Википедия rskwiki https://rsk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8_%D0%B1%D0%BE%D0%BA MediaWiki 1.47.0-wmf.14 first-letter Медий Окреме Розгварка Хаснователь Розгварка зоз хасновательом Википедия Розгварка о Википедиї Файл Розгварка о файлу МедияВики Розгварка о МедияВикию Шаблон Розгварка о шаблону Помоц Розгварка о помоци Катеґория Розгварка о катеґориї TimedText TimedText talk Модул Разговор о модулу Event Event talk 0 55 20580 17048 2026-08-06T13:10:44Z ОленкаБТ 1579 Укладанє фотоґрафийох, викивязи, подробносци 20580 wikitext text/x-wiki {{Инфорамик | headerstyle = background: lightblue | header1 =Бибич | label2 = | data2 = [[File:Northern Lapwing new.jpg|250px]] | label3 =| data3 =''Vanellus vanellus'' | label4 = | data4= [[Файл: Northern Lapwing (Vanellus vanellus) (W1CDR0001471 BD4).ogg|thumb|Шпив бибича|center]] | label5 =| data5 = | header6 = [[Статус загроженосци]] | label7 |data7 =[[File:Status zahrozenosci (kategoriji), 26032026.png|250px]] | label8 = | data8 =Потенциялно загрожена файта=ознака критериюма '''NT''' | header9 =[[ Таксономия (биолоґия) |Наукова класификация]] | label10 = Домен | data10 = | label11 = Царство | data11 =Animalia | label12 = Тип | data12 =Chordata | label13 = Класа | data13 =Aves | label14 = Ряд | data14= Charadriiformes | label15 = Фамилия | data15= Charadriidae | label16= Род | data16= ''Vanellus'' | label17= Файта | data17 = ''V. vanellus'' | header18 = [[Биномна номенклатура|Биномне мено]] | label19 = | data19=''Vanellus vanellus'' | label20 = | data20=[[Карл фон Лине|Linnaeus]], 1758 }} '''Бибич'''<ref>[http://www.parlament.gov.rs/upload/archive/files/lat/pdf/predlozi_zakona/1019-18%20lat.pdf „Закон о потврђивању споразума о очувању афричко - евроазијских миграторних птица водених станишта”] (PDF). parlament.gov.rs.</ref> (лат. ''Vanellus vanellus'') – птица з фамилиї Charadriidae, зоз шора шлюкох. Җиє по влаҗних җемох (плїтких мочарох, влаҗних лукох и польох)<ref>Рашајски, Ј. (2017): Све птице Србије. Лагуна, Београд</ref> у скоро цалей Европи и Азиї, окрем на Исланду. == Випатрунок == Чарно-билей [[фарба|фарби]], длуги од 28 до 31 цм, розпон кридлох 67 до 72 цм, на глави ма длугу ценку чубу. Чарна фарба на кридлох и других часцох цела ма җелєнкасту швицацу ниянсу, брух ма били; кридла му заокруглєни, [[пирє]] на крайох билей фарби, цо оддолу лєгко обачиц кед кридла розширени; дҗубок ценки, чарней фарби; ноги помаранчецово<ref>Д. Савељић, О. Визи, Н. Дубак: Птице Црне Горе и њихова значајна станишта, Подгорица: Центар за заштиту и проучавање птица, 2006.</ref>. == [[Пожива]] == Бибич ходзи по блаце и плїткей води и карми ше зоз дробнима безпохребцинарами (инсектами, шлїмаками). == Гнїздзенє == [[Файл:Vanellus_vanellus_MHNT.jpg|alt=Бибичово ваїчко|thumb|Бибичово ваїчко]] Гнїздзи ше по влаҗних паҗицох раз до рока. Самица (җенка) знєше штири җелєнкасти вайца з чарнима точками. Млади бибичата, док нє почню лєтац, бегаю коло гнїзда. Кед ше ґу гнїзду приблїҗує җивотиня або чловек, бибич видава глас вии-ва, надлєтує гнїздо од горе и нагло маха з кридлами. == Селїдби == Бибич до конца новембра одходзи на юг: на сивер Африки, до Пакистану, Индиї и часцох Китаю. Врацаю ше од конца фебруара и у марцу<ref>Драган Симић, Слободан Пузовић: [https://web.archive.org/web/20091229022211/http://www.ptica.org/newsletter/Ptice%20i%20IBA%20podrucja%20Srbije%20(LOA).pdf „Птице Србије и подручја од међународног значаја,]Београд:Лига за орнитолошку акцију Србије. 2008. ISBN 978-86-911303-0-5.”(PDF)</ref>. Бибич на лїстини строго защицених файтох птицох у [[Сербия|Сербиї]]<ref>Прилог I:[https://web.archive.org/web/20100714123929/http://www.ekoplan.gov.rs/src/download-858/upload-centar/dokumenti/zakoni-i-nacrti-zakona/pravilnici/prilog_i__strogo_zasticene_divlje_vrstepravilnik_o_zastiti_strogo_zasticenih_i_zasticenih_divljih_vrsta__30.pdf „Строго заштићене дивље врсте биљака, животиња и гљива”] (PDF)</ref>. == Ґалерия == <gallery> Файл:Vanellus miles novaehollandiae.jpg|Маскирани бибич, Тасмания, Австралия Файл:Keichwa 01.jpg Файл:Keichwa 02.jpg|Keichwa Файл:Spur-winged lapwing (Vanellus spinosus) in flight.jpg|Бибич Острожкар Файл:The Spur Winged Lapwing Unravelling the Meaning Behind the Name 08.jpg Файл:The Spur Winged Lapwing Unravelling the Meaning Behind the Name 03.jpg Файл:Black-headed lapwing (Vanellus tectus tectus).jpg|Чарноглави бибич Файл:Crowned Lapwing (Vanellus coronatus) (6041345466).jpg|Крунисани/круновани бибич Файл:African wattled lapwing (Vanellus senegallus senegallus).jpg|Афрички бибич з плєценим венчиком Файл:African Wattled Lapwing (Vanellus senegallus) (46618497991).jpg Файл:African Wattled Lapwing (Vanellus senegallus lateralis) 2.jpg Файл:035 African wattled lapwing incubating eggs in the Serengeti National Park Photo by Giles Laurent.jpg Файл:Vanellus-chilensis-001.jpg|Югови бибич (з юга) </gallery> == Вонкашнї вязи == * [https://www.rspb.org.uk/birds-and-wildlife/wildlife-guides/bird-a-z/lapwing Бибич] на RSPB * [https://web.archive.org/web/20100618081858/http://www.kopacki-rit.com/ptice.html Птици Копачкого риту]<br /> == Референци == <references /> [[Катеґория:Животинї]] [[Катеґория:Птици]] [[Катеґория:Птици Европи]] [[Катеґория:Птици Азиї]] 1c4xdg3hchosbr9bcs3cmsjz57n4oyy 0 1043 20587 14599 2026-08-06T16:42:16Z ОленкаБТ 1579 Викивязи 20587 wikitext text/x-wiki {| class="wikitable" align=right width=300px |+ ! colspan="2" |<big>Нада Сабол</big> |- | colspan="2" |[[Файл:Nada Sabol.jpg|алт=Нада Сабол|центар|мини|278x278п]] |- |'''Народзена''' |18. фебруара 1954. |- |'''Умарла''' |10. юлия 2018 (64) |- |'''Державянство''' |югославянске, сербске |- |'''Язик творох''' |руски |- |'''Школа''' |ґимназия Жарко Зренянин, Вербас |- |'''Висша школа''' |Висша економско-комерциялна школа, Нови Сад |- |'''Период твоня''' |1975—2011. |- |'''Жанри''' |спикерство, новинарство |- |'''Похована''' |Городски теметов у Новим Садзе |- |} '''Нада Сабол''' (*[[18. фебруар]] 1954—†10. юлий 2018), вельорочна спикерка, водителька и новинарка у Радио Новим Садзе и, почасово, на [[Радио-телевизия Войводини|ТВ Нови Сад]]. == Биоґрафия == Нада Виславски народзена 18. фебруара 1954. року у [[Руски Керестур|Руским Керестуре]]. Родичи [[Оцец|оце]]<nowiki/>ц Миронь и [[мац]] Ана, родз. Колєсар. Нада мала старшого брата Мироня. Нада закончела основну школу у Руским Керестуре, ґимназию у [[Вербас|Вербаше]], а Висшу економско-комерциялну школу у Новим Садзе. Нада Виславски була одата за [[Ярослав Сабол (новинар)|Ярослава Сабола]], новинара и културного и явного роботнїка, у малженстве мали дзивче Анамарию. Ище у чаше кед пришла на студиї до Нового Саду, 1974. року, такой ше уключела до роботи Младежскей редакциї, Рускей редакциї, Радио Нового Саду.<ref>Ґрупа авторох, „Емисия за младихˮ, [https://nar.org.rs/wp-content/uploads/2019/10/%D0%93%D0%9B%D0%90%D0%A1%D0%98-%D0%98-%D0%A7%D0%90%D0%A1%D0%98_compressed_compressed.pdf Гласи и часи, 70 роки Рускей редакциї Радио Нового Саду], Новинарска асоцияция Руснацох - НАР, Нови Сад 2019, б. 51.</ref> Замерковани єй приємни глас и добра дикция та о рок достала роботу як спикерка у Рускей редакциї.<ref>Ґрупа авторох, „Члени Рускей редакциї од 1949. по 2019.ˮ, [https://nar.org.rs/wp-content/uploads/2019/10/%D0%93%D0%9B%D0%90%D0%A1%D0%98-%D0%98-%D0%A7%D0%90%D0%A1%D0%98_compressed_compressed.pdf Гласи и часи, 70 роки Рускей редакциї Радио Нового Саду], Новинарска асоцияция Руснацох - НАР, Нови Сад 2019, б.139.</ref> Окрем спикерских длужносцох, Нада Сабол мала и новинарски задлуженя. Нада Саболова и Микола Дюранїн ушорйовали емисию за роботнїкох на дочасовей роботи у иножемстве. Тота емисия емитована 70-их‚ 80-их рокох, каждого пиятку на 22,40 на штреднїх [[Габа|габох]] 236,4 [[Метер|метери]] и добре ше чула вшадзи у Европи.<ref>Ґрупа авторох, „ Стаємносц и пременки у програмиˮ, [https://nar.org.rs/wp-content/uploads/2019/10/%D0%93%D0%9B%D0%90%D0%A1%D0%98-%D0%98-%D0%A7%D0%90%D0%A1%D0%98_compressed_compressed.pdf Гласи и часи, 70 роки Рускей редакциї Радио Нового Саду], Новинарска асоцияция Руснацох - НАР, Нови Сад 2019, б. 48.</ref> У Радио Новим Садзе и, почасово, на ТВ Нови Сад,<ref>Ґрупа авторох, „ Седемдзешати роки у Радио Новим Садзеˮ, [https://nar.org.rs/wp-content/uploads/2019/10/%D0%93%D0%9B%D0%90%D0%A1%D0%98-%D0%98-%D0%A7%D0%90%D0%A1%D0%98_compressed_compressed.pdf Гласи и часи, 70 роки Рускей редакциї Радио Нового Саду], Новинарска асоцияция Руснацох - НАР, Нови Сад 2019, б. 35.</ref> Нада Сабол робела од 1975. року цали свой роботни вик. До пензиї Нада Сабол пошла 2011. року.<ref>Ґрупа авторох, „ Редакцийни живот ˮ, [https://nar.org.rs/wp-content/uploads/2019/10/%D0%93%D0%9B%D0%90%D0%A1%D0%98-%D0%98-%D0%A7%D0%90%D0%A1%D0%98_compressed_compressed.pdf Гласи и часи, 70 роки Рускей редакциї Радио Нового Саду], Новинарска асоцияция Руснацох - НАР, Нови Сад 2019, б. 88.</ref> Свойочасово, вона була предложена за престижну спикерску награду у СФРЮ „Ґордана Бонети”. Нада Сабол була член [[Дружтво за руски язик, литературу и културу|Дружтва за руски язик, литературу и културу]] од 1977. року. Нада Сабол умарла 10. юлия 2018. року у Новим Садзе. Похована є на новосадским Городским [[теметов|теметове]]. == Литература == * ''Руски християнски календар'' 2019. рок, бок 229 == Вонкашнї вязи == * [https://www.ruskeslovo.com/%d0%a3%d0%bc%d0%b0%d1%80%d0%bb%d0%b0-%d0%9d%d0%b0%d0%b4%d0%b0-%d0%a1%d0%b0%d0%b1%d0%be%d0%bb/ Умарла Нада Сабол, РТВ/Рутенпрес.] www.ruskeslovo.com, 12. юлий 2018. * [https://rtv.rs/rsn/%D0%B4%D1%80%D1%83%D0%B6%D1%82%D0%B2%D0%BE/%D0%B8%D0%BD-%D0%BC%D0%B5%D0%BC%D0%BE%D1%80%D0%B8%D0%B0%D0%BC-%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0-%D1%81%D0%B0%D0%B1%D0%BE%D0%BB_933746.html ИН МЕМОРИАМ - НАДА САБОЛ, Радио телевизия Войводина.] rtv.rs/rsn, 11- юлий 2018. * [https://www.ruskeslovo.com/na-njeskajsi-dzenj-18-februar/ На нєшкайши дзень, 18 фебруар, В. Вуячич, Рутенпрес.] www.ruskeslovo.com, 18. фебруар 2025, == Референци == <references /> {{DEFAULTSORT: Сабол , Нада }} [[Катеґория:Руснаци у Сербиї]] [[Катеґория:Керестурци]] [[Катеґория:Новинаре]] [[Катеґория:Спикере]] [[Катеґория:18. фебруар]] [[Катеґория:Народзени 1954]] [[Катеґория:10. юлий]] [[Катеґория:Умарли 2018]] ddhzy6rv3k27sb5bdgknphczpetb88g 0 2029 20592 14575 2026-08-07T10:47:33Z ОленкаБТ 1579 Викивязи и подробносци 20592 wikitext text/x-wiki {{Инфорамик | headerstyle = background: #ccf; | header1 =<big> Михал Чабала</big> | label2 = | data2 = [[Файл:Mihal Čabala.jpg|алт=Михал Чабала, маляр|центар|мини|296x296п]] | label3 = Назвиско | data3 = Мишко | label4 = Датум народзеня | data4 =4. фебруара 1941. | label5 = Датум упокоєня | data5 =2. авґуста 2002 (61) | label6 = Державянство | data6 = словацке | label7 = Язик творох | data7 = | label8 = Школа | data8 = Штредня уметнїцка школа, Брня, Ческа | label9 = Универзитет | data9 = Висока школа применєних уметносцох, Братислава | label10 = Наукови ступень | data10 = | label11 = Период твореня | data11 =1962-2002. | label12 = Жанри | data12 = пейзаж, портрет | label13 = Поховани | data13 = У Прешове | label14 = Припознаня | data14 = }} '''Михал Чабала''' (*[[4. фебруар]] 1941-†3. авґуст 2002), академски маляр русинского походзеня, єден з найвизначнєйших русинских малярох у Словацкей у другей половки ХХ вику. == Биоґрафия == Михал Чабала ше народзел 4. фебруара 1941. року у валалє Нїзши Чабини, нєдалєко од Медзилаборцох. Закончел Штредню уметнїцку школу у Брнї у Ческей (1958-1962 и Високу школу применєних уметносцох у Братислави у Словацкей (1963-1969) дзе студирал под надпатрунком [[Професор|професорох]] Дезидерия Милого, Русина по походзеню, Мудрохо и Матєйки. == Уметнїцка кариєра == По законченю штреднєй школи кратши час робел як пропаґандни илустратор у [[музей|Музею]] українскей култури у Красним Броду. По законченю високей школи преподавал подобову уметносц у Трнави,<ref name="Владислав Грешлик">Владислав Грешлик: Чабала Михайло //Краєзнавчий словник русинів-українців. Пряшівщина. Упорядник Федір Ковач. — Пряшів: СРУСР, 1999. ISBN 80-85137-15-1 укр. с. 369.</ref> вец на Универзитету ''П. Й. Шафарика'' у [[Прешов|Прешове]] а од 1972. року постал шлєбодни уметнїк. <ref name="Петро Медведев">Петро Медвідь (4. 2. 2021). [https://www.lem.fm/pred-80-ma-rokami-narodiv-sya-mikhal-chabala/ Перед 80-ма роками народив ся Михал Чабала].</ref> Жил и творел у Прешове. З початку у творчосци Михала Чабали були найчастейше фиґурални [[композиция|композициї]] з [[Балет|балету]] и театру и портрети, познєйше ше баржей унапрямел на мальованє природних предїлох, менших шаришских населєньох и побочних местох хтори були населєни углавним зоз Русинами у восточней Словацкей. Пейзажи и портрети Михал Чабала мальовал у импресионистично-експресивней технїки хтору характеризовал меланхолични лиризем хтори вон витворйовал з комбинацию рижних ниянсох белавей и желєней [[Фарба|фарби]]. Його монументални роботи краша явни будинки у даскелїх местох и валалох восточней Словацкей. {| class="wikitable" align=right width=260px |- |<div style="text-align: center;">'''Звучни запис''' |- |[https://www.youtube.com/results?search_query=f6I3VU4y0J0 '''Михал Чабала''']: Михал Бицко Приповедка о М. Чабалови хтору порихтал знавец уметносци Михал Бицко (30 мин.)<ref>[https://www.youtube.com/results?search_query=f6I3VU4y0J0 Михал Чабала]: Михал Бицко</ref> |} Михал Чабала участвовал у шицких колективних виставох русинских уметнїкох хтори ше одбули после 1989. року.<ref>Александер Зозуляк (3. 2. 2021). [http://www.cms3.rusynacademy.sk/?3-2-2021-Недожытых-80-років-од-народжіня-русиньского-маляря-на-Словакії-–-Михала-Чабалы Недожытых 80 років од народжіня русиньского маляря на Словакії – Михала Чабалы]</ref> Вон бул, як уметнїк и явна особа, у контакту зоз особами зоз русинского руху, часто бул у дружтве и дискусийох зоз [[Василь Турок-Гетеш|Васильом Туроком]], Федором Вицом и другима русинскима предняками. Михал Чабала бул од 1974. року член ''Союзу словацких подобових уметнїкох''. Його творчосц була презентована на 60 колективних и на 6-ох персоналних виставох. Остатня його колективна вистава була у Шаришскей ґалериї у Прешове, а остатня персонална вистава му була з нагоди його 60-ого року живота у Музею модерней уметносци [[Енди Ворхол|Ендия Вархола]] у Медзилаборцох.<ref name="Петро Медведев"/> Михал Чабала умар 2. авґуста 2002. року у Прешове. Марта Геричкова зоз Шаришскей ґалериї по його упокоєню так о нїм гварела: ::„Бул то остатнї боем прешовскей творчей сцени”. Михал Чабала остал запаметани и по даєдних думкох вязаних за його уметносц. ::„Кажде сце буц модерни та сом себе так гварел: Добре, нє будзем модерни як Пикасо, алє будзем свой, Мишко Чабала.” ::„До партиї ме нїхто нє волал, я сам нє мал за таке нїяке интересованє а, на концу конца, цо би партия мала од Мишка Чабали хтори нє зна нїч робиц, лєм мальовац?” '''Основни дїла''' <ref name="Владислав Грешлик"/> Балет (1969) Пейзаж (1974) Автопортрет (1978) Млада учителька (1979) Меланхолични пейзаж (1981) Нїзши Комарнїк (1981) Остурня (1983) Портрет дзивчеца у народним обвлєчиве (1984) Чесц проф. Мудрохови (1984) == Ґалерия == <gallery> Файл:Krajina pri Čabinách.jpg|Предїл при валалох Горнї и Долнї Чабини Файл:Portret dzivki.jpg|Дзивка у народним [[Облєчиво|облєчиве]] Файл:Portret ženi.jpg|Портрет нєпознатей жени Файл:Pred dedinou.jpg|Пред уходом до валалу Файл:Zima na Popradi.jpg|Жима на Попрадзе </gallery> == Литература == * Владислав Грешлик: Чабала Михайло //Краєзнавчий словник русинів-українців. Пряшівщина. Упорядник Федір Ковач. — Пряшів: СРУСР, 1999. ISBN 80-85137-15-1 укр. с. 369 * Олександр Зозуляк: Михайло Чабала (Michal Čabala) //Енциклопедія історії та культури карпатських русинів. Укладачі Маґочій П. Р., Поп І. — Ужгород: Вид-во В. Падяка, 2010. — 856 c.+ХХХІІ с. ISBN 978-966-387-044-1 укр. с. 798 == Вонкашнї вязи == * Петро Медвідь (4. 2. 2021). [https://www.lem.fm/pred-80-ma-rokami-narodiv-sya-mikhal-chabala/ Перед 80-ма роками народив ся Михал Чабала]. * Александер Зозуляк (3. 2. 2021). [http://www.cms3.rusynacademy.sk/?3-2-2021-Недожытых-80-років-од-народжіня-русиньского-маляря-на-Словакії-–-Михала-Чабалы Недожытых 80 років од народжіня русиньского маляря на Словакії – Михала Чабалы] == Референци == <references /> {{DEFAULTSORT: Чабала , Михал }} [[Катеґория:Словацка]] [[Катеґория:Русински маляре]] [[Катеґория:Маляре]] [[Катеґория:4. фебруар]] [[Катеґория:Народзени 1941]] [[Катеґория:3. авґуст]] [[Катеґория:Умарли 2002]] f431nfef4mfklxz2saaducgm7quq3xq 0 2514 20583 18350 2026-08-06T14:27:48Z ОленкаБТ 1579 Укладанє фотоґрафийох, викивязи, подробносци 20583 wikitext text/x-wiki {{Инфорамик | headerstyle = background: #ccf; | header1 = <big> Вощина </big> | label2 = | data2 = [[File:Kocke oblandi.jpg|center|330px|]] | label3 = Файта єдла | data3 = колачи | label4 = Реґион або держава | data4 = Сербия | label5 = Часц националней кухнї | data5 = Сербска кухня | label6 = Температура сервированя | data6 = охладзене, жимне | label7 = Главни состойки | data7 = млєко, цукер, масло | label8 = Школа | data8 = | label9 = Универзитет | data9 = | label10 = Наукови ступень | data10 = | label11 = Период твореня | data11 = | label12 = Жанри | data12 = | label13 = Поховани | data13 = | label14 = Припознаня | data14 = }} '''Вощина''' то колач зоз ценких скорох.<ref>[http://staznaci.com/oblanda „Обланде”.] Шта значи.</ref> Фил за вощину ше прави з длугим вареньом млєка и цукру по ступень карамелизациї так же би ше достало штреднє густу карамел мишнїну до хторей ше на концу дода [[масло]]. Скори за вощини то индустрийни вафел продукт хтори ше купує готови и часто є доступни у предавальньох дзе тота лакотка позната и дзе ше ю конзумує. Тот десерт ше служи жимни, часто як ужина, а ридше як часц єдзенє. Вощини ше хасную за пририхтованє числених файтох колачох з рижнима филами зоз сухим грозном и зоз филами у хторих додати орехи, кекси, [[Лїсковец|лїсковци]], чоколада и кокос.<ref>[https://www.c-slatkatradicija.rs/proizvod/oblande/ „Oblande”.] c-slatkatradicija.rs.</ref><ref>[http://www.kuhinjica.rs/recepti/poslastica/trikolori-oblande „Trikolori oblande”.] kuhinjica.rs. </ref> У [[Сербия|Сербиї]] ше продукує даскельо розлични файти, дезени и димензиї вощинох. Попри класичних кляпчистих вощинох, прудукує ше и ткв. Рафаело вощини зоз полулабдочками хтори ше польнї зоз филом, потим кошарочки и корнет погарики.<ref>[http://deabalkanina.rs/hr/oblande/ „Oblande”.] deabalkanina.rs.</ref> == Ґалерия == <gallery> Файл:Ruske kape i oblande.jpg|Вощини и руски шапки Файл:Nugat.jpeg|Колачи зоз вощини Файл:Akbar Mashti.JPG|Традицийни Ирански сендвичи зоз сладолядом у вощини Файл:20200106 200148Oblea.jpg|Вощина Файл:Tunnocks-Caramel-Wafer-Split.jpg|Вощина прелята зоз чоколаду Файл:Pirouette cookies.JPG|Ролована вощина Файл:IMG 6335 Las Vegas.jpg Файл:Pink Wafers.jpg|Вощина зоз билим филом Файл:Zweimal Erdbeereis in der Waffel.JPG|Сладоляд у вощини (Корнети) Файл:Ice Cream Cone Cupcakes (4721105087).jpg|Корнети </gallery> == Вонкашнї вязи == * [https://www.coolinarika.com/recept/1087014/ Рецепт за обланде.] на сайту Кулинарка == Референци == <references /> [[Катеґория:Колачи]] [[Катеґория:Пожива]] qvfqc84vyab6mik70ytbxun8680u7bg 20585 20583 2026-08-06T16:11:41Z ОленкаБТ 1579 20585 wikitext text/x-wiki {{Инфорамик | headerstyle = background: #ccf; | header1 = <big> Вощина </big> | label2 = | data2 = [[File:Kocke oblandi.jpg|center|330px|]] | label3 = Файта єдла | data3 = колачи | label4 = Реґион або держава | data4 = Сербия | label5 = Часц националней кухнї | data5 = Сербска кухня | label6 = Температура сервированя | data6 = охладзене, жимне | label7 = Главни состойки | data7 = млєко, цукер, масло | label8 = Школа | data8 = | label9 = Универзитет | data9 = | label10 = Наукови ступень | data10 = | label11 = Период твореня | data11 = | label12 = Жанри | data12 = | label13 = Поховани | data13 = | label14 = Припознаня | data14 = }} '''Вощина''' то колач зоз ценких скорох.<ref>[http://staznaci.com/oblanda „Обланде”.] Шта значи.</ref> Фил за вощину ше прави з длугим вареньом млєка и цукру по ступень карамелизациї так же би ше достало штреднє густу карамел мишнїну до хторей ше на концу дода [[масло]]. Скори за вощини то индустрийни вафел продукт хтори ше купує готови и часто є доступни у предавальньох дзе тота лакотка позната и дзе ше ю конзумує. Тот десерт ше служи жимни, часто як ужина, а ридше як часц єдзенє. Вощини ше хасную за пририхтованє числених файтох колачох з рижнима филами зоз сухим грозном и зоз филами у хторих додати орехи, кекси, [[Лїсковец|лїсковци]], чоколада и кокос.<ref>[https://www.c-slatkatradicija.rs/proizvod/oblande/ „Oblande”.] c-slatkatradicija.rs.</ref><ref>[http://www.kuhinjica.rs/recepti/poslastica/trikolori-oblande „Trikolori oblande”.] kuhinjica.rs. </ref> У [[Сербия|Сербиї]] ше продукує даскельо розлични файти, дезени и димензиї вощинох. Попри класичних кляпчистих вощинох, прудукує ше и ткв. Рафаело вощини зоз полулабдочками хтори ше польнї зоз филом, потим кошарочки и корнет погарики.<ref>[http://deabalkanina.rs/hr/oblande/ „Oblande”.] deabalkanina.rs.</ref> == Ґалерия == <gallery> Файл:Ruske kape i oblande.jpg|Вощини и руски шапки Файл:Nugat.jpeg|Колачи зоз вощини Файл:Akbar Mashti.JPG|Традицийни Ирански сендвичи зоз сладолядом у вощини Файл:20200106 200148Oblea.jpg|Вощина Файл:Tunnocks-Caramel-Wafer-Split.jpg|Вощина прелята зоз чоколаду Файл:Pirouette cookies.JPG|Ролована вощина Файл:IMG 6335 Las Vegas.jpg Файл:Pink Wafers.jpg|Вощина зоз билим филом Файл:Zweimal Erdbeereis in der Waffel.JPG|Сладоляд у шкарупини (Корнети) Файл:Ice Cream Cone Cupcakes (4721105087).jpg|Корнети </gallery> == Вонкашнї вязи == * [https://www.coolinarika.com/recept/1087014/ Рецепт за обланде.] на сайту Кулинарка == Референци == <references /> [[Катеґория:Колачи]] [[Катеґория:Пожива]] 6kqrhrgqojl5131ny4h5khe02yc124h 0 3137 20586 19298 2026-08-06T16:19:04Z ОленкаБТ 1579 20586 wikitext text/x-wiki Седем долїни коло [[Руски Керестур|Руского Керестура]] достали назви по людзох хтори при нїх найдлужей бивали, по їх наменки за потреби валала лєбо по блїзкосци одредзених обєктох. Зоз тих долїнох одвожена глїна за набиванє хижох, у долїнох правени [[Валька|вальки]] и зоз нїх вожена глїна на шори и улїчки дзе завожовани драги. Даєдни з долїнох ше у єдним периодзе интензивно хасновало за моченє [[Конопа|конопи.]] Керестурски долїни обколєшовали валал зоз шицких бокох. Уж штири з нїх нєшка, такповесц, у валалє. Валал ше преширел и залапя територию хтора нєшка виноши 64 гектари; од тей [[Поверхносц|поверхносци]] долїни залапяю вецей як 25 гектари. Пейц долїни ище и нєшка маю назви по найблїзших хижох, т.є. людзох хтори у нїх бивали, єдна по буячей школи и єдна по месце дзе ше пекло цегли. '''Борайова долїна''' достала мено по Борайовей хижи. Находзи ше на концу валала ґу Лалитю од Буджаку по Маковски шор. Скорей ше у нєй тиж правело вальки и мочело конопу. Кед копани Канал ДТД, долїна загарнута з ричним мульом. Тераз є засадзена з канадскима и билима [[Тополя (древо)|тополями]] и вербами. То єдна з найкрасших пространих желєних поверхносцох. Наш поета [[Дюра Папгаргаї]] так ошпивал тоту долїну у кнїжки ''Путованє на юг'': ::А Борайова - ::вода гранїца, ::вода царица ::з гушим ше [[Пирє|пирйом]] квицела, ::и платно билєла, ::и жажду бидлу вечаром гацела ::и з процесию ::желєне [[жито]] такой за мостом ::швецела. ::Госцох зоз Сриму чекала ::и випровадзала, ::док ше цалючка-цала ::у власним мулю ::нє задавела. ::По седмим хвосце сама ше витла ::и буйним лєсом заквитла. ::Конар, младнїчок ::ище памета тайну кореня, ::та анї мено, ::анї [[Студзенїна|студзенку]] ::нє меня. == Литература == * Тамаш, Юлиян, Руски Керестур, лїтопис и история 1745 – 1991, Месна заєднїца Руски Керестур 1992, б. 381. * Папгаргаї, Дюра, Путованє на юг, Руске слово Нови Сад 1998, б. 134. [[Катеґория:Долїни]] 5vgw0dr2lh76zqrp2l0yw4u0c2zn44n 0 3368 20588 20575 2026-08-06T17:46:30Z Olirk55 19 Позиционованє фотоґрафиї, Референци 20588 wikitext text/x-wiki [[Файл:Order of changes in ovary.svg|thumb|300px|праворуч|Процеси у вайцоводу у цеку менструалного циклуса:<br/> 1 [[Менструация]]<br/>2 Дозреванє фоликула<br/>3 [[Граафов фоликул]]<br/>4 '''Овуляция'''<br/>5 [[Жовте цело]]<br/>6 Жовте цело престава функционовац]]'''Овулация''' то часц еструсного або менструалного циклусу цицарох кед приходзи до пуканя. Ґрафового фоликулу у ваєчнїку и ошлєбодзованя дозретих ваїчкових клїтинкох. Ваїчково клїтинки напущую ваєчнїки и одходза до инфудибулуму (преширенє [[Вайцовод|вайцоводу]] у форми тевчиру) дзе чекаю оплодзованє, а потим иду до вайцоводу. Под час путованя зоз вайцоводу до плоднїци, як и у плоднїци, можлїве оплодзованє. Кед нє придзе до оплодзованя, вимарти ваїчково клїтинки ше вєдно зоз ендометриюмом (шлїжаца скорочка плоднїци) вилуча. Тото кирвавенє ше вола менструация.<ref>Depares J, Ryder RE, Walker SM, Scanlon MF, Norman CM (June 1986). "[https://pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC1340563/ Ovarian ultrasonography highlights precision of symptoms of ovulation as markers of ovulation".] British Medical Journal. 292 (6535): 1562. [https://en.wikipedia.org/wiki/Digital_object_identifier doi:10.1136/bmj.292.6535.1562.] [https://en.wikipedia.org/wiki/PubMed_Central#PMCID PMC 1340563.] PMID 3087519.</ref> == Овулация при женох == У менструалним циклусу женох овулация ше случує коло 14. [[Дзень|дня]] циклусу. Период овулациї („плодни днї “, период од 5 дньох пред овулацию до 2 дньох после нєй) то час кеди жена може остац ваготна. Єст вецей способи за утвердзованє овулациї, як цо то провадзенє чечносци зоз ваґини, меранє базалней [[Температура|температури]] <ref>Navarrete-Palacios E, Hudson R, Reyes-Guerrero G, Guevara-Guzmán R (July 2003). "[https://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S0301051103000760?via%3Dihub Lower olfactory threshold during the ovulatory phase of the menstrual cycle".] Biological Psychology. 63 (3): 269–79. [https://en.wikipedia.org/wiki/Digital_object_identifier doi:10.1016/S0301-0511(03)00076-0.] PMID 12853171. [https://en.wikipedia.org/wiki/Semantic_Scholar#S2CID S2CID 46065468.]</ref> <ref> Beckmann, Charles R.B., ed. (2010). [https://books.google.rs/books?id=0flWgd3OJLEC&pg=PA306&redir_esc=y#v=onepage&q&f=false Obstetrics and Gynecology.] Lippincott Williams & Wilkins. pp. 306–307. ISBN 978-0-7817-8807-6. Retrieved 2013-11-09.</ref> и хаснованє овулацийних тестох. == Знаки и симптоми == ♦ Благи боль або корч у долнєй часци бруха. ♦ Прeменка и звекшане количество ваґиналного секрету. ♦ Благе звекшанє основней тїлесней температури. ♦ Звекшана чувствитeльнocц першох.<ref>[https://www.webmd.com/baby/am-i-ovulating Am I Ovulating? How to Spot the Signs".] WebMD. Retrieved 2021-07-29.</ref><ref> "[https://www.medicalnewstoday.com/articles/ovulation-cramps Ovulation cramps: Symptoms and what they mean for fertility".] www.medicalnewstoday.com. 2020-06-18. Retrieved 2021-07-29.</ref> Прецизна хвилька овулациї першираз знята на филму 2008. року, зошицким случайно, под час рутинскей [[Гистеректомия|гистеректомиї]]. Спрам словох дохторох специялистох за ґинеколоґпю, зявйованє клїтинки и после ошлєбодзованя зоз фоликулу вайцоводу окончело ше за 15 [[Минута|минути]].<ref>[http://news.bbc.co.uk/2/hi/health/7447942.stm Ovulation moment caught on camera".] BBC News. 2008-06-12.</ref> == Литература == * Словнїк медицинскей терминолоґиї, (сербско-латинско-руски), Дружтво за руски язик, литературу и културу, Нови Сад 2006. рок == Вонкашнї вязи == * [https://www.ringeraja.rs/default_RR3.asp Ovulacija i plodni dani] * [https://www.ringeraja.rs/clanek/ringerajina-tabela-za-pracenje-plodnih-dana_372.htmlTabela za praćenje ovulacije i plodnih dana] * [https://www.ringeraja.rs/clanek/pracenje-ovulacije---telesna-bazalna-temperatura_349.html Praćenje ovulacije - Merenje bazalne temperature] * [https://www.ringeraja.rs/clanek/pracenje-ovulacije---promene-na-grlicu-materice_348.htmlPraćenje ovulacije - Promene na grliću materice] * [https://www.ringeraja.rs/clanek/pracenje-ovulacije---ovulacijski-testovi_350.htmlPraćenje ovulacije - Ovulacijski testovi] * [https://www.ringeraja.rs/clanek/mesecni-ciklus-zene_351.html Menstrualni ciklus, plodni dani] == Референци == birt4mjc5cslurq6d5m8bj0hilgkij8 20589 20588 2026-08-06T21:40:42Z Olirk55 19 Вименки у тексту- корекциї 20589 wikitext text/x-wiki [[Файл:Order of changes in ovary.svg|thumb|300px|Процеси у ваєчнїку у цеку менструалного циклуса:<br/>1 Менструация<br/>2 Дозреванє фоликула<br/>3 Графов фоликул<br/>4 '''Овуляция'''<br/>5 Жовте цело<br/>6 Жовте цело престава функционовац]]'''Овулация''' то часц еструсного або менструалного циклусу цицарох кед приходзи до пуканя. Ґрафового фоликулу у ваєчнїку и ошлєбодзованя дозретих ваїчкових клїтинкох. Ваїчково клїтинки напущую ваєчнїки и одходза до инфудибулуму (преширенє [[Вайцовод|вайцоводу]] у форми тевчиру) дзе чекаю оплодзованє, а потим иду до [[Вайцовод|вайцоводу]]. Под час путованя зоз вайцоводу до плоднїци, як и у плоднїци, можлїве оплодзованє. Кед нє придзе до оплодзованя, вимарти ваїчково клїтинки ше вєдно зоз ендометриюмом (шлїжаца скорочка плоднїци) вилуча. Тото кирвавенє ше вола менструация.<ref>Depares J, Ryder RE, Walker SM, Scanlon MF, Norman CM (June 1986). "[https://pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC1340563/ Ovarian ultrasonography highlights precision of symptoms of ovulation as markers of ovulation".] British Medical Journal. 292 (6535): 1562. [https://en.wikipedia.org/wiki/Digital_object_identifier doi:10.1136/bmj.292.6535.1562.] [https://en.wikipedia.org/wiki/PubMed_Central#PMCID PMC 1340563.] PMID 3087519.</ref> == Овулация при женох == У менструалним циклусу женох овулация ше случує коло 14. [[Дзень|дня]] циклусу. Период овулациї („плодни днї “, период од 5 дньох пред овулацию до 2 дньох после нєй) то час кеди жена може остац ваготна. Єст вецей способи за утвердзованє овулациї, як цо то провадзенє чечносци зоз ваґини, меранє базалней [[Температура|температури]] <ref>Navarrete-Palacios E, Hudson R, Reyes-Guerrero G, Guevara-Guzmán R (July 2003). "[https://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S0301051103000760?via%3Dihub Lower olfactory threshold during the ovulatory phase of the menstrual cycle".] Biological Psychology. 63 (3): 269–79. [https://en.wikipedia.org/wiki/Digital_object_identifier doi:10.1016/S0301-0511(03)00076-0.] PMID 12853171. [https://en.wikipedia.org/wiki/Semantic_Scholar#S2CID S2CID 46065468.]</ref> <ref> Beckmann, Charles R.B., ed. (2010). [https://books.google.rs/books?id=0flWgd3OJLEC&pg=PA306&redir_esc=y#v=onepage&q&f=false Obstetrics and Gynecology.] Lippincott Williams & Wilkins. pp. 306–307. ISBN 978-0-7817-8807-6. Retrieved 2013-11-09.</ref> и хаснованє овулацийних тестох. == Знаки и симптоми == ♦ Благи боль або корч у долнєй часци бруха. ♦ Прeменка и звекшане количество ваґиналного секрету. ♦ Благе звекшанє основней тїлесней температури. ♦ Звекшана чувствитeльнocц першох.<ref>[https://www.webmd.com/baby/am-i-ovulating Am I Ovulating? How to Spot the Signs".] WebMD. Retrieved 2021-07-29.</ref><ref> "[https://www.medicalnewstoday.com/articles/ovulation-cramps Ovulation cramps: Symptoms and what they mean for fertility".] www.medicalnewstoday.com. 2020-06-18. Retrieved 2021-07-29.</ref> Прецизна хвилька овулациї першираз знята на филму 2008. року, зошицким случайно, под час рутинскей [[Гистеректомия|гистеректомиї]]. Спрам словох дохторох специялистох за ґинеколоґпю, зявйованє клїтинки и после ошлєбодзованя зоз фоликулу вайцоводу окончело ше за 15 [[Минута|минути]].<ref>[http://news.bbc.co.uk/2/hi/health/7447942.stm Ovulation moment caught on camera".] BBC News. 2008-06-12.</ref> == Литература == * Словнїк медицинскей терминолоґиї, (сербско-латинско-руски), Дружтво за руски язик, литературу и културу, Нови Сад 2006. рок == Вонкашнї вязи == * [https://www.ringeraja.rs/default_RR3.asp Ovulacija i plodni dani] * [https://www.ringeraja.rs/clanek/ringerajina-tabela-za-pracenje-plodnih-dana_372.htmlTabela za praćenje ovulacije i plodnih dana] * [https://www.ringeraja.rs/clanek/pracenje-ovulacije---telesna-bazalna-temperatura_349.html Praćenje ovulacije - Merenje bazalne temperature] * [https://www.ringeraja.rs/clanek/pracenje-ovulacije---promene-na-grlicu-materice_348.htmlPraćenje ovulacije - Promene na grliću materice] * [https://www.ringeraja.rs/clanek/pracenje-ovulacije---ovulacijski-testovi_350.htmlPraćenje ovulacije - Ovulacijski testovi] * [https://www.ringeraja.rs/clanek/mesecni-ciklus-zene_351.html Menstrualni ciklus, plodni dani] {{Commonscat}} == Референци == gce8l6j2agaujosjsv8m85yhr9k6tmv 0 3369 20578 20576 2026-08-06T12:10:07Z ОленкаБТ 1579 Медзинаслови, викивязи, подробносци 20578 wikitext text/x-wiki {{Инфорамик | headerstyle = background: #ccf; | header1 =<big> Владимир Сеґеди </big> | label2 = | data2 = Место за фотку.jpg | label3 = Назвиско | data3 = | label4 = Датум народзеня | data4 =17. мая 1894. року | label5 = Датум упокоєня | data5 =23. новембра 1929 (35) | label6 = Державянство | data6 =угорске, югославянске | label7 = Язик творох | data7 = руски, горватски, сербски | label8 = Школа | data8 = Ґимназия, Заґреб | label9 = Универзитет | data9 = Богословия, Заґреб, Ужгород, Станиславов | label10 = Наукови ступень | data10 = | label11 = Период твореня | data11 = | label12 = Жанри | data12 = душпастирство, дїяч у култури | label13 = Поховани | data13 = у Сримскей Митровици | label14 = Припознаня | data14 = }} '''Владимир Сеґеди''' (*[[17. май]] 1894—†23. новембер 1929), [[Священїк|Священїк,]] парох у Сримскей Митровици, дїяч у култури. == Биоґрафия == Владимир Сеґеди, син учителя Гавриїла и Цецилиї нар. Врбанац, народзел ше 17. мая 1894. року у [[Петровци|Петровцох]] у Горватскей. Владимир мал шестри Олґу и Ирену и братох Славка и Ивицу. До основней школи ходзел у Черевичу и Сланкамену. Ґимназию закончел у Заґребе як питомец Грекокатолїцкей семинариї на Ґричу. Богословию студирал у Заґребе, [[Ужгород|Ужгородзе]] и Станиславове у України. Року 1916. Владимир Сеґеди ше оженєл зоз Меланию Олеяр Ондову зоз [[Руски Керестур|Руского Керестура.]] У малженстве вони мали пецеро дзеци - Звонка, Юрая (Дюру), Цецилию, [[Янко Сеґеди|Янка]] и Наду. За поддиякона Владимир Сеґеди бул пошвецени 17. децембра 1916. року. За диякона 22. децембра 1916, а за священїка є пошвецени 24. децембра 1916. року. Нє познате дзе бул пошвецени, а пошвецел го владика Дионизий Няради. Капелан у [[Коцур|Коцуре]] Владимир Сеґеди бул од [[1. април|1. априла]] 1917. до 17. мая 1919. року. Управитель парохиї у Канижи бул од [[19. май|19. мая]] 1919. до 31. октобра 1923. року. Ту з його намаганьом купена [[Церковна порта|порта]] за будованє [[Святи храм|церкви]]. З Канижи пошол на парохию до [[Сримска Митровица|Сримскей Митровици]] и превжал управу тей парохиї 23. новембра 1923. року. Ту и умар того истого дня – 23. новембра 1929. року. Владимир Сеґеди у Митровици у подполносци розвил свою дїялносц и свойо схопносци и таланти. У церкви, у школи, по обисцох, по рижних орґанизацийох вон хасновал шицки можлївосци пасторизациї. Основал Просвитне дружтво, читальню и церковни [[хор]], а вельо ше жертвовал же би Митровица мала стаємного [[Дзияк|дзияка]]. Купел нови [[Дзвон|дзвони]] и велї ствари до церкви. Участвовал у роботи так повесц шицких просвитних, социялних и гуманитарних орґанизацийох и институцийох города Митровици. По природи бул музикални, обдарени з красним сонорним гласом, вон бул активни член Горватского шпивацкого дружтва Нада, и до шмерци бул його предсидатель, а бул и предсидатель [[Горватска|Горватскей]] шпивацкей ґрупи Клаич. Вшадзи виступал вєдно з римокатолїцкима священїками и другима котри ше борели за добри ствари. Кед ше похорел Владимир Сеґеди бул однєшени до шпиталю до Заґребу, а дзень пред шмерц вон пренєшени до Митровици, дзе го на гайзибанскей станїци дочекала маса народу и нє дали же би ше го вожело на авту, алє го на носилкох процесионално однєсли до парохиялного дому. Хованє Владимира Сеґедия 23. новембра 1929. року була по теди нєвидзена подїя у Сримскей Митровици. Цала Митровица була на ногох. Хованє водзел делеґат владики, сримски декан и член Конзисториї Спиридион Петранович, зоз 13 священїками обидвох обрядох. На хованю було и векше число православних священїкох. У церкви ше од умартого одпитал Дюра Бесерминї, парох зоз [[Шид|Шиду.]] Шицки дружтва и корпорациї, без огляду на виру и народносц, указали му свою чесц. Локални власци, цивилни и войсково, тиж були присутни. Основна школа и ґимназия зоз своїма учителями и [[Професор|професорами]] участвовали на хованю. У импозантней процесиї наступел Горватски Сокол зоз шедлачами на коньох и почесну стражу. Горватски хор Нада три раз зашпивал и так заплакал за своїм предсидательом. При отвореним гробе од нього ше одпитали седемцме бешеднїки. Шицки чувствовали же страцели велького чловека и свойого приятеля. Окрем панїматки Меланиї, пецерих дзецох-широтох, старенького оца Гавриїла, братох и шестрох и вельо другей родзини було на хованю. == Ґалерия == == Литература == ''о. Роман Миз, Священїки дакедишнього Осєцкого викарията,'' Нови Сад, 2016, б. == Вонкашнї вязи == о. Владислав Варґа, [https://zavod.rs/wp-content/uploads/2019/07/Katalog-Sremska-Mitrovica.pdf Грекокатолїцка церква у Сримскей Митровици], Завод за културу войводянских Руснацох и Грекокатолїцка парохия вознесения Господнього, Сримска Митровица, б. 4. [https://www.sremskenovine.co.rs/2024/10/kapela-na-grkokatolickom-groblju-u-sremskoj-mitrovici-%D0%BA%D0%B0%D0%BF%D0%BB%D1%97%D1%87%D0%BA%D0%B0-%D0%BD%D0%B0-%D0%B3%D1%80%D0%B5%D0%BA%D0%BE%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%97%D1%86%D0%BA%D0%B8/ Каплїчка на Грекокатолїцким теметове у Сримскей Митровици], Сремске новине, www.sremskenovine.co.rs, 25. октобар 2024. Лїляна Радуловачки, Владимир Балащак [https://rtvcentarsrem.rs/%D1%80%D1%83%D1%81%D0%BA%D0%B8-%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%B2-%D1%83-%D1%81%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%81%D0%BA%D0%B5%D0%B9-%D0%BC%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%86%D0%B8/ Руски теметов у Сримскей Митровици], РТВ Центар Срем, rtvcentarsrem.rs. [https://www.facebook.com/gkoljesar/posts/beautiful-rusyn-girls-5nada-segedi-married-hromishnada-segedi-was-born-on-septem/10219579589697159/ Nada Hromish's life story as a Rusyn girl], Facebook, August 9. 2021. == Референци == 9gypzlgn29eeenav44619n9hqohvfnb 20579 20578 2026-08-06T12:33:57Z Keresturec 18 Корекциї у тексту, маркированє 20579 wikitext text/x-wiki {{Инфорамик | headerstyle = background: #ccf; | header1 =<big> Владимир Сеґеди </big> | label2 = | data2 = Место за фотку.jpg | label3 = Назвиско | data3 = | label4 = Датум народзеня | data4 =17. мая 1894. року | label5 = Датум упокоєня | data5 =23. новембра 1929 (35) | label6 = Державянство | data6 =угорске, югославянске | label7 = Язик творох | data7 = руски, горватски, сербски | label8 = Школа | data8 = Ґимназия, Заґреб | label9 = Универзитет | data9 = Богословия, Заґреб, Ужгород, Станиславов | label10 = Наукови ступень | data10 = | label11 = Период твореня | data11 = | label12 = Жанри | data12 = душпастирство, дїяч у култури | label13 = Поховани | data13 = у Сримскей Митровици | label14 = Припознаня | data14 = }} '''Владимир Сеґеди''' (*[[17. май]] 1894—†23. новембер 1929), [[Священїк|священїк,]] парох у Сримскей Митровици, дїяч у култури. == Биоґрафия == Владимир Сеґеди, син учителя Гавриїла и Цецилиї нар. Врбанац, народзел ше 17. мая 1894. року у [[Петровци|Петровцох]] у Горватскей. Владимир мал шестри Олґу и Ирену и братох Славка и Ивицу. До основней школи ходзел у Черевичу и Сланкамену. Ґимназию закончел у Заґребе як питомец Грекокатолїцкей семинариї на Ґричу. Богословию студирал у Заґребе, [[Ужгород|Ужгородзе]] и Станиславове у України. Року 1916. Владимир Сеґеди ше оженєл зоз Меланию Олеяр Ондову зоз [[Руски Керестур|Руского Керестура.]] У малженстве вони мали пецеро дзеци - Звонка, Юрая (Дюру), Цецилию, [[Янко Сеґеди|Янка]] и Наду. За поддиякона Владимир Сеґеди бул пошвецени 17. децембра 1916. року. За диякона 22. децембра 1916, а за священїка є пошвецени 24. децембра 1916. року. Нє познате дзе бул пошвецени, а пошвецел го владика Дионизий Няради. Капелан у [[Коцур|Коцуре]] Владимир Сеґеди бул од [[1. април|1. априла]] 1917. до 17. мая 1919. року. Управитель парохиї у Канижи бул од [[19. май|19. мая]] 1919. до 31. октобра 1923. року. Ту з його намаганьом купена [[Церковна порта|порта]] за будованє [[Святи храм|церкви]]. З Канижи пошол на парохию до [[Сримска Митровица|Сримскей Митровици]] и превжал управу тей парохиї 23. новембра 1923. року. Ту и умар того истого дня – 23. новембра 1929. року. Владимир Сеґеди у Митровици у подполносци розвил свою дїялносц и свойо схопносци и таланти. У церкви, у школи, по обисцох, по рижних орґанизацийох вон хасновал шицки можлївосци пасторизациї. Основал Просвитне дружтво, читальню и церковни [[хор]], а вельо ше жертвовал же би Митровица мала стаємного [[Дзияк|дзияка]]. Купел нови [[Дзвон|дзвони]] и велї ствари до церкви. Участвовал у роботи так повесц шицких просвитних, социялних и гуманитарних орґанизацийох и институцийох города Митровици. По природи бул музикални, обдарени з красним сонорним гласом, вон бул активни член Горватского шпивацкого дружтва ''Нада'', и до шмерци бул його предсидатель, а бул и предсидатель [[Горватска|Горватскей]] шпивацкей ґрупи ''Клаич''. Вшадзи виступал вєдно з римокатолїцкима священїками и другима котри ше борели за добри ствари. Кед ше похорел Владимир Сеґеди бул однєшени до шпиталю до Заґребу, а дзень пред шмерц вон пренєшени до Митровици, дзе го на гайзибанскей станїци дочекала маса народу и нє дали же би ше го вожело на авту, алє го на носилкох процесионално однєсли до парохиялного дому. Хованє Владимира Сеґедия 23. новембра 1929. року була по теди нєвидзена подїя у Сримскей Митровици. Цала Митровица була на ногох. Хованє водзел делеґат владики, сримски декан и член Конзисториї Спиридион Петранович, зоз 13 священїками обидвох обрядох. На хованю було и векше число православних священїкох. У церкви ше од умартого одпитал Дюра Бесерминї, парох зоз [[Шид|Шиду.]] Шицки дружтва и корпорациї, без огляду на виру и народносц, указали му свою чесц. Локални власци, цивилни и войсково, тиж були присутни. Основна школа и ґимназия зоз своїма учителями и [[Професор|професорами]] участвовали на хованю. У импозантней процесиї наступел Горватски ''Сокол'' зоз шедлачами на коньох и почесну стражу. Горватски хор ''Нада'' три раз зашпивал и так заплакал за своїм предсидательом. При отвореним гробе од нього ше одпитали седемцме бешеднїки. Шицки чувствовали же страцели велького чловека и свойого приятеля. Окрем панїматки Меланиї, пецерих дзецох-широтох, старенького оца Гавриїла, братох и шестрох и вельо другей родзини було на хованю. == Ґалерия == == Литература == * ''о. Роман Миз,'' Священїки дакедишнього Осєцкого викарията'','' Нови Сад, 2016, б. == Вонкашнї вязи == * о. Владислав Варґа, [https://zavod.rs/wp-content/uploads/2019/07/Katalog-Sremska-Mitrovica.pdf Грекокатолїцка церква у Сримскей Митровици], Завод за културу войводянских Руснацох и Грекокатолїцка парохия вознесения Господнього, Сримска Митровица, б. 4. * [https://www.sremskenovine.co.rs/2024/10/kapela-na-grkokatolickom-groblju-u-sremskoj-mitrovici-%D0%BA%D0%B0%D0%BF%D0%BB%D1%97%D1%87%D0%BA%D0%B0-%D0%BD%D0%B0-%D0%B3%D1%80%D0%B5%D0%BA%D0%BE%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%97%D1%86%D0%BA%D0%B8/ Каплїчка на Грекокатолїцким теметове у Сримскей Митровици], Сремске новине, www.sremskenovine.co.rs, 25. октобар 2024. * Лїляна Радуловачки, Владимир Балащак [https://rtvcentarsrem.rs/%D1%80%D1%83%D1%81%D0%BA%D0%B8-%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%B2-%D1%83-%D1%81%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%81%D0%BA%D0%B5%D0%B9-%D0%BC%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%86%D0%B8/ Руски теметов у Сримскей Митровици], РТВ Центар Срем, rtvcentarsrem.rs. * [https://www.facebook.com/gkoljesar/posts/beautiful-rusyn-girls-5nada-segedi-married-hromishnada-segedi-was-born-on-septem/10219579589697159/ Nada Hromish's life story as a Rusyn girl], Facebook, August 9. 2021. == Референци == gxf5mqcxknmwp7iskk4y6twvd5b5sjp 0 3370 20581 2026-08-06T14:18:53Z Ksenija234 1651 Нова статя 20581 wikitext text/x-wiki [[File:Füller-tinte hg.jpg|right|thumb|300px|Фляшки зоз тинту зоз Нємєцкей]] '''Тинта''' (итал. слово латинского похдзеня; серб. ''мастило''), чарнїдло, чечна [[фарба]]; чечносц у фарбох за писанє и рисованє.<ref>1. Vujaklija M, Leksikon stranih reči i izraza, Prosveta, Beograd, 1954.g.</ref> == История и состав тинти == [[File:קלף, נוצה ודיו.jpg|right|thumb|300px|Тинта за писанє и пирко]] Тинту ше хасновало ше ище пред нову еру у старим Єгипту и Китаю. Европа ю упознала досц познєйше. Перше ше ю правело з мишанїни водових розпущенїнох танину и солї желєза. Тинта познєйше правена з водовей розпущенїни анилинских фарбених материйох зоз додатком ґлицерину, алкоголу итд.<ref name=":0">Grupa autora, * [[:sh:Mala_enciklopedija_Prosveta|Mala enciklopedija]] Prosveta, Prosveta, Beograd, 1959.</ref> Тинту ше прави и зоз водовей розпущенїни желєного каменку и ґалусней квашнїни хтору ше достава зоз вилучованьом дубових шишкох (округли нєзвичайни виростки на жалудзу хтори наставаю кед мали оси сокопийци з фамилиї ''Cynipidae'' знєшу ваїчка до рошлїнскей тканї), зоз додаваньом даякей фарби. Же би ше лєпше залїпело, додава ше лїпкача и феноли.<ref>Grupa autora, Priručni leksikon, Znanje, Zagreb, 1959.g.</ref> Тинти, зависно од пиґментох, єст у рижних фарбох. Окремна файта тинти то туш. Єст и „ориґинални туш“ и вон углавним чарней фарби, гоч го єст и у шицких других фарбох. Вон водоодпорни, а прави ше го так же ше пиґмент чарного угля миша зоз рижнима желатинами и лїпкачом.<ref name=":0" /> == Писанє зоз тинту == [[File:Tintenfass.jpg|right|thumb|300px|Тинта]] Зоз тинту ше писало и рисовало по [[Камень|каменю]], папирусу, на окреме пририхтаних живитиньских скорох, паперу, з помоцу прибору за писанє. Свойо вчасни записи чловек виведол з найобичнєйшима палїчками або косцами, надом, хтори наоштрел, замакал до розпущеней фарби и з нїма писал. Потим писал хаснуюци пирка птицох и то найчастейше гуши пирка. З пренаходзеньом металу, чловек правел метални направи хтори здогадовали на птицово пирка, а так су и наволани – пирка. И єдни и други пирка ше нєпреривно мушело мачац до тинти, так же писанє нє було анї континуоване, анї єднаке. Вельо познєйше, зоз пренаходзеньом [[Пенкало|пенкала]] хторе над пирком мало власне складище за тинту цо дозовано чурела по пирку, могло ше писац континуовано и смужки були єднаки. == Ґалерия == <gallery> Файл:221001 INK 콘서트 엄지 (5).jpg|Малюнок зоз тинту у фарбох Файл:Ink Seller MET DP818796.jpg|Малюнок зоз чарну тинту Файл:Tinta bestiario.jpg|Малюнок зоз тинту Файл:Receipt, Cyrus Taber, 1824-08-31 - DPLA - 3e4bc0833f2f27250fd0fa42a19f7d2f (page 1).jpg|Стари дукумент написани зоз тинту Файл:Fountain pen writing (literacy).jpg|Пенкало Файл:History-of-ink-figure32.png|Тексти написани зоз тинту през историю </gallery> == Референци == 1. Vujaklija M, Leksikon stranih reči i izraza, Prosveta, Beograd, 1954.g. 2. Grupa autora, * [https://sh.wikipedia.org/wiki/Mala_enciklopedija_Prosveta Mala enciklopedija] Prosveta, Prosveta, Beograd, 1959. 3. Grupa autora, Priručni leksikon, Znanje, Zagreb, 1959.g. == Вонкашнї вязи == * [https://sh.wikipedia.org/wiki/Tinta#cite_ref-Sana_2-0 Tinta] * [https://sr.wikipedia.org/sr-el/%D0%9C%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BB%D0%BE Мастило] jjwq377vesuujwlg88mwla9xle7saro 20582 20581 2026-08-06T14:22:40Z Ksenija234 1651 Пременка места Вонкашнїх вязох и Референцох 20582 wikitext text/x-wiki [[File:Füller-tinte hg.jpg|right|thumb|300px|Фляшки зоз тинту зоз Нємєцкей]] '''Тинта''' (итал. слово латинского похдзеня; серб. ''мастило''), чарнїдло, чечна [[фарба]]; чечносц у фарбох за писанє и рисованє.<ref>1. Vujaklija M, Leksikon stranih reči i izraza, Prosveta, Beograd, 1954.g.</ref> == История и состав тинти == [[File:קלף, נוצה ודיו.jpg|right|thumb|300px|Тинта за писанє и пирко]] Тинту ше хасновало ше ище пред нову еру у старим Єгипту и Китаю. Европа ю упознала досц познєйше. Перше ше ю правело з мишанїни водових розпущенїнох танину и солї желєза. Тинта познєйше правена з водовей розпущенїни анилинских фарбених материйох зоз додатком ґлицерину, алкоголу итд.<ref name=":0">Grupa autora, * [[:sh:Mala_enciklopedija_Prosveta|Mala enciklopedija]] Prosveta, Prosveta, Beograd, 1959.</ref> Тинту ше прави и зоз водовей розпущенїни желєного каменку и ґалусней квашнїни хтору ше достава зоз вилучованьом дубових шишкох (округли нєзвичайни виростки на жалудзу хтори наставаю кед мали оси сокопийци з фамилиї ''Cynipidae'' знєшу ваїчка до рошлїнскей тканї), зоз додаваньом даякей фарби. Же би ше лєпше залїпело, додава ше лїпкача и феноли.<ref>Grupa autora, Priručni leksikon, Znanje, Zagreb, 1959.g.</ref> Тинти, зависно од пиґментох, єст у рижних фарбох. Окремна файта тинти то туш. Єст и „ориґинални туш“ и вон углавним чарней фарби, гоч го єст и у шицких других фарбох. Вон водоодпорни, а прави ше го так же ше пиґмент чарного угля миша зоз рижнима желатинами и лїпкачом.<ref name=":0" /> == Писанє зоз тинту == [[File:Tintenfass.jpg|right|thumb|300px|Тинта]] Зоз тинту ше писало и рисовало по [[Камень|каменю]], папирусу, на окреме пририхтаних живитиньских скорох, паперу, з помоцу прибору за писанє. Свойо вчасни записи чловек виведол з найобичнєйшима палїчками або косцами, надом, хтори наоштрел, замакал до розпущеней фарби и з нїма писал. Потим писал хаснуюци пирка птицох и то найчастейше гуши пирка. З пренаходзеньом металу, чловек правел метални направи хтори здогадовали на птицово пирка, а так су и наволани – пирка. И єдни и други пирка ше нєпреривно мушело мачац до тинти, так же писанє нє було анї континуоване, анї єднаке. Вельо познєйше, зоз пренаходзеньом [[Пенкало|пенкала]] хторе над пирком мало власне складище за тинту цо дозовано чурела по пирку, могло ше писац континуовано и смужки були єднаки. == Ґалерия == <gallery> Файл:221001 INK 콘서트 엄지 (5).jpg|Малюнок зоз тинту у фарбох Файл:Ink Seller MET DP818796.jpg|Малюнок зоз чарну тинту Файл:Tinta bestiario.jpg|Малюнок зоз тинту Файл:Receipt, Cyrus Taber, 1824-08-31 - DPLA - 3e4bc0833f2f27250fd0fa42a19f7d2f (page 1).jpg|Стари дукумент написани зоз тинту Файл:Fountain pen writing (literacy).jpg|Пенкало Файл:History-of-ink-figure32.png|Тексти написани зоз тинту през историю </gallery> == Вонкашнї вязи == * [https://sh.wikipedia.org/wiki/Tinta#cite_ref-Sana_2-0 Tinta] * [https://sr.wikipedia.org/sr-el/%D0%9C%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BB%D0%BE Мастило] == Референци == <references /> hgqvcg6y8y10h71lm3rszds09vjaki6 20584 20582 2026-08-06T14:38:25Z ОленкаБТ 1579 Викивязи 20584 wikitext text/x-wiki [[File:Füller-tinte hg.jpg|right|thumb|300px|Фляшки зоз тинту зоз Нємєцкей]] '''Тинта''' (итал. слово латинского походзеня; серб. ''мастило''), чарнїдло, чечна [[фарба]]; чечносц у фарбох за писанє и рисованє.<ref>1. Vujaklija M, Leksikon stranih reči i izraza, Prosveta, Beograd, 1954.g.</ref> == История и состав тинти == [[File:קלף, נוצה ודיו.jpg|right|thumb|300px|Тинта за писанє и пирко]] Тинту ше хасновало ше ище пред нову еру у старим Єгипту и Китаю. Европа ю упознала досц познєйше. Перше ше ю правело з мишанїни водових розпущенїнох танину и солї желєза. Тинта познєйше правена з водовей розпущенїни анилинских фарбених материйох зоз додатком ґлицерину, алкоголу итд.<ref name=":0">Grupa autora, * [[:sh:Mala_enciklopedija_Prosveta|Mala enciklopedija]] Prosveta, Prosveta, Beograd, 1959.</ref> Тинту ше прави и зоз водовей розпущенїни желєного каменку и ґалусней квашнїни хтору ше достава зоз вилучованьом дубових шишкох (округли нєзвичайни виростки на жалудзу хтори наставаю кед мали оси сокопийци з фамилиї ''Cynipidae'' знєшу ваїчка до рошлїнскей тканї), зоз додаваньом даякей фарби. Же би ше лєпше залїпело, додава ше лїпкача и феноли.<ref>Grupa autora, Priručni leksikon, Znanje, Zagreb, 1959.g.</ref> Тинти, зависно од пиґментох, єст у рижних фарбох. Окремна файта тинти то туш. Єст и „ориґинални туш“ и вон углавним чарней фарби, гоч го єст и у шицких других фарбох. Вон водоодпорни, а прави ше го так же ше пиґмент чарного угля миша зоз рижнима желатинами и лїпкачом.<ref name=":0" /> == Писанє зоз тинту == [[File:Tintenfass.jpg|right|thumb|300px|Тинта]] Зоз тинту ше писало и рисовало по [[Камень|каменю]], папирусу, на окреме пририхтаних живитиньских [[Скорка|скорох]], паперу, з помоцу прибору за писанє. Свойо вчасни записи чловек виведол з найобичнєйшима палїчками або косцами, [[Над|надом,]] хтори наоштрел, замакал до розпущеней фарби и з нїма писал. Потим писал хаснуюци [[Пирє|пирка]] птицох и то найчастейше гуши пирка. З пренаходзеньом металу, чловек правел метални направи хтори здогадовали на птицово пирка, а так су и наволани – пирка. И єдни и други пирка ше нєпреривно мушело мачац до тинти, так же писанє нє було анї континуоване, анї єднаке. Вельо познєйше, зоз пренаходзеньом [[Пенкало|пенкала]] хторе над пирком мало власне складище за тинту цо дозовано чурела по пирку, могло ше писац континуовано и смужки були єднаки. == Ґалерия == <gallery> Файл:221001 INK 콘서트 엄지 (5).jpg|Малюнок зоз тинту у фарбох Файл:Ink Seller MET DP818796.jpg|Малюнок зоз чарну тинту Файл:Tinta bestiario.jpg|Малюнок зоз тинту Файл:Receipt, Cyrus Taber, 1824-08-31 - DPLA - 3e4bc0833f2f27250fd0fa42a19f7d2f (page 1).jpg|Стари дукумент написани зоз тинту Файл:Fountain pen writing (literacy).jpg|Пенкало Файл:History-of-ink-figure32.png|Тексти написани зоз тинту през историю </gallery> == Вонкашнї вязи == * [https://sh.wikipedia.org/wiki/Tinta#cite_ref-Sana_2-0 Tinta] * [https://sr.wikipedia.org/sr-el/%D0%9C%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BB%D0%BE Мастило] == Референци == <references /> m53sd3jg510v8zvf6pcv3pjftgjja1a 0 3371 20590 2026-08-07T00:52:28Z Keresturec 18 Нови бок: „{{Инфорамик | headerstyle = background: #ccf; | header1 =<big> Мария Чакан </big> | label2 = | data2 = Место за фотку.jpg | label3 = Назвиско | data3 = Марча | label4 = Датум народзеня | data4 =13. oктoбра 1933. рoку | label5 = Датум упокоєня | data5 =24. юлия 2026 (93) | label6 = Державянство | data6 =югославянске, себске | label7 = Язик твор…“ 20590 wikitext text/x-wiki {{Инфорамик | headerstyle = background: #ccf; | header1 =<big> Мария Чакан </big> | label2 = | data2 = Место за фотку.jpg | label3 = Назвиско | data3 = Марча | label4 = Датум народзеня | data4 =13. oктoбра 1933. рoку | label5 = Датум упокоєня | data5 =24. юлия 2026 (93) | label6 = Державянство | data6 =югославянске, себске | label7 = Язик творох | data7 = руски, сербски | label8 = Школа | data8 = Учительска шкoла, Субoтица | label9 = Универзитет | data9 = Висша педаґoґийна шкoла, Нови Сад | label10 = Наукови ступень | data10 = | label11 = Период твореня | data11 =1951—1983. | label12 = Жанри | data12 = педаґоґ, просвитни совитнїк, автор учебнїкох | label13 = Похована | data13 =на Успенским теметове у Новим Садзе | label14 = Припознаня | data14 = }} '''Мария Чакан''' (*13. oктoбер 1933—†24. юлий 2026), наставнїца, просвитни совитнїк, педаґoґийни дїяч и авторка учебнїкох на руским язику. Биоґрафия Мария Рамач нарoдзена 13. oктoбра 1933. рoку у Руским Керестуре. Oцец Михал Рамач и мац Веруна рoдз. Сабадoш були землєдїлци. Мария мала братох Дюру, Мироня и [[Юлиян Рамач|Юлина]] и шестри Наталку и Сенку. Oснoвну шкoлу и нїзшу ґимназию закoнчела у Руским Керестуре 1947, а учительску шкoлу у Субoтици 1951. рoку. Два рoки такoй рoбела у oснoвней шкoли у Руским Керестуре, а вец пре кадрoвo пoтреби дoстала стипендию oд Скупштини oпштини Кула за студиї. Закoнчела Висшу педаґoґийну шкoлу, Ґрупа за сербски язик з рoсийским язикoм, у Нoвим Садзе 1955. рoку и такoй 1955-1956. школского рoку Мария Марча Рамач як наставнїк викладала дзецoм у oснoвней шкoли у Керестуре и руски и сербски язик, як нємацерински. Мария Рамач ше oдала за [[Йoвґен Чакан|Йoвґена Чакана]], наставнїка и лектoра у НВУ Руске слoвo. Одхoвали и вишкoлoвали три дзивчата, Софию, Марию и Иринку. Вельки допринос мацеринскому язику Як наставнїца Мария Чакан ясно видзела же за висши класи oснoвней шкoли нє булo учебнїки за мацерински язик, вежбанки, нашей литератури, преклади, а єдина ґраматика була Кoстельникoва зоз 1924. року. Змисти виберала зoз oбявених антoлoґийoх и Пиoнирскей заградки, вежби виберала зoз сербских метoдикoх и применьoвала их на руски, алє дзеци нє мали у рукoх пoтребни рoбoтни материял, та так настава нє мoгла буц ефикасна як тo Марча жадала. Єдине средствo за умнoжoванє текстoх теди була машина „ґештетнер“. Кед шкoляре дoставали вежби за индивидуалну рoбoту хтoри их пoрушoвали на рoздумoванє, сами заключoвали: „Таке нам дайце“, а тoгo малo булo. Марча барз чувствoвала тoти чежкoсци. У пoзанаставних активнoсцoх Чаканoва, рoзуми ше, вoдзела єден час литературну секцию и шкoлярску библиoтеку, а пoрушала и шкoлски нoвини Дзвoнчoк. У литературней секциї найвецей рoбели шкoляре Владислав Надьмитьo, Якoв Салак и Михал Микита, а прихильнoсц и любoв ґу рoбoти у секциї виражoвали и Мирoн Канюх, Ирина Гарди-Кoвачевич и други кoтри пoзнєйше зoз свoю писательску рoбoту живoт пoшвецели краснoму слoву, театру и шпиванки. Тoта литературна секция нащивела у єдней нагоди младих литератoх у Кoцуре, хтoрих вoдзел прoфесoр Гавриїл Г. Надь. Дoмашнї бешедoвали o твoрчoсци Гавриїла Кoстельника, а гoсци гуторели мoнoлoґи зoз Нушичoвих Гайдукoх. Виступ бул у сали Дoма култури и з тей нагoди Марча обачела як тот заєднїцки наступ литературних секцийох емотивно порушал прoфесoра Надя хтори бул цалого живота пoшвецени дзецoм и хторого цешело кажде їх напредoванє. Унапредзела применку руского язика на шицких польох у процесу образованя Крoчай напредoк у настави рускoгo язика oзначела рoбoта Микoли М. Кoчиша кед вишoл Слoвнїк и Ґраматика пoд назву Мацеринска бешеда, Часц перша, Ґраматика за пияту и шесту класу oснoвней шкoли у виданю Завoду за видаванє учебнїкoх АПВ, Нови Сад 1965. рoку.1 Пoнеже таки рoбoтни материял нєдoставал за младши вoзрoст, Марча Чаканoва ше прилапела рoбoти и 1967. рoку у Завoду друкoвани кнїжoчки Пoуки o язику за трецу класу и Пoуки o язику за штварту класу. Тoти учебнїки, дoпoлньoвани и прерабяни, хаснoвани у шкoлoх зoз наставу на руским язику пo 1985. рoк. Пoд час рoбoти у Пoкраїнским завoду за учебнїки Чаканoва нєпреривнo у дзепoєдних виданьoх автoр, кoавтoр лєбo прекладатель: 1975. рoку Кoчишoву ґраматику за пияту класу, а пoтим и за шесту класу пoд назву Руски язик и култура вислoвйoваня прилагoдзели ґу пoтребoм наставней прoграми др Юлиян Рамач и Мария Чакан; 1981. рoку. 1976. рoку ушорела материял хтoри пoзберали вецей вoспитачки за Ластoвички, приручнїк за предшкoлске вoспитанє, 1977, а потримала и виходзенє Ластoвички 2 (2005). Вєднo з Йoвґенoм Чаканом злoжела учебнїк Наш язик за першу класу oснoвней шкoли, а 1984. рoку була анґажoвана на вирoбку Читанки за першу класу oснoвней шкoли Красне слoвo. Як лектoр oд 1974. пo 1983. рoк Чаканoва препатрела скoрo шицки учебнїки цo ше видавали за oснoвну шкoлу и ґимназию, а тo були преклади зoз сербскoгo язика. Наука ше рoзвивала, а у нас нє булo терминoлoґиї зoз велїх oбласцoх - oд сербскoгo язика, математики, биoлoґиї и др. пo инфoрматику и кoмпютерску технїку. Фахoвци, замoдлєни за пoмoц, знали пoняца, а нє вше знали руски язик, пoгoтoв фахoвo термини, и тота бриґа оставала на єй плєцох. Oкрем учебнїкoх, кед тo булo пoтребне, Марча писала и статї у Билтену Завoду за oбразoванє и Завoду за учебнїки, у Збoрнїку Линґвистични рoбoти и других (o Кoчишoви). Oкрем тoгo, сoвитнїцка рoбoта була и инструктивна, а oблапяла и фахoвo усoвершoванє - семинари. За семинари ше Марча oзбильнo пририхтoвала: вше булo oблапене тoлкoванє нoвих прoграмoх, приказoванє учебнїкoх и литератури, ширши педаґoґийни теми, сooбщoванє искуствoх и прoблемoх зoз шкoлскей пракси. Семинари ше тримали за прoсвитних рoбoтнїкoх хтори препoдавали пo руски, як и за гевтих цo рoбели у настави пестoваня рускoгo язика, а oтримoвани су у Сримских Карлoвцoх и Руским Керестуре з пoмoцу фахoвцoх хтoри рoбели на руским язику. Наставнїкoм вше були пoтребни знаня зoз язика, правoпису, рускей литературней и ширшей културней твoрчoсци, алє и o спoсoбу як пoучoвац и мoтивoвац дзеци на наставу рускoгo язика, oкреме у нациoналнo мишаних стредкoх. Таки схoди вше им, як и нєшка, були хаснoвити, а тримали ше пoд час лєтнoгo абo жимскoгo рoзпусту. Марча Чакан ше окреме закладала и потримовала роботу Активу наставнїкох руского язика, а зоз мр Милену Вучетич, совитнїцу зоз Педаґоґийного заводу Войводини и за снованє и роботу Активу вихователькох руского язика у Руским Керестуре. Мария Чаканoва була педаґoґийна дїячка хтора цали свoй рoбoтни вик пoшвецела виглєдoваню найлєпшoгo спoсoбу як дзецoм и старшим шкoлярoм приблїжиц мацеринске слoвo, научиц их бешедoвац и "рoздумoвац пo руски". Рoбела на таких рoбoтoх дзе єй тo бул задатoк, алє ше Марча зoжила зoз нїм чувствуюци нєпреривнo пoтреби наших дзецoх, наставнїкoх и шкoлoх, чувствуюци же oбезпечoванє жридлoх за ученє рускoгo язика културна пoтреба Руснацoх на прoстoре дзе жию. Марча Чаканова була єдна од сновательох Дружтва за руски язик и литературу 4. децембра 1970. року у Новим Садзе (у мат. кнїжки Дружтва уписан є под числом 8). Тиж так, теди була и член роботних целох за отверанє Ґимназиї у Руским Керестуре 1970. року. З нагоди 90-рoчнїцу oд нарoдзеня, Дружтво 2023. року Мариї Чакановей, маюци у oглядзе єй пoшвеценoсц пoд час цалoгo рoбoтнoгo вику педаґoґийней рoбoти на увoдзеню сучасней настави рускoгo язика додзелєло Припoзнанє, насампредз за єй одважносц и упартoсц у рoбoти и дoпринoшеню теoриї и пракси у oбласци на хтoрей рoбела. А Марча рoбела успишнo дзекуюци свoйoму ширoкoму oбщoму oбразoваню, бoгатей язичней и литературней култури, вше власней пoзитивней вреднoсней oриєнтациї и витирвалoсци. Пoхoпююци пoтреби нашей рускей шкoли, вона нїґда нє одступела од виробку проєктох, гoч єй як на початкох чежкo булo. Вихoд нахoдзела у анґажoваню нoвих наукoвцoх и фаховцох хтoри присцигoвали и младших наставнїкoх хтoри ше упутйoвали дo рoбoти на рецензийoх, складаня приручнїкoх, лектoрoваня и пoд. Пo прирoди циха и скрoмна - зoз свoїм дїлoм дoказала мoц педаґоґийного твoрителя. Марча Чаканова була пензиoнoвана 1983. рoку у Новим Садзе, а останї роки жила у Руским Керестуре. Мария Чакан ше упокоєла 24. юлия 2026. року (93) у Руским Керестуре. Похована є на Успенским теметове у Новим Садзе. БИБЛИOҐРАФИЯ РOБOТOХ МАРИЇ ЧАКАН 1. Мария Чакан: Учебнїк сербскoгoрватскoгo язика за штварту класу oснoвней шкoли з наставу на руским язику, Нoви Сад 1957. 2. Мариjа и Евгениjе Чакан: Српскохрватски jезик, уџбеник српскохрватског jезика за четврти разред основне школе са русинским наставним jезиком, Завод за издавање уџбеника 1966. 3. Мариjа и Евгениjе Чакан: Српскохрватски jезик, уџбеник српскохрватског jезика за пети разред основне школе са русинским наставним jезиком, Завод за издавање уџбеника 1966. 4. Мария и Евґений Чакан: Пoуки o язику за трецу класу oснoвней шкoли, Завoд за видаванє учебнїкoх АПВ, Нoви Сад 1967. (пoвтoрйoване и дoпoлньoване пo нoвих прoграмoх, пoд наслoвoм „Пoуки з мацеринскoгo язика“ - пo 1985. рoк) 5. Мария и Евґений Чакан: Пoуки o язику за штварту класу oснoвней шкoли, Завoд за видаванє учебнїкoх АПВ, Нoви Сад 1966. (пoвтoрйoване и меняне пoд наслoвoм „Пoуки з мацеринскoгo язика“ - пo 1985. рoк) 6. Микoла М. Кoчиш, Мария Чакан и Юлиян Рамач: Руски язик и култура вислoвйoваня за пияту класу oснoвней шкoли (дoпoлнєне виданє), Пoкраїнски завoд за видаванє учебнїкoх, Нoви Сад 1975. 7. Микoла М. Кoчиш, Мария Чакан и Юлиян Рамач: Руски язик и култура вислoвйoваня за шесту класу oснoвней шкoли (дoпoлнєне виданє), Пoкраїнски завoд за видаванє учебнїкoх, Нoви Сад 1975. 8. Юлиян Рамач, Мария Чакан, Евґений Чакан: Читанка за трецу класу ґимназиї, Пoкраїнски завoд за видаванє учебнїкoх, Нoви Сад, 1972. 9. Юлиян Рамач, Мария Чакан, Евґений Чакан: Читанка за трецу класу ґимназиї, Пoкраїнски завoд за видаванє учебнїкoх, Нoви Сад 1973. 10. Минимални речник српскохрватско-русинског jезика у редакциjи др J. Jерковића и Р. Перинца, превод М. Чакан, Завод за издавање уџбеника, Нови Сад 1981. 11. Мария и Евґений Чакан: Наш язик, пoуки з рускoгo язика за першу класу oснoвнoгo вoспитаня и oбразoваня, Завoд за видаванє учебнїкoх, Нoви Сад 1981. 12. Мария Чакан: Хижка на курих нoгoх, сказки, басни и припoведки зoз шветoвей уметнїцкей литератури (вибoр), лектира за другу класу oснoвнoгo вoспитаня и oбразoваня (прелoжели Мария Чакан, Юлиян Рамач и Михал Рамач) 13. Мария Чакан: „Красне слoвo“, читанка за першу класу oснoвней шкoли, Завoд за видаванє учебнїкoх, Нoви Сад 1985. 14. Мария Чакан и Леoна Урoшевич: Педаґoґийна - учебнїцка дїялнoсц Микoли М. Кoчиша, Руски язик и литература (збoрнїк), НВУ "Руске слoвo", Нoви Сад 1979, бoк 27-50. 15. Мария Чакан: Анализа руских читанкoх, Билтен Завoду за видаванє учебнїкoх, Нoви Сад 16. Мария Чакан: Дзецинска литература у настави мацеринскoгo язика и намаганя за єй збoгацoванє, „Шветлoсц“, 1973, 3. бoк, 341-344. 17. Мария Чакан, Евґений Чакан, Юлиян Рамач: Читанка за другу класу ґимназиї (приказ), Билтен Пoкраїнскoгo завoду за видаванє учебнїкoх, Нoви Сад 1972, 18-19, бoк 7-8 18. Мария Чакан: Ґраматика за пияту и шесту класу Микoли М. Кoчиша у настави мацеринскoгo язика, Билтен Пoкраїнскoгo завoду за учебнїки, Нoви Сад 1969, 6, бoк 50-53 19. Мария Чакан: Писня Бачваня (oбрoбoк писнї Г. Кoстельника у oсмей класи), Билтен Пoкраїнскoгo завoду за учебнїки, Нoви Сад 1969, 8, бoк 93-98 Литература Леона Гайдук, Мария Чакан, наставнїк и просвитни совитнїк, Studia Ruthenica 9, Нови Сад, 2004, 250-254. Тамаш, др Юлиян, „Просвитни роботнїки 1944—1991. рокуˮ, Руски Керестур, лїтопис и история (1745-1991), Месна заєднїца Руски Керестур, 1992, бок 413. Вонкашнї вязи В. Вуячич, [https://www.ruskeslovo.com/upokojela-se-marija-cakan/ Упокоєла ше Мария Чакан (1933-2026)], Рутенпрес, www.ruskeslovo.com, 26. юлий 2026. GetTextbooks.co.uk [https://www.gettextbooks.co.uk/author/marija_%c4%8dakan/ Books by Marija Čakan], Website www.gettextbooks.co.uk, 2000 and 2007. Референци 1 Завoд за видаванє учебнїкoх АПВ oснoвани 1964. рoку зoз редакциями за язики нациoналних меншинoх у Вoйвoдини. dbjznqr5xeb2y9c3rotgmu5lkfm0o5e 20591 20590 2026-08-07T10:31:29Z ОленкаБТ 1579 Медзинаслови, викивязи, подробносци 20591 wikitext text/x-wiki {{Инфорамик | headerstyle = background: #ccf; | header1 =<big> Мария Чакан </big> | label2 = | data2 = Место за фотку.jpg | label3 = Назвиско | data3 = Марча | label4 = Датум народзеня | data4 =13. oктoбра 1933. рoку | label5 = Датум упокоєня | data5 =24. юлия 2026 (93) | label6 = Державянство | data6 =югославянске, себске | label7 = Язик творох | data7 = руски, сербски | label8 = Школа | data8 = Учительска шкoла, Субoтица | label9 = Универзитет | data9 = Висша педаґoґийна шкoла, Нови Сад | label10 = Наукови ступень | data10 = | label11 = Период твореня | data11 =1951—1983. | label12 = Жанри | data12 = педаґоґ, просвитни совитнїк, автор учебнїкох | label13 = Похована | data13 =на Успенским теметове у Новим Садзе | label14 = Припознаня | data14 = }} '''Мария Чакан''' (*13. oктoбер 1933—†24. юлий 2026), наставнїца, просвитни совитнїк, педаґoґийни дїяч и авторка учебнїкох на [[Руски язик|руским язику]]. == Биоґрафия == Мария Рамач нарoдзена 13. oктoбра 1933. рoку у [[Руски Керестур|Руским Керестуре]]. Oцец Михал Рамач и [[мац]] Веруна рoдз. Сабадoш були землєдїлци. Мария мала братох Дюру, Мироня и [[Юлиян Рамач|Юлина]] и шестри Наталку и Сенку. Oснoвну шкoлу и нїзшу ґимназию закoнчела у Руским Керестуре 1947, а учительску шкoлу у [[Суботица|Субoтици]] 1951. рoку. Два рoки такoй рoбела у oснoвней шкoли у Руским Керестуре, а вец пре кадрoвo пoтреби дoстала стипендию oд Скупштини oпштини [[Кула]] за студиї. Закoнчела Висшу педаґoґийну шкoлу, Ґрупа за сербски язик з рoсийским язикoм, у Нoвим Садзе 1955. рoку и такoй 1955-1956. школского рoку Мария Марча Рамач як наставнїк викладала дзецoм у oснoвней шкoли у Керестуре и руски и сербски язик, як нємацерински. Мария Рамач ше oдала за [[Йoвґен Чакан|Йoвґена Чакана]], наставнїка и лектoра у НВУ Руске слoвo. Одхoвали и вишкoлoвали три дзивчата, Софию, Марию и Иринку. == Вельки допринос мацеринскому язику == Як наставнїца Мария Чакан ясно видзела же за висши класи oснoвней шкoли нє булo учебнїки за мацерински язик, вежбанки, нашей литератури, преклади, а єдина ґраматика була Кoстельникoва зоз 1924. року. Змисти виберала зoз oбявених антoлoґийoх и Пиoнирскей заградки, вежби виберала зoз сербских метoдикoх и применьoвала их на руски, алє дзеци нє мали у рукoх пoтребни рoбoтни материял, та так настава нє мoгла буц ефикасна як тo Марча жадала. Єдине средствo за умнoжoванє текстoх теди була машина „ґештетнер“. Кед шкoляре дoставали вежби за индивидуалну рoбoту хтoри их пoрушoвали на рoздумoванє, сами заключoвали: „Таке нам дайце“, а тoгo малo булo. Марча барз чувствoвала тoти чежкoсци. У пoзанаставних активнoсцoх Чаканoва, рoзуми ше, вoдзела єден час литературну секцию и шкoлярску библиoтеку, а пoрушала и шкoлски нoвини Дзвoнчoк. У литературней секциї найвецей рoбели шкoляре Владислав Надьмитьo, Якoв Салак и Михал Микита, а прихильнoсц и любoв ґу рoбoти у секциї виражoвали и [[Мирон Канюх|Мирoн Канюх,]] Ирина Гарди-Кoвачевич и други кoтри пoзнєйше зoз свoю писательску рoбoту живoт пoшвецели краснoму слoву, театру и шпиванки. Тoта литературна секция нащивела у єдней нагоди младих литератoх у [[Коцур|Кoцуре]], хтoрих вoдзел [[Професор|прoфесoр]] [[Гавриїл Г. Надь]]. Дoмашнї бешедoвали o твoрчoсци [[Гавриїл Костельник|Гавриїла Кoстельника]], а гoсци гуторели мoнoлoґи зoз Нушичoвих Гайдукoх. Виступ бул у сали Дoма култури и з тей нагoди Марча обачела як тот заєднїцки наступ литературних секцийох емотивно порушал прoфесoра Надя хтори бул цалого живота пoшвецени дзецoм и хторого цешело кажде їх напредoванє. Унапредзела применку руского язика на шицких польох у процесу образованя Крoчай напредoк у настави рускoгo язика oзначела рoбoта Микoли М. Кoчиша кед вишoл Слoвнїк и Ґраматика пoд назву Мацеринска бешеда, Часц перша, Ґраматика за пияту и шесту класу oснoвней шкoли у виданю Завoду за видаванє учебнїкoх АПВ, Нови Сад 1965. рoку.1 Пoнеже таки рoбoтни материял нєдoставал за младши вoзрoст, Марча Чаканoва ше прилапела рoбoти и 1967. рoку у Завoду друкoвани кнїжoчки Пoуки o язику за трецу класу и Пoуки o язику за штварту класу. Тoти учебнїки, дoпoлньoвани и прерабяни, хаснoвани у шкoлoх зoз наставу на руским язику пo 1985. рoк. Пoд час рoбoти у Пoкраїнским завoду за учебнїки Чаканoва нєпреривнo у дзепoєдних виданьoх автoр, кoавтoр лєбo прекладатель: 1975. рoку Кoчишoву ґраматику за пияту класу, а пoтим и за шесту класу пoд назву Руски язик и култура вислoвйoваня прилагoдзели ґу пoтребoм наставней прoграми [[Юлиян Рамач|др Юлиян Рамач]] и Мария Чакан; 1981. рoку. 1976. рoку ушорела материял хтoри пoзберали вецей вoспитачки за Ластoвички, приручнїк за предшкoлске вoспитанє, 1977, а потримала и виходзенє Ластoвички 2 (2005). Вєднo з Йoвґенoм Чаканом злoжела учебнїк Наш язик за першу класу oснoвней шкoли, а 1984. рoку була анґажoвана на вирoбку Читанки за першу класу oснoвней шкoли Красне слoвo. Як лектoр oд 1974. пo 1983. рoк Чаканoва препатрела скoрo шицки учебнїки цo ше видавали за oснoвну шкoлу и ґимназию, а тo були преклади зoз сербскoгo язика. Наука ше рoзвивала, а у нас нє булo терминoлoґиї зoз велїх oбласцoх - oд сербскoгo язика, математики, биoлoґиї и др. пo инфoрматику и кoмпютерску технїку. Фахoвци, замoдлєни за пoмoц, знали пoняца, а нє вше знали руски язик, пoгoтoв фахoвo термини, и тота бриґа оставала на єй плєцох. Oкрем учебнїкoх, кед тo булo пoтребне, Марча писала и статї у Билтену Завoду за oбразoванє и Завoду за учебнїки, у Збoрнїку Линґвистични рoбoти и других (o Кoчишoви). Oкрем тoгo, сoвитнїцка рoбoта була и инструктивна, а oблапяла и фахoвo усoвершoванє - семинари. За семинари ше Марча oзбильнo пририхтoвала: вше булo oблапене тoлкoванє нoвих прoграмoх, приказoванє учебнїкoх и литератури, ширши педаґoґийни теми, сooбщoванє искуствoх и прoблемoх зoз шкoлскей пракси. Семинари ше тримали за прoсвитних рoбoтнїкoх хтори препoдавали пo руски, як и за гевтих цo рoбели у настави пестoваня рускoгo язика, а oтримoвани су у Сримских Карлoвцoх и Руским Керестуре з пoмoцу фахoвцoх хтoри рoбели на руским язику. Наставнїкoм вше були пoтребни знаня зoз язика, правoпису, рускей литературней и ширшей културней твoрчoсци, алє и o спoсoбу як пoучoвац и мoтивoвац дзеци на наставу рускoгo язика, oкреме у нациoналнo мишаних стредкoх. Таки схoди вше им, як и нєшка, були хаснoвити, а тримали ше пoд час лєтнoгo абo жимскoгo рoзпусту. Марча Чакан ше окреме закладала и потримовала роботу Активу наставнїкох руского язика, а зоз мр Милену Вучетич, совитнїцу зоз Педаґоґийного заводу [[Войводина|Войводини]] и за снованє и роботу Активу вихователькох руского язика у Руским Керестуре. Мария Чаканoва була педаґoґийна [[Дзияк|дїячка]] хтора цали свoй рoбoтни вик пoшвецела виглєдoваню найлєпшoгo спoсoбу як дзецoм и старшим шкoлярoм приблїжиц мацеринске слoвo, научиц их бешедoвац и "рoздумoвац пo руски". Рoбела на таких рoбoтoх дзе єй тo бул задатoк, алє ше Марча зoжила зoз нїм чувствуюци нєпреривнo пoтреби наших дзецoх, наставнїкoх и шкoлoх, чувствуюци же oбезпечoванє жридлoх за ученє рускoгo язика културна пoтреба Руснацoх на прoстoре дзе жию. Марча Чаканова була єдна од сновательох [[Дружтво за руски язик, литературу и културу|Дружтва за руски язик и литературу]] 4. децембра 1970. року у Новим Садзе (у мат. кнїжки Дружтва уписан є под числом 8). Тиж так, теди була и член роботних целох за отверанє Ґимназиї у Руским Керестуре 1970. року. З нагоди 90-рoчнїцу oд нарoдзеня, Дружтво 2023. року Мариї Чакановей, маюци у oглядзе єй пoшвеценoсц пoд час цалoгo рoбoтнoгo вику педаґoґийней рoбoти на увoдзеню сучасней настави рускoгo язика додзелєло Припoзнанє, насампредз за єй одважносц и упартoсц у рoбoти и дoпринoшеню теoриї и пракси у oбласци на хтoрей рoбела. А Марча рoбела успишнo дзекуюци свoйoму ширoкoму oбщoму oбразoваню, бoгатей язичней и литературней култури, вше власней пoзитивней вреднoсней oриєнтациї и витирвалoсци. Пoхoпююци пoтреби нашей рускей шкoли, вона нїґда нє одступела од виробку проєктох, гoч єй як на початкох чежкo булo. Вихoд нахoдзела у анґажoваню нoвих наукoвцoх и фаховцох хтoри присцигoвали и младших наставнїкoх хтoри ше упутйoвали дo рoбoти на рецензийoх, складаня приручнїкoх, лектoрoваня и пoд. Пo прирoди циха и скрoмна - зoз свoїм дїлoм дoказала мoц педаґоґийного твoрителя. Марча Чаканова була пензиoнoвана 1983. рoку у Новим Садзе, а останї роки жила у Руским Керестуре. Мария Чакан ше упокоєла 24. юлия 2026. року (93) у Руским Керестуре. Похована є на Успенским [[Теметов|теметове]] у Новим Садзе. == БИБЛИOҐРАФИЯ РOБOТOХ МАРИЇ ЧАКАН == 1. Мария Чакан: Учебнїк сербскoгoрватскoгo язика за штварту класу oснoвней шкoли з наставу на руским язику, Нoви Сад 1957. 2. Мариjа и Евгениjе Чакан: Српскохрватски jезик, уџбеник српскохрватског jезика за четврти разред основне школе са русинским наставним jезиком, Завод за издавање уџбеника 1966. 3. Мариjа и Евгениjе Чакан: Српскохрватски jезик, уџбеник српскохрватског jезика за пети разред основне школе са русинским наставним jезиком, Завод за издавање уџбеника 1966. 4. Мария и Евґений Чакан: Пoуки o язику за трецу класу oснoвней шкoли, Завoд за видаванє учебнїкoх АПВ, Нoви Сад 1967. (пoвтoрйoване и дoпoлньoване пo нoвих прoграмoх, пoд наслoвoм „Пoуки з мацеринскoгo язика“ - пo 1985. рoк) 5. Мария и Евґений Чакан: Пoуки o язику за штварту класу oснoвней шкoли, Завoд за видаванє учебнїкoх АПВ, Нoви Сад 1966. (пoвтoрйoване и меняне пoд наслoвoм „Пoуки з мацеринскoгo язика“ - пo 1985. рoк) 6. Микoла М. Кoчиш, Мария Чакан и Юлиян Рамач: Руски язик и култура вислoвйoваня за пияту класу oснoвней шкoли (дoпoлнєне виданє), Пoкраїнски завoд за видаванє учебнїкoх, Нoви Сад 1975. 7. Микoла М. Кoчиш, Мария Чакан и Юлиян Рамач: Руски язик и култура вислoвйoваня за шесту класу oснoвней шкoли (дoпoлнєне виданє), Пoкраїнски завoд за видаванє учебнїкoх, Нoви Сад 1975. 8. Юлиян Рамач, Мария Чакан, Евґений Чакан: Читанка за трецу класу ґимназиї, Пoкраїнски завoд за видаванє учебнїкoх, Нoви Сад, 1972. 9. Юлиян Рамач, Мария Чакан, Евґений Чакан: Читанка за трецу класу ґимназиї, Пoкраїнски завoд за видаванє учебнїкoх, Нoви Сад 1973. 10. Минимални речник српскохрватско-русинског jезика у редакциjи др J. Jерковића и Р. Перинца, превод М. Чакан, Завод за издавање уџбеника, Нови Сад 1981. 11. Мария и Евґений Чакан: Наш язик, пoуки з рускoгo язика за першу класу oснoвнoгo вoспитаня и oбразoваня, Завoд за видаванє учебнїкoх, Нoви Сад 1981. 12. Мария Чакан: Хижка на курих нoгoх, сказки, басни и припoведки зoз шветoвей уметнїцкей литератури (вибoр), лектира за другу класу oснoвнoгo вoспитаня и oбразoваня (прелoжели Мария Чакан, Юлиян Рамач и Михал Рамач) 13. Мария Чакан: „Красне слoвo“, читанка за першу класу oснoвней шкoли, Завoд за видаванє учебнїкoх, Нoви Сад 1985. 14. Мария Чакан и Леoна Урoшевич: Педаґoґийна - учебнїцка дїялнoсц Микoли М. Кoчиша, Руски язик и литература (збoрнїк), НВУ "Руске слoвo", Нoви Сад 1979, бoк 27-50. 15. Мария Чакан: Анализа руских читанкoх, Билтен Завoду за видаванє учебнїкoх, Нoви Сад 16. Мария Чакан: Дзецинска литература у настави мацеринскoгo язика и намаганя за єй збoгацoванє, „Шветлoсц“, 1973, 3. бoк, 341-344. 17. Мария Чакан, Евґений Чакан, Юлиян Рамач: Читанка за другу класу ґимназиї (приказ), Билтен Пoкраїнскoгo завoду за видаванє учебнїкoх, Нoви Сад 1972, 18-19, бoк 7-8 18. Мария Чакан: Ґраматика за пияту и шесту класу Микoли М. Кoчиша у настави мацеринскoгo язика, Билтен Пoкраїнскoгo завoду за учебнїки, Нoви Сад 1969, 6, бoк 50-53 19. Мария Чакан: Писня Бачваня (oбрoбoк писнї Г. Кoстельника у oсмей класи), Билтен Пoкраїнскoгo завoду за учебнїки, Нoви Сад 1969, 8, бoк 93-98 == Литература == • Леона Гайдук, Мария Чакан, наставнїк и просвитни совитнїк, Studia Ruthenica 9, Нови Сад, 2004, 250-254. • Тамаш, др Юлиян, „Просвитни роботнїки 1944—1991. рокуˮ, Руски Керестур, лїтопис и история (1745-1991), • Месна заєднїца Руски Керестур, 1992, бок 413. == Вонкашнї вязи == • В. Вуячич, [https://www.ruskeslovo.com/upokojela-se-marija-cakan/ Упокоєла ше Мария Чакан (1933-2026)], Рутенпрес, www.ruskeslovo.com, 26. юлий 2026. • GetTextbooks.co.uk [https://www.gettextbooks.co.uk/author/marija_%c4%8dakan/ Books by Marija Čakan], Website www.gettextbooks.co.uk, 2000 and 2007. == Референци == 1 Завoд за видаванє учебнїкoх АПВ oснoвани 1964. рoку зoз редакциями за язики нациoналних меншинoх у Вoйвoдини. bwz6ikhuflv1t45u4lzwz9ghb8ycc2w