Википедия rskwiki https://rsk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8_%D0%B1%D0%BE%D0%BA MediaWiki 1.47.0-wmf.15 first-letter Медий Окреме Розгварка Хаснователь Розгварка зоз хасновательом Википедия Розгварка о Википедиї Файл Розгварка о файлу МедияВики Розгварка о МедияВикию Шаблон Розгварка о шаблону Помоц Розгварка о помоци Катеґория Розгварка о катеґориї TimedText TimedText talk Модул Разговор о модулу Event Event talk 0 3389 20697 20677 2026-08-14T08:23:26Z Olirk55 19 Форматировани референци 20697 wikitext text/x-wiki '''Олєй''' (серб. ''уље''; всл. ''olej''; слц. и чес. ''olej''; поль. ''olej''; од лат. ''oleum''; греч. ''Ελαιον'') кажда нєполарна хемийна субстанция хтора вискозна чечносц на хижней [[Температура|температури]] и хтора гидрофобна (нє миша ше з воду, буквално ''страх од води'') и липофилна (миша ше з другима олєями, буквално ''люби масц''). Олєї маю вельо углєнїку и [[Водонїк|водонїку]] и звичайно су запалююци и поверхносно активни. Обща дефиниция олєйох облапя класи хемийних злученїнох хтори иншак по структури, прикметох и хаснованю можу буц нєповязани. Олєї можу буц животиньского, рошлїнского або петрохемийного походзеня, а можу буц випарююци або нєвипарююци.<ref>''[https://www.oed.com/search/dictionary/?q=oil „oil”.] Oxford English Dictionary (3rd изд.). [https://sr.wikipedia.org/wiki/Oksfordski_re%C4%8Dnik_engleskog_jezika Oxford University Press.] септембар 2005.'' (Потребна је претплата или [https://www.oed.com/information/#withyourlibrary чланска картица јавне библиотеке УК.])</ref> Олєї ше хаснує за єдзенє (напр. маслинов олєй), як гориво (напр. олєй за зогриванє), за медицински потреби (напр. минерални олєй), подмасцанє (напр. моторни олєй) и продукцию велїх файтох [[Фарба|фарбох]], пластики и других материялох. Окреме приготовени олєї ше хаснує у даєдних вирских обрядох як причасц або олїво. == Типи == === Орґански олєї === Орґански олєї ше продукую у барз рижнородних рошлїнох, животиньох и других орґанизмох прейґ природних метаболичних процесох. ''Липид'' то наукови термин за масни квашнїни, стероїди и подобни хемикалиї хтори ше часто находза у олєйох цо випродуковали живи єства, док ше олєй одноши на шицку мишанїну хемикалийох. Орґански олєї можу тиж мац хемикалиї хтори нє липиди, уключуюци протеїни, воски (класу єдинєньох хтори маю прикмети подобни олєйом, а хтори черстви на нормалних температурох) и алкалоїди. Липиди мож класификовац спрам способу на хтори их продукує орґанизем, спрам їх хемийней структури и їх огранїченей розпущуюцосци у води у поровнаню з олєями. Вони маю вельо углєнїку и водонїку, а у досц велькей мири нєдостава оксиґен у поровнаню з другима орґанскима єдинєнями и минералиами. Вони маю тенденцию буц релативно нєполарни молекули, гоч можу мац поларни и нєполарни реґиони як у случаю фосфолипидох и стероїдох.<ref>Alberts, Bruce; Johnson, Alexander; Lewis, Julian; Raff, Martin; Roberts, Keith; Walter, Peter. ''Molecular Biology of the Cell''. New York: Garland Science, 2002, pp. 62, 118-119.</ref> Рошлїнски олєї ше прави з тих рошлїнох: [[лєн]], маслина, [[репик]], [[ноцна яглїка]], [[Руменєц|руменєц,]] [[розмария]], [[чисцец]], бурян, [[плющ]], олєйова цвиклочка, мандуля, [[лаванда]] и велї други. Спомедзи животиньских олєйох найпознатши рибов олєй як додаток костираню хтори богати з омеґа-3 маснима квашнїнами (ЕПА и ДХА) и витаминами А и Д. Рибов олєй помага роботу шерца, моцнї имунитет, чува вид и злєпшує паметанє. Єст го у чечней форми або у капсулох у векшини апатикох. === Минерални олєї === Сирова нафта або петролей (витрион) и єй рафиновани компоненти, колективно наволани ''петрохемикалиї'', то пресудни ресурси у сучасней економиї. Сирова нафта походзи зоз прастарих фосилизованих орґанских материялох, як цо зоопланктони и алґи, хтори ґеохемийни процеси претворюю до нафти.<ref>''Kvenvolden, Keith A. (2006). „[https://zenodo.org/records/1000677 Organic geochemistry – A retrospective of its first 70 years”.] Organic Geochemistry. '''37''': 1. [https://sr.wikipedia.org/wiki/Digitalni_identifikator_objekta doi:10.1016/j.orggeochem.2005.09.001.]''</ref> Назва „минерални олєй” погришна назва, бо минерали нє жридло нафти, алє су барз стари рошлїни и животинї. Минерални олєй орґански. Медзитим, вон класификовани як „минерални олєй” место „орґански олєй”, бо його орґанске походзенє оддалєне (и було нєпознате у чаше його пренаходзеня), як и прето же ше нє достава у блїзкосци стинох, под'жемних находзискох и писку. ''Минерални олєй'' ше тиж одноши на даскельо специфични дестилати сировей нафти. == Применьованє == === Варенє === Даскельо рошлїнски и животиньски олєї за єдзенє и масци ше хаснує за рижни потреби у вареню и готовеню єдла. Велї поживово артикли ше пражи на олєю хтори вельо цеплєйши од врацей води. Олєї ше хаснує и за ароматизованє и за модификованє текстури [[Пожива|поживи]]. Олєї за єдзенє ше достава зоз животиньских масцох, як цо [[масло]], лой и други файти, або рошлїнских олєйох з маслини, [[Кукурица|кукурици]], слунечнїку и велїх других файтох. === Козметика === Олєї ше наноши на власи же би ше им дало блїщаци випатрунок, онєможлївело ґубаценє и же би ше вони стабилизовали, а тиж же би ше пошвидшало їх роснуце. Олєї ше хаснує и за правенє рижних кремох и помадох. === Релиґия === Олєй ше през историю хасновало як релиґийни медиюм. Часто ше го трима як духовне средство за пречисцованє и помазанє. Як окремни приклад, олєй свяого помазаня бул важна обрядна чечносц за юдаїзем и християнство. === Малярство === Фарби пиґментох ше лєгко суспендую у олєю, та вони одвитуюци за помоцни медиюм за слики (малюнки). Найстраши познати постояци олєйово малюнки датирую зоз зоз 650. року.<ref> "[https://www.discovery.com/news/2008/02/19/oldest-oil-painting.html Oldest Oil Paintings Found in Afghanistan"], Rosella Lorenzi, Discovery News. Feb. 19, 2008. [https://web.archive.org/web/20110603234713/http://dsc.discovery.com/news/2008/02/19/oldest-oil-painting.html Архивирано] 2011-06-03 на сајту [https://sr.wikipedia.org/wiki/Wayback_Machine Wayback Machine]</ref> === Преношенє цеплоти === Олєї ше хаснує як розхладзовачи у олєйовим хладзеню, наприклад у електричних трансформаторох. Олєї за преношенє цеплоти ше хаснує и як розхладзуюци средства, за зогриванє (напр. у олєйових зогривачох) и за други применки преношеня цеплоти. === Лубрикация === Понеже олєї нєполарни, нє налєгую лєгко на други субстанциї. Прето су хасновити як подмаски за рижни инженєрски потреби. Минерални олєї ше частейше хаснує за машински подмаски як биолоґийни олєї. [https://sr.wikipedia.org/w/index.php?title=Whale_oil&action=edit&redlink=1 Китов олєй] ше преферентно хасновало за подмасцанє годзинкох, бо ше нє випарює и нє зохабя прах, гоч його хаснованє у ЗАД-у забранєне 1980.року.<ref>1.   ''[https://frankenmuthclock.com/pages/clock-q-a „Bavarian Clock Haus and Frankenmuth Clock Company”.] Frankenmuth Clock Company & Bavarian Clock Haus.''</ref> Длуго ше верело же китовски спермацет хаснує у Насових проєктох, як цо Хабл телескоп и сонда Вояджер пре барз нїзку температуру змарзованя. Спермацет у ствари анї нє олєй, алє углавним мишанїна воскових естрох, и нєт докази же Наса хасновала китов олєй.<ref>''[https://sr.wikipedia.org/wiki/Ulje#Lubrikacija „Troubled waters: Who Would Believe NASA Used Whale Oil on Voyager and Hubble?”.] Knight Science Journalism at MIT. Архивирано из [https://ksj.mit.edu/tracker-archive/who-would-believe-nasa-used-whale-oil-vo/ оригинала] 15. 2. 2015. г. Приступљено 30. 8. 2019.''</ref> === Гориво === Даєдни олєї згорюю у чечней або аеросолней форми и так творя [[шветлосц]] и целоту, хтори ше можу директно хасновац або претвориц до других формох енерґиї як цо то електрична енерґия або механїчна робота. Же би ше достало олєї за топенє, сирову нафту ше випумпує зоз жеми и доручує у нафтових танкерох або по нафтоводох до рафинерийох. Там ше сирова нафта претворює до дизелу (петродизелу), етану (и других алканох краткого ланцу), олєйох за топенє (найчежши комерциялни горива, хтори ше хаснує у ладьох), бензин (петрол), млазне гориво, керозин, бензен (историйни) и чечни нафтов ґас. Барел сировей нафти од 42 УС ґал (35 имп ґал; 160 Л) дава коло 10 УС ґал (8,3 имп ґал; 38 Л) дизелу, 4 УС ґал (3,3 имп ґал; 15 Л) млазного горива, 19 УС ґал (16 имп ґал; 72 Л) бензину, 7 УСґгал (5,8 имп ґал; 26 Л) други продукти, 3 УС ґал (2,5 имп ґал; 11 Л) други чежки олєї за топенє и претворени до чечносци нафтово [[Ґаз|ґази]],<ref>[https://www.eia.gov/energyexplained/oil-and-petroleum-products/ U.S. Energy Information Administration (EIA)] — Retrieved 2011-10-02.</ref> и 2 УС ґал (1,7 имп ґал; 7,6 Л) олєю за зогриванє. Шицка продукция од барелу сировей нафти до рижних продуктох резултує зоз звекшаньом до 45 УС ґал (37 имп ґал; 170 Л).[[Ulje|⁷]]] Нє шицки олєї хтори ше хаснує як гориво минерални олєї. У 18. и 19. вику китов олєй ше часто хасновало за лампи, цо заменєне з природним ґазом (витрионом), а потим зоз струю.<ref>''[https://www.petroleumhistory.org/OilHistory/pages/Whale/whale.html „Whale Oil”.] petroleumhistory.org.''</ref> === Хемийна сировина === Сирову нафту мож рафиновац до велїх угльоводонїчних компонентох. ''Петрохемикалиї'' то рафиновани компоненти сировей нафти<ref>''Kostianoy, Andrey G.; Lavrova, Olga Yu (8. 7. 2014). [https://books.google.rs/books?id=Eya6BQAAQBAJ&pg=PA2&dq=%C2%A0+Petrochemicals+are+refined+components+of+crude+oil&redir_esc=y&hl=sr#v=onepage&q=%C2%A0%20Petrochemicals%20are%20refined%20components%20of%20crude%20oil&f=false Oil Pollution in the Baltic Sea] (на језику: енглески). Springer. ISBN 9783642384769''</ref> и хемийни продукти направени з нїх. Хаснує ше их як детердженти, штучни гної, лїки, фарби, пластику, синтетични влакна и синтетичну ґуму. Орґански олєї ище єдна важна орґанска сировина, окреме у желєней хемиї. === Емулґатори === '''Емулґатор''' субстанция хтора стабилизує емулзию прейґ звекшаня єй кинетичней стабилносци. Єдна класа емулґаторох позната як „поверхносни активни средства”, або сурфактанти. Емулґатори єдинєня хтори звичайно маю поларну або гидрофилну (т.є. розпущуюцу у води) часц и нєполарну (т.є. гидрофобну або липофилну) часц. Прето емулґатори маю векшу або меншу розпущуюцосц у води або у олєю.<ref>''Wells, Hayden (2019). Food Science and Biotechnology. United Kingdom: ET-Tech Press (Reprinted 2020). стр. 178. ISBN 978-1-83947-258-9.''</ref> Емулґатори ше баржей розпущую у води (и обратно, менєй ше розпущую у олєю), звичайно формую емулзиї олєю у води, док емулґатори хтори ше баржей розпущую у олєю формую емулзиї води у олєю.<ref>Cassidy, L. (n.d.). Emulsions: Making oil and water mix. Retrieved from [https://www.aocs.org/stay-informed/inform-magazine/featured-articles/emulsions-making-oil-and-water-mix-april-2014 How emulsions and emulsifiers work]</ref> == Референци == <references /> == Вонкашнї вязи == * [https://zdravlje.kurir.rs/zdravlje/10070421/koje-ulje-je-najbolje-za-zdravlje-srca-otkriva-nutricionista Koje ulje je najbolje za zdravlje srca: otkriva nutricionista] * [https://hr.wikipedia.org/wiki/Dodatak:Popis_biljnih_ulja Popis biljnih ulja] * [https://pl.wikipedia.org/wiki/Olejek_eteryczny Olejek eteryczny] На язику: польски == Литература == * ''Словнїк руского народного язика II, О – Я'', Нови Сад 2017, б. 77. {{ПОДРАЗУМЕВАНОСОРТИРАЊЕ:Олєї}} [[Катеґория:Олєї]] [[Катеґория:Пожива]] h1l5c8c2tk1zpuhk6t6tpl1d7l6c8yd 20698 20697 2026-08-14T08:28:54Z Olirk55 19 Позиционованє фотоґрафийох 20698 wikitext text/x-wiki [[File:Italian olive oil 2007.jpg|right|thumb|270px|Фляша маслинового олєю]]'''Олєй''' (серб. ''уље''; всл. ''olej''; слц. и чес. ''olej''; поль. ''olej''; од лат. ''oleum''; греч. ''Ελαιον'') кажда нєполарна хемийна субстанция хтора вискозна чечносц на хижней [[Температура|температури]] и хтора гидрофобна (нє миша ше з воду, буквално ''страх од води'') и липофилна (миша ше з другима олєями, буквално ''люби масц''). Олєї маю вельо углєнїку и [[Водонїк|водонїку]] и звичайно су запалююци и поверхносно активни. Обща дефиниция олєйох облапя класи хемийних злученїнох хтори иншак по структури, прикметох и хаснованю можу буц нєповязани. Олєї можу буц животиньского, рошлїнского або петрохемийного походзеня, а можу буц випарююци або нєвипарююци.<ref>''[https://www.oed.com/search/dictionary/?q=oil „oil”.] Oxford English Dictionary (3rd изд.). [https://sr.wikipedia.org/wiki/Oksfordski_re%C4%8Dnik_engleskog_jezika Oxford University Press.] септембар 2005.'' (Потребна је претплата или [https://www.oed.com/information/#withyourlibrary чланска картица јавне библиотеке УК.])</ref> Олєї ше хаснує за єдзенє (напр. маслинов олєй), як гориво (напр. олєй за зогриванє), за медицински потреби (напр. минерални олєй), подмасцанє (напр. моторни олєй) и продукцию велїх файтох [[Фарба|фарбох]], пластики и других материялох. Окреме приготовени олєї ше хаснує у даєдних вирских обрядох як причасц або олїво. == Типи == === Орґански олєї === Орґански олєї ше продукую у барз рижнородних рошлїнох, животиньох и других орґанизмох прейґ природних метаболичних процесох. ''Липид'' то наукови термин за масни квашнїни, стероїди и подобни хемикалиї хтори ше часто находза у олєйох цо випродуковали живи єства, док ше олєй одноши на шицку мишанїну хемикалийох. Орґански олєї можу тиж мац хемикалиї хтори нє липиди, уключуюци протеїни, воски (класу єдинєньох хтори маю прикмети подобни олєйом, а хтори черстви на нормалних температурох) и алкалоїди. Липиди мож класификовац спрам способу на хтори их продукує орґанизем, спрам їх хемийней структури и їх огранїченей розпущуюцосци у води у поровнаню з олєями. Вони маю вельо углєнїку и водонїку, а у досц велькей мири нєдостава оксиґен у поровнаню з другима орґанскима єдинєнями и минералиами. Вони маю тенденцию буц релативно нєполарни молекули, гоч можу мац поларни и нєполарни реґиони як у случаю фосфолипидох и стероїдох.<ref>Alberts, Bruce; Johnson, Alexander; Lewis, Julian; Raff, Martin; Roberts, Keith; Walter, Peter. ''Molecular Biology of the Cell''. New York: Garland Science, 2002, pp. 62, 118-119.</ref> Рошлїнски олєї ше прави з тих рошлїнох: [[лєн]], маслина, [[репик]], [[ноцна яглїка]], [[Руменєц|руменєц,]] [[розмария]], [[чисцец]], бурян, [[плющ]], олєйова цвиклочка, мандуля, [[лаванда]] и велї други. Спомедзи животиньских олєйох найпознатши рибов олєй як додаток костираню хтори богати з омеґа-3 маснима квашнїнами (ЕПА и ДХА) и витаминами А и Д. Рибов олєй помага роботу шерца, моцнї имунитет, чува вид и злєпшує паметанє. Єст го у чечней форми або у капсулох у векшини апатикох. === Минерални олєї === Сирова нафта або петролей (витрион) и єй рафиновани компоненти, колективно наволани ''петрохемикалиї'', то пресудни ресурси у сучасней економиї. Сирова нафта походзи зоз прастарих фосилизованих орґанских материялох, як цо зоопланктони и алґи, хтори ґеохемийни процеси претворюю до нафти.<ref>''Kvenvolden, Keith A. (2006). „[https://zenodo.org/records/1000677 Organic geochemistry – A retrospective of its first 70 years”.] Organic Geochemistry. '''37''': 1. [https://sr.wikipedia.org/wiki/Digitalni_identifikator_objekta doi:10.1016/j.orggeochem.2005.09.001.]''</ref> Назва „минерални олєй” погришна назва, бо минерали нє жридло нафти, алє су барз стари рошлїни и животинї. Минерални олєй орґански. Медзитим, вон класификовани як „минерални олєй” место „орґански олєй”, бо його орґанске походзенє оддалєне (и було нєпознате у чаше його пренаходзеня), як и прето же ше нє достава у блїзкосци стинох, под'жемних находзискох и писку. ''Минерални олєй'' ше тиж одноши на даскельо специфични дестилати сировей нафти. == Применьованє == === Варенє === Даскельо рошлїнски и животиньски олєї за єдзенє и масци ше хаснує за рижни потреби у вареню и готовеню єдла. Велї поживово артикли ше пражи на олєю хтори вельо цеплєйши од врацей води. Олєї ше хаснує и за ароматизованє и за модификованє текстури [[Пожива|поживи]]. Олєї за єдзенє ше достава зоз животиньских масцох, як цо [[масло]], лой и други файти, або рошлїнских олєйох з маслини, [[Кукурица|кукурици]], слунечнїку и велїх других файтох. === Козметика === Олєї ше наноши на власи же би ше им дало блїщаци випатрунок, онєможлївело ґубаценє и же би ше вони стабилизовали, а тиж же би ше пошвидшало їх роснуце. Олєї ше хаснує и за правенє рижних кремох и помадох. === Релиґия === Олєй ше през историю хасновало як релиґийни медиюм. Часто ше го трима як духовне средство за пречисцованє и помазанє. Як окремни приклад, олєй свяого помазаня бул важна обрядна чечносц за юдаїзем и християнство. === Малярство === Фарби пиґментох ше лєгко суспендую у олєю, та вони одвитуюци за помоцни медиюм за слики (малюнки). Найстраши познати постояци олєйово малюнки датирую зоз зоз 650. року.<ref> "[https://www.discovery.com/news/2008/02/19/oldest-oil-painting.html Oldest Oil Paintings Found in Afghanistan"], Rosella Lorenzi, Discovery News. Feb. 19, 2008. [https://web.archive.org/web/20110603234713/http://dsc.discovery.com/news/2008/02/19/oldest-oil-painting.html Архивирано] 2011-06-03 на сајту [https://sr.wikipedia.org/wiki/Wayback_Machine Wayback Machine]</ref> === Преношенє цеплоти === Олєї ше хаснує як розхладзовачи у олєйовим хладзеню, наприклад у електричних трансформаторох. Олєї за преношенє цеплоти ше хаснує и як розхладзуюци средства, за зогриванє (напр. у олєйових зогривачох) и за други применки преношеня цеплоти. === Лубрикация === [[File:Mobil 1 motor oil.jpg|right|thumb|401x401px|Синтетични моторни олєй]]Понеже олєї нєполарни, нє налєгую лєгко на други субстанциї. Прето су хасновити як подмаски за рижни инженєрски потреби. Минерални олєї ше частейше хаснує за машински подмаски як биолоґийни олєї. [https://sr.wikipedia.org/w/index.php?title=Whale_oil&action=edit&redlink=1 Китов олєй] ше преферентно хасновало за подмасцанє годзинкох, бо ше нє випарює и нє зохабя прах, гоч його хаснованє у ЗАД-у забранєне 1980.року.<ref>1.   ''[https://frankenmuthclock.com/pages/clock-q-a „Bavarian Clock Haus and Frankenmuth Clock Company”.] Frankenmuth Clock Company & Bavarian Clock Haus.''</ref> Длуго ше верело же китовски спермацет хаснує у Насових проєктох, як цо Хабл телескоп и сонда Вояджер пре барз нїзку температуру змарзованя. Спермацет у ствари анї нє олєй, алє углавним мишанїна воскових естрох, и нєт докази же Наса хасновала китов олєй.<ref>''[https://sr.wikipedia.org/wiki/Ulje#Lubrikacija „Troubled waters: Who Would Believe NASA Used Whale Oil on Voyager and Hubble?”.] Knight Science Journalism at MIT. Архивирано из [https://ksj.mit.edu/tracker-archive/who-would-believe-nasa-used-whale-oil-vo/ оригинала] 15. 2. 2015. г. Приступљено 30. 8. 2019.''</ref> === Гориво === Даєдни олєї згорюю у чечней або аеросолней форми и так творя [[шветлосц]] и целоту, хтори ше можу директно хасновац або претвориц до других формох енерґиї як цо то електрична енерґия або механїчна робота. Же би ше достало олєї за топенє, сирову нафту ше випумпує зоз жеми и доручує у нафтових танкерох або по нафтоводох до рафинерийох. Там ше сирова нафта претворює до дизелу (петродизелу), етану (и других алканох краткого ланцу), олєйох за топенє (найчежши комерциялни горива, хтори ше хаснує у ладьох), бензин (петрол), млазне гориво, керозин, бензен (историйни) и чечни нафтов ґас. Барел сировей нафти од 42 УС ґал (35 имп ґал; 160 Л) дава коло 10 УС ґал (8,3 имп ґал; 38 Л) дизелу, 4 УС ґал (3,3 имп ґал; 15 Л) млазного горива, 19 УС ґал (16 имп ґал; 72 Л) бензину, 7 УСґгал (5,8 имп ґал; 26 Л) други продукти, 3 УС ґал (2,5 имп ґал; 11 Л) други чежки олєї за топенє и претворени до чечносци нафтово [[Ґаз|ґази]],<ref>[https://www.eia.gov/energyexplained/oil-and-petroleum-products/ U.S. Energy Information Administration (EIA)] — Retrieved 2011-10-02.</ref> и 2 УС ґал (1,7 имп ґал; 7,6 Л) олєю за зогриванє. Шицка продукция од барелу сировей нафти до рижних продуктох резултує зоз звекшаньом до 45 УС ґал (37 имп ґал; 170 Л).[[Ulje|⁷]]] Нє шицки олєї хтори ше хаснує як гориво минерални олєї. У 18. и 19. вику китов олєй ше часто хасновало за лампи, цо заменєне з природним ґазом (витрионом), а потим зоз струю.<ref>''[https://www.petroleumhistory.org/OilHistory/pages/Whale/whale.html „Whale Oil”.] petroleumhistory.org.''</ref> === Хемийна сировина === Сирову нафту мож рафиновац до велїх угльоводонїчних компонентох. ''Петрохемикалиї'' то рафиновани компоненти сировей нафти<ref>''Kostianoy, Andrey G.; Lavrova, Olga Yu (8. 7. 2014). [https://books.google.rs/books?id=Eya6BQAAQBAJ&pg=PA2&dq=%C2%A0+Petrochemicals+are+refined+components+of+crude+oil&redir_esc=y&hl=sr#v=onepage&q=%C2%A0%20Petrochemicals%20are%20refined%20components%20of%20crude%20oil&f=false Oil Pollution in the Baltic Sea] (на језику: енглески). Springer. ISBN 9783642384769''</ref> и хемийни продукти направени з нїх. Хаснує ше их як детердженти, штучни гної, лїки, фарби, пластику, синтетични влакна и синтетичну ґуму. Орґански олєї ище єдна важна орґанска сировина, окреме у желєней хемиї. === Емулґатори === '''Емулґатор''' субстанция хтора стабилизує емулзию прейґ звекшаня єй кинетичней стабилносци. Єдна класа емулґаторох позната як „поверхносни активни средства”, або сурфактанти. Емулґатори єдинєня хтори звичайно маю поларну або гидрофилну (т.є. розпущуюцу у води) часц и нєполарну (т.є. гидрофобну або липофилну) часц. Прето емулґатори маю векшу або меншу розпущуюцосц у води або у олєю.<ref>''Wells, Hayden (2019). Food Science and Biotechnology. United Kingdom: ET-Tech Press (Reprinted 2020). стр. 178. ISBN 978-1-83947-258-9.''</ref> Емулґатори ше баржей розпущую у води (и обратно, менєй ше розпущую у олєю), звичайно формую емулзиї олєю у води, док емулґатори хтори ше баржей розпущую у олєю формую емулзиї води у олєю.<ref>Cassidy, L. (n.d.). Emulsions: Making oil and water mix. Retrieved from [https://www.aocs.org/stay-informed/inform-magazine/featured-articles/emulsions-making-oil-and-water-mix-april-2014 How emulsions and emulsifiers work]</ref> == Референци == <references /> == Вонкашнї вязи == * [https://zdravlje.kurir.rs/zdravlje/10070421/koje-ulje-je-najbolje-za-zdravlje-srca-otkriva-nutricionista Koje ulje je najbolje za zdravlje srca: otkriva nutricionista] * [https://hr.wikipedia.org/wiki/Dodatak:Popis_biljnih_ulja Popis biljnih ulja] * [https://pl.wikipedia.org/wiki/Olejek_eteryczny Olejek eteryczny] На язику: польски == Литература == * ''Словнїк руского народного язика II, О – Я'', Нови Сад 2017, б. 77. {{ПОДРАЗУМЕВАНОСОРТИРАЊЕ:Олєї}} [[Катеґория:Олєї]] [[Катеґория:Пожива]] 8vyv3unmw69rg0lwa67pk5zz5kxg0jo 0 3390 20682 20679 2026-08-13T12:55:56Z Olirk55 19 Форматированє и уношенє табели, ґалериї, фотоґрафийох, референцох, вонакшнїх бязох 20682 wikitext text/x-wiki {{Инфорамик | headerstyle = background:lightblue | header1 = Манґулїца | label2 = | data2 = [[File:Mangalica-Schwein qtl1.jpg |300px|Манґулїца (Sus scrofa domestica) у природним парку Линебурґа, (Нємецка)]] | label3 = | data3 = <div style="text-align: center;"> Манґулїца-''Schwein''<br /> </div> | header4 = [[Таксономия (биолоґия)|Наукова класификация]] | label5 = Царство | data5 =Animalia | label6 = Тип| data6 = Chordata | label7 = Класа | data7 = Mammalia | label8 = Ряд| data8 = Artiodactyla | label9 = Фамилия | data9 = Suidae | label10 = Род | data10 = Sus | label11 = Файта | data11 = S. scrofa | label12 = Подфайта | data12 = S. s. Domestica | header13 = Триномиялне мено | label14 = | data14 = ''Sus scrofa domestica'' | header15 = | label16 = | data16 = }} '''Манґулїца''' (од мадь. ''mangalica'') раса швиньох хтора у Мадярскей под защиту держави.<ref> Dr. Radnóczi László. "[https://web.archive.org/web/20120210223557/http://www.agroservice.hu/mangainfo1.htm The Hungarian Mangalica".] agroservice.hu. Archived from [https://www.agroservice.hu/mangainfo1.htm the original] on 10 February 2012.</ref> Спада до масного продукцийного типу швиньох хтори характеризує позноузретосц, мала плодносц, векше трошенє покарми за єдинку приросту, виразна прихильносц за продукцию масци, моцна конституция, алє и велька способносц прилагодзованя на подли условия змесценя, карменя и триманя. == Историят == Ширенє [[Тарґовина|тарґовин]]<nowiki/>и зоз швиньми пришло и до [[Сербия|Сербиї]],<ref>[https://www.digitalna.nb.rs/view/URN:NB:RS:SD_34A8BB99366B973490F07A22BA4B577B-1914-01-30 Извоз свуња у Мађарску] [https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B5_%D1%81%D1%80%D0%B1%D1%81%D0%BA%D0%B5 Српске новине] од 30. јануара 1914. страна 1.</ref> дзе главни [[тарґовец]] бул Милош Обренович, хтори почал свой тарґовински вивоз витворйовац з расами такволаней шумадийскей швинї.<ref>[https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%A8%D1%83%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%BA%D0%B0_(%D1%80%D0%B0%D1%81%D0%B0_%D1%81%D0%B2%D0%B8%D1%9A%D0%B5) {Шумадинка (раса свиња)](</ref> Тота швиня крижана з расами як цо ''баконї'' и ''саланто''р, цо приведло до формованя окремней раси швиньох под назву манґулїца. Тота раса швиньох хтору Мадяре волали терекфайта (мадь. ''törökfajta'') (цо значи турска раса) або рацфайта (мадь. ''rátzfajta'') (цо значи сербска раса) приходзела до валалох и помишала ше зоз тамтейшима расами. Тоти новостворени раси Мадяре волали манґарица (мадь. ''mangaritza'') або манґулїца (мадь. ''mangalitza''). Румунска аутохтона швиня або раса ''База'' настала 1872. року зоз крижаньом манґулїци и беркширскей раси.<ref>[https://web.archive.org/web/20101229122829/http://www.ansi.okstate.edu/breeds/swine/bazna/index.htm Breeds of Livestock – Bazna Swine".] 29 December 2010. Archived from the original on 29 December 2010. Retrieved 3 December 2022.</ref> Випатрунок єй нєзвичайни прето же ма по себе широки чарно-били смугасти часци. Глава и задоня часц єй чарна а шия бляда - [[фарба]] скори. Державне дружтво одховйовачох манґулїцох (''Mangalica Tenyésztők Országos Egyesülete'') основане 1927. року же би ше отримовало и утвердзовало їх главни характеристики.<ref> "[https://www.nytimes.com/2009/04/01/dining/01pigs.html?pagewanted=all&_r=0 An Old Breed of Hungarian Pig Is Back in Favor".] The New York Times. 26 March 2009.</ref><ref>[https://www.seattletimes.com/nation-world/is-mangalitsa-the-next-it-pig/ Is Mangalitsa the next 'it' pig?".] The Seattle Times. 8 January 2011.</ref><ref>[https://modernfarmer.com/2014/03/meet-mangalitsa-hairy-pig-thats-kobe-beef-pork/ Meet the Mangalitsa, the Hairy Pig That's the Kobe Beef of Pork".] Modern Farmer. 14 March 2014.</ref><ref>[https://www.barrons.com/articles/SB50001424052748704131804579057092449869308.html Gentleman Pig Farmer".] Barron's. 14 September 2013.</ref> == Походзенє == [[File:Wollschwein im Stroh im Wildpark Bad Mergentheim 2022.jpg|right|thumb|301x301px]]Спрам мадярских авторох, манґулїца директни потомок медитеранскей дзивей швинї (''Sus'' ''mediterraneus'') хтора настала пред вецей як тисяч роками як резултат крижаня европских и азийских примитивних расох швиньох. == Вариєтети == :♦ Била манґулїца (''Szőke mangalica''): найчисленша подраса манґулїци, под&#39;єднак добра за принос масци и меса. При тей файти фарба варирує од шивей прейґ жовтей до жовкасточервенкастей зоз жовкастима и червенима дисколорациями у зависносци од способу триманя. :♦ Червена манґулїца (''Vörös mangalica''): комбинация билей манґулїци и кандрастей салонташки, чежша є од билей манґулїци. Фарба шерсци варирує од цмейшей по блядшу червенкавокафовкасту. [[File:20101119 Mangalica 003.jpg|right|thumb|437x437px|Ластовкаста манґулїца]] :♦ Ластовкаста манґулїца (''Fecskehasú mangalica''): настала з крижаньом билей и чарней манґулїци, брух єй били, а хрибет чарни. Опраши штреднє вецей прашата як била манґулїца. При тим вариєтету манґулїци на хрибце и з бокох фарба шерсци чарна, а на споднїх часцох цела, бруху, та аж по сподню видлїцу є била по стриберношива. Хвост билей [[Фарба|фарби]], а [[китайка]] на хвосце чарней. :♦ Чарна манґулїца (''Fekete mangalica''): найрозширенша була на югу Мадярскей и у Сриме. Настала з крижаньом сримскей чарней швинї з билу манґулїцу. Трима ше же вигинула. :♦ Дзива манґулїца (''Vadas mangalica''): барз ридка раса, розширена була у горских предїлох и найскорей є резултат крижаня дзивей швинї и билей манґулїци. Природни тїлесни отвори, нозґер, цицки, ратички, оберва и павучайки вше чарней фарби при шицких вариєтетох манґулїци. == Збудова цела == [[File:Magnalica-Eber-V2.jpg|right|thumb|300px|Глава и нозґри манґулїци]]Манґулїца раса штреднєй велькосци, чия глава штреднєй длужини и ширини, на випатрунок аж барз велька, звичайно благо угнутого профилу по скоро ровни, моцного нозґра хтори вше пиґментовани. Уха клаптави и вше спаднути у напряме морди. Твар и подгарлїна меснати и добре виражени. Карк досц кратки або штреднєй длужини, звичайно добре розвити и досц мускулозни. Цело кратке и досц округлїсте, окреме при затитих манґулїцох, кед є елипсасте, а тото ище баршей змоцнює у випатрунку и сама кандрастосц. Гребень штреднєй ширини, нєобачлїво преходзи до хрибтовей линиї. Перши найчастейше досц широки и глїбоки. Хрибет и сцегна штреднє широки, а хвост нїзко насадзени, оброснути з густу шерсцу. Брух добре виражени, полни и округли, а при затитих манґулїцох аж и цилиндрични. Ноги штреднєй длужини, косци на нїх ценки, а щеточки на ногох мегки. Ратички барз тварди и пиґментовани. Минималне число цицкох 5, нормално су розвити з обидвох бокох. Цицки, як и скора и ратички, пиґментовани. == Тїлесни мери манґулїци == {| class="wikitable" |+Тїлесни мери манґулїци<ref>{{Cite book|title=Mangalica pig register 2013|last=Szabo|first=P.|last2=Papp|first2=C.|last3=Toth|first3=P.|last4=Vásárhelyi|first4=B.|publisher=Hungarian national association of Mangalica breeders|year=2013|location=Debrecen}}</ref> !Пол !Старосц (роки) !Висина у гребеню (центи) !Тїлесна тежина (кили) |- | rowspan="3" |Женски |1 |64-67 |90-100 |- |2 |72-73 |120-140 |- |3 |74-77 |140-160 |- | rowspan="3" |Хлопски |1 |65-70 |100-120 |- |2 |75-80 |130-150 |- |3 |80-85 |150-170 |}Манґулїца типична масна раса швиньох. У розрезаних половкох єст 65-70% масци и коло 30-35% меса. == Ґалерия == <gallery> Файл:Wollschweine6.JPG|Чопор шерсцатих манґулїцох Файл:Wollschweine1.JPG|Ластовкаста манґулїца Файл:Wollschweinferkel.jpg|Млади-прашата манґулїци (рижни фарби) Файл:Wollschweine- MG 6465.jpg|Шерсцати манґулїци вжиме Файл:Wollschwein 09.11.2015 17-27-15.JPG|Швижи фалати меса зоз швинї манґулїци Файл:Hungarian Mangalica Pig.jpg|Била кандраста манґулїца, ЗОО у Будимпешти (Мадярска) </gallery> == Литература == * Tőzsér János – Bedő Sándor szerk.: Történelmi állatfajtáink enciklopédiája, Budapest, Mezőgazda Kiadó, 2003 * Видовић, Витомир; Шевић, Радослав (2015): Мангулица. Асоцияция продуковательох швиньох и меса АПРОСИМ - Нови Сад, ISBN 978-86-7520-306-3 * Белић, др Јован; Гајић, др Живорад; Исаков, др Драгослав; Огњановић, др Александар; Штерк, др Владимир (1972): Савремено свињарство. Новинско-издавачко и штампарско предузеће "Привредни преглед", Београд. стр. 45. == Вонкашнї вязи == * [https://enciklopedija.hr/clanak/svinja-domaca "Svinja, domaća".] enciklopedija.hr. 30 May 2024. * [https://www.cepib.org.rs/?page_id=161 Rase svinja - Centar za očuvanje autohtonih rasa] {{Commonscat}} == Референци == <references /> [[Катеґория:Животинї]] [[Катеґория:Файти швиньох]] [[Катеґория:Статкарство]] [[Катеґория:Домашнї животинї]] [[Катеґория:Польопривреда]] tikhg7qti4x07oeb09gci3og7iwnb0g 0 3391 20680 2026-08-13T12:04:45Z Калота 25 Нови бок: „[[File:Squaring the circle.svg|250п|десно|мини|Taк треба же би випатрало ришенє. Поверхносци им исти.]] '''Квадратура круга ''' то поняце вязане за найпознатши антични математични проблем. То скрацена назва за проблем хтори ше найчастейше описує у виреченю: :''Конструовац квадр…“ 20680 wikitext text/x-wiki [[File:Squaring the circle.svg|250п|десно|мини|Taк треба же би випатрало ришенє. Поверхносци им исти.]] '''Квадратура круга ''' то поняце вязане за найпознатши антични математични проблем. То скрацена назва за проблем хтори ше найчастейше описує у виреченю: :''Конструовац квадрат истей поверхносци яка и поверхносц датого круга.'' Сама назва то опис математичного поступка за конструкцию квадрата истей поверхносци як и круг. Важне наглашиц же стари Гелени преферирали конструкцию, а нє нумерични рахунок. З оглядом же поверхносц квадрата <math>P_{1} = a^{2}</math>, a поверхносц круга <math>P_{2}=r^{2}\pi</math> теди зоз єднакосци <math>a^{2} = r^{2}\pi</math> шлїдзи же <math>a = r \sqrt{\pi}</math>. Ище стари Гелени знали ґеометрийно помножиц два числа, тє. два длужи, же би ґеометрийно нашли квадратни корень числа, алє за ришованє того проблему нєобходне ґеометрийно конструовац число <math>\pi</math>. Ґеометрийна конструкция числа <math>\pi</math> '''нєможлїва''', a то аж 1882. року указал Линдеман зоз доказом же <math>\pi</math> нє aлґебарске алє трансцедентне число. Вираз '''квадратура круга''' у каждодньовим живоце метафора и означує нєришиви проблем, дзепоєдни вираз хасную за опис бесмисла або безнадїї. Предпоставя ше же за ришованє того проблему у историї потрошене вецей интелектуалного часу як за посиланє чловека на Мешац. За тот проблем постоя еґзактни ришеня, алє под условийом же ше нє почитую правила за конструкциї зоз ленийку и циркельом. Зоз ленийку и циркельом можлїве поробиц приблїжну конструкцию, зоз одредзеним ступньом апроксимациї. Тото важи за еуклидску ґеометрию, а у нєеуклидскєй ґеометриї формула за поверхносц круга иншака,та квадратура круга можлїва у даєдних случайох. Нє треба тот проблем виєдначовац зоз проблемом квадратури круга Тарского. == Стародавни квадратури == Перше пробованє ришованя квадратури круга мож найсц при Старих Єгиптянох на Ахмесовим папирусу, коло 1650. роки п.н.е. Ахмес писал же потребне конструовац квадрат од 8/9 пречнїка круга. Гелени перши прецизно дефиновали тот проблем. Признали ришенє хторе почитує правила конструкциї зоз ленийку и циркельом. Перши Гелен хтори ше занїмал зоз ришованьом того проблему бул Анаксаґора, хтори бул богохулни филозоф. Шлїдуюци ''квадратураше'' (грч. τετραγωσιειν) Антифон и Бисон розпатрали тот проблем, алє їх списи страцени. Велї Гелени после нїх пробовали, алє безуспишно. Архимед нє ришел квадратуру, алє перши утвердзел же поверхносц круга єднака поверхносци правоуглого троугелнїка чия єдна катета єднака зоз полупречнїком круга, а друга катета зоз обсягом круга. Приказал свойсва спирали з хтору ше може вивершиц квадратура, алє тото ришенє було учишлєне до механїчних. Oд 1050. року, кед Франко од Лижа обявел кнїжку ''De quadratura circuli'' дзе описал конструкцию квадратури у хторей π=22/7, по нєшка велї ше пробовали преславиц зоз обявйованьом ришеня того проблему. Париска Академия 1775. року обявела же престава примац и препатрац прияви вязани за квадратуру круга. Число спреводзкошох аматерох и далєй рошнє, та тота обласц наволана псеудоматематика. == Ґеометрийна квадратура == Гелени проблем ришовали ґеометрийно, нє нумерично. Були винїмково способни и мудри. Кед проблем нє успели ришиц зоз циркельом и ленийку, нашли криви, хтори мали интересантни свойства, хтори ше могли хасновац за ришованє розличних проблемох, та и за квадратуру круга. Знаме за шлїдуюци криви: === Гипиасова квадратриса === Пренаходзенє тей кривей приписує ше Гипиасови, алє ше перша успишна демонстрация на конструкцию квадратури круга приписує Диностратусови. Поступок квадратури: Конструує ше єдинїчни круг и опише ше квадрат коло нього. Конструує ше квадратриса. Вирахує ше реципрочна вредносц за <math>AG=\frac{2}{\pi}</math> и помножи ше зоз <math>2</math> и достанє ше єднакосц <math>AL=\pi</math>. Опише ше круг же би ше вираховал корень зоз <math>\pi</math>. Зоз тоту страну ше, на концу, конструує квадрат єднакей поверхносци як круг, цо и требало доказац. === Архимедова спирала === Перши ю одкрил Коном, алє Архимед описал числени свойства, и, медзи нїма и применьованє на проблем квадратури круга. Поступок квадратури: Конструує ше єдинїчни круг и у нїм спирала хтора прави єдно полне обрацанє скорей як пререже круг. Зоз точки пререзу ше поцагнє танґента на спиралу. Поцагнє ше нормала на полупречнїк у точки пререзу и достанє ше точка <math>S</math>. Тераз <math>OS=\pi</math>. Oпише ше круг <math>TS</math> же би ше вираховал корень зоз <math>\pi</math>. З тоту страну ше конструує квадрат єднакей поверхносци як и круг, цо и требало доказац. Медзитим, тоти методи преглашени як механїчни, прето же за рисованє кривих линийох мушель буц конструовани окремни механїчни направи, прето же циркель и ленийка нє були достаточни. == Нумерична квадратура == То метода у хторей ше <math>\pi</math> aпроксимира зоз даяким розламком або алґебарску вредносцу до даякей жаданей точносци, а потим ше конструує таке число. * Єдна од найлєпших апроксимацийох польского єзуитского священїка Кочанского записана коло 1685. року: <math>\pi \approx \sqrt{\frac{40}{3} - 2 \sqrt{3}}</math> * Рамануджан (1913) и Олдс (1963) описали конструкцию за <math>\pi \approx \frac {355}{113}</math>. * Диксон (1991) дал конструкцию у хторей <math>\pi \approx \frac{6}{5} (1+\phi)</math>, дзе <math>\phi</math> златни пререз и <math> \pi \approx \sqrt {4+(3 - \tan{30^\circ})^2}</math>. == Вонкашнї вязи == * [https://web.archive.org/web/20051216161151/http://alkyone.com/mak-pi-gr/en/en_release.htm Нова трансцедентална теорија] * [http://www.euclidchallenge.org Еуклид не, Хипијас не, Милтон Минц ДА] * [https://web.archive.org/web/20050828164224/http://www.jainmathemagics.com/default.asp Пи је 3.1464466] * [http://www.cut-the-knot.org/impossible/sq_circle.shtml Опис проблема] * [https://web.archive.org/web/19990225141933/http://members.aol.com/iterate/Pi.htm Квадратура апроксимацијом] [[Катеґория:Математика]] fe1j2hkkweppehtwuz2ensp1n08ocxe 20681 20680 2026-08-13T12:15:45Z Калота 25 20681 wikitext text/x-wiki [[File:Squaring the circle.svg|250п|десно|мини|Taк треба же би випатрало ришенє. Поверхносци им исти.]] '''Квадратура круга ''' то поняце вязане за найпознатши антични математични проблем. То скрацена назва за проблем хтори ше найчастейше описує у виреченю: :''Конструовац квадрат истей поверхносци яка и поверхносц датого круга.'' Сама назва то опис математичного поступка за конструкцию квадрата истей поверхносци як и круг. Важне наглашиц же стари Гелени преферирали конструкцию, а нє нумерични рахунок. З оглядом же поверхносц квадрата <math>P_{1} = a^{2}</math>, a поверхносц круга <math>P_{2}=r^{2}\pi</math> теди зоз єднакосци <math>a^{2} = r^{2}\pi</math> шлїдзи же <math>a = r \sqrt{\pi}</math>. Ище стари Гелени знали ґеометрийно помножиц два числа, тє. два длужи, же би ґеометрийно нашли квадратни корень числа, алє за ришованє того проблему нєобходне ґеометрийно конструовац число <math>\pi</math>. Ґеометрийна конструкция числа <math>\pi</math> '''нєможлїва''', a то аж 1882. року указал Линдеман зоз доказом же <math>\pi</math> нє aлґебарске алє трансцедентне число. Вираз '''квадратура круга''' у каждодньовим живоце метафора и означує нєришиви проблем, дзепоєдни вираз хасную за опис бесмисла або безнадїї. Предпоставя ше же за ришованє того проблему у историї потрошене вецей интелектуалного часу як за посиланє чловека на Мешац. За тот проблем постоя еґзактни ришеня, алє под условийом же ше нє почитую правила за конструкциї зоз ленийку и циркельом. Зоз ленийку и циркельом можлїве поробиц приблїжну конструкцию, зоз одредзеним ступньом апроксимациї. Тото важи за еуклидску ґеометрию, а у нєеуклидскєй ґеометриї формула за поверхносц круга иншака,та квадратура круга можлїва у даєдних случайох. Нє треба тот проблем виєдначовац зоз проблемом квадратури круга Тарского. == Стародавни квадратури == Перше пробованє ришованя квадратури круга мож найсц при Старих Єгиптянох на Ахмесовим папирусу, коло 1650. роки п.н.е. Ахмес писал же потребне конструовац квадрат од 8/9 пречнїка круга. Гелени перши прецизно дефиновали тот проблем. Признали ришенє хторе почитує правила конструкциї зоз ленийку и циркельом. Перши Гелен хтори ше занїмал зоз ришованьом того проблему бул Анаксаґора, хтори бул богохулни филозоф. Шлїдуюци ''квадратураше'' (грч. τετραγωσιειν) Антифон и Бисон розпатрали тот проблем, алє їх списи страцени. Велї Гелени после нїх пробовали, алє безуспишно. Архимед нє ришел квадратуру, алє перши утвердзел же поверхносц круга єднака поверхносци правоуглого троугелнїка чия єдна катета єднака зоз полупречнїком круга, а друга катета зоз обсягом круга. Приказал свойсва спирали з хтору ше може вивершиц квадратура, алє тото ришенє було учишлєне до механїчних. Oд 1050. року, кед Франко од Лижа обявел кнїжку ''De quadratura circuli'' дзе описал конструкцию квадратури у хторей π=22/7, по нєшка велї ше пробовали преславиц зоз обявйованьом ришеня того проблему. Париска Академия 1775. року обявела же престава примац и препатрац прияви вязани за квадратуру круга. Число спреводзкошох аматерох и далєй рошнє, та тота обласц наволана псеудоматематика. == Ґеометрийна квадратура == Гелени проблем ришовали ґеометрийно, нє нумерично. Були винїмково способни и мудри. Кед проблем нє успели ришиц зоз циркельом и ленийку, нашли криви, хтори мали интересантни свойства, хтори ше могли хасновац за ришованє розличних проблемох, та и за квадратуру круга. Знаме за шлїдуюци криви: === Гипиасова квадратриса === Пренаходзенє тей кривей приписує ше Гипиасови, алє ше перша успишна демонстрация на конструкцию квадратури круга приписує Диностратусови. Поступок квадратури: Конструує ше єдинїчни круг и опише ше квадрат коло нього. Конструує ше квадратриса. Вирахує ше реципрочна вредносц за <math>AG=\frac{2}{\pi}</math> и помножи ше зоз <math>2</math> и достанє ше єднакосц <math>AL=\pi</math>. Опише ше круг же би ше вираховал корень зоз <math>\pi</math>. Зоз тоту страну ше, на концу, конструує квадрат єднакей поверхносци як круг, цо и требало доказац. [[File:Квадратура_круга_помоћу_спирале.jpg|thumb|left|Квадратура круга зоз Архимедову спиралу]] === Архимедова спирала === Перши ю одкрил Коном, алє Архимед описал числени свойства, и, медзи нїма и применьованє на проблем квадратури круга. Поступок квадратури: Конструує ше єдинїчни круг и у нїм спирала хтора прави єдно полне обрацанє скорей як пререже круг. Зоз точки пререзу ше поцагнє танґента на спиралу. Поцагнє ше нормала на полупречнїк у точки пререзу и достанє ше точка <math>S</math>. Тераз <math>OS=\pi</math>. Oпише ше круг <math>TS</math> же би ше вираховал корень зоз <math>\pi</math>. З тоту страну ше конструує квадрат єднакей поверхносци як и круг, цо и требало доказац. Медзитим, тоти методи преглашени як механїчни, прето же за рисованє кривих линийох мушель буц конструовани окремни механїчни направи, прето же циркель и ленийка нє були достаточни. == Нумерична квадратура == То метода у хторей ше <math>\pi</math> aпроксимира зоз даяким розламком або алґебарску вредносцу до даякей жаданей точносци, а потим ше конструує таке число. * Єдна од найлєпших апроксимацийох польского єзуитского священїка Кочанского записана коло 1685. року: <math>\pi \approx \sqrt{\frac{40}{3} - 2 \sqrt{3}}</math> * Рамануджан (1913) и Олдс (1963) описали конструкцию за <math>\pi \approx \frac {355}{113}</math>. * Диксон (1991) дал конструкцию у хторей <math>\pi \approx \frac{6}{5} (1+\phi)</math>, дзе <math>\phi</math> златни пререз и <math> \pi \approx \sqrt {4+(3 - \tan{30^\circ})^2}</math>. == Вонкашнї вязи == * [https://web.archive.org/web/20051216161151/http://alkyone.com/mak-pi-gr/en/en_release.htm Нова трансцедентална теорија] * [http://www.euclidchallenge.org Еуклид не, Хипијас не, Милтон Минц ДА] * [https://web.archive.org/web/20050828164224/http://www.jainmathemagics.com/default.asp Пи је 3.1464466] * [http://www.cut-the-knot.org/impossible/sq_circle.shtml Опис проблема] * [https://web.archive.org/web/19990225141933/http://members.aol.com/iterate/Pi.htm Квадратура апроксимацијом] [[Катеґория:Математика]] 2o6vuviz2wtf6bv5xgg6y3rrwlv67oq 20689 20681 2026-08-13T14:16:32Z Olirk55 19 викивяза 20689 wikitext text/x-wiki [[File:Squaring the circle.svg|250п|десно|мини|Taк треба же би випатрало ришенє. Поверхносци им исти.]] '''Квадратура круга ''' то поняце вязане за найпознатши антични математични проблем. То скрацена назва за проблем хтори ше найчастейше описує у виреченю: :''Конструовац квадрат истей поверхносци яка и поверхносц датого круга.'' Сама назва то опис математичного поступка за конструкцию квадрата истей поверхносци як и круг. Важне наглашиц же стари Гелени преферирали конструкцию, а нє нумерични рахунок. З оглядом же поверхносц квадрата <math>P_{1} = a^{2}</math>, a поверхносц круга <math>P_{2}=r^{2}\pi</math> теди зоз єднакосци <math>a^{2} = r^{2}\pi</math> шлїдзи же <math>a = r \sqrt{\pi}</math>. Ище стари Гелени знали ґеометрийно помножиц два числа, тє. два длужи, же би ґеометрийно нашли квадратни корень числа, алє за ришованє того проблему нєобходне ґеометрийно конструовац число <math>\pi</math>. Ґеометрийна конструкция числа <math>\pi</math> '''нєможлїва''', a то аж 1882. року указал Линдеман зоз доказом же <math>\pi</math> нє aлґебарске алє трансцедентне число. Вираз '''квадратура круга''' у каждодньовим живоце метафора и означує нєришиви проблем, дзепоєдни вираз хасную за опис бесмисла або безнадїї. Предпоставя ше же за ришованє того проблему у историї потрошене вецей интелектуалного часу як за посиланє чловека на [[Мешац]]. За тот проблем постоя еґзактни ришеня, алє под условийом же ше нє почитую правила за конструкциї зоз ленийку и циркельом. Зоз ленийку и циркельом можлїве поробиц приблїжну конструкцию, зоз одредзеним ступньом апроксимациї. Тото важи за еуклидску ґеометрию, а у нєеуклидскєй ґеометриї формула за поверхносц круга иншака,та квадратура круга можлїва у даєдних случайох. Нє треба тот проблем виєдначовац зоз проблемом квадратури круга Тарского. == Стародавни квадратури == Перше пробованє ришованя квадратури круга мож найсц при Старих Єгиптянох на Ахмесовим папирусу, коло 1650. роки п.н.е. Ахмес писал же потребне конструовац квадрат од 8/9 пречнїка круга. Гелени перши прецизно дефиновали тот проблем. Признали ришенє хторе почитує правила конструкциї зоз ленийку и циркельом. Перши Гелен хтори ше занїмал зоз ришованьом того проблему бул Анаксаґора, хтори бул богохулни филозоф. Шлїдуюци ''квадратураше'' (грч. τετραγωσιειν) Антифон и Бисон розпатрали тот проблем, алє їх списи страцени. Велї Гелени после нїх пробовали, алє безуспишно. Архимед нє ришел квадратуру, алє перши утвердзел же поверхносц круга єднака поверхносци правоуглого троугелнїка чия єдна катета єднака зоз полупречнїком круга, а друга катета зоз обсягом круга. Приказал свойсва спирали з хтору ше може вивершиц квадратура, алє тото ришенє було учишлєне до механїчних. Oд 1050. року, кед Франко од Лижа обявел кнїжку ''De quadratura circuli'' дзе описал конструкцию квадратури у хторей π=22/7, по нєшка велї ше пробовали преславиц зоз обявйованьом ришеня того проблему. Париска Академия 1775. року обявела же престава примац и препатрац прияви вязани за квадратуру круга. Число спреводзкошох аматерох и далєй рошнє, та тота обласц наволана псеудоматематика. == Ґеометрийна квадратура == Гелени проблем ришовали ґеометрийно, нє нумерично. Були винїмково способни и мудри. Кед проблем нє успели ришиц зоз циркельом и ленийку, нашли криви, хтори мали интересантни свойства, хтори ше могли хасновац за ришованє розличних проблемох, та и за квадратуру круга. Знаме за шлїдуюци криви: === Гипиасова квадратриса === Пренаходзенє тей кривей приписує ше Гипиасови, алє ше перша успишна демонстрация на конструкцию квадратури круга приписує Диностратусови. Поступок квадратури: Конструує ше єдинїчни круг и опише ше квадрат коло нього. Конструує ше квадратриса. Вирахує ше реципрочна вредносц за <math>AG=\frac{2}{\pi}</math> и помножи ше зоз <math>2</math> и достанє ше єднакосц <math>AL=\pi</math>. Опише ше круг же би ше вираховал корень зоз <math>\pi</math>. Зоз тоту страну ше, на концу, конструує квадрат єднакей поверхносци як круг, цо и требало доказац. [[File:Квадратура_круга_помоћу_спирале.jpg|thumb|left|Квадратура круга зоз Архимедову спиралу]] === Архимедова спирала === Перши ю одкрил Коном, алє Архимед описал числени свойства, и, медзи нїма и применьованє на проблем квадратури круга. Поступок квадратури: Конструує ше єдинїчни круг и у нїм спирала хтора прави єдно полне обрацанє скорей як пререже круг. Зоз точки пререзу ше поцагнє танґента на спиралу. Поцагнє ше нормала на [[полупречнїк]] у точки пререзу и достанє ше точка <math>S</math>. Тераз <math>OS=\pi</math>. Oпише ше круг <math>TS</math> же би ше вираховал корень зоз <math>\pi</math>. З тоту страну ше конструує квадрат єднакей поверхносци як и круг, цо и требало доказац. Медзитим, тоти методи преглашени як механїчни, прето же за рисованє кривих линийох мушель буц конструовани окремни механїчни направи, прето же циркель и ленийка нє були достаточни. == Нумерична квадратура == То метода у хторей ше <math>\pi</math> aпроксимира зоз даяким [[Розламок|розламком]] або алґебарску вредносцу до даякей жаданей точносци, а потим ше конструує таке число. * Єдна од найлєпших апроксимацийох польского єзуитского священїка Кочанского записана коло 1685. року: <math>\pi \approx \sqrt{\frac{40}{3} - 2 \sqrt{3}}</math> * Рамануджан (1913) и Олдс (1963) описали конструкцию за <math>\pi \approx \frac {355}{113}</math>. * Диксон (1991) дал конструкцию у хторей <math>\pi \approx \frac{6}{5} (1+\phi)</math>, дзе <math>\phi</math> златни пререз и <math> \pi \approx \sqrt {4+(3 - \tan{30^\circ})^2}</math>. == Вонкашнї вязи == * [https://web.archive.org/web/20051216161151/http://alkyone.com/mak-pi-gr/en/en_release.htm Нова трансцедентална теорија] * [http://www.euclidchallenge.org Еуклид не, Хипијас не, Милтон Минц ДА] * [https://web.archive.org/web/20050828164224/http://www.jainmathemagics.com/default.asp Пи је 3.1464466] * [http://www.cut-the-knot.org/impossible/sq_circle.shtml Опис проблема] * [https://web.archive.org/web/19990225141933/http://members.aol.com/iterate/Pi.htm Квадратура апроксимацијом] [[Катеґория:Математика]] cr6e1xodmtzxwn9ptecm5nbb3lf82ai 0 3392 20683 2026-08-13T12:56:02Z Keresturec 18 Г. Медєши 20683 wikitext text/x-wiki '''Кресценє''' (серб. крштење, греч. Βαπτιζω, транслит. Ваптизо, рсй. крещение – зачириц, замуриц до води пре обрядне пречисценє) то у християнстве єдна зоз Святих Тайнох хтори Исус нєпоштредно установел,1 а апостоли практиковали.2,3 Обряд кресценя то обряд уводзеня до християнства. Накадзи дзецко кус замоцнєє, после штерацец дньох, мож го покресциц. Церква препоручує покресциц дзецко цо скорей, перше пре напредованє дзецка, а потим и кед би наступел нєщешлїви случай, же би дзецко нє умарло нєпокресцене бо би ше го нє могло по християнски поховац. Кресценє ше одвива у храме (у церкви), а може и у доме родичох. За кресценє нєобходни кресна мац и кресни оцец (кума и кум) хтори кресцени у истей вири, як и биле платно (крижма). Старше слово за кресценє то кресцини (всл. krescini: volac na krescini – волац дакого же би були кум и кума на кресценю). File:Baptism_-_Marcellinus_and_Peter.jpg Кресценє у вчасним християнстве Кресценє у нужди Кед ше случи же ше дзецко пре хороту найдзе у животней опасносци, окончує ше ткв. кресценє у нужди. Тото кресценє може окончиц кажда кресцена особа так же ше дзецко полєє або пошкропи з воду и випове слова: Кресци ше слуга Божи (мено) во имя Оца и Сина и Святого Духа аминь, тераз и вше и навики виков аминь. То формула кресценя хтору после священїк, кед дзецко останє живе, нє вигваря, а шицки други молитви и поступки окончує по порядку. Кресценє дзецох облапя: полїванє главки дзецка зоз швецену воду, як и миропомазанє – кед новокресцени прима печац дара Духа Святого. Миропомазанє У нєпоштредней вязи зоз Святу тайну Кресценя и Свята тайна Миропомазаня. Тоти два святи тайни ше при грекокатолїкох и православних окончує вєдно, за розлику од римокатолїкох, дзе кресценє и кризманє оддвоєни. Миропомазанє то Свята тайна у хторей ше з окремну материю, Святим миром, окончує помасцованє шицких часцох цела през хтори примаме тот швет: чола, очох, носа, устох, ухох, першох, плєцох, рукох и ногох. Святе миро то олєйова материя, направена з драгих пахняцих рошлїнох. История кресценя Кресценє з воду ше од давна практиковало у старим швеце, як символ нє лєм физичного, алє и моралного очисценя. Християнске кресценє водзи походзенє од Исусового кресценя хторого кресцел Йоан Креститель. У перших викох християнства кресценю вше предходзело упознаванє з виру. У вчасним християнстве ше кресцело старших вирних, хтори ше пред тим мушели приявиц як кандидати за обряд кресценя и прейсц пририхтуюци период посту и молитви. Одроснути, хтори жадали прияц кресценє, волали ше оглашени. Оглашованє тирвало коло два роки. Кед би ше указало же су достойни кресценя, односно приманя до хтристиянскей заєднїци, ушлїдзел би обряд у хторим би инициянт голи, без шматох, уходзел до води, сплокуюци грихи и символизуюци шмерц свойого Я. Священїк би потим доволал Духа най зидзе на препородзеного, хтори облєка билу шмату и прима мед помишани з млєком – єдло за новонародзене дзецко.4 Кресцело ше у потокох и рикох, а од Константина Велького у окремних базенох з воду, хтори були при церкви. Нєшка ше у вельким чишлє християнских церквох практикує кресценє дзецох. Гоч дзеци нє маю власни грих и нє можу вольно споведац свою виру пре нєдороснутосц, трима ше же вони заш лєм зоз своїм зачацом примаю общи стан погубеней людскей природи. Забранєне другираз ше ознова кресциц, алє ше дзеци можу ознова кресциц кед ше нє зна зоз сиґурносцу чи су кресцени чи нє. Литература Словнїк руского народного язика I, А – Н, Нови Сад 2017, б. 642. Вонкашнї вязи [https://www.starhangelmihailo.com/pravoslavlje/krstenje/ Крштење], www.starhangelmihailo.com. [https://www.vasilijeostroski.com/%D1%81%D0%B2-%D1%82%D0%B0%D1%98%D0%BD%D0%B0-%D0%BA%D1%80%D1%88%D1%82%D0%B5%D1%9A%D0%B0/ Св. тајна крштења], www.vasilijeostroski.com. Референци 1 [https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%80%D1%88%D1%82%D0%B5%D1%9A%D0%B5#CITEREF%D0%A1%D0%B2%D0%B5%D1%82%D0%BE_%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%BC%D0%BE Свето писмо], [https://svetopismo.pouke.org/biblija.php?lang=ijekav&lang2=&book=40&chap=28 Свето јеванђеље по Матеју 28:18-19]. 2 [https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%80%D1%88%D1%82%D0%B5%D1%9A%D0%B5#CITEREF%D0%A1%D0%B2%D0%B5%D1%82%D0%BE_%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%BC%D0%BE Свето писмо], [https://svetopismo.pouke.org/biblija.php?lang=ijekav&lang2=&book=44&chap=2 Дјела светијех апостола 2:38]. 3 [https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%80%D1%88%D1%82%D0%B5%D1%9A%D0%B5#CITEREF%D0%A1%D0%B2%D0%B5%D1%82%D0%BE_%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%BC%D0%BE Свето писмо], [https://svetopismo.pouke.org/biblija.php?lang=ijekav&lang2=&book=44&chap=10 Дјела светијех апостола 10:48]. 4 Питер Крејмер, Крштење и промена у раном средњем веку, 1993. npa2oa82chxql5jbj3pimpdtk00xws6 20691 20683 2026-08-13T14:34:51Z Olirk55 19 Викивязи означени -даскельо 20691 wikitext text/x-wiki '''Кресценє''' (серб. ''крштење'', греч. ''Βαπτιζω'', транслит. ''Ваптизо'', рсй. ''крещение'' – зачириц, замуриц до води пре обрядне пречисценє) то у християнстве єдна зоз Святих Тайнох хтори Исус нєпоштредно установел,1 а апостоли практиковали.2,3 Обряд кресценя то обряд уводзеня до християнства. Накадзи дзецко кус замоцнєє, после штерацец дньох, мож го покресциц. [[Святи храм]] препоручує покресциц дзецко цо скорей, перше пре напредованє дзецка, а потим и кед би наступел нєщешлїви случай, же би дзецко нє умарло нєпокресцене бо би ше го нє могло по християнски поховац. Кресценє ше одвива у храме (у церкви), а може и у доме родичох. За кресценє нєобходни кресна мац и кресни оцец (кума и кум) хтори кресцени у истей вири, як и биле платно ([[крижма]]). Старше слово за кресценє то кресцини (всл. ''krescini'': ''volac na krescini'' – волац дакого же би були кум и кума на кресценю). File:Baptism_-_Marcellinus_and_Peter.jpg Кресценє у вчасним християнстве Кресценє у нужди Кед ше случи же ше дзецко пре хороту найдзе у животней опасносци, окончує ше ткв. кресценє у нужди. Тото кресценє може окончиц кажда кресцена особа так же ше дзецко полєє або пошкропи з воду и випове слова: Кресци ше слуга Божи (мено) во имя Оца и Сина и Святого Духа аминь, тераз и вше и навики виков аминь. То формула кресценя хтору после [[священїк]], кед дзецко останє живе, нє вигваря, а шицки други молитви и поступки окончує по порядку. Кресценє дзецох облапя: полїванє главки дзецка зоз швецену воду, як и миропомазанє – кед новокресцени прима печац дара Духа Святого. Миропомазанє У нєпоштредней вязи зоз Святу тайну Кресценя и Свята тайна Миропомазаня. Тоти два святи тайни ше при грекокатолїкох и православних окончує вєдно, за розлику од римокатолїкох, дзе кресценє и кризманє оддвоєни. Миропомазанє то Свята тайна у хторей ше з окремну материю, Святим миром, окончує помасцованє шицких часцох цела през хтори примаме тот швет: чола, очох, носа, устох, ухох, першох, плєцох, рукох и ногох. Святе миро то олєйова материя, направена з драгих пахняцих рошлїнох. История кресценя Кресценє з воду ше од давна практиковало у старим швеце, як символ нє лєм физичного, алє и моралного очисценя. Християнске кресценє водзи походзенє од Исусового кресценя хторого кресцел Йоан Креститель. У перших викох християнства кресценю вше предходзело упознаванє з виру. У вчасним християнстве ше кресцело старших вирних, хтори ше пред тим мушели приявиц як кандидати за обряд кресценя и прейсц пририхтуюци период посту и молитви. Одроснути, хтори жадали прияц кресценє, волали ше оглашени. Оглашованє тирвало коло два роки. Кед би ше указало же су достойни кресценя, односно приманя до хтристиянскей заєднїци, ушлїдзел би обряд у хторим би инициянт голи, без шматох, уходзел до води, сплокуюци грихи и символизуюци шмерц свойого Я. Священїк би потим доволал Духа най зидзе на препородзеного, хтори облєка билу шмату и прима мед помишани з млєком – єдло за новонародзене дзецко.4 Кресцело ше у потокох и рикох, а од Константина Велького у окремних базенох з воду, хтори були при церкви. Нєшка ше у вельким чишлє християнских церквох практикує кресценє дзецох. Гоч дзеци нє маю власни грих и нє можу вольно споведац свою виру пре нєдороснутосц, трима ше же вони заш лєм зоз своїм зачацом примаю общи стан погубеней людскей природи. Забранєне другираз ше ознова кресциц, алє ше дзеци можу ознова кресциц кед ше нє зна зоз сиґурносцу чи су кресцени чи нє. Литература ''Словнїк руского народного язика I, А – Н'', Нови Сад 2017, б. 642. Вонкашнї вязи [https://www.starhangelmihailo.com/pravoslavlje/krstenje/ Крштење], www.starhangelmihailo.com. [https://www.vasilijeostroski.com/%D1%81%D0%B2-%D1%82%D0%B0%D1%98%D0%BD%D0%B0-%D0%BA%D1%80%D1%88%D1%82%D0%B5%D1%9A%D0%B0/ Св. тајна крштења], www.vasilijeostroski.com. Референци 1 [https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%80%D1%88%D1%82%D0%B5%D1%9A%D0%B5#CITEREF%D0%A1%D0%B2%D0%B5%D1%82%D0%BE_%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%BC%D0%BE Свето писмо], [https://svetopismo.pouke.org/biblija.php?lang=ijekav&lang2=&book=40&chap=28 Свето јеванђеље по Матеју 28:18-19]. 2 [https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%80%D1%88%D1%82%D0%B5%D1%9A%D0%B5#CITEREF%D0%A1%D0%B2%D0%B5%D1%82%D0%BE_%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%BC%D0%BE Свето писмо], [https://svetopismo.pouke.org/biblija.php?lang=ijekav&lang2=&book=44&chap=2 Дјела светијех апостола 2:38]. 3 [https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%80%D1%88%D1%82%D0%B5%D1%9A%D0%B5#CITEREF%D0%A1%D0%B2%D0%B5%D1%82%D0%BE_%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%BC%D0%BE Свето писмо], [https://svetopismo.pouke.org/biblija.php?lang=ijekav&lang2=&book=44&chap=10 Дјела светијех апостола 10:48]. 4 Питер Крејмер, Крштење и промена у раном средњем веку, 1993. bzuevowmedwpvfc3zpgdut2fetmczvi 0 3393 20684 2026-08-13T13:03:37Z Ruskinja2022 22 Г. Медєши 20684 wikitext text/x-wiki '''Гребень''' 1. (серб. чешаљ, всл. hrebeň, поль. grzebień, праслав. grebenь) зубкасти прибор хтори ше хаснує за чесанє, стилизованє и старанє о власох; 2. анат. виросток на когутовей або куровей глави у фурми гребеня (серб. креста); 3. бот. когутов гребень (серб. петлова креста), квеце чий квиток здабе на когутов гребень, лат. Rhinanthus serotinus Oborny). Гребенї медзи найстрашима инструментами хтори археолоґи находза, бо найстарши добре зачувани гребень найдзени у Персиї и стари є коло 5000 роки. То нам гутори же гребень з давен-давна бул важни прибор у чловековей цивилизациї. Датотека:Comb.png Сучасни гребень Датотека:Punjabi_Comb.JPG Пунджаби древени гребень История Кед даєдна жена у прадавним чаше обачела же красше випатра кед свойо власи ушори на окремни способ, то вироятно бул початок "чесаня", односно хаснованя "гребеня", хтори у першим чаше представял гоч яку алатку зоз зубками за чесанє власох. На Новей Ґвинеї жию Папуанци, хтори познати по барз кандрастих власох. Вери ше же праве Папуанци видумали гребень же би даяк приведли до шора свойо густи власи. Гребень єдно з найстариших чловекових орудийох. Грбенї направени з косци, древа и рогу пренайдзени коло швайцарских озерох, у бивальнїкох праисторийних людзох. Ище пред вецей тисячи роками у Єгипту ше правело гребенї з абоносовини и слоновей косци. Даєдни з тих гребеньох мож и нєшка видзиц у музейох. Интересантне же випатраю зошицким исто як и даєдни прикраски яки ше нєшка прави. Примитивни людзе правели гребенї з материялох яки ше им нашли под рук. Так, наприклад, гребенї ше правело з бамбусу у даєдних часцох Азиї, а Полинежанє их правели зоз штреднїх жилкох лїсца кокосовей палми хтори злучовали з влакнами. У даєдних часцох Новей Ґвинеї гребенї ше правело з биволових рогох. Гребеньчок, хтори ше звичайно ноши у кишенки, нє пренаходок сучасного периоду, понеже ше у музейох находза зґодни гребеньчки зоз слоновей косци хтори пренайдзени у розвалянїскох старих римских вароших. У штреднїм вику правенє гребеньох представяло добру нагоду же би уметнїки указали свою схопносц и креативносц, бо их украшовали з барз зложенима цифрами. Так єст гребенї омальовани зоз святителями, гребенї зоз скла у фарбох и злата, як и тоти з латинскима надписами. Опис Гребень ма ручку и зубки хтори поставени нормално медзи собу. Гребенї мож правиц зоз вшелїяких материялох, а найчастейши материяли то пластика, метал, памучни материял або древо. Гребенї зоз слоновей косци и коритнявкового панциру ше у прешлосци досц хасновало, алє ше их пре загрожованє животиньох нєшка ридко хаснує. Гребенї можу мац форму у зависносци од функциї. Фризерски гребенї можу мац узку, закончисцену ручку за роздвойованє власох и густи зубки. Звичайни гребенї маю ридши зубки до половки и менши зубки у другей пловки гребеня. Щетка за власи векша од гребеня и хаснує ше ю за розчесованє и старанє о власох. Хаснованє и типи Гребенї можу служиц за рижни потреби. През историю вони служели же би ше отримовало длуги власи у шоре, як и за декорацию. У Шпаниї єст декоративни гребень пеинета же би ше отримовало реверенду або ризи. У индустриї ше гребенї хаснує за роздвойованє памучних влакнох од нашеня и других остаткох. У уметносци ше гребень окреме хаснує кед ше сце лєпше манипуловац з фарбу. Гребенї барз часто хасную инспекторе у криминолоґиї: вони з нїх знїмаю влакна або власи же би ше утвердзело идентитет. Гребенї мож хасновац и у музики, бо гребень ламелофон. Зубки гребеня маю свой гармонски квалитет, хтори завиши од їх длужини, форми и материялу. Гиґиєна Кед ше дава другим свой гребень, може присц до паразитских инфекцийох, бо на гребеню знаю остац ваїчка паразитох або аж и цали паразити. Тиж так, гребень мож хасновац и за одстраньованє ушох з власох. Ґалерия File:Egyptian_-_Wooden_Comb_-_Walters_61306.jpg Єгипетски гребень з 15. вику пред н. е. File:Etruscan_-_Comb_with_Lions_and_Geometric_Designs_-_Walters_71495.jpg Етрурски гребень коло 7. вику пред н. е. File:Scythian comb.jpg Скитски гребень коло 400. року пред н. е. File:KB_Knochenkamm.jpg Гребень зоз стародавного Риму File:Sculptured_Comb_in_Ivory_of_the_Sixteenth_Century_Sauvageot_Collection.png Гребень зоз слоновей косци зоз 16. вику Литература Словнїк руского народного язика I, Нови Сад 2017, б. 282. Словнїк защити рошлїнох и животного стредку (сербско-руско-латинско-анґлийски), Нови Сад 2010. Вонкашнї вязи [https://web.archive.org/web/20120913072227/http://www.theoriginof.com/combs.html The Origin of Combs]. TheOriginOf.com. Ashby, S. (2011). [https://intarch.ac.uk/journal/issue30/ashby_index.html An Atlas of Medieval Combs from Northern Europe]. Internet Archaeology (30). [https://ma.krakow.pl/tour/grzebien-kosciany/ Grzebień kościany]. ma.krakow.pl 33tev0onjcge0yby5cwqgb5s39v9hin 20685 20684 2026-08-13T13:22:23Z Ruskinja2022 22 20685 wikitext text/x-wiki '''Гребень''' 1. (серб. чешаљ, всл. hrebeň, поль. grzebień, праслав. grebenь) зубкасти прибор хтори ше хаснує за чесанє, стилизованє и старанє о власох; 2. анат. виросток на когутовей або куровей глави у фурми гребеня (серб. креста); 3. бот. когутов гребень (серб. петлова креста), квеце чий квиток здабе на когутов гребень, лат. Rhinanthus serotinus Oborny). Гребенї медзи найстрашима инструментами хтори археолоґи находза, бо найстарши добре зачувани гребень найдзени у Персиї и стари є коло 5000 роки. То нам гутори же гребень з давен-давна бул важни прибор у чловековей цивилизациї. Датотека:Comb.png Сучасни гребень Датотека:Punjabi_Comb.JPG Пунджаби древени гребень История Кед даєдна жена у прадавним чаше обачела же красше випатра кед свойо власи ушори на окремни способ, то вироятно бул початок "чесаня", односно хаснованя "гребеня", хтори у першим чаше представял гоч яку алатку зоз зубками за чесанє власох. На Новей Ґвинеї жию Папуанци, хтори познати по барз кандрастих власох. Вери ше же праве Папуанци видумали гребень же би даяк приведли до шора свойо густи власи. Гребень єдно з найстариших чловекових орудийох. Грбенї направени з косци, древа и рогу пренайдзени коло швайцарских озерох, у бивальнїкох праисторийних людзох. Ище пред вецей тисячи роками у Єгипту ше правело гребенї з абоносовини и слоновей косци. Даєдни з тих гребеньох мож и нєшка видзиц у музейох. Интересантне же випатраю зошицким исто як и даєдни прикраски яки ше нєшка прави. Примитивни людзе правели гребенї з материялох яки ше им нашли под рук. Так, наприклад, гребенї ше правело з бамбусу у даєдних часцох Азиї, а Полинежанє их правели зоз штреднїх жилкох лїсца кокосовей палми хтори злучовали з влакнами. У даєдних часцох Новей Ґвинеї гребенї ше правело з биволових рогох. Гребеньчок, хтори ше звичайно ноши у кишенки, нє пренаходок сучасного периоду, понеже ше у музейох находза зґодни гребеньчки зоз слоновей косци хтори пренайдзени у розвалянїскох старих римских вароших. У штреднїм вику правенє гребеньох представяло добру нагоду же би уметнїки указали свою схопносц и креативносц, бо их украшовали з барз зложенима цифрами. Так єст гребенї омальовани зоз святителями, гребенї зоз скла у фарбох и злата, як и тоти з латинскима надписами. Опис Гребень ма ручку и зубки хтори поставени нормално медзи собу. Гребенї мож правиц зоз вшелїяких материялох, а найчастейши материяли то пластика, метал, памучни материял або древо. Гребенї зоз слоновей косци и коритнявкового панциру ше у прешлосци досц хасновало, алє ше их пре загрожованє животиньох нєшка ридко хаснує. Гребенї можу мац форму у зависносци од функциї. Фризерски гребенї можу мац узку, закончисцену ручку за роздвойованє власох и густи зубки. Звичайни гребенї маю ридши зубки до половки и менши зубки у другей пловки гребеня. Щетка за власи векша од гребеня и хаснує ше ю за розчесованє и старанє о власох. Хаснованє и типи Гребенї можу служиц за рижни потреби. През историю вони служели же би ше отримовало длуги власи у шоре, як и за декорацию. У Шпаниї єст декоративни гребень пеинета же би ше отримовало реверенду або ризи. У индустриї ше гребенї хаснує за роздвойованє памучних влакнох од нашеня и других остаткох. У уметносци ше гребень окреме хаснує кед ше сце лєпше манипуловац з фарбу. Гребенї барз часто хасную инспекторе у криминолоґиї: вони з нїх знїмаю влакна або власи же би ше утвердзело идентитет. Гребенї мож хасновац и у музики, бо гребень ламелофон. Зубки гребеня маю свой гармонски квалитет, хтори завиши од їх длужини, форми и материялу. Гиґиєна Кед ше дава другим свой гребень, може присц до паразитских инфекцийох, бо на гребеню знаю остац ваїчка паразитох або аж и цали паразити. Тиж так, гребень мож хасновац и за одстраньованє ушох з власох. Ґалерия File:Egyptian_-_Wooden_Comb_-_Walters_61306.jpg Єгипетски гребень з 15. вику пред н. е. File:Etruscan_-_Comb_with_Lions_and_Geometric_Designs_-_Walters_71495.jpg Етрурски гребень коло 7. вику пред н. е. File:Scythian comb.jpg Скитски гребень коло 400. року пред н. е. File:KB_Knochenkamm.jpg Гребень зоз стародавного Риму File:Sculptured_Comb_in_Ivory_of_the_Sixteenth_Century_Sauvageot_Collection.png Гребень зоз слоновей косци зоз 16. вику Литература Словнїк руского народного язика I, Нови Сад 2017, б. 282. Словнїк защити рошлїнох и животного стредку (сербско-руско-латинско-анґлийски), Нови Сад 2010. Вонкашнї вязи [https://web.archive.org/web/20120913072227/http://www.theoriginof.com/combs.html The Origin of Combs]. TheOriginOf.com. Ashby, S. (2011). [https://intarch.ac.uk/journal/issue30/ashby_index.html An Atlas of Medieval Combs from Northern Europe]. Internet Archaeology (30). [https://ma.krakow.pl/tour/grzebien-kosciany/ Grzebień kościany]. ma.krakow.pl [[Катеґория:Фризерски прибор]] [[Катеґория:Вчасни музични инструменти]] [[Катеґория:Допатранє власох]] 0n1jknwbcklzo6m1qlhwq9ccsujj34o 20690 20685 2026-08-13T14:29:39Z Olirk55 19 Означени викивязи 20690 wikitext text/x-wiki '''Гребень''' 1. (серб. ''чешаљ'', всл. ''hrebeň'', поль. ''grzebień'', праслав. ''grebenь'') зубкасти прибор хтори ше хаснує за чесанє, стилизованє и старанє о власох; 2. анат. виросток на когутовей або куровей глави у фурми гребеня (серб. креста); 3. бот. когутов гребень (серб. петлова креста), квеце чий квиток здабе на когутов гребень, лат. ''Rhinanthus'' ''serotinus Oborny''). Гребенї медзи найстрашима инструментами хтори археолоґи находза, бо найстарши добре зачувани гребень найдзени у Персиї и стари є коло 5000 роки. То нам гутори же гребень з давен-давна бул важни прибор у чловековей цивилизациї. Датотека:Comb.png Сучасни гребень Датотека:Punjabi_Comb.JPG Пунджаби древени гребень == История == Кед даєдна жена у прадавним чаше обачела же красше випатра кед свойо власи ушори на окремни способ, то вироятно бул початок "чесаня", односно хаснованя "гребеня", хтори у першим чаше представял гоч яку алатку зоз зубками за чесанє власох. На Новей Ґвинеї жию Папуанци, хтори познати по барз кандрастих власох. Вери ше же праве Папуанци видумали гребень же би даяк приведли до шора свойо густи власи. Гребень єдно з найстариших чловекових орудийох. Грбенї направени з косци, древа и рогу пренайдзени коло швайцарских озерох, у бивальнїкох праисторийних людзох. Ище пред вецей тисячи роками у Єгипту ше правело гребенї з абоносовини и слоновей косци. Даєдни з тих гребеньох мож и нєшка видзиц у [[Музей|музейох]]. Интересантне же випатраю зошицким исто як и даєдни прикраски яки ше нєшка прави. Примитивни людзе правели гребенї з материялох яки ше им нашли под рук. Так, наприклад, гребенї ше правело з бамбусу у даєдних часцох Азиї, а Полинежанє их правели зоз штреднїх жилкох лїсца кокосовей палми хтори злучовали з влакнами. У даєдних часцох Новей Ґвинеї гребенї ше правело з биволових рогох. Гребеньчок, хтори ше звичайно ноши у кишенки, нє пренаходок сучасного периоду, понеже ше у музейох находза зґодни гребеньчки зоз слоновей косци хтори пренайдзени у розвалянїскох старих римских вароших. У штреднїм вику правенє гребеньох представяло добру нагоду же би уметнїки указали свою схопносц и креативносц, бо их украшовали з барз зложенима цифрами. Так єст гребенї омальовани зоз святителями, гребенї зоз скла у [[Фарба|фарбох]] и злата, як и тоти з латинскима надписами. Опис Гребень ма ручку и зубки хтори поставени нормално медзи собу. Гребенї мож правиц зоз вшелїяких материялох, а найчастейши материяли то пластика, метал, памучни материял або древо. Гребенї зоз слоновей косци и коритнявкового панциру ше у прешлосци досц хасновало, алє ше их пре загрожованє животиньох нєшка ридко хаснує. Гребенї можу мац форму у зависносци од функциї. Фризерски гребенї можу мац узку, закончисцену ручку за роздвойованє власох и густи зубки. Звичайни гребенї маю ридши зубки до половки и менши зубки у другей пловки гребеня. Щетка за власи векша од гребеня и хаснує ше ю за розчесованє и старанє о власох. Хаснованє и типи Гребенї можу служиц за рижни потреби. През историю вони служели же би ше отримовало длуги власи у шоре, як и за декорацию. У Шпаниї єст декоративни гребень пеинета же би ше отримовало реверенду або ризи. У индустриї ше гребенї хаснує за роздвойованє памучних влакнох од нашеня и других остаткох. У уметносци ше гребень окреме хаснує кед ше сце лєпше манипуловац з фарбу. Гребенї барз часто хасную инспекторе у криминолоґиї: вони з нїх знїмаю влакна або власи же би ше утвердзело идентитет. Гребенї мож хасновац и у [[Подзелєнє музики|музики]], бо гребень ламелофон. Зубки гребеня маю свой гармонски квалитет, хтори завиши од їх длужини, форми и материялу. == Гиґиєна == Кед ше дава другим свой гребень, може присц до паразитских инфекцийох, бо на гребеню знаю остац ваїчка паразитох або аж и цали паразити. Тиж так, гребень мож хасновац и за одстраньованє ушох з власох. == Ґалерия == File:Egyptian_-_Wooden_Comb_-_Walters_61306.jpg Єгипетски гребень з 15. вику пред н. е. File:Etruscan_-_Comb_with_Lions_and_Geometric_Designs_-_Walters_71495.jpg Етрурски гребень коло 7. вику пред н. е. File:Scythian comb.jpg Скитски гребень коло 400. року пред н. е. File:KB_Knochenkamm.jpg Гребень зоз стародавного Риму File:Sculptured_Comb_in_Ivory_of_the_Sixteenth_Century_Sauvageot_Collection.png Гребень зоз слоновей косци зоз 16. вику == Литература == ''Словнїк руского народного язика I,'' ''А-Я'', Нови Сад 2017, б. 282. ''Словнїк защити рошлїнох и животного стредку'' (сербско-руско-латинско-анґлийски), Нови Сад 2010. Вонкашнї вязи [https://web.archive.org/web/20120913072227/http://www.theoriginof.com/combs.html The Origin of Combs]. TheOriginOf.com. Ashby, S. (2011). [https://intarch.ac.uk/journal/issue30/ashby_index.html An Atlas of Medieval Combs from Northern Europe]. Internet Archaeology (30). [https://ma.krakow.pl/tour/grzebien-kosciany/ Grzebień kościany]. ma.krakow.pl [[Катеґория:Фризерски прибор]] [[Катеґория:Вчасни музични инструменти]] [[Катеґория:Допатранє власох]] bu05xdo0r2wh33noumuha56xuquq79l 20692 20690 2026-08-13T14:37:18Z Olirk55 19 20692 wikitext text/x-wiki '''Гребень''' 1. (серб. ''чешаљ'', всл. ''hrebeň'', поль. ''grzebień'', праслав. ''grebenь'') зубкасти прибор хтори ше хаснує за чесанє, стилизованє и старанє о власох; 2. анат. виросток на когутовей або куровей глави у фурми гребеня (серб. креста); 3. бот. когутов гребень (серб. петлова креста), квеце чий квиток здабе на когутов гребень, лат. ''Rhinanthus'' ''serotinus Oborny''). Гребенї медзи найстрашима инструментами хтори археолоґи находза, бо найстарши добре зачувани гребень найдзени у Персиї и стари є коло 5000 роки. То нам гутори же гребень з давен-давна бул важни прибор у чловековей цивилизациї. Датотека:Comb.png Сучасни гребень Датотека:Punjabi_Comb.JPG Пунджаби древени гребень == История == Кед даєдна жена у прадавним чаше обачела же красше випатра кед свойо власи ушори на окремни способ, то вироятно бул початок "чесаня", односно хаснованя "гребеня", хтори у першим чаше представял гоч яку алатку зоз зубками за чесанє власох. На Новей Ґвинеї жию Папуанци, хтори познати по барз кандрастих власох. Вери ше же праве Папуанци видумали гребень же би даяк приведли до шора свойо густи власи. Гребень єдно з найстариших чловекових орудийох. Грбенї направени з косци, древа и рогу пренайдзени коло швайцарских озерох, у бивальнїкох праисторийних людзох. Ище пред вецей тисячи роками у Єгипту ше правело гребенї з абоносовини и слоновей косци. Даєдни з тих гребеньох мож и нєшка видзиц у [[Музей|музейох]]. Интересантне же випатраю зошицким исто як и даєдни прикраски яки ше нєшка прави. Примитивни людзе правели гребенї з материялох яки ше им нашли под рук. Так, наприклад, гребенї ше правело з бамбусу у даєдних часцох Азиї, а Полинежанє их правели зоз штреднїх жилкох лїсца кокосовей палми хтори злучовали з влакнами. У даєдних часцох Новей Ґвинеї гребенї ше правело з биволових рогох. Гребеньчок, хтори ше звичайно ноши у кишенки, нє пренаходок сучасного периоду, понеже ше у музейох находза зґодни гребеньчки зоз слоновей косци хтори пренайдзени у розвалянїскох старих римских вароших. У штреднїм вику правенє гребеньох представяло добру нагоду же би уметнїки указали свою схопносц и креативносц, бо их украшовали з барз зложенима цифрами. Так єст гребенї омальовани зоз святителями, гребенї зоз скла у [[Фарба|фарбох]] и злата, як и тоти з латинскима надписами. Опис Гребень ма ручку и зубки хтори поставени нормално медзи собу. Гребенї мож правиц зоз вшелїяких материялох, а найчастейши материяли то пластика, метал, памучни материял або древо. Гребенї зоз слоновей косци и коритнявкового панциру ше у прешлосци досц хасновало, алє ше их пре загрожованє животиньох нєшка ридко хаснує. Гребенї можу мац форму у зависносци од функциї. Фризерски гребенї можу мац узку, закончисцену ручку за роздвойованє власох и густи зубки. Звичайни гребенї маю ридши зубки до половки и менши зубки у другей пловки гребеня. Щетка за власи векша од гребеня и хаснує ше ю за розчесованє и старанє о власох. Хаснованє и типи Гребенї можу служиц за рижни потреби. През историю вони служели же би ше отримовало длуги власи у шоре, як и за декорацию. У Шпаниї єст декоративни гребень пеинета же би ше отримовало реверенду або ризи. У индустриї ше гребенї хаснує за роздвойованє памучних влакнох од нашеня и других остаткох. У уметносци ше гребень окреме хаснує кед ше сце лєпше манипуловац з фарбу. Гребенї барз часто хасную инспекторе у криминолоґиї: вони з нїх знїмаю влакна або власи же би ше утвердзело идентитет. Гребенї мож хасновац и у [[Подзелєнє музики|музики]], бо гребень ламелофон. Зубки гребеня маю свой гармонски квалитет, хтори завиши од їх длужини, форми и материялу. == Гиґиєна == Кед ше дава другим свой гребень, може присц до паразитских инфекцийох, бо на гребеню знаю остац ваїчка паразитох або аж и цали паразити. Тиж так, гребень мож хасновац и за одстраньованє ушох з власох. == Ґалерия == File:Egyptian_-_Wooden_Comb_-_Walters_61306.jpg Єгипетски гребень з 15. вику пред н. е. File:Etruscan_-_Comb_with_Lions_and_Geometric_Designs_-_Walters_71495.jpg Етрурски гребень коло 7. вику пред н. е. File:Scythian comb.jpg Скитски гребень коло 400. року пред н. е. File:KB_Knochenkamm.jpg Гребень зоз стародавного Риму File:Sculptured_Comb_in_Ivory_of_the_Sixteenth_Century_Sauvageot_Collection.png Гребень зоз слоновей косци зоз 16. вику == Литература == * ''Словнїк руского народного язика I,'' ''А-Н'', Нови Сад 2017, б. 282. * ''Словнїк защити рошлїнох и животного стредку'' (сербско-руско-латинско-анґлийски), Нови Сад 2010. == Вонкашнї вязи == * [https://web.archive.org/web/20120913072227/http://www.theoriginof.com/combs.html The Origin of Combs]. TheOriginOf.com. * Ashby, S. (2011). [https://intarch.ac.uk/journal/issue30/ashby_index.html An Atlas of Medieval Combs from Northern Europe]. Internet Archaeology (30). * [https://ma.krakow.pl/tour/grzebien-kosciany/ Grzebień kościany]. ma.krakow.pl [[Катеґория:Фризерски прибор]] [[Катеґория:Вчасни музични инструменти]] [[Катеґория:Допатранє власох]] ksxd9i77kms04vcf8taum63gsnwngkm 14 3394 20686 2026-08-13T13:23:03Z Ruskinja2022 22 Направљена празна страница 20686 wikitext text/x-wiki phoiac9h4m842xq45sp7s6u21eteeq1 14 3395 20687 2026-08-13T13:23:22Z Ruskinja2022 22 Направљена празна страница 20687 wikitext text/x-wiki phoiac9h4m842xq45sp7s6u21eteeq1 14 3396 20688 2026-08-13T13:23:45Z Ruskinja2022 22 Направљена празна страница 20688 wikitext text/x-wiki phoiac9h4m842xq45sp7s6u21eteeq1 0 3397 20693 2026-08-13T16:58:17Z Olirk55 19 Нови бок: „Шумадинка була аутохтона файта швиньох на балканских просторох, мено достала по Шумадиї,[1] реону дзе було розпространєне виховјованє тей файти швинї.[2] Предпоставка же фйта вимарла[3] и нєт податки о постояню єдинки тей раси. История У горох звичайно була ви…“ 20693 wikitext text/x-wiki Шумадинка була аутохтона файта швиньох на балканских просторох, мено достала по Шумадиї,[1] реону дзе було розпространєне виховјованє тей файти швинї.[2] Предпоставка же фйта вимарла[3] и нєт податки о постояню єдинки тей раси. История У горох звичайно була виховйована файта шишка, док шумадинка[4] виховйована-песотвана у ровнїнских крайох. Виключно тоти швинї тримани у природних условийох, влєце на паши зоз жалудзим, а пред кланьом су докармйовани зоз кукурицу. Предки тей раси то моравка, манґулїца и ресавка. Випатрунок Шумадинка була штреднє велька швиня, било-жовкаста по шиву фарбу. Плодносц єй слаба, прашела три до шейсц прашата. Нє барз ше ю могло викармйовац, алє була отпорна на хороти и, прилагодлїва на околїско.[5] Референце 1. admin (2012-11-16). Seoski Poslovi - Portal o poljoprivredi” (на језику: енглески). Приступљено 2023-08-26. 2. Autohtone rase srpskih svinja ponovo u Šumadiji (на језику: српски), Приступљено 2023-08-26 3. Novinar, Dejan Budić (2022-12-25). „Autohtone rase srpskih svinja: nekada glavni izvozni adut, danas im preti nestanak”. Agromedia (на језику: енглески). Архивирано из оригинала 27. 01. 2021. г. Приступљено 2023-08-26. 4. „Centar za očuvanje autohtonih rasa: Rase svinja” (на језику: српски). Приступљено 2023-08-26. 5. „RTS :: Ekonomija :: Mogu li šumadinka, moravka i mangulica ponovo da budu naš brend, kao u vreme Miloša Obrenovića”. www.rts.rs. Приступљено 2023-08-26. qt8uviq170tslrew8l7sqo7tvzeniwi 20694 20693 2026-08-13T17:44:29Z Olirk55 19 Ушорйованє бока, референци, викивязи 20694 wikitext text/x-wiki '''Шумадинка''' була аутохтона раса (файта) швиньох на балканских просторох, мено достала по Шумадиї,<ref>admin (2012-11-16). Seoski Poslovi - Portal o poljoprivredi” (на язику: анґлийски). Приступљено 2023-08-26</ref> реону дзе було розпространєне виховйованє тей раси швиньох.<ref>''[https://www.youtube.com/watch?v=eQ3-VW2uWlg Autohtone rase srpskih svinja ponovo u Šumadiji]'' (на язику: сербски), Приступљено 2023-08-26</ref> Предпоставка же файта вимарла <ref>Novinar, Dejan Budić (2022-12-25). „[https://web.archive.org/web/20210127001537/https://www.agromedia.rs/agro-teme/stocarstvo/autohtone-rase-srpskih-svinja-nekada-glavni-izvozni-adut-danas-im-preti-nestanak/ Autohtone rase srpskih svinja: nekada glavni izvozni adut, danas im preti nestanak”.] ''Agromedia'' (на язику: aнґлийски). Архивирано из [https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%A8%D1%83%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%BA%D0%B0_(%D1%80%D0%B0%D1%81%D0%B0_%D1%81%D0%B2%D0%B8%D1%9A%D0%B5) оригинала] 27. 01. 2021. г. Приступљено 2023-08-26.</nowiki></ref> и нєт податки о постояню єдинки тей раси. == История == У брегох звичайно була виховйована файта '''''шишка''''', док ''шумадинка'' виховйована-песотвана у ровнїнских крайох.<ref>[https://www.cepib.org.rs/?page_id=161 Centar za očuvanje autohtonih rasa: Rase svinja]” (на язику: сeрбски). Приступљено 2023-08-26.</ref> Виключно тоти швинї тримани у природних условийох, влєце на паши дзе ше кармели зоз жалудзами, а пред кланьом ше их докармйовало зоз [[Кукурица|кукурицу]]. Предки тей раси то моравка, [[манґулїца]] и ресавка. Под час Милоша Обреновича Сербия мала свой признати вивозни бренд. Сам М. Обренович бул найбогатши и найвекши [[тарґовец]] зоз швинями на Балкану. Роботу з [[Тарґовина|тарґовину]] започал зоз расу-файту познату як ''шумадийска швиня'', та так моравка, ресавка и манґулїца закончовали на „столох” ширцом Европи, а у другей половки 20. и спочатку 21. вику постали права ридксоц, односно щезли. == Випатрунок == Шумадинка була штреднє велька швиня, биложовкастей або шивей [[Фарба|фарби]]. Плодносц єй була слаба, прашела три до шейсц прашата. Нє барз ше ю могло викармйовац, алє була отпорна на хороти и прилагодлїва на околїско. <ref>„[https://www.rts.rs/lat/vesti/ekonomija/4608429/brend-svinja-mangulica-milos-veliku-moravka.html RTS :: Ekonomija :: Mogu li šumadinka, moravka i mangulica ponovo da budu naš brend, kao u vreme Miloša Obrenovića”.]''www.rts.rs''. Приступљено 2023-08-26.</ref> == Референци == [[Катеґория:Животинї]] [[Катеґория:Файти швиньох]] [[Катеґория:Домашнї животинї]] 31lisi5ax45j2q86fp1nktjxa017agy 14 3398 20695 2026-08-14T01:33:02Z Keresturec 18 Направљена празна страница 20695 wikitext text/x-wiki phoiac9h4m842xq45sp7s6u21eteeq1 14 3399 20696 2026-08-14T01:33:28Z Keresturec 18 Направљена празна страница 20696 wikitext text/x-wiki phoiac9h4m842xq45sp7s6u21eteeq1 14 3400 20699 2026-08-14T11:25:03Z PK2 446 Направљена празна страница 20699 wikitext text/x-wiki phoiac9h4m842xq45sp7s6u21eteeq1