Википедия rskwiki https://rsk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8_%D0%B1%D0%BE%D0%BA MediaWiki 1.47.0-wmf.12 first-letter Медий Окреме Розгварка Хаснователь Розгварка зоз хасновательом Википедия Розгварка о Википедиї Файл Розгварка о файлу МедияВики Розгварка о МедияВикию Шаблон Розгварка о шаблону Помоц Розгварка о помоци Катеґория Розгварка о катеґориї TimedText TimedText talk Модул Разговор о модулу Event Event talk 0 60 20359 20331 2026-07-28T11:59:15Z Saslavik 1716 Висцерана Катеґория Рошлїни 20359 wikitext text/x-wiki {| class="wikitable" align=right width=300px |+ ! colspan="2" |Бишалма |- | colspan="2" |[[Файл:Cydonia.jpg|center|230px]]<div style="text-align: center;">Грушкасти бишалми [[Файл:Fleurs-et-feuilles-de-cognassier.jpg|center|230px]]<div style="text-align: center;">Бишалмово квитки |- ! colspan="2" |[[Таксономия (биолоґия)|Наукова класификация]] |- |'''Царство:''' '''Кладус:''' '''Кладус:''' '''Кладус:''' '''Кладус:''' '''Шор:''' '''Фамелия:''' '''Род:''' '''Файта:''' |Plantae Tracheophytes Angiospermae Eudicotidae Rosids Rosales Rosaceae ''Cydonia'' ''C. oblonga'' |- ! colspan="2" |[[Биномна номенклатура|Биномне мено]] |- | colspan="2" |<div style="text-align: center;">''Cydonia oblonga'' |} '''Бишалма''' (''Cydonia oblonga'') то єдина файта з роду ''Cydonia'' (Maloideae, Rosaceae). Єй ботаничне мено походзи од греческого варошу Kydonia (нєшка Хания) на сиверозаходзе острова Крита. У Єрмениї и Ирану бишалму мож найсц у природи. == Опис == Стебло бишалми то од 4 по 6 m високе древо хторе мож найсц у Азиї и Европи. Квитнє у маю и юнию и ма били або покус целовкасти квитки. Лїсточка квитка длуги медзи 2 и 5 cm. Понеже ше у цеплєйшох крайох лєпше чувствує, култивує ше найчастейше у винїцарским окруженю. Плод бишалми подобни плоду яблука або [[грушкa|грушки]]. З бишалми мож пририхтац компот, желеа як и юшки. Бишалми ше часто садзи у подножю древа грушки и других високих [[овоц|овоцових]] древох и род приноша после 4 до 8 рокох. Розмножованє з помоцу пелцера и зоз крижаньом ше удава лєм дзекеди. [[Файл:Champion_quince.jpg|370x370px|left|alt=Плод бишалми|thumb|Плод бишалми]] == Плод == Плод бишалми ма у себе надосц витамину Ц, потим калиюму, натриюму, цинка, желєза, бакру, манґану, пектину и други орґански и нєорґански квашнїни. Нашенє бишалми ма розлични млязґи, олєї як и отровни циянид ґликозид (Cyanid-Glykosid). == Символика, Митолоґия == Бишалму ше трима за символ любови, щесца, плодносци, мудросци, красоти, постояносци и нєпреходносци. У античних леґендох, зоз бишалму богове одредзовали судьби. Вона була плод Афродити и Ґаї. Парис ю придал Афродити як найкрасшей од шицких богиньох. == Состав == Бишалма ма коло 20% млязґи, пектину, коло 8% цукру, коло 1% яблуковей квашнїни, 15% масного олєю, амиґдалина (0.5%), емулзина, протида и танина. == Хаснованє == Хаснує ше як млязґаве средство за виробок емулзийох и микстурох процив кашлю, як вода за облоги, процив опеклїнох, за козметику и у индустриї. Нєшка шє ю, без причинох, хаснує вельо менєй як цо то було давно. Греки и Римянє барз ценєли бишалму як благе средство процив преганячки (танин и млязґа). Присутна цияноводонїчна квашнїна у нашеню ма дїйство як локални анестетик. Кед ше за виробок млязґи похаснує помлєте нашенє у нїм може буц нательо тей квашнїни же ше можу зявиц и случаї тровеня. Прето млязґу треба правиц зоз цалим нашеньом кед ше нє жада источасне дїйство млязґи и цияноводонїчней квашнїни. [[Файл:Quitte_Cydonia_oblonga-2.jpg|276x276px|alt=Плоди бишалми хтори сподабу на яблуко.|thumb|Плоди бишалми хтори сподабу на яблуко]] Зоз бишалмових маґочкох ше продукую лїки на исти способ як и зоз нашеня менти. === Юшка зоз бишалми === Служи як приємни и лїковити напиток хтори ошвижує и моцнї шлїжацу скорочку устох, жалудка и черевох. На Заходзе ше дава дзецом процив допитих и длуготирвацих преганячкох. Юшку ше прави з цадзеньом и струганьом узретих и здравих бишалмох. Фабрики юшкох правя мутну и бистру юшку. == Продукция бишалмох == {| class="wikitable" |+ ! colspan="2" |Дзешец найвекши продукователє у 2012. року |- !Держава !Продукция (у тонох) |- |Турска |135.406 |- |Китай |125.000 |- |Узбекистан |89.000 |- |Мароко |46.000 |- |Иран |36.500 |- |Арґентина |27.500 |- |Азербейджан |27.140 |- |Шпания |14.000 |- |Сербия |10.795 |- |Алжир |10.516 |- !Швет !696.532 |} [[Файл:2012quince.png|мини|400px|center|]]<div style="text-align: center;">Продукция бишалмох у 2012. року [[Катеґория:Овоц]] [[Катеґория:Пожива]] [[Катеґория:Древа]] [[Катеґория:Черяки]] r58y58z13xpsr1khl2su9k4aa6wy3t3 0 149 20370 1700 2026-07-29T08:46:31Z Komap 74 [[Катеґория:Математика]] 20370 wikitext text/x-wiki Єдначини у хторих ше нєпозната велькосц находзи у екпоненту ступня волаю ше '''експоненциялни єдначини'''. Експоненциялна єдначина дефинована за шицки вредосци нєпознатей велькосци ''x'' зоз домену реалних числох. ==Єдноставни експоненциялни єдначини== Под єдноставнима експоненциялнима єдначинами подрозумюю ше єдначини хтори маю єден член зоз нєпознату велькосцу у експоненту ступня: :<math> 3^{2(x+1)} =81 \, </math> : <math> \begin{align} 3^{2(x+1)} & = 3^4 \\ 2(x+1) & = 4 \\ 2x+2 & = 4 \\ x & = 1 \\ \end{align} </math> ==Зложени експоненциялни єдначини== Зложени експоненциялни єдначини содержа векше число членох у хторих нєпозната велькосц у експоненту ступня. ===Приклад 1=== Ришиц експоненциялну єдначину: :<math> 4^{(x^2-x+1)} =8^x \, </math> : <math> \begin{align} 2^{2(x^2-x+1)} & = 2^{3x} \\ 2(x^2-x+1)& = 3x \\ 2x^2-2x+2& = 3x \\ 2x^2-5x+2& = 0 \\ \end{align} </math> Кед ше риши [[квадратна єдначина]] достава ше ришеня <math>x_1=2 </math> и <math> x_2=\frac{1}{2} </math>, так же обидва ришеня задоволюю условия експоненциялней єдначини. ===Приклад 2=== Ришиц експоненциялну єдначину: :<math> {\bigg(\frac{3}{7}\bigg)}^{3x-7}- {\bigg(\frac{7}{3}\bigg)}^{7x-3} = 0 </math> Кед ше похаснує правила за операциї зоз ступнями, достанє ше: :<math> \begin{align} {\bigg(\frac{3}{7}\bigg)}^{3x-7}& = {\bigg(\frac{7}{3}\bigg)}^{7x-3} \\ {\bigg(\frac{3}{7}\bigg)}^{3x-7}& = {\bigg(\frac{3}{7}\bigg)}^{-7x+3} \\ 3x-7& = -7x+3 \\ 10x &= 10 \\ x&=1 \end{align} </math> ===Приклад 3=== Ришиц експоненциялну єдначину: :<math> 3\cdot4^x + 2 \cdot9^x = 5\cdot 6^x </math> Кед ше риши єдначина, достанє ше: :<math> \begin{align} 3\cdot 2^{2x} + 2 \cdot3^{2x} & = 5\cdot 2^x3^x /:2^x 3^x \\ 3\frac{2^x}{3^x} +2 \frac{3^x}{2^x } & = 5 \\ 3{\bigg(\frac{2}{3}\bigg)}^x +2{\bigg(\frac{3}{2}\bigg)}^x & =5 /: {(\frac{2}{3})}^x=y \\ 3y +2 \frac{1}{y }-5& = 0 / \cdot y \\ 3y^2 -5y +2 & = 0 \\ \end{align} </math> Кед ше риши достата квадратна єдначина по y достанє ше же <math> y_1=1 </math> и <math> y_2=\frac{4}{6} </math>. Кед ше вежнє до огляду же <math>(\frac{2}{3})^x = y </math>, доходзи ше и до конєчного ришеня початней експоненциялней єдначини <math>x_1=0 </math>, a <math>x_2=1</math>. ===Приклад 4=== Ришиц експоненциялну єдначину: :<math> 27^{(x^2-3x-3)} - {\bigg(\frac{1}{27}\bigg)}^x = 0 </math> Кед ше риши єдначина, достанє ше: :<math> \begin{align} {3}^{3(x^2-3x-3)} & = 3^{-3x} \\ 3(x^2-3x-3)& = -3x \\ 3x^2 -9x -9 & = -3x \\ 3x^2-6x-9& = 0 /:3 \\ x^2-2x-3& = 0 / \\ \end{align} </math> Кед ше риши найдзена квадратна єдначина по достава ше и ришенє експоненциялней єдначини :<math> x_1=3 </math> и <math> x_2=-1 </math> и обидва ришеня задоволюю условия експоненциялней єдначини. ==Литература== *Gusić J., Mladinić P., Pavković B., "Matematika 2", Školska knjiga, 2006. [[Катеґория:Математика]] 9k653kvrnpnf87v6t6n9bskab6ol38p 0 2407 20364 16561 2026-07-28T15:04:20Z Sveletanka 20 20364 wikitext text/x-wiki {| class="wikitable" align: align=right width=300px !<big>Вашилєц</big> |- |[[Файл:Basil1105.JPG|center|безоквира|260x261п]] |- ![[Таксономия (биолоґия)|Наукова класификация]] |- |Царство: Plantae Кладус: Tracheophytes Кладус: Angiospermae Кладус: Eudicotidae Кладус: Asterids Ряд: Lamiales Фамилия: Lamiaceae Род: ''Ocimum'' Файта: ''O. basilicum'' |- ![[Биномна номенклатура|Биномне мено]] |- |<div style="text-align: center;">''Ocimum basilicum'' L. |} '''Вашилєц''',<ref>[https://www.collinsdictionary.com/dictionary/english/basil „British: Basil”.] Collins Dictionary.</ref><ref> [https://www.collinsdictionary.com/dictionary/english/basil „American: Basil”.] Collins Dictionary.</ref> (лат. ''Ocimum'' ''basilicum'',<ref>Kandil, M. A. M., Khatab, M. E., Ahmed, S. S., & Schnug, E. (2009). „Herbal and essential oil yield of Genovese basil (Ocimum basilicum L.) grown with mineral and organic fertilizer sources in Egypt”. Journal für Kulturpflanzen. 61 (12): 443—449.</ref><ref>Eberhard Breitmaier (22. 9. 2006). Terpenes: Flavors, Fragrances, Pharmaca, Pheromones. John Wiley & Sons. стр. 11—. ISBN 978-3-527-31786-8. </ref> серб. ''босиљак'', укр. ''васильки'' – єдн. васильок, поль. ''bazylia właściwa'', рсй. ''базилик'' и душистый василёк. При Восточних Славянох под уплївом мена Василь б заменєне зоз в. У народней писнї зазначена и заходнославянска форма зоз б: божалїчка) - вецейрочна лїсцаста рошлїна по походзеню з Индиї, з фамилиї усточкових рошлїнох ''(Lamiaceae''). Вигнанци прости, до 80 cm високи, часто лиловкасти, закрити з длугокима кандрастима власками. Ма дїйство як жалфия и мацерина душичка. Вашилєц ароматична рошлїна, приємного паху, хтору ше хаснує у кулинарстве (як присмачку), а давно свойо место нашол у медитеранскей кухнї, окреме италиянскей и французкей, дзе є скоро нєзаобиходна присмачка за юшки, цеста и єдла з меса и риби, а позната и италиянска мачанка песто, хтору ше прави з вашильцу, пинжолу и маслинового олєю. Хаснує ше го и за злєпшанє розположеня, процив нєспаня и ноцного мокреня. У умереней клими вашилєц ше третирує як єднорочна рошлїна, медзитим, вашилєц мож пестовац як краткотирвацу вецейрочну або дворочну рошлїну у цеплєйших гортикултурних зонох з тропску або медитеранску климу. == Опис == Вашилєц єднорочна, а дзекеди и вецейрочна рошлїна хтору ше хаснує пре єй лїстки. У зависносци од сорти, рошлїни можу досцигнуц висину медзи 30 и 150 cm. 3 Його лїстки богато желєни и вайцоподобни, алє их єст у велїх велькосцох и формох, у зависносци од сорти. Велькосц лїсткох од 3 до 11 cm, а широки су медзи 1 и 6 cm. == Фитохемия == Рижни файти вашильцу маю барз розлични пахи, бо ше випарююци ароматични єдинєня розликую у зависносци од сорти. Етерични олєй европского вашильцу ма високи концентрациї линалолу и естраґолу, у одношеню коло 3:1. Други состойки уключую: 1,8-цинеолу, еуґенолу и мирцену. 4 Пах пахняцого гвоздзика сладкого вашильцу приходзи од еуґенолу. Профил ароми вашильцу уключує 1,8-цинеол и метил еуґенол. При тей файти еуґенол ше синтетизує з кониферил ацетату и NADPH. Даєдни з нїх хасновити як репеленти за инсекти. == Таксономия == [[Файл:Ocimum basilicum desiccated 5145~2016 01 03.JPG|мини|Висушени вашилєц зоз приказаним розшеваньом нашеня]] Точна [[Таксономия (биолоґия)|т''аксономия'']] вашильцу нє бизовна пре вельке число сортох, його часту полиморфию и часте накрижне опращкованє (хторе резултує з новима гибридами) з другима членми роду ''Ocimum'' и у самей файти. ''Ocimum basilicum'' ма найменєй 60 вариєтети, цо додатно компликує таксономию. == Култивари == Векша часц вашильцох то сорти сладкого вашильцу. Векшина сортох вашильцу ма лїсца желєней [[Фарба|фарби]], алє єст и даскельо лиловкасти, як цо лилови ужиток. :• Анишови вашилєц, сладки вашилєц, або персийски вашилєц (O. basilicum 'Liquorice') :• Циметови вашилєц (Ocimum basilicum 'Cinnamon') :• Цмо опалски вашилєц (Ocimum basilicum 'Dark Opal') :• Ґлобусови вашилєц, патулькасти вашилєц, французки вашилєц (Ocimum basilicum 'Minimum')[14] :• Шалатови вашилєц (Ocimum basilicum 'Crispum') :• Лилови вашилєц босиљак (Ocimum basilicum 'Purpurescens') :• Рубинови вашилєц (Ocimum basilicum 'Rubin') :• Тайландски вашилєц (Ocimum basilicum thyrsifolium) : '''Гибриди''' :• Африцки белави вашилєц (Ocimum basilicum × O. kilimandscharicum) :• Лимунови вашилєц (Ocimum basilicum × O. americanum) :• Присмачкови вашилєц (Ocimum basilicum × O. americanum), хтори ше дзекеди предава и як святи вашилєц :• Гречески вашилєц (Ocimum basilicum var. minimum) : '''Подобни файти''' Даєдни подобни файти у истим роду мож волац просто – вашилєц, гоч су нє сорти Ocimum basilicum. :• Камфорови вашилєц, африцки вашилєц (O. kilimandscharicum) :• Вашилєц як пахняци гвоздзик, тиж африцки вашилєц (Ocimum gratissimum) :• Святи вашилєц (Ocimum tenuiflorum, скорей познати як O. sanctum) == Условия пестованя == Вашилєц чувствительни на жимне, найлєпше рошнє у цеплих и сухих условийох. Справує ше як єднорочна рошлїна, кед єст вигляду за мраз. Пре свою популарносц, вашилєц ше култивує у велїх жемох ширцом швета. Продукцийни обласци облапяю жеми у медитеранским подручу, потим у умереним поясу и у субтропскей клими. Гоч вашилєц найлєпше рошнє на отвореним, мож го ховац и у завартим просторе у черепчку и, як и векшина рошлїнох, найлєпше на дески под облаком хтора обрацена ґу [[Слунко|слунку]], цо далєй од барз жимного цуґу. Склєнярнїк або пластенїк идеални кед є доступни. Медзитим, мож го пестовац и у пиньвици под флуоресцентним [[Шветлосц|шветлом]]. Додатне ошвиценє продукує векше количество биомаси и фенолу, при чим червена + белава окреме звекшує роснуце и продукцию квиткових пупчох. UV-B звекшує количество випарююцей материї у етеричним олєю ''O. basilicum'', хторе ше нє може репродуковац у других рошлїнох и може буц єдинствене за род або аж и за тоту файту. Вашилєц вимага порядне залїванє, алє нє нательо уваги як цо потребне у других климатских условийох. Кед му лїсточка спрети пре нєдостаток води, окрипя ше кед ше го добре залєє и зохаби на слунковите место. Жовти лїсточка при дну рошлїни то знак же рошлїна под стресом; звичайно то значи же му треба менєй води, або менєй або вецей додатку за прикармйованє (штучни гной).<ref>[https://growveggy.com/b/basil-leaves-turning-yellow/„Yellowing of Basil Leaves] „Yellowing of Basil Leaves”.</ref>Вашилєц мож зошицким добре розмножовац з одрезанима конарчками хтори треба положиц до води два тижнї, або док ше нє розвиє кореньчок. == Хороти == Вашилєц знаю трапиц даскельо рошлїнски патоґени хтори можу знїщиц шицки рошлїни. Фузариюмска спретосц то печарочкова хорота хтора ше преноши у глїни и хтора швидко забива младши рошлїни вашильцу. Саднїци можу буц знїщени з ''Pythium'' пригартушеньом. Звичайна хорота лїсца вашильцу то шива плєшнєнїна хтору сричинює ''Botrytis cinerea''; може спричинїц инфекциї после жатви и знїчиц шицок вашилєц. Чарни шплях хтори мож видзиц на вашильцовим лїсцу спричинєти з печарочками з роду ''Colletotrichum''. Пероноспора спричинєта з ''Peronospora belbahrii'' тиж позната хорота на вашильцу. == Традиция == Вашилєц ше нареже, завяже до букецика и осуши. Таки ше чува цали рок и виноши кед [[священїк]] швеци воду зоз хтору кропи (пошвеца) обисца. Вашилєц и його приємни пах символизую благодать Духа Святого. == Ґалерия == <gallery> Файл:Basil-Basilico-Ocimum basilicum-albahaca.jpg|Basil Basilico Ocimum basilicum albahaca (Thai Basil) Файл:Ocimum basilicum 8zz.jpg Файл:Ocimum basilicum desiccated 5145~2016 01 03.JPG|Висушени вашилєц Файл:Clinopodium nepeta flowers.jpg|Дзиви вашилєц Файл:新風輪菜 Clinopodium nepeta -香港公園 Hong Kong Park- (29482538003).jpg|Квитки Файл:Calamintha nepeta White Cloud 3zz.jpg Файл:假荊芥新風輪菜 Calamintha nepeta -日本高知 Kōchi-ken, Japan- (35792660106).jpg|Квитки Файл:Calamintha nepeta White Cloud 7zz.jpg|Calamintha nepeta White Cloud 7zz Файл:Glechoma hederacea bleu.jpg|Glechoma hedera </gallery> == Литература == * ''Словнїк руского народного язика'' I А – Н, Нови Сад 2017, б. 119. == Вонкашнї вязи == * [https://www.agrosaveti.rs/eko-proizvodnja/lekovito-i-zacinsko-bilje-eko-proizvodnja/bosiljak-uzgoj-i-delovanje-na-zdravlje/ Bosiljak: Uzgoj i delovanje na zdravlje] * [https://sr.wikipedia.org/sr-ec/%D0%91%D0%BE%D1%81%D0%B8%D1%99%D0%B0%D0%BA Босиљак.] Википедија на српском језику, sr.wikipedia.org, 16. август 2006. == Референци == <references /> [[Катеґория:Лїковити рошлїни]] [[Катеґория:Присмачки]] pcvgt47n60x2hkyrcyayhj4kw745580 0 3135 20371 19448 2026-07-29T09:02:26Z Komap 74 /* Прикмети бандури */ * 20371 wikitext text/x-wiki {{Инфорамик | headerstyle = background:lightblue | header1 = Бандура | label2 = | data2 = [[File:Chernihiv-style bandura.jpg|center|thumb|310px|<div style="text-align: center;"> '''Бандура (академсаки, чернїгивски тип)]] | label3 = | data3 = <div style="text-align: center;"> ''' | header4 = [[Таксономия (биолоґия)|Наукова класификация]] | label5 = Класификация | data5 = Струнови, кордофони инструмент | label6 = Класификация Закс-Хорнбостела | data6 = 321.322-5 і 314.122 | label7 = Дияпазон | data7 = [[File:Bandura range.tif|center|140px]] дияпазон академскей бандури києвского (чернїгивского) типу | label8 = Подобни инструменти | data8 = :*Гaрфа :*Бандора :*[[Цитра]] :*Гусла :*Кобза :*Мандора | label9 = Хаснує ше у державох| data9 = Україна, часточно Польска | label10 = Рeferenca | data10= | header11 = | label12 = Upis| data12 = | label13 = Веб-сайт| data13= }} '''Бандура''' то українски народни струнови инструмент, класични (диятонски) и сучасни (диятонски або хроматски). То [[Музични инструменти|инструмент]] зоз фамелиї кордофоних струнових инструментох и подобни є як [[гарфа]], гусли-русийски инструмент (нє ґусли!) и торбан, [[Лаута|лаути]]. <ref>''Никић, Момир (1976). Популарна енциклопедија. Београд: БИГЗ. б. 102.''</ref> Мож повесц же злучує акустични характеристики [[Звук|инструментох гарфи и лаути. Звук]] ше на бандури достава зоз потаргованьом струнох зоз пальцами.<ref>[https://www.britannica.com/art/bandura „Бандура”.] ''Britannica''.]</ref> == Прикмети бандури == * полни и ясни звук, * характеристични тембр. * хаснує ше ю найчастейше як инструмент за провадзенє шпиваня. == Опис == Випатрунок бандури цикави. Ма асиметричне елипсове цело у форми грушки. Бандура ше состої зоз корпусу (цело), шиї и струнох. Корпус направени зоз древа: букви, [[Вишня|вишнї]], явора, смреки або червеней верби. Шия инструмента кратка и притвердзена за резонантну шкатулу хтора ше находзи у штреднєй часци инструмента. Бандура ма од 32 по 55 аж и 65 струни. то єй дава широки тонски розпон и специфични звук вибрта, подобни звуку як на чембалу. Кажда струна дава лєм єден тон. Струни хтори граю [[Бас|басово]] [[Тон|тони]] розцагнути од верху инструмента, прейґ шиї, до сподку цела. Таки струни єст од 8 до 14. Бочно, по боку звучней шкатули розцагнути медзи 24 и 43 струни. Струни челїчни, а басово струни обложени з бакром, месинґом лєбо бронзу. [[Штимованє инструментох|Штимованє]] бандури мишане, у долнїм реґистру штимує ше квартносекундно, у горнїм реґистру углавним диятонски, а на сучасних бандурох хроматске штимованє. По 20. вик за штимованє струнох хасновало ше древени клїнки (закрутки), алє вони заменєни зоз металнима пре лєпшу стабилносц тона. Длужина бандури 109, а ширина 51 центиметери.(2) Грає ше на нєй так же виводзач шедзи и трима инструемнт медзи колєнaми у вертикалним положеню паралелно зоз целом виводзача. Главна мелодия ше грає зоз праву, а провадзенє зоз лїву руку.(3) На бандури мож грац зоз шицкима 10 пальцами, так як и на клавиру. Теди ше достава моцнєйши волумен звука, красни, складни акорди хтори ше злїваю и творя приємни музичи одгук. == Историят == [[File:Kobzars Kravchenko Dremchenko.jpg|right|thumb|327x327px|Кобзаре- Бандуристи (Кравченко и Дремченко)]]Тот инструмент глїбоко урезани до українскей историї и часто ше наволує "глас України." Найстарши приказ инструмента подобни як бандура у України находзи ше на фрески судских музичарох зоз 11. вику, у катедрали св. Софиї у Києве. Таки инструмент бул найвироятнєйше предходнїк инструментох кобза и потим бандура.<ref>[https://www.bandura.org/bandura-history BANDURA AND ITS HISTORY] bandura.org</ref> Коло 16. вику вонкашнї випатрунок кобзи - бандури ше менял и поставал подполнейши. Зоз розвиваньом викториянскей мистики зявела ше потреба за векшим числом струнох. З тим постал и обсяг (дияпазон) тонох ширши на инструменту. Так же бандура постала совершенша и грало ше на нєй так же єдна струна одвитовала єдному тону (єдней писаней [[Нота|ноти]]). У 17. и 18. вику бандура була барз популарни и облюбени инструмент козакох у Запорожским Сичу, а тиж и медзи єдноставним [[Народ|народом]], алє и при аристократиї. Концом 18. вику бандура уж постала українски музични инструмент зоз вецей струнами, а назви кобза и бандура постали синоними. Часто виводзача на бандури наволую кобзар. Инструмент ше хаснує як солистични, або за провадзенє/[[Корепетиция|корепетици]]<nowiki/>ю соло [[Шпивач|шпивача]]. Зявює ше у дуетох, [[Трио|трию]], квартету, [[Ансамбл|ансамблу]] бандурох, мишаней [[Оркестер|оркестри]] итд. У 20. вику прихози до ище значнєйшого и технїчного усовершованя инструмента. За векши ансамбли направени и дизайновани бандури рижних обсягох - прима (пиколо), [[алт]], бас и контрабас. Зоз такима инструментами, поготов у оркестру бандурох, достава ше богатши звук, [[Композиция|композици]]<nowiki/>ї за бандури маю богатшу структуру зоз колоритнима ниянсами прекрасних звукох. У нєшкайшим чаше звук бандури ше часто комбинує и зоз сучаснима електронскима инструментами. [[File:Kar-orch-ban.jpeg|right|thumb|327x327px|Прима (пиколо) алт и бас бандура]]З часом почело дозревац думанє о образованю, односно здобуваню едукациї, поготов практичним звладованю граня на бандури. Почали ше отверац оддзелєня бандури у музичних школох (основних и штреднїх и подобних педаґоґийних установох, поготову у України), зоз чим ше достало вельо вецей фаховцох-бандуристох.<ref>Hornjatkevyč, Andrij. [https://www.encyclopediaofukraine.com/display.asp?AddButton=pages\B\A\Bandura.htm „Bandura”.] ''Украјинска интернет енциклопедија''. Приступљено 07. 11. 2018.</ref> Нєшка постоя рижнородни типи бандурох, а розликую ше по способе збудови, конструкциї и способе граня. Та так, постоя бандури: ♦ старого типу: народна, традицийна, паньска, ♦ сучаснєйша: хроматизована, акдемско-концертна бандура хтора може буц гарковского и києвского типу. ♦ електрична бандура. Тип бандури хтора опремена зоз єдним лєбо вецей звучнїками, хтори ше хаснує за змоцньованє звука бандури, тиж и за ширенє тембрових можлївосцох акустичного инструмента през рижни пошореня за обробку звука. == Ґалерия == <gallery> Файл:Kozacka piesn.jpg|Улїчни музичар, Остап Киндрачук, грає на бандури Файл:Hryhory Bazhul.jpg|Бандуриста (Григорий Бажул) Файл:2009-05-30-polska-by-RalfR-41.jpg|Трио бандуристкох Файл:Fest Opischmya 15.jpg|Бандура академского типу, фестивал „Борщик у глїняним гарчку“. Полтавска обласц) Файл:1902 Conference.jpeg|Кобзаре на XII українскей археолоґийней конференциї отриманей у Гаркову (Україна, 1902. рок.) Файл:Bandura player at the BWF 2018.jpg|Бандуристка на українским фестивалу у Блур Вест Вилидж 2018. року </gallery> == Литература == * Академічне бандурне мистецтво України кінця XX — початку XXI століття: монографія / Інна Лісняк ; [голов. ред. Г. Скрипник] ; НАН України, Ін-т мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського. — Київ: Вид-во ІМФЕ, 2019. — 253, [12] с. : фот., ноти. — ISBN 978-966-02-8839-3 * Ансамблі бандуристів: [дуети, тріо, квартети, ансамблі] / Богдан Жеплинський, Дарія Ковальчук, Мирослав Ковальчук. — Львів: Галиц. вид. спілка, 2016. — 363 с. : іл., портр. — ISBN 978-617-7363-33-9 * Київсько-харківська бандура / І. Скляр. — К. : Музична Україна, 1971. — 115 с. == Вонкашнї вязи == {{Commonscat}} * [https://eizdanja.iup.rs/index.php/ahilejevstit/article/view/116/59 Музички симбол Украјине] * [https://crees.ku.edu/bandura The Bandura / Бандура] * [https://www.youtube.com/watch?v=qoP2We1D2Ro Passacaglia - Handel/Halvorsen (Relaxing Bandura Music)] youtube.com == Референци == [[Катеґория:Музика]] [[Катеґория:Струново инструменти]] [[Катеґория:Музични инструменти]] [[Катеґория:Музични термини]] [[Катеґория:Народни инструменти]] o2seh85vhkbblbq77pw9wofafjpyoco 0 3329 20360 2026-07-28T13:18:42Z Saslavik 1716 Нова страница: [[Файл:Pertussis.jpg|мини|Pertussis]] '''Маґарчи кашель''', '''вельки кашель''' або '''пертусис''' (лат. ''Pertussis'') то акутна инфективна хорота хтору спричинює бактерия ''Bordetella pertussis'', а ридше бактерия ''Bordetella parapertussis''. Маґарчи кашель найчастейше доставаю дзеци возросту од 1-5 рокох… 20360 wikitext text/x-wiki [[Файл:Pertussis.jpg|мини|Pertussis]] '''Маґарчи кашель''', '''вельки кашель''' або '''пертусис''' (лат. ''Pertussis'') то акутна инфективна хорота хтору спричинює бактерия ''Bordetella pertussis'', а ридше бактерия ''Bordetella parapertussis''. Маґарчи кашель найчастейше доставаю дзеци возросту од 1-5 рокох, алє и зошицким мали дзеци.<ref>[http://www.stetoskop.info/Bordetella-pertussis-1883-s2-content.htm Bordetella-pertussis]</ref> Период инкубациї (перши стадиюм хороти) здогадує на прехладу хтору провадзи кашель (''Stadium catarrhale'', катарални стадиюм), потим преходи до нападох попретаргованого кашлю (''Stadium convulsivum'', стадиюм кед ше дзецко зайдзе од кашлю). При малих дзецох, кашель може привесц до претаргнуца диханя, цо зна загрожиц живот. З часом напади кашлю поставаю благши и преридзени (''Stadium decrementi'', стадиюм реконвалесценциї). Хорота типично тирва коло 6 тижнї. На причину тей хороти мож ефикасно уплївовац лєм у початней фази хороти. Як профилакса, процив тей хороти єст ефикасна вакцина. == Спричиньователь == Спричиньователь маґарчого або велького кашлю бактерия ''Bordetella pertussis'' нєрухома, аеробна, инкапсулована и ґрам неґативна палїчкаста бактерия. Вона прави велї протеїни спомедзи хторих даєдни токсини цо спричинюю симптоми хороти. Бактериї присутни у мукозних мембранох орґанох за диханє, дзе ше можу розмножовац. Инфекция з бактерию ''Bordetella parapertussis'' приводзи до клинїчней слики велького кашлю у менєй як 20% случайох. На асимптоматски инфекциї приходзи 40%, а други 40% то акутни бронхитис.<ref> Deutsche Gesellschaft für Pädiatrische Infektiologie e. V. (DGPI) (Hrsg.): Handbuch Infektionen bei Kindern und Jugendlichen. 4. Aufl. Futuramed, München 2003, ISBN 3-923599-90-0</ref> == Епидемиолоґия == Єдини резервоар бактериї Bordetella pertussis людзе. Прето теорийно мож викоренїц тоту бактерию зоз систематску вакцинацию.<ref>Steele RW.: Pertussis is eradication achievable? Pediatr. Ann. (2004) 33(8): S. 525-534 PMID 15354604</ref> Бактерия Bordetella parapertussis реґистрована и при овцох. И попри ефикасней вакцинациї, 2003. року у швеце на тоту хороту ше похорели коло 17 милиони людзе, од хторих 90% случаї реґистровани у жемох у розвою. Истого року реґистровани 280.000 смертельни случаї на тоту хороту.<ref>WHO-Positionspapier, pdf-Datei[mrtav link]</ref> Хорота ше преноши прейґ викашляних капочкох на особи коло хорого. Бактериї спричиньователє маґарчого кашлю маю барз вельку моц спричинїц инфекцию, так же ше похори 80-100% людзох цо приду до контакту з нїма. Час инкубациї тирва од 7 до 21 дня. Оберацосц найвекша при концу периоду инкубациї и з часом ше зменшує. Треба наглашиц же вакцинация нє ґарантує доживотну защиту. У жемох з високу стопу вакцинациї на тоту хороту ше похори младеж и одроснути, хтори представяю резервоар бактерийох спричиньовательох.<ref> Deutsche Gesellschaft für Pädiatrische Infektiologie e. V. (DGPI) (Hrsg.): Handbuch Infektionen bei Kindern und Jugendlichen. 4. Aufl. Futuramed, München 2003, ISBN 3-923599-90-0</ref> == Симптоми == Хорота типично преходзи три стадиюми: ''Stadium catarrhale, Stadium convulsivum'' и ''Stadium decrementi''. При лєм цо народзених дзецох, алє и при младих цо ше похорели и при одроснутих, хорота може прияц нєтипични цек. === ''Stadium catarrhale'', катарални стадиюм === Хорота почина без окремних характеристикох, здабе на ґрипу з ринитисом и кашльом. Може ше зявиц и горучка. Тот стадиюм тирва 1 до 2 тижнї. === ''Stadium convulsivum'', стадиюм кед ше хори може зайсц === Аж у другим стадиюме ше зяваюю типични напади попретаргованого кашлю при хторих хори вивалює язик. Кашель приводзи до викашльованя вилученїнох (харковини). Напади можу буц барз части, окреме вноци, а може их спричинїц и лєгка физична активносц. Тот стадиюм хороти тирва 2 до 6 тижнї. === ''Stadium decrementi'', стадиюм реконвалесценциї === У останїм стадиюме напади кашлю поставаю ридши и слабши. Зявюю ше ище 3-6 тижнї кед ше применює антибиотска терапия, а 6-10 тижнї без нєй.[2] Пре длуге тирванє, тота хорота ше ище вола „стодньови кашель“. === Атипични цек === При дзецох цо нє маю ище шейсц мешаци, напади у фази Stadium convulsivum ше можу манифестовац у форми преставаня диханя (апнея). При младежи и одроснутих хороту ше часто нє препознава, бо ю нє провадза нїяки симптоми окрем влажного кашлю.[2] === Компликациї === Найчастейши компликациї запалєнє плюцох (15-20%), як и запалєнє штреднього уха, хторе спричинює секундарна инфекция з бацилами ''Haemophilus influenzae'' або пнеумококи. Секундарна инфекция може спричинїц горучку и знаки инфекциї у креви. Епилептични напади ше зявюю у 2 до 4% случайох, та су прето нє ридка компликация. У 0,5% приходзи до очкодованя мозґа (енцефалопатия), хтора часто зохабя тирваци пошлїдки. Пре моцни кашель вязаца ткань медзи клїпку и оком (злучнїца) може закирвавиц. Дзекеди ше стрета герния. Смертельни случаї ше зявюю при єдному од 1000 хорих, найчастейше при лєм цо народзених дзецох.[2] === Дияґностика === За утвердзованє дияґнози ше хаснує назофаринґалну вилученїну, як и аспират бронхиялного вилученя. === Терапия === Типични случаї маґарчого кашлю спричинюю токсини бактерийох. Терапия з антибиотиками може скрациц або ублажиц цек хороти лєм кед ше ю применї у вчасней фази хороти (1. або 2. тидзень). Кед ше запожнї з дияґнозу, стандардна терапия еритромицин або даяки други антибиотик з ґрупи макролидох, хтори ше применює два тижнї. Секундарна инфекция може вимагац и применьованє других антибиотикох. На частосц и интензитет нападу кашлю мож уплївовац зоз стероїдами або субстанциями хтори уплївую на симпатикус. Ґенерални совит же би хори пил досц чечносци и єдол покус, а часто. === Профилакса === ==== Вакцинация ==== За примарну защиту єст ефикасна вакцина (80-90% защити[2]) хтора нє спричинює векши потенциялни компликациї. Нєшка ше хаснує ацелуларни вакцини хтори лєпши од скорей применьованих бактерийних вакцинох. У нїх нєт цали бацил, алє лєм часци клїтинки спричиньователя хороти хтори спричинюю имуну реакцию у целу примателя. За дзеци ше препоручує вакцинацию три раз у першим року живота, починаюци од 9. тижня. Препоручує ше и ревакцинацию медзи 12. и 15. мешацом. Додатно ше вакцинує дзеци медзи 5 и 6 роками, и млади медзи 9. и 18. родзеним дньом. У Сербиї ше дзеци вакцинує з комбиновану вакцину процив дифтериї, тетанусу и велького або маґарчого кашлю на возросту од: 2 мешацох, 3,5 мешацох, 5 мешацох, 15 мешацох (перша ревакцинация), 6-7 рокох (друга ревакцинация), 14 рокох (треца ревакцинация).<ref>Kalendar vakcinacije</ref> == Референци == n8asuwlloscds3sowkjyh5caj4ohig6 20361 20360 2026-07-28T13:34:51Z Saslavik 1716 20361 wikitext text/x-wiki [[Файл:Pertussis.jpg|мини|Pertussis]] '''Маґарчи кашель''', '''вельки кашель''' або '''пертусис''' (лат. ''Pertussis'') то акутна инфективна хорота хтору спричинює бактерия ''Bordetella pertussis'', а ридше бактерия ''Bordetella parapertussis''. Маґарчи кашель найчастейше доставаю дзеци возросту од 1-5 рокох, алє и зошицким мали дзеци.<ref>[http://www.stetoskop.info/Bordetella-pertussis-1883-s2-content.htm Bordetella-pertussis]</ref> Период инкубациї (перши стадиюм хороти) здогадує на прехладу хтору провадзи кашель (''Stadium catarrhale'', катарални стадиюм), потим преходи до нападох попретаргованого кашлю (''Stadium convulsivum'', стадиюм кед ше дзецко зайдзе од кашлю). При малих дзецох, кашель може привесц до претаргнуца диханя, цо зна загрожиц живот. З часом напади кашлю поставаю благши и преридзени (''Stadium decrementi'', стадиюм реконвалесценциї). Хорота типично тирва коло 6 тижнї. На причину тей хороти мож ефикасно уплївовац лєм у початней фази хороти. Як профилакса, процив тей хороти єст ефикасна вакцина. == Спричиньователь == Спричиньователь маґарчого або велького кашлю бактерия ''Bordetella pertussis'' нєрухома, аеробна, инкапсулована и ґрам неґативна палїчкаста бактерия. Вона прави велї протеїни спомедзи хторих даєдни токсини цо спричинюю симптоми хороти. Бактериї присутни у мукозних мембранох орґанох за диханє, дзе ше можу розмножовац. Инфекция з бактерию ''Bordetella parapertussis'' приводзи до клинїчней слики велького кашлю у менєй як 20% случайох. На асимптоматски инфекциї приходзи 40%, а други 40% то акутни бронхитис.<ref name=":0"> Deutsche Gesellschaft für Pädiatrische Infektiologie e. V. (DGPI) (Hrsg.): Handbuch Infektionen bei Kindern und Jugendlichen. 4. Aufl. Futuramed, München 2003, ISBN 3-923599-90-0</ref> == Епидемиолоґия == Єдини резервоар бактериї Bordetella pertussis людзе. Прето теорийно мож викоренїц тоту бактерию зоз систематску вакцинацию.<ref>Steele RW.: Pertussis is eradication achievable? Pediatr. Ann. (2004) 33(8): S. 525-534 PMID 15354604</ref> Бактерия Bordetella parapertussis реґистрована и при овцох. И попри ефикасней вакцинациї, 2003. року у швеце на тоту хороту ше похорели коло 17 милиони людзе, од хторих 90% случаї реґистровани у жемох у розвою. Истого року реґистровани 280.000 смертельни случаї на тоту хороту.<ref>WHO-Positionspapier, pdf-Datei[mrtav link]</ref> Хорота ше преноши прейґ викашляних капочкох на особи коло хорого. Бактериї спричиньователє маґарчого кашлю маю барз вельку моц спричинїц инфекцию, так же ше похори 80-100% людзох цо приду до контакту з нїма. Час инкубациї тирва од 7 до 21 дня. Оберацосц найвекша при концу периоду инкубациї и з часом ше зменшує. Треба наглашиц же вакцинация нє ґарантує доживотну защиту. У жемох з високу стопу вакцинациї на тоту хороту ше похори младеж и одроснути, хтори представяю резервоар бактерийох спричиньовательох.<ref name=":0" /> == Симптоми == Хорота типично преходзи три стадиюми: ''Stadium catarrhale, Stadium convulsivum'' и ''Stadium decrementi''. При лєм цо народзених дзецох, алє и при младих цо ше похорели и при одроснутих, хорота може прияц нєтипични цек. === ''Stadium catarrhale'', катарални стадиюм === Хорота почина без окремних характеристикох, здабе на ґрипу з ринитисом и кашльом. Може ше зявиц и горучка. Тот стадиюм тирва 1 до 2 тижнї. === ''Stadium convulsivum'', стадиюм кед ше хори може зайсц === Аж у другим стадиюме ше зяваюю типични напади попретаргованого кашлю при хторих хори вивалює язик. Кашель приводзи до викашльованя вилученїнох (харковини). Напади можу буц барз части, окреме вноци, а може их спричинїц и лєгка физична активносц. Тот стадиюм хороти тирва 2 до 6 тижнї. === ''Stadium decrementi'', стадиюм реконвалесценциї === У останїм стадиюме напади кашлю поставаю ридши и слабши. Зявюю ше ище 3-6 тижнї кед ше применює антибиотска терапия, а 6-10 тижнї без нєй.<ref name=":0" /> Пре длуге тирванє, тота хорота ше ище вола „стодньови кашель“. === Атипични цек === При дзецох цо нє маю ище шейсц мешаци, напади у фази Stadium convulsivum ше можу манифестовац у форми преставаня диханя (апнея). При младежи и одроснутих хороту ше часто нє препознава, бо ю нє провадза нїяки симптоми окрем влажного кашлю.[2] === Компликациї === Найчастейши компликациї запалєнє плюцох (15-20%), як и запалєнє штреднього уха, хторе спричинює секундарна инфекция з бацилами ''Haemophilus influenzae'' або пнеумококи. Секундарна инфекция може спричинїц горучку и знаки инфекциї у креви. Епилептични напади ше зявюю у 2 до 4% случайох, та су прето нє ридка компликация. У 0,5% приходзи до очкодованя мозґа (енцефалопатия), хтора часто зохабя тирваци пошлїдки. Пре моцни кашель вязаца ткань медзи клїпку и оком (злучнїца) може закирвавиц. Дзекеди ше стрета герния. Смертельни случаї ше зявюю при єдному од 1000 хорих, найчастейше при лєм цо народзених дзецох.<ref name=":0" /> === Дияґностика === За утвердзованє дияґнози ше хаснує назофаринґалну вилученїну, як и аспират бронхиялного вилученя. === Терапия === Типични случаї маґарчого кашлю спричинюю токсини бактерийох. Терапия з антибиотиками може скрациц або ублажиц цек хороти лєм кед ше ю применї у вчасней фази хороти (1. або 2. тидзень). Кед ше запожнї з дияґнозу, стандардна терапия еритромицин або даяки други антибиотик з ґрупи макролидох, хтори ше применює два тижнї. Секундарна инфекция може вимагац и применьованє других антибиотикох. На частосц и интензитет нападу кашлю мож уплївовац зоз стероїдами або субстанциями хтори уплївую на симпатикус. Ґенерални совит же би хори пил досц чечносци и єдол покус, а часто. === Профилакса === ==== Вакцинация ==== За примарну защиту єст ефикасна вакцина (80-90% защити<ref name=":0" />) хтора нє спричинює векши потенциялни компликациї. Нєшка ше хаснує ацелуларни вакцини хтори лєпши од скорей применьованих бактерийних вакцинох. У нїх нєт цали бацил, алє лєм часци клїтинки спричиньователя хороти хтори спричинюю имуну реакцию у целу примателя. За дзеци ше препоручує вакцинацию три раз у першим року живота, починаюци од 9. тижня. Препоручує ше и ревакцинацию медзи 12. и 15. мешацом. Додатно ше вакцинує дзеци медзи 5 и 6 роками, и млади медзи 9. и 18. родзеним дньом. У Сербиї ше дзеци вакцинує з комбиновану вакцину процив дифтериї, тетанусу и велького або маґарчого кашлю на возросту од: 2 мешацох, 3,5 мешацох, 5 мешацох, 15 мешацох (перша ревакцинация), 6-7 рокох (друга ревакцинация), 14 рокох (треца ревакцинация).<ref>Kalendar vakcinacije</ref> == Референци == <references /> == Литература == * Словнїк руского народного язка I, А – Н, Нови Сад 2017, б. 693. * <nowiki>https://sh.wikipedia.org/wiki/Veliki_ka%C5%A1alj</nowiki> cr0m0o8skzzsu6q2o05txe1jh0arlgs 20362 20361 2026-07-28T13:59:39Z Saslavik 1716 20362 wikitext text/x-wiki [[Файл:Pertussis.jpg|мини|Pertussis]] '''Маґарчи кашель''', '''вельки кашель''' або '''пертусис''' (лат. ''Pertussis'') то акутна инфективна хорота хтору спричинює бактерия ''Bordetella pertussis'', а ридше бактерия ''Bordetella parapertussis''. Маґарчи кашель найчастейше доставаю дзеци возросту од 1-5 рокох, алє и зошицким мали дзеци.<ref>[http://www.stetoskop.info/Bordetella-pertussis-1883-s2-content.htm Bordetella-pertussis]</ref> Период инкубациї (перши стадиюм хороти) здогадує на прехладу хтору провадзи кашель (''Stadium catarrhale'', катарални стадиюм), потим преходи до нападох попретаргованого кашлю (''Stadium convulsivum'', стадиюм кед ше дзецко зайдзе од кашлю). При малих дзецох, кашель може привесц до претаргнуца диханя, цо зна загрожиц живот. З часом напади кашлю поставаю благши и преридзени (''Stadium decrementi'', стадиюм реконвалесценциї). Хорота типично тирва коло 6 тижнї. На причину тей хороти мож ефикасно уплївовац лєм у початней фази хороти. Як профилакса, процив тей хороти єст ефикасна вакцина. == Спричиньователь == Спричиньователь маґарчого або велького кашлю бактерия ''Bordetella pertussis'' нєрухома, аеробна, инкапсулована и ґрам неґативна палїчкаста бактерия. Вона прави велї протеїни спомедзи хторих даєдни токсини цо спричинюю симптоми хороти. Бактериї присутни у мукозних мембранох орґанох за диханє, дзе ше можу розмножовац. Инфекция з бактерию ''Bordetella parapertussis'' приводзи до клинїчней слики велького кашлю у менєй як 20% случайох. На асимптоматски инфекциї приходзи 40%, а други 40% то акутни бронхитис.<ref name=":0"> Deutsche Gesellschaft für Pädiatrische Infektiologie e. V. (DGPI) (Hrsg.): Handbuch Infektionen bei Kindern und Jugendlichen. 4. Aufl. Futuramed, München 2003, ISBN 3-923599-90-0</ref> == Епидемиолоґия == Єдини резервоар бактериї Bordetella pertussis людзе. Прето теорийно мож викоренїц тоту бактерию зоз систематску вакцинацию.<ref>Steele RW.: Pertussis is eradication achievable? Pediatr. Ann. (2004) 33(8): S. 525-534 PMID 15354604</ref> Бактерия Bordetella parapertussis реґистрована и при овцох. И попри ефикасней вакцинациї, 2003. року у швеце на тоту хороту ше похорели коло 17 милиони людзе, од хторих 90% случаї реґистровани у жемох у розвою. Истого року реґистровани 280.000 смертельни случаї на тоту хороту.<ref>WHO-Positionspapier, pdf-Datei[mrtav link]</ref> Хорота ше преноши прейґ викашляних капочкох на особи коло хорого. Бактериї спричиньователє маґарчого кашлю маю барз вельку моц спричинїц инфекцию, так же ше похори 80-100% людзох цо приду до контакту з нїма. Час инкубациї тирва од 7 до 21 дня. Оберацосц найвекша при концу периоду инкубациї и з часом ше зменшує. Треба наглашиц же вакцинация нє ґарантує доживотну защиту. У жемох з високу стопу вакцинациї на тоту хороту ше похори младеж и одроснути, хтори представяю резервоар бактерийох спричиньовательох.<ref name=":0" /> == Симптоми == Хорота типично преходзи три стадиюми: ''Stadium catarrhale, Stadium convulsivum'' и ''Stadium decrementi''. При лєм цо народзених дзецох, алє и при младих цо ше похорели и при одроснутих, хорота може прияц нєтипични цек. === ''Stadium catarrhale'', катарални стадиюм === Хорота почина без окремних характеристикох, здабе на ґрипу з ринитисом и кашльом. Може ше зявиц и горучка. Тот стадиюм тирва 1 до 2 тижнї. === ''Stadium convulsivum'', стадиюм кед ше хори може зайсц === Аж у другим стадиюме ше зяваюю типични напади попретаргованого кашлю при хторих хори вивалює язик. Кашель приводзи до викашльованя вилученїнох (харковини). Напади можу буц барз части, окреме вноци, а може их спричинїц и лєгка физична активносц. Тот стадиюм хороти тирва 2 до 6 тижнї. === ''Stadium decrementi'', стадиюм реконвалесценциї === У останїм стадиюме напади кашлю поставаю ридши и слабши. Зявюю ше ище 3-6 тижнї кед ше применює антибиотска терапия, а 6-10 тижнї без нєй.<ref name=":0" /> Пре длуге тирванє, тота хорота ше ище вола „стодньови кашель“. === Атипични цек === При дзецох цо нє маю ище шейсц мешаци, напади у фази Stadium convulsivum ше можу манифестовац у форми преставаня диханя (апнея). При младежи и одроснутих хороту ше часто нє препознава, бо ю нє провадза нїяки симптоми окрем влажного кашлю.[2] === Компликациї === Найчастейши компликациї запалєнє плюцох (15-20%), як и запалєнє штреднього уха, хторе спричинює секундарна инфекция з бацилами ''Haemophilus influenzae'' або пнеумококи. Секундарна инфекция може спричинїц горучку и знаки инфекциї у креви. Епилептични напади ше зявюю у 2 до 4% случайох, та су прето нє ридка компликация. У 0,5% приходзи до очкодованя мозґа (енцефалопатия), хтора часто зохабя тирваци пошлїдки. Пре моцни кашель вязаца ткань медзи клїпку и оком (злучнїца) може закирвавиц. Дзекеди ше стрета герния. Смертельни случаї ше зявюю при єдному од 1000 хорих, найчастейше при лєм цо народзених дзецох.<ref name=":0" /> === Дияґностика === За утвердзованє дияґнози ше хаснує назофаринґалну вилученїну, як и аспират бронхиялного вилученя. === Терапия === Типични случаї маґарчого кашлю спричинюю токсини бактерийох. Терапия з антибиотиками може скрациц або ублажиц цек хороти лєм кед ше ю применї у вчасней фази хороти (1. або 2. тидзень). Кед ше запожнї з дияґнозу, стандардна терапия еритромицин або даяки други антибиотик з ґрупи макролидох, хтори ше применює два тижнї. Секундарна инфекция може вимагац и применьованє других антибиотикох. На частосц и интензитет нападу кашлю мож уплївовац зоз стероїдами або субстанциями хтори уплївую на симпатикус. Ґенерални совит же би хори пил досц чечносци и єдол покус, а часто. === Профилакса === ==== Вакцинация ==== За примарну защиту єст ефикасна вакцина (80-90% защити<ref name=":0" />) хтора нє спричинює векши потенциялни компликациї. Нєшка ше хаснує ацелуларни вакцини хтори лєпши од скорей применьованих бактерийних вакцинох. У нїх нєт цали бацил, алє лєм часци клїтинки спричиньователя хороти хтори спричинюю имуну реакцию у целу примателя. За дзеци ше препоручує вакцинацию три раз у першим року живота, починаюци од 9. тижня. Препоручує ше и ревакцинацию медзи 12. и 15. мешацом. Додатно ше вакцинує дзеци медзи 5 и 6 роками, и млади медзи 9. и 18. родзеним дньом. У Сербиї ше дзеци вакцинує з комбиновану вакцину процив дифтериї, тетанусу и велького або маґарчого кашлю на возросту од: 2 мешацох, 3,5 мешацох, 5 мешацох, 15 мешацох (перша ревакцинация), 6-7 рокох (друга ревакцинация), 14 рокох (треца ревакцинация).<ref>Kalendar vakcinacije</ref> == Референци == <references /> == Литература == * Словнїк руского народного язка I, А – Н, Нови Сад 2017, б. 693. * <nowiki>https://sh.wikipedia.org/wiki/Veliki_ka%C5%A1alj</nowiki> {{ПОДРАЗУМЕВАНОСОРТИРАЊЕ:я}} [[Катеґория:Бактерийски хороти]] 1q6ua92ofu9zzlyt5wl4wc3nkowwx7p 20365 20362 2026-07-28T15:35:26Z Olirk55 19 Означена викивяза 20365 wikitext text/x-wiki [[Файл:Pertussis.jpg|мини|Pertussis]] '''Маґарчи кашель''', '''вельки кашель''' або '''пертусис''' (лат. ''Pertussis'') то акутна инфективна хорота хтору спричинює бактерия ''Bordetella pertussis'', а ридше бактерия ''Bordetella parapertussis''. Маґарчи кашель найчастейше доставаю дзеци возросту од 1-5 рокох, алє и зошицким мали дзеци.<ref>[http://www.stetoskop.info/Bordetella-pertussis-1883-s2-content.htm Bordetella-pertussis]</ref> Период инкубациї (перши стадиюм хороти) здогадує на прехладу хтору провадзи кашель (''Stadium catarrhale'', катарални стадиюм), потим преходи до нападох попретаргованого кашлю (''Stadium convulsivum'', стадиюм кед ше дзецко зайдзе од кашлю). При малих дзецох, кашель може привесц до претаргнуца диханя, цо зна загрожиц живот. З часом напади кашлю поставаю благши и преридзени (''Stadium decrementi'', стадиюм реконвалесценциї). Хорота типично тирва коло 6 тижнї. На причину тей хороти мож ефикасно уплївовац лєм у початней фази хороти. Як профилакса, процив тей хороти єст ефикасна вакцина. == Спричиньователь == Спричиньователь маґарчого або велького кашлю бактерия ''Bordetella pertussis'' нєрухома, аеробна, инкапсулована и ґрам неґативна палїчкаста бактерия. Вона прави велї протеїни спомедзи хторих даєдни токсини цо спричинюю симптоми хороти. Бактериї присутни у мукозних мембранох орґанох за диханє, дзе ше можу розмножовац. Инфекция з бактерию ''Bordetella parapertussis'' приводзи до клинїчней слики велького кашлю у менєй як 20% случайох. На асимптоматски инфекциї приходзи 40%, а други 40% то акутни бронхитис.<ref name=":0"> Deutsche Gesellschaft für Pädiatrische Infektiologie e. V. (DGPI) (Hrsg.): Handbuch Infektionen bei Kindern und Jugendlichen. 4. Aufl. Futuramed, München 2003, ISBN 3-923599-90-0</ref> == Епидемиолоґия == Єдини резервоар бактериї ''Bordetella pertussis'' людзе. Прето теорийно мож викоренїц тоту бактерию зоз систематску вакцинацию.<ref>Steele RW.: Pertussis is eradication achievable? Pediatr. Ann. (2004) 33(8): S. 525-534 PMID 15354604</ref> Бактерия ''Bordetella parapertussis'' реґистрована и при овцох. И попри ефикасней вакцинациї, 2003. року у швеце на тоту хороту ше похорели коло 17 милиони людзе, од хторих 90% случаї реґистровани у жемох у розвою. Истого року реґистровани 280.000 смертельни случаї на тоту хороту.<ref>WHO-Positionspapier, pdf-Datei[mrtav link]</ref> Хорота ше преноши прейґ викашляних капочкох на особи коло хорого. Бактериї спричиньователє маґарчого кашлю маю барз вельку моц спричинїц инфекцию, так же ше похори 80-100% людзох цо приду до контакту з нїма. Час инкубациї тирва од 7 до 21 дня. Оберацосц найвекша при концу периоду инкубациї и з часом ше зменшує. Треба наглашиц же вакцинация нє ґарантує доживотну защиту. У жемох з високу стопу вакцинациї на тоту хороту ше похори младеж и одроснути, хтори представяю резервоар бактерийох спричиньовательох.<ref name=":0" /> == Симптоми == Хорота типично преходзи три стадиюми: ''Stadium catarrhale, Stadium convulsivum'' и ''Stadium decrementi''. При лєм цо народзених дзецох, алє и при младих цо ше похорели и при одроснутих, хорота може прияц нєтипични цек. === ''Stadium catarrhale'', катарални стадиюм === Хорота почина без окремних характеристикох, здабе на ґрипу з ринитисом и кашльом. Може ше зявиц и горучка. Тот стадиюм тирва 1 до 2 тижнї. === ''Stadium convulsivum'', стадиюм кед ше хори може зайсц === Аж у другим стадиюме ше зяваюю типични напади попретаргованого кашлю при хторих хори вивалює язик. Кашель приводзи до викашльованя вилученїнох (харковини). Напади можу буц барз части, окреме вноци, а може их спричинїц и лєгка физична активносц. Тот стадиюм хороти тирва 2 до 6 тижнї. === ''Stadium decrementi'', стадиюм реконвалесценциї === У останїм стадиюме напади кашлю поставаю ридши и слабши. Зявюю ше ище 3-6 тижнї кед ше применює антибиотска терапия, а 6-10 тижнї без нєй.<ref name=":0" /> Пре длуге тирванє, тота хорота ше ище вола „стодньови кашель“. === Атипични цек === При дзецох цо нє маю ище шейсц мешаци, напади у фази ''Stadium convulsivum'' ше можу манифестовац у форми преставаня диханя (апнея). При младежи и одроснутих хороту ше часто нє препознава, бо ю нє провадза нїяки симптоми окрем влажного кашлю.[2] === Компликациї === Найчастейши компликациї запалєнє плюцох (15-20%), як и запалєнє штреднього уха, хторе спричинює секундарна инфекция з бацилами ''Haemophilus influenzae'' або пнеумококи. Секундарна инфекция може спричинїц горучку и знаки инфекциї у креви. Епилептични напади ше зявюю у 2 до 4% случайох, та су прето нє ридка компликация. У 0,5% приходзи до очкодованя мозґа (енцефалопатия), хтора часто зохабя тирваци пошлїдки. Пре моцни кашель вязаца ткань медзи клїпку и оком (злучнїца) може закирвавиц. Дзекеди ше стрета герния. Смертельни случаї ше зявюю при єдному од 1000 хорих, найчастейше при лєм цо народзених дзецох.<ref name=":0" /> === Дияґностика === За утвердзованє дияґнози ше хаснує назофаринґалну вилученїну, як и аспират бронхиялного вилученя. === Терапия === Типични случаї маґарчого кашлю спричинюю токсини бактерийох. Терапия з антибиотиками може скрациц або ублажиц цек хороти лєм кед ше ю применї у вчасней фази хороти (1. або 2. тидзень). Кед ше запожнї з дияґнозу, стандардна терапия еритромицин або даяки други антибиотик з ґрупи макролидох, хтори ше применює два тижнї. Секундарна инфекция може вимагац и применьованє других антибиотикох. На частосц и интензитет нападу кашлю мож уплївовац зоз стероїдами або субстанциями хтори уплївую на симпатикус. Ґенерални совит же би хори пил досц чечносци и єдол покус, а часто. === Профилакса === ==== Вакцинация ==== За примарну защиту єст ефикасна вакцина (80-90% защити<ref name=":0" />) хтора нє спричинює векши потенциялни компликациї. Нєшка ше хаснує ацелуларни вакцини хтори лєпши од скорей применьованих бактерийних вакцинох. У нїх нєт цали бацил, алє лєм часци клїтинки спричиньователя хороти хтори спричинюю имуну реакцию у целу примателя. За дзеци ше препоручує вакцинацию три раз у першим року живота, починаюци од 9. тижня. Препоручує ше и ревакцинацию медзи 12. и 15. мешацом. Додатно ше вакцинує дзеци медзи 5 и 6 роками, и млади медзи 9. и 18. родзеним [[Дзень|дньом.]] У Сербиї ше дзеци вакцинує з комбиновану вакцину процив дифтериї, тетанусу и велького або маґарчого кашлю на возросту од: 2 мешацох, 3,5 мешацох, 5 мешацох, 15 мешацох (перша ревакцинация), 6-7 рокох (друга ревакцинация), 14 рокох (треца ревакцинация).<ref>Kalendar vakcinacije</ref> == Референци == <references /> == Литература == * Словнїк руского народного язка I, А – Н, Нови Сад 2017, б. 693. * <nowiki>https://sh.wikipedia.org/wiki/Veliki_ka%C5%A1alj</nowiki> {{ПОДРАЗУМЕВАНОСОРТИРАЊЕ:я}} [[Катеґория:Бактерийски хороти]] 90s3pc4myla9p4av5ejf970iwcuagwu 14 3330 20363 2026-07-28T14:01:54Z Saslavik 1716 Нова страница: Бактерийски хороти 20363 wikitext text/x-wiki Бактерийски хороти 4g9zsts4p9ojjs8wpkrx2b4e5akcntb 0 3331 20366 2026-07-28T16:19:39Z ОленкаБТ 1579 Нова страница: Кривая (рика) Кривая ((мађ. Bács-ér) то рика у сиверней Бачки, у Сербиї, права прицека Велького Бачкого каналу. Кривая длугока 109 км, то найдлугша рика котра у цалосци чече през Войводину. Поверхносц злїва 956 км и припада Чарноморскому злїву. Походзенє назви Рика… 20366 wikitext text/x-wiki Кривая (рика) Кривая ((мађ. Bács-ér) то рика у сиверней Бачки, у Сербиї, права прицека Велького Бачкого каналу. Кривая длугока 109 км, то найдлугша рика котра у цалосци чече през Войводину. Поверхносц злїва 956 км и припада Чарноморскому злїву. Походзенє назви Рика Кривая достала назву по своїх ричних круцинох, цо окреме характеристичне за найнїзшу часц цека, дзе вона упадлїво круци лїво-право. Цек рики Рика Кривая настава зоз вилївованьом и злучованьом даскелїх потокох у обласци Суботицкей писковини на сиверу Бачки, при гранїци зоз Мадярску. Точне место зиходзеня сиверних кракох ше находзи югозаходно од Старого Жедника. Од тих спомнутих потокох найдлугши поток Павловец, котри чече зоз напряму места Дюрдїн, а жридло му при Баймоку. Кривая перше чече зоз напряму сивер - юг, коло валалу Мали Беоґрад и Зобнатици, туристичного места и места познатей ерґели, скорей як цо сцигнє по Бачку Тополю. На тим месце рика преградзена зоз гацу, дзе твори штучне Зобнатицке озеро длугоке 5,5 км. поверхносци 255 км², котре ше хаснує за наводньованє и туризем. Побрежє и околїско озера зоз ерґелу на Зобнатици твори основу туристичного потенцияла Бачкей Тополї. Рика чече през Бачку Тополю. У тей часци ознова ше до нєй улїваю даскельо прицеки зоз напряму Горнєй Роґатици (Дубока дол), зоз напряму Бачкого Соколцу (Широка дол), зоз напряму Пачира (Циґланска дол) и зоз напряму Старей Моравици (Велики дол). После Бачкей Тополї Кривая меня напрям ґу югозаходу, ґу валалу Байша, дзе ознова меня свой цек на юговосток. После валалу рика чече коло ровнїнских предїлох, коло Малого Идьоша, Ловченца и Фекетича. Пред улївом Кривая почина барз круциц на длужини од 33 км (Белянска бара), скорей як ше улєє при месце Туриї до Велького Бачкого каналу, котри часц беґаля Дунай-Тиса-Дунай. Рика ту барз круци, та прето достала назву Кривая (серб. вираз: вијугава, кривудава река). Рика Кривая ше улїва до Велького Бачкого каналу медзи Србобраном и Турию, на надморскей висини од 76 метери. Кривая залапює поверхносц 956.км2, припада Чарноморскому злїву и тота рика нє плївна за ладї. История У историї Кривая часто описована як барска обласц котра барз богата зоз воду. Наволована є ,,Глїбока бара``, ,,Поток бара``, ,,Кривайски рит`` (мађ. Krivaja rét) медзи иншим, а на даєдних местох ше нательо розлївала же випатрала як озеро - у литератури постої назва ,,Округле озеро`` (лат. Bajsa Lacus, мађ. Kerek-tó), ,,Криве озеро`` (мађ. Kanyargós tó) итд.(1) Можлїве же водоинжине тримали же треба зоз тих озерох наводнявац польопривредни поверхносци. 1980-их рокох видумали систему акумулацийних озерох – при Скендереву, Зобнатици, Криваї и Панониї. На тих местох вибудовани бетонски гаци и вода затримана, же би ше виляла одприлики у истих тих рамикох котри постояли скорей поступного унапрямованя Криваї, значи пред 20. виком. Еколоґия и защита Рика Кривая вецей нє випатра як дараз. Окреме у остатнїх деценийох 20. вику Кривая приведзена до катастрофалного стану у каждим поглядзе. Шицки єй цеки и краки унапрямовани (наполнєти зоз канализацию), а у велькей мири заґацени.(2) Кривая окреме заґадзена у долнєй часци цека, долуводно од Бачкей Тополї, и роками то „еколоґийна чарна точка“. Вода ше хаснує за городску индустрию. Попри того, гац влєце затримує вецей води за наводньованє польопривреди як би требало, та ше рика претваря до отвореного беґелю. Даєдни населєня коло хторих рика чече нє маю розробену канализацийну мрежу (нє постоя або ше нє запровадзую урбанистични плани) та гражданє єдноставно випущую канализацию до (долїни) рики Криваї. Индустрия Бачкей Тополї, як найвекши заґадзовач, пре длугорочни проблеми и протести гражданох (на смрод) часточно лаґерує одпадну воду хтору випущує, алє и попри того рика такп. беживотна. Нєшка у рики риби скоро анї нєт. Напр. дакеди найчастейши барски карас, нєшка строго защицена файта, цалком нєстал, док популация лєняка дочасово прежила у Зобнатицкей акумулациї. За исте озеро, котре зоз сиверу релативно чисте, карас ше вецей анї нє спомина, (3)(4), а ище єст менєй документациї (напр.фотоґрафиї) о влапених рибох. Гоч постоя плани же би ше цек Криваї - на подручю Войводини, дзе єст барз мало природни водоцеки, цалком як резерват защици(5), пре деструктивне отримованє, рика нєшка вецей нєма анї єдну часц природни стан, и вєдно зоз побрежйом випатра як штучни беґель. Медзитим, предклада ше защита висших часцох побрежя, дзе потераз було менєй людски интервенциї.(5) Випатрунок рики ше знїщує. Побрежє нє ма заштицену зону. Понеже ше пре заґадзованє процес еутрофизациї у нєшкайшим чаше барз пошвидшує, поток ше полнї зоз мульом, котри ше звекшує и онєможлївює одцек його води. Же би ше то виправело, водопривредни орґанизациї задлужени за отримованє (дакеди фирма ,,ДТД Сиверна Бачка`` а нєшка ,, ЯКП Води Войводини``) и же би зоз баґерами системски кажди два або три роки виберали муль и вицаговали го на побрежє. Медзитим, таки поступок лєм секундарне ришенє. На таки способ ше директно знїщує єй живи швет, бо ше на побрежє вєдно зоз тим мульом вицагую и защицени файти рибох (котрих у Криваї уж скоро анї нєт, а тиж так ридки и чувствительни водово рошлїни итд.) Литература b31ova77ripunja3im8pbubrcs7sl8i 20367 20366 2026-07-28T17:28:29Z ОленкаБТ 1579 Медзинаслови, викивязи, вонкашнї вязи, укладанє фотоґрафийох, референци, литература 20367 wikitext text/x-wiki '''Кривая''' (''(мађ. Bács-ér'') то рика у сиверней [[Бачка|Бачки]], у [[Сербия|Сербиї,]] права прицека Велького Бачкого каналу. Кривая длугока 109 км, то найдлугша рика котра у цалосци чече през [[Войводина|Войводину]]. [[Поверхносц]] злїва 956 км и припада Чарноморскому злїву. == Походзенє назви == Рика Кривая достала назву по своїх ричних круцинох, цо окреме характеристичне за найнїзшу часц цека, дзе вона упадлїво круци лїво-право. == Цек рики == Рика Кривая настава зоз вилївованьом и злучованьом даскелїх потокох у обласци [[Суботица|Суботицкей]] писковини на сиверу Бачки, при гранїци зоз Мадярску. Точне место зиходзеня сиверних кракох ше находзи югозаходно од Старого Жедника. Од тих спомнутих потокох найдлугши поток Павловец, котри чече зоз напряму места Дюрдїн, а жридло му при Баймоку. Кривая перше чече зоз напряму сивер - юг, коло валалу Мали Беоґрад и [[Зобнатица|Зобнатици]], туристичного места и места познатей [[Ерґела коньох - Зобнатица|ерґели]], скорей як цо сцигнє по [[Бачка Тополя|Бачку Тополю]]. На тим месце рика преградзена зоз гацу, дзе твори штучне Зобнатицке озеро длугоке 5,5 км, поверхносци 255 км², котре ше хаснує за наводньованє и туризем. Побрежє и околїско озера зоз ерґелу на Зобнатици твори основу туристичного потенцияла Бачкей Тополї. Рика чече през Бачку Тополю. У тей часци ознова ше до нєй улїваю даскельо прицеки зоз напряму Горнєй Роґатици (Дубока дол), зоз напряму Бачкого Соколцу (Широка дол), зоз напряму Пачира (Циґланска дол) и зоз напряму Старей Моравици (Велики дол). После Бачкей Тополї Кривая меня напрям ґу югозаходу, ґу валалу Байша, дзе ознова меня свойцек на юговосток. После валалу рика чече коло ровнїнских предїлох, коло Малого Идьоша, Ловченца и Фекетича. Пред улївом Кривая почина барз круциц на длужини од 33 км (Белянска бара), скорей як ше улєє при месце Туриї до Велького Бачкого каналу, котри часц беґеля Дунай-Тиса-Дунай. Рика ту барз круци, та прето достала назву Кривая (''серб. вираз: вијугава, кривудава река''). Рика Кривая ше улїва до Велького Бачкого каналу медзи Србобраном и Турию, на надморскей висини од 76 [[Метер|метери]]. Кривая залапює поверхносц 956.км2, припада Чарноморскому злїву и тота рика нє плївна за ладї. == История == У историї Кривая часто описована як барска обласц котра барз богата зоз воду. Наволована є ,,Глїбока бара``, ,,Поток бара``, ,,Кривайски рит`` (''мађ. Krivaja rét'') медзи иншим, а на даєдних местох ше нательо розлївала же випатрала як озеро - у литератури постої назва ,,Округле озеро`` (''лат. Bajsa Lacus, мађ. Kerek-tó''), ,,Криве озеро`` (мађ. ''Kanyargós tó'') итд.<ref>''Hovány Lajos'' : Vizeink nyomában: különös tekintettel Északkelet-Bácskára. Grafoprodukt, Szabadka –. 2002. [[:sr:Посебно:Штампани_извори/978-86-83135-10-3|<nowiki>ISBN 978-86-83135-10-3</nowiki>.]] (језик: мађарски)</ref> Можлїве же водоинжинере тримали же треба зоз тих озерох наводнявац польопривредни поверхносци. 1980-их рокох видумали систему акумулацийних озерох – при Скендереву, Зобнатици, Криваї и Панониї. На тих местох вибудовани бетонски гаци и вода затримана, же би ше виляла одприлики у истих тих рамикох котри постояли скорей поступного унапрямованя Криваї, значи пред 20. виком. == Еколоґия и защита == Рика Кривая вецей нє випатра як дараз. Окреме у остатнїх деценийох 20. вику Кривая приведзена до катастрофалного стану у каждим поглядзе. Шицки єй цеки и краки унапрямовани (наполнєти зоз канализацию), а у велькей мири заґацени.<ref>''Нпр.'' Milena B. Dalmacija, Božo D. Dalmacija, Dejan M. Krčmar, Miljana Đ. Prica, Ljiljana M. Rajić, Srđan D. Rončević, Olivera Gavrilović (2012): ''Solidifikacija/stabilizacija sedimenta vodotoka Krivaja zagađenog metalima''; Hem. ind. 66 (4) 469–478</ref> Кривая окреме заґадзена у долнєй часци цека, долуводно од Бачкей Тополї, и роками то „еколоґийна чарна точка“. Вода ше хаснує за городску индустрию. Попри того, гац влєце затримує вецей води за наводньованє польопривреди як би требало, та ше рика претваря до отвореного беґелю. Даєдни населєня коло хторих рика чече нє маю розробену канализацийну мрежу (нє постоя або ше нє запровадзую урбанистични плани) та гражданє єдноставно випущую канализацию до (долїни) рики Криваї. Индустрия Бачкей Тополї, як найвекши заґадзовач, пре длугорочни проблеми и протести гражданох (на смрод) часточно лаґерує одпадну воду хтору випущує, алє и попри того рика такп. беживотна. Нєшка у рики риби скоро анї нєт. Напр. дакеди найчастейши барски карас, нєшка строго защицена файта, цалком нєстал, док популация лєняка дочасово прежила у Зобнатицкей акумулациї. За исте озеро, котре зоз сиверу релативно чисте, карас ше вецей анї нє спомина, <ref>[https://zobnatica.rs/zobnaticko-jezero/ Зобнатичко језеро] [https://web.archive.org/web/20161221122849/http://zobnatica.rs/zobnaticko-jezero/ Архивирано] на веб-сајту [[:sr:Wayback_Machine|Wayback Machine]] (21. децембар 2016) са званичне странице ергеле Зобнатица</ref><ref>Branko Miljanović, Ivana Mijić, Nemanja Pankov, Šandor Šipoš, Nenad Kiselički (2008): ''Antropogeni uticaj na sastav ihtiofaune u hidroakumulaciji “Moravica”''; IV Međunarodna konferencija ”Ribarstvo” - zbornik predavanja</ref>, а ище єст менєй документациї (напр.фотоґрафиї) о влапених рибох. Гоч постоя плани же би ше цек Криваї - на подручю Войводини, дзе єст барз мало природни водоцеки, цалком як резерват защици(5), пре деструктивне отримованє, рика нєшка вецей нєма анї єдну часц природни стан, и вєдно зоз побрежйом випатра як штучни беґель. Медзитим, предклада ше защита висших часцох побрежя, дзе потераз було менєй людски интервенциї.<ref>Види ''Парк Природе »Бачкотополске долине«'' – студија заштите, Покрајински Завод за заштиту природе Нови Сад, 2015</ref> Випатрунок рики ше знїщує. Побрежє нє ма заштицену зону. Понеже ше пре заґадзованє процес еутрофизациї у нєшкайшим чаше барз пошвидшує, поток ше полнї зоз мульом, котри ше звекшує и онєможлївює одцек його води. Же би ше то виправело, водопривредни орґанизациї задлужени за отримованє (дакеди фирма ,,ДТД Сиверна Бачка`` а нєшка ,, ЯКП Води Войводини``) и же би зоз баґерами системски кажди два або три роки виберали муль и вицаговали го на побрежє. Медзитим, таки поступок лєм секундарне ришенє. На таки способ ше директно знїщує єй живи швет, бо ше на побрежє вєдно зоз тим мульом вицагую и защицени файти рибох (котрих у Криваї уж скоро анї нєт, а тиж так ридки и чувствительни водово рошлїни итд.) == Ґалерия == <gallery> Файл:KrivajaP.jpg|Кривая при Пачиру Файл:Bajmok, Dolac.jpg|Удолїна прицеки Павловец, при Баймоку Файл:KrivajaK.jpg|Рика Кривая при Малим Идьошу </gallery> == Литература == •        ''Мала енциклопедија Просвета (3 изд.). Београд: Просвета. 1985.'' [https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D1%81%D0%B5%D0%B1%D0%BD%D0%BE:%D0%A8%D1%82%D0%B0%D0%BC%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D0%B8_%D0%B8%D0%B7%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B8/978-86-07-00001-2'']ISBN 978-86-07-00001-2. •       [https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%88%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD_%D0%82._%D0%9C%D0%B0%D1%80%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%9B Марковић, Јован Ђ.] (1990). Енциклопедијски географски лексикон Југославије. Сарајево: Свјетлост.'' [https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D1%81%D0%B5%D0%B1%D0%BD%D0%BE:%D0%A8%D1%82%D0%B0%D0%BC%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D0%B8_%D0%B8%D0%B7%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B8/978-86-01-02651-3'']ISBN 978-86-01-02651-3.'' == Референци == 1.   ''Hovány Lajos'' : Vizeink nyomában: különös tekintettel Északkelet-Bácskára. Grafoprodukt, Szabadka –. 2002. [https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D1%81%D0%B5%D0%B1%D0%BD%D0%BE:%D0%A8%D1%82%D0%B0%D0%BC%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D0%B8_%D0%B8%D0%B7%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B8/978-86-83135-10-3<nowiki>ISBN 978-86-83135-10-3</nowiki>.] (језик: мађарски) 2.   ''Нпр.'' Milena B. Dalmacija, Božo D. Dalmacija, Dejan M. Krčmar, Miljana Đ. Prica, Ljiljana M. Rajić, Srđan D. Rončević, Olivera Gavrilović (2012): ''Solidifikacija/stabilizacija sedimenta vodotoka Krivaja zagađenog metalima''; Hem. ind. 66 (4) 469–478 3.   [https://zobnatica.rs/zobnaticko-jezero/<nowiki/>Зобнатичко језеро] [https://web.archive.org/web/20161221122849/http://zobnatica.rs/zobnaticko-jezero/<nowiki/>Архивирано] на веб-сајту [https://sr.wikipedia.org/wiki/Wayback_Machine<nowiki/>Wayback Machine] (21. децембар 2016) са званичне странице ергеле Зобнатица 4.   Branko Miljanović, Ivana Mijić, Nemanja Pankov, Šandor Šipoš, Nenad Kiselički (2008): ''Antropogeni uticaj na sastav ihtiofaune u hidroakumulaciji “Moravica”''; IV Međunarodna konferencija ”Ribarstvo” - zbornik predavanja 5.    Види ''Парк Природе »Бачкотополске долине«'' – студија заштите, Покрајински Завод за заштиту природе Нови Сад, 2015 == Вонкашнї вязи == •      [https://www.politika.rs/scc/clanak/405183/U-Krivaji-vise-nema-zivog-sveta<nowiki/>У Криваји више нема живог света („Политика”, 8. јун 2018)] ceeea2wzwyevgzmrfhbq47u3d2ku00r 20368 20367 2026-07-28T20:54:45Z Olirk55 19 Уложена табела, фотоґрафиї 20368 wikitext text/x-wiki {{Инфорамик | headerstyle = background: #CEF2EC | header1 =<big>Кривая</big> | label2 = | data2 = [[File:15.06.2010. Bácsfeketehegy-Feketic-Feketitcsh - panoramio (4).jpg| |thumb| <div style="text-align: center;">Кривая панорма при Фекетичу|300px|center]] [[File:- УЛОЖИЦ мапу рики jpg (maju angl vikiped. и мадярска )|thumb| <div style="text-align: center;">Мапа рики кривая|center|300px|center]] | header3 = Общи информациї | label4 = Длужина | data4 =109 км | label5 = Базен | data5 = 956 км² | label6 = Злїв | data6 = Чарноморски | label7 = Плївносц | data7 = нє плївна рика | header8 = Водоцек| data8= Суботицка пискара при Старим Жеднику | label9 = Надморска висина жридла| data9 = 131 м | label10 = Улїв до рики | data10 = Вельки бачки канал при Србобрану | header11 = Ґеоґрафски характеристики | label12 = Держави| data12 = [[File:Flag of Serbia.svg|40px|]] Сербия | label13 = Обласц| data13 = Войводина | label14 = Населєня| data14 = Мала Босна, Стари Жедник, Баймок, Дюрдїн, Мали Беоґрад, [[Зобнатица]], [[Бачка Тополя]], Пачир, Стара Моравица, Кривая, Байша, Горња Роґатица, Панония Бачка Топола, Мали Идьош, Ловченац, Фекетич, Србобран | label15 = Координати| data15 = 45.5451°N 19.8494°E }} '''Кривая''' (''(мађ. Bács-ér'') то рика у сиверней [[Бачка|Бачки]], у [[Сербия|Сербиї,]] права прицека Велького Бачкого каналу. Кривая длугока 109 км, то найдлугша рика котра у цалосци чече през [[Войводина|Войводину]]. [[Поверхносц]] злїва 956 км и припада Чарноморскому злїву. == Походзенє назви == Рика Кривая достала назву по своїх ричних круцинох, цо окреме характеристичне за найнїзшу часц цека, дзе вона упадлїво круци лїво-право. == Цек рики == Рика Кривая настава зоз вилївованьом и злучованьом даскелїх потокох у обласци [[Суботица|Суботицкей]] писковини на сиверу Бачки, при гранїци зоз Мадярску. Точне место зиходзеня сиверних кракох ше находзи югозаходно од Старого Жедника. Од тих спомнутих потокох найдлугши поток Павловец, котри чече зоз напряму места Дюрдїн, а жридло му при Баймоку. Кривая перше чече зоз напряму сивер-юг, коло валалу Мали Беоґрад и [[Зобнатица|Зобнатици]], туристичного места и места познатей [[Ерґела коньох - Зобнатица|ерґели]], скорей як цо сцигнє по [[Бачка Тополя|Бачку Тополю]]. На тим месце рика преградзена зоз гацу, дзе твори штучне Зобнатицке озеро длугоке 5,5 км, поверхносци 255 км², котре ше хаснує за наводньованє и туризем. Побрежє и околїско озера зоз ерґелу на Зобнатици твори основу туристичного потенцияла Бачкей Тополї. Рика чече през Бачку Тополю а у тей часци ознова ше до нєй улїваю даскельо прицеки зоз напряму Горнєй Роґатици (Дубока дол), зоз напряму Бачкого Соколцу (Широка дол), зоз напряму Пачира (Циґланска дол) и зоз напряму Старей Моравици (Велики дол). После Бачкей Тополї Кривая меня напрям ґу югозаходу, ґу валалу Байша, дзе ознова меня свой цек на юговосток. После валалу рика чече коло ровнїнских предїлох, коло Малого Идьоша, Ловченца и Фекетича. Пред улївом Кривая почина барз круциц на длужини од 33 км (Белянска бара), скорей як ше улєє при месце Туриї до Велького Бачкого каналу, котри часц беґеля Дунай-Тиса-Дунай. Рика ту барз круци, та прето достала назву Кривая (''серб. вираз: вијугава, кривудава река''). Рика Кривая ше улїва до Велького Бачкого каналу медзи Србобраном и Турию, на надморскей висини од 76 [[Метер|метери]]. Кривая залапює поверхносц 956 км², припада Чарноморскому злїву и тота рика нє плївна за ладї. == История == У историї Кривая часто описована як барска обласц котра барз богата зоз воду. Наволована є „Глїбока бара”, „Поток бара” и „Кривайски рит” (''мађ. Krivaja rét'') медзи иншим, а на даєдних местох ше нательо розлївала же випатрала як озеро - у литератури постої назва „Округле озеро” (''лат. Bajsa Lacus, мађ. Kerek-tó''), „Криве озеро” (мађ. ''Kanyargós tó'') итд.<ref>''Hovány Lajos'' : Vizeink nyomában: különös tekintettel Északkelet-Bácskára. Grafoprodukt, Szabadka –. 2002. [[:sr:Посебно:Штампани_извори/978-86-83135-10-3|<nowiki>ISBN 978-86-83135-10-3</nowiki>.]] (језик: мађарски)</ref> Можлїве же водоинжинере задумовали и тримали же треба зоз тих озерох наводнявац польопривредни поверхносци. 1980-их рокох видумали систему акумулацийних озерох – при Скендереву, Зобнатици, Криваї и Панониї. На тих местох вибудовани бетонски гаци и вода затримана, же би ше виляла одприлики у истих тих рамикох котри постояли скорей поступного унапрямованя Криваї, значи пред 20. виком. == Еколоґия и защита == Рика Кривая вецей нє випатра як дараз. Окреме у остатнїх деценийох 20. вику Кривая приведзена до катастрофалного стану у каждим поглядзе. Шицки єй цеки и краки унапрямовани (наполнєти зоз канализацию), и у велькей мири заґацени.<ref>''Нпр.'' Milena B. Dalmacija, Božo D. Dalmacija, Dejan M. Krčmar, Miljana Đ. Prica, Ljiljana M. Rajić, Srđan D. Rončević, Olivera Gavrilović (2012): ''Solidifikacija/stabilizacija sedimenta vodotoka Krivaja zagađenog metalima''; Hem. ind. 66 (4) 469–478</ref> [[File:KrivajaP.jpg|right|thumb|300px|Рика Кривая при Пачиру]]Кривая окреме заґадзена у долнєй часци цека, долуводно од Бачкей Тополї, и роками то „еколоґийна чарна точка“. Вода ше хаснує за городску индустрию. Попри того, гац влєце затримує вецей води за наводньованє польопривреди як би требало, та ше рика претваря до отвореного беґелю. Даєдни населєня коло хторих рика чече нє маю розробену канализацийну мрежу (нє постоя або ше нє запровадзую урбанистични плани) та гражданє єдноставно випущую канализацию до (долїни) рики Криваї. Индустрия Бачкей Тополї, як найвекши заґадзовач, пре длугорочни проблеми и протести гражданох (на смрод) часточно лаґерує одпадну воду хтору випущує, алє и попри того рика такп. беживотна. Нєшка у рики риби скоро анї нєт. Напр. дакеди найчастейши барски карас, нєшка строго защицена файта, цалком нєстал, док популация лєняка дочасово прежила у Зобнатицкей акумулациї. За исте озеро, котре зоз сиверу релативно чисте, карас ше вецей анї нє спомина, <ref>[https://zobnatica.rs/zobnaticko-jezero/ Зобнатичко језеро] [https://web.archive.org/web/20161221122849/http://zobnatica.rs/zobnaticko-jezero/ Архивирано] на веб-сајту [[:sr:Wayback_Machine|Wayback Machine]] (21. децембар 2016) са званичне странице ергеле Зобнатица</ref><ref>Branko Miljanović, Ivana Mijić, Nemanja Pankov, Šandor Šipoš, Nenad Kiselički (2008): ''Antropogeni uticaj na sastav ihtiofaune u hidroakumulaciji “Moravica”''; IV Međunarodna konferencija ”Ribarstvo” - zbornik predavanja</ref> а ище єст менєй документациї (напр. фотоґрафиї) о успихох риболову. Гоч постоя плани же би ше цек Криваї - на подручю Войводини, (дзе єст барз мало природни водоцеки), як резерват залком защици (5), пре деструктивне отримованє, рика нєшка вецей нєма природни стан, и вєдно зоз побрежйом випатра як штучни беґель. Медзитим, предклада ше защита висших часцох побрежя, дзе потераз було менєй людски интервенциї.<ref>Види ''Парк Природе »Бачкотополске долине«'' – студија заштите, Покрајински Завод за заштиту природе Нови Сад, 2015</ref> Випатрунок рики ше знїщує. Побрежє нє ма заштицену зону. Понеже ше пре заґадзованє процес еутрофизациї у нєшкайшим чаше барз пошвидшує, поток ше полнї зоз мульом, котри ше звекшує и онєможлївює одцек його води. Же би ше то виправело, водопривредни орґанизациї задлужени за отримованє (дакеди фирма ,,ДТД Сиверна Бачка`` а нєшка ,, ЯКП Води Войводини``) и же би зоз баґерами системски кажди два або три роки виберали муль и вицаговали го на побрежє. Медзитим, таки поступок лєм секундарне ришенє. На таки способ ше директно знїщує єй живи швет, бо ше на побрежє вєдно зоз тим мульом вицагую и защицени файти рибох (котрих у Криваї уж скоро анї нєт, а тиж так ридки и чувствительни водово рошлїни итд.). [[File:Bajmok, Dolac.jpg|center|thumb|987x987px|Жридло и найдлугши поток Криваї, долїна брега Павловац северовосточно од Баймока.]] == Ґалерия == <gallery> Файл:KrivajaP.jpg|Кривая при Пачиру Файл:KrivajaK.jpg|Рика Кривая при Малим Идьошу Файл:2008.06.18. Bácsfeketehegy Feketić Feketitsch - panoramio - Sandor Bordas (23).jpg|Рика Кривая Файл:2008.06.18. Bácsfeketehegy Feketić Feketitsch - panoramio - Sandor Bordas (14).jpg|Запущеносц и заґадзеноц рики Криваї на єдней часци при Фекетичу Файл:15.06.2010. Bácsfeketehegy-Feketic-Feketitcsh - panoramio (2).jpg|Кривая, нєдалєко од Фекетичу </gallery> == Литература == * ''Мала енциклопедија Просвета (3 изд.). Београд: Просвета. 1985.'' [https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D1%81%D0%B5%D0%B1%D0%BD%D0%BE:%D0%A8%D1%82%D0%B0%D0%BC%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D0%B8_%D0%B8%D0%B7%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B8/978-86-07-00001-2'']ISBN 978-86-07-00001-2. *[https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%88%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD_%D0%82._%D0%9C%D0%B0%D1%80%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%9B Марковић, Јован Ђ.] (1990). Енциклопедијски географски лексикон Југославије. Сарајево: Свјетлост.'' [https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D1%81%D0%B5%D0%B1%D0%BD%D0%BE:%D0%A8%D1%82%D0%B0%D0%BC%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D0%B8_%D0%B8%D0%B7%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B8/978-86-01-02651-3'']ISBN 978-86-01-02651-3.'' == Вонкашнї вязи == * [https://www.politika.rs/scc/clanak/405183/U-Krivaji-vise-nema-zivog-sveta<nowiki/>У Криваји више нема живог света] („Политика”, 8. јун 2018) {{Commonscat}} == Референци == <references /> [[Катеґория:Рики]] [[Катеґория:Рики у Войводини]] [[Катеґория:Рики у Сербиї]] 55uiqfjufqrqeewxk9qmj8yzpxb7g79 20369 20368 2026-07-28T20:57:31Z Olirk55 19 20369 wikitext text/x-wiki {{Инфорамик | headerstyle = background: #CEF2EC | header1 =<big>Кривая</big> | label2 = | data2 = [[File:15.06.2010. Bácsfeketehegy-Feketic-Feketitcsh - panoramio (4).jpg| |thumb| <div style="text-align: center;">Кривая, панорма при Фекетичу|300px|center]] [[File:- УЛОЖИЦ мапу рики jpg (maju angl vikiped. и мадярска )|thumb| <div style="text-align: center;">Мапа рики кривая|center|300px|center]] | header3 = Общи информациї | label4 = Длужина | data4 =109 км | label5 = Базен | data5 = 956 км² | label6 = Злїв | data6 = Чарноморски | label7 = Плївносц | data7 = нє плївна рика | header8 = Водоцек| data8= Суботицка пискара при Старим Жеднику | label9 = Надморска висина жридла| data9 = 131 м | label10 = Улїв до рики | data10 = Вельки бачки беґель при Србобрану и Туриї | header11 = Ґеоґрафски характеристики | label12 = Держави| data12 = [[File:Flag of Serbia.svg|40px|]] Сербия | label13 = Обласц| data13 = Войводина | label14 = Населєня| data14 = Мала Босна, Стари Жедник, Баймок, Дюрдїн, Мали Беоґрад, [[Зобнатица]], [[Бачка Тополя]], Пачир, Стара Моравица, Кривая, Байша, Горња Роґатица, Панония Бачка Топола, Мали Идьош, Ловченац, Фекетич, Србобран | label15 = Координати| data15 = 45.5451°N 19.8494°E }} '''Кривая''' (''(мађ. Bács-ér'') то рика у сиверней [[Бачка|Бачки]], у [[Сербия|Сербиї,]] права прицека Велького Бачкого каналу. Кривая длугока 109 км, то найдлугша рика котра у цалосци чече през [[Войводина|Войводину]]. [[Поверхносц]] злїва 956 км и припада Чарноморскому злїву. == Походзенє назви == Рика Кривая достала назву по своїх ричних круцинох, цо окреме характеристичне за найнїзшу часц цека, дзе вона упадлїво круци лїво-право. == Цек рики == Рика Кривая настава зоз вилївованьом и злучованьом даскелїх потокох у обласци [[Суботица|Суботицкей]] писковини на сиверу Бачки, при гранїци зоз Мадярску. Точне место зиходзеня сиверних кракох ше находзи югозаходно од Старого Жедника. Од тих спомнутих потокох найдлугши поток Павловец, котри чече зоз напряму места Дюрдїн, а жридло му при Баймоку. Кривая перше чече зоз напряму сивер-юг, коло валалу Мали Беоґрад и [[Зобнатица|Зобнатици]], туристичного места и места познатей [[Ерґела коньох - Зобнатица|ерґели]], скорей як цо сцигнє по [[Бачка Тополя|Бачку Тополю]]. На тим месце рика преградзена зоз гацу, дзе твори штучне Зобнатицке озеро длугоке 5,5 км, поверхносци 255 км², котре ше хаснує за наводньованє и туризем. Побрежє и околїско озера зоз ерґелу на Зобнатици твори основу туристичного потенцияла Бачкей Тополї. Рика чече през Бачку Тополю а у тей часци ознова ше до нєй улїваю даскельо прицеки зоз напряму Горнєй Роґатици (Дубока дол), зоз напряму Бачкого Соколцу (Широка дол), зоз напряму Пачира (Циґланска дол) и зоз напряму Старей Моравици (Велики дол). После Бачкей Тополї Кривая меня напрям ґу югозаходу, ґу валалу Байша, дзе ознова меня свой цек на юговосток. После валалу рика чече коло ровнїнских предїлох, коло Малого Идьоша, Ловченца и Фекетича. Пред улївом Кривая почина барз круциц на длужини од 33 км (Белянска бара), скорей як ше улєє при месце Туриї до Велького Бачкого каналу, котри часц беґеля Дунай-Тиса-Дунай. Рика ту барз круци, та прето достала назву Кривая (''серб. вираз: вијугава, кривудава река''). Рика Кривая ше улїва до Велького Бачкого каналу медзи Србобраном и Турию, на надморскей висини од 76 [[Метер|метери]]. Кривая залапює поверхносц 956 км², припада Чарноморскому злїву и тота рика нє плївна за ладї. == История == У историї Кривая часто описована як барска обласц котра барз богата зоз воду. Наволована є „Глїбока бара”, „Поток бара” и „Кривайски рит” (''мађ. Krivaja rét'') медзи иншим, а на даєдних местох ше нательо розлївала же випатрала як озеро - у литератури постої назва „Округле озеро” (''лат. Bajsa Lacus, мађ. Kerek-tó''), „Криве озеро” (мађ. ''Kanyargós tó'') итд.<ref>''Hovány Lajos'' : Vizeink nyomában: különös tekintettel Északkelet-Bácskára. Grafoprodukt, Szabadka –. 2002. [[:sr:Посебно:Штампани_извори/978-86-83135-10-3|<nowiki>ISBN 978-86-83135-10-3</nowiki>.]] (језик: мађарски)</ref> Можлїве же водоинжинере задумовали и тримали же треба зоз тих озерох наводнявац польопривредни поверхносци. 1980-их рокох видумали систему акумулацийних озерох – при Скендереву, Зобнатици, Криваї и Панониї. На тих местох вибудовани бетонски гаци и вода затримана, же би ше виляла одприлики у истих тих рамикох котри постояли скорей поступного унапрямованя Криваї, значи пред 20. виком. == Еколоґия и защита == Рика Кривая вецей нє випатра як дараз. Окреме у остатнїх деценийох 20. вику Кривая приведзена до катастрофалного стану у каждим поглядзе. Шицки єй цеки и краки унапрямовани (наполнєти зоз канализацию), и у велькей мири заґацени.<ref>''Нпр.'' Milena B. Dalmacija, Božo D. Dalmacija, Dejan M. Krčmar, Miljana Đ. Prica, Ljiljana M. Rajić, Srđan D. Rončević, Olivera Gavrilović (2012): ''Solidifikacija/stabilizacija sedimenta vodotoka Krivaja zagađenog metalima''; Hem. ind. 66 (4) 469–478</ref> [[File:KrivajaP.jpg|right|thumb|300px|Рика Кривая при Пачиру]]Кривая окреме заґадзена у долнєй часци цека, долуводно од Бачкей Тополї, и роками то „еколоґийна чарна точка“. Вода ше хаснує за городску индустрию. Попри того, гац влєце затримує вецей води за наводньованє польопривреди як би требало, та ше рика претваря до отвореного беґелю. Даєдни населєня коло хторих рика чече нє маю розробену канализацийну мрежу (нє постоя або ше нє запровадзую урбанистични плани) та гражданє єдноставно випущую канализацию до (долїни) рики Криваї. Индустрия Бачкей Тополї, як найвекши заґадзовач, пре длугорочни проблеми и протести гражданох (на смрод) часточно лаґерує одпадну воду хтору випущує, алє и попри того рика такп. беживотна. Нєшка у рики риби скоро анї нєт. Напр. дакеди найчастейши барски карас, нєшка строго защицена файта, цалком нєстал, док популация лєняка дочасово прежила у Зобнатицкей акумулациї. За исте озеро, котре зоз сиверу релативно чисте, карас ше вецей анї нє спомина, <ref>[https://zobnatica.rs/zobnaticko-jezero/ Зобнатичко језеро] [https://web.archive.org/web/20161221122849/http://zobnatica.rs/zobnaticko-jezero/ Архивирано] на веб-сајту [[:sr:Wayback_Machine|Wayback Machine]] (21. децембар 2016) са званичне странице ергеле Зобнатица</ref><ref>Branko Miljanović, Ivana Mijić, Nemanja Pankov, Šandor Šipoš, Nenad Kiselički (2008): ''Antropogeni uticaj na sastav ihtiofaune u hidroakumulaciji “Moravica”''; IV Međunarodna konferencija ”Ribarstvo” - zbornik predavanja</ref> а ище єст менєй документациї (напр. фотоґрафиї) о успихох риболову. Гоч постоя плани же би ше цек Криваї - на подручю Войводини, (дзе єст барз мало природни водоцеки), як резерват залком защици (5), пре деструктивне отримованє, рика нєшка вецей нєма природни стан, и вєдно зоз побрежйом випатра як штучни беґель. Медзитим, предклада ше защита висших часцох побрежя, дзе потераз було менєй людски интервенциї.<ref>Види ''Парк Природе »Бачкотополске долине«'' – студија заштите, Покрајински Завод за заштиту природе Нови Сад, 2015</ref> Випатрунок рики ше знїщує. Побрежє нє ма заштицену зону. Понеже ше пре заґадзованє процес еутрофизациї у нєшкайшим чаше барз пошвидшує, поток ше полнї зоз мульом, котри ше звекшує и онєможлївює одцек його води. Же би ше то виправело, водопривредни орґанизациї задлужени за отримованє (дакеди фирма ,,ДТД Сиверна Бачка`` а нєшка ,, ЯКП Води Войводини``) и же би зоз баґерами системски кажди два або три роки виберали муль и вицаговали го на побрежє. Медзитим, таки поступок лєм секундарне ришенє. На таки способ ше директно знїщує єй живи швет, бо ше на побрежє вєдно зоз тим мульом вицагую и защицени файти рибох (котрих у Криваї уж скоро анї нєт, а тиж так ридки и чувствительни водово рошлїни итд.). [[File:Bajmok, Dolac.jpg|center|thumb|987x987px|Жридло и найдлугши поток Криваї, долїна брега Павловац северовосточно од Баймока.]] == Ґалерия == <gallery> Файл:KrivajaP.jpg|Кривая при Пачиру Файл:KrivajaK.jpg|Рика Кривая при Малим Идьошу Файл:2008.06.18. Bácsfeketehegy Feketić Feketitsch - panoramio - Sandor Bordas (23).jpg|Рика Кривая Файл:2008.06.18. Bácsfeketehegy Feketić Feketitsch - panoramio - Sandor Bordas (14).jpg|Запущеносц и заґадзеноц рики Криваї на єдней часци при Фекетичу Файл:15.06.2010. Bácsfeketehegy-Feketic-Feketitcsh - panoramio (2).jpg|Кривая, нєдалєко од Фекетичу </gallery> == Литература == * ''Мала енциклопедија Просвета (3 изд.). Београд: Просвета. 1985.'' [https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D1%81%D0%B5%D0%B1%D0%BD%D0%BE:%D0%A8%D1%82%D0%B0%D0%BC%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D0%B8_%D0%B8%D0%B7%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B8/978-86-07-00001-2'']ISBN 978-86-07-00001-2. *[https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%88%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD_%D0%82._%D0%9C%D0%B0%D1%80%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%9B Марковић, Јован Ђ.] (1990). Енциклопедијски географски лексикон Југославије. Сарајево: Свјетлост.'' [https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D1%81%D0%B5%D0%B1%D0%BD%D0%BE:%D0%A8%D1%82%D0%B0%D0%BC%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D0%B8_%D0%B8%D0%B7%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B8/978-86-01-02651-3'']ISBN 978-86-01-02651-3.'' == Вонкашнї вязи == * [https://www.politika.rs/scc/clanak/405183/U-Krivaji-vise-nema-zivog-sveta<nowiki/>У Криваји више нема живог света] („Политика”, 8. јун 2018) {{Commonscat}} == Референци == <references /> [[Катеґория:Рики]] [[Катеґория:Рики у Войводини]] [[Катеґория:Рики у Сербиї]] g1s1i64cb74u550p1rexkya922zcj8x