Михайло Фирак

<mediawiki xmlns="http://www.mediawiki.org/xml/export-0.11/" xmlns:xsi="http://www.w3.org/2001/XMLSchema-instance" xsi:schemaLocation="http://www.mediawiki.org/xml/export-0.11/ http://www.mediawiki.org/xml/export-0.11.xsd" version="0.11" xml:lang="rsk">
  <siteinfo>
    <sitename>Википедия</sitename>
    <dbname>rskwiki</dbname>
    <base>https://rsk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8_%D0%B1%D0%BE%D0%BA</base>
    <generator>MediaWiki 1.47.0-wmf.13</generator>
    <case>first-letter</case>
    <namespaces>
      <namespace key="-2" case="first-letter">Медий</namespace>
      <namespace key="-1" case="first-letter">Окреме</namespace>
      <namespace key="0" case="first-letter" />
      <namespace key="1" case="first-letter">Розгварка</namespace>
      <namespace key="2" case="first-letter">Хаснователь</namespace>
      <namespace key="3" case="first-letter">Розгварка зоз хасновательом</namespace>
      <namespace key="4" case="first-letter">Википедия</namespace>
      <namespace key="5" case="first-letter">Розгварка о Википедиї</namespace>
      <namespace key="6" case="first-letter">Файл</namespace>
      <namespace key="7" case="first-letter">Розгварка о файлу</namespace>
      <namespace key="8" case="first-letter">МедияВики</namespace>
      <namespace key="9" case="first-letter">Розгварка о МедияВикию</namespace>
      <namespace key="10" case="first-letter">Шаблон</namespace>
      <namespace key="11" case="first-letter">Розгварка о шаблону</namespace>
      <namespace key="12" case="first-letter">Помоц</namespace>
      <namespace key="13" case="first-letter">Розгварка о помоци</namespace>
      <namespace key="14" case="first-letter">Катеґория</namespace>
      <namespace key="15" case="first-letter">Розгварка о катеґориї</namespace>
      <namespace key="710" case="first-letter">TimedText</namespace>
      <namespace key="711" case="first-letter">TimedText talk</namespace>
      <namespace key="828" case="first-letter">Модул</namespace>
      <namespace key="829" case="first-letter">Разговор о модулу</namespace>
      <namespace key="1728" case="first-letter">Event</namespace>
      <namespace key="1729" case="first-letter">Event talk</namespace>
    </namespaces>
  </siteinfo>
  <page>
    <title>Михайло Фирак</title>
    <ns>0</ns>
    <id>311</id>
    <revision>
      <id>20559</id>
      <parentid>16947</parentid>
      <timestamp>2026-08-04T16:02:40Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>ОленкаБТ</username>
        <id>1579</id>
      </contributor>
      <comment>Викивязи</comment>
      <origin>20559</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="8093" sha1="dexekhadwque5x3uzf73atc87nsh1l3" xml:space="preserve">{| class=&quot;wikitable&quot; align=right width=300px
|+
! colspan=&quot;2&quot; |&lt;big&gt;Михайло Фирак&lt;/big&gt;
|+ 
|-
| '''Народзени''' || 21. новембра 1897.
|-
| '''Умар''' || 16. юния 1984.
|-
| '''Державянство''' || русийске, югославянске
|-
| '''Язик творох''' || руски, українски
|-
| '''Школа''' || Ґимназия у Заґребе
|-
| '''Универзитет''' || Богословия у Любляни и Сараєве
|-
| '''Период твореня''' || 1921—1962.
|-
| '''Жанри''' || богословиє, редактура
|-
| '''Поховани''' || на заґребским теметове Мирошевац
|}
'''Михайло Фирак''' (*21. новембра 1897—†16. юния 1984) вельорочни редактор ''Руских новинох'' и ''Рідного слова'', парох раєвоселски и керестурски.
== Биоґрафия ==
Михайло Фирак ше народзел 21. новембра 1897. року у месце Ляцке Вельке (Україна), од [[Оцец|оца]] Павла и [[Мац|мацери]] Ирини (дзивоцке презвиско Захарчук). Кед му було 7 роки, його фамилия ше приселєла до Канижи у Славониї. Основну школу Михайло Фирак закончел у Канижи. Ґимназию закончел у Заґребе як питомец грекокатолїцкей семинариї на Ґричу. Богословию студирал у Любляни и Сараєве. По законченю студийох Михайло Фирак ше оженєл зоз Ану Планчак, а за [[Священїк|священїка]] є пошвецени 13. новембра 1921. року. Пошвецел го крижевски владика др Дионизий Няради.

== Душпастирска и редакторска робота ==
[[Файл:О. Михайло Фирак, о. Михайло Мудри и о. М. Костюк.jpg|alt=О. Михайло Фирак, о. Михайло Мудри и о. М. Костюк|thumb|393x393px|О. Михайло Фирак, о. [[Михайло Мудри]] и о. М. Костюк]]
Дня 1. децембра 1921. року о. Михайло Фирак поставени за управителя парохиї у Радатовичох (Жумберак). Од 1. октобра 1922. до 30. октобра 1924. року є управитель парохиї у Сибиню, одкаль 31. октобра преходзи за капелана до [[Руски Керестур|Руского Керестура]] и ту служи до [[31. марец|31. марца]] 1927. року. Од [[1. април|1. априла]] 1927. по 30. септембер 1936. року о. Михайло Фирак управитель парохиї у Пишкуревцох.

Под час службованя у Пишкуревцох вон обновел видаванє [[Руски новини|''Руских новинох'']], гоч формално нє бул їх одвичательни редактор од 28. авґуста 1931. аж по [[6. април]] 1941. року. Видал и два ''Руски календари'' (1933-1934).

По шмерци керестурского пароха о. [[Михайло Мудри|Михайла Мудрого]], о. Михайло Фирак з декретом Святого Апостолского Римского Пристолу од 23. юния 1938. року меновани за пароха до Руского Керестура, алє парохиялну управу превжал 1. октобра 1936. року и теди ше приселєл до Керестура. Вироятно на тото вплївовал и факт же бул редактор новинох, а теди закончена и друкарня РНПД у Керестуре, та ше у нєй од Крачуна 1937. року почали друковац и ''Руски новини''. Ту о. Фирак почал видавац и новини на українским язику ''Рідне слово''.

Паноцове Михайло Фирак и Михайло Черняк, обидвоме зоз Ґаличини, заступали радикалнєйшу проукраїнску линию у рускей явносци. Вони предкладали же би Руснаци место свойого локалпатриотизма и язика прилапели українски литературни язик и українску свидомосц. Фирак тото думанє ширел и прейґ ''Руских новинох'' хтори ушорйовал од 1931. по 1941. рок. Источашнє, як тварди антикомунисти, у прилогох о шпанскей гражданскей войни потримовали „народне войско“ ґенерала Франка. Паноцец Фирак у руских новинох указовал вельо розуменя за диктатора Мусолиния.

Под час Другей шветовей войни мадярски окупаторски власци вигнали о. Михайла Фирака до [[Горватска|Горватскей]]. Преселєл ше до Осиєку и там жил до 1955. року. Теди ше преселєл до Крижевцох, дзе бул „бележник“ Духовного Стола, дзе 1962. року здобул званє монсиньора.

Стари и хори о. Михайло Фирак ше преселєл до Заґребу и там 16. юния 1984. року умар. Поховани є на заґребским [[Теметов|теметове]] Мирошевац.

== Литература ==

* о. Проф. Др Роман Миз: ''Священїки дакедишнього Осєцкого викарията;'' видавателє: Парохия св. Петра и Павла, Нови Сад и Максима друкарня и видавательна хижа, Петроварадин, 2016, б. 320-322.

== Вонкашнї вязи ==

* [https://nar.org.rs/rue/o-miha%D0%B9lo-firak/ ''о. Михайло ФИРАК''], Новинарска асоцияция Руснацох НАР, децембер 28. 2017.

* [[Янко Рамач]] [https://www.researchgate.net/publication/305229945_PERSA_FAZA_VIDAVANA_RUSKIH_NOVINOH_1924-1930 ''ПЕРША ФАЗА ВИДАВАНЯ РУСКИХ НОВИНОХ (1924-1930)''], Годишњак Филозофског факултета у Новом Саду, Књига XXXVIII (2013)

* Янко Рамач [https://www.researchgate.net/publication/330302568_RUSINSKO_NARODNO_PROSVETNO_DRUSTVO_I_RECEPCIJA_O_POTKARPATSKOJ_RUSIJIKARPATSKOJ_UKRAJINI_U_NEGOVIM_IZDANIMA_1938-1939_GODINE ''РУСИНСКО НАРОДНО ПРОСВЕТНО ДРУШТВО И РЕЦЕПЦИЈА О ПОТКАРПАТСКОЈ РУСИЈИ/КАРПАТСКОЈ УКРАЈИНИ У ЊЕГОВИМ ИЗДАЊИМА 1938–1939. ГОДИНЕ''], Универзитет у Новом Саду, Филозофски факултет, Одсек за русинистику, оригиналан научни рад, прихваћено 1. октобра 2013.

{{DEFAULTSORT: Фирак , Михайло }}
[[Катеґория:Священїки]]
[[Катеґория:Керестурски парохове]]
[[Катеґория:Монсиньор]]
[[Катеґория:Редакторе]]
[[Катеґория:Українофили]]
[[Катеґория:21. новембер]]
[[Катеґория:Народзени 1897]]
[[Катеґория:16. юний]]
[[Катеґория:Умарли 1984]]</text>
      <sha1>dexekhadwque5x3uzf73atc87nsh1l3</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Наталия Канюх</title>
    <ns>0</ns>
    <id>322</id>
    <revision>
      <id>20564</id>
      <parentid>15012</parentid>
      <timestamp>2026-08-05T10:21:27Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>ОленкаБТ</username>
        <id>1579</id>
      </contributor>
      <comment>Викивязи</comment>
      <origin>20564</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="7024" sha1="pd18aiey7tfuhp2s5n6yjcoruimrwte" xml:space="preserve">{| class=&quot;wikitable&quot; align=right width=300px
|+
! colspan=&quot;2&quot; |&lt;big&gt;Наталия Канюх&lt;/big&gt;
|-
| colspan=&quot;2&quot; |[[Файл:Natalija Kanjuh.jpg|алт=Наталия Канюх|центар|мини|316x316п]]
|-
|'''Народзена'''
|27. септембра 1950.
|-
|'''Умарла'''
|14. мая 2024 (74)
|-
|'''Державянство'''
|югославянске, сербске
|-
|'''Язик творох'''
|руски
|-
|'''Школа'''
|ґимназия, Шид
|-
|'''Универзитет'''
|Филозофски факултет, Нови Сад
|-
|'''Период твореня'''
|1967—2014.
|-
|'''Жанри'''
|литература, драматурґия, прекладательство
|-
|'''Похована'''
|у Новим Садзе
|-
|'''Припознаня'''
|награда Шветлосци 1985. и 2005. 
Духновичова награда 2011.
|}
'''Наталия Канюх''' (*27. септембер 1950—†[[14. май]] 2024), [[Поета|поетеса]], прекладателька, драматурґиня, рецензентка.

== Биоґрафия ==

Наталия Канюх (дзивоцке Гербут) народзeна 27. септембра 1950. року у [[Ґосподїнци|Ґосподїнцох]]. [[Оцец]] Дюра и [[мац]] Левона, дзивоцке презвиско Сабадош (Лисого). Наталия мала трох братох, Кирила, Михала  и Силвестера, и два шестри, Златицу и Иринку. 

Основну школу и ґимназию Наталия закончeла у [[Шид|Шидзe]], а Филозофски факултeт, студийна ґрупа Югославянски литeратури у Новим Садзe. 

Була у малженстве з Мироном Канюхом, мали дзивку Соню и сина Мирослава.  

У рускeй литeратури и култури є присутна од вчаснeй младосци: як рeдакторка ''Литeратурного слова'', поeтeса окрeмного сeнзибилитeту, eсeїстка, критичарка, прекладателька и рeцeнзeнтка вeлїх виданьох на нашим язику. Удатно шe опробовала и як драматурґиня литeратури за дзeци: 

::• ''Як принц лєцeл ґу принцeзи'', и 

::• ''Бушан'' 

Двойнїста є добитнїца рочнeй награди часопису ''[[Шветлосц|Швeтлосц]]'' за найлєпшe витворeнє (за 1985. и за 2005. рок), як и добитнїца ''Духновичовей награди'' 2011. року, хтору прияла у [[Прешов|Прешове]] (Република Словацка). 

===== Обявeни кнїжки: =====
::поезия ''Виривок'' (''Рускe слово,'' 1987) и 

::поeма ''Дом мур брудна рика мост'' (''Рускe слово,'' 2006). 
[[Файл:Natalija Kanjuh Tatjana Kamenjicki Irina Natjuk i Helena Međeši.jpg|alt=Наталия Канюх, Татяна Каменїцки, Ирина Гнатюк и Гелена Медєши|thumb|448x448px|Наталия Канюх, Татяна Каменїцки, Ирина Гнатюк и Гелена Медєши]]
Єй твори уложени и до антолоґиї русинскей поєзиї з цалого швета ''Русински / Руски писнї'', 1999. рок, Нови Сад.

Роботни вик препровадзела як прeкладатeлька за руски и сербски язик у Покраїнскей заєднїци за пензийне и инвалидне осиґуранє, здравство и социялну защиту и у [[Прекладательна служба Автономней покраїни Войводини|Служби за прeкладатeльни роботи]] при Покраїнским секретарияту за образованє, предписаня, управу и национални меншини/национални заєднїци. 

Жила у [[Руменка|Руменки]] як пензионерка. 

Наталия Канюх умарла 14. мая 2024. року у Новим Садзе. Похована є на городским [[Теметов|теметове]] у Новим Садзе.

== Литература ==

* Јулијан Тамаш: ''Русинска књижевност'', (реґистер критикох, есейох) ''Матица српска, 1984.'' бок 461.

* P. R. Magocsi  and Ivan Pop: Kaniukh, Nataliia. See Literature: Vojvodina, ''Encyclopedia of Rusyn History and Culture,'' University of Toronto, 2005, ISBN 0-8020-3556-3, бок 227.

== Вонкашнї вязи ==

* [https://nar.org.rs/rue/%D0%BD%D0%B0%D1%82%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D1%8F-%D0%BA%D0%B0%D0%BD%D1%8E%D1%85/   Наталия Канюх, биоґрафия],  вебсайт ''Новинарска асоцияция Руснацох,'' фебруар 9, 2018
  
* [https://books.google.ca/books/about/Suncokreti.html?id=HmFgAAAAMAAJ&amp;redir_esc=y Suncokreti:] antologija poezije mlađih vojvođanskih Rusina
 
* [https://rusin8.webnode.ru/news/a-shto-ked-nam-teper-yak-odguk-vertayut-todgyshny-lyudsky-kriky/  А цо кед ше нам тераз, як одгук, врацаю тедишнї чловечески крики... ], ''Русинска Веб-книга,'' Наталия Канюх, 30. септембер 2013.
 
* [https://rdsa.tripod.com/literatura/natalijakanjuhpisnji.html Наталия Канюх, писнї], вебсайт ''Руснаци у Панониї'' 

* [https://www.lem.fm/vmerla-lavreatka-premiyi-aleksandra-dukhnovicha-nataliya-kanyukh/ Вмерла лавреатка Премії Александра Духновіча – Наталія Канюх]. Вебсайт ЛЕМ.ФМ, 1. май 2024.
 
* [https://www.ruskeslovo.com/upokojela-se-natalija-kanjuh/  Упокоєла ше Наталия Канюх (1950–2024)], ''Рутенпрес,'' 15. май 2024.
 
* [https://www.rtv.rs/rsn/%D0%B4%D1%80%D1%83%D0%B6%D1%82%D0%B2%D0%BE/%D1%83%D0%BF%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D1%94%D0%BB%D0%B0-%D1%88%D0%B5-%D0%BD%D0%B0%D1%82%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D1%8F-%D0%BA%D0%B0%D0%BD%D1%8E%D1%85-(19502024)_1540066.html Упокоєла ше Наталия Канюх (1950–2024)], ''РТ Войводина,'' 15. май  2024.

{{DEFAULTSORT: Канюх , Наталия }}
[[Катеґория:Руснаци у Сербиї]]
[[Катеґория:Новосадянє]]
[[Катеґория:Поета]]
[[Катеґория:Прекладателє]]
[[Катеґория:27. септембер]]
[[Катеґория:Народзени 1950]]
[[Катеґория:14. май]]
[[Катеґория:Умарли 2024]]</text>
      <sha1>pd18aiey7tfuhp2s5n6yjcoruimrwte</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Чемернїк</title>
    <ns>0</ns>
    <id>469</id>
    <revision>
      <id>20560</id>
      <parentid>20281</parentid>
      <timestamp>2026-08-04T16:13:49Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>ОленкаБТ</username>
        <id>1579</id>
      </contributor>
      <comment>Викивязи и подробносци</comment>
      <origin>20560</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="5931" sha1="h9bt0u45i5y719uap2a8vud6wjptca6" xml:space="preserve">{| class=&quot;wikitable&quot; align=right width=300px
|+
! colspan=&quot;2&quot; |&lt;big&gt;Чемернїк&lt;/big&gt;
|-
| colspan=&quot;2&quot; |[[Файл:Helleborus_odorus.jpg|center|280px]]
|-
! colspan=&quot;2&quot; |[[Таксономия (биолоґия)|Наукова класификация]]
|-
|'''Царство:'''
|Plantae
|-
|'''Дивизия:'''
|Magnoliophyta
|-
|'''Класа:'''
|Magnoliopsida
|-
|'''Ряд:'''
|Ranunculales
|-
|'''Фамилия:'''
|Ranunculaceae
|-
|'''Племе:'''
|Helleboreae
|-
|'''Род:'''
|''Helleborus''
|}
'''Чемернїк''' (лат. ''Helleborus odorus'')&lt;ref&gt;[https://www.plantea.com.hr/mirisavi-kukurijek/    Мirisavi kukurijek] (Helleborus odorus)&lt;/ref&gt; , (''серб. кукурек)'', вецейрочна лїсцаста рошлїна, висока и до 60 cm, з ризомом (под'жемним стебелком) чарней [[фарба|фарби]]. Квитки му жовтожелєни и барз пахняци, а плод мещок чарнявей фарби. Коло подшнїжнїка, єден є з перших виснїкох яри, а часто ше зявює уж при концу жими. Єст го по лєсох и схилох Фрушкей гори. 

Назва рошлїни походзи од мена подобней рошлїни хтора ше вола чемерика (''Veratrum''), а у нашим язику єст слово щемериц ше. Наукова назва му ''Helleborus'', а походзи од греческого слова „heleboros”. Греки под тим  меном подрозумйовали и чемернїк, алє и єдну зошицким другу рошлїну хтора ше вола чемерика (род ''Veratrum''). Чемернїк волали чарни хелеборос, а чемерику били хелеборос. Дзепоєдни тримаю же слово хелеборос значи подле єдзенє або  отровне єдзенє, а други, заш, же хелеборос значи покарма за кози або за сарнї. Тоти други свойо толкованя повязую з наводами же ше епилепсию лїчело так же хори пили коже млєко, а кози єдли чемернїк.

== Випатрунок ==
'''Лїсца''' му вичножелєни з длугоким конарчком, роздзелєни як пальци, а по рубцох урезани як пикла, єднїсто або двойнїсто. Спак лїсца ма виражену нерватуру и дробенку мохотку.

'''Квитки''' вельки, маю од 5 до 7 cm, актиноморфни су и двополни. Лїсточка квиткового обмотку єст 5, широко су вайцасти, скоро округли, з кончиками ше преклопюю. Лїсточка корунки преображени до троугластей, тевчирастей нектариї. Прашнїки єст вельо, жовтей су фарби, а тлучки 3-8 з длугоким слупчком.

'''Плод''' чемернїку то мещок з длугоким джубком у хторим єст вельо нашеня чарней фарби.

'''Ризом''' ше з кореньом вибера на яр и вєшенї и швидко осушени на [[слунко|слунку]] хаснує ше у народней медицини як моцне средство за чисценє и мокренє, як и процив старих охореньох на [[Скорка|скори]] (шуґи). У фармацеутскей индустриї екстракт ризома з кореньом ше хаснує за правенє лїку за шерцо (тонику).

Чемернїк лїковита, алє и отровна рошлїна. Тиж так є умерено [[мед]]оносна. Лїковити и отровни прикмети чемернїку познати ище з античних часох.  По старих записох, стари Греки го хасновали у лїченю шалєнства и кед сцели ефикасно и швидко отровац нєприятеля.

== Хемийни состав ==
Найважнєйши состойок чемернїку то хелебрин, з ґрупи кардиотоничних гетерозидох&lt;ref&gt;[https://www.zdravasrbija.com/Dom/Basta/Zacinsko%20i%20lekovito%20bilje/981-KUKUREK.php Кукурек], www.zdravasrbija.com.&lt;/ref&gt;. Хелебрин заступени у цалей рошнїни, алє го найвецей єст у ризому и кореню.  

== Литература ==
* ''Енциклопедия Нового Саду 12'' (КОС – ЛЕР, Нови Сад 1999, б. 165
* 
* Оксана Тимко Дїтко, ''Назви рошлїнох и животиньох у руским язику'', Вуковар 2016, б. 33, 59, 60 
* 
* Радмила Шовлянски, ''Словнїк защити рошлїнох и животного штредку'' (сербско-руско-латинско-анґлийски), Нови Сад 2010, б. 121
* 
* Šilić, Č. 1990. ''Šumske zeljaste biljke.'' Zavod za udžbenike i nastavna sredstva: Beograd.
* 
== Вонкашнї вязи ==

* [https://podravske-sirine.com.hr/arhiva/4494  Čemerika] (lat. ''Veratrum)''
* 
* [https://www.agroinfo.rs/zemljoradnja/najsmrtonosnija-biljka-nasih-prostora-1688   Najsmrtonosnija biljka naših prostora]

== Референци ==
&lt;references /&gt;
[[Катеґория:Наука]]
[[Катеґория:Биолоґия]]
[[Катеґория:Квеце]]
[[Катеґория:Лїковити рошлїни]]</text>
      <sha1>h9bt0u45i5y719uap2a8vud6wjptca6</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Шопа</title>
    <ns>0</ns>
    <id>2486</id>
    <revision>
      <id>20558</id>
      <parentid>14106</parentid>
      <timestamp>2026-08-04T13:12:28Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>ОленкаБТ</username>
        <id>1579</id>
      </contributor>
      <comment>Викивязи и подробносци</comment>
      <origin>20558</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="6687" sha1="nrjjb0z09i6kgth9fawqu7fwze7bs5p" xml:space="preserve">'''Шопа''' (серб. ''шупa'') ма два главни значеня:

'''1.''' '''Простор, будовня або обєкт:''' мали  будинок або простория за одкладанє:

'''а)''' алатох, древа, шена, чуткох, вигризкох, коча. Подобнє як и гамбар, [[плєвнїк]], колїбa, баракa, [[хлїв]] (даєдни предмети за конї ше одкладало у хлїве),

'''б)''' нєшкайши часи допринєсли же у шопох стоя польопривредни машини (плуги, комбайни, розпирсковач, гноярка, авто итд.)

'''Приклади:'''

• ''Оцец трима мотокултиватор у шопи.''

''• Хижа стара, а двор зоз велїма стварами хтори стоя у шопох.''

'''2.''' Слово '''шопа''' означує и хаснує ше го и зоз значеньом празне, т.є. нєполне або без смисла и без змисту.

'''а)''' ''Описови стан:'' дацо цо празне, дзираве, без смисла, часто ше хаснує у смислу „нїч“. 

'''Приклад:'''

• ''Kед зме ше питали цо єст у торби, одвитовал: Цо я знам, '''шопа'''!'' (у смислу же празне). 

== Шопи за рижни наменки ==
Шопа як простория/обєкт ше може одношиц на рижни файти помоцних обєктох, од єдноставних колїбох по наменски просториї за:

• одкладанє дачого цо ше нє хаснує каждодньово як цо [[драбинки]], стольчки, гордови, векши [[Лада|лади]] и подобне;

• одкладанє/чуванє уж нє нательо потребних старих предметох хтори ше дакеди хасновало як цо санки, кочерга, ожог, ключка, [[кросна]], мотовидло, церлїца итд.;

• за складанє и триманє напр. чуткох, древа, ладичкох, клїткох, ґумох за трактори и авта и инше.

'''''Шопка''''', то демунитив од слова шопа (мала шопа).

== Шопи дакеди ==
Шопa давно була кажди правени мали закрити обєкт або простория за рижни познати наменки. Направена була часто отвореного типу (предок єй бул отворени, нє заверал ше) кед була заварта, була мурована з [[Валька|валькох]]. Часто була направена з рижного назбераного материялу, найчастейше зоз старих кояких латох и древох, дескох. Дзекеди була закрита зоз [[Слама|сламу]] лєбо з [[Над|надом]]. Долу була обична уґажена глїна, цо значи же ше за правенє шопи хаснує шицко тото цо блїзко под рук койкадзи по обисцу и дворе. Найчастейше ше шопу лєбо шопку виплановало правиц там дзе було места у заднїм [[Двор|дворе]] (дакеди и у преднїм) и спрам наменки за цо ше ю будзе хасновац и яки предмети у нєй буду стац. За менши шопи ше нє правел даяки длугорочни план, нє були длуготирваци, а и предпоставяло ше же вони лєм дочасово направени, окреме кед су нє зоз твардого материялу и нє вельки. Случовало ше же таки мали обєкт-шопу правел сам ґазда зоз синами (кед же були одроснути) и домашнїма, або на мольбу зоз сушедами, родзину...

== Нєшкайши шопи ==
[[File:Шопа и ґаража вєдно.jpg|thumb|Вєдно ґаража за авто и шопа]]Нєшкайши шопи маю иншаки випатрунок и їх правенє ше планує. Найчастейше су з твардого материялу ([[Камень|каменє]], цегла, будовательни векши блоки, окремни плехово табли и долу уляти бетон), а закрити су зоз черепом лєбо сучаснєйшима плеховима таблами за будовнї такого типу. Таки шопи маю и нови назви – ґаража, хтора наменєна за уганянє авта. У ґаражох стоя и други ствари цо ше хаснує у обисцох. Тиж єст и назва ''гала''. Вона у власнїцстве найчастейше дїловних ґаздох и їх фирмох, лєбо польопривредних маєткох.

У ґаздовстве хторе ше занїма зоз польодїлством заш лєм постоя и правя ше векши шопи дзе ше одклада польопривредну механїзацию: трактор, комбайн, [[Плуг|плуги]], прикочи, мотокултиватори, шеячки, односно шицки машини хтори по ґабаритох вельо векши.

Єст у остатнїм чаше и купчи шопи. Вони монтажни, а можу буц з древа, плеху або з пластичного материялу.

[[File:Barndominium-5.jpg|right|thumb|300px|Монтажна шопа]]

== Литература ==
• Олена Папуґа, ''Руске обисце'', Нови Сад 2012, бок 43.

== Вонкашнї вязи ==

* [https://www.bellcom.rs/usluge/izgradnja-supe-od-drveta/ Izgradnja šupe od drveta] belcom.rs
* [https://www.facebook.com/watch/?v=325829188875715 Pomoćni objekat,ostava,šupa.] youtube.com
* [https://www.pinterest.com/aleksandra84minja/ostava-za-drva/ Ostava/ dekorativni prostor za drva]

[[Катеґория:Обисце]]
[[Катеґория:Помоцни обєкти у обисцу]]</text>
      <sha1>nrjjb0z09i6kgth9fawqu7fwze7bs5p</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>20563</id>
      <parentid>20558</parentid>
      <timestamp>2026-08-05T08:44:08Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Olirk55</username>
        <id>19</id>
      </contributor>
      <comment>Виправки</comment>
      <origin>20563</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="7064" sha1="4vik4dzhxmvpusniexbqg5lzmomhy4j" xml:space="preserve">[[File:Paulina Driveway 1938 Russell Lee.jpg|right|thumb|300px|Шопа дакеди (1938. рок)]]'''Шопа''' (серб. ''шупa'') ма два главни значеня:

'''1.''' '''Простор, будовня або обєкт:''' мали  будинок або простория за одкладанє:

'''а)''' алатох, древа, шена, чуткох, вигризкох, коча. Подобнє як и гамбар, [[плєвнїк]], колїбa, баракa, [[хлїв]] (даєдни предмети за конї ше одкладало у хлїве),

'''б)''' нєшкайши часи допринєсли же у шопох стоя польопривредни машини (плуги, комбайни, розпирсковач, гноярка, авто итд.)

'''Приклади:'''

• ''Оцец трима мотокултиватор у шопи.''

''• Хижа стара, а двор зоз велїма стварами хтори стоя у шопох.''

'''2.''' Слово '''шопа''' означує и хаснує ше го и зоз значеньом празне, т.є. нєполне або без смисла и без змисту.

'''а)''' ''Описови стан:'' дацо цо празне, дзираве, без смисла, часто ше хаснує у смислу „нїч“. 

'''Приклад:'''

• ''Kед зме ше питали цо єст у торби, одвитовал: Цо я знам, '''шопа'''!'' (у смислу же празне). 

== Шопи за рижни наменки ==
Шопа як простория/обєкт ше може одношиц на рижни файти помоцних обєктох, од єдноставних колїбох по наменски просториї за:

• одкладанє дачого цо ше нє хаснує каждодньово як цо [[драбинки]], стольчки, гордови, векши [[Лада|лади]] и подобне;

• одкладанє/чуванє уж нє нательо потребних старих предметох хтори ше дакеди хасновало як цо санки, кочерга, ожог, ключка, [[кросна]], мотовидло, церлїца итд.;

• за складанє и триманє напр. чуткох, древа, ладичкох, клїткох, ґумох за трактори и авта и инше.

'''''Шопка''''', то демунитив од слова шопа (мала шопа).

== Шопи дакеди ==
Шопa давно була кажди правени мали закрити обєкт або простория за рижни познати наменки. Направена була часто отвореного типу (предок єй бул отворени, нє заверал ше) кед була заварта, була мурована з [[Валька|валькох]]. Часто була направена з рижного назбераного материялу, найчастейше зоз старих кояких латох и древох, дескох. Дзекеди була закрита зоз [[Слама|сламу]] лєбо з [[Над|надом]]. Долу була обична уґажена глїна, цо значи же ше за правенє шопи хаснує шицко тото цо блїзко под рук койкадзи по обисцу и дворе. Найчастейше ше шопу лєбо шопку виплановало правиц там дзе було места у заднїм [[Двор|дворе]] (дакеди и у преднїм) и спрам наменки за цо ше ю будзе хасновац и яки предмети у нєй буду стац. За менши шопи ше нє правел даяки длугорочни план, нє були длуготирваци, а и предпоставяло ше же вони лєм дочасово направени, окреме кед су нє зоз твардого материялу и нє вельки. Случовало ше же таки мали обєкт-шопу правел сам ґазда зоз синами (кед же були одроснути) и домашнїма, або на мольбу зоз сушедами, родзину...

== Нєшкайши шопи ==
[[File:Шопа и ґаража вєдно.jpg|thumb|Вєдно ґаража за авто и шопа]]Нєшкайши шопи маю иншаки випатрунок и їх правенє ше планує. Найчастейше су з твардого материялу ([[Камень|каменє]], цегла, будовательни векши блоки, окремни плехово табли и долу уляти бетон), а закрити су зоз черепом лєбо сучаснєйшима плеховима таблами за будовнї такого типу. Таки шопи маю и нови назви:

♦ Ґаража, хтора наменєна за уганянє авта. У ґаражох стоя и други ствари цо ше хаснує у обисцох. (бициґли, тротинети, кошачки и подобне) Тиж и назва  

♦ Г''ала''. вона у власнїцстве найчастейше дїловних ґаздох и їх фирмох, лєбо польопривредних маєткох. У нїх складищенє вельких количествох; предметох, наменских материялох, покарми, буодвательного материяла итд.

У ґаздовстве хторе ше занїма зоз польодїлством заш лєм постоя и правя ше векши шопи дзе ше одклада польопривредну механїзацию: трактор, комбайн, [[Плуг|плуги]], прикочи, мотокултиватори, шеячки, односно шицки машини хтори по ґабаритох вельо векши.

Єст у остатнїм чаше и купчи шопи. Вони монтажни, а можу буц з древа, плеху або з пластичного материялу.

[[File:Barndominium-5.jpg|right|thumb|300px|Монтажна шопа]]

== Литература ==
• Олена Папуґа, ''Руске обисце'', Нови Сад 2012, бок 43.

== Вонкашнї вязи ==

* [https://www.bellcom.rs/usluge/izgradnja-supe-od-drveta/ Izgradnja šupe od drveta] belcom.rs
* [https://www.facebook.com/watch/?v=325829188875715 Pomoćni objekat,ostava,šupa.] youtube.com
* [https://www.pinterest.com/aleksandra84minja/ostava-za-drva/ Ostava/ dekorativni prostor za drva]

[[Катеґория:Обисце]]
[[Катеґория:Помоцни обєкти у обисцу]]</text>
      <sha1>4vik4dzhxmvpusniexbqg5lzmomhy4j</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Орґулї</title>
    <ns>0</ns>
    <id>3366</id>
    <revision>
      <id>20561</id>
      <parentid>20553</parentid>
      <timestamp>2026-08-04T17:32:44Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Olirk55</username>
        <id>19</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>Уложена табела зоз податками</comment>
      <origin>20561</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="12700" sha1="f3brax0xkwtkx2ifu3vghltca80nwyw" xml:space="preserve">{{Инфорамик
  | headerstyle = background: #CEF2EC
 | header1 =&lt;big&gt;Орґулї&lt;/big&gt;
|  label2 = |  data2 = [[File:Schneeberg St. Wolfgangskirche organ (aka).jpg|
|center||thumb|300px| &lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt; Оргулї у церкви „&quot;St. Wolfgangskirche&quot; у Шнеберґу (Саксония, Нємецка).]][[File:06 Auszug e.ogg|center|thumb|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;Звук орґульох
]]
| header3 = Общи информациї
 | label4 = Класификация |  data4 =  идиофони з клавиятуру
|  label5 = Хорнбостел-Сакс класификация | data5 = 
•	422.222.11 (flue pipes)
•	422.122 (beating reed pipes)
--422.132 (free reed pipes)
|  label6 = Походзенє инструмента |  data6 = Далєки восток, документовано 3. вик п.н.еру
| header7 = Обсяг тонох 
|  label8 = |  data8 = [[File:Organ Range.svg|
center|thumb|250px|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;]][[File:Xylophone jingle.wav|center|thumb|200px|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;Звук ]]
| label9 = Зродни инструменти| data9 = Панова пищалка, Гармониюм|  
|  label10 = Улїв до рики |  data10 
| header11 = Подобни инстурметни
|  label12 = Инструменти|  data12 = 
|  label13 = Притоки|   data13 =  
}}
'''Орґулї''' ( грeч.  ''οργανον'', лат. ''organum'') то найвекши и найзложенши [[Музични инструменти|музични]] [[Подзелєнє музичних инструментох|инструмент]]. Припада ґу аерофоним инструментом. Маю моцни [[звук]], хтори зоз свою фарбу и моцносцу здогадує на вельки [[Оркестер|оркестер.]] Тонски обсяг, патраци на клавиятуру, од ,,C&amp;#39;&amp;#39; (у велькей октави) и углавним по ,,g 3&amp;#39;&amp;#39; . Алє пре рижнородносц реґистрох реални звучни обсяг вельо векши: од ,, 2 C&amp;#39;&amp;#39; аж по ,,g 6 &amp;#39;&amp;#39;&amp;#39; , а обсяг [[Тон|тонох]] нє стайомни, завиши од каждого инструмента окреме.

== Наставанє тона ==
Тон настава зоз трепеценьом [[Воздух|воздуха]] у циви. За кажди тон орґулї маю окремну циву, та аж и вецей циви зоз розличну фарбу (тембр) и моцносцу звука. Пошоровани циви розличней длужини (значи даваю розлични висини тонох) хтори продукую тони истей фарби и моцносци даваю єден реґистер.

== Реґистри ==
Орґулї маю вецей таки тембри - реґистрох хтори цалому шору тонох даваю фарбу звука хтори зродни даєдному инструменту лєбо ґрупи инструментох (флаути, древеним дуйним инструментом, смиковим, або плеховим дуйним инструментом и другим.) Реґистри звукох можу буц цихи, цми, ясни, предзераюци, оштри итд. Виводза-орґуляш реґистри уключує и комбинує их же би достал одвитуюци жадани звук. [2][3] Реґистри ше уключую зоз прицисканьом реґистрових плещкох-типкох, або з поцагованьом полуги хтора ше находза на гральнїку при клавиятури. Зоз прицисканьом типки на клавиятури оможлївює ше струянє воздуху зоз [[Мех|меха]] до циви, а дава одвитуюци звук.

== Часци орґульох ==
Состоя ше зоз реґистрох хтори ше находза углавним у древеним такв. орманє, потим мехох и механїзма за управянє (гральнїка, трактури и вентилох). 

'''Трактура'''

Трактура ше наволує цали комплет механїзмох хтори повязую типки и реґистри (серб. свирале). Трактура може буц:

♦ '''''Механїчна''''', кед типку и реґистер повязую пошоровани древени ставци и вреценка.

♦ '''''Пнеуматска''''' повязує їх цивочки з ваздушним прициском, або 

♦ '''''електромаґнетни''''' хтори повязани су зоз електромаґнетнима габами.

'''Мех'''

Шицок потребни воздух за гранє и реґистри доходзи зоз єдного або вецей мехох хтори пумпую [[воздух]] и тримаю го вше под истим [[Прицисок|прициском.]] Мехи ше пумпую спомоцу електромотора. 

Дакеди их пумповали людзе хтори ше наволовали ''калкант''и.

'''Ручни мануали'''
[[File:OrgueAtlanticCityConventionAll.jpg|right|thumb|280px|Мануали на орґульох]]
Орґулї маю даскельо ручни клавиятури- мануали (2-7), хтори пошоровани поступнє и медзисобно ше розликую по составе реґистрох. Поготов важна клавиятура за ноги хтора ше вола педала, хтора служи за гранє найнїших тонох у [[Композиция|копозициї]]. Педали за ноги єст вецей.

== Историят ==
Орґулї барз стари инструмент и прето им до конца нє познате походзенє. Нагадує ше же даяку файту орґульох хасновали ище стари народи Далєкого востоку (Китайци, Японци, Индийци). Познєйше, у старей Греческей найприблїжнєйши инстурмент орґульом була препозната Панова [[пищалка]]. До Европи сцигли и почало ше их хасновац у 8. вику, а после 14. вику нєт скоро анї єдного векшого города без орґульох, а поготов у заходноевропских церквох орґулї барз заступени и хаснує ше их под час отримованя Служби Божей. 

Перши познати орґулї у церкви поставени у Ахену 812. року. Таки вчасни штредньоевропски орґулї мали вельки и нєзґрапни типки и мали мало реґистари.

== Соло гранє на оргульох и импровизациї ==
[[File:BWV726.jpg|right|tuhmb|300px|]][[File:BWV726.ogg|right|thumb|280px|Йоган Себастиян Бах (1685-1750), Духовни корал за орґулї ''Herr Jesu Christ, dich zu uns wend'' BWV 726]]
Найзначанєйши уметнїцки аспект граня на орґульох то соло виводзенє. Од барокного периода, наважнєйши музични форми за орґулї були: прелудиюми, [[токата]], фантазия, волунтар, тиенто, чакона, [[пасакаля]], ричеркар, фуґа, варияциї, свита, соната, трио соната и симфония за орґулї; комбинация фуґи зоз претходним начишлєним даєдним дїлом (напр., Фуґа+прелудиюм, токата або фантазия) тиж звичайна. Тоти орґульски композициї ше наволовали „шлєбодна“ орґульска музика прето же су засновани на темох на хтори композиторе шлєбодно компоновали. Попри тих, постоя композициї засновани на хору: григориянске шпиванє (простопиниє) и протестантски и католїцки [[Гимна|гимни]], од хторих дзепоєдни тиж компоновани у горе описаних формох. Звичайна форма аранжманох за орґулї углавним були протестантски гимни духовних прикметох аранжовани за [[Хор|хор.]]

== Композиторе орґульскей музики ==
{| class=&quot;wikitable&quot;
|+
! colspan=&quot;3&quot; |Композиторе хтори писали дїла за орґулї
|-
|Йоган Себастиян Бах
|Ґеорґ Фридрих Гендл
|Генри Персл
|-
|Марко Енрико Боси
|Александр Хилман
|Макс Реґер
|-
|Леон Боєлман
|Йоган Лудвиґ Кребс
|Дїроламо Фрескобалди
|-
|Йоганес Брамс
|Франц Лист
|Доменико Зиполи
|-
|Антон Брукнер
|Феликс Менделсон Бартолди
|Олеґ Янченко
|-
|Дитрих Букстехуде
|Клаудио Меруло
|Феличе Морети
|-
|Шарл Мари Видор
|Влфґанґ Амадеус Моцарт
|Камий Сенс-Санс
|-
|Андреа Ґабриели
|Йоган Пачелбел
|Цезар Франк
|}
Попри Горе начишлєних композиторох постоя ище и велї други композиторе и авторе рижних формох хтори компоновали музику за орґулї. 

== Ґалерия ==
&lt;gallery&gt;
Файл:Querschnittorgel.svg|алт=Крижни пресек орґульох. Креировал :Kantor.JH, вименєл Thornard.|Крижни пресек орґульох. Креировал :''Kantor.JH'', вименєл ''Thornard.''
Файл:Udine, cattedrale metropolitana di Santa Maria Annunziata - Organo Nacchini-Zanin.jpg|Орґулї зоз 18. вику (1745. рок), Удине, Италия, Митрополитска катедрала ''Санта Мария Анунчиата''
Файл:Ebertorgel.jpg|Орґулї зоз ренесансней епохи, ([[Святи храм|церква]] у Инсбурґу)
Файл:Laon Cathedral Organ 01.JPG|Оргулї у катедрали Нотр Дам у Лану, Французка
файл:Usnaconsole.jpg|Орґулї зозо вецей мануелами (клавиятури), ножни мануел 
&lt;/gallery&gt;

== Литература ==
* Ahrens, Christian (2006). In Bush, Douglas &amp; Kassel, Richard (Eds.), The Organ: an Encyclopedia, стр. 399–499. New York: Routledge. ISBN 0-415-94174-1
* Audsley, G.A. (1965). [[iarchive:artoforganbuildi00auds/page/n7/mode/2upArt|of Organ-Building.]] New York: Dover
Publications. ISBN 0-486-21314-5.:
* Douglass, Fenner (1995). [[iarchive:languageofclassi0000doug|The Language of the Classical French Organ. New Haven:]] Yale University Press. ISBN 978-0-300-06426-1.
* Bédos de Celles, Dom François L'art du facteur d'orgues. Charles Ferguson (Trans.) (1977). The Organ-Builder. Raleigh, NC: Sunbury Press. 1768..

== Вонкашнї вязи == 
* [https://ibiblio.org/pipeorgan/ The Pipe Organ], a basic overview of the organ
* [https://www.theorganmag.com/ The Organ], quarterly UK publication about pipe organs
* [http://ellykooiman.com/ ellykooiman.com], pipe organ website with information and detailed photos of various organs
* [https://www.youtube.com/watch?v=inpb_eAI564 Orgulje - kraljica među instrumentima] youtube.com
* Из истории мировой органной культуры XVI—XX веков.&amp;nbsp;— &lt;abbr&gt;М.&lt;/abbr&gt;: МГК им. Чайковского, ООО «Музиздат», 2008.&amp;nbsp;— ISBN 9875904082031.
{{Commonscat}}
[[Катеґория:Музика]]
[[Катеґория:Музични инструменти]]</text>
      <sha1>f3brax0xkwtkx2ifu3vghltca80nwyw</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>20562</id>
      <parentid>20561</parentid>
      <timestamp>2026-08-04T21:14:49Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Olirk55</username>
        <id>19</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>Викивяза, унос фотоґрафийох</comment>
      <origin>20562</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="13135" sha1="dmzkizjw0qbanp4ufmnl1vquy152z82" xml:space="preserve">{{Инфорамик
  | headerstyle = background: #CEF2EC
 | header1 =&lt;big&gt;Орґулї&lt;/big&gt;
|  label2 = |  data2 = [[File:Schneeberg St. Wolfgangskirche organ (aka).jpg|
|center||thumb|300px| &lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt; Оргулї у церкви „&quot;St. Wolfgangskirche&quot; у Шнеберґу (Саксония, Нємецка).]][[File:06 Auszug e.ogg|center|thumb|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;Звук орґульох
]]
| header3 = Общи информациї
 | label4 = Класификация |  data4 =  идиофони з клавиятуру
|  label5 = Хорнбостел-Сакс класификация | data5 = 
•	422.222.11 (flue pipes)
•	422.122 (beating reed pipes)
--422.132 (free reed pipes)
|  label6 = Походзенє инструмента |  data6 = Далєки восток, документовано 3. вик п.н.еру
| header7 = Обсяг тонох 
|  label8 = |  data8 = [[File:Organ Range.svg|
center|thumb|250px|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;]][[File:Xylophone jingle.wav|center|thumb|200px|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;Звук ]]
| label9 = Зродни инструменти| data9 = Панова пищалка, Гармониюм|  
|  label10 = Улїв до рики |  data10 
| header11 = Подобни инстурметни
|  label12 = Инструменти|  data12 = 
|  label13 = Притоки|   data13 =  
}}
'''Орґулї''' ( грeч.  ''οργανον'', лат. ''organum'') то найвекши и найзложенши [[Музични инструменти|музични]] [[Подзелєнє музичних инструментох|инструмент]]. Припада ґу аерофоним инструментом. Маю моцни [[звук]], хтори зоз свою фарбу и моцносцу здогадує на вельки [[Оркестер|оркестер.]] Тонски обсяг, патраци на клавиятуру, од ,,C&amp;#39;&amp;#39; (у велькей октави) и углавним по ,,g&lt;sup&gt;3&lt;/sup&gt;&amp;#39;&amp;#39; . Алє пре рижнородносц реґистрох реални звучни обсяг вельо векши: од ,, 2 C&amp;#39;&amp;#39; аж по ,,g&lt;sup&gt;6&lt;/sup&gt; &amp;#39;&amp;#39;&amp;#39; , а обсяг [[Тон|тонох]] нє стайомни, завиши од каждого инструмента окреме.

== Наставанє тона ==
Тон настава зоз трепеценьом [[Воздух|воздуха]] у циви. За кажди тон орґулї маю окремну циву, та аж и вецей циви зоз розличну фарбу (тембр) и моцносцу звука. Пошоровани циви розличней длужини (значи даваю розлични висини тонох) хтори продукую тони истей фарби и моцносци даваю єден реґистер.

== Реґистри ==
Орґулї маю вецей таки тембри - реґистрох хтори цалому шору тонох даваю фарбу звука хтори зродни даєдному инструменту лєбо ґрупи инструментох (флаути, древеним дуйним инструментом, смиковим, або плеховим дуйним инструментом и другим.) Реґистри звукох можу буц цихи, цми, ясни, предзераюци, оштри итд. Виводза-орґуляш реґистри уключує и комбинує их же би достал одвитуюци жадани звук. [2][3] Реґистри ше уключую зоз прицисканьом реґистрових плещкох-типкох, або з поцагованьом полуги хтора ше находза на гральнїку при клавиятури. Зоз прицисканьом типки на клавиятури оможлївює ше струянє воздуху зоз [[Мех|меха]] до циви, а дава одвитуюци звук.

== Часци орґульох ==
Состоя ше зоз реґистрох хтори ше находза углавним у древеним такв. орманє, потим мехох и механїзма за управянє (гральнїка, трактури и вентилох). 

'''Трактура'''

Трактура ше наволує цали комплет механїзмох хтори повязую типки и реґистри (серб. свирале). Трактура може буц:

♦ '''''Механїчна''''', кед типку и реґистер повязую пошоровани древени ставци и вреценка.

♦ '''''Пнеуматска''''' повязує їх цивочки з ваздушним [[Прицисок|прициском]], або 

♦ '''''електромаґнетни''''' хтори повязани су зоз електромаґнетнима [[Габа|габами.]]

[[File:Toccata et Fugue BWV565.ogg|right|thumb|300px|Токата и фуґа у де-молу, BWV 565, Йоган Себастиян Бах (1685-1750)]]

'''Мех'''

Шицок потребни воздух за гранє и реґистри доходзи зоз єдного або вецей мехох хтори пумпую [[воздух]] и тримаю го вше под истим прициском. Мехи ше пумпую спомоцу електромотора. 

Дакеди их пумповали людзе хтори ше наволовали ''калкант''и.

'''Ручни мануали'''
[[File:OrgueAtlanticCityConventionAll.jpg|right|thumb|280px|Мануали на орґульох]]
Орґулї маю даскельо ручни клавиятури- мануали (2-7), хтори пошоровани поступнє и медзисобно ше розликую по составе реґистрох. Поготов важна клавиятура за ноги хтора ше вола педала, хтора служи за гранє найнїших тонох у [[Композиция|копозициї]]. Педали за ноги єст вецей.

== Историят ==
Орґулї барз стари инструмент и прето им до конца нє познате походзенє. Нагадує ше же даяку файту орґульох хасновали ище стари [[Народ|народи]] Далєкого востоку (Китайци, Японци, Индийци). Познєйше, у старей Греческей найприблїжнєйши инстурмент орґульом була препозната Панова [[пищалка]]. До Европи сцигли и почало ше их хасновац у 8. вику, а после 14. вику нєт скоро анї єдного векшого города без орґульох, а поготов у заходноевропских церквох орґулї барз заступени и хаснує ше их под час отримованя Служби Божей. 

Перши познати орґулї у церкви поставени у Ахену 812. року. Таки вчасни штредньоевропски орґулї мали вельки и нєзґрапни типки и мали мало реґистари.

== Соло гранє на оргульох и импровизациї ==
[[File:BWV726.jpg|right|tuhmb|300px|]][[File:BWV726.ogg|right|thumb|280px|Йоган Себастиян Бах (1685-1750), Духовни корал за орґулї ''Herr Jesu Christ, dich zu uns wend'' BWV 726]]
Найзначанєйши уметнїцки аспект граня на орґульох то соло виводзенє. Од барокного периода, наважнєйши музични форми за орґулї були: прелудиюми, [[токата]], фантазия, волунтар, тиенто, чакона, [[пасакаля]], ричеркар, фуґа, варияциї, свита, соната, трио соната и симфония за орґулї; комбинация фуґи зоз претходним начишлєним даєдним дїлом (напр., Фуґа+прелудиюм, токата або фантазия) тиж звичайна. Тоти орґульски композициї ше наволовали „шлєбодна“ орґульска музика прето же су засновани на темох на хтори композиторе шлєбодно компоновали. Попри тих, постоя композициї засновани на хору: григориянске шпиванє (простопиниє) и протестантски и католїцки [[Гимна|гимни]], од хторих дзепоєдни тиж компоновани у горе описаних формох. Звичайна форма аранжманох за орґулї углавним були протестантски гимни духовних прикметох аранжовани за [[Хор|хор.]]

== Композиторе орґульскей музики ==
{| class=&quot;wikitable&quot;
|+
! colspan=&quot;3&quot; |Композиторе хтори писали дїла за орґулї
|-
|[[Йоган Себастиян Бах]]
|Ґеорґ Фридрих Гендл
|Генри Персл
|-
|Марко Енрико Боси
|Александр Хилман
|Макс Реґер
|-
|Леон Боєлман
|Йоган Лудвиґ Кребс
|Дїроламо Фрескобалди
|-
|Йоганес Брамс
|Франц Лист
|Доменико Зиполи
|-
|Антон Брукнер
|Феликс Менделсон Бартолди
|Олеґ Янченко
|-
|Дитрих Букстехуде
|Клаудио Меруло
|Феличе Морети
|-
|Шарл Мари Видор
|[[Волфґанґ Амадеус Моцарт]]
|Камий Сенс-Санс
|-
|Андреа Ґабриели
|Йоган Пачелбел
|Цезар Франк
|}
Попри Горе начишлєних композиторох постоя ище и велї други композиторе и авторе рижних формох хтори компоновали музику за орґулї. 

== Ґалерия ==
&lt;gallery&gt;
Файл:Querschnittorgel.svg|алт=Крижни пресек орґульох. Креировал :Kantor.JH, вименєл Thornard.|Крижни пресек орґульох. Креировал :''Kantor.JH'', вименєл ''Thornard.''
Файл:Udine, cattedrale metropolitana di Santa Maria Annunziata - Organo Nacchini-Zanin.jpg|Орґулї зоз 18. вику (1745. рок), Удине, Италия, Митрополитска катедрала ''Санта Мария Анунчиата''
Файл:Ebertorgel.jpg|Орґулї зоз ренесансней епохи, ([[Святи храм|церква]] у Инсбурґу)
Файл:Laon Cathedral Organ 01.JPG|Оргулї у катедрали Нотр Дам у Лану, Французка
Файл:Usnaconsole.jpg|Орґулї зоз вецей мануелами (клавиятури), ножни мануел
Файл:Weingarten Basilika Gabler-Orgel Spieltisch.jpg|Церква св.Мартина, Вайнґартен, Нємецка: оргулї Јозефа Ґаблера
&lt;/gallery&gt;

== Литература ==
* Ahrens, Christian (2006). In Bush, Douglas &amp; Kassel, Richard (Eds.), The Organ: an Encyclopedia, стр. 399–499. New York: Routledge. ISBN 0-415-94174-1
* Audsley, G.A. (1965). [[iarchive:artoforganbuildi00auds/page/n7/mode/2upArt|of Organ-Building.]] New York: Dover
Publications. ISBN 0-486-21314-5.:
* Douglass, Fenner (1995). [[iarchive:languageofclassi0000doug|The Language of the Classical French Organ. New Haven:]] Yale University Press. ISBN 978-0-300-06426-1.
* Bédos de Celles, Dom François L'art du facteur d'orgues. Charles Ferguson (Trans.) (1977). The Organ-Builder. Raleigh, NC: Sunbury Press. 1768..

== Вонкашнї вязи == 
* [https://ibiblio.org/pipeorgan/ The Pipe Organ], a basic overview of the organ
* [https://www.theorganmag.com/ The Organ], quarterly UK publication about pipe organs
* [http://ellykooiman.com/ ellykooiman.com], pipe organ website with information and detailed photos of various organs
* [https://www.youtube.com/watch?v=inpb_eAI564 Orgulje - kraljica među instrumentima] youtube.com
* Из истории мировой органной культуры XVI—XX веков.&amp;nbsp;— &lt;abbr&gt;М.&lt;/abbr&gt;: МГК им. Чайковского, ООО «Музиздат», 2008.&amp;nbsp;— ISBN 9875904082031.
{{Commonscat}}
[[Катеґория:Музика]]
[[Катеґория:Музични инструменти]]
[[Катеґория:Музични термини]]</text>
      <sha1>dmzkizjw0qbanp4ufmnl1vquy152z82</sha1>
    </revision>
  </page>
</mediawiki>