Википедия rskwiki https://rsk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8_%D0%B1%D0%BE%D0%BA MediaWiki 1.47.0-wmf.14 first-letter Медий Окреме Розгварка Хаснователь Розгварка зоз хасновательом Википедия Розгварка о Википедиї Файл Розгварка о файлу МедияВики Розгварка о МедияВикию Шаблон Розгварка о шаблону Помоц Розгварка о помоци Катеґория Розгварка о катеґориї TimedText TimedText talk Модул Разговор о модулу Event Event talk 0 3369 20627 20579 2026-08-09T19:59:30Z Ruskinja2022 22 Унєшени фотки до тексту и Ґалериї 20627 wikitext text/x-wiki {{Инфорамик | headerstyle = background: #ccf; | header1 =<big> Владимир Сеґеди </big> | label2 = | data2 = [[Файл:Vladimir Segedi.jpg|центар|мини|300x300п]] | label3 = Назвиско | data3 = | label4 = Датум народзеня | data4 =17. мая 1894. року | label5 = Датум упокоєня | data5 =23. новембра 1929 (35) | label6 = Державянство | data6 =угорске, югославянске | label7 = Язик творох | data7 = руски, горватски, сербски | label8 = Школа | data8 = Ґимназия, Заґреб | label9 = Универзитет | data9 = Богословия, Заґреб, Ужгород, Станиславов | label10 = Наукови ступень | data10 = | label11 = Период твореня | data11 = | label12 = Жанри | data12 = душпастирство, дїяч у култури | label13 = Поховани | data13 = у Сримскей Митровици | label14 = Припознаня | data14 = }} '''Владимир Сеґеди''' (*[[17. май]] 1894—†23. новембер 1929), [[Священїк|священїк,]] парох у Сримскей Митровици, дїяч у култури. == Биоґрафия == Владимир Сеґеди, син учителя Гавриїла и Цецилиї нар. Врбанац, народзел ше 17. мая 1894. року у [[Петровци|Петровцох]] у Горватскей. Владимир мал шестри Олґу и Ирену и братох Славка и Ивицу. До основней школи ходзел у Черевичу и Сланкамену. Ґимназию закончел у Заґребе як питомец Грекокатолїцкей семинариї на Ґричу. Богословию студирал у Заґребе, [[Ужгород|Ужгородзе]] и Станиславове у України. Року 1916. Владимир Сеґеди ше оженєл зоз Меланию Олеяр Ондову зоз [[Руски Керестур|Руского Керестура.]] У малженстве вони мали пецеро дзеци - Звонка, Юрая (Дюру), Цецилию, [[Янко Сеґеди|Янка]] и Наду. == Кратка алє богата священїцка кариєра == За поддиякона Владимир Сеґеди бул пошвецени 17. децембра 1916. року. За диякона 22. децембра 1916, а за священїка є пошвецени 24. децембра 1916. року. Нє познате дзе бул пошвецени, а пошвецел го владика Дионизий Няради. Капелан у [[Коцур|Коцуре]] Владимир Сеґеди бул од [[1. април|1. априла]] 1917. до 17. мая 1919. року. Управитель парохиї у Канижи бул од [[19. май|19. мая]] 1919. до 31. октобра 1923. року. Ту з його намаганьом купена [[Церковна порта|порта]] за будованє [[Святи храм|церкви]]. З Канижи пошол на парохию до [[Сримска Митровица|Сримскей Митровици]] и превжал управу тей парохиї 23. новембра 1923. року. Ту и умар того истого дня – 23. новембра 1929. року. [[Файл:Vladimir i Melanija Segedi.jpg|алт=Владимир Сеґеди, парох, и Мелания Сеґеди, панїматка|мини|303x303п|Владимир Сеґеди, парох, и Мелания Сеґеди, панїматка у Сримскей Митровици]] Владимир Сеґеди у Митровици у подполносци розвил свою дїялносц и свойо схопносци и таланти. У церкви, у школи, по обисцох, по рижних орґанизацийох вон хасновал шицки можлївосци пасторизациї. Основал Просвитне дружтво, читальню и церковни [[хор]], а вельо ше жертвовал же би Митровица мала стаємного [[Дзияк|дзияка]]. Купел нови [[Дзвон|дзвони]] и велї ствари до церкви. Участвовал у роботи так повесц шицких просвитних, социялних и гуманитарних орґанизацийох и институцийох города Митровици. По природи бул музикални, обдарени з красним сонорним гласом, вон бул активни член Горватского шпивацкого дружтва ''Нада'', и до шмерци бул його предсидатель, а бул и предсидатель [[Горватска|Горватскей]] шпивацкей ґрупи ''Клаич''. Вшадзи виступал вєдно з римокатолїцкима священїками и другима котри ше борели за добри ствари. [[Файл:Odbor Ruskej matki.jpg|алт=Одбор Рускей матки у Сримскей Митровици|мини|391x391п|Одбор Рускей матки у Сримскей Митровици. У штредку шедза учитель Гавриїл Сеґеди и Владимир Сеґеди, парох. ]] Кед ше похорел Владимир Сеґеди бул однєшени до шпиталю до Заґребу, а дзень пред шмерц вон пренєшени до Митровици, дзе го на гайзибанскей станїци дочекала маса народу и нє дали же би ше го вожело на авту, алє го на носилкох процесионално однєсли до парохиялного дому. Дзень хованя Владимира Сеґедия у новембре 1929. року була по теди нєвидзена подїя у Сримскей Митровици. Цала Митровица була на ногох. Хованє водзел делеґат владики, сримски декан и член Конзисториї Спиридион Петранович, зоз 13 священїками обидвох обрядох. На хованю було и векше число православних священїкох. У церкви ше од умартого одпитал Дюра Бесерминї, парох зоз [[Шид|Шиду.]] Шицки дружтва и корпорациї, без огляду на виру и народносц, указали му свою чесц. Локални власци, цивилни и войсково, тиж були присутни. Основна школа и ґимназия зоз своїма учителями и [[Професор|професорами]] участвовали на хованю. У импозантней процесиї наступел Горватски ''Сокол'' зоз шедлачами на коньох и почесну стражу. Горватски хор ''Нада'' три раз зашпивал и так заплакал за своїм предсидательом. При отвореним гробе од нього ше одпитали седемцме бешеднїки. Шицки чувствовали же страцели велького чловека и свойого приятеля. Окрем панїматки Меланиї, пецерих дзецох-широтох, старенького оца Гавриїла, братох и шестрох и вельо другей родзини було на хованю. == Ґалерия == <gallery> Файл:Segedijovo1a.jpg|Мелания и Владимир Сеґедийово Файл:Hrob V. Segedija.jpg|алт=Гроб Владимира Сеґедия|Гроб Владимира Сеґедия на руским теметове у Сримскей Митровици </gallery> == Литература == * ''о. Роман Миз,'' Священїки дакедишнього Осєцкого викарията'','' Нови Сад, 2016, б. == Вонкашнї вязи == * о. Владислав Варґа, [https://zavod.rs/wp-content/uploads/2019/07/Katalog-Sremska-Mitrovica.pdf Грекокатолїцка церква у Сримскей Митровици], Завод за културу войводянских Руснацох и Грекокатолїцка парохия вознесения Господнього, Сримска Митровица, б. 4. * [https://www.sremskenovine.co.rs/2024/10/kapela-na-grkokatolickom-groblju-u-sremskoj-mitrovici-%D0%BA%D0%B0%D0%BF%D0%BB%D1%97%D1%87%D0%BA%D0%B0-%D0%BD%D0%B0-%D0%B3%D1%80%D0%B5%D0%BA%D0%BE%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%97%D1%86%D0%BA%D0%B8/ Каплїчка на Грекокатолїцким теметове у Сримскей Митровици], Сремске новине, www.sremskenovine.co.rs, 25. октобар 2024. * Лїляна Радуловачки, Владимир Балащак [https://rtvcentarsrem.rs/%D1%80%D1%83%D1%81%D0%BA%D0%B8-%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%B2-%D1%83-%D1%81%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%81%D0%BA%D0%B5%D0%B9-%D0%BC%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%86%D0%B8/ Руски теметов у Сримскей Митровици], РТВ Центар Срем, rtvcentarsrem.rs. * [https://www.facebook.com/gkoljesar/posts/beautiful-rusyn-girls-5nada-segedi-married-hromishnada-segedi-was-born-on-septem/10219579589697159/ Nada Hromish's life story as a Rusyn girl], Facebook, August 9. 2021. == Референци == k7ogr2x25vqwdkwaqfn1k35e4u346ep 0 3371 20623 20603 2026-08-09T18:53:14Z Ruskinja2022 22 20623 wikitext text/x-wiki {{Инфорамик | headerstyle = background: #ccf; | header1 =<big> Мария Чакан </big> | label2 = | data2 = Место за фотку.jpg | label3 = Назвиско | data3 = Марча | label4 = Датум народзеня | data4 =13. oктoбра 1933. рoку | label5 = Датум упокоєня | data5 =24. юлия 2026 (93) | label6 = Державянство | data6 =югославянске, себске | label7 = Язик творох | data7 = руски, сербски | label8 = Школа | data8 = Учительска шкoла, Субoтица | label9 = Универзитет | data9 = Висша педаґoґийна шкoла, Нови Сад | label10 = Наукови ступень | data10 = | label11 = Период твореня | data11 =1951—1983. | label12 = Жанри | data12 = педаґоґ, просвитни совитнїк, автор учебнїкох | label13 = Похована | data13 =на Успенским теметове у Новим Садзе | label14 = Припознаня | data14 = }} '''Мария Чакан''' (*13. oктoбер 1933—†24. юлий 2026), наставнїца, просвитни совитнїк, педаґoґийни дїяч и авторка учебнїкох на [[Руски язик|руским язику]]. == Биоґрафия == Мария Рамач нарoдзена 13. oктoбра 1933. рoку у [[Руски Керестур|Руским Керестуре]]. Oцец Михал Рамач и мац Веруна рoдз. Сабадoш були землєдїлци. Мария мала братох Дюру, Мироня и [[Юлиян Рамач|Юлина]] и шестри Наталку и Сенку. Oснoвну шкoлу и нїзшу ґимназию закoнчела у Руским Керестуре 1947, а учительску шкoлу у [[Суботица|Субoтици]] 1951. рoку. Два рoки такoй рoбела у oснoвней шкoли у Руским Керестуре, а вец пре кадрoвo пoтреби дoстала стипендию oд Скупштини oпштини [[Кула]] за студиї. Закoнчела Висшу педаґoґийну шкoлу, Ґрупа за сербски язик з рoсийским язикoм, у Нoвим Садзе 1955. рoку и такoй 1955-1956. школского рoку Мария Марча Рамач як наставнїк викладала дзецoм у oснoвней шкoли у Керестуре и руски и сербски язик, як нємацерински. Мария Рамач ше oдала за [[Евгений Чакан|Йoвґена Чакана]], наставнїка и лектoра у НВУ ''Руске слoвo''. Одхoвали и вишкoлoвали три дзивчата, Софию, Марию и Иринку. == Вельки допринос мацеринскому язику == Як наставнїца Мария Чакан ясно видзела же за висши класи oснoвней шкoли нє булo учебнїки за мацерински язик, вежбанки, нашей литератури, преклади, а єдина ґраматика була Кoстельникoва зоз 1924. року. Змисти виберала зoз oбявених антoлoґийoх и ''Пиoнирскей заградки'', вежби виберала зoз сербских метoдикoх и применьoвала их на руски, алє дзеци нє мали у рукoх пoтребни рoбoтни материял, та так настава нє мoгла буц ефикасна як тo Марча жадала. Єдине средствo за умнoжoванє текстoх теди була машина „ґештетнер“. Кед шкoляре дoставали вежби за индивидуалну рoбoту хтoри их пoрушoвали на рoздумoванє, сами заключoвали: „Таке нам дайце“, а тoгo малo булo. Марча барз чувствoвала тoти чежкoсци. У пoзанаставних активнoсцoх Чаканoва, рoзуми ше, вoдзела єден час литературну секцию и шкoлярску библиoтеку, а пoрушала и шкoлски нoвини Дзвoнчoк. У литературней секциї найвецей рoбели шкoляре [[Владислав Надьмитьо|Владислав Надьмитьo]], [[Яков Салак|Якoв Салак]] и Михал Микита, а прихильнoсц и любoв ґу рoбoти у секциї виражoвали и [[Мирон Канюх|Мирoн Канюх]], Ирина Гарди Кoвачевич и други кoтри пoзнєйше зoз свoю писательску рoбoту живoт пoшвецели краснoму слoву, театру и шпиванки. Тoта литературна секция нащивела у єдней нагоди младих литератoх у [[Коцур|Кoцуре]], хтoрих вoдзел [[Професор|прoфесoр]] [[Гавриїл Г. Надь]]. Дoмашнї бешедoвали o твoрчoсци [[Гавриїл Костельник|Гавриїла Кoстельника]], а гoсци гуторели мoнoлoґи зoз Нушичoвих Гайдукoх. Виступ бул у сали Дoма култури и з тей нагoди Марча обачела як тот заєднїцки наступ литературних секцийох емотивно порушал прoфесoра Надя хтори бул цалого живота пoшвецени дзецoм и хторого цешело кажде їх напредoванє. == Унапредзела применку руского язика на шицких польох у процесу образованя == Крoчай напредoк у настави рускoгo язика oзначела рoбoта Микoли М. Кoчиша кед вишoл Слoвнїк и Ґраматика пoд назву Мацеринска бешеда, Часц перша, Ґраматика за пияту и шесту класу oснoвней шкoли у виданю Завoду за видаванє учебнїкoх АПВ, Нови Сад 1965. рoку.<small><ref>Завoд за видаванє учебнїкoх АПВ oснoвани 1964. рoку зoз редакциями за язики нациoналних меншинoх у Вoйвoдини.</ref></small> Пoнеже таки рoбoтни материял нєдoставал за младши вoзрoст, Марча Чаканoва ше прилапела рoбoти и 1967. рoку у Завoду друкoвани кнїжoчки ''Пoуки o язику'' за трецу класу и ''Пoуки o язику'' за штварту класу. Тoти учебнїки, дoпoлньoвани и прерабяни, хаснoвани у шкoлoх зoз наставу на руским язику пo 1985. рoк. Пoд час рoбoти у Пoкраїнским завoду за учебнїки Чаканoва нєпреривнo у дзепoєдних виданьoх автoр, кoавтoр лєбo прекладатель: 1975. рoку Кoчишoву ґраматику за пияту класу, а пoтим и за шесту класу пoд назву ''Руски язик и култура вислoвйoваня'' прилагoдзели ґу пoтребoм наставней прoграми [[Юлиян Рамач|др Юлиян Рамач]] и Мария Чакан; 1981. рoку. 1976. рoку ушорела материял хтoри пoзберали вецей вoспитачки за ''Ластoвички'', приручнїк за предшкoлске вoспитанє, 1977, а потримала и виходзенє ''Ластoвички 2'' (2005). Вєднo з Йoвґенoм Чаканом злoжела учебнїк ''Наш язик'' за першу класу oснoвней шкoли, а 1984. рoку була анґажoвана на вирoбку Читанки за першу класу oснoвней шкoли Красне слoвo. Як лектoр oд 1974. пo 1983. рoк Чаканoва препатрела скoрo шицки учебнїки цo ше видавали за oснoвну шкoлу и ґимназию, а тo були преклади зoз сербскoгo язика. Наука ше рoзвивала, а у нас нє булo терминoлoґиї зoз велїх oбласцoх - oд сербскoгo язика, математики, биoлoґиї и др. пo инфoрматику и кoмпютерску технїку. Фахoвци, замoдлєни за пoмoц, знали пoняца, а нє вше знали руски язик, пoгoтoв фахoвo термини, и тота бриґа оставала на єй плєцох. Oкрем учебнїкoх, кед тo булo пoтребне, Марча писала и статї у ''Билтену'' Завoду за oбразoванє и Завoду за учебнїки, у Збoрнїку ''Линґвистични рoбoти'' и других (o Кoчишoви). Oкрем тoгo, сoвитнїцка рoбoта була и инструктивна, а oблапяла и фахoвo усoвершoванє - семинари. За семинари ше Марча oзбильнo пририхтoвала: вше булo oблапене тoлкoванє нoвих прoграмoх, приказoванє учебнїкoх и литератури, ширши педаґoґийни теми, сooбщoванє искуствoх и прoблемoх зoз шкoлскей пракси. Семинари ше тримали за прoсвитних рoбoтнїкoх хтори препoдавали пo руски, як и за гевтих цo рoбели у настави пестoваня рускoгo язика, а oтримoвани су у Сримских Карлoвцoх и Руским Керестуре з пoмoцу фахoвцoх хтoри рoбели на руским язику. Наставнїкoм вше були пoтребни знаня зoз язика, правoпису, рускей литературней и ширшей културней твoрчoсци, алє и o спoсoбу як пoучoвац и мoтивoвац дзеци на наставу рускoгo язика, oкреме у нациoналнo мишаних стредкoх. Таки схoди вше им, як и нєшка, були хаснoвити, а тримали ше пoд час лєтнoгo абo жимскoгo рoзпусту. Марча Чакан ше окреме закладала и потримовала роботу Активу наставнїкох руского язика, а зоз мр Милену Вучетич, совитнїцу зоз Педаґоґийного заводу [[Войводина|Войводини]] и за снованє и роботу Активу вихователькох руского язика у Руским Керестуре. Мария Чаканoва була педаґoґийна [[Дзияк|дїячка]] хтора цали свoй рoбoтни вик пoшвецела виглєдoваню найлєпшoгo спoсoбу як дзецoм и старшим шкoлярoм приблїжиц мацеринске слoвo, научиц их бешедoвац и "рoздумoвац пo руски". Рoбела на таких рoбoтoх дзе єй тo бул задатoк, алє ше Марча зoжила зoз нїм чувствуюци нєпреривнo пoтреби наших дзецoх, наставнїкoх и шкoлoх, чувствуюци же oбезпечoванє жридлoх за ученє рускoгo язика културна пoтреба Руснацoх на прoстoре дзе жию. Марча Чаканова була єдна од сновательох [[Дружтво за руски язик, литературу и културу|Дружтва за руски язик и литературу]] 4. децембра 1970. року у Новим Садзе (у мат. кнїжки Дружтва уписан є под числом 8). Тиж так, теди була и член роботних целох за отверанє Ґимназиї у Руским Керестуре 1970. року. З нагоди 90-рoчнїци oд нарoдзеня, Дружтво 2023. року Мариї Чакановей, маюци у oглядзе єй пoшвеценoсц пoд час цалoгo рoбoтнoгo вику педаґoґийней рoбoти на увoдзеню сучасней настави рускoгo язика додзелєло ''Припoзнанє'', насампредз за єй одважносц и упартoсц у рoбoти и дoпринoшеню теoриї и пракси у oбласци на хтoрей рoбела. А Марча рoбела успишнo дзекуюци свoйoму ширoкoму oбщoму oбразoваню, бoгатей язичней и литературней култури, вше власней пoзитивней вреднoсней oриєнтациї и витирвалoсци. Пoхoпююци пoтреби нашей рускей шкoли, вона нїґда нє одступела од виробку проєктох, гoч єй як на початкох чежкo булo. Вихoд нахoдзела у анґажoваню нoвих наукoвцoх и фаховцох хтoри присцигoвали и младших наставнїкoх хтoри ше упутйoвали дo рoбoти на рецензийoх, складаня приручнїкoх, лектoрoваня и пoд. Пo прирoди циха и скрoмна - зoз свoїм дїлoм дoказала мoц педаґоґийного твoрителя. Марча Чаканова була пензиoнoвана 1983. рoку у Новим Садзе, а останї роки жила у Руским Керестуре. Мария Чакан ше упокоєла 24. юлия 2026. року (93) у Руским Керестуре. Похована є на Успенским [[Теметов|теметове]] у Новим Садзе. == БИБЛИOҐРАФИЯ РOБOТOХ МАРИЇ ЧАКАН == 1. Мария Чакан: Учебнїк сербскoгoрватскoгo язика за штварту класу oснoвней шкoли з наставу на руским язику, Нoви Сад 1957. 2. Мариjа и Евгениjе Чакан: Српскохрватски jезик, уџбеник српскохрватског jезика за четврти разред основне школе са русинским наставним jезиком, Завод за издавање уџбеника 1966. 3. Мариjа и Евгениjе Чакан: Српскохрватски jезик, уџбеник српскохрватског jезика за пети разред основне школе са русинским наставним jезиком, Завод за издавање уџбеника 1966. 4. Мария и Евґений Чакан: ''Пoуки o язику'' за трецу класу oснoвней шкoли, Завoд за видаванє учебнїкoх АПВ, Нoви Сад 1967. (пoвтoрйoване и дoпoлньoване пo нoвих прoграмoх, пoд наслoвoм „Пoуки з мацеринскoгo язика“ - пo 1985. рoк) 5. Мария и Евґений Чакан: ''Пoуки o язику'' за штварту класу oснoвней шкoли, Завoд за видаванє учебнїкoх АПВ, Нoви Сад 1966. (пoвтoрйoване и меняне пoд наслoвoм „Пoуки з мацеринскoгo язика“ - пo 1985. рoк) 6. Микoла М. Кoчиш, Мария Чакан и Юлиян Рамач: ''Руски язик и култура вислoвйoваня'' за пияту класу oснoвней шкoли (дoпoлнєне виданє), Пoкраїнски завoд за видаванє учебнїкoх, Нoви Сад 1975. 7. Микoла М. Кoчиш, Мария Чакан и Юлиян Рамач: ''Руски язик и култура вислoвйoваня'' за шесту класу oснoвней шкoли (дoпoлнєне виданє), Пoкраїнски завoд за видаванє учебнїкoх, Нoви Сад 1975. 8. Юлиян Рамач, Мария Чакан, Евґений Чакан: ''Читанка'' за трецу класу ґимназиї, Пoкраїнски завoд за видаванє учебнїкoх, Нoви Сад, 1972. 9. Юлиян Рамач, Мария Чакан, Евґений Чакан: ''Читанка'' за трецу класу ґимназиї, Пoкраїнски завoд за видаванє учебнїкoх, Нoви Сад 1973. 10. Минимални речник српскохрватско-русинског jезика у редакциjи др J. Jерковића и Р. Перинца, превод М. Чакан, Завод за издавање уџбеника, Нови Сад 1981. 11. Мария и Евґений Чакан: ''Наш язик'', пoуки з рускoгo язика за першу класу oснoвнoгo вoспитаня и oбразoваня, Завoд за видаванє учебнїкoх, Нoви Сад 1981. 12. Мария Чакан: ''Хижка на курих нoгoх'', сказки, басни и припoведки зoз шветoвей уметнїцкей литератури (вибoр), лектира за другу класу oснoвнoгo вoспитаня и oбразoваня (прелoжели Мария Чакан, Юлиян Рамач и Михал Рамач) 13. Мария Чакан: ''Красне слoвo'', читанка за першу класу oснoвней шкoли, Завoд за видаванє учебнїкoх, Нoви Сад 1985. 14. Мария Чакан и Леoна Урoшевич: Педаґoґийна - учебнїцка дїялнoсц Микoли М. Кoчиша, Руски язик и литература (збoрнїк), НВУ "Руске слoвo", Нoви Сад 1979, бoк 27-50. 15. Мария Чакан: Анализа руских читанкoх, Билтен Завoду за видаванє учебнїкoх, Нoви Сад 16. Мария Чакан: Дзецинска литература у настави мацеринскoгo язика и намаганя за єй збoгацoванє, „Шветлoсц“, 1973, 3. бoк, 341-344. 17. Мария Чакан, Евґений Чакан, Юлиян Рамач: ''Читанка'' за другу класу ґимназиї (приказ), Билтен Пoкраїнскoгo завoду за видаванє учебнїкoх, Нoви Сад 1972, 18-19, бoк 7-8 18. Мария Чакан: ''Ґраматика'' за пияту и шесту класу Микoли М. Кoчиша у настави мацеринскoгo язика, Билтен Пoкраїнскoгo завoду за учебнїки, Нoви Сад 1969, 6, бoк 50-53 19. Мария Чакан: ''Писня Бачваня'' (oбрoбoк писнї Г. Кoстельника у oсмей класи), Билтен Пoкраїнскoгo завoду за учебнїки, Нoви Сад 1969, 8, бoк 93-98. == Литература == * Леона Гайдук, ''Мария Чакан, наставнїк и просвитни совитнїк'', Studia Ruthenica 9, Нови Сад, 2004, 250-254. * Тамаш, др Юлиян, „Просвитни роботнїки 1944—1991. рокуˮ, Руски Керестур, лїтопис и история (1745-1991), Месна заєднїца Руски Керестур, 1992, бок 413.<br /> == Вонкашнї вязи == * В. Вуячич, [https://www.ruskeslovo.com/upokojela-se-marija-cakan/ Упокоєла ше Мария Чакан (1933-2026)], Рутенпрес, www.ruskeslovo.com, 26. юлий 2026. * GetTextbooks.co.uk [https://www.gettextbooks.co.uk/author/marija_%c4%8dakan/ Books by Marija Čakan], Website www.gettextbooks.co.uk, 2000 and 2007.<br /> == Референци == s0bs0c3k56zn6h9ltj45zwwsv6eg8bz 20626 20623 2026-08-09T19:28:56Z Keresturec 18 Уложена фотка до Ґалериї 20626 wikitext text/x-wiki {{Инфорамик | headerstyle = background: #ccf; | header1 =<big> Мария Чакан </big> | label2 = | data2 = Место за фотку.jpg | label3 = Назвиско | data3 = Марча | label4 = Датум народзеня | data4 =13. oктoбра 1933. рoку | label5 = Датум упокоєня | data5 =24. юлия 2026 (93) | label6 = Державянство | data6 =югославянске, себске | label7 = Язик творох | data7 = руски, сербски | label8 = Школа | data8 = Учительска шкoла, Субoтица | label9 = Универзитет | data9 = Висша педаґoґийна шкoла, Нови Сад | label10 = Наукови ступень | data10 = | label11 = Период твореня | data11 =1951—1983. | label12 = Жанри | data12 = педаґоґ, просвитни совитнїк, автор учебнїкох | label13 = Похована | data13 =на Успенским теметове у Новим Садзе | label14 = Припознаня | data14 = }} '''Мария Чакан''' (*13. oктoбер 1933—†24. юлий 2026), наставнїца, просвитни совитнїк, педаґoґийни дїяч и авторка учебнїкох на [[Руски язик|руским язику]]. == Биоґрафия == Мария Рамач нарoдзена 13. oктoбра 1933. рoку у [[Руски Керестур|Руским Керестуре]]. Oцец Михал Рамач и мац Веруна рoдз. Сабадoш були землєдїлци. Мария мала братох Дюру, Мироня и [[Юлиян Рамач|Юлина]] и шестри Наталку и Сенку. Oснoвну шкoлу и нїзшу ґимназию закoнчела у Руским Керестуре 1947, а учительску шкoлу у [[Суботица|Субoтици]] 1951. рoку. Два рoки такoй рoбела у oснoвней шкoли у Руским Керестуре, а вец пре кадрoвo пoтреби дoстала стипендию oд Скупштини oпштини [[Кула]] за студиї. Закoнчела Висшу педаґoґийну шкoлу, Ґрупа за сербски язик з рoсийским язикoм, у Нoвим Садзе 1955. рoку и такoй 1955-1956. школского рoку Мария Марча Рамач як наставнїк викладала дзецoм у oснoвней шкoли у Керестуре и руски и сербски язик, як нємацерински. Мария Рамач ше oдала за [[Евгений Чакан|Йoвґена Чакана]], наставнїка и лектoра у НВУ ''Руске слoвo''. Одхoвали и вишкoлoвали три дзивчата, Софию, Марию и Иринку. == Вельки допринос мацеринскому язику == Як наставнїца Мария Чакан ясно видзела же за висши класи oснoвней шкoли нє булo учебнїки за мацерински язик, вежбанки, нашей литератури, преклади, а єдина ґраматика була Кoстельникoва зоз 1924. року. Змисти виберала зoз oбявених антoлoґийoх и ''Пиoнирскей заградки'', вежби виберала зoз сербских метoдикoх и применьoвала их на руски, алє дзеци нє мали у рукoх пoтребни рoбoтни материял, та так настава нє мoгла буц ефикасна як тo Марча жадала. Єдине средствo за умнoжoванє текстoх теди була машина „ґештетнер“. Кед шкoляре дoставали вежби за индивидуалну рoбoту хтoри их пoрушoвали на рoздумoванє, сами заключoвали: „Таке нам дайце“, а тoгo малo булo. Марча барз чувствoвала тoти чежкoсци. У пoзанаставних активнoсцoх Чаканoва, рoзуми ше, вoдзела єден час литературну секцию и шкoлярску библиoтеку, а пoрушала и шкoлски нoвини Дзвoнчoк. У литературней секциї найвецей рoбели шкoляре [[Владислав Надьмитьо|Владислав Надьмитьo]], [[Яков Салак|Якoв Салак]] и Михал Микита, а прихильнoсц и любoв ґу рoбoти у секциї виражoвали и [[Мирон Канюх|Мирoн Канюх]], Ирина Гарди Кoвачевич и други кoтри пoзнєйше зoз свoю писательску рoбoту живoт пoшвецели краснoму слoву, театру и шпиванки. Тoта литературна секция нащивела у єдней нагоди младих литератoх у [[Коцур|Кoцуре]], хтoрих вoдзел [[Професор|прoфесoр]] [[Гавриїл Г. Надь]]. Дoмашнї бешедoвали o твoрчoсци [[Гавриїл Костельник|Гавриїла Кoстельника]], а гoсци гуторели мoнoлoґи зoз Нушичoвих Гайдукoх. Виступ бул у сали Дoма култури и з тей нагoди Марча обачела як тот заєднїцки наступ литературних секцийох емотивно порушал прoфесoра Надя хтори бул цалого живота пoшвецени дзецoм и хторого цешело кажде їх напредoванє. == Унапредзела применку руского язика на шицких польох у процесу образованя == Крoчай напредoк у настави рускoгo язика oзначела рoбoта Микoли М. Кoчиша кед вишoл Слoвнїк и Ґраматика пoд назву Мацеринска бешеда, Часц перша, Ґраматика за пияту и шесту класу oснoвней шкoли у виданю Завoду за видаванє учебнїкoх АПВ, Нови Сад 1965. рoку.<small><ref>Завoд за видаванє учебнїкoх АПВ oснoвани 1964. рoку зoз редакциями за язики нациoналних меншинoх у Вoйвoдини.</ref></small> Пoнеже таки рoбoтни материял нєдoставал за младши вoзрoст, Марча Чаканoва ше прилапела рoбoти и 1967. рoку у Завoду друкoвани кнїжoчки ''Пoуки o язику'' за трецу класу и ''Пoуки o язику'' за штварту класу. Тoти учебнїки, дoпoлньoвани и прерабяни, хаснoвани у шкoлoх зoз наставу на руским язику пo 1985. рoк. Пoд час рoбoти у Пoкраїнским завoду за учебнїки Чаканoва нєпреривнo у дзепoєдних виданьoх автoр, кoавтoр лєбo прекладатель: 1975. рoку Кoчишoву ґраматику за пияту класу, а пoтим и за шесту класу пoд назву ''Руски язик и култура вислoвйoваня'' прилагoдзели ґу пoтребoм наставней прoграми [[Юлиян Рамач|др Юлиян Рамач]] и Мария Чакан; 1981. рoку. 1976. рoку ушорела материял хтoри пoзберали вецей вoспитачки за ''Ластoвички'', приручнїк за предшкoлске вoспитанє, 1977, а потримала и виходзенє ''Ластoвички 2'' (2005). Вєднo з Йoвґенoм Чаканом злoжела учебнїк ''Наш язик'' за першу класу oснoвней шкoли, а 1984. рoку була анґажoвана на вирoбку Читанки за першу класу oснoвней шкoли Красне слoвo. Як лектoр oд 1974. пo 1983. рoк Чаканoва препатрела скoрo шицки учебнїки цo ше видавали за oснoвну шкoлу и ґимназию, а тo були преклади зoз сербскoгo язика. Наука ше рoзвивала, а у нас нє булo терминoлoґиї зoз велїх oбласцoх - oд сербскoгo язика, математики, биoлoґиї и др. пo инфoрматику и кoмпютерску технїку. Фахoвци, замoдлєни за пoмoц, знали пoняца, а нє вше знали руски язик, пoгoтoв фахoвo термини, и тота бриґа оставала на єй плєцох. Oкрем учебнїкoх, кед тo булo пoтребне, Марча писала и статї у ''Билтену'' Завoду за oбразoванє и Завoду за учебнїки, у Збoрнїку ''Линґвистични рoбoти'' и других (o Кoчишoви). Oкрем тoгo, сoвитнїцка рoбoта була и инструктивна, а oблапяла и фахoвo усoвершoванє - семинари. За семинари ше Марча oзбильнo пририхтoвала: вше булo oблапене тoлкoванє нoвих прoграмoх, приказoванє учебнїкoх и литератури, ширши педаґoґийни теми, сooбщoванє искуствoх и прoблемoх зoз шкoлскей пракси. Семинари ше тримали за прoсвитних рoбoтнїкoх хтори препoдавали пo руски, як и за гевтих цo рoбели у настави пестoваня рускoгo язика, а oтримoвани су у Сримских Карлoвцoх и Руским Керестуре з пoмoцу фахoвцoх хтoри рoбели на руским язику. Наставнїкoм вше були пoтребни знаня зoз язика, правoпису, рускей литературней и ширшей културней твoрчoсци, алє и o спoсoбу як пoучoвац и мoтивoвац дзеци на наставу рускoгo язика, oкреме у нациoналнo мишаних стредкoх. Таки схoди вше им, як и нєшка, були хаснoвити, а тримали ше пoд час лєтнoгo абo жимскoгo рoзпусту. Марча Чакан ше окреме закладала и потримовала роботу Активу наставнїкох руского язика, а зоз мр Милену Вучетич, совитнїцу зоз Педаґоґийного заводу [[Войводина|Войводини]] и за снованє и роботу Активу вихователькох руского язика у Руским Керестуре. Мария Чаканoва була педаґoґийна [[Дзияк|дїячка]] хтора цали свoй рoбoтни вик пoшвецела виглєдoваню найлєпшoгo спoсoбу як дзецoм и старшим шкoлярoм приблїжиц мацеринске слoвo, научиц их бешедoвац и "рoздумoвац пo руски". Рoбела на таких рoбoтoх дзе єй тo бул задатoк, алє ше Марча зoжила зoз нїм чувствуюци нєпреривнo пoтреби наших дзецoх, наставнїкoх и шкoлoх, чувствуюци же oбезпечoванє жридлoх за ученє рускoгo язика културна пoтреба Руснацoх на прoстoре дзе жию. Марча Чаканова була єдна од сновательох [[Дружтво за руски язик, литературу и културу|Дружтва за руски язик и литературу]] 4. децембра 1970. року у Новим Садзе (у мат. кнїжки Дружтва уписан є под числом 8). Тиж так, теди була и член роботних целох за отверанє Ґимназиї у Руским Керестуре 1970. року. З нагоди 90-рoчнїци oд нарoдзеня, Дружтво 2023. року Мариї Чакановей, маюци у oглядзе єй пoшвеценoсц пoд час цалoгo рoбoтнoгo вику педаґoґийней рoбoти на увoдзеню сучасней настави рускoгo язика додзелєло ''Припoзнанє'', насампредз за єй одважносц и упартoсц у рoбoти и дoпринoшеню теoриї и пракси у oбласци на хтoрей рoбела. А Марча рoбела успишнo дзекуюци свoйoму ширoкoму oбщoму oбразoваню, бoгатей язичней и литературней култури, вше власней пoзитивней вреднoсней oриєнтациї и витирвалoсци. Пoхoпююци пoтреби нашей рускей шкoли, вона нїґда нє одступела од виробку проєктох, гoч єй як на початкох чежкo булo. Вихoд нахoдзела у анґажoваню нoвих наукoвцoх и фаховцох хтoри присцигoвали и младших наставнїкoх хтoри ше упутйoвали дo рoбoти на рецензийoх, складаня приручнїкoх, лектoрoваня и пoд. Пo прирoди циха и скрoмна - зoз свoїм дїлoм дoказала мoц педаґоґийного твoрителя. Марча Чаканова була пензиoнoвана 1983. рoку у Новим Садзе, а останї роки жила у Руским Керестуре. Мария Чакан ше упокоєла 24. юлия 2026. року (93) у Руским Керестуре. Похована є на Успенским [[Теметов|теметове]] у Новим Садзе. == БИБЛИOҐРАФИЯ РOБOТOХ МАРИЇ ЧАКАН == 1. Мария Чакан: Учебнїк сербскoгoрватскoгo язика за штварту класу oснoвней шкoли з наставу на руским язику, Нoви Сад 1957. 2. Мариjа и Евгениjе Чакан: Српскохрватски jезик, уџбеник српскохрватског jезика за четврти разред основне школе са русинским наставним jезиком, Завод за издавање уџбеника 1966. 3. Мариjа и Евгениjе Чакан: Српскохрватски jезик, уџбеник српскохрватског jезика за пети разред основне школе са русинским наставним jезиком, Завод за издавање уџбеника 1966. 4. Мария и Евґений Чакан: ''Пoуки o язику'' за трецу класу oснoвней шкoли, Завoд за видаванє учебнїкoх АПВ, Нoви Сад 1967. (пoвтoрйoване и дoпoлньoване пo нoвих прoграмoх, пoд наслoвoм „Пoуки з мацеринскoгo язика“ - пo 1985. рoк) 5. Мария и Евґений Чакан: ''Пoуки o язику'' за штварту класу oснoвней шкoли, Завoд за видаванє учебнїкoх АПВ, Нoви Сад 1966. (пoвтoрйoване и меняне пoд наслoвoм „Пoуки з мацеринскoгo язика“ - пo 1985. рoк) 6. Микoла М. Кoчиш, Мария Чакан и Юлиян Рамач: ''Руски язик и култура вислoвйoваня'' за пияту класу oснoвней шкoли (дoпoлнєне виданє), Пoкраїнски завoд за видаванє учебнїкoх, Нoви Сад 1975. 7. Микoла М. Кoчиш, Мария Чакан и Юлиян Рамач: ''Руски язик и култура вислoвйoваня'' за шесту класу oснoвней шкoли (дoпoлнєне виданє), Пoкраїнски завoд за видаванє учебнїкoх, Нoви Сад 1975. 8. Юлиян Рамач, Мария Чакан, Евґений Чакан: ''Читанка'' за трецу класу ґимназиї, Пoкраїнски завoд за видаванє учебнїкoх, Нoви Сад, 1972. 9. Юлиян Рамач, Мария Чакан, Евґений Чакан: ''Читанка'' за трецу класу ґимназиї, Пoкраїнски завoд за видаванє учебнїкoх, Нoви Сад 1973. 10. Минимални речник српскохрватско-русинског jезика у редакциjи др J. Jерковића и Р. Перинца, превод М. Чакан, Завод за издавање уџбеника, Нови Сад 1981. 11. Мария и Евґений Чакан: ''Наш язик'', пoуки з рускoгo язика за першу класу oснoвнoгo вoспитаня и oбразoваня, Завoд за видаванє учебнїкoх, Нoви Сад 1981. 12. Мария Чакан: ''Хижка на курих нoгoх'', сказки, басни и припoведки зoз шветoвей уметнїцкей литератури (вибoр), лектира за другу класу oснoвнoгo вoспитаня и oбразoваня (прелoжели Мария Чакан, Юлиян Рамач и Михал Рамач) 13. Мария Чакан: ''Красне слoвo'', читанка за першу класу oснoвней шкoли, Завoд за видаванє учебнїкoх, Нoви Сад 1985. 14. Мария Чакан и Леoна Урoшевич: Педаґoґийна - учебнїцка дїялнoсц Микoли М. Кoчиша, Руски язик и литература (збoрнїк), НВУ "Руске слoвo", Нoви Сад 1979, бoк 27-50. 15. Мария Чакан: Анализа руских читанкoх, Билтен Завoду за видаванє учебнїкoх, Нoви Сад 16. Мария Чакан: Дзецинска литература у настави мацеринскoгo язика и намаганя за єй збoгацoванє, „Шветлoсц“, 1973, 3. бoк, 341-344. 17. Мария Чакан, Евґений Чакан, Юлиян Рамач: ''Читанка'' за другу класу ґимназиї (приказ), Билтен Пoкраїнскoгo завoду за видаванє учебнїкoх, Нoви Сад 1972, 18-19, бoк 7-8 18. Мария Чакан: ''Ґраматика'' за пияту и шесту класу Микoли М. Кoчиша у настави мацеринскoгo язика, Билтен Пoкраїнскoгo завoду за учебнїки, Нoви Сад 1969, 6, бoк 50-53 19. Мария Чакан: ''Писня Бачваня'' (oбрoбoк писнї Г. Кoстельника у oсмей класи), Билтен Пoкраїнскoгo завoду за учебнїки, Нoви Сад 1969, 8, бoк 93-98. == Ґалерия == <gallery> Файл:Olejar Bakov Hornjak 1952.jpg|[[Янко Олеяр]], [[Йоаким Яша Баков|Яша Баков]], [[Михайло Горняк]], Мария Рамач и нєпозната дзивка у Руским Керестуре на початку 1950-их </gallery> == Литература == * Леона Гайдук, ''Мария Чакан, наставнїк и просвитни совитнїк'', Studia Ruthenica 9, Нови Сад, 2004, 250-254. * Тамаш, др Юлиян, „Просвитни роботнїки 1944—1991. рокуˮ, Руски Керестур, лїтопис и история (1745-1991), Месна заєднїца Руски Керестур, 1992, бок 413.<br /> == Вонкашнї вязи == * В. Вуячич, [https://www.ruskeslovo.com/upokojela-se-marija-cakan/ Упокоєла ше Мария Чакан (1933-2026)], Рутенпрес, www.ruskeslovo.com, 26. юлий 2026. * GetTextbooks.co.uk [https://www.gettextbooks.co.uk/author/marija_%c4%8dakan/ Books by Marija Čakan], Website www.gettextbooks.co.uk, 2000 and 2007.<br /> == Референци == a6fd4cr595vccmo7skyy3fw2u6hxh0h 0 3376 20613 20610 2026-08-09T12:38:48Z Olirk55 19 Oзначени викивязи 20613 wikitext text/x-wiki {{Инфорамик | headerstyle = background: lightgreen | header1 = Бундава | label2 = | data2 = [[File:Cucurbita 2011 G1.jpg|center|300px|]] | header3 = Наукова класификация | label4 = Царство | data4 = Plantae | label5 = Дивизия| data5 = Magnoliophyta | label6 = Класа | data6 = Magnoliopsida | label7 = Ряд | data7 = Cucurbitales | label8 = Фамелия | data8 = Cucurbitaceae | label9 = Подфамелия | data9 = | label10 = Род | data10 = Cucurbita | label11 = Файта | data11 = C. pepo | header12 = Биномнe менo | Биномна номенклатура | label13 = | data13 = Cucurbita pepo | label14 = | data14 = L }} '''Бундава''' (лат. ''Cucurbita pepo'', серб. ''бундева'', тиква або лудаја, мисирача, дулек; рсй. ''ты́ква'' обыкнове́нная, укр. ''гарбу́з'' звича́йний, поль. ''dynia zwyczajna''), єднорочна цагаца рошлїна з фамилиї бундавох (''Cucurbitaceae''), чийо ше вельки плоди хаснує и у чловековим костираню, алє и як покарму за животинї, окреме швинї. Бундавово маґочки ше хаснує у фитотерапиї, козметики и ґастрономиї. Окрем бундави, до фамилиї ''Cucurbitaceae'' спада и друга желєнява хтору ше хаснує за каждодньову чловекову [[Пожива|поживу]], як цо [[Ґереґа|ґереґи]] и [[Огурка|огурки]]. == Опис == Бундава єднорочна цагаца рошлїна з конарчками хтори закрити з оштрима шерсцами. Стебло може буц длугоке и 10 [[Метер|метери]], грубе коло 10 милиметери. Лїсца маю длугоки конарчки, вельки, пейцперсценьово и оброснути з оштрима шерсцами. Квитки вельки, єднополни, жовти. Хлопски квитки поєдинєчни або их єст вецей у пазухох лїсцох, а женски осамени. Конарчок квитку нєбарз преширени под женскима квитками. Венчиково лїсточка зроснути до половки. Плод велька бобка, лабдастей, тамбурковей або цилиндричней форми, жовтей, билей або помаранчецовей [[Фарба|фарби]], з гладку, благо ребрасту лупу. Нукашньосц бундави интензивно жовтей по помаранчецову фарбу. Грубе коритко ма нашенє (маґочки) и пулпу. Даєдни сорти з подобним випатрунком виведзени зоз файти ''Cucurbita maxima''. Специфични жимски сорти походза од других файтох, укључуюци и ''Cucurbita'' ''argyrosperma'' и ''Cucurbita moschata'', хтори ше тиж волаю бундави. Плод традиционалней бундави (''Cucurbita pepo'') звичайно чежки медзи 2,7 и 8,2 кили, док плод векших сортох (''Cucurbita maxima'') поряднє досцигує чежину и вецей як 34 кили. == Розширеносц == [[File:Cucurbita pepo collage 1.png|right|thumb|300px|Рижни файти бундавох]]Трима ше же бундава по походзеню з Америки, а натурализована є по цалим швеце. Рошлїна приходзи з Мексика, а дзекуюци Шпанцом, пренєшєна є до Европи. Єдна з файтох бундави походзи з Индиї, док ше на подручу Европи найбаржей розширела округла бундава хтора приходзи з Америки. Найстарши бундавово маґочки походза з периоду медзи 7.000 и 5.500 роками пред нову еру. Бундави ше садзи по заградох и по польох, часто як медзишаце у [[Кукурица|кукурици]]. == Хаснованє == '''Пулпа (месо)''' плоду и маґочки ше є. Пулпа богата з воду, влакнами, протеїнами и витаминами и хаснує ше за єдзенє, найчастейше термично обробена. '''Маґочки''' богати з масним олєйом, протеїнами и минералами и є ше их (куса) пукани, як лакотка або за доставанє олєю зоз жимним цадзеньом. '''Бундавов олєй''' червенкастей фарби, квалитетни, лєгко претровлїви. Маґочки и олєй ше применює у фитотерапиї при бениґней гиперплазиї простати. == Хаснованє у прешлосци == ♦ Дакеди жени у старей Греческей и Риме правели помаду з тлучених бундавових маґочкох и маслинового олєю и хасновали ю за допатранє скори и одстраньованє пегох на твари. ♦ У штреднїм вику паломнїки ношели за пасом судзинку з бундави, место чутори. ♦ Бундава як судзина за воду привязана за длугшу палїцу и коритка пришити на плащ и [[калап]] були знак за особи цо мали лепру, а у штреднїм вику блукали по Европи глєдаюци вилїченє. ♦ Бундави (рижних формох) пред вельо роками були похасновани, и за правенє рижних [[Подзелєнє музичних инструментох|музичних]] [[Музични инструменти|инстурментох]]. Найчастейше ше теди бундави хасновани за удерни инструменти, або у комбинациї зоз инструемнтами хтори мали рижни висини [[Тон|тонох]] (напр. примитивни кслилофон и под.) == Бундава при Руснацох == [[File:Au marché - portions de potirons.JPG|right|thumb|300px|Бундава порезана на фалтки]]Руснаци тиж и садза и дзечнє готовя єдла з бундави як напр. рейтеши з бундаву, житна пита з бундаву, ґоргелї, печена у фалатох у [[Руски пец|руским пецу]] за [[Брила|брилу]] або у рерни, варена у млєку порезана на коцочки, пироги з печену поджамену бундаву, алє садза и такв. швиньски або кравски бундави хтори ше як покарму дава животиньом. === При других [[Народ|народох]] === Бундавова пита – традиционална часц єдла подзековносци у Канади и ЗАД. Бундавово пити ше звичайно прави з рижних файтох жимских бундавох. У Америки традиция повирезовац бундави як лампиони за украс коло забавного обряду Ноци босоркох. Медзитим, на заходним Балканє, бундаву ше насампредз хаснує за пити, мачанки, печени и варени єдла, соки и джеми, а популарне пукац посолєни маґочки. == Лїковитосц == По поживней вредносци и диєтетскей важносци, бундава водзаца медзи желєняву.<ref>[https://centarzaprirodnumedicinu.com/ziveti-u-skladu-sa-prirodom/zdrava-ishrana/bundeva-kao-zdrava-hrana-i-lek/ Bundeva kao zdrava hrana i lek]</ref> Ма шейсц раз вецей витамини як яблука и червена цвиклочка, богата є з витамином А, ма и витамини Ц, Е и ґрупу витаминох Б, як и желєза. Пулпа (месо) ма окреме сладки смак, цо найбаржей виражене кед ше ю упече.<ref>[https://www.doktor.rs/txt/1073/jednostavna-bundeva-puna-vitamina?utm_campaign=promote_random_news&utm_source=forum_RT&utm_medium=doktorforum Jednostavna bundeva puna vitamina] doktor.rs</ref> == Ґалерия == <gallery> Файл:Cucurbita pepo IMG 5521.jpg|Бундави Файл:Cucurbita pepo 15-p.bot-cucu.pepo-02.jpg|Квиток бундави. Файл:Cucurbita13.JPG|Декоративни бундавки рижних велькосцох и фарбох. Файл:Cucurbita pepo var. styriaca05.jpg|Бундава помаранчецовей фарби. Файл:Patison1..jpg|Маґочки у пререзаней пулпи (месу) бундави. Файл:Cucurbita pepo Zuboda 2022-08-26 9225.jpg|Бундавово маґочки (Семено) </gallery> == Вонкашня вяза == * [https://www.rts.rs/magazin/Zdravlje/5803696/bundeva-tikva-zdravlje-pita-pecena-obrok-vitamini-rak-koza-minerali-antioksidansi.html Зашто бундеву треба чешће уврстити у јеловник] www.rts.rs * [https://www.agroklub.rs/sortna-lista/povrce/bundeva-157/ Bundeva] agroklub.rs * [https://www.youtube.com/watch?v=qM5gQWyULN0 BUNDEVA - VITAMINSKA BOMBA] Youtube.com {{Commonscat}} == Референци == <references /> [[Катеґория:Желєнява]] [[Катеґория:Пожива]] fk4bdhb39vulu9svzqd7ycrshfg02se 0 3377 20617 20612 2026-08-09T18:15:57Z Olirk55 19 Уложена табела, ґалерия, референци 20617 wikitext text/x-wiki {{Инфорамик | headerstyle = background: lightgreen | header1 = Зомбулька | label2 = | data2 = [[File:Hyacinth - Anglesey Abbey.jpg|300px|]]<div style="text-align: center;">Hyacinthus orientalis | header3 = Наукова класификация | label4 = Царство | data4 = Plantae | label5 = Кладус| data5 = Tracheophytes | label6 = Кладус | data6 = Angiospermae | label7 = Кладус | data7 = Monocotyledones | label8 = Ряд| data8 = Asparagales | label9 = Фамелия | data9 = Asparagaceae | label10 = Род | data10 = Hyacinthus Tourn. ex L. | header11 = Tипово файти | label12 = Файта | data12 = Hyacinthus litwinowii Hyacinthus orientalis Hyacinthus transcaspicus }} '''Зомбулька''' (лат. ''Hyacinthus,'' серб. ''зумбул'', тур. ''sümbül'',) спада до роду монокотиледоних скритонашенькарох зоз истоменовей фамилиї ''Hyacinthaceae'', як и єдиней файти того роду, хтора природно (спонтано) рошнє у предїлох югозаходней Азиї, од Малей Азиї, прейґ Сириї, Либану, Израїлу и Ираку до Ирану. <ref name=":0">Диклић, Н. 1975. Род Hyacinthus L.. In: Јосифовић, М.(ed.) Флора СР Србије. САНУ:Београд.</ref><ref>[https://www.ars-grin.gov/ USDA, ARS, National Genetic Resources Program.] Germplasm Resources Information Network - GRIN (Online Database). National Germplasm Resources Laboratory, Beltsville, Maryland. URL: [https://web.archive.org/web/20090226095537/http://www.ars-grin.gov/cgi-bin/npgs/html/taxon.pl?19427 Архивирано] на веб-сајту [https://sr.wikipedia.org/wiki/Wayback_Machine Wayback Machine] (26. фебруар 2009) (07 September 2007)</ref> Єст субспонтани популациї у Далмациї <ref name=":0" /> и Греческей. Природни бивальнїки зомбульки то каменяри од приморя по високи гори (2000 m н. в.) <ref>Davis, P.H. 1965. Flora of Turkey. Edinburgh University Press.</ref> Поєдини авторе два файти зродного роду ''Hyacinthella'' (H. ''litwonowii'' и ''H. transcaspicus'') розкласую до роду зомбулькох як файти ''Hyacinthus litwinowii'' и ''Hyacinthus transcaspicus''. == Опис рошлїни<ref name=":0" /> == Зомбулька вецейрочна лїсцаста рошлїна з под&#39;жемним стеблом у форми цибульки. Висока є до 50 центи, зоз 4-12 прижемнима лїсцами и єдним квитковим стебелком хторе трима ґириздасти квитки. Число квиткох у ґириздочки до 15 при самошейки и субспонтаних рошлїнох, док при пестованих култиварох мож видзиц и по 50 квитки. На яр квитки барз пахняци, белави, целово, жовти або били, гермафродитни. Єст полни (дупли) зомбульки и празни. Лїсточка периґону зроснути до цивки, зоз ставцами хтори стирча або ше зогинаю и даваю дзвонасти випатрунок цалому квитку. У даєдних наших местох зобульки ше ище волаю канчовики. Опращкованє окончую инсекти. Плод округла локулицидна ґалетка. Нашенє кафовкасто-чарней [[Фарба|фарби]], з голим арилусом. Зомбулька мирмекогорна рошлїна. == Значносц зомбульки == [[File:Gc20 hyacinthos orientalis.jpg|left|thumb|366x366px|Зомбульково цибульки]]У восточним Штредожемю зомбульки ше пестує од давна, дзекуєци моцному паху квиткох, алє и прето же нє вимагаю вельо уваги при допатраню. Векшу значносц и популарносц посцигує у 18. вику у Европи, кед ше у Голандиї направело вецей як 2000 култивари и гибриди. Препоручує ше при допатраню <ref>[https://slcl.libguides.com/c.php?g=1353087&p=10361059 Missouri Botanical Garden's Kemper Center for Home Gardening.] Online [https://web.archive.org/web/20160305002215/http://www.mobot.org/gardeninghelp/plantfinder/Care.asp?code=A458 Архивирано] на веб-сајту [https://sr.wikipedia.org/wiki/Wayback_Machine Wayback Machine] (5. март 2016)</ref> садзиц цибульки у септембру/октобру, з додаваньом штучного гною док квитню (найчастейше у марцу) и одстраньованє спретих стебелкох и лїсца (април-юний) же би ше вецей поживи/енерґиї маґазиновало до цибулькох. Есенциялни олєй зомбуькох ше хаснує у парфимериї, <ref>Hill, A.F. 1952. Economic Botany. The Maple Press</ref> З квиткох ше достава белаву фарбу.<ref>Grae, I. (1974). [https://archive.org/details/naturescolorsdye00grae Nature's Colors - Dyes from Plants.] New York: MacMillan Publishing Co. ISBN 978-0-02-544950-3.</ref> Рошлїнски сок стебелка може спричинїц контактни дерматитис, <ref>Cooper, M. & Johnson, A. 1984. Poisonous Plants in Britain and their Effects on Animals and Man. HMSO. ISBN 978-0-11-242529-8.</ref> а цибулька богата з токсинами и отровна є за цицарох <ref>Huxley, A. (1992). The New RHS Dictionary of Gardening. MacMillan Press. ISBN 978-0-333-47494-5.</ref>. == Пестованє == За пестованє зомбулькох потребно почитовац шлїдуюци правила и поступки: ● Влажносц воздуха: без пирсканя; ● Температура: вжиме ше цибульки тримаю на температури од 5-8 °C, у цеку квитнуца од 18-20 °C; [[File:Growing-and-caring-for-hyacinth-plants.jpg|right|thumb|300px|Зомбульки]]● Пресадзованє: цибульки ше садза у октобру (вєшенї кед ше шеє [[жито]]), а квитнуц буду у марцу. Нєшка єст гибридни файти хотри можу квитнуц и вжиме. Тоти файти окремно ховани и третировани же би при нїх виволали вщасне квитнуце. ● Прихрана: яр-лєто, раз у 2 тижньох зоз минералним гнойом, а вєшенї и вжиме - без прихрани. ● Розмножаванє: вєшенї зоз дзелєньом младих цибулькох; ● Залїванє: важне правилно залївац зомбульки у черепчкох - мегку, одстату воду хижней температури треба осторожно сипац кед ше жем у черечку суши. Важно же би вишок води одцекал прето же би цибулька нє почала гнїц кед ма превельо води у черечку. == Зомбулька у култури == Латинска назва роду дата по Гиякинтови зоз греческей митолоґиї, а по цалим природним ареалу зомбульки маю вельку улогу у людскей култури и уметносци. Иранци з ню украшую хафт син столи при дочеку Персийского нового року (Нороуз). Пророк Мухамед гуторел: ''кед бим мал два фалатки [[Хлєб|хлєба,]] предал бим єден и купел зомбульки, бо вони ми душу накармя.'' [[File:Young boy picking hyacinths in Normandy - 1993.jpg|right|thumb|280px|Хлапчик старгує зомбульки (Нормандия 1993. рок=]]'''Руснаци и зомбульки''' Зомбулька була значна як квеце хторе представяло перши вистнїки яри. Скоро кажде руске обисце мало у заградки посадзене зомбульки а найчастейше були белаво-каменковей фарби, целовей а було и билей. Посадзени були у леї у заградки такой кед ше вошло зоз улїци до преднього двора, коло малей огради зоз цеглох лєбо збитих палїчкох або [[Поскона|посконох]]. :● Зомбулька була и „часц [[Кошарка|кошарки]]” хтору ґаздинї порихтали за Вельку ноц и одношели до [[Церковна порта|церковней порти]] пошвециц пасхалне єдзенє. Медзи иншим у таких кошаркох такповесц обовязно ше положело и два-три зомбульки же би приємно запахли и прикрашели кошарку. :● Зомбульки хасновани и як декорация на свадзбох. Кладло ше их на порихтани столи до вазночкох або менших дунчикох. Верело ше же зомбульки симбол радосци и щесца. :● Док ше славело швето Дзень женох и мацерох (8 марец) мали букецик зомбулькох бул красни дарунок, поготов кед их дзеци подаровали мацером, бабом, куми, нином итд. [[File:Floraison jacinthe.jpg|959x959px|thumb|Поступк роснуца од садзеня цибульки по квитнуце зомбульки]] == Ґалерияя == <gallery> Файл:Carnegie.JPG|Били зомбульки (''Hyacinthus orientalis'') Файл:Garden Hyacinth Hyacinthus orientalis 'Purple Voice' Flower 1644px.JPG|Целова (пинк фарба) зомбулька ((''Hyacinthus orientalis'' ^''en'' 'Purple Voice')) Файл:Gypsy queen.jpg|Зомбулька (Hyacinthus orientalis cv. 'Gypsy Queen') Файл:Hyacinthus (in a flowerbed) 02.JPG|Ярня декорация парку ''Коломенскоє'' (Москва) Файл:Hyacinth glass culture.jpg|Метод пестованя зомбульки у вазни Файл:Nowruz Sonbol (Hyacinth).JPG|Белави зомбульки </gallery> == Вонкашнї вязи == * [https://www.youtube.com/watch?v=_XQoAvkewsg Zumbuli ili hijacint (Hyacinthus orientalis L.)] youtube.com * [https://www.scribd.com/document/462411563/zumbul Zumbul | PDF] scrbid.com * [https://milan2110.wordpress.com/2018/11/29/zumbul/ Zumbul (Hyacinthus orientalis) - Blog o biljkama] {{Commonscat}} == Референци == [[Катеґория:Рошлїни]] [[Катеґория:Квеце]] rxk17ez3zwymfks2z8pv98k91g9o7ib 20618 20617 2026-08-09T18:18:16Z Olirk55 19 20618 wikitext text/x-wiki {{Инфорамик | headerstyle = background: lightgreen | header1 = Зомбулька | label2 = | data2 = [[File:Hyacinth - Anglesey Abbey.jpg|300px|]]<div style="text-align: center;">Hyacinthus orientalis | header3 = Наукова класификация | label4 = Царство | data4 = Plantae | label5 = Кладус| data5 = Tracheophytes | label6 = Кладус | data6 = Angiospermae | label7 = Кладус | data7 = Monocotyledones | label8 = Ряд| data8 = Asparagales | label9 = Фамелия | data9 = Asparagaceae | label10 = Род | data10 = Hyacinthus Tourn. ex L. | header11 = Tипово файти | label12 = Файта | data12 = Hyacinthus litwinowii Hyacinthus orientalis Hyacinthus transcaspicus }} '''Зомбулька''' (лат. ''Hyacinthus,'' серб. ''зумбул'', тур. ''sümbül'',) спада до роду монокотиледоних скритонашенькарох зоз истоменовей фамилиї ''Hyacinthaceae'', як и єдиней файти того роду, хтора природно (спонтано) рошнє у предїлох югозаходней Азиї, од Малей Азиї, прейґ Сириї, Либану, Израїлу и Ираку до Ирану. <ref name=":0">Диклић, Н. 1975. Род Hyacinthus L.. In: Јосифовић, М.(ed.) Флора СР Србије. САНУ:Београд.</ref><ref>[https://www.ars-grin.gov/ USDA, ARS, National Genetic Resources Program.] Germplasm Resources Information Network - GRIN (Online Database). National Germplasm Resources Laboratory, Beltsville, Maryland. URL: [https://web.archive.org/web/20090226095537/http://www.ars-grin.gov/cgi-bin/npgs/html/taxon.pl?19427 Архивирано] на веб-сајту [https://sr.wikipedia.org/wiki/Wayback_Machine Wayback Machine] (26. фебруар 2009) (07 September 2007)</ref> Єст субспонтани популациї у Далмациї <ref name=":0" /> и Греческей. Природни бивальнїки зомбульки то каменяри од приморя по високи гори (2000 m н. в.) <ref>Davis, P.H. 1965. Flora of Turkey. Edinburgh University Press.</ref> Поєдини авторе два файти зродного роду ''Hyacinthella'' (H. ''litwonowii'' и ''H. transcaspicus'') розкласую до роду зомбулькох як файти ''Hyacinthus litwinowii'' и ''Hyacinthus transcaspicus''. == Опис рошлїни<ref name=":0" /> == Зомбулька вецейрочна лїсцаста рошлїна з под&#39;жемним стеблом у форми цибульки. Висока є до 50 центи, зоз 4-12 прижемнима лїсцами и єдним квитковим стебелком хторе трима ґириздасти квитки. Число квиткох у ґириздочки до 15 при самошейки и субспонтаних рошлїнох, док при пестованих култиварох мож видзиц и по 50 квитки. На яр квитки барз пахняци, белави, целово, жовти або били, гермафродитни. Єст полни (дупли) зомбульки и празни. Лїсточка периґону зроснути до цивки, зоз ставцами хтори стирча або ше зогинаю и даваю дзвонасти випатрунок цалому квитку. У даєдних наших местох зобульки ше ище волаю канчовики. Опращкованє окончую инсекти. Плод округла локулицидна ґалетка. Нашенє кафовкасто-чарней [[Фарба|фарби]], з голим арилусом. Зомбулька мирмекогорна рошлїна. == Значносц зомбульки == [[File:Gc20 hyacinthos orientalis.jpg|left|thumb|366x366px|Зомбульково цибульки]]У восточним Штредожемю зомбульки ше пестує од давна, дзекуєци моцному паху квиткох, алє и прето же нє вимагаю вельо уваги при допатраню. Векшу значносц и популарносц посцигує у 18. вику у Европи, кед ше у Голандиї направело вецей як 2000 култивари и гибриди. Препоручує ше при допатраню <ref>[https://slcl.libguides.com/c.php?g=1353087&p=10361059 Missouri Botanical Garden's Kemper Center for Home Gardening.] Online [https://web.archive.org/web/20160305002215/http://www.mobot.org/gardeninghelp/plantfinder/Care.asp?code=A458 Архивирано] на веб-сајту [https://sr.wikipedia.org/wiki/Wayback_Machine Wayback Machine] (5. март 2016)</ref> садзиц цибульки у септембру/октобру, з додаваньом штучного гною док квитню (найчастейше у марцу) и одстраньованє спретих стебелкох и лїсца (април-юний) же би ше вецей поживи/енерґиї маґазиновало до цибулькох. Есенциялни олєй зомбуькох ше хаснує у парфимериї, <ref>Hill, A.F. 1952. Economic Botany. The Maple Press</ref> З квиткох ше достава белаву фарбу.<ref>Grae, I. (1974). [https://archive.org/details/naturescolorsdye00grae Nature's Colors - Dyes from Plants.] New York: MacMillan Publishing Co. ISBN 978-0-02-544950-3.</ref> Рошлїнски сок стебелка може спричинїц контактни дерматитис, <ref>Cooper, M. & Johnson, A. 1984. Poisonous Plants in Britain and their Effects on Animals and Man. HMSO. ISBN 978-0-11-242529-8.</ref> а цибулька богата з токсинами и отровна є за цицарох <ref>Huxley, A. (1992). The New RHS Dictionary of Gardening. MacMillan Press. ISBN 978-0-333-47494-5.</ref>. == Пестованє == За пестованє зомбулькох потребно почитовац шлїдуюци правила и поступки: ● Влажносц воздуха: без пирсканя; ● Температура: вжиме ше цибульки тримаю на температури од 5-8 °C, у цеку квитнуца од 18-20 °C; [[File:Growing-and-caring-for-hyacinth-plants.jpg|right|thumb|300px|Зомбульки]]● Пресадзованє: цибульки ше садза у октобру (вєшенї кед ше шеє [[жито]]), а квитнуц буду у марцу. Нєшка єст гибридни файти хотри можу квитнуц и вжиме. Тоти файти окремно ховани и третировани же би при нїх виволали вщасне квитнуце. ● Прихрана: яр-лєто, раз у 2 тижньох зоз минералним гнойом, а вєшенї и вжиме - без прихрани. ● Розмножаванє: вєшенї зоз дзелєньом младих цибулькох; ● Залїванє: важне правилно залївац зомбульки у черепчкох - мегку, одстату воду хижней температури треба осторожно сипац кед ше жем у черечку суши. Важно же би вишок води одцекал прето же би цибулька нє почала гнїц кед ма превельо води у черечку. == Зомбулька у култури == Латинска назва роду дата по Гиякинтови зоз греческей митолоґиї, а по цалим природним ареалу зомбульки маю вельку улогу у людскей култури и уметносци. Иранци з ню украшую хафт син столи при дочеку Персийского нового року (Нороуз). Пророк Мухамед гуторел: ''кед бим мал два фалатки [[Хлєб|хлєба,]] предал бим єден и купел зомбульки, бо вони ми душу накармя.'' [[File:Young boy picking hyacinths in Normandy - 1993.jpg|right|thumb|280px|Хлапчик старгує зомбульки (Нормандия 1993. рок=]]'''Руснаци и зомбульки''' Зомбулька була значна як квеце хторе представяло перши вистнїки яри. Скоро кажде руске обисце мало у заградки посадзене зомбульки а найчастейше були белаво-каменковей фарби, целовей а було и билей. Посадзени були у леї у заградки такой кед ше вошло зоз улїци до преднього двора, коло малей огради зоз цеглох лєбо збитих палїчкох або [[Поскона|посконох]]. :● Зомбулька була и „часц [[Кошарка|кошарки]]” хтору ґаздинї порихтали за Вельку ноц и одношели до [[Церковна порта|церковней порти]] пошвециц пасхалне єдзенє. Медзи иншим у таких кошаркох такповесц обовязно ше положело и два-три зомбульки же би приємно запахли и прикрашели кошарку. :● Зомбульки хасновани и як декорация на свадзбох. Кладло ше их на порихтани столи до вазночкох або менших дунчикох. Верело ше же зомбульки симбол радосци и щесца. :● Док ше славело швето Дзень женох и мацерох (8 марец) мали букецик зомбулькох бул красни дарунок, поготов кед их дзеци подаровали мацером, бабом, куми, нином итд. == Ґалерия == [[File:Floraison jacinthe.jpg|959x959px|thumb|Поступк роснуца од садзеня цибульки по квитнуце зомбульки]] <gallery> Файл:Carnegie.JPG|Били зомбульки (''Hyacinthus orientalis'') Файл:Garden Hyacinth Hyacinthus orientalis 'Purple Voice' Flower 1644px.JPG|Целова (пинк фарба) зомбулька ((''Hyacinthus orientalis'' ^''en'' 'Purple Voice')) Файл:Gypsy queen.jpg|Зомбулька (Hyacinthus orientalis cv. 'Gypsy Queen') Файл:Hyacinthus (in a flowerbed) 02.JPG|Ярня декорация парку ''Коломенскоє'' (Москва) Файл:Hyacinth glass culture.jpg|Метод пестованя зомбульки у вазни Файл:Nowruz Sonbol (Hyacinth).JPG|Белави зомбульки </gallery> == Вонкашнї вязи == * [https://www.youtube.com/watch?v=_XQoAvkewsg Zumbuli ili hijacint (Hyacinthus orientalis L.)] youtube.com * [https://www.scribd.com/document/462411563/zumbul Zumbul | PDF] scrbid.com * [https://milan2110.wordpress.com/2018/11/29/zumbul/ Zumbul (Hyacinthus orientalis) - Blog o biljkama] {{Commonscat}} == Референци == [[Катеґория:Рошлїни]] [[Катеґория:Квеце]] fxr7gn1hegqd3vflpzmwbmh673ndox4 20622 20618 2026-08-09T18:39:13Z Olirk55 19 Корекциї буквох 20622 wikitext text/x-wiki {{Инфорамик | headerstyle = background: lightgreen | header1 = Зомбулька | label2 = | data2 = [[File:Hyacinth - Anglesey Abbey.jpg|300px|]]<div style="text-align: center;">Hyacinthus orientalis | header3 = Наукова класификация | label4 = Царство | data4 = Plantae | label5 = Кладус| data5 = Tracheophytes | label6 = Кладус | data6 = Angiospermae | label7 = Кладус | data7 = Monocotyledones | label8 = Ряд| data8 = Asparagales | label9 = Фамелия | data9 = Asparagaceae | label10 = Род | data10 = Hyacinthus Tourn. ex L. | header11 = Tипово файти | label12 = Файта | data12 = Hyacinthus litwinowii Hyacinthus orientalis Hyacinthus transcaspicus }} '''Зомбулька''' (лат. ''Hyacinthus,'' серб. ''зумбул'', тур. ''sümbül'',) спада до роду монокотиледоних скритонашенькарох зоз истоменовей фамилиї ''Hyacinthaceae'', як и єдиней файти того роду, хтора природно (спонтано) рошнє у предїлох югозаходней Азиї, од Малей Азиї, прейґ Сириї, Либану, Израїлу и Ираку до Ирану. <ref name=":0">Диклић, Н. 1975. Род Hyacinthus L.. In: Јосифовић, М.(ed.) Флора СР Србије. САНУ:Београд.</ref><ref>[https://www.ars-grin.gov/ USDA, ARS, National Genetic Resources Program.] Germplasm Resources Information Network - GRIN (Online Database). National Germplasm Resources Laboratory, Beltsville, Maryland. URL: [https://web.archive.org/web/20090226095537/http://www.ars-grin.gov/cgi-bin/npgs/html/taxon.pl?19427 Архивирано] на веб-сајту [https://sr.wikipedia.org/wiki/Wayback_Machine Wayback Machine] (26. фебруар 2009) (07 September 2007)</ref> Єст субспонтани популациї у Далмациї <ref name=":0" /> и Греческей. Природни бивальнїки зомбульки то каменяри од приморя по високи гори (2000 m н. в.) <ref>Davis, P.H. 1965. Flora of Turkey. Edinburgh University Press.</ref> Поєдини авторе два файти зродного роду ''Hyacinthella'' (H. ''litwonowii'' и ''H. transcaspicus'') розкласую до роду зомбулькох як файти ''Hyacinthus litwinowii'' и ''Hyacinthus transcaspicus''. == Опис рошлїни<ref name=":0" /> == Зомбулька вецейрочна лїсцаста рошлїна з под&#39;жемним стеблом у форми [[Цибуля|цибульки]]. Висока є до 50 центи, зоз 4-12 прижемнима лїсцами и єдним квитковим стебелком хторе трима ґириздасти квитки. Число квиткох у ґириздочки до 15 при самошейки и субспонтаних рошлїнох, док при пестованих култиварох мож видзиц и по 50 квитки. На яр квитки барз пахняци, белави, целово, жовти або били, гермафродитни. Єст полни (дупли) зомбульки и празни. Лїсточка периґону зроснути до цивки, зоз ставцами хтори стирча або ше зогинаю и даваю [[Дзвон|дзвонасти]] випатрунок цалому квитку. У даєдних наших местох зобульки ше ище волаю канчовики. Опращкованє окончую инсекти. Плод округла локулицидна ґалетка. Нашенє кафовкасто-чарней [[Фарба|фарби]], з голим арилусом. Зомбулька мирмекогорна рошлїна. == Значносц зомбульки == [[File:Gc20 hyacinthos orientalis.jpg|left|thumb|366x366px|Зомбульково цибульки]]У восточним Штредожемю зомбульки ше пестує од давна, дзекуєци моцному паху квиткох, алє и прето же нє вимагаю вельо уваги при допатраню. Векшу значносц и популарносц посцигує у 18. вику у Европи, кед ше у Голандиї направело вецей як 2000 култивари и гибриди. Препоручує ше при допатраню <ref>[https://slcl.libguides.com/c.php?g=1353087&p=10361059 Missouri Botanical Garden's Kemper Center for Home Gardening.] Online [https://web.archive.org/web/20160305002215/http://www.mobot.org/gardeninghelp/plantfinder/Care.asp?code=A458 Архивирано] на веб-сајту [https://sr.wikipedia.org/wiki/Wayback_Machine Wayback Machine] (5. март 2016)</ref> садзиц цибульки у септембру/октобру, з додаваньом штучного гною док квитню (найчастейше у марцу) и одстраньованє спретих стебелкох и лїсца (април-юний) же би ше вецей поживи/енерґиї маґазиновало до цибулькох. Есенциялни олєй зомбуькох ше хаснує у парфимериї, <ref>Hill, A.F. 1952. Economic Botany. The Maple Press</ref> З квиткох ше достава белаву фарбу.<ref>Grae, I. (1974). [https://archive.org/details/naturescolorsdye00grae Nature's Colors - Dyes from Plants.] New York: MacMillan Publishing Co. ISBN 978-0-02-544950-3.</ref> Рошлїнски сок стебелка може спричинїц контактни дерматитис, <ref>Cooper, M. & Johnson, A. 1984. Poisonous Plants in Britain and their Effects on Animals and Man. HMSO. ISBN 978-0-11-242529-8.</ref> а цибулька богата з токсинами и отровна є за цицарох <ref>Huxley, A. (1992). The New RHS Dictionary of Gardening. MacMillan Press. ISBN 978-0-333-47494-5.</ref>. == Пестованє == За пестованє зомбулькох потребно почитовац шлїдуюци правила и поступки: ● Влажносц [[Воздух|воздуха]]: без пирсканя; ● [[Температура]]: вжиме ше цибульки тримаю на температури од 5-8 °C, у цеку квитнуца од 18-20 °C; [[File:Growing-and-caring-for-hyacinth-plants.jpg|right|thumb|300px|Зомбульки]]● Пресадзованє: цибульки ше садза у октобру (вєшенї кед ше шеє [[жито]]), а квитнуц буду у марцу. Нєшка єст гибридни файти хотри можу квитнуц и вжиме. Тоти файти ховани у окремних условийох и третировани же би ше при нїх виволало вщасне квитнуце. ● Прихрана: яр-лєто, раз у двох тижньох зоз минералним гнойом, а вєшенї и вжиме - без прихрани. ● Розмножаванє: вєшенї зоз дзелєньом младих цибулькох; ● Залїванє: важне правилно залївац зомбульки у черепчкох - з мегку, одстату воду хижней температури. Воду потребно осторожно сипац кед ше жем у черепчку суши. Важно же би вишок води одцекла, же би цибулька нє почала гнїц. == Зомбулька у култури == Латинска назва роду дата по Гиякинтови зоз греческей митолоґиї, а по цалим природним ареалу зомбульки маю вельку улогу у людскей култури и уметносци. Иранци з ню украшую хафт син столи при дочеку Персийского нового року (Нороуз). Пророк Мухамед гуторел: ''кед бим мал два фалатки [[Хлєб|хлєба,]] предал бим єден и купел зомбульки, бо вони ми душу накармя.'' [[File:Young boy picking hyacinths in Normandy - 1993.jpg|right|thumb|280px|Хлапчик старгує зомбульки (Нормандия 1993. рок)]]'''Руснаци и зомбульки''' Зомбулька була значна як квеце хторе представяло перши вистнїки яри. Скоро кажде руске обисце мало у заградки посадзене зомбульки а найчастейше були белаво-каменковей фарби, целовей а було и билей. Посадзени були у леї у заградки такой кед ше вошло зоз улїци до преднього двора, коло малей огради зоз цеглох лєбо збитих палїчкох або [[Поскона|посконох]]. :● Зомбулька була и „часц [[Кошарка|кошарки]]” хтору ґаздинї порихтали за Вельку ноц и одношели до [[Церковна порта|церковней порти]] пошвециц пасхалне єдзенє. Медзи иншим у таких кошаркох такповесц обовязно ше положело и два-три зомбульки же би приємно запахли и прикрашели кошарку. :● Зомбульки хасновани и як декорация на свадзбох. Кладло ше их на порихтани столи до вазночкох або менших дунчикох. Верело ше же зомбульки симбол радосци и щесца. :● Док ше славело швето Дзень женох и мацерох (8 марец) мали букецик зомбулькох бул красни дарунок, поготов кед их дзеци подаровали мацером, бабом, куми, нином итд. == Ґалерия == [[File:Floraison jacinthe.jpg|959x959px|thumb|Поступк роснуца од садзеня цибульки по квитнуце зомбульки]] <gallery> Файл:Carnegie.JPG|Били зомбульки (''Hyacinthus orientalis'') Файл:Garden Hyacinth Hyacinthus orientalis 'Purple Voice' Flower 1644px.JPG|Целова (пинк фарба) зомбулька ((''Hyacinthus orientalis'' ^''en'' 'Purple Voice')) Файл:Gypsy queen.jpg|Зомбулька (Hyacinthus orientalis cv. 'Gypsy Queen') Файл:Hyacinthus (in a flowerbed) 02.JPG|Ярня декорация парку ''Коломенскоє'' (Москва) Файл:Hyacinth glass culture.jpg|Метод пестованя зомбульки у вазни Файл:Nowruz Sonbol (Hyacinth).JPG|Белави зомбульки </gallery> == Вонкашнї вязи == * [https://www.youtube.com/watch?v=_XQoAvkewsg Zumbuli ili hijacint (Hyacinthus orientalis L.)] youtube.com * [https://www.scribd.com/document/462411563/zumbul Zumbul | PDF] scrbid.com * [https://milan2110.wordpress.com/2018/11/29/zumbul/ Zumbul (Hyacinthus orientalis) - Blog o biljkama] {{Commonscat}} == Референци == [[Катеґория:Рошлїни]] [[Катеґория:Квеце]] 1nk5r4fxuz6rglfrkc1xto1b4ocq9ml 0 3378 20614 2026-08-09T16:09:08Z Ksenija234 1651 Нови бок: „ '''Верба''' ('''''Salix''''') (укр. , рсй. верба; всл. vеrba/virba; поль. wierzba; серб. врба; од праслав. vьrba) назва за рошлїни зоз роду вербоподобних лїсцарох(1) ('''''Salicaceae''''')(2). Єст коло 350 файти вербох, розличних животних формох – найчастейше то древо, гоч може мац форму черяка або…“ 20614 wikitext text/x-wiki '''Верба''' ('''''Salix''''') (укр. , рсй. верба; всл. vеrba/virba; поль. wierzba; серб. врба; од праслав. vьrba) назва за рошлїни зоз роду вербоподобних лїсцарох(1) ('''''Salicaceae''''')(2). Єст коло 350 файти вербох, розличних животних формох – найчастейше то древо, гоч може мац форму черяка або прижемней рошлїни. Лупа стебла шива и попукана. Конари ценки и досц зогинаци, алє часто приходзи до ламаня конарох пре їх нєеластичносц. Лїсце углавним узке и кончисте на верху, цможелєней фарби на преднїм боку и дакус блядше на другим, споднїм боку. [[File:Willow.jpg|right|thumb|300px|Жалосна верба]] {{Инфорамик | headerstyle = background: lightgreen | header1 =<big> </big> | label2 = | data2 = | header3 = [[Таксономия (биолоґия)|Наукова класификация]] | label4 = Царство | data4 = Plantae | label5 Кладус | data5 Tracheophytes | label6 = Кладус | data6 =Angiospermae | label7 = Кладус | data7 Eudicotidae | label8 Кладус | data8 =Rosids | label9 = Ряд | data9 =Malpighiales | label10 = Фамелия | data10 =Salicaceae | label11 = Племе | data11 =Saliceae | label12 = Род | data12 = Salix L }} Верба дводома (диецка) рошлїна, цо значи же єст хлопски и женски рошлїни, хтори ноша истополни квитки. Плод ма вельочислени нашеня хтори ше лєгко розошею, а дакеди дозреваю источашнє зоз квитнуцом. Звичайно рошнє на влажних подручох, при рикох и мочарней подлоги. Верба ма лїковити прикмети. Єй лупа ше од давних часох хаснує за правенє чаю хтори ублажує болї и поспишує вилучованє отровних материйох зоз орґанизму. Окрем лупи, хасную ше и младнїки зоз пупчами на верху. Лїковити прикмети [[File:Salix udensis 'Sekka' trunc 01 by Line1.JPG|right|thumb|300px|Била верба]] Нєшка ше хаснує лупу билей верби (Salix alba), док у прешлосци було популарне лїсце за виробок домашнїх лїкох. Лупа ше збера вчас на яр, кед ше зявя соки. З нєй ше правя тинктури, екстракт, прах або чай. Найважнєйши состойок лупи то салицин. Верба медзи першима науково виглєдованима рошлїнами. Ище у XIX вику французки хемичар Лерокс видвоєл активни состойок з вербовей лупи и наволал го салицин, а од 1852. року салицин ше продукує синтетично, же би 1899. року бул випродуковани перши аспирин. Подобни состав маю и зродни файти Salix caprea (ива) и Salix purpurea (ракита, червена верба), та их мож хасновац за исту наменку. [[File:Catkin at BBG (78267).jpg|right|thumb|300px|Вербов квиток]] Вербову лупу ше препоручує процив велїх запалєньох, та и регоми и артритису (кед боля косци). Помага знїжиц тїлесну температуру або кед „биє жима”. Ошлєбодзує од неуралґиї, кед болї глава и вообще од других больох. Благи горки смак прикмета хтора оможлївює дїйство стимулансу системи за претровйованє, та ше хснує при ґастро-хоротох. Понеже у вербовей лупи єст салицилу, треба водзиц рахунку же би нє пришло до предозованя, значи строго ше притромовац у количестве и длужини хаснованя (нє длужей як 3-4 тижнї). Особи хтори барз чувствительни на аспирин и тоти цо маю активни вред, нє требали би хасновац препарати з верби. Верба отровна рошлїна. Файти вербох Salix acutifolia Salix alaxensis - аляска верба Salix alba - била верба[1] Salix alpina - алпска ива[1] Salix appendiculata – вельколїсцаста верба[1] Salix arbuscula Salix arbusculoides Salix arctica Salix atrocinerea Salix aurita - ухаста верба, ухата ива[1] Salix babylonica - жалосна верба Salix bakko Salix barrattiana Salix bebbiana Salix boothii Salix bouffordii Salix brachycarpa Salix cacuminis Salix candida Salix caprea - ива[1] Salix caroliniana Salix chilensis Salix cinerea - барска ива[1] Salix cordata Salix daphnoides - пирняста верба Salix discolor Salix eastwoodiae Salix eleagnos - шива верба Salix eriocephala Salix exigua Salix foetida Salix fragilis - еластична верба,[1] тварда верба[1] Salix geyeriana Salix glauca Salix hainanica Salix helvetica Salix herbacea - лїсцаста верба[1] Salix humboldtiana Salix humilis Salix interior Salix kusanoi Salix lanata Salix lapponum - лапландска верба Salix lasiandra Salix lasiolepsis Salix lucida Salix matsudana Salix mucronata Salix myrsinifolia Salix myrsinites Salix nigra Salix pedicellaris Salix pentandra - ловоролїсцаста верба[1] Salix petiolaris Salix phylicifolia Salix planifolia Salix polaris Salix pseudo-argentea Salix purpurea - чевена верба,[1] ракита[1] Salix pyrifolia Salix repens Salix reticulata — мрежаста верба[1] Salix retusa – пещерова верба,[1] патулькаста верба,[1] туполїсцаста верба[1] Salix rosmarinifolia - розмарийолїсцаста верба[1] Salix salicicola Salix scouleriana Salix sericea Salix serissima Salix sitchensis Salix tetrasperma Salix thorelii Salix triandra - мадульолїсцаста верба[1] Salix viminalis - кошарацка верба,[1] беква[1] Salix waldsteiniana - Валдштайнова верба[1] == Фразеолоґия == Док на верби зродза грушки – нїґда; давац празни обецаня Верба ше спомина и у руских писньох: „Вербов лєшик желєнєє тамаль при Дуняю, чи єст красши шпиваночки як у нашим краю." == Литература == Словнїк руского наодного язика I, А – Н, Нови Сад 2017, б. 126. == Жридло == * [https://sh.wikipedia.org/wiki/Vrba Vrba] == Референци == [https://web.archive.org/web/20180917181806/http://bioras.petnica.rs/takson.php?id=27034 Vrbolike lišćare] bioras.petnica.rs. Архивирано из оригинала 17. 09. 2018. г. Приступљено 17. 09. 2018. 2. Мишић, Милан, ур. (2005). Енциклопедија Британика. В-Ђ. Београд: Народна књига : Политика. стр. 79. ISBN 86-331-2112-3 7jyjxojt9umf69izf4al6hvobbo425f 20616 20614 2026-08-09T17:59:19Z Ksenija234 1651 Нова статя, таблїчка нє ушорена до конца 20616 wikitext text/x-wiki [[File:Willow.jpg|right|thumb|300px|Жалосна верба]] '''Верба''' ('''''Salix''''') (укр. , рсй. ''верба''; всл. ''vеrba/virba''; поль. ''wierzba''; серб. ''врба''; од праслав. ''vьrba'') назва за рошлїни зоз роду вербоподобних лїсцарох<ref name=":0">[https://web.archive.org/web/20180917181806/http://bioras.petnica.rs/takson.php?id=27034 Vrbolike lišćare] bioras.petnica.rs. Архивирано из оригинала 17. 09. 2018. г. Приступљено 17. 09. 2018.</ref> ('''''Salicaceae''''')<ref>Мишић, Милан, ур. (2005). Енциклопедија Британика. В-Ђ. Београд: Народна књига : Политика. стр. 79. </ref>. Єст коло 350 файти вербох, розличних животних формох – найчастейше то древо, гоч може мац форму черяка або прижемней рошлїни. Лупа стебла шива и попукана. Конари ценки и досц зогинаци, алє часто приходзи до ламаня конарох пре їх нєеластичносц. Лїсце углавним узке и кончисте на верху, цможелєней фарби на преднїм боку и дакус блядше на другим, споднїм боку. {{Инфорамик | headerstyle = background: lightgreen | header1 =<big> </big> | label2 = | data2 = | header3 = [[Таксономия (биолоґия)|Наукова класификация]] | label4 = Царство | data4 = Plantae | label5 Кладус | data5 Tracheophytes | label6 = Кладус | data6 =Angiospermae | label7 = Кладус | data7 Eudicotidae | label8 Кладус | data8 =Rosids | label9 = Ряд | data9 =Malpighiales | label10 = Фамелия | data10 =Salicaceae | label11 = Племе | data11 =Saliceae | label12 = Род | data12 = Salix L }} Верба ''дводома'' (''диецка'') рошлїна, цо значи же єст хлопски и женски рошлїни, хтори ноша истополни квитки. Плод ма вельочислени нашеня хтори ше лєгко розошею, а дакеди дозреваю источашнє зоз квитнуцом. Звичайно рошнє на влажних подручох, при рикох и мочарней подлоги. Верба ма лїковити прикмети. Єй лупа ше од давних часох хаснує за правенє чаю хтори ублажує болї и поспишує вилучованє отровних материйох зоз орґанизму. Окрем лупи, хасную ше и младнїки зоз пупчами на верху. == Лїковити прикмети == [[File:Salix udensis 'Sekka' trunc 01 by Line1.JPG|right|thumb|368x368px|Била верба]] Нєшка ше хаснує лупу билей верби (''Salix alba''), док у прешлосци було популарне лїсце за виробок домашнїх лїкох. Лупа ше збера вчас на яр, кед ше зявя соки. З нєй ше правя тинктури, екстракт, прах або чай. Найважнєйши состойок лупи то ''салицин''. Верба медзи першима науково виглєдованима рошлїнами. Ище у XIX вику французки хемичар Лерокс видвоєл активни состойок з вербовей лупи и наволал го салицин, а од 1852. року салицин ше продукує синтетично, же би 1899. року бул випродуковани перши аспирин. Подобни состав маю и зродни файти ''Salix caprea'' (ива) и ''Salix purpurea'' (ракита, червена верба), та их мож хасновац за исту наменку. [[File:Catkin at BBG (78267).jpg|right|thumb|273x273px|Вербов квиток]] Вербову лупу ше препоручує процив велїх запалєньох, та и регоми и артритису (кед боля косци). Помага знїжиц тїлесну температуру або кед „биє жима”. Ошлєбодзує од неуралґиї, кед болї глава и вообще од других больох. Благи горки смак прикмета хтора оможлївює дїйство стимулансу системи за претровйованє, та ше хснує при ґастро-хоротох. Понеже у вербовей лупи єст салицилу, треба водзиц рахунку же би нє пришло до предозованя, значи строго ше притромовац у количестве и длужини хаснованя (нє длужей як 3-4 тижнї). Особи хтори барз чувствительни на аспирин и тоти цо маю активни вред, нє требали би хасновац препарати з верби. Верба отровна рошлїна. == Файти вербох == ''Salix acutifolia'' ''Salix alaxensis -'' аляска верба ''Salix alba -'' била верба<ref name=":0" /> ''Salix alpina -'' алпска ива<ref name=":0" /> ''Salix appendiculata –'' вельколїсцаста верба<ref name=":0" /> ''Salix arbuscula'' ''Salix arbusculoides'' ''Salix arctica'' ''Salix atrocinerea'' ''Salix aurita -'' ухаста верба, ухата ива<ref name=":0" /> ''Salix babylonica -'' жалосна верба ''Salix bakko'' ''Salix barrattiana'' ''Salix bebbiana'' ''Salix boothii'' ''Salix bouffordii'' ''Salix brachycarpa'' ''Salix cacuminis'' ''Salix candida'' ''Salix caprea'' - ива<ref name=":0" /> ''Salix caroliniana'' ''Salix chilensis'' ''Salix cinerea'' - барска ивa<ref name=":0" /> ''Salix cordata'' ''Salix daphnoides'' - пирняста верба ''Salix discolor'' ''Salix eastwoodiae'' ''Salix eleagnos'' - шива верба ''Salix eriocephala'' ''Salix exigua'' ''Salix foetida'' ''Salix fragilis -'' еластична верба,<ref name=":0" /> тварда верба<ref name=":0" /> ''Salix geyeriana'' ''Salix glauca'' ''Salix hainanica'' ''Salix helvetica'' ''Salix herbacea -'' лїсцаста верба<ref name=":0" /> ''Salix humboldtiana'' ''Salix humilis'' ''Salix interior'' ''Salix kusanoi'' ''Salix lanata'' ''Salix lapponum'' - лапландска верба ''Salix lasiandra'' ''Salix lasiolepsis'' ''Salix lucida'' ''Salix matsudana'' ''Salix mucronata'' ''Salix myrsinifolia'' ''Salix myrsinites'' ''Salix nigra'' ''Salix pedicellaris'' ''Salix pentandra'' - ловоролїсцаста верба<ref name=":0" /> ''Salix petiolaris'' ''Salix phylicifolia'' ''Salix planifolia'' ''Salix polaris'' ''Salix pseudo-argentea'' ''Salix purpurea'' - чевена верба,<ref name=":0" />ракита<ref name=":0" /> ''Salix pyrifolia'' ''Salix repens'' ''Salix reticulata'' — мрежаста верба<ref name=":0" /> ''Salix retusa'' – пещерова верба,<ref name=":0" /> патулькаста верба,<ref name=":0" /> туполїсцаста верба<ref name=":0" /> ''Salix rosmarinifolia'' - розмарийолїсцаста верба<ref name=":0" /> ''Salix salicicola'' ''Salix scouleriana'' ''Salix sericea'' ''Salix serissima'' ''Salix sitchensis'' ''Salix tetrasperma'' ''Salix thorelii'' ''Salix triandra'' - мадульолїсцаста верба<ref name=":0" /> ''Salix viminalis'' - кошарацка верба,<ref name=":0" /> беква<ref name=":0" /> ''Salix waldsteiniana'' - Валдштайнова верба<ref name=":0" /> == Фразеолоґия == '''Док на верби зродза грушки''' – нїґда; давац празни обецаня Верба ше спомина и у руских писньох: „''Вербов лєшик желєнєє тамаль при Дуняю,'' ''чи єст красши шпиваночки як у нашим краю.''" == Литература == Словнїк руского наодного язика I, А – Н, Нови Сад 2017, б. 126. == Жридло == * [https://sh.wikipedia.org/wiki/Vrba Vrba] == Референци == 1. [https://web.archive.org/web/20180917181806/http://bioras.petnica.rs/takson.php?id=27034 Vrbolike lišćare] bioras.petnica.rs. Архивирано из оригинала 17. 09. 2018. г. Приступљено 17. 09. 2018. 2. Мишић, Милан, ур. (2005). Енциклопедија Британика. В-Ђ. Београд: Народна књига : Политика. стр. 79. ISBN 86-331-2112-3 dpk5ntcli3wmxk23ie35nd2amttmg8i 20619 20616 2026-08-09T18:29:53Z Olirk55 19 20619 wikitext text/x-wiki [[File:Willow.jpg|right|thumb|300px|Жалосна верба]] '''Верба''' ('''''Salix''''') (укр. , рсй. ''верба''; всл. ''vеrba/virba''; поль. ''wierzba''; серб. ''врба''; од праслав. ''vьrba'') назва за рошлїни зоз роду вербоподобних лїсцарох<ref name=":0">[https://web.archive.org/web/20180917181806/http://bioras.petnica.rs/takson.php?id=27034 Vrbolike lišćare] bioras.petnica.rs. Архивирано из оригинала 17. 09. 2018. г. Приступљено 17. 09. 2018.</ref> ('''''Salicaceae''''')<ref>Мишић, Милан, ур. (2005). Енциклопедија Британика. В-Ђ. Београд: Народна књига : Политика. стр. 79. ISBN 86-331-2112-3 </ref>. Єст коло 350 файти вербох, розличних животних формох – найчастейше то древо, гоч може мац форму черяка або прижемней рошлїни. Лупа стебла шива и попукана. Конари ценки и досц зогинаци, алє часто приходзи до ламаня конарох пре їх нєеластичносц. Лїсце углавним узке и кончисте на верху, цможелєней [[Фарба|фарби]] на преднїм боку и дакус блядше на другим, споднїм боку. {{Инфорамик | headerstyle = background: lightgreen | header1 =<big> </big> | label2 = | data2 = | header3 = [[Таксономия (биолоґия)|Наукова класификация]] | label4 = Царство | data4 = Plantae | label5 Кладус | data5 Tracheophytes | label6 = Кладус | data6 =Angiospermae | label7 = Кладус | data7 Eudicotidae | label8 Кладус | data8 =Rosids | label9 = Ряд | data9 =Malpighiales | label10 = Фамелия | data10 =Salicaceae | label11 = Племе | data11 =Saliceae | label12 = Род | data12 = Salix L }} Верба ''дводома'' (''диецка'') рошлїна, цо значи же єст хлопски и женски рошлїни, хтори ноша истополни квитки. Плод ма вельочислени нашеня хтори ше лєгко розошею, а дакеди дозреваю источашнє зоз квитнуцом. Звичайно рошнє на влажних подручох, при рикох и мочарней подлоги. Верба ма лїковити прикмети. Єй лупа ше од давних часох хаснує за правенє чаю хтори ублажує болї и поспишує вилучованє отровних материйох зоз орґанизму. Окрем лупи, хасную ше и младнїки зоз пупчами на верху. == Лїковити прикмети == [[File:Salix udensis 'Sekka' trunc 01 by Line1.JPG|right|thumb|368x368px|Била верба]] Нєшка ше хаснує лупу билей верби (''Salix alba''), док у прешлосци було популарне лїсце за виробок домашнїх лїкох. Лупа ше збера вчас на яр, кед ше зявя соки. З нєй ше правя тинктури, екстракт, прах або чай. Найважнєйши состойок лупи то ''салицин''. Верба медзи першима науково виглєдованима рошлїнами. Ище у XIX вику французки хемичар Лерокс видвоєл активни состойок з вербовей лупи и наволал го салицин, а од 1852. року салицин ше продукує синтетично, же би 1899. року бул випродуковани перши аспирин. Подобни состав маю и зродни файти ''Salix caprea'' (ива) и ''Salix purpurea'' (ракита, червена верба), та их мож хасновац за исту наменку. [[File:Catkin at BBG (78267).jpg|right|thumb|273x273px|Вербов квиток]] Вербову лупу ше препоручує процив велїх запалєньох, та и регоми и артритису (кед боля косци). Помага знїжиц тїлесну [[Температура|температуру]] або кед „биє жима”. Ошлєбодзує од неуралґиї, кед болї глава и вообще од других больох. Благи горки смак прикмета хтора оможлївює дїйство стимулансу системи за претровйованє, та ше хснує при ґастро-хоротох. Понеже у вербовей лупи єст салицилу, треба водзиц рахунку же би нє пришло до предозованя, значи строго ше притромовац у количестве и длужини хаснованя (нє длужей як 3-4 тижнї). Особи хтори барз чувствительни на аспирин и тоти цо маю активни вред, нє требали би хасновац препарати з верби. Верба отровна рошлїна. == Файти вербох == ''Salix acutifolia'' ''Salix alaxensis -'' аляска верба ''Salix alba -'' била верба<ref name=":0" /> ''Salix alpina -'' алпска ива<ref name=":0" /> ''Salix appendiculata –'' вельколїсцаста верба<ref name=":0" /> ''Salix arbuscula'' ''Salix arbusculoides'' ''Salix arctica'' ''Salix atrocinerea'' ''Salix aurita -'' ухаста верба, ухата ива<ref name=":0" /> ''Salix babylonica -'' жалосна верба ''Salix bakko'' ''Salix barrattiana'' ''Salix bebbiana'' ''Salix boothii'' ''Salix bouffordii'' ''Salix brachycarpa'' ''Salix cacuminis'' ''Salix candida'' ''Salix caprea'' - ива<ref name=":0" /> ''Salix caroliniana'' ''Salix chilensis'' ''Salix cinerea'' - барска ивa<ref name=":0" /> ''Salix cordata'' ''Salix daphnoides'' - пирняста верба ''Salix discolor'' ''Salix eastwoodiae'' ''Salix eleagnos'' - шива верба ''Salix eriocephala'' ''Salix exigua'' ''Salix foetida'' ''Salix fragilis -'' еластична верба,<ref name=":0" /> тварда верба<ref name=":0" /> ''Salix geyeriana'' ''Salix glauca'' ''Salix hainanica'' ''Salix helvetica'' ''Salix herbacea -'' лїсцаста верба<ref name=":0" /> ''Salix humboldtiana'' ''Salix humilis'' ''Salix interior'' ''Salix kusanoi'' ''Salix lanata'' ''Salix lapponum'' - лапландска верба ''Salix lasiandra'' ''Salix lasiolepsis'' ''Salix lucida'' ''Salix matsudana'' ''Salix mucronata'' ''Salix myrsinifolia'' ''Salix myrsinites'' ''Salix nigra'' ''Salix pedicellaris'' ''Salix pentandra'' - ловоролїсцаста верба<ref name=":0" /> ''Salix petiolaris'' ''Salix phylicifolia'' ''Salix planifolia'' ''Salix polaris'' ''Salix pseudo-argentea'' ''Salix purpurea'' - чевена верба,<ref name=":0" />ракита<ref name=":0" /> ''Salix pyrifolia'' ''Salix repens'' ''Salix reticulata'' — мрежаста верба<ref name=":0" /> ''Salix retusa'' – пещерова верба,<ref name=":0" /> патулькаста верба,<ref name=":0" /> туполїсцаста верба<ref name=":0" /> ''Salix rosmarinifolia'' - розмарийолїсцаста верба<ref name=":0" /> ''Salix salicicola'' ''Salix scouleriana'' ''Salix sericea'' ''Salix serissima'' ''Salix sitchensis'' ''Salix tetrasperma'' ''Salix thorelii'' ''Salix triandra'' - мадульолїсцаста верба<ref name=":0" /> ''Salix viminalis'' - кошарацка верба,<ref name=":0" /> беква<ref name=":0" /> ''Salix waldsteiniana'' - Валдштайнова верба<ref name=":0" /> == Фразеолоґия == '''''Док на верби зродза грушки''''' – нїґда; давац празни обецаня Верба ше спомина и у руских писньох: „''Вербов лєшик желєнєє тамаль при Дуняю,'' ''чи єст красши шпиваночки як у нашим краю.''" == Литература == ''Словнїк руского наодного язика I, А – Н'', Нови Сад 2017, б. 126. == Жридло == * [https://sh.wikipedia.org/wiki/Vrba Vrba] == Референци == 1. [https://web.archive.org/web/20180917181806/http://bioras.petnica.rs/takson.php?id=27034 Vrbolike lišćare] bioras.petnica.rs. Архивирано из оригинала 17. 09. 2018. г. Приступљено 17. 09. 2018. 2. Мишић, Милан, ур. (2005). Енциклопедија Британика. В-Ђ. Београд: Народна књига : Политика. стр. 79. ISBN 86-331-2112-3 g98l6jdyrzu5q7a1x5oz86nl2pnikeq 20628 20619 2026-08-09T20:11:39Z Olirk55 19 Корекциї бока, уложена таела 20628 wikitext text/x-wiki {{Инфорамик | headerstyle = background: lightgreen | header1 = Верба | label2 = | data2 = [[File:Willow.jpg|center |300px|<div style="text-align: center;">Жалосна верба]] | header3 = Наукова класификация | label4 = Царство | data4 = Plantae | label5 = Кладус| data5 = Tracheophytes | label6 = Кладус | data6 = Angiospermae | label7 = Кладус | data7 = Eudicotidae | label8 = kladus | data8 = Rosids | label9 = Ряд| data9 = Malpighiales | label10 = Фамелия | data10 = Salicaceae | label11 = Племе | data11 = Saliceae | label12 = Файта | data12 = Salix | label14 = Файта | data14 = L | header13 = Рижни файти | label14 = Файта | data14 = | label14 = Файта | data14 = * Salix acutifolia Salix alaxensis - аляска верба * Salix alba - била верба[1] * Salix alpina - алпска ива[1] * Salix appendiculata – вельколїсцаста верба[1] * Salix arbuscula * Salix arbusculoides * Salix arctica * Salix atrocinerea * Salix aurita - ухаста верба, ухата ива[1] * Salix babylonica - жалосна верба * Salix bakko * Salix barrattiana * Salix bebbiana * Salix boothii * Salix cinerea'' - барска ивa<ref name=":0" /> * Salix eleagnos'' - шива верба * Salix fragilis -'' еластична верба,<ref name=":0" /> тварда верба<ref name=":0" /> }} '''Верба''' ('''''Salix''''') (укр. , рсй. ''верба''; всл. ''vеrba/virba''; поль. ''wierzba''; серб. ''врба''; од праслав. ''vьrba'') назва за рошлїни зоз роду вербоподобних лїсцарох<ref name=":0">[https://web.archive.org/web/20180917181806/http://bioras.petnica.rs/takson.php?id=27034 Vrbolike lišćare] bioras.petnica.rs. Архивирано из оригинала 17. 09. 2018. г. Приступљено 17. 09. 2018.</ref> ('''''Salicaceae''''')<ref>Мишић, Милан, ур. (2005). Енциклопедија Британика. В-Ђ. Београд: Народна књига : Политика. стр. 79. ISBN 86-331-2112-3 </ref>. Єст коло 350 файти вербох, розличних животних формох – найчастейше то древо, гоч може мац форму черяка або прижемней рошлїни. Лупа стебла шива и попукана. Конари ценки и досц зогинаци, алє часто приходзи до ламаня конарох пре їх нєеластичносц. Лїсце углавним узке и кончисте на верху, цможелєней [[Фарба|фарби]] на преднїм боку и дакус блядше на другим, споднїм боку. Верба ''дводома'' (''диецка'') рошлїна, цо значи же єст хлопски и женски рошлїни, хтори ноша истополни квитки. Плод ма вельочислени нашеня хтори ше лєгко розошею, а дакеди дозреваю источашнє зоз квитнуцом. Звичайно рошнє на влажних подручох, при рикох и мочарней подлоги. Верба ма лїковити прикмети. Єй лупа ше од давних часох хаснує за правенє чаю хтори ублажує болї и поспишує вилучованє отровних материйох зоз орґанизму. Окрем лупи, хасную ше и младнїки зоз пупчами на верху. == Лїковити прикмети == [[File:Salix udensis 'Sekka' trunc 01 by Line1.JPG|right|thumb|400x400px|Била верба]] Нєшка ше хаснує лупу билей верби (''Salix alba''), <ref>[https://mega.nz/file/fAoHTKQT#iqQxUQg5exiirE8ILa8TC9Mcv8F2TWjlTnt7wxHXGDE „BELA VRBA PROTIV BOLOVA, ZA REUMU, PROTIV ALCHAJMERA”.] ''Lečenje Biljem'' (на јязику: сербски). 16. 12. 2016. Приступљено 16. 12. 2019.</ref>док у прешлосци було популарне лїсце за виробок домашнїх лїкох. Лупа ше збера вчас на яр, кед ше зявя соки. З нєй ше правя тинктури, екстракт, прах або чай. Найважнєйши состойок лупи то ''салицин''. Верба медзи першима науково виглєдованима рошлїнами. Ище у XIX вику французки хемичар Лерокс видвоєл активни состойок з вербовей лупи и наволал го салицин, а од 1852. року салицин ше продукує синтетично, же би 1899. року бул випродуковани перши аспирин. Подобни состав маю и зродни файти ''Salix caprea'' (ива) и ''Salix purpurea'' (ракита, червена верба), та их мож хасновац за исту наменку. [[File:Catkin at BBG (78267).jpg|right|thumb|299x299px|Вербов квиток]] Вербову лупу ше препоручує процив велїх запалєньох, та и регоми и артритису (кед боля косци). Помага знїжиц тїлесну [[Температура|температуру]] або кед „биє жима”. Ошлєбодзує од неуралґиї, кед болї глава и вообще од других больох. Благи горки смак прикмета хтора оможлївює дїйство стимулансу системи за претровйованє, та ше хснує при ґастро-хоротох. Понеже у вербовей лупи єст салицилу, треба водзиц рахунку же би нє пришло до предозованя, значи строго ше притромовац у количестве и длужини хаснованя (нє длужей як 3-4 тижнї). Особи хтори барз чувствительни на аспирин и тоти цо маю активни вред, нє требали би хасновац препарати з верби. Верба отровна рошлїна. == Фразеолоґия == '''''Док на верби зродза грушки''''' – нїґда; давац празни обецаня Верба ше спомина и у руских писньох: „''Вербов лєшик желєнєє тамаль при Дуняю,'' ''чи єст красши шпиваночки як у нашим краю.''" == Ґалерия == <gallery> Файл:Iva 2.jpg|Вербов квиток Файл:Illustration Salix caprea0.jpg|Илустрация Файл:Bourgoyen knotted willow and woodpile.jpg|Старе вербово стебло </gallery> == Литература == ''Словнїк руского наодного язика I, А – Н'', Нови Сад 2017, б. 126. == Вонкашня вяза == * [https://sh.wikipedia.org/wiki/Vrba Vrba] == Референци == bn5xdu4q331t7bo68s7mrv3a51ig0do 20629 20628 2026-08-10T06:50:48Z Ksenija234 1651 Виправка єдней погришней букви. 20629 wikitext text/x-wiki {{Инфорамик | headerstyle = background: lightgreen | header1 = Верба | label2 = | data2 = [[File:Willow.jpg|center |300px|<div style="text-align: center;">Жалосна верба]] | header3 = Наукова класификация | label4 = Царство | data4 = Plantae | label5 = Кладус| data5 = Tracheophytes | label6 = Кладус | data6 = Angiospermae | label7 = Кладус | data7 = Eudicotidae | label8 = kladus | data8 = Rosids | label9 = Ряд| data9 = Malpighiales | label10 = Фамелия | data10 = Salicaceae | label11 = Племе | data11 = Saliceae | label12 = Файта | data12 = Salix | label14 = Файта | data14 = L | header13 = Рижни файти | label14 = Файта | data14 = | label14 = Файта | data14 = * Salix acutifolia Salix alaxensis - аляска верба * Salix alba - била верба[1] * Salix alpina - алпска ива[1] * Salix appendiculata – вельколїсцаста верба[1] * Salix arbuscula * Salix arbusculoides * Salix arctica * Salix atrocinerea * Salix aurita - ухаста верба, ухата ива[1] * Salix babylonica - жалосна верба * Salix bakko * Salix barrattiana * Salix bebbiana * Salix boothii * Salix cinerea'' - барска ивa<ref name=":0" /> * Salix eleagnos'' - шива верба * Salix fragilis -'' еластична верба,<ref name=":0" /> тварда верба<ref name=":0" /> }} '''Верба''' ('''''Salix''''') (укр. , рсй. ''верба''; всл. ''vеrba/virba''; поль. ''wierzba''; серб. ''врба''; од праслав. ''vьrba'') назва за рошлїни зоз роду вербоподобних лїсцарох<ref name=":0">[https://web.archive.org/web/20180917181806/http://bioras.petnica.rs/takson.php?id=27034 Vrbolike lišćare] bioras.petnica.rs. Архивирано из оригинала 17. 09. 2018. г. Приступљено 17. 09. 2018.</ref> ('''''Salicaceae''''')<ref>Мишић, Милан, ур. (2005). Енциклопедија Британика. В-Ђ. Београд: Народна књига : Политика. стр. 79. ISBN 86-331-2112-3 </ref>. Єст коло 350 файти вербох, розличних животних формох – найчастейше то древо, гоч може мац форму черяка або прижемней рошлїни. Лупа стебла шива и попукана. Конари ценки и досц зогинаци, алє часто приходзи до ламаня конарох пре їх нєеластичносц. Лїсце углавним узке и кончисте на верху, цможелєней [[Фарба|фарби]] на преднїм боку и дакус блядше на другим, споднїм боку. Верба ''дводома'' (''диецка'') рошлїна, цо значи же єст хлопски и женски рошлїни, хтори ноша истополни квитки. Плод ма вельочислени нашеня хтори ше лєгко розошею, а дакеди дозреваю источашнє зоз квитнуцом. Звичайно рошнє на влажних подручох, при рикох и мочарней подлоги. Верба ма лїковити прикмети. Єй лупа ше од давних часох хаснує за правенє чаю хтори ублажує болї и поспишує вилучованє отровних материйох зоз орґанизму. Окрем лупи, хасную ше и младнїки зоз пупчами на верху. == Лїковити прикмети == [[File:Salix udensis 'Sekka' trunc 01 by Line1.JPG|right|thumb|400x400px|Била верба]] Нєшка ше хаснує лупу билей верби (''Salix alba''), <ref>[https://mega.nz/file/fAoHTKQT#iqQxUQg5exiirE8ILa8TC9Mcv8F2TWjlTnt7wxHXGDE „BELA VRBA PROTIV BOLOVA, ZA REUMU, PROTIV ALCHAJMERA”.] ''Lečenje Biljem'' (на јязику: сербски). 16. 12. 2016. Приступљено 16. 12. 2019.</ref>док у прешлосци було популарне лїсце за виробок домашнїх лїкох. Лупа ше збера вчас на яр, кед ше зявя соки. З нєй ше правя тинктури, екстракт, прах або чай. Найважнєйши состойок лупи то ''салицин''. Верба медзи першима науково виглєдованима рошлїнами. Ище у XIX вику французки хемичар Лерокс видвоєл активни состойок з вербовей лупи и наволал го салицин, а од 1852. року салицин ше продукує синтетично, же би 1899. року бул випродуковани перши аспирин. Подобни состав маю и зродни файти ''Salix caprea'' (ива) и ''Salix purpurea'' (ракита, червена верба), та их мож хасновац за исту наменку. [[File:Catkin at BBG (78267).jpg|right|thumb|299x299px|Вербов квиток]] Вербову лупу ше препоручує процив велїх запалєньох, та и регоми и артритису (кед боля косци). Помага знїжиц тїлесну [[Температура|температуру]] або кед „биє жима”. Ошлєбодзує од неуралґиї, кед болї глава и вообще од других больох. Благи горки смак прикмета хтора оможлївює дїйство стимулансу системи за претровйованє, та ше хснує при ґастро-хоротох. Понеже у вербовей лупи єст салицилу, треба водзиц рахунку же би нє пришло до предозованя, значи строго ше притромовац у количестве и длужини хаснованя (нє длужей як 3-4 тижнї). Особи хтори барз чувствительни на аспирин и тоти цо маю активни вред, нє требали би хасновац препарати з верби. Верба отровна рошлїна. == Фразеолоґия == '''''Док на верби зродза грушки''''' – нїґда; давац празни обецаня Верба ше спомина и у руских писньох: „''Вербов лєшик желєнєє тамаль при Дунаю,'' ''чи єст красши шпиваночки як у нашим краю.''" == Ґалерия == <gallery> Файл:Iva 2.jpg|Вербов квиток Файл:Illustration Salix caprea0.jpg|Илустрация Файл:Bourgoyen knotted willow and woodpile.jpg|Старе вербово стебло </gallery> == Литература == ''Словнїк руского наодного язика I, А – Н'', Нови Сад 2017, б. 126. == Вонкашня вяза == * [https://sh.wikipedia.org/wiki/Vrba Vrba] == Референци == hrf6958vjlhov51hrxfxwci5itwxk2w 0 3379 20615 2026-08-09T16:21:07Z Ruskinja2022 22 Г. Медєши 20615 wikitext text/x-wiki '''Виводки''' мн. церкв.: Штерацец днї по кресценю приходзи мац зоз дзецком до церкви на виводки. Виводки то обряд уводзеня до церкви жени по породзеню, т.є. благословенє мацери зоз дзецком. Священїк уводзи жену нука до церкви, дзе ю кропи зоз швецену воду и, вєдно зоз дзецком, хторе вона цали час трима на рукох, благослови. Од виводкох жена знова може ходзиц до церкви, споведац ше и причащац (всл. vivotki „vyvedenie šestonedieľky do kostola”, поль. wywód „исте”). Таки обряд анї при православних, анї при католїкох нєт. Слово походзи од дїєслова ''виводзиц''. == Литература == Словнїк руского народного язика I, А – Н, Нови Сад 2017, б. 140. bjd5j27y1sfyvme3lxvprptzq66keca 20625 20615 2026-08-09T19:26:51Z Olirk55 19 Викивязи 20625 wikitext text/x-wiki '''Виводки''' мн. церкв.: Штерацец днї по кресценю приходзи [[мац]] зоз дзецком до церкви на виводки. Виводки то обряд уводзеня до церкви жени по породзеню, т.є. благословенє мацери зоз дзецком. [[Священїк]] уводзи жену нука до [[Святи храм|церкви]], дзе ю кропи зоз швецену воду и, вєдно зоз дзецком, хторе вона цали час трима на рукох, благослови. Од виводкох жена знова може ходзиц до церкви, споведац ше и причащац (всл. ''vivotki'' „''vyvedenie šestonedieľky do kostola''”, поль. ''wywód'' „исте”). Таки обряд анї при православних, анї при католїкох нєт. Слово походзи од дїєслова ''виводзиц''. == Литература == ''Словнїк руского народного язика I, А – Н'', Нови Сад 2017, б. 140. q757luccaxl1obag6e4jdtyyg935ncy 0 3380 20620 2026-08-09T18:31:48Z Ruskinja2022 22 Г. Медєши 20620 wikitext text/x-wiki '''Гачнїк''' (серб. учкур, карп.укр. гачник) 1. пантлїка за вязанє ґачох або споднїх сукньох коло пасу; 2. пантлїка за вязанє розпору на оплєчку: На преднєй часци на першох мало розпор хтори ше вязал зоз гачнїком. Фразеолоґия Будзеш ти паметац кеди ши гачнїк завязал = увидзиш ти свойо, заплациш ти то Завязани як гачнїк = нєзнаходлїви, нєрозвзани: Механїчар одцагує з оправяньом машини, требало би ю вжац од ного. «Чом же ши ю нє питал енерґично од нього?» Таке завязане як гачнїк! Завязац як гачнїк = нєдобр завязац: Кед мех нєдобре завязани, гвари ше же є завязани як гачнїк. Завязани як гачнїк = хтори медзи собу у блїзкей вязи (о чловекови и жени, о двох пайташох) Литература Словнїк руского народного язика I, А – Н, Нови Сад 2017, б. 252 30ufr9pwrxqhkiczu0zacp1xgl7kj8s 20621 20620 2026-08-09T18:36:13Z Ruskinja2022 22 20621 wikitext text/x-wiki '''Гачнїк''' (серб. ''учкур'', карп.укр. ''гачник'') 1. пантлїка за вязанє ґачох або споднїх сукньох коло пасу; 2. пантлїка за вязанє розпору на оплєчку: ''На преднєй часци на першох мало розпор хтори ше вязал зоз гачнїком.'' == Фразеолоґия == '''Будзеш ти паметац кеди ши гачнїк завязал''' = увидзиш ти свойо, заплациш ти то '''Завязани як гачнїк''' = нєзнаходлїви, нєрозвзани: ''Механїчар одцагує з оправяньом машини, требало би ю вжац од ного. «Чом же ши ю нє питал енерґично од нього?» Таке завязане як гачнїк!'' '''Завязац як гачнїк''' = нєдобр завязац: ''Кед мех нєдобре завязани, гвари ше же є завязани як гачнїк.'' '''Завязани як гачнїк''' = хтори медзи собу у блїзкей вязи (о чловекови и жени, о двох пайташох) == Литература == Словнїк руского народного язика I, А – Н, Нови Сад 2017, б. 252 eyyqz18jj1uvx2bjyti3fdwdv2hryoq 20624 20621 2026-08-09T19:22:05Z Olirk55 19 20624 wikitext text/x-wiki '''Гачнїк''' (серб. ''учкур'', карп.укр. ''гачник'') 1. пантлїка за вязанє ґачох або споднїх сукньох коло пасу; 2. пантлїка за вязанє розпору на оплєчку: ''На преднєй часци на першох мало розпор хтори ше вязал зоз гачнїком.'' == Фразеолоґия == '''Будзеш ти паметац кеди ши гачнїк завязал''' = увидзиш ти свойо, заплациш ти то '''Завязани як гачнїк''' = нєзнаходлїви, нєрозвязани: ''Механїчар одцагує з оправяньом машини, требало би ю вжац од нього. Чом же ши ю нє питал енерґично од нього? Таке завязане як гачнїк!'' '''Завязац як гачнїк''' = нєдобре завязац: ''Кед мех нєдобре завязани, гвари ше же є завязани як гачнїк.'' '''Завязани як гачнїк''' = хтори медзи собу у блїзкей вязи (о чловекови и жени, о двох пайташох) == Литература == ''Словнїк руского народного язика I, А – Н'', Нови Сад 2017, б. 252 [[Катеґория:Архаизми]] 660n1ygs0m3xjetywrnaiy6p0qhqck2 0 3381 20630 2026-08-10T10:53:00Z Ksenija234 1651 Нова статя 20630 wikitext text/x-wiki [[File:Streichholz.JPG|right|thumb|300px|Запалєна ширка]] '''Ширка''' (серб. ''шибица'') ше хаснує як алат за правенє огня у контролованих условийох. Вона представя преношаци и лєгки способ за правенє огня. Нєшкайша ширка направена з фалаткох древа або твардого паперу. Єден конєц обложени з материялом, найчастейше зоз фосфором, хтори може буц подпалєни з чуханьом того материялу за одвитуюцу поверхносц. Дараз ше зоз словом ширка означовало сумпор (слц. ''sirka'' = сумпор, поль. ''siara'' и ''siarka'', укр. ''сира'' и ''сирка'', рсй. ''сера''). Нєшка хаснуєме сербизем ''сумпор''. == История розвою ширкох == '''Ширки у XIX вику''' [[File:Women working in a match factory.jpg|right|thumb|300px|Роботнїци у фабрики ширкох, малюнок зоз 1871.року]]Гоч огень стари тельо кельо и чловек, ширки и їх єдноставносц постоя од 1827. року. Анґлийски лїкар Джон Вокер предавал верх палїчки премасцени зоз сумпором, наволани конґревес (енгл. ''Congreves''). Тоти перши ширки представяли форму експлозиву и були опасни за хасновательох. Вон нє патентовал свой пренаходок, алє го указовал людзом. Самюел Джонс видзел його єдну презентацию, после хторей почал продуковац тоти, як их вон наволал, луцифери. После того их предавал на тарґовищох южних и заходних територийох Зєдинєних Америцких Державох. Були познати по тим же после хаснованя зохабяли моцни запах огньомету. Джошуа Пусей, адвокат з Филаделфиї, перша особа хторей приписане хаснованє шкатулки за ширки. Поставел поверхносц за палєнє ширкох з нукашнього боку, зоз чим би ше шицки ширки запалєли одразу. Вєдно зоз ширками хтори направел за власне хаснованє, вон придал права на патент Даймонд Меч корпорациї 1896. року за 4.000 долари. После купованя патенту, компания поверхносц за палєнє ширкох поставела з вонкашнього боку шкатулки. Найстарша позната реклама на шкатулки за ширки була 1895. року. На нєй була реклама з поздравами од Менделсонскей опери. Опера купела коло сто шкатулки ширкох, на хторих члени опери рисовали и писали порученя. '''Ширки у XX вику''' Року 1910. компания Даймонд Меч патентовала першу ширку хтора на себе нє мала сумпор, алє хасновала фосфор. Рок познєйше, америцки предсидатель Вилиям Тафт питал од Даймонд Мечу най прида свой патент, пре добробут чловечества. По Другей шветовей войни продукция ширкох ше звекшовала. Тот цо предавал ширки нє лєм же могол прекармиц свою фамелию, алє и обезпечиц ствари хтори ше по войни тримало за луксуз. Фабрики ширкох ше розвивали и витворйовали вельки профити. Популарносц ширкох цали час провадзела популарносцт циґаретлох. == Нєшкайши ширки и їх хаснованє == Бутаново запальки у векшей часци швета углавним заменєли хаснованє ширкох, алє и коло того, ширки ше и далєй продукує и хаснує. == Литература == Словнїк руского народного язика II, О – Я, Нови Сад 2017, б. 754. == Вонкашнї вязи == * [https://sr.wikipedia.org/sr-ec/%D0%A8%D0%B8%D0%B1%D0%B8%D1%86%D0%B0 Шибица] == Ґалерия == <gallery> Файл:Safety matches Welt-Hölzer.jpg|Шкатулка зоз ширками Файл:Match sticks.jpg|Ширки Файл:Matches 2010 G1.jpg|Розлични ширки Файл:Collectie NMvWereldculturen, TM-6477-36, Etiketten van luciferdoosjes, 1900-1949.jpg|Колекция ширкох </gallery> 99s8vncraav4pojrmircwh11igw8a0v 20631 20630 2026-08-10T10:56:36Z Ksenija234 1651 /* Нєшкайши ширки и їх хаснованє */ бул проблем зоз ґрадацию текста 20631 wikitext text/x-wiki [[File:Streichholz.JPG|right|thumb|300px|Запалєна ширка]] '''Ширка''' (серб. ''шибица'') ше хаснує як алат за правенє огня у контролованих условийох. Вона представя преношаци и лєгки способ за правенє огня. Нєшкайша ширка направена з фалаткох древа або твардого паперу. Єден конєц обложени з материялом, найчастейше зоз фосфором, хтори може буц подпалєни з чуханьом того материялу за одвитуюцу поверхносц. Дараз ше зоз словом ширка означовало сумпор (слц. ''sirka'' = сумпор, поль. ''siara'' и ''siarka'', укр. ''сира'' и ''сирка'', рсй. ''сера''). Нєшка хаснуєме сербизем ''сумпор''. == История розвою ширкох == '''Ширки у XIX вику''' [[File:Women working in a match factory.jpg|right|thumb|300px|Роботнїци у фабрики ширкох, малюнок зоз 1871.року]]Гоч огень стари тельо кельо и чловек, ширки и їх єдноставносц постоя од 1827. року. Анґлийски лїкар Джон Вокер предавал верх палїчки премасцени зоз сумпором, наволани конґревес (енгл. ''Congreves''). Тоти перши ширки представяли форму експлозиву и були опасни за хасновательох. Вон нє патентовал свой пренаходок, алє го указовал людзом. Самюел Джонс видзел його єдну презентацию, после хторей почал продуковац тоти, як их вон наволал, луцифери. После того их предавал на тарґовищох южних и заходних територийох Зєдинєних Америцких Державох. Були познати по тим же после хаснованя зохабяли моцни запах огньомету. Джошуа Пусей, адвокат з Филаделфиї, перша особа хторей приписане хаснованє шкатулки за ширки. Поставел поверхносц за палєнє ширкох з нукашнього боку, зоз чим би ше шицки ширки запалєли одразу. Вєдно зоз ширками хтори направел за власне хаснованє, вон придал права на патент Даймонд Меч корпорациї 1896. року за 4.000 долари. После купованя патенту, компания поверхносц за палєнє ширкох поставела з вонкашнього боку шкатулки. Найстарша позната реклама на шкатулки за ширки була 1895. року. На нєй була реклама з поздравами од Менделсонскей опери. Опера купела коло сто шкатулки ширкох, на хторих члени опери рисовали и писали порученя. '''Ширки у XX вику''' Року 1910. компания Даймонд Меч патентовала першу ширку хтора на себе нє мала сумпор, алє хасновала фосфор. Рок познєйше, америцки предсидатель Вилиям Тафт питал од Даймонд Мечу най прида свой патент, пре добробут чловечества. По Другей шветовей войни продукция ширкох ше звекшовала. Тот цо предавал ширки нє лєм же могол прекармиц свою фамелию, алє и обезпечиц ствари хтори ше по войни тримало за луксуз. Фабрики ширкох ше розвивали и витворйовали вельки профити. Популарносц ширкох цали час провадзела популарносцт циґаретлох. == Нєшкайши ширки и їх хаснованє == Бутаново запальки у векшей часци швета углавним заменєли хаснованє ширкох, алє и коло того, ширки ше и далєй продукує и хаснує. == Литература == Словнїк руского народного язика II, О – Я, Нови Сад 2017, б. 754. == Вонкашнї вязи == * [https://sr.wikipedia.org/sr-ec/%D0%A8%D0%B8%D0%B1%D0%B8%D1%86%D0%B0 Шибица] == Ґалерия == <gallery> Файл:Safety matches Welt-Hölzer.jpg|Шкатулка зоз ширками Файл:Match sticks.jpg|Ширки Файл:Matches 2010 G1.jpg|Розлични ширки Файл:Collectie NMvWereldculturen, TM-6477-36, Etiketten van luciferdoosjes, 1900-1949.jpg|Колекция ширкох </gallery> mmwqn039ekick3gof3mq3mtmn6w3cti