Википедия rskwiki https://rsk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8_%D0%B1%D0%BE%D0%BA MediaWiki 1.47.0-wmf.16 first-letter Медий Окреме Розгварка Хаснователь Розгварка зоз хасновательом Википедия Розгварка о Википедиї Файл Розгварка о файлу МедияВики Розгварка о МедияВикию Шаблон Розгварка о шаблону Помоц Розгварка о помоци Катеґория Розгварка о катеґориї TimedText TimedText talk Модул Разговор о модулу Event Event talk 0 75 20886 19470 2026-08-23T01:13:32Z Keresturec 18 Уложена фотка 20886 wikitext text/x-wiki {| class="wikitable" align=right width=300px |+ ! colspan="2" |<big>Витомир Бодянєц</big> |- | colspan="2" |[[Файл:Vitomir Bodjanjec.jpg|alt=Витомир Бодянєц|center|thumb|300x300px]] |- |'''Народзени''' |6. юлия 1932. року |- |'''Умар''' |20. юния 1995. року (63) |- |'''Державянство''' |югославянске |- |'''Язик творох''' |руски |- |'''Школа''' |Учительска школа у Суботици |- |'''Период твореня''' |1952—1991 |- |'''Жанри''' |просвита, култура, театер, компонованє, соло шпиванє |- |'''Поховани''' |на [[теметов|теметове]] у Руским Керестуре |- |'''Припознаня''' |Орден роботи зоз стриберним венцом, Искри култури КПЗ Войводини, Златна значка КПЗ Сербиї, Октоберска награда општини Кула |} '''Витомир Бодянєц''' (*6. юлий 1932—†20. юний 1995) учитель, културни дїяч, ґлумец-аматер, [[Хор|хорски]] [[дириґент]] и [[композитор]]. == Биоґрафия == Витомир Бодянєц ше народзел 6. юлия 1932. року у [[Руски Керестур|Руским Керестуре]]. Оцец Янко, ремесельнїк, мац Мелана родз. Ґовля. Витомир мал младшу шестру Меланию. Основну школу и нїзшу ґимназию закончел у Руским Керестуре а Учительску школу закончел у [[Суботица|Суботици]] 1951. року. Першу учительску службу достал у першираз по Другей шветовей войни обновених комбинованих оддзелєньох основней школи з руским наставним язиком у Новим Садзе 1952. року. Ту ше вон такой уключує и до роботи драмскей, музичней и танєчней секциї тедишнього КПД ''Максим Горки''. У Новим Садзе службовал лєм єден школски рок, бо бул поволани одслужиц воєни рок. По одслуженю войска службує у Руским Керестуре як учитель (1954–1956), потим бул директор школи Основней школи ''[[Петро Кузмяк]]'' (1957-1960). Од 1960. по 1963. рок службує у [[Нове Орахово|Новим Орахове]], а вец ше враца до Руского Керестура дзе роби як учитель (1963-1964). Вшадзи дзе службовал уключовал ше и до културно-уметнїцкей дїялносци, окреме до театралней. Витомир Бодянєц ше винчал зоз Олґу Югас (родз. 1934. року, [[Бачинци]]) 2. мая 1954. року. У малженстве мали два дзивки Златицу и Оливеру. Витомир Бодянєц 1964. року прешол робиц до керестурского [[Дом култури Руски Керестур|Дому култури]] на длужносц директора и на тей длужносци бул на три заводи: 1964-1967, 1971-1974 и 1979-1982. У медзичаше вон у Доме култури робел и як уметнїцки руководитель по 1983. рок кед пошол до пензиї. Медзитим, як драмски аматер Витомир Бодянєц бул континуовано активни аж по конєц 1991. року у рамикох Керестурскей сцени Руского народного театра ''Дядя''. == Дїялносц у театре == По конєц 1969. року, кед почал з роботу Аматерски руски театер ''Дядя'', Витомир Бодянєц уж мал за собу одбавени 18 реґистровани улоги и два самостойни режиї. Под час службованя у Руским Керестуре на длужносци директора Дома култури и (познєйше) уметнїцкого руководителя, активно ґлуми у рамикох Керестурскей сцени АРТ ''Дядя'', знїма, як [[шпивач]], [[Руски язик|руски]] народни шпиванки у Радио Новим Садзе и ґлуми у велїх радио драмох и гумористичних скечох. Од 1972. року почина и компоновац руски шпиванки у народним духу. Витомир Бодянєц, вєдно зоз [[Микола Скубан|Миколом Скубаном]], [[Ана Рац|Ану Рацову]], [[Драґутин – Драґен Колєсар|Драґеном Колєсаром]] и ище даскелїма рускима театралнима аматерми означел єден значни период у историї театралного живота южно - славянских [[Руснаци у Сербиї|Руснацох]]. Його мено и мена спомнутих особох слижи як репер у розвойних фазох руского театралного живота. Вон ше зоз театралну дїялносцу почал занїмац у перших рокох после Другей шветовей войни. Любов ґу театру нашлїдзел од оца Янка хтори ше ище 1936. року уключел до театралней роботи и участвовал у представох хтори теди пририхтовали керестурски дилетантни. Мено Витомира Бодянца першираз зазначене у писаних жридлох зоз 1946. року кед як школяр керестурскей нїзшей ґимназиї ґлумел у театралним фалаце [[Михайло Ковач|Михайла Ковача]] ''Звада''. Як режисер першираз є зазначени 1955. року. [[Файл:Vitomir Bodjanjec zoz klasu.jpg|алт=Витомир Бодянєц зоз школярами|мини|373x373п|Витомир Бодянєц зоз школярами]] Витомир Бодянєц ґлумел у 41 театралним фалаце, 4 раз ше зявел як режисер а двараз бул асистент режисера. Умар 20. юния 1995. року, поховани є на [[Теметов|теметове]] у Руским Керестуре. === Припознаня === За посцигнути резултати у роботи, особлїво у обласци култури, Витомир Бодянєц достал велї припознаня, награди и одликованя: Орден роботи зоз стриберним венцом, Искри култури КПЗ [[Войводина|Войводини]], Златну значку КПЗ [[Сербия|Сербиї]], Октоберску награду општини [[Кула]], Златну плакету АРТ Дядя за 35 роки театралней активносци и велї други на рижних театралних смотрох и фестивалох. {| class="wikitable" |+ ! colspan="9" | === Витомир Бодянєц ґлумел у тих  театралних фалатох === |- |'''Рок''' |<div style="text-align: center;">'''Театрални фалат'''</div> |<div style="text-align: center;">'''Улога'''</div> |<div style="text-align: center;">'''Место'''</div> | rowspan="21" | |'''Рок''' |<div style="text-align: center;">'''Театрални фалат'''</div> |<div style="text-align: center;">'''Улога'''</div> |<div style="text-align: center;">'''Место'''</div> |- |1946. |Михайло Ковач: ЗВАДА | |<div style="text-align: center;">Руски Керестур</div> |1971. |Олександер Ананєв: ВОВЧИЦА |Савка |<div style="text-align: center;">Руски Керестур</div> |- |1948. |<div style="text-align: center;">: [[Ґомбичка|ҐОМБИЧКА]] </div> | |<div style="text-align: center;">"</div> |1972. |Жорж Фейдо: ПАН ЛОВАР |Дишотел |<div style="text-align: center;">"</div> |- |1948. |Бранислав Нушич: НАШО ДЗЕЦИ | |<div style="text-align: center;">"</div> |1972. |Иван Франко: УКРАДЗЕНЕ ЩЕСЦЕ |Жид |<div style="text-align: center;">"</div> |- |1952. |Демарк: СЛУГА ДВОХ ҐАЗДОХ | |<div style="text-align: center;">Нови Сад</div> |1974. |Бранислав Нушич: ОЖАЛОСЦЕНА ФАМИЛИЯ |Прока |<div style="text-align: center;">"</div> |- |1953. |Михайло Ковач: НА ШВИТАНЮ |Митро Клїщ |<div style="text-align: center;">Руски Керестур</div> |1975. |Й. С. Попович: КИР ЯНЯ |Кир Яня |<div style="text-align: center;">”</div> |- |1954. |М. Мартинович: ТРОМЕ ПИТАЧЕ |Грицо |<div style="text-align: center;">”</div> |1976. |Ерих М. Ремарк: ОСТАТНЯ СТАНЇЦА |Кох |<div style="text-align: center;">”</div> |- |1955. |Молиєр: НА СИЛУ ДОХТОР |Зґонарел |<div style="text-align: center;">”</div> |1977. |М. В. Ґоґоль: РЕВИЗОР |Шпекин |<div style="text-align: center;">”</div> |- |1957. |Б. Нушич: ОЖАЛОСЦЕНА ФАМИЛИЯ |Прока |<div style="text-align: center;">”</div> |1978. |Стеван Сремац: ПОП ЧИРА И ПОП СПИРА |Спира |<div style="text-align: center;">”</div> |- |1957. |Мишко Кранєц: ДРАГА ДО ЗЛОДЇЙСТВА |Берден |<div style="text-align: center;">”</div> |1979. |Бертолд Брехт: [https://www.youtube.com/watch?v=e2LhpACi22I ОПЕРА ЗА ТРИ ҐРОШИ] |Печом |<div style="text-align: center;">”</div> |- |1958. |Молиєр: НА СИЛУ ДОХТОР |Зґонарел |<div style="text-align: center;">”</div> |1981. |Е. Лабиш–М. Мишел: ФЛОРЕНТИНСКИ КАЛАП |Нонанкур |<div style="text-align: center;">”</div> |- |1958. |Драґутин Добричанин: ЗАЄДНЇЦКИ КВАРТЕЛЬ |Дїдо Боґа |<div style="text-align: center;">”</div> |1982. |Бранислав Нушич: ПОДОЗРИВА ОСОБА |Єротиє |<div style="text-align: center;">”</div> |- |1961. |М. В. Ґоґоль: ЖЕНЇДБА |Кочкарйов |<div style="text-align: center;">Нове Орахово</div> |1983. |Михайло Ковач: ОРАЧЕ, ОРАЧЕ |Янко |<div style="text-align: center;">”</div> |- |1962. |Михайло Ковач: ЧЛОВЕК З НАРОДУ | |<div style="text-align: center;">”</div> |1984. |Дю. Скарничи– Р. Тарабузи: КАВИЯР И ҐЕРШЛА |Леонида |<div style="text-align: center;">”</div> |- |1962. |Велимир Суботич: ВИЛА ЛАЛА | |<div style="text-align: center;">”</div> |1985. |Михайло Ковач: ГРИЦОВО ВОЯЧЕНЄ |Андри |<div style="text-align: center;">”</div> |- |1965. |Й. С. Попович: ЗЛА ЖЕНА |Штефан |<div style="text-align: center;"> Руски Керестур</div> |1986. |Молина Удовички: ЖЕМ |Дїдо |<div style="text-align: center;">”</div> |- |1965. |Бранислав Нушич: АНАЛФАБЕТА | |<div style="text-align: center;">”</div> |1986. |Борислав Пекич: ҐЕНЕРАЛЄ |Полковнїк Блауринґ |<div style="text-align: center;">”</div> |- |1966. |Максим Горки: НА ДНУ |Альоша |<div style="text-align: center;">”</div> |1988. |А. Островски: [https://www.youtube.com/watch?v=yROr7k7yaM4 ЛЄС] |Восмибратов |<div style="text-align: center;">”</div> |- |1967. |Б. Нушич: ПОДОЗРИВА ОСОБА |Таса |<div style="text-align: center;">”</div> |1988. |Борислав Пекич: У ЕДЕНУ НА ВОСТОКУ |Други присутни |<div style="text-align: center;">”</div> |- |1968. |Й. С. Попович: ЗЛА ЖЕНА | |<div style="text-align: center;">”</div> |1989. |А. П. Чехов: ПИТАНКИ |Чубуков |<div style="text-align: center;">”</div> |- |1969. |М. В. Ґоґоль: ЖЕНЇДБА |Кочкарйов |<div style="text-align: center;">”</div> |1990. |М. В. Ґоґоль: [https://www.youtube.com/watch?v=NVylwXhTuPk&t=5s ЖЕНЇДБА] |Жевакин |<div style="text-align: center;">”</div> |- |1970. |О. Коломиєц: ФАРАОНЄ |Ониско |<div style="text-align: center;">”</div> | | | | | |}                              === Авторски композициї === '''Нова музична творчосц''' {| class="wikitable" width=600px |+ ! colspan="3" | У народним духу ! colspan="2" | ! colspan="3" |ЧЕРВЕНЕ ПУПЧЕ |- !Рок !Наслов композициї !Автор текста ! rowspan="18" | ! rowspan="18" | !Рок !Наслов композициї !Автор текста |- |1972. |[https://www.youtube.com/watch?v=-U9F-OK0FIU Перша любов] |Силвестер Ґача |1972. |Дзвон |Силвестер Ґача |- |1972. |[https://www.youtube.com/watch?v=tQyFFAJvVUY Дзивоцки смуток] |Силвестер Ґача |1974. |Найкрасши глас |Мелания Павлович |- |1972. |И вечар и рано |Микола Скубан |1975. |Моя мама |Микола Скубан |- |1973. |Кед остатнїраз |Юлиян Надь |1975. |Фиялка |Владимир Бесерминї |- |1973. |Реґрути одходза |Микола Скубан |1975. |Школа дзвери отвера |Микола Скубан |- |1974. |Петровски дзвон |Силво Ерделї |1976. |Байбер |Микола Скубан |- |1975. |Топольова балада |Михал Рамач |1976. |Орґона |Ирина Гарди-Ковачевич |- |1975. |Тебе |Мелания Кучмаш |1983. |Годзина |Серафина Макаї |- |1975. |Ютре одходзим |Юлиян Надь |1983. |Жима |Серафина Макаї |- |1976. |Фалшива любов |Владимир Бесерминї |1983. |Коминяр (майстор) Петро |Серафина Макаї |- |1976. |[https://www.youtube.com/watch?v=kZAED3VU3rE Любов] |Ксения Хромиш |1984. |Мала кухарка |Силвестер Макаї |- |1977 |Шпи, кохана, шпи |Михайло Малацко |1984. |Нашо дзецинство |Василь Мудри |- |1979. |Прилєцела птица |Юлиян Рац |1984. |Гунцутко |Серафина Макаї |- |1984. |Спреведзена |Василь Мудри |1987. |Пионирскей заградки (за єй ювилей) |Гавриїл Г. Надь |- |1985. |Любов дочека |Юлиян Рац |(?) |Вельки хлоп |Владимир Бесерминї |- |1985. |Нє скривай свою любов |Ксения Хромиш |(?) |Машини |Микола Скубан |- | | | |(?) |Одпочивок |Микола Скубан |} '''Нова музична творчосц''' {| class="wikitable" width=400px |+ ! colspan="3" |У забавним духу |- !Рок !Наслов композициї !Автор текста |- |1975. |Ноц на розходу |Михал Рамач |- |1975. |Здогаднї ше |аноним |- |1978. |Пришага |Мелания Кучмаш |- |1983. |Нова держава |Василь Мудри |} {| class="wikitable" width=400px |+ ! colspan="3" | Танци |- |1975. |Кресцанка |Силвестер Ґача |- |1975. |Ой, дїдочку чичири |Силвестер Ґача |- |1976. |Дробканєц |(без текста) |} {| class="wikitable" width=400px |+ ! colspan="3" |Ружова заградка |- !Рок !Наслов композициї !Автор текста |- |1990. |[https://www.youtube.com/watch?v=edmt3vYQ5oE Квети лядово] |Мелания Римар |} {| class="wikitable" |+ ! colspan="2" |Витомир Бодянєц як радио-шпивач знял за архиву Радио Нового Саду тоти шпиванки: |- | *Мойому влалу (Я. Бучко) * Грайце лєм гудаци (Я. Сивч - Я. Салак) * А мац надумала (народна) | *[https://www.youtube.com/watch?v=tnX93-3xFgg Чекал сом милу] (С. Загорянски) * Мацерова мушкатла (Я. Сивч) * [https://www.youtube.com/watch?v=Z1QVlWNI18o Дїдово писмо] (И. Тимко) |- ! colspan="2" |У фонотеки Радио Нового Саду єст тоти шпивнаки хтори компоновал Витомир Бодянєц: |- |1. [https://www.youtube.com/watch?v=Fpam7c6bJMA Дюрдьове мой] - Mария Пушкаш (тота верзия Вера Салонски) 2. Дзивоцки смуток - Марица Рац 3. Пайташки мойо - Дзивоцка ґрупа 4. [https://www.youtube.com/watch?v=-U9F-OK0FIU Перша любов] (Черешенки) - Mария Пушкаш 5. Прилєцела птица - Юлиян Рац и Йовґен Надь 6. Любов - Агнета Тимко и Юлиян Рац |7. Любов дочека - Юлиян Рац 8. [https://www.youtube.com/watch?v=edmt3vYQ5oE Квети лядово] - Мирко Ґаднянски 9. [https://www.youtube.com/watch?v=kZAED3VU3rE Любов] - Натала Барна и Гелена Сабадош 10. Байбер - Павле Паланчаї 11. Дзвон - Дзецинска ґрупа з Нового Саду 12. Найкрасши глас - Олена Надь |} == Ґалерия == <gallery> Файл:Perši maj 1953.jpg|алт=Преславйованє 1. мая 1953. року у друкарнї Руского слова.|Преславйованє 1. мая 1953. року у друкарнї Руского слова. Стоя, з лїва: Любо Малацко, [[Любомир Такач]] зоз дзивчецом Олґу, Олґа Такач, Мария Виславски, над ню Дюра Биндас мл., Цецилия Колєсар, [[Єфрем Колєсар]], Янко Дудаш, Яким Варґа Лемко, под нїм  Янко Джуня Борец, [[Янко Виславски]], нєпозната, за ню нєпознати, Томислав Рац. Куча: нєпозната, Дюра Дудаш, мали Боґдан Виславски, [[Янко Будински]] Бруґош, Гавриїл Колєсар, Нада Сеґеди, Витомир Бодянєц, мала Любка Такач, [[Василь Мудри]], [[Михайло Биндас|Мижо Биндас]], Яким Роман, Весна и Борис Ердельово, Яким Джуня и Юлин Рац. Файл:OŽALOSCENA FAMILIJA.jpg|алт=Колектив ґлумцох у фалаце Б. Нушича Ожалосцена фамели.|Колектив ґлумцох у фалаце Б. Нушича ''Ожалосцена фамели.'' З лїва [[Юлиян Стрибер]], [[Ана Рац]], [[Aґафия Гафка Рамач|Гафка Рамач]], за ню [[Владимир Бесерминї]], Витомир Бодянєц, за нїм [[Янко Ґ. Рац]], [[Ирина Олеяр]] и [[Микола Скубан]]. Файл:ЖЕНЇДБА 1969 r.jpg|алт=Ґлумци у фалаце  М. В. Ґоґоля Женїдба|Ґлумци у фалаце  М. В. Ґоґоля ''Женїдба''. Витомир Бодянєц стої треци з права. Файл:Ucasnjiki u FARAONOH.jpg|алт=Колектив ґлумцох у фалаце Олексия Коломийца Фараони|Колектив ґлумцох у фалаце Олексия Коломийца ''Фараони''. Витомир Бодянєц стої штварти з права. </gallery> == Литература == * Дюра Латяк - 50 роки Драмского меморияла Петра Ризнича Дядї, Завод за културу войводянских Руснацох, НВУ Руске слово и Дом култури Руски Керестур, 2018, Витомир (Янко) Бодянєц, боки 128-130 * Червена ружа 1962-2011, [https://zavod.rs/izdavastvo/monografiyi/ Витомир Бодянєц, биоґрафия и композициї,] том 2, бок 484. * Витомир Бодянєц 1932-1995 (In memoriam) - [[Дзвон|Дзвони]], християнски часопис, чис. 7 юлий 1995, бок 26 * ТЕАТЕР ТО ЦИ ДОСЦ ВЄДНАК "ВДЕРЕНИ ЛЮДЗЕ" (Витомир Бодянєц) - МАК ч. 10, рок 13, октобер 1984, б. 10-13 * Bodianets,  Vitomir. See Diada Rusyn National Theater,  P. R. Magocsi and Ivan Pop: Encyclopedia of Rusyn History and Culture, University of Toronto, 2005, <nowiki>ISBN 0-8020-3556-3</nowiki>, p. 42. * Сенка Папуґа Славчев: Руски учителє у Новим Орахове, Studia Ruthenica, Дружтво за руски язик, литературу и културу, ч. 7 (20), 1999-2000, б. 84. == Вонкашнї вязи == * [https://www.ruskeslovo.com/%d0%90%d0%a0%d0%a2-%d0%94%d1%8f%d0%b4%d1%8f-%d0%b1%d1%83%d0%bb-%d1%8f%d0%ba-%d0%b7%d0%b0%d1%87%d0%b0%d1%82%d0%bd%d1%97%d0%ba/ АРТ „Дядя” бул як зачатнїк] * [https://www.youtube.com/watch?v=iZDsggo-gUw&t=1387s Велї Витомирово улоги] - портрет Витомира Бодянца * ЗАБИВАЧКИ ШВИНЬОХ - [https://www.youtube.com/watch?v=l3io_ylQOaI&t=337s Обичаї з традициї Руснацох у Войводини] - 1. часц * ЗАБИВАЧКИ ШВИНЬОХ - [https://www.youtube.com/watch?v=dcep4H_hJmg Обичаї з традициї Руснацох у Войводини] - 2. часц * ЗАБИВАЧКИ ШВИНЬОХ - [https://www.youtube.com/watch?v=JPchZFcJHX0 Обичаї з традициї Руснацох у Войводини] - 3. часц {{DEFAULTSORT:Бодянєц, Витомир}} [[Катеґория:Руснаци у Сербиї]] [[Катеґория:Керестурци]] [[Катеґория:Учителє]] [[Катеґория:Ґлумци]] [[Катеґория:Ґлумци аматере]] [[Катеґория:Композиторе]] [[Катеґория:Шпиваче]] [[Катеґория:Дириґенти]] [[Катеґория:Дїяче у култури]] [[Катеґория:Народзени 1932]] [[Катеґория:6. юлий]] [[Катеґория:Умарли 1995]] [[Катеґория:20. юний]] 170vpp0ohxi4u9o3cs49e5biw9vkaca 0 1642 20887 16050 2026-08-23T01:39:10Z Keresturec 18 Уложени три фотки, катеґория 20887 wikitext text/x-wiki {| class="wikitable" align="right" width="300px" |+ ! colspan="2" |<big>Петровци</big> |- | colspan="2" |(фотка) |- ! colspan="2" |Административни податки |- |'''Держава''' | [[Горватска]] |- |'''Жупания''' |Вуковарско-сримска |- |''' Општина ''' | Боґдановци |- |''' Найблїзши векши варош ''' | Вуковар |- ! colspan="2" |Жительство (2021) |- |'''—2022 |643 |- |'''—густосц''' |29 жит./ km2 |- ! colspan="2" |Ґеоґрафски характеристики |- |'''Координати''' |45°17′20″С 18°56′40″В |- |'''Часово зони''' | |- |'''Абс. висина''' | |- |'''Поверхносц''' |22,1 km2 |- | colspan="2" style="text-align:center;" | {{Location map | Croatia | label = Петровци | lat_deg = 45 | lat_min = 42 | lat_sec = 15 | lat_dir = N | lon_deg = 18 | lon_min = 29 | lon_sec = 03 | lon_dir = E | width = 290 | caption = Петровци на мапи Горватскей }} |- ! colspan="2"|Инши податки |- |''' Матична пошта ''' |32242 Слаковци |- |'''Поволуюце число''' | +385 (0)32 |- |''' Автоознака ''' | VU |} '''Петровци''' (горв. ''Petrovci'', укр. ''Петрівці'', рсн. ''Петровци'') то валал у [[Горватска|Горватскей]], у општини Боґдановци, у Вуковарско-сримскей жупаниї.<ref>[https://dgu.gov.hr/registar-prostornih-jedinica-172/172 Registar prostornih jedinica Državne geodetske uprave Republike Hrvatske]. Wikidata Q119585703</ref> == Ґеоґрафия == Петровци ше находза югозаходно од Вуковару, южно од Боґдановцох и заходно од Неґославцох и Свиняревцох. На 45°17'20" сиверней ґеоґрафскей ширини и 18°56'40" восточней ґеоґрафскей длужини. == Жительство == Спрам попису з 2011. року Петровци маю 864 жительох, а 2001. року мали 988 жительох. == Познати особи == * [[Осиф Костелник]], руски [[писатель]], фолклориста и културно-просвитни роботнїк. * [[Силвестер Ерделї]], народни [[поета]]> * [[Митро Надь]], [[поета]] и културни дїяч * [[Любка Фалц]], учителька и поетеса. [[Файл:Hlopi na kocu Petrovci.jpg|алт=Леґинє ходза по облїваню|мини|440x440п|Леґинє ходза по облїваню, Петровци]] '''Валал Петровци:''' Рушанє числа жительох од 1857 по 2021. рок<ref>[https://podaci.dzs.hr/media/rqybclnx/popis_2021-stanovnistvo_po_naseljima.xlsx Popis stanovništva, kućanstava i stanova 2021.] – stanovništvo prema starosti i spolu po naseljima (горватски и анґлийски). Državni zavod za statistiku. 22. rujna 2022. Wikidata Q118496886</ref> {| class="wikitable" |+ !Рок !Число |- |1857 |655 |- |1869 |802 |- |1880 |863 |- |1890 |943 |- |1990 |1054 |- |1910 |1032 |- |1921 |1129 |- |1931 |1269 |- |1948. |1310 |- |1953. |1307 |- |1961. |1448 |- |1971. |1399 |- |1981. |1357 |- |1991. |1289 |- |2001. |988 |- |2011. |864 |- |2021. |643 |} == Памятнїки и знаменїтосци == Парохийна [[Святи храм|церква]] у Петровцох збудована 1769. року на месце старей древеней церкви з 1566. току, пошвецена є Вознесеню господньому. У новших часох церква обновйована 1972. и 1992. Церква збудована як єдноладьови познобарокни будинок. Церква ма три [[Дзвон|дзвони]]. [[Иконостас]] припада уметносци першей половки 19. воку. == Култура == :▶Културно уметнїцке дружтво Йоаким Гарди, Петровци :▶Клуб младих Петровци :▶КУД ''Руснак'', Петровци == Културни манифестациї == :▶''Петровски [[дзвон]]'', културна манифестация Руснацох и Українцох. == [[Спорт]] == :▶ФК Петровци :▶Столнотениски клуб Петровци :▶Спортске риболовне дружтво Доброволєц == Ґалерия == <gallery> Файл:Mlodi i molda z Petrovcoh.jpg|Млода и млоди зоз Петровцох Файл:Zena z dzeckom Petrovci.jpg|Млада жена зоз дзецком, Петровци </gallery> == Референци == <references /> [[Катеґория:Валали у Горватскей]] [[Катеґория:Петровци]] poo01hqs4w4p32holex715bu8883408 14 2913 20897 17410 2026-08-23T07:20:50Z Sveletanka 20 катеґория 20897 wikitext text/x-wiki [[Катеґория:Алати]] 8ikoytwrk43xvyc7efss1j8ph1pjh1l 0 3367 20895 20552 2026-08-23T07:09:41Z Sveletanka 20 катеґория 20895 wikitext text/x-wiki [[File:9896Barnes Naturals Apple Cider Vinegar 04.jpg|right|thumb|307x307px|Яблуков есенц]]'''Яблуков есенц''' настава зоз ферментацию соку з яблукох. Найлєпше хасновац природни яблуков есенц, у хторим нєт нїяки додатки. Под час процесу ферментациї природни цукри з яблукох ше розкладаю з помоцу бактерийох и [[Кващок|квасу]]. Перше настава алкогол, а потим есенц. Яблуков есенц ше найчастейше предава нєфилтровани и нєпастеризовани, а кед ше фляшка отвори, вон з часом оксидує и постава цми кафови. На дну фляшки ше з часом зяви жґрид (ушедок) и то цалком у порядку. Тот жґрид ше углавним состої зоз бактерийох есенцовей квашнїни.<ref>[https://www.biospajz.rs/ Јабуково сирће - природни еликсир широког спектра лековитог деловања]</ref><ref>[https://knjizarariznica.rs/proizvod/ Prirodno jabukovo sirće / Sveti Stefan-Vranje]</ref> == Здравствени предносци == Яблуков есенц насампредз поживови продукт. Есенц спада до нєобходней [[Пожива|поживи]] за чловеково костиранє без огляду на тото чи є алкоголни, вински або яблуков. У кухнї ше хаснує за шалату, як додаток вареним єдлом або за конзервованє жимнїци. Яблуков есенц ше хаснує як и кажди други есенц, з тим же вон здравши од каждого другого есенцу до тей мири же ше часто хаснує як лїк. Вон спада до електролитох хтори одвичательни за прецек електрицитету у целу. За лїченє реуматоїдного артритису препоручує ше облоги зоз яблукового есенцу. Народна медицина яблуков есенц комбиновани з [[Мед|медом]] и воду препоручує за одстраньованє хронїчней вистатосци. == Пририхтованє яблукового есенцу == [[File:02023 0257 Apple cider vinegar.jpg|right|thumb|304x304px|Яблуков есенц индустрийно продуковани]]Яблуков есенц ше прави зоз узретих яблукох. Яблука треба же би були цалком узрети, та мож похасновац и тоти цо опадали. Яблука ше поумива, пореже, положи до емайлованей або пластичней судзини зоз широким дном. Потим ше их прелєє з горуцу воду (65-70 °C). Кед же ше прави яблуков есенц, потребни и цукер. На єдну килу сладких яблукох треба додац 50 ґрами цукру, а за квашни -100 ґрами. Судзину положиц на цепле место, алє нє на [[слунко]]. Потребне часто премишац масу же би нє пришло до поверхносного вреца. После двох тижньох ше прецадзи през густу ґазу и прелєє до велького дунца за вреце. Найлєпше охабиц 5-7 центи [[Воздух|воздуху]] до верху дунца. Охабиц най одстої ище два тижнї. Нєрозмутькани, готови есенц пресипе ше до фляшкох, нє до верху. Фляшки ше добре завре, а кед ше есенц сце длужей чувац, затички ше прелєє з воском. Треба их чувац на цмим месце, на [[Температура|температури]] од од 4-20 °C. == Яблуков есенц за швидке худнуце == Есенцова або оцтова квашнїна пошвидшує претровйованє протеїнох хтори важни за творенє и функционованє гормону роснуца хтори найзначнєйши за швидкосц базалного метаболизма. То значи же яблуков есенц пошвидшує претровйованє на исти способ, алє и процес трошеня калорийох. Бета каротен хтори ше находзи яблуковим есенцу тиж помага розкладанє масних наскладох. Яблуков есенц ше пиє пред єдзеньом, же би ше пошвидшало претровйованє унєшеней поживи и зменшало дальши апетит. То одлична метода детоксикациї, а бактериї хтори ферментовали есенц одлични за здравє черевох и дїйствую як пробиотик. З пошвидшованьом претровйованя и метаболизма, чкодлїви материї ше швидше вируцую з цела а енерґия дуплує, цо ридки случай з диєтами за худнуце. Кед ше жадаме ментовац звишних килох, препоручує ше кажде рано пред єдзеньом попиц два [[Ложка|ложки]] яблукового есенцу у погаре води, або исту мишанїну попивковац док ше є же би ше зопарло преєданє и злєпшало дальше претровйованє. == Совити за хаснованє == Препоручена [[Дзень|дньова]] доза яблукового есенцу як еликсира за нукашнє хаснованє то розпущенїна 2 ложкох есенцу у погаре води, з додатком двох ложичкох меду. Кед у питаню яблуков есенц, побочни зявеня барз ридки. При даєдних особох можу буц присутни иритация шлїжацей скорочки жалудка и надражнєти пажерак (єдняк). У случаю предозованя, зявюю ше акутни зявеня як цо високи [[прицисок]] и проблеми з роботу покруткох. == Литература == * [https://sr.wikipedia.org/sr-ec/ Jабуково сирће ] * [https://www.zdravisimo.com/blog/jabukovo-sirce-kao-lek.html Jabukovo sirće kao lek] {{Commonscat}} == Референци == <references /> [[Катеґория:Пожива]] 7dak7f4wl54nkit4ruhsng3m9rsif69 0 3370 20896 20584 2026-08-23T07:20:26Z Sveletanka 20 катеґория 20896 wikitext text/x-wiki [[File:Füller-tinte hg.jpg|right|thumb|300px|Фляшки зоз тинту зоз Нємєцкей]] '''Тинта''' (итал. слово латинского походзеня; серб. ''мастило''), чарнїдло, чечна [[фарба]]; чечносц у фарбох за писанє и рисованє.<ref>1. Vujaklija M, Leksikon stranih reči i izraza, Prosveta, Beograd, 1954.g.</ref> == История и состав тинти == [[File:קלף, נוצה ודיו.jpg|right|thumb|300px|Тинта за писанє и пирко]] Тинту ше хасновало ше ище пред нову еру у старим Єгипту и Китаю. Европа ю упознала досц познєйше. Перше ше ю правело з мишанїни водових розпущенїнох танину и солї желєза. Тинта познєйше правена з водовей розпущенїни анилинских фарбених материйох зоз додатком ґлицерину, алкоголу итд.<ref name=":0">Grupa autora, * [[:sh:Mala_enciklopedija_Prosveta|Mala enciklopedija]] Prosveta, Prosveta, Beograd, 1959.</ref> Тинту ше прави и зоз водовей розпущенїни желєного каменку и ґалусней квашнїни хтору ше достава зоз вилучованьом дубових шишкох (округли нєзвичайни виростки на жалудзу хтори наставаю кед мали оси сокопийци з фамилиї ''Cynipidae'' знєшу ваїчка до рошлїнскей тканї), зоз додаваньом даякей фарби. Же би ше лєпше залїпело, додава ше лїпкача и феноли.<ref>Grupa autora, Priručni leksikon, Znanje, Zagreb, 1959.g.</ref> Тинти, зависно од пиґментох, єст у рижних фарбох. Окремна файта тинти то туш. Єст и „ориґинални туш“ и вон углавним чарней фарби, гоч го єст и у шицких других фарбох. Вон водоодпорни, а прави ше го так же ше пиґмент чарного угля миша зоз рижнима желатинами и лїпкачом.<ref name=":0" /> == Писанє зоз тинту == [[File:Tintenfass.jpg|right|thumb|300px|Тинта]] Зоз тинту ше писало и рисовало по [[Камень|каменю]], папирусу, на окреме пририхтаних живитиньских [[Скорка|скорох]], паперу, з помоцу прибору за писанє. Свойо вчасни записи чловек виведол з найобичнєйшима палїчками або косцами, [[Над|надом,]] хтори наоштрел, замакал до розпущеней фарби и з нїма писал. Потим писал хаснуюци [[Пирє|пирка]] птицох и то найчастейше гуши пирка. З пренаходзеньом металу, чловек правел метални направи хтори здогадовали на птицово пирка, а так су и наволани – пирка. И єдни и други пирка ше нєпреривно мушело мачац до тинти, так же писанє нє було анї континуоване, анї єднаке. Вельо познєйше, зоз пренаходзеньом [[Пенкало|пенкала]] хторе над пирком мало власне складище за тинту цо дозовано чурела по пирку, могло ше писац континуовано и смужки були єднаки. == Ґалерия == <gallery> Файл:221001 INK 콘서트 엄지 (5).jpg|Малюнок зоз тинту у фарбох Файл:Ink Seller MET DP818796.jpg|Малюнок зоз чарну тинту Файл:Tinta bestiario.jpg|Малюнок зоз тинту Файл:Receipt, Cyrus Taber, 1824-08-31 - DPLA - 3e4bc0833f2f27250fd0fa42a19f7d2f (page 1).jpg|Стари дукумент написани зоз тинту Файл:Fountain pen writing (literacy).jpg|Пенкало Файл:History-of-ink-figure32.png|Тексти написани зоз тинту през историю </gallery> == Вонкашнї вязи == * [https://sh.wikipedia.org/wiki/Tinta#cite_ref-Sana_2-0 Tinta] * [https://sr.wikipedia.org/sr-el/%D0%9C%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BB%D0%BE Мастило] == Референци == <references /> [[Катеґория:Прибор за писанє]] hhe5reu54rlgon5yvf93fphteqk4bye 0 3376 20892 20676 2026-08-23T06:51:03Z Sveletanka 20 ушорйованє 20892 wikitext text/x-wiki {{Инфорамик | headerstyle = background: lightgreen | header1 = Бундава | label2 = | data2 = [[File:Cucurbita 2011 G1.jpg|center|300px|]] | header3 = [[Таксономия (биолоґия)|Наукова класификация]] | label4 = Царство | data4 = Plantae | label5 = Дивизия| data5 = Magnoliophyta | label6 = Класа | data6 = Magnoliopsida | label7 = Ряд | data7 = Cucurbitales | label8 = Фамилия | data8 = Cucurbitaceae | label9 = Подфамелия | data9 = | label10 = Род | data10 = ''Cucurbita'' | label11 = Файта | data11 = ''C. pepo'' | header12 = [[Биномна номенклатура|Биномне мено]] | label13 = | data13 = ''Cucurbita pepo'' | label14 = | data14 = [[Карл фон Лине|L. ]] }} '''Бундава''' (лат. ''Cucurbita pepo'', серб. ''бундева'', тиква або лудаја, мисирача, дулек; рсй. ''ты́ква'' обыкнове́нная, укр. ''гарбу́з'' звича́йний, поль. ''dynia zwyczajna''), єднорочна цагаца рошлїна з фамилиї бундавох (''Cucurbitaceae''),<ref>[https://ru.wikisource.org/wiki/%D0%AD%D0%A1%D0%91%D0%95/%D0%A2%D1%8B%D0%BA%D0%B2%D0%B0 Тыква]&#x20;&#x2F;&#x2F;&#x20;[https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%AD%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%B5%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%80%D1%8C_%D0%91%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B3%D0%B0%D1%83%D0%B7%D0%B0_%D0%B8_%D0%95%D1%84%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B0 Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона]</nowiki>&#x20;: в 86&#x20;т. (82&#x20;т. и 4&#x20;доп.).&#x20;— <abbr>СПб.</abbr>, 1890—1907.</ref> чийо ше вельки плоди хаснує и у чловековим костираню, алє и як покарму за животинї, окреме швинї. Бундавово маґочки ше хаснує у фитотерапиї, козметики и ґастрономиї. Окрем бундави, до фамилиї ''Cucurbitaceae'' спада и друга желєнява хтору ше хаснує за каждодньову чловекову [[Пожива|поживу]], як цо [[Ґереґа|ґереґи]] и [[Огурка|огурки]]. == Опис == Бундава єднорочна цагаца рошлїна з конарчками хтори закрити з оштрима шерсцами. Стебло може буц длугоке и 10 [[Метер|метери]], грубе коло 10 милиметери. Лїсца маю длугоки конарчки, вельки, пейцперсценьово и оброснути з оштрима шерсцами. Квитки вельки, єднополни, жовти. Хлопски квитки поєдинєчни або их єст вецей у пазухох лїсцох, а женски осамени. Конарчок квитку нєбарз преширени под женскима квитками. Венчиково лїсточка зроснути до половки. Плод велька бобка, лабдастей, тамбурковей або цилиндричней форми, жовтей, билей або помаранчецовей [[Фарба|фарби]], з гладку, благо ребрасту лупу. Нукашньосц бундави интензивно жовтей по помаранчецову фарбу. Грубе коритко ма нашенє (маґочки) и пулпу. Даєдни сорти з подобним випатрунком виведзени зоз файти ''Cucurbita maxima''. Специфични жимски сорти походза од других файтох, укључуюци и ''Cucurbita'' ''argyrosperma'' и ''Cucurbita moschata'', хтори ше тиж волаю бундави. Плод традиционалней бундави (''Cucurbita pepo'') звичайно чежки медзи 2,7 и 8,2 кили, док плод векших сортох (''Cucurbita maxima'') поряднє досцигує чежину и вецей як 34 кили. == Розширеносц == [[File:Cucurbita pepo collage 1.png|right|thumb|300px|Рижни файти бундавох]]Трима ше же бундава по походзеню з Америки, а натурализована є по цалим швеце. Рошлїна приходзи з Мексика, а дзекуюци Шпанцом, пренєшєна є до Европи. Єдна з файтох бундави походзи з Индиї,<ref>[https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D1%8B%D0%BA%D0%B2%D0%B0_%D0%BE%D0%B1%D1%8B%D0%BA%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%B0%D1%8F#cite_note-5 FAOSTAT Gateway.] Дата обращения: 1 февраля 2014. [https://web.archive.org/web/20160125122044/http://faostat3.fao.org/faostat-gateway/go/to/home/E Архивировано] 25 января 2016 года</ref> док ше на подручу Европи найбаржей розширела округла бундава хтора приходзи з Америки. Найстарши бундавово маґочки походза з периоду медзи 7.000 и 5.500 роками пред нову еру. Бундави ше садзи по заградох и по польох, часто як медзишаце у [[Кукурица|кукурици]]. == Хаснованє == '''Пулпа (месо)''' плоду и маґочки ше є. Пулпа богата з воду, влакнами, протеїнами и витаминами и хаснує ше за єдзенє, найчастейше термично обробена. [[File:Kuerbiskerne.jpg|right|thumb|300px|Мaґочки з бундави]]'''Маґочки''' богати з масним олєйом, протеїнами и минералами и є ше их (куса) пукани, як лакотка або за доставанє олєю зоз жимним цадзеньом. '''Бундавов олєй''' червенкастей фарби, квалитетни, лєгко претровлїви. Маґочки и олєй ше применює у фитотерапиї при бениґней гиперплазиї простати. == Хаснованє у прешлосци == ♦ Дакеди жени у старей Греческей и Риме правели помаду з тлучених бундавових маґочкох и маслинового олєю и хасновали ю за допатранє скори и одстраньованє пегох на твари. ♦ У штреднїм вику паломнїки ношели за пасом судзинку з бундави, место чутори. ♦ Бундава як судзина за воду привязана за длугшу палїцу и коритка пришити на плащ и [[калап]] були знак за особи цо мали лепру, а у штреднїм вику блукали по Европи глєдаюци вилїченє. ♦ Бундави (рижних формох) пред вельо роками були похасновани, и за правенє рижних [[Подзелєнє музичних инструментох|музичних]] [[Музични инструменти|инстурментох]]. Найчастейше ше теди бундави хасновани за удерни инструменти, або у комбинациї зоз инструемнтами хтори мали рижни висини [[Тон|тонох]] (напр. примитивни кслилофон и под.) == Бундава при Руснацох == [[File:Au marché - portions de potirons.JPG|right|thumb|300px|Бундава порезана на фалтки]]Руснаци тиж и садза и дзечнє готовя єдла з бундави як напр. рейтеши з бундаву, житна пита з бундаву, ґоргелї, печена у фалатох у [[Руски пец|руским пецу]] за [[Брила|брилу]] або у рерни, варена у млєку порезана на коцочки, пироги з печену поджамену бундаву, алє садза и такв. швиньски або кравски бундави хтори ше як покарму дава животиньом. === При других [[Народ|народох]] === [[File:Jack-o'-Lantern 2003-10-31.jpg|right|thumb|300px|Положена швичка або даєдно шветло на батериї до повирозованей бундави за забавни обряд ''Ноц'' ''босоркох'']]Бундавова пита – традиционална часц єдла подзековносци у Канади и ЗАД. Бундавово пити ше звичайно прави з рижних файтох жимских бундавох. У Америки традиция повирезовац бундави як лампиони за украс коло забавного обряду Ноци босоркох. Медзитим, на заходним Балканє, бундаву ше насампредз хаснує за пити, мачанки, печени и варени єдла, соки и джеми, а популарне пукац посолєни маґочки. == Лїковитосц == По поживней вредносци и диєтетскей важносци, бундава водзаца медзи желєняву.<ref>[https://centarzaprirodnumedicinu.com/ziveti-u-skladu-sa-prirodom/zdrava-ishrana/bundeva-kao-zdrava-hrana-i-lek/ Bundeva kao zdrava hrana i lek]</ref><ref>Лекарственные свойства сельскохозяйственных растений&nbsp;&#x2F;&nbsp;Под ред. Борисова М. И..&nbsp;— <abbr>М.</abbr>: Урожай, 1974.&nbsp;— С.&nbsp;50.</ref>Ма шейсц раз вецей витамини як яблука и червена цвиклочка, богата є з витамином А, ма и витамини Ц, Е и ґрупу витаминох Б, як и желєза. Пулпа (месо) ма окреме сладки смак, цо найбаржей виражене кед ше ю упече.<ref>[https://www.doktor.rs/txt/1073/jednostavna-bundeva-puna-vitamina?utm_campaign=promote_random_news&utm_source=forum_RT&utm_medium=doktorforum Jednostavna bundeva puna vitamina] doktor.rs</ref> == Значенє и хаснованє == Глава бундaви - символ Ноци босорки У жемох анґлийского бешедного подруча, бундава єден од симболох ''Ноци босоркох''. За таку применку нукашньосц бундави ше повинїма (маґочки и млязґа) и нука ше кладзе швичка, [[лампаш]] або друге жридло шветлосци, а од вонка ше повирезує лїцо. Квитки обичней бундеви пчоли подмирюю зоз поленом и нектаром, а лученє нектару ше одвива и по горуцей, сухей вхвилї. Продукция [[Мед|меду]] досцигує коло 30 кґ по гектару. Жовти мед ше швидко кристализує.<ref>Абрикосов Х. Н. и др. Тыква // Словарь-справочник пчеловода / Сост. Федосов Н. Ф.. — М.: Сельхозгиз, 1955. — С. 370.</ref> == Класификация == У зависносци од хаснованя, обични бундави ше дзеля до 3 групох: [[File:Cucurbita pepo Zucchini and Patty Pan Squash.jpg|right|thumb|300px|Декоративни бундавки]]♦ '''Декоративни''', (як „бависка“), бундави ориґиналних формох, велькосци и фарбох. Садза ше коло оградох по хторих ше цагаю и коло мурох. ♦ '''Покармово''' '''файти''' – вельки су и меснати добри за покарму животиньох ♦ Пожива за костиранє людзох – '''Столни файти'''. Нєможлїве направиц строгу розлику медзи заднї два ґрупи, пре идентични столни файти, поготов кед родза у векших количествох. Теди ше можу похасновац и за покарму, док други можу заменїц столну файту кед же маю окремни смак. == Ґалерия == <gallery> Файл:Cucurbita pepo IMG 5521.jpg|Бундави Файл:Cucurbita pepo 15-p.bot-cucu.pepo-02.jpg|Квиток бундави. Файл:Cucurbita13.JPG|Декоративни бундавки рижних велькосцох и фарбох. Файл:Cucurbita pepo var. styriaca05.jpg|Бундава помаранчецовей фарби. Файл:Patison1..jpg|Маґочки у пререзаней пулпи (месу) бундави. Файл:Cucurbita pepo Zuboda 2022-08-26 9225.jpg|Бундавово маґочки (Семено) {{Основная статья|Семя тыквы}} [[Семена]] плоские, длиной 1—3 см, с ободком по краю; наружная оболочка — деревянистая, желтовато-белого цвета, внутренняя — плёнчатая, зеленовато-серая. </gallery> == Литература == * Jančić Radiša, Stojanović Danilo. Ekonomska botanika, korisne biljke i njihovi proizvodi. 1. izd. Beograd: Zavod za udžbenike, 2008. 396 str., ilustr. <nowiki>ISBN 978-86-17-15000-4</nowiki>. == Вонкашня вяза == * [https://www.rts.rs/magazin/Zdravlje/5803696/bundeva-tikva-zdravlje-pita-pecena-obrok-vitamini-rak-koza-minerali-antioksidansi.html Зашто бундеву треба чешће уврстити у јеловник] www.rts.rs * [https://www.agroklub.rs/sortna-lista/povrce/bundeva-157/ Bundeva] agroklub.rs * [https://www.youtube.com/watch?v=qM5gQWyULN0 BUNDEVA - VITAMINSKA BOMBA] Youtube.com {{Commonscat}} == Референци == <references /> [[Катеґория:Желєнява]] [[Катеґория:Пожива]] [[Катеґория:Лїковити рошлїни]] 65zghdtu143yh8wth3y4a7xofw6isnk 0 3377 20879 20622 2026-08-22T14:44:58Z Sveletanka 20 ушорйованє 20879 wikitext text/x-wiki {{Инфорамик | headerstyle = background: lightgreen | header1 = Зомбулька | label2 = | data2 = [[File:Hyacinth - Anglesey Abbey.jpg|300px|]]<div style="text-align: center;">''Hyacinthus orientalis'' | header3 = [[Таксономия (биолоґия)|Наукова класификация]] | label4 = Царство | data4 = Plantae | label5 = Кладус| data5 = Tracheophytes | label6 = Кладус | data6 = Angiospermae | label7 = Кладус | data7 = Monocotyledones | label8 = Ряд| data8 = Asparagales | label9 = Фамилия | data9 = Asparagaceae | label10 = Род | data10 = ''Hyacinthus'' Tourn. ex L. | header11 = Tипово файти | label12 = Файта | data12 = ''Hyacinthus litwinowii'' ''Hyacinthus orientalis'' ''Hyacinthus transcaspicus'' }} '''Зомбулька''' (лат. ''Hyacinthus,'' серб. ''зумбул'', тур. ''sümbül'',) спада до роду монокотиледоних скритонашенькарох зоз истоменовей фамилиї ''Hyacinthaceae'', як и єдиней файти того роду, хтора природно (спонтано) рошнє у предїлох югозаходней Азиї, од Малей Азиї, прейґ Сириї, Либану, Израїлу и Ираку до Ирану. <ref name=":0">Диклић, Н. 1975. Род Hyacinthus L.. In: Јосифовић, М.(ed.) Флора СР Србије. САНУ:Београд.</ref><ref>[https://www.ars-grin.gov/ USDA, ARS, National Genetic Resources Program.] Germplasm Resources Information Network - GRIN (Online Database). National Germplasm Resources Laboratory, Beltsville, Maryland. URL: [https://web.archive.org/web/20090226095537/http://www.ars-grin.gov/cgi-bin/npgs/html/taxon.pl?19427 Архивирано] на веб-сајту [https://sr.wikipedia.org/wiki/Wayback_Machine Wayback Machine] (26. фебруар 2009) (07 September 2007)</ref> Єст субспонтани популациї у Далмациї <ref name=":0" /> и Греческей. Природни бивальнїки зомбульки то каменяри од приморя по високи гори (2000 m н. в.) <ref>Davis, P.H. 1965. Flora of Turkey. Edinburgh University Press.</ref> Поєдини авторе два файти зродного роду ''Hyacinthella'' (H. ''litwonowii'' и ''H. transcaspicus'') розкласую до роду зомбулькох як файти ''Hyacinthus litwinowii'' и ''Hyacinthus transcaspicus''. == Опис рошлїни<ref name=":0" /> == Зомбулька вецейрочна лїсцаста рошлїна з под&#39;жемним стеблом у форми [[Цибуля|цибульки]]. Висока є до 50 центи, зоз 4-12 прижемнима лїсцами и єдним квитковим стебелком хторе трима ґириздасти квитки. Число квиткох у ґириздочки до 15 при самошейки и субспонтаних рошлїнох, док при пестованих култиварох мож видзиц и по 50 квитки. На яр квитки барз пахняци, белави, целово, жовти або били, гермафродитни. Єст полни (дупли) зомбульки и празни. Лїсточка периґону зроснути до цивки, зоз ставцами хтори стирча або ше зогинаю и даваю [[Дзвон|дзвонасти]] випатрунок цалому квитку. У даєдних наших местох зобульки ше ище волаю канчовики. Опращкованє окончую инсекти. Плод округла локулицидна ґалетка. Нашенє кафовкасто-чарней [[Фарба|фарби]], з голим арилусом. Зомбулька мирмекогорна рошлїна. == Значносц зомбульки == [[File:Gc20 hyacinthos orientalis.jpg|left|thumb|366x366px|Зомбульково цибульки]] У восточним Штредожемю зомбульки ше пестує од давна, дзекуєци моцному паху квиткох, алє и прето же нє вимагаю вельо уваги при допатраню. Векшу значносц и популарносц посцигує у 18. вику у Европи, кед ше у Голандиї направело вецей як 2000 култивари и гибриди. Препоручує ше при допатраню <ref>[https://slcl.libguides.com/c.php?g=1353087&p=10361059 Missouri Botanical Garden's Kemper Center for Home Gardening.] Online [https://web.archive.org/web/20160305002215/http://www.mobot.org/gardeninghelp/plantfinder/Care.asp?code=A458 Архивирано] на веб-сајту [https://sr.wikipedia.org/wiki/Wayback_Machine Wayback Machine] (5. март 2016)</ref> садзиц цибульки у септембру/октобру, з додаваньом штучного гною док квитню (найчастейше у марцу) и одстраньованє спретих стебелкох и лїсца (април-юний) же би ше вецей поживи/енерґиї маґазиновало до цибулькох. Есенциялни олєй зомбуькох ше хаснує у парфимериї, <ref>Hill, A.F. 1952. Economic Botany. The Maple Press</ref> З квиткох ше достава белаву фарбу.<ref>Grae, I. (1974). [https://archive.org/details/naturescolorsdye00grae Nature's Colors - Dyes from Plants.] New York: MacMillan Publishing Co. ISBN 978-0-02-544950-3.</ref> Рошлїнски сок стебелка може спричинїц контактни дерматитис, <ref>Cooper, M. & Johnson, A. 1984. Poisonous Plants in Britain and their Effects on Animals and Man. HMSO. ISBN 978-0-11-242529-8.</ref> а цибулька богата з токсинами и отровна є за цицарох <ref>Huxley, A. (1992). The New RHS Dictionary of Gardening. MacMillan Press. ISBN 978-0-333-47494-5.</ref>. == Пестованє == За пестованє зомбулькох потребно почитовац шлїдуюци правила и поступки: ● Влажносц [[Воздух|воздуха]]: без пирсканя; ● [[Температура]]: вжиме ше цибульки тримаю на температури од 5-8 °C, у цеку квитнуца од 18-20 °C; [[File:Growing-and-caring-for-hyacinth-plants.jpg|right|thumb|300px|Зомбульки]]● Пресадзованє: цибульки ше садза у октобру (вєшенї кед ше шеє [[жито]]), а квитнуц буду у марцу. Нєшка єст гибридни файти хотри можу квитнуц и вжиме. Тоти файти ховани у окремних условийох и третировани же би ше при нїх виволало вщасне квитнуце. ● Прихрана: яр-лєто, раз у двох тижньох зоз минералним гнойом, а вєшенї и вжиме - без прихрани. ● Розмножаванє: вєшенї зоз дзелєньом младих цибулькох; ● Залїванє: важне правилно залївац зомбульки у черепчкох - з мегку, одстату воду хижней температури. Воду потребно осторожно сипац кед ше жем у черепчку суши. Важно же би вишок води одцекла, же би цибулька нє почала гнїц. == Зомбулька у култури == Латинска назва роду дата по Гиякинтови зоз греческей митолоґиї, а по цалим природним ареалу зомбульки маю вельку улогу у людскей култури и уметносци. Иранци з ню украшую хафт син столи при дочеку Персийского нового року (Нороуз). Пророк Мухамед гуторел: ''кед бим мал два фалатки [[Хлєб|хлєба,]] предал бим єден и купел зомбульки, бо вони ми душу накармя.'' [[File:Young boy picking hyacinths in Normandy - 1993.jpg|right|thumb|280px|Хлапчик старгує зомбульки (Нормандия 1993. рок)]]'''Руснаци и зомбульки''' Зомбулька була значна як квеце хторе представяло перши вистнїки яри. Скоро кажде руске обисце мало у заградки посадзене зомбульки а найчастейше були белаво-каменковей фарби, целовей а було и билей. Посадзени були у леї у заградки такой кед ше вошло зоз улїци до преднього двора, коло малей огради зоз цеглох лєбо збитих палїчкох або [[Поскона|посконох]]. :● Зомбулька була и „часц [[Кошарка|кошарки]]” хтору ґаздинї порихтали за Вельку ноц и одношели до [[Церковна порта|церковней порти]] пошвециц пасхалне єдзенє. Медзи иншим до тей кошарки такповесц обовязно ше положело и два-три зомбульки же би приємно запахли и прикрашели кошарку. :● Зомбульки хасновани и як декорация на свадзбох. Кладло ше их на порихтани столи до вазночкох або менших дунчикох. Верело ше же зомбульки симбол радосци и щесца. :● Док ше славело швето Дзень женох и мацерох (8. марец) мали букецик зомбулькох бул красни дарунок, поготов кед их дзеци подаровали мацером, бабом, куми, нином итд. == Ґалерия == [[File:Floraison jacinthe.jpg|959x959px|thumb|Поступк роснуца од садзеня цибульки по квитнуце зомбульки]] <gallery> Файл:Carnegie.JPG|Били зомбульки (''Hyacinthus orientalis'') Файл:Garden Hyacinth Hyacinthus orientalis 'Purple Voice' Flower 1644px.JPG|Целова (пинк фарба) зомбулька ((''Hyacinthus orientalis'' ^''en'' 'Purple Voice')) Файл:Gypsy queen.jpg|Зомбулька (Hyacinthus orientalis cv. 'Gypsy Queen') Файл:Hyacinthus (in a flowerbed) 02.JPG|Ярня декорация парку ''Коломенскоє'' (Москва) Файл:Hyacinth glass culture.jpg|Метод пестованя зомбульки у вазни Файл:Nowruz Sonbol (Hyacinth).JPG|Белави зомбульки </gallery> == Вонкашнї вязи == * [https://www.youtube.com/watch?v=_XQoAvkewsg Zumbuli ili hijacint (Hyacinthus orientalis L.)] youtube.com * [https://www.scribd.com/document/462411563/zumbul Zumbul | PDF] scrbid.com * [https://milan2110.wordpress.com/2018/11/29/zumbul/ Zumbul (Hyacinthus orientalis) - Blog o biljkama] {{Commonscat}} == Референци == [[Катеґория:Квеце]] ebtpjtl54r5m2kposff8eli2xf0uqdt 0 3378 20899 20656 2026-08-23T07:49:09Z Sveletanka 20 катеґория и ушорйованє 20899 wikitext text/x-wiki {{Инфорамик | headerstyle = background: lightgreen | header1 = Верба | label2 = | data2 = [[File:Willow.jpg|center |300px|<div style="text-align: center;">Жалосна верба]] | header3 = [[Таксономия (биолоґия)|Наукова класификация]] | label4 = Царство | data4 = Plantae | label5 = Кладус| data5 = Tracheophytes | label6 = Кладус | data6 = Angiospermae | label7 = Кладус | data7 = Eudicotidae | label8 = Кладус | data8 = Rosids | label9 = Ряд| data9 = Malpighiales | label10 = Фамилия | data10 = Salicaceae | label11 = Племе | data11 = Saliceae | label12 = Род | data12 = ''Salix'' | header13 = [[Биномна номенклатура|Биномни мена]] | label14 = | data14 = | label15 = | data15 = ''Salix acutifolia'' | label16 = | data16= ''Salix alaxensis'' - аляска верба | label17 = | data17=''Salix alba'' - била верба | label18 = | data18=''Salix alpina'' - алпска ива | label19 = | data19=''Salix appendiculata'' – вельколїсцаста верба | label20 = | data20 = ''Salix arbuscula'' | label21 = | data21= ''Salix arbusculoides'' | label22 = | data22=''Salix arctica'' | label23 = | data23=''Salix atrocinerea'' | label24 = | data24 = ''Salix aurita'' - ухаста верба, ухата ива | label25 = | data25= ''Salix babylonica'' - жалосна верба | label26 = | data26=''Salix bakko'' | label27 = | data27=''Salix barrattiana'' | label28 = | data28=''Salix bebbiana'' | label29 = | data129= ''Salix boothii'' | label30 = | data30= ''Salix cinerea'' - барска ивa<ref name=":0" /> | label31 = | data31=''Salix eleagnos'' - шива верба | label32 = | data32=''Salix fragilis'' - еластична верба,<ref name=":0" /> }} '''Верба''' ('''''Salix''''') (укр. , рсй. ''верба''; всл. ''vеrba/virba''; поль. ''wierzba''; серб. ''врба''; од праслав. ''vьrba'') назва за рошлїни зоз роду вербоподобних лїсцарох<ref name=":0">[https://web.archive.org/web/20180917181806/http://bioras.petnica.rs/takson.php?id=27034 Vrbolike lišćare] bioras.petnica.rs. Архивирано из оригинала 17. 09. 2018. г. Приступљено 17. 09. 2018.</ref> ('''''Salicaceae''''')<ref>Мишић, Милан, ур. (2005). Енциклопедија Британика. В-Ђ. Београд: Народна књига : Политика. стр. 79. ISBN 86-331-2112-3 </ref>. Єст коло 350 файти вербох, розличних животних формох – найчастейше то древо, гоч може мац форму черяка або прижемней рошлїни. Лупа стебла шива и попукана. Конари ценки и досц зогинаци, алє часто приходзи до ламаня конарох пре їх нєеластичносц. Лїсце углавним узке и кончисте на верху, цможелєней [[Фарба|фарби]] на преднїм боку и дакус блядше на другим, споднїм боку. Верба ''дводома'' (''диецка'') рошлїна, цо значи же єст хлопски и женски рошлїни, хтори ноша истополни квитки. Плод ма вельочислени нашеня хтори ше лєгко розошею, а дакеди дозреваю источашнє зоз квитнуцом. Звичайно рошнє на влажних подручох, при рикох и мочарней подлоги. Верба ма лїковити прикмети. Єй лупа ше од давних часох хаснує за правенє чаю хтори ублажує болї и поспишує вилучованє отровних материйох зоз орґанизму. Окрем лупи, хасную ше и младнїки зоз пупчами на верху. == Лїковити прикмети == [[File:Salix udensis 'Sekka' trunc 01 by Line1.JPG|right|thumb|400x400px|Била верба]] Нєшка ше хаснує лупу билей верби (''Salix alba''), <ref>[https://mega.nz/file/fAoHTKQT#iqQxUQg5exiirE8ILa8TC9Mcv8F2TWjlTnt7wxHXGDE „BELA VRBA PROTIV BOLOVA, ZA REUMU, PROTIV ALCHAJMERA”.] ''Lečenje Biljem'' (на јязику: сербски). 16. 12. 2016. Приступљено 16. 12. 2019.</ref>док у прешлосци було популарне лїсце за виробок домашнїх лїкох. Лупа ше збера вчас на яр, кед ше зявя соки. З нєй ше правя тинктури, екстракт, прах або чай. Найважнєйши состойок лупи то ''салицин''. Верба медзи першима науково виглєдованима рошлїнами. Ище у XIX вику французки хемичар Лерокс видвоєл активни состойок з вербовей лупи и наволал го салицин, а од 1852. року салицин ше продукує синтетично, же би 1899. року бул випродуковани перши аспирин. Подобни состав маю и зродни файти ''Salix caprea'' (ива) и ''Salix purpurea'' (ракита, червена верба), та их мож хасновац за исту наменку. [[File:Catkin at BBG (78267).jpg|right|thumb|299x299px|Вербов квиток]] Вербову лупу ше препоручує процив велїх запалєньох, та и регоми и артритису (кед боля косци). Помага знїжиц тїлесну [[Температура|температуру]] або кед „биє жима”. Ошлєбодзує од неуралґиї, кед болї глава и вообще од других больох. Благи горки смак прикмета хтора оможлївює дїйство стимулансу системи за претровйованє, та ше хснує при ґастро-хоротох. Понеже у вербовей лупи єст салицилу, треба водзиц рахунку же би нє пришло до предозованя, значи строго ше притромовац у количестве и длужини хаснованя (нє длужей як 3-4 тижнї). Особи хтори барз чувствительни на аспирин и тоти цо маю активни вред, нє требали би хасновац препарати з верби. Верба отровна рошлїна. == Фразеолоґия == '''''Док на верби зродза грушки''''' – нїґда; давац празни обецаня Верба ше спомина и у руских писньох: „''Вербов лєшик желєнєє тамаль при Дунаю,'' ''чи єст красши шпиваночки як у нашим краю.''" == Ґалерия == <gallery> Файл:Iva 2.jpg|Вербов квиток Файл:Illustration Salix caprea0.jpg|Илустрация Файл:Bourgoyen knotted willow and woodpile.jpg|Старе вербово стебло </gallery> == Литература == * ''Словнїк руского наодного язика'' I, А – Н, Нови Сад 2017, б. 126. == Вонкашня вяза == * [https://sh.wikipedia.org/wiki/Vrba Vrba] == Референци == <references /> [[Катеґория:Древа]] [[Катеґория:Черяки]] [[Катеґория:Лїковити рошлїни]] fiv37w2pwmkhfqiwhnu1y5koitg3mog 0 3382 20893 20644 2026-08-23T07:06:45Z Sveletanka 20 катеґория 20893 wikitext text/x-wiki '''Кирилка''' (або ''кирилица''), писмо хторе ше хаснує у даскелїх славянских язикох як цо: билоруски, болгарски, македонски, русийски, русински, сербски и українски, а тиж и у векшим чишлє других язикох у обласцох Евроазиї. Ознака сучасней кирилки спрам ISO 15924 то Cyrl 220, а єй старославянскей вариянти Cyrs 221. Сучасни кирилски писма базовани на старославянскей кирилки<ref>А. Н. Стеценко. ''Хрестоматия по Старославянскому Языку'', 1984.</ref><ref>Cubberley 1996.</ref>,  хтора настала на южнославянских просторох, у чаше кед велї, насампредз восточни южнославянски обласци, були под власцу Першого болгарского царства.<ref>Cubberley 1996, стр. 100</ref> Кирилку и глаголїцу формуловали Кирил и Методий, хтори принєсли християнство Южним Салвяном, або їх ученїки.<ref>The Columbia Encyclopaedia, Sixth Edition. 2001–05, O.Ed. Saints Cyril and Methodius "Cyril and Methodius, Saints) 869 and 884, respectively, “Greek missionaries, brothers, called Apostles to the Slavs and fathers of Slavonic literature."</ref> <ref>Encyclopædia Britannica, ''Major alphabets of the world, Cyrillic and Glagolitic alphabets'', 2008, O.Ed. "The two early Slavic alphabets, the Cyrillic and the Glagolitic, were invented by St. Cyril, or Constantine (c. 827–869), and St. Methodii (c. 825–884). These men from Thessaloniki who became apostles to the southern Slavs, whom they converted to Christianity."</ref><ref>Kazhdan 1991, стр. 507 — „''Константин (Ћирило) и његов брат Методије су били синови друнгара Леа и Марије, која је можда била Словен.''”</ref>То основа алфабету хтори ше хаснує у рижних язикох, бувших або терашнїх, у часцох юговосточней Европи и сиверней Евроазиї, а окреме при тих зоз славянским походзеньом, як и при нєславянских язикох хтори под уплївом русийского язика. Року 2011, коло 252 милиони людзе у Евроазиї хасновали кирилку як урядови алфабет у своїх националних язикох, при чим Русия облапя коло половку того числа. З приманьом Болгарскей до Европскей униї [[1. януар|1. януара]] 2007. року, кирилка постала треце урядове писмо Европскей униї, после латинки и греческого писма.<ref>Орбан, Леонард (24.05.2007.) [https://ec.europa.eu/commission/presscorner/detail/en/SPEECH_07_330 "Cyrillic, the third official alphabet of the EU, was created by a truly multilingual European"]</ref> Кирилка виведзена з греческого унциялу, преширена з буквами зоз старшого глаголїцкого алфабету, уключуюци даєдни лиґатури. Тоти додатни букви вжати за старославянски гласи хтори нє присутни у греческим. Писмо наволане на чесц двох византийских братох<ref>''Columbia Encyclopedia'', Sixth Edition. 2001–05, s.v. "Cyril and Methodius, Saints"; ''Encyclopædia Britannica'', Encyclopædia Britannica Incorporated, Warren E. Preece – (1972). pp. 846, s.v., "Cyril and Methodius, Saints" and "Eastern Orthodoxy, Missions ancient and modern"; ''Encyclopedia of World Cultures'', David H. Levinson, (1991). pp. 239, s.v., "Social Science"; Eric M. Meyers, . ; Lunt, ''Slavic Review'', June (1964). pp. 216; Roman Jakobson, ''Crucial problems of Cyrillo-Methodian Studies''; Leonid Ivan Strakhovsky, ''A Handbook of Slavic Studies''. pp. 98; V. Bogdanovich, . Belgrade.</ref>, Кирила и Методия, хтори скорей креировали глаголїцке писмо. Модерни науковци веря же кирилку розвили и формализовали вчасни ученїки Кирила и Методия. У вчасним 18. вику кирилске писмо яке хасноване у Русиї досц реформоване по розказу Петра Велького потим як ше врацел з дипломатскей мисиї у заходней Европи. Нова форма буквох постала блїзша латинскому писму, даскельо архаїчни букви вихабени, а даскельо букви особнє дизайновал Петар Вельки (як цо „Я”, хторе було инспироване з латинску букву „R”). Заходноевропска типоґрафска култура тиж прилапена.<ref>[https://typejournal.ru/en/articles/Civil-Type "Civil Type and Kis Cyrillic"] typejournal.ru</ref> === Мено === Понеже писмо обдумали ученїки и шлїдбенїки Кирила и Методия, хаснованє Кирилового мена за означованє того писма представя вираз даваня почесци, а нє означованє авторства. Мено ''кирилка'' часто збунює людзох хтори нє упознати з историю писма, понеже нє идентификує жем походзеня (за розлику од ''греческого писма''). Дзепоєдни го волаю ''русийске писмо'', понеже русийски найпопуларнєйши и найуплївнєйши алфабет базовани на тим писму. Славянски кирилски писма познати и як ''азбука'', цо виведзене зоз старих менох перших двох буквох векшини кирилских писмох (як цо и термин ''алфабет'' настал з перших двох греческих буквох ''алфа'' и ''бета''). === Русийске кирилске писмо === Главна часц писма настала з вчасней кирилки, хтора була дериват глаголїци и греческого уставного писма унцияли. За найвироятнєйших авторох кирилки ше трима Климента Охридского або Константина Преславского, алє тото питанє по нєшка конєчно нє ришене. Найвекше число буквох превжате з греческого писма, док даєдни знаки представяю менєй або вецей упросцени форми глагольских буквох. {| class="wikitable" |- | А а || Б б || В в || Г г || Д д || Е е || Ё ё |- | Ж ж || З з || И и || Й й || К к || Л л || М м |- | Н н || О о || П п || Р р || С с || Т т || У у |- | Ф ф || Х х || Ц ц || Ч ч || Ш ш || Щ щ || Ъ ъ |- | Ы ы || Ь ь || Э э || Ю ю || Я я || || |} {| class="wikitable" |+ Українске кирилске писмо |- | А а || Б б || В в || Г г || Ґ ґ || Д д || Е е || Є є || Ж ж || З з || И и |- | І і || Ї ї || Й й || К к || Л л || М м || Н н || О о || П п || Р р || С с |- | Т т || У у || Ф ф || Х х || Ц ц || Ч ч || Ш ш || Щ щ || Ь ь || Ю ю || Я я |} {| class="wikitable" |+ Билоруске кирилске писмо |- | А а || Б б || В в || Г г || Д д || Е е || Ё ё || Ж ж || З з || І і || Й й |- | К к || Л л || М м || Н н || О о || П п || Р р || С с || Т т || У у || Ў ў |- | Ф ф || Х х || Ц ц || Ч ч || Ш ш || Ы ы || Ь ь || Э э || Ю ю || Я я |} {| class="wikitable" |+ Болгарске кирилске писмо |- | А а || Б б || В в || Г г || Д д || Е е || Ж ж || З з || И и || Й й |- | К к || Л л || М м || Н н || О о || П п || Р р || С с || Т т || У у |- | Ф ф || Х х || Ц ц || Ч ч || Ш ш || Щ щ || Ъ ъ || Ь ь || Ю ю || Я я |} {| class="wikitable" |+ Сербске кирилске писмо |- | А а || Б б || В в || Г г || Д д || Ђ ђ || Е е || Ж ж || З з || И и |- | Ј ј || К к || Л л || Љ љ || М м || Н н || Њ њ || О о || П п || Р р |- | С с || Т т || Ћ ћ || У у || Ф ф || Х х || Ц ц || Ч ч || Џ џ || Ш ш |} {| class="wikitable" |+ Македонске кирилске писмо |- | А а || Б б || В в || Г г || Д д || Г’г’ || Е е || Ж ж || З з || Дз дз |- | И и || I i || К к || Л’ л’ || М м || Н н || Н’ н’ || О о || П п || Р р |- | С с || Т т || К’ к’ || У у || Ф ф || Х х || Ц ц || Ч ч || Дж дж || Ш ш |} {| class="wikitable" |+ Чарногорске кирилске писмо |- | А а || Б б || В в || Г г || Д д || Ђ ђ || Е е || Ж ж || З з || З́ з́ |- | И и || Ј ј || К к || Л л || М м || Н н || Њ њ || О о || П п || Р р |- | С с || С́ с́ || Т т || У у || Ф ф || Х х || Ц ц || Ч ч || Џ џ || Ш ш |} === Русинске кирилске писмо === {| class="wikitable" |+ Штири стандардизовани вариянти русинскей кирилки |- ! Лемковска !! Прешовска !! Панонска !! Закарпатска !! МФА транскрибция |- | А а || А а || А а || А а || /a/ |- | Б б || Б б || Б б || Б б || /b/ |- | В в || В в || В в || В в || /w/ |- | Г г || Г г || Г г || Г г || /ɦ/ |- | Ґ ґ || Ґ ґ || Ґ ґ || Ґ ґ || /ɡ/ |- | Д д || Д д || Д д || Д д || /d/ |- | Е е || Е е || Е е || Е е || /ɛ/ |- | Є є || Є є || Є є || Є є || /je/, / ʲe/ |- | - || Ё ё || - || - || /jo/, / ʲo/ |- | Ж ж || Ж ж || Ж ж || Ж ж || /ʒ/ |- | З з || З з || З з || З з || /z/ |- | І і || І і || - || І і || /i/ |- | - || Ї ї || Ї ї || Ї ї || /ji/ |- | И и || И и || И и || И и || /ɪ/, /ɨ/ |- | Ы ы || Ы ы || - || Ы ы || /ɪ/, /ɨ/ |- | Й й || Й й || Й й || Й й || /j/ |- | К к || К к || К к || К к || /k/ |- | Л л || Л л || Л л || Л л || /l/ |- | М м || М м || М м || М м || /m/ |- | Н н || Н н || Н н || Н н || /n/ |- | О о || О о || О о || О о || /o/ |- | - || - || - || Ō ō || /œ/ |- | П п || П п || П п || П п || /p/ |- | Р р || Р р || Р р || Р р || /r/ |- | С с || С с || С с || С с || /s/ |- | Т т || Т т || Т т || Т т || /t/ |- | У у || У у || У у || У у || /u/ |- | - || - || - || Ӯ ӯ || /y/ |- | Ф ф || Ф ф || Ф ф || Ф ф || /f/ |- | Х х || Х х || Х х || Х х || /x/ |- | Ц ц || Ц ц || Ц ц || Ц ц || /t͡s/ |- | Ч ч || Ч ч || Ч ч || Ч ч || /t͡ʃ/ |- | Ш ш || Ш ш || Ш ш || Ш ш || /ʃ/ |- | Щ щ || Щ щ || Щ щ || Щ щ || /ʃt͡ʃ/ |- | Ю ю || Ю ю || Ю ю || Ю ю || /ju/, /ʲu/ |- | Я я || Я я || Я я || Я я || /ja/, /ʲa/ |- | Ь ь || Ь ь || Ь ь || Ь ь || - |- | Ъ ъ || Ъ ъ || - || - || - |} == Вонкашнї вязи == * Daniels, Peter T.; Bright, William, ур. (1995). [https://archive.org/details/isbn%209780195079937 The world's writing systems] ([Nachdr.] изд.). Oxford: Oxford University Press. ISBN 978-0-19-507993-7. * [https://web.archive.org/web/20090925112038/http://pravapis.info/books/pravapis2005.html Беларускі клясычны правапіс.] Архів оригіналу за 25 вересня 2009. Процитовано 15 січня 2010. * Barić, Eugenija (2007). Rusinski jezik u procjepu prošlosti i sadašnjosti. Zagreb: Institut za hrvatski jezik i jezikoslovlje. * Magocsi, Paul R. (1993). „Scholarly seminar on the codification of the Rusyn language (Bardejovské Kúpele, November 6-7, 1992)”. Revue des Études Slaves. 65 (3): 597—599. * Magocsi, Paul R.i (1996). „The Rusyn language question revisited” (PDF). International Journal of the Sociology of Language. 120: 63—84. * Маґочій, Павел Роберт, ур. (2004). Русиньскый язык. Opole: Uniwersytet Opolski: Instytut Filologii Polskiej. * Плїшкова, Анна, ур. (2008). Русиньскый язык меджі двома конґресами (PDF). Пряшів: Світовый конґрес Русинів. * Plishkova, Anna (2009). Language and National Identity: Rusyns South of Carpathians. Boulder: East European Monographs. * Плїшкова, Анна; Копорова, Кветослава; Ябур, Василь (2019). Русиньскый язык: Комплексный опис языковой сістемы в контекстї кодіфікації. Пряшів: Vydavateľstvo Prešovskej univerzity. * Ябур, Василь; Плїшкова, Анна (2005). Русиньскый язык у зеркалї новых правил про основны і середнї школы з навчанём русиньского языка (PDF). Пряшев: Русин і Народны новинкы. == Референци == <references /> [[Катеґория:Линґвистика]] 0ql725ftcv01e1t6zqajty0poyzls2k 0 3406 20898 20832 2026-08-23T07:22:34Z Sveletanka 20 катеґория 20898 wikitext text/x-wiki {{Инфорамик | headerstyle = background: lightblue | header1 = Кривая | label2 = | data2 = | header3 = Административни податки | label4 = Держава | data4 = Р. Сербия | label5 = Автономна покраїна | data5 = Войводина | label6 = Округ | data6 = Сивернобачки | label7 = Општина | data7 = Бачка Тополя | header8 = Жительство | label9 = 2022. рок | data9 = 365 | label10 = густосц | data10 = 9/км2 | header11 = Ґеоґрафски характеристики | label12 = Координати | data12 = 45° 42′ 18″ С; 19° 39′ 33″ В | label13 = Хвильова зона | data13 = UTC+1 (CET), влєце UTC+2 (CEST) | label14 = Надморска висина | data14 = 115 м | label15 = Поверхносц | data15 = 75,5 км2 | data16 = {{Location map | Serbia | label = Кривая | lat_deg = 45 | lat_min = 42 | lat_sec = 18 | lat_dir = N | lon_deg = 19 | lon_min = 39 | lon_sec = 33 | lon_dir = E | position = bottom | width = 290 | float = right | caption = <div style="text-align: center;">Кривая на мапи Сербиї</div> }} | header17 = Други податки | label18 = Число пошти | data18 = 24341 | label19 = Поволанково число | data19 = 024 | label20 = Реґистерска ознака | data20 = BT }} '''Кривая''' то населєнє у општини [[Бачка Тополя]], Сивернобачкого округу, у [[Сербия|Сербиї]]. Кривая змесцена на габовитим/брещковитим терену на надморскей висини од 115 м помедзи водоцека [[Кривая (рика)|рики Криваї]] и штучного озера. Урбано є досц крашнє ушорена и здабе на парк зоз широкима травнїками/пажичками и велїх файтох рижних древох. Находзи ше нєпоштредно блїзко Бачкей Тополї (12 км), од Зомбора є оддалєна 32 км, а од [[Суботица|Суботици]] 45 км. Наспрам пописованя зоз 2022. року було 365 жительох. == Демоґрафия == У населєню Кривая жиє 786 полнолїтни жителє, а просекова старосц жительох виноши 39,2 роки (38,3 при хлопох и 40,3 при женох). {| class="wikitable" ! colspan="3" |'''Демоґрафия ''' |- |'''Рок''' | colspan="2" |'''Жительох''' |- |'''1948.''' |897 | |- |'''1953.''' |853 | |- |'''1961.''' |848 | |- |'''1971.''' |776 | |- |'''1981.''' |682 | |- |'''1991.''' |910 |907 |- |'''2002.''' |991 |986 |- |'''2011.''' |653 <ref> [https://www.stat.gov.rs/sr-latn/oblasti/popis/popis-2011/popisni-podaci-eksel-tabele Uporedni pregled broja stanovnika], ''www.stat.gov.rs'' </ref> | |- |'''2022.''' |365 <ref> [https://popis2022.stat.gov.rs/sr-cyrl/popisni-podaci-eksel-tabele/ Popis 2022], ''popis2022.stat.gov.rs'' </ref> |} У населєню єст 351 ґаздовства, а просекове число членох по ґаздовстве 2,77. Жительство у тим населєню мишане, алє зоз сербску векшину. == Интересантносци == Цале населєнє ма характеристики оази, обколєне є зоз надосц желєнима поверхносцами. Туристични потенцияли Криваї рижнородни. Коло самого населєня находзи ше [[парк природи]] под защиту держави трецей катеґориї, зоз старима дубовима и брестовима лєсами, дзивима ґестинями, клєнами и другима древами. У лєшику єст природне озеро зоз жридлами води за пице. При населєню ше находзи озеро у хторим єст рижни файти риби, зоз желєним околїском, котре понука прекрасни условия за рекреацию. У населєню ше находза и три фодбалски терени, зоз ожелєнєну и квалитетну траву и одличну дренажу, тиж и терен за кошарку. Ту и готел ,,Кривая``зоз трома гвиздочками цалком преушорени, реновирани, котри ма 22 хижи за госцох, 42 [[Посцель|посцелї]] и 120 места у ресторану зоз богату [[Войводина|войводянску]] кухню и єй кулинарскима специялитетами. Блїзко при готелу ше находзи и сучасна автоматска куґларня зоз штирома [[Дражка|дражками]]. Ту и конґресна сала котра ма 300 места. При хотелу ше находзи и двор-каштель, вибудовани у неокласичним стилу, котри ше преушори до депандансу хотела. Населєнє ма пошту, здравствени дом, бензинску пумпу и самопослугу. Гоч є и мала по [[Поверхносц|поверхносци]], Кривая ма барз вельки можлївосци за розвой спортско-рекреацийного, риболовного, конґресного и других файтох туризму. Ту ше находзи и лєтнїковец Кривая. == Ґалерия == == Вонкашнї вязи == * [https://www.instagram.com/p/DQtfJnjiCCy/ Kaštel-Dvorac Fernbah] * [https://mojabackatopola.rs/kultura/kastel-na-krivaji-stoji-ponosno-iako-ga-vreme-polako-nagriza/ Каштел на Криваји], ''mojabackatopola.rs'' * [https://www.backatopola.org.rs/okolina/krivaja/ Krivaja] * [https://www.maplandia.com/serbia-and-montenegro/srbija/krivaja/ Гугл сателитска мапа (Maplandia)], ''www.maplandia.com '' == Референци == <references /> [[Катеґория:Валали у Войводини]] [[Катеґория:Места у општини Бачка Тополя]] ovws7x39m5j2rq2hlkbwrjswljy782r 0 3411 20878 20762 2026-08-22T14:31:57Z Sveletanka 20 ушорйованє 20878 wikitext text/x-wiki {{Инфорамик | headerstyle = background: #90EE90; | header1 =<big>Нохцик</big> | label2 = | data2 = [[File:Ringelblume-orange-gelb.jpg|center|thumb|300px|<div style="text-align: center;">Нохцик помаранчецовей и жовтей фарби]] | header3 = [[Таксономия (биолоґия)|Наукова класификация]] | label4 = Царство | data4 = Plantae | label5 = Дивизия| data5 = | label6 = Дивизия| data6 = | label7 = Дивизия| data7 = Magnoliophyta | label8 = Класа | data8 =Magnoliopsida | label9 = Ряд | data9 =Asterales | label0 = Фамелия | data10 =Asteraceae | label11 = Племе | data11 =Calenduleae | label12 = Род | data12 =''Calendula'' | label13 = Файта | data13 =''C. officinalis'' | header14 = [[Биномна номенклатура|Биномне мено]] | label15 = | data15 =''Calendula officinalis'' [[Карл фон Лине|L. ]] }} '''Нохцик''' (лат. ''Calendula officinalis'', серб. ''невен'', жутељ, прстенчац, зимород, огњац, вртелни невен, рсй. ''келндула'', укр. ''нагíдкѝ'', на Волиню ''нюхтики'', слц. ''neshtík'') у сиверней Мадярскей зафиксована лексема '''''ногчик''')'' рошлїна з фамилиї главочкарох (''Asteraceae'').<ref> [https://npgsweb.ars-grin.gov/gringlobal/taxon/taxonomydetail?id=8457 "Calendula officinalis".] [https://en.wikipedia.org/wiki/Germplasm_Resources_Information_Ne23-01-04. Retrieved 2015-06-02. Germplasm Resources Information Network.] [https://en.wikipedia.org/wiki/Agricultural_Research_Service Agricultural Research Service], [https://en.wikipedia.org/wiki/United_States_Department_of_Agriculture United States Department of Agriculture.]</ref> Назва мотивована з подобносцу лїсткох на квитку и нохцох. == Опис рошлїни == Стебло нохцику просте, розконарчковане и вибраздоване. Високе є до 50 центи и закрите з краткима и твардима шерсцочками. '''Форма''' лїсцох ше розликує у зависносци од їх положеня: верхнї длуговасти або копиясти, штреднї обрацено вайцасти и облапяю стебелко, а споднї з кридлатим конарчком. Квитки позберани до главкастих, помаранчецовожовтих ґириздочкох. Периферию ґириздочкох правя язичкасти квитки наскладани до 2-3 шорох, а штредок цивасти квитки. Обмоток ґириздочки правя узки, желєни, лїпкаци и зоз шерсцочками закрити лїсточка. Ґириздочки барз интензивно пахню. Зависно од реґиї, нохцик квитнє од вчасней яри до позней єшенї. У приморских и цеплих крайох може квитнуц цали рок. [[File:Calendula officinalis-2.JPG|right|thumb|295x295px|Нохцик (густейши, заокруглєни лїстки квета]] [[File:Calendula Officinalis fax01.JPG|right|thumb|296x296px|Жовти нохцик зоз зубкастима лїстками на квету]] '''Стебло''' нохцику просте, розконарчковане и вибраздовано. Нохцик високи до 50 центи и закрити з краткима и твардима мохотками. Форма лїсцох ше розликує у зависносци од їх положеня: верхнї длуговасти або копиясти, штреднї обрацено вайцасти и облапяю стебло, а споднї маю кридлати конарчок. '''Квитки''' позберани до главкастей, помаранчецовожовтей, велькей ґириздочки. Периферию ґириздочки правя язичкасти квитки наскладани до 2-3 шотох, а штредок цивкасти квитки. Обмоток ґириздочки правя узки, желєни, лїпкаци и зоз шерсцочками закрити лїсцочка. Квитки барз пахню. Зависно од реґиї, нохцик квитнє од вчасней яри до позней єшенї. У приморских и цеплих крайох може квитнуц цали рок. '''Плод''' односно смнека дакус церньивити, скруцени-заокруглєни такв. ахена.<ref>The New RHS Dictionary of Gardening 1: 462.</ref> Ахени скруцени и маю лєм пo єдно семенко хторе нє прилїпене и кед є узрете лєгко випадує и так ше саме нашева. Прето нохцик як рошлїна спада до самошейкох. == Хемийни состав == Як дроґу ше хаснує квитки нохцику у хторих єст етеричного [[Олєй|олєю,]]танини, цукри, ликопену (хтори барз добри антиоксиданс и чува од рака гарлочка плоднїци), протеїни, пиґменти каротеноїдох (даваю [[Фарба|фарбу]] квитком), календулину, минерали (калиюм, сумпор и др.), горки субстанциї, субстанциї квашного характеру (волоксантин, цитроксантин, рубиксантин, флавоксантин), смоли, орґански квашнїни (яблукова, салицилна) и др. == Хаснованє == Нохцик ше барз широко применює. Хаснує ше го у форми теї, як додаток шалатом и другим єдлом, а звонка як [[олєй]], масц, облоги або теї за виплокованє. Тиж ше го хаснує и як природну [[File:Calendula officinalis 003.JPG|right|thumb|373x373px|Узрете нашенє]][[File:Calendula officinalis 004.JPG|right|thumb|281x281px]]фарбу у индустриї [[Пожива|поживи]] и козметики. Лїсца мож єсц швижи як додаток до шалатох, бо су богати з витаминами и минералами и по составе подобни [[Лампаш|лампащику]]. Швижи квитково лїсточка тиж мож додавац до шалатох, а осушени маю моцнєйши и концентрованши смак и мож их хасновац як присмачку до юшкох и колачох. Квитково лїсточка маю тиж и значни количества витаминох А и Ц и хаснує ше их за доставанє фарби за єдзенє хтору ше хаснує у индустриї поживи. Фарбу ше хаснує и як козметичне средство, и то за правенє фарби на власи. Нашенє нохцику ма до 37% протеїни и до 46% масносци, алє нєт податки же би ше го хасновало у поживи. == Хаснованє у народней медицини == Нохцик ше частейше хаснує у народней як у сучасней медицини. Препоручує ше го за чисценє и виплокованє ранох, вредох и опеклїнох. Хаснує ше го и за лїченє жалудка,<ref>[https://www.youtube.com/watch?v=SwZz7bBlwQA NEVEN - ŠTA SVE LEČI BILJKA Za 100 BOLESTI]</ref> проблемох з черевами и у жовчовим мещку. Крему з нохцика ше хаснує за вонкашнє масценє ранох, вредох, пирщкох и напухнутих шлїжнїкох. Нохцикова масц з кожим [[Масло|маслом]] по народней медицини лїчи малиґни вреди, загноєни рани хтори чежко зарастаю. Облоги з лїтней нохцковей теї злєпшую вид. Спрам литератури русийскей народнй медицини,<ref>A Russian Herbal: Traditional Remedies for Health and Healing, Igor Vilevich Zevin. бок 46</ref> тею з нохцикових квиткох <ref>[https://web.archive.org/web/20150402115141/http://e-ljekarna.net/neven/ Чај од цвета невена”.] Архивирано из [https://web.archive.org/web/20150402115141/http://e-ljekarna.net/neven/ оригинала] 02. 04. 2015. г. Приступљено 29. 03. 2015.</ref> ше хаснує при кирвавеню з плоднїци и за хороти печинки,<ref>[https://www.youtube.com/watch?v=SwZz7bBlwQA NEVEN - ŠTA SVE LEČI BILJKA Za 100 BOLESTI]</ref> шлїжинки, проблемох у жалудку и рахитису. == Лїковите дїйство == Нохцик дїйствує антисептично и антибактерийно, та є барз ефикасни процив рижних запалєньох, печарочкових инфекцийох, а найновши виглєдованя нависцую же є хасновити у борби процив ХИВ (вирус спричиньователь СИДИ). Хасновити є за одстраньованє токсинох (отровох) хтори провадза рижни хронїчни инфекциї, горучку, хороти скори як цо екцеми и акни.<ref>[https://www.zdravisimo.com/blog/neven-je-lek-za-kozu.html Neven je lek za kožu]</ref> Добри є як средство за умиренє корчох, процив астми, кашлю, лупаня шерца и кед нє мож спац. Од давна ше у народней медицини хаснує за залїчованє ранох, уджобнуцох, премарзнутих местох, вредох, брадавкох, курих рицох и др. Жемну тею з нохцику ше хаснує за виплокованє очох при кон&#39;ютивису або яснох после цаганя зуба. Пре благе естроґенске дїйство (естроґен - женски полни хормон) хаснує ше за установенє порядного менструалного циклусу и зменшанє менструалних больох при младих дзивкох або женох у [[Менопауза|климаксу]]. == Ґалерия == <gallery> Файл:Nagietek lekarski.JPG|Нохцик зашати на полю за медицински потреби. Файл:Calendula officinalis - Köhler–s Medizinal-Pflanzen-024.jpg|Ботанїцка илустрация нохцика. Файл:Indoor Asian breed.jpg|Азийска файта нохцика Файл:Zaaddoos van een goudsbloem (Calendula officinalis) 11-09-2020 (d.j.b.).jpg|Формоване узрете нашенє Файл:Calendula officinalis 3517.jpg|Розроснути и розбокорени нохцик Файл:2006-10-18Calendula04Samenstand.jpg|Желєне нєдозрете нашенє </gallery> == Литература == * Оксана Тимко Дїтко, ''Назви рошлїнох и животиньох у руским язику'', Вуковар 2016. * Wilfort,R., Ljekovito bilje i njegova upotreba,Zagreb 1974. * Dr. Enes Hasanagić, Ljekovito bilje i jetra, Svjetlost, Sarajevo, 1984. * Igor Vilevich Zevin, A Russian Herbal: Traditional Remedies for Health and Healing,Rochester 1996. == Вонкашнї вязи == * [https://volimoprirodno.net/neven/ Neven (Calendula officinalis) – ljekovitost, djelovanje i oblici primjene], ''volimoprirodno.net'' * [https://pfaf.org/user/Plant.aspx?LatinName=Calendula+officinalis Calendula officinalis - L.], ''pfaf.org'' * [https://www.youtube.com/watch?v=SwZz7bBlwQA NEVEN - ŠTA SVE LEČI BILJKA Za 100 BOLESTI], ''www.youtube.com'' * [https://dobrozdravlje.rs/2025/11/18/neven-cini-cuda-za-kozu/ Neven – čudesan čaj za kožu i unutrašnje organe | 2026], ''dobrozdravlje.rs'' == Референци == [[Катеґория:Лїковити рошлїни]] [[Катеґория:Рошлїни самошейки]] <references /> [[Катеґория:Квеце]] al5ivi63dd3e6x1atpyr60ld72mxwa9 0 3417 20894 20777 2026-08-23T07:08:47Z Sveletanka 20 катеґория 20894 wikitext text/x-wiki '''Ярґань''' (серб. ''јагран''; слц. ''jargaň''; мадь. ''jargany'') 1. справа хтора обраца дацо (лупачку, шечку); 2. справа за цаганє води зоз [[Студня|студнї]], хтору [[конь]] обраца (серб. долап): Место коньох на Рискаши робели бияли. Прагали их до ярґаню кед цагали воду з беґелю до лавкох. За ярґань з тим значеньом [[народ]] хаснує и назву медведз. У пририхтованю зарнастей покарми, проста и досц туня направа ярґань була доступна каждому векшому [[Салаш|салашарскому]] обисцу. За хаснованє ярґаню ґазда купел кус векшу крупару од ручней, а як погон хасновал свойо конї. З ярґаньом исте число челєдзи вецейраз звекшало ефект роботи, бо ше [[Кукурица|кукурицу]] нє вожело до крупари, та ушпорована и крупарова мирка, у даєдних часох коло 10 посто зарна. З тим пришпорованим трошком було туньше и карменє статку. По рахунки, на ушпорованим трошку ярґань ше салащаньови виплацел уж у першим року хаснованя. Окрем того, ярґань направени зоз желєза и тримало ше го вонка на [[Двор|дворе]], а отримовало ше го лєм тельо же ше подмасцовало зубчанїки. Ярґань ше правело за обрацанє доокола з двома коньми або з двома парами коньох, а найвецей за штири пари (осем) конї. З ярґаню моц коньох пренєшена на длугоку осовину с карданом, дакус завалєну до жеми, а з нєй моц прєнєшена на шайбну крупари при [[Чардак|чардаку]] або под [[Шопа|шопу.]] == Литература == * ''Словнїк руского народного язика II, О – Я'', Нови Сад 2017, б. 805. == Вонкашнї вязи  == * [https://www.hrvatskarijec.rs/vijest/A8604/ Jarganj] hrvatskarijec. rs * [https://www.hrvatskarijec.rs/vijest/A12056/Raz%C2%ADgle%C2%ADda%C2%ADnje-jar%C2%ADga%C2%ADnja/ Razgledanje jarganja] hrvatskarijec. rs [[Катеґория:Справа]] dktt3lrzaljk8iiy9c49mgecjvouudl 0 3429 20876 20857 2026-08-22T14:25:28Z Sveletanka 20 катеґория и ушорйованє 20876 wikitext text/x-wiki {{Инфорамик | headerstyle = background: yellow | header1 = Баґрен | label2 = | data2 =[[File:Robina9146.JPG|250px]] | header3 = [[Таксономия (биолоґия)|Наукова класификация]] | label4 = Домен | data4 = | label5 = Царство | data5 =Plantae | label6 = Роздїл | data6 = | label7 = Класа | data7 = | label8 = Кладус | data8 =Tracheopytes | label9= Кладус | data9 =Angiospermae | label10 = Кладус | data10 =Eudicotidae | label11 = Кладус | data11 =Rosids | label12 = Ряд | data12 =Fabales | label13 = Фамилия | data13=Fabaceae | label14 = Подфамилия | data14=Faboideae | label15 = Род | data15 =''Robinia'' | label16 = Под род | data16 = | label17 = Файта | data17 =''R. pseudoacacia'' | header18= | label19 = Sect.| data19 = | label20 = Sect.| data20 = | label21 = Sect.| data21 = | label22 = Sect.| data22 = | label23 = Sect.| data23 = | header24= [[Биномна номенклатура|Биномне мено]] | label25 = | data25 =''Robinia pseudoacacia'' | label26 = | data26 =[[Карл фон Лине|L. ]] }} '''Баґрен''' (лат. ''Robinia pseudoacacia''; од серб. диял. ''багрен''; коц. ''баґрена'' – пременка ґраматичного роду под уплївом мадь. диял. ''bagrena'') лїсцопадне древо хторе припада роду ''Robinia''.<ref>^ Мишић, Милан, ур. (2005). Енциклопедија Британика. А-Б. Београд: Народна књига : Политика. стр. 94. ISBN 86-331-2075-5.</ref> По походзеню є з юговосточней часци ЗАД, алє ареал тей файти преширени на Сиверну Америку, Европу и Азию. У даєдних подручох ше го трима за инвазивну файту. == Опис рошлїни == Корень добре розвити. Стебло може нароснуц до 25 [[Метер|метери]], а [[пречнїк]] стебла може буц до 50 центи. Лупа цма кафова и вибраздана. Младнїки длуги и пруцикасти, червенокафовкасти, гладки, блїщаци и ровномирно ребрасти. На нїх пари спирално розпоредзених троугластих церньох, хтори вельки, моцни и закончисцени. Медзи двома цернями находза ше пупча хтори на тот способ защицени. Лїсцов рубец мали и нєправилно подковастей форми. Коруна ридка, превидна або длуговастей форми. Лїсца нєпарно пиркасто зложени и маю 9-12 елиптични лїсточка, длугоки 2-6 центи и 1-3 центи широки на 1-4 милиметри длугоких конарчкох. Саме лїсце длугоке 10-30 центи. [[File:Robinia Pseudoacacia flower.JPG|right|thumb|328x328px|Квиток баґрена]] Квитки у ґрупох од 15 до 20 формую вишаци ґириздасти квети длугоки до 20 центи. Приємно пахню и медоносни су. Баґрен квитнє од априла (кед цеплєйша хвиля) до мая або юния. [[File:Robinia pseudoacacia fruits.jpg|right|thumb|262x262px|Плод баґрена]] Плод скляпчисцена и гола [[мауна]] цмокафовей фарби, вецей як 10 центи длугока и скоро 2 центи широка.<ref>^ Диклић Н. R. pseudo-acacia L. 1753 У: Јосифовић М (ed.) 1972. [[:sr:|флора СР Србије]] IV. [[:sr:|САНУ: Београд.]]</ref> Конарчок плоду кратки. У мауни єст 4-10 нашенька. Нашенє покруткастй форми, длугоке 2-3 милиметри, цмей кафовей [[Фарба|фарби]] и може мац пеги, з твардим обмотком хтори ключка чежко пребива. == Значносц == Баґрен барз важни за пчоларство, бо пчоли правя вчасни [[мед]] кед збераю полєн з його пахняцих квиткох. Осушене баґреново лїсце ше хаснує як покарму за дробни домашнї животинї (овци, кози) у жимским периодзе. Баґреново древо ше хаснує як будовательни материял, найчастейше за огради, алє и за конструкциї на закрицох и як слупи за шпалири, кед ше почина формовац овоцнїки, малинїки и чернїчнїки. У будовательстве ше баґрен хаснує за виробок паркетох хтори ма красну жовту фарбу. Баґрен тиж так и барз квалитетне древо за огриву. == Одхов == Баґрен ше прилагодзує на кажди тип жеми, та ше з нїм полєшує терени як цо писковини и поточиново подруча, алє и голи [[Камень|каменї]]. Часто ше го хаснує у гортикултури, наприклад за алеї або живи огради. == Фразеолоґия == Под баґрени, до баґренкох = на [[теметов]]: ''Шицки ми помали з дня на дзень идземе до баґренкох, як то наш швет вола цинтор''. == Литература == * ''Словнїк руского народного язика I, А – Н,'' Нови Сад 2017, б. 41''.'' == Вонкашнї вязи == * [https://agroinfonet.com/zdravlje/bagrem-medonosan-hrani-i-cuva-vase-zdravlje/ Bagrem medosnosan čuva i hrani vaše zdravlje], ''agroinfonet.com'' * [https://suncevatrpeza.com/biljke/bagrem/ Bagrem], ''suncevatrpeza.com'' * [https://drvomartin.com/ Bagrem značenje kroz vreme, tradiciju i mitologiju], ''drvomartin.com'' == Референци == <references /> [[Катеґория:Древа]] l0nt58ajh68evo9ny1fp50uiybw0c2s 0 3431 20874 20867 2026-08-22T12:43:01Z Keresturec 18 20874 wikitext text/x-wiki '''7. юний''' — 158. [[дзень]] у року (159. дзень у преступним року) по Ґреґориянским календаре. До конца рока єст ище 207 днї. == Подїї == * 1862 — ЗАД и Велька Британия подписали спорозуменє о застановйованю [[Тарґовина|тарґовини]] з рабами. * 1931 — У центре Мукачова шветочно одкрити памятнїк [[Александер Митрак|Александрови Митракови]], русинскому будительови, [[Священїк|священїкови]], [[Писатель|писательови]], фолклористови и етноґрафови, лексикоґрафови. * 1974 — У Иванїци пущена до роботи перша жемска сателитска станїца у Югославиї за медзиконтинентални телефонски линиї и ТВ програми. Станїца цалком зруйнована з бомбардованями на яр 1999. року под час аґресиї НАТО на Союзну Републику Югославию. == Народзени == * 1848 — Народзел ше французки маляр [[Ежен Анри Пол Ґоґен]] ([[Париз]], 7. юний 1848 – Атуона, [[8. май]] 1903). Ґоґен єден з трох малярох постимпресионизма. * 1917 — Народзел ше америцки филмски ґлумец, [[шпивач]] и забавяч, Дино Пол Крочети, познати як Дин Мартин (Стубенвил, Огайо, ЗАД, 7. юний 1917 – Беверли Гилс, 25. децембер 1995), початну славу здобул у тандему з комичаром Джерийом Луисом, зоз хторим знял 18 филми. == Умарли == * 1863 — [[Франц Ксавер Ґрубер]], австрийски учитель и церковни орґуляш, автор [[Подзелєнє музики|музики]] у швеце найпознатшей крачунскей [[Коляда|коляди]] Циха ноц. [[Катеґория:Юний]] [[Катеґория:Днї рока]] [[Катеґория:7. юний]] p5c8w94r16i4nr7b3stq2fifsjyhlmz 0 3433 20883 20853 2026-08-22T16:15:03Z ОленкаБТ 1579 Медзинаслови, викивязи, подробносци, категория 20883 wikitext text/x-wiki '''9. юний''' — 160. [[дзень]] у року (161. дзень у преступним року) по [[Григориянски календар|Ґреґориянским календаре.]] До конца рока єст ище 205 днї. == Подїї == * 1928 — Медицински гласнїк Британскей кральовскей академиї обявел же микробиолоґ [[Александар Флеминґ]] пренашол перши антибиотик пеницилин, изоловани зоз [[Печарка|печарки]] Пеницилиум нотатум (''Penicillium notatum''), хтори може успишно знїщовац бактериї. * 1945 — под пресию СССР подписана догварка о придаваню Чехословацкей Подкарпатскей Руси и териториї коло Чопа Совєтскому Союзу. * 1997 — Основани дньово новини Данас. == Народзени == * 1508 — [[Примож Трубар]], словенски реформатор, прекладатель Библиї на словенски язик. * 1672 — Народзени русийски цар Петро Перши Алексеєвич Романов (Москва, 9. юний 1672 – Санкт Петербурґ, [[8. фебруар]] 1725), наволани Петро Вельки. Основал Академию наукох, порушал перши новини, реформовал календар, 1703. року подзвигнул нову престолнїцу, Санкт Петербурґ. * 1781 — Народзел ше анґлийски инжинєр и пренаходзач [[Джордж Стивенсон]] (Вайлам, 9. юний 1781 – 26. децембер 1848), хтори конструовал першу парну локомотиву. Проєктовал першу явну гайзибанску драгу и запровадзел челїчни шини место древених. Основал першу фабрику локомотивох у Нюкастлу. == Умарли == * 1870 — [[Чарлс Дикенс]], анґлийски [[писатель]]. * 2018 — [[Клара Балоґ]], [[Хореоґрафия|хореоґрафка]] и фолклористка на Подкарпатскей Руси и України. [[Катеґория:Днї рока]] [[Катеґория:9. юний]] 30d546iqvsvnem1lapm0s5ifztmpra7 20884 20883 2026-08-22T16:20:16Z ОленкаБТ 1579 20884 wikitext text/x-wiki '''9. юний''' — 160. [[дзень]] у року (161. дзень у преступним року) по [[Григориянски календар|Ґреґориянским календаре.]] До конца рока єст ище 205 днї. == Подїї == * 1928 — Медицински гласнїк Британскей кральовскей академиї обявел же микробиолоґ [[Александар Флеминґ]] пренашол перши антибиотик пеницилин, изоловани зоз [[Печарка|печарки]] Пеницилиум нотатум (''Penicillium notatum''), хтори може успишно знїщовац бактериї. * 1945 — под пресию СССР подписана догварка о придаваню Чехословацкей Подкарпатскей Руси и териториї коло Чопа Совєтскому Союзу. * 1997 — Основани дньово новини Данас. == Народзени == * 1508 — [[Примож Трубар]], словенски реформатор, прекладатель Библиї на словенски язик. * 1672 — Народзени русийски цар Петро Перши Алексеєвич Романов (Москва, 9. юний 1672 – Санкт Петербурґ, [[8. фебруар]] 1725), наволани Петро Вельки. Основал Академию наукох, порушал перши новини, реформовал календар, 1703. року подзвигнул нову престолнїцу, Санкт Петербурґ. * 1781 — Народзел ше анґлийски инжинєр и пренаходзач [[Джордж Стивенсон]] (Вайлам, 9. юний 1781 – 26. децембер 1848), хтори конструовал першу парну локомотиву. Проєктовал першу явну гайзибанску драгу и запровадзел челїчни шини место древених. Основал першу фабрику локомотивох у Нюкастлу. == Умарли == * 1870 — [[Чарлс Дикенс]], анґлийски [[писатель]]. * 2018 — [[Клара Балоґ]], [[Хореоґрафия|хореоґрафка]] и фолклористка на Подкарпатскей Руси и України. [[Катеґория:Днї рока]] [[Катеґория:9. юний| 9. юний]] lf8fy0kb3nqaejn4v8y15v4qovfbswy 20888 20884 2026-08-23T06:35:41Z Sveletanka 20 корекция 20888 wikitext text/x-wiki '''9. юний''' — 160. [[дзень]] у року (161. дзень у преступним року) по [[Григориянски календар|Ґреґориянским календаре.]] До конца рока єст ище 205 днї. == Подїї == * 1928 — Медицински гласнїк Британскей кральовскей академиї обявел же микробиолоґ [[Александар Флеминґ]] пренашол перши антибиотик пеницилин, изоловани зоз [[Печарка|печарки]] Пеницилиум нотатум (''Penicillium notatum''), хтори може успишно знїщовац бактериї. * 1945 — под пресию СССР подписана догварка о придаваню Чехословацкей Подкарпатскей Руси и териториї коло Чопа Совєтскому Союзу. * 1997 — Основани дньово новини ''Данас''. == Народзени == * 1508 — [[Примож Трубар]], словенски реформатор, прекладатель ''Библиї'' на словенски язик. * 1672 — Народзени русийски цар Петро Перши Алексеєвич Романов (Москва, 9. юний 1672 – Санкт Петербурґ, [[8. фебруар]] 1725), наволани Петро Вельки. Основал ''Академию наукох'', порушал перши новини, реформовал календар, 1703. року подзвигнул нову престолнїцу, Санкт Петербурґ. * 1781 — Народзел ше анґлийски инжинєр и пренаходзач [[Джордж Стивенсон]] (Вайлам, 9. юний 1781 – 26. децембер 1848), хтори конструовал першу парну локомотиву. Проєктовал першу явну гайзибанску драгу и запровадзел челїчни шини место древених. Основал першу фабрику локомотивох у Нюкастлу. == Умарли == * 1870 — [[Чарлс Дикенс]], анґлийски [[писатель]]. * 2018 — [[Клара Балоґ]], [[Хореоґрафия|хореоґрафка]] и фолклористка на Подкарпатскей Руси и України. [[Катеґория:Днї рока]] [[Катеґория:9. юний| 9. юний]] [[Катеґория:Юний]] q6top8j5s6p08dz2g1lqt1s7m52rwpm 0 3434 20882 20854 2026-08-22T16:01:52Z ОленкаБТ 1579 Медзинаслови, викивязи, подробносци, категория 20882 wikitext text/x-wiki '''10. юний''' — 161. [[дзень]] у року (162. дзень у преступним року) по [[Григориянски календар|Ґреґориянским календаре]]. До конца рока єст ище 204 днї. == Подїї == * 1793 — У [[Париз|Паризу]] отворена перша явна зоолоґийна заграда Жарден де Плант. * 1999 — Остатнї проєктили НАТО, 79. дня аґресиї на Союзну Републику Югославию, спадли после 13 годзин у подручу валала Кололеч при Косовскей Каменїци, а пошвидко потим ґенерални секретар НАТО Гавиєр Солана сообщел же бомбардованє престава. == Народзени == * 1832 — Народзени нємецки инжинєр [[Николаус Ауґуст Ото]] (Холцгаузен ан дер Хайде, Нємецка, 10. юний 1832 – Келн, [[26. януар]] 1891), хтори 1861. року направел перши бензински мотор, видумал штиротактни мотор з нукашнїм згорйованьом, познати як Ото мотор, цо оможлївело розвой автомобилох. * 1904 — Народзел ше [[священїк]], [[поета]] и [[писатель]] о. [[Максимилиян Буїла]] (Нови [[Вербас]], 10. юний 1904 – Нови Сад, 23. новембер 1993). Школовал ше у интернату Бенедиктанцох у Фолдерсу при городу Гал, 13 километри оддалєного од Инсбруку (Тирол), закончел пейц класи ґимназиї, исусовацку ґимназию у Травнику. Студирал богословию у Заґребе и Львове .За священїка є рукоположени 1929. року у Заґребе. Як ґимназиялєц о. Максимилиян Буїла почал писац писнї, а познєйше и приповедки. == Умарли == * 1894 — [[Михаил Джуня]] (*26. юний 1843—†10. юний 1894), учитель и [[дзияк]] у [[Руски Керестур|Руским Керестуре]]. Михал Джуня бул активни у културно-просвитним живоце валала. Вєдно з напредним селяном [[Ферко Пап-Радванї|Ферком Пап-Радваньом]] 1876. року основал Читальню, дзе ше людзе сходзели читац кнїжки и [[Новина|новини]], слухац поради и преподаваня, дискутовац. [[Катеґория:Днї рока]] [[Катеґория:10. юний]] 75eu9tpja1bpqf5a5ks5rute50k89y8 20891 20882 2026-08-23T06:40:34Z Sveletanka 20 катеґория 20891 wikitext text/x-wiki '''10. юний''' — 161. [[дзень]] у року (162. дзень у преступним року) по [[Григориянски календар|Ґреґориянским календаре]]. До конца рока єст ище 204 днї. == Подїї == * 1793 — У [[Париз|Паризу]] отворена перша явна зоолоґийна заграда Жарден де Плант. * 1999 — Остатнї проєктили НАТО, 79. дня аґресиї на Союзну Републику Югославию, спадли после 13 годзин у подручу валала Кололеч при Косовскей Каменїци, а пошвидко потим ґенерални секретар НАТО Гавиєр Солана сообщел же бомбардованє престава. == Народзени == * 1832 — Народзени нємецки инжинєр [[Николаус Ауґуст Ото]] (Холцгаузен ан дер Хайде, Нємецка, 10. юний 1832 – Келн, [[26. януар]] 1891), хтори 1861. року направел перши бензински мотор, видумал штиротактни мотор з нукашнїм згорйованьом, познати як Ото мотор, цо оможлївело розвой автомобилох. * 1904 — Народзел ше [[священїк]], [[поета]] и [[писатель]] о. [[Максимилиян Буїла]] (Нови [[Вербас]], 10. юний 1904 – Нови Сад, 23. новембер 1993). Школовал ше у интернату Бенедиктанцох у Фолдерсу при городу Гал, 13 километри оддалєного од Инсбруку (Тирол), закончел пейц класи ґимназиї, исусовацку ґимназию у Травнику. Студирал богословию у Заґребе и Львове .За священїка є рукоположени 1929. року у Заґребе. Як ґимназиялєц о. Максимилиян Буїла почал писац писнї, а познєйше и приповедки. == Умарли == * 1894 — [[Михаил Джуня]] (*26. юний 1843—†10. юний 1894), учитель и [[дзияк]] у [[Руски Керестур|Руским Керестуре]]. Михал Джуня бул активни у културно-просвитним живоце валала. Вєдно з напредним селяном [[Ферко Пап-Радванї|Ферком Пап-Радваньом]] 1876. року основал Читальню, дзе ше людзе сходзели читац кнїжки и [[Новина|новини]], слухац поради и преподаваня, дискутовац. [[Катеґория:Днї рока]] [[Катеґория:10. юний]] [[Катеґория:Юний]] s8kqmlxixgxlt1gm42ov14f92oqqcxh 14 3436 20875 2026-08-22T12:43:55Z Keresturec 18 Направљена празна страница 20875 wikitext text/x-wiki phoiac9h4m842xq45sp7s6u21eteeq1 20890 20875 2026-08-23T06:39:19Z Sveletanka 20 катеґория 20890 wikitext text/x-wiki [[Катеґория:Днї рока]] [[Катеґория:Юний]] go0wpdwujx7id0j8uyehkxims5nl8tz 0 3437 20877 2026-08-22T14:27:06Z ОленкаБТ 1579 Нови бок: „Байша Байша (мађ. Bajsa) населєнє у општини Бачка Тополя, у Сивернобачким округу, у Сербиї. Байша ше находзи 6 км заходно од Бачкей Тополї. По пописованю зоз 2022. року було 1941 жительох. У населєню Байша ше находза найзначнєйши будинки каштель Зако, сербска правосла…“ 20877 wikitext text/x-wiki Байша Байша (мађ. Bajsa) населєнє у општини Бачка Тополя, у Сивернобачким округу, у Сербиї. Байша ше находзи 6 км заходно од Бачкей Тополї. По пописованю зоз 2022. року було 1941 жительох. У населєню Байша ше находза найзначнєйши будинки каштель Зако, сербска православна церква Святого Димитрия, римокатолїцка церква и здруженє ФК Байша. Попри тих постоя: Дом здравя, основна школа, дасекльо предавальнї, столнотениски клуб. Направени векши базен зоз красним парком и околїском, за розвагу през лєто, дзе приходза гржданє и зоз околних местох. У хотаре постої можлївосц лова, а у валалє вредзи опробовац локални вина и палєнку хтори продукую сами гражданє.. Прешлосц/История Тото населєнє Байша зоз богату прешлосцу ше спомина ище у штреднїм вику. Року 1977. кед були археолоґийни викопованя, найдзени остатки церкви у романским стилу зоз 11. вику. У цеку 19 вика цала Байша у стварносци була маєток племицкей фамелиї Зако, (Зако од Бајше), зоз Байши. Року 1854. Закончена православна церква Святого Димитрия и єй украшовнє. Заслуга за тото припада ктитором (спонзором) - племицкей фамелиї Зако велькомаєтнїком зоз места.  Георгиє Зако   достал вєдно зоз супругу Марию родз.Текелия, од цара Орден златного крижа зоз коруну, за украшаванє храма. Георгийов оцец Димитриє Зако, хтори тот храм вибудовал, охабел до нашлїдства и аманет синови же би го отримовал и о нїм ше старал. Храм 1854. року успишно омальовал иконописец Йован Клаїч зоз Нового Саду. [1] Жительство У тим вецейнационалним валалє уж вецей як 250 роки жию вєдно Мадяре, Серби и Словаци. У етно хижи ушорени три окремни просториї, по єдна за кажди народ-старобивательох, спрам традициї валалу, Мадярох, Сербох и Словацох. У Байши любителє традициї ше занїмаю зоз старима ремеслами и зоз народну уметносцу. Стретнуце розличних културох и обичайох, як и длугоки период заєднїцкого живота, бул вельо раз през историю на хасен жительом Байши. Традиция толеранциї и медзисобне уважованє, зоз очуваньом националних и вирских означованьох чува ше по нєшка. У валалє постоя три церкви: католїцка, православна и евангелїцка, котри вибудовани после 1751. року, кед валал ознова населєни и ожил. Демоґрафия У населєню Байша жию коло 2049 полнолїтни жителє, а просекова старосц жительох виноши 41,4 роки (39,2 при хлопох и 43,5 при женох). У населєню єст 996 ґаздовства, а просекове число членох по обисцу 2,58. У населєню попри Сербох углавним жиє и Мадярска националносц, а у остатнїх трох пописох жительства, обачене обачлїве зменшованє жительства. Ту будзе табела (2) ТУ БУДЗЕ Табела (3) Галерия Литература - Туристичка орґанизация општине Бачка Топола, Референци 1.  &amp;quot;Србски дневник&amp;quot;, Нови Сад 1854. године 2.  „Књига 9”.  Становништво, упоредни преглед броја становника 1948, 1953, 1961, 1971, 1981, 1991, 2002, подаци по насељима  (PDF). webrzs.stat.gov.rs. Београд: Републички завод за статистику. мај 2004.  ISBN  86- 84433-14-9. 3.  „Књига 1”. Становништво, национална или етничка припадност, подаци по насељима. webrzs.stat.gov.rs. Београд: Републички завод за статистику. фебруар 2003. ISBN 86-84433-00-9. Вонкашнї вязи  Мапе, аеродроми и временска ситуација локација (Fallingrain)  Гугл сателитска мапа (Maplandia)  План насеља на мапи (Mapquest) 9bydqnv9zt2qbv9vza71d4o6sef6g4m 20880 20877 2026-08-22T15:19:06Z ОленкаБТ 1579 Медзинаслови, викивязи, вонкашнї вязи, референци 20880 wikitext text/x-wiki '''Байша''' (мађ. ''Bajsa'') населєнє у општини [[Бачка Тополя]], [[Войводина]], у Сивернобачким округу, у [[Сербия|Сербиї]]. Байша ше находзи 6 км заходно од Бачкей Тополї. По пописованю зоз 2022. року було 1941 жительох. У населєню Байша ше находза найзначнєйши будинки каштель Зако, сербска [[православна церква]] Святого Димитрия, [[римокатолїцка церква]] и здруженє ФК Байша. '''Попри тих постоя:''' Дом здравя, основна школа, даскельо предавальнї, столнотениски клуб. Направени векши базен зоз красним парком и околїском, за розвагу през лєто, дзе приходза гражданє и зоз околних местох. У хотаре постої можлївосц лова, а у валалє вредзи опробовац локални вина и палєнку хтори продукую сами гражданє. == Прешлосц/История == Тото населєнє Байша зоз богату прешлосцу ше спомина ище у штреднїм вику. Року 1977. кед були археолоґийни викопованя, найдзени остатки [[Святи храм|церкви]] у романским стилу зоз 11. вику. У цеку 19 вика цала Байша у стварносци була маєток племицкей фамелиї Зако, (Зако од Бајше), зоз Байши. Року 1854. Закончена православна церква Святого Димитрия и єй украшованє. Заслуга за тото припада ктитором (спонзором) - племицкей фамелиї Зако велькомаєтнїком зоз места.  Георгиє Зако   достал вєдно зоз супругу Марию родз.Текелия, од цара Орден златного крижа зоз коруну, за украшаванє [[Святи храм|храма]]. Георгийов [[оцец]] Димитриє Зако, хтори тот храм вибудовал, охабел до нашлїдства и аманет синови же би го отримовал и о нїм ше старал. Храм 1854. року успишно омальовал иконописец Йован Клаїч зоз Нового Саду. <ref>,,Србски дневник``, Нови Сад 1854. године</ref> == Жительство == У тим вецейнационалним валалє уж вецей як 250 роки жию вєдно Мадяре, Серби и Словаци. У етно хижи ушорени три окремни просториї, по єдна за кажди народ-старобивательох, спрам традициї валалу, Мадярох, Сербох и Словацох. У Байши любителє традициї ше занїмаю зоз старима [[Ремесло|ремеслами]] и зоз народну уметносцу. Стретнуце розличних културох и обичайох, як и длугоки период заєднїцкого живота, бул вельо раз през историю на хасен жительом Байши. Традиция толеранциї и медзисобне уважованє, зоз очуваньом националних и вирских означованьох чува ше по нєшка. У валалє постоя три церкви: католїцка, православна и евангелїцка, котри вибудовани после 1751. року, кед валал ознова населєни и ожил. == Демоґрафия == У населєню Байша жию коло 2049 полнолїтни жителє, а просекова старосц жительох виноши 41,4 роки (39,2 при хлопох и 43,5 при женох). У населєню єст 996 ґаздовства, а просекове число членох по обисцу 2,58. У населєню попри Сербох углавним жиє и Мадярска националносц, а у остатнїх трох пописох жительства, обачене обачлїве зменшованє жительства. Ту будзе табела <ref>„Књига 9”. [https://pod2.stat.gov.rs/ObjavljenePublikacije/G2002/pdf/G20024009.pdf Становништво, упоредни преглед броја становника 1948, 1953, 1961, 1971, 1981, 1991, 2002, подаци по насељима]  (PDF). webrzs.stat.gov.rs. Београд:[https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B5%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D1%87%D0%BA%D0%B8_%D0%B7%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%B4_%D0%B7%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BA%D1%83_%D0%A1%D1%80%D0%B1%D0%B8%D1%98%D0%B5 Републички завод за статистику.] мај 2004. [https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D1%81%D0%B5%D0%B1%D0%BD%D0%BE:%D0%A8%D1%82%D0%B0%D0%BC%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D0%B8_%D0%B8%D0%B7%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B8/86-84433-14-9 ISBN  86- 84433-14-9.]</ref> ТУ БУДЗЕ Табела <ref>„Књига 1”. Становништво, национална или етничка припадност, подаци по насељима. webrzs.stat.gov.rs. Београд: [https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B5%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D1%87%D0%BA%D0%B8_%D0%B7%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%B4_%D0%B7%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BA%D1%83_%D0%A1%D1%80%D0%B1%D0%B8%D1%98%D0%B5 Републички завод за статистику.] фебруар 2003.[https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D1%81%D0%B5%D0%B1%D0%BD%D0%BE:%D0%A8%D1%82%D0%B0%D0%BC%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D0%B8_%D0%B8%D0%B7%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B8/86-84433-00-9] ISBN 86-84433-00-9.</ref> == Галерия == == Литература == - Туристичка орґанизация општине Бачка Топола == Референци == 1.  ,,Србски дневник``, Нови Сад 1854. године 2.  „Књига 9”. [https://pod2.stat.gov.rs/ObjavljenePublikacije/G2002/pdf/G20024009.pdf Становништво, упоредни преглед броја становника 1948, 1953, 1961, 1971, 1981, 1991, 2002, подаци по насељима]  (PDF). webrzs.stat.gov.rs. Београд:[https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B5%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D1%87%D0%BA%D0%B8_%D0%B7%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%B4_%D0%B7%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BA%D1%83_%D0%A1%D1%80%D0%B1%D0%B8%D1%98%D0%B5 Републички завод за статистику.] мај 2004. [https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D1%81%D0%B5%D0%B1%D0%BD%D0%BE:%D0%A8%D1%82%D0%B0%D0%BC%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D0%B8_%D0%B8%D0%B7%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B8/86-84433-14-9 ISBN  86- 84433-14-9.] 3.  „Књига 1”. Становништво, национална или етничка припадност, подаци по насељима. webrzs.stat.gov.rs. Београд: [https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B5%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D1%87%D0%BA%D0%B8_%D0%B7%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%B4_%D0%B7%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BA%D1%83_%D0%A1%D1%80%D0%B1%D0%B8%D1%98%D0%B5<nowiki/>Републички завод за статистику.] фебруар 2003.[https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D1%81%D0%B5%D0%B1%D0%BD%D0%BE:%D0%A8%D1%82%D0%B0%D0%BC%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D0%B8_%D0%B8%D0%B7%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B8/86-84433-00-9 ISBN 86-84433-00-9.] == Вонкашнї вязи == * [https://www.maplandia.com/serbia-and-montenegro/vojvodina/bajsa/ Гугл сателитска мапа (Maplandia)] * [https://www.mapquest.com/rs//-/24331/11---45.77554,19.58432<nowiki/>План насеља на мапи (Mapquest)] hgi8ol7y60xbnqx9y1vm5nu0tk9iv9y 20881 20880 2026-08-22T15:48:15Z ОленкаБТ 1579 Укладанє фотоґрафийох 20881 wikitext text/x-wiki '''Байша''' (мађ. ''Bajsa'') населєнє у општини [[Бачка Тополя]], [[Войводина]], у Сивернобачким округу, у [[Сербия|Сербиї]]. Байша ше находзи 6 км заходно од Бачкей Тополї. По пописованю зоз 2022. року було 1941 жительох. У населєню Байша ше находза найзначнєйши будинки каштель Зако, сербска [[православна церква]] Святого Димитрия, [[римокатолїцка церква]] и здруженє ФК Байша. '''Попри тих постоя:''' Дом здравя, основна школа, даскельо предавальнї, столнотениски клуб. Направени векши базен зоз красним парком и околїском, за розвагу през лєто, дзе приходза гражданє и зоз околних местох. У хотаре постої можлївосц лова, а у валалє вредзи опробовац локални вина и палєнку хтори продукую сами гражданє. == Прешлосц/История == Тото населєнє Байша зоз богату прешлосцу ше спомина ище у штреднїм вику. Року 1977. кед були археолоґийни викопованя, найдзени остатки [[Святи храм|церкви]] у романским стилу зоз 11. вику. У цеку 19 вика цала Байша у стварносци була маєток племицкей фамелиї Зако, (Зако од Бајше), зоз Байши. Року 1854. Закончена православна церква Святого Димитрия и єй украшованє. Заслуга за тото припада ктитором (спонзором) - племицкей фамелиї Зако велькомаєтнїком зоз места.  Георгиє Зако   достал вєдно зоз супругу Марию родз.Текелия, од цара Орден златного крижа зоз коруну, за украшаванє [[Святи храм|храма]]. Георгийов [[оцец]] Димитриє Зако, хтори тот храм вибудовал, охабел до нашлїдства и аманет синови же би го отримовал и о нїм ше старал. Храм 1854. року успишно омальовал иконописец Йован Клаїч зоз Нового Саду. <ref>,,Србски дневник``, Нови Сад 1854. године</ref> == Жительство == У тим вецейнационалним валалє уж вецей як 250 роки жию вєдно Мадяре, Серби и Словаци. У етно хижи ушорени три окремни просториї, по єдна за кажди народ-старобивательох, спрам традициї валалу, Мадярох, Сербох и Словацох. У Байши любителє традициї ше занїмаю зоз старима [[Ремесло|ремеслами]] и зоз народну уметносцу. Стретнуце розличних културох и обичайох, як и длугоки период заєднїцкого живота, бул вельо раз през историю на хасен жительом Байши. Традиция толеранциї и медзисобне уважованє, зоз очуваньом националних и вирских означованьох чува ше по нєшка. У валалє постоя три церкви: католїцка, православна и евангелїцка, котри вибудовани после 1751. року, кед валал ознова населєни и ожил. == Демоґрафия == У населєню Байша жию коло 2049 полнолїтни жителє, а просекова старосц жительох виноши 41,4 роки (39,2 при хлопох и 43,5 при женох). У населєню єст 996 ґаздовства, а просекове число членох по обисцу 2,58. У населєню попри Сербох углавним жиє и Мадярска националносц, а у остатнїх трох пописох жительства, обачене обачлїве зменшованє жительства. Ту будзе табела <ref>„Књига 9”. [https://pod2.stat.gov.rs/ObjavljenePublikacije/G2002/pdf/G20024009.pdf Становништво, упоредни преглед броја становника 1948, 1953, 1961, 1971, 1981, 1991, 2002, подаци по насељима]  (PDF). webrzs.stat.gov.rs. Београд:[https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B5%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D1%87%D0%BA%D0%B8_%D0%B7%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%B4_%D0%B7%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BA%D1%83_%D0%A1%D1%80%D0%B1%D0%B8%D1%98%D0%B5 Републички завод за статистику.] мај 2004. [https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D1%81%D0%B5%D0%B1%D0%BD%D0%BE:%D0%A8%D1%82%D0%B0%D0%BC%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D0%B8_%D0%B8%D0%B7%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B8/86-84433-14-9 ISBN  86- 84433-14-9.]</ref> ТУ БУДЗЕ Табела <ref>„Књига 1”. Становништво, национална или етничка припадност, подаци по насељима. webrzs.stat.gov.rs. Београд: [https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B5%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D1%87%D0%BA%D0%B8_%D0%B7%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%B4_%D0%B7%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BA%D1%83_%D0%A1%D1%80%D0%B1%D0%B8%D1%98%D0%B5 Републички завод за статистику.] фебруар 2003.[https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D1%81%D0%B5%D0%B1%D0%BD%D0%BE:%D0%A8%D1%82%D0%B0%D0%BC%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D0%B8_%D0%B8%D0%B7%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B8/86-84433-00-9] ISBN 86-84433-00-9.</ref> == Галерия == <gallery> Файл:Bajsa, római katolikus templom 2023 04.jpg|Байша, Римокатолїцка церква Файл:Bajsa, római katolikus templom belső tere 2023 01.jpg|Римокатолїцка церква, нука Файл:Wiki.Vojvodina VII Bajša 5589 07.jpg|Сербска Православна церква Файл:Дворац Зако.jpg|Каштель Зако, Байша Файл:D7000 DSD 8713 - Bajša dvrac Zako 2012.jpg|Зако тераз Файл:Bajsa 037 - Dvorac Zako 2003.jpg|Тераз К. Зако Файл:Калварија Бајша 07.jpg|Калвария, Байша </gallery> == Литература == - Туристичка орґанизация општине Бачка Топола == Референци == 1.  ,,Србски дневник``, Нови Сад 1854. године 2.  „Књига 9”. [https://pod2.stat.gov.rs/ObjavljenePublikacije/G2002/pdf/G20024009.pdf Становништво, упоредни преглед броја становника 1948, 1953, 1961, 1971, 1981, 1991, 2002, подаци по насељима]  (PDF). webrzs.stat.gov.rs. Београд:[https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B5%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D1%87%D0%BA%D0%B8_%D0%B7%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%B4_%D0%B7%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BA%D1%83_%D0%A1%D1%80%D0%B1%D0%B8%D1%98%D0%B5 Републички завод за статистику.] мај 2004. [https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D1%81%D0%B5%D0%B1%D0%BD%D0%BE:%D0%A8%D1%82%D0%B0%D0%BC%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D0%B8_%D0%B8%D0%B7%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B8/86-84433-14-9 ISBN  86- 84433-14-9.] 3.  „Књига 1”. Становништво, национална или етничка припадност, подаци по насељима. webrzs.stat.gov.rs. Београд: [https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B5%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D1%87%D0%BA%D0%B8_%D0%B7%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%B4_%D0%B7%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BA%D1%83_%D0%A1%D1%80%D0%B1%D0%B8%D1%98%D0%B5<nowiki/>Републички завод за статистику.] фебруар 2003.[https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D1%81%D0%B5%D0%B1%D0%BD%D0%BE:%D0%A8%D1%82%D0%B0%D0%BC%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D0%B8_%D0%B8%D0%B7%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B8/86-84433-00-9 ISBN 86-84433-00-9.] == Вонкашнї вязи == * [https://www.maplandia.com/serbia-and-montenegro/vojvodina/bajsa/ Гугл сателитска мапа (Maplandia)] * [https://www.mapquest.com/rs//-/24331/11---45.77554,19.58432<nowiki/>План насеља на мапи (Mapquest)] bbepx1ly9spdevr1omrhu6whjukmosx 20885 20881 2026-08-22T16:21:34Z Sveletanka 20 ушорйованє 20885 wikitext text/x-wiki {{Инфорамик | headerstyle = background: lightblue | header1 = Байша | label2 = | data2 = [[File:Bajsa, római katolikus templom 2023 04.jpg|thumb|center|Римокатолїцка церква ]] [[File:Coat of arms of Bajsa.png |center|thumb|130px|<div style="text-align: center;">Герб]] | header3 = Административни податки | label4 = Держава | data4 = Р. Сербия | label5 = Автономна покраїна | data5 = Войводина | label6 = Округ | data6 = Сивернобачки | label7 = Општина | data7 = Бачка Тополя | header8 = Жительство | label9 = 2022. рок | data9 = 1941 | label10 = густосц | data10 = 28,8/км2 | header11 = Ґеоґрафски характеристики | label12 = Координати | data12 = 45° 46′ 32″ С; 19° 35′ 04″ В | label13 = Хвильова зона | data13 = UTC+1 (CET), влєце UTC+2 (CEST) | label14 = Надморска висина | data14 = 107 м | label15 = Поверхносц | data15 = 67,4 км2 | data16 = {{Location map | Serbia | label = Байша | lat_deg = 45 | lat_min = 46 | lat_sec = 32 | lat_dir = N | lon_deg = 19 | lon_min = 35 | lon_sec = 04| lon_dir = E | position = bottom | width = 290 | float = right | caption = <div style="text-align: center;">Байша на мапи Сербиї</div> }} | header17 = Други податки | label18 = Число пошти | data18 = 24331 | label19 = Поволанково число | data19 = 024 | label20 = Реґистерска ознака | data20 = BT }} '''Байша''' (мађ. ''Bajsa'') населєнє у општини [[Бачка Тополя]], [[Войводина]], у Сивернобачким округу, у [[Сербия|Сербиї]]. Байша ше находзи 6 км заходно од Бачкей Тополї. По пописованю зоз 2022. року було 1941 жительох. У населєню Байша ше находза найзначнєйши будинки каштель Зако, сербска [[православна церква]] Святого Димитрия, [[римокатолїцка церква]] и здруженє ФК ''Байша''. '''Попри тих постоя:''' Дом здравя, основна школа, даскельо предавальнї, столнотениски клуб. Направени векши базен зоз красним парком и околїском, за розвагу през лєто, дзе приходза гражданє и зоз околних местох. У хотаре постої можлївосц лова, а у валалє вредзи опробовац локални вина и палєнку хтори продукую сами гражданє. == Прешлосц/История == Тото населєнє Байша зоз богату прешлосцу ше спомина ище у штреднїм вику. Року 1977. кед були археолоґийни викопованя, найдзени остатки [[Святи храм|церкви]] у романским стилу зоз 11. вику. У цеку 19 вика цала Байша у стварносци була маєток племицкей фамелиї Зако, (Зако од Бајше), зоз Байши. Року 1854. Закончена православна церква Святого Димитрия и єй украшованє. Заслуга за тото припада ктитором (спонзором) - племицкей фамелиї Зако велькомаєтнїком зоз места.  Георгиє Зако   достал вєдно зоз супругу Марию родз.Текелия, од цара Орден златного крижа зоз коруну, за украшаванє [[Святи храм|храма]]. Георгийов [[оцец]] Димитриє Зако, хтори тот храм вибудовал, охабел до нашлїдства и аманет синови же би го отримовал и о нїм ше старал. Храм 1854. року успишно омальовал иконописец Йован Клаїч зоз Нового Саду. <ref>,,Србски дневник``, Нови Сад 1854. године</ref> == Жительство == У тим вецейнационалним валалє уж вецей як 250 роки жию вєдно Мадяре, Серби и Словаци. У етно хижи ушорени три окремни просториї, по єдна за кажди народ-старобивательох, спрам традициї валалу, Мадярох, Сербох и Словацох. У Байши любителє традициї ше занїмаю зоз старима [[Ремесло|ремеслами]] и зоз народну уметносцу. Стретнуце розличних културох и обичайох, як и длугоки период заєднїцкого живота, бул вельо раз през историю на хасен жительом Байши. Традиция толеранциї и медзисобне уважованє, зоз очуваньом националних и вирских означованьох чува ше по нєшка. У валалє постоя три церкви: католїцка, православна и евангелїцка, котри вибудовани после 1751. року, кед валал ознова населєни и ожил. == Демоґрафия == У населєню Байша жию коло 2049 полнолїтни жителє, а просекова старосц жительох виноши 41,4 роки (39,2 при хлопох и 43,5 при женох). У населєню єст 996 ґаздовства, а просекове число членох по обисцу 2,58. У населєню попри Сербох углавним жиє и Мадярска националносц, а у остатнїх трох пописох жительства, обачене обачлїве зменшованє жительства. Ту будзе табела <ref>„Књига 9”. [https://pod2.stat.gov.rs/ObjavljenePublikacije/G2002/pdf/G20024009.pdf Становништво, упоредни преглед броја становника 1948, 1953, 1961, 1971, 1981, 1991, 2002, подаци по насељима]  (PDF). webrzs.stat.gov.rs. Београд:[https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B5%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D1%87%D0%BA%D0%B8_%D0%B7%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%B4_%D0%B7%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BA%D1%83_%D0%A1%D1%80%D0%B1%D0%B8%D1%98%D0%B5 Републички завод за статистику.] мај 2004. [https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D1%81%D0%B5%D0%B1%D0%BD%D0%BE:%D0%A8%D1%82%D0%B0%D0%BC%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D0%B8_%D0%B8%D0%B7%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B8/86-84433-14-9 ISBN  86- 84433-14-9.]</ref> ТУ БУДЗЕ Табела <ref>„Књига 1”. Становништво, национална или етничка припадност, подаци по насељима. webrzs.stat.gov.rs. Београд: [https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B5%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D1%87%D0%BA%D0%B8_%D0%B7%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%B4_%D0%B7%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BA%D1%83_%D0%A1%D1%80%D0%B1%D0%B8%D1%98%D0%B5 Републички завод за статистику.] фебруар 2003.[https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D1%81%D0%B5%D0%B1%D0%BD%D0%BE:%D0%A8%D1%82%D0%B0%D0%BC%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D0%B8_%D0%B8%D0%B7%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B8/86-84433-00-9] ISBN 86-84433-00-9.</ref> == Галерия == <gallery> Файл:Bajsa, római katolikus templom belső tere 2023 01.jpg|Римокатолїцка церква, нука Файл:Wiki.Vojvodina VII Bajša 5589 07.jpg|Сербска Православна церква Файл:Дворац Зако.jpg|Каштель Зако, Байша Файл:D7000 DSD 8713 - Bajša dvrac Zako 2012.jpg|Зако тераз Файл:Bajsa 037 - Dvorac Zako 2003.jpg|Тераз К. Зако Файл:Калварија Бајша 07.jpg|Калвария, Байша </gallery> == Литература == * Туристичка орґанизация општине Бачка Топола == Вонкашнї вязи == * [https://www.mapquest.com/rs/vojvodina/bajsa-backa-topola-vojvodina-serbia-283505435 План насеља на мапи (Mapquest)] * [https://www.backatopola.org.rs/okolina/bajsa/ Бајша], ''www.backatopola.org.rs'' == Референци == 886ejku67jmmjrlr4m1itqm4yoazr4f 14 3438 20889 2026-08-23T06:37:01Z Sveletanka 20 катеґория 20889 wikitext text/x-wiki [[Катеґория:Днї рока]] [[Катеґория:Юний]] go0wpdwujx7id0j8uyehkxims5nl8tz 0 3439 20900 2026-08-23T07:55:29Z Sveletanka 20 нова статя 20900 wikitext text/x-wiki Маори (маор. Māori) старобивателє Нового Зеланду,(6) хтори ше на подруче Южного и Сиверного острова, плїваюци у кануох, приселєли зоз Полинезиї медзи IX и XIII виком.(7) Перши зраженя зоз Европянами збули ше уж 1642. року, а 1769. року британски виглєдовач Джеймс Кук запровадзел приятельски одношеня зоз тим народом. Од 1800-го року нащиви европских ладьох були вше частейши, а зоз приходом и насельованьом Европянох и после воєних зраженьох и епидемийох число Маорох ше зменшало на коло 100 000. Преставителє маорского народу и Британия 1840-го року подписали спорозуменє у Вайтанґу (анґл. Waitangi, цо значи „води хтори плачу“), малим историйним населєню на Сиверним острове Нового Зеланду. На основи того спорозуменя, Маори постали британски гражданє и маю право на жем. Спрам попису зоз 2006. року, як Маори були пописани 565 329 особи. История Панує думанє же ше Маори на Нови Зелан приселєли зоз Полинезиї (ґрупа вецей як 1 000 островох у Цихим океану) концом першого милениюму. (6) Твердзи ше же Нови Зеланд єдно з остатнїх подручох на хтори ступел чловек скорей як наступела модерна цивилизация. Маори жили у изолациї по XVIII вик, кед почали контактовац зоз Европянами. Року 1840. Велька Британия анектовала Нови Зеланд, а зоз спорозуменьом хторе подписане у Вайтанґу була заґарантована їх автономия. Пре рижни хороти на хтори нє були имуни и пре воєни зраженя, число Маорох у XIX вику опадло. Аж 1960-их и 1970-их рокох тот народ ше културно воздзигнул и нєшка твори 14,7 проценти популациї Нового Зеланду. Нєт виродостойни докази о населєльованю Нового Зеланду скорей як цо ше населєли Маори; з другого аспекту, докази з археолоґиї, линґвистики и антрополоґиї шведоча же перши доселєнци пришли зоз Полинезиї и постали Маори. (8,9) Полинезийци населєли рижни подруча, а то Самоа, Тахити, Гаваї, Рапа Нуи острово и Нови Зеланд. Находзиска косцох полинезийских патканьох и водово коритка хтори вони видлобовали (11) потвердзую же було виглєдованя и насельованя пред ерупцию вулкану Тера Нова на Сиверним острове Нового Зеланду 1315. року, а тиж так тото потвердзую и докази о лєсових огньох у тим периодзе. Найновши докази шведоча о постояню главного населєня, односно о планованей велькей миґрациї медзи 1320-им и 1350-им роком(8), а таки и приповедки Маорох о досельованю їх предкох на тото подруче у вельких океанских кануох коло 1350-го року. Вчасна история Найстарши период маорских населєньох познати як архаїчни, моахантерни або колониялни период, а то период од коло 1300. по коло 1500. рок. Маорска пожива ше состояла зоз мои (птица подобна нойови) и других вельких птицох и туляну хтори нє були ловени скорей. Тот архаїчни период познати по ланцущкох зоз каричкох(16) и по нєпостояню оружия и твердинї хтори харакеристични при познєйших класичних Маорох. (17) Находзиско хторе найпознатше и найобширнєйше виглєдане то архаїчне находзиско у Барау Бару на Южним острове. То єдине новозеландске находзиско дзе пренайдзени косци чловека хтори нє народзени на тим месце. Класични период Маорох настал кед ступели до контакту зоз Европянами; то були жимнєйши одношеня коло 1500-го року (21) и вимеранє мои и других птицох хтори були основна пожива. У тим периодзе Маори правели рижне оружиє и прикраски, воєни кануи и хижи за окремни нагоди. Коло 1500-го року ґрупа Маорох миґровала на восток на Чатамски острова и наволали ше Мориори, а пацифизем бул основа їх култури. Култура и обичаї На Новим Зеланду урядови язик анґлийски, алє Маори зачували и свой традиционални язик хтори постал урядови аж 1987. року.(34) По приход Европянох Маори нє мали свойо писмо, так же важни информациї паметали и преношели их усно шлїдуюцим ґенерацийом. Маорски концепти додати до новозеландского знаковного язика. Маори християнє, як и друге жительство Нового Зеланду, а найвецей єст анґликанцох, презвитериянцох и римокатолїкох. Медзитим, пред приходом Европянох, Маори верели до мани и тапи. Мана то моц, угляд и сила хтору поєдинци нашлїдзую и здобуваю през живот, а тапу духовносц, забрана и почитованє хтори ше нашлїдзую зоз статусом на родзеню.<ref>[https://teara.govt.nz/en/te-ao-marama-the-natural-world/page-5 The Encyclopedia of New Zealand,Mana, tapu and mauri], ''teara.govt.nz''</ref> Обожованє предкох барз важне у їх традициї, так же веря же їх души можу поволац кед им потребна даяка помоц аж и у воєних часох. Од 1820-го року постали християнє и веря до єдного Бога. Културне нашлїдство Хижи и помоцни обєкти Коло XI вику заєднїци Маорох постали векши и населєнши. Будую вхарпуне – хижи за спанє за вецей фамелиї, обєкти за складзиско – патака и хижи за варенє – каута. Вхаре вхаикиро то хижи за сходи и часто маю назву по мену предка, бо думали же вони отїлотворую особи. Перши таки хижи направени у XIX вику. Маорска кухня Маори зоз Гавайох принєсли животинї и рошлїни за єдзенє. Ловя птици, збераю морски плоди и папрати, винову лозу, палму, печарки, рижни бобки, овоц и нашенє. Нєодлуга почали ховац овци, швинї, кози и живину. Облєчиво Маори звичайно ноша сучасне, алє у окремних нагодох облєкаю традиционале облєчиво. Приселєнци ше мушели прилагодзиц на нову климу и хасновац рошлїни и животиньску скору за виробок облєчива. Хасновали новозеландски лєн, стебло капусти и трави, тиж так хасновали птицово пирє и скору и скору фоки и полинезийних псох. Маори ходзели боси, а дакеди у сандалох зоз лєну, лїсца капусти або трави. Фризури характеризую дачий статус або чи особа у жалосци. Хлопски власи були закруцени або завязани до рижних ґужлїкох, цо указує одкаль особа. Понеже глава була свята часц цела, власи особи на висшим положеню може зачесац лєм особа тиж на висшим положеню. Окремни прекривачи зоз скори, пиря, лєну и других материялох ношели лєм поглаваре. Пелерини за диждж ше вирабяло з лїсца лєну або капусти и були кратши од прекривача. Ланцущки и привязки правя зоз каменя и косцох, а мендюши и зоз птицових хвостох, пиря або скори. Танци и писнї Танєц Хака єден з найпознатших традицийних танцох Полинезиї. Танци провадзени зоз писню, дурканьом палїчкох по целу, кляпканьом, лупканьом з ногами по жеми и ляпканьом по сцегнох. Сам танєц зложени з окремних позох хтори представяю борбеносц и гнїв, аґресию. Тот танєц ше танцує нє лєм за страшенє, алє ше го танцує пред визначнима госцами, з нагоди даваня чесци вельким посцигнуцом и у окремних нагодох, та аж и на хованю. Писнї ше шпива по строгих правилох за виводзенє, ритму и континуитету. Претаргнуце у шпиваню значи доволац катастрофу або шмерц члена заєднїци. У писньох ше ошпивує наставанє швета и геройства предкох. Тетовиранє при Маорох барз заступене и символичне. Тетоважи на твари направени на два способи. Єден способ тетоважи то пирсинґ и пиґментованє скори зоз гребеньом за тетовиранє, а други способ то правенє рани и єй шлїду зоз орудийом подобним длату. Анї єдна тетоважа нє иста, прето же кажда представя вонкашнї приказ єдинственей комбинациї лози, мудросци и статусу поєдинца у племену. (40) == Референци == 4wfiiqu2r3pliyo1z7p38u6pg6s82de 20901 20900 2026-08-23T08:02:04Z Sveletanka 20 катеґория 20901 wikitext text/x-wiki Маори (маор. Māori) старобивателє Нового Зеланду,(6) хтори ше на подруче Южного и Сиверного острова, плїваюци у кануох, приселєли зоз Полинезиї медзи IX и XIII виком.(7) Перши зраженя зоз Европянами збули ше уж 1642. року, а 1769. року британски виглєдовач Джеймс Кук запровадзел приятельски одношеня зоз тим народом. Од 1800-го року нащиви европских ладьох були вше частейши, а зоз приходом и насельованьом Европянох и после воєних зраженьох и епидемийох число Маорох ше зменшало на коло 100 000. Преставителє маорского народу и Британия 1840-го року подписали спорозуменє у Вайтанґу (анґл. Waitangi, цо значи „води хтори плачу“), малим историйним населєню на Сиверним острове Нового Зеланду. На основи того спорозуменя, Маори постали британски гражданє и маю право на жем. Спрам попису зоз 2006. року, як Маори були пописани 565 329 особи. История Панує думанє же ше Маори на Нови Зелан приселєли зоз Полинезиї (ґрупа вецей як 1 000 островох у Цихим океану) концом першого милениюму. (6) Твердзи ше же Нови Зеланд єдно з остатнїх подручох на хтори ступел чловек скорей як наступела модерна цивилизация. Маори жили у изолациї по XVIII вик, кед почали контактовац зоз Европянами. Року 1840. Велька Британия анектовала Нови Зеланд, а зоз спорозуменьом хторе подписане у Вайтанґу була заґарантована їх автономия. Пре рижни хороти на хтори нє були имуни и пре воєни зраженя, число Маорох у XIX вику опадло. Аж 1960-их и 1970-их рокох тот народ ше културно воздзигнул и нєшка твори 14,7 проценти популациї Нового Зеланду. Нєт виродостойни докази о населєльованю Нового Зеланду скорей як цо ше населєли Маори; з другого аспекту, докази з археолоґиї, линґвистики и антрополоґиї шведоча же перши доселєнци пришли зоз Полинезиї и постали Маори. (8,9) Полинезийци населєли рижни подруча, а то Самоа, Тахити, Гаваї, Рапа Нуи острово и Нови Зеланд. Находзиска косцох полинезийских патканьох и водово коритка хтори вони видлобовали (11) потвердзую же було виглєдованя и насельованя пред ерупцию вулкану Тера Нова на Сиверним острове Нового Зеланду 1315. року, а тиж так тото потвердзую и докази о лєсових огньох у тим периодзе. Найновши докази шведоча о постояню главного населєня, односно о планованей велькей миґрациї медзи 1320-им и 1350-им роком(8), а таки и приповедки Маорох о досельованю їх предкох на тото подруче у вельких океанских кануох коло 1350-го року. Вчасна история Найстарши период маорских населєньох познати як архаїчни, моахантерни або колониялни период, а то период од коло 1300. по коло 1500. рок. Маорска пожива ше состояла зоз мои (птица подобна нойови) и других вельких птицох и туляну хтори нє були ловени скорей. Тот архаїчни период познати по ланцущкох зоз каричкох(16) и по нєпостояню оружия и твердинї хтори харакеристични при познєйших класичних Маорох. (17) Находзиско хторе найпознатше и найобширнєйше виглєдане то архаїчне находзиско у Барау Бару на Южним острове. То єдине новозеландске находзиско дзе пренайдзени косци чловека хтори нє народзени на тим месце. Класични период Маорох настал кед ступели до контакту зоз Европянами; то були жимнєйши одношеня коло 1500-го року (21) и вимеранє мои и других птицох хтори були основна пожива. У тим периодзе Маори правели рижне оружиє и прикраски, воєни кануи и хижи за окремни нагоди. Коло 1500-го року ґрупа Маорох миґровала на восток на Чатамски острова и наволали ше Мориори, а пацифизем бул основа їх култури. Култура и обичаї На Новим Зеланду урядови язик анґлийски, алє Маори зачували и свой традиционални язик хтори постал урядови аж 1987. року.(34) По приход Европянох Маори нє мали свойо писмо, так же важни информациї паметали и преношели их усно шлїдуюцим ґенерацийом. Маорски концепти додати до новозеландского знаковного язика. Маори християнє, як и друге жительство Нового Зеланду, а найвецей єст анґликанцох, презвитериянцох и римокатолїкох. Медзитим, пред приходом Европянох, Маори верели до мани и тапи. Мана то моц, угляд и сила хтору поєдинци нашлїдзую и здобуваю през живот, а тапу духовносц, забрана и почитованє хтори ше нашлїдзую зоз статусом на родзеню.<ref>[https://teara.govt.nz/en/te-ao-marama-the-natural-world/page-5 The Encyclopedia of New Zealand,Mana, tapu and mauri], ''teara.govt.nz''</ref> Обожованє предкох барз важне у їх традициї, так же веря же їх души можу поволац кед им потребна даяка помоц аж и у воєних часох. Од 1820-го року постали християнє и веря до єдного Бога. Културне нашлїдство Хижи и помоцни обєкти Коло XI вику заєднїци Маорох постали векши и населєнши. Будую вхарпуне – хижи за спанє за вецей фамелиї, обєкти за складзиско – патака и хижи за варенє – каута. Вхаре вхаикиро то хижи за сходи и часто маю назву по мену предка, бо думали же вони отїлотворую особи. Перши таки хижи направени у XIX вику. Маорска кухня Маори зоз Гавайох принєсли животинї и рошлїни за єдзенє. Ловя птици, збераю морски плоди и папрати, винову лозу, палму, печарки, рижни бобки, овоц и нашенє. Нєодлуга почали ховац овци, швинї, кози и живину. Облєчиво Маори звичайно ноша сучасне, алє у окремних нагодох облєкаю традиционале облєчиво. Приселєнци ше мушели прилагодзиц на нову климу и хасновац рошлїни и животиньску скору за виробок облєчива. Хасновали новозеландски лєн, стебло капусти и трави, тиж так хасновали птицово пирє и скору и скору фоки и полинезийних псох. Маори ходзели боси, а дакеди у сандалох зоз лєну, лїсца капусти або трави. Фризури характеризую дачий статус або чи особа у жалосци. Хлопски власи були закруцени або завязани до рижних ґужлїкох, цо указує одкаль особа. Понеже глава була свята часц цела, власи особи на висшим положеню може зачесац лєм особа тиж на висшим положеню. Окремни прекривачи зоз скори, пиря, лєну и других материялох ношели лєм поглаваре. Пелерини за диждж ше вирабяло з лїсца лєну або капусти и були кратши од прекривача. Ланцущки и привязки правя зоз каменя и косцох, а мендюши и зоз птицових хвостох, пиря або скори. Танци и писнї Танєц Хака єден з найпознатших традицийних танцох Полинезиї. Танци провадзени зоз писню, дурканьом палїчкох по целу, кляпканьом, лупканьом з ногами по жеми и ляпканьом по сцегнох. Сам танєц зложени з окремних позох хтори представяю борбеносц и гнїв, аґресию. Тот танєц ше танцує нє лєм за страшенє, алє ше го танцує пред визначнима госцами, з нагоди даваня чесци вельким посцигнуцом и у окремних нагодох, та аж и на хованю. Писнї ше шпива по строгих правилох за виводзенє, ритму и континуитету. Претаргнуце у шпиваню значи доволац катастрофу або шмерц члена заєднїци. У писньох ше ошпивує наставанє швета и геройства предкох. Тетовиранє при Маорох барз заступене и символичне. Тетоважи на твари направени на два способи. Єден способ тетоважи то пирсинґ и пиґментованє скори зоз гребеньом за тетовиранє, а други способ то правенє рани и єй шлїду зоз орудийом подобним длату. Анї єдна тетоважа нє иста, прето же кажда представя вонкашнї приказ єдинственей комбинациї лози, мудросци и статусу поєдинца у племену. (40) == Референци == <references /> [[Катеґория:Народи Океаниї]] evkbohpucg6izvqr5q1wxzl2r4b4085 14 3440 20902 2026-08-23T08:02:24Z Sveletanka 20 катеґория 20902 wikitext text/x-wiki [[Катеґория:Народи]] m4xjn1vvuug25mzywxwcz8xvotvjihs