Википедия rskwiki https://rsk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8_%D0%B1%D0%BE%D0%BA MediaWiki 1.47.0-wmf.14 first-letter Медий Окреме Розгварка Хаснователь Розгварка зоз хасновательом Википедия Розгварка о Википедиї Файл Розгварка о файлу МедияВики Розгварка о МедияВикию Шаблон Розгварка о шаблону Помоц Розгварка о помоци Катеґория Розгварка о катеґориї TimedText TimedText talk Модул Разговор о модулу Event Event talk 0 62 20660 19888 2026-08-11T19:06:06Z Olirk55 19 20660 wikitext text/x-wiki [[Файл:Bockori 20240806 101954.jpg|thumb|Бочкори|379x379px]] '''Бочкори''' (єдн. бочкора) (серб. ''опанци'', карп. укр. ''бочкор''и, всл. ''bočkori'', слц. ''bočkory'' - од мадяр. ''bocskor'' - исте) селянска скоряна [[обуй]] з нєпреробеней овчей [[Скорка|скори]] хтору ше ношело до роботи, алє нє и у шветочних нагодох. Майстор цо правел бочкори волал ше ''бочкораш''. У новшим чаше ше бочкори прави и з ґуми, та ше вец волаю ґумово бочкори (серб. каљаче). Бочкори ше перше правело у [[Войводина|Войводини]], а потим ше тото [[ремесло]] преширело по [[Сербия|Сербиї,]] алє там бочкори досц модификовани, скоро украсни, з ценкима ременьчками и зоз финей скори. == Фразеолоґия == У народзе ше гвари ''познац як стари бочкори'' – барз добре познац дакого або дацо. Тиж так: ''щесце як у старей бочкори'', цо значи – слабе, подле щесце. Єст и присловака у хторей ше гвари ''Бочкор до бочкор, а чижма до чижми'' кед ше леґинь и дзивка беру хтори „пасираюˮ єдно ґу другому або нє „пасираюˮ, а значи: богати з богатим, а худобни з худобним (або: школовани зоз школованим, а параст з парастом). == Ґалерия == <gallery> Bácskai bocskor.jpg|Бочкори яки у [[Бачка|Бачки]] ношели Мадяре Opanci.jpg|Традицийни сербски бочкорки Opanci bačkori Slovaks.jpg|Бочкори яки найчастейше ношели Словаци </gallery> == Литература == * ''Словнїк руского народного язика I, А – Н'', Нови Сад 2017, б. 86 * Skok, Petar (1972). Etimologijski rječnik hrvatskoga ili srpskoga jezika, knjiga druga: K-poni. Zagreb: Jugoslavenska akademija znanosti i umjetnosti. стр. 651. * Шобић, Јерина (1955). [https://web.archive.org/web/20200928092936/http://etnografskimuzej.rs/wp-content/uploads/2014/01/Glasnik-Etnografskog-muzeja-u-Beogradu-knjiga-18-godina-1955.pdf „Опанци и опанчарски занат у Србији с освртом на музејске збирке”] (PDF). == Вонкашнї вязи == * [https://sr.wikipedia.org/sr-ec/%D0%9E%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D0%B0%D0%BA Опанак], Википедия на сербским язику [[Катеґория:Обуй]] 5d2g0814r5b8jpezbz5ci4ov5gwgf5u 3 1069 20661 9280 2026-08-11T21:17:50Z MediaWiki message delivery 85 /* Invitation to try the Starter Kit Tool */ нова тема 20661 wikitext text/x-wiki == Invitation to connect with fellow contributors from language onboarding experiment == Hello, Hope this message finds you well! I would like to invite you to a community conversation to connect with fellow contributors from pilot wikis (Southern Ndebele, Tai Nüa, Iban, Obolo, Pannonian Rusyn) that graduated through a [https://diff.wikimedia.org/2024/10/31/wikipedia-goes-live-for-five-languages-through-the-future-of-language-incubation-initiative/ Language Onboarding Experiment] last year. In this conversation, we plan to facilitate sharing learnings, discussing technical needs post-graduation, and collaborating on solving challenges faced by the pilot wikis. We spoke with a few contributors from these wikis back in December, and their valuable input on contributions has given us some perspectives on what to investigate next. A report will soon be published on those learnings. We hope that this meeting will not only be a great opportunity for us to come together and learn from each other but also allow us to use your valuable input to shape our plans for the coming year! If you can attend the call, please sign up here, and I will share more details later: * [https://www.mediawiki.org/wiki/Language_Onboarding_and_Development/Community_conversations_2024-25#5_April_2025_01:00_UTC 5 April 2025, 01:00 UTC] * [https://www.mediawiki.org/wiki/Language_Onboarding_and_Development/Community_conversations_2024-25#4_April_2025_15:00_UTC 4 April 2025, 15:00 UTC] Looking forward to your participation! Cheers, [[User:SSethi (WMF)]] via [[Хаснователь:MediaWiki message delivery|MediaWiki message delivery]] ([[Розгварка зоз хасновательом:MediaWiki message delivery|розгварка]]) 19:52, 27. марец 2025. (CET) <!-- Пошиљалац поруке: Корисник:SSethi (WMF)@metawiki; списак прималаца: https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=User:SSethi_(WMF)/MassMessageList&oldid=28454981 --> :: Hi! If you haven't signed up yet, you can still consider doing so! You can find more information on [[mediawikiwiki:Language_Onboarding_and_Development/Community_conversations_2024-25|this page]] about the upcoming meetings on April 4th and 5th. :— [[Хаснователь:SSethi (WMF)|SSethi (WMF)]] ([[Розгварка зоз хасновательом:SSethi (WMF)|розгварка]]) 19:24, 2. април 2025. (CEST) == Invitation to try the Starter Kit Tool == <div lang="en" dir="ltr"> Greetings! As one of the active editors on this Wikipedia, you're invited by the [https://www.mediawiki.org/wiki/Language_Onboarding_and_Development Language Onboarding and Development] initiative to learn about the Starter Kit, try it out, and join a virtual meeting where you can ask questions about the tool.<br> '''What the tool does'''<br> The Starter Kit helps small or new Wikipedia contributors complete essential tasks, like importing infoboxes, tracking your wiki's growth and health metrics, and connecting with members of the broader Wikimedia community for technical guidance. Some features require certain user rights, but three of the six tasks are open to any autoconfirmed editor, so most active editors can get started right away. '''Here's what we would like you to do:''' * Read the manual for more detail on the tool and the tasks you can perform: https://www.mediawiki.org/wiki/Language_Onboarding_and_Development/Starter_kit * Access the Starter Kit tool: https://starterkit.toolforge.org/ and log in with your Wikimedia account to try it out. * Sign up for one of three virtual meetings: https://www.mediawiki.org/wiki/Language_Onboarding_and_Development/Starter_kit/Office_hours#Office_hours, where you can: ** Learn more about the tool. ** Ask questions and share your thoughts. Thank you so much for using the tool, and we look forward to your attending the virtual meeting. Best regards, </div> <bdi lang="en" dir="ltr">[[User:UOzurumba (WMF)|UOzurumba (WMF)]]</bdi> 23:17, 11. авґуст 2026. (CEST) <!-- Пошиљалац поруке: Корисник:UOzurumba (WMF)@metawiki; списак прималаца: https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=User:UOzurumba_(WMF)/sandbox/Invitation_to_try_the_Starter_Kit_Tool_message_list&oldid=30913073 --> 66zw5vmib4bf23sgh5eyah6xv8heyjq 3 1072 20663 9279 2026-08-11T21:17:51Z MediaWiki message delivery 85 /* Invitation to try the Starter Kit Tool */ нова тема 20663 wikitext text/x-wiki == Invitation to connect with fellow contributors from language onboarding experiment == Hello, Hope this message finds you well! I would like to invite you to a community conversation to connect with fellow contributors from pilot wikis (Southern Ndebele, Tai Nüa, Iban, Obolo, Pannonian Rusyn) that graduated through a [https://diff.wikimedia.org/2024/10/31/wikipedia-goes-live-for-five-languages-through-the-future-of-language-incubation-initiative/ Language Onboarding Experiment] last year. In this conversation, we plan to facilitate sharing learnings, discussing technical needs post-graduation, and collaborating on solving challenges faced by the pilot wikis. We spoke with a few contributors from these wikis back in December, and their valuable input on contributions has given us some perspectives on what to investigate next. A report will soon be published on those learnings. We hope that this meeting will not only be a great opportunity for us to come together and learn from each other but also allow us to use your valuable input to shape our plans for the coming year! If you can attend the call, please sign up here, and I will share more details later: * [https://www.mediawiki.org/wiki/Language_Onboarding_and_Development/Community_conversations_2024-25#5_April_2025_01:00_UTC 5 April 2025, 01:00 UTC] * [https://www.mediawiki.org/wiki/Language_Onboarding_and_Development/Community_conversations_2024-25#4_April_2025_15:00_UTC 4 April 2025, 15:00 UTC] Looking forward to your participation! Cheers, [[User:SSethi (WMF)]] via [[Хаснователь:MediaWiki message delivery|MediaWiki message delivery]] ([[Розгварка зоз хасновательом:MediaWiki message delivery|розгварка]]) 19:52, 27. марец 2025. (CET) <!-- Пошиљалац поруке: Корисник:SSethi (WMF)@metawiki; списак прималаца: https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=User:SSethi_(WMF)/MassMessageList&oldid=28454981 --> :: Hi! If you haven't signed up yet, you can still consider doing so! You can find more information on [[mediawikiwiki:Language_Onboarding_and_Development/Community_conversations_2024-25|this page]] about the upcoming meetings on April 4th and 5th. :— [[Хаснователь:SSethi (WMF)|SSethi (WMF)]] ([[Розгварка зоз хасновательом:SSethi (WMF)|розгварка]]) 19:24, 2. април 2025. (CEST) == Invitation to try the Starter Kit Tool == <div lang="en" dir="ltr"> Greetings! As one of the active editors on this Wikipedia, you're invited by the [https://www.mediawiki.org/wiki/Language_Onboarding_and_Development Language Onboarding and Development] initiative to learn about the Starter Kit, try it out, and join a virtual meeting where you can ask questions about the tool.<br> '''What the tool does'''<br> The Starter Kit helps small or new Wikipedia contributors complete essential tasks, like importing infoboxes, tracking your wiki's growth and health metrics, and connecting with members of the broader Wikimedia community for technical guidance. Some features require certain user rights, but three of the six tasks are open to any autoconfirmed editor, so most active editors can get started right away. '''Here's what we would like you to do:''' * Read the manual for more detail on the tool and the tasks you can perform: https://www.mediawiki.org/wiki/Language_Onboarding_and_Development/Starter_kit * Access the Starter Kit tool: https://starterkit.toolforge.org/ and log in with your Wikimedia account to try it out. * Sign up for one of three virtual meetings: https://www.mediawiki.org/wiki/Language_Onboarding_and_Development/Starter_kit/Office_hours#Office_hours, where you can: ** Learn more about the tool. ** Ask questions and share your thoughts. Thank you so much for using the tool, and we look forward to your attending the virtual meeting. Best regards, </div> <bdi lang="en" dir="ltr">[[User:UOzurumba (WMF)|UOzurumba (WMF)]]</bdi> 23:17, 11. авґуст 2026. (CEST) <!-- Пошиљалац поруке: Корисник:UOzurumba (WMF)@metawiki; списак прималаца: https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=User:UOzurumba_(WMF)/sandbox/Invitation_to_try_the_Starter_Kit_Tool_message_list&oldid=30913073 --> 66zw5vmib4bf23sgh5eyah6xv8heyjq 3 2627 20662 15356 2026-08-11T21:17:51Z MediaWiki message delivery 85 /* Invitation to try the Starter Kit Tool */ нова тема 20662 wikitext text/x-wiki {{Витайце}} - [[Хаснователь:Orbitminis|Orbitminis]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Orbitminis|розгварка]]) 17:54, 31. януар 2026. (CET) == Invitation to try the Starter Kit Tool == <div lang="en" dir="ltr"> Greetings! As one of the active editors on this Wikipedia, you're invited by the [https://www.mediawiki.org/wiki/Language_Onboarding_and_Development Language Onboarding and Development] initiative to learn about the Starter Kit, try it out, and join a virtual meeting where you can ask questions about the tool.<br> '''What the tool does'''<br> The Starter Kit helps small or new Wikipedia contributors complete essential tasks, like importing infoboxes, tracking your wiki's growth and health metrics, and connecting with members of the broader Wikimedia community for technical guidance. Some features require certain user rights, but three of the six tasks are open to any autoconfirmed editor, so most active editors can get started right away. '''Here's what we would like you to do:''' * Read the manual for more detail on the tool and the tasks you can perform: https://www.mediawiki.org/wiki/Language_Onboarding_and_Development/Starter_kit * Access the Starter Kit tool: https://starterkit.toolforge.org/ and log in with your Wikimedia account to try it out. * Sign up for one of three virtual meetings: https://www.mediawiki.org/wiki/Language_Onboarding_and_Development/Starter_kit/Office_hours#Office_hours, where you can: ** Learn more about the tool. ** Ask questions and share your thoughts. Thank you so much for using the tool, and we look forward to your attending the virtual meeting. Best regards, </div> <bdi lang="en" dir="ltr">[[User:UOzurumba (WMF)|UOzurumba (WMF)]]</bdi> 23:17, 11. авґуст 2026. (CEST) <!-- Пошиљалац поруке: Корисник:UOzurumba (WMF)@metawiki; списак прималаца: https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=User:UOzurumba_(WMF)/sandbox/Invitation_to_try_the_Starter_Kit_Tool_message_list&oldid=30913073 --> ntlwt8a9t9f21wi8t2ewzah15kytc54 0 2725 20658 16577 2026-08-11T18:40:24Z Olirk55 19 20658 wikitext text/x-wiki [[File:Reading Aulos.jpg|right|288x288px|Aулус, музей у Греческей.]]'''Аулос''' (греч. ''Αυλός'', мн. ''αὐλο''ί: ''auloí'') (лат. ''tibia'')<ref> [https://www.merriam-webster.com/dictionary/ aulos] [https://en.wikipedia.org/wiki/ Merriam-Webster] Merriam-Webster [https://en.wikipedia.org/wiki/OCLC# OCLC 1032680871]</ref><ref>[https://www.perseus.tufts.edu/hopper/text?doc=Perseus%3Atext%3A1999.04.0057%3Aentry%3Dau%29lo%2Fs αὐλός] Henry George Liddell, Robert Scott, A Greek-English Lexicon, on Perseus</ref> то бул дуйни [[Подзелєнє музичних инструментох|инструмент]] у старей Греческей, приказовани у музичней уметносци спрам археолоґийних документох и других жридлох (скулптурох, малюнкох). Бул популарни у античней Греческей, окреме як култни инструмент Диониса, и часто ше зоз нїм провадзело хорске шпиванє у греческих траґедийох, на свадзебних вешельох и aтлетских змаганьох. За аулос мож повесц же є предходнїк инструмента хтори нєшка наволуєме обоа. == Главни характеристики аулоса == [[File:Banquet Euaion Louvre G467 n2 cropped.jpg|right|thumb|300px|Чловек грає на аулосу: намальовал евийски маляр 460. – 450. п.н.е.]] * '''Конструкция:''' Аулос бул составени зоз двох oддвоєних цивох зоз дзирками, правени є зоз [[Над|наду]], древа лєбо косци, зоз двойнїстим язичком. Часто ше слово аулос (''aulos'') преклада як „[[Пищалка|пищaлка]]“ або „двойнїста пищалка." Инструмент мал звичайно два язички, його звук – описани як „предзераюци, интензивни и возбудзуюци“ Бул подобни [[Звук|звуку]] сучасних древених дуйних инструментох як цо тo обоa, [[кларинет]] або ґайди (хтори маю два часци, пищалку и мех).<ref>he History of Musical Instruments, Curt Sachs, 1940</ref><ref>Arosemena-Ott, G. W. (2019). "The aulos and tibia: Variation across the Ancient Mediterranean's principal woodwind". Conservatory Students Academic Work.</ref>[https://spiral.lynn.edu/cgi/viewcontent.cgi?article=1001&context=conservatory_studentpubs] * '''Звук и технїка граня:''' Виводзач (''auleto'') источашнє грал на обидвох цивох, часто хасновал технїку „кружного” диханя, a дакеди и ''phorbeiu'' (скоряни ремень коло шиї) пре стабилносц твари. == Файти аулосох == У Гречекей исновали даскельо файти єдноставних и двойнїстих аулосох на хторих могло одграц главни [[Тоналитет|тоналитети]]. Аулос бул облюбени инструмент сатирох. [[File:Aulos 001.ogv|right|thumb|511x511px|Гранє на аулосу]] ● '''Аулет''' (''αὐλητής: aulētḗs'') бул [[музичар]] хтори грал на аулосу. Стари римски еквивалент аулосу бул '''''tibicen''''' (множина ''tibicines''),<ref>Howard, Albert A. (1893). "The Αὐλός or Tibia". Harvard Studies in Classical Philology. 4. Department of the Classics, Harvard University: 1–60.[https://en.wikipedia.org/wiki/Digital_object_identifier doi:10.2307/310399.][https://en.wikipedia.org/wiki/JSTOR#Content JSTOR 310399.]</ref>зоз латинского ''tibia'' („цива“, aulos). ● '''Аулод''' ше дакеди хаснує по аналоґиї слова ''[[рапсод]]'' (''rhapsode'') и ''цитарод'' (''citharede'') а то означовало гудака на аулосу (особа хтора грає на аулосу), хторого тиж мож наволац ,,'''аулист'''”; медзитим, аулод ше часто одноши на [[Шпивач|шпивача]] хтори бул провадзени зоз граньом на аулосу. ● '''Модерне/сучасне значенє :''' Нєшка ше аулос звичайно одноши и на познати бренд древених, а поготов пластичних блок-флаутох (''recorders'') хтори 1955 року пласовала фирма ''Orpheus Music''. <ref>[https://www.orpheusmusic.com.au/collections/aulos-recorders Aulos Recorders]</ref> == Вонкашнї вязи == * [https://sr.wikipedia.org/sr-ec/%D0%90%D1%83%D0%BB%D0%BE%D1%81 Ancient Greek Music] * [https://www.youtube.com/watch?v=psW7xQHYVdY Aulos (Ancient Greece)] youtube.com * [https://web.archive.org/web/20050920113848/http://didaskalia.open.ac.uk/issues/vol2no2/Neuman.html „Аулос и драма: Извођачки преглед," Филип Нумен.] * [https://www.youtube.com/watch?v=Rt79FNnVmYI The Sound of the Aulos 4/4 Ancient Greek Double Pipes Aulos] {{Commonscat}} == Референци == <references /> [[Катеґория:Инструменти]] [[Катеґория:Народни инструменти]] [[Катеґория:Дуйни музични инструменти]] [[Катеґория:Музични инструменти]] r00dwy2r7879m2efvdj5xdu3mw5ggpc 0 3135 20659 20371 2026-08-11T19:01:52Z Olirk55 19 Корекция у таблїчки 20659 wikitext text/x-wiki {{Инфорамик | headerstyle = background:lightblue | header1 = Бандура | label2 = | data2 = [[File:Chernihiv-style bandura.jpg|center|thumb|310px|<div style="text-align: center;"> '''Бандура (академски, чернїгивски тип)]] | label3 = | data3 = <div style="text-align: center;"> ''' | header4 = [[Таксономия (биолоґия)|Наукова класификация]] | label5 = Класификация | data5 = Струнови, кордофони инструмент | label6 = Класификация Закс-Хорнбостела | data6 = 321.322-5 і 314.122 | label7 = Дияпазон | data7 = [[File:Bandura range.tif|center|140px]] дияпазон академскей бандури києвского (чернїгивского) типу | label8 = Подобни инструменти | data8 = :*Гaрфа :*Бандора :*[[Цитра]] :*Гусла :*Кобза :*Мандора | label9 = Хаснує ше у державох| data9 = Україна, часточно Польска | label10 = Рeferenca | data10= | header11 = | label12 = Upis| data12 = | label13 = Веб-сайт| data13= }} '''Бандура''' то українски народни струнови инструмент, класични (диятонски) и сучасни (диятонски або хроматски). То [[Музични инструменти|инструмент]] зоз фамелиї кордофоних струнових инструментох и подобни є як [[гарфа]], гусли-русийски инструмент (нє ґусли!) и торбан, [[Лаута|лаути]]. <ref>''Никић, Момир (1976). Популарна енциклопедија. Београд: БИГЗ. б. 102.''</ref> Мож повесц же злучує акустични характеристики [[Звук|инструментох гарфи и лаути. Звук]] ше на бандури достава зоз потаргованьом струнох зоз пальцами.<ref>[https://www.britannica.com/art/bandura „Бандура”.] ''Britannica''.]</ref> == Прикмети бандури == * полни и ясни звук, * характеристични тембр. * хаснує ше ю найчастейше як инструмент за провадзенє шпиваня. == Опис == Випатрунок бандури цикави. Ма асиметричне елипсове цело у форми грушки. Бандура ше состої зоз корпусу (цело), шиї и струнох. Корпус направени зоз древа: букви, [[Вишня|вишнї]], явора, смреки або червеней верби. Шия инструмента кратка и притвердзена за резонантну шкатулу хтора ше находзи у штреднєй часци инструмента. Бандура ма од 32 по 55 аж и 65 струни. то єй дава широки тонски розпон и специфични звук вибрта, подобни звуку як на чембалу. Кажда струна дава лєм єден тон. Струни хтори граю [[Бас|басово]] [[Тон|тони]] розцагнути од верху инструмента, прейґ шиї, до сподку цела. Таки струни єст од 8 до 14. Бочно, по боку звучней шкатули розцагнути медзи 24 и 43 струни. Струни челїчни, а басово струни обложени з бакром, месинґом лєбо бронзу. [[Штимованє инструментох|Штимованє]] бандури мишане, у долнїм реґистру штимує ше квартносекундно, у горнїм реґистру углавним диятонски, а на сучасних бандурох хроматске штимованє. По 20. вик за штимованє струнох хасновало ше древени клїнки (закрутки), алє вони заменєни зоз металнима пре лєпшу стабилносц тона. Длужина бандури 109, а ширина 51 центиметери.(2) Грає ше на нєй так же виводзач шедзи и трима инструемнт медзи колєнaми у вертикалним положеню паралелно зоз целом виводзача. Главна мелодия ше грає зоз праву, а провадзенє зоз лїву руку.(3) На бандури мож грац зоз шицкима 10 пальцами, так як и на клавиру. Теди ше достава моцнєйши волумен звука, красни, складни акорди хтори ше злїваю и творя приємни музичи одгук. == Историят == [[File:Kobzars Kravchenko Dremchenko.jpg|right|thumb|327x327px|Кобзаре- Бандуристи (Кравченко и Дремченко)]]Тот инструмент глїбоко урезани до українскей историї и часто ше наволує "глас України." Найстарши приказ инструмента подобни як бандура у України находзи ше на фрески судских музичарох зоз 11. вику, у катедрали св. Софиї у Києве. Таки инструмент бул найвироятнєйше предходнїк инструментох кобза и потим бандура.<ref>[https://www.bandura.org/bandura-history BANDURA AND ITS HISTORY] bandura.org</ref> Коло 16. вику вонкашнї випатрунок кобзи - бандури ше менял и поставал подполнейши. Зоз розвиваньом викториянскей мистики зявела ше потреба за векшим числом струнох. З тим постал и обсяг (дияпазон) тонох ширши на инструменту. Так же бандура постала совершенша и грало ше на нєй так же єдна струна одвитовала єдному тону (єдней писаней [[Нота|ноти]]). У 17. и 18. вику бандура була барз популарни и облюбени инструмент козакох у Запорожским Сичу, а тиж и медзи єдноставним [[Народ|народом]], алє и при аристократиї. Концом 18. вику бандура уж постала українски музични инструмент зоз вецей струнами, а назви кобза и бандура постали синоними. Часто виводзача на бандури наволую кобзар. Инструмент ше хаснує як солистични, або за провадзенє/[[Корепетиция|корепетици]]<nowiki/>ю соло [[Шпивач|шпивача]]. Зявює ше у дуетох, [[Трио|трию]], квартету, [[Ансамбл|ансамблу]] бандурох, мишаней [[Оркестер|оркестри]] итд. У 20. вику прихози до ище значнєйшого и технїчного усовершованя инструмента. За векши ансамбли направени и дизайновани бандури рижних обсягох - прима (пиколо), [[алт]], бас и контрабас. Зоз такима инструментами, поготов у оркестру бандурох, достава ше богатши звук, [[Композиция|композици]]<nowiki/>ї за бандури маю богатшу структуру зоз колоритнима ниянсами прекрасних звукох. У нєшкайшим чаше звук бандури ше часто комбинує и зоз сучаснима електронскима инструментами. [[File:Kar-orch-ban.jpeg|right|thumb|327x327px|Прима (пиколо) алт и бас бандура]]З часом почело дозревац думанє о образованю, односно здобуваню едукациї, поготов практичним звладованю граня на бандури. Почали ше отверац оддзелєня бандури у музичних школох (основних и штреднїх и подобних педаґоґийних установох, поготову у України), зоз чим ше достало вельо вецей фаховцох-бандуристох.<ref>Hornjatkevyč, Andrij. [https://www.encyclopediaofukraine.com/display.asp?AddButton=pages\B\A\Bandura.htm „Bandura”.] ''Украјинска интернет енциклопедија''. Приступљено 07. 11. 2018.</ref> Нєшка постоя рижнородни типи бандурох, а розликую ше по способе збудови, конструкциї и способе граня. Та так, постоя бандури: ♦ старого типу: народна, традицийна, паньска, ♦ сучаснєйша: хроматизована, акдемско-концертна бандура хтора може буц гарковского и києвского типу. ♦ електрична бандура. Тип бандури хтора опремена зоз єдним лєбо вецей звучнїками, хтори ше хаснує за змоцньованє звука бандури, тиж и за ширенє тембрових можлївосцох акустичного инструмента през рижни пошореня за обробку звука. == Ґалерия == <gallery> Файл:Kozacka piesn.jpg|Улїчни музичар, Остап Киндрачук, грає на бандури Файл:Hryhory Bazhul.jpg|Бандуриста (Григорий Бажул) Файл:2009-05-30-polska-by-RalfR-41.jpg|Трио бандуристкох Файл:Fest Opischmya 15.jpg|Бандура академского типу, фестивал „Борщик у глїняним гарчку“. Полтавска обласц) Файл:1902 Conference.jpeg|Кобзаре на XII українскей археолоґийней конференциї отриманей у Гаркову (Україна, 1902. рок.) Файл:Bandura player at the BWF 2018.jpg|Бандуристка на українским фестивалу у Блур Вест Вилидж 2018. року </gallery> == Литература == * Академічне бандурне мистецтво України кінця XX — початку XXI століття: монографія / Інна Лісняк ; [голов. ред. Г. Скрипник] ; НАН України, Ін-т мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського. — Київ: Вид-во ІМФЕ, 2019. — 253, [12] с. : фот., ноти. — ISBN 978-966-02-8839-3 * Ансамблі бандуристів: [дуети, тріо, квартети, ансамблі] / Богдан Жеплинський, Дарія Ковальчук, Мирослав Ковальчук. — Львів: Галиц. вид. спілка, 2016. — 363 с. : іл., портр. — ISBN 978-617-7363-33-9 * Київсько-харківська бандура / І. Скляр. — К. : Музична Україна, 1971. — 115 с. == Вонкашнї вязи == {{Commonscat}} * [https://eizdanja.iup.rs/index.php/ahilejevstit/article/view/116/59 Музички симбол Украјине] * [https://crees.ku.edu/bandura The Bandura / Бандура] * [https://www.youtube.com/watch?v=qoP2We1D2Ro Passacaglia - Handel/Halvorsen (Relaxing Bandura Music)] youtube.com == Референци == [[Катеґория:Музика]] [[Катеґория:Струново инструменти]] [[Катеґория:Музични инструменти]] [[Катеґория:Музични термини]] [[Катеґория:Народни инструменти]] <references /> [[Катеґория:Українски инструмнети]] qpgvdvw600prtdeemvnfdg55mf04y8j 0 3369 20657 20627 2026-08-11T18:27:14Z Olirk55 19 20657 wikitext text/x-wiki {{Инфорамик | headerstyle = background: #ccf; | header1 =<big> Владимир Сеґеди </big> | label2 = | data2 = [[Файл:Vladimir Segedi.jpg|центар|мини|300x300п]] | label3 = Назвиско | data3 = | label4 = Датум народзеня | data4 =17. мая 1894. року | label5 = Датум упокоєня | data5 =23. новембра 1929 (35) | label6 = Державянство | data6 =угорске, югославянске | label7 = Язик творох | data7 = руски, горватски, сербски | label8 = Школа | data8 = Ґимназия, Заґреб | label9 = Универзитет | data9 = Богословия, Заґреб, Ужгород, Станиславов | label10 = Наукови ступень | data10 = | label11 = Период твореня | data11 = | label12 = Жанри | data12 = душпастирство, дїяч у култури | label13 = Поховани | data13 = у Сримскей Митровици | label14 = Припознаня | data14 = }} '''Владимир Сеґеди''' (*[[17. май]] 1894—†23. новембер 1929), [[Священїк|священїк,]] парох у [[Сримска Митровица|Сримскей Митровици]], дїяч у култури. == Биоґрафия == Владимир Сеґеди, син учителя Гавриїла и Цецилиї нар. Врбанац, народзел ше 17. мая 1894. року у [[Петровци|Петровцох]] у Горватскей. Владимир мал шестри Олґу и Ирену и братох Славка и Ивицу. До основней школи ходзел у Черевичу и Сланкамену. Ґимназию закончел у Заґребе як питомец Грекокатолїцкей семинариї на Ґричу. Богословию студирал у Заґребе, [[Ужгород|Ужгородзе]] и Станиславове у України. Року 1916. Владимир Сеґеди ше оженєл зоз Меланию Олеяр Ондову зоз [[Руски Керестур|Руского Керестура.]] У малженстве вони мали пецеро дзеци - Звонка, Юрая (Дюру), Цецилию, [[Янко Сеґеди|Янка]] и Наду. == Кратка алє богата священїцка кариєра == За поддиякона Владимир Сеґеди бул пошвецени 17. децембра 1916. року. За диякона 22. децембра 1916, а за священїка є пошвецени 24. децембра 1916. року. Нє познате дзе бул пошвецени, а пошвецел го владика Дионизий Няради. Капелан у [[Коцур|Коцуре]] Владимир Сеґеди бул од [[1. април|1. априла]] 1917. до 17. мая 1919. року. Управитель парохиї у Канижи бул од [[19. май|19. мая]] 1919. до 31. октобра 1923. року. Ту з його намаганьом купена [[Церковна порта|порта]] за будованє [[Святи храм|церкви]]. З Канижи пошол на парохию до Сримскей Митровици и превжал управу тей парохиї 23. новембра 1923. року. Ту и умар того истого дня – 23. новембра 1929. року. [[Файл:Vladimir i Melanija Segedi.jpg|алт=Владимир Сеґеди, парох, и Мелания Сеґеди, панїматка|мини|303x303п|Владимир Сеґеди, парох, и Мелания Сеґеди, панїматка у Сримскей Митровици]] Владимир Сеґеди у Митровици у подполносци розвил свою дїялносц и свойо схопносци и таланти. У церкви, у школи, по обисцох, по рижних орґанизацийох вон хасновал шицки можлївосци пасторизациї. Основал Просвитне дружтво, читальню и церковни [[хор]], а вельо ше жертвовал же би Митровица мала стаємного [[Дзияк|дзияка]]. Купел нови [[Дзвон|дзвони]] и велї ствари до церкви. Участвовал у роботи так повесц шицких просвитних, социялних и гуманитарних орґанизацийох и институцийох города Митровици. По природи бул музикални, обдарени з красним сонорним гласом, вон бул активни член Горватского шпивацкого дружтва ''Нада'', и до шмерци бул його предсидатель, а бул и предсидатель [[Горватска|Горватскей]] шпивацкей ґрупи ''Клаич''. Вшадзи виступал вєдно з римокатолїцкима священїками и другима котри ше борели за добри ствари. [[Файл:Odbor Ruskej matki.jpg|алт=Одбор Рускей матки у Сримскей Митровици|мини|391x391п|Одбор Рускей матки у Сримскей Митровици. У штредку шедза учитель Гавриїл Сеґеди и Владимир Сеґеди, парох. ]] Кед ше похорел Владимир Сеґеди бул однєшени до шпиталю до Заґребу, а дзень пред шмерц вон пренєшени до Митровици, дзе го на гайзибанскей станїци дочекала маса [[Народ|народу]] и нє дали же би ше го вожело на авту, алє го на носилкох процесионално однєсли до парохиялного дому. Дзень хованя Владимира Сеґедия у новембре 1929. року була по теди нєвидзена подїя у Сримскей Митровици. Цала Митровица була на ногох. Хованє водзел делеґат владики, сримски декан и член Конзисториї Спиридион Петранович, зоз 13 священїками обидвох обрядох. На хованю було и векше число православних священїкох. У церкви ше од умартого одпитал Дюра Бесерминї, парох зоз [[Шид|Шиду.]] Шицки дружтва и корпорациї, без огляду на виру и народносц, указали му свою чесц. Локални власци, цивилни и войсково, тиж були присутни. Основна школа и ґимназия зоз своїма учителями и [[Професор|професорами]] участвовали на хованю. У импозантней процесиї наступел Горватски ''Сокол'' зоз шедлачами на коньох и почесну стражу. Горватски хор ''Нада'' три раз зашпивал и так заплакал за своїм предсидательом. При отвореним гробе од нього ше одпитали седемцме бешеднїки. Шицки чувствовали же страцели велького чловека и свойого приятеля. Окрем панїматки Меланиї, пецерих дзецох-широтох, старенького оца Гавриїла, братох и шестрох и вельо другей родзини було на хованю. == Ґалерия == <gallery> Файл:Segedijovo1a.jpg|Мелания и Владимир Сеґедийово Файл:Hrob V. Segedija.jpg|алт=Гроб Владимира Сеґедия|Гроб Владимира Сеґедия на руским [[Теметов|теметове]] у Сримскей Митровици </gallery> == Литература == * ''о. Роман Миз,'' Священїки дакедишнього Осєцкого викарията'','' Нови Сад, 2016, б. == Вонкашнї вязи == * о. Владислав Варґа, [https://zavod.rs/wp-content/uploads/2019/07/Katalog-Sremska-Mitrovica.pdf Грекокатолїцка церква у Сримскей Митровици], Завод за културу войводянских Руснацох и Грекокатолїцка парохия вознесения Господнього, Сримска Митровица, б. 4. * [https://www.sremskenovine.co.rs/2024/10/kapela-na-grkokatolickom-groblju-u-sremskoj-mitrovici-%D0%BA%D0%B0%D0%BF%D0%BB%D1%97%D1%87%D0%BA%D0%B0-%D0%BD%D0%B0-%D0%B3%D1%80%D0%B5%D0%BA%D0%BE%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%97%D1%86%D0%BA%D0%B8/ Каплїчка на Грекокатолїцким теметове у Сримскей Митровици], Сремске новине, www.sremskenovine.co.rs, 25. октобар 2024. * Лїляна Радуловачки, Владимир Балащак [https://rtvcentarsrem.rs/%D1%80%D1%83%D1%81%D0%BA%D0%B8-%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%B2-%D1%83-%D1%81%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%81%D0%BA%D0%B5%D0%B9-%D0%BC%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%86%D0%B8/ Руски теметов у Сримскей Митровици], РТВ Центар Срем, rtvcentarsrem.rs. * [https://www.facebook.com/gkoljesar/posts/beautiful-rusyn-girls-5nada-segedi-married-hromishnada-segedi-was-born-on-septem/10219579589697159/ Nada Hromish's life story as a Rusyn girl], Facebook, August 9. 2021. == Референци == 0kyqxrzh0rgboyindcr7jtkbijpoj0x 0 3378 20656 20629 2026-08-11T15:42:31Z Olirk55 19 Виправка слова у табели 20656 wikitext text/x-wiki {{Инфорамик | headerstyle = background: lightgreen | header1 = Верба | label2 = | data2 = [[File:Willow.jpg|center |300px|<div style="text-align: center;">Жалосна верба]] | header3 = Наукова класификация | label4 = Царство | data4 = Plantae | label5 = Кладус| data5 = Tracheophytes | label6 = Кладус | data6 = Angiospermae | label7 = Кладус | data7 = Eudicotidae | label8 = Кладус | data8 = Rosids | label9 = Ряд| data9 = Malpighiales | label10 = Фамилия | data10 = Salicaceae | label11 = Племе | data11 = Saliceae | label12 = Файта | data12 = Salix | label14 = Файта | data14 = L | header13 = Рижни файти | label14 = Файта | data14 = | label14 = Файта | data14 = * Salix acutifolia Salix alaxensis - аляска верба * Salix alba - била верба[1] * Salix alpina - алпска ива[1] * Salix appendiculata – вельколїсцаста верба[1] * Salix arbuscula * Salix arbusculoides * Salix arctica * Salix atrocinerea * Salix aurita - ухаста верба, ухата ива[1] * Salix babylonica - жалосна верба * Salix bakko * Salix barrattiana * Salix bebbiana * Salix boothii * Salix cinerea'' - барска ивa<ref name=":0" /> * Salix eleagnos'' - шива верба * Salix fragilis -'' еластична верба,<ref name=":0" /> тварда верба<ref name=":0" /> }} '''Верба''' ('''''Salix''''') (укр. , рсй. ''верба''; всл. ''vеrba/virba''; поль. ''wierzba''; серб. ''врба''; од праслав. ''vьrba'') назва за рошлїни зоз роду вербоподобних лїсцарох<ref name=":0">[https://web.archive.org/web/20180917181806/http://bioras.petnica.rs/takson.php?id=27034 Vrbolike lišćare] bioras.petnica.rs. Архивирано из оригинала 17. 09. 2018. г. Приступљено 17. 09. 2018.</ref> ('''''Salicaceae''''')<ref>Мишић, Милан, ур. (2005). Енциклопедија Британика. В-Ђ. Београд: Народна књига : Политика. стр. 79. ISBN 86-331-2112-3 </ref>. Єст коло 350 файти вербох, розличних животних формох – найчастейше то древо, гоч може мац форму черяка або прижемней рошлїни. Лупа стебла шива и попукана. Конари ценки и досц зогинаци, алє часто приходзи до ламаня конарох пре їх нєеластичносц. Лїсце углавним узке и кончисте на верху, цможелєней [[Фарба|фарби]] на преднїм боку и дакус блядше на другим, споднїм боку. Верба ''дводома'' (''диецка'') рошлїна, цо значи же єст хлопски и женски рошлїни, хтори ноша истополни квитки. Плод ма вельочислени нашеня хтори ше лєгко розошею, а дакеди дозреваю источашнє зоз квитнуцом. Звичайно рошнє на влажних подручох, при рикох и мочарней подлоги. Верба ма лїковити прикмети. Єй лупа ше од давних часох хаснує за правенє чаю хтори ублажує болї и поспишує вилучованє отровних материйох зоз орґанизму. Окрем лупи, хасную ше и младнїки зоз пупчами на верху. == Лїковити прикмети == [[File:Salix udensis 'Sekka' trunc 01 by Line1.JPG|right|thumb|400x400px|Била верба]] Нєшка ше хаснує лупу билей верби (''Salix alba''), <ref>[https://mega.nz/file/fAoHTKQT#iqQxUQg5exiirE8ILa8TC9Mcv8F2TWjlTnt7wxHXGDE „BELA VRBA PROTIV BOLOVA, ZA REUMU, PROTIV ALCHAJMERA”.] ''Lečenje Biljem'' (на јязику: сербски). 16. 12. 2016. Приступљено 16. 12. 2019.</ref>док у прешлосци було популарне лїсце за виробок домашнїх лїкох. Лупа ше збера вчас на яр, кед ше зявя соки. З нєй ше правя тинктури, екстракт, прах або чай. Найважнєйши состойок лупи то ''салицин''. Верба медзи першима науково виглєдованима рошлїнами. Ище у XIX вику французки хемичар Лерокс видвоєл активни состойок з вербовей лупи и наволал го салицин, а од 1852. року салицин ше продукує синтетично, же би 1899. року бул випродуковани перши аспирин. Подобни состав маю и зродни файти ''Salix caprea'' (ива) и ''Salix purpurea'' (ракита, червена верба), та их мож хасновац за исту наменку. [[File:Catkin at BBG (78267).jpg|right|thumb|299x299px|Вербов квиток]] Вербову лупу ше препоручує процив велїх запалєньох, та и регоми и артритису (кед боля косци). Помага знїжиц тїлесну [[Температура|температуру]] або кед „биє жима”. Ошлєбодзує од неуралґиї, кед болї глава и вообще од других больох. Благи горки смак прикмета хтора оможлївює дїйство стимулансу системи за претровйованє, та ше хснує при ґастро-хоротох. Понеже у вербовей лупи єст салицилу, треба водзиц рахунку же би нє пришло до предозованя, значи строго ше притромовац у количестве и длужини хаснованя (нє длужей як 3-4 тижнї). Особи хтори барз чувствительни на аспирин и тоти цо маю активни вред, нє требали би хасновац препарати з верби. Верба отровна рошлїна. == Фразеолоґия == '''''Док на верби зродза грушки''''' – нїґда; давац празни обецаня Верба ше спомина и у руских писньох: „''Вербов лєшик желєнєє тамаль при Дунаю,'' ''чи єст красши шпиваночки як у нашим краю.''" == Ґалерия == <gallery> Файл:Iva 2.jpg|Вербов квиток Файл:Illustration Salix caprea0.jpg|Илустрация Файл:Bourgoyen knotted willow and woodpile.jpg|Старе вербово стебло </gallery> == Литература == ''Словнїк руского наодного язика I, А – Н'', Нови Сад 2017, б. 126. == Вонкашня вяза == * [https://sh.wikipedia.org/wiki/Vrba Vrba] == Референци == kvv4hs9cj74sd7rvjjqofjbhjjdse8l 0 3379 20655 20625 2026-08-11T13:33:29Z Olirk55 19 20655 wikitext text/x-wiki '''Виводки''' мн. церкв.: Штерацец днї по кресценю приходзи [[мац]] зоз дзецком до церкви на виводки. Виводки то обряд уводзеня до церкви жени по породзеню, т.є. благословенє мацери зоз дзецком. [[Священїк]] уводзи жену нука до [[Святи храм|церкви]], дзе ю кропи зоз швецену воду и, вєдно зоз дзецком, хторе вона цали час трима на рукох, благослови. Од виводкох жена знова може ходзиц до церкви, споведац ше и причащац (всл. ''vivotki'' „''vyvedenie šestonedieľky do kostola''”, поль. ''wywód'' „исте”). Таки обряд анї при православних, анї при католїкох нєт. Слово походзи од дїєслова ''виводзиц''. == Литература == ''Словнїк руского народного язика I, А – Н'', Нови Сад 2017, б. 140. [[Катеґория:Традиция]] [[Катеґория:Церковни обряди]] q4l4jx8bfo9gdxjhylb7r91qjlbs1aa 0 3383 20654 20646 2026-08-11T12:35:28Z Olirk55 19 Уложена табела, Означени викивязи 20654 wikitext text/x-wiki {{Инфорамик | headerstyle = background: lightgreen | header1 =Доган | label2 = | data2 = [[File:Tabak P9290021.JPG| |center|300px|]] <div style="text-align: center;"> ''Nicotiana'' | header3 = Наукова класификация | label4 = Царство | data4 = Plantae | label5 = Кладус| data5 = Tracheophytes | label6 = Кладус | data6 = Angiospermae | label7 = Кладус | data7 = Eudicotidae | label8 = Кладус | data8 = Asterids | label9 = Ряд| data9 = Solanales | label10 = Фамилия | data10 = Salicaceae | label11 = Племе | data11 = Nicotianeae | label12 = Род | data12 = Nicotiana L. 1754. | label13 = | data13 = | label15 = Файта | data15 = * N. acuminata * N. alata * N. attenuata * N. bigelovil * N. clevelandii * N. debneyi * N. excelsior * N. exigua * N. forgetiana * N. glauca * N. glutinosa * N. kawakamii * N. knightiana * N. langsdorffii * N. longiflora * N. obtusifolia * N. otephora * N. paniculata * N. plumbagifolia * N. quadrivalvis * N. repanda * N. rustica * N. x sanderae * N. suaveolens * N. sylvestris * N. tomentosa | header16 = Двойне мено |label17 = Мено | data17 = ''Nicotiana tabacum''''' }} '''Доган''' ше одноши на вeцей як 70 файти рошлїнох з роду ''Nicotiana'' фамилиї ''Solanacea''e , як и на продукти хтори ше прави з осушених лїсцох догану,<ref>[https://kids.britannica.com/students/article/tobacco/277375?cmpCountryCode=RS&cmpIsGdpr=false&cmpIsCcpa=false&cmpGeoRegion=00 Tobacco.] Encyclopedia Britannica. [dostęp 2012-10-09]. (язик анґлийски).</ref> як цо циґари и циґаретли, догану за пипку, догану за жуванє и ароматични доган за нарґили. Доган ше хаснує и у биоинженєринґу рошлїнох и як украс, а хемийни компоненти з догану ше хаснує за виробок пестицидох и лїкох. Трима ше же главна комерциялна файта, ''N. tabacum'', по походзеню зоз тропскей Америки, як и шицки рошлїни з роду ''Nicotiana'', алє ю ше так длуго пестує, же ше за ню нє зна у дзивини. ''N. rustica'', файта хтора дава швидкогоряци лїсца, була файта догану хтору ше перше ховало у Вирджиниї, а нєшка ше углавним пестує у [[Турска|Турскей]],  Индиї  и  Русиї. Адиктивни алкалоїд никотин ше трима за найхарактеристичнєйши состойок догану, алє чкодлїви пошлїдки хаснованя догану мож достац од тисячи других єдинєньох хтори наставаю у диму, як цо  полициклични ароматични угльоводонїки (наприклад бензопирен), формалдехид, кадмиюм, никл, арсен, догански нитросамини, фенили и велї други. У догану тиж єст бета-карболински алкалоїди хтори ингибитую моноаминску оксиданзу. == Садзенє догану == Доган ше хова подобнє як и други польопривредни продукти. Ховали го и нашо людзе по валалох, так же законтрачене нашенє шали дома до посцельох або градкох, а потим ше пресаду пресадзовало з кольчком на польо и зоз воду з канти раз залївало. Доган єднорочна рошлїна хтору ше обера ручно – кажде оберанє облапя дас по три жовти лїсца од сподку. После обераня, доган ше привожи дому, здзива з длугшу иглїцу на шнури и одклада обешени за сушенє (на цуґ, под [[Шопа|шопу]], до [[Чардак|чардаку]] або на пойд). Сушенє оможлївює спомалшену  оксидацию  и деґрадацию  каротеноїдох, цо доприноши же би доган достал прикмети яки ше звичайно приписує „гладкосци“ диму. После того доган ше знїмало зоз шнурох, складало до балох и одвожело до одкупних станїцох. Нєшка ше лїсца догану пакує у зависносци од форми хаснованя, дзе спада куренє, жуванє, уцагованє през нос итд. Векшина циґаретлох хаснує доган хтори сушени у окремних обєктох з контроловану циркулацию воздуху (сушарнї), хтори даваю дим благши и лєгчейши за удихованє. == Хаснованє догану == Хаснованє догану то активносц хтору нєшка практикую коло 1,1 милиярди особи и вецей як єдна трцина жительства. Уровень куреня исти або опадує у розвитих державох, алє рошнє у жемох у розвою. Спрам [[Шветова здравствена орґанизация|Шветовей здравственей орґанизациї]], доган прешвечлїво найчастейша причина шмерци у швеце хтору мож зопрец. У звиту зоз 2008. року ШЗО оценєла же доган спричинює 5,4 милиони шмерци рочнє. Доган найчастейше спричинює хороти хтори потрафяю шерцо, печинку и плюца, а куренє главни фактор ризику за инфаркти, шлоґи, хронїчни обструктивни хороти плюцох (уключуюци  хронїчни бронхитис ) и  рак  (окреме рак плюцох, рак гарла и рак панкреасу). Тиж так, пре моцни адиктивни прикмети догану, настава и зависносц. Циґаретлов дим ше состої з капочкох смоли, никотину, угльового моноксиду  и других [[Ґаз|ґазох]]. Основни активни фармаколоґийни состойок догану то никотин и вон спричинює звик и зависносц. Єдна  циґаретла ма коло 2 mg никотину, а смертельна доза за чловека виноши 0,05 g. Никотин предзера до кревоцеку и ресорбує ше док курящи уцагує дим до плюцох, а количество ресорбованого никотину варирує од 20-90%. Под уплївом никотину нєстава чувство вистатосци, зменшує ше потреба за єдзеньом, сцагую ше вени, пошвидшує робота шерца, звекшує кревни и шерцов [[прицисок]], а источашнє ше звекшую масносци и цукер у [[Крев|креви]]. Пол [[Годзина|годзини]] после куреня функциї ше врацаю на нормалу. Куренє зменшує осет паху и смаку. == Етимолоґия == Анґлийске слово ''tobacco'' походзи од шпанского и портуґалского слова ''tabaco''. Прецизне походзенє того слова спорне, алє ше ґенерално трима же є виведзене часточнє з италиянского язика: карп.укр. доган, всл. dohan, од мадь. dohány, мадь. диял. dohán, мадь од тур. duh:an (дим, доган), а тур. од араб. або перс. duhan (дим, дим з догану); даєдни язики превжали слово директно з тур.: алб. duhan, рум. duhan, серб. дуван/духан, болг. духан. == История == Доган ше длуго хасновало у Америкох, дзе даєдни култивацийни места у Мексику датирую зоз 1400-1000. п.н.е. Велї старобивательни индиянски племена традиционално ховали и хасновали доган. Восточни сиверноамерицки племена виками мали традицию ношиц доган у [[Мех|мехох]] як широко прилапену тарґовинску ставку, алє и пре куренє у дружтвених и  церемониялних нагодох, наприклад запечацованє мировней догварки або тарґовинского контракту. У даєдних популацийох, доган ше тримало як дар Створителя и верело ше же церемониялни дим догану ноши думки того цо кури и молитви до Створителя. == Сучасна история == После наукових одкрицох з половки 20. вику, доган осудзовани як опасносц за здравє, и на концу идентификовани як директни спричиньователь карциному и велїх других респираторних и циркулаторних хоротох. Року 2003, як одвит на звекшане хаснованє догану у жемох у розвою, Шветова здравствена орґанизация успишнє назберала потримовку 168 жемох подписац Рамикову конвенцию о контроли догану. Конвенция обдумана потримац ефикасне законодавство и його запровадзованє у шицких жемох, же би ше зменшало чкодлїви ефекти догану. Тото приведло до розвою продуктох за преставанє куреня. == Ґалерия == <gallery> Файл:Tobacco.jpg|Польо зоз засадзеним доганом Файл:Nicotiana tabacum - Köhler–s Medizinal-Pflanzen-098.jpg|Илустрация догана, у квитнуцу Файл:Nicotiana alata.jpg|Доганово квитки Файл:Prilep sušenje tutun.JPG|Сушенє догана у вельким [[Гамбар|гамбаре]]/гали (Македония) Файл:DunhillEarlyMorningPipeMurrays.jpg|Пошекани доган порихтани за куренє на пипку Файл:Tabac rustique.jpg|Доганово лїсца хотори ше будзе док узрею-пожовкню оберац и сушиц </gallery> == Литература == ''Словнїк руского народного язика I, А – Н'', Нови Сад 2017, б. 352. == Вонкашнї вязи == * [https://www.agroklub.com/sortna-lista/uljarice-predivo-bilje/duhan-91/ Duhan] agroklub.com * [https://piperson.org/duhani/tipovi-duhana.php Osnovni tipovi duvana za lulu] * [https://www.youtube.com/watch?v=egCYV8Cu1VY Sve o duvanu - sećanje na dr Janoša Berenjija] youtube.com (видео знїмок)] {{Commonscat}} == Pеференци == [[Катеґория:Рошлїни]] [[Катеґория:Индустрийски рошлїни]] [[Катеґория:Турцизми]] [[Катеґория:Архаизми]] bqdlutuwdqr3zkuz7zdiir98oq06vcp 20664 20654 2026-08-12T00:00:35Z Keresturec 18 Корекциї у повязованю, корекциї у катеґорийох 20664 wikitext text/x-wiki {{Инфорамик | headerstyle = background: lightgreen | header1 =Доган | label2 = | data2 = [[File:Tabak P9290021.JPG| |center|300px|]] <div style="text-align: center;"> ''Nicotiana'' | header3 = Наукова класификация | label4 = Царство | data4 = Plantae | label5 = Кладус| data5 = Tracheophytes | label6 = Кладус | data6 = Angiospermae | label7 = Кладус | data7 = Eudicotidae | label8 = Кладус | data8 = Asterids | label9 = Ряд| data9 = Solanales | label10 = Фамилия | data10 = Salicaceae | label11 = Племе | data11 = Nicotianeae | label12 = Род | data12 = Nicotiana L. 1754. | label13 = | data13 = | label15 = Файта | data15 = * N. acuminata * N. alata * N. attenuata * N. bigelovil * N. clevelandii * N. debneyi * N. excelsior * N. exigua * N. forgetiana * N. glauca * N. glutinosa * N. kawakamii * N. knightiana * N. langsdorffii * N. longiflora * N. obtusifolia * N. otephora * N. paniculata * N. plumbagifolia * N. quadrivalvis * N. repanda * N. rustica * N. x sanderae * N. suaveolens * N. sylvestris * N. tomentosa | header16 = Двойне мено |label17 = Мено | data17 = ''Nicotiana tabacum''''' }} '''Доган''' ше одноши на вeцей як 70 файти рошлїнох з роду ''Nicotiana'' фамилиї ''Solanacea''e , як и на продукти хтори ше прави з осушених лїсцох догану,<ref>[https://kids.britannica.com/students/article/tobacco/277375?cmpCountryCode=RS&cmpIsGdpr=false&cmpIsCcpa=false&cmpGeoRegion=00 Tobacco.] Encyclopedia Britannica. [dostęp 2012-10-09]. (язик анґлийски).</ref> як цо циґари и циґаретли, догану за пипку, догану за жуванє и ароматични доган за нарґили. Доган ше хаснує и у биоинженєринґу рошлїнох и як украс, а хемийни компоненти з догану ше хаснує за виробок пестицидох и лїкох. Трима ше же главна комерциялна файта, ''N. tabacum'', по походзеню зоз тропскей Америки, як и шицки рошлїни з роду ''Nicotiana'', алє ю ше так длуго пестує, же ше за ню нє зна у дзивини. ''N. rustica'', файта хтора дава швидкогоряци лїсца, була файта догану хтору ше перше ховало у Вирджиниї, а нєшка ше углавним пестує у [[Турска|Турскей]],  Индиї  и  Русиї. Адиктивни алкалоїд никотин ше трима за найхарактеристичнєйши состойок догану, алє чкодлїви пошлїдки хаснованя догану мож достац од тисячи других єдинєньох хтори наставаю у диму, як цо  полициклични ароматични угльоводонїки (наприклад бензопирен), формалдехид, кадмиюм, никл, арсен, догански нитросамини, фенили и велї други. У догану тиж єст бета-карболински алкалоїди хтори ингибитую моноаминску оксиданзу. == Садзенє догану == Доган ше хова подобнє як и други польопривредни продукти. Ховали го и нашо людзе по валалох, так же законтрачене нашенє шали дома до посцельох або градкох, а потим ше пресаду пресадзовало з кольчком на польо и зоз воду з канти раз залївало. Доган єднорочна рошлїна хтору ше обера ручно – кажде оберанє облапя дас по три жовти лїсца од сподку. После обераня, доган ше привожи дому, здзива з длугшу иглїцу на шнури и одклада обешени за сушенє (на цуґ, под [[Шопа|шопу]], до [[Чардак|чардаку]] або на пойд). Сушенє оможлївює спомалшену  оксидацию  и деґрадацию  каротеноїдох, цо доприноши же би доган достал прикмети яки ше звичайно приписує „гладкосци“ диму. После того доган ше знїмало зоз шнурох, складало до балох и одвожело до одкупних станїцох. Нєшка ше лїсца догану пакує у зависносци од форми хаснованя, дзе спада куренє, жуванє, уцагованє през нос итд. Векшина циґаретлох хаснує доган хтори сушени у окремних обєктох з контроловану циркулацию воздуху (сушарнї), хтори даваю дим благши и лєгчейши за удихованє. == Хаснованє догану == Хаснованє догану то активносц хтору нєшка практикую коло 1,1 милиярди особи и вецей як єдна трцина жительства. Уровень куреня исти або опадує у розвитих державох, алє рошнє у жемох у розвою. Спрам [[Шветова здравствена орґанизация|Шветовей здравственей орґанизациї]], доган прешвечлїво найчастейша причина шмерци у швеце хтору мож зопрец. У звиту зоз 2008. року ШЗО оценєла же доган спричинює 5,4 милиони шмерци рочнє. Доган найчастейше спричинює хороти хтори потрафяю шерцо, печинку и плюца, а куренє главни фактор ризику за инфаркти, шлоґи, хронїчни обструктивни хороти плюцох (уключуюци  хронїчни бронхитис ) и  рак  (окреме рак плюцох, рак гарла и рак панкреасу). Тиж так, пре моцни адиктивни прикмети догану, настава и зависносц. Циґаретлов дим ше состої з капочкох смоли, никотину, угльового моноксиду  и других [[Ґаз|ґазох]]. Основни активни фармаколоґийни состойок догану то никотин и вон спричинює звик и зависносц. Єдна  циґаретла ма коло 2 mg никотину, а смертельна доза за чловека виноши 0,05 g. Никотин предзера до кревоцеку и ресорбує ше док курящи уцагує дим до плюцох, а количество ресорбованого никотину варирує од 20-90%. Под уплївом никотину нєстава чувство вистатосци, зменшує ше потреба за єдзеньом, сцагую ше вени, пошвидшує робота шерца, звекшує кревни и шерцов [[прицисок]], а источашнє ше звекшую масносци и цукер у [[Крев|креви]]. Пол [[Годзина|годзини]] после куреня функциї ше врацаю на нормалу. Куренє зменшує осет паху и смаку. == Етимолоґия == Анґлийске слово ''tobacco'' походзи од шпанского и портуґалского слова ''tabaco''. Прецизне походзенє того слова спорне, алє ше ґенерално трима же є виведзене часточнє з италиянского язика: карп.укр. доган, всл. dohan, од мадь. dohány, мадь. диял. dohán, мадь од тур. duh:an (дим, доган), а тур. од араб. або перс. duhan (дим, дим з догану); даєдни язики превжали слово директно з тур.: алб. duhan, рум. duhan, серб. дуван/духан, болг. духан. == История == Доган ше длуго хасновало у Америкох, дзе даєдни култивацийни места у Мексику датирую зоз 1400-1000. п.н.е. Велї старобивательни индиянски племена традиционално ховали и хасновали доган. Восточни сиверноамерицки племена виками мали традицию ношиц доган у [[Мех|мехох]] як широко прилапену тарґовинску ставку, алє и пре куренє у дружтвених и  церемониялних нагодох, наприклад запечацованє мировней догварки або тарґовинского контракту. У даєдних популацийох, доган ше тримало як дар Створителя и верело ше же церемониялни дим догану ноши думки того цо кури и молитви до Створителя. == Сучасна история == После наукових одкрицох з половки 20. вику, доган осудзовани як опасносц за здравє, и на концу идентификовани як директни спричиньователь карциному и велїх других респираторних и циркулаторних хоротох. Року 2003, як одвит на звекшане хаснованє догану у жемох у розвою, Шветова здравствена орґанизация успишнє назберала потримовку 168 жемох подписац Рамикову конвенцию о контроли догану. Конвенция обдумана потримац ефикасне законодавство и його запровадзованє у шицких жемох, же би ше зменшало чкодлїви ефекти догану. Тото приведло до розвою продуктох за преставанє куреня. == Ґалерия == <gallery> Файл:Tobacco.jpg|Польо зоз засадзеним доганом Файл:Nicotiana tabacum - Köhler–s Medizinal-Pflanzen-098.jpg|Илустрация догана, у квитнуцу Файл:Nicotiana alata.jpg|Доганово квитки Файл:Prilep sušenje tutun.JPG|Сушенє догана у вельким [[Гамбар|гамбаре]]/гали (Македония) Файл:DunhillEarlyMorningPipeMurrays.jpg|Пошекани доган порихтани за куренє на пипку Файл:Tabac rustique.jpg|Доганово лїсца хотори ше будзе док узрею-пожовкню оберац и сушиц </gallery> == Литература == ''Словнїк руского народного язика I, А – Н'', Нови Сад 2017, б. 352. == Вонкашнї вязи == * [https://www.agroklub.com/sortna-lista/uljarice-predivo-bilje/duhan-91/ Duhan] agroklub.com * [https://piperson.org/duhani/tipovi-duhana.php Osnovni tipovi duvana za lulu] * [https://www.youtube.com/watch?v=egCYV8Cu1VY Sve o duvanu - sećanje na dr Janoša Berenjija] youtube.com (видео знїмок)] {{Commonscat}} == Pеференци == [[Катеґория:Рошлїни]] [[Катеґория:Турцизми]] <references /> [[Катеґория:Индустрийни рошлїни]] [[Катеґория:Рошлїнски продукти]] [[Катеґория:Психоактивни дроґи]] l2ylxtm62dd5wv3nedt5xlu032lmmuw 20669 20664 2026-08-12T10:13:47Z Olirk55 19 Диодати вонкашнї вязи, референци 20669 wikitext text/x-wiki {{Инфорамик | headerstyle = background: lightgreen | header1 =Доган | label2 = | data2 = [[File:Tabak P9290021.JPG| |center|300px|]] <div style="text-align: center;"> ''Nicotiana'' | header3 = Наукова класификация | label4 = Царство | data4 = Plantae | label5 = Кладус| data5 = Tracheophytes | label6 = Кладус | data6 = Angiospermae | label7 = Кладус | data7 = Eudicotidae | label8 = Кладус | data8 = Asterids | label9 = Ряд| data9 = Solanales | label10 = Фамилия | data10 = Salicaceae | label11 = Племе | data11 = Nicotianeae | label12 = Род | data12 = Nicotiana L. 1754. | label13 = | data13 = | label15 = Файта | data15 = * N. acuminata * N. alata * N. attenuata * N. bigelovil * N. clevelandii * N. debneyi * N. excelsior * N. exigua * N. forgetiana * N. glauca * N. glutinosa * N. kawakamii * N. knightiana * N. langsdorffii * N. longiflora * N. obtusifolia * N. otephora * N. paniculata * N. plumbagifolia * N. quadrivalvis * N. repanda * N. rustica * N. x sanderae * N. suaveolens * N. sylvestris * N. tomentosa | header16 = Двойне мено |label17 = Мено | data17 = ''Nicotiana tabacum''''' }} '''Доган''' ше одноши на вeцей як 70 файти рошлїнох з роду ''Nicotiana'' фамилиї ''Solanacea''e , як и на продукти хтори ше прави з осушених лїсцох догану,<ref>[https://kids.britannica.com/students/article/tobacco/277375?cmpCountryCode=RS&cmpIsGdpr=false&cmpIsCcpa=false&cmpGeoRegion=00 Tobacco.] Encyclopedia Britannica. [dostęp 2012-10-09]. (язик анґлийски).</ref> як цо циґари и циґаретли, догану за пипку, догану за жуванє и ароматични доган за нарґили. Доган ше хаснує и у биоинженєринґу рошлїнох и як украс, а хемийни компоненти з догану ше хаснує за виробок пестицидох и лїкох.<ref>[https://web.archive.org/web/20200804135004/http://www.plantsoftheworldonline.org/taxon/urn:lsid:ipni.org:names:325974-2 Nicotiana L.]. Plants of the World Online. Kew Science. Архів [https://powo.science.kew.org/taxon/urn:lsid:ipni.org:names:325974-2 оригіналу] за 4 серпня 2020. Процитовано 22.08.2021. (анgл.язика)</ref> Трима ше же главна комерциялна файта, ''N. tabacum'', по походзеню зоз тропскей Америки, як и шицки рошлїни з роду ''Nicotiana'', алє ю ше так длуго пестує, же ше за ню нє зна у дзивини. ''N. rustica'', файта хтора дава швидкогоряци лїсца, була файта догану хтору ше перше ховало у Вирджиниї, а нєшка ше углавним пестує у [[Турска|Турскей]],  Индиї  и  Русиї. Адиктивни алкалоїд никотин ше трима за найхарактеристичнєйши состойок догану, алє чкодлїви пошлїдки хаснованя догану мож достац од тисячи других єдинєньох хтори наставаю у диму, як цо  полициклични ароматични угльоводонїки (наприклад бензопирен), формалдехид, кадмиюм, никл, арсен, догански нитросамини, фенили и велї други. У догану тиж єст бета-карболински алкалоїди хтори ингибитую моноаминску оксиданзу.<ref>Yan Cao Shu. [19. https://ru.wikipedia.org/wiki/Табак_(растение)#cite_note-:0-3 Nicotiana Linnaeus, Sp. Pl. 1: 180. 1753.] (англ.) // Flora of China. — 1994. — Vol. 17. — P. 331–332. [https://web.archive.org/web/20210411102406/http://flora.huh.harvard.edu/china/PDF/PDF17/nicotiana.pdf Архивировано] 11 апреля 2021 года</ref><ref>Barboza G.E. et all. Solanaceae // The Families and Genera of Vascular Plants / edited by K. Kubitzki. — Springer, 2016. — Vol. XIV. — P. 295—358. — 407 p. — ISBN 978-3-319-28532-0.</ref> == Садзенє догану == Доган ше хова подобнє як и други польопривредни продукти. Ховали го и нашо людзе по валалох, так же законтрачене нашенє шали дома до посцельох або градкох, а потим ше пресаду пресадзовало з кольчком на польо и зоз воду з канти раз залївало. Доган єднорочна рошлїна хтору ше обера ручно – кажде оберанє облапя дас по три жовти лїсца од сподку. После обераня, доган ше привожи дому, здзива з длугшу иглїцу на шнури и одклада обешени за сушенє (на цуґ, под [[Шопа|шопу]], до [[Чардак|чардаку]] або на пойд). Сушенє оможлївює спомалшену  оксидацию  и деґрадацию  каротеноїдох, цо доприноши же би доган достал прикмети яки ше звичайно приписує „гладкосци“ диму. После того доган ше знїмало зоз шнурох, складало до балох и одвожело до одкупних станїцох. Нєшка ше лїсца догану пакує у зависносци од форми хаснованя, дзе спада куренє, жуванє, уцагованє през нос итд. Векшина циґаретлох хаснує доган хтори сушени у окремних обєктох з контроловану циркулацию воздуху (сушарнї), хтори даваю дим благши и лєгчейши за удихованє. == Хаснованє догану == Хаснованє догану то активносц хтору нєшка практикую коло 1,1 милиярди особи и вецей як єдна трцина жительства. Уровень куреня исти або опадує у розвитих державох, алє рошнє у жемох у розвою. Спрам [[Шветова здравствена орґанизация|Шветовей здравственей орґанизациї]], доган прешвечлїво найчастейша причина шмерци у швеце хтору мож зопрец. У звиту зоз 2008. року ШЗО оценєла же доган спричинює 5,4 милиони шмерци рочнє. [[File:Nicotiana tabacum 006.JPG|right|thumb|416x416px|Обични доган-'''''Nicotiana tabacum''''', ''Solanaceae'', осушени, наздзивани лїсца на шнурох. ]]Доган найчастейше спричинює хороти хтори потрафяю шерцо, печинку и плюца, а куренє главни фактор ризику за инфаркти, шлоґи, хронїчни обструктивни хороти плюцох (уключуюци  хронїчни бронхитис ) и  рак  (окреме рак плюцох, рак гарла и рак панкреасу). Тиж так, пре моцни адиктивни прикмети догану, настава и зависносц. Циґаретлов дим ше состої з капочкох смоли, никотину, угльового моноксиду  и других [[Ґаз|ґазох]]. Основни активни фармаколоґийни состойок догану то никотин и вон спричинює звик и зависносц. Єдна  циґаретла ма коло 2 mg никотину, а смертельна доза за чловека виноши 0,05 g. Никотин предзера до кревоцеку и ресорбує ше док курящи уцагує дим до плюцох, а количество ресорбованого никотину варирує од 20-90%. Под уплївом никотину нєстава чувство вистатосци, зменшує ше потреба за єдзеньом, сцагую ше вени, пошвидшує робота шерца, звекшує кревни и шерцов [[прицисок]], а источашнє ше звекшую масносци и цукер у [[Крев|креви]]. Пол [[Годзина|годзини]] после куреня функциї ше врацаю на нормалу. Куренє зменшує осет паху и смаку. == Етимолоґия == Анґлийске слово ''tobacco'' походзи од шпанского и портуґалского слова ''tabaco''. Прецизне походзенє того слова спорне, алє ше ґенерално трима же є виведзене часточнє з италиянского язика: карп.укр. доган, всл. dohan, од мадь. dohány, мадь. диял. dohán, мадь од тур. duh:an (дим, доган), а тур. од араб. або перс. duhan (дим, дим з догану); даєдни язики превжали слово директно з тур.: алб. duhan, рум. duhan, серб. дуван/духан, болг. духан. == История == Доган ше длуго хасновало у Америкох,<ref>Austin, Gregory. "[https://web.archive.org/web/20110809165620/http://www.tc.columbia.edu/centers/cifas/drugsandsociety/background/chronologydruguse.html Chronology of Psychoactive Substance Use".] Teachers College Columbia University. Archived from [https://www.tc.columbia.edu/centers/cifas/drugsandsociety/background/chronologydruguse.html the original] on 2011-08-09. Retrieved 2014-02-08.</ref> дзе даєдни култивацийни места у Мексику датирую зоз 1400-1000. п.н.е. Велї старобивательни индиянски племена традиционално ховали и хасновали доган. Восточни сиверноамерицки племена виками мали традицию ношиц доган у [[Мех|мехох]] як широко прилапену тарґовинску ставку, алє и пре куренє у дружтвених и  церемониялних нагодох, наприклад запечацованє мировней догварки або тарґовинского контракту. У даєдних популацийох, доган ше тримало як дар Створителя и верело ше же церемониялни дим догану ноши думки того цо кури и молитви до Створителя. == Сучасна история == После наукових одкрицох з половки 20. вику, доган осудзовани як опасносц за здравє, и на концу идентификовани як директни спричиньователь карциному и велїх других респираторних и циркулаторних хоротох. Року 2003, як одвит на звекшане хаснованє догану у жемох у розвою, Шветова здравствена орґанизация успишнє назберала потримовку 168 жемох подписац Рамикову конвенцию о контроли догану. Конвенция обдумана потримац ефикасне законодавство и його запровадзованє у шицких жемох, же би ше зменшало чкодлїви ефекти догану. Тото приведло до розвою продуктох за преставанє куреня. == Ґалерия == <gallery> Файл:Tobacco.jpg|Польо зоз засадзеним доганом Файл:Nicotiana tabacum - Köhler–s Medizinal-Pflanzen-098.jpg|Илустрация догана, у квитнуцу Файл:Nicotiana alata.jpg|Доганово квитки Файл:Prilep sušenje tutun.JPG|Сушенє догана у вельким [[Гамбар|гамбаре]]/гали (Македония) Файл:DunhillEarlyMorningPipeMurrays.jpg|Пошекани доган порихтани за куренє на пипку Файл:Tabac rustique.jpg|Доганово лїсца хотори ше будзе док узрею-пожовкню оберац и сушиц </gallery> == Литература == * ''Словнїк руского народного язика I, А – Н'', Нови Сад 2017, б. 352. * Grace G. Stewart. [https://www.cambridge.org/core/services/aop-cambridge-core/content/view/1823891056DD037A84EAAB6AA59A0704/S0025727300012333a.pdf/div-class-title-a-history-of-the-medicinal-use-of-tobacco-1492-1860-a-href-fn01-ref-type-fn-a-div.pdf A history of the medicinal use of tobacco 1492–1860*.] == Вонкашнї вязи == * [https://www.agroklub.com/sortna-lista/uljarice-predivo-bilje/duhan-91/ Duhan] agroklub.com * [https://piperson.org/duhani/tipovi-duhana.php Osnovni tipovi duvana za lulu] * [https://www.youtube.com/watch?v=egCYV8Cu1VY Sve o duvanu - sećanje na dr Janoša Berenjija] youtube.com (видео знїмок)] * [https://piperson.org/clanci/istinita-prica.php Duvan, istinita priča https://piperson.org/clanci/istinita-prica.php] piperson.org {{Commonscat}} == Pеференци == [[Катеґория:Рошлїни]] [[Катеґория:Турцизми]] <references /> [[Катеґория:Индустрийни рошлїни]] [[Катеґория:Рошлїнски продукти]] [[Катеґория:Психоактивни дроґи]] bwu7gr9ztozv85tt7ozaa9tlgurg0pg 14 3385 20665 2026-08-12T00:01:00Z Keresturec 18 Направљена празна страница 20665 wikitext text/x-wiki phoiac9h4m842xq45sp7s6u21eteeq1 14 3386 20666 2026-08-12T00:01:38Z Keresturec 18 Направљена празна страница 20666 wikitext text/x-wiki phoiac9h4m842xq45sp7s6u21eteeq1 14 3387 20667 2026-08-12T00:01:59Z Keresturec 18 Нови бок: „.“ 20667 wikitext text/x-wiki . 6t9fg2gmch401ldtk8m7pyzz632ixbb 0 3388 20668 2026-08-12T09:35:03Z Ksenija234 1651 Нова статя, нє знам хтори би були вонкашнї вязи 20668 wikitext text/x-wiki [[File:Ådring.JPG|right|thumb|243x243px|Ладичка]] '''Ладичка''' (серб. ''ладица'', ''фијока''; всл. ''ladzečka'', ''ładzička''; од мадь. ''fiók'' ) 1. Менша [[лада]]; 2. Фийовка на вицагованє у столє або орманє з отвором на верху же би ше дошло до того цо ше у нєй находзи. Прави ше их у форми правоугелнїка же би ше найлєгчейше уклопели и положели до стола або ормана. Найчастейше ше их прави з материялу з якого направени и ствари до обисца (древо, иверица, пластика, метал). Ладичка ма ручку зоз хтору ше ю отвера. Кед ладичку треба лєпше защициц, хаснує ше ладички зоз замчками и системами за замиканє: [[File:ChestImpMusDF.JPG|right|thumb|333x333px|Столїк зоз ладичками на замиканє, 1800. рок]] ''До (столовей) табли од сподку ше хпала ладичка (фийовка) ... У ладички стал хлєб або ложки и видлїчки;'' 3. Кошнїца: ''Майстор видумал ладичку и рамики од ладичкох. ... И нашо прадїдове пчоларели у лозових кошнїцох, вец у дикиньових, а на остатку у ладичкох з дескох. ... Людзе сами правели ладички за пчоли, котрих дески нє були добре поклиєни та ше през жиму пчоли помарзли;'' 4. Ладичка за руцанє циґарчкох при куреню: ''... и то у каждого ше курело (на праткох), а на жем руцал, та розчухал тот ґибак. А вецка, уж после ладички зоз пирню уж почали жени видумовац: „Нє сцем ґибаки да ми ту, руцай до лавора лєбо до ладички!”'' == Ґалерия == <gallery> Файл:Crate - drawer (2b).JPG|Мала ладичка Файл:Drawer Pull (CH 18167359).jpg|Украсна ручка за вицагованє ладички Файл:Joined table with drawer MET 85F ACF248R5.jpg|Стол зоз ладичку Файл:Tirkestoj a.jpg|Ладички Файл:Kitchen Drawer with Plastic Organizer.jpg|Ладичка у кухнї </gallery> == Литература == Словнїк руского народного язика I, А – Н, Нови Сад 2017, б. 664. 2in8l38m428yk996ooacp8r5bjqzekt 20670 20668 2026-08-12T10:44:18Z Ksenija234 1651 Г. Медєши 20670 wikitext text/x-wiki [[File:Ådring.JPG|right|thumb|243x243px|Ладичка]] '''Ладичка''' (серб. ''ладица'', ''фијока''; всл. ''ladzečka'', ''ładzička''; од мадь. ''fiók'' ) 1. Менша [[лада]]; 2. Фийовка на вицагованє у столє або орманє з отвором на верху же би ше дошло до того цо ше у нєй находзи. Прави ше их у форми правоугелнїка же би ше найлєгчейше уклопели и положели до стола або ормана. Найчастейше ше их прави з материялу з якого направени и ствари до обисца (древо, иверица, пластика, метал). Ладичка ма ручку зоз хтору ше ю отвера. Кед ладичку треба лєпше защициц, хаснує ше ладички зоз замчками и системами за замиканє: [[File:ChestImpMusDF.JPG|right|thumb|333x333px|Столїк зоз ладичками на замиканє, 1800. рок]] ''До (столовей) табли од сподку ше хпала ладичка (фийовка) ... У ладички стал [[хлєб]] або [[Ложка|ложки]] и [[Видлїчка|видлїчки]];'' 3. Кошнїца: ''Майстор видумал ладичку и рамики од ладичкох. ... И нашо прадїдове пчоларели у лозових кошнїцох, вец у дикиньових, а на остатку у ладичкох з дескох. ... Людзе сами правели ладички за пчоли, котрих дески нє були добре поклиєни та ше през жиму пчоли помарзли;'' 4. Ладичка за руцанє циґарчкох при куреню: ''... и то у каждого ше курело (на праткох), а на жем руцал, та розчухал тот ґибак. А вецка, уж после ладички зоз пирню уж почали жени видумовац: „Нє сцем ґибаки да ми ту, руцай до лавора лєбо до ладички!”'' == Ґалерия == <gallery> Файл:Crate - drawer (2b).JPG|Мала ладичка Файл:Drawer Pull (CH 18167359).jpg|Украсна ручка за вицагованє ладички Файл:Joined table with drawer MET 85F ACF248R5.jpg|Стол зоз ладичку Файл:Tirkestoj a.jpg|Ладички Файл:Kitchen Drawer with Plastic Organizer.jpg|Ладичка у кухнї </gallery> == Литература == Словнїк руского народного язика I, А – Н, Нови Сад 2017, б. 664. 3g7nx03l80na4awe9mo5dkvtvu5msng