Википедия rskwiki https://rsk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8_%D0%B1%D0%BE%D0%BA MediaWiki 1.47.0-wmf.15 first-letter Медий Окреме Розгварка Хаснователь Розгварка зоз хасновательом Википедия Розгварка о Википедиї Файл Розгварка о файлу МедияВики Розгварка о МедияВикию Шаблон Розгварка о шаблону Помоц Розгварка о помоци Катеґория Розгварка о катеґориї TimedText TimedText talk Модул Разговор о модулу Event Event talk Бундава 0 3376 20676 20613 2026-08-12T21:46:51Z Olirk55 19 Додати референци и фотґрафиї 20676 wikitext text/x-wiki {{Инфорамик | headerstyle = background: lightgreen | header1 = Бундава | label2 = | data2 = [[File:Cucurbita 2011 G1.jpg|center|300px|]] | header3 = Наукова класификация | label4 = Царство | data4 = Plantae | label5 = Дивизия| data5 = Magnoliophyta | label6 = Класа | data6 = Magnoliopsida | label7 = Ряд | data7 = Cucurbitales | label8 = Фамелия | data8 = Cucurbitaceae | label9 = Подфамелия | data9 = | label10 = Род | data10 = Cucurbita | label11 = Файта | data11 = C. pepo | header12 = Биномнe менo | Биномна номенклатура | label13 = | data13 = Cucurbita pepo | label14 = | data14 = L }} '''Бундава''' (лат. ''Cucurbita pepo'', серб. ''бундева'', тиква або лудаја, мисирача, дулек; рсй. ''ты́ква'' обыкнове́нная, укр. ''гарбу́з'' звича́йний, поль. ''dynia zwyczajna''), єднорочна цагаца рошлїна з фамилиї бундавох (''Cucurbitaceae''),<ref>[https://ru.wikisource.org/wiki/%D0%AD%D0%A1%D0%91%D0%95/%D0%A2%D1%8B%D0%BA%D0%B2%D0%B0 Тыква]&#x20;&#x2F;&#x2F;&#x20;[https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%AD%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%B5%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%80%D1%8C_%D0%91%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B3%D0%B0%D1%83%D0%B7%D0%B0_%D0%B8_%D0%95%D1%84%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B0 Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона]</nowiki>&#x20;: в 86&#x20;т. (82&#x20;т. и 4&#x20;доп.).&#x20;— <abbr>СПб.</abbr>, 1890—1907.</ref> чийо ше вельки плоди хаснує и у чловековим костираню, алє и як покарму за животинї, окреме швинї. Бундавово маґочки ше хаснує у фитотерапиї, козметики и ґастрономиї. Окрем бундави, до фамилиї ''Cucurbitaceae'' спада и друга желєнява хтору ше хаснує за каждодньову чловекову [[Пожива|поживу]], як цо [[Ґереґа|ґереґи]] и [[Огурка|огурки]]. == Опис == Бундава єднорочна цагаца рошлїна з конарчками хтори закрити з оштрима шерсцами. Стебло може буц длугоке и 10 [[Метер|метери]], грубе коло 10 милиметери. Лїсца маю длугоки конарчки, вельки, пейцперсценьово и оброснути з оштрима шерсцами. Квитки вельки, єднополни, жовти. Хлопски квитки поєдинєчни або их єст вецей у пазухох лїсцох, а женски осамени. Конарчок квитку нєбарз преширени под женскима квитками. Венчиково лїсточка зроснути до половки. Плод велька бобка, лабдастей, тамбурковей або цилиндричней форми, жовтей, билей або помаранчецовей [[Фарба|фарби]], з гладку, благо ребрасту лупу. Нукашньосц бундави интензивно жовтей по помаранчецову фарбу. Грубе коритко ма нашенє (маґочки) и пулпу. Даєдни сорти з подобним випатрунком виведзени зоз файти ''Cucurbita maxima''. Специфични жимски сорти походза од других файтох, укључуюци и ''Cucurbita'' ''argyrosperma'' и ''Cucurbita moschata'', хтори ше тиж волаю бундави. Плод традиционалней бундави (''Cucurbita pepo'') звичайно чежки медзи 2,7 и 8,2 кили, док плод векших сортох (''Cucurbita maxima'') поряднє досцигує чежину и вецей як 34 кили. == Розширеносц == [[File:Cucurbita pepo collage 1.png|right|thumb|300px|Рижни файти бундавох]]Трима ше же бундава по походзеню з Америки, а натурализована є по цалим швеце. Рошлїна приходзи з Мексика, а дзекуюци Шпанцом, пренєшєна є до Европи. Єдна з файтох бундави походзи з Индиї,<ref>[https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D1%8B%D0%BA%D0%B2%D0%B0_%D0%BE%D0%B1%D1%8B%D0%BA%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%B0%D1%8F#cite_note-5 FAOSTAT Gateway.] Дата обращения: 1 февраля 2014. [https://web.archive.org/web/20160125122044/http://faostat3.fao.org/faostat-gateway/go/to/home/E Архивировано] 25 января 2016 года</ref> док ше на подручу Европи найбаржей розширела округла бундава хтора приходзи з Америки. Найстарши бундавово маґочки походза з периоду медзи 7.000 и 5.500 роками пред нову еру. Бундави ше садзи по заградох и по польох, часто як медзишаце у [[Кукурица|кукурици]]. == Хаснованє == '''Пулпа (месо)''' плоду и маґочки ше є. Пулпа богата з воду, влакнами, протеїнами и витаминами и хаснує ше за єдзенє, найчастейше термично обробена. [[File:Kuerbiskerne.jpg|right|thumb|300px|Мaґочки з бундави]]'''Маґочки''' богати з масним олєйом, протеїнами и минералами и є ше их (куса) пукани, як лакотка або за доставанє олєю зоз жимним цадзеньом. '''Бундавов олєй''' червенкастей фарби, квалитетни, лєгко претровлїви. Маґочки и олєй ше применює у фитотерапиї при бениґней гиперплазиї простати. == Хаснованє у прешлосци == ♦ Дакеди жени у старей Греческей и Риме правели помаду з тлучених бундавових маґочкох и маслинового олєю и хасновали ю за допатранє скори и одстраньованє пегох на твари. ♦ У штреднїм вику паломнїки ношели за пасом судзинку з бундави, место чутори. ♦ Бундава як судзина за воду привязана за длугшу палїцу и коритка пришити на плащ и [[калап]] були знак за особи цо мали лепру, а у штреднїм вику блукали по Европи глєдаюци вилїченє. ♦ Бундави (рижних формох) пред вельо роками були похасновани, и за правенє рижних [[Подзелєнє музичних инструментох|музичних]] [[Музични инструменти|инстурментох]]. Найчастейше ше теди бундави хасновани за удерни инструменти, або у комбинациї зоз инструемнтами хтори мали рижни висини [[Тон|тонох]] (напр. примитивни кслилофон и под.) == Бундава при Руснацох == [[File:Au marché - portions de potirons.JPG|right|thumb|300px|Бундава порезана на фалтки]]Руснаци тиж и садза и дзечнє готовя єдла з бундави як напр. рейтеши з бундаву, житна пита з бундаву, ґоргелї, печена у фалатох у [[Руски пец|руским пецу]] за [[Брила|брилу]] або у рерни, варена у млєку порезана на коцочки, пироги з печену поджамену бундаву, алє садза и такв. швиньски або кравски бундави хтори ше як покарму дава животиньом. === При других [[Народ|народох]] === [[File:Jack-o'-Lantern 2003-10-31.jpg|right|thumb|300px|Положена швичка або даєдно шветло на батериї до повирозованей бундави за забавни обряд ''Ноц'' ''босоркох'']]Бундавова пита – традиционална часц єдла подзековносци у Канади и ЗАД. Бундавово пити ше звичайно прави з рижних файтох жимских бундавох. У Америки традиция повирезовац бундави як лампиони за украс коло забавного обряду Ноци босоркох. Медзитим, на заходним Балканє, бундаву ше насампредз хаснує за пити, мачанки, печени и варени єдла, соки и джеми, а популарне пукац посолєни маґочки. == Лїковитосц == По поживней вредносци и диєтетскей важносци, бундава водзаца медзи желєняву.<ref>[https://centarzaprirodnumedicinu.com/ziveti-u-skladu-sa-prirodom/zdrava-ishrana/bundeva-kao-zdrava-hrana-i-lek/ Bundeva kao zdrava hrana i lek]</ref><ref>Лекарственные свойства сельскохозяйственных растений&nbsp;&#x2F;&nbsp;Под ред. Борисова М. И..&nbsp;— <abbr>М.</abbr>: Урожай, 1974.&nbsp;— С.&nbsp;50.</ref>Ма шейсц раз вецей витамини як яблука и червена цвиклочка, богата є з витамином А, ма и витамини Ц, Е и ґрупу витаминох Б, як и желєза. Пулпа (месо) ма окреме сладки смак, цо найбаржей виражене кед ше ю упече.<ref>[https://www.doktor.rs/txt/1073/jednostavna-bundeva-puna-vitamina?utm_campaign=promote_random_news&utm_source=forum_RT&utm_medium=doktorforum Jednostavna bundeva puna vitamina] doktor.rs</ref> == Значенє и хаснованє == Глава бундaви - символ Ноци босорки У жемох анґлийского бешедного подруча, бундава єден од симболох ''Ноци босоркох''. За таку применку нукашньосц бундави ше повинїма (маґочки и млязґа) и нука ше кладзе швичка, [[лампаш]] або друге жридло шветлосци, а од вонка ше повирезує лїцо. Квитки обичней бундеви пчоли подмирюю зоз поленом и нектаром, а лученє нектару ше одвива и по горуцей, сухей вхвилї. Продукция [[Мед|меду]] досцигує коло 30 кґ по гектару. Жовти мед ше швидко кристализує.<ref>Абрикосов Х. Н. и др. Тыква // Словарь-справочник пчеловода / Сост. Федосов Н. Ф.. — М.: Сельхозгиз, 1955. — С. 370.</ref> == Класификация == У зависносци од хаснованя, обични бундави ше дзеля до 3 групох: [[File:Cucurbita pepo Zucchini and Patty Pan Squash.jpg|right|thumb|300px|Декоративни бундавки]]♦ '''Декоративни''', (як „бависка“), бундави ориґиналних формох, велькосци и фарбох. Садза ше коло оградох по хторих ше цагаю и коло мурох. ♦ '''Покармово''' '''файти''' – вельки су и меснати добри за покарму животиньох ♦ Пожива за костиранє людзох – '''Столни файти'''. Нєможлїве направиц строгу розлику медзи заднї два ґрупи, пре идентични столни файти, поготов кед родза у векших количествох. Теди ше можу похасновац и за покарму, док други можу заменїц столну файту кед же маю окремни смак. == Ґалерия == <gallery> Файл:Cucurbita pepo IMG 5521.jpg|Бундави Файл:Cucurbita pepo 15-p.bot-cucu.pepo-02.jpg|Квиток бундави. Файл:Cucurbita13.JPG|Декоративни бундавки рижних велькосцох и фарбох. Файл:Cucurbita pepo var. styriaca05.jpg|Бундава помаранчецовей фарби. Файл:Patison1..jpg|Маґочки у пререзаней пулпи (месу) бундави. Файл:Cucurbita pepo Zuboda 2022-08-26 9225.jpg|Бундавово маґочки (Семено) {{Основная статья|Семя тыквы}} [[Семена]] плоские, длиной 1—3 см, с ободком по краю; наружная оболочка — деревянистая, желтовато-белого цвета, внутренняя — плёнчатая, зеленовато-серая. </gallery> == Литература == * Jančić Radiša, Stojanović Danilo. Ekonomska botanika, korisne biljke i njihovi proizvodi. 1. izd. Beograd: Zavod za udžbenike, 2008. 396 str., ilustr. <nowiki>ISBN 978-86-17-15000-4</nowiki>. == Вонкашня вяза == * [https://www.rts.rs/magazin/Zdravlje/5803696/bundeva-tikva-zdravlje-pita-pecena-obrok-vitamini-rak-koza-minerali-antioksidansi.html Зашто бундеву треба чешће уврстити у јеловник] www.rts.rs * [https://www.agroklub.rs/sortna-lista/povrce/bundeva-157/ Bundeva] agroklub.rs * [https://www.youtube.com/watch?v=qM5gQWyULN0 BUNDEVA - VITAMINSKA BOMBA] Youtube.com {{Commonscat}} == Референци == <references /> [[Катеґория:Желєнява]] [[Катеґория:Пожива]] e3u5x1ngb5u6382wss7v9gzip8avu8d Ладичка 0 3388 20671 20670 2026-08-12T15:10:58Z Olirk55 19 Форматировани референци и вонкашнї вязи 20671 wikitext text/x-wiki [[File:Ådring.JPG|right|thumb|243x243px|Ладичка]] '''Ладичка''' (серб. ''ладица'', ''фијока''; всл. ''ladzečka'', ''ładzička''; од мадь. ''fiók'' ) 1. Менша [[лада]]; 2. Фийовка на вицагованє у столє або орманє з отвором на верху же би ше дошло до того цо ше у нєй находзи.<ref>[https://staznaci.com/fioka „Šta znači Fioka”.] ''staznaci.com''. Приступљено 20. 9. 2019.</ref> Прави ше их у форми правоугелнїка же би ше найлєгчейше уклопели и положели до стола або ормана. Найчастейше ше их прави з материялу з якого направени и ствари до обисца (древо, иверица, пластика, метал). Ладичка ма ручку зоз хтору ше ю отвера. Кед ладичку треба лєпше защициц, хаснує ше ладички зоз замчками и системами за замиканє: [[File:ChestImpMusDF.JPG|right|thumb|333x333px|Столїк зоз ладичками на замиканє, 1800. рок]] ''До (столовей) табли од сподку ше хпала ладичка (фийовка) ... У ладички стал [[хлєб]] або [[Ложка|ложки]] и [[Видлїчка|видлїчки]];'' 3. Кошнїца: ''Майстор видумал ладичку и рамики од ладичкох. ... И нашо прадїдове пчоларели у лозових кошнїцох, вец у дикиньових, а на остатку у ладичкох з дескох. ... Людзе сами правели ладички за пчоли, котрих дески нє були добре поклиєни та ше през жиму пчоли помарзли;'' 4. Ладичка за руцанє циґарчкох при куреню: ''... и то у каждого ше курело (на праткох), а на жем руцал, та розчухал тот ґибак. А вецка, уж после ладички зоз пирню уж почали жени видумовац: „Нє сцем ґибаки да ми ту, руцай до лавора лєбо до ладички!”'' == Конструкция == Ладички можу буц направени на розлични способи хаснуюци рижнородни материяли, уключуюци древо, рижни древени композити; фурнир. лесонит и под,, плех и пластику. Древени ладички часто од предку хторим видлїва предок направени естетски совершено, док боки фийовкoх часто з другого материялу. Же би ше дно обезпечело, звичайно ше на штири вертикални боки правя жлєби/урезани ярчок хтори трима дно ладички на месце. Дно ладички ше лїпи за „ярчки” або прикруцує знука на боки одвитуюци механїзем же би ше боки твардо тримали.''<ref>Smardzewski, Jerzy (18 червня 2015). [https://books.google.com.ua/books?id=IeDyCQAAQBAJ&pg=PA67&redir_esc=y#v=onepage&q&f=false Furniture Design] (англ.). Springer. ISBN 978-3-319-19533-9.</ref><ref>[https://web.archive.org/web/20160304104551/http://www.schrankplaner.de/download/qualitaet-schubladen.pdf Dokument über verschiedene Schubladenausführungen] (PDF; 472 kB) 18. August 2013</ref>'' == Ґалерия == <gallery> Файл:Crate - drawer (2b).JPG|Мала ладичка (шкатула) Файл:Drawer Pull (CH 18167359).jpg|Украсна ручка за вицагованє ладички Файл:Joined table with drawer MET 85F ACF248R5.jpg|Стол зоз ладичку Файл:Tirkestoj a.jpg|Ладички Файл:Kitchen Drawer with Plastic Organizer.jpg|Ладичка у кухнї Файл:Drawer.agr.jpg|Векши и менши ладички з древа </gallery> == Литература == * ''Словнїк руского народного язика I, А – Н'', Нови Сад 2017, б. 664. == Вонкашня вяза == * Carol Beronich. "[https://www.woodsmith.com/article/built-in-secret-spacesBuilt-In Secret Spaces".] 2019. * Cabrera, Heilyn (2017), [https://www.hunker.com/13404023/drawer-slide-types/ ''Drawer slide types]'', Hunker * [https://www.youtube.com/watch?v=SF3jB0smGKc Kako napraviti kuhinjski LADIČAR/LATIČAR/FIOKE.] youtube.com (видео знїмок) == Референци == <references /> [[Катеґория:Ствари у Руским обисцу]] 7dhtcga8dzt6uz9gp3ikf5t00xw8kfw Олєй 0 3389 20672 2026-08-12T15:27:03Z Saslavik 1716 Нови бок: „'''Олєй''' (серб. ''уље''; всл. ''olej''; слц. и чес. ''olej''; поль. ''olej''; од лат. ''oleum''; греч. ''Ελαιον'') кажда нєполарна хемийна субстанция хтора вискозна чечносц на хижней температури и хтора гидрофобна (нє миша ше з воду, буквално ''страх од води'') и липофилна (миша ше з други…“ 20672 wikitext text/x-wiki '''Олєй''' (серб. ''уље''; всл. ''olej''; слц. и чес. ''olej''; поль. ''olej''; од лат. ''oleum''; греч. ''Ελαιον'') кажда нєполарна хемийна субстанция хтора вискозна чечносц на хижней температури и хтора гидрофобна (нє миша ше з воду, буквално ''страх од води'') и липофилна (миша ше з другима олєями, буквално ''люби масц''). Олєї маю вельо углєнїку и водонїку и звичайно су запалююци и поверхносно активни. Обща дефиниция олєйох облапя класи хемийних злученїнох хтори иншак по структури, прикметох и хаснованю можу буц нєповязани. Олєї можу буц животиньского, рошлїнского або петрохемийного походзеня, а можу буц випарююци або нєвипарююци.<ref>''„oil”. Oxford English Dictionary (3rd изд.). Oxford University Press. септембар 2005.'' (Потребна је претплата или чланска картица јавне библиотеке УК.)</ref> Олєї ше хаснує за єдзенє (напр. маслинов олєй), як гориво (напр. олєй за зогриванє), за медицински потреби (напр. минерални олєй), подмасцанє (напр. моторни олєй) и продукцию велїх файтох фарбох, пластики и других материялох. Окреме приготовени олєї ше хаснує у даєдних вирских обрядох як причасц або олїво. == Типи == === Орґански олєї === Орґански олєї ше продукую у барз рижнородних рошлїнох, животиньох и других орґанизмох прейґ природних метаболичних процесох. ''Липид'' то наукови термин за масни квашнїни, стероїди и подобни хемикалиї хтори ше часто находза у олєйох цо випродуковали живи єства, док ше олєй одноши на шицку мишанїну хемикалийох. Орґански олєї можу тиж мац хемикалиї хтори нє липиди, уключуюци протеїни, воски (класу єдинєньох хтори маю прикмети подобни олєйом, а хтори черстви на нормалних температурох) и алкалоїди. Липиди мож класификовац спрам способу на хтори их продукує орґанизем, спрам їх хемийней структури и їх огранїченей розпущуюцосци у води у поровнаню з олєями. Вони маю вельо углєнїку и водонїку, а у досц велькей мири нєдостава оксиґен у поровнаню з другима орґанскима єдинєнями и минералиами. Вони маю тенденцию буц релативно нєполарни молекули, гоч можу мац поларни и нєполарни реґиони як у случаю фосфолипидох и стероїдох.<ref>Alberts, Bruce; Johnson, Alexander; Lewis, Julian; Raff, Martin; Roberts, Keith; Walter, Peter. ''Molecular Biology of the Cell''. New York: Garland Science, 2002, pp. 62, 118-119.</ref> Рошлїнски олєї ше прави з тих рошлїнох: лєн, маслина, репик, ноцна яглїка, руменєц, розмария, чисцец, бурян, плющ, олєйова цвиклочка, мандуля, лаванда и велї други. Спомедзи животиньских олєйох найпознатши рибов олєй як додаток костираню хтори богати з омеґа-3 маснима квашнїнами (ЕПА и ДХА) и витаминами А и Д. Рибов олєй помага роботу шерца, моцнї имунитет, чува вид и злєпшує паметанє. Єст го у чечней форми або у капсулох у векшини апатикох. === Минерални олєї === Сирова нафта або петролей (витрион) и єй рафиновани компоненти, колективно наволани ''петрохемикалиї'', то пресудни ресурси у сучасней економиї. Сирова нафта походзи зоз прастарих фосилизованих орґанских материялох, як цо зоопланктони и алґи, хтори ґеохемийни процеси претворюю до нафти.<ref>''Kvenvolden, Keith A. (2006). „Organic geochemistry – A retrospective of its first 70 years”. Organic Geochemistry. '''37''': 1. doi:10.1016/j.orggeochem.2005.09.001.''</ref> Назва „минерални олєй” погришна назва, бо минерали нє жридло нафти, алє су барз стари рошлїни и животинї. Минерални олєй орґански. Медзитим, вон класификовани як „минерални олєй” место „орґански олєй”, бо його орґанске походзенє оддалєне (и було нєпознате у чаше його пренаходзеня), як и прето же ше нє достава у блїзкосци стинох, под'жемних находзискох и писку. ''Минерални олєй'' ше тиж одноши на даскельо специфични дестилати сировей нафти. == Применьованє == === Варенє === Даскельо рошлїнски и животиньски олєї за єдзенє и масци ше хаснує за рижни потреби у вареню и готовеню єдла. Велї поживово артикли ше пражи на олєю хтори вельо цеплєйши од врацей води. Олєї ше хаснує и за ароматизованє и за модификованє текстури поживи. Олєї за єдзенє ше достава зоз животиньских масцох, як цо масло, лой и други файти, або рошлїнских олєйох з маслини, кукурици, слунечнїку и велїх других файтох. === Козметика === Олєї ше наноши на власи же би ше им дало блїщаци випатрунок, онєможлївело ґубаценє и же би ше вони стабилизовали, а тиж же би ше пошвидшало їх роснуце. Олєї ше хаснує и за правенє рижних кремох и помадох. === Релиґия === Олєй ше през историю хасновало як релиґийни медиюм. Часто ше го трима як духовне средство за пречисцованє и помазанє. Як окремни приклад, олєй свяого помазаня бул важна обрядна чечносц за юдаїзем и християнство. === Малярство === Фарби пиґментох ше лєгко суспендую у олєю, та вони одвитуюци за помоцни медиюм за слики (малюнки). Найстраши познати постояци олєйово малюнки датирую зоз зоз 650. року.<ref>"Oldest Oil Paintings Found in Afghanistan", Rosella Lorenzi, Discovery News. Feb. 19, 2008. Архивирано 2011-06-03 на сајту Wayback Machine</ref> === Преношенє цеплоти === Олєї ше хаснує як розхладзовачи у олєйовим хладзеню, наприклад у електричних трансформаторох. Олєї за преношенє цеплоти ше хаснує и як розхладзуюци средства, за зогриванє (напр. у олєйових зогривачох) и за други применки преношеня цеплоти. === Лубрикация === Понеже олєї нєполарни, нє налєгую лєгко на други субстанциї. Прето су хасновити як подмаски за рижни инженєрски потреби. Минерални олєї ше частейше хаснує за машински подмаски як биолоґийни олєї. [https://sr.wikipedia.org/w/index.php?title=Whale_oil&action=edit&redlink=1 Китов олєй] ше преферентно хасновало за подмасцанє годзинкох, бо ше нє випарює и нє зохабя прах, гоч його хаснованє у ЗАД-у забранєне 1980.року.<ref>1.   ''„Bavarian Clock Haus and Frankenmuth Clock Company”. Frankenmuth Clock Company & Bavarian Clock Haus.''</ref> Длуго ше верело же китовски спермацет хаснує у Насових проєктох, як цо Хабл телескоп и сонда Вояджер пре барз нїзку температуру змарзованя. Спермацет у ствари анї нє олєй, алє углавним мишанїна воскових естрох, и нєт докази же Наса хасновала китов олєй.<ref>''„Troubled waters: Who Would Believe NASA Used Whale Oil on Voyager and Hubble?”. Knight Science Journalism at MIT. Архивирано из оригинала 15. 2. 2015. г. Приступљено 30. 8. 2019.''</ref> === Гориво === Даєдни олєї згорюю у чечней або аеросолней форми и так творя шветлосц и целоту, хтори ше можу директно хасновац або претвориц до других формох енерґиї як цо то електрична енерґия або механїчна робота. Же би ше достало олєї за топенє, сирову нафту ше випумпує зоз жеми и доручує у нафтових танкерох або по нафтоводох до рафинерийох. Там ше сирова нафта претворює до дизелу (петродизелу), етану (и других алканох краткого ланцу), олєйох за топенє (найчежши комерциялни горива, хтори ше хаснує у ладьох), бензин (петрол), млазне гориво, керозин, бензен (историйни) и чечни нафтов ґас. Барел сировей нафти од 42 УС ґал (35 имп ґал; 160 Л) дава коло 10 УС ґал (8,3 имп ґал; 38 Л) дизелу, 4 УС ґал (3,3 имп ґал; 15 Л) млазного горива, 19 УС ґал (16 имп ґал; 72 Л) бензину, 7 УСґгал (5,8 имп ґал; 26 Л) други продукти, 3 УС ґал (2,5 имп ґал; 11 Л) други чежки олєї за топенє и претворени до чечносци нафтово ґази,<ref>U.S. Energy Information Administration (EIA) — Retrieved 2011-10-02.</ref> и 2 УС ґал (1,7 имп ґал; 7,6 Л) олєю за зогриванє. Шицка продукция од барелу сировей нафти до рижних продуктох резултує зоз звекшаньом до 45 УС ґал (37 имп ґал; 170 Л).[[Ulje|<sup>7</sup>]]] Нє шицки олєї хтори ше хаснує як гориво минерални олєї. У 18. и 19. вику китов олєй ше часто хасновало за лампи, цо заменєне з природним ґазом (витрионом), а потим зоз струю.<ref>''„Whale Oil”. petroleumhistory.org.''</ref> === Хемийна сировина === Сирову нафту мож рафиновац до велїх угльоводонїчних компонентох. ''Петрохемикалиї'' то рафиновани компоненти сировей нафти<ref>''Kostianoy, Andrey G.; Lavrova, Olga Yu (8. 7. 2014). Oil Pollution in the Baltic Sea (на језику: енглески). Springer. ISBN 9783642384769''</ref> и хемийни продукти направени з нїх. Хаснує ше их як детердженти, штучни гної, лїки, фарби, пластику, синтетични влакна и синтетичну ґуму. Орґански олєї ище єдна важна орґанска сировина, окреме у желєней хемиї. === Емулґатори === '''Емулґатор''' субстанция хтора стабилизує емулзию прейґ звекшаня єй кинетичней стабилносци. Єдна класа емулґаторох позната як „поверхносни активни средства”, або сурфактанти. Емулґатори єдинєня хтори звичайно маю поларну або гидрофилну (т.є. розпущуюцу у води) часц и нєполарну (т.є. гидрофобну або липофилну) часц. Прето емулґатори маю векшу або меншу розпущуюцосц у води або у олєю.<ref>''Wells, Hayden (2019). Food Science and Biotechnology. United Kingdom: ET-Tech Press (Reprinted 2020). стр. 178. <nowiki>ISBN 978-1-83947-258-9</nowiki>.''</ref> Емулґатори ше баржей розпущую у води (и обратно, менєй ше розпущую у олєю), звичайно формую емулзиї олєю у води, док емулґатори хтори ше баржей розпущую у олєю формую емулзиї води у олєю.<ref>Cassidy, L. (n.d.). Emulsions: Making oil and water mix. Retrieved from <nowiki>https://www.aocs.org/stay-informed/inform-magazine/featured-articles/emulsions-making-oil-and-water-mix-april-2014</nowiki></ref> == Референци == <references /> == Жридло == <nowiki>https://sr.wikipedia.org/wiki/Ulje</nowiki> == Литература == Словнїк руского народного язика II, О – Я, Нови Сад 2017, б. 77. f0x26oxoh29n1w50pz4bpfz6gby8m7k 20673 20672 2026-08-12T15:39:51Z Saslavik 1716 Катеґория и слика 20673 wikitext text/x-wiki '''Олєй''' (серб. ''уље''; всл. ''olej''; слц. и чес. ''olej''; поль. ''olej''; од лат. ''oleum''; греч. ''Ελαιον'') кажда нєполарна хемийна субстанция хтора вискозна чечносц на хижней температури и хтора гидрофобна (нє миша ше з воду, буквално ''страх од води'') и липофилна (миша ше з другима олєями, буквално ''люби масц''). Олєї маю вельо углєнїку и водонїку и звичайно су запалююци и поверхносно активни. Обща дефиниция олєйох облапя класи хемийних злученїнох хтори иншак по структури, прикметох и хаснованю можу буц нєповязани. Олєї можу буц животиньского, рошлїнского або петрохемийного походзеня, а можу буц випарююци або нєвипарююци.<ref>''„oil”. Oxford English Dictionary (3rd изд.). Oxford University Press. септембар 2005.'' (Потребна је претплата или чланска картица јавне библиотеке УК.)</ref> Олєї ше хаснує за єдзенє (напр. маслинов олєй), як гориво (напр. олєй за зогриванє), за медицински потреби (напр. минерални олєй), подмасцанє (напр. моторни олєй) и продукцию велїх файтох фарбох, пластики и других материялох. Окреме приготовени олєї ше хаснує у даєдних вирских обрядох як причасц або олїво. == Типи == === Орґански олєї === Орґански олєї ше продукую у барз рижнородних рошлїнох, животиньох и других орґанизмох прейґ природних метаболичних процесох. ''Липид'' то наукови термин за масни квашнїни, стероїди и подобни хемикалиї хтори ше часто находза у олєйох цо випродуковали живи єства, док ше олєй одноши на шицку мишанїну хемикалийох. Орґански олєї можу тиж мац хемикалиї хтори нє липиди, уключуюци протеїни, воски (класу єдинєньох хтори маю прикмети подобни олєйом, а хтори черстви на нормалних температурох) и алкалоїди. Липиди мож класификовац спрам способу на хтори их продукує орґанизем, спрам їх хемийней структури и їх огранїченей розпущуюцосци у води у поровнаню з олєями. Вони маю вельо углєнїку и водонїку, а у досц велькей мири нєдостава оксиґен у поровнаню з другима орґанскима єдинєнями и минералиами. Вони маю тенденцию буц релативно нєполарни молекули, гоч можу мац поларни и нєполарни реґиони як у случаю фосфолипидох и стероїдох.<ref>Alberts, Bruce; Johnson, Alexander; Lewis, Julian; Raff, Martin; Roberts, Keith; Walter, Peter. ''Molecular Biology of the Cell''. New York: Garland Science, 2002, pp. 62, 118-119.</ref> Рошлїнски олєї ше прави з тих рошлїнох: лєн, маслина, репик, ноцна яглїка, руменєц, розмария, чисцец, бурян, плющ, олєйова цвиклочка, мандуля, лаванда и велї други. Спомедзи животиньских олєйох найпознатши рибов олєй як додаток костираню хтори богати з омеґа-3 маснима квашнїнами (ЕПА и ДХА) и витаминами А и Д. Рибов олєй помага роботу шерца, моцнї имунитет, чува вид и злєпшує паметанє. Єст го у чечней форми або у капсулох у векшини апатикох. === Минерални олєї === Сирова нафта або петролей (витрион) и єй рафиновани компоненти, колективно наволани ''петрохемикалиї'', то пресудни ресурси у сучасней економиї. Сирова нафта походзи зоз прастарих фосилизованих орґанских материялох, як цо зоопланктони и алґи, хтори ґеохемийни процеси претворюю до нафти.<ref>''Kvenvolden, Keith A. (2006). „Organic geochemistry – A retrospective of its first 70 years”. Organic Geochemistry. '''37''': 1. doi:10.1016/j.orggeochem.2005.09.001.''</ref> Назва „минерални олєй” погришна назва, бо минерали нє жридло нафти, алє су барз стари рошлїни и животинї. Минерални олєй орґански. Медзитим, вон класификовани як „минерални олєй” место „орґански олєй”, бо його орґанске походзенє оддалєне (и було нєпознате у чаше його пренаходзеня), як и прето же ше нє достава у блїзкосци стинох, под'жемних находзискох и писку. ''Минерални олєй'' ше тиж одноши на даскельо специфични дестилати сировей нафти. == Применьованє == === Варенє === Даскельо рошлїнски и животиньски олєї за єдзенє и масци ше хаснує за рижни потреби у вареню и готовеню єдла. Велї поживово артикли ше пражи на олєю хтори вельо цеплєйши од врацей води. Олєї ше хаснує и за ароматизованє и за модификованє текстури поживи. Олєї за єдзенє ше достава зоз животиньских масцох, як цо масло, лой и други файти, або рошлїнских олєйох з маслини, кукурици, слунечнїку и велїх других файтох. === Козметика === Олєї ше наноши на власи же би ше им дало блїщаци випатрунок, онєможлївело ґубаценє и же би ше вони стабилизовали, а тиж же би ше пошвидшало їх роснуце. Олєї ше хаснує и за правенє рижних кремох и помадох. === Релиґия === Олєй ше през историю хасновало як релиґийни медиюм. Часто ше го трима як духовне средство за пречисцованє и помазанє. Як окремни приклад, олєй свяого помазаня бул важна обрядна чечносц за юдаїзем и християнство. === Малярство === Фарби пиґментох ше лєгко суспендую у олєю, та вони одвитуюци за помоцни медиюм за слики (малюнки). Найстраши познати постояци олєйово малюнки датирую зоз зоз 650. року.<ref>"Oldest Oil Paintings Found in Afghanistan", Rosella Lorenzi, Discovery News. Feb. 19, 2008. Архивирано 2011-06-03 на сајту Wayback Machine</ref> === Преношенє цеплоти === Олєї ше хаснує як розхладзовачи у олєйовим хладзеню, наприклад у електричних трансформаторох. Олєї за преношенє цеплоти ше хаснує и як розхладзуюци средства, за зогриванє (напр. у олєйових зогривачох) и за други применки преношеня цеплоти. === Лубрикация === Понеже олєї нєполарни, нє налєгую лєгко на други субстанциї. Прето су хасновити як подмаски за рижни инженєрски потреби. Минерални олєї ше частейше хаснує за машински подмаски як биолоґийни олєї. [https://sr.wikipedia.org/w/index.php?title=Whale_oil&action=edit&redlink=1 Китов олєй] ше преферентно хасновало за подмасцанє годзинкох, бо ше нє випарює и нє зохабя прах, гоч його хаснованє у ЗАД-у забранєне 1980.року.<ref>1.   ''„Bavarian Clock Haus and Frankenmuth Clock Company”. Frankenmuth Clock Company & Bavarian Clock Haus.''</ref> Длуго ше верело же китовски спермацет хаснує у Насових проєктох, як цо Хабл телескоп и сонда Вояджер пре барз нїзку температуру змарзованя. Спермацет у ствари анї нє олєй, алє углавним мишанїна воскових естрох, и нєт докази же Наса хасновала китов олєй.<ref>''„Troubled waters: Who Would Believe NASA Used Whale Oil on Voyager and Hubble?”. Knight Science Journalism at MIT. Архивирано из оригинала 15. 2. 2015. г. Приступљено 30. 8. 2019.''</ref> === Гориво === Даєдни олєї згорюю у чечней або аеросолней форми и так творя шветлосц и целоту, хтори ше можу директно хасновац або претвориц до других формох енерґиї як цо то електрична енерґия або механїчна робота. Же би ше достало олєї за топенє, сирову нафту ше випумпує зоз жеми и доручує у нафтових танкерох або по нафтоводох до рафинерийох. Там ше сирова нафта претворює до дизелу (петродизелу), етану (и других алканох краткого ланцу), олєйох за топенє (найчежши комерциялни горива, хтори ше хаснує у ладьох), бензин (петрол), млазне гориво, керозин, бензен (историйни) и чечни нафтов ґас. Барел сировей нафти од 42 УС ґал (35 имп ґал; 160 Л) дава коло 10 УС ґал (8,3 имп ґал; 38 Л) дизелу, 4 УС ґал (3,3 имп ґал; 15 Л) млазного горива, 19 УС ґал (16 имп ґал; 72 Л) бензину, 7 УСґгал (5,8 имп ґал; 26 Л) други продукти, 3 УС ґал (2,5 имп ґал; 11 Л) други чежки олєї за топенє и претворени до чечносци нафтово ґази,<ref>U.S. Energy Information Administration (EIA) — Retrieved 2011-10-02.</ref> и 2 УС ґал (1,7 имп ґал; 7,6 Л) олєю за зогриванє. Шицка продукция од барелу сировей нафти до рижних продуктох резултує зоз звекшаньом до 45 УС ґал (37 имп ґал; 170 Л).[[Ulje|<sup>7</sup>]]] Нє шицки олєї хтори ше хаснує як гориво минерални олєї. У 18. и 19. вику китов олєй ше часто хасновало за лампи, цо заменєне з природним ґазом (витрионом), а потим зоз струю.<ref>''„Whale Oil”. petroleumhistory.org.''</ref> === Хемийна сировина === Сирову нафту мож рафиновац до велїх угльоводонїчних компонентох. ''Петрохемикалиї'' то рафиновани компоненти сировей нафти<ref>''Kostianoy, Andrey G.; Lavrova, Olga Yu (8. 7. 2014). Oil Pollution in the Baltic Sea (на језику: енглески). Springer. ISBN 9783642384769''</ref> и хемийни продукти направени з нїх. Хаснує ше их як детердженти, штучни гної, лїки, фарби, пластику, синтетични влакна и синтетичну ґуму. Орґански олєї ище єдна важна орґанска сировина, окреме у желєней хемиї. === Емулґатори === '''Емулґатор''' субстанция хтора стабилизує емулзию прейґ звекшаня єй кинетичней стабилносци. Єдна класа емулґаторох позната як „поверхносни активни средства”, або сурфактанти. Емулґатори єдинєня хтори звичайно маю поларну або гидрофилну (т.є. розпущуюцу у води) часц и нєполарну (т.є. гидрофобну або липофилну) часц. Прето емулґатори маю векшу або меншу розпущуюцосц у води або у олєю.<ref>''Wells, Hayden (2019). Food Science and Biotechnology. United Kingdom: ET-Tech Press (Reprinted 2020). стр. 178. <nowiki>ISBN 978-1-83947-258-9</nowiki>.''</ref> Емулґатори ше баржей розпущую у води (и обратно, менєй ше розпущую у олєю), звичайно формую емулзиї олєю у води, док емулґатори хтори ше баржей розпущую у олєю формую емулзиї води у олєю.<ref>Cassidy, L. (n.d.). Emulsions: Making oil and water mix. Retrieved from <nowiki>https://www.aocs.org/stay-informed/inform-magazine/featured-articles/emulsions-making-oil-and-water-mix-april-2014</nowiki></ref> == Референци == <references /> == Жридло == <nowiki>https://sr.wikipedia.org/wiki/Ulje</nowiki> == Литература == Словнїк руского народного язика II, О – Я, Нови Сад 2017, б. 77. [[Катеґория:Пожива]] [[Катеґория:Олєї]] j4xhz5kqrdcgl3biq8xwnft5b0b4pxo 20674 20673 2026-08-12T15:43:16Z Saslavik 1716 20674 wikitext text/x-wiki '''Олєй''' (серб. ''уље''; всл. ''olej''; слц. и чес. ''olej''; поль. ''olej''; од лат. ''oleum''; греч. ''Ελαιον'') кажда нєполарна хемийна субстанция хтора вискозна чечносц на хижней температури и хтора гидрофобна (нє миша ше з воду, буквално ''страх од води'') и липофилна (миша ше з другима олєями, буквално ''люби масц''). Олєї маю вельо углєнїку и водонїку и звичайно су запалююци и поверхносно активни. Обща дефиниция олєйох облапя класи хемийних злученїнох хтори иншак по структури, прикметох и хаснованю можу буц нєповязани. Олєї можу буц животиньского, рошлїнского або петрохемийного походзеня, а можу буц випарююци або нєвипарююци.<ref>''„oil”. Oxford English Dictionary (3rd изд.). Oxford University Press. септембар 2005.'' (Потребна је претплата или чланска картица јавне библиотеке УК.)</ref> Олєї ше хаснує за єдзенє (напр. маслинов олєй), як гориво (напр. олєй за зогриванє), за медицински потреби (напр. минерални олєй), подмасцанє (напр. моторни олєй) и продукцию велїх файтох фарбох, пластики и других материялох. Окреме приготовени олєї ше хаснує у даєдних вирских обрядох як причасц або олїво. == Типи == === Орґански олєї === Орґански олєї ше продукую у барз рижнородних рошлїнох, животиньох и других орґанизмох прейґ природних метаболичних процесох. ''Липид'' то наукови термин за масни квашнїни, стероїди и подобни хемикалиї хтори ше часто находза у олєйох цо випродуковали живи єства, док ше олєй одноши на шицку мишанїну хемикалийох. Орґански олєї можу тиж мац хемикалиї хтори нє липиди, уключуюци протеїни, воски (класу єдинєньох хтори маю прикмети подобни олєйом, а хтори черстви на нормалних температурох) и алкалоїди. Липиди мож класификовац спрам способу на хтори их продукує орґанизем, спрам їх хемийней структури и їх огранїченей розпущуюцосци у води у поровнаню з олєями. Вони маю вельо углєнїку и водонїку, а у досц велькей мири нєдостава оксиґен у поровнаню з другима орґанскима єдинєнями и минералиами. Вони маю тенденцию буц релативно нєполарни молекули, гоч можу мац поларни и нєполарни реґиони як у случаю фосфолипидох и стероїдох.<ref>Alberts, Bruce; Johnson, Alexander; Lewis, Julian; Raff, Martin; Roberts, Keith; Walter, Peter. ''Molecular Biology of the Cell''. New York: Garland Science, 2002, pp. 62, 118-119.</ref> Рошлїнски олєї ше прави з тих рошлїнох: лєн, маслина, репик, ноцна яглїка, руменєц, розмария, чисцец, бурян, плющ, олєйова цвиклочка, мандуля, лаванда и велї други. Спомедзи животиньских олєйох найпознатши рибов олєй як додаток костираню хтори богати з омеґа-3 маснима квашнїнами (ЕПА и ДХА) и витаминами А и Д. Рибов олєй помага роботу шерца, моцнї имунитет, чува вид и злєпшує паметанє. Єст го у чечней форми або у капсулох у векшини апатикох. === Минерални олєї === Сирова нафта або петролей (витрион) и єй рафиновани компоненти, колективно наволани ''петрохемикалиї'', то пресудни ресурси у сучасней економиї. Сирова нафта походзи зоз прастарих фосилизованих орґанских материялох, як цо зоопланктони и алґи, хтори ґеохемийни процеси претворюю до нафти.<ref>''Kvenvolden, Keith A. (2006). „Organic geochemistry – A retrospective of its first 70 years”. Organic Geochemistry. '''37''': 1. doi:10.1016/j.orggeochem.2005.09.001.''</ref> Назва „минерални олєй” погришна назва, бо минерали нє жридло нафти, алє су барз стари рошлїни и животинї. Минерални олєй орґански. Медзитим, вон класификовани як „минерални олєй” место „орґански олєй”, бо його орґанске походзенє оддалєне (и було нєпознате у чаше його пренаходзеня), як и прето же ше нє достава у блїзкосци стинох, под'жемних находзискох и писку. ''Минерални олєй'' ше тиж одноши на даскельо специфични дестилати сировей нафти. == Применьованє == === Варенє === Даскельо рошлїнски и животиньски олєї за єдзенє и масци ше хаснує за рижни потреби у вареню и готовеню єдла. Велї поживово артикли ше пражи на олєю хтори вельо цеплєйши од врацей води. Олєї ше хаснує и за ароматизованє и за модификованє текстури поживи. Олєї за єдзенє ше достава зоз животиньских масцох, як цо масло, лой и други файти, або рошлїнских олєйох з маслини, кукурици, слунечнїку и велїх других файтох. === Козметика === Олєї ше наноши на власи же би ше им дало блїщаци випатрунок, онєможлївело ґубаценє и же би ше вони стабилизовали, а тиж же би ше пошвидшало їх роснуце. Олєї ше хаснує и за правенє рижних кремох и помадох. === Релиґия === Олєй ше през историю хасновало як релиґийни медиюм. Часто ше го трима як духовне средство за пречисцованє и помазанє. Як окремни приклад, олєй свяого помазаня бул важна обрядна чечносц за юдаїзем и християнство. === Малярство === Фарби пиґментох ше лєгко суспендую у олєю, та вони одвитуюци за помоцни медиюм за слики (малюнки). Найстраши познати постояци олєйово малюнки датирую зоз зоз 650. року.<ref>"Oldest Oil Paintings Found in Afghanistan", Rosella Lorenzi, Discovery News. Feb. 19, 2008. Архивирано 2011-06-03 на сајту Wayback Machine</ref> === Преношенє цеплоти === Олєї ше хаснує як розхладзовачи у олєйовим хладзеню, наприклад у електричних трансформаторох. Олєї за преношенє цеплоти ше хаснує и як розхладзуюци средства, за зогриванє (напр. у олєйових зогривачох) и за други применки преношеня цеплоти. === Лубрикация === Понеже олєї нєполарни, нє налєгую лєгко на други субстанциї. Прето су хасновити як подмаски за рижни инженєрски потреби. Минерални олєї ше частейше хаснує за машински подмаски як биолоґийни олєї. [https://sr.wikipedia.org/w/index.php?title=Whale_oil&action=edit&redlink=1 Китов олєй] ше преферентно хасновало за подмасцанє годзинкох, бо ше нє випарює и нє зохабя прах, гоч його хаснованє у ЗАД-у забранєне 1980.року.<ref>1.   ''„Bavarian Clock Haus and Frankenmuth Clock Company”. Frankenmuth Clock Company & Bavarian Clock Haus.''</ref> Длуго ше верело же китовски спермацет хаснує у Насових проєктох, як цо Хабл телескоп и сонда Вояджер пре барз нїзку температуру змарзованя. Спермацет у ствари анї нє олєй, алє углавним мишанїна воскових естрох, и нєт докази же Наса хасновала китов олєй.<ref>''„Troubled waters: Who Would Believe NASA Used Whale Oil on Voyager and Hubble?”. Knight Science Journalism at MIT. Архивирано из оригинала 15. 2. 2015. г. Приступљено 30. 8. 2019.''</ref> === Гориво === Даєдни олєї згорюю у чечней або аеросолней форми и так творя шветлосц и целоту, хтори ше можу директно хасновац або претвориц до других формох енерґиї як цо то електрична енерґия або механїчна робота. Же би ше достало олєї за топенє, сирову нафту ше випумпує зоз жеми и доручує у нафтових танкерох або по нафтоводох до рафинерийох. Там ше сирова нафта претворює до дизелу (петродизелу), етану (и других алканох краткого ланцу), олєйох за топенє (найчежши комерциялни горива, хтори ше хаснує у ладьох), бензин (петрол), млазне гориво, керозин, бензен (историйни) и чечни нафтов ґас. Барел сировей нафти од 42 УС ґал (35 имп ґал; 160 Л) дава коло 10 УС ґал (8,3 имп ґал; 38 Л) дизелу, 4 УС ґал (3,3 имп ґал; 15 Л) млазного горива, 19 УС ґал (16 имп ґал; 72 Л) бензину, 7 УСґгал (5,8 имп ґал; 26 Л) други продукти, 3 УС ґал (2,5 имп ґал; 11 Л) други чежки олєї за топенє и претворени до чечносци нафтово ґази,<ref>U.S. Energy Information Administration (EIA) — Retrieved 2011-10-02.</ref> и 2 УС ґал (1,7 имп ґал; 7,6 Л) олєю за зогриванє. Шицка продукция од барелу сировей нафти до рижних продуктох резултує зоз звекшаньом до 45 УС ґал (37 имп ґал; 170 Л).[[Ulje|<sup>7</sup>]]] Нє шицки олєї хтори ше хаснує як гориво минерални олєї. У 18. и 19. вику китов олєй ше часто хасновало за лампи, цо заменєне з природним ґазом (витрионом), а потим зоз струю.<ref>''„Whale Oil”. petroleumhistory.org.''</ref> === Хемийна сировина === Сирову нафту мож рафиновац до велїх угльоводонїчних компонентох. ''Петрохемикалиї'' то рафиновани компоненти сировей нафти<ref>''Kostianoy, Andrey G.; Lavrova, Olga Yu (8. 7. 2014). Oil Pollution in the Baltic Sea (на језику: енглески). Springer. ISBN 9783642384769''</ref> и хемийни продукти направени з нїх. Хаснує ше их як детердженти, штучни гної, лїки, фарби, пластику, синтетични влакна и синтетичну ґуму. Орґански олєї ище єдна важна орґанска сировина, окреме у желєней хемиї. === Емулґатори === '''Емулґатор''' субстанция хтора стабилизує емулзию прейґ звекшаня єй кинетичней стабилносци. Єдна класа емулґаторох позната як „поверхносни активни средства”, або сурфактанти. Емулґатори єдинєня хтори звичайно маю поларну або гидрофилну (т.є. розпущуюцу у води) часц и нєполарну (т.є. гидрофобну або липофилну) часц. Прето емулґатори маю векшу або меншу розпущуюцосц у води або у олєю.<ref>''Wells, Hayden (2019). Food Science and Biotechnology. United Kingdom: ET-Tech Press (Reprinted 2020). стр. 178. <nowiki>ISBN 978-1-83947-258-9</nowiki>.''</ref> Емулґатори ше баржей розпущую у води (и обратно, менєй ше розпущую у олєю), звичайно формую емулзиї олєю у води, док емулґатори хтори ше баржей розпущую у олєю формую емулзиї води у олєю.<ref>Cassidy, L. (n.d.). Emulsions: Making oil and water mix. Retrieved from <nowiki>https://www.aocs.org/stay-informed/inform-magazine/featured-articles/emulsions-making-oil-and-water-mix-april-2014</nowiki></ref> == Референци == <references /> == Жридло == <nowiki>https://sr.wikipedia.org/wiki/Ulje</nowiki> == Литература == Словнїк руского народного язика II, О – Я, Нови Сад 2017, б. 77. {{ПОДРАЗУМЕВАНОСОРТИРАЊЕ:Олєї}} [[Катеґория:Олєї]] [[Катеґория:Пожива]] qjizq4darhp6doeu73whn1nqlom6y1s 20675 20674 2026-08-12T17:57:34Z Olirk55 19 Oзначени нукашнї вязи 20675 wikitext text/x-wiki '''Олєй''' (серб. ''уље''; всл. ''olej''; слц. и чес. ''olej''; поль. ''olej''; од лат. ''oleum''; греч. ''Ελαιον'') кажда нєполарна хемийна субстанция хтора вискозна чечносц на хижней [[Температура|температури]] и хтора гидрофобна (нє миша ше з воду, буквално ''страх од води'') и липофилна (миша ше з другима олєями, буквално ''люби масц''). Олєї маю вельо углєнїку и [[Водонїк|водонїку]] и звичайно су запалююци и поверхносно активни. Обща дефиниция олєйох облапя класи хемийних злученїнох хтори иншак по структури, прикметох и хаснованю можу буц нєповязани. Олєї можу буц животиньского, рошлїнского або петрохемийного походзеня, а можу буц випарююци або нєвипарююци.<ref>''„oil”. Oxford English Dictionary (3rd изд.). Oxford University Press. септембар 2005.'' (Потребна је претплата или чланска картица јавне библиотеке УК.)</ref> Олєї ше хаснує за єдзенє (напр. маслинов олєй), як гориво (напр. олєй за зогриванє), за медицински потреби (напр. минерални олєй), подмасцанє (напр. моторни олєй) и продукцию велїх файтох [[Фарба|фарбох]], пластики и других материялох. Окреме приготовени олєї ше хаснує у даєдних вирских обрядох як причасц або олїво. == Типи == === Орґански олєї === Орґански олєї ше продукую у барз рижнородних рошлїнох, животиньох и других орґанизмох прейґ природних метаболичних процесох. ''Липид'' то наукови термин за масни квашнїни, стероїди и подобни хемикалиї хтори ше часто находза у олєйох цо випродуковали живи єства, док ше олєй одноши на шицку мишанїну хемикалийох. Орґански олєї можу тиж мац хемикалиї хтори нє липиди, уключуюци протеїни, воски (класу єдинєньох хтори маю прикмети подобни олєйом, а хтори черстви на нормалних температурох) и алкалоїди. Липиди мож класификовац спрам способу на хтори их продукує орґанизем, спрам їх хемийней структури и їх огранїченей розпущуюцосци у води у поровнаню з олєями. Вони маю вельо углєнїку и водонїку, а у досц велькей мири нєдостава оксиґен у поровнаню з другима орґанскима єдинєнями и минералиами. Вони маю тенденцию буц релативно нєполарни молекули, гоч можу мац поларни и нєполарни реґиони як у случаю фосфолипидох и стероїдох.<ref>Alberts, Bruce; Johnson, Alexander; Lewis, Julian; Raff, Martin; Roberts, Keith; Walter, Peter. ''Molecular Biology of the Cell''. New York: Garland Science, 2002, pp. 62, 118-119.</ref> Рошлїнски олєї ше прави з тих рошлїнох: лєн, маслина, репик, ноцна яглїка, руменєц, розмария, чисцец, бурян, плющ, олєйова цвиклочка, мандуля, лаванда и велї други. Спомедзи животиньских олєйох найпознатши рибов олєй як додаток костираню хтори богати з омеґа-3 маснима квашнїнами (ЕПА и ДХА) и витаминами А и Д. Рибов олєй помага роботу шерца, моцнї имунитет, чува вид и злєпшує паметанє. Єст го у чечней форми або у капсулох у векшини апатикох. === Минерални олєї === Сирова нафта або петролей (витрион) и єй рафиновани компоненти, колективно наволани ''петрохемикалиї'', то пресудни ресурси у сучасней економиї. Сирова нафта походзи зоз прастарих фосилизованих орґанских материялох, як цо зоопланктони и алґи, хтори ґеохемийни процеси претворюю до нафти.<ref>''Kvenvolden, Keith A. (2006). „Organic geochemistry – A retrospective of its first 70 years”. Organic Geochemistry. '''37''': 1. doi:10.1016/j.orggeochem.2005.09.001.''</ref> Назва „минерални олєй” погришна назва, бо минерали нє жридло нафти, алє су барз стари рошлїни и животинї. Минерални олєй орґански. Медзитим, вон класификовани як „минерални олєй” место „орґански олєй”, бо його орґанске походзенє оддалєне (и було нєпознате у чаше його пренаходзеня), як и прето же ше нє достава у блїзкосци стинох, под'жемних находзискох и писку. ''Минерални олєй'' ше тиж одноши на даскельо специфични дестилати сировей нафти. == Применьованє == === Варенє === Даскельо рошлїнски и животиньски олєї за єдзенє и масци ше хаснує за рижни потреби у вареню и готовеню єдла. Велї поживово артикли ше пражи на олєю хтори вельо цеплєйши од врацей води. Олєї ше хаснує и за ароматизованє и за модификованє текстури [[Пожива|поживи]]. Олєї за єдзенє ше достава зоз животиньских масцох, як цо масло, лой и други файти, або рошлїнских олєйох з маслини, [[Кукурица|кукурици]], слунечнїку и велїх других файтох. === Козметика === Олєї ше наноши на власи же би ше им дало блїщаци випатрунок, онєможлївело ґубаценє и же би ше вони стабилизовали, а тиж же би ше пошвидшало їх роснуце. Олєї ше хаснує и за правенє рижних кремох и помадох. === Релиґия === Олєй ше през историю хасновало як релиґийни медиюм. Часто ше го трима як духовне средство за пречисцованє и помазанє. Як окремни приклад, олєй свяого помазаня бул важна обрядна чечносц за юдаїзем и християнство. === Малярство === Фарби пиґментох ше лєгко суспендую у олєю, та вони одвитуюци за помоцни медиюм за слики (малюнки). Найстраши познати постояци олєйово малюнки датирую зоз зоз 650. року.<ref>"Oldest Oil Paintings Found in Afghanistan", Rosella Lorenzi, Discovery News. Feb. 19, 2008. Архивирано 2011-06-03 на сајту Wayback Machine</ref> === Преношенє цеплоти === Олєї ше хаснує як розхладзовачи у олєйовим хладзеню, наприклад у електричних трансформаторох. Олєї за преношенє цеплоти ше хаснує и як розхладзуюци средства, за зогриванє (напр. у олєйових зогривачох) и за други применки преношеня цеплоти. === Лубрикация === Понеже олєї нєполарни, нє налєгую лєгко на други субстанциї. Прето су хасновити як подмаски за рижни инженєрски потреби. Минерални олєї ше частейше хаснує за машински подмаски як биолоґийни олєї. [https://sr.wikipedia.org/w/index.php?title=Whale_oil&action=edit&redlink=1 Китов олєй] ше преферентно хасновало за подмасцанє годзинкох, бо ше нє випарює и нє зохабя прах, гоч його хаснованє у ЗАД-у забранєне 1980.року.<ref>1.   ''„Bavarian Clock Haus and Frankenmuth Clock Company”. Frankenmuth Clock Company & Bavarian Clock Haus.''</ref> Длуго ше верело же китовски спермацет хаснує у Насових проєктох, як цо Хабл телескоп и сонда Вояджер пре барз нїзку температуру змарзованя. Спермацет у ствари анї нє олєй, алє углавним мишанїна воскових естрох, и нєт докази же Наса хасновала китов олєй.<ref>''„Troubled waters: Who Would Believe NASA Used Whale Oil on Voyager and Hubble?”. Knight Science Journalism at MIT. Архивирано из оригинала 15. 2. 2015. г. Приступљено 30. 8. 2019.''</ref> === Гориво === Даєдни олєї згорюю у чечней або аеросолней форми и так творя [[шветлосц]] и целоту, хтори ше можу директно хасновац або претвориц до других формох енерґиї як цо то електрична енерґия або механїчна робота. Же би ше достало олєї за топенє, сирову нафту ше випумпує зоз жеми и доручує у нафтових танкерох або по нафтоводох до рафинерийох. Там ше сирова нафта претворює до дизелу (петродизелу), етану (и других алканох краткого ланцу), олєйох за топенє (найчежши комерциялни горива, хтори ше хаснує у ладьох), бензин (петрол), млазне гориво, керозин, бензен (историйни) и чечни нафтов ґас. Барел сировей нафти од 42 УС ґал (35 имп ґал; 160 Л) дава коло 10 УС ґал (8,3 имп ґал; 38 Л) дизелу, 4 УС ґал (3,3 имп ґал; 15 Л) млазного горива, 19 УС ґал (16 имп ґал; 72 Л) бензину, 7 УСґгал (5,8 имп ґал; 26 Л) други продукти, 3 УС ґал (2,5 имп ґал; 11 Л) други чежки олєї за топенє и претворени до чечносци нафтово [[Ґаз|ґази]],<ref>U.S. Energy Information Administration (EIA) — Retrieved 2011-10-02.</ref> и 2 УС ґал (1,7 имп ґал; 7,6 Л) олєю за зогриванє. Шицка продукция од барелу сировей нафти до рижних продуктох резултує зоз звекшаньом до 45 УС ґал (37 имп ґал; 170 Л).[[Ulje|<sup>7</sup>]]] Нє шицки олєї хтори ше хаснує як гориво минерални олєї. У 18. и 19. вику китов олєй ше часто хасновало за лампи, цо заменєне з природним ґазом (витрионом), а потим зоз струю.<ref>''„Whale Oil”. petroleumhistory.org.''</ref> === Хемийна сировина === Сирову нафту мож рафиновац до велїх угльоводонїчних компонентох. ''Петрохемикалиї'' то рафиновани компоненти сировей нафти<ref>''Kostianoy, Andrey G.; Lavrova, Olga Yu (8. 7. 2014). Oil Pollution in the Baltic Sea (на језику: енглески). Springer. ISBN 9783642384769''</ref> и хемийни продукти направени з нїх. Хаснує ше их як детердженти, штучни гної, лїки, фарби, пластику, синтетични влакна и синтетичну ґуму. Орґански олєї ище єдна важна орґанска сировина, окреме у желєней хемиї. === Емулґатори === '''Емулґатор''' субстанция хтора стабилизує емулзию прейґ звекшаня єй кинетичней стабилносци. Єдна класа емулґаторох позната як „поверхносни активни средства”, або сурфактанти. Емулґатори єдинєня хтори звичайно маю поларну або гидрофилну (т.є. розпущуюцу у води) часц и нєполарну (т.є. гидрофобну або липофилну) часц. Прето емулґатори маю векшу або меншу розпущуюцосц у води або у олєю.<ref>''Wells, Hayden (2019). Food Science and Biotechnology. United Kingdom: ET-Tech Press (Reprinted 2020). стр. 178. <nowiki>ISBN 978-1-83947-258-9</nowiki>.''</ref> Емулґатори ше баржей розпущую у води (и обратно, менєй ше розпущую у олєю), звичайно формую емулзиї олєю у води, док емулґатори хтори ше баржей розпущую у олєю формую емулзиї води у олєю.<ref>Cassidy, L. (n.d.). Emulsions: Making oil and water mix. Retrieved from <nowiki>https://www.aocs.org/stay-informed/inform-magazine/featured-articles/emulsions-making-oil-and-water-mix-april-2014</nowiki></ref> == Референци == <references /> == Жридло == <nowiki>https://sr.wikipedia.org/wiki/Ulje</nowiki> == Литература == Словнїк руского народного язика II, О – Я, Нови Сад 2017, б. 77. {{ПОДРАЗУМЕВАНОСОРТИРАЊЕ:Олєї}} [[Катеґория:Олєї]] [[Катеґория:Пожива]] okgbq85rpnnk7d4syhfcsdygxo7gv01 20677 20675 2026-08-13T05:32:17Z Olirk55 19 Унєшени линки до референцох (часц) 20677 wikitext text/x-wiki '''Олєй''' (серб. ''уље''; всл. ''olej''; слц. и чес. ''olej''; поль. ''olej''; од лат. ''oleum''; греч. ''Ελαιον'') кажда нєполарна хемийна субстанция хтора вискозна чечносц на хижней [[Температура|температури]] и хтора гидрофобна (нє миша ше з воду, буквално ''страх од води'') и липофилна (миша ше з другима олєями, буквално ''люби масц''). Олєї маю вельо углєнїку и [[Водонїк|водонїку]] и звичайно су запалююци и поверхносно активни. Обща дефиниция олєйох облапя класи хемийних злученїнох хтори иншак по структури, прикметох и хаснованю можу буц нєповязани. Олєї можу буц животиньского, рошлїнского або петрохемийного походзеня, а можу буц випарююци або нєвипарююци.<ref>''[https://www.oed.com/search/dictionary/?q=oil „oil”.] Oxford English Dictionary (3rd изд.). [https://sr.wikipedia.org/wiki/Oksfordski_re%C4%8Dnik_engleskog_jezika Oxford University Press.] септембар 2005.'' (Потребна је претплата или [https://www.oed.com/information/#withyourlibrary чланска картица јавне библиотеке УК.])</ref> Олєї ше хаснує за єдзенє (напр. маслинов олєй), як гориво (напр. олєй за зогриванє), за медицински потреби (напр. минерални олєй), подмасцанє (напр. моторни олєй) и продукцию велїх файтох [[Фарба|фарбох]], пластики и других материялох. Окреме приготовени олєї ше хаснує у даєдних вирских обрядох як причасц або олїво. == Типи == === Орґански олєї === Орґански олєї ше продукую у барз рижнородних рошлїнох, животиньох и других орґанизмох прейґ природних метаболичних процесох. ''Липид'' то наукови термин за масни квашнїни, стероїди и подобни хемикалиї хтори ше часто находза у олєйох цо випродуковали живи єства, док ше олєй одноши на шицку мишанїну хемикалийох. Орґански олєї можу тиж мац хемикалиї хтори нє липиди, уключуюци протеїни, воски (класу єдинєньох хтори маю прикмети подобни олєйом, а хтори черстви на нормалних температурох) и алкалоїди. Липиди мож класификовац спрам способу на хтори их продукує орґанизем, спрам їх хемийней структури и їх огранїченей розпущуюцосци у води у поровнаню з олєями. Вони маю вельо углєнїку и водонїку, а у досц велькей мири нєдостава оксиґен у поровнаню з другима орґанскима єдинєнями и минералиами. Вони маю тенденцию буц релативно нєполарни молекули, гоч можу мац поларни и нєполарни реґиони як у случаю фосфолипидох и стероїдох.<ref>Alberts, Bruce; Johnson, Alexander; Lewis, Julian; Raff, Martin; Roberts, Keith; Walter, Peter. ''Molecular Biology of the Cell''. New York: Garland Science, 2002, pp. 62, 118-119.</ref> Рошлїнски олєї ше прави з тих рошлїнох: [[лєн]], маслина, [[репик]], [[ноцна яглїка]], [[Руменєц|руменєц,]] [[розмария]], [[чисцец]], бурян, [[плющ]], олєйова цвиклочка, мандуля, [[лаванда]] и велї други. Спомедзи животиньских олєйох найпознатши рибов олєй як додаток костираню хтори богати з омеґа-3 маснима квашнїнами (ЕПА и ДХА) и витаминами А и Д. Рибов олєй помага роботу шерца, моцнї имунитет, чува вид и злєпшує паметанє. Єст го у чечней форми або у капсулох у векшини апатикох. === Минерални олєї === Сирова нафта або петролей (витрион) и єй рафиновани компоненти, колективно наволани ''петрохемикалиї'', то пресудни ресурси у сучасней економиї. Сирова нафта походзи зоз прастарих фосилизованих орґанских материялох, як цо зоопланктони и алґи, хтори ґеохемийни процеси претворюю до нафти.<ref>''Kvenvolden, Keith A. (2006). „[https://zenodo.org/records/1000677 Organic geochemistry – A retrospective of its first 70 years”.] Organic Geochemistry. '''37''': 1. [https://sr.wikipedia.org/wiki/Digitalni_identifikator_objekta doi:10.1016/j.orggeochem.2005.09.001.]''</ref> Назва „минерални олєй” погришна назва, бо минерали нє жридло нафти, алє су барз стари рошлїни и животинї. Минерални олєй орґански. Медзитим, вон класификовани як „минерални олєй” место „орґански олєй”, бо його орґанске походзенє оддалєне (и було нєпознате у чаше його пренаходзеня), як и прето же ше нє достава у блїзкосци стинох, под'жемних находзискох и писку. ''Минерални олєй'' ше тиж одноши на даскельо специфични дестилати сировей нафти. == Применьованє == === Варенє === Даскельо рошлїнски и животиньски олєї за єдзенє и масци ше хаснує за рижни потреби у вареню и готовеню єдла. Велї поживово артикли ше пражи на олєю хтори вельо цеплєйши од врацей води. Олєї ше хаснує и за ароматизованє и за модификованє текстури [[Пожива|поживи]]. Олєї за єдзенє ше достава зоз животиньских масцох, як цо [[масло]], лой и други файти, або рошлїнских олєйох з маслини, [[Кукурица|кукурици]], слунечнїку и велїх других файтох. === Козметика === Олєї ше наноши на власи же би ше им дало блїщаци випатрунок, онєможлївело ґубаценє и же би ше вони стабилизовали, а тиж же би ше пошвидшало їх роснуце. Олєї ше хаснує и за правенє рижних кремох и помадох. === Релиґия === Олєй ше през историю хасновало як релиґийни медиюм. Часто ше го трима як духовне средство за пречисцованє и помазанє. Як окремни приклад, олєй свяого помазаня бул важна обрядна чечносц за юдаїзем и християнство. === Малярство === Фарби пиґментох ше лєгко суспендую у олєю, та вони одвитуюци за помоцни медиюм за слики (малюнки). Найстраши познати постояци олєйово малюнки датирую зоз зоз 650. року.<ref>"Oldest Oil Paintings Found in Afghanistan", Rosella Lorenzi, Discovery News. Feb. 19, 2008. Архивирано 2011-06-03 на сајту Wayback Machine</ref> === Преношенє цеплоти === Олєї ше хаснує як розхладзовачи у олєйовим хладзеню, наприклад у електричних трансформаторох. Олєї за преношенє цеплоти ше хаснує и як розхладзуюци средства, за зогриванє (напр. у олєйових зогривачох) и за други применки преношеня цеплоти. === Лубрикация === Понеже олєї нєполарни, нє налєгую лєгко на други субстанциї. Прето су хасновити як подмаски за рижни инженєрски потреби. Минерални олєї ше частейше хаснує за машински подмаски як биолоґийни олєї. [https://sr.wikipedia.org/w/index.php?title=Whale_oil&action=edit&redlink=1 Китов олєй] ше преферентно хасновало за подмасцанє годзинкох, бо ше нє випарює и нє зохабя прах, гоч його хаснованє у ЗАД-у забранєне 1980.року.<ref>1.   ''„Bavarian Clock Haus and Frankenmuth Clock Company”. Frankenmuth Clock Company & Bavarian Clock Haus.''</ref> Длуго ше верело же китовски спермацет хаснує у Насових проєктох, як цо Хабл телескоп и сонда Вояджер пре барз нїзку температуру змарзованя. Спермацет у ствари анї нє олєй, алє углавним мишанїна воскових естрох, и нєт докази же Наса хасновала китов олєй.<ref>''„Troubled waters: Who Would Believe NASA Used Whale Oil on Voyager and Hubble?”. Knight Science Journalism at MIT. Архивирано из оригинала 15. 2. 2015. г. Приступљено 30. 8. 2019.''</ref> === Гориво === Даєдни олєї згорюю у чечней або аеросолней форми и так творя [[шветлосц]] и целоту, хтори ше можу директно хасновац або претвориц до других формох енерґиї як цо то електрична енерґия або механїчна робота. Же би ше достало олєї за топенє, сирову нафту ше випумпує зоз жеми и доручує у нафтових танкерох або по нафтоводох до рафинерийох. Там ше сирова нафта претворює до дизелу (петродизелу), етану (и других алканох краткого ланцу), олєйох за топенє (найчежши комерциялни горива, хтори ше хаснує у ладьох), бензин (петрол), млазне гориво, керозин, бензен (историйни) и чечни нафтов ґас. Барел сировей нафти од 42 УС ґал (35 имп ґал; 160 Л) дава коло 10 УС ґал (8,3 имп ґал; 38 Л) дизелу, 4 УС ґал (3,3 имп ґал; 15 Л) млазного горива, 19 УС ґал (16 имп ґал; 72 Л) бензину, 7 УСґгал (5,8 имп ґал; 26 Л) други продукти, 3 УС ґал (2,5 имп ґал; 11 Л) други чежки олєї за топенє и претворени до чечносци нафтово [[Ґаз|ґази]],<ref>U.S. Energy Information Administration (EIA) — Retrieved 2011-10-02.</ref> и 2 УС ґал (1,7 имп ґал; 7,6 Л) олєю за зогриванє. Шицка продукция од барелу сировей нафти до рижних продуктох резултує зоз звекшаньом до 45 УС ґал (37 имп ґал; 170 Л).[[Ulje|<sup>7</sup>]]] Нє шицки олєї хтори ше хаснує як гориво минерални олєї. У 18. и 19. вику китов олєй ше часто хасновало за лампи, цо заменєне з природним ґазом (витрионом), а потим зоз струю.<ref>''„Whale Oil”. petroleumhistory.org.''</ref> === Хемийна сировина === Сирову нафту мож рафиновац до велїх угльоводонїчних компонентох. ''Петрохемикалиї'' то рафиновани компоненти сировей нафти<ref>''Kostianoy, Andrey G.; Lavrova, Olga Yu (8. 7. 2014). Oil Pollution in the Baltic Sea (на језику: енглески). Springer. ISBN 9783642384769''</ref> и хемийни продукти направени з нїх. Хаснує ше их як детердженти, штучни гної, лїки, фарби, пластику, синтетични влакна и синтетичну ґуму. Орґански олєї ище єдна важна орґанска сировина, окреме у желєней хемиї. === Емулґатори === '''Емулґатор''' субстанция хтора стабилизує емулзию прейґ звекшаня єй кинетичней стабилносци. Єдна класа емулґаторох позната як „поверхносни активни средства”, або сурфактанти. Емулґатори єдинєня хтори звичайно маю поларну або гидрофилну (т.є. розпущуюцу у води) часц и нєполарну (т.є. гидрофобну або липофилну) часц. Прето емулґатори маю векшу або меншу розпущуюцосц у води або у олєю.<ref>''Wells, Hayden (2019). Food Science and Biotechnology. United Kingdom: ET-Tech Press (Reprinted 2020). стр. 178. <nowiki>ISBN 978-1-83947-258-9</nowiki>.''</ref> Емулґатори ше баржей розпущую у води (и обратно, менєй ше розпущую у олєю), звичайно формую емулзиї олєю у води, док емулґатори хтори ше баржей розпущую у олєю формую емулзиї води у олєю.<ref>Cassidy, L. (n.d.). Emulsions: Making oil and water mix. Retrieved from <nowiki>https://www.aocs.org/stay-informed/inform-magazine/featured-articles/emulsions-making-oil-and-water-mix-april-2014</nowiki></ref> == Референци == <references /> == Жридло == <nowiki>https://sr.wikipedia.org/wiki/Ulje</nowiki> == Литература == Словнїк руского народного язика II, О – Я, Нови Сад 2017, б. 77. {{ПОДРАЗУМЕВАНОСОРТИРАЊЕ:Олєї}} [[Катеґория:Олєї]] [[Катеґория:Пожива]] gucq1thn6pt78i8sn8l5ewvfyh1l6lr Манґулїца 0 3390 20678 2026-08-13T05:37:47Z Olirk55 19 Г. Медєши 20678 wikitext text/x-wiki Манґулїца (од мадь. mangalica) раса швиньох хтора у Мадярскей под защиту держави. Спада до масного продукцийного типу швиньох хтори характеризує позноузретосц, мала плодносц, векше трошенє покарми за єдинку приросту, виразна прихильносц за продукцию масци, моцна конституция, алє и велька способносц прилагодзованя на подли условия змесценя, карменя и триманя. Наукова класификация Домен: Eukaryota Царство: Animalia Тип: Chordata Класа: Mammalia Ряд: Artiodactyla Фамилия: Suidae Род: Sus Файта: S. scrofa Подфайта: S. s. domestica Триномиялне мено Sus scrofa domestica Историят Ширенє тарґовини зоз швиньми пришло и до Сербиї [1] , дзе главни тарґовец бул Милош Обренович, хтори почал свой тарґовински вивоз витворйовац з расами такволаней шумадийскей швинї. Тота швиня крижана з расами як цо бакоњи и салантор, цо приведло до формованя окремней раси швиньох под назву манґулїца. Тота раса швиньох хтору Мадяре волали терекфайта (мадь. törökfajta) (цо значи турска раса) або рацфайта (мадь. rátzfajta) (цо значи сербска раса) приходзела до валалох и помишала ше зоз тамтейшима расами. Тоти новостворени раси Мадяре волали манґарица (мадь. mangaritza) або манґулїца (мадь. mangalitza). Державне дружтво одховйовачох манґулїцох (Mangalica Tenyésztők Országos Egyesülete) основане 1927. року же би ше отримовало и утвердзовало їх главни характеристики. Походзенє Спрам мадярских авторох, манґулїца директни потомок медитеранскей дзивей швинї (Sus mediterraneus) хтора настала пред вецей як тисяч роками як резултат крижаня европских и азийских примитивних расох швиньох. Вариєтети  Била манґулїца (Szőke mangalica): найчисленша подраса манґулїци, под&#39;єднак добра за принос масци и меса. При тей файти фарба варирує од шивей прейґ жовтей до жовкасточервенкастей зоз жовкастима и червенима дисколорациями у зависносци од способу триманя.  Червена манґулїца (Vörös mangalica): комбинация билей манґулїци и кандрастей салонташки, чежша є од билей манґулїци. Фарба шерсци варирує од цмейшей по блядшу червенкавокафовкасту.  Ластовкаста манґулїца (Fecskehasú mangalica): настала з крижаньом билей и чарней манґулїци, брух єй били, а хрибет чарни. Опраши штреднє вецей прашата як била манґулїца. При тим вариєтету манґулїци на хрибце и з бокох фарба шерсци чарна, а на споднїх часцох цела, бруху, та аж по сподню видлїцу є била по стриберношива. Хвост билей фарби, а китайка на хвосце чарней.  Чарна манґулїца (Fekete mangalica): найрозширенша була на югу Мадярскей и у Сриме. Настала з крижаньом сримскей чарней швинї з билу манґулїцу. Трима ше же вигинула.  Дзива манґулїца (Vadas mangalica): барз ридка раса, розширена була у горских предїлох и найскорей є резултат крижаня дзивей швинї и билей манґулїци. Природни тїлесни отвори, нозґер, цицки, ратички, оберва и павучайки вше чарней фарби при шицких вариєтетох манґулїци. Збудова цела Манґулїца раса штреднєй велькосци, чия глава штреднєй длужини и ширини, на випатрунок аж барз велька, звичайно благо угнутого профилу по скоро ровни, моцного нозґра хтори вше пиґментовани. Уха клаптави и вше спаднути у напряме морди. Твар и подгарлїна меснати и добре виражени. Карк досц кратки або штреднєй длужини, звичайно добре розвити и досц мускулозни. Цело кратке и досц округлїсте, окреме при затитих манґулїцох, кед є елипсасте, а тото ище баршей змоцнює у випатрунку и сама кандрастосц. Гребень штреднєй ширини, нєобачлїво преходзи до хрибтовей линиї. Перши найчастейше досц широки и глїбоки. Хрибет и сцегна штреднє широки, а хвост нїзко насадзени, оброснути з густу шерсцу. Брух добре виражени, полни и округли, а при затитих манґулїцох аж и цилиндрични. Ноги штреднєй длужини, косци на нїх ценки, а щеточки на ногох мегки. Ратички барз тварди и пиґментовани. Минималне число цицкох 5, нормално су розвити з обидвох бокох. Цицки, як и скора и ратички, пиґментовани. Тїлесни мери манґулїци [2] Пол Старосц (роки) Висина у гребеню (центи) Тїлесна чежина (кили) Женски 1 64-67 90-100 2 72-73 120-140 3 74-77 140-160 Хлопски 1 65-70 100-120 2 75-80 130-150 3 80-85 150-170 Манґулїца типична масна раса швиньох. У розрезаних пловкох єст 65-70% масци и коло 30-35% меса. Референци 1. ^ Извоз свиња у Мађарску Српске новине од 30. януара 1914. б. 1. 2. ^ Szabo, P.; Papp, C.; Toth, P.; Vásárhelyi, B. (2013). Mangalica pig register 2013. Debrecen: Hungarian national association of Mangalica breeders. Литература  Tőzsér János – Bedő Sándor szerk.: Történelmi állatfajtáink enciklopédiája, Budapest, Mezőgazda Kiadó, 2003  Видовић, Витомир; Шевић, Радослав (2015): Мангулица. Асоцияция продуковательох швиньох и меса АПРОСИМ - Нови Сад, ISBN 978-86-7520- 306-3 Вонкашнї вязи https://sr.wikipedia.org/sr- ec/%D0%9C%D0%B0%D0%BD%D0%B3%D1%83%D0%BB%D0%B8%D1%86%D0%B0 05twx82pcbiwoyq4lor7dh4k38xhepq 20679 20678 2026-08-13T06:28:41Z Olirk55 19 Ушорйованє, маркированє , медзинаслови 20679 wikitext text/x-wiki '''Манґулїца''' (од мадь. ''mangalica'') раса швиньох хтора у Мадярскей под защиту держави. Спада до масного продукцийного типу швиньох хтори характеризує позноузретосц, мала плодносц, векше трошенє покарми за єдинку приросту, виразна прихильносц за продукцию масци, моцна конституция, алє и велька способносц прилагодзованя на подли условия змесценя, карменя и триманя. == Наукова класификация == Ту будзе ТАБЕЛЇЧКА Домен: Eukaryota Царство: Animalia Тип: Chordata Класа: Mammalia Ряд: Artiodactyla Фамилия: Suidae Род: Sus Файта: S. scrofa Подфайта: S. s. domestica Триномиялне мено Sus scrofa domestica == Историят == Ширенє тарґовини зоз швиньми пришло и до [[Сербия|Сербиї]],<ref>[https://www.digitalna.nb.rs/view/URN:NB:RS:SD_34A8BB99366B973490F07A22BA4B577B-1914-01-30 Извоз свуња у Мађарску] [https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B5_%D1%81%D1%80%D0%B1%D1%81%D0%BA%D0%B5 Српске новине] од 30. јануара 1914. страна 1.</ref> дзе главни [[тарґовец]] бул Милош Обренович, хтори почал свой тарґовински вивоз витворйовац з расами такволаней шумадийскей швинї. Тота швиня крижана з расами як цо бакоњи и салантор, цо приведло до формованя окремней раси швиньох под назву манґулїца. Тота раса швиньох хтору Мадяре волали терекфайта (мадь. ''törökfajta'') (цо значи турска раса) або рацфайта (мадь. ''rátzfajta'') (цо значи сербска раса) приходзела до валалох и помишала ше зоз тамтейшима расами. Тоти новостворени раси Мадяре волали манґарица (мадь. ''mangaritza'') або манґулїца (мадь. ''mangalitza''). Державне дружтво одховйовачох манґулїцох (''Mangalica Tenyésztők Országos Egyesülete'') основане 1927. року же би ше отримовало и утвердзовало їх главни характеристики. == Походзенє == Спрам мадярских авторох, манґулїца директни потомок медитеранскей дзивей швинї (''Sus'' ''mediterraneus'') хтора настала пред вецей як тисяч роками як резултат як крижаня европских и азийских примитивних расох швиньох. == Вариєтети == :♦ Била манґулїца (''Szőke mangalica''): найчисленша подраса манґулїци, под&#39;єднак добра за принос масци и меса. При тей файти фарба варирує од шивей прейґ жовтей до жовкасточервенкастей зоз жовкастима и червенима дисколорациями у зависносци од способу триманя. :♦ Червена манґулїца (''Vörös mangalica''): комбинация билей манґулїци и кандрастей салонташки, чежша є од билей манґулїци. Фарба шерсци варирує од цмейшей по блядшу червенкавокафовкасту. [[File:20101119 Mangalica 003.jpg|right|thumb|270px|Ластовкаста манґулїца]] :♦ Ластовкаста манґулїца (''Fecskehasú mangalica''): настала з крижаньом билей и чарней манґулїци, брух єй били, а хрибет чарни. Опраши штреднє вецей прашата як била манґулїца. При тим вариєтету манґулїци на хрибце и з бокох фарба шерсци чарна, а на споднїх часцох цела, бруху, та аж по сподню видлїцу є била по стриберношива. Хвост билей [[Фарба|фарби]], а [[китайка]] на хвосце чарней. :♦ Чарна манґулїца (''Fekete mangalica''): найрозширенша була на югу Мадярскей и у Сриме. Настала з крижаньом сримскей чарней швинї з билу манґулїцу. Трима ше же вигинула. :♦ Дзива манґулїца (''Vadas mangalica''): барз ридка раса, розширена була у горских предїлох и найскорей є резултат крижаня дзивей швинї и билей манґулїци. Природни тїлесни отвори, нозґер, цицки, ратички, оберва и павучайки вше чарней фарби при шицких вариєтетох манґулїци. == Збудова цела == Манґулїца раса штреднєй велькосци, чия глава штреднєй длужини и ширини, на випатрунок аж барз велька, звичайно благо угнутого профилу по скоро ровни, моцного нозґра хтори вше пиґментовани. Уха клаптави и вше спаднути у напряме морди. Твар и подгарлїна меснати и добре виражени. Карк досц кратки або штреднєй длужини, звичайно добре розвити и досц мускулозни. Цело кратке и досц округлїсте, окреме при затитих манґулїцох, кед є елипсасте, а тото ище баршей змоцнює у випатрунку и сама кандрастосц. Гребень штреднєй ширини, нєобачлїво преходзи до хрибтовей линиї. Перши найчастейше досц широки и глїбоки. Хрибет и сцегна штреднє широки, а хвост нїзко насадзени, оброснути з густу шерсцу. Брух добре виражени, полни и округли, а при затитих манґулїцох аж и цилиндрични. Ноги штреднєй длужини, косци на нїх ценки, а щеточки на ногох мегки. Ратички барз тварди и пиґментовани. Минималне число цицкох 5, нормално су розвити з обидвох бокох. Цицки, як и скора и ратички, пиґментовани. == Тїлесни мери манґулїци == {| class="wikitable" |+Тїлесни мери манґулїци<ref>{{Cite book|title=Mangalica pig register 2013|last=Szabo|first=P.|last2=Papp|first2=C.|last3=Toth|first3=P.|last4=Vásárhelyi|first4=B.|publisher=Hungarian national association of Mangalica breeders|year=2013|location=Debrecen}}</ref> !Пол !Старосц (роки) !Висина у гребеню (центи) !Тїлесна тежина (кили) |- | rowspan="3" |Женски |1 |64-67 |90-100 |- |2 |72-73 |120-140 |- |3 |74-77 |140-160 |- | rowspan="3" |Хлопски |1 |65-70 |100-120 |- |2 |75-80 |130-150 |- |3 |80-85 |150-170 |}Манґулїца типична масна раса швиньох. У розрезаних половкох єст 65-70% масци и коло 30-35% меса. == Литература == * Tőzsér János – Bedő Sándor szerk.: Történelmi állatfajtáink enciklopédiája, Budapest, Mezőgazda Kiadó, 2003 * Видовић, Витомир; Шевић, Радослав (2015): Мангулица. Асоцияция продуковательох швиньох и меса АПРОСИМ - Нови Сад, ISBN 978-86-7520-306-3 == Вонкашнї вязи == == Референци == <references /> [[Катеґория:Животинї]] [[Катеґория:Файти швиньох]] [[Катеґория:Статкарство]] [[Катеґория:Домашнї животинї]] 0gwy6vzo1ll3ef6i9y9igfl83509pse