Википедия rskwiki https://rsk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8_%D0%B1%D0%BE%D0%BA MediaWiki 1.47.0-wmf.16 first-letter Медий Окреме Розгварка Хаснователь Розгварка зоз хасновательом Википедия Розгварка о Википедиї Файл Розгварка о файлу МедияВики Розгварка о МедияВикию Шаблон Розгварка о шаблону Помоц Розгварка о помоци Катеґория Розгварка о катеґориї TimedText TimedText talk Модул Разговор о модулу Event Event talk 0 67 20848 19599 2026-08-21T10:54:13Z ASaltzman 2474 20848 wikitext text/x-wiki {| class="wikitable" align=right width=300px |+ ! colspan="2" |<big>Василь Мудри</big> |- | colspan="2" |[[Файл:Vasilj Mudri.jpg|алт=Васоль Мудри|центар|мини|265x265п|Василь Мудри (1988. року)]] |- |'''Народзени''' |13. марца 1930. |- |'''Умар''' |22. юлия 2016. (86) |- |'''Державянство''' |югославянске, сербске |- |'''Язик творох''' |руски |- |'''Школа''' |Учительска школа у Сримских Карловцох |- |'''Универзитет''' |Педаґоґийна школа - русийски язик у Шабцу |- |'''Период твореня''' |1950—2017 |- |'''Жанри''' |просвита, литература, култура |- |'''Поховани''' |Руски теметов у Шидзе |- |'''Награди''' |Награда Републики Србиї "25 мај" (1970), "Златна значка" (1980), войводянска награда з обласци школства "Партизански учитель" (1990) |} '''Василь Мудри''' (*[[13. марец]] 1930—†22. юлий 2016), наставнїк, [[писатель]] и културни творитель. == Биоґрафия == Василь Мудри народзени у [[Дюрдьов|Дюрдьове]], [[Сербия]], 13. марца 1930). [[Оцец]] Данил (1907-1974) и [[мац]] Мария, народзена Полдруги (1906-1993) мали двойо дзеци, сина Василя и дзивче Наталию (1936). Василь Мудри основну школу од I-VI класу закончел у [[Дюрдьов|Дюрдьове]] (1937-1943), два класи гражданскей школи у Новим Садзе (1943-1944), а трецу и штварту класу нїзшей ґимназий у [[Руски Керестур|Руским Керестуре]] (1945-1946). После положеней малей матури уписал ше до учительскей школи хтору закончел у Сримских Карловцох (1946-1950). Познєйше попри роботи (позарядово) закончел Висшу педаґоґийну школу - русийски язик у Шабцу (1968). Василь Мудри бул оженєти зоз учительку [[Мелания Мудри|Меланию нар. Планчак]] (Руски Керестур, 1933) зоз хтору мали двойо дзеци - дзивку Меланию (1958) и сина Бориса (1965). Жил и робел у [[Шид|Шидзе]], дзе и умар 22. юлия 2016. року. Поховани є на Руским [[Теметов|теметове]] у Шидзе. == Педаґоґийна и новинарска робота == После законченей учительскей школи Василь Мудри почал робиц у Редакциї [[Новина|новинох]] ''Руске слово'' у Руским Керестуре як новинар и редактор дзецинского часопису ''Пионирска заградка''. Два роки познєйше преподавал [[руски язик]] у Основней школи у Дюрдьове (1953-1955). После того ознова преходзи до ''Руского слова'' у Руским Керестуре (1955-1960), же би ше 1960. року (зоз фамелию) преселєл до Сриму дзе од 1960. по 1962. рок, перше робел як учитель у Дзецинским (покраїнским) шпиталю за ТБЦ на Принциповцу, а после того як наставнїк русийского и руского язика у Основней школи ''Йован Йованович Змай'' у Соту (1962–1981) дзе штири роки бул и директор школи. Од 1981. по одход до пензиї 1991. року робел у Основней школи ''Сримски фронт'' у Шидзе як наставнїк русийского язика. Источашнє преподавал и руски язик як мацерински руским школяром. [[Файл:SkupstinaDruztva81b.jpg|alt=Скупштина Дружтва за руски язик, литературу и културу 1981. року. |thumb|411x411px|Скупштина Дружтва за руски язик, литературу и културу 1981. року. З лїва: Гавриїл Колєсар, предсидатель, [[Дюра Варґа]], Василь Мудри, Микола Каменїцки, Мария Латяк и секретар [[Янко Рац]]]]. == Активносци у рамикох Дружтва за руски язик, литературу и културу. == Василь Мудри бул єден зоз сновательох [[Дружтво за руски язик, литературу и културу|Дружтва за руски язик, литературу и културу]] 1970. року у Новим Садзе и його перши подпредсидатель и други по шоре, такой после шмерци [[Микола М. Кочиш|Миколи М. Кочиша]] (1928-1973) предсидатель (1973-1974) року, а тиж и длугорочни предсидатель Подружнїци, тераз Секциї Дружтва у Шидзе. Окремну усиловносц у науковей дїялносци Дружтва уложел на пририхтованю ''Сербско-руского словнїка''. У периодзе од 1973. по 1975. рок робел на ексцерпциї рускей лексики. За руски словнїк обробел шейсц букви – Ж, З, И, Л, ЛЬ и М – вєдно 12 000 одреднїци, хтори обявени - I том 1995 и II том 1997. року. == Литературна робота == Василь Мудри свою першу писню, под назву ''Нашей ґимназиї'' обявел 21. децембра 1945. року у новинох ''Руске слово'' (Руски Керестур). Писал писнї за дзеци, писнї за одроснутих як и литературни прикази и школски учебнїки. Писнї му обявйовани на вецей язикох: сербским, словацким, мадярским румунским, македонским и українским язику. Обявени му коло 300 писнї (стихи) за дзеци и вецей як 70 за одроснутих. Заступени є у шлїдуюцих антолоґийох: ''Антолоґия поезиї'', Руске слово, [[Руски Керестур]], 1963; ''Антолоґия дзецинскей поезиї'', Руске слово, Руски Керестур, 1964; Ирина Гарди Ковачевич, ''Облак на верху тополї'', антолоґия дзецинскей поезиї, Руске слово, Нови Сад, 1990 и Светислав Ненадович, ''Међе певања'', антологија шидских песника, Шид 1994. Василь Мудри автор двох кнїжкох писньох за дзеци ''Подшнїжнїки викукую'', писнї за дзеци, Руске слово, Нови Сад, 1973; и ''Будзенє яри'', писнї за дзеци, Руске слово, Нови Сад, (2014). Василь Мудри писал и тексти на хтори му компоновани понад 20 [[Композиция|композициї]] хтори виводзени на ''Червеним пупчецу'' (у рамикох [[Фестивал рускей култури Червена ружа|Фестивалу култури ''Червена ружа'']] у Руским Керестуре), потим Фестивалу ''Ружова заградка'' у Новом Садзе, радийских емисийох итд. У Шидзе, на тим планє сотрудзовал зоз [[композитор|композитором]] [[Славко Загорянски|Славком Загорянского]] [[Бачинци|(Бачинци]], 1947). Вшадзи дзе у школох робел як просвитни роботнїк Василь Мудри порушовал роботу литерарних секцийох у рамикох хторих ше зявйовали нови мена младих [[Писатель|писательох]], медзи хторима Амалия Балоґ-Ґерлах и Янко Грубеня (Дюрдьов), Нада Роман (Бикич Дол), а замеркована була и його робота зоз рецитаторами основних школох у Шидзе: Снежану Чордаш, Весну Цирба, Наду Хромиш, Сладяну Румпли итд. == Робота на учебнїкох и наукова дїялносц == Василь Мудри составел дзевец наслови читанкох, учебнїкох и школских лектирох за наставу [[Руски язик|руского язику]] у основним образованю. Єдна читанка у коавторстве зоз др [[Яков Кишюгас|Яковом Кишюгасом]], як и други наслови од 1951. по 2005. рок дожили 21 виданє. Попри того бул рецензент 20 читанкох, учебнїкох, лектири, романох и референт 11 учебнїкох, як и лектор числених руских виданьох. == Литературни огляднуца == У вязи зоз литературну роботу Василя Мудрого др Юлиян Тамаш думаня же Василь Мудри зоз своїм интересованьом за збуваня у руским литературним живоце дал значне доприношенє розвиваню свидомосци о потреби пестованя уметнїцкого слова у рускей литератури. Др Тамаш Василя Мудрого видзи насампредз як дзецинского писателя чийо стихи разумлїви широкому кругу читательох, полни полєту и одушевия, окреме стихи обнови и вибудови у повойновим периодзе. Владимир Костелник наглашовал же тематика писньох за дзеци Василя Мудрого блїзка и актуална каждей ґенерациї дзецох окреме такволаного другого ступня возросту, односно тим хтори прекрочели праг школских дзверох и хтори ше воспитую же би почитовали родичох, наставнїкох, школу, природу. Владимир Костелник, тиж наглашовал же ше стихи Василя Мудрого лєгко читаю бо им ритем чечни, а лєгки су и за рецитованє и паметанє. === Награди === Василь Мудри за свою педаґоґийну, литературну и културно-уметнїцку роботу приял вецей награди медзи хторима: припознанє у обласци образованя и култури Републики [[Сербия|Србиї]] "25 мај" (1970) и "Златна значка" (1980), як и войводянску награду з обласци школства "Партизански учитель" (1990). == Тексти за композициї == {| class="wikitable" |+ ! colspan="3" |У забавним духу ! ! ! colspan="3" |''Червене пупче'' |- |'''Рок''' |<div style="text-align: center;">'''Текст''' |<div style="text-align: center;">'''Композитор''' | rowspan="18" | | rowspan="18" | |'''Рок''' |<div style="text-align: center;"> '''Текст''' |<div style="text-align: center;">'''Композитор''' |- |1983. |Нова держава |[[Витомир Бодянєц]] |1993. |Початнїк |Звонимир Кочиш |- ! colspan="3" |У народним духу |1993. |Рибарска |Михайло Бодянец |- |1984. |Спреведзена |Витомир Бодянєц |1995. |Чудне путованє |Татиана Барна |- |1991. |Так сцела мамка твоя |Михайло Бодянец |1996. |Привит ластовичком |[[Славко Загорянски]] |- |1995. |Привит |Славко Загорянски |2002. |Купанє, плюсканє |Мирослав Пап |- |1995. |Любов мацерина |Славко Загорянски |2003. |Мам я товариша |Мирослав Пап |- ! colspan="3" |Червене пупче |(?) |Пионирска хусточка |Маґдалена Горняк-Лелас |- |1973. |Хора бабка |[[Онуфрий Тимко]] |(?) |Розлука зоз гайом |Маґдалена Горняк-Лелас |- |1976. |Шицких нас чува оцовщина |Юрий Цимбора |(?) |На вибдови |[[Яким Сивч]] |- |1979. |На початку школского рока |Юрий Цимбора ! colspan="3" |Ружова заградка |- |1983. |[https://www.youtube.com/watch?v=QJVm6oBrfUM Нашо швето] |Михайло Бодянец |1991. |[https://www.youtube.com/watch?v=RP1gPgptAHw Другому ши шерцо дала] |Михайло Бодянец |- |1984. |Нашо дзецинство |Витомир Бодянєц |1992. |Розчарованє |Славко Загорянски |- |1986. |Змаржлїва Юста |Михайло Бодянец |1993. |Заграйце ми |Славко Загорянски |- |1986. |Чудне путованє |Михайло Бодянец |1994. |Руснак |Славко Загорянски |- |1987. |Мала кресцанка |Михайло Бодянец |1995. |Свадзебна писня |Славко Загорянски |- |1987. |Родичи и школа |Славко Загорянски |1997. |Препадли надїї |Славко Загорянски |- |1991. |Сова |Даниел Миклош | | | |} == Ґалерия == <gallery> Файл:Perši maj 1953.jpg|алт=Преславйованє 1. мая 1953. року у друкарнї Руского слова.|Преславйованє 1. мая 1953. року у друкарнї ''Руского слова''. Стоя, з лїва: Любо Малацко, [[Любомир Такач]] зоз дзивчецом Олґу, Олґа Такач, Мария Виславски, над ню Дюра Биндас мл, Цецилия Колєсар, [[Єфрем Колєсар]], Янко Дудаш, Яким Варґа Лемко, под нїм Янко Джуня Борец, [[Янко Виславски]], нєпозната, за ню нєпознати, Томислав Рац. Куча: нєпозната, Дюра Дудаш, мали Боґдан Виславски, [[Янко Будински]] Бруґош, Гавриїл Колєсар, Нада Сеґеди, [[Витомир Бодянєц]], мала Любка Такач, Василь Мудри, [[Михайло Биндас|Мижо Биндас]], Яким Роман, Весна и Борис Ердельово, Яким Джуня и Юлин Рац. </gallery> == Литература == * др Јулијан Тамаш, ''Русинска књижевност'', Матица српска, Нови Сад, 1984, 188-189; * др Юлиян Тамаш, ''Поет Василь Мудри'', ''Литературне слово'', Руске слово, Нови Сад, VI 1979, 6; * [[Янко Рац]], ''Приручнїк дзецинского живота,'' ''Шветлосц'' IX, Руске слово, Нови Сад, 1973, 4, 430-432; * Владимир Костелник, ''Подшнїжнїки викуку'' - поезия за дзеци, ''Нова думка,'' III, Вуковар, 1774, 69-71; * [[Штефан Гудак]], ''70 роки живота и 55 роки творчей културно-уметнїцкей роботи - Василь Мудри (1930),'' ''Studia ruthenica'' 7, Нови Сад, 1999-2000, 119-123; * Владимир Дїтко, ''Шейсц децениї творчосци Василя Мудрого - учитель и писатель цали роботни вик,'' Руске слово 32, Нови Сад, 12. 08. 2005,9. * [[Сенка Славчев]], ''75 роки народзеня и 60 роки културно-уметнїцкей роботи Василя Мудрого,'' ''Studia ruthenica'' 11, Нови Сад, 2006, 135-137. * ''Библиоґрафия Руснацох у Югославиї 1918-1980,'' Матица сербска, Нови Сад, 1990, 380; * Василь Мудри: ''О роботи на Сербско-руским словнїку,'' ''Studia ruthenica'' чис. 5 (18) 1996-1997,  б. 56 * ''Руски християнски календар'' 2017. рок, бок 204 == Вонкашнї вязи == * Ирина Папуґа: [http://www.druztvo.org/ruski/vidania/studia%20ruthenica%2012.pdf ''Василь Мудри и його соструднїцтво зоз Славком Загорянским на планє компонованя руских шпиванкох''], ''Studia ruthenica'' чис. 12 (25), 2007, б.148-151. * [https://zavod.rs/wp-content/uploads/2021/07/Studi-Ruthenica-22-2017.pdf Василь Мудри (1930–2016), наставнїк, писатель и културни творитель], ''Studia ruthenica'' чис. 22 (35), 2017, б. 159 {{DEFAULTSORT:Мудри, Василь}} [[Катеґория:Руснаци у Сербиї]] [[Катеґория:Учителє]] [[Катеґория:Наставнїки]] [[Катеґория:Писателє]] [[Катеґория:Поета]] [[Катеґория:Дїяче у култури]] [[Катеґория:13. марец]] [[Катеґория:Народзени 1930]] [[Катеґория:22. юлий]] [[Катеґория:Умарли 2016]] taxfesjs9eyt5xy1lk9jimlrg1s48fs 0 107 20822 17330 2026-08-20T13:48:08Z ~2026-45582-97 2470 20822 wikitext text/x-wiki [[Файл:Sagittarius_Star_Cloud.jpg|alt= Окрем Слунка, гвизди так далєко же их з телескопами видзиме лєм як швицаци точки, гоч ше им пречнїки мераю у милионох километрох. На слики часц отвореного гвиздового чупору М24 у согвизд’ю штреляч |upright=1.25|thumb| Окрем [[Слунко|Слунка]], гвизди так далєко же их з телескопами видзиме лєм як швицаци точки, гоч ше им пречнїки мераю у милионох километрох. На слики часц отвореного гвиздового чупору М24 у согвизд’ю штреляч]] '''Гвизда''' то нєбесне цело хторе зарює з власну [[шветлосц]]у<ref>[https://web.archive.org/web/20100119033625/http://www.bl.uk/names.html „Disclaimer: Name a star, name a rose and other, similar enterprises”.] British Library. The British Library Board.</ref>. Сфероидней є форми, а у стану плазми (високо йонизованого [[Ґаз|ґазу]] на велькей [[Температура|температури]]) состої ше найвецей зоз [[Водонїк|водонїку]] и гелию, и лєм з малей часци зоз других елементох. Гвизда стваря енерґию у своїм ядру з термонуклеарнима реакциями<ref>[https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%B2%D0%B5%D0%B7%D0%B4%D0%B0#CITEREF%D0%9B%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D1%812017 Логос 2017,] бок 280. Же би ше злучели два атоми водонїку температура и прицисок хтори их злучую муша буц барз вельки, а пре високи температури на хторих ше ядра злучую, таки процеси наволани „термонуклеарни реакциї”.</ref>. Тота енерґия ше преноши до околного простору прейґ конвекциї и електромаґнетного зарйованя и часточкох. Векшина атомох хемийних елементох чежших од гелия хтори хвильково постоя у вселени, як и шицки елементи чежши од лития настали у штредзиску гвиздох прейґ процесу нуклеосинтези. Жемова найблїзша гвизда [[Слунко]], жридло шветлосци, цеплоти и живота за нашу [[Планета|планету]]. Други гвизди (з винїмком дзепоєдних супернових) видлїви лєм у цеку ноци, як блїщаци точки на нєбе хтори трепеца пре ефект Жемовей атмосфери. У каждодньовей бешеди  под поняцом гвизди ше дакеди дума и на видлїви планети, та аж и на [[Комета|комети]] и [[Метеор|метеори]]. [[Файл:Starsinthesky.jpg|alt= Подруче формованя гвиздох у Велькей Маґелановей хмари. Авторство фотоґрафиї: НАСА/ЕСА |thumb| Подруче формованя гвиздох у Велькей Маґелановей хмари. Авторство фотоґрафиї: НАСА/ЕСА]] Найблїзша гвизда при Жеми окрем Слунка, то Проксима Кентаур хтора оддалєна коло 40 Pm (петаметери), односно 4,3 ШР (шветлосни роки), або 1,3 pc (парсеки). То значи же шветлосци треба 4,3 роки же би сцигла по Жем зоз тей гвизди. И попри такей оддалєносци та и даскельо раз векших оддалєносцох, постоя ище даскельо гвизди за хтори тримаме же су найблїзши. У нашей ґалаксиї преценює ше же єст коло 200 милиярди гвизди. Однос швицацосци и велькосци гвизди приказує ше зоз Герцшпрунґ-Раселовим дияґрамом. Рахує ше же єст найменєй 70 секстилиони гвизди у познатей часци нашей вселени (70 000 000 000 000 000 000 000 лєбо 7 × 10²²)<ref>[https://www.esa.int/Science_Exploration/Space_Science/Herschel/How_many_stars_are_there_in_the_Universe „ESA”]</ref>. [[Файл:Pleiades_large.jpg|alt= Плеяди| thumb|Плеяди]] Вельке число гвиздох ма старосц коло милиярду лєбо 10 милиярди роки. Даєдни гвизди можу досцигнуц аж и 13,7 милиярди роки, цо представя приблїжну старосц Вселени. Спрам велькосци розликуєме малючки неутронски гвизди (хтори поправдзе мертви гвизди нє векши од даякого варощика), суперґиґанти (веледиви) яки Сивернїчка и Бетелґез пречнїку хтори коло 1 000 раз векши од Слункового,<ref>Richmond, Michael.[http://spiff.rit.edu/classes/phys230/lectures/planneb/planneb.html „Late stages of evolution for low-mass stars”] Rochester Institute of Technology.</ref> алє и попри того вельо су меншей [[густосц]]и од Слунка. Єдна з наймасивнєйших гвиздох то Ета нос ладї чия маса од 100-150 раз векша од Слунковей. Стеларна астрономия преучує гвизди и зявеня хтори указую розлични форми/розвойни стани гвиздох. Преценює ше же векшина гвиздох зоз силами [[Ґравитация|ґравитациї]] повязана зоз другима гвиздами формируюци так двойни гвизди (бинарни гвизди). Тиж постоя и векши гвиздово ґрупи познати як гвиздово чупори або кластери. Гвизди нє ровномирно розруцани у вселени алє ше ґрупую до ище векших гвиздових ґрупох познатих як ґалаксиї. Обичну ґалаксию творя билиони гвизди. == Литература == * Szebehely, Victor G.; Curran, Richard B. (1985).[https://archive.org/details/stabilityofsolar0000nato Stability of the Solar System and Its Minor Natural and Artificial Bodies] Springer * Schwarzschild, Martin (1958).[https://archive.org/details/structureevoluti0000mart/page/n5/mode/2up Structure and Evolution of the Stars] Princeton University Press. * Barbieri, Cesare (2007). Fundamentals of astronomy. CRC Press. бок 132—140. * Pickover, Cliff (2001).[https://archive.org/details/starsofheaven00pick The Stars of Heaven] Oxford University Press. == Вонкашнї вязи == * [https://web.archive.org/web/20130706045942/http://www.nasa.gov/worldbook/star_worldbook.html Часц о гвиздох на НАСА сайту] * [https://encyclopedia.thefreedictionary.com/star Farlexova Енциклопедия-поглавє Гвизда] == Референци == [[Катеґория:Астрономия]] 9cpu4tk59sxe7xzojzhksrlwjorf5q7 0 272 20824 19562 2026-08-20T14:32:50Z ~2026-45582-97 2470 20824 wikitext text/x-wiki {| class="wikitable" align: align=right width=300px |+ ! colspan="2" |Мешац |- | colspan="2" |[[Файл:Full_Moon_Luc_Viatour.jpg|345x345px|center]] |- |colspan="2" |<div style="text-align: center;">[[Планета]] |- ! colspan="2" |Характеристики орбити |- |'''Штреднї полупречнїк''' '''орбити''' |384.403 km |- |'''Периапсис''' |362.570 km |- |'''Апоапсис''' |405.410 km |- |'''Екцентрицитет''' |0.0549 |- |'''Период револуциї''' |27,3217 |- |'''Период ротациї''' |27,322 днї |- |'''Нагнуце''' |5,145 |- ! colspan="2" |Физични характеристики |- |'''Штреднї [[полупречнїк]]''' |1821.6 ± 0.5 km |- |'''[[Поверхносц]]''' |37.932.330 km² |- |'''Маса''' |7.3477 х 10²² kg (0,0123 або 1/81 жемовей) |- |'''Густосц''' |3.3464 g/cm³ |- |'''Ґравитация''' |1.622 m/s² |- |'''Маґнитуда''' | -2.5 до -12.9 |- |'''Албедо''' |0.136 |} '''Мешац''' (лат. Luna;<ref>[https://sr.wikipedia.org/wiki/Oxford_English_Dictionary Oxford English Dictionary], 2nd ed. "luna", Oxford University Press (Oxford), 2009</ref> астрономска символ: [[file:Moon decrescent symbol (fixed width).svg|16px|☾]]) Жемов природни сателит и источашнє найблїзше нєбесне цело, оддалєне у просеку 384.401 km, так же шветлосц з Мешаца на Жем сцигує 1,25 секунди. Мешац обиходзи Жем по елиптичней драги зоз штредню швидкосцу од 1,02 km/s и преходзи [[Дзень|дньови]] лук од 13° 10" . Мешац черстве нєбесне цело пречнїка 3 647 km, та є по поверхносци 14 раз, по обсягу 50 раз, а по [[Маса|маси]] 81 раз менши од Жеми. Пошвидшанє сили чежи на Мешацу 6 раз менше як на Жеми. Мешац обидзе коло Жеми за 27 днї 7 [[Годзина|годзини]] 43 [[Минута|минути]] и 11.6 секунди (сидерични мешац). Мешац найяснєйше нєбесне цело после [[Слунко|Слунка]] чия [[шветлосц]] рефлектована (нє твори власну шветлосц як [[гвизда]]). Полни Мешац привидней гвиздовей велькосци -12,74, албедо му виноши 0,07, а углова велькосц ше видзи под углом од приблїжно 0,5°. Ґу Жеми обраца вше исти бок, бо ше обиход и ротация одбуваю у истим смислу, а часи обиходу и обрацаня єднаки, цо пошлїдок Жемового плимового вплїву. Драга му нагнута спрам ровнї еклиптики за 5° 9'. Вецей як половка поверхносци Мешаца ше видзи пре либрацию (59%). Мешацово мени то пременки Мешацовей ошвиценосци под час синодичного мешаца (млади Мешац, перша штварцина, полни Мешац и остатня або задня штварцина), а наставаю пре нєпреривни пременки Мешацового положеня спрам Жеми и Слунка. Кед Мешац войдзе до Жемового циню, настава зацменє Мешаца, а кед ше найдзе медзи Жему и Слунком (Мешацово ґузли), настава зацменє Слунка. Прицагуюци сили Мешаца и Слунка спричинюю на Жеми морски мени (плиму и осеку). Зоз свою силу прицагованя Мешац вплївує на Жемову драгу коло Слунка (нутация). [[Густосц]] Мешаца 3,34 t/m3, по чим є други природни сателит у Слунковей системи. Його рушанє у зложеним ґравитацийним полю Жеми и Слунка подложне велїм поремеценьом. Мешацова оддалєносц од Жеми ше нєпреривно меня, бо ше Мешац коло жеми руша по елипси, а окрем того у длугших часових интервалох його драга нє ма стаємну форму и велькосц. [[Файл:Moon_nearside_LRO.jpg|thumb|Блїзши бок Мешаца хтори нєпреривно видзиме зоз Жеми]] Просекова оддалєносц 384 401 km<ref>[http://spaceplace.nasa.gov/moon-distance/en/ „How far away is the moon? :: NASA Space Place”]</ref>, цо перше було точно вимеране з методу дньовей паралакси, потим з радаром и лидаром. З методами нєбесней механїки обрабя ше Мешацово рушанє у зложеним ґравитацийним полю Слунка, Жеми и планетох. За период од 1750. по 2125. рок вираховане же Мешац найблїжей при жеми, 356.375 km, бул 4. януара 1912, а же найдалєй од Жеми будзе, 406.720 km, 3. фебруара 2125. року. З мераньом оддалєносци з ласером (лидаром), заря хтора ше одбива од жвераткох хтори на Мешац поставели астронаути Апола 11, установене же ше Мешац просково рочнє оддалює од Жеми 3.8 cm. На основи того замеркованя поставена гипотеза же Мешац настал зоз збиваньом Жеми з планетоидом велькосци Марса пред вецей милиярди роками, та же ше, гоч ґравитацийно и далєй вязани за Жем, и далєй будзе оддальовац. [[Файл:Moon_Farside_LRO.jpg|thumb|Дальши бок Мешаца хторому видзиме лєм рубци (18%) зоз Жеми пре зявенє либрациї]] Таке настаце Мешаца може потолковац подобносц його ґеолоґийного составу зоз составом Жеми. Як Жемова ґравитация вплївує на Мешац, так и Мешацова ґравитация вплївує на Жем и на стабилизацию єй оси ротациї, хтора би без вплїву Мешаца мала вельо векшу жемову прецесию, цо би спричиньовало пременки ґлациялних и интерґлациялних ґеолоґийних периодох у вельо кратших периодох як цо ше вони наисце збували. Мешац нє ма чечуцу воду анї значну атмосферу. Густосц атмосфери вельо раз менша од Жемовей, та є по числу молекулох у кубним центиметру (през дзень 10 000, вноци 200 000) блїзша густосци молекулох у медзипланетарним просторе. Релєфни характеристики Мешаца: моря, високоровнїни и кратери, зоз обачлївима пошлїдками тектонских процесох и вулканизму. З морйом ше наволую цмейши часци (ровнїни окружени з бреговима ланцами), гоч на Мешацу нєт води. На формованє поверхносци значно вплївовало вдеренє вельких целох, планетоидох и метеоритох, з обставинами хтори були одредзену зоз станом нукашньосци и єй розвойом (хладзенє нукашньосци, вулкански процеси). Поверхносц прекрита з пасмом реґолиту, дробнозарнастих розтресацих и порозних одламкох на каменей подлоги. Температура поверхносци ше меня од –160 °C вноци по +120 °C воднє <ref>[https://www.enciklopedija.hr/clanak/41316 Мешац] "Hrvatska enciklopedija", Leksikografski zavod Miroslav Krleža, www.enciklopedija.hr, 2014.</ref>. == Литература == * Scott, Elaine (2016). Our Moon: New Discoveries About Earth's Closest Companion. Houghton Mifflin Harcourt. бок. 7. ISBN 9780544750586. * Stroud, Rick (2009). [https://archive.org/details/bookofmoon0000stro The Book of the Moon] * [https://www.bbc.co.uk/worldservice/specials/948_discovery_2008/page4.shtml The Moon.] Discovery 2008. BBC World Service. == Вонкашнї вязи == * [https://web.archive.org/web/20151117171739/http://tycho.usno.navy.mil/vphase.html „US Naval Observatory: фази Мешаца за шицки датуми од 1800-2199.”] * [https://www.hugedomains.com/domain_profile.cfm?d=moonphaseinfo.com Хвилькова Мешацова фаза] * [https://www.lpi.usra.edu/resources/lunar_orbiter/ Диґитални Мешацов фотоґрафски атлас] * [https://apolloarchive.com/apollo_archive.html Архива Проєкту Аполо] * [https://solarviews.com/eng/moon.htm Мешац — Rosanna and Calvin Hamilton] == Референци == <references /> [[Катеґория:Астрономия]] [[Катеґория:Наука]] [[Катеґория:Физика]] spvu62452y8w8hhcztphqtxjwqhd08i 20825 20824 2026-08-20T14:42:51Z ~2026-45582-97 2470 20825 wikitext text/x-wiki {| class="wikitable" align: align=right width=300px |+ ! colspan="2" |Мешац |- | colspan="2" |[[Файл:Full_Moon_Luc_Viatour.jpg|345x345px|center]] |- |colspan="2" |<div style="text-align: center;">[[Планета]] |- ! colspan="2" |Характеристики орбити |- |'''Штреднї полупречнїк''' '''орбити''' |384.403 km |- |'''Периапсис''' |362.570 km |- |'''Апоапсис''' |405.410 km |- |'''Екцентрицитет''' |0.0549 |- |'''Период револуциї''' |27,3217 |- |'''Период ротациї''' |27,322 днї |- |'''Нагнуце''' |5,145 |- ! colspan="2" |Физични характеристики |- |'''Штреднї [[полупречнїк]]''' |1821.6 ± 0.5 km |- |'''[[Поверхносц]]''' |37.932.330 km² |- |'''Маса''' |7.3477 х 10²² kg (0,0123 або 1/81 жемовей) |- |'''Густосц''' |3.3464 g/cm³ |- |'''Ґравитация''' |1.622 m/s² |- |'''Маґнитуда''' | -2.5 до -12.9 |- |'''Албедо''' |0.136 |} '''Мешац''' (лат. Luna;<ref>[https://sr.wikipedia.org/wiki/Oxford_English_Dictionary Oxford English Dictionary], 2nd ed. "luna", Oxford University Press (Oxford), 2009</ref> астрономска символ: [[file:Moon decrescent symbol (fixed width).svg|16px|☾]]) Жемов природни сателит и источашнє найблїзше нєбесне цело, оддалєне у просеку 384.401 km, так же шветлосц з Мешаца на Жем сцигує 1,25 секунди. Мешац обиходзи Жем по елиптичней драги зоз штредню швидкосцу од 1,02 km/s и преходзи [[Дзень|дньови]] лук од 13° 10" . Мешац черстве нєбесне цело пречнїка 3 647 km, та є по поверхносци 14 раз, по обсягу 50 раз, а по [[Маса|маси]] 81 раз менши од Жеми. Пошвидшанє сили чежи на Мешацу 6 раз менше як на Жеми. Мешац обидзе коло Жеми за 27 днї 7 [[Годзина|годзини]] 43 [[Минута|минути]] и 11.6 секунди (сидерични мешац). Мешац найяснєйше нєбесне цело после [[Слунко|Слунка]] чия [[шветлосц]] рефлектована (нє твори власну шветлосц як [[гвизда]]). Полни Мешац привидней гвиздовей велькосци -12,74, албедо му виноши 0,07, а углова велькосц ше видзи под углом од приблїжно 0,5°. Ґу Жеми обраца вше исти бок, бо ше обиход и ротация одбуваю у истим смислу, а часи обиходу и обрацаня єднаки, цо пошлїдок Жемового плимового вплїву. Драга му нагнута спрам ровнї еклиптики за 5° 9'. Вецей як половка поверхносци Мешаца ше видзи пре либрацию (59%). Мешацово мени то пременки Мешацовей ошвиценосци под час синодичного мешаца (млади Мешац, перша штварцина, полни Мешац и остатня або задня штварцина), а наставаю пре нєпреривни пременки Мешацового положеня спрам Жеми и Слунка. Кед Мешац войдзе до Жемового циню, настава зацменє Мешаца, а кед ше найдзе медзи Жему и Слунком (Мешацово ґузли), настава зацменє Слунка. Прицагуюци сили Мешаца и Слунка спричинюю на Жеми морски мени (плиму и осеку). Зоз свою силу прицагованя Мешац вплївує на Жемову драгу коло Слунка (нутация). [[Густосц]] Мешаца 3,34 t/m3, по чим є други природни сателит у Слунковей системи. Його рушанє у зложеним ґравитацийним полю Жеми и Слунка подложне велїм поремеценьом. Мешацова оддалєносц од Жеми ше нєпреривно меня, бо ше Мешац коло Жеми руша по елипси, а окрем того у длугших часових интервалох його драга нє ма стаємну форму и велькосц. [[Файл:Moon_nearside_LRO.jpg|thumb|Блїзши бок Мешаца хтори нєпреривно видзиме зоз Жеми]] Просекова оддалєносц 384 401 km<ref>[http://spaceplace.nasa.gov/moon-distance/en/ „How far away is the moon? :: NASA Space Place”]</ref>, цо перше було точно вимеране з методу дньовей паралакси, потим з радаром и лидаром. З методами нєбесней механїки обрабя ше Мешацово рушанє у зложеним ґравитацийним полю Слунка, Жеми и планетох. За период од 1750. по 2125. рок вираховане же Мешац найблїжей при жеми, 356.375 km, бул 4. януара 1912, а же найдалєй од Жеми будзе, 406.720 km, 3. фебруара 2125. року. З мераньом оддалєносци з ласером (лидаром), заря хтора ше одбива од жвераткох хтори на Мешац поставели астронаути Апола 11, установене же ше Мешац просково рочнє оддалює од Жеми 3.8 cm. На основи того замеркованя поставена гипотеза же Мешац настал зоз збиваньом Жеми з планетоидом велькосци Марса пред вецей милиярди роками, та же ше, гоч ґравитацийно и далєй вязани за Жем, и далєй будзе оддальовац. [[Файл:Moon_Farside_LRO.jpg|thumb|Дальши бок Мешаца хторому видзиме лєм рубци (18%) зоз Жеми пре зявенє либрациї]] Таке настаце Мешаца може потолковац подобносц його ґеолоґийного составу зоз составом Жеми. Як Жемова ґравитация вплївує на Мешац, так и Мешацова ґравитация вплївує на Жем и на стабилизацию єй оси ротациї, хтора би без вплїву Мешаца мала вельо векшу жемову прецесию, цо би спричиньовало пременки ґлациялних и интерґлациялних ґеолоґийних периодох у вельо кратших периодох як цо ше вони наисце збували. Мешац нє ма чечуцу воду анї значну атмосферу. Густосц атмосфери вельо раз менша од Жемовей, та є по числу молекулох у кубним центиметру (през дзень 10 000, вноци 200 000) блїзша густосци молекулох у медзипланетарним просторе. Релєфни характеристики Мешаца: моря, високоровнїни и кратери, зоз обачлївима пошлїдками тектонских процесох и вулканизму. З морйом ше наволую цмейши часци (ровнїни окружени з бреговима ланцами), гоч на Мешацу нєт води. На формованє поверхносци значно вплївовало вдеренє вельких целох, планетоидох и метеоритох, з обставинами хтори були одредзену зоз станом нукашньосци и єй розвойом (хладзенє нукашньосци, вулкански процеси). Поверхносц прекрита з пасмом реґолиту, дробнозарнастих розтресацих и порозних одламкох на каменей подлоги. Температура поверхносци ше меня од –160 °C вноци по +120 °C воднє <ref>[https://www.enciklopedija.hr/clanak/41316 Мешац] "Hrvatska enciklopedija", Leksikografski zavod Miroslav Krleža, www.enciklopedija.hr, 2014.</ref>. == Литература == * Scott, Elaine (2016). Our Moon: New Discoveries About Earth's Closest Companion. Houghton Mifflin Harcourt. бок. 7. ISBN 9780544750586. * Stroud, Rick (2009). [https://archive.org/details/bookofmoon0000stro The Book of the Moon] * [https://www.bbc.co.uk/worldservice/specials/948_discovery_2008/page4.shtml The Moon.] Discovery 2008. BBC World Service. == Вонкашнї вязи == * [https://web.archive.org/web/20151117171739/http://tycho.usno.navy.mil/vphase.html „US Naval Observatory: фази Мешаца за шицки датуми од 1800-2199.”] * [https://www.hugedomains.com/domain_profile.cfm?d=moonphaseinfo.com Хвилькова Мешацова фаза] * [https://www.lpi.usra.edu/resources/lunar_orbiter/ Диґитални Мешацов фотоґрафски атлас] * [https://apolloarchive.com/apollo_archive.html Архива Проєкту Аполо] * [https://solarviews.com/eng/moon.htm Мешац — Rosanna and Calvin Hamilton] == Референци == <references /> [[Катеґория:Астрономия]] [[Катеґория:Наука]] [[Катеґория:Физика]] 58zkmr1ls5v0cxdu2mwboeq58n21s02 0 690 20823 19552 2026-08-20T14:02:38Z ~2026-45582-97 2470 20823 wikitext text/x-wiki [[File:Hydrogen_discharge_tube.jpg|right|thumb|300px|Швици на лилово у стану плазми]] '''Водонїк''' ('''H''', з латинского язику — будователь води) перши и найлєгчейши хемийни елемент.<ref>Housecroft, C. E.; Sharpe, A. G. (2008). ''Inorganic Chemistry'' (3. вид.). Prentice Hall.</ref><ref>Мишић, Милан, ур. (2005). ''Енциклопедија Британика. В-Ђ''. Београд: Народна књига: Политика. б. 70.</ref> При стандардних условийох [[Прицисок|прициску]] и [[Температура|температури]], водонїк двоатомни [[ґаз]] без [[Фарба|фарби]], паху и смаку. Нє отровни є и значно лєгчейши од воздуху. На хижней температури водонїк нє окреме реактивни, док на виших температурох уходзи до ряду хемийних реакцийох. Главна причина тому то моцна єднїста ковалентна вяза. [[File:Emission_spectrum-H.png|right|thumb|300px|Линийни спектер водонїка.]] == Находзенє у природи == Водонїк, маюци у оглядзе цалу вселену, найрозширенши елемент. Шицки [[Гвизда|гвизди]], уключуюци и [[Слунко]], вибудовани з водонїку (масова учасц 90%). На [[Планета|планети]] Жеми водонїк ше значно менєй находзи<ref>Palmer D. "Hydrogen in the Universe" [https://imagine.gsfc.nasa.gov/ask_astro/index.html] publisher= [[:sr:Наса|NASA]], 1997</ref>, прето же Жемова [[ґравитация]] винїмково мала у поровнаню з гвиздами же би могла затримац барз лєгки двоатомни молекул водонїка. У Жемовей [[Скорка|скори]], водонїк треци по шоре елемент по заступеносци кед ше рахує по числу атомох, а єденасти кед ше рахує по [[Маса|маси]]. Водонїк у своїм елементарним станю (H₂) ше на Жеми находзи лєм у найвисших пасмох атмосфери и як состойна часц вулканских ґазох. [[File:Nursery_of_New_Stars_-_GPN-2000-000972.jpg|right|thumb|300px|NGC 604 ґалаксия, огромне подруче йонизованого водонїка у согвизд'ю Троугелнїк.]] Елементарни водонїк состої ше з обичного водонїка (протий, ¹H) (>99,98%), док остаток (скоро 0,02%) твори чежки водонїк (деутерий, ²H, '''D''') зоз шлїдами суперчежкого водонїка (триция, ³H, '''T''')<ref>Palmer, D. (13. 9. 1997). [https://imagine.gsfc.nasa.gov/ask_astro/index.html „Hydrogen in the Universe”] [https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%81%D0%B0 NASA].</ref>. Понеже єден зоз стабилних изотопох два раз чежши од другого, вони ше медзисобно досц розликую по хемийних свойствох<ref>Parkes, G.D. & Phil, D. (1973). ''Melorova moderna neorganska hemija''. Beograd: Naučna knjiga.</ref>. Водонїк стваря хемийни вязи з найвекшим числом елементох, окреме у орґанских злученїнох. При стандардним прициску и температури, водонїк ґаз без фарби, паху и смаку, 14,4 раз є лєгчейши од воздуху. Слабо є розпущуюци у поларних, а лєпше у нєполарних розпущовачох. Индустрийно ше найвецей достава зоз жемового ґазу, а ридше з електролизу води. Найвецей ше хаснує у продукциї фосилних горивох (гидрокракованє – звекшує квалитет горива) и за доставанє амонияку, у продукциї штучних гнойох. У металурґиї є нє жадани, бо з нїм метали буду ламаци и нєеластични, та стваря почежкосци у правеню цивох и металних резервоарох<ref>[https://www.fsec.ucf.edu/en/consumer/hydrogen/basics/production.htm "Hydrogen Basics — Production"] publisher=Florida Solar Energy Center, 2007.</ref><ref>Rogers H.C.: "Hydrogen Embrittlement of Metals", journal=Science, 1999.</ref>. == Прикмети == Водонїк ма характеристичну електронску конфиґурацию 1s¹ и прето нє ма стаємне место у ПСЕ, алє ше зоз єднаким правом може положиц до 1. и 17. ґрупи. До 1. ґрупи ПСЕ може ше положиц прето же ма лєм єден електрон у s-орбитали, як и шицки други алкални метали, а до 17. ґрупи прето же му хиби єден електрон до стабилней електронскей конфиґурациї найблїзшого племенїтого ґазу. Медзитим, анализа самих прикметох водонїка (таблїчка попод) указує на то же нє припада анї єдней з тих ґрупох. {| class="wikitable" |+ !Прикмета !Ковалентни полупречнїк !Йонски полупречнїк !Енерґия йонизациї ! rowspan="2" |Коефициєнт електронеґативносци !Енерґия вязи H₂ !Редокс потенциял !Точка розпущованя !Точка вреня |- |Єдинка |nm |nm [H^-] |eV |kJ/mol |V |K |K |- | |0,037 |0,154 |13,6 |2,1 |436,0 |0,0 |14,0 |20,3 |} == Референци == <references /> == Литература == * Emsley, John (2001). Nature's Building Blocks. Oxford University Press. * Newton, David E. (1994). [https://archive.org/details/chemicalelements00newt The Chemical Elements] New York: Franklin Watts. * Rigden, John S. (2002). [https://archive.org/details/hydrogenessentia0000rigd Hydrogen: The Essential Element] Cambridge, Massachusetts: Harvard University Press. * Дигонский С. В., Тен В. В. Неизвестный водород. — СПб: Наука, 2006. == Вонкашнї вязи == * [https://web.archive.org/web/20060612225336/http://www.physics.drexel.edu/~tim/open/hydrofin/ Basic Hydrogen Calculations of Quantum Mechanics] * [http://www.periodicvideos.com/videos/001.htm Hydrogen] at The Periodic Table of Videos (University of Nottingham) * [http://hyperphysics.phy-astr.gsu.edu/hbase/quantum/hydwf.html#c3 Wavefunction of hydrogen] [[Катеґория:Наука]] [[Катеґория:Хемийни елементи]] t3e2nfbunyweywxyb9i53rrn6ktx4s7 0 3406 20832 20746 2026-08-20T22:21:00Z Olirk55 19 Додати вонкашнї вязи 20832 wikitext text/x-wiki {{Инфорамик | headerstyle = background: lightblue | header1 = Кривая | label2 = | data2 = | header3 = Административни податки | label4 = Держава | data4 = Р. Сербия | label5 = Автономна покраїна | data5 = Войводина | label6 = Округ | data6 = Сивернобачки | label7 = Општина | data7 = Бачка Тополя | header8 = Жительство | label9 = 2022. рок | data9 = 365 | label10 = густосц | data10 = 9/км2 | header11 = Ґеоґрафски характеристики | label12 = Координати | data12 = 45° 42′ 18″ С; 19° 39′ 33″ В | label13 = Хвильова зона | data13 = UTC+1 (CET), влєце UTC+2 (CEST) | label14 = Надморска висина | data14 = 115 м | label15 = Поверхносц | data15 = 75,5 км2 | data16 = {{Location map | Serbia | label = Кривая | lat_deg = 45 | lat_min = 42 | lat_sec = 18 | lat_dir = N | lon_deg = 19 | lon_min = 39 | lon_sec = 33 | lon_dir = E | position = bottom | width = 290 | float = right | caption = <div style="text-align: center;">Кривая на мапи Сербиї</div> }} | header17 = Други податки | label18 = Число пошти | data18 = 24341 | label19 = Поволанково число | data19 = 024 | label20 = Реґистерска ознака | data20 = BT }} '''Кривая''' то населєнє у општини [[Бачка Тополя]], Сивернобачкого округу, у [[Сербия|Сербиї]]. Кривая змесцена на габовитим/брещковитим терену на надморскей висини од 115 м помедзи водоцека [[Кривая (рика)|рики Криваї]] и штучного озера. Урбано є досц крашнє ушорена и здабе на парк зоз широкима травнїками/пажичками и велїх файтох рижних древох. Находзи ше нєпоштредно блїзко Бачкей Тополї (12 км), од Зомбора є оддалєна 32 км, а од [[Суботица|Суботици]] 45 км. Наспрам пописованя зоз 2022. року було 365 жительох. == Демоґрафия == У населєню Кривая жиє 786 полнолїтни жителє, а просекова старосц жительох виноши 39,2 роки (38,3 при хлопох и 40,3 при женох). {| class="wikitable" ! colspan="3" |'''Демоґрафия ''' |- |'''Рок''' | colspan="2" |'''Жительох''' |- |'''1948.''' |897 | |- |'''1953.''' |853 | |- |'''1961.''' |848 | |- |'''1971.''' |776 | |- |'''1981.''' |682 | |- |'''1991.''' |910 |907 |- |'''2002.''' |991 |986 |- |'''2011.''' |653 <ref> [https://www.stat.gov.rs/sr-latn/oblasti/popis/popis-2011/popisni-podaci-eksel-tabele Uporedni pregled broja stanovnika], ''www.stat.gov.rs'' </ref> | |- |'''2022.''' |365 <ref> [https://popis2022.stat.gov.rs/sr-cyrl/popisni-podaci-eksel-tabele/ Popis 2022], ''popis2022.stat.gov.rs'' </ref> |} У населєню єст 351 ґаздовства, а просекове число членох по ґаздовстве 2,77. Жительство у тим населєню мишане, алє зоз сербску векшину. == Интересантносци == Цале населєнє ма характеристики оази, обколєне є зоз надосц желєнима поверхносцами. Туристични потенцияли Криваї рижнородни. Коло самого населєня находзи ше [[парк природи]] под защиту держави трецей катеґориї, зоз старима дубовима и брестовима лєсами, дзивима ґестинями, клєнами и другима древами. У лєшику єст природне озеро зоз жридлами води за пице. При населєню ше находзи озеро у хторим єст рижни файти риби, зоз желєним околїском, котре понука прекрасни условия за рекреацию. У населєню ше находза и три фодбалски терени, зоз ожелєнєну и квалитетну траву и одличну дренажу, тиж и терен за кошарку. Ту и готел ,,Кривая``зоз трома гвиздочками цалком преушорени, реновирани, котри ма 22 хижи за госцох, 42 [[Посцель|посцелї]] и 120 места у ресторану зоз богату [[Войводина|войводянску]] кухню и єй кулинарскима специялитетами. Блїзко при готелу ше находзи и сучасна автоматска куґларня зоз штирома [[Дражка|дражками]]. Ту и конґресна сала котра ма 300 места. При хотелу ше находзи и двор-каштель, вибудовани у неокласичним стилу, котри ше преушори до депандансу хотела. Населєнє ма пошту, здравствени дом, бензинску пумпу и самопослугу. Гоч є и мала по [[Поверхносц|поверхносци]], Кривая ма барз вельки можлївосци за розвой спортско-рекреацийного, риболовного, конґресного и других файтох туризму. Ту ше находзи и лєтнїковец Кривая. == Ґалерия == == Вонкашнї вязи == * [https://www.instagram.com/p/DQtfJnjiCCy/ Kaštel-Dvorac Fernbah] * [https://mojabackatopola.rs/kultura/kastel-na-krivaji-stoji-ponosno-iako-ga-vreme-polako-nagriza/ Каштел на Криваји], ''mojabackatopola.rs'' * [https://www.backatopola.org.rs/okolina/krivaja/ Krivaja] * [https://www.maplandia.com/serbia-and-montenegro/srbija/krivaja/ Гугл сателитска мапа (Maplandia)], ''www.maplandia.com '' == Референци == 4zfdu93wzt6m7cbhra0suv2ry6ne8us 0 3413 20844 20751 2026-08-21T09:18:53Z Sveletanka 20 ушорйованє и катеґория 20844 wikitext text/x-wiki [[File:Bathurst Island men.jpg|thumb|250px|right|Абориджини (1939. рок)]] '''Абориджини''' (старобивателє) то заєднїцка назва за племена старобивательох Австралиї. Корень назви зоз латинского язику ''ab origine'' цо значи од початку (пребуванє на єдним месце од давна). Абориджини ше волали и єден митолоґийни, найстарши и праисторийни народ Апенинского полуострова. Познєйше назва интернационализована и означує старобивательох даєдней жеми або континенту. Нєшка то звичайна назва за старобивательох Австралиї хтори населюю тот континент найменєй 30 000 роки. <ref name=":0">[https://www.merriam-webster.com/dictionary/aborigine Aborigine – Definition], Merriam-Webster Dictionary. 31. 8. 2012.</ref> Науковци твердза же ше Абориджини населєли до Австралиї ище у лядовим периодзе. Теди вельки острова Нова Ґвинея и Борнео були векши, а морски преход медзи тима островами и Австралию вельо узши. Дума ше же предки нєшкайших старобивательох Австралиї пришли зоз тих подручох.<ref>''Bowler, James M; Johnston, H; Olley, J M; Prescott, John R; Roberts, Richard G; Shawcross, Wilfred; Spooner, Nigel A (20. 2. 2003).'' [https://archive.org/details/sim_nature-uk_2003-02-20_421_6925/page/836/mode/2up „New ages for human occupation and climatic change at Lake Mungo, Australia”]. ''Nature''. '''421''' (6925): 837—840. Bibcode:2003Natur.421..837B.PMID 12594511. S2CID 4365526. doi:10.1038/nature01383.</ref> Нєшкайши Папуанци и Меланезийци маю тиж чарнєйшу [[Фарба|фарбу]] скори, алє ше уж на перши попатрунок розликую од Абориджинох, а тиж так и култура при тих народох иншака. Коло 50 000 австралийски державянє (0,25 проценти вкупного числа жительства) бешедю на даєдним мацеринским абориджинским язику, а найвецей ше бешедує на заходнопустиньским (7 400) и аренте язику(5 500). == Дружтвена орґанизация == Старобивателє Австралиї подзелєни на вецей стотки племена, бешедовали на коло 600 язикох. Дакеди Абориджинох було вельо вецей як нєшка, велї нєстали або ше асимиловали до сучасного австалийского дружтва. Кажде племе бешедовало на власним язику, а було и диялекти. Старобивателє були орґанизовани до малих бандох або фамелийних ґрупох. Кажда ґрупа мала вожда, звичайно старшого искуснєйшого хлопа, хтори одлучує дзе и кеди ше ма поставиц табор, кеди ше руша на драгу и у хторим напряме. Вожд добре позна територию, дзе єст води, дзе и кеди мож ловиц и пренайсц [[Пожива|поживу]]. Младеж виложена иницияцийом (участвую у традицийних ритуалних чинох пред уходом до пубертету) хтори нєшка нє потримую влаци Австралиї. == Обичаї == [[File: Aboriginal winter encampments in wurlies, near Adelaide, South Australia, Eugene von Guérard ca. 1858.jpg|right|250px|thumb| Жимски табори, Южна Австралия, коло 1858. року]] [[File:Corroboree on the Murray River.jpg |right|thumb|250px|Коробори (ритуални танєц) на рики Мари (1858), Национална ґалерия Викториї, Мелбурн]] Абориджини ловя и збераю поживу. Копия и бумеранґ їх основне оружує. Старобивателє коло побрежя збераю мегучкарки, водово коритка и раки, у пустиньских предїлох ловя животинї и птици. Тото цо уловене дзелї ше шицким членом ґрупи. Поживу ше готови на отвореним огню. Збера ше и рошлїни и нашенє хторе Абориджини знали зомлєц и до муки. У даєдних таборох було од 6 до 10 особи, а дакеди и до 50, а було их коло 400.<ref name=":0" /> Колїби (''gunyah'') правени зоз древа и пруца. Велькосц табору условена зоз количеством поживи хтору ше намагали обезпечиц шицки члени ґрупи, и то кажди [[Дзень|дзень.]] Коробори то ритуални танєц Абориджинох, а танцую го лєм хлопи. [[Музични инструменти|Инструменти]] хтори хасную то диджериду, палїчки и черкотки. Жительство вери до реинкарнациї, односно же ше по шмерци чловекова душа враца на жем у форми животинї. == Интересантносци == После гавариї ладї Стефано 1875. року, при побрежю сиверозаходней Австралиї настали приятельства медзи Горватами и Абориджинами. Здогадованя горватских морякох и обвисценє тедишнєй явносци як прежили тото нєщесце, занавше пременєли упечаток о Абориджинох хтори по теди колониялней явносци були представени як [[народ]] нїзшей класи. Двоме млади Горвати, моряки хтори прежили, описали тот народ як приємни, шмели и чесни народ, у поровнаню з тедишнїм колониялним приказу у хторим старобивателє описани як расисти.<ref>Мишић, Милан, ур. (2005). ''Енциклопедија Британика. А-Б''. Београд: Народна књига : Политика. стр. 82. <nowiki>ISBN 86-331-2075-5</nowiki>.</ref> Року 1967. Австралиянци гласали же би ше союзних предписаньох притримовали и Абориджини, понеже векшина нє мала право гласа по 1965. рок. Нєшка лєм три проценти жительства Австралиї ма абориджински предки, и далєй ше боря за свойо [[Закон (право)|права]], же би затримали културу и обичаї и же би були признати як ровноправни народ. Власци у варошу Викториї ше намагаю подписац спорозуменє зоз Абориджинами на основи хторого би ше их признало и оможлївело им одвитуюци бенефициї. Медзитим, спорозуменє нїґда нє подписане, так же Австралия єдина держава у Британским комонвелту хтора нє подписала нїяке спорозуменє зоз своїма старобивателями. == Вонкашнї вязи == * [https://de.wikisource.org/wiki/RE:Aborigines Абориџини], ''wikisource.org'' * [https://magazin.politika.rs/scc/clanak/567814/kratka-istorija-aboridzina Кратка историја Аборидџина], ''magazin.politika.rs'' == Референци == <references /> [[Катеґория:Народи Австралиї]] 8qiz9no38ekvnqlv8j6mi2i491zla1c 0 3415 20820 20793 2026-08-20T12:51:11Z Keresturec 18 20820 wikitext text/x-wiki {{Инфорамик | headerstyle = background:lightblue | header1 = <big>Била калапчкова ружа</big> | label2 = | data2 = [[Файл:Nymphaea alba in Duisburg.jpg|thumb|center|мини|<div style="text-align: center;">Била калапчкова ружа]] | header3 = [[Таксономия (биолоґия)|Наукова класификация]] | label4 = Царство | data4 = Plantae | label5 = Кладус | data5 = Tracheophytes | label6 = Кладус | data6 = Angiospermae | label7 = Ряд| data7 = Nymphaeales | label8 = Фамилия | data8 = Nymphaeaceae Salisb. | header9 = 2 подфамилиї зоз 6 родами | datastyle = text-align:left | data10 = ''подфамиля'' Nymphaeoideae | data11 = ''Nymphaea'' L. (калапчова ружа) | data12 = ''Victoria'' Lindl. (виктория) | data13 = ''Barclaya'' Wall. | data14 = ''Euryale'' Salisb. | data15 = ''Ondinea'' Hartog | data16 = '''подфамилия Nupharoideae''' | data17 = ''Nuphar'' Sm. ([[жовта калапчкова ружа]]) }} '''Фамилия калапчових ружох''' ('''''Nymphaeaceae''''') то фамилия вецейрочних водових рошлїнох з моцно розвитим ризомом, шерцоподобнима лїсцами хтори спирално розпоредзени, плїваюци, ридко дзвигнути над воду. Квитки двополни, актиноморфни, найчастейше били або моцних [[Фарба|фарбох]], велї квитково лїсточка представяю углавним стаминодиї – стерилни прашнїки – а нє венчиково лїсцочка. Плод собирни або синкарпни. Фамилия облапя 6 роди, зоз коло 58 файтами. Рошлїни тей фамилиї розширени скоро космополитски, нєт их у вельких пустиньох (Сахара, Арабийска пустиня), на вельких ґеоґрафских ширинох (сиверни Сибир, Канадски архипелаґ), анї у Австралиї, Новей Ґвинеї и часци Южней Америки. == Систематика и филоґения == Старосц ґрупи потвердзена и у фосилних находзискох. Найдзени фосили ''Nymphaeaceae'' хтори походза з долнєй креди (пред коло 90 милиони роками), а предпоставя ше за даєдни ище старши же су тиж часц тей фамилиї. Трима ше же ше предлуженє ґрупи ''Nymphaeaceae'' збуло пред 144-111 милиони роками, а оддвойованє нєшкайших родох пред 51-40 милиони роками. На основи фосилних находзискох мож заключиц же фамилия скорей була вельо рижнороднєйша и богатша з файтами. Фамилия ''Nymphaeaceae'' єдна з найпримитивнєйших фамилийох скритонашенькарох, настала зоз секундарним врацаньом копнових рошлїнох до водового штредку. Пре модификациї (углавним поєдноставенє анатомиї) хтори провадза таку пременку штредку, характеристики фамилиї специфични и зошицким иншаки од ґрупох їх предкох (тропски древа!). Даєдни характеристики ше вше тримало за примитивни або преходни медзи характеристиками монокотиледоних и дикотиледоних рошлїнох. Кед напущена ексклузивна дихотомия скритонашенькарох на основи числа котиледонох, фамилия Nymphaeaceae ше нашла звонка обидвох ґрупох, як старша од нїх. Тото примитивне положенє фамилиї потримане з виглєдованями молекуларней и биохемийней систематики. Фамилия Nymphaeaceae ше дзелї на двa подфамилиї – Nupharoideae (з єдним родом – ''Nuphar'' и коло дзешец файтами) и Nymphaeaoideae (5 роди – ''Barclaya'', ''Euryale'', ''Nymphaea'' , ''Ondinea'', ''Victoria''). Перша подфамилия характеристична по основним чишлє хромозомох х=17, и 10-18 ксилемских каналох у кореньох. За подфамилию Nymphaeoideae характеристични числа хромозомох х=10, 12, 14-18; як и 5-9 ксилемски канали. '''Жридло''' * [https://sr.wikipedia.org/wiki/ Локвањи] == Вонкашня вяза == {{Commonscat}} == Галерия == <gallery class="center"> Файл:Nymphaea alba.jpg|thumb|''Nymphaea'' sp. Файл:White water lily. (32780740895).jpg|thumb|White water lily Файл:Nymphaea alba 0002.JPG|thumb|Nymphaea alba Файл:Nyphaea alba.jpeg|Nyphaea alba Файл:Frog on a lily pad.svg|thumb|center|Жаба на лїсцу билого водового квитка файл:Nymphaea-candida 27840256091 o.jpg| </gallery> [[Катеґория:Водово рошлїни]] 7gecgloyouw27ky6jcepkbt15chg6vd 0 3420 20821 20819 2026-08-20T13:03:21Z Keresturec 18 20821 wikitext text/x-wiki [[File:Small creamer with cream (cropped).jpg|right|thumb|300px|Назберана шметанка]]'''Шметанка''' (серб. ''павлака''; горв. ''vrhnje''; анґл. ''cream''; всл. ''šmetanka;'' слц. ''smetana'', поль. ''śmietana'' и ''śmietanka'', укр. и рсй. ''сметана''; oбщеславянске слово од праслав. ''sъmetana'') то млєчни продукт: масне верхнє пасмо кислого млєка зняте пред гомоґенизацию. При нєгомоґенизованим млєку млєчна масц нє така барз густа, та з часом приходзи на верх. У индустрийней продукциї шметанки тот процес ше пошвидшує з помоцу центрифгуґох хтори ше волаю [[Сепаратор (за млєко)|сепаратори]].[[File:Lyzka smietany.JPG|right|thumb|300px|Ложка шметанки]]Шметанка позберана з млєка ше вола сладка шметанка же би ше розликовала од шметанки позбераней зоз [[Серватка|серватки]], побочного продукту правеня сира. Шметанка зоз серватки ма менєй масци и сланша є, кваскавша и грудкава. Нашо руски жени шметанку нє правели так. У даєдних жемох як цо южна Сербия, Сиверна Македония, Болгарска, [[Турска]] и Україна таку шмтанку волаю ''урда''. Шметанку ше хаснує у велїх сладких и сланих єдлох. [[File:Мали шметанїк.jpg|right|thumb|300px|Шметанїк ([[силка]]), судзина до хторей [[Руснаци у Сербиї|рускинї]] зберали и злївали шметанку]]Судзина до хторей ше злїва шметанка з кислого млєка вола ше шметанїк: Шметанка ше зоз ложку зберала до глїняней судзини – шметанїка; Шметанїк бул таки як глїняни гарчок, груби у штредку, до ньго ше зберала шметанка; долу на боку була дзирка заткана з рендочку; кед ше сцело муциц, вицагла ше рендочка, та вичурела серватка, вец ше шметанка сипала до [[Збущок|збущка]] же би ше ю муцело. '''Шметанїки-''' лепинї зоз шметанку по верху. Часто ше така лакотка - шметанїк засладзел по верху зоз цукром. За фриштик звичайно у руских обисцох були єдла зоз хлєбового цеста: белюши, олєйнїки, [[Цукровнїк|цукровнїки]], шметанїки. == Ґалерия == <gallery> Файл:Crème d'Isigny 2.JPG|Назберана шметанка Файл:Buttern 2012 Bo-E4-1244.jpg|Препущованє млєка з центрифуґу на сепараторе Файл:Crème fraîche.jpg|Индустрийне пакованє шметанки Файл:Egyptian Domesticated Animals.jpg|Староєгиптянски хиєроґлифски рисунок хтори приказує приклад хованя домашнїх животиньох (крава хтору ше дої). </gallery> == Литератрура == * ''Словнїк руского народного язика II, О – Я'', Нови Сад 2017, б. 767. == Вонкашнї вязи == * [https://sh.wikipedia.org/wiki/ Krem] * [https://www.slatkopedija.hr/vrhnje-za-slag-za-mastovite-dekoracije-i-bogate-kreme/ Vrhnje za šlag: za maštovite dekoracije i bogate kreme] [[Катеґория:Млєчни продукти]] [[Катеґория:Кулинарство]] [[Катеґория:Пожива]] 6zycisgpscgl9idqtk135b3v5mu5hfb 0 3421 20826 2026-08-20T16:04:11Z Saslavik 1716 Нови бок: „[[Файл:Fridgeinterior.jpg|мини|Нукашньосц фрижидера]] '''Фрижидер''' (од робней марки ''Fridgidaire''; рсй. ''холоди́льник''; укр. ''холоди́льник ''(''холодни́к''); поль. ''сhłodziarka'' (''lodówka''); слц. ''сhladnička ''(''ľadnička''))<ref>''Сајферт, Војислав; Тасић, Иван; Петровић, Марина (2011). „Електрични хла…“ 20826 wikitext text/x-wiki [[Файл:Fridgeinterior.jpg|мини|Нукашньосц фрижидера]] '''Фрижидер''' (од робней марки ''Fridgidaire''; рсй. ''холоди́льник''; укр. ''холоди́льник ''(''холодни́к''); поль. ''сhłodziarka'' (''lodówka''); слц. ''сhladnička ''(''ľadnička''))<ref>''Сајферт, Војислав; Тасић, Иван; Петровић, Марина (2011). „Електрични хладњаци”.'' ''Техничко 8. Београд: ЗУНС. стр.'' ''72—73.'' ''ISBN 978-86-17-17290-7''.''</ref> розхладзуюце пошоренє наменєне за одкладанє поживи хтора ше лєгко губи, односно температурно чувствительней поживи на нїзких температурох. Звичайна температура у фрижидеру медзи +4 °С и +8 °С, а замарзовачи досцигую и до -20 °С. Окрем за єдзенє и напой, фрижидери ше хаснує и за чуванє лїкох, хемикалийох и подобних продуктох. Биохемийно, нїзка температура спомалшує хемийни реакциї и биолоґийни процеси хтори приводза до розкладаня протеїнох и розмножованя микроорґанизмох хтори опасни за здравє у случаю поживи, и розкладаня хемикалийох, прецо вони поставаю нє за хаснованє. Хладзенє есенциялна технїка одкладаня поживи ширцом швета. Нїзша температура зменшує швидкосц розмножованя бактерийох, та фрижидер змешує стопу губеня. Фрижидер отримує температуру даскельо ступнї над точку змарзаня води. Оптимални температурни обсяг за одкладанє поживи цо ше зна погубиц виноши 3-5 °С (37-41 °F).<ref>Keep your fridge-freezer clean and ice-free. ''BBC''. 30 April 2008</ref> Подобне пошоренє хторе отримує температуру спод точки змарзаня води вола ше ''замарзовач''. Фрижидер заменєл лядову шкатулу, хтора скоро вик и пол була призвичаєни домашнї апарат. Америцка Управа за поживу и лїки препоручує же би ше фрижидер тримало на або спод 40 °F (4 °C) и же би замарзовач бул реґуловани на 0 °F (−18 °C).<ref>Are You Storing Food Safely? ''FDA''. 9 February 2021</ref> == История == [[Файл:Thinktank Birmingham - object 1978S03348(1).jpg|thumb|Вчасни електрични розхладзовач, з цилиндричним розменьовачом цеплоти на верху. Тераз припада колекциї Музею науки у Бирминґему Тинктанк.]] Фрижидери єст од трицетих рокох двацетого вику. Вони як розхладзуюце средство хасновали ґази амонияк, метил-хлорид и сумпор-диоксид. После велїх трованьох пре чуренє метил-хлориду з фрижидера, вон вируцени з хаснованя. Подобна ситуация була и з амонияком и сумпор-диоксидом. Заменєла их Миджлийова „чудесна мишанїна”, патентована 1928. и наволана фреон - мишанїна флуорохлороугльоводонїку, хтори ше и нєшка хаснує.<ref>''Сајферт, Војислав; Тасић, Иван; Петровић, Марина (2011). „Електрични хладњаци”.'' ''Техничко 8. Београд: ЗУНС. стр. 72—73. ISBN 978-86-17-17290-7'''.''</ref> Нєшкайши фрижидери маю вельку можлївисц зачувац продукти. Так, наприклад, швише млєко ма коло 3.000 бактериї у кубним центиметре. После двох дньох на 15 °C, млєко скишнє и будзе мац коло 40.000.000 бактериї. У модерним фрижидеру, после истого часу их будзе мац лєм коло 4.000.<ref>''Сајферт, Војислав; Тасић, Иван; Петровић, Марина (2011). „Електрични хладњаци”. Техничко 8. Београд: ЗУНС. стр. 72—73. ISBN 978-86-17-17290-7''.''</ref> == Технолоґийни розвой == === Античне походзенє === Стари Иранци були медзи першима цо видумали форму велького евапоративного хладзальнїка хтори ше вола яхчал хаснуюци под'жемни маґазински простори, вельку над'жемну структуру зоз зводом хтори направени зоз грубих мурох и опремени з лапачами витру (хтори наволани „бадґирс“), раздзелєних далєй у шоре зоз „канатох”, або у стилу аквадукту хтори ше хасновало у старим Ирану.<ref>''„Yakhchāls, Āb Anbārs, & Wind Catchers — Passive Cooling & Refrigeration Technologies Of Greater Iran (Persia)”''. TandfOnline (на језику: енглески). 2018-04-28. Приступљено 2021-01-22.''</ref><ref>''Ebrahimi, Ali; Shayegani, Aida; Zarandi, Mahnaz Mahmoudi (2021). ''„Thermal Performance of Sustainable Element in Moayedi Icehouse in Iran”''. International Journal of Architectural Heritage (на језику: енглески). ''15'' (5): 740—756. ''S2CID 202094054''. ''doi:''10.1080/15583058.2019.1645243''. Приступљено 2021-02-02.''</ref> === Пределектричне хладзенє === У модерним чаше, пред пренаходзеньом модерного електричного фрижидера, лядово хижи и лядово шкатули ше хасновало за обезпечованє жимного места за одкладанє у векшей часци рока. Були змесцени блїзко при сладководних озерох або наполнєти зоз шнїгом и лядом вжиме. Природни средства ше и нєшка хаснує за розхладзованє поживи. На горских схилох розпущованє шнїгу добри способ за хладзенє напою, а вжиме млєко може длужей остац швиже кед ше го трима на отвореним. Слово „хладнїк“ хасноване ище у 17. вику.<ref>Venetum Britannicum, 1676, London, p. 176 in the 1678 edition.</ref> === Штучне хладзенє === [[File:Gorrie Ice Machine.png|мини|Шема механїчней машини за ляд др Джона Ґория зоз 1841. року]] [[Файл:AppareilCarré.jpg|мини|Пошоренє за правенє ляду Фердинанда Кареа]] История штучного хладзеня почала кед шкотски професор Вилиям Кален 1755. року пренашол малу машину за хладзенє. Кален хасновал пумпу же би створела часточни вакуум над судзину диетил етру, хтори потим вар, абсорбуюци цеплоту з околного воздуху.<ref>''Arora, Ramesh Chandra (30. 3. 2012). „Mechanical vapour compression refrigeration”. Refrigeration and Air Conditioning. New Delhi, India: PHI Learning. стр. 3. ''ISBN'' ''978-81-203-3915-6.''</ref> Експеримент аж створел мале количество ляду, алє у тедишнїм чаше нє мал практичну применку. Року 1805. америцки пренаходзач Оливер Еванс описал заварти циклус хладзеня з пару зоз компресию за продукцию ляду з помоцу етра под вакуумом. Британски науковец Майкл Фарадей 1820. року хасновал високи прициски и нїзки температури же би амонияк и други ґази постали чечни, а 1834. року америцки виселєнєц до Велькей Британиї Джейкоб Перкинс направел першу роботну парно-компресийну розхладзуюцу систему. Було то пошоренє завартого циклусу хторе могло робиц нєпреривно.<ref>''Burstall, Aubrey F. (1965). A History of Mechanical Engineering. The MIT Press. ''ISBN 0-262-52001-X.''</ref> Подобне пробовал 1842. року америцки лїкар Джон Ґори,<ref>US 8080A, John Gorrie, "Improved process for the artificial production of ice", issued 1851-05-06</ref> хтори направел роботни прототип, алє то бул комерциялни нєуспих. Америцкому инженєрови Александарови Твайнинґови 1850. року видати британски патент за систему компресиї пари хтори хаснує етар. Перша розхладзуюца система зоз абсорпцию ґазу хтора хаснує ґазовити амонияк розпущени у води (хтори ше вола „аква-амонияк”) розвил Фердинанд Каре з Французкей 1859. року и патентовал го 1860. Карл фон Линде, професор инженєрства на Технолоґийним универзитету у Минхену у Нємецкей, патентовал злєпшану методу пречисцованя ґазох у чечним стану 1876. року. Його нови процес оможлївел хасновац ґази амонияк (NH₃), сумпор-диоксид (SO₂) и метил хлорид (CH₃Cl) як розхладзуюци средстава и їх ше за тоти наменки широко хасновало до позних 1920-их рокох.<ref>„Refrigerator vacuum dehydration unit”. ''Vacuum.''28 (2): 81. фебруар 1978. ISSN 0042-207X. doi: 10.1016/s0042-207x(78)80528-4.</ref> === Домашнї фрижидери === [[Файл:DOMELRE refrigerator c. 1914.png|thumb|left|250px|DOMELRE фрижидер коло 1914. року]] Року 1913. Фред В. Волф з Форт Вейну, Индияна, видумал и направел перши електрични фрижидери за домашнє хаснованє, з моделами хтори зложени з єдинкох цо були монтирани на шкатулу за ляд.<ref>US 1126605, Fred W. Wolf, "Refrigerating apparatus", issued 1915-01-26</ref><ref>Dennis R. Heldman (29. 8. 2003). ''Encyclopedia of Agricultural, Food, and Biological Engineering (Print)''. CRC Press. стр. 350. ISBN 978-0-8247-0938-9. Архивирано из оригинала 5. 5. 2016. г.</ref> Його перше пошоренє, направене у наступних даскельо рокох у вецей стоткох єдинкох, волало ше DOMELRE. <ref>„ashrae.org”. ''www.ashrae.org''. Приступљено 2021-08-02.</ref><ref>„Air Conditioning and Refrigeration History - part 3 - Greatest Engineering Achievements of the Twentieth Century”. ''www.greatachievements.org.'' Архивирано из оригинала 02. 08. 2021. г. Приступљено 2021-08-02.''</ref> Року 1914. инженєр Натаниєл Б. Велс з Детроиту, Мичиґен, представел идею за практичну електричну розхладзуюцу єдинку, хтора познєйше постала основа за Келвинатор. Самостойни фрижидер, з компресором на дну орманчика, видумал Алфред Меловес 1916. Меловес направел тот фрижидер комерциялно, алє го купел Вилиям K. Дурант 1918. року, хтори порушал компанию Фриджидер (од чийого бренду и походзи назва „фрижидер") за масовну продукцию фрижидерох. Компания Келвинатор 1918. року представела перши фрижидер з єдну файту автоматскей контроли. Абсорбцийни фрижидер видумали Балцар фон Платен и Карл Мантерс зоз Шведскей 1922. року, ище док були студенти Кральовского технолоґийного институту у Стокголму. Тот модел постал шветови успих и Електролукс го комерциялизовал. Други пионире були Чарлс Телиє, Дейвид Бойл и Раул Пикте. Карл фон Линде перши патентовал и направел практични и компактни фрижидер. [[Файл:Monitor refer.jpg|thumb|250px|right| Дженерал Електриков „Монитор-Топ“ фрижидер, представени 1927. року, по цени од 525 долари, з першим челїчним орманом, хтори дизайновал Кристиян Стенструп.<ref>„G.E. Monitor Top Refrigerator”. ''www.industrialdesignhistory.com.'' Приступљено 2020-01-25.''</ref>]] Перши фрижидер хтори достал широке хаснованє бул фрижидер „Монитор-Топ“ компаниї Дженерал Електрика хтори представени 1927. року. Так го явносц наволала пре подобносц зоз зводом дзела на желєзнєй воєней ладї УСС ''Монитор'' зоз 1860-их.<ref>Lobocki, Neil (2017-10-04). ''„The General Electric Monitor Top Refrigerator”''. Приступљено 2020-01-25.</ref> Склоп компресора, хтори емитовал вельке количество цеплоти, бул поставени над орманом и оградзени з украсним персценьом. Випродуковани вецей як милион єдинки. Як медий за хладзенє, тоти фрижидери хасновали або сумпор-диоксид, хтори корозивни за очи и може спричинїц траценє виду, боляци опеклїни и мехирки на скори, або метил формат, хтори барз запалїви, чкодлїви за очи и токсични кед ше го удихує або прелїґнє.<ref>„GE Monitor-Top Refrigerator - Albany Institute of History and Art”. ''www.albanyinstitute.org.''</ref> Уводзенє фреону 1920-их преширело тарґовище фрижидера през 1930-и и обезпечело алтернативу нїзкей оксичносци за предходно хасновани розхладзуюци средства. Оддвоєни замарзовачи постали звичайни 1940-их; вираз за пошоренє, популарни у тедишнїм чаше, бул ''глїбоке замарзованє''. Тоти пошореня, або апарати за ґаздовство ше нє продуковало масовно док нє прешла Друга шветова война.<ref>„The History of Household Wonders: History of the Refrigerator”. ''History.com''. A&E Television Networks. 2006. Архивирано из оригинала 26. 3. 2008. г.</ref> Пейдзешатих и шейдзешаих рокох 20. вику пришло до технїчного напредованя як цо автоматске одмарзованє и автоматске правенє ляду. Ефикаснєйши фрижидери розвити 1970-их и 1980-их, гоч еколоґийни проблеми приведли до забраньованя барз ефикасних (фреонских) розхладзуюцих средствох. Вчасни модели фрижидерох (зоз 1916. року) мали жимни оддзельок за судзини за коцки ляду. Од позних 1920-их, швижа желєнява успишнє прерабяна зоз замарзованьом хтору окончовала Постум (предходнїк компаниї Дженерал Фудс), хтора здобула технолоґию кед купела права на успишни методи швижого замарзованя Кларенс Бердсея. == Способ роботи == Найпростейше поведзено, фрижидер представя пошоренє хторе з помоцу розхладзуюцого средства одбера цеплоту з поживових артиклох и придава ю околїску звонка фрижидера. Його главни часци то компресор, кондензатор, випарйовач и термостат. З їх помоцу, темпаратура ше спущує зоз температури у просториї на температуру медзи +4 °C и +8 °C, кед у питаню краткотирваце чуванє ('''''фрижидер'''''), а до -20 °C кед у питаню длуготирваце чуванє ('''''замарзовач''''').<ref>Сајферт, Војислав; Тасић, Иван; Петровић, Марина (2011). „Електрични хладњаци”. Техничко 8. Београд: ЗУНС. стр. 72—73. ISBN 978-86-17-17290-7.''</ref> Компресор хтори порушує електромотор збива, т.є. згушнює розхладзуюце средство, напр. амонияк або фреон. Кондензатор ше находзи под високим прициском, прецо збити (згуснути) розхладзовач преходзи з ґазовитого до ченого стану (''кондензация''). Випарйовач ма векши волумен, та розхладзовачу опадує прицисок. Вон ше, подпомогнути з цеплоту хтору одбера з нукашньосци фрижидера, випарює, а потим и напущує фрижидер. Термостат або термореґулатор нє участвує у самим процесу хладзеня, алє реґулує температуру на тот способ же претаргує доводзенє струї ґу електромотору и так зопера хладзенє кед ше фрижидер охладзи на жадану температуру.<ref>Сајферт, Војислав; Тасић, Иван; Петровић, Марина (2011). „Електрични хладњаци”.'' ''Техничко 8. Београд: ЗУНС. стр. 72—73. ISBN' 978-86-17-17290-7.</ref> == Референци == <references/> == Литература == '''https://sr.wikipedia.org/sr-ec/Фрижидер''' [[Категория: Била технїка]] ic6ellvup478thyghfg798qn1bks878 20827 20826 2026-08-20T16:23:08Z Saslavik 1716 20827 wikitext text/x-wiki [[Файл:Fridgeinterior.jpg|мини|Нукашньосц фрижидера]] '''Фрижидер''' (од робней марки ''Fridgidaire''; рсй. ''холоди́льник''; укр. ''холоди́льник ''(''холодни́к''); поль. ''сhłodziarka'' (''lodówka''); слц. ''сhladnička ''(''ľadnička''))<ref>''Сајферт, Војислав; Тасић, Иван; Петровић, Марина (2011). „Електрични хладњаци”.'' ''Техничко 8. Београд: ЗУНС. стр.'' ''72—73.'' ''ISBN 978-86-17-17290-7''.''</ref> розхладзуюце пошоренє наменєне за одкладанє поживи хтора ше лєгко губи, односно температурно чувствительней поживи на нїзких температурох. Звичайна температура у фрижидеру медзи +4 °С и +8 °С, а замарзовачи досцигую и до -20 °С. Окрем за єдзенє и напой, фрижидери ше хаснує и за чуванє лїкох, хемикалийох и подобних продуктох. Биохемийно, нїзка температура спомалшує хемийни реакциї и биолоґийни процеси хтори приводза до розкладаня протеїнох и розмножованя микроорґанизмох хтори опасни за здравє у случаю поживи, и розкладаня хемикалийох, прецо вони поставаю нє за хаснованє. Хладзенє есенциялна технїка одкладаня поживи ширцом швета. Нїзша температура зменшує швидкосц розмножованя бактерийох, та фрижидер змешує стопу губеня. Фрижидер отримує температуру даскельо ступнї над точку змарзаня води. Оптимални температурни обсяг за одкладанє поживи цо ше зна погубиц виноши 3-5 °С (37-41 °F).<ref>Keep your fridge-freezer clean and ice-free. ''BBC''. 30 April 2008</ref> Подобне пошоренє хторе отримує температуру спод точки змарзаня води вола ше ''замарзовач''. Фрижидер заменєл лядову шкатулу, хтора скоро вик и пол була призвичаєни домашнї апарат. Америцка Управа за поживу и лїки препоручує же би ше фрижидер тримало на або спод 40 °F (4 °C) и же би замарзовач бул реґуловани на 0 °F (−18 °C).<ref>Are You Storing Food Safely? ''FDA''. 9 February 2021</ref> == История == [[Файл:Thinktank Birmingham - object 1978S03348(1).jpg|thumb|Вчасни електрични розхладзовач, з цилиндричним розменьовачом цеплоти на верху. Тераз припада колекциї Музею науки у Бирминґему Тинктанк.]] Фрижидери єст од трицетих рокох двацетого вику. Вони як розхладзуюце средство хасновали ґази амонияк, метил-хлорид и сумпор-диоксид. После велїх трованьох пре чуренє метил-хлориду з фрижидера, вон вируцени з хаснованя. Подобна ситуация була и з амонияком и сумпор-диоксидом. Заменєла их Миджлийова „чудесна мишанїна”, патентована 1928. и наволана фреон - мишанїна флуорохлороугльоводонїку, хтори ше и нєшка хаснує.<ref>''Сајферт, Војислав; Тасић, Иван; Петровић, Марина (2011). „Електрични хладњаци”.'' ''Техничко 8. Београд: ЗУНС. стр. 72—73. ISBN 978-86-17-17290-7'''.''</ref> Нєшкайши фрижидери маю вельку можлївисц зачувац продукти. Так, наприклад, швише млєко ма коло 3.000 бактериї у кубним центиметре. После двох дньох на 15 °C, млєко скишнє и будзе мац коло 40.000.000 бактериї. У модерним фрижидеру, после истого часу их будзе мац лєм коло 4.000.<ref>''Сајферт, Војислав; Тасић, Иван; Петровић, Марина (2011). „Електрични хладњаци”. Техничко 8. Београд: ЗУНС. стр. 72—73. ISBN 978-86-17-17290-7''.''</ref> == Технолоґийни розвой == === Античне походзенє === Стари Иранци були медзи першима цо видумали форму велького евапоративного хладзальнїка хтори ше вола яхчал хаснуюци под'жемни маґазински простори, вельку над'жемну структуру зоз зводом хтори направени зоз грубих мурох и опремени з лапачами витру (хтори наволани „бадґирс“), раздзелєних далєй у шоре зоз „канатох”, або у стилу аквадукту хтори ше хасновало у старим Ирану.<ref>''„Yakhchāls, Āb Anbārs, & Wind Catchers — Passive Cooling & Refrigeration Technologies Of Greater Iran (Persia)”''. TandfOnline (на језику: енглески). 2018-04-28. Приступљено 2021-01-22.''</ref><ref>''Ebrahimi, Ali; Shayegani, Aida; Zarandi, Mahnaz Mahmoudi (2021). ''„Thermal Performance of Sustainable Element in Moayedi Icehouse in Iran”''. International Journal of Architectural Heritage (на језику: енглески). ''15'' (5): 740—756. ''S2CID 202094054''. ''doi:''10.1080/15583058.2019.1645243''. Приступљено 2021-02-02.''</ref> === Пределектричне хладзенє === У модерним чаше, пред пренаходзеньом модерного електричного фрижидера, лядово хижи и лядово шкатули ше хасновало за обезпечованє жимного места за одкладанє у векшей часци рока. Були змесцени блїзко при сладководних озерох або наполнєти зоз шнїгом и лядом вжиме. Природни средства ше и нєшка хаснує за розхладзованє поживи. На горских схилох розпущованє шнїгу добри способ за хладзенє напою, а вжиме млєко може длужей остац швиже кед ше го трима на отвореним. Слово „хладнїк“ хасноване ище у 17. вику.<ref>Venetum Britannicum, 1676, London, p. 176 in the 1678 edition.</ref> === Штучне хладзенє === [[File:Gorrie Ice Machine.png|мини|Шема механїчней машини за ляд др Джона Ґория зоз 1841. року]] [[Файл:AppareilCarré.jpg|мини|Пошоренє за правенє ляду Фердинанда Кареа]] История штучного хладзеня почала кед шкотски професор Вилиям Кален 1755. року пренашол малу машину за хладзенє. Кален хасновал пумпу же би створела часточни вакуум над судзину диетил етру, хтори потим вар, абсорбуюци цеплоту з околного воздуху.<ref>''Arora, Ramesh Chandra (30. 3. 2012). „Mechanical vapour compression refrigeration”. Refrigeration and Air Conditioning. New Delhi, India: PHI Learning. стр. 3. ''ISBN'' ''978-81-203-3915-6.''</ref> Експеримент аж створел мале количество ляду, алє у тедишнїм чаше нє мал практичну применку. Року 1805. америцки пренаходзач Оливер Еванс описал заварти циклус хладзеня з пару зоз компресию за продукцию ляду з помоцу етра под вакуумом. Британски науковец Майкл Фарадей 1820. року хасновал високи прициски и нїзки температури же би амонияк и други ґази постали чечни, а 1834. року америцки виселєнєц до Велькей Британиї Джейкоб Перкинс направел першу роботну парно-компресийну розхладзуюцу систему. Було то пошоренє завартого циклусу хторе могло робиц нєпреривно.<ref>''Burstall, Aubrey F. (1965). A History of Mechanical Engineering. The MIT Press. ''ISBN 0-262-52001-X.''</ref> Подобне пробовал 1842. року америцки лїкар Джон Ґори,<ref>US 8080A, John Gorrie, "Improved process for the artificial production of ice", issued 1851-05-06</ref> хтори направел роботни прототип, алє то бул комерциялни нєуспих. Америцкому инженєрови Александарови Твайнинґови 1850. року видати британски патент за систему компресиї пари хтори хаснує етар. Перша розхладзуюца система зоз абсорпцию ґазу хтора хаснує ґазовити амонияк розпущени у води (хтори ше вола „аква-амонияк”) розвил Фердинанд Каре з Французкей 1859. року и патентовал го 1860. Карл фон Линде, професор инженєрства на Технолоґийним универзитету у Минхену у Нємецкей, патентовал злєпшану методу пречисцованя ґазох у чечним стану 1876. року. Його нови процес оможлївел хасновац ґази амонияк (NH₃), сумпор-диоксид (SO₂) и метил хлорид (CH₃Cl) як розхладзуюци средстава и їх ше за тоти наменки широко хасновало до позних 1920-их рокох.<ref>„Refrigerator vacuum dehydration unit”. ''Vacuum.''28 (2): 81. фебруар 1978. ISSN 0042-207X. doi: 10.1016/s0042-207x(78)80528-4.</ref> === Домашнї фрижидери === [[Файл:DOMELRE refrigerator c. 1914.png|thumb|left|250px|DOMELRE фрижидер коло 1914. року]] Року 1913. Фред В. Волф з Форт Вейну, Индияна, видумал и направел перши електрични фрижидери за домашнє хаснованє, з моделами хтори зложени з єдинкох цо були монтирани на шкатулу за ляд.<ref>US 1126605, Fred W. Wolf, "Refrigerating apparatus", issued 1915-01-26</ref><ref>Dennis R. Heldman (29. 8. 2003). ''Encyclopedia of Agricultural, Food, and Biological Engineering (Print)''. CRC Press. стр. 350. ISBN 978-0-8247-0938-9. Архивирано из оригинала 5. 5. 2016. г.</ref> Його перше пошоренє, направене у наступних даскельо рокох у вецей стоткох єдинкох, волало ше DOMELRE. <ref>„ashrae.org”. ''www.ashrae.org''. Приступљено 2021-08-02.</ref><ref>„Air Conditioning and Refrigeration History - part 3 - Greatest Engineering Achievements of the Twentieth Century”. ''www.greatachievements.org.'' Архивирано из оригинала 02. 08. 2021. г. Приступљено 2021-08-02.''</ref> Року 1914. инженєр Натаниєл Б. Велс з Детроиту, Мичиґен, представел идею за практичну електричну розхладзуюцу єдинку, хтора познєйше постала основа за Келвинатор. Самостойни фрижидер, з компресором на дну орманчика, видумал Алфред Меловес 1916. Меловес направел тот фрижидер комерциялно, алє го купел Вилиям K. Дурант 1918. року, хтори порушал компанию Фриджидер (од чийого бренду и походзи назва „фрижидер") за масовну продукцию фрижидерох. Компания Келвинатор 1918. року представела перши фрижидер з єдну файту автоматскей контроли. Абсорбцийни фрижидер видумали Балцар фон Платен и Карл Мантерс зоз Шведскей 1922. року, ище док були студенти Кральовского технолоґийного институту у Стокголму. Тот модел постал шветови успих и Електролукс го комерциялизовал. Други пионире були Чарлс Телиє, Дейвид Бойл и Раул Пикте. Карл фон Линде перши патентовал и направел практични и компактни фрижидер. [[Файл:Monitor refer.jpg|thumb|250px|right| Дженерал Електриков „Монитор-Топ“ фрижидер, представени 1927. року, по цени од 525 долари, з першим челїчним орманом, хтори дизайновал Кристиян Стенструп.<ref>„G.E. Monitor Top Refrigerator”. ''www.industrialdesignhistory.com.'' Приступљено 2020-01-25.''</ref>]] Перши фрижидер хтори достал широке хаснованє бул фрижидер „Монитор-Топ“ компаниї Дженерал Електрика хтори представени 1927. року. Так го явносц наволала пре подобносц зоз зводом дзела на желєзнєй воєней ладї УСС ''Монитор'' зоз 1860-их.<ref>Lobocki, Neil (2017-10-04). ''„The General Electric Monitor Top Refrigerator”''. Приступљено 2020-01-25.</ref> Склоп компресора, хтори емитовал вельке количество цеплоти, бул поставени над орманом и оградзени з украсним персценьом. Випродуковани вецей як милион єдинки. Як медий за хладзенє, тоти фрижидери хасновали або сумпор-диоксид, хтори корозивни за очи и може спричинїц траценє виду, боляци опеклїни и мехирки на скори, або метил формат, хтори барз запалїви, чкодлїви за очи и токсични кед ше го удихує або прелїґнє.<ref>„GE Monitor-Top Refrigerator - Albany Institute of History and Art”. ''www.albanyinstitute.org.''</ref> Уводзенє фреону 1920-их преширело тарґовище фрижидера през 1930-и и обезпечело алтернативу нїзкей оксичносци за предходно хасновани розхладзуюци средства. Оддвоєни замарзовачи постали звичайни 1940-их; вираз за пошоренє, популарни у тедишнїм чаше, бул ''глїбоке замарзованє''. Тоти пошореня, або апарати за ґаздовство ше нє продуковало масовно док нє прешла Друга шветова война.<ref>„The History of Household Wonders: History of the Refrigerator”. ''History.com''. A&E Television Networks. 2006. Архивирано из оригинала 26. 3. 2008. г.</ref> Пейдзешатих и шейдзешаих рокох 20. вику пришло до технїчного напредованя як цо автоматске одмарзованє и автоматске правенє ляду. Ефикаснєйши фрижидери розвити 1970-их и 1980-их, гоч еколоґийни проблеми приведли до забраньованя барз ефикасних (фреонских) розхладзуюцих средствох. Вчасни модели фрижидерох (зоз 1916. року) мали жимни оддзельок за судзини за коцки ляду. Од позних 1920-их, швижа желєнява успишнє прерабяна зоз замарзованьом хтору окончовала Постум (предходнїк компаниї Дженерал Фудс), хтора здобула технолоґию кед купела права на успишни методи швижого замарзованя Кларенс Бердсея. == Способ роботи == Найпростейше поведзено, фрижидер представя пошоренє хторе з помоцу розхладзуюцого средства одбера цеплоту з поживових артиклох и придава ю околїску звонка фрижидера. Його главни часци то компресор, кондензатор, випарйовач и термостат. З їх помоцу, темпаратура ше спущує зоз температури у просториї на температуру медзи +4 °C и +8 °C, кед у питаню краткотирваце чуванє ('''''фрижидер'''''), а до -20 °C кед у питаню длуготирваце чуванє ('''''замарзовач''''').<ref>Сајферт, Војислав; Тасић, Иван; Петровић, Марина (2011). „Електрични хладњаци”. Техничко 8. Београд: ЗУНС. стр. 72—73. ISBN 978-86-17-17290-7.''</ref> Компресор хтори порушує електромотор збива, т.є. згушнює розхладзуюце средство, напр. амонияк або фреон. Кондензатор ше находзи под високим прициском, прецо збити (згуснути) розхладзовач преходзи з ґазовитого до ченого стану (''кондензация''). Випарйовач ма векши волумен, та розхладзовачу опадує прицисок. Вон ше, подпомогнути з цеплоту хтору одбера з нукашньосци фрижидера, випарює, а потим и напущує фрижидер. Термостат або термореґулатор нє участвує у самим процесу хладзеня, алє реґулує температуру на тот способ же претаргує доводзенє струї ґу електромотору и так зопера хладзенє кед ше фрижидер охладзи на жадану температуру.<ref>Сајферт, Војислав; Тасић, Иван; Петровић, Марина (2011). „Електрични хладњаци”.'' ''Техничко 8. Београд: ЗУНС. стр. 72—73. ISBN' 978-86-17-17290-7.</ref> == Референци == <references/> == Литература == '''https://sr.wikipedia.org/sr-ec/Фрижидер''' qmeuia9nw3bukcejmfbehvyqnvlogyh 20828 20827 2026-08-20T16:24:32Z Saslavik 1716 20828 wikitext text/x-wiki [[Файл:Fridgeinterior.jpg|мини|Нукашньосц фрижидера]] '''Фрижидер''' (од робней марки ''Fridgidaire''; рсй. ''холоди́льник''; укр. ''холоди́льник ''(''холодни́к''); поль. ''сhłodziarka'' (''lodówka''); слц. ''сhladnička ''(''ľadnička''))<ref>''Сајферт,'' Војислав; Тасић, Иван; Петровић, Марина (2011). „Електрични хладњаци”.'' ''Техничко 8. Београд: ЗУНС. стр.'' ''72—73.'' ''ISBN 978-86-17-17290-7''.''</ref> розхладзуюце пошоренє наменєне за одкладанє поживи хтора ше лєгко губи, односно температурно чувствительней поживи на нїзких температурох. Звичайна температура у фрижидеру медзи +4 °С и +8 °С, а замарзовачи досцигую и до -20 °С. Окрем за єдзенє и напой, фрижидери ше хаснує и за чуванє лїкох, хемикалийох и подобних продуктох. Биохемийно, нїзка температура спомалшує хемийни реакциї и биолоґийни процеси хтори приводза до розкладаня протеїнох и розмножованя микроорґанизмох хтори опасни за здравє у случаю поживи, и розкладаня хемикалийох, прецо вони поставаю нє за хаснованє. Хладзенє есенциялна технїка одкладаня поживи ширцом швета. Нїзша температура зменшує швидкосц розмножованя бактерийох, та фрижидер змешує стопу губеня. Фрижидер отримує температуру даскельо ступнї над точку змарзаня води. Оптимални температурни обсяг за одкладанє поживи цо ше зна погубиц виноши 3-5 °С (37-41 °F).<ref>Keep your fridge-freezer clean and ice-free. ''BBC''. 30 April 2008</ref> Подобне пошоренє хторе отримує температуру спод точки змарзаня води вола ше ''замарзовач''. Фрижидер заменєл лядову шкатулу, хтора скоро вик и пол була призвичаєни домашнї апарат. Америцка Управа за поживу и лїки препоручує же би ше фрижидер тримало на або спод 40 °F (4 °C) и же би замарзовач бул реґуловани на 0 °F (−18 °C).<ref>Are You Storing Food Safely? ''FDA''. 9 February 2021</ref> == История == [[Файл:Thinktank Birmingham - object 1978S03348(1).jpg|thumb|Вчасни електрични розхладзовач, з цилиндричним розменьовачом цеплоти на верху. Тераз припада колекциї Музею науки у Бирминґему Тинктанк.]] Фрижидери єст од трицетих рокох двацетого вику. Вони як розхладзуюце средство хасновали ґази амонияк, метил-хлорид и сумпор-диоксид. После велїх трованьох пре чуренє метил-хлориду з фрижидера, вон вируцени з хаснованя. Подобна ситуация була и з амонияком и сумпор-диоксидом. Заменєла их Миджлийова „чудесна мишанїна”, патентована 1928. и наволана фреон - мишанїна флуорохлороугльоводонїку, хтори ше и нєшка хаснує.<ref>''Сајферт, Војислав; Тасић, Иван; Петровић, Марина (2011). „Електрични хладњаци”.'' ''Техничко 8. Београд: ЗУНС. стр. 72—73. ISBN 978-86-17-17290-7'''.'''''</ref> Нєшкайши фрижидери маю вельку можлївисц зачувац продукти. Так, наприклад, швише млєко ма коло 3.000 бактериї у кубним центиметре. После двох дньох на 15 °C, млєко скишнє и будзе мац коло 40.000.000 бактериї. У модерним фрижидеру, после истого часу их будзе мац лєм коло 4.000.<ref>''Сајферт,'' Војислав; Тасић, Иван; Петровић, Марина (2011). „Електрични хладњаци”. Техничко 8. Београд: ЗУНС. стр. 72—73. ISBN 978-86-17-17290-7''.''</ref> == Технолоґийни розвой == === Античне походзенє === Стари Иранци були медзи першима цо видумали форму велького евапоративного хладзальнїка хтори ше вола яхчал хаснуюци под'жемни маґазински простори, вельку над'жемну структуру зоз зводом хтори направени зоз грубих мурох и опремени з лапачами витру (хтори наволани „бадґирс“), раздзелєних далєй у шоре зоз „канатох”, або у стилу аквадукту хтори ше хасновало у старим Ирану.<ref>''„Yakhchāls, Āb Anbārs, & Wind Catchers — Passive Cooling & Refrigeration Technologies Of Greater Iran (Persia)”''. TandfOnline (на језику: енглески). 2018-04-28. Приступљено 2021-01-22.''</ref><ref>''Ebrahimi, Ali; Shayegani, Aida; Zarandi, Mahnaz Mahmoudi (2021). ''„Thermal Performance of Sustainable Element in Moayedi Icehouse in Iran”''. International Journal of Architectural Heritage (на језику: енглески). ''15'' (5): 740—756. ''S2CID 202094054''. ''doi:''10.1080/15583058.2019.1645243''. Приступљено 2021-02-02.''</ref> === Пределектричне хладзенє === У модерним чаше, пред пренаходзеньом модерного електричного фрижидера, лядово хижи и лядово шкатули ше хасновало за обезпечованє жимного места за одкладанє у векшей часци рока. Були змесцени блїзко при сладководних озерох або наполнєти зоз шнїгом и лядом вжиме. Природни средства ше и нєшка хаснує за розхладзованє поживи. На горских схилох розпущованє шнїгу добри способ за хладзенє напою, а вжиме млєко може длужей остац швиже кед ше го трима на отвореним. Слово „хладнїк“ хасноване ище у 17. вику.<ref>Venetum Britannicum, 1676, London, p. 176 in the 1678 edition.</ref> === Штучне хладзенє === [[File:Gorrie Ice Machine.png|мини|Шема механїчней машини за ляд др Джона Ґория зоз 1841. року]] [[Файл:AppareilCarré.jpg|мини|Пошоренє за правенє ляду Фердинанда Кареа]] История штучного хладзеня почала кед шкотски професор Вилиям Кален 1755. року пренашол малу машину за хладзенє. Кален хасновал пумпу же би створела часточни вакуум над судзину диетил етру, хтори потим вар, абсорбуюци цеплоту з околного воздуху.<ref>''Arora, Ramesh Chandra (30. 3. 2012). „Mechanical vapour compression refrigeration”. Refrigeration and Air Conditioning. New Delhi, India: PHI Learning. стр. 3. ''ISBN'' ''978-81-203-3915-6.''</ref> Експеримент аж створел мале количество ляду, алє у тедишнїм чаше нє мал практичну применку. Року 1805. америцки пренаходзач Оливер Еванс описал заварти циклус хладзеня з пару зоз компресию за продукцию ляду з помоцу етра под вакуумом. Британски науковец Майкл Фарадей 1820. року хасновал високи прициски и нїзки температури же би амонияк и други ґази постали чечни, а 1834. року америцки виселєнєц до Велькей Британиї Джейкоб Перкинс направел першу роботну парно-компресийну розхладзуюцу систему. Було то пошоренє завартого циклусу хторе могло робиц нєпреривно.<ref>''Burstall, Aubrey F. (1965). A History of Mechanical Engineering. The MIT Press. ''ISBN 0-262-52001-X.''<nowiki/>''</ref> Подобне пробовал 1842. року америцки лїкар Джон Ґори,<ref>US 8080A, John Gorrie, "Improved process for the artificial production of ice", issued 1851-05-06</ref> хтори направел роботни прототип, алє то бул комерциялни нєуспих. Америцкому инженєрови Александарови Твайнинґови 1850. року видати британски патент за систему компресиї пари хтори хаснує етар. Перша розхладзуюца система зоз абсорпцию ґазу хтора хаснує ґазовити амонияк розпущени у води (хтори ше вола „аква-амонияк”) розвил Фердинанд Каре з Французкей 1859. року и патентовал го 1860. Карл фон Линде, професор инженєрства на Технолоґийним универзитету у Минхену у Нємецкей, патентовал злєпшану методу пречисцованя ґазох у чечним стану 1876. року. Його нови процес оможлївел хасновац ґази амонияк (NH₃), сумпор-диоксид (SO₂) и метил хлорид (CH₃Cl) як розхладзуюци средстава и їх ше за тоти наменки широко хасновало до позних 1920-их рокох.<ref>„Refrigerator vacuum dehydration unit”. ''Vacuum.''28 (2): 81. фебруар 1978. ISSN 0042-207X. doi: 10.1016/s0042-207x(78)80528-4.</ref> === Домашнї фрижидери === [[Файл:DOMELRE refrigerator c. 1914.png|thumb|left|250px|DOMELRE фрижидер коло 1914. року]] Року 1913. Фред В. Волф з Форт Вейну, Индияна, видумал и направел перши електрични фрижидери за домашнє хаснованє, з моделами хтори зложени з єдинкох цо були монтирани на шкатулу за ляд.<ref>US 1126605, Fred W. Wolf, "Refrigerating apparatus", issued 1915-01-26</ref><ref>Dennis R. Heldman (29. 8. 2003). ''Encyclopedia of Agricultural, Food,'' and Biological Engineering (Print)''. CRC'' Press. стр. 350. ISBN 978-0-8247-0938-9. Архивирано из оригинала 5. 5. 2016. г.</ref> Його перше пошоренє, направене у наступних даскельо рокох у вецей стоткох єдинкох, волало ше DOMELRE. <ref>„ashrae.org”. ''www.ashrae.org''. Приступљено 2021-08-02.</ref><ref>„Air Conditioning and Refrigeration History - part 3 - Greatest Engineering Achievements of the Twentieth Century”. ''www.greatachievements.org.'' Архивирано из оригинала 02. 08. 2021. г. Приступљено 2021-08-02.''</ref> Року 1914. инженєр Натаниєл Б. Велс з Детроиту, Мичиґен, представел идею за практичну електричну розхладзуюцу єдинку, хтора познєйше постала основа за Келвинатор. Самостойни фрижидер, з компресором на дну орманчика, видумал Алфред Меловес 1916. Меловес направел тот фрижидер комерциялно, алє го купел Вилиям K. Дурант 1918. року, хтори порушал компанию Фриджидер (од чийого бренду и походзи назва „фрижидер") за масовну продукцию фрижидерох. Компания Келвинатор 1918. року представела перши фрижидер з єдну файту автоматскей контроли. Абсорбцийни фрижидер видумали Балцар фон Платен и Карл Мантерс зоз Шведскей 1922. року, ище док були студенти Кральовского технолоґийного институту у Стокголму. Тот модел постал шветови успих и Електролукс го комерциялизовал. Други пионире були Чарлс Телиє, Дейвид Бойл и Раул Пикте. Карл фон Линде перши патентовал и направел практични и компактни фрижидер. [[Файл:Monitor refer.jpg|thumb|250px|right| Дженерал Електриков „Монитор-Топ“ фрижидер, представени 1927. року, по цени од 525 долари, з першим челїчним орманом, хтори дизайновал Кристиян Стенструп.<ref>„G.E. Monitor Top Refrigerator”. ''www.industrialdesignhistory.com.'' Приступљено 2020-01-25.''</ref>]] Перши фрижидер хтори достал широке хаснованє бул фрижидер „Монитор-Топ“ компаниї Дженерал Електрика хтори представени 1927. року. Так го явносц наволала пре подобносц зоз зводом дзела на желєзнєй воєней ладї УСС ''Монитор'' зоз 1860-их.<ref>Lobocki, Neil (2017-10-04). ''„The General Electric Monitor Top Refrigerator”''. Приступљено 2020-01-25.</ref> Склоп компресора, хтори емитовал вельке количество цеплоти, бул поставени над орманом и оградзени з украсним персценьом. Випродуковани вецей як милион єдинки. Як медий за хладзенє, тоти фрижидери хасновали або сумпор-диоксид, хтори корозивни за очи и може спричинїц траценє виду, боляци опеклїни и мехирки на скори, або метил формат, хтори барз запалїви, чкодлїви за очи и токсични кед ше го удихує або прелїґнє.<ref>„GE Monitor-Top Refrigerator - Albany Institute of History and Art”. ''www.albanyinstitute.org.''</ref> Уводзенє фреону 1920-их преширело тарґовище фрижидера през 1930-и и обезпечело алтернативу нїзкей оксичносци за предходно хасновани розхладзуюци средства. Оддвоєни замарзовачи постали звичайни 1940-их; вираз за пошоренє, популарни у тедишнїм чаше, бул ''глїбоке замарзованє''. Тоти пошореня, або апарати за ґаздовство ше нє продуковало масовно док нє прешла Друга шветова война.<ref>„The History of Household Wonders: History of the Refrigerator”. ''History.com''. A&E Television Networks. 2006. Архивирано из оригинала 26. 3. 2008. г.</ref> Пейдзешатих и шейдзешаих рокох 20. вику пришло до технїчного напредованя як цо автоматске одмарзованє и автоматске правенє ляду. Ефикаснєйши фрижидери розвити 1970-их и 1980-их, гоч еколоґийни проблеми приведли до забраньованя барз ефикасних (фреонских) розхладзуюцих средствох. Вчасни модели фрижидерох (зоз 1916. року) мали жимни оддзельок за судзини за коцки ляду. Од позних 1920-их, швижа желєнява успишнє прерабяна зоз замарзованьом хтору окончовала Постум (предходнїк компаниї Дженерал Фудс), хтора здобула технолоґию кед купела права на успишни методи швижого замарзованя Кларенс Бердсея. == Способ роботи == Найпростейше поведзено, фрижидер представя пошоренє хторе з помоцу розхладзуюцого средства одбера цеплоту з поживових артиклох и придава ю околїску звонка фрижидера. Його главни часци то компресор, кондензатор, випарйовач и термостат. З їх помоцу, темпаратура ше спущує зоз температури у просториї на температуру медзи +4 °C и +8 °C, кед у питаню краткотирваце чуванє ('''''фрижидер'''''), а до -20 °C кед у питаню длуготирваце чуванє ('''''замарзовач''''').<ref>Сајферт, Војислав; Тасић, Иван; Петровић, Марина (2011). „Електрични хладњаци”. Техничко 8. Београд: ЗУНС. стр. 72—73. ISBN 978-86-17-17290-7.''<nowiki/>''</ref> Компресор хтори порушує електромотор збива, т.є. згушнює розхладзуюце средство, напр. амонияк або фреон. Кондензатор ше находзи под високим прициском, прецо збити (згуснути) розхладзовач преходзи з ґазовитого до ченого стану (''кондензация''). Випарйовач ма векши волумен, та розхладзовачу опадує прицисок. Вон ше, подпомогнути з цеплоту хтору одбера з нукашньосци фрижидера, випарює, а потим и напущує фрижидер. Термостат або термореґулатор нє участвує у самим процесу хладзеня, алє реґулує температуру на тот способ же претаргує доводзенє струї ґу електромотору и так зопера хладзенє кед ше фрижидер охладзи на жадану температуру.<ref>Сајферт, Војислав; Тасић, Иван; Петровић, Марина (2011). „Електрични хладњаци”.'' ''Техничко 8. Београд: ЗУНС. стр. 72—73. ISBN' 978-86-17-17290-7.</ref> == Референци == <references/> == Литература == '''https://sr.wikipedia.org/sr-ec/Фрижидер''' [[Катеґория:Домашнї апарати]] [[Катеґория:Кухня]] 5yp585qll11t8e7003ytia6nqrd1y5d 20829 20828 2026-08-20T17:18:54Z Olirk55 19 означени викивязи, катеґория 20829 wikitext text/x-wiki [[Файл:Fridgeinterior.jpg|мини|Нукашньосц фрижидера|264x264п]] '''Фрижидер''' (од робней марки ''Fridgidaire''; рсй. ''холоди́льник''; укр. ''холоди́льник ''(''холодни́к''); поль. ''сhłodziarka'' (''lodówka''); слц. ''сhladnička ''(''ľadnička''))<ref>''Сајферт,'' Војислав; Тасић, Иван; Петровић, Марина (2011). „Електрични хладњаци”.'' ''Техничко 8. Београд: ЗУНС. стр.'' ''72—73.'' ''ISBN 978-86-17-17290-7''.''</ref> розхладзуюце пошоренє наменєне за одкладанє [[Пожива|поживи]] хтора ше лєгко губи, односно температурно чувствительней поживи на нїзких температурох. Звичайна [[температура]] у фрижидеру медзи +4 °С и +8 °С, а замарзовачи досцигую и до -20 °С. Окрем за єдзенє и напой, фрижидери ше хаснує и за чуванє лїкох, хемикалийох и подобних продуктох. Биохемийно, нїзка температура спомалшує хемийни реакциї и биолоґийни процеси хтори приводза до розкладаня протеїнох и розмножованя микроорґанизмох хтори опасни за здравє у случаю поживи, и розкладаня хемикалийох, прецо вони поставаю нє за хаснованє. Хладзенє есенциялна технїка одкладаня поживи ширцом швета. Нїзша температура зменшує швидкосц розмножованя бактерийох, та фрижидер змешує стопу губеня. Фрижидер отримує температуру даскельо ступнї над точку змарзаня води. Оптимални температурни обсяг за одкладанє поживи цо ше зна погубиц виноши 3-5 °С (37-41 °F).<ref>Keep your fridge-freezer clean and ice-free. ''BBC''. 30 April 2008</ref> Подобне пошоренє хторе отримує температуру спод точки змарзаня води вола ше ''замарзовач''. Фрижидер заменєл лядову шкатулу, хтора скоро вик и пол була призвичаєни домашнї апарат. Америцка Управа за поживу и лїки препоручує же би ше фрижидер тримало на або спод 40 °F (4 °C) и же би замарзовач бул реґуловани на 0 °F (−18 °C).<ref>Are You Storing Food Safely? ''FDA''. 9 February 2021</ref> == История == [[Файл:Thinktank Birmingham - object 1978S03348(1).jpg|thumb|Вчасни електрични розхладзовач, з цилиндричним розменьовачом цеплоти на верху. Тераз припада колекциї Музею науки у Бирминґему Тинктанк.|342x342п]] Фрижидери єст од трицетих рокох двацетого вику. Вони як розхладзуюце средство хасновали ґази амонияк, метил-хлорид и сумпор-диоксид. После велїх трованьох пре чуренє метил-хлориду з фрижидера, вон вируцени з хаснованя. Подобна ситуация була и з амонияком и сумпор-диоксидом. Заменєла их Миджлийова „чудесна мишанїна”, патентована 1928. и наволана фреон - мишанїна флуорохлороугльоводонїку, хтори ше и нєшка хаснує.<ref>''Сајферт, Војислав; Тасић, Иван; Петровић, Марина (2011). „Електрични хладњаци”.'' ''Техничко 8. Београд: ЗУНС. стр. 72—73. ISBN 978-86-17-17290-7'''.'''''</ref> Нєшкайши фрижидери маю вельку можлївисц зачувац продукти. Так, наприклад, швише млєко ма коло 3.000 бактериї у кубним центиметре. После двох дньох на 15 °C, млєко скишнє и будзе мац коло 40.000.000 бактериї. У модерним фрижидеру, после истого часу их будзе мац лєм коло 4.000.<ref>''Сајферт,'' Војислав; Тасић, Иван; Петровић, Марина (2011). „Електрични хладњаци”. Техничко 8. Београд: ЗУНС. стр. 72—73. ISBN 978-86-17-17290-7''.''</ref> == Технолоґийни розвой == === Античне походзенє === Стари Иранци були медзи першима цо видумали форму велького евапоративного хладзальнїка хтори ше вола яхчал хаснуюци под'жемни маґазински простори, вельку над'жемну структуру зоз зводом хтори направени зоз грубих мурох и опремени з лапачами витру (хтори наволани „бадґирс“), раздзелєних далєй у шоре зоз „канатох”, або у стилу аквадукту хтори ше хасновало у старим Ирану.<ref>''„Yakhchāls, Āb Anbārs, & Wind Catchers — Passive Cooling & Refrigeration Technologies Of Greater Iran (Persia)”''. TandfOnline (на језику: енглески). 2018-04-28. Приступљено 2021-01-22.''</ref><ref>''Ebrahimi, Ali; Shayegani, Aida; Zarandi, Mahnaz Mahmoudi (2021). ''„Thermal Performance of Sustainable Element in Moayedi Icehouse in Iran”''. International Journal of Architectural Heritage (на језику: енглески). ''15'' (5): 740—756. ''S2CID 202094054''. ''doi:''10.1080/15583058.2019.1645243''. Приступљено 2021-02-02.''</ref> === Пределектричне хладзенє === У модерним чаше, пред пренаходзеньом модерного електричного фрижидера, лядово хижи и лядово шкатули ше хасновало за обезпечованє жимного места за одкладанє у векшей часци рока. Були змесцени блїзко при сладководних озерох або наполнєти зоз шнїгом и лядом вжиме. Природни средства ше и нєшка хаснує за розхладзованє поживи. На горских схилох розпущованє [[Шнїг|шнїгу]] добри способ за хладзенє напою, а вжиме млєко може длужей остац швиже кед ше го трима на отвореним. Слово „хладнїк“ хасноване ище у 17. вику.<ref>Venetum Britannicum, 1676, London, p. 176 in the 1678 edition.</ref> === Штучне хладзенє === [[File:Gorrie Ice Machine.png|мини|Шема механїчней машини за ляд др Джона Ґория зоз 1841. року]] [[Файл:AppareilCarré.jpg|мини|Пошоренє за правенє ляду Фердинанда Кареа]] История штучного хладзеня почала кед шкотски [[професор]] Вилиям Кален 1755. року пренашол малу машину за хладзенє. Кален хасновал пумпу же би створела часточни вакуум над судзину диетил етру, хтори потим вар, абсорбуюци цеплоту з околного воздуху.<ref>''Arora, Ramesh Chandra (30. 3. 2012). „Mechanical vapour compression refrigeration”. Refrigeration and Air Conditioning. New Delhi, India: PHI Learning. стр. 3. ''ISBN'' ''978-81-203-3915-6.''</ref> Експеримент аж створел мале количество [[Ляд|ляду]], алє у тедишнїм чаше нє мал практичну применку. Року 1805. америцки пренаходзач Оливер Еванс описал заварти циклус хладзеня з пару зоз компресию за продукцию ляду з помоцу етра под вакуумом. Британски науковец Майкл Фарадей 1820. року хасновал високи [[Прицисок|прициски]] и нїзки температури же би амонияк и други [[Ґаз|ґази]] постали чечни, а 1834. року америцки виселєнєц до Велькей Британиї Джейкоб Перкинс направел першу роботну парно-компресийну розхладзуюцу систему. Було то пошоренє завартого циклусу хторе могло робиц нєпреривно.<ref>''Burstall, Aubrey F. (1965). A History of Mechanical Engineering. The MIT Press. ''ISBN 0-262-52001-X.''<nowiki/>''</ref> Подобне пробовал 1842. року америцки лїкар Джон Ґори,<ref>US 8080A, John Gorrie, "Improved process for the artificial production of ice", issued 1851-05-06</ref> хтори направел роботни прототип, алє то бул комерциялни нєуспих. Америцкому инженєрови Александарови Твайнинґови 1850. року видати британски патент за систему компресиї пари хтори хаснує етар. Перша розхладзуюца система зоз абсорпцию ґазу хтора хаснує ґазовити амонияк розпущени у води (хтори ше вола „аква-амонияк”) розвил Фердинанд Каре з Французкей 1859. року и патентовал го 1860. Карл фон Линде, професор инженєрства на Технолоґийним универзитету у Минхену у Нємецкей, патентовал злєпшану методу пречисцованя ґазох у чечним стану 1876. року. Його нови процес оможлївел хасновац ґази амонияк (NH₃), сумпор-диоксид (SO₂) и метил хлорид (CH₃Cl) як розхладзуюци средстава и їх ше за тоти наменки широко хасновало до позних 1920-их рокох.<ref>„Refrigerator vacuum dehydration unit”. ''Vacuum.''28 (2): 81. фебруар 1978. ISSN 0042-207X. doi: 10.1016/s0042-207x(78)80528-4.</ref> === Домашнї фрижидери === [[Файл:DOMELRE refrigerator c. 1914.png|thumb|left|250px|DOMELRE фрижидер коло 1914. року]] Року 1913. Фред В. Волф з Форт Вейну, Индияна, видумал и направел перши електрични фрижидери за домашнє хаснованє, з моделами хтори зложени з єдинкох цо були монтирани на шкатулу за ляд.<ref>US 1126605, Fred W. Wolf, "Refrigerating apparatus", issued 1915-01-26</ref><ref>Dennis R. Heldman (29. 8. 2003). ''Encyclopedia of Agricultural, Food,'' and Biological Engineering (Print)''. CRC'' Press. стр. 350. ISBN 978-0-8247-0938-9. Архивирано из оригинала 5. 5. 2016. г.</ref> Його перше пошоренє, направене у наступних даскельо рокох у вецей стоткох єдинкох, волало ше DOMELRE. <ref>„ashrae.org”. ''www.ashrae.org''. Приступљено 2021-08-02.</ref><ref>„Air Conditioning and Refrigeration History - part 3 - Greatest Engineering Achievements of the Twentieth Century”. ''www.greatachievements.org.'' Архивирано из оригинала 02. 08. 2021. г. Приступљено 2021-08-02.''</ref> Року 1914. инженєр Натаниєл Б. Велс з Детроиту, Мичиґен, представел идею за практичну електричну розхладзуюцу єдинку, хтора познєйше постала основа за Келвинатор. Самостойни фрижидер, з компресором на дну орманчика, видумал Алфред Меловес 1916. Меловес направел тот фрижидер комерциялно, алє го купел Вилиям K. Дурант 1918. року, хтори порушал компанию Фриджидер (од чийого бренду и походзи назва „фрижидер") за масовну продукцию фрижидерох. Компания Келвинатор 1918. року представела перши фрижидер з єдну файту автоматскей контроли. Абсорбцийни фрижидер видумали Балцар фон Платен и Карл Мантерс зоз Шведскей 1922. року, ище док були студенти Кральовского технолоґийного институту у Стокголму. Тот модел постал шветови успих и Електролукс го комерциялизовал. Други пионире були Чарлс Телиє, Дейвид Бойл и Раул Пикте. Карл фон Линде перши патентовал и направел практични и компактни фрижидер. [[Файл:Monitor refer.jpg|thumb|250px|right| Дженерал Електриков „Монитор-Топ“ фрижидер, представени 1927. року, по цени од 525 долари, з першим челїчним орманом, хтори дизайновал Кристиян Стенструп.<ref>„G.E. Monitor Top Refrigerator”. ''www.industrialdesignhistory.com.'' Приступљено 2020-01-25.''</ref>]] Перши фрижидер хтори достал широке хаснованє бул фрижидер „Монитор-Топ“ компаниї Дженерал Електрика хтори представени 1927. року. Так го явносц наволала пре подобносц зоз зводом дзела на желєзнєй воєней ладї УСС ''Монитор'' зоз 1860-их.<ref>Lobocki, Neil (2017-10-04). ''„The General Electric Monitor Top Refrigerator”''. Приступљено 2020-01-25.</ref> Склоп компресора, хтори емитовал вельке количество цеплоти, бул поставени над орманом и оградзени з украсним персценьом. Випродуковани вецей як милион єдинки. Як медий за хладзенє, тоти фрижидери хасновали або сумпор-диоксид, хтори корозивни за очи и може спричинїц траценє виду, боляци опеклїни и мехирки на скори, або метил формат, хтори барз запалїви, чкодлїви за очи и токсични кед ше го удихує або прелїґнє.<ref>„GE Monitor-Top Refrigerator - Albany Institute of History and Art”. ''www.albanyinstitute.org.''</ref> Уводзенє фреону 1920-их преширело тарґовище фрижидера през 1930-и и обезпечело алтернативу нїзкей оксичносци за предходно хасновани розхладзуюци средства. Оддвоєни замарзовачи постали звичайни 1940-их; вираз за пошоренє, популарни у тедишнїм чаше, бул ''глїбоке замарзованє''. Тоти пошореня, або апарати за ґаздовство ше нє продуковало масовно док нє прешла Друга шветова война.<ref>„The History of Household Wonders: History of the Refrigerator”. ''History.com''. A&E Television Networks. 2006. Архивирано из оригинала 26. 3. 2008. г.</ref> Пейдзешатих и шейдзешаих рокох 20. вику пришло до технїчного напредованя як цо автоматске одмарзованє и автоматске правенє ляду. Ефикаснєйши фрижидери розвити 1970-их и 1980-их, гоч еколоґийни проблеми приведли до забраньованя барз ефикасних (фреонских) розхладзуюцих средствох. Вчасни модели фрижидерох (зоз 1916. року) мали жимни оддзельок за судзини за коцки ляду. Од позних 1920-их, швижа [[желєнява]] успишнє прерабяна зоз замарзованьом хтору окончовала Постум (предходнїк компаниї Дженерал Фудс), хтора здобула технолоґию кед купела права на успишни методи швижого замарзованя Кларенс Бердсея. == Способ роботи == Найпростейше поведзено, фрижидер представя пошоренє хторе з помоцу розхладзуюцого средства одбера цеплоту з поживових артиклох и придава ю околїску звонка фрижидера. Його главни часци то компресор, кондензатор, випарйовач и термостат. З їх помоцу, темпаратура ше спущує зоз температури у просториї на температуру медзи +4 °C и +8 °C, кед у питаню краткотирваце чуванє ('''''фрижидер'''''), а до -20 °C кед у питаню длуготирваце чуванє ('''''замарзовач''''').<ref>Сајферт, Војислав; Тасић, Иван; Петровић, Марина (2011). „Електрични хладњаци”. Техничко 8. Београд: ЗУНС. стр. 72—73. ISBN 978-86-17-17290-7.''<nowiki/>''</ref> Компресор хтори порушує електромотор збива, т.є. згушнює розхладзуюце средство, напр. амонияк або фреон. Кондензатор ше находзи под високим прициском, прецо збити (згуснути) розхладзовач преходзи з ґазовитого до ченого стану (''кондензация''). Випарйовач ма векши волумен, та розхладзовачу опадує прицисок. Вон ше, подпомогнути з цеплоту хтору одбера з нукашньосци фрижидера, випарює, а потим и напущує фрижидер. Термостат або термореґулатор нє участвує у самим процесу хладзеня, алє реґулує температуру на тот способ же претаргує доводзенє струї ґу електромотору и так зопера хладзенє кед ше фрижидер охладзи на жадану температуру.<ref>Сајферт, Војислав; Тасић, Иван; Петровић, Марина (2011). „Електрични хладњаци”.'' ''Техничко 8. Београд: ЗУНС. стр. 72—73. ISBN' 978-86-17-17290-7.</ref> == Референци == <references/> == Литература == '''https://sr.wikipedia.org/sr-ec/Фрижидер''' [[Катеґория:Домашнї апарати]] [[Катеґория:Кухня]] [[Катеґория:Електрични апарати]] lr3is4qz0if76vjeoaxij59d2ls6as5 20836 20829 2026-08-21T00:20:02Z Saslavik 1716 Референци 20836 wikitext text/x-wiki [[Файл:Fridgeinterior.jpg|мини|Нукашньосц фрижидера|264x264п]] '''Фрижидер''' (од робней марки ''Fridgidaire''; рсй. ''холоди́льник''; укр. ''холоди́льник ''(''холодни́к''); поль. ''сhłodziarka'' (''lodówka''); слц. ''сhladnička ''(''ľadnička''))<ref name=":0">''Сајферт,'' Војислав; Тасић, Иван; Петровић, Марина (2011). „Електрични хладњаци”.'' ''Техничко 8. Београд: ЗУНС. стр.'' ''72—73.'' ''ISBN 978-86-17-17290-7''.''</ref> розхладзуюце пошоренє наменєне за одкладанє [[Пожива|поживи]] хтора ше лєгко губи, односно температурно чувствительней поживи на нїзких температурох. Звичайна [[температура]] у фрижидеру медзи +4 °С и +8 °С, а замарзовачи досцигую и до -20 °С. Окрем за єдзенє и напой, фрижидери ше хаснує и за чуванє лїкох, хемикалийох и подобних продуктох. Биохемийно, нїзка температура спомалшує хемийни реакциї и биолоґийни процеси хтори приводза до розкладаня протеїнох и розмножованя микроорґанизмох хтори опасни за здравє у случаю поживи, и розкладаня хемикалийох, прецо вони поставаю нє за хаснованє. Хладзенє есенциялна технїка одкладаня поживи ширцом швета. Нїзша температура зменшує швидкосц розмножованя бактерийох, та фрижидер змешує стопу губеня. Фрижидер отримує температуру даскельо ступнї над точку змарзаня води. Оптимални температурни обсяг за одкладанє поживи цо ше зна погубиц виноши 3-5 °С (37-41 °F).<ref>{{Cite web|title=BBC - Climate Change - Bloom - Keep your fridge-freezer clean and ice-free|url=http://www.bbc.co.uk/bloom/actions/fridgefreezertips.shtml|website=www.bbc.co.uk|access-date=2026-08-20|language=en-GB}}</ref> Подобне пошоренє хторе отримує температуру спод точки змарзаня води вола ше ''замарзовач''. Фрижидер заменєл лядову шкатулу, хтора скоро вик и пол була призвичаєни домашнї апарат. Америцка Управа за поживу и лїки препоручує же би ше фрижидер тримало на або спод 40 °F (4 °C) и же би замарзовач бул реґуловани на 0 °F (−18 °C).<ref>{{Cite journal|title=Are You Storing Food Safely?|url=https://www.fda.gov/consumers/consumer-updates/are-you-storing-food-safely|journal=FDA|date=2023-11-02|language=en|first=Office of the|last=Commissioner}}</ref> == История == [[Файл:Thinktank Birmingham - object 1978S03348(1).jpg|thumb|Вчасни електрични розхладзовач, з цилиндричним розменьовачом цеплоти на верху. Тераз припада колекциї Музею науки у Бирминґему Тинктанк.|342x342п]] Фрижидери єст од трицетих рокох двацетого вику. Вони як розхладзуюце средство хасновали ґази амонияк, метил-хлорид и сумпор-диоксид. После велїх трованьох пре чуренє метил-хлориду з фрижидера, вон вируцени з хаснованя. Подобна ситуация була и з амонияком и сумпор-диоксидом. Заменєла их Миджлийова „чудесна мишанїна”, патентована 1928. и наволана фреон - мишанїна флуорохлороугльоводонїку, хтори ше и нєшка хаснує.<ref name=":0" /> Нєшкайши фрижидери маю вельку можлївисц зачувац продукти. Так, наприклад, швише млєко ма коло 3.000 бактериї у кубним центиметре. После двох дньох на 15 °C, млєко скишнє и будзе мац коло 40.000.000 бактериї. У модерним фрижидеру, после истого часу их будзе мац лєм коло 4.000.<ref name=":0" /> == Технолоґийни розвой == === Античне походзенє === Стари Иранци були медзи першима цо видумали форму велького евапоративного хладзальнїка хтори ше вола яхчал хаснуюци под'жемни маґазински простори, вельку над'жемну структуру зоз зводом хтори направени зоз грубих мурох и опремени з лапачами витру (хтори наволани „бадґирс“), раздзелєних далєй у шоре зоз „канатох”, або у стилу аквадукту хтори ше хасновало у старим Ирану.<ref>''„Yakhchāls, Āb Anbārs, & Wind Catchers — Passive Cooling & Refrigeration Technologies Of Greater Iran (Persia)”''. TandfOnline (на језику: енглески). 2018-04-28. Приступљено 2021-01-22.''</ref><ref>''Ebrahimi, Ali; Shayegani, Aida; Zarandi, Mahnaz Mahmoudi (2021). https://doi.org/10.1080/15583058.2019.1645243 ''„Thermal Performance of Sustainable Element in Moayedi Icehouse in Iran”''. International Journal'' of Architectural Heritage (на језику: енглески). ''15'' (5): 740—756. ''S2CID 202094054''. ''doi:''10.1080/15583058.2019.1645243''. Приступљено 2021-02-02.''</ref> === Пределектричне хладзенє === У модерним чаше, пред пренаходзеньом модерного електричного фрижидера, лядово хижи и лядово шкатули ше хасновало за обезпечованє жимного места за одкладанє у векшей часци рока. Були змесцени блїзко при сладководних озерох або наполнєти зоз шнїгом и лядом вжиме. Природни средства ше и нєшка хаснує за розхладзованє поживи. На горских схилох розпущованє [[Шнїг|шнїгу]] добри способ за хладзенє напою, а вжиме млєко може длужей остац швиже кед ше го трима на отвореним. Слово „хладнїк“ хасноване ище у 17. вику.<ref>Venetum Britannicum, 1676, London, p. 176 in the 1678 edition.</ref> === Штучне хладзенє === [[File:Gorrie Ice Machine.png|мини|Шема механїчней машини за ляд др Джона Ґория зоз 1841. року]] [[Файл:AppareilCarré.jpg|мини|Пошоренє за правенє ляду Фердинанда Кареа]] История штучного хладзеня почала кед шкотски [[професор]] Вилиям Кален 1755. року пренашол малу машину за хладзенє. Кален хасновал пумпу же би створела часточни вакуум над судзину диетил етру, хтори потим вар, абсорбуюци цеплоту з околного воздуху.<ref>''Arora, Ramesh Chandra (30. 3. 2012). „Mechanical vapour compression refrigeration”. Refrigeration and Air Conditioning. New Delhi, India: PHI Learning. стр. 3. ''ISBN'' ''978-81-203-3915-6.''</ref> Експеримент аж створел мале количество [[Ляд|ляду]], алє у тедишнїм чаше нє мал практичну применку. Року 1805. америцки пренаходзач Оливер Еванс описал заварти циклус хладзеня з пару зоз компресию за продукцию ляду з помоцу етра под вакуумом. Британски науковец Майкл Фарадей 1820. року хасновал високи [[Прицисок|прициски]] и нїзки температури же би амонияк и други [[Ґаз|ґази]] постали чечни, а 1834. року америцки виселєнєц до Велькей Британиї Джейкоб Перкинс направел першу роботну парно-компресийну розхладзуюцу систему. Було то пошоренє завартого циклусу хторе могло робиц нєпреривно.<ref>''Burstall, Aubrey F. (1965). A History of Mechanical Engineering. The MIT Press. ''ISBN 0-262-52001-X.''<nowiki/>''</ref> Подобне пробовал 1842. року америцки лїкар Джон Ґори,<ref>US 8080A, John Gorrie, "Improved process for the artificial production of ice", issued 1851-05-06</ref> хтори направел роботни прототип, алє то бул комерциялни нєуспих. Америцкому инженєрови Александарови Твайнинґови 1850. року видати британски патент за систему компресиї пари хтори хаснує етар. Перша розхладзуюца система зоз абсорпцию ґазу хтора хаснує ґазовити амонияк розпущени у води (хтори ше вола „аква-амонияк”) розвил Фердинанд Каре з Французкей 1859. року и патентовал го 1860. Карл фон Линде, професор инженєрства на Технолоґийним универзитету у Минхену у Нємецкей, патентовал злєпшану методу пречисцованя ґазох у чечним стану 1876. року. Його нови процес оможлївел хасновац ґази амонияк (NH₃), сумпор-диоксид (SO₂) и метил хлорид (CH₃Cl) як розхладзуюци средстава и їх ше за тоти наменки широко хасновало до позних 1920-их рокох.<ref>„Refrigerator vacuum dehydration unit”. ''Vacuum.''28 (2): 81. фебруар 1978. ISSN 0042-207X. doi: 10.1016/s0042-207x(78)80528-4.</ref> === Домашнї фрижидери === [[Файл:DOMELRE refrigerator c. 1914.png|thumb|left|250px|DOMELRE фрижидер коло 1914. року]] Року 1913. Фред В. Волф з Форт Вейну, Индияна, видумал и направел перши електрични фрижидери за домашнє хаснованє, з моделами хтори зложени з єдинкох цо були монтирани на шкатулу за ляд.<ref>US 1126605, Fred W. Wolf, "Refrigerating apparatus", issued 1915-01-26</ref><ref>Dennis R. Heldman (29. 8. 2003). ''Encyclopedia of Agricultural, Food,'' and Biological Engineering (Print)''. CRC'' Press. стр. 350. ISBN 978-0-8247-0938-9. Архивирано из оригинала 5. 5. 2016. г.</ref> Його перше пошоренє, направене у наступних даскельо рокох у вецей стоткох єдинкох, волало ше DOMELRE. <ref>„ashrae.org”. ''www.ashrae.org''. Приступљено 2021-08-02.</ref><ref>„Air Conditioning and Refrigeration History - part 3 - Greatest Engineering Achievements of the Twentieth Century”. ''www.greatachievements.org.'' Архивирано из оригинала 02. 08. 2021. г. Приступљено 2021-08-02.''</ref> Року 1914. инженєр Натаниєл Б. Велс з Детроиту, Мичиґен, представел идею за практичну електричну розхладзуюцу єдинку, хтора познєйше постала основа за Келвинатор. Самостойни фрижидер, з компресором на дну орманчика, видумал Алфред Меловес 1916. Меловес направел тот фрижидер комерциялно, алє го купел Вилиям K. Дурант 1918. року, хтори порушал компанию Фриджидер (од чийого бренду и походзи назва „фрижидер") за масовну продукцию фрижидерох. Компания Келвинатор 1918. року представела перши фрижидер з єдну файту автоматскей контроли. Абсорбцийни фрижидер видумали Балцар фон Платен и Карл Мантерс зоз Шведскей 1922. року, ище док були студенти Кральовского технолоґийного институту у Стокголму. Тот модел постал шветови успих и Електролукс го комерциялизовал. Други пионире були Чарлс Телиє, Дейвид Бойл и Раул Пикте. Карл фон Линде перши патентовал и направел практични и компактни фрижидер. [[Файл:Monitor refer.jpg|thumb|250px|right| Дженерал Електриков „Монитор-Топ“ фрижидер, представени 1927. року, по цени од 525 долари, з першим челїчним орманом, хтори дизайновал Кристиян Стенструп.<ref>„G.E. Monitor Top Refrigerator”. ''www.industrialdesignhistory.com.'' Приступљено 2020-01-25.''</ref>]] Перши фрижидер хтори достал широке хаснованє бул фрижидер „Монитор-Топ“ компаниї Дженерал Електрика хтори представени 1927. року. Так го явносц наволала пре подобносц зоз зводом дзела на желєзнєй воєней ладї УСС ''Монитор'' зоз 1860-их.<ref>Lobocki, Neil (2017-10-04). ''„The General Electric Monitor Top Refrigerator”''. Приступљено 2020-01-25.</ref> Склоп компресора, хтори емитовал вельке количество цеплоти, бул поставени над орманом и оградзени з украсним персценьом. Випродуковани вецей як милион єдинки. Як медий за хладзенє, тоти фрижидери хасновали або сумпор-диоксид, хтори корозивни за очи и може спричинїц траценє виду, боляци опеклїни и мехирки на скори, або метил формат, хтори барз запалїви, чкодлїви за очи и токсични кед ше го удихує або прелїґнє.<ref>„GE Monitor-Top Refrigerator - Albany Institute of History and Art”. ''www.albanyinstitute.org.''</ref> Уводзенє фреону 1920-их преширело тарґовище фрижидера през 1930-и и обезпечело алтернативу нїзкей оксичносци за предходно хасновани розхладзуюци средства. Оддвоєни замарзовачи постали звичайни 1940-их; вираз за пошоренє, популарни у тедишнїм чаше, бул ''глїбоке замарзованє''. Тоти пошореня, або апарати за ґаздовство ше нє продуковало масовно док нє прешла Друга шветова война.<ref>„The History of Household Wonders: History of the Refrigerator”. ''History.com''. A&E Television Networks. 2006. Архивирано из оригинала 26. 3. 2008. г.</ref> Пейдзешатих и шейдзешаих рокох 20. вику пришло до технїчного напредованя як цо автоматске одмарзованє и автоматске правенє ляду. Ефикаснєйши фрижидери розвити 1970-их и 1980-их, гоч еколоґийни проблеми приведли до забраньованя барз ефикасних (фреонских) розхладзуюцих средствох. Вчасни модели фрижидерох (зоз 1916. року) мали жимни оддзельок за судзини за коцки ляду. Од позних 1920-их, швижа [[желєнява]] успишнє прерабяна зоз замарзованьом хтору окончовала Постум (предходнїк компаниї Дженерал Фудс), хтора здобула технолоґию кед купела права на успишни методи швижого замарзованя Кларенс Бердсея. == Способ роботи == Найпростейше поведзено, фрижидер представя пошоренє хторе з помоцу розхладзуюцого средства одбера цеплоту з поживових артиклох и придава ю околїску звонка фрижидера. Його главни часци то компресор, кондензатор, випарйовач и термостат. З їх помоцу, темпаратура ше спущує зоз температури у просториї на температуру медзи +4 °C и +8 °C, кед у питаню краткотирваце чуванє ('''''фрижидер'''''), а до -20 °C кед у питаню длуготирваце чуванє ('''''замарзовач''''').<ref name=":0" /> Компресор хтори порушує електромотор збива, т.є. згушнює розхладзуюце средство, напр. амонияк або фреон. Кондензатор ше находзи под високим прициском, прецо збити (згуснути) розхладзовач преходзи з ґазовитого до ченого стану (''кондензация''). Випарйовач ма векши волумен, та розхладзовачу опадує прицисок. Вон ше, подпомогнути з цеплоту хтору одбера з нукашньосци фрижидера, випарює, а потим и напущує фрижидер. Термостат або термореґулатор нє участвує у самим процесу хладзеня, алє реґулує температуру на тот способ же претаргує доводзенє струї ґу електромотору и так зопера хладзенє кед ше фрижидер охладзи на жадану температуру.<ref name=":0" /> == Референци == <references/> == Литература == '''https://sr.wikipedia.org/sr-ec/Фрижидер''' [[Катеґория:Домашнї апарати]] [[Катеґория:Кухня]] [[Катеґория:Електрични апарати]] mrqsif2oo1tcpk963x5mhu1wi4hw8cy 20837 20836 2026-08-21T00:23:26Z Saslavik 1716 20837 wikitext text/x-wiki [[Файл:Fridgeinterior.jpg|мини|Нукашньосц фрижидера|264x264п]] '''Фрижидер''' (од робней марки ''Fridgidaire''; рсй. ''холоди́льник''; укр. ''холоди́льник ''(''холодни́к''); поль. ''сhłodziarka'' (''lodówka''); слц. ''сhladnička ''(''ľadnička''))<ref name=":0">''Сајферт,'' Војислав; Тасић, Иван; Петровић, Марина (2011). „Електрични хладњаци”.'' ''Техничко 8. Београд: ЗУНС. стр.'' ''72—73.'' ''ISBN 978-86-17-17290-7''.''</ref> розхладзуюце пошоренє наменєне за одкладанє [[Пожива|поживи]] хтора ше лєгко губи, односно температурно чувствительней поживи на нїзких температурох. Звичайна [[температура]] у фрижидеру медзи +4 °С и +8 °С, а замарзовачи досцигую и до -20 °С. Окрем за єдзенє и напой, фрижидери ше хаснує и за чуванє лїкох, хемикалийох и подобних продуктох. Биохемийно, нїзка температура спомалшує хемийни реакциї и биолоґийни процеси хтори приводза до розкладаня протеїнох и розмножованя микроорґанизмох хтори опасни за здравє у случаю поживи, и розкладаня хемикалийох, прецо вони поставаю нє за хаснованє. Хладзенє есенциялна технїка одкладаня поживи ширцом швета. Нїзша температура зменшує швидкосц розмножованя бактерийох, та фрижидер змешує стопу губеня. Фрижидер отримує температуру даскельо ступнї над точку змарзаня води. Оптимални температурни обсяг за одкладанє поживи цо ше зна погубиц виноши 3-5 °С (37-41 °F).<ref>{{Cite web|title=BBC - Climate Change - Bloom - Keep your fridge-freezer clean and ice-free|url=http://www.bbc.co.uk/bloom/actions/fridgefreezertips.shtml|website=www.bbc.co.uk|access-date=2026-08-20|language=en-GB}}</ref> Подобне пошоренє хторе отримує температуру спод точки змарзаня води вола ше ''замарзовач''. Фрижидер заменєл лядову шкатулу, хтора скоро вик и пол була призвичаєни домашнї апарат. Америцка Управа за поживу и лїки препоручує же би ше фрижидер тримало на або спод 40 °F (4 °C) и же би замарзовач бул реґуловани на 0 °F (−18 °C).<ref>[https://www.fda.gov/consumers/consumer-updates/are-you-storing-food-safely#:~:text=Keep%20your%20appliances%20at%20the,Check%20temperatures%20periodically Are You Storing Food Safely?] ''FDA''. 9 February 2021</ref> == История == [[Файл:Thinktank Birmingham - object 1978S03348(1).jpg|thumb|Вчасни електрични розхладзовач, з цилиндричним розменьовачом цеплоти на верху. Тераз припада колекциї Музею науки у Бирминґему Тинктанк.|342x342п]] Фрижидери єст од трицетих рокох двацетого вику. Вони як розхладзуюце средство хасновали ґази амонияк, метил-хлорид и сумпор-диоксид. После велїх трованьох пре чуренє метил-хлориду з фрижидера, вон вируцени з хаснованя. Подобна ситуация була и з амонияком и сумпор-диоксидом. Заменєла их Миджлийова „чудесна мишанїна”, патентована 1928. и наволана фреон - мишанїна флуорохлороугльоводонїку, хтори ше и нєшка хаснує.<ref name=":0" /> Нєшкайши фрижидери маю вельку можлївисц зачувац продукти. Так, наприклад, швише млєко ма коло 3.000 бактериї у кубним центиметре. После двох дньох на 15 °C, млєко скишнє и будзе мац коло 40.000.000 бактериї. У модерним фрижидеру, после истого часу их будзе мац лєм коло 4.000.<ref name=":0" /> == Технолоґийни розвой == === Античне походзенє === Стари Иранци були медзи першима цо видумали форму велького евапоративного хладзальнїка хтори ше вола яхчал хаснуюци под'жемни маґазински простори, вельку над'жемну структуру зоз зводом хтори направени зоз грубих мурох и опремени з лапачами витру (хтори наволани „бадґирс“), раздзелєних далєй у шоре зоз „канатох”, або у стилу аквадукту хтори ше хасновало у старим Ирану.<ref>''„Yakhchāls, Āb Anbārs, & Wind Catchers — Passive Cooling & Refrigeration Technologies Of Greater Iran (Persia)”''. TandfOnline (на језику: енглески). 2018-04-28. Приступљено 2021-01-22.''</ref><ref>''Ebrahimi, Ali; Shayegani, Aida; Zarandi, Mahnaz Mahmoudi (2021). https://doi.org/10.1080/15583058.2019.1645243 ''„Thermal Performance of Sustainable Element in Moayedi Icehouse in Iran”''. International Journal'' of Architectural Heritage (на језику: енглески). ''15'' (5): 740—756. ''S2CID 202094054''. ''doi:''10.1080/15583058.2019.1645243''. Приступљено 2021-02-02.''</ref> === Пределектричне хладзенє === У модерним чаше, пред пренаходзеньом модерного електричного фрижидера, лядово хижи и лядово шкатули ше хасновало за обезпечованє жимного места за одкладанє у векшей часци рока. Були змесцени блїзко при сладководних озерох або наполнєти зоз шнїгом и лядом вжиме. Природни средства ше и нєшка хаснує за розхладзованє поживи. На горских схилох розпущованє [[Шнїг|шнїгу]] добри способ за хладзенє напою, а вжиме млєко може длужей остац швиже кед ше го трима на отвореним. Слово „хладнїк“ хасноване ище у 17. вику.<ref>Venetum Britannicum, 1676, London, p. 176 in the 1678 edition.</ref> === Штучне хладзенє === [[File:Gorrie Ice Machine.png|мини|Шема механїчней машини за ляд др Джона Ґория зоз 1841. року]] [[Файл:AppareilCarré.jpg|мини|Пошоренє за правенє ляду Фердинанда Кареа]] История штучного хладзеня почала кед шкотски [[професор]] Вилиям Кален 1755. року пренашол малу машину за хладзенє. Кален хасновал пумпу же би створела часточни вакуум над судзину диетил етру, хтори потим вар, абсорбуюци цеплоту з околного воздуху.<ref>''Arora, Ramesh Chandra (30. 3. 2012). „Mechanical vapour compression refrigeration”. Refrigeration and Air Conditioning. New Delhi, India: PHI Learning. стр. 3. ''ISBN'' ''978-81-203-3915-6.''</ref> Експеримент аж створел мале количество [[Ляд|ляду]], алє у тедишнїм чаше нє мал практичну применку. Року 1805. америцки пренаходзач Оливер Еванс описал заварти циклус хладзеня з пару зоз компресию за продукцию ляду з помоцу етра под вакуумом. Британски науковец Майкл Фарадей 1820. року хасновал високи [[Прицисок|прициски]] и нїзки температури же би амонияк и други [[Ґаз|ґази]] постали чечни, а 1834. року америцки виселєнєц до Велькей Британиї Джейкоб Перкинс направел першу роботну парно-компресийну розхладзуюцу систему. Було то пошоренє завартого циклусу хторе могло робиц нєпреривно.<ref>''Burstall, Aubrey F. (1965). A History of Mechanical Engineering. The MIT Press. ''ISBN 0-262-52001-X.''<nowiki/>''</ref> Подобне пробовал 1842. року америцки лїкар Джон Ґори,<ref>US 8080A, John Gorrie, "Improved process for the artificial production of ice", issued 1851-05-06</ref> хтори направел роботни прототип, алє то бул комерциялни нєуспих. Америцкому инженєрови Александарови Твайнинґови 1850. року видати британски патент за систему компресиї пари хтори хаснує етар. Перша розхладзуюца система зоз абсорпцию ґазу хтора хаснує ґазовити амонияк розпущени у води (хтори ше вола „аква-амонияк”) розвил Фердинанд Каре з Французкей 1859. року и патентовал го 1860. Карл фон Линде, професор инженєрства на Технолоґийним универзитету у Минхену у Нємецкей, патентовал злєпшану методу пречисцованя ґазох у чечним стану 1876. року. Його нови процес оможлївел хасновац ґази амонияк (NH₃), сумпор-диоксид (SO₂) и метил хлорид (CH₃Cl) як розхладзуюци средстава и їх ше за тоти наменки широко хасновало до позних 1920-их рокох.<ref>„Refrigerator vacuum dehydration unit”. ''Vacuum.''28 (2): 81. фебруар 1978. ISSN 0042-207X. doi: 10.1016/s0042-207x(78)80528-4.</ref> === Домашнї фрижидери === [[Файл:DOMELRE refrigerator c. 1914.png|thumb|left|250px|DOMELRE фрижидер коло 1914. року]] Року 1913. Фред В. Волф з Форт Вейну, Индияна, видумал и направел перши електрични фрижидери за домашнє хаснованє, з моделами хтори зложени з єдинкох цо були монтирани на шкатулу за ляд.<ref>US 1126605, Fred W. Wolf, "Refrigerating apparatus", issued 1915-01-26</ref><ref>Dennis R. Heldman (29. 8. 2003). ''Encyclopedia of Agricultural, Food,'' and Biological Engineering (Print)''. CRC'' Press. стр. 350. ISBN 978-0-8247-0938-9. Архивирано из оригинала 5. 5. 2016. г.</ref> Його перше пошоренє, направене у наступних даскельо рокох у вецей стоткох єдинкох, волало ше DOMELRE. <ref>„ashrae.org”. ''www.ashrae.org''. Приступљено 2021-08-02.</ref><ref>„Air Conditioning and Refrigeration History - part 3 - Greatest Engineering Achievements of the Twentieth Century”. ''www.greatachievements.org.'' Архивирано из оригинала 02. 08. 2021. г. Приступљено 2021-08-02.''</ref> Року 1914. инженєр Натаниєл Б. Велс з Детроиту, Мичиґен, представел идею за практичну електричну розхладзуюцу єдинку, хтора познєйше постала основа за Келвинатор. Самостойни фрижидер, з компресором на дну орманчика, видумал Алфред Меловес 1916. Меловес направел тот фрижидер комерциялно, алє го купел Вилиям K. Дурант 1918. року, хтори порушал компанию Фриджидер (од чийого бренду и походзи назва „фрижидер") за масовну продукцию фрижидерох. Компания Келвинатор 1918. року представела перши фрижидер з єдну файту автоматскей контроли. Абсорбцийни фрижидер видумали Балцар фон Платен и Карл Мантерс зоз Шведскей 1922. року, ище док були студенти Кральовского технолоґийного институту у Стокголму. Тот модел постал шветови успих и Електролукс го комерциялизовал. Други пионире були Чарлс Телиє, Дейвид Бойл и Раул Пикте. Карл фон Линде перши патентовал и направел практични и компактни фрижидер. [[Файл:Monitor refer.jpg|thumb|250px|right| Дженерал Електриков „Монитор-Топ“ фрижидер, представени 1927. року, по цени од 525 долари, з першим челїчним орманом, хтори дизайновал Кристиян Стенструп.<ref>„G.E. Monitor Top Refrigerator”. ''www.industrialdesignhistory.com.'' Приступљено 2020-01-25.''</ref>]] Перши фрижидер хтори достал широке хаснованє бул фрижидер „Монитор-Топ“ компаниї Дженерал Електрика хтори представени 1927. року. Так го явносц наволала пре подобносц зоз зводом дзела на желєзнєй воєней ладї УСС ''Монитор'' зоз 1860-их.<ref>Lobocki, Neil (2017-10-04). ''„The General Electric Monitor Top Refrigerator”''. Приступљено 2020-01-25.</ref> Склоп компресора, хтори емитовал вельке количество цеплоти, бул поставени над орманом и оградзени з украсним персценьом. Випродуковани вецей як милион єдинки. Як медий за хладзенє, тоти фрижидери хасновали або сумпор-диоксид, хтори корозивни за очи и може спричинїц траценє виду, боляци опеклїни и мехирки на скори, або метил формат, хтори барз запалїви, чкодлїви за очи и токсични кед ше го удихує або прелїґнє.<ref>„GE Monitor-Top Refrigerator - Albany Institute of History and Art”. ''www.albanyinstitute.org.''</ref> Уводзенє фреону 1920-их преширело тарґовище фрижидера през 1930-и и обезпечело алтернативу нїзкей оксичносци за предходно хасновани розхладзуюци средства. Оддвоєни замарзовачи постали звичайни 1940-их; вираз за пошоренє, популарни у тедишнїм чаше, бул ''глїбоке замарзованє''. Тоти пошореня, або апарати за ґаздовство ше нє продуковало масовно док нє прешла Друга шветова война.<ref>„The History of Household Wonders: History of the Refrigerator”. ''History.com''. A&E Television Networks. 2006. Архивирано из оригинала 26. 3. 2008. г.</ref> Пейдзешатих и шейдзешаих рокох 20. вику пришло до технїчного напредованя як цо автоматске одмарзованє и автоматске правенє ляду. Ефикаснєйши фрижидери розвити 1970-их и 1980-их, гоч еколоґийни проблеми приведли до забраньованя барз ефикасних (фреонских) розхладзуюцих средствох. Вчасни модели фрижидерох (зоз 1916. року) мали жимни оддзельок за судзини за коцки ляду. Од позних 1920-их, швижа [[желєнява]] успишнє прерабяна зоз замарзованьом хтору окончовала Постум (предходнїк компаниї Дженерал Фудс), хтора здобула технолоґию кед купела права на успишни методи швижого замарзованя Кларенс Бердсея. == Способ роботи == Найпростейше поведзено, фрижидер представя пошоренє хторе з помоцу розхладзуюцого средства одбера цеплоту з поживових артиклох и придава ю околїску звонка фрижидера. Його главни часци то компресор, кондензатор, випарйовач и термостат. З їх помоцу, темпаратура ше спущує зоз температури у просториї на температуру медзи +4 °C и +8 °C, кед у питаню краткотирваце чуванє ('''''фрижидер'''''), а до -20 °C кед у питаню длуготирваце чуванє ('''''замарзовач''''').<ref name=":0" /> Компресор хтори порушує електромотор збива, т.є. згушнює розхладзуюце средство, напр. амонияк або фреон. Кондензатор ше находзи под високим прициском, прецо збити (згуснути) розхладзовач преходзи з ґазовитого до ченого стану (''кондензация''). Випарйовач ма векши волумен, та розхладзовачу опадує прицисок. Вон ше, подпомогнути з цеплоту хтору одбера з нукашньосци фрижидера, випарює, а потим и напущує фрижидер. Термостат або термореґулатор нє участвує у самим процесу хладзеня, алє реґулує температуру на тот способ же претаргує доводзенє струї ґу електромотору и так зопера хладзенє кед ше фрижидер охладзи на жадану температуру.<ref name=":0" /> == Референци == <references/> == Литература == '''https://sr.wikipedia.org/sr-ec/Фрижидер''' [[Катеґория:Домашнї апарати]] [[Катеґория:Кухня]] [[Катеґория:Електрични апарати]] apuh84ault9qtx7qs7k82h76j5vm0yk 0 3422 20830 2026-08-20T21:05:42Z Olirk55 19 Г. Медєши 20830 wikitext text/x-wiki Ґордон (лат. Cirsium arvense, серб. паламида, слц.диял. gordon, од мадь. gordon и gordony = коров, ґаз) файта рошлїни зоз фамилиї главочкових рошлїнох. Перше росла на просторох Европи и сиверней Азиї, одкаль ше розширела вшадзи по швеце. Наукова класификация Царство: Plantae Кладус:Tracheophytes Кладус:Angiospermae Кладус: Eudicotidae Кладус: Asterids Ряд: Asterales Фамилия: Asteraceae Род: Cirsium  Файта: C. arvense  Биномне мено Cirsium arvense (L.) Scop. Опис рошлїни Ґордон вецейрочна рошлїна висока 30 до 160 центи. Ма барз моцну кореньову систему з пупчами, зоз хторих ше розвиваю над&#39;жемни вигнанци. Розмножує ше веґетативно (з вигнанцами) и ґенеративно (з нашеньом). На єден квадратни метер мож найсц вецей як 500 кореньово пупча, хтори можу дац нови рошлїни. Стебло просте и розконарене, почина роснуц вчас на яр. За кратки час ше може розвиц. Лїсца зменююци, роздзелєни и маю цернє. Квитки позберани до главкастих ґириздох целовей фарби. Ґордон дводомова рошлїна. Квитнє влєце и вєшенї. Дава до 40000 нашенька (штреднє 4 до 5 тисячи) ключкавосци и вецей як 6 роки. Нашенька ше розноша з витром (анемохорно). Ключкаю з барз малей глїбини, вєшенї. Швиже нашенє добре виключка. Значносц Ґордон барз часте, жилаве и чкодлїве коровче. Рошнє по оранїнох, у винїцох, овоцнїкох и по пажицох, а тиж и на нєпольопривредних теренох. Моцни є компетитор. Може ше зявиц масовно, та теди загартуши шаца. Рошнє на глїбокей, гумидней и плодней жеми. Ґордон нитрофилна рошлїна. Млади рошлїни статок є, а стари груби и джобаци, та спричинюю механїчни покалїченя, окреме на устох статку. Тота рошлїна домашня за даєдни печарочково хороти, инсекти и нєматоди. Литература Словнїк руского народного язика I, А – Н, Нови Сад 2017, б. 307. Вонкашнї вязи https://sr.wikipedia.org/sr-ec/Palamida oyfpl2hp5t0va6x0rnwle554vf59rs7 20831 20830 2026-08-20T22:06:30Z Olirk55 19 Ушорйованє 20831 wikitext text/x-wiki {{Инфорамик | headerstyle = background: lightgreen | header1 = Ґордон | label2 = | data2 = [[File:Cirsium arvense with Bees Richard Bartz.jpg|center|thumb| |300px|<div style="text-align: center;"> Cirsium arvense]] | header3 = [[Таксономия (биолоґия)|Наукова класификация]] | label4 = Царство | data4 = Plantae | label5 = Кладус| data5 = Tracheophytes | label6 = Кладус | data6 = Angiospermae | label7 = Кладус | data7 = Eudicotidae | label8 = Кладус | data8 = Астеридс | label9 = Ряд| data9 = Asterales | label10 = Фамилия | data10 = Asteraceae | label11 = Род | data11 = Cirsium | label12 = Файта | data12 = C. arvense | label14 = Файта | data14 = | header15 = Биномна мено| | label16 = | data16 = Cirsium arvense (L.) Scop. | label14 = Файта | data14 = }} '''Ґордон''' (лат. ''Cirsium arvense'', серб. ''паламида'', слц.диял. ''gordon'', од мадь. ''gordon'' и ''gordony'' = коров, ґаз) файта рошлїни зоз фамилиї главочкових рошлїнох.<ref>[https://powo.science.kew.org/taxon/urn:lsid:ipni.org:names:195034-1 "Cirsium arvense (L.) Scop".] ''Plants of the World Online''. Royal Botanic Gardens Kew. Retrieved 5 July 2024.</ref> Перше росла на просторох Европи и сиверней Азиї, одкаль ше розширела вшадзи по швеце. == Опис рошлїни == Ґордон вецейрочна рошлїна висока 30 до 160 центи. Ма барз моцну кореньову систему з пупчами, зоз хторих ше розвиваю над&#39;жемни вигнанци. Розмножує ше веґетативно (з вигнанцами) и ґенеративно (з нашеньом). На єден квадратни [[метер]] мож найсц вецей як 500 кореньово пупча, хтори можу дац нови рошлїни. Стебло просте и розконарене, почина роснуц вчас на яр. За кратки час ше може розвиц. Лїсца зменююци, роздзелєни и маю цернє. Квитки позберани до главкастих ґириздох целовей [[Фарба|фарби]]. Ґордон дводомова рошлїна. Квитнє влєце и вєшенї. Дава до 40000 нашенька (штреднє 4 до 5 тисячи) ключкавосци и вецей як 6 роки. Нашенька ше розноша з витром (анемохорно). Ключкаю з барз малей глїбини, вєшенї. Швиже нашенє добре виключка. == Значносц == Ґордон барз часте, жилаве и чкодлїве коровче. Рошнє по оранїнох, у винїцох, овоцнїкох и по пажицох, а тиж и на нєпольопривредних теренох. Моцни є компетитор. Може ше зявиц масовно, та теди загартуши шаца. Рошнє на глїбокей, гумидней и плодней жеми. Ґордон нитрофилна рошлїна. Млади рошлїни статок є, а стари груби и джобаци, та спричинюю механїчни покалїченя, окреме на устох статку. Тота рошлїна домашня за даєдни печарочково хороти, инсекти и нєматоди. == Ґалерия == <gallery> Файл:Illustration Cirsium arvense0.jpg|Ґордон, биолоґийна илустрация Файл:(MHNT) Coreus marginatus on Cirsium arvense.jpg|Ґордон пред росквитнуцом (пупчата) Файл:20200701Cirsium arvense1.jpg|Ґордон розквитнути Файл:Blühende Distel.JPG|Квитки ґордону интензивней целовей-пинк фарби Файл:Osot polyovyi. Dnipro.jpg|Ґордоново нашенє у полю Файл:Cirsium arvense - pappus (aka).jpg|Пирясте нашенє хторе ше саме розшева по полю </gallery> == Литература == * ''Словнїк руского народного язика I, А – Н'', Нови Сад 2017, б. 307. == Вонкашнї вязи == * [https://sr.wikipedia.org/sr-ec/ Palamida] == Референци == [[Катеґория:Рошлїни]] [[Катеґория:Корово]] [[Катеґория:Главочково рошлїни]] 50pj5p1bfxu5tmp91ztoi549p231tk0 0 3423 20833 2026-08-20T23:24:18Z Saslavik 1716 Нови бок: „'''Камена ружа''' (лат. ''Sempervivum tectorum'', серб. ''чуваркућа'') вецейрочна лїсцаста рошлїна з истоменового роду (''Sempervivum''). Назва походзии од слова ''semper vivеre'' — „стаємно жива”, и слова ''tectorum'' — „закрице”.<ref>„Čuvarkuća (Sempervivum tectorum)”. Plantea (на језику: хрватски). 2014-11-05. Прист…“ 20833 wikitext text/x-wiki '''Камена ружа''' (лат. ''Sempervivum tectorum'', серб. ''чуваркућа'') вецейрочна лїсцаста рошлїна з истоменового роду (''Sempervivum''). Назва походзии од слова ''semper vivеre'' — „стаємно жива”, и слова ''tectorum'' — „закрице”.<ref>„Čuvarkuća (Sempervivum tectorum)”. Plantea (на језику: хрватски). 2014-11-05. Приступљено 2019-08-17.''</ref> Висока є од 10 до 30 cm, лїсца розетасти, черепасти и при верху червени. На верху стаебелка гвиздасти квитки червеней фарби, при даєдних подфайтох и червено-лиловкасти або жовти. Камена ружа рошнє на стинох, мурох, закрицох и лєгко ше отримує. Панує прешвеченє же чува од грома, хоротох и босоркох. У каменей ружи єст танину, шлїжи, смоли, калцийового малату, масного олєю, брамушковей и яблуковей квашнїни. {{Инфорамик | headerstyle = background:lightblue | header1 = Камена ружа | label2 = | data2 = [[Файл:Sempervivum tectorum Almindelig Husløg.jpg|250п|]] | header3 = Наукова класификация | label4 = Царство | data4 = Plantae | label5 ='' Кладус ''| data5 = Tracheophytes | label6 = ''Кладус ''| data6 = Angiospermae | label7 = Ряд| data7 = Saxifragales | label8 = Фамилия | data8 = Crassulaceae | label9 = Род | data9 = ''Sempervivum'' | label10 = Файта | data10 = '' S. tectorum'' | header11 = Биномне мено | data12 = ''Sempervivum tectorum'' | data13 = L. }} == Опис == Камена ружа припада сукулентом (сочним рошлїном), ма месасти лїсца полни з воду. Лїсца ланцетасти и зоз закончисценим верхом.<ref>„Čuvarkuća (Sempervivum tectorum)”. Plantea (на језику: хрватски). 2014-11-05. Приступљено 2019-08-17.</ref>Рошлїна квитнє у периодзе од юлия до авґуста. == Розмножованє == Рошлїна барз одпорна, дзекуюци лїстком у хторих єст вельо води и може прежиц сушу. Барз ше лєгко розмножує, зоз столонами або ше самостойнє може розвиц нова рошлїна з лїсца, веґетативно. == Загроженосц и защита == Даєдни файти того роду защицени з боку держави. == Лїковити прикмети == Хаснує ше сок з тей рошлїни и то або зоз цалей швижей рошлїни (''Sempervivum tectori succus''), або ше хаснує лєм лїсце (''Sempervivum tectori folium''), при запалєню уха. У медицини ше хаснує як сок процив опеклїнох, герпесу, вредох. Тинктуру зоз каменей ружи ше хаснує як гомеопатски препарат процив запалєня гарла<ref>Д. Миловановић, Атлас лековитог биља, Београд, 1975.</ref>. == Референци == <references/> == Литература == https://sr.wikipedia.org/wiki/Чуваркућа == Ґалерия == <gallery> Файл:Sempervivum tectorum.JPG|<center>Камена ружа Файл:Јаловик, чуваркућа.jpeg Файл:Sempervivum tectorum, familija Crassulaceae 07.jpg|''Sempervivum tectorum'' Файл:Sempervivum tectorum, familija Crassulaceae 10.jpg|''Sempervivum tectorum'' Файл:Sempervivum tectorum, familija Crassulaceae 08.jpg|''Sempervivum tectorum'' Файл:Sempervivum tectorum, familija Crassulaceae 09.jpg|''Sempervivum tectorum'' Файл:Sempervivum tectorum, familija Crassulaceae 05.jpg|''Sempervivum tectorum'' Файл:Sempervivum tectorum, familija Crassulaceae 01.jpg|''Sempervivum tectorum'' Файл:Sempervivum tectorum, familija Crassulaceae 03.jpg|''Sempervivum tectorum'' Файл:Sempervivum tectorum, familija Crassulaceae 02.jpg|''Sempervivum tectorum'' Файл:Sempervivum tectorum, familija Crassulaceae 06.jpg|''Sempervivum tectorum'' </gallery> </center> [[Катеґория: Украсни рошлїни]] p1ocx5wqj511xqbfw8gc8a8ciwygmbf 20834 20833 2026-08-20T23:31:31Z Saslavik 1716 20834 wikitext text/x-wiki '''Камена ружа''' (лат. ''Sempervivum tectorum'', серб. ''чуваркућа'') вецейрочна лїсцаста рошлїна з истоменового роду (''Sempervivum''). Назва походзии од слова ''semper vivеre'' — „стаємно жива”, и слова ''tectorum'' — „закрице”.<ref name=":0">„Čuvarkuća (Sempervivum tectorum)”. Plantea (на језику: хрватски). 2014-11-05. Приступљено 2019-08-17.''<nowiki/>''</ref> Висока є од 10 до 30 cm, лїсца розетасти, черепасти и при верху червени. На верху стаебелка гвиздасти квитки червеней фарби, при даєдних подфайтох и червено-лиловкасти або жовти. Камена ружа рошнє на стинох, мурох, закрицох и лєгко ше отримує. Панує прешвеченє же чува од грома, хоротох и босоркох. У каменей ружи єст танину, шлїжи, смоли, калцийового малату, масного олєю, брамушковей и яблуковей квашнїни. {{Инфорамик | headerstyle = background:lightblue | header1 = Камена ружа | label2 = | data2 = [[Файл:Sempervivum tectorum Almindelig Husløg.jpg|250п|]] | header3 = Наукова класификация | label4 = Царство | data4 = Plantae | label5 ='' Кладус ''| data5 = Tracheophytes | label6 = ''Кладус ''| data6 = Angiospermae | label7 = Ряд| data7 = Saxifragales | label8 = Фамилия | data8 = Crassulaceae | label9 = Род | data9 = ''Sempervivum'' | label10 = Файта | data10 = '' S. tectorum'' | header11 = Биномне мено | data12 = ''Sempervivum tectorum'' | data13 = L. }} == Опис == Камена ружа припада сукулентом (сочним рошлїном), ма месасти лїсца полни з воду. Лїсца ланцетасти и зоз закончисценим верхом<ref name=":0" />. Рошлїна квитнє у периодзе од юлия до авґуста. == Розмножованє == Рошлїна барз одпорна, дзекуюци лїстком у хторих єст вельо води и може прежиц сушу. Барз ше лєгко розмножує, зоз столонами або ше самостойнє може розвиц нова рошлїна з лїсца, веґетативно. == Загроженосц и защита == Даєдни файти того роду защицени з боку держави. == Лїковити прикмети == Хаснує ше сок з тей рошлїни и то або зоз цалей швижей рошлїни (''Sempervivum tectori succus''), або ше хаснує лєм лїсце (''Sempervivum tectori folium''), при запалєню уха. У медицини ше хаснує як сок процив опеклїнох, герпесу, вредох. Тинктуру зоз каменей ружи ше хаснує як гомеопатски препарат процив запалєня гарла<ref>Д. Миловановић, Атлас лековитог биља, Београд, 1975.</ref>. == Референци == <references/> == Литература == https://sr.wikipedia.org/wiki/Чуваркућа == Ґалерия == <gallery> Файл:Sempervivum tectorum.JPG|<center>Камена ружа Файл:Јаловик, чуваркућа.jpeg Файл:Sempervivum tectorum, familija Crassulaceae 07.jpg|''Sempervivum tectorum'' Файл:Sempervivum tectorum, familija Crassulaceae 10.jpg|''Sempervivum tectorum'' Файл:Sempervivum tectorum, familija Crassulaceae 08.jpg|''Sempervivum tectorum'' Файл:Sempervivum tectorum, familija Crassulaceae 09.jpg|''Sempervivum tectorum'' Файл:Sempervivum tectorum, familija Crassulaceae 05.jpg|''Sempervivum tectorum'' Файл:Sempervivum tectorum, familija Crassulaceae 01.jpg|''Sempervivum tectorum'' Файл:Sempervivum tectorum, familija Crassulaceae 03.jpg|''Sempervivum tectorum'' Файл:Sempervivum tectorum, familija Crassulaceae 02.jpg|''Sempervivum tectorum'' Файл:Sempervivum tectorum, familija Crassulaceae 06.jpg|''Sempervivum tectorum'' </gallery> </center> [[Катеґория: Украсни рошлїни]] mej2e910te1sg5xr8delfb8fcadrokq 20835 20834 2026-08-20T23:33:35Z Saslavik 1716 Катеґория 20835 wikitext text/x-wiki '''Камена ружа''' (лат. ''Sempervivum tectorum'', серб. ''чуваркућа'') вецейрочна лїсцаста рошлїна з истоменового роду (''Sempervivum''). Назва походзии од слова ''semper vivеre'' — „стаємно жива”, и слова ''tectorum'' — „закрице”.<ref name=":0">„Čuvarkuća (Sempervivum tectorum)”. Plantea (на језику: хрватски). 2014-11-05. Приступљено 2019-08-17.''<nowiki/>''</ref> Висока є од 10 до 30 cm, лїсца розетасти, черепасти и при верху червени. На верху стаебелка гвиздасти квитки червеней фарби, при даєдних подфайтох и червено-лиловкасти або жовти. Камена ружа рошнє на стинох, мурох, закрицох и лєгко ше отримує. Панує прешвеченє же чува од грома, хоротох и босоркох. У каменей ружи єст танину, шлїжи, смоли, калцийового малату, масного олєю, брамушковей и яблуковей квашнїни. {{Инфорамик | headerstyle = background:lightblue | header1 = Камена ружа | label2 = | data2 = [[Файл:Sempervivum tectorum Almindelig Husløg.jpg|250п|]] | header3 = Наукова класификация | label4 = Царство | data4 = Plantae | label5 ='' Кладус ''| data5 = Tracheophytes | label6 = ''Кладус ''| data6 = Angiospermae | label7 = Ряд| data7 = Saxifragales | label8 = Фамилия | data8 = Crassulaceae | label9 = Род | data9 = ''Sempervivum'' | label10 = Файта | data10 = '' S. tectorum'' | header11 = Биномне мено | data12 = ''Sempervivum tectorum'' | data13 = L. }} == Опис == Камена ружа припада сукулентом (сочним рошлїном), ма месасти лїсца полни з воду. Лїсца ланцетасти и зоз закончисценим верхом<ref name=":0" />. Рошлїна квитнє у периодзе од юлия до авґуста. == Розмножованє == Рошлїна барз одпорна, дзекуюци лїстком у хторих єст вельо води и може прежиц сушу. Барз ше лєгко розмножує, зоз столонами або ше самостойнє може розвиц нова рошлїна з лїсца, веґетативно. == Загроженосц и защита == Даєдни файти того роду защицени з боку держави. == Лїковити прикмети == Хаснує ше сок з тей рошлїни и то або зоз цалей швижей рошлїни (''Sempervivum tectori succus''), або ше хаснує лєм лїсце (''Sempervivum tectori folium''), при запалєню уха. У медицини ше хаснує як сок процив опеклїнох, герпесу, вредох. Тинктуру зоз каменей ружи ше хаснує як гомеопатски препарат процив запалєня гарла<ref>Д. Миловановић, Атлас лековитог биља, Београд, 1975.</ref>. == Референци == <references/> == Литература == https://sr.wikipedia.org/wiki/Чуваркућа == Ґалерия == <gallery> Файл:Sempervivum tectorum.JPG|<center>Камена ружа Файл:Јаловик, чуваркућа.jpeg Файл:Sempervivum tectorum, familija Crassulaceae 07.jpg|''Sempervivum tectorum'' Файл:Sempervivum tectorum, familija Crassulaceae 10.jpg|''Sempervivum tectorum'' Файл:Sempervivum tectorum, familija Crassulaceae 08.jpg|''Sempervivum tectorum'' Файл:Sempervivum tectorum, familija Crassulaceae 09.jpg|''Sempervivum tectorum'' Файл:Sempervivum tectorum, familija Crassulaceae 05.jpg|''Sempervivum tectorum'' Файл:Sempervivum tectorum, familija Crassulaceae 01.jpg|''Sempervivum tectorum'' Файл:Sempervivum tectorum, familija Crassulaceae 03.jpg|''Sempervivum tectorum'' Файл:Sempervivum tectorum, familija Crassulaceae 02.jpg|''Sempervivum tectorum'' Файл:Sempervivum tectorum, familija Crassulaceae 06.jpg|''Sempervivum tectorum'' </gallery> </center> [[Катеґория: Украсни рошлїни]] [[Катеґория:Сукуленти]] a1yr1rp959xjhbzmz0adx2bktq5asoi 20842 20835 2026-08-21T06:49:13Z Olirk55 19 Означени викивязи. Уложени вонкашнї вязи 20842 wikitext text/x-wiki [[File:Sempervivum tectorum (2) 2.JPG|right|thumb|305x305px|Камена ружа]]'''Камена ружа''' (лат. ''Sempervivum tectorum'', серб. ''чуваркућа'') вецейрочна лїсцаста рошлїна з истоменового роду (''Sempervivum''). Назва походзи и од слова ''semper vivеre'' — „стаємно жива”, и слова ''tectorum'' — „закрице”.<ref name=":0">[https://www.plantea.com.hr/cuvarkuca/ „Čuvarkuća (Sempervivum tectorum)”.] Plantea (на язику:горватски). 2014-11-05. Приступљено 2019-08-17.''<nowiki/>''</ref> Висока є од 10 до 30 cm, лїсца розетасти, черепасти и при верху червени. На верху стаебелка гвиздасти квитки червеней [[Фарба|фарби]], при даєдних подфайтох и червено-лиловкасти або жовти. Камена ружа рошнє на стинох, мурох, закрицох и лєгко ше отримує. Панує прешвеченє же чува од грома, хоротох и босоркох. У каменей ружи єст танину, шлїжи, смоли, калцийового малату, масного [[Олєй|олєю]], брамушковей и яблуковей квашнїни. {{Инфорамик | headerstyle = background:lightblue | header1 = Камена ружа | label2 = | data2 = [[Файл:Sempervivum tectorum Almindelig Husløg.jpg|300п|]] | header3 = Наукова класификация | label4 = Царство | data4 = Plantae | label5 ='' Кладус ''| data5 = Tracheophytes | label6 = ''Кладус ''| data6 = Angiospermae | label7 = Ряд| data7 = Saxifragales | label8 = Фамилия | data8 = Crassulaceae | label9 = Род | data9 = ''Sempervivum'' | label10 = Файта | data10 = '' S. tectorum'' | header11 = Биномне мено | data12 = ''Sempervivum tectorum'' | data13 = L. }} == Опис == Камена ружа припада сукулентом (сочним рошлїном), ма месасти лїсца полни з воду. Лїсца ланцетасти и зоз закончисценим верхом<ref name=":0" />. Рошлїна квитнє у периодзе од юлия до авґуста. == Розмножованє == Рошлїна барз одпорна, дзекуюци лїстком у хторих єст вельо води и може прежиц сушу. Барз ше лєгко розмножує, зоз столонами або ше самостойнє може розвиц нова рошлїна з лїсца, веґетативно. == Загроженосц и защита == Даєдни файти того роду защицени з боку держави. == Лїковити прикмети == Хаснує ше сок з тей рошлїни и то або зоз цалей швижей рошлїни (''Sempervivum tectori succus''), або ше хаснує лєм лїсце (''Sempervivum tectori folium''), при запалєню уха. У медицини ше хаснує як сок процив опеклїнох, герпесу, вредох. Тинктуру зоз каменей ружи ше хаснує як гомеопатски препарат процив запалєня гарла<ref>Д. Миловановић, Атлас лековитог биља, Београд, 1975.</ref>. == Литература == * [https://sr.wikipedia.org/wiki/ Чуваркућа] == Вонкашня вяза == * [https://www.rts.rs/lat/magazin/Zdravlje/4314138/cuvarkuca--mocna-biljka-za-dug-i-zdrav-zivot.html Čuvarkuća – Moćna biljka za dug i zdrav život] * [https://rsk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9A%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D0%B0_%D1%80%D1%83%D0%B6%D0%B0&action=submit&veswitched=1 Čuvarkuća i med prirodni lek za sve ciste] * [https://rsk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9A%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D0%B0_%D1%80%D1%83%D0%B6%D0%B0&veaction=edit ČUVARKUĆA - ŠTA SVE LEČI STARI NARODNI LEK] youtube.com == Референци == <references/> == Ґалерия == <gallery> Файл:Sempervivum tectorum.JPG|<center>Камена ружа Файл:Јаловик, чуваркућа.jpeg Файл:Sempervivum tectorum, familija Crassulaceae 07.jpg|''Sempervivum tectorum'' Файл:Sempervivum tectorum, familija Crassulaceae 10.jpg|''Sempervivum tectorum'' Файл:Sempervivum tectorum, familija Crassulaceae 08.jpg|''Sempervivum tectorum'' Файл:Sempervivum tectorum, familija Crassulaceae 09.jpg|''Sempervivum tectorum'' Файл:Sempervivum tectorum, familija Crassulaceae 05.jpg|''Sempervivum tectorum'' Файл:Sempervivum tectorum, familija Crassulaceae 01.jpg|''Sempervivum tectorum'' Файл:Sempervivum tectorum, familija Crassulaceae 03.jpg|''Sempervivum tectorum'' Файл:Sempervivum tectorum, familija Crassulaceae 02.jpg|''Sempervivum tectorum'' Файл:Sempervivum tectorum, familija Crassulaceae 06.jpg|''Sempervivum tectorum'' </gallery> </center> [[Катеґория: Украсни рошлїни]] [[Катеґория:Сукуленти]] tssu2nfrae51oeifpv9zyps1lhz0nte 0 3426 20840 2026-08-21T02:44:10Z Keresturec 18 Г. Медєши 20840 wikitext text/x-wiki {{Инфорамик | headerstyle = background: #90EE90; | header1 =<big>Рашка</big> | label2 = | data2 = Ту будзе фотка | header3 = [[Таксономия (биолоґия)|Наукова класификация]] | label4 = Царство | data4 = Plantae | label5 = Дивизия| data5 = Magnoliopsida | label6 = Дивизия| data6 = | label7 = Дивизия| data7 = | label8 = Класа | data8 = | label9 = Ряд | data9 = Apiales | label0 = Фамелия | data10 =Apiaceae | label11 = Племе | data11 = | label12 = Род | data12 = | label13 = Файта | data13 = C. carvi | header14 = [[Биномна номенклатура|Биномне мено]] | label15 = | data15 = Carum carvi L. }} File:Carum carvi - Köhler–s Medizinal-Pflanzen-172.jpg '''Рашка''' (лат. Carum carvi L.; серб. ким; всл. raška; укр. диял. Словацкей рашка; серб. диял. рашка) то присмачкова рошлїна. Познали ю и хасновали арабски лїкаре, одкаль є пренєшена до Европи. Пестує ше ю у велїх жемох, а найвецей у Голандиї (найвекши шветови вивознїк рашки), Польскей, Нємецкей, Русиї. У Сербиї ше го пестує у Войводини, окреме по валало дзе жию Словаци, понеже без рашки словацки кулен нє мож задумац. Характеристики Рашка єднорочна або дворочна рошлїна. Дворочна форма у першим року формує лїсцову розету (високу коло 25 центи), а у другим просте, у верхнєй часци конарчкасте стебелко високе до 1,5 метер. Корень вреценкасти, билей до блядожовтей фарби, длугоки до 20 центи. Лїсца двойно або тройно пирясто подзелєни, зменююцо поставени на стебелку. Квитки дробни, били до блядоцеловкасти, ґруповани до зложеней щитоподобней ґириздочки. На рубцох щиту змесцени векши квитки. Венчик ма 5 венчиково лїсцочка. Квитнє од мая по юлий. Плод шизокарпиюм, видлужено елиптичней форми, зложени з двох плодох, кафовей фарби, длуговасти, длугоки до 7 милиметри, широки до 1,2 милиметри. На плоду єст вецей ребра, а медзи нїма каналчки виполнєти з етерским олєйом. Маса 1000 зарнох виноши 2-3,5 ґрами. File:Historical CUMIN.jpg Стеблочко рашки File:Cumin-spice.jpg Рашка - присмачка Хемийни состав хаснованє Рашку ше пестує пре плод (Carvi fructus) у хторим єст 2-7% етерского олєю (Carvi aetheroleum). Зопера корчи у орґанох за претровйованє, злєпшує роботу жалудка, змоцнює вилучованє жовчу. Етерски олєй рашки ше достава у дестилациї з помоцу водовей пари узретих, зомлєтох плодох. Етерски олєй бистри, без фарби або блядожовкасти, приємного ароматичного паху и горкавого смаку. Главни состойки олєю то карвон (50-80%) и д-лимонен (15-35%). Характеристични запах етерского олєю приходзи з карвону. Рашку и етерски олєй ше хаснує як присмачку, кориґенс и конзерванс у поживовей индустриї. Етерски олєй ше хаснує у козметичней и парфимерийней индустриї. Рашку ше хаснує и як покарму за статок у форми желєней маси або плоди, бо добре дїйствує на орґани за претровйованє и звекшує млєчносц кравох. Технолоґия пестованя Рашка рошнє у розличних еколоґийних условийох, од ровнїнских по бреговити обласци. Вимага отворени и слунковити места. Мож ю успишнє пестовац на скоро шицких типох жеми. Найлєпши урожай дава на плодней, з гумусом богатей жеми. Добре подноши нїзки температури (и до -25 °Ц). Рочни паданя потребни за успишне пестованє рашки виноша коло 600 милиметри. Рашку ше шеє директно до жеми, и то у марцу, на оддалєносци медзи шорами 35-40 центи. Нашенє сходзи дас о три тижнї. Мири допатраня На шацу рашки ше применює култивованє, окопованє и прикармйованє. Перше култивованє идзе после сходзня, а друге два до три тижнї после першого, у зависносци од зявеня коровча. Источашнє ше и прикармює зоз 30 kg/ha N. У борби процив коровча мож применїц гербициди. Вецейрочни коровча ше таманї механїчно. У другим року на початку веґетациї уноши ше коло 80 kg/ha чистого азоту (з окопованьом). Понеже ше плод рашки лєгко розсипиє, у чаше зреца ше нє препоручує уходзиц до шаца. Рашку знаю нападнуц вецей спричиньователє хортох и чкодлївци. Од печарочкових хоротох зявює ше пепелнїчка, ардза, пегавосц стебла, биле гнїце, пламеняча. Плоди рашки дозреваю нєровномирно, та чежко одредзиц хвильку жатви. Коши ше кед коло 50% плоди маю шивокафову фарбу. Звичайно дозрева концом юния. На векших поверхносцох коши ше на комбайну. После жатви плоди ше розшири у ценким пасме и суши на цуґу. Осушени плоди ше пакує до паперових мехох и чува защицени од шветлосци. У зависносци од условийох продукциї, урожай єднорочней форми 600-1200 кили, а дворочней 1-2 тони по гектаре. 1 Литература Словнїк риского народного язика II, О – Я, Нови Сад 2017, б. 387. Wilfort, R. Ljekovito bilje i njegova upotreba,Zagreb 1974. Вонкашнї вязи Саша Бугарчић, [https://www.zdravasrbija.com/Dom/Basta/Zacinsko%20i%20lekovito%20bilje/1105-Kim,-zacin-koji-mozete.php Ким, зачин који можете узгојити у властитом врту], www.zdravasrbija.com, 31.10.2013. Оливера Вучковић, [https://oliveravuckovic.wordpress.com/2014/12/06/kim/ Ким], Лековите биљке Србије, 6. децембар 2016. Референци 1 Кишгеци, Јан; Јелачић, Славица; Дамир Беатовић. Лековито, ароматично и зачинско биље. 7dqhdtl9ruwuabl391oeykuzmd923rh 20843 20840 2026-08-21T07:31:20Z Olirk55 19 Ушорйованє, медзинаслови, означени викивязи 20843 wikitext text/x-wiki {{Инфорамик | headerstyle = background: #90EE90; | header1 =<big>Рашка</big> | label2 = | data2 = [[File:Carum carvi - Köhler–s Medizinal-Pflanzen-172.jpg|center|300px|]] | header3 = [[Таксономия (биолоґия)|Наукова класификация]] | label4 = Царство | data4 = Plantae | label5 = Дивизия| data5 = Magnoliopsida | label6 = Дивизия| data6 = | label7 = Дивизия| data7 = | label8 = Класа | data8 = | label9 = Ряд | data9 = Apiales | label0 = Фамелия | data10 =Apiaceae | label11 = Племе | data11 = | label12 = Род | data12 = | label13 = Файта | data13 = C. carvi | header14 = [[Биномна номенклатура|Биномне мено]] | label15 = | data15 = Carum carvi L. }} '''Рашка''' (лат. ''Carum carvi L''.; серб. ''ким''; всл. ''raška''; укр. диял. Словацкей рашка; серб. диял. рашка) то присмачкова рошлїна. Познали ю и хасновали арабски лїкаре, одкаль є пренєшена до Европи. Пестує ше ю у велїх жемох, а найвецей у Голандиї (найвекши шветови вивознїк рашки), Польскей, Нємецкей, Русиї. У Сербиї ше го пестує у [[Войводина|Войводини]], окреме по валало дзе жию Словаци, понеже без рашки словацки [[кулен]] нє мож задумац. == Характеристики == Рашка єднорочна або дворочна рошлїна. Дворочна форма у першим року формує лїсцову розету (високу коло 25 центи), а у другим просте, у верхнєй часци конарчкасте стебелко високе до 1,5 [[Метер|мете]]<nowiki/>р. Корень вреценкасти, билей до блядожовтей [[Фарба|фарби]], длугоки до 20 центи. Лїсца двойно або тройно пирясто подзелєни, зменююцо поставени на стебелку. Квитки дробни, били до блядоцеловкасти, ґруповани до зложеней щитоподобней ґириздочки. На рубцох щиту змесцени векши квитки. Венчик ма 5 венчиково лїсцочка. Квитнє од мая по юлий. Плод шизокарпиюм, видлужено елиптичней форми, зложени з двох плодох, кафовей фарби, длуговасти, длугоки до 7 милиметри, широки до 1,2 милиметри. На плоду єст вецей ребра, а медзи нїма каналчки виполнєти з етерским олєйом. Маса 1000 зарнох виноши 2-3,5 ґрами. File:Historical CUMIN.jpg Стеблочко рашки File:Cumin-spice.jpg Рашка - присмачка == Хемийни состав хаснованє == Рашку ше пестує пре плод (Carvi fructus) у хторим єст 2-7% етерского олєю (Carvi aetheroleum). Зопера корчи у орґанох за претровйованє, злєпшує роботу жалудка, змоцнює вилучованє жовчу. Етерски олєй рашки ше достава у дестилациї з помоцу водовей пари узретих, зомлєтох плодох. Етерски олєй бистри, без фарби або блядожовкасти, приємного ароматичного паху и горкавого смаку. Главни состойки [[Олєй|олєю]] то карвон (50-80%) и д-лимонен (15-35%). Характеристични запах етерского олєю приходзи з карвону. Рашку и етерски олєй ше хаснує як присмачку, кориґенс и конзерванс у поживовей индустриї. Етерски олєй ше хаснує у козметичней и парфимерийней индустриї. Рашку ше хаснує и як покарму за статок у форми желєней маси або плоди, бо добре дїйствує на орґани за претровйованє и звекшує млєчносц кравох. == Технолоґия пестованя == Рашка рошнє у розличних еколоґийних условийох, од ровнїнских по бреговити обласци. Вимага отворени и слунковити места. Мож ю успишнє пестовац на скоро шицких типох жеми. Найлєпши урожай дава на плодней, з гумусом богатей жеми. Добре подноши нїзки температури (и до -25 °Ц). Рочни паданя потребни за успишне пестованє рашки виноша коло 600 милиметри. Рашку ше шеє директно до жеми, и то у марцу, на оддалєносци медзи шорами 35-40 центи. Нашенє сходзи дас о три тижнї. == Мири допатраня == На шацу рашки ше применює култивованє, окопованє и прикармйованє. Перше култивованє идзе после сходзня, а друге два до три тижнї после першого, у зависносци од зявеня коровча. Источашнє ше и прикармює зоз 30 kg/ha N. У борби процив коровча мож применїц гербициди. Вецейрочни коровча ше таманї механїчно. У другим року на початку веґетациї уноши ше коло 80 kg/ha чистого азоту (з окопованьом). Понеже ше плод рашки лєгко розсипиє, у чаше зреца ше нє препоручує уходзиц до шаца. Рашку знаю нападнуц вецей спричиньователє хортох и чкодлївци. Од печарочкових хоротох зявює ше пепелнїчка, ардза, пегавосц стебла, биле гнїце, пламеняча. Плоди рашки дозреваю нєровномирно, та чежко одредзиц хвильку жатви. Коши ше кед коло 50% плоди маю шивокафову фарбу. Звичайно дозрева концом юния. На векших [[Поверхносц|поверхносцох]] коши ше на комбайну. После жатви плоди ше розшири у ценким пасме и суши на цуґу. Осушени плоди ше пакує до паперових мехох и чува защицени од [[Шветлосц|шветлосци.]] У зависносци од условийох продукциї, урожай єднорочней форми 600-1200 кили, а дворочней 1-2 тони по гектаре.<ref>Кишгеци, Јан; Јелачић, Славица; Дамир Беатовић. [https://plus.cobiss.net/cobiss/cg/cnr_cyrl/data/cobib/170012428?format=marc Лековито, ароматично и зачинско биље.]</ref> == Литература == * ''Словнїк риского народного язика II, О – Я'', Нови Сад 2017, б. 387. * Wilfort, R. Ljekovito bilje i njegova upotreba,Zagreb 1974. == Вонкашнї вязи == * Саша Бугарчић, * [https://www.zdravasrbija.com/Dom/Basta/Zacinsko%20i%20lekovito%20bilje/1105-Kim,-zacin-koji-mozete.php Ким, зачин који можете узгојити у властитом врту], www.zdravasrbija.com, 31.10.2013. * Оливера Вучковић, [https://oliveravuckovic.wordpress.com/2014/12/06/kim/ Ким], Лековите биљке Србије, 6. децембар 2016. == Референци == <references /> [[Катеґория:Лїковити рошлїни]] [[Катеґория:Рошлїни]] hteck94gbs1g4ut1o5fo11766ygihxf 0 3427 20841 2026-08-21T02:53:48Z Ruskinja2022 22 Г. Медєши 20841 wikitext text/x-wiki '''Капра''' (мн. капри, серб. крмељ; карп.укр. капра; слц. kapra/kaprina и karpa/karpina; од праслав. kapra, а то од kapati = нашо капкац) то нєчистота, гной у куце ока, насклади зоз шлїжи, клїтинкох скори, липидох и праху хтори ше зявюю рано после спаня. Тоти насклади маю защитну улогу и одстранюю цудзи цела з поверхносци ока. Вони наставаю и пред дзень, алє док клїпкаме, ценки слизов филм их одстанює. На тот способ ше тоти насклади нє можу стварднуц, та нє приходзи до формованя капрох у очох. Док шпиме, ми нє клїпкаме, та ше капри нє одстанюю. То зошицким нормалне зявенє. Капри жовтей фарби, можу буц лїпкаци або хрупкави, зависно од того чи ше чечносц з нїх до рана випарела. Заш лєм, у дзепоєдних ситуацийох капри можу указовац же ше роби о озбильней инфекциї ока. '''Каправи''' = хтори ма у очох капри: ''каправи очи'' (поль. kaprawy, слц. karpavý, укр. каправий) Литература Словнїк руского народного язика I, А – Н, Нови Сад 2017, б. 576. Вонкашнї вязи Borjana Solomun Papak, dr. med., specijalista oftalmologije [https://www.mojeoko.rs/saveti-za-zdrave-oci/ocne-bolesti-i-poremecaj-vida/krmelji-u-ocima Zašto imam krmelje u očima ujutro i kada to može biti znak problema?], www.mojeoko.rs, 15. maj 2026. [https://www.optometrija.net/bolesti-oka/krmelji-u-ocima-krmelji-na-trepavicama/ Krmelji u očima – što uzrokuje pojavu krmelja na trepavicama?], www.optometrija.net, 4. mart 2023. lwp0i95l1ziq7bk65309r3ms6dqtyze 14 3428 20845 2026-08-21T09:19:16Z Sveletanka 20 катеґория 20845 wikitext text/x-wiki [[Катеґория:Народи]] m4xjn1vvuug25mzywxwcz8xvotvjihs 0 3429 20846 2026-08-21T09:55:03Z Ksenija234 1651 Г. Медєши 20846 wikitext text/x-wiki '''Баґрен''' (лат. ''Robinia pseudoacacia''; од серб. диял. ''багрен''; коц. ''баґрена'' – пременка ґраматичного роду под уплївом мадь. диял. ''bagrena'') лїсцопадне древо хторе припада роду ''Robinia''.<ref>^ Мишић, Милан, ур. (2005). Енциклопедија Британика. А-Б. Београд: Народна књига : Политика. стр. 94. ISBN 86-331-2075-5.</ref> По походзеню є з юговосточней часци ЗАД, алє ареал тей файти преширени на Сиверну Америку, Европу и Азию. У даєдних подручох ше го трима за инвазивну файту. Наукова класификация (ушориц) Царство: Plantae Дивизия: Magnoliophyta Класа: Magnoliopsida Ряд: Fabales Фамилия: Fabaceae Подфамилия: Faboideae Племе: Robinieae Род: Robinia Файта: R. pseudoacacia Биномне мено Robinia pseudoacacia L. == Опис рошлїни == Корень добре розвити. Стебло може нароснуц до 25 [[Метер|метери]], а [[пречнїк]] стебла може буц до 50 центи. Лупа цма кафова и вибраздана. Младнїки длуги и пруцикасти, червенокафовкасти, гладки, блїщаци и ровномирно ребрасти. На нїх пари спирално розпоредзених троугластих церньох, хтори вельки, моцни и закончисцени. Медзи двома цернями находза ше пупча хтори на тот способ защицени. Лисцов рубец мали и нєправилно подковастй форми. Коруна ридка, превидна або длуговастей форми. Лїсца нєпарно пиркасто зложени и маю 9-12 елиптични лїсточка, длугоки 2-6 центи и 1-3 центи широки на 1-4 милиметри длугоких конарчкох. Саме лїсце длугоке 10-30 центи. [[File:Robinia Pseudoacacia flower.JPG|right|thumb|328x328px|Квиток баґрена]] Квитки у ґрупох од 15 до 20 формую вишаци ґириздасти квети длугоки до 20 центи. Приємно пахню и медоносни су. Баґрен квитнє од априла (кед цеплєйша хвиля) до мая або юния. [[File:Robinia pseudoacacia fruits.jpg|right|thumb|262x262px|Плод баґрена]] Плод скляпчисцена и гола [[мауна]] цмокафовей фарби, вецей як 10 центи длугока и скоро 2 центи широка.<ref>^ Диклић Н. R. pseudo-acacia L. 1753 У: Јосифовић М (ed.) 1972. [[:sr:|флора СР Србије]] IV. [[:sr:|САНУ: Београд.]]</ref> Конарчок плоду кратки. У мауни єст 4-10 нашенька. Нашенє покруткастй форми, длугоке 2-3 милиметри, цмей кафовей фарби и може мац пеги, з твардим обмотком хтори ключка чежко пребива. == Значносц == Баґрен барз важни за пчоларство, бо пчоли правя вчасни [[мед]] кед збераю полєн з його пахняцих квиткох. Осушене баґреново лїсце ше хаснує як покарму за дробни домашнї животинї (овци, кози) у жимским периодзе. Баґреново древо ше хаснує як будовательни материял, найчастейше за огради, алє и за конструкциї на закрицох и як слупи за шпалири, кед ше почина формовац овоцнїки, малинїки и чернїчнїки. У будовательстве ше баґрен хаснує за виробок паркетох хтори ма красну жовту [[Фарба|фарбу]]. Баґрен тиж так и барз квалитетне древо за огриву. == Одхов == Баґрен ше прилагодзує на кажди тип жеми, та ше з нїм полєшує терени як цо писковини и поточиново подруча, алє и голи каменї. Часто ше го хаснує у гортикултури, наприклад за алеї або живи огради. == Фразеолоґия == Под баґрени, до баґренкох = на [[теметов]]: ''Шицки ми помали з дня на дзень идземе до баґренкох, як то наш швет вола цинтор''. == Литература == ''Словнїк руского народного язика I, А – Н, Нови Сад 2017, б. 41.'' == Референци == # ^ Мишић, Милан, ур. (2005). Енциклопедија Британика. А-Б. Београд: Народна књига : Политика. стр. 94. ISBN 86-331-2075-5. 2. ^ Диклић Н. R. pseudo-acacia L. 1753 У: Јосифовић М (ed.) 1972. [[:sr:|флора СР Србије]] IV. [[:sr:|САНУ: Београд.]] 9nuz64dg1ayh46p4znsrgb83smrsat8 20847 20846 2026-08-21T09:56:45Z Ksenija234 1651 20847 wikitext text/x-wiki '''Баґрен''' (лат. ''Robinia pseudoacacia''; од серб. диял. ''багрен''; коц. ''баґрена'' – пременка ґраматичного роду под уплївом мадь. диял. ''bagrena'') лїсцопадне древо хторе припада роду ''Robinia''.<ref>^ Мишић, Милан, ур. (2005). Енциклопедија Британика. А-Б. Београд: Народна књига : Политика. стр. 94. ISBN 86-331-2075-5.</ref> По походзеню є з юговосточней часци ЗАД, алє ареал тей файти преширени на Сиверну Америку, Европу и Азию. У даєдних подручох ше го трима за инвазивну файту. Наукова класификация (ушориц) Царство: Plantae Дивизия: Magnoliophyta Класа: Magnoliopsida Ряд: Fabales Фамилия: Fabaceae Подфамилия: Faboideae Племе: Robinieae Род: Robinia Файта: R. pseudoacacia Биномне мено Robinia pseudoacacia L. == Опис рошлїни == Корень добре розвити. Стебло може нароснуц до 25 [[Метер|метери]], а [[пречнїк]] стебла може буц до 50 центи. Лупа цма кафова и вибраздана. Младнїки длуги и пруцикасти, червенокафовкасти, гладки, блїщаци и ровномирно ребрасти. На нїх пари спирално розпоредзених троугластих церньох, хтори вельки, моцни и закончисцени. Медзи двома цернями находза ше пупча хтори на тот способ защицени. Лисцов рубец мали и нєправилно подковастй форми. Коруна ридка, превидна або длуговастей форми. Лїсца нєпарно пиркасто зложени и маю 9-12 елиптични лїсточка, длугоки 2-6 центи и 1-3 центи широки на 1-4 милиметри длугоких конарчкох. Саме лїсце длугоке 10-30 центи. [[File:Robinia Pseudoacacia flower.JPG|right|thumb|328x328px|Квиток баґрена]] Квитки у ґрупох од 15 до 20 формую вишаци ґириздасти квети длугоки до 20 центи. Приємно пахню и медоносни су. Баґрен квитнє од априла (кед цеплєйша хвиля) до мая або юния. [[File:Robinia pseudoacacia fruits.jpg|right|thumb|262x262px|Плод баґрена]] Плод скляпчисцена и гола [[мауна]] цмокафовей фарби, вецей як 10 центи длугока и скоро 2 центи широка.<ref>^ Диклић Н. R. pseudo-acacia L. 1753 У: Јосифовић М (ed.) 1972. [[:sr:|флора СР Србије]] IV. [[:sr:|САНУ: Београд.]]</ref> Конарчок плоду кратки. У мауни єст 4-10 нашенька. Нашенє покруткастй форми, длугоке 2-3 милиметри, цмей кафовей фарби и може мац пеги, з твардим обмотком хтори ключка чежко пребива. == Значносц == Баґрен барз важни за пчоларство, бо пчоли правя вчасни [[мед]] кед збераю полєн з його пахняцих квиткох. Осушене баґреново лїсце ше хаснує як покарму за дробни домашнї животинї (овци, кози) у жимским периодзе. Баґреново древо ше хаснує як будовательни материял, найчастейше за огради, алє и за конструкциї на закрицох и як слупи за шпалири, кед ше почина формовац овоцнїки, малинїки и чернїчнїки. У будовательстве ше баґрен хаснує за виробок паркетох хтори ма красну жовту [[Фарба|фарбу]]. Баґрен тиж так и барз квалитетне древо за огриву. == Одхов == Баґрен ше прилагодзує на кажди тип жеми, та ше з нїм полєшує терени як цо писковини и поточиново подруча, алє и голи каменї. Часто ше го хаснує у гортикултури, наприклад за алеї або живи огради. == Фразеолоґия == Под баґрени, до баґренкох = на [[теметов]]: ''Шицки ми помали з дня на дзень идземе до баґренкох, як то наш швет вола цинтор''. == Литература == ''Словнїк руского народного язика I, А – Н, Нови Сад 2017, б. 41.'' == Референци == g2j1voeyr84zj9l71lblsmo360k868s