Википедия rskwiki https://rsk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8_%D0%B1%D0%BE%D0%BA MediaWiki 1.47.0-wmf.16 first-letter Медий Окреме Розгварка Хаснователь Розгварка зоз хасновательом Википедия Розгварка о Википедиї Файл Розгварка о файлу МедияВики Розгварка о МедияВикию Шаблон Розгварка о шаблону Помоц Розгварка о помоци Катеґория Розгварка о катеґориї TimedText TimedText talk Модул Разговор о модулу Event Event talk 0 608 20921 14677 2026-08-24T07:36:41Z Sveletanka 20 ушорйованє 20921 wikitext text/x-wiki {| class="wikitable" align=right width=300px |+ ! colspan="2" |<big>Янко Сеґеди</big> |- | colspan="2" |[[Файл:Janko Segedi Pipo.jpg|алт=Янко Сеґеди Пипо|центар|мини|309x309п]] |- ! colspan="2" |Особни информациї |- |'''Назвиско''' |Пипо |- |'''Народзени''' |1. септембра 1927. |- |'''Умар''' |23. септембра 1994. (67) |- |'''Поховани''' |на Руским теметове, Кула |- |'''Висина''' |180 cm |- |'''Позиция у тиме''' | |- |'''Спорт''' |столни тенис, фодбал |- |'''Державянство''' |югославянске |- ! colspan="2" |Сениорска кариєра |- |colspan="2"|Рок Тим Ґоли |- |colspan="2"|1945—1961 ФК Русин |} '''Янко Сеґеди Пипо''' (*1. септембер 1927—†23. септембер 1994), тарґовец, столнотенисер и фодбалер зоз найдлугшим фодбалским стажом у сторочним иснованю СД ''Русин'' у Руским Керестуре. == Биоґрафия == Янко Сеґди ше народзел 1. септембра 1927. року у Сримскей Митровици и бул єдно од пецерих дзецох [[Священїк|паноца]] [[Владимир Сеґеди|Владимира Сеґедия]], хтори бул родом зоз [[Петровци|Петровцох]], и панїматки Меланиї народз. Олеяр (Ондова) родом зоз [[Руски Керестур | Руского Керестура]]. Янко мал братох Звонка и Юрая (Дюру) и шестри Цецилию и Наду. Владимир Сеґеди бул парох у грекокатолїцкей церкви у Сримскей Митровици. Кед Янкови було два роки нєсподзивано му умар оцец Владимир. Нєодлуга, 1932. року, за паноцом умарла и панїматка Мелания. Старосц о пецерих широткох превжали на себе Меланийово родичи, дїдо Михал и баба Юлияна Олеярово Ондово. Дзеци пошли до Керестура, там жили, школовали ше та женєли и одавали ше помагани з боку дїда и баби Олеярових. Янко Сеґеди ше, з їх помоцу, виучел за [[Тарґовец|тарґовца]]. Янко Сеґеди ше оженєл 1952. року зоз Амалию Шайтош и у малженстве мали двойо дзеци, Ксению и Владимира. Янко Сеґеди бул у єдним периодзе 50-их рокох ХХ вику, и директор тарґовинского подпириємства ''Трґопромет'' у Руским Керестуре.<ref>Мирон Жирош, „Дружтвена тарґовинаˮ, ''Бачванско-сримски Руснаци дома и у швеце 1745-2001, Том IV,'' НВУ Руске слово и Грекокатолїцка парохия св. Петра и Павла, Нови Сад, 2004, б. 297.</ref> == Спортска кариєра == Янко Сеґеди Пипо бул, на своїх початкох, барз добри бавяч столного тенису. Уж концом 1945. и у 1946. року вон бул у екипох хтори победзовали на турнирох. После снованя СТК ''Ґрафичар'' (Руски Керестур) постал член и єден з найлєпших столнотенисерох того клуба. Опробовал ше Янко Сеґеди и як атлетичар. Под надпатрунком [[Йоаким Яша Баков| Яши Бакова]] тренирал скаканє до висока з палїцу и руцал копиї до далєка. Источашнє вон бавел у подростку ''Русина'' у хторим були барз добри млади бавяче хтори росли под час другей шветовей войни. Уж у марцу 1946. вон бавел и перши змаганя за ФК ''Русин'' а концом мая на змаганю у Вербаше Пипо посцигнул свой перши ґол зоз 25 метерох. Янко Сеґеди Пипо бул [[спортиста]] зоз найдлугшим фодбалским стажом у сторочним иснованю СД ''Русин'' у Руским Керестуре. Бул вирни свойому тиму бо його 20-рочна фодбалска кариєра вязяна лєм за ФК ''Русин'' з Керестура. Янко Сеґеди бул борбени и пожертвовни бавяч, ґолґетер, капитен екипи, у бавискох давал максимум алє то вимагал и од шицких бавячох ''Русина''. Пипо ше барз радовал успиху тима, алє и медзи першима реаґовал на нєспортске справованє бавячох або на нєсправедлїве дзелєнє судийскей правди на спортским терену. Вон длуго и чувствительно преживйовал нєуспих екипи ''Русина'', лєбо свойо ридки гришки у бавискох на спортских теренох. У тедишнї час до ФК ''Русин'' приходзели або одходзели велї бавяче хтори були младши од Янка Сеґедия Пипу хтори, вєдно зоз його кумом Янком Дудашом Шимраком оставал вирни ''Русинови''. Пипо бул капитен керестурских фодбалерох 30. юлия 1961. року на приятельским змаганю у Руским Керестуре, пред вецей як 2000 патрачами, кед першираз госцовал новосадски першолиґаш ФК ''Войводина'' (''Русин''-''Войводина'' 1:7). У єшеньскей часци першенства 1961. року у Вербаским фодбалским подсоюзу, Керестурци першу часц першенства закончели на першим месце на таблїчки. Янко Сеґеди Пипо 5. новембра 1961. року одбавел остатнє першенствене змаганє процив екипи зоз Липару и одпитал ше од керестурских патрачох. Внєдзелю вечар, 12. новембра 1961. року у Желєней загради, дзе були просториї СД ''Русин'', отримана шветочна схадзка зоз хтору означена 20-рочнїца бавеня фодбала Янка Сеґедия хтори з тим и закончел свою фодбалску кариєру. Нєодлуга, фамелия Янка Сеґедия ше преселєла до [[Кула|Кули]] дзе вон предужел робиц як тарґовец. Янко Сеґеди умар 23. септембра 1994. року. Поховани є на Руским [[Теметов|теметова]] у [[Кула|Кули]]. == Ґалерия == <gallery> Файл:Falat Robotnjici 1949 a.jpg|алт=Театрални фалат Роботнїци Ф. А. Костенка виведзеним 1949. року.|Театрални фалат ''Роботнїци'' Ф. А. Костенка виведзени 1949. року, з лїва на право: [[Йовґен Медєши]], Любица Медєши (Гардийова), [[Янко Будински]] Бруґош, Янко Сеґеди Пипо, Любомир Сопка (хлапец), Веруна Будински (Баба Бруґошка) и [[Петро Ризнич Дядя|Петро Ризнич]]. Файл:Vojvodina Rusin.jpg|Приятельске фодбалске стретнуце ФК Войводина и ФК Русин у Руским Керестуре. Янко Сеґеди (стої у штредку) бул капитен ФК ''Русин''. </gallery> == Литература == * Йоаким Грубеня, „Пипова ераˮ, ''Руски християнски календар за 2022. рок'', НВУ Руске слово, 2021, б. 265. * Мирон Жирош, „Дружтвена тарґовинаˮ, ''Бачванско-сримски Руснаци дома и у швеце 1745-2001,'' Том IV, НВУ Руске слово и Грекокатолїцка парохия св. Петра и Павла, Нови Сад, 2004, б. 297. == Референци == <references /> {{DEFAULTSORT: Сеґеди, Янко }} [[Катеґория:Руснаци у Сербиї]] [[Катеґория:Тарґовци]] [[Катеґория:Фодбалере]] [[Катеґория:Столнотенисере]] [[Катеґория:1. септембер]] [[Катеґория:Народзени 1927]] [[Катеґория:23. септембер]] [[Катеґория:Умарли 1994]] ntk786ij3ol31fu80ax8xbo7ick5a9g 0 3132 20914 19281 2026-08-23T23:37:46Z Keresturec 18 Уложени катеґориї 20914 wikitext text/x-wiki {{Инфорамик | headerstyle = background: #ccf; | header1 =<big> Юлиян Каменїцки </big> | label2 = | data2 = [[File:Julijan Kamenjicki.jpg|center|290x290px]] | label3 = Назвиско | data3 = | label4 = Датум народзеня | data4 =12. априла 1938. | label5 = Датум упокоєня | data5 =6. децембра 2020 (82) | label6 = Державянство | data6 = югославянске, сербске | label7 = Язик творох | data7 = руски | label8 = Школа | data8 = | label9 = Универзитет | data9 = Висша управна школа, Нови Сад | label10 = Наукови ступень | data10 = | label11 = Период твореня | data11 = 1956 — 1996. | label12 = Жанри | data12 = новинарство | label13 = Поховани | data13 = у Атланти, Джорджия, ЗАД | label14 = Припознаня | data14 = }} '''Юлиян Каменїцки''' (*[[12. април]] 1938—†6. децембeр 2020), новинар, редактор, дїяч у култури == Биоґрафия == Юлиян Каменїцки ше народзел 12. априла 1938. року у [[Коцур|Коцуре]], дзе закончел основну школу, а потим 1956. року почал робиц у НВП Руске слово як фоторепортер и поступнє ше позарядово дошколовйовал. Ище пред тим як дипломовал на Висшей управней школи, прешол на роботне место новинара спортскей рубрики, а же тоту длужносц совисно окончовал, доказує и награда Спартак хтору Рускому слову додзелєл Спортски союз [[Войводина|Войводини]]. Од 1993. року єден час бул окончователь длужносци главного и одвичательного редактора новинох Руске слово. Под час пририхтованя за шветочне означованє 50-рочнїци виходзеня новинох Руске слово, обявел кратку моноґрафию з насловом ''Руске слово 50 роки'', а у єй предлуженю, як другу часц, пораднїк будуцим руским новинаром под познату паролу „Хто, цо, дзе, кеди, прецо“. Попри новинарства, Юлин Каменїцки ше занїмал и з литературну творчосцу. Перши литературни твор (проза) обявени му 1958. року, як и други дзепоєдни познєйши, алє превладала поезия. У Едициї ''Жридла'', НВУ Руске слово му 1974. року видало збирку писньох з насловом ''Квитки и рана''. Барз популарна при младих ище и нєшка шпиванка Якима Сивча ''Модерна любов'' („Вше ше людзе любовали“), за хтору текст написал Юлиян Каменїцки, а першираз є виведзена 1962. року на [[Фестивал рускей култури Червена ружа|„Червеней ружи“]]. Юлин Каменїцки дал свой допринос и розвою театралней уметносци при Руснацох. Такой по снованю [[Дом култури Руски Керестур|Дома култури у Руским Керестуре]] вон, у периодзе од 1962. по 1967. рок, за програмни потреби новей институциї режирал два театрални фалати а у пейцох фалатох наступел як ґлумец. По снованю АРТ ''Дядя'', сцени у Новим Садзе, Юлиян Каменїцки ґлумел у двох фалатох. Юлин Каменїцки бул член [[Дружтво за руски язик, литературу и културу|Дружтва за руски язик, литературу и културу]] од 1974. року (у матичней кнїжки уписани є под числом 34). Секретар Дружтва бул од 1973-1975. рок, а потим єден час и член Предсидательства Дружтва. После пензионованя, Юлин Каменїцки ше, вєдно зоз супругу др Елену, преселєл ґу своєй дзивки Марти до Зєдинєних Америцких Державох. Юлиян Каменїцки умар 6. децембра 2020. року у Атланти, у союзней америцкей держави Джорджия. {| class="wikitable" |+ ! colspan="3" |<big>Драмска дїялносц Юлияна Каменїцкия</big> |- | colspan="3" |<div style="text-align: center;">'''ДОМ КУЛТУРИ РУСКИ КЕРЕСТУР''' |- |'''Рок''' |<div style="text-align: center;">'''Театрални фалат''' |<div style="text-align: center;">'''Улога''' |- |1962. |Осиф Торма: '''ХТО МА ПРАВО''' |режирал |- |1962. |Бранислав Нушич: '''ФРАҐМЕНТИ З АВТОБИОҐРАФИЇ''' |Паноцец |- |1964. |Й. С. Попович: '''ПОКОНДИРЕНА ТИКВА''' |режирал |- |1965. |Й. С. Попович: '''ЗЛА ЖЕНА''' |Ґроф Трифич |- |1965. |Бранислав Нушич: '''АНАЛФАБЕТА''' |ґлумел |- |1966. |Максим Горки: '''НА ДНУ''' |Пристав |- |1967. |Б. Нушич: '''ПОДОЗРИВА ОСОБА''' |Алекса шпиюн |- ! colspan="3" |АРТ ДЯДЯ Сцена Нови Сад |- |1970. |Славомир Мрожек: '''ПОЛИЦАЄ''' |Полицай |- |1978. |Любомир Симович: '''ЧУДО У ШАРҐАНЄ''' |Вишлїдзовач |} [https://www.youtube.com/watch?v=iese4DjvINM Вше ше людзе любовали] - Александра Яншик, Саня Полдруги и Звонимир Кочиш [https://www.youtube.com/watch?v=dZ9Gl1rvttw Модерна любов] - Дзивоцка шпивацка ґрупа КУД ''Тарас Шевченко'' з Дюрдьова == Ґалерия == <gallery> Файл:U Altuni.jpg|Каменїцкийово и Маурерово у варошу Алтуна Файл:Kamenjickijovo u New York.jpg|Юлин и Елена Каменїцки у шерцу Ню Йорка Файл:Pri kipu Sljebodi.jpg|алт=Браян и Марта Маурер и Елена и Юлин Каменїцки |Браян и Марта Маурер и Елена и Юлин Каменїцки на острове Елис при памятнїку Шлєбода </gallery> == Литература == * Јулијан Тамаш. „Књижевна дела објављена на русинском језику 1890—1980ˮ. ''Русинска књижевност, историја и статус'', Матица српска, 1984. б. 454. == Вонкашнї вязи == * Любомир Медєши. [https://digitalizacija.ruskeslovo.com/%d1%88%d0%b2%d0%b5%d1%82%d0%bb%d0%be%d1%81%d1%86/ „Юлиян Каменїцкиˮ. Руководзаци Рускословци: Здогадованє и власна обсервация 1960-1992 (2)], [[Шветлосц (часопис)|Шветлосц]] ч. 2, 2025. б. 71. * Дю. Латяк. [https://digitalizacija.ruskeslovo.com/%d1%80%d1%83%d1%81%d0%ba%d0%b5-%d1%81%d0%bb%d0%be%d0%b2%d0%be/ Юлиян Каменїцки (1938-2020)], новини ''Руске слово'', Рок LXXVI чис. 50 (3919), Нови Сад, 11. децембер 2020, б. 17. [[Катеґория:Руснаци у Сербиї]] [[Катеґория:Коцурци]] [[Катеґория:Новинаре]] [[Катеґория:Редакторе]] [[Катеґория:12. април]] [[Катеґория:Народзени 1938]] [[Катеґория:6. децембер]] [[Катеґория:Умарли 2020]] rzuht8opim7j0s72rywhgu7l83oscyg 0 3369 20906 20657 2026-08-23T15:17:20Z Keresturec 18 Уложени катеґориї 20906 wikitext text/x-wiki {{Инфорамик | headerstyle = background: #ccf; | header1 =<big> Владимир Сеґеди </big> | label2 = | data2 = [[Файл:Vladimir Segedi.jpg|центар|мини|300x300п]] | label3 = Назвиско | data3 = | label4 = Датум народзеня | data4 =17. мая 1894. року | label5 = Датум упокоєня | data5 =23. новембра 1929 (35) | label6 = Державянство | data6 =угорске, югославянске | label7 = Язик творох | data7 = руски, горватски, сербски | label8 = Школа | data8 = Ґимназия, Заґреб | label9 = Универзитет | data9 = Богословия, Заґреб, Ужгород, Станиславов | label10 = Наукови ступень | data10 = | label11 = Период твореня | data11 = | label12 = Жанри | data12 = душпастирство, дїяч у култури | label13 = Поховани | data13 = у Сримскей Митровици | label14 = Припознаня | data14 = }} '''Владимир Сеґеди''' (*[[17. май]] 1894—†23. новембер 1929), [[Священїк|священїк,]] парох у [[Сримска Митровица|Сримскей Митровици]], дїяч у култури. == Биоґрафия == Владимир Сеґеди, син учителя Гавриїла и Цецилиї нар. Врбанац, народзел ше 17. мая 1894. року у [[Петровци|Петровцох]] у Горватскей. Владимир мал шестри Олґу и Ирену и братох Славка и Ивицу. До основней школи ходзел у Черевичу и Сланкамену. Ґимназию закончел у Заґребе як питомец Грекокатолїцкей семинариї на Ґричу. Богословию студирал у Заґребе, [[Ужгород|Ужгородзе]] и Станиславове у України. Року 1916. Владимир Сеґеди ше оженєл зоз Меланию Олеяр Ондову зоз [[Руски Керестур|Руского Керестура.]] У малженстве вони мали пецеро дзеци - Звонка, Юрая (Дюру), Цецилию, [[Янко Сеґеди|Янка]] и Наду. == Кратка алє богата священїцка кариєра == За поддиякона Владимир Сеґеди бул пошвецени 17. децембра 1916. року. За диякона 22. децембра 1916, а за священїка є пошвецени 24. децембра 1916. року. Нє познате дзе бул пошвецени, а пошвецел го владика Дионизий Няради. Капелан у [[Коцур|Коцуре]] Владимир Сеґеди бул од [[1. април|1. априла]] 1917. до 17. мая 1919. року. Управитель парохиї у Канижи бул од [[19. май|19. мая]] 1919. до 31. октобра 1923. року. Ту з його намаганьом купена [[Церковна порта|порта]] за будованє [[Святи храм|церкви]]. З Канижи пошол на парохию до Сримскей Митровици и превжал управу тей парохиї 23. новембра 1923. року. Ту и умар того истого дня – 23. новембра 1929. року. [[Файл:Vladimir i Melanija Segedi.jpg|алт=Владимир Сеґеди, парох, и Мелания Сеґеди, панїматка|мини|303x303п|Владимир Сеґеди, парох, и Мелания Сеґеди, панїматка у Сримскей Митровици]] Владимир Сеґеди у Митровици у подполносци розвил свою дїялносц и свойо схопносци и таланти. У церкви, у школи, по обисцох, по рижних орґанизацийох вон хасновал шицки можлївосци пасторизациї. Основал Просвитне дружтво, читальню и церковни [[хор]], а вельо ше жертвовал же би Митровица мала стаємного [[Дзияк|дзияка]]. Купел нови [[Дзвон|дзвони]] и велї ствари до церкви. Участвовал у роботи так повесц шицких просвитних, социялних и гуманитарних орґанизацийох и институцийох города Митровици. По природи бул музикални, обдарени з красним сонорним гласом, вон бул активни член Горватского шпивацкого дружтва ''Нада'', и до шмерци бул його предсидатель, а бул и предсидатель [[Горватска|Горватскей]] шпивацкей ґрупи ''Клаич''. Вшадзи виступал вєдно з римокатолїцкима священїками и другима котри ше борели за добри ствари. [[Файл:Odbor Ruskej matki.jpg|алт=Одбор Рускей матки у Сримскей Митровици|мини|391x391п|Одбор Рускей матки у Сримскей Митровици. У штредку шедза учитель Гавриїл Сеґеди и Владимир Сеґеди, парох. ]] Кед ше похорел Владимир Сеґеди бул однєшени до шпиталю до Заґребу, а дзень пред шмерц вон пренєшени до Митровици, дзе го на гайзибанскей станїци дочекала маса [[Народ|народу]] и нє дали же би ше го вожело на авту, алє го на носилкох процесионално однєсли до парохиялного дому. Дзень хованя Владимира Сеґедия у новембре 1929. року була по теди нєвидзена подїя у Сримскей Митровици. Цала Митровица була на ногох. Хованє водзел делеґат владики, сримски декан и член Конзисториї Спиридион Петранович, зоз 13 священїками обидвох обрядох. На хованю було и векше число православних священїкох. У церкви ше од умартого одпитал Дюра Бесерминї, парох зоз [[Шид|Шиду.]] Шицки дружтва и корпорациї, без огляду на виру и народносц, указали му свою чесц. Локални власци, цивилни и войсково, тиж були присутни. Основна школа и ґимназия зоз своїма учителями и [[Професор|професорами]] участвовали на хованю. У импозантней процесиї наступел Горватски ''Сокол'' зоз шедлачами на коньох и почесну стражу. Горватски хор ''Нада'' три раз зашпивал и так заплакал за своїм предсидательом. При отвореним гробе од нього ше одпитали седемцме бешеднїки. Шицки чувствовали же страцели велького чловека и свойого приятеля. Окрем панїматки Меланиї, пецерих дзецох-широтох, старенького оца Гавриїла, братох и шестрох и вельо другей родзини було на хованю. == Ґалерия == <gallery> Файл:Segedijovo1a.jpg|Мелания и Владимир Сеґедийово Файл:Hrob V. Segedija.jpg|алт=Гроб Владимира Сеґедия|Гроб Владимира Сеґедия на руским [[Теметов|теметове]] у Сримскей Митровици </gallery> == Литература == * ''о. Роман Миз,'' Священїки дакедишнього Осєцкого викарията'','' Нови Сад, 2016, б. == Вонкашнї вязи == * о. Владислав Варґа, [https://zavod.rs/wp-content/uploads/2019/07/Katalog-Sremska-Mitrovica.pdf Грекокатолїцка церква у Сримскей Митровици], Завод за културу войводянских Руснацох и Грекокатолїцка парохия вознесения Господнього, Сримска Митровица, б. 4. * [https://www.sremskenovine.co.rs/2024/10/kapela-na-grkokatolickom-groblju-u-sremskoj-mitrovici-%D0%BA%D0%B0%D0%BF%D0%BB%D1%97%D1%87%D0%BA%D0%B0-%D0%BD%D0%B0-%D0%B3%D1%80%D0%B5%D0%BA%D0%BE%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%97%D1%86%D0%BA%D0%B8/ Каплїчка на Грекокатолїцким теметове у Сримскей Митровици], Сремске новине, www.sremskenovine.co.rs, 25. октобар 2024. * Лїляна Радуловачки, Владимир Балащак [https://rtvcentarsrem.rs/%D1%80%D1%83%D1%81%D0%BA%D0%B8-%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%B2-%D1%83-%D1%81%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%81%D0%BA%D0%B5%D0%B9-%D0%BC%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%86%D0%B8/ Руски теметов у Сримскей Митровици], РТВ Центар Срем, rtvcentarsrem.rs. * [https://www.facebook.com/gkoljesar/posts/beautiful-rusyn-girls-5nada-segedi-married-hromishnada-segedi-was-born-on-septem/10219579589697159/ Nada Hromish's life story as a Rusyn girl], Facebook, August 9. 2021. == Референци == [[Катеґория:Руснаци у Горватскей]] [[Катеґория:Священїки]] [[Катеґория:Парохове]] [[Катеґория:Дїяче у култури]] [[Катеґория:17. май]] [[Катеґория:Народзени 1894]] [[Катеґория:23. новембер]] [[Катеґория:Умарли 1929]] fw1xzd6k8r3bqfr5qbhoycf1u87mzsh 0 3414 20904 20750 2026-08-23T15:09:21Z Keresturec 18 Уложени катеґориї 20904 wikitext text/x-wiki [[File:Кендюх 03.jpg|right|thumb|300px|Бендов]]'''Бендов''' (серб. ''шваргла'', анґл. ''Head cheese'', ''brawn'', нєм. ''Presswurst'', карп.укр. ''бендюх'' = жалудок, рсй. ''зельц'', слц.''диял''. ''пейор''. ''bembov'', ''bendov'' = вельки брух, од мадь. ''bendő'' = жалудок румеґацого статку) полнєти швиньски жалудок, традиционални сухомесови продукт популарни у [[Сербия|Сербиї]] и [[Горватска|Горватскей]], алє и медзи [[Руснаци у Сербиї|Руснацами]]. Подобни сухомесово продукти, направени з меса швиньскей глави, єст под рижнима назвами у цалей Европи и ЗАД.<ref>[https://www.coolinarika.com/recept/svargla Svargla]. Coolinarika (на язику: горватски). Приступљено 2022-08-17.</ref> == Пририхтованє == [[File:Sülze001.jpg|right|thumb|300px|Нємецки бендов зоз присмачками]] Док кажди валал ма свой окремни рецепт, з окремнима присмачками або з окремнима фалатками меса, основни бендов ше прави зоз швиньского язика, шерца, покруткох, [[Скорка|скоркох]] и меса з глави. До меса ше додава паприґи, солї, попру и цеску. Готови ше го так же ше состойки увари, потим пореже на векши фалатки, та ше з нїма наполнї швиньски жалудок и ознова увари цали наполнєти жалудок. Кед ше увари, бендов ше прицишнє под терху даскельо годзини, а потим ше го окури даскельо днї.<ref>[https://www.vojvodinago.com/svargla/ Vojvodina Go! Švargla]. ''Vojvodina Go!'' (на язику: сербски). 2018-12-01. Приступљено 2022-08-17.</ref><ref> ,,Prakticna Zena”. ''www.prakticnazena.tv''. Архивирано из [https://www.prakticnazena.tv/vojvodanski-specijaliteti-leberka-i-svargla/ оригинала] 17. 08. 2022. г. Приступљено 2022-08-17.</ref> '''Фразеолоґия''' '''Нє мац бендов за дацо''' – нє мочи дацо зробиц: ''Нє мал сом бендов спревесц го''. '''Ту маш матяш бендов!''' – ту ци (нам и под.) тераз (о дачим нєвигодним, нєобчекованим) == Ґалерия == <gallery> Файл:Кендюх 02.jpg|Нарезани бедов Файл:Potted heid.jpg|Бендов направени у Шкотскей Файл:Chicharros - Spain.JPG|Бендов зоз Шпаниї Файл:Head cheese-2009.jpg|Фалат бендова </gallery> == Литература == * ''Словнїк руского народного язика I, А – Н, Нови Сад 2017, б. 55.'' == Вонкашнї вязи == * [https://priyatnogo-appetita.com/retsepty/zakuski/myasnye/item/1895- Рецепт зельца] == Референци == <references /> [[Катеґория:Єдла з меса]] [[Катеґория:Сухомеснати продукти]] [[Катеґория:Єдла зоз швиньского меса]] hcjx0rcuj5os7oo600c926a0orkfops 0 3418 20924 20783 2026-08-24T08:18:18Z Olirk55 19 20924 wikitext text/x-wiki [[File:Marcato.png|right|thumb|46x46px|[[File:Music-strong-marcato.png|right|thumb|113x113px|Занк (символ за маркато]]]] '''Маркато''' (ит. ''Мarcato'', скрацена форма: ''marc''.; наглашиц) то музични термин, слово зоз хторим ше дава инструкцию на яки способ треба одграц [[Нота|ноту]], акорд або виривок односно гласнєйше або моцнєйше од oколней мелодиї. Найприблїжнєйше значенє того слова то би значело визначиц-наглашиц ноту або вецей ноти, [[Интервал (музика)|интервал]], акорд... Мaркато то инструкция хтора може буц означена зоз: ♦ Маркато, (''marc''.) зоз самим словом хторе написане над або под нотним системом або ♦ Знаком (символом), у форми '''ᐱ''' <ref name=":1">[https://www.amazon.com/Norton-Manual-Music-Notation/dp/0393955265 George Heussenstamm, The Norton Manual of Music Notation], W. W. Norton & Company, p. 52</ref><ref>[https://www.amazon.com/Preparing-Music-Manuscript-Donato/dp/083719587X Anthony Donato, Preparing Music Manuscript, Prentice-Hall, Inc., p. 50]</ref><ref>[https://az.1lib.sk/book/a9Omzoz2vR/essential-dictionary-of-music-notation.html?dsource=recommend Tom Gerou and Linda Rusk, Essential Dictionary of Musical Notation], Alfred Publishing Co., Inc., p.36</ref> отвореного вертикалного клїнчка. == Приклад зоз oзнаками == Вертикални клїнчок на першей ноти означує оштри маркато (ит. ''marcatissimo'' или ''martellato''), док горизонтални клїнчок на другей означава [[Акцент (музика)|акцент]] (ит. marcato). <score> { \override Score.TimeSignature #'stencil = ##f \relative c'' { b2-^ b-> } } </score> Maркато у сущносци гласнєйша и часто кратша верзия реґуларного-звичайного акцента '''>''' (отворени хоризонтални клїнчок). Медзитим, як и звичайни акцент, ''marcato'' ше часто толкує як суґерованє оштрого „напада” на ориґиналну [[Динамика (музика)|динамику]]. <ref>[https://archive.org/details/orchestration0000pist_u2l4 Walter Piston, Orchestration,] W.W. Norton & Company: 1955, p. 20</ref> То толкованє хторе ше применює лєм на [[Музични инструменти|инструменти]] хтори способни же би похасновали таки динамични уровень єдного [[Тон|тона]]. Найчастейше тота артикулация ше одноши на [[смиково инструменти]], заснована на технїки деташеа (кажда нота ше грає зоз окремним наглим поцагом и рухом смика). Суштносц тей методи то оштри напад-нагласок на початок ноти, а после того шлїдзи поступне ослабйованє [[Звук|звука]]. [[File:Diatonic scale on C marcato.png|center|471x471px|thumb|Инструкция (артикулация) технїки граня маркато (ит. ''marcato'') означена на каждей ноти у C - dur скали зоз знаком '''ᐱ''' . ]] Спрам словох автора Джеймса Марка Джордана, ''„Звук маркато характеризує ритмичне поцискованє – провадзене зоз ослабйованьом звука.“'' <ref>[https://openlibrary.org/books/OL814568M/Evoking_sound James Mark Jordan, Evoking sound: Fundamentals of Choral Conducting and Rehearsing,] GIA Publications: 1996, pp193.</ref> У джез партитурох за биґ бенди, символ маркато звичайно означує же ноту потребно скрациц приблїжно за 2⁄3 єй нормалного тирваня и же єй потребно дац умерени акцент. Упутство маркато або маркатисимо (''marcato'' or ''marcatissimo'') <ref>[https://www.goodreads.com/work/editions/434086-orchestration Walter Piston, Orchestration], published by W.W. Norton & Company, 1955, page 17</ref> (екстремни маркато), медзи рижнима другима упутствами символох и виразох, може виволац и мотивовац смикарох же би хасновали окремни мартеле-мартелато зоз смиком, у зависносци од музичного контекста. <ref name=":0">Kent Kennan and Donald Grantham, [https://dokumen.pub/the-technique-of-orchestration-workbook-7.html The Technique of Orchestration, Third Edition], published by Prentice-Hall, pp.53-54</ref> Маркато технїку можу хасновац и [[Инструменталиста|инструмаенталисти]] на дуйних инструментох, хтора тиж наглашує оштри-нагли наглашеня каждей ноти хтора означена зоз словом маркато лєбо одвитуюцим знаком -символом '''ᐱ'''. <ref name=":1" /> '''''Послухац видео приклад''''': Йоган Себастиян Бах, ''Ґавота зоз Оркестерскей свити'' ч.3 <ref>[https://books.google.rs/books/about/Suzuki_Violin_School.html?id=GsVqO_yDax4C&redir_esc=y Suzuki violin school. Violin part, vol 3] Гавота зоз Оркестерскей свити ч. 3, BWV 1068 од [[Йоган Себастиян Бах]] (Сузуки школа виолинu, том 3).</ref> (видео знїмок: ''Сузуки школа за виолину).'' == Вонкашня вяза == * Штрих. Архивировано из оригинала 16 июля 2012 года. // Иванов В. Д. Словарь музыканта-духовика: — М.; Музыка, 2007. — 128 бок. {{Commonscat}} == Референци == [[Катеґория:Музика]] [[Катеґория:Музични термини]] [[Катеґория:Теория музики]] <references /> [[Катеґория:Музична нотация]] kddepjemb0jjfh1aldv3wt70809hfbg 20927 20924 2026-08-24T09:51:27Z Olirk55 19 Виправок букви 20927 wikitext text/x-wiki [[File:Marcato.png|right|thumb|46x46px|[[File:Music-strong-marcato.png|right|thumb|100px100px|Знак (символ за маркато]]]] '''Маркато''' (ит. ''Мarcato'', скрацена форма: ''marc''.; наглашиц) то музични термин, слово зоз хторим ше дава инструкцию на яки способ треба одграц [[Нота|ноту]], акорд або виривок односно гласнєйше або моцнєйше од oколней мелодиї. Найприблїжнєйше значенє того слова то би значело визначиц-наглашиц ноту або вецей ноти, [[Интервал (музика)|интервал]], акорд... Мaркато то инструкция хтора може буц означена зоз: ♦ Маркато, (''marc''.) зоз самим словом хторе написане над або под нотним системом або ♦ Знаком (символом), у форми '''ᐱ''' <ref name=":1">[https://www.amazon.com/Norton-Manual-Music-Notation/dp/0393955265 George Heussenstamm, The Norton Manual of Music Notation], W. W. Norton & Company, p. 52</ref><ref>[https://www.amazon.com/Preparing-Music-Manuscript-Donato/dp/083719587X Anthony Donato, Preparing Music Manuscript, Prentice-Hall, Inc., p. 50]</ref><ref>[https://az.1lib.sk/book/a9Omzoz2vR/essential-dictionary-of-music-notation.html?dsource=recommend Tom Gerou and Linda Rusk, Essential Dictionary of Musical Notation], Alfred Publishing Co., Inc., p.36</ref> отвореного вертикалного клїнчка. == Приклад зоз oзнаками == Вертикални клїнчок на першей ноти означує оштри маркато (ит. ''marcatissimo'' или ''martellato''), док горизонтални клїнчок на другей означава [[Акцент (музика)|акцент]] (ит. marcato). <score> { \override Score.TimeSignature #'stencil = ##f \relative c'' { b2-^ b-> } } </score> Maркато у сущносци гласнєйша и часто кратша верзия реґуларного-звичайного акцента '''>''' (отворени хоризонтални клїнчок). Медзитим, як и звичайни акцент, ''marcato'' ше часто толкує як суґерованє оштрого „напада” на ориґиналну [[Динамика (музика)|динамику]]. <ref>[https://archive.org/details/orchestration0000pist_u2l4 Walter Piston, Orchestration,] W.W. Norton & Company: 1955, p. 20</ref> То толкованє хторе ше применює лєм на [[Музични инструменти|инструменти]] хтори способни же би похасновали таки динамични уровень єдного [[Тон|тона]]. Найчастейше тота артикулация ше одноши на [[смиково инструменти]], заснована на технїки деташеа (кажда нота ше грає зоз окремним наглим поцагом и рухом смика). Суштносц тей методи то оштри напад-нагласок на початок ноти, а после того шлїдзи поступне ослабйованє [[Звук|звука]]. [[File:Diatonic scale on C marcato.png|center|471x471px|thumb|Инструкция (артикулация) технїки граня маркато (ит. ''marcato'') означена на каждей ноти у C - dur скали зоз знаком '''ᐱ''' . ]] Спрам словох автора Джеймса Марка Джордана, ''„Звук маркато характеризує ритмичне поцискованє – провадзене зоз ослабйованьом звука.“'' <ref>[https://openlibrary.org/books/OL814568M/Evoking_sound James Mark Jordan, Evoking sound: Fundamentals of Choral Conducting and Rehearsing,] GIA Publications: 1996, pp193.</ref> У джез партитурох за биґ бенди, символ маркато звичайно означує же ноту потребно скрациц приблїжно за 2⁄3 єй нормалного тирваня и же єй потребно дац умерени акцент. Упутство маркато або маркатисимо (''marcato'' or ''marcatissimo'') <ref>[https://www.goodreads.com/work/editions/434086-orchestration Walter Piston, Orchestration], published by W.W. Norton & Company, 1955, page 17</ref> (екстремни маркато), медзи рижнима другима упутствами символох и виразох, може виволац и мотивовац смикарох же би хасновали окремни мартеле-мартелато зоз смиком, у зависносци од музичного контекста. <ref name=":0">Kent Kennan and Donald Grantham, [https://dokumen.pub/the-technique-of-orchestration-workbook-7.html The Technique of Orchestration, Third Edition], published by Prentice-Hall, pp.53-54</ref> Маркато технїку можу хасновац и [[Инструменталиста|инструмаенталисти]] на дуйних инструментох, хтора тиж наглашує оштри-нагли наглашеня каждей ноти хтора означена зоз словом маркато лєбо одвитуюцим знаком -символом '''ᐱ'''. <ref name=":1" /> '''''Послухац видео приклад''''': Йоган Себастиян Бах, ''Ґавота зоз Оркестерскей свити'' ч.3 <ref>[https://books.google.rs/books/about/Suzuki_Violin_School.html?id=GsVqO_yDax4C&redir_esc=y Suzuki violin school. Violin part, vol 3] Гавота зоз Оркестерскей свити ч. 3, BWV 1068 од [[Йоган Себастиян Бах]] (Сузуки школа виолинu, том 3).</ref> (видео знїмок: ''Сузуки школа за виолину).'' == Вонкашня вяза == * Штрих. Архивировано из оригинала 16 июля 2012 года. // Иванов В. Д. Словарь музыканта-духовика: — М.; Музыка, 2007. — 128 бок. {{Commonscat}} == Референци == [[Катеґория:Музика]] [[Катеґория:Музични термини]] [[Катеґория:Теория музики]] <references /> [[Катеґория:Музична нотация]] t73xvvpyw172f8u2b7492hs1x7la5lw 20928 20927 2026-08-24T09:52:52Z Olirk55 19 20928 wikitext text/x-wiki [[File:Marcato.png|right|thumb|80x80px|[[File:Music-strong-marcato.png|right|thumb|100px100px|Знак (символ за маркато]]]] '''Маркато''' (ит. ''Мarcato'', скрацена форма: ''marc''.; наглашиц) то музични термин, слово зоз хторим ше дава инструкцию на яки способ треба одграц [[Нота|ноту]], акорд або виривок односно гласнєйше або моцнєйше од oколней мелодиї. Найприблїжнєйше значенє того слова то би значело визначиц-наглашиц ноту або вецей ноти, [[Интервал (музика)|интервал]], акорд... Мaркато то инструкция хтора може буц означена зоз: ♦ Маркато, (''marc''.) зоз самим словом хторе написане над або под нотним системом або ♦ Знаком (символом), у форми '''ᐱ''' <ref name=":1">[https://www.amazon.com/Norton-Manual-Music-Notation/dp/0393955265 George Heussenstamm, The Norton Manual of Music Notation], W. W. Norton & Company, p. 52</ref><ref>[https://www.amazon.com/Preparing-Music-Manuscript-Donato/dp/083719587X Anthony Donato, Preparing Music Manuscript, Prentice-Hall, Inc., p. 50]</ref><ref>[https://az.1lib.sk/book/a9Omzoz2vR/essential-dictionary-of-music-notation.html?dsource=recommend Tom Gerou and Linda Rusk, Essential Dictionary of Musical Notation], Alfred Publishing Co., Inc., p.36</ref> отвореного вертикалного клїнчка. == Приклад зоз oзнаками == Вертикални клїнчок на першей ноти означує оштри маркато (ит. ''marcatissimo'' или ''martellato''), док горизонтални клїнчок на другей означава [[Акцент (музика)|акцент]] (ит. marcato). <score> { \override Score.TimeSignature #'stencil = ##f \relative c'' { b2-^ b-> } } </score> Maркато у сущносци гласнєйша и часто кратша верзия реґуларного-звичайного акцента '''>''' (отворени хоризонтални клїнчок). Медзитим, як и звичайни акцент, ''marcato'' ше часто толкує як суґерованє оштрого „напада” на ориґиналну [[Динамика (музика)|динамику]]. <ref>[https://archive.org/details/orchestration0000pist_u2l4 Walter Piston, Orchestration,] W.W. Norton & Company: 1955, p. 20</ref> То толкованє хторе ше применює лєм на [[Музични инструменти|инструменти]] хтори способни же би похасновали таки динамични уровень єдного [[Тон|тона]]. Найчастейше тота артикулация ше одноши на [[смиково инструменти]], заснована на технїки деташеа (кажда нота ше грає зоз окремним наглим поцагом и рухом смика). Суштносц тей методи то оштри напад-нагласок на початок ноти, а после того шлїдзи поступне ослабйованє [[Звук|звука]]. [[File:Diatonic scale on C marcato.png|center|471x471px|thumb|Инструкция (артикулация) технїки граня маркато (ит. ''marcato'') означена на каждей ноти у C - dur скали зоз знаком '''ᐱ''' . ]] Спрам словох автора Джеймса Марка Джордана, ''„Звук маркато характеризує ритмичне поцискованє – провадзене зоз ослабйованьом звука.“'' <ref>[https://openlibrary.org/books/OL814568M/Evoking_sound James Mark Jordan, Evoking sound: Fundamentals of Choral Conducting and Rehearsing,] GIA Publications: 1996, pp193.</ref> У джез партитурох за биґ бенди, символ маркато звичайно означує же ноту потребно скрациц приблїжно за 2⁄3 єй нормалного тирваня и же єй потребно дац умерени акцент. Упутство маркато або маркатисимо (''marcato'' or ''marcatissimo'') <ref>[https://www.goodreads.com/work/editions/434086-orchestration Walter Piston, Orchestration], published by W.W. Norton & Company, 1955, page 17</ref> (екстремни маркато), медзи рижнима другима упутствами символох и виразох, може виволац и мотивовац смикарох же би хасновали окремни мартеле-мартелато зоз смиком, у зависносци од музичного контекста. <ref name=":0">Kent Kennan and Donald Grantham, [https://dokumen.pub/the-technique-of-orchestration-workbook-7.html The Technique of Orchestration, Third Edition], published by Prentice-Hall, pp.53-54</ref> Маркато технїку можу хасновац и [[Инструменталиста|инструмаенталисти]] на дуйних инструментох, хтора тиж наглашує оштри-нагли наглашеня каждей ноти хтора означена зоз словом маркато лєбо одвитуюцим знаком -символом '''ᐱ'''. <ref name=":1" /> '''''Послухац видео приклад''''': Йоган Себастиян Бах, ''Ґавота зоз Оркестерскей свити'' ч.3 <ref>[https://books.google.rs/books/about/Suzuki_Violin_School.html?id=GsVqO_yDax4C&redir_esc=y Suzuki violin school. Violin part, vol 3] Гавота зоз Оркестерскей свити ч. 3, BWV 1068 од [[Йоган Себастиян Бах]] (Сузуки школа виолинu, том 3).</ref> (видео знїмок: ''Сузуки школа за виолину).'' == Вонкашня вяза == * Штрих. Архивировано из оригинала 16 июля 2012 года. // Иванов В. Д. Словарь музыканта-духовика: — М.; Музыка, 2007. — 128 бок. {{Commonscat}} == Референци == [[Катеґория:Музика]] [[Катеґория:Музични термини]] [[Катеґория:Теория музики]] <references /> [[Катеґория:Музична нотация]] bbmixmaan9u3y6ld3sf3itrxwpqsip6 0 3427 20903 20841 2026-08-23T14:55:23Z Keresturec 18 20903 wikitext text/x-wiki '''Капра''' (мн. капри, серб. крмељ; карп.укр. капра; слц. kapra/kaprina и karpa/karpina; од праслав. kapra, а то од kapati = нашо капкац) то нєчистота, гной у куце ока, насклади зоз шлїжи, клїтинкох скори, липидох и праху хтори ше зявюю рано после спаня. Тоти насклади маю защитну улогу и одстранюю цудзи цела з поверхносци ока. Вони наставаю и пред дзень, алє док клїпкаме, ценки слизов филм их одстранює. На тот способ ше тоти насклади нє можу стварднуц, та нє приходзи до формованя капрох у очох. Док шпиме, ми нє клїпкаме, та ше капри нє одстранюю. То зошицким нормалне зявенє. Капри жовтей фарби, можу буц лїпкаци або хрупкави, зависно од того чи ше чечносц з нїх до рана випарела. Заш лєм, у дзепоєдних ситуацийох капри можу указовац же ше роби о озбильней инфекциї ока. '''Каправи''' = хтори ма у очох капри: ''каправи очи'' (поль. kaprawy, слц. karpavý, укр. каправий) == Литература == Словнїк руского народного язика I, А – Н, Нови Сад 2017, б. 576. == Вонкашнї вязи == * Borjana Solomun Papak, dr. med., specijalista oftalmologije [https://www.mojeoko.rs/saveti-za-zdrave-oci/ocne-bolesti-i-poremecaj-vida/krmelji-u-ocima Zašto imam krmelje u očima ujutro i kada to može biti znak problema?], www.mojeoko.rs, 15. maj 2026. * [https://www.optometrija.net/bolesti-oka/krmelji-u-ocima-krmelji-na-trepavicama/ Krmelji u očima – što uzrokuje pojavu krmelja na trepavicama?], www.optometrija.net, 4. mart 2023. 6sachg4cern01v7yz4plkl4p29tyc9w 20905 20903 2026-08-23T15:14:11Z Olirk55 19 Означени викивязи 20905 wikitext text/x-wiki '''Капра''' (мн. ''капри'', серб. ''крмељ''; карп.укр. ''капра''; слц. ''kapra/kaprina'' и ''karpa/karpina''; од праслав. ''kapra'', а то од ''kapati ='' нашо капкац) то нєчистота, гной у куце ока, насклади зоз шлїжи, клїтинкох скори, липидох и праху хтори ше зявюю рано после спаня. Тоти насклади маю защитну улогу и одстранюю цудзи цела з [[Поверхносц|поверхносци]] ока. Вони наставаю и през [[дзень]], алє док клїпкаме, ценки слизов филм их одстранює. На тот способ ше тоти насклади нє можу стварднуц, та нє приходзи до формованя капрох у очох. Док шпиме, ми нє клїпкаме, та ше капри нє одстранюю. То зошицким нормалне зявенє. Капри жовтей [[Фарба|фарби]], можу буц лїпкаци або хрупкави, зависно од того чи ше чечносц з нїх до рана випарела. Заш лєм, у дзепоєдних ситуацийох капри можу указовац же ше роби о озбильней инфекциї ока. '''Каправи''' = хтори ма у очох капри: ''каправи очи'' (поль. ''kaprawy'', слц. ''karpavý'', укр. ''каправий'') == Литература == ( ''Словнїк руского народного язика I, А – Н'', Нови Сад 2017, б. 576. == Вонкашнї вязи == * Borjana Solomun Papak, dr. med., specijalista oftalmologije [https://www.mojeoko.rs/saveti-za-zdrave-oci/ocne-bolesti-i-poremecaj-vida/krmelji-u-ocima Zašto imam krmelje u očima ujutro i kada to može biti znak problema?], www.mojeoko.rs, 15. maj 2026. * [https://www.optometrija.net/bolesti-oka/krmelji-u-ocima-krmelji-na-trepavicama/ Krmelji u očima – što uzrokuje pojavu krmelja na trepavicama?], www.optometrija.net, 4. mart 2023. r9z7t95c0rg0aonvbdzki12sajk08cy 0 3435 20915 20862 2026-08-24T01:02:50Z Keresturec 18 Уложени катеґориї 20915 wikitext text/x-wiki '''Точка''' як интерпункцийни знак '''ше пише''': а) на концу виреченьох, потвердзуюцих и одрекаюцих: ''Яр приходзи.; Наставнїк вошол и почал зоз викладаньом.; Вона нє сцела присц.;'' б) на концу повязаних часцох виреченя кед их автор сце наглашиц: ''Рика блїскота у ноци. Чече. Нєобачлїво.;'' в) за даєднима скраценями: ''проф.;'' г) за арабскима числами кед означую порядково числовнїки: ''24. 4. 2018. року; на 3. месце;'' ґ) за римскима числами опрез насловох поглавйох: ''I. Увод; II. Потерашнї виглєдованя;'' д) за насловами видзелєних часцох, кед ше текст предлужує, а нє преходзи до нового (уцагнутого) шорика: ''Виєдначованє консонантох по дзвонкосци. Зоз 27 консонантох 20 ступаю до парох по дзвонкосци ...;'' е) за арабскима числами або малима буквами на початку меншей цалосци: ''1., а.;'' у тим случаю мож писац и полузаградзенє або цале заградзенє: ''1), а); (а), (1);'' ''наприклад: Автор слова подзелєл на штири ґрупи:'' ''1. слова зоз европских нєславянских язикох;'' ''2. слова зоз славянских язикох;'' ''3. слова зоз ориєнталних язикох;'' ''4. слова зоз класичних язикох.'' є) у вецейцифрових числох векших од штироцифрових; за оддзельованє каждих трох цифрох з правого боку мож похасновац и розмакнуце: ''5.260.300.000 и 5 260 300 000;'' ж) кед скрацуєме мена и [[Презвиско|презвиска]], назви населєньох, державох и других ґеоґрафских поняцох: ''М. Ковач, М. М., Г. Нови, С. Корея;'' з) при наводзеню библиоґрафийних єдинкох (референцох) за оддзельованє датума од наслова твору и за оддзельованє наслова твору од места публикованя, як и на концу референцох: ''Рамач, Юлиян (2002). Ґраматика руского язика. Београд: Завод за уџбенике и наставна средства.;'' и) у математики место числа хторе треба пренайсц ''(2 + . = 7).'' Точку ше '''нє пише''': а) за насловами, поднасловами або наднасловами; б) за подписами; в) за скраценями мерних єдинкох: ''м, л, кґ;'' г) за римскима числами хтори ше читаю як порядково числа: ''24. IV 2018. року; у XVII вику;'' ґ) за арабскима порядковима числами хтори ше находза опрез других интерпункцийних знакох: ''(24. 04. 2018); на 10, 15. и 20. километру; конференция отримана 15–18. юния 2001. року;'' д) за акронимами: ''АПВ, РТВ, ЦФК;'' е) за числами хтори ше находза за меновнїками ''член (закона, правилнїка), точка, бок: член 29 и 30; у точки 6 и 9; на боку 142 и 181;'' є) за числом адреси: ''Фрушкогорска 17; Ошлєбодзеня 34;'' ж) за толкованями под [[Фотоґрафия|фотоґрафиями]] ''(На початку отвераня фирми отримана мала шветочносц);'' з) на концу библиоґрафийней єдинки по наводзеню УРЛ адреси и ДОИ числа же би ше нє здобул упечаток же точка часц УРЛ-а и ДОИ-а (''http://www.safechild.org/; DOI: 10.1037/1082-989X.5.4.41 1);'' и) у штироцифрових ознакох рокох, за цифру хтора означує тисячи ''(Друга шветова война почала 1939. року);'' ї) за скраценями хтори ше состоя зоз двох або вецей буквох вжатих з єдного слова же би означели варош, општину, админиcтpaтивнy територию хтора видава реґистерски таблїчки превозкох ''(БҐ, НС, СО, ВС).'' == Литература == * Фейса, М, Медєши, Г.'', Правопис руского язика з правописним словнїком,'' Нови Сад 2021, б. 56-57. [[Катеґория:Знаки интерпункциї]] [[Катеґория:Типоґрафия]] 5ipid1v8xvznfycpw10p9255j57tris 0 3439 20910 20901 2026-08-23T15:21:23Z Olirk55 19 Означени викивязи 20910 wikitext text/x-wiki Маори (маор. ''Māori'') старобивателє Нового Зеланду,(6) хтори ше на подруче Южного и Сиверного острова, плїваюци у кануох, приселєли зоз Полинезиї медзи IX и XIII виком.(7) Перши зраженя зоз Европянами збули ше уж 1642. року, а 1769. року британски виглєдовач Джеймс Кук запровадзел приятельски одношеня зоз тим [[Народ|народом]]. Од 1800-го року нащиви европских ладьох були вше частейши, а зоз приходом и насельованьом Европянох и после воєних зраженьох и епидемийох число Маорох ше зменшало на коло 100 000. Преставителє маорского народу и Британия 1840-го року подписали спорозуменє у Вайтанґу (анґл. Waitangi, цо значи „води хтори плачу“), малим историйним населєню на Сиверним острове Нового Зеланду. На основи того спорозуменя, Маори постали британски гражданє и маю право на жем. Спрам попису зоз 2006. року, як Маори були пописани 565 329 особи. История Панує думанє же ше Маори на Нови Зелан приселєли зоз Полинезиї (ґрупа вецей як 1 000 островох у Цихим океану) концом першого милениюму. (6) Твердзи ше же Нови Зеланд єдно з остатнїх подручох на хтори ступел чловек скорей як наступела модерна цивилизация. Маори жили у изолациї по XVIII вик, кед почали контактовац зоз Европянами. Року 1840. Велька Британия анектовала Нови Зеланд, а зоз спорозуменьом хторе подписане у Вайтанґу була заґарантована їх автономия. Пре рижни хороти на хтори нє були имуни и пре воєни зраженя, число Маорох у XIX вику опадло. Аж 1960-их и 1970-их рокох тот народ ше културно воздзигнул и нєшка твори 14,7 проценти популациї Нового Зеланду. Нєт виродостойни докази о населєльованю Нового Зеланду скорей як цо ше населєли Маори; з другого аспекту, докази з археолоґиї, линґвистики и антрополоґиї шведоча же перши доселєнци пришли зоз Полинезиї и постали Маори. (8,9) Полинезийци населєли рижни подруча, а то Самоа, Тахити, Гаваї, Рапа Нуи острово и Нови Зеланд. Находзиска косцох полинезийских патканьох и водово коритка хтори вони видлобовали (11) потвердзую же було виглєдованя и насельованя пред ерупцию вулкану Тера Нова на Сиверним острове Нового Зеланду 1315. року, а тиж так тото потвердзую и докази о лєсових огньох у тим периодзе. Найновши докази шведоча о постояню главного населєня, односно о планованей велькей миґрациї медзи 1320-им и 1350-им роком(8), а таки и приповедки Маорох о досельованю їх предкох на тото подруче у вельких океанских кануох коло 1350-го року. Вчасна история Найстарши период маорских населєньох познати як архаїчни, моахантерни або колониялни период, а то период од коло 1300. по коло 1500. рок. Маорска пожива ше состояла зоз мои (птица подобна нойови) и других вельких птицох и туляну хтори нє були ловени скорей. Тот архаїчни период познати по ланцущкох зоз каричкох(16) и по нєпостояню оружия и твердинї хтори харакеристични при познєйших класичних Маорох. (17) Находзиско хторе найпознатше и найобширнєйше виглєдане то архаїчне находзиско у Барау Бару на Южним острове. То єдине новозеландске находзиско дзе пренайдзени косци чловека хтори нє народзени на тим месце. Класични период Маорох настал кед ступели до контакту зоз Европянами; то були жимнєйши одношеня коло 1500-го року (21) и вимеранє мои и других птицох хтори були основна пожива. У тим периодзе Маори правели рижне оружиє и прикраски, воєни кануи и хижи за окремни нагоди. Коло 1500-го року ґрупа Маорох миґровала на восток на Чатамски острова и наволали ше Мориори, а пацифизем бул основа їх култури. Култура и обичаї На Новим Зеланду урядови язик анґлийски, алє Маори зачували и свой традиционални язик хтори постал урядови аж 1987. року.(34) По приход Европянох Маори нє мали свойо писмо, так же важни информациї паметали и преношели их усно шлїдуюцим ґенерацийом. Маорски концепти додати до новозеландского знаковного язика. Маори християнє, як и друге жительство Нового Зеланду, а найвецей єст анґликанцох, презвитериянцох и римокатолїкох. Медзитим, пред приходом Европянох, Маори верели до мани и тапи. Мана то моц, угляд и сила хтору поєдинци нашлїдзую и здобуваю през живот, а тапу духовносц, забрана и почитованє хтори ше нашлїдзую зоз статусом на родзеню.<ref>[https://teara.govt.nz/en/te-ao-marama-the-natural-world/page-5 The Encyclopedia of New Zealand,Mana, tapu and mauri], ''teara.govt.nz''</ref> Обожованє предкох барз важне у їх традициї, так же веря же їх души можу поволац кед им потребна даяка помоц аж и у воєних часох. Од 1820-го року постали християнє и веря до єдного Бога. Културне нашлїдство Хижи и помоцни обєкти Коло XI вику заєднїци Маорох постали векши и населєнши. Будую вхарпуне – хижи за спанє за вецей фамелиї, обєкти за складзиско – патака и хижи за варенє – каута. Вхаре вхаикиро то хижи за сходи и часто маю назву по мену предка, бо думали же вони отїлотворую особи. Перши таки хижи направени у XIX вику. Маорска кухня Маори зоз Гавайох принєсли животинї и рошлїни за єдзенє. Ловя птици, збераю морски плоди и папрати, винову лозу, палму, печарки, рижни бобки, [[овоц]] и нашенє. Нєодлуга почали ховац овци, швинї, кози и живину. == Облєчиво == Маори звичайно ноша сучасне, алє у окремних нагодох облєкаю традиционале [[облєчиво]]. Приселєнци ше мушели прилагодзиц на нову климу и хасновац рошлїни и животиньску скору за виробок облєчива. Хасновали новозеландски [[лєн]], стебло [[Капуста|капусти]] и трави, тиж так хасновали птицово [[пирє]] и скору и скору фоки и полинезийних псох. Маори ходзели боси, а дакеди у сандалох зоз лєну, лїсца капусти або трави. Фризури характеризую дачий статус або чи особа у жалосци. Хлопски власи були закруцени або завязани до рижних ґужлїкох, цо указує одкаль особа. Понеже глава була свята часц цела, власи особи на висшим положеню може зачесац лєм особа тиж на висшим положеню. Окремни прекривачи зоз скори, пиря, лєну и других материялох ношели лєм поглаваре. Пелерини за диждж ше вирабяло з лїсца лєну або капусти и були кратши од прекривача. Ланцущки и привязки правя зоз каменя и косцох, а мендюши и зоз птицових хвостох, пиря або скори. Танци и писнї Танєц Хака єден з найпознатших традицийних танцох Полинезиї. Танци провадзени зоз писню, дурканьом палїчкох по целу, кляпканьом, лупканьом з ногами по жеми и ляпканьом по сцегнох. Сам танєц зложени з окремних позох хтори представяю борбеносц и гнїв, аґресию. Тот танєц ше танцує нє лєм за страшенє, алє ше го танцує пред визначнима госцами, з нагоди даваня чесци вельким посцигнуцом и у окремних нагодох, та аж и на хованю. Писнї ше шпива по строгих правилох за виводзенє, ритму и континуитету. Претаргнуце у шпиваню значи доволац катастрофу або шмерц члена заєднїци. У писньох ше ошпивує наставанє швета и геройства предкох. Тетовиранє при Маорох барз заступене и символичне. Тетоважи на твари направени на два способи. Єден способ тетоважи то пирсинґ и пиґментованє скори зоз гребеньом за тетовиранє, а други способ то правенє рани и єй шлїду зоз орудийом подобним длату. Анї єдна тетоважа нє иста, прето же кажда представя вонкашнї приказ єдинственей комбинациї лози, мудросци и статусу поєдинца у племену. (40) == Референци == <references /> [[Катеґория:Народи Океаниї]] 867zb8891pva5ljc71ty8b3ywxqsmyu 14 3441 20907 2026-08-23T15:17:33Z Keresturec 18 Направљена празна страница 20907 wikitext text/x-wiki phoiac9h4m842xq45sp7s6u21eteeq1 14 3442 20908 2026-08-23T15:17:55Z Keresturec 18 Направљена празна страница 20908 wikitext text/x-wiki phoiac9h4m842xq45sp7s6u21eteeq1 14 3443 20909 2026-08-23T15:18:40Z Keresturec 18 Направљена празна страница 20909 wikitext text/x-wiki phoiac9h4m842xq45sp7s6u21eteeq1 0 3444 20911 2026-08-23T15:24:29Z Olirk55 19 Нови бок: „Полименорея Полименорея [1] (лат. Polymenorrhoea) або обилне и часте кирвавенє зоз плоднїци зоз пременєним циклусом то поремеценє ритму 28 – дньового менструалного циклусу, у хторим вон тирва од 21 до 24 днї и провадзени є зоз обилним и частим кирвавеньом зоз плоднїци.…“ 20911 wikitext text/x-wiki Полименорея Полименорея [1] (лат. Polymenorrhoea) або обилне и часте кирвавенє зоз плоднїци зоз пременєним циклусом то поремеценє ритму 28 – дньового менструалного циклусу, у хторим вон тирва од 21 до 24 днї и провадзени є зоз обилним и частим кирвавеньом зоз плоднїци. Полименорея може буц физиолоґийне зявенє або є симптом основней хороти. Кед циклуси тирваю помедзи 21 и 23 дньох, овулациї можу буц очувани, док при циклусох хтори кратши од 21 дньох, може ше обчековац їх подполне виоставанє. Углавним ше скрацованє менструалного циклусу случує на рахунок пролиферативней фази, прето же тирванє секреторней фази досц константнa и виноши 14 ± 2 днї. Дакеди при полименореї жена може дожиц два кратки циклуси у истим мешацу. [2] Виволованя полименореї гормоналней природи, походза зоз нєдостаточно ускладзеного медзисобного дїйства гормонох, преднєй стручки хипофизи и гормонох ваєчнїкох. Важни указателє о тирваню и розмири поремеценя циклусох можу ше часто добиц зоз анамнези, мераньом базалней температури, як и гормоналних анализох. Полименорея вилїчива кед основни виволовач вилїчиви, цо углавним и случай при векшини женох. [2] Общи информациї У нормалних условийох, после овулациї и после секреторней фази под час паданя проґестерону приходзи до наставаня менструациї. Менструация то чисценє и одщипованє шлїжацей скорочки ендометриюму, хтора ше при женох случує поряднє помедзи менархи и менопаузи. Менструални циклус то час помедзи першого дня єдней менструациї и першого дня шлїдуюцей менструациї, уключуюци и днї кирвавеня. Спрам Националного институту за здравє, типични менструални циклус тирва помедзи 21-35 днї. Кед ше зяви менструация кирвавенє тирва помедзи 2-6 днї, зоз просековим количеством траценя креви хтори 20-80 милилитри. Дума ше же менструални циклус даякей особи нєправилни кед постої значна варияция у длужини тирваня циклусу хтори ше при полименореї описує як „ обилне и часте кирвавенє зоз плоднїци зоз пременєним циклусом“ кед особа нє ваготна. Епидемиолоґия Одприлики єдна трецина шицких медицинских препатрункох при ґинеколоґох уключує обилне и часте кирвавенє зоз плоднїци зоз пременєним циклусом при чому ше тот процент звекшує на 70% у рокох коло менопаузи. [3] Полименорея ше найчастейше стрета у цеку пубертету и менопаузи. Зоз зменьшованьом гормоналней функциї, полименорея после краткого часу у пубертету ше заменює зоз нормалнима циклусами. Кратки периоди менструациї при полименореї уплївую на плодносц при женох прето же зменшую час помедзи овулациї и оплодзованя пре вчасну овулацию. Етиолоґия Полименорея настава частейше после 35. рокох животу, як пошлїдок: • Скрацованя фоликуларней фази (1. фаза циклусу) кед ґонадотропини хтори лучи хипофиза (фоликулостимулираюци гормон – ФСГ и лутеинизираюци гормон – ЛГ) релативно повишени, а фаза жовтого цела ше одвива поряднє, • Скрацованя лутеалней фази (2. фаза циклусу) кед знїжени вредносци проґестерону, • Ановулацийних циклусох. У каждим поєдинєчним случаю можу буц присутни и поремеценя розличних ендокринолоґийних реґулационих механїзмох, алє и патолоґийни пременки у ендометриюму: • Фиброиди • Полипи • Аденомиоза, стан у хторим ше нукашня шлїжаца скорочка плоднїци пребива през мускулови мур плоднїци • Малиґнитет, то присутносц рака або малиґного тумору • Коаґулопатия, стан у хторим крев ма зменшану можлївосц згусцованя, • Полно преношиви хороти. Тиж так векша частосц полименореї при женох хтори хорую од шерцових хоротох, хтори иншак представяю и фактор ризику за вельо хороти. Спрам єдного виглєдованя лезиї ендометриюму провадзени зоз полименорею уключовали хиперплазию ендометриюму (24,7%), хронїчни нєспецифични ендометритис (13%), полип ендометриюму (1,2%), лезиї ендометриюму виволани зоз пилулами (2,3%) атрофични ендометриюм (0,8%) ендометриюм у менопаузи, сквамозну метаплазию, сквамозни хориокарцином (0,4%). [4] Медзи другима можлївима виволовачами полименореї спадаю: [5] • Ендокрийни дисбаланс, • Проблеми зоз хипоталамусом або хипофизу, • Синдром полицистичних ваєчнїкох, • Хаснованє контрацепцийних пилулох, • Присуство тумору плоднїци (фиброиди, полипи гарлочка плоднїци або ендометриюму), • Пременки у секрециї проґестерону, • Ятроґени виволоваче, хтори пошлїдок дияґностицийних третманох, як цо то интраутерини уложок (ИУД) або гормонални лїки, як цо то контрола родзеня. Полименорея тиж так може буц симптом наиходзацей менопаузи. Почасово форми Полименорея ше може зявиц почасово, а пошлїдок то нєпредвидзени виволованя, як цо то: • Период одредзеного стресу • Пременка рочней часци, • Нагла пременка у костираню. Виволоваче того типу можу привесц до розличних типох пременкох у менструалним циклусу: длуготирвацих обилатих цекох, пожнєнє менструациї або, у случаю полименореї, їх проґресиї. Кед то єдноразове зявенє, нє треба же би виволало окремну забриґованосц. Патофизиолоґия Кирвавенє зоз плоднїци приходзи зоз ендометриюму, пасмо шлїжацей скорочки хторе oбложує плоднїцу и реаґує на гормонални пременки менструалного циклусу. Функция естроґену то же би виволал рост/роснуце и розвой ендометриюму, цо ше застановює у цеку другей половки менструалного циклусу зоз дїйствованьом проґестерону хтори лучи жовте цело после овулациї. Ановулаторни циклуси хтори нє провадзени зоз овулацию, формованє жовтого цела або продукованє проґестерону, так же би естроґен остал пропорционално понад проґестерону, цо приводзи до того же би ендометриюм наставел роснуц и же би бул абнормално густи (хиперпластични) то виволує вецей кирвавеня як обично. Тоти случаї части у перших менструацийох у цеку пубертету и у мешацох коло менопаузи. Клинїчна слика Симптоми полименореї окрем вчасного приходзеня менструалного циклусу нє специфични и подобни су симптомом, предменструалного синдрому, хтори ше барз розликую при женох у репродуктивним периодзе. При даєдних женох симптоми можу буц оштрейши, а при других барз благи и лєдво обачлїви. Найчастейши симптоми хтори комбиную полименорею зоз предменструалним синдромом (як и други форми нєправилних циклусох) то: • Корчи • Запухнуце у бруху, • Анемия, • Напартосц и боль у першох, • Главоболя и вистатосц або вицерпеносц, • Боль у мускулох и косцох, • Млосц, • Знємиреносц, • Пременки росположеня, • Затримованє води (запухнуце). У цеку перименопаузи и менопаузи, женске цело преходзи през даскельо гормонални пременки хтори приводза до ваґиналних здравствених станох як цо то полименорея. У перименопаузним периодзе (коло штерацетих рокох) хтори водзи до менопаузи, векшина женох доживює симптоми хтори уключую пременки росположеня, звекшованя тїлесней чежини и нєпорядни менструациї. [2] Дияґноза Дияґноза полименореї ше попри анамнези и физичного препатрунку може поставиц зоз помоцу шлїдуюцих медицинских тестох: [2] • Ултразвукови препатрунок • Хистероскопия • Биопсия ендометриюму • Сонохистероґрафия • ЦТ скениранє Терапия При женох зоз кратшима циклусами водзи ше гормоналне лїченє хторе предлужує интервал помедзи менструацийох. Терапия ше водзи даскельо мешаци, зоз применку естрофену и проґестерону же би ше створели штучни ановулаторни циклуси. [6] Кед виволовач полименореї прекратка фаза секрециї терапия ше водзи зоз даваньом проґестерону у другей фази циклусу або, зоз индукованьом штучних циклусох у тирваню од даскельо мешаци. Штучни циклуси виволани зоз применку естроґену и проґестерону ше тиж так хасную у случайох полименореї у хторей нєт овулациї. Кед полименорея резултат ановулациї у стерилним малженстве, треба ю лїчиц зоз индукованьом овулациї. Зоз частейшим уключованьом до сексуалних активносцох у цеку овулациї може ше звекшац могущносц же би жена зоз полименорею остала ваготна. У тим змислу дума ше же хасновите же би жени провадзели овулацию з помоцу тестох кед одкрию же им циклуси нєправилни. Полименорея и ваготносц Жени зоз полименорею чежше оставаю ваготни прето же циклус овулациї вельо кратши як иншак. У цеку кратких периодох, овулация ше случує вельо скорей як цо би требало и часто є досц нєпорядна прето же ше зявює у розличних часох у мешацу. Фазу овулациї провадзи лутеална фаза. У нормалних случайох, тота лутеална фаза одвитує менструалному циклусу, алє у тим случаю, прето же овулация кратка, приходзи до нєскладаня. Шлїдуюца фаза циклусу то лутеална фаза хтора провадзи фазу овулациї. [2] Даєдни жени хасную контрацепцийни пилули же би предлужели лутеалну фазу, алє вони часто нєефикасни прето же тиж так ремеца овулацию. Медзитим, то нє значи же жени зоз полименорею нє можу остац ваготни. Ґинеколоґ може преписац одвитуюци лїки або даєдни од методох штучного оплодзованя, хтори помогню же би ше жена ношела зоз нєплодносцу и краткима менструалнима циклусами. [2] Опать ище • Менструация • Нєправилни менструални кирвавеня • Поремеценя менструалного циклусу Референци 1. Hrvatska enciklopedija”. www.enciklopedija.hr. Приступљено 2022-07-10. 2. „Polymenorrhea in Indian Women: Causes &amp; Treatments [2021 Updated]”. mfine (на язику: анґлийски). Приступљено 2022-07-10. 3. Karout, N.; Hawai, S.M.; Altuwaijri, S. (2012-04-01). „Prevalence and pattern of menstrual disorders among Lebanese nursing students”. Eastern Mediterranean Health Journal. 18 (4): 346—352. ISSN 1020 3397. doi:10.26719/2012.18.4.346. 4. Muzaffar, Muhammad; Akhtar, Khalida Adeeb Khanum; Yasmin, Shahina; Mahmood-Ur-Rehman, null; Iqbal, Wasim; Khan, Masood Ahmed (2005-11-01). „Menstrual irregularities with excessive blood loss: a clinico-pathological correlation”. JPMA. The Journal of the Pakistan Medical Association. 55 (11): 486—489. ISSN 0030- 9982. PMID 16304868. 5. „Polymenorrhea: Definition, causes, and treatment”. www.medicalnewstoday.com (на язику: анґлийски). 2020-02-24. Приступљено 2022-07-10. 6. „Polimenoreja (polymenorrhoea) • LekarInfo 2022” (на язику: сербски). 2013-05-08. Приступљено 2022-07-10. Вонкашнї вязи 6d98i1vh9qxlv3kxaqkqtn827ttplt4 20912 20911 2026-08-23T16:01:13Z Olirk55 19 Ушорйованє (треба наставиц) 20912 wikitext text/x-wiki '''Полименорея''' [1] (лат. ''Polymenorrhoea'') або обилне и часте кирвавенє зоз плоднїци зоз пременєним циклусом то поремеценє ритму 28 – дньового менструалного циклусу, у хторим вон тирва од 21 до 24 [[Дзень|днї]] и провадзени є зоз обилним и частим кирвавеньом зоз плоднїци. Полименорея може буц физиолоґийне зявенє або є симптом основней хороти. Кед циклуси тирваю помедзи 21 и 23 дньох, [[Овулация|овулациї]] можу буц очувани, док при циклусох хтори кратши од 21 дньох, може ше обчековац їх подполне виоставанє. Углавним ше скрацованє менструалного циклусу случує на рахунок пролиферативней фази, прето же тирванє секреторней фази досц константнa и виноши 14 ± 2 днї. Дакеди при полименореї жена може дожиц два кратки циклуси у истим мешацу. [2] Виволованя полименореї гормоналней природи, походза зоз нєдостаточно ускладзеного медзисобного дїйства гормонох, преднєй стручки хипофизи и гормонох ваєчнїкох. Важни указателє о тирваню и розмири поремеценя циклусох можу ше часто добиц зоз анамнези, мераньом базалней [[Температура|температури]], як и гормоналних анализох. Полименорея вилїчива кед основни виволовач вилїчиви, цо углавним и случай при векшини женох. [2] Общи информациї У нормалних условийох, после овулациї и после секреторней фази под час паданя проґестерону приходзи до наставаня менструациї. Менструация то чисценє и одщипованє шлїжацей скорочки ендометриюму, хтора ше при женох случує поряднє помедзи менархи и менопаузи. Менструални циклус то час помедзи першого дня єдней менструациї и першого дня шлїдуюцей менструациї, уключуюци и днї кирвавеня. Спрам Националного институту за здравє, типични менструални циклус тирва помедзи 21-35 днї. Кед ше зяви менструация кирвавенє тирва помедзи 2-6 днї, зоз просековим количеством траценя креви хтори 20-80 милилитри. Дума ше же менструални циклус даякей особи нєправилни кед постої значна варияция у длужини тирваня циклусу хтори ше при полименореї описує як „ обилне и часте кирвавенє зоз плоднїци зоз пременєним циклусом“ кед особа нє ваготна. Епидемиолоґия Одприлики єдна трецина шицких медицинских препатрункох при ґинеколоґох уключує обилне и часте кирвавенє зоз плоднїци зоз пременєним циклусом при чому ше тот процент звекшує на 70% у рокох коло [[Менопауза|менопаузи]]. [3] Полименорея ше найчастейше стрета у цеку пубертету и менопаузи. Зоз зменьшованьом гормоналней функциї, полименорея после краткого часу у пубертету ше заменює зоз нормалнима циклусами. Кратки периоди менструациї при полименореї уплївую на плодносц при женох прето же зменшую час помедзи овулациї и оплодзованя пре вчасну овулацию. Етиолоґия Полименорея настава частейше после 35. рокох животу, як пошлїдок: • Скрацованя фоликуларней фази (1. фаза циклусу) кед ґонадотропини хтори лучи хипофиза (фоликулостимулираюци гормон – ФСГ и лутеинизираюци гормон – ЛГ) релативно повишени, а фаза жовтого цела ше одвива поряднє, • Скрацованя лутеалней фази (2. фаза циклусу) кед знїжени вредносци проґестерону, • Ановулацийних циклусох. У каждим поєдинєчним случаю можу буц присутни и поремеценя розличних ендокринолоґийних реґулационих механїзмох, алє и патолоґийни пременки у ендометриюму: • Фиброиди • Полипи • Аденомиоза, стан у хторим ше нукашня шлїжаца скорочка плоднїци пребива през мускулови мур плоднїци • Малиґнитет, то присутносц рака або малиґного тумору • Коаґулопатия, стан у хторим крев ма зменшану можлївосц згусцованя, • Полно преношиви хороти. Тиж так векша частосц полименореї при женох хтори хорую од шерцових хоротох, хтори иншак представяю и фактор ризику за вельо хороти. Спрам єдного виглєдованя лезиї ендометриюму провадзени зоз полименорею уключовали хиперплазию ендометриюму (24,7%), хронїчни нєспецифични ендометритис (13%), полип ендометриюму (1,2%), лезиї ендометриюму виволани зоз пилулами (2,3%) атрофични ендометриюм (0,8%) ендометриюм у менопаузи, сквамозну метаплазию, сквамозни хориокарцином (0,4%). [4] Медзи другима можлївима виволовачами полименореї спадаю: [5] • Ендокрийни дисбаланс, • Проблеми зоз хипоталамусом або хипофизу, • Синдром полицистичних ваєчнїкох, • Хаснованє контрацепцийних пилулох, • Присуство тумору плоднїци (фиброиди, полипи гарлочка плоднїци або ендометриюму), • Пременки у секрециї проґестерону, • Ятроґени виволоваче, хтори пошлїдок дияґностицийних третманох, як цо то интраутерини уложок (ИУД) або гормонални лїки, як цо то контрола родзеня. Полименорея тиж так може буц симптом наиходзацей менопаузи. Почасово форми Полименорея ше може зявиц почасово, а пошлїдок то нєпредвидзени виволованя, як цо то: • Период одредзеного стресу • Пременка рочней часци, • Нагла пременка у костираню. Виволоваче того типу можу привесц до розличних типох пременкох у менструалним циклусу: длуготирвацих обилатих цекох, пожнєнє менструациї або, у случаю полименореї, їх проґресиї. Кед то єдноразове зявенє, нє треба же би виволало окремну забриґованосц. Патофизиолоґия Кирвавенє зоз плоднїци приходзи зоз ендометриюму, пасмо шлїжацей скорочки хторе oбложує плоднїцу и реаґує на гормонални пременки менструалного циклусу. Функция естроґену то же би виволал рост/роснуце и розвой ендометриюму, цо ше застановює у цеку другей половки менструалного циклусу зоз дїйствованьом проґестерону хтори лучи жовте цело после овулациї. Ановулаторни циклуси хтори нє провадзени зоз овулацию, формованє жовтого цела або продукованє проґестерону, так же би естроґен остал пропорционално понад проґестерону, цо приводзи до того же би ендометриюм наставел роснуц и же би бул абнормално густи (хиперпластични) то виволує вецей кирвавеня як обично. Тоти случаї части у перших менструацийох у цеку пубертету и у мешацох коло менопаузи. Клинїчна слика Симптоми полименореї окрем вчасного приходзеня менструалного циклусу нє специфични и подобни су симптомом, предменструалного синдрому, хтори ше барз розликую при женох у репродуктивним периодзе. При даєдних женох симптоми можу буц оштрейши, а при других барз благи и лєдво обачлїви. Найчастейши симптоми хтори комбиную полименорею зоз предменструалним синдромом (як и други форми нєправилних циклусох) то: • Корчи • Запухнуце у бруху, • Анемия, • Напартосц и боль у першох, • Главоболя и вистатосц або вицерпеносц, • Боль у мускулох и косцох, • Млосц, • Знємиреносц, • Пременки росположеня, • Затримованє води (запухнуце). У цеку перименопаузи и менопаузи, женске цело преходзи през даскельо гормонални пременки хтори приводза до ваґиналних здравствених станох як цо то полименорея. У перименопаузним периодзе (коло штерацетих рокох) хтори водзи до менопаузи, векшина женох доживює симптоми хтори уключую пременки росположеня, звекшованя тїлесней чежини и нєпорядни менструациї. [2] Дияґноза Дияґноза полименореї ше попри анамнези и физичного препатрунку може поставиц зоз помоцу шлїдуюцих медицинских тестох: [2] • Ултразвукови препатрунок • Хистероскопия • Биопсия ендометриюму • Сонохистероґрафия • ЦТ скениранє == Терапия == При женох зоз кратшима циклусами водзи ше гормоналне лїченє хторе предлужує интервал помедзи менструацийох. Терапия ше водзи даскельо мешаци, зоз применку естрофену и проґестерону же би ше створели штучни ановулаторни циклуси. [6] Кед виволовач полименореї прекратка фаза секрециї терапия ше водзи зоз даваньом проґестерону у другей фази циклусу або, зоз индукованьом штучних циклусох у тирваню од даскельо мешаци. Штучни циклуси виволани зоз применку естроґену и проґестерону ше тиж так хасную у случайох полименореї у хторей нєт овулациї. Кед полименорея резултат ановулациї у стерилним малженстве, треба ю лїчиц зоз индукованьом овулациї. Зоз частейшим уключованьом до сексуалних активносцох у цеку овулациї може ше звекшац могущносц же би жена зоз полименорею остала ваготна. У тим змислу дума ше же хасновите же би жени провадзели овулацию з помоцу тестох кед одкрию же им циклуси нєправилни. Полименорея и ваготносц Жени зоз полименорею чежше оставаю ваготни прето же циклус овулациї вельо кратши як иншак. У цеку кратких периодох, овулация ше случує вельо скорей як цо би требало и часто є досц нєпорядна прето же ше зявює у розличних часох у мешацу. Фазу овулациї провадзи лутеална фаза. У нормалних случайох, тота лутеална фаза одвитує менструалному циклусу, алє у тим случаю, прето же овулация кратка, приходзи до нєскладаня. Шлїдуюца фаза циклусу то лутеална фаза хтора провадзи фазу овулациї. [2] Даєдни жени хасную контрацепцийни пилули же би предлужели лутеалну фазу, алє вони часто нєефикасни прето же тиж так ремеца овулацию. Медзитим, то нє значи же жени зоз полименорею нє можу остац ваготни. Ґинеколоґ може преписац одвитуюци лїки або даєдни од методох штучного оплодзованя, хтори помогню же би ше жена ношела зоз нєплодносцу и краткима менструалнима циклусами. [2] == Референци == 1. Hrvatska enciklopedija”. www.enciklopedija.hr. Приступљено 2022-07-10. 2. „Polymenorrhea in Indian Women: Causes &amp; Treatments [2021 Updated]”. mfine (на язику: анґлийски). Приступљено 2022-07-10.3. Karout, N.; Hawai, S.M.; Altuwaijri, S. (2012-04-01). „Prevalence and pattern of menstrual disorders among Lebanese nursing students”. Eastern Mediterranean Health Journal. 18 (4): 346—352. ISSN 1020 3397. doi:10.26719/2012.18.4.346. 4. Muzaffar, Muhammad; Akhtar, Khalida Adeeb Khanum; Yasmin, Shahina; Mahmood-Ur-Rehman, null; Iqbal, Wasim; Khan, Masood Ahmed (2005-11-01). „Menstrual irregularities with excessive blood loss: a clinico-pathological correlation”. JPMA. The Journal of the Pakistan Medical Association. 55 (11): 486—489. ISSN 0030- 9982. PMID 16304868. 5. „Polymenorrhea: Definition, causes, and treatment”. www.medicalnewstoday.com (на язику: анґлийски). 2020-02-24. Приступљено 2022-07-10. 6. „Polimenoreja (polymenorrhoea) • LekarInfo 2022” (на язику: сербски). 2013-05-08. Приступљено 2022-07-10. == Вонкашнї вязи == [[Катеґория:Медицина]] [[Катеґория:Ґинеколоґия]] pjnc73542wslmp19e7429q2bg8kmnbo 20913 20912 2026-08-23T20:19:51Z Olirk55 19 20913 wikitext text/x-wiki '''Полименорея''' [1] (лат. ''Polymenorrhoea'') або обилне и часте кирвавенє зоз плоднїци зоз пременєним циклусом то поремеценє ритму 28 – дньового менструалного циклусу, у хторим вон тирва од 21 до 24 [[Дзень|днї]] и провадзени є зоз обилним и частим кирвавеньом зоз плоднїци. Полименорея може буц физиолоґийне зявенє або є симптом основней хороти. Кед циклуси тирваю помедзи 21 и 23 дньох, [[Овулация|овулациї]] можу буц очувани, док при циклусох хтори кратши од 21 дньох, може ше обчековац їх подполне виоставанє. Углавним ше скрацованє менструалного циклусу случує на рахунок пролиферативней фази, прето же тирванє секреторней фази досц константнa и виноши 14 ± 2 днї. Дакеди при полименореї жена може дожиц два кратки циклуси у истим мешацу. [2] Виволованя полименореї гормоналней природи, походза зоз нєдостаточно ускладзеного медзисобного дїйства гормонох, преднєй стручки хипофизи и гормонох ваєчнїкох. Важни указателє о тирваню и розмири поремеценя циклусох можу ше часто добиц зоз анамнези, мераньом базалней [[Температура|температури]], як и гормоналних анализох. Полименорея вилїчива кед основни виволовач вилїчиви, цо углавним и случай при векшини женох. [2] Общи информациї У нормалних условийох, после овулациї и после секреторней фази под час паданя проґестерону приходзи до наставаня менструациї. Менструация то чисценє и одщипованє шлїжацей скорочки ендометриюму, хтора ше при женох случує поряднє помедзи менархи и менопаузи. Менструални циклус то час помедзи першого дня єдней менструациї и першого дня шлїдуюцей менструациї, уключуюци и днї кирвавеня. Спрам Националного институту за здравє, типични менструални циклус тирва помедзи 21-35 днї. Кед ше зяви менструация кирвавенє тирва помедзи 2-6 днї, зоз просековим количеством траценя креви хтори 20-80 милилитри. Дума ше же менструални циклус даякей особи нєправилни кед постої значна варияция у длужини тирваня циклусу хтори ше при полименореї описує як „ обилне и часте кирвавенє зоз плоднїци зоз пременєним циклусом“ кед особа нє ваготна. Епидемиолоґия Одприлики єдна трецина шицких медицинских препатрункох при ґинеколоґох уключує обилне и часте кирвавенє зоз плоднїци зоз пременєним циклусом при чому ше тот процент звекшує на 70% у рокох коло [[Менопауза|менопаузи]]. [3] Полименорея ше найчастейше стрета у цеку пубертету и менопаузи. Зоз зменьшованьом гормоналней функциї, полименорея после краткого часу у пубертету ше заменює зоз нормалнима циклусами. Кратки периоди менструациї при полименореї уплївую на плодносц при женох прето же зменшую час помедзи овулациї и оплодзованя пре вчасну овулацию. Етиолоґия Полименорея настава частейше после 35. рокох животу, як пошлїдок: • Скрацованя фоликуларней фази (1. фаза циклусу) кед ґонадотропини хтори лучи хипофиза (фоликулостимулираюци гормон – ФСГ и лутеинизираюци гормон – ЛГ) релативно повишени, а фаза жовтого цела ше одвива поряднє, • Скрацованя лутеалней фази (2. фаза циклусу) кед знїжени вредносци проґестерону, • Ановулацийних циклусох. У каждим поєдинєчним случаю можу буц присутни и поремеценя розличних ендокринолоґийних реґулационих механїзмох, алє и патолоґийни пременки у ендометриюму: • Фиброиди • Полипи • Аденомиоза, стан у хторим ше нукашня шлїжаца скорочка плоднїци пребива през мускулови мур плоднїци • Малиґнитет, то присутносц рака або малиґного тумору • Коаґулопатия, стан у хторим крев ма зменшану можлївосц згусцованя, • Полно преношиви хороти. Тиж так векша частосц полименореї при женох хтори хорую од шерцових хоротох, хтори иншак представяю и фактор ризику за вельо хороти. Спрам єдного виглєдованя лезиї ендометриюму провадзени зоз полименорею уключовали хиперплазию ендометриюму (24,7%), хронїчни нєспецифични ендометритис (13%), полип ендометриюму (1,2%), лезиї ендометриюму виволани зоз пилулами (2,3%) атрофични ендометриюм (0,8%) ендометриюм у менопаузи, сквамозну метаплазию, сквамозни хориокарцином (0,4%). [4] Медзи другима можлївима виволовачами полименореї спадаю: [5] • Ендокрийни дисбаланс, • Проблеми зоз хипоталамусом або хипофизу, • Синдром полицистичних ваєчнїкох, • Хаснованє контрацепцийних пилулох, • Присуство тумору плоднїци (фиброиди, полипи гарлочка плоднїци або ендометриюму), • Пременки у секрециї проґестерону, • Ятроґени виволоваче, хтори пошлїдок дияґностицийних третманох, як цо то интраутерини уложок (ИУД) або гормонални лїки, як цо то контрола родзеня. Полименорея тиж так може буц симптом наиходзацей менопаузи. Почасово форми Полименорея ше може зявиц почасово, а пошлїдок то нєпредвидзени виволованя, як цо то: • Период одредзеного стресу • Пременка рочней часци, • Нагла пременка у костираню. Виволоваче того типу можу привесц до розличних типох пременкох у менструалним циклусу: длуготирвацих обилатих цекох, пожнєнє менструациї або, у случаю полименореї, їх проґресиї. Кед то єдноразове зявенє, нє треба же би виволало окремну забриґованосц. == Патофизиолоґия == Кирвавенє зоз плоднїци приходзи зоз ендометриюму, пасмо шлїжацей скорочки хторе oбложує плоднїцу и реаґує на гормонални пременки менструалного циклусу. Функция естроґену то же би виволал рост/роснуце и розвой ендометриюму, цо ше застановює у цеку другей половки менструалного циклусу зоз дїйствованьом проґестерону хтори лучи жовте цело после овулациї. Ановулаторни циклуси хтори нє провадзени зоз овулацию, формованє жовтого цела або продукованє проґестерону, так же би естроґен остал пропорционално понад проґестерону, цо приводзи до того же би ендометриюм наставел роснуц и же би бул абнормално густи (хиперпластични) то виволує вецей кирвавеня як обично. Тоти случаї части у перших менструацийох у цеку пубертету и у мешацох коло менопаузи. == Клинїчна слика == Симптоми полименореї окрем вчасного приходзеня менструалного циклусу нє специфични и подобни су симптомом, предменструалного синдрому, хтори ше барз розликую при женох у репродуктивним периодзе. При даєдних женох симптоми можу буц оштрейши, а при других барз благи и лєдво обачлїви. Найчастейши симптоми хтори комбиную полименорею зоз предменструалним синдромом (як и други форми нєправилних циклусох) то: • Корчи • Запухнуце у бруху, • Анемия, • Напартосц и боль у першох, • Главоболя и вистатосц або вицерпеносц, • Боль у мускулох и косцох, • Млосц, • Знємиреносц, • Пременки росположеня, • Затримованє води (запухнуце). У цеку перименопаузи и менопаузи, женске цело преходзи през даскельо гормонални пременки хтори приводза до ваґиналних здравствених станох як цо то полименорея. У перименопаузним периодзе (коло штерацетих рокох) хтори водзи до менопаузи, векшина женох доживює симптоми хтори уключую пременки росположеня, звекшованя тїлесней чежини и нєпорядни менструациї. [2] == Дияґноза == Дияґноза полименореї ше попри анамнези и физичного препатрунку може поставиц зоз помоцу шлїдуюцих медицинских тестох: [2] • Ултразвукови препатрунок • Хистероскопия • Биопсия ендометриюму • Сонохистероґрафия • ЦТ скениранє == Терапия == При женох зоз кратшима циклусами водзи ше гормоналне лїченє хторе предлужує интервал помедзи менструацийох. Терапия ше водзи даскельо мешаци, зоз применку естрофену и проґестерону же би ше створели штучни ановулаторни циклуси. [6] Кед виволовач полименореї прекратка фаза секрециї терапия ше водзи зоз даваньом проґестерону у другей фази циклусу або, зоз индукованьом штучних циклусох у тирваню од даскельо мешаци. Штучни циклуси виволани зоз применку естроґену и проґестерону ше тиж так хасную у случайох полименореї у хторей нєт овулациї. Кед полименорея резултат ановулациї у стерилним малженстве, треба ю лїчиц зоз индукованьом овулациї. Зоз частейшим уключованьом до сексуалних активносцох у цеку овулациї може ше звекшац могущносц же би жена зоз полименорею остала ваготна. У тим змислу дума ше же хасновите же би жени провадзели овулацию з помоцу тестох кед одкрию же им циклуси нєправилни. Полименорея и ваготносц Жени зоз полименорею чежше оставаю ваготни прето же циклус овулациї вельо кратши як иншак. У цеку кратких периодох, овулация ше случує вельо скорей як цо би требало и часто є досц нєпорядна прето же ше зявює у розличних часох у мешацу. Фазу овулациї провадзи лутеална фаза. У нормалних случайох, тота лутеална фаза одвитує менструалному циклусу, алє у тим случаю, прето же овулация кратка, приходзи до нєскладаня. Шлїдуюца фаза циклусу то лутеална фаза хтора провадзи фазу овулациї. [2] Даєдни жени хасную контрацепцийни пилули же би предлужели лутеалну фазу, алє вони часто нєефикасни прето же тиж так ремеца овулацию. Медзитим, то нє значи же жени зоз полименорею нє можу остац ваготни. Ґинеколоґ може преписац одвитуюци лїки або даєдни од методох штучного оплодзованя, хтори помогню же би ше жена ношела зоз нєплодносцу и краткима менструалнима циклусами. [2] == Референци == 1. Hrvatska enciklopedija”. www.enciklopedija.hr. Приступљено 2022-07-10. 2. „Polymenorrhea in Indian Women: Causes &amp; Treatments [2021 Updated]”. mfine (на язику: анґлийски). Приступљено 2022-07-10.3. Karout, N.; Hawai, S.M.; Altuwaijri, S. (2012-04-01). „Prevalence and pattern of menstrual disorders among Lebanese nursing students”. Eastern Mediterranean Health Journal. 18 (4): 346—352. ISSN 1020 3397. doi:10.26719/2012.18.4.346. 4. Muzaffar, Muhammad; Akhtar, Khalida Adeeb Khanum; Yasmin, Shahina; Mahmood-Ur-Rehman, null; Iqbal, Wasim; Khan, Masood Ahmed (2005-11-01). „Menstrual irregularities with excessive blood loss: a clinico-pathological correlation”. JPMA. The Journal of the Pakistan Medical Association. 55 (11): 486—489. ISSN 0030- 9982. PMID 16304868. 5. „Polymenorrhea: Definition, causes, and treatment”. www.medicalnewstoday.com (на язику: анґлийски). 2020-02-24. Приступљено 2022-07-10. 6. „Polimenoreja (polymenorrhoea) • LekarInfo 2022” (на язику: сербски). 2013-05-08. Приступљено 2022-07-10. == Вонкашнї вязи == [[Катеґория:Медицина]] [[Катеґория:Ґинеколоґия]] s48wsw4bwi6jhgh5zvf6h5r7hugb9j0 20918 20913 2026-08-24T06:59:02Z Olirk55 19 Ушорйованє бока, Форматированє референцох, фотоґрафиї 20918 wikitext text/x-wiki [[File:Lining of Uterine Wall.jpg|right|thumb|280px|Дијяґрам илуструє як ше ендометриюм формує и розклада у цеку менструалного циклуса.]]''Полименорея''' <ref> Hrvatska enciklopedija”. www.enciklopedija.hr. Приступљено 2022-07-10.</ref> (лат. ''Polymenorrhoea'') або обилне и часте кирвавенє зоз плоднїци зоз пременєним циклусом то поремеценє ритму 28 – дньового менструалного циклусу, у хторим вон тирва од 21 до 24 [[Дзень|днї]] и провадзени є зоз обилним и частим кирвавеньом зоз плоднїци. Полименорея може буц физиолоґийне зявенє або є симптом основней хороти. Кед циклуси тирваю помедзи 21 и 23 дньох, [[Овулация|овулациї]] можу буц очувани, док при циклусох хтори кратши од 21 дньох, може ше обчековац їх подполне виоставанє. Углавним ше скрацованє менструалного циклусу случує на рахунок пролиферативней фази, прето же тирванє секреторней фази досц константнa и виноши 14 ± 2 днї. Дакеди при полименореї жена може дожиц два кратки циклуси у истим мешацу.<ref name=":0">[https://www.mfine.co/guides/polymenorrhea-indian-women „Polymenorrhea in Indian Women: Causes &amp; Treatments [2021 Updated]”.] mfine (на язику: анґлийски). Приступљено 2022-07-10.3.</ref> Виволованя полименореї гормоналней природи, походза зоз нєдостаточно ускладзеного медзисобного дїйства гормонох, преднєй стручки хипофизи и гормонох ваєчнїкох. Важни указателє о тирваню и розмири поремеценя циклусох можу ше часто добиц зоз анамнези, мераньом базалней [[Температура|температури]], як и гормоналних анализох. Полименорея вилїчива кед основни виволовач вилїчиви, цо углавним и случай при векшини женох. <ref name=":0" /> == Общи информациї == У нормалних условийох, после овулациї и после секреторней фази под час паданя проґестерону приходзи до наставаня менструациї. Менструация то чисценє и одщипованє шлїжацей скорочки ендометриюму, хтора ше при женох случує поряднє помедзи менархи и менопаузи. Менструални циклус то час помедзи першого дня єдней менструациї и першого дня шлїдуюцей менструациї, уключуюци и днї кирвавеня. Спрам Националного институту за здравє, типични менструални циклус тирва помедзи 21-35 днї. Кед ше зяви менструация кирвавенє тирва помедзи 2-6 днї, зоз просековим количеством траценя креви хтори 20-80 милилитри. Дума ше же менструални циклус даякей особи нєправилни кед постої значна варияция у длужини тирваня циклусу хтори ше при полименореї описує як „обилне и часте кирвавенє зоз плоднїци зоз пременєним циклусом“ кед особа нє ваготна. == Епидемиолоґия == Одприлики єдна трецина шицких медицинских препатрункох при ґинеколоґох уключує обилне и часте кирвавенє зоз плоднїци зоз пременєним циклусом при чому ше тот процент звекшує на 70% у рокох коло [[Менопауза|менопаузи]].<ref>Karout, N.; Hawai, S.M.; Altuwaijri, S. (2012-04-01). [https://applications.emro.who.int/emhj/v18/04/18_4_2012_0346_0352.pdf?ua=1 „Prevalence and pattern of menstrual disorders among Lebanese nursing students”.] Eastern Mediterranean Health Journal. 18 (4): 346—352. [https://sr.wikipedia.org/wiki/Me%C4%91unarodni_standardni_serijski_broj ISSN 1020 3397.] [https://sr.wikipedia.org/wiki/Digitalni_identifikator_objekta doi:10.26719/2012.18.4.346.]</ref> Полименорея ше найчастейше стрета у цеку пубертету и менопаузи. Зоз зменьшованьом гормоналней функциї, полименорея после краткого часу у пубертету ше заменює зоз нормалнима циклусами. Кратки периоди менструациї при полименореї уплївую на плодносц при женох прето же зменшую час помедзи овулациї и оплодзованя пре вчасну овулацию. == Етиолоґия == Полименорея настава частейше после 35. рокох животу, як пошлїдок: :♦ Скрацованя фоликуларней фази (1. фаза циклусу) кед ґонадотропини хтори лучи хипофиза (фоликулостимулираюци гормон – ФСГ и лутеинизираюци гормон – ЛГ) релативно повишени, а фаза жовтого цела ше одвива поряднє, :♦ Скрацованя лутеалней фази (2. фаза циклусу) кед знїжени вредносци проґестерону, :♦ Ановулацийних циклусох. У каждим поєдинєчним случаю можу буц присутни и поремеценя розличних ендокринолоґийних реґулационих механїзмох, алє и патолоґийни пременки у ендометриюму: :♦ Фиброиди :♦ Полипи :♦ Аденомиоза, стан у хторим ше нукашня шлїжаца скорочка плоднїци пребива през мускулови мур плоднїци :♦ Малиґнитет, то присутносц рака або малиґного тумору :♦ Коаґулопатия, стан у хторим крев ма зменшану можлївосц згусцованя, :♦ Полно преношиви хороти. Тиж так векша частосц полименореї при женох хтори хорую од шерцових хоротох, хтори иншак представяю и фактор ризику за вельо хороти. Спрам єдного виглєдованя лезиї ендометриюму провадзени зоз полименорею уключовали хиперплазию ендометриюму (24,7%), хронїчни нєспецифични ендометритис (13%), полип ендометриюму (1,2%), лезиї ендометриюму виволани зоз пилулами (2,3%) атрофични ендометриюм (0,8%) ендометриюм у менопаузи, сквамозну метаплазию, сквамозни хориокарцином (0,4%).<ref> Muzaffar, Muhammad; Akhtar, Khalida Adeeb Khanum; Yasmin, Shahina; Mahmood-Ur-Rehman, null; Iqbal, Wasim; Khan, Masood Ahmed (2005-11-01). [https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/16304868/ „Menstrual irregularities with excessive blood loss: a clinico-pathological correlation”.] JPMA. The Journal of the Pakistan Medical Association. 55 (11): 486—489. [https://sr.wikipedia.org/wiki/Me%C4%91unarodni_standardni_serijski_broj ISSN 0030- 9982.] [https://sr.wikipedia.org/wiki/PubMed#PMID PMID 16304868.] </ref> Медзи другима можлївима виволовачами полименореї спадаю:<ref> [https://www.medicalnewstoday.com/articles/polymenorrhea „Polymenorrhea: Definition, causes, and treatment”.] www.medicalnewstoday.com (на язику: анґлийски). 2020-02-24. Приступљено 2022-07-10.</ref> :♦ Ендокрийни дисбаланс, :♦ Проблеми зоз хипоталамусом або хипофизу, :♦ Синдром полицистичних ваєчнїкох, :♦ Хаснованє контрацепцийних пилулох, :♦ Присуство тумору плоднїци (фиброиди, полипи гарлочка плоднїци або ендометриюму), :♦ Пременки у секрециї проґестерону, :♦ Ятроґени виволоваче, хтори пошлїдок дияґностицийних третманох, як цо то интраутерини уложок (ИУД) або гормонални лїки, як цо то контрола родзеня. Полименорея тиж так може буц симптом наиходзацей менопаузи. == Почасово форми == Полименорея ше може зявиц почасово, а пошлїдок то нєпредвидзени виволованя, як цо то: :♦ Период одредзеного стресу :♦ Пременка рочней часци, :♦ Нагла пременка у костираню. Виволоваче того типу можу привесц до розличних типох пременкох у менструалним циклусу: длуготирвацих обилатих цекох, пожнєнє менструациї або, у случаю полименореї, їх проґресиї. Кед то єдноразове зявенє, нє треба же би виволало окремну забриґованосц. == Патофизиолоґия == Кирвавенє зоз плоднїци приходзи зоз ендометриюму, пасмо шлїжацей скорочки хторе oбложує плоднїцу и реаґує на гормонални пременки менструалного циклусу. Функция естроґену то же би виволал рост/роснуце и розвой ендометриюму, цо ше застановює у цеку другей половки менструалного циклусу зоз дїйствованьом проґестерону хтори лучи жовте цело после овулациї. Ановулаторни циклуси хтори нє провадзени зоз овулацию, формованє жовтого цела або продукованє проґестерону, так же би естроґен остал пропорционално понад проґестерону, цо приводзи до того же би ендометриюм наставел роснуц и же би бул абнормално густи (хиперпластични) то виволує вецей кирвавеня як обично. Тоти случаї части у перших менструацийох у цеку пубертету и у мешацох коло менопаузи. == Клинїчна слика == Симптоми полименореї окрем вчасного приходзеня менструалного циклусу нє специфични и подобни су симптомом, предменструалного синдрому, хтори ше барз розликую при женох у репродуктивним периодзе. При даєдних женох симптоми можу буц оштрейши, а при других барз благи и лєдво обачлїви. Найчастейши симптоми хтори комбиную полименорею зоз предменструалним синдромом (як и други форми нєправилних циклусох) то: :♦ Корчи :♦ Запухнуце у бруху, :♦ Анемия, :♦ Напартосц и боль у першох, :♦ Главоболя и вистатосц або вицерпеносц, :♦ Боль у мускулох и косцох, :♦ Млосц, :♦ Знємиреносц, :♦ Пременки росположеня, :♦ Затримованє води (запухнуце). У цеку перименопаузи и менопаузи, женске цело преходзи през даскельо гормонални пременки хтори приводза до ваґиналних здравствених станох як цо то полименорея. У перименопаузним периодзе (коло штерацетих рокох) хтори водзи до менопаузи, векшина женох доживює симптоми хтори уключую пременки росположеня, звекшованя тїлесней чежини и нєпорядни менструациї.<ref name=":0" /> == Дияґноза == Дияґноза полименореї ше попри анамнези и физичного препатрунку може поставиц зоз помоцу шлїдуюцих медицинских тестох: <ref name=":0" /> [[File:Cervix uteri 1.jpg|right|thumb|270px|Гистероскопоя єдна з методох дияґностиковня полименореї]] :♦ Ултразвукови препатрунок :♦ Хистероскопия :♦ Биопсия ендометриюму :♦ Сонохистероґрафия :♦ ЦТ скениранє == Терапия == При женох зоз кратшима циклусами водзи ше гормоналне лїченє хторе предлужує интервал помедзи менструацийох. Терапия ше водзи даскельо мешаци, зоз применку естрофену и проґестерону же би ше створели штучни ановулаторни циклуси.<ref> [https://www.lekarinfo.com/polimenoreja-polymenorrhoea/ „Polimenoreja (polymenorrhoea) • LekarInfo 2022”] (на язику: сербски). 2013-05-08. Приступљено 2022-07-10.</ref> Кед виволовач полименореї прекратка фаза секрециї терапия ше водзи зоз даваньом проґестерону у другей фази циклусу або, зоз индукованьом штучних циклусох у тирваню од даскельо мешаци. Штучни циклуси виволани зоз применку естроґену и проґестерону ше тиж так хасную у случайох полименореї у хторей нєт овулациї. Кед полименорея резултат ановулациї у стерилним малженстве, треба ю лїчиц зоз индукованьом овулациї. Зоз частейшим уключованьом до сексуалних активносцох у цеку овулациї може ше звекшац могущносц же би жена зоз полименорею остала ваготна. У тим змислу дума ше же хасновите же би жени провадзели овулацию з помоцу тестох кед одкрию же им циклуси нєправилни. == Полименорея и ваготносц == Жени зоз полименорею чежше оставаю ваготни прето же циклус овулациї вельо кратши як иншак. У цеку кратких периодох, овулация ше случує вельо скорей як цо би требало и часто є досц нєпорядна прето же ше зявює у розличних часох у мешацу. Фазу овулациї провадзи лутеална фаза. У нормалних случайох, тота лутеална фаза одвитує менструалному циклусу, алє у тим случаю, прето же овулация кратка, приходзи до нєскладаня. Шлїдуюца фаза циклусу то лутеална фаза хтора провадзи фазу овулациї.<ref name=":0" /> Даєдни жени хасную контрацепцийни пилули же би предлужели лутеалну фазу, алє вони часто нєефикасни прето же тиж так ремеца овулацию. Медзитим, то нє значи же жени зоз полименорею нє можу остац ваготни. Ґинеколоґ може преписац одвитуюци лїки або даєдни од методох штучного оплодзованя, хтори помогню же би ше жена ношела зоз нєплодносцу и краткима менструалнима циклусами.<ref name=":0" /> == Референци == [[Катеґория:Медицина]] [[Катеґория:Ґинеколоґия]] rfdf5l4btb2b2pvlwr37susnrk4g360 20919 20918 2026-08-24T07:00:18Z Olirk55 19 20919 wikitext text/x-wiki [[File:Lining of Uterine Wall.jpg|right|thumb|280px|Дияґрам илуструє як ше ендометриюм формує и розклада у цеку менструалного циклуса.]]'''Полименорея'''''<nowiki/>'<nowiki/>'' <ref> Hrvatska enciklopedija”. www.enciklopedija.hr. Приступљено 2022-07-10.</ref> (лат. ''Polymenorrhoea'') або обилне и часте кирвавенє зоз плоднїци зоз пременєним циклусом то поремеценє ритму 28 – дньового менструалного циклусу, у хторим вон тирва од 21 до 24 [[Дзень|днї]] и провадзени є зоз обилним и частим кирвавеньом зоз плоднїци. Полименорея може буц физиолоґийне зявенє або є симптом основней хороти. Кед циклуси тирваю помедзи 21 и 23 дньох, [[Овулация|овулациї]] можу буц очувани, док при циклусох хтори кратши од 21 дньох, може ше обчековац їх подполне виоставанє. Углавним ше скрацованє менструалного циклусу случує на рахунок пролиферативней фази, прето же тирванє секреторней фази досц константнa и виноши 14 ± 2 днї. Дакеди при полименореї жена може дожиц два кратки циклуси у истим мешацу.<ref name=":0">[https://www.mfine.co/guides/polymenorrhea-indian-women „Polymenorrhea in Indian Women: Causes &amp; Treatments [2021 Updated]”.] mfine (на язику: анґлийски). Приступљено 2022-07-10.3.</ref> Виволованя полименореї гормоналней природи, походза зоз нєдостаточно ускладзеного медзисобного дїйства гормонох, преднєй стручки хипофизи и гормонох ваєчнїкох. Важни указателє о тирваню и розмири поремеценя циклусох можу ше часто добиц зоз анамнези, мераньом базалней [[Температура|температури]], як и гормоналних анализох. Полименорея вилїчива кед основни виволовач вилїчиви, цо углавним и случай при векшини женох. <ref name=":0" /> == Общи информациї == У нормалних условийох, после овулациї и после секреторней фази под час паданя проґестерону приходзи до наставаня менструациї. Менструация то чисценє и одщипованє шлїжацей скорочки ендометриюму, хтора ше при женох случує поряднє помедзи менархи и менопаузи. Менструални циклус то час помедзи першого дня єдней менструациї и першого дня шлїдуюцей менструациї, уключуюци и днї кирвавеня. Спрам Националного институту за здравє, типични менструални циклус тирва помедзи 21-35 днї. Кед ше зяви менструация кирвавенє тирва помедзи 2-6 днї, зоз просековим количеством траценя креви хтори 20-80 милилитри. Дума ше же менструални циклус даякей особи нєправилни кед постої значна варияция у длужини тирваня циклусу хтори ше при полименореї описує як „обилне и часте кирвавенє зоз плоднїци зоз пременєним циклусом“ кед особа нє ваготна. == Епидемиолоґия == Одприлики єдна трецина шицких медицинских препатрункох при ґинеколоґох уключує обилне и часте кирвавенє зоз плоднїци зоз пременєним циклусом при чому ше тот процент звекшує на 70% у рокох коло [[Менопауза|менопаузи]].<ref>Karout, N.; Hawai, S.M.; Altuwaijri, S. (2012-04-01). [https://applications.emro.who.int/emhj/v18/04/18_4_2012_0346_0352.pdf?ua=1 „Prevalence and pattern of menstrual disorders among Lebanese nursing students”.] Eastern Mediterranean Health Journal. 18 (4): 346—352. [https://sr.wikipedia.org/wiki/Me%C4%91unarodni_standardni_serijski_broj ISSN 1020 3397.] [https://sr.wikipedia.org/wiki/Digitalni_identifikator_objekta doi:10.26719/2012.18.4.346.]</ref> Полименорея ше найчастейше стрета у цеку пубертету и менопаузи. Зоз зменьшованьом гормоналней функциї, полименорея после краткого часу у пубертету ше заменює зоз нормалнима циклусами. Кратки периоди менструациї при полименореї уплївую на плодносц при женох прето же зменшую час помедзи овулациї и оплодзованя пре вчасну овулацию. == Етиолоґия == Полименорея настава частейше после 35. рокох животу, як пошлїдок: :♦ Скрацованя фоликуларней фази (1. фаза циклусу) кед ґонадотропини хтори лучи хипофиза (фоликулостимулираюци гормон – ФСГ и лутеинизираюци гормон – ЛГ) релативно повишени, а фаза жовтого цела ше одвива поряднє, :♦ Скрацованя лутеалней фази (2. фаза циклусу) кед знїжени вредносци проґестерону, :♦ Ановулацийних циклусох. У каждим поєдинєчним случаю можу буц присутни и поремеценя розличних ендокринолоґийних реґулационих механїзмох, алє и патолоґийни пременки у ендометриюму: :♦ Фиброиди :♦ Полипи :♦ Аденомиоза, стан у хторим ше нукашня шлїжаца скорочка плоднїци пребива през мускулови мур плоднїци :♦ Малиґнитет, то присутносц рака або малиґного тумору :♦ Коаґулопатия, стан у хторим крев ма зменшану можлївосц згусцованя, :♦ Полно преношиви хороти. Тиж так векша частосц полименореї при женох хтори хорую од шерцових хоротох, хтори иншак представяю и фактор ризику за вельо хороти. Спрам єдного виглєдованя лезиї ендометриюму провадзени зоз полименорею уключовали хиперплазию ендометриюму (24,7%), хронїчни нєспецифични ендометритис (13%), полип ендометриюму (1,2%), лезиї ендометриюму виволани зоз пилулами (2,3%) атрофични ендометриюм (0,8%) ендометриюм у менопаузи, сквамозну метаплазию, сквамозни хориокарцином (0,4%).<ref> Muzaffar, Muhammad; Akhtar, Khalida Adeeb Khanum; Yasmin, Shahina; Mahmood-Ur-Rehman, null; Iqbal, Wasim; Khan, Masood Ahmed (2005-11-01). [https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/16304868/ „Menstrual irregularities with excessive blood loss: a clinico-pathological correlation”.] JPMA. The Journal of the Pakistan Medical Association. 55 (11): 486—489. [https://sr.wikipedia.org/wiki/Me%C4%91unarodni_standardni_serijski_broj ISSN 0030- 9982.] [https://sr.wikipedia.org/wiki/PubMed#PMID PMID 16304868.] </ref> Медзи другима можлївима виволовачами полименореї спадаю:<ref> [https://www.medicalnewstoday.com/articles/polymenorrhea „Polymenorrhea: Definition, causes, and treatment”.] www.medicalnewstoday.com (на язику: анґлийски). 2020-02-24. Приступљено 2022-07-10.</ref> :♦ Ендокрийни дисбаланс, :♦ Проблеми зоз хипоталамусом або хипофизу, :♦ Синдром полицистичних ваєчнїкох, :♦ Хаснованє контрацепцийних пилулох, :♦ Присуство тумору плоднїци (фиброиди, полипи гарлочка плоднїци або ендометриюму), :♦ Пременки у секрециї проґестерону, :♦ Ятроґени виволоваче, хтори пошлїдок дияґностицийних третманох, як цо то интраутерини уложок (ИУД) або гормонални лїки, як цо то контрола родзеня. Полименорея тиж так може буц симптом наиходзацей менопаузи. == Почасово форми == Полименорея ше може зявиц почасово, а пошлїдок то нєпредвидзени виволованя, як цо то: :♦ Период одредзеного стресу :♦ Пременка рочней часци, :♦ Нагла пременка у костираню. Виволоваче того типу можу привесц до розличних типох пременкох у менструалним циклусу: длуготирвацих обилатих цекох, пожнєнє менструациї або, у случаю полименореї, їх проґресиї. Кед то єдноразове зявенє, нє треба же би виволало окремну забриґованосц. == Патофизиолоґия == Кирвавенє зоз плоднїци приходзи зоз ендометриюму, пасмо шлїжацей скорочки хторе oбложує плоднїцу и реаґує на гормонални пременки менструалного циклусу. Функция естроґену то же би виволал рост/роснуце и розвой ендометриюму, цо ше застановює у цеку другей половки менструалного циклусу зоз дїйствованьом проґестерону хтори лучи жовте цело после овулациї. Ановулаторни циклуси хтори нє провадзени зоз овулацию, формованє жовтого цела або продукованє проґестерону, так же би естроґен остал пропорционално понад проґестерону, цо приводзи до того же би ендометриюм наставел роснуц и же би бул абнормално густи (хиперпластични) то виволує вецей кирвавеня як обично. Тоти случаї части у перших менструацийох у цеку пубертету и у мешацох коло менопаузи. == Клинїчна слика == Симптоми полименореї окрем вчасного приходзеня менструалного циклусу нє специфични и подобни су симптомом, предменструалного синдрому, хтори ше барз розликую при женох у репродуктивним периодзе. При даєдних женох симптоми можу буц оштрейши, а при других барз благи и лєдво обачлїви. Найчастейши симптоми хтори комбиную полименорею зоз предменструалним синдромом (як и други форми нєправилних циклусох) то: :♦ Корчи :♦ Запухнуце у бруху, :♦ Анемия, :♦ Напартосц и боль у першох, :♦ Главоболя и вистатосц або вицерпеносц, :♦ Боль у мускулох и косцох, :♦ Млосц, :♦ Знємиреносц, :♦ Пременки росположеня, :♦ Затримованє води (запухнуце). У цеку перименопаузи и менопаузи, женске цело преходзи през даскельо гормонални пременки хтори приводза до ваґиналних здравствених станох як цо то полименорея. У перименопаузним периодзе (коло штерацетих рокох) хтори водзи до менопаузи, векшина женох доживює симптоми хтори уключую пременки росположеня, звекшованя тїлесней чежини и нєпорядни менструациї.<ref name=":0" /> == Дияґноза == Дияґноза полименореї ше попри анамнези и физичного препатрунку може поставиц зоз помоцу шлїдуюцих медицинских тестох: <ref name=":0" /> [[File:Cervix uteri 1.jpg|right|thumb|270px|Гистероскопоя єдна з методох дияґностиковня полименореї]] :♦ Ултразвукови препатрунок :♦ Хистероскопия :♦ Биопсия ендометриюму :♦ Сонохистероґрафия :♦ ЦТ скениранє == Терапия == При женох зоз кратшима циклусами водзи ше гормоналне лїченє хторе предлужує интервал помедзи менструацийох. Терапия ше водзи даскельо мешаци, зоз применку естрофену и проґестерону же би ше створели штучни ановулаторни циклуси.<ref> [https://www.lekarinfo.com/polimenoreja-polymenorrhoea/ „Polimenoreja (polymenorrhoea) • LekarInfo 2022”] (на язику: сербски). 2013-05-08. Приступљено 2022-07-10.</ref> Кед виволовач полименореї прекратка фаза секрециї терапия ше водзи зоз даваньом проґестерону у другей фази циклусу або, зоз индукованьом штучних циклусох у тирваню од даскельо мешаци. Штучни циклуси виволани зоз применку естроґену и проґестерону ше тиж так хасную у случайох полименореї у хторей нєт овулациї. Кед полименорея резултат ановулациї у стерилним малженстве, треба ю лїчиц зоз индукованьом овулациї. Зоз частейшим уключованьом до сексуалних активносцох у цеку овулациї може ше звекшац могущносц же би жена зоз полименорею остала ваготна. У тим змислу дума ше же хасновите же би жени провадзели овулацию з помоцу тестох кед одкрию же им циклуси нєправилни. == Полименорея и ваготносц == Жени зоз полименорею чежше оставаю ваготни прето же циклус овулациї вельо кратши як иншак. У цеку кратких периодох, овулация ше случує вельо скорей як цо би требало и часто є досц нєпорядна прето же ше зявює у розличних часох у мешацу. Фазу овулациї провадзи лутеална фаза. У нормалних случайох, тота лутеална фаза одвитує менструалному циклусу, алє у тим случаю, прето же овулация кратка, приходзи до нєскладаня. Шлїдуюца фаза циклусу то лутеална фаза хтора провадзи фазу овулациї.<ref name=":0" /> Даєдни жени хасную контрацепцийни пилули же би предлужели лутеалну фазу, алє вони часто нєефикасни прето же тиж так ремеца овулацию. Медзитим, то нє значи же жени зоз полименорею нє можу остац ваготни. Ґинеколоґ може преписац одвитуюци лїки або даєдни од методох штучного оплодзованя, хтори помогню же би ше жена ношела зоз нєплодносцу и краткима менструалнима циклусами.<ref name=":0" /> == Референци == [[Катеґория:Медицина]] [[Катеґория:Ґинеколоґия]] 2gvsb9pkfg0ufcudmszv41zscc3uby0 20925 20919 2026-08-24T08:58:24Z Sveletanka 20 ушорйованє 20925 wikitext text/x-wiki [[File:Lining of Uterine Wall.jpg|right|thumb|280px|Дияґрам илуструє як ше ендометриюм формує и розклада у цеку менструалного циклуса.]]'''Полименорея''' <ref> Hrvatska enciklopedija”. www.enciklopedija.hr. Приступљено 2022-07-10.</ref> (лат. ''Polymenorrhoea'') або обилне и часте кирвавенє зоз плоднїци зоз пременєним циклусом то поремеценє ритму 28 – дньового менструалного циклусу, у хторим вон тирва од 21 до 24 [[Дзень|днї]] и провадзени є зоз обилним и частим кирвавеньом зоз плоднїци. Полименорея може буц физиолоґийне зявенє або є симптом основней хороти. Кед циклуси тирваю помедзи 21 и 23 дньох, [[Овулация|овулациї]] можу буц очувани, док при циклусох хтори кратши од 21 дньох, може ше обчековац їх подполне виоставанє. Углавним ше скрацованє менструалного циклусу случує на рахунок пролиферативней фази, прето же тирванє секреторней фази досц константнa и виноши 14 ± 2 днї. Дакеди при полименореї жена може дожиц два кратки циклуси у истим мешацу.<ref name=":0">[https://www.mfine.co/guides/polymenorrhea-indian-women „Polymenorrhea in Indian Women: Causes &amp; Treatments [2021 Updated]”.] mfine (на язику: анґлийски). Приступљено 2022-07-10.3.</ref> Виволованя полименореї гормоналней природи, походза зоз нєдостаточно ускладзеного медзисобного дїйства гормонох, преднєй стручки хипофизи и гормонох ваєчнїкох. Важни указателє о тирваню и розмири поремеценя циклусох можу ше часто добиц зоз анамнези, мераньом базалней [[Температура|температури]], як и гормоналних анализох. Полименорея вилїчива кед основни виволовач вилїчиви, цо углавним и случай при векшини женох. <ref name=":0" /> == Общи информациї == У нормалних условийох, после овулациї и после секреторней фази под час паданя проґестерону приходзи до наставаня менструациї. Менструация то чисценє и одщипованє шлїжацей скорочки ендометриюму, хтора ше при женох случує поряднє помедзи [[Менарха|менархи]] и менопаузи. Менструални циклус то час помедзи першого дня єдней менструациї и першого дня шлїдуюцей менструациї, уключуюци и днї кирвавеня. Спрам ''Националного институту за здравє'', типични менструални циклус тирва помедзи 21—35 днї. Кед ше зяви менструация кирвавенє тирва помедзи 2—6 днї, зоз просековим количеством траценя креви хтори 20—80 милилитри. Дума ше же менструални циклус даякей особи нєправилни кед постої значна варияция у длужини тирваня циклусу хтори ше при полименореї описує як „обилне и часте кирвавенє зоз плоднїци зоз пременєним циклусом“ кед особа нє ваготна. == Епидемиолоґия == Одприлики єдна трецина шицких медицинских препатрункох при ґинеколоґох уключує обилне и часте кирвавенє зоз плоднїци зоз пременєним циклусом при чому ше тот процент звекшує на 70% у рокох коло [[Менопауза|менопаузи]].<ref>Karout, N.; Hawai, S.M.; Altuwaijri, S. (2012-04-01). [https://applications.emro.who.int/emhj/v18/04/18_4_2012_0346_0352.pdf?ua=1 „Prevalence and pattern of menstrual disorders among Lebanese nursing students”.] Eastern Mediterranean Health Journal. 18 (4): 346—352. [https://sr.wikipedia.org/wiki/Me%C4%91unarodni_standardni_serijski_broj ISSN 1020 3397.] [https://sr.wikipedia.org/wiki/Digitalni_identifikator_objekta doi:10.26719/2012.18.4.346.]</ref> Полименорея ше найчастейше стрета у цеку пубертету и менопаузи. Зоз зменьшованьом гормоналней функциї, полименорея после краткого часу у пубертету ше заменює зоз нормалнима циклусами. Кратки периоди менструациї при полименореї уплївую на плодносц при женох прето же зменшую час помедзи овулациї и оплодзованя пре вчасну овулацию. == Етиолоґия == Полименорея настава частейше после 35-ого року живота, як пошлїдок: :♦ Скрацованя фоликуларней фази (1. фаза циклусу) кед ґонадотропини хтори лучи хипофиза (фоликулостимулираюци гормон – ФСГ и лутеинизираюци гормон – ЛГ) релативно повишени, а фаза жовтого цела ше одвива поряднє, :♦ Скрацованя лутеалней фази (2. фаза циклусу) кед знїжени вредносци проґестерону, :♦ Ановулацийних циклусох. У каждим поєдинєчним случаю можу буц присутни и поремеценя розличних ендокринолоґийних реґулационих механїзмох, алє и патолоґийни пременки у ендометриюму: :♦ Фиброиди :♦ Полипи :♦ [[Аденомиоза]], стан у хторим ше нукашня шлїжаца скорочка плоднїци пребива през мускулови мур плоднїци :♦ Малиґнитет, то присутносц рака або малиґного тумору :♦ Коаґулопатия, стан у хторим крев ма зменшану можлївосц згусцованя, :♦ Полно преношиви хороти. Тиж так векша частосц полименореї при женох хтори хорую од шерцових хоротох, хтори иншак представяю и фактор ризику за вельо хороти. Спрам єдного виглєдованя лезиї ендометриюму провадзени зоз полименорею уключовали хиперплазию ендометриюму (24,7%), хронїчни нєспецифични ендометритис (13%), полип ендометриюму (1,2%), лезиї ендометриюму виволани зоз пилулами (2,3%) атрофични ендометриюм (0,8%) ендометриюм у менопаузи, сквамозну метаплазию, сквамозни хориокарцином (0,4%).<ref> Muzaffar, Muhammad; Akhtar, Khalida Adeeb Khanum; Yasmin, Shahina; Mahmood-Ur-Rehman, null; Iqbal, Wasim; Khan, Masood Ahmed (2005-11-01). [https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/16304868/ „Menstrual irregularities with excessive blood loss: a clinico-pathological correlation”.] JPMA. The Journal of the Pakistan Medical Association. 55 (11): 486—489. [https://sr.wikipedia.org/wiki/Me%C4%91unarodni_standardni_serijski_broj ISSN 0030- 9982.] [https://sr.wikipedia.org/wiki/PubMed#PMID PMID 16304868.] </ref> Медзи другима можлївима виволовачами полименореї спадаю:<ref> [https://www.medicalnewstoday.com/articles/polymenorrhea „Polymenorrhea: Definition, causes, and treatment”.] www.medicalnewstoday.com (на язику: анґлийски). 2020-02-24. Приступљено 2022-07-10.</ref> :♦ Ендокрийни дисбаланс, :♦ Проблеми зоз хипоталамусом або хипофизу, :♦ Синдром полицистичних ваєчнїкох, :♦ Хаснованє контрацепцийних пилулох, :♦ Присуство тумору плоднїци (фиброиди, полипи гарлочка плоднїци або ендометриюму), :♦ Пременки у секрециї проґестерону, :♦ Ятроґени виволоваче, хтори пошлїдок дияґностицийних третманох, як цо то интраутерини уложок (ИУД) або гормонални лїки, як цо то контрола родзеня. Полименорея тиж так може буц симптом наиходзацей менопаузи. == Почасово форми == Полименорея ше може зявиц почасово, а пошлїдок то нєпредвидзени виволованя, як цо то: :♦ Период одредзеного стресу :♦ Пременка рочней часци, :♦ Нагла пременка у костираню. Виволоваче того типу можу привесц до розличних типох пременкох у менструалним циклусу: длуготирвацих обилатих цекох, пожнєнє менструациї або, у случаю полименореї, їх проґресиї. Кед то єдноразове зявенє, нє треба же би виволало окремну забриґованосц. == Патофизиолоґия == Кирвавенє зоз плоднїци приходзи зоз ендометриюму, пасмо шлїжацей скорочки хторе oбложує плоднїцу и реаґує на гормонални пременки менструалного циклусу. Функция естроґену то же би виволал рост/роснуце и розвой ендометриюму, цо ше застановює у цеку другей половки менструалного циклусу зоз дїйствованьом проґестерону хтори лучи жовте цело после овулациї. Ановулаторни циклуси хтори нє провадзени зоз овулацию, формованє жовтого цела або продукованє проґестерону, так же би естроґен остал пропорционално понад проґестерону, цо приводзи до того же би ендометриюм наставел роснуц и же би бул абнормално густи (хиперпластични) то виволує вецей кирвавеня як обично. Тоти случаї части у перших менструацийох у цеку пубертету и у мешацох коло менопаузи. == Клинїчна слика == Симптоми полименореї окрем вчасного приходзеня менструалного циклусу нє специфични и подобни су симптомом, предменструалного синдрому, хтори ше барз розликую при женох у репродуктивним периодзе. При даєдних женох симптоми можу буц оштрейши, а при других барз благи и лєдво обачлїви. Найчастейши симптоми хтори комбиную полименорею зоз предменструалним синдромом (як и други форми нєправилних циклусох) то: :♦ Корчи :♦ Запухнуце у бруху, :♦ Анемия, :♦ Напартосц и боль у першох, :♦ Главоболя и вистатосц або вицерпеносц, :♦ Боль у мускулох и косцох, :♦ Млосц, :♦ Знємиреносц, :♦ Пременки росположеня, :♦ Затримованє води (запухнуце). У цеку перименопаузи и менопаузи, женске цело преходзи през даскельо гормонални пременки хтори приводза до ваґиналних здравствених станох як цо то полименорея. У перименопаузним периодзе (коло штерацетих рокох) хтори водзи до менопаузи, векшина женох доживює симптоми хтори уключую пременки росположеня, звекшованя тїлесней чежини и нєпорядни менструациї.<ref name=":0" /> == Дияґноза == Дияґноза полименореї ше попри анамнези и физичного препатрунку може поставиц зоз помоцу шлїдуюцих медицинских тестох: <ref name=":0" /> [[File:Cervix uteri 1.jpg|right|thumb|270px|Гистероскопоя єдна з методох дияґностиковня полименореї]] :♦ Ултразвукови препатрунок :♦ Хистероскопия :♦ Биопсия ендометриюму :♦ Сонохистероґрафия :♦ ЦТ скениранє == Терапия == При женох зоз кратшима циклусами водзи ше гормоналне лїченє хторе предлужує интервал помедзи менструацийох. Терапия ше водзи даскельо мешаци, зоз применку естрофену и проґестерону же би ше створели штучни ановулаторни циклуси.<ref> [https://www.lekarinfo.com/polimenoreja-polymenorrhoea/ „Polimenoreja (polymenorrhoea) • LekarInfo 2022”] (на язику: сербски). 2013-05-08. Приступљено 2022-07-10.</ref> Кед виволовач полименореї прекратка фаза секрециї терапия ше водзи зоз даваньом проґестерону у другей фази циклусу або, зоз индукованьом штучних циклусох у тирваню од даскельо мешаци. Штучни циклуси виволани зоз применку естроґену и проґестерону ше тиж так хасную у случайох полименореї у хторей нєт овулациї. Кед полименорея резултат ановулациї у стерилним малженстве, треба ю лїчиц зоз индукованьом овулациї. Зоз частейшим уключованьом до сексуалних активносцох у цеку овулациї може ше звекшац могущносц же би жена зоз полименорею остала ваготна. У тим змислу дума ше же хасновите же би жени провадзели овулацию з помоцу тестох кед одкрию же им циклуси нєправилни. == Полименорея и ваготносц == Жени зоз полименорею чежше оставаю ваготни прето же циклус овулациї вельо кратши як иншак. У цеку кратких периодох, овулация ше случує вельо скорей як цо би требало и часто є досц нєпорядна прето же ше зявює у розличних часох у мешацу. Фазу овулациї провадзи лутеална фаза. У нормалних случайох, тота лутеална фаза одвитує менструалному циклусу, алє у тим случаю, прето же овулация кратка, приходзи до нєскладаня. Шлїдуюца фаза циклусу то лутеална фаза хтора провадзи фазу овулациї.<ref name=":0" /> Даєдни жени хасную контрацепцийни пилули же би предлужели лутеалну фазу, алє вони часто нєефикасни прето же тиж так ремеца овулацию. Медзитим, то нє значи же жени зоз полименорею нє можу остац ваготни. Ґинеколоґ може преписац одвитуюци лїки або даєдни од методох штучного оплодзованя, хтори помогню же би ше жена ношела зоз нєплодносцу и краткима менструалнима циклусами.<ref name=":0" /> == Референци == [[Катеґория:Ґинеколоґия]] <references /> [[Катеґория:Хороти мочовей и репродуктивней системи]] pweph8xqjjh0tkv44svdnqprfo9cbn8 20926 20925 2026-08-24T08:59:28Z Sveletanka 20 20926 wikitext text/x-wiki [[File:Lining of Uterine Wall.jpg|right|thumb|280px|Дияґрам илуструє як ше ендометриюм формує и розклада у цеку менструалного циклуса.]]'''Полименорея''' <ref> Hrvatska enciklopedija”. www.enciklopedija.hr. Приступљено 2022-07-10.</ref> (лат. ''Polymenorrhoea'') або обилне и часте кирвавенє зоз плоднїци зоз пременєним циклусом то поремеценє ритму 28 – дньового менструалного циклусу, у хторим вон тирва од 21 до 24 [[Дзень|днї]] и провадзени є зоз обилним и частим кирвавеньом зоз плоднїци. Полименорея може буц физиолоґийне зявенє або є симптом основней хороти. Кед циклуси тирваю помедзи 21 и 23 дньох, [[Овулация|овулациї]] можу буц очувани, док при циклусох хтори кратши од 21 дньох, може ше обчековац їх подполне виоставанє. Углавним ше скрацованє менструалного циклусу случує на рахунок пролиферативней фази, прето же тирванє секреторней фази досц константнa и виноши 14 ± 2 днї. Дакеди при полименореї жена може дожиц два кратки циклуси у истим мешацу.<ref name=":0">[https://www.mfine.co/guides/polymenorrhea-indian-women „Polymenorrhea in Indian Women: Causes &amp; Treatments [2021 Updated]”.] mfine (на язику: анґлийски). Приступљено 2022-07-10.3.</ref> Виволованя полименореї гормоналней природи, походза зоз нєдостаточно ускладзеного медзисобного дїйства гормонох, преднєй стручки хипофизи и гормонох ваєчнїкох. Важни указателє о тирваню и розмири поремеценя циклусох можу ше часто добиц зоз анамнези, мераньом базалней [[Температура|температури]], як и гормоналних анализох. Полименорея вилїчива кед основни виволовач вилїчиви, цо углавним и случай при векшини женох. <ref name=":0" /> == Общи информациї == У нормалних условийох, после овулациї и после секреторней фази под час паданя проґестерону приходзи до наставаня менструациї. Менструация то чисценє и одщипованє шлїжацей скорочки ендометриюму, хтора ше при женох случує поряднє помедзи [[Менарха|менархи]] и менопаузи. Менструални циклус то час помедзи першого дня єдней менструациї и першого дня шлїдуюцей менструациї, уключуюци и днї кирвавеня. Спрам ''Националного институту за здравє'', типични менструални циклус тирва помедзи 21—35 днї. Кед ше зяви менструация кирвавенє тирва помедзи 2—6 днї, зоз просековим количеством траценя креви хтори 20—80 милилитри. Дума ше же менструални циклус даякей особи нєправилни кед постої значна варияция у длужини тирваня циклусу хтори ше при полименореї описує як „обилне и часте кирвавенє зоз плоднїци зоз пременєним циклусом“ кед особа нє ваготна. == Епидемиолоґия == Одприлики єдна трецина шицких медицинских препатрункох при ґинеколоґох уключує обилне и часте кирвавенє зоз плоднїци зоз пременєним циклусом при чому ше тот процент звекшує на 70% у рокох коло [[Менопауза|менопаузи]].<ref>Karout, N.; Hawai, S.M.; Altuwaijri, S. (2012-04-01). [https://applications.emro.who.int/emhj/v18/04/18_4_2012_0346_0352.pdf?ua=1 „Prevalence and pattern of menstrual disorders among Lebanese nursing students”.] Eastern Mediterranean Health Journal. 18 (4): 346—352. [https://sr.wikipedia.org/wiki/Me%C4%91unarodni_standardni_serijski_broj ISSN 1020 3397.] [https://sr.wikipedia.org/wiki/Digitalni_identifikator_objekta doi:10.26719/2012.18.4.346.]</ref> Полименорея ше найчастейше стрета у цеку пубертету и менопаузи. Зоз зменьшованьом гормоналней функциї, полименорея после краткого часу у пубертету ше заменює зоз нормалнима циклусами. Кратки периоди менструациї при полименореї уплївую на плодносц при женох прето же зменшую час помедзи овулациї и оплодзованя пре вчасну овулацию. == Етиолоґия == Полименорея настава частейше после 35-ого року живота, як пошлїдок: :♦ Скрацованя фоликуларней фази (1. фаза циклусу) кед ґонадотропини хтори лучи хипофиза (фоликулостимулираюци гормон – ФСГ и лутеинизираюци гормон – ЛГ) релативно повишени, а фаза жовтого цела ше одвива поряднє, :♦ Скрацованя лутеалней фази (2. фаза циклусу) кед знїжени вредносци проґестерону, :♦ Ановулацийних циклусох. У каждим поєдинєчним случаю можу буц присутни и поремеценя розличних ендокринолоґийних реґулационих механїзмох, алє и патолоґийни пременки у ендометриюму: :♦ Фиброиди :♦ Полипи :♦ [[Аденомиоза]], стан у хторим ше нукашня шлїжаца скорочка плоднїци пребива през мускулови мур плоднїци :♦ Малиґнитет, то присутносц рака або малиґного тумору :♦ Коаґулопатия, стан у хторим крев ма зменшану можлївосц згусцованя, :♦ Полно преношиви хороти. Тиж так векша частосц полименореї при женох хтори хорую од шерцових хоротох, хтори иншак представяю и фактор ризику за вельо хороти. Спрам єдного виглєдованя лезиї ендометриюму провадзени зоз полименорею уключовали хиперплазию ендометриюму (24,7%), хронїчни нєспецифични ендометритис (13%), полип ендометриюму (1,2%), лезиї ендометриюму виволани зоз пилулами (2,3%) атрофични ендометриюм (0,8%) ендометриюм у менопаузи, сквамозну метаплазию, сквамозни хориокарцином (0,4%).<ref> Muzaffar, Muhammad; Akhtar, Khalida Adeeb Khanum; Yasmin, Shahina; Mahmood-Ur-Rehman, null; Iqbal, Wasim; Khan, Masood Ahmed (2005-11-01). [https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/16304868/ „Menstrual irregularities with excessive blood loss: a clinico-pathological correlation”.] JPMA. The Journal of the Pakistan Medical Association. 55 (11): 486—489. [https://sr.wikipedia.org/wiki/Me%C4%91unarodni_standardni_serijski_broj ISSN 0030- 9982.] [https://sr.wikipedia.org/wiki/PubMed#PMID PMID 16304868.] </ref> Медзи другима можлївима виволовачами полименореї спадаю:<ref> [https://www.medicalnewstoday.com/articles/polymenorrhea „Polymenorrhea: Definition, causes, and treatment”.] www.medicalnewstoday.com (на язику: анґлийски). 2020-02-24. Приступљено 2022-07-10.</ref> :♦ Ендокрийни дисбаланс, :♦ Проблеми зоз хипоталамусом або хипофизу, :♦ Синдром полицистичних ваєчнїкох, :♦ Хаснованє контрацепцийних пилулох, :♦ Присуство тумору плоднїци (фиброиди, полипи гарлочка плоднїци або ендометриюму), :♦ Пременки у секрециї проґестерону, :♦ Ятроґени виволоваче, хтори пошлїдок дияґностицийних третманох, як цо то интраутерини уложок (ИУД) або гормонални лїки, як цо то контрола родзеня. Полименорея тиж так може буц симптом наиходзацей менопаузи. == Почасово форми == Полименорея ше може зявиц почасово, а пошлїдок то нєпредвидзени виволованя, як цо то: :♦ Период одредзеного стресу :♦ Пременка рочней часци, :♦ Нагла пременка у костираню. Виволоваче того типу можу привесц до розличних типох пременкох у менструалним циклусу: длуготирвацих обилатих цекох, пожнєнє менструациї або, у случаю полименореї, їх проґресиї. Кед то єдноразове зявенє, нє треба же би виволало окремну забриґованосц. == Патофизиолоґия == Кирвавенє зоз плоднїци приходзи зоз ендометриюму, пасмо шлїжацей скорочки хторе oбложує плоднїцу и реаґує на гормонални пременки менструалного циклусу. Функция естроґену то же би виволал рост/роснуце и розвой ендометриюму, цо ше застановює у цеку другей половки менструалного циклусу зоз дїйствованьом проґестерону хтори лучи жовте цело после овулациї. Ановулаторни циклуси хтори нє провадзени зоз овулацию, формованє жовтого цела або продукованє проґестерону, так же би естроґен остал пропорционално понад проґестерону, цо приводзи до того же би ендометриюм наставел роснуц и же би бул абнормално густи (хиперпластични) то виволує вецей кирвавеня як обично. Тоти случаї части у перших менструацийох у цеку пубертету и у мешацох коло менопаузи. == Клинїчна слика == Симптоми полименореї окрем вчасного приходзеня менструалного циклусу нє специфични и подобни су симптомом, предменструалного синдрому, хтори ше барз розликую при женох у репродуктивним периодзе. При даєдних женох симптоми можу буц оштрейши, а при других барз благи и лєдво обачлїви. Найчастейши симптоми хтори комбиную полименорею зоз предменструалним синдромом (як и други форми нєправилних циклусох) то: :♦ Корчи :♦ Запухнуце у бруху, :♦ Анемия, :♦ Напартосц и боль у першох, :♦ Главоболя и вистатосц або вицерпеносц, :♦ Боль у мускулох и косцох, :♦ Млосц, :♦ Знємиреносц, :♦ Пременки росположеня, :♦ Затримованє води (запухнуце). У цеку перименопаузи и менопаузи, женске цело преходзи през даскельо гормонални пременки хтори приводза до ваґиналних здравствених станох як цо то полименорея. У перименопаузним периодзе (коло штерацетих рокох) хтори водзи до менопаузи, векшина женох доживює симптоми хтори уключую пременки росположеня, звекшованя тїлесней чежини и нєпорядни менструациї.<ref name=":0" /> == Дияґноза == Дияґноза полименореї ше попри анамнези и физичного препатрунку може поставиц зоз помоцу шлїдуюцих медицинских тестох: <ref name=":0" /> [[File:Cervix uteri 1.jpg|right|thumb|270px|Гистероскопоя єдна з методох дияґностиковня полименореї]] :♦ Ултразвукови препатрунок :♦ Хистероскопия :♦ Биопсия ендометриюму :♦ Сонохистероґрафия :♦ ЦТ скениранє == Терапия == При женох зоз кратшима циклусами водзи ше гормоналне лїченє хторе предлужує интервал помедзи менструацийох. Терапия ше водзи даскельо мешаци, зоз применку естрофену и проґестерону же би ше створели штучни ановулаторни циклуси.<ref> [https://www.lekarinfo.com/polimenoreja-polymenorrhoea/ „Polimenoreja (polymenorrhoea) • LekarInfo 2022”] (на язику: сербски). 2013-05-08. Приступљено 2022-07-10.</ref> Кед виволовач полименореї прекратка фаза секрециї терапия ше водзи зоз даваньом проґестерону у другей фази циклусу або, зоз индукованьом штучних циклусох у тирваню од даскельо мешаци. Штучни циклуси виволани зоз применку естроґену и проґестерону ше тиж так хасную у случайох полименореї у хторей нєт овулациї. Кед полименорея резултат ановулациї у стерилним малженстве, треба ю лїчиц зоз индукованьом овулациї. Зоз частейшим уключованьом до сексуалних активносцох у цеку овулациї може ше звекшац могущносц же би жена зоз полименорею остала ваготна. У тим змислу дума ше же хасновите же би жени провадзели овулацию з помоцу тестох кед одкрию же им циклуси нєправилни. == Полименорея и ваготносц == Жени зоз полименорею чежше оставаю ваготни прето же циклус овулациї вельо кратши як иншак. У цеку кратких периодох, овулация ше случує вельо скорей як цо би требало и часто є досц нєпорядна прето же ше зявює у розличних часох у мешацу. Фазу овулациї провадзи лутеална фаза. У нормалних случайох, тота лутеална фаза одвитує менструалному циклусу, алє у тим случаю, прето же овулация кратка, приходзи до нєскладаня. Шлїдуюца фаза циклусу то лутеална фаза хтора провадзи фазу овулациї.<ref name=":0" /> Даєдни жени хасную контрацепцийни пилули же би предлужели лутеалну фазу, алє вони часто нєефикасни прето же тиж так ремеца овулацию. Медзитим, то нє значи же жени зоз полименорею нє можу остац ваготни. Ґинеколоґ може преписац одвитуюци лїки або даєдни од методох штучного оплодзованя, хтори помогню же би ше жена ношела зоз нєплодносцу и краткима менструалнима циклусами.<ref name=":0" /> == Референци == <references /> [[Катеґория:Хороти мочовей и репродуктивней системи]] [[Катеґория:Менструални циклус]] hyw48e806umruupq3wqeaexokcevn3s 14 3445 20916 2026-08-24T01:03:13Z Keresturec 18 Направљена празна страница 20916 wikitext text/x-wiki phoiac9h4m842xq45sp7s6u21eteeq1 14 3446 20917 2026-08-24T01:03:34Z Keresturec 18 Направљена празна страница 20917 wikitext text/x-wiki phoiac9h4m842xq45sp7s6u21eteeq1 0 3447 20920 2026-08-24T07:25:31Z Olirk55 19 Нови бок: „Шишка то примитивна аутохтона раса швиньох, достала мено найвироятнєйше по длугшей шерсци (ройтох) хтори єй вишели на долнєй часци шиї. Народ их волал шишки, а були типични за директни потомки европскей дзивей швинї. Нєшка тота раса щезла зоз Балканских прос…“ 20920 wikitext text/x-wiki Шишка то примитивна аутохтона раса швиньох, достала мено найвироятнєйше по длугшей шерсци (ройтох) хтори єй вишели на долнєй часци шиї. Народ их волал шишки, а були типични за директни потомки европскей дзивей швинї. Нєшка тота раса щезла зоз Балканских просторох.[1] История Дакеди швинї зоз меном Шишка, мали барз вельке значенє нє лєм за Сербию алє и за швинярство околних жемох. Ище у 18. и спочaтку 19. вику, шишка була барз розпространєта нє лєм по цалей Гoрватскей алє и по Мадярскей, и других обласцох Балканского полуострова: Болгарскей, Румуниї, Босни и Сербиї. Шишку у Мадяарскей штредком прешлого вика поцисла сербска швиня - шумадинка, од хторей постала мадярска манґулїца. У сиверней часци Горватскей шишку углавним заменєл єй продукт достати зоз крижаньом билих анґлийских швиньох, же би познєйше тота обласц була углавним запошеднута зоз билима швинями. А на югу шишку заменєли швинї з єй крижаньом зоз манґулїцу (познєйше тото подручє постало заступене зоз манґулїцу, а потим з чарнима славонскима швинями), так же практично, нwшка у Горватскей нєт раси швиньох шишка. Подобне ше случовало и у других реґионох,так же нєшка шишка вецей нє постої. Предпоставя ше же ище спочетку 70-их рокох було остатнї прикладнїки тей раси у Босни, илуструюци дакедишнї стари способ виховйованя швиньох. Збудова цела и випатрунок Шишка по випатрунку здогадує на дзиву швиню. Глава єй велька, узка и длугока, ма ровни профилни линиї. Уха кратки и видзвигнути, шия и крижи (серб.сапи) скляпчисцени, хрибет шаренкасти, пазури звичайно узши и оштрейши. Предня часц цела обачлїво баржей розвита. Плодносц При єдним прашеню опрашовала 4 - 6 прашата. == Референци== 1. „Autohtone rase srpskih svinja: nekada glavni izvozni adut, danas im preti nestanak”. Agromedia (на језику: српски). 2020-12-30. Архивирано из оригинала 27. 01. 2021. г. Приступљено 2021-03-02. == Литература == • Видовић, Витомир; Шевић, Радослав (2015): Мангулица, Асоцијација произвођача свиња и меса АПРОСИМ, Нови Сад. ISBN 978-86-7520-306-3 • Белић, др Јован; Гајић, др Живорад; Исаков, др Драгослав; Огњановић, др Александар; Штерк, др Владимир (1972): Савремено свињарство. Новинско-издавачко и штампарско предузеће "Привредни преглед", Београд. стр. 45. == Вонкашня вяза == • Центар за очување аутохтоних раса eic58p9n1i8jpn1amas5f35f16drbi2 20922 20920 2026-08-24T07:59:41Z Sveletanka 20 катеґория 20922 wikitext text/x-wiki Шишка то примитивна аутохтона раса швиньох, достала мено найвироятнєйше по длугшей шерсци (ройтох) хтори єй вишели на долнєй часци шиї. Народ их волал шишки, а були типични за директни потомки европскей дзивей швинї. Нєшка тота раса щезла зоз Балканских просторох.[1] История Дакеди швинї зоз меном Шишка, мали барз вельке значенє нє лєм за Сербию алє и за швинярство околних жемох. Ище у 18. и спочaтку 19. вику, шишка була барз розпространєта нє лєм по цалей Гoрватскей алє и по Мадярскей, и других обласцох Балканского полуострова: Болгарскей, Румуниї, Босни и Сербиї. Шишку у Мадярскей штредком прешлого вика поцисла сербска швиня - шумадинка, од хторей постала мадярска манґулїца. У сиверней часци Горватскей шишку углавним заменєл єй продукт достати зоз крижаньом билих анґлийских швиньох, же би познєйше тота обласц була углавним запошеднута зоз билима швинями. А на югу шишку заменєли швинї з єй крижаньом зоз манґулїцу (познєйше тото подручє постало заступене зоз манґулїцу, а потим з чарнима славонскима швинями), так же практично, нєшка у Горватскей нєт раси швиньох шишка. Подобне ше случовало и у других реґионох,так же нєшка шишка вецей нє постої. Предпоставя ше же ище спочетку 70-их рокох було остатнї прикладнїки тей раси у Босни, илуструюци дакедишнї стари способ виховйованя швиньох. Збудова цела и випатрунок Шишка по випатрунку здогадує на дзиву швиню. Глава єй велька, узка и длугока, ма ровни профилни линиї. Уха кратки и видзвигнути, шия и крижи (серб.сапи) скляпчисцени, хрибет шаренкасти, пазури звичайно узши и оштрейши. Предня часц цела обачлїво баржей розвита. Плодносц При єдним прашеню опрашовала 4 - 6 прашата. == Референци== 1. „Autohtone rase srpskih svinja: nekada glavni izvozni adut, danas im preti nestanak”. Agromedia (на језику: српски). 2020-12-30. Архивирано из оригинала 27. 01. 2021. г. Приступљено 2021-03-02. == Литература == • Видовић, Витомир; Шевић, Радослав (2015): Мангулица, Асоцијација произвођача свиња и меса АПРОСИМ, Нови Сад. ISBN 978-86-7520-306-3 • Белић, др Јован; Гајић, др Живорад; Исаков, др Драгослав; Огњановић, др Александар; Штерк, др Владимир (1972): Савремено свињарство. Новинско-издавачко и штампарско предузеће "Привредни преглед", Београд. стр. 45. == Вонкашня вяза == • Центар за очување аутохтоних раса [[Катеґория:Файти швиньох]] [[Катеґория:Домашнї животинї]] eloftboi2g64mgrwo7c4uaft34n5ycw 20923 20922 2026-08-24T08:15:02Z Olirk55 19 Форматированє бока, Вонкашнї вязи, викивязи 20923 wikitext text/x-wiki '''Шишка''' то примитивна аутохтона раса швиньох, достала мено найвироятнєйше по длугшей шерсци (ройтох) хтори єй вишели на долнєй часци шиї. [[Народ]] их волал шишки, а були типични за директни потомки европскей дзивей швинї. Нєшка тота раса щезла зоз Балканских просторох.<ref>[https://web.archive.org/web/20210127001537/https://www.agromedia.rs/agro-teme/stocarstvo/autohtone-rase-srpskih-svinja-nekada-glavni-izvozni-adut-danas-im-preti-nestanak/ „Autohtone rase srpskih svinja: nekada glavni izvozni adut, danas im preti nestanak”.] ''Agromedia'' (на језику: српски). 2020-12-30. Архивирано из оригинала 27. 01. 2021. г. Приступљено 2021-03-02.</ref> История Дакеди швинї зоз меном Шишка, мали барз вельке значенє нє лєм за Сербию алє и за швинярство околних жемох. Ище у 18. и спочaтку 19. вику, шишка була барз розпространєта нє лєм по цалей [[Горватска|Гoрватскей]] алє и по Мадярскей, и других обласцох Балканского полуострова: Болгарскей, Румуниї, Босни и [[Сербия|Сербиї]]. Шишку у Мадяарскей штредком прешлого вика поцисла сербска швиня - [[Шумадинка (раса швинї)|шумадинка]], од хторей постала мадярска [[манґулїца]]. У сиверней часци Горватскей шишку углавним заменєл єй продукт достати зоз крижаньом билих анґлийских швиньох, же би познєйше тота обласц була углавним запошеднута зоз билима швинями. А на югу шишку заменєли швинї з єй крижаньом зоз манґулїцу (познєйше тото подручє постало заступене зоз манґулїцу, а потим з чарнима славонскима швинями), так же практично, нєшка у Горватскей нєт раси швиньох шишка. Подобне ше случовало и у других реґионох,так же нєшка шишка вецей нє постої, можлїве ище даґдзе у заруцених горских реґионох. Предпоставя ше же ище спочетку 70-их рокох було остатнї прикладнїки тей раси у Босни, илуструюци дакедишнї стари способ виховйованя швиньох. Збудова цела и випатрунок Шишка по випатрунку здогадує на дзиву швиню. Глава єй велька, узка и длугока, ма ровни профилни линиї. Уха кратки и видзвигнути, шия и крижи (серб. сапи) скляпчисцени, хрибет шаренкасти, пазури звичайно узши и оштрейши. Предня часц цела обачлїво баржей розвита. Шишка ше длужей розвива и за подполни розвой и ,,узретосц<nowiki>''</nowiki> єй потребно и до три роки. Затитосц и вихасновйованє поживи єй подле. Плодносц При єдним прашеню опрашовала 4 - 6 прашата. По опрашеню прашатка маю по похребцини линиї (ливреї) як цо маю дзиви швинї, хтори познєйше зоз роснуцом нєстваю. == Литература == * Видовић, Витомир; Шевић, Радослав (2015): Мангулица, Асоцијација произвођача свиња и меса АПРОСИМ, Нови Сад. ISBN 978-86-7520-306-3 * Белић, др Јован; Гајић, др Живорад; Исаков, др Драгослав; Огњановић, др Александар; Штерк, др Владимир (1972): Савремено свињарство. Новинско-издавачко и штампарско предузеће "Привредни преглед", Београд. стр. 45. == Вонкашня вяза == * [https://www.agroklub.rs/baza-stocarstva/svinjarstvo/siska-114/ Шишка] agroklub.rs * [https://www.youtube.com/watch?v=3eNOD2jaXYE Bosanska Divlja Svinja - Šiška] * [https://www.cepib.org.rs/?page_id=161 Центар за очување аутохтоних раса] == Референци== s1u9en3bqtrrbwjtnlivohra9e9zw4o 0 3448 20929 2026-08-24T10:00:30Z Olirk55 19 Г. Медєши 20929 wikitext text/x-wiki '''Мацерина''' '''(мацерова) душичка''' (лат. ''Thymus serpyllum;'' у укр. диял. Закарпат&#39;я ''материна душка'', у лемк. ''мецеридушка'', у укр. диял. Словацкей ''мацерiна душка'', у вост. слц. ''macerina duška'', у ст. поль. ''macierzyna duszka'', у серб. ''маjчина душица''). Назва праславянского походзеня зоз яснима словацкима прикметами. Мацерина душичка найвироятнєйше єдна з найпопуларнєйших рошлїнох хтори ше у нашим народзе хаснує у народней медицини. Ридше ше ю хаснує як присмачкову рошлїну. Наукова класификация Царство: Plantae Кладус: Tracheophytes Кладус: Angiospermae Кладус: Eudicotidae Кладус: Asterids Ряд: Lamiales Фамилия: Lamiaceae Род: Thymus Файта: T. serpyllum Биномне мено Thymus serpyllum L. Розширеносц Мацерина душичка походзи зоз централней Европи и заходного Сибиру, алє є розширена по цалей Европи и Азиї. У нас є барз розширена самошейка, алє ше ю и пестує, углавним у Войводини и восточней Сербиї. Випатрунок Мацерина душичка лїсцаста вецейрочна рошлїна з єднорочним лїсцастим стеблом. Корень єй вецейрочни, барз розконарени, з вельким числом дробних жилкох. Рошнє глїбоко до 30 центи. З кореня ше розвиваю велї вигнанци хтори лєжа у жеми, алє и нацинє, формуюци зрошлянку. Себло полєгнуте, у споднєй часци барз розконарене, формуюци так лєжаци черяк. Вирошнє до 30 центи. Мохоткаве є, оброснуте з лїсцом и округле на пререзу. У дотику зоз глїну розвива адвентивни коренї. Бочни конарчки ценки, прости, з квитками хтори ґруповани на верху. Лїсца крижно наспрамни на стеблу. Дробни су, видлужено ланцасти, длуги лєм 0,5- 1,5 центи. Рубец лїсца цали, а штредок закрити з мегкима, шивожелєнима мохотками, хтори виполнєти з етерским олєйом.  Квитки позберани на верху конарчкох и у пазухох лїсцох до округлїстих класкастих ґириздочкох (фалшиви класки). Целово су, у ниянсох од блядей по цму фарбу. Погарик цивкасти, а венчик двоустови. Плод мерикарпиюм зоз штирома коморами. У каждей комори єст по єдно дробне, округлїсте нашенько цмокафовей фарби. Цала рошлїна ма приємни запах и смак. Запах интензивни окреме док мацерина душичка квитнє (од мая по септембер). Мацерина душичка медоносна файта. Условия бивальнїку Мацерина душичка рошнє на сухих, цеплєйших теренох. Люби лєгку, препущуюцу глїну, а нє одвитує єй чежка и влажна, як анї писковита и жимна. У природи ю найчастейше мож найсц на пажицох, пасовискох, на каменярох и сухих схилох деґрадованих лєсох, коло драгох и на лєсових орубенцох. Вжиме, у фази мированя, подноши нїзки температури. Добре подноши и сушу. Пестованє За квалитетни урожай мацерина душичка вимага вельо шветлосци и цеплоти. Одвитує єй лєгка, препущуюца жем зоз досц влаги. За задоволююци урожай найчастейше потребне и наводньованє. Розмножує ше з директну шатву, продукцию пресади и дзелєньом зрошлянки. Хаснованє и состав Хаснованє мацериней душички засноване на количестве етерского олєю. Суха герба ма коло 0,6% етерского олєю, у хторим єст найвецей цинеолу, док тимол заступени у меншим количестве. Окрем етерского олєю, суха герба ма ище и танини (коло 7%), флавоноїди, горки субстанциї, фенилбонски квашнїни и 40-50 милиґрами витамину Ц на 100 ґрами сухей дроґи. Обера ше цалу над&#39;жемну часц рошлїни док квитнє (Serpylli herba). Суши ше у хладку. После сушеня ше одруца груби конарчки. Кулинарство У кулинарстве мацерину душичку мож хасновац як присмачку до рижних єдлох, швижу або осушену. Додава ше ю до єдлох зоз желєняви, меса, ґу шалатом, юшком и мачанком. Найвецей ше ю хаснує у италиянскей кухнї. Трима ше же нєутрализує барз масни єдла. Мацерина душичка барз ароматична, та ше ю як присмачку хаснує лєм у малих количествох. Хаснує ше ю и за пририхтованє ароматичних тейох и напиткох. При готовеню тих напиткох мацерину душичку нє треба вариц, алє лєм преляц з врацу воду. З вареньом, поготов у нєзакаритей судзини, лїковити состойки ше швидко и зошицким страца. Приємни є и нєопасни конзерванс, хтори зоз своїм етерским олєйом зопера вреце. Медицина У народней медицини мацерина душичка барз популарна рошлїна, алє ше ю тиж так хаснує и у науковей медицини и фармацеутскей индустриї. Благи є експекторанс, бронхоспазмолитик и антисептик, та уходзи до составу велїх препаратох за викашльованє при бронхитису, як и при обичним и вельким кашлю. У народней медицини є барз популарна як стомахик, карминатив, ароматик и антисептик, та ше ю хаснує процив преганячки и корчох, за моцнєнє орґанох за претровйованє, као и звонка, за купки при реуматизме, рахитису, скрофулу и прехлади. За розлику од хаснованя у кулинарстве, дзе достаточне мале количество герби, за пририхтованє лїковитих напиткох би нє требало хасновац менєй як єдну ложку на 2 деци води. Менєй од того скоро нє ма нїяки ефект. Етерски олєй Етерски олєй мацериней душички (Serpylli aetheroleum) ше хаснує процив черевових паразитох и дзецинских хлїстох. У козметики ше ю хаснує за пасти за зуби и водички за виплокованє устох, бо прави приємни дих. У народней медицини тот олєй мож хасновац так же ше го накапка на коцку цукру. Окрем приємного диху, так хасновани олєй представя источашнє и защиту од велїх оберацих хоротох. Хаснованє за ожелєньованє Понеже мацерина душичка барз вариябилна файта, одховани и велї украсни вариєтети декоративних и рижно офарбених квиткох и лїсца. Лєгко и швидко ше шири, закриваюци вельки поверхносци жеми, та ю мож хасновац як одлични закривач жеми на сухих и каменїстох положеньох. Литература Словнїк руского народного язика I, А – М, Нови Сад 2017, б. 706. Вонкашнї вязи https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B0%D1%98%D0%BA%D0%B8% D0%BD%D0%B0_%D0%B4%D1%83%D1%88%D0%B8%D1%86%D0%B0 q2q20rsb1w7mx7wms1xn8o1jjdk9o8o 20930 20929 2026-08-24T10:49:03Z Olirk55 19 Форматированє бока, табела 20930 wikitext text/x-wiki {{Инфорамик | headerstyle = background: lightgreen | header1 = Мацерина душичка | label2 = | data2 = [[File:20150520Thymus serpyllum4.jpg| |center|300px|<div style="text-align: center;">Мацерина душичка]] | header3 = [[Таксономия (биолоґия)|Наукова класификация]] | label4 = Царство | data4 = Plantae | label5 = Кладус| data5 = Tracheophytes | label6 = Кладус | data6 = Angiospermae | label7 = Кладус | data7 = Eudicotidae | label8 = Кладус | data8 = asterids | label9 = Ряд| data9 = Lamiales | label10 = Фамилия | data10 = Lamiaceae | label11 = Род | data11 = Thymus | label12 = Файта | data12 = T. serpyllum | header13 = [[Биномна номенклатура|Биномни мена]] | label14 = | data14 = Thymus serpyllum | label15 = | data15 = L. | header16 = Синоними (1) | label17 = Список | data17= Начишлїц - | label18 = | data18= }}'''Мацерина''' '''(мацерова) душичка''' (лат. ''Thymus serpyllum;'' у укр. диял. Закарпат&#39;я ''материна душка'', у лемк. ''мецеридушка'', у укр. диял. Словацкей ''мацерiна душка'', у вост. слц. ''macerina duška'', у ст. поль. ''macierzyna duszka'', у серб. ''маjчина душица''). Назва праславянского походзеня зоз яснима словацкима прикметами. Мацерина душичка найвироятнєйше єдна з найпопуларнєйших рошлїнох хтори ше у нашим руским народзе хаснує у народней медицини. Ридше ше ю хаснує як присмачкову рошлїну. == Розширеносц == Мацерина душичка походзи зоз централней Европи и заходного Сибиру, алє є розширена по цалей Европи и Азиї. У нас є барз розширена самошейка, алє ше ю и пестує, углавним у [[Войводина|Войводини]] и восточней [[Сербия|Сербиї]]. Випатрунок Мацерина душичка лїсцаста вецейрочна рошлїна з єднорочним лїсцастим стеблом. Рошнє глїбоко до 30 центи. З кореня ше розвиваю велї вигнанци хтори лєжа у жеми, алє и нацинє, формуюци зрошлянку. '''Стебелко''' полєгнуте, у споднєй часци барз розконарене, формуюци так лєжаци черяк. Вирошнє до 30 центи. Мохоткаве є, оброснуте з лїсцом и округле на пререзу. '''Корень'''. Корень єй вецейрочни, барз розконарени, з вельким числом дробних жилкох. У дотику зоз глїну розвива адвентивни коренї. Бочни конарчки ценки, прости, з квитками хтори ґруповани на верху.  '''Лїсца''' крижно наспрамни на стеблу. Дробни су, видлужено ланцасти, длуги лєм 0,5- 1,5 центи. Рубец лїсца цали, а штредок закрити з мегкима, шивожелєнима мохотками, хтори виполнєти з етерским олєйом.  '''Квитки''' позберани на верху конарчкох и у пазухох лїсцох до округлїстих класкастих ґириздочкох (фалшиви класки). Квитк ише зявюю од мая по конєц лєта. Целово су, у ниянсох од блядей по цму [[Фарба|фарбу]]. Погарик цивкасти, а венчик двоустови.  '''Плод''' мерикарпиюм зоз штирома коморами. У каждей комори єст по єдно дробне, округлїсте нашенько цмокафовей фарби. Цала рошлїна ма приємни запах и смак. Запах интензивни окреме докмацерина душичка квитнє (од мая по септембер). Мацерина душичка медоносна файта. Условия бивальнїку Мацерина душичка рошнє на сухих, цеплєйших теренох. Люби лєгку, препущуюцу глїну, а нє одвитує єй чежка и [[Влага|влажна]], як анї писковита и жимна. У природи ю найчастейше мож найсц на пажицох, пасовискох, на каменярох и сухих схилох деґрадованих лєсох, коло драгох и на лєсових орубенцох. Вжиме, у фази мированя, подноши нїзки [[Температура|температури]]. Добре подноши и сушу. Пестованє За квалитетни урожай мацерина душичка вимага вельо шветлосци и цеплоти. Одвитує єй лєгка, препущуюца жем зоз досц влаги. За задоволююци урожай найчастейше потребне и наводньованє. Розмножує ше з директну шатву, продукцию пресади и дзелєньом зрошлянки. Хаснованє и состав Хаснованє мацериней душички засноване на количестве етерского олєю. Суха герба ма коло 0,6% етерского олєю, у хторим єст найвецей цинеолу, док тимол заступени у меншим количестве. Окрем етерского олєю, суха герба ма ище и танини (коло 7%), флавоноїди, горки субстанциї, фенилбонски квашнїни и 40-50 милиґрами витамину Ц на 100 ґрами сухей дроґи. Обера ше цалу над&#39;жемну часц рошлїни док квитнє (''Serpylli herba''). Суши ше у хладку. После сушеня ше одруца груби конарчки. Кулинарство У кулинарстве мацерину душичку мож хасновац як присмачку до рижних єдлох, швижу або осушену. Додава ше ю до єдлох зоз желєняви, меса, ґу шалатом, юшком и мачанком. Найвецей ше ю хаснує у италиянскей кухнї. Трима ше же нєутрализує барз масни єдла. Мацерина душичка барз ароматична, та ше ю як присмачку хаснує лєм у малих количествох. Хаснує ше ю и за пририхтованє ароматичних тейох и напиткох. При готовеню тих напиткох мацерину душичку нє треба вариц, алє лєм преляц з врацу воду. З вареньом, поготов у нєзакаритей судзини, лїковити состойки ше швидко и зошицким страца. Приємни є и нєопасни конзерванс, хтори зоз своїм етерским олєйом зопера вреце. Медицина У народней медицини мацерина душичка барз популарна рошлїна, алє ше ю тиж так хаснує и у науковей медицини и фармацеутскей индустриї. Благи є експекторанс, бронхоспазмолитик и антисептик, та уходзи до составу велїх препаратох за викашльованє при бронхитису, як и при обичним и вельким кашлю. У народней медицини є барз популарна як стомахик, карминатив, ароматик и антисептик, та ше ю хаснує процив преганячки и корчох, за моцнєнє орґанох за претровйованє, као и звонка, за купки при реуматизме, рахитису, скрофулу и прехлади. За розлику од хаснованя у кулинарстве, дзе достаточне мале количество герби, за пририхтованє лїковитих напиткох би нє требало хасновац менєй як єдну ложку на 2 деци води. Менєй од того скоро нє ма нїяки ефект. Етерски олєй Етерски олєй мацериней душички (''Serpylli aetheroleum'') ше хаснує процив черевових паразитох и дзецинских хлїстох. У козметики ше ю хаснує за пасти за зуби и водички за виплокованє устох, бо прави приємни дих. У народней медицини тот олєй мож хасновац так же ше го накапка на коцку цукру. Окрем приємного диху, так хасновани [[олєй]] представя источашнє и защиту од велїх оберацих хоротох. == Хаснованє за ожелєньованє == Понеже мацерина душичка барз вариябилна файта, одховани и велї украсни вариєтети декоративних и рижно офарбених квиткох и лїсца. Лєгко и швидко ше шири, закриваюци вельки [[Поверхносц|поверхносци]] жеми, та ю мож хасновац як одлични закривач жеми на сухих и [[Камень|каменїстох]] положеньох. == Литература == ''Словнїк руского народного язика I, А – М'', Нови Сад 2017, б. 706. == Вонкашнї вязи == [[Катеґория:Лїковити рошлїни]] [[Катеґория:Рошлїни]] 69kvtk82rneq9amlbzfp66zca8ljxom 20931 20930 2026-08-24T10:55:49Z Olirk55 19 Уложена фотоґрафия 20931 wikitext text/x-wiki {{Инфорамик | headerstyle = background: lightgreen | header1 = Мацерина душичка | label2 = | data2 = [[File:20150520Thymus serpyllum4.jpg| |center|300px|<div style="text-align: center;">Мацерина душичка]] | header3 = [[Таксономия (биолоґия)|Наукова класификация]] | label4 = Царство | data4 = Plantae | label5 = Кладус| data5 = Tracheophytes | label6 = Кладус | data6 = Angiospermae | label7 = Кладус | data7 = Eudicotidae | label8 = Кладус | data8 = asterids | label9 = Ряд| data9 = Lamiales | label10 = Фамилия | data10 = Lamiaceae | label11 = Род | data11 = Thymus | label12 = Файта | data12 = T. serpyllum | header13 = [[Биномна номенклатура|Биномни мена]] | label14 = | data14 = Thymus serpyllum | label15 = | data15 = L. | header16 = Синоними (1) | label17 = Список | data17= Начишлїц - | label18 = | data18= }}'''Мацерина''' '''(мацерова) душичка''' (лат. ''Thymus serpyllum;'' у укр. диял. Закарпат&#39;я ''материна душка'', у лемк. ''мецеридушка'', у укр. диял. Словацкей ''мацерiна душка'', у вост. слц. ''macerina duška'', у ст. поль. ''macierzyna duszka'', у серб. ''маjкина душица''). Назва праславянского походзеня зоз яснима словацкима прикметами. Мацерина душичка найвироятнєйше єдна з найпопуларнєйших рошлїнох хтори ше у нашим руским народзе хаснує у народней медицини. Ридше ше ю хаснує як присмачкову рошлїну. == Розширеносц == Мацерина душичка походзи зоз централней Европи и заходного Сибиру, алє є розширена по цалей Европи и Азиї. У нас є барз розширена самошейка, алє ше ю и пестує, углавним у [[Войводина|Войводини]] и восточней [[Сербия|Сербиї]]. Випатрунок Мацерина душичка лїсцаста вецейрочна рошлїна з єднорочним лїсцастим стеблом. Рошнє глїбоко до 30 центи. З кореня ше розвиваю велї вигнанци хтори лєжа у жеми, алє и нацинє, формуюци зрошлянку. '''Стебелко''' полєгнуте, у споднєй часци барз розконарене, формуюци так лєжаци черяк. Вирошнє до 30 центи. Мохоткаве є, оброснуте з лїсцом и округле на пререзу. '''Корень'''. Корень єй вецейрочни, барз розконарени, з вельким числом дробних жилкох. У дотику зоз глїну розвива адвентивни коренї. Бочни конарчки ценки, прости, з квитками хтори ґруповани на верху.  '''Лїсца''' крижно наспрамни на стеблу. Дробни су, видлужено ланцасти, длуги лєм 0,5- 1,5 центи. Рубец лїсца цали, а штредок закрити з мегкима, шивожелєнима мохотками, хтори виполнєти з етерским олєйом.  [[File:THYMUS SERPYLLUM - BÒFIA - IB-419 (Serpoll).jpg|right|thumb|306x306px|Розквитнута мацерова душичка]]'''Квитки''' позберани на верху конарчкох и у пазухох лїсцох до округлїстих класкастих ґириздочкох (фалшиви класки). Квитк ише зявюю од мая по конєц лєта. Целово су, у ниянсох од блядей по цму [[Фарба|фарбу]]. Погарик цивкасти, а венчик двоустови.  '''Плод''' мерикарпиюм зоз штирома коморами. У каждей комори єст по єдно дробне, округлїсте нашенько цмокафовей фарби. Цала рошлїна ма приємни запах и смак. Запах интензивни окреме докмацерина душичка квитнє (од мая по септембер). Мацерина душичка медоносна файта. Условия бивальнїку Мацерина душичка рошнє на сухих, цеплєйших теренох. Люби лєгку, препущуюцу глїну, а нє одвитує єй чежка и [[Влага|влажна]], як анї писковита и жимна. У природи ю найчастейше мож найсц на пажицох, пасовискох, на каменярох и сухих схилох деґрадованих лєсох, коло драгох и на лєсових орубенцох. Вжиме, у фази мированя, подноши нїзки [[Температура|температури]]. Добре подноши и сушу. Пестованє За квалитетни урожай мацерина душичка вимага вельо шветлосци и цеплоти. Одвитує єй лєгка, препущуюца жем зоз досц влаги. За задоволююци урожай найчастейше потребне и наводньованє. Розмножує ше з директну шатву, продукцию пресади и дзелєньом зрошлянки. Хаснованє и состав Хаснованє мацериней душички засноване на количестве етерского олєю. Суха герба ма коло 0,6% етерского олєю, у хторим єст найвецей цинеолу, док тимол заступени у меншим количестве. Окрем етерского олєю, суха герба ма ище и танини (коло 7%), флавоноїди, горки субстанциї, фенилбонски квашнїни и 40-50 милиґрами витамину Ц на 100 ґрами сухей дроґи. Обера ше цалу над&#39;жемну часц рошлїни док квитнє (''Serpylli herba''). Суши ше у хладку. После сушеня ше одруца груби конарчки. Кулинарство У кулинарстве мацерину душичку мож хасновац як присмачку до рижних єдлох, швижу або осушену. Додава ше ю до єдлох зоз желєняви, меса, ґу шалатом, юшком и мачанком. Найвецей ше ю хаснує у италиянскей кухнї. Трима ше же нєутрализує барз масни єдла. Мацерина душичка барз ароматична, та ше ю як присмачку хаснує лєм у малих количествох. Хаснує ше ю и за пририхтованє ароматичних тейох и напиткох. При готовеню тих напиткох мацерину душичку нє треба вариц, алє лєм преляц з врацу воду. З вареньом, поготов у нєзакаритей судзини, лїковити состойки ше швидко и зошицким страца. Приємни є и нєопасни конзерванс, хтори зоз своїм етерским олєйом зопера вреце. Медицина У народней медицини мацерина душичка барз популарна рошлїна, алє ше ю тиж так хаснує и у науковей медицини и фармацеутскей индустриї. Благи є експекторанс, бронхоспазмолитик и антисептик, та уходзи до составу велїх препаратох за викашльованє при бронхитису, як и при обичним и вельким кашлю. У народней медицини є барз популарна як стомахик, карминатив, ароматик и антисептик, та ше ю хаснує процив преганячки и корчох, за моцнєнє орґанох за претровйованє, као и звонка, за купки при реуматизме, рахитису, скрофулу и прехлади. За розлику од хаснованя у кулинарстве, дзе достаточне мале количество герби, за пририхтованє лїковитих напиткох би нє требало хасновац менєй як єдну ложку на 2 деци води. Менєй од того скоро нє ма нїяки ефект. Етерски олєй Етерски олєй мацериней душички (''Serpylli aetheroleum'') ше хаснує процив черевових паразитох и дзецинских хлїстох. У козметики ше ю хаснує за пасти за зуби и водички за виплокованє устох, бо прави приємни дих. У народней медицини тот олєй мож хасновац так же ше го накапка на коцку цукру. Окрем приємного диху, так хасновани [[олєй]] представя источашнє и защиту од велїх оберацих хоротох. == Хаснованє за ожелєньованє == Понеже мацерина душичка барз вариябилна файта, одховани и велї украсни вариєтети декоративних и рижно офарбених квиткох и лїсца. Лєгко и швидко ше шири, закриваюци вельки [[Поверхносц|поверхносци]] жеми, та ю мож хасновац як одлични закривач жеми на сухих и [[Камень|каменїстох]] положеньох. == Литература == ''Словнїк руского народного язика I, А – М'', Нови Сад 2017, б. 706. == Вонкашнї вязи == {{Commonscat}} [[Катеґория:Лїковити рошлїни]] [[Катеґория:Рошлїни]] 282t01p792inhinwv5ix4r7zgltanij