Википедия rskwiki https://rsk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8_%D0%B1%D0%BE%D0%BA MediaWiki 1.47.0-wmf.13 first-letter Медий Окреме Розгварка Хаснователь Розгварка зоз хасновательом Википедия Розгварка о Википедиї Файл Розгварка о файлу МедияВики Розгварка о МедияВикию Шаблон Розгварка о шаблону Помоц Розгварка о помоци Катеґория Розгварка о катеґориї TimedText TimedText talk Модул Разговор о модулу Event Event talk 0 44 20541 9022 2026-08-03T15:02:24Z Sveletanka 20 корекция катеґориї 20541 wikitext text/x-wiki {| class="wikitable" align=right width=300px |+ ! colspan="2" | Бабин пес |- | colspan="2" |[[Файл:Callimorpha_dominula_SLU.jpg|alt=Бабин пес|center|280px]] |- ! colspan="2" |[[Таксономия (биолоґия)|Наукова класификация]] |- |'''Царство:''' |Animalia |- |'''Тип''' |Arthropoda |- |'''Класа''' |Insecta |- |'''Шор: ''' |Lepidoptera |- |'''Фамилия: ''' |Erebidae |- |'''Род: ''' |''Callimorpha'' |- |'''Файта: ''' |''C. dominula'' |- ! colspan="2" |[[Биномна номенклатура|Биномна назва]] |- | colspan="2" |<div style="text-align: center;"> ''Callimorpha dominula'' ([[Карл фон Лине|Linnaeus]] 1758) |} '''Бабин пес''' – назва гушенїци и [[мотиль|мотиля]] Callimorpha dominula.<ref>Husarik, Aleksandra; Hric, Boženka; Tot, Ivan (2019). Noćni leptiri Vlasine. Turistička organizacija opštine Surdulica, suizdavač HabiProt;. ISBN 978-86-912033-3-7.</ref> == Розпрестартосц == Мотиль бабин пес то ноцни мотиль Callimorpha dominula з фамилиї Erebidae. Розширени є на подручу векшей часци Европи, на Блїзким востоку (Турска, Закавказє и сиверни Иран)<ref>Cook, L. M. (1962-03-01). [https://academic.oup.com/sysbio/article-abstract/11/1/17/1633772?redirectedFrom=fulltext&login=false „Evolution in the Scarlet Tiger Moth in Northern Italy”. Systematic Biology] (на језику: енглески). 11 (1): 17—21. ISSN 1063-5157. </ref>. Найволї слунечни влажни места коло потокох, барох, долїнох-рибаловох, влажни лєси з чисцинами. == Опис == Преднї кридла му чарни з билима и жовтима пегами, на чарних часцох звичайно маю металик желєни одблїск. Долнї кридла червеней [[фарба|фарби]] (ридше жовти) зоз чарнима пегами. Брух чарней фарби, а першова часц металик цможелєней фарби з двома воздлужнима краткима жовтима пасмами. Розпон кридлох од 45 до 55 мм<ref>[https://alciphron.habiprot.org.rs/listing-447055-callimorpha-dominula „Callimorpha dominula | Alciphron”]. alciphron.habiprot.org.rs.</ref>. [[Файл:Callimorpha_dominula_BUND.jpg|alt=Мотиль бабин пес|300px|thumb|Мотиль бабин пес]] == Биолоґия == Мотилї бабини пси активни и през [[дзень]] и вноци. Вноци их прицагує [[шветлосц|шветло]], а през дзень углавним мирую, та их чежше найсц. Лєтаю у юнию и юлию, а ридше их мож видзиц у маю и авґусту. Маю єдну ґенерацию рочнє; самици после парованя знєшу ваїчка на рошлїну хранїтельку. З ваїчкох виду гушенїци цмошивей до чарней фарби зоз претаргованима жовтима бочнима пасмами, маю чарни до шиви шерсци воздлуж цалого цела. Як рошлїни хранїтельки можу буц розлични рошлїни зоз желєним лїсцом (напр. покрива, малина, пши язики), алє и розлични черяки и древа<ref>[http://www.insektenbox.de/schmet/schoen.htm „Insektenbox: Schönbär”]. www.insektenbox.de.</ref>. [[Файл:Callimorpha_dominula_caterpillar.jpg|alt=Гушенїца|300px|thumb|Гушенїца]] == Гушенїца == За тоти вилягнути гушенїци наш народ тиж хаснує, як и за мотилї, назву бабин пес. Точнєйше, народ хаснує назву бабин пес лєм за гушенїци, а вироятно анї нє зна хтори то и як випатра мотиль з чиїх ваїчкох вилягнути гушенїци бабини пси. Тота назва за гушенїци мотивована з тим же их мож найсц коло хижи, у загради, у трави, на ягодох. Назва бабин пес за тоти исти гушенїци хаснує ше и у карпатским ареалу: у українских бойковских бешедох бабин пес, у лемковских бабин пес, бабин псик, у других зах. укр. бешедох тиж бабин пес, бабiн пес, у поль. диял. babi pies, у слц. диял. babi pes. (Тимко, 71) Гушенїци бабини пси ше концом лєта обвию зоз ґалету (заґалеца ше), а на яр зоз ґалетох виду мотилї бабини пси. == Вонкашнї вязи == * [https://www.biolib.cz/en/taxon/id54927/ BioLib] * [https://butterfly-conservation.org/moths/scarlet-tiger Butterfly Conservation] == Референци == <references /> [[Катеґория:Инсекти]] [[Катеґория:Безпохребцинаре]] f1bv5bwxggfhapbz4m9og8dc4v5l617 0 71 20510 19213 2026-08-03T12:05:50Z Sveletanka 20 корекция катеґориї 20510 wikitext text/x-wiki {| class="wikitable" align=right width=300px |+ ! colspan="2" | Вивирка |- | colspan="2" |[[Файл:Squirrel_posing.jpg|alt=Вивирка|300px|center]] |- ! colspan="2" |[[Таксономия (биолоґия)|Наукова класификация]] |- |'''Домен:''' '''Царство:''' '''Тип:''' '''Класа:''' '''Ряд:''' '''Фамилия:''' '''Род:''' '''Файта:''' |Eukaryota Animalia Chordata Mammalia Rodentia Sciuridae ''Sciurus'' ''S. vulgaris'' |- ! colspan="2" |[[Биномна номенклатура|Биномне мено]] |- | colspan="2" |<div style="text-align: center;">''Sciurus vulgaris'' [[Карл фон Лине|Linnaeus]], 1758 |- | colspan="2" |[[Файл:Sciurus_vulgaris_habitat.png|280px|center]]<div style="text-align: center;">Мапа розпрестартосци |} [[Файл:Eastern_Gray_Squirrel_800.jpg|316x316px|alt=Восточна шива вивирка|thumb|Восточна шива вивирка]] '''Вивирка''' (lat. ''Sciurus vulgaris'')<ref>Mirić Đ. 1969. Predlog srpskohrvatske nomenklature jugoslovenskih sisara (Mammalia). glasnik Prirodnjačkog muzeja u Beogradu B-24: 161—173.</ref> – животинька з фамилиї Sciuridae, зоз шора глодарох (Rodentia). До истей фамилиї Sciuridae спадаю и лєтаюци вивирки. У шору глодарох єст коло 30 файти вивирки. По седемдзешати роки прешлого вику у Европи жила лєм червена вивирка ((''Sciurus vulgaris'')<ref>[https://web.archive.org/web/20180408210303/http://www.agrif.bg.ac.rs/files/subjectfiles/2%20SISARI%20POSEBNI%20DEO%20(2).pdf „Сисари посебни део (2)” (PDF).] Универзитет у Београду - Пољопривредни факултет. стр. 237. </ref>. Алє 70-их рокох до Европи з Америки принєшена шива вивирка, хтора ше барз швидко намножела (у Британиї шива вивирка поцисла червену). Док червена вивирка ма наверх ушкох «щеточки», шива вивирка их нє ма. Шива вивирка концом єшенї назбера вецей масци (баржей натиє) як червена, та ше през жиму лєгчейше отрима. == Еколоґия и справованє == Вивирки жию преважно у лїсцопадних лєсох (на дубох, соснох, букох и др.), алє и у ядловцових лєсох. Розширени су по цалей Европи, Азиї и Америки, нє жию лєм у Австралиї. Вивирка жиє у лєсох, овоцнїкох и паркох, дакеди и у населєньох. Активна є през [[дзень]], дакеди и вноци. У корунох древох, звичайно на рачкох конарох (дзе з конара рошнє други конар), прави себе даскельо лабдасти гнїзда зоз конарчкох и трави, а сподок гнїзда з моховини. Гнїзда округли и випатраю як вельки [[Лабда (ґеометрия)|лабди]], у хторих скрива свойо млади и поживу за жиму. Дакеди себе найдзе и гнїздо векшей птици и направи над нїм закрице з конарчкох и трави. Вивирка нє ма прави жимски сон, з часу на час ше будзи зоз сна. Кед придзе жима, вивирка ше подцагує до свойого округлого гнїзда. Вивирки ше кармя зоз жалудзами, [[Лїсковец|лїсковцами]], орехами, маґочками, бобками, плодами, [[Печарка|печарками]], гушенїцами, инсектами, зоз малима птичками и птицовима ваїчками, з малима цицарами, жабами, аж и зоз труплами, а огризаю и лупу з древох, та можу буц и чкодлїви. Заш лєм, найволя єсц жалудзи, лїсковци и орехи. Наяр вивирки єдза коло 80 ґрами [[пожива|поживи]], а вжиме коло 30 ґрами. Док вивирка є, звичайно шедзи на заднїх лабох, а хвост єй зогнути коло хрибта. Єдзенє кладзе до устох з преднїма лабами, зоз зубами прегриже лупу (обидва споднї шекаци зуби задзеє до того места ореха з хторим ше орех тримал за конарчок, сцишнє го и розщипи), а вец з пальцами винїма ядро (плод). По цали дзень вивирка глєда жалудзи и друге єдзенє, хторе збера и скрива у своїх гнїздох и у дзирох у древох хтори єй служа як «шпайз». Вжиме одходзи до «шпайзу» и є поживу хтору себе порихтала. Дакеди єдзенє з тварду лупу (орехи, жалудзи) загребує до мегкей жеми. Зоз пахняцима шлїжнїками на ґамбох «означи» плод и загребує го цо глїбше. Вжиме аж и под шнїгом вона почувствує пах загребаного плода. Алє вивирки знаю буц забудлїви, та дакеди забуду дзе загребали свойо резерви. Кед на початку яри тоти резерви почню пукац (роснуц), вони уж нє за єдзене и теди ше вивирки кармя зоз пупчами на древох. Алє з тим забуваньом резервох вивирки помагаю же би почали роснуц млади древа у лєше. Вивирка барз любопитлїва и нєт куцик у лєше хтори вона нє випита. == Опис == [[Файл:Sciurus_vulgaris_May_2006.jpg|alt=Вивирка |330x330px|thumb|Европска вивирка кед є]]Вивирка вєдно з хвостом длугока коло 45 цм, а чежка коло 300–400 ґрами. Ма барз красни хвост, длугоки и оброснути з длугу густу шерсцу, хтори єй служи як «кормань» кед скака през [[воздух]], як и за отримованє ровноваги док бега по конарох древох. Ма барз моцни шекаци зуби, хтори єй нєпреривно рошню, та вона муши, же би их счухала, гризц дацо по цали дзень. Прето же длуго бега и затримує ше по древох, ноги єй прилагодзени за ґрабанє. На преднїх лабох ма пейц пальци, хтори розмесцени як и пальци на нашей гарсци, та може лєгко лапац предмети и лапац ше за конари на древох и др. З помоцу длугих кончистих нохцох схопно ше ґрабе по стеблох и конарох и нагло и швидко ше спущує долу. Длугоки заднї талпи єй служа за скоки од даскельо [[метер]]и. Єй красна бундичка червенкасто-кафовей [[Фарба|фарби]], а била є на бруху. Наверх вертикалних ушкох ма шерсцани «щеточки». Вивирка вертка дньова животинька, ма добри слух, вид и нюх. == Розмножованє и смертельносц == Полову узретосц вивирка посцигує за єден рок. Парує ше вивирка од януара до юлия. Самичка ше през лєто коци два раз (по даєдних податкох и вецей раз), котна є 30 днї, окоци тройо до седмеро млади. Кед ше окоца, мали вивирочки шлєпи, голи и барз слабки (чежки 8–12 ґрами). Алє у цеплим гнїзду и з вельким мацеровим допатраньом починаю ше розвивац, доставац бундичку, а лабки им поставаю моцнєйши. Кед млади наверша мешац, починаю отверац очи, преставаю цицац мацерово млєко и починаю єсц [[Овоц|овоци]], маґочки и др. як и одроснути вивирки. Теди их мац виводзи з гнїзда на перши поучаваня. Пошвидко ше науча ґрабац по стеблох и отримовац ровновагу з хвостом. О даскельо мешаци звладаю шицки схопносци, охабяю мацер и започинаю самостойни живот. Чи ше вивирка отрима у живоце завиши од доступносци древових плодох вєшенї и вжиме. Штреднє 75% до 85% млади вивирки угиню под час своєй першей жими, а смертельносц коло 50% у цеку наступней жими<ref>Gurnell, J. 1983, Squirrel numbers and the abundance of tree seeds. Mammal Review. 13:133–148 </ref>. Жиє вивирка 6–7 роки, а у клїтки як домашнї любимец и длужей. Нєприятелє вивиркох [[куна|куни]] и птици хватачки. Єдна интересантносц: Вивирки ше нє можу похориц од збешнєтосци, анї нє можу преношиц тоту хороту. === Наведземе ище даєдни файти вивиркох: === *Персийска вивирка (''Sciurus anomalus''), або кавказка вивирка *Златнобрухова вивирка (''Sciurus aureogaster'') *Огньова вивирка (''Sciurus flammifer'') *Жовтогарлова вивирка (''Sciurus gilvigularis'') *Червенохвоста вивирка (''Sciurus granatensis'') *Боливийска вивирка (''Sciurus ignitus'') *Амазонска червена вивирка (''Sciurus igniventris'') *Японска вивирка (''Sciurus lis'') *Андска вивирка (''Sciurus pucheranii'') *Перуанска червена вивирка (''Sciurus pyrrhinus'') *Шарена вивирка (''Sciurus variegatoides'') == Вонкашнї вязи == * [https://archive.ph/20130707023258/www.bbc.co.uk/nature/wildfacts/factfiles/191.shtml ББЦ: Европска вивирка] == Референци == <references /> [[Катеґория:Похребцинаре]] [[Катеґория:Цицаре]] 3v5vxico3otjxk970b3p0r89qkphf0z 0 204 20508 11005 2026-08-03T11:59:55Z Sveletanka 20 корекция катеґориї 20508 wikitext text/x-wiki {| class="wikitable" align="right" width="300px" |+ ! colspan="2" |Кертица |- | colspan="2" |[[Файл:Crocidura_attenuata1.jpg|center|320px]] |- ! colspan="2" |[[Таксономия (биолоґия)|Наукова класификация]] |- |'''Домен''' |Eukaryota |- |'''Царство''' |Animalia |- |'''Тип''' |Chordata |- |'''Класа''' |Mammalia |- |'''Ряд''' |Eulipotyphla |- |'''Фамилия''' |Talpidae |} '''Кертици''' (лат. Talpidae) то фамилия цицарох з ґрупи хробачкоєдох (Insectivora). Тота фамилия облапя углавним фосориялни файти (водза под'жемни способ живота). Населюю Азию, Европу и Сиверну Америку. Спадаю до примитивнєйших цицарох. Дзепоєдни файти з часци и водово. Маю цилиндрични цела закрити з чарну бундичку. Очи им закрити и ґенерално ше нє служа з видом, а уха им нєвидлїви. Кармя ше з малима безпохребцинарами хтори тиж жию под жему. Кертица през дзень поє количество [[Пожива|поживи]] хторе векше од єй чежини. Пре таки метаболизем нє може длужей як шейсц годзини остац без єдзеня: замлєє и загинє. [[Файл:Talpa_europaea_MHNT.jpg|358x358px|alt=Звичайна кертица|thumb|Звичайна кертица]] == Хасновитосц == Кертици ше погришно трима за чкодлївцох: нє єдза коренча рошлїнох алє инсекти, а з тим же рию – мишаю гумус. Єдини проблем глїна хтору вирию кед виду на [[поверхносц]]. Тоту глїну воламе кертичнїк и вона добра за садзенє квеца. През дзень може вириц пейц кили глїни. На коло 50 cm под поверхносцу находзи ше комора з єй гнїздом зоз лїсца, трави, моховини и кореньчкох. == Прикмети == Кертици животинї цмей [[фарба|фарби]] и цилиндричней форми цела. Велькосц им варирує од барз малих файтох, як цо ''Neurotrichus gibbsii'' (сиверноамерицка кертица), хтора длугока лєм 2,4 cm и маси 12 ґрами, по вельо векши, як цо ''Desmana moschata'' (русийски дезман), хтора ма 18-22 cm и масу 550 ґрами. Бундичка им варирує од файти до файти, алє є вше густа и кратка. Барз су живи, активни и [[дзень|воднє]] и вноци, вертко ше рушаю и по поверхносци, а у води добре плїваю. Явяю ше з пищаньом и цихим гуркотаньом, а у опасносци и з гласним «квичаньом». Кертица жиє солитарно: з єдинками своєй файти процивного полу є лєм у чаше пареня. Коци ше раз рочнє и приноши на швет 2-4 мали. Животни вик єй 8-10 роки. == Збудова цела == Заднї ножки им прилагодзени за рице, а на пальцох маю нохци. Векшина файтох ма кратку шию и мали очи хтори редуковани, алє лєм даскельо файти зошицким цемни. Очи ше можу находзиц под скору и теди файта цемна, алє и далєй остава зачуване оково яблучко и оков нерв (лат. nervus opticus). Talpidae маю добре розвити осет дотику, алє плєн находза так же хасную осет паху и слуху. Кертици инсективорни орґанизми и углавним єдза хлїсти зоз жеми и лїчинки инсектох. Маю релативно нєспециялизовану зубну систему. Хвосцик им кратки, а екстремитети моцни, окреме бочно поставени ножки зоз широкима пазурами хтори служа же би могли риц. Понеже ма мошусни шлїжнїки нєприємного паху, цицаре месоєди ю нє єдза. Лєм кед ше з часу на час найдзе на поверхносци, постава плєн птицох хватачкох. Орґани за претровйованє кертицом барз єдноставни: черева им кратки и здабу на цивку, а шлєпе черево нє маю. Хлопским кертицом тестиси звонка бруховей глїбки, зранцовани, а женски маю двочасцову плоднїцу. Кертици керую писковиту жем. Страда найчастейше пре под'жемни води и хемийни средства хтори ше хаснує у польопривреди. Ма улогу и у аерациї и премесцаню пасмох глїни, та є зоз законом защицена. IUCN положел дзиви файти под статус «загроженосци од витребеня» (critically endangered), a осем файти «барз загрожени» (endangered) або лєм «загрожени» (vulnerable). == Литература == * Енциклопедия Нового Саду 12 (КОС-ЛЕР), Нови Сад, 1999, б.125-126 == Вонкашнї вязи == * [https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%80%D1%82%D0%B8%D1%86%D0%B5  Кртице], Википедия на сербским язику * [https://hr.wikipedia.org/wiki/Krtice Krtice], Vikipedija na hrvatskom jezku * [https://commons.wikimedia.org/wiki/Category:Talpidae?uselang=sr  О кертицох] на Викиодлоги [[Катеґория:Цицаре]] [[Катеґория:Похребцинаре]] osp7x3smlohzv6ugyyov61vzt77ui0q 0 233 20511 19587 2026-08-03T12:12:22Z Sveletanka 20 катеґория 20511 wikitext text/x-wiki '''Лаймска хорота''' або '''лаймска борелиоза''' то обераца хорота (антропозооноза), хтора ше на чловека преноши зоз животиньох з уджобнуцом, прейґ шлїни або зоз жалудка. Преноша ю [[клїщ]]и з роду ''Inodex''. To мултисистемске охоренє субакутного и хроничного цеку, хторе спричинює бактерия ''Borrelia burgdorferi''. Вона залапює насампредз скору, а потим шерцо, ставци и централну нервну систему. [[Файл:Adult_deer_tick.jpg|alt=Клїщ|thumb|289x289px|Клїщ, найчастейши спричиньователь хороти]] == Клїщ найчастейши спричиньовач Лаймскей хороти == Резервоари тей бактериї то клїщи/клїщаре, глодаре, єленї и др. Вектори инфекциї тварди клїщи/клїщаре хтори преноша хороту на чловека и домашнї животинї. Зявює ше звичайно сезонски (од вчасней яри по позну єшень) и то углавним при особох хтори часто у природи. == Симптоми хороти по стадиюмох == Лаймска хорота ше клинїчно манифестує так же ше зяви локални оток и червенїдло (лат. erythema migrans) на месце уджобнуца и то 3-32 днї после инциденту. Локалне червенїдло цепле и углавним нє боляце. При 50% пациєнтох идентични пременки ше можу зявиц на других часцох цела, а при 15% пациєнтох анї нє муши буц пременки на скори. Окрем пременки на скори, пациєнта може преходзиц мраз по целу, може го биц жима, може буц слаби, болїц го глава, а можу ше и реґионално звекшац лимфни шлїжнїки. Кед ше хороту нє препозна и нє лїчи на час, о даскельо тижнї розвива ше други стадиюм з неуролоґийнима симптомами, зявеньом больох у ставцох и з кардиолоґийнима симптомами, а кед ше анї у тей фази хороту нє третирує, после вецей мешацох або рокох вона уходзи до трецей фази з чежкима неуролоґийнима пременками и пременками на ставцох и скори. == Дияґноза == Дияґнозу ше поставя на основи клинїчней слики и податкох о укушеню клїща, а потвердзує ше з тестом индиректней имунофлуоресценциї або з применьованьом ELISA технїкох зоз хторима ше одкрива IgM антицела у серуме, ликвору и синовиялней чечносци ставцох. После 1-3 мешацох зявюю ше IgG антицела хтори ше длуго отримую. Изолацию спричиньовательох ше нє практикує. == Терапия == Терапия тей хороти завиши од єй клинїчного стадиюму. Звичайно ше хаснує: пеницилин, тетрациклини и хлорамфеникол, а при нєуспишней антибиотскей терапиї у трецей фази препоручує ше и кортикостероїди. Окрем лаймскей хороти, клїщ преноши пегави тифус и запалєне мозґа. == Превенция лаймскей хороти == Превенция лаймскей хороти почина з контролу преношовача-резервоара инфекциї з бактерию ''Bb''. Найєдноставнєйши мири то розкерчованє коровча, гущави, громадох лїсца и ґраня, защита домашнїх любимцох и борба процив дробних глодарох. Мири особней защити то одвитуюци шмати (длуги рукави и ногавки, шапка и под.) и репеленти хтори одбиваю клїщи. Детальне препатранє скори после пребуваня у природи обовязне. Вчасне фахове винїманє клїща зоз скори барз важне же би ше при вицагованю бактерия нє “ушприцовала” до креви з нєдомеркованим прицисканьом на цело клїща. Клїщ треба влапиц за сурлочку, а нє за цело и з єдноставним кружним рухом на горе виняц. Место ше почуха з антисептиком (алкогол и под.). {| class="wikitable" |+ ! colspan="2" | ===Класификаця и екстерни ресурси === |- |'''ICD-10 ''' |A69.2 |- |'''ICD-9''' |088.81 |- |'''DiseasesDB ''' | 1531 |- |'''MedlinePlus''' |001319 |- |'''eMedicine ''' | med/1346 ped/1331 neuro/521 emerg/588 |- |'''MeSH ''' |MeSH |- |} == Литература == * Енциклопедия Нового Саду 12, КОС – ЛЕР, Нови Сад 1999, б. 253 == Вонкашнї вязи == * [https://www.zdravlje.org.rs/index.php/savetovaliste/lajmska-bolest Лајмска болест.] * [https://www.plivazdravlje.hr/bolest-clanak/bolest/70/Lajmska-bolest.html Lajmska bolest]. Vebsajt  PlivaZdravlje. hr * [https://www.jugolab.rs/mikrobiologija/lajmska-bolest  Lajmska bolest]. Jugolab, Zavod za laboratorijsku dijagnostiku [[Катеґория:Медицина]] [[Катеґория:Обераци и паразитни хороти]] cc4hsce3u7w7vtu7wbckbmgbf9pgirt 20520 20511 2026-08-03T12:39:54Z Sveletanka 20 корекция катеґориї 20520 wikitext text/x-wiki '''Лаймска хорота''' або '''лаймска борелиоза''' то обераца хорота (антропозооноза), хтора ше на чловека преноши зоз животиньох з уджобнуцом, прейґ шлїни або зоз жалудка. Преноша ю [[клїщ]]и з роду ''Inodex''. To мултисистемске охоренє субакутного и хроничного цеку, хторе спричинює бактерия ''Borrelia burgdorferi''. Вона залапює насампредз скору, а потим шерцо, ставци и централну нервну систему. [[Файл:Adult_deer_tick.jpg|alt=Клїщ|thumb|289x289px|Клїщ, найчастейши спричиньователь хороти]] == Клїщ найчастейши спричиньовач Лаймскей хороти == Резервоари тей бактериї то клїщи/клїщаре, глодаре, єленї и др. Вектори инфекциї тварди клїщи/клїщаре хтори преноша хороту на чловека и домашнї животинї. Зявює ше звичайно сезонски (од вчасней яри по позну єшень) и то углавним при особох хтори часто у природи. == Симптоми хороти по стадиюмох == Лаймска хорота ше клинїчно манифестує так же ше зяви локални оток и червенїдло (лат. erythema migrans) на месце уджобнуца и то 3-32 днї после инциденту. Локалне червенїдло цепле и углавним нє боляце. При 50% пациєнтох идентични пременки ше можу зявиц на других часцох цела, а при 15% пациєнтох анї нє муши буц пременки на скори. Окрем пременки на скори, пациєнта може преходзиц мраз по целу, може го биц жима, може буц слаби, болїц го глава, а можу ше и реґионално звекшац лимфни шлїжнїки. Кед ше хороту нє препозна и нє лїчи на час, о даскельо тижнї розвива ше други стадиюм з неуролоґийнима симптомами, зявеньом больох у ставцох и з кардиолоґийнима симптомами, а кед ше анї у тей фази хороту нє третирує, после вецей мешацох або рокох вона уходзи до трецей фази з чежкима неуролоґийнима пременками и пременками на ставцох и скори. == Дияґноза == Дияґнозу ше поставя на основи клинїчней слики и податкох о укушеню клїща, а потвердзує ше з тестом индиректней имунофлуоресценциї або з применьованьом ELISA технїкох зоз хторима ше одкрива IgM антицела у серуме, ликвору и синовиялней чечносци ставцох. После 1-3 мешацох зявюю ше IgG антицела хтори ше длуго отримую. Изолацию спричиньовательох ше нє практикує. == Терапия == Терапия тей хороти завиши од єй клинїчного стадиюму. Звичайно ше хаснує: пеницилин, тетрациклини и хлорамфеникол, а при нєуспишней антибиотскей терапиї у трецей фази препоручує ше и кортикостероїди. Окрем лаймскей хороти, клїщ преноши пегави тифус и запалєне мозґа. == Превенция лаймскей хороти == Превенция лаймскей хороти почина з контролу преношовача-резервоара инфекциї з бактерию ''Bb''. Найєдноставнєйши мири то розкерчованє коровча, гущави, громадох лїсца и ґраня, защита домашнїх любимцох и борба процив дробних глодарох. Мири особней защити то одвитуюци шмати (длуги рукави и ногавки, шапка и под.) и репеленти хтори одбиваю клїщи. Детальне препатранє скори после пребуваня у природи обовязне. Вчасне фахове винїманє клїща зоз скори барз важне же би ше при вицагованю бактерия нє “ушприцовала” до креви з нєдомеркованим прицисканьом на цело клїща. Клїщ треба влапиц за сурлочку, а нє за цело и з єдноставним кружним рухом на горе виняц. Место ше почуха з антисептиком (алкогол и под.). {| class="wikitable" |+ ! colspan="2" | ===Класификаця и екстерни ресурси === |- |'''ICD-10 ''' |A69.2 |- |'''ICD-9''' |088.81 |- |'''DiseasesDB ''' | 1531 |- |'''MedlinePlus''' |001319 |- |'''eMedicine ''' | med/1346 ped/1331 neuro/521 emerg/588 |- |'''MeSH ''' |MeSH |- |} == Литература == * Енциклопедия Нового Саду 12, КОС – ЛЕР, Нови Сад 1999, б. 253 == Вонкашнї вязи == * [https://www.zdravlje.org.rs/index.php/savetovaliste/lajmska-bolest Лајмска болест.] * [https://www.plivazdravlje.hr/bolest-clanak/bolest/70/Lajmska-bolest.html Lajmska bolest]. Vebsajt  PlivaZdravlje. hr * [https://www.jugolab.rs/mikrobiologija/lajmska-bolest  Lajmska bolest]. Jugolab, Zavod za laboratorijsku dijagnostiku [[Катеґория:Обераци и паразитни хороти]] iy3yrdfi4frdi46m21kbkfa98y6c1yd 0 251 20519 20454 2026-08-03T12:39:46Z Olirk55 19 Означени вецей викивязи 20519 wikitext text/x-wiki {| class="wikitable" align=right width=300px |+ ! colspan="2" |<big>Лєсова писня</big> |- ! colspan="2" |[[Файл:Лісова пісня. Обкладинка видання 1914 р.jpg|thumb|center|Рамики першого окремного виданя, 1914. рок]] |- |'''Автор''' |Леся Українка |- |'''Держава''' | Україна |- |'''Язик''' |українски |- |'''Жанр''' |драмска сказка |- |'''Обявене''' |1912. рок |} '''Лєсова писня''' (укр. ''Лісова пісня'', ''Lisova pisnya'') то драмска сказка у трох дїйох хтору написала Леся Українка. Драма написана 1911. року у Кутаїсию, а першираз є бавена на сцени 22. новембра 1918. року, у Києвским драмским театру. Тот твор то єден од перших дїлох фантазиї у українскей литератури<ref>[https://web.archive.org/web/20170415053345/http://svitfantasy.com.ua/articles/2017/ukrajinske-fentezi-dlya-knyhoturystiv.html ukrajinske fentezi dlya knyhoturystiv.]</ref>. == История твореня == Скица [[Поета|поетичней]] представи написана влєце 1911. року и Кутаїсию. Конєчна верзия и ушорйованє тирвало по октобер. У писму шестри Олґи, писаним 27. новембра 1911. року, Леся Українка спомина напорну роботу док писала драму Лєсову писню: ::''Нє требало ми вельо часу написац ю, 10 – 12 [[Дзень|дн]]<nowiki/>ї, и нє могла сом престац писац. Чувствовала сом ше нєпобидиво, алє сом после була хора и розчарована... Потим сом ю почала прерабяц, нє знала сом же ми будзе требац вецей часу як цо сом писала, - аж вчера сом закончела тоту допиту роботу и тераз ме шия и плєца боля як кед бим ношела [[Мех|мехи]].'' У писму мацери, Леся Українка [[2. януар|2. януара]] 1912. року спомла цо ю инспировало же би написала дїло: ::''Випатрало ми, же сом ше аж тераз здогадла наших лєсох и зажадала сом ше їх. И вец сом вше мала Мавку на розуме, длуги час, ище од теди кед ши ми гварела цошка о Мавкох у Жаборици кед зме ше шпацирали през лєс зоз малима алє густима древами. Потим у Колодяжну, єдней мешачней ноци, сцекла сом сама до лєста (ти то нє знала) и чекала сом же би ше Мавка зявела. И понад Нєчимним сом ю задумовала, понеже зме там преноцовали – здогадуєш ше – у бачика Лєва Скулинского. Очиглядно сом то раз требала написац, и тераз пре якушик причину пришол тот „прави час” – я особнє нє розумим чом. Фасцинована сом зоз тоту слику занавше.'' :: ::Числени пременки и додатки на дїлу указую Лесйово намаганє. Автоґраф (рукопис) ше состої зоз вецей текстуалних пасмох и приказує розлични фази наставаня – од першобутного по финални. Ориґинални нарис першей дїї найцикавши. Дакеди приказує детальни план у котрим описани дїю каждей индивидуалней сцени и зєдинює поетични текст зоз прозу, демонструюци роботу писательковей мриї. == Заплєт == Драма – фантастична сказка у трох дїйох === Пролоґ === Стари лєс на Волинї, дзиве и мистичне место. Початок яри. Гевтот цо гаци тарга бежи звонка лєса. Бешедує зоз потерчатами и [[Русалка|Русалку,]] котра му бешедує о своєй любови, обвинюю го за зраднїцтво. Воденяк ше вадзи зоз Русалку же є у любовней вязи зоз нєпознатим чловеком. Вон лєм заводзи Русалки. ==== Дїя перша ==== Бачи Лєв и Лукаш будую хижу на истим месце. Лєв стари чловек, добри. Лукаш ище млади леґинь. Стари чловек гутори леґиньови же муши мерковац на тих цо населюю лєс. Лєсовик гутори Русалки же им Лєв нє жада зле. Лукаш прави пищалку зоз [[над]]у, котру чула Мавка, котра бешедовала зоз Лєсовиком. Лєсовик спозорел Мавку же би керовала людзох, бо вони приноша лєм нєщесце. Кед Лукаш рушел розрезац конар зоз [[нож]]ом, Мавка го зопарла и замодлєла най нє повредзи єй шестру. Лукаш ше нєсподзивал же упознал таку нєзвичайно красну младу дзивку у лєше, та ше єй питал хто вона. Єй мено лєсова Мавка. Лукашови ше пачи дзивка пре єй нєзвичайну красоту, милу бешеду, чувствительносцу ґу [[Подзелєнє музики|музики]] и краси. Вон гутори же людзе вєдно кед ше любя. Вон тиж гутори Мавки же вибудую хижу у лєше. Мавка и Лукаш ше залюбели єдно до другого. ==== Дїя друга ==== Позно влєце, хижа уж вибудована на пажици, заградка посадзена. Лукашова [[мац]] дудре же вон троши час граюци [[Пищалка|пищалку]]. Лярма и на Мавку, гутори же нїч зоз нєй нє будзе. Обвинює ю за єй [[Облєчиво|шмати]] и посила ю на косидбу. Алє Мавка нє може жац [[жито]], бо єй жито приповеда. Лукаш толкує Мавки же його мац сце нєвесту хтора будзе робиц на полю и дома. Мавка пробує розумиц шицки тоти закони зоз єй милим шерцом, але таки мали бриґи єй нєпознати, вона жиє у швеце красоти. Ґдовица Килина приходзи дo обисца. Бере шерп од Мавки и почина жац. Франтує з Лукашом и враца ше до обисца. Його мац ю дзечнє прилапює. Лукаш провадзи Килину до валалу. Мавка смуткує и Русалка ю цеши, алє обраца ю процив любови, хтора може знїщиц шлєбодну душу. Лєсовик тиж спозорює Мавку. Модлї ю най ше здогаднє на шлєбоду, красоту природи, и най ше ошлєбодзи каричкох людскей любови. Мавка знова будзе лєсова принцеза. Облєка ше до лилово-стриберней молги. Спокуснїк ю корунує. Починаю танцовац. Алє приходзи Гевтот цо у стини шедзи, хтори сце вжац Мавку. Вона кричи же є ище жива. Лукаш лярма на Мавку и кричи на мацер и гутори же ше сце оженїц зоз Килину. Мавка сама одходзи ґу Гевтому цо у стини шедзи. ==== Дїя треца ==== Позней молговитей єшеньскей ноци, Мавку видно коло Лукашовей хижи. Лєсовик виходзи зоз лєса. Толкує же розказал же би ше Лукаша претворело до вампира. Алє Мавка ше наздава же го претвори назад до чловека зоз моцу своєй любови. Лукаш ше бої од Мавки, сцека од нєй. Куц гутори же Лукашова фамелия худобна, а швекра и нєвеста ше вадза. Мавка ше претворела до сухей верби, зоз хторей Килинов син направел пищалку. Пищалка ше оздзива зоз Мавковим гласом „Як шумно грає, як глїбоко зарезує, отвера ми перши, бере мойо шерцо…” Килина сце вирубац вербу, алє ю Спокуснїк ратує. Килина замодлєла свойого чловека же би ше врацели до валалу. Приходзи страцена Доля, котра указує на пищалку. Лукаш дал Мавки душу, алє єй загарештовал цело, алє вона нє смуткує за своїм целом, єй любов тераз вична. Кулминация дїї представя остатнї Мавков монолоґ, кед ше оздзива ґу Лукашови. Лукаш почина грац на пищалки. Мавка заблїщала зоз свою красоту, и вон бежи ґу нєй. Алє вона скапала и почина падац [[шнїг]]. Лукаш змарзнул зоз ошмихом на твари. ==== Главни подоби ==== Мавка - русалка; Лукаш - млади, красни, чарнооки, ценки у пасу леґинь. Облєчени до селянских шматох своєй роботи, кошулю ма вишиту, а пас му червени. Ма сламяни калап; ==== Побочни подоби ==== Бачи Лєв Лукашова мац Килина Килиново дзеци Хлапец (Килинов син) ==== Митски подоби ==== Спокуснїк – дух зоз приповедки у форми огняного шарканя, алє ту є дати у форми красного леґиня; Гевтот цо у стини шедзи – дух хтори мучи людзох у снох, представя забуце; Гевтот цо гаци тарга – млади блядовласи, белавооки леґинь, алє нє чловечого походзеня; Воденяк – водови дух. Ту є дати як шиви дїдо з длугокима власами и браду, у шматох мутлянковей фарби, на глави му коруна од кориткох, глас му тупи, алє моцни; [[Русалка]] водова Русалка польова Потерчата (умарти нєкресцени дзеци, нє знам як их ми наволуєме) Куц -зли дух, чорт; Злиднї - зли дух, приноши до обисца нєщесце; Доля Горучка Лєсовик - лєсови дух, мали брадати дїдо живих рухох и озбильней твари, у цмим [[Облєчиво|облєчиве]] як скора на древе, у бундастей шапки зоз куни; == Театрални адаптациї == ● ''Мавка'': (нєдокончене) заснована на Лєсовей писнї, Лесї Українки, опера – Стефания Туркевич, датум нєпознати ● ''Лєсова писня'': [[балет]] українского композитора – Михаила Скорулского 1936. Першираз на сцени 1946. року у Києву ● ''Лєсова писня'': опера українского [[Композитор|композитора]] – Виталия Кирека (1957) Премиєра у Львове и стидю опери Києвски Конзерваториюм ● ''Лєсова писня'': балет композитора Германа Зуковского (либрето М. Ґабович, режисер О. Тарасов и О. Лапари) у Большой театру СССР – 1961. ● ''Лєсова писня'': опера українского композитора Мирослава Волинского. Премиєра у варошу Камиянетс-Подилски у Опери на Фестивалу Миниятури ● ''Лєсова писня'': драма заснована на прекладу Персиваля Кундїя. Виводзел Театер студентох уписаних на катедру за линґвистику, на Националним универзитету Леся Українка Волин Филмски адаптациї == Филмски адаптациї == {| class="wikitable" |+ !Рок !Наслов !Режисер !Мавка !Лукаш !Филмски студио !Призначки |- |1961. |Лєсова писня |Виктор Ивченко |Раїса Недашкивска |Володимир Сидорчук |О. Довдженко филмски студио | |- |1976. |Лєсова писня |Ала Ґрачова |Ґалина Остапенко |Борис Романов |Києвнаукфилм |Кратки анимирани филм (Українска анимация) |- |1980. |Лєсова писня. Мавка |Юрий Илєнко |Людмила Єфименко |Виктор Кремльов |О. Довженко филмски студио | |- |2023. |Мавка: Лєсова писня |Олександра Рубан, Олеґ Маламуж |Наталия Денисенко |Артем Пивоваров |Анимаґрад |Анимирани филм (Українска анимация) |} == Литература == * Юлиян Тамаш (1999), ''Читанка зоз литературнима поняцами за трецу класу стредньєй школи'', Завод за уџбенике и наставна средства, Беоґрад, бок 76. == Видео бависко == ● Лєсова писня: америцке видео бависко == Референци == <references /> [[Катеґория:Литература]] jnrqji9fh8tcekadc0emnvac6ld5orc 0 319 20532 19097 2026-08-03T14:24:46Z Sveletanka 20 катеґория 20532 wikitext text/x-wiki {| class="wikitable" align=right width=250px |+ ! colspan="2" |Над (метолка з нашенями) |- | colspan="2" |[[Файл:Phragmites_australis_Schilfrohr.jpg|alt=Над|center|250x301px]] |- ! colspan="2" |[[Таксономия (биолоґия)|Наукова класификация]] |- |'''Царство:''' |Plantae |- |'''Дивизия:''' |Magnoliophyta |- |'''Класа:''' |Liliopsida |- |'''Ряд:''' |Poales |- |'''Фамилия:''' |Poaceae |- |'''Подфамилия:''' |Arundinoideae |- |'''Племе:''' |Arundineae |- |'''Род:''' |''Phragmites'' |- ! colspan="2" |[[Биномна номенклатура|Биномне мено]] |- | colspan="2" |<div style="text-align: center;">'''''Phragmites australis''''' (Cav.) Trin. ex Steud. |- ! colspan="2" |Синоними |- | colspan="2" |''Arundo phragmites'' L. ''Phragmites communis'' Trin. ''Phragmites longivalvis'' ''Phragmites vulgaris'' |} '''Над''' (лат. ''Phragmites australis'') то файта вецейрочних лїсцастих рошлїнох з фамелиї травох.<ref>[https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D1%80%D1%81%D0%BA%D0%B0 Трска] sr.wikipedia.org</ref> Рошнє бокорасто по влажних и водових пребувалїскох умерених и тропских предїлох. То єдина файта у роду ''Phragmites'',<ref>[https://powo.science.kew.org/?name_id=433918 Kew World Checklist of Selected Plant Families]</ref> гоч постоя усиловносци же би ше одредзени популациї описали як окремни файти. == Опис == Стебла наду високи 2–6 [[метер|m]], з лїсцами длужини 20–50 cm и ширини 2–3 cm. На верху стебла находза ше квети– густи метолки цмо лиловей [[фарба|фарби]], длужини по 50 cm. Бокори наду ше можу пресцерац на [[поверхносц]]ох вельких и по єден квадратни километер. У вигодних условийох животного штредку, поверхносц з надом ше може шириц и по 5 m рочнє. Над барз аґресивна и инвазивна рошлїна, розпространєта є у Европи алє и у америцких реґионох та и Австралиї як и на других дестинацийох у швеце.<ref>[https://www.invasivespeciesinfo.gov/species-type "Common Reed".] www.invasivespeciesinfo.gov. National Invasive Species Information Center | USDA. Retrieved 22 July 2020.</ref> Постоя докази о тей аутохтоней рошлїни у Сиверней Америки о постояню и пред европску колонизацию континента.<ref>Catling, P.M.; Mitrow, G.l. (2011). "Major invasive alien plants of natural habitats in Canada. 1. European Common Reed (often just called Phragmites), Phragmites australis (Cav.) Trin. ex Steud. subsp. australis". CBA Bulletin. 44 (2): 52–61.</ref> == Хаснованє == Околїско хторе було подводне и влажне и мало около населєня долїни и бари, у тих долїнох роснул над хтори ше швидко з рока на рок ширел. Дакеди ше над кед го було коло валалу на водових поверхносцох орезовал при сподку и хасновал за рижни наменки: :* Правели ше огради зоз наду, напр. оградзовало ше од сушеда, або оградзовал ше заднї двор зоз зграду, :* Обични над бул примарна замена место слами за традицийни кровни закрица при велїх народох у Европи и ширше. Єден длугши час док ше нє зявел череп и закриванє крова з черепом, хижи ше закривали зоз надом. :* У нєдостатку другей огриви, людзе до [[Руски пец|руского пеца]] топели и зоз надом. :* Над ше похасновал и як будовательни материял у обисцу за помоцни обєкти (курнїки, менши шопки итд.), так же ше го даяк позлучовало-повязало и вец оляпковало зоз блатом. :* Ґаздинї з надових метолкох правели метолки за ометанє паучини а и заметанє просторийох. :* Над ше барз хасновал у фитодепурациї, односно за природни системи за пречисцованє води, прето же кореньово жилки и влакна наду одлични за филтрированє нєчистоти у отпадних водох. :* Тиж ше указує як добри потенциял жридла за биомасу. :Без оглядиу на сучасносц, кед нова технолоґия допринєсла и понука велї продукти и артикли за обисце (череп або рижни плехи за закрице, огради, рижни метли зоз вшелїяких материялох), над ше ище вше хаснує алє на модернєйши способ и мож вельо койчого направеного зоз наду найсц у адекватних предавальньох. [[File:Phragmites australis.jpg|thumb|center|665x665px|''Phragmites australis vom Vorjahr'']] == Вонкашнї вязи == * [https://www.youtube.com/watch?v=UhEkw0c-RNE Trska - stari materijal u savremenoj izgradnji] youtube.com * [https://naturagroup.co.rs/pletena-trska/ Pletena trska] {{Commonscat}} == Референци == <references /> [[Катеґория:Будовательни материял]] [[Катеґория:Трави]] ln3nedmmdpeg7hfjk3qa7nt1eh2zayx 0 472 20518 17846 2026-08-03T12:37:32Z Sveletanka 20 корекция катеґориї 20518 wikitext text/x-wiki == Чума == [[Файл:Yersinia pestis fluorescent.jpeg|alt=Бактерия Yersinia pestis хтора спричинює чуму|thumb|340x340px|Бактерия ''Yersinia pestis'' хтора спричинює чуму, под флуоресцентним ошвиценьом]] '''Чума пестис, бубонска чума, „чарна шмерц“''', (лат. ''Pesti''s, серб. ''куга'', укр. ''чума'', горв. ''kuga'', поль. ''dżuma'', слов. ''mor'', болг. чума, мак. чума, русий. чума) - акутна, чежка, обераца хорота хтора ше найчастейше зявює у бубонскей форми або у форми запалєня плюцох, а спричинює ю бактерия єрсиния пестис (лат. Yersinia pestis). Симптоми уключую горучку, слабосц и болї у глави. Бактерию преноши блиха з глодарох на чловека. Хори з плюцву форму чуми може заразу шириц з [[Воздух|воздухом]]. Нєлїчена форма плюцовей чуми ше, найчастейше, закончує зоз шмерцу, а нєправилно лїчена ткв. бубонска чума, зоз шмерцу каждого другого хорого. '''Назва''', бубонска чума настала од симптомох хтори спричинює: бубон то назва за напухнути шлїжнїк, а одноши ше на єден з єй найпознатших симптомох: напухнути лимфни шлїжнїки под пазуху. ==Як ше мож заражиц== Людзе ше можу заражиц: '''1.''' кед их укуши заражена блиха; '''2.''' кед дорушую заражени животинї як цо патканї и миши, '''3'''. кед удихую инфиковани капки хтори ширя заражени людзе або животинї. Инфекция може войсц до цела и през порезане место на скори кед особа була у блїзким контакту з креву зараженей животинї. '''Лїченє''' - Звичайно антибиотики за лїченє уключую комбинацию ґентамицину и флуорокинолону. Ризик од шмерци з лїченьом коло 10%, а без нього коло 70%. Кед ше бубонску чуму нє лїчи, спричинює шмерц два трецини шицких пациєнтох у чаше од двох до шейсцох дньох од зявйованя симптомох. После єдного до седем [[дзень|дньох]] од викладаня бактериї, розвиваю ше симптоми подобни ґрипи. Запухнути и боляци лимфни ґужлїки зявюю ше у обласци хтора найблїжей при месце дзе бактерия прешла през скору. ==Мири зопераня== Мири зопераня и онєможлївйованя облапяю дератизацию, дезинсекцию и дезинфекцию, як и хемиопрофилаксу з антибиотиками. [[Файл:Plague bubo.jpg|alt=Напухнути инґвинални лимфово шлїжнїки |thumb|278x278px|Напухнути инґвинални лимфово шлїжнїки особи хтора заражена з бубонску чуму]] '''Историят''' – тота хорота ше през историю волала и чарна шмерц, як референца на ґанґренозни почарнєти часци цела, як цо пальци на рукох або ногох. Чарна шмерц однєсла коло 50 милиони животи у Африки, Азиї и Европи у 14. вику. Остатня застрашуюца епидемия у Лондону була Велька чума 1665. року, пре хтору помарла скоро пиятина жительох того варошу. У 19. вику пришло до епидемиї чуми у Китаю и Индиї, кед помарли вецей як 12 милиони людзе. У [[Сербия|Сербиї]] остатня епидемия чуми зазначена пред вецей як 160 роками. Понеже еколоґийни условия квалитативно нє вименєни (и далєй єст глодари и їх ектопаразити - блихи) - и нєшка у Сербиї присутна потенциялна опасносц од уношеня и ширеня чуми. ==Литература== * ''Енциклопедия Нового Саду 12, КОС – ЛЕР,'' Нови Сад 1999, б. 151 ==Вонкашнї вязи== * [https://sr.wikipedia.org/sr-ec/%D0%91%D1%83%D0%B1%D0%BE%D0%BD%D1%81%D0%BA%D0%B0_%D0%BA%D1%83%D0%B3%D0%B0 ''Бубонска куґа''], Википедия на сербским язику, sr.wikipedia.org * [https://www.bbc.com/serbian/lat/svet-61822173 ''Куґа, пандемия и история''], ББЦ на сербским язику * [https://sr.wikipedia.org/sr-ec/%D0%9A%D1%83%D0%B3%D0%B0 ''Куґа''], Википедия на сербским язику, sr.wikipedia.org [[Катеґория:Епидемиї]] [[Катеґория:Обераци и паразитни хороти]] t6g2t1mg1eyk0ikupaicq8bh6ck9gqa 0 687 20534 19778 2026-08-03T14:26:52Z Sveletanka 20 корекция 20534 wikitext text/x-wiki {| class="wikitable" align=right width=300px |+ ! colspan="2" |<big>Мед</big> |- | colspan="2" |<div style="text-align: center;">[[File:Runny hunny.jpg|297x297px|Мед]] |- |'''Файта єдла''' |Продукт пчолох |- |'''Температура''' '''сервированя''' |жимне |- |'''Главни состойки''' |Фруктоза 38% Ґлукоза 31% |} == Опис == '''Мед''' то густа сладка сирупаста материя, продукт медоносних пчолох (лат. ''Apis mellifera'' або ''Apis mellifica'') хтори достати од назбераних [[Овоц|овоцових]] и других сокох преробених у пчоловим жалудку.<ref>Crane, E. (1990). „Honey from honeybees and other insects”. Ethology Ecology & Evolution. 3 (sup1): 100—105. doi:10.1080/03949370.1991.10721919. </ref> Вилучени сок одложени у поклопеней [[пляйстри]] з хемийнима реакциями претворює ше до меду. Спрам файтох рошлїнох зоз хторих ше достава, мед ше класує до монофлорного (мед достати лєм од єдней файти рошлїни, напр. баґрену) и полифлорного меду (мед достати зоз збераньом нектару з вецей файтох рошлїнох, як напр. пажицов мед, лєсов мед и др.). Мед найважнєйши пчолов продукт, познати у чловечим костираню ище од праисторийного часу.<ref>Crane, E.; Walker, P.; Day, R. (1984). Directory of important world honey sources. International Bee Research Association. ISBN 978-0-86098-141-1.</ref><ref>Crane, Ethel Eva (1999). The World History of Beekeeping and Honey Hunting. Routledge. ISBN 9781136746703. </ref> По дефинициї, мед чисти продукт у хторим нєт додатки нїякей другей субстанциї. Мед достава свою сладкосц од моносахаридох фруктози и ґлукози, и ма исту релативну сладкосц як и ґрануловани цукер. Вон ма атрактивни прикмети и окремни смак, прецо даєдни людзе преферую мед у одношеню на цукер и други засладзовачи. Векшина микроорґанизмох нє рошнє у меду, так же ше запечацовани мед нє губи, аж анї после даскельо тисячи рокох.<ref> Geiling, Natasha (22. 8. 2013). „The Science Behind Honey’s Eternal Shelf Life”. Smithsonian. </ref><ref> Prescott, Lansing; Harley, John P.; Klein, Donald A. (1999). Microbiology. Boston: WCB/McGraw-Hill. ISBN 978-0-697-35439-6.</ref> Медзитим, мед дакеди ма дормантни ендоспори бактериї ''Clostridium botulinum'', цо може буц опасне за беби, бо то зна привесц до ботулизма. == История == Перши знаки о хаснованю меду зявюю ше у сумерских и вавилонских текстох хтори писани з клїнкастим писмом. Спочатку ше го хасновало як обрядне средство у полїваню прагох по обисцох и жертвенїкох. Помишани з вином, мед ше хасновало за полїванє клїнкох святих будовньох. Мед ше спомина и у Библиї, Курану и у списох велїх греческих [[писатель]]ох. У Єгипту ше мед хасновало при балзамованю. У вельким чишлє обисцох хасновало ше го як засладзовач. Пре свою драгоциносц, служел и як средство плаценя, а верело ше и же животинї хтори були кармени з медом представяю окремни дар богом. У античней Греческей мед ше найчастейше хасновало як дар богом и душом умартих. Греки тримали же медовина, алкоголни напой з медом, святи напой Олимпу. У Европи ше мед хасновало найчастейше за костиранє, правенє напиткох и як лїковите средство. У Нємецкей през 11. вик пиво ше засладзовало з медом, а нємецки феудалци свойо даванє плацели у пчоловим воску и меду. На америцким континенту з колонизацию у 16. вику одкрите же мексицки и централноамерицки старобивателє були искусни пчоларе. Сиверноамерицки [[Народ|народи]] гуторели же европски пчоли то мухи билого чловека. == Мено == Саме слово мед походзи од праиндоевропского ''medhu'', цо ше у старославянским транскрибовало як медъ, у литванским medus, у анґлийским mead (медовина), у санскриту ''madhu'', у греческим ''μεθυ'' (вино), а у староирским ''mid''. Так настали вирази у других индоевропских язикох, а дзекеди назва достата понеже є подобна з дачим другим (у ґерманских язикох означує дацо златножовте) або аж и зоз заменьованьом значеня. == Состав меду == {| class="wikitable" |+ ! colspan="2" |<big>Типични состав меду</big> |-style="background:yellow;" |'''Злученїна''' |'''Количество''' |- |Фруктоза |38% |- |Ґлукоза |31% |- |Сахароза |10% |- |Вода |17% |- |Пирня (ґар) |0,17% |- |Инше |3,83% |} Мед мишанїна вецей як 70 рижних состойкох. Точни состав меду завиши од мишанїни квеца и рошлїнох чий нектар пчоли збераю. Вецей як 80% меду то угльово гидрати. Найзаступенши фруктоза и ґлукоза зоз вецей як 60%. Дакус менєй як єдна пиятина то вода, хторей найчастейше єст коло 17%, док сахароза (столни цукер) заступена до 9%. Количество води у меду уплївує на його вискозносц, чежину и криштальованє. Кед процентуално вода заступенша, мед будзе вискознєйши, а криштальованє наступи познєйше. Вода, у зависносци од файти меду, заступена од 15% до 20%. Медзитим, заступеносц води ше меня при криштальованю. До составу меду уходза и вецей як 20 квашнїни процентуално заступени зоз коло 0,50%. Заступеносц квашнїнох и їх pH вредносц завиши од файтох рошлїнох зоз хторих мед випродуковани, алє и од ґеоґрафского локалитету. Пре вельку концентрацию поживних материйох, мед ше хаснує и за поживни и за лїковити потреби. Окреме є богати з витаминами B и E ґрупи, спомедзи хторих єст найвецей рибофлавину (коло 40 g у 100 меду). Мед насампредз мишанїна двох моносахаридох. Вона ма слабу водову активносц у першим шоре пре вязи молекулох води за молекули цукру. Мали количаства розполагаюцей води остава микроорґанизмом, цо нєвигодни штредок за їх розвой. === Водонїк пероксид === Водонїк-пероксид у меду ше активує з розблажованьом. За розлику од медицинского 3% [[водонїк]]-пероксиду, у меду є присутни у концентрациї лєм 1 mmol/L. Желєзо у меду оксидує оксиґен (шлєбодни радикали) ошлєбодзуюци водонїк-пероксид: C6H12O6 + H2O + O2 → C6H12O7 + H2O2 Кед ше хаснує у каждодньовим живоце (наприклад за санацию ранох), водонїк-пероксид ше прави з розблажованьом зоз тїлеснима чечносцами. Теди реаґує як антисептик. === Квашнїни === Квашносц виражена у pH вредносци меду ше руша медзи 3,2 и 4,5. Коло 0,5% меду творя квашнїни хтори доприноша його паху и смаку. Орґански квашнїни хтори ше находза у меду уключую и ґлукозни, метански, оцтово, млєчни, оксолово, лимунски, яблуково, пироґлуматски, глукозни-6-фосфатни квашнїни. Уровень їх розширеносци уплївує на нєпременєтосц числа микроорґанизмох. Кед pH вредносц менша, можлїве благе звекшанє бактерийох. == Нутритивни вредносци == У 100 g меду ше находзи енерґийска вредносц од око 1320 kJ, док исте количество цукру ма 1600 kJ. Цале количество угльових гидратох виноши 82.1g у 100g меду, односно 100g у 100g у цукру. 1 kg меду ма поживну вредносц як и 50 курово вайца, 3 kg риби, 1 kg шунки, 2,5 kg целячини, 6 kg [[помаранче|помаранчата]] або 10-12 kg желєняви. == Файти меду<ref>Živković, Obren. „Vrste meda”. pcelarstvo.org. Архивирано из оригинала 04. 03. 2016. г.</ref> == '''Баґренов мед''' блядей жовтей [[Фарба|фарби]], благого приємного паху и смаку, лєгки и смачни, препоручує ше дзецом и реконвалесцентом. Баґрен походзи зоз Сиверней Америки, а його лєси ше пресцераю на подручу панонскей реґиї. Люби [[Писок|писковиту]] жем. Лєсаре го хасную у засадох за защиту од ерозийох. Квитнє у першей половки мая. У зависносци од релєфу и клими, може квитнуц и буц медоносни до конца мая. Пре свойо прикмети, рахує ше ґу найлєпшим файтом меду. Помага кед нє мож спац, змирює барз надражнєту нервову систему и одстранює пошлїдки нагромадзеного стресу. Мешацами остава у чечуцим стану и єден є з файтох меду хтори ше барз помали кришталює, прето же у составе ма вецей фруктози як глукози. Сами пчоли добре и успишнє прежимую кед ше им обезпечи жимованє на баґреновом меду. Баґренов мед добри за змиренє, кед ше круци у глави, кед нє мож заспац и при подобних завадзаньох. Препоручує ше брац го з [[Руменєц|руменцову]] тею, бо ше так злєпшує дїйствованє меду и теї. Тиж так ше препоручує єсц го вечар пред спаньом. Вельки баґреново паши за пчоли єст скоро у шицких сухожемних крайох Сербиї и сушедних жемох дзе є дакеди садзени або ше преширел на природни способ як барз прилагодлїва рошлїна. '''[[Лїпа|Лїпов]] мед''' бистри, скоро превидни, приємного паху и барз благого смаку. Конзумованє лїпового меду приноши олєгчанє при прехлади, запалєню орґанох за диханє и претровйованє и даєдних покруткових охореньох. Ма вельке значенє у вируцованю чкодлївих материйох з орґанизма, бо пошвидшує метаболизем. Мед з лїпи змирює корчи, а применює ше и процив покруткових хоротох. Процив прехлади помага при викашльованю. У Сербиї познате подруче Фрушкей гори, дзе ше находзи найвекша поверхносц лїпового лєса у Европи (Лїповача). У юнию пчоларе приходза на Фрушку гору у вельким чишлє. Треба вжац до огляду же лїпов мед нє треба давац особом хтори хори на шерцо и маю хороти кревних судзинох, а тото ше одноши и на тею з лїпи. '''Жалфийов мед''' (лат. Salvia officinalis) ше конзумує процив прехлади, бо оможлївює лєгчейше вируцованє шлайму з душнїку и бронхийох, та и зоз жалудка и єдняку. Так ше хори лєпше чувствує и враца ше му апетит. Тею зоз жалфийовим медом ше нє шме пиц горуцу, алє лїтну. Лїковитосц жалфийового меду ше рахує до водзацей ґрупи медох за лїченє респираторних орґанох, як и за моцнєнє имунитету. '''Пажицов мед''' ма богати и приємни смак, а може буц цмейши або блядши. Окреме ше препоручує ше би го тоти цо их трапя алерґиї брали кажди [[дзень]], же би орґанизем пририхтали за вельку ярню виложеносц полену. Тот мед ше достава од тисячох рижних квиткох пажицових и черякоподобних рошлїнох. Специфична структура рошлїнских файтох, окреме горских дзе пре климу и пашу мед препознатлїви, може означиц и ровнїнски мед. З моцу рижнородних состойкох добре уплївує на дзеци у розвою, старши особи, як и на шицких хторим треба окрипенє и додатна енерґия. Препоручує ше брац го кажди дзень. Понеже тот мед од рижного пажицового квеца, та му и дїйствованє широке. '''Репченьов мед''' або мед з олєйовей цвиклочки (репчень, лат. ''Brassica napus var. oleifera L''.) блядей жовтей [[Фарба|фарби]]. Такой после фурканя ше кришталює. У репченьовим меду єст вельо квиткового полену. '''Слунечнїков мед''' жовти, слабо пахнє на рошлїну слунечнїк, сладки є и дакус сцагуюци. После фурканя ше швидко кришталює до вельких криштальох и стварднє. '''[[Лаванда|Лавандов]] мед''' ма богати и приємни смак, може буц цмейши або блядши. Окреме ше го препоручує же би го тоти цо алерґични на полен брали кажди дзень. '''[[Розмария|Розмарийов]] мед''' бляди, превидни и бистри, без паху, приємного и благого смаку. После фурканя ше претворює до финих дробних криштальох. Кед ше скришталює, розмарийов мед постава зошицким били. == Продукция меду == [[File:20130522-NRCS-LSC-0226-v6.webm|right|thumb|284x284п]] Спрам звиту Польопривредней и [[Пожива|Поживовей]] орґанизациї Зєдинєних нацийох, Китай, [[Турска]] и ЗАД найвекши продукователє меду. Сербия жем богата з буйну веґетацию, цо оможлївює вельки продукцийни капацитет. Гоч капацитети коло 10.000 t меду рочнє, у Сербиї ше продукує медзи 4.000 t и 5.000 t. У зависносци од поднєбя, продукує ше даскельо файти меду. Кед хвиля добра, у даєдних часцох ше вифурка и по 30kg чистого меду рочнє з єдней кошнїци. == Медицинске хаснованє и лїковити прикмети меду == Лїковити прикмети меду: :◆ мед добре уплївує на моторику жалудка и черевох; :◆ з конзумацию меду 120 ґрами дньово през 20 днї зменшує ше голестерол за коло 20% и звекшує активносц леукоцитох за коло 7% и гемоґлобину за 10 - 20%; :◆ порядна конзумация меду доприноши злєпшаню кревовей слики пре мали количества сольох желєза, манґану, бакру и кобалту. == Катеґориї меду == Мед мож розкласовац до 5 катеґорийох спрам одношеня рошлїнских часточкох: [[File:Honey (14631826708).jpg|right|thumb|300px|]] :★ '''I катеґория''' то з поленом худобни мед. До тей файти спадаю напр. лавандов мед, Лїпа|лїпов мед, [[Помаранче|помаранчецов]] мед и [[Луцерка|луцерков]] мед; :★ '''II категория''' облапя векшину на гиґиєнски способ достатих файтох цадзеного меду з рижних квиткових пчолових пашох. У тей катеґориї мед ма 20.000 - 100.000 рошлїнски часточки на 10 ґрами меду; :★ '''III категорию''' представяю файти екстремно богати з рошлїнскима часточками на 10 ґрами: од 100.000 - 500.000; :★ '''IV катеґорию''' представяю файти зоз 500.000 - 1.000.000 рошлїнских часточкох на 10 ґрами меду. То напр. ґестиньов мед, даєдни овоцово файти лєсового меду и под. У нїх количество поленових зарнох одредзеней файти 90 и вецей посто; :★ '''V катеґорию''' представяю екстремно богати меди хтори ше достава з пресованьом. == Ферментация меду == Причини ферментациї меду: :♦ гидроскопносц меду - способносц упиваня влаги з ваздуху, та приходзи до звекшаня количества води у [[Поверхносц|поверхносним]] пасме меду; :♦ присутносц осмофилних и дригих [[Кващок|квас]] у меду хтори подноша високи концентрациї цукру у меду. Баржей ферментує мед у фази пред и у под час криштальованя, бо приходзи до наставаня криштальох ґлукози з видвойованьом чечуцей симпастей фази на [[Поверхносц|поверхносци]] хтору твори фруктоза, а хтора так видвоєна ма векше количество води як у нормалних условийох. Ферментация меду подобна як и алкоголне вреце, а препознац ю мож кед настаню иншаки пахи у меду. == Нутритивна вредносц на 100 g (3,5 oz) == Енерґия 1.272 kJ (304 kcal) [[File:Barattolini di miele.jpg|right|thumb|306x306px|Дунчики зоз медом ]]Угльово гидрати 82,4 g Цукри 82,12 g Поживни влакна 0,2 g Масци 0 g Протеїни 0,3 g Витамини Рибофлавин (Б2) (3%) 0,038 mg Ниацин (Б3) (1%) 0,121 mg Витамин Б5 (1%) 0,068 mg Витамин Б6 (2%) 0,024 mg Фолат (Б9) (1%) 2 μg Витамин Ц (1%) 0,5 mg Минерали Калций (1%) 6 mg Желєзо (3%) 0,42 mg Маґнезий (1%) 2 mg Фосфор (1%) 4 mg Калий (1%) 52 mg Натрий (0%) 4 mg Цинк (2%) 0,22 mg Дуги конституенти Вода 17,10 g Соль 4 mg • Єдинки • μg = микроґрами • mg = милиґрами IU = интернационални єдинки == Декриштальованє меду == Мед можеме лєгко врациц до чечуцого стану, медзитим треба мац у оглядзе же мед нє подноши високи [[Температура|температури]]. Кед ше го зогрива на високих температурох, мед траци свойо природни прикмети, та максимална температура зогриваня меду виноши 41 0Ц. Мед ше декришталює кед ше склєняни дунчик положи до судзини з цеплу воду на шпоргеце и кус одкруци верх дунчика. Температуру ше трима на минимуме єдну або два минути и причека же би мед постал чечуци. Други способ то положиц дунчик з криштальованим медом до микрогабовей релни. Треба зняц верх, положиц дунчик до микрогабовей и за 1 - 2 [[Минута|минути]] мед постанє чечуци. Микрогаби маю огранїчени енерґетски потенциял та нє спричинюю пременки у структури материї - їх молекули ше трешу и медзи собу чухаю, цо спричинює лєм звекшанє температури, а тот ефект вихасновани у микрогабових релнох за варенє и сушенє. Молекули води, масци и угльових гидратох абсорбую енерґию микрогабох под час диелектричного зогриваня. == Ґалерия == <gallery> Файл:20260423 160353 MAtka zoz pcolami.jpg|Матка зоз пчолами Файл:20260423 162141 Так пчоли одкладаю полен.jpg|Пчолки так одкладаю полен Файл:20260423 160201 Рамик з пчолами. Долу видно заварте лягло.jpg|Рамик з пчолами Файл:Discovered honey.jpg Файл:Filtering of honey.jpg|Прецадзованє меду Файл:Honey-miel.jpg|Сипанє узретого меду до судзини </gallery> == Литература == * Prescott, Lansing; Harley, John P.; Klein, Donald A. (1999). [https://archive.org/details/microbiology00pres ''Microbiology'']. Boston: WCB/McGraw-Hill. ISBN 978-0-697-35439-6. * Crane, Ethel Eva (1999). ''The World History of Beekeeping and Honey Hunting''. Routledge. ISBN 9781136746703. * Crane, E.; Walker, P.; Day, R. (1984). ''Directory of important world honey sources''. International Bee Research Association. ISBN 978-0-86098-141-1. * Мр Пантелија Пантелић, „Азбука пчеларства“, Београд 2001. * Krell, R. (1996).[https://books.google.com/books?id=BzzBBbnIJhIC&pg=PA5 Value-added products from beekeeping]. Food and Agriculture Organization of the United Nations. ISBN 978-92-5-103819-2. == Вонкашнї вязи == * [https://web.archive.org/web/20111113160850/http://www.pcelarstvo.org/pcelarski-clanak/med-8 Мед], ''www.pcelarstvo.org'' * * [https://web.archive.org/web/20111016195321/http://www.pcelarstvo.org/pcelarski-clanak/hemijski-sastav-meda-19 Хемијски састав меда], ''www.pcelarstvo.org'' * * [https://web.archive.org/web/20111113162913/http://www.pcelarstvo.org/pcelarski-clanak/kako-se-dobija-med-24 Како се добија мед], ''www.pcelarstvo.org'' * * [https://web.archive.org/web/20160304130042/http://www.pcelarstvo.org/pcelarski-clanak/vrste-meda-34 Врсте меда], ''www.pcelarstvo.org'' * * [https://web.archive.org/web/20101224013114/http://www.pcelarstvo.org/ Пчеларство], ''www.pcelarstvo.org'' * * [https://happyhoney.rs/sve-sto-niste-znali-o-medu-zasto-je-sirov-med-bolji/ Све што нисте знали о меду и зашто је сиров мед бољи?], ''happyhoney.rs'' * * [https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B5%D0%B4 Мед], Википедија на српском језику, ''sr.wikipedia.org/wiki/'' * * [https://sh.wikipedia.org/wiki/Med Med], Vikipedija na srpskohrvatskom jeziku, ''sh.wikipedia.org/wiki/'' * * [https://www.youtube.com/watch?v=jpgkn5iDysc&t=11s Прилог о меду], автор Златка Чизмар, ют’юб канал Маковчань == Референци == [[Катеґория:Пожива]] <references /> [[Катеґория:Пчоларство]] 8v1y1o86tdsx7su13al9zvabqqkk2hw 0 973 20525 13983 2026-08-03T14:17:39Z Sveletanka 20 катеґория 20525 wikitext text/x-wiki [[File:Throat with Tonsils 0012J.jpeg|220x220px|мини|Мандулї у устох]] '''Мандулї''' анат. (лат. ''Tonsilla'', серб. крајници, рсй. минда́лины, укр. мигда́лики, поль. migdałek podniebienny, горв. tonzile, mandule або krajnici, а тото од мадь. mandula, цо значи – анат. мандулї) то ґрупи лимфней тканї хтори ше находза спод епитела у устох и пажераку. Вони правя лимфоцити и часц су имуней системи, а улога им защициц горню часц системи за диханє од инфекцийох. == Файти мандульох == ::– поднєбни мандулї (лат. ''tonsilla palatina''), ::– пажераково мандулї (лат. ''tonsilla pharygea''), ::– язични мандулї (лат. ''tonsilla lingualis''), ::– тубово мандулї (лат. ''tonsilla tubaria''). Шицки тоти мандулї творя ткв. Валдеєров лимфатични персцень (лат. ''annulus lymphaticus Waldeyer''). Мандулї найвекши у дзецинским возросту, а у периодзе пубертету починаю помали атрофовац пре зменмшанє числа лимфових ґужлїкох. Здрави мандулї преткани з имунима клїтинками хтори знїщую бактериї и вируси, медзитим, охорени мандулї преткани з микроорґанизмами хтори спричинюю жирячиско запалєня у орґанизме, хторе ше може прешириц и на други орґани. З одстраньованьом охорених мандульох елиминуєме жирячиско хторе валя имуну систему. === Знаки звекшаних мандульох: === ::• паузи у диханю у сну ::• храпенє ::• очежане диханє ::• углавним диханє на уста ::• части прехлади ::• чежкосци при лїґаню ::• нємирни сон, мокренє до посцелї и часте будзенє ::• нєзвичайни положеня спаня як цо нагнута глава назадок === Знаки запалєня мандульох: === ::◆ Горучка ::◆ червенкаста [[фарба]] мандульох ::◆ оток ::◆ боль у гарлє, хтори дзекеди провадзи и боль у уху ::◆ жовте або биле премасценє на мандульох ::◆ боляце або нєприємне лїґанє ::◆ блага пременка гласа пре оток ::◆ оток лимфних ґужлїкох ::◆ нєприємни запах === Звекшани мандулї можу привесц до: === ::◆ инфекциї респираторного тракту ::◆ храпеня ::◆ краткого претаргнуца диханя у сну ::◆ погришного поровнаня видлїци и пременки положеня язика ::◆ инфекциї штреднього уха ::◆ хронїчного синуситису. == Литература == Словнїк руского народного язика I, А – Н, Нови Сад 2017, б. 700. == Вонкашнї вязи == * [https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%80%D0%B0%D1%98%D0%BD%D0%B8%D1%86%D0%B8 Крајници] * [https://drzutic.com/blog/krajnici-i-imuni-sistem-istine-i-zablude krajnici i imuni sistem] [[Катеґория:Анатомия чловека]] lsedxdtrmaddf18vg4ub134tgc6pbw2 0 1196 20529 20296 2026-08-03T14:20:57Z Sveletanka 20 корекция катеґориї 20529 wikitext text/x-wiki {{Инфорамик | headerstyle = background: lightgreen | header1 =Глог (ґалаґоня) | label2 = | data2 = [[File:Crataegus_monogyna_-_Common_hawthorn.jpg|250px]] | header3 = [[Таксономия (биолоґия)|Наукова класификация]] | label4 = Домен | data4 =Eukaryota | label5 = Царство | data5 =Plantae | label6 = Кладус | data6 =Tracheophytes | label7 = Кладус | data7 =Angiospermae | label8 = Кладус | data8 =Eudicotidae | label9 = Кладус | data9 =Rosids | label10= Ряд | data10 = Rosales | label11 = Фамилия | data11 =Rosaceae | label12 = Подфамилия | data12 =Malinae | label13 = Род | data13 =''Crataegus'' Tourn. ex [[Карл фон Лине|Linnaeus]] | header14 = Секциї | label15 = | data15=''Brevispinae'' | label16 = | data16=''Crataegus'' | label17 = | data17=''Coccineae'' | label18 = | data18=''Cuneatae'' | label19 = | data19=''Douglasia'' | label20 = | data20=''Hupehensis'' | label21 = | data21=''Macracanthae'' | label22 = | data22=''Sanguineae'' }} '''Род глогох''' (лат. ''Crataegus'') то комплексна ґрупа древох и черякох зоз фамилиї ружох (Rosaceae), нативна у умерених предїлох сиверней гемисфери, зродна роду мушмулох. Число описаних и верификованих файтох у роду коло 250, зоз чого векшина (коло 200) жиє на Неарктику, а коло 50 файти на Палеарктику. Глоги рошню на рижних местох. == Систематика и филоґения роду ''Crataegus'' == История [[Таксономия (биолоґия)|таксономиї]] роду полна зоз описами файтох и вариєтетох, при чим ше число файтох рушало од 20 штредком трицетих рокох 20. вику, по 1.500 лєм за Сиверну Америку на початку дзеведзешатих рокох истого вику.<ref>Palmer E.J. (1925). „Synopsis of North American Crataegi”. Journal of the Arnold Arboretum. 6 (1–2): 5—128. </ref> Даєдни авторе таксономску ситуацию роду описую як „проблем Crataegus". Чежке розгранїчованє файтох ше толкує зоз присутну и часту гибридизацию, голєм медзи файтами Палеарктика. Зявенє апомиксиї тиж частейше при евроазийних файтох. Присутни даскельо алтернативни интраґенерични класификациї, зоз численима подґрупами, секциями и сериями (оп. таксономски катеґориї). Дикинсон и сотруднїки (2000) препознали 15 секциї и 35 сериї зоз коло 250 файтами.<ref>Phipps, J.B., O'Kennon, R.J., Lance, R.W. (2003). Hawthorns and medlars. Royal Horticultural Society, Cambridge, U.K. </ref> Род подзелєни до секцийох хтори далєй подзелєни до серийох.<ref>Phipps, J.B.; Robertson, K.R.; Smith, P.G.; Rohrer, J.R. (1990) [http://www.nrcresearchpress.com/ doi/pdfplus/10.1139/b90-288 „A checklist of the subfamily Maloideae (Rosaceae)”.] Canadian Journal of Botany, 68 (10): 2209—2269, doi:10.1139/b90 </ref><ref>Phipps, J.B. (2015), „Crataegus”, Ур.: L. Brouillet; K. Gandhi; C.L. Howard; H. Jeude; R.W. Kiger; J.B. Phipps; A.C. Pryor; H.H. Schmidt; J.L. Strother; J.L. Zarucchi, Flora of North America North of Mexico, Volume 9: Magnoliophyta: Picramniaceae to Rosaceae, New York, Oxford: Oxford University Press, стр. 491—643, ISBN 978-0-19-534029-7</ref> == Таксономия == Найпознатши файти зоз роду ''Crategus'' тоː ''Crategus monogyna'', односно били глог и ''Crategus oxyacantha'', червени глог.<ref>Phipps, J.B. (2015), „Crataegus”, Ур.: L. Brouillet; K. Gandhi; C.L. Howard; H. Jeude; R.W. Kiger; J.B. Phipps; A.C. Pryor; H.H. Schmidt; J.L. Strother; J.L. Zarucchi, Flora of North America North of Mexico, Volume 9: Magnoliophyta: Picramniaceae to Rosaceae, New York, Oxford: Oxford University Press, стр. 491—643, ISBN 978-0-19-534029-7 </ref> == Опис == Червени глог високи до 5 [[метер|m]], по хабитусу то розконарени черяк, оброснути з церньом. [[Фарба]] лупи стебла ше меня од желєней по цму кафову, так як черяк стареє. Лїсца маю длугоки конарчки, елипсасти су и маю три зубки. Квитки билкасти, позберани до главочкастого квета, и маю по 5 венчиково и по 5 погариково лїсточка. Период квитнуца од мая по юний. Плод то елипсаста червена бобка дияметра коло 10 mm на хторей ше находза погариково лїсточка, а ма по пар нашенька. Период дозреваня од септембра по октобер. Били глог то древо високе по 8 m, оброснуте з церньом. Лїсточка, як и младнїки, маю по себе мохотки. Квитки билкасти, алє прашнїки червени, а gineceum одсутни. Тота файта глогу кус познєйше квитнє як червени глог. Плод ма лєм єдно нашенє. == Ареал розширеносци == Рошнє у Европи. Мож го найсц по пажицох, гущавох, коло лєсох, на каменїстих горох. == Розшеванє и розмножованє == Младнїки хтори рошню з кореня и тоти цо розвити зоз пупчох хтори вжати з лєса найчастейше ше пресадзую. Нашенє вимага стратификацию же би о рок, або два, могло виключкац.,<ref>[https://www.plantea.com.hr/ glog/] „Glog (Crataegus)”. Plantea (на язику: горватски). </ref> Злєпшанє ключкавосци посцигує ше зоз интензивним сушеньом нашеня на хижней [[температура|температури]], скотрей стратификациї.<ref>Bailey, L.H.; Bailey, E.Z.; the staff of the Liberty Hyde Bailey Hortorium. 1976. Hortus third: A concise dictionary of plants cultivated in the United States and Canada. Macmillan, New York. </ref> Ридше ше калами на други файти. == Хаснованє == Плод мож єсц и часто ше кладзе до дунцох, або ше з нього вари маджун, а виключкани младнїки и лїсца ше додаваю до єдлох. Лїсца, квитки и плоди червеного и билого глогу (''Crataegus monogyna'') добре дїйствую на роботу шерца, знїжую умерено повисшени шерцов прицисок, а тиж и змирюю.<ref>Bujarska-Borkowska, B. (2002) Breaking of seed dormancy, germination and seedling emergence of the common hawthorn (Crataegus monogyna Jacq.). Dendrobiology. 47(Supplement): 61–70.</ref> == Ґалерия == <gallery> Файл:Crataegus monogyna (Rosaceae) 02.jpg Файл:Crataegus monogyna (Rosaceae) 01.jpg Файл:Crataegus monogyna in Aveyron 01.jpg Файл:Crataegus monogyna - geograph.org.uk - 431813.jpg Файл:Crataegus monogyna 01.jpg Файл:Crataegus pentagyna, Rosaceae 05.jpg Файл:Crataegus pentagyna, Rosaceae 01.jpg Файл:Crataegus 03.jpg Файл:Scarlet hawthorn in flower.jpg </gallery> == Литература == * Dickinson, T. A. 2000. Botany 307F – Families of Vascular Plants, [https://web.archive.org/web/20060928231005/http://www.botany.utoronto.ca/courses/BOT307/D_Families/307DRosac.html Rosales – Rosaceae]: == Вонкашнї вязи == * Викифайти маю вецей информациї о статї [https://species.wikimedia.org/wiki/Crataegus Глог.] [http://www.pfaf.org/user/cmspage.aspx?pageid=59 Crataegus Species – The Hawthorns at Plants For A Future] Архивоване на сайту Wayback Machine (26. юний 2018) == Референци == <references /> [[Катеґория:Древа]] [[Катеґория:Черяки]] [[Катеґория:Лїковити рошлїни]] sl4vat2emdp04f5ixv10mzhvc9a6sm6 0 2613 20509 15179 2026-08-03T12:02:59Z Sveletanka 20 катеґория 20509 wikitext text/x-wiki {| class="wikitable" align=right width=300px |+ ! colspan="2" | Каня |- | colspan="2" |[[Файл:Laubfrosch Macro.jpg |alt=Каня|300px|center]] |- ! colspan="2" |[[Таксономия (биолоґия)|Наукова класификация]] |- |'''Царство:''' '''Тип:''' '''Класа:''' '''Ряд:''' '''Фамилия:''' '''Род:''' '''Файта:''' |Animalia Chordata Водожамци Anura Hylidae ''Hyla'' ''H. aborea'' |- ! colspan="2" |[[Биномна номенклатура|Биномне мено]] |- | colspan="2" |<div style="text-align: center;">''Hyla arborea '' [[:sr:Карл_фон_Лине|''Linnaeus, 1758'']] |- |colspan="2" |[[Файл: Mapa Hyla arborea.png |300px|center| |- |colspan="2" |Розширеносц спрам [[IUCN]] (2009). ]] |} '''Каня''' ''зоол''. файта жаби хтора ше претримує на древох и по гущавох, лат''. Hyla arborea,'' ''серб''. гаталинка. По народним вереню каня ґравчи пред дижджом; [[народ]] хаснує и пригварку: чека як каня дижджу ''барз чека дацо''.Тоти жаби по правилу нє жию у лєсох алє на окраїскох лєсох, по гущавох, пажицох, мочарох зоз богату веґетацию. Жиє скоро у цалей Европи окерем Велькей Британиї, Ирскей и скандинавских жемох. Каня припада найменшим жабом у Европи, длугока є до 3 cm. Хрибет єй блядо желєней [[Фарба|фарби]], а брух шиво желєни або кафовкасти. Млади ше вилягую зоз ваїчкох у води. Карми ше з инсектами. == Ґалерия == <gallery mode="packed" heights="100px"> Файл:HylaArboreaSpawn.jpg|веза=Datoteka:HylaArboreaSpawn.jpg|Ваїчка Файл:HylaArboreaOnArctium.jpg|веза=Datoteka:HylaArboreaOnArctium.jpg|Млади жаби Файл:Hyla_arborea_in_birch_bark.jpg|веза=Datoteka:Hyla_arborea_in_birch_bark.jpg| Млада жаба Файл:HylaArborea-CallingMale.jpg|веза=Datoteka:HylaArborea-CallingMale.jpg|Одроснута жаба </gallery> [[Катеґория:Водожемци]] [[Катеґория:Похребцинаре]] hpz3w4y7bg82f3dxzhlniopxt6bxxaa 0 2625 20538 15620 2026-08-03T14:53:47Z Sveletanka 20 корекция катеґориї 20538 wikitext text/x-wiki {{Инфорамик | headerstyle = background:lightblue | header1 = ''Gallus gallus domesticus'' | label2 = | data2 = [[File: Male and female chicken sitting together.jpg|250px]] | label3 = | data3 = Когут и кура у курнїку | header4 = [[Таксономия (биолоґия)|Наукова класификация]] | label5 = Домен | data5 = Eukaryota | label6 = Царство | data6 = Animalia | label7 = Тип | data7 = Chordata | label8 = Класа | data8 = Aves | label9 = Ряд | data9 = Galliformes | label10 = Фамилия | data10 = Phasianidae | label11 = Род | data11 = ''Gallus'' | label12 = Файта | data12 = ''G. Gallus'' | label13 = G. g. domesticus | header14 = [[Биномна номенклатура|Биномне мено]] | label15 = | data15 = ''Gallus gallus domesticus'' ([[Карл фон Лине|Linnaeus]], 1758) }} '''Кура''', '''або''' '''домашня кура''' ''зоол''. (лат. ''Gallus gallus domesticus'' L.) подфайта птици котра ше часто хова як живина. Трима ше же є по походзеню зоз юговосточней Азиї, и же еволуовала зоз дзивих подфайтох. Тота птица найрозширенша на швеце<ref>Популарна енциклопедија, БИГЗ, Београд.</ref>, зоз вкупну популацию прейґ 19 милиярди по преценьованю зоз 2011. року<ref> [http://www.economist.com/blogs/dailychart/2011/07/global-livestock-counts UN's Food and Agriculture Organisation reported in the Economist].</ref>. Людзе ховаю кури першенствено пре [[Пожива|поживу]], а хасную месо и вайца. Ґенетични студиї указую на вецейнїсте мацеринске походзенє у юговосточней Азиї, восточней Азиї, и южней Азиї, док кладус присутни у Америкох, Европи, Блїзким востоку и Африки водзи походзенє зоз Индийского подконтинента. Зоз Индиї, припитомени кури увежени до Лидиї у заходней Малей Азиї, и до Греческей до пиятого вику п. н. е.<ref>Maguelonne Toussaint-Samat, (Anthea Bell, translator) ''The History of Food'', Ch. 11 "The History of Poultry", revised ed. (2009). стр. 306.</ref> Кури були познати у Єгипту од половки 15. вику п. н. е. „Птица котра дава живот кажди дзень“ принєшена до Єгипту зоз обласцох Сириї и Вавилониї, == Прикмети == [[Файл:Kura_domowa_DSC08721.JPG|мини|<div style="text-align: center;">Домашня кура]] Дакеди кура лєцела як и други птици, алє, кус-по-кус, страцела тото звикнуце. Тераз жиє на жеми и зато ма моцни ноги зоз розширенима пальцами же би ше цо сиґурнєйше рушала по жеми. На пальцох ма моцни, закривени нохци. Кура може длуго стац на конаре, а же би нє вистала. Аж и кед зашпи у таким положеню, нїґда нє спаднє, бо ше єй пальци моцно сцискаю за конар. Самци ше волаю когути, маю барз розвиту острогу, палєц обрацени на задок як пазуру. З нїм ше служа як з оружийом за напад и одбрану при биткох зоз другима когутами.<ref name="межц">Мала енциклопедија животињског царства, Просвета, Београд.</ref> Кури можу жиц од пейц по дзешец роки, у зависносци од раси. == Прекармйованє == Кури ше кармя першенствено зоз [[Житарки|житарками]] як цо то жито, [[кукурица]] и друге нашенє.<ref>[https://web.archive.org/web/20150625195044/http://www.ideas-4-pets.co.uk/info.-on-chicken-care "Info on Chicken Care"] ideas4pets. 2003. Архивирано из оригинала 25. 6. 2015. г. Приступљено 13. 8. 2008.</ref> Гребу по жеми и находза рижни хробачки, гушенїци и инсекти хтори барз дзечнє єдза, як и [[Желєнява|желєняву]]. Зоз своїм оштрим джубком таргаю лїсце и траву и збераю нашенка хтори лїґаю цали. У орґанох за претровйованє маю три преширеня од хторих два барз важни, а то вольо и жалудок. У волю ше [[пожива]] змегчує з помоцу окремних каменьчкох, ґастролитох. Жалудок поживу трови и дроби з помоцу писку и дробних каменьчкох хтори кура лїґа вєдно зоз [[Пожива|поживу]]. == Розмножованє == Самец кури ше вола когут, а младе курче. [[Файл:Rooster_1_AB.jpg|десно|мини|<div style="text-align: center;">Когут]] [[File:Rooster crowing.ogg|Rooster_crowing|thumb|Когут кукурика]] [[Файл:CSIRO_ScienceImage_2857_A_Day_Old_Chick.jpg|десно|мини|<div style="text-align: center;">Курче]] Когути векши од курох и препознатлїви су по червеним гребеню на верх глави. Полиґамни су и обично ше тримаю зоз вецей курами. Глаша ше зоз кукуриканьом. Курче ше вилягує зоз вайца. Квока шедзи на вайцох 21 дзень. Кад курче треба же би ше вилягло, воно пребиє шкарупину вайца и одупераюци ше з ножками вихпа ше зоз шкарупини. Мохотка на курчецу влажна, алє ше швидко осуши и курче става на ноги. Кура, кед жиє на отвореним, водзи курчата глєдац поживу, осторожно на нїх меркує, и кед им треба защита, закрива их зоз своїма кридлами. Курчата швидко рошню. После пейц тижньох им почина роснуц пирє, а на пейц мешаци су цалком одроснути. == Бивальнїк == Кури обично жию на дворох польопривредних ґаздовствох, а вечар шпя у [[Курнїк|курнїкох]]. Вельки живинарске фарми оможлївюю векшу продукцию вайцох и векших количествох меса. Кури заварти у клїткох на вецей поверхи у вельких галох. У клїткох ше обезпечує [[пожива]], окреме пририхтани концентрати и вода. Квочки заменєни з инкубаторами у хторих ше источасно вилягую на тисячи курчата. == Файти == Нєшка єст векше число расох курох хтори ше дзеля на раси за месо и раси за вайца. Раси за месо обично чежши и нєшу менєй вайца, а раси за вайца лєгчейши и до рока знєшу и до 270 вайца. Найважнєйши комерциялни раси Лонґайланд, Орпинґтон, Леґхорн, Маран и други. [[Файл:Red_junglefowl_hm.jpg|мини|<div style="text-align: center;">Дзива кура]] [[Файл:Braekel.jpg|мини|<div style="text-align: center;">Домашня кура]] == Як пожива == [[Файл:Grilled_chickens_on_a_street_stand_in_Istanbul_02.jpg|мини|<div style="text-align: center;">Ґриловани курчата]] Месо зоз кури ше вола ''курецина'' и спада до живинского меса. Пре релативно нїзку цену, курецина єдно зоз найвецей хаснованих файтох меса на швеце. Скоро шицки часци птици ше можу хасновац за поживу, и месо ше може пририхтац на велї розлични способи. Популарни єдла зоз курецини печене курче, пражена курецина, юшка и паприґаш зоз курчеца. === Вайца === Кури вайца ше барз вельо хасную на вельо способи и у велїх єдлох, як сланих так и сладких. Бильчок ма протеини без масцох, и може ше хасновац окреме од жовчка. Зоз бильчкох ше зоз трепаньом може направиц шлаґ (била пена) хтори ше хаснує за колачи и десерти. Куром нє потребни когути же би ше нєсли, алє лєм прето же би вайца була оплодзени. Року 2000. випродуковане коло 50,4 милиони тони вайца у швеце, а 2002. року 53,4 милиони тони. Преценєне же 2009. випродуковане 62,1 милиони тони вайца у швеце, а знєсли их коло 6,4 милиярди кури. == Референци == <references /> [[Катеґория:Птици]] [[Катеґория:Домашнї животинї]] s2xx8zvmsk0e5c44nh88pi9j0e4hiwo 0 2646 20555 18497 2026-08-04T00:07:12Z Infovarius 154 /* Виробок */ 20555 wikitext text/x-wiki [[File:Groot Zandbrink 2020 Mandenvlechter.jpg|right|thumb|300px|Кошари рижних велькосцох и формох.]]'''Кошар''' (серб. котарица, кошара, корпа: коц. корпа) – плєцени предмет звичайно векших димензийох, справени зоз грубших и витримовнєйших конарчкох хтори служи за ношенє чежших польопривредних и других продукох як [[кукурица]], [[Кромпля|кромплї]], грозно, яблука, шлївки, древо за топенє, чутки итд. Значенє кошара завиши од контекста, алє ше вше одноши на дацо цо служи за зберанє дачого лєбо дочасове чуванє.<ref>"Hrvatska enciklopedija", Leksikografski zavod Miroslav Krleža, svezak 6, pp. 189, Zagreb, 2004. ISBN 978-953-6036-36-3</ref> <ref>Bratoljub Klaić, "Rječnik stranih riječi", pp. 743, Nakladni zavod MH, Zagreb 1984.</ref> == Историят == Найстарши по тераз пренайдзени кошари одкрили археолоґове и датирую приблїжно 10000 роки п.н.е., зоз неолиту. Найстарши кошари пренайдзени 5000 роки п.н.е. и то у пещерох на югу Шпаниї, Єгипту, у Перуу итд.<ref>[https://web.archive.org/web/20120224000204/http://nanact.org/encounter-the-people/hopi/hopi-basketry.html Hopi Basketry] Northern Arizona Native American Culture Trail. Archived from the original on March 28, 2012. Retrieved Nov 13, 2011.</ref> [[File:William Bartlett A bad wind for fish, but a good one for drying.jpg|right|thumb|302x302px|Векши плєцени кошари за рижни наменки.]] Други подобни алє плєцени кошари зоз палїчкох найдзени у населєньох на слупох на озеру Нойшател (Швайцарска) (8) и у етрурских криптох (3). У зависносци од поднєбя, материял за виробок барз рижнородни: черяки, дикинь, [[слама]], трава, [[над]], бамбус, палми итд. Коло половки 19. вику, на Заходзе правени кошари почали поступнє заменьовац плєцени кошари за каждодньове хаснованє. Вони були правени зоз тунього древа и були твардейши.[3] У даєдних културох, кошари ше хаснує у вирских церемонийох.[10]. Кошари ше розликую по велькосци и материялу зоз хторого су направени. Материял за вирабок кошарох розлични, у зависносци од того за цо ше их похаснує. == Материял == [[File:Laundry basket at Mwalimu Nyerere Memorial House, Mzimuni, Kinondoni MC, Dar es Salaam.jpg|right|thumb|300px|Кошар з ручками и покривку.]]У зависносци од поднєбя, материял за виробок барз рижнородни: рижни пруцики (пруце), [[над]], била верба, [[слама]], грубши трави, дикинь, бамбус, палми итд. У новших часох кошари ше прави зоз дроту и пластики.<ref>[https://web.archive.org/web/20110628023536/http://pmacraftshow.org/artists-baskets/ Artists baskets] The Women's Committee of the Philadelphia Museum of Art</ref> З часом пришло до пременки материялу зоз хторого направени векши кошари, а то пластика, дроти або метални мрежи. Таки кошари ше нєшка хаснує напр. на вельких [[Поверхносц|поверхносцох,]] як цо маркети, вельки предавальнї, шпиталї, ресторани, готели итд. == Виробок == Основа за плєценє кошарох ма основу зоз пруца. Коло поставеней основи преплєта ше ценки еластични пруцики. Почина ше плєсц од долу и перше ше виплєце дно одредзеного [[Пречнїк|пречнїку]], а вец ше поступнє плєце до горе по одредзену висину коло 30-40 центи. На концу ше на рубец кошара виплєце два моцни ручки хтори маю улогу поднєсц чежку терху у кошаре. Зоз таку технїку ше прави векши кошари.<ref>"Leksikon Minerva", stupac 729, Minerva nakladna knjižara, Zagreb 1936.</ref> [[File:Cuvanje hljeba u pljecenim kosare 20241216 100137.jpg|right|thumb|300px|Плєцени кошарик, Руснаци у нїм чували упечени хлєб.]] ″ [[Руснаци у Сербиї|Руснаци]] хасную слово '''[[Кошарик|кошарик]]''' (демунитив од слова кошар) . То мали кошар до хторого ше кладзе менши ствари и дробнїци. ″ Велї старши обисца хасновали виплєцени векши кошар зоз пруца. Бул плєцени на копу а под таким кошаром ше ховало и кармело мали курчатка док нє подросли. ᛫ Концом 20. вику по населєних местох могло ше видзиц соби хтори на [[Бициґла|бициґлох]] розношели до предавальньох [[хлєб]] у плєцених видлужених-глїбших кошарох хтори були заквачени зоз ременями на хрибце. До таких кошарох могли стануц и до 20 векни хлєба. == Фразеолоґия == ″ ''Скакац на кошарик (скакац/скочиц) - скакац/скочиц до води на кучаци, зоз скурченима ногам'' == Ґалерия == <gallery> Файл:Koš od pruća 50 cm.jpg|Кошар виплєцени зоз пруца верби. Файл:Noe flechtkorb.jpg|Технїка плєценя зоз костуром Файл:Корпа за веш 01.jpg|Сучаснєйши дизайн плєценого кошара за брудни шмати. Файл:Laundry Basket.png|Округли плєцени кошар за шмати зоз верхом Файл:EtnoloskoDoboj 05.jpg|Кошар зоз шеном, [[Слама|сламу]] Файл:Sepet.jpg|Кошарик зоз кукурицу Файл:Sepet kovan.jpg Файл:Korbmacher.jpg|Плєценє кошара. Файл:Kiepenkerl.jpg|Видлужени кошар за хрибет за розношенє хлєба до предавальньох. </gallery> == Литература == • ''Словнїк руского народного язика I'', А - Н, Нови Сад 2017. б. 633. ″ Rečnik srpskih govora Vojvodine, izmenjeno i dopunjeno izdanje u 4 toma, priredili mr Dejan Miloradov, Katarina Sunajko, mr Ivana Ćelić i dr Dragoljub Petrović, Matica srpska, Novi Sad ᛫ Gordana Vuković, Terminologija kuće i pokućstva u Vojvodini. Novi Sad (Filozofski fakultet), 1988, бок 508 == Вонкашнї вязи == * [https://web.archive.org/web/20110802052148/http://sokacki-portal.com/index.php?option=com_content&task=category&sectionid=15&id=30&Itemid=129 Tradicionalni zanati na veb strani „Šokački portal“] * [https://www.youtube.com/watch?v=LwWoyuw0sbw Pletenie košíka z prútia, язик: словацки (знїмок поступка плєценя кошара)] youtube.com * &quot;Hrvatska enciklopedija&quot;, Leksikografski zavod Miroslav Krleža, svezak 6, str. 189, Zagreb, 2004. ISBN 953-6036-36-3 {{Commonscat}} == Референци == [[Катеґория:Обисце]] <references /> [[Катеґория:Продукти зоз пруца]] [[Катеґория:Ствари у Руским обисцу]] am4al63gozzxs5v3i30yan5ztm6eog1 20557 20555 2026-08-04T09:46:15Z ОленкаБТ 1579 20557 wikitext text/x-wiki [[File:Groot Zandbrink 2020 Mandenvlechter.jpg|right|thumb|300px|Кошари рижних велькосцох и формох.]]'''Кошар''' (''серб. котарица, кошара, корпа: коц. корпа'') – плєцени предмет звичайно векших димензийох, справени зоз грубших и витримовнєйших конарчкох хтори служи за ношенє чежших польопривредних и других продукох як [[кукурица]], [[Кромпля|кромплї]], грозно, яблука, шлївки, древо за топенє, чутки итд. Значенє кошара завиши од контекста, алє ше вше одноши на дацо цо служи за зберанє дачого лєбо дочасове чуванє.<ref>"Hrvatska enciklopedija", Leksikografski zavod Miroslav Krleža, svezak 6, pp. 189, Zagreb, 2004. ISBN 978-953-6036-36-3</ref> <ref>Bratoljub Klaić, "Rječnik stranih riječi", pp. 743, Nakladni zavod MH, Zagreb 1984.</ref> == Историят == Найстарши по тераз пренайдзени кошари одкрили археолоґове и датирую приблїжно 10000 роки п.н.е., зоз неолиту. Найстарши кошари пренайдзени 5000 роки п.н.е. и то у пещерох на югу Шпаниї, Єгипту, у Перуу итд.<ref>[https://web.archive.org/web/20120224000204/http://nanact.org/encounter-the-people/hopi/hopi-basketry.html Hopi Basketry] Northern Arizona Native American Culture Trail. Archived from the original on March 28, 2012. Retrieved Nov 13, 2011.</ref> [[File:William Bartlett A bad wind for fish, but a good one for drying.jpg|right|thumb|302x302px|Векши плєцени кошари за рижни наменки.]] Други подобни алє плєцени кошари зоз палїчкох найдзени у населєньох на слупох на озеру Нойшател (Швайцарска) (8) и у етрурских криптох (3). У зависносци од поднєбя, материял за виробок барз рижнородни: черяки, дикинь, [[слама]], трава, [[над]], бамбус, палми итд. Коло половки 19. вику, на Заходзе правени кошари почали поступнє заменьовац плєцени кошари за каждодньове хаснованє. Вони були правени зоз тунього древа и були твардейши.[3] У даєдних културох, кошари ше хаснує у вирских церемонийох.[10]. Кошари ше розликую по велькосци и материялу зоз хторого су направени. Материял за вирабок кошарох розлични, у зависносци од того за цо ше их похаснує. == Материял == [[File:Laundry basket at Mwalimu Nyerere Memorial House, Mzimuni, Kinondoni MC, Dar es Salaam.jpg|right|thumb|300px|Кошар з ручками и покривку.]]У зависносци од поднєбя, материял за виробок барз рижнородни: рижни пруцики (пруце), [[над]], била верба, [[слама]], грубши трави, дикинь, бамбус, палми итд. У новших часох кошари ше прави зоз дроту и пластики.<ref>[https://web.archive.org/web/20110628023536/http://pmacraftshow.org/artists-baskets/ Artists baskets] The Women's Committee of the Philadelphia Museum of Art</ref> З часом пришло до пременки материялу зоз хторого направени векши кошари, а то пластика, дроти або метални мрежи. Таки кошари ше нєшка хаснує напр. на вельких [[Поверхносц|поверхносцох,]] як цо маркети, вельки предавальнї, шпиталї, ресторани, готели итд. == Виробок == Основа за плєценє кошарох ма основу зоз пруца. Коло поставеней основи преплєта ше ценки еластични пруцики. Почина ше плєсц од долу и перше ше виплєце дно одредзеного [[Пречнїк|пречнїку]], а вец ше поступнє плєце до горе по одредзену висину коло 30-40 центи. На концу ше на рубец кошара виплєце два моцни ручки хтори маю улогу поднєсц чежку терху у кошаре. Зоз таку технїку ше прави векши кошари.<ref>"Leksikon Minerva", stupac 729, Minerva nakladna knjižara, Zagreb 1936.</ref> [[File:Cuvanje hljeba u pljecenim kosare 20241216 100137.jpg|right|thumb|300px|Плєцени кошарик, Руснаци у нїм чували упечени хлєб.]] ″ [[Руснаци у Сербиї|Руснаци]] хасную слово '''[[Кошарик|кошарик]]''' (демунитив од слова кошар) . То мали кошар до хторого ше кладзе менши ствари и дробнїци. ″ Велї старши обисца хасновали виплєцени векши кошар зоз пруца. Бул плєцени на копу а под таким кошаром ше ховало и кармело мали курчатка док нє подросли. ᛫ Концом 20. вику по населєних местох могло ше видзиц соби хтори на [[Бициґла|бициґлох]] розношели до предавальньох [[хлєб]] у плєцених видлужених-глїбших кошарох хтори були заквачени зоз ременями на хрибце. До таких кошарох могли стануц и до 20 векни хлєба. == Фразеолоґия == ″ ''Скакац на кошарик (скакац/скочиц) - скакац/скочиц до води на кучаци, зоз скурченима ногам'' == Ґалерия == <gallery> Файл:Koš od pruća 50 cm.jpg|Кошар виплєцени зоз пруца верби. Файл:Noe flechtkorb.jpg|Технїка плєценя зоз костуром Файл:Корпа за веш 01.jpg|Сучаснєйши дизайн плєценого кошара за брудни шмати. Файл:Laundry Basket.png|Округли плєцени кошар за шмати зоз верхом Файл:EtnoloskoDoboj 05.jpg|Кошар зоз шеном, [[Слама|сламу]] Файл:Sepet.jpg|Кошарик зоз кукурицу Файл:Sepet kovan.jpg Файл:Korbmacher.jpg|Плєценє кошара. Файл:Kiepenkerl.jpg|Видлужени кошар за хрибет за розношенє хлєба до предавальньох. </gallery> == Литература == • ''Словнїк руского народного язика I'', А - Н, Нови Сад 2017. б. 633. ″ Rečnik srpskih govora Vojvodine, izmenjeno i dopunjeno izdanje u 4 toma, priredili mr Dejan Miloradov, Katarina Sunajko, mr Ivana Ćelić i dr Dragoljub Petrović, Matica srpska, Novi Sad ᛫ Gordana Vuković, Terminologija kuće i pokućstva u Vojvodini. Novi Sad (Filozofski fakultet), 1988, бок 508 == Вонкашнї вязи == * [https://web.archive.org/web/20110802052148/http://sokacki-portal.com/index.php?option=com_content&task=category&sectionid=15&id=30&Itemid=129 Tradicionalni zanati na veb strani „Šokački portal“] * [https://www.youtube.com/watch?v=LwWoyuw0sbw Pletenie košíka z prútia, язик: словацки (знїмок поступка плєценя кошара)] youtube.com * &quot;Hrvatska enciklopedija&quot;, Leksikografski zavod Miroslav Krleža, svezak 6, str. 189, Zagreb, 2004. ISBN 953-6036-36-3 {{Commonscat}} == Референци == [[Катеґория:Обисце]] <references /> [[Катеґория:Продукти зоз пруца]] [[Катеґория:Ствари у Руским обисцу]] ttf8ffv1097x40pizz8hiplk8oabvv6 0 2660 20540 15777 2026-08-03T14:58:03Z Sveletanka 20 корекция катеґориї 20540 wikitext text/x-wiki {| class="wikitable" align=right width=300px |+ ! colspan="2" |<big>Пеструшка</big> |- | colspan="2" |[[Файл: Bachforelle_Zeichnung.jpg |center|240px]] |- ! colspan="2" |[[Таксономия (биолоґия)|Наукова класификация]] |- |'''Царство:''' | Animalia |- |'''Тип:''' | Chordata |- |'''Класа:''' | Actinopterygii |- |'''Ряд:''' | Acipenseriformes |- |'''Фамилия:''' | Salmonidae |- |'''Род:''' |'' Salmo'' |- |'''Файта:''' | ''S. trutta'' |- ! colspan="2" |[[Биномна номенклатура|Биномне мено]] |- | colspan="2" |<div style="text-align: center;"> ''Salmo trutta - morpha fario'' [[Карл фон Лине|Linnaeus]] |} [[Файл:Brown_Trout_(Salmo_truta_morpha_fario)_in_Piva_River_high_angle_surface_shot.webm|десно|мини|240x240п|Пеструшка (''Salmo trutta - morpha fario'') горї ракурс наджемни знїмок. Рика Пива, винїмкова превидносц води, зняте стредком авґуста.]] '''Пеструшка''', беш. пастрмка (лат. ''Salmo trutta — morpha fario'') швидка слатководна риба котра жиє у бистрих, чистих и швидких потокох и водох, а припада фамилиї Salmonidae. * Латинска назва: ''Salmo trutta — morpha fario'' * Максимална длужина: 85 cm * Максимална [[маса]]: до 15 kg * Час руцаня икри: од октобра до януара == Опис и збудова == Потокова пеструшка ма векшу главу зоз тупим носом, велькима устами и барз оштрима зубами. Пирка єй заокруглєни и моцни и досц широки. Хрибет єй у зависносци од бивальнїк цможелєни, цмошиви або цмокафови, а дакеди цалком шиви. Боки єй обично желєнкасти або жовкави, а брух стрибернїсти, жовкави або блядошиви. Ма красне и пропорционалне цело и учишлює ше до добрих и швидких плївачох. Пеструшка ше препознава по червених або чарних точкох по целу. Червенкасти точки обично ма дакус менєй и можу буц у преливима од пламенїсточервеней до ясно червеней [[Фарба|фарби]]. Под час руцаня икри фарби поставаю интензивнєйши, моцнєйши и красши. Тота цо жиє у плїтших водох, дзе дно шлюнковите, ма обично яснєйши фарби, а кед є у глїбших водох, або пещерох, скоро є чарна. Млади пеструшки ше од старших розликую по фарби, а стаємну фарбу доставаю аж после двох рокох. == Навикнуца, бивальнїк, розширеносц == Поеструшка жиє у швидких, бистрих потокох, зоз шлюнковитим або писковитим дном. Скрива ше под коренями древох, [[Камень|каменьом]] або повимиваних часцох побрежя. Люби жимну воду богату з оксиґеном. == Розмножованє == Пеструшка ше тре (руца икру), у зависносци од клими, од октобра до конца фебруара. Самец и самица, зоз хвостом и главу, вигребу дзиру на одвитуюцим месце — на шлюнковитим дну глїбоку коло 20 cm до хторей самица положи 500 до 3000 ваїчка икри, и самец их такой оплодзи. Ваїчка помаранчецовей фарби вельки коло 5 mm. За коло два мешаци зоз икри ше вилягню рибчата. Самица постава полно узрета од другого до трецого року. [[Файл: Truite fario dans la Sorgue de Velleron.jpg |center|400px]] == Литература == * [https://web.archive.org/web/20070809085753/http://www.fishingnet.com/brown_trout.htm Fishingnet] [[Катеґория:Риби]] [[Катеґория:Похребцинаре]] qkuscnfc2htk958p0yrui771gnhy7ds 0 2697 20549 17178 2026-08-03T19:54:31Z Amherst99 246 20549 wikitext text/x-wiki [[File:Artificial Intelligence & AI & Machine Learning - 30212411048.jpg|right|thumb|310px|]] '''Штучна интелиґенция''' (анґл. ''artificial intelligence'') подобласц рахункарства хтора розвива и преучує интелиґентни машини. Штучна интелиґенция то интелиґенция машинох або софтверох, за розлику од интелиґенциї живих створеньох, першенствено людзох. Циль виглєдованя штучней интелиґенциї то розвой програми (софтвера), котра оможлїви рахункаром же би ше справовали на способ хтори би ше могол охарактеровац як интелиґентни. Перши виглєдованя ше вяжу за сами коренї рахункарства. Идея о машинох котри буду способни окончовац розлични задатки интелиґентно, була централна преокупация науковцох з обласци рахункарства котри ше опредзелєли за виглєдованє штучней интелиґенциї у цалей другей половки 20. вику. Сучасни виглєдованя штучней интелиґенциї орєновани на експертски и прекладацки системи у огранїчених доменох, препознаванє природней бешеди и писаного тексту, автоматичне доказованє теоремох, як и константне интересованє за творенє ґенерално интелиґентних автономних аґентох (системох способних за автономне дїлованє у реалним швеце). Штучна интелиґенция як поняце у ширшим смислу, означує капацитет єдного штучного витвореня же би було у можлївосци реализовац функциї котри харасктеристика людского роздумованя. Можлївосц розвою такого витвореня цикавела людзох ище од антично часу, алє аж у другей половки 20. вику тото постало можлїве з помоцу рахункарох, зоз чим ше отворела драга за таке подняце.<ref>[https://web.archive.org/web/20110221055830/http://library.thinkquest.org/2705/ „Artificial Intelligence”]. Приступљено 25.02.2026.</ref>. Подпомогнути з напредованьом сучасней науки, виглєдованя у обласци штучней интелиґенциї ше розвиваю у двох основних напрямох: психолоґийни и физиолоґийни виглєдованя природи людского интелекта и технолоґийни розвой вше зложенших рахункарских системох. У тим смислу, поняце штучней интелиґенциї од початку ше вязало за системи и рахункарски програми зоз способносцу реализованя зложених задаткох, односно зоз способносцу симулациї людского роздумованя. У тей сфери, найзначнєйши обласци виглєдованя то обробок податкох, препознаванє моделох зоз розличних обласцох знаня, бавискох и применєних обласцох, як наприклад медицина. Технолоґия штучней интелиґенциї ше широко хаснує у индустриї, влади и науки. Даєдни апликациї високого профилу то: напредни веб преглєдовачи (напр. Ґуґл преглєдованє), системи препоруки (котри хасную Ютюб, Амазон и Нетфликс), интеракция през людску бешеду (нпр. Ґуґл асистент, Сири и Алекса), самостойне воженє авта (напр. Веймо), ґенеративни и креативни алати (напр. ChatGPT<ref>Hu, Krystal (2. 2. 2023).[https://www.reuters.com/technology/chatgpt-sets-record-fastest-growing-user-base-analyst-note-2023-02-01/ „ChatGPT sets record for fastest-growing user base – analyst note”],Reuters (на језику: енглески).Архивирано из [https://web.archive.org/web/20230203182723/https://www.reuters.com/technology/chatgpt-sets-record-fastest-growing-user-base-analyst-note-2023-02-01/ Оригинала] 3. 2. 2023. г. Приступљено 25.02.2026. </ref><ref>Varanasi, Lakshmi (5. 1. 2023) [https://www.businessinsider.com/chatgpt-creator-openai-talks-for-tender-offer-at-29-billion-2023-1 „ChatGPT creator OpenAI is in talks to sell shares in a tender offer that would double the startup's valuation to $29 billion”]. Insider , Архивирано из [https://web.archive.org/web/20230118050502/https://www.businessinsider.com/chatgpt-creator-openai-talks-for-tender-offer-at-29-billion-2023-1 оригинала] 18. 1. 2023. г. Приступљено 25.02.2026.</ref>) и уметносц штучней интелиґенциї, як и надлюдске бависко и анализа у стратеґийних бавискох (напр. шах и ґо). Даєдни обласци нєшкайших виглєдованьох обробку податкох конценровани на програми котри ше намагаю оспособиц рахункар жа би розумел писани и вербални информациї, правел резимеи, давал одвити на одредзени питаня або робел редистрибуцию податкох хасновательом котри заинтересовани за одредзени часци тих информацийох. У тих програмох сущне значенє ма капацитет систему за конструованє ґраматично точних виреченьох и повязованє словох и идейох, односно идентификованє значеня. Виглєдованя указали жє, док проблеми структурней лоґики язика, односно його синтакси, мож ришиц з програмованьом одредзених алґоритмох, проблем значеня, або семантики, вельо глїбши и идзе у наприяме автентичней штучней интелиґенциї. Основни тенденциї нєшка, за розвой систему штучней интелиґнциї представяю: розвой експертских системох и розвой неуронских мрежох. Експертски системи пробую репродуковац людске роздумованє прейґ символох. Неуронски мрежи то робя баржей зоз биолоґийней перспективи (рекреирую структуру людского мозґу з помоцу ґенетичних алґоритмох). Понеже обидва системи барз зложени, резултати барз далєко од правдивого интелиґентного роздумованя. Велї науковци скептични спрам можлївосци розвиваня правдивей штучней интелиґенциї. Функционованє людского роздумованя ище вше нє глїбше упознате, та прето информатични дизайн интелиґентних системох ище єдєн длугши период будзе онєспособени за представянє тих нєпознатих и зложених процесох. Виглєдованя штучней интелиґенциї фокусовани на шлїдуюци компоненти интелиґенциї: ученє, роздумованє, ришованє проблемох, перцепция и розуменє природного язика. [[File:Anatomy-1751201 1280.png|thumb|left|309x309px]] Алан Тюринґ (анґл. ''Alan Mathison Turing'', 1912 – 1954) бул перша особа котра виведла значни виглєдованя у обласци котру наволал машинска интелиґенция.<ref>Copeland, J., ур. (2004). ''The Essential Turing: the ideas that gave birth to the computer age'' (на језику: енглески). Oxford, England: Clarendon Press. ISBN 0-19-825079-7.</ref> Штучна интелиґенция основана як академска дисциплина 1956. року. На тим полю виглєдованя було оптимизму, а потим розчарованя и траценя финасованя, цо познате под меном „жима штучней интелиґенциї“. Финансованє и интересованє ше значно звекшали после 2012., кед глїбоке ученє премогло шицки претходни технїки штучней интелиґенциї и после 2017, зоз архитектуру трансформаторох. То приведло до „яри штучней интелиґенциї“ початком 2020-их, так же компаниї, универзитети и лабораториї, углавном зоз Зєдинєних Америцких Державох, посцигли значни пионирски крочаї у напредованю штучней интелиґенциї. Вше векше хаснованє штучней интелиґєнциї у 21. вику ма уплїв на дружтвени и економски проґрес, звекшує ше автоматизация, одлучованє засноване на податкох и интеґрация системох штучней интелиґенциї до розличних секторох економиї и обласцох живота, уплївуюци на тарґовище роботи, здравство, владу, индустрию и образованє. Ту ше зявює и питанє етичней импликациї и питанє ризикох котри приноши штучна интелиґенция, цо порушує дискусиї о реґулативней политики же би ше осиґурала безпечносц и предносци технолоґиї. Розлични подобласци штучней интелиґенциї виглєдую одредзени цилї и хаснованє окремних алатох. Традиционални цилї виглєдованя штучней интелиґенциї облапяю розсудзованє, представянє знаня, планованє, ученє, обробок природного язика, перцепцию и потримовку роботики. Обща интелиґенция (способносц же би ше поробел було хтори задаток котри чловек може поробиц) спада до длугорочних цильох у тей обласци. Же би ришели тоти проблеми, виглєдоваче штучней интелиґенциї прилагодзели и интеґровали широки спектер технїкох ришованя проблемох, уключуяци преглєдованє и математичне оптимизованє, формалну лоґику, штучни неуронски мрежи и методи засновани на статистики, операцийним виглєдованю и економиї. Штучна интеличенция ше тиж опера на психолоґию, линґвистику, филозофию, неуронауку и други обласци. == Цилї == Общи проблем симулациї (або твореня) интелиґенциї подзелєни на подпроблеми. Вони ше состоя зоз одредзених прикметох або способносцох котри виглєдоваче обчекую же би интелиґентни систем указал. Долу описани прикмети достали найвецей поваги и указую обсяг виглєдованя штучней интелиґенциї. Основни цилї виглєдованя у обласци штучней интелиґенциї Хвильково, кед у питаню виглєдованя у обласци штучнй интелиґенциї, можлїве посцигнуц два комплементарни цилї, котри респективно наглашую два аспекти штучней инталиґенциї, а то теорийни и технолоґийни аспект. * Перши циль то студия людских коґнитивних процесох, цо потрвердзує дефиницию Патрика Й. Хейса „студия интелиґенциї як компутациї“ , з чим ше штучна интелиґенция унаприямує ґу окремней файти студиї интелиґентного справованя при людзох. * Штучна интелиґенция, як обласц информатики, занїма ше зоз проєктованьом програмских ришеньох за проблеми хтори ше намага ришиц. === Роздумованє и ришованє проблемох === Роздумованє то процес вицагованя заключкох котри одвитую датей ситуациї. Заключки ше класификую як дедуктивни и индуктивни. * Приклад дедуктивного заключованя би могол буц: Иринка або у [[Музей|музею]], або на концерту. Нєт єй у музею; вец є напевно на концерту. * Приклад индуктивного заключованя би могол буц: Предходни нєщесца тей файти були пошлїдок гришки у систему; прето и тому нещесцу причина гришка у систему. Найзначнєйша розлика медзи тима двома способами заключованя така же у случаю дедуктивного роздумованя правдивосц премиси ґарантує правдивосц заключку, док у случаю индуктивного роздумованя, правдивосц премиси дава потримовку заключку, без даваня абсолутней сиґурносци єй правдивосци. Индуктивне заключованє звичайне у наукох у хторих ше збераю податки и розвиваю провизийни модели (модели котри креирую математичну формулу-модел хтори хвильково найлєпше толкує податки) за описованє и предвидзованє будуцого справованя, дотля док ше нє зявя аномалиї у моделу, котри ше теди реконструує. Дедуктивне роздумованє ше звичайно хаснує у математики и лоґики, дзе детально обробени структури нєпобитних теоремох наставаю зоз менших множествох основних аксиомох и правилох. Исную значни успихи у програмованю рахункарох за вицагованє заключкох, окреме дедуктивней природи. Алє, праве роздумованє ше состої зоз зложенших аспектох, уключує заключованє на способ зоз котрим ше риши одредзени задаток або ситуация. Ту ше находзи єдєн зоз найвекших проблемох з котрим ше стрета штучна интелиґенция. Ришованє проблемох, окреме у штучней интелиґенциї, характерує систематске преглєдованє у ранґу можлївих акцийох з цильом пренаходзеня даякого скорей дефинованого ришеня. Методи ришованя проблемох ше дзеля на тоти окремней и гевти общей наменки. Метода окремней наменки то глєданє адаптованого ришеня за одредзени проблем и ма специфични прикмети ситуацийох зоз котрих проблем составени. Процивно тому, метода общей наменки ше може применїц на широки спектер проблемох. Технїка общей наменки котра ше хаснує у штучней интелиґенциї то метода конєчней анализи, часц по часц, або поступне додаванє, односно редукованє розличносцох медзи хвильковим станом и станом конєчного цилю. Програм вибера акциї зоз лїстини методох – у случаю єдноставного робота, крочаї шлїдуюци: PICKUP, PUTDOWN, MOVEFORWARD, MOVEBACK, MOVELEFT и MOVERIGHT, док ше циль нє посцигнє. Векше число розличних проблмох ришене прейґ програму штучней интелиґенциї. Даєдни зоз прикладох то глєданє побиднїцкого поцагу, або секвенци поцагох у бавискох, зложени математични докази и манипулация виртуалних обєктох у штучних односно синтетичних рахункарских шветох. Вчасни виглєдоваче розвили алґоритми котри имитовали роздумованє крочай по крочай, хторе людзе хасную кед ришую [[Гадка|загадки]] або при виводзеню лоґичного заключку. До позних 1980-их и 1990-их розвити методи за роботу зоз нєсиґурнима або нєподполнима информациями, хаснуюци концепти вироятносци и економиї. Велї зоз тих алґоритмох нєдостаточни за ришованє вельких проблемох резонованя, прето же доживюю „комбинаторну експлозию“: вони починаю експоненциялно вше помалши робиц як проблеми поставаю вше векши. Аж и людзе ридко хасную дедукцию крочай по крочай, котру би вчасне виглєдованє штучней интелиґенциї могло моделовац. Вони ришую векшину своїх проблемох хаснуюци швидки, интуитивни одлуки. Точне и ефикасне резонованє то нєришени проблем. === Репрезентация знаня === Представянє знаня (представянє информацийох о швеце у форми котру рахункарски систем може хасновац за ришованє зложених задаткох як цо водзенє диялоґу на природним язику) и инжинєринґ знаня (интеґрация знаня до рахункарского систему з цильом ришованя комплексних проблематичних задаткох за котри иншак потребни високи уровень людскей фаховосци) оможлївюю програмом штучней интелиґенциї же би интелиґентно одвитовали на питаня и приношели заключки о фактох зоз стварного швета. [[File:CodexBot-portrait.png|thumb|304x304п]] База знаня то цело знаня представене у форми хтору може хасновац програм. Онтолоґия то множество обєктох, одношеньох, концептох и прикметох котри хаснує одредзени домен знаня. Бази знаня треба же би представяли ствари як цо: обєкти, прикмети, катеґориї и одношеня медзи обєктами, ситуациї, подїї, стани и час; причини и пошлїдки; знанє о знаню (цо знаме о тим цо други людзе знаю); подрозумююце резонованє (ствари за котри людзе предпоставяю жа су правдиви док им ше нє пове иншак, и останю правдиви аж и кед ше други факти меняю); и велї други аспекти и домени знаня. Медзи найчежшима проблемами у представяню знаня то: ширина здраворозумного знаня (множество атомских фактох хтори просечна особа зна огромне) и подсимволична форма здраворозумного знаня (векша часц того цо людзе знаю нє представене як „факти“ або „вияви“ котри би ше могли вербално виражиц). Постоя тиж почежкосци у здобуваню знаня, проблем доставаня знаня за апликациї штучней интелиґенциї. === Планованє и приношенє одлукох === „Аґент“ то шицко цо обачує и пребера акциї у швеце. Рационални аґент (особа, подприємство, машина або софтвер) ма цилї або преференциї и пребера акциї жа би их витворел. У автоматизованим планованю аґент ма специфични циль. У автоматизованим приношеню одлукох, аґент ма преференциї – исную даєдни ситуациї у котрих би волєл буц, а даєдни ше намага обкеровац. Аґент за приношенє одлукох каждей ситуациї додзелює число (котре ше вола „хасновитосц“) хторе мера кельо аґент преферує тоту ситуацию. За кажду можлїву акцию може ше вираховац „обчекована хасновитосц“: хасновитосц шицких можлївих законченьох акциї, пондерована з вироятносцу же ше одредзене законченє случи. Потим ше може вибрац акция з максималну обчековану хасновитосцу. У класичним планованю, аґент точно зна яки будзе ефект було хторей акциї. У векшини проблемох у стварним швеце, медзитим, аґент можебуц нєсиґурни до ситуациї у котрей ше находзи (вона „нєпозната“ або „нєобачлїва“) и можебуц нє будзе бизовно знац цо ше случи после каждей можлївей акциї (то нє „детерминистичне“). Вон муши вибрац акцию так же направи найвироятнєйшу предпоставку и потим ознова преценї законченє, же би видзел чи акция була успишна. Простор можлївих будуцих акцийох и ситуацийох звичайно нєришиво вельки, так же аґенти муша виберац акциї и преценьовац ситуациї гоч су нє сиґурни яке будзе законченє. Теория бавискох описує рационалне справованє вецей аґентох у интеракциї и хаснує ше у програмох штучней интелиґенциї котри приноша одлуки хтори уключую других аґентох. === Ученє === Исную вецей розлични форми ученя котри ше хасную у обласци штучней интелиґенциї. Найєдноставнєйша ше одноши на ученє на гришкох прейґ пробованя. На приклад, найєдноставнєйши рахункарски програм за ришованє проблема матираня у єдним поцагу у шаху то виглєдованє мат позициї з помоцу случайних поцагох. Кед пренайдзене ришенє, програм може запаметц позицию и вихасновац ю шлїдуюцираз кед ше найдзе у идентичней ситуациї. Єдноставне паметанє индивидуалних поцагох и процедурох – познате як механїчне ученє – барз лєгко имплементовац до рахункарского систему. [[File:Artificial Neural Network with Chip.png|thumb|Штучни неуронски мрежи|307x307п]] Машинске ученє то преучованє програмох котри можу автоматично злєпшац свойо перформанси на датим задатку. Воно було часц штучней интелиґенциї од початку. Исную даскельо файти машинского ученя: * ученє без надпатраня (анализує цек податкох, пренаходзи модел и виводзи предвидзованє без даякей вонкашнєй инструкциї) * ученє зоз надпатраньом (потребне же би чловек означел уходни податки) * потримане ученє (аґент наградзени за добри одвити, а карани за погришни, учи же би виберал одвити котри ше класификую як добри) * трансферне ученє (применює ше знанє здобуте при єдним проблему на нови проблем) * глїбоке ученє (порушує уходни податки през биолоґийно инспировани штучни неуронски мрежи за шицки тоти файти ученя) === Обробок природного язика === Обробок природного язика (NLP) оможлївює програмом же би читали, писали и комуниковали на людских язикох, як цо то анґлийски. Специфични проблеми уключую препознаванє бешеди, синтезу бешеди, машинске прекладанє, екстракцию информацийох, пренаходзенє информацийох и одвитованє на питаня. Перши роботи, засновани на ґенеративней ґраматики и семантичних мрежох Ноама Чомского, мали почежкосци зоз препознаваньом смисла словох. Марґарет Мастарман верела же значенє, а нє ґраматика ключ за розуменє язика и же би тезауруси (файти терминолоґийних словнїкох), а нє словнїки требали буц основа рахункарскей язичнй структури. Року 2019, ґенеративни напредок обучени трансформаторни (або „GPT“) язични модели почали правиц тексти зоз смислом и по 2023. тоти модели могли витвориц резултати на уровню чловека на правосудним испиту, SAT тесту (стандардизовани тест котри ша хаснує за упис на факултети у Зєдинєних Америцких Державох), GRE тесту (стандардизовани тести котри ше хасную за приєм на велї постдипломски школи у Зєдинєних Америцких Державох) и у велїх других апликацийох у стварним швеце. === Перцепция === Машинска перцепция то спсобносц же би ше хасновали уходни податки зоз сензорох (як цо камери, микрофони, сиґнали без шнура, сонари, радари) и зоз тим оможлївели виведзенє заключкох о аспектох швета. Рахункарски вид то способносц анализи визуелних уходних податкох.Тота обласц облапя препознаванє бешеди, класификацию сликох, препознаванє особох, препознаванє обєктох и роботску перцепцию. === Социялна интелиґенция === Афективне рахункарство то обласц котра ше состої зоз системох котри препознаваю, толмача, обрабяю або симулую людски чувства, емоциї и розположенє. Наприклад, даєдни виртуални асистенти програмовани же би водзели конверзацийну бешеду, або ше аж и шалєли на духовити способ. Медзитим, то ма тенденцию же би наивним хасновательом дало нєреалну концепцию интелиґенциї иснуюцих рахункарских аґентох. === Обща интелиґенция === Машина зоз штучну общу интелиґенцию требала би буц у можлївосци ришиц широки спектер проблемох зоз ширину и всестраносцу котра подобна людскей интелиґенциї. == Проблем дефинициї штучней интелиґенциї == За розлику од других обласцох, у штучней интелиґенциї нє иснує согласносц коло єднєй дефинициї, алє их єст вецей, у зависносци од розличних попатрункох и методох за ришованє проблема. Єдна зоз найєдноставнєйших и найкратших дефиницийох то тота спрам характеристики котра ше вяже за штучну интелиґенцию, парафразуюци Марвина Минского (єдного з фаховцох и виглєдовачох штучней интелиґенциї), а то „конструованє рахункарских системох зоз прикметами котри би при людзох були охарактеровани як интелиґентни“. == Штучна интелиґенция у образованю == Сон о рахункарох котри би могли образовац школярох и студентох, вецей децениї инспировал науковцох коґнитивней науки. Перша ґенерация таких системох (анґл. ''Computer Aided Instruction'' або ''Computer'' ''Based Instruction''), углавним була заснована на гипертексту (медзисобно повязани єдинки информацийох приказани на даяким електронским пошореню). Структура тих системох була составена зоз презентациї материялу и питаньох з вецей можлївима одвитами, котри унаприямую школяра на дальши информацї, у зависносци од одвитох на постевени питаня. [[File:E-coach.webp|thumb|302x302px|left|E-учитель]] Шлїдуюца ґенерация тих системох (анґл. ''Intelligent CAI або Intelligent Tutoring Systems'') були засновани на имплементациї знаня о одредзеней теми, до самого рахункара. Исновали два файти таких системох. Перша файта вежбала школярох и студентох у самим процесу ришованя зложених проблемох, док друга файта пробовала отримовац силоґистични (правилни дедуктивни арґумент котри ше состої зоз двох поставкох або зоз премиси и заключку) диялоґ зоз студентами. Имплементацию другей файти систему було барз чежко реализовац у пракси, найбаржей пре проблем програмованя системох за розуменє спонтаней и природней людскей бешеди. Пре тоти причини, проєктовани лєм даскельо. Перша файта, и попри зложеносци система за вежбанє школярох и студентох, проєктована и хаснує ше у вельким чишлє, даєдни системи за вежбу ше урядово хасную у школох, индустриї и за воєни инструкциї. == Технїки == Виглєдованє штучней интелиґенциї хаснує широки спектер технїкох же би ше посцигло горе наведзени цилї, а то: * преглєдованє и оптимизация – преглєдованє простору стану (преглєдованє стебла можлївих станох же би ше пренашол циляни стан) и локалне преглєдованє (хаснованє математичней оптимизациї же би ше пренашло ришенє за проблем) * лоґика – формална лоґика, лоґични заключок (дедукция) и фази-лоґика * пробабилистични методи за нєизвесне резонованє – Баєсово мрежи, Марковлєово модели, Килманово филтри * класификаторе и статистични методи ученя * штучни неуронски мрежи – колекция ґузлох познатих и як штучни неурони хтори ше пробую справовац як неурони у биолоґийним мозґу * глїбоке ученє * GPT (ґенеративни напредок обучени трансформатори) – Ґемини, ChatGPT, Клод, Копилот * специялизовани хардвер и софтвер == Применьованє == Технолоґия штучней интелиґенциї и машинского ученя ше хаснує у векшини есенциялних апликацийох, окреме од 2020. року и надалєй, уключуюци: интернет преглєдовачи (як цо Ґуґл преглєдовач), онлайн реклами, системи препоруки (яки понукаю Нетфликс, Ютюб або Амазон), звакшанє интернет транспорту, виртуелних асистентох (як цо Сири або Алекса), автономни превозки (уключуюци дрони, ADAS, авта котри вожа сами), автоматичне прекладанє язика (Майкрософт прекладач, Ґуґл прекладач), препознаванє особох (Еплов Фейс ИД або Майкрософтов Дипфейс и Ґуґлов Фейснет) и означованє фотоґрафийох (яке хасную Фейсбук, Еплов Айфото и Тикток). === Здравє и медицина === [[File:Humanoid robot and woman retrieve infomation - includes a visible typical error of recent AI generated pictures.png|thumb|300x300px]] Применка штучней интелиґенциї у медицини и медицинских виглєдованьох ма потенциял же би злєпшала допатранє пациєнтох и квалитет живота. Патраци през очи Хипократовей пришаги, медицински роботнїки етично обовязни хасновац штучну интелиґенцию кед апликациї можу дац точнєйшу дияґнозу и лїчиц пациєнтох. За медицински виглєдованя, штучна интелиґенция важни алат за обробок и интеґрованє велького количества податкох. Нови алати можу значно помогнуц при розуменю биомедицинских релевантних драгох. Року 2023. обявене же пренаходзенє нових лїкох з помоцу штучней интелиґенциї помогло у пренаходзеню класи антибиотикох котри способни знїщиц два розлични файти бактерийох одпорних на лїки. === Бависка === Програми за бавенє бавискох ше хасную од 1950-их за демонстрованє и тести найнапреднєйших технїкох штучней интелиґенциї. ''Дип блу'' постал перши рахункарски систем за бавенє шаху котри победзел актуалного шветового шампиона у шаху, Ґария Каспарова, 11. мая 1997. року.<ref>Anderson, Mark Robert (11. 05. 2017).[https://theconversation.com/twenty-years-on-from-deep-blue-vs-kasparov-how-a-chess-match-started-the-big-data-revolution-76882    „Twenty years on from Deep Blue vs Kasparov: how a chess match started the big data revolution”]. ''The Conversation'' (на језику: енглески). Приступљено 28. 01. 2024.</ref> После того штучна интелиґенция вше баржей и швидше напредовала, победзуюци актуалних шампионох у квизох, у покеру, 2019. року досцигла уровень велемайстра у окреме компликованим стратеґийним бависку ''Старкрафт II'' у реалним чаше котре уключує нєподполне знанє о тим цо ше случує на мапи бависка. Року 2021. аґент ШИ ше змагал у Плейстейшн Ґран Турисмо змаганю и победзел штирох найлєпших шветових вожачох Ґран Турисма хаснуюци потримане глїбоке ученє. === Войско === Рижни держави хасную ШИ за апликациї котри хаснує войско. Главни апликациї злєпшую команду и контролу, комуникованє, сензори и интеґрацию. Виглєдованє унаприямене на зберанє и анализу информацийних податкох, лоґистику, сайбер операциї, информацийни операциї и полуавтономни и автономни превозки. ШИ оможлївює координованє сензорох и ефекторох, одкрице и идентификованє гроженьох, означованє позицийох нєприятеля, фокусованє на мети, координацию заєднїцкей штрельби медзи повязанима (умреженима) воєнима превозками, котри укючую тими зоз людзми и без людзох. У новембру 2023. року, подпредсидателька ЗАД Камала Харис обявела декларацию котру подписала 31 держава о поставяню защитней огради за воєне хаснованє ШИ. Обовязки уключую хаснованє правних нормох же би ше осиґурала ускладзеносц воєней штучней интелиґенциї зоз медзинароднима [[Закон (право)|законам]]<nowiki/>и, як и осторожносц и транспарентносц у розвою тей технолоґиї. === Ґенеративна штучна интелиґенция === Початком 2020-их, ґенеративна штучна интелиґенция достала широку важносц. У марцу 2023. 58% одроснутих у ЗАД чули за ''ChatGPT'', a 14% го пробовало. Вше векши реализем и лєгкосц хаснованя ґенератора текста до слики заснованих на ШИ, виволали тренд виралних ШИ-ґенерованих фотоґрафийох. Вельку повагу прицагла фалшива фотоґрафия папи Франї у билим пуфер капуце, видумане гарештованє Доналда Трампа и спреводзка о нападу на Пентаґон, як и хаснованє у професийней креативней уметносци. === Задатки за специфичну индустрию === Исную тисиячи успишни апликациї штучней интелиґенциї котри ше хасную за ришованє специфичних проблемох за одредзени индустриї або институциї. У виглєдованю котре поробене 2017. року, єдна зоз 5 компанийох виявела же хаснує ШИ у своїх процесох. Нєшка то напевно вельо вецей. У польопривреди, ШИ помогла польопривреднїком же би идентификовали подручя котрим потребне наводньованє, гноєнє або третмани з пестицидами, цо приводзи до звекшаня приносох. ШИ ше хаснує у астрономиї за анализу вше векшого количества доступних податкох хтори ше доставаю зоз вселени. == Етика == Штучна интелиґенция, як и кажда моцна технология, ма потенциялни предносци и потенциялни ризики. Трима ше же штучна интелиґенция може унапредзиц науку и пренайсц ришеня за озбильни проблеми: Демис Хасабис, зоз британско-америцкей виглєдовацкей лабораториї ШИ Дип Майнд (анґл. ''Deep Mind)'', ше наздава же „риши штучну интелиґенцию, а потим то вихаснує же би ришел шицко друге“. Медзитим, як ше ШИ почала широко хасновац, идентификовани даскельо нєжадани ризики. === Ризики и чкода === ==== Приватносц и авторски права ==== [[File:Facial Recognition22.jpg|thumb|Препознаванє особох|309x309п]] Алґоритми машинского ученя вимагаю вельке количество податкох. Технїки котри ше хасную за доставанє тих податкох виволали вельку застараносц у вязи зоз приватносцу, надпатраньом и авторскима правами. Технолоґийни компаниї збераю широки спектер податкох од своїх хасновательох, уключуюци онлайн активносци, ґеолокацийни податки, видео и аудио записи. Наприклад, же би направел алґоритми за препознаванє бешеди, Амазон знял милиони приватни розгварки и допущел дочасно занятим роботнїком же би слухали и транскрибовали (записовали) даєдни з нїх. Думаня о тим широко хаснованим надпатраню розлични: даєдни их видза як нєопходне зло, а даєдни як очиглядно нєетичне и потупйованє права на приватносц. Року 2023. познати авторе, як цо Джон Ґришам и Джонатан Франзен тужели компаниї ШИ пре хаснованє их роботи за обуку ґенеративней штучней интелиґенциї. ==== Дезинформациї ==== Ютюб, Фейсбук и други хасную системи препорученя хтори водза хасновательох до цо векшого обсягу змистох. Зоз тим програмом ШИ дати циль же би максмизовали хаснованє платформох (односно єдини циль же би людзе цо вецей патрели). Штучна интелиґенция спознала же хаснователє маю тенденцию виберац дезинформациї, теориї завери и екстремни политични змисти и же би их затримала у патреню, ШИ им предклада цо вецей таки змисти. Хаснователє мали тенденцию патриц вецей змисти на исту тему, так же ШИ приведла людзох до филтерских мехуркох, дзе достали вецей верзиї истих дезинформацийох. То велїх хасновательох наведло же би верели же тоти дезинформациї правдиви и на концу приведло до траценя довирия до институцийох, медийох, влади. Програм ШИ барз добре научел посцигнуц свой циль, алє резултат чкодлїви за дружтво. Року 2022, ґенеративна штучна интелиґенция почала правиц слики, аудио, видео и тексти котри ше нє розликую од правдивих фотоґрафийох, знїмкох, филмох и людского гласа. Постої можлївосц же ше то будзе хасновац за стварянє огромного количества дезинформацийох або пропаґанди. Пионир штучней интелиґенциї Джефри Хинтон виражел застараносц, прето же попри иншого, штучна интелиґенция оможлївює „авторитарним лидером же би манипуловали зоз своїм виберанковим целом“ у вельких розмирох. ==== Алґоритемска пристрасносц и праведносц ==== Апликациї за машинске ученє буду пристрасни кед уча зоз пристрасних податкох. Можлїве же творителє нє свидоми же пристрасносц иснує. Пристрасносц ше може унєсц прейґ способу на котри ше податки за обуку вибераю и способу на котри их модел применює. Кед ше пристрасни алґоритем хаснує за приношенє одлукох котри можу озбильно начкодзиц людзом (у медицини, финансийох, при запошльованю, у будовательстве, полициї), вец алґоритем може привесц до дискриминациї. Праведносц у машинским ученю то студия о тим як онєможлївиц чкоду котра настава пре алґоритемску пристрасносц. Дня 28. юния 2015, нова функция за означованє фотоґрафийох на платформи Ґуґл фотоґрафиї, з гришку идентификовала Джекия Алсия и його товариша як „ґорили“ прето же маю чарну [[Фарба|фарбу]] скори. Систем бул обучавани на множестве податкох котре ше состояло зоз барз мало фотоґрафийох людзох чарней фарби скори. Ґуґл „виправел“ тот проблем так же онєможлївел систем же би було цо идетификовал як „ґорила“. Осем роки познєйше, 2023. року, Ґуґл фотоґрафиї и далєй нє могли идентификовац ґорилу, як и платформи подобни Ґуґл фотоґрафийом зоз Епла, Фейсбука, Майкрософта и Амазона. COMPAS то комерциялни програм котри суди у ЗАД хасную за преценьованє вироятносци чи обвинєна особа повтори дїло за котре є уж раз осудзена. У 2016. року, Джулия Енґвин зоз Пропаблика (нєпрофитна орґанизация пошвецена виглєдовацкому новинарству), одкрила же COMPAS указує расну пристрасносц, процивно факту же ше у програму нє наводзи раса обвинєней особи. Гоч стопа гришки за билих и чарних людзох єднак калибрована на точно 61%, гришки за кажду расу були розлични – систем дошлїдно преценьовал же чарна особа повтори дїло, а подценьовал жа била особа то нє пороби. Критика COPMPAS-а визначела глїбши проблем зоз злохаснованьом ШИ. Модели машинского ученя дизайновани же би правели „предвидзаня“ котри важаци лєм кед ше предпоставя же будучносц здабе на прешлосц. То значи же машинске ученє нє прилагодзене же би помогло у приношеню одлукох дзе иснує надїя же будучносц будзе лєпша од прешлосци. Пристрасносц и нєправедносц можу остац нєодкрити, прето же творителє углавним людзе билей раси и хлопского роду: медзи инженєрами ШИ лєм коло 4% чарней раси, а 20% женского роду. ==== Нєдостаток транспарентносци ==== Велї системи ШИ нательо зложени, же їх дизайнере нє можу потолковац як ше приноша одлуки.То окреме случай зоз глїбокима неуронскима мрежами, у котрих иснує вельке количество нєлинеарних одношеньох медзи уходнима и виходнима податками. Було вельо случаї же програм машинского ученя прешол риґорозни тести, а и попри того научел цошка инше од того цо програмере мали намиру же би научел. ==== Конфликти, надпатранє и наоружана штучна интелиґенция ==== Смертельне автономне оружиє то машина котра лоцирує, вибера и забива людски мети без людского надпатраня. По 2015. рок приявене же прейґ 50 держави виглєдує таке оружиє на бойним полю. То окреме опасне пре даскельо причини: кед ше забиє нєвину особу, нє ясне хто одвичательни, мала вироятносц же зоз сиґурносцу вибере мети, а кед би ше продуковало у вельких количествох, то потенциялне оружиє за масовне знїщованє. Року 2014, 30 держави (уключуюци Китай) потримали забрану автономного оружия у складу зоз Конвенцию о одредзеним конвенционалним оружию Зєдинєних нацийох, медзитим Зєдинєни Америцки Держави и други ше нє зложели зоз тим. Штучна интелиґенция ма вельо алати котри окреме хасовити за авторитарни влади: мудри надпатрацки софтвер, препознаванє особох и гласу оможлївюю широко хасноване провадзенє; таке надпатранє оможлївює машинскому ученю же би класификовало потенциялних нєприятельох держави и онєможлївело им же би ше скривали; системи препорученьох можу прецизно пласовац пропаґанду и дезинформациї пре максимални ефект; дипфейки и ґенеративна штучна интелиґенция помагаю при твореню дезинформацийох. Системи ШИ за препознаванє особох хасную ше за масовне надпатранє, окреме у Китаю. Року 2019, варош Бенґалор у Индиї поставел транспортну сиґнализацию зоз котру управя штучна интелиґенция, котра спрам густосци транспорта и прилагодзованя часу тирваня сиґнала може розтерховац транспорт у вельких улїцох и булеварох. ==== Технолоґийна нєзанятосц ==== [[File:Literatursuche mit KI (3).jpg|thumb|432x432px|right]] Економисти часто визначовали ризики од одпущованя людзох пре хаснованє штучней интелиґенциї и роздумовали о нєзанятосци кед би нє исновала адекватна социялна политика за полну занятосц. У прешлосци, технолоґия мала тенденцию вкупного звекшаня занятосци, а нє зменшованя, алє економисти припознаваю же зме на „нєпознатей териториї“ зоз штучну интелиґенцию. У контрасту з претходнима габами автоматизациї, велї роботни места штреднєй класи можу буц елиминовани пре штучну интелиґенцию. У априлу 2023. обявене же 70% роботних место китайских илустраторох видео бавискох елиминоване пре ґенеративну штучну интелиґенцию.<ref>Zhou, Viola (11. 04. 2023).[https://restofworld.org/2023/ai-china-video-game-layoffs-illustrators/    „AI is already taking video game illustrators' jobs in China”]. ''Rest of World'' (на језику: енглески). Приступљено 25.02.2026.</ref><ref>Carter, Justin (11. 04. 2023).[https://www.gamedeveloper.com/art/china-s-game-art-industry-reportedly-decimated-ai-art-use    „China's game art industry reportedly decimated by growing AI use”]. ''Game Developer'' (на језику: енглески). Приступљено 25.02.2026.</ref> ==== Еґзистенциялни ризик ==== Твердзело ше же штучна интелиґенция постанє нательо моцна, же би чловечество могло навше страциц котролу над ню. То би, як цо виявел физичар Стивен Хокинґ могло „привесц до конца людскей раси“. Тот сценарио як зоз даякого филму науковей фантастики предпоставя же рахункар або робот нєсподзивано розвиє людску „свидомосц“ и постанє зли. Перше, штучней интелиґенциї нє потребна „свидомосц“, яка подобна людскей, же би була еґзистенциялни ризик. Сучасним програмом ШИ даваю ше специфични цилї и вони хасную ученє и интелиґенцию же би их посцигли. Стюарт Расел (британски рахункарски науковец) дал приклад робота за помоц у обисцу, котри пробує пренайсц способ як забиє власнїка же би нє бул викапчани, резонуюци же „нє можеш принєсц кафу кед ши викапчани“. Же би була безпечна за чловечество, суперинтелиґенция би мушела буц наисце ускладзена зоз моралом и вредносцами чловечества, же би була „у основи на нашим боку“. Друге, Ювал Ноа Харари (израелски интелектуалєц и историчар) твердзи же ШИ нє потребне цело робота або физична котрола же би представяла еґзистенциялни ризик. Хвилькова розширеносц дезинформацийох нам гутори же би штучна интелиґенция могла хасновац язик и прешвечиц людзох жа би верели до було чого, аж и поробели дацо деструктивне. После 2016. року преучованє терашнїх и будуцих ризикох и можлївих ришеньох постало озбильна обласц виглєдованя. Други виглєдоваче, медзитим, приповедали о менєй дистопийному способу патреня. Їрґен Шмидубер (нємєцки информатичар, познати по своєй роботи зоз штучну интелиґенцию) твердзи же ше 95% виглєдованьох ШИ одноши на намаганє „же би людски живот бул длугши, здравши и лєгчейши“.(225)<ref>Taylor, Josh (7. 5. 2023). [https://www.theguardian.com/technology/2023/may/07/rise-of-artificial-intelligence-is-inevitable-but-should-not-be-feared-father-of-ai-says    „Rise of artificial intelligence is inevitable but should not be feared, 'father of AI' says”.] ''The Guardian'' (на језику: енглески). Приступљено 25.02.2026..</ref> Ян Лекан (французко-америцки информатичар) „вишмеює дистопийни сценариї своїх панданох преполни дезинформацийох, та аж и евентуалне вимеранє чловечества“.<ref>Levy, Steven (22. 12. 2023).[https://www.wired.com/story/artificial-intelligence-meta-yann-lecun-interview/ „How Not to Be Stupid About AI, With Yann LeCun”.] Wired (на језику: енглески). Приступљено 25.02.2026.</ref> == Огранїчованє штучней интелиґенциї == Можлїви опциї за огранїчованє штучней интелиґенциї уключую: хаснованє уградзеней етики або уставней штучней интелиґенциї, дзе компаниї або влади можу уношиц предписаня, огранїчованє високого уровню рахункарскей моци при обуки, огранїчованє моци преробку своєй бази кодох, огранїчованє одредзних технїкох штучней интелиґенциї, алє нє у фази обуки, отворени код (транспарентносц) у одношеню на код власнїка, резервни модели кед главни нє будзе робиц як треба, огранїчованє безпечносци, приватносци и авторских правох, огранїчованє або котролу мемориї, провадзенє у реалним чаше, анализу ризикох, викапчованє у швидких случайох, риґорозну симулацию и тести, сертификованє моделох, огранїчованє материялох за обуку, огранїчованє приступу интернету... === Етични машини и ускладзованє === Товаришска штучна интелиґенция то машини котри дизайновани од початку же би зменшали ризики на минимум и приношели одлуки котри хасновити за людзох. Елизер Ядковски (америцки виглєдовач штучней интелиґенциї) котри видумал тот термин, твердзи же розвой товаришскей ШИ треба же би бул висши приоритет виглєдованя: то може глєдац векши укладаня и муши буц закончене скорей як штучна интелиґенция постанє еґзистенциялни ризик. Машини зоз интелиґенцию маю потенциял вихасновац свою интелиґенцию за приношенє етичних одлукох. Обласц машинскей етики ше наволує и машинска моралносац и основана є на АААI симпозиюму (удруженє за унапредзенє штучней интелиґенциї) 2005. року. == Рамики == Проєкти штучней интелиґенциї ше можу тестирац на основи їх етичней прилаплївосци под час дизайнованя, розвою и имплементациї. Алан Тюринґов институт тестира проєкти у штирох главних обласцох: * почитованє достоїнства людзох як поєдинцох * повязованє зоз другима людзми щиро, отворено и инклизивно * старанє жє би шицким було добре * защита дружтвених вредносцох, правди и явного интересу == Реґулация == Реґулованє штучней интелиґенциї то розвой политики явного сектору и закона за промоцию и реґулованє штучней интелиґенциї; прето є повязане зоз ширшим реґулованьом алґоритмох. Спрам станфордского Индексу штучней интелиґенциї, рочне число законох у вязи зоз штучну интелиґенцию скочело зоз єдного котри усвоєни 2016, на 37 котри усвоєни лєм 2022. року. Векшина державох котри членїци ЕУ обявели национални стратеґиї штучней интелиґенциї, як и Канада, Китай, Индия, Япон, Русийска Федерация, Саудийска Арабия, Зєдинєни Арабски Емирати, ЗАД, Маурициюс и Виєтнам. Други у процесу виробку своєй стратеґиї ШИ. У виглєдованю ИПСОС-а зоз 2022. року, стави спрам штучней интелиґенциї ше розликовали од держави до держави; 78% китайских гражданох, алє лєм 35% Американцох, зложело ше же „продукти и услуги котри хасную штучну интелиґенцию маю вецей предносци як нєдостатки“. Анкета Ройтерс/Ипсос-а зоз 2023. року указала жє ше 61% Американцох склада, а 22% ше нє склада же ШИ представя ризик за чловечество. По анкети Фок Нюза зоз 2023. року, 35% Американцох думало же „барз важне“ же би союзна влада реґуловала штучну интелиґенцию, 41% думало же „дакус важне“, наспрам 13% котри думали же „нє окреме важне“ и 8% котри думали же „вообще нє важне“. У новембре 2023. року отримани перши ґлобални Самит о безпечносци штучней интелиґенциї у Блечли парку, у Велькей Британиї, же би ше приповедало о ризикох штучней интелиґенциї и можлївосци обовязних и добродзечних реґулаторних рамикох. {{Commonscat}} == Вонкашнї вязи == * [https://www.kameleonsolutions.com/novosti/sta-je-vestacka-inteligencija-ai Šta je veštačka inteligencija], ''www.kameleonsolutions.com'' * [https://www.bbc.com/serbian/articles/c931k55r2v6o/lat Ljudi ili veštačka inteligencija: Kako da znate s kim pričate], ''www.bbc.com'' == Референци == <references /> [[Катеґория:Наука]] [[Катеґория:Рахункарство]] [[Катеґория:Технолоґия]] 3ybrplef4pnf2y6rovsl9vre1xsvnea 0 3250 20516 19911 2026-08-03T12:24:06Z Sveletanka 20 корекция катеґориї 20516 wikitext text/x-wiki {{Инфорамик | headerstyle = background: #ccf; | header1 = Ендометриоза | label2 = | data2 = [[File:Endometriosis.jpg| |300px|]] | label3 =| data3 = Ендиметриоза знята у цеку лапароскопскей операциї | header4 = Класификация и вонкашнї ресурси |Наукова класификация | label5 = Специялносц| data5 = Ґинеколоґия | label6 = MKB-10 | data6 = N80 | label7 = MKB-9-CM | data7 = 617.0 | label8 = OMIM | data8 = 131200 | label9 = DiseasesDB | data9= 4269 | label10 = MedlinePlus | data10= 000915 | label11= eMedicine | data11= med/3419 ped/677 emerg/165 | label12 = Patient UK | data12 = Endometrioza | label13 = MeSH | data13 = D004715 | header14 = | label15 = | data15= | label16 = Род | data16 = }} '''Ендометриоза''' то назва за стан хтори характеризує роснуце тканї ендометриюму (нукашнє пасмо плоднїци) звонка ендометриюму и миометриюму плоднїци.<ref>[https://www.nichd.nih.gov/health/topics/endometriosis „Endometriosis: Overview”.] 24. 06. 2013. Приступљено 4. 03. 2015.</ref><ref>Culley L, Law C, Hudson N, Denny E, Mitchell H, Baumgarten M, Raine-Fenning N (2013). . „The social and psychological impact of endometriosis on women&#x27;s lives: A critical narrative review”. Human Reproduction Update. 19 (6): 625—639. [https://sr.wikipedia.org/wiki/PubMed#PMID PMID 23884896.] [https://sr.wikipedia.org/wiki/Digitalni_identifikator_objekta doi:10.1093/humupd/dmt027.]</ref>  Наход ендометрия у миометрию вола ше аденомиоза (дакеди лат. ''endometriosis interna''). Така „ектопична“ ендометрия ма исте значенє як и нормална ендометрия. Нормални ендометриюм у плоднїци ше под час менструалного циклусу олупи и виходзи зоз цела. При ендометриози, ектопична ткань реаґує на гормонални пременки як и нормални ендометриюм. Так олупени клїтинки и крев углавним нє можу висц зоз цела и спричинюю рижни пременки як цо: нукашнє кирвавенє, запалєнє, боль, рубци або даяки други симптоми на органох хтори нє часц женскей полней системи (мочова система, система за претровйованє, нервова система). == Симптоми == Главни и найчастейши симптом ендометриози то карлїчни боль. Боль углавним зрозмирни преширеню хороти, гоч даєдни жени нє чувствую, або чувствую барз мали боль, без огляду на розширеносц и розвитосц хороти. Боль може буц и интензивни, гоч єст барз мало жирячиска ендометриози.<ref>Stratton P, Berkley KJ (2011). . [https://pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC3072022/ „Chronic pelvic pain and endometriosis: translational evidence of the relationship and implications”.] Hum. Reprod. Update. 17 (3): 327—46 [https://sr.wikipedia.org/wiki/PubMed_Central PMC 3072022. PMID 21106492 [https://sr.wikipedia.org/wiki/Digitalni_identifikator_objekta doi]:[https://academic.oup.com/humupd/article-abstract/17/3/327/1388604?redirectedFrom=fulltext&login=false 10.1093/humupd/dmq050.]</ref> [3]  ''Symptoms of endometriosis-related pain may include'': <ref>Endometriosis;NIH Pub. No. 02-2413; September 2002</ref> '''Други симптоми можу буц''': ♦ Дисменорея, хтора може буц напредуюца ♦ Хронїчни боль (у долнєй часци хрибта и карлїци, або боль у бруху) ♦ Диспареуния ♦ Боляца перисталтика або боляце мокренє (дизурия) [[File:Qu’est-ce que l’endométriose.webm|right|thumb|300x300px|Видео знїмок, толкованє цо то ендометриоза?)]] ♦ Вельки менструални кирвавеня (менораґия) ♦ Млосц и поврацанє ♦ Предменструалне або интерменструалне платкасте кирвавенє, ткв. „''spotting''&quot; ♦ Нєплодносц (напр. ендометриоза може спричинїц обструкцию вайцоводу) ♦ Обструкция черева або обструкция у мочовей системи == Локализация и класификация == Ендометриоза ше найчастейше находзи у карлїчних структурох: ♦ Ваєчнїки ♦ Вайцоводи ♦ Заднї бок плоднїци и заднє углїбенє у перитонеуме (lat. ''Excavatio rectouterina'' Даґласов простор) ♦ Преднї бок плоднїци и преднє углїбенє у перитонеуме (lat. Excavatio vesicouterina) ♦ Плоднїцки лиґаменти – широки (lat. ''Ligamentum rotundum uteri'') або округли (lat. ''Ligamentum latum uteri'') ♦ Черева, окреме шлєпе черево ♦ Мочов мехир ♦ Ендометриоза ше може шириц до гарлочка плоднїци и вулви або на места хирурґийних пререзох у абдомену ♦ Барз ридко, плюца або други часци цела. Ендометриоза ше класификує як минимална, блага, умерена або чежка (I-IV), после лапараскопского преценьованя числа и велькосци жирячискох, як и присутносци зроснуцох.<ref>Muzii L, Marana R, Caruana P, Mancuso S. The impact of preoperative gonadotrophin releasing hormone agonist treatment on laparoscopic excision of ovarian endometriotic cysts. Fertil Steril 1996;65:1235-7.</ref> == Теориї о наставаню ендометриози == Теориї о наставаню ендометриози розвиваю ше у двох главних напрямох. Єден представя идею метаплазиї епицела одредзеного орґану, до епицела ендометриюму, а друга розпатра идею ендометриотского имплантанту, т.є. приход ендометрийних клїтинкох до одредзеного места имплантациї. == Компликациї == [[File:Endometriosis cells types and innvervation.jpg|right|thumb|300px|Ендометриозни лезиї маю и стромални клїтинки подобни ендометриюму (хтори нормално формирую потпорне ткиво) и епителни клїтинки, и повязани кревово судзинки и нерви.]]Найчастейша компликация ендометриози то нєплодносц. Зависно од локализациї, ендометриоза може спричинїц адгезиї у черевох або мочовей системи, цо може направиц проблеми зоз преходносцу часцох системи. Ридко ендометриозу можеме найсц у централней нервовей системи, дзе може спричинїц велї розлични неуролоґийни симптоми, або у плюцох. У жарячискох ендометриози може присц до гиперплазиї (як и у ендометриюме – гиперплазия ендометриюму) або до розвою злоноровного (малиґного) тумору. == Лїченє == Лїченє ендометриози може буц зоз лїками, хирурґийно або комбиновано (предоперацийно медикаментно або постоперацийно медикаментно). == Литература == * Markham SM, Carpenter SE, Rock JA. Extrapelvic endometriosis. Obstet Gynecol Clin North Am. Mar 1989;16(1):193-219. * Lobo RA. Endometriosis: etiology, pathology, diagnosis, management. In: Comprehensive Gynecology. Philadelphia, PA: Mosby; 5th ed:2007 == Вонкашнї вязи == * [https://curlie.org/Health/Women's_Health/Conditions_and_Diseases/Uterus/Endometriosis Endometrioza] на веб-сајту [https://sr.wikipedia.org/wiki/DMOZ Curlie] (язик: анґлийски) * [https://web.archive.org/web/20130130055039/http://www.womenshealth.gov/publications/our-publications/fact-sheet/endometriosis.cfm Endometriosis fact sheetщ from] womenshealth.gov {{Commonscat}} == Референци == <references /> [[Катеґория:Ґинеколоґия]] [[Катеґория:Хороти мочовей и репродуктивней системи]] t57abx2gsdao42o24a86k8f7y40o0aa 0 3256 20521 19942 2026-08-03T12:44:34Z Sveletanka 20 катеґория 20521 wikitext text/x-wiki [[File:Polycystic Ovaries.jpg|right|thumb|300px|Ґрафични приказ цистох у ваєчнїкох]]'''Полиендокрини метаболични овариялни синдром''' (ПМОС), скорей познати як синдром полицистичних ваєчнїкох (анґл. ''polycystic ovary syndrome, PCOS''),<ref>[https://n1info.rs/magazin/zdravlje/stanje-poznato-kao-sindrom-policisticnih-jajnika-dobilo-je-novo-ime/ „Stanje poznato kao sindrom policističnih jajnika dobilo je novo ime”.] ''N1 Info RS'' (на язику: сербски). 2026-06-14. Приступљено 2026-06-14.</ref> єден є з найчастейших гормоналних поремеценьох женох репродуктивного периоду.<ref>Escobar-Morreale, Héctor F. (2018). [https://www.nature.com/articles/nrendo.2018.24 „Polycystic ovary syndrome: definition, aetiology, diagnosis and treatment”.] Nature Reviews Endocrinology (на yзику: английским). 14 (5): 270—284. [https://sr.wikipedia.org/wiki/Me%C4%91unarodni_standardni_serijski_broj ISSN] [https://search.worldcat.org/search?q=n2:1759-5029 1759-5029.] PMID 29569621. [https://sr.wikipedia.org/wiki/Digitalni_identifikator_objekta doi:][https://www.nature.com/articles/nrendo.2018.24 10.1038/nrendo.2018.24.]</ref><ref name=":0">Goodman, Neil F.; Cobin, Rhoda H.; Futterweit, Walter; Glueck, Jennifer S.; Legro, Richard S.; Carmina, Enrico (новембар 2015). [https://linkinghub.elsevier.com/retrieve/pii/S1530891X20353222 „American Association of Clinical Endocrinologists, American College of Endocrinology, and Androgen Excess and PCOS Society Disease State Clinical Review: Guide to the Best Practices in the Evaluation and Treatment of Polycystic Ovary Syndrome - Part 1”.] Endocrine Practice (на анґкийсим язику). 21 (11): 1291—1300. [https://sr.wikipedia.org/wiki/PubMed#PMID PMID] [https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/26509855/ 26509855.] [https://sr.wikipedia.org/wiki/Digitalni_identifikator_objekta doi:][https://www.endocrinepractice.org/article/S1530-891X(20)35322-2/abstract 10.4158/EP15748.DSC.]</ref><ref name=":1">Goodman, Neil F.; Cobin, Rhoda H.; Futterweit, Walter; Glueck, Jennifer S.; Legro, Richard S.; Carmina, Enrico (децембар 2015). .[https://www.endocrinepractice.org/article/S1530-891X(20)39366-6/abstract „American Association Of Clinical Endocrinologists, American College Of Endocrinology, And Androgen Excess And Pcos Society Disease State Clinical Review: Guide To The Best Practices In The Evaluation And Treatment Of Polycystic Ovary Syndrome - Part 2”.] ''Endocrine Practice'' (на язику: анґлийским). '''21''' (12): 1415—1426. [https://sr.wikipedia.org/wiki/PubMed#PMID PMID 26642102.] [https://sr.wikipedia.org/wiki/Digitalni_identifikator_objekta doi:10.4158/EP15748.DSCPT2.]</ref> Синдром характеристични по вельочислених и вариябилних симптомох – нєправилни менструални циклуси, звишок хлопских полних гормонох хтори приводзи до змоцньованя шерсцатосци, а у составе синдрому ше дакеди можу зявиц и вельочислени цисти у ваєчнїкох, хтори нє обовязни пренаходок, без огляду на назву хороти.<ref>Meier, Renate K. (2018). [https://www.sciencedirect.com/science/article/abs/pii/S002964651830046X?via%3Dihub „Polycystic Ovary Syndrome”.] Nursing Clinics of North America (на језику: енглески). 53 (3): 407—420. PMID 30100006. [https://sr.wikipedia.org/wiki/Digitalni_identifikator_objekta doi:10.1016/j.cnur.2018.04.008]</ref> == Патоґенеза, симптоми и знаки синдрому полицистичних ваєчнїкох == '''Нєправилни менструални циклуси''' Нєправилни менструални циклуси найчастейши симтом синдрому полицистичних ваєчнїкох. Дефиную ше як нєзвичайни образец циклусу – розмак медзи двома менструалнима кирвавенями длугши як 35 днї, одсуствованє або нєзвичайно вельке и длуготирваце менструалне кирвавенє. '''Прейґмирне количество андроґенох (гиперандроґенизем)''' [[File:Akne-jugend.jpg|right|thumb|280x280px|Акни (папулозна форма]]Звишок хлопских полних гормонох у креви (андроґени) може привесц до физичних пременкох – до змоцнєней шерсцатосци цела и твари (гиртуизма), до зявеня акнох хтори можу варировац од благих формох до чежких случайох, а дакеди и до зявеня хлопскей лисосци. '''Гиртуизем''' Гиртуизем ше дефинує як стан змоцнєней шерсцатосци у форми прейґмирного зявеня цмих, черствих власкох (терминални власки) у одношеню на ценки,[[File:Jones, Annie.jpg|right|thumb|461x461px|Вираженша форма гиртуизма]]седефасти – ''vellus'' власки. Гиртуизем при синдроме полицистичних ваєчнїкох углавним вираженши на бради, шиї и долнєй часци твари и батюшкох. Прейґмирне роснуце власкох ше часто ясно обачує у долнєй части хрибта, на бруху, задку, на прегинох при карлїци (перинеуме), нукашнїм боку сцегнох и у часци коло брадавкох. Гиртуизем ше може поступнє розвивац и змоцньовац зоз звекшаньом тїлесней маси. Найчастейше ше за преценьованє гиртуизму хаснує модификовани Фериман-Ґаливей скор (''Ferriman-Gallwey'') зоз хторим ше роснуце власкох преценює на точно дефинованих местох и бодує зоз 0 до 4 бодами, у зависносци од випатрунку власкох и ступню шерсцатосци, дзе ше зоз '''0''' бодами оценює одсуствованє т.є. нормална шерсцавосц, а зоз 4 бодами виражена шерсцавосц зоз вельким числом терминалних власкох. Конєчни резултат одвецей як 8 указує на гиртуизем. '''Полицистични ваєчнїки''' Под час нормалного менструалного циклусу приходзи до дозреваня малого числа фоликулох спомедзи хторих ше углавним лєм єден розвиє до стадиюму дзе може одпущиц ваїчкову клїтинку (''ovuum''), цо ше случує коло 14. дня циклусу и вола ше овулация. У синдроме полицистичних ваєчнїкох дакеди ше зоз ултразвучним препатрунком може обачиц вецей вельки фоликули хтори зоз своїм випатрунком здогадую на цисти и найчастейше су розпоредзени по рубе ваєчнїку (знак бисерного ланцущка). Критериї за поставянє дияґнози полицистичносци то присутносц 12 або вецей цистох и/або волумен ваєчнїку векши як 10 mL. <ref name=":0" /><ref name=":1" /> Таки фоликули ше углавним нє розвиваю правилно и нє приводза до ошлєбодзованя ваїчковей клїтинки. == Причини == Точни причини синдрому полицистичних ваєчнїкох нє познати, алє дефиновани фактори хтори можу допринєсц розвою того поремеценя.<ref name=":2">Bednarska, Sylwia; Siejka, Agnieszka (2017-04-27). . „[https://web.archive.org/web/20201201191333/http://www.advances.umed.wroc.pl/en/article/2017/26/2/359/ The pathogenesis and treatment of polycystic ovary syndrome: What's new?”.] ''Advances in Clinical and Experimental Medicine''. '''26''' (2): 359—367. [https://sr.wikipedia.org/wiki/Me%C4%91unarodni_standardni_serijski_broj ISSN 1899-5276.][https://sr.wikipedia.org/wiki/PubMed#PMID PMID 28791858.] [https://sr.wikipedia.org/wiki/Digitalni_identifikator_objekta doi:10.17219/acem/59380.] Архивирано из [https://web.archive.org/web/20201201191333/http://www.advances.umed.wroc.pl/en/article/2017/26/2/359/ оригинала] 01. 12. 2020. г. Приступљено 07. 08. 2022.</ref> Даєдни з нїх то: прейґмирне лученє инсулину (инсулинска резистенция),<ref>Moghetti, P.; Tosi, F. (2021-02-01). „[https://link.springer.com/article/10.1007/s40618-020-01351-0 Insulin resistance and PCOS: chicken or egg?”]. ''Journal of Endocrinological Investigation'' (на язику: анґлийским). '''44''' (2): 233—244. [https://sr.wikipedia.org/wiki/Me%C4%91unarodni_standardni_serijski_broj ISSN 1720-8386] [https://sr.wikipedia.org/wiki/PubMed#PMID PMID 32648001]. [https://sr.wikipedia.org/wiki/Digitalni_identifikator_objekta doi:10.1007/s40618-020-01351-0.]</ref><ref>Moghetti, Paolo (2016-11-11). .[https://www.eurekaselect.com/article/77198 „Insulin Resistance and Polycystic Ovary Syndrome”.] Current Pharmaceutical Design (на језику: енглески). 22 (36): 5526—5534. [https://sr.wikipedia.org/wiki/PubMed#PMID PMID 27510482.] [https://sr.wikipedia.org/wiki/Digitalni_identifikator_objekta doi:10.2174/1381612822666160720155855.]</ref> нашлїдство,<ref>Khan, Muhammad Jaseem (24. 12. 2019). .[https://pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC6935309/ „Genetic Basis of Polycystic Ovary Syndrome (PCOS): Current Perspectives”.] The Application of Clinical Genetics. 12: 249—260. [https://sr.wikipedia.org/wiki/PubMed_Central PMC 6935309.] [https://sr.wikipedia.org/wiki/PubMed#PMID PMID 31920361.] [https://sr.wikipedia.org/wiki/Digitalni_identifikator_objekta doi:10.2147/TACG.S200341]</ref> хронїчна, блага инфламация <ref>Rudnicka, Ewa; Suchta, Katarzyna; Grymowicz, Monika; Calik-Ksepka, Anna; Smolarczyk, Katarzyna; Duszewska, Anna M.; Smolarczyk, Roman; Meczekalski, Blazej (2021). . [https://pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC8038770/ „Chronic Low Grade Inflammation in Pathogenesis of PCOS”.] ''International Journal of Molecular Sciences'' (на язику: анґлийским). '''22''' (7): 3789. [https://sr.wikipedia.org/wiki/Me%C4%91unarodni_standardni_serijski_broj ISSN 1422-0067. PMC 8038770 .] PMID 33917519. [https://sr.wikipedia.org/wiki/Digitalni_identifikator_objekta doi:10.3390/ijms22073789.]</ref> як и хиперандроґенизем.<ref>Rosenfield, Robert L.; Ehrmann, David A. (2016-10-01). . „The Pathogenesis of Polycystic Ovary Syndrome (PCOS): [https://pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC5045492/ The Hypothesis of PCOS as Functional Ovarian Hyperandrogenism Revisited”.] Endocrine Reviews (на језику: енглески). 37 (5): 467—520. [https://sr.wikipedia.org/wiki/Me%C4%91unarodni_standardni_serijski_broj ISSN 0163-769X.] [https://sr.wikipedia.org/wiki/PubMed_Central PMC 5045492.][https://sr.wikipedia.org/wiki/PubMed#PMID PMID 27459230.] [https://sr.wikipedia.org/wiki/Digitalni_identifikator_objekta doi:10.1210/er.2015-1104.]</ref> == Лїченє == Лїченє синдрому полицистичних ваєчнїкох завиши од доминуюцих симптомох або насталих компликацийох, возросту жени як и єй обчекованьох – планованє ваготносци (лїченє стерилитету), зменшанє тлїлесней маси, реґулованє нєправилних менструалних циклусох, лїченє физичних пременкох хтори загрожую квалитет живота и подобне. '''Лїченє женох хтори планую зачаце''' За жени хтори планую потомство найчастейше ше хаснує медикаментну терапию унапрямену на лїченє нєплодносци або злєпшованє плодносци, и то найчастейше зоз применьованьом лїкох хтори меняю чувствительносц рецепторох за естроґен (кломифен), алє и лїкох хтори звекшую чувствительносц рецепторох на инсулин (метформин) хтори ше примарно хаснує у лїченю диябетесу мелитуса типу 2. Метформин, попри значного уплїву на успих зачаца <ref>Sharpe, Abigail; Morley, Lara C; Tang, Thomas; Norman, Robert J; Balen, Adam H (2019-12-17). [https://pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC6915832/ Cochrane Gynaecology and Fertility Group, ур. . „Metformin for ovulation induction (excluding gonadotrophins) in women with polycystic ovary syndrome”.] ''Cochrane Database of Systematic Reviews'' (на језику: енглески). '''2019''' (12): CD013505. [https://sr.wikipedia.org/wiki/PubMed_Central PMC 6915832.][https://sr.wikipedia.org/wiki/PubMed#PMID PMID 31845767.] [https://sr.wikipedia.org/wiki/Digitalni_identifikator_objekta doi:10.1002/14651858.CD013505.]</ref> приводзи до зменшованя тїлесней маси, злєпшованя масци у креви, контролованю кревового прициску, ма антиоксидацийни свойства и звекшує уровень протеїнох хтори вяжу полни гормони (анґл.. ''SHBG - sex hormone binding globulin'')<ref>Foretz, Marc; Guigas, Bruno; Bertrand, Luc; Pollak, Michael; Viollet, Benoit (2014). [https://www.cell.com/cell-metabolism/fulltext/S1550-4131(14)00441-0?_returnURL=https%3A%2F%2Flinkinghub.elsevier.com%2Fretrieve%2Fpii%2FS1550413114004410%3Fshowall%3Dtrue „Metformin: From Mechanisms of Action to Therapies”.] Cell Metabolism (на језику: енглески). 20 (6): 953—966. [https://sr.wikipedia.org/wiki/PubMed#PMID PMID 25456737.] [https://sr.wikipedia.org/wiki/Digitalni_identifikator_objekta doi:10.1016/j.cmet.2014.09.018.]</ref>. Вецейдеценийне искуство хаснованя метформину одкрило и його дозно-зависне, защитне дїйство од розвою канцера ендометриюму, першох, черевох и печинки <ref>Chung, Hyun Hee; Moon, Jun Sung; Yoon, Ji Sung; Lee, Hyoung Woo; Won, Kyu Chang (2013). [https://pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC3638223/ „The Relationship between Metformin and Cancer in Patients with Type 2 Diabetes”.] Diabetes & Metabolism Journal (на језику: енглески). 37 (2): 125—131. [https://sr.wikipedia.org/wiki/Me%C4%91unarodni_standardni_serijski_broj ISSN 2233-6079.] [https://sr.wikipedia.org/wiki/PubMed_Central PMC 3638223.][https://sr.wikipedia.org/wiki/PubMed#PMID PMID 23641353.] [https://sr.wikipedia.org/wiki/Digitalni_identifikator_objekta doi:10.4093/dmj.2013.37.2.125.]</ref><ref name=":3">Patel, Seema (септембар 2018). [https://www.sciencedirect.com/science/article/abs/pii/S0960076018300396?via%3Dihub „Polycystic ovary syndrome (PCOS), an inflammatory, systemic, lifestyle endocrinopathy”.] The Journal of Steroid Biochemistry and Molecular Biology (на язику: анґлийским). 182: 27—36. [https://sr.wikipedia.org/wiki/PubMed#PMID PMID 29678491.] [https://sr.wikipedia.org/wiki/Digitalni_identifikator_objekta doi:10.1016/j.jsbmb.2018.04.008.]</ref>. Други лїки хтори ше хаснує у лїченю нєплодносци при женох зоз синдромом полицистичних ваєчнїкох то ґонадотропини хтори стимулую овулацию, алє ше хаснує и хирурґийни технїки як цо то даєдни лапараскопски процедури хтори можу порушац овулацию як цо то биопсия ваєчнїку зоз ценку иглу, електрокаутеризация, трансваґинални гидролапараскопия и други.<ref name=":2" /> '''Други можлївосци лїченя''' <ref name=":2" /> При женох чий циль нє представя ваготносц, лїченє ше зводзи на зменшованє симтомох. То и найчастейша причина першому явяню лїкарови, алє и найзначнєйши фактор хтори уплївує на квалитет живота. Лїки чий циль реґулованє циклусу и контролованє менструалного кирвавеня то орални контрацептиви зоз хторима ше, попри основного ефекту, найчастейше посцигує и контрола уровня андроґенох, а зоз тим и прейґмирна шерсцатосц, акни и подобне. Метформин ше хаснує за реґулованє цукру у креви, кревового прициску и уплївує на зменшованє прейґмирней тїлесней маси. Лїк хтори ше хаснує у лїченю акнох (дериват 13-цис ретиноичней квашнїни) ма одлични терапийни ефект и у лїченю акнох при женох зоз синдромом полицистичних ваєчнїкох. Лїченє андроґеней алопециї уключує локалне применьованє розпущенїни миноксидилу, хтори зоз ширеньом кревових судзинох помага и карми фоликул власох або применьованє лїкох хтори блокирую ефект хлопских полних гормонох (андроґенох) як цо то ципротерон або финастерид (блокатор 5α редуктази), алє хтори уплївую на звекшованє тїлесней маси. Локални процедури хтори ше применює за ришованє симптомох уключую и козметични третмани, одстраньованє звишку власкох, електролизу або ласерске знїщованє фоликули. Попри медицинских интервенцийох, пременки способу живота – редукованє тїлесней маси, правилне и порядне костиранє, умерена физична активносц значно уплївую на квалитет живота и успишносц лїченя. == Компликациї == Компликациї синдрому полицистичних ваєчнїкох <ref name=":3" /> можу буц нєплодносц (инфертилитет), диябетес ваготносци (ґестациони диябетес), гипертензия ваготносци, вируценє плоду або вчасне родзенє, метаболични синдром (множество симптомох хтори уключую високи кревови прицисок, високи цукер у креви, звекшанє голестеролу и триґлицеридох), а хтори значно звекшую ризик од кардиоваскуларних хоротох, диябетесу мелитуса типу 2 або предиябетесу, депресиї, анксиозносци и поремеценя костираня, абнормалного пражнєня мочового мехира, карцинома ендометриюму и подобне.<ref name=":0" /><ref name=":1" /> Затитосц повязана зоз синдромом може погоршац компликациї. == Вонкашня вяза == * [https://onemedical.rs/blog-detalji/pcos-dobija-novi-naziv-pmos-sta-to-znaci-za-zene PCOS dobija novi naziv PMOS: šta to znači za žene?] onemedical.rs * [https://www.bbc.com/serbian/articles/c62ewyek59do/lat Sindrom policističnih jajnika nije samo ginekološki problem] {{Commonscat}} == Референци == <references /> [[Катеґория:Медицина]] [[Катеґория:Ґинеколоґия]] [[Катеґория:Хороти шлїжнїкох]] tbwkrr05778ov5q0jkg9yvqafks7muv 20524 20521 2026-08-03T14:05:07Z Sveletanka 20 20524 wikitext text/x-wiki [[File:Polycystic Ovaries.jpg|right|thumb|300px|Ґрафични приказ цистох у ваєчнїкох]]'''Полиендокрини метаболични овариялни синдром''' (ПМОС), скорей познати як синдром полицистичних ваєчнїкох (анґл. ''polycystic ovary syndrome, PCOS''),<ref>[https://n1info.rs/magazin/zdravlje/stanje-poznato-kao-sindrom-policisticnih-jajnika-dobilo-je-novo-ime/ „Stanje poznato kao sindrom policističnih jajnika dobilo je novo ime”.] ''N1 Info RS'' (на язику: сербски). 2026-06-14. Приступљено 2026-06-14.</ref> єден є з найчастейших гормоналних поремеценьох женох репродуктивного периоду.<ref>Escobar-Morreale, Héctor F. (2018). [https://www.nature.com/articles/nrendo.2018.24 „Polycystic ovary syndrome: definition, aetiology, diagnosis and treatment”.] Nature Reviews Endocrinology (на yзику: английским). 14 (5): 270—284. [https://sr.wikipedia.org/wiki/Me%C4%91unarodni_standardni_serijski_broj ISSN] [https://search.worldcat.org/search?q=n2:1759-5029 1759-5029.] PMID 29569621. [https://sr.wikipedia.org/wiki/Digitalni_identifikator_objekta doi:][https://www.nature.com/articles/nrendo.2018.24 10.1038/nrendo.2018.24.]</ref><ref name=":0">Goodman, Neil F.; Cobin, Rhoda H.; Futterweit, Walter; Glueck, Jennifer S.; Legro, Richard S.; Carmina, Enrico (новембар 2015). [https://linkinghub.elsevier.com/retrieve/pii/S1530891X20353222 „American Association of Clinical Endocrinologists, American College of Endocrinology, and Androgen Excess and PCOS Society Disease State Clinical Review: Guide to the Best Practices in the Evaluation and Treatment of Polycystic Ovary Syndrome - Part 1”.] Endocrine Practice (на анґкийсим язику). 21 (11): 1291—1300. [https://sr.wikipedia.org/wiki/PubMed#PMID PMID] [https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/26509855/ 26509855.] [https://sr.wikipedia.org/wiki/Digitalni_identifikator_objekta doi:][https://www.endocrinepractice.org/article/S1530-891X(20)35322-2/abstract 10.4158/EP15748.DSC.]</ref><ref name=":1">Goodman, Neil F.; Cobin, Rhoda H.; Futterweit, Walter; Glueck, Jennifer S.; Legro, Richard S.; Carmina, Enrico (децембар 2015). .[https://www.endocrinepractice.org/article/S1530-891X(20)39366-6/abstract „American Association Of Clinical Endocrinologists, American College Of Endocrinology, And Androgen Excess And Pcos Society Disease State Clinical Review: Guide To The Best Practices In The Evaluation And Treatment Of Polycystic Ovary Syndrome - Part 2”.] ''Endocrine Practice'' (на язику: анґлийским). '''21''' (12): 1415—1426. [https://sr.wikipedia.org/wiki/PubMed#PMID PMID 26642102.] [https://sr.wikipedia.org/wiki/Digitalni_identifikator_objekta doi:10.4158/EP15748.DSCPT2.]</ref> Синдром характеристични по вельочислених и вариябилних симптомох – нєправилни менструални циклуси, звишок хлопских полних гормонох хтори приводзи до змоцньованя шерсцатосци, а у составе синдрому ше дакеди можу зявиц и вельочислени цисти у ваєчнїкох, хтори нє обовязни пренаходок, без огляду на назву хороти.<ref>Meier, Renate K. (2018). [https://www.sciencedirect.com/science/article/abs/pii/S002964651830046X?via%3Dihub „Polycystic Ovary Syndrome”.] Nursing Clinics of North America (на језику: енглески). 53 (3): 407—420. PMID 30100006. [https://sr.wikipedia.org/wiki/Digitalni_identifikator_objekta doi:10.1016/j.cnur.2018.04.008]</ref> == Патоґенеза, симптоми и знаки синдрому полицистичних ваєчнїкох == '''Нєправилни менструални циклуси''' Нєправилни менструални циклуси найчастейши симтом синдрому полицистичних ваєчнїкох. Дефиную ше як нєзвичайни образец циклусу – розмак медзи двома менструалнима кирвавенями длугши як 35 днї, одсуствованє або нєзвичайно вельке и длуготирваце менструалне кирвавенє. '''Прейґмирне количество андроґенох (гиперандроґенизем)''' [[File:Akne-jugend.jpg|right|thumb|280x280px|Акни (папулозна форма]]Звишок хлопских полних гормонох у креви (андроґени) може привесц до физичних пременкох – до змоцнєней шерсцатосци цела и твари (гиртуизма), до зявеня акнох хтори можу варировац од благих формох до чежких случайох, а дакеди и до зявеня хлопскей лисосци. '''Гиртуизем''' Гиртуизем ше дефинує як стан змоцнєней шерсцатосци у форми прейґмирного зявеня цмих, черствих власкох (терминални власки) у одношеню на ценки,[[File:Jones, Annie.jpg|right|thumb|461x461px|Вираженша форма гиртуизма]]седефасти – ''vellus'' власки. Гиртуизем при синдроме полицистичних ваєчнїкох углавним вираженши на бради, шиї и долнєй часци твари и батюшкох. Прейґмирне роснуце власкох ше часто ясно обачує у долнєй части хрибта, на бруху, задку, на прегинох при карлїци (перинеуме), нукашнїм боку сцегнох и у часци коло брадавкох. Гиртуизем ше може поступнє розвивац и змоцньовац зоз звекшаньом тїлесней маси. Найчастейше ше за преценьованє гиртуизму хаснує модификовани Фериман-Ґаливей скор (''Ferriman-Gallwey'') зоз хторим ше роснуце власкох преценює на точно дефинованих местох и бодує зоз 0 до 4 бодами, у зависносци од випатрунку власкох и ступню шерсцатосци, дзе ше зоз '''0''' бодами оценює одсуствованє т.є. нормална шерсцавосц, а зоз 4 бодами виражена шерсцавосц зоз вельким числом терминалних власкох. Конєчни резултат одвецей як 8 указує на гиртуизем. '''Полицистични ваєчнїки''' Под час нормалного менструалного циклусу приходзи до дозреваня малого числа фоликулох спомедзи хторих ше углавним лєм єден розвиє до стадиюму дзе може одпущиц ваїчкову клїтинку (''ovuum''), цо ше случує коло 14. дня циклусу и вола ше овулация. У синдроме полицистичних ваєчнїкох дакеди ше зоз ултразвучним препатрунком може обачиц вецей вельки фоликули хтори зоз своїм випатрунком здогадую на цисти и найчастейше су розпоредзени по рубе ваєчнїку (знак бисерного ланцущка). Критериї за поставянє дияґнози полицистичносци то присутносц 12 або вецей цистох и/або волумен ваєчнїку векши як 10 mL. <ref name=":0" /><ref name=":1" /> Таки фоликули ше углавним нє розвиваю правилно и нє приводза до ошлєбодзованя ваїчковей клїтинки. == Причини == Точни причини синдрому полицистичних ваєчнїкох нє познати, алє дефиновани фактори хтори можу допринєсц розвою того поремеценя.<ref name=":2">Bednarska, Sylwia; Siejka, Agnieszka (2017-04-27). . „[https://web.archive.org/web/20201201191333/http://www.advances.umed.wroc.pl/en/article/2017/26/2/359/ The pathogenesis and treatment of polycystic ovary syndrome: What's new?”.] ''Advances in Clinical and Experimental Medicine''. '''26''' (2): 359—367. [https://sr.wikipedia.org/wiki/Me%C4%91unarodni_standardni_serijski_broj ISSN 1899-5276.][https://sr.wikipedia.org/wiki/PubMed#PMID PMID 28791858.] [https://sr.wikipedia.org/wiki/Digitalni_identifikator_objekta doi:10.17219/acem/59380.] Архивирано из [https://web.archive.org/web/20201201191333/http://www.advances.umed.wroc.pl/en/article/2017/26/2/359/ оригинала] 01. 12. 2020. г. Приступљено 07. 08. 2022.</ref> Даєдни з нїх то: прейґмирне лученє инсулину (инсулинска резистенция),<ref>Moghetti, P.; Tosi, F. (2021-02-01). „[https://link.springer.com/article/10.1007/s40618-020-01351-0 Insulin resistance and PCOS: chicken or egg?”]. ''Journal of Endocrinological Investigation'' (на язику: анґлийским). '''44''' (2): 233—244. [https://sr.wikipedia.org/wiki/Me%C4%91unarodni_standardni_serijski_broj ISSN 1720-8386] [https://sr.wikipedia.org/wiki/PubMed#PMID PMID 32648001]. [https://sr.wikipedia.org/wiki/Digitalni_identifikator_objekta doi:10.1007/s40618-020-01351-0.]</ref><ref>Moghetti, Paolo (2016-11-11). .[https://www.eurekaselect.com/article/77198 „Insulin Resistance and Polycystic Ovary Syndrome”.] Current Pharmaceutical Design (на језику: енглески). 22 (36): 5526—5534. [https://sr.wikipedia.org/wiki/PubMed#PMID PMID 27510482.] [https://sr.wikipedia.org/wiki/Digitalni_identifikator_objekta doi:10.2174/1381612822666160720155855.]</ref> нашлїдство,<ref>Khan, Muhammad Jaseem (24. 12. 2019). .[https://pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC6935309/ „Genetic Basis of Polycystic Ovary Syndrome (PCOS): Current Perspectives”.] The Application of Clinical Genetics. 12: 249—260. [https://sr.wikipedia.org/wiki/PubMed_Central PMC 6935309.] [https://sr.wikipedia.org/wiki/PubMed#PMID PMID 31920361.] [https://sr.wikipedia.org/wiki/Digitalni_identifikator_objekta doi:10.2147/TACG.S200341]</ref> хронїчна, блага инфламация <ref>Rudnicka, Ewa; Suchta, Katarzyna; Grymowicz, Monika; Calik-Ksepka, Anna; Smolarczyk, Katarzyna; Duszewska, Anna M.; Smolarczyk, Roman; Meczekalski, Blazej (2021). . [https://pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC8038770/ „Chronic Low Grade Inflammation in Pathogenesis of PCOS”.] ''International Journal of Molecular Sciences'' (на язику: анґлийским). '''22''' (7): 3789. [https://sr.wikipedia.org/wiki/Me%C4%91unarodni_standardni_serijski_broj ISSN 1422-0067. PMC 8038770 .] PMID 33917519. [https://sr.wikipedia.org/wiki/Digitalni_identifikator_objekta doi:10.3390/ijms22073789.]</ref> як и хиперандроґенизем.<ref>Rosenfield, Robert L.; Ehrmann, David A. (2016-10-01). . „The Pathogenesis of Polycystic Ovary Syndrome (PCOS): [https://pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC5045492/ The Hypothesis of PCOS as Functional Ovarian Hyperandrogenism Revisited”.] Endocrine Reviews (на језику: енглески). 37 (5): 467—520. [https://sr.wikipedia.org/wiki/Me%C4%91unarodni_standardni_serijski_broj ISSN 0163-769X.] [https://sr.wikipedia.org/wiki/PubMed_Central PMC 5045492.][https://sr.wikipedia.org/wiki/PubMed#PMID PMID 27459230.] [https://sr.wikipedia.org/wiki/Digitalni_identifikator_objekta doi:10.1210/er.2015-1104.]</ref> == Лїченє == Лїченє синдрому полицистичних ваєчнїкох завиши од доминуюцих симптомох або насталих компликацийох, возросту жени як и єй обчекованьох – планованє ваготносци (лїченє стерилитету), зменшанє тлїлесней маси, реґулованє нєправилних менструалних циклусох, лїченє физичних пременкох хтори загрожую квалитет живота и подобне. '''Лїченє женох хтори планую зачаце''' За жени хтори планую потомство найчастейше ше хаснує медикаментну терапию унапрямену на лїченє нєплодносци або злєпшованє плодносци, и то найчастейше зоз применьованьом лїкох хтори меняю чувствительносц рецепторох за естроґен (кломифен), алє и лїкох хтори звекшую чувствительносц рецепторох на инсулин (метформин) хтори ше примарно хаснує у лїченю диябетесу мелитуса типу 2. Метформин, попри значного уплїву на успих зачаца <ref>Sharpe, Abigail; Morley, Lara C; Tang, Thomas; Norman, Robert J; Balen, Adam H (2019-12-17). [https://pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC6915832/ Cochrane Gynaecology and Fertility Group, ур. . „Metformin for ovulation induction (excluding gonadotrophins) in women with polycystic ovary syndrome”.] ''Cochrane Database of Systematic Reviews'' (на језику: енглески). '''2019''' (12): CD013505. [https://sr.wikipedia.org/wiki/PubMed_Central PMC 6915832.][https://sr.wikipedia.org/wiki/PubMed#PMID PMID 31845767.] [https://sr.wikipedia.org/wiki/Digitalni_identifikator_objekta doi:10.1002/14651858.CD013505.]</ref> приводзи до зменшованя тїлесней маси, злєпшованя масци у креви, контролованю кревового прициску, ма антиоксидацийни свойства и звекшує уровень протеїнох хтори вяжу полни гормони (анґл.. ''SHBG - sex hormone binding globulin'')<ref>Foretz, Marc; Guigas, Bruno; Bertrand, Luc; Pollak, Michael; Viollet, Benoit (2014). [https://www.cell.com/cell-metabolism/fulltext/S1550-4131(14)00441-0?_returnURL=https%3A%2F%2Flinkinghub.elsevier.com%2Fretrieve%2Fpii%2FS1550413114004410%3Fshowall%3Dtrue „Metformin: From Mechanisms of Action to Therapies”.] Cell Metabolism (на језику: енглески). 20 (6): 953—966. [https://sr.wikipedia.org/wiki/PubMed#PMID PMID 25456737.] [https://sr.wikipedia.org/wiki/Digitalni_identifikator_objekta doi:10.1016/j.cmet.2014.09.018.]</ref>. Вецейдеценийне искуство хаснованя метформину одкрило и його дозно-зависне, защитне дїйство од розвою канцера ендометриюму, першох, черевох и печинки <ref>Chung, Hyun Hee; Moon, Jun Sung; Yoon, Ji Sung; Lee, Hyoung Woo; Won, Kyu Chang (2013). [https://pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC3638223/ „The Relationship between Metformin and Cancer in Patients with Type 2 Diabetes”.] Diabetes & Metabolism Journal (на језику: енглески). 37 (2): 125—131. [https://sr.wikipedia.org/wiki/Me%C4%91unarodni_standardni_serijski_broj ISSN 2233-6079.] [https://sr.wikipedia.org/wiki/PubMed_Central PMC 3638223.][https://sr.wikipedia.org/wiki/PubMed#PMID PMID 23641353.] [https://sr.wikipedia.org/wiki/Digitalni_identifikator_objekta doi:10.4093/dmj.2013.37.2.125.]</ref><ref name=":3">Patel, Seema (септембар 2018). [https://www.sciencedirect.com/science/article/abs/pii/S0960076018300396?via%3Dihub „Polycystic ovary syndrome (PCOS), an inflammatory, systemic, lifestyle endocrinopathy”.] The Journal of Steroid Biochemistry and Molecular Biology (на язику: анґлийским). 182: 27—36. [https://sr.wikipedia.org/wiki/PubMed#PMID PMID 29678491.] [https://sr.wikipedia.org/wiki/Digitalni_identifikator_objekta doi:10.1016/j.jsbmb.2018.04.008.]</ref>. Други лїки хтори ше хаснує у лїченю нєплодносци при женох зоз синдромом полицистичних ваєчнїкох то ґонадотропини хтори стимулую овулацию, алє ше хаснує и хирурґийни технїки як цо то даєдни лапараскопски процедури хтори можу порушац овулацию як цо то биопсия ваєчнїку зоз ценку иглу, електрокаутеризация, трансваґинални гидролапараскопия и други.<ref name=":2" /> '''Други можлївосци лїченя''' <ref name=":2" /> При женох чий циль нє представя ваготносц, лїченє ше зводзи на зменшованє симтомох. То и найчастейша причина першому явяню лїкарови, алє и найзначнєйши фактор хтори уплївує на квалитет живота. Лїки чий циль реґулованє циклусу и контролованє менструалного кирвавеня то орални контрацептиви зоз хторима ше, попри основного ефекту, найчастейше посцигує и контрола уровня андроґенох, а зоз тим и прейґмирна шерсцатосц, акни и подобне. Метформин ше хаснує за реґулованє цукру у креви, кревового прициску и уплївує на зменшованє прейґмирней тїлесней маси. Лїк хтори ше хаснує у лїченю акнох (дериват 13-цис ретиноичней квашнїни) ма одлични терапийни ефект и у лїченю акнох при женох зоз синдромом полицистичних ваєчнїкох. Лїченє андроґеней алопециї уключує локалне применьованє розпущенїни миноксидилу, хтори зоз ширеньом кревових судзинох помага и карми фоликул власох або применьованє лїкох хтори блокирую ефект хлопских полних гормонох (андроґенох) як цо то ципротерон або финастерид (блокатор 5α редуктази), алє хтори уплївую на звекшованє тїлесней маси. Локални процедури хтори ше применює за ришованє симптомох уключую и козметични третмани, одстраньованє звишку власкох, електролизу або ласерске знїщованє фоликули. Попри медицинских интервенцийох, пременки способу живота – редукованє тїлесней маси, правилне и порядне костиранє, умерена физична активносц значно уплївую на квалитет живота и успишносц лїченя. == Компликациї == Компликациї синдрому полицистичних ваєчнїкох <ref name=":3" /> можу буц нєплодносц (инфертилитет), диябетес ваготносци (ґестациони диябетес), гипертензия ваготносци, вируценє плоду або вчасне родзенє, метаболични синдром (множество симптомох хтори уключую високи кревови прицисок, високи цукер у креви, звекшанє голестеролу и триґлицеридох), а хтори значно звекшую ризик од кардиоваскуларних хоротох, диябетесу мелитуса типу 2 або предиябетесу, депресиї, анксиозносци и поремеценя костираня, абнормалного пражнєня мочового мехира, карцинома ендометриюму и подобне.<ref name=":0" /><ref name=":1" /> Затитосц повязана зоз синдромом може погоршац компликациї. == Вонкашня вяза == * [https://onemedical.rs/blog-detalji/pcos-dobija-novi-naziv-pmos-sta-to-znaci-za-zene PCOS dobija novi naziv PMOS: šta to znači za žene?] onemedical.rs * [https://www.bbc.com/serbian/articles/c62ewyek59do/lat Sindrom policističnih jajnika nije samo ginekološki problem] {{Commonscat}} == Референци == <references /> [[Катеґория:Ґинеколоґия]] [[Катеґория:Хороти шлїжнїкох]] ps2ssxz3ofl1wv1vne3ppilizurgdlo 0 3265 20530 20067 2026-08-03T14:22:29Z Sveletanka 20 корекция катеґориї 20530 wikitext text/x-wiki {{Инфорамик | headerstyle = background: #ccf; | header1 = Гисторектомия | label2 = | data2 = [[File:Diagram showing parts of the body removed with a radical hysterectomy CRUK 180-sr.svg|center|00px|]] | label3 =| data3 = <div style="text-align: center;"> Дияґрам указує хтори часци ше одстранює з радикалну хистеректомию. | header4 = Класификация и вонкашнї ресурси | label5 = Специялносц| data5 = Ґинеколоґия | label6 = MKB-10 | data6 = | label7 = ICD-9-CM | data7 = 68.9 | label8 = MeSH | data8 = D007044 | label9 = MedlinePlus | data9= 002915 }} '''Гистеректомия''' то хирурґийне одстраньованє плоднїци. Тиж так, може уключовац одстраньованє гарлочка плоднїци, ваєчнїкох (оофоректомия), вайцоводу (салпинґектомия) и других околних структурох. Гистеректомия, хтору углавним окончує ґинеколоґ, може буц: • Подполна (одстраньованє цела, фундусу и гарлочка плоднїци) або • Часточна (одстраньованє цела плоднїци, док гарлочко плоднїци остава нєдотхнуте, позната и як „супрацервикална”). Одстраньованє плоднїци значи же пациєнткиня нє годна родзиц (як и одстраньованє ваєчнїкох и вайцоводу) и ма хирурґийни розлики, як и длуготирваци ефекти, так же ше операция углавним препоручує лєм кед други опциї лїченя нє доступни або нє були ефективни. То други найчастейше виводзени ґинеколоґийни хирурґийни поступок, после царского резу; у ЗАД скоро у 68% случайох є окончени пре стан як цо то ендометриоза, нєправилне кирвавенє и фиброїди плоднїци.<ref>[https://ihpi.umich.edu/news/plotting-downward-trend-traditional-hysterectomy „Plotting the downward trend in traditional hysterectomy”.] ihpi.umich.edu (на язику: анґлийским). Приступљено 25. 6. 2022.</ref> Обчекує ше же частосц гистеректомиї за нємалиґни индикациї предлужи опадовац, з оглядом на розвой алтернативних опцийох лїченя.<ref>Bahamondes, Luis; Bahamondes, M Valeria; Monteiro, Ilza (1. 7. 2008). [https://www.tandfonline.com/doi/full/10.1586/17434440.5.4.437  „Levonorgestrel-releasing intrauterine system: uses and controversies”.]  Expert Review of Medical Devices. 5 (4): 437—445. [https://sr.wikipedia.org/wiki/Me%C4%91unarodni_standardni_serijski_broj ISSN 1743-4440.][https://sr.wikipedia.org/wiki/Digitalni_identifikator_objekta doi:10.1586/17434440.5.4.437.]</ref> == История == [[File:Hysterectomy.png|right|thumb|333x333px|Гистеректомия]]Перша ваґинална гистеректомия пре пролапс плоднїци виведзена 1861. року, виведол ю С. Чеопин. Мартин зоз Нємецкей описал першу ваґиналну гистеректомию зоз комплетну колпектомию 1898. року у ЗАД, Ґ. М. Едебохолс виведол першу гистероколпектомию зоз одстраньованьом додаткох плоднїци пре пролапс 1901. року <ref>Методи лікування жінок з опущенням і випадінням внутрішніх статевих органів. В.В. Мехедко, О.В. Котов //Жіночий лікар. - №2, 2009. - С.23 [https://uk.wikipedia.org/wiki/Wayback_Machine Webarchive]19 лютого 2020 Ел.джерело</ref>. 1989. року, першу лапараскопийну гистеректомию виведол Райх Х.<ref>ГОЛУБЕНКО М.Ю. [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D1%96%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BA%D1%82%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%8F ДИФЕРЕНЦІЙОВАНЕ ЗАСТОСУВАННЯ І РЕЗУЛЬТАТИ ВІДКРИТИХ ТА ЛАПАРОСКОПІЧНИХ ГІСТЕРЕКТОМІЙ] [https://web.archive.org/web/20220215022716/http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN=ARD&P21DBN=ARD&Z21ID=&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1&Image_file_name=DOC%2F2001%2F01gmyvlg.ziphttps://web.archive.org/web/20220215022716/http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN=ARD&P21DBN=ARD&Z21ID=&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1&Image_file_name=DOC%2F2001%2F01gmyvlg.zip Архівовано] 15 лютого 2022 у [https://uk.wikipedia.org/wiki/Wayback_Machine Wayback Machine.]/Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук. - Одеса, 2001. - 20 с. (С.3)]</ref> == Литература == * Miller CE. Myomectomy. Comparison of open and laparoscopic techniques. Obstet Gynecol Clin North Am. 2015;27(2):407-20. * Акушерство та гінекологія: у 4 томах. — Том 4. Оперативна гінекологія: підручник (ВНЗ IV р. а.) / В.М. Запорожан, Т.Ф. Татарчук, І.З. Гладчук та ін.; за ред. В.М. Запорожана. - К.:Всеукраїнське спеціалізоване видавництво „Медицина”, 2014. - 696 с. [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/9786175053065 <nowiki>ISBN 978-617-505-306-5</nowiki>] (Розділ 15. Гістеректомія, С.322-347) == Вонкашнї вязи == * [https://curlie.org/Health/Medicine/Medical_Specialties/Obstetrics_and_Gynecology/Gynecology/Hysterectomy/ Хистеректомија]  на веб-сайту  [https://sr.wikipedia.org/wiki/DMOZ Curlie]  (язик: анґлийски) * [https://sr.wikipedia.org/wiki/MedlinePlus MedlinePlus enciklopedia Hysterectomy] * [https://web.archive.org/web/20170914004033/http://oncolex.org/Gynecological-cancer/Diagnoses/Uterine-cancer/Procedures/TREATMENT/Kirurgi/Radical-hysterectomy?lg=procedure Oncolex.org features live footage videos showing radical hysterctomies] [https://web.archive.org/web/20170914004033/http://oncolex.org/Gynecological-cancer/Diagnoses/Uterine-cancer/Procedures/TREATMENT/Kirurgi/Radical-hysterectomy?lg=procedure Архивирано] на веб-сайту Wayback Machine] (14. септембер 2017) * [https://www.ftmguide.org/grs.htmlHudson&amp;#39;s FTM Resource Guide, &amp;quot;FTM Gender Reassignment Surgery] * [https://en.wikipedia.org/wiki/MedlinePlus MedlinePlusEncyclopedia|002915| Hysterectomy] {{Commons}} == Референци == [[Катеґория:Ґинеколоґия]] <references /> [[Катеґория:Гирурґия]] st05uv1hhu8xd2wgonfklq6818g03v6 0 3271 20514 20041 2026-08-03T12:22:53Z Sveletanka 20 корекция катеґориї 20514 wikitext text/x-wiki {{Инфорамик | headerstyle = background: #ccf; | header1 = Аденомиоза | label2 = Синоними | data2 = adenomyosis | label3 =| data3 = [[File:Adenomyosis.jpg|center|300px|thumb| Аденомиоза плоднїци замеркована у цеку лапароскопиї: мегка и звекшана плоднїца; цми белави флеки представяю субсерозну ендометриозу.]] | header4 = | label5 = Специялносц| data5 = Ґинеколоґия | label6 = Симптоми | data6 = Менораґия або хиперменорея,дисменорея, метрораґия, корчи у бруху, боляци и чувствивтельни брух, диспареуния | label7 = Компликациї | data7 = Нєплодносц, анемия, депресия | label8 = Фреквенция | data8 = 20 до 35 % у ЗАД | header19 = Класификация | label20 = [https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B5%D1%92%D1%83%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B0_%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%B8%D1%84%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D1%86%D0%B8%D1%98%D0%B0_%D0%B1%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%B8 ICD-10:] | data20 = [https://www.who.int/#/N80.0 N80.0] | label21 = [https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B5%D1%92%D1%83%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B0_%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%B8%D1%84%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D1%86%D0%B8%D1%98%D0%B0_%D0%B1%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%B8 ICD-9-CM:] | data21 = [https://www.icd9data.com/2015/Volume1/580-629/617-629/617/617.0.htm 617.0] | label22= [https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B5%D1%92%D1%83%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B0_%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%B8%D1%84%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D1%86%D0%B8%D1%98%D0%B0_%D0%B1%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%B8 OMIM:]| data22= [https://omim.org/entry/600458 600458] | label23 = [https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B5%D1%92%D1%83%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B0_%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%B8%D1%84%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D1%86%D0%B8%D1%98%D0%B0_%D0%B1%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%B8 MeSH:] | data23 = [https://meshb.nlm.nih.gov/#/record/ui?ui=D004715 D004715] | label24 = [https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B5%D1%92%D1%83%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B0_%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%B8%D1%84%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D1%86%D0%B8%D1%98%D0%B0_%D0%B1%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%B8 DiseasesDB:] | data24 = [https://www.wikidata.org/wiki/Q2012569 D250] | header25 = Вонкашнї ресурси | label26 = [https://sr.wikipedia.org/wiki/MedlinePlus MedlinePlus:] | data26 = [https://medlineplus.gov/ency/article/001513.htm 001513] | label27 = [https://sr.wikipedia.org/wiki/EMedicine eMedicine:] | data27 = [https://emedicine.medscape.com/article/405260-overview radio/737] }}'''Аденомиоза''' то стан у хторим ше ткань шлїжацей скорочки плоднїци (ендометриюм) може розвиц у мускуловим пасме плоднїци (миометриюму). Найчастейше ше зявює при вецейродкох и при женох помедзи 36 и 45 роки. Звичайни симптом то предлужене, обилне менструалне кирвавенє провадзене зоз зявеньом болю.<ref>[https://medlineplus.gov/spanish/ency/article/001513.htm „Adenomiosis: MedlinePlus enciclopedia médica”.] medlineplus.gov (на язику: шпанским). Приступљено 2021-06-10.</ref> == Розлика помедзи аденомиози и ендометриози == Гоч аденомиоза и [[ендометриоза]] на перши погляд подобни хороти медзи нїма постої розлика.<ref>Culley, Lorraine; Law, Caroline; Hudson, Nicky; Denny, Elaine; Mitchell, Helene; Baumgarten, Miriam; Raine-Fenning, Nick (2013). [https://academic.oup.com/humupd/article-abstract/19/6/625/839568?redirectedFrom=fulltext „The social and psychological impact of endometriosis on women's lives: A critical narrative review”.] Human Reproduction Update. 19 (6): 625—639. [https://sr.wikipedia.org/wiki/PubMed#PMID PMID 23884896.][https://sr.wikipedia.org/wiki/Digitalni_identifikator_objekta doi:10.1093/humupd/dmt027.]</ref> При аденомиози ткань ендометриюма ше усадзує до околних мускулох плоднїци, док ше при ендометриози ендометриюм находзи звонка миометриюму и ендометриюму (ваєчнїки, вайцовод, лигаменти, гарло плоднїци, грубе и ценке черево, мочовод, ваґинални септум) == Епидемиолоґия == Новши податки указую же преваленция (частосц) ендометриози од 20 до 35%.<ref>[Gunther, Rutger; Walker, Christopher (2024). . „Adenomyosis”. StatPearls. PMID 30969690.]</ref> == Етиология == Виволач аденомиози нєпознати, гоч є повязани зоз розличнима траумами хтори у даякей хвильки можу пребиц преграду помедзи ендометриюму и миометриюму, як цо то царски рез, лигация вайцоводу, поруценє або гоч яка форма ваготносци. Єдена од причинох чом аденомиоза частейша при женох помедзи 35 и 50 роки старосци то вишок естроґену хтори присутни при женох у тим чаше. До 35 рокох жени углавним преставаю стваряц константне количество проґестерону, гормон хтори ше спроцивює анаболичним дїйствованю естроґену. Кед прейду 50-ти рок, пре початок менопаузи, жени преставаю продуковац одвитуюце количество естроґену, и од тих рокох меньша частосц ендометриози. == Клинїчна слика == У даєдних случайох симптоми аденомиози лєдво обачлїви або ше нє розликую од звичайних менструалних корчох або больох, док ше у 30% случайох нє зявюю симптоми. Найчастейши симптоми аденомиози то: ♦ менораґия або гиперменорея – обилни и предлужени менструални кирвавеня, ♦ дисменорея – боляца менструация, ♦ метрораґия – нєпорядни и части кирвавеня розличного интензитету хтори нє повязани зоз менструацию, ♦ корчи у бруху ♦ боляца чувствительносц бруху пре повекшанє плоднїци ♦ диспареуния – боляци одношеня == Дияґноза == Конєчна дияґноза аденомиози поставя ше лєм зоз гистолоґийним потвердзеньом, алє ше на аденомиозу може посумняц уж после ґинеколоґийного препатрунку. <gallery mode="packed-hover" heights="110" align="center" caption="Гистопатолоґийне потвердзенє аденомиози"> Histopathology of adenomyosis.jpg Uterine adenomyosis (1).JPG Uterine adenomyosis - alt -- high mag.jpg Uterine adenomyosis -- high mag.jpg Uterine adenomyosis -- intermed mag.jpg Uterine adenomyosis -- low mag.jpg Uterine adenomyosis -- very high mag.jpg </gallery> Гистопатолоґийне потвердзенє аденомиози Скорей одходу на препатрунок, женом хтори сумняю на аденомиозу ше предклада же би: ♦ порядово записовали симптоми ♦ провадзели тирванє и обсяг менструациї. Ґинеколоґ скорей препатрунку перше вежнє анамнезу вязану за симптоми хтори ма хоротнїца и лїки хтори хасновала (а хтори би могли уплївовац на зявенє симптомох). Уж после першого физичного препатрунку обачує ше повекшанє плоднїци. После того ше виводза допольнююци випитованя. [[File:Adenomyosis MRI.jpg|right|thumb|280px|МРТ аденомиози]] '''Ултразвукови препатрунок''' Тота метода може указац повекшану плоднїцу, розлики помедзи преднього и заднього мура плоднїци зоз вираженим загрубнуцом заднєй часци, инклузиї знука миометриюму (цисти, лакуни), поремеценя подмирйованя креви. '''Маґнетна резонантна томоґрафия''' Тота метода ше хаснує кед ултразвук нє може дац ясну и чисту слику плоднїци, прето же метода ма високу специфичносц и чувствительносц. == Терапия == Аденомиоза ше може цалком вилїчиц лєм зоз хирурґийним одстраньованьом плоднїци. Як аденомиоза реаґує на репродуктивни гормони, поступнє ше зменьшує после менопаузи кед ше зменьша и продукованє гормонох. При жени у репродуктивних рокох, зоз аденомиозу ше углавним може управяц зоз цильом же би ше обезпечело ублажованє больох, огранїчело напредованє процесу и зменьшало менструални кирвавеня. == Лїки == === Нєстероидни антиинфламаторни лїки (НСАИЛ) === Нєстероидни антиинфламаторни лїки як цо то ибупрофен и напроксен, углавним ше хасную вєдно зоз другима терапиями за ублажованє больох. НСАИЛ спричинюю продукованє простаґландину зоз зменьшованьом активносци ензиму циклооксиґенази. Указало ше же простаґландини першенствено одвичательни за дисменорею або боляци корчи у карлїци повязани зоз менструацию. === Гормони и гормонални модулатори === '''Интраутерини укладок або гормонална спирала''' хтора ошлєбодзує левонорґестрел, як цо то Мирена, ефикасни су третман за аденомиозу.<ref name=":0">[Bragheto, Aristides M.; Caserta, Nelson; Bahamondes, Luis; Petta, Carlos A. (2007). [https://archive.org/details/sim_contraception_2007-09_76_3/page/194/mode/2up „Effectiveness of the levonorgestrel-releasing intrauterine system in the treatment of adenomyosis diagnosed and monitored by magnetic resonance imaging”.] Contraception. 76 (3): 195—199. PMID 17707716. [https://sr.wikipedia.org/wiki/Digitalni_identifikator_objekta doi:10.1016/j.contraception.2007.05.091.]</ref> Вони зменшую симптоми виволуюци децидуализацию ендометриюму, зменшуюци або елиминованьом менструалного циклусу.<ref name=":1">Struble, Jennifer; Reid, Shannon; Bedaiwy, Mohamed A. (2016). [https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/26427702/ „Adenomyosis: A Clinical Review of a Challenging Gynecologic Condition”.] Journal of Minimally Invasive Gynecology. 23 (2): 164—185.PMID 26427702. [https://sr.wikipedia.org/wiki/Digitalni_identifikator_objekta doi:10.1016/j.jmig.2015.09.018.]</ref> Попри того, помагаю у реґулованю естроґених рецепторох, прето же гормонални спирали зменшую зазберованє тканї у миометриюму. То доводзи до меншого менструалного кревоцеку, помага плоднїци же би ше правилнєйше контраховала и помага у зменшованю менструалних больох. Доказане же хаснованє гормоналней спирали при пациєнтох зоз аденомиозу зменьшує менструалне кирвавенє, поспишує анемию и уровень желєза, зменьшує боль, и резултує поспишованьом аденомиози зоз зменьшованьом плоднїци на медицинским знїманю. <ref name=":1" /><ref name=":0" /> У кратким периодзе, при пациєнтох хтори можу толеровац гормоналну спиралу за лїченє аденомиози, настава злєпшованє симптомох и лєпши квалитет животу и социялни благостан у поровнаню зоз женами хтори подложни хистеректомиї. <ref name=":1" /> Гормонални спирали окреме вигодни за особи хторим потребни ефикасни третман за їх аденомиозу, а же би и далєй отримали будуци потенциял плодносци. Найчастейши неґативни ефект гормоналней спирали то нєпорядни менструални кирвавеня. <ref name=":1" /> '''Орални контрацептиви''' (контрацептийни средства) зменьшую менструални боль и кирвавеня повязани зоз аденомиозу. Тото може вимагац константну гормоналну терапию же би ше зменьшал або утаргнул менструални циклус. Орални контрацептик(в)и можу привесц и до краткотирвацей реґресиї аденомиози. '''Проґестерон або проґестини''' ше спроцивюю естроґену и спричинюю рост тканї ендометриюму. Така терапия може зменьшац або елиминовац менструацию на контроловани и реверзибилни способ. Проґестини то хемийни вариянти природного проґестерону. '''Аґонист гормонох хтори ошлєбодзує ґонадотропин (ҐнРХ)''' хасную ше за ублажованє симптомох повязаних зоз аденомиозу. Тоти лїки указали одредзени ефекти, медзитим по тераз вивершене релативно мале число виглєдованьох.<ref>Maheshwari, Abha; Gurunath, Sumana; Fatima, Farah; Bhattacharya, Siladitya (2012). . „Adenomyosis and subfertility: A systematic review of prevalence, diagnosis, treatment and fertility outcomes”. Human Reproduction Update. 18 (4): 374—392. PMID 22442261. [https://sr.wikipedia.org/wiki/Digitalni_identifikator_objekta doi:10.1093/humupd/dms006..]</ref> Длуготирваце хаснованє аналоґох ҐнРХ часто повязана зоз чежкима неґативнима ефектами, траценє гусцини косцох и повекшани ризик од кардиоваскуларних хоротох, тоти лїки нє прилапююци за млади жени.<ref>Niu, Zhihong; Chen, Qian; Sun, Yijuan; Feng, Yun (2013). . „Long-term pituitary downregulation before frozen embryo transfer could improve pregnancy outcomes in women with adenomyosis”. Gynecological Endocrinology. 29 (12): 1026—1030. PMID 24006906. [https://sr.wikipedia.org/wiki/Semantic_Scholar S2CID 39831081.] [https://sr.wikipedia.org/wiki/Digitalni_identifikator_objekta doi:10.3109/09513590.2013.824960.]</ref> == Хирурґия == '''Хирурґийне лїченє аденомиози подзелєне на два катеґориї''': поступки хтори чуваю плоднїцу и поступки хтори нє чуваю плоднїцу. ♦ Поступки хтори чуваю плоднїцу то хирурґийни операциї хтори нє уключую подполне хирурґийне одстраньованє плоднїци. Гоч даєдни поступки хтори чуваю плоднїцу можу уплївовац на злєпшованє плодносци або затримованя схопносци ношеня ваготносци до конца, други погоршую плодносц або доводза до подполней стерилносци. ♦ Поступки хтори нє чуваю плоднїцу, по дефинициї, уключую хирурґийне одстраньованє плоднїци, пошлїдок того то подполна нєплодносц. [5] == Проґноза == Аденомиоза ше нє трима як животно угрожуюца хорота, алє сиґурно може уплївовац на квалитет животу. Стан ше може на час одкриц на ґинеколоґийним препатрунку и успишно лїчиц. '''Опатриц ище:''' * [[Ендометриоза]] == Литература == * Greene R, Stratton P, Cleary SD, Ballweg ML, Sinaii N (2009). . „Diagnostic experience among 4,334 women reporting surgically diagnosed endometriosis”. Fertil Steril.. 91: 32—39. [PubMed] * Moen MH, Muus KM (1991). [https://archive.org/details/sim_human-reproduction_human-reproduction_1991-05_6_5/page/698/mode/2up „Endometriosis in pregnant and non-pregnant women at tubal sterilisation”] Human Reproduction.. 6: 699—702. [PubMed] * Leyendecker G, Kunz G, Kissler S, Wildt L (2006). . „Adenomyosis and reproduction”. Best Pract Res Clin Obstet Gynaecol. 20: 523—546. [PubMed] * Leyendecker G, Kunz G, Noe M, Herbertz M, Mall G (1998). . „Endometriosis: a dysfunction and disease of the archimetra”. Human Reproduction Update.. 4: 752—762. [PubMed] * Donnez O, Jadoul P, Squifflet J, Donnez J (2006). . „Iatrogenic peritoneal adenomyoma after laparoscopic subtotal hysterectomy and uterine morcellation”. Fertil Steril.. 86: 1511 1512. [PubMed] * Koninckx PR, Braet P, Kennedy SH, Barlow DH (1994). „Dioxin pollution and endometriosis in Belgium”. [https://archive.org/details/sim_human-reproduction_human-reproduction_1994-06_9_6/page/1000/mode/2up Human Reproduction.] 9: 1001-1002. [PubMed] == Вонкашнї вязи == {{Commons}} * [https://www.krenizdravo.hr/zdravlje/bolesti-zdravlje/adenomioza-uzroci-simptomi-dijagnoza-i-prirodno-lijecenje Adenomioza – uzroci, simptomi, dijagnoza i prirodno liječenje] == Референци == <references /> [[Катеґория:Ґинеколоґия]] [[Катеґория:Хороти мочовей и репродуктивней системи]] bfdg06qil13x8cg2ocodp8sglzmctwd 0 3274 20536 20075 2026-08-03T14:41:25Z Sveletanka 20 корекция катеґориї 20536 wikitext text/x-wiki [[Файл:Adult Flatfoot.JPG|мини|десно|Ровна талпа одроснутого хлопа.]] '''Ровни талпи''' (лат. Pes planus, серб. ''равна стопала'') то деформитет хтори характеристични по спущеним зводзе и завжатим валґусним положеню док ше стої. == Причина наставаня == На зявенє тих деформитетох уплївує насампредз нашлїдни фактор, алє и физична нєактивносц, затитосц и нєадекватна [[обуй]].<ref name="стетоскоп2">Стетоскоп. инфо: „Равни табани“ Архивирано на веб-сајту (12. април 2010); 25.3.2008.</ref> == Клинїчна слика == У основи охореня бивносц лиґаментарного апарата, хтора може залапиц и други ставци. Кед су нє обтерховани, таки талпи маю нормални луки. Проблеми спричинює поремеценє статики. Понеже центер талпи у ровнї другей метатарзалней косци, дзецко ходзи так же уруцує предню часц талпи нука. Нєлагодносц у талпи ше ридко кеди зявює у дзецинстве.<ref name="стетоскоп2" /> == Дияґноза == Ровни талпи ше препознава з клинїчним препатрунком и преверйованьом з плантоґрамом (оциском на паперу), або з тродимензионалним преверйованьом у специялней „шпонджиястей пени“, односно з рахункарску анализу ходзеня. == Лїченє == Ровни талпи ше лїчи з ортопедскима ципелами у хторих єст уложки и з физикалну терапию. Лїченє почина уж у найвчаснєйшим возросту формованя зводох талпох (по треци або штварти рок), з вежбами моцнєня шицких структурох талпох хтори подрозумюю ходзенє на пальцох и на петох и окреме боси по нєровних подлогох (ровни тварди подлоги дзепоєдни з правом тримаю як основну причину вше частейшого зявеня ровних талпох).<ref name="стетоскоп2" /> Вежби за виправянє ровних талпох барз єдноставни и можу буц аж и интересантни дзецом. Єдна з вежбох то и лапанє пилькох або хусточки з пальцами на ногох зоз жеми або валянє празней флаши з талпу.<ref name="бебац">[http://www.bebac.com/index.php?show=category&int_catID=556 Бебац: „Равни табани“], Приступљено 24. 4. 2013.</ref> Новши оперативни технїки, ткв. arthroereisis, маю за циль темпорерно биомеханїчне проприоцептивне кориґованє пронациї талпох у подручу субталарно екстраартикуларно. Тото ше посцигує з рижнима имплантантами.<ref name="стетоскоп2" /> Час яки потребни же би ше талпи виправело завиши од возросту и файти деформитету, алє важна витирвалосц у вежбаню и ношеню ортопедских ципелох.<ref name="бебац" /> == Превенция == Же би ше талпа правилно розвила и замоцнєла, найважнєйше же би дзецко ходзело босе у природи, насампредз по шлюнку або лупи з древа. Обуй треба же би була лагодна и лєгка, зоз широку предню часцу, пре правилне розвиванє пальцох и без високих запеткох (од 2 до 3 центи) же би операче целу було ровномирно розпоредзене по цалей талпи. Додатни уложки ше нє препоручує, бо вони штучно отримую звод талпи и ище баржей ослабюю мускули.<ref name="бебац" /> == Референци == <references /> == Литература == * [https://sr.wikipedia.org/sr-ec/%D0%A0%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8_%D1%82%D0%B0%D0%B1%D0%B0%D0%BD%D0%B8 Равни табани.] [[Катеґория:Ортопедия]] [[Катеґория:Нашлїдни деформитети]] [[Катеґория:Хороти мускулово-косцовей системи и вязацей тканї]] npfeqziilzpivb3crp7an0tz1idaz6w 0 3275 20517 20065 2026-08-03T12:25:16Z Sveletanka 20 катеґория 20517 wikitext text/x-wiki {{Инфорамик | headerstyle = background: #ccf; | header1 = Дисменорея | label2 = | data2 = [[File:MenstrualCycle gen.svg|center| |300px|thumb|<div style="text-align: center;">Дияґрам часу менструалного циклусу]] | label3 =| data3 = | header4 = Класификация и вонкашнї ресурси |'''Наукова класификация и вонкашнї ресурси''' | label5 = Специялносц| data5 = Ґинеколоґия | label6 = MKB-10 | data6 = N94.4-N94.6 | label7 = MKB-9-CM | data7 = 625.3 | label8 = MeSH | data8 = D004412 | label9 = DiseasesDB | data9= 10634 | label10 = MedlinePlus | data10= 003150 | label11= eMedicine | data11= | label12 = Patient UK | data12 = [https://patient.info/doctor/dysmenorrhoea dysmenorrhoea Дисменорея] | label13 = MeSH | data13 = D004715 | header14 = | label15 = | data15= | label16 = Род | data16 = }} '''Дисменорея''' то ґинеколоґийни медицински стан болю под час менструациї хтори ремеци каждодньово активносци.<ref name=":0">Osayande AS, Mehulic S (March 2014). "Diagnosis and initial management of dysmenorrhea". ''American Family Physician''. '''89''' (5): 341–346. [https://en.wikipedia.org/wiki/PubMed#PubMed_identifier PMID&#x20;24695505.]</ref><ref>[https://medical-dictionary.thefreedictionary.com/dysmenorrhea TheFreeDictionary > dysmenorrhea] Citing: :* Jonas: Mosby's Dictionary of Complementary and Alternative Medicine. Copyright 2005</ref> Дисменорея ше часто дефинує єдноставно як менструални боль,<ref>[https://medical-dictionary.thefreedictionary.com/dysmenorrhea TheFreeDictionary > dysmenorrhea] Citing: :* Gale Encyclopedia of Medicine. Copyright 2008 :* Dorland's Medical Dictionary for Health Consumers. Copyright 2007 :* The American Heritage Medical Dictionary Copyright 2007 :* Mosby's Medical Dictionary, 8th edition. :* McGraw-Hill Concise Dictionary of Modern Medicine. Copyright 2002]</ref><ref>[https://emedicine.medscape.com/article/253812-overview?form=fpf eMedicine Specialties > Dysmenorrhea] Authors: Andre Holder, Laurel D Edmundson, Mert Erogul. Updated: Dec 31, 2009</ref> або ексесивни менструални боль.<ref>[https://medlineplus.gov/ency/article/003150.htm MedlinePlus > Painful menstrual periods] Update Date: 9/2/2009 by: Susan Storck. Also reviewed by David Zieve</ref> Менструални боль ше часто хаснує як синоним за менструални корчи, медзитим тот други термин ше може одношиц и на менструални контракциї плоднїци, хтори ґенерално моцнєйши, длугши и частейши при концу менструалного циклусу.<ref>[https://www.medicinenet.com/menstrual_cramps/article.htm medicinenet.com > Menstrual Cramps] Приступљено January 2011</ref> == Знаки и симптоми == Главни симптом дисменореї то боль сконцентровани у долнєй часци бруха або карлїци.<ref name=":0" /><ref>[https://web.archive.org/web/20250710205400/https://my.clevelandclinic.org/health/diseases/4148-dysmenorrhea "Dysmenorrhea: Painful Periods, Causes & Treatments".] ''Cleveland Clinic''. Archived from [https://my.clevelandclinic.org/health/diseases/4148-dysmenorrhea the original] on 2025-07-10. Retrieved 2025-08-23.</ref> Тиж ше часто чувствує на правим або лївим боку бруха а може ше шириц аж и на долню часц похребцини.<ref name=":0" /> Симптоми хтори ше часто явяю вєдно зоз менструалним больом уключую млосц, поврацањенє и вистатосц.<ref>[https://www.hopkinsmedicine.org/health/conditions-and-diseases/dysmenorrhea "Dysmenorrhea".] www.hopkinsmedicine.org. 13 May 2019. Retrieved 2019-10-04.</ref> Симптоми дисменореї часто починаю такой после овулациї и можу тирвац до конца менструациї. То прето же дисменорея часто повязана зоз пременками гормонского уровня у целу хтори ше зявює док тирва  овулация. Конкретно, простаґландини виволую абдоминални контракциї хтори можу виволовац боль и ґастроинтестийни симптоми.<ref>[https://www.nhs.uk/symptoms/period-pain/ "Period pain".] nhs.uk. 2017-10-19. Retrieved 2019-10-04]</ref><ref>[https://www.pcrm.org/good-nutrition/nutrition-information/using-foods-against-menstrual-pain "Using Foods Against Menstrual Pain".] Physicians Committee for Responsible Medicine. Retrieved 2019-10-04]</ref> Хаснованє одредзених файтох контрацептивних пилулох можу зопрец симптоми дисменореї прето же онєможлївюю овулацию. Дисменорея повязана зоз звекшану чувствительносцу на боль и векшим менструалним кирвавеньом.<ref>Payne LA, Rapkin AJ, Seidman LC, Zeltzer LK, Tsao JC (2017). [https://pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC5604431/ "Experimental and procedural pain responses in primary dysmenorrhea: a systematic review".] Journal of Pain Research. 10: 2233–2246. [https://en.wikipedia.org/wiki/Digital_object_identifier doi:10.2147/JPR.S143512.][https://en.wikipedia.org/wiki/PubMed_Central#PMCID PMC 5604431.] [https://en.wikipedia.org/wiki/PubMed#PubMed_identifier PMID 29066929.]</ref> При велїх женских особох, симптоми примарней дисменореї поступно нєставаю после їх двацетих рокох. Тиж ше указало же ваготносц зменшує ,,боляцу чежкосц” дисменореї, теди кед ше менструални циклус нормализує после породу. Медзитим, дисменорея може тирвац по менопаузу. Жени 5–15% зоз дисменорею маю достаточно и далєй „моцни” симптоми хтори им завадзаю у роботи и каждодньових активносцох.<ref>[https://www.merckmanuals.com/professional/gynecology-and-obstetrics/abnormal-uterine-bleeding/dysmenorrhea?autoredirectid=36098&qt=dysmenorrhea%20&alt=sh "Dysmenorrhea - Gynecology and Obstetrics".] Merck Manuals Professional Edition. [https://web.archive.org/web/20170910233709/http://www.merckmanuals.com/professional/gynecology-and-obstetrics/menstrual-abnormalities/dysmenorrhea?qt=dysmenorrhea+&alt=sh Archived] from the original on 10 September 2017.]</ref> == Вонкашнї вязи == * [https://curlie.org/Health/Women's_Health/Menstruation/ Dysmenorrhea] на веб-сајту [https://sr.wikipedia.org/wiki/DMOZ Curlie] (язик: анґлийски) * [https://www.radohealth.com/menstrualni-bol-sta-je-normalno-a-sta-je-znak-problema/ Menstrualni bol – funkcionalan, intenzivan, ili alarmantan?] September 29, 2025  19 min read == Референци == <references /> [[Катеґория:Ґинеколоґия]] [[Катеґория:Хороти мочовей и репродуктивней системи]] sh31xfnlcgkdcesygpyr45wzgq6zg81 0 3329 20535 20365 2026-08-03T14:29:41Z Sveletanka 20 катеґория 20535 wikitext text/x-wiki [[Файл:Pertussis.jpg|мини|Pertussis]] '''Маґарчи кашель''', '''вельки кашель''' або '''пертусис''' (лат. ''Pertussis'') то акутна инфективна хорота хтору спричинює бактерия ''Bordetella pertussis'', а ридше бактерия ''Bordetella parapertussis''. Маґарчи кашель найчастейше доставаю дзеци возросту од 1-5 рокох, алє и зошицким мали дзеци.<ref>[http://www.stetoskop.info/Bordetella-pertussis-1883-s2-content.htm Bordetella-pertussis]</ref> Период инкубациї (перши стадиюм хороти) здогадує на прехладу хтору провадзи кашель (''Stadium catarrhale'', катарални стадиюм), потим преходи до нападох попретаргованого кашлю (''Stadium convulsivum'', стадиюм кед ше дзецко зайдзе од кашлю). При малих дзецох, кашель може привесц до претаргнуца диханя, цо зна загрожиц живот. З часом напади кашлю поставаю благши и преридзени (''Stadium decrementi'', стадиюм реконвалесценциї). Хорота типично тирва коло 6 тижнї. На причину тей хороти мож ефикасно уплївовац лєм у початней фази хороти. Як профилакса, процив тей хороти єст ефикасна вакцина. == Спричиньователь == Спричиньователь маґарчого або велького кашлю бактерия ''Bordetella pertussis'' нєрухома, аеробна, инкапсулована и ґрам неґативна палїчкаста бактерия. Вона прави велї протеїни спомедзи хторих даєдни токсини цо спричинюю симптоми хороти. Бактериї присутни у мукозних мембранох орґанох за диханє, дзе ше можу розмножовац. Инфекция з бактерию ''Bordetella parapertussis'' приводзи до клинїчней слики велького кашлю у менєй як 20% случайох. На асимптоматски инфекциї приходзи 40%, а други 40% то акутни бронхитис.<ref name=":0"> Deutsche Gesellschaft für Pädiatrische Infektiologie e. V. (DGPI) (Hrsg.): Handbuch Infektionen bei Kindern und Jugendlichen. 4. Aufl. Futuramed, München 2003, ISBN 3-923599-90-0</ref> == Епидемиолоґия == Єдини резервоар бактериї ''Bordetella pertussis'' людзе. Прето теорийно мож викоренїц тоту бактерию зоз систематску вакцинацию.<ref>Steele RW.: Pertussis is eradication achievable? Pediatr. Ann. (2004) 33(8): S. 525-534 PMID 15354604</ref> Бактерия ''Bordetella parapertussis'' реґистрована и при овцох. И попри ефикасней вакцинациї, 2003. року у швеце на тоту хороту ше похорели коло 17 милиони людзе, од хторих 90% случаї реґистровани у жемох у розвою. Истого року реґистровани 280.000 смертельни случаї на тоту хороту.<ref>WHO-Positionspapier, pdf-Datei[mrtav link]</ref> Хорота ше преноши прейґ викашляних капочкох на особи коло хорого. Бактериї спричиньователє маґарчого кашлю маю барз вельку моц спричинїц инфекцию, так же ше похори 80-100% людзох цо приду до контакту з нїма. Час инкубациї тирва од 7 до 21 дня. Оберацосц найвекша при концу периоду инкубациї и з часом ше зменшує. Треба наглашиц же вакцинация нє ґарантує доживотну защиту. У жемох з високу стопу вакцинациї на тоту хороту ше похори младеж и одроснути, хтори представяю резервоар бактерийох спричиньовательох.<ref name=":0" /> == Симптоми == Хорота типично преходзи три стадиюми: ''Stadium catarrhale, Stadium convulsivum'' и ''Stadium decrementi''. При лєм цо народзених дзецох, алє и при младих цо ше похорели и при одроснутих, хорота може прияц нєтипични цек. === ''Stadium catarrhale'', катарални стадиюм === Хорота почина без окремних характеристикох, здабе на ґрипу з ринитисом и кашльом. Може ше зявиц и горучка. Тот стадиюм тирва 1 до 2 тижнї. === ''Stadium convulsivum'', стадиюм кед ше хори може зайсц === Аж у другим стадиюме ше зяваюю типични напади попретаргованого кашлю при хторих хори вивалює язик. Кашель приводзи до викашльованя вилученїнох (харковини). Напади можу буц барз части, окреме вноци, а може их спричинїц и лєгка физична активносц. Тот стадиюм хороти тирва 2 до 6 тижнї. === ''Stadium decrementi'', стадиюм реконвалесценциї === У останїм стадиюме напади кашлю поставаю ридши и слабши. Зявюю ше ище 3-6 тижнї кед ше применює антибиотска терапия, а 6-10 тижнї без нєй.<ref name=":0" /> Пре длуге тирванє, тота хорота ше ище вола „стодньови кашель“. === Атипични цек === При дзецох цо нє маю ище шейсц мешаци, напади у фази ''Stadium convulsivum'' ше можу манифестовац у форми преставаня диханя (апнея). При младежи и одроснутих хороту ше часто нє препознава, бо ю нє провадза нїяки симптоми окрем влажного кашлю.[2] === Компликациї === Найчастейши компликациї запалєнє плюцох (15-20%), як и запалєнє штреднього уха, хторе спричинює секундарна инфекция з бацилами ''Haemophilus influenzae'' або пнеумококи. Секундарна инфекция може спричинїц горучку и знаки инфекциї у креви. Епилептични напади ше зявюю у 2 до 4% случайох, та су прето нє ридка компликация. У 0,5% приходзи до очкодованя мозґа (енцефалопатия), хтора часто зохабя тирваци пошлїдки. Пре моцни кашель вязаца ткань медзи клїпку и оком (злучнїца) може закирвавиц. Дзекеди ше стрета герния. Смертельни случаї ше зявюю при єдному од 1000 хорих, найчастейше при лєм цо народзених дзецох.<ref name=":0" /> === Дияґностика === За утвердзованє дияґнози ше хаснує назофаринґалну вилученїну, як и аспират бронхиялного вилученя. === Терапия === Типични случаї маґарчого кашлю спричинюю токсини бактерийох. Терапия з антибиотиками може скрациц або ублажиц цек хороти лєм кед ше ю применї у вчасней фази хороти (1. або 2. тидзень). Кед ше запожнї з дияґнозу, стандардна терапия еритромицин або даяки други антибиотик з ґрупи макролидох, хтори ше применює два тижнї. Секундарна инфекция може вимагац и применьованє других антибиотикох. На частосц и интензитет нападу кашлю мож уплївовац зоз стероїдами або субстанциями хтори уплївую на симпатикус. Ґенерални совит же би хори пил досц чечносци и єдол покус, а часто. === Профилакса === ==== Вакцинация ==== За примарну защиту єст ефикасна вакцина (80-90% защити<ref name=":0" />) хтора нє спричинює векши потенциялни компликациї. Нєшка ше хаснує ацелуларни вакцини хтори лєпши од скорей применьованих бактерийних вакцинох. У нїх нєт цали бацил, алє лєм часци клїтинки спричиньователя хороти хтори спричинюю имуну реакцию у целу примателя. За дзеци ше препоручує вакцинацию три раз у першим року живота, починаюци од 9. тижня. Препоручує ше и ревакцинацию медзи 12. и 15. мешацом. Додатно ше вакцинує дзеци медзи 5 и 6 роками, и млади медзи 9. и 18. родзеним [[Дзень|дньом.]] У Сербиї ше дзеци вакцинує з комбиновану вакцину процив дифтериї, тетанусу и велького або маґарчого кашлю на возросту од: 2 мешацох, 3,5 мешацох, 5 мешацох, 15 мешацох (перша ревакцинация), 6-7 рокох (друга ревакцинация), 14 рокох (треца ревакцинация).<ref>Kalendar vakcinacije</ref> == Референци == <references /> == Литература == * Словнїк руского народного язка I, А – Н, Нови Сад 2017, б. 693. * <nowiki>https://sh.wikipedia.org/wiki/Veliki_ka%C5%A1alj</nowiki> {{ПОДРАЗУМЕВАНОСОРТИРАЊЕ:я}} [[Катеґория:Бактерийски хороти]] [[Катеґория:Обераци и паразитни хороти]] 4c7hlsga3pk0tre0z6dyuvt7rzv3s81 0 3347 20528 20455 2026-08-03T14:19:32Z Sveletanka 20 катеґория 20528 wikitext text/x-wiki [[File:Scheme female reproductive system-sr.svg|right|thumb|300px|Схема женских репродуктивних органох[[File:Normal Fallopian Tube, Human.jpg|right|thumb|310px|Попречни пресек вайцовода (Фалопийова труба) под микроскопом]]]]'''Вайцовод''' (лат. ''Tuba uterina,'' ст.-греч. σᾰ́λπῐγγες) то парни орґани женскей репродуктивней системи.<ref>[https://emedicine.medscape.com/article/1949193-overview?form=fpf "Uterine Tube (Fallopian Tube) Anatomy: Overview, Pathophysiological Variants".] 14 July 2021. Retrieved 15 September 2022.</ref> == Випатрунок и збудова == Вайцоводи то мускулово шлїжацоскорови орґани. Форма им цивкаста, благо накривена.<ref> Han, Joan; Sadiq, Nazia M. (2022). [https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK547660/ "Anatomy, Abdomen and Pelvis, Fallopian Tube".] StatPearls. StatPearls Publishing. [https://en.wikipedia.org/wiki/PubMed#PubMed_identifier PMID 31613440.] Retrieved 22 September 2022.</ref> Їх длужина виноши медзи 14 и 16 cm. Повязани су зоз горню часцу плоднїци, точнєйше зоз рогом плоднїци, и змесцени су на єй обидвох концох. Други конєц вайцоводу шлєбодни у малей карлїци або пелвису. Вайцоводи служа як тунели през хтори ваїчково клїтинки зоз ваєчнїкох путую до плоднїци. През нїх ше тиж так рушаю и сперматозоїди, прето же ше оплодзованє ваїчковей клїтинки окончує у нїх. == Оплодзованє == З овулацию зоз Ґрафового фоликулу, дозрета ваїчкова клїтинка сцигує до лумену вайцоводу, дзе сперматозоїди пребиваю до нєй. После пребиваня вонкашнєй блани ваїчковей клїтинки и уходзеня сперматозоїду до нєй, приходзи до стидньованя блани хтора на тот способ зопера други сперматозоїди же би пребивали до нєй. При пребиваню до ваїчковей клїтинки сперматозоїд ше миша зоз ядром ваїчковей клїтинки. Оплодзена ваїчкова клїтинка под дїйством перисталтичних рухох вайцоводу и водовей струї хтора настава зоз рушаньом мохоткових епицелох у тубох сцигує до глїбки плоднїци и теди приходзи до имплантациї оплодзеного ваїчка. == Реґиї == Розликую ше штири реґиї вайцоводу од ваєчнїкох спрам утерусу: ♦ Infundibulum tubae uterinae – хтори ма фимбриї<ref>"[https://emedicine.medscape.com/article/275463-overview?form=fpf Fallopian Tube Disorders: Overview, Salpingitis and Pelvic Inflammatory Disease, Salpingitis Isthmica Nodosa".] 15 March 2022. Retrieved 17 September 2022.</ref> ♦ Ampulla tubae uterinae – найчастейше место оплодзованя ♦ Isthmus tubae uterinae ♦ pars interstitialis s. pars uterine – плоднїцова часц вайцоводу '''''Infundibulum tubae uterinae''''' длугоки коло 2 cm и ма форму тевчира. На нїм ше находза фимбриї, дзешец до петнац пальцасти предлуженя, а найдлугша то фимбрия оварица. '''''Ampulla tubae uterinae''''', место дзе ше найчастейше случує оплодзованє, находзи ше такой при инфундибулуме, а єй длужина виноши од 6 до 8 mm. На ню ше надовязує '''''Isthmus tubae uterinae''''' чия длужина виноши 3 до 4 cm и хтори доходзи до одвитуюцого рогу утерусу. == Хистолоґия == Штредня грубина мура вайцоводу виноши 2 до 3 mm и вон зложени зоз трох пасмох<ref>[https://www.bu.edu/phpbin/medlib/histology/p/18501ooa.htm Histology image: 18501loa] – Histology Learning System at Boston University</ref>: ♦ серозни обмоток (tunica serosa) ♦ мускулове пасмо (tunica muscularis) ♦ шлїжаца скорочка (tunica mucosa) == Хороти == ♦ Запалєня вайцоводу<ref>Briceag I, Costache A, Purcarea VL, Cergan R, Dumitru M, Briceag I, Sajin M, Ispas AT (2015). "[https://pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC4392087/ Fallopian tubes--literature review of anatomy and etiology in female infertility".] J Med Life. 8 (2): 129–31. [https://en.wikipedia.org/wiki/PubMed#PubMed_identifier PMC 4392087.] PMID 25866566.]</ref> ♦ Звонкаплоднїцова ваготносц == Вонкашнї вязи == * [https://drmilenkovic.com/sr/blog/jajovod-kao-faktor-infertiliteta-tubarni-faktor/226/ Jajovod kao faktor infertiliteta - tubarni faktor] drmilnkovic.com * [https://intermed.co.rs/prohodnost-jajovoda/ Prohodnost jajovoda] intermed.co.rs * Cecchino, GN; Araujo Júnior, E; Elito Júnior, J (Вересень 2014). Methotrexate for ectopic pregnancy: when and how. Archives of Gynecology and Obstetrics. 290 (3): 417—23. [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A6%D0%B8%D1%84%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80_%D0%BE%D0%B1%27%D1%94%D0%BA%D1%82%D0%B0 doi:][https://link.springer.com/article/ 10.1007/s00404-014-3266-9 ] PMID 24791968. * [https://web.archive.org/web/20190623184916/http://www.glowm.com/section_view/heading/Benign%20Neoplasms%20of%20the%20Vagina/item/5 Benign Neoplasms of the Vagina | GLOWM] www.glowm.com (англ.). Архів [https://www.glowm.com/section-view/heading/Benign%20Neoplasms%20of%20the%20Vagina/item/5 оригіналу] за 23 червня 2019. Процитовано 11 березня 2018. {{Commonscat}} == Референци == [[Катеґория:Ґинеколоґия]] <references /> [[Катеґория:Анатомия чловека]] fmvfyvn5u5k0y05ulhr1qpwr0j2k1qg 0 3350 20523 20506 2026-08-03T13:55:40Z Daniela Lovas 722 20523 wikitext text/x-wiki {{Инфорамик | headerstyle = background:lightblue | header1 = Пиялка | label2 = | data2 = [[File:Leech in water.jpg|center| |350px|Пиялка (Haemopis sanguisuga)]] | label3 = | data3 = <div style="text-align: center;"> '''[[Пиялка]]'''<br /> (''''' Haemopis sanguisuga ''''') </div> | header4 = [[Таксономия (биолоґия)|Наукова класификация]] | label5 = Царство | data5 =Animalia | label6 = Тип| data6 = Annelida | label7 = Класа |data7 = Clitellata | label8 = Подкласа| data8 = Hirudinea, Lamarck (1818) | label9 = Фамилия | data9 = | label10 = Род | data10 = | label11 = Файта | data11 = | label12 = Подфайта | data12 = | header13 = Ряди | label14 = | data14 = • Arhynchobdellida • Rhynchobdellida • Acanthobdellida | header15 = | label16 = | data16 = }} '''Пиялки''' або '''пиявки''' (''Hirudinea;'' мн. пиялки) то члєнковити животиньки - хробачки адаптовани на паразитски способ живота. Преважно жию у сладких водох, алє их єст и у морйох и на сухим. Векшина су ектопаразити и кармя ше зоз креву похребционарох так же ше прицицаю за їх цело. Постоя и файти хтори лїґаю цали свой плєн, напр. мегучкарох, рижни ларви хлїстох, суньоґох, хробачкoх итд. Постоя пиялки хтори ше кармя зоз рошлїнами. Пре еластичну структуру свойого цела, пиялка ше може пейц раз звекшац под час карменя. Пиялки маю два '''мишицово цицалки''': єдну коло усного отвору (коло устох), а другу на заднєй часци цела. Цело єй збудоване зоз стаємного числа сеґментох, т.є. вше ше состої зоз 33 сеґментох. У їх шлїнових шлїжнїкох находзи ше хирудин, хтори онєможлївює спричиньованє згуснуца [[Крев|креви]], кед пиялка прицицана за плєн-„жертву”. [[File:Egel als Schneckenparasit 04.JPG|right|thumb|332x332px|Пиялка у води припита за ,,плєн''.'' Видно на целу ребрасти персценї]]Пиялки маю добре развити '''осетово орґани'''. Цело им прекрите з рецепторами з помоцу хторих можу детектовац слаби флуктуациї у води, одредзиц присуство хемикалийох, перципировац мали пременки [[Шветлосц|шветлосци]] и [[Температура|температури]]. Прето, пиялки можу длуго стрежиц за свою жертву з помоцу паху. Тиж реаґую на єй тїлесну цеплоту. == Рушанє пиялки == Рушанє/рухомосц пиялкох цикаве: на обидвох концох цела пиялки маю цицалки хтори им оможлївюю же би ше прицицали за подводни предмети, та и рошлїни. Пиялка ше прицица за предмет зоз предню часцу и руша ше зоз подзвигованьом и скруцованьом цела (як до лука). Пиялки можу плївац так же гойсаю свойо цело у води. Черевова часц просторнєйша и може мац виростки — дивертикулуми — до хторих ше збера крев (та ше можу кармиц лєм два раз рочнє). Прегради медзи ребрастима сеґментами щезню, нєстаню и цали су редуковани. == Медицинска пиялка == У наших сладких водох барз часта файта то медицинска пиялка (''Hirudo medicinalis'') <ref>[https://animaldiversity.org/accounts/Hirudo_medicinalis/ Подаци о медицинским пијавицама]</ref> хтора ма уста и три рухоми гитински видлїци хтори служа за пребиванє скори, ма векше число оштрих рубцох як „зубки”. Медицински пиялки можу буц без покарми длужей як шейсц мешаци. Векшина фaйти дихаю през тїлесни интеґументи, а даєдни маю жабри. ==== Хаснованє у медицини ==== [[File:Sucking leech.jpg|right|thumb|332x332px|Пиялка хтора цица]]Пиялки доприноша обнавяню очкодованих орґанох. Медицинска пиялка, кед ше прицица, ошлєбодзуюци хирудин до людскей циркулацийней системи, зопера стиданє креви. Векшина таки „популарни” применки нє маю доказану основу. Можу ше хасновац лєм медицински пиялки за єднобочне хаснованє, виховани у условийох биофабрики. Медицинска пиялка ''Hirudo medicinalis'', и даєдни други файти, хасновало ше за клинїчне пущанє креви ище пред 2.500 роками. Дзепоєдни историйни тексти описую таки методи хаснованя пиялкох у древней Индиї, старей Греческей...<ref>Payton, Brian (1981). Muller, Kenneth; Nicholls, John; Stent, Gunther (eds.). Neurobiology of the Leech. [https://en.wikipedia.org/wiki/Cold_Spring_Harbor_Laboratory_Press Cold Spring Harbor Laboratory.] pp. 27–34. ISBN 978-0-87969-146-2.</ref><ref> Mory, Robert N.; Mindell, David; Bloom, David A. (2014). "The Leech and the Physician: Biology, Etymology, and Medical Practice with Hirudinea medicinalis". World Journal of Surgery. 24 (7): 878–883. [https://en.wikipedia.org/wiki/Digital_object_identifier doi:10.1007/s002680010141.] [https://en.wikipedia.org/wiki/Handle_System hdl:2027.42/42411.] PMID 10833259. [https://en.wikipedia.org/wiki/Semantic_Scholar#S2CID S2CID 18166996]</ref> '''Опасносц''' Така метода ноши реални опасносци: инфекциї (окреме ''Aeromonas hydrophila'', хтора жиє у пиялкових черевох), предлужене кирвавенє, анемия, чежши алерґийни реакциї, рани, поготов вельки ризик од инфекциї при хаснованю „домашнїх” пиялкох. Популация медицинских пиялкох ше значно зменшала у велїх жемох у19. вику пре вельке поглєдованє и хаснованє у медицини и нєшка су загрожена файта у велїх реґионох.<ref>Kutschera U, Elliott J (2014-11-18). "[https://zse.pensoft.net/articles.php?id=4256 The European medicinal leech Hirudo medicinalis L.: Morphology and occurrence of an endangered species".] Zoosystematics and Evolution. 90 (2): 271–280. [https://en.wikipedia.org/wiki/Digital_object_identifier doi:10.3897/zse.90.8715.] [https://en.wikipedia.org/wiki/ISSN ISSN 1860-0743.]</ref> == Ґалерия == <gallery> Файл:Leech Removal.JPG|Прицицана пиялка на ноги Файл:ErpobdellaOctoculata wwalas 01.JPG|Файта пиялки Файл:Haemadipsa zeylanica japonica.jpg|Японска пиялка (Haemadipsa zeylanica japonica) Файл:Sansowe.webm|Рухомосц пиялки (видео знїмок) Файл:Leeches in hand - Kaanid käel.jpg|Нацагнута и скурчена пиялка на руки Файл:A leech on the leaf..jpg|Пиялка прицицана на лїсце цица рошлїну (Индия) </gallery> == Литература == * Библиотека „Планета Земља и живот на њој“, „Човек и животињски свет“, ЗУНС и Српско биолошко друштво, Београд, 1987. * Догељ, В. А.: „Зоологија бескичмењака“, [https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%83%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D0%BA%D1%9A%D0%B8%D0%B3%D0%B0 Научна књига], Београд, 1971. * Крунић, М.: „Зоологија инвертебрата 1“, [https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%83%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D0%BA%D1%9A%D0%B8%D0%B3%D0%B0 Научна књига], Београд, 1977. * Крунић, М.: „Зоологија инвертебрата 2“, [https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%83%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D0%BA%D1%9A%D0%B8%D0%B3%D0%B0 Научна књига], Београд, 1979. * Маричек, Магдалена, Ћурчић, Б., Радовић, И.: „Специјална зоологија“, [https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%83%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D0%BA%D1%9A%D0%B8%D0%B3%D0%B0 Научна књига], Београд, 1986. * Marcon, E., Mongini, M.: „Све животиње света“, ИРО „Вук Караџић“, Београд, 1986. * Радовић, И., Петров, Бригита: „Разноврсност живота 1 - структура и функција“, Биолошки факултет Београд и „Stylos“, Нови Сад, Београд, 2001. == Вонкашнї вязи == * [https://invertebrate.us/leeches-euhirudinea/ Детаљни подаци о пијавицама] (на язику анґлийским) * [https://www.wildmadagascar.org/overview/leeches.html Како отклонити пијавицу] * [https://web.archive.org/web/20070310212411/http://www.worstcasescenarios.com/scenario.htm?scenarioid=22&cache=1153346951 Како одклонити пијавицу 2. део] * [https://web.archive.org/web/20110202235918/http://disgustingly-healthy.com/ Биотерапия з пиялками] (на язику английским) {{Commonscat}} == Референци == <references /> [[Катеґория:Безпохребцинаре]] [[Катеґория:Хробаци]] 872ovj1w1k0fcnsmgw6h788euiabvhy 20545 20523 2026-08-03T17:11:53Z Daniela Lovas 722 20545 wikitext text/x-wiki {{Инфорамик | headerstyle = background:lightblue | header1 = Пиялка | label2 = | data2 = [[File:Leech in water.jpg|center| |350px|Пиялка (Haemopis sanguisuga)]] | label3 = | data3 = <div style="text-align: center;"> '''[[Пиялка]]'''<br /> (''''' Haemopis sanguisuga ''''') </div> | header4 = [[Таксономия (биолоґия)|Наукова класификация]] | label5 = Царство | data5 =Animalia | label6 = Тип| data6 = Annelida | label7 = Класа |data7 = Clitellata | label8 = Подкласа| data8 = Hirudinea, Lamarck (1818) | label9 = Фамилия | data9 = | label10 = Род | data10 = | label11 = Файта | data11 = | label12 = Подфайта | data12 = | header13 = Ряди | label14 = | data14 = • Arhynchobdellida • Rhynchobdellida • Acanthobdellida | header15 = | label16 = | data16 = }} '''Пиялки''' або '''пиявки''' (''Hirudinea;'' мн. пиялки) то члєнковити животиньки - хробачки адаптовани на паразитски способ живота. Преважно жию у сладких водох, алє их єст и у морйох и на сухим. Векшина су ектопаразити и кармя ше зоз креву похребционарох так же ше прицицаю за їх цело. Постоя и файти хтори лїґаю цали свой плєн, напр. мегучкарох, рижни лїчинки хлїстох, суньоґох, хробачкoх итд. Постоя пиялки хтори ше кармя зоз рошлїнами. Пре еластичну структуру свойого цела, пиялка ше може пейц раз звекшац под час карменя. Пиялки маю два '''мишицово цицалки''': єдну коло усного отвору (коло устох), а другу на заднєй часци цела. Цело єй збудоване зоз стаємного числа сеґментох, т.є. вше ше состої зоз 33 сеґментох. У їх шлїнових шлїжнїкох находзи ше хирудин, хтори онєможлївює спричиньованє згуснуца [[Крев|креви]], кед пиялка прицицана за плєн-„жертву”. [[File:Egel als Schneckenparasit 04.JPG|right|thumb|332x332px|Пиялка у води припита за ,,плєн''.'' Видно на целу ребрасти персценї]]Пиялки маю добре развити '''осетово орґани'''. Цело им прекрите з рецепторами з помоцу хторих можу детектовац слаби флуктуациї у води, одредзиц присуство хемикалийох, перципировац мали пременки [[Шветлосц|шветлосци]] и [[Температура|температури]]. Прето, пиялки можу длуго стрежиц за свою жертву з помоцу паху. Тиж реаґую на єй тїлесну цеплоту. == Рушанє пиялки == Рушанє/рухомосц пиялкох цикаве: на обидвох концох цела пиялки маю цицалки хтори им оможлївюю же би ше прицицали за подводни предмети, та и рошлїни. Пиялка ше прицица за предмет зоз предню часцу и руша ше зоз подзвигованьом и скруцованьом цела (як до лука). Пиялки можу плївац так же гойсаю свойо цело у води. Черевова часц просторнєйша и може мац виростки — дивертикулуми — до хторих ше збера крев (та ше можу кармиц лєм два раз рочнє). Прегради медзи ребрастима сеґментами щезню, нєстаню и цали су редуковани. == Медицинска пиялка == У наших сладких водох барз часта файта то медицинска пиялка (''Hirudo medicinalis'') <ref>[https://animaldiversity.org/accounts/Hirudo_medicinalis/ Подаци о медицинским пијавицама]</ref> хтора ма уста и три рухоми гитински видлїци хтори служа за пребиванє скори, ма векше число оштрих рубцох як „зубки”. Медицински пиялки можу буц без покарми длужей як шейсц мешаци. Векшина фaйти дихаю през тїлесни интеґументи, а даєдни маю жабри. ==== Хаснованє у медицини ==== [[File:Sucking leech.jpg|right|thumb|332x332px|Пиялка хтора цица]]Пиялки доприноша обнавяню очкодованих орґанох. Медицинска пиялка, кед ше прицица, ошлєбодзуюци хирудин до людскей циркулацийней системи, зопера стиданє креви. Векшина таки „популарни” применки нє маю доказану основу. Можу ше хасновац лєм медицински пиялки за єднобочне хаснованє, виховани у условийох биофабрики. Медицинска пиялка ''Hirudo medicinalis'', и даєдни други файти, хасновало ше за клинїчне пущанє креви ище пред 2.500 роками. Дзепоєдни историйни тексти описую таки методи хаснованя пиялкох у древней Индиї, старей Греческей...<ref>Payton, Brian (1981). Muller, Kenneth; Nicholls, John; Stent, Gunther (eds.). Neurobiology of the Leech. [https://en.wikipedia.org/wiki/Cold_Spring_Harbor_Laboratory_Press Cold Spring Harbor Laboratory.] pp. 27–34. ISBN 978-0-87969-146-2.</ref><ref> Mory, Robert N.; Mindell, David; Bloom, David A. (2014). "The Leech and the Physician: Biology, Etymology, and Medical Practice with Hirudinea medicinalis". World Journal of Surgery. 24 (7): 878–883. [https://en.wikipedia.org/wiki/Digital_object_identifier doi:10.1007/s002680010141.] [https://en.wikipedia.org/wiki/Handle_System hdl:2027.42/42411.] PMID 10833259. [https://en.wikipedia.org/wiki/Semantic_Scholar#S2CID S2CID 18166996]</ref> '''Опасносц''' Така метода ноши реални опасносци: инфекциї (окреме ''Aeromonas hydrophila'', хтора жиє у пиялкових черевох), предлужене кирвавенє, анемия, чежши алерґийни реакциї, рани, поготов вельки ризик од инфекциї при хаснованю „домашнїх” пиялкох. Популация медицинских пиялкох ше значно зменшала у велїх жемох у19. вику пре вельке поглєдованє и хаснованє у медицини и нєшка су загрожена файта у велїх реґионох.<ref>Kutschera U, Elliott J (2014-11-18). "[https://zse.pensoft.net/articles.php?id=4256 The European medicinal leech Hirudo medicinalis L.: Morphology and occurrence of an endangered species".] Zoosystematics and Evolution. 90 (2): 271–280. [https://en.wikipedia.org/wiki/Digital_object_identifier doi:10.3897/zse.90.8715.] [https://en.wikipedia.org/wiki/ISSN ISSN 1860-0743.]</ref> == Ґалерия == <gallery> Файл:Leech Removal.JPG|Прицицана пиялка на ноги Файл:ErpobdellaOctoculata wwalas 01.JPG|Файта пиялки Файл:Haemadipsa zeylanica japonica.jpg|Японска пиялка (Haemadipsa zeylanica japonica) Файл:Sansowe.webm|Рухомосц пиялки (видео знїмок) Файл:Leeches in hand - Kaanid käel.jpg|Нацагнута и скурчена пиялка на руки Файл:A leech on the leaf..jpg|Пиялка прицицана на лїсце цица рошлїну (Индия) </gallery> == Литература == * Библиотека „Планета Земља и живот на њој“, „Човек и животињски свет“, ЗУНС и Српско биолошко друштво, Београд, 1987. * Догељ, В. А.: „Зоологија бескичмењака“, [https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%83%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D0%BA%D1%9A%D0%B8%D0%B3%D0%B0 Научна књига], Београд, 1971. * Крунић, М.: „Зоологија инвертебрата 1“, [https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%83%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D0%BA%D1%9A%D0%B8%D0%B3%D0%B0 Научна књига], Београд, 1977. * Крунић, М.: „Зоологија инвертебрата 2“, [https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%83%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D0%BA%D1%9A%D0%B8%D0%B3%D0%B0 Научна књига], Београд, 1979. * Маричек, Магдалена, Ћурчић, Б., Радовић, И.: „Специјална зоологија“, [https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%83%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D0%BA%D1%9A%D0%B8%D0%B3%D0%B0 Научна књига], Београд, 1986. * Marcon, E., Mongini, M.: „Све животиње света“, ИРО „Вук Караџић“, Београд, 1986. * Радовић, И., Петров, Бригита: „Разноврсност живота 1 - структура и функција“, Биолошки факултет Београд и „Stylos“, Нови Сад, Београд, 2001. == Вонкашнї вязи == * [https://invertebrate.us/leeches-euhirudinea/ Детаљни подаци о пијавицама] (на язику анґлийским) * [https://www.wildmadagascar.org/overview/leeches.html Како отклонити пијавицу] * [https://web.archive.org/web/20070310212411/http://www.worstcasescenarios.com/scenario.htm?scenarioid=22&cache=1153346951 Како одклонити пијавицу 2. део] * [https://web.archive.org/web/20110202235918/http://disgustingly-healthy.com/ Биотерапия з пиялками] (на язику английским) {{Commonscat}} == Референци == <references /> [[Катеґория:Безпохребцинаре]] [[Катеґория:Хробаци]] 61kg57htn7zdtaqk6dsvdwia8a8u1s9 14 3356 20512 2026-08-03T12:12:43Z Sveletanka 20 катеґория 20512 wikitext text/x-wiki [[Катеґория:Хороти]] 6nrtirbdr7re26nlbx5mnllobo7nnc5 14 3357 20513 2026-08-03T12:14:02Z Sveletanka 20 катеґория 20513 wikitext text/x-wiki [[Катеґория:Медицина]] sgetsiszn0ujznyo8roe2vng18erqce 14 3358 20515 2026-08-03T12:23:18Z Sveletanka 20 катеґория 20515 wikitext text/x-wiki [[Катеґория:Хороти]] 6nrtirbdr7re26nlbx5mnllobo7nnc5 14 3359 20522 2026-08-03T12:44:56Z Sveletanka 20 катеґория 20522 wikitext text/x-wiki [[Катеґория:Хороти]] 6nrtirbdr7re26nlbx5mnllobo7nnc5 14 3360 20526 2026-08-03T14:18:10Z Sveletanka 20 катеґория 20526 wikitext text/x-wiki [[Катеґория:Анатомия]] n0nosewqcbl7n8hmnpc5lvpvmxj5y1i 14 3361 20527 2026-08-03T14:18:44Z Sveletanka 20 катеґория 20527 wikitext text/x-wiki [[Катеґория:Наука]] [[Катеґория:Медицина]] q3rj5ugnra04o2nhnehotpssw9qsi2l 14 3362 20531 2026-08-03T14:22:54Z Sveletanka 20 катеґория 20531 wikitext text/x-wiki [[Катеґория:Наука]] [[Катеґория:Медицина]] q3rj5ugnra04o2nhnehotpssw9qsi2l 14 3363 20533 2026-08-03T14:25:15Z Sveletanka 20 катеґория 20533 wikitext text/x-wiki [[Катеґория:Рошлїни]] l1grjs3n6elelqv3nduqnnvhqp548nq 14 3364 20537 2026-08-03T14:41:49Z Sveletanka 20 катеґория 20537 wikitext text/x-wiki [[Катеґория:Хороти]] 6nrtirbdr7re26nlbx5mnllobo7nnc5 0 3365 20539 2026-08-03T14:56:24Z Saslavik 1716 Нова страница: [[Файл:KPD Karpati amblem.jpg|thumb|Амблем КПД „Карпати”]] '''Културно-просвитне дружтво''' „'''Карпати'''” основане на сновательней скупштини отриманей 06. 10. 1990. року у Месней заєднїци у Старим Вербаше. Длугши час у Вербаше росла идея о потреби снованя дружтва хторе би акт… 20539 wikitext text/x-wiki [[Файл:KPD Karpati amblem.jpg|thumb|Амблем КПД „Карпати”]] '''Културно-просвитне дружтво''' „'''Карпати'''” основане на сновательней скупштини отриманей 06. 10. 1990. року у Месней заєднїци у Старим Вербаше. Длугши час у Вербаше росла идея о потреби снованя дружтва хторе би активно и организовано дїйствовало на плану пестованя и розвиваня културних и просвитних традицийох и активносцох и Руснацох и Українцох. Дотедишнї способи активносцох анї по своїм статусним, анї програмским змисту нє могли сполнїц у векшей мири духовни потреби спомнутих гражданох того городу на концу двацетого столїтия. Прето, цеком 1990. року людзе добрей дзеки започали активносци на формованю Дружтва хторе би афирмовало и розвивало їх културни традициї и потреби. Случело ше же скоро источашнє два групи ентузиястох порушали таку инициятиву, а потим заєднїцки предлужели спомнути активносци. Мено „Карпати” вибране прето же здогадує на прешлосц, пре красу и виковну тирвацосц велїчезних горох и на концу, пре универзалносц и препознатлївосц назви. [[Файл:Dom KPD Karpati.jpg|thumb|Дом КПД „Карпати”]] == Историят == === Насельованє === Руснаци ше до Старого Вербасу почали масовнєйше насельовац после револуциї 1848. року. Од початку найвецей ту приходзели худобни фамелиї зоз Коцура, а познєйше даєдни и з Руского Керестура. Насельовали ше на такволаним брегу, односно на найвисших часцох, цо и розумлїве кед знаме же ше велї ту присельовали прето же у їх валалє були вельки води. Кед у Старим Вербаше уж було векше число Руснацох, коцурски парох Дюра Шовш мушел и о нїх водзиц духовну старосц. 1851. року им помогнул коло оправки церкви и парохиялного дому. Од 1860. року Руснаци у Старим Вербаше мали свойого паноца. Такой ше ту почало водзиц и окремни матични кнїжки. Перши душпастир ту бул о. Владислав Лабош. Як ше число Руснацох у Старим Вербаше звекшовало, звекшовало ше и число дзецох за школу, та ше поставяло питанє снованя рускей школи. Док нє мали свою школу, руски дзеци ходзели до сербскей школи, а даєдни анї нє ходзели до школи. Вец Руснаци купели квартель за учителя и хижу у хторей була змесцена школа. Зазначене же 1865. року у Старим Вербаше було 76 руски дзеци школского возросту. Спочатку руска школа робела як приватна. Як перши учитель ше спомина Михайло Гайнал. === Културно-уметнїцки живот Руснацох === Шлїди перших културних активносцох, спрам жридлох хтори наводзи о. Роман Миз, новосадски парох у часопису „Шветлосц” (число 3 за 1970. рок, статя: На отвореней сцени), датую зоз 1933. року. Теди у Старим Вербаше, дзе найвецей жили Руснаци, основане ''Церковне шпивацке дружтво'', а тиж так и ''Театралне дружтво'' „Руска драма”. Снователє тих дружтвох були о. А. Абодич, тедишнї парох у Старим Вербаше и Петро Ризнич. Перша представа, хтору у „Рускей драми” поставел Петро Ризнич Дядя давала ше 25. фебруара 1933. року, а волала ше „Дай серцю на волю, зведе в неволю”. Треба здогаднуц же у предвойновим чаше у нашей народносци робели два културно-просвитни орґанизациї: РНПД (Руске народне просвитне дружтво) и КПСЮР (Културно-просвитни союз югославянских Русинох). Под час войни їх явна робота була забранєна. Вицагуюци поуки зоз предвойнового и войнового часу, векшина интелектуалцох ше по войни опредзелєла же би ше формовало єдну, єдинствену културно-просвитну орґанизацию Руснацох Югославиї. Так 21. октобра 1945. року у Руским Керестуре оформена Руска матка, а пошвидко и єй Месни одбори по шицких наших местох дзе жили Руснаци, же би ше и надалєй чувало власни идентитет, културу и язик. После 1948. року, кед ''Руска матка'' розформована, у Вербаше на єй место пришла орґанизация хтора мала исти змист, характер и улогу, лєм з другим меном – „Александер Серґеєвич Пушкин”. Руснаци у тот час мали свойо просториї у Улїци Светозара Марковича, дзе ше сходзели, рихтали забави, шпивали и танцовали, мали своїх гудацох. У тот час медзи найактивнєйшима були учитель Янко Олеяр, хтори водзел хор и тамбурови оркестер. з дзецми ше рихтало дзецински представи. Рок 1956. останє у паметаню Руснацох у Вербаше насампредз по тим же остали без свойого дому. Будинок у хторим робело Дружтво претворени до квартельох, а аматере преселєни до будинку Дома култури „Вербас”. Новодостати просториї дзелєни зоз аматерами других народох и народносцох, по направеним розпорядку. Часто було бриґи коло простору за роботу. Як режисере и ґлумци перше робели у „Пушкину”, а познєйше у драмскей секциї при Доме култури Вербас, Владимир Паланчанин у представох „На швитаню” и „Дай шерцу на волю”, Иван Бесерминї режирал представи „Покондирена тиква” 1956. року, а вєдно зоз Дюром Папгаргайом 1957. року режирали Ґоґольову „Женїдбу”, у хторей Папгаргаї бавел главну улогу. Бесерминї 1958. року режирал „Хижу на углє”, у хторей ґлумели Ана и Владо Копчански, Дюра Папгаргаї и други, а потим „Подозриву  особу”. Дюра Папгаргаї ґлумел и у „Покондиреней тикви”. Петро Ризнич Дядя режирал представи „Подозрива особа”, „Любов у мехох”, а Владимир Копчански „Нєволани госци” и „Щесце и людзе”. Ґлумци у тедишнїх представох були: Ґабор Салонтаї, Юлин Салонтаї, Михал Варґа, Осиф Скубан, Мирослав Контра, Владимир Новта, Юлин Молнар, Велемир Чизмар, Силво Няради, Яромир Скубан, Ярослав Скубан, Еуфемия Киш, Ана и Владимир Копчански, Ксения Кираль, Афия Фейса, Михал Няради, Михал Ґадняї, Мелания Кирда, Петро Кандрач, Мица Биндас, Гелена Надь, Никола Бильня, Леона Контра, Владо Сивч, Петро Невдохин, Владо Контра, Янко Кузма, Янко Копчански, Владо Монар и велї други. Хорске шпиванє Руснацох розвите як секция при Доме култури „Вербас”. У тим чаше зоз хором, хтори ше визначовал по численосци и квалитету, дириґовали: Яким Олеяр, Витомир Бодянєц, Владимир Тимко и Ириней Тимко. Єден час, седемдзешатих рокох, робела и танєчна секция. Потим ушлїдзел вецей як дзешецрочни зацих у роботи на полю култури и аматеризма вербаских Руснацох, та аж 1975. року млади ентузиясти хтори ше жадали дружиц и робиц основали литературну секцию, „Зарї” коло себе позберали младих поетох, медзи хторима нєшка препознаваме мена авторох замеркованих литературних дїлох як цо Владимир Ґарянски, Микола Шанта, Весна Тиста и други. З часом интересованє за „Зарї” рошнє, та оформена ище подобова, танєчна и драмска секция. За дзешец роки постояня „Зарйох” орґанизовани числени литературни вечари, вистави, рихтало ше представи. У „Зарйох” режира и ґлуми Янко Лендєр, а ту и вше лєпши ґлумци Янко Павлович, Владимир Гирйоватий, Иван Папуґа, Нада Лендєр и други. Року 1985, заш пре нєпорозуменє коло просторийох Дома култури у хторих робели, „Зарї” престали зоз роботу. Драмска секция ище єден час робела у Вербаше и Коцуре. == КПД „КАРПАТИ” == Кед 1990. року основане Културно-просвитне дружтво „Карпати” воно достава на хаснованє просториї Месней заєднїци Стари Вербас хтори дзелї зоз другима хаснователями и хтори анї приблїжно нє задовольвали потреби за роботу и наступи. Гоч Друштво член Културно-просвитней заєднїци општини за роботу нє доставало нїяки финансийни средства. == Секциї == === Драмска секция === Драмски живот у Вербаше ма длугу и богату традицию, та прето анї нє чудне же зоз снованьом Културно просвитного дружтва „Карпати” такой почала робиц и тота секция. Треба повесц же вона и якошик найпририхтанша вошла до нового дружтва з оглядом же комплетни ансамбл уж даскельо роки робел при Секциї „Зарї” у Доме култури „Вербас” у Вербаше, и же мала уж замерковани резултати, и оформени ансамбл за старших на руским язику. З роботу ше предлужело такой першого року кед поставена „Велька птица” од Мирона Канюха, а у режиї Янка Лендєра. Попри роботи старших такой ше почало роздумовац и о формованю секциї за дзеци. Так Владимир Гирйоватий уж 1992. року формовал дзецинску драмску ґрупу на руским язику и поставел фалат Светислава Рушкуца „Перши дзень одпочивку”. Интензивнєйше тота драмска ґрупа почала робиц од 1995. року кед ше режиї прилапела Нада Лендєр и котра зоз дзецми поставела пейц театрални фалати. За дзешец роки постояня Дружтва режиї ше прилапели пейц особи: Янко Лендєр котри и пред тим робел при Доме Култури у Вербаше, Липару и Коцуре, Владимир Гирйоватий, Славица Гайдук и Нада Лендєр, котри ше з тоту роботу по першираз стретли у Дружтве. Штернац проєкти кельо драмска секция пририхтала за дзешец роки постояня Дружтва, число з котрим мушиме будз задовольни и з котрим би ше дзечнє похвалєли и вельо моцнєйши дружтва котри маю и длугшу традицию. Од тих тринац проєктох дзевец були пририхтани за опшински замаганя, осем ше пласовали на Зону, седем на Покраїнску, а два представи за дзеци „Жар дзивка и Иванушка” по мотивох рускей сказки „Гачатко горбатко” у адаптациї Слободана Билкича и Дюри Папгаргая „Наталка, кральовна пешацкого острова” у режиї Нади Лендєр сцигли аж по републичну смотру „Майски бависка” у Бечею 1998. и 2000. року. Єденац од тих проєктох нашли ше на смотри рускей драмскей творчосци „Мемориял Петра Ризнича – Дядї” у Руским Керестуре, лєм три по раз виведзени у просторийох Дружтва. Треба повесц и тото же штири проєкти зняти за Телевизию Нови Сад. Начишлєни резултати лєм потвердзую о квалитету роботи тей секциї у дружтве, фаховей схопносци режисерох и глумецкей вредносци ансамблох. === Музична секция === Роботу Културно-просвитого дружтва нє могло ше задумац без орхестри хтора би пририхтала музичну часц програми и провадзела наступи фолклору и шпивачох. Нє лєгку роботу твореня орхестри превжал на себе Мариян Брундза, понеже мал значне музичне искуство, прихильносц ґу музики и дзеку правого ентузиясти. Так концом 1991. року оформена тамбурова орхестра. Купело ше половни музични инструменти, тамбурки: два примки, А бас прим, Е бас прим и контру, а други инструменти купели члени орхестри, односно їх родичи. Члени орхестри, теди леґинє од 15 по 17 роки, нє мали нїяке предходне музичне образованє, алє лєм вельку дзеку научиц грац. Рушело ше од триманя инструмента, Мариян своїх школярох научел читац ноти, а перши проби були нєзависни од потребох „Карпатох”. Робело ше вельо, проби ше отримовало три раз у тижню од 6 по 10 вечар, та тамбурашох аж и пальци болєли. Перши наступ тамбурова орхестра мала уж после два мешаци роботи, у програми „Прадки” хтору пририхтала етноґрафска секция Дружтва. После рока ученя, тамбурова орхестра мала уж порихтани значни репертоар, та на далєй остало робиц на квалитету. На репертоаре ше нашли руски и українски писнї и танци, як и музика других народох зоз того стредку, у аранжману и обробку Марияна Брундзи. Ушлїдзели наступи тамбуровей орхестри вєдно зоз фолклором „Карпатох” на смотрох у општини, на „Червеней ружи”, на Майских концертох, у „Широким плану”, „Зврку”, на балу, госцованю у України, Баня Луки шицких наступох Дружтва по наших местох. === Хор === Хор вербаскей парохиї ма длугоку традицию. Перши хор котрого ше даєдни парохиянє ище здогадую основани 1932. року. То бул хлопски хор од 22 шпивачох, котри нє жили шицки у самим Вербаше, алє на околних салашох. Хор основал тедишнї парох о. Абодич. О роботи хора ше зна лєм тельо же сам снователь хор учел шпивац, алє зоз нїм нє виступел. Дальшу роботу превжал тедишнї богослов зоз Коцура Онуфрий Тимко. Аж теди хор почал явно наступац, як у вербаскей церкви, так и у сушедних парохиялних церквох. Хор гласовно бул барз квалитетни. Початки заш лєм були чежки, бо ше требало звикнуц на таку файту шпиваня. Гоч приходзели зоз салашох хористи були вше точни на пробох и пожертвовни. Року 1934. нови парох о. Грегорий Биндас основал дзецински хор. То бул трогласни хор, мал 20 членох, а дириґовал з нїм дзияк Бартоломей Бесерминї – Берци. Школяре зоз околних парохийох котри ту ходзели до ґимназиї 1947/48. року основали сами свой хор и под час школского року голєм раз мешачно шпивали Службу Божу. Тот хор започал водзиц Кирил Планчак, а предлужел Владимир Тимко, обидвоме школяре ґимназиї. По длугокей прерви, 1970. року, зоз приходом о. Владимира Тимка за пароха до Вербасу, знова основани хор. Тот хор перше почал робиц при Доме култури зоз репертоаром народних шпиванкох. Понеже власци нє допущели же би священїк водзел хор, роботу превжал учитель Йоаким Олеяр. Пошвидко Дом култури анґажовал за дориґента Иринея Тимка, котри тиж так кратши час водзел хор, алє пре велї причини и тота робота престала. О кратши час, тот исти хор о. Владимир Тимко активовал як церковни хор. Число шпивачох нїґда нє було менше як 30 члени, а то були Руснаци и Українци зоз обидвох вербаских парохийох, рижних професийох и розличней старосци. Улога хорского шпиваня нє мала. За самих шпивачох окремне уживанє шпивац композициї литурґийних и других духовних текстох. Людзом з початку можебуц було чежше розумиц таку файту молитви, алє помали зрозумели же вельки уметнїки сцели зоз своїм талантом дзвигнуц молитву на висши уровень, а з тим и саму Службу Божу зробиц святочнєйшу. Хор Церкци Покрова Пресвятей Богородици зоз Старого Вербасу єден час бул член КПД „Карпати”, наступал на векших манифестацийох у орґанизациї „Карпатох”, а окреме значни наступ хора у рамику манифестациї означованя 250 рочнїци присельованя Руснацох. === Пестованє руского язика з елементами националней култури === Предлужи ше... rc0ia4mc0p6vg8klgwp8ko2yjmk8w29 20542 20539 2026-08-03T15:12:22Z Saslavik 1716 20542 wikitext text/x-wiki [[Файл:KPD Karpati amblem.jpg|thumb|Амблем КПД „Карпати”]] '''Културно-просвитне дружтво''' „'''Карпати'''” основане на сновательней скупштини отриманей 06. 10. 1990. року у Месней заєднїци у Старим Вербаше. Длугши час у Вербаше росла идея о потреби снованя дружтва хторе би активно и организовано дїйствовало на плану пестованя и розвиваня културних и просвитних традицийох и активносцох и Руснацох и Українцох. Дотедишнї способи активносцох анї по своїм статусним, анї програмским змисту нє могли сполнїц у векшей мири духовни потреби спомнутих гражданох того городу на концу двацетого столїтия. Прето, цеком 1990. року людзе добрей дзеки започали активносци на формованю Дружтва хторе би афирмовало и розвивало їх културни традициї и потреби. Случело ше же скоро источашнє два групи ентузиястох порушали таку инициятиву, а потим заєднїцки предлужели спомнути активносци. Мено „Карпати” вибране прето же здогадує на прешлосц, пре красу и виковну тирвацосц велїчезних горох и на концу, пре универзалносц и препознатлївосц назви. [[Файл:Dom KPD Karpati.jpg|thumb|450п|Дом КПД „Карпати”]] == Историят == === Насельованє === Руснаци ше до Старого Вербасу почали масовнєйше насельовац после револуциї 1848. року. Од початку найвецей ту приходзели худобни фамелиї зоз Коцура, а познєйше даєдни и з Руского Керестура. Насельовали ше на такволаним брегу, односно на найвисших часцох, цо и розумлїве кед знаме же ше велї ту присельовали прето же у їх валалє були вельки води. Кед у Старим Вербаше уж було векше число Руснацох, коцурски парох Дюра Шовш мушел и о нїх водзиц духовну старосц. 1851. року им помогнул коло оправки церкви и парохиялного дому. Од 1860. року Руснаци у Старим Вербаше мали свойого паноца. Такой ше ту почало водзиц и окремни матични кнїжки. Перши душпастир ту бул о. Владислав Лабош. Як ше число Руснацох у Старим Вербаше звекшовало, звекшовало ше и число дзецох за школу, та ше поставяло питанє снованя рускей школи. Док нє мали свою школу, руски дзеци ходзели до сербскей школи, а даєдни анї нє ходзели до школи. Вец Руснаци купели квартель за учителя и хижу у хторей була змесцена школа. Зазначене же 1865. року у Старим Вербаше було 76 руски дзеци школского возросту. Спочатку руска школа робела як приватна. Як перши учитель ше спомина Михайло Гайнал. === Културно-уметнїцки живот Руснацох === Шлїди перших културних активносцох, спрам жридлох хтори наводзи о. Роман Миз, новосадски парох у часопису „Шветлосц” (число 3 за 1970. рок, статя: На отвореней сцени), датую зоз 1933. року. Теди у Старим Вербаше, дзе найвецей жили Руснаци, основане ''Церковне шпивацке дружтво'', а тиж так и ''Театралне дружтво'' „Руска драма”. Снователє тих дружтвох були о. А. Абодич, тедишнї парох у Старим Вербаше и Петро Ризнич. Перша представа, хтору у „Рускей драми” поставел Петро Ризнич Дядя давала ше 25. фебруара 1933. року, а волала ше „Дай серцю на волю, зведе в неволю”. Треба здогаднуц же у предвойновим чаше у нашей народносци робели два културно-просвитни орґанизациї: РНПД (Руске народне просвитне дружтво) и КПСЮР (Културно-просвитни союз югославянских Русинох). Под час войни їх явна робота була забранєна. Вицагуюци поуки зоз предвойнового и войнового часу, векшина интелектуалцох ше по войни опредзелєла же би ше формовало єдну, єдинствену културно-просвитну орґанизацию Руснацох Югославиї. Так 21. октобра 1945. року у Руским Керестуре оформена Руска матка, а пошвидко и єй Месни одбори по шицких наших местох дзе жили Руснаци, же би ше и надалєй чувало власни идентитет, културу и язик. После 1948. року, кед ''Руска матка'' розформована, у Вербаше на єй место пришла орґанизация хтора мала исти змист, характер и улогу, лєм з другим меном – „Александер Серґеєвич Пушкин”. Руснаци у тот час мали свойо просториї у Улїци Светозара Марковича, дзе ше сходзели, рихтали забави, шпивали и танцовали, мали своїх гудацох. У тот час медзи найактивнєйшима були учитель Янко Олеяр, хтори водзел хор и тамбурови оркестер. з дзецми ше рихтало дзецински представи. Рок 1956. останє у паметаню Руснацох у Вербаше насампредз по тим же остали без свойого дому. Будинок у хторим робело Дружтво претворени до квартельох, а аматере преселєни до будинку Дома култури „Вербас”. Новодостати просториї дзелєни зоз аматерами других народох и народносцох, по направеним розпорядку. Часто було бриґи коло простору за роботу. Як режисере и ґлумци перше робели у „Пушкину”, а познєйше у драмскей секциї при Доме култури Вербас, Владимир Паланчанин у представох „На швитаню” и „Дай шерцу на волю”, Иван Бесерминї режирал представи „Покондирена тиква” 1956. року, а вєдно зоз Дюром Папгаргайом 1957. року режирали Ґоґольову „Женїдбу”, у хторей Папгаргаї бавел главну улогу. Бесерминї 1958. року режирал „Хижу на углє”, у хторей ґлумели Ана и Владо Копчански, Дюра Папгаргаї и други, а потим „Подозриву  особу”. Дюра Папгаргаї ґлумел и у „Покондиреней тикви”. Петро Ризнич Дядя режирал представи „Подозрива особа”, „Любов у мехох”, а Владимир Копчански „Нєволани госци” и „Щесце и людзе”. Ґлумци у тедишнїх представох були: Ґабор Салонтаї, Юлин Салонтаї, Михал Варґа, Осиф Скубан, Мирослав Контра, Владимир Новта, Юлин Молнар, Велемир Чизмар, Силво Няради, Яромир Скубан, Ярослав Скубан, Еуфемия Киш, Ана и Владимир Копчански, Ксения Кираль, Афия Фейса, Михал Няради, Михал Ґадняї, Мелания Кирда, Петро Кандрач, Мица Биндас, Гелена Надь, Никола Бильня, Леона Контра, Владо Сивч, Петро Невдохин, Владо Контра, Янко Кузма, Янко Копчански, Владо Монар и велї други. Хорске шпиванє Руснацох розвите як секция при Доме култури „Вербас”. У тим чаше зоз хором, хтори ше визначовал по численосци и квалитету, дириґовали: Яким Олеяр, Витомир Бодянєц, Владимир Тимко и Ириней Тимко. Єден час, седемдзешатих рокох, робела и танєчна секция. Потим ушлїдзел вецей як дзешецрочни зацих у роботи на полю култури и аматеризма вербаских Руснацох, та аж 1975. року млади ентузиясти хтори ше жадали дружиц и робиц основали литературну секцию, „Зарї” коло себе позберали младих поетох, медзи хторима нєшка препознаваме мена авторох замеркованих литературних дїлох як цо Владимир Ґарянски, Микола Шанта, Весна Тиста и други. З часом интересованє за „Зарї” рошнє, та оформена ище подобова, танєчна и драмска секция. За дзешец роки постояня „Зарйох” орґанизовани числени литературни вечари, вистави, рихтало ше представи. У „Зарйох” режира и ґлуми Янко Лендєр, а ту и вше лєпши ґлумци Янко Павлович, Владимир Гирйоватий, Иван Папуґа, Нада Лендєр и други. Року 1985, заш пре нєпорозуменє коло просторийох Дома култури у хторих робели, „Зарї” престали зоз роботу. Драмска секция ище єден час робела у Вербаше и Коцуре. == КПД „КАРПАТИ” == Кед 1990. року основане Културно-просвитне дружтво „Карпати” воно достава на хаснованє просториї Месней заєднїци Стари Вербас хтори дзелї зоз другима хаснователями и хтори анї приблїжно нє задовольвали потреби за роботу и наступи. Гоч Друштво член Културно-просвитней заєднїци општини за роботу нє доставало нїяки финансийни средства. == Секциї == === Драмска секция === Драмски живот у Вербаше ма длугу и богату традицию, та прето анї нє чудне же зоз снованьом Културно просвитного дружтва „Карпати” такой почала робиц и тота секция. Треба повесц же вона и якошик найпририхтанша вошла до нового дружтва з оглядом же комплетни ансамбл уж даскельо роки робел при Секциї „Зарї” у Доме култури „Вербас” у Вербаше, и же мала уж замерковани резултати, и оформени ансамбл за старших на руским язику. З роботу ше предлужело такой першого року кед поставена „Велька птица” од Мирона Канюха, а у режиї Янка Лендєра. Попри роботи старших такой ше почало роздумовац и о формованю секциї за дзеци. Так Владимир Гирйоватий уж 1992. року формовал дзецинску драмску ґрупу на руским язику и поставел фалат Светислава Рушкуца „Перши дзень одпочивку”. Интензивнєйше тота драмска ґрупа почала робиц од 1995. року кед ше режиї прилапела Нада Лендєр и котра зоз дзецми поставела пейц театрални фалати. За дзешец роки постояня Дружтва режиї ше прилапели пейц особи: Янко Лендєр котри и пред тим робел при Доме Култури у Вербаше, Липару и Коцуре, Владимир Гирйоватий, Славица Гайдук и Нада Лендєр, котри ше з тоту роботу по першираз стретли у Дружтве. Штернац проєкти кельо драмска секция пририхтала за дзешец роки постояня Дружтва, число з котрим мушиме будз задовольни и з котрим би ше дзечнє похвалєли и вельо моцнєйши дружтва котри маю и длугшу традицию. Од тих тринац проєктох дзевец були пририхтани за опшински замаганя, осем ше пласовали на Зону, седем на Покраїнску, а два представи за дзеци „Жар дзивка и Иванушка” по мотивох рускей сказки „Гачатко горбатко” у адаптациї Слободана Билкича и Дюри Папгаргая „Наталка, кральовна пешацкого острова” у режиї Нади Лендєр сцигли аж по републичну смотру „Майски бависка” у Бечею 1998. и 2000. року. Єденац од тих проєктох нашли ше на смотри рускей драмскей творчосци „Мемориял Петра Ризнича – Дядї” у Руским Керестуре, лєм три по раз виведзени у просторийох Дружтва. Треба повесц и тото же штири проєкти зняти за Телевизию Нови Сад. Начишлєни резултати лєм потвердзую о квалитету роботи тей секциї у дружтве, фаховей схопносци режисерох и глумецкей вредносци ансамблох. === Музична секция === Роботу Културно-просвитого дружтва нє могло ше задумац без орхестри хтора би пририхтала музичну часц програми и провадзела наступи фолклору и шпивачох. Нє лєгку роботу твореня орхестри превжал на себе Мариян Брундза, понеже мал значне музичне искуство, прихильносц ґу музики и дзеку правого ентузиясти. Так концом 1991. року оформена тамбурова орхестра. Купело ше половни музични инструменти, тамбурки: два примки, А бас прим, Е бас прим и контру, а други инструменти купели члени орхестри, односно їх родичи. Члени орхестри, теди леґинє од 15 по 17 роки, нє мали нїяке предходне музичне образованє, алє лєм вельку дзеку научиц грац. Рушело ше од триманя инструмента, Мариян своїх школярох научел читац ноти, а перши проби були нєзависни од потребох „Карпатох”. Робело ше вельо, проби ше отримовало три раз у тижню од 6 по 10 вечар, та тамбурашох аж и пальци болєли. Перши наступ тамбурова орхестра мала уж после два мешаци роботи, у програми „Прадки” хтору пририхтала етноґрафска секция Дружтва. После рока ученя, тамбурова орхестра мала уж порихтани значни репертоар, та на далєй остало робиц на квалитету. На репертоаре ше нашли руски и українски писнї и танци, як и музика других народох зоз того стредку, у аранжману и обробку Марияна Брундзи. Ушлїдзели наступи тамбуровей орхестри вєдно зоз фолклором „Карпатох” на смотрох у општини, на „Червеней ружи”, на Майских концертох, у „Широким плану”, „Зврку”, на балу, госцованю у України, Баня Луки шицких наступох Дружтва по наших местох. === Хор === Хор вербаскей парохиї ма длугоку традицию. Перши хор котрого ше даєдни парохиянє ище здогадую основани 1932. року. То бул хлопски хор од 22 шпивачох, котри нє жили шицки у самим Вербаше, алє на околних салашох. Хор основал тедишнї парох о. Абодич. О роботи хора ше зна лєм тельо же сам снователь хор учел шпивац, алє зоз нїм нє виступел. Дальшу роботу превжал тедишнї богослов зоз Коцура Онуфрий Тимко. Аж теди хор почал явно наступац, як у вербаскей церкви, так и у сушедних парохиялних церквох. Хор гласовно бул барз квалитетни. Початки заш лєм були чежки, бо ше требало звикнуц на таку файту шпиваня. Гоч приходзели зоз салашох хористи були вше точни на пробох и пожертвовни. Року 1934. нови парох о. Грегорий Биндас основал дзецински хор. То бул трогласни хор, мал 20 членох, а дириґовал з нїм дзияк Бартоломей Бесерминї – Берци. Школяре зоз околних парохийох котри ту ходзели до ґимназиї 1947/48. року основали сами свой хор и под час школского року голєм раз мешачно шпивали Службу Божу. Тот хор започал водзиц Кирил Планчак, а предлужел Владимир Тимко, обидвоме школяре ґимназиї. По длугокей прерви, 1970. року, зоз приходом о. Владимира Тимка за пароха до Вербасу, знова основани хор. Тот хор перше почал робиц при Доме култури зоз репертоаром народних шпиванкох. Понеже власци нє допущели же би священїк водзел хор, роботу превжал учитель Йоаким Олеяр. Пошвидко Дом култури анґажовал за дориґента Иринея Тимка, котри тиж так кратши час водзел хор, алє пре велї причини и тота робота престала. О кратши час, тот исти хор о. Владимир Тимко активовал як церковни хор. Число шпивачох нїґда нє було менше як 30 члени, а то були Руснаци и Українци зоз обидвох вербаских парохийох, рижних професийох и розличней старосци. Улога хорского шпиваня нє мала. За самих шпивачох окремне уживанє шпивац композициї литурґийних и других духовних текстох. Людзом з початку можебуц було чежше розумиц таку файту молитви, алє помали зрозумели же вельки уметнїки сцели зоз своїм талантом дзвигнуц молитву на висши уровень, а з тим и саму Службу Божу зробиц святочнєйшу. Хор Церкци Покрова Пресвятей Богородици зоз Старого Вербасу єден час бул член КПД „Карпати”, наступал на векших манифестацийох у орґанизациї „Карпатох”, а окреме значни наступ хора у рамику манифестациї означованя 250 рочнїци присельованя Руснацох. === Пестованє руского язика з елементами националней култури === Предлужи ше... s1lalizyng5osr01t9102m1u1q4bjoa 20543 20542 2026-08-03T15:34:04Z Olirk55 19 Означени даскельо викивязи 20543 wikitext text/x-wiki [[Файл:KPD Karpati amblem.jpg|thumb|Амблем КПД „Карпати”]] '''Културно-просвитне дружтво''' „'''Карпати'''” основане на сновательней скупштини отриманей 06. 10. 1990. року у Месней заєднїци у Старим Вербаше. Длугши час у [[Вербас|Вербаше]] росла идея о потреби снованя дружтва хторе би активно и организовано дїйствовало на плану пестованя и розвиваня културних и просвитних традицийох и активносцох и Руснацох и Українцох. Дотедишнї способи активносцох анї по своїм статусним, анї програмским змисту нє могли сполнїц у векшей мири духовни потреби спомнутих гражданох того городу на концу двацетого столїтия. Прето, цеком 1990. року людзе добрей дзеки започали активносци на формованю Дружтва хторе би афирмовало и розвивало їх културни традициї и потреби. Случело ше же скоро источашнє два групи ентузиястох порушали таку инициятиву, а потим заєднїцки предлужели спомнути активносци. Мено „Карпати” вибране прето же здогадує на прешлосц, пре красу и виковну тирвацосц велїчезних горох и на концу, пре универзалносц и препознатлївосц назви. [[Файл:Dom KPD Karpati.jpg|thumb|450п|Дом КПД „Карпати”]] == Историят == === Насельованє === Руснаци ше до Старого Вербасу почали масовнєйше насельовац после револуциї 1848. року. Од початку найвецей ту приходзели худобни фамелиї зоз [[Коцур|Коцура]], а познєйше даєдни и з [[Руски Керестур|Руского Керестура]]. Насельовали ше на такволаним брегу, односно на найвисших часцох, цо и розумлїве кед знаме же ше велї ту присельовали прето же у їх валалє були вельки води. Кед у Старим Вербаше уж було векше число [[Руснаци у Сербиї|Руснацох]], коцурски парох Дюра Шовш мушел и о нїх водзиц духовну старосц. 1851. року им помогнул коло оправки [[Святи храм|церкви]] и парохиялного дому. Од 1860. року Руснаци у Старим Вербаше мали свойого паноца. Такой ше ту почало водзиц и окремни матични кнїжки. Перши душпастир ту бул о. Владислав Лабош. Як ше число Руснацох у Старим Вербаше звекшовало, звекшовало ше и число дзецох за школу, та ше поставяло питанє снованя рускей школи. Док нє мали свою школу, руски дзеци ходзели до сербскей школи, а даєдни анї нє ходзели до школи. Вец Руснаци купели квартель за учителя и хижу у хторей була змесцена школа. Зазначене же 1865. року у Старим Вербаше було 76 руски дзеци школского возросту. Спочатку руска школа робела як приватна. Як перши учитель ше спомина Михайло Гайнал. === Културно-уметнїцки живот Руснацох === Шлїди перших културних активносцох, спрам жридлох хтори наводзи о. Роман Миз, новосадски парох у часопису „[[Шветлосц (часопис)|Шветлосц”]] (число 3 за 1970. рок, статя: На отвореней сцени), датую зоз 1933. року. Теди у Старим Вербаше, дзе найвецей жили Руснаци, основане ''Церковне шпивацке дружтво'', а тиж так и ''Театралне дружтво'' „Руска драма”. Снователє тих дружтвох були о. А. Абодич, тедишнї парох у Старим Вербаше и Петро Ризнич. Перша представа, хтору у „Рускей драми” поставел [[Петро Ризнич Дядя]] давала ше [[25. фебруар|25. фебруара]] 1933. року, а волала ше „Дай серцю на волю, зведе в неволю”. Треба здогаднуц же у предвойновим чаше у нашей народносци робели два културно-просвитни орґанизациї: РНПД (Руске народне просвитне дружтво) и КПСЮР (Културно-просвитни союз югославянских Русинох). Под час войни їх явна робота була забранєна. Вицагуюци поуки зоз предвойнового и войнового часу, векшина интелектуалцох ше по войни опредзелєла же би ше формовало єдну, єдинствену културно-просвитну орґанизацию Руснацох Югославиї. Так 21. октобра 1945. року у Руским Керестуре оформена Руска матка, а пошвидко и єй Месни одбори по шицких наших местох дзе жили Руснаци, же би ше и надалєй чувало власни идентитет, културу и язик. После 1948. року, кед ''Руска матка'' розформована, у Вербаше на єй место пришла орґанизация хтора мала исти змист, характер и улогу, лєм з другим меном – „Александер Серґеєвич Пушкин”. Руснаци у тот час мали свойо просториї у Улїци Светозара Марковича, дзе ше сходзели, рихтали забави, шпивали и танцовали, мали своїх гудацох. У тот час медзи найактивнєйшима були учитель Янко Олеяр, хтори водзел хор и тамбурови оркестер. з дзецми ше рихтало дзецински представи. Рок 1956. останє у паметаню Руснацох у Вербаше насампредз по тим же остали без свойого дому. Будинок у хторим робело Дружтво претворени до квартельох, а аматере преселєни до будинку Дома култури „Вербас”. Новодостати просториї дзелєни зоз аматерами других народох и народносцох, по направеним розпорядку. Часто було бриґи коло простору за роботу. Як режисере и ґлумци перше робели у „Пушкину”, а познєйше у драмскей секциї при Доме култури Вербас, Владимир Паланчанин у представох „На швитаню” и „Дай шерцу на волю”, Иван Бесерминї режирал представи „Покондирена тиква” 1956. року, а вєдно зоз Дюром Папгаргайом 1957. року режирали Ґоґольову „Женїдбу”, у хторей Папгаргаї бавел главну улогу. Бесерминї 1958. року режирал „Хижу на углє”, у хторей ґлумели Ана и Владо Копчански, Дюра Папгаргаї и други, а потим „Подозриву  особу”. Дюра Папгаргаї ґлумел и у „Покондиреней тикви”. Петро Ризнич Дядя режирал представи „Подозрива особа”, „Любов у мехох”, а Владимир Копчански „Нєволани госци” и „Щесце и людзе”. Ґлумци у тедишнїх представох були: Ґабор Салонтаї, Юлин Салонтаї, Михал Варґа, Осиф Скубан, Мирослав Контра, Владимир Новта, Юлин Молнар, Велемир Чизмар, Силво Няради, Яромир Скубан, Ярослав Скубан, Еуфемия Киш, Ана и Владимир Копчански, Ксения Кираль, Афия Фейса, Михал Няради, Михал Ґадняї, Мелания Кирда, Петро Кандрач, Мица Биндас, Гелена Надь, Никола Бильня, Леона Контра, Владо Сивч, Петро Невдохин, Владо Контра, Янко Кузма, Янко Копчански, Владо Монар и велї други. Хорске шпиванє Руснацох розвите як секция при Доме култури „Вербас”. У тим чаше зоз хором, хтори ше визначовал по численосци и квалитету, дириґовали: Яким Олеяр, Витомир Бодянєц, Владимир Тимко и Ириней Тимко. Єден час, седемдзешатих рокох, робела и танєчна секция. Потим ушлїдзел вецей як дзешецрочни зацих у роботи на полю култури и аматеризма вербаских Руснацох, та аж 1975. року млади ентузиясти хтори ше жадали дружиц и робиц основали литературну секцию, „Зарї” коло себе позберали младих поетох, медзи хторима нєшка препознаваме мена авторох замеркованих литературних дїлох як цо Владимир Ґарянски, Микола Шанта, Весна Тиста и други. З часом интересованє за „Зарї” рошнє, та оформена ище подобова, танєчна и драмска секция. За дзешец роки постояня „Зарйох” орґанизовани числени литературни вечари, вистави, рихтало ше представи. У „Зарйох” режира и ґлуми Янко Лендєр, а ту и вше лєпши ґлумци Янко Павлович, Владимир Гирйоватий, Иван Папуґа, Нада Лендєр и други. Року 1985, заш пре нєпорозуменє коло просторийох Дома култури у хторих робели, „Зарї” престали зоз роботу. Драмска секция ище єден час робела у Вербаше и Коцуре. == КПД „КАРПАТИ” == Кед 1990. року основане Културно-просвитне дружтво „Карпати” воно достава на хаснованє просториї Месней заєднїци Стари Вербас хтори дзелї зоз другима хаснователями и хтори анї приблїжно нє задовольвали потреби за роботу и наступи. Гоч Друштво член Културно-просвитней заєднїци општини за роботу нє доставало нїяки финансийни средства. == Секциї == === Драмска секция === Драмски живот у Вербаше ма длугу и богату традицию, та прето анї нє чудне же зоз снованьом Културно просвитного дружтва „Карпати” такой почала робиц и тота секция. Треба повесц же вона и якошик найпририхтанша вошла до нового дружтва з оглядом же комплетни ансамбл уж даскельо роки робел при Секциї „Зарї” у Доме култури „Вербас” у Вербаше, и же мала уж замерковани резултати, и оформени ансамбл за старших на руским язику. З роботу ше предлужело такой першого року кед поставена „Велька птица” од Мирона Канюха, а у режиї Янка Лендєра. Попри роботи старших такой ше почало роздумовац и о формованю секциї за дзеци. Так Владимир Гирйоватий уж 1992. року формовал дзецинску драмску ґрупу на руским язику и поставел фалат Светислава Рушкуца „Перши дзень одпочивку”. Интензивнєйше тота драмска ґрупа почала робиц од 1995. року кед ше режиї прилапела Нада Лендєр и котра зоз дзецми поставела пейц театрални фалати. За дзешец роки постояня Дружтва режиї ше прилапели пейц особи: Янко Лендєр котри и пред тим робел при Доме Култури у Вербаше, Липару и Коцуре, Владимир Гирйоватий, Славица Гайдук и Нада Лендєр, котри ше з тоту роботу по першираз стретли у Дружтве. Штернац проєкти кельо драмска секция пририхтала за дзешец роки постояня Дружтва, число з котрим мушиме будз задовольни и з котрим би ше дзечнє похвалєли и вельо моцнєйши дружтва котри маю и длугшу традицию. Од тих тринац проєктох дзевец були пририхтани за опшински замаганя, осем ше пласовали на Зону, седем на Покраїнску, а два представи за дзеци „Жар дзивка и Иванушка” по мотивох рускей сказки „Гачатко горбатко” у адаптациї Слободана Билкича и Дюри Папгаргая „Наталка, кральовна пешацкого острова” у режиї Нади Лендєр сцигли аж по републичну смотру „Майски бависка” у Бечею 1998. и 2000. року. Єденац од тих проєктох нашли ше на смотри рускей драмскей творчосци „Мемориял Петра Ризнича – Дядї” у Руским Керестуре, лєм три по раз виведзени у просторийох Дружтва. Треба повесц и тото же штири проєкти зняти за Телевизию Нови Сад. Начишлєни резултати лєм потвердзую о квалитету роботи тей секциї у дружтве, фаховей схопносци режисерох и глумецкей вредносци ансамблох. === Музична секция === Роботу Културно-просвитого дружтва нє могло ше задумац без орхестри хтора би пририхтала музичну часц програми и провадзела наступи фолклору и шпивачох. Нє лєгку роботу твореня орхестри превжал на себе Мариян Брундза, понеже мал значне музичне искуство, прихильносц ґу музики и дзеку правого ентузиясти. Так концом 1991. року оформена тамбурова орхестра. Купело ше половни музични инструменти, тамбурки: два примки, А бас прим, Е бас прим и контру, а други инструменти купели члени орхестри, односно їх родичи. Члени орхестри, теди леґинє од 15 по 17 роки, нє мали нїяке предходне музичне образованє, алє лєм вельку дзеку научиц грац. Рушело ше од триманя инструмента, Мариян своїх школярох научел читац ноти, а перши проби були нєзависни од потребох „Карпатох”. Робело ше вельо, проби ше отримовало три раз у тижню од 6 по 10 вечар, та тамбурашох аж и пальци болєли. Перши наступ тамбурова орхестра мала уж после два мешаци роботи, у програми „Прадки” хтору пририхтала етноґрафска секция Дружтва. После рока ученя, тамбурова орхестра мала уж порихтани значни репертоар, та на далєй остало робиц на квалитету. На репертоаре ше нашли руски и українски писнї и танци, як и музика других народох зоз того стредку, у аранжману и обробку Марияна Брундзи. Ушлїдзели наступи тамбуровей орхестри вєдно зоз фолклором „Карпатох” на смотрох у општини, на „Червеней ружи”, на Майских концертох, у „Широким плану”, „Зврку”, на балу, госцованю у України, Баня Луки шицких наступох Дружтва по наших местох. === Хор === Хор вербаскей парохиї ма длугоку традицию. Перши хор котрого ше даєдни парохиянє ище здогадую основани 1932. року. То бул хлопски хор од 22 шпивачох, котри нє жили шицки у самим Вербаше, алє на околних салашох. Хор основал тедишнї парох о. Абодич. О роботи хора ше зна лєм тельо же сам снователь хор учел шпивац, алє зоз нїм нє виступел. Дальшу роботу превжал тедишнї богослов зоз Коцура Онуфрий Тимко. Аж теди хор почал явно наступац, як у вербаскей церкви, так и у сушедних парохиялних церквох. Хор гласовно бул барз квалитетни. Початки заш лєм були чежки, бо ше требало звикнуц на таку файту шпиваня. Гоч приходзели зоз салашох хористи були вше точни на пробох и пожертвовни. Року 1934. нови парох о. Грегорий Биндас основал дзецински хор. То бул трогласни хор, мал 20 членох, а дириґовал з нїм дзияк Бартоломей Бесерминї – Берци. Школяре зоз околних парохийох котри ту ходзели до ґимназиї 1947/48. року основали сами свой хор и под час школского року голєм раз мешачно шпивали Службу Божу. Тот хор започал водзиц Кирил Планчак, а предлужел Владимир Тимко, обидвоме школяре ґимназиї. По длугокей прерви, 1970. року, зоз приходом о. Владимира Тимка за пароха до Вербасу, знова основани хор. Тот хор перше почал робиц при Доме култури зоз репертоаром народних шпиванкох. Понеже власци нє допущели же би священїк водзел хор, роботу превжал учитель Йоаким Олеяр. Пошвидко Дом култури анґажовал за дориґента Иринея Тимка, котри тиж так кратши час водзел хор, алє пре велї причини и тота робота престала. О кратши час, тот исти хор о. Владимир Тимко активовал як церковни хор. Число шпивачох нїґда нє було менше як 30 члени, а то були Руснаци и Українци зоз обидвох вербаских парохийох, рижних професийох и розличней старосци. Улога хорского шпиваня нє мала. За самих шпивачох окремне уживанє шпивац композициї литурґийних и других духовних текстох. Людзом з початку можебуц було чежше розумиц таку файту молитви, алє помали зрозумели же вельки уметнїки сцели зоз своїм талантом дзвигнуц молитву на висши уровень, а з тим и саму Службу Божу зробиц святочнєйшу. Хор Церкци Покрова Пресвятей Богородици зоз Старого Вербасу єден час бул член КПД „Карпати”, наступал на векших манифестацийох у орґанизациї „Карпатох”, а окреме значни наступ хора у рамику манифестациї означованя 250 рочнїци присельованя Руснацох. === Пестованє руского язика з елементами националней култури === Предлужи ше... o35od9mplmuql0b9b1xdlqq8ko32vd9 20554 20543 2026-08-03T22:58:25Z Saslavik 1716 Дополнєти текст и додати фотки 20554 wikitext text/x-wiki [[Файл:KPD Karpati amblem.jpg|thumb|Амблем КПД „Карпати”]] '''Културно-просвитне дружтво''' „'''Карпати'''” основане на сновательней скупштини отриманей 06. 10. 1990. року у Месней заєднїци у Старим Вербаше. Длугши час у [[Вербас|Вербаше]] росла идея о потреби снованя дружтва хторе би активно и организовано дїйствовало на плану пестованя и розвиваня културних и просвитних традицийох и активносцох и Руснацох и Українцох. Дотедишнї способи активносцох анї по своїм статусним, анї програмским змисту нє могли сполнїц у векшей мири духовни потреби спомнутих гражданох того городу на концу двацетого столїтия. Прето, цеком 1990. року людзе добрей дзеки започали активносци на формованю Дружтва хторе би афирмовало и розвивало їх културни традициї и потреби. Случело ше же скоро источашнє два групи ентузиястох порушали таку инициятиву, а потим заєднїцки предлужели спомнути активносци. Мено „Карпати” вибране прето же здогадує на прешлосц, пре красу и виковну тирвацосц велїчезних горох и на концу, пре универзалносц и препознатлївосц назви.<ref>Културно-просвитне дружтво • Культурно-просвітнє товариство • Културно-просветно друштво „КАРПАТИ” 1990 – 2000 • Издавач КПД „Карпати” Врбас, Његошева 21 • Врбас, 2000.</ref> [[Файл:Dom KPD Karpati.jpg|thumb|450п|Дом КПД „Карпати”]] == Историят == === Насельованє === Руснаци ше до Старого Вербасу почали масовнєйше насельовац после револуциї 1848. року. Од початку найвецей ту приходзели худобни фамелиї зоз [[Коцур|Коцура]], а познєйше даєдни и з [[Руски Керестур|Руского Керестура]]. Насельовали ше на такволаним брегу, односно на найвисших часцох, цо и розумлїве кед знаме же ше велї ту присельовали прето же у їх валалє були вельки води.<ref>Рамач, Я. (2007). ''Руснаци у Южней Угорскей'' (1745–1918). Нови Сад: Войводянска академия наукох и уметносцох.</ref> Кед у Старим Вербаше уж було векше число [[Руснаци у Сербиї|Руснацох]], коцурски парох Дюра Шовш мушел и о нїх водзиц духовну старосц. 1851. року им помогнул коло оправки [[Святи храм|церкви]] и парохиялного дому. Од 1860. року Руснаци у Старим Вербаше мали свойого паноца. Такой ше ту почало водзиц и окремни матични кнїжки. Перши душпастир ту бул о. Владислав Лабош. Як ше число Руснацох у Старим Вербаше звекшовало, звекшовало ше и число дзецох за школу, та ше поставяло питанє снованя рускей школи. Док нє мали свою школу, руски дзеци ходзели до сербскей школи, а даєдни анї нє ходзели до школи. Вец Руснаци купели квартель за учителя и хижу у хторей була змесцена школа. Зазначене же 1865. року у Старим Вербаше було 76 руски дзеци школского возросту. Спочатку руска школа робела як приватна. Як перши учитель ше спомина Михайло Гайнал. === Културно-уметнїцки живот Руснацох === Шлїди перших културних активносцох, спрам жридлох хтори наводзи о. Роман Миз, новосадски парох у часопису „[[Шветлосц (часопис)|Шветлосц”]] (число 3 за 1970. рок, статя: На отвореней сцени), датую зоз 1933. року. Теди у Старим Вербаше, дзе найвецей жили Руснаци, основане ''Церковне шпивацке дружтво'', а тиж так и ''Театралне дружтво'' „Руска драма”. Снователє тих дружтвох були о. А. Абодич, тедишнї парох у Старим Вербаше и Петро Ризнич. Перша представа, хтору у „Рускей драми” поставел [[Петро Ризнич Дядя]] давала ше [[25. фебруар|25. фебруара]] 1933. року, а волала ше „Дай серцю на волю, зведе в неволю”. Треба здогаднуц же у предвойновим чаше у нашей народносци робели два културно-просвитни орґанизациї: РНПД (Руске народне просвитне дружтво) и КПСЮР (Културно-просвитни союз югославянских Русинох). Под час войни їх явна робота була забранєна. Вицагуюци поуки зоз предвойнового и войнового часу, векшина интелектуалцох ше по войни опредзелєла же би ше формовало єдну, єдинствену културно-просвитну орґанизацию Руснацох Югославиї. Так 21. октобра 1945. року у Руским Керестуре оформена Руска матка, а пошвидко и єй Месни одбори по шицких наших местох дзе жили Руснаци, же би ше и надалєй чувало власни идентитет, културу и язик. После 1948. року, кед ''Руска матка'' розформована, у Вербаше на єй место пришла орґанизация хтора мала исти змист, характер и улогу, лєм з другим меном – „Александер Серґеєвич Пушкин”. Руснаци у тот час мали свойо просториї у Улїци Светозара Марковича, дзе ше сходзели, рихтали забави, шпивали и танцовали, мали своїх гудацох. У тот час медзи найактивнєйшима були учитель Янко Олеяр, хтори водзел хор и тамбурови оркестер. з дзецми ше рихтало дзецински представи. Рок 1956. останє у паметаню Руснацох у Вербаше насампредз по тим же остали без свойого дому. Будинок у хторим робело Дружтво претворени до квартельох, а аматере преселєни до будинку Дома култури „Вербас”. Новодостати просториї дзелєни зоз аматерами других народох и народносцох, по направеним розпорядку. Часто було бриґи коло простору за роботу. [[Файл:Na svitanju.jpg|thumb|400п|На швитаню]] Як режисере и ґлумци перше робели у „Пушкину”, а познєйше у драмскей секциї при Доме култури Вербас, Владимир Паланчанин у представох „На швитаню” и „Дай шерцу на волю”, Иван Бесерминї режирал представи „Покондирена тиква” 1956. року, а вєдно зоз Дюром Папгаргайом 1957. року режирали Ґоґольову „Женїдбу”, у хторей Папгаргаї бавел главну улогу. Бесерминї 1958. року режирал „Хижу на углє”, у хторей ґлумели Ана и Владо Копчански, Дюра Папгаргаї и други, а потим „Подозриву  особу”. Дюра Папгаргаї ґлумел и у „Покондиреней тикви”. Петро Ризнич Дядя режирал представи „Подозрива особа”, „Любов у мехох”, а Владимир Копчански „Нєволани госци” и „Щесце и людзе”. Ґлумци у тедишнїх представох були: Ґабор Салонтаї, Юлин Салонтаї, Михал Варґа, Осиф Скубан, Мирослав Контра, Владимир Новта, Юлин Молнар, Велемир Чизмар, Силво Няради, Яромир Скубан, Ярослав Скубан, Еуфемия Киш, Ана и Владимир Копчански, Ксения Кираль, Афия Фейса, Михал Няради, Михал Ґадняї, Мелания Кирда, Петро Кандрач, Мица Биндас, Гелена Надь, Никола Бильня, Леона Контра, Владо Сивч, Петро Невдохин, Владо Контра, Янко Кузма, Янко Копчански, Владо Монар и велї други. Хорске шпиванє Руснацох розвите як секция при Доме култури „Вербас”. У тим чаше зоз хором, хтори ше визначовал по численосци и квалитету, дириґовали: Яким Олеяр, Витомир Бодянєц, Владимир Тимко и Ириней Тимко. Єден час, седемдзешатих рокох, робела и танєчна секция. [[Файл:Pusktang.jpg|thumb|400п|Танєчна ґрупа]] Потим ушлїдзел вецей як дзешецрочни зацих у роботи на полю култури и аматеризма вербаских Руснацох, та аж 1975. року млади ентузиясти хтори ше жадали дружиц и робиц основали литературну секцию, „Зарї” коло себе позберали младих поетох, медзи хторима нєшка препознаваме мена авторох замеркованих литературних дїлох як цо Владимир Ґарянски, Микола Шанта, Весна Тиста и други. З часом интересованє за „Зарї” рошнє, та оформена ище подобова, танєчна и драмска секция. За дзешец роки постояня „Зарйох” орґанизовани числени литературни вечари, вистави, рихтало ше представи. У „Зарйох” режира и ґлуми Янко Лендєр, а ту и вше лєпши ґлумци Янко Павлович, Владимир Гирйоватий, Иван Папуґа, Нада Лендєр и други. Року 1985, заш пре нєпорозуменє коло просторийох Дома култури у хторих робели, „Зарї” престали зоз роботу. Драмска секция ище єден час робела у Вербаше и Коцуре. == КПД „КАРПАТИ” == Кед 1990. року основане Културно-просвитне дружтво „Карпати” воно достава на хаснованє просториї Месней заєднїци Стари Вербас хтори дзелї зоз другима хаснователями и хтори анї приблїжно нє задовольвали потреби за роботу и наступи. Гоч Друштво член Културно-просвитней заєднїци општини за роботу нє доставало нїяки финансийни средства. == Секциї == === Драмска секция === Драмски живот у Вербаше ма длугу и богату традицию, та прето анї нє чудне же зоз снованьом Културно просвитного дружтва „Карпати” такой почала робиц и тота секция. Треба повесц же вона и якошик найпририхтанша вошла до нового дружтва з оглядом же комплетни ансамбл уж даскельо роки робел при Секциї „Зарї” у Доме култури „Вербас” у Вербаше, и же мала уж замерковани резултати, и оформени ансамбл за старших на руским язику. З роботу ше предлужело такой першого року кед поставена „Велька птица” од Мирона Канюха, а у режиї Янка Лендєра. Попри роботи старших такой ше почало роздумовац и о формованю секциї за дзеци. Так Владимир Гирйоватий уж 1992. року формовал дзецинску драмску ґрупу на руским язику и поставел фалат Светислава Рушкуца „Перши дзень одпочивку”. Интензивнєйше тота драмска ґрупа почала робиц од 1995. року кед ше режиї прилапела Нада Лендєр и котра зоз дзецми поставела пейц театрални фалати. За дзешец роки постояня Дружтва режиї ше прилапели пейц особи: Янко Лендєр котри и пред тим робел при Доме Култури у Вербаше, Липару и Коцуре, Владимир Гирйоватий, Славица Гайдук и Нада Лендєр, котри ше з тоту роботу по першираз стретли у Дружтве. Штернац проєкти кельо драмска секция пририхтала за дзешец роки постояня Дружтва, число з котрим мушиме будз задовольни и з котрим би ше дзечнє похвалєли и вельо моцнєйши дружтва котри маю и длугшу традицию. Од тих тринац проєктох дзевец були пририхтани за опшински замаганя, осем ше пласовали на Зону, седем на Покраїнску, а два представи за дзеци „Жар дзивка и Иванушка” по мотивох рускей сказки „Гачатко горбатко” у адаптациї Слободана Билкича и Дюри Папгаргая „Наталка, кральовна пешацкого острова” у режиї Нади Лендєр сцигли аж по републичну смотру „Майски бависка” у Бечею 1998. и 2000. року. Єденац од тих проєктох нашли ше на смотри рускей драмскей творчосци „Мемориял Петра Ризнича – Дядї” у Руским Керестуре, лєм три по раз виведзени у просторийох Дружтва. Треба повесц и тото же штири проєкти зняти за Телевизию Нови Сад. Начишлєни резултати лєм потвердзую о квалитету роботи тей секциї у дружтве, фаховей схопносци режисерох и глумецкей вредносци ансамблох. === Музична секция === Роботу Културно-просвитого дружтва нє могло ше задумац без орхестри хтора би пририхтала музичну часц програми и провадзела наступи фолклору и шпивачох. Нє лєгку роботу твореня орхестри превжал на себе Мариян Брундза, понеже мал значне музичне искуство, прихильносц ґу музики и дзеку правого ентузиясти. Так концом 1991. року оформена тамбурова орхестра. Купело ше половни музични инструменти, тамбурки: два примки, А бас прим, Е бас прим и контру, а други инструменти купели члени орхестри, односно їх родичи. Члени орхестри, теди леґинє од 15 по 17 роки, нє мали нїяке предходне музичне образованє, алє лєм вельку дзеку научиц грац. Рушело ше од триманя инструмента, Мариян своїх школярох научел читац ноти, а перши проби були нєзависни од потребох „Карпатох”. Робело ше вельо, проби ше отримовало три раз у тижню од 6 по 10 вечар, та тамбурашох аж и пальци болєли. Перши наступ тамбурова орхестра мала уж после два мешаци роботи, у програми „Прадки” хтору пририхтала етноґрафска секция Дружтва. После рока ученя, тамбурова орхестра мала уж порихтани значни репертоар, та на далєй остало робиц на квалитету. На репертоаре ше нашли руски и українски писнї и танци, як и музика других народох зоз того стредку, у аранжману и обробку Марияна Брундзи. Ушлїдзели наступи тамбуровей орхестри вєдно зоз фолклором „Карпатох” на смотрох у општини, на „Червеней ружи”, на Майских концертох, у „Широким плану”, „Зврку”, на балу, госцованю у України, Баня Луки шицких наступох Дружтва по наших местох. === Хор === Хор вербаскей парохиї ма длугоку традицию. Перши хор котрого ше даєдни парохиянє ище здогадую основани 1932. року. То бул хлопски хор од 22 шпивачох, котри нє жили шицки у самим Вербаше, алє на околних салашох. Хор основал тедишнї парох о. Абодич. О роботи хора ше зна лєм тельо же сам снователь хор учел шпивац, алє зоз нїм нє виступел. Дальшу роботу превжал тедишнї богослов зоз Коцура Онуфрий Тимко. Аж теди хор почал явно наступац, як у вербаскей церкви, так и у сушедних парохиялних церквох. Хор гласовно бул барз квалитетни. Початки заш лєм були чежки, бо ше требало звикнуц на таку файту шпиваня. Гоч приходзели зоз салашох хористи були вше точни на пробох и пожертвовни. Року 1934. нови парох о. Грегорий Биндас основал дзецински хор. То бул трогласни хор, мал 20 членох, а дириґовал з нїм дзияк Бартоломей Бесерминї – Берци. Школяре зоз околних парохийох котри ту ходзели до ґимназиї 1947/48. року основали сами свой хор и под час школского року голєм раз мешачно шпивали Службу Божу. Тот хор започал водзиц Кирил Планчак, а предлужел Владимир Тимко, обидвоме школяре ґимназиї. По длугокей прерви, 1970. року, зоз приходом о. Владимира Тимка за пароха до Вербасу, знова основани хор. Тот хор перше почал робиц при Доме култури зоз репертоаром народних шпиванкох. Понеже власци нє допущели же би священїк водзел хор, роботу превжал учитель Йоаким Олеяр. Пошвидко Дом култури анґажовал за дориґента Иринея Тимка, котри тиж так кратши час водзел хор, алє пре велї причини и тота робота престала. О кратши час, тот исти хор о. Владимир Тимко активовал як церковни хор. Число шпивачох нїґда нє було менше як 30 члени, а то були Руснаци и Українци зоз обидвох вербаских парохийох, рижних професийох и розличней старосци. Улога хорского шпиваня нє мала. За самих шпивачох окремне уживанє шпивац композициї литурґийних и других духовних текстох. Людзом з початку можебуц було чежше розумиц таку файту молитви, алє помали зрозумели же вельки уметнїки сцели зоз своїм талантом дзвигнуц молитву на висши уровень, а з тим и саму Службу Божу зробиц святочнєйшу. Хор Церкци Покрова Пресвятей Богородици зоз Старого Вербасу єден час бул член КПД „Карпати”, наступал на векших манифестацийох у орґанизациї „Карпатох”, а окреме значни наступ хора у рамику манифестациї означованя 250 рочнїци присельованя Руснацох. === Пестованє руского язика з елементами националней култури === Сама назва Културно-просвитне дружтво „Карпати” указує же ше Дружтво окрем розвиваня и пестованя рускей култури заклада и за просвитну дїялносц. Традиция рускей просвити ше опера на перши штири класи основней школи по руски у ОШ „Светозар Милетич” у периодзе од 1948. по 1961. рок. Єдна зоз важних активносцох секциї за пестованє мацеринского язика було и намаганє орґанизовац порядну факултативну наставу пестованя мацеринского язика у основних школох у Вербаше. Закон о воспитаню и образованю то предвидзує теди кед ше за тоту форму виучованя язика вияшня школяре, односно їх родичи. Требало лєм заинтересовац школярох и їх родичох и потолковац им же то нє може и нє шме буц додатне обтерхованє дзецох як то дзепоєдни толковали. То посцигнуте на шлїдуюци способ: Од 27. VI по 9. VII 1993. року у стредньошколским интернату у Руским Керестуре отримана перша лєтня школа пестованя мацеринского язика за дзеци рускей и українскей народносци котри нє маю орґанизовану наставу на своїм мацеринским язику. Инициятиву за орґанизованє такей форми пестованя мацеринского язика дало КПД „Карпати” на своєй схадзки под символичну назву „На пейц до дванац” 21. марца 1992. року. З лєтню школу були облапени 53 школяре основношколского возросту (од першей по осму класу) рускей и українскей народносци (37 Руснаци, 16 Українци). Школяре були змесцени у стредньошколским интернату у Руским Керестуре а настава и позанаставни активносци ше отримовали у просторийох школи. Вєдно у шицких трох оддзелєньох отримане коло 110 наставни годзини мацеринского язика, литератури и историї. У пополадньових годзинох за шицких школярох орґанизовани позанаставни активносци. Успишно робели драмска, литерарна и рецитаторска секция на руским и українским язику. Попри спомнутих, робели и тамбурова орхестра, секция соло шпиваня, школа танцох, компютерска секция и рижни спортски секциї. Под час пребуваня у лєтнєй школи орґанизовани и два забавни вечари за школярох – єден маскенбал, и закончуюци вечар дзе ше школяре представели зоз тим цо у школи научели. У настави и позанаставних активносцох були анґажовани 14 особи: 2 професоре зоз Катедри за руски язик и литературу з Нового Саду (мр Янко Рамач и мр Михайло Фейса), 3 преподаваче зоз Руского Керестура (Владимир Бесерминї, Ксения Бодянєц и Михайло Зазуляк) и 9 зоз Вербасу (Славко Сабо, Славица Мали, Надія Шелемба, Вира Вовк, Зеновий Вовк, Янко Лендєр, Мариян Брундза, Анастазия Бесерминї и Мирослав Сабо). Шицки преподаваче и руководителє секцийох и други орґанизаторе робели без хонорарох, трошкох путованя и дньовнїцох. По законченю лєтнєй школи школяром уручени свидоцтва, а преподавачом (и спонзором) подзекованя. Друга лєтня школа орґанизована у Вербаше (пре нєвигодни условия то нє мож було зробиц у Руским Керестуре) и тирвала 7 днї (од 27. юния по 3. юлий 1994. року). За школярох котри ходзели на годзини пестованя руского язика то свойофайтове финализованє єднорочней роботи, а за других, можлївосц упознац ше зоз тим цо би могли научиц кед би ходзели на таки годзини. Настава орґанизована у пополадньових годзинох. Нащивйовали ю 45 школяре (38 на руским и 7 на українским язику). Преподаваче у школи були: мр Михайло Фейса, Амалия Паланчанин, Ирина Бесерминї, Златка Хлєбашко, Таня Трелак, Славица Мали, Ана Комбиль, Ярослав Комбиль и Славко Сабо. Позанаставни активносци водзели члени Дружтва: Янко Лендєр, Владо Будински, Нада Лендєр, Звонко Сабо як и дзепоєдни преподаваче. Всоботу за школярох орґанизовани заєднїцки вилєт на Палич. Школа закончена зоз удатну програму школярох, а видруковани и билтен зоз роботами школярох и звитами орґанизаторох. Старшина обидвох лєтнїх школох бул Славко Сабо. После успишно орґанизованей першей лєтнєй школи у шицких штирох школох у Вербаше у октобре 1993. року почина порядна настава пестованя мацеринского язика. На инициятиву ''Дружтва за руски язик и литературу'' и КПД „Карпати” 7. октобра 1993. року у Скупштини општини Вербас отримани розгварки зоз котрима руководзел предсидатель СО др Срдян Стокуча, а присутни були директоре шицких основних школох у Вербаше, предсидатель КПД „Карпати” Звонко Сабо, предсидатель Дружтва за руски язик и литературу Ирина Папуґа и предсидатель подружнїци Дружтва за руски язик и литературу Славица Мали. На схадзки дата потримовка намаганьом же би ше орґанизовало факултативне виучованє руского мацеринского язика у шицких штирох основних школох у Вербаше. КПД „Карпати” превжали на себе обовязку поинформовац родичох о можлївосцох виучованя мацеринского язика, та за нїх орґанизовало родительску схадзку. На схадзку пришла и предсидателька Дружтва за руски язик и литературу Ирина Папуґа, предсидателька Подружнїци Дружтва за руски язик и литературу у Вербаше Славица Мали, предсидатель КПД „Карпати” Звонко Сабо, предсидатель секциї за пестованє мацеринского язика Славко Сабо и коло трицецеро родичи. Уж на самей схадзки, за факултативне виучованє мацеринского язика приявени трицецеро дзеци, а на таке опредзельованє дзецох и родичох у велькей мири вплївовало успишне орґанизованє лєтнєй школи виучованя мацеринского язика з боку „Карпатох” под час лєтного розпусту. Шлїдуюца акция, анкета зоз школярами хтору орґанизовали шицки штири основни школи у Вербаше: „Петар Петрович Нєґош”, „Светозар Милетич”, „Братство-єдинство” и „20. октобер”. ОШ „Светозар Милетич” анкетовала школярох, а у других школох тоту роботу покончела Подружнїца, односно учителька Славица Мали и члени КПД „Карпати” Владимир Буилчик и Владимир Будински. Настава мацеринского руского язика з елементами националней култури почала у октобре 1993. року, а до нєй було уключене 69 школяре, у ОШ „Светозар Милетич” 38, у ОШ „П. П. Нєґош” 18, у ОШ „Братство-єдинство” 11 и у ОШ „20. октобер” 2 школяре. Настава факултативного виучованя мацеринского язика з елементами националней култури у школох ше отримовала у медзизменох, а всоботу у просторийох КПД „Карпати”, дзе школяре були уключени до литературней, рецитаторскей, драмскей, музичней, фолклорней и подобовей секциї. Наставу, хтора ше состої зоз двох часцох, водзи учителька Славица Мали. У першей часци школяре у школи уча язик и литературу, а у другей, у КПД „Карпати” пестую националну, руску културу. Од 1993. року по 2000. рок число школярох менєй-вецей исте. Так у школским 1999/2000. року на наставу ходза 74 школяре. Предлужи ше... == Референци == 2v4dsg4iv7kbso7cc8r80dlvtfh1k55 20556 20554 2026-08-04T09:33:46Z ОленкаБТ 1579 Викивязи 20556 wikitext text/x-wiki [[Файл:KPD Karpati amblem.jpg|thumb|Амблем КПД „Карпати”]] '''Културно-просвитне дружтво''' „'''Карпати'''” основане на сновательней скупштини отриманей 06. 10. 1990. року у Месней заєднїци у Старим Вербаше. Длугши час у [[Вербас|Вербаше]] росла идея о потреби снованя дружтва хторе би активно и организовано дїйствовало на плану пестованя и розвиваня културних и просвитних традицийох и активносцох и Руснацох и Українцох. Дотедишнї способи активносцох анї по своїм статусним, анї програмским змисту нє могли сполнїц у векшей мири духовни потреби спомнутих гражданох того городу на концу двацетого столїтия. Прето, цеком 1990. року людзе добрей дзеки започали активносци на формованю Дружтва хторе би афирмовало и розвивало їх културни традициї и потреби. Случело ше же скоро источашнє два групи ентузиястох порушали таку инициятиву, а потим заєднїцки предлужели спомнути активносци. Мено „Карпати” вибране прето же здогадує на прешлосц, пре красу и виковну тирвацосц велїчезних горох и на концу, пре универзалносц и препознатлївосц назви.<ref>Културно-просвитне дружтво • Культурно-просвітнє товариство • Културно-просветно друштво „КАРПАТИ” 1990 – 2000 • Издавач КПД „Карпати” Врбас, Његошева 21 • Врбас, 2000.</ref> [[Файл:Dom KPD Karpati.jpg|thumb|450п|Дом КПД „Карпати”]] == Историят == === Насельованє === Руснаци ше до Старого Вербасу почали масовнєйше насельовац после револуциї 1848. року. Од початку найвецей ту приходзели худобни фамелиї зоз [[Коцур|Коцура]], а познєйше даєдни и з [[Руски Керестур|Руского Керестура]]. Насельовали ше на такволаним брегу, односно на найвисших часцох, цо и розумлїве кед знаме же ше велї ту присельовали прето же у їх валалє були вельки води.<ref>Рамач, Я. (2007). ''Руснаци у Южней Угорскей'' (1745–1918). Нови Сад: Войводянска академия наукох и уметносцох.</ref> Кед у Старим Вербаше уж було векше число [[Руснаци у Сербиї|Руснацох]], коцурски парох Дюра Шовш мушел и о нїх водзиц духовну старосц. 1851. року им помогнул коло оправки [[Святи храм|церкви]] и парохиялного дому. Од 1860. року Руснаци у Старим Вербаше мали свойого паноца. Такой ше ту почало водзиц и окремни матични кнїжки. Перши душпастир ту бул о. Владислав Лабош. Як ше число Руснацох у Старим Вербаше звекшовало, звекшовало ше и число дзецох за школу, та ше поставяло питанє снованя рускей школи. Док нє мали свою школу, руски дзеци ходзели до сербскей школи, а даєдни анї нє ходзели до школи. Вец Руснаци купели квартель за учителя и хижу у хторей була змесцена школа. Зазначене же 1865. року у Старим Вербаше було 76 руски дзеци школского возросту. Спочатку руска школа робела як приватна. Як перши учитель ше спомина Михайло Гайнал. === Културно-уметнїцки живот Руснацох === Шлїди перших културних активносцох, спрам жридлох хтори наводзи о. Роман Миз, новосадски парох у часопису „[[Шветлосц (часопис)|Шветлосц”]] (число 3 за 1970. рок, статя: На отвореней сцени), датую зоз 1933. року. Теди у Старим Вербаше, дзе найвецей жили Руснаци, основане ''Церковне шпивацке дружтво'', а тиж так и ''Театралне дружтво'' „Руска драма”. Снователє тих дружтвох були о. А. Абодич, тедишнї парох у Старим Вербаше и Петро Ризнич. Перша представа, хтору у „Рускей драми” поставел [[Петро Ризнич Дядя]] давала ше [[25. фебруар|25. фебруара]] 1933. року, а волала ше „Дай серцю на волю, зведе в неволю”. Треба здогаднуц же у предвойновим чаше у нашей народносци робели два културно-просвитни орґанизациї: РНПД (Руске народне просвитне дружтво) и КПСЮР (Културно-просвитни союз югославянских Русинох). Под час войни їх явна робота була забранєна. Вицагуюци поуки зоз предвойнового и войнового часу, векшина интелектуалцох ше по войни опредзелєла же би ше формовало єдну, єдинствену културно-просвитну орґанизацию [[Руснаци Югославиї и радио|Руснацох Югославиї]]. Так 21. октобра 1945. року у Руским Керестуре оформена [[Руска матка]], а пошвидко и єй Месни одбори по шицких наших местох дзе жили Руснаци, же би ше и надалєй чувало власни идентитет, културу и язик. После 1948. року, кед ''Руска матка'' розформована, у Вербаше на єй место пришла орґанизация хтора мала исти змист, характер и улогу, лєм з другим меном – „Александер Серґеєвич Пушкин”. Руснаци у тот час мали свойо просториї у Улїци Светозара Марковича, дзе ше сходзели, рихтали забави, шпивали и танцовали, мали своїх гудацох. У тот час медзи найактивнєйшима були учитель [[Янко Олеяр]], хтори водзел [[хор]] и [[Тамбура|тамбурови]] [[Оркестер|оркестер.]] з дзецми ше рихтало дзецински представи. Рок 1956. останє у паметаню Руснацох у Вербаше насампредз по тим же остали без свойого дому. Будинок у хторим робело Дружтво претворени до квартельох, а аматере преселєни до будинку Дома култури „Вербас”. Новодостати просториї дзелєни зоз аматерами других народох и народносцох, по направеним розпорядку. Часто було бриґи коло простору за роботу. [[Файл:Na svitanju.jpg|thumb|400п|На швитаню]] Як режисере и ґлумци перше робели у „Пушкину”, а познєйше у драмскей секциї при Доме култури Вербас, [[Владимир Паланчанин]] у представох „На швитаню” и „Дай шерцу на волю”, [[Иван Бесерминї]] режирал представи „Покондирена тиква” 1956. року, а вєдно зоз [[Дюра Папгаргаї|Дюром Папгаргайом]] 1957. року режирали Ґоґольову „Женїдбу”, у хторей Папгаргаї бавел главну улогу. Бесерминї 1958. року режирал „Хижу на углє”, у хторей ґлумели Ана и Владо Копчански, Дюра Папгаргаї и други, а потим „Подозриву  особу”. Дюра Папгаргаї ґлумел и у „Покондиреней тикви”. Петро Ризнич Дядя режирал представи „Подозрива особа”, „Любов у мехох”, а Владимир Копчански „Нєволани госци” и „Щесце и людзе”. Ґлумци у тедишнїх представох були: Ґабор Салонтаї, Юлин Салонтаї, Михал Варґа, Осиф Скубан, Мирослав Контра, [[Владимир Новта]], Юлин Молнар, Велемир Чизмар, Силво Няради, Яромир Скубан, Ярослав Скубан, Еуфемия Киш, Ана и Владимир Копчански, Ксения Кираль, Афия Фейса, Михал Няради, Михал Ґадняї, Мелания Кирда, Петро Кандрач, Мица Биндас, Гелена Надь, Никола Бильня, Леона Контра, Владо Сивч, Петро Невдохин, Владо Контра, Янко Кузма, Янко Копчански, Владо Монар и велї други. Хорске шпиванє Руснацох розвите як секция при Доме култури „Вербас”. У тим чаше зоз хором, хтори ше визначовал по численосци и квалитету, дириґовали: Яким Олеяр, [[Витомир Бодянєц]], [[Владимир Тимко]] и [[Ириней Тимко]]. Єден час, седемдзешатих рокох, робела и танєчна секция. [[Файл:Pusktang.jpg|thumb|400п|Танєчна ґрупа]] Потим ушлїдзел вецей як дзешецрочни зацих у роботи на полю култури и аматеризма вербаских Руснацох, та аж 1975. року млади ентузиясти хтори ше жадали дружиц и робиц основали литературну секцию, „Зарї” коло себе позберали младих поетох, медзи хторима нєшка препознаваме мена авторох замеркованих литературних дїлох як цо [[Владимир Ґарянски]], Микола Шанта, Весна Тиста и други. З часом интересованє за „Зарї” рошнє, та оформена ище подобова, танєчна и драмска секция. За дзешец роки постояня „Зарйох” орґанизовани числени литературни вечари, вистави, рихтало ше представи. У „Зарйох” режира и ґлуми Янко Лендєр, а ту и вше лєпши ґлумци Янко Павлович, Владимир Гирйоватий, Иван Папуґа, Нада Лендєр и други. Року 1985, заш пре нєпорозуменє коло просторийох Дома култури у хторих робели, „Зарї” престали зоз роботу. Драмска секция ище єден час робела у Вербаше и Коцуре. == КПД „КАРПАТИ” == Кед 1990. року основане Културно-просвитне дружтво „Карпати” воно достава на хаснованє просториї Месней заєднїци Стари Вербас хтори дзелї зоз другима хаснователями и хтори анї приблїжно нє задовольвали потреби за роботу и наступи. Гоч Друштво член Културно-просвитней заєднїци општини за роботу нє доставало нїяки финансийни средства. == Секциї == === Драмска секция === Драмски живот у Вербаше ма длугу и богату традицию, та прето анї нє чудне же зоз снованьом Културно просвитного дружтва „Карпати” такой почала робиц и тота секция. Треба повесц же вона и якошик найпририхтанша вошла до нового дружтва з оглядом же комплетни ансамбл уж даскельо роки робел при Секциї „Зарї” у Доме култури „Вербас” у Вербаше, и же мала уж замерковани резултати, и оформени ансамбл за старших на [[Руски язик|руским язику]]. З роботу ше предлужело такой першого року кед поставена „Велька птица” од Мирона Канюха, а у режиї Янка Лендєра. Попри роботи старших такой ше почало роздумовац и о формованю секциї за дзеци. Так Владимир Гирйоватий уж 1992. року формовал дзецинску драмску ґрупу на руским язику и поставел фалат Светислава Рушкуца „Перши дзень одпочивку”. Интензивнєйше тота драмска ґрупа почала робиц од 1995. року кед ше режиї прилапела Нада Лендєр и котра зоз дзецми поставела пейц театрални фалати. За дзешец роки постояня Дружтва режиї ше прилапели пейц особи: Янко Лендєр котри и пред тим робел при Доме Култури у Вербаше, [[Липар|Липару]] и Коцуре, Владимир Гирйоватий, Славица Гайдук и Нада Лендєр, котри ше з тоту роботу по першираз стретли у Дружтве. Штернац проєкти кельо драмска секция пририхтала за дзешец роки постояня Дружтва, число з котрим мушиме будз задовольни и з котрим би ше дзечнє похвалєли и вельо моцнєйши дружтва котри маю и длугшу традицию. Од тих тринац проєктох дзевец були пририхтани за опшински замаганя, осем ше пласовали на Зону, седем на Покраїнску, а два представи за дзеци „Жар дзивка и Иванушка” по мотивох рускей сказки „Гачатко горбатко” у адаптациї Слободана Билкича и Дюри Папгаргая „Наталка, кральовна пешацкого острова” у режиї Нади Лендєр сцигли аж по републичну смотру „Майски бависка” у Бечею 1998. и 2000. року. Єденац од тих проєктох нашли ше на смотри рускей драмскей творчосци „Мемориял Петра Ризнича – Дядї” у Руским Керестуре, лєм три по раз виведзени у просторийох Дружтва. Треба повесц и тото же штири проєкти зняти за Телевизию Нови Сад. Начишлєни резултати лєм потвердзую о квалитету роботи тей секциї у дружтве, фаховей схопносци режисерох и глумецкей вредносци ансамблох. === Музична секция === Роботу Културно-просвитого дружтва нє могло ше задумац без орхестри хтора би пририхтала музичну часц програми и провадзела наступи фолклору и шпивачох. Нє лєгку роботу твореня орхестри превжал на себе Мариян Брундза, понеже мал значне музичне искуство, прихильносц ґу музики и дзеку правого ентузиясти. Так концом 1991. року оформена тамбурова орхестра. Купело ше половни музични инструменти, тамбурки: два примки, А бас прим, Е бас прим и контру, а други инструменти купели члени орхестри, односно їх родичи. Члени орхестри, теди леґинє од 15 по 17 роки, нє мали нїяке предходне музичне образованє, алє лєм вельку дзеку научиц грац. Рушело ше од триманя инструмента, Мариян своїх школярох научел читац ноти, а перши проби були нєзависни од потребох „Карпатох”. Робело ше вельо, проби ше отримовало три раз у тижню од 6 по 10 вечар, та тамбурашох аж и пальци болєли. Перши наступ тамбурова орхестра мала уж после два мешаци роботи, у програми „Прадки” хтору пририхтала етноґрафска секция Дружтва. После рока ученя, тамбурова орхестра мала уж порихтани значни репертоар, та на далєй остало робиц на квалитету. На репертоаре ше нашли руски и українски писнї и танци, як и музика других народох зоз того стредку, у аранжману и обробку Марияна Брундзи. Ушлїдзели наступи тамбуровей орхестри вєдно зоз фолклором „Карпатох” на смотрох у општини, на „[[Фестивал рускей култури Червена ружа|Червеней ружи”]], на Майских концертох, у „Широким плану”, „Зврку”, на балу, госцованю у України, Баня Луки шицких наступох Дружтва по наших местох. === Хор === Хор вербаскей парохиї ма длугоку традицию. Перши хор котрого ше даєдни парохиянє ище здогадую основани 1932. року. То бул хлопски хор од 22 [[Шпивач|шпивачох]], котри нє жили шицки у самим Вербаше, алє на околних [[Салаш|салашох]]. Хор основал тедишнї парох о. Абодич. О роботи хора ше зна лєм тельо же сам снователь хор учел шпивац, алє зоз нїм нє виступел. Дальшу роботу превжал тедишнї богослов зоз Коцура [[Онуфрий Тимко]]. Аж теди хор почал явно наступац, як у вербаскей церкви, так и у сушедних парохиялних церквох. Хор гласовно бул барз квалитетни. Початки заш лєм були чежки, бо ше требало звикнуц на таку файту шпиваня. Гоч приходзели зоз салашох хористи були вше точни на пробох и пожертвовни. Року 1934. нови парох о. Грегорий Биндас основал дзецински хор. То бул трогласни хор, мал 20 членох, а дириґовал з нїм дзияк Бартоломей Бесерминї – Берци. Школяре зоз околних парохийох котри ту ходзели до ґимназиї 1947/48. року основали сами свой хор и под час школского року голєм раз мешачно шпивали Службу Божу. Тот хор започал водзиц Кирил Планчак, а предлужел Владимир Тимко, обидвоме школяре ґимназиї. По длугокей прерви, 1970. року, зоз приходом о. Владимира Тимка за пароха до Вербасу, знова основани хор. Тот хор перше почал робиц при Доме култури зоз репертоаром народних шпиванкох. Понеже власци нє допущели же би священїк водзел хор, роботу превжал учитель Йоаким Олеяр. Пошвидко Дом култури анґажовал за дориґента Иринея Тимка, котри тиж так кратши час водзел хор, алє пре велї причини и тота робота престала. О кратши час, тот исти хор о. Владимир Тимко активовал як церковни хор. Число шпивачох нїґда нє було менше як 30 члени, а то були Руснаци и Українци зоз обидвох вербаских парохийох, рижних професийох и розличней старосци. Улога хорского шпиваня нє мала. За самих шпивачох окремне уживанє шпивац [[Композиция|композициї]] литурґийних и других духовних текстох. Людзом з початку можебуц було чежше розумиц таку файту молитви, алє помали зрозумели же вельки уметнїки сцели зоз своїм талантом дзвигнуц молитву на висши уровень, а з тим и саму Службу Божу зробиц святочнєйшу. Хор Церкци Покрова Пресвятей Богородици зоз Старого Вербасу єден час бул член КПД „Карпати”, наступал на векших манифестацийох у орґанизациї „Карпатох”, а окреме значни наступ хора у рамику манифестациї означованя 250 рочнїци присельованя Руснацох. === Пестованє руского язика з елементами националней култури === Сама назва Културно-просвитне дружтво „Карпати” указує же ше Дружтво окрем розвиваня и пестованя рускей култури заклада и за просвитну дїялносц. Традиция рускей просвити ше опера на перши штири класи основней школи по руски у ОШ „Светозар Милетич” у периодзе од 1948. по 1961. рок. Єдна зоз важних активносцох секциї за пестованє мацеринского язика було и намаганє орґанизовац порядну факултативну наставу пестованя мацеринского язика у основних школох у Вербаше. Закон о воспитаню и образованю то предвидзує теди кед ше за тоту форму виучованя язика вияшня школяре, односно їх родичи. Требало лєм заинтересовац школярох и їх родичох и потолковац им же то нє може и нє шме буц додатне обтерхованє дзецох як то дзепоєдни толковали. То посцигнуте на шлїдуюци способ: Од 27. VI по 9. VII 1993. року у стредньошколским интернату у Руским Керестуре отримана перша лєтня школа пестованя мацеринского язика за дзеци рускей и українскей народносци котри нє маю орґанизовану наставу на своїм мацеринским язику. Инициятиву за орґанизованє такей форми пестованя мацеринского язика дало КПД „Карпати” на своєй схадзки под символичну назву „На пейц до дванац” 21. марца 1992. року. З лєтню школу були облапени 53 школяре основношколского возросту (од першей по осму класу) рускей и українскей народносци (37 Руснаци, 16 Українци). Школяре були змесцени у стредньошколским интернату у Руским Керестуре а настава и позанаставни активносци ше отримовали у просторийох школи. Вєдно у шицких трох оддзелєньох отримане коло 110 наставни годзини мацеринского язика, литератури и историї. У пополадньових годзинох за шицких школярох орґанизовани позанаставни активносци. Успишно робели драмска, литерарна и рецитаторска секция на руским и українским язику. Попри спомнутих, робели и тамбурова орхестра, секция соло шпиваня, школа танцох, компютерска секция и рижни спортски секциї. Под час пребуваня у лєтнєй школи орґанизовани и два забавни вечари за школярох – єден маскенбал, и закончуюци вечар дзе ше школяре представели зоз тим цо у школи научели. У настави и позанаставних активносцох були анґажовани 14 особи: 2 професоре зоз Катедри за руски язик и литературу з Нового Саду (мр Янко Рамач и мр Михайло Фейса), 3 преподаваче зоз Руского Керестура (Владимир Бесерминї, Ксения Бодянєц и Михайло Зазуляк) и 9 зоз Вербасу (Славко Сабо, Славица Мали, Надія Шелемба, Вира Вовк, Зеновий Вовк, Янко Лендєр, Мариян Брундза, Анастазия Бесерминї и Мирослав Сабо). Шицки преподаваче и руководителє секцийох и други орґанизаторе робели без хонорарох, трошкох путованя и дньовнїцох. По законченю лєтнєй школи школяром уручени свидоцтва, а преподавачом (и спонзором) подзекованя. Друга лєтня школа орґанизована у Вербаше (пре нєвигодни условия то нє мож було зробиц у Руским Керестуре) и тирвала 7 [[Дзень|днї]] (од 27. юния по 3. юлий 1994. року). За школярох котри ходзели на [[Годзина|годзини]] пестованя руского язика то свойофайтове финализованє єднорочней роботи, а за других, можлївосц упознац ше зоз тим цо би могли научиц кед би ходзели на таки годзини. Настава орґанизована у пополадньових годзинох. Нащивйовали ю 45 школяре (38 на руским и 7 на українским язику). Преподаваче у школи були: мр Михайло Фейса, Амалия Паланчанин, Ирина Бесерминї, Златка Хлєбашко, Таня Трелак, Славица Мали, Ана Комбиль, Ярослав Комбиль и Славко Сабо. Позанаставни активносци водзели члени Дружтва: Янко Лендєр, Владо Будински, Нада Лендєр, Звонко Сабо як и дзепоєдни преподаваче. Всоботу за школярох орґанизовани заєднїцки вилєт на Палич. Школа закончена зоз удатну програму школярох, а видруковани и билтен зоз роботами школярох и звитами орґанизаторох. Старшина обидвох лєтнїх школох бул Славко Сабо. После успишно орґанизованей першей лєтнєй школи у шицких штирох школох у Вербаше у октобре 1993. року почина порядна настава пестованя мацеринского язика. На инициятиву ''[[Дружтво за руски язик, литературу и културу|Дружтва за руски язик и литературу]]'' и КПД „Карпати” 7. октобра 1993. року у Скупштини општини Вербас отримани розгварки зоз котрима руководзел предсидатель СО др Срдян Стокуча, а присутни були директоре шицких основних школох у Вербаше, предсидатель КПД „Карпати” Звонко Сабо, предсидатель Дружтва за руски язик и литературу Ирина Папуґа и предсидатель подружнїци Дружтва за руски язик и литературу Славица Мали. На схадзки дата потримовка намаганьом же би ше орґанизовало факултативне виучованє руского мацеринского язика у шицких штирох основних школох у Вербаше. КПД „Карпати” превжали на себе обовязку поинформовац родичох о можлївосцох виучованя мацеринского язика, та за нїх орґанизовало родительску схадзку. На схадзку пришла и предсидателька Дружтва за руски язик и литературу Ирина Папуґа, предсидателька Подружнїци Дружтва за руски язик и литературу у Вербаше Славица Мали, предсидатель КПД „Карпати” Звонко Сабо, предсидатель секциї за пестованє мацеринского язика Славко Сабо и коло трицецеро родичи. Уж на самей схадзки, за факултативне виучованє мацеринского язика приявени трицецеро дзеци, а на таке опредзельованє дзецох и родичох у велькей мири вплївовало успишне орґанизованє лєтнєй школи виучованя мацеринского язика з боку „Карпатох” под час лєтного розпусту. Шлїдуюца акция, анкета зоз школярами хтору орґанизовали шицки штири основни школи у Вербаше: „Петар Петрович Нєґош”, „Светозар Милетич”, „Братство-єдинство” и „20. октобер”. ОШ „Светозар Милетич” анкетовала школярох, а у других школох тоту роботу покончела Подружнїца, односно учителька Славица Мали и члени КПД „Карпати” Владимир Буилчик и Владимир Будински. Настава мацеринского руского язика з елементами националней култури почала у октобре 1993. року, а до нєй було уключене 69 школяре, у ОШ „Светозар Милетич” 38, у ОШ „П. П. Нєґош” 18, у ОШ „Братство-єдинство” 11 и у ОШ „20. октобер” 2 школяре. Настава факултативного виучованя мацеринского язика з елементами националней култури у школох ше отримовала у медзизменох, а всоботу у просторийох КПД „Карпати”, дзе школяре були уключени до литературней, рецитаторскей, драмскей, музичней, фолклорней и подобовей секциї. Наставу, хтора ше состої зоз двох часцох, водзи учителька Славица Мали. У першей часци школяре у школи уча язик и литературу, а у другей, у КПД „Карпати” пестую националну, руску културу. Од 1993. року по 2000. рок число школярох менєй-вецей исте. Так у школским 1999/2000. року на наставу ходза 74 школяре. Предлужи ше... == Референци == oj60op81jia7xhkje954e9at4l62hsz 0 3366 20544 2026-08-03T16:47:54Z Olirk55 19 Нова страница: Орґулї ( грeч.  οργανον, лат. organum) то найвекши и найзложенши музични инструмент. Припада ґу аерофоним инструментом. Маю моцни звук, хтори зоз свою фарбу и моцносцу здогадує на вельки оркестер. Тонски обсяг, патраци на клавиятуру, од ,,C&#39;&#39; и углавним по ,,g 3&#… 20544 wikitext text/x-wiki Орґулї ( грeч.  οργανον, лат. organum) то найвекши и найзложенши музични инструмент. Припада ґу аерофоним инструментом. Маю моцни звук, хтори зоз свою фарбу и моцносцу здогадує на вельки оркестер. Тонски обсяг, патраци на клавиятуру, од ,,C&#39;&#39; и углавним по ,,g 3&#39;&#39; . Алє пре рижнородносц реґистрох реални звучни обсяг вельо векши: од ,, 2 C&#39;&#39; аж по ,,g 6 &#39;&#39;&#39; , а обсяг тонох нє стайомни, завиши од каждого инструмента окреме. Наставанє тона Тон настава зоз трепеценьом воздуха у циви. За кажди тон орґулї маю окремну циву, та аж и вецей циви зоз розличну фарбу (тембр) и моцносцу звука. Пошоровани циви розличней длужини (значи же даваю розлични висини тонох) хтори продукую тони истей фарби и моцносци даваю єден реґистер. Реґистри Орґулї маю вецей таки тембри - реґистрох хтори цалому шору тонох даваю фарбу звука хтори зродни даєдному инструменту лєбо ґрупи инструментох (флаути, древеним инструментом, смиковим, або плеховим дуйним инструментом и другим.) Реґистри звукох можу буц цихи, цми, ясни, предзераюци, оштри итд. Виводзач - орґуляш реґистри уключує и комбинує их же би достал одвитуюци жадани звук. [2][3] Реґистри ше уключую зоз прицисканьом реґистрових плещкох- типкох, або з поцагованьом полуги хтора ше находза на гральнїку при клавиятури. Зоз прицисканьом типки на клавиятури оможлївює ше струянє воздуху зоз меха до циви, а дава одвитуюци звук. Часци орґульох Состоя ше зоз реґистрох хтори ше находза углавним у древеним такв. орманє, потим мехох и механїзма за управянє (гральнїка, трактури и вентилох). Трактура Трактура ше наволує цали комплет механїзмох хтори повязую типки и реґистри (серб.свирале). Трактура може буц:  механїчна- кед типку и реґистер повязую пошоровани древени ставци и вреценка. пнеуматска- повязує їх цивочки з ваздушним прициском, або  електромаґнетни- повязани су зоз електромаґнетнима габами. Мех Шицок потребни воздух за гранє и реґистри доходзи зоз єдного або вецей мехох хтори пумпую воздух и тримаю го вше под истим прициском. Мехи ше пумпую спомоцу електромотора. Дакеди их пумповали людзе хтори ше наволовали калканти. Ручни мануали Орґулї маю даскельо ручни клавиятури- мануали (2-7), хтори пошоровани поступнє и медзисобно ше розликую по составе реґистрох. Поготов важна клавиятура за ноги хтора ше вола педала, хтора служи за гранє найнїших тонох у копозициї. Педали за ноги єст вецей. Историят Орґулї барз стари инструмент и прето им до конца нє познате походзенє. Нагадує ше же даяку файту орґульох хасновали ище стари народи Далєкого востоку (Китайци, Японци, Индийци). Познєйше, у старей Греческей найприблїжнєйши инстурмент орґульом була препозната Панова пищалка. До Европи сцигли и почало ше их хасновац у 8. вику, а после 14. вику нєт скоро анї єдного векшого города без орґульох, а поготов у заходноевропских церквох орґулї барз заступени и хаснує ше их под час отримованя Служби Божей. Перши познати орґулї у церкви поставени у Ахену 812. року. Таки  вчасни штредньоевропски орґулї мали вельки и нєзґрапни типки и барз мало реґистари. Литература  Ahrens, Christian (2006). In Bush, Douglas &amp; Kassel, Richard (Eds.), The Organ: an Encyclopedia, стр. 399–499. New York: Routledge. ISBN 0- 415-94174-1  Audsley, G.A. (1965). Art of Organ-Building. New York: Dover Publications. ISBN 0-486-21314-5.:  Bicknell, Stephen (1998). „Organ building today”. Ур.: Thistlethwaite, Nicholas &amp; Webber, Geoffrey. The Cambridge Companion to the Organ. Cambridge: Cambridge University Press. стр. 82–92. ISBN 0-521-57584- rabc3k9sgupnpj725kn2d1h3swobp2s 20553 20544 2026-08-03T22:09:27Z Olirk55 19 Форматированє бока, означени викивязи 20553 wikitext text/x-wiki [[File:Usnaconsole.jpg|right|thumb|300px|Орґулї зоз 5. мануелами (клавиятури), и ножна педална клавиятура, (Капела америцкей поморскй академиї)]]'''Орґулї''' ( грeч.  ''οργανον'', лат. ''organum'') то найвекши и найзложенши [[Музични инструменти|музични]] [[Подзелєнє музичних инструментох|инструмент]]. Припада ґу аерофоним инструментом. Маю моцни [[звук]], хтори зоз свою фарбу и моцносцу здогадує на вельки [[Оркестер|оркестер.]] Тонски обсяг, патраци на клавиятуру, од ,,C&#39;&#39; (у велькей октави) и углавним по ,,g 3&#39;&#39; . Алє пре рижнородносц реґистрох реални звучни обсяг вельо векши: од ,, 2 C&#39;&#39; аж по ,,g 6 &#39;&#39;&#39; , а обсяг [[Тон|тонох]] нє стайомни, завиши од каждого инструмента окреме. == Наставанє тона == Тон настава зоз трепеценьом [[Воздух|воздуха]] у циви. За кажди тон орґулї маю окремну циву, та аж и вецей циви зоз розличну фарбу (тембр) и моцносцу звука. Пошоровани циви розличней длужини (значи даваю розлични висини тонох) хтори продукую тони истей фарби и моцносци даваю єден реґистер. == Реґистри == Орґулї маю вецей таки тембри - реґистрох хтори цалому шору тонох даваю фарбу звука хтори зродни даєдному инструменту лєбо ґрупи инструментох (флаути, древеним дуйним инструментом, смиковим, або плеховим дуйним инструментом и другим.) Реґистри звукох можу буц цихи, цми, ясни, предзераюци, оштри итд. Виводза-орґуляш реґистри уключує и комбинує их же би достал одвитуюци жадани звук. [2][3] Реґистри ше уключую зоз прицисканьом реґистрових плещкох-типкох, або з поцагованьом полуги хтора ше находза на гральнїку при клавиятури. Зоз прицисканьом типки на клавиятури оможлївює ше струянє воздуху зоз [[Мех|меха]] до циви, а дава одвитуюци звук. == Часци орґульох == Состоя ше зоз реґистрох хтори ше находза углавним у древеним такв. орманє, потим мехох и механїзма за управянє (гральнїка, трактури и вентилох). '''Трактура''' Трактура ше наволує цали комплет механїзмох хтори повязую типки и реґистри (серб. свирале). Трактура може буц: ♦ '''''Механїчна''''', кед типку и реґистер повязую пошоровани древени ставци и вреценка. ♦ '''''Пнеуматска''''' повязує їх цивочки з ваздушним прициском, або  ♦ '''''електромаґнетни''''' хтори повязани су зоз електромаґнетнима габами. '''Мех''' Шицок потребни воздух за гранє и реґистри доходзи зоз єдного або вецей мехох хтори пумпую [[воздух]] и тримаю го вше под истим [[Прицисок|прициском.]] Мехи ше пумпую спомоцу електромотора. Дакеди их пумповали людзе хтори ше наволовали ''калкант''и. '''Ручни мануали''' [[File:OrgueAtlanticCityConventionAll.jpg|right|thumb|280px|Мануали на орґульох]] Орґулї маю даскельо ручни клавиятури- мануали (2-7), хтори пошоровани поступнє и медзисобно ше розликую по составе реґистрох. Поготов важна клавиятура за ноги хтора ше вола педала, хтора служи за гранє найнїших тонох у [[Композиция|копозициї]]. Педали за ноги єст вецей. == Историят == Орґулї барз стари инструмент и прето им до конца нє познате походзенє. Нагадує ше же даяку файту орґульох хасновали ище стари народи Далєкого востоку (Китайци, Японци, Индийци). Познєйше, у старей Греческей найприблїжнєйши инстурмент орґульом була препозната Панова [[пищалка]]. До Европи сцигли и почало ше их хасновац у 8. вику, а после 14. вику нєт скоро анї єдного векшого города без орґульох, а поготов у заходноевропских церквох орґулї барз заступени и хаснує ше их под час отримованя Служби Божей. Перши познати орґулї у церкви поставени у Ахену 812. року. Таки вчасни штредньоевропски орґулї мали вельки и нєзґрапни типки и мали мало реґистари. == Соло гранє на оргульох и импровизациї == [[File:BWV726.jpg|right|tuhmb|300px|]][[File:BWV726.ogg|right|thumb|280px|Йоган Себастиян Бах (1685-1750), Духовни корал за орґулї ''Herr Jesu Christ, dich zu uns wend'' BWV 726]] Найзначанєйши уметнїцки аспект граня на орґульох то соло виводзенє. Од барокного периода, наважнєйши музични форми за орґулї були: прелудиюми, [[токата]], фантазия, волунтар, тиенто, чакона, [[пасакаля]], ричеркар, фуґа, варияциї, свита, соната, трио соната и симфония за орґулї; комбинация фуґи зоз претходним начишлєним даєдним дїлом (напр., Фуґа+прелудиюм, токата або фантазия) тиж звичайна. Тоти орґульски композициї ше наволовали „шлєбодна“ орґульска музика прето же су засновани на темох на хтори композиторе шлєбодно компоновали. Попри тих, постоя композициї засновани на хору: григориянске шпиванє (простопиниє) и протестантски и католїцки [[Гимна|гимни]], од хторих дзепоєдни тиж компоновани у горе описаних формох. Звичайна форма аранжманох за орґулї углавним були протестантски гимни духовних прикметох аранжовани за [[Хор|хор.]] == Композиторе орґульскей музики == {| class="wikitable" |+ ! colspan="3" |Композиторе хтори писали дїла за орґулї |- |Йоган Себастиян Бах |Ґеорґ Фридрих Гендл |Генри Персл |- |Марко Енрико Боси |Александр Хилман |Макс Реґер |- |Леон Боєлман |Йоган Лудвиґ Кребс |Дїроламо Фрескобалди |- |Йоганес Брамс |Франц Лист |Доменико Зиполи |- |Антон Брукнер |Феликс Менделсон Бартолди |Олеґ Янченко |- |Дитрих Букстехуде |Клаудио Меруло |Феличе Морети |- |Шарл Мари Видор |Влфґанґ Амадеус Моцарт |Камий Сенс-Санс |- |Андреа Ґабриели |Йоган Пачелбел |Цезар Франк |} Попри Горе начишлєних композиторох постоя ище и велї други композиторе и авторе рижних формох хтори компоновали музику за орґулї. == Ґалерия == <gallery> Файл:Querschnittorgel.svg|Крижни пресек орґульох. Креировал :''Kantor.JH'', вименєл ''Thornard.'' Файл:Udine, cattedrale metropolitana di Santa Maria Annunziata - Organo Nacchini-Zanin.jpg|Орґулї зоз 18. вику (1745. рок), Удине, Италия, Митрополитска катедрала ''Санта Мария Анунчиата'' Файл:Ebertorgel.jpg|Орґулї зоз ренесансней епохи, ([[Святи храм|церква]] у Инсбурґу) </gallery> == Литература == * Ahrens, Christian (2006). In Bush, Douglas & Kassel, Richard (Eds.), The Organ: an Encyclopedia, стр. 399–499. New York: Routledge. ISBN 0-415-94174-1 * Audsley, G.A. (1965). [[iarchive:artoforganbuildi00auds/page/n7/mode/2upArt|of Organ-Building.]] New York: Dover Publications. ISBN 0-486-21314-5.: * Douglass, Fenner (1995). [[iarchive:languageofclassi0000doug|The Language of the Classical French Organ. New Haven:]] Yale University Press. ISBN 978-0-300-06426-1. * Bédos de Celles, Dom François L'art du facteur d'orgues. Charles Ferguson (Trans.) (1977). The Organ-Builder. Raleigh, NC: Sunbury Press. 1768.. == Вонкашнї вязи == * [https://ibiblio.org/pipeorgan/ The Pipe Organ], a basic overview of the organ * [https://www.theorganmag.com/ The Organ], quarterly UK publication about pipe organs * [http://ellykooiman.com/ ellykooiman.com], pipe organ website with information and detailed photos of various organs * [https://www.youtube.com/watch?v=inpb_eAI564 Orgulje - kraljica među instrumentima] youtube.com * Из истории мировой органной культуры XVI—XX веков.&nbsp;— <abbr>М.</abbr>: МГК им. Чайковского, ООО «Музиздат», 2008.&nbsp;— ISBN 9875904082031. {{Commonscat}} [[Катеґория:Музика]] [[Катеґория:Музични инструменти]] 9i0u55031p6m0sxoj13tw8l98dks64t 0 3367 20546 2026-08-03T19:13:11Z Ksenija234 1651 Нова статя. Референцу под числом 3.сом нє могла похасновац, пише же ма гришку. 20546 wikitext text/x-wiki [[File:9896Barnes Naturals Apple Cider Vinegar 04.jpg|right|thumb|300px|Яблуков есенц]]'''Яблуков есенц''' настава зоз ферментацию соку з яблукох. Найлєпше хасновац природни яблуков есенц, у хторим нєт нїяки додатки. Под час процесу ферментациї природни цукри з яблукох ше розкладаю з помоцу бактерийох и квасу. Перше настава алкогол, а потим есенц. Яблуков есенц ше найчастейше предава нєфилтровани и нєпастеризовани, а кед ше фляшка отвори, вон з часом оксидує и постава цми кафови. На дну фляшки ше з часом зяви жґрид (ушедок) и то цалком у порядку. Тот жґрид ше углавним состої зоз бактерийох есенцовей квашнїни.<ref>[https://www.biospajz.rs/ Јабуково сирће - природни еликсир широког спектра лековитог деловања]</ref><ref>[https://knjizarariznica.rs/proizvod/ Prirodno jabukovo sirće / Sveti Stefan-Vranje]</ref> == Здравствени предносци == Яблуков есенц насампредз поживови продукт. Есенц спада до нєобходней [[Пожива|поживи]] за чловеково костиранє без огляду на тото чи є алкоголни, вински або яблуков. У кухнї ше хаснує за шалату, як додаток вареним єдлом або за конзервованє жимнїци. Яблуков есенц ше хаснує як и кажди други есенц, з тим же вон здравши од каждого другого есенцу до тей мири же ше часто хаснує як лїк. Вон спада до електролитох хтори одвичательни за прецек електрицитету у целу. За лїченє реуматоїдного артритису препоручує ше облоги зоз яблукового есенцу. Народна медицина яблуков есенц комбиновани з медом и воду препоручує за одстраньованє хронїчней вистатосци. == Пририхтованє яблукового есенцу == Яблуков есенц ше прави зоз узретих яблукох. Яблука треба же би були цалком узрети, та мож похасновац и тоти цо опадали. Яблука ше поумива, пореже, положи до емайлованей або пластичней судзини зоз широким дном. Потим ше их прелєє з горуцу воду (65-70 °C). Кед же ше прави яблуков есенц, потребни и цукер. На єдну килу сладких яблукох треба додац 50 ґрами цукру, а за квашни -100 ґрами. Судзину положиц на цепле место, алє нє на [[слунко]]. Потребне часто премишац масу же би нє пришло до поверхносного вреца. После двох тижньох ше прецадзи през густу ґазу и прелєє до велького дунца за вреце. Найлєпше охабиц 5-7 центи воздуху до верху дунца. Охабиц най одстої ище два тижнї. Нєрозмутькани, готови есенц пресипе ше до фляшкох, нє до верху. Фляшки ше добре завре, а кед ше есенц сце длужей чувац, затички ше прелєє з воском. Треба их чувац на цмим месце, на температури од од 4-20 °C. == Яблуков есенц за швидке худнуце == Есенсцова або оцтова квашнїна пошвидшує оретровйованє протеїнох хтори важни за творенє и функционованє гормону роснуца хтори найзначнєйши за швидкосц базалного метаболизма. То значи же яблуков есенц пошвидшує претровйованє на исти способ, алє и процес трошеня калорийох. Бета каротен хтори ше находзи яблуковим есенцу тиж помага розкладанє масних наскладох. Яблуков есенц ше пиє пред єдзеньом, же би ше пошвидшало претровйованє унєшеней поживи и зменшало дальши апетит. То одлична метода детоксикациї, а бактериї хтори ферментовали есенц одлични за здравє черевох и дїйствую як пробиотик. З пошвидшованьом претровйованя и метаболизма, чкодлїви материї ше швидше вируцую з цела а енерґия дуплує, цо ридки случай з диєтами за худнуце. Кед ше жадаме ментовац звишних килох, препоручує ше кажде рано пред єдзеньом попиц два [[Ложка|ложки]] яблукового есенцу у погаре води, або исту мишанїну попивковац док ше є же би ше зопарло преєданє и злєпшало дальше претровйованє. == Совити за хаснованє == Препоручена дньова доза яблукового есенцу як еликсира за нукашнє хаснованє то розпущенїна 2 ложкох есенцу у погаре води, з додатком двох ложичкох [[Мед|меду]]. Кед у питаню яблуков есенц, побочни зявеня барз ридки. При даєдних особох можу буц присутни иритация шлїжацей скорочки жалудка и надражнєти пажерак (єдняк). У случаю предозованя, зявюю ше акутни зявеня як цо високи прицисок и проблеми з роботу покруткох. == Референци == 1. [https://www.biospajz.rs/ Јабуково сирће - природни еликсир широког спектра лековитог деловања] 2. [https://knjizarariznica.rs/proizvod/ Prirodno jabukovo sirće / Sveti Stefan-Vranje] == Литература == * [https://sr.wikipedia.org/sr-ec/ Jабуково сирће ] * [https://www.zdravisimo.com/blog/jabukovo-sirce-kao-lek.html Jabukovo sirće kao lek ] 7lkhnnsya2jogvp2i3se3aifi4wej5g 20547 20546 2026-08-03T19:15:50Z Ksenija234 1651 Мала виправка при референцох. 20547 wikitext text/x-wiki [[File:9896Barnes Naturals Apple Cider Vinegar 04.jpg|right|thumb|300px|Яблуков есенц]]'''Яблуков есенц''' настава зоз ферментацию соку з яблукох. Найлєпше хасновац природни яблуков есенц, у хторим нєт нїяки додатки. Под час процесу ферментациї природни цукри з яблукох ше розкладаю з помоцу бактерийох и квасу. Перше настава алкогол, а потим есенц. Яблуков есенц ше найчастейше предава нєфилтровани и нєпастеризовани, а кед ше фляшка отвори, вон з часом оксидує и постава цми кафови. На дну фляшки ше з часом зяви жґрид (ушедок) и то цалком у порядку. Тот жґрид ше углавним состої зоз бактерийох есенцовей квашнїни.<ref>[https://www.biospajz.rs/ Јабуково сирће - природни еликсир широког спектра лековитог деловања]</ref><ref>[https://knjizarariznica.rs/proizvod/ Prirodno jabukovo sirće / Sveti Stefan-Vranje]</ref> == Здравствени предносци == Яблуков есенц насампредз поживови продукт. Есенц спада до нєобходней [[Пожива|поживи]] за чловеково костиранє без огляду на тото чи є алкоголни, вински або яблуков. У кухнї ше хаснує за шалату, як додаток вареним єдлом або за конзервованє жимнїци. Яблуков есенц ше хаснує як и кажди други есенц, з тим же вон здравши од каждого другого есенцу до тей мири же ше часто хаснує як лїк. Вон спада до електролитох хтори одвичательни за прецек електрицитету у целу. За лїченє реуматоїдного артритису препоручує ше облоги зоз яблукового есенцу. Народна медицина яблуков есенц комбиновани з медом и воду препоручує за одстраньованє хронїчней вистатосци. == Пририхтованє яблукового есенцу == Яблуков есенц ше прави зоз узретих яблукох. Яблука треба же би були цалком узрети, та мож похасновац и тоти цо опадали. Яблука ше поумива, пореже, положи до емайлованей або пластичней судзини зоз широким дном. Потим ше их прелєє з горуцу воду (65-70 °C). Кед же ше прави яблуков есенц, потребни и цукер. На єдну килу сладких яблукох треба додац 50 ґрами цукру, а за квашни -100 ґрами. Судзину положиц на цепле место, алє нє на [[слунко]]. Потребне часто премишац масу же би нє пришло до поверхносного вреца. После двох тижньох ше прецадзи през густу ґазу и прелєє до велького дунца за вреце. Найлєпше охабиц 5-7 центи воздуху до верху дунца. Охабиц най одстої ище два тижнї. Нєрозмутькани, готови есенц пресипе ше до фляшкох, нє до верху. Фляшки ше добре завре, а кед ше есенц сце длужей чувац, затички ше прелєє з воском. Треба их чувац на цмим месце, на температури од од 4-20 °C. == Яблуков есенц за швидке худнуце == Есенсцова або оцтова квашнїна пошвидшує оретровйованє протеїнох хтори важни за творенє и функционованє гормону роснуца хтори найзначнєйши за швидкосц базалного метаболизма. То значи же яблуков есенц пошвидшує претровйованє на исти способ, алє и процес трошеня калорийох. Бета каротен хтори ше находзи яблуковим есенцу тиж помага розкладанє масних наскладох. Яблуков есенц ше пиє пред єдзеньом, же би ше пошвидшало претровйованє унєшеней поживи и зменшало дальши апетит. То одлична метода детоксикациї, а бактериї хтори ферментовали есенц одлични за здравє черевох и дїйствую як пробиотик. З пошвидшованьом претровйованя и метаболизма, чкодлїви материї ше швидше вируцую з цела а енерґия дуплує, цо ридки случай з диєтами за худнуце. Кед ше жадаме ментовац звишних килох, препоручує ше кажде рано пред єдзеньом попиц два [[Ложка|ложки]] яблукового есенцу у погаре води, або исту мишанїну попивковац док ше є же би ше зопарло преєданє и злєпшало дальше претровйованє. == Совити за хаснованє == Препоручена дньова доза яблукового есенцу як еликсира за нукашнє хаснованє то розпущенїна 2 ложкох есенцу у погаре води, з додатком двох ложичкох [[Мед|меду]]. Кед у питаню яблуков есенц, побочни зявеня барз ридки. При даєдних особох можу буц присутни иритация шлїжацей скорочки жалудка и надражнєти пажерак (єдняк). У случаю предозованя, зявюю ше акутни зявеня як цо високи прицисок и проблеми з роботу покруткох. == Литература == * [https://sr.wikipedia.org/sr-ec/ Jабуково сирће ] * [https://www.zdravisimo.com/blog/jabukovo-sirce-kao-lek.html Jabukovo sirće kao lek ] == Референци == axgmce9bafi4oyqpqtxlngzd4nqy7xi 20548 20547 2026-08-03T19:52:14Z Ksenija234 1651 Обачела сом два словни гришки. 20548 wikitext text/x-wiki [[File:9896Barnes Naturals Apple Cider Vinegar 04.jpg|right|thumb|300px|Яблуков есенц]]'''Яблуков есенц''' настава зоз ферментацию соку з яблукох. Найлєпше хасновац природни яблуков есенц, у хторим нєт нїяки додатки. Под час процесу ферментациї природни цукри з яблукох ше розкладаю з помоцу бактерийох и квасу. Перше настава алкогол, а потим есенц. Яблуков есенц ше найчастейше предава нєфилтровани и нєпастеризовани, а кед ше фляшка отвори, вон з часом оксидує и постава цми кафови. На дну фляшки ше з часом зяви жґрид (ушедок) и то цалком у порядку. Тот жґрид ше углавним состої зоз бактерийох есенцовей квашнїни.<ref>[https://www.biospajz.rs/ Јабуково сирће - природни еликсир широког спектра лековитог деловања]</ref><ref>[https://knjizarariznica.rs/proizvod/ Prirodno jabukovo sirće / Sveti Stefan-Vranje]</ref> == Здравствени предносци == Яблуков есенц насампредз поживови продукт. Есенц спада до нєобходней [[Пожива|поживи]] за чловеково костиранє без огляду на тото чи є алкоголни, вински або яблуков. У кухнї ше хаснує за шалату, як додаток вареним єдлом або за конзервованє жимнїци. Яблуков есенц ше хаснує як и кажди други есенц, з тим же вон здравши од каждого другого есенцу до тей мири же ше часто хаснує як лїк. Вон спада до електролитох хтори одвичательни за прецек електрицитету у целу. За лїченє реуматоїдного артритису препоручує ше облоги зоз яблукового есенцу. Народна медицина яблуков есенц комбиновани з медом и воду препоручує за одстраньованє хронїчней вистатосци. == Пририхтованє яблукового есенцу == Яблуков есенц ше прави зоз узретих яблукох. Яблука треба же би були цалком узрети, та мож похасновац и тоти цо опадали. Яблука ше поумива, пореже, положи до емайлованей або пластичней судзини зоз широким дном. Потим ше их прелєє з горуцу воду (65-70 °C). Кед же ше прави яблуков есенц, потребни и цукер. На єдну килу сладких яблукох треба додац 50 ґрами цукру, а за квашни -100 ґрами. Судзину положиц на цепле место, алє нє на [[слунко]]. Потребне часто премишац масу же би нє пришло до поверхносного вреца. После двох тижньох ше прецадзи през густу ґазу и прелєє до велького дунца за вреце. Найлєпше охабиц 5-7 центи воздуху до верху дунца. Охабиц най одстої ище два тижнї. Нєрозмутькани, готови есенц пресипе ше до фляшкох, нє до верху. Фляшки ше добре завре, а кед ше есенц сце длужей чувац, затички ше прелєє з воском. Треба их чувац на цмим месце, на температури од од 4-20 °C. == Яблуков есенц за швидке худнуце == Есенцова або оцтова квашнїна пошвидшує претровйованє протеїнох хтори важни за творенє и функционованє гормону роснуца хтори найзначнєйши за швидкосц базалного метаболизма. То значи же яблуков есенц пошвидшує претровйованє на исти способ, алє и процес трошеня калорийох. Бета каротен хтори ше находзи яблуковим есенцу тиж помага розкладанє масних наскладох. Яблуков есенц ше пиє пред єдзеньом, же би ше пошвидшало претровйованє унєшеней поживи и зменшало дальши апетит. То одлична метода детоксикациї, а бактериї хтори ферментовали есенц одлични за здравє черевох и дїйствую як пробиотик. З пошвидшованьом претровйованя и метаболизма, чкодлїви материї ше швидше вируцую з цела а енерґия дуплує, цо ридки случай з диєтами за худнуце. Кед ше жадаме ментовац звишних килох, препоручує ше кажде рано пред єдзеньом попиц два [[Ложка|ложки]] яблукового есенцу у погаре води, або исту мишанїну попивковац док ше є же би ше зопарло преєданє и злєпшало дальше претровйованє. == Совити за хаснованє == Препоручена дньова доза яблукового есенцу як еликсира за нукашнє хаснованє то розпущенїна 2 ложкох есенцу у погаре води, з додатком двох ложичкох [[Мед|меду]]. Кед у питаню яблуков есенц, побочни зявеня барз ридки. При даєдних особох можу буц присутни иритация шлїжацей скорочки жалудка и надражнєти пажерак (єдняк). У случаю предозованя, зявюю ше акутни зявеня як цо високи прицисок и проблеми з роботу покруткох. == Литература == * [https://sr.wikipedia.org/sr-ec/ Jабуково сирће ] * [https://www.zdravisimo.com/blog/jabukovo-sirce-kao-lek.html Jabukovo sirće kao lek ] == Референци == ocz1crtl5nc7nro9tbfhqnrac5eligw 20550 20548 2026-08-03T21:45:00Z Olirk55 19 Означени викивязи 20550 wikitext text/x-wiki [[File:9896Barnes Naturals Apple Cider Vinegar 04.jpg|right|thumb|300px|Яблуков есенц]]'''Яблуков есенц''' настава зоз ферментацию соку з яблукох. Найлєпше хасновац природни яблуков есенц, у хторим нєт нїяки додатки. Под час процесу ферментациї природни цукри з яблукох ше розкладаю з помоцу бактерийох и [[Кващок|квасу]]. Перше настава алкогол, а потим есенц. Яблуков есенц ше найчастейше предава нєфилтровани и нєпастеризовани, а кед ше фляшка отвори, вон з часом оксидує и постава цми кафови. На дну фляшки ше з часом зяви жґрид (ушедок) и то цалком у порядку. Тот жґрид ше углавним состої зоз бактерийох есенцовей квашнїни.<ref>[https://www.biospajz.rs/ Јабуково сирће - природни еликсир широког спектра лековитог деловања]</ref><ref>[https://knjizarariznica.rs/proizvod/ Prirodno jabukovo sirće / Sveti Stefan-Vranje]</ref> == Здравствени предносци == Яблуков есенц насампредз поживови продукт. Есенц спада до нєобходней [[Пожива|поживи]] за чловеково костиранє без огляду на тото чи є алкоголни, вински або яблуков. У кухнї ше хаснує за шалату, як додаток вареним єдлом або за конзервованє жимнїци. Яблуков есенц ше хаснує як и кажди други есенц, з тим же вон здравши од каждого другого есенцу до тей мири же ше часто хаснує як лїк. Вон спада до електролитох хтори одвичательни за прецек електрицитету у целу. За лїченє реуматоїдного артритису препоручує ше облоги зоз яблукового есенцу. Народна медицина яблуков есенц комбиновани з [[Мед|медом]] и воду препоручує за одстраньованє хронїчней вистатосци. == Пририхтованє яблукового есенцу == Яблуков есенц ше прави зоз узретих яблукох. Яблука треба же би були цалком узрети, та мож похасновац и тоти цо опадали. Яблука ше поумива, пореже, положи до емайлованей або пластичней судзини зоз широким дном. Потим ше их прелєє з горуцу воду (65-70 °C). Кед же ше прави яблуков есенц, потребни и цукер. На єдну килу сладких яблукох треба додац 50 ґрами цукру, а за квашни -100 ґрами. Судзину положиц на цепле место, алє нє на [[слунко]]. Потребне часто премишац масу же би нє пришло до поверхносного вреца. После двох тижньох ше прецадзи през густу ґазу и прелєє до велького дунца за вреце. Найлєпше охабиц 5-7 центи [[Воздух|воздуху]] до верху дунца. Охабиц най одстої ище два тижнї. Нєрозмутькани, готови есенц пресипе ше до фляшкох, нє до верху. Фляшки ше добре завре, а кед ше есенц сце длужей чувац, затички ше прелєє з воском. Треба их чувац на цмим месце, на [[Температура|температури]] од од 4-20 °C. == Яблуков есенц за швидке худнуце == Есенцова або оцтова квашнїна пошвидшує претровйованє протеїнох хтори важни за творенє и функционованє гормону роснуца хтори найзначнєйши за швидкосц базалного метаболизма. То значи же яблуков есенц пошвидшує претровйованє на исти способ, алє и процес трошеня калорийох. Бета каротен хтори ше находзи яблуковим есенцу тиж помага розкладанє масних наскладох. Яблуков есенц ше пиє пред єдзеньом, же би ше пошвидшало претровйованє унєшеней поживи и зменшало дальши апетит. То одлична метода детоксикациї, а бактериї хтори ферментовали есенц одлични за здравє черевох и дїйствую як пробиотик. З пошвидшованьом претровйованя и метаболизма, чкодлїви материї ше швидше вируцую з цела а енерґия дуплує, цо ридки случай з диєтами за худнуце. Кед ше жадаме ментовац звишних килох, препоручує ше кажде рано пред єдзеньом попиц два [[Ложка|ложки]] яблукового есенцу у погаре води, або исту мишанїну попивковац док ше є же би ше зопарло преєданє и злєпшало дальше претровйованє. == Совити за хаснованє == Препоручена [[Дзень|дньова]] доза яблукового есенцу як еликсира за нукашнє хаснованє то розпущенїна 2 ложкох есенцу у погаре води, з додатком двох ложичкох меду. Кед у питаню яблуков есенц, побочни зявеня барз ридки. При даєдних особох можу буц присутни иритация шлїжацей скорочки жалудка и надражнєти пажерак (єдняк). У случаю предозованя, зявюю ше акутни зявеня як цо високи [[прицисок]] и проблеми з роботу покруткох. == Литература == * [https://sr.wikipedia.org/sr-ec/ Jабуково сирће ] * [https://www.zdravisimo.com/blog/jabukovo-sirce-kao-lek.html Jabukovo sirće kao lek ] == Референци == kqjl2ai9jf26vzd0gb1l42oli7mkcwl 20551 20550 2026-08-03T21:56:45Z Olirk55 19 Уложена фотоґрафия 20551 wikitext text/x-wiki [[File:9896Barnes Naturals Apple Cider Vinegar 04.jpg|right|thumb|307x307px|Яблуков есенц]]'''Яблуков есенц''' настава зоз ферментацию соку з яблукох. Найлєпше хасновац природни яблуков есенц, у хторим нєт нїяки додатки. Под час процесу ферментациї природни цукри з яблукох ше розкладаю з помоцу бактерийох и [[Кващок|квасу]]. Перше настава алкогол, а потим есенц. Яблуков есенц ше найчастейше предава нєфилтровани и нєпастеризовани, а кед ше фляшка отвори, вон з часом оксидує и постава цми кафови. На дну фляшки ше з часом зяви жґрид (ушедок) и то цалком у порядку. Тот жґрид ше углавним состої зоз бактерийох есенцовей квашнїни.<ref>[https://www.biospajz.rs/ Јабуково сирће - природни еликсир широког спектра лековитог деловања]</ref><ref>[https://knjizarariznica.rs/proizvod/ Prirodno jabukovo sirće / Sveti Stefan-Vranje]</ref> == Здравствени предносци == Яблуков есенц насампредз поживови продукт. Есенц спада до нєобходней [[Пожива|поживи]] за чловеково костиранє без огляду на тото чи є алкоголни, вински або яблуков. У кухнї ше хаснує за шалату, як додаток вареним єдлом або за конзервованє жимнїци. Яблуков есенц ше хаснує як и кажди други есенц, з тим же вон здравши од каждого другого есенцу до тей мири же ше часто хаснує як лїк. Вон спада до електролитох хтори одвичательни за прецек електрицитету у целу. За лїченє реуматоїдного артритису препоручує ше облоги зоз яблукового есенцу. Народна медицина яблуков есенц комбиновани з [[Мед|медом]] и воду препоручує за одстраньованє хронїчней вистатосци. == Пририхтованє яблукового есенцу == [[File:02023 0257 Apple cider vinegar.jpg|right|thumb|304x304px|Яблуков есенц индустрийно продуковнаи]]Яблуков есенц ше прави зоз узретих яблукох. Яблука треба же би були цалком узрети, та мож похасновац и тоти цо опадали. Яблука ше поумива, пореже, положи до емайлованей або пластичней судзини зоз широким дном. Потим ше их прелєє з горуцу воду (65-70 °C). Кед же ше прави яблуков есенц, потребни и цукер. На єдну килу сладких яблукох треба додац 50 ґрами цукру, а за квашни -100 ґрами. Судзину положиц на цепле место, алє нє на [[слунко]]. Потребне часто премишац масу же би нє пришло до поверхносного вреца. После двох тижньох ше прецадзи през густу ґазу и прелєє до велького дунца за вреце. Найлєпше охабиц 5-7 центи [[Воздух|воздуху]] до верху дунца. Охабиц най одстої ище два тижнї. Нєрозмутькани, готови есенц пресипе ше до фляшкох, нє до верху. Фляшки ше добре завре, а кед ше есенц сце длужей чувац, затички ше прелєє з воском. Треба их чувац на цмим месце, на [[Температура|температури]] од од 4-20 °C. == Яблуков есенц за швидке худнуце == Есенцова або оцтова квашнїна пошвидшує претровйованє протеїнох хтори важни за творенє и функционованє гормону роснуца хтори найзначнєйши за швидкосц базалного метаболизма. То значи же яблуков есенц пошвидшує претровйованє на исти способ, алє и процес трошеня калорийох. Бета каротен хтори ше находзи яблуковим есенцу тиж помага розкладанє масних наскладох. Яблуков есенц ше пиє пред єдзеньом, же би ше пошвидшало претровйованє унєшеней поживи и зменшало дальши апетит. То одлична метода детоксикациї, а бактериї хтори ферментовали есенц одлични за здравє черевох и дїйствую як пробиотик. З пошвидшованьом претровйованя и метаболизма, чкодлїви материї ше швидше вируцую з цела а енерґия дуплує, цо ридки случай з диєтами за худнуце. Кед ше жадаме ментовац звишних килох, препоручує ше кажде рано пред єдзеньом попиц два [[Ложка|ложки]] яблукового есенцу у погаре води, або исту мишанїну попивковац док ше є же би ше зопарло преєданє и злєпшало дальше претровйованє. == Совити за хаснованє == Препоручена [[Дзень|дньова]] доза яблукового есенцу як еликсира за нукашнє хаснованє то розпущенїна 2 ложкох есенцу у погаре води, з додатком двох ложичкох меду. Кед у питаню яблуков есенц, побочни зявеня барз ридки. При даєдних особох можу буц присутни иритация шлїжацей скорочки жалудка и надражнєти пажерак (єдняк). У случаю предозованя, зявюю ше акутни зявеня як цо високи [[прицисок]] и проблеми з роботу покруткох. == Литература == * [https://sr.wikipedia.org/sr-ec/ Jабуково сирће ] * [https://www.zdravisimo.com/blog/jabukovo-sirce-kao-lek.html Jabukovo sirće kao lek] {{Commonscat}} == Референци == qpkyz9thzc46f1oqphyam31fbctvwwh 20552 20551 2026-08-03T21:57:20Z Olirk55 19 20552 wikitext text/x-wiki [[File:9896Barnes Naturals Apple Cider Vinegar 04.jpg|right|thumb|307x307px|Яблуков есенц]]'''Яблуков есенц''' настава зоз ферментацию соку з яблукох. Найлєпше хасновац природни яблуков есенц, у хторим нєт нїяки додатки. Под час процесу ферментациї природни цукри з яблукох ше розкладаю з помоцу бактерийох и [[Кващок|квасу]]. Перше настава алкогол, а потим есенц. Яблуков есенц ше найчастейше предава нєфилтровани и нєпастеризовани, а кед ше фляшка отвори, вон з часом оксидує и постава цми кафови. На дну фляшки ше з часом зяви жґрид (ушедок) и то цалком у порядку. Тот жґрид ше углавним состої зоз бактерийох есенцовей квашнїни.<ref>[https://www.biospajz.rs/ Јабуково сирће - природни еликсир широког спектра лековитог деловања]</ref><ref>[https://knjizarariznica.rs/proizvod/ Prirodno jabukovo sirće / Sveti Stefan-Vranje]</ref> == Здравствени предносци == Яблуков есенц насампредз поживови продукт. Есенц спада до нєобходней [[Пожива|поживи]] за чловеково костиранє без огляду на тото чи є алкоголни, вински або яблуков. У кухнї ше хаснує за шалату, як додаток вареним єдлом або за конзервованє жимнїци. Яблуков есенц ше хаснує як и кажди други есенц, з тим же вон здравши од каждого другого есенцу до тей мири же ше часто хаснує як лїк. Вон спада до електролитох хтори одвичательни за прецек електрицитету у целу. За лїченє реуматоїдного артритису препоручує ше облоги зоз яблукового есенцу. Народна медицина яблуков есенц комбиновани з [[Мед|медом]] и воду препоручує за одстраньованє хронїчней вистатосци. == Пририхтованє яблукового есенцу == [[File:02023 0257 Apple cider vinegar.jpg|right|thumb|304x304px|Яблуков есенц индустрийно продуковани]]Яблуков есенц ше прави зоз узретих яблукох. Яблука треба же би були цалком узрети, та мож похасновац и тоти цо опадали. Яблука ше поумива, пореже, положи до емайлованей або пластичней судзини зоз широким дном. Потим ше их прелєє з горуцу воду (65-70 °C). Кед же ше прави яблуков есенц, потребни и цукер. На єдну килу сладких яблукох треба додац 50 ґрами цукру, а за квашни -100 ґрами. Судзину положиц на цепле место, алє нє на [[слунко]]. Потребне часто премишац масу же би нє пришло до поверхносного вреца. После двох тижньох ше прецадзи през густу ґазу и прелєє до велького дунца за вреце. Найлєпше охабиц 5-7 центи [[Воздух|воздуху]] до верху дунца. Охабиц най одстої ище два тижнї. Нєрозмутькани, готови есенц пресипе ше до фляшкох, нє до верху. Фляшки ше добре завре, а кед ше есенц сце длужей чувац, затички ше прелєє з воском. Треба их чувац на цмим месце, на [[Температура|температури]] од од 4-20 °C. == Яблуков есенц за швидке худнуце == Есенцова або оцтова квашнїна пошвидшує претровйованє протеїнох хтори важни за творенє и функционованє гормону роснуца хтори найзначнєйши за швидкосц базалного метаболизма. То значи же яблуков есенц пошвидшує претровйованє на исти способ, алє и процес трошеня калорийох. Бета каротен хтори ше находзи яблуковим есенцу тиж помага розкладанє масних наскладох. Яблуков есенц ше пиє пред єдзеньом, же би ше пошвидшало претровйованє унєшеней поживи и зменшало дальши апетит. То одлична метода детоксикациї, а бактериї хтори ферментовали есенц одлични за здравє черевох и дїйствую як пробиотик. З пошвидшованьом претровйованя и метаболизма, чкодлїви материї ше швидше вируцую з цела а енерґия дуплує, цо ридки случай з диєтами за худнуце. Кед ше жадаме ментовац звишних килох, препоручує ше кажде рано пред єдзеньом попиц два [[Ложка|ложки]] яблукового есенцу у погаре води, або исту мишанїну попивковац док ше є же би ше зопарло преєданє и злєпшало дальше претровйованє. == Совити за хаснованє == Препоручена [[Дзень|дньова]] доза яблукового есенцу як еликсира за нукашнє хаснованє то розпущенїна 2 ложкох есенцу у погаре води, з додатком двох ложичкох меду. Кед у питаню яблуков есенц, побочни зявеня барз ридки. При даєдних особох можу буц присутни иритация шлїжацей скорочки жалудка и надражнєти пажерак (єдняк). У случаю предозованя, зявюю ше акутни зявеня як цо високи [[прицисок]] и проблеми з роботу покруткох. == Литература == * [https://sr.wikipedia.org/sr-ec/ Jабуково сирће ] * [https://www.zdravisimo.com/blog/jabukovo-sirce-kao-lek.html Jabukovo sirće kao lek] {{Commonscat}} == Референци == lhpo8qbtawnkd69wtsn3d1soqgt0lk1