Википедия rskwiki https://rsk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8_%D0%B1%D0%BE%D0%BA MediaWiki 1.47.0-wmf.14 first-letter Медий Окреме Розгварка Хаснователь Розгварка зоз хасновательом Википедия Розгварка о Википедиї Файл Розгварка о файлу МедияВики Розгварка о МедияВикию Шаблон Розгварка о шаблону Помоц Розгварка о помоци Катеґория Розгварка о катеґориї TimedText TimedText talk Модул Разговор о модулу Event Event talk 0 3250 20648 20574 2026-08-11T08:21:29Z Olirk55 19 Означена викивяза 20648 wikitext text/x-wiki {{Инфорамик | headerstyle = background: #ccf; | header1 = Ендометриоза | label2 = | data2 = [[File:Endometriosis.jpg| |300px|]] | label3 =| data3 = Ендиметриоза знята у цеку лапароскопскей операциї | header4 = Класификация и вонкашнї ресурси |Наукова класификация | label5 = Специялносц| data5 = Ґинеколоґия | label6 = MKB-10 | data6 = N80 | label7 = MKB-9-CM | data7 = 617.0 | label8 = OMIM | data8 = 131200 | label9 = DiseasesDB | data9= 4269 | label10 = MedlinePlus | data10= 000915 | label11= eMedicine | data11= med/3419 ped/677 emerg/165 | label12 = Patient UK | data12 = Endometrioza | label13 = MeSH | data13 = D004715 | header14 = | label15 = | data15= | label16 = Род | data16 = }} '''Ендометриоза''' то назва за стан хтори характеризує роснуце тканї ендометриюму (нукашнє пасмо плоднїци) звонка ендометриюму и миометриюму плоднїци.<ref>[https://www.nichd.nih.gov/health/topics/endometriosis „Endometriosis: Overview”.] 24. 06. 2013. Приступљено 4. 03. 2015.</ref><ref>Culley L, Law C, Hudson N, Denny E, Mitchell H, Baumgarten M, Raine-Fenning N (2013). . „The social and psychological impact of endometriosis on women&#x27;s lives: A critical narrative review”. Human Reproduction Update. 19 (6): 625—639. [https://sr.wikipedia.org/wiki/PubMed#PMID PMID 23884896.] [https://sr.wikipedia.org/wiki/Digitalni_identifikator_objekta doi:10.1093/humupd/dmt027.]</ref>  Наход ендометрия у миометрию вола ше аденомиоза (дакеди лат. ''endometriosis interna''). Така „ектопична“ ендометрия ма исте значенє як и нормална ендометрия. Нормални ендометриюм у плоднїци ше под час менструалного циклусу олупи и виходзи зоз цела. При ендометриози, ектопична ткань реаґує на гормонални пременки як и нормални ендометриюм. Так олупени клїтинки и крев углавним нє можу висц зоз цела и спричинюю рижни пременки як цо: нукашнє кирвавенє, запалєнє, боль, рубци або даяки други симптоми на органох хтори нє часц женскей полней системи (мочова система, система за претровйованє, нервова система). == Симптоми == Главни и найчастейши симптом ендометриози то карлїчни боль. Боль углавним зрозмирни преширеню хороти, гоч даєдни жени нє чувствую, або чувствую барз мали боль, без огляду на розширеносц и розвитосц хороти. Боль може буц и интензивни, гоч єст барз мало жирячиска ендометриози.<ref>Stratton P, Berkley KJ (2011). . [https://pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC3072022/ „Chronic pelvic pain and endometriosis: translational evidence of the relationship and implications”.] Hum. Reprod. Update. 17 (3): 327—46 [https://sr.wikipedia.org/wiki/PubMed_Central PMC 3072022. PMID 21106492 [https://sr.wikipedia.org/wiki/Digitalni_identifikator_objekta doi]:[https://academic.oup.com/humupd/article-abstract/17/3/327/1388604?redirectedFrom=fulltext&login=false 10.1093/humupd/dmq050.]</ref> [3]  ''Symptoms of endometriosis-related pain may include'': <ref>Endometriosis;NIH Pub. No. 02-2413; September 2002</ref> '''Други симптоми можу буц''': ♦ Дисменорея, хтора може буц напредуюца ♦ Хронїчни боль (у долнєй часци хрибта и карлїци, або боль у бруху) ♦ Диспареуния ♦ Боляца перисталтика або боляце мокренє (дизурия) [[File:Qu’est-ce que l’endométriose.webm|right|thumb|300x300px|Видео знїмок, толкованє цо то ендометриоза?)]] ♦ Вельки менструални кирвавеня (менораґия) ♦ Млосц и поврацанє ♦ Предменструалне або интерменструалне платкасте кирвавенє, ткв. „''spotting''&quot; ♦ Нєплодносц (напр. ендометриоза може спричинїц обструкцию [[Вайцовод|вайцоводу]]) ♦ Обструкция черева або обструкция у мочовей системи == Локализация и класификация == Ендометриоза ше найчастейше находзи у карлїчних структурох: ♦ Ваєчнїки ♦ Вайцоводи ♦ Заднї бок плоднїци и заднє углїбенє у перитонеуме (лат. ''Excavatio rectouterina'' Даґласов простор) ♦ Преднї бок плоднїци и преднє углїбенє у перитонеуме (лат. ''Excavatio vesicouterina'') ♦ Плоднїцки лиґаменти – широки (лат. ''Ligamentum rotundum uteri'') або округли (лат. ''Ligamentum latum uteri'') ♦ Черева, окреме шлєпе черево ♦ Мочов мехир ♦ Ендометриоза ше може шириц до гарлочка плоднїци и вулви або на места хирурґийних пререзох у абдомену ♦ Барз ридко, плюца або други часци цела. Ендометриоза ше класификує як минимална, блага, умерена або чежка (I-IV), после лапараскопского преценьованя числа и велькосци жирячискох, як и присутносци зроснуцох.<ref>Muzii L, Marana R, Caruana P, Mancuso S. The impact of preoperative gonadotrophin releasing hormone agonist treatment on laparoscopic excision of ovarian endometriotic cysts. Fertil Steril 1996;65:1235-7.</ref> == Теориї о наставаню ендометриози == Теориї о наставаню ендометриози розвиваю ше у двох главних напрямох. Єден представя идею метаплазиї епицела одредзеного орґану, до епицела ендометриюму, а друга розпатра идею ендометриотского имплантанту, т.є. приход ендометрийних клїтинкох до одредзеного места имплантациї. == Компликациї == [[File:Endometriosis cells types and innvervation.jpg|right|thumb|300px|Ендометриозни лезиї маю и стромални клїтинки подобни ендометриюму (хтори нормално формирую потпорне ткиво) и епителни клїтинки, и повязани кревово судзинки и нерви.]]Найчастейша компликация ендометриози то нєплодносц. Зависно од локализациї, ендометриоза може спричинїц адгезиї у черевох або мочовей системи, цо може направиц проблеми зоз преходносцу часцох системи. Ридко ендометриозу можеме найсц у централней нервовей системи, дзе може спричинїц велї розлични неуролоґийни симптоми, або у плюцох. У жарячискох ендометриози може присц до гиперплазиї (як и у ендометриюме – гиперплазия ендометриюму) або до розвою злоноровного (малиґного) тумору. == Лїченє == Лїченє ендометриози може буц зоз лїками, хирурґийно або комбиновано (предоперацийно медикаментно або постоперацийно медикаментно). == Литература == * Словнїк медицинскей терминолоґиї, (сербско-латинско-руски), Дружтво за руски язик литературу и културу, Нови Сад 2006. рок * Markham SM, Carpenter SE, Rock JA. Extrapelvic endometriosis. Obstet Gynecol Clin North Am. Mar 1989;16(1):193-219. * Lobo RA. Endometriosis: etiology, pathology, diagnosis, management. In: Comprehensive Gynecology. Philadelphia, PA: Mosby; 5th ed:2007 == Вонкашнї вязи == * [https://curlie.org/Health/Women's_Health/Conditions_and_Diseases/Uterus/Endometriosis Endometrioza] на веб-сајту [https://sr.wikipedia.org/wiki/DMOZ Curlie] (язик: анґлийски) * [https://web.archive.org/web/20130130055039/http://www.womenshealth.gov/publications/our-publications/fact-sheet/endometriosis.cfm Endometriosis fact sheetщ from] womenshealth.gov {{Commonscat}} == Референци == <references /> [[Катеґория:Ґинеколоґия]] [[Катеґория:Хороти мочовей и репродуктивней системи]] dpgxkpifza93znthho9x6qsq6clp0o0 0 3256 20650 20524 2026-08-11T08:34:05Z Olirk55 19 Означени викивязи 20650 wikitext text/x-wiki [[File:Polycystic Ovaries.jpg|right|thumb|300px|Ґрафични приказ цистох у ваєчнїкох]]'''Полиендокрини метаболични овариялни синдром''' (ПМОС), скорей познати як синдром полицистичних ваєчнїкох (анґл. ''polycystic ovary syndrome, PCOS''),<ref>[https://n1info.rs/magazin/zdravlje/stanje-poznato-kao-sindrom-policisticnih-jajnika-dobilo-je-novo-ime/ „Stanje poznato kao sindrom policističnih jajnika dobilo je novo ime”.] ''N1 Info RS'' (на язику: сербски). 2026-06-14. Приступљено 2026-06-14.</ref> єден є з найчастейших гормоналних поремеценьох женох репродуктивного периоду.<ref>Escobar-Morreale, Héctor F. (2018). [https://www.nature.com/articles/nrendo.2018.24 „Polycystic ovary syndrome: definition, aetiology, diagnosis and treatment”.] Nature Reviews Endocrinology (на yзику: английским). 14 (5): 270—284. [https://sr.wikipedia.org/wiki/Me%C4%91unarodni_standardni_serijski_broj ISSN] [https://search.worldcat.org/search?q=n2:1759-5029 1759-5029.] PMID 29569621. [https://sr.wikipedia.org/wiki/Digitalni_identifikator_objekta doi:][https://www.nature.com/articles/nrendo.2018.24 10.1038/nrendo.2018.24.]</ref><ref name=":0">Goodman, Neil F.; Cobin, Rhoda H.; Futterweit, Walter; Glueck, Jennifer S.; Legro, Richard S.; Carmina, Enrico (новембар 2015). [https://linkinghub.elsevier.com/retrieve/pii/S1530891X20353222 „American Association of Clinical Endocrinologists, American College of Endocrinology, and Androgen Excess and PCOS Society Disease State Clinical Review: Guide to the Best Practices in the Evaluation and Treatment of Polycystic Ovary Syndrome - Part 1”.] Endocrine Practice (на анґкийсим язику). 21 (11): 1291—1300. [https://sr.wikipedia.org/wiki/PubMed#PMID PMID] [https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/26509855/ 26509855.] [https://sr.wikipedia.org/wiki/Digitalni_identifikator_objekta doi:][https://www.endocrinepractice.org/article/S1530-891X(20)35322-2/abstract 10.4158/EP15748.DSC.]</ref><ref name=":1">Goodman, Neil F.; Cobin, Rhoda H.; Futterweit, Walter; Glueck, Jennifer S.; Legro, Richard S.; Carmina, Enrico (децембар 2015). .[https://www.endocrinepractice.org/article/S1530-891X(20)39366-6/abstract „American Association Of Clinical Endocrinologists, American College Of Endocrinology, And Androgen Excess And Pcos Society Disease State Clinical Review: Guide To The Best Practices In The Evaluation And Treatment Of Polycystic Ovary Syndrome - Part 2”.] ''Endocrine Practice'' (на язику: анґлийским). '''21''' (12): 1415—1426. [https://sr.wikipedia.org/wiki/PubMed#PMID PMID 26642102.] [https://sr.wikipedia.org/wiki/Digitalni_identifikator_objekta doi:10.4158/EP15748.DSCPT2.]</ref> Синдром характеристични по вельочислених и вариябилних симптомох – нєправилни менструални циклуси, звишок хлопских полних гормонох хтори приводзи до змоцньованя шерсцатосци, а у составе синдрому ше дакеди можу зявиц и вельочислени цисти у ваєчнїкох, хтори нє обовязни пренаходок, без огляду на назву хороти.<ref>Meier, Renate K. (2018). [https://www.sciencedirect.com/science/article/abs/pii/S002964651830046X?via%3Dihub „Polycystic Ovary Syndrome”.] Nursing Clinics of North America (на језику: енглески). 53 (3): 407—420. PMID 30100006. [https://sr.wikipedia.org/wiki/Digitalni_identifikator_objekta doi:10.1016/j.cnur.2018.04.008]</ref> == Патоґенеза, симптоми и знаки синдрому полицистичних ваєчнїкох == '''Нєправилни менструални циклуси''' Нєправилни менструални циклуси найчастейши симтом синдрому полицистичних ваєчнїкох. Дефиную ше як нєзвичайни образец циклусу – розмак медзи двома менструалнима кирвавенями длугши як 35 днї, одсуствованє або нєзвичайно вельке и длуготирваце менструалне кирвавенє. '''Прейґмирне количество андроґенох (гиперандроґенизем)''' [[File:Akne-jugend.jpg|right|thumb|280x280px|Акни (папулозна форма]]Звишок хлопских полних гормонох у [[Крев|креви]] (андроґени) може привесц до физичних пременкох – до змоцнєней шерсцатосци цела и твари (гиртуизма), до зявеня акнох хтори можу варировац од благих формох до чежких случайох, а дакеди и до зявеня хлопскей лисосци. '''Гиртуизем''' Гиртуизем ше дефинує як стан змоцнєней шерсцатосци у форми прейґмирного зявеня цмих, черствих власкох (терминални власки) у одношеню на ценки,[[File:Jones, Annie.jpg|right|thumb|461x461px|Вираженша форма гиртуизма]]седефасти – ''vellus'' власки. Гиртуизем при синдроме полицистичних ваєчнїкох углавним вираженши на бради, шиї и долнєй часци твари и батюшкох. Прейґмирне роснуце власкох ше часто ясно обачує у долнєй части хрибта, на бруху, задку, на прегинох при карлїци (перинеуме), нукашнїм боку сцегнох и у часци коло брадавкох. Гиртуизем ше може поступнє розвивац и змоцньовац зоз звекшаньом тїлесней [[Маса|маси]]. Найчастейше ше за преценьованє гиртуизму хаснує модификовани Фериман-Ґаливей скор (''Ferriman-Gallwey'') зоз хторим ше роснуце власкох преценює на точно дефинованих местох и бодує зоз 0 до 4 бодами, у зависносци од випатрунку власкох и ступню шерсцатосци, дзе ше зоз '''0''' бодами оценює одсуствованє т.є. нормална шерсцавосц, а зоз 4 бодами виражена шерсцавосц зоз вельким числом терминалних власкох. Конєчни резултат одвецей як 8 указує на гиртуизем. '''Полицистични ваєчнїки''' Под час нормалного менструалного циклусу приходзи до дозреваня малого числа фоликулох спомедзи хторих ше углавним лєм єден розвиє до стадиюму дзе може одпущиц ваїчкову клїтинку (''ovuum''), цо ше случує коло 14. дня циклусу и вола ше [[овулация]]. У синдроме полицистичних ваєчнїкох дакеди ше зоз ултразвучним препатрунком може обачиц вецей вельки фоликули хтори зоз своїм випатрунком здогадую на цисти и найчастейше су розпоредзени по рубе ваєчнїку (знак бисерного ланцущка). Критериї за поставянє дияґнози полицистичносци то присутносц 12 або вецей цистох и/або волумен ваєчнїку векши як 10 mL. <ref name=":0" /><ref name=":1" /> Таки фоликули ше углавним нє розвиваю правилно и нє приводза до ошлєбодзованя [[Ваїчкова клїтинка|ваїчковей клїтинки]]. == Причини == Точни причини синдрому полицистичних ваєчнїкох нє познати, алє дефиновани фактори хтори можу допринєсц розвою того поремеценя.<ref name=":2">Bednarska, Sylwia; Siejka, Agnieszka (2017-04-27). . „[https://web.archive.org/web/20201201191333/http://www.advances.umed.wroc.pl/en/article/2017/26/2/359/ The pathogenesis and treatment of polycystic ovary syndrome: What's new?”.] ''Advances in Clinical and Experimental Medicine''. '''26''' (2): 359—367. [https://sr.wikipedia.org/wiki/Me%C4%91unarodni_standardni_serijski_broj ISSN 1899-5276.][https://sr.wikipedia.org/wiki/PubMed#PMID PMID 28791858.] [https://sr.wikipedia.org/wiki/Digitalni_identifikator_objekta doi:10.17219/acem/59380.] Архивирано из [https://web.archive.org/web/20201201191333/http://www.advances.umed.wroc.pl/en/article/2017/26/2/359/ оригинала] 01. 12. 2020. г. Приступљено 07. 08. 2022.</ref> Даєдни з нїх то: прейґмирне лученє инсулину (инсулинска резистенция),<ref>Moghetti, P.; Tosi, F. (2021-02-01). „[https://link.springer.com/article/10.1007/s40618-020-01351-0 Insulin resistance and PCOS: chicken or egg?”]. ''Journal of Endocrinological Investigation'' (на язику: анґлийским). '''44''' (2): 233—244. [https://sr.wikipedia.org/wiki/Me%C4%91unarodni_standardni_serijski_broj ISSN 1720-8386] [https://sr.wikipedia.org/wiki/PubMed#PMID PMID 32648001]. [https://sr.wikipedia.org/wiki/Digitalni_identifikator_objekta doi:10.1007/s40618-020-01351-0.]</ref><ref>Moghetti, Paolo (2016-11-11). .[https://www.eurekaselect.com/article/77198 „Insulin Resistance and Polycystic Ovary Syndrome”.] Current Pharmaceutical Design (на језику: енглески). 22 (36): 5526—5534. [https://sr.wikipedia.org/wiki/PubMed#PMID PMID 27510482.] [https://sr.wikipedia.org/wiki/Digitalni_identifikator_objekta doi:10.2174/1381612822666160720155855.]</ref> нашлїдство,<ref>Khan, Muhammad Jaseem (24. 12. 2019). .[https://pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC6935309/ „Genetic Basis of Polycystic Ovary Syndrome (PCOS): Current Perspectives”.] The Application of Clinical Genetics. 12: 249—260. [https://sr.wikipedia.org/wiki/PubMed_Central PMC 6935309.] [https://sr.wikipedia.org/wiki/PubMed#PMID PMID 31920361.] [https://sr.wikipedia.org/wiki/Digitalni_identifikator_objekta doi:10.2147/TACG.S200341]</ref> хронїчна, блага инфламация <ref>Rudnicka, Ewa; Suchta, Katarzyna; Grymowicz, Monika; Calik-Ksepka, Anna; Smolarczyk, Katarzyna; Duszewska, Anna M.; Smolarczyk, Roman; Meczekalski, Blazej (2021). . [https://pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC8038770/ „Chronic Low Grade Inflammation in Pathogenesis of PCOS”.] ''International Journal of Molecular Sciences'' (на язику: анґлийским). '''22''' (7): 3789. [https://sr.wikipedia.org/wiki/Me%C4%91unarodni_standardni_serijski_broj ISSN 1422-0067. PMC 8038770 .] PMID 33917519. [https://sr.wikipedia.org/wiki/Digitalni_identifikator_objekta doi:10.3390/ijms22073789.]</ref> як и хиперандроґенизем.<ref>Rosenfield, Robert L.; Ehrmann, David A. (2016-10-01). . „The Pathogenesis of Polycystic Ovary Syndrome (PCOS): [https://pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC5045492/ The Hypothesis of PCOS as Functional Ovarian Hyperandrogenism Revisited”.] Endocrine Reviews (на језику: енглески). 37 (5): 467—520. [https://sr.wikipedia.org/wiki/Me%C4%91unarodni_standardni_serijski_broj ISSN 0163-769X.] [https://sr.wikipedia.org/wiki/PubMed_Central PMC 5045492.][https://sr.wikipedia.org/wiki/PubMed#PMID PMID 27459230.] [https://sr.wikipedia.org/wiki/Digitalni_identifikator_objekta doi:10.1210/er.2015-1104.]</ref> == Лїченє == Лїченє синдрому полицистичних ваєчнїкох завиши од доминуюцих симптомох або насталих компликацийох, возросту жени як и єй обчекованьох – планованє ваготносци (лїченє стерилитету), зменшанє тлїлесней маси, реґулованє нєправилних менструалних циклусох, лїченє физичних пременкох хтори загрожую квалитет живота и подобне. '''Лїченє женох хтори планую зачаце''' За жени хтори планую потомство найчастейше ше хаснує медикаментну терапию унапрямену на лїченє нєплодносци або злєпшованє плодносци, и то найчастейше зоз применьованьом лїкох хтори меняю чувствительносц рецепторох за естроґен (кломифен), алє и лїкох хтори звекшую чувствительносц рецепторох на инсулин (метформин) хтори ше примарно хаснує у лїченю диябетесу мелитуса типу 2. Метформин, попри значного уплїву на успих зачаца <ref>Sharpe, Abigail; Morley, Lara C; Tang, Thomas; Norman, Robert J; Balen, Adam H (2019-12-17). [https://pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC6915832/ Cochrane Gynaecology and Fertility Group, ур. . „Metformin for ovulation induction (excluding gonadotrophins) in women with polycystic ovary syndrome”.] ''Cochrane Database of Systematic Reviews'' (на језику: енглески). '''2019''' (12): CD013505. [https://sr.wikipedia.org/wiki/PubMed_Central PMC 6915832.][https://sr.wikipedia.org/wiki/PubMed#PMID PMID 31845767.] [https://sr.wikipedia.org/wiki/Digitalni_identifikator_objekta doi:10.1002/14651858.CD013505.]</ref> приводзи до зменшованя тїлесней маси, злєпшованя масци у креви, контролованю кревового прициску, ма антиоксидацийни свойства и звекшує уровень протеїнох хтори вяжу полни гормони (анґл.. ''SHBG - sex hormone binding globulin'')<ref>Foretz, Marc; Guigas, Bruno; Bertrand, Luc; Pollak, Michael; Viollet, Benoit (2014). [https://www.cell.com/cell-metabolism/fulltext/S1550-4131(14)00441-0?_returnURL=https%3A%2F%2Flinkinghub.elsevier.com%2Fretrieve%2Fpii%2FS1550413114004410%3Fshowall%3Dtrue „Metformin: From Mechanisms of Action to Therapies”.] Cell Metabolism (на језику: енглески). 20 (6): 953—966. [https://sr.wikipedia.org/wiki/PubMed#PMID PMID 25456737.] [https://sr.wikipedia.org/wiki/Digitalni_identifikator_objekta doi:10.1016/j.cmet.2014.09.018.]</ref>. Вецейдеценийне искуство хаснованя метформину одкрило и його дозно-зависне, защитне дїйство од розвою канцера ендометриюму, першох, черевох и печинки <ref>Chung, Hyun Hee; Moon, Jun Sung; Yoon, Ji Sung; Lee, Hyoung Woo; Won, Kyu Chang (2013). [https://pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC3638223/ „The Relationship between Metformin and Cancer in Patients with Type 2 Diabetes”.] Diabetes & Metabolism Journal (на језику: енглески). 37 (2): 125—131. [https://sr.wikipedia.org/wiki/Me%C4%91unarodni_standardni_serijski_broj ISSN 2233-6079.] [https://sr.wikipedia.org/wiki/PubMed_Central PMC 3638223.][https://sr.wikipedia.org/wiki/PubMed#PMID PMID 23641353.] [https://sr.wikipedia.org/wiki/Digitalni_identifikator_objekta doi:10.4093/dmj.2013.37.2.125.]</ref><ref name=":3">Patel, Seema (септембар 2018). [https://www.sciencedirect.com/science/article/abs/pii/S0960076018300396?via%3Dihub „Polycystic ovary syndrome (PCOS), an inflammatory, systemic, lifestyle endocrinopathy”.] The Journal of Steroid Biochemistry and Molecular Biology (на язику: анґлийским). 182: 27—36. [https://sr.wikipedia.org/wiki/PubMed#PMID PMID 29678491.] [https://sr.wikipedia.org/wiki/Digitalni_identifikator_objekta doi:10.1016/j.jsbmb.2018.04.008.]</ref>. Други лїки хтори ше хаснує у лїченю нєплодносци при женох зоз синдромом полицистичних ваєчнїкох то ґонадотропини хтори стимулую овулацию, алє ше хаснує и хирурґийни технїки як цо то даєдни лапараскопски процедури хтори можу порушац овулацию як цо то биопсия ваєчнїку зоз ценку иглу, електрокаутеризация, трансваґинални гидролапараскопия и други.<ref name=":2" /> '''Други можлївосци лїченя''' <ref name=":2" /> При женох чий циль нє представя ваготносц, лїченє ше зводзи на зменшованє симтомох. То и найчастейша причина першому явяню лїкарови, алє и найзначнєйши фактор хтори уплївує на квалитет живота. Лїки чий циль реґулованє циклусу и контролованє менструалного кирвавеня то орални контрацептиви зоз хторима ше, попри основного ефекту, найчастейше посцигує и контрола уровня андроґенох, а зоз тим и прейґмирна шерсцатосц, акни и подобне. Метформин ше хаснує за реґулованє цукру у креви, кревового прициску и уплївує на зменшованє прейґмирней тїлесней маси. Лїк хтори ше хаснує у лїченю акнох (дериват 13-цис ретиноичней квашнїни) ма одлични терапийни ефект и у лїченю акнох при женох зоз синдромом полицистичних ваєчнїкох. Лїченє андроґеней алопециї уключує локалне применьованє розпущенїни миноксидилу, хтори зоз ширеньом кревових судзинох помага и карми фоликул власох або применьованє лїкох хтори блокирую ефект хлопских полних гормонох (андроґенох) як цо то ципротерон або финастерид (блокатор 5α редуктази), алє хтори уплївую на звекшованє тїлесней маси. Локални процедури хтори ше применює за ришованє симптомох уключую и козметични третмани, одстраньованє звишку власкох, електролизу або ласерске знїщованє фоликули. Попри медицинских интервенцийох, пременки способу живота – редукованє тїлесней маси, правилне и порядне костиранє, умерена физична активносц значно уплївую на квалитет живота и успишносц лїченя. == Компликациї == Компликациї синдрому полицистичних ваєчнїкох <ref name=":3" /> можу буц нєплодносц (инфертилитет), диябетес ваготносци (ґестациони диябетес), гипертензия ваготносци, вируценє плоду або вчасне родзенє, метаболични синдром (множество симптомох хтори уключую високи кревови прицисок, високи цукер у креви, звекшанє голестеролу и триґлицеридох), а хтори значно звекшую ризик од кардиоваскуларних хоротох, диябетесу мелитуса типу 2 або предиябетесу, депресиї, анксиозносци и поремеценя костираня, абнормалного пражнєня мочового мехира, карцинома ендометриюму и подобне.<ref name=":0" /><ref name=":1" /> Затитосц повязана зоз синдромом може погоршац компликациї. == Вонкашня вяза == * [https://onemedical.rs/blog-detalji/pcos-dobija-novi-naziv-pmos-sta-to-znaci-za-zene PCOS dobija novi naziv PMOS: šta to znači za žene?] onemedical.rs * [https://www.bbc.com/serbian/articles/c62ewyek59do/lat Sindrom policističnih jajnika nije samo ginekološki problem] {{Commonscat}} == Референци == <references /> [[Катеґория:Ґинеколоґия]] [[Катеґория:Хороти шлїжнїкох]] 5xjuumn43fzmgh213lyba6cnuw62knw 0 3265 20649 20530 2026-08-11T08:25:07Z Olirk55 19 Означени викивязи 20649 wikitext text/x-wiki {{Инфорамик | headerstyle = background: #ccf; | header1 = Гисторектомия | label2 = | data2 = [[File:Diagram showing parts of the body removed with a radical hysterectomy CRUK 180-sr.svg|center|00px|]] | label3 =| data3 = <div style="text-align: center;"> Дияґрам указує хтори часци ше одстранює з радикалну хистеректомию. | header4 = Класификация и вонкашнї ресурси | label5 = Специялносц| data5 = Ґинеколоґия | label6 = MKB-10 | data6 = | label7 = ICD-9-CM | data7 = 68.9 | label8 = MeSH | data8 = D007044 | label9 = MedlinePlus | data9= 002915 }} '''Гистеректомия''' то хирурґийне одстраньованє плоднїци. Тиж так, може уключовац одстраньованє гарлочка плоднїци, ваєчнїкох (оофоректомия), [[Вайцовод|вайцоводу]] (салпинґектомия) и других околних структурох. Гистеректомия, хтору углавним окончує ґинеколоґ, може буц: • Подполна (одстраньованє цела, фундусу и гарлочка плоднїци) або • Часточна (одстраньованє цела плоднїци, док гарлочко плоднїци остава нєдотхнуте, позната и як „супрацервикална”). Одстраньованє плоднїци значи же пациєнткиня нє годна родзиц (як и одстраньованє ваєчнїкох и вайцоводу) и ма хирурґийни розлики, як и длуготирваци ефекти, так же ше операция углавним препоручує лєм кед други опциї лїченя нє доступни або нє були ефективни. То други найчастейше виводзени ґинеколоґийни хирурґийни поступок, после царского резу; у ЗАД скоро у 68% случайох є окончени пре стан як цо то [[ендометриоза]], нєправилне кирвавенє и фиброїди плоднїци.<ref>[https://ihpi.umich.edu/news/plotting-downward-trend-traditional-hysterectomy „Plotting the downward trend in traditional hysterectomy”.] ihpi.umich.edu (на язику: анґлийским). Приступљено 25. 6. 2022.</ref> Обчекує ше же частосц гистеректомиї за нємалиґни индикациї предлужи опадовац, з оглядом на розвой алтернативних опцийох лїченя.<ref>Bahamondes, Luis; Bahamondes, M Valeria; Monteiro, Ilza (1. 7. 2008). [https://www.tandfonline.com/doi/full/10.1586/17434440.5.4.437  „Levonorgestrel-releasing intrauterine system: uses and controversies”.]  Expert Review of Medical Devices. 5 (4): 437—445. [https://sr.wikipedia.org/wiki/Me%C4%91unarodni_standardni_serijski_broj ISSN 1743-4440.][https://sr.wikipedia.org/wiki/Digitalni_identifikator_objekta doi:10.1586/17434440.5.4.437.]</ref> == История == [[File:Hysterectomy.png|right|thumb|333x333px|Гистеректомия]]Перша ваґинална гистеректомия пре пролапс плоднїци виведзена 1861. року, виведол ю С. Чеопин. Мартин зоз Нємецкей описал першу ваґиналну гистеректомию зоз комплетну колпектомию 1898. року у ЗАД, Ґ. М. Едебохолс виведол першу гистероколпектомию зоз одстраньованьом додаткох плоднїци пре пролапс 1901. року. <ref>Методи лікування жінок з опущенням і випадінням внутрішніх статевих органів. В.В. Мехедко, О.В. Котов //Жіночий лікар. - №2, 2009. - С.23 [https://uk.wikipedia.org/wiki/Wayback_Machine Webarchive]19 лютого 2020 Ел.джерело</ref> 1989. року, першу лапараскопийну гистеректомию виведол Райх Х.<ref>ГОЛУБЕНКО М.Ю. [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D1%96%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BA%D1%82%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%8F ДИФЕРЕНЦІЙОВАНЕ ЗАСТОСУВАННЯ І РЕЗУЛЬТАТИ ВІДКРИТИХ ТА ЛАПАРОСКОПІЧНИХ ГІСТЕРЕКТОМІЙ] [https://web.archive.org/web/20220215022716/http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN=ARD&P21DBN=ARD&Z21ID=&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1&Image_file_name=DOC%2F2001%2F01gmyvlg.ziphttps://web.archive.org/web/20220215022716/http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN=ARD&P21DBN=ARD&Z21ID=&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1&Image_file_name=DOC%2F2001%2F01gmyvlg.zip Архівовано] 15 лютого 2022 у [https://uk.wikipedia.org/wiki/Wayback_Machine Wayback Machine.]/Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук. - Одеса, 2001. - 20 с. (С.3)]</ref> == Литература == * Miller CE. Myomectomy. Comparison of open and laparoscopic techniques. Obstet Gynecol Clin North Am. 2015;27(2):407-20. * Акушерство та гінекологія: у 4 томах. — Том 4. Оперативна гінекологія: підручник (ВНЗ IV р. а.) / В.М. Запорожан, Т.Ф. Татарчук, І.З. Гладчук та ін.; за ред. В.М. Запорожана. - К.:Всеукраїнське спеціалізоване видавництво „Медицина”, 2014. - 696 с. [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/9786175053065 <nowiki>ISBN 978-617-505-306-5</nowiki>] (Розділ 15. Гістеректомія, С.322-347) == Вонкашнї вязи == * [https://curlie.org/Health/Medicine/Medical_Specialties/Obstetrics_and_Gynecology/Gynecology/Hysterectomy/ Хистеректомија]  на веб-сайту  [https://sr.wikipedia.org/wiki/DMOZ Curlie]  (язик: анґлийски) * [https://sr.wikipedia.org/wiki/MedlinePlus MedlinePlus enciklopedia Hysterectomy] * [https://web.archive.org/web/20170914004033/http://oncolex.org/Gynecological-cancer/Diagnoses/Uterine-cancer/Procedures/TREATMENT/Kirurgi/Radical-hysterectomy?lg=procedure Oncolex.org features live footage videos showing radical hysterctomies] [https://web.archive.org/web/20170914004033/http://oncolex.org/Gynecological-cancer/Diagnoses/Uterine-cancer/Procedures/TREATMENT/Kirurgi/Radical-hysterectomy?lg=procedure Архивирано] на веб-сайту Wayback Machine] (14. септембер 2017) * [https://www.ftmguide.org/grs.htmlHudson&amp;#39;s FTM Resource Guide, &amp;quot;FTM Gender Reassignment Surgery] * [https://en.wikipedia.org/wiki/MedlinePlus MedlinePlusEncyclopedia|002915| Hysterectomy] {{Commons}} == Референци == [[Катеґория:Ґинеколоґия]] <references /> [[Катеґория:Гирурґия]] 071h4lhar6hlfwpry7mx1iczcogywip 0 3275 20651 20517 2026-08-11T08:39:54Z Olirk55 19 Означена викивяза 20651 wikitext text/x-wiki {{Инфорамик | headerstyle = background: #ccf; | header1 = Дисменорея | label2 = | data2 = [[File:MenstrualCycle gen.svg|center| |300px|thumb|<div style="text-align: center;">Дияґрам часу менструалного циклусу]] | label3 =| data3 = | header4 = Класификация и вонкашнї ресурси |'''Наукова класификация и вонкашнї ресурси''' | label5 = Специялносц| data5 = Ґинеколоґия | label6 = MKB-10 | data6 = N94.4-N94.6 | label7 = MKB-9-CM | data7 = 625.3 | label8 = MeSH | data8 = D004412 | label9 = DiseasesDB | data9= 10634 | label10 = MedlinePlus | data10= 003150 | label11= eMedicine | data11= | label12 = Patient UK | data12 = [https://patient.info/doctor/dysmenorrhoea dysmenorrhoea Дисменорея] | label13 = MeSH | data13 = D004715 | header14 = | label15 = | data15= | label16 = Род | data16 = }} '''Дисменорея''' то ґинеколоґийни медицински стан болю под час менструациї хтори ремеци каждодньово активносци.<ref name=":0">Osayande AS, Mehulic S (March 2014). "Diagnosis and initial management of dysmenorrhea". ''American Family Physician''. '''89''' (5): 341–346. [https://en.wikipedia.org/wiki/PubMed#PubMed_identifier PMID&#x20;24695505.]</ref><ref>[https://medical-dictionary.thefreedictionary.com/dysmenorrhea TheFreeDictionary > dysmenorrhea] Citing: :* Jonas: Mosby's Dictionary of Complementary and Alternative Medicine. Copyright 2005</ref> Дисменорея ше часто дефинує єдноставно як менструални боль,<ref>[https://medical-dictionary.thefreedictionary.com/dysmenorrhea TheFreeDictionary > dysmenorrhea] Citing: :* Gale Encyclopedia of Medicine. Copyright 2008 :* Dorland's Medical Dictionary for Health Consumers. Copyright 2007 :* The American Heritage Medical Dictionary Copyright 2007 :* Mosby's Medical Dictionary, 8th edition. :* McGraw-Hill Concise Dictionary of Modern Medicine. Copyright 2002]</ref><ref>[https://emedicine.medscape.com/article/253812-overview?form=fpf eMedicine Specialties > Dysmenorrhea] Authors: Andre Holder, Laurel D Edmundson, Mert Erogul. Updated: Dec 31, 2009</ref> або ексесивни менструални боль.<ref>[https://medlineplus.gov/ency/article/003150.htm MedlinePlus > Painful menstrual periods] Update Date: 9/2/2009 by: Susan Storck. Also reviewed by David Zieve</ref> Менструални боль ше часто хаснує як синоним за менструални корчи, медзитим тот други термин ше може одношиц и на менструални контракциї плоднїци, хтори ґенерално моцнєйши, длугши и частейши при концу менструалного циклусу.<ref>[https://www.medicinenet.com/menstrual_cramps/article.htm medicinenet.com > Menstrual Cramps] Приступљено January 2011</ref> == Знаки и симптоми == Главни симптом дисменореї то боль сконцентровани у долнєй часци бруха або карлїци.<ref name=":0" /><ref>[https://web.archive.org/web/20250710205400/https://my.clevelandclinic.org/health/diseases/4148-dysmenorrhea "Dysmenorrhea: Painful Periods, Causes & Treatments".] ''Cleveland Clinic''. Archived from [https://my.clevelandclinic.org/health/diseases/4148-dysmenorrhea the original] on 2025-07-10. Retrieved 2025-08-23.</ref> Тиж ше часто чувствує на правим або лївим боку бруха а може ше шириц аж и на долню часц похребцини.<ref name=":0" /> Симптоми хтори ше часто явяю вєдно зоз менструалним больом уключую млосц, поврацањенє и вистатосц.<ref>[https://www.hopkinsmedicine.org/health/conditions-and-diseases/dysmenorrhea "Dysmenorrhea".] www.hopkinsmedicine.org. 13 May 2019. Retrieved 2019-10-04.</ref> Симптоми дисменореї часто починаю такой после [[Овулация|овулациї]] и можу тирвац до конца менструациї. То прето же дисменорея часто повязана зоз пременками гормонского уровня у целу хтори ше зявює док тирва  овулация. Конкретно, простаґландини виволую абдоминални контракциї хтори можу виволовац боль и ґастроинтестийни симптоми.<ref>[https://www.nhs.uk/symptoms/period-pain/ "Period pain".] nhs.uk. 2017-10-19. Retrieved 2019-10-04]</ref><ref>[https://www.pcrm.org/good-nutrition/nutrition-information/using-foods-against-menstrual-pain "Using Foods Against Menstrual Pain".] Physicians Committee for Responsible Medicine. Retrieved 2019-10-04]</ref> Хаснованє одредзених файтох контрацептивних пилулох можу зопрец симптоми дисменореї прето же онєможлївюю овулацию. Дисменорея повязана зоз звекшану чувствительносцу на боль и векшим менструалним кирвавеньом.<ref>Payne LA, Rapkin AJ, Seidman LC, Zeltzer LK, Tsao JC (2017). [https://pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC5604431/ "Experimental and procedural pain responses in primary dysmenorrhea: a systematic review".] Journal of Pain Research. 10: 2233–2246. [https://en.wikipedia.org/wiki/Digital_object_identifier doi:10.2147/JPR.S143512.][https://en.wikipedia.org/wiki/PubMed_Central#PMCID PMC 5604431.] [https://en.wikipedia.org/wiki/PubMed#PubMed_identifier PMID 29066929.]</ref> При велїх женских особох, симптоми примарней дисменореї поступно нєставаю после їх двацетих рокох. Тиж ше указало же ваготносц зменшує ,,боляцу чежкосц” дисменореї, теди кед ше менструални циклус нормализує после породу. Медзитим, дисменорея може тирвац по менопаузу. Жени 5–15% зоз дисменорею маю достаточно и далєй „моцни” симптоми хтори им завадзаю у роботи и каждодньових активносцох.<ref>[https://www.merckmanuals.com/professional/gynecology-and-obstetrics/abnormal-uterine-bleeding/dysmenorrhea?autoredirectid=36098&qt=dysmenorrhea%20&alt=sh "Dysmenorrhea - Gynecology and Obstetrics".] Merck Manuals Professional Edition. [https://web.archive.org/web/20170910233709/http://www.merckmanuals.com/professional/gynecology-and-obstetrics/menstrual-abnormalities/dysmenorrhea?qt=dysmenorrhea+&alt=sh Archived] from the original on 10 September 2017.]</ref> == Вонкашнї вязи == * [https://curlie.org/Health/Women's_Health/Menstruation/ Dysmenorrhea] на веб-сајту [https://sr.wikipedia.org/wiki/DMOZ Curlie] (язик: анґлийски) * [https://www.radohealth.com/menstrualni-bol-sta-je-normalno-a-sta-je-znak-problema/ Menstrualni bol – funkcionalan, intenzivan, ili alarmantan?] September 29, 2025  19 min read == Референци == <references /> [[Катеґория:Ґинеколоґия]] [[Катеґория:Хороти мочовей и репродуктивней системи]] ro6ekeyf0ckmu978gmc7ebiwwapreur 0 3299 20645 20423 2026-08-10T20:55:22Z TaSaNS 1857 Референци додати 20645 wikitext text/x-wiki [[File:BnF MS Gr139 folio 435 verso - detail - Nyx.jpg|thumb|200px|right|Нюкта у греческим рукопису ''Паризки псалтир'' зоз X вику (Национална библиотека Французкей)]] '''Нюкта''' або '''Никта''' (греч. ''Νύξ,'' лат. ''Nox'') примордиялна богиня ноци у греческей митолоґиї. Ридко кеди ше зявює у митох, алє ше ю трима за барз моцну и красну. Мала храм-пророковалїще у меґарскей акрополи, а єй статуа ше находзи у Артемидовим храме у Ефесу. == Митолоґия == === Гесиод === По Гесиодовей ''Теоґониї'', Никта настала зоз Гаосу<ref>Hesiod, ''Teogonija'' 116–124; Gantz, str. 4; Hard, str. 24; Fowler, p. 5; Caldwell, p. 6</ref>. Мала вельке потомство. Зоз Еребом, богом вичней цмоти, мала Етра, вичне [[Шветлосц|шветло]] и Гемемеру<ref>Hesiod, ''Teogonija'' 124–125; Gantz, p. 4; Smith, s.v. Nyx</ref>, ясни [[Дзень|дзень.]] Кед титан Хрон покалїчел свойого оца Урана и превжал власц, обнята з єдом и гнївом пре тот поступок, Никта з помоцу партеноґенези народзела Мома (критику), Мороса (преклятство), Таната (шмерц), Гипноса (спанє), Гарона, Онеире (сни), Геспериди (вечар), Кери (насилну шмерц), Мойри (судьбу), Немесиду (вимсценє), Апату (спреводзка), Филотас (друженє), Ґераса (старосц) и Ериду (нєскладанє).<ref>Hesiod, ''Teogonija'' 212–225; Gantz, str. 4–5</ref> Гесиод у своїм опису ''Тартара'' гвари же кед би Никта вошла до Тартару, Гемера би вишла, а кед би ше Гемера врацела, Никта би пошла.<ref>Hesiod, ''Teogonija'' 746–750</ref> === Гомер === У 14. кнїжки Гомеровей ''Илияди'', Никтинов син Гипнос, бог спаня, здогаднул Геру на стару услугу, кед го модлєла най ушпи Зевса. Уж раз успал Зевса на Герово вимаганє, цо єй оможлївело же би напакосцела його синови Гераклови. Зевс бул нагнївани и дрилєл би Гипноса до моря кед би вон нє сцекол у страху до Никти, своєй мацери. Гомер далєй толкує же Зевс загамовал свой гнїв бо ше бал же нагнїва Никту, та на таки способ Гипнос обкеровал його гнїв. После того ше усудзел знємириц Зевса лєм даскельо раз, понеже ше бал од нього и бежал назад гу своєй мацери Никти. === Орфизем === Никта мала ище важнєйшу улогу у часцох даскелїх писньох хтори ше приписую Орфейови. У нїх Никта, а нє Гаос, перше божество. Вона жиє у пещери дзе пророкує. Хрон, хтори завязани, заспал и пияни од [[Мед|меду]], шпи и пророкує. Под пещеру, Адрастея биє з чинелами до тимпену, поцагуюци цалу вселену до екстатичного танцу у ритме Никтового врачаня. Фан, чудни, чудовиско гермафродит демиюрґ (творитель), Никтово дзецко або [[оцец]]. == Други == === Дзеци === * Зоз Еребом, примордиялну цмоту: ** Етер, шветлосц, [[воздух]] богох ** Харон, ладяр у Гаду ** Епифрон, розумносц, увага ** Гемера, [[дзень]] ** Морос, преклятство ** Немесида, вимсценє ** Стикс, мержня * Партеноґено: ** Ахлис, молга шмерци<ref>[https://web.archive.org/web/20110912093352/http://www.theoi.com/Daimon/Akhlys.html ,„Ахлис”]. Архивирано из оригинала 12. 09. 2011. г. Приступљено 01.08.2026.</ref> ** Апата, спреводзка ** Ерида, нєскладанє ** Ериниє ** Ґерас, старосц ** Геспериде, змерканє ** Кере, насилна шмерц ** Мойре, судьба ** Мом, вишмейованє ** Ойзис, бида ** Онеири, сни ** Танатос, шмерц ** Фан ** Филотас, друженє ** Гипнос, спанє * Зоз Ураном, нєбом: ** Лиса, гнїв === Култ === Греки и Римянє нє почитовали Никту и нє направели храми на єй чесц. Кед мальовали єй подобу, мальовали ю як задуману жену зоз прикриту твару у цмей шмати. Така Никтова подоба ше найчастейше зявює на вазнох и релєфох, як и на надгробних памятнїкох. Єй найпознатши приказ на Зевсовим олтаре зоз Перґаму (180 - 160 п.н.е.) хтори ше нєшка чува у Берлинским музею. Як алеґорийска подоба, Никта ожила на платнох велїх малярох ренесанси и бароку. === Опатриц: === {{Commonscat}} ::•[[Список греческих божествох]] == Вонкашнї вязи == * [https://nova-akropola.com/tag/nikta/ Nikta]], ''nova-akropola.com'' * [https://www.maicar.com/GML/Nyx.html Никта у греческей митолоґиї] (ен) == Референци == [[Катеґория:Митолоґия]] [[Катеґория:Релиґия]] [[Катеґория:Греческа митолоґия]] [[Катеґория:Греческа]] gfeexddfuqhh90zeimybsnehrx90w09 20653 20645 2026-08-11T08:48:32Z Olirk55 19 20653 wikitext text/x-wiki [[File:BnF MS Gr139 folio 435 verso - detail - Nyx.jpg|thumb|200px|right|Нюкта у греческим рукопису ''Паризки псалтир'' зоз X вику (Национална библиотека Французкей)]] '''Нюкта''' або '''Никта''' (греч. ''Νύξ,'' лат. ''Nox'') примордиялна богиня ноци у греческей митолоґиї. Ридко кеди ше зявює у митох, алє ше ю трима за барз моцну и красну. Мала храм-пророковалїще у меґарскей акрополи, а єй статуа ше находзи у Артемидовим храме у Ефесу. == Митолоґия == === Гесиод === По Гесиодовей ''Теоґониї'', Никта настала зоз Гаосу<ref>Hesiod, ''Teogonija'' 116–124; Gantz, str. 4; Hard, str. 24; Fowler, p. 5; Caldwell, p. 6</ref>. Мала вельке потомство. Зоз Еребом, богом вичней цмоти, мала Етра, вичне [[Шветлосц|шветло]] и Гемемеру<ref>Hesiod, ''Teogonija'' 124–125; Gantz, p. 4; Smith, s.v. Nyx</ref>, ясни [[Дзень|дзень.]] Кед титан Хрон покалїчел свойого оца Урана и превжал власц, обнята з єдом и гнївом пре тот поступок, Никта з помоцу партеноґенези народзела Мома (критику), Мороса (преклятство), Таната (шмерц), Гипноса (спанє), Гарона, Онеире (сни), Геспериди (вечар), Кери (насилну шмерц), Мойри (судьбу), Немесиду (вимсценє), Апату (спреводзка), Филотас (друженє), Ґераса (старосц) и Ериду (нєскладанє).<ref>Hesiod, ''Teogonija'' 212–225; Gantz, str. 4–5</ref> Гесиод у своїм опису ''Тартара'' гвари же кед би Никта вошла до Тартару, Гемера би вишла, а кед би ше Гемера врацела, Никта би пошла.<ref>Hesiod, ''Teogonija'' 746–750</ref> === Гомер === У 14. кнїжки Гомеровей ''Илияди'', Никтинов син Гипнос, бог спаня, здогаднул Геру на стару услугу, кед го модлєла най ушпи Зевса. Уж раз успал Зевса на Герово вимаганє, цо єй оможлївело же би напакосцела його синови Гераклови. Зевс бул нагнївани и дрилєл би Гипноса до моря кед би вон нє сцекол у страху до Никти, своєй [[Мац|мацери.]] Гомер далєй толкує же Зевс загамовал свой гнїв бо ше бал же нагнїва Никту, та на таки способ Гипнос обкеровал його гнїв. После того ше усудзел знємириц Зевса лєм даскельо раз, понеже ше бал од нього и бежал назад гу своєй мацери Никти. === Орфизем === Никта мала ище важнєйшу улогу у часцох даскелїх писньох хтори ше приписую Орфейови. У нїх Никта, а нє Гаос, перше божество. Вона жиє у пещери дзе пророкує. Хрон, хтори завязани, заспал и пияни од [[Мед|меду]], шпи и пророкує. Под пещеру, Адрастея биє з чинелами до тимпену, поцагуюци цалу вселену до екстатичного танцу у ритме Никтового врачаня. Фан, чудни, чудовиско гермафродит демиюрґ (творитель), Никтово дзецко або [[оцец]]. == Други == === Дзеци === * Зоз Еребом, примордиялну цмоту: ** Етер, шветлосц, [[воздух]] богох ** Харон, ладяр у Гаду ** Епифрон, розумносц, увага ** Гемера, [[дзень]] ** Морос, преклятство ** Немесида, вимсценє ** Стикс, мержня * Партеноґено: ** Ахлис, молга шмерци<ref>[https://web.archive.org/web/20110912093352/http://www.theoi.com/Daimon/Akhlys.html ,„Ахлис”]. Архивирано из оригинала 12. 09. 2011. г. Приступљено 01.08.2026.</ref> ** Апата, спреводзка ** Ерида, нєскладанє ** Ериниє ** Ґерас, старосц ** Геспериде, змерканє ** Кере, насилна шмерц ** Мойре, судьба ** Мом, вишмейованє ** Ойзис, бида ** Онеири, сни ** Танатос, шмерц ** Фан ** Филотас, друженє ** Гипнос, спанє * Зоз Ураном, нєбом: ** Лиса, гнїв === Култ === Греки и Римянє нє почитовали Никту и нє направели храми на єй чесц. Кед мальовали єй подобу, мальовали ю як задуману жену зоз прикриту твару у цмей шмати. Така Никтова подоба ше найчастейше зявює на вазнох и релєфох, як и на надгробних памятнїкох. Єй найпознатши приказ на Зевсовим олтаре зоз Перґаму (180 - 160 п.н.е.) хтори ше нєшка чува у Берлинским музею. Як алеґорийска подоба, Никта ожила на платнох велїх малярох ренесанси и бароку. === Опатриц: === === • [[Список греческих божествох]] === == Вонкашнї вязи == * [https://nova-akropola.com/tag/nikta/ Nikta]], ''nova-akropola.com'' * [https://www.maicar.com/GML/Nyx.html Никта у греческей митолоґиї] (ен) == Референци == [[Катеґория:Митолоґия]] [[Катеґория:Релиґия]] [[Катеґория:Греческа митолоґия]] [[Катеґория:Греческа]] 8se3tkyz325slpbfp87feh0pscoieni 0 3375 20637 20608 2026-08-10T17:35:38Z Olirk55 19 Катеґотрия 20637 wikitext text/x-wiki [[File:Gray3.png|right|thumb|300px|Ваїчкова клїтинка]]'''Ваїчкова клїтинка''' представя женски ґамет,<ref>[https://www.biologyonline.com/dictionary/ovum "Ovum".] Biology Dictionary. BiologyOnline. 7 October 2019. Retrieved 21 January 2023.</ref> хтори ше формує у процесу ооґенези при животиньох и меґа ґаметоґенези при висших рошлїнох. Ма гаплоїдне число хромозомох як и сперматозоїд, алє при векшини файтох ма вельо векше количество цитоплазми од нього. Дозрета ваїчкова клїтинка релативно велька, односно, векша є од штреднєй тїлесней клїтинки животиньох. Барз вельки вайца маю птици, шмикаче, а и даєдни айкули. Прето фаза роснуца у ооґенези вельо вираженша як у сперматоґенези. == Файти ваїчкових клїтинкох == Спрам количества и розпорядку жовчку, хтори представя резервну поживу за ембрион, розликую ше три основни типи ваїчкових клїтинкох: ♦ '''олиґоцитни''' (''oligos'' = мало; ''lekhitos'' = жовчок) ваїчково клїтинки маю мале количество жовчку хтори ровномирно розпоредзени по цитоплазми; ♦ '''телолецитни''' (''telos'' = конєц) маю нєровномирно розпоредзени жовчок, так же ше на нїх розликую два половки: ♦ '''анимални''', на хторим вецей цитоплазми и дзе ше находзи ядро, и [[File:Sperm-egg.jpg|right|thumb|300px|Оплодзенє]] ♦ '''веґетативни''' на хторим вецей жовчку. Розликую ше два типи тих клїтинкох: ♦ '''умерено телолецитни''' и ♦ '''виразно телолецитни'''. Умерено телолецитни маю вецей жовчку од виразно телолецитних вайцох (присутни су при рибох). Жовчок у форми вельочислених такв. жовчкових плохочкох хтори у долнєй часци (веґетативна половка), док ше на анималней половки находзи вецей цитоплазми. Виразно целолецитни маю вельке количество густого жовчку, док цитоплазма зоз ядром зведзена на мали диск хтори лєжи на тим жовчку (ваїчково клїтинки шмикачох и птицох). :♦ Центролецитни ваїчково клїтинки маю вельке количество жовчку хтори змесцени у центре, а цитоплазма коло нього у форми [[Поверхносц|поверхносного]] ценкого пасма. У самим центре жовчку находзи ше островко цитоплазми зоз ядром хторе окружене зоз цитоплазму. :♦ Ваїчково клїтинки чловека и других плаценталних цицарох алецитни (без жовчку), прето же ембрион у костираню завиши од [[Мац|мацери]], а нє од жовчку. == Литература == * Словнїк медицинскей терминолоґиї, Дружтво за руски язик, литературу и културу, Нови Сад 2006. рок * Ћурчић, Б: Развиће животиња,  [https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%83%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D0%BA%D1%9A%D0%B8%D0%B3%D0%B0 Научна књига], Београд, 1990. * Поповић, С: Ембриологија човека, Дечје новине, Београд, 1990 * Пантић, В: Ембриологија,  [https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%83%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D0%BA%D1%9A%D0%B8%D0%B3%D0%B0 Научна књига], Београд, 1989 * Hale. W, G, Morgham, J, P: Школска енциклопедија биологије, Књига-комерц, Београд == Вонкашня вяза == * [https://www.bionet-skola.com/w/index.php?title=Vrste_jajnih_%C4%87elija&oldid=8563 BioNet Škola] [https://web.archive.org/web/20090906161114/http://www.bionet-skola.com/w/index.php?title=Vrste_jajnih_%C4%87elija&oldid=8563 Архивирано] на веб-сајту [https://sr.wikipedia.org/wiki/Wayback_Machine Wayback Machine] (6. септембар 2009) == Референци == <references /> [[Катеґория:Биолоґия]] ch09sqgok0nal4zrnfggeiekaph23li 20638 20637 2026-08-10T18:15:18Z Olirk55 19 Позиционованє илустрациї 20638 wikitext text/x-wiki [[File:Gray3.png|right|thumb|300px|Ваїчкова клїтинка]]'''Ваїчкова клїтинка''' представя женски ґамет,<ref>[https://www.biologyonline.com/dictionary/ovum "Ovum".] Biology Dictionary. BiologyOnline. 7 October 2019. Retrieved 21 January 2023.</ref> хтори ше формує у процесу ооґенези при животиньох и меґа ґаметоґенези при висших рошлїнох. Ма гаплоїдне число хромозомох як и сперматозоїд, алє при векшини файтох ма вельо векше количество цитоплазми од нього. Дозрета ваїчкова клїтинка релативно велька, односно, векша є од штреднєй тїлесней клїтинки животиньох. Барз вельки вайца маю птици, шмикаче, а и даєдни айкули. Прето фаза роснуца у ооґенези вельо вираженша як у сперматоґенези. == Файти ваїчкових клїтинкох == Спрам количества и розпорядку жовчку, хтори представя резервну поживу за ембрион, розликую ше три основни типи ваїчкових клїтинкох: ♦ '''олиґоцитни''' (''oligos'' = мало; ''lekhitos'' = жовчок) ваїчково клїтинки маю мале количество жовчку хтори ровномирно розпоредзени по цитоплазми; [[File:Sperm-egg.jpg|right|thumb|310x310px|Оплодзенє]]♦ '''телолецитни''' (''telos'' = конєц) маю нєровномирно розпоредзени жовчок, так же ше на нїх розликую два половки: ♦ '''анимални''', на хторим вецей цитоплазми и дзе ше находзи ядро, и ♦ '''веґетативни''' на хторим вецей жовчку. Розликую ше два типи тих клїтинкох: ♦ '''умерено телолецитни''' и ♦ '''виразно телолецитни'''. Умерено телолецитни маю вецей жовчку од виразно телолецитних вайцох (присутни су при рибох). Жовчок у форми вельочислених такв. жовчкових плохочкох хтори у долнєй часци (веґетативна половка), док ше на анималней половки находзи вецей цитоплазми. Виразно целолецитни маю вельке количество густого жовчку, док цитоплазма зоз ядром зведзена на мали диск хтори лєжи на тим жовчку (ваїчково клїтинки шмикачох и птицох). {| |[[Файл:Ovum telolecithale.png|thumb|none|170px|Телолецитна ваїчкова клїтинка]] |[[Файл:Ovum centrolecithale.png|thumb|none|170px|Центролецитна ваїчкова клїтинка]] |} :♦ Центролецитни ваїчково клїтинки маю вельке количество жовчку хтори змесцени у центре, а цитоплазма коло нього у форми [[Поверхносц|поверхносного]] ценкого пасма. У самим центре жовчку находзи ше островко цитоплазми зоз ядром хторе окружене зоз цитоплазму. : :Ваїчково клїтинки чловека и других плаценталних цицарох алецитни (без жовчку), прето же ембрион у костираню завиши од [[Мац|мацери]], а нє од жовчку. == Литература == * ''Словнїк медицинскей терминолоґиї'', Дружтво за руски язик, литературу и културу, Нови Сад 2006. рок * Ћурчић, Б: Развиће животиња,  [https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%83%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D0%BA%D1%9A%D0%B8%D0%B3%D0%B0 Научна књига], Београд, 1990. * Поповић, С: Ембриологија човека, Дечје новине, Београд, 1990 * Пантић, В: Ембриологија,  [https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%83%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D0%BA%D1%9A%D0%B8%D0%B3%D0%B0 Научна књига], Београд, 1989 * Hale. W, G, Morgham, J, P: Школска енциклопедија биологије, Књига-комерц, Београд == Вонкашня вяза == * [https://www.bionet-skola.com/w/index.php?title=Vrste_jajnih_%C4%87elija&oldid=8563 BioNet Škola] [https://web.archive.org/web/20090906161114/http://www.bionet-skola.com/w/index.php?title=Vrste_jajnih_%C4%87elija&oldid=8563 Архивирано] на веб-сајту [https://sr.wikipedia.org/wiki/Wayback_Machine Wayback Machine] (6. септембар 2009) == Референци == <references /> [[Катеґория:Биолоґия]] 3smpc92511doxknk9lu41u2c4ahr1l7 0 3380 20641 20624 2026-08-10T20:30:26Z Olirk55 19 Уложена фотоґрафия и нови текст 20641 wikitext text/x-wiki [[File:Multiple thread.jpg|right|thumb|306x306px|Розплєцени гачнїк]]'''Гачнїк''' (серб. ''учкур'', карп.укр. ''гачник'') 1. пантлїка за вязанє ґачох або споднїх сукньох коло пасу; 2. пантлїка за вязанє розпору на оплєчку: ''На преднєй часци на першох мало розпор хтори ше вязал зоз гачнїком.'' Гачнїк ше прави зоз медзисобно випредзених и виплєцених- усуканих нїткох, углавним з двох лєбо трох. Хаснує ше за увязованє, привязованє найчастейше даєдней часци облєчива. А мож го похасновац и за други потреби. Правело ше го зоз природних цвернох/нїткох (конопа, памук, волна, гадваб), док нєшка гачнїк частейше направени зоз синтетичних влакнох. Зоз синтетичних нїткох гачнїк моцнєйши, мож го барежй зацагнуц и витримовнєйши є. Зоз природних нїткох швидше ше очкодує, счуха и потарга. == Фразеолоґия == '''Будзеш ти паметац кеди ши гачнїк завязал''' = увидзиш ти свойо, заплациш ти то '''Завязани як гачнїк''' = нєзнаходлїви, нєрозвязани: ''Механїчар одцагує з оправяньом машини, требало би ю вжац од нього. Чом же ши ю нє питал енерґично од нього? Таке завязане як гачнїк!'' '''Завязац як гачнїк''' = нєдобре завязац: ''Кед мех нєдобре завязани, гвари ше же є завязани як гачнїк.'' '''Завязани як гачнїк''' = хтори медзи собу у блїзкей вязи (о чловекови и жени, о двох пайташох) == Литература == ''Словнїк руского народного язика I, А – Н'', Нови Сад 2017, б. 252 [[Катеґория:Архаизми]] cx2svcfyvh2cvcpes0oedzzor9r8ual 20652 20641 2026-08-11T08:42:06Z Olirk55 19 Означени викивязи 20652 wikitext text/x-wiki [[File:Multiple thread.jpg|right|thumb|306x306px|Розплєцени гачнїк]]'''Гачнїк''' (серб. ''учкур'', карп.укр. ''гачник'') 1. пантлїка за вязанє ґачох або споднїх сукньох коло пасу; 2. пантлїка за вязанє розпору на оплєчку: ''На преднєй часци на першох мало розпор хтори ше вязал зоз гачнїком.'' Гачнїк ше прави зоз медзисобно випредзених и виплєцених- усуканих нїткох, углавним з двох лєбо трох. Хаснує ше за увязованє, привязованє найчастейше даєдней часци [[Облєчиво|облєчива]]. А мож го похасновац и за други потреби. Правело ше го зоз природних цвернох/нїткох (конопа, памук, волна, [[гадваб]]), док нєшка гачнїк частейше направени зоз синтетичних влакнох. Зоз синтетичних нїткох гачнїк моцнєйши, мож го барежй зацагнуц и витримовнєйши є. Зоз природних нїткох швидше ше очкодує, сщуха и потарга. == Фразеолоґия == '''Будзеш ти паметац кеди ши гачнїк завязал''' = увидзиш ти свойо, заплациш ти то '''Завязани як гачнїк''' = нєзнаходлїви, нєрозвязани: ''Механїчар одцагує з оправяньом машини, требало би ю вжац од нього. Чом же ши ю нє питал енерґично од нього? Таке завязане як гачнїк!'' '''Завязац як гачнїк''' = нєдобре завязац: ''Кед [[мех]] нєдобре завязани, гвари ше же є завязани як гачнїк.'' '''Завязани як гачнїк''' = хтори медзи собу у блїзкей вязи (о чловекови и жени, о двох пайташох) == Литература == ''Словнїк руского народного язика I, А – Н'', Нови Сад 2017, б. 252 [[Катеґория:Архаизми]] l2ncgq27oseus4y2cjhq1x7mgqb2bhg 0 3381 20634 20631 2026-08-10T14:04:38Z Keresturec 18 Дополнєни Литература, Вонкашнї вязи, мали корекциї у тексту 20634 wikitext text/x-wiki [[File:Streichholz.JPG|right|thumb|300px|Запалєна ширка]] '''Ширка''' (серб. ''шибица'', горв''.'' žigica'','' слц. zápalka) ше хаснує як алат за правенє огня у контролованих условийох. Вона представя преношаци и лєгки способ за правенє огня. Нєшкайша ширка направена з фалаткох древа або твардого паперу. Єден конєц обложени з материялом, найчастейше зоз фосфором, хтори може буц подпалєни з чуханьом того материялу за одвитуюцу поверхносц. Дараз ше зоз словом ширка означовало сумпор (слц. ''sirka'' = сумпор, поль. ''siara'' и ''siarka'', укр. ''сира'' и ''сирка'', рсй. ''сера''). Нєшка хаснуєме сербизем ''сумпор''. == История розвою ширкох == '''Ширки у XIX вику''' [[File:Women working in a match factory.jpg|right|thumb|300px|Роботнїци у фабрики ширкох, малюнок зоз 1871.року]]Гоч огень стари тельо кельо и чловек, ширки и їх єдноставносц постоя од 1827. року. Анґлийски лїкар Джон Вокер предавал верх палїчки премасцени зоз сумпором, наволани конґревес (енгл. ''Congreves''). Тоти перши ширки представяли форму експлозиву и були опасни за хасновательох. Вон нє патентовал свой пренаходок, алє го указовал людзом. Самюел Джонс видзел його єдну презентацию, после хторей почал продуковац тоти, як их вон наволал, луцифери. После того их предавал на тарґовищох южних и заходних територийох Зєдинєних Америцких Державох. Були познати по тим же после хаснованя зохабяли моцни запах огньомету. Джошуа Пусей, адвокат з Филаделфиї, перша особа хторей приписане хаснованє шкатулки за ширки. Поставел поверхносц за палєнє ширкох з нукашнього боку, зоз чим би ше шицки ширки запалєли одразу. Вєдно зоз ширками хтори направел за власне хаснованє, вон придал права на патент Даймонд Меч корпорациї 1896. року за 4.000 долари. После купованя патенту, компания поверхносц за палєнє ширкох поставела з вонкашнього боку шкатулки. Найстарша позната реклама на шкатулки за ширки була 1895. року. На нєй була реклама з поздравами од Менделсонскей опери. Опера купела коло сто шкатулки ширкох, на хторих члени опери рисовали и писали порученя. '''Ширки у XX вику''' Року 1910. компания Даймонд Меч патентовала першу ширку хтора на себе нє мала сумпор, алє хасновала фосфор. Рок познєйше, америцки предсидатель Вилиям Тафт питал од Даймонд Мечу най прида свой патент, пре добробут чловечества. По Другей шветовей войни продукция ширкох ше звекшовала. Тот цо предавал ширки нє лєм же могол прекармиц свою фамелию, алє и обезпечиц ствари хтори ше по войни тримало за луксуз. Фабрики ширкох ше розвивали и витворйовали вельки профити. Популарносц ширкох цали час провадзела популарносц циґаретлох. == Нєшкайши ширки и їх хаснованє == Бутаново запальки у векшей часци швета углавним заменєли хаснованє ширкох, алє и коло того, ширки ше и далєй продукує и хаснує. == Литература == * Словнїк руского народного язика II, О – Я, Нови Сад 2017, б. 754. * Hrvatska enciklopedija, Broj 11 (Tr-Ž), str. 831. Za izdavača: Leksikografski zavod Miroslav Krleža, Zagreb 2000.g. <nowiki>ISBN 953-6036-29-0</nowiki> * Beaver, Patrick (1985). ''The Match Makers: The Story of Bryant & May''. London: Henry Melland Limited. <nowiki>ISBN 0-907929-11-7</nowiki> * Emsley, John (2000). ''The Shocking History of Phosphorus: A Biography of the Devil's Element''. Basingstoke: Macmillan Publishing. <nowiki>ISBN 0-333-76638-5</nowiki> * ''Беловинский Л. В.'' Спички&#x20;&#x2F;&#x2F;&#x0A;Иллюстрированный энциклопедический историко-бытовой словарь русского народа. XVIII — начало XIX в.&#x20;&#x2F;&#x20;под ред. Н. Ерёминой.&nbsp;— <abbr>М.</abbr>: Эксмо, 2007.&nbsp;— С.&nbsp;645—646.&nbsp;— 784&nbsp;с.&nbsp;— 5000 экз. — <nowiki>ISBN 978-5-699-24458-4</nowiki>. == Вонкашнї вязи == * [https://museumofeverydaylife.org/current-exhibitions/history-of-the-match A History of the Match]. The Museum of Everyday Life * [https://www.youtube.com/watch?v=gFwzErImjjM&t=28s Процес продукциї ширкох]: Японска фабрика хтора продукує 6,3 милиони ширки дньово, www.youtube.com. == Ґалерия == <gallery> Файл:Safety matches Welt-Hölzer.jpg|Шкатулка зоз ширками Файл:Match sticks.jpg|Ширки Файл:Matches 2010 G1.jpg|Розлични ширки Файл:Collectie NMvWereldculturen, TM-6477-36, Etiketten van luciferdoosjes, 1900-1949.jpg|Колекция ширкох </gallery> 5kf0gw7z2nlca2xkz816hk9iaw3866h 20635 20634 2026-08-10T17:21:01Z Olirk55 19 Литература ISBN 20635 wikitext text/x-wiki [[File:Streichholz.JPG|right|thumb|300px|Запалєна ширка]] '''Ширка''' (серб. ''шибица'', горв''.'' ''žigica,'' слц. ''zápalka'') ше хаснує як алат за правенє огня у контролованих условийох. Вона представя преношаци и лєгки способ за правенє огня. Нєшкайша ширка направена з фалаткох древа або твардого паперу. Єден конєц обложени з материялом, найчастейше зоз фосфором, хтори може буц подпалєни з чуханьом того материялу за одвитуюцу [[поверхносц]]. Дараз ше зоз словом ширка означовало сумпор (слц. ''sirka'' = сумпор, поль. ''siara'' и ''siarka'', укр. ''сира'' и ''сирка'', рсй. ''сера''). Нєшка хаснуєме сербизем ''сумпор''. == История розвою ширкох == '''Ширки у XIX вику''' [[File:Women working in a match factory.jpg|right|thumb|300px|Роботнїци у фабрики ширкох, малюнок зоз 1871. року]]Гоч огень стари тельо кельо и чловек, ширки и їх єдноставносц постоя од 1827. року. Анґлийски лїкар Джон Вокер предавал верх палїчки премасцени зоз сумпором, наволани конґревес (анґл. ''Congreves''). Тоти перши ширки представяли форму експлозиву и були опасни за хасновательох. Вон нє патентовал свой пренаходок, алє го указовал людзом. Самюел Джонс видзел його єдну презентацию, после хторей почал продуковац тоти, як их вон наволал, луцифери. После того их предавал на [[Тарґовина|тарґовищох]] южних и заходних територийох Зєдинєних Америцких Державох. Були познати по тим же после хаснованя зохабяли моцни запах огньомету. Джошуа Пусей, адвокат з Филаделфиї, перша особа хторей приписане хаснованє шкатулки за ширки. Поставел поверхносц за палєнє ширкох з нукашнього боку, зоз чим би ше шицки ширки запалєли одразу. Вєдно зоз ширками хтори направел за власне хаснованє, вон придал права на патент Даймонд Меч корпорациї 1896. року за 4.000 долари. После купованя патенту, компания поверхносц за палєнє ширкох поставела з вонкашнього боку шкатулки. Найстарша позната реклама на шкатулки за ширки була 1895. року. На нєй була реклама з поздравами од Менделсонскей опери. Опера купела коло сто шкатулки ширкох, на хторих члени опери рисовали и писали порученя. '''Ширки у XX вику''' Року 1910. компания Даймонд Меч патентовала першу ширку хтора на себе нє мала сумпор, алє хасновала фосфор. Рок познєйше, америцки предсидатель Вилиям Тафт питал од Даймонд Мечу най прида свой патент, пре добробут чловечества. По Другей шветовей войни продукция ширкох ше звекшовала. Тот цо предавал ширки нє лєм же могол прекармиц свою фамелию, алє и обезпечиц ствари хтори ше по войни тримало за луксуз. Фабрики ширкох ше розвивали и витворйовали вельки профити. Популарносц ширкох цали час провадзела популарносц циґаретлох. == Нєшкайши ширки и їх хаснованє == Бутаново запальки у векшей часци швета углавним заменєли хаснованє ширкох, алє и коло того, ширки ше и далєй продукує и хаснує. == Литература == * ''Словнїк руского народного язика II, О – Я'', Нови Сад 2017, б. 754. * Hrvatska enciklopedija, Broj 11 (Tr-Ž), str. 831. Za izdavača: Leksikografski zavod Miroslav Krleža, Zagreb 2000.g. <nowiki>ISBN 953-6036-29-0</nowiki> * Beaver, Patrick (1985). ''The Match Makers: The Story of Bryant & May''. London: Henry Melland Limited. ISBN 0-907929-11-7 * Emsley, John (2000). ''The Shocking History of Phosphorus: A Biography of the Devil's Element''. Basingstoke: Macmillan Publishing. <nowiki>ISBN 0-333-76638-5</nowiki> * ''Беловинский Л. В.'' Спички&#x20;&#x2F;&#x2F; Иллюстрированный энциклопедический историко-бытовой словарь русского народа. XVIII — начало XIX в.&#x20;&#x2F;&#x20;под ред. Н. Ерёминой.&nbsp;— <abbr>М.</abbr>: Эксмо, 2007.&nbsp;— С.&nbsp;645—646.&nbsp;— 784&nbsp;с.&nbsp;— 5000 экз. — <nowiki>ISBN 978-5-699-24458-4</nowiki>. == Вонкашнї вязи == * [https://museumofeverydaylife.org/current-exhibitions/history-of-the-match A History of the Match]. The Museum of Everyday Life * [https://www.youtube.com/watch?v=gFwzErImjjM&t=28s Процес продукциї ширкох]: Японска фабрика хтора продукує 6,3 милиони ширки дньово, www.youtube.com. {{Commonscat}} == Ґалерия == <gallery> Файл:Safety matches Welt-Hölzer.jpg|Шкатулка зоз ширками Файл:Match sticks.jpg|Ширки Файл:Matches 2010 G1.jpg|Розлични ширки Файл:Collectie NMvWereldculturen, TM-6477-36, Etiketten van luciferdoosjes, 1900-1949.jpg|Колекция ширкох </gallery> seuzwkwp8fmwum0jnxu0jhk1qvvxtvt 20647 20635 2026-08-11T08:20:52Z Ksenija234 1651 20647 wikitext text/x-wiki [[File:Streichholz.JPG|right|thumb|300px|Запалєна ширка]] '''Ширка''' (серб. ''шибица'', горв''.'' ''žigica,'' слц. ''zápalka'') ше хаснує як алат за правенє огня у контролованих условийох. Вона представя преношаци и лєгки способ за правенє огня. Нєшкайша ширка направена з фалаткох древа або твардого паперу. Єден конєц обложени з материялом, найчастейше зоз фосфором, хтори може буц подпалєни з чуханьом того материялу за одвитуюцу [[поверхносц]]. Дараз ше зоз словом ширка означовало сумпор (слц. ''sirka'' = сумпор, поль. ''siara'' и ''siarka'', укр. ''сира'' и ''сирка'', рсй. ''сера''). Нєшка хаснуєме сербизем ''сумпор''. == История розвою ширкох == '''Ширки у XIX вику''' [[File:Women working in a match factory.jpg|right|thumb|300px|Роботнїци у фабрики ширкох, малюнок зоз 1871. року]]Гоч огень стари тельо кельо и чловек, ширки и їх єдноставносц постоя од 1827. року. Анґлийски лїкар Джон Вокер предавал верх палїчки премасцени зоз сумпором, наволани конґревес (анґл. ''Congreves''). Тоти перши ширки представяли форму експлозиву и були опасни за хасновательох. Вон нє патентовал свой пренаходок, алє го указовал людзом. Самюел Джонс видзел його єдну презентацию, после хторей почал продуковац тоти, як их вон наволал, луцифери. После того их предавал на [[Тарґовина|тарґовищох]] южних и заходних територийох Зєдинєних Америцких Державох. Були познати по тим же после хаснованя зохабяли моцни запах огньомету. Джошуа Пусей, адвокат з Филаделфиї, перша особа хторей приписане хаснованє шкатулки за ширки. Поставел поверхносц за палєнє ширкох з нукашнього боку, зоз чим би ше шицки ширки запалєли одразу. Вєдно зоз ширками хтори направел за власне хаснованє, вон придал права на патент Даймонд Меч корпорациї 1896. року за 4.000 долари. После купованя патенту, компания поверхносц за палєнє ширкох поставела з вонкашнього боку шкатулки. Найстарша позната реклама на шкатулки за ширки була 1895. року. На нєй була реклама з поздравами од Менделсонскей опери. Опера купела коло сто шкатулки ширкох, на хторих члени опери рисовали и писали порученя. '''Ширки у XX вику''' Року 1910. компания Даймонд Меч патентовала першу ширку хтора на себе нє мала сумпор, алє хасновала фосфор. Рок познєйше, америцки предсидатель Вилиям Тафт питал од Даймонд Мечу най прида свой патент, пре добробут чловечества. По Другей шветовей войни продукция ширкох ше звекшовала. Тот цо предавал ширки нє лєм же могол прекармиц свою фамелию, алє и обезпечиц ствари хтори ше по войни тримало за луксуз. Фабрики ширкох ше розвивали и витворйовали вельки профити. Популарносц ширкох цали час провадзела популарносц циґаретлох. == Нєшкайши ширки и їх хаснованє == Бутаново запальки у векшей часци швета углавним заменєли хаснованє ширкох, алє и коло того, ширки ше и далєй продукує и хаснує. == Литература == * ''Словнїк руского народного язика II, О – Я'', Нови Сад 2017, б. 754. * Hrvatska enciklopedija, Broj 11 (Tr-Ž), str. 831. Za izdavača: Leksikografski zavod Miroslav Krleža, Zagreb 2000.g. ISBN 953-6036-29-0 * Beaver, Patrick (1985). ''The Match Makers: The Story of Bryant & May''. London: Henry Melland Limited. ISBN 0-907929-11-7 * Emsley, John (2000). ''The Shocking History of Phosphorus: A Biography of the Devil's Element''. Basingstoke: Macmillan Publishing. ISBN 0-333-76638-5 * ''Беловинский Л. В.'' Спички&#x20;&#x2F;&#x2F; Иллюстрированный энциклопедический историко-бытовой словарь русского народа. XVIII — начало XIX в.&#x20;&#x2F;&#x20;под ред. Н. Ерёминой.&nbsp;— <abbr>М.</abbr>: Эксмо, 2007.&nbsp;— С.&nbsp;645—646.&nbsp;— 784&nbsp;с.&nbsp;— 5000 экз. — ISBN 978-5-699-24458-4 == Вонкашнї вязи == * [https://museumofeverydaylife.org/current-exhibitions/history-of-the-match A History of the Match]. The Museum of Everyday Life * [https://www.youtube.com/watch?v=gFwzErImjjM&t=28s Процес продукциї ширкох]: Японска фабрика хтора продукує 6,3 милиони ширки дньово, www.youtube.com. {{Commonscat}} == Ґалерия == <gallery> Файл:Safety matches Welt-Hölzer.jpg|Шкатулка зоз ширками Файл:Match sticks.jpg|Ширки Файл:Matches 2010 G1.jpg|Розлични ширки Файл:Collectie NMvWereldculturen, TM-6477-36, Etiketten van luciferdoosjes, 1900-1949.jpg|Колекция ширкох </gallery> t3bjzveeks3szx92x18kqz5hr0lsgw3 0 3382 20632 2026-08-10T13:30:16Z TaSaNS 1857 Г. Медєши 20632 wikitext text/x-wiki '''Кирилка''' (або ''кирилица''), писмо хторе ше хаснує у даскелїх славянских язикох як цо: билоруски, болгарски, македонски, русийски, русински, сербски и українски, а тиж и у векшим чишлє других язикох у обласцох Евроазиї. Ознака сучасней кирилки спрам ISO 15924 то Cyrl 220, а єй старославянскей вариянти Cyrs 221. Сучасни кирилски писма базовани на старославянскей кирилки,  хтора настала на южнославянских просторох, у чаше кед велї, насампредз восточни южнославянски обласци, були под власцу Першого болгарского царства. Кирилку и глаголїцу формуловали Кирил и Методий, хтори принєсли християнство Южним Салвяном, або їх ученїки. То основа алфабету хтори ше хаснує у рижних язикох, бувших або терашнїх, у часцох юговосточней Европи и сиверней Евроазиї, а окреме при тих зоз славянским походзеньом, як и при нєславянских язикох хтори под уплївом русийского язика. Року 2011, коло 252 милиони людзе у Евроазиї хасновали кирилку як урядови алфабет у своїх националних язикох, при чим Русия облапя коло половку того числа. З приманьом Болгарскей до Европскей униї 1. януара 2007. року, кирилка постала треце урядове писмо Европскей униї, после латинки и греческого писма. Кирилка виведзена з греческого унциялу, преширена з буквами зоз старшого глаголїцкого алфабету, уключуюци даєдни лиґатури. Тоти додатни букви вжати за старославянски гласи хтори нє присутни у греческим. Писмо наволане на чесц двох византийских братох, Кирила и Методия, хтори скорей креировали глаголїцке писмо. Модерни науковци веря же кирилку розвили и формализовали вчасни ученїки Кирила и Методия. У вчасним 18. вику кирилске писмо яке хасноване у Русиї досц реформоване по розказу Петра Велького потим як ше врацел з дипломатскей мисиї у заходней Европи. Нова форма буквох постала блїзша латинскому писму, даскельо архаїчни букви вихабени, а даскельо букви особнє дизайновал Петар Вельки (як цо „Я”, хторе було инспироване з латинску букву „R”). Заходноевропска типоґрафска култура тиж прилапена. === Мено === Понеже писмо обдумали ученїки и шлїдбенїки Кирила и Методия, хаснованє Кирилового мена за означованє того писма представя вираз даваня почесци, а нє означованє авторства. Мено ''кирилка'' часто збунює людзох хтори нє упознати з историю писма, понеже нє идентификує жем походзеня (за розлику од ''геческого писма''). Дзепоєдни го волаю ''русийске писмо'', понеже русийски найпопуларнєйши и найуплївнєйши алфабет базовани на тим писму. Славянски кирилски писма познати и як ''азбука'', цо виведзене зоз старих менох перших двох буквох векшини кирилских писмох (як цо и термин ''алфабет'' настал з перших двох греческих буквох ''алфа'' и ''бета''). === Русийске кирилске писмо === Главна часц писма настала з вчасней кирилки, хтора була дериват глаголїци и греческого уставного писма унцияли. За найвироятнєйших авторох кирилки ше трима Климента Охридского або Константина Преславского, алє тото питанє по нєшка конєчно нє ришене. Найвекше число буквох превжате з греческого писма, док даєдни знаки представяю менєй або вецей упросцени форми глагольских буквох. {| class="wikitable" |- | А а || Б б || В в || Г г || Д д || Е е || Ё ё |- | Ж ж || З з || И и || Й й || К к || Л л || М м |- | Н н || О о || П п || Р р || С с || Т т || У у |- | Ф ф || Х х || Ц ц || Ч ч || Ш ш || Щ щ || Ъ ъ |- | Ы ы || Ь ь || Э э || Ю ю || Я я || || |} {| class="wikitable" |+ Українске кирилске писмо |- | А а || Б б || В в || Г г || Ґ ґ || Д д || Е е || Є є || Ж ж || З з || И и |- | І і || Ї ї || Й й || К к || Л л || М м || Н н || О о || П п || Р р || С с |- | Т т || У у || Ф ф || Х х || Ц ц || Ч ч || Ш ш || Щ щ || Ь ь || Ю ю || Я я |} {| class="wikitable" |+ Билоруске кирилске писмо |- | А а || Б б || В в || Г г || Д д || Е е || Ё ё || Ж ж || З з || І і || Й й |- | К к || Л л || М м || Н н || О о || П п || Р р || С с || Т т || У у || Ў ў |- | Ф ф || Х х || Ц ц || Ч ч || Ш ш || Ы ы || Ь ь || Э э || Ю ю || Я я |} {| class="wikitable" |+ Болгарске кирилске писко |- | А а || Б б || В в || Г г || Д д || Е е || Ж ж || З з || И и || Й й |- | К к || Л л || М м || Н н || О о || П п || Р р || С с || Т т || У у |- | Ф ф || Х х || Ц ц || Ч ч || Ш ш || Щ щ || Ъ ъ || Ь ь || Ю ю || Я я |} {| class="wikitable" |+ Сербске кирилске писмо |- | А а || Б б || В в || Г г || Д д || Ђ ђ || Е е || Ж ж || З з || И и |- | Ј ј || К к || Л л || Љ љ || М м || Н н || Њ њ || О о || П п || Р р |- | С с || Т т || Ћ ћ || У у || Ф ф || Х х || Ц ц || Ч ч || Џ џ || Ш ш |} {| class="wikitable" |+ Македонске кирилске писмо |- | А а || Б б || В в || Г г || Д д || Г’г’ || Е е || Ж ж || З з || Дз дз |- | И и || I i || К к || Л’ л’ || М м || Н н || Н’ н’ || О о || П п || Р р |- | С с || Т т || К’ к’ || У у || Ф ф || Х х || Ц ц || Ч ч || Дж дж || Ш ш |} {| class="wikitable" |+ Чарногорске кирилске писмо |- | А а || Б б || В в || Г г || Д д || Ђ ђ || Е е || Ж ж || З з || З́ з́ |- | И и || Ј ј || К к || Л л || М м || Н н || Њ њ || О о || П п || Р р |- | С с || С́ с́ || Т т || У у || Ф ф || Х х || Ц ц || Ч ч || Џ џ || Ш ш |} === Русинске кирилске писмо === {| class="wikitable" |+ Штири стандардизовани вариянти русинскей кирилки |- ! Лемковска !! Прешовска !! Панонска !! Закарпатска !! МФА транскрибция |- | А а || А а || А а || А а || /a/ |- | Б б || Б б || Б б || Б б || /b/ |- | В в || В в || В в || В в || /w/ |- | Г г || Г г || Г г || Г г || /ɦ/ |- | Ґ ґ || Ґ ґ || Ґ ґ || Ґ ґ || /ɡ/ |- | Д д || Д д || Д д || Д д || /d/ |- | Е е || Е е || Е е || Е е || /ɛ/ |- | Є є || Є є || Є є || Є є || /je/, / ʲe/ |- | - || Ё ё || - || - || /jo/, / ʲo/ |- | Ж ж || Ж ж || Ж ж || Ж ж || /ʒ/ |- | З з || З з || З з || З з || /z/ |- | І і || І і || - || І і || /i/ |- | - || Ї ї || Ї ї || Ї ї || /ji/ |- | И и || И и || И и || И и || /ɪ/, /ɨ/ |- | Ы ы || Ы ы || - || Ы ы || /ɪ/, /ɨ/ |- | Й й || Й й || Й й || Й й || /j/ |- | К к || К к || К к || К к || /k/ |- | Л л || Л л || Л л || Л л || /l/ |- | М м || М м || М м || М м || /m/ |- | Н н || Н н || Н н || Н н || /n/ |- | О о || О о || О о || О о || /o/ |- | - || - || - || Ō ō || /œ/ |- | П п || П п || П п || П п || /p/ |- | Р р || Р р || Р р || Р р || /r/ |- | С с || С с || С с || С с || /s/ |- | Т т || Т т || Т т || Т т || /t/ |- | У у || У у || У у || У у || /u/ |- | - || - || - || Ӯ ӯ || /y/ |- | Ф ф || Ф ф || Ф ф || Ф ф || /f/ |- | Х х || Х х || Х х || Х х || /x/ |- | Ц ц || Ц ц || Ц ц || Ц ц || /t͡s/ |- | Ч ч || Ч ч || Ч ч || Ч ч || /t͡ʃ/ |- | Ш ш || Ш ш || Ш ш || Ш ш || /ʃ/ |- | Щ щ || Щ щ || Щ щ || Щ щ || /ʃt͡ʃ/ |- | Ю ю || Ю ю || Ю ю || Ю ю || /ju/, /ʲu/ |- | Я я || Я я || Я я || Я я || /ja/, /ʲa/ |- | Ь ь || Ь ь || Ь ь || Ь ь || - |- | Ъ ъ || Ъ ъ || - || - || - |} l5qpw4of7n6i1l3soejfyzxcef4ls9r 20633 20632 2026-08-10T13:45:34Z TaSaNS 1857 20633 wikitext text/x-wiki '''Кирилка''' (або ''кирилица''), писмо хторе ше хаснує у даскелїх славянских язикох як цо: билоруски, болгарски, македонски, русийски, русински, сербски и українски, а тиж и у векшим чишлє других язикох у обласцох Евроазиї. Ознака сучасней кирилки спрам ISO 15924 то Cyrl 220, а єй старославянскей вариянти Cyrs 221. Сучасни кирилски писма базовани на старославянскей кирилки,  хтора настала на южнославянских просторох, у чаше кед велї, насампредз восточни южнославянски обласци, були под власцу Першого болгарского царства. Кирилку и глаголїцу формуловали Кирил и Методий, хтори принєсли християнство Южним Салвяном, або їх ученїки. То основа алфабету хтори ше хаснує у рижних язикох, бувших або терашнїх, у часцох юговосточней Европи и сиверней Евроазиї, а окреме при тих зоз славянским походзеньом, як и при нєславянских язикох хтори под уплївом русийского язика. Року 2011, коло 252 милиони людзе у Евроазиї хасновали кирилку як урядови алфабет у своїх националних язикох, при чим Русия облапя коло половку того числа. З приманьом Болгарскей до Европскей униї 1. януара 2007. року, кирилка постала треце урядове писмо Европскей униї, после латинки и греческого писма. Кирилка виведзена з греческого унциялу, преширена з буквами зоз старшого глаголїцкого алфабету, уключуюци даєдни лиґатури. Тоти додатни букви вжати за старославянски гласи хтори нє присутни у греческим. Писмо наволане на чесц двох византийских братох, Кирила и Методия, хтори скорей креировали глаголїцке писмо. Модерни науковци веря же кирилку розвили и формализовали вчасни ученїки Кирила и Методия. У вчасним 18. вику кирилске писмо яке хасноване у Русиї досц реформоване по розказу Петра Велького<ref>[https://ru.wikisource.org/wiki/%D0%AD%D0%A1%D0%91%D0%95/%D0%93%D1%80%D0%B0%D0%B6%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%88%D1%80%D0%B8%D1%84%D1%82 '''Гражданский шрифт''']</ref> потим як ше врацел з дипломатскей мисиї у заходней Европи. Нова форма буквох постала блїзша латинскому писму, даскельо архаїчни букви вихабени, а даскельо букви особнє дизайновал Петар Вельки (як цо „Я”, хторе було инспироване з латинску букву „R”). Заходноевропска типоґрафска култура тиж прилапена. === Мено === Понеже писмо обдумали ученїки и шлїдбенїки Кирила и Методия, хаснованє Кирилового мена за означованє того писма представя вираз даваня почесци, а нє означованє авторства. Мено ''кирилка'' часто збунює людзох хтори нє упознати з историю писма, понеже нє идентификує жем походзеня (за розлику од ''геческого писма''). Дзепоєдни го волаю ''русийске писмо'', понеже русийски найпопуларнєйши и найуплївнєйши алфабет базовани на тим писму. Славянски кирилски писма познати и як ''азбука'', цо виведзене зоз старих менох перших двох буквох векшини кирилских писмох (як цо и термин ''алфабет'' настал з перших двох греческих буквох ''алфа'' и ''бета''). === Русийске кирилске писмо === Главна часц писма настала з вчасней кирилки, хтора була дериват глаголїци и греческого уставного писма унцияли. За найвироятнєйших авторох кирилки ше трима Климента Охридского або Константина Преславского, алє тото питанє по нєшка конєчно нє ришене. Найвекше число буквох превжате з греческого писма, док даєдни знаки представяю менєй або вецей упросцени форми глагольских буквох. {| class="wikitable" |- | А а || Б б || В в || Г г || Д д || Е е || Ё ё |- | Ж ж || З з || И и || Й й || К к || Л л || М м |- | Н н || О о || П п || Р р || С с || Т т || У у |- | Ф ф || Х х || Ц ц || Ч ч || Ш ш || Щ щ || Ъ ъ |- | Ы ы || Ь ь || Э э || Ю ю || Я я || || |} {| class="wikitable" |+ Українске кирилске писмо |- | А а || Б б || В в || Г г || Ґ ґ || Д д || Е е || Є є || Ж ж || З з || И и |- | І і || Ї ї || Й й || К к || Л л || М м || Н н || О о || П п || Р р || С с |- | Т т || У у || Ф ф || Х х || Ц ц || Ч ч || Ш ш || Щ щ || Ь ь || Ю ю || Я я |} {| class="wikitable" |+ Билоруске кирилске писмо |- | А а || Б б || В в || Г г || Д д || Е е || Ё ё || Ж ж || З з || І і || Й й |- | К к || Л л || М м || Н н || О о || П п || Р р || С с || Т т || У у || Ў ў |- | Ф ф || Х х || Ц ц || Ч ч || Ш ш || Ы ы || Ь ь || Э э || Ю ю || Я я |} {| class="wikitable" |+ Болгарске кирилске писко |- | А а || Б б || В в || Г г || Д д || Е е || Ж ж || З з || И и || Й й |- | К к || Л л || М м || Н н || О о || П п || Р р || С с || Т т || У у |- | Ф ф || Х х || Ц ц || Ч ч || Ш ш || Щ щ || Ъ ъ || Ь ь || Ю ю || Я я |} {| class="wikitable" |+ Сербске кирилске писмо |- | А а || Б б || В в || Г г || Д д || Ђ ђ || Е е || Ж ж || З з || И и |- | Ј ј || К к || Л л || Љ љ || М м || Н н || Њ њ || О о || П п || Р р |- | С с || Т т || Ћ ћ || У у || Ф ф || Х х || Ц ц || Ч ч || Џ џ || Ш ш |} {| class="wikitable" |+ Македонске кирилске писмо |- | А а || Б б || В в || Г г || Д д || Г’г’ || Е е || Ж ж || З з || Дз дз |- | И и || I i || К к || Л’ л’ || М м || Н н || Н’ н’ || О о || П п || Р р |- | С с || Т т || К’ к’ || У у || Ф ф || Х х || Ц ц || Ч ч || Дж дж || Ш ш |} {| class="wikitable" |+ Чарногорске кирилске писмо |- | А а || Б б || В в || Г г || Д д || Ђ ђ || Е е || Ж ж || З з || З́ з́ |- | И и || Ј ј || К к || Л л || М м || Н н || Њ њ || О о || П п || Р р |- | С с || С́ с́ || Т т || У у || Ф ф || Х х || Ц ц || Ч ч || Џ џ || Ш ш |} === Русинске кирилске писмо === {| class="wikitable" |+ Штири стандардизовани вариянти русинскей кирилки |- ! Лемковска !! Прешовска !! Панонска !! Закарпатска !! МФА транскрибция |- | А а || А а || А а || А а || /a/ |- | Б б || Б б || Б б || Б б || /b/ |- | В в || В в || В в || В в || /w/ |- | Г г || Г г || Г г || Г г || /ɦ/ |- | Ґ ґ || Ґ ґ || Ґ ґ || Ґ ґ || /ɡ/ |- | Д д || Д д || Д д || Д д || /d/ |- | Е е || Е е || Е е || Е е || /ɛ/ |- | Є є || Є є || Є є || Є є || /je/, / ʲe/ |- | - || Ё ё || - || - || /jo/, / ʲo/ |- | Ж ж || Ж ж || Ж ж || Ж ж || /ʒ/ |- | З з || З з || З з || З з || /z/ |- | І і || І і || - || І і || /i/ |- | - || Ї ї || Ї ї || Ї ї || /ji/ |- | И и || И и || И и || И и || /ɪ/, /ɨ/ |- | Ы ы || Ы ы || - || Ы ы || /ɪ/, /ɨ/ |- | Й й || Й й || Й й || Й й || /j/ |- | К к || К к || К к || К к || /k/ |- | Л л || Л л || Л л || Л л || /l/ |- | М м || М м || М м || М м || /m/ |- | Н н || Н н || Н н || Н н || /n/ |- | О о || О о || О о || О о || /o/ |- | - || - || - || Ō ō || /œ/ |- | П п || П п || П п || П п || /p/ |- | Р р || Р р || Р р || Р р || /r/ |- | С с || С с || С с || С с || /s/ |- | Т т || Т т || Т т || Т т || /t/ |- | У у || У у || У у || У у || /u/ |- | - || - || - || Ӯ ӯ || /y/ |- | Ф ф || Ф ф || Ф ф || Ф ф || /f/ |- | Х х || Х х || Х х || Х х || /x/ |- | Ц ц || Ц ц || Ц ц || Ц ц || /t͡s/ |- | Ч ч || Ч ч || Ч ч || Ч ч || /t͡ʃ/ |- | Ш ш || Ш ш || Ш ш || Ш ш || /ʃ/ |- | Щ щ || Щ щ || Щ щ || Щ щ || /ʃt͡ʃ/ |- | Ю ю || Ю ю || Ю ю || Ю ю || /ju/, /ʲu/ |- | Я я || Я я || Я я || Я я || /ja/, /ʲa/ |- | Ь ь || Ь ь || Ь ь || Ь ь || - |- | Ъ ъ || Ъ ъ || - || - || - |} eoeo63g34radejfrju8oephrjznm4s6 20636 20633 2026-08-10T17:28:28Z Olirk55 19 Виправки буквох 20636 wikitext text/x-wiki '''Кирилка''' (або ''кирилица''), писмо хторе ше хаснує у даскелїх славянских язикох як цо: билоруски, болгарски, македонски, русийски, русински, сербски и українски, а тиж и у векшим чишлє других язикох у обласцох Евроазиї. Ознака сучасней кирилки спрам ISO 15924 то Cyrl 220, а єй старославянскей вариянти Cyrs 221. Сучасни кирилски писма базовани на старославянскей кирилки,  хтора настала на южнославянских просторох, у чаше кед велї, насампредз восточни южнославянски обласци, були под власцу Першого болгарского царства. Кирилку и глаголїцу формуловали Кирил и Методий, хтори принєсли християнство Южним Салвяном, або їх ученїки. То основа алфабету хтори ше хаснує у рижних язикох, бувших або терашнїх, у часцох юговосточней Европи и сиверней Евроазиї, а окреме при тих зоз славянским походзеньом, як и при нєславянских язикох хтори под уплївом русийского язика. Року 2011, коло 252 милиони людзе у Евроазиї хасновали кирилку як урядови алфабет у своїх националних язикох, при чим Русия облапя коло половку того числа. З приманьом Болгарскей до Европскей униї [[1. януар|1. януара]] 2007. року, кирилка постала треце урядове писмо Европскей униї, после латинки и греческого писма. Кирилка виведзена з греческого унциялу, преширена з буквами зоз старшого глаголїцкого алфабету, уключуюци даєдни лиґатури. Тоти додатни букви вжати за старославянски гласи хтори нє присутни у греческим. Писмо наволане на чесц двох византийских братох, Кирила и Методия, хтори скорей креировали глаголїцке писмо. Модерни науковци веря же кирилку розвили и формализовали вчасни ученїки Кирила и Методия. У вчасним 18. вику кирилске писмо яке хасноване у Русиї досц реформоване по розказу Петра Велького<ref>[https://ru.wikisource.org/wiki/%D0%AD%D0%A1%D0%91%D0%95/%D0%93%D1%80%D0%B0%D0%B6%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%88%D1%80%D0%B8%D1%84%D1%82 '''Гражданский шрифт''']</ref> потим як ше врацел з дипломатскей мисиї у заходней Европи. Нова форма буквох постала блїзша латинскому писму, даскельо архаїчни букви вихабени, а даскельо букви особнє дизайновал Петар Вельки (як цо „Я”, хторе було инспироване з латинску букву „R”). Заходноевропска типоґрафска култура тиж прилапена. === Мено === Понеже писмо обдумали ученїки и шлїдбенїки Кирила и Методия, хаснованє Кирилового мена за означованє того писма представя вираз даваня почесци, а нє означованє авторства. Мено ''кирилка'' часто збунює людзох хтори нє упознати з историю писма, понеже нє идентификує жем походзеня (за розлику од ''греческого писма''). Дзепоєдни го волаю ''русийске писмо'', понеже русийски найпопуларнєйши и найуплївнєйши алфабет базовани на тим писму. Славянски кирилски писма познати и як ''азбука'', цо виведзене зоз старих менох перших двох буквох векшини кирилских писмох (як цо и термин ''алфабет'' настал з перших двох греческих буквох ''алфа'' и ''бета''). === Русийске кирилске писмо === Главна часц писма настала з вчасней кирилки, хтора була дериват глаголїци и греческого уставного писма унцияли. За найвироятнєйших авторох кирилки ше трима Климента Охридского або Константина Преславского, алє тото питанє по нєшка конєчно нє ришене. Найвекше число буквох превжате з греческого писма, док даєдни знаки представяю менєй або вецей упросцени форми глагольских буквох. {| class="wikitable" |- | А а || Б б || В в || Г г || Д д || Е е || Ё ё |- | Ж ж || З з || И и || Й й || К к || Л л || М м |- | Н н || О о || П п || Р р || С с || Т т || У у |- | Ф ф || Х х || Ц ц || Ч ч || Ш ш || Щ щ || Ъ ъ |- | Ы ы || Ь ь || Э э || Ю ю || Я я || || |} {| class="wikitable" |+ Українске кирилске писмо |- | А а || Б б || В в || Г г || Ґ ґ || Д д || Е е || Є є || Ж ж || З з || И и |- | І і || Ї ї || Й й || К к || Л л || М м || Н н || О о || П п || Р р || С с |- | Т т || У у || Ф ф || Х х || Ц ц || Ч ч || Ш ш || Щ щ || Ь ь || Ю ю || Я я |} {| class="wikitable" |+ Билоруске кирилске писмо |- | А а || Б б || В в || Г г || Д д || Е е || Ё ё || Ж ж || З з || І і || Й й |- | К к || Л л || М м || Н н || О о || П п || Р р || С с || Т т || У у || Ў ў |- | Ф ф || Х х || Ц ц || Ч ч || Ш ш || Ы ы || Ь ь || Э э || Ю ю || Я я |} {| class="wikitable" |+ Болгарске кирилске писмо |- | А а || Б б || В в || Г г || Д д || Е е || Ж ж || З з || И и || Й й |- | К к || Л л || М м || Н н || О о || П п || Р р || С с || Т т || У у |- | Ф ф || Х х || Ц ц || Ч ч || Ш ш || Щ щ || Ъ ъ || Ь ь || Ю ю || Я я |} {| class="wikitable" |+ Сербске кирилске писмо |- | А а || Б б || В в || Г г || Д д || Ђ ђ || Е е || Ж ж || З з || И и |- | Ј ј || К к || Л л || Љ љ || М м || Н н || Њ њ || О о || П п || Р р |- | С с || Т т || Ћ ћ || У у || Ф ф || Х х || Ц ц || Ч ч || Џ џ || Ш ш |} {| class="wikitable" |+ Македонске кирилске писмо |- | А а || Б б || В в || Г г || Д д || Г’г’ || Е е || Ж ж || З з || Дз дз |- | И и || I i || К к || Л’ л’ || М м || Н н || Н’ н’ || О о || П п || Р р |- | С с || Т т || К’ к’ || У у || Ф ф || Х х || Ц ц || Ч ч || Дж дж || Ш ш |} {| class="wikitable" |+ Чарногорске кирилске писмо |- | А а || Б б || В в || Г г || Д д || Ђ ђ || Е е || Ж ж || З з || З́ з́ |- | И и || Ј ј || К к || Л л || М м || Н н || Њ њ || О о || П п || Р р |- | С с || С́ с́ || Т т || У у || Ф ф || Х х || Ц ц || Ч ч || Џ џ || Ш ш |} === Русинске кирилске писмо === {| class="wikitable" |+ Штири стандардизовани вариянти русинскей кирилки |- ! Лемковска !! Прешовска !! Панонска !! Закарпатска !! МФА транскрибция |- | А а || А а || А а || А а || /a/ |- | Б б || Б б || Б б || Б б || /b/ |- | В в || В в || В в || В в || /w/ |- | Г г || Г г || Г г || Г г || /ɦ/ |- | Ґ ґ || Ґ ґ || Ґ ґ || Ґ ґ || /ɡ/ |- | Д д || Д д || Д д || Д д || /d/ |- | Е е || Е е || Е е || Е е || /ɛ/ |- | Є є || Є є || Є є || Є є || /je/, / ʲe/ |- | - || Ё ё || - || - || /jo/, / ʲo/ |- | Ж ж || Ж ж || Ж ж || Ж ж || /ʒ/ |- | З з || З з || З з || З з || /z/ |- | І і || І і || - || І і || /i/ |- | - || Ї ї || Ї ї || Ї ї || /ji/ |- | И и || И и || И и || И и || /ɪ/, /ɨ/ |- | Ы ы || Ы ы || - || Ы ы || /ɪ/, /ɨ/ |- | Й й || Й й || Й й || Й й || /j/ |- | К к || К к || К к || К к || /k/ |- | Л л || Л л || Л л || Л л || /l/ |- | М м || М м || М м || М м || /m/ |- | Н н || Н н || Н н || Н н || /n/ |- | О о || О о || О о || О о || /o/ |- | - || - || - || Ō ō || /œ/ |- | П п || П п || П п || П п || /p/ |- | Р р || Р р || Р р || Р р || /r/ |- | С с || С с || С с || С с || /s/ |- | Т т || Т т || Т т || Т т || /t/ |- | У у || У у || У у || У у || /u/ |- | - || - || - || Ӯ ӯ || /y/ |- | Ф ф || Ф ф || Ф ф || Ф ф || /f/ |- | Х х || Х х || Х х || Х х || /x/ |- | Ц ц || Ц ц || Ц ц || Ц ц || /t͡s/ |- | Ч ч || Ч ч || Ч ч || Ч ч || /t͡ʃ/ |- | Ш ш || Ш ш || Ш ш || Ш ш || /ʃ/ |- | Щ щ || Щ щ || Щ щ || Щ щ || /ʃt͡ʃ/ |- | Ю ю || Ю ю || Ю ю || Ю ю || /ju/, /ʲu/ |- | Я я || Я я || Я я || Я я || /ja/, /ʲa/ |- | Ь ь || Ь ь || Ь ь || Ь ь || - |- | Ъ ъ || Ъ ъ || - || - || - |} lhqqb84cbv7z0uay7v4qpvq5k4ocrdn 20644 20636 2026-08-10T20:43:15Z TaSaNS 1857 20644 wikitext text/x-wiki '''Кирилка''' (або ''кирилица''), писмо хторе ше хаснує у даскелїх славянских язикох як цо: билоруски, болгарски, македонски, русийски, русински, сербски и українски, а тиж и у векшим чишлє других язикох у обласцох Евроазиї. Ознака сучасней кирилки спрам ISO 15924 то Cyrl 220, а єй старославянскей вариянти Cyrs 221. Сучасни кирилски писма базовани на старославянскей кирилки<ref>А. Н. Стеценко. ''Хрестоматия по Старославянскому Языку'', 1984.</ref><ref>Cubberley 1996.</ref>,  хтора настала на южнославянских просторох, у чаше кед велї, насампредз восточни южнославянски обласци, були под власцу Першого болгарского царства.<ref>Cubberley 1996, стр. 100</ref> Кирилку и глаголїцу формуловали Кирил и Методий, хтори принєсли християнство Южним Салвяном, або їх ученїки.<ref>The Columbia Encyclopaedia, Sixth Edition. 2001–05, O.Ed. Saints Cyril and Methodius "Cyril and Methodius, Saints) 869 and 884, respectively, “Greek missionaries, brothers, called Apostles to the Slavs and fathers of Slavonic literature."</ref> <ref>Encyclopædia Britannica, ''Major alphabets of the world, Cyrillic and Glagolitic alphabets'', 2008, O.Ed. "The two early Slavic alphabets, the Cyrillic and the Glagolitic, were invented by St. Cyril, or Constantine (c. 827–869), and St. Methodii (c. 825–884). These men from Thessaloniki who became apostles to the southern Slavs, whom they converted to Christianity."</ref><ref>Kazhdan 1991, стр. 507 — „''Константин (Ћирило) и његов брат Методије су били синови друнгара Леа и Марије, која је можда била Словен.''”</ref>То основа алфабету хтори ше хаснує у рижних язикох, бувших або терашнїх, у часцох юговосточней Европи и сиверней Евроазиї, а окреме при тих зоз славянским походзеньом, як и при нєславянских язикох хтори под уплївом русийского язика. Року 2011, коло 252 милиони людзе у Евроазиї хасновали кирилку як урядови алфабет у своїх националних язикох, при чим Русия облапя коло половку того числа. З приманьом Болгарскей до Европскей униї [[1. януар|1. януара]] 2007. року, кирилка постала треце урядове писмо Европскей униї, после латинки и греческого писма.<ref>Орбан, Леонард (24.05.2007.) [https://ec.europa.eu/commission/presscorner/detail/en/SPEECH_07_330 "Cyrillic, the third official alphabet of the EU, was created by a truly multilingual European"]</ref> Кирилка виведзена з греческого унциялу, преширена з буквами зоз старшого глаголїцкого алфабету, уключуюци даєдни лиґатури. Тоти додатни букви вжати за старославянски гласи хтори нє присутни у греческим. Писмо наволане на чесц двох византийских братох<ref>''Columbia Encyclopedia'', Sixth Edition. 2001–05, s.v. "Cyril and Methodius, Saints"; ''Encyclopædia Britannica'', Encyclopædia Britannica Incorporated, Warren E. Preece – (1972). pp. 846, s.v., "Cyril and Methodius, Saints" and "Eastern Orthodoxy, Missions ancient and modern"; ''Encyclopedia of World Cultures'', David H. Levinson, (1991). pp. 239, s.v., "Social Science"; Eric M. Meyers, . ; Lunt, ''Slavic Review'', June (1964). pp. 216; Roman Jakobson, ''Crucial problems of Cyrillo-Methodian Studies''; Leonid Ivan Strakhovsky, ''A Handbook of Slavic Studies''. pp. 98; V. Bogdanovich, . Belgrade.</ref>, Кирила и Методия, хтори скорей креировали глаголїцке писмо. Модерни науковци веря же кирилку розвили и формализовали вчасни ученїки Кирила и Методия. У вчасним 18. вику кирилске писмо яке хасноване у Русиї досц реформоване по розказу Петра Велького потим як ше врацел з дипломатскей мисиї у заходней Европи. Нова форма буквох постала блїзша латинскому писму, даскельо архаїчни букви вихабени, а даскельо букви особнє дизайновал Петар Вельки (як цо „Я”, хторе було инспироване з латинску букву „R”). Заходноевропска типоґрафска култура тиж прилапена.<ref>[https://typejournal.ru/en/articles/Civil-Type "Civil Type and Kis Cyrillic"] typejournal.ru</ref> === Мено === Понеже писмо обдумали ученїки и шлїдбенїки Кирила и Методия, хаснованє Кирилового мена за означованє того писма представя вираз даваня почесци, а нє означованє авторства. Мено ''кирилка'' часто збунює людзох хтори нє упознати з историю писма, понеже нє идентификує жем походзеня (за розлику од ''греческого писма''). Дзепоєдни го волаю ''русийске писмо'', понеже русийски найпопуларнєйши и найуплївнєйши алфабет базовани на тим писму. Славянски кирилски писма познати и як ''азбука'', цо виведзене зоз старих менох перших двох буквох векшини кирилских писмох (як цо и термин ''алфабет'' настал з перших двох греческих буквох ''алфа'' и ''бета''). === Русийске кирилске писмо === Главна часц писма настала з вчасней кирилки, хтора була дериват глаголїци и греческого уставного писма унцияли. За найвироятнєйших авторох кирилки ше трима Климента Охридского або Константина Преславского, алє тото питанє по нєшка конєчно нє ришене. Найвекше число буквох превжате з греческого писма, док даєдни знаки представяю менєй або вецей упросцени форми глагольских буквох. {| class="wikitable" |- | А а || Б б || В в || Г г || Д д || Е е || Ё ё |- | Ж ж || З з || И и || Й й || К к || Л л || М м |- | Н н || О о || П п || Р р || С с || Т т || У у |- | Ф ф || Х х || Ц ц || Ч ч || Ш ш || Щ щ || Ъ ъ |- | Ы ы || Ь ь || Э э || Ю ю || Я я || || |} {| class="wikitable" |+ Українске кирилске писмо |- | А а || Б б || В в || Г г || Ґ ґ || Д д || Е е || Є є || Ж ж || З з || И и |- | І і || Ї ї || Й й || К к || Л л || М м || Н н || О о || П п || Р р || С с |- | Т т || У у || Ф ф || Х х || Ц ц || Ч ч || Ш ш || Щ щ || Ь ь || Ю ю || Я я |} {| class="wikitable" |+ Билоруске кирилске писмо |- | А а || Б б || В в || Г г || Д д || Е е || Ё ё || Ж ж || З з || І і || Й й |- | К к || Л л || М м || Н н || О о || П п || Р р || С с || Т т || У у || Ў ў |- | Ф ф || Х х || Ц ц || Ч ч || Ш ш || Ы ы || Ь ь || Э э || Ю ю || Я я |} {| class="wikitable" |+ Болгарске кирилске писмо |- | А а || Б б || В в || Г г || Д д || Е е || Ж ж || З з || И и || Й й |- | К к || Л л || М м || Н н || О о || П п || Р р || С с || Т т || У у |- | Ф ф || Х х || Ц ц || Ч ч || Ш ш || Щ щ || Ъ ъ || Ь ь || Ю ю || Я я |} {| class="wikitable" |+ Сербске кирилске писмо |- | А а || Б б || В в || Г г || Д д || Ђ ђ || Е е || Ж ж || З з || И и |- | Ј ј || К к || Л л || Љ љ || М м || Н н || Њ њ || О о || П п || Р р |- | С с || Т т || Ћ ћ || У у || Ф ф || Х х || Ц ц || Ч ч || Џ џ || Ш ш |} {| class="wikitable" |+ Македонске кирилске писмо |- | А а || Б б || В в || Г г || Д д || Г’г’ || Е е || Ж ж || З з || Дз дз |- | И и || I i || К к || Л’ л’ || М м || Н н || Н’ н’ || О о || П п || Р р |- | С с || Т т || К’ к’ || У у || Ф ф || Х х || Ц ц || Ч ч || Дж дж || Ш ш |} {| class="wikitable" |+ Чарногорске кирилске писмо |- | А а || Б б || В в || Г г || Д д || Ђ ђ || Е е || Ж ж || З з || З́ з́ |- | И и || Ј ј || К к || Л л || М м || Н н || Њ њ || О о || П п || Р р |- | С с || С́ с́ || Т т || У у || Ф ф || Х х || Ц ц || Ч ч || Џ џ || Ш ш |} === Русинске кирилске писмо === {| class="wikitable" |+ Штири стандардизовани вариянти русинскей кирилки |- ! Лемковска !! Прешовска !! Панонска !! Закарпатска !! МФА транскрибция |- | А а || А а || А а || А а || /a/ |- | Б б || Б б || Б б || Б б || /b/ |- | В в || В в || В в || В в || /w/ |- | Г г || Г г || Г г || Г г || /ɦ/ |- | Ґ ґ || Ґ ґ || Ґ ґ || Ґ ґ || /ɡ/ |- | Д д || Д д || Д д || Д д || /d/ |- | Е е || Е е || Е е || Е е || /ɛ/ |- | Є є || Є є || Є є || Є є || /je/, / ʲe/ |- | - || Ё ё || - || - || /jo/, / ʲo/ |- | Ж ж || Ж ж || Ж ж || Ж ж || /ʒ/ |- | З з || З з || З з || З з || /z/ |- | І і || І і || - || І і || /i/ |- | - || Ї ї || Ї ї || Ї ї || /ji/ |- | И и || И и || И и || И и || /ɪ/, /ɨ/ |- | Ы ы || Ы ы || - || Ы ы || /ɪ/, /ɨ/ |- | Й й || Й й || Й й || Й й || /j/ |- | К к || К к || К к || К к || /k/ |- | Л л || Л л || Л л || Л л || /l/ |- | М м || М м || М м || М м || /m/ |- | Н н || Н н || Н н || Н н || /n/ |- | О о || О о || О о || О о || /o/ |- | - || - || - || Ō ō || /œ/ |- | П п || П п || П п || П п || /p/ |- | Р р || Р р || Р р || Р р || /r/ |- | С с || С с || С с || С с || /s/ |- | Т т || Т т || Т т || Т т || /t/ |- | У у || У у || У у || У у || /u/ |- | - || - || - || Ӯ ӯ || /y/ |- | Ф ф || Ф ф || Ф ф || Ф ф || /f/ |- | Х х || Х х || Х х || Х х || /x/ |- | Ц ц || Ц ц || Ц ц || Ц ц || /t͡s/ |- | Ч ч || Ч ч || Ч ч || Ч ч || /t͡ʃ/ |- | Ш ш || Ш ш || Ш ш || Ш ш || /ʃ/ |- | Щ щ || Щ щ || Щ щ || Щ щ || /ʃt͡ʃ/ |- | Ю ю || Ю ю || Ю ю || Ю ю || /ju/, /ʲu/ |- | Я я || Я я || Я я || Я я || /ja/, /ʲa/ |- | Ь ь || Ь ь || Ь ь || Ь ь || - |- | Ъ ъ || Ъ ъ || - || - || - |} == Вонкашнї вязи == * Daniels, Peter T.; Bright, William, ур. (1995). [https://archive.org/details/isbn%209780195079937 The world's writing systems] ([Nachdr.] изд.). Oxford: Oxford University Press. ISBN 978-0-19-507993-7. * [https://web.archive.org/web/20090925112038/http://pravapis.info/books/pravapis2005.html Беларускі клясычны правапіс.] Архів оригіналу за 25 вересня 2009. Процитовано 15 січня 2010. * Barić, Eugenija (2007). Rusinski jezik u procjepu prošlosti i sadašnjosti. Zagreb: Institut za hrvatski jezik i jezikoslovlje. * Magocsi, Paul R. (1993). „Scholarly seminar on the codification of the Rusyn language (Bardejovské Kúpele, November 6-7, 1992)”. Revue des Études Slaves. 65 (3): 597—599. * Magocsi, Paul R.i (1996). „The Rusyn language question revisited” (PDF). International Journal of the Sociology of Language. 120: 63—84. * Маґочій, Павел Роберт, ур. (2004). Русиньскый язык. Opole: Uniwersytet Opolski: Instytut Filologii Polskiej. * Плїшкова, Анна, ур. (2008). Русиньскый язык меджі двома конґресами (PDF). Пряшів: Світовый конґрес Русинів. * Plishkova, Anna (2009). Language and National Identity: Rusyns South of Carpathians. Boulder: East European Monographs. * Плїшкова, Анна; Копорова, Кветослава; Ябур, Василь (2019). Русиньскый язык: Комплексный опис языковой сістемы в контекстї кодіфікації. Пряшів: Vydavateľstvo Prešovskej univerzity. * Ябур, Василь; Плїшкова, Анна (2005). Русиньскый язык у зеркалї новых правил про основны і середнї школы з навчанём русиньского языка (PDF). Пряшев: Русин і Народны новинкы. == Референци == jgcv3yrj64de06cpaas64qz23zqpmg3 0 3383 20639 2026-08-10T19:06:18Z Ksanvu 1030 Нови бок: „Доган ше одноши на вeцей як 70 файти рошлїнох з роду  Nicotiana  фамилиї  Solanaceae , як и на продукти хтори ше прави з осушених лїсцох догану, як цо циґари и  циґаретли , догану за пипку, догану за жуванє и ароматични доган за  нарґили . Доган ше хаснує и у биоинженєринґ…“ 20639 wikitext text/x-wiki Доган ше одноши на вeцей як 70 файти рошлїнох з роду  Nicotiana  фамилиї  Solanaceae , як и на продукти хтори ше прави з осушених лїсцох догану, як цо циґари и  циґаретли , догану за пипку, догану за жуванє и ароматични доган за  нарґили . Доган ше хаснує и у биоинженєринґу рошлїнох и як украс, а хемийни компоненти з догану ше хаснує за виробок пестицидох и лїкох. Трима ше же главна комерциялна файта, N. tabacum, по походзеню зоз тропскей Америки, як и шицки рошлїни з роду Nicotiana, алє ю ше так длуго пестує, же ше за ню нє зна у дзивини. N. rustica, файта хтора дава швидкогоряци лїсца, була файта догану хтору ше перше ховало у  Вирджиниї , а нєшка ше углавним пестує у  Турскей ,  Индиї  и  Русиї . Адиктивни алкалоїд никотин ше трима за найхарактеристичнєйши состойок догану, алє чкодлїви пошлїдки хаснованя догану мож достац од тисячи других єдинєньох хтори наставаю у диму, як цо  полициклични ароматични угльоводонїки  (наприклад бензопирен), формалдехид, кадмиюм, никл, арсен, догански нитросамини,  фенили  и велї други. У догану тиж єст  бета-карболински  алкалоїди хтори  ингибитую моноаминску оксидазу . Обични доган Наукова класификация Царство: Plantae Дивизия: Magnoliophyta Класа: Magnoliopsida Ряд: Solanales Фамилия: Solanaceae Род: Nicotiana L. Двойне мено: Nicotiana tabacum L. Садзенє догану Доган ше хова подобнє як и други польопривредни продукти. Ховали го и нашо людзе по валалох, так же законтрачене нашенє шали дома до посцельох або градкох, а потим ше пресаду пресадзовало з кольчком на польо и зоз воду з канти раз залївало. Доган єднорочна рошлїна хтору ше обера ручно – кажде оберанє облапя дас по три жовти лїсца од сподку. После обераня, доган ше привожи дому, здзива на шнури и одклада обешени за сушенє (на цуґ, под шопу, до чардаку або на пойд). Сушенє оможлївює спомалшену  оксидацию  и деґрадацию  каротеноїдох , цо доприноши же би доган достал прикмети яки ше звичайно приписує „гладкосци“ диму. После того доган ше знїмало зоз шнурох, складало до балох и одвожело до одкупних станїцох. Нєшка ше лїсца догану пакує у зависносци од форми хаснованя, дзе спада куренє, жуванє, уцагованє през нос итд. Векшина циґаретлох хаснує доган хтори сушени у окремних обєктох з контроловану циркулацию воздуху (сушарнї), хтори даваю дим благши и лєгчейши за удихованє. Хаснованє догану Хаснованє догану то активносц хтору нєшка практикую коло 1,1 милиярди особи и вецей як єдна трцина жительства. Уровень куреня исти або опадує у розвитих державох, алє рошнє у жемох у розвою. Спрам Шветовей здравственей орґанизациї , доган прешвечлїво найчастейша причина шмерци у швеце хтору мож зопрец. У звиту зоз 2008. року ШЗО оценєла же доган спричинює 5,4 милиони шмерци рочнє. Доган найчастейше спричинює хороти хтори потрафяю шерцо, печинку и плюца, а куренє главни фактор ризику за инфаркти, шлоґи,  хронїчни обструктивни хороти плюцох  (уключуюци  хронїчни бронхитис ) и  рак  (окреме рак плюцох,  рак гарла  и  рак панкреасу ). Тиж так, пре моцни адиктивни прикмети догану, настава и  зависносц . Циґаретлов дим ше состої з капочкох смоли, никотину,  угльового моноксиду  и других ґазох. Основни активни фармаколоґийни состойок догану то никотин и вон спричинює звик и зависносц. Єдна  циґаретла  ма коло 2 mg никотину, а смертельна доза за  чловека  виноши 0,05 g. Никотин предзера до кревоцеку и ресорбує ше док курящи уцагує дим до плюцох, а количество ресорбованого никотину варирує од 20-90%. Под уплївом никотину нєстава чувство вистатосци, зменшує ше потреба за єдзеньом, сцагую ше вени, пошвидшує робота шерца, звекшує кревни и шерцов прицисок, а источашнє ше звекшую масносци и цукер у креви. Пол годзини после куреня функциї ше врацаю на нормалу. Куренє зменшує осет паху и смаку. Етимолоґия Анґлийске слово tobacco походзи од шпанского и портуґалского слова tabaco. Прецизне походзенє того слова спорне, алє ше ґенерално трима же є виведзене часточнє з италиянского язика: карп.укр. доган, всл. dohan, од мадь. dohány, мадь. диял. dohán, мадь од тур. duh:an (дим, доган), а тур. од араб. або перс. duhan (дим, дим з догану); даєдни язики превжали слово директно з тур.: алб. duhan, рум. duhan, серб. дуван/духан, болг. духан. История Доган ше длуго хасновало у Америкох, дзе даєдни култивацийни места у Мексику датирую зоз 1400-1000. п.н.е. Велї старобивательни индиянски племена традиционално ховали и хасновали доган. Восточни сиверноамерицки племена виками мали традицию ношиц доган у мехох як широко прилапену тарґовинску ставку, алє и пре куренє у дружтвених и  церемониялних нагодох , наприклад запечацованє мировней догварки або тарґовинского контракту. У даєдних популацийох, доган ше тримало як дар Створителя и верело ше же церемониялни дим догану ноши думки того цо кури и молитви до Створителя. Сучасна история После наукових одкрицох з половки 20. вику, доган осудзовани як опасносц за здравє, и на концу идентификовани як директни спричиньователь карциному и велїх других респираторних и циркулаторних хоротох. Року 2003, як одвит на звекшане хаснованє догану у жемох у розвою, Шветова здравствена орґанизация успишнє назберала потримовку 168 жемох подписац Рамикову конвенцию о контроли догану. Конвенция обдумана потримац ефикасне законодавство и його запровадзованє у шицких жемох, же би ше зменшало чкодлїви ефекти догану. Тото приведло до розвою продуктох за преставанє куреня. Литература Словнїк руского народного язика I, А – Н, Нови Сад 2017, б. 352. Вонкашнї вязи https://sr.wikipedia.org/sr- ec/%D0%94%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD_(%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B8 %D0%B7%D0%B2%D0%BE%D0%B4) https://sh.wikipedia.org/wiki/Duhan Но, линики за тексти на википедиї НЄ МОЖУ буц як елементи за Винкашнї вязи, алє помагаю же би ше видзело як то на сербским теексту и других текстох. Нє знам прецо Геленка так поблїзко писала, без нового шору, без ясних пасусох. О тей теми єст на 139 язикох швета. Досц добре уж и на сербским тексту, мож превжац даяки фотки и линки за даскельо певни Вонкашнї вяззи або елементи за Литаратуру. qoxbyd4m3m51kaf1jnmkyl9b3t67kl6 20640 20639 2026-08-10T19:18:42Z Ksanvu 1030 Г. Мед. 20640 wikitext text/x-wiki '''Доган''' ше одноши на вeцей як 70 файти рошлїнох з роду  Nicotiana  фамилиї  Solanaceae , як и на продукти хтори ше прави з осушених лїсцох догану, як цо циґари и  циґаретли , догану за пипку, догану за жуванє и ароматични доган за  нарґили . Доган ше хаснує и у биоинженєринґу рошлїнох и як украс, а хемийни компоненти з догану ше хаснує за виробок пестицидох и лїкох. Трима ше же главна комерциялна файта, N. tabacum, по походзеню зоз тропскей Америки, як и шицки рошлїни з роду Nicotiana, алє ю ше так длуго пестує, же ше за ню нє зна у дзивини. N. rustica, файта хтора дава швидкогоряци лїсца, була файта догану хтору ше перше ховало у  Вирджиниї , а нєшка ше углавним пестує у  Турскей ,  Индиї  и  Русиї . Адиктивни алкалоїд никотин ше трима за найхарактеристичнєйши состойок догану, алє чкодлїви пошлїдки хаснованя догану мож достац од тисячи других єдинєньох хтори наставаю у диму, як цо  полициклични ароматични угльоводонїки  (наприклад бензопирен), формалдехид, кадмиюм, никл, арсен, догански нитросамини,  фенили  и велї други. У догану тиж єст  бета-карболински  алкалоїди хтори  ингибитую моноаминску оксидазу. == Обични доган == '''Наукова класификация''' Царство: Plantae Дивизия: Magnoliophyta Класа: Magnoliopsida Ряд: Solanales Фамилия: Solanaceae Род: Nicotiana L. '''Двойне мено:''' ''Nicotiana tabacum'' L. == Садзенє догану == Доган ше хова подобнє як и други польопривредни продукти. Ховали го и нашо людзе по валалох, так же законтрачене нашенє шали дома до посцельох або градкох, а потим ше пресаду пресадзовало з кольчком на польо и зоз воду з канти раз залївало. Доган єднорочна рошлїна хтору ше обера ручно – кажде оберанє облапя дас по три жовти лїсца од сподку. После обераня, доган ше привожи дому, здзива на шнури и одклада обешени за сушенє (на цуґ, под шопу, до чардаку або на пойд). Сушенє оможлївює спомалшену  оксидацию  и деґрадацию  каротеноїдох , цо доприноши же би доган достал прикмети яки ше звичайно приписує „гладкосци“ диму. После того доган ше знїмало зоз шнурох, складало до балох и одвожело до одкупних станїцох. Нєшка ше лїсца догану пакує у зависносци од форми хаснованя, дзе спада куренє, жуванє, уцагованє през нос итд. Векшина циґаретлох хаснує доган хтори сушени у окремних обєктох з контроловану циркулацию воздуху (сушарнї), хтори даваю дим благши и лєгчейши за удихованє. == Хаснованє догану == Хаснованє догану то активносц хтору нєшка практикую коло 1,1 милиярди особи и вецей як єдна трцина жительства. Уровень куреня исти або опадує у розвитих державох, алє рошнє у жемох у розвою.Спрам Шветовей здравственей орґанизациї , доган прешвечлїво найчастейша причина шмерци у швеце хтору мож зопрец. У звиту зоз 2008. року ШЗО оценєла же доган спричинює 5,4 милиони шмерци рочнє. Доган найчастейше спричинює хороти хтори потрафяю шерцо, печинку и плюца, а куренє главни фактор ризику за инфаркти, шлоґи,  хронїчни обструктивни хороти плюцох  (уключуюци  хронїчни бронхитис ) и  рак  (окреме рак плюцох,  рак гарла  и  рак панкреасу ). Тиж так, пре моцни адиктивни прикмети догану, настава и  зависносц . Циґаретлов дим ше состої з капочкох смоли, никотину,  угльового моноксиду  и других ґазох. Основни активни фармаколоґийни состойок догану то никотин и вон спричинює звик и зависносц. Єдна  циґаретла  ма коло 2 mg никотину, а смертельна доза за  чловека  виноши 0,05 g. Никотин предзера до кревоцеку и ресорбує ше док курящи уцагує дим до плюцох, а количество ресорбованого никотину варирує од 20-90%. Под уплївом никотину нєстава чувство вистатосци, зменшує ше потреба за єдзеньом, сцагую ше вени, пошвидшує робота шерца, звекшує кревни и шерцов прицисок, а источашнє ше звекшую масносци и цукер у креви. Пол годзини после куреня функциї ше врацаю на нормалу. Куренє зменшує осет паху и смаку. == Етимолоґия == Анґлийске слово tobacco походзи од шпанского и портуґалского слова tabaco. Прецизне походзенє того слова спорне, алє ше ґенерално трима же є виведзене часточнє з италиянского язика: карп.укр. доган, всл. dohan, од мадь. dohány, мадь. диял. dohán, мадь од тур. duh:an (дим, доган), а тур. од араб. або перс. duhan (дим, дим з догану); даєдни язики превжали слово директно з тур.: алб. duhan, рум. duhan, серб. дуван/духан, болг. духан. == История == Доган ше длуго хасновало у Америкох, дзе даєдни култивацийни места у Мексику датирую зоз 1400-1000. п.н.е. Велї старобивательни индиянски племена традиционално ховали и хасновали доган. Восточни сиверноамерицки племена виками мали традицию ношиц доган у мехох як широко прилапену тарґовинску ставку, алє и пре куренє у дружтвених и  церемониялних нагодох , наприклад запечацованє мировней догварки або тарґовинского контракту. У даєдних популацийох, доган ше тримало як дар Створителя и верело ше же церемониялни дим догану ноши думки того цо кури и молитви до Створителя. == Сучасна история == После наукових одкрицох з половки 20. вику, доган осудзовани як опасносц за здравє, и на концу идентификовани як директни спричиньователь карциному и велїх других респираторних и циркулаторних хоротох. Року 2003, як одвит на звекшане хаснованє догану у жемох у розвою, Шветова здравствена орґанизация успишнє назберала потримовку 168 жемох подписац Рамикову конвенцию о контроли догану. Конвенция обдумана потримац ефикасне законодавство и його запровадзованє у шицких жемох, же би ше зменшало чкодлїви ефекти догану. Тото приведло до розвою продуктох за преставанє куреня. == Литература == Словнїк руского народного язика I, А – Н, Нови Сад 2017, б. 352. Вонкашнї вязи https://sr.wikipedia.org/sr- ec/%D0%94%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD_(%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B8 %D0%B7%D0%B2%D0%BE%D0%B4) https://sh.wikipedia.org/wiki/Duhan Но, линики за тексти на википедиї НЄ МОЖУ буц як елементи за Винкашнї вязи, алє помагаю же би ше видзело як то на сербским теексту и других текстох. Нє знам прецо Геленка так поблїзко писала, без нового шору, без ясних пасусох. О тей теми єст на 139 язикох швета. Досц добре уж и на сербским тексту, мож превжац даяки фотки и линки за даскельо певни Вонкашнї вяззи або елементи за Литаратуру. 3kxyakstnhepoauso0x839dm369ymtk 20642 20640 2026-08-10T20:33:27Z Olirk55 19 Olirk55 преместио је страницу [[ДОАГН]] на [[Доган]] 20640 wikitext text/x-wiki '''Доган''' ше одноши на вeцей як 70 файти рошлїнох з роду  Nicotiana  фамилиї  Solanaceae , як и на продукти хтори ше прави з осушених лїсцох догану, як цо циґари и  циґаретли , догану за пипку, догану за жуванє и ароматични доган за  нарґили . Доган ше хаснує и у биоинженєринґу рошлїнох и як украс, а хемийни компоненти з догану ше хаснує за виробок пестицидох и лїкох. Трима ше же главна комерциялна файта, N. tabacum, по походзеню зоз тропскей Америки, як и шицки рошлїни з роду Nicotiana, алє ю ше так длуго пестує, же ше за ню нє зна у дзивини. N. rustica, файта хтора дава швидкогоряци лїсца, була файта догану хтору ше перше ховало у  Вирджиниї , а нєшка ше углавним пестує у  Турскей ,  Индиї  и  Русиї . Адиктивни алкалоїд никотин ше трима за найхарактеристичнєйши состойок догану, алє чкодлїви пошлїдки хаснованя догану мож достац од тисячи других єдинєньох хтори наставаю у диму, як цо  полициклични ароматични угльоводонїки  (наприклад бензопирен), формалдехид, кадмиюм, никл, арсен, догански нитросамини,  фенили  и велї други. У догану тиж єст  бета-карболински  алкалоїди хтори  ингибитую моноаминску оксидазу. == Обични доган == '''Наукова класификация''' Царство: Plantae Дивизия: Magnoliophyta Класа: Magnoliopsida Ряд: Solanales Фамилия: Solanaceae Род: Nicotiana L. '''Двойне мено:''' ''Nicotiana tabacum'' L. == Садзенє догану == Доган ше хова подобнє як и други польопривредни продукти. Ховали го и нашо людзе по валалох, так же законтрачене нашенє шали дома до посцельох або градкох, а потим ше пресаду пресадзовало з кольчком на польо и зоз воду з канти раз залївало. Доган єднорочна рошлїна хтору ше обера ручно – кажде оберанє облапя дас по три жовти лїсца од сподку. После обераня, доган ше привожи дому, здзива на шнури и одклада обешени за сушенє (на цуґ, под шопу, до чардаку або на пойд). Сушенє оможлївює спомалшену  оксидацию  и деґрадацию  каротеноїдох , цо доприноши же би доган достал прикмети яки ше звичайно приписує „гладкосци“ диму. После того доган ше знїмало зоз шнурох, складало до балох и одвожело до одкупних станїцох. Нєшка ше лїсца догану пакує у зависносци од форми хаснованя, дзе спада куренє, жуванє, уцагованє през нос итд. Векшина циґаретлох хаснує доган хтори сушени у окремних обєктох з контроловану циркулацию воздуху (сушарнї), хтори даваю дим благши и лєгчейши за удихованє. == Хаснованє догану == Хаснованє догану то активносц хтору нєшка практикую коло 1,1 милиярди особи и вецей як єдна трцина жительства. Уровень куреня исти або опадує у розвитих державох, алє рошнє у жемох у розвою.Спрам Шветовей здравственей орґанизациї , доган прешвечлїво найчастейша причина шмерци у швеце хтору мож зопрец. У звиту зоз 2008. року ШЗО оценєла же доган спричинює 5,4 милиони шмерци рочнє. Доган найчастейше спричинює хороти хтори потрафяю шерцо, печинку и плюца, а куренє главни фактор ризику за инфаркти, шлоґи,  хронїчни обструктивни хороти плюцох  (уключуюци  хронїчни бронхитис ) и  рак  (окреме рак плюцох,  рак гарла  и  рак панкреасу ). Тиж так, пре моцни адиктивни прикмети догану, настава и  зависносц . Циґаретлов дим ше состої з капочкох смоли, никотину,  угльового моноксиду  и других ґазох. Основни активни фармаколоґийни состойок догану то никотин и вон спричинює звик и зависносц. Єдна  циґаретла  ма коло 2 mg никотину, а смертельна доза за  чловека  виноши 0,05 g. Никотин предзера до кревоцеку и ресорбує ше док курящи уцагує дим до плюцох, а количество ресорбованого никотину варирує од 20-90%. Под уплївом никотину нєстава чувство вистатосци, зменшує ше потреба за єдзеньом, сцагую ше вени, пошвидшує робота шерца, звекшує кревни и шерцов прицисок, а источашнє ше звекшую масносци и цукер у креви. Пол годзини после куреня функциї ше врацаю на нормалу. Куренє зменшує осет паху и смаку. == Етимолоґия == Анґлийске слово tobacco походзи од шпанского и портуґалского слова tabaco. Прецизне походзенє того слова спорне, алє ше ґенерално трима же є виведзене часточнє з италиянского язика: карп.укр. доган, всл. dohan, од мадь. dohány, мадь. диял. dohán, мадь од тур. duh:an (дим, доган), а тур. од араб. або перс. duhan (дим, дим з догану); даєдни язики превжали слово директно з тур.: алб. duhan, рум. duhan, серб. дуван/духан, болг. духан. == История == Доган ше длуго хасновало у Америкох, дзе даєдни култивацийни места у Мексику датирую зоз 1400-1000. п.н.е. Велї старобивательни индиянски племена традиционално ховали и хасновали доган. Восточни сиверноамерицки племена виками мали традицию ношиц доган у мехох як широко прилапену тарґовинску ставку, алє и пре куренє у дружтвених и  церемониялних нагодох , наприклад запечацованє мировней догварки або тарґовинского контракту. У даєдних популацийох, доган ше тримало як дар Створителя и верело ше же церемониялни дим догану ноши думки того цо кури и молитви до Створителя. == Сучасна история == После наукових одкрицох з половки 20. вику, доган осудзовани як опасносц за здравє, и на концу идентификовани як директни спричиньователь карциному и велїх других респираторних и циркулаторних хоротох. Року 2003, як одвит на звекшане хаснованє догану у жемох у розвою, Шветова здравствена орґанизация успишнє назберала потримовку 168 жемох подписац Рамикову конвенцию о контроли догану. Конвенция обдумана потримац ефикасне законодавство и його запровадзованє у шицких жемох, же би ше зменшало чкодлїви ефекти догану. Тото приведло до розвою продуктох за преставанє куреня. == Литература == Словнїк руского народного язика I, А – Н, Нови Сад 2017, б. 352. Вонкашнї вязи https://sr.wikipedia.org/sr- ec/%D0%94%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD_(%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B8 %D0%B7%D0%B2%D0%BE%D0%B4) https://sh.wikipedia.org/wiki/Duhan Но, линики за тексти на википедиї НЄ МОЖУ буц як елементи за Винкашнї вязи, алє помагаю же би ше видзело як то на сербским теексту и других текстох. Нє знам прецо Геленка так поблїзко писала, без нового шору, без ясних пасусох. О тей теми єст на 139 язикох швета. Досц добре уж и на сербским тексту, мож превжац даяки фотки и линки за даскельо певни Вонкашнї вяззи або елементи за Литаратуру. 3kxyakstnhepoauso0x839dm369ymtk 20646 20642 2026-08-10T21:26:47Z Olirk55 19 Форматированє бока, креированє ґалериї, референца, вонкашнї вязи 20646 wikitext text/x-wiki [[File:Tabak P9290021.JPG|right|thumb|300px|Доган у квитнуцу]]'''Доган''' ше одноши на вeцей як 70 файти рошлїнох з роду ''Nicotiana'' фамилиї ''Solanacea''e , як и на продукти хтори ше прави з осушених лїсцох догану,<ref>[https://kids.britannica.com/students/article/tobacco/277375?cmpCountryCode=RS&cmpIsGdpr=false&cmpIsCcpa=false&cmpGeoRegion=00 Tobacco.] Encyclopedia Britannica. [dostęp 2012-10-09]. (язик анґлийски).</ref> як цо циґари и циґаретли, догану за пипку, догану за жуванє и ароматични доган за нарґили. Доган ше хаснує и у биоинженєринґу рошлїнох и як украс, а хемийни компоненти з догану ше хаснує за виробок пестицидох и лїкох. Трима ше же главна комерциялна файта, ''N. tabacum'', по походзеню зоз тропскей Америки, як и шицки рошлїни з роду ''Nicotiana'', алє ю ше так длуго пестує, же ше за ню нє зна у дзивини. ''N. rustica'', файта хтора дава швидкогоряци лїсца, була файта догану хтору ше перше ховало у Вирджиниї, а нєшка ше углавним пестує у Турскей,  Индиї  и  Русиї. Адиктивни алкалоїд никотин ше трима за найхарактеристичнєйши состойок догану, алє чкодлїви пошлїдки хаснованя догану мож достац од тисячи других єдинєньох хтори наставаю у диму, як цо  полициклични ароматични угльоводонїки (наприклад бензопирен), формалдехид, кадмиюм, никл, арсен, догански нитросамини,  фенили  и велї други. У догану тиж єст бета-карболински алкалоїди хтори ингибитую моноаминску оксиданзу. == Обични доган == '''Наукова класификация''' Царство: Plantae Дивизия: Magnoliophyta Класа: Magnoliopsida Ряд: Solanales Фамилия: Solanaceae Род: Nicotiana L. '''Двойне мено:''' ''Nicotiana tabacum'' L. == Садзенє догану == Доган ше хова подобнє як и други польопривредни продукти. Ховали го и нашо людзе по валалох, так же законтрачене нашенє шали дома до посцельох або градкох, а потим ше пресаду пресадзовало з кольчком на польо и зоз воду з канти раз залївало. Доган єднорочна рошлїна хтору ше обера ручно – кажде оберанє облапя дас по три жовти лїсца од сподку. После обераня, доган ше привожи дому, здзива з длугшу иглїцу на шнури и одклада обешени за сушенє (на цуґ, под [[Шопа|шопу]], до [[Чардак|чардаку]] або на пойд). Сушенє оможлївює спомалшену  оксидацию  и деґрадацию  каротеноїдох, цо доприноши же би доган достал прикмети яки ше звичайно приписує „гладкосци“ диму. После того доган ше знїмало зоз шнурох, складало до балох и одвожело до одкупних станїцох. Нєшка ше лїсца догану пакує у зависносци од форми хаснованя, дзе спада куренє, жуванє, уцагованє през нос итд. Векшина циґаретлох хаснує доган хтори сушени у окремних обєктох з контроловану циркулацию воздуху (сушарнї), хтори даваю дим благши и лєгчейши за удихованє. == Хаснованє догану == Хаснованє догану то активносц хтору нєшка практикую коло 1,1 милиярди особи и вецей як єдна трцина жительства. Уровень куреня исти або опадує у розвитих державох, алє рошнє у жемох у розвою. Спрам [[Шветова здравствена орґанизация|Шветовей здравственей орґанизациї]], доган прешвечлїво найчастейша причина шмерци у швеце хтору мож зопрец. У звиту зоз 2008. року ШЗО оценєла же доган спричинює 5,4 милиони шмерци рочнє. Доган найчастейше спричинює хороти хтори потрафяю шерцо, печинку и плюца, а куренє главни фактор ризику за инфаркти, шлоґи, хронїчни обструктивни хороти плюцох (уключуюци  хронїчни бронхитис ) и  рак  (окреме рак плюцох, рак гарла и рак панкреасу). Тиж так, пре моцни адиктивни прикмети догану, настава и зависносц. Циґаретлов дим ше состої з капочкох смоли, никотину,  угльового моноксиду  и других [[Ґаз|ґазох]]. Основни активни фармаколоґийни состойок догану то никотин и вон спричинює звик и зависносц. Єдна  циґаретла ма коло 2 mg никотину, а смертельна доза за чловека виноши 0,05 g. Никотин предзера до кревоцеку и ресорбує ше док курящи уцагує дим до плюцох, а количество ресорбованого никотину варирує од 20-90%. Под уплївом никотину нєстава чувство вистатосци, зменшує ше потреба за єдзеньом, сцагую ше вени, пошвидшує робота шерца, звекшує кревни и шерцов [[прицисок]], а источашнє ше звекшую масносци и цукер у креви. Пол [[Годзина|годзини]] после куреня функциї ше врацаю на нормалу. Куренє зменшує осет паху и смаку. == Етимолоґия == Анґлийске слово ''tobacco'' походзи од шпанского и портуґалского слова ''tabaco''. Прецизне походзенє того слова спорне, алє ше ґенерално трима же є виведзене часточнє з италиянского язика: карп.укр. доган, всл. dohan, од мадь. dohány, мадь. диял. dohán, мадь од тур. duh:an (дим, доган), а тур. од араб. або перс. duhan (дим, дим з догану); даєдни язики превжали слово директно з тур.: алб. duhan, рум. duhan, серб. дуван/духан, болг. духан. == История == Доган ше длуго хасновало у Америкох, дзе даєдни култивацийни места у Мексику датирую зоз 1400-1000. п.н.е. Велї старобивательни индиянски племена традиционално ховали и хасновали доган. Восточни сиверноамерицки племена виками мали традицию ношиц доган у [[Мех|мехох]] як широко прилапену тарґовинску ставку, алє и пре куренє у дружтвених и  церемониялних нагодох, наприклад запечацованє мировней догварки або тарґовинского контракту. У даєдних популацийох, доган ше тримало як дар Створителя и верело ше же церемониялни дим догану ноши думки того цо кури и молитви до Створителя. == Сучасна история == После наукових одкрицох з половки 20. вику, доган осудзовани як опасносц за здравє, и на концу идентификовани як директни спричиньователь карциному и велїх других респираторних и циркулаторних хоротох. Року 2003, як одвит на звекшане хаснованє догану у жемох у розвою, Шветова здравствена орґанизация успишнє назберала потримовку 168 жемох подписац Рамикову конвенцию о контроли догану. Конвенция обдумана потримац ефикасне законодавство и його запровадзованє у шицких жемох, же би ше зменшало чкодлїви ефекти догану. Тото приведло до розвою продуктох за преставанє куреня. == Ґалерия == <gallery> Файл:Tobacco.jpg|Польо зоз засадзеним доганом Файл:Nicotiana tabacum - Köhler–s Medizinal-Pflanzen-098.jpg Файл:Nicotiana alata.jpg|Доганово квитки Файл:Prilep sušenje tutun.JPG|Сушенє догана у вельким [[Гамбар|гамбаре]]/гали (Македония) Файл:DunhillEarlyMorningPipeMurrays.jpg|Пошекани доган порихтани за пипку </gallery> == Литература == ''Словнїк руского народного язика I, А – Н'', Нови Сад 2017, б. 352. == Вонкашнї вязи == * [https://www.agroklub.com/sortna-lista/uljarice-predivo-bilje/duhan-91/ Duhan] agroklub.com * [https://piperson.org/duhani/tipovi-duhana.php Osnovni tipovi duvana za lulu] == Pеференци == [[Катеґория:Рошлїни]] [[Катеґория:Индустрийски рошлїни]] [[Катеґория:Турцизми]] [[Катеґория:Архаизми]] ovwc2qnri42yihhu619b7781uqzywsa 0 3384 20643 2026-08-10T20:33:27Z Olirk55 19 Olirk55 преместио је страницу [[ДОАГН]] на [[Доган]] 20643 wikitext text/x-wiki #Преусмери [[Доган]] kcxcibyp1yeftc3gqsqundqdv45fu5c