Википедия rskwiki https://rsk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8_%D0%B1%D0%BE%D0%BA MediaWiki 1.47.0-wmf.13 first-letter Медий Окреме Розгварка Хаснователь Розгварка зоз хасновательом Википедия Розгварка о Википедиї Файл Розгварка о файлу МедияВики Розгварка о МедияВикию Шаблон Розгварка о шаблону Помоц Розгварка о помоци Катеґория Розгварка о катеґориї TimedText TimedText talk Модул Разговор о модулу Event Event talk 0 251 20454 8688 2026-08-02T09:01:03Z ~2026-41312-61 2365 /* */ 20454 wikitext text/x-wiki {| class="wikitable" align=right width=300px |+ ! colspan="2" |<big>Лєсова писня</big> |- ! colspan="2" |[[Файл:Лісова пісня. Обкладинка видання 1914 р.jpg|thumb|center|Рамики першого окремного виданя, 1914. рок]] |- |'''Автор''' |Леся Українка |- |'''Держава''' | [[Україна]] |- |'''Язик''' |українски |- |'''Жанр''' |драмска сказка |- |'''Обявене''' |1912. рок |} '''Лєсова писня''' (укр. ''Лісова пісня'', ''Lisova pisnya'') то драмска сказка у трох дїйох хтору написала Леся Українка. Драма написана 1911. року у Кутаїсию, а першираз є бавена на сцени 22. новембра 1918. року, у Києвским драмским театру. Тот твор то єден од перших дїлох фантазиї у українскей литератури<ref>https://web.archive.org/web/20170415053345/http://svitfantasy.com.ua/articles/2017/ukrajinske-fentezi-dlya-knyhoturystiv.html</ref>. == История твореня == Скица [[Поета|поетичней]] представи написана влєце 1911. року и Кутаїсию. Конєчна верзия и ушорйованє тирвало по октобер. У писму шестри Олґи, писаним 27. новембра 1911. року, Леся Українка спомина напорну роботу док писала драму Лєсову писню: ::''Нє требало ми вельо часу написац ю, 10 – 12 днї, и нє могла сом престац писац. Чувствовала сом ше нєпобидиво, алє сом после була хора и розчарована... Потим сом ю почала прерабяц, нє знала сом же ми будзе требац вецей часу як цо сом писала, - аж вчера сом закончела тоту допиту роботу и тераз ме шия и плєца боля як кед бим ношела мехи.'' У писму мацери, Леся Українка 2. януара 1912. року спомла цо ю инспировало же би написала дїло: ::''Випатрало ми, же сом ше аж тераз здогадла наших лєсох и зажадала сом ше їх. И вец сом вше мала Мавку на розуме, длуги час, ище од теди кед ши ми гварела цошка о Мавкох у Жаборици кед зме ше шпацирали през лєс зоз малима алє густима древами. Потим у Колодяжну, єдней мешачней ноци, сцекла сом сама до лєста (ти то нє знала) и чекала сом же би ше Мавка зявела. И понад Нєчимним сом ю задумовала, понеже зме там преноцовали – здогадуєш ше – у бачика Лєва Скулинского. Очиглядно сом то раз требала написац, и тераз пре якушик причину пришол тот „прави час” – я особнє нє розумим чом. Фасцинована сом зоз тоту слику занавше.'' :: ::Числени пременки и додатки на дїлу указую Лесйово намаганє. Автоґраф (рукопис) ше состої зоз вецей текстуалних пасмох и приказує розлични фази наставаня – од першобутного по финални. Ориґинални нарис першей дїї найцикавши. Дакеди приказує детальни план у котрим описани дїю каждей индивидуалней сцени и зєдинює поетични текст зоз прозу, демонструюци роботу писательковей мриї. == Заплєт == Драма – фантастична сказка у трох дїйох === Пролоґ === Стари лєс на Волинї, дзиве и мистичне место. Початок яри. Гевтот цо гаци тарга бежи звонка лєса. Бешедує зоз потерчатами и Русалку, котра му бешедує о своєй любови, обвинюю го за зраднїцтво. Воденяк ше вадзи зоз Русалку же є у любовней вязи зоз нєпознатим чловеком. Вон лєм заводзи Русалки. ==== Дїя перша ==== Бачи Лєв и Лукаш будую хижу на истим месце. Лєв стари чловек, добри. Лукаш ище млади леґинь. Стари чловек гутори леґиньови же муши мерковац на тих цо населюю лєс. Лєсовик гутори Русалки же им Лєв нє жада зле. Лукаш прави пищалку зоз [[над]]у, котру чула Мавка, котра бешедовала зоз Лєсовиком. Лєсовик спозорел Мавку же би керовала людзох, бо вони приноша лєм нєщесце. Кед Лукаш рушел розрезац конар зоз [[нож]]ом, Мавка го зопарла и замодлєла най нє повредзи єй шестру. Лукаш ше нєсподзивал же упознал таку нєзвичайно красну младу дзивку у лєше, та ше єй питал хто вона. Єй мено лєсова Мавка. Лукашови ше пачи дзивка пре єй нєзвичайну красоту, милу бешеду, чувствительносцу ґу [[Подзелєнє музики|музики]] и краси. Вон гутори же людзе вєдно кед ше любя. Вон тиж гутори Мавки же вибудую хижу у лєше. Мавка и Лукаш ше залюбели єдно до другого. ==== Дїя друга ==== Позно влєце, хижа уж вибудована на пажици, заградка посадзена. Лукашова мац дудре же вон троши час граюци пищалку. Лярма и на Мавку, гутори же нїч зоз нєй нє будзе. Обвинює ю за єй шмати и посила ю на косидбу. Алє Мавка нє може жац жито, бо єй жито приповеда. Лукаш толкує Мавки же його мац сце нєвесту хтора будзе робиц на полю и дома. Мавка пробує розумиц шицки тоти закони зоз єй милим шерцом, але таки мали бриґи єй нєпознати, вона жиє у швеце красоти. Ґдовица Килина приходзи дo обисца. Бере шерп од Мавки и почина жац. Франтує з Лукашом и враца ше до обисца. Його мац ю дзечно прилапює. Лукаш провадзи Килину до валалу. Мавка смуткує и Русалка ю цеши, алє обраца ю процив любови, хтора може знїщиц шлєбодну душу. Лєсовик тиж спозорює Мавку. Модлї ю най ше здогаднє на шлєбоду, красоту природи, и най ше ошлєбодзи каричкох людскей любови. Мавка знова будзе лєсова принцеза. Облєка ше до лилово-стриберней молги. Спокуснїк ю корунує. Починаю танцовац. Алє приходзи Гевтот цо у стини шедзи, хтори сце вжац Мавку. Вона кричи же є ище жива. Лукаш лярма на Мавку и кричи на мацер и гутори же ше сце оженїц зоз Килину. Мавка сама одходзи ґу Гевтому цо у стини шедзи. ==== Дїя треца ==== Позней молговитей єшеньскей ноци, Мавку видно коло Лукашовей хижи. Лєсовик виходзи зоз лєса. Толкує же розказал же би ше Лукаша претворело до вампира. Алє Мавка ше наздава же го претвори назад до чловека зоз моцу своєй любови. Лукаш ше бої од Мавки, сцека од нєй. Куц гутори же Лукашова фамелия худобна, а швекра и нєвеста ше вадза. Мавка ше претворела до сухей верби, зоз хторей Килинов син направел пищалку. Пищалка ше оздзива зоз Мавковим гласом „Як шумно грає, як глїбоко зарезує, отвера ми перши, бере мойо шерцо…” Килина сце вирубац вербу, алє ю Спокуснїк ратує. Килина замодлєла свойого чловека же би ше врацели до валалу. Приходзи страцена Доля, котра указує на пищалку. Лукаш дал Мавки душу, алє єй загарештовал цело, алє вона нє смуткує за своїм целом, єй любов тераз вична. Кулминация дїї представя остатнї Мавков монолоґ, кед ше оздзива ґу Лукашови. Лукаш почина грац на пищалки. Мавка заблїщала зоз свою красоту, и вон бежи ґу нєй. Алє вона скапала и почина падац [[шнїг]]. Лукаш змарзнул зоз ошмихом на твари. ==== Главни подоби ==== Мавка - русалка; Лукаш - млади, красни, чарнооки, ценки у пасу леґинь. Облєчени до селянских шматох своєй роботи, кошулю ма вишиту, а пас му червени. Ма сламяни калап; ==== Побочни подоби ==== Бачи Лєв Лукашова мац Килина Килиново дзеци Хлапец (Килинов син) ==== Митски подоби ==== Спокуснїк – дух зоз приповедки у форми огняного шарканя, алє ту є дати у форми красного леґиня; Гевтот цо у стини шедзи – дух хтори мучи людзох у снох, представя забуце; Гевтот цо гаци тарга – млади блядовласи, белавооки леґинь, алє нє чловечого походзеня; Воденяк – водови дух. Ту є дати як шиви дїдо з длугокима власами и браду, у шматох мутлянковей фарби, на глави му коруна од кориткох, глас му тупи, алє моцни; [[Русалка]] водова Русалка польова Потерчата (умарти нєкресцени дзеци, нє знам як их ми наволуєме) Куц -зли дух, чорт; Злиднї - зли дух, приноши до обисца нєщесце; Доля Горучка Лєсовик - лєсови дух, мали брадати дїдо живих рухох и озбильней твари, у цмим [[облєчиво|облєчиве]] як скора на древе, у бундатей шапки зоз куни; == Театрални адаптациї == ● ''Мавка'': (нєдокончене) заснована на Лєсовей писнї, Лесї Українки, опера – Стефания Туркевич, датум нєпознати ● ''Лєсова писня'': балет українского композитора – Михаила Скорулского 1936. Першираз на сцени 1946. року у Києву ● ''Лєсова писня'': опера українского композитора – Виталия Кирека (1957) Премиєра у Львове и стидю опери Києвски Конзерваториюм ● ''Лєсова писня'': балет композитора Германа Зуковского (либрето М. Ґабович, режисер О. Тарасов и О. Лапари) у Большой театру СССР – 1961. ● ''Лєсова писня'': опера українского композитора Мирослава Волинского. Премиєра у варошу Камиянетс-Подилски у Опери на Фестивалу Миниятури ● ''Лєсова писня'': драма заснована на прекладу Персиваля Кундїя. Виводзел Театер студентох уписаних на катедру за линґвистику, на Националним универзитету Леся Українка Волин Филмски адаптациї == Филмски адаптациї == {| class="wikitable" |+ !Рок !Наслов !Режисер !Мавка !Лукаш !Филмски студио !Призначки |- |1961. |Лєсова писня |Виктор Ивченко |Раїса Недашкивска |Володимир Сидорчук |О. Довдженко филмски студио | |- |1976. |Лєсова писня |Ала Ґрачова |Ґалина Остапенко |Борис Романов |Києвнаукфилм |Кратки анимирани филм (Українска анимация) |- |1980. |Лєсова писня. Мавка |Юрий Илєнко |Людмила Єфименко |Виктор Кремльов |О. Довженко филмски студио | |- |2023. |Мавка: Лєсова писня |Олександра Рубан, Олеґ Маламуж |Наталия Денисенко |Артем Пивоваров |Анимаґрад |Анимирани филм (Українска анимация) |} == Литература == * Юлиян Тамаш (1999), ''Читанка зоз литературнима поняцами за трецу класу стредньєй школи'', Завод за уџбенике и наставна средства, Беоґрад, бок 76. == Видео бависко == ● Лєсова писня: америцке видео бависко == Референци == <references /> [[Катеґория:Литература]] r8iatjqswmjnz89n6bwkeo9a04c05de 0 336 20467 14549 2026-08-02T10:21:49Z Sveletanka 20 /* Демоґрафия */ вики вяза 20467 wikitext text/x-wiki {| class="wikitable" align=right width=300px ! colspan="2" |<big>Општина Кула</big> |- | colspan="2" |[[Файл:Wiki.Vojvodina_VII_Kula_5599_08.jpg|center|340px]] <div style="text-align: center;">будинок СО Кула |- | colspan="2" |[[Файл:Kula-grb-veliki.png|center|160px]] <div style="text-align: center;">Герб |- ! colspan="2" |Основни податки |- |'''Держава''' |Сербия |- |'''Автономна покраїна''' |Войводина |- |'''Управни округ''' |Заходнобачки |- |'''Шедзиско''' |Кула |- |'''Жительство''' |35.592 (2022) |- ! colspan="2" |Ґеоґрафски характеристики |- |'''Поверхносц''' |481 km² |- | colspan="2" |[[Файл:Serbia_Kula.png|center|280px]] |- ! colspan="2" |Инши податки |- |'''Часова зона''' |UTC+1 (CET), влєце UTC+2 (CEST) |- |'''Вебсайт''' |www.kula.rs |} '''Општина Кула''' то єдна з општинох у Републики Сербиї. Находзи ше у [[Войводина|АП Войводини]] и припада Заходнобачкому округу. Спрам податкох зоз 2004. року општина забера поверхносц од 481 km² (з чого польопривредна поверхносц виноши 45404 ha, а лєси 279 ha). Шедзиско општини то варош Кула. Општина Кула ше состої зоз 7 населєньох. Спрам податкох зоз остатнього попису 2022. року у општини жили 35.592 жителє<ref>[https://popis2022.stat.gov.rs/sr-latn/5-vestisaopstenja/news-events/20230428-konacnirezpopisa/ "Конєчни резултати попису жительства, обисцох и квартельох 2022.] (кнїжка 1, национална припадносц општини и вароши)". ''popis2022.stat.gov.rs.'' </ref> (спрам попису з 2012. року було 43.101 житель)<ref>[http://pod2.stat.gov.rs/ObjavljenePublikacije/Popis2011/Knjiga20.pdf "Компаративни препатрунок числа жительох 1948, 1953, 1961, 1971, 1981, 1991, 2002. и 2011."  ''(PDF).''] Беоґрад: ''Републични завод за статистику,'' 2014.</ref>. У општини єст 8 основни и 4 штреднї школи. ==Ґеоґрафия== Општина Кула ма централне положенє у [[Бачка|Бачкей]]. Медзифункционална вяза и фактор повязованя своєй териториї то варош Кула. И попри того же на своєй териториї ма ексцентричне положенє, по своїх вецейнїстих функцийох Кула ма централну значносц. Так виражени функционални централитет окрем [[Вербас]]а и Зомбора нє ма анї єдно населєнє каналскей зони. Специфичносц транспортно-ґеоґрафского положеня кулскей општини наглашена з моментом транзитней деконцентрациї на ширше подруче Велького канала прецо и Червинка могла превжац часц тей транзитней функциї. У тим смислу Червинка ше явя як секундарна поларизацийна точка хтора спрам себе прицагує часц кулскей териториї и ма одвитуюцу улогу у функционалней реґионализациї. ==Релєф== Релєфна єднообразносц того подруча лєм привидна бо при детальнєйшому розпатраню релєфа приходза до вираженя одредзени контрасти, найвиразнєйши у зявеню и розпрестартосци висшого лесного подруча (лесни плато), хторе у одношеню на нїзшу лесну терасу дава упечаток подзвигнутого на висше и урезаного релєфного блока. И єден и други релєфни елемент маю обрабяцу жем виского бонитету цо ше одражує на аґрарну вредносц тих предїлох. ==Клима== Климатска континенталносц ше виказує зоз неґативнама януарскима и високима юлийскима температурами. За рочни цек температурох характеристичне же ше екстреми нє поклопюю з лєтнїм и жимским солстицийом алє єст винїмки од тей релативней правилносци. ==Населєни места == [[Файл:Kula_mun.png|right|350px]] * [[Кула]] * [[Крущич]] * [[Липар]] * [[Нова Червинка]] * [[Руски Керестур]] * [[Сивец]] * [[Червинка]] ==Демоґрафия== Населєня зоз векшинским сербским жительством Липар, Нова Червинка, Сивец и Червинка. Кула ма релативну сербску векшину, Крущич релативну чарногорску. Руски Керестур ма руску векшину. Демоґрафични рушаня жительства указую позитивни напрями механїчного рушаня числа жительох општини у цалосци. Позитивни рушаня виказую и два водзаци населєня општини - Кула и Червинка. Други населєня виказую осцилаторни тенденциї з неґативнима вредносцами у остатнмї пописним цензусу. Гетероґеносц и вимишаносц значна характеристика националного составу того краю. Найчисленше сербске жительство, а з националносцох найзаступенши Мадяре. Чарногорци найзначнєйша имиґрацийна компонента. Етнїцки спецификум того краю то Руснаци зоз свою интересантним и богатим културним скарбом. {| class="wikitable" |+ ! colspan="3" |Етнїчни состав спрам попису з 2011.<ref>[http://media.popis2011.stat.rs/2012/Nacionalna%20pripadnost-Ethnicity.pdf Етнїчна структура по попису 2011.]</ref> року |- |'''Серби''' |25.237 |58,55% |- |'''[[Руснаци у Сербиї|Руснаци]]''' |4.588 |10,64% |- |'''Чарногорци''' |4.334 |10,07% |- |'''Мадяре''' |3.412 |7,91% |- |'''Українци''' |1.290 |2,99% |- |'''Горвати''' |569 |1,36% |- |'''други''' |1.720 |3,99% |- |'''нєвияшнєти''' |1.951 |4,52% |- !Вкупно: |43.101 |100% |} == Привреда == У [[Привреда|привредних]] функцийох основну значносц маю индустрия и польопривреда. Индустрия зоз своїма капацитетами и з продукцию обачлїво превозиходзи општински рамики. Даєдни индустрийни конари здобаваю по значносци и файти продукциї державни релациї, а даєдни ше зявюю и на иножемних тарґовищох зоз своїма квалитетнима продуктами. Индустрию у цалосци характерує правилни вибор продукцийней ориєнтациї и часточни розвой. У слики аґрарного пейзажу приходзи до вираженя дружтвени маєток. Визуелно є наглашени з вельким престранством и индивидуални парцели з правилну и кратшу та узшу парцелацию. Числову превласц маю пажици, а други катеґориї жеми представяю одраженє еколоґийного штредку релєфних елементох. У попри того же ше водзаце населєнє Кула розпресцера на восточней перифериї општинскей териториї, розпорядок населєньох у цалосци одражує такповесц изотелне розстоянє. На стику двох релєфних елементох пресцераю ше Кула, Червинка и Сивец. Руски Керестур найзначнєйше населєнє лесней тераси на хторей ше находзи и Крущич. На висшей лесней териториї ше находза лєм два населєня, Липар и Нова Червинка. Кула и Червинка як водзаци населєня ураховани до катеґориї варошских населєньох зоз варошскима проспектами и реконструованима централнима часцами. И у других населєньох општини наиходзиме у їх централних часцох на елементи варошскей архитектури. Розпрестартосц и вертикални линиї архитектонских обєктох прпорционални з велькосцу и значносцу населєня. ==Литература== * Кулска комуна, ''Економска политика,'' Београд * Кула ''Дїловни монитор'', май 1994. * Моноґрафия фабрики ''Слобода'', Єж, Беоґрад. 1970. * Каталоґ Кула. 1973. * Войводина - знаменїтосци и красоти, ''Литературни новини,'' Беоґрад 1968. * Франц Бланц - Kula und seine deutschen, ''Волфлґанґ Хен, Штутґарт,'' 1976. * Општина Кула - Ґеоґрафска моноґрафия, Кула - Нови Сад, 1982, Др Йосип Плеша, проф. универзитета ==Вонкашнї вязи== * [http://www.kula.rs Урядови вебсайт] ==Референци== <references /> [[Катеґория:Кула]] [[Катеґория:Општини у Войводини]] lytjsaj4gyqyz3lzli920d4nvcb0fwe 0 450 20437 9878 2026-08-01T12:10:24Z ОленкаБТ 1579 Викивязи 20437 wikitext text/x-wiki [[Файл:Apron_%28protective_wear%29.jpg|261x261px|thumb|Фартух до кухнї]] '''Фартух''' (серб. ''кецеља'', виходнярски ''fartuh''; польски ''fartuh''; од нємец. ''vortouh'') – женске [[облєчиво]] хторе ше ноши на предку опрез пасовей [[Сукня|сукнї]], а вяже ше на задку. Пасово сукнї мали на предку розпор (пре лєгчейше облєканє и зоблєканє) хтори требало скриц. Фартух бул звичайно истей [[Фарба|фарби]] и з истого материялу як и сукня хтору ше облєкало у шветочних нагодох (брокатови, блишови, ризови, кадифови, посемдзешат). Роботни [[дзень]] и сукня и фартух були з фарбарского або делинкового платна. Кед жени престали ношиц пасово сукнї, т.є. кед ше почали облєкац «погоре», фартухи вецей нє були лєм до паса. Од паса на горе мали «таблїчку» хтору ше вязало коло шиї, капчало на [[Ґомбичка|ґомбички]] або преруцовало през главу. == Наменка == [[Файл:Apron_%28AM_1965.78-1%29.jpg|266x266px|thumb|Мали били фартух до кухнї]] Фартух ше ноши до роботи, же би ше зачувало шмату, та єст: фартух до кухнї, т.є. кед ше роби з [[Цесто|цестом]] (звичайно били), [[Коваль|ковальски]] фартух, фартух за заварйовачох, келнерски фартух, ципеларски (шуштерски), месарски, фризерски итд. Вон служи же би ше зачувало [[Скорка|скору]] и шмати од шпляхох у роботи. На фартуху знаю буц єдна або два [[Кишень|кишенки]] у хторих мож тримац прибор за роботу. У [[Народ|народзе]] ше гвари кед жена ма малого мужа – же би го могла (може) у фартуху ношиц. [[Файл:Apron_advertisement_1950s_4387534337_590132a9e7_o.jpg|408x408px|center|thumb|Реклама фартухох у новинох пейдзешатих рокох 20. вику]] == Литература == * ''Словнїк руского народного язика'' II, О-Я, Филозофски факултет, Одсек за русинистику, Нови Сад 2017, б. 647 * ''Речник српскога језика'', Нови Сад, Матица српска, 2011, стр. 517 == Вонкашнї вязи == * [[:sr:Кецеља|Кецеља,]] Википедия на сербским язику [[Катеґория:Облєчиво]] 836eiugpdz8tqjehhmscj24ms7nndo2 0 492 20436 17636 2026-08-01T12:03:09Z ОленкаБТ 1579 Викивязи 20436 wikitext text/x-wiki {| class="wikitable" align=right width=300п |+ ! colspan="2" |<big>Юлиян Стрибер</big> |- | colspan="2" |[[Файл:Julijan Striber А.jpg|alt=Юлиян Стрибер|center|мини|300x300п|Юлиян Стрибер (1992. року)]] |- |'''Народзени''' |12. януара 1941. року |- |'''Умар''' |2. юлия 1998. року (57) |- |'''Державянство''' |югославянске |- |'''Язик творох''' |руски |- |'''Штредня школа''' |Школа школярох у привреди |- |'''Период твореня''' |1960—1995. |- |'''Жанри''' |ґлума, майстор сцени |- |'''Поховани''' |на теметове у Руским Керестуре |- |'''Припознаня''' |Награда Руского народного театру Дядя за комплетне доприношенє розвою театралней дїялносаци Руснацох |} '''Юлиян Стрибер''' (*[[12. януар]] 1941—†2. юлий 1998), [[Ремеселнїцтво у Керестуре (1751—1834)|ремеселнїк]], ґлумец-аматер. == Биоґрафия == Юлиян Стрибер народзени 12. януара 1941. року у [[Руски Керестур|Руским Керестуре]] у фамелиї Йоакима и Феброни (родз. Будински Мидя) Стрибер. Юлиян Стрибер мал старшого брата Йоакима и младшу шестру Марию. Концом Другей шветовей войни погинул його [[оцец]] Йоаким Стрибер. Юлиян у родним валалє закончел основну школу. Школу школярох у привреди закончел у [[Кула|Кули]], а шлосерске ремесло виучел у Руским Керестуре дзе нєпреривно и робел. Почал як млади роботнїк у шлосерскей роботнї а потим прешол на исти роботи до Друкарнї Руске слово. Юлиян Стрибер ше винчал зоз Ану родз. Кирда. У малженстве мали сина Михайла. == Театер як Юлинова любов == Зоз театралну дїялносцу ше почал занїмац ище як школяр керестурскей основней школи, алє першу улогу з одроснутима одбавел 1960. року у театралним фалаце ''Малиняк'' Авдана Хозича. Кед концом 1969. року почала з роботу Керестурска сцена ''АРТ Дядя'' Юлиян Стрибер уж мал за собу 10 успишно витворени улоги. У тим театре Юлиян Стрибер по 1996. рок одбавел 25 векши и менши, а за даєдни ґлумецки витвореня Юлиян достал и вецей награди и припознаня. Достал и три памятни плакети АРТ Дядя за вельорочну театралну дїялносц.[[Файл:Julijan Striber.jpg|alt=Юлиян Стрибер|мини|280x280п|Юлиян Стрибер у єдней улоги (1978. року)|left]] Попри тим же ґлумел, Юлиян Стрибер вецей раз виробел и [[Сценоґрафия|сценоґрафию]] по нарисох сценоґрафох, бул майстор сцени, а розумел ше и до ошвиценя та руководзел и зоз шветлами у театре. Вецей роки Юлиян Стрибер бул виберани и до Управного одбору Театра и до Совиту керестурскей сцени АРТ Дядя. У 1998. року, кед уж бул чежко хори, уручена му Награда Руского народного театру Дядя за комплетне доприношенє розвою театралней дїялносаци Руснацох. Юлиян Стрибер умар 2. юлия 1998. року у Руским Керестуре дзе є и поховани. {| class="wikitable" |+ ! colspan="8" | === Юлиян Стрибер ґлумел у шлїдуюцих театралних фалатох === |- |'''Рок''' |<div style="text-align: center;">'''Театрални фалат''' |<div style="text-align: center;">'''Улога''' | rowspan="19" | | rowspan="19" | |'''Рок''' |<div style="text-align: center;">'''Театрални фалат''' |<div style="text-align: center;">'''Улога''' |- |1960. |Авдан Хозич: МАЛИНЯК | |1976. |Е. М. Ремарк: ОСТАТНЯ СТАНЇЦА |Вояк |- |1960. |Михайло Ковач: РОДЗИНА | |1977. |М. В. Ґоґоль: РЕВИЗОР |Земляника |- |1961. |Д. Добричанин: ЧЛОВЕК З МАРСА |Дїдо |1978. |Ст. Сремац: ПОП ЧИРА И ПОП СПИРА |Нича |- |1962. |Осиф Торма: ХТО МА ПРАВО | |1978. |А. Вампилов: РОЗЛУКА У ЮНИЮ |Золотуєв |- |1962. |Й. С. Попович: ЯЗИКАТИ МУЖ | |1979. |Бертолд Брехт: [https://www.youtube.com/watch?v=e2LhpACi22I ОПЕРА ЗА ТРИ ҐРОШИ] |Смит |- |1964. |Й. С. Попович: ПОКОНДИРЕНА ТИКОВКА |Митро |1981. |Е. Лабиш - М. Мишел: ФЛОРЕНТИНСКИ КАЛАП | |- |1965. |А. Л. Суходольски: ХМАРА |Кузма |1982. |Б. Нушич: ПОДОЗРИВА ОСОБА |Спасоє |- |1965. |М. Кропивницки: НЄВОЛЬНЇК |Опара |1983. |Михайло Ковач: ОРАЧЕ, ОРАЧЕ |Дюра |- |1966. |М. Горки: НА ДНУ |Татар |1984. |Дю. Скарничи - Р. Тарабузи: КАВИЯР И ҐЕРШЛА | |- |1967. |Б. Нушич: ПОДОЗРИВА ОСОБА |Жика |1985. |Михайло Ковач: ГРИЦОВО ВОЯЧЕНЄ | |- |1969. |М. В. Ґоґоль: ЖЕНЇДБА |Слуга Штефан |1986. |Б. Пекич: ҐЕНЕРАЛЄ |Майор Воронїн |- |1970. |О. Коломиєц: ФАРАОНЄ |Коринїй |1988. |А. Н. Островски: [https://www.youtube.com/watch?v=yROr7k7yaM4 ЛЄС] |Милонов |- |1971. |О. Ананєв: ВОВЧИЦА |Чиновнїк |1989. |А. П. Чехов: ПИТАНКИ (Спитоване и Свадзба) | |- |1972. |Ж. Фейдо: ПАН ЛОВАР |Полицай |1991. |Петар Ґреґор: ЩЕШЛЇВЕ КРАЛЬОВСТВО |Стражар |- |1972. |И. Франко: УКРАДЗЕНЕ ЩЕСЦЕ |Старшина |1992. |Дю. Папгаргаї: АҐАФИЯ СТАРОГО ПОПА ДЗИВКА | |- |1974. |Б. Нушич: ОЖАЛОСЦЕНА ФАМЕЛИЯ |Трифун |1993. |Рей Куни: СЦЕКАЙ ОД СВОЄЙ ЖЕНИ |Фоторепортер |- |1975. |Й. С. Попович: КИР ЯНЯ |Петар |1995. |Дю. Папгаргаї: РОВНЯЦКИ СОБЛАЗНЇ |Иларион |- |1975. |Кита Буачидзе: ПРОВИНЦИЙНА ДЗИВКА |Иване |1996. |Дю. Папгаргаї: ЖОБРАЧА ГОРА | |} Шицки тоти театрални фалати були пририхтовани у Руским Керестуре. == Ґалерия == <gallery> Файл:ЖЕНЇДБА 1969 r.jpg|алт=Ґлумци у фалаце  М. В. Ґоґоля Женїдба|Ґлумци у фалаце  М. В. Ґоґоля Женїдба. Юлиян Стрибер стої перши з права. Файл:Glumci u Prešove.jpg|алт=Керестурци, часц ґлумцох у фалаце Женїдба|Керестурци у Прешове, часц ґлумцох у фалаце ''Женїдба'', пред плакату хтора наявює їх госцованє: Юлиян Стрибер, Злата Гарди, Владимир Гайдук, [[Янко Ґ. Рац]], [[Наталия Колєсар]] и [[Єфрем Колєсар]]. Файл:Ucasnjiki u FARAONOH.jpg|алт=Колектив ґлумцох у фалаце Олексия Коломийца Фараони|Колектив ґлумцох у фалаце Олексия Коломийца ''Фараони''. Файл:OŽALOSCENA FAMILIJA.jpg|алт=Колектив ґлумцох у фалаце Б. Нушича Ожалосцена фамели|Колектив ґлумцох у фалаце Б. Нушича ''Ожалосцена фамели.'' Юлиян Стрибер перши з лїва, у циню. Файл:Gaca tanjecnjik.jpg|алт=Танєчна ґрупа Дома култури Руски Керестур.|Танєчна ґрупа Дома култури Руски Керестур. Юлиян Стрибер перши з права. </gallery> == Литература == * Дюра Латяк, „Юлиян Стрибер, ремесельнїк, ґлумец-аматерˮ, ''50 роки Драмского меморияла Петра Ризнича Дядї,'' Руски Керестур, 2018. б. 189 * P. R. Magocsi  and Ivan Pop: „Striber, Iuliianˮ. See Diadia Rusyn National Theater, p.478, ''Encyclopedia of Rusyn History and Culture,'' University of Toronto, 2005, ISBN 0-8020-3556-3 * Тамаш, др Юлиян, „Руски театер Дядяˮ, ''Руски Керестур, лїтопис и история (1745-1991),'' Месна заєднїца Руски Керестур, 1992, бок . == Вонкашнї вязи == * Мирон Жирош, [https://rdsa.tripod.com/Malinarod.html ''Мали, алє вельки народ''], часц ''Длугорочни ґлумци aмaтерe'', Юлиян Стрибер под числом 29 {{DEFAULTSORT: Стрибер , Юлиян }} [[Катеґория:Руснаци у Сербиї]] [[Катеґория:Керестурци]] [[Катеґория:Ремеселнїки]] [[Катеґория:Ґлумци аматере]] [[Катеґория:12. януар]] [[Катеґория:Народзени 1941]] [[Катеґория:2. юлий]] [[Катеґория:Умарли 1998]] j7w5dmfq1t61x09fiaw1hbrk7bdkjen 0 847 20448 13967 2026-08-01T20:20:14Z ОленкаБТ 1579 Викивязи 20448 wikitext text/x-wiki [[File:Пршут.jpg|thumb|Способ куреня сланїни у курарнї|375x375п]] '''Курарня''' то окремни простор за куренє меса на диму, цихим огню. Зоз тим поступком ше закончує обробок продуктох з меса кед же ше их нє одклада до замарзовача <ref>[https://www.opanak.rs/ekoloska-pusnica-za-zdravo-susenje-mesa/ Еколошка пушница за здраво сушење.] ''www.opanak.rs''</ref> <ref>[https://recepisi.wordpress.com/nacrt-pusnice/ Nacrt — pušnice.] recepisi.wordpress.com</ref> У предавальньох мож купиц замарзовачи у хторих ше найлєпше чува месо после забивачки швиньох, алє ше у [[Народ|народзе]] ище и нєшка кури колбаси, сланїну, кулен и друге, и то праве у окремних просторох наменєних за тот поступок. У скорейших часох ше продукти з меса курело лєм у коминє. Познєйше ше правело кус модернєйши простори, а нєшка их воламе куральнї. [[Войводина|Войводянє]] од давна познати любителє шкваркох и сланїни и сухого, куреного меса и преробкох з меса. По правилу, на забивачки нє ходза квалификовани месаре, алє то робя домашнї, з помоцу сушедства, чи родзини хторим и вони помагаю. Правила ше зна, преноши ше их з ґенерациї на ґенерацию и з отримованьом тей традициї домашнї горди бо понукаю госцом квалитет. Окреме наглашую же то домашнї колбаси, сланїна, [[кулен]], шунка, гурка, бендов... Старши ґаздове добре знаю як ше рихта месо за куренє, а младши волаю месара до обисца або ноша месо до ньго же би го порихтал за тот поступок. == Солєнє меса == Поступок за доставанє шунки, сухого меса и сланїни почина зоз солєньом. То ше звичайно роби ютре[[Дзень|дзень]] по забивачки, бо месо и сланїна треба же би були охладзени. До векшей судзини — ванґли, усипе ше солї и на ню ше положи месо хторе ше солї. З гарсцу полну солї месо ше начуха зоз шицких бокох, так же би на нїм остало цале пасмо солї. Таке насолєне месо ше кладзе до гордовика. Найвекши фалати, шунки, кладзе ше на дно, а потим карк и ребра. О даскельо днї соль ше розпущи и достанє ше росоль. Кажди три-штири днї месо треба обрацац и полївац зоз тоту росолю. Месо остава у росолї спрам того яки вельки фалати и яки су груби. Месо зняте у єдним фалаце зоз похребцини ше у росолї трима тидзень, карк и реберка до два тижнї, а шунки мож тримац у росолї и шейсц тижнї. Сланїну ше солї на исти способ, лєм ше нє муши положиц до гордовика. Фалати ше кладзе єден на други и за три тижнї их треба з часу на час пообрацац. [[Пиньвица]], [[Комора|коморка]] або друга жимна простория найлєпши за тоту роботу. == Куренє (сушенє) меса == Же би могли стац, шунки, сланїну и колбаси треба окуриц. За тото велї обисца маю окремни просториї. Правда, сушиц месо мож гоч дзе, лєм треба же би простория була заварта и же би дим нє виходзел зоз нєй. Треба вибрац таку огриву цо нє дава нєприємни запах хтори месо упиє. Найлєпше мац пиловину, чутки або кукуричанку. Же би то нє горело, лєм ше курело, треба кус намачац. Месо ше муши завязац високо, без страху же ше нє окури, бо дим, понеже є лєгчейши од воздуху, вше идзе горе. Кед месо и сланїну винєме з росолї, треба их поумивац у жимней води и охабиц дзень або два на жимним месце обешени най ше добре осхню. Сланїну ше кури два днї, лєм най „запахнє”, дробнєйши фалати пейц, а шунки дзешец днї. Зоз куреньом, у ствари, закончени процес конзервованя, а вец почина сушенє. Кед месо окурене, кладзе ше го на цуґ най ше суши. === Колбаси === Колбаси и шунки найглєданши войводянски специялитети, а за добри колбаси треба мац добре месо. Же би колбаси нє були тварди после куреня, Руснаци маю обичай додац ґу зомлєтому порихтаному месу орезану похребцину и ребра, а знаю додац и маснєйши часци меса. Серби часц похребцини хтору режу на длугоки фалати и суша, волаю пршут. До зомлєтого меса ше дода сладкей червеней мелкей паприґи, горкей паприґи по потреби, попру, [[Цеснок|цеску]] и солї по смаку и барз добре вимиша, бо праве од мишаня завиши квалитет самей колбаси. После кратшого часу ше месо надзива зоз фурчу до спораєних колбашнїцох або до купчих зоз предавальнї. Надзати колбаси мож такой печиц або поскладац и порихтац на палїцу за куренє. === Бендов === За бендов ше увари месо зоз глави, печинку, шерцо, язик, скорки, фалат сланїни зоз подгарлїни, а потим ше пореже на векши фалатки и помиша зоз солю, червену паприґу и цеском. Вимишану масу ше скорей надзивало до очисценого швиньового жалудка, а нєшка ше надзива до купчих черевох. Надзати бендов ше ознова увари же би ше го пастеризовало, а потим ше го кус прицишнє же би шицка вода з нього вишла и аж теди є порихтани за єдзенє або куренє и сушенє. == Литература == * ''НАРОДНИ КАЛЕНДАР'' 1976. рок , бок 211—214. == Референци == <references /> [[Катеґория:Обисце]] [[Катеґория:Традиция]] c2tbwi5la79l5y4muh3d2b6mppjjt4r 0 1094 20456 20087 2026-08-02T09:37:19Z Sveletanka 20 вики вяза 20456 wikitext text/x-wiki [[File:ABO blood type.svg|374x374п|Антиґени кревових ґрупох присутни у червених кревових заренкох и присуство IgM антицела у серуму креви|алт=|мини]] На початку XX вику науковец и лїкар [[Карл Ландштайнер]] установел же при людзох єст штири главни кревово ґрупи:[[Кревова ґрупа А|А]], [[Кревова ґрупа Б|Б]], [[Кревова ґрупа АБ|АБ]] и [[Кревова ґрупа 0|0 (нулта)]]. За тото одкрице достал Нобелову награду за медицину, цо єдно з найзначнєйших одкрицох у обласци здравя шицких часох. Кажду кревову ґрупу одредзує присуство або одсуство цукрох на клїтинковей мембрани [[Червени кревово заренка|червених кревових заренкох]]. Штири кревово ґрупи резултат розличних комбинацийох антиґенох хтори означени як А и Б. Дальши интензивни преучованя науковцох у велїх жемох приведли до спознаня же драга наставаня кревових ґрупох практично провадзела цалу драгу розвою чловечества. За трансфузию [[Крев|креви]] и трансплантацию орґанох нєобходне познац кревово ґрупи. Лїкаре муша буц сиґурни же крев давателя одвитує креви примателя. == АБ0 ґрупи == Серум креви ноши антицела процив цукрох хтори нєт у червених кревових клїтинкох. То значи же особа зоз кревову ґрупу А ноши анти-Б антицела, особа зоз кревову ґрупу 0 и анти-А и анти-Б антицела, а особи зоз кревову ґрупу АБ нє буду ношиц антицела. Пошлїдок того зявеня таки же особа зоз креву кревовей ґрупи 0 нє може примац крев кревових ґрупох А, Б и АБ, алє лєм своєй кревовей ґрупи <ref>[https://itks.rs/o-krvnim-grupama.html Институт за трансфузију крви Србије], ''itks.rs'' </ref>. Особа зоз креву кревовей ґрупи АБ нє може давац крев особом зоз креву кревовей ґрупи А, Б и 0. Прето ше за 0 (нулту) кревову ґрупу гутори же є универзални даватель (мож ю дац гоч хторей кревовей ґрупи), а за кревову ґрупу АБ ше гвари же є универзални приматель.<ref>[https://kucazdravlja.rs/sr/blog/2019-09-23/krvna-grupa/ Krvna grupa], ''kucazdravlja.rs'' </ref> == Rh фактор == За трансфузию и трансплантацию орґанох нєобходне познац кревово ґрупи, крев давателя и примателя муша ше складац, односно одвитовац єдна другей. Кед пациєнт достанє крев нєодвитуюцей кревовей ґрупи, його антицела буду реаґовац зоз червенима кревовима заренками давателя и спричинї їх злїпйованє. Злїпени кревово заренка можу заткац кревово судзини и онєможлївиц циркулацию, цо спричинює озбильни очкодованя кревовей системи. Попри подзелєня на АБ0 ґрупи, єст и резус-фактор (Rh фактор) хтори достал назву по резус-маймунови, при хторому є першираз обачени <ref>[https://webtribune.rs/odakle-su-dosli-ljudi-sa-rh-negativnom-grupom-krvi-oni-nisu-sa-ove-planete/ Odakle su došli ljudi sa RH negativnom grupom krvi], ''www.webtribune.rs''</ref>. Шицки людзе ше, з аспекту того фактору, дзеля на Rh⁺ (Rh позитивни) або Rh⁻ (Rh неґативни). При трансфузиї креви лїкаре меркую и на тот фактор, прето же особи хтори Rh⁺, творя резус-протеїн, а особи зоз Rh⁻ го нє творя. '''Заступеносц Rh фактору при популациї:''' {| class="wikitable" |-style="background:#CCCCCC" | '''Жительство''' || '''Rh⁻''' || '''Rh⁺''' |- | Европске || 16% || 84% |- | Африцке || 0,9% || 99,1% |- | Нєевропске, нєафрицке || 0,1% || 99,9% |} {| border="1" cellspacing="0" cellpadding="4" |+ '''Таблїчка компатибилносци креви''' !rowspan="2" style="background:#999999"| '''Приматель''' !colspan="8" style="background:#999999"| '''Даватель''' |- style="background:#CCCCCC" ! O^- !! O⁺ !! B^- !! B⁺ !! A^- !! A⁺ !! AB^- !! AB⁺ |- align="center" !style="background:#CCCCCC"| AB⁺ || X || X || X || X || X || X || X || X |- align="center" !style="background:#CCCCCC"| AB^- || X || || X || || X || || X || |- align="center" !style="background:#CCCCCC"| A⁺ || X || X || || || X || X || || |- align="center" !style="background:#CCCCCC"| A^- || X || || || || X || || || |- align="center" !style="background:#CCCCCC"| B⁺ || X || X || X || X || || || || |- align="center" !style="background:#CCCCCC"| B^- || X || || X || || || || || |- align="center" !style="background:#CCCCCC"| O⁺ || X || X || || || || || || |- align="center" !style="background:#CCCCCC"| O^- || X || || || || || || || |} Приклад: кед мац ма кревову ґрупу А, а оцец кревову ґрупу Б и при тим су гетерозиґоти, мац (А0) а оцец (Б0), у шлїдуюцей ґенерациї можеме обчековац потомки зоз ґенотипами кревових ґрупох: АБ, А0, Б0, 00. {| class="wikitable" |+ Таблїчка можлївих нашлїдзованя кревових ґрупох |- ! Кревово ґрупи родичох !! Можлїви кревово ґрупи дзецка !! Нєможлїви кревово ґрупи дзецка |- | А - А || А, 0 || Б, АБ |- | А - Б || ПрикладА, Б, АБ, 0 || - |- | А - АБ || А, Б, АБ || 0 |- | А - 0 || А, 0 || Б, АБ |- | Б - Б || Б, 0 || А, АБ |- | Б - АБ || А, Б, АБ || 0 |- | Б - 0 || Б, 0 || А, АБ |- | АБ - АБ || А, Б, АБ || 0 |- | АБ - 0 || А, Б || АБ, 0 |- | 0 - 0 || 0 || А, Б, АБ |} == Литература == * ''Християнски календар Руски календар'' 2005, бок 274—284, „Жиц у складзе з вашу кревову ґрупу”, автор асист. мр сц .др Владимир Сакач, специялиста интерней медицини == Вонкашнї вязи == * [https://sr.wikipedia.org/sr-el/%D0%9A%D1%80%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D0%B3%D1%80%D1%83%D0%BF%D0%B0 Krvna grupa] ,''sr.wikipedia '' * [https://www.plivazdravlje.hr/aktualno/clanak/3217/Krvne-grupe.html Кrvne grupe], ''www.plivazdravlje.hr'' == Референци == <references /> [[Катеґория:Здравствена култура]] [[Катеґория:Хематолоґия]] 58uvw5pj8x7plv8nxu4ykprjr84db9u 0 1101 20458 20081 2026-08-02T09:49:05Z Sveletanka 20 вики вязи 20458 wikitext text/x-wiki [[File:ABO blood type.svg|374x374п|Антиґени кревових ґрупох присутни у червених кревових заренкох и присуство IgM антицела у серуму [[крев|креви]]|алт=|мини]] '''Нулта (0) кревова ґрупа''', попри кревовей ґрупи [[Кревова ґрупа А|А]], [[Кревова ґрупа Б|Б]] и [[Кревова ґрупа АБ|АБ]], присутна при популациї людзох. Кажда [[кревово ґрупи |кревова ґрупа]] достала назву по присустве одредзеного антиґену на блани наших [[Червени кревово заренка|червених кревових заренкох]] — еритроцитох. Источасне присуство А и Б антиґену маю людзе АБ кревовей ґрупи, а тоти без присуства гоч хторого антиґену то особи зоз 0 (нулту) ґрупу.<ref>[https://eklinika.telegraf.rs/zdravlje/99433-krvna-grupa-i-sta-o-njoj-i-nasem-zdravlju-treba-da-znamo Krvna grupa I šta o njoj I našem zdravlju treba da znamo.] eklinika.telegraf.rs</ref> Австрийски лїкар и науковец [[Карл Ландштайнер]], на початку 20. вику, одкрил тоти штири основни кревово ґрупи и за тото достал Нобелову награду з обласци медицини. Дальши науково виглєдованя приведли до спознаня же драга наставаня кревових ґрупох провадзела цалу драгу розвою чловечества. Америцки лїкаре, оцец и син, Джеймс и Питер Д Адамо, утвердзели факт же детерминанта одредзеней кревовей ґрупи присутна нє лєм у наших червених кревових заренкох, алє и у шицких наших клїтинкох, тканї и орґанох, та так цали орґанизем функционує спрам особеносцох кревовей ґрупи припаданя. У одношеню на [[Пожива|поживу]] хтору кажди [[дзень]] єме, одредзена пожива нам барз хасновита, як лїк, даєдна нєутрална, а даєдна и нєадекватна (як отров и нє треба ю єсц, а то барз важне прето же єме даскельо раз на дзень). {| border="1" cellspacing="0" cellpadding="4" align=right |+ '''Таблїчка компатибилносци креви''' !rowspan="2" style="background:#999999"| '''Приматель''' !colspan="8" style="background:#999999"| '''Даватель''' |- style="background:#CCCCCC" ! O^- !! O⁺ !! B^- !! B⁺ !! A^- !! A⁺ !! AB^- !! AB⁺ |- align="center" !style="background:#CCCCCC"| AB⁺ || X || X || X || X || X || X || X || X |- align="center" !style="background:#CCCCCC"| AB^- || X || || X || || X || || X || |- align="center" !style="background:#CCCCCC"| A⁺ || X || X || || || X || X || || |- align="center" !style="background:#CCCCCC"| A^- || X || || || || X || || || |- align="center" !style="background:#CCCCCC"| B⁺ || X || X || X || X || || || || |- align="center" !style="background:#CCCCCC"| B^- || X || || X || || || || || |- align="center" !style="background:#CCCCCC"| O⁺ || X || X || || || || || || |- align="center" !style="background:#CCCCCC"| O^- || X || || || || || || || |} Особи зоз кревову ґрупу 0 — ловаре, месоєди, моцни, самопрешвечени, тип вожда == История нултей кревовей ґрупи == Коло 40 000 роки пред н.е., у чаше хтори означени як Стари камени час, зявел ше кроманьонски чловек, ришени вшелїяк прежиц. Бул то ловар и борец хтори єдол лєм месо и даяки плоди рошлїнох хтори зберал. Зоз датого периоду еволуциї датує найстарша кревова ґрупа — нулта (0). Єй добри боки то моцна имуна система, моцна система за претровйованє, природна защита од инфекцийох и ефикасни метаболизем. Од слабосцох при тих особох наводзи ше нєтолеранция ґу новому костираню и новим условийом околїска, а пре барз вельку активносц имуней системи може ше случиц же орґанизем „нападнє сам себе”, т.є. прихильносц ґу автоимуним хоротом. Окрем того, при тих особох, частейше як при особох зоз другу кревову ґрупу, обачує ше завадзаня при коаґулациї, стиданю креви, а прихильни су и на хороти запалєня, ревматизма, улкусней хороти жалудка и дванацпальцового черева (вреди у жалудку), та и на поремеценя у роботи щитного шлїжнїку. == Костиранє == Векшина особох нултей кревовей ґрупи ноша у себе ґенетску меморию за моц, витримовносц, сиґурносц до себе, интуицию, оптимизем, як и инстинкт за успих ище од початкох популациї. Їх орґанизем вимага високопротеїнске костиранє хторе їх мискулом обезпечує благу кваскавосц, цо им дава схопносц и ефикасносц при физичних активносцох. Костиранє яке ше препоручує особом зоз нулту кревову ґрупу, а уплївує на лєпше функционованє и ефикасносц їх орґанских системох, состої ше преважно зоз месових жридлох — швиньского меса, говедзини, баранчецини, пульчецини, курченици, дзивини и риби. Тип 0 кревовей ґрупи може ефикасно претворйовац и метаболизовац месо, бо ма досц квашнїни у жалудку, цо праве одвитує частейшому наставаню катару, ґастродуоденитису, улкусней хороти, вреда жалудку и дванацнїка – дуоденума. Одвитуюца [[желєнява]] зоз хтору ше реґулує їх жалудкову квашнїну то найчастейше [[капуста]], желєна шалата, броколи, шпинат, [[петрушка]], хрин, [[цибуля]], бундава, а од овоцох шлївки (и сухи), смокви. При векшини тих особох хасновити яблука, банани, кайси або грозно. Од присмачкох окреме ше им препоручує червену горку паприґу, [[Петрушка|петрушк]]<nowiki/>у, [[хлєбичок]], кари, та морски алґи хтори маю за їх орґанизми потребни йод. Йод ключни елемент за реґулацию и нормалне функционованє роботи щитного шлїжнїку. Особом нултей кревовей ґрупи [[житарки]] чкодза, [[жито]] и [[кукурица]] спомалшую їх метаболизем, цо спричинює спомалшене претворйованє [[пожива|поживи]] до енерґиї, а приходзи и до превелького нагромадзованя масцох. Пасулї треба єсц у огранїчених количествох, бо вона спомалшує розкладанє других значних состойкох, як цо тоти з меса, та на таки способ онєможлївює кваскавосц мускуловей тканї. [[Капуста]], карфиол и броколи спомалшую роботу щитного шлїжнїку, а белава парадича и [[кромпля]] спричинюю запалєнє ставцох и потенцирую ревматизем при тих особох. Од [[Овоц|овоци]] ше нє препоручую [[чернїца|чернїци]], кокос, динї, ягоди и мандарини, а од присмачкох нє треба хасновац цимет, попер, есенц (анї яблуков). Диґестивни тракт нултей кревовей ґрупи нє адаптовани на хаснованє млєчних продуктох, млєка, аж анї [[сладоляд|сладоляду]]. У одношеню на витамини и минерали (микронутритиєнти), комплекс Б витаминох дїйствує як подпорка метаболичним процесом (окрем того з квасу и зоз жита), витамин К з лїсцових и желєних заградкових рошлїнох помага при коаґулациї креви, понеже тоти особи маю прихильносц ґу кирвавеню. Од окремней значносци калциюм, поготив при роснуцу и у менопаузи, бо костиранє типу 0 нє черпа достаточно калциюму з млєка и млєчних продуктох. Без консултациї з лїкаром нє препоручує ше дополнююце хаснованє векших дозох Е и А витамину пре їх дїйство на розридзованє креви. Вежби за цело особох кревовей ґрупи 0 треба же би були: аеробик, бежанє, танєц, вежби зоз кулями и борительни [[спорт|спорти]]. Особи хтори нє манифестую свою физичну природу прейґ реаґованя на стрес можу спаднуц до депресиї, чувтвую вистатосц, нє можу спац, поставаю чувствительнєйши на велї запалєньски и автоимуни хороти, як цо то артритис, астма и поставаю прихильнєйши ґу затитосци. == Литература == * Християнски календар Руски календар 2005, бок 275—278, „Жиц у складзе з вашу кревову ґрупу”, автор асист. мр сц. др Владимир Сакач, специялиста интерней медицини == Вонкашнї вязи == * [https://www.danas.rs/zivot/ 9 tajni koje otkriva vasa krvna grupa] www.danas.rs * [https://www.telegraf.rs/zivot-i-stil/zdravlje/3009244- 8 stvari koje-morate da znate ako ste nulta krvna grupa] www.telegraf.rs * [https://fittproteam.com/ishrana-za-nultu-krvnu-grupu/ Ishrana za nultu krvnu grupu,] fittproteam.com == Референци == <references /> [[Катеґория:Здравствена култура]] [[Катеґория:Хематолоґия]] cowrvjyl8qm6y4tiirjrywbs01dxa03 0 1114 20457 20082 2026-08-02T09:43:17Z Sveletanka 20 вики вязи 20457 wikitext text/x-wiki [[File:ABO blood type.svg|374x374п|Антиґени кревових ґрупох присутни у червених кревових заренкох и присуство IgM антицела у серуму креви|алт=|мини]] '''А кревова ґрупа''', попри кревовей ґрупи [[кревова ґрупа 0|0]], [[Кревова ґрупа Б|Б]] и [[Кревова ґрупа АБ|АБ]], присутна при популациї людзох. Кажда [[Кревово ґрупи|кревова ґрупа]] достала назву по присустве одредзеного антиґену на блани наших [[Червени кревово заренка|червених кревових заренкох]] — еритроцитох.<ref>[https://eklinika.telegraf.rs/zdravlje/99433-krvna-grupa-i-sta-o-njoj-i-nasem-zdravlju-treba-da-znamo Krvna grupa i šta o njoj i našem zdravlju treba da znamo.] eklinika.telegraf.rs</ref> Австрийски лїкар и науковец [[Карл Ландштайнер]], на початку 20. вику, одкрил тоти штири основни кревово ґрупи и за тото достал Нобелову награду у обласци медицини. Дальши науково виглєдованя приведли до спознаня же драга наставаня кревових ґрупох провадзела цалу драгу розвою чловечества. Америцки лїкаре, оцец и син, Джеймс и Питер Д. Адамо, утвердзели факт же детерминанта одредзеней кревовей ґрупи присутна нє лєм у наших червених кревових заренкох, алє и у шицких наших клїтинкох, тканї и орґанох, та так цали орґанизем функционує спрам особеносцох припаданя кревовей ґрупи. У одношеню на [[Пожива|поживу]] яку кажди [[дзень]] єме, одредзена пожива нам барз хасновита, як лїк, даєдна нєутрална, а даєдна и нєадекватна (як отров и нє треба ю єсц, а то барз важне прето же єме даскельо раз на дзень). {| border="1" cellspacing="0" cellpadding="4" align=right |+ '''Таблїчка компатибилносци креви''' !rowspan="2" style="background:#999999"| '''Приматель''' !colspan="8" style="background:#999999"| '''Даватель''' |- style="background:#CCCCCC" ! O^- !! O⁺ !! B^- !! B⁺ !! A^- !! A⁺ !! AB^- !! AB⁺ |- align="center" !style="background:#CCCCCC"| AB⁺ || X || X || X || X || X || X || X || X |- align="center" !style="background:#CCCCCC"| AB^- || X || || X || || X || || X || |- align="center" !style="background:#CCCCCC"| A⁺ || X || X || || || X || X || || |- align="center" !style="background:#CCCCCC"| A^- || X || || || || X || || || |- align="center" !style="background:#CCCCCC"| B⁺ || X || X || X || X || || || || |- align="center" !style="background:#CCCCCC"| B^- || X || || X || || || || || |- align="center" !style="background:#CCCCCC"| O⁺ || X || X || || || || || || |- align="center" !style="background:#CCCCCC"| O^- || X || || || || || || || |} Особи зоз кревову ґрупу А — землєдїлец; предумани, кооперативни, прецизни == История кревовей ґрупи А == Кревова ґрупа А ше перше зявела у Азиї або на Штреднїм Востоку медзи 25 000 и 15 000 роками пред н.е., як реакция чловека Нового каменого часу (неолиту) на нови условия животного штредку. Дотедишнї чловек — ловар и борец, почал ше занїмац з польопривреду и з припитомйованьом животиньох. Велька пременка у костираню и окруженю приведла до мутацийох у орґанох за претровйованє и у имуней системи, хтора оможлївела лєпше подношиц и абсорбовац [[житарки]] и други дотедишнї „польопривредни” продукти. Так настал аґрарни тип людзох з кревову ґрупу А. Добри боки представнїкох тей кревовей ґрупи шлїдза з историйного факту же ше добре прилагодзую на пременєне костиранє и условия околїска, цо дава як резултат и одредзєни психолоґийни прикмети. Наших предкох зоз кревову ґрупу А почали характеризовац и по теди менєй присутни психолоґийни, емотивни и ментални прикмети хтори нєзаобиходно водзели ґу цалосному напредованю чловечества и цивилизациї людского роду, як цо вираженша чувствительносц, пороснуце интелиґенциї, кооперативносц, злєпшанє комуникациї, страственосц, одмераносц. Їх нєдостатки були чувствительна система за претровйованє, ранлїва имуна система и отвореносц ґу инфекцийом. Биолоґийно су предодредзени на хороти шерца и кревових судзинох, хтори водза ґу нєшкайшей експанзиї анґини пекторис, инфаркту миокарду, цереброваскуларного инзулту — „шлоґу”, повисшеному кревовому прициску або гипертeнзиї. Зявює ше прихильносц ґу цукровей хороти або диябетес мелитусу, канцеру – раку, хоротох печинки и жовчу, цо нє значи же им то нєзаобиходна судьба. == Костиранє == Кед слово о метаболизме, особи кревовей ґрупи А би требали елиминовац практично шицки файти меса (окреме червени) з костираня, окрем одредзених файтох риби, кед же жадаю витвориц найвекши хасен з поживи яку конзумую, цо источашнє и зменшує можлївосц виражованя факторох ризику хтори вязани за хороти шерца и канцеру ґу хторим су окреме прихильни. Пре нїзки уровень жалудковей квашнїни, їх диґестивни тракт помали дїйствує на протеїни з меса, та поставаю спомалшени, з менєй енерґиї и на концу нє згорюю месо як гориво, алє го одкладаю як масц. Важне надпомнуц же на представнїкох тей кревовей ґрупи шицки месово преробки, уключуюци продукти зоз качки, гуски, баранчецину, дзивину и швиньске, дїйствую „як отров”. Було би добре кед би и месо з курчеца и пульчецину, хтори на нїх дїйствую нєутрално, заменєли зоз рибу, по можлївосци зоз потьку, коляком, бакаларом, скушу, лососом, сарделу. Тунєвина, єсетра и чука на нїх дїйствує нєутрално, а лиґнї и ослич би мали керовац. Два олєї хасновити за тоту кревову ґрупу, а то [[Лєн|лєново]] и маслиново. Треба керовац олєй зоз [[Кукурица|кукурици]] и сусаму. Цо ше дотика млєка и млєчних продуктох, состойки з креви А ґрупи правя такволани антицела на примарни цукер з посного млєка и треба их брац у огранїчених количествох. Сирове коже млєко, сойово млєко, йоґурт, кефир, сойов сир треба же би були замена за млєчни продукти, понеже су богати зоз маснима квашнїнами. Прейґмирни количества конзумованя млєчних продуктох нєзаобиходно водза ґу алерґийом, инфекцийом, охореньом синусох и респираторним проблемом. Костиранє кревовей ґрупи А треба же би було худобне з масцами, а богате зоз угльовима гидратами и рошлїновима протеїнами. Препоручує ше 3 – 4 вайца на дзень. За [[хлєб]], печива и цеста можу хасновац сойову, ризкашову, овшану и ражову муку, овес и сою у зарну, та просо. На нїх нєутрално дїйствує кукурична и ярчана мука. Бундавово маґочки тиж хасновити, як цо и кикирики хтори маю у себе состойок вигодни у борби процив канцеру. Тим особом одвитує мархва, желєна [[Капуста|капуста]], кель, бундава, шпинат, броколи, керелаба, лїсце з цвикли, [[петрушка]], пастернак и [[цибуля]]. Треба керовац парадичи у векших количествох, бо єй лектини маю виражене дїйство на диґестивни тракт тих особох. Особи зоз кревову ґрупу А би требала єсц [[Цеснок|цеску]] найвецей од шицких кревових ґрупох. Од [[овоц|овоцох]] — кайси, [[Чернїца|чернїци]], черешнї, смокви, [[ґрейпфрут]], лимун и ананас помагаю же би ше витворела ровновага зоз заренками хтори правя квашнїну у мускуловей тканї. Мускули при тих особох благо алкални, базово. У умерених количествох можу єсц яблука, грозна, брескинї, грушки, [[Жемна ягода|ягоди]], рибизли, [[Малина|малини]], а треба керовац банани, манґо, [[Помаранче|помаранчата]], мандарини, динї и кокосов орех. Генерално, особи кревовоей ґрупи А маю потребу за стимулованє злєпшаня функционованя имуней системи. Рошлїни зоз лїковитима прикметами, як цо то алоя, [[луцерка]], ехинацеа, репик и били [[глог]] у тим барз вельо помагаю. Били глог знїжує повисшени кревов прицисок, змоцнює роботу шерца дїйствуюци на миокард (шерцову мускулу) и виражує благи ефект на розкладанє масних нашедкох на кревових судзинох — артерийох и так спомалшує артериосклерозу, процес овапньованя хтори нєзаобиходни у живоце каждого поєдинца. Особи зоз кревову ґрупу А найподлєжнєйши праве кардиоваскуларим хоротом, од хторих 60 проценти у нашей жеми хорує и умера. Желєна тея ма антиоксидативни прикмети зоз хторима, медзи иншим, зменшує можлївосц зявеня канцеру, злєпшує детиксикацийну улогу печинки и барз ефикасно дїйствує як „чисцач” наших кревових судзинох, а благотворна є у злєпшовану имуней системи, окреме процив вирусних хоротох. Рошлїново релаксанти, як цо то [[руменєц]] и корень валерияни, помагаю же би нє пришло до стресу. Од додаткох костираню, хтори треба же би надополнєли поживово состойки зоз хторима костиранє тей кревовей ґрупи жридлово худобне, треба спомнуц желєзо. Нєзобиходни витамин Ц, Е и Б12. Особи А кревовей ґрупи реаґую на перши стадиюм стресу з розумом. Нерви надражнєти з адреналином посилаю импулси мозґу спричинююци знємиреносц, роздражлївосц и гиперактивносц хтора ше преноши на цали орґанизем. Сиґнали стресу „нападаю” имуну систему, цо приводзи до ище векшей чувствительносци нервовей системи и поступнє знїщує антицела. Кед особа останє длуго у таким стану, настава хронїчни стрес, а вон може спричинїц хороти шерца, директно зменшац моц имунолоґийней системи, та ше звекшує можлївосц за наставанє канцеру и велїх других хоротох. Вежби хтори обезпечую змиреносц и концентрацию то спомалшени рухи, медитация, йоґа, тайчи, воженє [[Бициґла|бициґли]], порядне шейтанє и плїванє. Ключ посцигованя гармониї орґанизма то правилна повязаносц менталних и физичних активносцох. == Литература == * Християнски календар Руски календар, 2005, бок 279—282, „Жиц у складзе з вашу кревову ґрупу”, автор асист. мр. сц. др Владимир Сакач, специялиста интерней медицини. == Вонкашня вяза == * [https://eklinika.telegraf.rs/zdravlje/149964-sta-a-krvna-grupa-govori-o-vama-razlike-i-slicnosti-izmedju-a-i-a Šta A krvna grupa govori o vama: Razlike i sličnosti između A⁻ i A⁺.] eklinika.telegraf.rs * [https://web.coolinarika.com/blog/korisnici/hrana-prema-krvnoj-grupi-a-b2941228-6a27-11eb-a4b8-0242c0a8a012 Hrana prema krvnoj grupi A.] web.coolinarka.com == Референци == <references /> [[Катеґория:Здравствена култура]] [[Катеґория:Хематолоґия]] byrzq8o30ug4uvnbp8hs7slwcs0juon 20461 20457 2026-08-02T09:57:22Z Sveletanka 20 20461 wikitext text/x-wiki [[File:ABO blood type.svg|374x374п|Антиґени кревових ґрупох присутни у червених кревових заренкох и присуство IgM антицела у серуму [[крев|креви]]|алт=|мини]] '''А кревова ґрупа''', попри кревовей ґрупи [[кревова ґрупа 0|0]], [[Кревова ґрупа Б|Б]] и [[Кревова ґрупа АБ|АБ]], присутна при популациї людзох. Кажда [[Кревово ґрупи|кревова ґрупа]] достала назву по присустве одредзеного антиґену на блани наших [[Червени кревово заренка|червених кревових заренкох]] — еритроцитох.<ref>[https://eklinika.telegraf.rs/zdravlje/99433-krvna-grupa-i-sta-o-njoj-i-nasem-zdravlju-treba-da-znamo Krvna grupa i šta o njoj i našem zdravlju treba da znamo.] eklinika.telegraf.rs</ref> Австрийски лїкар и науковец [[Карл Ландштайнер]], на початку 20. вику, одкрил тоти штири основни кревово ґрупи и за тото достал Нобелову награду у обласци медицини. Дальши науково виглєдованя приведли до спознаня же драга наставаня кревових ґрупох провадзела цалу драгу розвою чловечества. Америцки лїкаре, оцец и син, Джеймс и Питер Д. Адамо, утвердзели факт же детерминанта одредзеней кревовей ґрупи присутна нє лєм у наших червених кревових заренкох, алє и у шицких наших клїтинкох, тканї и орґанох, та так цали орґанизем функционує спрам особеносцох припаданя кревовей ґрупи. У одношеню на [[Пожива|поживу]] яку кажди [[дзень]] єме, одредзена пожива нам барз хасновита, як лїк, даєдна нєутрална, а даєдна и нєадекватна (як отров и нє треба ю єсц, а то барз важне прето же єме даскельо раз на дзень). {| border="1" cellspacing="0" cellpadding="4" align=right |+ '''Таблїчка компатибилносци креви''' !rowspan="2" style="background:#999999"| '''Приматель''' !colspan="8" style="background:#999999"| '''Даватель''' |- style="background:#CCCCCC" ! O^- !! O⁺ !! B^- !! B⁺ !! A^- !! A⁺ !! AB^- !! AB⁺ |- align="center" !style="background:#CCCCCC"| AB⁺ || X || X || X || X || X || X || X || X |- align="center" !style="background:#CCCCCC"| AB^- || X || || X || || X || || X || |- align="center" !style="background:#CCCCCC"| A⁺ || X || X || || || X || X || || |- align="center" !style="background:#CCCCCC"| A^- || X || || || || X || || || |- align="center" !style="background:#CCCCCC"| B⁺ || X || X || X || X || || || || |- align="center" !style="background:#CCCCCC"| B^- || X || || X || || || || || |- align="center" !style="background:#CCCCCC"| O⁺ || X || X || || || || || || |- align="center" !style="background:#CCCCCC"| O^- || X || || || || || || || |} Особи зоз кревову ґрупу А — землєдїлец; предумани, кооперативни, прецизни == История кревовей ґрупи А == Кревова ґрупа А ше перше зявела у Азиї або на Штреднїм Востоку медзи 25 000 и 15 000 роками пред н.е., як реакция чловека Нового каменого часу (неолиту) на нови условия животного штредку. Дотедишнї чловек — ловар и борец, почал ше занїмац з польопривреду и з припитомйованьом животиньох. Велька пременка у костираню и окруженю приведла до мутацийох у орґанох за претровйованє и у имуней системи, хтора оможлївела лєпше подношиц и абсорбовац [[житарки]] и други дотедишнї „польопривредни” продукти. Так настал аґрарни тип людзох з кревову ґрупу А. Добри боки представнїкох тей кревовей ґрупи шлїдза з историйного факту же ше добре прилагодзую на пременєне костиранє и условия околїска, цо дава як резултат и одредзєни психолоґийни прикмети. Наших предкох зоз кревову ґрупу А почали характеризовац и по теди менєй присутни психолоґийни, емотивни и ментални прикмети хтори нєзаобиходно водзели ґу цалосному напредованю чловечества и цивилизациї людского роду, як цо вираженша чувствительносц, пороснуце интелиґенциї, кооперативносц, злєпшанє комуникациї, страственосц, одмераносц. Їх нєдостатки були чувствительна система за претровйованє, ранлїва имуна система и отвореносц ґу инфекцийом. Биолоґийно су предодредзени на хороти шерца и кревових судзинох, хтори водза ґу нєшкайшей експанзиї анґини пекторис, инфаркту миокарду, цереброваскуларного инзулту — „шлоґу”, повисшеному кревовому прициску або гипертeнзиї. Зявює ше прихильносц ґу цукровей хороти або диябетес мелитусу, канцеру – раку, хоротох печинки и жовчу, цо нє значи же им то нєзаобиходна судьба. == Костиранє == Кед слово о метаболизме, особи кревовей ґрупи А би требали елиминовац практично шицки файти меса (окреме червени) з костираня, окрем одредзених файтох риби, кед же жадаю витвориц найвекши хасен з поживи яку конзумую, цо источашнє и зменшує можлївосц виражованя факторох ризику хтори вязани за хороти шерца и канцеру ґу хторим су окреме прихильни. Пре нїзки уровень жалудковей квашнїни, їх диґестивни тракт помали дїйствує на протеїни з меса, та поставаю спомалшени, з менєй енерґиї и на концу нє згорюю месо як гориво, алє го одкладаю як масц. Важне надпомнуц же на представнїкох тей кревовей ґрупи шицки месово преробки, уключуюци продукти зоз качки, гуски, баранчецину, дзивину и швиньске, дїйствую „як отров”. Було би добре кед би и месо з курчеца и пульчецину, хтори на нїх дїйствую нєутрално, заменєли зоз рибу, по можлївосци зоз потьку, коляком, бакаларом, скушу, лососом, сарделу. Тунєвина, єсетра и чука на нїх дїйствує нєутрално, а лиґнї и ослич би мали керовац. Два олєї хасновити за тоту кревову ґрупу, а то [[Лєн|лєново]] и маслиново. Треба керовац олєй зоз [[Кукурица|кукурици]] и сусаму. Цо ше дотика млєка и млєчних продуктох, состойки з креви А ґрупи правя такволани антицела на примарни цукер з посного млєка и треба их брац у огранїчених количествох. Сирове коже млєко, сойово млєко, йоґурт, кефир, сойов сир треба же би були замена за млєчни продукти, понеже су богати зоз маснима квашнїнами. Прейґмирни количества конзумованя млєчних продуктох нєзаобиходно водза ґу алерґийом, инфекцийом, охореньом синусох и респираторним проблемом. Костиранє кревовей ґрупи А треба же би було худобне з масцами, а богате зоз угльовима гидратами и рошлїновима протеїнами. Препоручує ше 3 – 4 вайца на дзень. За [[хлєб]], печива и цеста можу хасновац сойову, ризкашову, овшану и ражову муку, овес и сою у зарну, та просо. На нїх нєутрално дїйствує кукурична и ярчана мука. Бундавово маґочки тиж хасновити, як цо и кикирики хтори маю у себе состойок вигодни у борби процив канцеру. Тим особом одвитує мархва, желєна [[Капуста|капуста]], кель, бундава, шпинат, броколи, керелаба, лїсце з цвикли, [[петрушка]], пастернак и [[цибуля]]. Треба керовац парадичи у векших количествох, бо єй лектини маю виражене дїйство на диґестивни тракт тих особох. Особи зоз кревову ґрупу А би требала єсц [[Цеснок|цеску]] найвецей од шицких кревових ґрупох. Од [[овоц|овоцох]] — кайси, [[Чернїца|чернїци]], черешнї, смокви, [[ґрейпфрут]], лимун и ананас помагаю же би ше витворела ровновага зоз заренками хтори правя квашнїну у мускуловей тканї. Мускули при тих особох благо алкални, базово. У умерених количествох можу єсц яблука, грозна, брескинї, грушки, [[Жемна ягода|ягоди]], рибизли, [[Малина|малини]], а треба керовац банани, манґо, [[Помаранче|помаранчата]], мандарини, динї и кокосов орех. Генерално, особи кревовоей ґрупи А маю потребу за стимулованє злєпшаня функционованя имуней системи. Рошлїни зоз лїковитима прикметами, як цо то алоя, [[луцерка]], ехинацеа, репик и били [[глог]] у тим барз вельо помагаю. Били глог знїжує повисшени кревов прицисок, змоцнює роботу шерца дїйствуюци на миокард (шерцову мускулу) и виражує благи ефект на розкладанє масних нашедкох на кревових судзинох — артерийох и так спомалшує артериосклерозу, процес овапньованя хтори нєзаобиходни у живоце каждого поєдинца. Особи зоз кревову ґрупу А найподлєжнєйши праве кардиоваскуларим хоротом, од хторих 60 проценти у нашей жеми хорує и умера. Желєна тея ма антиоксидативни прикмети зоз хторима, медзи иншим, зменшує можлївосц зявеня канцеру, злєпшує детиксикацийну улогу печинки и барз ефикасно дїйствує як „чисцач” наших кревових судзинох, а благотворна є у злєпшовану имуней системи, окреме процив вирусних хоротох. Рошлїново релаксанти, як цо то [[руменєц]] и корень валерияни, помагаю же би нє пришло до стресу. Од додаткох костираню, хтори треба же би надополнєли поживово состойки зоз хторима костиранє тей кревовей ґрупи жридлово худобне, треба спомнуц желєзо. Нєзобиходни витамин Ц, Е и Б12. Особи А кревовей ґрупи реаґую на перши стадиюм стресу з розумом. Нерви надражнєти з адреналином посилаю импулси мозґу спричинююци знємиреносц, роздражлївосц и гиперактивносц хтора ше преноши на цали орґанизем. Сиґнали стресу „нападаю” имуну систему, цо приводзи до ище векшей чувствительносци нервовей системи и поступнє знїщує антицела. Кед особа останє длуго у таким стану, настава хронїчни стрес, а вон може спричинїц хороти шерца, директно зменшац моц имунолоґийней системи, та ше звекшує можлївосц за наставанє канцеру и велїх других хоротох. Вежби хтори обезпечую змиреносц и концентрацию то спомалшени рухи, медитация, йоґа, тайчи, воженє [[Бициґла|бициґли]], порядне шейтанє и плїванє. Ключ посцигованя гармониї орґанизма то правилна повязаносц менталних и физичних активносцох. == Литература == * Християнски календар Руски календар, 2005, бок 279—282, „Жиц у складзе з вашу кревову ґрупу”, автор асист. мр. сц. др Владимир Сакач, специялиста интерней медицини. == Вонкашня вяза == * [https://eklinika.telegraf.rs/zdravlje/149964-sta-a-krvna-grupa-govori-o-vama-razlike-i-slicnosti-izmedju-a-i-a Šta A krvna grupa govori o vama: Razlike i sličnosti između A⁻ i A⁺.] eklinika.telegraf.rs * [https://web.coolinarika.com/blog/korisnici/hrana-prema-krvnoj-grupi-a-b2941228-6a27-11eb-a4b8-0242c0a8a012 Hrana prema krvnoj grupi A.] web.coolinarka.com == Референци == <references /> [[Катеґория:Здравствена култура]] [[Катеґория:Хематолоґия]] ett62r72wpkxe6nmncsqv4swl9irzmf 0 1143 20459 20084 2026-08-02T09:53:09Z Sveletanka 20 вики вязи 20459 wikitext text/x-wiki [[File:ABO blood type.svg|374x374п|Антиґени кревових ґрупох присутни у червених кревових заренкох и присуство IgM антицела у серуму [[крев|креви]]|алт=|мини]] '''Кревова ґрупа Б''', попри кревовей ґрупи [[кревова ґрупа 0|0]], [[Кревова ґрупа А|А]] и [[Кревова ґрупа АБ|АБ]], присутна при популациї людзох. Кажда [[Кревово ґрупи|кревова ґрупа]] достала назву по присустве одредзеного антиґену на блани наших [[Червени кревово заренка|червених кревових заренкох]] — еритроцитох.<ref> [https://eklinika.telegraf.rs/zdravlje/99433-krvna-grupa-i-sta-o-njoj-i-nasem-zdravlju-treba-da-znamo Krvna grupa i šta o njoj i našem zdravlju treba da znam.] eklinika.telegraf.rs</ref> Австрийски лїкар и науковец [[Карл Ландштайнер]], на початку 20. вику, одкрил тоти штири основни кревово ґрупи и за тото достал Нобелову награду у обласци медицини. Дальши науково виглєдованя приведли до спознаня же драга наставаня кревових ґрупох провадзела цалу драгу розвою чловечества. Америцки лїкаре, оцец и син, Джеймс и Питер Д. Адамо, утвердзели факт же детерминанта одредзеней кревовей ґрупи присутна нє лєм у наших червених кревових заренкох, алє и у шицких наших клїтинкох, тканї и орґанох, та так цали орґанизем функционує спрам прикметох припаданя кревовей ґрупи. У одношеню на [[Пожива|поживу]] яку кажди [[дзень]] єме, одредзена пожива нам барз хасновита, як лїк, даєдна нєутрална, а даєдна и нєадекватна (як отров и нє треба ю єсц, а то барз важне прето же єме даскельо раз на дзень). {| border="1" cellspacing="0" cellpadding="4" align=right |+ '''Таблїчка компатибилносци креви''' !rowspan="2" style="background:#999999"| '''Приматель''' !colspan="8" style="background:#999999"| '''Даватель''' |- style="background:#CCCCCC" ! O^- !! O⁺ !! B^- !! B⁺ !! A^- !! A⁺ !! AB^- !! AB⁺ |- align="center" !style="background:#CCCCCC"| AB⁺ || X || X || X || X || X || X || X || X |- align="center" !style="background:#CCCCCC"| AB^- || X || || X || || X || || X || |- align="center" !style="background:#CCCCCC"| A⁺ || X || X || || || X || X || || |- align="center" !style="background:#CCCCCC"| A^- || X || || || || X || || || |- align="center" !style="background:#CCCCCC"| B⁺ || X || X || X || X || || || || |- align="center" !style="background:#CCCCCC"| B^- || X || || X || || || || || |- align="center" !style="background:#CCCCCC"| O⁺ || X || X || || || || || || |- align="center" !style="background:#CCCCCC"| O^- || X || || || || || || || |} == История кревовей ґрупи Б == Коло 10 000— 5 000 роки пред н.е. , з дальшу еволуцию и пре селїдби людского роду помали настава преважно млєчно–месове протеїнске костиранє зоз додатком рошлїнових плодох яки росли у животним штредку. Як одвит на пременки у костираню знова наставаю ґенетски пременки и приходзи до твореня новей кревовей ґрупи — Б. Ґенетски патрено, тип Б у поглядзе костираня добре вибалансовани, щешлїва кревова ґрупа, прилагодзена на рижнородни, уравноважено, мишано тип костираня. Особи з тоту кревову ґрупу єдза шицко. Лєгко находза склад зоз розличнима типами особох, бо маю гармоничну ґенетску структуру и менєй су прихильни на спокуси и зраженя. Моцни су, осторожни, звичайно ше добре одупераю чежким хоротом сучасного часу, як цо хороти шерца и кревових судзинох, рак. Їх орґанизми виложени ридшим поремеценьом имунолоґийней системи, як цо то мултипла склероза, системски лупус и синдром хронїчней вистатосци, та одредзеним вирусним инфекцийом, алє у сущносци можу штреднє длужей жиц у одношеню ма особи других кревових ґрупох. Особи зоз кревову ґрупу Б— номад; уровноважени, еластични, креативни == Костранє == До профилу костираня кревовей ґрупи Б як лїк уходзи баранчецина, баранїна, заячецина и дзивина. Од морскей поживи, на особи тей кревовей ґрупи позитивно дїйствує бакалар, ослич, скуша, нєутрални тунєвина и потька, а на шицки файти ракох и кориткох лєпше най забуду. Тоти особи єдини цо можу без огранїченя уживац у шицких файтох млєчних продуктох. Можу єсц пасулї, а препоручує ше им овшана мука и отруби, просо и рискашова мука. За розлику од особох других кревових ґрупох, тип Б може у подполносци уживац у [[кромпля|кромпьох]], [[печарка|печаркох]] и шицких файтох [[капуста|капусти]]. Попри тим, як лїк им служи цвикла, броколи, [[петрушка]], паприґа, карфиол, мархва, пастернак и белава парадича. До єдзеня можу додавац шицки присмачки окрем цимету и попру, а найбаржей им смакую петрушка, хрин, дюмбир, кари и пикантна червена папричка. За особи з кревову ґрупу Б характеристични дефицит маґнезиюму, та треба най додаваю микронутритиєнти хтори змоцнюю имунитет, зменшую вистатосц, синдром хронїчней вистатосци, прихильносц ґу депресиї, вообще поремеценя нервовей системи. Рошлїна хтора хасновита як додаток ґу єдзеню то сибирски жен-шен, потим ґинко билоба, хтори даваю моц, злєпшую мозґову циркулацию и змоцнюю имунитет. Теї зоз шипку, лїсца з [[малина|малини]] и жалфиї можу хасновац за окрипенє, а алою, кукурицов баршонь и [[Лїпа|лїпи]] най керую. == Литература == * ''Християнски календар Руски календар'', 2005, бок 282 и 283, „Жиц у складзе з вашу кревову ґрупу”, автор асист. мр сц .др Владимир Сакач, специялиста интерней медицини == Вонкашнї вязи == * [https://medicalcg.me/krvna-grupa-b-i-ishrana/ Krvna grupa B i ishrana.] medicalcg.me * [https://eklinika.telegraf.rs/zdravlje/150149-sta-osobe-sa-krvnom-grupom-b-cini-posebnim Šta osobe sa krvnom grupom B čini posebnim.] eklinika.telegraf.rs == Референци == <references /> [[Катеґория:Здравствена култура]] [[Катеґория:Хематолоґия]] l741oo9y8m5pkvk9z4gj3uzabvus3cn 0 1183 20460 20083 2026-08-02T09:56:45Z Sveletanka 20 вики вяза 20460 wikitext text/x-wiki [[File:ABO blood type.svg|374x374п|Антиґени [[Кревово ґрупи|кревових ґрупох]] присутни у червених кревових заренкох и присуство IgM антицела у серуму [[крев|креви]]|алт=|мини]] '''АБ кревова ґрупа''', попри кревовей ґрупи [[Кревова ґрупа 0|0]], [[кревова ґрупа А|А]] и [[кревова ґрупа Б|Б]], присутна при популациї людзох. Кажда кревова ґрупа достала назву по присустве одредзеного антиґену на блани наших [[Червени кревово заренка|червених кревових заренкох]] — еритроцитох.<ref>[https://eklinika.telegraf.rs/zdravlje/99433-krvna-grupa-i-sta-o-njoj-i-nasem-zdravlju-treba-da-znamo Krvna grupa i šta o njoj i našem zdravlju treba da znamo], ''eklinika.telegraf.rs''</ref> Австрийски лїкар и науковец [[Карл Ландштайнер]] ,на початку 20. вику, одкрил тоти штири основни [[кревово ґрупи]] и за тото достал Нобелову награду у обласци медицини. Дальши науково виглєдованя приведли до спознаня же драга наставаня кревових ґрупох провадзела цалу драгу розвою чловечества. Америцки лїкаре, оцец и син, Джеймс и Питер Д Адамо, утвердзели факт же детерминанта одредзеней кревовей ґрупи присутна нє лєм у наших червених кревових заренкох, алє и у шицких наших клїтинкох, тканї и орґанох, та так цали орґанизем функционує спрам прикметох припаданя кревовей ґрупи. Одредзена [[пожива]] яку кажди [[дзень]] єме нам барз хасновита, як лїк, даєдна нєутрална, а даєдна и нєадекватна (як отров и нє треба ю єсц, а то барз важне прето же єме даскельо раз на дзень). {| border="1" cellspacing="0" cellpadding="4" align=right |+ '''Таблїчка компатибилносци креви''' !rowspan="2" style="background:#999999"| '''Приматель''' !colspan="8" style="background:#999999"| '''Даватель''' |- style="background:#CCCCCC" ! O^- !! O⁺ !! B^- !! B⁺ !! A^- !! A⁺ !! AB^- !! AB⁺ |- align="center" !style="background:#CCCCCC"| AB⁺ || X || X || X || X || X || X || X || X |- align="center" !style="background:#CCCCCC"| AB^- || X || || X || || X || || X || |- align="center" !style="background:#CCCCCC"| A⁺ || X || X || || || X || X || || |- align="center" !style="background:#CCCCCC"| A^- || X || || || || X || || || |- align="center" !style="background:#CCCCCC"| B⁺ || X || X || X || X || || || || |- align="center" !style="background:#CCCCCC"| B^- || X || || X || || || || || |- align="center" !style="background:#CCCCCC"| O⁺ || X || X || || || || || || |- align="center" !style="background:#CCCCCC"| O^- || X || || || || || || || |} == История кревовей ґрупи АБ == Кревова ґрупа АБ у еволутивним шоре наймладша и ридка кревова ґрупа. Настала пред 1 000 роками у новей ери, зоз мишаньом рижних расох з розличнима ґенетскима прикметами. Особи зоз тоту кревову ґрупу то злученє емотивно-сензитивно-нервозней природи припаднїкох ґрупи А и балансовано, унапряменей природи ґрупи Б. Резултат того злученя то духовна, спиритуална и на одредзени способ їх чудна природа. З позитивного становиска, трима ше их за найприцагуюцши и найинтересантнєйши особи у поровнаню з особами других кревових ґрупох. Їх добри боки то швидше прилагодзованє на сучасни условия живота, толерантна имуна система и зєдиньованє предносцох кревових ґрупох А и Б. Слабосци им чувствительна диґестивна система, прихильносц ґу инфекцийом и малокревносци, а окреме опасносци за живот — кардиоваскуларни хороти и рак. Особи зоз кревову ґрупу АБ — загадочни, ридки, гаризматични, таїнствени. == Костиранє == У одношеню на костиранє тих особох, основне зєдиньованє (алє нє у подполносци) як неґативних, так и позитивних прикметох и кревовей ґрупи А и Б. Нє препоручує ше превельки количества животиньских протеїнох, а смакує им баранчецина, баранїна, заяче месо, пульче месо, док шицки файти преробкох зоз швиньского меса треба керовац. Од риби, позитивно дїйствує тунь, бакалар, ослич и скуша. Тоти особи би мали єсц кваскави ферментовани млєчни продукти: йоґурт, кефир, кожи и кравски швижи сир. Ґенерално им смакує зарно, з надпомнуцом же [[жито]] спричинює продукцию мукусу, та особи прихильни ґу астми и синузитисмом би их мали менєй єсц. Вигодни цереалиї то овшана мука, сойово продукти, просо и млєта рискаша. Од швижей [[желєнява|желєняви]] червена цвиклочка, броколи, карфиол, целер, огурки, [[петрушка]] и [[цеснок]] им служа як лїк у превенциї од карциному, хоротох шерца и ослабеного имунитету. Од [[овоц|овоци]] — грозно, шлївки, [[Жемна ягода|ягоди]] и [[малина|малини]] им одвитую, як и ананас, кайси и смокви. Рошлїново теї хтори хасновити за особи АБ кревовей ґрупи то першенствено били [[глог]], як превенция од кардиоваскуларних охореньох, потим [[руменєц]] и корень валерияни за змиренє, [[луцерка]], [[репик]] и ехинацеа як подпорка имуней системи. За погар чарного вина ше зна же зменшує ризик од хоротох шерца при особох обидвох полох. Физични вежби або бавенє зоз [[спорт|спортом]] би подрозумйовали позитивни уплїв на тїлесни и духовни мир и зменшанє стресу, а то першенствено шейтанє, воженє [[Бициґла|бициґли]], плїванє, йоґа, тай-чи, медитация. == Литература == * ''Християнски календар Руски календар'', 2005, бок 283 И 284, „Жиц у складзе з вашу кревову ґрупу”, автор асист. мр сц. др Владимир Сакач, специялиста интерней медицини == Вонкашнї вязи == * [https://www.stetoskop.info/psihologija-danas/psiholoski-profil-na-osnovu-krvne-grupe Psihološki profil na osnovu krvne grupe.] www.stetoskop.info * [https://eklinika.telegraf.rs/zdravlje/150337-krvna-grupa-ab-tajanstvena-retka-i-posebna Krvna grupa AB, tajanstvena, retka I posebna.] eklinika.telegraf.rs * [http://www.prometej-beograd.rs/Alternativa/KrvneGrupe/IshranaABKrvnaGrupa.html Ishrana krvne grupe AB.] www.prometej-beograd.rs == Референци == <references /> [[Катеґория:Здравствена култура]] [[Катеґория:Хематолоґия]] s5eqhi7y7wxlkouuu1xb7z0ls4vecwr 0 2587 20439 18144 2026-08-01T12:37:11Z ОленкаБТ 1579 Викивязи 20439 wikitext text/x-wiki [[File:Michael Ancher 001.jpg|right|thumb|300px|]]Дараз ше тримало же пирнаґи то [[пирє]] пущене до турбука, а за турбук з пирйом облєчени до перинянки нєшка гвариме же то посцелїна. По даєдних, у народзе за сам турбук з перину и заглавком гваря же то пирнаґи (вше у множини). Перина звичайно велька як [[посцель]], у нєй єст коло 5-6 кили пиря. У заглавку єст менєй пиря, коло два-три кили. Гуски ше пре пирє скубало три раз до рока, а хто мал вецей пиря як цо му требало, предавал го пиряром, хтори го куповали по валалє. У [[Народ|народзе]] ше ище хасновало мено пирнаґи, а то ше подрозумйовало же вєдно заглавки и перини. Часто ше подрозумйовало же пирнаґи то заглавки и перини без верхох, без перинянки (нєшка гвариме - посцелїна). Заглавки и перини лєм у турбукох. '''Посцелїна''' нєшка материял хтори ше кладзе над мадрац (дараз то була сламяча) пре гиґиєнски причини, цеплоту, защиту мадраца и пре декорацию. Посцелїну ше зоблека и райбе. Людзе углавним маю вецей комплети рижних посцелїнох за кажду посцель и часто их райбу и меняю сезонски же би злєпшали лагодносц спаня на рижних [[Температура|температурох]] у хижи. Посцелїна звичайно облапя плахту хтора закрива мадрац, єден покровец або паплан, даскельо заглавки зоз заглавчинами. Додатни покровци и паплани можу обезпечиц нєобходну изолацию у жимних хижох дзе ше шпи. == Материяли посцелїни == [[File:Посцелїна (перина и заглавок) 2026-01-22 12-32-54-120.jpg|thumb|right|300px|Дакедишнї дезен памучней перинянки - посцелїни. [[Музей]] у Р. Словацкей]]Найчастейши типи посцелїни бляди, били або з одредзеним дизайном, памучни або з мишанїни памуку и полиестеру, сатенски, [[Гадваб|гадвабни]]... Гуше або каче пирє ше хаснує пре цеплоту, гоч таки полнєня знаю буц иритируюци за велїх людзох, окреме за тих цо маю алерґиї.<ref>[https://www.merriam-webster.com/dictionary/bedding Bedding – Definition”.] Merriam-Webster Online Dictionary. Merriam-Webster. Приступљено 15. 12. 2011</ref> == Велькосци посцелїни == Велькосци посцелїни ше розликую маюци у оглядзе димензиї посцелї и мадраца за хтори ше ю ма хасновац. Велькосци посцельох ширцом швета варирую, а єст жеми хтори маю свойо стандарди и терминолоґию. == История == [[File:Посцелєна посцель прикрита зоз плахтами (сподня била дзиркована, верхня грубша ткана) Руска одлога, Дюрдьов 2026-01-22 12-25-07-268.jpg|thumb|300px|Руска одлога, [[Дюрдьов]]. Посцелєни пирнаґи (перина и заглавки) на посцелї прикрити зоз ценшу дзирковану плахту а по верху зоз грубшу. Колїска зоз посцелїну за мали беби.]]Коло 3400. п.н.е. єгипетски фараонє премесцели посцелї и почали спац на подзвигнутей [[Поверхносц|поверхносци]]. Посцелїна була барз розвита у Єгипту и на ню ше патрело як на символ [[шветлосц]]<nowiki/>и и чистоти, як и символ просперитету.<ref>[https://web.archive.org/web/20221006201126/https://sherrismattresses.com/history-of-the-mattress/ „history of the mattress - Sherri's Mattresses - It's All About You”] (на язику: анґлийски). 2021-06-16. Архивирано из оригинала 06. 10. 2022. г. Приступљено 2022-04-26.</ref> Єгипетски мумиї часто були закруцени до посцелїни. Мадраци з часу Римского царства були полнєти з волну, пирйом або зоз шеном. Посцелї були украшени з [[Фарба|фарбу,]] бронзу, стриблом, прикрасками и златом. Под час ренесанси мадраци були наполнєни зоз [[Слама|сламу]] и пирйом, а потим закрити з гадвабом або сатеном. Вишивани балдахини и украсни фиронґочки над посцелю приведли до того же посцелї постали барз драги, часто нашлїдзовани з ґенерациї на ґенерацию. У 18. вику рами посцельох ше правело з лятого желєза, а мадраци були з памуку. По тот час, рижни чкодлївци були прилапйовани як состойна часц аж и кральовских посцельох.<ref>Turner, Adam.[https://web.archive.org/web/20230531093540/https://www.sleepoutfitters.com/blog/the-evolution-of-the-mattress „The Evolution of the Mattress”.] www.sleepoutfitters.com (на язику: анґлийски). Архивирано из [https://sleepoutfitters.com/ оригинала] 31. 05. 2023. г. Приступљено 2022-04-26.</ref> Мадрац пренайдзени аж у 19. вику, а 20. вик принєсол футон, водову посцель (починаюци од 1960), воздушни заглавки, мадраци з ґумову пену и заглавки. == Фразеолоґия == ''Пойсц до пирнаґох – пойсц спац.'' == Галерия == <gallery> Файл:Bettwaesche.jpg|Сучасна посцелїна у предавальнї. Файл:Vrba postelja.jpg|Традицийни заглавок на посцєлї. Файл:Jastuci kraljice Drage.jpg|Украсни заглавки. Файл:Украсни јастук музеј историје југославије.jpg|Вишивани заглавчок. Файл:White-duvet.jpg|Била посцелїна зоз пирйом. Файл:Lova, 2007-04-21.jpg|Заглавки у Литваниї. Файл:Grenenhouten miniatuur ledikant, tweepersoonsbed met beddengoed, wit matras, laken, twee kussen en blauwe sprei, objectnr 2372-A-F.JPG|Сучасна посцель и посцелїна. Файл:Vodní mlýn (Hoslovice), kuchyně, postel.JPG|Посцель воденїчра у Хословцох Р. Чешска. </gallery> == Литература == • ''Словнїк руского народного язика II'', О – Я, Нови Сад, 2017. рок, бок 551. • Олена Папуга, ''Руске обисце'', Нови Сад, 2012. рок, бок 37. == Вонкашня вяза == * [https://sr.wikipedia.org/sr-ec/%D0%9F%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%99%D0%B8%D0%BD%D0%B0 Постељина.] sr.wikipedia.org • Von Tobel, Jackie. "Neck Rolls and Bolsters." The Design Directory of Bedding. Layton, UT: Gibbs Smith, 2009. 275. Print. == Референци == <references /> [[Катеґория:Текстилна индустрия]] [[Катеґория:Продукти зоз текстилу]] 49dbn9skjleei6a39r8pm64gn44pyzg 0 2974 20464 19741 2026-08-02T10:10:28Z Sveletanka 20 вики вяза 20464 wikitext text/x-wiki {{Инфорамик | headerstyle = background: lightblue | header1 = Бачка Тополя | label2 = | data2 = [[File:Bačka Topola, main square.jpg|thumb|center|300px|<div style="text-align: center;">Бачка Тополя]] [[File:Blason de Bačka Topola.gif|center|thumb|80px|<div style="text-align: center;">Герб]] | header3 = Административни податки | label4 = Держава | data4 = Р. Сербия | label5 = Автономна покраїна | data5 = Войводина | label6 = Округ | data6 = Сивернобачки | label7 = Општина | data7 = Бачка Тополя | label8 = Кладус | data8 = | label9= Кладус | data9 = | label10 = Кладус | data10 = | label11 = Кладус | data11 = | label12 = Ряд | data12 = | label13 = Фамилия | data13= | label14 = Род | data14 = | label15 = Под род | data15 = | label16 = Файта | data16 = | header17= Жительство | label18 = | data18 = 2022. рок 11.930 | label19 = | data19 = густосц 113,94[а]/km2 | header20 = Ґеоґрафски характеристики | label21 = Координати | data21 = 45° 48′ 48″ С; 19° 37′ 59″ В | label22 = Хвильова зона | data22 = UTC+1 (CET), влєце UTC+2 (CEST) | label23 = Апс. висина | data23 = 110 m | label24 = Поверхносц | data24 = 104,7 km2 {{Location map | Serbia | label = Бачка Тополя | lat_deg = 45 | lat_min = 48 | lat_sec = 48 | lat_dir = N | lon_deg = 19 | lon_min = 37 | lon_sec = 59 | lon_dir = E | position = bottom | width = 290 | float = center | caption = <div style="text-align: center;">Бачка Тополя на мапи Сербиї }} | header25 = Други податки | label26 = Число пошти | data26 = 24300, 24302 | label27 = | data27 = | label28 =Поволанково число | data28 = 024 | label29 = Реґистерска ознака |data29 = БТ }}'''Бачка Тополя''' (серб. Бачка Топола, мадь. ''Topolya)'' город и шедзиско општини з исту назву Сивернобачкого округа ([[Бачка]]). Находзи ше у покраїни [[Войводина|Войводини]], Р. [[Сербия|Сербиї]]. Општина Бачка Тополя ма 23 месни заєднїци. Спрам попису зоз 2022. року, ма 26.228 жительох, а сам город ма 11.930 жительох. У Бачкотопольскей општини ше урядово хаснує сербски, мадярски, [[Руски язик|руски]] и словацки язик. == Ґеоґрафия == Бачка Тополя ше находзи на 45 ступнї и 49` сиверней ґеоґрафскей ширини и 19 ступнї и 39` восточней ґеоґрафскей длужини. Змесцена є у долїни рики Криваї на просторе бреговитей [[Телечка|Телчки]] дзе ше крижаю драги сивер-юг и восток-заход. Од [[Суботица|Суботици]] є оддалєна 32 км, од Сенти и Бечею коло 40 км, од Зомбора 45 км и од Нового Саду 69 км.<ref>[https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%B0%D1%87%D0%BA%D0%B0_%D0%A2%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D0%B0#cite_ref-4<nowiki/>Monografija Bačka Topola 1750-1945,] Daniel Print, Novi Sad, 2001, str. 10-15</ref> == История == '''Праистория и Антични период''' Археолоґийни виглєдованя на териториї општини одкрили же тото место було населєне ище у периодзе каменого часу. Археолоґове зоз [[Суботица|Суботици]] окончовали археолоґийни викопованя и теди пренайдзени предмети зоз косцох и [[Камень|каменя.]] Виглєдованя тиж указали же ту бивали людзе ище у периодзе пред 8 - 10.000 роками. Постоя вецей думаня о тих просторох и його насельованя зоз часу Неолита. Перше ше думало же часци коло нєшкайшей општини були зароснути зоз храстовима лєсами и нє були населєни, медзитим, познєйше найдзени археологийни остатки праве зоз того периода. Кед ше викоповало и преглїбйовало штучне озеро пренайдзени предмети зоз бронзового часу за хтори ше дума же припадали Хиґелґребер култури, а то [[Народ|народи]] котри ту жили пред 3400 - 3300 роками. [[File:Wiki.Vojvodina VII Bačka Topola 5569 05.jpg|right|thumb|300px|Каштел Пала Краиа]]Под час Римского царства тоти простори населюю Сармати. На териториї Топольскей општини пренайдзени вецей локациї зоз того периода. Пренайдзени гроби, вельо керамики, некрополу, остатки населєньох. На локациї Банкерт-Ваґохид пренайдзени 222 гроби, од котрих коло 40 припадаю Сарматом. Познєйше на тоти простори приходза Аваре, а од 9. вику Мадяре. У штреднїм вику на месце нєшкайшей Бачкей Тополї ше находзела и церква з назву Пустатемплом.<ref>[https://web.archive.org/web/20190804163431/https://www.backatopola.org.rs/info/istorija-grada/ „Историја града”.] Туристичка организација Бачке Тополе. Архивирано из оригинала 4. 8. 2019. г. Приступљено 27. 4. 2019.</ref> '''Штреднї вик, перши писани жридла, новша история''' У писаних жридлох Бачкотопольски край ше першираз спомина 1462. року, з назву ''Fibaych''. Як место, з назву Тополя ше першираз спомина у турских документох/кнїжкох 1543. року. Назва населєня ''Topoly'' першираз найдзена у попису места Калочкей надбискупиї, потвердзене зоз кральовским защитним писмом 1665. року. После турскей инвазиї тото подручє остало опустошене, та ше до конца 17. вику спомина лєм як пустара. По историйских документох места, пременки почали аж 1750. року. Теди ґроф Антун Ґрашалкович задлужує шлєбодняка Ференца Чизовского же би ше насельовало Бачкотопольску пустару. Пал Краи за заслуги у борбох процив Французких моцох 1800. року за награду достал Бачку Тополю. Фамелия Краи почала розвивац населєнє, хторе уж 1806. року достава статус городчика, зоз правом отримованя вашара трираз рочнє. На початку 1849. року, после Мадяарскей револуциї город окрадзени и часточно спалєни. У другей половки 19. вику город обновени, постава розвитши и ма свою индустрию. [[File:Sarlós Boldogasszony-templom.jpg|right|thumb|300px|Римокатолїцка церква Покрова Блаженей Дїви Мариї, закончена 1906. р. (проєкт Ференца Райхла)]] После Першей шветовей войни, зозТриянонским спорозуменьом Бачка Тополя преходзи до компетентносци Кральовини СГС. Зоз 18.000 жителями Б. Тополя була друге населєнє по велькосци у Кральовини. <ref>[https://web.archive.org/web/20190804163431/https://www.backatopola.org.rs/info/istorija-grada/<nowiki/>&#x22;Време&#x22;, 9. јул 1937.]</ref> У Другей шветовей войни Б.Тополя була под мадярскима окупацийнима моцами од 1941. до 1944. рок, кед партизанє зоз совєтскима воєнима моцами ошлєбадзую и Бачку Тополю. У околїску населєня ше у цеку войни находзел лаґор хтори формовала мадярска война управа 19. мая 1941. року. Под час войни у лаґру були найвецей Євреє и Серби. Од априла 1944. управянє з лаґром пребераю СС и хасновани є як место за депортованє Єврейох. <ref>Megargee, Geoffrey P.; White, Joseph R. (29. 5. 2018).[https://books.google.rs/books?id=8nBTDwAAQBAJ&pg=PA383&lpg=PA383&dq=backa+topola+concentration+camp&source=bl&ots=OKbyFTZoyE&sig=ACfU3U0U0bozRYHtiZsUmEW-RhFErzLvJQ&hl=sr&sa=X&ved=2ahUKEwj4hvCHyJzqAhWSlosKHQPaAO0Q6AEwBXoECAkQAQ#v=onepage&q=backa%20topola%20concentration%20camp&f=false<nowiki/> The United States Holocaust Memorial Museum Encyclopedia of Camps and Ghettos, 1933–1945, Volume III: Camps and Ghettos under European Regimes Aligned with Nazi Germany] (На язику анґлийским). Indiana University Press. ISBN 978- 0-253-02386-5.</ref> После Другей шветовей воєни розвой у Бачкей Тополї почина нови период. Почина вибудов и моцна индустриялизация, меня ше випатрунок и амбиєнт городу. == Демоґрафия == У Бачкей Тополї єст 12.101 полнолїтних жительох, а просекова старосц жительства 42.5 роки (40.7 при хлопох и 44.1 при женох). Жительство у тим населєню мишане, зоз мадярску националну векшину (по попису зоз 2022. року)[[File:Wiki.Vojvodina VII Bačka Topola 5569 02.jpg|right|thumb|458x458px]][[File:A Kálvária domb kápolnája - Topolya.jpg|right|thumb|300px|]] {| class="wikitable" |+ ! colspan="3" |Демоґрафия<ref>„Књига 9”[https://pod2.stat.gov.rs/ObjavljenePublikacije/G2002/pdf/G20024009.pdf Становништво, упоредни преглед броја становника 1948, 1953, 1961, 1971, 1981, 1991, 2002, подаци по насељима] (PDF). webrzs.stat.gov.rs. Београд:[https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B5%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D1%87%D0%BA%D0%B8_%D0%B7%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%B4_%D0%B7%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BA%D1%83_%D0%A1%D1%80%D0%B1%D0%B8%D1%98%D0%B5 Републички завод за статистику.] мај 2004. ISBN 86-84433-14-9.</ref> |- |'''Рок''' | colspan="2" |'''Жительство''' |- |1948. |14.051 |- |1953. |14.322 | |- |1961. |15.184 | |- |1971. |16.056 | |- |1981. |17.027 | |- |1991. |16.704 |16.535 |- |2002 |16.574 |''16.171'' |- | | | |} == Етнїчни состав жительства == {| class="wikitable" style="text-align:center;" ! colspan="5" |Етнїчни состав 1910.<ref>Narodna enciklopedija srpsko-hrvatsko-slovenačka, I. knjiga., Zagreb : Bibliografski zavod d.d., 1925, str. 113</ref> |- ! || Мадяаре || Євреє || Серби || |- | || 12.339 || 505 || 17 || |} {| class="wikitable" |+ ! colspan="3" |Етнїчки сoстав спрам попису жительства зоз 2022. року у Сербиї |- |<div style="text-align: center;">'''Национална заєднїца''' |<div style="text-align: center;">'''Число жотельох''' |<div style="text-align: center;">'''Постоток''' |- |Мадяре |6.064 |50.83% |- |Серби |4.123 |34,56% |- |Чарногорци |170 |1,42% |- |Югославянє |134 |1,12 |- |Горвати |71 |0,60% |- |Руснаци |62 |0,52% |- |Албанци |50 |0,42 |- |Бунєвци |37 |0,31 |- |Роми |33 |0,28 |- |Муслиманє |31 |0,26 |- |Словаци |19 |0,16% |- |Македонци |18 |0,15% |- |Словенци |8 |0,07% |- |Нємци |7 |0,06% |- |Румунє |6 |0,05% |- |Українци |5 |0,04% |- |Руси |4 |0,03% |- |Бошняци |3 |0,03% |- |Буґаре |1 |0,01% |- |други |47 |0,40% |- |реґионална припадносц |32 |0,27% |- |нєвияшнєни |541 |4,53% |- |нєпознати |464 |3,89% |- |'''вкупно: 11.930''' | | |} == Руснаци у Бачкей Тополї == [[Руснаци у Сербиї|Руснаци]] у Бачкей Тополї часц панонскей рускей заєднїци у Войводини. Спрам документох, тота општина часц ширшого подручя Панононскей териториї, на котрей жию Руснаци. Читальня/библиотека у Бачкей Тополї єдна зоз институцийох дзе ше чува и руска култура. Руснаци, як часц вельонационалней општини, доприноша значносци културней рижнородносци и богатству у општини. == Значни знаменїтосци == [[File:Wiki.Vojvodina VII Bačka Topola 5581 02.jpg|right|thumb|300px|Православна церква пошвецена Св. Илийови]] Бачка Тополя през вецей децениї здобула значни репрезентативни будинки. * [[Римокатолїцка церква]] Покрова Блаженей Дїви Мариї закончена 1906. року. Вибудована є у неоґотским стилу по проєкту Ференца Райхла и зоз турню високу 72.7 [[Метер|метери]] представя найвисшу римокатолїцку церкву у Сербиї. * Сербска [[православна церква]] припада Епархиї бачкей, Сербскей православней церкви. Церква пошвецена Святому пророкови Илиї. Вибудована 1940. року и епископ бачки Ириней ю пошвецел. * Дом култури општини Бачка Тополя основани 1991. року з боку Скупштини општини Бачка Тополя. У прешлим периодзе, т.є. од конца 1970-их рокох до 1991. року, орґанизатор културних збуваньох на териториї општини бул Центер за културу, образованє и информованє.<ref>[https://domkulturebt.org/sr/?page_id=15 "О нама | Дом културе општине Бачка Топола".] domkulturebt.org. Retrieved 2024-12-04.</ref> У рамикох Дома култури иснує и дїлує и Завичайна хижа, [[Колєсар|Колєсарско]]-[[Коваль|ковальске]] [[ремесло]], Завичайни архив и Уметнїцка колония. • Каштель Пала Краиа ше находзи у Бачкей Тополї и значне є нєрухоме културне нашлїдство. Вибудовани є на початку 19. вику за фамелию барона Пала Краиа.Нєшка будинок претворени до Музею города Бачка Тополя.<ref>[https://www.btopola.org.rs/sr/muzej_cyr Muzej opštine Bačka Topola]</ref> • Витерняк, памятнїк култури у Бачкей Тополї, змесцени нєдалєко од озера.<ref>[https://www.dvorci.info/vetrenjace/vetrenjace/topola/infoc.php Ветрењача у Бачкој Тополи www.dvorci.info]</ref> • Ерґела Зобнатица и Музей конярства на Зобнатици, • Валалска хижа панонского типа у Бачкей Тополї, • ТСЦ арена, (фодбалски клуб). • Нова фодбалска Академия '''Зобнатицке озеро (Бачкотопольске озеро)''' Зобнатицке озеро (Бачкотопольске озеро) змесцене у долїни рики Кривая при Бачкей Тополї, єдно з найчистейших штучних озерох у Войводини. Його поверхносц виноши 226-250 гектари. Преглїбене є 1976. року. Оспособене є за купанє, риболов и одпочивок, зоз богату флору и фауну, уключуюци и вецей як 140 файти птици. == Значни установи == • ОШ ,,Чаки Лайош`` и ОШ ,,Никола Тесла``, • Ґимназия, • Штредня Польопривредна школа, • Школа за основне музичне образованє • Школа школярох у привреди (ШУП школа), • Вельки Дом здравя, • Пошта, • Народна библиотека у Бачкей Тополї • Гайзибанска и автобусна станїца, итд. == Манифестациї == • Традицийно ше отримує туристична манифестация ,,Сармияда&#39;&#39;, а першираз ше отримала у новембру 2013. року. • Нєдавно ше почала отримовац и манифестация ,,Днї [[Мед|меду]] <ref> [https://vojvodina.travel/karneval-meda-backa-topola/"KARNEVAL MEDA - Bačka Topola".] Turistička organizacijaVojvodina Travel. Retrieved 2024-12-04.</ref> * ,,Вистава квеца&#39;&#39; (двараз рочнє) * Отримує ше фолклорна манифестация и рижни други културни збуваня. == Спорт == У Бачкей Тополї єст ФК ТСЦ,<ref>Војводине, Јавна медијска установа ЈМУ Радио-телевизија. [https://www.rtv.rs/sr_ci/sport/fudbal/fk-tsc-110-godina-od-osnivanja-kluba-jubilej-povod-za-promociju-novih-dresova-(video)_1416765.html"ФК ТСЦ: 110 година од оснивања клуба, јубилеј повод за промоцију нових дресова (ВИДЕО)".] ЈМУ Радио-телевизија Војводине (in Serbian (Cyrillic script)). Retrieved 2024-12-03.]</ref> котри источашнє член Суперлиґи Сербиї. Клуб витворел историйни успих зоз освоєним 2. местом на першенстве и пласман у Лиґи Европи. Од 2013. року, од преслави сторочнїци бавеня фодбала у Бачкей Тополї, врацена назва зоз 1913. року - ТСЦ, а пред тим назва клубу була ФК Бачка Тополя. Тиж так, ту ше находзи и Столнотениски клуб, Карате клуб итд. == Ґалерия == <gallery> Файл:Wiki.Vojvodina VII Bačka Topola 5543 02.jpg|алт= Файл:Wiki.Vojvodina VII Bačka Topola 5543 11.jpg Файл:Wiki.Vojvodina VII Bačka Topola 5542 11.jpg|Бачка Тополя Файл:Wiki.Vojvodina VII Bačka Topola 5542 04.jpg|Бачка Тополя Файл:Polgári iskola - Topolya.jpg|Основна школа Чаки Лайош Файл:Wiki.Vojvodina VII Bačka Topola 5542 10.jpg|Бачка Тополя, Дом култури Файл:Wiki.Vojvodina VII Bačka Topola 5542 15.jpg|Парк Файл:Népkönyvtár - Topolya.jpg|Библиотека Файл:Zobnatica Lake near Bačka Topola, Serbia.jpg|Бачкотопольске/Зобнатицке озеро Файл:2004.08.08. Szélmalom - panoramio.jpg|Витерняк Файл:Backa topola mun.png|Мапа општини Бачка Тополя </gallery> == Вонкашнї вязи == * [https://www.btopola.org.rs/<nowiki/> Званични веб-сајт] * [https://www.backatopola.org.rs/<nowiki/> Туристичка организација општине Бачка Топола] * [https://www.fktsc.com/<nowiki/> Фудбалски клуб ТСЦ] * [https://tscarena.com/<nowiki/> ТСЦ арена] {{Commonscat}} == Референци == <references /> [[Катеґория:Вароши у Войводини]] [[Катеґория:Вароши у Сербиї]] [[Катеґория:Бачка Тополя]] [[Катеґория:Места у општини Бачка Тополя]] jr380oimblgsvfqlflrt5bvq0hiw9iv 14 3219 20463 19742 2026-08-02T10:07:25Z Sveletanka 20 катеґория 20463 wikitext text/x-wiki [[Катеґория:Општини у Войводини]] tu269c9jcm06mdgxhxw3o5jwfkl4egd 0 3255 20438 19931 2026-08-01T12:22:32Z ОленкаБТ 1579 Викивязи 20438 wikitext text/x-wiki [[Файл:Stoppelfeld-nah.jpg|мини|Сцернянка]] '''Сцернянка''' або '''сцерень''' (серб. ''стрњика'') то остатки [[Слама|слами]], лєм даєден цент над жему, хтори нє залапела коса (з чловечу руку, косачка, вязачка або комбайн). Тоти остатки ше заорює, або згнїю „на ногох”. Швижа сцернянка златножовта, а о два-три днї, окреме кед спаднє диждж або пар рана на ню шеднє роса, меня [[Фарба|фарбу]]. Слама почарнєє. Анї єдна [[коса]] нє може покошиц шицко у узретим [[Жито|жице]], аж анї теди кед ше го чува з хемию и пирска процив шицких коровчох, та ше у сцернянки вше найдзе даєдна фольовка, чисцец, коньска мента, нацинє [[Чернїца|чернїцох]]. Нє так давно, сцернянку ше зохабяло же би була паша за дробнєйши статок: овци, швинї, дробизґ, живину – питому и дзиву (голуби, фазани, [[Герлїчка|герлїчки]], [[Тащок|тащки]], шпаки) хторей швижа сцернянка була богата покарма. Кед косаче нє по своєй дзеки зохабели за собу досц зарна, воно ше утапшало, залїпло за влажну жем або блато, та з того виросла нова рошлїна. Тота рошлїна нє чекала октобер, ожелєнєла за даскельо днї. Теди ше гварело же сцернянка – виросла. На нєй ше зявели и квитки як цо [[чисцец]] и коньски [[вашилєц]], хтори медоносни и прицагую пчоли. Дараз ше по сцернянки ходзело боси, лєм требало знац як ше сцернянку ґажи же би нє штухала так барз: ноги ше цагало за собу. Найбаржей заш лєм завадзала чернїчанка хтора становяла крочай, репела ше за костки и там зохабяла зодарту скору. Нєшка сцернянка нїкому нє треба: статок ше карми у [[Хлїв|хлївох]], а парасти ю понагляю заорац. Пред заорйованьом єден час дзепоєдни ґаздове сцернянку спальовали. Даєдни после заораней сцернянки шею друге шаце, наприклад даяку швидконарастацу желєняву [[Капуста|(капусту]], [[Огурка|огурки]]). Сцернянка прецизовала мена даєдним шацом, та ше тераз по нєй [[жито]], раж, овес, ярец (дзекеди и соя) волаю сцернянково жита. == Литература == * ''Словнїк руского народного язика II, О – Я'', Нови Сад 2017, б. 559. * [https://www.dnevnik.rs/drustvo/precanska-leksika-strnjika-ili-drugi-zivot-zita Strnjika] syvedvae2esvnptyl1b2t0jecbjvdu6 0 3332 20465 20416 2026-08-02T10:12:04Z Sveletanka 20 20465 wikitext text/x-wiki {{Инфорамик | headerstyle = background: lightblue | header1 = <big> Девоячки бунар</big> | label2 = | data2 = [[File:Devojački Bunar.jpg|300px|center|thumb|<div style="text-align: center;">Девоячки бунар, парк природи]] | header3 = Административни податки | label4 = Держава | data4 = [[File:Flag of Serbia.svg|45px|]] Сербия | label5 = Найблїзше место | data5 = Алибунар | label6 = Автономна покраїна | data6 = Войводина | label7 = Управни округ | data7 = Южнобанатски | label8 = Општина | data8 = Алибунар | label9 = Основани| data9 = 1895. року | label10 = | data10 = | header11 = | label12 = | data12 = | label13 = | data13 = | header14 = Ґроґрафски характеристики | label15 = Координати | data15 = 44°59′28.N 20°57′9.E | label16 = Часова зона | data16 = UTC+1 (CET), лети UTC+2 (CEST) | label17 = Абс. висина| data17 = 162 m | label18 = Поверхносц | data18 = 180-200 ha {{Location map | Serbia |label = Девоячки бунар | lat_deg = 44 | lat_min = 59 | lat_sec = 28 | lat_dir = N | lon_deg = 20 | lon_min = 57 | lon_sec = 09 | lon_dir = E | position = bottom | width = 360 | float = center | caption = <div style="text-align: center;">Девоячки бунар на мапи Сербиї }} }} '''Девоячки бунар''' то место за вилєти и викенд-населєнє у Делиблатскей писковини, општинa Алибунар у [[Войводина|Войводини]], [[Сербия]]. Находзи ше у хотаре населєня Банатски Карловец (оддалєни 7 км), а представя вельке викендашске населєнє у хторим жию коло 50 стаємно населєни ґаздовства и ище прейґ 1.000 збудовани квартельни обєкти за биванє <ref>[https://www.booking.com/hotel/rs/brvnara-oaza-mira.sr.html?chal_t=1785358550497&force_referer=https%3A%2F%2Fwww.google.com%2F Brvnara oaza mira - Devojacki bunar.]</ref> викендашского типа. У составе Делиблатскей писковини тот специфични локалитет коло Девоячкого бунара залапює подруче коло 180-200 гектари квалитетних лєсох и представя базне место за вилєти, а вироятно є и доминантни центер Писковини у цалосци. Попри вецей туристичних обєктох, пансионох и ресторанох, постоя и два отворени базени зоз термалну воду. Єст значни потенцияли за туризем, алє ище вше без одвитуюцих вибудованих капацитетох. Тото подруче познате по зачуваней природи, соснових лєсох, и специфичней такв. „ружи витрох”. == История == Девоячки бунар, попри того же представя туристични потенциял Oпштини Алибунар, видвоює ше и по интересантней историї. История того места датує зоз часу периода панованя Мариї Терезиї. Праве под час єй управяня започате полєшованє Делиблатскей писковини. З оглядом на тото же було потребне садзиц окремни прикладнїки древох и черякох до писковитей подлоги, були окремни ботанїчаре задлужени за полєшованє писковини и були плацени з досц пенєжу, зоз златнїками. Скорей як було полєшованє защитного пасу коло места, у тей обласци викопани осем студнї (серб. бунар). По єдним з нїх мено достало и населєнє ''Девоячки бунар''. Вилєциско (место за вилєти) Девоячки бунар основане 1895. року зоз меном ''Векерлова колония'' на просторе хтори дакеди заберали хижки за винїцарох.<ref>[https://web.archive.org/web/20200926075242/https://turistickaalibunar.rs/kratak-istorijat/ „Кратак историјат Делиблатске пешчаре и окружења Општине Алибунар”.] turistickaalibunar.rs. Архивирано из [https://turistickaalibunar.rs/kratak-istorijat/ оригинала] 26. 09. 2020. г. Приступљено 21. 09. 2020.</ref> == Леґенда о мену Девоячки бунар == Постоя вецей леґенди хтори ше вяжу за мено того места за вилєти. [[File:Deliblatska peščara2020-3.jpg|right|thumb|337x337px|[[Драга]] през Делиблатску пискару]] По єдней з приповедкох, у околїску тей студнї бивали Серби и Румунє. Жили у жемунїцох хтори були єден вид одбрани од частих нападох турских хордох. Єдного вечара красна Сербкиня Достана упознала младого Турка до хторого ше залюбела и сцекла зоз нїм. Жителє ше процивели єй поступком, дочекали ю при студнї, каменьовали и забили. Як леґенда гвари, од теди тота студня ноши мено Девоячки бунар. To приповедка хтору ма лєм єдна зоз седем студньох Делиблатскей писковини, а подобни приповедки постоя и о других локацийох того националного парку. Кажде место ма свою приповедку хтору ше приповеда през велї роки. Єдинствена церква „древена хижа” у Банату находзи ше на самим месце за вилєти при Девоячким бунару, пошвецена Огньовей Мариї, християнскей святительки, хтору [[православна церква]] слави по юлиянским календаре, 30. юлия. <ref>[https://vojvodina.travel/cp/%D0%B0%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%86%D0%B8%D1%98%D0%B5/%D1%86%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0-%D0%B1%D1%80%D0%B2%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%B0-%D1%81%D0%B2%D0%B5%D1%82%D0%B5-%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D1%83%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%86%D0%B5-%D0%BC/ ЦРКВА БРВНАРА СВЕТЕ ВЕЛИКОМУЧЕНИЦЕ МАРИНЕ – ОГЊЕНЕ МАРИЈЕ – Девојачки Бунар]</ref> [[File:Izletište Devojački Bunar.jpg|center|thumb|976x976px|Девоячки бунар, место за вилєти]] == Вонкашнї вязи == * [https://www.volimsrbiju.com/2019/08/20/istorijski-biser-opstine-alibunar-devojacki-bunar-je-mesto-na-kojem-se-prepricu-legende-i-istorija/ Историјски бисер општине Алибунар: Девојачки бунар је место на којем се преплићу легенде и историја] *[https://sl.wikipedia.org/wiki/Seznam_naselij_v_Srbiji Spisak naselja u Srbiji] == Референци == [[Катеґория:Туризем]] <references /> [[Катеґория:Места за вилєти у Войводини]] geko19jx8tie3gfbra66wpfvchcikpe 0 3334 20466 20435 2026-08-02T10:19:33Z Sveletanka 20 вики вязи 20466 wikitext text/x-wiki {{Инфорамик | headerstyle = background: lightblue | header1 = <big> Липар</big> | label2 = | data2 = [[File:Lipar iz vazduha.jpg|350px|center|thumb|<div style="text-align: center;">Липар, панорама]] | header3 = Административни податки | label4 = Держава | data4 = [[File:Flag of Serbia.svg|40px|border]] Р. Сербия | label5 = Найблїзши варош | data5 = Кула | label6 = Автономна покраїна | data6 = Войводина | label7 = Управни округ | data7 = Заходнобачки | label8 = Општина | data8 = [[File:Kula2.gif|40px|]] Кула | label9 = Жридло | data9 = | label10 = | data10 = | header11 = Жительство | label12 = густосц | data12 = — 2022. {{decrease}} 1.144 | label13 = | data13 = — 30,7/km2 | header14 = Ґеоґрафски характеристики | label15 = Координати | data15 = 45° 42′ 19″ С; 19° 33′ 16″ И | label16 = Часова зона | data16 = UTC+1 (CET), влєце UTC+2 (CEST) | label17 = Абс.висина | data17 = 110 m | label18 = Поверхносц | data18 = 37,2* km2 {{Location map | Serbia |label = Липар | lat_deg = 45 | lat_min = 42 | lat_sec = 19 | lat_dir = N | lon_deg = 19 | lon_min = 33 | lon_sec = 16 | lon_dir = E | position = bottom | width = 290 | float = center | caption = <div style="text-align: center;">Липар на мапи Сербиї }} | header19 = Други податки | label20 = Поштанске число | data20 = 25232 | label21 = Поволанкове число | data21 = 025 | label22 = Реґистарска ознака | data22 = КU }} '''Липар''' то населєнє у општини [[Кула]], у АП [[Войводина|Войводини]], у Заходнобачким округу. Спрам попису зоз 2022. року, ма 1144 жительох (спрам попису зоз 2002. року мал 1807 жительох). По 1947. рок валал ше наволовал ''Емушич.'' Населєнє настало на роздраж'ю Кула - [[Бачка Тополя]] и [[Червинка]] - Мали Идьош на реґионалней драги [[Суботица]] - Оджак. Населєнє датує од 1921. року, настало нєпоштредно по законченю Першей шветовей войни, кед сербски солунски вояки (воєни добровольци зоз Босни и Лики), хтори достали жем од тедишнєй кральовскей власци, основали свою колонию и дали єй мено Соколац. Населєнє Соколац ше так наволовало медзи двома шветовима войнами, а по законченю Другей шветовей войни валал достал мено Липар, як ше и нєшка наволує. Ґеоґрафске положенє места одредзує и главне занїманє жительох, а то польопривреда. Попри индивидуалних польопривреднїкох, у валалє активно иснує польопривредна задруґа и єдна єдинка-оддзелєнє комбината польопривреди ''Дюро Струґар'' зоз Кули. Єдна часц гражданох одходзи на роботу до околних местох, найчастейше до Кули, [[Червинка|Червинки]] або Бачкей Тополї. == Плантажи == ● Однєдавна на уходзе до Липару засадзена такв. найвекша плантажа орехох у околїску и на Балкану. Плантажа у власнїцтве польопривредней задруґи ''Соколац.'' Иснує уж коло 40 роки, а отримує ше под фахову контролу ''Польопривредного института'' зоз Нового Саду. ● Нєдалєко од Липару велька винїца зоз штирома файтами квалитетних чокотох зоз хторих ше продукує квалитетне вино. Плантажа у приватним власнїцтве. == Липар нєшка == Валал ма свою '''Месну заєднїцу''' и други форми орґанизованя сходох гражданох. Липарчанє успишно орґанизую свой дружтвени живот през здруженя гражданох и Месней заєднїци. Основни задаток МЗ Липар же би водзела бриґу о жительстве и їх потребох у каждодньовим живоце, цо и обачлїве у велїх сеґментох живота у валалє. '''Основна школа''' ''Никола Тесла'' у тим месце основана 1926. року (пейц роки по доселєньованю солунцох-добровольцох) и адаптована є. Школа ма 8 добудовани нови сучасни учальнї и модерну спортску галу, школски терени за рижни [[Спорт|спорти]]. '''Дзецинска заградка''' (овода) тиж роби, а адаптована є за потреби активносцох по предписаньох Министарства за образованє и воспитанє дзецох у предшколских установох. '''Здравствени услуги''' липарчаном оможлївює амбуланта хтора роби у составе ''Дома здравя'' у Кули. '''Култура.''' ''Дом култури'' место за орґанизованє културних збуваньох, ту театер аматерох, секциї за любительох културних активносцох (фолклорни ґрупи, жридлове шпиванє, гранє, поготов на [[Ґусли|ґуслох]]), орґанизую ше литературни вечари и подобне. '''Вира'''. Спрам вирского опредзелєня гражданє маю и свою [[Православна церква|православну церкву]], храм Успения пресвятей Богородици, до хторей ходза и почитую и чуваю свою виру. Служба Божа ше отримує раз мешачно. [[Святи храм|Церква]] вибудована 2019. року. Окрем достатих средствох од Министерствох Р. Сербиї и [[Општина Кула|Општини Кула]], церква будована и зоз донацийох гражданох. Святи храм ше находзи у центре Липару и прикрашує населєнє. '''Спортски живот''' орґанизовани у рамикох Спортского дружтва клубу Липар. Тренира ше фодбал, шах, одбойка. Дружтво ма спортски просториї, та спортски активносци барз розвити з оглядом на релативно мале число жительох и поготов младежи. '''Други установи и здруженя'''. Окрем наведзеного, у Липару иснує пошта, ветеринарска амбуланта - оддзелєнє Ветеринарскей станїци у Кули, хтора орґанизує и водзи бриґу о здравственей защити домашнїх животиньох. Велї роки иснує и ловарске дружтво ''Фазан.'' == Демоґрафия == У населєню Липар жию 2407 полнолїтни гражданє, а просекова старосц жительства 39,8 роки (37,4 при хлопох и 42,2 при женох). У населєню єст 585 ґаздовства, просекове число членох по ґаздовству 3,09. У валалє углавним населєни Серби (спрам попису зоз 2002. року), у вельо меншим чишлє ту жию и Чарногорци, Мадяре, Горвати, Українци, Руснаци, Югославянє и други. Спрам попису зоз 1991. року у населєню Липар жили 1.456 жителє <ref name=":0" />. {| class="wikitable" |+ ! colspan="3" |Демоґрафия <ref name=":0">„Књига 9”. [https://pod2.stat.gov.rs/ObjavljenePublikacije/G2002/pdf/G20024009.pdf ''Становништво, упоредни преглед броја становника 1948, 1953, 1961, 1971, 1981, 1991, 2002, подаци по насељима'']'' (PDF). ''webrzs.stat.gov.rs''.] Београд: [https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B5%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D1%87%D0%BA%D0%B8_%D0%B7%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%B4_%D0%B7%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BA%D1%83_%D0%A1%D1%80%D0%B1%D0%B8%D1%98%D0%B5 Републички завод за статистику.] мај 2004. [https://sr.wikipedia.org/wiki/Me%C4%91unarodni_standardni_broj_knjige ISBN 86-84433-14-9.]''</ref> |- |'''Рок''' | colspan="2" |'''Жителє''' |- |1948. |1.696 | |- |1953. |1.565 | |- |1961. |1.890 | |- |1971. |1.609 | |- |1981. |1.506 | |- |1991. |1.456 |1.434 |- |2002. |1.807 |1.841 |- |2011. |1.482 | |- |2022. |1144 | |} {| class="wikitable" |+ ! colspan="3" | Етнїчни состав спрам попису зоз 2002. року <ref>„Књига 1”. ''Становништво, национална или етничка припадност, подаци по насељима''. ''webrzs.stat.gov.rs''. Београд: [https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B5%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D1%87%D0%BA%D0%B8_%D0%B7%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%B4_%D0%B7%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BA%D1%83_%D0%A1%D1%80%D0%B1%D0%B8%D1%98%D0%B5 Републички завод за статистику.] фебруар 2003. [https://sr.wikipedia.org/wiki/Me%C4%91unarodni_standardni_broj_knjige ISBN 86-84433-00-9].</ref> |- |Серби |1.644 |90,97% |- |Мадяре |45 |2,49% |- |Чарногорци |28 |1,54% |- |[[Руснаци у Сербиї|Руснаци]] |14 |0,77% |- |Горвати |11 |0,60% |- |Українци |11 |0,60% |- |Югославянє |7 |0,38% |- |Нємци |4 |0,22% |- |Руси |3 |0,16% |- |Ґоранци |3 |0,16% |- |Словаци |1 |0,05% |- |Муслиманє |1 |0,05% |- |Бошняки |1 |0,05% |- |нєпознати | 21 |1,16% |} == Вонкашня вяза == * [https://kula.rs/naseljena-mesta/lipar/?pismo=lat Opština Kula, Lipar] Kula.rs * [https://www.vm.rs/lipar-u-zagrljaju-telecke/ Lipar – U zagrljaju Telečke] vm.rs * [https://www.youtube.com/watch?v=7QBzomEai4o Selo Lipar - dokumentarni film] youtube.com * [https://www.youtube.com/watch?v=EhAPrvnkLFM Kako se čuva tradicija solunskih dobrovoljaca u Liparu] youtube.com * [https://wikimapia.org/#lang=en&lat=45.705332&lon=19.554428&z=7&m=w Stelitska mapa] (Wikimapia) == Референци == <references /> [[Катеґория:Места у општини Кула]] [[Катеґория:Валали у Войводини]] kkcnavxjbi6ccxxqc3lm8ufwo40823f 0 3343 20440 2026-08-01T15:42:10Z Sveletanka 20 нова статя 20440 wikitext text/x-wiki [[File:Bleeding finger.jpg|thumb|250px|right]] '''Крев''' (лат. ''sanguis'') то червена, нєпревидна, густа и слана чечносц, окремного паху. Вона чече през шерцо и кревово судзини и на таки способ преноши поживни материї и оксиґен. Количество креви у чловечим орґанизме од 5 до 6 литри (коло 8 проценти тїлесней маси). Крев ше сосотої зоз плазми, кревових заренкох (еритроцитох, леукоцитох и тромбоцитох) и представя найважнєйшу тїлесни чечносц у чловечим орґанизме. Крев ендоґена (нукашня) тїлесна чечносц характеристична лєм за похребцинарох. (1) Лимфа, друга тїлесна чечносц, настава зоз креви, кружи през лимфову систему и враца ше до нєй. Крев спада до повязуюцих тканьох, односно ма вельке количество медзиклїтинковей повязуюцей субстанциї хтору творя сами клїтинки повязуюцей тканї. Крев часц системи за циркулацию. (2) Состав креви и улога Крев чечуца ткань хтора ше находзи у шерцу и кревових жилох, а состої ше зоз двох часцох: - Чечуца часц — кревова плазма [[File:Red White Blood cells.jpg|thumb||250px|thumb|Еритроцити (лїво), тромбоцити (у штредку), и леукоцити (на право)]] - Кревово клїтинки хтори плїваю у кревовей плазми ([[Червени кревово заренка|еритроцити]], [[Били кревово заренка|леукоцити]] и [[Кревово плохочки|тромбоцити]]) Волумен кревових заренкох кус менши од волумену плазми и виноши 42 до 45 проценти, а волумен плазми 55 до 58 проценти волумену креви. При хлопох волумен кревових заренкох векши як при женох. Одношенє медзи волуменами кревових заренкох и плазму при здравей особи константне. Улога креви вельочислена. Крев помага и при диханю, односно преноши оксиґен и угльов диоксид, потим поживни материї, одпадни материї, гормони, ензими, витамини итд. Ма улогу и у реґулациї волумену тїлесних чечносцох, ацидо-базней ровноваги (pH вредносци), реґулациї тїлесней температури, а ма вальку улогу и у охрани од хоротох. Крев чече през заварту систему цивочкох и кревових жилох, хтори зложени зоз артерийох, капиларох и венох: - Артериї широки и нєпрепущуюци кревово жили през хтори венска крев чече од шерца ґу плюцом и артерийну крев ґу другим часцом цела. На таки способ ше преноша поживни материї през артериоли (менши артериї хтори наставаю зоз главних артерийох) и през капилари (наставаю зоз артериолох), же би ше на концу у покруткох крев пречисцела, а одпадни материї ше претворели до мочу. - Вени тиж широки и нєпрепущуюци кревово жили, алє зоз ценшима мурами. През нїх чече венска крев зоз цела и артерийна крев зоз плюцох до шерца. Венска крев ма угльов диоксид и одпадни материї. - Капилари узки кревово жили зоз ценкима мурами хтори наставаю зоз артериолох и формую зложену мрежу. Вони поштреднїки при черанки материйох медзи креву и клїтинками у орґанизме и при черанки респираторних ґазох у плюцох. У сущносци, капилари оможлївюю же би крев прешла зоз артериї до вени, а же би вода, цукри, аминоквашнїни и други материї прешли през їх мури до тканьох. Длужина, розпорядок и мрежа капиларох нє єднака при шицких тканьох. Крев нє чече источашнє през шицки капилари, алє ше вони по потреби можу отверац и заверац. Состав креви Крев ше состої зоз чечней кревовей плазми (коло 55 проценти) и кревових заренкох (коло 45 проценти).(4) Кревова плазма безфарбова, односно жовкава чечносц у хторей ше находза орґански и нєорґански материї. У єй составе вода (коло 90 проценти), натрий хлорид (соль, коло 1 процент), цукри (коло 0,1 процент), масни материї, гормони, оксиґен и угльов диоксид, а од билькох (коло 7 проценти) албумини (участвую у преношеню гормонох и других материйох), ґлобулини (маю функцию охрани) и фибриноґен (участвує у процесу стиданя креви). Еритроцити то червени кревово заренка хтори участвую у преношеню оксиґену и угльового диоксиду у орґанизме. Леукоцити то били кревово заренка хтори наставаю у шпику и лимфових ґужлїкох. Їх улога у орґанизме имунолоґийна, односно участвую у охрани од хоротох хтори спричинюю бактериї, паразити, вируси и печарочки. Тромбоцити то кревово плохочки хтори участвую у процесу стиданя креви прето же отримованє креви у чечним стану у кревоцеку и застановйованє кирвавеня при очкодованих кревових судзинох важни механїзми за очуванє стабилних условийох за функционованє орґанизма. Физични характеристики креви Физични характеристики креви то: количество, фарба, температура, густосц, вискозносц, пах, осмотски прицисок, седиментация кревових заренкох и стиданє (коаґулация). Количество креви у орґанизме завиши од тїлесней поверхносци, односно од висини и маси. Штредня маса креви коло 7 проценти цалей маси чловека. Количество константне при здравих особох под час мированя, а звекшує ше под час роботи и з уношеньом векшого количестав води и поживи до орґанизму. Количество креви у орґанизме нє вшадзи єднаке: при звекшаней активносци звекшує ше и потреба за креву. Под час хороти приходзи до тирвацого зменшаня або звекшаня количества креви у орґанизме, а то резултат зменшаня (звекшаня) самей плазми або еритроцитох пре пременки и кревовових заренкох и плазми. Звекшанє ше вола плетора, а зменшанє олиґемия. [[File:Venous and arterial blood.jpg|thumb|250px|right|Венска крев (цмейша) и артерийна крев (блядша)]] Фарба креви червена пре кревов пиґмент гемоґлобин хтори ше находзи у еритроцитох. Спрам ступня оксидациї гемоґлобину, фарба блядша або цмейша. По тим ше розликує венска и артерийна крев. Фарба креви ше меня и при патолоґийних станох: при трованю з угльовим моноксидом крев бляда червена, а кед придзе до застановеня оксиґенизациї у плюцох - крев чарнява. Температура креви од 36 до 40 ступнї. Вона нє завиши од вонкашнєй температури, константна є. Найнїзша температура креви у венох скори, а найвисша у венох хтори одводза крев зоз печинки. Специфична маса креви штреднє виноши 1.060 (чежша є од води) и условена є зоз числом еритроцитох и количеством гемоґлобину у нїх. (12) При хлопох маса креви кус векша як при женох. Маса ше знїжує после єдзеня, а звекшує после физичней усиловносци. Вискозносц креви то швидкосц прецеканя креви през капиларни цивочки одредзеного пречнїку при одредзеней температури и прициску. Вискозносц креви завиши од числа еритроцитох и од числа леукоцитох кед є звекшане. Пах креви подобни паху зною и походзи од випарююцих масних квашнїнох у нєй. Осмотски прицисок креви завиши од концентрациї материйох у нєй (електролитох и нєелектролитох), виноши 7 атмосфери и мера ше зоз криоскопом. Седиментация креви то ушедованє кревових заренкох на дно судзинки у хторей ше крев находзи и хторей додата даяка антикоаґулациона материя. Швидкосц видвойованя кревових заренкох зоз плазми то швидкосц седиментациї и вона завиши од часу кельо крев стої, од числа и прикметох еритроцитох и од одношеня поєдиних материйох у кревовей плазми. Од состойкох плазми на швидкосц седиментациї найбаржей дїйствую количество фибриноґену, голестеролу и даєдни фракциї бильчкох. На пошвидшанє седиментациї дїйствує звекшани фибриноґен або голестерол, а на спомалшенє дїйствує звекшани албумин (главни протеїн у плазми). pH вредносц креви константна вредносц. Крев чечносц у хторей стаємна концентрация водонїкових йонох од хторей завиши квашносц, алкалносц и нєутралносц реакциї креви. pH вредносц ше руша од 7,3 до 7,5, венска крев кус квашнєйша од артерийней. (13) Хемийни характеристики креви Крев як цалосц ма вельо орґански и нєорґански материї, даєдни ше находза у кревовей плазми, а даєдни у кревових клїтинкох. Нєорґански материї креви то вода и соль. Води єст найвецей єст у кревовей плазми (коло 3,5 литри), а у кревових клїтинкох менєй. Часц води у креви шлєбодна вода и ма розпущуюцу улогу за нєорґански и орґански материї орґанизма. Тота вода по потреби преходзи зоз креви до медзиклїтинковей чечносци и враца ше. Друга часц води у составе гидрофилних бильчкох кревовей плазми и вязана є за албумини (вязана вода). Нєорґански солї у форми катйонох и анйонох творя 1 процент креви. Медзи анйонами єст найвецей хлориду, фосфату, бикарбонату и сулфату, а медзи катйонами єст натрию, калию, калцию и маґнезию. Бильчки по количестве найглавнєйши у креви. У плазми ше находзи серум-албумини, фракциї ґлобулину и фибриноґену и дакус ґликопротеїну и липопротеїну. У кревових клїтинкох ше находза зложени бильчки: у леукоцитох нуклеопротеїни, а у еритроцитох хромопротеїни. Липиди ше часточнє находза у плазми, а часточнє су у збудови кревових заренкох. Найважнєйши то: триґлицериди, фосфати, ґликолипиди и стероїди. Угльово гидрати найзаступенши у форми моносахаридох, ґлукози (цукер у креви) хтора представя главне и основне жридло енерґиї за клїтинки у орґанизме, окреме за мозоґ и нервову систему. Витамини, окрем того же ше преноша зоз креву по орґанизме, затримую ше у креви. Ензими до кревовей плазми доходза зоз шлїжинки (панкреасу), зоз клїтинкох других орґанох (печинки, шерца и мускулох) и зоз кревових клїтинкох у хторих ше творя (леукоцитох, тромбоцитох, еритроцитох). Вони заслужни за метаболизем. Гормони ше находза у креви прето же ше лєм зоз ню преноша през орґанизем. Количество барз мале и виражує ше у микроґрамох. Медзи найважнєйшима то: инсулин, гормони щитного шлїжнїку (Т3 и Т4) и полни гормони (естроґен и тестостерон). 5f0c2jxq756vue17uqslkczjpqpgont 20441 20440 2026-08-01T15:48:07Z Sveletanka 20 укладанє фотоґрафиї 20441 wikitext text/x-wiki [[File:Bleeding finger.jpg|thumb|250px|right]] '''Крев''' (лат. ''sanguis'') то червена, нєпревидна, густа и слана чечносц, окремного паху. Вона чече през шерцо и кревово судзини и на таки способ преноши поживни материї и оксиґен. Количество креви у чловечим орґанизме од 5 до 6 литри (коло 8 проценти тїлесней маси). Крев ше сосотої зоз плазми, кревових заренкох (еритроцитох, леукоцитох и тромбоцитох) и представя найважнєйшу тїлесни чечносц у чловечим орґанизме. Крев ендоґена (нукашня) тїлесна чечносц характеристична лєм за похребцинарох. (1) Лимфа, друга тїлесна чечносц, настава зоз креви, кружи през лимфову систему и враца ше до нєй. Крев спада до повязуюцих тканьох, односно ма вельке количество медзиклїтинковей повязуюцей субстанциї хтору творя сами клїтинки повязуюцей тканї. Крев часц системи за циркулацию. (2) [[File:FreshFrozenPlasma.JPG|thumb||250px|right|Кревова плазма]] Состав креви и улога Крев чечуца ткань хтора ше находзи у шерцу и кревових жилох, а состої ше зоз двох часцох: [[File:Red White Blood cells.jpg|thumb||250px|thumb|Еритроцити (лїво), тромбоцити (у штредку), и леукоцити (на право)]] - Чечуца часц — кревова плазма - Кревово клїтинки хтори плїваю у кревовей плазми ([[Червени кревово заренка|еритроцити]], [[Били кревово заренка|леукоцити]] и [[Кревово плохочки|тромбоцити]]) Волумен кревових заренкох кус менши од волумену плазми и виноши 42 до 45 проценти, а волумен плазми 55 до 58 проценти волумену креви. При хлопох волумен кревових заренкох векши як при женох. Одношенє медзи волуменами кревових заренкох и плазму при здравей особи константне. Улога креви вельочислена. Крев помага и при диханю, односно преноши оксиґен и угльов диоксид, потим поживни материї, одпадни материї, гормони, ензими, витамини итд. Ма улогу и у реґулациї волумену тїлесних чечносцох, ацидо-базней ровноваги (pH вредносци), реґулациї тїлесней температури, а ма вальку улогу и у охрани од хоротох. Крев чече през заварту систему цивочкох и кревових жилох, хтори зложени зоз артерийох, капиларох и венох: - Артериї широки и нєпрепущуюци кревово жили през хтори венска крев чече од шерца ґу плюцом и артерийну крев ґу другим часцом цела. На таки способ ше преноша поживни материї през артериоли (менши артериї хтори наставаю зоз главних артерийох) и през капилари (наставаю зоз артериолох), же би ше на концу у покруткох крев пречисцела, а одпадни материї ше претворели до мочу. - Вени тиж широки и нєпрепущуюци кревово жили, алє зоз ценшима мурами. През нїх чече венска крев зоз цела и артерийна крев зоз плюцох до шерца. Венска крев ма угльов диоксид и одпадни материї. - Капилари узки кревово жили зоз ценкима мурами хтори наставаю зоз артериолох и формую зложену мрежу. Вони поштреднїки при черанки материйох медзи креву и клїтинками у орґанизме и при черанки респираторних ґазох у плюцох. У сущносци, капилари оможлївюю же би крев прешла зоз артериї до вени, а же би вода, цукри, аминоквашнїни и други материї прешли през їх мури до тканьох. Длужина, розпорядок и мрежа капиларох нє єднака при шицких тканьох. Крев нє чече источашнє през шицки капилари, алє ше вони по потреби можу отверац и заверац. Состав креви Крев ше состої зоз чечней кревовей плазми (коло 55 проценти) и кревових заренкох (коло 45 проценти).(4) Кревова плазма безфарбова, односно жовкава чечносц у хторей ше находза орґански и нєорґански материї. У єй составе вода (коло 90 проценти), натрий хлорид (соль, коло 1 процент), цукри (коло 0,1 процент), масни материї, гормони, оксиґен и угльов диоксид, а од билькох (коло 7 проценти) албумини (участвую у преношеню гормонох и других материйох), ґлобулини (маю функцию охрани) и фибриноґен (участвує у процесу стиданя креви). Еритроцити то червени кревово заренка хтори участвую у преношеню оксиґену и угльового диоксиду у орґанизме. Леукоцити то били кревово заренка хтори наставаю у шпику и лимфових ґужлїкох. Їх улога у орґанизме имунолоґийна, односно участвую у охрани од хоротох хтори спричинюю бактериї, паразити, вируси и печарочки. Тромбоцити то кревово плохочки хтори участвую у процесу стиданя креви прето же отримованє креви у чечним стану у кревоцеку и застановйованє кирвавеня при очкодованих кревових судзинох важни механїзми за очуванє стабилних условийох за функционованє орґанизма. Физични характеристики креви Физични характеристики креви то: количество, фарба, температура, густосц, вискозносц, пах, осмотски прицисок, седиментация кревових заренкох и стиданє (коаґулация). Количество креви у орґанизме завиши од тїлесней поверхносци, односно од висини и маси. Штредня маса креви коло 7 проценти цалей маси чловека. Количество константне при здравих особох под час мированя, а звекшує ше под час роботи и з уношеньом векшого количестав води и поживи до орґанизму. Количество креви у орґанизме нє вшадзи єднаке: при звекшаней активносци звекшує ше и потреба за креву. Под час хороти приходзи до тирвацого зменшаня або звекшаня количества креви у орґанизме, а то резултат зменшаня (звекшаня) самей плазми або еритроцитох пре пременки и кревовових заренкох и плазми. Звекшанє ше вола плетора, а зменшанє олиґемия. [[File:Venous and arterial blood.jpg|thumb|250px|right|Венска крев (цмейша) и артерийна крев (блядша)]] Фарба креви червена пре кревов пиґмент гемоґлобин хтори ше находзи у еритроцитох. Спрам ступня оксидациї гемоґлобину, фарба блядша або цмейша. По тим ше розликує венска и артерийна крев. Фарба креви ше меня и при патолоґийних станох: при трованю з угльовим моноксидом крев бляда червена, а кед придзе до застановеня оксиґенизациї у плюцох - крев чарнява. Температура креви од 36 до 40 ступнї. Вона нє завиши од вонкашнєй температури, константна є. Найнїзша температура креви у венох скори, а найвисша у венох хтори одводза крев зоз печинки. Специфична маса креви штреднє виноши 1.060 (чежша є од води) и условена є зоз числом еритроцитох и количеством гемоґлобину у нїх. (12) При хлопох маса креви кус векша як при женох. Маса ше знїжує после єдзеня, а звекшує после физичней усиловносци. Вискозносц креви то швидкосц прецеканя креви през капиларни цивочки одредзеного пречнїку при одредзеней температури и прициску. Вискозносц креви завиши од числа еритроцитох и од числа леукоцитох кед є звекшане. Пах креви подобни паху зною и походзи од випарююцих масних квашнїнох у нєй. Осмотски прицисок креви завиши од концентрациї материйох у нєй (електролитох и нєелектролитох), виноши 7 атмосфери и мера ше зоз криоскопом. Седиментация креви то ушедованє кревових заренкох на дно судзинки у хторей ше крев находзи и хторей додата даяка антикоаґулациона материя. Швидкосц видвойованя кревових заренкох зоз плазми то швидкосц седиментациї и вона завиши од часу кельо крев стої, од числа и прикметох еритроцитох и од одношеня поєдиних материйох у кревовей плазми. Од состойкох плазми на швидкосц седиментациї найбаржей дїйствую количество фибриноґену, голестеролу и даєдни фракциї бильчкох. На пошвидшанє седиментациї дїйствує звекшани фибриноґен або голестерол, а на спомалшенє дїйствує звекшани албумин (главни протеїн у плазми). pH вредносц креви константна вредносц. Крев чечносц у хторей стаємна концентрация водонїкових йонох од хторей завиши квашносц, алкалносц и нєутралносц реакциї креви. pH вредносц ше руша од 7,3 до 7,5, венска крев кус квашнєйша од артерийней. (13) Хемийни характеристики креви Крев як цалосц ма вельо орґански и нєорґански материї, даєдни ше находза у кревовей плазми, а даєдни у кревових клїтинкох. Нєорґански материї креви то вода и соль. Води єст найвецей єст у кревовей плазми (коло 3,5 литри), а у кревових клїтинкох менєй. Часц води у креви шлєбодна вода и ма розпущуюцу улогу за нєорґански и орґански материї орґанизма. Тота вода по потреби преходзи зоз креви до медзиклїтинковей чечносци и враца ше. Друга часц води у составе гидрофилних бильчкох кревовей плазми и вязана є за албумини (вязана вода). Нєорґански солї у форми катйонох и анйонох творя 1 процент креви. Медзи анйонами єст найвецей хлориду, фосфату, бикарбонату и сулфату, а медзи катйонами єст натрию, калию, калцию и маґнезию. Бильчки по количестве найглавнєйши у креви. У плазми ше находзи серум-албумини, фракциї ґлобулину и фибриноґену и дакус ґликопротеїну и липопротеїну. У кревових клїтинкох ше находза зложени бильчки: у леукоцитох нуклеопротеїни, а у еритроцитох хромопротеїни. Липиди ше часточнє находза у плазми, а часточнє су у збудови кревових заренкох. Найважнєйши то: триґлицериди, фосфати, ґликолипиди и стероїди. Угльово гидрати найзаступенши у форми моносахаридох, ґлукози (цукер у креви) хтора представя главне и основне жридло енерґиї за клїтинки у орґанизме, окреме за мозоґ и нервову систему. Витамини, окрем того же ше преноша зоз креву по орґанизме, затримую ше у креви. Ензими до кревовей плазми доходза зоз шлїжинки (панкреасу), зоз клїтинкох других орґанох (печинки, шерца и мускулох) и зоз кревових клїтинкох у хторих ше творя (леукоцитох, тромбоцитох, еритроцитох). Вони заслужни за метаболизем. Гормони ше находза у креви прето же ше лєм зоз ню преноша през орґанизем. Количество барз мале и виражує ше у микроґрамох. Медзи найважнєйшима то: инсулин, гормони щитного шлїжнїку (Т3 и Т4) и полни гормони (естроґен и тестостерон). [[Катеґория:Хематолоґия]] 6bikmfpyu8yzbp9t1bencdiqhxg2ffb 20442 20441 2026-08-01T16:21:08Z Olirk55 19 Ушорйованє, викивязи 20442 wikitext text/x-wiki [[File:Bleeding finger.jpg|thumb|250px|right]] '''Крев''' (лат. ''sanguis'') то червена, нєпревидна, [[Густосц|густа]] и слана чечносц, окремного паху. Вона чече през шерцо и кревово судзини и на таки способ преноши поживни материї и оксиґен. Количество креви у чловечим орґанизме од 5 до 6 литри (коло 8 проценти тїлесней маси). Крев ше сосотої зоз плазми, кревових заренкох (еритроцитох, леукоцитох и тромбоцитох) и представя найважнєйшу тїлесни чечносц у чловечим орґанизме. Крев ендоґена (нукашня) тїлесна чечносц характеристична лєм за похребцинарох. (1) Лимфа, друга тїлесна чечносц, настава зоз креви, кружи през лимфову систему и враца ше до нєй. Крев спада до повязуюцих тканьох, односно ма вельке количество медзиклїтинковей повязуюцей субстанциї хтору творя сами клїтинки повязуюцей тканї. Крев часц системи за циркулацию. (2) [[File:FreshFrozenPlasma.JPG|thumb||250px|right|Кревова плазма]] == Состав креви и улога == Крев чечуца ткань хтора ше находзи у шерцу и кревових жилох, а состої ше зоз двох часцох: [[File:Red White Blood cells.jpg|thumb||250px|thumb|Еритроцити (лїво), тромбоцити (у штредку), и леукоцити (на право)]] ● Чечуца часц — кревова плазма ● Кревово клїтинки хтори плїваю у кревовей плазми ([[Червени кревово заренка|еритроцити]], [[Били кревово заренка|леукоцити]] и [[Кревово плохочки|тромбоцити]]) [[Волумен]] кревових заренкох кус менши од волумену плазми и виноши 42 до 45 проценти, а волумен плазми 55 до 58 проценти волумену креви. При хлопох волумен кревових заренкох векши як при женох. Одношенє медзи волуменами кревових заренкох и плазму при здравей особи константне. Улога креви вельочислена. Крев помага и при диханю, односно преноши оксиґен и угльов диоксид, потим поживни материї, одпадни материї, гормони, ензими, витамини итд. Ма улогу и у реґулациї волумену тїлесних чечносцох, ацидо-базней ровноваги (pH вредносци), реґулациї тїлесней [[Температура|температури]], а ма вальку улогу и у охрани од хоротох. Крев чече през заварту систему цивочкох и кревових жилох, хтори зложени зоз артерийох, капиларох и венох: ● Артериї широки и нєпрепущуюци кревово жили през хтори венска крев чече од шерца ґу плюцом и артерийну крев ґу другим часцом цела. На таки способ ше преноша поживни материї през артериоли (менши артериї хтори наставаю зоз главних артерийох) и през капилари (наставаю зоз артериолох), же би ше на концу у покруткох крев пречисцела, а одпадни материї ше претворели до мочу. ● Вени тиж широки и нєпрепущуюци кревово жили, алє зоз ценшима мурами. През нїх чече венска крев зоз цела и артерийна крев зоз плюцох до шерца. Венска крев ма угльов диоксид и одпадни материї. ● Капилари узки кревово жили зоз ценкима мурами хтори наставаю зоз артериолох и формую зложену мрежу. Вони поштреднїки при черанки материйох медзи креву и клїтинками у орґанизме и при черанки респираторних ґазох у плюцох. У сущносци, капилари оможлївюю же би крев прешла зоз артериї до вени, а же би вода, цукри, аминоквашнїни и други материї прешли през їх мури до тканьох. Длужина, розпорядок и мрежа капиларох нє єднака при шицких тканьох. Крев нє чече источашнє през шицки капилари, алє ше вони по потреби можу отверац и заверац. == Состав креви == Крев ше состої зоз чечней кревовей плазми (коло 55 проценти) и кревових заренкох (коло 45 проценти).(4) '''Кревова плазма''' безфарбова, односно жовкава чечносц у хторей ше находза орґански и нєорґански материї. У єй составе вода (коло 90 проценти), натрий хлорид (соль, коло 1 процент), цукри (коло 0,1 процент), масни материї, гормони, оксиґен и угльов диоксид, а од билькох (коло 7 проценти) албумини (участвую у преношеню гормонох и других материйох), ґлобулини (маю функцию охрани) и фибриноґен (участвує у процесу стиданя креви). '''Еритроцити''' то червени кревово заренка хтори участвую у преношеню оксиґену и угльового диоксиду у орґанизме. '''Леукоцити''' то били кревово заренка хтори наставаю у шпику и лимфових ґужлїкох. Їх улога у орґанизме имунолоґийна, односно участвую у охрани од хоротох хтори спричинюю бактериї, паразити, вируси и печарочки. '''Тромбоцити''' то [[кревово плохочки]] хтори участвую у процесу стиданя креви прето же отримованє креви у чечним стану у кревоцеку и застановйованє кирвавеня при очкодованих кревових судзинох важни механїзми за очуванє стабилних условийох за функционованє орґанизма. == Физични характеристики креви == Физични характеристики креви то: количество, [[фарба]], температура, густосц, вискозносц, пах, осмотски прицисок, седиментация кревових заренкох и стиданє (коаґулация). Количество креви у орґанизме завиши од тїлесней [[Поверхносц|поверхносци]], односно од висини и маси. Штредня маса креви коло 7 проценти цалей маси чловека. Количество константне при здравих особох под час мированя, а звекшує ше под час роботи и з уношеньом векшого количестав води и [[Пожива|поживи]] до орґанизму. Количество креви у орґанизме нє вшадзи єднаке: при звекшаней активносци звекшує ше и потреба за креву. Под час хороти приходзи до тирвацого зменшаня або звекшаня количества креви у орґанизме, а то резултат зменшаня (звекшаня) самей плазми або еритроцитох пре пременки и кревовових заренкох и плазми. Звекшанє ше вола плетора, а зменшанє олиґемия. [[File:Venous and arterial blood.jpg|thumb|250px|right|Венска крев (цмейша) и артерийна крев (блядша)]] Фарба креви червена пре кревов пиґмент гемоґлобин хтори ше находзи у еритроцитох. Спрам ступня оксидациї гемоґлобину, фарба блядша або цмейша. По тим ше розликує венска и артерийна крев. Фарба креви ше меня и при патолоґийних станох: при трованю з угльовим моноксидом крев бляда червена, а кед придзе до застановеня оксиґенизациї у плюцох - крев чарнява. Температура креви од 36 до 40 ступнї. Вона нє завиши од вонкашнєй температури, константна є. Найнїзша температура креви у венох скори, а найвисша у венох хтори одводза крев зоз печинки. Специфична [[маса]] креви штреднє виноши 1.060 (чежша є од води) и условена є зоз числом еритроцитох и количеством гемоґлобину у нїх. (12) При хлопох маса креви кус векша як при женох. Маса ше знїжує после єдзеня, а звекшує после физичней усиловносци. Вискозносц креви то швидкосц прецеканя креви през капиларни цивочки одредзеного пречнїку при одредзеней температури и прициску. Вискозносц креви завиши од числа еритроцитох и од числа леукоцитох кед є звекшане. Пах креви подобни паху зною и походзи од випарююцих масних квашнїнох у нєй. Осмотски прицисок креви завиши од концентрациї материйох у нєй (електролитох и нєелектролитох), виноши 7 атмосфери и мера ше зоз криоскопом. Седиментация креви то ушедованє кревових заренкох на дно судзинки у хторей ше крев находзи и хторей додата даяка антикоаґулациона материя. Швидкосц видвойованя кревових заренкох зоз плазми то швидкосц седиментациї и вона завиши од часу кельо крев стої, од числа и прикметох еритроцитох и од одношеня поєдиних материйох у кревовей плазми. Од состойкох плазми на швидкосц седиментациї найбаржей дїйствую количество фибриноґену, голестеролу и даєдни фракциї бильчкох. На пошвидшанє седиментациї дїйствує звекшани фибриноґен або голестерол, а на спомалшенє дїйствує звекшани албумин (главни протеїн у плазми). pH вредносц креви константна вредносц. Крев чечносц у хторей стаємна концентрация водонїкових йонох од хторей завиши квашносц, алкалносц и нєутралносц реакциї креви. pH вредносц ше руша од 7,3 до 7,5, венска крев кус квашнєйша од артерийней. (13) == Хемийни характеристики креви == Крев як цалосц ма вельо орґански и нєорґански материї, даєдни ше находза у кревовей плазми, а даєдни у кревових клїтинкох. Нєорґански материї креви то вода и соль. Води єст найвецей єст у кревовей плазми (коло 3,5 литри), а у кревових клїтинкох менєй. Часц води у креви шлєбодна вода и ма розпущуюцу улогу за нєорґански и орґански материї орґанизма. Тота вода по потреби преходзи зоз креви до медзиклїтинковей чечносци и враца ше. Друга часц води у составе гидрофилних бильчкох кревовей плазми и вязана є за албумини (вязана вода). Нєорґански солї у форми катйонох и анйонох творя 1 процент креви. Медзи анйонами єст найвецей хлориду, фосфату, бикарбонату и сулфату, а медзи катйонами єст натрию, калию, калцию и маґнезию. Бильчки по количестве найглавнєйши у креви. У плазми ше находзи серум-албумини, фракциї ґлобулину и фибриноґену и дакус ґликопротеїну и липопротеїну. У кревових клїтинкох ше находза зложени бильчки: у леукоцитох нуклеопротеїни, а у еритроцитох хромопротеїни. Липиди ше часточнє находза у плазми, а часточнє су у збудови кревових заренкох. Найважнєйши то: триґлицериди, фосфати, ґликолипиди и стероїди. Угльово гидрати найзаступенши у форми моносахаридох, ґлукози (цукер у креви) хтора представя главне и основне жридло енерґиї за клїтинки у орґанизме, окреме за мозоґ и нервову систему. Витамини, окрем того же ше преноша зоз креву по орґанизме, затримую ше у креви. Ензими до кревовей плазми доходза зоз шлїжинки (панкреасу), зоз клїтинкох других орґанох (печинки, шерца и мускулох) и зоз кревових клїтинкох у хторих ше творя (леукоцитох, тромбоцитох, еритроцитох). Вони заслужни за метаболизем. Гормони ше находза у креви прето же ше лєм зоз ню преноша през орґанизем. Количество барз мале и виражує ше у микроґрамох. Медзи найважнєйшима то: инсулин, гормони щитного шлїжнїку (Т3 и Т4) и полни гормони (естроґен и тестостерон). [[Катеґория:Хематолоґия]] 3ypj2eq812pfmidpe4jgfstuyyp4rqg 20443 20442 2026-08-01T18:07:41Z Olirk55 19 Референци (часц) 20443 wikitext text/x-wiki [[File:Bleeding finger.jpg|thumb|250px|right]] '''Крев''' (лат. ''sanguis'') то червена, нєпревидна, [[Густосц|густа]] и слана чечносц, окремного паху. Вона чече през шерцо и кревово судзини и на таки способ преноши поживни материї и оксиґен. Количество креви у чловечим орґанизме од 5 до 6 литри (коло 8 проценти тїлесней маси). Крев ше сосотої зоз плазми, кревових заренкох (еритроцитох, леукоцитох и тромбоцитох) и представя найважнєйшу тїлесни чечносц у чловечим орґанизме. Крев ендоґена (нукашня) тїлесна чечносц характеристична лєм за похребцинарох. <ref>Romer, Alfred Sherwood; Parsons, Thomas S. (1977). [https://archive.org/details/vertebratebody0000rome_a5a9 ''The Vertebrate Body''.] Philadelphia, PA: Holt-Saunders International. стр. [https://archive.org/details/vertebratebody0000rome_a5a9/page/404/mode/2up 404]-06. [https://sr.wikipedia.org/wiki/Me%C4%91unarodni_standardni_broj_knjige ISBN 978-0-03-910284-5.]</ref> Лимфа, друга тїлесна чечносц, настава зоз креви, кружи през лимфову систему и враца ше до нєй. Крев спада до повязуюцих тканьох, односно ма вельке количество медзиклїтинковей повязуюцей субстанциї хтору творя сами клїтинки повязуюцей тканї. Крев часц системи за циркулацию.<ref>[https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B8%D0%BB%D0%B8%D1%98%D0%B0%D0%BC_%D0%A5%D0%B0%D1%80%D0%B2%D0%B8 Harvey, William] (1628). [https://web.archive.org/web/20101127002138/http://rarebookroom.org/Control/hvyexc/index.html „Exercitatio Anatomica de Motu Cordis et Sanguinis in Animalibus”] (на язику: Латинским). Архивирано из оригинала 27. 11. 2010. г. Приступљено 14. 08. 2017.]</ref> [[File:FreshFrozenPlasma.JPG|thumb||250px|right|Кревова плазма]] == Состав креви и улога == Крев чечуца ткань хтора ше находзи у шерцу и кревових жилох, а состої ше зоз двох часцох: [[File:Red White Blood cells.jpg|thumb||250px|thumb|Еритроцити (лїво), тромбоцити (у штредку), и леукоцити (на право)]] ● Чечуца часц — кревова плазма ● Кревово клїтинки хтори плїваю у кревовей плазми ([[Червени кревово заренка|еритроцити]], [[Били кревово заренка|леукоцити]] и [[Кревово плохочки|тромбоцити]]) [[Волумен]] кревових заренкох кус менши од волумену плазми и виноши 42 до 45 проценти, а волумен плазми 55 до 58 проценти волумену креви. При хлопох волумен кревових заренкох векши як при женох. Одношенє медзи волуменами кревових заренкох и плазму при здравей особи константне. Улога креви вельочислена. Крев помага и при диханю, односно преноши оксиґен и угльов диоксид, потим поживни материї, одпадни материї, гормони, ензими, витамини итд. Ма улогу и у реґулациї волумену тїлесних чечносцох, ацидо-базней ровноваги (pH вредносци), реґулациї тїлесней [[Температура|температури]], а ма вальку улогу и у охрани од хоротох. Крев чече през заварту систему цивочкох и кревових жилох, хтори зложени зоз артерийох, капиларох и венох: ● Артериї широки и нєпрепущуюци кревово жили през хтори венска крев чече од шерца ґу плюцом и артерийну крев ґу другим часцом цела. На таки способ ше преноша поживни материї през артериоли (менши артериї хтори наставаю зоз главних артерийох) и през капилари (наставаю зоз артериолох), же би ше на концу у покруткох крев пречисцела, а одпадни материї ше претворели до мочу. ● Вени тиж широки и нєпрепущуюци кревово жили, алє зоз ценшима мурами. През нїх чече венска крев зоз цела и артерийна крев зоз плюцох до шерца. Венска крев ма угльов диоксид и одпадни материї. ● Капилари узки кревово жили зоз ценкима мурами хтори наставаю зоз артериолох и формую зложену мрежу. Вони поштреднїки при черанки материйох медзи креву и клїтинками у орґанизме и при черанки респираторних ґазох у плюцох. У сущносци, капилари оможлївюю же би крев прешла зоз артериї до вени, а же би вода, цукри, аминоквашнїни и други материї прешли през їх мури до тканьох. Длужина, розпорядок и мрежа капиларох нє єднака при шицких тканьох. Крев нє чече источашнє през шицки капилари, алє ше вони по потреби можу отверац и заверац. == Состав креви == Крев ше состої зоз чечней кревовей плазми (коло 55 проценти) и кревових заренкох (коло 45 проценти).<ref>The Franklin Institute Inc.[https://web.archive.org/web/20090305043654/http://www.fi.edu/learn/heart/blood/blood.html „Blood – The Human Heart”.] Архивирано из [https://web.archive.org/web/20090305043654/http://www.fi.edu/learn/heart/blood/blood.html оригинала] 5. 3. 2009. г. Приступљено 19. 3. 2009.]</ref> '''Кревова плазма''' безфарбова, односно жовкава чечносц у хторей ше находза орґански и нєорґански материї. У єй составе вода (коло 90 проценти), натрий хлорид (соль, коло 1 процент), цукри (коло 0,1 процент), масни материї, гормони, оксиґен и угльов диоксид, а од билькох (коло 7 проценти) албумини (участвую у преношеню гормонох и других материйох), ґлобулини (маю функцию охрани) и фибриноґен (участвує у процесу стиданя креви). '''Еритроцити''' то червени кревово заренка хтори участвую у преношеню оксиґену и угльового диоксиду у орґанизме. '''Леукоцити''' то били кревово заренка хтори наставаю у шпику и лимфових ґужлїкох. Їх улога у орґанизме имунолоґийна, односно участвую у охрани од хоротох хтори спричинюю бактериї, паразити, вируси и печарочки. '''Тромбоцити''' то [[кревово плохочки]] хтори участвую у процесу стиданя креви прето же отримованє креви у чечним стану у кревоцеку и застановйованє кирвавеня при очкодованих кревових судзинох важни механїзми за очуванє стабилних условийох за функционованє орґанизма. == Физични характеристики креви == Физични характеристики креви то: количество, [[фарба]], температура, густосц, вискозносц, пах, осмотски прицисок, седиментация кревових заренкох и стиданє (коаґулация). '''Количество креви''' у орґанизме завиши од тїлесней [[Поверхносц|поверхносци]], односно од висини и маси. Штредня маса креви коло 7 проценти цалей маси чловека. Количество константне при здравих особох под час мированя, а звекшує ше под час роботи и з уношеньом векшого количестав води и [[Пожива|поживи]] до орґанизму. Количество креви у орґанизме нє вшадзи єднаке: при звекшаней активносци звекшує ше и потреба за креву. Под час хороти приходзи до тирвацого зменшаня або звекшаня количества креви у орґанизме, а то резултат зменшаня (звекшаня) самей плазми або еритроцитох пре пременки и кревовових заренкох и плазми. Звекшанє ше вола плетора, а зменшанє олиґемия. [[File:Venous and arterial blood.jpg|thumb|250px|right|Венска крев (цмейша) и артерийна крев (блядша)]] '''Фарба креви''' червена пре кревов пиґмент гемоґлобин хтори ше находзи у еритроцитох. Спрам ступня оксидациї гемоґлобину, фарба блядша або цмейша. По тим ше розликує венска и артерийна крев. Фарба креви ше меня и при патолоґийних станох: при трованю з угльовим моноксидом крев бляда червена, а кед придзе до застановеня оксиґенизациї у плюцох - крев чарнява. '''Температура креви''' од 36 до 40 ступнї. Вона нє завиши од вонкашнєй температури, константна є. Найнїзша температура креви у венох скори, а найвисша у венох хтори одводза крев зоз печинки. '''Специфична [[маса]]''' креви штреднє виноши 1.060 (чежша є од води) и условена є зоз числом еритроцитох и количеством гемоґлобину у нїх. (12) При хлопох маса креви кус векша як при женох. Маса ше знїжує после єдзеня, а звекшує после физичней усиловносци. '''Вискозносц креви''' то швидкосц прецеканя креви през капиларни цивочки одредзеного пречнїку при одредзеней температури и прициску. Вискозносц креви завиши од числа еритроцитох и од числа леукоцитох кед є звекшане. Пах креви подобни паху зною и походзи од випарююцих масних квашнїнох у нєй. '''Осмотски прицисок креви''' завиши од концентрациї материйох у нєй (електролитох и нєелектролитох), виноши 7 атмосфери и мера ше зоз криоскопом. '''Седиментация креви''' то ушедованє кревових заренкох на дно судзинки у хторей ше крев находзи и хторей додата даяка антикоаґулациона материя. Швидкосц видвойованя кревових заренкох зоз плазми то швидкосц седиментациї и вона завиши од часу кельо крев стої, од числа и прикметох еритроцитох и од одношеня поєдиних материйох у кревовей плазми. Од состойкох плазми на швидкосц седиментациї найбаржей дїйствую количество фибриноґену, голестеролу и даєдни фракциї бильчкох. На пошвидшанє седиментациї дїйствує звекшани фибриноґен або голестерол, а на спомалшенє дїйствує звекшани албумин (главни протеїн у плазми). '''pH вредносц креви''' константна вредносц. Крев чечносц у хторей стаємна концентрация водонїкових йонох од хторей завиши квашносц, алкалносц и нєутралносц реакциї креви. pH вредносц ше руша од 7,3 до 7,5, венска крев кус квашнєйша од артерийней. (13) == Хемийни характеристики креви == Крев як цалосц ма вельо орґански и нєорґански материї, даєдни ше находза у кревовей плазми, а даєдни у кревових клїтинкох. === ▶ Нєорґански материї креви то вода и соль. === '''Води''' єст найвецей єст у кревовей плазми (коло 3,5 литри), а у кревових клїтинкох менєй. Часц води у креви шлєбодна вода и ма розпущуюцу улогу за '''''нєорґански и орґански материї орґанизма'''''. Тота вода по потреби преходзи зоз креви до медзиклїтинковей чечносци и враца ше. Друга часц води у составе гидрофилних бильчкох кревовей плазми и вязана є за албумини (вязана вода). '''Нєорґански солї''' у форми катйонох и анйонох творя 1 процент креви. Медзи анйонами єст найвецей хлориду, фосфату, бикарбонату и сулфату, а медзи катйонами єст натрию, калию, калцию и маґнезию. === ▶ Орґански натериї креви === '''Бильчки''' по количестве найглавнєйши у креви. У плазми ше находзи серум-албумини, фракциї ґлобулину и фибриноґену и дакус ґликопротеїну и липопротеїну. У кревових клїтинкох ше находза зложени бильчки: у леукоцитох нуклеопротеїни, а у еритроцитох хромопротеїни. '''Липиди''' ше часточнє находза у плазми, а часточнє су у збудови кревових заренкох. Найважнєйши то: триґлицериди, фосфати, ґликолипиди и стероїди. '''Угльово гидрати''' найзаступенши у форми моносахаридох, ґлукози (цукер у креви) хтора представя главне и основне жридло енерґиї за клїтинки у орґанизме, окреме за мозоґ и нервову систему. '''Витамини''', окрем того же ше преноша зоз креву по орґанизме, затримую ше у креви. '''Ензими''' до кревовей плазми доходза зоз шлїжинки (панкреасу), зоз клїтинкох других орґанох (печинки, шерца и мускулох) и зоз кревових клїтинкох у хторих ше творя (леукоцитох, тромбоцитох, еритроцитох). Вони заслужни за метаболизем. '''Гормони''' ше находза у креви прето же ше лєм зоз ню преноша през орґанизем. Количество барз мале и виражує ше у микроґрамох. Медзи найважнєйшима то: инсулин, гормони щитного шлїжнїку (Т3 и Т4) и полни гормони (естроґен и тестостерон). == Референци == [[Катеґория:Хематолоґия]] 871ferijxq60g5yuvf283v1ooqeh4ei 0 3344 20444 2026-08-01T18:32:48Z ОленкаБТ 1579 Нова страница: Дом култури општини Бачка Тополя Дом култури општини Бачка Тополя як ношитель збуваньох у култури основани 1991. року з боку Скупштини општини. У предходним периодзе, т.є. од конца 1970-их та по 1991. рок главни орґанизатор културних збуваньох на териториї општин… 20444 wikitext text/x-wiki Дом култури општини Бачка Тополя Дом култури општини Бачка Тополя як ношитель збуваньох у култури основани 1991. року з боку Скупштини општини. У предходним периодзе, т.є. од конца 1970-их та по 1991. рок главни орґанизатор културних збуваньох на териториї општини Бачка Тополя бул Центер за културу, образованє и информованє. (1) Кед центер престал робиц, орґанизованє културних збуваньох у општини Бачка Тополя превжал Дом култури. У рамикох Дома култури иснує завичайна хижа, колєсарско-ковальске роботня, уметнїцка колония. Дїялносц У составе Дома култури иснує театрална сала зоз 240 шедзисками и кино сала (биоскоп) котра ма 223 шедзиска. Дом култури орґанизує госцованє театралних представох тиж и музичних концертох за дзеци и одроснутих на сербским и мадярским язику.(2) Каждого року є домашнї шицких општинских смотрох хорох, фолклорох и оркестрох як за дзеци так и за старших. У своєй поряднєй дїлатносци, Дом култури ше занїма и зоз приказованьом филмох у кину зоз порядного дистрибутивного репертоара - новших продукцийох, а дзекеди ше приказую и филмски витвореня тирвацей вредносци; филми зоз 1970, 1980. а тиж и 1990-их рокох. У составе установи Дом култури постої сала у котрей ше отримую вистави академских малярох, малярох аматерох, етно здруженьох, отримую ше семинари и округли столи. Дом култури орґанизатор и традицийного дзецинского дня, инициятор є и главни орґанизатор ,,Бачкотопольского фестивалу меда&#39;&#39; котри першираз отримани 16 септембра 2006. року у рамикох манифестациї ,, Днї Бачкей Тополї.&#39;&#39; Галерия Референци 1. „Dom kulture”. Bačka Topola. Архивирано из оригинала 13. 01. 2020. г. Приступљено 13. 1. 2020. 2. „Pozorište Doma kulture Bačka Topola”. TO Vojvodine. Архивирано из оригинала 13. 01. 2020. г. Приступљено 13. 1. 2020. Вонкашнї вязи Званични веб-сајт jojakj6v6ehfedyl1eq04txzixg0e7m 20445 20444 2026-08-01T18:57:26Z ОленкаБТ 1579 Медзинаслови, викивязи, вонкашнї вязи, референци 20445 wikitext text/x-wiki '''Дом култури општини Бачка Тополя''' як ношитель збуваньох у култури основани 1991. року з боку Скупштини општини. У предходним периодзе, т.є. од конца 1970-их та по 1991. рок главни орґанизатор културних збуваньох на териториї општини [[Бачка Тополя]] бул Центер за културу, образованє и информованє. <ref>[https://web.archive.org/web/20200113192711/https://www.btopola.org.rs/sr/dom_kulture „Dom kulture”.] Bačka Topola. Архивирано из [https://www.btopola.org.rs/sr/dom_kulture<nowiki/>оригинала] 13. 01. 2020. г. Приступљено 13. 1. 2020.</ref> Кед центер престал робиц, орґанизованє културних збуваньох у општини Бачка Тополя превжал Дом култури. У рамикох Дома култури иснує завичайна хижа, колєсарско-ковальска роботня, [[Уметнїцка колония у Бачкей Тополї|уметнїцка колония.]] == Дїялносц == У составе Дома култури иснує театрална сала зоз 240 шедзисками и кино сала (биоскоп) котра ма 223 шедзиска. Дом култури орґанизує госцованє театралних представох тиж и музичних концертох за дзеци и одроснутих на сербским и мадярским язику.<ref>[https://web.archive.org/web/20200113193420/https://vojvodinaonline.com/pozoriste-kulturnog-centra-backa-topola/<nowiki/>„Pozorište Doma kulture Bačka Topola”.] TO Vojvodine. Архивирано из [https://vojvodinaonline.com/pozoriste-kulturnog-centra-backa-topola/<nowiki/>оригинала] 13. 01. 2020. г. Приступљено 13. 1. 2020.</ref> Каждого року є домашнї шицких општинских смотрох [[Хор|хорох,]] фолклорох и [[Оркестер|оркестрох]] як за дзеци так и за старших. У своєй поряднєй дїлатносци, Дом култури ше занїма и зоз приказованьом филмох у кину зоз порядного дистрибутивного репертоара - новших продукцийох, а дзекеди ше приказую и филмски витвореня тирвацей вредносци; филми зоз 1970, 1980. а тиж и 1990-их рокох. У составе установи Дом култури постої сала у котрей ше отримую вистави академских малярох, малярох аматерох, етно здруженьох, отримую ше семинари и округли столи. Дом култури орґанизатор и традицийного дзецинского дня, инициятор є и главни орґанизатор,,Бачкотопольского фестивалу меда&#39;&#39; котри першираз отримани 16 септембра 2006. року у рамикох манифестациї ,, Днї Бачкей Тополї.&#39; == Галерия == == Референци == 1. [https://web.archive.org/web/20200113192711/https://www.btopola.org.rs/sr/dom_kulture<nowiki/>„Dom kulture”.] Bačka Topola. Архивирано из [https://www.btopola.org.rs/sr/dom_kulture<nowiki/>оригинала] 13. 01. 2020. г. Приступљено 13. 1. 2020. 2. [https://web.archive.org/web/20200113193420/https://vojvodinaonline.com/pozoriste-kulturnog-centra-backa-topola/<nowiki/>„Pozorište Doma kulture Bačka Topola”.] TO Vojvodine. Архивирано из [https://vojvodinaonline.com/pozoriste-kulturnog-centra-backa-topola/<nowiki/>оригинала 13. 01. 2020. г. Приступљено] 13. 1. 2020. == Вонкашнї вязи == * [https://domkulturebt.org/<nowiki/>Званични веб-сајт] rka1lfdr0v4f50ku28sog18zmw3n8b3 20446 20445 2026-08-01T20:04:12Z Daniela Lovas 722 20446 wikitext text/x-wiki '''Дом култури општини Бачка Тополя''' як ношитель збуваньох у култури основани 1991. року з боку Скупштини општини. У предходним периодзе, т.є. од конца 1970-их, та по 1991. рок главни орґанизатор културних збуваньох на териториї општини [[Бачка Тополя]] бул Центер за културу, образованє и информованє. <ref>[https://web.archive.org/web/20200113192711/https://www.btopola.org.rs/sr/dom_kulture „Dom kulture”.] Bačka Topola. Архивирано из [https://www.btopola.org.rs/sr/dom_kulture<nowiki/>оригинала] 13. 01. 2020. г. Приступљено 13. 1. 2020.</ref> Кед центер престал робиц, орґанизованє културних збуваньох у општини Бачка Тополя превжал Дом култури. У рамикох Дома култури иснує завичайна хижа, колєсарско-ковальска роботня, [[Уметнїцка колония у Бачкей Тополї|уметнїцка колония.]] == Дїялносц == У составе Дома култури иснує театрална сала зоз 240 шедзисками и кино сала (биоскоп) котра ма 223 шедзиска. Дом култури орґанизує госцованє театралних представох, тиж и музичних концертох за дзеци и одроснутих на сербским и мадярским язику.<ref>[https://web.archive.org/web/20200113193420/https://vojvodinaonline.com/pozoriste-kulturnog-centra-backa-topola/<nowiki/>„Pozorište Doma kulture Bačka Topola”.] TO Vojvodine. Архивирано из [https://vojvodinaonline.com/pozoriste-kulturnog-centra-backa-topola/<nowiki/>оригинала] 13. 01. 2020. г. Приступљено 13. 1. 2020.</ref> Каждого року є домашнї шицких општинских смотрох [[Хор|хорох,]] фолклорох и [[Оркестер|оркестрох]], як за дзеци так и за старших. У своєй поряднєй дїялносци Дом култури ше занїма и зоз приказованьом филмох у кину зоз порядного дистрибутивного репертоара - новших продукцийох, а дзекеди ше приказую и филмски витвореня тирвацей вредносци; филми зоз 1970, 1980. а тиж и 1990-их рокох. У составе установи Дом култури постої сала у котрей ше отримую вистави академских малярох, малярох аматерох, етно-здруженьох, отримую ше семинари и округли столи. Дом култури орґанизатор и традицийного дзецинского дня, инициятор є и главни орґанизатор "Бачкотопольского фестивалу меду&#39;&#39; котри першираз отримани 16. септембра 2006. року у рамикох манифестациї "Днї Бачкей Тополї". == Галерия == == Референци == 1. [https://web.archive.org/web/20200113192711/https://www.btopola.org.rs/sr/dom_kulture<nowiki/>„Dom kulture”.] Bačka Topola. Архивирано из [https://www.btopola.org.rs/sr/dom_kulture<nowiki/>оригинала] 13. 01. 2020. г. Приступљено 13. 1. 2020. 2. [https://web.archive.org/web/20200113193420/https://vojvodinaonline.com/pozoriste-kulturnog-centra-backa-topola/<nowiki/>„Pozorište Doma kulture Bačka Topola”.] TO Vojvodine. Архивирано из [https://vojvodinaonline.com/pozoriste-kulturnog-centra-backa-topola/<nowiki/>оригинала 13. 01. 2020. г. Приступљено] 13. 1. 2020. == Вонкашнї вязи == * [https://domkulturebt.org/<nowiki/>Званични веб-сајт] jytzxv7sdgz3i8br38ngxe53vldmybi 20447 20446 2026-08-01T20:05:05Z Daniela Lovas 722 20447 wikitext text/x-wiki '''Дом култури Општини Бачка Тополя''' як ношитель збуваньох у култури основани 1991. року з боку Скупштини општини. У предходним периодзе, т.є. од конца 1970-их, та по 1991. рок главни орґанизатор културних збуваньох на териториї општини [[Бачка Тополя]] бул Центер за културу, образованє и информованє. <ref>[https://web.archive.org/web/20200113192711/https://www.btopola.org.rs/sr/dom_kulture „Dom kulture”.] Bačka Topola. Архивирано из [https://www.btopola.org.rs/sr/dom_kulture<nowiki/>оригинала] 13. 01. 2020. г. Приступљено 13. 1. 2020.</ref> Кед центер престал робиц, орґанизованє културних збуваньох у општини Бачка Тополя превжал Дом култури. У рамикох Дома култури иснує завичайна хижа, колєсарско-ковальска роботня, [[Уметнїцка колония у Бачкей Тополї|уметнїцка колония.]] == Дїялносц == У составе Дома култури иснує театрална сала зоз 240 шедзисками и кино сала (биоскоп) котра ма 223 шедзиска. Дом култури орґанизує госцованє театралних представох, тиж и музичних концертох за дзеци и одроснутих на сербским и мадярским язику.<ref>[https://web.archive.org/web/20200113193420/https://vojvodinaonline.com/pozoriste-kulturnog-centra-backa-topola/<nowiki/>„Pozorište Doma kulture Bačka Topola”.] TO Vojvodine. Архивирано из [https://vojvodinaonline.com/pozoriste-kulturnog-centra-backa-topola/<nowiki/>оригинала] 13. 01. 2020. г. Приступљено 13. 1. 2020.</ref> Каждого року є домашнї шицких општинских смотрох [[Хор|хорох,]] фолклорох и [[Оркестер|оркестрох]], як за дзеци так и за старших. У своєй поряднєй дїялносци Дом култури ше занїма и зоз приказованьом филмох у кину зоз порядного дистрибутивного репертоара - новших продукцийох, а дзекеди ше приказую и филмски витвореня тирвацей вредносци; филми зоз 1970, 1980. а тиж и 1990-их рокох. У составе установи Дом култури постої сала у котрей ше отримую вистави академских малярох, малярох аматерох, етно-здруженьох, отримую ше семинари и округли столи. Дом култури орґанизатор и традицийного дзецинского дня, инициятор є и главни орґанизатор "Бачкотопольского фестивалу меду&#39;&#39; котри першираз отримани 16. септембра 2006. року у рамикох манифестациї "Днї Бачкей Тополї". == Галерия == == Референци == 1. [https://web.archive.org/web/20200113192711/https://www.btopola.org.rs/sr/dom_kulture<nowiki/>„Dom kulture”.] Bačka Topola. Архивирано из [https://www.btopola.org.rs/sr/dom_kulture<nowiki/>оригинала] 13. 01. 2020. г. Приступљено 13. 1. 2020. 2. [https://web.archive.org/web/20200113193420/https://vojvodinaonline.com/pozoriste-kulturnog-centra-backa-topola/<nowiki/>„Pozorište Doma kulture Bačka Topola”.] TO Vojvodine. Архивирано из [https://vojvodinaonline.com/pozoriste-kulturnog-centra-backa-topola/<nowiki/>оригинала 13. 01. 2020. г. Приступљено] 13. 1. 2020. == Вонкашнї вязи == * [https://domkulturebt.org/<nowiki/>Званични веб-сајт] 5vncyvk3a6eaanzi8vjhh8qjer357h9 20449 20447 2026-08-01T20:26:41Z ОленкаБТ 1579 Укладанє фотоґрафийох 20449 wikitext text/x-wiki '''Дом култури Општини Бачка Тополя''' як ношитель збуваньох у култури основани 1991. року з боку Скупштини општини. У предходним периодзе, т.є. од конца 1970-их, та по 1991. рок главни орґанизатор културних збуваньох на териториї општини [[Бачка Тополя]] бул Центер за културу, образованє и информованє. <ref>[https://web.archive.org/web/20200113192711/https://www.btopola.org.rs/sr/dom_kulture „Dom kulture”.] Bačka Topola. Архивирано из [https://www.btopola.org.rs/sr/dom_kulture<nowiki/>оригинала] 13. 01. 2020. г. Приступљено 13. 1. 2020.</ref> Кед центер престал робиц, орґанизованє културних збуваньох у општини Бачка Тополя превжал Дом култури. У рамикох Дома култури иснує завичайна хижа, колєсарско-ковальска роботня, [[Уметнїцка колония у Бачкей Тополї|уметнїцка колония.]] == Дїялносц == У составе Дома култури иснує театрална сала зоз 240 шедзисками и кино сала (биоскоп) котра ма 223 шедзиска. Дом култури орґанизує госцованє театралних представох, тиж и музичних концертох за дзеци и одроснутих на сербским и мадярским язику.<ref>[https://web.archive.org/web/20200113193420/https://vojvodinaonline.com/pozoriste-kulturnog-centra-backa-topola/<nowiki/>„Pozorište Doma kulture Bačka Topola”.] TO Vojvodine. Архивирано из [https://vojvodinaonline.com/pozoriste-kulturnog-centra-backa-topola/<nowiki/>оригинала] 13. 01. 2020. г. Приступљено 13. 1. 2020.</ref> Каждого року є домашнї шицких општинских смотрох [[Хор|хорох,]] фолклорох и [[Оркестер|оркестрох]], як за дзеци так и за старших. У своєй поряднєй дїялносци Дом култури ше занїма и зоз приказованьом филмох у кину зоз порядного дистрибутивного репертоара - новших продукцийох, а дзекеди ше приказую и филмски витвореня тирвацей вредносци; филми зоз 1970, 1980. а тиж и 1990-их рокох. У составе установи Дом култури постої сала у котрей ше отримую вистави академских малярох, малярох аматерох, етно-здруженьох, отримую ше семинари и округли столи. Дом култури орґанизатор и традицийного дзецинского дня, инициятор є и главни орґанизатор "Бачкотопольского фестивалу меду&#39;&#39; котри першираз отримани 16. септембра 2006. року у рамикох манифестациї "Днї Бачкей Тополї". == Галерия == <gallery> Файл:Wiki.Vojvodina VII Bačka Topola 5542 10.jpg|Дом култури Бачка Тополя </gallery> == Референци == 1. [https://web.archive.org/web/20200113192711/https://www.btopola.org.rs/sr/dom_kulture<nowiki/>„Dom kulture”.] Bačka Topola. Архивирано из [https://www.btopola.org.rs/sr/dom_kulture<nowiki/>оригинала] 13. 01. 2020. г. Приступљено 13. 1. 2020. 2. [https://web.archive.org/web/20200113193420/https://vojvodinaonline.com/pozoriste-kulturnog-centra-backa-topola/<nowiki/>„Pozorište Doma kulture Bačka Topola”.] TO Vojvodine. Архивирано из [https://vojvodinaonline.com/pozoriste-kulturnog-centra-backa-topola/<nowiki/>оригинала 13. 01. 2020. г. Приступљено] 13. 1. 2020. == Вонкашнї вязи == * [https://domkulturebt.org/<nowiki/>Званични веб-сајт] tv3vdpn92mq8ywnhbnmeciflr9mblhg 20450 20449 2026-08-01T20:28:28Z ОленкаБТ 1579 20450 wikitext text/x-wiki '''Дом култури Општини Бачка Тополя''' як ношитель збуваньох у култури основани 1991. року з боку Скупштини општини. У предходним периодзе, т.є. од конца 1970-их, та по 1991. рок главни орґанизатор културних збуваньох на териториї општини [[Бачка Тополя]] бул Центер за културу, образованє и информованє. <ref>[https://web.archive.org/web/20200113192711/https://www.btopola.org.rs/sr/dom_kulture „Dom kulture”.] Bačka Topola. Архивирано из [https://www.btopola.org.rs/sr/dom_kulture<nowiki/>оригинала] 13. 01. 2020. г. Приступљено 13. 1. 2020.</ref> Кед центер престал робиц, орґанизованє културних збуваньох у општини Бачка Тополя превжал Дом култури. У рамикох Дома култури иснує завичайна хижа, колєсарско-ковальска роботня, [[Уметнїцка колония у Бачкей Тополї|уметнїцка колония.]] == Дїялносц == У составе Дома култури иснує театрална сала зоз 240 шедзисками и кино сала (биоскоп) котра ма 223 шедзиска. Дом култури орґанизує госцованє театралних представох, тиж и музичних концертох за дзеци и одроснутих на сербским и мадярским язику.<ref>[https://web.archive.org/web/20200113193420/https://vojvodinaonline.com/pozoriste-kulturnog-centra-backa-topola/<nowiki/>„Pozorište Doma kulture Bačka Topola”.] TO Vojvodine. Архивирано из [https://vojvodinaonline.com/pozoriste-kulturnog-centra-backa-topola/<nowiki/>оригинала] 13. 01. 2020. г. Приступљено 13. 1. 2020.</ref> Каждого року є домашнї шицких општинских смотрох [[Хор|хорох,]] фолклорох и [[Оркестер|оркестрох]], як за дзеци так и за старших. У своєй поряднєй дїялносци Дом култури ше занїма и зоз приказованьом филмох у кину зоз порядного дистрибутивного репертоара - новших продукцийох, а дзекеди ше приказую и филмски витвореня тирвацей вредносци; филми зоз 1970, 1980. а тиж и 1990-их рокох. У составе установи Дом култури постої сала у котрей ше отримую вистави академских малярох, малярох аматерох, етно-здруженьох, отримую ше семинари и округли столи. Дом култури орґанизатор и традицийного дзецинского дня, инициятор є и главни орґанизатор ,,Бачкотопольского фестивалу меду&#39;&#39; котри першираз отримани 16. септембра 2006. року у рамикох манифестациї ,,Днї Бачкей Тополї". == Галерия == <gallery> Файл:Wiki.Vojvodina VII Bačka Topola 5542 10.jpg|Дом култури Бачка Тополя </gallery> == Референци == 1. [https://web.archive.org/web/20200113192711/https://www.btopola.org.rs/sr/dom_kulture<nowiki/>„Dom kulture”.] Bačka Topola. Архивирано из [https://www.btopola.org.rs/sr/dom_kulture<nowiki/>оригинала] 13. 01. 2020. г. Приступљено 13. 1. 2020. 2. [https://web.archive.org/web/20200113193420/https://vojvodinaonline.com/pozoriste-kulturnog-centra-backa-topola/<nowiki/>„Pozorište Doma kulture Bačka Topola”.] TO Vojvodine. Архивирано из [https://vojvodinaonline.com/pozoriste-kulturnog-centra-backa-topola/<nowiki/>оригинала 13. 01. 2020. г. Приступљено] 13. 1. 2020. == Вонкашнї вязи == * [https://domkulturebt.org/<nowiki/>Званични веб-сајт] 5a5peq3j3lhmx36ag6eha7ztdwhfapu 20462 20450 2026-08-02T10:05:18Z Sveletanka 20 катеґория и вики вязи 20462 wikitext text/x-wiki '''Дом култури Општини Бачка Тополя''' як ношитель збуваньох у култури основани 1991. року з боку Скупштини општини. У предходним периодзе, т.є. од конца 1970-их, та по 1991. рок главни орґанизатор културних збуваньох на териториї општини [[Бачка Тополя]] бул ''Центер за културу, образованє и информованє''. <ref>[https://web.archive.org/web/20200113192711/https://www.btopola.org.rs/sr/dom_kulture „Dom kulture”.] Bačka Topola. Архивирано из [https://www.btopola.org.rs/sr/dom_kulture<nowiki/>оригинала] 13. 01. 2020. г. Приступљено 13. 1. 2020.</ref> Кед центер престал робиц, орґанизованє културних збуваньох у општини Бачка Тополя превжал Дом култури. У рамикох Дома култури иснує завичайна хижа, колєсарско-ковальска роботня, [[Уметнїцка колония у Бачкей Тополї|уметнїцка колония.]] == Дїялносц == У составе Дома култури иснує театрална сала зоз 240 шедзисками и кино сала (биоскоп) котра ма 223 шедзиска. Дом култури орґанизує госцованє театралних представох, тиж и музичних концертох за дзеци и одроснутих на сербским и мадярским язику.<ref>[https://web.archive.org/web/20200113193420/https://vojvodinaonline.com/pozoriste-kulturnog-centra-backa-topola/<nowiki/>„Pozorište Doma kulture Bačka Topola”.] TO Vojvodine. Архивирано из [https://vojvodinaonline.com/pozoriste-kulturnog-centra-backa-topola/<nowiki/>оригинала] 13. 01. 2020. г. Приступљено 13. 1. 2020.</ref> Каждого року є домашнї шицких општинских смотрох [[Хор|хорох,]] фолклорох и [[Оркестер|оркестрох]], як за дзеци так и за старших. У своєй поряднєй дїялносци Дом култури ше занїма и зоз приказованьом филмох у кину зоз порядного дистрибутивного репертоара - новших продукцийох, а дзекеди ше приказую и филмски витвореня тирвацей вредносци; филми зоз 1970, 1980. а тиж и 1990-их рокох. У составе установи Дом култури постої сала у котрей ше отримую вистави академских малярох, малярох аматерох, етно-здруженьох, отримую ше семинари и округли столи. Дом култури орґанизатор и традицийного дзецинского дня, инициятор є и главни орґанизатор ''Бачкотопольского фестивалу меду'' котри першираз отримани 16. септембра 2006. року у рамикох манифестациї ''Днї Бачкей Тополї''. == Галерия == <gallery> Файл:Wiki.Vojvodina VII Bačka Topola 5542 10.jpg|Дом култури Бачка Тополя </gallery> == Вонкашнї вязи == * [https://domkulturebt.org/<nowiki/>Званични веб-сајт] == Референци == <references /> [[Катеґория:Бачка Тополя]] [[Катеґория:Институциї у култури]] e66gagstuu6i65bgnvjmmdjei38gpnx 3 3345 20451 2026-08-01T23:17:20Z Pathoschild 206 global user pages ([[m:Synchbot|requested by Revi C.]]) 20451 wikitext text/x-wiki __NOINDEX__<div class="mw-content-ltr" lang="en" dir="ltr">[[File:Revi logo (pink).png|thumb|center|<span style="color:red">PLEASE DO NOT LEAVE MESSAGE HERE!</span>]] ''' <span style="color:red"> BEFORE YOU BLOCK MY ACCOUNT: IF MY EDIT SUMMARY INCLUDE PREFIX </span>''(Script)''<span style="color:red">, DON'T BLOCK ME, JUST TELL ME TO SLOW DOWN AT COMMONS' TALK PAGE. IT IS AN AUTOMATED SCRIPT BEING USED ON COMMONS TO MOVE FILES.</span> Instead, please leave your message following site: <br /> [[File:Wikidata-logo-en.svg|45px|link=d:User talk:Revi C.]] [[d:User talk:Revi C.]] for Wikidata (Interwiki links) stuff <!--(I am {{int:Group-sysop}} there)--> <br /> [[File:Commons-logo.svg|45px|link=commons:User talk:Revi C.]] [[commons:User talk:Revi C.]] for renaming stuff or [[User:CommonsDelinker|CommonsDelinker]] action (I am {{int:Group-sysop}} there) <br /> [[File:Wikimedia Community Logo optimized.svg|45px|link=m:User talk:Revi C.]] [[meta:User talk:Revi C.]] for other stuff (User right notification, revert message, etc...) Messages left on this page may be reverted or moved without any response.</div> esxe13mcstpjlux1bt2hqwxr2v8t8mn 2 3346 20452 2026-08-01T23:57:57Z Pathoschild 206 global user pages ([[m:Synchbot|requested by Revi C.]]) 20452 wikitext text/x-wiki __NOINDEX__<div class="mw-content-ltr" lang="en" dir="ltr">{{#babel:ko|en-3|rsk-0}} [[File:Revi wikimedia image.jpg|thumb|center|middle|If you are here to talk about CommonsDelinker removing a deleted image, please [[:c:User talk:Revi C.|go here]].]] Hello! I am [[:m:User:Revi C.|revi]]. I edit to [[m:SWMT|revert vandals]], do Wikidata stuff<!--(I am a Wikidata Admin! <small>([{{fullurl:wikidata:Special:ListUsers/Revi C.|limit=1}} Verify])</small>)-->, or do [[:c:COM:FR|Commons Filemoving stuff]] (I am Commons Admin too! <small>([{{fullurl:c:Special:ListUsers/Revi C.|limit=1}} Verify])</small>). Come to [[:m:User:Revi C.|my Meta userpage]] or [[:c:User:Revi C.|my Commons userpage]] for more information. Thank you.</div> jr355i38rw51q8w7tl3grgxbv8fgrov 0 3347 20453 2026-08-02T07:00:03Z Olirk55 19 Нова страница: Вайцовод Вайцовод (лат. Tuba uterina) то парни орґани женскей репродуктивней системи. Випатрунок и збудова Вайцоводи то мускулово шлїжацоскорови орґани. Форма им цивкаста, благо накривена. Їх длужина виноши медзи 14 и 16 cm. Повязани су зоз горню часцу плоднїци, то… 20453 wikitext text/x-wiki Вайцовод Вайцовод (лат. Tuba uterina) то парни орґани женскей репродуктивней системи. Випатрунок и збудова Вайцоводи то мускулово шлїжацоскорови орґани. Форма им цивкаста, благо накривена. Їх длужина виноши медзи 14 и 16 cm. Повязани су зоз горню часцу плоднїци, точнєйше зоз рогом плоднїци, и змесцени су на єй обидвох концох. Други конєц вайцоводу шлєбодни у малей карлїци або пелвису. Вайцоводи служа як тунели през хтори ваїчково клїтинки зоз ваєчнїкох путую до плоднїци. През нїх ше тиж так рушаю и сперматозоїди, прето же ше оплодзованє ваїчковей клїтинки окончує у нїх. Оплодзованє З овулацию зоз Ґрафового фоликулу, дозрета ваїчкова клїтинка сцигує до лумену вайцоводу, дзе сперматозоїди пребиваю до нєй. После пребиваня вонкашнєй блани ваїчковей клїтинки и уходзеня сперматозоїду до нєй, приходзи до стидньованя блани хтора на тот способ зопера други сперматозоїди же би пребивали до нєй. При пребиваню до ваїчковей клїтинки сперматозоїд ше миша зоз ядром ваїчковей клїтинки. Оплодзена ваїчкова клїтинка под дїйством перисталтичних рухох вайцоводу и водовей струї хтора настава зоз рушаньом мохоткових епицелох у тубох сцигує до глїбки плоднїци и теди приходзи до имплантациї оплодзеного ваїчка. Реґиї Розликую ше штири реґиї вайцоводу од ваєчнїкох спрам утерусу:  Infundibulum tubae uterinae – хтори ма фимбриї  Ampulla tubae uterinae – найчастейше место оплодзованя  Isthmus tubae uterinae  pars interstitialis s. pars uterine – плоднїцова часц вайцоводу Infundibulum tubae uterinae длугоки коло 2 cm и ма форму тевчира. На нїм ше находза фимбриї, дзешец до петнац пальцасти предлуженя, а найдлугша то фимбрия оварица. Ampulla tubae uterinae, место дзе ше найчастейше случує оплодзованє, находзи ше такой при инфундибулуме, а єй длужина виноши од 6 до 8 mm. На ню ше надовязує Isthmus tubae uterinae чия длужина виноши 3 до 4 cm и хтори доходзи до одвитуюцого рогу утерусу. Хистолоґия Штредня грубина мура вайцоводу виноши 2 до 3 mm и вон зложени є зоз трох пасмох:  серозни обмоток (tunica serosa)  мускулове пасмо (tunica muscularis)  шлїжаца скорочка (tunica mucosa) Хороти  Запалєня вайцоводу  Звонкаплоднїцова ваготносц Опать ище  Женска репродуктивна система  Плоднїца  Ваґина  Ваєчнїки Вонкашнї вязи Референци 1. Cecchino, GN; Araujo Júnior, E; Elito Júnior, J (Вересень 2014). Methotrexate for ectopic pregnancy: when and how. Archives of Gynecology and Obstetrics. 290 (3): 417—23. doi:10.1007/s00404-014- 3266-9. PMID 24791968. 2. Benign Neoplasms of the Vagina | GLOWM. www.glowm.com (англ.). Архів оригіналу за 23 червня 2019. Процитовано 11 березня 2018. ----------------------------------------------------------------------- ps3wk80svjx7lxp50zzg2yzh1thxb1w 20455 20453 2026-08-02T09:07:00Z Olirk55 19 Форматированє бока, Референци, Вонкашнї вязи 20455 wikitext text/x-wiki [[File:Scheme female reproductive system-sr.svg|right|thumb|300px|Схема женских репродуктивних органох[[File:Normal Fallopian Tube, Human.jpg|right|thumb|310px|Попречни пресек вайцовода (Фалопийова труба) под микроскопом]]]]'''Вайцовод''' (лат. ''Tuba uterina,'' ст.-греч. σᾰ́λπῐγγες) то парни орґани женскей репродуктивней системи.<ref>[https://emedicine.medscape.com/article/1949193-overview?form=fpf "Uterine Tube (Fallopian Tube) Anatomy: Overview, Pathophysiological Variants".] 14 July 2021. Retrieved 15 September 2022.</ref> == Випатрунок и збудова == Вайцоводи то мускулово шлїжацоскорови орґани. Форма им цивкаста, благо накривена.<ref> Han, Joan; Sadiq, Nazia M. (2022). [https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK547660/ "Anatomy, Abdomen and Pelvis, Fallopian Tube".] StatPearls. StatPearls Publishing. [https://en.wikipedia.org/wiki/PubMed#PubMed_identifier PMID 31613440.] Retrieved 22 September 2022.</ref> Їх длужина виноши медзи 14 и 16 cm. Повязани су зоз горню часцу плоднїци, точнєйше зоз рогом плоднїци, и змесцени су на єй обидвох концох. Други конєц вайцоводу шлєбодни у малей карлїци або пелвису. Вайцоводи служа як тунели през хтори ваїчково клїтинки зоз ваєчнїкох путую до плоднїци. През нїх ше тиж так рушаю и сперматозоїди, прето же ше оплодзованє ваїчковей клїтинки окончує у нїх. == Оплодзованє == З овулацию зоз Ґрафового фоликулу, дозрета ваїчкова клїтинка сцигує до лумену вайцоводу, дзе сперматозоїди пребиваю до нєй. После пребиваня вонкашнєй блани ваїчковей клїтинки и уходзеня сперматозоїду до нєй, приходзи до стидньованя блани хтора на тот способ зопера други сперматозоїди же би пребивали до нєй. При пребиваню до ваїчковей клїтинки сперматозоїд ше миша зоз ядром ваїчковей клїтинки. Оплодзена ваїчкова клїтинка под дїйством перисталтичних рухох вайцоводу и водовей струї хтора настава зоз рушаньом мохоткових епицелох у тубох сцигує до глїбки плоднїци и теди приходзи до имплантациї оплодзеного ваїчка. == Реґиї == Розликую ше штири реґиї вайцоводу од ваєчнїкох спрам утерусу: ♦ Infundibulum tubae uterinae – хтори ма фимбриї<ref>"[https://emedicine.medscape.com/article/275463-overview?form=fpf Fallopian Tube Disorders: Overview, Salpingitis and Pelvic Inflammatory Disease, Salpingitis Isthmica Nodosa".] 15 March 2022. Retrieved 17 September 2022.</ref> ♦ Ampulla tubae uterinae – найчастейше место оплодзованя ♦ Isthmus tubae uterinae ♦ pars interstitialis s. pars uterine – плоднїцова часц вайцоводу '''''Infundibulum tubae uterinae''''' длугоки коло 2 cm и ма форму тевчира. На нїм ше находза фимбриї, дзешец до петнац пальцасти предлуженя, а найдлугша то фимбрия оварица. '''''Ampulla tubae uterinae''''', место дзе ше найчастейше случує оплодзованє, находзи ше такой при инфундибулуме, а єй длужина виноши од 6 до 8 mm. На ню ше надовязує '''''Isthmus tubae uterinae''''' чия длужина виноши 3 до 4 cm и хтори доходзи до одвитуюцого рогу утерусу. == Хистолоґия == Штредня грубина мура вайцоводу виноши 2 до 3 mm и вон зложени зоз трох пасмох<ref>[https://www.bu.edu/phpbin/medlib/histology/p/18501ooa.htm Histology image: 18501loa] – Histology Learning System at Boston University</ref>: ♦ серозни обмоток (tunica serosa) ♦ мускулове пасмо (tunica muscularis) ♦ шлїжаца скорочка (tunica mucosa) == Хороти == ♦ Запалєня вайцоводу<ref>Briceag I, Costache A, Purcarea VL, Cergan R, Dumitru M, Briceag I, Sajin M, Ispas AT (2015). "[https://pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC4392087/ Fallopian tubes--literature review of anatomy and etiology in female infertility".] J Med Life. 8 (2): 129–31. [https://en.wikipedia.org/wiki/PubMed#PubMed_identifier PMC 4392087.] PMID 25866566.]</ref> ♦ Звонкаплоднїцова ваготносц == Вонкашнї вязи == * [https://drmilenkovic.com/sr/blog/jajovod-kao-faktor-infertiliteta-tubarni-faktor/226/ Jajovod kao faktor infertiliteta - tubarni faktor] drmilnkovic.com * [https://intermed.co.rs/prohodnost-jajovoda/ Prohodnost jajovoda] intermed.co.rs * Cecchino, GN; Araujo Júnior, E; Elito Júnior, J (Вересень 2014). Methotrexate for ectopic pregnancy: when and how. Archives of Gynecology and Obstetrics. 290 (3): 417—23. [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A6%D0%B8%D1%84%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80_%D0%BE%D0%B1%27%D1%94%D0%BA%D1%82%D0%B0 doi:][https://link.springer.com/article/ 10.1007/s00404-014-3266-9 ] PMID 24791968. * [https://web.archive.org/web/20190623184916/http://www.glowm.com/section_view/heading/Benign%20Neoplasms%20of%20the%20Vagina/item/5 Benign Neoplasms of the Vagina | GLOWM] www.glowm.com (англ.). Архів [https://www.glowm.com/section-view/heading/Benign%20Neoplasms%20of%20the%20Vagina/item/5 оригіналу] за 23 червня 2019. Процитовано 11 березня 2018. {{Commonscat}} == Референци == [[Катеґория:Медицина]] [[Катеґория:Ґинеколоґия]] q6oz3uipxo6y9ga0gakmhebn5fnjb4d