Википедия rskwiki https://rsk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8_%D0%B1%D0%BE%D0%BA MediaWiki 1.47.0-wmf.16 first-letter Медий Окреме Розгварка Хаснователь Розгварка зоз хасновательом Википедия Розгварка о Википедиї Файл Розгварка о файлу МедияВики Розгварка о МедияВикию Шаблон Розгварка о шаблону Помоц Розгварка о помоци Катеґория Розгварка о катеґориї TimedText TimedText talk Модул Разговор о модулу Event Event talk 0 55 20797 20580 2026-08-20T09:38:43Z Sveletanka 20 корекция 20797 wikitext text/x-wiki {{Инфорамик | headerstyle = background: lightblue | header1 =Бибич | label2 = | data2 = [[File:Northern Lapwing new.jpg|250px]] | label3 =| data3 =''Vanellus vanellus'' | label4 = | data4= [[Файл: Northern Lapwing (Vanellus vanellus) (W1CDR0001471 BD4).ogg|thumb|Шпив бибича|center]] | label5 =| data5 = | header6 = [[Статус загроженосци]] | label7 |data7 =[[File:Status zahrozenosci (kategoriji), 26032026.png|250px]] | label8 = | data8 =Потенциялно загрожена файта=ознака критериюма '''NT''' | header9 =[[ Таксономия (биолоґия) |Наукова класификация]] | label10 = Домен | data10 = | label11 = Царство | data11 =Animalia | label12 = Тип | data12 =Chordata | label13 = Класа | data13 =Aves | label14 = Ряд | data14= Charadriiformes | label15 = Фамилия | data15= Charadriidae | label16= Род | data16= ''Vanellus'' | label17= Файта | data17 = ''V. vanellus'' | header18 = [[Биномна номенклатура|Биномне мено]] | label19 = | data19=''Vanellus vanellus'' | label20 = | data20=[[Карл фон Лине|Linnaeus]], 1758 }} '''Бибич'''<ref>[http://www.parlament.gov.rs/upload/archive/files/lat/pdf/predlozi_zakona/1019-18%20lat.pdf „Закон о потврђивању споразума о очувању афричко - евроазијских миграторних птица водених станишта”] (PDF). parlament.gov.rs.</ref> (лат. ''Vanellus vanellus'') – птица з фамилиї Charadriidae, зоз шора шлюкох. Җиє по влаҗних җемох (плїтких мочарох, влаҗних лукох и польох)<ref>Рашајски, Ј. (2017): Све птице Србије. Лагуна, Београд</ref> у скоро цалей Европи и Азиї, окрем на Исланду. == Випатрунок == Чарно-билей [[фарба|фарби]], длуги од 28 до 31 цм, розпон кридлох 67 до 72 цм, на глави ма длугу ценку чубу. Чарна фарба на кридлох и других часцох цела ма җелєнкасту швицацу ниянсу, брух ма били; кридла му заокруглєни, [[пирє]] на крайох билей фарби, цо оддолу лєгко обачиц кед кридла розширени; дҗубок ценки, чарней фарби; ноги помаранчецово<ref>Д. Савељић, О. Визи, Н. Дубак: Птице Црне Горе и њихова значајна станишта, Подгорица: Центар за заштиту и проучавање птица, 2006.</ref>. == [[Пожива]] == Бибич ходзи по блаце и плїткей води и карми ше зоз дробнима безпохребцинарами (инсектами, шлїмаками). == Гнїздзенє == [[Файл:Vanellus_vanellus_MHNT.jpg|alt=Бибичово ваїчко|thumb|Бибичово ваїчко]] Гнїздзи ше по влаҗних паҗицох раз до рока. Самица (җенка) знєше штири җелєнкасти вайца з чарнима точками. Млади бибичата, док нє почню лєтац, бегаю коло гнїзда. Кед ше ґу гнїзду приблїҗує җивотиня або чловек, бибич видава глас вии-ва, надлєтує гнїздо од горе и нагло маха з кридлами. == Селїдби == Бибич до конца новембра одходзи на юг: на сивер Африки, до Пакистану, Индиї и часцох Китаю. Врацаю ше од конца фебруара и у марцу<ref>Драган Симић, Слободан Пузовић: [https://web.archive.org/web/20091229022211/http://www.ptica.org/newsletter/Ptice%20i%20IBA%20podrucja%20Srbije%20(LOA).pdf „Птице Србије и подручја од међународног значаја,]Београд:Лига за орнитолошку акцију Србије. 2008. ISBN 978-86-911303-0-5.”(PDF)</ref>. Бибич на лїстини строго защицених файтох птицох у [[Сербия|Сербиї]]<ref>Прилог I:[https://web.archive.org/web/20100714123929/http://www.ekoplan.gov.rs/src/download-858/upload-centar/dokumenti/zakoni-i-nacrti-zakona/pravilnici/prilog_i__strogo_zasticene_divlje_vrstepravilnik_o_zastiti_strogo_zasticenih_i_zasticenih_divljih_vrsta__30.pdf „Строго заштићене дивље врсте биљака, животиња и гљива”] (PDF)</ref>. == Ґалерия == <gallery> Файл:Vanellus miles novaehollandiae.jpg|Маскирани бибич, Тасмания, Австралия Файл:Keichwa 01.jpg Файл:Keichwa 02.jpg|Keichwa Файл:Spur-winged lapwing (Vanellus spinosus) in flight.jpg|Бибич Острожкар Файл:The Spur Winged Lapwing Unravelling the Meaning Behind the Name 08.jpg Файл:The Spur Winged Lapwing Unravelling the Meaning Behind the Name 03.jpg Файл:Black-headed lapwing (Vanellus tectus tectus).jpg|Чарноглави бибич Файл:Crowned Lapwing (Vanellus coronatus) (6041345466).jpg|Крунисани/круновани бибич Файл:African wattled lapwing (Vanellus senegallus senegallus).jpg|Афрички бибич з плєценим венчиком Файл:African Wattled Lapwing (Vanellus senegallus) (46618497991).jpg Файл:African Wattled Lapwing (Vanellus senegallus lateralis) 2.jpg Файл:035 African wattled lapwing incubating eggs in the Serengeti National Park Photo by Giles Laurent.jpg Файл:Vanellus-chilensis-001.jpg|Югови бибич (з юга) </gallery> == Вонкашнї вязи == * [https://www.rspb.org.uk/birds-and-wildlife/wildlife-guides/bird-a-z/lapwing Бибич] на RSPB * [https://web.archive.org/web/20100618081858/http://www.kopacki-rit.com/ptice.html Птици Копачкого риту]<br /> == Референци == <references /> [[Катеґория:Птици Европи]] [[Катеґория:Птици Азиї]] hi3qtshccuyh0j0xsanzdyroli5tssu 0 97 20798 15327 2026-08-20T09:40:50Z Sveletanka 20 корекция 20798 wikitext text/x-wiki {| class="wikitable" align=right width=300px |+ ! colspan="2" |<big>Водови буяк</big> |- | colspan="2" |[[Файл:Botaurus_stellaris_%28Marek_Szczepanek%29.jpg|center|320px]] |- ! colspan="2" |[[Таксономия (биолоґия)|Наукова класификация]] |- |Домен: Царство: Тип: Класа: Шор: Фамилия: Род: Файта: |Eukaryota Animalia Chordata Aves Pelecaniformes Ardeidae ''Botaurus'' ''B. stellaris'' |- ! colspan="2" |[[Биномна номенклатура|Биномне мено]] |- | colspan="2" |<div style="text-align: center;">''Botaurus stellaris'' [[Карл фон Лине|L]], 1758) |- !colspan="2" |Подфайти |- | colspan="2" | * B. s. stellaris Linnaeus, 1758<ref>[https://avibase.bsc-eoc.org/species.jsp?lang=EN&avibaseid=97E931B2 „Botaurus stellaris stellaris Linnaeus 1758”.] Avibase. </ref> * B. s. capensis (Schlegel, 1863)<ref>[https://avibase.bsc-eoc.org/species.jsp?lang=EN&avibaseid=19713F47 „Botaurus stellaris capensis (Schlegel, 1863)”]. Avibase. </ref> [[Файл:Botaurus_stellaris_map.svg|center|320px]] :::Розширеносц водового буяка: у чаше гнїздзеня звонка сезони гнїздзеня |} '''Водови буяк''' (''Botaurus Stellaris'' L''.'')<ref>BirdLife International (2016). [http://www.iucnredlist.org/species/22697346/86438000 „Botaurus stellaris”]. </ref> – файта птици з роду Botaurus, зоз фамилиї чапльох (Ardeidae). Назва водови буяк общеславянска. Назву буяк достал прето же його крик подобни ричаню буяка. Други славянски назви водового буяка: українска водяний бугай, восточнословацка ''vodny bujak'', у польских бешедох ''wodny bąk'', у сербских диялектох ''водени бик''. Обща сербска назва букавац хаснує ше и у руским бешедним язику (букавац) попри народней назви водови буяк. Водового буяка ридко мож видзиц на отвореним, вон ше волї скривац у густей веґетациї коло водових [[поверхносц]]ох. Лєгчейше го мож чуц як видзиц, бо самци тей файти барз гласни у чаше парованя. [[Файл:2015-10-19_Botaurus_stellaris%2C_Gosforth_Park_3.jpg|425x425px|alt=Водови буяк|thumb|Водови буяк ''Botaurus stellaris'']] ==Опис== Водови буяк векши од зродних файтох чапльох. Ма кафовкасто-доганово [[пирє]] зоз чарнима пегами и пасмами, хтори го камуфлую у [[Над|наду]]. Верх глави и пирє нїжей од пискох чарни. Самци и самици єднаки по велькосци и можу вироснуц од 69 до 81 цм. Тїлесна [[маса]] им од 0,88 до 2 кг. Кед водови буяк знємирени, завежнє характеристичну позу зоз шию нацагнуту догоре, цо го ище баржей камуфлує у наду; млади уж кед маю два-три тижнї знаю направиц таку исту позу. Ридко лєта, алє лєци у [[Воздух|воздуху]] поцихи як [[сова]], зоз зогнуту шию у форми латинскей букви S, замахи широких и заокруглєних кридлох швидки. Гнїздо му здабе на копку з нєпоряднє наруцаних фалаткох наду опартих на длугши стебла наду. ==Розпрестартосц== Водови буяк жиє у барских и мочарних подручох Европи и Азиї. Одвитує им умерена и цепла клима. Кед ше вода на їх пребувалїщу вжиме змаржнє, вони у септембру–новембру емиґрую до Индиї и централней Африки. Кед оцеплєє, врацаю ше у марцу–априлу до сивернєйших крайох, дзе ше гнїздза. Углавним ше гнїздза у [[Войводина|Войводини]]. Преценює ше же їх популация у Европи виноши до 44.000 єдинки.<ref>[http://www.pravno-informacioni-sistem.rs/SlGlasnikPortal/prilozi/prilog7.htm&regactid=380295&doctype=reg „Правилник о проглашењу и заштити ... - Прилог VII Строго заштићене дивље врсте на територији Републике Србије”]. pravno-informacioni-sistem.rs. </ref> [[Файл:Botaurus_stellaris_MHNT.ZOO.2010.11.50.8.jpg|alt=Вайца водового буяка|343x343px|Вайца водового буяка (Botaurus stellaris)|thumb]] ==Биолоґия== Водови буяк ше карми зоз рибами, єґулями, водожемцами и безпохребцинарами. Вон звичайно лови у плїтких водох и коло гацох. Самци полиґамни и можу ше паровац зоз до пейцома самицами. Гнїздза ше звичайно раз у року. У чаше парованя самци видаваю звуки хтори здабу на ричанє крави (буяка); ричанє змоцнюю у пажераку, хтори им служи як резонатор; тот рик ше закончує зоз дзвонким «прумб» хтори ше 4–6 раз повторює. Концом марца и априла самица знєше 4 до 5 маслинасто-кафово вайца. На вайцох шедзи 25–26 днї и сама ше стара о младих. Млади барз рухоми, живи, и шицко джубу коло гнїзда. Пирє маю подобне як и одроснути: на жовтим або кафовим целу маю пеги цмей кафовей [[Фарба|фарби]]. Млади пре безпечносц уж по двох тижньох виходза з гнїзда и одходза до наду, дзе ше крию. Самец ше за тот час трима дакус далєй од фамилиї. Пре тайновитосц природи водових буякох їх число ше звичайно провадзи з пречишльованьом [[Звук|звукох]] хтори самци видаваю под час сезони парованя. ==Вонкашнї вязи== * [https://ebird.org/species/grebit1/ Zdjęcia, nagrania głosów i krótkie filmy.] [w:] eBird [on-line]. Cornell Lab of Ornithology. (ang.). * [https://web.archive.org/web/20240229161049/https://natura2000.gdos.gov.pl/files/artykuly/52989/a021_Bak.pdf Botaurus stellaris (Bąk)]. W: M. Gromadzki (red.): Poradniki ochrony siedlisk i gatunków Natura 2000 – podręcznik metodyczny. T. 7: Ptaki (część I). Warszawa: Ministerstwo Środowiska, 2004, s. 58–62. ISBN 83-86564-43-1. * [http://ptaki.info/b%C4%85k Opis bąka na stronie ptaki.info] ==Референци== <references /> [[Катеґория:Птици Европи]] [[Катеґория:Птици Азиї]] sh7h1j3xfaq7re6rh21o2rmugvzi8vj 0 100 20799 13948 2026-08-20T09:42:31Z Sveletanka 20 корекция 20799 wikitext text/x-wiki {| class="wikitable" align=right width=300px |+ ! colspan="2" |Гавран |- | colspan="2" |[[Файл:Corvus_corax_%28NPS%29.jpg|290px|center]] |- ! colspan="2" |[[Таксономия (биолоґия)|Наукова класификация]] |- |'''Царство:''' '''Тип:''' '''Класа:''' '''Ряд:''' '''Подряд:''' '''Фамилия:''' '''Род:''' '''Файта:''' |Animalia Chordata Aves Passeriformes Passeri Corvidae ''Corvus'' ''C. Corax'' |- ! colspan="2" |[[Биномна номенклатура|Биномне мено]] |- | colspan="2" |<div style="text-align: center;">''Corvus corax'' |} == Ознаки == '''Гавран''' – велька чарна птица, досц векша од врани. То барз интелиґентна животиня хтора коeґзистовала з людзми през тисячи роки и постала предмет числених митох, народних традицийох и литературних творох. Длужина цела му 55–70, розширени кридла 115–139 цм, [[маса]] 0,8–1,6 кг. Трима ше звичайно сам, у парох або зоз своїма младима, алє даґдзе дзе єст вецей єдзеня збера ше и у векших ґрупох. [[Фарба]] му виєдначена, чарна, як при врани кракачки. Ма вельку главу, вельки оштри чарни джубок кус зогнути долу (висина джубка т.є. грубосц виноши вецей од половки висини глави), кончисти хвост. На гарлє кончисти [[пирє|пиря]] хтори стирча надолу и напредок формую своєй файти браду. Фарба самцох и самицох ше нє розликує, самци дакус векши од самицох. Одроснути птици цалком чарни, зоз белавкасту металну ниянсу. Верхня часц джубка ма оштро вистирченого „конїкаˮ и малу квачку на верху. На дзиркох на носу ма напредок обрацену шерсц. Ноги чарни. Пазури вельки, загнути. Очи цмошиви. Млади птички маю чарне нєшвицаце пирє, без металней ниянси. Вони обачлїво менши и верткейши. При лєценю замахую з кридлами частейше як одроснути; при лєценю им тиж обачлїви длуговасти кончисти хвост. == Способ живота и справованє == Концом жими мож провадзиц воздушни бависка гавранох з пикираньом и преврацаньом на хрибет. Лєт маю швидки, нє так часто замахую з кридлами, дакеди им мож чуц маханє кридлох. Гавран ше може тримац, „стацˮ на єдним месце у воздуху. По жеми крача, пред лєценьом даскельо раз подскочи. Характеристичне за нїх нїзке дудняце ґравчанє „крук-крукˮ, а за младих „кра-краˮ. Видавaю и други, досц розлични сиґнали. Паровац ше починаю кед маю два роки. Пари самицох и самцох стаємни. Гнїздо звичайно правя сами, алє дакеди ше уселя и до цудзих гнїздох. У єдним гнїздзе жию по даскельо роки. Гнїзда сушедних парох ридко оддалєни менєй од 1 км. Вишедовац младих починаю и скорей як ше [[шнїг]] розпущи. Самица знєше 4–6 белавкасто-желєни вайца зоз цмошивима пегами. Шедзи на вайцох 19–21 [[дзень|днї]]. Самец за тот час карми самицу. Свойо млади кармя обидвойо родичи. Млади охабяю гнїздо кед маю 5–6 тижнї. Кед охабя гнїздо, млади ше ище длуго тримаю коло родичох. [[Файл:Kolkrabe.jpg|294x294px|thumb]] == Розпрестартосц == Розширени су скоро по цалей Сиверней полулабди: У Евроазиї, Сиверней Америки и Сиверней Африки. У Европи жиє вшадзи окрем на даєдних арктицких островох и ровнїнских часцох тундри. У степох и централних часцох густих лєсох є ридки. Може жиц и по окраїскох варошох и у вельких паркох. Водзи углавним нєномадски способ живота. През жиму ше концентрує у варошох и валалох. [[Файл:Corvus_corax_tingitanus_MHNT_232_HdB_Djebel_Messaad_Algerie.jpg|284x284px|right]] Жиє по лєсох, ричних долїнох, пустиньох и горох. Гнїздзи ше на високих древох и скалох. У населєньох ше гнїздзи на кулох, турньох и високих будинкох. У остатнїх рокох обачене же ше гнїздзи и по електричних линийох високого напруженя. == Прекармйованє == Гавран шицкоєдзаца птица. Барз значна часц у єдзеню му угинути животинї. Ловя и дробних цицарох (нє векших од заяца), єдза цудзи вайца, млади птички и одроснути птици, ящурки, риби, животинї безпохребцинарох. Гаврани хтори жию у урбанизованих часцох преходза на карменє з одрутками. Дакеди себе збераю резерви єдзеня. == Вонкашнї вязи == * [https://hr.wikipedia.org/wiki/Gavran Gavran,] Vikipedija na hrvatskom jeziku * [https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%B0%D0%B2%D1%80%D0%B0%D0%BD Гавран,] Википедија на српском језику [[Катеґория:Птици Европи]] [[Катеґория:Птици Азиї]] [[Катеґория:Птици Африки]] 4b4ddso51vzh0f6k67exphqeb6xd1k0 0 196 20801 9883 2026-08-20T09:46:38Z Sveletanka 20 корекция 20801 wikitext text/x-wiki {| class="wikitable" align=right width=300px |+ ! colspan="2" |<big>Каранїнї (Надзикар)</big> |- | colspan="2" |[[Файл:2016.07.13.-01-Westensee Felde--Teichrohrsaenger.jpg|280px|center]] |- ! colspan="2" |[[Таксономия (биолоґия)|Наукова класификация]] |- |'''Царство:''' '''Тип:''' '''Класа:''' '''Ряд:''' '''Фамилия:''' '''Род:''' '''Файта:''' |Animalia Chordata Aves Passeriformes Acrocephalidae ''Acrocephalus'' ''A. arundinaceus'' |- ! colspan="2" |[[Биномна номенклатура|Биномне мено]] |- | colspan="2" |''Acrocephalus arundinaceus'' |} '''Каранїнї''' – [[Руски Керестур|керестурска]] назва за ''Acrocephalus arundinaceus'', серб. трстењак. Назва му ономатопейского походзеня: його шпиванє здабе на слово кара-кара-нїнї. За множину ше звичайно хаснує форма єднини: вечаром коло водох чуц як каранїнї шпиваю. Друга руска назва за каранїнї – надзикар. Тоту другу назву достал зато же часто прави гнїздо у [[над]]у. == Опис == Каранїнї – евроазийска птица шпивачка. Жиє у Европи и у подручу умереного поясу Азиї. Жиє коло озерох, барох, мочарох, рикох и беґельох. Вельки є коло 16–20 цм, а чежки 25–36 ґрами. Кридла му длуги коло 9 цм. На горнєй часци цела ма кафово смуги, а долня часц цела и глави билей [[фарба|фарби]]. Чоло му скляпчисцене, а пищок моцни и кляпчисти. Поли скоро цалком идентични. == Гнїздзенє == Полово узрети каранїнї поставаю кед маю рок. Сезона парованя тирва од мая до юлия. Гнїздо правя зоз трави и наду, нє висше над воду од єдного метера (кед даєдного року направя гнїздо висше, обчекуйце же порошнє уровень води). Гнїздо каранїнї приквачує ґу двом–штиром стебелком младого наду, ридше ґу пейцом–шейсцом, и воно виши на нїх як хижка на слупох. Гнїздо прави самичка, а самчик лєм «надпатра» єй роботу. Воно досц глїбоке, а краї му зогнути нука до гнїзда, та и кед дує моцни витор, воно ше гойса як гомбалка и анї ваїчка анї мали птички нє випадню. Самичка знєше до гнїзда 4–6 ваїчка и шедзи на нїх 13–15 [[дзень|днї]]. Кед ше вилягню, млади птички жию у гнїздзе 12–14 днї. У їх гнїздзе часто мож найсц и куковково вайцо хторе барз здабе на каранїнїйово<ref>[https://web.archive.org/web/20140714134442/http://www.birds.kz/species.php?species=459&l=en „Acrocephalus arundinaceus] (Linnaeus, 1758)”.</ref>. Кед ше у таким гнїздзе вилягню млади, куковково младе, як наймоцнєйше, вируца каранїнїйово млади з гнїзда и «оцец и мац» кармя лєм тото єдно. Каранїнї ше кармя з павуками, школьками, инсектами, водожемцами, з младима бобками и др. Каранїнї досц гласно шпиваю, та їх шпиванє кара-кара-нїнї чуц досц далєко. Дакеди каранїнї при шпиваню имитираю шпиванє других птицох. == Литература == * Josep del Hoyo; Elliott, Andrew; Sargatal, Jordi, ур. (1996). Handbook of the Birds of the World (3 изд.). Barcelona: Lynx Edicions. ISBN 978-84-87334-20-7. * Stevenson, Terry; Fanshawe, John (2001). Field Guide to the Birds of East Africa: Kenya, Tanzania, Uganda, Rwanda, Burundi. Princeton University Press. ISBN 978-0856610790. == Вонкашнї вязи == * Great reed warbler – [http://sabap2.adu.org.za/docs/sabap1/628.pdf Species text in The Atlas of Southern African Birds]. == Референци == <references /> [[Катеґория:Птици Европи]] [[Катеґория:Птици Азиї]] beucefhgw38w4q42jm1ca40nrj7d3yc 0 236 20803 15448 2026-08-20T09:50:06Z Sveletanka 20 корекция 20803 wikitext text/x-wiki {| class="wikitable" align=right width=300px |+ ! colspan="2" |<big>Ластовки</big> |- | colspan="2" |[[Файл:%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%B5%D0%BD%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%8F_%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%87%D0%BA%D0%B0_%28Hirundo_rustica%29%2C_%D0%9C%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%BE.jpg|290px|center]] ::::Валалска ластовка |- ! colspan="2" |[[Таксономия (биолоґия)|Наукова класификация]] |- |'''Царство''' |Animalia |- |'''Тип''' |Chordata |- |'''Класа''' |Aves |- |'''Ряд''' |Passeriformes |- |'''Подряд''' |Passeri |- |'''Фамилия''' |Hirundinidae |- |'''Род''' |''Hirundo'' |- |'''Файта''' |''P. domesticus'' |- |[[Биномна номенклатура|Биномне мено]] | ''Hirundo Rustica ''[[Карл фон Лине|Linnaeus]] |- |} '''Ластовки''' (лат. Hirundinidae) то птици хтори жию у населєньох коло людзох. Єст городски (лат. ''Delichon urbica''), валалски (лат. ''Chelidon rustica'') и брегово (лат. ''Riparia riparia''), хтори жию коло води - у укр. диялектох ластовка, у вист. слц. бешедох ''lastovka'', поль. ''lastówka''. == Випатрунок == Ластовки маю струнке цело, кратку шию, длугоки кончисти кридла и видласти хвост. Швидко лєца и можу нагло пременїц напрям лєценя. Вельки пищок док лєца тримаю отворени, так же им инсекти просто улєтую до джубку хтори завераю аж кед ше им наполнї. Єдза суньоґи, мухи, [[Мотиль|мотилї]] и хробачки. Маю барз добре розвити осет виду, та видза у найдробнєйши инсекти, а керую пчоли, оси и други инсекти цо маю жадло. Найпознатша и нам найблїзша валалска ластовка (лат. ''Hirundo rustica''). Гнїздзи ше у  Европи, Азиї и Сиверней Америки, а жимує у Африки, южней Азиї, Австралиї и Южней Америки. Блїзко є вязана з людзми, прето же хаснує їх будовнї за правенє гнїзда. Одроснути самец валалскей ластовки длугоки од 17 до 19 центи, уключуюци и 2 до 7 центи хвостово пирка. Розширени кридла єй од 32 до 34,5 центи, а ма од 16 до 22 ґрами. Хрибет єй метално-белави, червенкава сподня часц шиї и чола, а брущок и сподня часц цела билей [[Фарба|фарби]]. Ма два предлужени пирка у хвосце, хтори ше роздвоюю и формую характеристичну форму „ластовкового хвоста“. Самичка валалскей ластовки подобного випатрунку и велькосци, алє ма кратши хвост як самец и нє таки блїщаци фарби пиря, окрем билшого брущка. Ластовчата, кед достаню пирє, маю блядшу червенкасту тварочку, баржей кафову и кратши хвост од одроснутих ластовкох. == Бивальнїк и розширеносц == Валалски ластовки найволя отворени пространства з нїзку веґетацию, як цо то пажици, луки и оранїни, дзе нєдалєко єст води. Тота файта ластовки керує лєсовити и прикри подруча, як и подруча з вельким числом будовньох. Обєкти як цо то гамбари, [[Хлїв|хлїви]] и одводни канали то места хтори ластовки вибераю за правенє гнїзда. [[Файл:CríasHirundorustica.JPG|alt=Гнїздо зоз ластовчатами|thumb|304x304px|Гнїздо зоз ластовчатами]] == Правенє гнїзда == Валаски и городски ластовки свойо лабдасти гнїзда з єдним отвором притвердзую на вонкашнї мур будинку, нєдалєко од чловека. Гнїзда валалских ластовкох маю форму кошарочки и вше су у самих будинкох, под повалу (у отворених конкох, хлївох, шопох). Гнїзда правя зоз глїни: грудки блата складаю и лїпкаю зоз свою шлїну. Знаю убудовац и до тисяч грудки. За тоту роботу треба им 15 и вецей днї, з паузами док чекаю же би ше блато осушело. Валалски ластовки до глїни додаваю слами, шерсци итд., та их можу закончиц за 10 [[Дзень|днї]]. Брегово ластовки правя гнїзда у лесу и у одрезох на побрежйох рикох. Гнїздо им тунел длугоки коло єден метер з преширеньом на дну – гнїздза ше у колонийох, та ше дзекеди на стотки отвори находза єден коло другого. [[Файл:Hirundo_rustica_MHNT.jpg|alt=Ваїчка валалске ластовки|thumb|304x304px|Ваїчка валалскей ластовки]] Исти гнїзда ластовки хасную вецей роки. Кед ше приселя, очисца их и пооправяю, обложа з [[Пирє|пирйом]] и шерсцу. Єдно насадзенє ма 4-5 били вайца – ваїчка валалскей ластовки маю пеги. Шедзенє на вайцох тирва до два тижнї, а уж после трох тижньох млади лєца з родичами. Родительску длужносц окончую и самец и самичка. У юлию валалски и городски ластовки ознова маю вайца на хторих шедза. == Карменє == По своїх навикнуцох за покарму, валалска ластовка подобна другим инсектоєдом хтори єдза док лєца. Карми ше на отворених [[Поверхносц|поверхносцох]] високо од 7-8 m над поверхносцу води або жеми. Часто провадзи животинї, людзох и польопривредни машини, и при тим лапа знємирени инсекти. == Гнїздзенє == Ластовки у наших крайох птици селїдбенїци, лєтнї госци. Перше приходза валалски ластовки, у остатнїм тижню марца, а городски и брегово у першим тижню априла. При концу авґуста (валалски коло половки септембра) збераю ше до вельких чупорох и лєца до Африки, южно од екватору. Велї загиню у драже – найбаржей им завадза диждж. Самци валаскей ластовки ше врацаю до обласцох дзе ше гнїздза скорей як самички и вибераю места за гнїзда. Успишносц самца при вибераню партнерки завиши од длужини кракох хвоста, при чим самичком прицагуюцши самци хтори маю хвости з длугшима краками. У южней часци ареалу, сезона гнїздзеня тирва од фебруара або марца до септембра, а у сиверней часци ареалу звичайно од конца мая або початку юния до септембра. И самец и самичка браня гнїздо, алє самци аґресивнєйши. Пари оставаю вєдно до конца живота, алє паренє з другима єдинками призвичаєне. == Вереня == Ластовком ше приписує моц предвидзованя хвилї: кед лєца високо, хвиля будзе красна, а кед су над жему або воду – будзе дижджу. Тото ма и свойо пояшнєнє: кед воздушни прицисок опадує, инсекти ше спущую ґу жеми, та и ластовки – же би их влапели – лєца нїзко. == Литература == * Енцикопедия Нового Саду 12, КОС – ЛЕР, Нови сад 1999, б. 273 == Вонкашнї вязи == * [https://sr.wikipedia.org/sr-ec/%D0%A1%D0%B5%D0%BE%D1%81%D0%BA%D0%B0_%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B0 Сеоска ласта], Википедия на сербским язику [[Катеґория:Птици Европи]] [[Катеґория:Птици Азиї]] [[Катеґория:Птици Африки]] [[Катеґория:Птици Сербиї]] [[Катеґория:Птици Америки]] [[Катеґория:Птици Австралиї]] h4y9ha222j4xdwdv1hzb34575ylvbai 0 396 20808 15332 2026-08-20T09:58:46Z Sveletanka 20 корекция 20808 wikitext text/x-wiki {{Инфорамик | headerstyle = background:lightblue | header1 =Риґов | label2 = | data2 = [[File:Чёрный дрозд (Turdus merula, per aspera), Битцевский лес.jpg|250px]] | header3 = [[Таксономия (биолоґия)|Наукова класификация]] | label4 = Домен | data4 =Eukaryota | label5 = Царство | data5 =Animalia | label6 = Тип| data6 = Chordata | label7 = Ряд | data7 = Passeriformes | label8 = Фамелия | data8 = Turdidae | label9 = Род | data9= ''Turdus'' | label10 = Файта | data10= ''T. merula'' | header11 = [[Биномна номенклатура|Биномне мено]] | label12 = | data12 = ''Turdus merula'' | label13 = | data13= [[Карл фон Лине|Linnaeus]], 1758 }} '''Риґов''' (серб. кос, лат. ''Turdus merula'', слц. ''drozd čierny'', укр. ''дрíзд чорний'', поль. ''kos'', мадяр. ''fekete rigó'', до нашого язика пришло з мадярского) – у нас тота птица позната и под меном чарни дрозд (як и по українски и словацки). Риґов птица шпивачка. Жиє у лєсох и заградох, нєдалєко од чловека. Видно ю углавним на жеми, дзе препровадзує векшу часц часу глєдаюци покарму. == Опис == Риґов длугоки 23-29 цм, а чежки 80-125 ґр. Ма длугоки хвост. Самци чарни з помаранчецовим джубком и жовтим персценьом коло очох, а самички кафовкастей [[Фарба|фарби]], нєясно пегави од сподку и зоз цмейшим джубком. Млади риґова подобни самичком, алє з яснима кафовима пегами по целу. Риґов ше нєпреєривно руша, од рана до вечара. По жеми схопнє скака, а тиж так и по конарох. Одлично лєци з вельку швидкосцу. Риґов шпива найчастейше вчас рано и пред вечаром, а през [[дзень]] ше ридко чує. Лєгко го препознац по моцним гласу и шпиваню хторе людзе часто можу чуц у своїх заградох. Трима ше же риґовово шпиванє исте таке красне, а можебуц и красше од соловейового шпиваня. == Карменє == Риґов шицкоєд: лапа инсекти, хлїсти, нашнька и бобки. Дзекеди є и похребцинарох як цо млади ящурки и жаби. Єдзенє глєда углавним по жеми, та часто мож чуц галайк хтори прави кед гребе по сухим лїсцу и конарчкох, з наглима рухами назадок. Зоз схопним тарганьом винїма хлїсти зоз жеми и то так же би ше нє хлїсти нє урвали. == Розмножованє == Риґови починаю правиц гнїзда уж у марцу, углавним по черякох, з векшей часци вичножелєних як цо [[плющ]], [[глог]] або ґалаґоня, орлово нохци и под. Гнїзда вельки, глїбоки, з конарчкох, моховини и другого материялу, з нукашнього боку утвердзени зоз глїну, а часто додаваю пластични мещки и папер. Гнїздо прави лєм самичка и до ньго знєше 4-7 вайца, гладки, блїщаци, блядобелавей фарби з густима кафовима пегами. Самичка шедзи на нїх коло два тижнї. Кед ше млади риґовчата вилягню, родичи их кармя два тижнї у гнїздзе и ище три тижнї кед почню лєциц. През рок, самичка и двараз-трираз знєше вайца. == Нєприятелє == Природни нєприятелє риґовох мачки и [[Лїшка|лїшки]], хтори стрежу и чекаю нагоду украднуц им вайца або млади риґовчата, а тиж так и птици хватачки. == Хасновитосц == Риґови барз хасновити, бо єдза инсекти зоз хторима кармя и свойо риґовчата. == Литература == * Енциклопедия Нового Саду 12, КОС – ЛЕР, Нови Сад 1999, б. 9 * ''Словнїк руского народного язика'' II, О – Я, ''Филозофски факултет'', Одсек за русинистику, Нови Сад 2017, б. 396 == Вонкашнї вязи == * [https://sr.wikipedia.org/sr-ec/%D0%9A%D0%BE%D1%81_(%D0%BF%D1%82%D0%B8%D1%86%D0%B0) Кос (птица),] ''sr.wikipedia.org'' * [https://www.gimnazijaso.edu.rs/gornje-podunavlje/zivotinje/ptice/kos.php Kos (Turdus Merula),] ''www.gimnazijaso.edu.rs'' [[Катеґория:Птици Европи]] [[Катеґория:Птици Сербиї]] [[Катеґория:Птици Австралиї]] [[Катеґория:Птици Африки]] qeaz3blsp8ut2qor22a8egjm6cr6b8l 0 442 20810 17047 2026-08-20T10:01:25Z Sveletanka 20 корекция 20810 wikitext text/x-wiki {{Инфорамик | headerstyle = background: lightblue | header1 =Тащок | label2 = | data2 = [[Файл:House_sparrowIII.jpg|Thumb|250px]] | label3 =| data3 =Самец | label4 = | data4=[[File:Passer domesticus.ogg|thumb|Шпив тащка|center]] | label5 = | data5= [[Файл:House Sparrow (Passer domesticus)- Female in Kolkata I IMG 3787.jpg|Thumb|250px]] | label6 =| data6 =Самичка | header7 = [[Статус загроженосци]] | label8 = |data8 =[[File:Status zahrozenosci (kategoriji), 26032026.png|250px]] | label9 = | data9 =Файта зоз малу вироятносцу же будзе загрожена = ознака критериюма '''LC''' | header10 =[[ Таксономия (биолоґия) |Наукова класификация]] | label11 = Домен | data10 =Eukariota | label12 = Царство | data12 =Animalia | label13 = Тип | data13 =Chordata | label14 = Класа | data14 =Aves | label15 = Ряд | data15= Passeriformes | label16 = Фамилия | data16= Passeridae | label17= Род | data17= ''Passer'' | label18= Файта | data18 = ''P. domesticus'' | header19 = [[Биномна номенклатура|Биномне мено]] | label20 = | data20=''Passer domesticus'' | label21 = | data21=[[Карл фон Лине|Linnaeus]], 1758 }} '''Тащок домашнї''', '''тащок обични''', лєм '''тащок''' (лат. ''Passer domesticus''), припаднїк фамелиї тащкох (Passeridae). Населює векшину простору Европи и Азиї. Нєшка то найрозширенша птица на планети.<ref>[https://www.nabluebirdsociety.org/sparrowcontrol.htm „House Sparrow Control”] [https://web.archive.org/web/20070928123557/http://www.nabluebirdsociety.org/sparrowcontrol.htm Архивоване] на сайту [https://sr.wikipedia.org/wiki/Wayback_Machine Wayback Machine]</ref> Чловек их нароком, лєбо нє, уведол до подсахарскей Африки, до векшей часци обидвох Америкох, на Нови Зеланд и до Австралиї. У Америки го наволую '''английским тащком''' же би го розликовали од автохтоного америцкого тащка. До городох Зєдинєних Державох евопски тащки масовно приношени медзи 1850. и 1875. роком же би зменшали число чкодлївцох. Гришка позно замеркована, а тащки ше уж одомашнєли. По 1883. рок их тримали за чкодлївцох, а їх уводзенє за катастрофу.<ref>[https://www.sialis.org/hosp/#managementchoices House Sparrow History” by E.A. Zimmerman]</ref> == Опис и карменє == Домашнї тащок мала птица, длугока од 14 до 16 центиметри. Самец ма шиву коруну, шиву твар и брух, док карк и писки чарней [[Фарба|фарби]]. През лєто, писки белаво-чарни, а ножки кафовей фарби. Вжиме, [[пирє]] блядей и смутней фарби, док писки жовкасто-кафови. Самица нє ма чарну фарбу на карку, пискох и глави, анї шиву коруну. Млади тащки маю цмейше кафово пирє, а писки им шветложовти. Млади тащки ше кармя з лїчинками инсектох, углавним з лїчинками чкодлївцох. Одроснути, медзииншим, єдза нашенє и заренка, а кеди-нєкеди лапаю и [[мотиль|мотилї]]. Вяри, тащкох прицагує квеце, окреме жовте, з котрим ше тиж кармя (шафран, яглїки).<ref>[https://archive.ph/20130114034945/www.bbc.co.uk/nature/wildfacts/factfiles/252.shtml ''BBC Домашнї тащок (профил)'']</ref> == Гнїздзенє == Тащки ше гнїздза на розличних местох: под стреху, у дзирох и пражнїнох будинкох на цагачох и [[блющ]]у коло хижох, на морских стинох и гущавох. Гнїздо змесцене у цагачу лєбо у дзири часто розтрешене, направене зоз сламкох, шмеца и наполнєне зоз пирйом. Пространи и добре збудовани гнїзда тоти цо на древох и у гущавох, найвецей у валалских крайох. [[Файл:Passer_domesticus_nest_with_chicks.jpg|left|296x296px|thumb|Тащата у гнїздзе]] Домашнї тащки барз аґресивни при однїманю за места дзе ше буду гнїздзиц и часто насилно знїщую гнїзда предходних бивательох, а дакеди директно правя свойо гнїздо на постояцим у хторим ше находза живи птички. Ластовки и птици зоз роду белавих птицох (лат. ''Sialia'') окреме чувствительни на таке справованє. Пейц до шейсц вайца од праху, вицифровани зоз чарно-шивима шпляхами на крем-билей подлоги то типични опис вайцох цо нєшу тащки. Варирую по велькосци и [[Фурма|фурми]] як и по шпляхох. Домашнї тащок ма найкратши инкубациони период од шицких птицох - 10 до 12 [[дзень|днї]]. У Новей Анґлиї, у ЗАД, самица през лєто може знєсц и до 25 вайца. == Референци == <references /> [[Катеґория:Птици Европи]] [[Катеґория:Птици Азиї]] [[Катеґория:Птици Сербиї]] [[Катеґория:Птици Африки]] [[Катеґория:Птици Америки]] [[Катеґория:Птици Австралиї]] q5tq7exuvg6uctiat98hgafhqehqzv0 0 611 20806 15331 2026-08-20T09:56:14Z Sveletanka 20 корекция 20806 wikitext text/x-wiki {| class="wikitable" align=right width=300px |+ ! colspan="2" |<big>Лиска</big> |- | colspan="2" |[[Файл:Fulica_atra%2C_Bl%C3%A4sshuhn_am_Adenauer-Weiher.jpg|270п|center]] |- ! colspan="2" |[[Таксономия (биолоґия)|Наукова класификация]] |- |'''Домен:''' |Eukaryota |- |'''Царство:''' |Animalia |- |'''Тип:''' |Chordata |- |'''Класа:''' |Aves |- |'''Ряд:''' |Gruiformes |- |'''Фамилия:''' |Rallidae |- |'''Род:''' |''Fulica'' |- |'''Файта:''' |''F. atra'' |- ! colspan="2" |[[Биномна номенклатура|Биномне мено]] |- | colspan="2" |<div style="text-align: center;">''Fulica atra'' [[Карл фон Лине|Linnaeus]] 1758 |} '''Лиска''' (лат. ''Fulica atra'', общеславянска назва; друга назва єй сарка, з мадярского szarka) – файта птици з фамилиї барских куркох (Rallidae). Населює Европу, Азию, Австралию и часци Африки. == Опис птици == [[Пирє]] лиски чарней [[фарба|фарби]], ноги желєнкасти, джубок били, а на чолє ма плохочку (лиску) билей фарби. На пальцох ма меснати рендочки, хтори єй помагаю у плїваню место паркох. Одроснути єдинки лиски длугоки од 32 до 42 центи и маю од 585 до 1.100 ґрами. Лисково млади блядши як одроснути єдинки и нє маю плохочку на чолє. Пирє им постава чарне кед наполня 3 до 4 мешаци, а билу плохочку на чолє доставаю аж кед наполня єден рок. '''Справованє''' – Лиска териториялна птица и у чаше сезони пареня обидвойо родичи аґресивно браня свою територию. Кед нє сезона пареня, правя вельки чопори, найскорей же би ше зачували од хватачкох. Лиска нє лєци дзечнє, а кед почина лєциц, лапа залєт и бежи по [[Поверхносц|поверхносци]] води. Гоч є слаби лєтач, под час селїдби, кед углавним лєци вноци, може прелєциц вельку роздалїну. Добри є плївач, а док плїва маха з главу напредок-назадок. [[Файл:Common_coot_(Fulica_atra).jpg|алт=Лиска у своїм гнїздзе|лево|мини|297x297п|Лиска у своїм гнїздзе зоз младим ]] '''Розмножованє''' – Лиска прави гнїздо з [[Над|наду]] и других водових рошлїнох. У сезони знєше коло 10 вайца, хтори жовтожелєней фарби и пегави. През рок ма и до 2-3 лягла. Обидвойо родичи шедза на вайцох од 21 до 24 [[Дзень|днї]]. Млади напущую гнїздо уж о три-штири днї. Воднє ше поступнє оддалюю од гнїзда, алє ше врацаю ноцовац. О 30 днї самостойнє набавяю [[Пожива|покарму]], а о осем тижнї починаю лєциц, и теди ше осамостоюю од родичох. Мале число младих прежиє пре нєдостаток покарми и прето же су плєн птицох хватачкох як цо чаплї и чайки. Найвекше число младих загинє пре нєдостаток єдзеня у перших 10 дньох живота, кед найбаржей завиша од родичох. Кед нєт досц покарми, а млади модля за єдзенє, одроснути лиски их джубу док нє престаню пищац. Кед мале нє престанє питац єсц, родитель го може з джубаньом забиц. Лиски дзекеди знєшу вайца до гнїздох других лискох. '''Покарма''' – Лиски шицкоєди, кармя ше з алґами, водовима рошлїнами, нашеньом и плодами, гребу по згнїтим на дну води, єдза и инсекти и мегучкарох, хлїсти и жаби, одрутки шицких животиньох, алє и вайца других птицох, шлїмаки, коритка и риби. Док глєдаю єдзенє, часто ше муряю. '''Загрожена файта''' – як дружтвени птици, лиски ше збераю до чупорох, дзекеди и з другима файтами птицох, окреме з дзивима качками. Загрожени су пре висушованє водових бивальнїкох и заґадзенє водох. Нє страдаю од ловарох, бо су нє права ловна дзивина. Месо им ма якиш запах хтори одбива, алє дзепоєдни ґурманє твердза же лисково месо мож барз добре приготовиц за єдзенє. '''Бивальнїк''' - Лиска населює зароснути сладководни озера и бари и други водово бивальнїки, а за розлику од векшини других файтох барских куркох, нє ма потребу скривац ше. == Литература == * ''Енциклопедия Нового Саду 13, ЛЕС – МАП,'' Нови Сад 1999, б. 64-65 * Оксана Тимко Дїтко, ''Назви рошлїнох и животиньох у руским язику'', Вуковар 1916, б. 82, 97 == Вонкашнї вязи == * [https://sr.wikipedia.org/sr-ec/%D0%9B%D0%B8%D1%81%D0%BA%D0%B0 ''Лиска''], Википедија на српском језику, sr.wikipedia.org [[Катеґория:Птици Европи]] [[Катеґория:Птици Азиї]] [[Катеґория:Птици Австралиї]] [[Катеґория:Птици Африки]] [[Катеґория:Птици Сербиї]] 53k1hyu8ijyfcnsyjyl6vvda200b2nj 0 666 20800 15329 2026-08-20T09:44:36Z Sveletanka 20 корекция 20800 wikitext text/x-wiki {| class="wikitable" align=right width=300px |+ ! colspan="2" |'''Герлїчка''' |- | colspan="2" |[[File:Streptopelia_decaocto_-Quinton%2C_Birmingham%2C_England-8.jpg|300px]] |- ! colspan="2" |[[Таксономия (биолоґия)|Наукова класификация]] |- |'''Царство:''' |Animalia |- |'''Тип:''' |Chordata |- |'''Класа:''' |Aves |- |'''Ряд:''' |Columbiformes |- |'''Фамилия:''' |Columbidae |- |'''Род''': |''Steptopelia'' |- |'''файта:''' |''S.turtur'' |- ! colspan="2" |[[Биномна номенклатура|Биномне мено]] |- ! colspan="2" |''Streptopelia decaocto'' <div style=--text-align:center;=> Frivaldszky, 1838 |- | colspan="2" |[[File:Streptopelia_decaocto_range_map.png|290x290px|center|thumb|Защитна обласц]] |} '''Герлїчка''' (лат. ''Streptopelia decaocto''), файта птицох зоз фамилиї голубох, ряду голубчаркох, хтора розширена у сиверней Африки, южней Арабиї, Индиї, Малей Азиї, Балканским полуострове и по штреднєй Европи аж по Сиверне морйо<ref>BirdLife International (2018). [https://www.iucnredlist.org/species/22727811/132178595 „''Streptopelia decaocto''”]</ref>. У велїх язикох, та и у сербским, одомашнєна и назва турски голуб. == Герлїчки у Србиї == У сучасним периодзе гнїздзи ше на териториї цалей Сербиї. Дума ше же численосц популациї стабилна. Герлїчки розширени у нїжинох, долїнох, предгорю и бреговитих предїлох, док одсуствую з горских екосистемох. Файта найчастейше у руралних населєньох и у їх блїзкосци. Вєшенї и вжиме позбераю ше до чупорох. Иншак, файта у Сербиї була присутна у розличним чишлє ище на початку 19. вику. Матвеєв (1950) думал же файта и скорей 20. вика була присутна у Србиї южно од Сави и Дунаю. Векшу часц [[Войводина|Войводини]] герлїчка населєла под час першей половки 20. вику, а у Београдзе була присутна ище концом 19. вику. == Випатрунок == Горнї [[пирє|пиря]] кридлох єй блядо шиви по кафовкасту [[фарба|фарбу]]. Длугока є од 31 по 33 cm, цо значи же є велька дас як городски голуб, алє є лєгчейша и дава упечаток нїжнєйшей збудови. Розпон єй кридлох виноши од 47 по 55 cm, а чежка є од 150 по 200 [[маса|ґрами]]. Обидва поли випатраю исто. Червенкасти очи маю узки били рамик. Упадлїва ознака им чарни персцень коло початку карку. [[File:Кольчатая_Горлица.ogg|right|thumb|310x310px|Оздзиванє герлїчки]] Оглашує ше з троскладним гуркотаньом, з наглашку на другим складу, як и вельке число файтох тей фамелиї. == Животни простор == Жридлово файта походзи з Азиї, алє понеже у Европи находзи вше вецей польопривредни и домашнї одрутки, под час 20. вику розширела ше по цалей Европи. У медзичаше ше шири далєй спрам сиверовостоку. Предзеранє файти до Европи детально провадзене. Тераз постали птици бивательки у паркох и заградох, вше у блїзкосци людских населєньох, найдзечнєйше у мирних квартельних часцох у хторих єст даскельо вичножелєни стебла. Вичножелєни стебла им потребни за гнїздзенє. Нє барз су бояжлїви. == Ширенє под час 20.вику == Герлїчки жридлово населюю цале подруче од европскей часци Турскей аж по Япон, дзе герлїчка часц герба префектури Саитама. Коло 1930. року почина спектакуларне ширенє герлїчки по Европи. 1947. сцигує до Бечу, 1949. до Голандиї, 1950. до Белґиї, Шведскей и Алзасу. Коло 1960. Сцигую на Британски острова и далєй ше ширя спрам заходу и востоку, а на даяких подручох и спрам сиверу, алє ше предзеранє значно спомалшує, бо ше знїщую подруча за гнїздзенє. Понеже голуби у даєдних державох дзивина за лов, и то ма одредзену улогу як огранїчуюци фактор. Року 1970. герлїчки случайно увежени на Бахами. Зоз Бахамох од 1982. населєли Флориду. По 1999. доказано населєли 22 держави ЗАД-ох, а и далєй ше ширя. == Пожива == Карми ше з нашенками, [[Житарки|житарками]] и [[овоц]]у. Вжиме ше дакеди зазберую до чупорох и вєдно глєдаю єдзенє у паркох и валалских маєткох. [[File:Tourterelle_turque_MHNT.jpg|right|thumb|214x214px|Герлїчково вайцо]] == Гнїздзенє == Як векшина голубчаркох, и герлїчки маю барз скромно и люштаво правени гнїзда зоз лєм даскелїх сламкох и конарчкох. У гнїздзе найчастейше єдно по два вайца, а млади ше вилягую после 13 або 14 [[дзень|дньох]]. Герлїчки ше вилягую вецей раз єдно за другим, бо маю вельки утрати вайцох и младих (мачки, страки, сойки, [[Вивирка|вивирки]]). == Вонкашнї вязи == * [[commons:Glavna_stranica|Заєднїцка Викиодлога]] ма бок о теми  [[commons:Streptopelia_decaocto|'''Streptopelia decaocto''']]   * [[commons:Glavna_stranica|Заєднїцка Викиодлога]] ма ище о теми  [[commons:Category:Streptopelia_decaocto|'''Streptopelia decaocto''']] * [[species:Main_Page|Wikivrste]] маю податки о таксону  [[species:Streptopelia_decaocto|'''Streptopelia decaocto''']] == Референци == <references /> [[Катеґория:Птици Европи]] [[Катеґория:Птици Азиї]] [[Катеґория:Птици Америки]] 24wfivgmmxbplwxe0xbhi3x31hie30v 0 880 20804 16197 2026-08-20T09:52:53Z Sveletanka 20 корекция 20804 wikitext text/x-wiki {{Инфорамик | headerstyle = background: darkgrey | header1 =Лебеди | label2 = | data2 = [[Файл:Mozzercork_-_Heart_%28by%29.jpg|250px]] | header3 = [[Таксономия (биолоґия)|Наукова класификация]] | label4 = Домен | data4 =Eukaryota | label5 = Царство | data5 =Animalia | label6 = Тип | data6 =Chordata | label7 = Класа | data7 =Aves | label8 = Ряд | data8 =Anseriformes | label9 = Фамелия | data9 =Anatidae | label10 = Род | data10 =''Cygnus'', Garsault (1764) | label11 = Файта | data11 = ''Cygnus c.'' ,[[Карл фон Лине|Linnaeus]] (1758) | header12 = [[Биномна номенклатура|Биномне мено]] | label13 = ''Cygnus cygnus'' | data13 = Linnaeus (1758) | label14 = Подфайти | data14 =6—7 | header15 = Синоними | label16 = ''Cygnanser''| data16 = Kretzoi (1957) }} '''Лебеди''' (лат. ''Cygnus'', серб. ''лабуд'', горв. ''labud'' – вариянти общеславянскей лексеми: всл. ''lebedъ'' и зах. славянске ''labǫdъ'', у ст.укр. ''лебедъ'', слц. ''labud'') – род птицох з фамилиї Anatidae, до хторей ище спадаю гуски и качки. Лебеди ше од гускох у узшим смислу розликую и по длугшей шиї хтора им оможлївює глєдац [[пожива|поживу]] по дну глїбших водох, алє и по велькосци цела пре хторе су найвекши водово птици. Лебеди ґруповани з блїзко зроднима гусками у подфамилиї Anserinae, дзе творя племе Cygnini. Єст шейсц живи и вельке число вимартих файтох лебедох. Лебеди ше звичайно паря раз у животним вику, гоч дзекеди приходзи до „розиходзеня“, окреме после нєуспишного гнїздзеня, а кед партнер загинє, лебед цо остал ше придружи ґу другому. Число вайцох у каждим насадзеню ше руша од три до осем. == Опис == Лебеди найвекши постояци члени фамилиї водових птицох Anatidae, и спадаю медзи найвекши лєтаци птици. Найвекши файти яки тераз жию, уключуюци нємого лебеда, лебеда трубача и велького лебеда, можу досцигнуц длужину и векшу як 1,5 [[метер]] и мац вецей як 15 кили. Розпон їх кридлох може буц прейґ 3,1 метери. У поровнаню з гусками, лебеди вельо векши и маю пропорционално векши талпи и шию. Одроснути самци тиж маю часц скори без [[пирє|пиря]] медзи очми и писком. Самци и самици подобни по пирю, алє самци досц векши и чежши од самицох. Пирє лебедох або зошицким биле, або помишане з чарним, при чим била вариянта може дзекеди мац чарни верхи кридлох. Чарни лебеди єдина чарна файта лебедох. Вони маю били верхи кридлох и наглашено червеней [[фарба|фарби]] писки. Самци и самици вше барз подобни, без полного диморфизма. Процивнє кридлом, ноги им релативно кратки, так же лебеди на сухим дїйствою досц нєлапшно. Прето маю барз моцни лєтаци мускули, та можу прелєциц и вецей як тисяч километри до своїх гнїздзискох. Обидвойо родичи ше вєдно стараю о младих. Оставаю з нїма док нє наполня єден рок. Животни вик лебедох ше руша од 19, та до 50 роки, а з часци и вельо длужей од того. Лебедово ноги звичайно цмочервени, а фарба писку варирує: штири субарктицки файти маю писки з рижнима количествами жовтей фарби, а шицки други червени и чарни з цифрами. Гоч птици нє маю зуби, лебеди, як и други припаднїки Anatidae, маю писки з назубенима рубцами хтори випатраю як мали пилкасти «зуби» у склопе пискох хтори хасную за лапанє и єдзенє водових рошлїнох и алґох, алє и мегучкарох, малих рибох, жабох и хробакох. При нємому лебедови и чарношийовому лебедови обидва поли маю месову горбочку або ґужлїк у дну джубку на верхнєй часци видлїци хтора при самцови векша и хтора ше меня сезонски. == Прикмети == Лебеди познати по тим же ше паря на доживотно и звичайно ше вяжу аж и пред тим як досцигню полну узретосц. Лебеди трубаче, хтори можу жиц аж 24 роки и починаю ше розмножовац аж кед маю 4–7 роки, формую моноґамни парни вязи уж кед наполня 20 мешаци. Вязи медзи парами ше отримую цали рок, аж и при дружтвених и миґраторних файтох як цо мали лебед, хтори ше збераю у вельких чупорох пред жимованьом. Лебедово гнїзда на жеми, блїзко при води и маю коло метер у [[пречнїк|пречнїку]]. За розлику од велїх других качкох и гускох, самец помага правиц гнїздо, а тиж ше зменюю у инкубациї вайцох. Штредня велькосц вайца (за нємого лебеда) 113×74 милиметри, а чежки су 340 ґрами. Велькосц єдного насадзеня 4 до 7 вайца, а период инкубациї тирва 34–45 [[дзень|днї]]. Лебеди барз чуваю свойо гнїзда. Вони нємилосердно нападню шицко цо видза як гроженє своїм «курчатком», уключуюци и людзох. == Рушанє == Даскельо файти лебедох миґраторни: часточнє або зошицким. Лебед цо жиє на подручох заходней Европи часточни миґрант, а тот цо зошицким миґраторни жиє у восточней Европи и Азиї. Лебед з тундри у подполносци селїдбени, а лебеди трубаче скоро у подполносци миґраюци. == Карменє == Лебеди єдза у води и на копну. Скоро су у подполносци рошлїноєди, гоч можу єсц и мали количества водових животиньох. У води єдзенє беру з дзвиганом або тарганьом, а єдзенє ше состої з кореня, гомольох, стебелкох и лїсца водових и зачирених рошлїнох. == Розкласованє == Лебеди у узшим смислу то файти ґовльох Cygnus, хтори ше дзеля на 5 односно 7 файти. Докази суґерую же род Cygnus еволуовал у Европи або заходней Евроазиї под час миоцену, розпресцераюци ше ширцом по сиверней гемисфере до плиоцену. Нєми лебед очиглядно найблїзши роду Cygnus з южней гемисфери: його звикнуца триманя викривеней (нє ровней шиї), напнутих (нє у ровнї) кридлох,як и фарба джубку указую на тото же його найблїзша родзина лебед. == Литература == * Оксана Тимко Дїтко, ''Назви рошлїнох и животиньох у руским язику'', Вуковар 2017, б. 81, 96 == Вонкашнї вязи == * [https://sr.wikipedia.org/sr-el/%D0%9B%D0%B0%D0%B1%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8 Labudovi.] Vikipedija na srpskom jeziku, sr.wikipedia.org, 16. decembar 2008. [[Катеґория:Птици Европи]] [[Катеґория:Птици Азиї]] [[Катеґория:Птици Америки]] [[Катеґория:Птици Сербиї]] [[Катеґория:Птици Австралиї]] 5j94y0y7jdxjpd176pbieaq97misll7 0 987 20812 15050 2026-08-20T10:02:01Z Sveletanka 20 корекция 20812 wikitext text/x-wiki {{Инфорамик | headerstyle = background: darkgrey | header1 =Цинки | label2 = | data2 = [[File:Parus major Luc Viatour.jpg|250px]] | label3 =| data3=Велька цинка ''Parus major'' | header4 = [[Биномна номенклатура|Наукова класификация]] | label5 = Домен | data5 =Eukaryota | label6 = Царство | data6 =Animalia | label7 = Тип | data7 =Chordata | label8 = Класа | data8 =Aves | label9 = Ряд | data9 = Passeriformes | label10 = Подряд | data10= Passeri | label11= Фамелия | data11 = '''Paridae''', Vigors, (1825) }} [[File:Parus major.ogg|мини|306x306п|Глас цинки]] '''Цинки''' (лат. Paridae) велька фамилия птицох шпивачкох, хтора населює сиверну гемисферу и Африку. Цинки углавним мали, лєсово птици кратких пискох. Даєдни файти маю и чуби. Барз су прилагодлїви. Кармя ше з нашеньками и инсектами.<ref>Perrins, C. (1991) pp. 202–203</ref> == Опис == З винїмком трох монотипичних родох ''Sylviparus'', ''Melanochlora'' и ''Pseudopodoces'', розлични файти цинкох барз здабу єдни на других. фамилия цинкох то єдна з птицових фамилийох з найподобнєйшима файтами у рамику фамилиї.<ref>Gosler & Clement. (2007). pp. 669</ref> Длужина векшини файтох (шицки роди без трох монотипичних родох) виноши од 10 по 16cm, а маса од 7 по 30g. Кед ше уключа файти зоз трох монотипичних родох длужина ше руша од 9 по 21cm, а [[маса]] од 5 по 50g. Векшина варияцийох у фамилиї ше одноши на [[Фарба|фарбу]] [[Пирє|пиря]].<ref>Gosler & Clement (2007). pp. 662–709.</ref> Писки цинкох углавним кратки. Файти хтори ше вецей кармя з инсектами маю ценши писки, а гевти хтори єдза нашенька грубши. Найнєобичнєйши писки ма файта тибетанска цинка (''Pseudopodoces humilis''), хтора ма писки длуги и закривени. == Розширеносц и пребувалїска == Цинки населюю векшу часц Европи, Азиї, Сиверней Америки и Африки. Файти роду Poecile населюю Европу, Азию и Северну Америку. Сибирска цинка (''Poecile cinctus'') ма вельки ареал, населює простор од Скандинавиї по Аляску и Канаду. Векшина файтох з роду ''Periparus'' населює юговосточну Азию (два файти ендемски на Филипинох), док ядловцова цинка (''Periparus ater'', дакеди ''Parus ater'') населює територию од Британских островох по северну Африку и Япон. Од двох чубастих цинкох з роду ''Lophophanes'', єдна файта чубаста цинка (''Lophophanes cristatus'', дакеди ''Parus cristatus'') населює Европу, а друга шива чубаста цинка централну Азию. Род ''Baeolophus'' ендемски у Северней Америки. Род ''Parus'' уключує вельку цинку (''Parus major'') хтора населєна од заходней Европи по Монґолию. Род ''Cyanistes'' населює Европу, Азию и сиверну Африку, а файти з родох ''Pseudopodoces'', ''Sylviparus'' и ''Melanochlora'' населюю Азию. == Референци == <references /> == Литература == * Perrins, C. (1991). Forshaw, Joseph, ур. ''"Encyclopaedia of Animals: Birds"''. London: Merehurst Press. бок. 202—203. * Gosler, Andrew; Clement, Peter. . "Family Paridae (Tits and Chickadees)". In del Hoyo, Josep; Elliott, Andrew; Christie, David. "Handbook of the Birds of the World. * James, H. F. et al. (2003). "''Pseudopodoces humilis'', a misclassified terrestrial tit (Paridae) of the Tibetan Plateau: evolutionary consequences of shifting adaptive zones." ''Ibis'' 145: 185–202. [[Катеґория:Птици Европи]] [[Катеґория:Птици Африки]] [[Катеґория:Птици Сербиї]] lde7jbe7xabwunyc7aev7ossqa1p6g7 14 2052 20818 17912 2026-08-20T10:08:05Z Sveletanka 20 сцеранє катеґориї Цинки 20818 wikitext text/x-wiki phoiac9h4m842xq45sp7s6u21eteeq1 0 2482 20809 15333 2026-08-20T10:00:23Z Sveletanka 20 корекция 20809 wikitext text/x-wiki {{Инфорамик | headerstyle = background:lightblue | header1 =Сова | label2 = | data2 = [[File:Northern Spotted Owl.USFWS.jpg|250px]] | label3 =| data3 = (лат. ''Strix occidentalis caurina'', Merriam, 1898, зоз фамелиї Strigidae) | header4 = [[Таксономия (биолоґия)|Наукова класификация]] | label5 = Домен | data5 =Eukaryota | label6 = Царство | data6 =Animalia | label7 = Тип| data7 = Chordata | label8 = Класа| data8 = Aves | label9 = Кладус | data9 = Afroaves | label10 = Ряд | data10= Strigiformers, Wagler, 1830 | header11 = Фамелиї | label12 = | data12 = Strigidae | label13 = | data13= Tytonidae | label14 = | data14 = Ogygopyngidae (†) | label15 = | data15= Palaeoglaucidae (†) | label16 = | data16 = Protostrigidae (†) | label17 = | data17= Sophiornithidae (†) }} '''Сова''' (''лат. Strigiformes'') припада ряду птицох до хторго спадаю ище 250 файти.<ref> ''König, Claus; Weick, Friedhelm; Becking, Jan-Hendrik (2009). Owls of the World (2 изд.). Helm.'' ISBN 978-0300142273.</ref> Члени тей ґрупи птицох, як и сокол и ястраб, жию на шицких континентох окрем Антарктику. Сови, попри сокола и ястраба, птици хватачки, алє ше од нїх розликую по тим же су найактивнєйши вноци. Найпознатши фамелиї зоз того ряду птицох то фамилия домашнїх або звичайних совох (''Tytonidae'') и прави сови (''Strigidae)''. == Характеристики сови == Сови маю специфични випатрунок. Понеже су птици хватачки и прилагодзени ловом вноци, вони ше од других птицох хватачкох розликую по анатомских характеристикох. Цело им збите, глава, поровнуюци зоз другима птицами, обачлїво велька и округла. Джубок им барз заокруглєни з оштрим рубцом хтори им служи за тарганє плєну, пазури длугоки, скруцени и джобаци, а хасную их за хватанє плєну. Вонкашнї нохци (пазури) на ногох сова може заобрацац же би лєгчейше хвацела мали и швидки плєн, як цо то миша, а тиж так и за сиґурне злєцованє на конари, шедзенє и за пендранє по древе.<ref>Брем, Алфред (1953). Живот животиња. Београд: Народна књига.</ref> Окрем того, сови маю барз добри осет слуху и виду, хтори им оможлївює и при найслабшей шветлосци през ноц ловиц плєн. Сови високи од 10-70 центи. Сова ма вельки, округли и вистирчени очи на преднєй часци глави хтори єй оможлївюю добре преценьованє оддалєносци и швидкосци плєну. Очи нєрухоми, так же сова муши обрацац главу же би унапрямела попатрунок. Главу може обрациц и за 180 ступнї, а даєдни файти можу обрациц и до 270 ступнї.<ref> [https://www.owlpages.com/owls/articles.php?a=5 „''Owl Eyes and Vision”'']</ref> Уха сови вертикално видлужени и длуги су скоро як и глава. Коло очох маю венчик зоз пиркох хтори унапрямую [[звук]] ґу ухом. Вєдно зоз пирйовима ухами, тот венчик коло очох служи им и за приказ розположеня и звичайно є обачлївей [[Фарба|фарби]]. [[File:Feathers owl vs hawk.png|right|200п|мини|Пирє сови (лїво) и пирє ястраба (на право)]] Сова лєци нєчуйно, присподобено на ноцни живот. Єй пирє барз мегке, еластичне и „розчесане” и прегина ше и под найменшим [[Прицисок|прициском]] [[Воздух|воздуху]]. Ноги тиж оброснути зоз густим и мегким [[Пирє|пирйом]], так же сова кед лєци нє сущи. == Справованє == Векшина совох активна вноци, а през дзень одпочива на древе, мурику або стини. Нє лєгко ю обачиц прето же, у зависносци од бивальнїка, єй пирє рижних фарбох (чарне, шиве, жовте, биле...) и цифроване. Тоти фарби и цифри на пирю представяю „защитне [[облєчиво]]” бо, дзекуюци облєчиву, домашня або звичайна сова през дзень шедзи счупена на мурику и обачиц ю нє мож. Сови, наприклад, хтори пребуваю на древе, маю пирє подобне лупи того древа. == Карменє == Сова ше карми зоз малима похребцинарами, першенствено зоз глодарами хтори ноцни животинї. Сова нєше од два до дванац вайца, у зависносци од файти: кажди [[дзень]] до три днї. Совчата ше нє вилєгую источашнє и можу буц розлични по велькосци. Сова нє прави гнїздо, алє себе глєда одвитуюце место на древе, будинку, шопки або у пещери. Найменша сова чежка коло 31 ґрами, а найчежши сови вельки ухати сови и сови ''Bubo plakistoni'' хтори можу буц и до 76,2 центи високи, розпон кридлох вецей як 2 [[Метер|метери]] и чежки коло 4,5 кили. == Еволуция сови == Филоґенетска позиция сови по нєшка нє ясна. Наприклад, на основи [[Таксономия (биолоґия)|таксономиї]], односно гибридизациї ДНК, сови подобнєйши ряду широкописких и єй подобним птицом (''Caprimulgiformes'') як дньовим хватачком типу сокол ( ''Falconiformes''), та сова и широкописка у истей таксономней катеґориї фамилиї ''Strigidae''. Тоти твердзеня нє виродостойни бо их нє прилапюю розлични кладистични <ref> ''Cracraft, J. (1981). „Toward a phylogenetic classification of the recent birds of the world (Class Aves)”. Auk''. 98: 714.</ref> и молекуларни <ref name=":0"><nowiki>''</nowiki>Wink, M.; Heidrich, P. (1999). „Molecular evolution and systematics of the owls (Strigiformes)”. New Haven. Yale University Press<nowiki>''</nowiki>: 39-57.</ref> виглєдованя. Єст коло 250 файти совох, хтори на основи молекуларних виглєдованьох подзелєни до фамилийох — прави сови (''Strigidae'') и домашнї або звичайни сови (''Tytonidae'') <ref name=":0" /><ref>''Wink, M.; Heidrich, P. (2000). „Molecular systematics of owls (Strigiformes) based on DNA- sequences of the mitochondrial cytochrome b gene”. London: Hancock House: 4-11.''</ref>. [[File:Sophiornis quercynus.jpg|thumb|200px|right|''Sophiornis quercynus'' зоз вимартей фамелиї Sophiornithidae]] Єст фосилни остатки совох хтори нє припадаю анї єдней зоз тих спомнутих фамилийох. Рoд вимартей сови ''Ogygoptynx'' зоз периоду палеоцену (период пред 50 милиони роками) прави доказ же сови були окремна таксономна катеґория у чаше вимераня диносаурусох, та су на основи того єдна з найстарших ґрупох копнових птицох окрем ґрупи ''Galloanserae'' (павур, фазан, пулька, гуска, качка), алє тота „сова зоз часу креди ” (''Bradycneme'') була найвироятнєйше диносаурус ''Elopteryx.'' У чаше палеоґену сови зоз ряду ''Strigiformes'' ше населюю и до подручох дзе населєни рижни други птици, так же при нїх, як и при шицких других, настали морфолоґийни пременки. Зоз того ряду, у вчасним неоґену, остали лєм прави сови и домашнї або звичйни сови. == Фразеолоґия == ''Бодай би ши сову жедол - гандрованє: бодай ци ище:'' ''Но, цо же то тераз, кому же шпиваю?'' ''Ша тебе шпиваю, мамо моя, тебеее!'' ''Гей, га чом?'' ''Га родзени дзень ци, 80-ти родзени дзень!'' ''Бодай би ши сову жедла, га цоже ши ми нє поведла?!?'' ''Було сови - було жимно (даґдзе спац и под.).'' == Галерия == <gallery> Файл:Northern spotted owl (14906620073).jpg|''Strix occidentalis caurina''(заходна сиверна Америка) Файл:Eagle Owl IMG 9203.JPG|''Bubo bubo''(Европа, Азия) Файл:Masked owl mask4441.jpg|''Tyto novaehollandiae'' (Австралия) Файл:Waldohreule (Asio otus) Pfahlhaltung.jpg|''Asio otus''(Европа, Азия, Сиверна Америка, Африка) Файл:Albrecht Dürer - The Little Owl - WGA7367.jpg|''Athene noctua''(Европа, Сиверна Америка, Нови Зеланд) Файл:Eule im Birnbaum.jpg Файл:Owl In Deep Thoughts.jpg Файл:Strix nebulosa (Chouette lapone) - 393.jpg|''Strix nebulosa''(Скандинавия, Сибир, Канада, сиверна часц ЗАД) </gallery> == Литература == * ''Словнїк руского народного язика II'', Нови Сад 2017, б. 498. * Calaprice, Alice & Heinrich, Bernd (1990):[[iarchive:owlinhousenatura0000cala/page/n7/mode/2up|Owl in the House: A Naturalist's Diary]]. Joy Street Books. 1990. ISBN 978-0-316-35456-1., Boston. ISBN 978-0-316-35456-1. * Duncan, James. 2003. Owls of the World. Key Porter Books, Toronto. ISBN 9781552632147. == Вонкашня вяза == * [https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BE%D0%B2%D0%B5 Сова], ''sr.wikipedia'' * [https://www.owlpages.com/owls/species.php Sve vrste sova sveta], ''www.owlpages.com'' == Референци == <references /> [[Катеґория:Птици Европи]] [[Катеґория:Птици Сербиї]] [[Катеґория:Птици Азиї]] [[Катеґория:Птици Африки]] [[Катеґория:Птици Америки]] [[Катеґория:Птици Австралиї]] 4rtboh7n4ta20xz3zfl86ytjevwe7yk 0 2490 20813 15450 2026-08-20T10:02:59Z Sveletanka 20 корекция 20813 wikitext text/x-wiki {{Инфорамик | headerstyle = background: lightblue | header1 = Червеняк | label2 = | data2 =[[File:Erithacus rubecula with cocked head.jpg|250px]] [[File:120401-132827 Erithacus rubecula.ogg|thumb|mini|center|Глас червеняка]] | header3 = [[Таксономия (биолоґия)|Наукова класификация]] | label4 = Домен | data4 =Eukaryota | label5 = Царство | data5 =Animalia | label6 = Тип | data6 =Chordata | label7 = Класа | data7 =Aves | label8 = Ряд | data8 = Passeriformes | label9 = Фамилия | data9 =Muscicapidae | label10 = Род | data10 =''Erithacus'', Cuvier 1800 | label11 = Файта | data11 =''E. rubecula'' | header12 = [[Биномна номенклатура|Биномне мено]] | label13 = | data13 =''Erithacus rubecula '' [[Карл фон Лине|Linnaeus]] 1758. | header14 =Синоними | label15 = | data15 = ''Erithacus dandalus subsp. sardus'' Kleinschmidt, 1906 | label16 =| data16 = ''Erithacus rubecula subsp. armoricanus'' Lebeurier & Rapine, 1936 | label17 =| data17= ''Erithacus rubecula subsp. sardus'' Kleinschmidt, 1906 | label18 =| data18 =''Motacilla rubecula'' Linnaeus, 1758 }} '''Червеняк''' (серб. ''црвендаћ'', лат. ''Erithacus rubec''ula) файта птици зоз роду ''Erithacu''. Символ є надїї и обнови, народзеня... То мала птица, карми ше з инсектами, скорей ше учишльовала до фамелиї риґовох (лат. ''Turdidae'') , а нєшка є класификована до фамелиї мухоловкох (лат. ''Muscicapidae'') хтора ма 324 файти тих птицох.<ref>Gill, Frank; Donsker, David, ур. (2016) https://www.worldbirdnames.org/bow/chats/ [https://www.worldbirdnames.org/bow/chats/ „Chats, Old World flycatchers”]. World Bird List Version 6.2. International Ornithologists' Union. Приступљено 20. 5. 2016.</ref><ref>Dickinson, E.C.; Christidis, L., ур. (2014). The Howard & Moore Complete Checklist of the Birds of the World. Volume 2, Passerines (4th изд.). Eastbourne, U.K.: Aves Press. стр. 584, 598, 601, 607. ISBN 978-0-9568611-2-2.</ref> од хторих єдна и соловей <ref>Monroe Jr. BL; Sibley CG (1993).[[iarchive:supplementtodist0000sibl/page/n3/mode/2up|A World Checklist of Birds]]. New Haven and London: Yale University Press. стр. 228. ISBN 978-0-300-05549-8.</ref>. == Опис == Червеняк мала птичка, подобни тащку, длужини коло 15 центи. Одроснута єдинка ма хрибет, хвост и кридла олєйовошивей фарби, а [[пирє]] на гарлє, першох и глави жовточервеней, та є прето и наволана червеняк. Пирє на брущку билей [[Фарба|фарби]]. Младим пирє нєупечатлївих, цмих фарбох. Самичка червеняка знєше од три до дзевец вайца, а найчастейше пейц вайца даскельо раз у року. Вона даскельо тижнї шедзи на вайцох, а вилєгнути млади уж о петнац днї способни вилєциц зоз гнїзда и буц самостойни. Червеняк птица блукачка. == Таксономия и систематика == Карл Лине 1758. року у 10. виданю його дїла ''Systema Naturae'' першираз описал европски червеняк под двойним меном ''Motacilla rubecula'' <ref>https://www.biodiversitylibrary.org/page/727097#page/208/mode/1up[https://www.biodiversitylibrary.org/page/727097#page/208/mode/1up Systema naturae per regna tria naturae, secundum classes, ordines, genera, species, cum characteribus, differentiis, synonymis, locis. Tomus I. Editio decima, reformata.] (на језику: Latin). Holmiae. (Laurentii Salvii). стр. 188. „M. grisea, gula pectoreque fulvis.”</ref>.Специфични деминутив ''rubecula'' виведзени од латинского слова ''ruber'' (червене). Назву ряду ''Erithacus'' уведол французки биолоґ (натуралиста) Жорж Кивє 1800. року, и теди формоване терашнє мено птици ''E. Rubecula''.<ref>Mayr, Ernst; Paynter, Raymond A. Jr. (1964). [https://www.biodiversitylibrary.org/page/14486221#page/46/mode/1up Check-list of Birds of the World. Volume 10]. Cambridge, Massachusetts: Museum of Comparative Zoology. стр. 32.</ref> == Подфайти == [[File:Erithacus rubecula -Canary Islands, Spain -adult and juvenile-8.jpg|right|thumb|300px|Одроснути єдинки и млади червеняка]]Найупечатлївши червеняки, а мож их спатриц як два розлични файти або подфайти червеняка, то червеняк ''E. r. Marionae'' зоз Ґран Канариї (Шпания) и ''E. r.'' ''Superbus'' зоз Тенерифох (Шпания). Мож их лєгко препознац по билим персценю коло очох, интензивней фарби першох и по билим пирю на бруху. == Карменє == Червеняк найчастейше лапа инсекти и мали шлїмаки, алє ше часто карми и зоз плодами рошлїнох, зоз бобками и нашеньом. == Розмножованє == Єдинки червеняка маю рижни способи облєтованя (задзераня) коло самички, а єден з нїх то ритуал карменя и у периодзе инкубациї. Пара може мац рочнє и два до три раз по 5 або 6 вайца, млади допатра од 14 до 16 днї кед поставаю способни за самостойни живот, односно за вилєтованє зоз гнїзда. Червеняк гнїздо прави у розпуклїнох и дзирох, а репродуктивна сезона тирва од марца по юний.<ref>https://earthlife.net/european-robins/[https://earthlife.net/european-robins/ „European Robins”]. Приступљено 28.12.2025..</ref> == Символика == [[File:Stamp of Belarus - 2006 - Colnect 85985 - Garden Birds - MiNo 622 33v.jpeg|thumb|300px|[[Поштанска марка|Поштански марки]]]]Червеняк символ живота, нєпреривного народзованя и обнови. Червеняк зоз собу приноши надїю, оптимизем и красни жаданя за Нови рок. Єдна леґенда гвари же червеняк бул шивей фарби. Червену фарбу пиря достал у ноци кед народзени Исус. Тей ноци у Вифлеєму, Свята фамелия ше грала при огню хтори лєм цо нє загаснул. Прилєцела птичка, зоз своїма криделками барз махала и нє допущела же би огень загаснул. Шлїдуюцого рана пирє на першох птички достало червену фарбу. Спрам другей леґенди, птицово пирє шє зачервенєло од креви кед сцела розопятого Исуса дотхнуц и ошлєбодзиц од церньовей коруни. == Галерия == <gallery> Файл:E.rubecula 01.jpg Файл:Rotkehlchen bird.jpg Файл:Erithacus rubecula (26165611476).jpg Файл:Erithacus rubecula Juclar 20240829 t145314 01.jpg Файл:Robin eggs.jpg Файл:American Robin Nest with Eggs.jpg Файл:Copsychus-saularis-eggs.jpg Файл:A robin sitting on a fence.jpg Файл:A robin sitting in a nest on a white fence post. (87ca334f-4015-4719-b46e-648f73fae1fc).JPG </gallery> == Вонкашнї вязи == * [https://www.artnit.net/urbane-%C5%BEivotinje/item/3536-simbolika-crvenda%C4%87a.html Simbolika-crvenda], ''www.artnit.net'' * [https://prijateljidivljine.com/opcenito-o-crvendacima/ Prijatelji divljine], ''prijateljidivljine.com''''Италика текст'' * [https://www.novilist.hr/life/ptica-koja-nosi-nadu-optimizam-i-dobre-zelje-za-novu-godinu/ Ptica koja nosi nadu, optimizam i dobre želje za Novu godinu], ''www.novilist.hr'' * [https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%A6%D1%80%D0%B2%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D0%B0%D1%9B Црвендаћ], ''sr.wikipedia.org'' == Референце == <references /> [[Катеґория:Птици Европи]] [[Катеґория:Птици Азиї]] [[Катеґория:Птици Сербиї]] d3afrb9cbu50mrt35yy2qv0t2xawwem 0 2590 20814 15624 2026-08-20T10:03:52Z Sveletanka 20 корекция 20814 wikitext text/x-wiki {{Инфорамик | headerstyle = background:lightblue | header1 = Штиґлинц | label2 = | data2 = [[File:Carduelis carduelis close up.jpg|250px]] | label3 =| data3 = Подфайта ''C. c. britannica'' у Вигану у Велькей Британиї | header4 = [[Таксономия (биолоґия)|Наукова класификация]] | label5 = Домен | data5 =Eukaryota | label6 = Царство | data6 =Animalia | label7 = Тип| data7 = Chordata | label8 = Класа| data8 = Aves | label9 = Ряд| data9 = Passeriformes | label10 = Фамилия| data10 = Fringillidae | label11 = Род| data11 = ''Carduelis'' | label12 = Файта| data12 = ''C. carduelis'' | header13 = [[Биномна номенклатура|Биномне мено]] | label14 = | data14 = ''Carduelis carduelis'' ([[Карл фон Лине|Linnaeus]], 1758) }} [[File:European Goldfinch (Carduelis carduelis) (W1CDR0001491 BD15).ogg|thumb| Шпиванє самца, зняте у Глостерширу у Велькей Британиї|248x248п]] '''Штиґлинц''' (лат. ''Carduelis carduelis'' L.) мено походзи з нєм. ''Stiglitz'', през мадь. диял. ''stiglinc''; то мала птица шпивачка зоз фамилиї зебох. Пре красни випатрунок и шпив, людзе го часто тримали у клїткох. == Опис == Штиґлинц длугоки 12—13 cm зоз розпоном кридлох од 21—25 cm и чежину од 14 до 19 ґрами. Самица и самец подобни, маю червену твар, чарно-билу главу, блядо кафови хрибет, били брух и блядо кафови боки и перши. Кридла им чарно-жовти. Зоз блїзка ше самци можу розликовац по векшей, цмейшей червеней маски котра ше находзи такой за оком. При самици, червена [[фарба]] нє доходзи по око. Джубок ма фарбу слоновей косци, длуги є и кончисти, а хвост рачкасти. Штиґлинци у фази розмножованя маю били джубок, зоз шивкасту або чарняву точку на верху. Азийска подфайта ма шиву главу за червену твару, без чарно-билих цифрох.<ref>{{Cite book|title=Finches & Sparrows|last=Clement, P., Harris, A., & Davis, J|publisher=|year=1993|isbn=|location=}}.</ref><ref>{{Cite book|title=Identification Guide to European Passerines.|last=Svensson, L|publisher=|year=1992|location=}}</ref> == Розширеносц == Населює Европу, сивер Африки, и заходни и централни часци Азиї. Зоз жимнєйших крайох ше вжиме селї на юг. Пренєшени є до других часцох швета.<ref>{{Cite book|title=Finches & Sparrows|last=Clement, P., Harris, A., & Davis, J|publisher=|year=1993|isbn=|location=}}.</ref> Бивальнїки му отворени нїжински, слабо полєшени предїли. == Пожива == Карми ше зоз нашеньом [[Репик|репика]], и других рошлїнох, алє лови и инсекти з котрима карми младих. == Розмножованє == [[Файл:Carduelis_carduelis_carduelis_MHNT_223_Lambézellec.jpg|десно|мини|232x232px|Штиґлинцово ваїчка]] Гнїздзи ше на лїстопадних древох. Гнїздо самичка прави сама, а правенє гнїзда тирва коло седем днї. Воно ше обично находзи даскельо [[Метер|метери]] над жему скрите за лїсцами и конарчками. Даскельо днї после законченя правеня гнїзда почина нєшенє ваїчкох, Вона кажди [[дзень]] знєше по єдно ваїчко, а вєдно знеше од 4 до 6 ваїчка. У цеку инкубациї самец карми самицу. Млади ше вилягню за 11 до 14 днї. После вилягованя, птички кармя обидвойо родичи, на початку з инсектами и нашеньками, а после углавним з нашеньом. == Подфайти == Подфайти штиґлинцох ше ґрупую до двох ґрупох. Подфайти зоз ''carduelis'' ґрупи подфайтох населюю заходну часц ареала, характеризує их чарна коруна; подфайти зоз ''caniceps'' ґрупи подфайтох населюю восточну часц ареала, характеризує их шива глава.<ref name="ioc">{{Cite web|editor1-last=Gill|editor1-first=Frank|editor2-last=Donsker|editor2-first=David|title=Finches, euphonias|work=World Bird List Version 5.3|url=http://www.worldbirdnames.org/bow/finches/|publisher=International Ornithologists' Union|accessdate=23. 7. 2015}}</ref> ; ▶ ''carduelis'' ґрупа подфайтох * ''C. c. britannica'' (Hartert, 1903) – Британска острва * ''C. c. parva'' Tschusi, 1901 – Макаронезија, Пиринејско полуострво, северозападна Африка * ''C. c. tschusii'' Arrigoni degli Oddi, 1902 – Корзика, Сардинија, Сицилија * ''C. c. carduelis'' (Linnaeus, 1758) – векша часц европского континента, уключуюци Скандинавию * ''C. c. balcanica'' Sachtleben, 1919 – Юговосточна Европа * ''C. c. brevirostris'' Zarudny, 1890 – Крим, сиверни Кавказ * ''C. c. colchica '' Koudashev, 1915 – Крим, сиверни Кавказ * ''C. c. volgensis'' Buturlin, 1906 – южна Україна, югозаходна Русия и сиверозаходни Казахстан * ''C. c. niediecki'' Reichenow, 1907 – югозаходна Азия, сиверовосточна Африка * ''C. c. frigoris'' Wolters, 1953 – Заходни Сибир ; ; ▶ ''caniceps'' ґрупа подфайтох * ''C. c. subulata'' (Gloger, 1833) – южни Сибир * ''C. c. caniceps'' Vigors, 1831 – южна Централна Азия * ''C. c. paropanisi'' Kollibay, 1910 – Авґанистан по загодни Гималаї и Тєн Шан * ''C. c. ultima'' Koelz, 1949 – южни Иран == Литература == <references /> [[Катеґория:Птици Европи]] [[Катеґория:Птици Азиї]] [[Катеґория:Птици Сербиї]] [[Катеґория:Птици Африки]] 2lre8bhcqw4946if1evd6wxoh9t3g8l 0 2612 20805 17843 2026-08-20T09:53:38Z Sveletanka 20 корекция 20805 wikitext text/x-wiki {{Инфорамик | headerstyle = background: lightblue | header1 = Лирашка | label2 = | data2 =[[File:Superb lyrbird in scrub.jpg| |270px]] [[File:Superb lyrebird mimicking Australian native birds.ogg|thumb|mini|center|Чвиринканє- шпиванє лирашки]] | header3 = [[Таксономия (биолоґия)|Наукова класификация]] | label4 = Домен | data4 =Eukaryota | label5 = Царство | data5 =Animalia | label6 = Тип | data6 =Chordata | label7 = Класа | data7 =Aves | label8 = Ряд | data8 = Passeriformes | label9 = Фамилия | data9 =Menuridae Lesson, 1828 | label10 = Род | data10 =''Menura'' Latham, 1801 | label11 = Файта | data11 = | header12 = [[Биномна номенклатура|Биномне мено]] | label13 = | data13 =''Menura novaehollandiae'' Latham 1801. | header14 =Синоними | label15 = | data15 = ''Menura novaehollandiae'' | label16 =| data16 = ''Menura alberti'' | label17 =| data17= †''Menura tyawanoides'' | label18 =| data18 = }} '''Лирашка''' подрозумює два файти австралийских птицох хтори жию на копну зоз роду ''Menura'', а зоз фамелиї ''Menuridae'' <ref>Gill, Frank; Donsker, David; Rasmussen, Pamela, eds. (2023). [https://www.worldbirdnames.org/new/bow/lyrebirds/ “Lyrebirds, scrubbirds bowerbirds, Australasian treecreepers, Australasian wrens” ], World Bird List Version 13.1. International Ornithologists' Union.</ref>. То птица найпознатша по своєй способносци имитировац рижнородни природни и штучни звуки зоз свойого окруженя и по прекрасним хвоцсе хтори самец розтвера кед ше сце париц. Лирашка спада до найпознатших автохтоних птицох Австралиї, а [[пирє]] на єй хвосце єдинствених [[Фарба|фарбох]]. Класификация лирашкох нє була од початку утвердзена. Перши прикладнїки тей птици до Европи принєшени после 1798. року зоз Нового Южного Велсу. Томас Дейвис, ґенерал майор, илустровал, описал и дал лирашки наукове мено ''Menura superba'', представел ю дружтву Карла Линеа 1800. року. Медзитим, тота робота нє була зазначена и обявена <ref>3 Davies, Thomas (4 November 1800). [[wikisource:Transactions_of_the_Linnean_Society_of_London/Volume_6/Description_of_Menura_superba,_a_bird_of_New_South_Wales|"Description of Menura superba, a Bird of New South Wales" .]] Transactions of the Linnean Society. Vol. 6. London (published 1802). pp. 207–10.</ref><ref>4 Chisholm, Hugh, ed. (1911). [[wikisource:1911_Encyclopædia_Britannica/Lyre-Bird|"Lyre-Bird" .]] Encyclopædia Britannica (11th ed.). Cambridge University Press.</ref>, так же у медзичаше Джон Латам 1801. року описал тоту файту и наволал ю ''Menura novaehollandiae'', так же, пре важносц класификациї, прилапена тота назва як урядова. Мено роду ''Menura'' настало по углядзе на одредзени фарби пиря на хвосце у форми полумешаца (лат. ''lunula''), од старогреческого слова ''μήνη mēnē'' „мешац“ и ''ουρά ourá'' „хвост“. Тота птица достала мено лирашка (серб. лира, птица [[лира]]) прето же єй вонкашнє хвостово пирє заокруглєне и здогадує на форму музичного [[Подзелєнє музичних инструментох|инструменту]] лира. == Таксономия == Думало ше же лирашка, попри ярабици и фазана, спада до ряду курох. Наволовали ю и павур и австралийска райска птица. Лирашка нє класификована до ряду птицох шпивачкох док 1840. року нє видата наукова робота о младих, праве вилягнутих лирашкох, и на основи їх розличносцох од младих єдинкох фазана, лирашка класификована до окремней фамелиї ''Menuridae'', и до єдиного роду у тей фамелиї Menura. Лирашка прастара австралийска животиня, а у Австралийским [[Музей|музею]] ше находза фосилни остатки хторим старосц утвердзена на коло 15 милиони роки. У ряду птицох [[Шпивач|шпивачкох]] лирашка медзи найвекшима. Тота птица жиє на жеми, ма моцни ноги и талпи и кратки благо заокруглєни кридла. Ридко кеди лєци, а лєци лєм теди кед ше спущує з брега.<ref>5 Lill, Alan (2004), "Family Menuridae (Lyrebirds)", in del Hoyo, Josep; Elliott, Andrew; Christie, David (eds.), [[iarchive:handbookofbirdso0001unse/page/484/mode/2up|Handbook of the Birds of the World. Volume 9, Cotingas to Pipits and Wagtails,]] Barcelona: Lynx Edicions, pp. 484–495, ISBN 84-87334-69-5</ref> Лирашка висока од 80 до 99 центи, рахуюци и хвост. Самци кус векши од самичкох. Самичка лирашка чежка 0,9 кили, а самец 1,1 кили. == Справованє и костиранє == Лирашка поцагнута животиня и нє лєгко ше ґу нєй приблїжиц: кед обачи же є у опасносци, застанови ше и осторожно розпатри околїско, оглаши ше и сцекнє. Гребе по лїсцу и пренаходзи основну [[Пожива|поживу]]: инсекти (хробачки, лїчинки мухи, моль и його лїчинки), потим стоноги, павуки и хлїсти, а дакеди и ящурки и жаби. Гребанє по лїсцу и його преврацанє представя єдну файту „польопривреди”, бо ше на таки способ формує микробивальнїк за рижни микроорґанизми. Тота активносц доприноши здравю лєсох бо ше загарта потенциялне гориво хторе спричинює огень. Тоти позитивни ефекти утвердзени на вецей милиони гектарох. Лирашка жиє и до 30 роки, а пари ше у познєйших рокох, и по тим ше розликую од других птицох шпивачкох. Самичка лирашка ше почина париц коло пиятого, шестого року, а самец кед наполнї од шейсц до осем роки. Самци найчастейше шпиваю и танцую у жимским периодзе кед правя гнїздо и на таки способ прицагую и по даскельо самички. Кед направи гнїздо, лирашка знєше єдно вайцо и сама допатра младе. [[File:Albert's Lyrebird OR.ogv|309x309px|right|thumb|Рижни звуки лирашки]] З аспекту виучованя лирашки, єй шпив найупечатлївши. Шпива цали рок, а найвецей у периодзе пареня, од юния по [[Авґустин Горняк|авґуст]]. Теди самци можу нєпреривно [[Шпивач|шпивац]] и по штири [[Годзина|годзини]]. Писня хтору лирашка шпива то мишанїна елементох єй особного шпиваня и шпиву других файтох птицох, а имитирує и [[Звук|звуки]] других животиньох, напр. коали и динґа <ref name=":0">5 Lill, Alan (2004), "Family Menuridae (Lyrebirds)", in del Hoyo, Josep; Elliott, Andrew; Christie, David (eds.), Handbook of the Birds of the World. Volume 9, Cotingas to Pipits and Wagtails, Barcelona: Lynx Edicions, pp. 484–495, ISBN 84-87334-69-5</ref>. Найинтересантнєйше и тото же имитирує и рижни звуки з околїска, та и звук воденїчки, моторней пили, автомобилох, алармох, та аж и вилєцованє кульки зоз пушки, цвенканє камери, бреханє пса, плач малого дзецка, бренканє мобилного телефона. Виглєдовач Сидни Кертис зазначел шпив єдней лирашки хтори здабе на флауту, нєдалєко од Националного парку Нова Анґлия. Року 1969. Невил Фентон, чувар того парку, тиж зазначел шпив хтори здабе на звук флаути. Пошвидко утвердзене же нєдалєко жил єден флаутиста хтори грал рижни мелодиї, а лирашка була його домашнї любимец и з часом почала випущовац таки звуки. == Статус загроженосци == По сезону велького огня у Австралиї, 2019-2020, вообще ше нє роздумовало о защити лирашки. Од того периоду бриґа о лирашки подзвигнута на високи уровень прето же горели и подруча хтори по теди були безпечни за їх живот пре влажносц у [[Воздух|воздуху]] и ридко кеди горели. Лирашки ''Menura alberti'' то єдна з двох файтох лирашкох хтора ше руша на огранїчених подручох и преглашена є як барз загрожена файта од 2009. року. Друга файта лирашкох, ''Menura novaehollandiae'' (''Superb lyrebird''), була загрожена и скорей пре знїчтожованє єй бивальнїка. Єй популация „станула на ноги”, отримує ше на истим уровню и после огня 2019-2020, кед згорели вельки подруча по хторих ше рушала, алє заш лєм єст мала гранїца же би ше статус загроженосци од звичайного пременєл на загрожени. Попри того, опасносц за тоту файту птици представяю и дзиви мачки и [[Лїшка|лїшки]], алє вшелїяк и дїйствованє людзох на їх бивальнїк.<ref name=":0" /> == Интересантносци == ::♦ Лирашка вецейраз представена як символ и амблем, окреме у Новим Южним Велсу и Викториї (то звичайни бивальнїк лирашки ''Menura novaehollandiae''), и у Квинсленду (звичайни бивальнїк лирашки ''Menura alberti''). [[File:Australia-Stamp-1932-Lyrebird.jpg|thumb|200px|right|[[Поштанска марка]] зоз малюнком лирашки]] ::♦ Малюнок лиришки ''Menura novaehollandiae'' ше находзи на [[Поштанска марка|поштовей марки]] вредносци єдного шилинґу, хтора першираз друкована 1932. року, а тиж ше находзи и на австралийских паперових 100 доларох. ::♦ Контура самца лирашки ''Menura novaehollandiae'' лоґо Австралийскей филмскей комисиї. ::♦ На зависох у Викториянским народним театре уткани мустри лирашки ''Menura novaehollandiae''. ::♦ Пред тим як Квинслендски конзерваториюм за [[Подзелєнє музики|музику]] постал состойна часц Универзитету Ґрифит, контура лиришки ''Menura alberti'' була його лоґо. У тим лоґу горня часц дириґентскей палїчки у форми хвоста лирашки. ::♦ Малюнок лирашки ше находзи на верху герба Пангеленского шестриньства ''Alfa Hi Omega'' (Универзитет у Индияни, ЗАД, 1885). ::♦ Велї австралийски подприємства у своїх назвох и лоґоох хасную назву и малюнки тей прекрасней птици шпивачки. ::♦ Жем лиришки друга назва за Стшелецки горски венєц у реґионє Ґопсланд (юговосточна часц Викториї, Австралия). ::♦ Контури самца и самички, у чаше облєтованя коло себе, находза ше на заглавю насловного боку новинох The Betoota Advocate. == Ґалерия == <gallery> Файл:Superb lyrbird in scrub-E.jpg|Лирашка - Самец Файл:CSIRO ScienceImage 10356 Superb Lyrebird.jpg|Самец Файл:Superb Lyrebird mound dance.jpg|Лирашка - Облєтованє (задзеранє) Файл:Lyrebird.jpg|Прекрасна птица - Лирашка, Виктория (Австралия) Файл:Albert's lyrebird.jpg|Албертова Лирашка </gallery> == Референци == <references /> [[Катеґория:Птици Австралиї]] bpf10rd6njq56ng1grx1yh1sb4ks61l 0 2625 20817 20538 2026-08-20T10:07:04Z Sveletanka 20 корекция 20817 wikitext text/x-wiki {{Инфорамик | headerstyle = background:lightblue | header1 = ''Gallus gallus domesticus'' | label2 = | data2 = [[File: Male and female chicken sitting together.jpg|250px]] | label3 = | data3 = Когут и кура у курнїку | header4 = [[Таксономия (биолоґия)|Наукова класификация]] | label5 = Домен | data5 = Eukaryota | label6 = Царство | data6 = Animalia | label7 = Тип | data7 = Chordata | label8 = Класа | data8 = Aves | label9 = Ряд | data9 = Galliformes | label10 = Фамилия | data10 = Phasianidae | label11 = Род | data11 = ''Gallus'' | label12 = Файта | data12 = ''G. Gallus'' | label13 = G. g. domesticus | header14 = [[Биномна номенклатура|Биномне мено]] | label15 = | data15 = ''Gallus gallus domesticus'' ([[Карл фон Лине|Linnaeus]], 1758) }} '''Кура''', '''або''' '''домашня кура''' ''зоол''. (лат. ''Gallus gallus domesticus'' L.) подфайта птици котра ше часто хова як живина. Трима ше же є по походзеню зоз юговосточней Азиї, и же еволуовала зоз дзивих подфайтох. Тота птица найрозширенша на швеце<ref>Популарна енциклопедија, БИГЗ, Београд.</ref>, зоз вкупну популацию прейґ 19 милиярди по преценьованю зоз 2011. року<ref> [http://www.economist.com/blogs/dailychart/2011/07/global-livestock-counts UN's Food and Agriculture Organisation reported in the Economist].</ref>. Людзе ховаю кури першенствено пре [[Пожива|поживу]], а хасную месо и вайца. Ґенетични студиї указую на вецейнїсте мацеринске походзенє у юговосточней Азиї, восточней Азиї, и южней Азиї, док кладус присутни у Америкох, Европи, Блїзким востоку и Африки водзи походзенє зоз Индийского подконтинента. Зоз Индиї, припитомени кури увежени до Лидиї у заходней Малей Азиї, и до Греческей до пиятого вику п. н. е.<ref>Maguelonne Toussaint-Samat, (Anthea Bell, translator) ''The History of Food'', Ch. 11 "The History of Poultry", revised ed. (2009). стр. 306.</ref> Кури були познати у Єгипту од половки 15. вику п. н. е. „Птица котра дава живот кажди дзень“ принєшена до Єгипту зоз обласцох Сириї и Вавилониї, == Прикмети == [[Файл:Kura_domowa_DSC08721.JPG|мини|<div style="text-align: center;">Домашня кура]] Дакеди кура лєцела як и други птици, алє, кус-по-кус, страцела тото звикнуце. Тераз жиє на жеми и зато ма моцни ноги зоз розширенима пальцами же би ше цо сиґурнєйше рушала по жеми. На пальцох ма моцни, закривени нохци. Кура може длуго стац на конаре, а же би нє вистала. Аж и кед зашпи у таким положеню, нїґда нє спаднє, бо ше єй пальци моцно сцискаю за конар. Самци ше волаю когути, маю барз розвиту острогу, палєц обрацени на задок як пазуру. З нїм ше служа як з оружийом за напад и одбрану при биткох зоз другима когутами.<ref name="межц">Мала енциклопедија животињског царства, Просвета, Београд.</ref> Кури можу жиц од пейц по дзешец роки, у зависносци од раси. == Прекармйованє == Кури ше кармя першенствено зоз [[Житарки|житарками]] як цо то жито, [[кукурица]] и друге нашенє.<ref>[https://web.archive.org/web/20150625195044/http://www.ideas-4-pets.co.uk/info.-on-chicken-care "Info on Chicken Care"] ideas4pets. 2003. Архивирано из оригинала 25. 6. 2015. г. Приступљено 13. 8. 2008.</ref> Гребу по жеми и находза рижни хробачки, гушенїци и инсекти хтори барз дзечнє єдза, як и [[Желєнява|желєняву]]. Зоз своїм оштрим джубком таргаю лїсце и траву и збераю нашенка хтори лїґаю цали. У орґанох за претровйованє маю три преширеня од хторих два барз важни, а то вольо и жалудок. У волю ше [[пожива]] змегчує з помоцу окремних каменьчкох, ґастролитох. Жалудок поживу трови и дроби з помоцу писку и дробних каменьчкох хтори кура лїґа вєдно зоз [[Пожива|поживу]]. == Розмножованє == Самец кури ше вола когут, а младе курче. [[Файл:Rooster_1_AB.jpg|десно|мини|<div style="text-align: center;">Когут]] [[File:Rooster crowing.ogg|Rooster_crowing|thumb|Когут кукурика]] [[Файл:CSIRO_ScienceImage_2857_A_Day_Old_Chick.jpg|десно|мини|<div style="text-align: center;">Курче]] Когути векши од курох и препознатлїви су по червеним гребеню на верх глави. Полиґамни су и обично ше тримаю зоз вецей курами. Глаша ше зоз кукуриканьом. Курче ше вилягує зоз вайца. Квока шедзи на вайцох 21 дзень. Кад курче треба же би ше вилягло, воно пребиє шкарупину вайца и одупераюци ше з ножками вихпа ше зоз шкарупини. Мохотка на курчецу влажна, алє ше швидко осуши и курче става на ноги. Кура, кед жиє на отвореним, водзи курчата глєдац поживу, осторожно на нїх меркує, и кед им треба защита, закрива их зоз своїма кридлами. Курчата швидко рошню. После пейц тижньох им почина роснуц пирє, а на пейц мешаци су цалком одроснути. == Бивальнїк == Кури обично жию на дворох польопривредних ґаздовствох, а вечар шпя у [[Курнїк|курнїкох]]. Вельки живинарске фарми оможлївюю векшу продукцию вайцох и векших количествох меса. Кури заварти у клїткох на вецей поверхи у вельких галох. У клїткох ше обезпечує [[пожива]], окреме пририхтани концентрати и вода. Квочки заменєни з инкубаторами у хторих ше источасно вилягую на тисячи курчата. == Файти == Нєшка єст векше число расох курох хтори ше дзеля на раси за месо и раси за вайца. Раси за месо обично чежши и нєшу менєй вайца, а раси за вайца лєгчейши и до рока знєшу и до 270 вайца. Найважнєйши комерциялни раси Лонґайланд, Орпинґтон, Леґхорн, Маран и други. [[Файл:Red_junglefowl_hm.jpg|мини|<div style="text-align: center;">Дзива кура]] [[Файл:Braekel.jpg|мини|<div style="text-align: center;">Домашня кура]] == Як пожива == [[Файл:Grilled_chickens_on_a_street_stand_in_Istanbul_02.jpg|мини|<div style="text-align: center;">Ґриловани курчата]] Месо зоз кури ше вола ''курецина'' и спада до живинского меса. Пре релативно нїзку цену, курецина єдно зоз найвецей хаснованих файтох меса на швеце. Скоро шицки часци птици ше можу хасновац за поживу, и месо ше може пририхтац на велї розлични способи. Популарни єдла зоз курецини печене курче, пражена курецина, юшка и паприґаш зоз курчеца. === Вайца === Кури вайца ше барз вельо хасную на вельо способи и у велїх єдлох, як сланих так и сладких. Бильчок ма протеини без масцох, и може ше хасновац окреме од жовчка. Зоз бильчкох ше зоз трепаньом може направиц шлаґ (била пена) хтори ше хаснує за колачи и десерти. Куром нє потребни когути же би ше нєсли, алє лєм прето же би вайца була оплодзени. Року 2000. випродуковане коло 50,4 милиони тони вайца у швеце, а 2002. року 53,4 милиони тони. Преценєне же 2009. випродуковане 62,1 милиони тони вайца у швеце, а знєсли их коло 6,4 милиярди кури. == Референци == <references /> [[Катеґория:Домашнї животинї]] [[Катеґория:Птици Европи]] [[Катеґория:Птици Азиї]] [[Катеґория:Птици Африки]] [[Катеґория:Птици Сербиї]] [[Катеґория:Птици Америки]] [[Катеґория:Птици Австралиї]] 2u7lzi2qpcidlek62c3b9t0fcbppbhz 0 2819 20802 17559 2026-08-20T09:47:40Z Sveletanka 20 корекция 20802 wikitext text/x-wiki {{Инфорамик | headerstyle = background: lightblue | header1 =Куковка | label2 = | data2 = [[File:Kägu õunapuul.jpg|Thumb|250px]] | label3 = | data3 =[[File:Cuculus canorus - Common Cuckoo XC546155.mp3 |thumb|Шпив куковки|center]] | header4 = [[Статус загроженосци]] | label5 = |data5 =[[File:Status zahrozenosci (kategoriji), 26032026.png|250px]] | label6 = | data6 =Файта зоз малу вироятносцу же будзе загрожена = ознака критериюма '''LC''' | header7 =[[ Таксономия (биолоґия) |Наукова класификация]] | label8 = Домен | data8 =Eukariota | label9 = Царство | data9 =Animalia | label10 = Тип | data10 =Chordata | label11 = Класа | data11 =Aves | label12 = Ряд | data12= Cuculiformes | label13 = Фамилия | data13= Cuculidae | label14= Род | data14= ''Cuculus'' | label15= Файта | data15 = ''C. canorus'' | header16 = [[Биномна номенклатура|Биномне мено]] | label17 = | data17=''Cuculus canorus'' | label18 = | data18=[[Карл фон Лине|Linnaeus]], 1758 }} '''Обична куковка''', скорей позната и под назву европска куковка (лат. ''Cuculus canorus''), птица зоз шора куковкох (''Cuculiformes''). Населює обласци сиверней Африки и Евроазиї, од Портуґалиї и Ирскей на заходзе по Япон и Камчатку на востоку. По велькосци ше може поровнац зоз цукровку (серб. ''гугутка'', ''Streptopelia decaocto''), алє є ценшей збудови, а пирє єй углавним шиве. Попри специфичного [[Звук|звука]] яки прави, хтори звучи як ку-ку, файта общепозната и по паразитованю гнїздох других птицох. У фамилиї куковкох єст коло 60 розлични файти. Обична куковка ма розпон кридлох од 55 по 60 центи, длужину цела од 32 по 34 центи и чежину 110-140 ґрами (самец) и 95-115 ґрами самичка. Кридла обичней куковки шпицасти, а заокруглєни хвост длугоки 13 до 15 центи. Док шедзи, випатра як кед би мала кратки ноги, хвост часто лепезазто розширя, а благо розширени кридла дакус виша.<ref>[https://search.worldcat.org/title/258277311 ''Columbiformes - Piciformes'']. Bauer, Kurt M., Glutz von Blotzheim, Urs N., Niethammer, Günther (2., durchges. Aufl изд.). Wiesbaden: AULA-Verl. 1994. ISBN 978-3-89104-562-6. OCLC 258277311. </ref> Тота файта ма два вариєтети. Попри розлики у фарби [[Пирє|пиря]] (при єдному вариєтету воно шивше, а при другому [[фарба]] ардзи), розликую ше и по фарби ирису, орубенцу коло очох и бази писку (джубку). Тота фарба при шивей вариянти блядожовта, а при червенкастей (фарба ардзи) блядокафова. При обидвох вариєтетох ноги жовти, а джубок, окреме при кореню, рогово шиви. == Бивальнїк и розширеносц == Куковки жию у шицких климатских обласцох заходней палеоарктичней зони, у култивованих обласцох, як и у биотопох понад и сиверно од гранїци зоз лєсами, по динох при морским побережю и у скоро шицких животних штредкох медзи тима обласцами. Нєт их у арктичних тундрох и вельких, густих лєсох. Попри того, присуство птицох хтори обична куковка при гнїздзеню хаснує як домашнїх за свойо вайца одлучуюце. У Швайцарскей доказане же обичну куковку мож найсц и на висини од коло 2.400 метери, а у Индиї, у позарядових обставинох, жиє и на висини од 5.250 [[Метер|метери]].<ref>Ornithologen, Arbeitsgemeinschaft Berlin-Brandenburgischer (2001). [https://search.worldcat.org/title/51078189 ''Die Vogelwelt von Brandenburg und Berlin'']. Mädlow, Wolfgang. Rangsdorf: Natur & Text. ISBN 978-3-9807627-5-5. OCLC 51078189.</ref>У подручох хтори обича куковка населює муши буц достаточно рижнородни структури як цо то травово [[Поверхносц|поверхносци]], пажички, живи огради, поєдинєчни стебла, а часто є и на рубцох варошох.<ref name=":0">[https://search.worldcat.org/title/13791970 ''Handbook of the birds of Europe, the Middle East and North Africa : the birds of the Western Palearctic'']. Cramp, Stanley. Oxford: Oxford University Press. 1977—1994. ISBN 978-0-19-857505-4. OCLC 13791970.</ref> Сиверна гранїца пребувалїща куковкох приблїжно ше поклопює зоз сиверним поларним кругом, а южна доходзи до Гималайох, односно до коло 40. ступня ґеоґрафскей ширини.<ref name=":0" /><ref>Hagemeijer, Ward J. M; Blair, Michael J; European Bird Census Council (1997). [https://archive.org/details/ebccatlasofeurop0000unse/page/n7/mode/2up ''The EBCC atlas of European breeding birds: their distribution and abundance'']. London: T & A D Poyser. ISBN 978-0-85661-091-2.</ref> == Селїдба == Куковки ше селя на вельки роздалєносци, першенствено вноци. Їх жимовалїща ше находза южно од екватора, а предносц даваю обласцом при чечуцих водох або саванох, зоз вельочисленима стеблами акацойох. Одроснути и млади птици напущаю штредню Европу на початку авґуста, а углавним ше врацаю у другей половки априла.<ref>[https://search.worldcat.org/title/50582482 ''The migration atlas : movements of the birds of Britain and Ireland'']. Wernham, Chris., British Trust for Ornithology. London: T. & A.D. Poyser. 2002. ISBN 978-0-7136-6514-7. OCLC 50582482.</ref> Час врацаня вязани за ґеоґрафску ширину, та до южней Европи куковки сцигую уж у марцу, а до Скандинавиї аж початком юния.<ref>Gärtner, Karsten (1981). „Die Wechselbeziehungen zwischen dem Kuckuck (''Cuculus canorus'') und dem Sumpfrohrsänger (''Acrocephalus palustris'') als Beispiel einer Brutparasit-Wirt-Beziehung”. Universität Hamburg.</ref> Куковка ше вецей раз спомина и у руских народних шпиванкох, та и у шпиванки: ''„Вилєцела куковичка з лєса желєного“'' ''Вилєцела куковичка з лєса желєного;'' ''Прешли, прешли мойо рочки'' ''Жица радосного.'' ''Вилєцела куковичка та почала кукац;'' ''Будзеш мила и ти замну'' ''Кукац так и стукац.'' ''Спомнєш ти мнє, моя мила'' ''Голєм раз на днїну,'' ''А я тебе спомнєм мила,'' ''Стораз на годзину.'' ''Нє забувай, моя мила,'' ''Нашо млади лїта,'' ''Док нам була наша любосц'' ''У серденьку скрита.'' == Литература == * Wyllie, Ian (1981). [https://archive.org/details/cuckoo0000wyll The Cuckoo.] London: B.T. Batsford. == Вонкашнї вязи == * [https://www.bbc.co.uk/radio4/science/rulesoflife.shtml The Rules of Life.] BBC/Open University. 2005. Звучни запис * [https://web.archive.org/web/20170710055421/http://aulaenred.ibercaja.es/wp-content/uploads/265_CuckooCcanorus.pdf Ageing and sexing (PDF; 2.4 MB) by Javier Blasco-Zumeta & Gerd-Michael Heinze] * [https://web.archive.org/web/20080915170047/http://www.arkive.org/species/ARK/birds/Cuculus_canorus/ ARKive Still photos and videos.] * Common Cuckoo - [https://sabap2.birdmap.africa/docs/sabap1/374.pdfSpecies text in The Atlas of Southern African Birds] [https://sabap2.birdmap.africa/docs/sabap1/374.pdf] * [https://www.bto.org/get-involved/volunteer/projects/cuckoo-tracking „Tracking Cuckoos to Africa... and back again”.] British Trust for Ornithology. == Ґалерия == <gallery> Файл:Cuculus canorus (cropped).jpg|Обична куковка Файл:024 Red-chested cuckoo at Kibale forest National Park Photo by Giles Laurent.jpg|Куковка з червенима першами Файл:Cuculus canorus canorus MHNT.ZOO.2010.11.150.15.jpg|Ваїчка куковки Файл:Common Cuckoo (Cuculus canorus) (15895320522).jpg|Куковка ''Cuculus canorus'' Файл:Cuculus canorus canorus MHNT.ZOO.2010.11.150.43.jpg|Ваїчка рижних файтох куковкох Файл:Banded Bay Cuckoo in Ajodhya Hills July 2024 by Tisha Mukherjee 01.jpg|Файта куковки </gallery> == Референци == [[Катеґория:Птици Азиї]] [[Катеґория:Птици Европи]] [[Катеґория:Птици Африки]] [[Катеґория:Птици Сербиї]] l1aue1gcnv392vcppoco9fsww9cdkrk 0 3060 20807 18439 2026-08-20T09:57:22Z Sveletanka 20 корекция 20807 wikitext text/x-wiki {{Инфорамик | headerstyle = background: lightgreen | header1 =<big>Фазан</big> | label2 = | data2 = [[File:Bazant obecny.jpg|center|thumb|300px| <div style="text-align: center;">Одроснути самец (фазан)]][[File:Phasianus colchicus 4 hen (Lukasz Lukasik).jpg|center|thumb|300px|<div style="text-align: center;">Одроснута самичка (фазанка, курка)]] | label3 = | data3=[[File:Phasianus colchicus.ogg|thumb|260px|<div style="text-align: center;">Оздзиванє фазана|center]] | header4 =[[Статус загроженосци]] | label5 = |data5 =[[File:Status zahrozenosci (kategoriji), 26032026.png|250px]] | label6 = | data6 =Файта зоз малу вироятносцу же будзе загрожена = ознака критериюма '''LC''' | label7 = | data7 =Найменєй загрожени (IUCN 3.1) <ref> [https://sr.wikipedia.org/wiki/BirdLife_International BirdLife International] (2016). [https://www.iucnredlist.org/species/45100023/85926819 Phasianus colchicus.] [https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%A6%D1%80%D0%B2%D0%B5%D0%BD%D0%B8_%D1%81%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%B0%D0%BA_IUCN IUCN Red List of Threatened Species] Version 2020.1. [https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B5%D1%92%D1%83%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B0_%D1%83%D0%BD%D0%B8%D1%98%D0%B0_%D0%B7%D0%B0_%D0%B7%D0%B0%D1%88%D1%82%D0%B8%D1%82%D1%83_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B5 Union for Conservation of Nature.] Приступљено 27. 4. 2020.</ref> | header8 = [[Таксономия (биолоґия)|Наукова класификация]] | label9 = Царство | data9 = Animalia | label10 = Тип| data10 = Chordata | label11= Класа| data11 = Aves | label12 = Ряд| data12 = Galliformes | label13 = Класа | data13 = | label14 = Фамилия | data14 = Phasianidae | label15 = Род | data15 = ''Phasianus'' | label16 = Файта | data16 = ''P. colchicus'' | header17 = [[Биномна номенклатура|Биномне мено]] | label18 = | data18 = ''Phasianus colchicus'' [[Карл фон Лине|Linnaeus]], 1758 [[File:Phasianus colchicus distribution2.png|center|280px|]] Ареал фазана, автохтони (шива), пренєшени (червена) [[File:Phasianus colchicus distribution.png|center|300px|]] Простор дзе ше находза розлични подфайти и ґрупи подфайтох фазана автохтони }} '''Фазан''' або '''обични фазан''' (лат. ''Phasianus colchicus'') барз розширена файта птици зоз шора [[Кура|курох]] (''Galliformes''). Фазан походзи зоз штреднєй Азиї, алє є ище под час антицчного Риму пренєшени до Европи. Мено роду походзи зоз латинского слова ''phasianus'' — „фазан”. Мено файти ''colchicus'' латинска назва за ''Colchis'' (нєшкайшу Ґрузию), державу на Чарним морю у хторей фазани постали познати Европяном.<ref>Jobling, James A (2010). [https://archive.org/details/Helm_Dictionary_of_Scientific_Bird_Names_by_James_A._Jobling The Helm Dictionary of Scientific Bird Names.] London: Christopher Helm. бок [https://archive.org/details/Helm_Dictionary_of_Scientific_Bird_Names_by_James_A._Jobling/page/n113/mode/2up 113], 302. ISBN 978-1-4081-2501-4.]</ref>Тота файта ше оддзелєла од роду ''Gallus'' хторому домашнї [[Кура|кури]] припадаю вецей як пред 20 милиони роками.<ref>Lawal, RA.; et al. (2020). . „The wild species genome ancestry of domestic chickens”. BMC Biology. 18 (13): 13. [https://sr.wikipedia.org/wiki/PubMed#PMID PMID] [https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/32050971/ 32050971.] [https://sr.wikipedia.org/wiki/Digitalni_identifikator_objekta doi]:[https://link.springer.com/article/10.1186/s12915-020-0738-1 10.1186/s12915-020-0738-1] Слободан приступ.</ref>Тота птица насельовала углавним лєшики, пажици, часци коло ричного побережя и польох на хторих ше карми. == Прикмети == Фазан велька птица. Обични фазан длугоки 90 центи, од чого половка одходзи на хвост. Розпон кридлох по 60 центи. [[Фарба]] пиря на глави и шиї желєна и прелїва ше. Перша и брух му цмочервени, зоз крижнима кафово-червенима смугами. Чежки є коло єдней кили. При фазанох ше зявює албинизем (била фарба). Самец векши, дакеди и дупло векши од самички. Його упечатлїво офарбене [[пирє]] найвецей кафовей фарби, а глава желєно-белавей фарби. Коло очох пирє червеней фарби, а коло шиї ше, при даєдних подфайтох, находзи персцень билей фарби. Самичка, наволана курка, нє випатра так живописно. Ма менши хвост и єдноставну фарбу, а и менша є од самца. Пирє єй шивожовкаве, зоз билошивима цифрами. Случує ше же фазанка ма подобну фарбу пиря як фазан. Таки фазанки нєплодни, або маю даяку уродзену хибу, або су барз стари, прецо их треба одштрелїц. Медзитим, векшина фазанох ше хова у фазанерийох, а пред сезону ловох их пущаю. Фазани лєца на кратких дистанцох, алє на жеми можу швидко бежац. == Розширеносц == Файта у Европи шири свой ареал гнїздзеня найвецей зоз штучним хованьом. Сцигла до штредку Финскей (зоз пущаньом до природи). У южней Европи нєт достаточно гнїздзеня. У [[Сербия|Сербиї]] ше поряднє гнїздзи, порядна є бивателька. Розширеносц и численосц у Сербиї тиж завиши од штучного хованя, односно пущаня до природи и ловох. Найчастейше ше их стрета у [[Войводина|Войводини]], на ровнїнских теренох и влажних пажицох.<ref> Рашајски, Ј. (2017): Све птице Србије. Лагуна, Београд</ref> == Природни нєприятелє == Природни фазаново нєприятелє [[лїшка]], мачки, ястраб, за младих ище и [[ласица]], сокол и хорт. [[Страка|Страки]], патканї, їжи и дзиви швинї окрадаю гнїзда. Влєце, на польох дзе ше фазан находзи, єст достаточно камуфлажи, алє у жимским периодзе фазан окреме загрожени од своїх нєприятельом. Зоз зменшаним животним простором, число фазанох ше у наших крайох драстично зменшує, прецо ше запровадзує систематске насельованє тих птицох. == Розмножованє == Час пареня приходзи вчас на яр, кед фазани збераю фазанки (курки) коло себе. Теди фазаном почервенї [[Скорка|скора]] коло очох, гребенї на глави окреме почервеня, а на бокох доставаю подзвигнути пиря, як уха. Под час пареня фазан ма окремне доволованє и виводзи „свадзебне бависко”, так же скака и трепе з кридлами по жеми. Под час пареня курка у жеми викопе плїтке, примитивне гнїздо, до хторого знєше 10 до 18 вайца на хторих лєжи коло 24 днї. Паренє почина концом марца, а вайца знєше у априлу. Понеже фазанки часто правя гнїздо на пажицох з бетелїну, гнїздо часто настрада под час косидби. Кед же вайца настрадаю, фазанка штредком лєта знова знєше вайца, лєм за половку менєй. Случує ше же и трецираз знєше вайца. Млади фазанки дакеди знєшу вайца до гнїзда ярабици, та мали фазанчата вилєгнє ярабица. Самец вообще нє водзи бриґу о подростку. == Прилагодзованє == Фазан ше швидко прилагодзує ґу терену на хторим жиє. Вон лєсова птица, алє ше затримує и на польох и у лєшикох, овоцнїкох и мочарох (барох). Кед ше урожаї зоз польох позбераю, фазан ше поцагує на закрити терени. Окреме люби млади лєшики. Тиж так, люби ше затримовац у наду коло барох, озерох и рикох. Векшину часу препровадзує на жеми. Вноци є на древе або у [[Над|наду]] на дачим вистирченим. Вид и слух му нєвироятно оштри. Зна вихасновац и найменши заклон, так же постава скоро нєвидлїви. Схопнє ше скрива пред ловарами и псами. Кед самец полєци, почина коткодац. Гоч ма кратки кридла, лєци швидко и оштро. Його глас ше чує и рано и вечар. Ма одлични осет виду и слуху, алє заш лєм спада до „глухих” животиньох. Фазанова покарма барз рижнородна, як и при других курох. == Карменє == Карменє фазанох ше углавним состої зоз рошлїнох, та на списку верхи [[Житарки|житаркох]], бетелїни, пупча, бобки, часто и нашенє. Нє виключене анї карменє з инсектами, хробаками, жабами, польскима мишами и шлїмаками. Попри покарми, фазани беру и дробни [[Камень|каменьча]] хтори им у жалудку служа за претровйованє покарми, односно млєце єдзеня. Перши шейсц тижнї ше карми углавним з инсектами, а потим є лїчинки, шлїмачки, жаби, ящурки, брамушково ваїчка. Попри того, у менших количествох є желєну покарму и нашенє. Люби лапац гади, прецо є популарни у народзе. == Лови на фазани == За лови на фазани ше найчастейше хасную пси. Єст [[Закон (право)|Закон]] о ловох на фазани. == Загроженосц == Популация фазанох ше зменшує углавним пре траценє бивальнїкох и барз части лови. Предпоставя ше же коло 80 одсто фазанох хтори забити маю лєм дакельо мешаци, та нє створели свойо потомство. Нєвигодна хвиля, интензивне пестованє културох и хаснованє пестицидох тиж причини за зменшованє їх популациї. Пре тоти причини, у велїх жемох розвита система штучного пестованя фазанох и потим їх пущанє до ловищох як одроснути птици. == Ґалерия == <gallery> Файл:Common pheasant (Phasianus colchicus) male.jpg|Одроснути фазан Файл:DX1 0326.jpg|Фазан Файл:Common pheasant (Phasianus colchicus) female.jpg|Фазанка (курка) Файл:20220417 Phasianus colchicus 02.jpg|Фазан у природи Файл:Бел фазан - Зоо Скопје.jpg|Били фазан </gallery> = Вонкашня вяза = * [https://www.magnumserbia.rs/sr/fazanerija/uzgoj--fazana-443 Uzgoj fazana] * [https://sr.wikipedia.org/wiki/ Обични фазан] == Референци == [[Катеґория:Птици Европи]] [[Катеґория:Птици Сербиї]] [[Катеґория:Птици Азиї]] [[Катеґория:Птици Америки]] [[Катеґория:Птици Австралиї]] i7431l91mfwqg8j0ml1raw28aoosml7 0 3107 20816 20392 2026-08-20T10:05:49Z Sveletanka 20 катеґория 20816 wikitext text/x-wiki {{Инфорамик | headerstyle = background: lightgreen | header1 =<big>Ґовлї</big> | label2 = | data2 = [[File:Ringed white stork.jpg| |center|thumb|300px|<div style="text-align: center;"> Била ґовля]] | label3 = | data3 = | header4 = [[Таксономия (биолоґия)|Наукова класификация]] | label5 = | data5 = | label6 = | data6 = | label7 = | data7 = | header8 = | label9 = Царство | data9 = Animalia | label10 = Тип| data10 = Chordata | label11= Класа| data11 = Aves | label12 = Кладус | data12 = Aequornithes | label13 = Ряд | data13 = Ciconiiformes, Bonaparte 1854. <ref>Brands, Sheila (14. 8. 2008). [http://taxonomicon.taxonomy.nl/TaxonTree.aspx?id=80129&tree=0.1 „Systema Naturae 2000 / Classification, Class Aves”.] Project: The Taxonomicon. Приступљено 11. 6. 2012.</ref> | label14 = Фамилия | data14 = Ciconiidae J. E. Gray, 1840 <ref>Brands, Sheila (14. 8. 2008). [http://taxonomicon.taxonomy.nl/TaxonTree.aspx?id=80129&tree=0.1 „Systema Naturae 2000 / Classification, Class Aves”.] Project: The Taxonomicon. Приступљено 11. 6. 2012.</ref> | header15 = Роди | label16 = | data16 = ''Anastomus'' | label17 = | data17 = ''Ciconia'' | label18 = | data18 = ''Ephippiorhynchus'' | label19 = | data19 = ''Jabiru'' | label20 = | data20 = ''Leptoptilos'' | label21 = | data21 = ''Mycteria'' }} '''Ґовлї''' (лат. ''Ciconiidae'') фамилия високих птицох, длугоких ногох и шийох, твардих пискох. ''Ciconiiformes'' скорей уключовали вельочислени други фамилиї, як чаплї и ибиси, алє тоти фамилиї премесцени до других рядох. Ґовлї пребуваю у велїх реґионох и маю тенденцию жиц у сухших пребивалїщох як чаплї хтори з нїма блїзко повязани, ложкасти чаплї (ложкаста чапля або била ложкаста чапля птица зоз фамилиї ибисох) и ибиси (птици цо подобни ґовльом); хиби мохотка хтору тоти ґрупи хасную за чисценє рибовей млїзґи. Лопотанє зоз писками важни способ комуникациї у гнїздзе. Велї файти миґраторни. Векшина ґовльох є жаби, риби, инсекти, дижджово хлїсти, мали птички и малих цицарох. Єст 19 живи файти ґовльох у шейсцох родох. Хаснує ше розлични термини за означованє ґрупи ґовльох, два часто хасновани то чупор роду и фаланґа роду. == Випатрунок == [[File:Hajstra Ciconia nigra RB1.jpg|right|thumb|300px|Чарна ґовля (Ciconia Nigra)]] Ґовлї найчастейше маю длугоку шию и ноги. Висина варирує од 75 (''Ciconia abdimii'') по 150 центи (африцка шедларка). Хвост им углавним кратки. Писки (джубок) вше длугоки и моцни, алє розличних фурмох при розличних файтох. Типични ґовлї роду ''Ciconia'' маю прости и ценки писки, док наприклад шедларки и вельки ябиру ґовлї маю писки зогнути на долу, длугоки и по 35 центи. [[Пирє]] ґовльох у чарнох и билих тонох, у зависносци од файти. Чарне пирє углавним ма метални одблїск, цо важне под час пареня кед и биле пирє випатра швицаце. [[File:Bristol.zoo.white.stork.head.arp.jpg|right|thumb|300px|Била ґовля (Ciconia Ciconia)]] Ґовлї чежки птици, широкого розпону кридлох. Наприклад, ґовля марабу чежка коло 9 кили и ма розпон кридлох 3,2 [[Метер|метери]], прецо ше ю рахує як єдну з двох птицох, попри андского кондора, хтори маю найширши розпон кридлох од шицких сухожемних птицох. Спомедзи шицких птицох, лєм пеликани и албатроси маю векши розпон кридлох. == Справованє == Ґовлї активни през [[дзень]], зоз винїмком ''Ciconia abdimii'' хтора идзе на лови и вноци. Барз су чувствительни на нагли климатски пременки. Наприклад, кед пада диждж або барз жимно, ґовлї можу подзвигнуц єдну ногу медзи пирє, же би зменшали [[поверхносц]] цела хтора виложена жими, або дриляю писки до пиря. Векшина ґовльох нє ма гласово струни, нєми су и у гнїздзе комуникую углавним зоз лопотаньом пискох (у народзе ше гвари же ше ґовлї модля). Даєдни, як наприклад чарна ґовля, можу шпивац. [[File:Mycteria ibis1.jpg|right|thumb|300px|Ґовлї жовтих пискох]]Ґовлї месоєди и гоч розширене думанє же ше углавним кармя зоз жабами, вони творя лєм єдну часц їх покарми. Ґовлї єдза и инсекти, ящурки и гади, хробаци и хлїсти, мали птички и цицарох як наприклад герчки. Ґовлї знєшу три до пейц вайца, ридко єдно до седем. Велькосц вайца варирує од 5,5 центи (''Ciconia abdimii'') по 8,5 центи (марабу), а чежина медзи 58 и 146 ґрами. Обидвойо партнере шедза на вайцох 25 по 38 днї и обезпечую єдзенє за младих. После пейдзешат до сто дньох ґовлячата можу лєциц. Ґовлї жию прейґ 20 роки. Били ґовлї жию и вецей як 30 роки. Кед же су заварти, жию и длужей, а найстарши приклад ґовлї хтора жила 48 роки. Велї файти ґовльох птици селїдбенїци. Углавним лєца зоз моцнима замахнуцами, отримуюци ше у [[Воздух|воздуху]]. На тот способ шпорую [[Енерґия|енерґию]], алє им за тото потребни цепли воздушни струї. Позната збирка фотоґрафийох ґовльох зоз 1884. року Отомара Аншица инспировала Отоа Лилиентала у 19. вику же би конструовал експеримантални механїчни плахтарки. == Бивалїще == Ґовлї углавним жию у подручох дзе суха клима, у тропских и субтропских крайох, за розлику од своїх родзинох ибису, чаплї и ложкастей чаплї. У Европи жию лєм чарни и били ґовлї и барз ридки ґовлї з роду ''Mycteria ibis'' и африцки марабу (''Leptoptilos crumeniferus''). Ґовльово гнїзда звичайно вельки и вони их хасную даскельо роки. Даєдни гнїзда маю и два [[Метер|метери]] у пречнїку и три метери су глїбоки. Гоч ше скорей думало же ґовлї маю лєм єдного партнера, нєшка ше зна же ше то случує лєм у єдней сезони. Кед ше одселя, ґовлї знаю пременїц партнера, гоч ше то нє муши случиц, як цо нє меняю часто гнїздо. Даєдни файти ґовльох правя гнїзда у населєних местох: на древе, закрицу хижи, коминє або високих слупох. У Греческей у даєдних приморских местох на електричних слупох направени метални округли подлоги же би ґовлї на нїх поставели свойо гнїзда. == Розширеносц и бивальнїк == Ґовлї маю скоро космополитску розширеносц: нєт их лєм на полох векшей часци Сиверней Америки и вельких часцох Австралиї. Центри розличносци ґовльох ше находза у тропскей Азиї и подсахарскей Африки, зоз осем и шейсц файтами хтори ше там розмножую. У Новим швеце присутни лєм три файти: лєсова ґовля, маґуари ґовля и жабиру, хтора найвисша птица цо лєци у Америки. Два файти, била и чарна ґовля доходза до Европи и заходней умереней Азиї, док єдна файта ориєнталней ґовлї сцигує до умерених подручох восточней Азиї, а єдна файта, ґовля чарношия, находзи ше Австралиї.<ref>del Hoyo, J. Elliott, A. & Sargatal, J. ''Handbook of the Birds of the World. Volume 1: Ostrich to Ducks. Lynx Edicions''. 1992. ISBN 84-87334-10-5.. . </ref> Ґовлї рижнироднєйши и звичайнєйши у тропских крайох, а файти хтори жию у умереней клими углавним миґрую же би заобишли найгорши жими. Вони досц розлични у вибераню бивалїщох. Даєдни файти, окреме ''Mycteria'', „древени ґовлї“ и ''Anastomus'' ґовлї, у велькей мири завиша од води и водового плєну, док велї други файти вельо менєй завиша од того типу бивальнїка, гоч го часто хасную. Файти попри марабуа и абдимово ґовлї часто ше можу найсц як ше кармя на отворених пажицох савани. Одвитуюци бивалїща облапяю мокри травнїки, шветли лєси, мочари, поля зоз рискашу, влажни пажици, рични рукавки и подобне. Велї виберу плїтки базени, окреме кед рики и озера пресушую, прето же лєгчейше лапя плєн, або кед монсунски дижджи звекшаю глїбину води у векших водових поверносцох.<ref>Sundar, K.S. Gopi (2006). [https://bioone.org/journals/waterbirds/volume-29/issue-3/1524-4695(2006)29%5b365%3aFSDAHS%5d2.0.CO%3b2/Flock-Size-Density-and-Habitat-Selection-of-Four-Large-Waterbirds/10.1675/1524-4695(2006)29%5b365:FSDAHS%5d2.0.CO;2.short . „Flock Size, Density and Habitat Selection of Four Large Waterbirds Species in an Agricultural Landscape in Uttar Pradesh, India: Implications for Management”]. ''Waterbirds''. 29 (3): 365—374. S2CID 198154724. doi:10.1675/1524- </ref> Менєй типични бивальнїки уключую густи лєси хтори хасную европски чарни ґовлї, або бивальнїки дижджових лєсох яке глєда стормова ґовля у юговосточней Азиї. Углавним заобиходза морски бивальнїки, зоз винїмком яванского марабуа, млєчней ґовлї и лєсовей ґовлї, хтори ше кармя у манґровох (тип веґетациї у тропских крайох), лаґунох и естуарских (залїв, нїзке побережє) блатнявих поверхносцох. Вельочислени файти, як волняношия ґовля, азийски отвореноджубкови и явански марибуи у южней Азиї, прилагодзели ше на високомодификовани чловечи бивальнїки, чи за карменє, чи за розмножованє, або обидва. (5)(6)(7)(8). Пре нєдостаток простору, даскельо файти ше розмножую блїзко при людзох, а файти як марабу, индийски марабу и била ґовля ше кармя на депонийох. <ref>Tortosa, F. S.; Caballero, J. M.; Reyes-López, J. (март 2002). . „Effect of Rubbish Dumps on Breeding Success in the White Stork in Southern Spain”. ''Waterbirds''. '''25''' (1): 39—43. S2CID 85703087. doi:10.1675/1524-4695(2002)025[0039:EORDOB]2.0.CO;2.</ref> == Систематика роду == Ґовлї ше дзеля на 19 файти у шейсцох родох. '''Фосилни форми:''' Род ''Mycteria'' Род ''Anastomus'' Род ''Ciconia'' Род ''Ephippiorhynchus'' Род ''Jabiru'' Род ''Leptoptilos'' Гоч нєшка даєдни ґовлї барз загрожени, нє познате же даєдни файти або подфайти през историю вимарли. Косц ґовлї роду ''Ciconia'', хтора пренайдзена у пещери на острове Реинион (у Индийским океану), вироятно походзи од ґовлї хтору поєдли вчасни приселєнци на острово; анї єден доказ нє шведочи же би ше ґовлї находзели анї на тим, анї на других Маскаренских островох. Фосилни род ''Ciconiopsis'' (вчасни олиґоцен, Пуерто Десеадо у Патаґониї, Арґентина) ше звичайно придружує ґу тей фамилиї. == Символи == У заходних културох била ґовля символизує родзенє дзецка. Родичом було чежко пояшнїц як дзеци приходза на швет, та одвитовали же „дзеци приноша ґовлї“. Верело ше же ґовлї приноша щесце и розкоши, а понежє ґовлї правели вельки гнїзда на коминох, лєгко було задумац же отамаль „спущую“ мали беби до обисца. Била ґовля символ Гаґу у Голандиї, дзе ше находзи коло 25% шицких европских ґовльох. Била ґовля тиж преовладуюци символ Алзасу у восточней Французкей. У Виєтнаме ґовлї символизую витримовносц худобних землєдїлцох и вредноту виєтнамских женох. == Митолоґия == Векшина митох ше одноши на били ґовлї. Митолоґия повязана з ґовлями зявює ше у старим Єгипту, при Єврейох, у греческей митолоґиї, у християнстве ґовля представялa „биле малженство“, односно чесне малженство, потим у Китаю, у скандинавскей митолоґиї, у болгарских народних приповедкох и так далєй. Дакеди дзеци шпивали писньочку: ''„Ґовля лєци, нє ма дзеци, а ми маме, нє предаме, до [[Комора|коморки]] замикаме, през облачок випущаме“.'' == Ґалерия == <gallery> Файл:Asian Openbill Stork (Anastomus oscitans) Kalyan IMG 1978 (5).JPG|Ґовля лєци Файл:Vola Storks 02.jpg|Ґовльово гнїздо Файл:Asian Openbill in Baruipur January 2022 by Tisha Mukherjee 01.jpg|Ґовля у лове Файл:White Stork.jpg|Била ґовля Файл:Marabou stork (Leptoptilos crumenifer) head.jpg|Марабу ґовля Файл:Erlau Störche-20200315-RM-103605.jpg|Ґовлї правя гнїзда на рижних местох Файл:P-Stork-Sandeep.jpg|Файта ґовлї </gallery> == Литература == * [https://sr.wikipedia.org/sr-ec/%D0%A0%D0%BE%D0%B4%D0%B5 Роде] == Референци == <references /> [[Катеґория:Птици Европи]] [[Катеґория:Птици Сербиї]] [[Катеґория:Птици Азиї]] [[Катеґория:Птици Африки]] [[Катеґория:Птици Америки]] [[Катеґория:Птици Австралиї]] ggi2eomfac8hvvdza62s7sbg3wxan4q 0 3365 20778 20593 2026-08-19T12:18:04Z Saslavik 1716 20778 wikitext text/x-wiki [[Файл:KPD Karpati amblem.jpg|thumb|Амблем КПД „Карпати”]] '''Културно-просвитне дружтво''' „'''Карпати'''” основане на сновательней скупштини отриманей 06. 10. 1990. року у Месней заєднїци у Старим Вербаше. Длугши час у [[Вербас|Вербаше]] росла идея о потреби снованя дружтва хторе би активно и организовано дїйствовало на плану пестованя и розвиваня културних и просвитних традицийох и активносцох и Руснацох и Українцох. Дотедишнї способи активносцох анї по своїм статусним, анї програмским змисту нє могли сполнїц у векшей мири духовни потреби спомнутих гражданох того городу на концу двацетого столїтия. Прето, цеком 1990. року людзе добрей дзеки започали активносци на формованю Дружтва хторе би афирмовало и розвивало їх културни традициї и потреби. Случело ше же скоро источашнє два групи ентузиястох порушали таку инициятиву, а потим заєднїцки предлужели спомнути активносци. Мено „Карпати” вибране прето же здогадує на прешлосц, пре красу и виковну тирвацосц велїчезних горох и на концу, пре универзалносц и препознатлївосц назви.<ref>Културно-просвитне дружтво • Культурно-просвітнє товариство • Културно-просветно друштво „КАРПАТИ” 1990 – 2000 • Издавач КПД „Карпати” Врбас, Његошева 21 • Врбас, 2000.</ref> [[Файл:Dom KPD Karpati.jpg|thumb|450п|Дом КПД „Карпати”]] == Историят == === Насельованє === Руснаци ше до Старого Вербасу почали масовнєйше насельовац после револуциї 1848. року. Од початку найвецей ту приходзели худобни фамелиї зоз [[Коцур|Коцура]], а познєйше даєдни и з [[Руски Керестур|Руского Керестура]]. Насельовали ше на такволаним брегу, односно на найвисших часцох, цо и розумлїве кед знаме же ше велї ту присельовали прето же у їх валалє були вельки води.<ref>Рамач, Я. (2007). ''Руснаци у Южней Угорскей'' (1745–1918). Нови Сад: Войводянска академия наукох и уметносцох.</ref> Кед у Старим Вербаше уж було векше число [[Руснаци у Сербиї|Руснацох]], коцурски парох Дюра Шовш мушел и о нїх водзиц духовну старосц. 1851. року им помогнул коло оправки [[Святи храм|церкви]] и парохиялного дому. Од 1860. року Руснаци у Старим Вербаше мали свойого паноца. Такой ше ту почало водзиц и окремни матични кнїжки. Перши душпастир ту бул о. Владислав Лабош. Як ше число Руснацох у Старим Вербаше звекшовало, звекшовало ше и число дзецох за школу, та ше поставяло питанє снованя рускей школи. Док нє мали свою школу, руски дзеци ходзели до сербскей школи, а даєдни анї нє ходзели до школи. Вец Руснаци купели квартель за учителя и хижу у хторей була змесцена школа. Зазначене же 1865. року у Старим Вербаше було 76 руски дзеци школского возросту. Спочатку руска школа робела як приватна. Як перши учитель ше спомина Михайло Гайнал. === Културно-уметнїцки живот Руснацох === Шлїди перших културних активносцох, спрам жридлох хтори наводзи о. Роман Миз, новосадски парох у часопису „[[Шветлосц (часопис)|Шветлосц”]] (число 3 за 1970. рок, статя: На отвореней сцени), датую зоз 1933. року. Теди у Старим Вербаше, дзе найвецей жили Руснаци, основане ''Церковне шпивацке дружтво'', а тиж так и ''Театралне дружтво'' „Руска драма”. Снователє тих дружтвох були о. А. Абодич, тедишнї парох у Старим Вербаше и Петро Ризнич. Перша представа, хтору у „Рускей драми” поставел [[Петро Ризнич Дядя]] давала ше [[25. фебруар|25. фебруара]] 1933. року, а волала ше „Дай серцю на волю, зведе в неволю”. Треба здогаднуц же у предвойновим чаше у нашей народносци робели два културно-просвитни орґанизациї: РНПД (Руске народне просвитне дружтво) и КПСЮР (Културно-просвитни союз югославянских Русинох). Под час войни їх явна робота була забранєна. Вицагуюци поуки зоз предвойнового и войнового часу, векшина интелектуалцох ше по войни опредзелєла же би ше формовало єдну, єдинствену културно-просвитну орґанизацию [[Руснаци Югославиї и радио|Руснацох Югославиї]]. Так 21. октобра 1945. року у Руским Керестуре оформена [[Руска матка]], а пошвидко и єй Месни одбори по шицких наших местох дзе жили Руснаци, же би ше и надалєй чувало власни идентитет, културу и язик. После 1948. року, кед ''Руска матка'' розформована, у Вербаше на єй место пришла орґанизация хтора мала исти змист, характер и улогу, лєм з другим меном – „Александер Серґеєвич Пушкин”. Руснаци у тот час мали свойо просториї у Улїци Светозара Марковича, дзе ше сходзели, рихтали забави, шпивали и танцовали, мали своїх гудацох. У тот час медзи найактивнєйшима були учитель [[Янко Олеяр]], хтори водзел [[хор]] и [[Тамбура|тамбурови]] [[Оркестер|оркестер.]] з дзецми ше рихтало дзецински представи. Рок 1956. останє у паметаню Руснацох у Вербаше насампредз по тим же остали без свойого дому. Будинок у хторим робело Дружтво претворени до квартельох, а аматере преселєни до будинку Дома култури „Вербас”. Новодостати просториї дзелєни зоз аматерами других народох и народносцох, по направеним розпорядку. Часто було бриґи коло простору за роботу. [[Файл:Na svitanju.jpg|thumb|400п|На швитаню]] Як режисере и ґлумци перше робели у „Пушкину”, а познєйше у драмскей секциї при Доме култури Вербас, [[Владимир Паланчанин]] у представох „На швитаню” и „Дай шерцу на волю”, [[Иван Бесерминї]] режирал представи „Покондирена тиква” 1956. року, а вєдно зоз [[Дюра Папгаргаї|Дюром Папгаргайом]] 1957. року режирали Ґоґольову „Женїдбу”, у хторей Папгаргаї бавел главну улогу. Бесерминї 1958. року режирал „Хижу на углє”, у хторей ґлумели Ана и Владо Копчански, Дюра Папгаргаї и други, а потим „Подозриву  особу”. Дюра Папгаргаї ґлумел и у „Покондиреней тикви”. Петро Ризнич Дядя режирал представи „Подозрива особа”, „Любов у мехох”, а Владимир Копчански „Нєволани госци” и „Щесце и людзе”. Ґлумци у тедишнїх представох були: Ґабор Салонтаї, Юлин Салонтаї, Михал Варґа, Осиф Скубан, Мирослав Контра, [[Владимир Новта]], Юлин Молнар, Велемир Чизмар, Силво Няради, Яромир Скубан, Ярослав Скубан, Еуфемия Киш, Ана и Владимир Копчански, Ксения Кираль, Афия Фейса, Михал Няради, Михал Ґадняї, Мелания Кирда, Петро Кандрач, Мица Биндас, Гелена Надь, Никола Бильня, Леона Контра, Владо Сивч, Петро Невдохин, Владо Контра, Янко Кузма, Янко Копчански, Владо Монар и велї други. Хорске шпиванє Руснацох розвите як секция при Доме култури „Вербас”. У тим чаше зоз хором, хтори ше визначовал по численосци и квалитету, дириґовали: Яким Олеяр, [[Витомир Бодянєц]], [[Владимир Тимко]] и [[Ириней Тимко]]. Єден час, седемдзешатих рокох, робела и танєчна секция. [[Файл:Pusktang.jpg|thumb|400п|Танєчна ґрупа]] Потим ушлїдзел вецей як дзешецрочни зацих у роботи на полю култури и аматеризма вербаских Руснацох, та аж 1975. року млади ентузиясти хтори ше жадали дружиц и робиц основали литературну секцию, „Зарї” коло себе позберали младих поетох, медзи хторима нєшка препознаваме мена авторох замеркованих литературних дїлох як цо [[Владимир Ґарянски]], Микола Шанта, Весна Тиста и други. З часом интересованє за „Зарї” рошнє, та оформена ище подобова, танєчна и драмска секция. За дзешец роки постояня „Зарйох” орґанизовани числени литературни вечари, вистави, рихтало ше представи. У „Зарйох” режира и ґлуми Янко Лендєр, а ту и вше лєпши ґлумци Янко Павлович, Владимир Гирйоватий, Иван Папуґа, Нада Лендєр и други. Року 1985, заш пре нєпорозуменє коло просторийох Дома култури у хторих робели, „Зарї” престали зоз роботу. Драмска секция ище єден час робела у Вербаше и Коцуре. == КПД „КАРПАТИ” == {| class="wikitable" style="float:right; margin-left:1em;" | colspan="2" valign="top" |Потерашнї предсидателє: |- | valign="top" |Звонко Сабо | valign="top" |1990 – 1994 |- | valign="top" |Михайло Кузма | valign="top" |1994 – 1997 |- | valign="top" |Янко Лендєр | valign="top" |1997 – 1998 |- | valign="top" |Звонко Сабо | valign="top" |1998 – 2002 |- | valign="top" |Ярослав Комбиль | valign="top" |2002 – 2004 |- | valign="top" |Владо Папуґа | valign="top" |2004 – 2009 |- | valign="top" |Славко Микитишин | valign="top" |2009 – 2011 |- | valign="top" |Ярослав Комбиль | valign="top" |2011 – 2013 |- | valign="top" |Деян Загорянски | valign="top" |2013 – 2018 |- | valign="top" |Славко Барановски | valign="top" |2018 – 2022 |- | valign="top" |Микола Папуґа | valign="top" |2022 – 2026 |- | valign="top" |Василь Дацешин | valign="top" |2026 – |} Кед 1990. року основане Културно-просвитне дружтво „Карпати” воно достава на хаснованє просториї Месней заєднїци Стари Вербас хтори дзелї зоз другима хаснователями и хтори анї приблїжно нє задовольвали потреби за роботу и наступи. Гоч Друштво член Културно-просвитней заєднїци општини за роботу нє доставало нїяки финансийни средства. == Секциї == === Драмска секция === Драмски живот у Вербаше ма длугу и богату традицию, та прето анї нє чудне же зоз снованьом Културно просвитного дружтва „Карпати” такой почала робиц и тота секция. Треба повесц же вона и якошик найпририхтанша вошла до нового дружтва з оглядом же комплетни ансамбл уж даскельо роки робел при Секциї „Зарї” у Доме култури „Вербас” у Вербаше, и же мала уж замерковани резултати, и оформени ансамбл за старших на [[Руски язик|руским язику]]. З роботу ше предлужело такой першого року кед поставена „Велька птица” од Мирона Канюха, а у режиї Янка Лендєра. Попри роботи старших такой ше почало роздумовац и о формованю секциї за дзеци. Так Владимир Гирйоватий уж 1992. року формовал дзецинску драмску ґрупу на руским язику и поставел фалат Светислава Рушкуца „Перши дзень одпочивку”. Интензивнєйше тота драмска ґрупа почала робиц од 1995. року кед ше режиї прилапела Нада Лендєр и котра зоз дзецми поставела пейц театрални фалати. За дзешец роки постояня Дружтва режиї ше прилапели пейц особи: Янко Лендєр котри и пред тим робел при Доме Култури у Вербаше, [[Липар|Липару]] и Коцуре, Владимир Гирйоватий, Славица Гайдук и Нада Лендєр, котри ше з тоту роботу по першираз стретли у Дружтве. Штернац проєкти кельо драмска секция пририхтала за дзешец роки постояня Дружтва, число з котрим мушиме будз задовольни и з котрим би ше дзечнє похвалєли и вельо моцнєйши дружтва котри маю и длугшу традицию. Од тих тринац проєктох дзевец були пририхтани за опшински замаганя, осем ше пласовали на Зону, седем на Покраїнску, а два представи за дзеци „Жар дзивка и Иванушка” по мотивох рускей сказки „Гачатко горбатко” у адаптациї Слободана Билкича и Дюри Папгаргая „Наталка, кральовна пешацкого острова” у режиї Нади Лендєр сцигли аж по републичну смотру „Майски бависка” у Бечею 1998. и 2000. року. Єденац од тих проєктох нашли ше на смотри рускей драмскей творчосци „Мемориял Петра Ризнича – Дядї” у Руским Керестуре, лєм три по раз виведзени у просторийох Дружтва. Треба повесц и тото же штири проєкти зняти за Телевизию Нови Сад. Начишлєни резултати лєм потвердзую о квалитету роботи тей секциї у дружтве, фаховей схопносци режисерох и глумецкей вредносци ансамблох. === Музична секция === Роботу Културно-просвитого дружтва нє могло ше задумац без орхестри хтора би пририхтала музичну часц програми и провадзела наступи фолклору и шпивачох. Нє лєгку роботу твореня орхестри превжал на себе Мариян Брундза, понеже мал значне музичне искуство, прихильносц ґу музики и дзеку правого ентузиясти. Так концом 1991. року оформена тамбурова орхестра. Купело ше половни музични инструменти, тамбурки: два примки, А бас прим, Е бас прим и контру, а други инструменти купели члени орхестри, односно їх родичи. Члени орхестри, теди леґинє од 15 по 17 роки, нє мали нїяке предходне музичне образованє, алє лєм вельку дзеку научиц грац. Рушело ше од триманя инструмента, Мариян своїх школярох научел читац ноти, а перши проби були нєзависни од потребох „Карпатох”. Робело ше вельо, проби ше отримовало три раз у тижню од 6 по 10 вечар, та тамбурашох аж и пальци болєли. Перши наступ тамбурова орхестра мала уж после два мешаци роботи, у програми „Прадки” хтору пририхтала етноґрафска секция Дружтва. После рока ученя, тамбурова орхестра мала уж порихтани значни репертоар, та на далєй остало робиц на квалитету. На репертоаре ше нашли руски и українски писнї и танци, як и музика других народох зоз того стредку, у аранжману и обробку Марияна Брундзи. Ушлїдзели наступи тамбуровей орхестри вєдно зоз фолклором „Карпатох” на смотрох у општини, на „[[Фестивал рускей култури Червена ружа|Червеней ружи”]], на Майских концертох, у „Широким плану”, „Зврку”, на балу, госцованю у України, Баня Луки шицких наступох Дружтва по наших местох. === Хор === [[Файл:Hor Karpati.tif|thumb|400п|Хор Карпати]] Хор вербаскей парохиї ма длугоку традицию. Перши хор котрого ше даєдни парохиянє ище здогадую основани 1932. року. То бул хлопски хор од 22 [[Шпивач|шпивачох]], котри нє жили шицки у самим Вербаше, алє на околних [[Салаш|салашох]]. Хор основал тедишнї парох о. Абодич. О роботи хора ше зна лєм тельо же сам снователь хор учел шпивац, алє зоз нїм нє виступел. Дальшу роботу превжал тедишнї богослов зоз Коцура [[Онуфрий Тимко]]. Аж теди хор почал явно наступац, як у вербаскей церкви, так и у сушедних парохиялних церквох. Хор гласовно бул барз квалитетни. Початки заш лєм були чежки, бо ше требало звикнуц на таку файту шпиваня. Гоч приходзели зоз салашох хористи були вше точни на пробох и пожертвовни. Року 1934. нови парох о. Грегорий Биндас основал дзецински хор. То бул трогласни хор, мал 20 членох, а дириґовал з нїм дзияк Бартоломей Бесерминї – Берци. Школяре зоз околних парохийох котри ту ходзели до ґимназиї 1947/48. року основали сами свой хор и под час школского року голєм раз мешачно шпивали Службу Божу. Тот хор започал водзиц Кирил Планчак, а предлужел Владимир Тимко, обидвоме школяре ґимназиї. По длугокей прерви, 1970. року, зоз приходом о. Владимира Тимка за пароха до Вербасу, знова основани хор. Тот хор перше почал робиц при Доме култури зоз репертоаром народних шпиванкох. Понеже власци нє допущели же би священїк водзел хор, роботу превжал учитель Йоаким Олеяр. Пошвидко Дом култури анґажовал за дориґента Иринея Тимка, котри тиж так кратши час водзел хор, алє пре велї причини и тота робота престала. О кратши час, тот исти хор о. Владимир Тимко активовал як церковни хор. Число шпивачох нїґда нє було менше як 30 члени, а то були Руснаци и Українци зоз обидвох вербаских парохийох, рижних професийох и розличней старосци. Улога хорского шпиваня нє мала. За самих шпивачох окремне уживанє шпивац [[Композиция|композициї]] литурґийних и других духовних текстох. Людзом з початку можебуц було чежше розумиц таку файту молитви, алє помали зрозумели же вельки уметнїки сцели зоз своїм талантом дзвигнуц молитву на висши уровень, а з тим и саму Службу Божу зробиц святочнєйшу. Хор Церкци Покрова Пресвятей Богородици зоз Старого Вербасу єден час бул член КПД „Карпати”, наступал на векших манифестацийох у орґанизациї „Карпатох”, а окреме значни наступ хора у рамику манифестациї означованя 250 рочнїци присельованя Руснацох. === Фолклорна секция === [[Файл:Ruskitan.tif|thumb|400п|Руски танци]] Попри красного слова и шпиванки танєц состойна часц народней традициї та ше го пестує у шицких аматерских дружтвох. Фолклорни ансамбл формовани такой на початку и рушело ше зоз пробами. Млади фолклораше швидко звладовали початни крочаї та ше увежбовали и перши кореоґрафиї, а пошвидко ушлїдзели перши наступи и перши аплаузи. Кореоґрафиї поставяли Оля Летвенчук, Владимир Горняк, Микола Горняк, Славко Микитишин, Милан Степанов и Катарина Иван. На репертоару були „Гопак”, „Козачок”, „Веснянка”, „Венчик танцох зоз Войводини”, „Танци зоз Сррбиї”, „Руски танци”, „Коломийка” и велї други. Фолклораше успишно наступаю на велїх манифестацийох у Сербиї алє и у иножемстве на рижних смотрох алє и у телевизийских емисийох. Тоти наступи оставаю у кресних памяткох и публики и аматером, а окреме ше паметаю друженя после наступох.<ref>Културно-просвитне дружтво • Культурно-просвітнє товариство • Културно-просветно друштво „КАРПАТИ” 1990 – 2010 • Издавач КПД „Карпати” Врбас, Његошева 21 • Врбас, 2010.</ref> === Пестованє руского язика з елементами националней култури === Сама назва Културно-просвитне дружтво „Карпати” указує же ше Дружтво окрем розвиваня и пестованя рускей култури заклада и за просвитну дїялносц. Традиция рускей просвити ше опера на перши штири класи основней школи по руски у ОШ „Светозар Милетич” у периодзе од 1948. по 1961. рок. Єдна зоз важних активносцох секциї за пестованє мацеринского язика було и намаганє орґанизовац порядну факултативну наставу пестованя мацеринского язика у основних школох у Вербаше. Закон о воспитаню и образованю то предвидзує теди кед ше за тоту форму виучованя язика вияшня школяре, односно їх родичи. Требало лєм заинтересовац школярох и їх родичох и потолковац им же то нє може и нє шме буц додатне обтерхованє дзецох як то дзепоєдни толковали. То посцигнуте на шлїдуюци способ: Од 27. VI по 9. VII 1993. року у стредньошколским интернату у Руским Керестуре отримана перша лєтня школа пестованя мацеринского язика за дзеци рускей и українскей народносци котри нє маю орґанизовану наставу на своїм мацеринским язику. Инициятиву за орґанизованє такей форми пестованя мацеринского язика дало КПД „Карпати” на своєй схадзки под символичну назву „На пейц до дванац” 21. марца 1992. року. З лєтню школу були облапени 53 школяре основношколского возросту (од першей по осму класу) рускей и українскей народносци (37 Руснаци, 16 Українци). Школяре були змесцени у стредньошколским интернату у Руским Керестуре а настава и позанаставни активносци ше отримовали у просторийох школи. Вєдно у шицких трох оддзелєньох отримане коло 110 наставни годзини мацеринского язика, литератури и историї. У пополадньових годзинох за шицких школярох орґанизовани позанаставни активносци. Успишно робели драмска, литерарна и рецитаторска секция на руским и українским язику. Попри спомнутих, робели и тамбурова орхестра, секция соло шпиваня, школа танцох, компютерска секция и рижни спортски секциї. Под час пребуваня у лєтнєй школи орґанизовани и два забавни вечари за школярох – єден маскенбал, и закончуюци вечар дзе ше школяре представели зоз тим цо у школи научели. У настави и позанаставних активносцох були анґажовани 14 особи: 2 професоре зоз Катедри за руски язик и литературу з Нового Саду (мр Янко Рамач и мр Михайло Фейса), 3 преподаваче зоз Руского Керестура (Владимир Бесерминї, Ксения Бодянєц и Михайло Зазуляк) и 9 зоз Вербасу (Славко Сабо, Славица Мали, Надія Шелемба, Вира Вовк, Зеновий Вовк, Янко Лендєр, Мариян Брундза, Анастазия Бесерминї и Мирослав Сабо). Шицки преподаваче и руководителє секцийох и други орґанизаторе робели без хонорарох, трошкох путованя и дньовнїцох. По законченю лєтнєй школи школяром уручени свидоцтва, а преподавачом (и спонзором) подзекованя. Друга лєтня школа орґанизована у Вербаше (пре нєвигодни условия то нє мож було зробиц у Руским Керестуре) и тирвала 7 [[Дзень|днї]] (од 27. юния по 3. юлий 1994. року). За школярох котри ходзели на [[Годзина|годзини]] пестованя руского язика то свойофайтове финализованє єднорочней роботи, а за других, можлївосц упознац ше зоз тим цо би могли научиц кед би ходзели на таки годзини. Настава орґанизована у пополадньових годзинох. Нащивйовали ю 45 школяре (38 на руским и 7 на українским язику). Преподаваче у школи були: мр Михайло Фейса, Амалия Паланчанин, Ирина Бесерминї, Златка Хлєбашко, Таня Трелак, Славица Мали, Ана Комбиль, Ярослав Комбиль и Славко Сабо. Позанаставни активносци водзели члени Дружтва: Янко Лендєр, Владо Будински, Нада Лендєр, Звонко Сабо як и дзепоєдни преподаваче. Всоботу за школярох орґанизовани заєднїцки вилєт на Палич. Школа закончена зоз удатну програму школярох, а видруковани и билтен зоз роботами школярох и звитами орґанизаторох. Старшина обидвох лєтнїх школох бул Славко Сабо. После успишно орґанизованей першей лєтнєй школи у шицких штирох школох у Вербаше у октобре 1993. року почина порядна настава пестованя мацеринского язика. На инициятиву ''[[Дружтво за руски язик, литературу и културу|Дружтва за руски язик и литературу]]'' и КПД „Карпати” 7. октобра 1993. року у Скупштини општини Вербас отримани розгварки зоз котрима руководзел предсидатель СО др Срдян Стокуча, а присутни були директоре шицких основних школох у Вербаше, предсидатель КПД „Карпати” Звонко Сабо, предсидатель Дружтва за руски язик и литературу Ирина Папуґа и предсидатель подружнїци Дружтва за руски язик и литературу Славица Мали. На схадзки дата потримовка намаганьом же би ше орґанизовало факултативне виучованє руского мацеринского язика у шицких штирох основних школох у Вербаше. КПД „Карпати” превжали на себе обовязку поинформовац родичох о можлївосцох виучованя мацеринского язика, та за нїх орґанизовало родительску схадзку. На схадзку пришла и предсидателька Дружтва за руски язик и литературу Ирина Папуґа, предсидателька Подружнїци Дружтва за руски язик и литературу у Вербаше Славица Мали, предсидатель КПД „Карпати” Звонко Сабо, предсидатель секциї за пестованє мацеринского язика Славко Сабо и коло трицецеро родичи. Уж на самей схадзки, за факултативне виучованє мацеринского язика приявени трицецеро дзеци, а на таке опредзельованє дзецох и родичох у велькей мири вплївовало успишне орґанизованє лєтнєй школи виучованя мацеринского язика з боку „Карпатох” под час лєтного розпусту. Шлїдуюца акция, анкета зоз школярами хтору орґанизовали шицки штири основни школи у Вербаше: „Петар Петрович Нєґош”, „Светозар Милетич”, „Братство-єдинство” и „20. октобер”. ОШ „Светозар Милетич” анкетовала школярох, а у других школох тоту роботу покончела Подружнїца, односно учителька Славица Мали и члени КПД „Карпати” Владимир Буилчик и Владимир Будински. Настава мацеринского руского язика з елементами националней култури почала у октобре 1993. року, а до нєй було уключене 69 школяре, у ОШ „Светозар Милетич” 38, у ОШ „П. П. Нєґош” 18, у ОШ „Братство-єдинство” 11 и у ОШ „20. октобер” 2 школяре. Настава факултативного виучованя мацеринского язика з елементами националней култури у школох ше отримовала у медзизменох, а всоботу у просторийох КПД „Карпати”, дзе школяре були уключени до литературней, рецитаторскей, драмскей, музичней, фолклорней и подобовей секциї. Наставу, хтора ше состої зоз двох часцох, водзи учителька Славица Мали. У першей часци школяре у школи уча язик и литературу, а у другей, у КПД „Карпати” пестую националну, руску културу. Од 1993. року по 2000. рок число школярох менєй-вецей исте. Так у школским 1999/2000. року на наставу ходза 74 школяре. Предлужи ше... == Референци == 47clu10j5grnhnksfqphufsiddl698w 0 3390 20795 20682 2026-08-20T09:33:44Z Sveletanka 20 корекция 20795 wikitext text/x-wiki {{Инфорамик | headerstyle = background:lightblue | header1 = Манґулїца | label2 = | data2 = [[File:Mangalica-Schwein qtl1.jpg |300px|Манґулїца (Sus scrofa domestica) у природним парку Линебурґа, (Нємецка)]] | label3 = | data3 = <div style="text-align: center;"> Манґулїца-''Schwein''<br /> </div> | header4 = [[Таксономия (биолоґия)|Наукова класификация]] | label5 = Царство | data5 =Animalia | label6 = Тип| data6 = Chordata | label7 = Класа | data7 = Mammalia | label8 = Ряд| data8 = Artiodactyla | label9 = Фамилия | data9 = Suidae | label10 = Род | data10 = ''Sus'' | label11 = Файта | data11 = ''S. scrofa'' | label12 = Подфайта | data12 = ''S. s. Domestica'' | header13 = Триномиялне мено | label14 = | data14 = ''Sus scrofa domestica'' | header15 = | label16 = | data16 = }} '''Манґулїца''' (од мадь. ''mangalica'') раса швиньох хтора у Мадярскей под защиту держави.<ref> Dr. Radnóczi László. "[https://web.archive.org/web/20120210223557/http://www.agroservice.hu/mangainfo1.htm The Hungarian Mangalica".] agroservice.hu. Archived from [https://www.agroservice.hu/mangainfo1.htm the original] on 10 February 2012.</ref> Спада до масного продукцийного типу швиньох хтори характеризує позноузретосц, мала плодносц, векше трошенє покарми за єдинку приросту, виразна прихильносц за продукцию масци, моцна конституция, алє и велька способносц прилагодзованя на подли условия змесценя, карменя и триманя. == Историят == Ширенє [[Тарґовина|тарґовин]]<nowiki/>и зоз швиньми пришло и до [[Сербия|Сербиї]],<ref>[https://www.digitalna.nb.rs/view/URN:NB:RS:SD_34A8BB99366B973490F07A22BA4B577B-1914-01-30 Извоз свуња у Мађарску] [https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B5_%D1%81%D1%80%D0%B1%D1%81%D0%BA%D0%B5 Српске новине] од 30. јануара 1914. страна 1.</ref> дзе главни [[тарґовец]] бул Милош Обренович, хтори почал свой тарґовински вивоз витворйовац з расами такволаней шумадийскей швинї.<ref>[https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%A8%D1%83%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%BA%D0%B0_(%D1%80%D0%B0%D1%81%D0%B0_%D1%81%D0%B2%D0%B8%D1%9A%D0%B5) {Шумадинка (раса свиња)](</ref> Тота швиня крижана з расами як цо ''баконї'' и ''саланто''р, цо приведло до формованя окремней раси швиньох под назву манґулїца. Тота раса швиньох хтору Мадяре волали терекфайта (мадь. ''törökfajta'') (цо значи турска раса) або рацфайта (мадь. ''rátzfajta'') (цо значи сербска раса) приходзела до валалох и помишала ше зоз тамтейшима расами. Тоти новостворени раси Мадяре волали манґарица (мадь. ''mangaritza'') або манґулїца (мадь. ''mangalitza''). Румунска аутохтона швиня або раса ''База'' настала 1872. року зоз крижаньом манґулїци и беркширскей раси.<ref>[https://web.archive.org/web/20101229122829/http://www.ansi.okstate.edu/breeds/swine/bazna/index.htm Breeds of Livestock – Bazna Swine".] 29 December 2010. Archived from the original on 29 December 2010. Retrieved 3 December 2022.</ref> Випатрунок єй нєзвичайни прето же ма по себе широки чарно-били смугасти часци. Глава и задоня часц єй чарна а шия бляда - [[фарба]] скори. Державне дружтво одховйовачох манґулїцох (''Mangalica Tenyésztők Országos Egyesülete'') основане 1927. року же би ше отримовало и утвердзовало їх главни характеристики.<ref> "[https://www.nytimes.com/2009/04/01/dining/01pigs.html?pagewanted=all&_r=0 An Old Breed of Hungarian Pig Is Back in Favor".] The New York Times. 26 March 2009.</ref><ref>[https://www.seattletimes.com/nation-world/is-mangalitsa-the-next-it-pig/ Is Mangalitsa the next 'it' pig?".] The Seattle Times. 8 January 2011.</ref><ref>[https://modernfarmer.com/2014/03/meet-mangalitsa-hairy-pig-thats-kobe-beef-pork/ Meet the Mangalitsa, the Hairy Pig That's the Kobe Beef of Pork".] Modern Farmer. 14 March 2014.</ref><ref>[https://www.barrons.com/articles/SB50001424052748704131804579057092449869308.html Gentleman Pig Farmer".] Barron's. 14 September 2013.</ref> == Походзенє == [[File:Wollschwein im Stroh im Wildpark Bad Mergentheim 2022.jpg|right|thumb|301x301px]]Спрам мадярских авторох, манґулїца директни потомок медитеранскей дзивей швинї (''Sus'' ''mediterraneus'') хтора настала пред вецей як тисяч роками як резултат крижаня европских и азийских примитивних расох швиньох. == Вариєтети == :♦ Била манґулїца (''Szőke mangalica''): найчисленша подраса манґулїци, под&#39;єднак добра за принос масци и меса. При тей файти фарба варирує од шивей прейґ жовтей до жовкасточервенкастей зоз жовкастима и червенима дисколорациями у зависносци од способу триманя. :♦ Червена манґулїца (''Vörös mangalica''): комбинация билей манґулїци и кандрастей салонташки, чежша є од билей манґулїци. Фарба шерсци варирує од цмейшей по блядшу червенкавокафовкасту. [[File:20101119 Mangalica 003.jpg|right|thumb|437x437px|Ластовкаста манґулїца]] :♦ Ластовкаста манґулїца (''Fecskehasú mangalica''): настала з крижаньом билей и чарней манґулїци, брух єй били, а хрибет чарни. Опраши штреднє вецей прашата як била манґулїца. При тим вариєтету манґулїци на хрибце и з бокох фарба шерсци чарна, а на споднїх часцох цела, бруху, та аж по сподню видлїцу є била по стриберношива. Хвост билей [[Фарба|фарби]], а [[китайка]] на хвосце чарней. :♦ Чарна манґулїца (''Fekete mangalica''): найрозширенша була на югу Мадярскей и у Сриме. Настала з крижаньом сримскей чарней швинї з билу манґулїцу. Трима ше же вигинула. :♦ Дзива манґулїца (''Vadas mangalica''): барз ридка раса, розширена була у горских предїлох и найскорей є резултат крижаня дзивей швинї и билей манґулїци. Природни тїлесни отвори, нозґер, цицки, ратички, оберва и павучайки вше чарней фарби при шицких вариєтетох манґулїци. == Збудова цела == [[File:Magnalica-Eber-V2.jpg|right|thumb|300px|Глава и нозґри манґулїци]]Манґулїца раса штреднєй велькосци, чия глава штреднєй длужини и ширини, на випатрунок аж барз велька, звичайно благо угнутого профилу по скоро ровни, моцного нозґра хтори вше пиґментовани. Уха клаптави и вше спаднути у напряме морди. Твар и подгарлїна меснати и добре виражени. Карк досц кратки або штреднєй длужини, звичайно добре розвити и досц мускулозни. Цело кратке и досц округлїсте, окреме при затитих манґулїцох, кед є елипсасте, а тото ище баршей змоцнює у випатрунку и сама кандрастосц. Гребень штреднєй ширини, нєобачлїво преходзи до хрибтовей линиї. Перши найчастейше досц широки и глїбоки. Хрибет и сцегна штреднє широки, а хвост нїзко насадзени, оброснути з густу шерсцу. Брух добре виражени, полни и округли, а при затитих манґулїцох аж и цилиндрични. Ноги штреднєй длужини, косци на нїх ценки, а щеточки на ногох мегки. Ратички барз тварди и пиґментовани. Минималне число цицкох 5, нормално су розвити з обидвох бокох. Цицки, як и скора и ратички, пиґментовани. == Тїлесни мери манґулїци == {| class="wikitable" |+Тїлесни мери манґулїци<ref>{{Cite book|title=Mangalica pig register 2013|last=Szabo|first=P.|last2=Papp|first2=C.|last3=Toth|first3=P.|last4=Vásárhelyi|first4=B.|publisher=Hungarian national association of Mangalica breeders|year=2013|location=Debrecen}}</ref> !Пол !Старосц (роки) !Висина у гребеню (центи) !Тїлесна тежина (кили) |- | rowspan="3" |Женски |1 |64-67 |90-100 |- |2 |72-73 |120-140 |- |3 |74-77 |140-160 |- | rowspan="3" |Хлопски |1 |65-70 |100-120 |- |2 |75-80 |130-150 |- |3 |80-85 |150-170 |}Манґулїца типична масна раса швиньох. У розрезаних половкох єст 65-70% масци и коло 30-35% меса. == Ґалерия == <gallery> Файл:Wollschweine6.JPG|Чопор шерсцатих манґулїцох Файл:Wollschweine1.JPG|Ластовкаста манґулїца Файл:Wollschweinferkel.jpg|Млади-прашата манґулїци (рижни фарби) Файл:Wollschweine- MG 6465.jpg|Шерсцати манґулїци вжиме Файл:Wollschwein 09.11.2015 17-27-15.JPG|Швижи фалати меса зоз швинї манґулїци Файл:Hungarian Mangalica Pig.jpg|Била кандраста манґулїца, ЗОО у Будимпешти (Мадярска) </gallery> == Литература == * Tőzsér János – Bedő Sándor szerk.: Történelmi állatfajtáink enciklopédiája, Budapest, Mezőgazda Kiadó, 2003 * Видовић, Витомир; Шевић, Радослав (2015): Мангулица. Асоцияция продуковательох швиньох и меса АПРОСИМ - Нови Сад, ISBN 978-86-7520-306-3 * Белић, др Јован; Гајић, др Живорад; Исаков, др Драгослав; Огњановић, др Александар; Штерк, др Владимир (1972): Савремено свињарство. Новинско-издавачко и штампарско предузеће "Привредни преглед", Београд. стр. 45. == Вонкашнї вязи == * [https://enciklopedija.hr/clanak/svinja-domaca "Svinja, domaća".] enciklopedija.hr. 30 May 2024. * [https://www.cepib.org.rs/?page_id=161 Rase svinja - Centar za očuvanje autohtonih rasa] {{Commonscat}} == Референци == <references /> [[Катеґория:Файти швиньох]] [[Катеґория:Домашнї животинї]] n9rjts70zqusowjnagghgkykt0jepjb 0 3397 20796 20694 2026-08-20T09:34:46Z Sveletanka 20 корекция 20796 wikitext text/x-wiki '''Шумадинка''' була аутохтона раса (файта) швиньох на балканских просторох, мено достала по Шумадиї,<ref>admin (2012-11-16). Seoski Poslovi - Portal o poljoprivredi” (на язику: анґлийски). Приступљено 2023-08-26</ref> реону дзе було розпространєне виховйованє тей раси швиньох.<ref>''[https://www.youtube.com/watch?v=eQ3-VW2uWlg Autohtone rase srpskih svinja ponovo u Šumadiji]'' (на язику: сербски), Приступљено 2023-08-26</ref> Предпоставка же файта вимарла <ref>Novinar, Dejan Budić (2022-12-25). „[https://web.archive.org/web/20210127001537/https://www.agromedia.rs/agro-teme/stocarstvo/autohtone-rase-srpskih-svinja-nekada-glavni-izvozni-adut-danas-im-preti-nestanak/ Autohtone rase srpskih svinja: nekada glavni izvozni adut, danas im preti nestanak”.] ''Agromedia'' (на язику: aнґлийски). Архивирано из [https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%A8%D1%83%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%BA%D0%B0_(%D1%80%D0%B0%D1%81%D0%B0_%D1%81%D0%B2%D0%B8%D1%9A%D0%B5) оригинала] 27. 01. 2021. г. Приступљено 2023-08-26.</nowiki></ref> и нєт податки о постояню єдинки тей раси. == История == У брегох звичайно була виховйована файта '''''шишка''''', док ''шумадинка'' виховйована-песотвана у ровнїнских крайох.<ref>[https://www.cepib.org.rs/?page_id=161 Centar za očuvanje autohtonih rasa: Rase svinja]” (на язику: сeрбски). Приступљено 2023-08-26.</ref> Виключно тоти швинї тримани у природних условийох, влєце на паши дзе ше кармели зоз жалудзами, а пред кланьом ше их докармйовало зоз [[Кукурица|кукурицу]]. Предки тей раси то моравка, [[манґулїца]] и ресавка. Под час Милоша Обреновича Сербия мала свой признати вивозни бренд. Сам М. Обренович бул найбогатши и найвекши [[тарґовец]] зоз швинями на Балкану. Роботу з [[Тарґовина|тарґовину]] започал зоз расу-файту познату як ''шумадийска швиня'', та так моравка, ресавка и манґулїца закончовали на „столох” ширцом Европи, а у другей половки 20. и спочатку 21. вику постали права ридксоц, односно щезли. == Випатрунок == Шумадинка була штреднє велька швиня, биложовкастей або шивей [[Фарба|фарби]]. Плодносц єй була слаба, прашела три до шейсц прашата. Нє барз ше ю могло викармйовац, алє була отпорна на хороти и прилагодлїва на околїско. <ref>„[https://www.rts.rs/lat/vesti/ekonomija/4608429/brend-svinja-mangulica-milos-veliku-moravka.html RTS :: Ekonomija :: Mogu li šumadinka, moravka i mangulica ponovo da budu naš brend, kao u vreme Miloša Obrenovića”.]''www.rts.rs''. Приступљено 2023-08-26.</ref> == Референци == [[Катеґория:Файти швиньох]] [[Катеґория:Домашнї животинї]] knr5ifkrjkgk4riudh8msbfbxh3u2q5 14 3398 20794 20695 2026-08-20T09:31:40Z Sveletanka 20 катеґория 20794 wikitext text/x-wiki [[Катеґория:Животинї]] [[Катеґория:Статкарство]] lpbxo3emuo2dbf0620mu80fgavknf2m 0 3415 20774 20771 2026-08-19T12:04:29Z Saslavik 1716 /* Галерия */ 20774 wikitext text/x-wiki '''Фамилия калапчових ружох''' ('''''Nymphaeaceae''''') то фамилия вецейрочних водових рошлїнох з моцно розвитим ризомом, шерцоподобнима лїсцами хтори спирално розпоредзени, плїваюци, ридко дзвигнути над воду. Квитки двополни, актиноморфни, найчастейше били або моцних [[Фарба|фарбох]], велї квитково лїсточка представяю углавним стаминодиї – стерилни прашнїки – а нє венчиково лїсцочка. Плод собирни або синкарпни. Фамилия облапя 6 роди, зоз коло 58 файтами. Рошлїни тей фамилиї розширени скоро космополитски, нєт их у вельких пустиньох (Сахара, Арабийска пустиня), на вельких ґеоґрафских ширинох (сиверни Сибир, Канадски архипелаґ), анї у Австралиї, Новей Ґвинеї и часци Южней Америки. {{Инфорамик | headerstyle = background:lightblue | header1 = Била калапчкова ружа | label2 = | data2 = [[Файл:Nymphaea alba in Duisburg.jpg|мини| Била калапчкова ружа]] | header3 = Наукова класификация | label4 = Царство | data4 = Plantae | label5 = Кладус | data5 = Tracheophytes | label6 = Кладус | data6 = Angiospermae | label7 = Ряд| data7 = Nymphaeales | label8 = Фамилия | data8 = Nymphaeaceae Salisb. | header9 = 2 подфамилиї зоз 6 родами | data10 = ''подфамиля'' Nymphaeoideae | data11 = ''Nymphaea'' L. (калапчова ружа) | data12 = ''Victoria'' Lindl. (виктория) | data13 = ''Barclaya'' Wall. | data14 = ''Euryale'' Salisb. | data15 = ''Ondinea'' Hartog | data16 = '''подфамилия Nupharoideae''' | data17 = ''Nuphar'' Sm. (жовта калапчкова ружа) }} == Систематика и филоґения == Старосц ґрупи потвердзена и у фосилних находзискох. Найдзени фосили ''Nymphaeaceae'' хтори походза з долнєй креди (пред коло 90 милиони роками), а предпоставя ше за даєдни ие старши же су тиж часц тей фамилиї. Трима ше же же ше предлуженє ґрупи ''Nymphaeaceae'' збуло пред 144-111 милиони роками, а оддвойованє нєшкайших родох пред 51-40 милиони роками. На основи фосилних находзискох мож заключиц же фамилия скорей була вельо рижнороднєйша и богатша з файтами. Фамилия ''Nymphaeaceae'' єдна з найпримитивнєйших фамилийох скритонашенькарох, настала зоз секундарним врацаньом копнових рошлїнох до водового штредку. Пре модификациї (углавним поєдноставенє анатомиї) хтори провадза таку пременку штредку, характеристики фамилиї специфични и зошицким иншаки од ґрупох їх предкох (тропски древа!). Даєдни характеристики ше вше тримало за примитивни або преходни медзи характеристиками монокотиледоних и дикотиледоних рошлїнох. Кед напущена ексклузивна дихотомия скритонашенькарох на основи числа котиледонох, фамилия Nymphaeaceae ше нашла звонка обидвох ґрупох, як старша од нїх. Тото примитивне положенє фамилиї потримане з виглєдованями молекуларней и биохемийней систематики. Фамилия Nymphaeaceae ше дзелї на две подфамилиї – Nupharoideae (з єдним родом – ''Nuphar'' и коло дзешец файтами) и Nymphaeaoideae (5 роди – ''Barclaya'', ''Euryale'', ''Nymphaea'' , ''Ondinea'', ''Victoria''). Перша подфамилия характеристична по основним чишлє хромозомох х=17, и 10-18 ксилемских каналох у кореньох. За подфамилию Nymphaeoideae характеристични числа хромозомох х=10, 12, 14-18; як и 5-9 ксилемски канали. '''Жридло''' * [https://sr.wikipedia.org/wiki/ Локвањи] {{Commonscat}} == Галерия == <gallery class="center"> Файл:Nymphaea alba.jpg|thumb|''Nymphaea'' sp. Файл:White water lily. (32780740895).jpg|thumb|White water lily Файл:Nymphaea alba 0002.JPG|thumb|Nymphaea alba Файл:Nyphaea alba.jpeg|Nyphaea alba Файл:Frog on a lily pad.svg|Жаба на лїсцу билого водового квитка </gallery> [[Катеґория: Рошлїни]] [[Катеґория:Водово рошлїни]] navv06r9kvnwoxh1uuq3jm8ojuy5yj8 20775 20774 2026-08-19T12:05:58Z Saslavik 1716 /* Галерия */ 20775 wikitext text/x-wiki '''Фамилия калапчових ружох''' ('''''Nymphaeaceae''''') то фамилия вецейрочних водових рошлїнох з моцно розвитим ризомом, шерцоподобнима лїсцами хтори спирално розпоредзени, плїваюци, ридко дзвигнути над воду. Квитки двополни, актиноморфни, найчастейше били або моцних [[Фарба|фарбох]], велї квитково лїсточка представяю углавним стаминодиї – стерилни прашнїки – а нє венчиково лїсцочка. Плод собирни або синкарпни. Фамилия облапя 6 роди, зоз коло 58 файтами. Рошлїни тей фамилиї розширени скоро космополитски, нєт их у вельких пустиньох (Сахара, Арабийска пустиня), на вельких ґеоґрафских ширинох (сиверни Сибир, Канадски архипелаґ), анї у Австралиї, Новей Ґвинеї и часци Южней Америки. {{Инфорамик | headerstyle = background:lightblue | header1 = Била калапчкова ружа | label2 = | data2 = [[Файл:Nymphaea alba in Duisburg.jpg|мини| Била калапчкова ружа]] | header3 = Наукова класификация | label4 = Царство | data4 = Plantae | label5 = Кладус | data5 = Tracheophytes | label6 = Кладус | data6 = Angiospermae | label7 = Ряд| data7 = Nymphaeales | label8 = Фамилия | data8 = Nymphaeaceae Salisb. | header9 = 2 подфамилиї зоз 6 родами | data10 = ''подфамиля'' Nymphaeoideae | data11 = ''Nymphaea'' L. (калапчова ружа) | data12 = ''Victoria'' Lindl. (виктория) | data13 = ''Barclaya'' Wall. | data14 = ''Euryale'' Salisb. | data15 = ''Ondinea'' Hartog | data16 = '''подфамилия Nupharoideae''' | data17 = ''Nuphar'' Sm. (жовта калапчкова ружа) }} == Систематика и филоґения == Старосц ґрупи потвердзена и у фосилних находзискох. Найдзени фосили ''Nymphaeaceae'' хтори походза з долнєй креди (пред коло 90 милиони роками), а предпоставя ше за даєдни ие старши же су тиж часц тей фамилиї. Трима ше же же ше предлуженє ґрупи ''Nymphaeaceae'' збуло пред 144-111 милиони роками, а оддвойованє нєшкайших родох пред 51-40 милиони роками. На основи фосилних находзискох мож заключиц же фамилия скорей була вельо рижнороднєйша и богатша з файтами. Фамилия ''Nymphaeaceae'' єдна з найпримитивнєйших фамилийох скритонашенькарох, настала зоз секундарним врацаньом копнових рошлїнох до водового штредку. Пре модификациї (углавним поєдноставенє анатомиї) хтори провадза таку пременку штредку, характеристики фамилиї специфични и зошицким иншаки од ґрупох їх предкох (тропски древа!). Даєдни характеристики ше вше тримало за примитивни або преходни медзи характеристиками монокотиледоних и дикотиледоних рошлїнох. Кед напущена ексклузивна дихотомия скритонашенькарох на основи числа котиледонох, фамилия Nymphaeaceae ше нашла звонка обидвох ґрупох, як старша од нїх. Тото примитивне положенє фамилиї потримане з виглєдованями молекуларней и биохемийней систематики. Фамилия Nymphaeaceae ше дзелї на две подфамилиї – Nupharoideae (з єдним родом – ''Nuphar'' и коло дзешец файтами) и Nymphaeaoideae (5 роди – ''Barclaya'', ''Euryale'', ''Nymphaea'' , ''Ondinea'', ''Victoria''). Перша подфамилия характеристична по основним чишлє хромозомох х=17, и 10-18 ксилемских каналох у кореньох. За подфамилию Nymphaeoideae характеристични числа хромозомох х=10, 12, 14-18; як и 5-9 ксилемски канали. '''Жридло''' * [https://sr.wikipedia.org/wiki/ Локвањи] {{Commonscat}} == Галерия == <gallery class="center"> Файл:Nymphaea alba.jpg|thumb|''Nymphaea'' sp. Файл:White water lily. (32780740895).jpg|thumb|White water lily Файл:Nymphaea alba 0002.JPG|thumb|Nymphaea alba Файл:Nyphaea alba.jpeg|Nyphaea alba Файл:Frog on a lily pad.svg|thumb|Жаба на лїсцу билого водового квитка </gallery> [[Катеґория: Рошлїни]] [[Катеґория:Водово рошлїни]] axc39bl43ls6seyldx4tu77ciaaq70z 20779 20775 2026-08-19T12:20:28Z Saslavik 1716 /* Галерия */ 20779 wikitext text/x-wiki '''Фамилия калапчових ружох''' ('''''Nymphaeaceae''''') то фамилия вецейрочних водових рошлїнох з моцно розвитим ризомом, шерцоподобнима лїсцами хтори спирално розпоредзени, плїваюци, ридко дзвигнути над воду. Квитки двополни, актиноморфни, найчастейше били або моцних [[Фарба|фарбох]], велї квитково лїсточка представяю углавним стаминодиї – стерилни прашнїки – а нє венчиково лїсцочка. Плод собирни або синкарпни. Фамилия облапя 6 роди, зоз коло 58 файтами. Рошлїни тей фамилиї розширени скоро космополитски, нєт их у вельких пустиньох (Сахара, Арабийска пустиня), на вельких ґеоґрафских ширинох (сиверни Сибир, Канадски архипелаґ), анї у Австралиї, Новей Ґвинеї и часци Южней Америки. {{Инфорамик | headerstyle = background:lightblue | header1 = Била калапчкова ружа | label2 = | data2 = [[Файл:Nymphaea alba in Duisburg.jpg|мини| Била калапчкова ружа]] | header3 = Наукова класификация | label4 = Царство | data4 = Plantae | label5 = Кладус | data5 = Tracheophytes | label6 = Кладус | data6 = Angiospermae | label7 = Ряд| data7 = Nymphaeales | label8 = Фамилия | data8 = Nymphaeaceae Salisb. | header9 = 2 подфамилиї зоз 6 родами | data10 = ''подфамиля'' Nymphaeoideae | data11 = ''Nymphaea'' L. (калапчова ружа) | data12 = ''Victoria'' Lindl. (виктория) | data13 = ''Barclaya'' Wall. | data14 = ''Euryale'' Salisb. | data15 = ''Ondinea'' Hartog | data16 = '''подфамилия Nupharoideae''' | data17 = ''Nuphar'' Sm. (жовта калапчкова ружа) }} == Систематика и филоґения == Старосц ґрупи потвердзена и у фосилних находзискох. Найдзени фосили ''Nymphaeaceae'' хтори походза з долнєй креди (пред коло 90 милиони роками), а предпоставя ше за даєдни ие старши же су тиж часц тей фамилиї. Трима ше же же ше предлуженє ґрупи ''Nymphaeaceae'' збуло пред 144-111 милиони роками, а оддвойованє нєшкайших родох пред 51-40 милиони роками. На основи фосилних находзискох мож заключиц же фамилия скорей була вельо рижнороднєйша и богатша з файтами. Фамилия ''Nymphaeaceae'' єдна з найпримитивнєйших фамилийох скритонашенькарох, настала зоз секундарним врацаньом копнових рошлїнох до водового штредку. Пре модификациї (углавним поєдноставенє анатомиї) хтори провадза таку пременку штредку, характеристики фамилиї специфични и зошицким иншаки од ґрупох їх предкох (тропски древа!). Даєдни характеристики ше вше тримало за примитивни або преходни медзи характеристиками монокотиледоних и дикотиледоних рошлїнох. Кед напущена ексклузивна дихотомия скритонашенькарох на основи числа котиледонох, фамилия Nymphaeaceae ше нашла звонка обидвох ґрупох, як старша од нїх. Тото примитивне положенє фамилиї потримане з виглєдованями молекуларней и биохемийней систематики. Фамилия Nymphaeaceae ше дзелї на две подфамилиї – Nupharoideae (з єдним родом – ''Nuphar'' и коло дзешец файтами) и Nymphaeaoideae (5 роди – ''Barclaya'', ''Euryale'', ''Nymphaea'' , ''Ondinea'', ''Victoria''). Перша подфамилия характеристична по основним чишлє хромозомох х=17, и 10-18 ксилемских каналох у кореньох. За подфамилию Nymphaeoideae характеристични числа хромозомох х=10, 12, 14-18; як и 5-9 ксилемски канали. '''Жридло''' * [https://sr.wikipedia.org/wiki/ Локвањи] {{Commonscat}} == Галерия == <gallery class="center"> Файл:Nymphaea alba.jpg|thumb|''Nymphaea'' sp. Файл:White water lily. (32780740895).jpg|thumb|White water lily Файл:Nymphaea alba 0002.JPG|thumb|Nymphaea alba Файл:Nyphaea alba.jpeg|Nyphaea alba Файл:Frog on a lily pad.svg|thumb|center|Жаба на лїсцу билого водового квитка </gallery> [[Катеґория: Рошлїни]] [[Катеґория:Водово рошлїни]] ka5xax8a3dkybcr33w9lhgl0g02xgns 20780 20779 2026-08-19T16:05:22Z Saslavik 1716 20780 wikitext text/x-wiki '''Фамилия калапчових ружох''' ('''''Nymphaeaceae''''') то фамилия вецейрочних водових рошлїнох з моцно розвитим ризомом, шерцоподобнима лїсцами хтори спирално розпоредзени, плїваюци, ридко дзвигнути над воду. Квитки двополни, актиноморфни, найчастейше били або моцних [[Фарба|фарбох]], велї квитково лїсточка представяю углавним стаминодиї – стерилни прашнїки – а нє венчиково лїсцочка. Плод собирни або синкарпни. Фамилия облапя 6 роди, зоз коло 58 файтами. Рошлїни тей фамилиї розширени скоро космополитски, нєт их у вельких пустиньох (Сахара, Арабийска пустиня), на вельких ґеоґрафских ширинох (сиверни Сибир, Канадски архипелаґ), анї у Австралиї, Новей Ґвинеї и часци Южней Америки. {{Инфорамик | headerstyle = background:lightblue | header1 = Била калапчкова ружа | label2 = | data2 = [[Файл:Nymphaea alba in Duisburg.jpg|мини| Била калапчкова ружа]] | header3 = Наукова класификация | label4 = Царство | data4 = Plantae | label5 = Кладус | data5 = Tracheophytes | label6 = Кладус | data6 = Angiospermae | label7 = Ряд| data7 = Nymphaeales | label8 = Фамилия | data8 = Nymphaeaceae Salisb. | header9 = 2 подфамилиї зоз 6 родами | datastyle = text-align:left | data10 = ''подфамиля'' Nymphaeoideae | data11 = ''Nymphaea'' L. (калапчова ружа) | data12 = ''Victoria'' Lindl. (виктория) | data13 = ''Barclaya'' Wall. | data14 = ''Euryale'' Salisb. | data15 = ''Ondinea'' Hartog | data16 = '''подфамилия Nupharoideae''' | data17 = ''Nuphar'' Sm. (жовта калапчкова ружа) }} == Систематика и филоґения == Старосц ґрупи потвердзена и у фосилних находзискох. Найдзени фосили ''Nymphaeaceae'' хтори походза з долнєй креди (пред коло 90 милиони роками), а предпоставя ше за даєдни ие старши же су тиж часц тей фамилиї. Трима ше же же ше предлуженє ґрупи ''Nymphaeaceae'' збуло пред 144-111 милиони роками, а оддвойованє нєшкайших родох пред 51-40 милиони роками. На основи фосилних находзискох мож заключиц же фамилия скорей була вельо рижнороднєйша и богатша з файтами. Фамилия ''Nymphaeaceae'' єдна з найпримитивнєйших фамилийох скритонашенькарох, настала зоз секундарним врацаньом копнових рошлїнох до водового штредку. Пре модификациї (углавним поєдноставенє анатомиї) хтори провадза таку пременку штредку, характеристики фамилиї специфични и зошицким иншаки од ґрупох їх предкох (тропски древа!). Даєдни характеристики ше вше тримало за примитивни або преходни медзи характеристиками монокотиледоних и дикотиледоних рошлїнох. Кед напущена ексклузивна дихотомия скритонашенькарох на основи числа котиледонох, фамилия Nymphaeaceae ше нашла звонка обидвох ґрупох, як старша од нїх. Тото примитивне положенє фамилиї потримане з виглєдованями молекуларней и биохемийней систематики. Фамилия Nymphaeaceae ше дзелї на две подфамилиї – Nupharoideae (з єдним родом – ''Nuphar'' и коло дзешец файтами) и Nymphaeaoideae (5 роди – ''Barclaya'', ''Euryale'', ''Nymphaea'' , ''Ondinea'', ''Victoria''). Перша подфамилия характеристична по основним чишлє хромозомох х=17, и 10-18 ксилемских каналох у кореньох. За подфамилию Nymphaeoideae характеристични числа хромозомох х=10, 12, 14-18; як и 5-9 ксилемски канали. '''Жридло''' * [https://sr.wikipedia.org/wiki/ Локвањи] {{Commonscat}} == Галерия == <gallery class="center"> Файл:Nymphaea alba.jpg|thumb|''Nymphaea'' sp. Файл:White water lily. (32780740895).jpg|thumb|White water lily Файл:Nymphaea alba 0002.JPG|thumb|Nymphaea alba Файл:Nyphaea alba.jpeg|Nyphaea alba Файл:Frog on a lily pad.svg|thumb|center|Жаба на лїсцу билого водового квитка </gallery> [[Катеґория: Рошлїни]] [[Катеґория:Водово рошлїни]] 5psxzw1zcxnatne0u1ritr8236ehemz 20785 20780 2026-08-19T20:36:47Z Olirk55 19 20785 wikitext text/x-wiki '''Фамилия калапчових ружох''' ('''''Nymphaeaceae''''') то фамилия вецейрочних водових рошлїнох з моцно розвитим ризомом, шерцоподобнима лїсцами хтори спирално розпоредзени, плїваюци, ридко дзвигнути над воду. Квитки двополни, актиноморфни, найчастейше били або моцних [[Фарба|фарбох]], велї квитково лїсточка представяю углавним стаминодиї – стерилни прашнїки – а нє венчиково лїсцочка. Плод собирни або синкарпни. Фамилия облапя 6 роди, зоз коло 58 файтами. Рошлїни тей фамилиї розширени скоро космополитски, нєт их у вельких пустиньох (Сахара, Арабийска пустиня), на вельких ґеоґрафских ширинох (сиверни Сибир, Канадски архипелаґ), анї у Австралиї, Новей Ґвинеї и часци Южней Америки. {{Инфорамик | headerstyle = background:lightblue | header1 = Била калапчкова ружа | label2 = | data2 = [[Файл:Nymphaea alba in Duisburg.jpg|thumb|center|мини|<div style="text-align: center;">Била калапчкова ружа]] | header3 = Наукова класификация | label4 = Царство | data4 = Plantae | label5 = Кладус | data5 = Tracheophytes | label6 = Кладус | data6 = Angiospermae | label7 = Ряд| data7 = Nymphaeales | label8 = Фамилия | data8 = Nymphaeaceae Salisb. | header9 = 2 подфамилиї зоз 6 родами | datastyle = text-align:left | data10 = ''подфамиля'' Nymphaeoideae | data11 = ''Nymphaea'' L. (калапчова ружа) | data12 = ''Victoria'' Lindl. (виктория) | data13 = ''Barclaya'' Wall. | data14 = ''Euryale'' Salisb. | data15 = ''Ondinea'' Hartog | data16 = '''подфамилия Nupharoideae''' | data17 = ''Nuphar'' Sm. (жовта калапчкова ружа) }} == Систематика и филоґения == Старосц ґрупи потвердзена и у фосилних находзискох. Найдзени фосили ''Nymphaeaceae'' хтори походза з долнєй креди (пред коло 90 милиони роками), а предпоставя ше за даєдни ие старши же су тиж часц тей фамилиї. Трима ше же же ше предлуженє ґрупи ''Nymphaeaceae'' збуло пред 144-111 милиони роками, а оддвойованє нєшкайших родох пред 51-40 милиони роками. На основи фосилних находзискох мож заключиц же фамилия скорей була вельо рижнороднєйша и богатша з файтами. Фамилия ''Nymphaeaceae'' єдна з найпримитивнєйших фамилийох скритонашенькарох, настала зоз секундарним врацаньом копнових рошлїнох до водового штредку. Пре модификациї (углавним поєдноставенє анатомиї) хтори провадза таку пременку штредку, характеристики фамилиї специфични и зошицким иншаки од ґрупох їх предкох (тропски древа!). Даєдни характеристики ше вше тримало за примитивни або преходни медзи характеристиками монокотиледоних и дикотиледоних рошлїнох. Кед напущена ексклузивна дихотомия скритонашенькарох на основи числа котиледонох, фамилия Nymphaeaceae ше нашла звонка обидвох ґрупох, як старша од нїх. Тото примитивне положенє фамилиї потримане з виглєдованями молекуларней и биохемийней систематики. Фамилия Nymphaeaceae ше дзелї на две подфамилиї – Nupharoideae (з єдним родом – ''Nuphar'' и коло дзешец файтами) и Nymphaeaoideae (5 роди – ''Barclaya'', ''Euryale'', ''Nymphaea'' , ''Ondinea'', ''Victoria''). Перша подфамилия характеристична по основним чишлє хромозомох х=17, и 10-18 ксилемских каналох у кореньох. За подфамилию Nymphaeoideae характеристични числа хромозомох х=10, 12, 14-18; як и 5-9 ксилемски канали. '''Жридло''' * [https://sr.wikipedia.org/wiki/ Локвањи] == Вонкашня вяза == {{Commonscat}} == Галерия == <gallery class="center"> Файл:Nymphaea alba.jpg|thumb|''Nymphaea'' sp. Файл:White water lily. (32780740895).jpg|thumb|White water lily Файл:Nymphaea alba 0002.JPG|thumb|Nymphaea alba Файл:Nyphaea alba.jpeg|Nyphaea alba Файл:Frog on a lily pad.svg|thumb|center|Жаба на лїсцу билого водового квитка файл:Nymphaea-candida 27840256091 o.jpg| </gallery> [[Катеґория: Рошлїни]] [[Катеґория:Водово рошлїни]] 5udx5f1hmmhydai6knolvfrc06wf7oq 20786 20785 2026-08-19T20:40:04Z Olirk55 19 20786 wikitext text/x-wiki '''Фамилия калапчових ружох''' ('''''Nymphaeaceae''''') то фамилия вецейрочних водових рошлїнох з моцно розвитим ризомом, шерцоподобнима лїсцами хтори спирално розпоредзени, плїваюци, ридко дзвигнути над воду. Квитки двополни, актиноморфни, найчастейше били або моцних [[Фарба|фарбох]], велї квитково лїсточка представяю углавним стаминодиї – стерилни прашнїки – а нє венчиково лїсцочка. Плод собирни або синкарпни. Фамилия облапя 6 роди, зоз коло 58 файтами. Рошлїни тей фамилиї розширени скоро космополитски, нєт их у вельких пустиньох (Сахара, Арабийска пустиня), на вельких ґеоґрафских ширинох (сиверни Сибир, Канадски архипелаґ), анї у Австралиї, Новей Ґвинеї и часци Южней Америки. {{Инфорамик | headerstyle = background:lightblue | header1 = Била калапчкова ружа | label2 = | data2 = [[Файл:Nymphaea alba in Duisburg.jpg|thumb|center|мини|<div style="text-align: center;">Била калапчкова ружа]] | header3 = Наукова класификация | label4 = Царство | data4 = Plantae | label5 = Кладус | data5 = Tracheophytes | label6 = Кладус | data6 = Angiospermae | label7 = Ряд| data7 = Nymphaeales | label8 = Фамилия | data8 = Nymphaeaceae Salisb. | header9 = 2 подфамилиї зоз 6 родами | datastyle = text-align:left | data10 = ''подфамиля'' Nymphaeoideae | data11 = ''Nymphaea'' L. (калапчова ружа) | data12 = ''Victoria'' Lindl. (виктория) | data13 = ''Barclaya'' Wall. | data14 = ''Euryale'' Salisb. | data15 = ''Ondinea'' Hartog | data16 = '''подфамилия Nupharoideae''' | data17 = ''Nuphar'' Sm. (жовта калапчкова ружа) }} == Систематика и филоґения == Старосц ґрупи потвердзена и у фосилних находзискох. Найдзени фосили ''Nymphaeaceae'' хтори походза з долнєй креди (пред коло 90 милиони роками), а предпоставя ше за даєдни ие старши же су тиж часц тей фамилиї. Трима ше же же ше предлуженє ґрупи ''Nymphaeaceae'' збуло пред 144-111 милиони роками, а оддвойованє нєшкайших родох пред 51-40 милиони роками. На основи фосилних находзискох мож заключиц же фамилия скорей була вельо рижнороднєйша и богатша з файтами. Фамилия ''Nymphaeaceae'' єдна з найпримитивнєйших фамилийох скритонашенькарох, настала зоз секундарним врацаньом копнових рошлїнох до водового штредку. Пре модификациї (углавним поєдноставенє анатомиї) хтори провадза таку пременку штредку, характеристики фамилиї специфични и зошицким иншаки од ґрупох їх предкох (тропски древа!). Даєдни характеристики ше вше тримало за примитивни або преходни медзи характеристиками монокотиледоних и дикотиледоних рошлїнох. Кед напущена ексклузивна дихотомия скритонашенькарох на основи числа котиледонох, фамилия Nymphaeaceae ше нашла звонка обидвох ґрупох, як старша од нїх. Тото примитивне положенє фамилиї потримане з виглєдованями молекуларней и биохемийней систематики. Фамилия Nymphaeaceae ше дзелї на двa подфамилиї – Nupharoideae (з єдним родом – ''Nuphar'' и коло дзешец файтами) и Nymphaeaoideae (5 роди – ''Barclaya'', ''Euryale'', ''Nymphaea'' , ''Ondinea'', ''Victoria''). Перша подфамилия характеристична по основним чишлє хромозомох х=17, и 10-18 ксилемских каналох у кореньох. За подфамилию Nymphaeoideae характеристични числа хромозомох х=10, 12, 14-18; як и 5-9 ксилемски канали. '''Жридло''' * [https://sr.wikipedia.org/wiki/ Локвањи] == Вонкашня вяза == {{Commonscat}} == Галерия == <gallery class="center"> Файл:Nymphaea alba.jpg|thumb|''Nymphaea'' sp. Файл:White water lily. (32780740895).jpg|thumb|White water lily Файл:Nymphaea alba 0002.JPG|thumb|Nymphaea alba Файл:Nyphaea alba.jpeg|Nyphaea alba Файл:Frog on a lily pad.svg|thumb|center|Жаба на лїсцу билого водового квитка файл:Nymphaea-candida 27840256091 o.jpg| </gallery> [[Катеґория: Рошлїни]] [[Катеґория:Водово рошлїни]] 2ajewizw1xgjs1nuhcoue7bw1v1xuuw 20789 20786 2026-08-20T09:01:51Z Sveletanka 20 ушорйованє 20789 wikitext text/x-wiki {{Инфорамик | headerstyle = background:lightblue | header1 = Била калапчкова ружа | label2 = | data2 = [[Файл:Nymphaea alba in Duisburg.jpg|thumb|center|мини|<div style="text-align: center;">Била калапчкова ружа]] | header3 = Наукова класификация | label4 = Царство | data4 = Plantae | label5 = Кладус | data5 = Tracheophytes | label6 = Кладус | data6 = Angiospermae | label7 = Ряд| data7 = Nymphaeales | label8 = Фамилия | data8 = Nymphaeaceae Salisb. | header9 = 2 подфамилиї зоз 6 родами | datastyle = text-align:left | data10 = ''подфамиля'' Nymphaeoideae | data11 = ''Nymphaea'' L. (калапчова ружа) | data12 = ''Victoria'' Lindl. (виктория) | data13 = ''Barclaya'' Wall. | data14 = ''Euryale'' Salisb. | data15 = ''Ondinea'' Hartog | data16 = '''подфамилия Nupharoideae''' | data17 = ''Nuphar'' Sm. ([[жовта калапчкова ружа]]) }} '''Фамилия калапчових ружох''' ('''''Nymphaeaceae''''') то фамилия вецейрочних водових рошлїнох з моцно розвитим ризомом, шерцоподобнима лїсцами хтори спирално розпоредзени, плїваюци, ридко дзвигнути над воду. Квитки двополни, актиноморфни, найчастейше били або моцних [[Фарба|фарбох]], велї квитково лїсточка представяю углавним стаминодиї – стерилни прашнїки – а нє венчиково лїсцочка. Плод собирни або синкарпни. Фамилия облапя 6 роди, зоз коло 58 файтами. Рошлїни тей фамилиї розширени скоро космополитски, нєт их у вельких пустиньох (Сахара, Арабийска пустиня), на вельких ґеоґрафских ширинох (сиверни Сибир, Канадски архипелаґ), анї у Австралиї, Новей Ґвинеї и часци Южней Америки. == Систематика и филоґения == Старосц ґрупи потвердзена и у фосилних находзискох. Найдзени фосили ''Nymphaeaceae'' хтори походза з долнєй креди (пред коло 90 милиони роками), а предпоставя ше за даєдни ие старши же су тиж часц тей фамилиї. Трима ше же же ше предлуженє ґрупи ''Nymphaeaceae'' збуло пред 144-111 милиони роками, а оддвойованє нєшкайших родох пред 51-40 милиони роками. На основи фосилних находзискох мож заключиц же фамилия скорей була вельо рижнороднєйша и богатша з файтами. Фамилия ''Nymphaeaceae'' єдна з найпримитивнєйших фамилийох скритонашенькарох, настала зоз секундарним врацаньом копнових рошлїнох до водового штредку. Пре модификациї (углавним поєдноставенє анатомиї) хтори провадза таку пременку штредку, характеристики фамилиї специфични и зошицким иншаки од ґрупох їх предкох (тропски древа!). Даєдни характеристики ше вше тримало за примитивни або преходни медзи характеристиками монокотиледоних и дикотиледоних рошлїнох. Кед напущена ексклузивна дихотомия скритонашенькарох на основи числа котиледонох, фамилия Nymphaeaceae ше нашла звонка обидвох ґрупох, як старша од нїх. Тото примитивне положенє фамилиї потримане з виглєдованями молекуларней и биохемийней систематики. Фамилия Nymphaeaceae ше дзелї на двa подфамилиї – Nupharoideae (з єдним родом – ''Nuphar'' и коло дзешец файтами) и Nymphaeaoideae (5 роди – ''Barclaya'', ''Euryale'', ''Nymphaea'' , ''Ondinea'', ''Victoria''). Перша подфамилия характеристична по основним чишлє хромозомох х=17, и 10-18 ксилемских каналох у кореньох. За подфамилию Nymphaeoideae характеристични числа хромозомох х=10, 12, 14-18; як и 5-9 ксилемски канали. '''Жридло''' * [https://sr.wikipedia.org/wiki/ Локвањи] == Вонкашня вяза == {{Commonscat}} == Галерия == <gallery class="center"> Файл:Nymphaea alba.jpg|thumb|''Nymphaea'' sp. Файл:White water lily. (32780740895).jpg|thumb|White water lily Файл:Nymphaea alba 0002.JPG|thumb|Nymphaea alba Файл:Nyphaea alba.jpeg|Nyphaea alba Файл:Frog on a lily pad.svg|thumb|center|Жаба на лїсцу билого водового квитка файл:Nymphaea-candida 27840256091 o.jpg| </gallery> [[Катеґория:Водово рошлїни]] ricgxw309m43kuf4ksyy8a9n64v1t94 20793 20789 2026-08-20T09:13:46Z Sveletanka 20 вики вяза 20793 wikitext text/x-wiki {{Инфорамик | headerstyle = background:lightblue | header1 = Била калапчкова ружа | label2 = | data2 = [[Файл:Nymphaea alba in Duisburg.jpg|thumb|center|мини|<div style="text-align: center;">Била калапчкова ружа]] | header3 = [[Таксономия (биолоґия)|Наукова класификация]] | label4 = Царство | data4 = Plantae | label5 = Кладус | data5 = Tracheophytes | label6 = Кладус | data6 = Angiospermae | label7 = Ряд| data7 = Nymphaeales | label8 = Фамилия | data8 = Nymphaeaceae Salisb. | header9 = 2 подфамилиї зоз 6 родами | datastyle = text-align:left | data10 = ''подфамиля'' Nymphaeoideae | data11 = ''Nymphaea'' L. (калапчова ружа) | data12 = ''Victoria'' Lindl. (виктория) | data13 = ''Barclaya'' Wall. | data14 = ''Euryale'' Salisb. | data15 = ''Ondinea'' Hartog | data16 = '''подфамилия Nupharoideae''' | data17 = ''Nuphar'' Sm. ([[жовта калапчкова ружа]]) }} '''Фамилия калапчових ружох''' ('''''Nymphaeaceae''''') то фамилия вецейрочних водових рошлїнох з моцно розвитим ризомом, шерцоподобнима лїсцами хтори спирално розпоредзени, плїваюци, ридко дзвигнути над воду. Квитки двополни, актиноморфни, найчастейше били або моцних [[Фарба|фарбох]], велї квитково лїсточка представяю углавним стаминодиї – стерилни прашнїки – а нє венчиково лїсцочка. Плод собирни або синкарпни. Фамилия облапя 6 роди, зоз коло 58 файтами. Рошлїни тей фамилиї розширени скоро космополитски, нєт их у вельких пустиньох (Сахара, Арабийска пустиня), на вельких ґеоґрафских ширинох (сиверни Сибир, Канадски архипелаґ), анї у Австралиї, Новей Ґвинеї и часци Южней Америки. == Систематика и филоґения == Старосц ґрупи потвердзена и у фосилних находзискох. Найдзени фосили ''Nymphaeaceae'' хтори походза з долнєй креди (пред коло 90 милиони роками), а предпоставя ше за даєдни ие старши же су тиж часц тей фамилиї. Трима ше же же ше предлуженє ґрупи ''Nymphaeaceae'' збуло пред 144-111 милиони роками, а оддвойованє нєшкайших родох пред 51-40 милиони роками. На основи фосилних находзискох мож заключиц же фамилия скорей була вельо рижнороднєйша и богатша з файтами. Фамилия ''Nymphaeaceae'' єдна з найпримитивнєйших фамилийох скритонашенькарох, настала зоз секундарним врацаньом копнових рошлїнох до водового штредку. Пре модификациї (углавним поєдноставенє анатомиї) хтори провадза таку пременку штредку, характеристики фамилиї специфични и зошицким иншаки од ґрупох їх предкох (тропски древа!). Даєдни характеристики ше вше тримало за примитивни або преходни медзи характеристиками монокотиледоних и дикотиледоних рошлїнох. Кед напущена ексклузивна дихотомия скритонашенькарох на основи числа котиледонох, фамилия Nymphaeaceae ше нашла звонка обидвох ґрупох, як старша од нїх. Тото примитивне положенє фамилиї потримане з виглєдованями молекуларней и биохемийней систематики. Фамилия Nymphaeaceae ше дзелї на двa подфамилиї – Nupharoideae (з єдним родом – ''Nuphar'' и коло дзешец файтами) и Nymphaeaoideae (5 роди – ''Barclaya'', ''Euryale'', ''Nymphaea'' , ''Ondinea'', ''Victoria''). Перша подфамилия характеристична по основним чишлє хромозомох х=17, и 10-18 ксилемских каналох у кореньох. За подфамилию Nymphaeoideae характеристични числа хромозомох х=10, 12, 14-18; як и 5-9 ксилемски канали. '''Жридло''' * [https://sr.wikipedia.org/wiki/ Локвањи] == Вонкашня вяза == {{Commonscat}} == Галерия == <gallery class="center"> Файл:Nymphaea alba.jpg|thumb|''Nymphaea'' sp. Файл:White water lily. (32780740895).jpg|thumb|White water lily Файл:Nymphaea alba 0002.JPG|thumb|Nymphaea alba Файл:Nyphaea alba.jpeg|Nyphaea alba Файл:Frog on a lily pad.svg|thumb|center|Жаба на лїсцу билого водового квитка файл:Nymphaea-candida 27840256091 o.jpg| </gallery> [[Катеґория:Водово рошлїни]] bursagtyh5mtfxjbz538s3mahmvfp30 14 3416 20788 20765 2026-08-20T08:58:35Z Sveletanka 20 катеґория 20788 wikitext text/x-wiki [[Катеґория:Рошлїни]] l1grjs3n6elelqv3nduqnnvhqp548nq 0 3417 20776 20767 2026-08-19T12:13:15Z Olirk55 19 Означени викивязи 20776 wikitext text/x-wiki '''Ярґань''' (серб. ''јагран''; слц. ''jargaň''; мадь. ''jargany'') 1. справа хтора обраца дацо (лупачку, шечку); 2. справа за цаганє води зоз [[Студня|студнї]], хтору [[конь]] обраца (серб. долап): Место коньох на Рискаши робели бияли. Прагали их до ярґаню кед цагали воду з беґелю до [[Лавка|лавкох]]. За ярґань з тим значеньом [[народ]] хаснує и назву медведз. У пририхтованю зарнастей покарми, проста и досц туня направа ярґань була доступна каждому векшому [[Салаш|салашарскому]] обисцу. За хаснованє ярґаню ґазда купел кус векшу крупару од ручней, а як погон хасновал свойо конї. З ярґаньом исте число челєдзи вецейраз звекшало ефект роботи, бо ше [[Кукурица|кукурицу]] нє вожело до крупари, та ушпорована и крупарова мирка, у даєдних часох коло 10 посто зарна. З тим пришпорованим трошком було туньше и карменє статку. По рахунки, на ушпорованим трошку ярґань ше салащаньови виплацел уж у першим року хаснованя. Окрем того, ярґань направени зоз желєза и тримало ше го вонка на [[Двор|дворе]], а отримовало ше го лєм тельо же ше подмасцовало зубчанїки. Ярґань ше правело за обрацанє доокола з двома коньми або з двома парами коньох, а найвецей за штири пари (осем) конї. З ярґаню моц коньох пренєшена на длугоку осовину с карданом, дакус завалєну до жеми, а з нєй моц прєнєшена на шайбну крупари при [[Чардак|чардаку]] або под [[Шопа|шопу.]] == Литература == * ''Словнїк руского народного язика II, О – Я'', Нови Сад 2017, б. 805. == Вонкашнї вязи  == * [https://www.hrvatskarijec.rs/vijest/A8604/ Jarganj] hrvatskarijec. rs * [https://www.hrvatskarijec.rs/vijest/A12056/Raz%C2%ADgle%C2%ADda%C2%ADnje-jar%C2%ADga%C2%ADnja/ Razgledanje jarganja] hrvatskarijec. rs 1e2sg98xgkyuy8qcnzszrs1eez8imdc 20777 20776 2026-08-19T12:14:54Z Olirk55 19 20777 wikitext text/x-wiki '''Ярґань''' (серб. ''јагран''; слц. ''jargaň''; мадь. ''jargany'') 1. справа хтора обраца дацо (лупачку, шечку); 2. справа за цаганє води зоз [[Студня|студнї]], хтору [[конь]] обраца (серб. долап): Место коньох на Рискаши робели бияли. Прагали их до ярґаню кед цагали воду з беґелю до лавкох. За ярґань з тим значеньом [[народ]] хаснує и назву медведз. У пририхтованю зарнастей покарми, проста и досц туня направа ярґань була доступна каждому векшому [[Салаш|салашарскому]] обисцу. За хаснованє ярґаню ґазда купел кус векшу крупару од ручней, а як погон хасновал свойо конї. З ярґаньом исте число челєдзи вецейраз звекшало ефект роботи, бо ше [[Кукурица|кукурицу]] нє вожело до крупари, та ушпорована и крупарова мирка, у даєдних часох коло 10 посто зарна. З тим пришпорованим трошком було туньше и карменє статку. По рахунки, на ушпорованим трошку ярґань ше салащаньови виплацел уж у першим року хаснованя. Окрем того, ярґань направени зоз желєза и тримало ше го вонка на [[Двор|дворе]], а отримовало ше го лєм тельо же ше подмасцовало зубчанїки. Ярґань ше правело за обрацанє доокола з двома коньми або з двома парами коньох, а найвецей за штири пари (осем) конї. З ярґаню моц коньох пренєшена на длугоку осовину с карданом, дакус завалєну до жеми, а з нєй моц прєнєшена на шайбну крупари при [[Чардак|чардаку]] або под [[Шопа|шопу.]] == Литература == * ''Словнїк руского народного язика II, О – Я'', Нови Сад 2017, б. 805. == Вонкашнї вязи  == * [https://www.hrvatskarijec.rs/vijest/A8604/ Jarganj] hrvatskarijec. rs * [https://www.hrvatskarijec.rs/vijest/A12056/Raz%C2%ADgle%C2%ADda%C2%ADnje-jar%C2%ADga%C2%ADnja/ Razgledanje jarganja] hrvatskarijec. rs 0qrs60xglof6e04wl8i9i7dosedlm47 0 3418 20783 20773 2026-08-19T16:20:00Z Olirk55 19 Означени викивязи, додата катеґория 20783 wikitext text/x-wiki [[File:Marcato.png|right|thumb|46x46px|[[File:Music-strong-marcato.png|right|thumb|230px|Занк (символ за маркато]]]] '''Маркато''' (ит. ''Мarcato'', скрацена форма: ''marc''.; наглашиц) то музични термин, слово зоз хторим ше дава инструкцию на яки способ треба одграц [[Нота|ноту]], акорд або виривок односно гласнєйше або моцнєйше од oколней мелодиї. Найприблїжнєйше значенє того слова то би значело визначиц-наглашиц ноту або вецей ноти, [[Интервал (музика)|интервал]], акорд... Мaркато то инструкция хтора може буц означена зоз: ♦ Маркато, (''marc''.) зоз самим словом хторе написане над або под нотним системом або ♦ Знаком (символом), у форми '''ᐱ''' <ref name=":1">[https://www.amazon.com/Norton-Manual-Music-Notation/dp/0393955265 George Heussenstamm, The Norton Manual of Music Notation], W. W. Norton & Company, p. 52</ref><ref>[https://www.amazon.com/Preparing-Music-Manuscript-Donato/dp/083719587X Anthony Donato, Preparing Music Manuscript, Prentice-Hall, Inc., p. 50]</ref><ref>[https://az.1lib.sk/book/a9Omzoz2vR/essential-dictionary-of-music-notation.html?dsource=recommend Tom Gerou and Linda Rusk, Essential Dictionary of Musical Notation], Alfred Publishing Co., Inc., p.36</ref> отвореного вертикалного клїнчка. == Приклад зоз oзнаками == Вертикални клїнчок на першей ноти означує оштри маркато (ит. ''marcatissimo'' или ''martellato''), док горизонтални клїнчок на другей означава [[Акцент (музика)|акцент]] (ит. marcato). <score> { \override Score.TimeSignature #'stencil = ##f \relative c'' { b2-^ b-> } } </score> Maркато у сущносци гласнєйша и часто кратша верзия реґуларного-звичайного акцента '''>''' (отворени хоризонтални клїнчок). Медзитим, як и звичайни акцент, ''marcato'' ше часто толкує як суґерованє оштрого „напада” на ориґиналну [[Динамика (музика)|динамику]]. <ref>[https://archive.org/details/orchestration0000pist_u2l4 Walter Piston, Orchestration,] W.W. Norton & Company: 1955, p. 20</ref> То толкованє хторе ше применює лєм на [[Музични инструменти|инструменти]] хтори способни же би похасновали таки динамични уровень єдного [[Тон|тона]]. Найчастейше тота артикулация ше одноши на [[смиково инструменти]], заснована на технїки деташеа (кажда нота ше грає зоз окремним наглим поцагом и рухом смика). Суштносц тей методи то оштри напад-нагласок на початок ноти, а после того шлїдзи поступне ослабйованє [[Звук|звука]]. [[File:Diatonic scale on C marcato.png|center|471x471px|thumb|Инструкция (артикулация) технїки граня маркато (ит. ''marcato'') означена на каждей ноти у C - dur скали зоз знаком '''ᐱ''' . ]] Спрам словох автора Джеймса Марка Джордана, ''„Звук маркато характеризує ритмичне поцискованє – провадзене зоз ослабйованьом звука.“'' <ref>[https://openlibrary.org/books/OL814568M/Evoking_sound James Mark Jordan, Evoking sound: Fundamentals of Choral Conducting and Rehearsing,] GIA Publications: 1996, pp193.</ref> У джез партитурох за биґ бенди, символ маркато звичайно означує же ноту потребно скрациц приблїжно за 2⁄3 єй нормалного тирваня и же єй потребно дац умерени акцент. Упутство маркато або маркатисимо (''marcato'' or ''marcatissimo'') <ref>[https://www.goodreads.com/work/editions/434086-orchestration Walter Piston, Orchestration], published by W.W. Norton & Company, 1955, page 17</ref> (екстремни маркато), медзи рижнима другима упутствами символох и виразох, може виволац и мотивовац смикарох же би хасновали окремни мартеле-мартелато зоз смиком, у зависносци од музичного контекста. <ref name=":0">Kent Kennan and Donald Grantham, [https://dokumen.pub/the-technique-of-orchestration-workbook-7.html The Technique of Orchestration, Third Edition], published by Prentice-Hall, pp.53-54</ref> Маркато технїку можу хасновац и [[Инструменталиста|инструмаенталисти]] на дуйних инструментох, хтора тиж наглашує оштри-нагли наглашеня каждей ноти хтора означена зоз словом маркато лєбо одвитуюцим знаком -символом '''ᐱ'''. <ref name=":1" /> '''''Послухац видео приклад''''': Йоган Себастиян Бах, ''Ґавота зоз Оркестерскей свити'' ч.3 <ref>[https://books.google.rs/books/about/Suzuki_Violin_School.html?id=GsVqO_yDax4C&redir_esc=y Suzuki violin school. Violin part, vol 3] Гавота зоз Оркестерскей свити ч. 3, BWV 1068 од [[Йоган Себастиян Бах]] (Сузуки школа виолинu, том 3).</ref> (видео знїмок: ''Сузуки школа за виолину).'' == Вонкашня вяза == * Штрих. Архивировано из оригинала 16 июля 2012 года. // Иванов В. Д. Словарь музыканта-духовика: — М.; Музыка, 2007. — 128 бок. {{Commonscat}} == Референци == [[Катеґория:Музика]] [[Катеґория:Музични термини]] [[Катеґория:Теория музики]] <references /> [[Катеґория:Музична нотация]] 2ua5qixwm2pscs312a80m8y5yn3plck 0 3419 20781 2026-08-19T16:10:39Z Saslavik 1716 Нови бок: „'''Жовта калапчкова ружа''' (серб. ''локвањ'') назва у сербским язику и у сербскей ботанїчней литератури за файти родох ''Nymphaea'' и ''Nuphar ''(фамилия Nymphaeaceae).<ref>''Мишић, Милан, ур. (2005).'' ''Енциклопедија Британика. Л-М. Београд: Политика: Народна књига. стр.'' ''55.'' ''ISBN'' ''86-331-2116-…“ 20781 wikitext text/x-wiki '''Жовта калапчкова ружа''' (серб. ''локвањ'') назва у сербским язику и у сербскей ботанїчней литератури за файти родох ''Nymphaea'' и ''Nuphar ''(фамилия Nymphaeaceae).<ref>''Мишић, Милан, ур. (2005).'' ''Енциклопедија Британика. Л-М. Београд: Политика: Народна књига. стр.'' ''55.'' ''ISBN'' ''86-331-2116-6''''.''</ref> Заєднїцки характеристики тих файтох тоти же су вецейрочни водово рошлїни, з велькима шерцоподобнима лїсцами (калапами) хтори плїваю по поверхносци води. Єст обачлїви розлики у збудови и фарби квитку: при роду ''Nuphar'' квитки лєм жовтей фарби з вельо векшима погариковима лїсцочками од венчикових лїсткох, док при роду ''Nymphaea'' квитки били, целово або белавкасти (ридко жовкави), з векшима венчиковима лїсцочками и стаминодиями, як з погариковима лїсцочками. Прето ше род ''Nuphar'' у сербскей литератури вола жовта калапчкова ружа.<ref>''wp-rasadnikmihalek (2015-07-03). ''''„Lokvanj-nezamenljiva vodena biljka”''''. Rasadnik Mihalek (на језику: српски). Приступљено 2026-02-01.''</ref><ref>''Uredništvo (2015-07-14). ''''„Žuti lokvanj (Nuphar lutea)”''''. Plantea (на језику: хрватски). Приступљено 2026-02-01.''</ref> У даєдних наших местох тота рошлїна ше вола ''водови квиток''. {{Инфорамик | headerstyle = background:lightblue | header1 = Жовта калапчкова ружа | label2 = | data2 = [[Файл:Nymphaea_Laydekeri_Purpurata.jpg|мини| Жовта калапчкова ружа]] | header3 = Наукова класификация | label4 = Царство | data4 = Plantae | label5 = ''Кладус'' | data5 = Tracheophytes | label6 =''Кладус'' | data6 = Angiospermae | label7 = Ряд| data7 = Nymphaeales | label8 = Фамилия | data8 = Nymphaeaceae | label9 = Род | data9 = Nymphaea | header10 = коло 50 файти | datastyle = text-align:left | data11 = ''Nymphaea alba'' - европска била калaпчкова ружа | data12 = ''Nymphaea amazonium'' | data13 = ''Nymphaea ampla'' | data14 = ''Nymphaea blanda'' | data15 = ''Nymphaea caerulea'' – египатска белава калапчкова ружа | data16 = ''Nymphaea calliantha'' | data17 = ''Nymphaea candida'' | data18 = ''Nymphaea capensis'' | data19 = ''Nymphaea citrina'' | data20 = ''Nymphaea colorata'' | data21 = ''Nymphaea elegans'' | data22 = ''Nymphaea fennica'' | data23 = ''Nymphaea flavovirens'' | data24 = ''Nymphaea gardneriana'' | data25 = ''Nymphaea gigantea'' – | data26 = автралийска калапчова ружа | data27 = ''Nymphaea heudelotii'' | data28 = ''Nymphaea jamesoniana'' | data29 = ''Nymphaea lotus'' – єгипетска | data30 = била калапчкова ружа, лотус | data31 = ''Nymphaea mexicana'' – | data32 = жовкаста калапчова ружа | data33 = ''Nymphaea micrantha'' | data34 = ''Nymphaea odorata'' – | data35 = пахняца калпчкова ружа | data36 = ''Nymphaea pubescens'' | data37 = ''Nymphaea rubra'' – | data38 = индийска червена калпчкова ружа | data39 = ''Nymphaea rudgeana'' | data40 = ''Nymphaea stellata'' | data41 = ''Nymphaea stuhlmannii'' | data42 = ''Nymphaea sulfurea'' | data43 = ''Nymphaea tetragona'' – | data44 = пиґмейска калапчова ружа | data45 = ''Nymphaea tuberosa'' }} '''Референци''' '''Жридло''' https://sr.wikipedia.org/sr-ec/Локвањ '''Литература''' Сербско-руски словнїк I, А – Њ, Нови Сад 1995, б. 670. Др Радмила Шовлянски, ''Словнїк защити рошлїнох и животного стредку (сербско-руско-латинско-анґлийски)'', Нови Сад 2010, б. 129. Оксана Тимко Дїтко, ''Назви рошлїнох и животиньох у руским язику'', Вуковар 2016, б. 25, 61. == Референци == <references /> === Галерия === <gallery class="center"> Файл:Peach Glow water-lily at Brooklyn Botanic Garden.jpg файл:Nymphaea.jpg Файл:Nymphaea nouchali.JPG </gallery> [[Катеґория:Водово рошлїни]] 4kapbjtiw0skg7s15frit3ffj1ogf6n 20782 20781 2026-08-19T16:13:33Z Saslavik 1716 20782 wikitext text/x-wiki '''Жовта калапчкова ружа''' (серб. ''локвањ'') назва у сербским язику и у сербскей ботанїчней литератури за файти родох ''Nymphaea'' и ''Nuphar ''(фамилия Nymphaeaceae).<ref>''Мишић, Милан, ур. (2005).'' ''Енциклопедија Британика. Л-М. Београд: Политика: Народна књига. стр.'' ''55.'' ''ISBN'' ''86-331-2116-6''''.''</ref> Заєднїцки характеристики тих файтох тоти же су вецейрочни водово рошлїни, з велькима шерцоподобнима лїсцами (калапами) хтори плїваю по поверхносци води. Єст обачлїви розлики у збудови и фарби квитку: при роду ''Nuphar'' квитки лєм жовтей фарби з вельо векшима погариковима лїсцочками од венчикових лїсткох, док при роду ''Nymphaea'' квитки били, целово або белавкасти (ридко жовкави), з векшима венчиковима лїсцочками и стаминодиями, як з погариковима лїсцочками. Прето ше род ''Nuphar'' у сербскей литератури вола жовта калапчкова ружа.<ref>''wp-rasadnikmihalek (2015-07-03). ''''„Lokvanj-nezamenljiva vodena biljka”''''. Rasadnik Mihalek (на језику: српски). Приступљено 2026-02-01.''</ref><ref>''Uredništvo (2015-07-14). ''''„Žuti lokvanj (Nuphar lutea)”''''. Plantea (на језику: хрватски). Приступљено 2026-02-01.''</ref> У даєдних наших местох тота рошлїна ше вола ''водови квиток''. {{Инфорамик | headerstyle = background:lightblue | header1 = Жовта калапчкова ружа | label2 = | data2 = [[Файл:Nymphaea_Laydekeri_Purpurata.jpg|мини| Жовта калапчкова ружа]] | header3 = Наукова класификация | label4 = Царство | data4 = Plantae | label5 = ''Кладус'' | data5 = Tracheophytes | label6 =''Кладус'' | data6 = Angiospermae | label7 = Ряд| data7 = Nymphaeales | label8 = Фамилия | data8 = Nymphaeaceae | label9 = Род | data9 = Nymphaea | header10 = коло 50 файти | datastyle = text-align:left | data11 = ''Nymphaea alba'' - европска била калaпчкова ружа | data12 = ''Nymphaea amazonium'' | data13 = ''Nymphaea ampla'' | data14 = ''Nymphaea blanda'' | data15 = ''Nymphaea caerulea'' – египатска белава калапчкова ружа | data16 = ''Nymphaea calliantha'' | data17 = ''Nymphaea candida'' | data18 = ''Nymphaea capensis'' | data19 = ''Nymphaea citrina'' | data20 = ''Nymphaea colorata'' | data21 = ''Nymphaea elegans'' | data22 = ''Nymphaea fennica'' | data23 = ''Nymphaea flavovirens'' | data24 = ''Nymphaea gardneriana'' | data25 = ''Nymphaea gigantea'' – | data26 = автралийска калапчова ружа | data27 = ''Nymphaea heudelotii'' | data28 = ''Nymphaea jamesoniana'' | data29 = ''Nymphaea lotus'' – єгипетска | data30 = била калапчкова ружа, лотус | data31 = ''Nymphaea mexicana'' – | data32 = жовкаста калапчова ружа | data33 = ''Nymphaea micrantha'' | data34 = ''Nymphaea odorata'' – | data35 = пахняца калпчкова ружа | data36 = ''Nymphaea pubescens'' | data37 = ''Nymphaea rubra'' – | data38 = индийска червена калпчкова ружа | data39 = ''Nymphaea rudgeana'' | data40 = ''Nymphaea stellata'' | data41 = ''Nymphaea stuhlmannii'' | data42 = ''Nymphaea sulfurea'' | data43 = ''Nymphaea tetragona'' – | data44 = пиґмейска калапчова ружа | data45 = ''Nymphaea tuberosa'' }} == Референци == <references /> '''Жридло''' https://sr.wikipedia.org/sr-ec/Локвањ '''Литература''' Сербско-руски словнїк I, А – Њ, Нови Сад 1995, б. 670. Др Радмила Шовлянски, ''Словнїк защити рошлїнох и животного стредку (сербско-руско-латинско-анґлийски)'', Нови Сад 2010, б. 129. Оксана Тимко Дїтко, ''Назви рошлїнох и животиньох у руским язику'', Вуковар 2016, б. 25, 61. === Галерия === <gallery class="center"> Файл:Peach Glow water-lily at Brooklyn Botanic Garden.jpg файл:Nymphaea.jpg Файл:Nymphaea nouchali.JPG </gallery> [[Катеґория:Водово рошлїни]] q0abv94bgf5bwwacjeqldhwkwrul41f 20784 20782 2026-08-19T20:24:44Z Olirk55 19 Дополнєна ґалерия, означени викивязи 20784 wikitext text/x-wiki {{Инфорамик | headerstyle = background:lightblue | header1 = Жовта калапчкова ружа | label2 = | data2 = [[Файл:Nymphaea_Laydekeri_Purpurata.jpg|center|Жовта калапчкова ружа]] | header3 = Наукова класификация | label4 = Царство | data4 = Plantae | label5 = ''Кладус'' | data5 = Tracheophytes | label6 =''Кладус'' | data6 = Angiospermae | label7 = Ряд| data7 = Nymphaeales | label8 = Фамилия | data8 = Nymphaeaceae | label9 = Род | data9 = Nymphaea | header10 = коло 50 файти | datastyle = text-align:left | data11 = ''Nymphaea alba'' - европска била калaпчкова ружа | data12 = ''Nymphaea amazonium'' | data13 = ''Nymphaea ampla'' | data14 = ''Nymphaea blanda'' | data15 = ''Nymphaea caerulea'' – египатска белава калапчкова ружа | data16 = ''Nymphaea calliantha'' | data17 = ''Nymphaea candida'' | data18 = ''Nymphaea capensis'' | data19 = ''Nymphaea citrina'' | data20 = ''Nymphaea colorata'' | data21 = ''Nymphaea elegans'' | data22 = ''Nymphaea fennica'' | data23 = ''Nymphaea flavovirens'' | data24 = ''Nymphaea gardneriana'' | data25 = ''Nymphaea gigantea'' – | data26 = автралийска калапчова ружа | data27 = ''Nymphaea heudelotii'' | data28 = ''Nymphaea jamesoniana'' | data29 = ''Nymphaea lotus'' – єгипетска | data30 = била калапчкова ружа, лотус | data31 = ''Nymphaea mexicana'' – | data32 = жовкаста калапчова ружа | data33 = ''Nymphaea micrantha'' | data34 = ''Nymphaea odorata'' – | data35 = пахняца калпчкова ружа | data36 = ''Nymphaea pubescens'' | data37 = ''Nymphaea rubra'' – | data38 = индийска червена калпчкова ружа | data39 = ''Nymphaea rudgeana'' | data40 = ''Nymphaea stellata'' | data41 = ''Nymphaea stuhlmannii'' | data42 = ''Nymphaea sulfurea'' | data43 = ''Nymphaea tetragona'' – | data44 = пиґмейска калапчова ружа | data45 = ''Nymphaea tuberosa'' }} '''Жовта калапчкова ружа''' (серб. ''локвањ'') назва у сербским язику и у сербскей ботанїчней литератури за файти родох ''Nymphaea'' и ''Nuphar ''(фамилия Nymphaeaceae).<ref>Мишић, Милан, ур. (2005). Енциклопедија Британика. Л-М. Београд: Политика : Народна књига. стр. 55. [https://sr.wikipedia.org/wiki/Me%C4%91unarodni_standardni_broj_knjige ISBN 86-331-2116-6.]</ref> Заєднїцки характеристики тих файтох тоти же су вецейрочни водово рошлїни, з велькима шерцоподобнима лїсцами (калапами) хтори плїваю по [[Поверхносц|поверхносци]] води. Єст обачлїви розлики у збудови и [[Фарба|фарби]] квитку: при роду ''Nuphar'' квитки лєм жовтей фарби з вельо векшима погариковима лїсцочками од венчикових лїсткох, док при роду ''Nymphaea'' квитки били, целово або белавкасти (ридко жовкави), з векшима венчиковима лїсцочками и стаминодиями, як з погариковима лїсцочками. Прето ше род ''Nuphar'' у сербскей литератури вола жовта калапчкова ружа.<ref>wp-rasadnikmihalek (2015-07-03). [wp-rasadnikmihalek (2015-07-03). [https://rasadnikmihalek.com/lokvanj-nezamenljiva-vodena-biljka/ „Lokvanj-nezamenljiva vodena biljka”.] Rasadnik Mihalek (на језику: српски). Приступљено 2026-02-01.</ref><ref>Uredništvo (2015-07-14). [https://www.plantea.com.hr/zuti-lokvanj/ „Žuti lokvanj (Nuphar lutea)”.] Plantea (на језику: хрватски). Приступљено 2026-02-01.</ref> У даєдних наших местох тота рошлїна ше вола ''водови квиток''. == Референци == <references /> == Жридло == * [https://sr.wikipedia.org/sr-ec/ Локвањ] == Вонкашнї вязи == * [https://www.gimnazijaso.edu.rs/gornje-podunavlje/biljke/barsko-bilje/zuti-lokvanj.php Gornje Podunavlje - zuti lokvanj] * [https://www.kudaveceras.rs/vesti/2679/gde-raste-lokvanj Gde raste lokvanj?] {{Commonscat}} == Литература == * ''Сербско-руски словнїк I, А – Њ'', Нови Сад 1995, б. 670. * Др Радмила Шовлянски, ''Словнїк защити рошлїнох и животного стредку (сербско-руско-латинско-анґлийски)'', Нови Сад 2010, б. 129. * Оксана Тимко Дїтко, ''Назви рошлїнох и животиньох у руским язику'', Вуковар 2016, б. 25, 61. == Галерия == <gallery> Файл:Water lily opening bloom 20fps.ogv Файл:Peach Glow water-lily at Brooklyn Botanic Garden.jpg Файл:Nymphaea.jpg Файл:Nymphaea nouchali.JPG Файл:Nymphaea alba JdP 2013-06-08 n01.jpg Файл:Illustration Nymphaea alba0.jpg|Илустрция водового квитку </gallery> [[Катеґория:Водово рошлїни]] [[Катеґория:Рошлїни]] kn519icln8nqnqk454b8kyvpjnk8d7t 20790 20784 2026-08-20T09:05:48Z Sveletanka 20 ушорйованє 20790 wikitext text/x-wiki {{Инфорамик | headerstyle = background:lightblue | header1 = Жовта калапчкова ружа | label2 = | data2 = [[Файл:Nymphaea_Laydekeri_Purpurata.jpg|center|Жовта калапчкова ружа]] | header3 = Наукова класификация | label4 = Царство | data4 = Plantae | label5 = ''Кладус'' | data5 = Tracheophytes | label6 =''Кладус'' | data6 = Angiospermae | label7 = Ряд| data7 = Nymphaeales | label8 = Фамилия | data8 = Nymphaeaceae | label9 = Род | data9 = ''Nymphaea'' | header10 = коло 50 файти | datastyle = text-align:left | data11 = ''Nymphaea alba'' - европска била калaпчкова ружа | data12 = ''Nymphaea amazonium'' | data13 = ''Nymphaea ampla'' | data14 = ''Nymphaea blanda'' | data15 = ''Nymphaea caerulea'' – египатска белава калапчкова ружа | data16 = ''Nymphaea calliantha'' | data17 = ''Nymphaea candida'' | data18 = ''Nymphaea capensis'' | data19 = ''Nymphaea citrina'' | data20 = ''Nymphaea colorata'' | data21 = ''Nymphaea elegans'' | data22 = ''Nymphaea fennica'' | data23 = ''Nymphaea flavovirens'' | data24 = ''Nymphaea gardneriana'' | data25 = ''Nymphaea gigantea'' – | data26 = автралийска калапчова ружа | data27 = ''Nymphaea heudelotii'' | data28 = ''Nymphaea jamesoniana'' | data29 = ''Nymphaea lotus'' – єгипетска | data30 = била калапчкова ружа, лотус | data31 = ''Nymphaea mexicana'' – | data32 = жовкаста калапчова ружа | data33 = ''Nymphaea micrantha'' | data34 = ''Nymphaea odorata'' – | data35 = пахняца калпчкова ружа | data36 = ''Nymphaea pubescens'' | data37 = ''Nymphaea rubra'' – | data38 = индийска червена калпчкова ружа | data39 = ''Nymphaea rudgeana'' | data40 = ''Nymphaea stellata'' | data41 = ''Nymphaea stuhlmannii'' | data42 = ''Nymphaea sulfurea'' | data43 = ''Nymphaea tetragona'' – | data44 = пиґмейска калапчова ружа | data45 = ''Nymphaea tuberosa'' }} '''Жовта калапчкова ружа''' (серб. ''локвањ'') назва у сербским язику и у сербскей ботанїчней литератури за файти родох ''Nymphaea'' и ''Nuphar ''(фамилия [[Били водови квиток|Nymphaeaceae]]).<ref>Мишић, Милан, ур. (2005). Енциклопедија Британика. Л-М. Београд: Политика : Народна књига. стр. 55. [https://sr.wikipedia.org/wiki/Me%C4%91unarodni_standardni_broj_knjige ISBN 86-331-2116-6.]</ref> Заєднїцки характеристики тих файтох тоти же су вецейрочни водово рошлїни, з велькима шерцоподобнима лїсцами (калапами) хтори плїваю по [[Поверхносц|поверхносци]] води. Єст обачлїви розлики у збудови и [[Фарба|фарби]] квитку: при роду ''Nuphar'' квитки лєм жовтей фарби з вельо векшима погариковима лїсцочками од венчикових лїсткох, док при роду ''Nymphaea'' квитки били, целово або белавкасти (ридко жовкави), з векшима венчиковима лїсцочками и стаминодиями, як з погариковима лїсцочками. Прето ше род ''Nuphar'' у сербскей литератури вола жовта калапчкова ружа.<ref>wp-rasadnikmihalek (2015-07-03). [wp-rasadnikmihalek (2015-07-03). [https://rasadnikmihalek.com/lokvanj-nezamenljiva-vodena-biljka/ „Lokvanj-nezamenljiva vodena biljka”.] Rasadnik Mihalek (на језику: српски). Приступљено 2026-02-01.</ref><ref>Uredništvo (2015-07-14). [https://www.plantea.com.hr/zuti-lokvanj/ „Žuti lokvanj (Nuphar lutea)”.] Plantea (на језику: хрватски). Приступљено 2026-02-01.</ref> У даєдних наших местох тота рошлїна ше вола ''водови квиток''. == Референци == <references /> == Жридло == * [https://sr.wikipedia.org/sr-ec/ Локвањ] == Вонкашнї вязи == * [https://www.gimnazijaso.edu.rs/gornje-podunavlje/biljke/barsko-bilje/zuti-lokvanj.php Gornje Podunavlje - zuti lokvanj] * [https://www.kudaveceras.rs/vesti/2679/gde-raste-lokvanj Gde raste lokvanj?] {{Commonscat}} == Литература == * ''Сербско-руски словнїк I, А – Њ'', Нови Сад 1995, б. 670. * Др Радмила Шовлянски, ''Словнїк защити рошлїнох и животного стредку (сербско-руско-латинско-анґлийски)'', Нови Сад 2010, б. 129. * Оксана Тимко Дїтко, ''Назви рошлїнох и животиньох у руским язику'', Вуковар 2016, б. 25, 61. == Галерия == <gallery> Файл:Water lily opening bloom 20fps.ogv Файл:Peach Glow water-lily at Brooklyn Botanic Garden.jpg Файл:Nymphaea.jpg Файл:Nymphaea nouchali.JPG Файл:Nymphaea alba JdP 2013-06-08 n01.jpg Файл:Illustration Nymphaea alba0.jpg|Илустрция водового квитку </gallery> [[Катеґория:Водово рошлїни]] k7aulffkbfl5b7t9ink36w2yah1i3tn 20792 20790 2026-08-20T09:11:11Z Sveletanka 20 ушорйованє 20792 wikitext text/x-wiki {{Инфорамик | headerstyle = background:lightblue | header1 = Жовта калапчкова ружа | label2 = | data2 = [[Файл:Nymphaea_Laydekeri_Purpurata.jpg|center|Жовта калапчкова ружа]] | header3 = Наукова класификация | label4 = Царство | data4 = Plantae | label5 = ''Кладус'' | data5 = Tracheophytes | label6 =''Кладус'' | data6 = Angiospermae | label7 = Ряд| data7 = Nymphaeales | label8 = Фамилия | data8 = Nymphaeaceae | label9 = Род | data9 = ''Nymphaea'' | header10 = коло 50 файти | datastyle = text-align:left | data11 = ''Nymphaea alba'' - европска била калaпчкова ружа | data12 = ''Nymphaea amazonium'' | data13 = ''Nymphaea ampla'' | data14 = ''Nymphaea blanda'' | data15 = ''Nymphaea caerulea'' – египатска белава калапчкова ружа | data16 = ''Nymphaea calliantha'' | data17 = ''Nymphaea candida'' | data18 = ''Nymphaea capensis'' | data19 = ''Nymphaea citrina'' | data20 = ''Nymphaea colorata'' | data21 = ''Nymphaea elegans'' | data22 = ''Nymphaea fennica'' | data23 = ''Nymphaea flavovirens'' | data24 = ''Nymphaea gardneriana'' | data25 = ''Nymphaea gigantea'' – | data26 = автралийска калапчова ружа | data27 = ''Nymphaea heudelotii'' | data28 = ''Nymphaea jamesoniana'' | data29 = ''Nymphaea lotus'' – єгипетска | data30 = била калапчкова ружа, лотус | data31 = ''Nymphaea mexicana'' – | data32 = жовкаста калапчова ружа | data33 = ''Nymphaea micrantha'' | data34 = ''Nymphaea odorata'' – | data35 = пахняца калпчкова ружа | data36 = ''Nymphaea pubescens'' | data37 = ''Nymphaea rubra'' – | data38 = индийска червена калпчкова ружа | data39 = ''Nymphaea rudgeana'' | data40 = ''Nymphaea stellata'' | data41 = ''Nymphaea stuhlmannii'' | data42 = ''Nymphaea sulfurea'' | data43 = ''Nymphaea tetragona'' – | data44 = пиґмейска калапчова ружа | data45 = ''Nymphaea tuberosa'' }} '''Жовта калапчкова ружа''' (серб. ''локвањ'') назва у сербским язику и у сербскей ботанїчней литератури за файти родох ''Nymphaea'' и ''Nuphar ''(фамилия [[Били водови квиток|Nymphaeaceae]]).<ref>Мишић, Милан, ур. (2005). Енциклопедија Британика. Л-М. Београд: Политика : Народна књига. стр. 55. [https://sr.wikipedia.org/wiki/Me%C4%91unarodni_standardni_broj_knjige ISBN 86-331-2116-6.]</ref> Заєднїцки характеристики тих файтох тоти же су вецейрочни водово рошлїни, з велькима шерцоподобнима лїсцами (калапами) хтори плїваю по [[Поверхносц|поверхносци]] води. Єст обачлїви розлики у збудови и [[Фарба|фарби]] квитку: при роду ''Nuphar'' квитки лєм жовтей фарби з вельо векшима погариковима лїсцочками од венчикових лїсткох, док при роду ''Nymphaea'' квитки били, целово або белавкасти (ридко жовкави), з векшима венчиковима лїсцочками и стаминодиями, як з погариковима лїсцочками. Прето ше род ''Nuphar'' у сербскей литератури вола жовта калапчкова ружа.<ref>wp-rasadnikmihalek (2015-07-03). [https://rasadnikmihalek.com/lokvanj-nezamenljiva-vodena-biljka/ „Lokvanj-nezamenljiva vodena biljka”.] Rasadnik Mihalek (на језику: српски). Приступљено 2026-02-01.</ref><ref>Uredništvo (2015-07-14). [https://www.plantea.com.hr/zuti-lokvanj/ „Žuti lokvanj (Nuphar lutea)”.] Plantea (на језику: хрватски). Приступљено 2026-02-01.</ref> У даєдних наших местох тота рошлїна ше вола ''водови квиток''. == Референци == <references /> == Жридло == * [https://sr.wikipedia.org/sr-ec/ Локвањ] == Вонкашнї вязи == * [https://www.gimnazijaso.edu.rs/gornje-podunavlje/biljke/barsko-bilje/zuti-lokvanj.php Gornje Podunavlje - zuti lokvanj] * [https://www.kudaveceras.rs/vesti/2679/gde-raste-lokvanj Gde raste lokvanj?] {{Commonscat}} == Литература == * ''Сербско-руски словнїк I, А – Њ'', Нови Сад 1995, б. 670. * Др Радмила Шовлянски, ''Словнїк защити рошлїнох и животного стредку (сербско-руско-латинско-анґлийски)'', Нови Сад 2010, б. 129. * Оксана Тимко Дїтко, ''Назви рошлїнох и животиньох у руским язику'', Вуковар 2016, б. 25, 61. == Галерия == <gallery> Файл:Water lily opening bloom 20fps.ogv Файл:Peach Glow water-lily at Brooklyn Botanic Garden.jpg Файл:Nymphaea.jpg Файл:Nymphaea nouchali.JPG Файл:Nymphaea alba JdP 2013-06-08 n01.jpg Файл:Illustration Nymphaea alba0.jpg|Илустрция водового квитку </gallery> [[Катеґория:Водово рошлїни]] m56lykrrn0vol5aprg7cwbotmoa3an8 0 3420 20787 2026-08-20T08:51:01Z Olirk55 19 Нови бок: „шметанка (серб. милерам; горв. vrhnje; анґл. cream; всл. šmetanka; слц. smetana, поль. śmietana и śmietanka, укр. и рсй. сметана; oбщеславянске слово од праслав. sъmetana) млєчни продукт: масне верхнє пасмо кислого млєка зняте пред гомоґенизацию. При нєгомоґенизованим млєку млєчна масц нє…“ 20787 wikitext text/x-wiki шметанка (серб. милерам; горв. vrhnje; анґл. cream; всл. šmetanka; слц. smetana, поль. śmietana и śmietanka, укр. и рсй. сметана; oбщеславянске слово од праслав. sъmetana) млєчни продукт: масне верхнє пасмо кислого млєка зняте пред гомоґенизацию. При нєгомоґенизованим млєку млєчна масц нє така барз густа, та з часом приходзи на верх. У индустрийней продукциї шметанки тот процес ше пошвидшує з помоцу центрифгуґох хтори ше волаю сепаратаори. Шметанка позберана з млєка ше вола сладка шметанка же би ше розликовала од шметанки позбераней зоз серватки, побочного продукту правеня сира. Шметанка зоз серватки ма менєй масци и сланша є, кваскавша и грудкава. Нашо жени шметанку нє правели так. У даєдних жемох як цо Южна Сербия, Сиверна Македония, Болгарска, Турска и Україна таку шмтанку волаю урда. Шметанку ше хаснує у велїх сладких и сланих єдлох. Судзина до хторей ше злїва шметанка з кислого млєка вола ше шметанїк: Шметанка ше зоз ложку зберала до глїняней судзини – шметанїка; Шметанїк бул таки як глїняни гарчок, груби у штредку, до ньго ше зберала шметанка; долу на боку була дзирка заткана з рендочку; кед ше сцело муциц, вицагла ше рендочка, та вичурела серватка, вец ше шметанка сипала до збущка муциц. шметанїки лепинї зоз шметанку по верху: За фриштик обично були єдла зоз хлєбового цеста: белюши, олєйнїки, цукровнїки, шметанїки. Литератрура Словнїк руского народного язика II, О – Я, Нови Сад 2017, б. 767. Вонкашнї вязи https://sh.wikipedia.org/wiki/Krem kowhhs6m13g4py9kefdrmj22uzleaow 20791 20787 2026-08-20T09:06:39Z Sveletanka 20 катеґория 20791 wikitext text/x-wiki шметанка (серб. милерам; горв. vrhnje; анґл. cream; всл. šmetanka; слц. smetana, поль. śmietana и śmietanka, укр. и рсй. сметана; oбщеславянске слово од праслав. sъmetana) млєчни продукт: масне верхнє пасмо кислого млєка зняте пред гомоґенизацию. При нєгомоґенизованим млєку млєчна масц нє така барз густа, та з часом приходзи на верх. У индустрийней продукциї шметанки тот процес ше пошвидшує з помоцу центрифгуґох хтори ше волаю сепаратаори. Шметанка позберана з млєка ше вола сладка шметанка же би ше розликовала од шметанки позбераней зоз серватки, побочного продукту правеня сира. Шметанка зоз серватки ма менєй масци и сланша є, кваскавша и грудкава. Нашо жени шметанку нє правели так. У даєдних жемох як цо Южна Сербия, Сиверна Македония, Болгарска, Турска и Україна таку шмтанку волаю урда. Шметанку ше хаснує у велїх сладких и сланих єдлох. Судзина до хторей ше злїва шметанка з кислого млєка вола ше шметанїк: Шметанка ше зоз ложку зберала до глїняней судзини – шметанїка; Шметанїк бул таки як глїняни гарчок, груби у штредку, до ньго ше зберала шметанка; долу на боку була дзирка заткана з рендочку; кед ше сцело муциц, вицагла ше рендочка, та вичурела серватка, вец ше шметанка сипала до збущка муциц. шметанїки лепинї зоз шметанку по верху: За фриштик обично були єдла зоз хлєбового цеста: белюши, олєйнїки, цукровнїки, шметанїки. Литератрура Словнїк руского народного язика II, О – Я, Нови Сад 2017, б. 767. Вонкашнї вязи https://sh.wikipedia.org/wiki/Krem [[Катеґория:Млєчни продукти]] [[Катеґория:Пожива]] hupvlbe3k09hy9m77g4pm0omlfr8603 20811 20791 2026-08-20T10:01:49Z Olirk55 19 Ушорйованє бока 20811 wikitext text/x-wiki [[File:Small creamer with cream (cropped).jpg|right|thumb|300px|Назберана шметанка]]'''Шметанка''' (серб. ''милерам''; горв. ''vrhnje''; анґл. ''cream''; всл. ''šmetanka;'' слц. ''smetana'', поль. ''śmietana'' и ''śmietanka'', укр. и рсй. ''сметана''; oбщеславянске слово од праслав. ''sъmetana'') то млєчни продукт: масне верхнє пасмо кислого млєка зняте пред гомоґенизацию. При нєгомоґенизованим млєку млєчна масц нє така барз густа, та з часом приходзи на верх. У индустрийней продукциї шметанки тот процес ше пошвидшує з помоцу центрифгуґох хтори ше волаю сепаратаори.[[File:Lyzka smietany.JPG|right|thumb|300px|Ложка шметанки]]Шметанка позберана з млєка ше вола сладка шметанка же би ше розликовала од шметанки позбераней зоз серватки, побочного продукту правеня сира. Шметанка зоз серватки ма менєй масци и сланша є, кваскавша и грудкава. Нашо руски жени шметанку нє правели так. У даєдних жемох як цо Южна Сербия, Сиверна Македония, Болгарска, [[Турска]] и Україна таку шмтанку волаю ''урда''. Шметанку ше хаснує у велїх сладких и сланих єдлох. Судзина до хторей ше злїва шметанка з кислого млєка вола ше шметанїк: Шметанка ше зоз ложку зберала до глїняней судзини – шметанїка; Шметанїк бул таки як [[File:Мали шметанїк.jpg|right|thumb|300px|Шметанїк (силка), судзина до хторей рускинї зберали и злївали шметанку]] глїняни гарчок, груби у штредку, до ньго ше зберала шметанка; долу на боку була дзирка заткана з рендочку; кед ше сцело муциц, вицагла ше рендочка, та вичурела серватка, вец ше шметанка сипала до [[Збущок|збущка]] же би ше ю муцело. '''Шметанїки-''' лепинї зоз шметанку по верху. Часто ше така лакотка - шметанїк засладзел по верху зоз цукром. За фриштик звичайно у руских обисцох були єдла зоз хлєбового цеста: белюши, олєйнїки, [[Цукровнїк|цукровнїки]], шметанїки. == Ґалерия == <gallery> Файл:Crème d'Isigny 2.JPG|Назберана шметанка Файл:Buttern 2012 Bo-E4-1244.jpg|Препущованє млєка з центрифгуґуна сепараторе Файл:Crème fraîche.jpg|Индустрийне пакованє шметанки Файл:Egyptian Domesticated Animals.jpg|Староєгиптянски хиєроґлифски рисунок хтори приказує приклад хованя домашнїх животиньох (крава хтору ше дої). </gallery> == Литератрура == * ''Словнїк руского народного язика II, О – Я'', Нови Сад 2017, б. 767. == Вонкашнї вязи == * [https://sh.wikipedia.org/wiki/ Krem] * [https://www.slatkopedija.hr/vrhnje-za-slag-za-mastovite-dekoracije-i-bogate-kreme/ Vrhnje za šlag: za maštovite dekoracije i bogate kreme] [[Катеґория:Млєчни продукти]] [[Катеґория:Кулинарство]] [[Катеґория:Пожива]] bowdhit4dbccgbitzi05u2bb0280axi 20815 20811 2026-08-20T10:05:16Z Olirk55 19 Друга позиция фотоґрафиї 20815 wikitext text/x-wiki [[File:Small creamer with cream (cropped).jpg|right|thumb|300px|Назберана шметанка]]'''Шметанка''' (серб. ''милерам''; горв. ''vrhnje''; анґл. ''cream''; всл. ''šmetanka;'' слц. ''smetana'', поль. ''śmietana'' и ''śmietanka'', укр. и рсй. ''сметана''; oбщеславянске слово од праслав. ''sъmetana'') то млєчни продукт: масне верхнє пасмо кислого млєка зняте пред гомоґенизацию. При нєгомоґенизованим млєку млєчна масц нє така барз густа, та з часом приходзи на верх. У индустрийней продукциї шметанки тот процес ше пошвидшує з помоцу центрифгуґох хтори ше волаю сепаратаори.[[File:Lyzka smietany.JPG|right|thumb|300px|Ложка шметанки]]Шметанка позберана з млєка ше вола сладка шметанка же би ше розликовала од шметанки позбераней зоз серватки, побочного продукту правеня сира. Шметанка зоз серватки ма менєй масци и сланша є, кваскавша и грудкава. Нашо руски жени шметанку нє правели так. У даєдних жемох як цо Южна Сербия, Сиверна Македония, Болгарска, [[Турска]] и Україна таку шмтанку волаю ''урда''. Шметанку ше хаснує у велїх сладких и сланих єдлох. [[File:Мали шметанїк.jpg|right|thumb|300px|Шметанїк (силка), судзина до хторей рускинї зберали и злївали шметанку]]Судзина до хторей ше злїва шметанка з кислого млєка вола ше шметанїк: Шметанка ше зоз ложку зберала до глїняней судзини – шметанїка; Шметанїк бул таки як глїняни гарчок, груби у штредку, до ньго ше зберала шметанка; долу на боку була дзирка заткана з рендочку; кед ше сцело муциц, вицагла ше рендочка, та вичурела серватка, вец ше шметанка сипала до [[Збущок|збущка]] же би ше ю муцело. '''Шметанїки-''' лепинї зоз шметанку по верху. Часто ше така лакотка - шметанїк засладзел по верху зоз цукром. За фриштик звичайно у руских обисцох були єдла зоз хлєбового цеста: белюши, олєйнїки, [[Цукровнїк|цукровнїки]], шметанїки. == Ґалерия == <gallery> Файл:Crème d'Isigny 2.JPG|Назберана шметанка Файл:Buttern 2012 Bo-E4-1244.jpg|Препущованє млєка з центрифгуґуна сепараторе Файл:Crème fraîche.jpg|Индустрийне пакованє шметанки Файл:Egyptian Domesticated Animals.jpg|Староєгиптянски хиєроґлифски рисунок хтори приказує приклад хованя домашнїх животиньох (крава хтору ше дої). </gallery> == Литератрура == * ''Словнїк руского народного язика II, О – Я'', Нови Сад 2017, б. 767. == Вонкашнї вязи == * [https://sh.wikipedia.org/wiki/ Krem] * [https://www.slatkopedija.hr/vrhnje-za-slag-za-mastovite-dekoracije-i-bogate-kreme/ Vrhnje za šlag: za maštovite dekoracije i bogate kreme] [[Катеґория:Млєчни продукти]] [[Катеґория:Кулинарство]] [[Катеґория:Пожива]] pyxiz7c1745p4lvof2cea3j59739kd7 20819 20815 2026-08-20T10:13:38Z Sveletanka 20 вики вязи 20819 wikitext text/x-wiki [[File:Small creamer with cream (cropped).jpg|right|thumb|300px|Назберана шметанка]]'''Шметанка''' (серб. ''милерам''; горв. ''vrhnje''; анґл. ''cream''; всл. ''šmetanka;'' слц. ''smetana'', поль. ''śmietana'' и ''śmietanka'', укр. и рсй. ''сметана''; oбщеславянске слово од праслав. ''sъmetana'') то млєчни продукт: масне верхнє пасмо кислого млєка зняте пред гомоґенизацию. При нєгомоґенизованим млєку млєчна масц нє така барз густа, та з часом приходзи на верх. У индустрийней продукциї шметанки тот процес ше пошвидшує з помоцу центрифгуґох хтори ше волаю [[Сепаратор (за млєко)|сепаратори]].[[File:Lyzka smietany.JPG|right|thumb|300px|Ложка шметанки]]Шметанка позберана з млєка ше вола сладка шметанка же би ше розликовала од шметанки позбераней зоз [[Серватка|серватки]], побочного продукту правеня сира. Шметанка зоз серватки ма менєй масци и сланша є, кваскавша и грудкава. Нашо руски жени шметанку нє правели так. У даєдних жемох як цо Южна Сербия, Сиверна Македония, Болгарска, [[Турска]] и Україна таку шмтанку волаю ''урда''. Шметанку ше хаснує у велїх сладких и сланих єдлох. [[File:Мали шметанїк.jpg|right|thumb|300px|Шметанїк ([[силка]]), судзина до хторей [[Руснаци у Сербиї|рускинї]] зберали и злївали шметанку]]Судзина до хторей ше злїва шметанка з кислого млєка вола ше шметанїк: Шметанка ше зоз ложку зберала до глїняней судзини – шметанїка; Шметанїк бул таки як глїняни гарчок, груби у штредку, до ньго ше зберала шметанка; долу на боку була дзирка заткана з рендочку; кед ше сцело муциц, вицагла ше рендочка, та вичурела серватка, вец ше шметанка сипала до [[Збущок|збущка]] же би ше ю муцело. '''Шметанїки-''' лепинї зоз шметанку по верху. Часто ше така лакотка - шметанїк засладзел по верху зоз цукром. За фриштик звичайно у руских обисцох були єдла зоз хлєбового цеста: белюши, олєйнїки, [[Цукровнїк|цукровнїки]], шметанїки. == Ґалерия == <gallery> Файл:Crème d'Isigny 2.JPG|Назберана шметанка Файл:Buttern 2012 Bo-E4-1244.jpg|Препущованє млєка з центрифуґу на сепараторе Файл:Crème fraîche.jpg|Индустрийне пакованє шметанки Файл:Egyptian Domesticated Animals.jpg|Староєгиптянски хиєроґлифски рисунок хтори приказує приклад хованя домашнїх животиньох (крава хтору ше дої). </gallery> == Литератрура == * ''Словнїк руского народного язика II, О – Я'', Нови Сад 2017, б. 767. == Вонкашнї вязи == * [https://sh.wikipedia.org/wiki/ Krem] * [https://www.slatkopedija.hr/vrhnje-za-slag-za-mastovite-dekoracije-i-bogate-kreme/ Vrhnje za šlag: za maštovite dekoracije i bogate kreme] [[Катеґория:Млєчни продукти]] [[Катеґория:Кулинарство]] [[Катеґория:Пожива]] 3bdd0qc5i5xxitcd8vuai7a2v1df8sz