * [https://oroseeds.rs/proizvod/lunaria-annua-biennis-judin-novcic-violet/ Judin novac] vebsajt [https://oroseeds.rs/ oroseeds.rs] [[Катеґория:Квеце]] 9tl9dpfk8a11ne89x8z0akews84e0e9 0 799 20261 15951 2026-07-27T09:03:58Z Sveletanka 20 20261 wikitext text/x-wiki {| class="wikitable" align=right width=300px |+ ! colspan="2" |Вечарша фрайла |- | colspan="2" |[[File:Mirabilis-jalapa-In-Different-Colors.jpg|center|300px|]] |- ! colspan="2" |[[Таксономия (биолоґия)|Наукова класификация]] |- |'''Царство:''' '''Кладус:''' '''Кладус:''' '''Кладус:''' '''Кладус:''' '''Ряд:''' '''Фамилия:''' '''Род:''' '''Файта:''' |Plantain Tracheophytes Angiosperms Eudicots Resides Brassicales Brassicaceae ''Matthiola'' ''M. longipetala'' |- ! colspan="2" |[[Биномна номенклатура|Биномне мено]] |- | colspan="2" |<div style="text-align: center;">''Matthiola longipetala'' |} '''Вечарша фрайла''' (лат. ''Mirabilis jalapa)'', серб. ноћна фрајла,<ref>[https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B5%D1%80%D1%83%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%BA%D0%B8_%D0%BD%D0%BE%D1%9B%D1%83%D1%80%D0%B0%D0%BA Перуански ноћурак-Mirabilis jalapa] biovrt.com. 7. 2. 2021.</ref> полукалк зоз сербскей назви „ноћна фрајла“: друга компонента „фрайла“ зачувана без пременки, а перша, место обчекованого „ноцна“, ма прикметнїк „вечарша“- под уплївом мадярского estike) – єднорочна рошлїна хтора походзи зоз Южней Америки (Перу и Чиле) и през длуги период ше розширела вшадзи дзе мала условия за єй обставанє. До Европи сцигла початком 16. вику а нєшка є звичайна у шицких тропских реґионох. У Европи вечарша фрайла барз розширена и популарна як красне декоративне квеце. == Опис рошлїни == Вечарша фрайла припада роду [[Капуста|капустових]] рошлїнох, Квиток ма тевчирову форму а шицки го познаю по нєзвичайней способносци же квитнє лєм вноци. Єй квитки жовтей, билей, червеней [[Фарба|фарби]], часто и пошарани. През дзень квитки заварти, алє вечаром накадзи зайдзе [[слунко]], указую свою праву красу а отворени квитки ширя медоносни запах. Над раном ше завераю а вечар ше знова отвераю нови квитки. Стебло вечаршей фрайли нїжне и ценке, густо розбокорене, вирошнє коло пол [[Метер|метера]].<ref>[https://www.cityflowers.co.in/blogs/news/four-oclock-flowers-pictures-mirabilis-jalapa-marvel-of-peru Flowers Pictures, Mirabilis Jalapa (Marvel-of-peru)] July 17, 2016, at the [https://en.wikipedia.org/wiki/ Wayback_Machine]</ref> '''Розмножованє''' Вечарша фрайла ма нашенє округле и цме баржей чарне, велькосци меншого гращка хторе ше може и саме нашевац (рошлїна такв.самошейка). Вечарша фрайла нє подноши жиму та єй конарчки змаржню и препадню алє на тим месце на яр кед оцеплєє зоз нашеня зиду млади рошлїнки вечаршей фрайли. Нашенє мож вєшенї позберац та на яр пошац на одредзене место а после розсадзиц. Звичайно ше шеє од фебруара по мешац май. Семе швидко виключка кед температура коло 17-18 ступнї. Глїна/жем потрбно же би була нє збита, швижа, гумусна и нєутралней квашносци (Рh). Постої можлївосц же би ше вечарша фрайла пестовала и у черепох з тим же потребно обезпечиц пре корень векши черепи. Тиж кед ше планує пестовац вечаршу фрайлу у черепу треба обезпечиц помишану глїну 80% гумусней и 20% обичней глїни зоз заградки. Черепи зоз квецом потребно же би стали на слунку лєбо у полуциню. Вечарша фрайла нє глєда окремну повагу, високи [[Температура|температури]] <ref>Jorge M. Vivanco , " Antiviral Activity of Antiviroid and MAP-Containing Extracts from Mirabilis Jalapa Roots " Plant Disease , vol. 83, n o 12,1999, p. 1116-1121 ( ISSN 0191-2917)</ref> добре подноши а [[Влага|влагу]] сце умерену. '''Отримованє''' [[File:Seed of mirabilis jalapa.JPG|right|thumb|312x312px|Нашенє вечаршей фрайли]] Вечарша фрайла одпорна рошлїна и нє вимага окремне допатранє. Лєгко ше отримує, лєм єй треба вельо слунковей [[Шветлосц|шветлосци]]. У цеплих крайох дзе температура вигодна и нєт мразу, рошлїна може потирвац и два роки, нє люби ше пресадзовац. Треба ю умерено залївац. Кед ше жада квеце у форми дакус густейшого компактного черяку, треба єй скрацовац верхи ище док рошнє. Одвитує єй обична заградкова глїна, найлєпше гумусна, препущуюца и богата з вапнянїком. Опатриц: [[ештике]] == Ґалерия == <gallery> Файл:Mirabilis66.JPG|Квиток жовтей фарби Файл:Gul-Abas-4-O'clock plant.JPG|Целови квиток Файл:Mirabilis jalapa flor.JPG|Червени квиток Файл:Mirabilis jalapa, Burdwan, West Bengal, India 02 01 2013 (2).jpg|Били квиток Файл:Mirabilis jalapa 0001.gif|Жовти квиток Файл:4 O Clock Asit.JPG|Целово квитки Файл:Bougainvilea 3.JPG </gallery> == Литература == * Оксана Тимко Дїтко, Назви рошлїнох и животиньох у [[Руски язик|руским язику]], Вуковар 2016, б. 39, 63; 42, 64 * Словнїк руского народного язика I, А – Н, Нови Сад 2017, б. 132, 398 == Вонкашнї вязи == * [https://frendica.online/2023/09/01/nocna-frajla/ Ноćna frajla] ''Frendica. online'' * [https://www.prodajasemena.com/proizvod/nocna-frajla-intezivni-miris-tokom-nociotporan-na-mrza/ Nocna Frajla (Matthiola bicornis)-Cveta nocu,izuzetno mirisnim cvetovima], vebsajt www.prodajasemena.com * [https://cvecarstvo.com/2014/12/23/nocna-frajla-cveta-samo-po-mraku/ Noćna frajla – cveta samo po mraku.] vebsajt cvecarstvo.com * [https://www.artnit.net/flora-doma/item/673-no%C4%87na-frajla-ljubi%C4%8Dina.html Noćna frajla - ljubičina.] vebsajt www.artnit.net, 26 Juni 2013 * [https://www.mirovina.hr/novosti/nocna-frajla-je-zanimljiva-grmovita-biljka-a-uz-to-je-i-korisna/ Noćna frajla je zanimljiva, grmovita biljka, a uz to je i korisna] == Референци == <references /> [[Катеґория:Квеце]] f4edqbdf2ak0tyryyvadgrtg0go99y7 0 800 20262 13952 2026-07-27T09:05:31Z Sveletanka 20 20262 wikitext text/x-wiki {| class="wikitable" align=right width=300px |+ ! colspan="2" |Ештике |- | colspan="2" |[[Файл:Matthiola_longipetala.jpg|center|thumb|300px]] |- ! colspan="2" |[[Таксономия (биолоґия)|Наукова класификация]] |- |'''Царство:''' '''Кладус:''' '''Кладус:''' '''Кладус:''' '''Кладус:''' '''Ряд:''' '''Фамилия:''' '''Род:''' '''Файта:''' |''Plantain Tracheophytes'' Angiosperms Eudicots Resides Brassicales Brassicaceae ''Matthiola'' ''M. longipetala'' |- ! colspan="2" |[[Биномна номенклатура|Биномне мено]] |- | colspan="2" |<div style="text-align: center;">''Matthiola longipetala'' |} '''Ештике''' (лат. ''Matthiola longopetala'', серб. ноћна фрајла, з мадярского estike) – єднорочна рошлїна хтора походзи з Медитерану. == Опис рошлїни == Ештике припада роду капустових рошлїнох, а шицки го познаю по нєзвичайней способносци же квитнє лєм вноци. Його квитки дробенки, лиловей або целовей [[фарба|фарби]], барз пахню и здогадую на квитки любичици. През [[дзень]] су заварти, алє накадзи зайдзе [[слунко]], указую свою праву красу. Ештике ма нїжне и ценке стебло, а рошнє високо коло пол [[Метер|метера]]. == Розмножованє == Ештике ше шеє з нашеня хторе ше збера кед квитки преквитню и осуша ше. == Отримованє == Ештике одпорна рошлїна и нє вимага окремне допатранє. Лєгко ше отримує, лєм му треба вельо слунковей [[Шветлосц|шветлосци]]. Добре подноши мраз, а нє люби ше пресадзовац. Треба го умерено залївац. Кед ше жада квеце у форми дакус густейшого компактного черяку, треба му скрацовац верхи ище док рошнє. Одвитує му обична заградкова глїна, найлєпше гумусна, препущуюца и богата з вапнянїком. Опатриц: [[вечарша фрайла]] == Литература == * Оксана Тимко Дїтко, Назви рошлїнох и животиньох у руским язику, Вуковар 2016, б. 39, 63; 42, 64 * Словнїк руского народного язика I, А – Н, Нови Сад 2017, б. 132, 398 == Вонкашнї вязи == * [https://www.prodajasemena.com/proizvod/nocna-frajla-intezivni-miris-tokom-nociotporan-na-mrza/ Nocna Frajla (Matthiola bicornis)-Cveta nocu,izuzetno mirisnim cvetovima], vebsajt ''www.prodajasemena.com'' * [https://cvecarstvo.com/2014/12/23/nocna-frajla-cveta-samo-po-mraku/ Noćna frajla – cveta samo po mraku], vebsajt ''cvecarstvo.com'' * [https://www.artnit.net/flora-doma/item/673-no%C4%87na-frajla-ljubi%C4%8Dina.html Noćna frajla - ljubičina], vebsajt ''www.artnit.net'', 26 Juni 2013 [[Катеґория:Квеце]] g7saactzp6wrhzfmxklor0miawgjntm 0 801 20268 19947 2026-07-27T09:18:28Z Sveletanka 20 20268 wikitext text/x-wiki {| class="wikitable" align=right width=300px |+ ! colspan="2" |Майово квеце |- | colspan="2" |[[File:Image 2023-05-30 at 14.52.09.jpg|center|thumb|300px]] |- ! colspan="2" |[[Таксономия (биолоґия)|Наукова класификация]] |- |'''Царство:''' '''Дивизия:''' '''Класа:''' '''Ряд:''' '''Фамилия:''' '''Подфамелия:''' '''Род:''' |Plantae Angiosperms Eudicots Lamiales Oleaceae Jasmineae ''Jasminum'' |- ! colspan="2" |Тривиялна назва |- | colspan="2" |''Jasminum Filadelfhus coronarius'' L. |} '''Майово квеце''' (лат. ''Jasminum officinale''), од прикм. майови + квиток. Мотивация у тим же квитнє у маю. То локална назва, а урядове мено – ясмин (''Jasminum Officinale''), цо нова литературна пожичка зоз французкого. На тото указує початне „йˮ/„яˮ место обчекованого „жˮ. Вироятно поштреднїк бул горватски або сербски язик. Майово квеце барз стара файта квеца чийо походзенє нє познате, алє ше го трима за азийску рошлїну. Квитнє при концу яри и на початку лєта. Ма характеристични мали били квитки хтори ширя интензивни пах. Може нароснуц и до 3 метери. Фамилия хторей майово квеце припада то маслини (Oleaceae), а мено „ясминˮ нам приходзи зоз старей Персиї. Єст коло 20 файти майового квеца, и углавним водза походзенє зоз субтропских або умерених подручох. Постої файта ясмина (''Jasminum nudiflorum'') хтори розширени на наших просторох. То лїсцопадни жбун зоз полукружнима длугшима конарчками (длужини коло [[метер]] и вецей), ма округласти цми желєни лїсцочка. Квитки жовтей [[Фарба|фарби]] и квитню на ценких конарчкох без лїсца. Кед жима блага розквита уж концом януара и у цеку фебруара. Прето ше и наволує жимски ясмин. [[Файл: 2015-12-27_13_56_24_Winter_Jasmine_blooming_at_the_Franklin_Farm_Shopping_Center_in_the_Franklin_Farm_section_of_Oak_Hill%2C_Fairfax_County%2C_Virginia.jpg|314x314px|мини|Жимски ясмин (Jasminum grandiflorum)]] == Пестованє и хаснованє == Майово квеце ше пестує найбаржей пре характеристични пах його квиткох, алє ше го хаснує и як сировину у продукциї тейох и парфемох, дзекуюци праве свойому окремному и барз интензивному паху. Майово квеце може буц и барз красне цагаче за перґолу, прето же люби [[слунко]], а прави хладок. == Традиция == Майово квеце або ясмин ше у Индиї трима як квиток Бога Вишни. Ясмин ше спомина и у народней творчосци Руснацох. Руски народни поета [[Митро Надь]] написал писню '''''Стало дзивче под ясмином''''' на хтору викомпонована мелодия (нє зна ше автор) и писня прилапена и шпива ше як народна шпиванка. Мелодия зоз текстом друкована у публикациї ''Рутеники 21:'' [[Файл:Jasminum_officinale-IMG_3470.jpg|right|thumb|314x314px|Ясмин (Jasminum officiale)]] ''Стало дзивче под ясмином, та ше задумало,'' ''до [[фартух|фартушка]] вшелїяке квице назберало.'' ''Алє ясмин крашнє пахнє як найкрасша ружа,'' ''уж сом себе упознала своєй волї мужа.'' == Литература == * Оксана Тимко Дїтко, Назви рошлїнох и животиньох у руским язику, Вуковар 2016, б. 44, 50 * Словнїк руского народного язика I, А – Н, Нови Сад 2017, б. 696 * Словнїк руского народного язика II, О – Я, Нови Сад 2017, б. 806 * DK Biljke i cveće-Veliki ilustrovani vodić ''Enciklopedia of Plants and Flowers KRALJEVSKO DRUŽTVO za HRTIKULTURU (Mladinska knjiga Beograd) ISBN 978-86-7926-038-1'' == Вонкашнї вязи == *[https://sh.wikipedia.org/wiki/ Jasmin], Vikipedija na srpskohrvatskom jeziku, ''sh.wikipedia.org'' * [https://www.daibau.rs/clanak/194/jasmin_-_divan_bastenski_cvet Jasmin – divan baštenski cvet], vebsajt ''www.daibau.rs'' * [https://www.youtube.com/watch?v=dqcB0bBcW3w Ясмин пахняци жбун и цагаче] на сербским язику - Юб-тюб канал [[Катеґория:Рошлїни]] [[Катеґория:Квеце]] czi3lqayvc9ii974cw835sxog2t06xk 20269 20268 2026-07-27T09:20:55Z Sveletanka 20 додати мойо два пременки после губеня бока з боку упрекошнїка 20269 wikitext text/x-wiki {| class="wikitable" align=right width=300px |+ ! colspan="2" |Майово квеце |- | colspan="2" |[[File:Image 2023-05-30 at 14.52.09.jpg|center|thumb|300px]] |- ! colspan="2" |[[Таксономия (биолоґия)|Наукова класификация]] |- |'''Царство:''' '''Дивизия:''' '''Класа:''' '''Ряд:''' '''Фамилия:''' '''Подфамелия:''' '''Род:''' |Plantae Angiosperms Eudicots Lamiales Oleaceae Jasmineae ''Jasminum'' |- ! colspan="2" |Тривиялна назва |- | colspan="2" |''Jasminum Filadelfhus coronarius'' [[Карл фон Лине|Linnaeus]] |} '''Майово квеце''' (лат. ''Jasminum officinale''), од прикм. майови + квиток. Мотивация у тим же квитнє у маю. То локална назва, а урядове мено – ясмин (''Jasminum Officinale''), цо нова литературна пожичка зоз французкого. На тото указує початне „йˮ/„яˮ место обчекованого „жˮ. Вироятно поштреднїк бул горватски або сербски язик. Майово квеце барз стара файта квеца чийо походзенє нє познате, алє ше го трима за азийску рошлїну. Квитнє при концу яри и на початку лєта. Ма характеристични мали били квитки хтори ширя интензивни пах. Може нароснуц и до 3 метери. Фамилия хторей майово квеце припада то маслини (Oleaceae), а мено „ясминˮ нам приходзи зоз старей Персиї. Єст коло 20 файти майового квеца, и углавним водза походзенє зоз субтропских або умерених подручох. Постої файта ясмина (''Jasminum nudiflorum'') хтори розширени на наших просторох. То лїсцопадни жбун зоз полукружнима длугшима конарчками (длужини коло [[метер]] и вецей), ма округласти цми желєни лїсцочка. Квитки жовтей [[Фарба|фарби]] и квитню на ценких конарчкох без лїсца. Кед жима блага розквита уж концом януара и у цеку фебруара. Прето ше и наволує жимски ясмин. [[Файл: 2015-12-27_13_56_24_Winter_Jasmine_blooming_at_the_Franklin_Farm_Shopping_Center_in_the_Franklin_Farm_section_of_Oak_Hill%2C_Fairfax_County%2C_Virginia.jpg|314x314px|мини|Жимски ясмин (Jasminum grandiflorum)]] == Пестованє и хаснованє == Майово квеце ше пестує найбаржей пре характеристични пах його квиткох, алє ше го хаснує и як сировину у продукциї тейох и парфемох, дзекуюци праве свойому окремному и барз интензивному паху. Майово квеце може буц и барз красне цагаче за перґолу, прето же люби [[слунко]], а прави хладок. == Традиция == Майово квеце або ясмин ше у Индиї трима як квиток Бога Вишни. Ясмин ше спомина и у народней творчосци Руснацох. Руски народни поета [[Митро Надь]] написал писню '''''Стало дзивче под ясмином''''' на хтору викомпонована мелодия (нє зна ше автор) и писня прилапена и шпива ше як народна шпиванка. Мелодия зоз текстом друкована у публикациї ''Рутеники 21:'' [[Файл:Jasminum_officinale-IMG_3470.jpg|right|thumb|314x314px|Ясмин (Jasminum officiale)]] ''Стало дзивче под ясмином, та ше задумало,'' ''до [[фартух|фартушка]] вшелїяке квице назберало.'' ''Алє ясмин крашнє пахнє як найкрасша ружа,'' ''уж сом себе упознала своєй волї мужа.'' == Литература == * Оксана Тимко Дїтко, Назви рошлїнох и животиньох у руским язику, Вуковар 2016, б. 44, 50 * Словнїк руского народного язика I, А – Н, Нови Сад 2017, б. 696 * Словнїк руского народного язика II, О – Я, Нови Сад 2017, б. 806 * DK Biljke i cveće-Veliki ilustrovani vodić ''Enciklopedia of Plants and Flowers KRALJEVSKO DRUŽTVO za HRTIKULTURU (Mladinska knjiga Beograd) ISBN 978-86-7926-038-1'' == Вонкашнї вязи == *[https://sh.wikipedia.org/wiki/ Jasmin], Vikipedija na srpskohrvatskom jeziku, ''sh.wikipedia.org'' * [https://www.daibau.rs/clanak/194/jasmin_-_divan_bastenski_cvet Jasmin – divan baštenski cvet], vebsajt ''www.daibau.rs'' * [https://www.youtube.com/watch?v=dqcB0bBcW3w Ясмин пахняци жбун и цагаче] на сербским язику - Юб-тюб канал [[Катеґория:Квеце]] 5bbd6nchrwkzjcsnavs5grx6xg8md8d 0 802 20254 8260 2026-07-26T16:12:52Z ОленкаБТ 1579 Укладанє фотоґрафийох, викивязи, подробносци 20254 wikitext text/x-wiki {| class="wikitable" align=right width=300px |+ ! colspan="2" |<big>Царска коруна</big> |- | colspan="2" |[[Файл:YellowCrownImperials.JPG|center|thumb|300px|Царска коруна]] |- ! colspan="2" |Наукова класификация |- |'''Царство:''' '''Ряд:''' '''Фамилия:''' '''Род:''' '''Файта:''' |Plantae Liliales Liliaceae Fritillaria F. imperialis | |- ! colspan="2" |Биномне мено |- | colspan="2" |<div style="text-align: center;">Fritillaria imperialis L. |} '''Царска коруна''' (лат. ''Fritillaria imperialis'', серб. царска круна, горв. ''carska krunica,'' ''carska kruna'', всл. ''kral'ova koruna'', мадь. ''сsászárkorona'' – виртоятно, наша фонетска адаптация сербскей, горватскей або мадярскей назви) то украсна заградкова рошлїна по походзеню з Гималайох, хтору до Европи пренєсли Турки. == Опис рошлїни == Царска коруна ма под'жемне стебло у форму цибульки. Над'жемне стебло нарошнє дакус менше од [[Метер|метера]] 60-100 центи, а на нїм ше находза наспрамни, линеарни лїсца позберани до густей чулки на верху стебла. Верхня часц стебла без лїсцох, а сам верх ше закончує з венцом лїсцох з чиїх пазухох ше розвиваю вельки, упадлїви квитки хтори обрацени долу. Квитки дзвончкастей еґзотичней форми, жовти, помаранчецово або червени и маю досц нєприємни пах. Отвераю ше у периодзе медзи априлом и майом, теди кед єст на яр вецей [[Слунко|слунка]]. У роду ''Fritillaria'' єст вецей як 130 файти вецейрочни царски коруни, а шицки маю заєднїцку прикмету випатрац як дзвончки и махац з главу. Царска коруна член фамилиї ''Liliaceae'' и ма коло 610 файти у 15 родох. [[Файл:Kejsarkrona_-_Fritillaria_imperialis_%285668659833%29.jpg|300px|мини|Kejsarkrona - Fritillaria imperialis]] == Розмножованє == Царска коруна ше розмножує з [[Цибуля|цибулькох]] хтори ше садзи у периодзе од авґуста до септембра, глїбоко од 15 до 20 центи, єдну од другей 25 до 30 центи. Цибульки ше нє винїма кажди рок, алє кажди треци, и то аж кед ше над'жемне стебло осуши. == Чкодлївци == Понеже царска коруна ма барз нєприємни пах (на згнїтосц), рижни чкодлївци, окреме миши и [[Кертица|кертици]], керую заградки у хторих посадзене тото квеце. == Символика царскей коруни == Як цо би єй мено суґеровало, империялна коруна ма велїчествену историю. Назва Fritillaria походзи з латинского за „коцочки“ и трима ше же ше одноши на форму квиткох хтора здабе на погар. Мено файти, ''imperium'', приходзи од латинского за „царство” и одноши ше на коруну буравих лїсцох хтора ше дзвига над квети. У родним Ирану, царску коруну волаю „Сиява слиза”: гвари ше же квеце плаче и зогина главу од жалю пре шмерц митолоґийней фиґури Сиаваша. Рошлїна мемориялизована у старих резбарийох и архитектонских характеристикох. Християнє правели власни леґенди коло царскей коруни. У вирским фолклоре ше твердзи же квеце одбило кланяц ше кед Исус прешол коло нього. Ангел го теди поганьбел, а воно на вични часи зогло главу. == Царски символизем коруни у флориоґрафиї == У викториянским чаше квеце достало ище вецей значеня. Флориоґрафия – або язик квеца – приписує символику хтора ше одноши на височество и класу, так же тото квеце ма шлїдуюци символични значеня: :1. Кральовство и дворянство – царску коруну ше часто трима як символ кральовства, моци и авторитету. Високи рост царскей коруни, живи [[Фарба|фарби]] и препозантлїва форма коруни спричинюю чувство кральовства и велькосци; :2. Пресцигнуце и велькосц – пре велїчествене присуство царскей коруни и импресивну висину и шмели фарби квиткох, тото квеце дава упечатлїви додаток каждей зградки або квецовому аранжману; :3. Лидерство и моц – царска коруна представя вождство и моц. Єй роснуце до горе, триманє и якеш розказуюце присуство символизую самодовириє, одлучносц и способносц пребераня одвичательносци; :4. Защита – вери ше же царска коруна ма защитни квалитети. На ню ше патри як на квеце чувара хтори одбива неґативни енерґиї и приноши щесце и благослов. :5. Воскреснуце и народзенє ознова – зявенє царскей коруни вчас на яр часто ше повязує зоз символику воскреснуца и народзеня ознова. Єй випукованє зоз жеми после жими представя обновйованє живота и приход новей рочней часци. == Хаснованє == Традиционална медицина у завичайних жемох царскей коруни хасновала тото квеце як диуретик, емолиєнс и як експекторанс. Сучасна наука потримує хаснованє царскей коруни як потенциялного жридла лїченя респираторних охореньох. У пейзажу квитки у форми погарох прицагую пчоли и других опращковачох. == Галерия == <gallery> Файл:لاله‌های واژگون در کوه دنا.jpg|''Fritillaria imperialis'' in Dena, Iran Файл:Imerial crown.jpg|Crown imperial plain, Fars, Iran Файл:Red Flower 777.jpg|Червена Царска Коруна Файл:Fritillaria imperialis3.JPG|Kurdistan, Iran Файл:Crown imperial with tulips at Keukenhof Tulip Garden.jpg|Keukenhof, Lisse, Netherlands Файл:Fritillaria imperialis1.JPG|Жовта коруна, Курдистан, Иран Файл:Ters lale2.jpg|''Fritillaria imperialis'' in Siirt, Turkey </gallery> == Литература == * Оксана Тимко Дїтко, ''Назви рошлїнох и животиньох у руским язику'', Вуковар 2016, б. 48, 63 * ''Словнїк руского народного язика II, О – Я'', Нови Сад 2017, б. 683 * == Вонкашнї вязи == * [https://www.politika.rs/scc/clanak/23581/Carska-kruna Царска круна], vebsajt ''www.politika.rs'' * * [https://www.mojacvecara.com/2023/05/16/crovn-imperial-fritillaria-imperialis-znacenje-vrste-upotreba-i-saveti-za-uzgoj/ Crovn Imperial (Fritillaria imperialis) Značenje, vrste, upotreba i saveti za uzgoj], vebsajt ''www.mojacvecara.com * * ''[https://bs.wikipedia.org/wiki/Carska_krunica Carska krunica], Vikipedija na bosanskom jeziku, ''bs.wikipedia.org'' * * [https://www.krstarica.com/zabava/zanimljivosti/lepa-a-smrdljiva/ Lepa a smrdljiva], vebsajt ''www.krstarica.com'', 9. maj 2007. * * [[Катеґория:Рошлїни]] bazrgm1plet4stggnsaaupzkmlszujh 20279 20254 2026-07-27T10:31:03Z Sveletanka 20 20279 wikitext text/x-wiki {| class="wikitable" align=right width=300px |+ ! colspan="2" |<big>Царска коруна</big> |- | colspan="2" |[[Файл:YellowCrownImperials.JPG|center|thumb|300px|Царска коруна]] |- ! colspan="2" |[[Таксономия (биолоґия)|Наукова класификация]] |- |'''Царство:''' '''Ряд:''' '''Фамилия:''' '''Род:''' '''Файта:''' |Plantae Liliales Liliaceae ''Fritillaria'' ''F. imperialis'' | |- ! colspan="2" |[[Биномна номенклатура|Биномне мено]] |- | colspan="2" |<div style="text-align: center;">''Fritillaria imperialis'' [[Карл фон Лине|Linnaeus]] |} '''Царска коруна''' (лат. ''Fritillaria imperialis'', серб. царска круна, горв. ''carska krunica,'' ''carska kruna'', всл. ''kral'ova koruna'', мадь. ''сsászárkorona'' – виртоятно, наша фонетска адаптация сербскей, горватскей або мадярскей назви) то украсна заградкова рошлїна по походзеню з Гималайох, хтору до Европи пренєсли Турки. == Опис рошлїни == Царска коруна ма под'жемне стебло у форму цибульки. Над'жемне стебло нарошнє дакус менше од [[Метер|метера]] 60-100 центи, а на нїм ше находза наспрамни, линеарни лїсца позберани до густей чулки на верху стебла. Верхня часц стебла без лїсцох, а сам верх ше закончує з венцом лїсцох з чиїх пазухох ше розвиваю вельки, упадлїви квитки хтори обрацени долу. Квитки дзвончкастей еґзотичней форми, жовти, помаранчецово або червени и маю досц нєприємни пах. Отвераю ше у периодзе медзи априлом и майом, теди кед єст на яр вецей [[Слунко|слунка]]. У роду ''Fritillaria'' єст вецей як 130 файти вецейрочни царски коруни, а шицки маю заєднїцку прикмету випатрац як дзвончки и махац з главу. Царска коруна член фамилиї ''Liliaceae'' и ма коло 610 файти у 15 родох. [[Файл:Kejsarkrona_-_Fritillaria_imperialis_%285668659833%29.jpg|300px|мини|Kejsarkrona - Fritillaria imperialis]] == Розмножованє == Царска коруна ше розмножує з [[Цибуля|цибулькох]] хтори ше садзи у периодзе од авґуста до септембра, глїбоко од 15 до 20 центи, єдну од другей 25 до 30 центи. Цибульки ше нє винїма кажди рок, алє кажди треци, и то аж кед ше над'жемне стебло осуши. == Чкодлївци == Понеже царска коруна ма барз нєприємни пах (на згнїтосц), рижни чкодлївци, окреме миши и [[Кертица|кертици]], керую заградки у хторих посадзене тото квеце. == Символика царскей коруни == Як цо би єй мено суґеровало, империялна коруна ма велїчествену историю. Назва Fritillaria походзи з латинского за „коцочки“ и трима ше же ше одноши на форму квиткох хтора здабе на погар. Мено файти, ''imperium'', приходзи од латинского за „царство” и одноши ше на коруну буравих лїсцох хтора ше дзвига над квети. У родним Ирану, царску коруну волаю „Сиява слиза”: гвари ше же квеце плаче и зогина главу од жалю пре шмерц митолоґийней фиґури Сиаваша. Рошлїна мемориялизована у старих резбарийох и архитектонских характеристикох. Християнє правели власни леґенди коло царскей коруни. У вирским фолклоре ше твердзи же квеце одбило кланяц ше кед Исус прешол коло нього. Ангел го теди поганьбел, а воно на вични часи зогло главу. == Царски символизем коруни у флориоґрафиї == У викториянским чаше квеце достало ище вецей значеня. Флориоґрафия – або язик квеца – приписує символику хтора ше одноши на височество и класу, так же тото квеце ма шлїдуюци символични значеня: :1. Кральовство и дворянство – царску коруну ше часто трима як символ кральовства, моци и авторитету. Високи рост царскей коруни, живи [[Фарба|фарби]] и препозантлїва форма коруни спричинюю чувство кральовства и велькосци; :2. Пресцигнуце и велькосц – пре велїчествене присуство царскей коруни и импресивну висину и шмели фарби квиткох, тото квеце дава упечатлїви додаток каждей зградки або квецовому аранжману; :3. Лидерство и моц – царска коруна представя вождство и моц. Єй роснуце до горе, триманє и якеш розказуюце присуство символизую самодовириє, одлучносц и способносц пребераня одвичательносци; :4. Защита – вери ше же царска коруна ма защитни квалитети. На ню ше патри як на квеце чувара хтори одбива неґативни енерґиї и приноши щесце и благослов. :5. Воскреснуце и народзенє ознова – зявенє царскей коруни вчас на яр часто ше повязує зоз символику воскреснуца и народзеня ознова. Єй випукованє зоз жеми после жими представя обновйованє живота и приход новей рочней часци. == Хаснованє == Традиционална медицина у завичайних жемох царскей коруни хасновала тото квеце як диуретик, емолиєнс и як експекторанс. Сучасна наука потримує хаснованє царскей коруни як потенциялного жридла лїченя респираторних охореньох. У пейзажу квитки у форми погарох прицагую пчоли и других опращковачох. == Галерия == <gallery> Файл:لاله‌های واژگون در کوه دنا.jpg|''Fritillaria imperialis'' in Dena, Iran Файл:Imerial crown.jpg|Crown imperial plain, Fars, Iran Файл:Red Flower 777.jpg|Червена Царска Коруна Файл:Fritillaria imperialis3.JPG|Kurdistan, Iran Файл:Crown imperial with tulips at Keukenhof Tulip Garden.jpg|Keukenhof, Lisse, Netherlands Файл:Fritillaria imperialis1.JPG|Жовта коруна, Курдистан, Иран Файл:Ters lale2.jpg|''Fritillaria imperialis'' in Siirt, Turkey </gallery> == Литература == * Оксана Тимко Дїтко, ''Назви рошлїнох и животиньох у руским язику'', Вуковар 2016, б. 48, 63 * ''Словнїк руского народного язика II, О – Я'', Нови Сад 2017, б. 683 * == Вонкашнї вязи == * [https://www.politika.rs/scc/clanak/23581/Carska-kruna Царска круна], vebsajt ''www.politika.rs'' * * [https://www.mojacvecara.com/2023/05/16/crovn-imperial-fritillaria-imperialis-znacenje-vrste-upotreba-i-saveti-za-uzgoj/ Crovn Imperial (Fritillaria imperialis) Značenje, vrste, upotreba i saveti za uzgoj], vebsajt ''www.mojacvecara.com * * ''[https://bs.wikipedia.org/wiki/Carska_krunica Carska krunica], Vikipedija na bosanskom jeziku, ''bs.wikipedia.org'' * * [https://www.krstarica.com/zabava/zanimljivosti/lepa-a-smrdljiva/ Lepa a smrdljiva], vebsajt ''www.krstarica.com'', 9. maj 2007. * * [[Катеґория:Квеце]] 58urb5x1gis5zle28udaa4vhapj8xgk 0 817 20275 10013 2026-07-27T10:20:07Z Sveletanka 20 корекция 20275 wikitext text/x-wiki {| class="wikitable" align=right width=280px |+ ! colspan="2" |Руменєц |- | colspan="2" |[[File:Matricaria_February_2008-1.jpg|center|300px|]] |- ! colspan="2" |Наукова класификация |- |'''Царство:''' '''Кладус:''' '''Кладус:''' '''Кладус:''' '''Кладус:''' '''Ряд:''' '''Фамилия:''' '''Род:''' '''Файта:''' |Plantaе Tracheophytes Angiospermае Eudicotidae Asterids Asterales Asteraceae Matricaria M. chamomilla |- ! colspan="2" |Биномне мено |- | colspan="2" |<div style="text-align: center;">'''''Matricaria chamomilla L.''''' |} '''Руменєц''' (лат. ''Matricaria chamomilla'') рошлїна з фамелиї (Asteraceae) и єдна з найпознатших лїковитих рошлїнох присутна у скоро каждим обисцу. Найлїковитши квитки позберани до главкастих кветох. Маю у себе етерични олєй хтори им дава приємни пах, та хаснованє чаю <ref>[https://web.archive.org/web/20150108025249/http://e-ljekarna.net/kamilica/ Чай зоз руменцу]</ref> од тей рошлїни, окрем лїковитосци<ref>[https://pfaf.org/user/Plant.aspx?LatinName=Matricaria+recutita Хаснованє руменцу]</ref>, представя и праве задовольство и ошвиженє. За индустрийски потреби ше хова, особлїво у [[Войводина|Войводини]], на жеми нїзшей катеґориї. Постої вельке число реґистрованих препаратох чиї состойок руменєц (на [[Тарґовина|тарґовищу]] заходней Европи коло 150). Главна лїковитосц тей рошлїни указує ше у лїченю жалудково-черевових хоротох (ґастритис, ентеритис, надуванє, корчи, колитис), неуродепресия и хороти плоднїци)<ref>[https://web.archive.org/web/20090626031815/http://www.planetbotanic.ca/fact_sheets/chamomile.htm „Chamomile”] . Planet Botanic.</ref>. Звонка ше хаснує процив запалєньох скори и шлїжацей скорочки, за инхалацию, купанє и подобне бо ма добри антибактерийни, антивирусни и фунґицидни дїйства<ref>Bhaskaran, N; Shukla, S; Srivastava, JK; Gupta, S (1. 12. 2010). „Chamomile: an anti-inflammatory agent inhibits inducible nitric oxide synthase expression by blocking RelA/p65 activity”. Int J Mol Med. 26 (6): 935—40.</ref><ref>Tayel, AA; El-Tras, WF (2009). „Possibility of fighting food borne bacteria by egyptian folk medicinal herbs and spices extracts”. ''J Egypt Public Health Assoc''. '''84''' (1-2): 21—32.</ref>. === Характеристики === Руменєц єднорочна рошлїна хтора рошнє до висини 50 cm и ма барз приємни ароматични пах. Спада до файти коровских рошлїнох. Квитки з билима лїсточками коло громадки жовтих лїсточкох. Квитнє од початку мая до конца авґуста. '''Опис рошлїни''' – Руменєц єднорочна лїсцаста космополитска рошлїна з розконареним, вибразданим и на верху дзиравим стебелком, висини 20-50 центи, зоз двойнїсто пиркасто розрезанима лїсцами и цвеенкастима лїсточками. Чолнокаста квиткова ложа тиж дзирава, обвита з дробнима рубцовима билима квитками, док нукашнї цивкасти квитки жовтей фарби. Главкасти квитки ширя характеристични, шицким добре познати приємни пах, а период квитнуца тирва од юния по септембер. Руменєц рошнє вшадзи: на пажицох, на нєплоднєй жеми, коло драгох и нєдалєко од населєньох, часто и як коровче по польох ширцом Европи, Азиї, Сиверней Америки и Австралиї. Квитки хемафродични, то єст маю и тлучок и прашнїк (мушки и женски орґани потребни за розмножованє). '''Применьованє''' - У античним чаше ше руменєц у Єгипту хасновало за балзамованє цела покойного, док ше го у Греческей хасновало насампредз пре баготоворне дїйство за претровйованє. Як лїковиту часц рошлїни хаснує ше зошицким розквитнути сушени квитково главки по красней и слунечней хвилї и суши на цуґу, защицени од слунка. З дестилацию ше з квиткох достава барз драги етерски олєй хтори белавей фарби, перто же у нїм єст вельке количество дериватох азулену. Окрем етерского олєю, у руменцу єст и други лїковити материї як цо полифеноли, флавоноиди (апиґенин, лутеолин, кверцетин, изорамнетин, рутин, гиперозид), фенолни квашнїни, гидрокси-кумарини (умбеллиферон, херниарин), холин, фитостероли, смоли, воски, масци, горки єдинєня, орґански квашнїни (яблукова, салицилна) и солї фосфорней квашнїни, сумпору и калциюму. За процивзапалєньске и антисептичне дїйство руменцу заслужни деривати азулену, а етерски олєй ма у найвекшим проценту хамазулен, алфа-бисаболол и спатуленол. File:Chamomile_and_cornflowers_in_field%2C_Walsdorf.jpg '''Народна медицина -  '''Лїковити прикмети руменцу познати од давна, та ше го трима як "лїк за шицки хороти", понеже його примарни лїковити прикмети антисептични и процивзапалєнски, гоч ше роби о инфекциї, гоч запалєньох на скори, шлїжацей скорочки устох и гарла або орґанох за диханє або претровйованє, гоч уро-ґениталней системи. Познати по своїм антиспозмодичним дїйствованю, руменєц перши народни лїк за ублажованє больох и корчох, горучки и реуматски болї. Тиж так, руменцова тея ефикасне средство за ублажованє жалудкових проблемох як цо гиперацидитет, запалєнє жалудковей шлїжацей скорочки, вред на жалудку або надутосц и риганє. Тота тея дїлотворна и при вреду, на дванацпальцовим череве, при катару черевовей шлїжацей скорочки и преганячки, док заднутосц тиж мож реґуловац з клистиром у хторим руменцова тея. Болї и корчи при хоротох жовчового мещка и мочового мехира тиж мож ефикасно ублажиц з тоту тею, цо важи и за боляци менструациї хтори провадза корчи. У тих случайох помага и локалне применьованє цеплих облогох з руменцу. Виплокованє з руменцову тею пошвидшує зарастанє ранох, змирює запалєньски и загноєни процеси на скори и доприноши поцагованю екцемох, а препоручує ше и за ублажованє псориястичних пременкох. Моцна руменцова тея, прецадзена през вату и ґазу, дїлотворна и при кон'юнктивитису и запалєню уха, а тиж змирює запалєнє шлїжацей скорочки и може помогнуц кед болї зуб. Хаснує ше ю як антисептик, за ваґинални виплокованя, и у форми шедзацих купкох за ублажованє гемороїдох. Цепли шедзаци купки доприноша олєгчаню проблемох и при запалєню мочового мехира и боляцих корчох плоднїци. Руменєц тиж и преверене традиционалне средство за ублажованє нервози и раздражлївосци, велькей чувствительносци, нємиру, нєспаня и психичней вистатосци, як и неуралґичних больох. Руменцов квиток тиж традиционалне средство хторе ше у народзе хаснує за купки при змоцнєним зноєню и одстраньованю нєприємних тїлесних запахох, як и за умиванє, при чувствительней скори, як и за виплокованє барнастих власох после змиваня, же би власи мали красну фарбу и блїщацосц. '''Сучасни виглєдованя''' – Руменєц ше находзи медзи найпреучованшима лїковитима рошлїнами. Маюци у оглядзе богате искуство народней медицини у його применьованю, вше було пориви за велї науково студиї, гоч ше роби о изолованю активних єдинєньох, оптималних методох екстракциї, можлївосцох применьованя, гоч о винаходзеню оптималних технолоґийних ришеньох за його плантажне пестованє и експлоатацию. Лабораторийни студиї потвердзели антисептичне дїйство водово-алкоголного ектракту руменцу на Bacillus megatherium и Leptospira icterohaemorrhagiae, як и ингибуюце дїйствованє на роснуце и розмножованє Staphylococcus aureus, Streptococcus mutans, Stretococcus Б-ґрупи и Streptococcus salivarius. Тиж потвердзени и процивзапалєньски дїйстваа хамазулену през ингибицию формованя леукотриену Б4. Клинїчни студиї тиж указали анксиолитичне дїйство руменцового екстракату при особох хторих трапя лєгчейши и умерени форми анксиозносци. У виглєдованьох хтори запровадзени на лабораторийних животиньох указане антидиябетичне дїйство руменцового екстракату, як и ефект на знїженє уровня голестеролу у креви, док “in vitro” студиї указали антикоаґулантни ефекти екстракатох. File:Matricaria_chamomilla_flower_%2818%29.jpg File:Germancamomileflowersmemorial.jpg File:Camomile_%2810437772116%29.jpg File:Matricaria_chamomilla_stem_%2801%29.jpg == Ґалерия == == Литература == * Vasa Pelagić, Pelagićev Narodni Učitelj, 1888 * Dr. Enes Hasanagić, ''Ljekovito bilje i jetra'' б.199. Svjetlost, Sarajevo, 1984. * Нємецка Комисия E: The Complete German Comission E Monographs,1988 (Америцке виданє) * Alma R. Hutchens. Indian Herbology of North America, Shambhala Publications, 1973. * Оксана Тимко Дїтко, ''Назви рошлїнох и животиньох у руским язику'', Вуковар 2016, б. 32, 61, 62 * ''Словнїк руского народного язика II, О - Я'', Нови Сад 2017, б. == Вонкашнї вязи == * [https://pfaf.org/user/Plant.aspx?LatinName=Matricaria+recutita  PFAF database Matricaria recutita] * [https://jetra.org/kamilica/ Bolesti jetre i kamilica] * [https://sr.wikipedia.org/sr-ec/%D0%9A%D0%B0%D0%BC%D0%B8%D0%BB%D0%B8%D1%86%D0%B0 Камилица], Википедија на српском језику, sr.wikipedia.org * Zora Dražić, [https://www.mocbilja.rs/kamilica-matricaria-chamomilla-l/ KAMILICA (Matricaria chamomilla L.)], vebsajt mocbilja.rs, 7. jun 2022. == Референци == <references /> [[Катеґория:Квеце]] [[Катеґория:Лїковити рошлїни]] r1e2set77rmwe7sm0rbb4c00ul3bzim 0 881 20304 13954 2026-07-27T11:46:48Z Sveletanka 20 20304 wikitext text/x-wiki {{Инфорамик | headerstyle = background: yellow | header1 = Жовти отровнїк | label2 = | data2 =[[File:Ranunculus polyanthemos Sturm05049.jpg|250px]] | header3 = [[Таксономия (биолоґия)|Наукова класификация]] | label4 = Домен | data4 =Eukaryota | label5 = Царство | data5 =Plantae | label6 = Роздїл | data6 =Magnoliophyta | label7 = Класа | data7 =Magnoliopsida | label8 = Ряд | data8 =Ranunculales | label9 = Фамелия | data9 =Ranunculaceae | label10 = Род | data10 =''Ranunculus'' | label11 = Файта | data11 = | header12 = [[Биномна номенклатура|Биномне мено]] | label13 = ''Ranunculus polyanthemos''| data13 = L. }} '''Жовти отровнїк''' (лат. ''Ranunculus'', серб. љутић) вецейрочна лїсцаста рошлїна (єст коло 2450 файти хтори ґруповани до 62 родох), висока до 50 центи, з дробнима жовтима, златножовтима и сумпорножовтима квитками. Розширена є углавним на влажних местох (на пажицох, коло барох, по яркох итд.) Кед є швижи, жовти отровнїк - отровни. Нє ридки случаї трованя людзох и статку. Осушени жовти отровнїк, медзитим, нє отровни. У народней медицини ше препоручує при регоми, ишиясу, больох у крижох, и то лєм звонка, осторожнє. Длугше триманє на скори може спричинїц боляце джобанє, та и рани. == Опис рошлїни == [[File:Ranunculus polyanthemos1.jpg|right|250px]] Жовти отровнїк ма горизонталне стебелко, високи є од 20 до 80 центи. Стебелко розконарене и мохоткаве, окреме у споднєй часци. Прижемни лїсца маю конарчки, мохоткави су и пальцасто подзелєни. Верхнї лїсца шедзаци. Квитки маю мохоткасти квитково конарчки. У венчику єст 5 лїсцочка жлатножовтей або жовтей [[фарба|фарби]], хтори ше блїща. Погариково лїсцочка тиж єст 5, желєней су фарби и маю мохотку. Прашнїки єст нєодредзєне число, а тлучки тиж так вельо. Плоди округли, з боку дакус скляпчисцени, нєт на нїх мохотки и длугоки су од 3 до 5 милиметри. Квитнє од початку мая по конєц юлия, a нашенє ключка аж на єшень. == Бивальнїк == Трима ше же жовти отровнїк по походзеню з лєсових степох Восточней Европи. Рошнє у цеплих лєсох, у черякох, на пажицох, коло драгох. Люби [[Слунко|слунковите]] место. Тей рошлїни нє одвитую бивальнїки хтори богати зоз глїну або тресетом и нє подноши квашни жеми. == Литература== * Енциклопедия Нового Саду 13, ЛЕС – МАП, Нови Сад 1999, б. 150 * Радмила Шовлянски, Словнїк защити рошлїнох и животного стредку (сербско-руско-анґлийско-латински), Нови Сад 2010, б. 131 == Вонкашнї вязи == * [https://www.gimnazijaso.edu.rs/gornje-podunavlje/biljke/livadsko-bilje/ljutic.php Ljutić Ranunculus], gimnazijaso.edu.rs * [https://sr.wikipedia.org/sr/Mnogocvetni_ljuti%C4%87 Многоцветни љутић], sr.wikipedia.org, 29. юни 2019. *[https://powo.science.kew.org/taxon/urn:lsid:ipni.org:names:713553-1 Ranunculus polyanthemos] L., powo.science.kew.org, * [https://luontoportti.com/en/t/939/multiflowered-buttercup Multiflowered Buttercup], luontoportti.com. [[Катеґория:Квеце]] [[Катеґория:Коров]] l71fvwnrv2lzy7kc43z01n4oquu6kkn 0 889 20277 15347 2026-07-27T10:24:55Z Sveletanka 20 20277 wikitext text/x-wiki {{Инфорамик | headerstyle = background: lightgreen | header1 =Сибирска чернїца | label2 = | data2 = [[File:Lonicera caerulea Atlas Alpenflora.jpg|center|250px]] | header3 = [[Таксономия (биолоґия)|Наукова класификация]] | label4 = Домен | data4 =Eukaryota | label5 = Царство | data5 =Plantae | label6 = Роздїл | data6 = | label7 = Класа | data7 = | label8 = Ряд | data8 =Dipsacales | label9 = Фамелия | data9 =Caprifoliceae | label10 = Род | data10 =''Lonicera'' | label11 = Файта | data11 = ''Lonicera c.'' | header12 = [[Биномна номенклатура|Биномне мено]] | label13 = ''Lonicera caerulea'' | data13 = L. 1753. | label14 = Подфайти | data14 = | header15 = Синоними | label16 = ''Caprofolium caeruleum'' | data16 =( L.) Lam | label17 = ''Isika coerulea'' | data17 =( L.) Medik | label18 = ''Lonicera pallasii '' | data18 =Lebed. 1821. }} '''Сибирска чернїца''' (haskap, lat. ''Lonicera caerulea'', var. ''Kamtschatica'', позната ище и як майска ягода, [[Мед|медова]] чернїца <ref> [https://books.google.rs/books?id=Y83MBQAAQBAJ&pg=PA135&redir_esc=y#v=onepage&q&f=false North American Cornucopia: Top 100 Indigenous Food Plants] CRC Press. p. 135. ISBN 978-14-66585-94-2.</ref>, камчатска ягода) файта бобковей [[Овоц|овоци]]. Рошнє на вецейрочним лїсцопадним черяку високо до два [[Метер|метери]] а широко до єдного метера. == Опис == Сибирска чернїца одпорна на барз нїзки [[температура|температури]] (до -47 ступнї)<ref>[https://research-groups.usask.ca/fruit/Fruit%20crops/haskap.php HASKAP], University of Saskatchewan, Department of Plant Sciences. 2021. Retrieved 7 July 2021. </ref>. Одвитую єй шицки файти жеми, алє за пестованє тей овоци найлєпша жем зоз pH вредносцу од 5,5-6,5. Жем муши буц влажна и добре препущуюца, за розлику од квашней жеми за пестованє америцкей боровнїци. Садзи ше на [[Слунко|слунковитих]] [[поверхносц|поверхносцох]], може и на полуслунковитих, алє вец урожай будзе менши. Одпорна є на чкодлїви инсекти и рижни хороти и праве прето ю мож пестовац як интерґралну и орґанску овоц. Камчатска чернїца квитнє концом априла и на початку мая, квитки ше отвераю на температури од 0 ступнї, а отворени можу поднєсц и до -10 ступнї. == Плод == [[Файл:Lonicera_caerulea_2017.jpg|алт=Lonicera_caerulea_2017|мини|305x305px|Плоди сибирскей чернїци]] Плоди дозреваю концом мая, на початку юния и на єдней саднїци може зродзиц и до 2,5 кили овоци у перших двох-трох рокох, а од 3-5 кили у пиятим або шестим року. Вони белаво-лиловей фарби пречнїку 0,5-1 цент длужини, сладко-кваскавого смаку и приємней ароми. По смаку є подобна чернїци и конзумує ше ю швижу, алє ше ю хаснує и за правенє соку, маджуну, компоту, овоцового вина, сирупу итд. Змарзнути бобки ше швидко розпуща, маю смак меду, та ше тоту файту чернїци пре тото вола медова чернїца. Сибирска чернїца по смаку подобна домашнєй и барз є добри додаток ґу єдлом зоз дзивини и червеному месу. Бобки богати зоз антиоксидантами и витаминами, а окреме зоз Ц витамином <ref> The Encyclopedia of Fruit & Nuts. CABI. 2008. p. 232. </ref>, желєзом, бакром, йодом, маю антиканцероґени прикмети, онєможлївюю наставанє запалєня и алерґиї. Хаснує ше их у народней медицини при артеросклерози, високого кревного прициску и при хоротох за претровйованє. ==Лїковити прикмети== У подручох дзе камчатска чернїца рошнє у природи (Русия, Япон и Китай), применює ше ю у народней медицини <ref> Kaczmarska E, Gawronski J, Dyduch-Sieminska M, Najda A, Marecki W, Zebrowska J (2015). [https://www.researchgate.net/publication/267314215_Genetic_diversity_and_chemical_characterization_of_selected_Polish_and_Russian_cultivars_and_clones_of_Blue_honeysuckle_Lonicera_caerulea "Genetic diversity and chemical characterization of selected Polish and Russian cultivars and clones of blue honeysuckle (Lonicera caerulea)"], Turkish Journal of Agriculture and Forestry. 39: 394–402. [https://en.wikipedia.org/wiki/Digital_object_identifier doi:] [https://journals.tubitak.gov.tr/agriculture/vol39/iss3/4/ 10.3906/tar-1404-149] </ref>, у лїченю артеросклерози, високого прициску, герпесу, хоротох орґанох за претровйованє... Найновши науково виглєдованя потвердзую єй бенефити у тей обласци. Науково роботи о лїковитих прикметох сибирскей чернїци (праве од 1996. року) познати у Канади и Ческей Републики. == Рижни назви == ''Lonicera caerulea'' позната по велїх менох: ♦ Гаскап – назва на язику Aинох (перших населєнцох Япона)<ref> [https://haskap.bio/haskap/ HASKAP], ''haskap.bio''</ref> ♦ Белави орлово нохци (bluehoneysuckle) – описни превод зоз русийского язика (рус. голубая жимолость) ♦ Медова чернїца (honeyberry) – звичайна назва у Сиверней Америки ♦ Мочарово белави орлово нохци – назву дали канадски ботанїчаре кед пренашли же рошнє у мочарових подручох Канади ==Вонкашнї вязи== * [https://www.youtube.com/watch?v=LT6nxkurO8E Пестованє сибирскей чернїци.] видео прилох Златки Перович, ют'юб канал Маковчань * [https://www.plantea.com.hr/orlovi-nokti/ Lonicera caprifolium (Orlovo nokti).] ''www.plantae.com'' * [https://www.agroklub.rs/vocarstvo/sibirska-borovnica-ili-haskap-isplativija-za-cak-60-odsto-u-odnosu-na-obicnu/64847/ HASKAP.] ''www.agroklub.rs'' * [https://www.haskap.life/ Цо то ГАСКАП?] ''www.haskap.life'' * [https://www.haskapa.com/pages/top-ten-haskap-berry-facts?srsltid=AfmBOopb9kEQyJf1Zi_HfIwPjZX4xIbtJq7e7E2DT5mHapwb13xbQE1q 10 факти и сибирскей чернїци.] ''www.haskapa.com'' ==Референци== <references /> [[Катеґория:Овоц]] c56uy6purfub0xnqeh095dxbsvi6t8p 0 1011 20260 15282 2026-07-27T09:00:15Z Sveletanka 20 20260 wikitext text/x-wiki {{Инфорамик | headerstyle = background: lightgreen | header1 =Африцка любичица | label2 = | data2 = [[File:Saintpaulia 'Pink Amiss' 02.jpg|250px]] | label3 =| data3 =''Saintpaulia ionantha'' | header4 = [[Таксономия (биолоґия)|Наукова класификация]] | label5 = Домен | data5 =Eukaryota | label6 = Царство | data6 =Plantae | label7 = (нєранґоване) | data7 = Angiosperms | label8 =(нєранґоване) | data8 = Eudicots | label9 = (нєранґоване) | data9 = Asterids | label10 = Ряд | data10= Lamiales | label11 = Фамелия | data11= Gesneriaceae | label12= Род | data12= ''Saintpaulia'', H.Wendl. | header13 = Файти | label14 = | data14 = ''Saintpaulia goetzeana'' | label15 = | data15=''Saintpaulia inconspicua'' | label16 = | data16=''Saintpaulia ionantha'' | label17 = | data17=''Saintpaulia pusilla'' | label18 = | data18=''Saintpaulia shumensis'' | label19 = | data19=''Saintpaulia teitensis'' }} '''Африцка любичица''' (лат. ''Saintpaulia ionantha'', серб. афричка љубичица, горв. аfrička ljubica, češ. аfrická fialka, рсй. сенпо́лия) род зоз 6–20 файтами лїсцастих вецейрочних квитнуцих рошлїнох з фамилиї Gesneriaceae. Трима ше же є прародитель за вецей як 1000 вариєтети. Їх природни бивальнїк Танзания и сушедна юговосточна обласц Кениї у восточней тропскей Африки. Африцку любичицу ше типично пестує як украсну рошлїну и трима ше ю у хижи. == Опис рошлїни == Тота рошлїна нє ма стебло. Лїсца виходза директно зоз жеми, округлїсти су, мохоткави и юшковити. Рубец лїсца дакус зубкасти и лєгко ше ламе. [[Фарба]] му цможелєна з лїца, а зоз спаку целовкаста. Лїсца формую розету. == Квитки == Зоз штредку розети виходза квитково конарчки длугоки од 7-12 центи. Квитково ґиризди зложени зоз 5-6 квиткох, хтори позберани до метолки. Фарба, як и форма квитку, розлична. Квиток може буц били, целови, белави, лилови итд. Вон може буц празни и полни. Африцка любичица квитнє цали рок, та ше ю прето трима за окремну файту квеца у черепчку. == Розмножованє == Найчастейша форма розмножованя африцкей любичици з отаргнутима лїсцами, гоч ше ю часто розмножує и з дзелєньом розети. З лїсца ше розмножує так же ше лїсточко, вєдно з конарчком хтори ма 1,5-2 центи, захпа до писку, односно до мишанїни тресету и писку, на глїбину 1,5 цент. Пелцери ше нє кладзе директни на [[слунко]], алє им треба обезпечиц досц шветла, звекшану релативну влажносц воздуху и умерену влажносц субстрату. Пелцери ше ожилкую за коло єден мешац. Млади рошлїни ше домерковано садзи до черепчка и чува у умерено цеплей просториї. Спочатку пелцери треба поряднє залївац и чувац од директней слунковей [[Шветлосц|шветлосци]]. Розмножованє африцкей любичици з дзелєньом розети ше нє так часто применює, прето же ше на тот способ достава менше число нових рошлїнох. [[Файл:Purple_African_Violet_Top.JPG|right|thumb|300px]] == Допатранє == Африцки любичици ше залїва з одстату воду, при чим треба водзиц рахунку же би ше нє змочели лїсца. Кед ше лїсца змоча и кед ше рошлїну трима на директней слунковей шветлосци, приходзи до правеня шпляхох на лїсцох, та вец рошлїна траци од естетскей вредносци. Найбаржей єй одвитує [[температура]] од 18-25°Ц. Понеже квитнє през цали рок, найчастейши є украс на облаку. == Вонкашнї вязи == * [https://sr.wikipedia.org/sr-el/%D0%90%D1%84%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BA%D0%B0_%D1%99%D1%83%D0%B1%D0%B8%D1%87%D0%B8%D1%86%D0%B0 Afrička ljubičica], на сербским язику, ''sr.wikipedia.org'', 29. новембер 2016. * [https://provansadekor.rs/cvece-od-a-do-s/afrucka-ljubicica/ Afrička ljubičica], вебсайт Прованса Декор, ''provansadekor.rs'' * [https://pjantina.com/africka-ljubicica-saintpaulia-ionantha-njega-i-odrzavanje/ Afrička ljubičica (''Saintpaulia ionantha''), njega i održavanje], вебсайт ''pjantina.com'' [[Катеґория:Квеце]] 3x81gp3fnticlrfek45grlrauwhkyi8 0 1014 20267 18378 2026-07-27T09:14:36Z Sveletanka 20 20267 wikitext text/x-wiki {{Инфорамик | headerstyle = background: purple | header1 =Любичица | label2 = | data2 = [[Файл:5p_pwy_pansies.jpg|250px]] | label3 =| data3 =''Viola tricolor'' | header4 = [[Таксономия (биолоґия)|Наукова класификация]] | label5 = Домен | data5 =Eukaryota | label6 = Царство | data6 =Plantae | label7 =Дивизия | data7 = Magnoliophyta | label8 =Роздїл | data8 = Magnoliopsida | label9 = Ряд | data9= Malpighiales | label10 = Фамилия | data10= Violaceae | label11= Род | data11= ''Viola'' | header12 = Файти | label13 = | data13 = коло 500 }} '''Любичици''' (лат. ''Viola'') – назва любичица превжата зоз сербского або горватского язика; укр. фiалка, чески violka, рсй. фиалка, поль. fiołek). Лексема фиялка зоз значеньом Viola ше практично престала хасновац (нєшка ше ю хаснує на означованє рошлїни ''Matthiola annua''), а рошлїну цо по латински ''Viola'' нєшка воламе любичица. По приселєню, док зме ище нє постали цалком двоязични, єй єдина назва була фиялка. Любичици род дикотиледоних скритонашенькарох з фамилиї любичицох (Violaceae). Облапя коло 500 <ref>Мишић, Милан, ур. (2005). Енциклопедија Британика. Л-М. Београд: Политика : Народна књига. стр. 77. ISBN 86-331-2116-6. </ref> файти, углавним розширених у сиверних умерених предїлох Жеми (Голарктик) (сиверна Жемова полилабда). Можу ше найсц и у барз оддалєних местох як цо Гаваї, Австралия и Анди у Южней Америки. Любичици углавним вецейрочни лїсцасти рошлїни, з квитками интересантней архитектури и фарбох, прецо ше велї файти пестує як украсни. Мено роду указує на найчастейшу [[Фарба|фарбу]] венчикових лїсткох – лилову (по сербски: љубичасту). == Опис рошлїни == Шицки файти любичицох звичайно маю шерцоподобни лїсца, а дзепоєдни файти лїсца як палми.<ref>[https://www.plantea.com.hr/mirisna-ljubica/ „Mirisna ljubica (''Viola odorata'')”]. Plantea (на язику: горватски). 26. 3. 2015. </ref> Вельке число файтох компоненти затравених поверхносцох, цо одвитує їх габитусу. Маю барз кратке або вообще нє маю стебелко, т.є. нє маю обачлїву диференцияцию стебелка и лїсцох. У тим случаю, кед квитню, квиток ше лєм видзвигнє зоз жеми. Даєдни файти маю кратки стебелка на хторих ше источашнє одвива и квитнуце и розлїсцованє. Файти з кратким стебелком або без нього даваю базово розети. Єдноставни лїсца зменююцо розпоредзени, вєдно з побочнима лїсцочками. === Квитки === При векшини двобочно (билатерално) симетрични. У венчику єст пейц лїсточка, спомедзи хторих штири єднаки и находза ше з боку, а єдно широке унапрямене на долу. Форма и положенє квиткових лїсточкох ше розликую од файти до файти. Квитки поєдинєчни и на верху су длугшого стебелка з пару брактеолох. У квитковим венчику єст 5 погариково лїсточка хтори, после квитнуца, змоцнєю або ше звекшаю. У нїх змесцени по 5 шлєбодни прашнїки з краткима филаментами хтори плоднїца прициска, а лєм два менши прашнїки маю подпорки за нектар. Вони ше находза на найнїзших квиткових лїсточкох. Прашнїки главкасти, зужени, а часто и у форми джубку. Плоднїца тлучку ма ваєчнїково станїци з трома посцелками. Кед преквитню, на любичицох наставаю сладки капсули хтори ше розпиршню и отвераю на три боки. Любичици квитню звичайно на яр и прицагую велї инсекти.<ref>[http://www.politika.rs/scc/clanak/35882/Ljubicica-najavljuje-prolece „Љубичица најављује пролеће”]. Политика. </ref> Велї файти тиж влєце и вєшенї розвиваю самооплодни квитки хтори нє отвераю квитково лїсточка або их вообще нє маю. Нашенє як орещки з моцнима ембрионами, ровнима котиледонами и мегким, а месовим масним ендоспермом. Нашенє найчастейше розшеваю брамушки. === Фарби квиткох === У роду ''Viola'' варирую, од лиловей до рижни тони и ниянси белавей, жовтей, билей и драповей. При велїх култиварох и гибридох фарби пременети, так же маю квитки у фарбох цалого спектру. [[File:Viola odorata fg01.JPG|right|thumb|280px|Дзива любичица (''Viola odorata'')]] == Хаснованє == Квитково лїсцочка любичици ше хаснує насампредз у индустриї парфемох. Богати су з витамином Ц и пиґментом каротеном, та ше их хаснує и за шалату або юшку, а лїсце, квиток и корень мож хасновац як тею кед запалєни горнї орґани за диханє.<ref>[https://www.plantea.com.hr/mirisna-ljubica/ „Mirisna ljubica (''Viola odorata'')”]. Plantea (на язику: горватски). 26. 3. 2015. </ref> Любичици ше пестує у гортикултури як украсне квеце. Найпознатша африцка любичица як хижне квеце (оп. [[Африцка любичица]]). == Ґалерия == <gallery> Файл:20220501 131617 Viola canina.jpg|Дзива любичица Файл:Violet toporas.jpg|Белава дзива любичица Файл:Viola sp. (51148925306).jpg|Любичици Файл:Viola biflora (35410358326).jpg|Виола бифлора Файл:Saintpaulia 'Pink Amiss' 02.jpg|Афричка любичица Файл:Saintpaulia closeup.jpg|Квиток Файл:Saintpaulia crown and vegetative shoot 2.jpg Файл:Saintpaulia rupicola - Berlin Botanical Garden - IMG 8705.JPG|Белава афричка любичица Файл:Ramonda nathaliae.jpg|Квитки Наталовей рамонди Файл:Saintpaulia 1.jpg|Целови квитки Файл:Saintpaulia 'Trojka ' 01.jpg|Saintpaulia Файл:Saintpaulia 'Red Velvet' 02.jpg|Червени квитки Файл:Saintpaulia 05.jpg|Целова афричка любичица Файл:Saintpaulia ionantha.jpg|Saintpaulia 1.jpg Файл:Saintpaulia iceberg.jpg Файл:Saintpaulia E2.jpg Файл:Saintpaulia 'Sharon' 01.jpg Файл:非洲紫羅蘭 Saintpaulia Cultivars 1 -香港花展 Hong Kong Flower Show- (25749331270).jpg Файл:非洲紫羅蘭 Saintpaulia Kentucky Gooseberries -香港花展 Hong Kong Flower Show- (25417434924).jpg </gallery> == Литература == * ''Словнїк руского народного язика I, А -Н,'' Нови Сад 2017, б. 689 * Оксана Тимко Дїтко, Назви рошлїнох и животиньох у [[Руски язик|руским язику]], Вуковар 2016, б. 44, 46, 66 == Вонкашнї вязи == * [https://sr.wikipedia.org/sr/%D0%89%D1%83%D0%B1%D0%B8%D1%87%D0%B8%D1%86%D0%B0 Љубичица,] Википедия на сербским язику, sr.wikipedia.org, 11. децембер 2007. * [https://bs.wikipedia.org/wiki/Ljubi%C4%8Dica Ljubičica,] Википедия на босанским язику, bs.wikipedia.org, == Референци == <references /> [[Катеґория:Квеце]] i5p7o2x2o7vu251tdzb9lrrhtrsbeqj 0 1093 20285 9773 2026-07-27T10:40:05Z Sveletanka 20 20285 wikitext text/x-wiki {{Инфорамик | headerstyle = background: lightgreen | header1 =Єрусалимска чичовка | label2 = | data2 = [[File:Sunroot top.jpg |250px]] | label3 =| data3 =Стебелко зоз квитками | header4 = [[Таксономия (биолоґия)|Наукова класификация]] | label5 = Домен | data5 =Eukaryota | label6 = Царство | data6 =Plantae | label7 = Кладус | data7 = Tracheophytes | label8 = Кладус | data8 = Angiospermae | label9 = Кладус | data9 = Eudicotidae | label10 = Кладус | data10 = Asterids | label11 = Ряд | data11= Asterales | label12 = Фамелия | data12= Asteraceae | label13= Род | data13= ''Helianthus'' | label14= Файта | data14= ''H. tuberosus'' | header15 = [[Биномна номенклатура|Бономне мено]] | label16 = ''Helianthus tuberosus'' | data16 = [[Карл фон Лине|Linnaeus]] | header17 = Синоними | label18 = | data18= •''Helianthus esculentus'' Warsz. | label19 = | data19= •''Helianthus serotinus'' Tausch | label20 = | data20= •''Helianthus tuberosus'' var. | label21 = | data21=''subcanescaens'' A. Gray }} '''Чичовка''' (lat. ''Helianthus tuberosus'') вецейрочна лїсцаста [[желєнява]] зоз фамилиї слунечнїку. Походзи зоз Сиверней Америки. Индиянци ю волали „слунков корень”<ref>[https://web.archive.org/web/20181002020033/https://gobotany.newenglandwild.org/species/helianthus/tuberosus/ „Gobotany”], Discover thousands of New England plants</ref>. До Европи ю принєсол французки виглєдовач Самуел д' Шамплен. На тих просторох була брз популарна док нє принєшена [[кромпля]], а чичовка нєсправедлїво забута. Вола ше и єрусалимска артичока. У новшим чаше знова, гоч досц помали, забера свойо место медзи желєняву за єдзенє. За єдзенє ше насампредз хаснує єй гомолї, благого сладкастого смаку. Чичовки здабу на кромплї, алє маю барз нєправилну форму. Зоз младих стебелкох и лїсца смачна шалата. == Опис == Чичовка ма високе, мохоткаве стебелко, барз розконарене при верху. Може нароснуц до 3 [[метер|метери]], а корень єй гомоль хтори барз здабе на дюмбир. Лїсца видлужени , на верху кончисти и мохоткасти. У споднєй часци лїсца рошню єдни наспрам других, док при верху рошлїни рошню без порядку. Квитки поєдинєчни, велькосци од 4 до 8 центи и находза ше на верху рошлїни и на бочних ластарох. Чичовка квитнє у септембру и октобру.<ref>[https://www.plantea.com.hr/cicoka/ „Plantea”], Čičoka (Helianthus tuberosus) </ref> == Бивальнїк == Чичовка автохтона рошлїна у Сиверней Америки, алє ше ю концом XVI вику почало пестовац и у других часцох швета. На наших просторох є першираз замеркована у XIX вику. Рошнє на влажней и плодней жеми, коло поля и драги. Барз ше швидко шири, видрилююци автохтони файти и зменшує рижнородносц рошлїнох. Кед ше чичовки посадзи до заградки, барз их чежко викоренїц.<ref>[http://www.missouribotanicalgarden.org/PlantFinder/PlantFinderDetails.aspx?taxonid=277201&isprofile=0&chr=19 Helianthus tuberosus], Missouri Botanical Garden, Gardening Help </ref> == Хемийни состав == Чичовки барз здрава желєнява, богата зоз минералами и витаминами. У 10 декох чичовки єст 17,4 ґрами угльово гидрати и 2 ґрами бильчки, а нєт нїч масци. Од минералох найвецей єст калиюму, калциюму, желєза и цинку, потим фолней квашнїни и витамини Ц, Б1 и Б2. Барз важни и високи процент инулину, од 8 до 13 проценти, а то нєпретровлїви угльови гидрат хтори доприноши отримованю хасновитих бактерийох у черевох (микрофлора черевох). Инулин помага при прилапйованю калциюму, маґнезиюму и желєза у черевох, як и при твореню Б витамину. Доприноши лєпшому претровйованю, потим роботи черевох и порядним фецесом, та ма важну улогу у превенциї раку грубого черева, а помага и диябетичаром, бо нє виволує вилучованє инсулину. Реґулує и голестерол и други масци у креви, цо доприноши зопераню наставаня хоротох шерца и кревових судзинох. Чичовки мож вариц и печиц, а мож их єсц и сирови, як шалату. Нє треба их чисциц, ялє лєм добре поумивац, бо ше найхасновитши состойки находза под саму лупу. == Литература == * ''Руски християнски календар'' 2012, бок 260. * ''Руски християнски календар'' 2012, Рецепти за рихтанє чичовкох, бок 261. * ''Словнїк руского народного язика'' II, Нови Сад, 2017, бок 722 == Вонкашнї вязи == * [https://sr.wikipedia.org/wiki/%C4%8Ci%C4%8Doka#cite_ref-automatski_generisano1_7-0 Čičoka], ''sr.wikipedia.org'' * [https://www.agroklub.rs/povrtarstvo/lekovita-cicoka-kada-se-sadi-a-kako-se-cuva/83669/ Lekovita čičoka: Kada se sadi, a kako se čuva?], ''agroklub.rs'' * [https://www.agromedia.rs/agro-teme/povrtarstvo/evo-zasto-lekari-savetuju-da-jedemo-cicoku/ Zašto lekari savetuju da jedemo čičoku?], ''agromedia.rs'' * == Референци == <references /> [[Катеґория:Желєнява]] q4ys92w6lccw4qwu7c3xitp7am5mhag 0 1196 20296 15495 2026-07-27T10:57:43Z Sveletanka 20 корекция 20296 wikitext text/x-wiki {{Инфорамик | headerstyle = background: lightgreen | header1 =Глог (ґалаґоня) | label2 = | data2 = [[File:Crataegus_monogyna_-_Common_hawthorn.jpg|250px]] | header3 = [[Таксономия (биолоґия)|Наукова класификация]] | label4 = Домен | data4 =Eukaryota | label5 = Царство | data5 =Plantae | label6 = Кладус | data6 =Tracheophytes | label7 = Кладус | data7 =Angiospermae | label8 = Кладус | data8 =Eudicotidae | label9 = Кладус | data9 =Rosids | label10= Ряд | data10 = Rosales | label11 = Фамилия | data11 =Rosaceae | label12 = Подфамилия | data12 =Malinae | label13 = Род | data13 =''Crataegus'' Tourn. ex [[Карл фон Лине|Linnaeus]] | header14 = Секциї | label15 = | data15=''Brevispinae'' | label16 = | data16=''Crataegus'' | label17 = | data17=''Coccineae'' | label18 = | data18=''Cuneatae'' | label19 = | data19=''Douglasia'' | label20 = | data20=''Hupehensis'' | label21 = | data21=''Macracanthae'' | label22 = | data22=''Sanguineae'' }} '''Род глогох''' (лат. ''Crataegus'') то комплексна ґрупа древох и черякох зоз фамилиї ружох (Rosaceae), нативна у умерених предїлох сиверней гемисфери, зродна роду мушмулох. Число описаних и верификованих файтох у роду коло 250, зоз чого векшина (коло 200) жиє на Неарктику, а коло 50 файти на Палеарктику. Глоги рошню на рижних местох. == Систематика и филоґения роду ''Crataegus'' == История [[Таксономия (биолоґия)|таксономиї]] роду полна зоз описами файтох и вариєтетох, при чим ше число файтох рушало од 20 штредком трицетих рокох 20. вику, по 1.500 лєм за Сиверну Америку на початку дзеведзешатих рокох истого вику.<ref>Palmer E.J. (1925). „Synopsis of North American Crataegi”. Journal of the Arnold Arboretum. 6 (1–2): 5—128. </ref> Даєдни авторе таксономску ситуацию роду описую як „проблем Crataegus". Чежке розгранїчованє файтох ше толкує зоз присутну и часту гибридизацию, голєм медзи файтами Палеарктика. Зявенє апомиксиї тиж частейше при евроазийних файтох. Присутни даскельо алтернативни интраґенерични класификациї, зоз численима подґрупами, секциями и сериями (оп. таксономски катеґориї). Дикинсон и сотруднїки (2000) препознали 15 секциї и 35 сериї зоз коло 250 файтами.<ref>Phipps, J.B., O'Kennon, R.J., Lance, R.W. (2003). Hawthorns and medlars. Royal Horticultural Society, Cambridge, U.K. </ref> Род подзелєни до секцийох хтори далєй подзелєни до серийох.<ref>Phipps, J.B.; Robertson, K.R.; Smith, P.G.; Rohrer, J.R. (1990) [http://www.nrcresearchpress.com/ doi/pdfplus/10.1139/b90-288 „A checklist of the subfamily Maloideae (Rosaceae)”.] Canadian Journal of Botany, 68 (10): 2209—2269, doi:10.1139/b90 </ref><ref>Phipps, J.B. (2015), „Crataegus”, Ур.: L. Brouillet; K. Gandhi; C.L. Howard; H. Jeude; R.W. Kiger; J.B. Phipps; A.C. Pryor; H.H. Schmidt; J.L. Strother; J.L. Zarucchi, Flora of North America North of Mexico, Volume 9: Magnoliophyta: Picramniaceae to Rosaceae, New York, Oxford: Oxford University Press, стр. 491—643, ISBN 978-0-19-534029-7</ref> == Таксономия == Найпознатши файти зоз роду ''Crategus'' тоː ''Crategus monogyna'', односно били глог и ''Crategus oxyacantha'', червени глог.<ref>Phipps, J.B. (2015), „Crataegus”, Ур.: L. Brouillet; K. Gandhi; C.L. Howard; H. Jeude; R.W. Kiger; J.B. Phipps; A.C. Pryor; H.H. Schmidt; J.L. Strother; J.L. Zarucchi, Flora of North America North of Mexico, Volume 9: Magnoliophyta: Picramniaceae to Rosaceae, New York, Oxford: Oxford University Press, стр. 491—643, ISBN 978-0-19-534029-7 </ref> == Опис == Червени глог високи до 5 [[метер|m]], по хабитусу то розконарени черяк, оброснути з церньом. [[Фарба]] лупи стебла ше меня од желєней по цму кафову, так як черяк стареє. Лїсца маю длугоки конарчки, елипсасти су и маю три зубки. Квитки билкасти, позберани до главочкастого квета, и маю по 5 венчиково и по 5 погариково лїсточка. Период квитнуца од мая по юний. Плод то елипсаста червена бобка дияметра коло 10 mm на хторей ше находза погариково лїсточка, а ма по пар нашенька. Период дозреваня од септембра по октобер. Били глог то древо високе по 8 m, оброснуте з церньом. Лїсточка, як и младнїки, маю по себе мохотки. Квитки билкасти, алє прашнїки червени, а gineceum одсутни. Тота файта глогу кус познєйше квитнє як червени глог. Плод ма лєм єдно нашенє. == Ареал розширеносци == Рошнє у Европи. Мож го найсц по пажицох, гущавох, коло лєсох, на каменїстих горох. == Розшеванє и розмножованє == Младнїки хтори рошню з кореня и тоти цо розвити зоз пупчох хтори вжати з лєса найчастейше ше пресадзую. Нашенє вимага стратификацию же би о рок, або два, могло виключкац.,<ref>[https://www.plantea.com.hr/ glog/] „Glog (Crataegus)”. Plantea (на язику: горватски). </ref> Злєпшанє ключкавосци посцигує ше зоз интензивним сушеньом нашеня на хижней [[температура|температури]], скотрей стратификациї.<ref>Bailey, L.H.; Bailey, E.Z.; the staff of the Liberty Hyde Bailey Hortorium. 1976. Hortus third: A concise dictionary of plants cultivated in the United States and Canada. Macmillan, New York. </ref> Ридше ше калами на други файти. == Хаснованє == Плод мож єсц и часто ше кладзе до дунцох, або ше з нього вари маджун, а виключкани младнїки и лїсца ше додаваю до єдлох. Лїсца, квитки и плоди червеного и билого глогу (''Crataegus monogyna'') добре дїйствую на роботу шерца, знїжую умерено повисшени шерцов прицисок, а тиж и змирюю.<ref>Bujarska-Borkowska, B. (2002) Breaking of seed dormancy, germination and seedling emergence of the common hawthorn (Crataegus monogyna Jacq.). Dendrobiology. 47(Supplement): 61–70.</ref> == Ґалерия == <gallery> Файл:Crataegus monogyna (Rosaceae) 02.jpg Файл:Crataegus monogyna (Rosaceae) 01.jpg Файл:Crataegus monogyna in Aveyron 01.jpg Файл:Crataegus monogyna - geograph.org.uk - 431813.jpg Файл:Crataegus monogyna 01.jpg Файл:Crataegus pentagyna, Rosaceae 05.jpg Файл:Crataegus pentagyna, Rosaceae 01.jpg Файл:Crataegus 03.jpg Файл:Scarlet hawthorn in flower.jpg </gallery> == Литература == * Dickinson, T. A. 2000. Botany 307F – Families of Vascular Plants, [https://web.archive.org/web/20060928231005/http://www.botany.utoronto.ca/courses/BOT307/D_Families/307DRosac.html Rosales – Rosaceae]: == Вонкашнї вязи == * Викифайти маю вецей информациї о статї [https://species.wikimedia.org/wiki/Crataegus Глог.] [http://www.pfaf.org/user/cmspage.aspx?pageid=59 Crataegus Species – The Hawthorns at Plants For A Future] Архивоване на сайту Wayback Machine (26. юний 2018) == Референци == <references /> [[Катеґория:Медицина]] [[Катеґория:Древа]] [[Катеґория:Черяки]] s08wim3slu6h8spiay1647fstn4wjgv 0 2457 20293 13849 2026-07-27T10:54:29Z Sveletanka 20 20293 wikitext text/x-wiki {{Инфорамик | headerstyle = background: lightgreen | header1 =<big> Хлєбичок </big> | label2 = | data2 = [[File:Ceratonia as ornamental tree Piante Faro Sicilia.JPG |280px|]] Хлєбичок як украсне древо у розсаднїку ''Faro'' на Сицилиї | header3 = [[Таксономия (биолоґия)|Наукова класификация]] | label4 = Царство | data4 = ''Plantae'' | label5 = Дивизия| data5 = ''Magnoliophyta'' | label6 = Класа | data6 =Magnoliopsida | label7 = Ряд | data7 = ''Fabales'' | label8 = Фамелия | data8 =''Fabaceae'' | label9 = Подфамелия | data9 =''Caesalpinioideae'' | label10 = Род | data10 =''Ceratonia'' | label11 = Файта | data11 =''C. siliqua'' | header12 = [[Биномна номенклатура|Биномне мено]] | label13 = | data13 = ''Ceratonia siliqua'' | label14 = | data14 = [[Карл фон Лине|Linnaeus]] }} '''Хлєбичок''' (лат.''Ceratonia siliqua'', серб. ''рогач'', рсй. ''рожко́вое де́рево''; слц. ''svatojansky chlieb'' „исте”; поль. ''chleb świętojański'' „исте”. У Руским календаре 1927. зазначена и назва ''яников хлєбичок''. То плод христового баґрена: Плоди христового баґрена волаю шаланґи або хлєбички; од [[хлєб]]) то жимжелєне древо або черяк зоз фамелиї маунаркох (''Fabaceae'') по походзеню зоз Медитерану. Плод му мауна зоз цмокафовима маґочками. Плод хлєбичка по квитнуцу дозрева аж шлїдуюцого року. Познати є и под назву ''хлєб святого Йована'', бо го, по традициї, Йоан Кресцитель єдол док жил у пустинї. Нєшка ше найчастейше хаснує зомлєти хлєбичок. Маґочки ше суша, печу и зомлєю. Смак здогадує на чоколаду, та го велї хасную место какава, а аж и у продукциї чоколади. • Нашо руски ґаздинї часто хасную хлєбичок у колачох: на [[Кващок|квасу]], як хлєбичково питки, галушки з хлєбичком итд. == Опис == Хлєбичок нїзке древо, найвецей 15 [[Метер|метери]]. Лупа му длуго гладка. Лїсце парно пиркасте зоз 3-5 парами лїсточкох, длугоке коло 16 центи. Скоркасте є, овалне або вайцасте, 3-7 центи длугоке 2-3 центи широке, цме желєне. Квитки (септембер по половку октобра) єднополни, дводомни або гермафродитни, пейцченово, апетални у ґириздастих квиткох, нєупадлїви, дробенки. Плод мауна, лиловкасто-кафовкаста, крива, длугока до 20 центи, широка до 4 центи зоз 10-15 нашеньками, скорасто-месастима хтори мож єсц, узрети о рок после квитнуца. Нашенє червенкасто-кафовкастей [[фарба|фарби]], гладке и блїщаце, длугоке 8-12 милиметри и 3,5-8,5 милиметри широке, з боку сциснуте, при основи ше заоштрує. Нашенє з твардим обмотком у єдней кили ма 5000 зарна. Ключканє епиґеїчне. Почина родзиц од 8. року. Максималне роснуце и продуктивносц досцигує коло 100. року, а жиє до 200 роки. З єдного гектара мож назберац 5-7 тони хлєбичка. Ма глїбоки и моцни корень. Хлєбичок люби цеплу медитеранску климу, гоч нє подноши найлєпше вельке количество води у подлоги. == Богатство состойкох == Як рошлїна, хлєбичок ма вельку [[Пожива|поживну]] и лїковиту вредносц. У нїм єст вельо витамини, минерали, протеїни и угльово гидрати. Стари Єгиптянє го хасновали як лїк, а Шпанци го у войни хасновали процив гладу и нєвикарменосци. Хаснує ше и як пожива за статок. == Ґалерия == <gallery> Файл:Ceratonia siliqua MHNT.BOT.2011.3.89.jpg|Плод хлєбичка Файл:Illustration Ceratonia siliqua0.jpg|Илустрация хлєбичка Файл:Ceratonia siliqua flower.jpg|Хлєбичков квиток Файл:Ceratonia siliqua 02 ies.jpg Файл:Ceratonia siliqua - pile of seeds.jpg|семенка Файл:Ceratonia siliqua, Hammamet, Tunisia.JPG </gallery> == Литература == * ''Словнїк руского народного язика'' II, Нови Сад 2017, б. 670. == Вонкашнї вязи == * [https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%BE%D0%B3%D0%B0%D1%87 Рогач.] Википедија на српском језику, sr.wikipedia.org, 15. јул 2008. * [https://zdravozrno.com/rogac-sve-sto-niste-znali-o-njemu-a-trebali-bi-znati ROGAČ – sve što niste znali o njemu, a trebali bi znati.] vebsajt zdravozrno.com, 26. decembar 2020. [[Катеґория:Древа]] [[Катеґория:Присмачка]] 17972zlj1b7hn1obbmt9u28nyzwk724 14 2500 20276 14089 2026-07-27T10:21:02Z Sveletanka 20 катеґория 20276 wikitext text/x-wiki [[Катеґория:Рошлїни]] l1grjs3n6elelqv3nduqnnvhqp548nq 20282 20276 2026-07-27T10:34:56Z Sveletanka 20 20282 wikitext text/x-wiki [[Катеґория:Рошлїни]] [[Катеґория:Медицина]] br2z1el37o7kq376ggs6xlfv1hs8kyr 0 2651 20292 16906 2026-07-27T10:52:58Z Sveletanka 20 20292 wikitext text/x-wiki {{Инфорамик | headerstyle = background: yellow | header1 = Тополя | label2 = | data2 =[[File: Populus-trichocarpa.JPG|250px]] | header3 = [[Таксономия (биолоґия)|Наукова класификация]] | label4 = Домен | data4 = | label5 = Царство | data5 =Plantae | label6 = Роздїл | data6 = | label7 = Класа | data7 = | label8 = Кладус | data8 =Tracheopytes | label9= Кладус | data9 =Angiospermae | label10 = Кладус | data10 =Eudicotidae | label11 = Кладус | data11 =Rosids | label12 = Ряд | data12 =Malpighiales | label13 = Фамилия | data13=Salicaceae | label14 = Род | data14 =''Populus'' | label15 = Под род | data15 = | label16 = Файта | data16 = | header17= Секциї | label19 = Sect.| data19 =Populus | label20 = Sect.| data20 =Aegiros | label21 = Sect.| data21 =Tacamahaca | label22 = Sect.| data22 =Leucoides | label23 = Sect.| data23 =Turanga | header24= [[Биномна номенклатура|Биномне мено]] | label25 = | data25 =''Populus'' | label26 = | data26 =[[Карл фон Лине|L. ]] }} '''Тополя''' (лат. ''Populus'') род лїсцопадних древенастих рошлїнох зоз фамилиї вербох ''(Salicaceae''). Топольов лєс звичайно рошнє коло рики, потоку, а тополя позната по швидким роснуцу. Древо тополї ше преважно хаснує у индустриї древа и паперу. У директним прекладзе з латинского язика, слово тополя означує [[народ]], а предпоставя ше же назва походзи од синтаґми ''arbor populi'', цо означує древо народу. У державох як цо то Французка и Анґлия, древо у кореню назви народу, та прето древо символ борби народу за їх права.<ref>[http://www.rjecnik.ba/prevod/latinski/arbor.html Internet rječnik], rjecnik.ba</ref> == Розширеносц == Тополя лїсцопадне древо характеристичне за сиверну Жемову полулабду з умерену климу. У восточней Африки рошнє файта тополї ''Populus ilicifolia'', у штреднєй Европи чарна тополя (''Populus nigra''), била тополя (''Populus alba)'', ясика (''Populus tremula'') и гибридна шива тополя (''Populus canescens)''. Рижни файти рошню и у Азиї и Сиверней Америки, а у Сербиї зазначени коло 50 файти того древа. == Таксономия == Тополя припада роду лїсцопадних древох и фамилиї вербох. Характеризує ю узка коруна зоз желєнима лїсцами хторим спак блядшей желєней [[Фарба|фарби]]. Лїсце тополї кончисте, а конарчок кратки зоз ширшу долню и узшу горню часцу. Квиток у форми китайки. Корень тополї барз моцни, так же ше часто случує же жем коло древа кус подзвигнута. Тото древо рошнє до 25 -30 метери. == Файти == Предпоставя ше же у швеце єст коло 60 файти <ref>[https://www.bastovanka.rs/topola/#Klima Topola], bastovanka.rs</ref>, медзитим тото число нє конєчне прето же ше нєпреривно роби на правеню нових гибридох. '''Била тополя''' ''(P. alba'') достала назву по лупи хтора на початку била, а познєйше пука та випатра як лупа брези. Почина квитнуц у марцу, а сами квитки прицагую пчоли. '''Чарна''' ''(P. nigra)'' тополя достала назву тиж по випатрунку лупи хтора спочатку цмей шивей фарби, а после пуканя лупа постава [[Чарна дзира|чарна]]. Зоз тей файти тополї ше прави материял за рижни наменки, як цо то за правенє меблю. Чарна тополя ше садзи и у вельких городох прето же барз добре подноши заґадзени животни штредок. Рошнє до 25 [[Метер|метери]] висини и до 20 метери ширини. '''Шива тополя''' (''P. alba x P. Tremula''), мишанїна билей и чарней тополї, ма блядшу фарбу лупи хтора з часом постава цмейша. За розлику од чарней тополї, тоту файту ше нє садзи у городох прето же ма моцни корень и широку коруну. Шиву тополю ше хаснує за продукцию целулози. '''Ясика''' ''(P. tremula'') ище єдна файта заступена и на наших просторох. Верх лїсца цмей, а сподок блядей шивей фарби, так же ше при киваню коруни па витре, здобува упечаток же тополя нєпреривно трепеци. Рошнє до 15 метери високо и 10 метери широко. '''Яблан''' (пирамидална тополя) рошнє и до 30 метери високо, коруна густа и узка, а конари кус нагнути ґу стеблу. По випатрунку є подобни игелкастим древом, так же ше пестує и як украсне древо, а хаснує ше го и у продукциї меблю. '''Канадска тополя''' ''(P. nigra x P. deltoides)'' рошнє преважно у Сиверней Америки, алє и на подручу Африки и Азиї. Стебло просте, високе и блядшей фарби, а з часом после пуканя достава цмейшу фарбу. Ма узку коруну и цми желєни лїсца. Тоту файту ше тиж хаснує у продукциї меблю. '''Балзамова тополя''' або пахняца тополя (''P. balsamifera'') достала назву по пахняцей лупи, так же ше ю аснує у продукциї лїковитих, благотворних масцох. Рошнє на шицких подручох, алє як и каждрй файти тополї, найбаржей єй одвитуе влажна жем. Рошне до 30 метери висиоко и до 8 метери широко. '''Узколїсцаста тополя''' достала назву по узким и видлуженим лїсцу. Рошнє у Сиверней Америки, алє и у Европи. Конари тей файти ше хаснує за виробок [[Кошарка|кошаркох]] и [[Кошар|кошарох]], а стебло ше хаснує у продукциї меблю. Интересантне тото же ше єй младнїки дараз хасновало як жуваче. == Руснаци и древо тополя == Руснаци на порсторох дзе ше приселєли у своїм окруженю коло валала мали засадзени топольово древа. Вельо нє мали од нїх хасну бо файти тополї хтори ту у ровнїни росли спадаю до мегчейших древох. Нє давали вельку цеплоту за огрив а нє могло ше дацо моценьше зоз нїх правиц, бо древо швидко препадало, ламало ше (напр. пориска) и гнїло. З огядодом же тополї мали вельку и густу коруну, давали вельки хладох, найчастейше були посадзени коло беґелю, пажицох даяких менших лєшикох и гайох дзе ше часто зазберовала младеж и одходзела на вилєти и друженє. Надареним поєдинцом-поетом, тополя була инспирация за творенє стихох а найчастейше зоз любовну тематику. У своєй поезиї тополї описали: Дю. Латяк -'''''Тополї керестурски''''' –писня хтора дожила вельку популарносц и вецей музичноаранжмански перформанси, найменєй пейц. С. Ерделї - '''''У лєшику при валалє,''''' Я. Фейса - '''''Писня старей тополї,''''' Михал Рамач - '''''Били Тополї.''''' Надарени и емотивни композитор [[Яким Сивч]] препознал и почувствовал мелодичносц таких стихох и инспиративно, чаривно их „облєкол” до нотох у своїх компонованих писньох (у народним и забавним духу). То писнї хтори и нєшка жию и шпиваю ше у Руским народзе: {| class="wikitable" !''Тополї керестурски'' !''Били тополї'' |- |Лїсца вашого шепот воздлуж улїцу наднєє. Стари хижни закрица, чарни, парастки лїца. Тополї керестурски вше гордо, високо стоя, їх верхи пишни под нєбом кажду ми рану гоя. (Дю. Латяк) |Вше кед ше врацим до того краю, на тоти длуги, цихи дильови, били тополї смутнє шептаю, сказку о єдней давней любови. Били тополї, чом спац нє даце? тото цо болї чом споминаце? (М. Рамач) |- !''У '''лєшику при валалє''''' !'''''Писня старей тополї''''' |- |''У лєшику при валалє єст красни тополї,'' ''вше кед на нїх я попатрим шерцо ме заболї.'' ''Бо под тима тополями дзивче я любовал,'' ''вирносц свою и серденько я єй подаровал...'' (С. Ерделї) |''Дує витрик та конари на тополї гойса,'' ''а тополя смутну писню витрикови шпива.'' ''Ой, витрику, мой брацику, лїсточка ми прею,'' ''дармо ме уж слунечково цепли зарї грею...'' (Я. Фейса) |} == Литература == * DK, Velika ilustrovana enciklopedija ''Bašta, 2006, Mladinska knjiga'' Beograd, бок: 676 * ''Яким Сивч - Поета нотох'', НВУ-Руске слово и Завод войводянских Руснацох 2010, бок: 40, 72, 91, 120 (нотни записи писньох о тополї.) == Вонкашнї вязи == * [https://www.youtube.com/watch?v=SbNTD8pCo7c&list=RDSbNTD8pCo7c&start_radio=1 Tополї керестурски] Писня Я. Сивча, текст Дю. Латяк, шпива Звонимир Кочиш, youtube.com * [https://www.youtube.com/watch?v=q_voHQvvdqw&list=RDq_voHQvvdqw&start_radio=1 Били тополї] Я. Сивч, текст М. Рамач, шпива Йовґен Надь youtube.com {{Commonscat}} == Референци == <references /> [[Катеґория:Древа]] me61kdjnv06qzmydh79kymc4viofj3a 0 2683 20299 17834 2026-07-27T11:03:26Z Sveletanka 20 20299 wikitext text/x-wiki {{Инфорамик | headerstyle = background: yellow | header1 = Ясика | label2 = | data2 =[[File: Populus tremula asp.jpg|250px]] | header3 = [[Таксономия (биолоґия)|Наукова класификация]] | label4 = Домен | data4 = | label5 = Царство | data5 =Plantae | label6 = Дивизия | data6 =Magnoliophyta | label7 = Класа | data7 =Magnoliopsida | label8 = Кладус | data8 = | label9= Кладус | data9 = | label10 = Кладус | data10 = | label11 = Кладус | data11 = | label12 = Ряд | data12 =Malpighiales | label13 = Фамилия | data13=Salicaceae | label14 = Род | data14 =''Populus'' | label15 = Под род | data15 = | label16 = Файта | data16 =''P. tremula'' | header17= [[Биномна номенклатура|Биномне мено]] | label18 = | data25 =''Populus tremula'' | label19 = | data26 =[[Карл фон Лине|L. ]] }} '''Ясика''' (лат.''Populus tremula'')<ref>Benkeblia, Noureddine, ур. (2015). ''Omics Technologies and Crop Improvement.'' CRC Press. стр. 50. ISBN 978-1-4665-8669-7.</ref> файта [[Тополя (древо)|тополї]] зоз фамилиї вербох хтора рошнє на умерено жимних подручох Европи и Азиї. Єст єй на подручох од Исланду<ref> [https://www.visindavefur.is/svar.php?id=6749 „Blæösp (Populus tremula) Vísindavefurinn”], ''www.visindavefur.is''</ref> и Британских островох на заходзе, по Камчатку на востоку, и од Артицкого кругу у Скандинавиї и сиверней Русиї на сиверу, по Шпаньолску, [[Турска|Турску,]] Сиверну Корею и сиверни Япон на югу. Ясику мож видзиц и на подручох сиверозаходей Африки у Алжиру. == Опис == Ясика лїсцопадне древо хторе рошнє до 40 [[Метер|метери]] висини, широко 10 метери, а стебло грубе коло єдного метера. Лупа на младих стеблох ясики гладка и блядей желєнкасто шивей фарби, зоз цмошивима лантицелами. Зоз стареньом лупа стебла постава цмошива и одлупює ше. Лїсце старшей ясики нє подполно округле, зоз назубеним рубцом и зоз бочно скляпчисценим конарчком длугоким 4 до 8 центи. Конарчок ровни и оможлївює же би лїсце трепецело и на слабим витрику, та оталь и латинска назва за ясику, tremula = трепециц. Квиток у форми китайки и опращкує ше з витром, а розвива ше вчас на яр, пред тим як почнє роснуц лїсце. Ясика двополна рошлїна, хлопски квиток (китайка) желєней и кафовей [[Фарба|фарби]], длугоки од 5 до 10 центи кед ошлєбодзує полен. Женски китайки желєни, длугоки од 2 до 6 центи, дозреваю на початку лєта и маю вельо погарики або главки зоз дробним нашеньом з мохотками хтори оможлївюю розшеванє. '''Евроазийска ясика''' то файта хтора лєпше рошнє на [[Влага|влажних]] и [[Слунко|слунковитих]] подручох. Може колонизовац празни подруча хтори очкодовани од огня або на даяки иншаки способ, наприклад зоз керченьом. Тота файта може ознова нароснуц зоз ключкох на бочней кореньовей системи. Рошлїна швидко рошнє у перших двацец рокох, потим спомалшено, а роснуц престава коло 30-го року. Ясика може жиц и до 200 роки: то одпорна файта и подноши длугоки и жимни жими и кратки лєта. Лупа ма нєприємни смак, та ю янї єленї нє грижу, алє є бажна за инсекти, окреме за мали топольов моль чийо ше лїчинки кармя зоз ню.<ref>Rackham, Oliver (1994). ''The Illustrated History of the Countryside''. London: BCA. CN 2922.p. 64.</ref> == Интересантносци == У [[Национални парк|Националним парку]] [[Єловстон]] у ЗАД зазначени длугоки период, коло 70 роки, у хторим ше лєси ясики нє обновели зоз младима стеблами. После виглєдованя чом ше то случело утвердзене же нєставанє ясики у директней вязи зоз щезованьом шивого вовка зоз тих просторох. Установене же чупори єленьох зошицким поєдза младнїки ясики кед у своїм окруженю нє маю предаторох, у тим случаю шивого вовка, и на таки способ застановюю обновйованє лєса. Концом двацетого вику шиви вовк населєни до того националного парку и о даскельо роки (од 2003. року) число младих ясикох ше звекшало<ref>Биолоґия, учебнїк за пияту класу основней школи (2. часц), бок 53, др. Ґордана Субаков Симич, Марина Дрндарски</ref>. == Фосилни пренаходзиска == Фосилни остатки ясики и других рошлїнох зоз периоду плиоцену (период пред 5,3 милиони роками до 1,8 милиони роки) пренайдзени на просторох Турскей.<ref>Kasaplıgil, B.-(1975): Pliocene Flora of Güvem village near Ankara, Turkey, Abstracts of the Papers Presented at the XII International Botanical Congress, Akademika Nauk SSSR, 1: 115, Leningrad</ref> == Пестованє ясики == Ясику ше пестує паркох и вельких заградох. Гибрид ясики и билей тополї, познати як шива тополя, ''Populus × canescens'', розширени у Европи и централней Азиї. Зоз аспекту векшей продукциї древа и одпорносци на рижни хороти, у Данскей ше виглєдує и преучує нови гибриди як цо то наприклад ''P. tremula×P. tremuloides''.<ref>[https://archive.ph/20130423193013/http://apps.rhs.org.uk/plantselector/plant?plantid=1508 „RHS Plant Selector -''Populus tremula''”]. Архивирано из [https://apps.rhs.org.uk/plantselector/plant?plantid=1508 оригинала] 23. 04. 2013. г. 24. 4. 2019.</ref> == Хаснованє == Древо ясики лєгке и мегке. Хаснує ше го за огриву и правенє ширкох, алє вєльку значносц ма у индустриї целулози и паперу. Зоз ясики ше продукує и шперплочи и рижни файти иверици. Тота файта тополї зоз аспекту еколоґиї барз важна прето же є дом рижним инсектох, птицом и даєдним цицаром. == Ґалерия == <gallery> Файл:PopulusTremula002.JPG|Drebulė Файл:Populus.tremula2.jpg|''Populus tremula'' Файл:20140206Populus tremula2.jpg Файл:20130404Populus tremula2.jpg Файл:20130803Populus tremula2.jpg Файл:20130721Populus tremula6.jpg|Лїсце Файл:Populus tremula fall leaves 2.jpg|''Populus tremula'',Лїсце вєшенї Файл:20150317Populus tremula4.jpg|Ясика (Райна у Хокенхаймеру, Нємєцка) Файл:Osina kaluga.JPG|Плод европскей Ясики ( Руска федерация) Файл:Espe - Zitterpappel.JPG Файл:Beilstein - Maad - Schmidbachtal mit altem Feldweg am Nonnenwald im November.jpg Файл:Fotothek df ps 0002113 Bäume.jpg Файл:Zitterpappel.jpg|Пререзане древо, стебло Файл:Reitter-Abel Holzarten T009.jpg </gallery> == Вонкашнї вязи == * [https://biosan.rs/katalog-vrtnog-bilja/trepetljika-jasika/ TREPELJIKA, JASIKA], ''biosan.rs'' * [https://rulek.rs/trepetljika-2/ Jasika], ''rulek.rs'' == Референци == <references /> [[Катеґория:Древа]] qjan7p24777fsq1qqtb9ijzxyy2du6i 0 2741 20280 16858 2026-07-27T10:32:17Z Sveletanka 20 катеґория 20280 wikitext text/x-wiki {{Инфорамик | headerstyle = background: lightblue | header1 = ''Vaccinium myrtillus'' | label2 = | data2 =[[File: 203 Vaccinum myrtillus L.jpg|250px]] | header3 = [[Таксономия (биолоґия)|Наукова класификация]] | label4 = Домен | data4 = | label5 = Царство | data5 =Plantae | label6 = Роздїл | data6 = | label7 = Класа | data7 = | label8 = Кладус | data8 =Tracheopytes | label9= Кладус | data9 =Angiospermae | label10 = Кладус | data10 =Eudicotidae | label11 = Кладус | data11 =Asterids | label12 = Ряд | data12 =Ericales | label13 = Фамилия | data13= | label14 = Род | data14 =''Vaccinium'' | label15 = Под род | data15 =Cyanococcus | label16= Секция | data16= Vaccinium sect. Vaccinium | label17 = Файта | data17 = ''V.myrtillus'' | header18= [[Биномна номенклатура|Биномне мено]] | label19 = | data19 =''Vaccinium myrtillus'' | label20 = | data20 =[[Карл фон Лине|L. ]] }} '''Чарнїци''', лєбо боровнїци, вецейрочни рошлїни у форми черяка, скритонашенькаре зоз белавима и лиловима бобками. Класификовани су до подроду ''Cyanococcus'' у рамикох роду ''Vaccinium''. ''Vaccinium'' уключує и бруснїци, сиверноамерицки чарнїци, европски чарнїци и чарнїци Мадера. Комерциялни чарнїци – дзиви (нїзки черяк) и култивовани (високи черяк) – походза зоз Сиверней Америки. Сорти високого черяка увежени до Европи 1930-их рокох.<ref>Naumann, W. D. (1993) [http://www.actahort.org/books/346/346_6.htm/ ''Overview of the Vaccinium Industry in Western Europe'' ] Ур.: K. A. Clayton-Greene. Fifth International Symposium on Vaccinium Culture. Wageningen, the Netherlands: International Society for Horticultural Science. стр. 53—58. ISBN 978-90-6605-475-2. OCLC 29663461. Архивирано из оригинала 11. 3. 2007. г</ref> Стебло чарнїци звичайно лєжаци черяк котри високи од 10 центиметери до 4 [[Метер|метери]]. У комерциялней продукциї чарнїцох файти зоз дробнима бобками велькосци гращку котри рошню на нїзких черякох, познати як „чарнїци нїзкого черяку“ (синоним за дзиви), док файти зоз векшима бобками котри рошню на висших култивованих черякох познати як „високи чарнїци“. Канада водзаци продукователь чарнїцох зоз нїзких черякох, док ЗАД продукую коло 40 % шветовей продукциї чарнїцох зоз високих черякох. == Походзенє и история пестованя == Файти рода ''Vaccinium'' углавним присутни у Сиверней Америки, Европи и Азиї. Велї комерциялно доступни файти походза зоз Сиверней Америки,<ref name=":0">Rodriguez-Saona-et-al-2019 [https://www.annualreviews.org/content/journals/10.1146/annurev-ento-011118-112147/ ''Blueberry IPM: Past Successes and Future Challenges''] Annual Review of Entomology</ref> окреме зоз Атлантскей Канади, зоз сиверовосточней часци ЗАД походза дзиви (нїзки) чарнїци, а култивовани (високи) чарнїци походза зоз даскелїх державох Америки и Британскей Колумбиї.<ref name=":1">US Highbush Blueberry Council , web archive 9.4.2020.[https://blueberry.org/about-blueberries/history-of-blueberries/ ''Blueberries – Celebrating 100 Years''] (PDF). University of New Hampshire Cooperative Extension. [https://web.archive.org/web/20200925194018/https://extension.unh.edu/resources/files/resource000578_rep600.pdf Архивирано] (PDF) из оригинала 25. 9. 2020. г. Приступљено 5. 2. 2020.</ref> Перши народи Канади милениюмами конзумовали дзиви чарнїци. Високи чарнїци першираз пестовани у Ню Джерзию початком 20. вику.<ref name=":1" /><ref name=":0" /> Сиверноамерицки аутохтони файти чарнїцох ше комерциялно пестує на южней гемисфери у Австралиї, на Новим Зеланду и Южней Америки. Колумбийска або Андска чарнїца обера ше зоз черякох самошейкох и звичайно є локално доступна.<ref>Foster, Steven (2012). [https://d1wqtxts1xzle7.cloudfront.net/41820469/Bilberry-HerbalGram-96-2012-with-cover-page.pdf?Expires=1621161502&Signature=gWQA1y~Iat04jLHxNwnhk~ExQ7q8GuwQ8LWiz7WGZOiXMwo3xM0EIQF8jW34ECWQmJonGzjh-MYjUT60kaBPBnHoHIFeRWXh5E-aXI~WRHJOMGkbvAJZKC~y~rDrz3qUIl7QuqufdK1pUXuMXVdDTVvDXyeE1emxenVXId8Ro4zGfkWLIbaLn63MC7qrCsbiKf4gaiNECKu36G9Pq35zHWUB1m0Hs1seS8NJN3QwhDU7aLjONx3qVJm-CaeyIfUemfXk9J8YqWo1a0YfmC455E7yfzY1cisx7dSQq1Zj9EwvTxoyKhR7CPII7SxlkHPSGWnHUtFZKRF2gSpYGOrzPQ__&Key-Pair-Id=APKAJLOHF5GGSLRBV4ZA „The Adulteration of Commercial Bilberry Extracts”.] (PDF). ''Academia''. [https://www.academia.edu/21333444/The_Adulteration_of_Commercial_Bilberry_Extracts Архивирано] из оригинала (PDF) 16. 5. 2021. г. Приступљено 16. 5. 2021 — преко Herbalgram.</ref> Даскельо други дзиви черяки зоз рода ''Vaccinium'' тиж маю белави бобки котри ше є як и други чарнїци, уключуюци европски, а углавним шицки маю назву котру ше преклада як „чарнїца“ лєбо „боровнїца“. == Опис == Пейц файти дзивих чарнїцох рошню у Канади, уключуюци ''Vaccinium myrtilloides'', ''Vaccinium angustifolium'' и ''Vaccinium corymbosum'', котри рошню у лєсох и мочарох.<ref> [https://www2.gnb.ca/content/dam/gnb/Departments/10/pdf/Agriculture/WildBlueberries-BleuetsSauvages/a20e.pdf „Wild Blueberry Fact Sheet A.2.0. Growth and Development of the Wild Blueberry”,] (PDF). Agriculture, Aquaculture and Fisheries, Province of New Brunswick, Canada. [https://web.archive.org/web/20170717120713/http://www2.gnb.ca/content/dam/gnb/Departments/10/pdf/Agriculture/ WildBlueberries-BleuetsSauvages/a20e.pdf Архивирано](PDF) из оригинала 17. 7. 2017. г. Приступљено 5. 2. 2020.</ref> Дзиви чарнїци ше розмножую зоз крижацим опращкованьом, при чим зоз каждого нашеня вирошнє рошлїна розличного ґенетичного составу, цо виволує розлики у росту, продуктивносци, [[Фарба|фарби]], характеристики лїсцох, одпорносци на хороти, смаку и других прикметох овоци.<ref name=":2">[https://www2.gnb.ca/content/dam/gnb/Departments/10/pdf/Agriculture/WildBlueberries-BleuetsSauvages/a20e.pdf „Wild Blueberry Fact Sheet A.2.0. Growth and Development of the Wild Blueberry” (PDF).] Agriculture, Aquaculture and Fisheries, Province of New Brunswick, Canada. Архивирано (PDF) из оригинала 17. 7. 2017. г. Приступљено 5. 2. 2020.</ref> Рошлїна формує под’жемни стебла котри наволани ризоми, цо оможлївює же би формовли мрежи ризомох.<ref name=":2" /> Квитни и лїсцово пупча ше розвиваю по стеблу рошлїни, при чим квитне пупче дава 5-6 квитки и потим плоди. Дзиви чарнїци воля квашну жем, pH медзи 4,2 и 5,2 и лєм умерене количество [[Влага|влаги]]. Одпорни су на жиму у канадским подручю и америцкей держави Мейн. Плод дзивей (нїзкей) чарнїци кед є узрети ма просекову масу 0,3 ґрами.<ref name=":2" /> Култивовани чарнїци воля [[Писок|писковити]] або глїняни тла, зоз плїтку кореньову систему котра хаснує малч и гной.<ref name=":3">Becky Sideman (1. 8. 2016). [https://extension.unh.edu/sites/default/files/migrated_unmanaged_files/Resource000578_Rep600.pdf „Growing fruit: Highbush blueberries”.] (PDF). University of New Hampshire Cooperative Extension. [https://web.archive.org/web/20200925194018/https://extension.unh.edu/resources/files/resource000578_rep600.pdf Архивирано] (PDF) из оригинала 25. 9. 2020. г. Приступљено 5. 2. 2020.</ref> Лїсца чарнїци високого черяка можу буц лїсцопадни або вичножелєни, вайцасти до коплястих, длужини 1-8 цм и ширини 0,5-3,5 цм. Квитки дзвонасти, били, блядо целови або червени, дакеди желєнкасти. [[File:Vaccinium myrtillus Mustikka IMG 1100 C- cropped.jpg|thumb|283x283px|Плоди чарнїци]] Плод бобка пречнїка 5-16 мм зоз остатком квитковей корунки на концу; на початку су блядо желєнкасти, потим червено-лилови и на краю белави кед дозрею.<ref name=":3" /> Прекрити су зоз защитним пасмом прашкастого епикутикуларного воску, колоквиялно познатого як „квет“.<ref name=":2" /> Звичайно маю сладки смак кед су узрети, дакус пременлїво кваскави.<ref name=":2" /><ref name=":3" />Черяки чарнїци звичайно приноша плод у стред веґетациї: на час дозреваня дїйствую локални условия як цо клима, надморска висина и ґеоґрафска ширина, так же час обераня на сиверней гемисфери може варирац од мая до авґуста.<ref name=":2" /><ref name=":3" /> == Файти == * ''Vaccinium angustifolium'' (анґл. ''lowbush blueberry'') – чарнїца нїзкого черяка<ref name=":0" /> * ''Vaccinium boreale'' (анґл. ''northern blueberry'') – сиверна чарнїца * ''Vaccinium caesariense'' (анґл. ''New Jersey blueberry'') – Ню Джерзи чарнїца * ''Vaccinium corymbosum'' (анґл. ''northern highbush blueberry'') – чарнїца високого черяка * ''Vaccinium darrowii'' (анґл. ''evergreen blueberry'') – вичножелєна чарнїца * ''Vaccinium elliottii'' (анґл. ''Elliott blueberry'') – Елиот чарнїца * ''Vaccinium formosum'' (анґл. ''southern blueberry'') – южна чарнїца * ''Vaccinium fuscatum'' (анґл. ''black highbush blueberry''; syn. ''V. atrococcum'') – чарна чарнїца високого черяка * ''Vaccinium hirsutum'' (анґл. ''hairy-fruited blueberry'') – мохоткаста чарнїца * ''Vaccinium myrsinites'' (анґл. ''shiny blueberry'') – блїщаца чарнїца * ''Vaccinium myrtilloides'' (анґл. ''Canadian blueberry'') – Канадска чарнїца * ''Vaccinium pallidum'' (анґл. ''dryland blueberry'') – степска чарнїца * ''Vaccinium simulatum'' (анґл. ''upland highbush blueberry'') – горска чарнїца високого черяка * ''Vaccinium tenellum'' (анґл. ''small cluster blueberry'') – дробнолїсцова чарнїца * ''Vaccinium virgatum'' (анґл. ''rabbiteye blueberry''; syn. ''V. ashei'') – чарнїца „заяче око“ Даєдни други файти Vaccinium зоз белавима плодами: * ''Vaccinium koreanum'' (анґл. ''Korean blueberry'') – Корейска чарнїца * ''Vaccinium myrtillus'' (анґл. ''bilberry or European blueberry'') – Европска чарнїца * ''Vaccinium uliginosum'' (анґл. ''bog bilberry/blueberry'', ''northern bilberry'' or ''western blueberry'') – мочарна чарнїца (чарна чарнїца) == Хаснованє == Чарнїци ше предава швижи або ше прерабя як швидко змарзнуту [[овоц]], пире, сок або сушену овоц. Вони ше потим можу хасновац у рижних продуктох, як цо желе, маджуни, у питох, мафинох, [[Палачинка|палачинкох]] и як додаток [[Житарки|житарком]] за фриштик. Маджун зоз чарнїцох ше прави зоз чарнїцох, цукру, води и овоцового пектину. Мачанка з чарнїцох то сладка мачанка котра ше рихта так же чарнїци примарни состойок . Вино з чарнїцох ше прави зоз бобкох котри ферментую и потим дозреваю; звичайно ше хаснує файта нїзкого черяка. {{Инфорамик | headerstyle = background: #CEF2EC | header1 =<big>Нутритивни вредносци на 100 ґ</big> | label2 = | data2 = [[File:Dish of blueberries.jpg|thumb|Сирови Чарнїци |250px|center]] | header3 = | label4 = Енерґия | data4 =240 кДж | label5 = Протеини | data5 =0,74 ґ | label6 = Масци | data6 =0,33 ґ | label7= Угльово гидрати | data7 =14,49 ґ | label8= Цукри | data8 =9,96 ґ | label9= Влакна | data9 =2,4 ґ | header10 = Минерали | label11 = Калциюм | data11 = 6 мґ | label12 =Желєзо | data12 = 0,28 мґ | label13 = Маґнезиюм | data13 =6 мґ | label14 = Манґан | data14 =0,336 мґ | label15 = Фосфор | data15 =12 мґ | label16 = Калиюм | data16 =77 мґ | label17 = Натриюм | data17 =1 мґ | label18 = Цинк | data18 =0,165 мґ | header19 = Витамини | label20 = Витамин А | data20 = 0,0162 мґ | label21 = Витамин К | data21 = 19,3 μґ | label22 = Витамин Ц | data22 = 9,7 мґ | label23 = Витамин Б1 (тиамин) | data23 = 0,037 мґ | label24 = Витамин Б2 (рибофлавин) | data24 = 0,041 мґ | label25 = Витамин Б3 (ниацин) | data25 = 0,418 мґ | label26 = Витамин Б5 | data26 = 0,124 мґ | label27 = Витамин Б6 | data27 = 0,052 мґ | label28 = Витамин Б9 (фолат) | data28 = 9 μґ | label29 = Витамин Е | data29 = 0,57 мґ | header30 = Други конституенти | label31 = Вода | data31 = 84 ґ }} == Хасновити материї == Зоз рошлїни ше хаснує узрети плод и лїсце. Плод ше состої зоз цукру, танинох, витаминох Б и Ц, каротину, миртилину (миртилин хлорид) котри му дава цму белаву фарбу кед є узрети, албуминоидох, пектину, минералних сольох, масних олєйох и протеинох. Плод тиж ма у составе орґански квашнїни: лимунску, яблуковуу, бензоєву и оксалну. У лїсцох єст вецей танини як у плодох. Танини котри ше можу найсц у лїсцу то: арбутин, антоцияново ґликозиди (300-698 мґ/100ґ) и неомиртилин. Други состойки лїсца то церилни алкогол, даскельо орґански квашнїни, етерски олєї, витамин Ц и минерали (калиюм, натриюм, манґан, хром, желєзо, бакар и други). Состав плода таки: 14% угльово гидрати, 0.7% протеини, 0.3% масци и 84% вода. Калорийна вредносц 100 ґрами чернїцох виноши лєм 57 ккал зоз ґликемийним обтерхованьом 6, алє вони праве мале жридло микронутритиєнтох, як цо мож видзиц у таблїчки. [[File:Vaccinium fruit.JPG|thumb|280px|Розрезана бобка чарнїци]] == Фитохемикалиї и виглєдованя == Чарнїци у своїм составе маю антоциянини, други полифеноли и рижни фитонутритиєнти, котри под прелиминарнима виглєдованями пре їх потенциялни биолоґийни ефекти.<ref>[https://lpi.oregonstate.edu/mic/dietary-factors/phytochemicals/flavonoids „Flavonoids”.] Micronutrient Information Center, Linus Pauling Institute, Oregon State University, Corvallis, OR. новембар 2015. [https://web.archive.org/web/20191024044103/https://lpi.oregonstate.edu/mic/dietary-factors/phytochemicals/flavonoids Архивирано] из оригинала 24. 10. 2019. г. Приступљено 25. 12. 2017.</ref> Векшина виглєдованьох полифенолох ше окончує зоз хаснованьом файтох чарнїцох висикого черяка, алє состав полифенолох и антоциянох у дзивих чарнїцох (нїзкого черяка) вельо векши. == Култивация == === Европа === Чарнїци високого черяка першираз уведзени до Нємєцкей, Шведскей и Голандиї 1930-их рокох, а теди ше преширели и на други жеми Европи.<ref>Naumann, W. D. (1993).[https://web.archive.org/web/20070311054006/http://www.actahort.org/books/346/346_6.htm „Overview of the Vaccinium Industry in Western Europe”.] Ур.: K. A. Clayton-Greene. ''Fifth International Symposium on Vaccinium Culture''. Wageningen, the Netherlands: International Society for Horticultural Science. стр. 53—58. <nowiki>ISBN 978-90-6605-475-2</nowiki>.[https://sr.wikipedia.org/wiki/OCLC OCLC 29663461.] Архивирано из [https://www.actahort.org/books/346/346_6.htm оригинала] 11. 3. 2007. г. Приступљено 25. 8. 2006.</ref> == Продукция == 2020. року шветова продукция чарнїцох (зоз файтох високого и нїзкого черяка) була 860 885 тони, предводзена зоз ЗАД зоз 35% ґлобалней продукциї и Перуом зоз 21%. Канада випродуковала 146 370 тони, Мексико 50 293 тони и Шпания 48 520 тони. == Ґалерия == <gallery> Файл:Vaccinium corymbosum0.jpg|алт= Файл:Fresh blueberries (49950742312).jpg|Швижи пооберани чарнїци Файл:Wild Blueberry in autumn foliage.JPG|Дзиви чарнїци у єшеньским лїсцу Файл:Maturing blueberry.jpg|Чарнїца дозрева Файл:Vaccinium fruits.JPG|Вибор чарнїицох, котри указує велькосци бобкох Файл:Vaccinium myrtillus fruits TK 2021-07-10 2.jpg Файл:Vaccinium macrocarpon - fruits.jpg|Пререзана чарнїца Файл:Vaccinium deliciosum.jpg Файл:Vaccinium macrocarpon 15-p.bot-vacci.macro-17.jpg Файл:024 Ile Madeleine 098.jpg|Поля чарнїцох </gallery> == Вонкашнї вязи == * [https://totallywellness.rs/blog/zasto-bi-trebalo-da-jedete-borovnice/ Zašto bi trebalo da jedete borovnice], totallywellness.rs * [https://www.zdravisimo.com/blog/borovnica-lekovitost.html/ Borovnica - lekovita svojstva i značaj], zdravisimo.com * [https://vasabasta.rs/zasto-su-borovnice-zdrave/ Zašto su borovnice zdrave], vasabasta.rs * [https://www.borovnicaklub.com/sr/page/tehnologija-sadnje-borovnica/ Tehnologija sadnje borovnica], borovnicaklub.com == Референци == <references /> [[Катеґория:Овоц]] [[Катеґория:Черяки]] ne8gvzcsxjgl26yb7epx85ywmn3xr9q 0 2967 20297 17944 2026-07-27T10:58:15Z Sveletanka 20 20297 wikitext text/x-wiki {{Инфорамик | headerstyle = background: yellow | header1 = Вишня | label2 = | data2 =[[File:Újfehertoi Fürtos.jpg|300px|Плоди вишнї]] | header3 = [[Таксономия (биолоґия)|'''Наукова класификация''']] | label4 = Домен | data4 = | label5 = Царство | data5 =Plantae | label6 = Роздїл | data6 = | label7 = Класа | data7 = | label8 = Кладус | data8 =Tracheopytes | label9= Кладус | data9 =Angiospermae | label10 = Кладус | data10 =Eudicotidae | label11 = Кладус | data11 =Rosids | label12 = Ряд | data12 = Rosales | label13 = Фамилия | data13= а: Rosaceae | label14 = Род | data14 =''Prunus'' | label15 = Под род | data15 = ''P.'' subg. ''Cerasus'' | label16 = Файта | data16 = ''P. cerasus'' | header17= | label19 = Sect.| data19 = | label20 = Sect.| data20 = | label21 = Sect.| data21 = | label22 = Sect.| data22 = | label23 = Sect.| data23 = | header24= [[Биномна номенклатура|Биномне мено]] | label25 = | data25 = ''Prunus cerasus'' | label26 = | data26 = [[Карл фон Лине|L. ]] }}'''Вишня''' (''Prunus cerasus'') то файта древа хтора припада скритонашенькаром, а назва походзи зоз єй плодох (хтори ше хаснує у людским костираню як [[овоц]]). Припада фамилиї Rosaceae, роду ''Prunus'' (як и [[мандуля]], брескиня, шлївка, кайса), а подроду ''Cerasus.'' Природни ареал облапя векшу часц Европи и югозаходну Азию.<ref name=":1" /> Вишня ше хова (пестує на сучасних плантажох) и єй плоди ше хаснує за правенє сокох, маджунох, компотох, лєбо ше змарзнута чува за правенє рижних лакоткох. Попри того, зоз вишньох ше прави и палєнка. == Походзенє, значенє и розширеносц == Иснує думанє же вишню провадзи черешня, а походзенє єй зоз Малей Азиї, хтора на початку нашей ери прейґ Греческей и старого Рима пренєшена до Европи. Плоди дзивей вишнї чловек хасновал за костиранє, ище док вона дзиво росла. Нєт точни податки же од кеди ше пестує и хова у нашей жеми. Вишня ше добре прилагодзує у скоро шицких еколоґийних условийох, та є прето барз розширена. Попри того, вчас и часто дава плоди. Нє нападаю ю хороти и други чкодлївци. Плоди ше хаснує швижи, змарзнути, за сок, маджун, сирупи, желеи. Найвекши продукователь вишнї Русия, у хторей по структури овоцарства вишня забера друге место, такой после яблука. Тиж так ше у ЗАД, Французкей, Нємецкей, Анґлиї и других жемох Европи придава велька значносц пестованю вишнї. За єй плоди заинтересованосц велька у цалим швеце, прето же вишня квалитетна овоц. Вельке количество вишньох ше змарза и пре вивоз. Плод даєдних файтох як цо керешка мож хасновац швижу за єдзенє. == Место вишнї у систематизациї рошлїнох == У систематизациї рошлїнох вишня забера шлїдуюце место: {| class="wikitable" |- | Оддзелєнє: || Angiospermae<ref name=":1">[https://riznica.wordpress.com/tag/скривеносемењаче/ Скривеносемењаче]</ref> |- | Класа: || Dicotyledonae<ref>[http://biologijakp.weebly.com/dikotile.html Дикотиле]</ref> |- | Подкласа: || Rosidae (ружи) |- | Надряд: || Rosanae (ружи) |- | Ряд: || Rosales (ружи) |- | Фамилия: || Rosaceae (ружи) |- | Подфамилия: || Prunoideae<ref>[https://web.archive.org/web/20141226212745/http://www.bezgluten.net/content/kosticavo-voce kosticavo-voce] архивирано из [https://www.bezgluten.net/content/kosticavo-voce оригинала] Приступљено 26. 12. 2014.</ref> |- | Род: || ''Prunus'' L. |- | Подрод: || ''Cerasus'' Pers. |- | Секција: || ''Eucerasus'' Koehne |- | Врста: || ''Prunus cerasus'' L. = ''Cerasus vulgaris'' (обична вишна) |} == Дзиви файти вишнї == [[File:Owoce Wiśnia.jpg|right|thumb|300px|Узрета вишня]]♦ Обична вишня ♦ Степска вишня ♦ Восточноамерицка писковита вишня ♦ Пустиньска - китайса вишня == Морфолоґийно-физиолоґийни прикмети == Култивовани файти вишнї жию 20-30 роки, розвиваю корень хтори плїтки, под жему, а на глїбини од 20 до 50 цм находзи ше найвекша маса кореньовей системи. Коруна звичайно округла и ма вельо конарчки хтори ше часто зогинаю по жем. Родне древо вишнї подобне як и при черешнї. Найвецей єст квитки концом априла и у маю. Даєдни файти приноша плоди на длугших єднорочних конарчкох, док други на кратким родним древу. Вишня квитнє после черешнї и менєй страда од ярнїх мразох. Квитки як и черешньово - двополни и состоя ше зоз 5 погарових и корунових лїсточкох, єдного тлучка и вельо прашнїкох. == Квитнуце, опращковйованє и оплодзованє == У наших еколоґийних условийох пупча хтори буду квитнуц формую ше од другей половки юния по штредок юлия. Вишня почина квитнуц после брескинї и черешнї, а то ше у наших климатских условийох случує звичайно штредком априла. У поглядзе опращковйованя, односно оплодзованя, шицки файти вишнї можу буц: [[File:Andrena (female) - Prunus cerasus - Keila.jpg|right|thumb|300px|]]♦ самооплодзуюци (напр. рекселе и облачинска), ♦ часточно самооплодзуюци (чачански рубин) и ♦ безплодни (керешка). За амарели характеристичне же су углавним безплодни. Найчисленши файти вишнї безплодни и за їх пестованє нєобходни файти опращковачох. Лєм самооплодзуюци файти мож пестовац як єднобочни, чисти саднїци. Квет вишнї хермафродитни (подполни). Вишня ентомофилна рошлїна, а медоносна пчола єй найзначнєйши инсект опрашовач. При крижаним оплодзованю и самооплодни файти лєпше родза. Плод зреє од 35 по 60 днї после квитнуца. == Защита од хоротох и чкодлївцох == У одношеню на други овоцово файти, вишнї менєй нападаю хороти и чкодлївци, та заш лєм, єст роки кед даяки паразити и чкодлївци принєшу чкоди. {| class="wikitable" style="margin:auto; clear:left;" |- ! colspan=3|Пейц найвекши продукователє вишньох 2014. року |- ! Держава ! Продукция (у тонох) ! <small>Надпомнуце</small> |- | [[File:Flag of Turkey.svg|49px|Турскa]] Турска ||align=right|445.556|| |- | [[File:Flag of the United States.svg|49px]] ЗАД||align=right|329.852|| |- | [[File:Flag of Iran.svg|49px]] Иран||align=right|172.000|| |- | [[File:Flag of Spain.svg|49px]] Шпания||align=right|118.220|| |- | [[File:Flag of Italy.svg|49px]] Италия||align=right|110.766|| |- |- style="background:#ccc;" | '''Вєдно'''||align=right| '''2.245.826'''||'''[А]''' |- |colspan=5 style="font-size:.7em"|Без симбола = урядови податок, П = ФАО (Орґанизация зєдинєних нацийох за поживу и польопривреду, прецена), <br />А = урядови, полуурядови податки або прецена.<ref>[http://faostat.fao.org/site/567/DesktopDefault.aspx?PageID=567#ancor ФАОСТАТ], ''faostat.fao.org''</ref> |} == Еколоґийни условия за пестованє вишнї == Дзекуюци тому же през жиму длуго и стабилно мирує, вишня може поднєсц жимски мрази и до -40°С. Квитки одпорнєйши на познєйши ярнї мрази як черешня. Добре ше пестує и у аридних реонох зоз рочним количествох паданьох коло 400 mm (кед су правилно розподзелєни). Розвива ше и приноши плоди и кед є на надморсекй висини вецей як 700 m. Вишня рошнє вшадзи, окрем у векших углїбенших долїнох, дзе нє дую витри. Найвецей єй одвитую схили брегох и умерена влажносц жеми. == Ґалерия == <gallery> Файл:Sour cherry blossoms03.jpg|Розквитнута вишня Файл:Cherries in basket 2018 G1.jpg|Наоберани вишнї у [[Кошарка|кошарки]] Файл:2 Sour Cherry jam (single cut)2.jpg|Маджун зоз вишньох Файл:Cherry pie.jpg|Колач зоз вишнями Файл:Cherry juice 2 tall 1 short glass 259A7251.jpg|Сок зоз вишньох Файл:Sauerkirschenfrucht Prunus cerasus 2.JPG|Вишнї хтори зрею на конарчку </gallery> == Вонкашнї вязи == * [https://www.zdravisimo.com/blog/sve-blagodeti-visnje.html Sve blagodeti višnje] zdravisimo.com * [https://www.agroklub.rs/vocarstvo/visnja-u-brojkama-zdravlje-privreda-i-istorija-u-jednom-plodu/104745/ Višnja u brojkama: Zdravlje, privreda i istorija u jednom plodu] agroklub.rs == Референци == [[Катеґория:Овоц]] [[Катеґория:Пожива]] <references /> [[Катеґория:Древа]] 3ni5daj5k2u5ln3p0vh2c5bi5qre3en 0 2978 20271 18981 2026-07-27T10:06:04Z Sveletanka 20 20271 wikitext text/x-wiki {{Инфорамик | headerstyle = background: yellow | header1 = Розмария | label2 = | data2 =[[File:Rosmarinus officinalis prostratus.jpg|center|thumb|300px|Розмария]] | header3 = [[Таксономия (биолоґия)|Наукова класификация]] | label4 = Домен | data4 = | label5 = Царство | data5 = Plantae | label6 = Дивизия | data6 = Magnoliophiyta | label7 = Класа | data7 = Magnoliopsida | label8 = Кладус | data8 = | label9= Кладус | data9 = | label10 = Кладус | data10 = | label11 = Кладус | data11 = | label12 = Ряд | data12 =Lamiales | label13 = Фамилия | data13=Lamiaceae | label14 = Род | data14 =''Rosmarinus'' | label15 = Под род | data15 = | label16 = Файта | data16 =''R. officinalis'' | header17= [[Биномна номенклатура|Биномне мено]] | label18 = | data18 = ''Rosmarinus officinalis'' | label19 = | data19 =[[Карл фон Лине|Linnaeus ]] }}'''Розмария''' (лат. ''Rosmarinus officinalis''; у прекладзе з латинского „лїковита морска роса“) род черякастей вецейрочней рошлїни зоз фамилиї ''усточкарох'' ''(Lamiaceae''). Од 2017. року запровадзени ДНК випитованя приведли до пременки науковей назви на ''Salvia rosmarinus'',<ref>[https://gardenerspath.com/plants/herbs/grow-rosemary/ „How to Grow Rosemary in the Home Herb Garden | Gardener’s Path”.] ''Gardener's Path'' (на язику: анґлийски). 2020-01-06. Приступљено 2022-04-18.</ref><ref name=":0">[https://powo.science.kew.org/taxon/urn:lsid:ipni.org:names:457138-1 „Salvia rosmarinus Spenn. | Plants of the World Online | Kew Science”] Plants of the World Online (на язику: анґлийски). Приступљено 2022-04-18.</ref>, док назва ''Rosmarinus officinalis'' затримана як синоним.<ref name=":0" /> Род рошлїни то ''Salvia''.<ref name=":0" /> == Опис == Розмария ма пахняци жимжелєни лїсточка зоз дробнима блядобелавима квециками. Лїсточка ше находза єдни прейґ других, шедзаци, тварди, скорасти, узки, длугоки 2-3 центи. Горнї бок лїсцох цмижелєни, а споднї шивобилей [[Фарба|фарби]] и нїжней мохотки. Медзи конарчками, на малим конарчку персценясто ше розвиваю мали лилово-белави квитки. Рошнє у форми черяку и може нароснуц до двох [[Метер|метерох]].<ref>[https://web.archive.org/web/20100206212414/http://zelenaapoteka.com/ruzmarin-rosmarinus-officinalis.html Зелена апотека: Рузмарин ][https://web.archive.org/web/20100206212414/http://zelenaapoteka.com/ruzmarin-rosmarinus-officinalis.html] Архивирано на веб-сајту [[:sr:Wayback_Machine|Wayback Machine]] (6. фебруар 2010), Приступљено 24. 4. 2013.</ref> Пах квецикох и квиткових верхох конарчкох моцни и подобни є камфору, а смак покус горки и ароматични. Квитнє од марца по май, а дакеди у септембре квитнє по другираз. У квиткох, лїсцох и конарчкох єст етерични олєї, а їх квалитет завиши од клими и слунковитих и защицених положеньох. == Розширеносц == [[File:RosemarySprig.jpg|right|thumb|311x311px|Лїсточка розмариї]]Розмария рошлїна цеплих, южних крайох, та єй одвитує цепле лєто.<ref name=":1">[https://eklinika.telegraf.rs/prirodna-medicina/97031-ruzmarin-cudesna-biljka-sa-nebrojenim-lekovitim-svojstvima „Ruzmarin: čudesna biljka sa nebrojenim lekovitim svojstvima”]. ''eKlinika'' (на језику: српски). 2023-06-07. Приступљено 2026-01-29.</ref> Рошнє на цалим побрежним подручу Медитерану, од Портуґалу по Малу Азию и Чарне морйо. На Балкану є тиж розширена на приморю, по слунковитих и каменїстих крайох далматинского и чарногорского побрежного подруча и околних островох. На приморю угалавиним рошнє як самошейка, а у континенталних подручох ше углавим садзи.<ref name=":1" /> Часто ше хова по заградох и у черепох, алє є браз чувствительна на мраз, та ю у сиверних часцох треба чувац од жими. Люби моцну гумусову мишанїну глїни з додатком 15% [[Писок|писку]]. Пресадзує ше кажди треци рок до дакус векшого черепу. == Лїковити часци == Хаснує ше квитки розмариї (''Rosmarini flores''), младнїки у квитнуцу (''Rosmarini herba''), а найчастейше ше збера лїсце (''Rosmarini'' ''folia''). Лїсце ше обера влєце, конари ше реже и охаби най ше суша. Зоз дестилацию лїсцох або конарчкох ше достава розмарийов олєй (''Rosmarini oleum''). Квитки и рошлїну док квитнє збера ше у априлу и маю и суши у хладку. Попри етеричного олєю, розмария ма смоли, танини, горки материї и мали количества сапонину.<ref name=":1" /><ref>[https://www.rts.rs/lat/magazin/Zdravlje/4425063/ruzmarin--biljni-eliksir-mladosti-cuva-nase-pamcenje-i-otklanja-bolove.html „Ruzmarin – biljni eliksir mladosti, čuva naše pamćenje i otklanja bolove”]. ''РТС'' (на язику: сербски). Приступљено 2026-01-29.</ref><ref>[https://alternativa-za-vas.com/index.php/clanak/article/ruzmarin-dobrobiti „Ljekovita svojstva ružmarina”]. ''alternativa-za-vas.com''. Приступљено 2026-01-29.</ref> == Хаснованє у кулинарстве == [[File:Rosemary (রোজমেরী).JPG|right|thumb|300px|Розмария]]Розмарию ше вельо хаснує у южноевропскей кухнї, гоч єй моцни смак хтори здогадує на камфор нє одвитує каждому. Кед ше покус хаснує, одлична є присмачка до юшкох, динстаней [[Желєнява|желєняви]], меса, мегких сирох, шицких файтох печеня, окреме по праженей риби. Найлєпше до єдзеня положиц єдну звязку, хтору треба виняц кед єдзенє достанє одвитуюцу арому. Тиж так, лїсточка мож оддвоїц, на дробно пошекац и додац до готового єдла. == Народни обичаї == У старим вику розмария була пошвецена греческей богинї Афродити, богинї краси и любови. З розмарийовима венчиками нє прикрашовани лєм статуи богох, алє конарчок розмариї кладли и до колїски народзеного дзецочка, прикрашовали малженски пари, а розмария була и квет умартих. Хаснує ше и на свадзби (припина ше на ручнїки свадзебни) и на хованю (до труни умартому). Позната є и як барз лїковита рошлїна, а додава ше и до рижних козметичних препаратох. Розмария ше кладзе и до [[Орман|ормана]], процив молю. Розмария мала вельки угляд при [[Народ|народох]] ище од найстарших часох, а даєдни обичаї у вязи з хаснованьом розмариї отримали ше по нєшка. Розмария ше часто спомина у руских писньох, як на приклад у писнї: '''''Кед сом ишол през петровски цинторин''''' ''Кед сом ишол през петровски цинторин,'' ''випаднул ми з правей руки рузмарин.'' ''А я за тим рузмарином бануєм,'' ''бо бо я тебе, моя мила, любуєм.'' = Ґалерия = <gallery> Файл:Romarin.jpg|Розмария у черепу Файл:Rosmarinus officinalis133095382.jpg|Розквитнута розмария Файл:Rosmarinus officinalis (Lamiaceae) 01.jpg|Розмария Файл:Rosmarinus officinalis 2 (Corse).JPG|Розмария у природи Файл:Rosemary Oil in a bottle and rosemary herb.jpg|Розмарийов олєй Файл:'Rosmarinus officinalis' Rosemary Capel Manor College Gardens Enfield London England.jpg|Черяк розмариї </gallery> == Литература == * Irena Gumowska, ''Ziółka i my'', 1983 Warszawa: PTTK "KRAJ", <nowiki>ISBN 83-7005-089-1</nowiki>. = Вонкашнї вязи = * Milosavljević, Katarina (2018-08-17) [https://royalbalm.rs/blog/ruzmarin-kao-lek-za-lice/ Ruzmarin kao lek za lice.] „Royal balm" 17. avgust 2018. * [https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D1%83%D0%B7%D0%BC%D0%B0%D1%80%D0%B8%D0%BD Рузмарин] == Референци == <references /> [[Катеґория:Присмачка]] [[Катеґория:Кулинарство]] [[Катеґория:Черяки]] ksjaps7033e28pe0gy7qm0v4qgon163 0 3151 20273 19362 2026-07-27T10:12:34Z Sveletanka 20 ушорйованє 20273 wikitext text/x-wiki {{Инфорамик | headerstyle = background: #ccf; | header1 = Цитисус | label2 = | data2 = [[File:Cytisus procumbens 2.jpg|300px]] | label3 =| data3 = | header4 = [[Таксономия (биолоґия)|Наукова класификация]] | label5 = Класа | data5 = | label6 = Царство | data6 = Plantae | label7 = Дивизия | data7 = Tracheophyta | label8 =Класа | data8 = Magnoliopsida | label9 = Ряд | data9= Fabales | label10 = Фамилия | data10= Fabaceae | label11= Подфамилия | data11= Faboideae | label12 = Трибус | data12 = Genisteae | label13 = Род | data13 = ''Cytisus'' Desf. (1798). }} '''Цитисус''' (лат. ''Cytisus'', горв. ''zanovjet'') то род рошлїнох зоз фамилиї маунаркох (''Fabaceae''), розширени є такповесц по цалим швеце.<ref name=":0">[https://powo.science.kew.org/taxon/urn:lsid:ipni.org:names:60455196-2 Cytisus Desf".] Plants of the World Online. [https://en.wikipedia.org/wiki/Royal_Botanic_Gardens,_KewRoyal Botanic Gardens, Kew.] Retrieved 6 August 2025.</ref> Род облапя коло 27 файти.<ref>RHS A–Z encyclopedia of garden plants. United Kingdom: Dorling Kindersley. 2008. p. 1136. ISBN 978-1405332965.</ref> Цитисус спада до вичножелєних рошлїнох,<ref>[https://www.rhs.org.uk/plants/98153/cytisus-x-beanii/details Cytisus × beanii".] RHS. Retrieved 5 May 2020</ref> познати є по своїх розкошних кветох найчастейше жовтей [[Фарба|фарби]] хтори прекриваю длуги еластични конарчки на яр и вчас влєце. Квитки ше зявюю як густи ґиризди, закриваю конарчки и правя слику хтора здогадує на „жовти хмарки”. Окрем жовтих, єст червени, били и целово вариянти и так оможлївюю прилагодзованє за рижнородни декорациї.<ref>[https://parkplants.rs/index.php?route=product%2Fsearch&search=cytisus Products meeting the search criteria]</ref> == Биолоґийни опис == Цитисус черяк, ридко мале древко, лїсцопадне, ридко вичножелєне, аж може буц и церньовите. Фотермия зменююца. Лїсцочка тройнїсти, ридко зведзени на єден лїсток, мали су и узки або их нєт. Квети длугоки 2-3 центи, мохоткасти, жовти, били, ридко лилово або целово, пазухови, ґириздасти або у главкох на концох младнїка. Погарик квитку цивкасти, дзвонасти або тевчирасти, вельо длугши як ширши, ясно двоустови, длугоки 10-15 милиметри; лїстки кветох мегки, длугши од криделка, звичайно зарезани при верху. Маю 10 прашнїки, зроснути до цивки, тлучок шедзаци, а квети маю окремни приємни пах хтори ше около шири. Квет у форми метолки дизайновани так же накадзи пчолка на ньго злєци, прашнїки, напнуто спущени под калапчком лїсцочка, такой ше нагло випросца, дотхню пчолку од сподку и прекрию єй мохоткави брущок зоз поленом. Кед рошлїна преквитнє, формую ше длуговасти капсули мауни, а узрети ше отвераю зоз 1-2 або вецей нашеньками. Нашенько покрутковей форми, ровне и блїщаце. Древо ридко васкуларне або персценясте, зоз цифру, менєй або вецей подзелєне на нєясни контури, жовкасто-кафовкасти. Рочни персценї мож ясно видзиц. Судзинки видлїви зоз голим оком. Розлики у структури древа медзи поєдинима файтами роду мали. == Розмножованє и отримованє == Цитисус ше розмножує з нашеньком на яр после стратификациї под шнїгом у фебруаре, алє ше може розмножовац и зоз желєнима младнїками и каламеньом.[[File:Cytisus IMG 20260528 073819.jpg|thumb|Квети розквитнутого цитисуса|346x346п]]Цитисус рошлїна о хторей ше нє треба вельо старац. Преферує слунковити места и толерантна є на розлични условия глїни, уключуюци и нєплодну и писковиту глїну. Залївац ю треба умерено, нє подноши вельо води. Кед же ма добру дренажу, цо значне за єй роснуце, лєпше напредує. Рошлїна одпорна на сушу, так же є идеална за слунковити и сухи локациї. == Розширеносц == Цитисус вичножелєна рошлїна хтора розширена у Европи, сиверозаходней Африки (уключуюци Макаронезию), [[Турска|Турскей]], заходних Зєдинєних Америцких Державох и южней Канади <ref name=":0" />. Находзи ше коло лєсох односно лєсових окраїскох и горох або коло побережних черякох и пасовискох, а мож го обачиц и там дзе подруча запущени або затаращени.<ref name=":0" />. == Етимолоґия == Слово походзи зоз старопольского слова ''zanowiec'', а виведзене є зоз злучнїка za ''nova'' „на нови (мешац)“, з оглядом на час кеди ше рошлїна збера за медицински потреби. == Значенє и хаснованє == Значне число файтох ше хаснує за: • Рижнородни прекрасни декорациї. • Цитисус мож хасновац и як єдло (заменка за кафу або присмачки), алє треба з ню поступиц осторжно, пре присуство алкалоїду хтори може спричинїц трованє. [2]. • Древо ма релативно високи механїчни прикмети: декоративну текстуру и красну природну офарбеносц. Медзитим, пре мале стебло, хаснує ше лєм за дробни ручни виробки. • Рошлїна ма украсну, декоративну вредносц, окреме у периодзе док квитнє вчас на яр або влєце; хаснує ше за садзенє у заградкох и паркох, поєдинєчно, у ґрупох комбиновано зоз другима рошлїнами. Файти хтори нїзки, успишно рошню у каменярох; жимжелєни файти ше пестує у пластенїкох; тоти цо квитню вчас на яр хаснує ше за рижни декорациї. • Ма у себе алкалоїд цитизин, хтори звекшує кревни прицисок и стимулує диханє, так же ше даєдни файти цитисуса хаснує у медицини. • Цитисус ше хаснує и за статкову покарму. [[File:Spartocytisus supranubius.jpg|right|thumb|370x370px|Били цитисус (Cytisus supranubius )]] == Файти == :*''Cytisus absinthioides'' Janka :*''Cytisus acutangulus'' Jaub. &amp;amp; Spach :*''Cytisus aeolicus'' Guss. ex Lindl. :*''Cytisus agnipilus'' Velen. :*''Cytisus albus'' Hacq., bijeli zanovjet :*''Cytisus anatolicu''s (Güner) Vural :*''Cytisus angulatus'' ([[Карл фон Лине|Linnaeus]]) Boiss. ex Spach :*''Cytisus arboreus'' (Desf.) DC. :*''Cytisus ardoinoi'' E.Fourn. :*''Cytisus austria'' == Ґалерия == <gallery> Файл:Cytisus praecox 'Albus' a1.jpg|Гибридни цитисус (Cytisus praecox 'Albus') Файл:Cytisus scoparius - Köhler–s Medizinal-Pflanzen-200.jpg|Часци цитисуса, семенко, мауна, конарчки, квети и його часци Файл:Цитисус IMG 20260528 073802.jpg|Цитисус, подполно розквитнути Файл:Cytisus grandiflorus b.jpg| Файл:Cytisus ardoini1.jpg Файл:Cytisus nigricans 2006.07.01 10.41.34-p7010259.jpg </gallery> == Литература == * DK, ''Biljke i cveće, Veliki ilustorvani vodić, Mladinska knjiga''2006, Beograd, бок 167 и 560 == Вонкашня вяза == * [https://sajic.com/cytisus-biljka-zlatnih-cvetova-za-vas-vrt-ili-terasu/ Cytisus: Biljka zlatnih cvetova za vaš vrt ili terasu] * [https://r2u.org.ua/s?w=Cytisus&scope=all&dicts=14 Cytisus] // [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA_%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D1%85_%D0%BD%D0%B0%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85_%D1%96_%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%BD%D0%B0%D0%B7%D0%B2_%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D1%80%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%B8%D0%BD Словник українських наукових і народних назв судинних рослин] / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. —(Словники України). — ISBN 966-00-0355-2. {{Commons}} == Референци == [[Катеґория:Рошлїни]] <references /> [[Катеґория:Черяки]] tn9n5xu6qto7bzzj3ccsy2mjn90fcsm 20274 20273 2026-07-27T10:13:03Z Sveletanka 20 20274 wikitext text/x-wiki {{Инфорамик | headerstyle = background: #ccf; | header1 = Цитисус | label2 = | data2 = [[File:Cytisus procumbens 2.jpg|300px]] | label3 =| data3 = | header4 = [[Таксономия (биолоґия)|Наукова класификация]] | label5 = Класа | data5 = | label6 = Царство | data6 = Plantae | label7 = Дивизия | data7 = Tracheophyta | label8 =Класа | data8 = Magnoliopsida | label9 = Ряд | data9= Fabales | label10 = Фамилия | data10= Fabaceae | label11= Подфамилия | data11= Faboideae | label12 = Трибус | data12 = Genisteae | label13 = Род | data13 = ''Cytisus'' Desf. (1798). }} '''Цитисус''' (лат. ''Cytisus'', горв. ''zanovjet'') то род рошлїнох зоз фамилиї маунаркох (''Fabaceae''), розширени є такповесц по цалим швеце.<ref name=":0">[https://powo.science.kew.org/taxon/urn:lsid:ipni.org:names:60455196-2 Cytisus Desf".] Plants of the World Online. [https://en.wikipedia.org/wiki/Royal_Botanic_Gardens,_KewRoyal Botanic Gardens, Kew.] Retrieved 6 August 2025.</ref> Род облапя коло 27 файти.<ref>RHS A–Z encyclopedia of garden plants. United Kingdom: Dorling Kindersley. 2008. p. 1136. ISBN 978-1405332965.</ref> Цитисус спада до вичножелєних рошлїнох,<ref>[https://www.rhs.org.uk/plants/98153/cytisus-x-beanii/details Cytisus × beanii".] RHS. Retrieved 5 May 2020</ref> познати є по своїх розкошних кветох найчастейше жовтей [[Фарба|фарби]] хтори прекриваю длуги еластични конарчки на яр и вчас влєце. Квитки ше зявюю як густи ґиризди, закриваю конарчки и правя слику хтора здогадує на „жовти хмарки”. Окрем жовтих, єст червени, били и целово вариянти и так оможлївюю прилагодзованє за рижнородни декорациї.<ref>[https://parkplants.rs/index.php?route=product%2Fsearch&search=cytisus Products meeting the search criteria]</ref> == Биолоґийни опис == Цитисус черяк, ридко мале древко, лїсцопадне, ридко вичножелєне, аж може буц и церньовите. Фотермия зменююца. Лїсцочка тройнїсти, ридко зведзени на єден лїсток, мали су и узки або их нєт. Квети длугоки 2-3 центи, мохоткасти, жовти, били, ридко лилово або целово, пазухови, ґириздасти або у главкох на концох младнїка. Погарик квитку цивкасти, дзвонасти або тевчирасти, вельо длугши як ширши, ясно двоустови, длугоки 10-15 милиметри; лїстки кветох мегки, длугши од криделка, звичайно зарезани при верху. Маю 10 прашнїки, зроснути до цивки, тлучок шедзаци, а квети маю окремни приємни пах хтори ше около шири. Квет у форми метолки дизайновани так же накадзи пчолка на ньго злєци, прашнїки, напнуто спущени под калапчком лїсцочка, такой ше нагло випросца, дотхню пчолку од сподку и прекрию єй мохоткави брущок зоз поленом. Кед рошлїна преквитнє, формую ше длуговасти капсули мауни, а узрети ше отвераю зоз 1-2 або вецей нашеньками. Нашенько покрутковей форми, ровне и блїщаце. Древо ридко васкуларне або персценясте, зоз цифру, менєй або вецей подзелєне на нєясни контури, жовкасто-кафовкасти. Рочни персценї мож ясно видзиц. Судзинки видлїви зоз голим оком. Розлики у структури древа медзи поєдинима файтами роду мали. == Розмножованє и отримованє == Цитисус ше розмножує з нашеньком на яр после стратификациї под шнїгом у фебруаре, алє ше може розмножовац и зоз желєнима младнїками и каламеньом.[[File:Cytisus IMG 20260528 073819.jpg|thumb|Квети розквитнутого цитисуса|346x346п]]Цитисус рошлїна о хторей ше нє треба вельо старац. Преферує слунковити места и толерантна є на розлични условия глїни, уключуюци и нєплодну и писковиту глїну. Залївац ю треба умерено, нє подноши вельо води. Кед же ма добру дренажу, цо значне за єй роснуце, лєпше напредує. Рошлїна одпорна на сушу, так же є идеална за слунковити и сухи локациї. == Розширеносц == Цитисус вичножелєна рошлїна хтора розширена у Европи, сиверозаходней Африки (уключуюци Макаронезию), [[Турска|Турскей]], заходних Зєдинєних Америцких Державох и южней Канади <ref name=":0" />. Находзи ше коло лєсох односно лєсових окраїскох и горох або коло побережних черякох и пасовискох, а мож го обачиц и там дзе подруча запущени або затаращени.<ref name=":0" />. == Етимолоґия == Слово походзи зоз старопольского слова ''zanowiec'', а виведзене є зоз злучнїка za ''nova'' „на нови (мешац)“, з оглядом на час кеди ше рошлїна збера за медицински потреби. == Значенє и хаснованє == Значне число файтох ше хаснує за: • Рижнородни прекрасни декорациї. • Цитисус мож хасновац и як єдло (заменка за кафу або присмачки), алє треба з ню поступиц осторжно, пре присуство алкалоїду хтори може спричинїц трованє. [2]. • Древо ма релативно високи механїчни прикмети: декоративну текстуру и красну природну офарбеносц. Медзитим, пре мале стебло, хаснує ше лєм за дробни ручни виробки. • Рошлїна ма украсну, декоративну вредносц, окреме у периодзе док квитнє вчас на яр або влєце; хаснує ше за садзенє у заградкох и паркох, поєдинєчно, у ґрупох комбиновано зоз другима рошлїнами. Файти хтори нїзки, успишно рошню у каменярох; жимжелєни файти ше пестує у пластенїкох; тоти цо квитню вчас на яр хаснує ше за рижни декорациї. • Ма у себе алкалоїд цитизин, хтори звекшує кревни прицисок и стимулує диханє, так же ше даєдни файти цитисуса хаснує у медицини. • Цитисус ше хаснує и за статкову покарму. [[File:Spartocytisus supranubius.jpg|right|thumb|370x370px|Били цитисус (Cytisus supranubius )]] == Файти == :*''Cytisus absinthioides'' Janka :*''Cytisus acutangulus'' Jaub. &amp;amp; Spach :*''Cytisus aeolicus'' Guss. ex Lindl. :*''Cytisus agnipilus'' Velen. :*''Cytisus albus'' Hacq., bijeli zanovjet :*''Cytisus anatolicu''s (Güner) Vural :*''Cytisus angulatus'' ([[Карл фон Лине|Linnaeus]]) Boiss. ex Spach :*''Cytisus arboreus'' (Desf.) DC. :*''Cytisus ardoinoi'' E.Fourn. :*''Cytisus austria'' == Ґалерия == <gallery> Файл:Cytisus praecox 'Albus' a1.jpg|Гибридни цитисус (Cytisus praecox 'Albus') Файл:Cytisus scoparius - Köhler–s Medizinal-Pflanzen-200.jpg|Часци цитисуса, семенко, мауна, конарчки, квети и його часци Файл:Цитисус IMG 20260528 073802.jpg|Цитисус, подполно розквитнути Файл:Cytisus grandiflorus b.jpg| Файл:Cytisus ardoini1.jpg Файл:Cytisus nigricans 2006.07.01 10.41.34-p7010259.jpg </gallery> == Литература == * DK, ''Biljke i cveće, Veliki ilustorvani vodić, Mladinska knjiga''2006, Beograd, бок 167 и 560 == Вонкашня вяза == * [https://sajic.com/cytisus-biljka-zlatnih-cvetova-za-vas-vrt-ili-terasu/ Cytisus: Biljka zlatnih cvetova za vaš vrt ili terasu] * [https://r2u.org.ua/s?w=Cytisus&scope=all&dicts=14 Cytisus] // [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA_%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D1%85_%D0%BD%D0%B0%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85_%D1%96_%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%BD%D0%B0%D0%B7%D0%B2_%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D1%80%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%B8%D0%BD Словник українських наукових і народних назв судинних рослин] / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. —(Словники України). — ISBN 966-00-0355-2. {{Commons}} == Референци == <references /> [[Катеґория:Черяки]] 62hxfmit54u0jnhaej457bgoon42518 0 3229 20270 19874 2026-07-27T09:24:14Z Sveletanka 20 корекция 20270 wikitext text/x-wiki {{Инфорамик | headerstyle = background: #ccf; | header1 = Ноцна яглїка | label2 = | data2 = [[File:Ola kwiatek żółty Niemirów nad Bugiem pl.jpg|300px]] | label3 =| data3 = | header4 = [[Таксономия (биолоґия)|Наукова класификация]] | label5 = Класа | data5 = | label6 = Царство | data6 = Plantae | label7 = Тип | data7 = Tracheophita | label8 =Класа | data8 = Magnoliopsida | label9 = Ряд | data9= Myrtales | label10 = Фамилия | data10= Onagraceae | label11= Подфамилия | data11= | label12 = Трибус | data12 = | label13 = Род | data13 = ''Oenothera'' | label14 = Файта | data14 = ''O. biennis'' | header15 = [[Биномна номенклатура|Биномне мено]] | label16 = | data16= ''Oenothera biennis'', [[Карл фон Лине|Linnaeus]] | header17 = Синомими <ref>[https://powo.science.kew.org/taxon/172755-2 "Oenothera biennis L.]" [https://en.wikipedia.org/wiki/Royal_Botanic_Gardens,_Kew Plants of the World Online. Royal Botanic Gardens, Kew. Retrieved 6 July 2025] Приступљено 6 juli 2025.</ref> | label18 = | data18 = :• ''Brunyera biennis Bubani'' :• ''Oenothera chicaginensi''s de Vries ex Renner & Cleland :• ''Oenothera chicagoensis'' Renner ex R.E.Cleland & Blakeslee :• ''Oenothera grandiflora'' L'Hér. :• ''Oenothera muricata'' L. :• ''Oenothera pycnocarpa'' G.F. Atk. & Bartlett | header19 = Ареал розширеносци спрам сайта [https://ru.wikipedia.org/wiki/Plants_of_the_World_Online POWO] | label20 = | data20 = [[File:POWO Oenothera biennis.png|300px]] <div style="text-align: left; margin-top: 10px; padding-left: 10px; font-size: 90%;"> <div><span style="display: inline-block; width: 12px; height: 12px; background-color: #73994c; border: 1px solid #000; margin-right: 5px; vertical-align: middle;"></span> природни ареал</div> <div style="margin-top: 5px;"><span style="display: inline-block; width: 12px; height: 12px; background-color: purple; border: 1px solid #000; margin-right: 5px; vertical-align: middle;"></span> интродукция</div> </div> }} '''Ноцна яглїка''' (лат. ''Oenothera biennis'', серб. Жути ноћурак), то лїковита файта зоз рода ''Oenothera'' по походзеню зоз восточней и централней Сиверней Америки, од Нюфаундленда заходно по провинцию Алберта, на юговостоку по Флориду и на югозаходу по Тексас и широко є натурализована на других местох зоз умерену и субтропску климу. Oд нашеня ноцней яглїки достава ше олєй, богати зоз есенциялнима маснима квашнїна.<ref>[https://www.nccih.nih.gov/health/evening-primrose-oil "Evening primrose oil".] National Center for Complementary and Integrative Health, US National Institutes of Health. 1 August 2020. Retrieved 3 August 2022.</ref><ref>Borealforest: [https://web.archive.org/web/20070713162913/http://www.borealforest.org/world/herbs_shrubs/common_evening_primrose.htm'' Oenothera biennis]'' [https://web.archive.org/web/20070713162913/http://www.borealforest.org/world/herbs_shrubs/common Evening primrose.htm Архивирано] на веб-сајту [https://sr.wikipedia.org/wiki/Wayback_Machine Wayback Machine] (13. јул 2007)</ref> == Рост и квитнуце == Ноцна яглїка дворочна рошлїна, стеблочко високе од 30 до 150 цм. Лїсца у форми елипси, краї лїсцох габасто викривени, длужини 5-20 цм и 1-2,5 цм широки. Квитнє од конца яри по конєц лєта. '''Квети''' хермафродитни, пахняци, находза ше на високим стеблу и тирваю углавним лєм до поладня и кед похмарени [[дзень]], та отворени тирваю длужей. Отвераю ше обачлїво швидко кажди вечар и правя интересантни спектакл, прецо квеце и достало назву ноцна яглїка. Спрети квет виши окляпнути на стебелкох 2-3 днї, опадує, а пре тото прави нєшор коло себе. Квет жовтей [[Фарба|фарби]] 2,5-5 цм пречнїка зоз штирома лїсточками. Квет ма за нас нєвидлїву дражку за юшку (нектар). Тоту ,,мустру” на квету мож видзиц при ултралиловим шветлу и видза ю опрашоваче, [[Мотиль|мотилї]] и пчоли. '''Плод''' мала маунка 2-4 цм длугока и 4-6 мм широка зоз вельо дробнима нашеньками 1-2 мм хтори ше ошлєбодзує и ма дас коло 0,3–0,7 ґрами . Маунка кед узреє, отвори ше (пукнє) на штири часци. Нашеньку потребно коло два до три тижнї же би випукло и почало интензивно роснуц. == Еколоґия == Ноцна яглїка значна храна за птици.<ref>[https://www.wildflower.org/plants/result.php?id_plant=OEBI ''Oenothera biennis'' „Lady Bird Johnson Wildflower Center”.] Приступљено 7. 12. 2014.</ref> Тиж рижни инсекти, бумбаре и медоносни пчоли надлєтую над кветами тей рошлїни.<ref>[https://www.illinoiswildflowers.info/prairie/plantx/cm_primrosex.htm Common Evening Primrose]</ref> Ноцна яглїка у дзепоєдних реґионох рошнє як коров и меня випатрунок околїска, рошнє кед ма условия на широко а и до висока,<ref>[https://plants.ces.ncsu.edu/plants/oenothera-biennis/ Oenothera biennis (Evening Primrose)".] plants.ces.ncsu.edu. NC State Extension.</ref> на шицких континентох окрем на Антарктику. '''Розпространєносц и продукованє''' Пракса пестованя и хованя ноцней яглїки  релативно нове и одноши ше лєм на комерциялизовану продукцию олєю зоз нашеня яглїки. Информациї о пољопривредних искуствох за продукцию зоз кореня або других часцох тей рошлїни ище вше нє познати. Пестованє яглїки вимага правилни обрoбок жеми, процивно тому яглїка може постац барз инвазивна. У [[Сербия|Сербиї]] ноцна яглїка ше пестує, алє є часто и подзивена, коло драгох, на [[Писок|писковитим]] тлу, побрежйох рикох, на желєзнїцких наношенїскох итд. '''Хаснованє''' Семенко рошлїни значна храна за птици. Узрете нашенє ма коло 7-10% ґама-линоленскей квашнїни (ҐЛК) хтора есенциялна масна квашнїна. Олєй хтори ма ҐЛК ше часто хаснує за лїченє даєдних медицинских охореньох и трима ше го за додаток костираню, а нє як лїк. Лїсца рошлїни и корень мож єсц. Пестованє яглїки вимага правилни оборбок жеми, процивно тому яглїка може постац барз инвазивна.<ref>Immel, D.L. (21 June 2001). "[https://plants.sc.egov.usda.gov/DocumentLibrary/plantguide/pdf/pg_oebi.pdf Common evening primrose"] (PDF). United States Department of Agriculture, National Plant Data Center.]</ref> Кед же ше семенко хаснує за фармацию, важне же би було виховйованє яглїки баз даяких пестицидох и рижних хемийних состойкох. == Ґалерия == <gallery> Файл:Oenothera rubricaulis 2014 G1.jpg|Заварти квет рано Файл:Oenothera biennis ENBLA02.jpeg|Ноцна яглїка рошнє на сухим и слунковитим месце Файл:Oenothera biennis 20050829 371.jpg|Розпукнута мауна зоз нашеньком Файл:Oenothera biennis Rosette.JPG|Млада розроснута яглїка Файл:Illustration Oenothera biennis0 clean.jpg Файл:Oenothera biennis Uppsala.jpg|Вечар розкошно розквитнута ноцна яглїка </gallery> == Литература == * The Xerces Society (2016), ''Gardening for Butterflies: How You Can Attract and Protect Beautiful, Beneficial Insects'', Timber Press. == Вонкашнї вязи == * [https://plants.ces.ncsu.edu/plants/oenothera-biennis/ ''Oenothera'' ''biennis]'' {{Commonscat}} == Референци == [[Катеґория:Квеце]] <references /> [[Катеґория:Лїковити рошлїни]] 3mc1y7hhqj5ep7qbe1trs3qg72b4yjf 0 3257 20257 20079 2026-07-27T00:49:04Z Keresturec 18 Линк за композицию 20257 wikitext text/x-wiki {{Инфорамик | headerstyle = background: #F8DE7E; | header1 =<big> Любомир Загорянски </big> | label2 = | data2 = [[Файл:Ljubomir Zahorjanski A.jpg|центар|мини|300x300п|Любомир Загорянски]] | header3 = Особни податки | label4 = Назвиско | data4 = | label5 = Датум народзеня | data5 =12. априлa 1958. | label6 = Датум упокоєня | data6 = | label7 = Професия | data7 = професор физичного воспитаня | header8 = Музична робота | label9 = Активни период | data9 = 1986— ище тирва | label10 = Жанр | data10 = композитор, музичар, автор текстох за композициї. | label11 = Инструмент | data11 = Примка, ґитара | label12 = Наукови ступень | data12 = | label13 = Видавательна хижа | data13 = | label14 = Жанри | data14 = | label15 = Поховани | data15 = | label16 = Припознаня | data16 = }} '''Любомир Загорянски''' (*[[12. април]] 1958), [[професор]] физичного воспитаня, [[композитор]], [[музичар]], автор текстох за [[Композиция|композициї]]. == Биоґрафия == [[Файл:Ljubomir z dzivcatskim timom.jpg|алт=Любомир Загорянски зоз дзивчатску екипу|мини|366x366px|Любомир Загорянски зоз дзивчатску екипу]] Любомир Загорянски ше народзел 12. априла 1958. року у [[Вербас|Вербаше]]. Оцец Йовґен и мац Мария родз. Олеяр. Мал младшого брата Владимира хтори погинул у транспортним нєщесцу. Основну школу Любомир закончел у [[Коцур|Коцуре]], ґимназию ''Жарко Зренянин'' Вербас закончел у видвоєних оддзелєньох у [[Руски Керестур|Руским Керестуре]], а Факултет физичней култури у Новим Садзе и здобул званє професор физичного воспитаня. Першу службу достал 1983. року у Основней школи ''Светозар Милетич'', а вец 1985. року у Основней школи ''Вук Стефанович Караджич'' у Србобрану, потим 1985-1986. року робел у Центру за физичну културу у Вербаше як орґанизатор спортскей рекреациї. После того, у периодзе 1986-1993. рок робел як наставнїк физичней култури у [[Равне Село|Равним Селу]], та од 1993. по 2007. рок у Штреднєй школи ''4. юлий'' у Вербаше як професор физичного воспитаня. Од 2007. року робел у Коцуре, у Основней школи Братство-єдинство, тиж як професор физичного воспитаня. Попри роботи у школи вон тримал и секцию за женски фодбал, а єден час водзел и одбойкашску женску секцию у Коцуре, котра була барз успишна. Зоз ОШ ''Братство-єдинство'' Любомир 2018. року пошол до пензиї. Любомир Загорянски оженєти зоз Єлену родз. Будински зоз Руского Керестура, маю двох синох, Педю и Желька. [[Файл:Djula i prijatelje.jpg|алт=Оркестер Дюла и приятелє|мини|364x364px|Оркестер ''Дюла и приятелє'': Силвестер Иґрачки - Иґи, Драґан Стоянович, Дюла Байор, Яким Бесерминї Кимчо и Любомир Загорянски]] Зоз [[Подзелєнє музики|музику]] ше Любомир Загорянски почал занїмац 1984. року. Теди почал грац на примки ([[тамбура]]-прим або тамбурка) у КУД ''Жатва''. Кед уж добре овладал зоз тим [[Подзелєнє музичних инструментох|инструментом]], почал грац полни два роки и на свадзбох зоз Фитькошовима гудацми. Од 1986. року постал член составу ''Тройка'', грал у бенду ''Баґрен били'', а од 2007. року грал на [[Ґитара|ґитари]] у оркестру ''Дюла и приятелє''. Свойо композициї на [[Фестивал рускей култури Червена ружа|Фестивал ''Червена ружа'']] и на ''Червене пупче''<small><ref>[https://zavod.rs/wp-content/uploads/2019/04/CERVENA-RUZA-II-WEB.pdf Любомир Загорянски (биоґрафия и список композицийох)], Червена ружа 1962-2011, Том II, Завод за културу войводянских Руснацох, Нови Сад, 2014, б. 498.</ref></small> почал посилац 1989. року, найчастейше на свойо власни тексти. Писал и компоновал писнї у народним духу, забавни и писнї за дзеци. Од 1995. року участвовал и на фестивалу ''Ружова заградка''. По тераз викомпоновал коло 60 писнї у народним, забавним духу и писнї за дзеци. Писнї поряднє обявйовал у Ерату над Куцуром/Коцуром. {| class="wikitable" |+ ! colspan="9" | === Композициї Любомира Загорянского хтори виведзени на фестивалох === |- |'''Чис.''' |'''Рок''' | === У народним духу === |'''Автор текста''' | |'''Чис.''' |'''Рок''' | === Червене пупче === |'''Автор текста''' |- |1. |1989. |Майски валцер |Михайло Зазуляк | rowspan="17" | |1. |1989. |Ноцни бал |Михайло Зазуляк |- |2. |1990. |Мила ми писала |Любомир Загорянски |2. |1990. |Петнацрочним | align="center"| " |- |3. |1991. |Стари любови | align="center"| " |3. |1991. |Когутово бриґи | align="center"| " |- |4. |1994. |Мацерово писмо | align="center"| " |4. |1994. |Купанє |Серафина Макаї |- |5. |1995. |Писня гудака |Мария Ковач |5. |1995. |Спреведлїви Владко |Любомир Загорянски |- |6. |1996. |Стари пайташе |Любомир Загорянски |6. |1996. |Жадам |Серафина Макаї |- |7. |1997. |[https://www.youtube.com/watch?v=Ys-IqSyivY8&pp=ygUOTmplYm8gaSBodml6ZGk%3D Нєбо и гвизди] | align="center"| " |7. |1997. |Перша любов | align="center"| " |- |8. |1998. |Заграй, гудаку |Серафина Макаї |8. |1997. |Нє знал сом |Б. Тимотиєвич / И. Гарди-Ковачевич |- |9. |2001. |[https://www.youtube.com/watch?v=ZKR7PMaWCDg&pp=ygUNUGlzbmphIEtvY3VydQ%3D%3D Писня Коцуру] |Любомир Загорянски |9. |1998. |Весели витрик |Мария С. Горняк |- |10. |2002. |Перше щесце | align="center" | " |10. |2001. |Тот мой мали |Любомир Загорянски |- |11. |2003. |Прецо, мила моя | align="center"| " |11. |2003. |Бридки слова |align="center"| " |- |12. |2004. |Сцем ци повесц | align="center"| " |12. |2006. |Родзени дзень |Ксения Палатинус |- |13. |2006. |Пребач, мили | align="center"| " |13. |2006. |Моєй мамочки |Яким Олеяр |- |14. |2008. |[https://www.youtube.com/watch?v=-cC8EUPPLrI&pp=ygUPxIxsb3ZlayBpIMW-ZW5h0gcJCZkLAYcqIYzv Чловек и жена] |Владимир Бесерминї |14. |2007. |Найвекша родзина |Мелания Римар |- | colspan="4" align="center"| === У забавним духу === | colspan="4" align="center"| === Ружова заградка === |- |1. |1990. |Врац ше, врац |Любомир Загорянски |1. |1994. |Гварели за нас |Серафина Макаї |- |2. |1991. |Пребач | align="center"| " |2. |1997. |[https://www.youtube.com/watch?v=htkBxaA_Fo8&pp=ygUNSHZhcmphIGxqdWR6ZQ%3D%3D Гваря людзе] |Любомир Загорянски |- |3. |1992 |Пожадам |Михайло Зазуляк | |3. |1998. |Гей, леґинє |align="center"| " |- |4. |1994. |[https://www.youtube.com/watch?v=DIhFPCR9vo0&pp=ygUURHplIG5haiBjZSBwb2hsamVkYW0%3D Дзе най це поглєдам] |Любомир Загорянски | |4. |1999. |[https://www.youtube.com/watch?v=XtG43o7BxS8&pp=ygUSWmHFoXBpdmFqY2UgaHVkYWNp Зашпивайце, гудаци] |align="center"| " |- |5. |1995. |Падайце дижджи априлски |Мария Ковач | |5. |2004. |За тебе |align="center"| " |- |6. |1996. |Ярня ноц |Любомир Загорянски | |6. |2005 |[https://www.youtube.com/watch?v=LaQliv1Xpu8&pp=ygUXUGlzbmphIHN0YXJvbXUgaHVkYWtvdmk%3D Писня o старому гудакови] |align="center"| " |- |7. |1997. |Молитва | align="center"| " | |7. |2006 |[https://www.youtube.com/watch?v=zNaQ5itMLOI&pp=ygUWQm_FvmUgemHEjXV2YWogcGFyYXN0YQ%3D%3D Боже, зачувай параста] |align="center"| " |- |8. |1998. |Давно було | align="center"| " | | | | | |- |9. |2001. |Саша |Серафина Макаї | | | | | |- |10. |2003. |Любовни смуток |Мирослав Малїк | | | | | |} {| class="wikitable" |+ ! colspan="4" |Тексти Любомира Загорянского на хтори компоновани писнї |- |'''Чис'''. |'''Рок''' |'''Наслов писнї''' |'''Автор музики''' |- |1. |2002. |Моя мамочка (Пупче) |Юлиян Рамач-Чамо |- |2. |2006. |Чаривне путованє (Пупче) |align="center"| " |- |3. |2006. |[https://www.youtube.com/watch?v=KgaxFWOE4rc&pp=ygUJTWFrb3ZjYW5q Свадзебни дзень] (Червена Ружа) |align="center"| " |} == Литература == == Вонкашнї вязи == * злк, [https://www.ruskeslovo.com/%d0%a1%d0%bf%d0%be%d1%80%d1%82-%d0%b8-%d0%bc%d1%83%d0%b7%d0%b8%d0%ba%d0%b0-%d0%bf%d0%bb%d1%94%d1%86%d0%be-%d0%bf%d0%be%d0%bf%d1%80%d0%b8-%d0%bf%d0%bb%d1%94%d1%86%d1%83/ Спорт и музика - плєцо попри плєцу], Рутенпрес, 23. май 2018. * [https://zavod.rs/shvetochna-akademiya-otrimana-u-verbashe/ Шветочна академия отримана у Вербаше], вебсайт Заводу за културу Руснацох, zavod.rs. * [https://dunavtelevizija.rs/vest/14993/obelezeno-260-godina-obrazovanja-u-kucuri Obeleženo 260 godina obrazovanja u Kucuri], Dunav Televizija, dunavtelevizija.rs, 22. decembar 2025. * Ан. Медєши [https://www.ruskeslovo.com/ruska-matka-preslavela-35-rocnjicu-od-snovanja/ Руска матка преславела 35-рочнїцу од снованя], Рутенпрес, 29. децембер 2025. == Референци == <references /> [[Катеґория:Руснаци у Сербиї]] [[Катеґория:Коцурци]] [[Катеґория:Професоре]] [[Катеґория:Композиторе]] [[Катеґория:Музичаре]] [[Катеґория:12. април]] [[Катеґория:Народзени 1958]] [[Катеґория:Авторе текстох за композициї]] 6ai8f34lpcso4rbm24bhn2vto6wbzhz 0 3309 20256 20237 2026-07-26T20:16:23Z Olirk55 19 Уложена фотоґрафия, означена викивяза 20256 wikitext text/x-wiki [[File:Mummy bag.jpg|right|thumb|400x400px|Мех за спанє]]'''Мех за спанє''' то защитни мех у хторим особа може спац исто як и у [[Посцель|посцелї]]. Його основна наменка оможлївиц [[Температура|цеплоту]] и изолацию, при чим до одредзеней мири щици и од витру, атмосферских паданьох и скрива особу од поглядох. Долня – основна часц меха за спанє направена углавним так же би ублажовала нєприємносц (кед нєровне) на жеми, або ше за ище векше ублажованє комбинує зоз подлогу направену за тоту наменку. Шатор по шицких аспектох лагодносци и защити лєпши як мех за спанє, з тим же шатор векши и чежши, та и нєзґрапни за ношенє. Мех за спанє мож хасновац зоз комбинацию шатра, прето же нє препущує воду хтора може пречуриц у цеку даякей нєпогоди. == Випатрунок меха за спанє == Мех за спанє ма правоуглову форму и капча ше на цибзар. Таки мех за спанє вигодни за одпочивок у условийох кампованя, хтори нє вязани за вельки пременки и стабилносц хвилї. Мех за спанє тей файти може ше одкапчац и хасновац як покровец. Мех за спанє у форми трапеза зужує ше на дну, а тиж ма и капулячу хтора пристава коло глави. Цибзар ше звичайно нє одкапчує по дно меха. [[File:Bivouac2.jpg|right|thumb|300x300px|Мех за спанє, вжиме на нїзких температурох]] Мех за спанє зоз [[Пирє|пиря]] вигоднєйши за даєдни файти [[Спорт|спорта]]: чежше горяцство, за пендранє на вельки висоти, арктични експедициї и жимске горяцство, прето же забера менєй простору и лєпше затримує [[Температура|цеплоту,]] алє є чежши за продукцию. Жимски мехи за спанє дизайновани так же можу витримац [[Температура|температуру]] и до −30°C. Тиж можу буц наполнєти зоз пирйом лєбо синтетичним материялом. Нє чежки су, маю коло 0.5 kg. == Материяли за мехи за спанє == Мехи за спанє ше розликую по рижнородносци изолацийного материяла. Главна изолация меха за спанє то пирє и синтетични материяли. ● Пирйови мех за спанє найлєпше затримує цеплоту, упива [[Влага|влагу]], слабше ше суши и пирє почина буц нє квалитетне кед є мокре (збива ше) алє є вельо лєгчейше од синтетичних материялох. Пирє у меху за спанє нє треба же би ше збивало, медзи иншим, вше ше муши почитовац правилну розмиру компонентох же би полнєнє було одвитуюцого квалитету. [[File:Compactsleepingbag.jpg|right| thumb| 280px|Компактни мех за спанє з линийку указує розмир меха. Нєрозпаковани мех 210 цм x 65 цм и представя такв. „мумийски мех“ (зужени на концох). Спаковани мех длугоки 23 цм а пречнїк коло 15 цм.]]● Синтетични мех за спанє упива влагу, лєгчейше ше суши и швидше ше враца до своєй форми, забера менєй простору кед ше го посклада. Таки мехи кед су розпаковани-розцагнути за спанє маю димензиї коло 210 х 65 цм а зложени су вельо менши. Термично-изолацийни прикмети розличних синтетичних материялох варирую, а модерни синтетични мехи за спанє можу затримац цеплоту исто так як и мех за спанє зоз пиря. == Вонкашня вяза == * [https://www.gorgany.com/pro/spalnyi-mishok-dlia-zymovyh-pohodiv/ Що варто знати про зимові спальники], ''www.gorgany.com'' * Ross Milar, A short history of sleeping bags., ''Wilderness'',&#x200E; 11 juin 2011 [https://www.wildernessmag.co.nz/short-history-sleeping-bags/ <small>lire en ligne] [archive]) * [https://www.phdesigns.co.uk/catalog/product?cat=118&products_id=241 Hispar 1200 Down Sleeping Bag][https://www.phdesigns.co.uk/catalog/product?cat=118&products_id=241 [archive], sur ''phdesigns.co.uk'' (consulté le 20 janvier 2010) {{Commonscat}} [[Катеґория:Опрема за спорт]] flu7qbzndmh550d86uqcnee1wj6d49p 0 3310 20255 20234 2026-07-26T19:50:42Z Olirk55 19 Корекциї текста, ротациї фотоґрафийох 20255 wikitext text/x-wiki [[File:Snap Top and Trompo.jpg|right|thumb|300px|Чиґри хтори креировал Дейвид Ерл. Чиґра на лївим боку ше заобраца на верху з пальцами, векша чиґра на правим боку ше лансира з намотованьом порващка и руцаньом на жем.]]'''Чиґра''' то конусне бависко округластого цела и з оштрим кончистим дном. Направена є же би ше окруцала коло своєй вертикалней оси, балансуюци на верху з прикмету жироскопского ефекта. Кед ше чиґру активує и вона ше почина рушац, звичайно ше почнє гойсац пар секунди, вец ше вертикално обраца єден час, и ознова ше почнє гойсац зоз вше векшу амплитуду, и на концу пада и вивраци ше на бок, пре траценє [[Енерґия|енерґиї.]] Чиґри постоя рижнородни и направени су зоз розличних материялох, углавним зоз древа, глїни, керамики, металу и пластики, часто зоз металним верхом. У природи мож видзиц рижни форми хтори здабу на чиґру напр. жалудз, мак, семенко/нашенько з явора випатра як "мотильчки", школька з кончистим верхом итд. Перша чиґра пренайдзена зоз периода пред коло три и пол тисячи роки п.н.е. а розличини [[Народ|народи]] приходзели на задумку як направиц чиґру.<ref name=":0">[https://web.archive.org/web/20130831170952/http://fun-engineering.net/spinntop.html „Spinning Top”.] Архивирано из [https://www.fun-engineering.net/spinntop.html оригинала] 31. 08. 2013. г. Приступљено 08. 09. 2013</ref> [[File:Юла крутится.ogv|right|thumb|290px]] Чиґра ше може активовац: ● рушиц зоз пальцами –зоз заобрацаньом малого верщка на верху, [[File:El trompo en el Perú.webm|right|thumb|300px|Чиґра хторей обмотани порвазок коло часци цела]]● зоз потаргованьом порващка хтори обмотани коло цела чиґри (слика горе на правим боку). Постої файта чиґри хтора ма ярчки, предвидзени же би ше коло нїх обмотал порвазок. Знац обрацац таки чиґри то наисце схопносц, прето же нє єдноставно поставиц чиґру правилно и нагло поцагнуц порващок обмотани коло чиґри, же би ше зоз тим рухом дало замах за цо длугше обрацанє. ● з помоцу уградзеного спиралного фуровика. == Чиґри хтори ше порушую з батощком == [[File:Die Kinderspiele - Verschiedene Kreisel.jpg|left|thumb|304x304px|Бавенє дзецох, порушованє чиґрох з батощками (Малюнок Питера Бройґела)[1]]]За тоту окремну файту чиґри ше дума же єй походзенє у Китаю, а же Европейци за ню дознали у 14. вику. Археолоґове таки чиґри пренашли при народох у Европи, у Сиверней и Южней Америки, на островох у Цихим океану, у Индиї и Африки. ● Дзецинске бависко на дну заоштрене-кончисте, а на верху преширене, хторе ше обраца кед ше го вдери з батощком. Чиґри хтори ше обрацаю зоз вдеренями зоз батощком правени зоз древа, печеней глїни, дакеди и зоз [[Камень|каменя]]. У 18. вику було и желєзни чиґри предвидзени за бавенє а хтори би ше обрацали на залядзеней поверхносци (на [[Ляд|лядзе]]) озерох и рикох. == Китайска чиґра == Китайска чиґра то окремна файта чиґри хтора ше состої зоз сферного цела и тримача з палїчки. Кед ше китайска чиґра заокруца, вона ше перше обраци як и звичайна чиґра. Медзитим, пре вельку угласту швидкосц, єй тримач ше вше баржей нагина на долу и у хвильки кед дотхнє подлогу чиґра ше подполно обраци и почина ше обрацац на тримачу. Обрацанє виволує хвилькову силу пре тренє по [[Поверхносц|поверхносци]]. Єй швидкосц ше зменшує, чиґра траци стабилносц и пада.<ref name=":0" /> [[File:Snurra uppochner.gif|right|thumb|305x305px|Kитайска древена чиґра хтора ротира, у єдней хвильки обраци ше горездом и наставя ше обрацац на своїм верху.]] Интересантне же кед ше китайска чиґра обраци у рушаню, вона подзвигнє свой центер маси и почина ротировац у процивним напряме. Исти ефект ше може посцигнуц и зоз твардо увареним вайцом, лабду за раґби або округластим каменьчком.<ref>[https://en.wikipedia.org/wiki/ Tippe top] Kineska čigra</ref> Таки бависка ше хасную од давна и то як поєдинєчне бависко або як змагательни бависка у ґрупи. Теди ше кажди бавяч намага отримац чиґру же би ше цо длужей обрацала або же би посцигла даяки други циль. Даєдни чиґри маю фасетирани цела зоз символами або надписами и хасную ше як „случайни” коцочки у бависку або за пророкованє и ритуални наменки. == История и походзенє == [[File:2447 - Museo archeologico di Milano - Trottola, da Tebtynis, sec. I-III d.C. - Foto Giovanni Dall'Orto, 1 feb 2014.jpg|thumb|306x306px|right|Староримска древена чиґра, зоз Тебтиниса (Єгипет), датує зоз периода од 1. до 3. вику новей ери.]] Чиґри ше зявели нєзависно у рижних културох ширцом швета и предпоставя ше же су єдни зоз найстарших познатих бавискох хтори одкрили археолоґове. Викопани су на шицких континентох окрем на Антарктику. Напр., чиґри хтори датирую зоз коло 1250. року п.н.е. пренайдзени у Китаю, док видлабана древена чиґра зоз приблїжно 2000. року п.н.е. одкрита у Тутанкамоновим гробе.<ref>Cromwell, Sara (2022-06-24). "[https://lammuseum.wfu.edu/2022/06/summer-fun-make-a-spinning-top/ Summer Fun: Make a Spinning Top".] ''Timothy S. Y. Lam Museum of Anthropology''. Retrieved 2024-05-01.</ref><ref>Gould, D. W. (1973). The Top. NY: Clarkson Potter. pp. 20–24. ISBN 0-517-50416-2.</ref> Чиґри хасновани як бависка у старим Риме.<ref>Tames, Richard; Williams, Brian (2003). [https://books.google.rs/books?id=C1QJyh6g6YIC&redir_esc=y Ancient Roman Children. Capstone Classroom. p. 24.] ISBN 978-1-4034-0518-0.]</ref> На даєдних предметох старогреческих глїняних судзинох зоз 500. року п. н. ери намальовани сцени женох хтори обрацаю чиґру. Чиґри ше споминаю аж и у греческих кнїжовних дїлох ище з периода пред нову еру: :●  у шпиву ''Илияда'' :●  у ''Держави'' герческого филозофа Платона :●  у комедиї ''Птици'' старогреческого драмского писателя Аристофана У римскей кнїжовносци зоз першого вику пред нову еру: :● Верґилиє их спомина у геройским епу Енеїда Чиґри ше споминаю и у анґлийскей кнїжовносци у шеснаестим и седемнастим вику: :● даскельо Шекспирово дїла == Файти чиґрох == [[File:A tough gang of Spinning Tops.jpg|right|thumb|305x305px|Рижни файти чиґрох, направени з древа мадрона, (автор Дейвид Ерл)]]Найєдноставнєйша чиґра то чиґра направена у форми копи, з преширеньом и з додатком на горнєй часци. Додаток служи як тримач, хтори мож влапиц зоз пальцами, постави ше чиґру на подлогу, барз заокруца и пущи же би ше обрацала єден час. После ше окруцанє поступнє спомалшує и помалки става и пада „на бок”. Зоз такима чиґрами ше можу похвалїц розлични култури, од Япону, прейґ Нємацкей, Польскей, Кореї, Французкей, Шкотскей, по нашу жем. Мож повесц же єст вецей способи порушованя чиґри-врецена: обрацанє на други конєц оси, спомоцу спирали, маґнетних польох, односно ротацию маґнетних часцох на окремних плочох з подлогу итд.. == Инши наменки чиґри == Попри другиих бавискох, чиґри ше хасновали и за коцканє и пророкованє. Даєдни дружтвени бависка хасновали чиґру як маскоту-коцочку хтора мала улогу потрафиц и злєпшац намислом резултати.<ref>[https://www.britannica.com/topic/teetotum Teetotum | Ancient Spinning Top Game Piece | Britannica".] www.britannica.com. Retrieved 2026-07-19.</ref> Демонстрациї зоз чиґру приказали прикмети [[Фарба|фарбох]], як цо то зробели Джеймс Дейвид Форбс и Джеймс Клерк Максвел на Максвеловим диску, зоз швидким окруцаньом чиґри, Форбс створел илузию єдней фарби хтора була мишанїна основних фарбох: <ref>Harman, Peter Michael (1998). [https://books.google.rs/books?id=qf6jtc4nZisC&q=forbes+maxwell+color+top&pg=PA41&redir_esc=y#v=onepage&q=forbes%20maxwell%20color%20top&f=false The Natural Philosophy of James Clerk Maxwell. Cambridge University Press. ISBN 0-521-00585-X.]</ref> Резултат такого демонстрованя фарбох, фарби випадли иншаки, як цо ше зна яки су зоз класичним мишаньом фарбох (напр. белава и жовта фарба нє творя желєну алє целовкасту ниянсу итд). Максвелова чиґра у фарби (1895) и єдна зоз часописа „''Популарне науке месечно''“ (1877) Максвел пошол крочай далєй хаснуюци кружну скалу коло рубца зоз хторим мерал одношенє примарних фарбох, вибераюци цинобер, смараґд и ултрамарин.<ref>Maxwell, James Clerk (2003). [https://books.google.rs/books?id=duyKrTNps_AC&q=maxwell+vermilion+emerald+ultramarine&pg=PA127&redir_esc=y The Scientific Papers of James Clerk Maxwell. Dover Publications. ISBN 0-486-49560-4.]</ref> == Цикавосци == [[File:Piet Hohmann Bromtol.jpg|right|thumb|306x306px|Чиґра, памятнїк у Голандиї]] ● ''Шветови Дзень чиґри'' у швеце преславює ше другей стреди у октобру. Дзень чиґри утвердзени 2002. року. ● Найвекша чиґра на швеце находзи ше у Голандиї. То памятнїк- скулптура; чиґра (''Bromtol'') висока 10 метери, хтора краши кружни ток на сиверним уходзе до городу Остергаут. Скулптура уметнїцке дїло Петра Гохмана, а понеже памятнїк поставени у часци вароша хтори ,,вре<nowiki>''</nowiki> од различних индустрийних дїялносцох, предпоставя ше же уметнїк Гохман представел тоту часц вароша праве зоз тим експонатом-вельким цифрованим бависком. Наволую ю ''визиткарта вароша''. Памятнїк приказани и у промотивним видеу ''Ґуґл мапа'' зоз прейґ милион и тристо тисячи препатрункох, у хторим ше попри тей чиґри видза и други познати будинки, як цо то турня у Пизи, Стоунгенджа и други. ● Найчежша чиґра на швеце ма 280 kg и находзи ше у Китаю. Рекорд за найчежшу чиґру хтору ше єдному чловекови удало рушиц од 2005. року, трима Чанґ Тай-Юан (Chang Tai-Yuan). Чиґру хтору рушел и то лєм зоз порващком, мала 60 кили и обрацала ше 39 секунди. ● Пренайдзени фотоґрафиї на хторих видно дзеци як ше бавя зоз чиґрами на ладї ''Титаник''. ● Ганс Кристиян Андерсен написал дзецинску сказку о любови чиґри спрам лабди. ● Жорж Бизе написал композицию за клавир ''La Toupie'' (''Чиґра''). ● Чиґра ма окремну улогу як порушовач збуваня у познатим науковофантастичним филму ''Початок'' зоз 2010. року Кристофера Нолана. == Ґалерия == <gallery> Файл:Juguetes en San Juan de los Lagos, Jalisco, México 08.jpg|Чиґра зоз Мексика, Хелисоко Файл:Gyroscope precession.gif|Жироскоп Файл:Modern Tops.jpg|Чиґри модерних дизайнох Файл:K umdrehkreisel.jpg|Китайски тип чиґри Файл:Precessing-top.gif|Прецесинґ чиґри </gallery> == Литература == * [https://folk.universitetetioslo.no/knuthe/top/TOPS.html Odabrana literatura] язик анґлийски == Вонкашнї вязи == * [https://www.youtube.com/watch?v=UrS9AVPUMFQ Ґуґл мапа, приказана найвекша чиґра на швеце, скулптура у Голандиї] Промоцийни видео * [https://www.spinningtops.org/books/ Одабране књиге о чиграма] [https://www.spinningtops.org/books/ Архивирано] на веб-сајту [https://sr.wikipedia.org/wiki/Wayback_Machine Wayback Machine] (7. јануар 2014)] == Референци == <references /> [[Катеґория:Бависка]] p6rlxhgeqgmd38v56x1o2pxqfro3fou 0 3313 20248 20242 2026-07-26T12:08:12Z Olirk55 19 Вонкашнї вязи корекция 20248 wikitext text/x-wiki '''Уметнїцка колония у Бачкей Тополї''' формована 1953. року,<ref>[https://www.backatopola.org.rs/sta-videti/umetnicka-kolonija/ Уметничка колонија | Туристичка организација општине ...]</ref> и була друга подобова колония на цалей териториї дакедишнєй Югославиї. == Початки снованя == Перши учашнїки-снователє колониї були Йожеф Ач (''Ács József''), Пал Петрик ''(Petrik Pál)'', Стеван Маринкович, Зоран Петрович, Бошко Петрович и Милош Баїч. Колония була змесцена до будинку старей школи нєдалєко од штредку вароша. Имре Девич бул водитель и орґанизатор колониї од снованя по 1960. рок а после колонию водзел Йожеф Ипач (''Ipacs József)'', Пакл Андор (''Ádor Pál)'', Иштван Жаки. Єдно з програмних напрямкох колониї було оплеменьованє животного и роботного простора, односно програм „''малей синтези”'' хторей бул циль интеґровац уметносц и сучасну архитектуру (Дуранци 2003). Дзекуюци тей програми вибудовани вельочислени нови архитектонски будинки, школи, амбуланти. читальнї, хотел у [[Бачка Тополя|Бачкей Тополї]], Малим Идьошу, Фекетичу оплеменєни зоз фресками, муровима керамичнима композициями, муровима мозаиками и [[Скулпторство|скулптурами]] у просторе, зоз чим витворена повязаносц уметносци и околїска. Учашнїки колониї були уметнїки зоз простора бувшей держави Югославиї, алє и з Мадярскей, [[Польска|Польскей]], Русиї. Векшина уметнїкох була зоз [[Войводина|Войводидни]]. Пременки концепта роботи колониї меняю ше 90-их рокох пре кризу и дружтво, алє колония нє претарговала свою активносц а до єй роботи ше уключовали векше число младих уметнїкох, наставело ше зоз активносцами и организаци''ю'' виставох. Збирку колониї творя малюнки, ґрафични рисунки и скулптури авторох учашнїкох колониї. Збирка формована зоз подарованима роботами з боку авторох-учашнїкох зоз колонийох а даєдни одкупени од авторох. Обєкт Уметнїцкей колониї находзи ше на побреж'ю Бачкотопольского озера, на 5 километри оддалєни од городу, зоз прекрасним и еколоґийно значним околїском ''Бетяарскей долїни''. То нєшка простор ''Art Gallery,'' у каштелю нєдалєко од Бачкей Тополлї дзе ше орґанизую вистави попровадзени зоз каталоґами. Дзекуюци проєкту за розвой подобовей уметносци у Бачкей реґиї, у рамикох ИПА - програми прейґгранїчного сотрудзованя, 2014. року реализована реконструкция будинку Уметнїцкей колониї. Будинок розполага зоз осем госцинскима хижами (зоз по двома [[Посцель|посцелями]]), зоз купальню, малу кухньочку, и єдну мултифункцийну салу котра ше може хасновац за преподаваня, вистави, або як єдальня. Од 2018. року обєкт ше хаснує и за туристични наменки. Далєко є од городкей гужви и галайку, на побреж'ю озера, зоз богатим рижнородним рошлїнским и животиньским шветом коло себе, у живописним околїску и окреме є прикладни за орґанизованє уметнїцких колонийох и школи у природи. Колонию можлїве нащивиц по догварки през цали рок. == Литература == * ''Туристична орґанизация општини Бачка Тополя, 2024. рок, б. 14'' == Вонкашня вяза == * [http://www.kulturput.rs/?page_id=571&lang=sr Путеви и културе] * [https://www.youtube.com/watch?v=qDuML4poze0  Likovna kolonija u Bačkoj Topoli | Razglednice | 09.09.2016.] Youtube.com * [https://www.maglocistac.rs/backa-topola/sedam-decenija-backotopolske-umetnicke-kolonije-mala-sinteza-kao-veliko-naslede Sedam decenija bačkotopolske Umetničke kolonije: Mala sinteza kao veliko nasleđe] maglocistac.rs == Референци == ccjiphxqduvgxz1epl7f972i9t5w2l1 20250 20248 2026-07-26T15:22:09Z ОленкаБТ 1579 20250 wikitext text/x-wiki '''Уметнїцка колония у Бачкей Тополї''' формована 1953. року,<ref>[https://www.backatopola.org.rs/sta-videti/umetnicka-kolonija/ Уметничка колонија | Туристичка организација општине ...]</ref> и була друга подобова колония на цалей териториї дакедишнєй Югославиї. == Початки снованя == Перши учашнїки-снователє колониї були Йожеф Ач (''Ács József''), Пал Петрик ''(Petrik Pál)'', Стеван Маринкович, Зоран Петрович, Бошко Петрович и Милош Баїч. Колония була змесцена до будинку старей школи нєдалєко од штредку вароша. Имре Девич бул водитель и орґанизатор колониї од снованя по 1960. рок а после колонию водзел Йожеф Ипач (''Ipacs József)'', Пакл Андор (''Ádor Pál)'', Иштван Жаки. Єдно з програмних напрямкох колониї було оплеменьованє животного и роботного простора, односно програм „''малей синтези”'' хторей бул циль интеґровац уметносц и сучасну архитектуру (Дуранци 2003). Дзекуюци тей програми вибудовани вельочислени нови архитектонски будинки, школи, амбуланти. читальнї, хотел у [[Бачка Тополя|Бачкей Тополї]], Малим Идьошу, Фекетичу оплеменєни зоз фресками, муровима керамичнима композициями, муровима мозаиками и [[Скулпторство|скулптурами]] у просторе, зоз чим витворена повязаносц уметносци и околїска. Учашнїки колониї були уметнїки зоз простора бувшей держави Югославиї, алє и з Мадярскей, [[Польска|Польскей]], Русиї. Векшина уметнїкох була зоз [[Войводина|Войводидни]]. Пременки концепта роботи колониї меняю ше 90-их рокох пре кризу и дружтво, алє колония нє претарговала свою активносц а до єй роботи ше уключовали векше число младих уметнїкох, наставело ше зоз активносцами и организаци''ю'' виставох. Збирку колониї творя малюнки, ґрафични рисунки и скулптури авторох учашнїкох колониї. Збирка формована зоз подарованима роботами з боку авторох-учашнїкох зоз колонийох а даєдни одкупени од авторох. '''Обєкт Уметнїцкей колониї''' находзи ше на побреж'ю Бачкотопольского озера, на 5 километри оддалєни од городу, зоз прекрасним и еколоґийно значним околїском ''Бетяарскей долїни''. То нєшка простор ''Art Gallery,'' у каштелю нєдалєко од Бачкей Тополлї дзе ше орґанизую вистави попровадзени зоз каталоґами. Дзекуюци проєкту за розвой подобовей уметносци у Бачкей реґиї, у рамикох ИПА - програми прейґгранїчного сотрудзованя, 2014. року реализована реконструкция будинку Уметнїцкей колониї. Будинок розполага зоз осем госцинскима хижами (зоз по двома [[Посцель|посцелями]]), зоз купальню, малу кухньочку, и єдну мултифункцийну салу котра ше може хасновац за преподаваня, вистави, або як єдальня. Од 2018. року обєкт ше хаснує и за туристични наменки. Далєко є од городкей гужви и галайку, на побреж'ю озера, зоз богатим рижнородним рошлїнским и животиньским шветом коло себе, у живописним околїску и окреме є прикладни за орґанизованє уметнїцких колонийох и школи у природи. Колонию можлїве нащивиц по догварки през цали рок. == Литература == * ''Туристична орґанизация општини Бачка Тополя, 2024. рок, б. 14'' == Вонкашня вяза == * [http://www.kulturput.rs/?page_id=571&lang=sr Путеви и културе] * [https://www.youtube.com/watch?v=qDuML4poze0  Likovna kolonija u Bačkoj Topoli | Razglednice | 09.09.2016.] Youtube.com * [https://www.maglocistac.rs/backa-topola/sedam-decenija-backotopolske-umetnicke-kolonije-mala-sinteza-kao-veliko-naslede Sedam decenija bačkotopolske Umetničke kolonije: Mala sinteza kao veliko nasleđe] maglocistac.rs == Референци == jxe6zjjjsbf7dez50d9wzq11qiva1lq 20253 20250 2026-07-26T15:41:27Z Sveletanka 20 катеґория 20253 wikitext text/x-wiki '''Уметнїцка колония у Бачкей Тополї''' формована 1953. року,<ref>[https://www.backatopola.org.rs/sta-videti/umetnicka-kolonija/ Уметничка колонија | Туристичка организација општине ...]</ref> и була друга подобова колония на цалей териториї дакедишнєй Югославиї. == Початки снованя == Перши учашнїки-снователє колониї були Йожеф Ач (''Ács József''), Пал Петрик ''(Petrik Pál)'', Стеван Маринкович, Зоран Петрович, Бошко Петрович и Милош Баїч. Колония була змесцена до будинку старей школи нєдалєко од штредку вароша. Имре Девич бул водитель и орґанизатор колониї од снованя по 1960. рок а после колонию водзел Йожеф Ипач (''Ipacs József)'', Пакл Андор (''Ádor Pál)'', Иштван Жаки. Єдно з програмних напрямкох колониї було оплеменьованє животного и роботного простора, односно програм „''малей синтези”'' хторей бул циль интеґровац уметносц и сучасну архитектуру (Дуранци 2003). Дзекуюци тей програми вибудовани вельочислени нови архитектонски будинки, школи, амбуланти. читальнї, хотел у [[Бачка Тополя|Бачкей Тополї]], Малим Идьошу, Фекетичу оплеменєни зоз фресками, муровима керамичнима композициями, муровима мозаиками и [[Скулпторство|скулптурами]] у просторе, зоз чим витворена повязаносц уметносци и околїска. Учашнїки колониї були уметнїки зоз простора бувшей держави Югославиї, алє и з Мадярскей, [[Польска|Польскей]], Русиї. Векшина уметнїкох була зоз [[Войводина|Войводидни]]. Пременки концепта роботи колониї меняю ше 90-их рокох пре кризу и дружтво, алє колония нє претарговала свою активносц а до єй роботи ше уключовали векше число младих уметнїкох, наставело ше зоз активносцами и организацию виставох. Збирку колониї творя малюнки, ґрафични рисунки и скулптури авторох учашнїкох колониї. Збирка формована зоз подарованима роботами з боку авторох-учашнїкох зоз колонийох а даєдни одкупени од авторох. '''Обєкт Уметнїцкей колониї''' находзи ше на побреж'ю Бачкотопольского озера, на 5 километри оддалєни од городу, зоз прекрасним и еколоґийно значним околїском ''Бетяарскей долїни''. То нєшка простор ''Art Gallery,'' у каштелю нєдалєко од Бачкей Тополлї дзе ше орґанизую вистави попровадзени зоз каталоґами. Дзекуюци проєкту за розвой подобовей уметносци у Бачкей реґиї, у рамикох ИПА - програми прейґгранїчного сотрудзованя, 2014. року реализована реконструкция будинку Уметнїцкей колониї. Будинок розполага зоз осем госцинскима хижами (зоз по двома [[Посцель|посцелями]]), зоз купальню, малу кухньочку, и єдну мултифункцийну салу котра ше може хасновац за преподаваня, вистави, або як єдальня. Од 2018. року обєкт ше хаснує и за туристични наменки. Далєко є од городкей гужви и галайку, на побреж'ю озера, зоз богатим рижнородним рошлїнским и животиньским шветом коло себе, у живописним околїску и окреме є прикладни за орґанизованє уметнїцких колонийох и школи у природи. Колонию можлїве нащивиц по догварки през цали рок. == Литература == * ''Туристична орґанизация општини Бачка Тополя, 2024. рок, б. 14'' == Вонкашня вяза == * [http://www.kulturput.rs/?page_id=571&lang=sr Путеви и културе] * [https://www.youtube.com/watch?v=qDuML4poze0  Likovna kolonija u Bačkoj Topoli | Razglednice | 09.09.2016.] Youtube.com * [https://www.maglocistac.rs/backa-topola/sedam-decenija-backotopolske-umetnicke-kolonije-mala-sinteza-kao-veliko-naslede Sedam decenija bačkotopolske Umetničke kolonije: Mala sinteza kao veliko nasleđe] maglocistac.rs == Референци == <references /> [[Катеґория:Уметносц]] 0kh994agpjn6abavu9vvt4x9eknbil8 0 3314 20252 20243 2026-07-26T15:37:17Z Sveletanka 20 катеґория 20252 wikitext text/x-wiki '''Чова''' (женски род, од мадярского слова ''csova'' - значи чомов слами, факля) то нєвельки ценши колїк коло 50— 80 цм з чомовом [[Слама|слами]] на верху. Така чова була забита, поставена до жеми на полю, найчастейше при [[Драга|драги]], як знак забрани: же нє шлєбодно преходзиц тадзи з кочом або статком, т.є. ґажиц по полю. Тиж чова (колїк) означовала и меджу на лукох и пажицох при мераню парцелох. Тоти чови були ознаки власнїком же би на лукох знали гранїци покац чийо, и же би случайно нє покошели цудзу парцелу понеже на лукох нєт бразди лєбо други ознаки за меджи. Коло тей чови, односно слами хтора була привязана на верху, часто залєтовали оси и правели себе гнїздо. == Фразеолоґия == ♦ На полю а и пажицох ше дзеци опоминало: ''Далєй од чови бо вас покусаю оси.'' ♦ За мале дзецко 4-5 роки хторе мудре, гласне и бешедлїве гуторело ше: ''мали чова – нє видзи ше а чує ше''. Ище є мале а справує ше як одроснутше. == Литература == * ''Словнїк руского народного язика II О-Я'', Нови Сад 2017 [[Катеґория:Архаизми]] 7kgzh4jor6vc00mjqxi0dumdvu7e30w 14 3315 20251 20246 2026-07-26T15:27:12Z Sveletanka 20 катеґория 20251 wikitext text/x-wiki [[Катеґория:Днї рока]] [[Катеґория:Май]] 796s7hs84jg7zlayuivfanz1np4mar2 14 3316 20247 2026-07-26T12:05:54Z Keresturec 18 Направљена празна страница 20247 wikitext text/x-wiki phoiac9h4m842xq45sp7s6u21eteeq1 14 3317 20249 2026-07-26T13:45:36Z Keresturec 18 Направљена празна страница 20249 wikitext text/x-wiki phoiac9h4m842xq45sp7s6u21eteeq1 14 3318 20272 2026-07-27T10:06:25Z Sveletanka 20 катеґория 20272 wikitext text/x-wiki [[Катеґория:Рошлїни]] l1grjs3n6elelqv3nduqnnvhqp548nq 14 3319 20291 2026-07-27T10:51:45Z Sveletanka 20 катеґория 20291 wikitext text/x-wiki [[Катеґория:Рошлїни]] l1grjs3n6elelqv3nduqnnvhqp548nq 14 3320 20303 2026-07-27T11:43:55Z Sveletanka 20 катеґория 20303 wikitext text/x-wiki [[Катеґория:Рошлїни]] l1grjs3n6elelqv3nduqnnvhqp548nq