Википедия rskwiki https://rsk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8_%D0%B1%D0%BE%D0%BA MediaWiki 1.47.0-wmf.12 first-letter Медий Окреме Розгварка Хаснователь Розгварка зоз хасновательом Википедия Розгварка о Википедиї Файл Розгварка о файлу МедияВики Розгварка о МедияВикию Шаблон Розгварка о шаблону Помоц Розгварка о помоци Катеґория Розгварка о катеґориї TimedText TimedText talk Модул Разговор о модулу Event Event talk 0 1 20315 16281 2026-07-27T18:36:29Z Vlad5250 736 Пременки назвох катеґорийох 20315 wikitext text/x-wiki <!-- ----------Glava---------- --><div style="border:1px solid #cccccc; background: #FFFFF; overflow:hidden; padding:1.0em; -moz-border-radius:0.8em; -webkit-border-radius:0.8em; border-radius:0.8em;"> {|style="width:100%;margin-top:-.7em;" |style="width:46%;"| <div style="float:left; width:0em; height:0em; margin:2.5em 0em 0em -3.5em;">[[Файл:Wikipedia-logo-transparent-cropped.png|275px|link=]]</div> <p style="font-size:150%; font-family:Verdana; color:MediumBlue; margin:0 0 0 2em;">Витайце на Википедиї, шлєбодней енциклопедиї, хтору кажде може ушорйовац !</p><p style="font-size:100%; font-family:Verdana; margin:0 0 0 3.5em;"></p><p style="font-size:100%; font-family:Verdana; margin:0 0 0 3.5em;">То Википедия на [[Панонски руски язик|Панонским руским язику]].</p> <div id="articlecount" style="width:100%; text-align:center; font-size:105%;">У тей хвильки єст <big>'''[[Окреме:Статистика|{{NUMBEROFARTICLES}}]]'''</big> статї написани на руским язику. <br /> <!-- ----------Portali---------- --> |- | colspan="2" style="font-size: 95%; background-color: #FFFFFF; text-align: center; border-top: 1px solid #FFFFFF; margin: 0; padding: 0;" | |- | colspan="2" style="font-size: 95%; background-color: #FFFFFF; text-align: center; border-top: 1px solid #FFFFFF; margin: 0; padding: 0;" |<p>[[Файл:P linguistics.svg|25px|frameless]] [[:Category:Линґвистика|Линґвистика]] [[Файл:P author.svg|25px|frameless]] [[:Category:Литература|Литература]] [[Файл:P religion world.svg|25px|frameless]] [[:Category:Наука|Наука]] [[Файл:P culture.svg|25px|frameless]] [[:Category:Култура|Култура]] [[Файл:P globe.svg|25px|frameless]] [[:Category:Держави|Жеми]] [[Файл:P sociology.svg|25px|frameless]] [[:Category:Руски язик|Руски/Русински]] [[Файл:P biology.svg|25px|frameless]] [[:Category:Биолоґия|Биолоґия]] [[Файл:P history.svg|25px|frameless]] [[:Category:История|История]] [[Файл:P wolf.svg|25px|frameless]] [[:Category:Уметносц|Уметносц]] [[Файл:P bridge.svg|25px|frameless]] [[:Category:Инжинєринґ|Инжинєринґ]] [[Файл:P medicine.svg|25px|frameless]] [[:Category:Спорт|Спорт]]</p> |}<noinclude></noinclude> {|style="border-spacing:2px;margin:0px -2px" |class="MainPageBG" style="width:50%;border:1.5px solid #cedff2;background-color:#FFFFFF;vertical-align:top; -moz-border-radius:10px"|<div style="margin: 0px 0px 0px 0px; text-align: left;"> {| width="100%" cellpadding="2" cellspacing="5" style="vertical-align:top; background-color:#FFFFFF; -moz-border-radius:10px" <div style="margin-bottom:10px;"> <div style="background-color:#FCFCFC; border:1px solid #FCFCFC; font-weight:bold; text-align:center;"> [[Файл:Emoji u2b50.svg|left|29px]] Визначена статя </div> </div> |- | style="font-family: sans-serif; font-size: 90%; -moz-border-radius:10px" | {{Визначена статя}}<span style="float:right; font-family:Verdana, Arial, Helvetica, sans-serif; font-size: 90%; padding:0 .5em 0 2em;"> |} |class="MainPageBG" style="width:50%;border:1.5px solid #cedff2;background-color:#FFFFFF;vertical-align:top;color:#000; -moz-border-radius:10px"|<div style="margin: 1px 0px 0px 0px; text-align: left; -moz-border-radius:10px"> {| width="100%" cellpadding="2" cellspacing="3" style="vertical-align: top; background-color:#FFFFFF; -moz-border-radius:10px;" |- <div style="margin-bottom:10px;"> <div style="background-color:#FCFCFC; border:1px solid #FCFCFC; font-weight:bold; text-align:center;"> [[Файл:Emoji u1f524.svg|left|29px]] О Википедиї </div> </div> |- |{{О Википедиї}} |} |- |style="font-size:0.6em;line-height:0.6em"|&nbsp; |- | valign="top"| <!-------> |- <!-------> {|style="border-spacing:2px;margin:0px -2px" |class="MainPageBG" style="width:50%;border:1.5px solid #CEDFF2;background-color:#FFFFFF;vertical-align:top; -moz-border-radius:10px"|<div style="margin: 0px 0px 0px 0px; text-align: left;"> {| width="100%" cellpadding="2" cellspacing="5" style="vertical-align:top; background-color:#FFFFFF; -moz-border-radius:10px" <div style="margin-bottom:10px;"> <div style="background-color:#FCFCFC; border:1px solid #FCFCFC; font-weight:bold; text-align:center;"> [[Файл:Emoji u1f4f7.svg|left|29px]] Слика дня </div> </div> |- | style="font-family: sans-serif; font-size: 90%; -moz-border-radius:10px" | {{Слика дня}}<span style="float:right; font-family:Verdana, Arial, Helvetica, sans-serif; font-size: 90%; padding:0 .5em 0 2em;"> |} |class="MainPageBG" style="width:50%;border:1.5px solid #CEDFF2;background-color:#FFFFFF;vertical-align:top;color:#000; -moz-border-radius:10px"|<div style="margin: 1px 0px 0px 0px; text-align: left; -moz-border-radius:10px"> {| width="100%" cellpadding="2" cellspacing="3" style="vertical-align: top; background-color:#FFFFFF; -moz-border-radius:10px;" |- <div style="margin-bottom:10px;"> <div style="background-color:#FCFCFC; border:1px solid #FCFCFC; font-weight:bold; text-align:center;"> [[Файл:Emoji u23f0.svg|left|30px]] Чи сце знали же? </div> </div> |- |{{Чи сце знали же}} |} |- |style="font-size:0.6em;line-height:0.6em"|&nbsp; |- | valign="top"| </div> |} <!-- other Wikimedia projects --> <div style="width:100%; margin: 0 auto 0 auto"> <div style="background-color:#FCFCFC; border:1px solid #CEDFF2; font-weight:bold; text-align:center;"> [[Файл:Emoji u1f30d.svg|left|29px]] <div class="plainlinks" style="text-align: center">[https://meta.wikimedia.org/wiki/List_of_Wikipedias Опатри комплетни список википедийох]</div> </div> </div> 2155svq2upq6qnra09mag9io2gwynmf 0 50 20358 16769 2026-07-28T09:45:41Z Sveletanka 20 корекция 20358 wikitext text/x-wiki {| class="wikitable" align=right width=300px |+ ! colspan="2" |<big>Барвенок</big> |- | colspan="2" | [[Файл:Vinca minor, 2020-03-29, Beechview, 04.jpg|300x300px|alt=Barvenok|thumb|center]] |- ! colspan="2" |[[Таксономия (биолоґия)|Наукова класификация]] |- |'''Царство:''' |Plantae |- |'''(нєранґоване):''' |Angiosperms |- |'''(нєранґоване):''' |Eudicots |- |'''(нєранґоване):''' |Asterids |- |'''Ряд:''' |Gentianales |- |'''Фамилия:''' |Apocynaceae |- |'''Род:''' |''Vinca'' |- |'''Файта:''' |''V. minor'' |- ! colspan="2" |[[Биномна номенклатура|Биномне мено]] |- | colspan="2" |<div style="text-align: center;"><b>''Vinca minor''</b> [[Карл фон Лине|Linnaeus]] |} [[Файл:Barvenok.jpg|307x307px|thumb|Венок - архаїчни (стари) елемент рускей свадзби, наменєни є млодей а прави ше зоз барвенку або [[ґузбанок|ґузбанку]] на [[Розберанки|розберанкох]] .]] '''Барвенок''' и '''барвинок''' (лат. Vinca mijor, серб. зимзелен, љупчац, поль. barwinek, слц. barvienok, укр. барвінок, рсй. барвинок прейґ нєм. Beerwinck; у нашим язику частейша форма барвенок, под уплївом словох венок, венєц, венчик) - то лїсцаста тирваца рошлїна (перена) хтора ма лилово або белави квитки и вичножелєни лїсца. Тота рошлїна пре свойо лїсточка постала символ безсмертельносци. Скорей ше ю тримало як символ нєвиносци и чесноти. Прето ше у нашим народзе вило венчик и [[Покрейтка|покрейтку]] з бервенку (оп. покрейтка). Окрем того, барвенок означує и вичне приятельство. У християнскей релиґиї и иконоґрафиї барвенок представя нєвине страданє Исуса Христа. == Опис рошлїни == Барвенок вецейрочна рошлїна хтора може нароснуц и до 15-20 центи. Найлєпше рошнє на влажней жеми, алє ю мож найсц и на дакус сухшим терену. Спада до нїзких рошлїнох. Барвенок мож найсц у лєсох и на пажицох, звичайно коло черякох и древох. '''Лїсца''' цмей желєней [[фарба|фарби]] цали рок. Широки су 2,5-3 и длугоки 4 центи и маю правилну форму. Рубци им гладки. '''Хаснованє лїсцох''': лїсцe ше хаснує у народней медицина як горке средство за моцнєнє орґанизма, чисци [[Кревово ґрупи|крев]] и помага у вилучованю чкодлївих материйох з орґанизма. Тиж так, осушени и зомлєти лїсца хасную ше як присмачку. Лїсца (<i>Vincae minoris folium</i>) ше хаснує тиж так и за доставанє семисинтетичного деривату винкамину хтори ше хаснує за правенє препаратох за лїченє завадзаньох у кревоцеку мозґу. Винкамин уплївує на кревни [[прицисок]], так же го знїжує. '''Квиток''' барвенку лиловей або белавей фарби. Квитнє концом лєта и длугоки є коло єден цент. Ма пейц коруново лїстки и приємно пахнє. И квиток, як и други часци рошлїни, ма лїковити прикмети, та ше го хаснує у медицини. '''Стебло и корень:''' стебло колєнкасте або члєнковите, длугоке медзи 10 и 20 центи. Малого є обсягу и лєгко ше зогина. Стебло дакус блядше як лїсца. Корень дакус менши, найчастейше длугоки коло 7 центи. '''Плод''' представяю 2 ролькасти, на верху закончисцени мещки и барз су мали, та их нє мож лєгко обачиц. Длугоки су 1,5-2,5 центи. Нашенька длугоки 6-9 милиметри, ролькасти, кафовкави и по поверхносци нєровни. '''Активни материї:''' барвенок ма вецей як 50 алкалоїди, спомедзи хторих найзначнєйши индолни, а медзи нїма найважнєйши винкамин. Тиж так ма танини, флавоноиди, гетерозиди и витамин Ц.  '''Розширеносц:''' барвенку єст найвецей у южней и штреднєй Европи, як и у Малей Азиї, алє є части украс и у наших заградкох. == Ґалерия == <gallery> Файл:Vinca minor patch MN 2007.JPG|Vinca Minor Файл:Vinca minor in Latvia.jpg|Барвенок квитнє Файл:Vinca minor 'Argenteovariegata' Barwinek pospolity 2017-10-15 01.jpg|Cv. 'Argenteovariegata' Файл:Vinca major-minor margins.jpg|Барвенок, лїсце Файл:Starr-070621-7426-Vinca major-habit-Oluolu Rd Kula-Maui (24262931373).jpg|Барвенок Файл:Starr-010419-0051-Vinca major-habit-Kula-Maui (24164465049).jpg Файл:Starr-010419-0053-Vinca major-flowers-Kula-Maui (24423951232).jpg Файл:Starr-110331-4331-Vinca major-flowers and leaves-Shibuya Farm Kula-Maui (24450916074).jpg </gallery> == Литература == * Руско-сербски словнїк, ''Филозофски факултет, Одсек за русинистику,'' Нови Сад 2010, б. 46 * Словнїк руского народного язика, А – Н, ''Филозофски факултет, Одсек за русинистику,'' Нови Сад 2017, б. 48 * Оксана Тимко Дїтко, Назви рошлїнох и животиньох у руским язику, Вуковар 2016, б. 39, 61, 62 == Вонкашнї вязи == * [https://sh.wikipedia.org/wiki/Zimzelen Zimzelen], sh.wikipedia.org * [https://bonapeti.rs/n-110730-Zimzelen#google_vignette Zimzelen,] bonapeti.rs * [https://biosan.rs/katalog-vrtnog-bilja/velika-zimzelen/ VELIKA ZIMZELEN,] biosan.rs * [https://www.youtube.com/watch?v=--x8iALkuAg ''Ей, найкрасши венок кед у нїм барвенок''] , У виводзеню членох Дома култури Руски Керестур, ''youtube.com'' [[Катеґория:Лїковити рошлїни]] [[Катеґория:Квеце]] lah2pppb5qown9ql2cr03djulqzl6uc 0 60 20331 20298 2026-07-28T07:44:34Z Sveletanka 20 катеґория 20331 wikitext text/x-wiki {| class="wikitable" align=right width=300px |+ ! colspan="2" |Бишалма |- | colspan="2" |[[Файл:Cydonia.jpg|center|230px]]<div style="text-align: center;">Грушкасти бишалми [[Файл:Fleurs-et-feuilles-de-cognassier.jpg|center|230px]]<div style="text-align: center;">Бишалмово квитки |- ! colspan="2" |[[Таксономия (биолоґия)|Наукова класификация]] |- |'''Царство:''' '''Кладус:''' '''Кладус:''' '''Кладус:''' '''Кладус:''' '''Шор:''' '''Фамелия:''' '''Род:''' '''Файта:''' |Plantae Tracheophytes Angiospermae Eudicotidae Rosids Rosales Rosaceae ''Cydonia'' ''C. oblonga'' |- ! colspan="2" |[[Биномна номенклатура|Биномне мено]] |- | colspan="2" |<div style="text-align: center;">''Cydonia oblonga'' |} '''Бишалма''' (''Cydonia oblonga'') то єдина файта з роду ''Cydonia'' (Maloideae, Rosaceae). Єй ботаничне мено походзи од греческого варошу Kydonia (нєшка Хания) на сиверозаходзе острова Крита. У Єрмениї и Ирану бишалму мож найсц у природи. == Опис == Стебло бишалми то од 4 по 6 m високе древо хторе мож найсц у Азиї и Европи. Квитнє у маю и юнию и ма били або покус целовкасти квитки. Лїсточка квитка длуги медзи 2 и 5 cm. Понеже ше у цеплєйшох крайох лєпше чувствує, култивує ше найчастейше у винїцарским окруженю. Плод бишалми подобни плоду яблука або [[грушкa|грушки]]. З бишалми мож пририхтац компот, желеа як и юшки. Бишалми ше часто садзи у подножю древа грушки и других високих [[овоц|овоцових]] древох и род приноша после 4 до 8 рокох. Розмножованє з помоцу пелцера и зоз крижаньом ше удава лєм дзекеди. [[Файл:Champion_quince.jpg|370x370px|left|alt=Плод бишалми|thumb|Плод бишалми]] == Плод == Плод бишалми ма у себе надосц витамину Ц, потим калиюму, натриюму, цинка, желєза, бакру, манґану, пектину и други орґански и нєорґански квашнїни. Нашенє бишалми ма розлични млязґи, олєї як и отровни циянид ґликозид (Cyanid-Glykosid). == Символика, Митолоґия == Бишалму ше трима за символ любови, щесца, плодносци, мудросци, красоти, постояносци и нєпреходносци. У античних леґендох, зоз бишалму богове одредзовали судьби. Вона була плод Афродити и Ґаї. Парис ю придал Афродити як найкрасшей од шицких богиньох. == Состав == Бишалма ма коло 20% млязґи, пектину, коло 8% цукру, коло 1% яблуковей квашнїни, 15% масного олєю, амиґдалина (0.5%), емулзина, протида и танина. == Хаснованє == Хаснує ше як млязґаве средство за виробок емулзийох и микстурох процив кашлю, як вода за облоги, процив опеклїнох, за козметику и у индустриї. Нєшка шє ю, без причинох, хаснує вельо менєй як цо то було давно. Греки и Римянє барз ценєли бишалму як благе средство процив преганячки (танин и млязґа). Присутна цияноводонїчна квашнїна у нашеню ма дїйство як локални анестетик. Кед ше за виробок млязґи похаснує помлєте нашенє у нїм може буц нательо тей квашнїни же ше можу зявиц и случаї тровеня. Прето млязґу треба правиц зоз цалим нашеньом кед ше нє жада источасне дїйство млязґи и цияноводонїчней квашнїни. [[Файл:Quitte_Cydonia_oblonga-2.jpg|276x276px|alt=Плоди бишалми хтори сподабу на яблуко.|thumb|Плоди бишалми хтори сподабу на яблуко]] Зоз бишалмових маґочкох ше продукую лїки на исти способ як и зоз нашеня менти. === Юшка зоз бишалми === Служи як приємни и лїковити напиток хтори ошвижує и моцнї шлїжацу скорочку устох, жалудка и черевох. На Заходзе ше дава дзецом процив допитих и длуготирвацих преганячкох. Юшку ше прави з цадзеньом и струганьом узретих и здравих бишалмох. Фабрики юшкох правя мутну и бистру юшку. == Продукция бишалмох == {| class="wikitable" |+ ! colspan="2" |Дзешец найвекши продукователє у 2012. року |- !Держава !Продукция (у тонох) |- |Турска |135.406 |- |Китай |125.000 |- |Узбекистан |89.000 |- |Мароко |46.000 |- |Иран |36.500 |- |Арґентина |27.500 |- |Азербейджан |27.140 |- |Шпания |14.000 |- |Сербия |10.795 |- |Алжир |10.516 |- !Швет !696.532 |} [[Файл:2012quince.png|мини|400px|center|]]<div style="text-align: center;">Продукция бишалмох у 2012. року [[Катеґория:Рошлїни]] [[Катеґория:Овоц]] [[Катеґория:Пожива]] [[Катеґория:Древа]] [[Катеґория:Черяки]] mawttmuaaydvl2p5hljlegpe63iqkha 0 195 20334 15496 2026-07-28T07:47:40Z Sveletanka 20 катеґория 20334 wikitext text/x-wiki {| class="wikitable" align=right width=300px |+ ! colspan="2" |<big>Капуста</big> |- | colspan="2" |[[Файл:Cabbage_and_cross_section_on_white.jpg|center|270px]] |- ! colspan="2" |[[Таксономия (биолоґия)|Наукова класификация]] |- |'''Царство:''' |Plantae |- |'''Дивизия:''' |Plantae |- |'''Класа:''' |Magnoliopsida |- |'''Ряд:''' |Brassicales |- |'''Фамилия:''' |Brassicaceae |- |'''Род:''' |''Brassica'' |- |'''Файта:''' |''B. oleracea'' |- ! colspan="2" |[[Биномна номенклатура|Биномне мено]] |- | colspan="2" |<div style="text-align: center;">''Brassica oleracea'' [[Карл фон Лине|Linnaeus]] |} '''Капуста''' (лат. ''Brassica oleracea'' var. ''capitata'') дворочна, култивована, лїсцаста рошлїна хтора представя важну желєняву у чловековим костираню. Настала зоз селекцию дзивей капусти у длугим часовим периодзе. Коло [[Кромпля|кромплї]], пасулї и паприґи спада медзи найважнєйши файти у нас, а трима ше ю за народни тунї [[пожива|поживови]] артикл. Є ше ю на швижо як шалату, як вариво, а служи и за квашенє – гоч гобльовану, гоч як крижалки за правенє сарми. == Опис == Капуста дворочна або вецейрочна лїсцаста рошлїна. У першим року ше формує главка хтора ма скрацене стебелко, зоз хторого виходза велї вельки груби лїсца. Шлїдуюцого року ше розвива стебло високе и до два метери. Споднї лїсца на стебелку широки, облапяю стебелко, а верхнї длуговасти и шедзаци. Квитки ґруповани до верхнїх розтрешених ґириздох. Коренково лїсцочка жовтей [[фарба|фарби]] и квитню од априла до мая. == Сорти == Спрам длужини веґетациї, єст вчасни сорти (100-115 днї), штреднї (115-125) и позни (вецей як 125). Барз квалитетна, з твардима главками, стара сорта цо найпознатша у [[Войводина|Войводини]] то футожска капуста. Єй веґетацийни период тирва 140-150 [[дзень|днї]], зрезує ше ю вєшенї кед главки тварди, алє ше зрезованє муши закончиц пред моцнима мразами. Єст и украсна капуста хтору ше хова у черепох або у заградки як квеце. Найчастейше є лиловей є фарби, мишане з билима и белавкастима бренованима лїсцами. Може прежимовац вонка, нє змаржнє и приємни є украс цалу жиму. == Енерґетска и нутритивна вредносц == Капуста желєнява високей биолоґийней и нїзкей калорийней вредносци (24 kcal/100 g), а просеково ма: 92,52% води; 1,21% бильчки; 0,18% масци и 2,3% диєтетски влакна. Найвецей заступени: витамин Ц (42 mg/100 g) и бета-каротен (провитамин витамину A), а потим шлїдза минерали: калиюм, желєзо, маґнезиюм, сумпор и бакар. Количества натриюму мали, та добре одношенє калциюму и фосфору обезпечує максималне вихасновйованє калциюму у орґанизме. [[Файл:Wei%C3%9Fkohl_Brassica_oleracea_var._capitata_2011.JPG|right|270px]] == Лїковитосц == Доказане же зоз соком швижей капусти мож успишнє лїчиц вред на жалудку и запалєнє грубого черева. З капусту ше до орґанизму уноши найактивнєйши елементи за отримованє биолоґийней ровноваги орґанизма и за одбрану орґанизма од рижних хоротох. Богата є з целулозу хтора злєпшує претровйованє, добре дїйствує на зарастанє ранох и превентивно помага при прехлади и кашлю. Новши виглєдованя указую же порядне хаснованє желєняви з фамилиї капустових хрошлїнох може буц окреме ефикасне у зменшаню ризику од зявеня рака. Компоненти за хтори ше трима же су „одвичательни“ за таке дїйствованє желєняви то фитохемикалиї (биолоґийно активни рошлїнски єдинєня хтори у сотруднїцтве з витаминами и минералами добре дїйствую на здравє). Вони маю защитне дїйствованє так же утвердзую и злєпшую одбранєбни механїзми у орґанизме. Кед ше капусту длуго вари, обачлїво ше зменшує єй нутритивна вредносц. Же би ше зопарло вельке траценє драгоциних состойкох при вареню, капусту треба положиц до врацей, место до жимней води. Капуста драгоцени поживовови артикл пре тартронску квашнїну хтора спомалшує претворйованє цукру и других угльових гидратох до масци. Прето є добра за зменшанє тїлесней чежини. == Литература == * Енциклопедия Нового Саду 12, КОС -ЛЕР, Нови Сад 1999, б. 198 * Оксана Тимко Дїтко, Назви рошлїнох и животиньох у руским язику, Вуковар 2016, б. 51, 61, 62 * == Вонкашнї вязи == * [https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%83%D0%BF%D1%83%D1%81 Купус], Википедија на српском језику [[Катеґория:Пожива]] [[Катеґория:Желєнява]] 6mpnebu87j2wa2t0zsiv323anu86b7g 0 220 20337 15497 2026-07-28T08:07:11Z Sveletanka 20 20337 wikitext text/x-wiki {| class="wikitable" align="right" width="300px" align: |+ ! colspan="2" |Кромпля |- | colspan="2" |[[Файл:Patates.jpg|center|270px]] |- ! colspan="2" |[[Таксономия (биолоґия)|Наукова класификация]] |- |'''Царство''' |Plantae |- |'''Кладус''' |Tracheophytes |- |'''Кладус''' |Tracheophytes |- |'''Кладус''' |Asterids |- |'''Ряд''' |Solanales |- |'''Фамилия''' |Solanaceae |- |'''Род''' |''Solanum'' |- |'''Файта''' |''S. tuberosum'' |- ! colspan="2" |[[Биномна номенклатура|Биномне мено]] |- | colspan="2" |<div style="text-align: center;">''Solanum tuberosum'' [[Карл фон Лине|Linnaeus]] |} '''Кромпля''' (лат. ''Solanum tuberosum'' L.) – у українских бешедох коло кромпля єст и кромплї, вост. слц. ''krompl'i.'' У своєй основи ма нєм. Grundbrine (жемово грушки), хторе у нємецких диялектох звучи як krumpirne, krumpir. Слово найскорей пожичене прейґ мадярского krumpli (исте). Кромплї найрозширенша [[желєнява]] у нас и, коло [[капуста|капусти]] и пасулї, спада медзи основни животни артикли як цо [[хлєб]], млєко и месо. [[Златица]] (хробачок - инсект) єден од чкодлївцох на кромпльох, може огрисц над’жемни часци тей рошлїни и на таки способ кромпля остава без гомольох. == Походзенє == Историйни записи шведоча же Шпанци як колонизаторе Южней Америки нашли кромплї у Перуу. Природни бивальнїк им у Андох Перуа и Боливиї, на висини прейґ 4.000 [[Метер|метери]]. Зоз Шпаниї кромплї пренєшени до Италиї, Белґиї, Нємецкей, Австриї и Французкей. Монахи з фрушкогорских манастирох заслужни за преношенє кромпльох по Сербиї – перше до манастира Благовищеня у чачанским краю, под гору Єлицу, а оталь ше тота желенява далєй ширела. == Ботанични опис рошлїни == [[Файл:-365_potato_flower_%2827700158205%29.jpg|right|220px|alt=Кромпльов квиток|thumb|Кромпльов квиток]] Кромпля вецейрочна лїсцаста рошнїна висока коло єден метер, животней форми ґеофита - ма под'жемне стебло. На ризому єст велї столони на хторих ше формую гомолї. Лїсца пиркасто подзелєни. Поставени су зменююцо. [[Фарба]] квитку варира од билей по целовкасту и лиловкасту, зоз барз жовтима прашнїками хтори зроснути з основу венчика, а антери им медзи собу припити. Квети иншак актиноморфни, поставени су терминално и ґруповани до цимозних ґириздочкох. И венчик и погарик маю по пейц лїсточка, з тим же фарбу квитку дава венчик хтори ишак симпентални. Прашнїки з антерами хтори ше отвераю на верху маю два пори, а плоднїк двооки. Слупчок плоднїку длугши од прашнїкох. Квитнє од юния до авґуста. Опращкованє у векшини случайох вонкашнє (з инсектами, витром). Енерґетска вредносц кромпльох 130 kcal Протеїни: 2,36 g Угльово гидрати: 28,7g Влакна: 0,4 g Масци: 0,19 g Цукер: 0,1 g Кромплї маю 87 калориї на 100 ґрами. == Поживна вредносц == Млади кромплї на яр и у перших дньох лєта обезпечую вельку часц енерґетских потребох чловека пре богатство скробу (крохмалю), протеїнох и витамину Ц. Маю у себе важни минерали, та прето їх нутритивна вредносц наглашена. Кромплї подмирюю орґанизем зоз найменєй 60% потребним количеством витамину Ц. Дзепоєдни продукователє заградкових рошлїнох садза и сладки кромплї (Ipomea batatas), хтори богати зоз суху материю (до 30%), угльовима гидратами, окреме з цукром, та маю векшу енерґетску вредносц. Єст били кромплї хтори ше при вареню розваря, и червени – хтори ше нє розпадую. == Хаснованє == Кромплї ше є як прилог ґу месу, та можу буц варени на пире, варени як кромльова шалата, пражени на масци або олєю на помфрит, печени на тепши або печени на лупу. Термично обробени кромплї ше поджами, та ше вец можу пражиц як кромплянїки або вариц як ґомбовци зоз шлївками. [[Файл:Terpomoj_en_Merkato_en_Tuluzo.jpg|center|420px|thumb]] == Литература == * Енциклопедия Нового Саду 12, КОС – ЛЕР, Нови Сад 1999, б. 101 * Оксана Тимко Дїтко, Назви рошлїнох и животиньох у руским язику, Вуковар 2016, б. 52, 64 == Вонкашнї вязи == * [https://fittproteam.com/krompir-kalorije-nutritivna-vrednost-i-uticaj-na-zdravlje/ Krompir – kalorije, nutritivna vrednost i uticaj na zdravlje], Fittproteam.com * [http://www.potatomuseum.com/ Музей кромпльох] * [https://sr.wikipedia.org/sr-ec/%D0%9A%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%BF%D0%B8%D1%80 Кромпир], Википедија на српском језику [[Катеґория:Пожива]] [[Катеґория:Желєнява]] mlgsylmdunuuad0p5ii4moz5541l11w 0 224 20306 9635 2026-07-27T12:05:56Z Sveletanka 20 20306 wikitext text/x-wiki {| class="wikitable" align=right width=300px |+ ! colspan="2" |<big>Куколь</big> |- | colspan="2"|[[Файл:Agrostemma_githago_120605.jpg|alt=Agrostemmagithago |center|300px]] |- ! colspan="2" |[[Таксономия (биолоґия)|Наукова класификация]] |- |'''Царство:''' '''(нєранґоване):''' '''(нєранґоване):''' '''Ряд:''' '''Фамилия:''' '''Род:''' '''Файта:''' |''Plantae Angiosperms'' ''Core eudicots'' ''Caryophyllales'' ''Caryophyllaceae'' ''Agrostemma'' ''A. Githago'' |- ! colspan="2" |[[Биномна номенклатура|Биномне мено]] |- | colspan="2" |<div style="text-align: center;">''Agrostemma githago'' [[Карл фон Лине|L. ]] |} '''Куколь''' (лат. ''Agrostemma githago'' – общеславянска назва, од псл. ''*kǫkolь:'' поль. ''kąkol polny'', укр. ''кукіль звичайний'', слц. ''kúkoľ poľný'', чес. ''koukol polní'') то єднорочна лїсцаста рошлїна з фамилиї гвоздзикох (''Caryophyllaceae''). ==Опис рошлїни == Стебелко куколю просте, оброснуте з мохотку, у верхнєй часци розконарене и нарошнє до 100 центи. Лїсца иду процивнє єдно од другого, ланцасти су, блядожелєни и мохоткави. Квитки поєдинєчни и вельки. Квитню од юния до септембра. Плод длуговаста капсула у хторей єст покруткасте нашенко чарней [[фарба|фарби]]. Рошлїна през рок створи 100-600 нашенька хтори виключкаю истого року и затримую ключкавосц даскельо роки. Кед виключкаю вєшенї, створя лїсцову розету закриту з мохотками же би були одпорни на мраз и нїзки [[температура|температури]]. ==Бивальнїк == Куколь розширени по цалей Европи. У прешлосци часто сходзел на польопривредней жеми, алє нєшка постал ридка рошлїна. У велїх европских жемох є положени на Червену лїстину флори. ==Етимолоґия== Латинска назва роду ''Agrostemma'' значи «польски венєц». Походзи од греческих словох ἀγρός - агрóс  цо значи «польо» и στέμμα - стéмма «венєц», прето же куколь найчастейше роснул на полю и хасновало ше го за плєценє венцох. У народзе ше гвари же ''у каждим жице єст куколю'' (превжате зоз сербского язика), цо одвитує нашому вислову – ''у каждим роду єст смроду''. ==Хаснованє== Кукољ отровна рошлїна, окреме його нашенє у хторим ше находзи saponin gitagin. У прешлосци трованя були части, алє нєшка пре сучасни [[орудиє|польопривредни машини]] хтори го знїщую, того вецей нєт. Симптоми трованя були поврацанє, преганячка, круценє у глави, пошвидшани пулс, а у чежших случайох очежане диханє. Рошнє у жице, а кед ше го зомелє вєдно зоз житом, мука достанє белавкасту фарбу, постанє подлого квалитету, ма горки смак и чкодлїва є. На полю куколь нє чкодлїва рошлїна. Стимулує роснуце кореня рижних културох (жита, сої, [[кукурица|кукурици]], цукровей цвикли, слунечнїку), зоз чим вец уплївує на звекшанє урожайох. Куколь тиж уплївує на количество и сладкосц [[овоц]]и (яблуко, [[Грушкa|грушка]], шлївка, [[малина]], грозно): плоди поставаю векши, маю вецей цукру и витамину Ц. Єст препарати хтори з куколю екстрктую и хасную як гормон роснуца (аґростемин). ==Литература == * Оксана Тимко Дїтко, ''Назви рошлїнох и животиньох у руским язику,'' Вуковар 2016, б. 27, 60 * ''Руско-сербски словнїк,'' Филозофски факултет, Одсек за русинистику, Нови Сад 2010, б. 351 * ''Словнїк руского народного язика I, А – Н,'' Филозофски факултет, Одсек за русинистику, Нови Сад 2017, б. 653 ==Вонкашнї вязи == * [https://sr.wikipedia.org/wiki/Kukolj_(biljka) Kukolj (biljka),] Википедија на српском језику, sr.wikipedia.org * [https://sr.wikipedia.org/sr-ec/Kukolj_(biljka) Kukolj (biljka)] [[Катеґория:Коров]] [[Катеґория:Квеце]] 75fhicrebgpo8khvigivdw0ao2yiymu 0 250 20345 15958 2026-07-28T08:33:21Z Sveletanka 20 20345 wikitext text/x-wiki {| class="wikitable" align=right width=300px |+ ! colspan="2" |Лєн |- | colspan="2" |[[Файл:Linum_usitatissimum_-_K%C3%B6hler%E2%80%93s_Medizinal-Pflanzen-088.jpg|alt=Лєн|center|301x301px]] |- ! colspan="2" |[[Таксономия (биолоґия)|Наукова класификация]] |- |Царство: |Plantae |- |Дивизия: |Magnoliophyta |- |Класа: |Magnoliopsida |- |Ряд: |Malpighiales |- |Фамилия: |Linaceae |- |Род: |''Linum'' |- |Файта: |'''''L. usitatissimum''''' |- ! colspan="2" |[[Биномна номенклатура|Двойна назва]] |- ! colspan="2" |'''''Linum usitatissimum''''' |- | colspan="2" | [[Карл фон Лине|Linnaeus]] |} '''Лєн''' (lat. ''Linum usitatissimum'') єднорочна або дворочна лїсцаста рошлїна з кратким вреценастим кореньом. == Опис рошлїни == Стебелко лєну високе (30-80 cm), вертикалне, округле, без власкох, оброснуте з лїсцами, у верхнєй часци розконарене. Лїсца зменююцо розпоредзени, ланцетасти, длугоки 2-3 cm, широки 2-4 mm, без мохотки, желєни або шивожелєни. Лїсточка закончисцени, з основу хтора зужена до конарчка. Плод лабдаста капсула з вельким числом нашеня, 6-8 mm длугока. Нашенє до 5 mm длугоке, до 2 mm широке, скляпчисцене, з єдного боку заокруглєне, а з другого зужене. Блядей кафовей [[фарба|фарби]] є, млязґавого и олєястого смаку кед ше го закуши, без паху. Квитки на верху стебелка з длугокима конарчками и находза ше у цимозних ґириздочкох. Погарик и коруна маю по пейц лїсцочка, коруново блядобелави, целовкасти або лиловкасти, на верху заокруглєни, а ґу основи клїнкасто зужени и жовкасти. Лєн квитнє од юния до авґуста. == Роснуце == Як самошейка рошнє по польох, коло драгох, по рубцох у лєсох. То часта рошлїна, розширена од ровнїнских до алпских подручох. Хова ше го на плодней жеми умереного климату, дзе вимага досц води. Лєн ше коши, жнє або тарга, а нашенє ше видвоює з млаценьом. Масни олєй ше достава з цадзеньом узретого нашеня. == Хаснованє == Нашенє лєну єдно з найважнєйших жридлох сушацих олєйох. Олєю у нашеню єст од 32% до 43% и хаснує ше углавним за правенє фарбох, лаґох, мегких мидлох и друкарских фарбох. Сучасни синтетични подлоги на жем ше прави зоз пластичних полимерох спомедзи хторих ше велї нєшка достава з нашеня лєну. Лєнов олєй ше хаснує и за правенє дзепоєдних фармацеутских препаратох, а остатки после цадзеня олєю ше хаснує як статкову покарму у хторей єст вельо бильчки. Лєново влакна барз моцни, тварди и розцагуюци. Хаснує ше их за виробок лєнового платна, цвернох, квалитетного паперу и изолацийних материялох. == Историят == Лєн бул дараз найважнєйша текстилна рошлїна, а нєшка є по значносци такой после памуку. Пестовали го и нашо людзе, аж є ошпивани и у шпиванки: ''Жало дзивче, жало лєн, седем бразди єден [[дзень]].'' == Хаснованє у медицини == У народней медицини лєн ше хаснує як благе средство процив проблемох у орґанох за претровйованє, за лїченє шлїжацих скорочкох у устох, жалудку и черевох. Тиж познате же лєнов олєй благотворни при опеклїнох. У войни ше вояком хтори були опечени од руцача пламеня кладло облоги з лєновим олєйом. З лєнового нашеня ше прави и ориєнталну лакотку: четен-алву. [[Файл:Flax_seeds.jpg|320x320px|right|thumb|Нашенє лєна]] == Нутритивни вредносци == Нашенє и олєй лєну маю велї субстанциї пре хтори би их требало уключиц до костираня. Воно єдно з найбогатших рошлїнских жридлох oмеґа-3 масних квашнїнох хтори єст вецей як 50%. Єст два типи лєнового нашеня: кафовей и жовтей (златней) фарби и обидва типи маю подобни нутриционистични прикмети и єднаки количества омеґа-3 масних квашнїнох. Найзаступенша з тих квашнїнох есенциялна алфа-линолеїнска квашнїна хтору чловечи орґанизем нє може створиц сам, алє ю муши уношиц з єдзеньом. Лєн одличне жридло тей квашнїни за веґетериянцох хтори нє конзумую риби. Окрем омеґа-3 квашнїнох, нашенє лєну ма и омеґа-6 (линолни) и омеґа-9 (олеїнски) масни квашнїни, високи процент протеїнох, диєтетских влакнох, витаминох Б ґрупи (фолна квашнїна, ниацин, тиамин, пантотенска квашнїна). Тиж так, нашенє барз богате з минералами як цо маґнезиюм, фосфор, цинк и желєзо. == Ґалерия == <gallery> Файл:20121017Sonnenblumenfeld Neulussheim12.jpg|Обични лєн у полю слунєчнїкох Файл:Rad sa vunom 01.jpg|Випредзени лєново влакна Файл:BreakingFlax.jpeg|Виробйованє лєнових влакнох, дакеди Файл:Сычков Трепание-льна.jpg Файл:Breaking flax 3957 Pellavanloukuttajat C.JPG|Ламанє лєна, пред виробок Файл:Сычков Трепание-льна.jpg|Робота зоз лєном... </gallery> == Литература == * ''Енциклопедия Нового Саду 12 (КОС-ЛЕР)'', Нови Сад 1999, б. 269-270 == Вонкашнї вязи == * [https://sh.wikipedia.org/wiki/Lan Lan], Vikipedija na srpskohrvatskom jeziku, 19. avgust 2009. * [https://pharmamedica.rs/fitness-wellness/lan-znacaj-primene-u-medicini-i-ishrani/ Lan kao lek]. Za šta je dobro laneno seme? [[Катеґория:Лїковити рошлїни]] [[Катеґория:Текстилна индустрия]] fsira76fbsu5puo3kpj203yuykn6iav 0 254 20308 15502 2026-07-27T12:10:39Z Sveletanka 20 20308 wikitext text/x-wiki {{Инфорамик | headerstyle = background: yellow | header1 =Малина | label2 = | data2 = [[File:Raspberries (Rubus Idaeus).jpg |thumb|250px]] | header3 = [[Таксономия (биолоґия)|Наукова класификация]] | label4 = Домен | data4 =Eukaryota | label5 = Царство | data5 =Plantae | label6 = Дивизия | data6 =Magnoliophyta | label7 = Ряд | data7 = Rosales | label8 = Фамилия | data8 =Rosaceae | label9 = Подфамилия | data9 = Rosaceae | label10 = Род | data10 =''Rubus'' | label11 = Подрод | data11 = ''Idaeobatus'' }} '''Малина''' (лат. ''Rubus idaeus'' L - общеславянска лексема) - позната и по своєй популарней назви „червене златоˮ, вецейрочна лїсцопадна рошлїна черякастого або получерякастого росту, з вецейрочним кореньом и з єднорочнима и длугокима дворочнима младнїками, хтора спада до фамилиї ружох (Rosaceae), роду Rubus и ма вецей подроди. == Файти малини == '''Европска червена малина''' (Rubus idaeus subsp. vulgatus Arrhen.) черяк хтори рошнє у цалей Европи и сиверозаходней часци Азиї. Младнїки єй углавним церньовити и на нїх ше находза нєпарни лїсца зоз 3 або 5 лїсточками, вайцастей форми. Квитки двополни (гермафродитни), а тлучки висши од прашнїкох або єднаки з нїм. Плод цмочервени видлуженей або лабдастей форми у хторим єст од 20 до 150 бобки з костками. У Сербиї тоту дзиву малину мож найсц на викерчених местох, погоренїскох, горских схилох и поконцу лєсох, при ричкох и потокох. '''Америцка червена малина''' (Rubus idaeus subsp. strigosus Micx.) рошнє у сиверней и штреднєй часци Сиверней Америки и восточней Азиї и єй плод блядочервени и полулабдасти. '''Чарна америцка (чернїцоподобна) малина''' (Rubus occidentalis) рошнє у Сиверней Америки и южней часци Канади, дзе є вецейрочни буйни черяк, а церньово младнїки ше у луку зогинаю и ожилкую ше з верхом. Квитки двополни (гермафродитни), плод тварди, чарни и полулабдасти у хторим єст од 40 до 80 бобки. '''Пурпурна малина''' (Rubus neglectus) рошнє у Сиверней Америки и типични є природни гибрид медзи америцку червену малину и америцку чарну малину. === Состав === У нас ше малини хова по заградох, а у остатнїм чаше и у вельких малинїкох пре смачни плоди. То дробни найчастейше червени бобки у хторих єст азотни материї, лимуновей и яблуковей квашнїни, цукру, витамину Ц, пектину, як и випарлїви пахняци состойки. Ма од 70 до 90% соку хтори барз здрави и приємни. === Опис рошлїни === Корень малини основни веґетативни вецейрочни орґан хтори утвердзує рошлїну и рошнє з верхом до жеми. Ма улогу уцицовац зоз жеми воду и минерални розпученїни и одводзиц их до стебла. Служи за чуванє орґанских материйох и за веґетативне розмножованє. Кореньова система ше пресцера глїбоко до 50 центи и способна є грубнуц и формовац рочнїки. Стебло основни веґетативни орґан на хторим лїсца спирално розпоредзени. З верхом нєогранїчено рошнє у веґетативней сезони. Стебло и лїсце формую младнїк хтори ма два часци: над'жемну и под'жемну. Над'жемни младнїк жиє скоро два роки, а по'жемни вецейрочни и на младих жилох ше формує векше число пупчох хтори даю нови младнїки. На под'жемней часци младнїка ше у веґетативней сезони розвиваю адвентивни коренї. Лїсце основни веґетативни орґан малини хтори ше формує як младнїк на стеблу. Його роснуце огранїчене. Ма од 3 до 5 вайцасти лїсточка. У малиновим лїсцу ше окончує фотосинтеза (синтеза орґанскей материї), диханє (розкладанє орґанскей материї) и транспирация (випарйованє водовей пари). На родних конарчкох, хтори ше розвиваю на дворочних младнїкох, у септембру або октобру формую ше квитково пупча. Малиново квитки позберани до ґириздочкох, хтори ше формую у пазухи на родним конарчку. Єднородни сорти малини починаю квитнуц коло половки мая. Квиток малини двополни (гермафродитни) и ма погарик, венчик, прашнїки и тлучки. Погарк и венчик правя квитков обмоток. Прашнїки у чиїх ше мещкох формую поленово зарна правя персцень коло тлучкох. Малина квитнє дакус длужей - 20 до 25 днї. През рок малина преходзи през вецей фенофази хтори ше повторюю кажди рок, а то: початок роснуца и розвиваня лїсцох; квитнуце; опращкованє и оплодзованє; дозреванє плодох; формованє квиткових пупчох и жимске мированє. === Ґенетика и хемийни состав === Малини лєм диплоїди (2n = 2x = 14), нашлїдзованє як и при других овоцох гетерозиготне, а зявюю ше и форми интеракциї ґенох и плейотрипиї. Лєсова малина чежка од 0,9 до 1,7 ґрами, а плод племенїтей од 1,7 до 8,4 ґрами. Малина медоносна рошлїна: племенїта сорта ма 77,4 - 90,9% води, 9,1 - 22,6% сухей материї, 8,0 - 13,0% розпущуюцей сухей материї. Шицки вєдно цукри єст 3,4 - 6,9%, з чого ґлукоза 1,1 -3,3%, фруктоза 1,3 - 3,4% и сахароза 0,1 - 2,0%. Найвецей єст лимуновей квашнїни, яблуковей, та и силицилней и брамушковей. Витамин Ц заступени од 12,8 - 53,2 одсто, а „pH“ 2,95 - 3,52. [[Файл:Tic-tac-toe berries.jpg|right|thumb|300px|]] === Одпорносц малини на хороти === Малини одпорни на лїсцово уши Amphorophora agathonica Hottes, тори вектор вирусу мозаїку червеней малини. Умерено су чувствительни на спричиньовательох шивого гнїца плоду (Botrytis cinerea), а досц виражену чувствительносц указую на спричиньователя спретосци пупчох и родних конарчкох. == Историят хованя малинох == У Сербиї ше малину почало садзиц 1880. року як украсну заградкову рошлїну. Робна продукция малини у Сербиї почина коло 1920. року, кед ше одредзую малинарски подруча Валєва и Чачку за потреби локалного тарґовища. У другей половки 20. вику Институт за овоцарство у Чачку допринєсол уводзеню нових и квалитетних сортох малини, так же при концу 20. вику водзаци малинарски краї тоти: Ваљевски - Подгорина и Поцерина; Шабацки - Крупань, Лозница и Баїна Башта; Коєрицки - напрям Повлен – Варда; Пожеґски - околїско Пожеґи; Арильски - околїско Ариля; Иванїцки - Иванїца, Каона, Котража и Ґуча; Чачански - Чачак и Каблар з околїском; Кралєвицки - Кралєво и Драґачево з околїском; Лесковацки - брегово-горски край. == Хаснованє == Плоди малини сладко-кваскави, барз смачни, ароматични и лєгко претровююци. Малина десертна [[овоц]], а плод мож хасновац швижи або змарзнути, як и за преробок: сок, сируп, вино, природни ликер, компот, сладке, джем, мармеладу, [[сладоляд]], кандирана овоц, малину у праху и пулпу. Сируп з малинох ше часто додава рижним чечним лїком, окреме тим за дзеци. Осушени малинов плод уходзи до составу овоцових витаминских тейох, вєдно з плодами лєсовей жемней ягоди, боровнїци, дзивей ружи и другей дзивей овоци. У малиновим лїсцу, як и у младих виросткох єст танину, флавониду, витамину Ц и орґански квашнїни, та ше го хаснує процив дияреї и кирвавеня. Ферментоване лїсце приємно пахнє, подобнє китайскей теї. Найчастейше ше го миша з ферментованима чернїцовима, ягодовима, космачковима и рибизловима лїсцами. Лїсце ше практично хаснує лєм у народней медицини за виплокованє устовей глїбки кед запалєна єй шлїжаца скорочка, кед запалєне гарло и при дияреї. Уходзи до составу велїх мишанїнох за лїченє хоротох кардио-васкуларней, жалудково-черевовей системи, менструалних и гормонских поремеценьох и авитаминозох. У остатнїм чаше ше виглєдує дїйствованє малини на малиґни клїтинки. Установене же елаґинска квашнїна, хторей єст досц у малинох, зопера умножованє клїтинкох карциному. Превентивне дїйство ма и плод и тея з малинового лїсца (и другей ягодковей овоци: жемней ягоди и [[Чернїца|чернїци]]). У терапиї малиґних охореньох малини нє лїк и нє можу го заменїц, алє су добра защита од тих хоротох. == Литература == * Енциклопедия Нового Саду 13, ЛЕС – МАП, Нови Сад 1999, б. 269 * Оксана Тимко Дїтко, Назви рошлїнох и животиньох у руским язику, Вуковар 2016, б. 57, 59 == Вонкашнї вязи == * [https://sr.wikipedia.org/sr-ec/%D0%9C%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D0%B0 Малина,] Википедија на српском језику, sr.wikipedia.org [[Катеґория:Овоц]] [[Катеґория:Пожива]] [[Катеґория:Черяки]] 00zf4uehm31wwkdgu5r1ovb6x50z2ua 0 332 20346 9998 2026-07-28T08:37:28Z Sveletanka 20 20346 wikitext text/x-wiki {| class="wikitable" align: align=right width=300px |+ ! colspan="2" |<big>Огурка</big> |- | colspan="2" |[[Файл:ARS_cucumber.jpg|alt=Огурки|center|280px]] <div style="text-align: center;">Огурки |- | colspan="2" |[[Файл:Cucumber BNC.jpg|center|alt=Випатрунок плода огурки|none|230px]]<div style="text-align: center;">Випатрунок плода огурки |- ! colspan="2" |[[Таксономия (биолоґия)|Наукова класификация]] |- |Царство: Кладус: Кладус: Кладус: Кладус: Ряд: Фамилия: Род: Файта: |Plantae Tracheophytes Angiospermae Eudicotidae Rosids Cucurbitales Cucurbitaceae ''Cucumis'' ''C. sativus'' |- ! colspan="2" |[[Биномна номенклатура|Биномне мено]] |- | colspan="2" |<div style="text-align: center;">''C. sativus'' |} '''Огурка''' (лат. ''Cucumis sativus'') файта лїсцастих рошлїнох з фамилиї бундавох (Cucurbitaceae). Хаснує ше у чловековим костираню як [[желєнява]]. То єднорочна рошлїна. Єст три главни файти огуркох - на шалату, на квашенє и огурки без маґочкох, медзи хторима створени даскельо сорти. Огурки принєшени з подруча Гималайох до Китаю, алє тераз рошню на векшини континентох. Велї файти огуркох ше хова комерциялно и предава на шветовим тарґовищу. == Опис == Огурка ма цагаце копинє хторе ше укоренює у жеми. Може роснуц коло тачкох (колїкох), окруцуюци их з ценкима спиралнима баюсами. У нациню лїсца вельки и формую хладок над плодами. Плод типичних сортох огуркох цилиндичней форми, алє видлужени зоз зуженима концами, и може буц длугоки и до 62 cm и мац 10 cm у пречнїку. У огуркових плодох єст 95% води. У ботаничним смислу, огурка класификована як бобка, файта ботаничней бобки з тварду вонкашню лупу и без нукашнїй подзелєньох. === Квитнуце и опращкованє === Векшину сортох огуркох ше шеє, та вимагаю опращованє. Прето ше кошнїци з пчолами виноши до польох дзе єст огурки, пред самим квитнуцом. Огурки ше тиж можу опращковац и прейґ донґовох. Векшина огуркох хтори вимагаю опращкованє самонекомпатибилни, та им за формованє нашеня и плоду потребни полен другей рошлїни. == Морфолоґийни прикмети == Корень огурки осовински з розконаренима бочнима жилами. Рошнє по [[поверхносц]]и, а до жеми предзера найглїбше до 30 cm. Стебло (нацинє) огурки ше цага по жеми, може нароснуц и вецей як 2 [[метер|метери]]. На себе ма шерсцочки и вельке число баюсох хтори єй служа за притвердзованє за други рошлїни. Лїсца прости з урезами и маю длугоки лїсцов конарчок. Єдноставни су, вельки и рапави. З лїсцових пазушкох ше розвиваю секундарни нациня. Квитки жовтей [[фарба|фарби]], по правилу єднополни. Хлопски квитки ше формую у лїсцових пазушкох, вецей вєдно з шерсцастима конарчками. Женски квитки по єден або вецей тиж у пазушки лїсца, з вираженим плоднїком. И хлопски и женски лїсца маю корунку у хторей єст 5 лїсточка – при женских квиткох векши. Плод велька юшковита бобка хтора ма високи процент води, а менєй угльово гидрати, бильчки и минерални материї. Форма плоду може буц: вайцаста, вреценаста, округлїста, видлужена, цилиндрична. Велькосц плоду розлична, а чежина ше руша од даскельо грамох до 1 кили. Поверхносц плодох гладка або закрита з брадавками цо маю били або чарни джобаци виростки. Лупа плоду огурки желєней фарби. Нашенє блядей жовтей фарби, длуговасте, кляпчисте. Ма добру ключкавосц хтора тирва до 8 роки. {| class="wikitable" |+ ! colspan="2" |Нутритивна вредносц огуркох (сирови, з лупу) |- |'''Енерґия:''' |65 kJ (16 kcal) |- |'''Угльово гидрати:''' |3,63 g |- |Цукри: |1,67 g |- |Поживни влакна: |0,5 g |- |'''Масци''' |0,11 g |- |'''Протеини''' |0,65 g |- |'''Витамини''' | |- |тиамин (Б1) |0,027 mg (2%) |- |рибофлавин (Б2) |0,033 mg (3%) |- |ниацин (Б3) |0,098 mg (1%) |- |витамин Б5 |0,259 mg (5%) |- |витамин Б6 |0,04 mg (3%) |- |витамин Ц |2,8 mg (3%) |- |'''Минерали''' | |- |калциюм |16 mg (2%) |- |желєзо |0,28 mg (2%) |- |маґнезиюм |13 mg (4%) |- |манґан |0,079 mg (4%) |- |фосфор |24 mg (3%) |- |калиюм |147 mg (3%) |- |натриюм |2 mg (0%) |- |цинк |0,2 mg (2%) |- | colspan="2" |'''Други конституенти:''' |- |вода |95,23 g |} Сорти огуркох ше дзеля по длужини плодох, та єст сорти з длугокима, штреднє длугокима и краткима плодами. Сорти з длугокима плодами ше хаснує за продукцию у пластенїкох и склєнярнїкох. За индустрийни преробок ше хаснує сорти з краткима плодами (корнишони), а штреднє длугоки плоди (шалатово сорти) за трошенє як швижи. == Хороти и чкодлївци == * Антракноза Тота хорота ше зявює кед хвиля цепла и влажна. Спричинює ю печарочка ''Colletotrichum lagenarium''. Напада огурку у шицких фазох розвитку. На лїсцох ше зявює у форму жовтих пегох. На плодох, стебелкох и лїсцових конарчкох ше формую червени пеги як храсти хтори познейше почарнєю. Преноши ше прейґ заражених рошлїнских остаткох и нашеня. Знїщує ше з аґротехнїчнима мирами и хемийнима средствами, а рошлїнски остатки нападнутих огуркох треба спалїц. * Храставосц Зявює ше на огуркох у цеплих лейох. На плодох ше виражує у форми цмих улєгнутих пегох хтори здабу на храсти. * Пепелнїца Пепелнїца може нападнуц огурки гоч дзе ше их хова. Лїсце випатра як кед би було посипане з ґаром (пирню). Знїщує ше так же ше огурки пирска з катраном. * Бактериоза Хороту спричинює бактерия ''Pseudomonas lachrymans''. Зявює ше кед лєта влажни и цепли. На лїсцох наставаю пеги нєправилней форми хтори орубени з нерватуру лїсца. Пеги з часом поцмею и ткань ше на тей часци суши и одпадує. == Лїковите дїйство == Огурки ефикасни при лїченю [[камень|каменча]] у покруткох и мочовим мехире, бо розкладаю мочову квашнїну и пожвидшую вилучованє води и отровних материйох з орґанизма. Знїжую кревни прицисок, лїча реуму и реґулую роботу черевох. Огурки представяю и сировину у козметичней индустриї (помади, лосиони, шампони), а нашо баби кладли на чоло и твар колєчка швижей огурки «пре красу», з прешвеченьом же их нє будзе болїц глава. == Литература == * Енциклопедия Нового Саду 12 (КОС – ЛЕР, Нови Сад 1999, б. 77 * Оксана Тимко Дїтко, Назви рошлїнох и животиньох у руским язику, Вуковар 2016, б. 53, 59 * Радмила Шовлянски, Словнїк защити рошлїнох и животного штредку (сербско-руско-латинско-анґлийски), Нови Сад 2010 == Вонкашнї вязи == * [https://sr.wikipedia.org/sr/%D0%9A%D1%80%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D1%86 Краставац], Википедия на сербским язику * [https://hr.wikipedia.org/wiki/Krastavac Krastavac], Википедия на горватским язику * [https://fitpass.rs/blog/9-razloga-zasto-bi-trebalo-vise-da-jedete-krastavac/ Седем причини прецо треба єсц огурки], Вебсайт Fitpass.rs * [[commons:Category:Cucumis_sativus|Огурка]] на Викиодлоги [[Катеґория:Пожива]] [[Катеґория:Желєнява]] [[Катеґория:Лїковити рошлїни]] 33dm8ew8om5oogxspk2genzqf65xs1k 0 341 20312 16420 2026-07-27T12:13:41Z Sveletanka 20 20312 wikitext text/x-wiki {| class="wikitable" align=right width=300px |+ ! colspan="2" |<big>Орґона</big> |- | colspan="2" |[[Файл:Lilac_%282%29.jpg|270px|center]] |- ! colspan="2" |Наукова класификация |- |'''Царство:''' |Plantae |- |'''Кладус:''' |Tracheophytes |- |'''Кладус:''' |Angiospermae |- |'''Кладус:''' |Eudicotidae |- |'''Кладус:''' |Asterids |- |'''Шор:''' |Lamiales |- |'''Фамелия:''' |Oleaceae |- |'''Подплеме:''' |Ligustrinae |- |'''Род:''' |Syringa  Mill. |- ! colspan="2" |Файти     |- | colspan="2" |~20 |} '''Орґона''' (лат. ''Syringa'') то род коло 20 файти квитнїчки рошлїни хтори припадаю фамелиї маслинох (Oleaceae). Файта Syringa vulgaris найчисленши представнїк того роду<ref>[https://www.plantea.com.hr/jorgovan/ „Jorgovan (''Syringa vulgaris'')”]. ''Plantea'' (на језику: хрватски).</ref>. Природни ареал розпрестартосци того роду то часци юговосточней Европи и Малей Азиї. Квитнє од априла по май. [[Файл:Lilac.head.600pix.jpg|381x381px|alt=Били орґони|thumb|Били орґони]] == Опис == Оргона то древко, висини до 10 [[Метер|метери]], черякасте и припада лїсцопадней групи. Стебла им груби 30 центиметери у пречнїку. Лупа младнїкох меня випатрунок, структуру и [[Фарба|фарбу]] док дозреваю, од желєнкастей и гладкей до цмейших ниянсох и з лупками. Пупча овални и маю шпиц на верху. Лїсца углавним шерцасти<ref>[https://web.archive.org/web/20190122195516/https://www.lepaisrecna.rs/moja-lepa-basta/saveti-cvece/3861-bezbrizni-uz-jorgovan.html „Безбрижни уз јоргован”]. ''Лепа и срећна''. </ref>. Лїсца без мохоткох, без зубчкох з шпицастим верхом и змесцени су на кратких конарчкох. Лїцо лїсца цмейшей желєней фарби у одношеню зоз спаком. Квети ше звичайно зявюю вяри, а кажди квет велькосци од 5 до 10 милиметери. Квитки нє поєдинєчни, алє су груповани до вельких ґириздових квиткох, длужини коло 20 центиметери. Погарикових лїсточкох єст 4 и вони зроснути, нєровней поверхносци, зоз 4 зубками розличней велькосци. Число венчикових лїсцочкох 4 и вони зросли и маю исте число нєєднаких зубкох як и погариково. Звичайна фарба венчикових лїсточкох лилова, алє ше тиж зявюю и целово, били и жовти, алє аж и вишньовей фарби, з интензивним пахом. Число прашнїкох 2. Плод му главка зoо шпицом на верху и отвера ше по длужини на два часци. == Бивальнїк == Тота файта часта на отворених бивальнїкох и ясних лєсох. Як декоративна рошлїна нєридко ше пестує у дворох и паркох. ==== Розшеванє и розмножованє ==== Розшева ше ентомофилно, з инсектами, док ше розмножує з нашеньом лєбо на веґетативних часцох рошлїни == Хаснованє == Пре свой красни випатрунок и пах квитка, орґона ше садзи у паркох по цалей Европи и Сиверней Америки. Зоз древа орґони ше можу правиц [[Подзелєнє музичних инструментох|музични инструменти]], алє є и барз нєзґодне бо кед ше почнє сушиц такой ше почнє кривиц и розпасмовйовац. == Ґалерия == <gallery> Файл:Stockholm-lilac.jpg|Обична белава оргона Файл:Lilacs (26908005503).jpg|Лилово оргони Файл:Syringa-josikaea-flowering.JPG|Syringa josikaea Файл:Syringa microphylla C.jpg|Syringa pubescens subsp. microphylla (sinonim ''S. microphylla'') Файл:Lilac.leaves.arp.jpg|Лїсце орґони Файл:Syringa reflexa A.jpg Файл:Syringa reflexa B.JPG|Нєпоотверани квитки орґони Файл:Syringa Lacinata B.jpg </gallery> == Вонкашнї вязи == * [https://commons.wikimedia.org/wiki/Category:Syringa Орґона] на Викиодлоги == Референци == <references /> [[Катеґория:Древа]] [[Катеґория:Черяки]] b15dqdcesnq7i28ndqyiqvls2k9ynfh 0 358 20313 15506 2026-07-27T12:16:15Z Sveletanka 20 20313 wikitext text/x-wiki {| class="wikitable" align=right width=300px |+ ! colspan="2" |<big>Пипинє</big> |- | colspan="2" |[[Файл:20130528Papaver_rhoeas02.jpg|300px]] |- ! colspan="2" |[[Таксономия (биолоґия)|Наукова класификация]] |- |'''Царство''' |Plantae |- |'''Дивизия''' |Magnoliophyta |- |'''Класа''' |Magnoliopsida |- |'''Шор''' |Papaverales |- |'''Фамилия''' |Papaveraceae |- |'''Род''' |Papaver |- |'''Файта''' |P. rhoeas |- ! colspan="2" |[[Биномна номенклатура|Биномне мено ]] |- | colspan="2" |<div style="text-align: center;">''Papaver rhoeas'' [[Карл фон Лине|Linnaeus]] |} == Опис == '''Пипинє''' (дзиви мак) або лат. ''Papaver rhoeas'' то єднорочна, ридше дворочна лїсцаста рошлїна зоз фамелиї макох (''Papaveraceae''). Стеблочка вертикални, єдноставни або слабо розконарени и прекрити зоз мохотками, а лїсца вайцасти, шивожелєни и прекрити зоз вистирченима, оштрима мохотками. Квитки вельки (пречнїк до 10 cm), обачлїви, на длугоких стебелкох на долу нагнути, цмочервени, блядочервени або ридше билей [[Фарба|фарби]]. Венчиково лїсточка єст штири и барз су нїжни, ценки и часто су при сподку цмейши. Плод то главка лабдастей форми виполнєта зоз вельочисленим, дробним, белавошивим, нашеньом у форми пасулї. [[Файл:Papaver_rhoeas_-_K%C3%B6hler%E2%80%93s_Medizinal-Pflanzen-101.jpg|465x465px|thumb|Пипинє и його часци, квиток, прашнїки, нашенє и лїсце]] Кед є швижа тота рошлїна отровна, алє прето сухи квитки и дозрети нашеня, кед ше конзумую у нормалних количествох, нє можу почкодзиц. У себе ма безопасни алкалоиди за розлику од другей файти маку (''Papaver somniferum''), котри богати зоз морфином и другима опиюмскима алкалоидами. Попри алкалоидох у себе ма ище и червену фарбу, орґански квашнїни, горки субстанциї, танини, крохмаль, а найлїковитша материя у пипиню то сок котри ше находзи у квиткох. == Лїковити свойства == При сушеню венчикових лїсточкох (лєм тота часц квитка ше хаснує) нє треба их пребарз дотикац прето же теди траца свойо лїковити прикмети и меняю фарбу, односно побелавя. Од нїх ше правя сирупи и чаї, а хасную ше и за фарбенє вина, палєнки и других напойох. Нашеня ше, окрем за лїченє, хасную и як присмачки за посипованє по печиву и колачох котрим даваю приємни пах и смак. Главки ше обераю аж кед нашенє подполно дозрете. Пипинє ше хаснує углавним у народней медицини за лїченє хороти и почежкосци орґанох за диханє, жалудка и душевних хоротох. Чаї и сирупи на бази тей рошлїни змирюю кашель, помагаю при викашльованю, при прехлади и запалєню гарла, мандульох и плюцох, хронїчного бронхитиса и астми. Венчиково лїсточка злєпшую претровйованє, змирюю корчи и болї у жалудку, а вєдно зоз нашеньом су змирююци и помагаю при депресиї, неурози и нєспаню. Пипинє рошнє вшадзи коло драгох. Нашева ше саме и зна залапиц векшу [[поверхносц]]. Понеже є самошейковитa рошлїна, поготoв ше нашеє у жице хторе му служи як подпора та нє полєгує. Добре подноши сушу, корень му нє барз розвити. Люби надосц [[Слунко|слунка]] a розквитнути квитки теди найбаржей виражую свою красоту. == Литература == * Гостушки, Р: ''Лечење лековитим биљем'', Народна књига, Београд, 1979. * Грлић, Љ: ''Енциклопедија самониклог јестивог биља'', Аугуст Цесарец, Загреб, 1986. * Дјук, А, Џ: ''Зелена апотека'', ''Политика'', Београд, 2005. * Јанчић, Р: ''Лековите биљке са кључем за одређивање'', Научна књига, Београд, 1990. * Јанчић, Р: ''Ботаника фармацеутика'', Службени лист СЦГ, Београд, 2004. * Јанчић, Р: ''Сто наших најпознатијих лековитих биљака'', Научна књига, Београд, 1988. * Којић, М, Стаменковић, В, Јовановић, Д: ''Лековите биљке југоисточне Србије'', ЗУНС, Београд 1998. * Лакушић, Д: ''Водич кроз флору националног парка Копаоник'', ЈП Национални парк Копаоник, Копаоник, 1995. * Марин, П, Татић, Б: ''Етимолошки речник'', ННК Интернационал, Београд, 2004. * Миндел, Е: ''Витаминска библија'', ФаМилет, 1997. * Мишић Љ, Лакушић Р: ''Ливадске биљке'', ЗУНС Сарајево, ЗУНС Београд, ИП ''Свјетлост'', 1990 * Стаменковић, В: ''Наше нешкодљиве лековите биљке'', Тренд, Лесковац * Туцаков, Ј: ''Лечење биљем'', Рад, Београд, 1984. == Вонкашнї вязи == * [https://web.archive.org/web/20070605213203/http://www.maltawildplants.com/PAPV/Papaver_rhoeas.html Comprehensive profile for ''Papaver rhoeas''] зоз вебсайту [[Катеґория:Квеце]] h70do633691mw3a43b7do1u7wvuzodt 0 371 20349 8262 2026-07-28T08:43:52Z Sveletanka 20 20349 wikitext text/x-wiki {| class="wikitable" align=right width=300px |+ ! colspan="2" |<big>Полїнче</big> |- | colspan="2" |[[Файл:Artemisia absinthium P1210748.jpg|alt=Полїнче|center|thumb|293x293px]] |- ! colspan="2" |[[Таксономия (биолоґия)|Наукова класификация]] |- |'''Царство:''' '''(нєранґоване):''' '''(нєранґоване):''' '''(нєранґоване):''' '''Ряд:''' '''Фамилия:''' '''Подфамилия:''' '''Племе:''' '''Род:''' |Plantae Скритонашенькаре Еудикотиледоне Asterids Asterales Asteraceae Asteroideae Anthemideae Artemisia |- ! colspan="2" |Типска файта |- | colspan="2" |<div style="text-align: center;">''Artemisia vulgaris'' [[Карл фон Лине|Linnaeus]] |} '''Полїнче''' (лат. ''Artemisia L.'', серб. ''пелин'', укр. ''полин'', виходяр. ''pol'inča'', слц. ''polynka'', поль. ''piołun'', горв. ''pelin'', од псл. *pelyn и суф. ''-че''. Початкове по- ознака сивернославянских язикох, а суфикс -че пошлїдок домашнєй морфолоґийней адаптациї). То рижнородни и барз числени род рошлїнох з фамилиї главочкаркох (Asteraceae) хтори ма медзи 200 и 400 поєдинєчни файти. ==Файти полїнча == До роду полїнчох спадаю вецейрочни лїсцасти получерякасти и черякасти рошлїни, а векша часц файтох позната по своїм горким смаку хтори доставаю од терпеноїдох и лактонох. Квитки им барз мали, а опращковюю ше лєм з витром. Лїсца з верхнього боку при векшини файтох закрити з билявима власками. Пелини найлєпше рошню на сухей, слунковитей жеми у хторей нєт поживни материї. Даєдни з найпознатших файтох того роду то дзиве полїнче (''A. vulgaris''), обичне полїнче (''A. absinthium''), естраґон (''A. dracunculus''), биле полїнче (''Artemisia herba-alba'') и други. ==Основни характеристики == Рошлїни з роду полїнчох вецейрочни (ридко єднорочни) лїсцасти и черякасти рошлїни високи медзи 3 и 150 центи, з моцним, вреценастим и древенастим кореньом. Специфични су по своїм горким смаку хтори доставаю од орґанских єдинєньох терпеноїдох хтори єст у лїсцу тих рошлїнох. Стебла углавним прости, нє барз груби, стрибернїстей и билявей фарби. Маю троугласту физиономию. Лїсца зменююцо розпоредзени и з єдного ґужлїка вибива углавним по єдно лїсце. Лїсца зложени и подзелєни на вецей пирка и при сподку су вельо векши, а з висину ше им велькосц зменшує. Квитки углавним менши, з векшей часци жовти, ридше червенкави и маю форму метолки. Кажди квиток ма вайцасту форму, длугоки є медзи 1 и 10 милиметри. Полїнча вецейдомни рошлїни, а на єдней рошлїни єст и хлопски и женски квитки. ==Хаснованє == При даєдних припаднїкох того роду лїсца досц ароматични и маю екстремно горки смак, а даєдни нашли применьованє у поживовей индустриї и у медицини. Естраґон ше так хаснує як присмачкова рошлїна, а окреме є популарни як присмачка у французкей кухнї. Обичне полїнче ше пре свою горкосц од дава хасновало як средство за борбу процив блихох, молю и других инсектох, а нєшка ше хаснує за ароматизацию алкоголних напойох як цо вермут и апсинт. На Балканским полуострове ше прави характеристични ликер пелинковец, з интензивну арому полїнча и коло 35% алкоголу. Черякаста файта ''Artemisia arborescens'' („древенасте полїнче”) на Блїзким Востоку ше хаснує як тею у комбинациї з лїсточками мацериней душички. Орґанске єдинєнє артемисинин и його деривати хтори ше достава з екстракцию зоз лїсточкох сладкого полїнча (''Artemisia annua'') представяю єдно з найефикаснєйших средствох у борби процив малариї. Єдинєнє сантонин, хторе присутне при файти Artemisia cina ефикасно дїйствує на вируцованє паразитох з орґанизма (окреме хлїстох). Полїнче ше хаснує при женских хоротох: зменшує болї, реґулує менстуацию, мочов [[камень]] розклада и одводзи вонка, помага претровйованє у жалудку и ублажує корчи. Кед ше сце повесц же дацо барз горке, гвари ше – горке як полїнче. ==Литература == * Словнїк руского народного язика II, О – Я,'' Филозофски факултет, Одсек за русинистику, Нови Сад 2017, б. 224 * Оксана Тимко Дїтко, ''Назви рошлїнох и животиньох у руским язику,'' Вуковар 2016, б. 30, 59, 60 ==Вонкашнї вязи== * [https://sr.wikipedia.org/sr-ec/%D0%9F%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BD Пелин,] Википедија на српском језику, sr.wikipedia.org * [https://eklinika.telegraf.rs/lekovito-bilje/pelin PELIN – Artemisia absinthium,] вебсајт Е-klinika , eklinika.telegraf.rs [[Катеґория:Лїковити рошлїни]] [[Катеґория:Черяки]] grn60y4c745954fpq6o58yt0609tm9d 0 372 20350 15346 2026-07-28T08:45:20Z Sveletanka 20 корекция 20350 wikitext text/x-wiki {| class="wikitable" align=right width=300px |+ ! colspan="2" |<big>Помаранче</big> |- | colspan="2" |[[Файл:OrangeBloss_wb.jpg|center|280px]] |- ! colspan="2" |[[Таксономия (биолоґия)|Наукова класификация]] |- |'''Царство''' |Plantae |- |'''Дивизия''' |Magnoliophyta |- |'''Класа''' |Magnoliopsida |- |'''Ряд''' |Sapindales |- |'''Фамилия''' |Rutaceae |- |'''Род''' |''Citrus'' |- |'''Файта''' |''C. ×aurantium Citrus'' |- |'''Подфайта''' |''×aurantium f. aurantium'' |- ! colspan="2" |[[Биномна номенклатура|Двойне мено]] |- | colspan="2" |<div style="text-align: center;"> ''Citrus × aurantium'' |} [[Файл:Oranges_-_whole-halved-segment.jpg|257x257px|alt=Помаранче - цале преполовене и очисцени сеґмент|thumb|Помаранче - цале преполовене и очисцени сеґмент]] '''Помаранче''' то гибрид цитрусох. Настало зоз крижаньом помела (''Citrus maxima'') и мандарини (''Citrus reticulata''). То мале жимжелєне древо високе до 19 метери. Квитки му билей [[фарба|фарби]], пейцчленни, а плод то гиспердиюм. Помаранче то [[овоц]] рижних файтох цитрусох зоз фамилиї Rutaceae. Тота назва першенствено повязана зоз ''Citrus × sinensis''<ref>[https://web.archive.org/web/20110512023634/http://plants.usda.gov/java/profile?symbol=CISI3 „Citrus ×sinensis (L.) Osbeck (pro sp.) (maxima × reticulata) sweet orange”. Plants.USDA.gov.]</ref>, хтору ше наволує и сладке помаранче, же би ше розликовала од зродней ''Citrus × aurantium'', хтору ше звичайно наволує горке помаранче. Сладке помаранче ше репродукує на нєполни способ (апомиксис през нуцеларни ембрион); сорти сладкого помаранчеца наставаю зоз мутациями<ref>[https://wikifarmer.com/orange-fruit-information/ „Orange Fruit Information”]. 9. 6. 2017</ref>. [[Файл:Nigerian_street_Orange_seller_%286%29.jpg|259x259px|alt=Помаранче после очисцаня лупи|thumb|Помаранче после очисцаня лупи]] Помаранче то гибрид медзи помелом (''Citrus maxima'') и мандарину(''Citrus reticulata''). Ґеном хлоропласта, а з тим и мацеринска линия, припадаю помелови. Комплетни ґеном сладкого помаранчеца бул секвенционовани. Помаранче походзи зоз реґиону хтори облапя южни Китай, сиверовосточну Индию и Мянмар<ref>Morton, Julia F. (1987).[https://hort.purdue.edu/newcrop/morton/orange.html Fruits of Warm Climates]. бок 134—142</ref><ref>[https://www.nutrition-and-you.com/orange-fruit.html „Orange fruit nutrition facts and health benefits”].</ref>, а найвчаснєйше споминанє сладкого помаранчеца було у китайскей литератури 314 п.н.е. Спрам податкох з 1987. року утвердзене же помаранчецово древо медзи найвецей култивировану овоцу на швеце. Стебла помаранчеца ше масовно ховаю у тропских и субтропских климатских условийох пре їх сладку овоц. Плод помаранчеца мож єсц [[Файл:A_Cluster_of_Oranges%2C_Florida_%28NYPL_b12647398-62394%29.tiff|396x396px|alt=Citrus × sinensis|thumb|Богати урожай помарнчатох на єдним конаре, Флорида]] швижи або ше го може прерабяц за продукцию соку або пре його пахняцу скору<ref>[https://npgsweb.ars-grin.gov/gringlobal/taxonomydetail.aspx?10782 „Citrus sinensis”.] Germplasm Resources Information Network (GRIN). ARS, USDA.</ref>. Спрам податкох зоз 2012. року сладки помаранчата творели приблїжно 70% продукциї цитрусох. Року 2017. урожай помаранчатох у цалим швеце виношел 73 милиони тони. Бразил продуковал 24% вкупней шветовей продукциї, а шлїдзели Китай и Индия. == Ботанїцки информациї и терминолоґия == Шицки стебла цитрусох припадаю єдному роду ''Citrus'' и оставаю такповесц у подполносци интерфертилни. Ту уключени [[ґрейпфрут]], лимун, лимети, помаранчата и рижни други файти и гибриди. Понеже интерфертилносц помаранчатох и других цитрусох принєсла числени гибриди и сорти, а тиж так вибрани и мутациї пупчатох, таксономия цитрусох досц контроверзна, збунююца и нєдошлїдна. Плод було хторого цитрусного древа ше трима за хиспердиюм, односно за файту модификованей бобки, прекрити є зоз скорку хтора настала з нєровним загрубнуцом мура ваєчнїка<ref>Bailey, H. and Bailey, E. (1976). Hortus Third. Cornell University MacMillan. N.Y. p. 275</ref>. Велї вариєтети файтох достали розлични мена. Помаранче ше першенствено одоноши на сладке помаранче - ''Citrus sinensis''. Помаранчецово древо жимжелєне, кветне древо штреднєй висини од 9 до 10 m, а даєдни барз стари прикладнїки древа можу буц високи и 15 m. Їх елипсасте лїсце, навименково розпоредзене, длугоке од 4 до 10 cm и маю зарнасти рубци. Сладки помаранчата рошню у розличних велькосцох, а їх випатрунок ше руша од сферних по длуговасти. Нука под скору ше находзи порозна ткань, били, горки мезокарп або албедо. Плод то гиспердиюм и ма у себе числени розлични сеґменти, звичайно коло дзешец, спомедзи хторих кажди розгранїчени з мембрану и ма у себе велї везикули наполнєти зоз соком и звичайно даскельо нашеня (маґочки). Кед є нєузрети, плод желєни. Зарнаста нєправилна скорка узретого плода може буц од блядо помаранчецовей по жовто-помаранчецову фарбу, алє часто затримує желєни шпляхи або, под цеплима климатскима условиями, остава подоплно желєна. Як и кажда друга цитрусна овоц, сладке помаранче нєклимактеричне. Ґрупа ''Citrus sinensis'' подзелєна на штири класи зоз розличнима характеристиками: звичайни помаранчата, червени або пиґментовани помаранчата, мегки (сочни) помаранчата и помаранчата без квашнїни. [[Файл:Citrus_fruits_for_sale_in_a_New_Zealand_supermarket.jpg|thumb|Рижни цитруси понукнути на предай у єдним супермаркету на Новим Зеланду|357x357px]] Други ґрупи цитрусох тиж познати як помаранчата то: :♦ '''Мандарина''' (''Citrus reticulata'') то ориґинална файта цитрусох и вона родоначальнїк звичайного помаранчеца<ref>Morton, Julia F. (1987).[https://www.hort.purdue.edu/newcrop/morton/mandarin_orange. „Mandarin orange;] In: Fruits of Warm Climates”. New Crop Resource Online Program. Center for New Crops and Plant Products, Purdue University. бок 142—145.</ref>. :♦ '''Горке помаранче''' (''Citrus aurantium''), познате и як севильске помаранче, квашне помаранче (особлїво кед ше хаснує як подлога за древо сладкого помарнчеца), биґарада помаранче и мармаладове помаранче. Так як и сладке помаранче, вона помело х мандарински гибрид, алє вона настала зоз окремней гибридизацийней подїї. :♦ '''Берґамот''' (''Citrus bergamia Risso''), хтору ше ховало углавним у Италиї пре скорку, продукує примарну есенцию за парфеми, тиж так ше хаснує и за ароматизованє чаї Ерл Ґрей. То гибрид горкого помаранчеца ґу лимуну. :♦ '''Понцирус''' (''Poncirus trifoliata''), дзекеди уключена до роду (класификована як ''Citrus trifoliata'' ). Часто служи як подлога за стебла сладкого помаранчеца и других сортох цитрусох. Барз вельке число сортох ма, подобнє як сладке помараче, мишанїну помела и мандарини. Даєдни сорти то гибриди мандарини и помела, ховани од истих родичох як и сладке помаранче (напр. танґор и понкан танджарина). Други сорти то гибриди сладкого помаранчеца и мандарини (напр. клементина). Прикмети мандарини углавним уключую менши и заокруглєни плод, лєгчейше ше им чисци скорка и менєй су квашни<ref>[http://www.nutrition-and-you.com/tangerines.html „Tangerines (mandarin oranges) nutrition facts and health benefits”.] nutrition-and-you.com.</ref>. Помело прикмети уключую густи били албедо (на скори ядра, мезокарп) хтори блїзше повязани за сеґменти. Стебла помаранчеца углавним каламени. Дно древа, уключуюци коренє и стебло, ше наволує подлога. а стебло хторе ноши плод ма два розлични мена: пупче (кед слово о процесу каламеня) и младнїк (кед ше спомина сорта помаранчеца). == Вонкашнї вязи == * [https://commons.wikimedia.org/wiki/Category:Oranges Помаранче на Викиодлоги] == Референци == <references /> [[Катеґория:Овоц]] [[Катеґория:Древа]] 9yh50ogbx7jet6z2m32gbb9e2zhumta 0 373 20351 17766 2026-07-28T08:49:13Z Sveletanka 20 20351 wikitext text/x-wiki {| class="wikitable" align=right width 260x260px |+ ! colspan="2" |'''Порилук''' |- | colspan="2" |<div style="text-align: center;">[[Файл:Leeks_produce-1.jpg|thumb|Порилук|300x300px]] |- ! colspan="2" |Наукова класификация |- |'''Царство:''' |Plantae |- |'''Дивизия:''' |Magnoliophyta |- |'''Класа:''' |Liliopsida |- |'''Ряд:''' |Asparagales |- |'''Фамилия:''' |Amaryllidaceae |- |'''Род:''' |Allium |- |'''Файта:''' |A. ampeloprasum |- ! colspan="2" |Биномне мено |- | colspan="2" |<div style="text-align: center;">Allium ampeloprasum [[Карл фон Лине|Linnaeus]] |}'''Порилук''' або цескова [[цибуля]] (серб. ''празилук'', горв. ''poriluk'', русй. ''лук-порей'', укр. ''пор'' и тиж так ''цибу́ля пора, порей, пор, пір'', поль. ''por'', чес. ''pór zahradní'', слц. ''por'') то файта цибулї, одховани вариєтет южноевропско-заходноазийскей файти ''Allium ampeloprasum''. Порилук дворочна лїсцаста рошлїна висока до 85 центи. Цибулька длуговаста, без оштрого паху. Лїсца длуговасто-ланцасти, а квет вельки и [[Лабда (ґеометрия)|лабдасти.]] Хаснує ше у костираню швижи або варени и як присмачка. '''Историят:''' Велї науково назви хасновани за порилук, алє ше их тераз третирує як култивари ''A. ampeloprasum''. Походзенє и хаснованє – порилук по походзеню зоз Штредожем'я и то давна рошнїна. За єдзенє ше хаснує стебло и лїсца. '''Опис рошлїни:''' порилук дворочна рошлїна: перши рок формує моцне фалшиве стебло, при даєдних сортох високе и до 80 центи, шлїдуюцого року розвива длугоке стебло високе и до 2 [[Метер|метери]]. На стеблу ше находзи вельки лабдасти квет, з вельким числом квиткох хтори опращкую инсекти. Нашенє дробне (1 [[маса|ґрам]] ма 300-400 нашенка). Розстоянє медзи шорами (у центиметрох) 70-75, розстоянє у шоре 7-15, трошенє нашеня за розсадзванє g/ha 1000-1500, число рошлїнох по ha 140000-200000, а минимална [[температура]] ключканя 2 °C, оптимална температура ключканя 20 °C. '''Продукция:''' порилук барз добре реаґує на гноєнє кед ше гної на час. Лєгко го мож одховац з нашеня и може стац на полю або у загради як предлужена жатва хтора ше одвива после 6 мешацох од садзеня. Жем муши буц розтресаца, мелка и добре дренирована. Звичайно дозрева вєшенї, алє го мож винїмац и вчас, кед є груби як палєц, а мож го и преридзиц и зохабиц най нарошнє вельо векши и грубши. '''Чкодлївци''' – найчастейше го нападаю файти  трипсох Thrips tabaci и мольох, а часто є подлєжни и порилуковей ардзи (''Puccinia allii''). '''Винїманє и чуванє''' – порилук ше винїма у новембру; рошлїни ше таргаю, вицагую, а кед то чежко идзе, корень ше подрезує з мотику. Рошлїни ше очисца од старих поламаних лїсцох, а корень скраци на 2-3 центи. '''Файти''' - нєшка єст велї файти порилуку, алє спомнєме лєм нови гибриди: за лєтню продукцию вермонт, станлеу Ф1; за єшеньску продукцию варн; за жимску продукцию аркансас и лавренц. '''Нутритивна вредносц на 100 g (3,5 oz) ''' '''Енерґия - 255 kJ (61 kcal) ''' Угльово гидрати - 14,15 g Цукри - 3,9 g '''Поживово влакна - 1,8 g ''' Масци - 0,3 g Протеїни - 1,5 g '''Витамини ''' Витамин А екв. - (10%) бета-каротен - 83 μg лутеин зеаксантин - (9%) 1.000 μg 1900 μg Тиамин (Б1) -(5%) 0,06 mg Рибофлавин (Б2) - (3%) 0,03 mg Ниацин (Б3) - (3%) 0,4 mg Витамин Б5 - (3%) 0,14 mg Витамин Б6 - (3%) 0,14 mg Фолат (Б9) - (16%) 64 μg Витамин Ц - (14%) 12 mg Витамин Е -(6%) 0,92 mg Витамин К - (45%) 47 μg '''Минерали ''' Калциюм - (6%) 59 mg Желєзо - (16%) 2,1 mg Маґнезиюм - (8%) 28 mg Манґан - (23%) 0,481 mg Фосфор - (5%) 35 mg Калиюм - (4%) 180 mg Други конституенти Вода - 83 g ==Литература == * Радмила Шовлянски, Словнїк защити рошлїнох и животного стредку сербско-руско-латинско-анґлийски, Дружтво за руски язик, литератур и културу, Нови Сад 2010, б. 130 * Сербско-руски словнїк О-Ш, Нови Сад 1997, б. 300 ==Вонкашнї вязи == * [https://sr.wikipedia.org/sr-ec/%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B7%D0%B8%D0%BB%D1%83%D0%BA Praziluk] * [https://hr.wikipedia.org/wiki/ Порилук] [[Катеґория:Желєнява]] [[Катеґория:Присмачки]] 7mr32521p8481ucfzis2erai2y3lhat 0 375 20307 20301 2026-07-27T12:06:30Z Komap 74 ;Опатриц ище * [[Римокатолїцка церква]] 20307 wikitext text/x-wiki '''Православна церква''' або '''ортодоксна церква''' (з греческого ''ὀρθός'' ортос правилни, правдиви и ''δόξα'' докса слава, погляд, ученє) то християнска церква основана з вецей териториялних церквох, хтори вєдно творя православну ґрупу церквох велїх державох и [[Нация|нацийох]]. Православни церкви маю свойо початки у першей християнскей заєднїци у Єрусалиме и надалєй, углавним у восточней часци римского царства. ;Опатриц ище * [[Римокатолїцка церква]] {{Дополнїц}} [[Катеґория:Християнство]] tlvck37imjj78v3yrbqi7php8trpaur 0 429 20352 20007 2026-07-28T08:49:53Z Sveletanka 20 корекция 20352 wikitext text/x-wiki [[File:Pockerley Old Hall vegetable garden, Beamish Museum, 1 July 2011.jpg|thumb|400px|Заградка зоз желєняву, ''Pockerley Old Hall, Beamish Museum'']] [[File:Vegetable garden in the walled garden at Holkham Hall - geograph.org.uk - 7481777.jpg|thumb|400px|Oградзена заградка зоз желєняву, ''Holkham Hall'']] [[File:Fruit and Vegetable Garden - geograph.org.uk - 6008809.jpg|thumb|400px|Заградка]] Найчастейша [[желєнява]] на Балкану тота: *Артичока *Била ретхва *Блитва *Боб *Брокола *Бундава *Бундавка, Лоповнїк *Гращок *[[Ґереґа]] *Дюмбир *Желє *Желєна шалата *[[Капуста]] *Карфиол *Келераб *Кель *[[Кромпля]] *Лєнча *Мархва *[[Мауна]] *[[Огурка]] *Паприґа *Парадича *Парадича белава *Пастернак *Пасуля *[[Петрушка]] *Порилук, цибуля-цеснок *[[Кель пупчар]] *Раштика *Ретхвочка *Цвикла *Целер *[[Цеснок]] *[[Цибуля]] *Чарна ретхва *[[Чичовка]] *Шпарґла, Аспараґус *Шпинат == Желєнява == <gallery> Файл:Starr-130830-0486-Citrullus lanatus-in half-Hawea Pl Olinda-Maui (24629329534).jpg|Ґереґа Файл:Brassica oleracea 2011 G1.jpg|Капуста Файл:Various types of potatoes for sale.jpg|Кромпля Файл:Cucumis sativus20090812 497.jpg|Огурка Файл:Parsnip, Farmers Market 20090828.10D.52127.P1 SML (3868236634).jpg|Петрушка Файл:Brukselka (Poznan).jpg|Кель пупчар Файл:Garlic (Allium sativum).jpg|Цеснок Файл:Allium cepa (2944502550).jpg|Цибуля Файл:Helianthus tuberosus Paludi 07.jpg|Чичовка </gallery>{{Commons category|Edible plants}} [[Катеґория:Желєнява]] idkynstqxfalf2ljnexmoufrn62u4it 0 459 20353 12881 2026-07-28T08:51:26Z Sveletanka 20 20353 wikitext text/x-wiki {| class="wikitable" align=right width=300px |+ ! colspan="2" |<big>Цеснок</big> |- | colspan="2" |[[Файл:Allium sativum Woodwill 1793.jpg|alt=Цеснок|center|thumb|330x330px]] |- ! colspan="2" |[[Таксономия (биолоґия)|Наукова класификация]] |- |'''Царство:''' '''Кладус:''' '''Кладус:''' '''Кладус:''' '''Ряд:''' '''Фамилия:''' '''Подфамилия:''' '''Род:''' '''Файта:''' |Plantae Tracheophytes Angiospermae Monocotyledones Asparagales Amaryllidaceae Allioideae ''Allium'' ''A. sativum'' |- ! colspan="2" |[[Биномна номенклатура|Биномне мено]] |- | colspan="2" | <div style="text-align: center;">''Allium sativum'' [[Карл фон Лине|Linnaeus]] |} '''Цеснок''' (лат. ''Allium sativum'' L., общеславянска назва: у ст.укр. ''чеснокъ'', укр. ''чеснок'', укр. бешеди Словацкей ''цéснiк, цéсник'', поль. ''czosnek pospolity'', чес. ''česnek kuchyňský'', серб. ''бели лук'', горв. ''češnjak'') – єднорочна рошлїна характеристичного паху и смаку, богата з протеїнами, витамином Ц, минералнима материями и етеричним олєйом (єст у нїм 35-40% сухей материї). '''Историят''' – рахує ше же цеснок перши почали ховац Єгиптянє и же одбавел важну улогу у їх култури. Тримали го за святу рошлїну, та ше го часто пренаходзело у фараонских криптох и пирамидох. Пре интензивну арому и смак, цеснок ше нє хаснує як [[Желєнява|желеняву]] у узшим смислу, алє насампредз як додаток велїм єдлом. '''Нутритивна вредносц''' – по своїм составе, цеснок ма високу нутритивну вредносц. У цеску єст води, бильчки, масци, угльово гидрати, влакна и минерали: натриюм, калиюм, маґнезиюм, калциюм, фосфор, желєзо, сумпор. Главни витамини присутни у цеску: каротен, витамини Е, Б1, Б2, Б3 и витамин Ц. Здравствену вредносц му дава етерични олєй у хторим єст сумпору (смак и пах) и рошлїнски антибиотик - алицин. '''Садзенє:''' цеснок ше садзи вєшенї або вчас на яр. Пред садзеньом струча ше оддвоює од главки, та ше лєм тоти векши хаснує за садзенє. Садзиц мож цеснок механїзовано зоз садзачами. На ровней жеми ше го садзи у шорох на оддалєносци 30 центи, а у шоре оддалєносц стручох би мала буц 10-12 центи, глїбина садзеня вєшенї треба же би була на 4-5 центи, а на яр 2-3 центи. Цеснок ше вибера кед лїсце пожовкнє и стебелко полєгнє. Виняти цеснок ше одвожи на витровите место защицене од [[слунко|слунка]], дзе ше го чува на [[температура|температури]] од 1-2 ºЦ з релативну влагу воздуху од 70-75 % и з превитрованьом. У домашнїх условийох ше го звичайно плєце до венцох. Пред самим садзеом за репродукцию ше вибера здрави и нєочкодовани векши главки правилних формох. Кед ше цеснок садзи ручно, струча ше садзи вертиклано, так же би зачаток стебелка вошол 4-5 центи глїбоко до жеми. Кед ше цеснок садзи на яр, найлєпше го садзиц вчас, накадзи хвиля дошлєбодзи. Цеснок одпорнєйши од [[цибуля|цибулї]] на жиму и мраз, бо ма твардейши лупки зоз хторима є обвити.  Оптимална [[температура]] за пестованє цеску 18-22 °Ц, а у периодзе дозреваня муши буц дакус висша (коло 26 °Ц). Док дозрева, добре кед [[влага]] [[Воздух|воздуху]] 60-65%. Садзенє у плодоряду - кажди 3-4 роки, а найбаржей одвитую предкултури як цо: [[капуста]], парадичи и Паприґа, бо зохабяю нєзакоровчену жем. [[Файл:Cesnekovy_cop.jpg|right|thumb|Цеснок|302x302px]] '''Допатранє цеску''' – Под час веґетациї допатранє цеску ше состої у борби процив коровча, наводньованю, прикармйованю и защити од рошлїнских хоротох и чкодлївцох. Примєньованє гербицидох представя вельке олєгчанє у борби процив коровча, бо механїчни мири (окопованє) вимагаю вельо роботи, окреме на векших [[поверхносц|поверхносцох]]. '''Файти цеску''' – єст ''єшеньски цеснок'' (садзи ше вєшенї, прежимує и такой на яр почнє розвивац веґетативну масу и главку под жему. Дозрева на початку лєта, ма кратши период мированя, та го нє мож чувац до яри. Лїсца и фалшиве стебелко углавним векши, як и сама главка, з меншим числом вельких стручох. ''Ярнї цеснок'' ше садзи на яр а дозрева коло половки лєта. Мож го зачувац до идуцей яри, бо ма длугши период мированя. Тоти екотипи чувствительнєйши на нїзки температури, та ше их прето садзи на яр. Лїсца и фалшиви стебелка им ценши и узши, а главки дробнєйши, з векшим числом менших стручох. ''Алтернативни цеснок'' - по прикметох блїзши ярнїм екотипом, алє го мож садзиц вєшенї, бо є одпорнєйши на нїзки температури як ярнї цеснок. Кед ше цеснок садзи вєшенї, предлужує ше му веґетацию, цо резултує з векшу главку а з тим и векшим урожайом у одношеню на ярнє садзенє. '''Хаснованє''' – цеснок ше у народней медицини хаснує за лїченє орґанох за диханє, охореного шерца и кревових судзинох (атеросклерози), нервних хоротох, больох у глави и млосци, лїченє орґанох за претровйованє, процив паразитох у черевох, хоротох скори и охореня печинки. Цеснок ше тиж хаснує и у науковей медицини: уходзи до составу рижних препаратох за звекшованє апетиту, за моцнєнє, як стимуланс нервней системи, процив високого кревного прициску, артеросклерози, як и ефикасне антисептичне превентивне средство процив рижни оберацих хоротох (тифус, ґрипа, дифтерия, колера), процив хронїчного бронхитису, велького и обичного кашлю як експекторанс, у форми кашочки за лїченє вредох и под. '''Нутритивна вредносц на 100 g (3,5 oz) ''' Енерґия - 623 kJ (149 kcal) Угльово гидрати - 33,06 g Цукри - 1 g Поживово влакна - 2,1 g Масци – 0,5 g Протеїни – 6,36 g '''Витамини''' Тиамин (Б1) - (17%) 0,2 mg Рибофлавин (Б2) - (9%) 0,11 mg Ниацин (Б3) - (5%) 0,7 mg Витамин Б5 - (12%) 0,596 mg Витамин Б6 - (95%) 1,235 mg Фолат (Б9) - (1%) 3 μg Холин - (5%) 23,2 mg Витамин Ц - (38%) 31,2 mg '''Минерали''' Калциюм - (18%) 181 mg Желєзо - (13%) 1,7 mg Маґнезиюм - (7%) 25 mg Манґан - (80%) 1,672 mg Фосфор - (22%) 153 mg Калиюм - (9%) 401 mg Натриюм - (1%) 17 mg Цинк - (12%) 1,16 mg '''Други конституенти''' Вода - 59 g Селен - 14,2 μg Цеснок ма барз слаби, скоро нєобачлїви пах, док ше го нє зашкрабнє або розреже. Накадзи ше го почнє резац, шекац, ламац, таргац або тлучиц, такой почина випущовац характеристични оштри пах. У тим поглядзе цеснок подобни зоз хрином, ретхвочку, ретхву, сенфом и другима файтами рошлїнох хтори нє маю пах док су у цалє, а кед ше их ранї, випущую оштри пах сумпорних єдинєньох яки характеристични за шицки дроґи у хторих єст сумпорни ґликозиди або сумпорни гетерозиди. ==Литература== * Оксана Тимко Дїтко, назви рошлїнох и животиньох у руским язику, Вуковар 2016, б. 55, 61, 62 * Енциклопедия Нового Саду 13, ЛЕС – МАП, Нови Сад 1999, б. 105-106 * Словнїк руского народного язика II, O – Я, Филозофски факултет, Одсек за русинистику, Нови Сад 2017, б. 690 ==Вонкашнї вязи == * [https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%B5%D0%BB%D0%B8_%D0%BB%D1%83%D0%BA Бели лук] * [https://www.agroklub.com/sortna-lista/povrce/cesnjak-129/ Češnjak] www.agroklub.com [[Катеґория:Лїковити рошлїни]] [[Катеґория:Присмачки]] oubgsx3df712kxnvrn7oeyxzls8xd32 0 461 20354 8257 2026-07-28T09:11:59Z Sveletanka 20 ушорйованє 20354 wikitext text/x-wiki {{Инфорамик | headerstyle = background: lightgreen | header1 =Цибуля | label2 = | data2 =[[File:La_cipolla_di_vatolla.jpg|300px|thumb|center]] | header3 = [[Таксономия (биолоґия)|Наукова класификация]] | label4 = Домен | data4 =Eukaryota | label5 = Царство | data5 =Plantae | label6 = Кладус | data6 = Tracheophytes | label7 = Кладус | data7 = Angiospermae | label8= Кладус | data8 = Monocotyledones | label9 = Ряд | data9 = Asparagales | label10 = Фамилия | data10 =Amaryllidaceae | label11 = Подфамилия | data11 =Allioideae | label12 = Род | data12 =''Allium'' | label13 = Файта | data13 = ''Allium cepa'' | header14 = [[Биномна номенклатура|Биномне мено]] | label15 = | data15 = ''Allium cepa'' | label16 = | data16 = [[Карл фон Лине|Linnaeus]] }} '''Цибуля''' (лат. Allium cera L.) – давна славянска пожичка зоз ст. нєм. Zibolle, позната и Українцом и Словацом, цо значи же ю нашо предки принєсли до [[Бачка|Бачкей]] ище у 18. вику) – попри [[Порилук|порилуку]] и [[Цеснок|цеску]] спада до фамилиї Alliaceae, хтора єдна з найрозширенших и барз старих зоз вецей як 600 заградкарскима и квитковима файтами. Цибуля дворочна заградкова рошлїна хтора ше лєгко прилагодзує на рижни еколоґийни условия. Вєшенї ше садзи арпаджию зоз хторей на яр маме вчасней або младей цибулї. Кед даєдни цибулї вируца квет (буячки), хаснує ше их цо скорей, або ше их пущи же би з квету настало нашенє (барут). Барут ше шеє и з нього ше достава арпаджию хтору ше садзи вєшенї. У новшим чаше єст гибридного нашеня хторе ше шеє нє за арпаджию, алє за цибулю. == Опис рошлїни == Kвиток цибулї лабдасти, желєнкастобили на єдним або вецей стебелкох без лїсца. Основа лїсца ше шири и формує под'жемну главку. Хаснованє – цибулю ше хаснує у кострираню швижу, як вариво, додаток єдлом або за квашенє (туршия). Желєни лїсца (пирка) младей цибулї богати з витамином Ц, а у старей цибулї єст вецей витамини Б1 и Б2. Цибуля ма и протеїни, а найвецей цукри и рижни минерали. Богата є зоз сумпорнима єдинєняни хтори єй даваю горкосц и лїковитосц. Жовти и червенкави сухи лїсца цибулї мож хасновац за фарбенє платна и вельконоцних [[Писанка|писанкох]], хтори ше вари у цибульовей лупи. == Нутритивни вредносци (на 100 g (3,5 oz)) == Енерґия - 166 kJ (40 kcal) Угльово гидрати - 9,34 g Цукри - 4,24 g Поживово влакно - 1,7 g Масци - 0,1 g Протеїни - 1,1 g '''Витамини''' Тиамин (Б1) - (4%) - 0,046 mg Рибофлавин (Б2) - (2%) - 0,027 mg Ниацин (Б3) - (1%) - 0,116 mg Витамин Б5 - (2%) - 0,123 mg Витамин Б6 - (9%) - 0,12 mg Фолат (Б9) - (5%) - 19 μg Витамин Ц - (9%) - 7,4 mg '''Минерали''' Калциюм - (2%) - 23 mg Желєзо - (2%) - 0,21 mg Маґнезиюм - (3%) - 10 mg Манґан - (6%) - 0,129 mg Фосфор - (4%) - 29 mg Калиюм - (3%) - 146 mg Цинк - (2%) - 0,17 mg '''Други конституенти''' Вода - 89,11 g Fluoride - 1.1 µg Лїковитосц – цибуля од давних часох позната як народни лїк процив кашлю, прехлади, а хаснує ше и як облог при процесох запалєня на скори, за зменшанє цукру у креви, за умиренє (окреме з медом), а насампредз є природни антибиотик. == Файти цибулї == Червену/жовту цибулю ше найчастейше хаснує у готовеню єдлох бо ма наймоцнєйши смак од шицких других цибульох и за векшину єдлох є найлєпши вибор. Лилова цибуля ма найлєпши смак кед ше ю нє вари, та є прето идеална за гамбурґери и сендвичи. Одлична є и у шалатох и за роштилянє. Реже ше ю на коцочки. Лилова цибуля ма менєй цукру як жовта и препола є з антиоксиданасами хтори зменшую ризик од наставаня карциному. Реже ше ю на колєчка и кажде колєчко ше роздвої. [[Файл:Oignons_blancs_Cl_J_Weber01_%2823651204496%29.jpg|right|thumb|300px|]] Била (стриберна) цибуля найлєпша кед сцеме же би нам єдло мало вецей текстури. Найхрупкастейша є и одлична за пицу и мексицки специялитети. Найлєпше ю резац на пантлїки. Младу цибульку найлєпше єсц сирову, аж и з зоз желєнима пирками. [[Файл:1635363-PPT.jpg|right|thumb|300px|Млада цибуля]] Єст вельки розлики медзи сортами цибулї у фитохемийним составе, окреме у поглядзе полифенолох. Жовта/червена цибуля ма найвекше количество флавоноїдох, 11 раз векше як у [[цеснок|цеску]]. У тей цибулї єст надосц антоциянски пиґменти, при чим идентификовани найменєй 25 розлични єдинєня хтори представяю 10% цалого количества флавоноїдох. Реакциї на цибулю: Дзепоєдни людзе маю алерґийски реакциї кед робя з цибулю. Симптоми можу уключовац контактни дерматитис, интензивну швербячку, риноконюнктивитис, замолгавени вид, бронхиялну астму, зноєнє и анафилаксию. Иритация очох – шекана цибуля емитує одредзени єдинєня хтори спричинюю иритацию слизових шлїжнїкох у очох, та приходзи до випущованя слизох. Тоту нєприємносц мож обкеровац кед ше цибулю шека под чечуцу воду або кед ше ю замочи до судзини з воду. Розхладзованє цибулї пред хаснованьом зменшує швидкосц реакциї ензимох, а кед ше похаснує вентилатор, вон оддує ґаз з очох. Кед особа частейше шека цибулю, ма меншу иритацию очох. Цибуля ма оштри смак, понеже у нєй єст етеричного олєю хтори богати зоз сумпором. Народна традиция: Лїсце очисцене з узретей цибулї вола ше цибулянка, а кед дахто ма вельки и виразни очи, гвари ше же ма очи як цибулї. == Литература == * Оксана Тимко Дїтко, Назви рошлїнох и животиньох у руским язику, Вуковар 2016, б. 55, 61, 62 * Енциклопедия Нового Саду 13, ЛЕС – МАП, Нови Сад 1999, б. 105-106 * Словнїк руского народного язика II, O – Я, Филозофски факултет, Одсек за русинистику, Нови Сад 2017, б. 691 * Ђуровка, М. Повртарство: Практикум за вежбе. Нови Сад: Пољопривредни факултет; 2009. * Block, E. (2010). Garlic and Other Alliums: The Lore and the Science. Royal Society of Chemistry (UK). ISBN 978-0-85404-190-9. [[Катеґория:Пожива]] [[Катеґория:Лїковити рошлїни]] [[Катеґория:Присмачки]] 5kub8enwf7qx9y8e172gn3gr2fmg997 0 527 20356 8227 2026-07-28T09:18:28Z Sveletanka 20 20356 wikitext text/x-wiki {| class="wikitable" аlign=right width align=right width=300px |+ ! colspan="2" |<big>Ґереґа</big> |- | colspan="2" |[[Файл:Vampire_watermelon.jpg|center|280px]] |- ! colspan="2" |Наукова класификация |- |'''Царство:''' '''(нєранґироване):''' '''(нєранґироване):''' '''(нєранґироване):''' '''Шор:''' '''Фамелия:''' '''Род:''' '''Файта:''' '''Вариєтет:''' |Plantae Angiosperms Eudicots Rosids Cucurbitales Cucurbitaceae Citrullus C. Lanatus Lanatus |- ! colspan="2" |Триномиялне мено |- | colspan="2" |Citrullus lanatus |- | colspan="2" |[[Файл:2005watermelon.PNG|center|289px]] <div style="text-align: center;">Урожай ґереґох 2005. року |- ! colspan="2" |Синоними |- | colspan="2" | |} [[Файл:Citrullus_lanatus_(Thunb.)_Cucurbitaceae_(7174523558).jpg|right|350x350px]] '''Ґереґа''' (Citrullus lanatus) єднорочна желєнкаста лїсцата рошлїна з фамелиї бундавох (Cucurbitaceae), по походзеню зоз тропских обласцох Африки. Хова ше ю и у других крайох пре сладки, юшковити плод. Процентуално у составу плода найвецей єст води и цукру. Червену фарбу єй дава антиоксидант Lycopene, рошлїнски пиґмент зоз ґрупи каротеноидох хтори чува шерцо и простату. Велї думаю же ґереґа [[овоц]] прето бо ше ю конзумує без термичного обробку (цо характеристика овоци), медзитим, понеже припада фамелиї бундавох вона, спрам биолоґиї, [[Список желєняви|желєнява]]. Найпознатши держави у Европи у хторих ше ховаю ґереґи то Греческа и Македония. Кордофански динї зоз Судану найблїзши зрoднїки и можу буц прародичи модерних, култивованих ґереґох. Нашенє дзивей ґереґи пренайдзене у Уан Мухиґияґу, праисторийним находзиску у Либиї хторе датирує з коло 3500 рокох п.н.е. Ґереґи припитомени у сиверовосточней Африки а култивовани су у Єгипту по 2000. рок п.н.е. гоч нє були сладка модерна файта. Сладки дезертни ґереґи ше розширели на Медитерану под час римского царства. == Аґротехнїчни условия == === Вимоги за цеплоту === [[Файл:Citrullus_lanatus_(2002)._(47006421381).jpg|right|363x363px]] Минимална температура жеми за ключканє и сходзенє 14-16 °C, а оптимална температура прейґ 25 °C. Оптимална температура зa рост и ровиванє рошлїни 26-28 °C. При температури нїзшей од 13 °C престава квитнуце, а при температури нїзшей од 10 °C престава рост рошлїни. На температури нїзшей од 8 °C ґереґа швидко гнїє и препада. === Вимоги у поглядзе влажносци === Ґереґа за рост и розвой вимага вельке количество води, насампредз прето бо твори вельку веґетацийну масу з надосц плодами, та и транспирує значне количество води. === Жемова подлога === За садзенє ґереґох потребна плодна, добре одводнєна жемова подлога хторе ма нєутралну до благо квашну реакцию (pH 6,0-6,5). Добра жем за ґереґи то чернозем, пажицова чарнїца и рични алувиюми, значи, жеми добре обезпечени зоз гумусом, структурни и кус нагнути жеми зоз хторих вода швидко одцека. == Аґротехнїчни мири == === Способи садзеня и пестованя === Ґереґу ше ридко кеди пестує у защиценим просторе, алє вчасна продукция досц розвита под нїзкима тунелами, або под термозащинима прекривачами (аґротекстил). Скорей ше вчасни ґереґи продуковало у цеплих хижкох (гнїздох) хтори були наполнєти зоз хлївским гнойом и прекрити зоз ПЕ. Же би ше жем цо скорей зограла у периодзе вчасней продукциї виключно ше практикує прекриванє високей градки зоз ПЕ малч фолию. Штреднє вчасна продукция ше тиж одвива на малч фолиї зоз систему капка по капка, а позна продукцию ше углавним практикує зоз директну шатву нашеня ґереґи. [[Файл:Watermelon_Seeds.jpg|right|247x247px]] === Плодоряд === Найлєпши предшаца за ґереґу то єднорочни або вецейрочни леґуминози (соя, мауна, червена бетелїна, [[луцерка]]), сцернянково жита, вчасна желєнява як цо то вчасна [[капуста]] и [[Кромпля|кромплї.]] Предкултури за ґереґу нє треба же би були гевти хтори нападаю исти хороти як и ґереґу а особлїво вирус ([[Огурка|огурки]], парадичи, паприґа, тиквочки). На истим месце ґереґи нє треба ховац найменєй штири роки. ::::'''Швижа ґереґа''' {| class="wikitable" |+ | colspan="2" |Нутритивна вредносц на 100 g (3,5 oz) |- |'''Енерґия''' '''Угльово гидрати''' :Цукри :Поживово влакна '''Масци''' '''Протеини''' '''Витамини''' Витамин А екв. :бета-каротен :Тиамин (Б1) :Рибофлавин (Б2) :Ниацин (Б3) :Витамин Б5 :Витамин Б6 :Холин :Витамин Ц '''Минерали''' :Калциюм :Желєзо :Маґнезиюм :Манґан :Фосфор :Калиюм :Натриюм :Цинк '''Други состойни часци''' :Вода :Lycopene | 127 Kj (30 kcal) 7,55 g 6,2 g 0,4 g 0,15 g 0,61 g 28 μg (4%) 303 μg (3%) 0,033 mg (3%) 0,021 mg (2%) 0,178 mg (1%) 0,221 mg (4%) 0,045 mg (3%) 4,1 mg (1%) 8,1 mg (10%) 7 mg (1%) 0,24 mg (2%) 10 mg (3%) 0,038 mg (2%) 11 mg (2%) 112 mg (2%) 1 mg (0%) 0,1 mg (1%) 91,45 g 4532 µg |} === Обробок и прирхтованє жемовей подлоги === Основне пририхтованє жеми треба окончиц под час єшенї на глїбини 30-35 cm. Глїбоко зорана жем треба же би ше под час жими добре вимражела же би ше акумуловало вельке количество влаги и же би ше витворело отрушинкову структуру жеми. Зяри, вчас, чим хвиля то допущи, треба окончиц [[Дерляча|дерлянє]] и ровнанє терану. З тоту миру ше посцигує завераня браздох, претаргує ше капиларитет и випарйованє води зоз жеми. == Зберанє урожаю == Ґереґи треба почац резац у хвилькох їх полней технолоґийней узретосци хтора подрозумює сладки смак, пукацу конзистенцию и интензивно червену фарбу меса. == Литература == == Вонкашнї вязи == {{Commons|Citrullus lanatus}} * [https://www.watermelon.org/ watermelon.org], вебсайт пошвецени ґереґи [[Катеґория:Овоц]] 02oppihg9sr1oyg0h6x7gt1zlmuum47 0 529 20357 9825 2026-07-28T09:19:53Z Sveletanka 20 корекция 20357 wikitext text/x-wiki {| class="wikitable" align=right width=300px |+ ! colspan="2" |<big>Ґрейпфрут</big> |- | colspan="2" |[[Файл:Grapefruit-Whole-%26-Split.jpg|320px|center|border|Целовкасти ґрейпфрут]]<div style="text-align: center;">Целовкасти ґрейпфрут |- ! colspan="2" |[[Таксономия (биолоґия)|Наукова класификация]] |- |'''Царство:''' '''Тип:''' '''Класа:''' '''Шор:''' '''Фамелия:''' '''Род:''' '''Файта:''' |Plantae Magnoliophyta Magnoliopsida Sapindales Rutaceae ''Citrus'' ''C. x paradisi'' |- ! colspan="2" |[[Биномна номенклатура|Биномне мено]] |- | colspan="2" |<div style="text-align: center;">''Citrus × paradisi'' |} '''Ґрейпфрут''' або '''ґрейп''' (лат. Citrus × paradisi) то субтропска рошлїна хтора представя гибрид цитруса а пестує ше ю пре плод. Ґрейпфрут то жимжелєне древо. Квитки билей [[фарба|фарби]], пейцчлени, а плод хиспердиюм. Жем зоз хторей тота рошлїна походзи то Барбадос. ==Фармаколоґийни интеракциї== Ґрейпфрут або ґрейпфрутова юшка обачлїво вплївує на концентрацию лїкох датих per os, при чим може присц до велїх чкодлївих ефектох. Интеракциї зоз розличнима лїками наставаю уж и после випиваня лєм єдного погара юшки, а ефект тирва и даскельо [[дзень|днї]]. Ефект настава як супресия активносци цитохром П450 изоензима цитохром П3А4 у муре ценкого черева. Латинска назва ґрейпфрута ''Citrus x paradisi'' цалком у процивносци зоз ефектами хтори може виволац источасне хаснованє ґрейпфрута и рижних лїкох. Нє треба источасно брац ґрейпфрут и гевти лїки чию фармакокинетику меняю активни принципи хтори ше находза у тей [[овоц|овоци]]. Офарбени ґрейпфрут ма менше количество фуранокумарина, алє нєт розлики у наставню и интензитету фармакокинетичней интеракциї зоз лїками у одношеню на фарбу ґрейпфрута. Други представнїки цитрусох ([[помаранче]], лимун) нє маю таки ефекти, алє даєдни други файти овоци (нар, гвизда овоц, банпеию) указую инхибиторни ефект на активносц цитохрома П450 изоензима<ref>Bojanic, Zoran; Bojanic, Novica; Bojanic, Vladmila (2010). [http://www.doiserbia.nb.rs/Article.aspx?ID=0025-81051012805B „Drug interactions with grapefruit”.] Medicinski pregled (на језику: енглески). 63 (11-12): 805—810. ISSN 0025-8105. </ref>. ==Вонкашнї вязи== * [https://commons.wikimedia.org/wiki/Category:Citrus_Paradisi_group Ґрейпфрут на Викиодлоги] * [https://hort.purdue.edu/newcrop/morton/grapefruit.html Grapefruit from "Fruits of warm climates"] by Julia F. Morton· * [https://web.archive.org/web/20050829195814/http://www.saalfelds.freeserve.co.uk/chelsea.htm World's Northernmost Fruiting Grapefruit?] in the Chelsea Physic Garden, London. * Heggers JP et al., The effectiveness of processed grapefruit-seed extract as an antibacterial agent: II. Mechanism of action and in vitro toxicity.[https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/12165191/ abstract]· * [https://web.archive.org/web/20050525082006/http://edis.ifas.ufl.edu/BODY_CH063 University of Florida Institute of Food and Agricultural Services] == Референци == <references /> [[Катеґория:Овоц]] [[Катеґория:Древа]] 0tt7b5vggcmas7i1igjya8330rd15mr 0 812 20332 13953 2026-07-28T07:45:41Z Sveletanka 20 корекция 20332 wikitext text/x-wiki [[File:West Show Jersey July 2010 18.jpg|right|thumb|300px|Рижнородна желєнява]]'''Желєнява''' то заєднїцка назва за шицки заградково (култивовани) рошлїни, чийо часци хаснуєме у костираню. Хаснує ше и часци (напр. лїсце) даєдних дзивих рошлїнох як цо то: лампащик, мотовилєц (дзива шалата), яглїка, покрива и други. Хаснуєме швижу и конзервовану желєняву. Богата є зоз угльовима гидратами и бильчками, а окремни пах маю дзекуюци етеричним олєйом. Пре вельке количество витаминох, минералох и целулози а мале количество масци, у костираню ма барз вельку улогу. У антрополоґийним смислу, желєняву ше зберало и конзумовало ище у давних часох у заєднїцох ловарох-зберачох, а зоз пестованьом желєняви жительство ше почало занїмац у периодзе од 10 000. пред н.е. по 7 000 роки пред н.е., теди ше почал розвивац польопривредни способ живота. Зоз розвойом ґлобалней [[тарґовина|тарґовини]] оможлївене тоти продукти превожиц и предавац и далєй од места продукованя. == История == Желєнява була позната и почало ше ю хасновац за костиранє ище у пиятим милениюме пред н.е., а даєдни файти (хрин, [[цибуля]] и [[цеснок]]) ше третирую як лїк уж два тисячи роки. ::Записана виява познатого греческого лїкара Гипократа: ::::'''„[[Пожива]] треба же би була лїк, а лїк — пожива”''' Ловаре-збераче були особи хтори зберали [[овоц]], стебелка, лїсце, цибульки, квитки и други плоди хтори могли похасновац у костираню<ref>Portera, Claire C.; Marlowe, Frank W. (януар 2007). „How marginal are forager habitats?”. Journal of Archaeological Science. 34 (1): 59—68.</ref>. Шлїдзело масовнєйше занїманє зоз таким способом обезпечованя основних поживових продуктох<ref>McConnell, Douglas John (1992). [https://books.google.rs/books?id=G3QPo7lThXsC&lpg=PP1&redir_esc=y The forest-garden farms of Kandy, Sri Lanka]. б. 1., books.google.rs</ref>. Тота файта збераня у лєше и на пажицох була перши способ польопривреди; хасновити рошлїни ше идентификовало и порушовало на роснуце, а чкодлїви ше викореньовало. [[File:Kusakabe Kimbei - 62. Vegetables.jpg|right|thumb|300px|Пестованє желєняви при других народох]]На основи историйних податкох мож обачиц же богати людзе себе могли обезпечиц рижнородну поживу а то месо, желєнява и овоц, док худобним пожива була вше исти продукти зоз рискаши, овсу, жита, проса або кукурици. Зоз додату желєняву квалитет поживи ше злєпшал. Основна пожива Астеком у централней Америки була [[кукурица]], а садзели и парадичи, авокадо, пасулю, паприґу, бундаву, бундавки, кикирики... У Перуу, Инки як поживу найвецей хасновали кукуруцу и [[Кромпля|кромплї]], а тиж так и нашенє квиної, паприґу, парадичи и авокадо<ref>Lambert, Tim [https://localhistories.org/a-history-of-food/ „A brief history of Food”], localhistories.org</ref>. У южних часцох античного Китаю найвецей ше садзело рискашу, а у сиверних часцох жито. Пожива у античним Єгипту була базована на [[хлєб|хлєбу]], хтори у себе мал и часточки писку, та пре тото зуби Єгиптянох були очкодовани. Месо було лєм за богатих , а риба була доступна шицким. Попри тей поживи, хасновало ше рижну желєняву як цо то бундавки, мауна, цибуля, цеснок, ретхвочки и друге. Главна пожива античних Грекох бул хлєб, а хасновало ше и кожи сир, маслини, фикус, рибу, месо лєм дакеди. Од желєняви пестовали цибулю, цеснок, [[Капуста|капусту]], диню и желєну шалату. У античним Риме густу кашу ше правело зоз жита або пасулї, з додатком швижей желєняви або меса, а рибу ше нє барз хасновало. Римянє пестовали пасулю, гращок, цибулю и цвиклу зоз хторей хасновали лєм лїсце<ref>Forbes, Robert James (1965). [https://books.google.rs/books?id=Y84UAAAAIAAJ&pg=PA99&redir_esc=y#v=onepage&q&f=false Studies in Ancient Technology]. Brill Archive. б. 99., books.google.</ref>. == Подзелєнє и основни характеристики желєняви == [[File:Vegetables.gif|right|thumb|330px|]]'''Желєняву мож подзелїц спрам: ''' ::- часци рошлїни хтору хаснуєме за костиранє ::- на основи количества угльових гидратох у рошлїни ::- на основи количества витамину А '''У зависносци од того же хтору часц заградковей рошлїни ше хаснує за єдзенє, желєняву дзелїме на:''' ::▶ Желєняву зоз хторей хаснуєме лїсце: шпинат, рижни файти желєней шалати, капуста, кель и друге ::▶ Желєнява зоз хторей хаснуєме корень, под'жемне або над'жемне стебло: мархва, петрушка, целер, ретхвочки, цвикла, керелаб, хрин, цибуля, чичовка, цеснок и кромплї... ::▶ Желєнява зоз хторей ше хаснує квиток и плод: карфиол, парадича, белава парадича, паприґа, огурки, тиковки, бундава, желєни мауново рошлїни (пасуля, гращок) и подобни ::▶ Желєнявя зоз хторей хаснуєме нашенє: сухи мауново рошлїни (пасуля, гращок, боб, лєнча, соя...). [[File:Cake depicting a cheeseburger.jpg|right|thumb|300px|]]Значносц рижнородней желєняви у костираню. == Хемийни состав == Шицки файти желєняви, окрем сухих маунових рошлїнох, маю у себе мало бильчки, масци и угльово гидрати, а досц води, витамини и минерални материї. [[Енерґия|Енерґетска]] вредносц желєняви релативно нїзка. У желєняви ше тиж находзи и комплекс цукрох (ґлукоза, сахароза, фруктоза) и скроб. У желєняви ше находза есенциялни состойки хтори барз важни за людзки орґанизем. То коплекс материйох, у биолоґийним смислу, хтори орґанизем нє може достац зоз других намирнїцох. Ту спадаю: ::♦ витамини (А, Б, Ц, Д, Е, каротин и други) ::♦ минерални солї алкалней реакциї, хтори отримую квашно-алкалну ровновагу орґанизма ::♦ квашнїни (яблукова, винова, лимунова) ::♦ ферменти хтори оможлївюю нормалне функционованє цалого орґанизма. [[File:Various types of potatoes for sale.jpg|right|thumb|300px|Рижни файти кромпльох]]Целулоза структурна материя желєнави, алє ю чловеков орґанизем чежко претровює. Витамини барз важни у костираню, прето же су нєобходни за нормални розвой и роснуце орґанизма. У желєняви єст найвецей витамину Ц (у паприґи, капусти, шпинату, керелабу, кромпьох), витамину А (кель, шпинат, мархва, парадича, желєна шалата, капуста, целер), витамину Б (кель, капуста, шпинат, гращок, кромпля, парадича). За нормалне функционованє орґанизма потребне мале количество витаминох, а їх нєдостаток спричинює поремеценє хторе ше вола авитаминоза. Цо ше дотика минералох, у желєняви єст найвецей калциюму и желєза. Окрем витаминох и минералох, смак желєняви даваю и други состойки хтори надражнюю и активую орґани за претровйованє, а то уж спомнути квашнїни и етерични олєї<ref>[https://www.vegetables.co.nz/vegetable-a-z/ Витамини и минерали у поврћу] [https://web.archive.org/web/20131019093227/ Архивоване] на сайту [http://www.bezgluten.net/content/uvod-u-povrce Wayback Machine] (29. октобер 2013) </ref>. == Важносц желєняви == [[File:Pickled Vegetables in a Boutique - Tiradentes - Brazil.jpg|right|thumb|300px|]]Желєнява, окреме швижа, значна у костираню, першенствено прето же ше у нєй находза и витамини и минерали, нєобходни за нормални розвой орґанизма. Зоз єй конзумованьом ше нє спричинює звекшованє цукру у креви, нє доприноши ше претворйованю угльових гидратох до масцох и нє звекшує ше тїлесну масу. Наука поручує же бизме [[Дзень|дньово]] уношели коло 500 ґрами желєняви, алє вона заш лєм у Сербиї ма сезонски характер. Цеснок, хрин, паприґа, белава парадича, петрушка и други значни и як лїковити рошлїни. == Конзервованє и преробок желєняви == Велї [[список желєняви|заградково рошлїни]] ше конзумує як швижи, ялє ше их и прерабя и конзервує. Понеже у желєняви єст вельки количества води, вона швидко гнїє. Зоз конзервованьом желєнява нє гнїє и чува ше єй хемийни состав и випатрунок так же остава длуго гиґиєнски исправна и нє зменшує ше єй хасновлїва вредносц. [[File:Kiszenie ogórków.jpg|right|thumb|300px|Конзервованє до дунцох зоз стерилизацию]]'''З преробком и конзервованьом, достава ше шлїдуюци продукти зоз желєняви:''' ::■ Сушена желєнява ::■ Змарзнута желєнява ::■ Желєнява конзервована зоз цеплоту (стерилизация) ::■ Маринована желєнява ::■ Насолєна желєнява ::■ Соки и концентрати зоз желєняви ::■ Други продукти: кечап, айвар и други мишанїни. == Найвекши продукователє == Року 2010. Китай бул на першим месце по продукованю желєняви, участвовал у вецей як половки шветовей продукциї. За нїм, на лїстини по продукциї, находза ше Индия, ЗАД, Турска, Иран, Єгипет и други. Китай мал и найвекшу [[поверхносц]] польопривредней жеми наменєну за продукцию желєняви, а найвекши просекови род бул у Шпаниї и Републики Кореї. == Литература == * ''Ґаздовство'' за седму класу основней школи, „Костиранє”, Покраїнски завод за видаванє учебнїкох, Нови Сад, 1967. рок, бок 98—104 == Вонкашнї вязи == {{Commonscat}} * [https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D1%80%D1%9B%D0%B5#cite_ref-1 Поврће] Википедия на сербским язику ==Референци== <references /> [[Катеґория:Пожива]] [[Катеґория:Желєнява]] 4j3lkpmhkkxz8wokn05q8l78wa6eiee 0 875 20348 15505 2026-07-28T08:40:35Z Sveletanka 20 корекция 20348 wikitext text/x-wiki {{Инфорамик | headerstyle = background: lightgreen | header1 = Печарка | label2 = | data2 =[[File:Boletus edulis 2 2008.JPG|250px]] | header3 = [[Таксономия (биолоґия)|Наукова класификация]] | label4 = Домен | data4 =Eukaryota | label5 = Царство | data5 =Fungi | label6 = Роздїл | data6 =Basidimycota | label7 = Класа | data7 =Agaricomycetes | label8 = Ряд | data8 =Boletales | label9 = Фамелия | data9 =Boletaceae | label10 = Род | data10 =''Boletus'' | label11 = Файта | data11 =''B. edulis'' | header12 = [[Биномна номенклатура|Биномне мено]] | label13 = | data13 = ''Boletus edulis'' | label14 = | data14 = Bull. }} '''Печарка''' (печарочка)<ref>СЛОВНЇК РУСКОГО НАРОДНОГО ЯЗИКА II, О—Я, НОВИ САД, бок 146.</ref> попри квасох и плєшнєнїнох, найпознатши представнїк печаркох. == Розвой и збудова == Цело печарки рошнє на жеми або у жеми, як и на лупи древа. Мицелия ше розвива у подлоги и зоз єй часточкох (хифох) у вигодних условийох формує ше плодоношаце цело печарки хторе ше состої зоз конарчка и калапчка. Печарки формую спори за розмножованє хтори ше розноша зоз витром, дижджом або их розноша животинї.<ref>Група аутора. 1982. Илустрована енциклопедија Природа. Вук Караџић. Београд. </ref> Печарка зоз [[Пречнїк|пречнїком]] од 10 центи за шейсц днї може створиц коло шеснац милиони спори. Животни вик печарком барз кратки, лєм даскельо днї, док мицелия жиє вельо длужей формуюци плодоношаци цела вецей раз у живоце. На споднєй часци калапчка печарки находзи ше ткань (лїсцаста або циваста) на хторей ше формую спори. На конарчку даєдних печаркох мож видзиц остатки лупки у форми персценя, хтора защицує ткань зоз спорами. Плодоношаци цела розличних формох: брухастей, [[Гвизда|гвиздастей]], у форми корала... ==[[Русалка|Русалково]] круги == Русалково або босорково круги зявенє кед печарки рошню у кругу. То ше случує кед ше мицелиюм ровномирно шири починаюци од штредку. У тим кругу скоро же нє рошнє трава, вироятно прето же до нєй нє доходзи вода або прето же ше мицелиюм справує як паразит на кореню трави. Знука и звонка кругу печаркох находзи ше плодне пасмо и вельо трави, прето же хифи розкладаю бильчки (протеїни) сухого лїсца и так збогацую жем зоз минералами. Тото пасмо богате зоз минералами найскорей и пре розкладанє (розпадованє) старого мицелиюму печаркох. Коло того пасма ше надалєй пресцера пасмо узвичаєне за дату екосистему.4 Печарка як [[пожива]] Сирова кафова печарка ма у себе 92% води, 4% угльово гидрати, 2% бильчки и менєй як 1% масци. У 100 ґрамох сирових печаркох єст 22 калориї. Богати су зоз Б витамином (вецей од 20% потребней дньовей вредносци), селеном (37% ДБ), и бакром ( 25% ДВ), а тиж су и умерене жридло (од 10 до 19%) фосфору, цинку и калиюму. У печарки єст мали количеста, або же анї нєт, витамину Ц и натриюму. == Витамин Д == Министерство польопривреди ЗАД-у информує гражданох же печарки виложени ултралиловим [[Габа|габом]], чи то [[Слунко|слунково]] габи чи продукт лампох зоз УВ зарйованьом и маю значни количества витамину Д.<ref>DB, Haytowitz (2009).[https://www.ars.usda.gov/ARSUserFiles/80400525/Articles/ AICR09_Mushroom_VitD.pdf.] „Vitamin D in mushrooms” (PDF). Nutrient Data Laboratory, US Department of Agriculture. Приступљено 16. 4. 2018.</ref> Кед печарка, аж и после обераня, виложена ултралиловим габом, ерґостерол (компонента мембрани квасох и печаркох) ше претворює до витамину Д2.<ref>Koyyalamudi SR, Jeong SC, Song CH, Cho KY, Pang G (2009). [https://web.archive.org/web/20110722132444/http://kcms.daegu.ac.kr/user/chsong/pdf/i-53.pdf „Vitamin D2 formation and bioavailability from Agaricus bisporus button mushrooms treated with ultraviolet irradiation”]. (PDF) ''Journal of Agricultural and Food Chemistry''. '''57''' (8): 3351—5. [https://sr.wikipedia.org/wiki/PMID PMID] [https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/19281276/ 19281276]. [https://sr.wikipedia.org/wiki/Digitalni_identifikator_objekta doi] [https://pubs.acs.org/doi/10.1021/jf803908q 10.1021/jf803908q]. Архивоване з ориґиналу (PDF) 22. 7. 2011. р.</ref> (7), а тот процес ше нєшка примєнює же би ше звекшало витамин Д у печаркох хтори наменєни за мали тарґовища.<ref>Simon, R. R.; Borzelleca, J. F.; Deluca, H. F.; Weaver, C . M. (2013). „Safety assessment of the post-harvest treatment of button mushrooms (Agaricus bisporus) using ultraviolet light”. ''Food and Chemical Toxicology''. '''56''': 278—89. [[:sr:PMID|PMID]][https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/23485617/ 23485617] [[:sr:Digitalni_identifikator_objekta|doi:]] [https://www.sciencedirect.com/science/article/abs/pii/S027869151300118X?via%3Dihub 10.1016/j.fct.2013.02.009].</ref> (8) Зоз витамином Б окреме богата печарка буковача и шитаки, а и шампиньони кед же були достаточно виложени ултралиловим габом. Печарки треба охабиц на слунку (10) до 15 годзини; нє муша стац на директним слунку, досц их охабиц при облаку у просториї хтора ше превитрує, односно дзе воздух сухи же би печарки нє гнїли. == Печаркарство == Печаркарство конар польопривреди хтори виучує конзумни печарки (печарки хтори ше хаснує за єдзенє). Особи хтори ше занїмаю зоз збераньом печаркох волаю ше печаркаре и часто ше здружую и сную дружтва печаркарох. Печаркарство нє треба заменьовац зоз миколоґию. Миколоґия конар биолоґиї хтора виучує збудову, метаболизем, биохемию, еколоґию, еволуцию и систематику печаркох, операюци ше на методи и резултати других биолоґийних дисциплинох. Файти печаркох як цо то шампиньони (''Agaricus biosporus''), буковача (''Pleurotus ostreatus'') и шитаки (''Lentinula edodes'') ше пестую и у домашнїх условийох прето же су єдноставни за садзенє и отримованє, треба им лєм обезпечиц одвитуюцу глїну, влагу и температуру. Печарки значни и у костираню людзох, лєм треба розликовац хтори мож єсц, хтори нє мож єсц, отровни и смертельно отровни. Коло розпознаваня печаркох єст правила, алє заш лєм найсиґурнєйше кед то робя фахово особи. == Продукция печаркох == Число и файти печаркох у природи ше обачлїво зменшує пре зменшованє штредку дзе рошню и пре заґадзованє животного околїска. Їх продукция представя способ же би и худобнєйше жительство дошло до жридла протеїнох яки ше находза и у месу. Тиж так, продукция рошнє и пре тото же богати дружтва – вше вецей занятих у канцеларийох, односно на шедзацих роботних местох, нє поглєдую висококалорични поживово артикли. З другого боку, туня продукция печаркох доприноши очуваню животного штредку, лєси оставаю нєрушени, а вельки количества одпаду рошлїнского походзеня мож преробиц до протеїнох (пиловина, слама...). За подруча дзе таки одпад проблематични, продукция печаркох може буц ришенє. Продукция печаркох нєшка виноши вецей як 10 милиони тони рочнє и надалєй ше звекшує. Вредносц тей индустриї, вєдно зоз продукцию за медицински потреби и зоз печарками самошейками (хтори єст вше менєй), векша од вредносци индустриї кафи и виноши дзешатки милиярди долари. Найвецей ше продукує печарки шампиньони (''Аgaricus biosporus, Agaricus storquis''), а потим розлични файти зоз роду ''Pleurotus'' (буковача и други), а вше вецей ше продукує и шитаки (Ši-take). У цеплєйших крайох ше пестує (продукує) китайску печарку або наволану и печарка рискашовей слами (''Volvariella volvacea''). == Вонкашнї вязи == {{Commonscat}} * [https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B5%D1%87%D1%83%D1%80%D0%BA%D0%B0 Печарка.] Википедия на сербским язику * [https://www.znanje.org/i/i25/05iv05/05iv0524/Prezentacija/Stranice/otrovne%20gljive.htm Отровне печурке] (српски језик), znanje.org * [https://web.archive.org/web/20160312062142/http://www.ordinacija.hr/zdravlje/ohr-savjetnik/gljive-naucite-razlikovati-otrovne-od-jestivih/ Научите разликовати отровне од јестивих.] www.ordinacija.hr == Литература == * Учебнїк за седму класу основней школи, ''Биолоґия'', бок 113 * ''СУЧАСНА РУСКА КУХАРКА'',1987. рок, „Змарзанє желєняви - печарки”, бок 302. == Референци == <references /> [[Катеґория:Пожива]] [[Катеґория:Лїковити рошлїни]] meekrjb4q6th3zp7v8o96drtqe7t8lh 0 972 20311 15503 2026-07-27T12:12:10Z Sveletanka 20 20311 wikitext text/x-wiki {{Инфорамик | headerstyle = background: lightgreen | header1 =Мандуля | label2 = | data2 =[[File:Prunus dulcis - Köhler–s Medizinal-Pflanzen-250.jpg|250px]] | header3 = [[Таксономия (биолоґия)|Наукова класификация]] | label4 = Домен | data4 = | label5 = Царство | data5 =Plantae | label6 = Роздїл | data6 = | label7 = Класа | data7 =Rosales | label8 = Ряд | data8 = | label9 = Фамилия | data9 =Rosaceae | label10 = Род | data10 =''Prunus'' | label11 = Файта | data11 = ''Prunus a.'' | header12 =[[Биномна номенклатура|Биномне мено]] | label13 = ''Prunus amygdalus'' | data13 = (Batsch, 1801) | label14 = Подфайти | data14 = | header15 = | label16 = | data16 = }} '''Мандуля''' ''бот''. (лат. ''Prunus amygdalus''; sinonimi: ''Prunus dulcis''), або сладка мандуля то древо зоз фамилиї ружох (''Rosaceae''), а плод и нашенє ше хаснує у костираню людзох ([[пожива]]).<ref>[http://www.fruit-crops.com/almond-prunus-dulcis/ Introduction to Fruit Crops (Published Online)] Mark Rieger, 2006 </ref> Мандуля походзи зоз Ирану и його сушедних державох, алє и з обласци Леванту, односно зоз жемох Востоку (Греческа, Турска, Сирия, Либан, Израїл, Йордан и Єгипет)<ref>[https://iranicaonline.org/articles/badam-almond „BĀDĀM – Encyclopaedia Iranica”.] iranicaonline.org. „The Amygdalus communis (or Prunus amygdalus), though undoubtedly native to the Iranian land-mass, is seldom found in natural stands there today.”</ref><ref>G. Ladizinsky (1999). „On the origin of almond”. Genetic Resources and Crop Evolution. 46 (2): 143—147. [https://sr.wikipedia.org/wiki/Semantic_Scholar S2CID] [https://sr.wikipedia.org/wiki/Digitalni_identifikator_objekta doi]:[https://link.springer.com/article/10.1023/A:1008690409554 10.1023/A:1008690409554]</ref> Назву мандуля у ботанїчней литератури ше хаснує за вецей файти роду Prunus и подроду Amygdalus. Окрем сладкей, єст и горка мандуля. Нашенє тей файти мандулї у составе ма вельо цияниду и прето ше подрозумює же є отровна кед ше конзумує у векших количествох.<ref>[https://www.learnaboutnature.com/plants/trees/almond-tree „Almond Tree – Learn About Nature”] (на язику: анґлийски).</ref> Интересантна файта мандулї то Prunus tenella або степска мандуля, а рошнє на Делиблатскей писковини. == Опис == Мандуля лїсцопадне древо, рошнє до висини 4-10 [[Метер|метери]], а стебло грубе до 30 центи у пречнїку. Спочатку млади конарчки желєни, потим меняю фарбу до лилових кед су виложени [[Слунко|слунку]], а у другим року шивею. Лїсца од 8-13 центи длугоки, а квитки маю билу и ниянси лиловей фарби, од 3-5 центи пречнїку и зоз 5 лїсцочками, формовани поєдинєчно або у пари и зявюю ше скорей од лїсцох вчас на яр. Мандуля найлєпше рошнє у обласцох зоз медитеранску климу зоз цеплима, сухима лєтами и благима и влажнима жимами. Оптимална температура за єй рост медзи 15 и 30 ступнї, а пупча маю потребу за хладзеньом од 300 до 600 годзини на [[Температура|температури]] попод 7,2 ступнї же би ше порушали у розвою.<ref>[https://web.archive.org/web/20150315003953/https://www.plantvillage.com/en/topics/almond/infos/diseases_and_pests_description_uses_propagation „Almond”. PlantVillage, The Huck Institutes of the Life Sciences], Pennsylvania State University. 2011.</ref>(11) [[File:Almonds - in shell, shell cracked open, shelled, blanched.jpg|right|thumb|300px| Мандуля]] == Горка мандуля == [[File:Spain Calpe Penyon Almonds green.jpg|right|thumb|295x295px| Плод мандулї]] Горка мандуля (лат. ''Prunus amygdalus Stoker'') походзи зоз Малей Азиї и Месопотамиї, а отамаль ше преширела на велї держави коло Штредожемного моря. Єй розвою одвитую сухи, цепли и каменїсти обласци. Горка мандуля висока од 5-8 метери. Єй били або целови квитки ше зявюю у марцу и априлу. Плод длуговаста маґочка у хторей єдно або, ридко, два нашенька. Нашенє кляпчисте, длугоке 2 центи, а широке 1,2 центи. === Нашенє горкей мандулї === [[File:Sa almonds.jpg |Нашенє мандулї|алт=Нашенє мандулї|мини|220x220п]] Нашенє горкей мандулї ше хаснує за доставанє ароматичней води хтора дїйствує як наркотик и седатив. Зоз цадзеньом нашеня ше достава олєй хтори ше хаснує у поживовей индустриї, як конзумни, и у козметики за виробок рижних помадох. Нашенє ше збера кед маґочка зошицким дозреє и кед ше подполно осуши, кляпчисте є, длугоке до 2,5 центи, на верху кончисте, а зоз другого боку заокруглєне, нє ма пах и горке є. Треба же би було у цалє и нєочкодоване од инсектох. Нашенє горкей мандулї ма и до 55 проценти олєю, дакуc цукру, коло 25 проценти бильчки, сок хтори ше вилучує, ґуму и цияноґенски гетерозоїд хтори заслужни за горкосц, алє и за лїковитосц. == Лїковити прикмети == Горку мандулю ше хаснує строго лєм як горуцу облогу и у купелї, понеже ублажує боль, окреме миґрену, як и боль покруткох и печинки, регому и квашнїну у жалудку. Маса хтору ше достава зоз преробком тей [[Овоц|овоци]] може замєнїц мидло хторе добре за особи зоз чувствительну скору и барз є добра як природна пахнячка. Цала рошлїна, односно горка мандуля, отровна. У нєй єст отровни єдинєня и у нашеню, лїсцу и лупи. Нательо є отровна же лєм од 50-70 горки мандулї спричинюю шмерц одроснутей особи, а лєм 3 можу спричинїц вельке трованє. == Млєко зоз мандулї == Млєко зоз мадулї ше хаснує як замена за кравске. Нє ма масци и лактозу, а пре тото же у нєй нєт нїяки зєдинєня животиньского походзеня, хасную го веґанє и веґетариянци. У млєку єст вельо витамину Е, маґнезиюмому, селену, цинку, калиюму, желєза, фосфору, бакру и калциюму. Нє препоручує ше дзецом младшим як 2 роки пре нїзке количество бильчкох. Институт за виглєдованє поживи Велькей Британиї констатовал же млєта мандуля ма пробиотски прикмети, односно звекшує число хасновитих бактерийох, и так отримує здравє орґанох за претровйованє.<ref>Larmer, Christina. [https://web.archive.org/web/20130806001732/http://www.bodyandsoul.com.au/nutrition/nutrition+tips/almond+milk+,10031 Almond Milk - Body and Soul], ''www.bodyandsoul.com''</ref>(18) == Таксономия == === Сладка и горка мандуля === Нашенє мандулї файти ''Prunus dulcis (dulcis)'' сладке<ref>Karl-Franzens-Universität (Graz).[https://web.archive.org/web/20110521031950/http://uni- graz.at/~katzer/engl/Prun_dul.html „Almond (Prunus dulcis [Mill.] D. A. Webb.)”]</ref>(12), алє на поєдиних стеблох єст роду хтори кус горкави. Нашенє ''Prunus dulcis (amara)'' вше горке, як и других файтох роду Prunus, кайси, брескинї и черешнї. Нашенє горкей мандулї кус ширше и кратше у одношеню на сладку мандулю и ма половку менєй олєю, од 4-9 милиґрами цияноводонїку<ref>Shragg TA, Albertson TE, Fisher CJ (јануар 1982). [https://pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC1273391/ „Cyanide poisoning after bitter almond ingestion”]. West. J. Med. 136 (1): 65—9. [https://sr.wikipedia.org/wiki/PubMed_Central PMC][https://pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC1273391/ 1273391], [https://sr.wikipedia.org/wiki/PMID PMID], [https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/7072244/ 7072244].</ref> (17) и 24 раз вецей цияниду як у маґочки сладкей мандулї. Цияноводонїк дава горкосц мандулї, а зоз термичним обробком ше тот отров знїщує, та прето печена мандуля ма приємни сладки смак. == Вонкашнї вязи == * [https://bonapeti.rs/saveti/a-3397-Zbog_%C4%8Dega_su_bademi_gorki Прецо мандуля горка.] bonapeti.rs * [https://hr.wikipedia.org/wiki/Bademovo_mlijeko#cite_note-almond-6 Bademovo mleko.] hr.wikipedia * [https://www.youtube.com/watch?v=jEZkwIqe0dI Спокуси и хасни зоз продукциї мандульох], автор Златка Чизмар, ют′юб канал маковчань == Референци == <references /> [[Катеґория:Пожива]] [[Катеґория:Овоц]] [[Катеґория:Древа]] igupwwnovwnlujpnngagaeno863pknw 0 1068 20338 17515 2026-07-28T08:08:36Z Sveletanka 20 20338 wikitext text/x-wiki {{Инфорамик | headerstyle = background: yellow | header1 =<big>Кукурица</big> | label2 = | data2 = [[File:Zea mays - Köhler–s Medizinal-Pflanzen-283.jpg|250px]] | header3 = [[Таксономия (биолоґия)|Наукова класификация]] | label4 = Домен | data4 =Eukaryota | label5 = Царство | data5 =Plantae | label6 = Ряд | data6 = Poales | label7 = Фамилия | data7 =Poaceae | label8 = Подфамилия | data8 =Panicoideae | label9 = Род | data9 =''Zea'' | label10 = Файта | data10 = ''Z. mays'' | header11 = [[Биномна номенклатура|Биномне мено]] | label12 = ''Zea mays'' | data12 = [[Карл фон Лине|Linnaeus]] }} '''Кукурица''' (лат. ''Zea mays'') єднорочна рошлїна по походзеню зоз Штреднєй и Южней Америки. Перши ю садзели Индиянци у Мексику <ref>[https://web.archive.org/web/20190713003706/http://learn.genetics.utah.edu/content/selection/corn/ „The Evolution of Corn”]. University of Utah HEALTH SCIENCES, ''web.archive.org'' </ref>, пред вецей як 10 000 роками, та ю европски виглєдоваче волали индиянске злато. Важну улогу мала у историї , поготов при народох Штреднєй Америки. До Европи є принєшена коло 1 500. року, а на Балканске полуострово у другей половки 16. вику <ref>[https://web.archive.org/web/20140228065405/http://www.obz.hr/vanjski/CD_AGBASE2/HTM/kukuruz.htm Кукуруз], ''www.obz.hr''</ref> Кукурица єдна зоз основних людских [[Пожива|поживових]] продуктох. Медзи другима [[житарки|житарками]] єй продукция превозиходзи продукцию [[Жито|жита]] и рискаши. Єдна часц урожаю ше хаснує и за статкову покарму и за продукцию биоетанолу (як гориво за превозки) хтори, з аспекту защити животного штредку, ма предносц у одношеню на фосилни горива <ref>[https://web.archive.org/web/20120128114058/http://www.hrastovic-inzenjering.hr/bioloska-energija/eco-biogorivo.html Eco biogorivo], ''www.hrastovic-inzenjering.hr''</ref>. == Стари индиянски файти == Чарна або астецка кукурица — барз стара файта хтору пестовали Астеки у Южней Америки, окреме у Перуу, пред 2 000 роками. Тота файта була зазначена у сиверноамерицких каталоґох нашеня ище 1860-их рокох, алє заш лєм нїґдзе нє здобула популарносц у хаснованю таку яку ма и нєшка у Южней Америки. Белава кукурица — перши ю почали хасновац Хопи, Пуебло Индиянци у Новим Мексику и даскельо юговосточни племена, спомедзи хторих и Чироки Индиянци. И нєшка тота файта кукурици значна часц хопи або мексиканскей кухнї, окреме при готовеню тортилї. == Пестованє кукурици у Европи == [[File:Maisfeld - Zea mays 1.jpg|right|thumb|250px|Кукурица на полю]] Шпанци потим як одкрили Америку, пренєсли кукурицу до Европи, алє затримали векшу прихильносц ґу [[Хлєб|хлєбу]] зоз житней муки. Твердзели же кукурична мука нїяк нє може заменїц житну муку, окреме при готовеню проскуркох. Як християнє верели, лєм жито ма способносц трансформовац ше до Христового цела <ref>Rebecca Earle (2012) [https://archive.org/details/bodyofconquistad0000earl/page/n1/mode/2up The Body of the Conquistador: Food, Race, and the Colonial Experience in Spanish America, 1492-1700. New York: Cambridge University Press.], [https://archive.org/details/bodyofconquistad0000earl/page/17/mode/1up бок 17.] ''archive.org''</ref>. Шпанци були тиж забриґовани, бо думали же зоз конзумацию автохтоней поживи за хтору тримали же є анї нє барз хасновита анї нє барз здрава, буду вислабени и же постої можлївосц же буду вше баржей здабац на Индиянцох. По думаню Европянох, на физични и ментални прикмети америцких старобивательох и Шпанцох дїйствовало конзумованє одредзених намирнїцох баржей як окруженє у хторим жили. И попри того шицкого, Шпанци предлужели конзумовац кукурицу. [[File:Ab food 06.jpg|thumb|right|250px|Зарно кукурици]] Пестованє кукурици ше преширело и на други часци швета праве пре єй способносц же ше може прилагодзиц на рижни климатски условия. У Шпаниї ше кукурицу пестовало даскельо роки после Колумбового одкрица, же би ше потим преширело до Италиї, заходней Африки и индзей. Сладку кукурицу ше звичайно пестує за потреби людзох, други файти за продукцию рижних продуктох як цо мука, ґриз, олєй и виски, а єст файти хтори ше пестує лєм за статкову покарму. == Продукция кукурици == Найвекши продукователь кукурици, спрам податкох зоз 2009. року, то ЗАД зоз 333 милиони тони рочнє, а то 43 проценти шветовей продукциї кукурици. Китай ше находзи на другим месце по продукциї (163 милиони тони рочнє), на трецим месце Бразил (51 милион тони), а Сербия ше находзи на 17. месце зоз 6,4 милиони тони рочнє (0,815 проценти шветовей продукциї кукурици).<ref>[https://web.archive.org/web/20120619130038/http://faostat.fao.org/site/567/DesktopDefault.aspx?PageID=567#ancor Шветова продукция кукурици], ''web.archive.org'', язик анґлийски </ref> === Шветова продукция кукурици === {| class="wikitable " style="width:50%" |+ Водзаци продукователє кукурици (тисячи тони) |- ! Держава || 1985 || 1995 || 2005 || 2009 || 2014|| 2016 |- | ЗАД || 225453 || 187969 || 282261 || 333011 || 361091 || 384778 |- | Китай || 64102 || 112361 || 139498 || 164107 || 215646 || 231674 |- | Бразил || 22018 || 36267 || 35113 || 51232 || 79882 || 64143 |- | Аргентина || 11900 || 11404 || 20482 || 13121 || 33087 || 39793 |- | Мексико || 14103 || 18352 || 19338 || 20142 || 23273 || 28251 |- | Україна|| - || 3391 || 7166 || 10486 || 28497 || 28075 |- | Индия || 6643 || 9534 || 14709 || 16680 || 24170 || 26260 |- | Индонезия|| 4329 || 8245 || 12523 || 17629 || 19008 || 20370 |- | Русия || - || 1738|| 3060 || 3963 || 11332 || 15310 |- | Канада || 6969 || 7270 || 9332 || 9561 || 11487 || 12349 |- | Французка || 12409 || 12739 || 13687 || 15288 || 18343 || 12131 |- | Румуния|| 11903 || 9923 || 10388 || 7973 || 11989 || 10746 |- | Ниґерия || 1826 || 6931 || 5957 || 7338 || 10059 || 10414 |- | Єгипет || 3686 || 4535 || 7085 || 7686 || 8060 || 8001 |- | Етиопия || н/д || 1990 || 3912 || 3897 || 7235 || 7847 |- | ЮАР || 8444 || 4866 || 11715 || нєт под. || 14250 || 7779 |- | Мадярска || 6817 || 4649 || 9050 || 7528 || 9315 || 7407 |- | [[Сербия]] || - || - || - || 6396 || 7952 || 7377 |- |} {| class="wikitable"align=right |+ ! colspan="2" | === Найвекши вивожнїки кукурици === (милиони тони) |- ! Держава !! 2014. рок |- | ЗАД || 49,7 |- | Бразил || 20,7 |- | Україна || 17,6 |- | Арґентина || 15,9 |- | Французка || 5,8 |- | Румуния || 3,7 |- | Индия || 3,6 |- | Русия || 3,5 |- | Мадярска || 2,5 |- | Сербия || 2,4 |} Кукурица ше находзи на другим месце по продукциї житаркох (после жита). Вредносц вивозу кукурици на шветовим уровню 2009. року виношела 100 милиони тони (од чого 47,6 проценти зоз ЗАД, шлїдзи Арґентина зоз 8,5 процентами и Бразил зоз 7,7 процентами). Найвекши увожнїк у 2009. року бул Япон (17 проценти, Южна Корея (7,7), Мексико (7,6), Китай (4,9) и Шпания (4,2).<ref>[https://www.fao.org/faostat/en/#home Статистика тарґованя FAO-а], ''www.fao.org'' </ref> == Кукурица як пожива и лїк == У своїм составе кукурица ма барз мало масци, а богата є зоз крохмальом, бильчками и цукром. Права є скарбнїца здравя, бо ма вельо витамину Б и Ц , фолней квашнїни, фосфору, калиюму и маґнезиюму. Печена и варена кукурица постава ище здравша, бо ше теди у нєй ошлєбодзую молекули хтори чуваю орґанизем од подлого дїйствованя шлєбодних радикалох. Кукурична мука богата зоз влакнами хтори знїжую голестерол у креви. Защицує од рака, хоротох шерца, ґихту, едему, катаракти и Алхайцмеровей хороти. Фолна квашнїна нєобходна за розвой нервнй системи фетуса, прето ше ґравидним женом препоручує єсц кукурици у перших трох мешацох ґравидносци. У народней медицини насампредз ценєни власки з кукурици хтори барз добре средство за вилучованє мочу и нєчкодлїве средство за худнуце. {| class="wikitable"align=right |+ ! colspan="2" | === Найвекши увожнїки кукурици === (милиони тони) |- ! Держава !! 2014. рок |- | Япон || 15,0 |- | Єгипет || 10,9 |- | Мексико || 10,4 |- | Южна КОрея || 10,2 |- | Шпаньолска || 6,3 |- | Иран || 6,0 |- | Голандия || 5,4 |- | Виєтнам || 4,8 |- | Италия || 4,6 |- | Алжир || 4,1 |} Власки з кукурици маю вельо рошлїнски влакна, та знїжую уровень голестеролу и цукру у креви и зменшую ризик од зявеня рака на грубим череве. Тею зоз тих власкох ше препоручує за лїченє хоротох мочових каналох, хоротох шерца и регоми. Кед ше длужей пиє, розбива и вируцує каменки и писок зоз покруткох. Порядне конзумованє такей теї злєпшує циркулацию и олєгчує роботу печинки. Кукурични хлєб бул тиж присутни на столох наших предкох. Окрем такого хлєба, часто ше рихтало и замешку, крупи и ґоргелї. Свадзебна каша була найлєпша (и найвекша) лакотка на рускей свадзби вецей як 200 роки. [[Млїнар|Млїнаре]] кукурицу млєли у [[млїн|млїнох]], у сувачох и крупарох, а принєшени даралов од крупара требало поошивац и видвоїц муку од крупох и вец пририхтац єдло — смачну замешку лєбо сладку кашу, або упечиц крупи лєбо ґоргелї. Часто ше зоз кукурици пука пуканки а сладку кукурицу ше вари олупану або з чутку. '''Тея за худнуце ''' 40 ґрами зарна кукурици вариц 10 минути у єдней литри води, пиц вецей раз на дзень. == Литература == * ''КАЛЕНДАР'' 2008, бок 371,372 == Вонкашнї вязи == * [https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%83%D0%BA%D1%83%D1%80%D1%83%D0%B7#cite_note-15 Кукуруз], Википедия на сербским язику * [https://hr.wikipedia.org/wiki/Kukuruz Kukuruz], Википедия на горватским язику == Референци == <references /> [[Катеґория:Пожива]] [[Катеґория:Житарки]] 7rw74b9rewo7by4vgvx63tyyso6tusx 0 1073 20347 15504 2026-07-28T08:38:52Z Sveletanka 20 корекция 20347 wikitext text/x-wiki {{Инфорамик | headerstyle = background: lightgreen | header1 =Петрушка | label2 = | data2 = [[File:Petroselinum crispum - Köhler–s Medizinal-Pflanzen-103.jpg|250px]] | header3 = [[Таксономия (биолоґия)|Наукова класификация]] | label4 = Домен | data4 =Eukaryota | label5 = Царство | data5 =Plantae | label6 = Ряд | data6 = Apiales | label7 = Фамилия | data7 =Apiaceae | label8 = Род | data8 =''Petroselinum'' | label9 = Файта | data9 = ''P. Crispum'' | header10 = [[Биномна номенклатура|Биномне мено]] | label11 = ''Petroselinum crispum''| data11 = (Mill.) Fuss }} Петрушка (лат. ''Petroselinum crispum'') дворочна рошлїна хтора походзи зоз восточного Штредожемя, одкаль ше розширела по цалей южней Европи. То лїсцаста рошлїна з ценким и цвикластим кореньом билей [[фарба|фарби]]. Лїсца представяю облюбену присмачку. Тоту рошлїну ше барз часто хаснує у европскей, блїзковосточней и америцкей кухнї. У штреднєй, восточней и южней Европи, а и у заходней Азиї, велї єдла ше служи зоз швижим, на дробно нашеканим петрушковим лїсцом посипаним поверху. Петрушка зоз ровнима лїсцами лєгчейша за култивованє од петрушки зоз кандрастима лїсцами. Корень петрушки ше часто хаснує при готовеню рижних юшкох и варивох, алє и як додаток заєданю. [[File:Pork adobo with parsley.jpg|thumb|250px|Єдло украшене зоз петрушковим лїсцом]] Панує думанє же ше петрушку першенствено садзело на Сардиниї и же є култивована коло 3. вику пред н.е. Ботанїчар Лине гутори же петрушка першираз култивована у Анґлиї коло 1548. року, алє литературни докази гуторя же то було вельо скорей, у анґлосаксонским периодзе.<ref>[https://modernmedievalcuisine.com/2020/10/26/more-on-parsley/ „More on Parsley”.] Monk's Modern Medieval Cuisine</ref> == Опис == Заградкова петрушка блядей желєней фарби, дворочна є рошлїна у обласцох зоз умерену климу, а єднорочна у субтропских и тропских обласцох. Два главни файти петрушки чийо ше лїсца хаснує як присмачки тоти: P. crispum Crispum Group ; syn. P. crispum var. crispum — ґрупа до хторей ше учишлює файти петрушки зоз кандрастима лїсцочками, наволани и як французки лїсцочка, и найчастейше ше их хаснує лєм за украшованє єдла. P. crispum Neapolitanum Group ; syn. P. crispum var. neapolitanum — ґрупа до хторeй ше учишлює файти петрушки зоз ровнима лїсцочками, наволани и италиянски лїсцочка. Тоти файти лєгчейше допатрац прето же су одпорни на диждж и [[слунко]]. Ровни лїсцочка петрушки мож видзиц посипани од горе на єдлох зоз [[кромпля|кромпльох]], рискаши, риби, живинского меса, шницлох, алє и у юшкох и варивох зоз меса и [[желєнява|желєняви]]. Корень зоз файти петрушки P. crispum Radicosum Group, syn. P. crispum var. tuberosum ше хаснує у кухнї централней и восточней Европи. Є ше сирови за оловранти або є додаток рижним юшком и варивом прето же є грубши у одношеню на петрушку хтору ше пестує пре лїсце. == Петрушка — присмачка и лїк == Значенє петрушки у єй минерално-витаминским богатстве. Ма барз вельо витамину Ц, потим провитамину А и витамини зоз ґрупи Б, насампредз Б12, хтори барз ридки у рошлїнским швеце, а важни є у твореню червених кревових заренкох. Од минералох петрушка ма калиюму, желєза, калциюму, маґнезиюму, манґану и бакру. Кед слово о лїковитих прикметох, треба наглашиц же петрушка помага при вилучованю мочу и лїчи мочово инфекциї, зявенє каменкох у покруткох, хороти простати, реому, запалєнє ставцох и други хороти при хторих треба вируциц звишок чечносци и чкодлївих материйох з орґанизма. Позитивно дїйствує на нормализованє менструалного циклусу, а може помогнуц и у превенциї малиґних хоротох. Познате же нєутрализує даєдни канцероґени з доганского диму. Петрушка ма нїзку калорийну вредносц (100 ґрами лїсца ма коло 50 калориї). З вареньом тей файти [[пожива|поживи]] ше знїщує найважнєйши состойок, витамин Ц, прето петрушково лїсце лєпше єсц швиже у шалатох и других єдлох. Лєпше го змарзнуц як сушиц. До юшки ше петрушково лїсце кладзе аж на концу, кед ше ю заварює, же би нє страцело свой приємни пах и смак. За приємни смак у устох пожувайце през [[дзень]] даскельо петрушково лїсточка. == Литература == * ''РУСКИ ХРИСТИЯНСКИ КАЛЕНДАР'' 2009, бок 337 * [[Кухарка|''СУЧАСНА РУСКА КУХАРКА'']] (1987), рецепти за петрушкову мачанку, бок 135 * ''НАША КУХАРКА'' (2007) рецепт за петрушкову мачанку, бок 21 == Вонкашнї вязи == * [https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B5%D1%80%D1%88%D1%83%D0%BD#cite_note-2 Першун.] Википедия на сербским язику * [[:sr:Першун#cite_note-2|Лїковити прикмети и хаснованє петрушки.]] язик сербски == Референци == <references /> [[Катеґория:Желєнява]] [[Катеґория:Присмачки]] [[Катеґория:Лїковити рошлїни]] raxbvno2g3w5st7k4s44cmjbtrlcfh2 0 1083 20335 9911 2026-07-28T07:48:44Z Sveletanka 20 катеґория 20335 wikitext text/x-wiki {{Инфорамик | headerstyle = background: lightgreen | header1 =Кель пупчар | label2 = | data2 = [[File:Brussels sprout closeup.jpg|250px]] | label3 =| data3 =''Brassica oleracea var. gemmifera'' | header4 = [[Таксономия (биолоґия)|Наукова класификация]] | label5 = Домен | data5 =Eukaryota | label6 = Царство | data6 =Plantae | label7 = Кладус | data7 = Tracheophytes | label8 = Кладус | data8 = Eudicotidae | label9 = Кладус | data9 = Rosids | label10 = Ряд | data10= Brassicales | label11 = Фамелия | data11= Brassicaceae | label12 = Род | data12= ''Brassica'' | label13 = Файта | data13= ''B. Oleracea'' | label14 = Вариєтет | data14= ''B. O. Var. gemmifera'' | header15= Триномиялне мено | label16 =''Brassica oleracea var. gemmifera'' | data16= DC. }} '''Кель пупчар''' (''Brassica oleracea'' var. gemmifera)<ref>[https://hjp.znanje.hr/index.php?show=search_by_id&id=dl9hXxk%3D&keyword=prokulica Prokulica.] Hrvatski jezični portal </ref> [[желєнява]] хтору ше у нас нє барз садзи. Садзи ше у Далмациї, а найвецей у заходноевропских жемох, дзе єст и машини за його оберанє. Часто го волаю и бриселска капуста<ref>[https://www.foodtimeline.org/foodfaq.html#brussels Бриселска капуста.] язик анґлийски</ref>, бо ше го у околїску Бриселу садзи уж коло 800 роки, а дума ше же го до Белґиї принєсли Римянє. Початком 19. вику почало ше го садзиц и у других часцох Европи. [[File:Brussel Sprouts (6498386487c).jpg|250px||right]] Кель пупчар спада до фамилиї Brassicaceae, до фамилиї капустових рошлїнох. Вони сисематизовани до штирох родох зоз хторих найзначнєйши род ''Brassica'' и файта ''Brassica oleracea''. При ключканю видава два шерцово котиледони лїсцох. Корень вреценкасти, з розконаренима бочнима жилами и находзи ше на поверхносци жеми. Кель пупчар настал з видлужованьом стебла хторе моцне и просте. Високе є 50 до 100 центи, [[пречнїк|пречнїку]] 2 до 3 центи. На стеблу густо спирално розподзелєни вельки овално-округли лїсца, на длугих лїсцох тримачох. На верху стебла находзи ше отворене и активне терминалне пупче хторе формує лїсце. Зоз пазухох лїсца на стеблу ше формую мали главки пречнїку 2 до 5 центи штреднєй [[маса|маси]] 5 до 25 ґрами и то сукцесивно, од долу на горе. Найвекши главки формую ше на споднєй и штреднєй часци стебла, а по форми можу буц округли або овални и збити, або розтрешени по компактносци. Єст их и до сто, найчастейше од 60 до 90. Другого року после стадиюму яровизациї хтора тирва 2 до 3 мешаци при [[температура|температури]] од 0 до 6 ступнї Целзийусово, зоз пазухох лїсца и зоз главкох формую ше квитоносни стебла зоз квитками жовтей [[фарба|фарби]] хтори позберани до ґириздастого квитку. Опращковйованє етномофилне, плод лупа хтора ма 15 до 20 нашеня. Кель пупчар ма умерени вимоги на цеплоту. Оптимум за веґетацию виноши 15 до 18 ступнї Целзиюсово, а у ґенеративней фази 20 до 25 ступнї. Може добре поднєсц нїзки температури, та аж и -20 ступнї. Главки найлєпшого кавлитету формую ше кед [[дзень|днї]] слунечни, а ноци зоз слабим мразом, бо ше теди збера найвецей цукру. Кед цепло главки розтресаци, а у процивним су сипкаци. Рошлїни потребна умерена [[шветлосц]]. За добри урожай и квалитет треба обезпечиц влажну жем, а тиж так му одвитує и висока релативна влажносц [[воздух|воздуху]]. Глїна треба же би була плодна и розтресаца, нєутралней реакциї. Кель пупчар єдна з найквалитетнєйших капустових рошлїнох. Ма 14 до 15 проценти сухей материї, 3 до 5 протеїни зложрни з есенциялних каминоквашнїнох, 6 до 7 угльово-гидрати. Од минералних материйох ма досц фосфору и сумпору у форми орґанских єдинєньох хтори му даваю бактерицидне и фунґицидне дїйство у костираню. Богати є зоз витамином Ц 57 до 121 мґ/100ґр, Б комплеском, витамином У хтори лїчи вред на дванацпальцовим череве, а ма и антиканцероґени прикмети. Пупча маю биохемийни прикмети, та их мож чувац на температури од 0 ступнї и при релативней влажносци воздуху 95 до 98 проценти мешац-два. Пред велькима мразами ше одреже цали рошлїни и однєше до пиньвици чувац. З оглядом на тото же кель пупчар барз квалитетна желєнява и же го вжиме мож длуго зачувац, могло би ше го частейше хасновац у костираню, лєм треба мерковац бо при длугшим вареню постава горки. Медзитим, слаба традиция у хаснованю тей желєняви, а тиж так нєпостоянє домашнього сортименту, хаснованє барз слабе. == Литература == * РУСКИ КАЛЕНДАР, 1992. рок, авторе Владимир Тамаш и Оленка Папуґа, бок 329,330 == Вонкашнї вязи == * [https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B5%D1%99 Prokelj] Википедия на сербским язику * [http://lifemag.guru/prokelj/ Prokelj;] lifemag.guru == Референци == <references /> [[Катеґория:Пожива]] [[Катеґория:Желєнява]] hp30j6fnfjt0oaq3zkugvex3fmppoop 0 1198 20336 10084 2026-07-28T07:57:57Z Sveletanka 20 20336 wikitext text/x-wiki {{Инфорамик | headerstyle = background: lightgreen | header1 =Космачки | label2 = | data2 = [[File:279_Ribes_grossularia.jpg|250px|thumb]] | label3 =| data3 =Плоди космачки | header4 = [[Таксономия (биолоґия)|Наукова класификация]] | label5 = Домен | data5 =Eukaryota | label6 = Царство | data6 =Plantae | label7 = Роздїл | data7 = Magnoliophyta | label8 =Класа | data8 = Magnoliopsida | label9= Ряд | data9= Saxifragales | label10 = Фамилия | data10= Grossulariaceae | label11= Род | data11=''Ribes'' | label12= Файта | data12= ''R. uva-crispa'' | header13 = [[Биномна номенклатура|Биномне мено]] | label14 = ''Ribes uva-crispa''| data14 = [[Карл фон Лине|Linnaeus]] | header15 = Синоними | label16 = | data16 = ''Grossularia reclinata'' (L.) Mill. | label17 = | data17=''Ribes grossularia'' L. | label18 = | data18=''Ribes reclinatum'' L. }} '''Космачки''' (лат. ''Ribes uva-crispa'') то файта [[Овоц|овоци]] зоз роду рибизлох (''Ribes''). == Опис рошлїни == Космачки рошню як черяк висини 1–3 [[Метер|m]].<ref>[https://www.biodiversitylibrary.org/page/26068003#page/215/mode/1up Linnaeus. Species Platarum...1753], S. 201</ref><ref>Baker, Harry (1999). [https://books.google.ca/books?id=9AO6JAAACAAJ&redir_esc=y Growing Fruit.] Octopus Publishing Group. стр. 70. ISBN 9781840001532.</ref>Стебло ма цернє и тризубкасти по пейцзубкасти лїсца хтори зоз стебла рошню раз єдно раз друге. Квитки дзвонасти, маю по пейц лїсточка, поєдинєчни су, лєбо у ґрупох по три квитки. Плоди космачки векши од бобкох других файтох рибизлох, желєнкаво-жовти су, лєбо целово. Квитки и плоди маю по себе мохотки, алє єст и файти зоз гладку лупку (еґзокарпом). Смак плодох сладко-кваскави. Животни вик рошлїни у просеку 15 роки, почина давац плоди после другого рока, а полну родносц ма медзи 5. и 8. роком. Витримовна є на нїзки [[Температура|температури]] и може витримац по -25 °C, алє нє одвитую єй високи лєтни температури хтори можу очкодовац лїсце. Ма вельо провитамину А, пиридоксину, биотину 9 и витамину Ц. Зоз минералох ту манґан, маґнезий, калий, цинк и силиций.<ref>[https://fdc.nal.usda.gov/fdc-app.html „Gooseberries, raw”.] fdc.nal.usda.gov.</ref> == Ґалерия == <gallery> Файл:Stachelbeeren.jpg|Космачки Файл:Rodalben-Garten-120-Stachelbeeren-2006-gje.jpg Файл:Ribes uva-crispa 130405.jpg|Квети космачково Файл:Ribes uva-crispa4 ies.jpg|Космачково лїсце Файл:Lietuviški agrastai.JPG Файл:Ribes grossularia kpjas.jpg Файл:Ribes grossularia a1.JPG </gallery> == Вонкашнї вязи == * [http://www.pfaf.org/database/plants.php?Ribes+uva-crispa Инфо о космачки] на вебсайту Plants For A Future * [https://commons.wikimedia.org/wiki/Category:Ribes_uva-crispa Назви и фотоґрафиї космачки] на Викиодлоги == Референци == <references /> [[Катеґория:Овоц]] [[Катеґория:Черяки]] 8fdywtl4gj19nlqnegaxq1bwsz9xp09 0 2212 20314 13520 2026-07-27T12:19:29Z Sveletanka 20 20314 wikitext text/x-wiki {| class="wikitable" align: align=right width=300px |+ ! colspan="2" |<big>Покрива</big> |- | colspan="2" |[[File:Illustration Urtica dioica0.jpg|280px|]] <div style="text-align: center;">Покрива |- | colspan="2" |[[File:Brennnessel 1.JPG|center|280px|]]<div style="text-align: center;">Випатрунок покриви у квитнуцу |- ! colspan="2" |[[Таксономия (биолоґия)|Наукова класификация]] |- |Царство: Plantae Класа: Magnoliopsida Ряд: Rosales Фамилия: Urticaceae Род: ''Urtica'' Файта: ''U. dioica'' |- ! colspan="2" |[[Биномна номенклатура|Биномне мено]] |- | colspan="2" |<div style="text-align: center;">''Urtica dioica L'' |} '''Покрива'''<ref>[https://web.archive.org/web/20201001115317/http://bioras.petnica.rs/vrsta.php?id=27432 „Биолошка разноврсност Србије.”] bioras.petnica.rs. </ref> ( лат.  ''Urtica dioica'', серб. ''коприва'', рсй. ''крапива'' ''двудомная'', горв. ''kopriva'', укр. ''кропива'', поль. ''pokrziwa'', слц. ''pŕhľava'' ''dvojdomá'', чес. ''kopřiva dvoudomá'', праслслав. ''kropiva,'' kopriva – по фонетских прикметох – полонизем, а вариянта зоз метатезу позната и у других бешедох) - вецейрочна, лїсцаста, єднодомна або дводомна рошлїна з фамилиї покриви (Urticaceae). '''Опис''': корень покриви жилкасти. Стебло просте, длугоке коло 1,5 [[метер]]. Лїсца видлужено вайцасти, як пилка назубени и рапави. Змесцени су на конарчкох хтори закрити зоз печацима нєвидлївима мехирчками <ref name=":0">[https://www.plantea.com.hr/kopriva/ „Kopriva (Urtica dioica)”.] Plantea (на язику: горватски). 2014-10-18. Приступене 2019-09-04</ref> прецо их барз нєприємно дорушиц, бо вилєю оштри, печаци сок на скору рукох або ногох. Покрива пече, та ше прето у народзе гвари за дакого хто нє прешол як треба у даякей ситуациї же – прешол як голи у покриви. Рошлїна закрита з власками.  Квет двополни, желєно-жовтей [[Фарба|фарби]], малих димензийох, ґруповани до векших ґириздочкох.<ref name=":0" /> Квитнє од юлия до септембра. Нашенє барз дробенке, алє го єст вельо, и ма вельки потенциял ключканя и преживйованя у нєвигодних условийох.<ref name=":0" /> '''Розшеванє и розмножованє''': покрива ше розшева з витром, а розмножує ше веґетативно або з нашеньом. '''Ареал розпресцераня''': покрива присутна на шицких континентох. Мож ю найсц по лєсох, на пажицох, пасовискох, коло драгох. '''Хаснованє''': младнїки и лїсце покриви богати з минералами, желєзом, калциюмом, фосфором, витамином Ц и пиґментами, та ше их хаснує у костираню як шалату або як додаток рижним єдлом.<ref>[https://cuvarkosnice.rs/nutritivna-i-farmakoloska-svojstva-semena-koprive/ „Nutritivna i farmakološka svojstva semena koprive (Urtica dioica L.)] – Pregled naučnih istraživanja i smernice za</ref> Тиж з покриви мож увариц юшку або направиц питу. Тею з покривового лїсца або квиткох ше хаснує як диaуретик або при реуматских проблемох.  Корень покриви мож похасновац при проблемох зоз запалєньом простати або як додаток шампону за моцнєнє власох.  '''Лїковитосц''': Покрива у каждей форми приятель чловекового орґанизма, гоч у питаню артритис, астма, жовч, уринарни або респираторни проблеми, проблеми на скори або корчи у жалудку. Ма антибактерийски, антивирусни, процивзапалєнски, диуретични прикмети, зменшує боль и застановює кирвавенє. Витамини А, Б2, Б5 и К, у комбинациї з каротеном, лецитином и велїма аминоквашнїнами, бильчками и угльовима гидратами доприноша же би покрива була нєзаменлїви лїк за велї хороти. Покрива пре пошвидшане вилучованє чечносци з орґанизма уплївує на реґулацию кревного прициску, стимулує роботу печинки и панкреасу, помага при оралних инфекцийох, а тиж и охореньох як цо екцеми, акни и опадованє власох. Коло того, реґулация цукру у креви, помоц при нєспаню и нервози важна часц велїх вигодносцох хтори нам тота приятелька з двора приноши. '''Тинктура''' зоз устатей покриви ше часто хаснує як инсектицид у заградкох и заградох, а барз є добра за залїванє квеца. 2г У наших крайох рошнє и ткв. глуха покрива (Lamium L.). Вона нє пече як звичайна покрива. '''Садзенє покриви''': ховац тоту рошлїну може буц барз профитабилна робота, понеже [[Тарґовина|тарґовище]] ма вше векши потреби за покриву, а нашо поднєбє єй одвитує. Пестованє покриви мало познате. Людзе ю звичайно обераю за свойо потребе на местох дзе вона рошнє як самошейка. Нажаль, польопривреднїки ю часто видза як коровче и завадзанє на польох. Вона нє вимага вельо. Лєпше рошнє кед ма вельо [[Шветлосц|шветлосци]] и [[Температура|цеплоти]]. У фази мированя подноши температури и спод нули. Покриву ше хова як вецейрочне шаце, так же нє уходзи до класичного плодоряду. Перши рок дава мали урожай бо ше рошлїни помали розвиваю, та ше полни род очекує у другим и наступних рокох. Покриву ше коши кед рошлїни досцигню висину коло 30 центи, односно док су ище млади. Кажде шлїдуюце кошенє ше окончує кед рошлїни одрошню же би ше их могло кошиц, алє нє треба дошлєбодзиц же би розвили стебелко. У периодзе веґетацийней сезони мож мац 6 до 10 одкоси. Сушиц лїсце мож на природни способ або у сушарньох на температури 40-50 ступнї без присуства шветлосци. Осушени материял треба чувац у паперових мещкох защицени од [[Влага|влаги]], шветлосци и чкодлївцох. За преробок мож хасновац и корень и нашенє. Корень ше винїма на концу другого року. == Ґалерия == <gallery> Файл:Kopiva.JPG|Млада покрива Файл:Urtica dioica38 ies.jpg|Стебелко покриви зоз печацима мохотками Файл:Urtica dioica1 ies.jpg|Лїсце покриви Файл:Grote brandnetel rhizomen (Urtica dioica).jpg|Корень покриви Файл:Urtica dioica24 ies.jpg|Мещки зоз покривовим нашеньом Файл:Urtica dioica kz17.jpg|Покрива у квитнуцу </gallery> == Литература == • Словнїк руского народного язика II, О – Я, Нови Сад 2017, б. 219 Оксана Тимко Дїтко, Назви рошлїнох и животиньох у руским язику, Вуковар 2016, б. 30, 59, 60 • Радмила Шовлянски, Словнїк защити рошлїнох и животного стредку (сербско-руско- латинско-анґлийски), Нови Сад 2010, б. 301 • Elliott, C. (1997). Rash Encounters. Horticulture 94: 30. Schofield, Janice J. (1998). Nettles ISBN 0-585-10500-6 • Thiselton-Dyer, T. F., (1889). [http://www.dominiopublico.gov.br/download/texto/gu010118.pdf Domino Pesquisa] The Folk-Lore of Plants. Glawe, G. A. (2006). Sex ratio variation and sex determination in Urtica diocia. ISBN 90-6464-026-2 Grlić, Lj. (1980). Samoniklo jestivo bilje, Zagreb == Вонкашнї вязи == • [https://sh.wikipedia.org/wiki/Kopriva Kopriva.] Vikipedija na srpskohrvatkom jeziku, sh.wikipedia.org. 29. jula 2009. • [https://www.stetoskop.info/apotekar-u-kuci/kopriva Kopriva u ishrani, kako se bere] stetoskop.info == Референци == <references /> [[Катеґория:Лїковити рошлїни]] [[Катеґория:Рошлїни самошейки]] [[Катеґория:Коров]] [[Катеґория:Квеце]] rird6q279pv0ztog6912ih3vabifwl7 0 2457 20342 20293 2026-07-28T08:23:38Z Sveletanka 20 20342 wikitext text/x-wiki {{Инфорамик | headerstyle = background: lightgreen | header1 =<big> Хлєбичок </big> | label2 = | data2 = [[File:Ceratonia as ornamental tree Piante Faro Sicilia.JPG |280px|]] Хлєбичок як украсне древо у розсаднїку ''Faro'' на Сицилиї | header3 = [[Таксономия (биолоґия)|Наукова класификация]] | label4 = Царство | data4 = ''Plantae'' | label5 = Дивизия| data5 = ''Magnoliophyta'' | label6 = Класа | data6 =Magnoliopsida | label7 = Ряд | data7 = ''Fabales'' | label8 = Фамелия | data8 =''Fabaceae'' | label9 = Подфамелия | data9 =''Caesalpinioideae'' | label10 = Род | data10 =''Ceratonia'' | label11 = Файта | data11 =''C. siliqua'' | header12 = [[Биномна номенклатура|Биномне мено]] | label13 = | data13 = ''Ceratonia siliqua'' | label14 = | data14 = [[Карл фон Лине|Linnaeus]] }} '''Хлєбичок''' (лат.''Ceratonia siliqua'', серб. ''рогач'', рсй. ''рожко́вое де́рево''; слц. ''svatojansky chlieb'' „исте”; поль. ''chleb świętojański'' „исте”. У Руским календаре 1927. зазначена и назва ''яников хлєбичок''. То плод христового баґрена: Плоди христового баґрена волаю шаланґи або хлєбички; од [[хлєб]]) то жимжелєне древо або черяк зоз фамелиї маунаркох (''Fabaceae'') по походзеню зоз Медитерану. Плод му мауна зоз цмокафовима маґочками. Плод хлєбичка по квитнуцу дозрева аж шлїдуюцого року. Познати є и под назву ''хлєб святого Йована'', бо го, по традициї, Йоан Кресцитель єдол док жил у пустинї. Нєшка ше найчастейше хаснує зомлєти хлєбичок. Маґочки ше суша, печу и зомлєю. Смак здогадує на чоколаду, та го велї хасную место какава, а аж и у продукциї чоколади. • Нашо руски ґаздинї часто хасную хлєбичок у колачох: на [[Кващок|квасу]], як хлєбичково питки, галушки з хлєбичком итд. == Опис == Хлєбичок нїзке древо, найвецей 15 [[Метер|метери]]. Лупа му длуго гладка. Лїсце парно пиркасте зоз 3-5 парами лїсточкох, длугоке коло 16 центи. Скоркасте є, овалне або вайцасте, 3-7 центи длугоке 2-3 центи широке, цме желєне. Квитки (септембер по половку октобра) єднополни, дводомни або гермафродитни, пейцченово, апетални у ґириздастих квиткох, нєупадлїви, дробенки. Плод мауна, лиловкасто-кафовкаста, крива, длугока до 20 центи, широка до 4 центи зоз 10-15 нашеньками, скорасто-месастима хтори мож єсц, узрети о рок после квитнуца. Нашенє червенкасто-кафовкастей [[фарба|фарби]], гладке и блїщаце, длугоке 8-12 милиметри и 3,5-8,5 милиметри широке, з боку сциснуте, при основи ше заоштрує. Нашенє з твардим обмотком у єдней кили ма 5000 зарна. Ключканє епиґеїчне. Почина родзиц од 8. року. Максималне роснуце и продуктивносц досцигує коло 100. року, а жиє до 200 роки. З єдного гектара мож назберац 5-7 тони хлєбичка. Ма глїбоки и моцни корень. Хлєбичок люби цеплу медитеранску климу, гоч нє подноши найлєпше вельке количество води у подлоги. == Богатство состойкох == Як рошлїна, хлєбичок ма вельку [[Пожива|поживну]] и лїковиту вредносц. У нїм єст вельо витамини, минерали, протеїни и угльово гидрати. Стари Єгиптянє го хасновали як лїк, а Шпанци го у войни хасновали процив гладу и нєвикарменосци. Хаснує ше и як пожива за статок. == Ґалерия == <gallery> Файл:Ceratonia siliqua MHNT.BOT.2011.3.89.jpg|Плод хлєбичка Файл:Illustration Ceratonia siliqua0.jpg|Илустрация хлєбичка Файл:Ceratonia siliqua flower.jpg|Хлєбичков квиток Файл:Ceratonia siliqua 02 ies.jpg Файл:Ceratonia siliqua - pile of seeds.jpg|семенка Файл:Ceratonia siliqua, Hammamet, Tunisia.JPG </gallery> == Литература == * ''Словнїк руского народного язика'' II, Нови Сад 2017, б. 670. == Вонкашнї вязи == * [https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%BE%D0%B3%D0%B0%D1%87 Рогач.] Википедија на српском језику, sr.wikipedia.org, 15. јул 2008. * [https://zdravozrno.com/rogac-sve-sto-niste-znali-o-njemu-a-trebali-bi-znati ROGAČ – sve što niste znali o njemu, a trebali bi znati.] vebsajt zdravozrno.com, 26. decembar 2020. [[Катеґория:Древа]] [[Катеґория:Присмачки]] o706kaop83c9k7dgi2rl9jymdcpa64s 20344 20342 2026-07-28T08:25:46Z Sveletanka 20 катеґория 20344 wikitext text/x-wiki {{Инфорамик | headerstyle = background: lightgreen | header1 =<big> Хлєбичок </big> | label2 = | data2 = [[File:Ceratonia as ornamental tree Piante Faro Sicilia.JPG |280px|]] Хлєбичок як украсне древо у розсаднїку ''Faro'' на Сицилиї | header3 = [[Таксономия (биолоґия)|Наукова класификация]] | label4 = Царство | data4 = ''Plantae'' | label5 = Дивизия| data5 = ''Magnoliophyta'' | label6 = Класа | data6 =Magnoliopsida | label7 = Ряд | data7 = ''Fabales'' | label8 = Фамелия | data8 =''Fabaceae'' | label9 = Подфамелия | data9 =''Caesalpinioideae'' | label10 = Род | data10 =''Ceratonia'' | label11 = Файта | data11 =''C. siliqua'' | header12 = [[Биномна номенклатура|Биномне мено]] | label13 = | data13 = ''Ceratonia siliqua'' | label14 = | data14 = [[Карл фон Лине|Linnaeus]] }} '''Хлєбичок''' (лат.''Ceratonia siliqua'', серб. ''рогач'', рсй. ''рожко́вое де́рево''; слц. ''svatojansky chlieb'' „исте”; поль. ''chleb świętojański'' „исте”. У Руским календаре 1927. зазначена и назва ''яников хлєбичок''. То плод христового баґрена: Плоди христового баґрена волаю шаланґи або хлєбички; од [[хлєб]]) то жимжелєне древо або черяк зоз фамелиї маунаркох (''Fabaceae'') по походзеню зоз Медитерану. Плод му мауна зоз цмокафовима маґочками. Плод хлєбичка по квитнуцу дозрева аж шлїдуюцого року. Познати є и под назву ''хлєб святого Йована'', бо го, по традициї, Йоан Кресцитель єдол док жил у пустинї. Нєшка ше найчастейше хаснує зомлєти хлєбичок. Маґочки ше суша, печу и зомлєю. Смак здогадує на чоколаду, та го велї хасную место какава, а аж и у продукциї чоколади. • Нашо руски ґаздинї часто хасную хлєбичок у колачох: на [[Кващок|квасу]], як хлєбичково питки, галушки з хлєбичком итд. == Опис == Хлєбичок нїзке древо, найвецей 15 [[Метер|метери]]. Лупа му длуго гладка. Лїсце парно пиркасте зоз 3-5 парами лїсточкох, длугоке коло 16 центи. Скоркасте є, овалне або вайцасте, 3-7 центи длугоке 2-3 центи широке, цме желєне. Квитки (септембер по половку октобра) єднополни, дводомни або гермафродитни, пейцченово, апетални у ґириздастих квиткох, нєупадлїви, дробенки. Плод мауна, лиловкасто-кафовкаста, крива, длугока до 20 центи, широка до 4 центи зоз 10-15 нашеньками, скорасто-месастима хтори мож єсц, узрети о рок после квитнуца. Нашенє червенкасто-кафовкастей [[фарба|фарби]], гладке и блїщаце, длугоке 8-12 милиметри и 3,5-8,5 милиметри широке, з боку сциснуте, при основи ше заоштрує. Нашенє з твардим обмотком у єдней кили ма 5000 зарна. Ключканє епиґеїчне. Почина родзиц од 8. року. Максималне роснуце и продуктивносц досцигує коло 100. року, а жиє до 200 роки. З єдного гектара мож назберац 5-7 тони хлєбичка. Ма глїбоки и моцни корень. Хлєбичок люби цеплу медитеранску климу, гоч нє подноши найлєпше вельке количество води у подлоги. == Богатство состойкох == Як рошлїна, хлєбичок ма вельку [[Пожива|поживну]] и лїковиту вредносц. У нїм єст вельо витамини, минерали, протеїни и угльово гидрати. Стари Єгиптянє го хасновали як лїк, а Шпанци го у войни хасновали процив гладу и нєвикарменосци. Хаснує ше и як пожива за статок. == Ґалерия == <gallery> Файл:Ceratonia siliqua MHNT.BOT.2011.3.89.jpg|Плод хлєбичка Файл:Illustration Ceratonia siliqua0.jpg|Илустрация хлєбичка Файл:Ceratonia siliqua flower.jpg|Хлєбичков квиток Файл:Ceratonia siliqua 02 ies.jpg Файл:Ceratonia siliqua - pile of seeds.jpg|семенка Файл:Ceratonia siliqua, Hammamet, Tunisia.JPG </gallery> == Литература == * ''Словнїк руского народного язика'' II, Нови Сад 2017, б. 670. == Вонкашнї вязи == * [https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%BE%D0%B3%D0%B0%D1%87 Рогач.] Википедија на српском језику, sr.wikipedia.org, 15. јул 2008. * [https://zdravozrno.com/rogac-sve-sto-niste-znali-o-njemu-a-trebali-bi-znati ROGAČ – sve što niste znali o njemu, a trebali bi znati.] vebsajt zdravozrno.com, 26. decembar 2020. [[Катеґория:Древа]] [[Катеґория:Присмачки]] [[Катеґория:Лїковити рошлїни]] c8buh0r7tp83cpoae2v89vbvn7hl8uf 0 2463 20339 13839 2026-07-28T08:16:52Z Sveletanka 20 корекция 20339 wikitext text/x-wiki {| class="wikitable" align: align=right width=300px !<big>Куркума</big> |- |[[File:Curcuma longa - Köhler–s Medizinal-Pflanzen-199.jpg|center|безоквира|260x261п]] |- ![[Таксономия (биолоґия)|Наукова класификация]] |- |Царство: Plantae Кладус: Tracheophytes Кладус: Angiospermae Кладус: Monocotyledones Кладус: Commelinids Ряд: Zingiberales Фамилия: Zingiberaceae Род: ''Curcuma'' Файта: ''C. longa'' |- ![[Биномна номенклатура|Биномне мено]] |- |<div style="text-align: center;">''Curcuma longa'' L.[https://powo.science.kew.org/taxon/urn:lsid:ipni.org:names:796451-1] |- !Синоними |- |<div style="text-align: center;">''Curcurma domestica'' Valeton |} '''Куркума''' (lat. ''Curcuma longa'') то вецейрочна рошлїна хтора походзи зоз тропских предїлох Южней Азиї. Припада фамелиї дюмбира (Zingiberaceae) и хаснує ше ю як присмачку.<ref>[https://ru.wikisource.org/wiki/%D0%AD%D0%A1%D0%91%D0%95/%D0%9A%D1%83%D1%80%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B0 Куркума][https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%AD%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%B5%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%80%D1%8C_%D0%91%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B3%D0%B0%D1%83%D0%B7%D0%B0_%D0%B8_%D0%95%D1%84%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B0 Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона] в 86 б. (82 б. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907.</ref> ''Куркумин'' то субстанца хтора изолована зоз куркуми,<ref>[https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%83%D1%80%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B0_%D0%B4%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D0%B0%D1%8F#CITEREF%D0%9A%D0%B0%D1%81%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%B8%D0%BD,_%D0%91%D0%B8%D1%80%D1%8E%D0%BA,_%D0%91%D0%BE%D0%B9%D0%BA%D0%BE2017 Касаткин Бирюк Бойко] Куркума длиная</ref> означена є як поживови адитив зоз знаком Е100. Улога єй щициц поживово состойки од [[Слунко|Слунка.]] == Хаснованє куркуми == Комбиновано зоз Е160b, куркумин ше хаснує и за фарбенє сира, йоґурта, шалати, даєдних марґаринох, [[Масло|масла.]] Тиж ше хаснує же би давала жовту [[Фарба|фарбу]] порихтаним сенфом и мачанком, конзервованому месу зоз курчеца и иншей туньшей поживи.<ref>[[:ru:Куркума_длинная#CITEREF%D0%9A%D0%B0%D1%81%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%B8%D0%BD,_%D0%91%D0%B8%D1%80%D1%8E%D0%BA,_%D0%91%D0%BE%D0%B9%D0%BA%D0%BE2017|Касаткин Бирюк Бойко]] Куркума длиная</ref><ref>Nair, K.P. Prabhakaran (2013).[https://books.google.rs/books?id=8EMVI8Fy8VMC&redir_esc=y The Agronomy and Economy of Turmeric and Ginger: The Invaluable Medicinal Spice Crops]Newnes. pp. 7–10. ISBN 978-0-12-394824-3.</ref> == История куркуми == Куркуму ше виками хаснує у Азиї и главна є часц аюрведе, (''Ayurveda'') сида медицини (''Siddha medicine''), традицийней китайскей медицини, Унани (''Unani'')<ref>Chattopadhyay I, Kaushik B, Uday B, Ranajit KB (2004)[https://repository.ias.ac.in/5196/1/306.pdf Turmeric and curcumin: Biological actionsand medicinal applications] (PDF). Current Science. 87 (1): 44–53. ISSN 0011-3891. Retrieved 16 March 2013.</ref> и у анимистичних ритуалох австроиндонезийских [[Народ|народох]]. Перше є хаснована як фарба, а познєйше ше ю, пре свойо наведзени прикмети, хасновало у народней медицини.<ref>[https://www.nccih.nih.gov/health/ Turmeric][https://en.wikipedia.org/wiki/National_Center_for_Complementary_and_Integrative_Health National Center for Complementary and Integrative Health] US National Institutes of Health. May 2020. Retrieved 25 November 2020.</ref> У Индиї ше преширила дзекуюци гиндуизму и будизму, прето же ше жовту фарбу хасновало за фарбенє шматох монахох и [[Священїк|священїкох]]. На островох Юговосточней Азиї исную жридла о давним хаснованю куркуми медзи австроиндонезийскима народами пошвидко после розсельованя зоз Тайвану (починаюци коло 3000. року пред нову еру). У Индонезиї и на Филипинох куркуму ше хасновало як [[Пожива|поживу]] за костиранє, фарбенє платна (текстила), як медицину, а тиж и за мальованє по целу. Звичайно була значни состойок у рижних анимистичних ритуалох. == Файти == Постоя два доминантни файти куркуми: * мадрас и * алепей. '''''Алепей''''' файта - видвоює ше по вельким проценту куркумина и есенциялних олєйох, значна є пре позитивни вплїв на здравє. Окрем того, алепей файта ма и красну ясно помаранчецову фарбу, интензивну арому и смак у поровнаню зоз звичайну орґанску куркуму. Єй арома здогадує на швижу куркуму, ма характеристику жеми и благи ментово и лимуново горкави смаки. Текстура тиж богатша пре векшу концентрацию куркумина, важного состойка пре хтори достала назву, а и есенциялного олєю. == Козметика == Куркума ше находзи и у состойкох дзепоєдних кремох, помадох и олєйох за слункованє. Щици скору од слункових зарйох, хтори [[File:Turmericroot.jpg|right|thumb|300px|Випатрунок швижей куркуми]]виволую опеклїни. Куркуму ше хаснує и у велїх козметичних препаратох за скору, твар и цело. == Лїковитосц == Куркума у своїм составе ма вельо антиоксиданси, хтори можу спомалшиц и зопрец розвой дзепоєдних хоротох. Так же є барз заступена у медицини и фармациї у рижних суплементох. == Купованє и чуванє == Куркуму ридко мож найсц швижу звонка жемох походзеня, а главни и найвекши продукователє то Индия, Китай и Индонезия. Куркума у форми праху достпуна цали рок и як така ма цму помаранчецову фарбу, та є подобна як прах curry (присмачка кари) хтори єден зоз значних состойкох за рихтанє єдлох. Куркуму у праху ше препоручує чувац у цмих склєняних и добре завартих фляшкох, прето же траци свою фарбу и пах кед є на директней [[Шветлосц|шветлосци.]] == Литература == * [https://ru.wikisource.org/wiki/%D0%91%D0%BE%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%87%D0%B5%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%80%D1%8C_(%D0%90%D0%BD%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE%D0%B2)/Curcuma_longa/%D0%94%D0%9E Curcuma longa] [https://ru.wikisource.org/wiki/%D0%91%D0%BE%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%87%D0%B5%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%80%D1%8C_(%D0%90%D0%BD%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE%D0%B2)/Curcuma_longa/%D0%94%D0%9E // Ботанический словарь / сост. Н. И. Анненков. — СПб.: Тип. Имп. АН, 1878.] — XXI + 645 с. *[https://ru.wikisource.org/wiki/%D0%AD%D0%A1%D0%91%D0%95/%D0%9A%D1%83%D1%80%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B0 Куркума] // [[:ru:Энциклопедический_словарь_Брокгауза_и_Ефрона|Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона]] : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907. * Дудченко Л. Г., Козьяков А. С., Кривенко В. В. Пряно-ароматические и пряно-вкусовые растения: Справочник / Отв. ред. К. М. Сытник. — Киев: [[:ru:Наукова_думкаНаукова|думка]], 1989. — С. 126. — 304 с. — 100 000 экз. — ISBN 5-12-000483-0. Вонкашня вяза * [https://justsuperior.rs/blog/kurkuma-kao-lek-za-sta-se-koristi-kurkuma/ Kurkuma – šta je, za šta je dobra i kako se koristi kurkuma kao lek?] {{commonscat}} == Референци == <references /> [[Катеґория:Лїковити рошлїни]] [[Катеґория:Присмачки]] nsbt4rwwjia6xlpiicq8h7f0hhx80e8 0 2669 20355 15822 2026-07-28T09:15:27Z Sveletanka 20 20355 wikitext text/x-wiki {{Инфорамик | headerstyle = background: lightgreen | header1 =<big> Ягода </big> | label2 = | data2 = [[File:Mulberries in Tupperware bowl.jpg|250px|]] | header3 = [[Таксономия (биолоґия)|Наукова класификация]] | label4 = Царство | data4 = Plantae | label5 = Дивизия| data5 = Tracheophytes | label6 = Кладус| data6 = Angiospermae | label7 = Кладус | data7 =Eudicotidae | label8 = Класа | data8 =Rosids | label9 = Ряд | data9 = Rosales | label10 = Фамилия | data10 =Moraceae | label11 = Племе | data11 =Moreae | label12 = Род | data12 = ''Morus'' [[Карл фон Лине|Linnaeus]] | label13 = Файта | data13 = | header14 = Файти | label15 = | data15 = ''Morus alba'' – Била ягода ''Morus nigra'' – Чарна ягода ''Morus rubra'' – Червена ягода и други }} '''Ягода''' (лат. ''Morus'', серб. дуд) то род вецейрочного лїсцопадного дрeва и черякох з фамилиї истого мена (Moraceae). Тот род облапя 10-16 файти хтори розширени у умереним и субтропским поясу сиверней Жемовей полулабди. Найвекше число походзи з Азиї. Рошлїни єднодоми або дводоми. Лїсца єдноставни, зменююцо розпоредзени. Квитки єднополни, позберани до густих ройточкох (хлопски квитки длуговасти, женски округласти). Плоди цесно злїпени на заєднїцкей осовини и зроснути медзи собу. У [[Сербия|Сербиї]] углавним рошню били и чарни ягоди. Ягоди рошню и на поснєйшей жеми, углавним [[Писок|писковитей]] текстури. Коруна им розконарена, як и корень. Плоди маю 2-3 центи, юшковити су, ароматични и барз смачни. Єст [[Фарба|били]], лилово, целово або червени. == Опис == Ягоди швидко рошню док су млади и можу нароснуц високо до 24 [[Метер|метери]]. Лїсца зменююцо розпоредзени, єдноставни и часто назубени по рубцох. Древо може буц єднодоме або дводоме. Плод ягоди збирни, длугоки коло 2-3 центи. Нєузрети плоди били, желєни або бляди жовти. Плод ше под час дозреваня претворює од целовей до червеней [[Фарба|фарби]], а потим до цмей лиловей або чарней. Ма сладки смак кед є зошицким узрети.<ref>[https://www.cabi.org/isc/datasheet/34830 „Morus nigra (black mulberry)”.] CABI. 20. 11. 2019. </ref><ref> [https://web.archive.org/web/20200824194940/http://www.crfg.org/pubs/ff/mulberry.html „Mulberry”.] California Rare Fruit Growers. 1997. </ref> == Файти == [[Таксономия (биолоґия)|Таксономия]] роду ''Morus'' зложена и спорна. Фосили роду ''Morus'' ше зявюю у голандским плиоценским запису. <ref> [https://www.researchgate.net/publication/292995365 Martinez Cabrera HI; Cevallos-Ferriz SRS (2006). „Maclura (Moraceae) wood from the Miocene of the Baja California Peninsula, Mexico: Fossil and biogeographic history of its closer allies”.] Review of Palaeobotany and Palynology. 140 (1–2): 113—122. doi:10.1016/j.revpalbo.2006.03.004.</ref> Обявени вецей як 150 мена файтох, алє гоч розлични жридла можу навесц рижни вибори прилапених менох, велька векшина ботанїчних реґулаторх углавним наводзи же прилапює лєм 10-16. Класификация роду ''Morus'' ище компликованша пре широко розширену гибридизацию, при чим гибриди плодни. Тоти файти прилапени на Шветовей контролней лїстини вибраних рошлїнских фамилийох спрам податкох з авґуста 2015: <ref> [http://www.theplantlist.org/tpl1.1/search?q=Morus „Search for Morus”.] The Plant List, Kew Botanic Gardens. 2013.</ref> * ''Morus alba'' L. – Била ягода (Китай, Корея, Япон) * ''Morus australis'' Poir. – Китайска ягода (Китай, Япон, Индийски подконтинент, Мянмар) * ''Morus cathayana'' Hemsl. – Китай, Япон, Корея * ''Morus indica'' - L. – Индия, Юговосточна Азия * ''Morus insignis'' - Bureau – Централна Америка и Южна Америка * ''Morus japonica'' Audib. – Япон * ''Morus liboensis'' S.S. Chang – Гуейджоу провинция у Китаю * ''Morus macroura'' Miq. – Длугока ягода (Тибет, Гималаї, Индокитай) * ''Morus mesozygia'' Stapf – Африцка ягода (южна и централна Африка) * ''Morus mongolica (Bureau) C.K. Schneid.'' – Китай, Монґолия, Корея, Япон * ''Morus celtidifolia'' – Тексашска ягода Южна Америка, Централна Америка, Мексико, Югозаход Зєдинєних Державох * ''Morus nigra'' L. – Чарна ягода (Иран, Кавказ, Левант) * ''Morus notabilis'' C.K. Schneid. – Юнан и Сичуан провинция у Китаю * ''Morus rubra'' L. – Червена ягода (восточна Сиверна Америка) * ''Morus serrata'' Roxb. – Тибет, Непал, сиверозаходна Индия * ''Morus trilobata (S.S. Chang) Z.Y. Cao'' – Гуейджоу провинция у Китаю * ''Morus wittiorum'' Hand.-Mazz. – южни Китай [[Файл:Crni dud plod.jpg|мини|Сирова ягода|316x316п]] == Плод чарней ягоди == '''Костиранє''' Нутритивна вредносц на 100 g (3,5 oz) Енерґия 180 kJ (43 kcal) Угльово гидрати 9,8 Цукри 8,1 [[Пожива|Поживни]] влакна 1,7 Масци 0,39 Протеїни 1,44 '''Витамини''' Витамин А екв (0%) 1 μg Тиамин (Б1) (0%) 1 μg Рибофлавин (Б2) (8%) 0,101 mg[[File:Mulberry in Kurdstan.jpg|right|thumb|407x407px|Узрети ягоди]]Ниацин (Б3) (4%) 0,62 mg Витамин Б6 (4%) 0,05 mg Фолат (Б9) (2%) 6 μg Витамин Ц (44%) 36,4 mg Витамин Е (6%) 0,87 mg Витамин К (7%) 7,8 μg '''Минерали''' Калций (4%) 39 mg Желєзо (14%) 1,85 mg Маґнезий (5%) 18 mg Фосфор (5%) 38 mg Калий (4%) 194 mg Натрий 1%) 10 mg Цинк (1%) 0,12 mg Други конституенти Вода 87,68 g Сирова ягода ма 88% води, 10% угльово гидрати, 1% протеїни и менєй як 1% масци . У референтним количестве од 100 ґрамох, сирова ягода дава 43 kcal (180 kJ), 44% [[Дзень|дньовей]] вредносци (ДВ) за витамин Ц и 14% ДВ за желєзо; други микроелементи у нєзначним количестве. == Хаснованє и култивация == Узрети плоди ягоди ше є швижи, а окреме ше их хаснує за сладки єдла як цо питки и торти, а мож их похасновац и за сладки вина. Плоди чарней и червеней ягоди маю наймоцнєйши смак хтори ше описує як огньомет у устох.<ref> [https://web.archive.org/web/20160302033439/http://www.cloudforest.com/cafe/forum/36705.html „The Cloudforest Gardener”.] </ref> Стебла ягоди рошню високо з корунами 5-6 метери, та ше их садзи коло урбаних и валалских комуникацийох и у заградох дзе треба хладок. Медзитим, таки хладок спод чарней ягоди може буц нєприємни кед узрета ягода спаднє на бляди шмати, бо ма моцни пиґмент, хтори ше чежко одстранює. Даєдни америцки вароши забранєли садзиц ягоди пре вельке количество полену хтори вони продукую, цо представя потенциялну опасносц за здравє, бо може спричинїц поленски алерґиї.<ref> [https://web.archive.org/web/20100802053127/http://www.elpasotexas.gov/muni_clerk/agenda/07-10-07/07100715A.pdf „City of El Paso agenda item, July 10, 2007” (PDF).]</ref> У ствари, лєм хлопски ягодово стебла продукую полен; тот полен малей чежини мож глїбоко удиховац до плюцох, цо зна спричинїц астму.<ref> [https://sr.wikipedia.org/sr-ec/%D0%94%D1%83%D0%B4#CITEREFOgren2000 Ogren 2000]</ref><ref> Wilson, Charles L. [http://www.fao.org/docrep/q5240e/q5240e07.htm „Tree pollen and hay fever”. Food and Agriculture Organization of the United Nations.]</ref> Стебла женскей ягоди продукую сладки квитки хтори прицагую полен и прах з [[Воздух|вoздуху]]. Пре тоту прикмету упиваня полену, женски стебла ягоди маю рейтинґ лєм 1 (найнїзши уровень алерґийного потенцияку), спрам OPALS (''Ogren Plant Allergy Scale'') скали алерґийох.<ref> Ogren, Thomas Leo (2003). Safe Sex in the Garden : and Other Propositions for an Allergy-Free World. Berkeley: Ten Speed Press. стр. 22–23. ISBN 1580083145.]</ref> Окрем у костираню, ягоди ше хаснує и за продукцию палєнки (ягодача). Ягоди ше тресло на поньви або на найлон, сипало до гордовох, мишало ком и вец пекло ягодову палєнку. Яка тота палєнка була любена при Руснацох, потвердзує и тото же є ошпивана у народней шпиванки як цо: ''... Под ребрами колє, а пред очми мрачи, '' ''налєй ти мнє, мила, ягодачи. '' ''Ягодача бистра, така бистра, вера,'' ''зоз ню ше вилїчи и колера.'' Билу ягоду (єй лїсце) ше хаснує и як покарму за лїчинки [[Гадвабна буба|гадвабней буби]]. [[File:Silkworm mulberry tree zetarra marugatze arbolean3.JPG|right|thumb|308x308px|Гадвабна гушенїца на лїсцу ягоди]] Ларва гадвабней буби ''(Bombyx mori)'' ше карми на ягодовим стеблу. == Индустрия гадвабу == Лїчинка гадвабней буби (''Bombyx mori)'' ше карми на ягодовим стеблу. Лїсце ягоди, окреме билей, еколоґийно барз важне як єдине жридло покарми гадвабней буби (''Bombyx mori'', наволаней по роду ''Morus''). Бабки при правеню ґалетки вилучую шлїну хтора ше претворює до ценких нїткох хтори ше хаснує у продукциї [[Гадваб|гадвабу.]] Окрем у костираню и за продукцию палєнки (ягодача), билу ягоду (єй лїсце) ше хаснує и як покарму за лїчинки гадвабней буби. З тоту роботу ше занїмали велї [[Руснаци у Сербиї|Руснаци]] и так себе помагали у злєпшованю свойого стандарду (оп. Гадвабна буба). == Ґалерия == <gallery> Файл:Morus-alba.jpg|Била ягода Файл:Morus sp. 02.jpg|Червена ягода </gallery> == Литература == * Ogren, Thomas Leo (2000). [https://archive.org/details/allergyfreegarde00thom Allergy-Free Gardening.] Berkeley, California: Ten Speed Press. ISBN 1580081665. * Sofradžija, A.; Šoljan, D.; Hadžiselimović, R. (2000). Biologija 1. Sarajevo: Svjetlost. ISBN 9958-10-224-2. {{commons cat}} == Референци == <references /> [[Катеґория:Древа]] [[Катеґория:Черяки]] [[Катеґория:Овоц]] q8q4gdnu5isav92ssomgw0w79r0rlwh 0 2929 20333 18169 2026-07-28T07:46:26Z Sveletanka 20 корекция 20333 wikitext text/x-wiki {{Инфорамик | headerstyle = background: lightgreen | header1 = Жито | label2 = | data2 =[[File: Koeh-274.jpg |250px]] | header3 = [[Таксономия (биолоґия)|Наукова класификация]] | label4 = Домен | data4 = | label5 = Царство | data5 =Plantae | label6 = Роздїл | data6 = | label7 = Класа | data7 = | label8 = Кладус | data8 =Tracheopytes | label9= Кладус | data9 =Angiospermae | label10 = Кладус | data10 =Monocotyledones | label11 = Кладус | data11 =Commelinidis | label12 = Ряд | data12 =Poales | label13 = Фамилия | data13=''Poaceae'' | label14 = Подфамилия | data14 =Pooideae | label15 = Племе | data15 =Triticeae | label16 = Род | data16 =''Triticum'' | label17= Секция | data17= | label18 = Файта | data18 = | header19= [[Биномна номенклатура|Биномне мено]] | label20 = | data20 =''Triticum aestivum'' | label21 = | data21 =[[Карл фон Лине|L. ]] | header22 = Файти | label23 = | data23 =''Triticum aestivum'' ''Triticum aethiopicum'' ''Triticum araraticum'' ''Triticum boeoticum'' ''Triticum carthlicum'' ''Triticum compactum'' ''Triticum dicoccoides'' ''Triticum dicoccon'' ''Triticum durum'' ''Triticum ispahanicum'' ''Triticum karamyschevii'' ''Triticum monococcum'' ''Triticum polonicum'' ''Triticum spelta'' ''Triticum thaoudar'' ''Triticum timopheevii'' ''Triticum turanicum'' ''Triticum turgidum'' ''Triticum urartu'' ''Triticum vavilovii'' ''Triticum zhukovskyi'' }} Жито (серб. Пшеница, лат. ''Triticum spp''.)<ref>Robert, Belderok; Mesdag, Hans; Donner, Dingena A. (2000). ''Bread-Making Quality of Wheat''. Springer. стр. 3. ISBN 978-0-7923-6383-5.</ref><ref>Shewry, Peter R. (2009), , „Wheat”, ''Journal of Experimental Botany'', '''60''' (6): 1537—1553, PMID 19386614, doi:10.1093/jxb/erp058.</ref> то файта [[Житарки|житарки]] котра ше пестує у цалим швеце. Ґлобално, то найважнєйша зарнаста рошлїна котра ше хаснує за людску покарму и друга є на лїстини вкупней продукциї житаркох, дзе перша [[Кукурица|кукурица]], а на трецим месце рискаша. Жито походзи зоз подручя Леванта и Блїзкого Востоку. Зарна жита главни прехрамбени продукт котри ше хаснує за доставанє муки за [[Хлєб|хлєб]], колачи, цеста (галушки, резанки), як и за ферментацию у продукциї пива, алкоголу, водки и продукцию биогорива. Лупка жита котра ше знїма при млєцу муки вола ше отруба. Жито ше шеє на одредзеним просторе и як покарма за животинї, а слама ше хаснує у [[Хлїв|хлївох]] за пресцеранє по жеми, як будовательни материял за закриванє закрицох, будованє мурох зоз сламу, або ше бали слами хасную за топенє у вельких пецох за зогриванє пластенїкох. У 2009. року шветова продукция жита виношела 682 милиони тони и була на другим месце по продукциї житаркох<ref name=":0"> [https://web.archive.org/web/20120619130038/http://faostat.fao.org/site/567/DesktopDefault.aspx?PageID=567#ancor „FAOStat”]. Архивирано из [https://www.fao.org/faostat/en/#home оригинала] 19. 06. 2012. г. Приступљено 28.04.2026..</ref>, 2013. року шветова продукция жита виношела 713 милиони тони кед була на трецим месце<ref>[http://www.nue.okstate.edu/Crop_Information/World_Wheat_Production.htm „World Wheat, Corn and Rice”]. Oklahoma State University, FAO Stat. Приступљено 28.04.2026.</ref>, а у 2025. року продукция виношела 794 милиони тони, дзе тиж була на другим месце, после кукурици, а опрез рискаши. Жито спада до житаркох котри ше пестую на найвекших польопривредних [[Поверхносц|поверхносцох]] у одношеню на шицки други файти [[Пожива|поживи]]. Шветова [[тарґовина]] зоз житом векша од тарґовини зоз шицкима другима житарками вєдно<ref>B.C. Curtis; S. Rajaraman; H. Gómez MacPherson (2002).[https://www.fao.org/4/y4011e/y4011e00.htm „Bread Wheat”]. Food and Agriculture Organization of the United Nations.</ref>. Ґлобално, жито главне жридло рошлїнских протеинох у людскей поживи, прето же у своїм составе ма вецей протеини од других значних житаркох як цо кукурица и рискаша.<ref>[https://www.ars.usda.gov/northeast-area/beltsville-md-bhnrc/beltsville-human-nutrition-research-center/methods-and-application-of-food-composition-laboratory/ "Nutrient data laboratory"]. Američko ministarstvo poljoprivrede.</ref> З оглядом на процент трошеня за поживу од вкупно випродукованого количества, воно друга главна польопривредна култура после рискаши, а опрез кукурици, цо з часом дало можлївосц же би ше кукурица вельо вецей хасновала за покарму домашнїх животиньох. Археолоґийни виглєдованя указую же доместикация жита почала у подручю наволаним „Плодни полумешац“, односно у подручю югозаходней Азиї и сиверовосточней Африки (плодни подручя Месопотамиї и Леванта, дзе чечу рики Нил, Йордан, Еуфрат и Тиґар). == История == Пестованє, зменююца шатва и жатва зарна дзивих травох, приведло до наставаня домашнїх файтох, як мутираних формох жита котри фармере циляно виберали. При домашнїм житу зарна векши, а нашенє (у нукашньосци класки) остава прилїпене за колєнко прейґ стварднутих класкових вреценкох под час жатви. При дзивих файтох, класково вреценка баржей ше ламу и прето колєнко лєгчейше „розквитнє“ и розсипе класки.<ref>Willcox, Tanno K.; Willcox, G. (2006). [https://archive.org/details/sim_science_2006-03-31_311_5769/page/1886/mode/2up „How fast was wild wheat domesticated?”]. ''Science''. '''311''' (5769): 1886. PMID 16574859. doi:10.1126/science.1124635.</ref> Фармере можебуц нє свидомо виберали таки прикмети, алє ше пременки єдноставно случели, а зоз нїма и лєгчейше зберанє нашеньох. Окрем того, така спонтана селекция була важни фактор при одомашньованю тих рошлїнох. До прикметох котри злєпшовали жито як жридло поживи тиж ше уключовало и траценє природного механизма з котрим дзиви файти розтресали свойо нашенє. „Припитомени“ файти жита чежко би могли обстац у дзивини. Пестованє жита ше почало шириц вонка з реґиї „Плодного мешаца“ аж 8000. р. п.н.е. Джеред Даймонд преучовал ширенє култивованих сортох двозарнового жита започатих у реґиї „Плодного мешаца“ приблїжно пред 8800. р.п.н.е. Археолоґийни анализи дзивого двозарнового жита указали же воно першираз култивоване у южних подручох Леванту, дзе його остатки датираю зоз коло 9600. р.п.н.е. Ґенетични анализи дзивого єднозарнового жита указую же воно першираз пестоване у горох Караджа у юговосточней Турскей. Стари Єгиптянє перши здобули знанє о правеню хлєба и хаснованю пецох, та ше печенє хлєба у Єгипту розвило до першей индустрийней продукциї поживи у векшим обсягу. Коло 3000. р.п.н.е. жито сцигло до Анґлиї и Скандинавиї, а коло 1000 роки познєйше и до Китаю. Жито котре ше хасновало за перши хлєб було ''Triticum аestivum'' зоз достаточним колчеством ґлутену за хлєб зоз квасом, а воно идентификоване з помоцу ДНК анализи узоркох зоз прадавних силосох, датираних коло 1350. р.п.н.е. у околїску Асироса, у греческей провинциї Македониї.<ref>[https://sheffield.ac.uk/hpdh/research/archaeology „the science in detail – Wheats DNA – Research – Archaeology – The University of Sheffield”]. Sheffield.ac.uk. 19. 7. 2011. Приступљено 28.04.2026.</ref> Зоз Азиї жито ше преширело по цалей Европи. У Анґлиї, житна слама ше хасновала за закриванє закрицох у бронзовим часу, та аж по конєц 19. вика.<ref>Belderok B; et al. (2000). Bread-Making Quality of Wheat. Springer. стр. 3. ISBN 978-0-7923-6383-5.. Axel Springer AG.</ref> == Ґенетика == Ґенетика жита зложенша од векшини других домашнїх файтох. Даєдни файти жита диплоидни, зоз двома сетами хромозомох, алє велї стаємни полиплоиди зоз штирома сетами хромозомох (тетраплоиди), або шейсц сетами хромозомох (хексаплоиди). * Єднозарнове жито (лат. ''Triticum monococcum'') диплоидна файта (АА, два комплети зоз седем хромозомами, 2n=14) * Векшина тетраплоидних файтох жита (напр. двозарнова и тварда (дурум)) виведзени зоз дзивей двозарновей файти ''Т. dicoccoides''. Сама дзива двозарнова файта резултат хибридизациї двох дзивих диплоидних травох ''Т. urartu'' и дзивей ярцовей трави як цо ''Aegilops searsii'' або ''Aegilops speltoides''. Хибридизация зоз хтору настало дзиве двозарнове жито (ААББ), случела ше у дзивини, вельо скорей як було припитомене, а одвивала ше зоз природну * До еволуциї хексаплоидней файти жита пришло на фармох и польох. Можлїве же припитомена двозарнова або тварда файта хибридизована зоз даяку другу дзиву диплоидну траву (лат. Aegilops tauchii) зоз чим настали хексаплоидни жита, динкел (спелта, лат. ''Triticum spelta'') и обичне жито (мегке жито, лат. ''Triticum aestivum'').Воно ма три сети упарених хромозомох, три раз вецей як при диплоидним житу. Присуство одредзених верзийох ґенох жита важне за принос тей житарки. Попри мутантних верзийох ґенох давно вибраних при одомашньованю файти, исную и велї новши свидоми селекциї алелох (розлични форми єдного истого ґена) котри дїйствую на прикмети росту. Ґени за патулясту файту, котри першираз хасновани за пестованє японскей сорти Norin 100, дали жито нїзкого росту, а то мало огромни ефект на приноси широм швета, з чим тота сорта постала єдєн зоз главних факторох успиху такв. „Желєней револуциї“ у Мексику и Азиї по инициятиви професора Нормана Борлауґа. Ґени за патулясте жито оможлївели же би углєнїк завязани у рошлїни зоз фотосинтезу бул унаприямени спрам продукциї нашеня, а тиж пришло до зменшаня проблему „звалєного жита“ . Валянє жита ше случує кед стебло пада на жем пре витор и гнїє. Гної богати зоз нитратами житу даваю висши рост и векшу одпорносц на тот проблем. По 1997. рок коло 81% подручох под житом у жемох у розвою було зашате з патулястима сортами жита, цо дало векши приноси и лєпши одвит на нитратни гної. == Гибриди == Понеже жито самоопрашуюца рошлїна, креированє гибридних вариєтетох вимага значни труд. Барз високи трошки доставаня гибридного нашеня жита у одношеню на їх просекови хасен одбили фармерох од хаснованя гибридох<ref>Mike Abram za Farmers' Weekly. 17. maj 2011.[https://www.fwi.co.uk/arable/hybrid-wheat-to-make-a-return Hybrid wheat to make a return]</ref><ref>Bill Spiegel za agriculture.com, 11. mart 2013. [https://www.agriculture.com/crops/wheat/technology/hybrid-wheats-comeback_147-ar30398 Hybrid wheat's comeback]</ref> гоч их розвой тирва уж децениями.<ref>[http://www.hybridwheat.net/anglais/growing-hybrid-wheat-in-europe/history-of-hybrid-wheat/history-of-hybrid-wheat-627.aspx „History of hybrid wheat”]. Приступљено 28.04.2026.</ref> Нашенє комерциялного гибридного жита ше продукує хаснуюци хемийни гибридизацийни средства, реґулаторох росту рошлїнох (рошлїнски гормони), котри селективно дїйствую на розвой полену або природней системи цитоплазматичней-хлопскей стерилносци. Гибридне жито мало огранїчени успих на тарґовищох Европи (окреме Французкей), ЗАД и Южноафрицкей Републики.<ref>Basra, Amarjit S. (1999). ''Heterosis and Hybrid Seed Production in Agronomic Crops''. Haworth Press. стр. 81—82.ISBN 978-1-56022-876-9.</ref> {{Инфорамик | headerstyle = background: #CEF2EC | header1 =<big>Нутритивни вредносци на 100 ґ</big> | label2 = | data2 =[[File:Wheat close-up.JPG|thumb|center|250px| Жито]] | header3 = | label4 = Енерґия | data4 = 1368 кДж | label5 = . | data5 = (327 ккал) | label6 = Протеини | data6 = 12,61 ґ | label7 = Масци | data7 = 1,54 ґ | label8= Угльово гидрати | data8 = 71,18 ґ | label9= од хторих Цукри | data9 = 0,41ґ | label10= Влакна | data10 = 12,2 ґ | header11 = Минерали | label12 = Калциюм | data12 = 29 мґ | label13 =Желєзо | data13 = 3,19 мґ | label14 = Маґнезиюм | data14 = 126 мґ | label15 = Манґан | data15 = 3,985 мґ | label16 = Фосфор | data16 = 288 мґ | label17 = Калиюм | data17 = 363 мґ | label18 = Натриюм | data18 = 2 мґ | label19 = Цинк | data19 = 2,65 мґ | label20 = Селен | data20 = 70,7 μґ | header21 = Витамини | label22 = Витамин К | data22 = 1,9 μґ | label23 = Витамин Б1 (тиамин) | data23 = 0,383 мґ | label24 = Витамин Б2 (рибофлавин) | data24 = 0,115 мґ | label25 = Витамин Б3 (ниацин) | data25 = 5,464 мґ | label26 = Витамин Б5 | data26 = 0,954 мґ | label27 = Витамин Б6 | data27 = 0,3 мґ | label28 = Витамин Б9 (фолат) | data28 = 38 μґ | label29 = Холин | data29 = 31,2 мґ | label30 = Витамин Е | data30 = 1,01 мґ | header31 = Други конституенти | label32 = Вода | data32 = 13,1 ґ }} == У костираню == Сирове обичне жито ше може млєц до муки, док ше зоз млєцом твардого жита може достац ґрис. Осушене и виключкане жито дава слад, а тиж ше и дроби, реже до ламаного жита, вари на пари, суши до бунґуру (традиционалне єдло зоз жита) котри познати и як крупа. Кед ше сирове жито мелє у млїну, вонкашня лупка ше видвої и може ше хасновац за розлични потреби, як цо отруба. Жито основни состойок числених єдлох и намирнїцох, як цо рижни файти хлєба, каши, бисквити, крекери, [[Палачинка|палачинки]], пасти, пити, колачи, торти, мафини, ролати, бухти, бози (алкоголне пице), пахульки и подобне. Порция од 100 ґрами жита дава 327 калориї и воно барз добре жридло велького числа нєзаменлївих поживових состойкох як цо протеини, диєтни влакна, манґан, фосфор и ниацин (витамин Б3). Тиж присутни и велї други витамини Б ґрупи як и числени минерали. У житу єст просеково 13% води, 71% угльових гидратох, 1,5% масци и коло 13% протеини. == Жито у швеце == Жито ше у швеце пестує на поверхносци вецей як 213 милиони гектари<ref name=":0" />, цо вецей як гоч хтора друга рошлїна. Воно ше трима за основну компоненту костираня пре свою баз добру аґрономну прилагодлївосц, з можлївосцу же би росла од субарктичних подручох по екватор и од уровня моря по висоровнїи на Тибету, на коло 4000 метери понад уровня моря. Окрем аґрономней прилагодлївосци, жито ше лєгко чува у складзискох и лєгко мелє до муки, намирнїци котра интересантна пре числени можлївосци за пририхтованє. Жито єдно зоз найзначнєйших жридлох угльових гидратох у векшини жемох швета. Протеини зоз жита лєгко може претровиц скоро 99% жительства на швеце (окрем особох котри маю поремеценя повязани зоз ґлутеном), як и його скроб. Мали количества животиньских и леґуминозних протеинох ше додаваю житу, же би пожива заснована на нїм була винїмково поживна.<ref>[http://bs-agro.com/index.php/news/other-countries/6512-u-s-australia-india-partnership-to-develop-climate-resilient-varieties-of-rice-and-wheat „USA: U.S., Australia, India partnership to develop climate-resilient varieties of rice and wheat”]. ''bs-agro.com''. 24. 5. 2013. Приступљено 28.04.2026.</ref> == Здравствени ризик == Целиякия то хорота котра ше стрета при 1-2% общей популациї, алє векшина случайох останє нєпозната, нєдияґнозована и нєлїчена.<ref>Fasano, A. (1. 4. 2005). . „Clinical presentation of celiac disease in the pediatric population”. ''Gastroenterology''. '''128''' (4 dod. 1): S68—73. PMID 15825129. doi:10.1053/j.gastro.2005.02.015.</ref><ref>[https://pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC4476872/ Elli L, Branchi F, Tomba C, Villalta D, et al. (1. 6. 2015). „Diagnosis of gluten related disorders: Celiac disease, wheat allergy and non-celiac gluten sensitivity”]. ''World J Gastroenterol''. '''21''' : 7110—9. PMC 4476872 . PMID 26109797. doi:10.3748/wjg.v21.i23.7110 .</ref> И док целиякия хорота спричинєна зоз реакцию орґанизма на протеини жита (ґлутен), вона нє исте цо и алерґия на жито. Други хороти котри виволує конзумованє ґлутена то нєцелиякийна чувствительносц на ґлутен, ґлутенска атаксия (траценє можлївосци же би ше контроловало даєдни або шицки рухи мишицох) и Дуринґова хорота (хронїчна автоимуна хорота скори, лат. ''Dermatitis herpetiformis'').<ref>Ludvigsson JF, Leffler DA, Bai JC, Biagi F, et al. (1. 1. 2013). [https://pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC3440559/ „The Oslo definitions for coeliac disease and related terms”]. ''Gut''. '''62''' (1): 43—52. PMC 3440559 . PMID 22345659. doi:10.1136/gutjnl-2011-301346.</ref> == Файти == === Хексаплоидни файти === * Обичне жито, хлєбне жито, або мегке жито (лат. ''T. aestivum'') – хексаплоидна файта котра ше нейвецей пестує у швеце * Спелта (лат. ''T. Spelta'') – друга хексаплоидна файта култивована у огранїчених количествох. Спетла ше дакеди трима и за подфайту обичного жита (лат. ''T. aestivum'') з котрим є у блїзким сродстве, а єй наукове ботанїчне мено ''Triticum aestivum subp. spelta''. === Тетраплоидни файти === * Тварде жито або дурум (лат. ''T. durum'') – єдина тетраплоидна файта жита котра ше и нєшка хаснує у значнєйшим обсягу и представя другу найпестованшу файту жита на швеце * Двозарнове жито або емер (лат. ''T. dicoccon'') – файта котра ше у античним чаше вельо вецей пестовала * Хорасанске жито (лат. ''T. turgidum ssp. turanicum'' або ''T. turanicum'') – антична файта житарки котра походзи зоз подруча Хорасану (нєшкайши Авґанистан и сиверовосточни Иран). Тота житарка ма зарна дупло векши од нєшкайшого жита, а позната є по своїм богатим, дакус ореховим смаку. === Диплоидни файти === * Єднозарнове жито (лат. ''T. monococcum'') – диплоидна файта жита зоз дзивима и култивованима вариянтами. Тота файта одомашнєна у исти час кед и двозарнова, алє нїґда нє досцигла таку значносц за людску поживу як вона. == Привреда == Житни зарна ше класификую спрам характеристикох зарна за наменку на тарґовищу продуктох. Купци жита хасную класификацию же би им помогла при одлуки котре жито купиц, прето же кажда класа ма свою наменку. Продукователє жита одредзую котри класи найпрофитабилнєйши за продукцию у одредзеним систему продукциї. Жито ше широко пестує прето же дава добри принос по єдинки поверхносци, добре рошнє у умерено кратких сезонох и дава висококвалитетну муку котра ше хаснує у пекарстве. Хлєб ше углавном прави зоз житней муки, алє и зоз других житаркох як цо раж и овес. Тиж велї други файти єдзеня же правя зоз житней муки и прето житарки барз глєдани аж и у жемох котри маю звишок поживи. == Вонкашнї вязи == * [https://www.pansport.rs/tekstoteka/zdravlje/zdrastvene-prednosti-psenice/ Zdravstvene prednosti pšenice], pansport.rs * [https://www.agroklub.rs/sortna-lista/zitarice/psenica-108/ Pšenica], agroklub.rs * [https://eklinika.telegraf.rs/ishrana/63166-kuvana-psenica-regulise-krvni-pritisak-i-trigliceride-sprema-se-lako-i-koristi-za-slana-i-slatka-jela/ Kuvana pšenica reguliše krvni pritisak i trigliceride, sprema se lako i koristi za slana i slatka jela], eklinika.telegraf.rs == Референци == <references /> [[Катеґория:Пожива]] [[Катеґория:Житарки]] 4khm1tajdpny4g09d58wwppi0xb96dc 0 2978 20340 20271 2026-07-28T08:17:45Z Sveletanka 20 20340 wikitext text/x-wiki {{Инфорамик | headerstyle = background: yellow | header1 = Розмария | label2 = | data2 =[[File:Rosmarinus officinalis prostratus.jpg|center|thumb|300px|Розмария]] | header3 = [[Таксономия (биолоґия)|Наукова класификация]] | label4 = Домен | data4 = | label5 = Царство | data5 = Plantae | label6 = Дивизия | data6 = Magnoliophiyta | label7 = Класа | data7 = Magnoliopsida | label8 = Кладус | data8 = | label9= Кладус | data9 = | label10 = Кладус | data10 = | label11 = Кладус | data11 = | label12 = Ряд | data12 =Lamiales | label13 = Фамилия | data13=Lamiaceae | label14 = Род | data14 =''Rosmarinus'' | label15 = Под род | data15 = | label16 = Файта | data16 =''R. officinalis'' | header17= [[Биномна номенклатура|Биномне мено]] | label18 = | data18 = ''Rosmarinus officinalis'' | label19 = | data19 =[[Карл фон Лине|Linnaeus ]] }}'''Розмария''' (лат. ''Rosmarinus officinalis''; у прекладзе з латинского „лїковита морска роса“) род черякастей вецейрочней рошлїни зоз фамилиї ''усточкарох'' ''(Lamiaceae''). Од 2017. року запровадзени ДНК випитованя приведли до пременки науковей назви на ''Salvia rosmarinus'',<ref>[https://gardenerspath.com/plants/herbs/grow-rosemary/ „How to Grow Rosemary in the Home Herb Garden | Gardener’s Path”.] ''Gardener's Path'' (на язику: анґлийски). 2020-01-06. Приступљено 2022-04-18.</ref><ref name=":0">[https://powo.science.kew.org/taxon/urn:lsid:ipni.org:names:457138-1 „Salvia rosmarinus Spenn. | Plants of the World Online | Kew Science”] Plants of the World Online (на язику: анґлийски). Приступљено 2022-04-18.</ref>, док назва ''Rosmarinus officinalis'' затримана як синоним.<ref name=":0" /> Род рошлїни то ''Salvia''.<ref name=":0" /> == Опис == Розмария ма пахняци жимжелєни лїсточка зоз дробнима блядобелавима квециками. Лїсточка ше находза єдни прейґ других, шедзаци, тварди, скорасти, узки, длугоки 2-3 центи. Горнї бок лїсцох цмижелєни, а споднї шивобилей [[Фарба|фарби]] и нїжней мохотки. Медзи конарчками, на малим конарчку персценясто ше розвиваю мали лилово-белави квитки. Рошнє у форми черяку и може нароснуц до двох [[Метер|метерох]].<ref>[https://web.archive.org/web/20100206212414/http://zelenaapoteka.com/ruzmarin-rosmarinus-officinalis.html Зелена апотека: Рузмарин ][https://web.archive.org/web/20100206212414/http://zelenaapoteka.com/ruzmarin-rosmarinus-officinalis.html] Архивирано на веб-сајту [[:sr:Wayback_Machine|Wayback Machine]] (6. фебруар 2010), Приступљено 24. 4. 2013.</ref> Пах квецикох и квиткових верхох конарчкох моцни и подобни є камфору, а смак покус горки и ароматични. Квитнє од марца по май, а дакеди у септембре квитнє по другираз. У квиткох, лїсцох и конарчкох єст етерични олєї, а їх квалитет завиши од клими и слунковитих и защицених положеньох. == Розширеносц == [[File:RosemarySprig.jpg|right|thumb|311x311px|Лїсточка розмариї]]Розмария рошлїна цеплих, южних крайох, та єй одвитує цепле лєто.<ref name=":1">[https://eklinika.telegraf.rs/prirodna-medicina/97031-ruzmarin-cudesna-biljka-sa-nebrojenim-lekovitim-svojstvima „Ruzmarin: čudesna biljka sa nebrojenim lekovitim svojstvima”]. ''eKlinika'' (на језику: српски). 2023-06-07. Приступљено 2026-01-29.</ref> Рошнє на цалим побрежним подручу Медитерану, од Портуґалу по Малу Азию и Чарне морйо. На Балкану є тиж розширена на приморю, по слунковитих и каменїстих крайох далматинского и чарногорского побрежного подруча и околних островох. На приморю угалавиним рошнє як самошейка, а у континенталних подручох ше углавим садзи.<ref name=":1" /> Часто ше хова по заградох и у черепох, алє є браз чувствительна на мраз, та ю у сиверних часцох треба чувац од жими. Люби моцну гумусову мишанїну глїни з додатком 15% [[Писок|писку]]. Пресадзує ше кажди треци рок до дакус векшого черепу. == Лїковити часци == Хаснує ше квитки розмариї (''Rosmarini flores''), младнїки у квитнуцу (''Rosmarini herba''), а найчастейше ше збера лїсце (''Rosmarini'' ''folia''). Лїсце ше обера влєце, конари ше реже и охаби най ше суша. Зоз дестилацию лїсцох або конарчкох ше достава розмарийов олєй (''Rosmarini oleum''). Квитки и рошлїну док квитнє збера ше у априлу и маю и суши у хладку. Попри етеричного олєю, розмария ма смоли, танини, горки материї и мали количества сапонину.<ref name=":1" /><ref>[https://www.rts.rs/lat/magazin/Zdravlje/4425063/ruzmarin--biljni-eliksir-mladosti-cuva-nase-pamcenje-i-otklanja-bolove.html „Ruzmarin – biljni eliksir mladosti, čuva naše pamćenje i otklanja bolove”]. ''РТС'' (на язику: сербски). Приступљено 2026-01-29.</ref><ref>[https://alternativa-za-vas.com/index.php/clanak/article/ruzmarin-dobrobiti „Ljekovita svojstva ružmarina”]. ''alternativa-za-vas.com''. Приступљено 2026-01-29.</ref> == Хаснованє у кулинарстве == [[File:Rosemary (রোজমেরী).JPG|right|thumb|300px|Розмария]]Розмарию ше вельо хаснує у южноевропскей кухнї, гоч єй моцни смак хтори здогадує на камфор нє одвитує каждому. Кед ше покус хаснує, одлична є присмачка до юшкох, динстаней [[Желєнява|желєняви]], меса, мегких сирох, шицких файтох печеня, окреме по праженей риби. Найлєпше до єдзеня положиц єдну звязку, хтору треба виняц кед єдзенє достанє одвитуюцу арому. Тиж так, лїсточка мож оддвоїц, на дробно пошекац и додац до готового єдла. == Народни обичаї == У старим вику розмария була пошвецена греческей богинї Афродити, богинї краси и любови. З розмарийовима венчиками нє прикрашовани лєм статуи богох, алє конарчок розмариї кладли и до колїски народзеного дзецочка, прикрашовали малженски пари, а розмария була и квет умартих. Хаснує ше и на свадзби (припина ше на ручнїки свадзебни) и на хованю (до труни умартому). Позната є и як барз лїковита рошлїна, а додава ше и до рижних козметичних препаратох. Розмария ше кладзе и до [[Орман|ормана]], процив молю. Розмария мала вельки угляд при [[Народ|народох]] ище од найстарших часох, а даєдни обичаї у вязи з хаснованьом розмариї отримали ше по нєшка. Розмария ше часто спомина у руских писньох, як на приклад у писнї: '''''Кед сом ишол през петровски цинторин''''' ''Кед сом ишол през петровски цинторин,'' ''випаднул ми з правей руки рузмарин.'' ''А я за тим рузмарином бануєм,'' ''бо бо я тебе, моя мила, любуєм.'' = Ґалерия = <gallery> Файл:Romarin.jpg|Розмария у черепу Файл:Rosmarinus officinalis133095382.jpg|Розквитнута розмария Файл:Rosmarinus officinalis (Lamiaceae) 01.jpg|Розмария Файл:Rosmarinus officinalis 2 (Corse).JPG|Розмария у природи Файл:Rosemary Oil in a bottle and rosemary herb.jpg|Розмарийов олєй Файл:'Rosmarinus officinalis' Rosemary Capel Manor College Gardens Enfield London England.jpg|Черяк розмариї </gallery> == Литература == * Irena Gumowska, ''Ziółka i my'', 1983 Warszawa: PTTK "KRAJ", <nowiki>ISBN 83-7005-089-1</nowiki>. = Вонкашнї вязи = * Milosavljević, Katarina (2018-08-17) [https://royalbalm.rs/blog/ruzmarin-kao-lek-za-lice/ Ruzmarin kao lek za lice.] „Royal balm" 17. avgust 2018. * [https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D1%83%D0%B7%D0%BC%D0%B0%D1%80%D0%B8%D0%BD Рузмарин] == Референци == <references /> [[Катеґория:Кулинарство]] [[Катеґория:Черяки]] [[Катеґория:Присмачки]] 01vi0wueyc0d6ir0o5x5xie7oqngijg 20343 20340 2026-07-28T08:24:57Z Sveletanka 20 катеґория 20343 wikitext text/x-wiki {{Инфорамик | headerstyle = background: yellow | header1 = Розмария | label2 = | data2 =[[File:Rosmarinus officinalis prostratus.jpg|center|thumb|300px|Розмария]] | header3 = [[Таксономия (биолоґия)|Наукова класификация]] | label4 = Домен | data4 = | label5 = Царство | data5 = Plantae | label6 = Дивизия | data6 = Magnoliophiyta | label7 = Класа | data7 = Magnoliopsida | label8 = Кладус | data8 = | label9= Кладус | data9 = | label10 = Кладус | data10 = | label11 = Кладус | data11 = | label12 = Ряд | data12 =Lamiales | label13 = Фамилия | data13=Lamiaceae | label14 = Род | data14 =''Rosmarinus'' | label15 = Под род | data15 = | label16 = Файта | data16 =''R. officinalis'' | header17= [[Биномна номенклатура|Биномне мено]] | label18 = | data18 = ''Rosmarinus officinalis'' | label19 = | data19 =[[Карл фон Лине|Linnaeus ]] }}'''Розмария''' (лат. ''Rosmarinus officinalis''; у прекладзе з латинского „лїковита морска роса“) род черякастей вецейрочней рошлїни зоз фамилиї ''усточкарох'' ''(Lamiaceae''). Од 2017. року запровадзени ДНК випитованя приведли до пременки науковей назви на ''Salvia rosmarinus'',<ref>[https://gardenerspath.com/plants/herbs/grow-rosemary/ „How to Grow Rosemary in the Home Herb Garden | Gardener’s Path”.] ''Gardener's Path'' (на язику: анґлийски). 2020-01-06. Приступљено 2022-04-18.</ref><ref name=":0">[https://powo.science.kew.org/taxon/urn:lsid:ipni.org:names:457138-1 „Salvia rosmarinus Spenn. | Plants of the World Online | Kew Science”] Plants of the World Online (на язику: анґлийски). Приступљено 2022-04-18.</ref>, док назва ''Rosmarinus officinalis'' затримана як синоним.<ref name=":0" /> Род рошлїни то ''Salvia''.<ref name=":0" /> == Опис == Розмария ма пахняци жимжелєни лїсточка зоз дробнима блядобелавима квециками. Лїсточка ше находза єдни прейґ других, шедзаци, тварди, скорасти, узки, длугоки 2-3 центи. Горнї бок лїсцох цмижелєни, а споднї шивобилей [[Фарба|фарби]] и нїжней мохотки. Медзи конарчками, на малим конарчку персценясто ше розвиваю мали лилово-белави квитки. Рошнє у форми черяку и може нароснуц до двох [[Метер|метерох]].<ref>[https://web.archive.org/web/20100206212414/http://zelenaapoteka.com/ruzmarin-rosmarinus-officinalis.html Зелена апотека: Рузмарин ][https://web.archive.org/web/20100206212414/http://zelenaapoteka.com/ruzmarin-rosmarinus-officinalis.html] Архивирано на веб-сајту [[:sr:Wayback_Machine|Wayback Machine]] (6. фебруар 2010), Приступљено 24. 4. 2013.</ref> Пах квецикох и квиткових верхох конарчкох моцни и подобни є камфору, а смак покус горки и ароматични. Квитнє од марца по май, а дакеди у септембре квитнє по другираз. У квиткох, лїсцох и конарчкох єст етерични олєї, а їх квалитет завиши од клими и слунковитих и защицених положеньох. == Розширеносц == [[File:RosemarySprig.jpg|right|thumb|311x311px|Лїсточка розмариї]]Розмария рошлїна цеплих, южних крайох, та єй одвитує цепле лєто.<ref name=":1">[https://eklinika.telegraf.rs/prirodna-medicina/97031-ruzmarin-cudesna-biljka-sa-nebrojenim-lekovitim-svojstvima „Ruzmarin: čudesna biljka sa nebrojenim lekovitim svojstvima”]. ''eKlinika'' (на језику: српски). 2023-06-07. Приступљено 2026-01-29.</ref> Рошнє на цалим побрежним подручу Медитерану, од Портуґалу по Малу Азию и Чарне морйо. На Балкану є тиж розширена на приморю, по слунковитих и каменїстих крайох далматинского и чарногорского побрежного подруча и околних островох. На приморю угалавиним рошнє як самошейка, а у континенталних подручох ше углавим садзи.<ref name=":1" /> Часто ше хова по заградох и у черепох, алє є браз чувствительна на мраз, та ю у сиверних часцох треба чувац од жими. Люби моцну гумусову мишанїну глїни з додатком 15% [[Писок|писку]]. Пресадзує ше кажди треци рок до дакус векшого черепу. == Лїковити часци == Хаснує ше квитки розмариї (''Rosmarini flores''), младнїки у квитнуцу (''Rosmarini herba''), а найчастейше ше збера лїсце (''Rosmarini'' ''folia''). Лїсце ше обера влєце, конари ше реже и охаби най ше суша. Зоз дестилацию лїсцох або конарчкох ше достава розмарийов олєй (''Rosmarini oleum''). Квитки и рошлїну док квитнє збера ше у априлу и маю и суши у хладку. Попри етеричного олєю, розмария ма смоли, танини, горки материї и мали количества сапонину.<ref name=":1" /><ref>[https://www.rts.rs/lat/magazin/Zdravlje/4425063/ruzmarin--biljni-eliksir-mladosti-cuva-nase-pamcenje-i-otklanja-bolove.html „Ruzmarin – biljni eliksir mladosti, čuva naše pamćenje i otklanja bolove”]. ''РТС'' (на язику: сербски). Приступљено 2026-01-29.</ref><ref>[https://alternativa-za-vas.com/index.php/clanak/article/ruzmarin-dobrobiti „Ljekovita svojstva ružmarina”]. ''alternativa-za-vas.com''. Приступљено 2026-01-29.</ref> == Хаснованє у кулинарстве == [[File:Rosemary (রোজমেরী).JPG|right|thumb|300px|Розмария]]Розмарию ше вельо хаснує у южноевропскей кухнї, гоч єй моцни смак хтори здогадує на камфор нє одвитує каждому. Кед ше покус хаснує, одлична є присмачка до юшкох, динстаней [[Желєнява|желєняви]], меса, мегких сирох, шицких файтох печеня, окреме по праженей риби. Найлєпше до єдзеня положиц єдну звязку, хтору треба виняц кед єдзенє достанє одвитуюцу арому. Тиж так, лїсточка мож оддвоїц, на дробно пошекац и додац до готового єдла. == Народни обичаї == У старим вику розмария була пошвецена греческей богинї Афродити, богинї краси и любови. З розмарийовима венчиками нє прикрашовани лєм статуи богох, алє конарчок розмариї кладли и до колїски народзеного дзецочка, прикрашовали малженски пари, а розмария була и квет умартих. Хаснує ше и на свадзби (припина ше на ручнїки свадзебни) и на хованю (до труни умартому). Позната є и як барз лїковита рошлїна, а додава ше и до рижних козметичних препаратох. Розмария ше кладзе и до [[Орман|ормана]], процив молю. Розмария мала вельки угляд при [[Народ|народох]] ище од найстарших часох, а даєдни обичаї у вязи з хаснованьом розмариї отримали ше по нєшка. Розмария ше часто спомина у руских писньох, як на приклад у писнї: '''''Кед сом ишол през петровски цинторин''''' ''Кед сом ишол през петровски цинторин,'' ''випаднул ми з правей руки рузмарин.'' ''А я за тим рузмарином бануєм,'' ''бо бо я тебе, моя мила, любуєм.'' = Ґалерия = <gallery> Файл:Romarin.jpg|Розмария у черепу Файл:Rosmarinus officinalis133095382.jpg|Розквитнута розмария Файл:Rosmarinus officinalis (Lamiaceae) 01.jpg|Розмария Файл:Rosmarinus officinalis 2 (Corse).JPG|Розмария у природи Файл:Rosemary Oil in a bottle and rosemary herb.jpg|Розмарийов олєй Файл:'Rosmarinus officinalis' Rosemary Capel Manor College Gardens Enfield London England.jpg|Черяк розмариї </gallery> == Литература == * Irena Gumowska, ''Ziółka i my'', 1983 Warszawa: PTTK "KRAJ", <nowiki>ISBN 83-7005-089-1</nowiki>. = Вонкашнї вязи = * Milosavljević, Katarina (2018-08-17) [https://royalbalm.rs/blog/ruzmarin-kao-lek-za-lice/ Ruzmarin kao lek za lice.] „Royal balm" 17. avgust 2018. * [https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D1%83%D0%B7%D0%BC%D0%B0%D1%80%D0%B8%D0%BD Рузмарин] == Референци == <references /> [[Катеґория:Черяки]] [[Катеґория:Присмачки]] [[Катеґория:Лїковити рошлїни]] 27f24ugy3tp0mrqq9twdxptutv5sdvr 0 2999 20329 18718 2026-07-28T02:20:04Z Keresturec 18 Keresturec преместио је страницу [[26 април]] на [[26. април]] 18718 wikitext text/x-wiki '''26 април''' — 116. [[дзень]] у року (117. дзень у преступним року) по [[Григориянски календар|Ґреґориянским календаре]]. До конца рока єст ище 249 днї. == Подїї == * 1986 — Експлодирал реактор число 4 нуклеарней централи у Чернобилю у України. Радиоактивни хмари прекрили скоро цалу Европу, а пошлїдки тей нуклеарней катастрофи ище вше ше випитує. Нуклеарна централа тирвацо заварта 15. децембра 2000. року. Зєдинєни нациї тоту експлозию преглашели за найвекшу еколоґийну катастрофу у историї чловечества. * Нєшка Шветови дзень интелектуалней власносци. == Народзени == * 1935 — Народзел ше музични педаґоґ и [[композитор]] [[Яким Сивч]] ([[Руски Керестур]], 26. април 1935 – Руски Керестур, 2. децембер 1987), музични педаґоґ, композитор, [[музичар]] и [[спортиста]]. * 1938 — [[Иван Поп]] (* 26. април 1938. † 14. септембра 2023), русински науковец, историчар, политиколоґ и [[професор]]. == Умарли == * 1989 — [[Юлиян Надь]] (*[[6. януар]] 1957—†26. април 1989), [[писатель]] и новинар. [[Катеґория:26. април]] [[Катеґория:Днї рока]] [[Катеґория:Април]] jxni7phn8y0jmdh0z82q7t7xhpflrdh 0 3084 20309 19055 2026-07-27T12:10:42Z Komap 74 [[Катеґория:Сербия]] 20309 wikitext text/x-wiki '''Музичне школство''' (анґл. ''music еducation'') <ref>[https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BC%D0%B8%D1%80_%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%B8%D1%9B Властимир Перичић], [https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BC%D0%B8%D1%80_%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%B8%D1%9B#%D0%9A%D1%9A%D0%B8%D0%B3%D0%B5 Вишејезични речник музичких термина] [https://searchworks.stanford.edu/view/1255802 Речник музичких термина]</ref> у [[Сербия|Сeрбиї]] представя пререз стану дїлованя шицких музично-образовних установох специялизованих же би препознали и пририхтовали талантовани дзеци (и младих) за здобуванє знаня, поняцох и схопносцох зоз обласци [[Подзелєнє музики|музики]] зоз систематичну и континуовану наставу (обуку) з боку фахового наставного кадра, а таке им образованє оможлївює дальше музичне школованє и напредованє, кед же то жадаю. == Уровнї музично-образовних установох == Музичне школство у Сербиї (подобни стан и у жемох бувшей Югославиї) ма штири основни уровнї музично-образовних установох и то: [[File:(Pisanje notoh *digitalni sposob) Viber image 2026-04-16 18-31-58-196.jpg|thumb|Музичне образованє (диґитална едукация писаня нотох у музичней школи)|415x415п]]:'''1.''' Пририхтуюца музична школа ::• Музична заградка (овода) ::• Пририхтуюце оддзелєнє :'''2.''' [[Основна музична школа]] :'''3.''' Штредня музична школа :'''4.''' Музични факултет, академия або универзитет Упису школярох до гоч хторого спомнутого уровня предходзи преверйованє музичних схопносцох - приємни испит (аудиция). == Файти образовних установох == Музично-образовни установи можу буц: ::• Державни або приватни ::• самостойни або при даякей другей образовней установи або институциї ::• за шлєпи и слабовидни дзеци ::• за дзеци зоз окремнима потребами у розвою '''Опатриц ище:''' [[Основна музична школа]] [[Академия уметносцох Универзитету у Новим Садзе]] == Вонкашнї вязи == * [https://web.archive.org/web/20170408000924/http://www.muzickeskole.edu.rs/Spisak.htm Музичке и балетске школе Србије] [https://web.archive.org/web/20170408000924/http://www.muzickeskole.edu.rs/Spisak.htm Архивирано] на веб-сајту [https://sr.wikipedia.org/wiki/Wayback_Machine Wayback Machine] (8. април 2017) * [https://web.archive.org/web/20120623175618/http://www.muzickeskole.edu.rs/index.htm Музичке школе Србије] [https://web.archive.org/web/20120623175618/http://www.muzickeskole.edu.rs/index.htm Архивирано] на веб-сајту [https://sr.wikipedia.org/wiki/Wayback_Machine Wayback Machine] (23. јун 2012) == Референци == [[Катеґория:Музичне образованє]] [[Катеґория:Сербия]] 36em27bd9nvi364kfq6zi2iyjb8b43x 0 3116 20326 19317 2026-07-28T02:12:29Z Keresturec 18 20326 wikitext text/x-wiki '''8. май''' — 128. [[дзень]] у року (129. дзень у преступним року) по Грегориянским календаре. До конца рока єст ище 237 днї. == Подїї == :* 1919 — Централна руска народна рада у Ужгородзе принєсла одлуку о приключеню Подкарпатскей Руси ґу Чехословацкей. :* 1970 — Битлси ''(The Beatles'') видали свой остатнї албум Лет ит би (''Let It Be''). :* 2001 — Югославия прията до Шветовей банки як полноправни член. :* 2001 — Папа Йоан Павло II нащивел Сирию и вошол до джамиї, з чим постал перши папа хтори тото зробел. :* Нєшка Шветови дзень Червеного крижа. == Народзени == :* 1828 — Народзени [[Жан Анри Динан]] (Женева, Швайцарска, 8. май 1828 – Гайден, Швайцарска, 30. октобер 1910), филантроп, снователь медзинародней гуманитарней орґанизациї Червени криж. * Добитнїк є першей Нобеловей награди за мир 1901. року. :* 1884 — Гари Труман, 33. предсидатель ЗАД. :* 1946 — Народзел ше [[професор]] [[Владимир Бесерминї]] (Шид, 8. май 1946 – Вербас, [[20. марец]] 2014), професор у керестурскей ґимназиї, [[писатель]], [[поета]], прекладатель и визначни роботнїк у култури [[Руснаци у Сербиї|Руснацох]]. == Умарли == :* 1880 — [[Ґустав Флобер]], основоположнїк реалистичней школи у французкей литератури. [[Катеґория:Днї рока]] [[Катеґория:Май]] [[Катеґория:8. май]] oxbmofwto96d8aacn29va0nhlvd8vqb 0 3122 20321 19323 2026-07-28T01:55:31Z Keresturec 18 20321 wikitext text/x-wiki '''14. май''' — 134. [[дзень]] у року (135. дзень у преступним року) по Ґреґориянским календаре. До конца рока єст ище 231 дзень. == Подїї == * 1796 — анґлийски дохтор Едвард Дженер дал вакцину од осипкох осемрочному хлапцови. * 1900 — У [[Париз|Паризу]] отворени други Олимпийски бависка, на хторих першираз участвовали жени. * 1955 — У Варшави подписани контракт о снованю Варшавского пакту, хтори подписали [[Албания]], Болгарска, Мадярска, Нємецка, Польска, Румуния, Совєтски Союз и Чехословацка. * 1991 — Радио телевизия Сербиї почала емитованє сателитскей програми. * 2000 — Основани иСток (''iStock'') интернационални провайдер микро сток фотоґрафиї без надополнєня на мрежи зоз шедзиском у Калґарию, Канада. * 2003 — После скоро 40 рокох планованя и дебатох почали под’жемни роботи на защити Венециї од чиряня. == Умарли == * 2011 — [[Михайло Горняк]] (*20. юлий 1929—†14. май 2011), дипломата, руски интелектуалєц, журналиста и публициста. * 2024 — [[Наталия Канюх]] (*27. септембер 1950—†14. май 2024), [[Поета|поетеса]], прекладателька, драматурґиня, рецензентка. [[Катеґория:Днї рока]] [[Катеґория:Май]] [[Катеґория:14. май]] bj5f3nq7v517xbqck8f7smp4vib57m0 0 3147 20310 19341 2026-07-27T12:10:54Z ОленкаБТ 1579 Викивязи и подробносци 20310 wikitext text/x-wiki [[File:Fusi.JPG|right|thumb|306x306px|Вреценка, клоче, клупкa напредзеней предзи.]]'''Вреценко''' (общеславянске слово; серб. ''вретено''; прасл. ''веретено''; од старосл. од ''верциц)'', часц [[Кудзель|кудзелї]] и перше примитивне [[орудиє]] у технолоґийним процесу правеня нїткох волни зоз овчей шерсци, або зоз [[Конопа|конопи]], [[Лєн|лєну]], памуку и под.<ref>[https://archive.org/details/UkrMalaEn/kn_02_%D0%92-%D0%93/page/140/mode/2up Веретено][https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%B0%D0%BB%D0%B0_%D0%B5%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F Українська мала енциклопедія] 16 кн. : у 8 т. / проф. [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D0%BD%D0%B0%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%84%D0%B2%D0%B3%D0%B5%D0%BD_%D0%94%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D1%82%D1%96%D0%B9%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 Є. Онацький.] — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1958. — Т. 1, [https://encyclopedia.kyiv.ua/vydaniya/files/use/first_book/part2.pdf кн. II : Літери В — Ґ.] — С. 140-141. — 1000 екз.</ref> На вреценко ше накруцало напредзену предзу. Вреценко округли фалат древка ролькастей форми, длугоки коло 30-40 центи, пречнїку коло 1 цент хторому ше конусно сценшую конци. На вреценко ше мотало нїтки. Кед ше предло, брало ше покус, найчастейше зоз вершнїка клоче або волну хтору ше предло. Вреценко ше тримало у правей руки и лєгко ше го ротацийно обрацало медзи пальцами и так накруцало напредзени нїтки. Таки кудзелї хасновали нашо старши и волали их ''стари кудзелї'' або ''споднїки'' (серб. ''преслица''). У руским народзе ше хаснує и слово врецено и вреценко. == Историят == Вреценко видумане у позним периодзе мезолиту и хасновало ше за ручне предзенє по 20. вик. Вреценко було звичайни женски алат за таку роботу. Археолоґийни пренаходки вреценка и кудзелї доказую же кудзель и вреценко були углавним нєроздвойни. Найстарши кудзелї пренайдзени у Израїлу и датирую 10.000 роки п.н.е. У праисторийней Греческей, у Тесалиї, прости кудзелї хасновани на початку неолиту, коло 5.500. року п.н.е.<ref>Schier, Wolfram; Pollock, Susan (30 квітня 2020). ''[https://www.google.com.ua/books/edition/The_Competition_of_Fibres/mRLmDwAAQBAJ?hl=uk&gbpv=1&dq=The Competition of Fibres: Early Textile Production in Western Asia, South-east and Central Europe (10,000-500BCE)]'' (англ.). Oxbow Books. с. 98. ISBN <bdi>978-1-78925-432-7</bdi>.</ref> У южней Нємецкей, жени з горґенскей култури хасновали кудзель медзи 3.400. и 2.850. роком пред нову еру. <ref>Grabundžija, Ana; Schlichtherle, Helmut; Leuzinger, Urs; Schier, Wolfram; Karg, Sabine (2021–06). [https://www.google.com.ua/books/edition/The_Competition_of_Fibres/mRLmDwAAQBAJ?hl=uk&gbpv=1&dq=The interaction of distant technologies: bridging Central Europe using a techno-typological comparison of spindle whorls.] ''Antiquity'' (анgл.). '''95''' (381): 627—647. [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A6%D0%B8%D1%84%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80_%D0%BE%D0%B1%27%D1%94%D0%BA%D1%82%D0%B0 doi]:[https://www.cambridge.org/core/search?filters%5BauthorTerms%5D=Ana%20Grabund%C5%BEija&eventCode=SE-AU 10.15184/aqy.2021.6.] [https://uk.wikipedia.org/wiki/ISSN ISSN] [https://search.worldcat.org/search?q=n2:0003-598X 0003-598X.]</ref>[[File:Kromski Sonata Spinnflügel.jpg|right|thumb|291x291px|Вреценко на кудзелї]] == Сучашнєйши способ предзеня == [[File:180522-alpaca-spinnen-gotthard-passhöhe-silent.webm|right|thumb|518x518px|Видео приказ роботи на кудзелї]]Вреценко состойна часц кудзелї. През историю ше вреценко, як и сама кудзель, усовершовали. Додавало ше часци хтори були механїзовани, та вреценко функционовало на иншаки способ. Кудзель ше обрацало на ножни погон, та ше зоз преношацим механїзмом обрацало и вреценко. Вреценко хторе поставене на кудзель (такволана ''швабска кудзель'' або ''кудзель зоз шрубом'' хтору правели майстрове кудзеляре, серб. коловрат) ше розликовало од вреценка за ручне предзенє яке ше хасновало вельо пред тим, а яке ше и нєшка хаснує у [[Сербия|Сербиї]] и Босней за предзенє волни. Предзенє випатра так: з високей палїчки або ''вершнїка'' на хторим стої зоз сатнїком повязане влакно ше з влажнима пальцами (звичайно пошлїнєнима) сцагує тото влакно на вреценко на хторе ше накруца цверна. Накруцанє цверни на вреценко ше реґулує з пиром. ''Лабку'' ше прициска з ногу, прейґ циґанки вертикални ход преходзи до кружного на колєше и далєй прейґ шнура на вреценко. == Руснаци, вреценко, кудзель == У руским народзе ше хаснує oбидва слова и врецено и вреценко: ''Давно, по приселєню, предло ше на вреценкох, Вреценка ше затримали досц длуго. Моя прабаба ище знала так пресц.'' Кудзель ше по руских обисцох хасновало по половку 20. вику. Жени [[File:William-adolphe bouguereau the spinner.jpg|right|thumb|525x525px|Жена предзе, у єй правей руки трима вреценко (Вилиям-Адолф Буґро)]]престали пресц аж кед ше почала баржей розвивац текстилна индустрия и кед ше рижни платна могли куповац у предавальньох або и на [[Вашар|вашарох]]. При [[Руснаци у Сербиї|Руснацох]] нє було обисца без кудзелї, понеже виробок платна своєй роботи за обисце, а и на предай, бул потреба и жридло „женского” заробку. Кажда дзивка, гоч яка худобна, обовязно принєсла як тал кудзель до нового дому кед ше одала. Предзенє на кудзелї бул части мотив и поетскей творчосци: ''Шпива дзивче, гонї кудзель – влакно припущує,'' ''А златна ше єй нїточка з рукох вишлїскує'' ''И округло на вреценку ценка омотує,'' ''Шпива дзивче, гонї кудзель – нїтки приспорює.'' Ґабор Костелник Гомзов, '''''З мойого валала, Идилски венєц''''', Жовква 1904, б. 27. == Фразеолоґия == Вреценко ше вола и нємирне, нєсташне дзецко, алє и старши особи - фиґуративно означує ценку, вертку и схопну особу: ''Бега як врецено''.<gallery> Файл:Gordailua txaratilak spindles.jpg|Вреценка Файл:Jatoba and Ash Phang Support Spindles (7212885854).jpg|Вреценка вше конусни на концох Файл:"Teppichmanufakturen in Marokko sind bekann für ihre hochwertigen Produkte". 03.jpg Файл:Vreteno.jpg|Вреценко (музейска збирка Сембериї, Бєлїна) Файл:Marianne Stokes St Elizabeth of Hungary Spinning for the Poor.jpg|Жена предзе Файл:Wirtel01.png|Схема процесу предзеня з вреценком </gallery> == Литература == * Любомир Медєши, ''Руска традиция'', [[Дружтво за руски язик, литературу и културу]] Нови Сад 2007, б. 253. * ''Словнїк руского народного язика'' I том, А – Н, Нови Сад 2017, б. 232 == Вонкашнї вязи == * [https://sr.wikipedia.org/sr-ec/%D0%9A%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D1%80%D0%B0%D1%82 Коловрат] sr.wikipedia.org * [https://sr.wikipedia.org/sr-ec/%D0%92%D1%80%D0%B5%D1%82%D0%B5%D0%BD%D0%BE Вретено] sr.wikipedia.org == Референци == <references /> [[Катеґория:Архаизми]] [[Катеґория:Ручни алати]] pexnpibnszr9dbpyslazacp1b2kau6x 0 3310 20316 20255 2026-07-27T20:46:05Z Olirk55 19 уложена фотоґрафия до ґалериї 20316 wikitext text/x-wiki [[File:Snap Top and Trompo.jpg|right|thumb|300px|Чиґри хтори креировал Дейвид Ерл. Чиґра на лївим боку ше заобраца на верху з пальцами, векша чиґра на правим боку ше лансира з намотованьом порващка и руцаньом на жем.]]'''Чиґра''' то конусне бависко округластого цела и з оштрим кончистим дном. Направена є же би ше окруцала коло своєй вертикалней оси, балансуюци на верху з прикмету жироскопского ефекта. Кед ше чиґру активує и вона ше почина рушац, звичайно ше почнє гойсац пар секунди, вец ше вертикално обраца єден час, и ознова ше почнє гойсац зоз вше векшу амплитуду, и на концу пада и вивраци ше на бок, пре траценє [[Енерґия|енерґиї.]] Чиґри постоя рижнородни и направени су зоз розличних материялох, углавним зоз древа, глїни, керамики, металу и пластики, часто зоз металним верхом. У природи мож видзиц рижни форми хтори здабу на чиґру напр. жалудз, мак, семенкa/нашенькa з явора випатраю як „мотильчки", школька з кончистим верхом итд. Перша чиґра пренайдзена зоз периода пред коло три и пол тисячи роки п.н.е. а розличини [[Народ|народи]] приходзели на задумку як направиц чиґру.<ref name=":0">[https://web.archive.org/web/20130831170952/http://fun-engineering.net/spinntop.html „Spinning Top”.] Архивирано из [https://www.fun-engineering.net/spinntop.html оригинала] 31. 08. 2013. г. Приступљено 08. 09. 2013</ref> [[File:Юла крутится.ogv|right|thumb|290px]] Чиґра ше може активовац: ● рушиц зоз пальцами –зоз заобрацаньом малого верщка на верху, [[File:El trompo en el Perú.webm|right|thumb|300px|Чиґра хторей обмотани порвазок коло часци цела]]● зоз потаргованьом порващка хтори обмотани коло цела чиґри (слика горе на правим боку). Постої файта чиґри хтора ма ярчки, предвидзени же би ше коло нїх обмотал порвазок. Знац обрацац таки чиґри то наисце схопносц, прето же нє єдноставно поставиц чиґру правилно и нагло поцагнуц порващок обмотани коло чиґри, же би ше зоз тим рухом дало замах за цо длугше обрацанє. ● з помоцу уградзеного спиралного фуровика. == Чиґри хтори ше порушую з батощком == За тоту окремну файту чиґри ше дума же єй походзенє у Китаю, а же Европейци за ню дознали у 14. вику. Археолоґове таки чиґри пренашли при народох у Европи, у Сиверней и Южней Америки, на островох у Цихим океану, у Индиї и Африки. ● Дзецинске бависко на дну заоштрене-кончисте, а на верху преширене, хторе ше обраца кед ше го вдери з батощком. [[File:Die Kinderspiele - Verschiedene Kreisel.jpg|left|thumb|304x304px|Бавенє дзецох, порушованє чиґрох з батощками (Малюнок Питера Бройґела).]] Чиґри хтори ше обрацаю зоз вдеренями зоз батощком правени зоз древа, печеней глїни, дакеди и зоз [[Камень|каменя]]. У 18. вику було и желєзни чиґри предвидзени за бавенє а хтори би ше обрацали на залядзеней поверхносци (на [[Ляд|лядзе]]) озерох и рикох. == Китайска чиґра == Китайска чиґра то окремна файта чиґри хтора ше состої зоз сферного цела и тримача з палїчки. Кед ше китайска чиґра заокруца, вона ше перше обраци як и звичайна чиґра. Медзитим, пре вельку угласту швидкосц, єй тримач ше вше баржей нагина на долу и у хвильки кед дотхнє подлогу чиґра ше подполно обраци и почина ше обрацац на тримачу. Обрацанє виволує хвилькову силу пре тренє по [[Поверхносц|поверхносци]]. Єй швидкосц ше зменшує, чиґра траци стабилносц и пада.<ref name=":0" /> [[File:Snurra uppochner.gif|right|thumb|305x305px|Kитайска древена чиґра хтора ротира, у єдней хвильки обраци ше горездом и наставя ше обрацац на своїм верху.]] Интересантне же кед ше китайска чиґра обраци у рушаню, вона подзвигнє свой центер маси и почина ротировац у процивним напряме. Исти ефект ше може посцигнуц и зоз твардо увареним вайцом, лабду за раґби або округластим каменьчком.<ref>[https://en.wikipedia.org/wiki/ Tippe top] Kineska čigra</ref> Таки бависка ше хасную од давна и то як поєдинєчне бависко або як змагательни бависка у ґрупи. Теди ше кажди бавяч намага отримац чиґру же би ше цо длужей обрацала або же би посцигла даяки други циль. Даєдни чиґри маю фасетирани цела зоз символами або надписами и хасную ше як „случайни” коцочки у бависку або за пророкованє и ритуални наменки. == История и походзенє == [[File:2447 - Museo archeologico di Milano - Trottola, da Tebtynis, sec. I-III d.C. - Foto Giovanni Dall'Orto, 1 feb 2014.jpg|thumb|306x306px|right|Староримска древена чиґра, зоз Тебтиниса (Єгипет), датує зоз периода од 1. до 3. вику новей ери.]] Чиґри ше зявели нєзависно у рижних културох ширцом швета и предпоставя ше же су єдни зоз найстарших познатих бавискох хтори одкрили археолоґове. Викопани су на шицких континентох окрем на Антарктику. Напр., чиґри хтори датирую зоз коло 1250. року п.н.е. пренайдзени у Китаю, док видлабана древена чиґра зоз приблїжно 2000. року п.н.е. одкрита у Тутанкамоновим гробе.<ref>Cromwell, Sara (2022-06-24). "[https://lammuseum.wfu.edu/2022/06/summer-fun-make-a-spinning-top/ Summer Fun: Make a Spinning Top".] ''Timothy S. Y. Lam Museum of Anthropology''. Retrieved 2024-05-01.</ref><ref>Gould, D. W. (1973). The Top. NY: Clarkson Potter. pp. 20–24. ISBN 0-517-50416-2.</ref> Чиґри хасновани як бависка у старим Риме.<ref>Tames, Richard; Williams, Brian (2003). [https://books.google.rs/books?id=C1QJyh6g6YIC&redir_esc=y Ancient Roman Children. Capstone Classroom. p. 24.] ISBN 978-1-4034-0518-0.]</ref> На даєдних предметох старогреческих глїняних судзинох зоз 500. року п. н. ери намальовани сцени женох хтори обрацаю чиґру. Чиґри ше споминаю аж и у греческих кнїжовних дїлох ище з периода пред нову еру: :●  у шпиву ''Илияда'' :●  у ''Держави'' герческого филозофа Платона :●  у комедиї ''Птици'' старогреческого драмского писателя Аристофана У римскей кнїжовносци зоз першого вику пред нову еру: :● Верґилиє их спомина у геройским епу Енеїда Чиґри ше споминаю и у анґлийскей кнїжовносци у шеснаестим и седемнастим вику: :● даскельо Шекспирово дїла == Файти чиґрох == [[File:A tough gang of Spinning Tops.jpg|right|thumb|305x305px|Рижни файти чиґрох, направени з древа мадрона, (автор Дейвид Ерл)]]Найєдноставнєйша чиґра то чиґра направена у форми копи, з преширеньом и з додатком на горнєй часци. Додаток служи як тримач, хтори мож влапиц зоз пальцами, постави ше чиґру на подлогу, барз заокруца и пущи же би ше обрацала єден час. После ше окруцанє поступнє спомалшує и помалки става и пада „на бок”. Зоз такима чиґрами ше можу похвалїц розлични култури, од Япону, прейґ Нємацкей, Польскей, Кореї, Французкей, Шкотскей, по нашу жем. Мож повесц же єст вецей способи порушованя чиґри-врецена: обрацанє на други конєц оси, спомоцу спирали, маґнетних польох, односно ротацию маґнетних часцох на окремних плочох з подлогу итд.. == Инши наменки чиґри == Попри другиих бавискох, чиґри ше хасновали и за коцканє и пророкованє. Даєдни дружтвени бависка хасновали чиґру як маскоту-коцочку хтора мала улогу потрафиц и злєпшац намислом резултати.<ref>[https://www.britannica.com/topic/teetotum Teetotum | Ancient Spinning Top Game Piece | Britannica".] www.britannica.com. Retrieved 2026-07-19.</ref> Демонстрациї зоз чиґру приказали прикмети [[Фарба|фарбох]], як цо то зробели Джеймс Дейвид Форбс и Джеймс Клерк Максвел на Максвеловим диску, зоз швидким окруцаньом чиґри, Форбс створел илузию єдней фарби хтора була мишанїна основних фарбох: <ref>Harman, Peter Michael (1998). [https://books.google.rs/books?id=qf6jtc4nZisC&q=forbes+maxwell+color+top&pg=PA41&redir_esc=y#v=onepage&q=forbes%20maxwell%20color%20top&f=false The Natural Philosophy of James Clerk Maxwell. Cambridge University Press. ISBN 0-521-00585-X.]</ref> Резултат такого демонстрованя фарбох, фарби випадли иншаки, як цо ше зна яки су зоз класичним мишаньом фарбох (напр. белава и жовта фарба нє творя желєну алє целовкасту ниянсу итд). Максвелова чиґра у фарби (1895) и єдина зоз часописа „''Популарне науке месечно''“ (1877) Максвел пошол крочай далєй хаснуюци кружну скалу коло рубца зоз хторим мерал одношенє примарних фарбох, вибераюци цинобер, смараґд и ултрамарин.<ref>Maxwell, James Clerk (2003). [https://books.google.rs/books?id=duyKrTNps_AC&q=maxwell+vermilion+emerald+ultramarine&pg=PA127&redir_esc=y The Scientific Papers of James Clerk Maxwell. Dover Publications. ISBN 0-486-49560-4.]</ref> == Цикавосци == [[File:Piet Hohmann Bromtol.jpg|right|thumb|306x306px|Чиґра, памятнїк у Голандиї]] ● ''Шветови Дзень чиґри'' у швеце преславює ше другей стреди у октобру. Дзень чиґри утвердзени 2002. року. ● Найвекша чиґра на швеце находзи ше у Голандиї. То памятнїк- скулптура; чиґра (''Bromtol'') висока 10 метери, хтора краши кружни ток на сиверним уходзе до городу Остергаут. Скулптура уметнїцке дїло Петра Гохмана, а понеже памятнїк поставени у часци вароша хтори ,,вре<nowiki>''</nowiki> од различних индустрийних дїялносцох, предпоставя ше же уметнїк Гохман представел тоту часц вароша праве зоз тим експонатом-вельким цифрованим бависком. Наволую ю ''визиткарта вароша''. Памятнїк приказани и у промотивним видеу ''Ґуґл мапа'' зоз прейґ милион и тристо тисячи препатрункох, у хторим ше попри тей чиґри видза и други познати будинки, як цо то турня у Пизи, Стоунгенджа и други. ● Найчежша чиґра на швеце ма 280 kg и находзи ше у Китаю. Рекорд за найчежшу чиґру хтору ше єдному чловекови удало рушиц од 2005. року, трима Чанґ Тай-Юан (Chang Tai-Yuan). Чиґру хтору рушел и то лєм зоз порващком, мала 60 кили и обрацала ше 39 секунди. ● Пренайдзени фотоґрафиї на хторих видно дзеци як ше бавя зоз чиґрами на ладї ''Титаник''. ● Ганс Кристиян Андерсен написал дзецинску сказку о любови чиґри спрам лабди. ● Жорж Бизе написал композицию за клавир ''La Toupie'' (''Чиґра''). ● Чиґра ма окремну улогу як порушовач збуваня у познатим науковофантастичним филму ''Початок'' зоз 2010. року Кристофера Нолана. == Ґалерия == <gallery> Файл:Juguetes en San Juan de los Lagos, Jalisco, México 08.jpg|Чиґра зоз Мексика, Хелисоко Файл:Gyroscope precession.gif|Жироскоп Файл:Modern Tops.jpg|Чиґри модерних дизайнох Файл:K umdrehkreisel.jpg|Китайски тип чиґри Файл:Precessing-top.gif|Прецесинґ чиґри Файл:Kleurige bromtol met afbeeldingen van spelende kinderen, objectnr 61438.JPG|дзецинска чиґра з фуровиком </gallery> == Литература == * [https://folk.universitetetioslo.no/knuthe/top/TOPS.html Odabrana literatura] язик анґлийски == Вонкашнї вязи == * [https://www.youtube.com/watch?v=UrS9AVPUMFQ Ґуґл мапа, приказана найвекша чиґра на швеце, скулптура у Голандиї] Промоцийни видео * [https://www.spinningtops.org/books/ Одабране књиге о чиграма] [https://www.spinningtops.org/books/ Архивирано] на веб-сајту [https://sr.wikipedia.org/wiki/Wayback_Machine Wayback Machine] (7. јануар 2014)] == Референци == <references /> [[Катеґория:Бависка]] 56g01ndddr9sp8w5giuiwf37ycjhyjc 20317 20316 2026-07-27T20:53:59Z Olirk55 19 20317 wikitext text/x-wiki [[File:Snap Top and Trompo.jpg|right|thumb|300px|Чиґри хтори креировал Дейвид Ерл. Чиґра на лївим боку ше заобраца на верху з пальцами, векша чиґра на правим боку ше лансира з намотованьом порващка и руцаньом на жем.]]'''Чиґра''' то конусне бависко округластого цела и з оштрим кончистим дном. Направена є же би ше окруцала коло своєй вертикалней оси, балансуюци на верху з прикмету жироскопского ефекта. Кед ше чиґру активує и вона ше почина рушац, звичайно ше почнє гойсац пар секунди, вец ше вертикално обраца єден час, и ознова ше почнє гойсац зоз вше векшу амплитуду, и на концу пада и вивраци ше на бок, пре траценє [[Енерґия|енерґиї.]] Чиґри постоя рижнородни и направени су зоз розличних материялох, углавним зоз древа, глїни, керамики, металу и пластики, часто зоз металним верхом. У природи мож видзиц рижни форми хтори здабу на чиґру напр. жалудз, мак, семенкa/нашенькa з явора випатраю як „мотильчки", школька з кончистим верхом итд. Перша чиґра пренайдзена зоз периода пред коло три и пол тисячи роки п.н.е. а розличини [[Народ|народи]] приходзели на задумку як направиц чиґру.<ref name=":0">[https://web.archive.org/web/20130831170952/http://fun-engineering.net/spinntop.html „Spinning Top”.] Архивирано из [https://www.fun-engineering.net/spinntop.html оригинала] 31. 08. 2013. г. Приступљено 08. 09. 2013</ref> [[File:Юла крутится.ogv|right|thumb|290px]] Чиґра ше може активовац: ● рушиц зоз пальцами –зоз заобрацаньом малого верщка на верху, [[File:El trompo en el Perú.webm|right|thumb|300px|Чиґра хторей обмотани порвазок коло часци цела]]● зоз потаргованьом порващка хтори обмотани коло цела чиґри (слика горе на правим боку). Постої файта чиґри хтора ма ярчки, предвидзени же би ше коло нїх обмотал порвазок. Знац обрацац таки чиґри то наисце схопносц, прето же нє єдноставно поставиц чиґру правилно и нагло поцагнуц порващок обмотани коло чиґри, же би ше зоз тим рухом дало замах за цо длугше обрацанє. ● з помоцу уградзеного спиралного фуровика. == Чиґри хтори ше порушую з батощком == За тоту окремну файту чиґри ше дума же єй походзенє у Китаю, а же Европейци за ню дознали у 14. вику. Археолоґове таки чиґри пренашли при народох у Европи, у Сиверней и Южней Америки, на островох у Цихим океану, у Индиї и Африки. ● Дзецинске бависко на дну заоштрене-кончисте, а на верху преширене, хторе ше обраца кед ше го вдери з батощком. [[File:Die Kinderspiele - Verschiedene Kreisel.jpg|left|thumb|304x304px|Бавенє дзецох, порушованє чиґрох з батощками (Малюнок Питера Бройґела).]] Чиґри хтори ше обрацаю зоз вдеренями зоз батощком правени зоз древа, печеней глїни, дакеди и зоз [[Камень|каменя]]. У 18. вику було и желєзни чиґри предвидзени за бавенє а хтори би ше обрацали на залядзеней поверхносци (на [[Ляд|лядзе]]) озерох и рикох. == Китайска чиґра == Китайска чиґра то окремна файта чиґри хтора ше состої зоз сферного цела и тримача з палїчки. Кед ше китайска чиґра заокруца, вона ше перше обраци як и звичайна чиґра. Медзитим, пре вельку угласту швидкосц, єй тримач ше вше баржей нагина на долу и у хвильки кед дотхнє подлогу чиґра ше подполно обраци и почина ше обрацац на тримачу. Обрацанє виволує хвилькову силу пре тренє по [[Поверхносц|поверхносци]]. Єй швидкосц ше зменшує, чиґра траци стабилносц и пада.<ref name=":0" /> [[File:Snurra uppochner.gif|right|thumb|305x305px|Kитайска древена чиґра хтора ротира, у єдней хвильки обраци ше горездом и наставя ше обрацац на своїм верху.]] Интересантне же кед ше китайска чиґра обраци у рушаню, вона подзвигнє свой центер маси и почина ротировац у процивним напряме. Исти ефект ше може посцигнуц и зоз твардо увареним вайцом, лабду за раґби або округластим каменьчком.<ref>[https://en.wikipedia.org/wiki/ Tippe top] Kineska čigra</ref> Таки бависка ше хасную од давна и то як поєдинєчне бависко або як змагательни бависка у ґрупи. Теди ше кажди бавяч намага отримац чиґру же би ше цо длужей обрацала або же би посцигла даяки други циль. Даєдни чиґри маю фасетирани цела зоз символами або надписами и хасную ше як „случайни” коцочки у бависку або за пророкованє и ритуални наменки. == История и походзенє == [[File:2447 - Museo archeologico di Milano - Trottola, da Tebtynis, sec. I-III d.C. - Foto Giovanni Dall'Orto, 1 feb 2014.jpg|thumb|306x306px|right|Староримска древена чиґра, зоз Тебтиниса (Єгипет), датує зоз периода од 1. до 3. вику новей ери.]] Чиґри ше зявели нєзависно у рижних културох ширцом швета и предпоставя ше же су єдни зоз найстарших познатих бавискох хтори одкрили археолоґове. Викопани су на шицких континентох окрем на Антарктику. Напр., чиґри хтори датирую зоз коло 1250. року п.н.е. пренайдзени у Китаю, док видлабана древена чиґра зоз приблїжно 2000. року п.н.е. одкрита у Тутанкамоновим гробе.<ref>Cromwell, Sara (2022-06-24). "[https://lammuseum.wfu.edu/2022/06/summer-fun-make-a-spinning-top/ Summer Fun: Make a Spinning Top".] ''Timothy S. Y. Lam Museum of Anthropology''. Retrieved 2024-05-01.</ref><ref>Gould, D. W. (1973). The Top. NY: Clarkson Potter. pp. 20–24. ISBN 0-517-50416-2.</ref> Чиґри хасновани як бависка у старим Риме.<ref>Tames, Richard; Williams, Brian (2003). [https://books.google.rs/books?id=C1QJyh6g6YIC&redir_esc=y Ancient Roman Children. Capstone Classroom. p. 24.] ISBN 978-1-4034-0518-0.]</ref> На даєдних предметох старогреческих глїняних судзинох зоз 500. року п. н. ери намальовани сцени женох хтори обрацаю чиґру. Чиґри ше споминаю аж и у греческих кнїжовних дїлох ище з периода пред нову еру: :●  у шпиву ''Илияда'' :●  у ''Держави'' герческого филозофа Платона :●  у комедиї ''Птици'' старогреческого драмского писателя Аристофана У римскей кнїжовносци зоз першого вику пред нову еру: :● Верґилиє их спомина у геройским епу Енеїда Чиґри ше споминаю и у анґлийскей кнїжовносци у шеснаестим и седемнастим вику: :● даскельо Шекспирово дїла == Файти чиґрох == [[File:A tough gang of Spinning Tops.jpg|right|thumb|305x305px|Рижни файти чиґрох, направени з древа мадрона, (автор Дейвид Ерл)]]Найєдноставнєйша чиґра то чиґра направена у форми копи, з преширеньом и з додатком на горнєй часци. Додаток служи як тримач, хтори мож влапиц зоз пальцами, постави ше чиґру на подлогу, барз заокруца и пущи же би ше обрацала єден час. После ше окруцанє поступнє спомалшує и помалки става и пада „на бок”. Зоз такима чиґрами ше можу похвалїц розлични култури, од Япону, прейґ Нємацкей, Польскей, Кореї, Французкей, Шкотскей, по нашу жем. Мож повесц же єст вецей способи порушованя чиґри-врецена: обрацанє на други конєц оси, спомоцу спирали, маґнетних польох, односно ротацию маґнетних часцох на окремних плочох з подлогу итд.. == Инши наменки чиґри == Попри другиих бавискох, чиґри ше хасновали и за коцканє и пророкованє. Даєдни дружтвени бависка хасновали чиґру як маскоту-коцочку хтора мала улогу потрафиц и злєпшац намислом резултати.<ref>[https://www.britannica.com/topic/teetotum Teetotum | Ancient Spinning Top Game Piece | Britannica".] www.britannica.com. Retrieved 2026-07-19.</ref> Демонстрациї зоз чиґру приказали прикмети [[Фарба|фарбох]], як цо то зробели Джеймс Дейвид Форбс и Джеймс Клерк Максвел на Максвеловим диску, зоз швидким окруцаньом чиґри, Форбс створел илузию єдней фарби хтора була мишанїна основних фарбох: <ref>Harman, Peter Michael (1998). [https://books.google.rs/books?id=qf6jtc4nZisC&q=forbes+maxwell+color+top&pg=PA41&redir_esc=y#v=onepage&q=forbes%20maxwell%20color%20top&f=false The Natural Philosophy of James Clerk Maxwell. Cambridge University Press. ISBN 0-521-00585-X.]</ref> Резултат такого демонстрованя фарбох, фарби випадли иншаки, як цо ше зна яки су зоз класичним мишаньом фарбох (напр. белава и жовта фарба нє творя желєну алє целовкасту ниянсу итд). Максвелова чиґра у фарби (1895) и єдина зоз часописа „''Популарне науке месечно''“ (1877) Максвел пошол крочай далєй хаснуюци кружну скалу коло рубца зоз хторим мерал одношенє примарних фарбох, вибераюци цинобер, смараґд и ултрамарин.<ref>Maxwell, James Clerk (2003). [https://books.google.rs/books?id=duyKrTNps_AC&q=maxwell+vermilion+emerald+ultramarine&pg=PA127&redir_esc=y The Scientific Papers of James Clerk Maxwell. Dover Publications. ISBN 0-486-49560-4.]</ref> == Цикавосци == [[File:Piet Hohmann Bromtol.jpg|right|thumb|306x306px|Чиґра, памятнїк у Голандиї]] ● ''Шветови Дзень чиґри'' у швеце преславює ше другей стреди у октобру. Дзень чиґри утвердзени 2002. року. ● Найвекша чиґра на швеце находзи ше у Голандиї. То памятнїк- скулптура; чиґра (''Bromtol'') висока 10 метери, хтора краши кружни ток на сиверним уходзе до городу Остергаут. Скулптура уметнїцке дїло Петра Гохмана, а понеже памятнїк поставени у часци вароша хтори ,,вре<nowiki>''</nowiki> од различних индустрийних дїялносцох, предпоставя ше же уметнїк Гохман представел тоту часц вароша праве зоз тим експонатом-вельким цифрованим бависком. Наволую ю ''визиткарта вароша''. Памятнїк приказани и у промотивним видеу ''Ґуґл мапа'' зоз прейґ милион и тристо тисячи препатрункох, у хторим ше попри тей чиґри видза и други познати будинки, як цо то турня у Пизи, Стоунгенджа и други. ● Найчежша чиґра на швеце ма 280 kg и находзи ше у Китаю. Рекорд за найчежшу чиґру хтору ше єдному чловекови удало рушиц од 2005. року, трима Чанґ Тай-Юан (Chang Tai-Yuan). Чиґру хтору рушел и то лєм зоз порващком, мала 60 кили и обрацала ше 39 секунди. ● Пренайдзени фотоґрафиї на хторих видно дзеци як ше бавя зоз чиґрами на ладї ''Титаник''. ● Ганс Кристиян Андерсен написал дзецинску сказку о любови чиґри спрам лабди. ● Жорж Бизе написал композицию за клавир ''La Toupie'' (''Чиґра''). ● Чиґра ма окремну улогу як порушовач збуваня у познатим науковофантастичним филму ''Початок'' зоз 2010. року Кристофера Нолана. == Ґалерия == <gallery> Файл:Juguetes en San Juan de los Lagos, Jalisco, México 08.jpg|Чиґра зоз Мексика, Хелисоко Файл:Gyroscope precession.gif|Жироскоп Файл:Modern Tops.jpg|Чиґри модерних дизайнох Файл:K umdrehkreisel.jpg|Китайски тип чиґри Файл:Precessing-top.gif|Прецесинґ чиґри Файл:Kleurige bromtol met afbeeldingen van spelende kinderen, objectnr 61438.JPG|дзецинска чиґра з фуровиком </gallery> == Литература == * [https://folk.universitetetioslo.no/knuthe/top/TOPS.html Odabrana literatura] язик анґлийски == Вонкашнї вязи == * [https://www.youtube.com/watch?v=UrS9AVPUMFQ Ґуґл мапа, приказана найвекша чиґра на швеце, скулптура у Голандиї] Промоцийни видео * [https://www.spinningtops.org/books/ Одабране књиге о чиграма] [https://www.spinningtops.org/books/ Архивирано] на веб-сајту [https://sr.wikipedia.org/wiki/Wayback_Machine Wayback Machine] (7. јануар 2014)] {{Commonscat}} == Референци == <references /> [[Катеґория:Бависка]] r2udsb6l4psgfrhhafx96znmcxf3gva 0 3313 20318 20253 2026-07-27T20:58:19Z Daniela Lovas 722 20318 wikitext text/x-wiki '''Уметнїцка колония у Бачкей Тополї''' формована 1953. року,<ref>[https://www.backatopola.org.rs/sta-videti/umetnicka-kolonija/ Уметничка колонија | Туристичка организација општине ...]</ref> и була друга подобова колония на цалей териториї дакедишнєй Югославиї. == Початки снованя == Перши учашнїки-снователє колониї були Йожеф Ач (''Ács József''), Пал Петрик ''(Petrik Pál)'', Стеван Маринкович, Зоран Петрович, Бошко Петрович и Милош Баїч. Колония була змесцена до будинку старей школи нєдалєко од штредку вароша. Имре Девич бул водитель и орґанизатор колониї од снованя по 1960. рок, а потим ю водзел Йожеф Ипач (''Ipacs József)'', Пакл Андор (''Ádor Pál)'' и Иштван Жаки. Єдна з програмних напрямкох колониї була оплеменьованє животного и роботного простору, односно програма „''малей синтези”'' хторей бул циль интеґровац уметносц и сучасну архитектуру (Дуранци 2003). Дзекуюци тей програми вибудовани вельочислени нови архитектонски будинки, школи, амбуланти. читальнї, готел у [[Бачка Тополя|Бачкей Тополї]], Малим Идьошу, Фекетичу оплеменєни зоз фресками, муровима керамичнима композициями, муровима мозаїками и [[Скулпторство|скулптурами]] у просторе, зоз чим витворена повязаносц уметносци и околїска. Учашнїки колониї були уметнїки зоз простору бувшей держави Югославиї, алє и з Мадярскей, [[Польска|Польскей]], Русиї. Векшина уметнїкох була зоз [[Войводина|Войводини]]. Пременки концепта роботи колониї меняю ше дзеведзешатих рокох пре кризу и дружтво, алє колония нє претарговала свою активносц, а до єй роботи ше уключовали велї млади уметнїки, предлужело ше зоз активносцами и организацию виставох. Збирку колониї творя малюнки, ґрафични рисунки и скулптури авторох учашнїкох колониї. Збирка формована зоз подарованих творох авторох-учашнїкох зоз колонийох, а даєдни одкупени од авторох. '''Обєкт Уметнїцкей колониї''' находзи ше на побрежю Бачкотопольского озера, 5 километри є оддалєни од городу, зоз прекрасним и еколоґийно значним околїском ''Бетярскей долїни''. То нєшка простор ''Art Gallery,'' у каштелю нєдалєко од Бачкей Тополї дзе ше орґанизую вистави провадзени зоз каталоґами. Дзекуюци проєкту за розвой подобовей уметносци у Бачкей реґиї, у рамикох ИПА - програми прейґгранїчного сотруднїцтва, 2014. року реализована реконструкция будинку Уметнїцкей колониї. Будинок розполага зоз осем госцинскима хижами (зоз по двома [[Посцель|посцелями]]), зоз купальню, малу кухньочку, и єдну мултифункцийну салу котру мож хасновац за преподаваня, вистави, або як єдальню. Од 2018. року обєкт ше хаснує и за туристични наменки. Далєко є од городскей гужви и галайку, на побрежю озера, зоз богатим рижнородним рошлїнским и животиньским шветом коло себе, у живописним околїску и окреме є прикладни за орґанизованє уметнїцких колонийох и школи у природи. Колонию можлїве нащивиц по догварки през цали рок. == Литература == * ''Туристична орґанизация општини Бачка Тополя, 2024. рок, б. 14'' == Вонкашня вяза == * [http://www.kulturput.rs/?page_id=571&lang=sr Путеви и културе] * [https://www.youtube.com/watch?v=qDuML4poze0  Likovna kolonija u Bačkoj Topoli | Razglednice | 09.09.2016.] Youtube.com * [https://www.maglocistac.rs/backa-topola/sedam-decenija-backotopolske-umetnicke-kolonije-mala-sinteza-kao-veliko-naslede Sedam decenija bačkotopolske Umetničke kolonije: Mala sinteza kao veliko nasleđe] maglocistac.rs == Референци == <references /> [[Катеґория:Уметносц]] q1m9zbfqv96kyev0csymjcuchjs32os 0 3314 20319 20252 2026-07-27T21:01:42Z Daniela Lovas 722 20319 wikitext text/x-wiki '''Чова''' (женски род, зоз мадярского слова ''csova'' - значи чомов слами, факля) то нєвельки ценши колїк, длугоки 50-80 цм, з чомовом [[Слама|слами]] на верху. Така чова була забита, поставена до жеми на полю, найчастейше при [[Драга|драги]], як знак забрани: же нє шлєбодно преходзиц тадзи на кочу, або зоз статком, т.є. ґажиц по полю. Тиж чова (колїк) означовала и меджу на лукох и пажицох при мераню парцелох. Тоти чови були ознаки власнїком же би на лукох знали гранїци покадз чия поверхнпсц и же би случайно нє покошели цудзу парцелу, понеже на лукох нєт бразди лєбо други ознаки за меджи. Коло тей чови, односно слами хтора була привязана на верху, часто залєтовали оси и правели себе гнїздо. == Фразеолоґия == ♦ На полю, а и пажицох, ше дзеци опоминало: ''Далєй од чови бо вас покусаю оси.'' ♦ За мале дзецко 4-5 роки хторе мудре, гласне и бешедлїве гуторело ше: ''мали чова – нє видзи ше, а чує ше''. Ище є мале а справує ше як одроснутше. == Литература == * ''Словнїк руского народного язика II О-Я'', Нови Сад 2017 [[Катеґория:Архаизми]] qte3s3hpxvohcy8ukvqvuhlra3mq8xi 20320 20319 2026-07-27T22:20:39Z Olirk55 19 Корекция букви 20320 wikitext text/x-wiki '''Чова''' (женски род, зоз мадярского слова ''csova'' - значи чомов слами, факля) то нєвельки ценши колїк, длугоки 50-80 цм, з чомовом [[Слама|слами]] на верху. Така чова була забита, поставена до жеми на полю, найчастейше при [[Драга|драги]], як знак забрани: же нє шлєбодно преходзиц тадзи на кочу, або зоз статком, т.є. ґажиц по полю. Тиж чова (колїк) означовала и меджу на лукох и пажицох при мераню парцелох. Тоти чови були ознаки власнїком же би на лукох знали гранїци покадз чия поверхнoсц и же би случайно нє покошели цудзу парцелу, понеже на лукох нєт бразди лєбо други ознаки за меджи. Коло тей чови, односно слами хтора була привязана на верху, часто залєтовали оси и правели себе гнїздо. == Фразеолоґия == ♦ На полю, а и пажицох, ше дзеци опоминало: ''Далєй од чови бо вас покусаю оси.'' ♦ За мале дзецко 4-5 роки хторе мудре, гласне и бешедлїве гуторело ше: ''мали чова – нє видзи ше, а чує ше''. Ище є мале а справує ше як одроснутше. == Литература == * ''Словнїк руского народного язика II О-Я'', Нови Сад 2017 [[Катеґория:Архаизми]] 0rtb6vq4jmmbgys668vkbopirz90wwm 14 3321 20322 2026-07-28T02:00:13Z Keresturec 18 Направљена празна страница 20322 wikitext text/x-wiki phoiac9h4m842xq45sp7s6u21eteeq1 14 3322 20323 2026-07-28T02:03:30Z Keresturec 18 Направљена празна страница 20323 wikitext text/x-wiki phoiac9h4m842xq45sp7s6u21eteeq1 14 3323 20324 2026-07-28T02:06:17Z Keresturec 18 Направљена празна страница 20324 wikitext text/x-wiki phoiac9h4m842xq45sp7s6u21eteeq1 14 3324 20325 2026-07-28T02:08:30Z Keresturec 18 Направљена празна страница 20325 wikitext text/x-wiki phoiac9h4m842xq45sp7s6u21eteeq1 14 3325 20327 2026-07-28T02:13:30Z Keresturec 18 Направљена празна страница 20327 wikitext text/x-wiki phoiac9h4m842xq45sp7s6u21eteeq1 14 3326 20328 2026-07-28T02:16:51Z Keresturec 18 Нова страница: . 20328 wikitext text/x-wiki . 6t9fg2gmch401ldtk8m7pyzz632ixbb 0 3327 20330 2026-07-28T02:20:04Z Keresturec 18 Keresturec преместио је страницу [[26 април]] на [[26. април]] 20330 wikitext text/x-wiki #Преусмери [[26. април]] fqc2j7kdrizmxd1rfzya7r7nsk3efd7 14 3328 20341 2026-07-28T08:19:19Z Sveletanka 20 катеґория 20341 wikitext text/x-wiki [[Катеґория:Пожива]] bxvp7ti4nkyldgo9wpgwr59b56p1bhd