Розгварка зоз хасновательом:Keresturec

<mediawiki xmlns="http://www.mediawiki.org/xml/export-0.11/" xmlns:xsi="http://www.w3.org/2001/XMLSchema-instance" xsi:schemaLocation="http://www.mediawiki.org/xml/export-0.11/ http://www.mediawiki.org/xml/export-0.11.xsd" version="0.11" xml:lang="rsk">
  <siteinfo>
    <sitename>Википедия</sitename>
    <dbname>rskwiki</dbname>
    <base>https://rsk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8_%D0%B1%D0%BE%D0%BA</base>
    <generator>MediaWiki 1.47.0-wmf.13</generator>
    <case>first-letter</case>
    <namespaces>
      <namespace key="-2" case="first-letter">Медий</namespace>
      <namespace key="-1" case="first-letter">Окреме</namespace>
      <namespace key="0" case="first-letter" />
      <namespace key="1" case="first-letter">Розгварка</namespace>
      <namespace key="2" case="first-letter">Хаснователь</namespace>
      <namespace key="3" case="first-letter">Розгварка зоз хасновательом</namespace>
      <namespace key="4" case="first-letter">Википедия</namespace>
      <namespace key="5" case="first-letter">Розгварка о Википедиї</namespace>
      <namespace key="6" case="first-letter">Файл</namespace>
      <namespace key="7" case="first-letter">Розгварка о файлу</namespace>
      <namespace key="8" case="first-letter">МедияВики</namespace>
      <namespace key="9" case="first-letter">Розгварка о МедияВикию</namespace>
      <namespace key="10" case="first-letter">Шаблон</namespace>
      <namespace key="11" case="first-letter">Розгварка о шаблону</namespace>
      <namespace key="12" case="first-letter">Помоц</namespace>
      <namespace key="13" case="first-letter">Розгварка о помоци</namespace>
      <namespace key="14" case="first-letter">Катеґория</namespace>
      <namespace key="15" case="first-letter">Розгварка о катеґориї</namespace>
      <namespace key="710" case="first-letter">TimedText</namespace>
      <namespace key="711" case="first-letter">TimedText talk</namespace>
      <namespace key="828" case="first-letter">Модул</namespace>
      <namespace key="829" case="first-letter">Разговор о модулу</namespace>
      <namespace key="1728" case="first-letter">Event</namespace>
      <namespace key="1729" case="first-letter">Event talk</namespace>
    </namespaces>
  </siteinfo>
  <page>
    <title>Розгварка зоз хасновательом:Keresturec</title>
    <ns>3</ns>
    <id>693</id>
    <revision>
      <id>20397</id>
      <parentid>19806</parentid>
      <timestamp>2026-07-31T11:48:09Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>UOzurumba (WMF)</username>
        <id>89</id>
      </contributor>
      <comment>/* Invitation to try the Starter Kit Dashboard and share your feedback */</comment>
      <origin>20397</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="25459" sha1="qj185vgapqysp98fcmirrclw6uxnfkn" xml:space="preserve">== Modules &amp; templates ==

Hello, I can import some templates from English Wikipedia, but I need to know what names would be preferred for some of them. Would infobox be инфобокс or something different? Parameters also would need translations. [[Хаснователь:Sławobóg|Sławobóg]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Sławobóg|розгварка]]) 18:08, 2. януар 2025. (CET)

:Ja  nje znam točno co to infobox  abo na htori parametri dumace.  Pošljice mi  skrinšot jednoho textu na htorim jest infobox i parametri ta vam vec odvitujem. Pozdrav [[Хаснователь:Keresturec|Keresturec]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Keresturec|розгварка]]) 19:41, 2. януар 2025. (CET)
::[https://i.imgur.com/Qa3zQ1X.png Skrinšot]. It is called &quot;[[sr:Шаблон:Инфокутија|Инфокутија]]&quot; in Serbian, &quot;[[hr:Predložak:Infookvir|Infookvir]]&quot; in Croatian, &quot;[[ru:Шаблон:Карточка|Карточка]]&quot; in Russian and &quot;[[sk:Šablóna:Infobox|Infobox]]&quot; in Slovak. инфобокс would be easiest translation, it could also something like &quot;инфоладичка&quot;. [[Хаснователь:Sławobóg|Sławobóg]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Sławobóg|розгварка]]) 20:20, 2. януар 2025. (CET)
:::Mi za toto jednostavno hasnovali slovo že to ramik abo po serbski abo horvatski okvir.  Možebuc to mož navolovac jak  Inforamik abo Infoboks. Mođljive i Infoladička. Значи, Инфорамик, Инфобокс або Инфоладичка. Ja za mojih sotrudnjikoh napravel  taki šablon abo template  (za oblasc kulturi, osoboh z kulturi, prosviti, umetnosci)
:::Култура, просвита   шаблон
::: 
:::{| class=&quot;wikitable&quot; align=right width=300px
:::|+
:::! colspan=&quot;2&quot; |&lt;big&gt;Мено и презвиско&lt;/big&gt;
:::|-
:::| colspan=&quot;2&quot; |(портрет)
:::|-
:::|'''Народзени а'''
:::|
:::|-
:::|'''Умар ла'''
:::|
:::|-
:::|'''Державянство'''
:::|
:::|-
:::|'''Язик творох'''
:::|
:::|-
:::|'''Школа'''
:::|
:::|-
:::|'''Универзитет'''
:::|
:::|-
:::|'''Период твореня'''
:::|
:::|-
:::|'''Жанри'''
:::|
:::|-
:::|'''Поховани а'''
:::|
:::|-
:::|'''Припознаня'''
:::|
:::|}
:::  Поздрав [[Хаснователь:Keresturec|Keresturec]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Keresturec|розгварка]]) — [[Хаснователь:Keresturec|Keresturec]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Keresturec|розгварка]]) 02:32, 3. януар 2025. (CET)

== O razgovoru na stranici zajednice ==

Hvala na detaljnim informacijama i svakako želim da uvažim vašu povratnu reakciju. Razumijem važnost preciznosti o kojoj govorite, ali ovdje je gradimo oslanjajući se na kredibilne sekundarne izvore i nije nam zapravo dozvoljeno da radimo originalna istraživanja (što bi bilo kada bih vas intervjuisao o ovoj temi kao urednik). Recenzirani naučni članak trebao bi da zadovolji uobičajene standarde. Također, istorijski narativi uvijek uključuju određeni stepen subjektivnosti i tu se neko često može osjetiti zakinutim, kao da je dobio nedovoljno priznanje, da je neko nezasluženo istaknut itd. (ali zamislite dva objektivna istoričara sa istom hrpom dokumenata, oni će sastaviti tekstove sa dva različita narativa). Bojim se da vam ostaje ona Churchillova kako će ga istorija pamtiti po dobru jer će ju napisati - ako postoji mogućnost da o ovome što govorite odradite nekakav medijski razgovor to bi stvorilo sekundarni izvor na koji bi se kasnije mogli referirati. U suprotnom, svodi se to na nekakav obračun ega koji može jako negativno da utiče na projekat, posebno veoma mali novi projekat. To bar tako primarno izgleda sa strane i teško da će bilo ko htjeti u vaš međusobni odnos ulaziti već će prije pogledati gdje može korisnije uložiti svoje vrijeme. To je šteta jer i sami pišete da podržavate rad osobe koju ste spomenuli (možda malo previše spomenuli) - ako se lično poznajete i nije prekasno možda se još da otići na neku kavu i riješiti nesporazume. Takođe, razmišljam kako bi možda bilo dobro da na stranici zajednice pokrenete posebnu dodatnu stranicu za srpsko-hrvatski i engleski kako bi izbjegli zlonamjerne kritike da ovo i nije Wikipedija na rusinskom. Članci koje sam započeo na srpskoj, hrvatskoj, bosanskoj, srpskohrvatskoj i turskoj Wikipediji svakako podižu vidljivost i svijest i pomažu vam doći do više ljudi. Oni se moraju temeljiti na sekundarnim izvorima kako bi uopšte postojali. Ovo su izvori koji postoje i svako ko bi radio pregledno istraživanje temeljeno na dostupnim sekundarnim izvorima (bez originalnog istraživanja) došao bi do sličnih zaključaka. Ako neko van Wikipedije bude radio novo originalno istraživanje sada će lako doći i do vaših komentara koji bi se u tom slučaju kružno mogli vratiti. U ovom trenutku, ja ne vidim kako mogu koristiti vaše komentare na stranici zajednice kao izvor. Baš iz tih razloga mislim da ne trebam mijenjati članke, ali se zaista nadam da uskoro imamo više izvora koji će detaljnije sve da pojasne. Ako u tom dijelu mogu kako pomoći, budite slobodni i lično mi se obratiti. — [[Хаснователь:MirkoS18|MirkoS18]] ([[Розгварка зоз хасновательом:MirkoS18|розгварка]]) 16:41, 31. януар 2025. (CET)

== Invitation to connect with fellow contributors from language onboarding experiment ==

Hello,

Hope this message finds you well! I would like to invite you to a community conversation to connect with fellow contributors from pilot wikis (Southern Ndebele, Tai Nüa, Iban, Obolo, Pannonian Rusyn) that graduated through a [https://diff.wikimedia.org/2024/10/31/wikipedia-goes-live-for-five-languages-through-the-future-of-language-incubation-initiative/ Language Onboarding Experiment] last year. In this conversation, we plan to facilitate sharing learnings, discussing technical needs post-graduation, and collaborating on solving challenges faced by the pilot wikis.

We spoke with a few contributors from these wikis back in December, and their valuable input on contributions has given us some perspectives on what to investigate next. A report will soon be published on those learnings. We hope that this meeting will not only be a great opportunity for us to come together and learn from each other but also allow us to use your valuable input to shape our plans for the coming year!
If you can attend the call, please sign up here, and I will share more details later:

* [https://www.mediawiki.org/wiki/Language_Onboarding_and_Development/Community_conversations_2024-25#5_April_2025_01:00_UTC 5 April 2025, 01:00 UTC]
* [https://www.mediawiki.org/wiki/Language_Onboarding_and_Development/Community_conversations_2024-25#4_April_2025_15:00_UTC 4 April 2025, 15:00 UTC]

Looking forward to your participation!

Cheers, [[User:SSethi (WMF)]] via [[Хаснователь:MediaWiki message delivery|MediaWiki message delivery]] ([[Розгварка зоз хасновательом:MediaWiki message delivery|розгварка]]) 19:52, 27. марец 2025. (CET)
&lt;!-- Пошиљалац поруке: Корисник:SSethi (WMF)@metawiki; списак прималаца: https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=User:SSethi_(WMF)/MassMessageList&amp;oldid=28454981 --&gt;

For me is acceptable 4 April 15:00 UTC, my local time will be 10:00am

[[Хаснователь:Keresturec|Keresturec]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Keresturec|розгварка]]) 01:01, 28. марец 2025. (CET)Keresturec

: Hi! Thanks for signing up! You can find the meeting link [https://www.mediawiki.org/wiki/Language_Onboarding_and_Development/Community_conversations_2024-25#4_April_2025_15:00_UTC here]. Looking forward to meeting you on Friday :)

:: We are in the Google Meet:) Will you be able to join us? [[Хаснователь:SSethi (WMF)|SSethi (WMF)]] ([[Розгварка зоз хасновательом:SSethi (WMF)|розгварка]]) 17:10, 4. април 2025. (CEST)

== Notice of expiration of your sysop right ==

&lt;div dir=&quot;ltr&quot;&gt;Hi, as part of [[:m:Special:MyLanguage/Global reminder bot|Global reminder bot]], this is an automated reminder to let you know that your permission &quot;sysop&quot; (Администраторе) will expire on 2025-04-24 15:12:19. Please renew this right if you would like to continue using it. &lt;i&gt;In other languages: [[:m:Special:MyLanguage/Global reminder bot/Messages/default|click here]]&lt;/i&gt; [[Хаснователь:Leaderbot|Leaderbot]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Leaderbot|розгварка]]) 21:43, 17. април 2025. (CEST)&lt;/div&gt;

== Deleting wrong user page ==

Could you kindly delete this [https://rsk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:Shaul User page] I mistakenly created? [[Хаснователь:Shaul|Shaul]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Shaul|розгварка]]) 06:20, 22. април 2025. (CEST)

== Obnova administrature ==

Pozdrav! Odgovaram Vam na [[special:diff/10042|ovu poruku]] na Vašem razgovoru da se ne miješaju teme. Trebali biste [[:meta:Steward_requests/Permissions#Administrator_access|na ovom podnaslovu]] (&quot;Administrator access&quot;) skroz na dno postaviti sljedeće (možete ovaj tekst kopirati i tamo zalijepiti, ispunio sam ono što Vam treba):&lt;pre&gt;
==== Keresturec@rsk.wikipedia====
{{sr-request
 |status    = &lt;!-- Don't change this line --&gt;
 |domain    = rsk.wikipedia
 |user name = Keresturec
 |discussion= [[:rsk:Википедия:Портал_заєднїци#Обнова_правох_администратора]]
}}
(your remarks) ~~~~
&lt;/pre&gt;
Umjesto ovog &quot;(your remarks)&quot; možete napisati neke dodatne stvari koje možda želite istaknuti kako biste olakšali posao stjuardima, primjerice da ste već prethodno dobili administraturu te da se prijavljujete ponovno, ali tek nakon isteka statusa iz XYZ razloga (koliko shvaćam, niste se snašli s procesom prijave). Pripazite samo da na kraju te poruke &lt;u&gt;ostanu&lt;/u&gt; znakovi &lt;code&gt;&lt;nowiki&gt;~~~~&lt;/nowiki&gt;&lt;/code&gt;, kako bi se spremio Vaš potpis. Ako se slučajno ne snalazite najbolje s engleskim (nisam siguran hoće li se stjuardi snaći s našim jezicima), mogu prevesti što god Vam treba. — [[Хаснователь:Hijerovit|Hijerovit]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Hijerovit|розгварка]]) 14:27, 19. май 2025. (CEST)

==Pannonian Rusyn translation==
Hello Mr Keresturec,

What is the Pannonian Rusyn translation for this text?:

:&quot;Јер, Бог је толико волео свет да је дао свога јединорођеног Сина да ко год у њега верује не пропадне, него да има вечни живот.&quot;

--[[Хаснователь:DaveZ123|DaveZ123]] ([[Розгварка зоз хасновательом:DaveZ123|розгварка]]) 15:55, 23. май 2025. (CEST)

Бо, Бог нательо любел швет же дал свойого єдинородзеного Сина же би хто лєм до ньго вери нє препаднул,  алє же би мал вични живот.

--[[Хаснователь:Keresturec|Keresturec]] 24. май 2025.

:Thank you very much Keresturec for your help! I have now added it to [https://transliterationtools.blogspot.com/p/john-316-in-multiple-languages-of-globe.html this page]. --[[Хаснователь:DaveZ123|DaveZ123]] ([[Розгварка зоз хасновательом:DaveZ123|розгварка]]) 20:03, 24. май 2025. (CEST)

== Страница са прекинутим везама  к фајловима ==

Имам једну чудну појаву.  На неким текстовима  су, ничим изазване,  нестале фотографије, и портрети и еветнуалне фотографије у тексту.  Интересанто је да су оквири за слику остали али слике у њима нема. 

На свим тим страницама сам уочио доле у категоријама да има једна која гласи

Странице са прекинутим везама к фајловима. 

Због чега одн. шта је узрок да се прекидају везе к  .јпг фајловима?

На Викимедији, у фолдеру где су се дотичне фотографије налазиле, тих фотографија  сада нема (па веза са њима МОРА бити прекинута). Шта то  елиминује сасвим легално и у складу са свим прописима постављене фотографије на Викимедији?
 — [[Хаснователь:Keresturec|Keresturec]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Keresturec|розгварка]]) 02:42, 11. новембер 2025. (CET)

== Dvije kategorije ==

Trebalo bi pobrisati [[:Катеґория:Русини у Словацкей]] i [[:Катеґория:Русини у Мадярскей]]. Sve ostale kategorije počinju s Rusnaci.  [[Хаснователь:Croxyz|Croxyz]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Croxyz|розгварка]]) 15:43, 11. януар 2026. (CET)

== Руски преклад ==

Добри дзень, панє Керестурец! Нєшка креировал перши преклад за главни бок Мета-Вики по руским язнку, понеже я сцец креировац преклад, же витримованє виталносц руского язнка в Интернеце. Ето бок: https://meta.wikimedia.org/wiki/Main_Page/rsk. И я знал тот сей преклад мочи мац дакотри помилїцох, алє то статочни рушиц за Интернету або нє. Нє єдино, я тиж креировал преклад о Фондациї Викимедиї: https://meta.wikimedia.org/wiki/Template:Main_Page/Wikimedia_Foundation/rsk, їх шестринє проєкти: https://meta.wikimedia.org/wiki/Template:Main_Page/Sisterprojects/rsk (в покроку, 63%) и главни бок Викимедиї Инкубатор: https://incubator.wikimedia.org/wiki/Incubator:Main_Page/rsk (в покроку, 8%). Я креировал преклади похасновал словнїку и тастатуру руского язнка. Накельо ти основал помилїц, одвитовац ту в мой бок дискусиї: [[Розгварка зоз хасновательом:Orbitminis]]. То є то. Поздрав,  — [[Хаснователь:Orbitminis|Orbitminis]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Orbitminis|розгварка]]) 15:05, 23. януар 2026. (CET)

== Invitation to try the Starter Kit tool and share your feedback ==

Hello @[[Хаснователь:Keresturec|Keresturec]],

Apologies this message is not in your native language.

As one of the editors who set up the Pannonian Rusyn Wikipedia, the [[mw:Language_Onboarding_and_Development|Language Onboarding and Development]] initiative invites you to use the Starter Kit to configure and customize Pannonian Rusyn Wikipedia homepage.

Main page customization is one of the first features of the starter kit which will help you improve your main page's layout and mobile responsiveness, and structure your content with ease using pre-built templates. It will also help us evaluate how well it can improve the onboarding experience of administrators on your Wikipedia, so we can further use the learnings to improve the experience for new wikis graduating from the incubator. Visit [[mw:Language_Onboarding_and_Development/Starter_kit|this page]] to learn more about the Starter kit.

'''Here's how to get started:'''

* Access the Starter Kit here: https://starterkit.toolforge.org/
* Use the tool as illustrated in the screen record below to customize your main page.

[[Файл:Starter_kit_main_page_customization_feature_demo.webm|713x713п|Starter kit main page customization feature demo]]

* When you are done, share your feedback on [[mw:Talk:Language_Onboarding_and_Development/Starter_kit|this page]] on the following:
** The time it took to configure and customize your Wikipedia initially, and the time it took now with the Kit.
** The things you find most useful while configuring it.
** Tell us anything important to your language Wikipedia or your community's goals that you felt the configured main page templates were able to or unable to capture.
** The step in the configuration process where you felt stuck, confused, or unsure what to do next.

The configurations can be reverted like an edit from the “view history”, so don't be afraid to try it several times.

We would appreciate it if you could submit your feedback by the 11th of May 2026 so we can start adding more features based on it. If you have any questions or need assistance, let me know.

Thank you so much for your contributions to your Wikipedia and for helping us shape this tool for new Wikipedias. We will keep you updated on any additional things added to the starter kit in the future.

Best regards, — [[Хаснователь:UOzurumba (WMF)|UOzurumba (WMF)]] ([[Розгварка зоз хасновательом:UOzurumba (WMF)|розгварка]]) 01:19, 28. април 2026. (CEST)

:Dear @[[User:Keresturec|Keresturec]],

:Thank you so much for taking the time to explore the [https://starterkit.toolforge.org/Starter kit Starter kit] and for sharing your feedback. Your insights are invaluable to us, and we truly appreciate your continued dedication to your Wikipedia community.

:We will be reviewing all the feedback we received and use it to improve the Starter Kit for future wikis graduating from the incubator. Every comment, whether about what worked well or where you felt stuck, helps us shape a better experience for administrators in new wikis.

:The next phase of our work will focus on [[mw:Language Onboarding and Development/Starter kit/Designs#Dashboard Overview|the Dashboard]], which will give administrators a clearer overview of their wiki's activity and health, along with suggestions for essential tasks that can support the growth of their wiki. We plan to involve you in this process, and we'll be reaching out soon with more details on testing the dashboard.

:If you haven't yet had the chance to submit your feedback, you're still welcome to share your thoughts on [[mw:Talk:Language_Onboarding_and_Development/Starter_kit#|feedback page link]]. We'll keep you [[mw:Language_Onboarding_and_Development/Starter_kit/Updates|updated on this page]] as things progress.

:Best regard,

:[[Хаснователь:UOzurumba (WMF)|UOzurumba (WMF)]] ([[Розгварка зоз хасновательом:UOzurumba (WMF)|розгварка]]) 23:24, 14. май 2026. (CEST)
== You may be an eligible candidate for the U4C election ==

&lt;div lang=&quot;en&quot; dir=&quot;ltr&quot; class=&quot;mw-content-ltr&quot;&gt;
Greetings,

The [[m:Special:MyLanguage/Universal_Code_of_Conduct/Coordinating_Committee|Universal Code of Conduct Coordinating Committee (U4C)]] seeks candidates for the 2026 election. The U4C is the global committee responsible for overseeing enforcement of the [[foundation:Special:MyLanguage/Policy:Universal Code of Conduct|Universal Code of Conduct]]. Elections are held annually, if elected a committee member serves for two years.

This year the U4C requires candidates to hold administrator rights on at least one wiki, which is why you are being contacted as you appear to hold this right. There are other requirements, such as candidates must be at least 18 years old and may not be employed by the Wikimedia Foundation or other related chapters and affiliates. You can find more information in the [[m:Special:MyLanguage/Universal_Code_of_Conduct/Coordinating_Committee/Election/2026#Call_for_Candidates|call for candidates on Meta-wiki]]. Additionally, the committee's working language is English; some ability to communicate in English is required.

The election opens on 18 May, if you are eligible and interested you have until 10 May to submit your candidacy. There will be a week in between for candidates to answer questions from the community. Voting takes place privately in [[m:Special:MyLanguage/SecurePoll|SecurePoll]], successful candidates must receive at least 60% support. More information is available on [[m:Special:MyLanguage/Universal_Code_of_Conduct/Coordinating_Committee/Election/2026|the 2026 Elections page]], including timelines and other candidacy information. If you read over the material and consider yourself qualified, please consider submitting your name to run for the committee. If you think someone else in your community might be interested and qualified, please encourage them to run.

In partnership with the U4C -- [[m:User:Keegan (WMF)|Keegan (WMF)]] ([[m:User_talk:Keegan (WMF)|talk]]) 22:11, 28. април 2026. (CEST) &lt;/div&gt;
&lt;!-- Пошиљалац поруке: Корисник:Keegan (WMF)@metawiki; списак прималаца: https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=User:Keegan_(WMF)/test&amp;oldid=30472482 --&gt;

== Invitation to try the Starter Kit Dashboard and share your feedback ==

Hello @[[Хаснователь:Keresturec|Keresturec]]

Apologies this message is not in your native language.

As an admin in the Pannonian Rusyn Wikipedia, you are invited by the [[mw:Language_Onboarding_and_Development|Language Onboarding and Development]] initiative to use the Starter Kit Dashboard. This tool will help you perform essential tasks such as importing infoboxes, tracking your Wikipedia’s activity and growth and connecting with members of the broader Wikimedia community for technical guidance.

Starter Kit Dashboard organizes essential setup tasks, making it easy for you to complete them so contributors can begin editing and learning quickly. As an admin, you can also use the Dashboard to track your Wikipedia’s progress and growth. Using this tool will help us evaluate how it can improve the onboarding experience for administrators, and the insights you provide will be used to enhance the experience for new wikis graduating from the incubator. Visit [[mw:Language_Onboarding_and_Development/Starter_kit|this page]] to learn more about the Starter Kit.

Here's how to get started:

* Access the Starter Kit Dashboard here: [http://starterkit.toolforge.org/ http://starterkit.toolforge.org]
* Login with your wiki credentials, enter the target wiki url (e.g., https://hi.wikipedia.org)
* Follow the steps shown in the video below to use the tool.

[[file:Wikipedia Starter Kit Dashboard MVP Demo Video.webm|758x758px|Wikipedia Starter Kit Dashboard MVP Demo Video]]

* After exploring the Dashboard, please share your feedback on [[mw:Talk:Language_Onboarding_and_Development/Starter_kit|this page,]] focusing on the following questions:
** The parts of the starter kit you expect to use most often, and how you plan to use them.
** The essential tasks you tried, and how easy or difficult they were to complete.
** The wiki tasks you would like the starter kit to guide you through or automate in the future.

Most of the tasks that will result in edits on the wiki can be reverted like an edit from the “view history”, so don't be afraid to try them several times.

We would appreciate it if you could submit your feedback by June 30, 2026, so we can begin analyzing it to identify areas for improvement. If you have any questions or need assistance, please let me know.

Thank you so much for your contributions to your Wikipedia and for helping us shape this tool for new and small Wikipedias. We will keep you updated on any additional things added to the starter kit in the future.

Best regards, — [[Хаснователь:UOzurumba (WMF)|UOzurumba (WMF)]] ([[Розгварка зоз хасновательом:UOzurumba (WMF)|розгварка]]) 22:25, 17. юний 2026. (CEST)

===Appreciating your feedback on the Starter Kit Dashboard ===

Dear [[Хаснователь:Keresturec|Keresturec]],

Thank you for taking the time to explore the [http://starterkit.toolforge.org/ Starter kit dashboard] and for sharing your thoughtful feedback. Your insights are invaluable to us, and we truly appreciate your continued commitment to the Wikipedia community.

We are currently working on the feedback we received. You can view the tasks we are currently working on here: https://phabricator.wikimedia.org/maniphest/?project=PHID-PROJ-jry4odhdvqbzs7ptr3vw&amp;statuses=open()&amp;group=none&amp;order=newest#R

The next phase of our work will be to share the tool broadly with various communities in the movement.

If you haven't yet had the chance to submit your feedback, you're still welcome to share your thoughts on [[mw:Talk:Language Onboarding and Development/Starter kit|the feedback page]]. 

Best regards,
[[Хаснователь:UOzurumba (WMF)|UOzurumba (WMF)]] ([[Розгварка зоз хасновательом:UOzurumba (WMF)|розгварка]]) 13:48, 31. юлий 2026. (CEST)</text>
      <sha1>qj185vgapqysp98fcmirrclw6uxnfkn</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Павле Жилник</title>
    <ns>0</ns>
    <id>1141</id>
    <revision>
      <id>20383</id>
      <parentid>14510</parentid>
      <timestamp>2026-07-30T12:48:09Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>ОленкаБТ</username>
        <id>1579</id>
      </contributor>
      <comment>Викивязи</comment>
      <origin>20383</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="8073" sha1="jazayjldfg5cwxgie83rk3ljiny5juk" xml:space="preserve">{| class=&quot;wikitable&quot; align=right width=300px
|+
! colspan=&quot;2&quot; |&lt;big&gt;Павле Жилник&lt;/big&gt;
|-
| colspan=&quot;2&quot; |(портрет)
|-
|'''Народзени'''
|6. юния 1920.
|-
|'''Умар'''
|2006.
|-
|'''Державянство'''
|югославянске, сербске
|-
|'''Школа'''
|
|-
|'''Универзитет'''
|Архитектура, Беоґрад Архитектонски оддїл Технїчного Универзитету, Будапешт
|-
|'''Период твореня'''
|1946—1991.
|-
|'''Поховани'''
|
|-
|'''Припознаня'''
|Октоберска награда городу Нови Сад за 1966. рок
добитнїк Табаковичовей награди
|-
! colspan=&quot;2&quot; | Уметнїцка робота
|-
| '''Напрям'''
|модернизем, постмодернизем
|-
| '''Найважнєйши дїла'''
|спомнути у тексту
|}

'''Павле Жилник''' (*6. юний 1920—†2006), архитекта, универзитетски [[професор]], перши добитнїк Табаковичовей награди за архитектуру ДaНС

== Биоґрафия ==
Павле Жилник народзени 6. юния 1920. року у Новим Садзе у фамелиї лїкара [[Янко Жилник|Янка Жилника]] и [[Мац|мацери]] Францишки родз. Стоянович. У родзеним варошу Павле достал основне и штреднє образованє. Студиї архитектури Павле Жилник почал у Беоґрадзе, а на початку Другей шветовей войни прешол до Будапешту дзе, после штирох рокох студийох, абсолвовал на Архитектонским одсеку Технїчного Универзитету. Дипломовал 1949. року у Беоґрадзе. 

Павле Жилник бул у малженстве зоз Милицу, родз. Ґаврилович. У малженстве мали дзивку Зорицу.

У своїм фаху Павле Жилник почал робиц ище 1946. року у Оддзелєню за будинки АП [[Войводина]]. Концом 1977. вибрани є за доцента Академиї уметносцох у Новим Садзе дзе робел у свойстве позарядового професора одкадз пошол до пензиї 1991. року. Остатнї 20 роки активней роботи у архитектури Павле Жилник вецей часу пошвецовал педаґоґийней роботи, алє ридши були тоти цо знали же Жилник барз любел и почитовал уметносц, окреме малярство и [[скулпторство]].

У своїм фаху, як архитекта, Павле Жилник проєктовал административни, дїловни, погосцительни и квартельни обєкти:
 
◆ ресторани на Иришким венцу, у Каменїцким парку и новосадским Рибарцу. Тоти обєкти представяли у свой час приклад тедишнього модернизма дзе схопно Жилник комбиновал розлични материяли: древо, [[камень]], скло и цеглу. 

◆ вон препознати и як архитекта котри проєктовал даскельо будинки новинско видавательних хижох формуюци их дискретно алє зоз препознатлївим арихитентонско естетским виразом. Аутор є проєкта ''Студия М'' у Новим Садзе, Новинско видавательней хижи ''Форум'' тиж у Новим Садзе и новосадского ''Дневника'', новинско видавательней хижи ''Нашо слово'' у Зеници, Новинско видатвательней установи ''Руске слово'' у [[Руски Керестур|Руским Керестуре]]. 
[[Файл:Osnovna škola &quot;Bratstvo jedinstvo&quot; u Kucuri.JPG|алт=Основна школа Братство єдинство у Коцуре|мини|344x344п|Основна школа ''Братство єдинство''  у Коцуре]]
◆ задружни доми у [[Вербас|Вербаше]] и Тителу, 

◆ Ґинеколоґийну клинїку у Новим Садзе, 

◆ ентериєр Малей и Велькей сали Скупштини [[Войводина|Войводини]], 

◆ памятнїк НОБ у Сурдуку, 

◆ даскельо квартельни обєкти у Новим Садзе, 

◆ будинки основних школох у Сенти, Томашевцу, Беочину, [[Коцур|Коцуре]]. 

◆ автор є архитектонских ришеньох радио релейох на Червеним и Чарним Чоту, добудови будинку Радио Нового Саду, 

◆ церкви у [[Ґосподїнци|Ґосподїнцох]] и Лишнї

Павле Жилник добитнїк вецей друштвених припознаньох од котрих Октоберска награда городу Нови Сад за 1966. рок. Павле Жилник бул перши добитнїк Табаковичовей награди котру додзелює Дружтво архитектох Нового Саду.

Павле Жилник умар 2006. року.

== Ґалерия ==

== Литература ==

* М. Крстоношич, Врхунска акустика, ''Дневник'' 25. новембер 1965.
* В. Миторвич, Архитекта Павле Жилник, каталоґ вистави, Нови Сад 1995.
* В. Митрович, 10 роки Табаковичовей награди за архитектуру,каталоґ вистави, Нови Сад 2006.

== Вонкашнї вязи ==

* [https://dans.org.rs/1995-pavle-zilnik/ 1995 – Pavle Žilnik], Nagrada arhitekture Đorđe Tabaković
* [https://dans.org.rs/wp-content/uploads/2016/06/1995-PAVLE-ZILNIK.pdf  Pavle Žilnik, Novi Sad 1995], Tabakovićeva nagrada za arhitekturu, DaNS
* [https://www.leksikon.asa.org.rs/22-2015-09-30-20-03-16/196-08-7 Жилник Павле], Лексикон српских архитеката ХIХ до ХХI века
* [http://storage.akademija.uns.ac.rs/storage/50godina/arhiva/monografija30.pdf  Академија уметности у Новом Саду 1974-2004], storage.akademija.uns.ac.rs
* [https://bif.rs/2012/06/novi-zivot-spomenika-revolucije/  Novi život spomenika revolucije: Ogoljena lepota], Biznis&amp;finansije, bif.rs, 19. јун 2012
* [https://www.ruskeslovo.com/%d0%9d%d0%b0%d1%88%d0%bb%d1%97%d0%b4%d1%81%d1%82%d0%b2%d0%be-%d0%bf%d0%be%d0%b7%d0%bd%d0%b0%d1%82%d0%be%d0%b3%d0%be-%d0%b0%d1%80%d1%85%d0%b8%d1%82%d0%b5%d0%ba%d1%82%d0%b8/ Нашлїдство познатого архитекти], Фес, ruskeslovo.com, 26. новембер 2017.
* Павле Жилник, [https://soundcloud.com/user-497638771/01-pavle-zilnik  Доприношенє Руснацох розвою Нового Саду], аудио сериял, Новинарска асоцияция Руснацох, продукция 2016.

{{DEFAULTSORT: Жилник , Павле }}
[[Катеґория:Руснаци у Сербиї]]
[[Катеґория:Новосадянє]]
[[Катеґория:Архитекти]]
[[Катеґория:Професоре]]
[[Катеґория:6. юний]]
[[Катеґория:Народзени 1920]]
[[Катеґория:Умарли 2006]]</text>
      <sha1>jazayjldfg5cwxgie83rk3ljiny5juk</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Ґовлї</title>
    <ns>0</ns>
    <id>3107</id>
    <revision>
      <id>20392</id>
      <parentid>19156</parentid>
      <timestamp>2026-07-31T08:12:17Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Sveletanka</username>
        <id>20</id>
      </contributor>
      <comment>ушорйованє</comment>
      <origin>20392</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="17601" sha1="j1ryw44n3in075cuwjd153ol5nv2j2u" xml:space="preserve">{{Инфорамик
| headerstyle = background: lightgreen
| header1 =&lt;big&gt;Ґовлї&lt;/big&gt;
|  label2 = |  data2 = [[File:Ringed white stork.jpg|
|center|thumb|300px|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt; Била ґовля]]
|  label3 = |  data3 =
| header4 = [[Таксономия (биолоґия)|Наукова класификация]]
| label5 = |  data5 = 
| label6 = |  data6 =

|  label7 = |  data7 =

| header8 =

| label9 = Царство |  data9 = Animalia 

|  label10 = Тип|  data10 = Chordata

|  label11= Класа|  data11 = Aves 

|  label12 = Кладус |  data12 = Aequornithes

|  label13 = Ряд |  data13 = Ciconiiformes, Bonaparte 1854.
&lt;ref&gt;Brands, Sheila (14. 8. 2008). [http://taxonomicon.taxonomy.nl/TaxonTree.aspx?id=80129&amp;tree=0.1 „Systema Naturae 2000 / Classification, Class Aves”.] Project: The Taxonomicon. Приступљено 11. 6. 2012.&lt;/ref&gt;
 |  label14 = Фамилия |  data14 = Ciconiidae
J. E. Gray, 1840 &lt;ref&gt;Brands, Sheila (14. 8. 2008). [http://taxonomicon.taxonomy.nl/TaxonTree.aspx?id=80129&amp;tree=0.1 „Systema Naturae 2000 / Classification, Class Aves”.] Project: The Taxonomicon. Приступљено 11. 6. 2012.&lt;/ref&gt;
| header15 = Роди
|  label16 =  |   data16 = ''Anastomus'' 
|  label17 =  |   data17 = ''Ciconia''
|  label18 =  |   data18 = ''Ephippiorhynchus''
|  label19 =  |   data19 = ''Jabiru''
|  label20 =  |   data20 = ''Leptoptilos''
|  label21 =  |   data21 = ''Mycteria''
}}
'''Ґовлї''' (лат. ''Ciconiidae'') фамилия високих птицох, длугоких ногох и шийох, твардих пискох. ''Ciconiiformes'' скорей уключовали вельочислени други фамилиї, як чаплї и ибиси, алє тоти фамилиї премесцени до других рядох.

Ґовлї пребуваю у велїх реґионох и маю тенденцию жиц у сухших пребивалїщох як чаплї хтори з нїма блїзко повязани, ложкасти чаплї (ложкаста чапля або била ложкаста чапля птица зоз фамилиї ибисох) и ибиси (птици цо подобни ґовльом); хиби мохотка хтору тоти ґрупи хасную за чисценє рибовей млїзґи. Лопотанє зоз писками важни способ комуникациї у гнїздзе. Велї файти миґраторни. Векшина ґовльох є жаби, риби, инсекти, дижджово хлїсти, мали птички и малих цицарох. Єст 19 живи файти ґовльох у шейсцох родох.

Хаснує ше розлични термини за означованє ґрупи ґовльох, два часто хасновани то чупор роду и фаланґа  роду. 

== Випатрунок ==
[[File:Hajstra Ciconia nigra RB1.jpg|right|thumb|300px|Чарна ґовля (Ciconia Nigra)]] Ґовлї найчастейше маю длугоку шию и ноги. Висина варирує од 75 (''Ciconia abdimii'') по 150 центи (африцка шедларка). Хвост им углавним кратки.
Писки (джубок) вше длугоки и моцни, алє розличних фурмох при розличних файтох. Типични ґовлї роду ''Ciconia'' маю прости и ценки писки, док наприклад шедларки и вельки ябиру ґовлї маю писки зогнути на долу, длугоки и по 35 центи.

[[Пирє]] ґовльох у чарнох и билих тонох, у зависносци од файти. Чарне пирє углавним ма метални одблїск, цо важне под час пареня кед и биле пирє випатра швицаце.
[[File:Bristol.zoo.white.stork.head.arp.jpg|right|thumb|300px|Била ґовля (Ciconia Ciconia)]] Ґовлї чежки птици, широкого розпону кридлох. Наприклад, ґовля марабу чежка коло 9 кили и ма розпон кридлох 3,2 [[Метер|метери]], прецо ше ю рахує як єдну з двох птицох, попри андского кондора, хтори маю найширши розпон кридлох од шицких сухожемних птицох. Спомедзи шицких птицох, лєм пеликани и албатроси маю векши розпон кридлох.

== Справованє ==
Ґовлї активни през [[дзень]], зоз винїмком ''Ciconia abdimii'' хтора идзе на лови и  вноци. Барз су чувствительни на нагли климатски пременки. Наприклад, кед пада диждж або барз жимно, ґовлї можу подзвигнуц єдну ногу медзи пирє, же би зменшали [[поверхносц]] цела хтора виложена жими, або дриляю писки до пиря.

Векшина ґовльох нє ма гласово струни, нєми су и у гнїздзе комуникую углавним зоз лопотаньом пискох (у народзе ше гвари же ше ґовлї модля). Даєдни, як наприклад чарна ґовля, можу шпивац.
[[File:Mycteria ibis1.jpg|right|thumb|300px|Ґовлї жовтих пискох]]Ґовлї месоєди и гоч розширене думанє же ше углавним кармя зоз жабами, вони творя лєм єдну часц їх покарми. Ґовлї єдза и инсекти, ящурки и гади, хробаци и хлїсти, мали птички и цицарох як наприклад герчки.            
Ґовлї знєшу три до пейц вайца, ридко єдно до седем. Велькосц вайца варирує од 5,5 центи (''Ciconia abdimii'') по 8,5 центи (марабу), а чежина медзи 58 и 146 ґрами. Обидвойо партнере шедза на вайцох 25 по 38 днї и обезпечую єдзенє за младих. После пейдзешат до сто дньох ґовлячата можу лєциц. 

Ґовлї жию прейґ 20 роки. Били ґовлї жию и вецей як 30 роки. Кед же су заварти, жию и длужей, а найстарши приклад ґовлї хтора жила 48 роки. 

Велї файти ґовльох птици селїдбенїци. Углавним лєца зоз моцнима замахнуцами, отримуюци ше у [[Воздух|воздуху]]. На тот способ шпорую [[Енерґия|енерґию]], алє им за тото потребни цепли воздушни струї. Позната збирка фотоґрафийох ґовльох зоз 1884. року Отомара Аншица инспировала Отоа Лилиентала у 19. вику же би  конструовал експеримантални механїчни плахтарки. 

== Бивалїще ==
Ґовлї углавним жию у подручох дзе суха клима, у тропских и субтропских крайох, за розлику од своїх родзинох ибису, чаплї и ложкастей чаплї. У Европи жию лєм чарни и били ґовлї и барз ридки ґовлї з роду ''Mycteria ibis''  и африцки марабу (''Leptoptilos crumeniferus''). 

Ґовльово гнїзда звичайно вельки и вони их хасную даскельо роки. Даєдни гнїзда маю и два [[Метер|метери]] у пречнїку и три метери су глїбоки. Гоч ше скорей думало же ґовлї маю лєм єдного партнера, нєшка ше зна же ше то случує лєм у єдней сезони. Кед ше одселя, ґовлї знаю пременїц партнера, гоч ше то нє муши случиц, як цо нє меняю часто гнїздо. 

Даєдни файти ґовльох правя гнїзда у населєних местох: на древе, закрицу хижи, коминє або високих слупох. У Греческей у даєдних приморских местох на електричних слупох направени метални округли подлоги же би ґовлї на нїх поставели свойо гнїзда. 

== Розширеносц и бивальнїк ==
Ґовлї маю скоро космополитску розширеносц: нєт их лєм на полох векшей часци Сиверней Америки и вельких часцох Австралиї. Центри розличносци ґовльох ше находза у тропскей Азиї и подсахарскей Африки, зоз осем и шейсц файтами хтори ше там розмножую. У Новим швеце присутни лєм три файти: лєсова ґовля, маґуари ґовля и жабиру, хтора найвисша птица цо лєци у Америки. Два файти, била и чарна ґовля доходза до Европи и заходней умереней Азиї, док  єдна файта ориєнталней ґовлї сцигує до умерених подручох восточней Азиї, а єдна файта, ґовля чарношия, находзи ше Австралиї.&lt;ref&gt;del Hoyo, J. Elliott, A. &amp; Sargatal, J. ''Handbook of the Birds of the World. Volume 1: Ostrich to Ducks. Lynx Edicions''. 1992. ISBN 84-87334-10-5.. . &lt;/ref&gt; 

Ґовлї рижнироднєйши и звичайнєйши у тропских крайох, а файти хтори жию у умереней клими углавним миґрую же би заобишли найгорши жими. Вони досц розлични у вибераню бивалїщох. Даєдни файти, окреме ''Mycteria'', „древени ґовлї“ и ''Anastomus'' ґовлї, у велькей мири завиша од води и водового плєну, док велї други файти вельо менєй завиша од того типу бивальнїка, гоч го часто хасную. Файти попри марабуа и абдимово ґовлї часто ше можу найсц як ше кармя на отворених пажицох савани. Одвитуюци бивалїща облапяю мокри травнїки, шветли лєси, мочари, поля зоз рискашу, влажни пажици, рични рукавки и подобне. Велї виберу плїтки базени, окреме кед рики и озера пресушую, прето же лєгчейше лапя плєн, або кед монсунски дижджи звекшаю глїбину води у векших водових поверносцох.&lt;ref&gt;Sundar, K.S. Gopi (2006). [https://bioone.org/journals/waterbirds/volume-29/issue-3/1524-4695(2006)29%5b365%3aFSDAHS%5d2.0.CO%3b2/Flock-Size-Density-and-Habitat-Selection-of-Four-Large-Waterbirds/10.1675/1524-4695(2006)29%5b365:FSDAHS%5d2.0.CO;2.short . „Flock Size, Density and Habitat Selection of Four Large Waterbirds Species in an Agricultural Landscape in Uttar Pradesh, India: Implications for Management”]. ''Waterbirds''. 29 (3): 365—374. S2CID 198154724. doi:10.1675/1524- &lt;/ref&gt; 

Менєй типични бивальнїки уключую густи лєси хтори хасную европски чарни ґовлї, або бивальнїки дижджових лєсох яке глєда стормова ґовля у юговосточней Азиї. Углавним заобиходза морски бивальнїки, зоз винїмком яванского марабуа, млєчней ґовлї и лєсовей ґовлї, хтори ше кармя у манґровох (тип  веґетациї у тропских крайох), лаґунох и естуарских (залїв, нїзке побережє) блатнявих поверхносцох. Вельочислени файти, як волняношия ґовля, азийски отвореноджубкови и явански марибуи у южней Азиї, прилагодзели ше на високомодификовани чловечи бивальнїки, чи за карменє, чи за розмножованє, або обидва. (5)(6)(7)(8). Пре нєдостаток простору, даскельо файти ше розмножую блїзко при людзох, а файти як марабу, индийски марабу и била ґовля ше кармя на депонийох. &lt;ref&gt;Tortosa, F. S.; Caballero, J. M.; Reyes-López, J. (март 2002). . „Effect of Rubbish Dumps on Breeding Success in the White Stork in Southern Spain”. ''Waterbirds''. '''25''' (1): 39—43. S2CID 85703087. doi:10.1675/1524-4695(2002)025[0039:EORDOB]2.0.CO;2.&lt;/ref&gt;

== Систематика роду ==
Ґовлї ше дзеля на 19 файти у шейсцох родох. 

'''Фосилни форми:''' 

Род ''Mycteria'' 

Род ''Anastomus''   

Род ''Ciconia''     

Род ''Ephippiorhynchus''   

Род ''Jabiru''                                                                                                  

Род ''Leptoptilos'' 
  
Гоч нєшка даєдни ґовлї барз загрожени, нє познате же даєдни файти або подфайти през историю вимарли. Косц ґовлї роду ''Ciconia'', хтора пренайдзена у пещери на острове Реинион (у Индийским океану), вироятно походзи од ґовлї хтору поєдли вчасни приселєнци на острово; анї єден доказ нє шведочи же би ше ґовлї находзели анї на тим, анї на других Маскаренских островох.

Фосилни род ''Ciconiopsis'' (вчасни олиґоцен, Пуерто Десеадо у Патаґониї, Арґентина) ше звичайно придружує ґу тей фамилиї.

== Символи ==
У заходних културох била ґовля символизує родзенє дзецка. Родичом було чежко пояшнїц як дзеци приходза на швет, та одвитовали же „дзеци приноша ґовлї“. Верело ше же ґовлї приноша щесце и розкоши, а понежє ґовлї правели вельки гнїзда на коминох, лєгко було задумац же отамаль „спущую“ мали беби до обисца.

Била ґовля символ Гаґу у Голандиї, дзе ше находзи коло 25% шицких европских ґовльох. Била ґовля тиж преовладуюци символ Алзасу у восточней Французкей.

У Виєтнаме ґовлї символизую витримовносц худобних землєдїлцох и вредноту виєтнамских женох.

== Митолоґия ==
Векшина митох ше одноши на били ґовлї.

Митолоґия повязана з ґовлями зявює ше у старим Єгипту, при Єврейох, у греческей митолоґиї, у християнстве ґовля представялa „биле малженство“, односно чесне малженство, потим у Китаю, у скандинавскей митолоґиї, у болгарских народних приповедкох и так далєй.

Дакеди дзеци шпивали писньочку: 

''„Ґовля лєци, нє ма дзеци, а ми маме, нє предаме, до [[Комора|коморки]] замикаме, през облачок випущаме“.''

== Ґалерия ==
&lt;gallery&gt;
Файл:Asian Openbill Stork (Anastomus oscitans) Kalyan IMG 1978 (5).JPG|Ґовля лєци
Файл:Vola Storks 02.jpg|Ґовльово гнїздо
Файл:Asian Openbill in Baruipur January 2022 by Tisha Mukherjee 01.jpg|Ґовля у лове
Файл:White Stork.jpg|Била ґовля
Файл:Marabou stork (Leptoptilos crumenifer) head.jpg|Марабу ґовля
Файл:Erlau Störche-20200315-RM-103605.jpg|Ґовлї правя гнїзда на рижних местох
Файл:P-Stork-Sandeep.jpg|Файта ґовлї
&lt;/gallery&gt;

== Литература ==
* [https://sr.wikipedia.org/sr-ec/%D0%A0%D0%BE%D0%B4%D0%B5 Роде]

== Референци ==

&lt;references /&gt;
[[Катеґория:Птици]]</text>
      <sha1>j1ryw44n3in075cuwjd153ol5nv2j2u</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Японске яблуко</title>
    <ns>0</ns>
    <id>3240</id>
    <revision>
      <id>20393</id>
      <parentid>19824</parentid>
      <timestamp>2026-07-31T08:17:47Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Sveletanka</username>
        <id>20</id>
      </contributor>
      <comment>ушорйованє</comment>
      <origin>20393</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="5251" sha1="dou8xjizpurvo1puh1p40169g87b8gs" xml:space="preserve">{{Инфорамик

  | headerstyle = background:#90EE90;

 | header1 =&lt;big&gt;Японске яблуко&lt;/big&gt;

|  label2 = |  data2 = [[File:Kaki 20041002.jpg|center|290px]]

| header3 = [[Таксономия (биолоґия)|Наукова класификация]]

 | label4 = Царство |  data4 = Plantae

|  label5 = (нєранґоване)|  data5 = Angiospermae

|  label6 = (нєранґоване)|  data6 = Eudicotidae

|  label7 = (нєранґоване)|  data7 = Asterids

|  label8 = Класа |  data8 =

|  label9 = Ряд |  data9 = Ericales

|  label10 = Фамилия |  data10 = Ebenaceae

|  label11 = Племе |  data11 = 

|  label12 = Род |  data12 = ''Diospyros''

|  label13 = Файта |  data13 = ''D. kaki''

| header14 = [[Биномна номенклатура|Биномне мено]]

|  label15 =  | data15 = ''Diospyros kaki'' L.f.

| header16 = Синоними

| label17 =  | data17 = ''Diospyros chinensis'' Blume (nom. nud.) 

}}

'''Японске яблуко''' (лат. ''Diospyros kaki'') древаста рошлїна з фамилиї ''Ebenaceae'', позната у швеце и под меном каки яблуко або лєм каки. Каки яблуко може роснуц як вецей древа хтори виросли з истого кореня, або лєм як єдно древо и може досцигнуц висину од 7,5 [[Метер|метери]]. Найлєпше рошнє у предїлох хтори маю умерено жимни жими и нє барз цепли лєта.

== Походзенє ==

Японске яблуко походзи з Япону, дзе мож найсц стебла тей рошлїни стари и пейц вики. У Европи ше зявює коло половки 19. вику, а у Южней Америки ше култивує аж од конца 19. вику.

== Плод ==
[[Файл:Diospyros-kaki-20081025.jpg|алт=Древо японских яблукох|мини|409x409п|Древо японских яблукох]]
У каждей рочней часци тото древо родзи, цо завиши од файти, як и плоди, хтори можу буц у форми звичайного яблука, шерца, кляпчистейши або длуговасти. Тиж єст и вельки розлики у велькосци и чежини плоду каки японского яблука - од пар стотки ґрами до скоро єдней кили. [[Фарба]] японского яблука тиж идзе од блядожовто-помаранчецовей по цмопомаранчецово-червену фарбу. Цали плод ше є, окрем погарика квитку и нашеня. Свою подполну форму, арому и фарбу досцигує аж при концу веґетативней сезони рошлїни, коло половки єшенї. Плод ма специфичну чувствительносц на пременки [[Температура|температури]] и маржнє на температурох спод -15 °C. Висока концентрация танину у нєузретих плодох дава горки смак, а у комбинациї з достаточним количеством каротенїду у плоду дїйствує як моцни антиоксиданс. &lt;ref&gt;[http://dijetamesecevemene.com/zdrav-zivot/japanska-jabuka-kaki-kao-lek/ Japanska jabuka kaki kao lek],  dijetamesecevemene.com&lt;/ref&gt;

== Медицински аспект ==
Японске яблуко ма у себе вельо флавоноїди, а окреме кверцетин, прецо є барз хасновите у лїченю кардиоваскуларних хоротох. Восточна традиционална медицина хаснує праве каки яблуко як помоц у лїченю запалєня черевох, гемороидох, хоротох жалудка и печинки. Єдно японске яблуко ма 12.6 mg витамину Ц, цо 21% препорученого дньового уношеня того витамину. У плоду японского яблука тиж єст досц влакана, зоз чим ше знїжує уровень голестеролу у креви и реґулує претровйованє.&lt;ref&gt;[http://mavmrasadnik.com/japanska-jabuka Japanska jabuka],  mavmrasadnik.com&lt;/ref&gt;


== Ґалерия ==
&lt;gallery&gt;
Файл:Kaki crw 8247.jpg|Узрети плоди у овоцнїку
&lt;/gallery&gt;

== Литература ==

* Jan Kišgeci ''„Lekovite i aromatične biljke''” Partenon, Srpska književna zadruga Novi Sad, 2008. godina.

== Вонкашнї вязи ==

* [https://web.archive.org/web/20081211232912/http://www.gospodarski-list.hr/clanak.aspx?cID=323&amp;refID=15012006 Каки-цењено воће], Господарски лист gospodarski-list.hr

== Референци ==

&lt;references /&gt;
[[Катеґория:Древа]]
[[Катеґория:Овоц]]</text>
      <sha1>dou8xjizpurvo1puh1p40169g87b8gs</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Били кревово заренка</title>
    <ns>0</ns>
    <id>3306</id>
    <revision>
      <id>20395</id>
      <parentid>20203</parentid>
      <timestamp>2026-07-31T09:21:37Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Sveletanka</username>
        <id>20</id>
      </contributor>
      <comment>укладанє фотоґрафиї</comment>
      <origin>20395</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="7952" sha1="ba6miw0ia0efrchpbbk0xpxg6x7wht0" xml:space="preserve">[[Файл:Движение_лейкоцитов_в_крови.webm|мини|250x250п|Рушанє леукоцитох у креви]]
[[File:Blausen 0909 WhiteBloodCells.png|thumb|250px|right|Файти леукоцитох]]
'''Били кревово заренка або леукоцити''' то кревово клїтинки. Їх улога у орґанизме имунолоґийна, односно участвую у охрани од хоротох хтори спричинюю бактериї, паразити, вируси и печарочки. У литри креви здравей одроснутей особи єст од 4 до 11 милиярди били кревово заренка. Спрам форми ядра и мембрани, леукоцити ше дзеля на ґранулоцити (цитоплазма виполнєта зоз мехирками, ядро зложене зоз вецей часцох) и аґранулоцити (цитоплазма гомоґена, ядро округле).

Леукоцити наставаю у шпику, алє ше даєдни файти леукоцитох подполно формую у першовим шлїжнїку, лимфних шлїжнїкох, лимфних ґужлїкох, и у шлїжинки.&lt;ref&gt;Bruce Alberts; Alexander Johnson; Julian Lewis; Martin Raff; Keith Roberts; Peter Walter (2002). ''Molecular Biology of the Cell''. New York: Garlard Science. ISBN 0815332181.&lt;/ref&gt; Найзначнєйши першов шлїжнїк (тимус) хтори ше находзи под першову косцу, прето же є важни за розвой єдней подфайти лимфоцитох, а то Т - лимфоцити &lt;ref&gt;Thomas J. Kindt; Richard A. Goldsby; Barbara Anne Osborne; Janis Kuby (2006). [https://www.ncbi.nlm.nih.gov/nlmcatalog/101275636 ''Kuby Immunology''] (6 изд.). New York: W H Freeman and company. ISBN 1429202114.&lt;/ref&gt;. Шицки били кревово заренка наставаю з окремних матичних клїтинкох у шпику хтори ше волаю и хематопоетски матични клїтинки. Зоз тих хематопоетских матичних клїтинкох наставаю и [[Червени кревово заренка|еритроцити]] и [[Кревово плохочки|тромбоцити]].

Леукоцити ше находза у цалим целу, односно и у креви и у лимфней системи. &lt;ref&gt;Maton D, Hopkins J, McLaughlin CW, Johnson S, Warner MQ, LaHart D, Wright JD, Kulkarni DV (1997). [https://archive.org/details/humanbiologyheal00scho ''Human Biology and Health'']. Englewood Cliffs, New Jersey, US: Prentice Hall. ISBN 0-13-981176-1.&lt;/ref&gt;Шицки били кревово заренка маю ядро и по тим ше розликую од еритроцитох и тромбоцитох. 

== Подзелєнє леукоцитох ==

Єст два основни подзелєня леукоцитох:

1.	по структури и випатрунку:

::а) ґранулоцити – леукоцити зоз мехирками у цитоплазми и зложеним ядром (подфайти тих леукоцитох то: неутрофили, еозинофили и базофили);

::б) аґранулоцити - леукоцити зоз гомоґену цитоплазму без мехиркох и єдним цалим ядром (подфайти тих леукоцитох то: лимфоцити, моноцити и микрофаґи хтори задлужени за знїщованє старих клїтинкох и помоц су имуней системи)&lt;ref&gt;Gartner, L. P.; Hiatt, J. L. (2007). [https://archive.org/details/colortextbookofh0000gart_h4f3 ''Color Textbook of Histology''] (5. изд.). Philadelphia, PA: SAUNDERS Elsevier. стр. 225. ISBN 978-1-4160-2945-8.&lt;/ref&gt;;

2.	по системи наставаня и розвиваня заренкох:

: — миєлоїдна лоза або система наставаня (леукоцити наставаю у шпику), а то:

::а) неутрофили, знїщую бактериї и печарочки,

::б) еозинофили, знїщую паразити, зменшую запалєнє,

::в) базофили, участвую у алерґийних реакцийох и у знїщованю паразитох,

::г) моноцити, задлужени за борбу од инфекциї;

: — лимфна лоза або система наставаня (наставаю у шпику, алє ше розвиваю у других орґанох: першовим шлїжнїку, лимфних ґужлїкох и шлїжинки):

::а) Т лимфоцити, задлужени за имунитет,

::б) Б лимфоцити, задлужени за творенє антицелох,

::г) НК клїтинки, задлужени за знїщованє клїтинкох заражених з вирусами  и тумором.

== Наставанє леукоцитох и збудова ==
 
Животни вик леукоцитох розлични, зависно од файти ґу хторей припадаю. Даєдни леукоцити оставаю у шпику док єст потреба за нїма, так же даєдним вик тирваня даскельо годзини, днї або и роки кед су нєактивовани. Велькосц леукоцитох од 7 до 80 μm (микрометери). Тоти заренка маю коло 80% води, вельке количество ґликоґену хтори жридло енерґиї, нуклеопротеїди, хастамин и хепарин. Леукоцити ше рушаю амебоїдно&lt;ref&gt;[https://medicinski.lzmk.hr/clanak/ameboidno-gibanje   Ameboidno gibanje], Medicinski leksikon, ''medicinski.lzmk.hr'' &lt;/ref&gt;, односно меняю свою форму и хасную фалшиви ножки же би сцигли на место инфекциї або калїченя. Фалшиви ножки леукоцит твори так же дриля нукашню чечносц (цитоплазму) на вонка и так наставаю випупченя, односно ножки зоз хторима ше шмикаю.

Ґранулоцити ше творя у печинки плоду, а при дзецох и здравих одроснутих особох у шпику; лимфоцити ше творя у шлїжинки и лимфних ґужлїкох, а моноцити у шпику.

Число леукоцитох при одроснутей особи од 4 000 до 11 000 по мм³ креви. 

== Хороти як пошлїдок нєзвичайного числа леукоцитох у креви то: ==

::1.	Леукоцитоза (звекшане число леукоцитох пре бактерийни и вирусни инфекциї, физични або ментални стрес, акутни або хронїчни запалєня)

::2.	Леукопения (зменшане число леукоцитох пре вируси и инфекциї, реакцию на лїки и хемиотерапию, хороту шпику)

::3.	Леукемия (нєконтролована продукция абнормалних билих кревових заренкох, причина нє утвердзена, але ше предпоставя же хорота пошлїдок мутациї ДНК кревових клїтинкох)

== Референци==
 

[[Катеґория:Хематолоґия]]</text>
      <sha1>ba6miw0ia0efrchpbbk0xpxg6x7wht0</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Кривая (рика)</title>
    <ns>0</ns>
    <id>3331</id>
    <revision>
      <id>20389</id>
      <parentid>20369</parentid>
      <timestamp>2026-07-30T19:26:55Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Halajkovič</username>
        <id>1441</id>
      </contributor>
      <origin>20389</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="14701" sha1="a3tlpdr53l15mtrgdi4uceeo5dl5jlf" xml:space="preserve">{{Инфорамик
  | headerstyle = background: #CEF2EC
 | header1 =&lt;big&gt;Кривая&lt;/big&gt;
|  label2 = |  data2 = [[File:15.06.2010. Bácsfeketehegy-Feketic-Feketitcsh - panoramio (4).jpg|
|thumb| &lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;Кривая, панорма при Фекетичу|300px|center]]
[[File:- УЛОЖИЦ  мапу рики jpg  (maju angl vikiped. и мадярска )|thumb| &lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;Мапа рики кривая|center|300px|center]]
| header3 = Общи информациї
 | label4 = Длужина |  data4 =109 км
|  label5 = Базен |  data5 = 956 км²
|  label6 = Злїв |  data6 = Чарноморски
|  label7 = Плївносц |  data7 = нє плївна рика
| header8 = Водоцек| data8= Суботицка пискара при Старим Жеднику
| label9 = Надморска висина жридла|  data9 = 131 м
|  label10 = Улїв до рики |  data10 = Вельки бачки беґель при Србобрану и Туриї
| header11 = Ґеоґрафски характеристики
|  label12 = Держави|   data12 = [[File:Flag of Serbia.svg|22px|border]] [[Сербия]]
|  label13 = Обласц|   data13 =  Войводина
|  label14 = Населєня|   data14 =  Мала Босна, Стари Жедник, Баймок, Дюрдїн, Мали Беоґрад, [[Зобнатица]], [[Бачка Тополя]], Пачир, Стара Моравица, Кривая, Байша, Горња Роґатица, Панония Бачка Топола, Мали Идьош, Ловченац, Фекетич, Србобран
|  label15 = Координати|   data15 = 45.5451°N 19.8494°E
}}
'''Кривая''' (мад. ''Bács-ér'') то рика у сиверней [[Бачка|Бачки]], у [[Сербия|Сербиї,]] права прицека Велького Бачкого каналу. Кривая длугока 109 км, то найдлугша рика котра у цалосци чече през [[Войводина|Войводину]]. [[Поверхносц]] злїва 956 км и припада Чарноморскому злїву.

== Походзенє назви ==
Рика Кривая достала назву по своїх ричних круцинох, цо окреме характеристичне за найнїзшу часц цека, дзе вона упадлїво круци лїво-право.

== Цек рики ==
Рика Кривая настава зоз вилївованьом и злучованьом даскелїх потокох у обласци [[Суботица|Суботицкей]] писковини на сиверу Бачки, при гранїци зоз Мадярску. Точне место зиходзеня сиверних кракох ше находзи югозаходно од Старого Жедника. Од тих спомнутих потокох найдлугши поток Павловец, котри чече зоз напряму места Дюрдїн, а жридло му при Баймоку. Кривая перше чече зоз напряму сивер-юг, коло валалу Мали Беоґрад и [[Зобнатица|Зобнатици]], туристичного места и места познатей [[Ерґела коньох - Зобнатица|ерґели]], скорей як цо сцигнє по [[Бачка Тополя|Бачку Тополю]]. На тим месце рика преградзена зоз гацу, дзе твори штучне Зобнатицке озеро длугоке 5,5 км, поверхносци 255 км&lt;sup&gt;2&lt;/sup&gt;, котре ше хаснує за наводньованє и туризем.

Побрежє и околїско озера зоз ерґелу на Зобнатици твори основу туристичного потенцияла Бачкей Тополї. Рика чече през Бачку Тополю а у тей часци ознова ше до нєй улїваю даскельо прицеки зоз напряму Горнєй Роґатици (Дубока дол), зоз напряму Бачкого Соколцу (Широка дол), зоз напряму Пачира (Циґланска дол) и зоз напряму Старей Моравици (Велики дол).

После Бачкей Тополї Кривая меня напрям ґу югозаходу, ґу валалу Байша, дзе ознова меня свой цек на юговосток. После валалу рика чече коло ровнїнских предїлох, коло Малого Идьоша, Ловченца и Фекетича. Пред улївом Кривая почина барз круциц на длужини од 33 км (Белянска бара), скорей як ше улєє при месце Туриї до Велького Бачкого каналу, котри часц беґеля Дунай-Тиса-Дунай. Рика ту барз круци, та прето достала назву Кривая (''серб. вираз: вијугава, кривудава река'').

Рика Кривая ше улїва до Велького Бачкого каналу медзи Србобраном и Турию, на надморскей висини од 76 [[Метер|метери]]. Кривая залапює поверхносц 956 км&lt;sup&gt;2&lt;/sup&gt;, припада Чарноморскому злїву и тота рика нє плївна за ладї.

== История ==
У историї Кривая часто описована як барска обласц котра барз богата зоз воду. Наволована є „Глїбока бара”, „Поток бара” и „Кривайски рит” (''мађ. Krivaja rét'') медзи иншим, а на даєдних местох ше нательо розлївала же випатрала як озеро - у литератури постої назва „Округле озеро” (''лат. Bajsa Lacus, мађ. Kerek-tó''), „Криве озеро” (мађ. ''Kanyargós tó'') итд.&lt;ref&gt;''Hovány Lajos'' : Vizeink nyomában: különös tekintettel Északkelet-Bácskára. Grafoprodukt, Szabadka –. 2002. [[:sr:Посебно:Штампани_извори/978-86-83135-10-3|&lt;nowiki&gt;ISBN 978-86-83135-10-3&lt;/nowiki&gt;.]] (језик: мађарски)&lt;/ref&gt;

Можлїве же водоинжинере задумовали и тримали же треба зоз тих озерох наводнявац польопривредни поверхносци. 1980-их рокох видумали систему акумулацийних озерох – при Скендереву, Зобнатици, Криваї и Панониї. На тих местох вибудовани бетонски гаци и вода затримана, же би ше виляла одприлики у истих тих рамикох котри постояли скорей поступного унапрямованя Криваї, значи пред 20. виком.

== Еколоґия и защита ==
Рика Кривая вецей нє випатра як дараз. Окреме у остатнїх деценийох 20. вику Кривая приведзена до катастрофалного стану у каждим поглядзе. Шицки єй цеки и краки унапрямовани  (наполнєти зоз канализацию), и у велькей мири заґацени.&lt;ref&gt;''Нпр.'' Milena B. Dalmacija, Božo D. Dalmacija, Dejan M. Krčmar, Miljana Đ. Prica, Ljiljana M. Rajić, Srđan D. Rončević, Olivera Gavrilović (2012): ''Solidifikacija/stabilizacija sedimenta vodotoka Krivaja zagađenog metalima''; Hem. ind. 66 (4) 469–478&lt;/ref&gt;

[[File:KrivajaP.jpg|right|thumb|300px|Рика Кривая при Пачиру]]Кривая окреме заґадзена у долнєй часци цека, долуводно од Бачкей Тополї, и роками то „еколоґийна чарна точка“. Вода ше хаснує за городску индустрию. Попри того, гац влєце затримує вецей води за наводньованє польопривреди як би требало, та ше рика претваря до отвореного беґелю. Даєдни населєня коло хторих рика чече нє маю розробену канализацийну мрежу (нє постоя або ше нє запровадзую урбанистични плани) та гражданє єдноставно випущую канализацию до (долїни) рики Криваї. Индустрия Бачкей Тополї, як найвекши заґадзовач, пре длугорочни проблеми и протести гражданох (на смрод) часточно лаґерує одпадну воду хтору випущує, алє и попри того рика такп. беживотна. 

Нєшка у рики риби скоро анї нєт. Напр. дакеди найчастейши барски карас, нєшка строго защицена файта, цалком нєстал, док популация лєняка дочасово прежила у Зобнатицкей акумулациї. За исте озеро, котре зоз сиверу релативно чисте, карас ше вецей анї нє спомина, &lt;ref&gt;[https://zobnatica.rs/zobnaticko-jezero/ Зобнатичко језеро] [https://web.archive.org/web/20161221122849/http://zobnatica.rs/zobnaticko-jezero/ Архивирано] на веб-сајту [[:sr:Wayback_Machine|Wayback Machine]] (21. децембар 2016) са званичне странице ергеле Зобнатица&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;Branko Miljanović, Ivana Mijić, Nemanja Pankov, Šandor Šipoš, Nenad Kiselički (2008): ''Antropogeni uticaj na sastav ihtiofaune u hidroakumulaciji “Moravica”''; IV Međunarodna konferencija ”Ribarstvo” - zbornik predavanja&lt;/ref&gt; а ище єст менєй документациї (напр. фотоґрафиї) о успихох риболову.

Гоч постоя плани же би ше цек Криваї - на подручю Войводини, (дзе єст барз мало природни водоцеки),  як резерват залком защици (5), пре деструктивне отримованє, рика нєшка вецей нєма природни стан, и вєдно зоз побрежйом випатра як штучни беґель.

Медзитим, предклада ше защита висших часцох побрежя, дзе потераз було менєй людски интервенциї.&lt;ref&gt;Види ''Парк Природе »Бачкотополске долине«'' – студија заштите, Покрајински Завод за заштиту природе Нови Сад, 2015&lt;/ref&gt;

Випатрунок рики ше знїщує. Побрежє нє ма заштицену зону. Понеже ше пре заґадзованє процес еутрофизациї у нєшкайшим чаше барз пошвидшує, поток ше полнї зоз мульом, котри ше звекшує и онєможлївює одцек його води. Же би ше то виправело, водопривредни орґанизациї задлужени за отримованє (дакеди фирма ,,ДТД Сиверна Бачка`` а нєшка ,, ЯКП Води Войводини``) и же би зоз баґерами системски кажди два або три роки виберали муль и вицаговали го на побрежє.

Медзитим, таки поступок лєм секундарне ришенє. На таки способ ше директно знїщує єй живи швет, бо ше на побрежє вєдно зоз тим мульом вицагую и защицени файти рибох (котрих у Криваї уж скоро анї нєт, а тиж так ридки и чувствительни водово рошлїни итд.).
[[File:Bajmok, Dolac.jpg|center|thumb|987x987px|Жридло и найдлугши поток Криваї, долїна брега Павловац  северовосточно од Баймока.]]

== Ґалерия ==
&lt;gallery&gt;
Файл:KrivajaP.jpg|Кривая при Пачиру
Файл:KrivajaK.jpg|Рика Кривая при Малим Идьошу
Файл:2008.06.18. Bácsfeketehegy Feketić Feketitsch - panoramio - Sandor Bordas (23).jpg|Рика Кривая 
Файл:2008.06.18. Bácsfeketehegy Feketić Feketitsch - panoramio - Sandor Bordas (14).jpg|Запущеносц и заґадзеноц рики Криваї на єдней часци при Фекетичу
Файл:15.06.2010. Bácsfeketehegy-Feketic-Feketitcsh - panoramio (2).jpg|Кривая, нєдалєко од Фекетичу
&lt;/gallery&gt;

== Литература ==
* ''Мала енциклопедија Просвета (3 изд.). Београд: Просвета. 1985.'' [https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D1%81%D0%B5%D0%B1%D0%BD%D0%BE:%D0%A8%D1%82%D0%B0%D0%BC%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D0%B8_%D0%B8%D0%B7%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B8/978-86-07-00001-2'']ISBN 978-86-07-00001-2.
*[https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%88%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD_%D0%82._%D0%9C%D0%B0%D1%80%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%9B Марковић, Јован Ђ.] (1990). Енциклопедијски географски лексикон Југославије. Сарајево: Свјетлост.'' [https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D1%81%D0%B5%D0%B1%D0%BD%D0%BE:%D0%A8%D1%82%D0%B0%D0%BC%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D0%B8_%D0%B8%D0%B7%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B8/978-86-01-02651-3'']ISBN 978-86-01-02651-3.''

== Вонкашнї вязи ==
* [https://www.politika.rs/scc/clanak/405183/U-Krivaji-vise-nema-zivog-sveta&lt;nowiki/&gt;У Криваји више нема живог света] („Политика”, 8. јун 2018)
{{Commonscat}}

== Референци ==
&lt;references /&gt;
[[Катеґория:Рики]]
[[Катеґория:Рики у Войводини]]
[[Катеґория:Рики у Сербиї]]</text>
      <sha1>a3tlpdr53l15mtrgdi4uceeo5dl5jlf</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Девоячки бунар</title>
    <ns>0</ns>
    <id>3332</id>
    <revision>
      <id>20384</id>
      <parentid>20380</parentid>
      <timestamp>2026-07-30T13:32:42Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>ОленкаБТ</username>
        <id>1579</id>
      </contributor>
      <comment>Референци</comment>
      <origin>20384</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="6643" sha1="0mzkzs1vq9pnl2ijulwu55j19wjpgfw" xml:space="preserve">[[File:Devojački Bunar.jpg|right|thumb|300px|Девоячки бунар]]'''Девоячки бунар''' то место за вилєти/вилєшиско и викенд населєнє у Делиблатскей пискари, општини Алибунар у [[Войводина|Войводини]], [[Сербия]]. Находзи ше у хотаре населєня Банатски Карловец (оддалєни 7 км), а представя вельке викендшске населєнє у хторим жию коло 50 стаємно населєни ґаздовства и ище прейґ 1.000 збудовани квартельни обєкти за биванє &lt;ref&gt;[https://www.booking.com/hotel/rs/brvnara-oaza-mira.sr.html?chal_t=1785358550497&amp;force_referer=https%3A%2F%2Fwww.google.com%2F Brvnara oaza mira -] Devojacki bunar.&lt;/ref&gt; викендшского типа. У составе Делиблатскей пискари тот специфични локалитет коло Девояцкого бунара залапює подручє коло 180-200 гектари квалитетних лєсох и представя базне место за вилєти а вироятнє є и доминантни центер Пискари у цалосци. 

Поштово число Девиячкого бунара 26316.

Попри вецей туристичних обєктох, пансионох и ресторанох, постоя и два отворени базени зоз термалну воду. Постоя значни потенцияли за туризем, алє ище вше без одвитуюцих вибудованих капацитетох. Тото подручє познате по зачуваней природи, соснових лєсох, специфичней „ружи” витрох. [1, 2, 3, 4] 

[[File:Deliblatska peščara2020-3.jpg|right|thumb|300px|[[Драга]] през Делиблатску пискару]] 

Вилєшиско (мето за вилєти) Дзивоцка студня основана 1895. року зоз меном ''Векерлова колония'' на просторе хтори дакеди заберали хижи винїцарох.&lt;ref&gt;[https://web.archive.org/web/20200926075242/https://turistickaalibunar.rs/kratak-istorijat/ „Кратак историјат Делиблатске пешчаре и окружења Општине Алибунар”.] turistickaalibunar.rs. Архивирано из [https://turistickaalibunar.rs/kratak-istorijat/&lt;nowiki&gt; оригинала] 26. 09. 2020. г. Приступљено 21. 09. 2020.&lt;/nowiki&gt;&lt;/ref&gt;

== Леґенда о мену Девоячки бунар ==
Постоя вецей леґенди хтори ше вяжу за мено того места за вилєти /вилєчишко. Спрам єдней з приповедкох, у околїску тей студнї бивали Серби и Румунє. Жили у жемунїцох хтори були єден вид охрани од частих нападох турских хордох. Єдного вечара красна сербкиня Достана упознала младого Турка до хторого ше залюбела и сцекла зоз нїм. Жителє ше процивели єй поступком, дочелкали ю при студнї, каменовали и забили. Як леґенда гвари, од теди тота студня ноши мено Девоячки бунар. 

To приповедка хтору ма лєм єдна зоз седем студньох Делиблатскей пискари, а подобни причти/приповедки постоя и о других локацийох того националного парку. Вшелїяк кажде место ма свою приповедку хтору ше приповеда през велї роки.

Єдинствена церква „древена хижа” у Банату находзи ше на самим месце за вилєти при Девоячким бунаре, пошвецена Огньовей Мариї, християнскей святительки, хтору [[православна церква]] слави 30 юлия по григориянским, односно 17 юлия по юлиянским календаре. &lt;ref&gt;[https://vojvodina.travel/cp/%D0%B0%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%86%D0%B8%D1%98%D0%B5/%D1%86%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0-%D0%B1%D1%80%D0%B2%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%B0-%D1%81%D0%B2%D0%B5%D1%82%D0%B5-%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D1%83%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%86%D0%B5-%D0%BC/ ЦРКВА БРВНАРА СВЕТЕ ВЕЛИКОМУЧЕНИЦЕ МАРИНЕ – ОГЊЕНЕ МАРИЈЕ –] Девојачки Бунар&lt;/ref&gt;
[[File:Izletište Devojački Bunar.jpg|center|thumb|976x976px|Девоячки бунар, место за вилєти]]

== Референци ==
1. [https://www.booking.com/hotel/rs/brvnara-oaza-mira.sr.html?chal_t=1785358550497&amp;force_referer=https%3A%2F%2Fwww.google.com%2F] Brvnara oaza mira - Devojacki bunar.

2. [https://web.archive.org/web/20200926075242/https://turistickaalibunar.rs/kratak-istorijat/ „Кратак историјат Делиблатске пешчаре и окружења Општине Алибунар”.] turistickaalibunar.rs. Архивирано из [https://turistickaalibunar.rs/kratak-istorijat/ оригинала] 26. 09. 2020. г. Приступљено 21. 09. 2020.&lt;/nowiki&gt;

3. [https://vojvodina.travel/cp/%D0%B0%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%86%D0%B8%D1%98%D0%B5/%D1%86%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0-%D0%B1%D1%80%D0%B2%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%B0-%D1%81%D0%B2%D0%B5%D1%82%D0%B5-%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D1%83%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%86%D0%B5-%D0%BC/ ЦРКВА БРВНАРА СВЕТЕ ВЕЛИКОМУЧЕНИЦЕ МАРИНЕ – ОГЊЕНЕ МАРИЈЕ –] Девојачки Бунар

== Вонкашнї вези ==
* [https://www.volimsrbiju.com/2019/08/20/istorijski-biser-opstine-alibunar-devojacki-bunar-je-mesto-na-kojem-se-prepricu-legende-i-istorija/ Историјски бисер општине Алибунар:] Девојачки бунар је место на којем се преплићу легенде и историја
*[https://sl.wikipedia.org/wiki/Seznam_naselij_v_Srbiji Spisak naselja u Srbiji]
[[Катеґория:Туризем]]
[[Катеґория:Места у Войводини]]</text>
      <sha1>0mzkzs1vq9pnl2ijulwu55j19wjpgfw</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>20385</id>
      <parentid>20384</parentid>
      <timestamp>2026-07-30T13:42:56Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>ОленкаБТ</username>
        <id>1579</id>
      </contributor>
      <minor />
      <origin>20385</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="6634" sha1="kutvdrhg5loi1p06ri52hzgoa8wy75n" xml:space="preserve">[[File:Devojački Bunar.jpg|right|thumb|300px|Девоячки бунар]]'''Девоячки бунар''' то место за вилєти/вилєшиско и викенд населєнє у Делиблатскей пискари, општини Алибунар у [[Войводина|Войводини]], [[Сербия]]. Находзи ше у хотаре населєня Банатски Карловец (оддалєни 7 км), а представя вельке викендшске населєнє у хторим жию коло 50 стаємно населєни ґаздовства и ище прейґ 1.000 збудовани квартельни обєкти за биванє &lt;ref&gt;[https://www.booking.com/hotel/rs/brvnara-oaza-mira.sr.html?chal_t=1785358550497&amp;force_referer=https%3A%2F%2Fwww.google.com%2F Brvnara oaza mira -] Devojacki bunar.&lt;/ref&gt; викендшского типа. У составе Делиблатскей пискари тот специфични локалитет коло Девояцкого бунара залапює подручє коло 180-200 гектари квалитетних лєсох и представя базне место за вилєти а вироятнє є и доминантни центер Пискари у цалосци. 

Поштово число Девиячкого бунара 26316.

Попри вецей туристичних обєктох, пансионох и ресторанох, постоя и два отворени базени зоз термалну воду. Постоя значни потенцияли за туризем, алє ище вше без одвитуюцих вибудованих капацитетох. Тото подручє познате по зачуваней природи, соснових лєсох, специфичней „ружи” витрох. [1, 2, 3, 4] 

[[File:Deliblatska peščara2020-3.jpg|right|thumb|300px|[[Драга]] през Делиблатску пискару]] 

Вилєшиско (мето за вилєти) Дзивоцка студня основана 1895. року зоз меном ''Векерлова колония'' на просторе хтори дакеди заберали хижи винїцарох.&lt;ref&gt;[https://web.archive.org/web/20200926075242/https://turistickaalibunar.rs/kratak-istorijat/ „Кратак историјат Делиблатске пешчаре и окружења Општине Алибунар”.] turistickaalibunar.rs. Архивирано из [https://turistickaalibunar.rs/kratak-istorijat/&lt;nowiki&gt; оригинала] 26. 09. 2020. г. Приступљено 21. 09. 2020.&lt;/nowiki&gt;&lt;/ref&gt;

== Леґенда о мену Девоячки бунар ==
Постоя вецей леґенди хтори ше вяжу за мено того места за вилєти /вилєчишко. Спрам єдней з приповедкох, у околїску тей студнї бивали Серби и Румунє. Жили у жемунїцох хтори були єден вид охрани од частих нападох турских хордох. Єдного вечара красна сербкиня Достана упознала младого Турка до хторого ше залюбела и сцекла зоз нїм. Жителє ше процивели єй поступком, дочелкали ю при студнї, каменовали и забили. Як леґенда гвари, од теди тота студня ноши мено Девоячки бунар. 

To приповедка хтору ма лєм єдна зоз седем студньох Делиблатскей пискари, а подобни причти/приповедки постоя и о других локацийох того националного парку. Вшелїяк кажде место ма свою приповедку хтору ше приповеда през велї роки.

Єдинствена церква „древена хижа” у Банату находзи ше на самим месце за вилєти при Девоячким бунаре, пошвецена Огньовей Мариї, християнскей святительки, хтору [[православна церква]] слави 30 юлия по григориянским, односно 17 юлия по юлиянским календаре. &lt;ref&gt;[https://vojvodina.travel/cp/%D0%B0%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%86%D0%B8%D1%98%D0%B5/%D1%86%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0-%D0%B1%D1%80%D0%B2%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%B0-%D1%81%D0%B2%D0%B5%D1%82%D0%B5-%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D1%83%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%86%D0%B5-%D0%BC/ ЦРКВА БРВНАРА СВЕТЕ ВЕЛИКОМУЧЕНИЦЕ МАРИНЕ – ОГЊЕНЕ МАРИЈЕ –] Девојачки Бунар&lt;/ref&gt;
[[File:Izletište Devojački Bunar.jpg|center|thumb|976x976px|Девоячки бунар, место за вилєти]]

== Референци ==
1. [https://www.booking.com/hotel/rs/brvnara-oaza-mira.sr.html?chal_t=1785358550497&amp;force_referer=https%3A%2F%2Fwww.google.com%2F] Brvnara oaza mira - Devojacki bunar.

2. [https://web.archive.org/web/20200926075242/https://turistickaalibunar.rs/kratak-istorijat/ „Кратак историјат Делиблатске пешчаре и окружења Општине Алибунар”.] turistickaalibunar.rs. Архивирано из [https://turistickaalibunar.rs/kratak-istorijat/ оригинала] 26. 09. 2020. г. Приступљено 21. 09. 2020.

3. [https://vojvodina.travel/cp/%D0%B0%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%86%D0%B8%D1%98%D0%B5/%D1%86%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0-%D0%B1%D1%80%D0%B2%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%B0-%D1%81%D0%B2%D0%B5%D1%82%D0%B5-%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D1%83%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%86%D0%B5-%D0%BC/ ЦРКВА БРВНАРА СВЕТЕ ВЕЛИКОМУЧЕНИЦЕ МАРИНЕ – ОГЊЕНЕ МАРИЈЕ –] Девојачки Бунар

== Вонкашнї вези ==
* [https://www.volimsrbiju.com/2019/08/20/istorijski-biser-opstine-alibunar-devojacki-bunar-je-mesto-na-kojem-se-prepricu-legende-i-istorija/ Историјски бисер општине Алибунар:] Девојачки бунар је место на којем се преплићу легенде и историја
*[https://sl.wikipedia.org/wiki/Seznam_naselij_v_Srbiji Spisak naselja u Srbiji]
[[Катеґория:Туризем]]
[[Катеґория:Места у Войводини]]</text>
      <sha1>kutvdrhg5loi1p06ri52hzgoa8wy75n</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>20386</id>
      <parentid>20385</parentid>
      <timestamp>2026-07-30T14:11:10Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Olirk55</username>
        <id>19</id>
      </contributor>
      <comment>Корекция референци</comment>
      <origin>20386</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="5607" sha1="hd022kw5ekmwvf8w7wr07hbk5kvf3up" xml:space="preserve">[[File:Devojački Bunar.jpg|right|thumb|300px|Девоячки бунар]]'''Девоячки бунар''' то место за вилєти/вилєшиско и викенд населєнє у Делиблатскей пискари, општини Алибунар у [[Войводина|Войводини]], [[Сербия]]. Находзи ше у хотаре населєня Банатски Карловец (оддалєни 7 км), а представя вельке викендшске населєнє у хторим жию коло 50 стаємно населєни ґаздовства и ище прейґ 1.000 збудовани квартельни обєкти за биванє &lt;ref&gt;[https://www.booking.com/hotel/rs/brvnara-oaza-mira.sr.html?chal_t=1785358550497&amp;force_referer=https%3A%2F%2Fwww.google.com%2F Brvnara oaza mira - Devojacki bunar.]&lt;/ref&gt; викендшского типа. У составе Делиблатскей пискари тот специфични локалитет коло Девояцкого бунара залапює подручє коло 180-200 гектари квалитетних лєсох и представя базне место за вилєти а вироятнє є и доминантни центер Пискари у цалосци. 

Поштово число Девиячкого бунара 26316.

Попри вецей туристичних обєктох, пансионох и ресторанох, постоя и два отворени базени зоз термалну воду. Постоя значни потенцияли за туризем, алє ище вше без одвитуюцих вибудованих капацитетох. Тото подручє познате по зачуваней природи, соснових лєсох, специфичней „ружи” витрох. 

[[File:Deliblatska peščara2020-3.jpg|right|thumb|300px|[[Драга]] през Делиблатску пискару]] 

Вилєшиско (мето за вилєти) Дзивоцка студня основана 1895. року зоз меном ''Векерлова колония'' на просторе хтори дакеди заберали хижи винїцарох.&lt;ref&gt;[https://web.archive.org/web/20200926075242/https://turistickaalibunar.rs/kratak-istorijat/ „Кратак историјат Делиблатске пешчаре и окружења Општине Алибунар”.] turistickaalibunar.rs. Архивирано из [https://turistickaalibunar.rs/kratak-istorijat/ оригинала] 26. 09. 2020. г. Приступљено 21. 09. 2020.&lt;/ref&gt;

== Леґенда о мену Девоячки бунар ==
Постоя вецей леґенди хтори ше вяжу за мено того места за вилєти /вилєчишко. Спрам єдней з приповедкох, у околїску тей студнї бивали Серби и Румунє. Жили у жемунїцох хтори були єден вид охрани од частих нападох турских хордох. Єдного вечара красна сербкиня Достана упознала младого Турка до хторого ше залюбела и сцекла зоз нїм. Жителє ше процивели єй поступком, дочелкали ю при студнї, каменовали и забили. Як леґенда гвари, од теди тота студня ноши мено Девоячки бунар. 

To приповедка хтору ма лєм єдна зоз седем студньох Делиблатскей пискари, а подобни причти/приповедки постоя и о других локацийох того националного парку. Вшелїяк кажде место ма свою приповедку хтору ше приповеда през велї роки.

Єдинствена церква „древена хижа” у Банату находзи ше на самим месце за вилєти при Девоячким бунаре, пошвецена Огньовей Мариї, християнскей святительки, хтору [[православна церква]] слави 30 юлия по григориянским, односно 17 юлия по юлиянским календаре. &lt;ref&gt;[https://vojvodina.travel/cp/%D0%B0%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%86%D0%B8%D1%98%D0%B5/%D1%86%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0-%D0%B1%D1%80%D0%B2%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%B0-%D1%81%D0%B2%D0%B5%D1%82%D0%B5-%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D1%83%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%86%D0%B5-%D0%BC/ ЦРКВА БРВНАРА СВЕТЕ ВЕЛИКОМУЧЕНИЦЕ МАРИНЕ – ОГЊЕНЕ МАРИЈЕ – Девојачки Бунар]&lt;/ref&gt;
[[File:Izletište Devojački Bunar.jpg|center|thumb|976x976px|Девоячки бунар, место за вилєти]]

== Вонкашнї вязи ==
* [https://www.volimsrbiju.com/2019/08/20/istorijski-biser-opstine-alibunar-devojacki-bunar-je-mesto-na-kojem-se-prepricu-legende-i-istorija/ Историјски бисер општине Алибунар: Девојачки бунар је место на којем се преплићу легенде и историја]
*[https://sl.wikipedia.org/wiki/Seznam_naselij_v_Srbiji Spisak naselja u Srbiji]

== Референци ==
[[Катеґория:Туризем]]
[[Катеґория:Места у Войводини]]</text>
      <sha1>hd022kw5ekmwvf8w7wr07hbk5kvf3up</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>20390</id>
      <parentid>20386</parentid>
      <timestamp>2026-07-30T20:00:36Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Olirk55</username>
        <id>19</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>Уложена таблїчка зоз податками</comment>
      <origin>20390</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="8129" sha1="skjgr42jthwfrcbpg3c7pv4mmye4zoi" xml:space="preserve">{{Инфорамик
| headerstyle = background: lightblue
| header1 = &lt;big&gt; Девоячки бунар&lt;/big&gt;
| label2 = | data2 = [[File:Devojački Bunar.jpg|300px|center|thumb|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;Девоячки бунар, парк природи]]
| header3 = Административни податки
| label4 = Держава | data4 = [[File:Flag of Serbia.svg|40px| Сербия]]
| label5 = Найблїзше место | data5 = Алибунар
| label6 = Автономна покраїна | data6 = Войводина
| label7 = Управни округ | data7 = Южнобанатски
| label8 = Општина | data8 = Алибунар
| label9 = Основани| data9 = 1895. року
| label10 =  |  data10 =
| header11 = 
| label12 = | data12 = 
| label13 = | data13 = 
| header14 = Ґроґрафски характеристики
| label15 = Координати | data15 = 44°59′28.N 20°57′9.E
| label16 = Часова зона | data16 = UTC+1 (CET), лети UTC+2 (CEST)
| label17 = Абс. висина| data17 = 162 m
| label18 = Поверхносц | data18 = 180-200 ha
{{Location map | Serbia
|label = Девоячки бунар
| lat_deg = 44 | lat_min = 59 | lat_sec = 28 | lat_dir = N
| lon_deg = 20 | lon_min = 57 | lon_sec = 09 | lon_dir = E
| position = bottom
| width = 360
| float = center
| caption =
&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;Девоячки бунар на мапи Сербиї
}}
}}

'''Девоячки бунар''' то место за вилєти/вилєшиско и викенд населєнє у Делиблатскей пискари, општини Алибунар у [[Войводина|Войводини]], [[Сербия]]. Находзи ше у хотаре населєня Банатски Карловец (оддалєни 7 км), а представя вельке викендшске населєнє у хторим жию коло 50 стаємно населєни ґаздовства и ище прейґ 1.000 збудовани квартельни обєкти за биванє &lt;ref&gt;[https://www.booking.com/hotel/rs/brvnara-oaza-mira.sr.html?chal_t=1785358550497&amp;force_referer=https%3A%2F%2Fwww.google.com%2F Brvnara oaza mira - Devojacki bunar.]&lt;/ref&gt; викендшского типа. У составе Делиблатскей пискари тот специфични локалитет коло Девояцкого бунара залапює подручє коло 180-200 гектари квалитетних лєсох и представя базне место за вилєти а вироятнє є и доминантни центер Пискари у цалосци. 

Попри вецей туристичних обєктох, пансионох и ресторанох, постоя и два отворени базени зоз термалну воду. Постоя значни потенцияли за туризем, алє ище вше без одвитуюцих вибудованих капацитетох. Тото подручє познате по зачуваней природи, соснових лєсох, и специфичней такв.  „ружи” витрох. 

== История ==
Девоячки бунар попри того же представя туристични потенциял општини Алибунр, видвоює ше и по интересантней историї. 

История того места датує зоз часу периода панованя Мариї Терезиї. Вокраци, праве под час єй управяня, започате полєшованє Делиблатскей пискари. Зоглядом же було потребне садзиц окремни прикладнїки древох и черякох до писковитей подлоги, були окремни ботанїчеаре задлужени за полєшованє пискари и  було плацени з досц пенєжу зоз златнїками. 

Скорей як було полєшованє защитного пасу коло места, у тей обласци викопани осем студнї (серб. бунар). По єдним з нїх мено достало и населє ''Девоячки бунар''.

Вилєшиско (мето за вилєти) Девоячки бунар основане 1895. року зоз меном ''Векерлова колония'' на просторе хтори дакеди заберали хижки за винїцарох.&lt;ref&gt;[https://web.archive.org/web/20200926075242/https://turistickaalibunar.rs/kratak-istorijat/ „Кратак историјат Делиблатске пешчаре и окружења Општине Алибунар”.] turistickaalibunar.rs. Архивирано из [https://turistickaalibunar.rs/kratak-istorijat/ оригинала] 26. 09. 2020. г. Приступљено 21. 09. 2020.&lt;/ref&gt;

== Леґенда о мену Девоячки бунар ==
Постоя вецей леґенди хтори ше вяжу за мено того места за вилєти односно за вилєшиско.  
[[File:Deliblatska peščara2020-3.jpg|right|thumb|337x337px|[[Драга]] през Делиблатску пискару]] 
Спрам єдней з приповедкох, у околїску тей студнї бивали Серби и Румунє. Жили у жемунїцох хтори були єден вид охрани од частих нападох турских хордох. Єдного вечара красна сербкиня Достана упознала младого Турка до хторого ше залюбела и сцекла зоз нїм. Жителє ше процивели єй поступком, дочелкали ю при студнї, каменовали и забили. Як леґенда гвари, од теди тота студня ноши мено Девоячки бунар. 

To приповедка хтору ма лєм єдна зоз седем студньох Делиблатскей пискари, а подобни причти/приповедки постоя и о других локацийох того националного парку. Вшелїяк кажде место ма свою приповедку хтору ше приповеда през велї роки.

Єдинствена церква „древена хижа” у Банату находзи ше на самим месце за вилєти при Девоячким бунаре, пошвецена Огньовей Мариї, християнскей святительки, хтору [[православна церква]] слави 30 юлия по григориянским, односно 17 юлия по юлиянским календаре. &lt;ref&gt;[https://vojvodina.travel/cp/%D0%B0%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%86%D0%B8%D1%98%D0%B5/%D1%86%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0-%D0%B1%D1%80%D0%B2%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%B0-%D1%81%D0%B2%D0%B5%D1%82%D0%B5-%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D1%83%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%86%D0%B5-%D0%BC/ ЦРКВА БРВНАРА СВЕТЕ ВЕЛИКОМУЧЕНИЦЕ МАРИНЕ – ОГЊЕНЕ МАРИЈЕ – Девојачки Бунар]&lt;/ref&gt;
[[File:Izletište Devojački Bunar.jpg|center|thumb|976x976px|Девоячки бунар, место за вилєти]]

== Вонкашнї вязи ==
* [https://www.volimsrbiju.com/2019/08/20/istorijski-biser-opstine-alibunar-devojacki-bunar-je-mesto-na-kojem-se-prepricu-legende-i-istorija/ Историјски бисер општине Алибунар: Девојачки бунар је место на којем се преплићу легенде и историја]
*[https://sl.wikipedia.org/wiki/Seznam_naselij_v_Srbiji Spisak naselja u Srbiji]

== Референци ==
[[Катеґория:Туризем]]
[[Катеґория:Места у Войводини]]</text>
      <sha1>skjgr42jthwfrcbpg3c7pv4mmye4zoi</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>20391</id>
      <parentid>20390</parentid>
      <timestamp>2026-07-30T20:02:11Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Olirk55</username>
        <id>19</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>Корекция застави</comment>
      <origin>20391</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="8130" sha1="021rkxjn4756ehuouh3q0m7ne6fkb6v" xml:space="preserve">{{Инфорамик
| headerstyle = background: lightblue
| header1 = &lt;big&gt; Девоячки бунар&lt;/big&gt;
| label2 = | data2 = [[File:Devojački Bunar.jpg|300px|center|thumb|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;Девоячки бунар, парк природи]]
| header3 = Административни податки
| label4 = Держава | data4 = [[File:Flag of Serbia.svg|45px|]]  Сербия
| label5 = Найблїзше место | data5 = Алибунар
| label6 = Автономна покраїна | data6 = Войводина
| label7 = Управни округ | data7 = Южнобанатски
| label8 = Општина | data8 = Алибунар
| label9 = Основани| data9 = 1895. року
| label10 =  |  data10 =
| header11 = 
| label12 = | data12 = 
| label13 = | data13 = 
| header14 = Ґроґрафски характеристики
| label15 = Координати | data15 = 44°59′28.N 20°57′9.E
| label16 = Часова зона | data16 = UTC+1 (CET), лети UTC+2 (CEST)
| label17 = Абс. висина| data17 = 162 m
| label18 = Поверхносц | data18 = 180-200 ha
{{Location map | Serbia
|label = Девоячки бунар
| lat_deg = 44 | lat_min = 59 | lat_sec = 28 | lat_dir = N
| lon_deg = 20 | lon_min = 57 | lon_sec = 09 | lon_dir = E
| position = bottom
| width = 360
| float = center
| caption =
&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;Девоячки бунар на мапи Сербиї
}}
}}

'''Девоячки бунар''' то место за вилєти/вилєшиско и викенд населєнє у Делиблатскей пискари, општини Алибунар у [[Войводина|Войводини]], [[Сербия]]. Находзи ше у хотаре населєня Банатски Карловец (оддалєни 7 км), а представя вельке викендшске населєнє у хторим жию коло 50 стаємно населєни ґаздовства и ище прейґ 1.000 збудовани квартельни обєкти за биванє &lt;ref&gt;[https://www.booking.com/hotel/rs/brvnara-oaza-mira.sr.html?chal_t=1785358550497&amp;force_referer=https%3A%2F%2Fwww.google.com%2F Brvnara oaza mira - Devojacki bunar.]&lt;/ref&gt; викендшского типа. У составе Делиблатскей пискари тот специфични локалитет коло Девояцкого бунара залапює подручє коло 180-200 гектари квалитетних лєсох и представя базне место за вилєти а вироятнє є и доминантни центер Пискари у цалосци. 

Попри вецей туристичних обєктох, пансионох и ресторанох, постоя и два отворени базени зоз термалну воду. Постоя значни потенцияли за туризем, алє ище вше без одвитуюцих вибудованих капацитетох. Тото подручє познате по зачуваней природи, соснових лєсох, и специфичней такв.  „ружи” витрох. 

== История ==
Девоячки бунар попри того же представя туристични потенциял општини Алибунр, видвоює ше и по интересантней историї. 

История того места датує зоз часу периода панованя Мариї Терезиї. Вокраци, праве под час єй управяня, започате полєшованє Делиблатскей пискари. Зоглядом же було потребне садзиц окремни прикладнїки древох и черякох до писковитей подлоги, були окремни ботанїчеаре задлужени за полєшованє пискари и  було плацени з досц пенєжу зоз златнїками. 

Скорей як було полєшованє защитного пасу коло места, у тей обласци викопани осем студнї (серб. бунар). По єдним з нїх мено достало и населє ''Девоячки бунар''.

Вилєшиско (мето за вилєти) Девоячки бунар основане 1895. року зоз меном ''Векерлова колония'' на просторе хтори дакеди заберали хижки за винїцарох.&lt;ref&gt;[https://web.archive.org/web/20200926075242/https://turistickaalibunar.rs/kratak-istorijat/ „Кратак историјат Делиблатске пешчаре и окружења Општине Алибунар”.] turistickaalibunar.rs. Архивирано из [https://turistickaalibunar.rs/kratak-istorijat/ оригинала] 26. 09. 2020. г. Приступљено 21. 09. 2020.&lt;/ref&gt;

== Леґенда о мену Девоячки бунар ==
Постоя вецей леґенди хтори ше вяжу за мено того места за вилєти односно за вилєшиско.  
[[File:Deliblatska peščara2020-3.jpg|right|thumb|337x337px|[[Драга]] през Делиблатску пискару]] 
Спрам єдней з приповедкох, у околїску тей студнї бивали Серби и Румунє. Жили у жемунїцох хтори були єден вид охрани од частих нападох турских хордох. Єдного вечара красна сербкиня Достана упознала младого Турка до хторого ше залюбела и сцекла зоз нїм. Жителє ше процивели єй поступком, дочелкали ю при студнї, каменовали и забили. Як леґенда гвари, од теди тота студня ноши мено Девоячки бунар. 

To приповедка хтору ма лєм єдна зоз седем студньох Делиблатскей пискари, а подобни причти/приповедки постоя и о других локацийох того националного парку. Вшелїяк кажде место ма свою приповедку хтору ше приповеда през велї роки.

Єдинствена церква „древена хижа” у Банату находзи ше на самим месце за вилєти при Девоячким бунаре, пошвецена Огньовей Мариї, християнскей святительки, хтору [[православна церква]] слави 30 юлия по григориянским, односно 17 юлия по юлиянским календаре. &lt;ref&gt;[https://vojvodina.travel/cp/%D0%B0%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%86%D0%B8%D1%98%D0%B5/%D1%86%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0-%D0%B1%D1%80%D0%B2%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%B0-%D1%81%D0%B2%D0%B5%D1%82%D0%B5-%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D1%83%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%86%D0%B5-%D0%BC/ ЦРКВА БРВНАРА СВЕТЕ ВЕЛИКОМУЧЕНИЦЕ МАРИНЕ – ОГЊЕНЕ МАРИЈЕ – Девојачки Бунар]&lt;/ref&gt;
[[File:Izletište Devojački Bunar.jpg|center|thumb|976x976px|Девоячки бунар, место за вилєти]]

== Вонкашнї вязи ==
* [https://www.volimsrbiju.com/2019/08/20/istorijski-biser-opstine-alibunar-devojacki-bunar-je-mesto-na-kojem-se-prepricu-legende-i-istorija/ Историјски бисер општине Алибунар: Девојачки бунар је место на којем се преплићу легенде и историја]
*[https://sl.wikipedia.org/wiki/Seznam_naselij_v_Srbiji Spisak naselja u Srbiji]

== Референци ==
[[Катеґория:Туризем]]
[[Катеґория:Места у Войводини]]</text>
      <sha1>021rkxjn4756ehuouh3q0m7ne6fkb6v</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Кревово плохочки</title>
    <ns>0</ns>
    <id>3333</id>
    <revision>
      <id>20387</id>
      <timestamp>2026-07-30T15:53:43Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Sveletanka</username>
        <id>20</id>
      </contributor>
      <comment>Нова страница: '''Кревово плохочки або тромбоцити''' то мали кревово клїтинки без ядра, биконкавней форми и пречнїку од 2 до 4 микрометери.  У литри креви єст од 130 до 300x&lt;math&gt; 10^9 &lt;/math&gt; тромбоцити, жию од 8 до 14 днї, а потим их розкладаю макрофаґи у шлїжинки и плюцох.  Наставанє и збу…</comment>
      <origin>20387</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="6765" sha1="dpipzexrrcl6frb6n6019ravi11bdeu" xml:space="preserve">'''Кревово плохочки або тромбоцити''' то мали кревово клїтинки без ядра, биконкавней форми и пречнїку од 2 до 4 микрометери.

У литри креви єст од 130 до 300x&lt;math&gt; 10^9 &lt;/math&gt; тромбоцити, жию од 8 до 14 днї, а потим их розкладаю макрофаґи у шлїжинки и плюцох.

Наставанє и збудова тромбоцитох

Тромбоцити наставаю у шпику у процесу тромбоцитопоези зоз цитоплазми прекурсорских клїтинкох – меґакариоцитох. Заренка збудовани зоз периферней часци (хияломери) и централней часци (ґрануломери).

Хияломера нє ма орґанели, у нєй сконцентровани елементи цитоскелету як цо то мукротубули и протеїни (актин и миозин), односно ценки нїтки хтори служа за пременку форми и рушанє тромбоцитох. У нїх єст коло 87 проценти води, а остаток то орґански и нєорґански материї: бильчки коло 57 проценти, липиди коло 19 проценти, угльово гидрати коло 8 проценти, натрий, калий, калций и маґнезий.

Ґрануломера ма митохондриї (жридло енерґиї), Ґолджийов апарат (елементи хтори подпомагаю стиданє креви) и три файти заренкох: алфа заренка задлужени за коаґулацию, густи заренка задлужени за злїпйованє тромбоцитох и лизозоми задлужени за дезинфекцию очкодованого места.

Физични характеристики тромбоцитох то:

Адгезивносц — способносц лїпеня заренкох на влажну поверхносц,

Аґреґация — способносц громадзеня заренкох и можлївосц дзелєня,

Аґлутинация — способносц тирвацого громадзеня,

Вискозна метаморфозносц — способносц пременки збудови аґлитинованих тромбоцитох кед ше тромбоцити вецей нє можу препознац як поєдинєчни.

Улога тромбоцитох

Тромбоцити маю улогу застановиц кирвавеня кед ше покалїчи кевовова судзина, а то ше случує у трох фазох: зужованє кревовей судзини, наставанє тромбоцитного чопика и коаґулация. Кед придзе до очкодованя кревовей судзини, вона ше такой сцишнє (зужи) же би ше зменшало прецеканє креви, потим тромбоцити меняю форму, лїпя ше за место калїченя и правя чопик зоз помоцу протеїнох. На концу, кед рана векша, тромбоцити помагаю же би ше крев стидла и рана зошицким заварла.

Сущносц коаґулациї креви то претворйованє нєактивного протеїну креви (ротромбину) до активного тромбину. Тромбин активує нєактивни протеїн креви (фибриноґен) до фибрину, а фибрин будує длугоки нїтки (полимери) на хторих [[Червени кревово заренка|еритроцити]] и тромбоцити правя храсту. 

Зявеня характеристични за тромбоцити

Хороти тромбоцитох мож подзелїц на хороти пре зменшане число або фукциї тромбоцитох — тромбоцитопения, и на хороти пре звекшане число тромбоцитох — тромбоцитоза.

Тромбоцитопения може буц:

-	Квантитативна: то поремеценя пре зменшане число тромбоцитох у креви, односно пре зменшану продукцию або пре звекшане траценє истих. Може буц уродзена, здобута при хаснованю даєдних лїкох, спричинєта з алкоголом, и на концу як пошлїдок других хоротох (леукемиї, других файтох туморох),

-	 Квалитативна: то поремеценя фунциї тормбоцитох. Може буц уродзена (ґенетски поремеценя)  и здобута (пошлїдок хороти печинки и покруткох, хаснованя лїкох як цо то аспирин, ибупрофен и др.).

Тромбоцитоза то хорота звекшаного числа тромбоцитох пре хторе звекшани и ризик од наставаня тромбози (спонтане стиданє креви). Есенциялна тромбоцитоза то хорота шпику у хторим тромбоцити наставаю вецей як треба.

Трансфузия тромбоцитох

Тромбоцитни концентрати ше достава зоз сепарацию креви. Кревово плохочки ше чува на температури од 20 до 24 ступнї найдлужей 5 днї пре ризик од бактерийней контаминациї. Тромбоцити хтори ше дава примательови можу буц од єдного, а можу буц и концентрат вецей давательох. Трансфузия може дакеди спричинїц имуну реакцию примателя кед ше у тим процесу знїща кревово плохочки давателя. 

Вонкашнї вязи

https://www.labomedica.net/detaljan-pregled-trombocita-i-povezanih-poremecaja/

https://www.acibadembelmedic.rs/bolesti-od-a-do-s/trombocitopenija
[[Катеґория:Хематолоґия]]</text>
      <sha1>dpipzexrrcl6frb6n6019ravi11bdeu</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>20388</id>
      <parentid>20387</parentid>
      <timestamp>2026-07-30T19:07:02Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>ОленкаБТ</username>
        <id>1579</id>
      </contributor>
      <comment>Медзинаслови, викивязи, подробносци</comment>
      <origin>20388</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="6894" sha1="c2u7oda8k7oj8tknrd2z2wr4nyws6lv" xml:space="preserve">'''Кревово плохочки або тромбоцити''' то мали кревово клїтинки без ядра, биконкавней форми и [[Пречнїк|пречнїку]] од 2 до 4 микрометери.

У литри креви єст од 130 до 300x&lt;math&gt; 10^9 &lt;/math&gt; тромбоцити, жию од 8 до 14 днї, а потим их розкладаю макрофаґи у шлїжинки и плюцох.

== Наставанє и збудова тромбоцитох ==
Тромбоцити наставаю у шпику у процесу тромбоцитопоези зоз цитоплазми прекурсорских клїтинкох – меґакариоцитох. Заренка збудовани зоз периферней часци (хияломери) и централней часци (ґрануломери).

Хияломера нє ма орґанели, у нєй сконцентровани елементи цитоскелету як цо то мукротубули и протеїни (актин и миозин), односно ценки нїтки хтори служа за пременку форми и рушанє тромбоцитох. У нїх єст коло 87 проценти води, а остаток то орґански и нєорґански материї: бильчки коло 57 проценти, липиди коло 19 проценти, угльово гидрати коло 8 проценти, натрий, калий, калций и маґнезий.

Ґрануломера ма митохондриї (жридло енерґиї), Ґолджийов апарат (елементи хтори подпомагаю стиданє креви) и три файти заренкох: алфа заренка задлужени за коаґулацию, густи заренка задлужени за злїпйованє тромбоцитох и лизозоми задлужени за дезинфекцию очкодованого места.

'''Физични характеристики тромбоцитох то:'''

• Адгезивносц — способносц лїпеня заренкох на влажну [[Поверхносц|поверхносц,]]

• Аґреґация — способносц громадзеня заренкох и можлївосц дзелєня,

• Аґлутинация — способносц тирвацого громадзеня,

• Вискозна метаморфозносц — способносц пременки збудови аґлитинованих тромбоцитох кед ше тромбоцити вецей нє можу препознац як поєдинєчни.

== Улога тромбоцитох ==
Тромбоцити маю улогу застановиц кирвавеня кед ше покалїчи кевовова судзина, а то ше случує у трох фазох: зужованє кревовей судзини, наставанє тромбоцитного чопика и коаґулация. Кед придзе до очкодованя кревовей судзини, вона ше такой сцишнє (зужи) же би ше зменшало прецеканє креви, потим тромбоцити меняю форму, лїпя ше за место калїченя и правя чопик зоз помоцу протеїнох. На концу, кед рана векша, тромбоцити помагаю же би ше крев стидла и рана зошицким заварла.

Сущносц коаґулациї креви то претворйованє нєактивного протеїну креви (ротромбину) до активного тромбину. Тромбин активує нєактивни протеїн креви (фибриноґен) до фибрину, а фибрин будує длугоки нїтки (полимери) на хторих [[Червени кревово заренка|еритроцити]] и тромбоцити правя храсту. 

'''Зявеня характеристични за тромбоцити'''

Хороти тромбоцитох мож подзелїц на хороти пре зменшане число або фукциї тромбоцитох — тромбоцитопения, и на хороти пре звекшане число тромбоцитох — тромбоцитоза.

'''Тромбоцитопения може буц:''' 

◆ Квантитативна: то поремеценя пре зменшане число тромбоцитох у креви, односно пре зменшану продукцию або пре звекшане траценє истих. Може буц уродзена, здобута при хаснованю даєдних лїкох, спричинєта з алкоголом, и на концу як пошлїдок других хоротох (леукемиї, других файтох туморох),

◆ Квалитативна: то поремеценя фунциї тормбоцитох. Може буц уродзена (ґенетски поремеценя)  и здобута (пошлїдок хороти печинки и покруткох, хаснованя лїкох як цо то аспирин, ибупрофен и др.).

Тромбоцитоза то хорота звекшаного числа тромбоцитох пре хторе звекшани и ризик од наставаня тромбози (спонтане стиданє креви). Есенциялна тромбоцитоза то хорота шпику у хторим тромбоцити наставаю вецей як треба.

== Трансфузия тромбоцитох ==
Тромбоцитни концентрати ше достава зоз сепарацию креви. Кревово плохочки ше чува на [[Температура|температури]] од 20 до 24 ступнї найдлужей 5 днї пре ризик од бактерийней контаминациї. Тромбоцити хтори ше дава примательови можу буц од єдного, а можу буц и концентрат вецей давательох. Трансфузия може дакеди спричинїц имуну реакцию примателя кед ше у тим процесу знїща кревово плохочки давателя. 

== Вонкашнї вязи ==
https://www.labomedica.net/detaljan-pregled-trombocita-i-povezanih-poremecaja/

https://www.acibadembelmedic.rs/bolesti-od-a-do-s/trombocitopenija
[[Катеґория:Хематолоґия]]</text>
      <sha1>c2u7oda8k7oj8tknrd2z2wr4nyws6lv</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Липар</title>
    <ns>0</ns>
    <id>3334</id>
    <revision>
      <id>20394</id>
      <timestamp>2026-07-31T08:32:35Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Olirk55</username>
        <id>19</id>
      </contributor>
      <comment>Нова страница: Липар Липар то населєнє, у општини Кула, у АП Войводини у Заходнобачким округу. Спрам попису зоз 2022. було 1144 жительох (спрам попису зоз 2002. було 1807 жительох). По 1947. рок валал ше наволовал  Емушич. Населєнє настало на роздраж'ю Кула-Бачка Тополя и Червинка- Мали…</comment>
      <origin>20394</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="5041" sha1="5015vwzpu1fxg6yukku9hbfem1mpxry" xml:space="preserve">Липар
Липар то населєнє, у општини Кула, у АП Войводини у Заходнобачким округу. Спрам попису зоз 2022. було 1144 жительох (спрам попису зоз 2002. було 1807 жительох). По 1947. рок валал ше наволовал  Емушич.
Населєнє настало на роздраж'ю Кула-Бачка Тополя и Червинка- Мали Идьош на реґионалней драги Суботица-Оджак. Населєнє датує од 1921. року, нєпоштредно после законченя Першей шветовей войни, кед сербски солунски вояки, хотри достали жем од тедишнєй кральовскей власци, основали свою добродзечну колонию и дали єй мено ,.Соколац.'' Наслелєнє Соколац ше так наволовало медзи двома шветовима войнами а после законченя Другей шветовей войни валал достал мено ,,Липар'' а так ше и нєшка наовлує.
Ґеоґрафске положенє места одредзує и главне занїманє жительох, а то польопривреда. Так же попри индивидуалних польопривреднїкох у валалє активно исную и полюпривредна задруґа и єдна єдинка-оддзелєнє комбината ,,Дюро Струґар'' зоз Кули.
Липар нєшка
Валал ма свою Месну заєднїцу и други форми орґанизованя и сходох. Липарчанє успишно орґанизую свой дружтвени живот а основни задаток МЗ Липар, же би водзела бриґу о гражданох и їх потребох у каждодньовим живоце цо и видлїве у велїх сеґментох живота у валалє. 
Постої основна школа ,,Никоал Тесла'' хтора адаптована тиж як и дзецинска заградка (овода). Здравствени услуги липарчанє доставаю у амбуланти хтора роби у склопе Дома здравя у Кули. Дом култури место за орґанизованє културних збуваньох; театер амтерох и любительох културних активносцох (фолклорни ґрупи, щридлове шпиванє). Спрам вирского опредзелєня гражданє маю и свою церкву.
Спортски живот орґанизовани у рамикох спортского дружтва у Липару (фодбал, шах, одбойка), так же спортски активносци барз розвити з оглядом на релативне мале число жительох и поготов младежи.
Окрем наведзеного у Липару постої пошта, ветеринарска амбуланта- оддзелєнє ветеринарскей станїци у Кули, хтора орґанизує и водзи бриґу о здравствнеєй защити домашнїх животиньох.

Демоґрафия (1)
У населєню Липар жию 2407 полнолїтни гражданє, а просекова старосц жительства виноши 39,8 роки (37,4 при хлопох и 42,2 при женох). У населєню єст 585 ґаздовства, а просекове число членох по ґаздовству 3,09
У валалє векшина наслєни Серби (спрам попису зоз 2002. року),а   у вельо меншим чишлє жию и чарногорци, мадяре, горвати, українци, руснаци, югославянє и други.
Спрам попису 1991. року у населєню Липар жили 1.456 жительох (2).
Демографија[1]

Година	Становника
1948.
1.696	
1953.
1.565	
1961.
1.890	
1971.
1.609	
1981.
1.506	
1991.
1.456	1.434

2002.
1.807	1.841

2011.
1.482	

Et

Етнички састав према попису из 2002.[2]

		
Срби
  	1.644	90,97%
Мађари
  	45	2,49%
Црногорци
  	28	1,54%
Русини
  	14	0,77%
Хрвати
  	11	0,60%
Украјинци
  	11	0,60%
Југословени
  	7	0,38%
Немци
  	4	0,22%
Руси
  	3	0,16%
Горанци
  	3	0,16%
Словаци
	1	0,05%
Муслимани
	1	0,05%
Бошњаци
	1	0,05%
непознато	  	21	1,16%


Вонкашня вяза
•	[https://kula.rs/naseljena-mesta/lipar/?pismo=lat  Lipar] Kula.rs</text>
      <sha1>5015vwzpu1fxg6yukku9hbfem1mpxry</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>20396</id>
      <parentid>20394</parentid>
      <timestamp>2026-07-31T11:18:11Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Olirk55</username>
        <id>19</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>Ушорйованє бока (часц)</comment>
      <origin>20396</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="10138" sha1="ddpe9i9eot2mjypk5re2apol3tl6g7u" xml:space="preserve">'''Липар''' то населєнє, у општини [[Кула]], у АП Войводини у Заходнобачким округу. Спрам попису зоз 2022. було 1144 жительох (спрам попису зоз 2002. було 1807 жительох). По 1947. рок валал ше наволовал  ''Емушич.''

Населєнє настало на роздраж'ю Кула-[[Бачка Тополя]] и Червинка- Мали Идьош на реґионалней драги [[Суботица]]-Оджак. Населєнє датує од 1921. року, нєпоштредно после законченя Першей шветовей войни, кед сербски солунски вояки (зоз Босни и Лики), хотри достали жем од тедишнєй кральовскей власци, основали свою добродзечну колонию и дали єй мено „Соколац.” Населєнє Соколац ше так наволовало медзи двома шветовима войнами а после законченя Другей шветовей войни валал достал мено'' „'''''Липар'''” а так ше и нєшка наовлує.

Ґеоґрафске положенє места одредзує и главне занїманє жительох, а то польопривреда. Так же попри индивидуалних польопривреднїкох у валалє активно исную и полюпривредна задруґа и єдна єдинка-оддзелєня комбината ''Дюро Струґар'' зоз Кули. Єдна часц гражданох одходзи на роботу до околних местох а найчастейше до Кули, [[Червинка|Червинки]]  або Бачкей Тополї. 

== Плантажи ==
● Од нєдавна на уходзе до Липару засадзена такпв. найвекша плантажа ореха. Плантажа орехох у власнїсцтву польопривредней задруґи ''Соколац.'' Плантажа иснує уж коло 40. роки. Плантажа ше отримує под фахову контролу Польопривредного института зозо Н. Саду.

● Нєдалєко од Липара тиж посотої плантажа грозна. На плантажи ше пестує штири файти квалитетних чокотох лози од хторих еш продукує квалитетне вино. Палнтажа ше находзи у приватним власнїцстве.

== Липар нєшка ==
Валал ма свою Месну заєднїцу и други форми орґанизованя и сходох. Липарчанє успишно орґанизую свой дружтвени живот а основни задаток МЗ Липар, же би водзела бриґу о гражданох и їх потребох у каждодньовим живоце цо и видлїве у велїх сеґментох живота у валалє. 

Иснує основна школа ''Никола Тесла'' основана 1926. року (пейц роки после доселєньовная  солунцох-добровольох) хтора адаптована. Школа ма 8 добудовани нови сучасни учальнї и опремену модерну спортску галу, школски терени за рижни спорти. Тиж постої и дзецинска заградка (овода) хтора адаптована за потреби активносцох по прописох Министарства за образованє и воспитанє. Здравствени услуги липарчаньом оможлївює амбуланта хтора роби у составе Дома здравя у Кули. Дом култури место за орґанизованє културних збуваньох; театер амтерох, литературни вечари и любительох културних активносцох (фолклорни ґрупи, жридлове шпиванє, гранє поготов на [[Ґусли|ґуслох]]). 

Спрам вирского опредзелєня гражданє маю и свою [[Православна церква|православну церкву]]- храм Успениї пресвятей Богородици, до хторей одходза и так можу випочитовац и чувац свою виру. Служба Божа ше отримує раз мешачно. [[Святи храм|Церква]] вибудована 2019. року.  Окрем достатих средствох од Министарствох и [[Општина Кула|Општини Кула]] церква будована и зоз донацийох гражданох. Святи храм ше находзи у центре Липара и прикрашує населєнє. 

Спортски живот орґанизовани у рамикох спортского дружтва-клубу Липар. Тренра ше фодбал, шах, одбойка. Дружтво ма спортски просториї так же спортски активносци барз розвити з оглядом на релативне мале число жительох и поготов младежи.

Окрем наведзеного у Липару иснує пошта, ветеринарска амбуланта-оддзелєнє ветеринарскей станїци у Кули, хтора орґанизує и водзи бриґу о здравствнеєй защити домашнїх животиньох. Длиго роки орґанизоване и иснує ловарске дружтво ''Фазан.''

== Демоґрафия (1) ==
У населєню Липар жию 2407 полнолїтни гражданє, а просекова старосц жительства виноши 39,8 роки (37,4 при хлопох и 42,2 при женох). У населєню єст 585 ґаздовства, а просекове число членох по ґаздовству 3,09. У валалє векшина наслєни Серби (спрам попису зоз 2002. року), а у вельо меншим чишлє жию и чарногорци, мадяре, горвати, українци, руснаци, югославянє и други.

Спрам попису 1991. року у населєню Липар жили 1.456 жительох (2).
{| class=&quot;wikitable&quot;
|+
! colspan=&quot;3&quot; |Демоґрафия (1)
|-
|'''Рок''' 
| colspan=&quot;2&quot; |'''Жительох'''
|-
|1948.
|1.696
|
|-
|1953.
|1.565
|
|-
|1961.
|
|
|-
|1971.
|
|
|-
|1981
|
|
|-
|
|
|
|-
|
|
|
|-
|
|
|
|}


1948.  1.696	

1953.
1.565	

1961.
1.890	

1971.
1.609	

1981.
1.506	

1991.
1.456	1.434

2002.
1.807	1.841

2011.
1.482	

2022 -- 1144 

Етнички састав према попису из 2002.[2]
{| class=&quot;wikitable&quot;
|+
! colspan=&quot;3&quot; |Етнїчни состав спрам попису зоз 2002. року (2)
|-
|Серби
|1.644
|90,97%
|-
|Мадяре
|45
|2,49%
|-
|Чарногорци
|28
|1,54%
|-
|Руснаци
|14
|0,77%
|-
|
|
|
|-
|
|
|
|-
|
|
|
|-
|
|
|
|-
|
|
|
|-
|
|
|
|-
|
|
|
|}
		

Серби        1.644 	90,97%
Мадяре        45 	2,49%

Чарногорци    28 	1,54%

Руснаци         14 	0,77%

Горвати     11 	 0,60%

Українци    11 	 0,60%

Югославянє 7 	 0,38%

Нємци      4 	 0,22%

Руси         3 	 0,16%

Ґоранци    3	 0,16%

Словаци   1	0,05%

Муслимани 1	0,05%

Бошњаци   1	0,05%

непознати   21	1,16%

== Референци ==

# „Књига 9”. [https://pod2.stat.gov.rs/ObjavljenePublikacije/G2002/pdf/G20024009.pdf ''Становништво, упоредни преглед броја становника 1948, 1953, 1961, 1971, 1981, 1991, 2002, подаци по насељима]'' (PDF). ''webrzs.stat.gov.rs''.] Београд: [https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B5%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D1%87%D0%BA%D0%B8_%D0%B7%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%B4_%D0%B7%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BA%D1%83_%D0%A1%D1%80%D0%B1%D0%B8%D1%98%D0%B5  Републички завод за статистику.] мај 2004. &lt;nowiki&gt;ISBN 86-84433-14-9 &lt;/nowiki&gt;.

2. „Књига 1”. ''Становништво, национална или етничка припадност, подаци по насељима''. ''webrzs.stat.gov.rs''. Београд: [https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B5%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D1%87%D0%BA%D0%B8_%D0%B7%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%B4_%D0%B7%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BA%D1%83_%D0%A1%D1%80%D0%B1%D0%B8%D1%98%D0%B5 Републички завод за статистику.] фебруар 2003. &lt;nowiki&gt;ISBN 86-84433-00-9&lt;/nowiki&gt;.

3. Књига 2”. ''Становништво, пол и старост, подаци по насељима''. ''webrzs.stat.gov.rs''. Београд: [https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B5%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D1%87%D0%BA%D0%B8_%D0%B7%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%B4_%D0%B7%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BA%D1%83_%D0%A1%D1%80%D0%B1%D0%B8%D1%98%D0%B5 Републички завод за статистику.] фебруар 2003. &lt;nowiki&gt;ISBN 86-84433-01-7&lt;/nowiki&gt;.

== Вонкашня вяза ==

* [https://kula.rs/naseljena-mesta/lipar/?pismo=lat Opština Kula, Lipar] Kula.rs 
* [https://www.youtube.com/watch?v=7QBzomEai4o Selo Lipar - dokumentarni film] youtube.com
* [https://wikimapia.org/#lang=en&amp;lat=45.705332&amp;lon=19.554428&amp;z=7&amp;m=w Stelitska mapa] (Wikimapia)</text>
      <sha1>ddpe9i9eot2mjypk5re2apol3tl6g7u</sha1>
    </revision>
  </page>
</mediawiki>