Википедия rskwiki https://rsk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8_%D0%B1%D0%BE%D0%BA MediaWiki 1.47.0-wmf.16 first-letter Медий Окреме Розгварка Хаснователь Розгварка зоз хасновательом Википедия Розгварка о Википедиї Файл Розгварка о файлу МедияВики Розгварка о МедияВикию Шаблон Розгварка о шаблону Помоц Розгварка о помоци Катеґория Розгварка о катеґориї TimedText TimedText talk Модул Разговор о модулу Event Event talk 0 269 20861 19195 2026-08-21T15:24:38Z ~2026-45881-67 2476 20861 wikitext text/x-wiki [[Файл:Meteor_falling_courtesy_NASA.gif|right|thumb|Mетеор]] <big>'''Метеор'''</big> (греч. μετέωρον — атмосферски феномен) [[Шветлосц|шветлосне]] зявенє хторе настало з йонизацию атмосфери през хтору преходзи метеороид. Блїщаци метеори ше наволую болиди. Метеороиди хтори походза од истого обєкта ([[Комета|комети]] або [[Астероїд|астероида]]) маю паралелни траєкториї та метеори хтори од нїх наставаю випатраю як кед би походзели з истей часци нєба (радиянт)<ref>[https://www.enciklopedija.hr/clanak/radijant ''Радиянт''], ''Hrvatska enciklopedija'', Leksikografski zavod Miroslav Krleža, www.enciklopedija.hr, 2014.</ref>. У тим случаю бешедує ше о метеорским рою. У цеку рока постоя вецей як 50 метеорски рої. Постоя и метеороиди хтори нє припадаю анї єдному рою. Кед метеороид прежиє прелєт през атмосферу и спаднє на [[поверхносц]] нєбесного цела, наволує ше метеорит<ref>[https://www.enciklopedija.hr/clanak/meteor ''Метеор''], ''Hrvatska enciklopedija'', Leksikografski zavod Miroslav Krleža, www.enciklopedija.hr, 2014.</ref>. Метеор хтори спаднє на Жем лєбо друге нєбесне цело може направиц удерни кратер. Розпущени материял вируцени з удерного кратеру може ше охладзиц и стварднуц и так формує цело хторе ше наволує тектит. Пре тренє метеороида до атмосфери приходзи до ексцитациї як атомох у метеороиду так и атомох и молекулох атмосфери. При їх деексцитациї зявює ше шветлосц хтору видзиме як метеор. Температура у удерней [[Габа|габи]] хтора предходзи векшей метеороидскей часточки виноши вецей од 10.000 °C. Метеори ше у народзе наволую и „падаюци [[Гвизда|гвизди]].“ == Опис зявеня == Кед часточка (метеороид) дойдзе до висших пасмох атмосфери (термосфера), почина єй интеракция з атмосферу хтора може резултовац зоз зявеньом метеора<ref>Lunsford, Robert (2009). ''Meteors and How to Observe Them.'' New York: Springer Science+Business Media, LLC.</ref>. Типични метеор видлїви з голим оком лєбо з телескопом продукт метеороида векшого од 0,01 mm. Блїщацосц настатого метеора завиши од велькосци и швидкосци метеороида. Mетеор 0. маґнитуди може настац зоз метеороиду велькосци 2 cm хтори войдзе до атмосфери зоз швидкосцу од 20 km/s як и зоз часточки велькосци 0,5 cm и швидкосци 60 km/s (блїщацосц метеора завиши и од висини метеора над горизонтом, односно од оддалєносци од припатрача). З уходом до густейших пасмох атмосфери, метеороид ше швидко зогрива. Часточки менши од 0,5 mm ше зогриваю по цалим волумену, док ше при векших часточкох зогрива лєм поверхносне пасмо до даскельо дзешатих часцох милиметра до глїбини. Кед ше материял зогреє на приблїжно 2200 К, материял почина сублимовац, и горуци ґази цо настали окружую часточку. Зявенє траценя маси пре тренє у атмосфери ше наволує аблация. Електрони у атомох тих ґазох у побудзеним стану, зоз їх деексцитацию ошлєбодзує ше електромаґнетне зарйованє (уключуюци видлїву шветлосц). Коло 90% шветлосци метеора походзи од деексцитациї атомох метеороиду, температури 3000 по 5000 К. Остаток походзи од ексцитациї/деексцитациї и йонизациї/рекомбинациї атомох и молекулох у атмосфери. Под час аблациї метеор траци кинетичну енерґию, спомалшуюци ше при тим. Мали часточки потроша шицку масу пред тим як ше значно спомалша. Медзитим, векши часточки (коло 20 cm и векши, за швидкосц од 15 km/s) спомалша ше по швидкосц од 3 km/s скорей як цо страца шицку масу. При тей швидкосци престава аблация, а поверхносц метеороиду ше поступнє хладзи, формируюци скорку. З оглядом же под час тей часци лєту нєт аблациї, нєт анї шветлосного зявеня (односно метеора), а тота часц лєту метеороида ше наволує цми лєт (анґл. Dark flight). За розлику од метеора хтори тирва даскельо секунди, цми лєт може тирвац даскельо [[Минута|минути]]. Метеороид пада на жем, и таке цело ше наволує метеорит, а препознатлїви є по скорки (хтора може настац и пре дїйство хвилї)<ref>Ceplecha, Zdenĕk (1998). Jiří Borovička, W. Graham Elford et al.. ''Meteor Phenomena and Bodies''. Space Science Reviews (84): 327—471.</ref>. == Литература == * Jürgen Rendtel and Rainer Arlt (2011). ''Handbook for Meteor Observations.'' Potstdam: International Meteor Organization. * Paul Murdin, ур. (2001). ''Encyclopedia of Astronomy and Astrophysics'' (на язику: (анґлийски). Institure of Physics Publishing. * Patrick Moore (2000). [https://archive.org/details/databookofastron0000moor ''The Data Book of Astronomy''] (на язику: (анґлийски)). Бристол: IOP Publishing Ltd. б.[https://archive.org/details/databookofastron0000moor/page/240/mode/2up 240]-251. * Федынский В. В. [https://www.astronet.ru/db/msg/1198013/index.html ''Метеоры''] (на язику: (русийски)) == Вонкашнї вязи == * [https://www.imo.net/ Медзинародна метеорска орґанизация] * [https://web.archive.org/web/20080118092241/http://www.namnmeteors.org/ Сиверноамерицка метеорска мрежа] * [https://www.meteori.rs/wordpress/ Петницка метеорска ґрупа] == Референци == [[Катеґория:Астрономия]] <references /> [[Катеґория:Наука]] [[Катеґория:Физика]] ae0nknqj606mt7mxfb5gwl1beqzmq5c 14 1376 20871 18941 2026-08-21T23:47:06Z Keresturec 18 Враћене измене корисника [[Special:Contributions/Olirk55|Olirk55]] ([[User talk:Olirk55|разговор]]) на последњу измену корисника [[User:Keresturec|Keresturec]] 10451 wikitext text/x-wiki phoiac9h4m842xq45sp7s6u21eteeq1 20872 20871 2026-08-21T23:48:34Z Keresturec 18 Понїщена пременка [[Special:Diff/20871|20871]] хаснователя [[Special:Contributions/Keresturec|Keresturec]] ([[User talk:Keresturec|розгварка]]) 20872 wikitext text/x-wiki [[Катеґория:Днї рока]] [[Катеґория:Юний]] go0wpdwujx7id0j8uyehkxims5nl8tz 0 2178 20864 18843 2026-08-21T21:18:46Z Olirk55 19 20864 wikitext text/x-wiki '''10. фебруар''' — 41. [[дзень]] у року по [[Григориянски календар|Григориянским]] календаре. До конца рока єст ище 324 днї (325 днї у преступним року). == Подїї == * 1940 – Премиєрно приказана перша епизода [[Рисовани филм|рисованого филма]] Том и Джери. * 1946 – Основани ''Руски културни центeр'' у Новим Садзе. До 1996. року Дружтво мало мено КУД ''Максим Горки'', а потим робело з меном Руске културне просвитне дружтво (РНПД) же би 2011. року пременєло назву и нєшка є – ''Руски културни центер'' (РКЦ). Основна програмска ориєнтация РКЦ пестованє култури, традициї и просвити войводянских Руснацох, а окреме [[Руснаци у Сербиї|Руснацох]] у Новим Садзе и отворене є ґу шицким хтори ше жадаю уключиц до роботи Дружтва. Активно робя велї секциї – Фолклорна секция, Женска и хлопска шпивацка ґрупа, Народни [[оркестер]], Драмски студио РКЦ, [[Хор]] ''Гармония'', а у просторийох Дружтва отримує ше и велї мултимедиялни програми. == Народзени == * 1930 – Народзени редактор часописа за дзеци ''Пионирска заградка'' [[Янко Рац]] ([[Руски Керестур]], 10. фебруар 1930 – Нови Сад, 24. септембер 2013), педаґоґ и [[писатель]] за дзеци, єден з перших руских новинарох у Рускей редакциї Радио Нового Саду, и активни член ''[[Дружтво за руски язик, литературу и културу|Дружтва за руски язик и литературу]]'' од його снованя. * 1949 –[[Янко Голик]] (*10. фебруар 1949—†[[31. май]] 2020) бул дипломовани економиста, овласцени ревизор, активни член ''Рускей матки'' и ''Дружтва за руски язик, литературу и културу''. == Умарли == * 1837 – Александер Серґеєвич Пушкин, русийски [[поета]], писатель и автор театралних фалатох. * 1914 – Кирил Сабов, русински педаґоґ, видаватель, народни дїяч. [[Катеґория:10. фебруар]] [[Катеґория:Днї рока]] [[Катеґория:Фебруар]] klube3wjwfymgqqp76vidg0uf12jqjk 0 3251 20860 20428 2026-08-21T14:42:34Z Sveletanka 20 вики вяза 20860 wikitext text/x-wiki {{Инфорамик | headerstyle = background:lightblue | header1 = Национални парк Улуру – Ката Т'юта <div style="text-align: center;"> Uluru-Kata Tjuta National Park | label2 = | data2 = [[File:UluruClip3ArtC1941.jpg||300px]] | label3 = | data3 = | label4 = '''Урядово мено''' | data4 = Uluru-Kata Tjuta National Park | label5 = Место | data5 =Сиверна обласц Австралиї, Петерман | label6 = Найблїзше место | data6 =Джулара | label7 = Координати | data7 = 25°18′44″С, 131°01′07″И <ref> [https://geohack.toolforge.org/geohack.php?pagename=Ulu%E1%B9%9Fu-Kata_Tju%E1%B9%AFa_National_Park&params=25_18_44_S_131_01_07_E_scale:100000_type:landmark_dim:38km GeoHack], ''geohack.toolforge.org'' </ref> | label8 = Поверхносц | data8 = 1,333.72 km2 | label9 = Основани| data9 = 23 January 1958 | header10 = Унеско лїстина шветовей културней скарбнїци | label11 = Упис| data11 = 1987. рок | label12 = Критериюм| data12 = V, VI (култура), VII, VIII (природа) | label13 = Веб-сайт| data13 = [https://uluru.gov.au/…Official website] }} '''Национални парк Улуру – Ката Т'юта''' находзи ше у федералней сиверней обласци Австралиї, 1431 км южнєйше од Дарвину, а на Унескову лїстину шветовей [[културна скарбнїца|културней скарбнїци]] є уписани 1987. року. == История == Парк основани 1958. року на [[Поверхносц|поверхносци]] 1.326 км2, а состої ше зоз найвекшого меґалиту [[Камень|(камени]] блок без малтеру) на швеце - Улуру и векшого числа менших камених блокох Ката Т'юта на основи хторих наволани тот национални парк. Тоти стини представяю вирски толкованя єдней з найстарших людских заєднїцох. Велька заєднїца племенох хтори жию коло парку вери до Т'юкурпи хтора представя период кед їх предки (митолоґийни божества, источашнє людзе и животинї и рошлїни), жили на жеми и творели природу, рики, гори и пустинї, флору и фауну. Национални парк за жительство представя їх културне нашлїдство. == Клима и рочни часци == У националним парку рочни штреднї паданя 307,7 мм. Найвисша зазначена [[температура]] воднє 45°Ц влєце, а найнїзша ноцна -5° Ц, и то вжиме. На перши попатрунок околїско централней Австралиї випатра нємилосердне и бездушне, алє ту заш лєм панує зложена екосистема полна живота. Рошлїни и животинї ше прилагодзели ґу таким чежким условийом, так же тото подруче дом даєдним найнєобичнєйшим файтом флори и фауни на жеми. Даєдни з нїх представяли богате жридло [[Пожива|поживи]] и лїковитих мишанїнох за локални заєднїци [[Абориджини|Абориджинох]]. '''Абориджини препознаваю шейсц рочни часци:''' • Пирякати (авґуст/септембер) – Период розмножованя животиньох и квитнуца рошлїнох хтори хасную як поживу • Вияринґпаи (октобер/новембер) – Период моцней горучави кед поживи єст наисце мало • Итаню (януар/фебруар) – Период нєпогоди • Ванит'юнкупаи (марец) – Жимнєйши период • Т'юнталпа (април/май) – Хмари приходза зоз югу • Вари (юний/юлий) – Жимни период зоз раншима мразами == Флора и фауна == [[File:Black-footed Rock-wallaby(small).jpg|thumb|right|250 px]] [[File:Wildflowers1218.jpg|thumb||right|250 px]] У слабей веґетациї парку жию 22 файти автохтоних цицарох: динґо, червени кенґур, скочимиша (цицар глодар зоз длугокима заднїма ногами з помоцу хторих скака подобнє як кенґур), даскельо файти пергачох и други, алє и даскельо увежени файти: ґамила, [[Лїшка|лїшка,]] домашня миша и польски [[Заяц|заяц.]] У парку жию и вецей як 150 файти птицох, алє и 5 файти австралийских шмикачох. Векшина рошлїнох хтори рошню у националним парку ридки файти и ендемични, а даєдни файти хтори рошню и у других часцох Австралиї у тим парку су загрожени. == Еколоґия == Национални парк спада до найзначнєйших шветових екосистемох сушних подручох. Як резерват биосфери, у рамикох Унесковей програми Чловек и биосфера, придружує ше ґу ґрупи найменєй 11 других [[Резерват природи|резерватох]] у Австралиї и медзинародней мрежи хторим циль очуванє главних типох екосистеми на [[Планета|планети]] Жеми. == Управа парку == Зоз националним парком Улуру – Ката Т'юта управя народ Ананґу (заєднїцка назва за вецей ґрупи Абориджинох хтори жию на ширшим подручу тей часци Австралиї). За тот народ камена гора Улуру (стара назва Ayers Rock) святе место, нєшка и национални символ, а тиж так представя и єден з найтаїнственших и найинтересантнєйших ґеолоґийних феноменох на швеце. Приступ и фотоґрафованє того и околних святих местох забранєни. Тот камени брег настал пред 500 милиони роками, високи є 240 [[Метер|метери]] и ма обсяг коло 10 км зоз велїма пещерами и дзирами при дну. З одлуку управи, рушанє туристох ше огранїчує на подруче єдней [[Драга|драги]] коло Улуру, єдней пещери и пендранє на верх тей гори. На тей драги єст одредзени места за паркованє превозкох, так же розпатрац природу мож лєм на тих местох. Правила справованя барз строги, а за нєпочитованє ше вирека високи пенєжни кари. Забранєни науково виглєдованя и бранє материялу зоз тла. Уход дошлєбодзени ґрупи людзох у хторей єст лєм до 15 особи. Найважнєйше туристичне место Джулара (Yulara), а збудоване є як база за нащивительох [[Национални парк|националного парку]]. Оддалєне є 20 км од шветово познатого монолиту Улуру и наменєне є як центер зоз подполну услугу туристом. == Ґалерия == <gallery style="text-align:center;"> Файл:Uluru1_2003-11-21.jpg|Гора Улуру Файл:TreesUpUluru.JPG|Попатрунок зоз [[Воздух|воздуху]] на Улуру Файл:Uluru_2.JPG|Рисунки Абориджинох Файл:Schema_Kata_Tjuta_Uluru.png|Шематски приказ ґеолоґийно повазаних стинох Улуру и Ката Т′юта Файл:Kata Tjuta at sunset (October 2009).jpg|Гора Ката Т′юта </gallery> == Литература == * Marko Kataneo – Jasmina Trifoni, ''Svetska baština pod zaštitom UNESKA, prirodni rezervati'', Izdavač Pravoslavna reč, Novi Sad, 2007. godina, strana 360—363 == Вонкашнї вязи == *[http://australien-info.com/yulara/ Opis parka i njegove znamenitosti], ''australien-info.com'' == Референци == <references /> [[Катеґория:Защита природи]] [[Катеґория:Защицени подруча]] [[Катеґория:Национални парки]] [[Катеґория:Национални парки Австралиї]] aoflo2nc2zrvfjdam8i0p2hhum6o3wn 0 3413 20859 20844 2026-08-21T14:39:01Z Sveletanka 20 укладанє литератури 20859 wikitext text/x-wiki [[File:Bathurst Island men.jpg|thumb|250px|right|Абориджини (1939. рок)]] '''Абориджини''' (старобивателє) то заєднїцка назва за племена старобивательох Австралиї. Корень назви зоз латинского язику ''ab origine'' цо значи од початку (пребуванє на єдним месце од давна). Абориджини ше волали и єден митолоґийни, найстарши и праисторийни народ Апенинского полуострова. Познєйше назва интернационализована и означує старобивательох даєдней жеми або континенту. Нєшка то звичайна назва за старобивательох Австралиї хтори населюю тот континент найменєй 30 000 роки. <ref name=":0">[https://www.merriam-webster.com/dictionary/aborigine Aborigine – Definition], Merriam-Webster Dictionary. 31. 8. 2012.</ref> Науковци твердза же ше Абориджини населєли до Австралиї ище у лядовим периодзе. Теди вельки острова Нова Ґвинея и Борнео були векши, а морски преход медзи тима островами и Австралию вельо узши. Дума ше же предки нєшкайших старобивательох Австралиї пришли зоз тих подручох.<ref>''Bowler, James M; Johnston, H; Olley, J M; Prescott, John R; Roberts, Richard G; Shawcross, Wilfred; Spooner, Nigel A (20. 2. 2003).'' [https://archive.org/details/sim_nature-uk_2003-02-20_421_6925/page/836/mode/2up „New ages for human occupation and climatic change at Lake Mungo, Australia”]. ''Nature''. '''421''' (6925): 837—840. Bibcode:2003Natur.421..837B.PMID 12594511. S2CID 4365526. doi:10.1038/nature01383.</ref> Нєшкайши Папуанци и Меланезийци маю тиж чарнєйшу [[Фарба|фарбу]] скори, алє ше уж на перши попатрунок розликую од Абориджинох, а тиж так и култура при тих народох иншака. Коло 50 000 австралийски державянє (0,25 проценти вкупного числа жительства) бешедю на даєдним мацеринским абориджинским язику, а найвецей ше бешедує на заходнопустиньским (7 400) и аренте язику(5 500). == Дружтвена орґанизация == Старобивателє Австралиї подзелєни на вецей стотки племена, бешедовали на коло 600 язикох. Дакеди Абориджинох було вельо вецей як нєшка, велї нєстали або ше асимиловали до сучасного австалийского дружтва. Кажде племе бешедовало на власним язику, а було и диялекти. Старобивателє були орґанизовани до малих бандох або фамелийних ґрупох. Кажда ґрупа мала вожда, звичайно старшого искуснєйшого хлопа, хтори одлучує дзе и кеди ше ма поставиц табор, кеди ше руша на драгу и у хторим напряме. Вожд добре позна територию, дзе єст води, дзе и кеди мож ловиц и пренайсц [[Пожива|поживу]]. Младеж виложена иницияцийом (участвую у традицийних ритуалних чинох пред уходом до пубертету) хтори нєшка нє потримую влаци Австралиї. == Обичаї == [[File: Aboriginal winter encampments in wurlies, near Adelaide, South Australia, Eugene von Guérard ca. 1858.jpg|right|250px|thumb| Жимски табори, Южна Австралия, коло 1858. року]] [[File:Corroboree on the Murray River.jpg |right|thumb|250px|Коробори (ритуални танєц) на рики Мари (1858), Национална ґалерия Викториї, Мелбурн]] Абориджини ловя и збераю поживу. Копия и бумеранґ їх основне оружує. Старобивателє коло побрежя збераю мегучкарки, водово коритка и раки, у пустиньских предїлох ловя животинї и птици. Тото цо уловене дзелї ше шицким членом ґрупи. Поживу ше готови на отвореним огню. Збера ше и рошлїни и нашенє хторе Абориджини знали зомлєц и до муки. У даєдних таборох було од 6 до 10 особи, а дакеди и до 50, а було их коло 400.<ref name=":0" /> Колїби (''gunyah'') правени зоз древа и пруца. Велькосц табору условена зоз количеством поживи хтору ше намагали обезпечиц шицки члени ґрупи, и то кажди [[Дзень|дзень.]] Коробори то ритуални танєц Абориджинох, а танцую го лєм хлопи. [[Музични инструменти|Инструменти]] хтори хасную то диджериду, палїчки и черкотки. Жительство вери до реинкарнациї, односно же ше по шмерци чловекова душа враца на жем у форми животинї. == Интересантносци == После гавариї ладї Стефано 1875. року, при побрежю сиверозаходней Австралиї настали приятельства медзи Горватами и Абориджинами. Здогадованя горватских морякох и обвисценє тедишнєй явносци як прежили тото нєщесце, занавше пременєли упечаток о Абориджинох хтори по теди колониялней явносци були представени як [[народ]] нїзшей класи. Двоме млади Горвати, моряки хтори прежили, описали тот народ як приємни, шмели и чесни народ, у поровнаню з тедишнїм колониялним приказу у хторим старобивателє описани як расисти.<ref>Мишић, Милан, ур. (2005). ''Енциклопедија Британика. А-Б''. Београд: Народна књига : Политика. стр. 82. <nowiki>ISBN 86-331-2075-5</nowiki>.</ref> Року 1967. Австралиянци гласали же би ше союзних предписаньох притримовали и Абориджини, понеже векшина нє мала право гласа по 1965. рок. Нєшка лєм три проценти жительства Австралиї ма абориджински предки, и далєй ше боря за свойо [[Закон (право)|права]], же би затримали културу и обичаї и же би були признати як ровноправни народ. Власци у варошу Викториї ше намагаю подписац спорозуменє зоз Абориджинами на основи хторого би ше их признало и оможлївело им одвитуюци бенефициї. Медзитим, спорозуменє нїґда нє подписане, так же Австралия єдина держава у Британским комонвелту хтора нє подписала нїяке спорозуменє зоз своїма старобивателями. == Литература == * [https://web.archive.org/web/20111130031752/http://www.australiangeographic.com.au/journal/Aboriginal-Australians-the-oldest-culture-on-Earth.htm Aboriginal culture one of Earth's oldest], Australian Geographic, 23.09.2011., Pristupljeno 21.08.2026. * [https://web.archive.org/web/20170129231449/http://www.australia.gov.au/about-australia/australian-story/austn-indigenous-tools-and-technology Australian Indigenous tools and technology], ''australia.gov.au''. 20. 4. 2016., Pristupljeno 21.08.2026. * [https://web.archive.org/web/20131016022607/http://parksaustralia.gov.au/uluru/people-place/rock-art.html Aborigion Culture, Rock art, Bush foods and Stories], in National Park Uluru - Kata Tjuta, Pristupljeno 21.08.2026. Почитац: ::- [[Национални парк Улуру-Ката Т'юта|Национални парк Улуру - Ката Т′юта]] == Вонкашнї вязи == * [https://de.wikisource.org/wiki/RE:Aborigines Абориџини], ''wikisource.org'' * [https://magazin.politika.rs/scc/clanak/567814/kratka-istorija-aboridzina Кратка историја Аборидџина], ''magazin.politika.rs'' == Референци == <references /> [[Катеґория:Народи Австралиї]] 2mlxfh7tghqd0uos610ifpvycjqkp8y 0 3421 20858 20837 2026-08-21T14:15:57Z Saslavik 1716 /* Технолоґийни розвой */ 20858 wikitext text/x-wiki [[Файл:Fridgeinterior.jpg|мини|Нукашньосц фрижидера|264x264п]] '''Фрижидер''' (од робней марки ''Fridgidaire''; рсй. ''холоди́льник''; укр. ''холоди́льник ''(''холодни́к''); поль. ''сhłodziarka'' (''lodówka''); слц. ''сhladnička ''(''ľadnička''))<ref name=":0">''Сајферт,'' Војислав; Тасић, Иван; Петровић, Марина (2011). „Електрични хладњаци”.'' ''Техничко 8. Београд: ЗУНС. стр.'' ''72—73.'' ''ISBN 978-86-17-17290-7''.''</ref> розхладзуюце пошоренє наменєне за одкладанє [[Пожива|поживи]] хтора ше лєгко губи, односно температурно чувствительней поживи на нїзких температурох. Звичайна [[температура]] у фрижидеру медзи +4 °С и +8 °С, а замарзовачи досцигую и до -20 °С. Окрем за єдзенє и напой, фрижидери ше хаснує и за чуванє лїкох, хемикалийох и подобних продуктох. Биохемийно, нїзка температура спомалшує хемийни реакциї и биолоґийни процеси хтори приводза до розкладаня протеїнох и розмножованя микроорґанизмох хтори опасни за здравє у случаю поживи, и розкладаня хемикалийох, прецо вони поставаю нє за хаснованє. Хладзенє есенциялна технїка одкладаня поживи ширцом швета. Нїзша температура зменшує швидкосц розмножованя бактерийох, та фрижидер змешує стопу губеня. Фрижидер отримує температуру даскельо ступнї над точку змарзаня води. Оптимални температурни обсяг за одкладанє поживи цо ше зна погубиц виноши 3-5 °С (37-41 °F).<ref>{{Cite web|title=BBC - Climate Change - Bloom - Keep your fridge-freezer clean and ice-free|url=http://www.bbc.co.uk/bloom/actions/fridgefreezertips.shtml|website=www.bbc.co.uk|access-date=2026-08-20|language=en-GB}}</ref> Подобне пошоренє хторе отримує температуру спод точки змарзаня води вола ше ''замарзовач''. Фрижидер заменєл лядову шкатулу, хтора скоро вик и пол була призвичаєни домашнї апарат. Америцка Управа за поживу и лїки препоручує же би ше фрижидер тримало на або спод 40 °F (4 °C) и же би замарзовач бул реґуловани на 0 °F (−18 °C).<ref>[https://www.fda.gov/consumers/consumer-updates/are-you-storing-food-safely#:~:text=Keep%20your%20appliances%20at%20the,Check%20temperatures%20periodically Are You Storing Food Safely?] ''FDA''. 9 February 2021</ref> == История == [[Файл:Thinktank Birmingham - object 1978S03348(1).jpg|thumb|Вчасни електрични розхладзовач, з цилиндричним розменьовачом цеплоти на верху. Тераз припада колекциї Музею науки у Бирминґему Тинктанк.|342x342п]] Фрижидери єст од трицетих рокох двацетого вику. Вони як розхладзуюце средство хасновали ґази амонияк, метил-хлорид и сумпор-диоксид. После велїх трованьох пре чуренє метил-хлориду з фрижидера, вон вируцени з хаснованя. Подобна ситуация була и з амонияком и сумпор-диоксидом. Заменєла их Миджлийова „чудесна мишанїна”, патентована 1928. и наволана фреон - мишанїна флуорохлороугльоводонїку, хтори ше и нєшка хаснує.<ref name=":0" /> Нєшкайши фрижидери маю вельку можлївисц зачувац продукти. Так, наприклад, швише млєко ма коло 3.000 бактериї у кубним центиметре. После двох дньох на 15 °C, млєко скишнє и будзе мац коло 40.000.000 бактериї. У модерним фрижидеру, после истого часу их будзе мац лєм коло 4.000.<ref name=":0" /> == Технолоґийни розвой == === Античне походзенє === Стари Иранци були медзи першима цо видумали форму велького евапоративного хладзальнїка хтори ше вола яхчал хаснуюци под'жемни маґазински простори, вельку над'жемну структуру зоз зводом хтори направени зоз грубих мурох и опремени з лапачами витру (хтори наволани „бадґирс“), раздзелєних далєй у шоре зоз „канатох”, або у стилу аквадукту хтори ше хасновало у старим Ирану.<ref>Yakhchāls, Āb Anbārs, & Wind Catchers — Passive Cooling & Refrigeration Technologies Of Greater Iran (Persia)|url=[https://cleantechnica.com/2018/04/28/yakhchals-ab-anbars-wind-catchers-passive-cooling-refrigeration-technologies-of-greater-iran-persia/|access-date=2021-01-22|website= https://cleantechnica.com/2018/04/28/yakhchals-ab-anbars-wind-catchers-passive-cooling-refrigeration-technologies-of-greater-iran-persia/|access-date=2021-01-22 website=] TandfOnline language=en-US</ref><ref>''Ebrahimi, Ali; Shayegani, Aida; Zarandi, Mahnaz Mahmoudi (2021). https://doi.org/10.1080/15583058.2019.1645243 ''„Thermal Performance of Sustainable Element in Moayedi Icehouse in Iran”''. International Journal'' of Architectural Heritage (на језику: енглески). ''15'' (5): 740—756. ''S2CID 202094054''. ''doi:''10.1080/15583058.2019.1645243''. Приступљено 2021-02-02.''</ref> === Пределектричне хладзенє === У модерним чаше, пред пренаходзеньом модерного електричного фрижидера, лядово хижи и лядово шкатули ше хасновало за обезпечованє жимного места за одкладанє у векшей часци рока. Були змесцени блїзко при сладководних озерох або наполнєти зоз шнїгом и лядом вжиме. Природни средства ше и нєшка хаснує за розхладзованє поживи. На горских схилох розпущованє [[Шнїг|шнїгу]] добри способ за хладзенє напою, а вжиме млєко може длужей остац швиже кед ше го трима на отвореним. Слово „хладнїк“ хасноване ище у 17. вику.<ref>Venetum Britannicum, 1676, London, p. 176 in the 1678 edition.</ref> === Штучне хладзенє === [[File:Gorrie Ice Machine.png|мини|Шема механїчней машини за ляд др Джона Ґория зоз 1841. року]] [[Файл:AppareilCarré.jpg|мини|Пошоренє за правенє ляду Фердинанда Кареа]] История штучного хладзеня почала кед шкотски [[професор]] Вилиям Кален 1755. року пренашол малу машину за хладзенє. Кален хасновал пумпу же би створела часточни вакуум над судзину диетил етру, хтори потим вар, абсорбуюци цеплоту з околного воздуху.<ref>''Arora, Ramesh Chandra (30. 3. 2012). „Mechanical vapour compression refrigeration”. <nowiki>https://archive.org/details/refrigerationair</nowiki> Refrigeration and Air Conditioning. New Delhi, India: PHI Learning. стр. 3. ''ISBN'' ''978-81-203-3915-6. <nowiki>https://archive.org/details/refrigerationair0000aror/page/3</nowiki> 3] chapter=Mechanical vapour compression refrigeration date=30 March 2012 ''<nowiki/>''</ref> Експеримент аж створел мале количество [[Ляд|ляду]], алє у тедишнїм чаше нє мал практичну применку. Року 1805. америцки пренаходзач Оливер Еванс описал заварти циклус хладзеня з пару зоз компресию за продукцию ляду з помоцу етра под вакуумом. Британски науковец Майкл Фарадей 1820. року хасновал високи [[Прицисок|прициски]] и нїзки температури же би амонияк и други [[Ґаз|ґази]] постали чечни, а 1834. року америцки виселєнєц до Велькей Британиї Джейкоб Перкинс направел першу роботну парно-компресийну розхладзуюцу систему. Було то пошоренє завартого циклусу хторе могло робиц нєпреривно.<ref>''Burstall, Aubrey F. (1965). A History of Mechanical Engineering. The MIT Press. ''ISBN 0-262-52001-X.''<nowiki/>''</ref> Подобне пробовал 1842. року америцки лїкар Джон Ґори,<ref>US 8080A, John Gorrie, "Improved process for the artificial production of ice", issued 1851-05-06</ref> хтори направел роботни прототип, алє то бул комерциялни нєуспих. Америцкому инженєрови Александарови Твайнинґови 1850. року видати британски патент за систему компресиї пари хтори хаснує етар. Перша розхладзуюца система зоз абсорпцию ґазу хтора хаснує ґазовити амонияк розпущени у води (хтори ше вола „аква-амонияк”) розвил Фердинанд Каре з Французкей 1859. року и патентовал го 1860. Карл фон Линде, професор инженєрства на Технолоґийним универзитету у Минхену у Нємецкей, патентовал злєпшану методу пречисцованя ґазох у чечним стану 1876. року. Його нови процес оможлївел хасновац ґази амонияк (NH₃), сумпор-диоксид (SO₂) и метил хлорид (CH₃Cl) як розхладзуюци средстава и їх ше за тоти наменки широко хасновало до позних 1920-их рокох.<ref>„Refrigerator vacuum dehydration unit”. ''Vacuum.''28 (2): 81. фебруар 1978. ISSN 0042-207X. doi: 10.1016/s0042-207x(78)80528-4.</ref> === Домашнї фрижидери === [[Файл:DOMELRE refrigerator c. 1914.png|thumb|left|250px|DOMELRE фрижидер коло 1914. року]] Року 1913. Фред В. Волф з Форт Вейну, Индияна, видумал и направел перши електрични фрижидери за домашнє хаснованє, з моделами хтори зложени з єдинкох цо були монтирани на шкатулу за ляд.<ref>US 1126605, Fred W. Wolf, "Refrigerating apparatus", issued 1915-01-26</ref><ref>Dennis R. Heldman (29. 8. 2003). ''Encyclopedia of Agricultural, Food,'' and Biological Engineering (Print)''. CRC'' Press. стр. 350. ISBN 978-0-8247-0938-9. Архивирано из оригинала 5. 5. 2016. г.</ref> Його перше пошоренє, направене у наступних даскельо рокох у вецей стоткох єдинкох, волало ше DOMELRE. <ref>„ashrae.org”. ''www.ashrae.org''. Приступљено 2021-08-02.</ref><ref>„Air Conditioning and Refrigeration History - part 3 - Greatest Engineering Achievements of the Twentieth Century”. ''www.greatachievements.org.'' Архивирано из оригинала 02. 08. 2021. г. Приступљено 2021-08-02.''</ref> Року 1914. инженєр Натаниєл Б. Велс з Детроиту, Мичиґен, представел идею за практичну електричну розхладзуюцу єдинку, хтора познєйше постала основа за Келвинатор. Самостойни фрижидер, з компресором на дну орманчика, видумал Алфред Меловес 1916. Меловес направел тот фрижидер комерциялно, алє го купел Вилиям K. Дурант 1918. року, хтори порушал компанию Фриджидер (од чийого бренду и походзи назва „фрижидер") за масовну продукцию фрижидерох. Компания Келвинатор 1918. року представела перши фрижидер з єдну файту автоматскей контроли. Абсорбцийни фрижидер видумали Балцар фон Платен и Карл Мантерс зоз Шведскей 1922. року, ище док були студенти Кральовского технолоґийного институту у Стокголму. Тот модел постал шветови успих и Електролукс го комерциялизовал. Други пионире були Чарлс Телиє, Дейвид Бойл и Раул Пикте. Карл фон Линде перши патентовал и направел практични и компактни фрижидер. [[Файл:Monitor refer.jpg|thumb|250px|right| Дженерал Електриков „Монитор-Топ“ фрижидер, представени 1927. року, по цени од 525 долари, з першим челїчним орманом, хтори дизайновал Кристиян Стенструп.<ref>„G.E. Monitor Top Refrigerator”. ''www.industrialdesignhistory.com.'' Приступљено 2020-01-25.''</ref>]] Перши фрижидер хтори достал широке хаснованє бул фрижидер „Монитор-Топ“ компаниї Дженерал Електрика хтори представени 1927. року. Так го явносц наволала пре подобносц зоз зводом дзела на желєзнєй воєней ладї УСС ''Монитор'' зоз 1860-их.<ref>Lobocki, Neil (2017-10-04). ''„The General Electric Monitor Top Refrigerator”''. Приступљено 2020-01-25.</ref> Склоп компресора, хтори емитовал вельке количество цеплоти, бул поставени над орманом и оградзени з украсним персценьом. Випродуковани вецей як милион єдинки. Як медий за хладзенє, тоти фрижидери хасновали або сумпор-диоксид, хтори корозивни за очи и може спричинїц траценє виду, боляци опеклїни и мехирки на скори, або метил формат, хтори барз запалїви, чкодлїви за очи и токсични кед ше го удихує або прелїґнє.<ref>„GE Monitor-Top Refrigerator - Albany Institute of History and Art”. ''www.albanyinstitute.org.''</ref> Уводзенє фреону 1920-их преширело тарґовище фрижидера през 1930-и и обезпечело алтернативу нїзкей оксичносци за предходно хасновани розхладзуюци средства. Оддвоєни замарзовачи постали звичайни 1940-их; вираз за пошоренє, популарни у тедишнїм чаше, бул ''глїбоке замарзованє''. Тоти пошореня, або апарати за ґаздовство ше нє продуковало масовно док нє прешла Друга шветова война.<ref>„The History of Household Wonders: History of the Refrigerator”. ''History.com''. A&E Television Networks. 2006. Архивирано из оригинала 26. 3. 2008. г.</ref> Пейдзешатих и шейдзешаих рокох 20. вику пришло до технїчного напредованя як цо автоматске одмарзованє и автоматске правенє ляду. Ефикаснєйши фрижидери розвити 1970-их и 1980-их, гоч еколоґийни проблеми приведли до забраньованя барз ефикасних (фреонских) розхладзуюцих средствох. Вчасни модели фрижидерох (зоз 1916. року) мали жимни оддзельок за судзини за коцки ляду. Од позних 1920-их, швижа [[желєнява]] успишнє прерабяна зоз замарзованьом хтору окончовала Постум (предходнїк компаниї Дженерал Фудс), хтора здобула технолоґию кед купела права на успишни методи швижого замарзованя Кларенс Бердсея. == Способ роботи == Найпростейше поведзено, фрижидер представя пошоренє хторе з помоцу розхладзуюцого средства одбера цеплоту з поживових артиклох и придава ю околїску звонка фрижидера. Його главни часци то компресор, кондензатор, випарйовач и термостат. З їх помоцу, темпаратура ше спущує зоз температури у просториї на температуру медзи +4 °C и +8 °C, кед у питаню краткотирваце чуванє ('''''фрижидер'''''), а до -20 °C кед у питаню длуготирваце чуванє ('''''замарзовач''''').<ref name=":0" /> Компресор хтори порушує електромотор збива, т.є. згушнює розхладзуюце средство, напр. амонияк або фреон. Кондензатор ше находзи под високим прициском, прецо збити (згуснути) розхладзовач преходзи з ґазовитого до ченого стану (''кондензация''). Випарйовач ма векши волумен, та розхладзовачу опадує прицисок. Вон ше, подпомогнути з цеплоту хтору одбера з нукашньосци фрижидера, випарює, а потим и напущує фрижидер. Термостат або термореґулатор нє участвує у самим процесу хладзеня, алє реґулує температуру на тот способ же претаргує доводзенє струї ґу електромотору и так зопера хладзенє кед ше фрижидер охладзи на жадану температуру.<ref name=":0" /> == Референци == <references/> == Литература == '''https://sr.wikipedia.org/sr-ec/Фрижидер''' [[Катеґория:Домашнї апарати]] [[Катеґория:Кухня]] [[Катеґория:Електрични апарати]] t4q2yy6j9tyizjfpuzyeiq514r12h5y 20869 20858 2026-08-21T22:47:08Z Saslavik 1716 20869 wikitext text/x-wiki [[Файл:Fridgeinterior.jpg|мини|Нукашньосц фрижидера|264x264п]] '''Фрижидер''' (од робней марки ''Fridgidaire''; рсй. ''холоди́льник''; укр. ''холоди́льник ''(''холодни́к''); поль. ''сhłodziarka'' (''lodówka''); слц. ''сhladnička ''(''ľadnička''))<ref name=":0">''Сајферт,'' Војислав; Тасић, Иван; Петровић, Марина (2011). „Електрични хладњаци”.'' ''Техничко 8. Београд: ЗУНС. стр.'' ''72—73.'' ''ISBN 978-86-17-17290-7''.''</ref> розхладзуюце пошоренє наменєне за одкладанє [[Пожива|поживи]] хтора ше лєгко губи, односно температурно чувствительней поживи на нїзких температурох. Звичайна [[температура]] у фрижидеру медзи +4 °С и +8 °С, а замарзовачи досцигую и до -20 °С. Окрем за єдзенє и напой, фрижидери ше хаснує и за чуванє лїкох, хемикалийох и подобних продуктох. Биохемийно, нїзка температура спомалшує хемийни реакциї и биолоґийни процеси хтори приводза до розкладаня протеїнох и розмножованя микроорґанизмох хтори опасни за здравє у случаю поживи, и розкладаня хемикалийох, прецо вони поставаю нє за хаснованє. Хладзенє есенциялна технїка одкладаня поживи ширцом швета. Нїзша температура зменшує швидкосц розмножованя бактерийох, та фрижидер змешує стопу губеня. Фрижидер отримує температуру даскельо ступнї над точку змарзаня води. Оптимални температурни обсяг за одкладанє поживи цо ше зна погубиц виноши 3-5 °С (37-41 °F).<ref>{{Cite web|title=BBC - Climate Change - Bloom - Keep your fridge-freezer clean and ice-free|url=http://www.bbc.co.uk/bloom/actions/fridgefreezertips.shtml|website=www.bbc.co.uk|access-date=2026-08-20|language=en-GB}}</ref> Подобне пошоренє хторе отримує температуру спод точки змарзаня води вола ше ''замарзовач''. Фрижидер заменєл лядову шкатулу, хтора скоро вик и пол була призвичаєни домашнї апарат. Америцка Управа за поживу и лїки препоручує же би ше фрижидер тримало на або спод 40 °F (4 °C) и же би замарзовач бул реґуловани на 0 °F (−18 °C).<ref>[https://www.fda.gov/consumers/consumer-updates/are-you-storing-food-safely#:~:text=Keep%20your%20appliances%20at%20the,Check%20temperatures%20periodically Are You Storing Food Safely?] ''FDA''. 9 February 2021</ref> == История == [[Файл:Thinktank Birmingham - object 1978S03348(1).jpg|thumb|Вчасни електрични розхладзовач, з цилиндричним розменьовачом цеплоти на верху. Тераз припада колекциї Музею науки у Бирминґему Тинктанк.|342x342п]] Фрижидери єст од трицетих рокох двацетого вику. Вони як розхладзуюце средство хасновали ґази амонияк, метил-хлорид и сумпор-диоксид. После велїх трованьох пре чуренє метил-хлориду з фрижидера, вон вируцени з хаснованя. Подобна ситуация була и з амонияком и сумпор-диоксидом. Заменєла их Миджлийова „чудесна мишанїна”, патентована 1928. и наволана фреон - мишанїна флуорохлороугльоводонїку, хтори ше и нєшка хаснує.<ref name=":0" /> Нєшкайши фрижидери маю вельку можлївисц зачувац продукти. Так, наприклад, швише млєко ма коло 3.000 бактериї у кубним центиметре. После двох дньох на 15 °C, млєко скишнє и будзе мац коло 40.000.000 бактериї. У модерним фрижидеру, после истого часу их будзе мац лєм коло 4.000.<ref name=":0" /> == Технолоґийни розвой == === Античне походзенє === Стари Иранци були медзи першима цо видумали форму велького евапоративного хладзальнїка хтори ше вола яхчал хаснуюци под'жемни маґазински простори, вельку над'жемну структуру зоз зводом хтори направени зоз грубих мурох и опремени з лапачами витру (хтори наволани „бадґирс“), раздзелєних далєй у шоре зоз „канатох”, або у стилу аквадукту хтори ше хасновало у старим Ирану.<ref>Yakhchāls, Āb Anbārs, & Wind Catchers — Passive Cooling & Refrigeration Technologies Of Greater Iran (Persia)|url=[https://cleantechnica.com/2018/04/28/yakhchals-ab-anbars-wind-catchers-passive-cooling-refrigeration-technologies-of-greater-iran-persia/|access-date=2021-01-22|website= https://cleantechnica.com/2018/04/28/yakhchals-ab-anbars-wind-catchers-passive-cooling-refrigeration-technologies-of-greater-iran-persia/|access-date=2021-01-22 website=] TandfOnline language=en-US</ref><ref>''Ebrahimi, Ali; Shayegani, Aida; Zarandi, Mahnaz Mahmoudi (2021). https://doi.org/10.1080/15583058.2019.1645243 ''„Thermal Performance of Sustainable Element in Moayedi Icehouse in Iran”''. International Journal'' of Architectural Heritage (на језику: енглески). ''15'' (5): 740—756. ''S2CID 202094054''. ''doi:''10.1080/15583058.2019.1645243''. Приступљено 2021-02-02.''</ref> === Пределектричне хладзенє === У модерним чаше, пред пренаходзеньом модерного електричного фрижидера, лядово хижи и лядово шкатули ше хасновало за обезпечованє жимного места за одкладанє у векшей часци рока. Були змесцени блїзко при сладководних озерох або наполнєти зоз шнїгом и лядом вжиме. Природни средства ше и нєшка хаснує за розхладзованє поживи. На горских схилох розпущованє [[Шнїг|шнїгу]] добри способ за хладзенє напою, а вжиме млєко може длужей остац швиже кед ше го трима на отвореним. Слово „хладнїк“ хасноване ище у 17. вику.<ref>Venetum Britannicum, 1676, London, p. 176 in the 1678 edition.</ref> === Штучне хладзенє === [[File:Gorrie Ice Machine.png|мини|Шема механїчней машини за ляд др Джона Ґория зоз 1841. року]] [[Файл:AppareilCarré.jpg|мини|Пошоренє за правенє ляду Фердинанда Кареа]] История штучного хладзеня почала кед шкотски [[професор]] Вилиям Кален 1755. року пренашол малу машину за хладзенє. Кален хасновал пумпу же би створела часточни вакуум над судзину диетил етру, хтори потим вар, абсорбуюци цеплоту з околного воздуху.<ref>''Arora, Ramesh Chandra (30. 3. 2012). „Mechanical vapour compression refrigeration”. Refrigeration and Air Conditioning. New Delhi, India: PHI Learning. стр. 3. ''ISBN 978-81-203-3915-6.''</ref> Експеримент аж створел мале количество [[Ляд|ляду]], алє у тедишнїм чаше нє мал практичну применку. Року 1805. америцки пренаходзач Оливер Еванс описал заварти циклус хладзеня з пару зоз компресию за продукцию ляду з помоцу етра под вакуумом. Британски науковец Майкл Фарадей 1820. року хасновал високи [[Прицисок|прициски]] и нїзки температури же би амонияк и други [[Ґаз|ґази]] постали чечни, а 1834. року америцки виселєнєц до Велькей Британиї Джейкоб Перкинс направел першу роботну парно-компресийну розхладзуюцу систему. Було то пошоренє завартого циклусу хторе могло робиц нєпреривно.<ref>''Burstall, Aubrey F. (1965). A History of Mechanical Engineering. The MIT Press. ''ISBN 0-262-52001-X.''<nowiki/>''</ref> Подобне пробовал 1842. року америцки лїкар Джон Ґори,<ref>US 8080A, John Gorrie, "Improved process for the artificial production of ice", issued 1851-05-06</ref> хтори направел роботни прототип, алє то бул комерциялни нєуспих. Америцкому инженєрови Александарови Твайнинґови 1850. року видати британски патент за систему компресиї пари хтори хаснує етар. Перша розхладзуюца система зоз абсорпцию ґазу хтора хаснує ґазовити амонияк розпущени у води (хтори ше вола „аква-амонияк”) розвил Фердинанд Каре з Французкей 1859. року и патентовал го 1860. Карл фон Линде, професор инженєрства на Технолоґийним универзитету у Минхену у Нємецкей, патентовал злєпшану методу пречисцованя ґазох у чечним стану 1876. року. Його нови процес оможлївел хасновац ґази амонияк (NH₃), сумпор-диоксид (SO₂) и метил хлорид (CH₃Cl) як розхладзуюци средстава и їх ше за тоти наменки широко хасновало до позних 1920-их рокох.<ref>https://patents.google.com/patent/US8080A, John Gorrie, "Improved process for the artificial production of ice", issued 1851-05-06</ref> === Домашнї фрижидери === [[Файл:DOMELRE refrigerator c. 1914.png|thumb|left|250px|DOMELRE фрижидер коло 1914. року]] Року 1913. Фред В. Волф з Форт Вейну, Индияна, видумал и направел перши електрични фрижидери за домашнє хаснованє, з моделами хтори зложени з єдинкох цо були монтирани на шкатулу за ляд.<ref>US 1126605, Fred W. Wolf, "Refrigerating apparatus", issued 1915-01-26</ref><ref>Dennis R. Heldman (29. 8. 2003). https://books.google.com/books?id=fCRpUZzT2hMC&pg=PA350''. CRC Press. стр. 350. ISBN 978-0-8247-0938-9. https://web.archive.org/web/20160505214053/https:/books.google.com/books?id=fCRpUZzT2hMC&pg=PA350'' из оригинала 5. 5. 2016. г.</ref> Його перше пошоренє, направене у наступних даскельо рокох у вецей стоткох єдинкох, волало ше DOMELRE. <ref>„ashrae.org”. ''www.ashrae.org''. Приступљено 2021-08-02.</ref><ref>„Air Conditioning and Refrigeration History - part 3 - Greatest Engineering Achievements of the Twentieth Century”. ''www.greatachievements.org.'' Архивирано из оригинала 02. 08. 2021. г. Приступљено 2021-08-02.''</ref> Року 1914. инженєр Натаниєл Б. Велс з Детроиту, Мичиґен, представел идею за практичну електричну розхладзуюцу єдинку, хтора познєйше постала основа за Келвинатор. Самостойни фрижидер, з компресором на дну орманчика, видумал Алфред Меловес 1916. Меловес направел тот фрижидер комерциялно, алє го купел Вилиям K. Дурант 1918. року, хтори порушал компанию Фриджидер (од чийого бренду и походзи назва „фрижидер") за масовну продукцию фрижидерох. Компания Келвинатор 1918. року представела перши фрижидер з єдну файту автоматскей контроли. Абсорбцийни фрижидер видумали Балцар фон Платен и Карл Мантерс зоз Шведскей 1922. року, ище док були студенти Кральовского технолоґийного институту у Стокголму. Тот модел постал шветови успих и Електролукс го комерциялизовал. Други пионире були Чарлс Телиє, Дейвид Бойл и Раул Пикте. Карл фон Линде перши патентовал и направел практични и компактни фрижидер. [[Файл:Monitor refer.jpg|thumb|250px|right| Дженерал Електриков „Монитор-Топ“ фрижидер, представени 1927. року, по цени од 525 долари, з першим челїчним орманом, хтори дизайновал Кристиян Стенструп.<ref>„G.E. Monitor Top Refrigerator”. ''www.industrialdesignhistory.com.'' Приступљено 2020-01-25.''</ref>]] Перши фрижидер хтори достал широке хаснованє бул фрижидер „Монитор-Топ“ компаниї Дженерал Електрика хтори представени 1927. року. Так го явносц наволала пре подобносц зоз зводом дзела на желєзнєй воєней ладї УСС ''Монитор'' зоз 1860-их.<ref>Lobocki, Neil (2017-10-04). ''„The General Electric Monitor Top Refrigerator”''. Приступљено 2020-01-25.</ref> Склоп компресора, хтори емитовал вельке количество цеплоти, бул поставени над орманом и оградзени з украсним персценьом. Випродуковани вецей як милион єдинки. Як медий за хладзенє, тоти фрижидери хасновали або сумпор-диоксид, хтори корозивни за очи и може спричинїц траценє виду, боляци опеклїни и мехирки на скори, або метил формат, хтори барз запалїви, чкодлїви за очи и токсични кед ше го удихує або прелїґнє.<ref>„GE Monitor-Top Refrigerator - Albany Institute of History and Art”. ''www.albanyinstitute.org.''</ref> Уводзенє фреону 1920-их преширело тарґовище фрижидера през 1930-и и обезпечело алтернативу нїзкей оксичносци за предходно хасновани розхладзуюци средства. Оддвоєни замарзовачи постали звичайни 1940-их; вираз за пошоренє, популарни у тедишнїм чаше, бул ''глїбоке замарзованє''. Тоти пошореня, або апарати за ґаздовство ше нє продуковало масовно док нє прешла Друга шветова война.<ref>„The History of Household Wonders: History of the Refrigerator”. ''History.com''. A&E Television Networks. 2006. Архивирано из оригинала 26. 3. 2008. г.</ref> Пейдзешатих и шейдзешаих рокох 20. вику пришло до технїчного напредованя як цо автоматске одмарзованє и автоматске правенє ляду. Ефикаснєйши фрижидери розвити 1970-их и 1980-их, гоч еколоґийни проблеми приведли до забраньованя барз ефикасних (фреонских) розхладзуюцих средствох. Вчасни модели фрижидерох (зоз 1916. року) мали жимни оддзельок за судзини за коцки ляду. Од позних 1920-их, швижа [[желєнява]] успишнє прерабяна зоз замарзованьом хтору окончовала Постум (предходнїк компаниї Дженерал Фудс), хтора здобула технолоґию кед купела права на успишни методи швижого замарзованя Кларенс Бердсея. == Способ роботи == Найпростейше поведзено, фрижидер представя пошоренє хторе з помоцу розхладзуюцого средства одбера цеплоту з поживових артиклох и придава ю околїску звонка фрижидера. Його главни часци то компресор, кондензатор, випарйовач и термостат. З їх помоцу, темпаратура ше спущує зоз температури у просториї на температуру медзи +4 °C и +8 °C, кед у питаню краткотирваце чуванє ('''''фрижидер'''''), а до -20 °C кед у питаню длуготирваце чуванє ('''''замарзовач''''').<ref name=":0" /> Компресор хтори порушує електромотор збива, т.є. згушнює розхладзуюце средство, напр. амонияк або фреон. Кондензатор ше находзи под високим прициском, прецо збити (згуснути) розхладзовач преходзи з ґазовитого до ченого стану (''кондензация''). Випарйовач ма векши волумен, та розхладзовачу опадує прицисок. Вон ше, подпомогнути з цеплоту хтору одбера з нукашньосци фрижидера, випарює, а потим и напущує фрижидер. Термостат або термореґулатор нє участвує у самим процесу хладзеня, алє реґулує температуру на тот способ же претаргує доводзенє струї ґу електромотору и так зопера хладзенє кед ше фрижидер охладзи на жадану температуру.<ref name=":0" /> == Референци == <references/> == Литература == '''https://sr.wikipedia.org/sr-ec/Фрижидер''' [[Катеґория:Домашнї апарати]] [[Катеґория:Кухня]] [[Катеґория:Електрични апарати]] rc9vlw8dgl3us61rmpmiwk25g3inqxp 20870 20869 2026-08-21T22:50:19Z Saslavik 1716 20870 wikitext text/x-wiki [[Файл:Fridgeinterior.jpg|мини|Нукашньосц фрижидера|264x264п]] '''Фрижидер''' (од робней марки ''Fridgidaire''; рсй. ''холоди́льник''; укр. ''холоди́льник ''(''холодни́к''); поль. ''сhłodziarka'' (''lodówka''); слц. ''сhladnička ''(''ľadnička''))<ref name=":0">''Сајферт,'' Војислав; Тасић, Иван; Петровић, Марина (2011). „Електрични хладњаци”.'' ''Техничко 8. Београд: ЗУНС. стр.'' ''72—73.'' ''ISBN 978-86-17-17290-7''.''</ref> розхладзуюце пошоренє наменєне за одкладанє [[Пожива|поживи]] хтора ше лєгко губи, односно температурно чувствительней поживи на нїзких температурох. Звичайна [[температура]] у фрижидеру медзи +4 °С и +8 °С, а замарзовачи досцигую и до -20 °С. Окрем за єдзенє и напой, фрижидери ше хаснує и за чуванє лїкох, хемикалийох и подобних продуктох. Биохемийно, нїзка температура спомалшує хемийни реакциї и биолоґийни процеси хтори приводза до розкладаня протеїнох и розмножованя микроорґанизмох хтори опасни за здравє у случаю поживи, и розкладаня хемикалийох, прецо вони поставаю нє за хаснованє. Хладзенє есенциялна технїка одкладаня поживи ширцом швета. Нїзша температура зменшує швидкосц розмножованя бактерийох, та фрижидер змешує стопу губеня. Фрижидер отримує температуру даскельо ступнї над точку змарзаня води. Оптимални температурни обсяг за одкладанє поживи цо ше зна погубиц виноши 3-5 °С (37-41 °F).<ref>{{Cite web|title=BBC - Climate Change - Bloom - Keep your fridge-freezer clean and ice-free|url=http://www.bbc.co.uk/bloom/actions/fridgefreezertips.shtml|website=www.bbc.co.uk|access-date=2026-08-20|language=en-GB}}</ref> Подобне пошоренє хторе отримує температуру спод точки змарзаня води вола ше ''замарзовач''. Фрижидер заменєл лядову шкатулу, хтора скоро вик и пол була призвичаєни домашнї апарат. Америцка Управа за поживу и лїки препоручує же би ше фрижидер тримало на або спод 40 °F (4 °C) и же би замарзовач бул реґуловани на 0 °F (−18 °C).<ref>[https://www.fda.gov/consumers/consumer-updates/are-you-storing-food-safely#:~:text=Keep%20your%20appliances%20at%20the,Check%20temperatures%20periodically Are You Storing Food Safely?] ''FDA''. 9 February 2021</ref> == История == [[Файл:Thinktank Birmingham - object 1978S03348(1).jpg|thumb|Вчасни електрични розхладзовач, з цилиндричним розменьовачом цеплоти на верху. Тераз припада колекциї Музею науки у Бирминґему Тинктанк.|342x342п]] Фрижидери єст од трицетих рокох двацетого вику. Вони як розхладзуюце средство хасновали ґази амонияк, метил-хлорид и сумпор-диоксид. После велїх трованьох пре чуренє метил-хлориду з фрижидера, вон вируцени з хаснованя. Подобна ситуация була и з амонияком и сумпор-диоксидом. Заменєла их Миджлийова „чудесна мишанїна”, патентована 1928. и наволана фреон - мишанїна флуорохлороугльоводонїку, хтори ше и нєшка хаснує.<ref name=":0" /> Нєшкайши фрижидери маю вельку можлївисц зачувац продукти. Так, наприклад, швише млєко ма коло 3.000 бактериї у кубним центиметре. После двох дньох на 15 °C, млєко скишнє и будзе мац коло 40.000.000 бактериї. У модерним фрижидеру, после истого часу их будзе мац лєм коло 4.000.<ref name=":0" /> == Технолоґийни розвой == === Античне походзенє === Стари Иранци були медзи першима цо видумали форму велького евапоративного хладзальнїка хтори ше вола яхчал хаснуюци под'жемни маґазински простори, вельку над'жемну структуру зоз зводом хтори направени зоз грубих мурох и опремени з лапачами витру (хтори наволани „бадґирс“), раздзелєних далєй у шоре зоз „канатох”, або у стилу аквадукту хтори ше хасновало у старим Ирану.<ref>Yakhchāls, Āb Anbārs, & Wind Catchers — Passive Cooling & Refrigeration Technologies Of Greater Iran (Persia)|url=[https://cleantechnica.com/2018/04/28/yakhchals-ab-anbars-wind-catchers-passive-cooling-refrigeration-technologies-of-greater-iran-persia/|access-date=2021-01-22|website= https://cleantechnica.com/2018/04/28/yakhchals-ab-anbars-wind-catchers-passive-cooling-refrigeration-technologies-of-greater-iran-persia/|access-date=2021-01-22 website=] TandfOnline language=en-US</ref><ref>''Ebrahimi, Ali; Shayegani, Aida; Zarandi, Mahnaz Mahmoudi (2021). https://doi.org/10.1080/15583058.2019.1645243 ''„Thermal Performance of Sustainable Element in Moayedi Icehouse in Iran”''. International Journal'' of Architectural Heritage (на језику: енглески). ''15'' (5): 740—756. ''S2CID 202094054''. ''doi:''10.1080/15583058.2019.1645243''. Приступљено 2021-02-02.''</ref> === Пределектричне хладзенє === У модерним чаше, пред пренаходзеньом модерного електричного фрижидера, лядово хижи и лядово шкатули ше хасновало за обезпечованє жимного места за одкладанє у векшей часци рока. Були змесцени блїзко при сладководних озерох або наполнєти зоз шнїгом и лядом вжиме. Природни средства ше и нєшка хаснує за розхладзованє поживи. На горских схилох розпущованє [[Шнїг|шнїгу]] добри способ за хладзенє напою, а вжиме млєко може длужей остац швиже кед ше го трима на отвореним. Слово „хладнїк“ хасноване ище у 17. вику.<ref>Venetum Britannicum, 1676, London, p. 176 in the 1678 edition.</ref> === Штучне хладзенє === [[File:Gorrie Ice Machine.png|мини|Шема механїчней машини за ляд др Джона Ґория зоз 1841. року]] [[Файл:AppareilCarré.jpg|мини|Пошоренє за правенє ляду Фердинанда Кареа]] История штучного хладзеня почала кед шкотски [[професор]] Вилиям Кален 1755. року пренашол малу машину за хладзенє. Кален хасновал пумпу же би створела часточни вакуум над судзину диетил етру, хтори потим вар, абсорбуюци цеплоту з околного воздуху.<ref>''Arora, Ramesh Chandra (30. 3. 2012). „Mechanical vapour compression refrigeration”. Refrigeration and Air Conditioning. New Delhi, India: PHI Learning. стр. 3. ''ISBN 978-81-203-3915-6.''</ref> Експеримент аж створел мале количество [[Ляд|ляду]], алє у тедишнїм чаше нє мал практичну применку. Року 1805. америцки пренаходзач Оливер Еванс описал заварти циклус хладзеня з пару зоз компресию за продукцию ляду з помоцу етра под вакуумом. Британски науковец Майкл Фарадей 1820. року хасновал високи [[Прицисок|прициски]] и нїзки температури же би амонияк и други [[Ґаз|ґази]] постали чечни, а 1834. року америцки виселєнєц до Велькей Британиї Джейкоб Перкинс направел першу роботну парно-компресийну розхладзуюцу систему. Було то пошоренє завартого циклусу хторе могло робиц нєпреривно.<ref>''Burstall, Aubrey F. (1965). A History of Mechanical Engineering. The MIT Press. ''ISBN 0-262-52001-X.''<nowiki/>''</ref> Подобне пробовал 1842. року америцки лїкар Джон Ґори,<ref>US 8080A, John Gorrie, "Improved process for the artificial production of ice", issued 1851-05-06</ref> хтори направел роботни прототип, алє то бул комерциялни нєуспих. Америцкому инженєрови Александарови Твайнинґови 1850. року видати британски патент за систему компресиї пари хтори хаснує етар. Перша розхладзуюца система зоз абсорпцию ґазу хтора хаснує ґазовити амонияк розпущени у води (хтори ше вола „аква-амонияк”) розвил Фердинанд Каре з Французкей 1859. року и патентовал го 1860. Карл фон Линде, професор инженєрства на Технолоґийним универзитету у Минхену у Нємецкей, патентовал злєпшану методу пречисцованя ґазох у чечним стану 1876. року. Його нови процес оможлївел хасновац ґази амонияк (NH₃), сумпор-диоксид (SO₂) и метил хлорид (CH₃Cl) як розхладзуюци средстава и їх ше за тоти наменки широко хасновало до позних 1920-их рокох.<ref>https://patents.google.com/patent/US8080A, John Gorrie, "Improved process for the artificial production of ice", issued 1851-05-06</ref> === Домашнї фрижидери === [[Файл:DOMELRE refrigerator c. 1914.png|thumb|left|250px|DOMELRE фрижидер коло 1914. року]] Року 1913. Фред В. Волф з Форт Вейну, Индияна, видумал и направел перши електрични фрижидери за домашнє хаснованє, з моделами хтори зложени з єдинкох цо були монтирани на шкатулу за ляд.<ref>US 1126605, Fred W. Wolf, "Refrigerating apparatus", issued 1915-01-26</ref><ref>Dennis R. Heldman (29. 8. 2003). https://books.google.com/books?id=fCRpUZzT2hMC&pg=PA350''. CRC Press. стр. 350. ISBN 978-0-8247-0938-9. https://web.archive.org/web/20160505214053/https:/books.google.com/books?id=fCRpUZzT2hMC&pg=PA350'' из оригинала 5. 5. 2016. г.</ref> Його перше пошоренє, направене у наступних даскельо рокох у вецей стоткох єдинкох, волало ше DOMELRE. <ref>„ashrae.org”. ''www.ashrae.org''. Приступљено 2021-08-02.</ref><ref>„Air Conditioning and Refrigeration History - part 3 - Greatest Engineering Achievements of the Twentieth Century”. ''www.greatachievements.org.'' Архивирано из оригинала 02. 08. 2021. г. Приступљено 2021-08-02.''</ref> Року 1914. инженєр Натаниєл Б. Велс з Детроиту, Мичиґен, представел идею за практичну електричну розхладзуюцу єдинку, хтора познєйше постала основа за Келвинатор. Самостойни фрижидер, з компресором на дну орманчика, видумал Алфред Меловес 1916. Меловес направел тот фрижидер комерциялно, алє го купел Вилиям K. Дурант 1918. року, хтори порушал компанию Фриджидер (од чийого бренду и походзи назва „фрижидер") за масовну продукцию фрижидерох. Компания Келвинатор 1918. року представела перши фрижидер з єдну файту автоматскей контроли. Абсорбцийни фрижидер видумали Балцар фон Платен и Карл Мантерс зоз Шведскей 1922. року, ище док були студенти Кральовского технолоґийного институту у Стокголму. Тот модел постал шветови успих и Електролукс го комерциялизовал. Други пионире були Чарлс Телиє, Дейвид Бойл и Раул Пикте. Карл фон Линде перши патентовал и направел практични и компактни фрижидер. [[Файл:Monitor refer.jpg|thumb|250px|right| Дженерал Електриков „Монитор-Топ“ фрижидер, представени 1927. року, по цени од 525 долари, з першим челїчним орманом, хтори дизайновал Кристиян Стенструп.<ref>„G.E. Monitor Top Refrigerator”. ''www.industrialdesignhistory.com.'' Приступљено 2020-01-25.''</ref>]] Перши фрижидер хтори достал широке хаснованє бул фрижидер „Монитор-Топ“ компаниї Дженерал Електрика хтори представени 1927. року. Так го явносц наволала пре подобносц зоз зводом дзела на желєзнєй воєней ладї УСС ''Монитор'' зоз 1860-их.<ref>Lobocki, Neil (2017-10-04). ''„The General Electric Monitor Top Refrigerator”''. Приступљено 2020-01-25.</ref> Склоп компресора, хтори емитовал вельке количество цеплоти, бул поставени над орманом и оградзени з украсним персценьом. Випродуковани вецей як милион єдинки. Як медий за хладзенє, тоти фрижидери хасновали або сумпор-диоксид, хтори корозивни за очи и може спричинїц траценє виду, боляци опеклїни и мехирки на скори, або метил формат, хтори барз запалїви, чкодлїви за очи и токсични кед ше го удихує або прелїґнє.<ref>„GE Monitor-Top Refrigerator - Albany Institute of History and Art”. ''www.albanyinstitute.org.''</ref> Уводзенє фреону 1920-их преширело тарґовище фрижидера през 1930-и и обезпечело алтернативу нїзкей оксичносци за предходно хасновани розхладзуюци средства. Оддвоєни замарзовачи постали звичайни 1940-их; вираз за пошоренє, популарни у тедишнїм чаше, бул ''глїбоке замарзованє''. Тоти пошореня, або апарати за ґаздовство ше нє продуковало масовно док нє прешла Друга шветова война.<ref>„The History of Household Wonders: History of the Refrigerator”. ''History.com''. A&E Television Networks. 2006. Архивирано из оригинала 26. 3. 2008. г.</ref> Пейдзешатих и шейдзешаих рокох 20. вику пришло до технїчного напредованя як цо автоматске одмарзованє и автоматске правенє ляду. Ефикаснєйши фрижидери розвити 1970-их и 1980-их, гоч еколоґийни проблеми приведли до забраньованя барз ефикасних (фреонских) розхладзуюцих средствох. Вчасни модели фрижидерох (зоз 1916. року) мали жимни оддзельок за судзини за коцки ляду. Од позних 1920-их, швижа [[желєнява]] успишнє прерабяна зоз замарзованьом хтору окончовала Постум (предходнїк компаниї Дженерал Фудс), хтора здобула технолоґию кед купела права на успишни методи швижого замарзованя Кларенс Бердсея. == Способ роботи == Найпростейше поведзено, фрижидер представя пошоренє хторе з помоцу розхладзуюцого средства одбера цеплоту з поживових артиклох и придава ю околїску звонка фрижидера. Його главни часци то компресор, кондензатор, випарйовач и термостат. З їх помоцу, темпаратура ше спущує зоз температури у просториї на температуру медзи +4 °C и +8 °C, кед у питаню краткотирваце чуванє ('''''фрижидер'''''), а до -20 °C кед у питаню длуготирваце чуванє ('''''замарзовач''''').<ref name=":0" /> Компресор хтори порушує електромотор збива, т.є. згушнює розхладзуюце средство, напр. амонияк або фреон. Кондензатор ше находзи под високим прициском, прецо збити (згуснути) розхладзовач преходзи з ґазовитого до ченого стану (''кондензация''). Випарйовач ма векши волумен, та розхладзовачу опадує прицисок. Вон ше, подпомогнути з цеплоту хтору одбера з нукашньосци фрижидера, випарює, а потим и напущує фрижидер. Термостат або термореґулатор нє участвує у самим процесу хладзеня, алє реґулує температуру на тот способ же претаргує доводзенє струї ґу електромотору и так зопера хладзенє кед ше фрижидер охладзи на жадану температуру.<ref name=":0" /> == Референци == <references/> == Литература == '''https://sr.wikipedia.org/sr-ec/Фрижидер''' [[Катеґория:Домашнї апарати]] [[Катеґория:Кухня]] [[Катеґория:Електрични апарати]] 73b74ww4l65z1m5y5evc5jqtv2lbba5 0 3429 20849 20847 2026-08-21T12:04:51Z Olirk55 19 20849 wikitext text/x-wiki '''Баґрен''' (лат. ''Robinia pseudoacacia''; од серб. диял. ''багрен''; коц. ''баґрена'' – пременка ґраматичного роду под уплївом мадь. диял. ''bagrena'') лїсцопадне древо хторе припада роду ''Robinia''.<ref>^ Мишић, Милан, ур. (2005). Енциклопедија Британика. А-Б. Београд: Народна књига : Политика. стр. 94. ISBN 86-331-2075-5.</ref> По походзеню є з юговосточней часци ЗАД, алє ареал тей файти преширени на Сиверну Америку, Европу и Азию. У даєдних подручох ше го трима за инвазивну файту. Наукова класификация (ушориц) Царство: Plantae Дивизия: Magnoliophyta Класа: Magnoliopsida Ряд: Fabales Фамилия: Fabaceae Подфамилия: Faboideae Племе: Robinieae Род: Robinia Файта: R. pseudoacacia Биномне мено Robinia pseudoacacia L. == Опис рошлїни == Корень добре розвити. Стебло може нароснуц до 25 [[Метер|метери]], а [[пречнїк]] стебла може буц до 50 центи. Лупа цма кафова и вибраздана. Младнїки длуги и пруцикасти, червенокафовкасти, гладки, блїщаци и ровномирно ребрасти. На нїх пари спирално розпоредзених троугластих церньох, хтори вельки, моцни и закончисцени. Медзи двома цернями находза ше пупча хтори на тот способ защицени. Лїсцов рубец мали и нєправилно подковастей форми. Коруна ридка, превидна або длуговастей форми. Лїсца нєпарно пиркасто зложени и маю 9-12 елиптични лїсточка, длугоки 2-6 центи и 1-3 центи широки на 1-4 милиметри длугоких конарчкох. Саме лїсце длугоке 10-30 центи. [[File:Robinia Pseudoacacia flower.JPG|right|thumb|328x328px|Квиток баґрена]] Квитки у ґрупох од 15 до 20 формую вишаци ґириздасти квети длугоки до 20 центи. Приємно пахню и медоносни су. Баґрен квитнє од априла (кед цеплєйша хвиля) до мая або юния. [[File:Robinia pseudoacacia fruits.jpg|right|thumb|262x262px|Плод баґрена]] Плод скляпчисцена и гола [[мауна]] цмокафовей фарби, вецей як 10 центи длугока и скоро 2 центи широка.<ref>^ Диклић Н. R. pseudo-acacia L. 1753 У: Јосифовић М (ed.) 1972. [[:sr:|флора СР Србије]] IV. [[:sr:|САНУ: Београд.]]</ref> Конарчок плоду кратки. У мауни єст 4-10 нашенька. Нашенє покруткастй форми, длугоке 2-3 милиметри, цмей кафовей [[Фарба|фарби]] и може мац пеги, з твардим обмотком хтори ключка чежко пребива. == Значносц == Баґрен барз важни за пчоларство, бо пчоли правя вчасни [[мед]] кед збераю полєн з його пахняцих квиткох. Осушене баґреново лїсце ше хаснує як покарму за дробни домашнї животинї (овци, кози) у жимским периодзе. Баґреново древо ше хаснує як будовательни материял, найчастейше за огради, алє и за конструкциї на закрицох и як слупи за шпалири, кед ше почина формовац овоцнїки, малинїки и чернїчнїки. У будовательстве ше баґрен хаснує за виробок паркетох хтори ма красну жовту фарбу. Баґрен тиж так и барз квалитетне древо за огриву. == Одхов == Баґрен ше прилагодзує на кажди тип жеми, та ше з нїм полєшує терени як цо писковини и поточиново подруча, алє и голи каменї. Часто ше го хаснує у гортикултури, наприклад за алеї або живи огради. == Фразеолоґия == Под баґрени, до баґренкох = на [[теметов]]: ''Шицки ми помали з дня на дзень идземе до баґренкох, як то наш швет вола цинтор''. == Литература == ''Словнїк руского народного язика I, А – Н,'' Нови Сад 2017, б. 41''.'' == Референци == dwuibc49v5kppvljcg29yisa63yj074 20857 20849 2026-08-21T13:38:03Z Ksenija234 1651 Укладанє вонкашнїх вязох. Таблїчка нє ушорена. 20857 wikitext text/x-wiki '''Баґрен''' (лат. ''Robinia pseudoacacia''; од серб. диял. ''багрен''; коц. ''баґрена'' – пременка ґраматичного роду под уплївом мадь. диял. ''bagrena'') лїсцопадне древо хторе припада роду ''Robinia''.<ref>^ Мишић, Милан, ур. (2005). Енциклопедија Британика. А-Б. Београд: Народна књига : Политика. стр. 94. ISBN 86-331-2075-5.</ref> По походзеню є з юговосточней часци ЗАД, алє ареал тей файти преширени на Сиверну Америку, Европу и Азию. У даєдних подручох ше го трима за инвазивну файту. Наукова класификация (ушориц) Царство: Plantae Дивизия: Magnoliophyta Класа: Magnoliopsida Ряд: Fabales Фамилия: Fabaceae Подфамилия: Faboideae Племе: Robinieae Род: Robinia Файта: R. pseudoacacia Биномне мено Robinia pseudoacacia L. == Опис рошлїни == Корень добре розвити. Стебло може нароснуц до 25 [[Метер|метери]], а [[пречнїк]] стебла може буц до 50 центи. Лупа цма кафова и вибраздана. Младнїки длуги и пруцикасти, червенокафовкасти, гладки, блїщаци и ровномирно ребрасти. На нїх пари спирално розпоредзених троугластих церньох, хтори вельки, моцни и закончисцени. Медзи двома цернями находза ше пупча хтори на тот способ защицени. Лїсцов рубец мали и нєправилно подковастей форми. Коруна ридка, превидна або длуговастей форми. Лїсца нєпарно пиркасто зложени и маю 9-12 елиптични лїсточка, длугоки 2-6 центи и 1-3 центи широки на 1-4 милиметри длугоких конарчкох. Саме лїсце длугоке 10-30 центи. [[File:Robinia Pseudoacacia flower.JPG|right|thumb|328x328px|Квиток баґрена]] Квитки у ґрупох од 15 до 20 формую вишаци ґириздасти квети длугоки до 20 центи. Приємно пахню и медоносни су. Баґрен квитнє од априла (кед цеплєйша хвиля) до мая або юния. [[File:Robinia pseudoacacia fruits.jpg|right|thumb|262x262px|Плод баґрена]] Плод скляпчисцена и гола [[мауна]] цмокафовей фарби, вецей як 10 центи длугока и скоро 2 центи широка.<ref>^ Диклић Н. R. pseudo-acacia L. 1753 У: Јосифовић М (ed.) 1972. [[:sr:|флора СР Србије]] IV. [[:sr:|САНУ: Београд.]]</ref> Конарчок плоду кратки. У мауни єст 4-10 нашенька. Нашенє покруткастй форми, длугоке 2-3 милиметри, цмей кафовей [[Фарба|фарби]] и може мац пеги, з твардим обмотком хтори ключка чежко пребива. == Значносц == Баґрен барз важни за пчоларство, бо пчоли правя вчасни [[мед]] кед збераю полєн з його пахняцих квиткох. Осушене баґреново лїсце ше хаснує як покарму за дробни домашнї животинї (овци, кози) у жимским периодзе. Баґреново древо ше хаснує як будовательни материял, найчастейше за огради, алє и за конструкциї на закрицох и як слупи за шпалири, кед ше почина формовац овоцнїки, малинїки и чернїчнїки. У будовательстве ше баґрен хаснує за виробок паркетох хтори ма красну жовту фарбу. Баґрен тиж так и барз квалитетне древо за огриву. == Одхов == Баґрен ше прилагодзує на кажди тип жеми, та ше з нїм полєшує терени як цо писковини и поточиново подруча, алє и голи [[Камень|каменї]]. Часто ше го хаснує у гортикултури, наприклад за алеї або живи огради. == Фразеолоґия == Под баґрени, до баґренкох = на [[теметов]]: ''Шицки ми помали з дня на дзень идземе до баґренкох, як то наш швет вола цинтор''. == Литература == ''Словнїк руского народного язика I, А – Н,'' Нови Сад 2017, б. 41''.'' == Вонкашнї вязи == * [https://agroinfonet.com/zdravlje/bagrem-medonosan-hrani-i-cuva-vase-zdravlje/ Bagrem medosnosan čuva i hrani vaše zdravlje] * [https://suncevatrpeza.com/biljke/bagrem/ Bagrem] * [https://drvomartin.com/ Bagrem značenje kroz vreme, tradiciju i mitologiju] == Референци == 76pp73fxitf0xqihxkvti8gzr7hpeag 0 3430 20850 2026-08-21T12:27:09Z Keresturec 18 Нови бок: „'''6. юний''' — 157. дзень у року (158. дзень у преступним року) по Ґреґориянским календаре. До конца рока єст ище 208 днї. Подїї 1984 — Патентовани Тетрис, єдно з найпопуларнєйших лоґичних видео-бавискох. Бависко направел науковец Алексей Пажитнов. Мено тетрис походзи…“ 20850 wikitext text/x-wiki '''6. юний''' — 157. дзень у року (158. дзень у преступним року) по Ґреґориянским календаре. До конца рока єст ище 208 днї. Подїї 1984 — Патентовани Тетрис, єдно з найпопуларнєйших лоґичних видео-бавискох. Бависко направел науковец Алексей Пажитнов. Мено тетрис походзи од греческого префиксу “tetra-” (штири), понеже шицки часци составени од штирох сеґментох и тениса (спортского бависка). 2023 — Урядово отворени просториї [[Завод за културу Войводянских Руснацох|Заводу за културу Войводянских Руснацох]] на адреси Матици сербскей 15 у Новим Садзе. Просториї отворели предсидатель Покраїнскей влади Иґор Мирович и предсидатель Националного совиту Руснацох Йоаким Рац, а присуствовали и покраїнска секретарка за културу и информованє Драґана Милошевич, представителє других националних совитох и заводох за културу, дїяче… Народзени 1599 — Диєґо Веласкез, шпански маляр. 1742 — [[Йоаникий Базилович]], перши карпаторуски историчар, протоиґуман Mукачовского василиянского манастира. 1799 — Народзени русийски писатель [[Александер Серґеєвич Пушкин]] (Москва, 6. юний 1799 – Санкт Петербурґ, 10. фебруар 1837). 1875 — Народзени нємецки писатель [[Томас Ман]] (Либек, 6. юний 1875 – Цирих, 12. авґуст 1855). Писал романи, приповедки, добитнїк є Нобеловей награди за литературу 1929. року. 1894 — [[Лука Демян]], подкарпатски фолклориста и писатель. 1919 — Народзел ше учитель, наставнїк, уметнїцки руководитель, композитор и хореоґраф, [[Юрий Цимбора]] (Свиднїк, Словацка, 6. юния 1919 – Прешов, Словацка, 1. октобер 1989). Бул уметнїцки руководитель, дириґент Поддуклянского українского народного ансамбла (ПУНА). Записовал фолклорни мелодиї, компоновал, писал музику за нови танци. 1920 — Народзел ше архитекта [[Павле Жилник]] (Нови Сад, 6. юний 1920 – Нови Сад, 20. октобер 2006). Основне и стреднє образованє здобул у Новим Садзе, студиї архитектури започал у Беоґрадзе, алє абсолвовал у Будапешту на Архитектонским одсеку Технїчкоґо Универзитету, а дипломовал 1949. року у Беоґрадзе. Почал робиц у Оддзелєню за будинки АП Войводини, концом 1977. року є вибрани за доцента Академиї уметносцох у Новим Садзе дзе робел у як позарядови професор одкадз пошол до пензиї 1991. року. 1960 — Народзел ше културни дїяч [[Миломир Шайтош]] (Нови Сад, 6. юний 1960 – Нови Сад, 20. юлий 2025). Умарли 2019 — [[Михаил Алмаший]], русински педаґоґ, язикознавец, фолклориста, културни и дружтвени дїяч, енциклопедиста, хороводитель. 2022 — [[Мирон Канюх]] (*9. новембер 1943—†6. юний 2022), писатель, културни дїяч, ґлумец и режисер-аматер. lazg6ryl6z3hynxp9sleq2ygsl0rrjh 20863 20850 2026-08-21T17:36:27Z Olirk55 19 Ушорйованє, викивязи 20863 wikitext text/x-wiki '''6. юний''' — 157. [[дзень]] у року (158. дзень у преступним року) по Ґреґориянским календаре. До конца рока єст ище 208 днї. == Подїї == * 1984 — Патентовани [[Тетрис]], єдно з найпопуларнєйших лоґичних видео-бавискох. Бависко направел науковец Алексей Пажитнов. Мено тетрис походзи од греческого префиксу “tetra-” (штири), понеже шицки часци составени од штирох сеґментох и тениса (спортского бависка). * 2023 — Урядово отворени просториї [[Завод за културу Войводянских Руснацох|Заводу за културу Войводянских Руснацох]] на адреси Матици сербскей 15 у Новим Садзе. Просториї отворели предсидатель Покраїнскей влади Иґор Мирович и предсидатель Националного совиту Руснацох Йоаким Рац, а присуствовали и покраїнска секретарка за културу и информованє Драґана Милошевич, представителє других националних совитох и заводох за културу, дїяче… == Народзени == * 1599 — Диєґо Веласкез, шпански маляр. * 1742 — [[Йоаникий Базилович]], перши карпаторуски историчар, протоиґуман Mукачовского василиянского манастира. * 1799 — Народзени русийски [[писатель]] [[Александер Серґеєвич Пушкин]] (Москва, 6. юний 1799 – Санкт Петербурґ, [[10. фебруар]] 1837). * 1875 — Народзени нємецки писатель [[Томас Ман]] (Либек, 6. юний 1875 – Цирих, 12. авґуст 1855). Писал романи, приповедки, добитнїк є Нобеловей награди за литературу 1929. року. * 1894 — [[Лука Демян]], подкарпатски фолклориста и писатель. * 1919 — Народзел ше учитель, наставнїк, уметнїцки руководитель, [[композитор]] и хореоґраф, [[Юрий Цимбора]] (Свиднїк, Словацка, 6. юния 1919 – [[Прешов]], Словацка, 1. октобер 1989). Бул уметнїцки руководитель, [[дириґент]] Поддуклянского українского народного ансамбла (ПУНА). Записовал фолклорни мелодиї, компоновал, писал [[Музика за танєц|музику]] за нови танци. * 1920 — Народзел ше архитекта [[Павле Жилник]] (Нови Сад, 6. юний 1920 – Нови Сад, 20. октобер 2006). Основне и стреднє образованє здобул у Новим Садзе, студиї архитектури започал у Беоґрадзе, алє абсолвовал у Будапешту на Архитектонским одсеку Технїчкоґо Универзитету, а дипломовал 1949. року у Беоґрадзе. Почал робиц у Оддзелєню за будинки АП Войводини, концом 1977. року є вибрани за доцента [[Академия уметносцох Универзитету у Новим Садзе|Академиї уметносцох у Новим Садзе]] дзе робел у як позарядови [[професор]] одкадз пошол до пензиї 1991. року. * 1960 — Народзел ше културни дїяч [[Миломир Шайтош]] (Нови Сад, 6. юний 1960 – Нови Сад, 20. юлий 2025). == Умарли == * 2019 — [[Михаил Алмаший]], русински педаґоґ, язикознавец, фолклориста, културни и дружтвени дїяч, енциклопедиста, хороводитель. * 2022 — [[Мирон Канюх]] (*9. новембер 1943—†6. юний 2022), писатель, културни дїяч, ґлумец и [[Редитель|режисер]]-аматер. [[Катеґория:Днї рока]] 0zgiqbuc97zbccck28sfh8xub3eyx9s 20865 20863 2026-08-21T21:20:46Z Olirk55 19 20865 wikitext text/x-wiki '''6. юний''' — 157. [[дзень]] у року (158. дзень у преступним року) по Ґреґориянским календаре. До конца рока єст ище 208 днї. == Подїї == * 1984 — Патентовани [[Тетрис]], єдно з найпопуларнєйших лоґичних видео-бавискох. Бависко направел науковец Алексей Пажитнов. Мено тетрис походзи од греческого префиксу “tetra-” (штири), понеже шицки часци составени од штирох сеґментох и тениса (спортского бависка). * 2023 — Урядово отворени просториї [[Завод за културу Войводянских Руснацох|Заводу за културу Войводянских Руснацох]] на адреси Матици сербскей 15 у Новим Садзе. Просториї отворели предсидатель Покраїнскей влади Иґор Мирович и предсидатель Националного совиту Руснацох Йоаким Рац, а присуствовали и покраїнска секретарка за културу и информованє Драґана Милошевич, представителє других националних совитох и заводох за културу, дїяче… == Народзени == * 1599 — Диєґо Веласкез, шпански маляр. * 1742 — [[Йоаникий Базилович]], перши карпаторуски историчар, протоиґуман Mукачовского василиянского манастира. * 1799 — Народзени русийски [[писатель]] [[Александер Серґеєвич Пушкин]] (Москва, 6. юний 1799 – Санкт Петербурґ, [[10. фебруар]] 1837). * 1875 — Народзени нємецки писатель [[Томас Ман]] (Либек, 6. юний 1875 – Цирих, 12. авґуст 1855). Писал романи, приповедки, добитнїк є Нобеловей награди за литературу 1929. року. * 1894 — [[Лука Демян]], подкарпатски фолклориста и писатель. * 1919 — Народзел ше учитель, наставнїк, уметнїцки руководитель, [[композитор]] и хореоґраф, [[Юрий Цимбора]] (Свиднїк, Словацка, 6. юния 1919 – [[Прешов]], Словацка, 1. октобер 1989). Бул уметнїцки руководитель, [[дириґент]] Поддуклянского українского народного ансамбла (ПУНА). Записовал фолклорни мелодиї, компоновал, писал [[Музика за танєц|музику]] за нови танци. * 1920 — Народзел ше архитекта [[Павле Жилник]] (Нови Сад, 6. юний 1920 – Нови Сад, 20. октобер 2006). Основне и стреднє образованє здобул у Новим Садзе, студиї архитектури започал у Беоґрадзе, алє абсолвовал у Будапешту на Архитектонским одсеку Технїчкоґо Универзитету, а дипломовал 1949. року у Беоґрадзе. Почал робиц у Оддзелєню за будинки АП Войводини, концом 1977. року є вибрани за доцента [[Академия уметносцох Универзитету у Новим Садзе|Академиї уметносцох у Новим Садзе]] дзе робел у як позарядови [[професор]] одкадз пошол до пензиї 1991. року. * 1960 — Народзел ше културни дїяч [[Миломир Шайтош]] (Нови Сад, 6. юний 1960 – Нови Сад, 20. юлий 2025). == Умарли == * 2019 — [[Михаил Алмаший]], русински педаґоґ, язикознавец, фолклориста, културни и дружтвени дїяч, енциклопедиста, хороводитель. * 2022 — [[Мирон Канюх]] (*9. новембер 1943—†6. юний 2022), писатель, културни дїяч, ґлумец и [[Редитель|режисер]]-аматер. [[Катеґория:Днї рока]] [[Катеґория:6. юний]] [[Катеґория:Юний]] 0pc82npn55mqnhmt14jbnsiywfuuamv 0 3431 20851 2026-08-21T12:29:38Z Keresturec 18 Нови бок: „'''7. юний''' — 158. дзень у року (159. дзень у преступним року) по Ґреґориянским календаре. До конца рока єст ище 207 днї. Подїї 1862 — ЗАД и Велька Британия подписали спорозуменє о застановйованю тарґовини з рабами. 1931 — У центре Мукачова шветочно одкрити памятнїк …“ 20851 wikitext text/x-wiki '''7. юний''' — 158. дзень у року (159. дзень у преступним року) по Ґреґориянским календаре. До конца рока єст ище 207 днї. Подїї 1862 — ЗАД и Велька Британия подписали спорозуменє о застановйованю тарґовини з рабами. 1931 — У центре Мукачова шветочно одкрити памятнїк [[Александер Митрак|Александрови Митракови]], русинскому будительови, священїкови, писательови, фолклористови и етноґрафови, лексикоґрафови. 1974 — У Иванїци пущена до роботи перша жемска сателитска станїца у Югославиї за медзиконтинентални телефонски линиї и ТВ програми. Станїца цалком зруйнована з бомбардованями на яр 1999. року под час аґресиї НАТО на Союзну Републику Югославию. Народзени 1848 — Народзел ше французки маляр [[Ежен Анри Пол Ґоґен]] (Париз, 7. юний 1848 – Атуона, 8. май 1903). Ґоґен єден з трох малярох постимпресионизма. 1917 — Народзел ше америцки филмски ґлумец, шпивач и забавяч, Дино Пол Крочети, познати як Дин Мартин (Стубенвил, Огайо, ЗАД, 7. юний 1917 – Беверли Гилс, 25. децембер 1995), початну славу здобул у тандему з комичаром Джерийом Луисом, зоз хторим знял 18 филми. Умарли 1863 — [[Франц Ксавер Ґрубер]], австрийски учитель и церковни орґуляш, автор музики у швеце найпознатшей крачунскей коляди Циха ноц. 50cu627csw0ewy40mvj71bxthal6o41 20866 20851 2026-08-21T21:25:49Z Olirk55 19 Ушорйованє, маркированє, викивяи 20866 wikitext text/x-wiki '''7. юний''' — 158. дзень у року (159. дзень у преступним року) по Ґреґориянским календаре. До конца рока єст ище 207 днї. == Подїї == * 1862 — ЗАД и Велька Британия подписали спорозуменє о застановйованю [[Тарґовина|тарґовини]] з рабами. * 1931 — У центре Мукачова шветочно одкрити памятнїк [[Александер Митрак|Александрови Митракови]], русинскому будительови, [[Священїк|священїкови]], [[Писатель|писательови]], фолклористови и етноґрафови, лексикоґрафови. * 1974 — У Иванїци пущена до роботи перша жемска сателитска станїца у Югославиї за медзиконтинентални телефонски линиї и ТВ програми. Станїца цалком зруйнована з бомбардованями на яр 1999. року под час аґресиї НАТО на Союзну Републику Югославию. == Народзени == * 1848 — Народзел ше французки маляр [[Ежен Анри Пол Ґоґен]] ([[Париз]], 7. юний 1848 – Атуона, [[8. май]] 1903). Ґоґен єден з трох малярох постимпресионизма. * 1917 — Народзел ше америцки филмски ґлумец, [[шпивач]] и забавяч, Дино Пол Крочети, познати як Дин Мартин (Стубенвил, Огайо, ЗАД, 7. юний 1917 – Беверли Гилс, 25. децембер 1995), початну славу здобул у тандему з комичаром Джерийом Луисом, зоз хторим знял 18 филми. == Умарли == * 1863 — [[Франц Ксавер Ґрубер]], австрийски учитель и церковни орґуляш, автор [[Подзелєнє музики|музики]] у швеце найпознатшей крачунскей [[Коляда|коляди]] Циха ноц. [[Катеґория:7. юний]] [[Катеґория:Юний]] [[Катеґория:Днї рока]] no064p85i4qe1dg9iqhxzuabs20ith4 20867 20866 2026-08-21T21:26:10Z Olirk55 19 20867 wikitext text/x-wiki '''7. юний''' — 158. [[дзень]] у року (159. дзень у преступним року) по Ґреґориянским календаре. До конца рока єст ище 207 днї. == Подїї == * 1862 — ЗАД и Велька Британия подписали спорозуменє о застановйованю [[Тарґовина|тарґовини]] з рабами. * 1931 — У центре Мукачова шветочно одкрити памятнїк [[Александер Митрак|Александрови Митракови]], русинскому будительови, [[Священїк|священїкови]], [[Писатель|писательови]], фолклористови и етноґрафови, лексикоґрафови. * 1974 — У Иванїци пущена до роботи перша жемска сателитска станїца у Югославиї за медзиконтинентални телефонски линиї и ТВ програми. Станїца цалком зруйнована з бомбардованями на яр 1999. року под час аґресиї НАТО на Союзну Републику Югославию. == Народзени == * 1848 — Народзел ше французки маляр [[Ежен Анри Пол Ґоґен]] ([[Париз]], 7. юний 1848 – Атуона, [[8. май]] 1903). Ґоґен єден з трох малярох постимпресионизма. * 1917 — Народзел ше америцки филмски ґлумец, [[шпивач]] и забавяч, Дино Пол Крочети, познати як Дин Мартин (Стубенвил, Огайо, ЗАД, 7. юний 1917 – Беверли Гилс, 25. децембер 1995), початну славу здобул у тандему з комичаром Джерийом Луисом, зоз хторим знял 18 филми. == Умарли == * 1863 — [[Франц Ксавер Ґрубер]], австрийски учитель и церковни орґуляш, автор [[Подзелєнє музики|музики]] у швеце найпознатшей крачунскей [[Коляда|коляди]] Циха ноц. [[Катеґория:7. юний]] [[Катеґория:Юний]] [[Катеґория:Днї рока]] bgkdb4ydcdw8oacyrajlactzgpa59yl 0 3432 20852 2026-08-21T12:32:38Z Keresturec 18 Нови бок: „'''8. юний''' — 159. дзень у року (160. дзень у преступним року) по Ґреґориянским календаре. До конца рока єст ище 206 днї. Подїї 1978 — Наоми Джеймс закончела соло плївбу коло швета за рекордни 272 днї. Народзени 1810 — Народзел ше композитор и музични писатель Роберт…“ 20852 wikitext text/x-wiki '''8. юний''' — 159. дзень у року (160. дзень у преступним року) по Ґреґориянским календаре. До конца рока єст ище 206 днї. Подїї 1978 — Наоми Джеймс закончела соло плївбу коло швета за рекордни 272 днї. Народзени 1810 — Народзел ше композитор и музични писатель [[Роберт Александер Шуман]] (Цвикау, 8. юний 1810 — Бон, 29. юлий 1856) представнїк романтизму у музики. 1867 — Народзел ше архитект [[Френк Лойд Райт]] (Ричленд Сентер, ЗАД, 8. юний 1867 – Феникс, ЗАД, 9. април 1959), єден зоз творцох модерней функционалней архитектури, дизайнер ентериєру. 1916 — Народзел ше биохемичар Френсис Хенри Комптон Крик (Вестон Фавел, УК, 8. юний 1916 – Сан Диєґо, ЗАД 28. юлий 2004), добитнїк Нобеловей награди за медицину 1962. року. 1929 — [[Иван Бесерминї]] (*8. юний 1929—†9. септембер 1987), учитель, новинар, режисер и ґлумец аматер. 1930 — Народзел ше [[Силвестер Ерделї]] (Петровци, 8. юний 1930 – Петровци, 19. авґуст 1996), визначни културно просвитни роботнїк, поета, зазберовач народного скарбу. Почал писац ище 50-тих рокох и бул под уплївом поезиї яку писал Митро Надь. Силвестер Ерделї жил у Петровцох дзе бул член КУД Яким Гарди, руководитель читальнї, порушовач велїх културних акцийох и їх реализатор, дописователь новинох Руске слово, заступнїк виданьох Новинско-видавтельней установи Руске слово у валалє. 1950 — Народзел ше у Руским Керестуре доаєн рецитаторского руху, ґлумец и поета [[Юлиян Арва]] (8. юний 1950 –24. януар 2024). Юлин Арва бул виучени за шлосера, а у души бул рецитатор, поета, ґлумец, любитель крашнє виповедзеного слова и уметносци. Участвовал на першей смотри рецитаторох у валалє, котра була орґанизована 1969. року. Окрем на месней участвовал и на општинскей, покраїнскей, а потим и на републичней смотри у Велькей Плани. У финалу вєдно зоз нїм рецитовал и Александар Берчек, наш познати ґлумец. Попри рецитованя и ґлумел, та и режирал. Юлиян Арва поховани на керестурским теметове 25. януара 2024. року. ogfjzxgko89igpkckle0vzsersxq9dj 20868 20852 2026-08-21T21:32:46Z Olirk55 19 Ушорйованє 20868 wikitext text/x-wiki '''8. юний''' — 159. [[дзень]] у року (160. дзень у преступним року) по Ґреґориянским календаре. До конца рока єст ище 206 днї. == Подїї == *1978 — Наоми Джеймс закончела соло плївбу коло швета за рекордни 272 днї. == Народзен * 1810 — Народзел ше [[композитор]] и музични писатель [[Роберт Александер Шуман]] (Цвикау, 8. юний 1810 — Бон, 29. юлий 1856) представнїк романтизму у [[Подзелєнє музики|музики]]. * 1867 — Народзел ше архитект [[Френк Лойд Райт]] (Ричленд Сентер, ЗАД, 8. юний 1867 – Феникс, ЗАД, [[9. април]] 1959), єден зоз творцох модерней функционалней архитектури, дизайнер ентериєру. * 1916 — Народзел ше биохемичар Френсис Хенри Комптон Крик (Вестон Фавел, УК, 8. юний 1916 – Сан Диєґо, ЗАД 28. юлий 2004), добитнїк Нобеловей награди за медицину 1962. року. * 1929 — [[Иван Бесерминї]] (*8. юний 1929—†9. септембер 1987), учитель, новинар, [[Редитель|режисер]] и ґлумец аматер. * 1930 — Народзел ше [[Силвестер Ерделї]] (Петровци, 8. юний 1930 – Петровци, 19. авґуст 1996), визначни културно просвитни роботнїк, [[поета]], зазберовач народного скарбу. Почал писац ище 50-тих рокох и бул под уплївом поезиї яку писал [[Митро Надь]]. Силвестер Ерделї жил у Петровцох дзе бул член КУД Яким Гарди, руководитель читальнї, порушовач велїх културних акцийох и їх реализатор, дописователь новинох Руске слово, заступнїк виданьох Новинско-видавтельней установи Руске слово у валалє. *1950 — Народзел ше у [[Руски Керестур|Руским Керестуре]] доаєн рецитаторского руху, ґлумец и [[поета]] [[Юлиян Арва]] (8. юний 1950 –[[24. януар]] 2024). Юлин Арва бул виучени за шлосера, а у души бул рецитатор, поета, ґлумец, любитель крашнє виповедзеного слова и уметносци. Участвовал на першей смотри рецитаторох у валалє, котра була орґанизована 1969. року. Окрем на месней участвовал и на општинскей, покраїнскей, а потим и на републичней смотри у Велькей Плани. У финалу вєдно зоз нїм рецитовал и Александар Берчек, наш познати ґлумец. Попри рецитованя и ґлумел, та и режирал. Юлиян Арва поховани на керестурским [[Теметов|теметове]] 25. януара 2024. року. [[Катеґория:8. юний]] [[Катеґория:Днї рока]] [[Катеґория:Юний]] byusj4fvb0kbrcnd5nybm0syobxuaqk 20873 20868 2026-08-22T05:34:43Z Olirk55 19 Корекция (народзени) 20873 wikitext text/x-wiki '''8. юний''' — 159. [[дзень]] у року (160. дзень у преступним року) по Ґреґориянским календаре. До конца рока єст ище 206 днї. == Подїї == *1978 — Наоми Джеймс закончела соло плївбу коло швета за рекордни 272 днї. == Народзени == * 1810 — Народзел ше [[композитор]] и музични писатель [[Роберт Александер Шуман]] (Цвикау, 8. юний 1810 — Бон, 29. юлий 1856) представнїк романтизму у [[Подзелєнє музики|музики]]. * 1867 — Народзел ше архитект [[Френк Лойд Райт]] (Ричленд Сентер, ЗАД, 8. юний 1867 – Феникс, ЗАД, [[9. април]] 1959), єден зоз творцох модерней функционалней архитектури, дизайнер ентериєру. * 1916 — Народзел ше биохемичар Френсис Хенри Комптон Крик (Вестон Фавел, УК, 8. юний 1916 – Сан Диєґо, ЗАД 28. юлий 2004), добитнїк Нобеловей награди за медицину 1962. року. * 1929 — [[Иван Бесерминї]] (*8. юний 1929—†9. септембер 1987), учитель, новинар, [[Редитель|режисер]] и ґлумец аматер. * 1930 — Народзел ше [[Силвестер Ерделї]] (Петровци, 8. юний 1930 – Петровци, 19. авґуст 1996), визначни културно просвитни роботнїк, [[поета]], зазберовач народного скарбу. Почал писац ище 50-тих рокох и бул под уплївом поезиї яку писал [[Митро Надь]]. Силвестер Ерделї жил у Петровцох дзе бул член КУД Яким Гарди, руководитель читальнї, порушовач велїх културних акцийох и їх реализатор, дописователь новинох Руске слово, заступнїк виданьох Новинско-видавтельней установи Руске слово у валалє. *1950 — Народзел ше у [[Руски Керестур|Руским Керестуре]] доаєн рецитаторского руху, ґлумец и [[поета]] [[Юлиян Арва]] (8. юний 1950 –[[24. януар]] 2024). Юлин Арва бул виучени за шлосера, а у души бул рецитатор, поета, ґлумец, любитель крашнє виповедзеного слова и уметносци. Участвовал на першей смотри рецитаторох у валалє, котра була орґанизована 1969. року. Окрем на месней участвовал и на општинскей, покраїнскей, а потим и на републичней смотри у Велькей Плани. У финалу вєдно зоз нїм рецитовал и Александар Берчек, наш познати ґлумец. Попри рецитованя и ґлумел, та и режирал. Юлиян Арва поховани на керестурским [[Теметов|теметове]] 25. януара 2024. року. [[Катеґория:8. юний]] [[Катеґория:Днї рока]] [[Катеґория:Юний]] igajgffrjlt2jo6u5sx3m41w8y7z8s8 0 3433 20853 2026-08-21T12:35:37Z Keresturec 18 Нови бок: „'''9. юний''' — 160. дзень у року (161. дзень у преступним року) по Ґреґориянским календаре. До конца рока єст ище 205 днї. Подїї 1928 — Медицински гласнїк Британскей кральовскей академиї обявел же микробиолоґ [[Александар Флеминґ]] пренашол перши антибиотик пеницилин,…“ 20853 wikitext text/x-wiki '''9. юний''' — 160. дзень у року (161. дзень у преступним року) по Ґреґориянским календаре. До конца рока єст ище 205 днї. Подїї 1928 — Медицински гласнїк Британскей кральовскей академиї обявел же микробиолоґ [[Александар Флеминґ]] пренашол перши антибиотик пеницилин, изоловани зоз печарки Пеницилиум нотатум (Penicillium notatum), хтори може успишно знїщовац бактериї. 1945 — под пресию СССР подписана догварка о придаваню Чехословацкей Подкарпатскей Руси и териториї коло Чопа Совєтскому Союзу. 1997 — Основани дньово новини Данас. Народзени 1508 — [[Примож Трубар]], словенски реформатор, прекладатель Библиї на словенски язик. 1672 — Народзени русийски цар Петро Перши Алексеєвич Романов (Москва, 9. юний 1672 – Санкт Петербурґ, 8. фебруар 1725), наволани Петро Вельки. Основал Академию наукох, порушал перши новини, реформовал календар, 1703. року подзвигнул нову престолнїцу, Санкт Петербурґ. 1781 — Народзел ше анґлийски инжинєр и пренаходзач [[Джордж Стивенсон]] (Вайлам, 9. юний 1781 – 26. децембер 1848), хтори конструовал першу парну локомотиву. Проєктовал першу явну гайзибанску драгу и запровадзел челїчни шини место древених. Основал першу фабрику локомотивох у Нюкастлу. Умарли 1870 — [[Чарлс Дикенс]], анґлийски писатель. 2018 — [[Клара Балоґ]], хореоґрафка и фолклористка на Подкарпатскей Руси и України. 4s6jt1ya3k6sijeq31ksdnqio4d6i1g 0 3434 20854 2026-08-21T12:38:22Z Keresturec 18 Нови бок: „'''10. юний''' — 161. дзень у року (162. дзень у преступним року) по Ґреґориянским календаре. До конца рока єст ище 204 днї. Подїї 1793 — У Паризу отворена перша явна зоолоґийна заграда Жарден де Плант. 1999 — Остатнї проєктили НАТО, 79. дня аґресиї на Союзну Републику Югос…“ 20854 wikitext text/x-wiki '''10. юний''' — 161. дзень у року (162. дзень у преступним року) по Ґреґориянским календаре. До конца рока єст ище 204 днї. Подїї 1793 — У Паризу отворена перша явна зоолоґийна заграда Жарден де Плант. 1999 — Остатнї проєктили НАТО, 79. дня аґресиї на Союзну Републику Югославию, спадли после 13 годзин у подручу валала Кололеч при Косовскей Каменїци, а пошвидко потим ґенерални секретар НАТО Гавиєр Солана сообщел же бомбардованє престава. Народзени 1832 — Народзени нємецки инжинєр [[Николаус Ауґуст Ото]] (Холцгаузен ан дер Хайде, Нємецка, 10. юний 1832 – Келн, 26. януар 1891), хтори 1861. року направел перши бензински мотор, видумал штиротактни мотор з нукашнїм згорйованьом, познати як Ото мотор, цо оможлївело розвой автомобилох. 1904 — Народзел ше священїк, поета и писатель о. [[Максимилиян Буїла]] (Нови Вербас, 10. юний 1904 – Нови Сад, 23. новембер 1993). Школовал ше у интернату Бенедиктанцох у Фолдерсу при городу Гал, 13 километри оддалєного од Инсбруку (Тирол), закончел пейц класи ґимназиї, исусовацку ґимназию у Травнику. Студирал богословию у Заґребе и Львове .За священїка є рукоположени 1929. року у Заґребе. Як ґимназиялєц о. Максимилиян Буїла почал писац писнї, а познєйше и приповедки. Умарли 1894 — [[Михаил Джуня]] (*26. юний 1843—†10. юний 1894), учитель и дзияк у Руским Керестуре. Михал Джуня бул активни у културно-просвитним живоце валала. Вєдно з напредним селяном [[Ферко Пап-Радванї|Ферком Пап-Радваньом]] 1876. року основал Читальню, дзе ше людзе сходзели читац кнїжки и новини, слухац поради и преподаваня, дискутовац. ru9wn59900nxcnh2hypqat6vnu2bem1 0 3435 20855 2026-08-21T13:19:46Z Ksenija234 1651 Г. Медєши 20855 wikitext text/x-wiki '''Точка''' як интерпункцийни знак '''ше пише''': а) на концу виреченьох, потвердзуюцих и одрекаюцих: ''Яр приходзи.; Наставнїк вошол и почал зоз викладаньом.; Вона нє сцела присц.;'' б) на концу повязаних часцох виреченя кед их автор сце наглашиц: ''Рика блїскота у ноци. Чече. Нєобачлїво.;'' в) за даєднима скраценями: ''проф.;'' г) за арабскима числами кед означую порядково числовнїки: ''24. 4. 2018. року; на 3. месце;'' ґ) за римскима числами опрез насловох поглавйох: ''I. Увод; II. Потерашнї виглєдованя;'' д) за насловами видзелєних часцох, кед ше текст предлужує, а нє преходзи до нового (уцагнутого) шорика: ''Виєдначованє консонантох по дзвонкосци. Зоз 27 консонантох 20 ступаю до парох по дзвонкосци ...;'' е) за арабскима числами або малима буквами на початку меншей цалосци: ''1., а.;'' у тим случаю мож писац и полузаградзенє або цале заградзенє: ''1), а); (а), (1);'' ''наприклад: Автор слова подзелєл на штири ґрупи:'' ''1. слова зоз европских нєславянских язикох;'' ''2. слова зоз славянских язикох;'' ''3. слова зоз ориєнталних язикох;'' ''4. слова зоз класичних язикох.'' є) у вецейцифрових числох векших од штироцифрових; за оддзельованє каждих трох цифрох з правого боку мож похасновац и розмакнуце: ''5.260.300.000 и 5 260 300 000;'' ж) кед скрацуєме мена и [[Презвиско|презвиска]], назви населєньох, державох и других ґеоґрафских поняцох: ''М. Ковач, М. М., Г. Нови, С. Корея;'' з) при наводзеню библиоґрафийних єдинкох (референцох) за оддзельованє датума од наслова твору и за оддзельованє наслова твору од места публикованя, як и на концу референцох: ''Рамач, Юлиян (2002). Ґраматика руского язика. Београд: Завод за уџбенике и наставна средства.;'' и) у математики место числа хторе треба пренайсц ''(2 + . = 7).'' Точку ше нє пише: а) за насловами, поднасловами або наднасловами; б) за подписами; в) за скраценями мерних єдинкох: ''м, л, кґ;'' г) за римскима числами хтори ше читаю як порядково числа: ''24. IV 2018. року; у XVII вику;'' ґ) за арабскима порядковима числами хтори ше находза опрез других интерпункцийних знакох: ''(24. 04. 2018); на 10, 15. и 20. километру; конференция отримана 15–18. юния 2001. року;'' д) за акронимами: ''АПВ, РТВ, ЦФК;'' е) за числами хтори ше находза за меновнїками ''член (закона, правилнїка), точка, бок: член 29 и 30; у точки 6 и 9; на боку 142 и 181;'' є) за числом адреси: ''Фрушкогорска 17; Ошлєбодзеня 34;'' ж) за толкованями под [[Фотоґрафия|фотоґрафиями]] ''(На початку отвераня фирми отримана мала шветочносц);'' з) на концу библиоґрафийней єдинки по наводзеню УРЛ адреси и ДОИ числа же би ше нє здобул упечаток же точка часц УРЛ-а и ДОИ-а (''http://www.safechild.org/; DOI: 10.1037/1082-989X.5.4.41 1);'' и) у штироцифрових ознакох рокох, за цифру хтора означує тисячи ''(Друга шветова война почала 1939. року);'' ї) за скраценями хтори ше состоя зоз двох або вецей буквох вжатих з єдного слова же би означели варош, општину, админиcтpaтивнy територию хтора видава реґистерски таблїчки превозкох ''(БҐ, НС, СО, ВС).'' == Литература == ''Фейса, М, Медєши, Г., Правопис руского язика з правописним словнїком, Нови Сад 2021, б. 56-57.'' roocc10zwpvfv0ep26t7mq8tglm7yik 20856 20855 2026-08-21T13:20:48Z Ksenija234 1651 20856 wikitext text/x-wiki '''Точка''' як интерпункцийни знак '''ше пише''': а) на концу виреченьох, потвердзуюцих и одрекаюцих: ''Яр приходзи.; Наставнїк вошол и почал зоз викладаньом.; Вона нє сцела присц.;'' б) на концу повязаних часцох виреченя кед их автор сце наглашиц: ''Рика блїскота у ноци. Чече. Нєобачлїво.;'' в) за даєднима скраценями: ''проф.;'' г) за арабскима числами кед означую порядково числовнїки: ''24. 4. 2018. року; на 3. месце;'' ґ) за римскима числами опрез насловох поглавйох: ''I. Увод; II. Потерашнї виглєдованя;'' д) за насловами видзелєних часцох, кед ше текст предлужує, а нє преходзи до нового (уцагнутого) шорика: ''Виєдначованє консонантох по дзвонкосци. Зоз 27 консонантох 20 ступаю до парох по дзвонкосци ...;'' е) за арабскима числами або малима буквами на початку меншей цалосци: ''1., а.;'' у тим случаю мож писац и полузаградзенє або цале заградзенє: ''1), а); (а), (1);'' ''наприклад: Автор слова подзелєл на штири ґрупи:'' ''1. слова зоз европских нєславянских язикох;'' ''2. слова зоз славянских язикох;'' ''3. слова зоз ориєнталних язикох;'' ''4. слова зоз класичних язикох.'' є) у вецейцифрових числох векших од штироцифрових; за оддзельованє каждих трох цифрох з правого боку мож похасновац и розмакнуце: ''5.260.300.000 и 5 260 300 000;'' ж) кед скрацуєме мена и [[Презвиско|презвиска]], назви населєньох, державох и других ґеоґрафских поняцох: ''М. Ковач, М. М., Г. Нови, С. Корея;'' з) при наводзеню библиоґрафийних єдинкох (референцох) за оддзельованє датума од наслова твору и за оддзельованє наслова твору од места публикованя, як и на концу референцох: ''Рамач, Юлиян (2002). Ґраматика руского язика. Београд: Завод за уџбенике и наставна средства.;'' и) у математики место числа хторе треба пренайсц ''(2 + . = 7).'' Точку ше '''нє пише''': а) за насловами, поднасловами або наднасловами; б) за подписами; в) за скраценями мерних єдинкох: ''м, л, кґ;'' г) за римскима числами хтори ше читаю як порядково числа: ''24. IV 2018. року; у XVII вику;'' ґ) за арабскима порядковима числами хтори ше находза опрез других интерпункцийних знакох: ''(24. 04. 2018); на 10, 15. и 20. километру; конференция отримана 15–18. юния 2001. року;'' д) за акронимами: ''АПВ, РТВ, ЦФК;'' е) за числами хтори ше находза за меновнїками ''член (закона, правилнїка), точка, бок: член 29 и 30; у точки 6 и 9; на боку 142 и 181;'' є) за числом адреси: ''Фрушкогорска 17; Ошлєбодзеня 34;'' ж) за толкованями под [[Фотоґрафия|фотоґрафиями]] ''(На початку отвераня фирми отримана мала шветочносц);'' з) на концу библиоґрафийней єдинки по наводзеню УРЛ адреси и ДОИ числа же би ше нє здобул упечаток же точка часц УРЛ-а и ДОИ-а (''http://www.safechild.org/; DOI: 10.1037/1082-989X.5.4.41 1);'' и) у штироцифрових ознакох рокох, за цифру хтора означує тисячи ''(Друга шветова война почала 1939. року);'' ї) за скраценями хтори ше состоя зоз двох або вецей буквох вжатих з єдного слова же би означели варош, општину, админиcтpaтивнy територию хтора видава реґистерски таблїчки превозкох ''(БҐ, НС, СО, ВС).'' == Литература == ''Фейса, М, Медєши, Г., Правопис руского язика з правописним словнїком, Нови Сад 2021, б. 56-57.'' 0mqr6u76e3khgilulkua6ul1r2qobxz 20862 20856 2026-08-21T17:27:06Z Olirk55 19 20862 wikitext text/x-wiki '''Точка''' як интерпункцийни знак '''ше пише''': а) на концу виреченьох, потвердзуюцих и одрекаюцих: ''Яр приходзи.; Наставнїк вошол и почал зоз викладаньом.; Вона нє сцела присц.;'' б) на концу повязаних часцох виреченя кед их автор сце наглашиц: ''Рика блїскота у ноци. Чече. Нєобачлїво.;'' в) за даєднима скраценями: ''проф.;'' г) за арабскима числами кед означую порядково числовнїки: ''24. 4. 2018. року; на 3. месце;'' ґ) за римскима числами опрез насловох поглавйох: ''I. Увод; II. Потерашнї виглєдованя;'' д) за насловами видзелєних часцох, кед ше текст предлужує, а нє преходзи до нового (уцагнутого) шорика: ''Виєдначованє консонантох по дзвонкосци. Зоз 27 консонантох 20 ступаю до парох по дзвонкосци ...;'' е) за арабскима числами або малима буквами на початку меншей цалосци: ''1., а.;'' у тим случаю мож писац и полузаградзенє або цале заградзенє: ''1), а); (а), (1);'' ''наприклад: Автор слова подзелєл на штири ґрупи:'' ''1. слова зоз европских нєславянских язикох;'' ''2. слова зоз славянских язикох;'' ''3. слова зоз ориєнталних язикох;'' ''4. слова зоз класичних язикох.'' є) у вецейцифрових числох векших од штироцифрових; за оддзельованє каждих трох цифрох з правого боку мож похасновац и розмакнуце: ''5.260.300.000 и 5 260 300 000;'' ж) кед скрацуєме мена и [[Презвиско|презвиска]], назви населєньох, державох и других ґеоґрафских поняцох: ''М. Ковач, М. М., Г. Нови, С. Корея;'' з) при наводзеню библиоґрафийних єдинкох (референцох) за оддзельованє датума од наслова твору и за оддзельованє наслова твору од места публикованя, як и на концу референцох: ''Рамач, Юлиян (2002). Ґраматика руского язика. Београд: Завод за уџбенике и наставна средства.;'' и) у математики место числа хторе треба пренайсц ''(2 + . = 7).'' Точку ше '''нє пише''': а) за насловами, поднасловами або наднасловами; б) за подписами; в) за скраценями мерних єдинкох: ''м, л, кґ;'' г) за римскима числами хтори ше читаю як порядково числа: ''24. IV 2018. року; у XVII вику;'' ґ) за арабскима порядковима числами хтори ше находза опрез других интерпункцийних знакох: ''(24. 04. 2018); на 10, 15. и 20. километру; конференция отримана 15–18. юния 2001. року;'' д) за акронимами: ''АПВ, РТВ, ЦФК;'' е) за числами хтори ше находза за меновнїками ''член (закона, правилнїка), точка, бок: член 29 и 30; у точки 6 и 9; на боку 142 и 181;'' є) за числом адреси: ''Фрушкогорска 17; Ошлєбодзеня 34;'' ж) за толкованями под [[Фотоґрафия|фотоґрафиями]] ''(На початку отвераня фирми отримана мала шветочносц);'' з) на концу библиоґрафийней єдинки по наводзеню УРЛ адреси и ДОИ числа же би ше нє здобул упечаток же точка часц УРЛ-а и ДОИ-а (''http://www.safechild.org/; DOI: 10.1037/1082-989X.5.4.41 1);'' и) у штироцифрових ознакох рокох, за цифру хтора означує тисячи ''(Друга шветова война почала 1939. року);'' ї) за скраценями хтори ше состоя зоз двох або вецей буквох вжатих з єдного слова же би означели варош, општину, админиcтpaтивнy територию хтора видава реґистерски таблїчки превозкох ''(БҐ, НС, СО, ВС).'' == Литература == * Фейса, М, Медєши, Г.'', Правопис руского язика з правописним словнїком,'' Нови Сад 2021, б. 56-57. 34lmr8035h98bueq669gei42r2o2wgo