Википедия rskwiki https://rsk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8_%D0%B1%D0%BE%D0%BA MediaWiki 1.47.0-wmf.16 first-letter Медий Окреме Розгварка Хаснователь Розгварка зоз хасновательом Википедия Розгварка о Википедиї Файл Розгварка о файлу МедияВики Розгварка о МедияВикию Шаблон Розгварка о шаблону Помоц Розгварка о помоци Катеґория Розгварка о катеґориї TimedText TimedText talk Модул Разговор о модулу Event Event talk 0 405 20952 19647 2026-08-25T10:43:26Z Sveletanka 20 вики вязи 20952 wikitext text/x-wiki {| class="wikitable" align=right width=300px |+ ! colspan="2" | <big>РУСКЕ НАРОДНЕ ПРОСВИТНЕ ДРУЖТВО</big> |- |'''Скрацена назва''' |РНПД |- |'''Локация''' |Кральовина Югославия |- |'''Шедзиско''' |[[Руски Керестур]] |- |'''Предсидатель''' |монсиньор о. Михайло Мудри |- |'''Датум гашеня''' |у априлу 1941. року |} '''Руске народне просвитне дружтво''' По зaконченю Першей шветовей войни приходзи до розпaдaня Aвсто–Угорскей Монaрхиї и приключовaня [[Войводина|Войводини]] ґу [[Сербия|Сербиї]], односно Крaльовини Сербох, Горвaтох и Словенцох. Зa нaш нaрод то бул час ствaрянє вигоднєйших условийох зa сновaнє єдней центрaлней нaционaлней институциї котрa би водзелa стaросц о обрaзовним и културно-просвитним живоце Руснaцох у новей держaви. О. [[Дюра Биндас]], поучени з искуством керестурского кaтехети, кед єдини нa мaцеринским язику учел керестурских школярох по руски нє лєм виронaуку aлє и [[Коляда|коляди]] и пририхтовaл теaтрaлни слички, прихильнїк просвищовaня и обєдиньовaня Руснaцох попри вирского и нa културним полю – рушел тaкой до aкциї и написал отворене писмо рускей интелиґенциї хтору поволал нa сновaнє єдинственей рускей орґaнизaциї. Резултaт його aкциї то сновaнє ''Руского нaродного просвитного дружтвa'' у глaвним варошу Войводини, у Новим Сaдзе, у сaли Мaґистрaту, дзе ше зишли предстaвнїки зоз шицких руских местох [[Бачка|Бaчкей]] и Сриму. Нa тим нaйвисшим и нaйзнaчнєйшим руским сходзе постaвени фундaменти будуцого нaционaлного и културного розвою Руснацох. ''Руске народне просвитне дружтво (РНПД)'' основане 2. юлия 1919. року у Новим Садзе. Тота подїя ше учишлює до шора найзначнєйших рочнїцох и датумох хтори означели вкупни национални и културни живот Руснацох од приселєня по нєшка. Писац и бешедовац о периодзе кед ''Руске народне просвитне дружтво'' интензивно робело, значи здогадовац ше шицкого того цо воно як културни здобуток принєсло и як духовни ориєнтир зохабело Руснацом и научело чувац националне єство. Зоз снованьом ''Руского народного просвитного дружтва (РНПД)'', познатого и як ''Просвита,'' Руснаци Бачкей и Сриму достали свою першу културно-просвитну орґанизацию у рамикох хторей могли витворйовац свойо активносци у обласци просвити, язика и култури и пестовац национално-културни идентитет на тих просторох. Його основни циль бул „же би ше обявйовало и дистрибуовало вирски, воспитни и забавни кнїжки и брошури, як и руски новинки писани на народним руским язику”. Гоч дзепоєдни водзаци прихильнїки тримали [[Руснаци у Сербиї|Руснацох]]/войводянских Русинох за конар українскей националносци, ''Руске народне просвитне дружтво'' прилапело предклад свойого першого предсидателя (1919-1936), [[Михайло Мудри|Михайла Мудрого]], хтори поволал на “творенє литератури на язику на хторим народ бешедує”. Так же уж на сновательней схадзки ''РНПД'' 2. юлия 1919. року принєшена резолуция котра була значна нє лєм за дїйствованє и роботу того Дружтва, алє и за шицких Руснацох хторих воно обєдиньовало. Слово о резолуциї зоз хтору ше ''РНПД'' опредзелєло за бешедни язик бачванско-сримских Руснацох як язик на хторим ше будзе розвивац култура, просвита, литература, информованє и други обласци културней окремносци Руснацох на тих просторох и того поднєбя. == Руководство РНПД == У Новим Садзе, 2. юлия 1919. року до руководства и одбору новооснованого ''Руского народного просвитного дружтва (РНПД)'' вибрани шлїдуюци особи: предсидатель: монсиньор о. Михал Мудри, парох у Руским Керестуре; подпредсидателє: о. Дюра Биндас, парох у Дюрдьове и Емил Ґубаш, учитель-дзияк у Коцуре; секретаре: [[Михаил А. Поливка|Михаил Поливка]], директор школи у Руским Керестуре и о. Юрай Павич, капелан у Руским Керестуре; касире: Михал Шимко, ґазда у Руским Керестуре и Петро Колєсар, [[тарґовец]]-качмар, у [[Коцур|Коцуре]]; До ширшого одбору вибрани представнїки зоз шицких руских валалох: Руски Керестур: Янко Малацко, Михал Колошняй, Янко Гафич и Дюра Шимко Коцур: Дюра Шанта, Дюра Шарик и Михал Стрибер [[Вербас]]: о. Александер Абодич и Богумил Контра [[Дюрдьов]]: Грицо Михняк и Михал Балїнт Нови Сад: о. [[Йован Хранилович]] и Дюра Колєсар [[Бачинци]]: о. Цирил Дрогобецки и Михал Папуґa [[Сримска Митровица]]: Янко Страценски и Янко Лабош [[Шид]]: о. Дюра Бесерминьски и Емил Яким [[Беркасово]]: Осиф Ґубаш и Янко Лусканци [[Бикич Дол]]: Янко Страценски [[Миклошевци]]: Дюра Орос и Яким Костелник [[Петровци]]: о. Спиридон Петранович и Антон Штефанчик Райове Село: о. Михал Гирйовати и Штефан Кашовски Пишкуревци: о. Павел Ґвозданович и Янко Сивч == Видавательна и информативна дїялносц == ''РНПД'' обявело за руски школи ''Читанку'' (1920) Михайла Поливки и ''Буквар'' (1921) Михайла Мудрого и Михаила Поливки. Други публикациї Дружтва: литературни твори Ґабра Костельника и Янка Фейси, зборнїк народних шпиванкох (1927), перши литературни алманах войводянских Русинох (1936), даскельо грекокатолїцки [[Богослужебни кнїжки|церковни кнїжки]], перши руски рочни календар (''Руски календар за южнославянских Русинох'', 1921-41), тижньово новини (''Руски новини,'' 1924-41) и дзецински часопис (''Наша'' ''заградка'', 1937-1941). ''Руске народне просвитне дружтво Просвита'' материялно помагали месна руска интелиґенция, маєтнєйши парасти и окреме [[грекокатолїцка церква]]. Як и перши предсидатель, и други (1936-1941), Дюра Биндас, бул грекокатолїцки [[священїк]]. Шедзиско Дружтва було у Руским Керестуре, дзе воно 1932. року купело єден будинок за Просвитни дом и 1936. року у нїм отворело друкарню. През два децениї (двацец два роки, 1919-1941) свойого дїйствованя ''Руске народне просвитне дружтво'', як перша наша руска културно-просвитна орґанизация, преходзело през вецей периоди и спокуси, алє остало на своїм главним опредзелєню яке зарисоване на сновательней схадзки, а то: „зачувац народни характер Русинох и пестовац, розвивац и розпространяц руску народну просвиту, и у културних вопростох вшадзи заступац интерес южних Русинох”. Руснаци на таких опредзелєнох остали по нєшкайши днї, а то на найлєпши способ гутори же руководсто и делеґати ''РНПД'' того 1919. року були на правдивей драги. Робота ''РНПД'' ''Просвити'' ше закончела зоз розпадом Югославиї вяри 1941. року и зоз реанектованьом Войводини ґу Мадярскей. == Литература == * Роман Миз, ''Конститутивна и главни рочни схадзки `Просвити`'' у ''Думки з Дунаю,'' I (Вуковар, 1989), 91-113; * Дюра Варґа, ''Початки национално-културного руху при Руснацох у Югославиї – 70-рочнїца Руского народного просвитного дружтва'', ''Шветлосц'', XXVII (Нови Сад, 1989), 509-540; * Дюра Латяк, ''Видавательна дїялносц Руского народного просвитного дружтва, 1919-1941'', ''Studia Ruthenica,'' II (Нови Сад, 1990-91), 126-133; * Дюра Гарди, ''Становиска и политични ориєнтациї РНПД спрам Кральовини СГС (Югославиї) и єй политичного живота'', у ''Руснаци/Русини,'' 1945-1995 (Нови Сад, 1996), 215-231. * P. R. Magocsi, Rusyn National Enlightenment Society/Ruske narodne prosvitne druzhtvo, P. R. Magocsi  and Ivan Pop: Encyclopedia of Rusyn History and Culture, University of Toronto, 2005, <nowiki>ISBN 0-8020-3556-3</nowiki>, p. 437. * [[Мирон Жирош]], ''„Малочислени, а вельки народ (синтеза)ˮ'', ''Бачванско-сримски Руснаци дома и у швеце 1745-1991'', Том II, Грекокатолїцка парохия св. Петра и Павла, Нови Сад, 1998, б. 402. == Вонкашнї вязи == * Мирон Жирош: [https://rdsa.tripod.com/zirrnpd.html ''Дїйствованє Руского народного просвитного дружтва''], вебсайт Руснаци у Панониї * ''Руски календар'' 1922. Руски Керестур: Руске народне просвитне држтво. * ''Руски календар 1923.'' Руски Керестур: Руско народно просветитељско друштво. [[Катеґория:Дружтвени орґанизациї]] [[Катеґория:2. юлий]] [[Катеґория:Народзени 1919]] ioz8zhjv56kdu6uxtw9izefewz6baza 0 888 20954 14890 2026-08-25T11:12:28Z Sveletanka 20 вики вязи 20954 wikitext text/x-wiki [[File:Krizma IMG-03d9d91775e22b70b92ac552fb48c49f-V.jpg|thumb|Крижма ([[Руски Керестур]], 19.10.2025.)|right|250px]] [[File:Krizma, Berkasovo IMG-08dc19c62e73ea1e7ba9d3ea91c696ff-V.jpg|thumb|Крижма ([[Беркасово]], 2025. рок)|200px|right]] '''Крижма''' дарунок (звич. биле платно) хтори кума (кресна мац) купує дзецку за кресцини (карп.укр./бойк. ''крыжма'' „исте”, поль. ''krzyżmo'' „исте”, чес. ''křižmo'' „швецени обрядни олєй”; од лат. ''Chrizma''). Дараз крижма була лєм звичайне биле плаценко завязане на [[криж]] з билу машлю. Биле платно ше куповало як символ чистоти дзецка хторе ше кресци праве же би було очисцене од первородного гриху хтори нашлїдзує од своїх родичох. Платна було два [[Метер|метери]], же би ше з нього могло познєйше ушиц дзивчецу сукенку, а хлапцови кошульку. Познєйше ше як крижму куповало крешнятку готови били шматки за мали дзеци, звичайно штрикани. Нєшка єст жени цо крижми украшую так же два метери билого платна (звичайно сатену) окруца на картон, завяжу з машлю на [[Крижик|криж]], а вец по нїм пришиваю били украси – платняни ружички, [[Ружанєц|пацерки]], бисери итд. ''Святе потвердзенє, кризма'' або ''святе помазанє'' то обряд у велїх християнских церквох: у католїцких ([[Римокатолїцка церква|Римо]]-, [[Грекокатолїцка церква|Греко]]- и Восточних католїцких церквох), [[Православна церква|православних]] и у Анґликанскей церкви святе потвердзенє єден зоз сакраментох (Святих тайнох). У Грекокатолїцкей церкви ше обряд [[Кресценє|кресценя]] и миропомазаня окончує у истим чаше, а у Римокатолїцкей кресценє и кризма оддвоєни (кризманє ше окончує после 11 рокох живота дзецка). Кризма ма мено пре свой важни обряд у [[Святи храм|Святим храме]] – помазанє зоз святим олєйом (кризму) хтори пошвецени на Вельки (Желєни штварток), а даєдни [[Народ|народи]] ю волаю потвердзенє, понеже потвердзує и змоцнює милосц кресценя. Нашо слово ''крижма'' то били шматки або биле плаценко, а пришло до нашого язика з латинского – ''Chrizma'', хторе значи святи олєй. == Галерия == <gallery> File:Krizma 1 Messenger creation E1EAC149-058A-47C9-A19D-383B87F56B7D.jpg File:Krizma 3 Messenger creation 34D6829A-307E-4A06-9651-3EDED52589C6 (1).jpg File:Krizma 2 Messenger creation 840FBF5E-54F9-4D17-B9A2-F941DAB8C997.jpg File:Krizma 5 Messenger creation D51CBFB1-3A76-45D2-9C93-27A9E714972B.jpg File:Krizma 4 Messenger creation 45B2789E-3478-47FF-8414-A885B7297159.jpg </gallery> == Литература == * ''Словнїк руского народного язика'' I, А – Н, Нови Сад 2017, б. 646. == Вонкашнї вязи == * [https://www.youtube.com/watch?v=pkXgH5DegBA&pp=ygUQS3Jpxb5tYSBOYXRhbGlqYQ%3D%3D КРИЖМА- символ чистоти дзецка на кресценю] Маковчань, Ютюб, www.youtube.com, 28. май 2017. * [https://www.bitno.net/vjera/duhovnost/ovo-su-najcesce-pogreske-u-shvacanju-sakramenta-potvrde-ponekad-ih-cine-cak-i-katehisti/ Što krizma jest, a što nije?] * [https://hkmduesseldorf.de/krizma/ Krizma, Hrvatska ktolička misija.] Düsseldorf, hkmduesseldorf.de * [https://hr.wikipedia.org/wiki/Sveta_potvrda Sveta potvrda.] Vikipedija na hrvatskom jeziku, hr.wikipedia.org, 19. veljače 2005. [[Катеґория:Релиґия]] [[Катеґория:Традиция]] q73w62kwy00moyocnmuayfcwb666v1t 14 1381 20967 10458 2026-08-25T11:55:37Z Sveletanka 20 катеґория 20967 wikitext text/x-wiki [[Катеґория:Занїманє]] 3tiy0gx6o1gz37276vto6bkz0l7inkw 14 1874 20960 11684 2026-08-25T11:50:56Z Sveletanka 20 катеґория 20960 wikitext text/x-wiki [[Катеґория:Днї рока]] [[Катеґория:Новембер]] p7pnmww3sby2t1cgk980susvsfnrv95 0 2463 20933 20339 2026-08-24T13:55:54Z Sveletanka 20 ушорйованє 20933 wikitext text/x-wiki {{Инфорамик | headerstyle = background: lightgreen | header1 = Куркума | label2 = | data2 = [[File:Curcuma longa - Köhler–s Medizinal-Pflanzen-199.jpg|center|300px|<div style="text-align: center;">Куркума]] | header3 = [[Таксономия (биолоґия)|Наукова класификация]] | label4 = Царство | data4 = Plantae | label5 = Кладус| data5 = Tracheophytes | label6 = Кладус | data6 = Angiospermae | label7 = Кладус | data7 = Monocotyledones | label8 = Кладус | data8 = Commelinids | label9 = Ряд| data9 = Zingiberales | label10 = Фамилия | data10 = Zingiberaceae | label11 = Род | data11 = ''Curcuma'' | label12 = Файта | data12 = ''C. longa'' | header13 = [[Биномна номенклатура|Биномни мена]] | label14 = | data14 = ''Curcuma longa'' | label15 = | data15 = [[Карл фон Лине|L.]]<ref>[https://powo.science.kew.org/taxon/urn:lsid:ipni.org:names:796451-1 ''Curcuma longa'' L.], Plants of the World Online, Royal Botanic Gardens</ref> | header16 = Синоними | label17 = | data17 = ''Curcurma domestica'' Valeton | label18 = | data18= }} '''Куркума''' (lat. ''Curcuma longa'') то вецейрочна рошлїна хтора походзи зоз тропских предїлох Южней Азиї. Припада фамелиї дюмбира (Zingiberaceae) и хаснує ше ю як присмачку.<ref>[https://ru.wikisource.org/wiki/%D0%AD%D0%A1%D0%91%D0%95/%D0%9A%D1%83%D1%80%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B0 Куркума][https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%AD%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%B5%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%80%D1%8C_%D0%91%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B3%D0%B0%D1%83%D0%B7%D0%B0_%D0%B8_%D0%95%D1%84%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B0 Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона] в 86 б. (82 б. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907.</ref> ''Куркумин'' то субстанца хтора изолована зоз куркуми,<ref>[https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%83%D1%80%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B0_%D0%B4%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D0%B0%D1%8F#CITEREF%D0%9A%D0%B0%D1%81%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%B8%D0%BD,_%D0%91%D0%B8%D1%80%D1%8E%D0%BA,_%D0%91%D0%BE%D0%B9%D0%BA%D0%BE2017 Касаткин Бирюк Бойко] Куркума длиная</ref> означена є як поживови адитив зоз знаком Е100. Улога єй щициц поживово состойки од [[Слунко|Слунка.]] == Хаснованє куркуми == Комбиновано зоз Е160b, куркумин ше хаснує и за фарбенє сира, йоґурта, шалати, даєдних марґаринох, [[Масло|масла.]] Тиж ше хаснує же би давала жовту [[Фарба|фарбу]] порихтаним сенфом и мачанком, конзервованому месу зоз курчеца и иншей туньшей поживи.<ref>[[:ru:Куркума_длинная#CITEREF%D0%9A%D0%B0%D1%81%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%B8%D0%BD,_%D0%91%D0%B8%D1%80%D1%8E%D0%BA,_%D0%91%D0%BE%D0%B9%D0%BA%D0%BE2017|Касаткин Бирюк Бойко]] Куркума длиная</ref><ref>Nair, K.P. Prabhakaran (2013).[https://books.google.rs/books?id=8EMVI8Fy8VMC&redir_esc=y The Agronomy and Economy of Turmeric and Ginger: The Invaluable Medicinal Spice Crops]Newnes. pp. 7–10. ISBN 978-0-12-394824-3.</ref> == История куркуми == Куркуму ше виками хаснує у Азиї и главна є часц аюрведе, (''Ayurveda'') сида медицини (''Siddha medicine''), традицийней китайскей медицини, Унани (''Unani'')<ref>Chattopadhyay I, Kaushik B, Uday B, Ranajit KB (2004)[https://repository.ias.ac.in/5196/1/306.pdf Turmeric and curcumin: Biological actionsand medicinal applications] (PDF). Current Science. 87 (1): 44–53. ISSN 0011-3891. Retrieved 16 March 2013.</ref> и у анимистичних ритуалох австроиндонезийских [[Народ|народох]]. Перше є хаснована як фарба, а познєйше ше ю, пре свойо наведзени прикмети, хасновало у народней медицини.<ref>[https://www.nccih.nih.gov/health/ Turmeric][https://en.wikipedia.org/wiki/National_Center_for_Complementary_and_Integrative_Health National Center for Complementary and Integrative Health] US National Institutes of Health. May 2020. Retrieved 25 November 2020.</ref> У Индиї ше преширила дзекуюци гиндуизму и будизму, прето же ше жовту фарбу хасновало за фарбенє шматох монахох и [[Священїк|священїкох]]. На островох Юговосточней Азиї исную жридла о давним хаснованю куркуми медзи австроиндонезийскима народами пошвидко после розсельованя зоз Тайвану (починаюци коло 3000. року пред нову еру). У Индонезиї и на Филипинох куркуму ше хасновало як [[Пожива|поживу]] за костиранє, фарбенє платна (текстила), як медицину, а тиж и за мальованє по целу. Звичайно була значни состойок у рижних анимистичних ритуалох. == Файти == Постоя два доминантни файти куркуми: * мадрас и * алепей. '''''Алепей''''' файта - видвоює ше по вельким проценту куркумина и есенциялних олєйох, значна є пре позитивни вплїв на здравє. Окрем того, алепей файта ма и красну ясно помаранчецову фарбу, интензивну арому и смак у поровнаню зоз звичайну орґанску куркуму. Єй арома здогадує на швижу куркуму, ма характеристику жеми и благи ментово и лимуново горкави смаки. Текстура тиж богатша пре векшу концентрацию куркумина, важного состойка пре хтори достала назву, а и есенциялного олєю. == Козметика == Куркума ше находзи и у состойкох дзепоєдних кремох, помадох и олєйох за слункованє. Щици скору од слункових зарйох, хтори [[File:Turmericroot.jpg|right|thumb|300px|Випатрунок швижей куркуми]]виволую опеклїни. Куркуму ше хаснує и у велїх козметичних препаратох за скору, твар и цело. == Лїковитосц == Куркума у своїм составе ма вельо антиоксиданси, хтори можу спомалшиц и зопрец розвой дзепоєдних хоротох. Так же є барз заступена у медицини и фармациї у рижних суплементох. == Купованє и чуванє == Куркуму ридко мож найсц швижу звонка жемох походзеня, а главни и найвекши продукователє то Индия, Китай и Индонезия. Куркума у форми праху достпуна цали рок и як така ма цму помаранчецову фарбу, та є подобна як прах curry (присмачка кари) хтори єден зоз значних состойкох за рихтанє єдлох. Куркуму у праху ше препоручує чувац у цмих склєняних и добре завартих фляшкох, прето же траци свою фарбу и пах кед є на директней [[Шветлосц|шветлосци.]] == Литература == * [https://ru.wikisource.org/wiki/%D0%91%D0%BE%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%87%D0%B5%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%80%D1%8C_(%D0%90%D0%BD%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE%D0%B2)/Curcuma_longa/%D0%94%D0%9E Curcuma longa] [https://ru.wikisource.org/wiki/%D0%91%D0%BE%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%87%D0%B5%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%80%D1%8C_(%D0%90%D0%BD%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE%D0%B2)/Curcuma_longa/%D0%94%D0%9E // Ботанический словарь / сост. Н. И. Анненков. — СПб.: Тип. Имп. АН, 1878.] — XXI + 645 с. *[https://ru.wikisource.org/wiki/%D0%AD%D0%A1%D0%91%D0%95/%D0%9A%D1%83%D1%80%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B0 Куркума] // [[:ru:Энциклопедический_словарь_Брокгауза_и_Ефрона|Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона]] : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907. * Дудченко Л. Г., Козьяков А. С., Кривенко В. В. Пряно-ароматические и пряно-вкусовые растения: Справочник / Отв. ред. К. М. Сытник. — Киев: [[:ru:Наукова_думкаНаукова|думка]], 1989. — С. 126. — 304 с. — 100 000 экз. — ISBN 5-12-000483-0. Вонкашня вяза * [https://justsuperior.rs/blog/kurkuma-kao-lek-za-sta-se-koristi-kurkuma/ Kurkuma – šta je, za šta je dobra i kako se koristi kurkuma kao lek?] {{commonscat}} == Референци == <references /> [[Катеґория:Лїковити рошлїни]] [[Катеґория:Присмачки]] 6500ksv087zlo833fz0txylv6f5htre 14 2527 20968 14235 2026-08-25T11:56:51Z Sveletanka 20 катеґория 20968 wikitext text/x-wiki [[Катеґория:Композиторе]] soz9k015evzodbu73jos2hxvaay3u76 0 2974 20934 20464 2026-08-24T14:05:21Z Sveletanka 20 ушорйованє 20934 wikitext text/x-wiki {{Инфорамик | headerstyle = background: lightblue | header1 = Бачка Тополя | label2 = | data2 =| label2 = | data2 = [[File:Bačka Topola, main square.jpg|thumb|center|300px|<div style="text-align: center;">Бачка Тополя]] [[File:Blason de Bačka Topola.gif|center|thumb|80px|<div style="text-align: center;">Герб]] | header3 = Административни податки | label4 = Держава | data4 = Р. Сербия | label5 = Автономна покраїна | data5 = Войводина | label6 = Округ | data6 = Сивернобачки | label7 = Општина | data7 = Бачка Тополя | header8 = Жительство | label9 = 2022. рок | data9 = 11 930 | label10 = густосц | data10 = 114/км2 | header11 = Ґеоґрафски характеристики | label12 = Координати | data12 = 45° 48′ 48″ С; 19° 37′ 59″ В | label13 = Хвильова зона | data13 = UTC+1 (CET), влєце UTC+2 (CEST) | label14 = Надморска висина | data14 = 110 м | label15 = Поверхносц | data15 = 104,7 км2 | data16 = {{Location map | Serbia | label = Бачка Тополя | lat_deg = 45 | lat_min = 48 | lat_sec = 48 | lat_dir = N | lon_deg = 19 | lon_min = 39 | lon_sec = 59 | lon_dir = E | position = bottom | width = 290 | float = right | caption = <div style="text-align: center;">Бачка на мапи Сербиї</div> }} | header17 = Други податки | label18 = Число пошти | data18 = 24300, 24302 | label19 = Поволанково число | data19 = 024 | label20 = Реґистерска ознака | data20 = BT }} '''Бачка Тополя''' (серб. Бачка Топола, мадь. ''Topolya)'' город и шедзиско општини з исту назву Сивернобачкого округа ([[Бачка]]). Находзи ше у покраїни [[Войводина|Войводини]], Р. [[Сербия|Сербиї]]. Општина Бачка Тополя ма 23 месни заєднїци. Спрам попису зоз 2022. року, ма 26.228 жительох, а сам город ма 11.930 жительох. У Бачкотопольскей општини ше урядово хаснує сербски, мадярски, [[Руски язик|руски]] и словацки язик. == Ґеоґрафия == Бачка Тополя ше находзи на 45 ступнї и 49` сиверней ґеоґрафскей ширини и 19 ступнї и 39` восточней ґеоґрафскей длужини. Змесцена є у долїни рики Криваї на просторе бреговитей [[Телечка|Телчки]] дзе ше крижаю драги сивер-юг и восток-заход. Од [[Суботица|Суботици]] є оддалєна 32 км, од Сенти и Бечею коло 40 км, од Зомбора 45 км и од Нового Саду 69 км.<ref>[https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%B0%D1%87%D0%BA%D0%B0_%D0%A2%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D0%B0#cite_ref-4<nowiki/>Monografija Bačka Topola 1750-1945,] Daniel Print, Novi Sad, 2001, str. 10-15</ref> == История == '''Праистория и Антични период''' Археолоґийни виглєдованя на териториї општини одкрили же тото место було населєне ище у периодзе каменого часу. Археолоґове зоз [[Суботица|Суботици]] окончовали археолоґийни викопованя и теди пренайдзени предмети зоз косцох и [[Камень|каменя.]] Виглєдованя тиж указали же ту бивали людзе ище у периодзе пред 8 - 10.000 роками. Постоя вецей думаня о тих просторох и його насельованя зоз часу Неолита. Перше ше думало же часци коло нєшкайшей општини були зароснути зоз храстовима лєсами и нє були населєни, медзитим, познєйше найдзени археологийни остатки праве зоз того периода. Кед ше викоповало и преглїбйовало штучне озеро пренайдзени предмети зоз бронзового часу за хтори ше дума же припадали Хиґелґребер култури, а то [[Народ|народи]] котри ту жили пред 3400 - 3300 роками. [[File:Wiki.Vojvodina VII Bačka Topola 5569 05.jpg|right|thumb|300px|Каштел Пала Краиа]]Под час Римского царства тоти простори населюю Сармати. На териториї Топольскей општини пренайдзени вецей локациї зоз того периода. Пренайдзени гроби, вельо керамики, некрополу, остатки населєньох. На локациї Банкерт-Ваґохид пренайдзени 222 гроби, од котрих коло 40 припадаю Сарматом. Познєйше на тоти простори приходза Аваре, а од 9. вику Мадяре. У штреднїм вику на месце нєшкайшей Бачкей Тополї ше находзела и церква з назву Пустатемплом.<ref>[https://web.archive.org/web/20190804163431/https://www.backatopola.org.rs/info/istorija-grada/ „Историја града”.] Туристичка организација Бачке Тополе. Архивирано из оригинала 4. 8. 2019. г. Приступљено 27. 4. 2019.</ref> '''Штреднї вик, перши писани жридла, новша история''' У писаних жридлох Бачкотопольски край ше першираз спомина 1462. року, з назву ''Fibaych''. Як место, з назву Тополя ше першираз спомина у турских документох/кнїжкох 1543. року. Назва населєня ''Topoly'' першираз найдзена у попису места Калочкей надбискупиї, потвердзене зоз кральовским защитним писмом 1665. року. После турскей инвазиї тото подручє остало опустошене, та ше до конца 17. вику спомина лєм як пустара. По историйских документох места, пременки почали аж 1750. року. Теди ґроф Антун Ґрашалкович задлужує шлєбодняка Ференца Чизовского же би ше насельовало Бачкотопольску пустару. Пал Краи за заслуги у борбох процив Французких моцох 1800. року за награду достал Бачку Тополю. Фамелия Краи почала розвивац населєнє, хторе уж 1806. року достава статус городчика, зоз правом отримованя вашара трираз рочнє. На початку 1849. року, после Мадяарскей револуциї город окрадзени и часточно спалєни. У другей половки 19. вику город обновени, постава розвитши и ма свою индустрию. [[File:Sarlós Boldogasszony-templom.jpg|right|thumb|300px|Римокатолїцка церква Покрова Блаженей Дїви Мариї, закончена 1906. р. (проєкт Ференца Райхла)]] После Першей шветовей войни, зозТриянонским спорозуменьом Бачка Тополя преходзи до компетентносци Кральовини СГС. Зоз 18.000 жителями Б. Тополя була друге населєнє по велькосци у Кральовини. <ref>[https://web.archive.org/web/20190804163431/https://www.backatopola.org.rs/info/istorija-grada/<nowiki/>&#x22;Време&#x22;, 9. јул 1937.]</ref> У Другей шветовей войни Б.Тополя була под мадярскима окупацийнима моцами од 1941. до 1944. рок, кед партизанє зоз совєтскима воєнима моцами ошлєбадзую и Бачку Тополю. У околїску населєня ше у цеку войни находзел лаґор хтори формовала мадярска война управа 19. мая 1941. року. Под час войни у лаґру були найвецей Євреє и Серби. Од априла 1944. управянє з лаґром пребераю СС и хасновани є як место за депортованє Єврейох. <ref>Megargee, Geoffrey P.; White, Joseph R. (29. 5. 2018).[https://books.google.rs/books?id=8nBTDwAAQBAJ&pg=PA383&lpg=PA383&dq=backa+topola+concentration+camp&source=bl&ots=OKbyFTZoyE&sig=ACfU3U0U0bozRYHtiZsUmEW-RhFErzLvJQ&hl=sr&sa=X&ved=2ahUKEwj4hvCHyJzqAhWSlosKHQPaAO0Q6AEwBXoECAkQAQ#v=onepage&q=backa%20topola%20concentration%20camp&f=false<nowiki/> The United States Holocaust Memorial Museum Encyclopedia of Camps and Ghettos, 1933–1945, Volume III: Camps and Ghettos under European Regimes Aligned with Nazi Germany] (На язику анґлийским). Indiana University Press. ISBN 978- 0-253-02386-5.</ref> После Другей шветовей воєни розвой у Бачкей Тополї почина нови период. Почина вибудов и моцна индустриялизация, меня ше випатрунок и амбиєнт городу. == Демоґрафия == У Бачкей Тополї єст 12.101 полнолїтних жительох, а просекова старосц жительства 42.5 роки (40.7 при хлопох и 44.1 при женох). Жительство у тим населєню мишане, зоз мадярску националну векшину (по попису зоз 2022. року)[[File:Wiki.Vojvodina VII Bačka Topola 5569 02.jpg|right|thumb|458x458px]][[File:A Kálvária domb kápolnája - Topolya.jpg|right|thumb|300px|]] {| class="wikitable" |+ ! colspan="3" |Демоґрафия<ref>„Књига 9”[https://pod2.stat.gov.rs/ObjavljenePublikacije/G2002/pdf/G20024009.pdf Становништво, упоредни преглед броја становника 1948, 1953, 1961, 1971, 1981, 1991, 2002, подаци по насељима] (PDF). webrzs.stat.gov.rs. Београд:[https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B5%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D1%87%D0%BA%D0%B8_%D0%B7%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%B4_%D0%B7%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BA%D1%83_%D0%A1%D1%80%D0%B1%D0%B8%D1%98%D0%B5 Републички завод за статистику.] мај 2004. ISBN 86-84433-14-9.</ref> |- |'''Рок''' | colspan="2" |'''Жительство''' |- |1948. |14.051 |- |1953. |14.322 | |- |1961. |15.184 | |- |1971. |16.056 | |- |1981. |17.027 | |- |1991. |16.704 |16.535 |- |2002 |16.574 |''16.171'' |- | | | |} == Етнїчни состав жительства == {| class="wikitable" style="text-align:center;" ! colspan="5" |Етнїчни состав 1910.<ref>Narodna enciklopedija srpsko-hrvatsko-slovenačka, I. knjiga., Zagreb : Bibliografski zavod d.d., 1925, str. 113</ref> |- ! || Мадяаре || Євреє || Серби || |- | || 12.339 || 505 || 17 || |} {| class="wikitable" |+ ! colspan="3" |Етнїчки сoстав спрам попису жительства зоз 2022. року у Сербиї |- |<div style="text-align: center;">'''Национална заєднїца''' |<div style="text-align: center;">'''Число жотельох''' |<div style="text-align: center;">'''Постоток''' |- |Мадяре |6.064 |50.83% |- |Серби |4.123 |34,56% |- |Чарногорци |170 |1,42% |- |Югославянє |134 |1,12 |- |Горвати |71 |0,60% |- |Руснаци |62 |0,52% |- |Албанци |50 |0,42 |- |Бунєвци |37 |0,31 |- |Роми |33 |0,28 |- |Муслиманє |31 |0,26 |- |Словаци |19 |0,16% |- |Македонци |18 |0,15% |- |Словенци |8 |0,07% |- |Нємци |7 |0,06% |- |Румунє |6 |0,05% |- |Українци |5 |0,04% |- |Руси |4 |0,03% |- |Бошняци |3 |0,03% |- |Буґаре |1 |0,01% |- |други |47 |0,40% |- |реґионална припадносц |32 |0,27% |- |нєвияшнєни |541 |4,53% |- |нєпознати |464 |3,89% |- |'''вкупно: 11.930''' | | |} == Руснаци у Бачкей Тополї == [[Руснаци у Сербиї|Руснаци]] у Бачкей Тополї часц панонскей рускей заєднїци у Войводини. Спрам документох, тота општина часц ширшого подручя Панононскей териториї, на котрей жию Руснаци. Читальня/библиотека у Бачкей Тополї єдна зоз институцийох дзе ше чува и руска култура. Руснаци, як часц вельонационалней општини, доприноша значносци културней рижнородносци и богатству у општини. == Значни знаменїтосци == [[File:Wiki.Vojvodina VII Bačka Topola 5581 02.jpg|right|thumb|300px|Православна церква пошвецена Св. Илийови]] Бачка Тополя през вецей децениї здобула значни репрезентативни будинки. * [[Римокатолїцка церква]] Покрова Блаженей Дїви Мариї закончена 1906. року. Вибудована є у неоґотским стилу по проєкту Ференца Райхла и зоз турню високу 72.7 [[Метер|метери]] представя найвисшу римокатолїцку церкву у Сербиї. * Сербска [[православна церква]] припада Епархиї бачкей, Сербскей православней церкви. Церква пошвецена Святому пророкови Илиї. Вибудована 1940. року и епископ бачки Ириней ю пошвецел. * Дом култури општини Бачка Тополя основани 1991. року з боку Скупштини општини Бачка Тополя. У прешлим периодзе, т.є. од конца 1970-их рокох до 1991. року, орґанизатор културних збуваньох на териториї општини бул Центер за културу, образованє и информованє.<ref>[https://domkulturebt.org/sr/?page_id=15 "О нама | Дом културе општине Бачка Топола".] domkulturebt.org. Retrieved 2024-12-04.</ref> У рамикох Дома култури иснує и дїлує и Завичайна хижа, [[Колєсар|Колєсарско]]-[[Коваль|ковальске]] [[ремесло]], Завичайни архив и Уметнїцка колония. • Каштель Пала Краиа ше находзи у Бачкей Тополї и значне є нєрухоме културне нашлїдство. Вибудовани є на початку 19. вику за фамелию барона Пала Краиа.Нєшка будинок претворени до Музею города Бачка Тополя.<ref>[https://www.btopola.org.rs/sr/muzej_cyr Muzej opštine Bačka Topola]</ref> • Витерняк, памятнїк култури у Бачкей Тополї, змесцени нєдалєко од озера.<ref>[https://www.dvorci.info/vetrenjace/vetrenjace/topola/infoc.php Ветрењача у Бачкој Тополи www.dvorci.info]</ref> • Ерґела Зобнатица и Музей конярства на Зобнатици, • Валалска хижа панонского типа у Бачкей Тополї, • ТСЦ арена, (фодбалски клуб). • Нова фодбалска Академия '''Зобнатицке озеро (Бачкотопольске озеро)''' Зобнатицке озеро (Бачкотопольске озеро) змесцене у долїни рики Кривая при Бачкей Тополї, єдно з найчистейших штучних озерох у Войводини. Його поверхносц виноши 226-250 гектари. Преглїбене є 1976. року. Оспособене є за купанє, риболов и одпочивок, зоз богату флору и фауну, уключуюци и вецей як 140 файти птици. == Значни установи == • ОШ ,,Чаки Лайош`` и ОШ ,,Никола Тесла``, • Ґимназия, • Штредня Польопривредна школа, • Школа за основне музичне образованє • Школа школярох у привреди (ШУП школа), • Вельки Дом здравя, • Пошта, • Народна библиотека у Бачкей Тополї • Гайзибанска и автобусна станїца, итд. == Манифестациї == • Традицийно ше отримує туристична манифестация ,,Сармияда&#39;&#39;, а першираз ше отримала у новембру 2013. року. • Нєдавно ше почала отримовац и манифестация ,,Днї [[Мед|меду]] <ref> [https://vojvodina.travel/karneval-meda-backa-topola/"KARNEVAL MEDA - Bačka Topola".] Turistička organizacijaVojvodina Travel. Retrieved 2024-12-04.</ref> * ,,Вистава квеца&#39;&#39; (двараз рочнє) * Отримує ше фолклорна манифестация и рижни други културни збуваня. == Спорт == У Бачкей Тополї єст ФК ТСЦ,<ref>Војводине, Јавна медијска установа ЈМУ Радио-телевизија. [https://www.rtv.rs/sr_ci/sport/fudbal/fk-tsc-110-godina-od-osnivanja-kluba-jubilej-povod-za-promociju-novih-dresova-(video)_1416765.html"ФК ТСЦ: 110 година од оснивања клуба, јубилеј повод за промоцију нових дресова (ВИДЕО)".] ЈМУ Радио-телевизија Војводине (in Serbian (Cyrillic script)). Retrieved 2024-12-03.]</ref> котри источашнє член Суперлиґи Сербиї. Клуб витворел историйни успих зоз освоєним 2. местом на першенстве и пласман у Лиґи Европи. Од 2013. року, од преслави сторочнїци бавеня фодбала у Бачкей Тополї, врацена назва зоз 1913. року - ТСЦ, а пред тим назва клубу була ФК Бачка Тополя. Тиж так, ту ше находзи и Столнотениски клуб, Карате клуб итд. == Ґалерия == <gallery> Файл:Wiki.Vojvodina VII Bačka Topola 5543 02.jpg|алт= Файл:Wiki.Vojvodina VII Bačka Topola 5543 11.jpg Файл:Wiki.Vojvodina VII Bačka Topola 5542 11.jpg|Бачка Тополя Файл:Wiki.Vojvodina VII Bačka Topola 5542 04.jpg|Бачка Тополя Файл:Polgári iskola - Topolya.jpg|Основна школа Чаки Лайош Файл:Wiki.Vojvodina VII Bačka Topola 5542 10.jpg|Бачка Тополя, Дом култури Файл:Wiki.Vojvodina VII Bačka Topola 5542 15.jpg|Парк Файл:Népkönyvtár - Topolya.jpg|Библиотека Файл:Zobnatica Lake near Bačka Topola, Serbia.jpg|Бачкотопольске/Зобнатицке озеро Файл:2004.08.08. Szélmalom - panoramio.jpg|Витерняк Файл:Backa topola mun.png|Мапа општини Бачка Тополя </gallery> == Вонкашнї вязи == * [https://www.btopola.org.rs/<nowiki/> Званични веб-сајт] * [https://www.backatopola.org.rs/<nowiki/> Туристичка организација општине Бачка Топола] * [https://www.fktsc.com/<nowiki/> Фудбалски клуб ТСЦ] * [https://tscarena.com/<nowiki/> ТСЦ арена] {{Commonscat}} == Референци == <references /> [[Катеґория:Вароши у Войводини]] [[Катеґория:Вароши у Сербиї]] [[Катеґория:Бачка Тополя]] [[Катеґория:Места у општини Бачка Тополя]] a90gs31i2bx3qa7b23c1n5t6larus1w 20935 20934 2026-08-24T14:10:12Z Sveletanka 20 20935 wikitext text/x-wiki {{Инфорамик | headerstyle = background: lightblue | header1 = Бачка Тополя | label2 = | data2 =| label2 = | data2 = [[File:Bačka Topola, main square.jpg|thumb|center|300px|<div style="text-align: center;">Бачка Тополя]] [[File:Blason de Bačka Topola.gif|center|thumb|80px|<div style="text-align: center;">Герб]] | header3 = Административни податки | label4 = Держава | data4 = Р. Сербия | label5 = Автономна покраїна | data5 = Войводина | label6 = Округ | data6 = Сивернобачки | label7 = Општина | data7 = Бачка Тополя | header8 = Жительство | label9 = 2022. рок | data9 = 11 930 | label10 = густосц | data10 = 114/км2 | header11 = Ґеоґрафски характеристики | label12 = Координати | data12 = 45° 48′ 48″ С; 19° 37′ 59″ В | label13 = Хвильова зона | data13 = UTC+1 (CET), влєце UTC+2 (CEST) | label14 = Надморска висина | data14 = 110 м | label15 = Поверхносц | data15 = 104,7 км2 | data16 = {{Location map | Serbia | label = Бачка Тополя | lat_deg = 45 | lat_min = 48 | lat_sec = 48 | lat_dir = N | lon_deg = 19 | lon_min = 39 | lon_sec = 59 | lon_dir = E | position = bottom | width = 290 | float = right | caption = <div style="text-align: center;">Бачка Тополя на мапи Сербиї</div> }} | header17 = Други податки | label18 = Число пошти | data18 = 24300, 24302 | label19 = Поволанково число | data19 = 024 | label20 = Реґистерска ознака | data20 = BT }} '''Бачка Тополя''' (серб. Бачка Топола, мадь. ''Topolya)'' город и шедзиско општини з исту назву Сивернобачкого округа ([[Бачка]]). Находзи ше у покраїни [[Войводина|Войводини]], Р. [[Сербия|Сербиї]]. Општина Бачка Тополя ма 23 месни заєднїци. Спрам попису зоз 2022. року, ма 26.228 жительох, а сам город ма 11.930 жительох. У Бачкотопольскей општини ше урядово хаснує сербски, мадярски, [[Руски язик|руски]] и словацки язик. == Ґеоґрафия == Бачка Тополя ше находзи на 45 ступнї и 49` сиверней ґеоґрафскей ширини и 19 ступнї и 39` восточней ґеоґрафскей длужини. Змесцена є у долїни рики Криваї на просторе бреговитей [[Телечка|Телчки]] дзе ше крижаю драги сивер-юг и восток-заход. Од [[Суботица|Суботици]] є оддалєна 32 км, од Сенти и Бечею коло 40 км, од Зомбора 45 км и од Нового Саду 69 км.<ref>[https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%B0%D1%87%D0%BA%D0%B0_%D0%A2%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D0%B0#cite_ref-4<nowiki/>Monografija Bačka Topola 1750-1945,] Daniel Print, Novi Sad, 2001, str. 10-15</ref> == История == '''Праистория и Антични период''' Археолоґийни виглєдованя на териториї општини одкрили же тото место було населєне ище у периодзе каменого часу. Археолоґове зоз [[Суботица|Суботици]] окончовали археолоґийни викопованя и теди пренайдзени предмети зоз косцох и [[Камень|каменя.]] Виглєдованя тиж указали же ту бивали людзе ище у периодзе пред 8 - 10.000 роками. Постоя вецей думаня о тих просторох и його насельованя зоз часу Неолита. Перше ше думало же часци коло нєшкайшей општини були зароснути зоз храстовима лєсами и нє були населєни, медзитим, познєйше найдзени археологийни остатки праве зоз того периода. Кед ше викоповало и преглїбйовало штучне озеро пренайдзени предмети зоз бронзового часу за хтори ше дума же припадали Хиґелґребер култури, а то [[Народ|народи]] котри ту жили пред 3400 - 3300 роками. [[File:Wiki.Vojvodina VII Bačka Topola 5569 05.jpg|right|thumb|300px|Каштел Пала Краиа]]Под час Римского царства тоти простори населюю Сармати. На териториї Топольскей општини пренайдзени вецей локациї зоз того периода. Пренайдзени гроби, вельо керамики, некрополу, остатки населєньох. На локациї Банкерт-Ваґохид пренайдзени 222 гроби, од котрих коло 40 припадаю Сарматом. Познєйше на тоти простори приходза Аваре, а од 9. вику Мадяре. У штреднїм вику на месце нєшкайшей Бачкей Тополї ше находзела и церква з назву Пустатемплом.<ref>[https://web.archive.org/web/20190804163431/https://www.backatopola.org.rs/info/istorija-grada/ „Историја града”.] Туристичка организација Бачке Тополе. Архивирано из оригинала 4. 8. 2019. г. Приступљено 27. 4. 2019.</ref> '''Штреднї вик, перши писани жридла, новша история''' У писаних жридлох Бачкотопольски край ше першираз спомина 1462. року, з назву ''Fibaych''. Як место, з назву Тополя ше першираз спомина у турских документох/кнїжкох 1543. року. Назва населєня ''Topoly'' першираз найдзена у попису места Калочкей надбискупиї, потвердзене зоз кральовским защитним писмом 1665. року. После турскей инвазиї тото подручє остало опустошене, та ше до конца 17. вику спомина лєм як пустара. По историйских документох места, пременки почали аж 1750. року. Теди ґроф Антун Ґрашалкович задлужує шлєбодняка Ференца Чизовского же би ше насельовало Бачкотопольску пустару. Пал Краи за заслуги у борбох процив Французких моцох 1800. року за награду достал Бачку Тополю. Фамелия Краи почала розвивац населєнє, хторе уж 1806. року достава статус городчика, зоз правом отримованя вашара трираз рочнє. На початку 1849. року, после Мадяарскей револуциї город окрадзени и часточно спалєни. У другей половки 19. вику город обновени, постава розвитши и ма свою индустрию. [[File:Sarlós Boldogasszony-templom.jpg|right|thumb|300px|Римокатолїцка церква Покрова Блаженей Дїви Мариї, закончена 1906. р. (проєкт Ференца Райхла)]] После Першей шветовей войни, зозТриянонским спорозуменьом Бачка Тополя преходзи до компетентносци Кральовини СГС. Зоз 18.000 жителями Б. Тополя була друге населєнє по велькосци у Кральовини. <ref>[https://web.archive.org/web/20190804163431/https://www.backatopola.org.rs/info/istorija-grada/<nowiki/>&#x22;Време&#x22;, 9. јул 1937.]</ref> У Другей шветовей войни Б.Тополя була под мадярскима окупацийнима моцами од 1941. до 1944. рок, кед партизанє зоз совєтскима воєнима моцами ошлєбадзую и Бачку Тополю. У околїску населєня ше у цеку войни находзел лаґор хтори формовала мадярска война управа 19. мая 1941. року. Под час войни у лаґру були найвецей Євреє и Серби. Од априла 1944. управянє з лаґром пребераю СС и хасновани є як место за депортованє Єврейох. <ref>Megargee, Geoffrey P.; White, Joseph R. (29. 5. 2018).[https://books.google.rs/books?id=8nBTDwAAQBAJ&pg=PA383&lpg=PA383&dq=backa+topola+concentration+camp&source=bl&ots=OKbyFTZoyE&sig=ACfU3U0U0bozRYHtiZsUmEW-RhFErzLvJQ&hl=sr&sa=X&ved=2ahUKEwj4hvCHyJzqAhWSlosKHQPaAO0Q6AEwBXoECAkQAQ#v=onepage&q=backa%20topola%20concentration%20camp&f=false<nowiki/> The United States Holocaust Memorial Museum Encyclopedia of Camps and Ghettos, 1933–1945, Volume III: Camps and Ghettos under European Regimes Aligned with Nazi Germany] (На язику анґлийским). Indiana University Press. ISBN 978- 0-253-02386-5.</ref> После Другей шветовей воєни розвой у Бачкей Тополї почина нови период. Почина вибудов и моцна индустриялизация, меня ше випатрунок и амбиєнт городу. == Демоґрафия == У Бачкей Тополї єст 12.101 полнолїтних жительох, а просекова старосц жительства 42.5 роки (40.7 при хлопох и 44.1 при женох). Жительство у тим населєню мишане, зоз мадярску националну векшину (по попису зоз 2022. року)[[File:Wiki.Vojvodina VII Bačka Topola 5569 02.jpg|right|thumb|458x458px]][[File:A Kálvária domb kápolnája - Topolya.jpg|right|thumb|300px|]] {| class="wikitable" |+ ! colspan="3" |Демоґрафия<ref>„Књига 9”[https://pod2.stat.gov.rs/ObjavljenePublikacije/G2002/pdf/G20024009.pdf Становништво, упоредни преглед броја становника 1948, 1953, 1961, 1971, 1981, 1991, 2002, подаци по насељима] (PDF). webrzs.stat.gov.rs. Београд:[https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B5%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D1%87%D0%BA%D0%B8_%D0%B7%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%B4_%D0%B7%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BA%D1%83_%D0%A1%D1%80%D0%B1%D0%B8%D1%98%D0%B5 Републички завод за статистику.] мај 2004. ISBN 86-84433-14-9.</ref> |- |'''Рок''' | colspan="2" |'''Жительство''' |- |1948. |14.051 |- |1953. |14.322 | |- |1961. |15.184 | |- |1971. |16.056 | |- |1981. |17.027 | |- |1991. |16.704 |16.535 |- |2002 |16.574 |''16.171'' |- | | | |} == Етнїчни состав жительства == {| class="wikitable" style="text-align:center;" ! colspan="5" |Етнїчни состав 1910.<ref>Narodna enciklopedija srpsko-hrvatsko-slovenačka, I. knjiga., Zagreb : Bibliografski zavod d.d., 1925, str. 113</ref> |- ! || Мадяаре || Євреє || Серби || |- | || 12.339 || 505 || 17 || |} {| class="wikitable" |+ ! colspan="3" |Етнїчки сoстав спрам попису жительства зоз 2022. року у Сербиї |- |<div style="text-align: center;">'''Национална заєднїца''' |<div style="text-align: center;">'''Число жотельох''' |<div style="text-align: center;">'''Постоток''' |- |Мадяре |6.064 |50.83% |- |Серби |4.123 |34,56% |- |Чарногорци |170 |1,42% |- |Югославянє |134 |1,12 |- |Горвати |71 |0,60% |- |Руснаци |62 |0,52% |- |Албанци |50 |0,42 |- |Бунєвци |37 |0,31 |- |Роми |33 |0,28 |- |Муслиманє |31 |0,26 |- |Словаци |19 |0,16% |- |Македонци |18 |0,15% |- |Словенци |8 |0,07% |- |Нємци |7 |0,06% |- |Румунє |6 |0,05% |- |Українци |5 |0,04% |- |Руси |4 |0,03% |- |Бошняци |3 |0,03% |- |Буґаре |1 |0,01% |- |други |47 |0,40% |- |реґионална припадносц |32 |0,27% |- |нєвияшнєни |541 |4,53% |- |нєпознати |464 |3,89% |- |'''вкупно: 11.930''' | | |} == Руснаци у Бачкей Тополї == [[Руснаци у Сербиї|Руснаци]] у Бачкей Тополї часц панонскей рускей заєднїци у Войводини. Спрам документох, тота општина часц ширшого подручя Панононскей териториї, на котрей жию Руснаци. Читальня/библиотека у Бачкей Тополї єдна зоз институцийох дзе ше чува и руска култура. Руснаци, як часц вельонационалней општини, доприноша значносци културней рижнородносци и богатству у општини. == Значни знаменїтосци == [[File:Wiki.Vojvodina VII Bačka Topola 5581 02.jpg|right|thumb|300px|Православна церква пошвецена Св. Илийови]] Бачка Тополя през вецей децениї здобула значни репрезентативни будинки. * [[Римокатолїцка церква]] Покрова Блаженей Дїви Мариї закончена 1906. року. Вибудована є у неоґотским стилу по проєкту Ференца Райхла и зоз турню високу 72.7 [[Метер|метери]] представя найвисшу римокатолїцку церкву у Сербиї. * Сербска [[православна церква]] припада Епархиї бачкей, Сербскей православней церкви. Церква пошвецена Святому пророкови Илиї. Вибудована 1940. року и епископ бачки Ириней ю пошвецел. * Дом култури општини Бачка Тополя основани 1991. року з боку Скупштини општини Бачка Тополя. У прешлим периодзе, т.є. од конца 1970-их рокох до 1991. року, орґанизатор културних збуваньох на териториї општини бул Центер за културу, образованє и информованє.<ref>[https://domkulturebt.org/sr/?page_id=15 "О нама | Дом културе општине Бачка Топола".] domkulturebt.org. Retrieved 2024-12-04.</ref> У рамикох Дома култури иснує и дїлує и Завичайна хижа, [[Колєсар|Колєсарско]]-[[Коваль|ковальске]] [[ремесло]], Завичайни архив и Уметнїцка колония. • Каштель Пала Краиа ше находзи у Бачкей Тополї и значне є нєрухоме културне нашлїдство. Вибудовани є на початку 19. вику за фамелию барона Пала Краиа.Нєшка будинок претворени до Музею города Бачка Тополя.<ref>[https://www.btopola.org.rs/sr/muzej_cyr Muzej opštine Bačka Topola]</ref> • Витерняк, памятнїк култури у Бачкей Тополї, змесцени нєдалєко од озера.<ref>[https://www.dvorci.info/vetrenjace/vetrenjace/topola/infoc.php Ветрењача у Бачкој Тополи www.dvorci.info]</ref> • Ерґела Зобнатица и Музей конярства на Зобнатици, • Валалска хижа панонского типа у Бачкей Тополї, • ТСЦ арена, (фодбалски клуб). • Нова фодбалска Академия '''Зобнатицке озеро (Бачкотопольске озеро)''' Зобнатицке озеро (Бачкотопольске озеро) змесцене у долїни рики Кривая при Бачкей Тополї, єдно з найчистейших штучних озерох у Войводини. Його поверхносц виноши 226-250 гектари. Преглїбене є 1976. року. Оспособене є за купанє, риболов и одпочивок, зоз богату флору и фауну, уключуюци и вецей як 140 файти птици. == Значни установи == • ОШ ,,Чаки Лайош`` и ОШ ,,Никола Тесла``, • Ґимназия, • Штредня Польопривредна школа, • Школа за основне музичне образованє • Школа школярох у привреди (ШУП школа), • Вельки Дом здравя, • Пошта, • Народна библиотека у Бачкей Тополї • Гайзибанска и автобусна станїца, итд. == Манифестациї == • Традицийно ше отримує туристична манифестация ,,Сармияда&#39;&#39;, а першираз ше отримала у новембру 2013. року. • Нєдавно ше почала отримовац и манифестация ,,Днї [[Мед|меду]] <ref> [https://vojvodina.travel/karneval-meda-backa-topola/"KARNEVAL MEDA - Bačka Topola".] Turistička organizacijaVojvodina Travel. Retrieved 2024-12-04.</ref> * ,,Вистава квеца&#39;&#39; (двараз рочнє) * Отримує ше фолклорна манифестация и рижни други културни збуваня. == Спорт == У Бачкей Тополї єст ФК ТСЦ,<ref>Војводине, Јавна медијска установа ЈМУ Радио-телевизија. [https://www.rtv.rs/sr_ci/sport/fudbal/fk-tsc-110-godina-od-osnivanja-kluba-jubilej-povod-za-promociju-novih-dresova-(video)_1416765.html"ФК ТСЦ: 110 година од оснивања клуба, јубилеј повод за промоцију нових дресова (ВИДЕО)".] ЈМУ Радио-телевизија Војводине (in Serbian (Cyrillic script)). Retrieved 2024-12-03.]</ref> котри источашнє член Суперлиґи Сербиї. Клуб витворел историйни успих зоз освоєним 2. местом на першенстве и пласман у Лиґи Европи. Од 2013. року, од преслави сторочнїци бавеня фодбала у Бачкей Тополї, врацена назва зоз 1913. року - ТСЦ, а пред тим назва клубу була ФК Бачка Тополя. Тиж так, ту ше находзи и Столнотениски клуб, Карате клуб итд. == Ґалерия == <gallery> Файл:Wiki.Vojvodina VII Bačka Topola 5543 02.jpg|алт= Файл:Wiki.Vojvodina VII Bačka Topola 5543 11.jpg Файл:Wiki.Vojvodina VII Bačka Topola 5542 11.jpg|Бачка Тополя Файл:Wiki.Vojvodina VII Bačka Topola 5542 04.jpg|Бачка Тополя Файл:Polgári iskola - Topolya.jpg|Основна школа Чаки Лайош Файл:Wiki.Vojvodina VII Bačka Topola 5542 10.jpg|Бачка Тополя, Дом култури Файл:Wiki.Vojvodina VII Bačka Topola 5542 15.jpg|Парк Файл:Népkönyvtár - Topolya.jpg|Библиотека Файл:Zobnatica Lake near Bačka Topola, Serbia.jpg|Бачкотопольске/Зобнатицке озеро Файл:2004.08.08. Szélmalom - panoramio.jpg|Витерняк Файл:Backa topola mun.png|Мапа општини Бачка Тополя </gallery> == Вонкашнї вязи == * [https://www.btopola.org.rs/<nowiki/> Званични веб-сајт] * [https://www.backatopola.org.rs/<nowiki/> Туристичка организација општине Бачка Топола] * [https://www.fktsc.com/<nowiki/> Фудбалски клуб ТСЦ] * [https://tscarena.com/<nowiki/> ТСЦ арена] {{Commonscat}} == Референци == <references /> [[Катеґория:Вароши у Войводини]] [[Катеґория:Вароши у Сербиї]] [[Катеґория:Бачка Тополя]] [[Катеґория:Места у општини Бачка Тополя]] o0z265kvfn1mrv0j1qwyoir26e1vyf5 0 3133 20953 19889 2026-08-25T11:07:41Z Sveletanka 20 катеґория 20953 wikitext text/x-wiki {{Инфорамик | headerstyle = background: #F8DE7E; | header1 =<big> Владимир Шанта </big> | label2 = | data2 = [[Файл:Vladimir Santa fodbaler.jpg|центар|мини|278x278п]] | header3 = Особни информациї | label4 = Назвиско | data4 = | label5 = Датум народзеня | data5 =28. мая 1943. року | label6 = Датум упокоєня | data6 =[[10. марец|10. марца]] 2019 (76) | label7 = Поховани | data7 = у Коцуре | label8 = Висина | data8 = | label9 = Позиция у тиме | data9 = Штреднї вязни бавяч | label10 = Спорт | data10 = Фодбал | label11 = Державянство | data11 = югославянске, сербске | header12 = Сениорска кариєра | label13 = Професионална кариєра| data13 = 1961-1980. <br> Член репрезентациї Югославиї на Медитеранских бавискох у Измиру 1973. | label14 = Бавел у тимох| data14 = ФК Радник, Вербас<br>ФК Войводина, Нови Сад<br> ФК Червинка<br>ФК Бачка Паланка }} '''Владимир Шанта''', одлични фодбалер хтори бавел у Першей и Другей союзней и у Войводянскей лиґи и фодбалски тренер. Бул другим за угляд и на фодбалским терену и у приватним живоце. == Биоґрафия == Владимир Шанта ше народзел [[28. май|28. мая]] 1943. року у [[Коцур|Коцуре]]. Основну школу закончел у Коцуре та ше уписал до Штреднєй хемийней школи у [[Вербас|Вербаше]]. Фодбал почал активнєйше бавиц кед ходзел до трецей класи тей школи, указал ше як талантовани и добри бавяч та бавел за репрезентацию школи. Теди го хтошка посовитовал же най ше учленї до ФК ''Радник'' зоз Вербасу хтори бул теди у Войводянскей лиґи. Бул то початок його 17-рочней фодбалскей кариєри. За ФК ''Радник'' з Вербасу почал бавиц 1961. року и у тим тиме ше затримал два роки. До подростку ФК ''Войводина'' у Новим Садзе прешол 1963. року на поволанку [[Силвестер Такач|Силвестера Такача]] за хторого го познєйше вязало окремне приятельство. У першей екипи ФК ''Войводина'' теди бавели барз добри, квалитетни бавяче та Владимир углавним шедзел на лавочки при резервних бавячох и чекал свою шансу. Вуядин Бошков, тедишнї тренер ФК Войводина, го посовитовал же най ше враци до ФК ''Радник'' у Вербаше и там най активно бави а нє най шедзи як резерва у ФК ''Войводина''. Владимир Шанта ше врацел до ФК ''Радник'' и єден час успишно бавел першенствени змаганя. На єдним фестивалу фодбалу, кед наступали репрезентациї лиґох, ґу ньому приступел Йоца Йованич, бавяч зоз Червинки и гварел же ФК ''Червинка'' пририхтує екипу за Другу лиґу и поволал го до Червинки. Владимир Шанта пошол бавиц за ФК ''Червинка'' хтори уж идуцого року вошол до Другей лиґи, а после трох рокох бавел и свойо перши квалификациї за Першу лиґу. == ФК ''Червинка'' постал першолиґаш == ФК ''Червинка'' мал теди добру и убавену екипу и бул нєпреривно на позицийох у верху Другей союзней лиґи и здобувал право бавиц квалификациї за Першу лиґу. После двох нєудатних квалификацийох, у сезони 1969/70. ФК ''Червинка'' вошол до Першей союзней лиґи. Так Владимир Шанта постал бавяч на уровню найвисшого ранґу фодбалского бависка у тедишнєй Югославиї. Стадион у Червинки могол прияц 10.000 патрачох. Кед госцовала ''Червена гвизда'' з Беоґраду на стадиону були 13.000 патрче. И праве на тим змаганю ФК ''Червинка'' указал свойо добре бависко а найлєпши на терену бул Владимир Шанта, бавяч штредку терена, од хторого рушали шицки акциї. После єдней удатней акциї Йованич дал ґол и Червинка победзела з 1:0, а Шанта зоз оцену 8 бул бавяч змаганя и у идеалним тиме кола. ФК Червинка бавел у Першей лиґи лєм єден рок и випаднул до Другей лиґи дзе потим бул нєпреривно у горнєй часци табели. Владимир Шанта бул, зоз своїм бависком, борбеносцу, зоз спортским справованьом и коректним одношеньом спрам процивнїка, приклад другим на терену. [[Файл:FK Cervinka.jpg|мини|461x461п|Першолиґашка екипа ФК ''Червинка''. Владимир Шанта стої треци з права.]] Владимир Шанта, одлични [[спортиста]], вязни бавяч, од хторого рушали векшина убавених акцийох, бавел у ери кед у тедишнєй Югославиї було надосц одличних бавячох и нє могол дойсц до места у репрезентациї. И попри шицкого, дзекуюци одличним фодбалским партийом у ФК ''Червинка'', Владимирови ше удало бавиц за медитеранску репрезентацию Югославиї и участвовац на Медитеранских бавискох у Измиру 1973. року. У конкуренциї Италиї, Французкей, Шпаниї и других жемох штредожемного окруженя вони освоєли перше место. У своєй спортскей кариєри Владимир Шанта наступал за штири фодбалски клуби. Перши два роки бавел за ФК ''Радник'' з Вербасу, потим рок у ФК ''[[Войводина]]'' (подросток), 9 роки у Червинки и остатнї два року у Бачкей Паланки. Владимир бул при концу кариєри кед го тедишнї тренер Бачкей Паланки Бора Милутинович поволал же би бавел у його тиме. Праве теди екипа випадла зоз Другей лиґи, бавяче ше розишли, та го Милутинович волал до помоци же би екипа нє випадла и зоз Войводянскей лиґи. У тиме з Бачкей Паланки Владимир Шанта остал два сезони и потим закончел кариєру активного фодбалера. И попри того же Владимир почал робиц у Нафтаґазу вон нє закончел моцну вязу зоз фодбалом. Опробовал ше як тренер у менших клубох хтори наступали у Подручней лиґи Нови Сад. Тренирал вецей екипи а найвекши успих посцигнул и найдлужей ше затримал як тренер у екипи зоз Буковцу. Кед пошол до пензиї Владимир Шанта зоз супругу Андю длугши час жил у Новим Садзе. Вец ше вони двойо одлучели врациц до Коцура. Владимир Шанта нє мал своїх потомкох алє свой гумани бок указал кед штверо дзеци свойого покойного брата прилапел як свойо. Дал им шицки условия же би постали людзе а вони го, свойого бачика, почитовали и служел им у живоце як особа за угляд. Владимир Шанта ше упокоєл [[15. марец|10. марца]] 2019. року. Поховани є на [[Теметов|теметове]] у Коцуре. == Литература == * Владимир Медєши, Акцию треба добре здумац, новини ''Руске слово'', Рок LXIV, число 52 (3297), 26. децембер 2008, б. 13. == Вонкашнї вязи == * [https://www.facebook.com/istorijaexyufudbala/posts/abecedarnik3749-%C5%A1anta-vladimir-crvenkarodjen-2805-1943-u-kucuri-kod-vrbasaumro-1/1411590270547256/ Istorija ex yu fudbala], ABECEDARNIK, 3749. ŠANTA VLADIMIR ( Crvenka), Facebook, Avgust 2, 2025. * З. Станојловић, [https://www.dnevnik.rs/sport/fudbal/memoriam-vladimir-santa-perjanica-fudbalske-crvenke-iz-najslavnijih-dana-11-03-2019 In memoriam: Владимир Шанта, перјаница фудбалске Црвенке из најславнијих дана], ''Dnevnik'', 11. 03. 2019, [[Катеґория:Руснаци у Сербиї]] [[Катеґория:Коцурци]] [[Катеґория:Фодбалере]] [[Катеґория:Фодбалере ФК Войводина]] [[Катеґория:Югославянски фодбалере]] [[Катеґория:Народзени 1943]] [[Катеґория:Умарли 2019]] [[Катеґория:28. май]] pcfnj4pdx3fdzfmm5us9tm5yqd23vei 14 3226 20955 19756 2026-08-25T11:45:00Z Sveletanka 20 катеґория 20955 wikitext text/x-wiki [[Катеґория:Места у општини Бачки Петровец]] 27b68xwg1018ehyvj3kreqof21xzmn4 14 3227 20956 19757 2026-08-25T11:45:46Z Sveletanka 20 катеґория 20956 wikitext text/x-wiki [[Катеґория:Места у Войводини]] 0btqbyfcut700qn5tq7jwxkizp7yg0m 14 3316 20961 20247 2026-08-25T11:51:35Z Sveletanka 20 катеґория 20961 wikitext text/x-wiki [[Катеґория:Днї рока]] [[Катеґория:Май]] 796s7hs84jg7zlayuivfanz1np4mar2 14 3317 20958 20249 2026-08-25T11:48:11Z Sveletanka 20 катеґория 20958 wikitext text/x-wiki [[Катеґория:Днї рока]] [[Катеґория:Май]] 796s7hs84jg7zlayuivfanz1np4mar2 14 3321 20957 20322 2026-08-25T11:47:13Z Sveletanka 20 катеґория 20957 wikitext text/x-wiki [[Катеґория:Днї рока]] [[Катеґория:Май]] 796s7hs84jg7zlayuivfanz1np4mar2 14 3322 20962 20323 2026-08-25T11:52:05Z Sveletanka 20 катеґория 20962 wikitext text/x-wiki [[Катеґория:Днї рока]] [[Катеґория:Май]] 796s7hs84jg7zlayuivfanz1np4mar2 14 3323 20963 20324 2026-08-25T11:52:31Z Sveletanka 20 катеґория 20963 wikitext text/x-wiki [[Катеґория:Днї рока]] [[Катеґория:Май]] 796s7hs84jg7zlayuivfanz1np4mar2 14 3324 20964 20325 2026-08-25T11:52:59Z Sveletanka 20 катеґория 20964 wikitext text/x-wiki [[Катеґория:Днї рока]] [[Катеґория:Май]] 796s7hs84jg7zlayuivfanz1np4mar2 14 3325 20965 20327 2026-08-25T11:53:27Z Sveletanka 20 катеґория 20965 wikitext text/x-wiki [[Катеґория:Днї рока]] [[Катеґория:Май]] 796s7hs84jg7zlayuivfanz1np4mar2 14 3326 20966 20328 2026-08-25T11:53:51Z Sveletanka 20 катеґория 20966 wikitext text/x-wiki . [[Катеґория:Днї рока]] [[Катеґория:Май]] o8agqqh5hlgz0poy0ikdevh1t3d649q 0 3421 20936 20870 2026-08-24T15:04:37Z Saslavik 1716 Додата ґалерия 20936 wikitext text/x-wiki [[Файл:Fridgeinterior.jpg|мини|Нукашньосц фрижидера|264x264п]] '''Фрижидер''' (од робней марки ''Fridgidaire''; рсй. ''холоди́льник''; укр. ''холоди́льник ''(''холодни́к''); поль. ''сhłodziarka'' (''lodówka''); слц. ''сhladnička ''(''ľadnička''))<ref name=":0">''Сајферт,'' Војислав; Тасић, Иван; Петровић, Марина (2011). „Електрични хладњаци”.'' ''Техничко 8. Београд: ЗУНС. стр.'' ''72—73.'' ''ISBN 978-86-17-17290-7''.''</ref> розхладзуюце пошоренє наменєне за одкладанє [[Пожива|поживи]] хтора ше лєгко губи, односно температурно чувствительней поживи на нїзких температурох. Звичайна [[температура]] у фрижидеру медзи +4 °С и +8 °С, а замарзовачи досцигую и до -20 °С. Окрем за єдзенє и напой, фрижидери ше хаснує и за чуванє лїкох, хемикалийох и подобних продуктох. Биохемийно, нїзка температура спомалшує хемийни реакциї и биолоґийни процеси хтори приводза до розкладаня протеїнох и розмножованя микроорґанизмох хтори опасни за здравє у случаю поживи, и розкладаня хемикалийох, прецо вони поставаю нє за хаснованє. Хладзенє есенциялна технїка одкладаня поживи ширцом швета. Нїзша температура зменшує швидкосц розмножованя бактерийох, та фрижидер змешує стопу губеня. Фрижидер отримує температуру даскельо ступнї над точку змарзаня води. Оптимални температурни обсяг за одкладанє поживи цо ше зна погубиц виноши 3-5 °С (37-41 °F).<ref>{{Cite web|title=BBC - Climate Change - Bloom - Keep your fridge-freezer clean and ice-free|url=http://www.bbc.co.uk/bloom/actions/fridgefreezertips.shtml|website=www.bbc.co.uk|access-date=2026-08-20|language=en-GB}}</ref> Подобне пошоренє хторе отримує температуру спод точки змарзаня води вола ше ''замарзовач''. Фрижидер заменєл лядову шкатулу, хтора скоро вик и пол була призвичаєни домашнї апарат. Америцка Управа за поживу и лїки препоручує же би ше фрижидер тримало на або спод 40 °F (4 °C) и же би замарзовач бул реґуловани на 0 °F (−18 °C).<ref>[https://www.fda.gov/consumers/consumer-updates/are-you-storing-food-safely#:~:text=Keep%20your%20appliances%20at%20the,Check%20temperatures%20periodically Are You Storing Food Safely?] ''FDA''. 9 February 2021</ref> == История == [[Файл:Thinktank Birmingham - object 1978S03348(1).jpg|thumb|Вчасни електрични розхладзовач, з цилиндричним розменьовачом цеплоти на верху. Тераз припада колекциї Музею науки у Бирминґему Тинктанк.|342x342п]] Фрижидери єст од трицетих рокох двацетого вику. Вони як розхладзуюце средство хасновали ґази амонияк, метил-хлорид и сумпор-диоксид. После велїх трованьох пре чуренє метил-хлориду з фрижидера, вон вируцени з хаснованя. Подобна ситуация була и з амонияком и сумпор-диоксидом. Заменєла их Миджлийова „чудесна мишанїна”, патентована 1928. и наволана фреон - мишанїна флуорохлороугльоводонїку, хтори ше и нєшка хаснує.<ref name=":0" /> Нєшкайши фрижидери маю вельку можлївисц зачувац продукти. Так, наприклад, швише млєко ма коло 3.000 бактериї у кубним центиметре. После двох дньох на 15 °C, млєко скишнє и будзе мац коло 40.000.000 бактериї. У модерним фрижидеру, после истого часу их будзе мац лєм коло 4.000.<ref name=":0" /> == Технолоґийни розвой == === Античне походзенє === Стари Иранци були медзи першима цо видумали форму велького евапоративного хладзальнїка хтори ше вола яхчал хаснуюци под'жемни маґазински простори, вельку над'жемну структуру зоз зводом хтори направени зоз грубих мурох и опремени з лапачами витру (хтори наволани „бадґирс“), раздзелєних далєй у шоре зоз „канатох”, або у стилу аквадукту хтори ше хасновало у старим Ирану.<ref>Yakhchāls, Āb Anbārs, & Wind Catchers — Passive Cooling & Refrigeration Technologies Of Greater Iran (Persia)|url=[https://cleantechnica.com/2018/04/28/yakhchals-ab-anbars-wind-catchers-passive-cooling-refrigeration-technologies-of-greater-iran-persia/|access-date=2021-01-22|website= https://cleantechnica.com/2018/04/28/yakhchals-ab-anbars-wind-catchers-passive-cooling-refrigeration-technologies-of-greater-iran-persia/|access-date=2021-01-22 website=] TandfOnline language=en-US</ref><ref>''Ebrahimi, Ali; Shayegani, Aida; Zarandi, Mahnaz Mahmoudi (2021). https://doi.org/10.1080/15583058.2019.1645243 ''„Thermal Performance of Sustainable Element in Moayedi Icehouse in Iran”''. International Journal'' of Architectural Heritage (на језику: енглески). ''15'' (5): 740—756. ''S2CID 202094054''. ''doi:''10.1080/15583058.2019.1645243''. Приступљено 2021-02-02.''</ref> === Пределектричне хладзенє === У модерним чаше, пред пренаходзеньом модерного електричного фрижидера, лядово хижи и лядово шкатули ше хасновало за обезпечованє жимного места за одкладанє у векшей часци рока. Були змесцени блїзко при сладководних озерох або наполнєти зоз шнїгом и лядом вжиме. Природни средства ше и нєшка хаснує за розхладзованє поживи. На горских схилох розпущованє [[Шнїг|шнїгу]] добри способ за хладзенє напою, а вжиме млєко може длужей остац швиже кед ше го трима на отвореним. Слово „хладнїк“ хасноване ище у 17. вику.<ref>Venetum Britannicum, 1676, London, p. 176 in the 1678 edition.</ref> === Штучне хладзенє === [[File:Gorrie Ice Machine.png|мини|Шема механїчней машини за ляд др Джона Ґория зоз 1841. року]] [[Файл:AppareilCarré.jpg|мини|Пошоренє за правенє ляду Фердинанда Кареа]] История штучного хладзеня почала кед шкотски [[професор]] Вилиям Кален 1755. року пренашол малу машину за хладзенє. Кален хасновал пумпу же би створела часточни вакуум над судзину диетил етру, хтори потим вар, абсорбуюци цеплоту з околного воздуху.<ref>''Arora, Ramesh Chandra (30. 3. 2012). „Mechanical vapour compression refrigeration”. Refrigeration and Air Conditioning. New Delhi, India: PHI Learning. стр. 3. ''ISBN 978-81-203-3915-6.''</ref> Експеримент аж створел мале количество [[Ляд|ляду]], алє у тедишнїм чаше нє мал практичну применку. Року 1805. америцки пренаходзач Оливер Еванс описал заварти циклус хладзеня з пару зоз компресию за продукцию ляду з помоцу етра под вакуумом. Британски науковец Майкл Фарадей 1820. року хасновал високи [[Прицисок|прициски]] и нїзки температури же би амонияк и други [[Ґаз|ґази]] постали чечни, а 1834. року америцки виселєнєц до Велькей Британиї Джейкоб Перкинс направел першу роботну парно-компресийну розхладзуюцу систему. Було то пошоренє завартого циклусу хторе могло робиц нєпреривно.<ref>''Burstall, Aubrey F. (1965). A History of Mechanical Engineering. The MIT Press. ''ISBN 0-262-52001-X.''<nowiki/>''</ref> Подобне пробовал 1842. року америцки лїкар Джон Ґори,<ref>US 8080A, John Gorrie, "Improved process for the artificial production of ice", issued 1851-05-06</ref> хтори направел роботни прототип, алє то бул комерциялни нєуспих. Америцкому инженєрови Александарови Твайнинґови 1850. року видати британски патент за систему компресиї пари хтори хаснує етар. Перша розхладзуюца система зоз абсорпцию ґазу хтора хаснує ґазовити амонияк розпущени у води (хтори ше вола „аква-амонияк”) розвил Фердинанд Каре з Французкей 1859. року и патентовал го 1860. Карл фон Линде, професор инженєрства на Технолоґийним универзитету у Минхену у Нємецкей, патентовал злєпшану методу пречисцованя ґазох у чечним стану 1876. року. Його нови процес оможлївел хасновац ґази амонияк (NH₃), сумпор-диоксид (SO₂) и метил хлорид (CH₃Cl) як розхладзуюци средстава и їх ше за тоти наменки широко хасновало до позних 1920-их рокох.<ref>https://patents.google.com/patent/US8080A, John Gorrie, "Improved process for the artificial production of ice", issued 1851-05-06</ref> === Домашнї фрижидери === [[Файл:DOMELRE refrigerator c. 1914.png|thumb|left|250px|DOMELRE фрижидер коло 1914. року]] Року 1913. Фред В. Волф з Форт Вейну, Индияна, видумал и направел перши електрични фрижидери за домашнє хаснованє, з моделами хтори зложени з єдинкох цо були монтирани на шкатулу за ляд.<ref>US 1126605, Fred W. Wolf, "Refrigerating apparatus", issued 1915-01-26</ref><ref>Dennis R. Heldman (29. 8. 2003). https://books.google.com/books?id=fCRpUZzT2hMC&pg=PA350''. CRC Press. стр. 350. ISBN 978-0-8247-0938-9. https://web.archive.org/web/20160505214053/https:/books.google.com/books?id=fCRpUZzT2hMC&pg=PA350'' из оригинала 5. 5. 2016. г.</ref> Його перше пошоренє, направене у наступних даскельо рокох у вецей стоткох єдинкох, волало ше DOMELRE. <ref>„ashrae.org”. ''www.ashrae.org''. Приступљено 2021-08-02.</ref><ref>„Air Conditioning and Refrigeration History - part 3 - Greatest Engineering Achievements of the Twentieth Century”. ''www.greatachievements.org.'' Архивирано из оригинала 02. 08. 2021. г. Приступљено 2021-08-02.''</ref> Року 1914. инженєр Натаниєл Б. Велс з Детроиту, Мичиґен, представел идею за практичну електричну розхладзуюцу єдинку, хтора познєйше постала основа за Келвинатор. Самостойни фрижидер, з компресором на дну орманчика, видумал Алфред Меловес 1916. Меловес направел тот фрижидер комерциялно, алє го купел Вилиям K. Дурант 1918. року, хтори порушал компанию Фриджидер (од чийого бренду и походзи назва „фрижидер") за масовну продукцию фрижидерох. Компания Келвинатор 1918. року представела перши фрижидер з єдну файту автоматскей контроли. Абсорбцийни фрижидер видумали Балцар фон Платен и Карл Мантерс зоз Шведскей 1922. року, ище док були студенти Кральовского технолоґийного институту у Стокголму. Тот модел постал шветови успих и Електролукс го комерциялизовал. Други пионире були Чарлс Телиє, Дейвид Бойл и Раул Пикте. Карл фон Линде перши патентовал и направел практични и компактни фрижидер. [[Файл:Monitor refer.jpg|thumb|250px|right| Дженерал Електриков „Монитор-Топ“ фрижидер, представени 1927. року, по цени од 525 долари, з першим челїчним орманом, хтори дизайновал Кристиян Стенструп.<ref>„G.E. Monitor Top Refrigerator”. ''www.industrialdesignhistory.com.'' Приступљено 2020-01-25.''</ref>]] Перши фрижидер хтори достал широке хаснованє бул фрижидер „Монитор-Топ“ компаниї Дженерал Електрика хтори представени 1927. року. Так го явносц наволала пре подобносц зоз зводом дзела на желєзнєй воєней ладї УСС ''Монитор'' зоз 1860-их.<ref>Lobocki, Neil (2017-10-04). ''„The General Electric Monitor Top Refrigerator”''. Приступљено 2020-01-25.</ref> Склоп компресора, хтори емитовал вельке количество цеплоти, бул поставени над орманом и оградзени з украсним персценьом. Випродуковани вецей як милион єдинки. Як медий за хладзенє, тоти фрижидери хасновали або сумпор-диоксид, хтори корозивни за очи и може спричинїц траценє виду, боляци опеклїни и мехирки на скори, або метил формат, хтори барз запалїви, чкодлїви за очи и токсични кед ше го удихує або прелїґнє.<ref>„GE Monitor-Top Refrigerator - Albany Institute of History and Art”. ''www.albanyinstitute.org.''</ref> Уводзенє фреону 1920-их преширело тарґовище фрижидера през 1930-и и обезпечело алтернативу нїзкей оксичносци за предходно хасновани розхладзуюци средства. Оддвоєни замарзовачи постали звичайни 1940-их; вираз за пошоренє, популарни у тедишнїм чаше, бул ''глїбоке замарзованє''. Тоти пошореня, або апарати за ґаздовство ше нє продуковало масовно док нє прешла Друга шветова война.<ref>„The History of Household Wonders: History of the Refrigerator”. ''History.com''. A&E Television Networks. 2006. Архивирано из оригинала 26. 3. 2008. г.</ref> Пейдзешатих и шейдзешаих рокох 20. вику пришло до технїчного напредованя як цо автоматске одмарзованє и автоматске правенє ляду. Ефикаснєйши фрижидери розвити 1970-их и 1980-их, гоч еколоґийни проблеми приведли до забраньованя барз ефикасних (фреонских) розхладзуюцих средствох. Вчасни модели фрижидерох (зоз 1916. року) мали жимни оддзельок за судзини за коцки ляду. Од позних 1920-их, швижа [[желєнява]] успишнє прерабяна зоз замарзованьом хтору окончовала Постум (предходнїк компаниї Дженерал Фудс), хтора здобула технолоґию кед купела права на успишни методи швижого замарзованя Кларенс Бердсея. == Способ роботи == Найпростейше поведзено, фрижидер представя пошоренє хторе з помоцу розхладзуюцого средства одбера цеплоту з поживових артиклох и придава ю околїску звонка фрижидера. Його главни часци то компресор, кондензатор, випарйовач и термостат. З їх помоцу, темпаратура ше спущує зоз температури у просториї на температуру медзи +4 °C и +8 °C, кед у питаню краткотирваце чуванє ('''''фрижидер'''''), а до -20 °C кед у питаню длуготирваце чуванє ('''''замарзовач''''').<ref name=":0" /> Компресор хтори порушує електромотор збива, т.є. згушнює розхладзуюце средство, напр. амонияк або фреон. Кондензатор ше находзи под високим прициском, прецо збити (згуснути) розхладзовач преходзи з ґазовитого до ченого стану (''кондензация''). Випарйовач ма векши волумен, та розхладзовачу опадує прицисок. Вон ше, подпомогнути з цеплоту хтору одбера з нукашньосци фрижидера, випарює, а потим и напущує фрижидер. Термостат або термореґулатор нє участвує у самим процесу хладзеня, алє реґулує температуру на тот способ же претаргує доводзенє струї ґу електромотору и так зопера хладзенє кед ше фрижидер охладзи на жадану температуру.<ref name=":0" /> == Референци == <references/> == Литература == '''https://sr.wikipedia.org/sr-ec/Фрижидер''' == Ґалерия == <gallery class="center"> Файл:US Domestic Refrigerator GE.jpg|Америцки домашнї фрижидер Файл:Холодильники - 20251007 183858.jpg|Сучасни фрижидери Файл:Frižider1.jpg|thumb|Сучасни комбиновани фрижидер зоз замарзовачом Файл:Frižider.jpg|thumb|Нукашньосц сучасного комбинованого фрижидера </gallery> [[Катеґория:Домашнї апарати]] [[Катеґория:Кухня]] [[Катеґория:Електрични апарати]] pt9ds41wq0ddmydy3kp0rforbrol0u8 14 3442 20959 20908 2026-08-25T11:50:17Z Sveletanka 20 катеґория 20959 wikitext text/x-wiki [[Катеґория:Днї рока]] [[Катеґория:Май]] 796s7hs84jg7zlayuivfanz1np4mar2 0 3447 20938 20923 2026-08-24T16:49:51Z Olirk55 19 Olirk55 преместио је страницу [[Шишка (раса швонї)]] на [[Шишка (раса швинї)]] 20923 wikitext text/x-wiki '''Шишка''' то примитивна аутохтона раса швиньох, достала мено найвироятнєйше по длугшей шерсци (ройтох) хтори єй вишели на долнєй часци шиї. [[Народ]] их волал шишки, а були типични за директни потомки европскей дзивей швинї. Нєшка тота раса щезла зоз Балканских просторох.<ref>[https://web.archive.org/web/20210127001537/https://www.agromedia.rs/agro-teme/stocarstvo/autohtone-rase-srpskih-svinja-nekada-glavni-izvozni-adut-danas-im-preti-nestanak/ „Autohtone rase srpskih svinja: nekada glavni izvozni adut, danas im preti nestanak”.] ''Agromedia'' (на језику: српски). 2020-12-30. Архивирано из оригинала 27. 01. 2021. г. Приступљено 2021-03-02.</ref> История Дакеди швинї зоз меном Шишка, мали барз вельке значенє нє лєм за Сербию алє и за швинярство околних жемох. Ище у 18. и спочaтку 19. вику, шишка була барз розпространєта нє лєм по цалей [[Горватска|Гoрватскей]] алє и по Мадярскей, и других обласцох Балканского полуострова: Болгарскей, Румуниї, Босни и [[Сербия|Сербиї]]. Шишку у Мадяарскей штредком прешлого вика поцисла сербска швиня - [[Шумадинка (раса швинї)|шумадинка]], од хторей постала мадярска [[манґулїца]]. У сиверней часци Горватскей шишку углавним заменєл єй продукт достати зоз крижаньом билих анґлийских швиньох, же би познєйше тота обласц була углавним запошеднута зоз билима швинями. А на югу шишку заменєли швинї з єй крижаньом зоз манґулїцу (познєйше тото подручє постало заступене зоз манґулїцу, а потим з чарнима славонскима швинями), так же практично, нєшка у Горватскей нєт раси швиньох шишка. Подобне ше случовало и у других реґионох,так же нєшка шишка вецей нє постої, можлїве ище даґдзе у заруцених горских реґионох. Предпоставя ше же ище спочетку 70-их рокох було остатнї прикладнїки тей раси у Босни, илуструюци дакедишнї стари способ виховйованя швиньох. Збудова цела и випатрунок Шишка по випатрунку здогадує на дзиву швиню. Глава єй велька, узка и длугока, ма ровни профилни линиї. Уха кратки и видзвигнути, шия и крижи (серб. сапи) скляпчисцени, хрибет шаренкасти, пазури звичайно узши и оштрейши. Предня часц цела обачлїво баржей розвита. Шишка ше длужей розвива и за подполни розвой и ,,узретосц<nowiki>''</nowiki> єй потребно и до три роки. Затитосц и вихасновйованє поживи єй подле. Плодносц При єдним прашеню опрашовала 4 - 6 прашата. По опрашеню прашатка маю по похребцини линиї (ливреї) як цо маю дзиви швинї, хтори познєйше зоз роснуцом нєстваю. == Литература == * Видовић, Витомир; Шевић, Радослав (2015): Мангулица, Асоцијација произвођача свиња и меса АПРОСИМ, Нови Сад. ISBN 978-86-7520-306-3 * Белић, др Јован; Гајић, др Живорад; Исаков, др Драгослав; Огњановић, др Александар; Штерк, др Владимир (1972): Савремено свињарство. Новинско-издавачко и штампарско предузеће "Привредни преглед", Београд. стр. 45. == Вонкашня вяза == * [https://www.agroklub.rs/baza-stocarstva/svinjarstvo/siska-114/ Шишка] agroklub.rs * [https://www.youtube.com/watch?v=3eNOD2jaXYE Bosanska Divlja Svinja - Šiška] * [https://www.cepib.org.rs/?page_id=161 Центар за очување аутохтоних раса] == Референци== s1u9en3bqtrrbwjtnlivohra9e9zw4o 0 3448 20932 20931 2026-08-24T13:53:58Z Saslavik 1716 Ушорйованє 20932 wikitext text/x-wiki {{Инфорамик | headerstyle = background: lightgreen | header1 = Мацерина душичка | label2 = | data2 = [[File:20150520Thymus serpyllum4.jpg| |center|300px|<div style="text-align: center;">Мацерина душичка]] | header3 = [[Таксономия (биолоґия)|Наукова класификация]] | label4 = Царство | data4 = Plantae | label5 = Кладус| data5 = Tracheophytes | label6 = Кладус | data6 = Angiospermae | label7 = Кладус | data7 = Eudicotidae | label8 = Кладус | data8 = asterids | label9 = Ряд| data9 = Lamiales | label10 = Фамилия | data10 = Lamiaceae | label11 = Род | data11 = Thymus | label12 = Файта | data12 = T. serpyllum | header13 = [[Биномна номенклатура|Биномни мена]] | label14 = | data14 = Thymus serpyllum | label15 = | data15 = L. | header16 = Синоними (1) | label17 = Список | data17= Начишлїц - | label18 = | data18= }}'''Мацерина''' '''(мацерова) душичка''' (лат. ''Thymus serpyllum;'' у укр. диял. Закарпат&#39;я ''материна душка'', у лемк. ''мецеридушка'', у укр. диял. Словацкей ''мацерiна душка'', у вост. слц. ''macerina duška'', у ст. поль. ''macierzyna duszka'', у серб. ''маjкина душица''). Назва праславянского походзеня зоз яснима словацкима прикметами. Мацерина душичка найвироятнєйше єдна з найпопуларнєйших рошлїнох хтори ше у нашим руским народзе хаснує у народней медицини. Ридше ше ю хаснує як присмачкову рошлїну. == Розширеносц == Мацерина душичка походзи зоз централней Европи и заходного Сибиру, алє є розширена по цалей Европи и Азиї. У нас є барз розширена самошейка, алє ше ю и пестує, углавним у [[Войводина|Войводини]] и восточней [[Сербия|Сербиї]]. == Випатрунок == Мацерина душичка лїсцаста вецейрочна рошлїна з єднорочним лїсцастим стеблом. Рошнє глїбоко до 30 центи. З кореня ше розвиваю велї вигнанци хтори лєжа у жеми, алє и нацинє, формуюци зрошлянку. '''Стебелко''' полєгнуте, у споднєй часци барз розконарене, формуюци так лєжаци черяк. Вирошнє до 30 центи. Мохоткаве є, оброснуте з лїсцом и округле на пререзу. '''Корень'''. Корень єй вецейрочни, барз розконарени, з вельким числом дробних жилкох. У дотику зоз глїну розвива адвентивни коренї. Бочни конарчки ценки, прости, з квитками хтори ґруповани на верху.  '''Лїсца''' крижно наспрамни на стеблу. Дробни су, видлужено ланцасти, длуги лєм 0,5- 1,5 центи. Рубец лїсца цали, а штредок закрити з мегкима, шивожелєнима мохотками, хтори виполнєти з етерским олєйом.  [[File:THYMUS SERPYLLUM - BÒFIA - IB-419 (Serpoll).jpg|right|thumb|306x306px|Розквитнута мацерова душичка]]'''Квитки''' позберани на верху конарчкох и у пазухох лїсцох до округлїстих класкастих ґириздочкох (фалшиви класки). Квитк ише зявюю од мая по конєц лєта. Целово су, у ниянсох од блядей по цму [[Фарба|фарбу]]. Погарик цивкасти, а венчик двоустови.  '''Плод''' мерикарпиюм зоз штирома коморами. У каждей комори єст по єдно дробне, округлїсте нашенько цмокафовей фарби. Цала рошлїна ма приємни запах и смак. Запах интензивни окреме докмацерина душичка квитнє (од мая по септембер). Мацерина душичка медоносна файта. == Условия бивальнїку == Мацерина душичка рошнє на сухих, цеплєйших теренох. Люби лєгку, препущуюцу глїну, а нє одвитує єй чежка и [[Влага|влажна]], як анї писковита и жимна. У природи ю найчастейше мож найсц на пажицох, пасовискох, на каменярох и сухих схилох деґрадованих лєсох, коло драгох и на лєсових орубенцох. Вжиме, у фази мированя, подноши нїзки [[Температура|температури]]. Добре подноши и сушу. === Пестованє === За квалитетни урожай мацерина душичка вимага вельо шветлосци и цеплоти. Одвитує єй лєгка, препущуюца жем зоз досц влаги. За задоволююци урожай найчастейше потребне и наводньованє. Розмножує ше з директну шатву, продукцию пресади и дзелєньом зрошлянки. == Хаснованє и состав == Хаснованє мацериней душички засноване на количестве етерского олєю. Суха герба ма коло 0,6% етерского олєю, у хторим єст найвецей цинеолу, док тимол заступени у меншим количестве. Окрем етерского олєю, суха герба ма ище и танини (коло 7%), флавоноїди, горки субстанциї, фенилбонски квашнїни и 40-50 милиґрами витамину Ц на 100 ґрами сухей дроґи. Обера ше цалу над&#39;жемну часц рошлїни док квитнє (''Serpylli herba''). Суши ше у хладку. После сушеня ше одруца груби конарчки. === Кулинарство === У кулинарстве мацерину душичку мож хасновац як присмачку до рижних єдлох, швижу або осушену. Додава ше ю до єдлох зоз желєняви, меса, ґу шалатом, юшком и мачанком. Найвецей ше ю хаснує у италиянскей кухнї. Трима ше же нєутрализує барз масни єдла. Мацерина душичка барз ароматична, та ше ю як присмачку хаснує лєм у малих количествох. Хаснує ше ю и за пририхтованє ароматичних тейох и напиткох. При готовеню тих напиткох мацерину душичку нє треба вариц, алє лєм преляц з врацу воду. З вареньом, поготов у нєзакаритей судзини, лїковити состойки ше швидко и зошицким страца. Приємни є и нєопасни конзерванс, хтори зоз своїм етерским олєйом зопера вреце. === Медицина === У народней медицини мацерина душичка барз популарна рошлїна, алє ше ю тиж так хаснує и у науковей медицини и фармацеутскей индустриї. Благи є експекторанс, бронхоспазмолитик и антисептик, та уходзи до составу велїх препаратох за викашльованє при бронхитису, як и при обичним и вельким кашлю. У народней медицини є барз популарна як стомахик, карминатив, ароматик и антисептик, та ше ю хаснує процив преганячки и корчох, за моцнєнє орґанох за претровйованє, као и звонка, за купки при реуматизме, рахитису, скрофулу и прехлади. За розлику од хаснованя у кулинарстве, дзе достаточне мале количество герби, за пририхтованє лїковитих напиткох би нє требало хасновац менєй як єдну ложку на 2 деци води. Менєй од того скоро нє ма нїяки ефект. === Етерски олєй === Етерски олєй мацериней душички (''Serpylli aetheroleum'') ше хаснує процив черевових паразитох и дзецинских хлїстох. У козметики ше ю хаснує за пасти за зуби и водички за виплокованє устох, бо прави приємни дих. У народней медицини тот олєй мож хасновац так же ше го накапка на коцку цукру. Окрем приємного диху, так хасновани [[олєй]] представя источашнє и защиту од велїх оберацих хоротох. == Хаснованє за ожелєньованє == Понеже мацерина душичка барз вариябилна файта, одховани и велї украсни вариєтети декоративних и рижно офарбених квиткох и лїсца. Лєгко и швидко ше шири, закриваюци вельки [[Поверхносц|поверхносци]] жеми, та ю мож хасновац як одлични закривач жеми на сухих и [[Камень|каменїстох]] положеньох. == Литература == ''Словнїк руского народного язика I, А – М'', Нови Сад 2017, б. 706. == Вонкашнї вязи == {{Commonscat}} [[Катеґория:Лїковити рошлїни]] [[Катеґория:Рошлїни]] [[Катеґория:Присмачки]] snsomudool6eiwy6ojyy1f6lmm4kk01 20951 20932 2026-08-25T10:18:09Z Olirk55 19 Форматированє референцох и Вонкашнїх вязох 20951 wikitext text/x-wiki {{Инфорамик | headerstyle = background: lightgreen | header1 = Мацерина душичка | label2 = | data2 = [[File:20150520Thymus serpyllum4.jpg| |center|300px|<div style="text-align: center;">Мацерина душичка]] | header3 = [[Таксономия (биолоґия)|Наукова класификация]] | label4 = Царство | data4 = Plantae | label5 = Кладус| data5 = Tracheophytes | label6 = Кладус | data6 = Angiospermae | label7 = Кладус | data7 = Eudicotidae | label8 = Кладус | data8 = asterids | label9 = Ряд| data9 = Lamiales | label10 = Фамилия | data10 = Lamiaceae | label11 = Род | data11 = Thymus | label12 = Файта | data12 = T. serpyllum | header13 = [[Биномна номенклатура|Биномни мена]] | label14 = | data14 = Thymus serpyllum | label15 = | data15 = L. | header16 = Синоними (1) | label17 = Список | data17= Начишлїц - | label18 = | data18= }}'''Мацерина''' '''(мацерова) душичка''' (лат. ''Thymus serpyllum;''<ref>Konjević, Radomir (2006). Rečnik naziva biljaka. Beograd: NNK Internacional. [https://sr.wikipedia.org/wiki/Me%C4%91unarodni_standardni_broj_knjige ISBN 978-86-83635-59-7.][https://sr.wikipedia.org/wiki/COBISS COBISS.SR 134409484]</ref> у укр. диял. Закарпат&#39;я ''материна душка'', у лемк. ''мецеридушка'', у укр. диял. Словацкей ''мацерiна душка'', у вост. слц. ''macerina duška'', у ст. поль. ''macierzyna duszka'', у серб. ''мач(j)кина душица''). Назва праславянского походзеня зоз яснима словацкима прикметами. Мацерина душичка найвироятнєйше єдна з найпопуларнєйших рошлїнох хтори ше у нашим руским народзе хаснує у народней медицини. Ридше ше ю хаснує як присмачкову рошлїну.<ref>[https://www.mocbilja.rs/majkina-dusica-thymus-serpyllum-l/ MAJKINA DUŠICA (Thymus serpyllum L.)]</ref> == Розширеносц == Мацерина душичка походзи зоз централней Европи и заходного Сибиру, алє є розширена по цалей Европи и Азиї. У нас є барз розширена самошейка, алє ше ю и пестує, углавним у [[Войводина|Войводини]] и восточней [[Сербия|Сербиї]]. == Випатрунок == Мацерина душичка лїсцаста вецейрочна рошлїна з єднорочним лїсцастим стеблом. Рошнє глїбоко до 30 центи. З кореня ше розвиваю велї вигнанци хтори лєжа у жеми, алє и нацинє, формуюци зрошлянку. '''Стебелко''' полєгнуте, у споднєй часци барз розконарене, формуюци так лєжаци черяк. Вирошнє до 30 центи. Мохоткаве є, оброснуте з лїсцом и округле на пререзу. '''Корень'''. Корень єй вецейрочни, барз розконарени, з вельким числом дробних жилкох. У дотику зоз глїну розвива адвентивни коренї. Бочни конарчки ценки, прости, з квитками хтори ґруповани на верху.  '''Лїсца''' крижно наспрамни на стеблу. Дробни су, видлужено ланцасти, длуги лєм 0,5- 1,5 центи. Рубец лїсца цали, а штредок закрити з мегкима, шивожелєнима мохотками, хтори виполнєти з етерским олєйом.  [[File:THYMUS SERPYLLUM - BÒFIA - IB-419 (Serpoll).jpg|right|thumb|306x306px|Розквитнута мацерова душичка]]'''Квитки''' позберани на верху конарчкох и у пазухох лїсцох до округлїстих класкастих ґириздочкох (фалшиви класки). Квитк ише зявюю од мая по конєц лєта. Целово су, у ниянсох од блядей по цму [[Фарба|фарбу]]. Погарик цивкасти, а венчик двоустови.  '''Плод''' мерикарпиюм зоз штирома коморами. У каждей комори єст по єдно дробне, округлїсте нашенько цмокафовей фарби. Цала рошлїна ма приємни запах и смак. Запах интензивни окреме докмацерина душичка квитнє (од мая по септембер). Мацерина душичка медоносна файта. == Условия бивальнїку == Мацерина душичка рошнє на сухих, цеплєйших теренох. Люби лєгку, препущуюцу глїну, а нє одвитує єй чежка и [[Влага|влажна]], як анї писковита и жимна. У природи ю найчастейше мож найсц на пажицох, пасовискох, на каменярох и сухих схилох деґрадованих лєсох, коло драгох и на лєсових орубенцох. Вжиме, у фази мированя, подноши нїзки [[Температура|температури]]. Добре подноши и сушу. === Пестованє === За квалитетни урожай мацерина душичка вимага вельо шветлосци и цеплоти. Одвитує єй лєгка, препущуюца жем зоз досц влаги. За задоволююци урожай найчастейше потребне и наводньованє. Розмножує ше з директну шатву, продукцию пресади и дзелєньом зрошлянки. == Хаснованє и состав == Хаснованє мацериней душички засноване на количестве етерского олєю. Суха герба ма коло 0,6% етерского олєю, у хторим єст найвецей цинеолу, док тимол заступени у меншим количестве. Окрем етерского олєю, суха герба ма ище и танини (коло 7%), флавоноїди, горки субстанциї, фенилбонски квашнїни и 40-50 милиґрами витамину Ц на 100 ґрами сухей дроґи. Обера ше цалу над&#39;жемну часц рошлїни док квитнє (''Serpylli herba''). Суши ше у хладку. После сушеня ше одруца груби конарчки. === Кулинарство === У кулинарстве мацерину душичку мож хасновац як присмачку до рижних єдлох, швижу або осушену. Додава ше ю до єдлох зоз желєняви, меса, ґу шалатом, юшком и мачанком. Найвецей ше ю хаснує у италиянскей кухнї. Трима ше же нєутрализує барз масни єдла. Мацерина душичка барз ароматична, та ше ю як присмачку хаснує лєм у малих количествох.<ref name=":0">[https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%88%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD_%D0%A2%D1%83%D1%86%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%B2 Туцаков 1984], бок 452-455 ован (1984). Лечење биљем : Фитотерапија. Београд: Рад.[https://sr.wikipedia.org/wiki/COBISS COBISS.SR 38154759]</ref> Хаснує ше ю и за пририхтованє ароматичних тейох и напиткох. При готовеню тих напиткох мацерину душичку нє треба вариц, алє лєм преляц з врацу воду. З вареньом, поготов у нєзакаритей судзини, лїковити состойки ше швидко и зошицким страца. Приємни є и нєопасни конзерванс, хтори зоз своїм етерским олєйом зопера вреце. === Медицина === У народней медицини мацерина душичка барз популарна рошлїна, алє ше ю тиж так хаснує и у науковей медицини и фармацеутскей индустриї. Благи є експекторанс, бронхоспазмолитик и антисептик, та уходзи до составу велїх препаратох за викашльованє при бронхитису, як и при обичним и вельким кашлю. У народней медицини є барз популарна як стомахик, карминатив, ароматик и антисептик, та ше ю хаснує процив преганячки и корчох, за моцнєнє орґанох за претровйованє, као и звонка, за купки <ref name=":0" /> при реуматизме, рахитису, скрофулу и прехлади. За розлику од хаснованя у кулинарстве, дзе достаточне мале количество герби, за пририхтованє лїковитих напиткох би нє требало хасновац менєй як єдну ложку на 2 деци води. Менєй од того скоро нє ма нїяки ефект. === Етерски олєй === Етерски олєй мацериней душички (''Serpylli aetheroleum'') ше хаснує процив черевових паразитох и дзецинских хлїстох. У козметики ше ю хаснує за пасти за зуби и водички за виплокованє устох, бо прави приємни дих. У народней медицини тот олєй мож хасновац так же ше го накапка на коцку цукру. Окрем приємного диху, так хасновани [[олєй]] представя источашнє и защиту од велїх оберацих хоротох.<ref name=":0" /> == Хаснованє за ожелєньованє == Понеже мацерина душичка барз вариябилна файта, одховани и велї украсни вариєтети декоративних и рижно офарбених квиткох и лїсца. Лєгко и швидко ше шири, закриваюци вельки [[Поверхносц|поверхносци]] жеми, та ю мож хасновац як одлични закривач жеми на сухих и [[Камень|каменїстох]] положеньох. == Ґалерия == == Литература == * ''Словнїк руского народного язика I, А – М'', Нови Сад 2017, б. 706. * Островский Н. И. Лекарственный растения и пчёлы // Пчеловодство : журнал. — 1962. — № 9. — б. 28—31. * Самсонова И. Д. Медоносная ценность дикорастущего разнотравья // Пчеловодство : журнал. — 2011. — № 3. — б. 21. — [https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B5%D0%B6%D0%B4%D1%83%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D1%8B%D0%B9_%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%BD%D1%8B%D0%B9_%D1%81%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%8B%D0%B9_%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D1%80 ISSN 0369—8629.] * Tasić, Slavoljub (2004). Vodič kroz svet lekovitog bilja. Valjevo: Valjevac. ISBN 978-86-83555-09-3.[https://sr.wikipedia.org/wiki/COBISS COBISS.SR 116485644] == Вонкашнї вязи == * [https://www.stetoskop.info/lekovito-bilje/majcina-dusica Majčina dušica - čaj, lekovitost] * [https://biljnaalhemija.rs/2025/04/10/majcina-dusica-mala-biljka-sa-velikom-moci/ Majčina Dušica – Mala Biljka sa Velikom Moći] biljnaalhemija.rs * [https://totallywellness.rs/blog/majcina-dusica/ Majčina dušica – Za šta se koristi biljka, za šta čaj i kakva je kao začin?] totallywellness {{Commonscat}} == Референци == [[Катеґория:Лїковити рошлїни]] [[Катеґория:Рошлїни]] [[Катеґория:Присмачки]] ehpgv4447gceo9wu3124ac58hvc39pw 0 3449 20937 2026-08-24T15:43:18Z Saslavik 1716 Нови бок: „[[Файл:Tekije_snezna_marija.JPG|200п|мини|десно|Церква Шнїговей Мариї на Текийох]] '''Церква Шнїговей Мариї на Текийох '''то церква и найвекше Марийово святилїще у Сербиї. Арабске слово „текия“ означує мирне одпочивалїще, звичайно коло драгох и добрей води, кед у блїзкосци…“ 20937 wikitext text/x-wiki [[Файл:Tekije_snezna_marija.JPG|200п|мини|десно|Церква Шнїговей Мариї на Текийох]] '''Церква Шнїговей Мариї на Текийох '''то церква и найвекше Марийово святилїще у Сербиї. Арабске слово „текия“ означує мирне одпочивалїще, звичайно коло драгох и добрей води, кед у блїзкосци нє було векши хани (ноцнїки за путнїкох и караванох). Церква римокатолїцка. Церква Шнїговей Мариї ше находзи на самим виходзе з Петроварадину ґу Сримским Карловцом на старей драги Нови Сад - Беоґрад. == Историят == Спрам традициї, на месце терашнєй церкви находзела ше штредньовиковна християнска церквочка пошвецена Дїви Мариї, хтору Турки звалєли 1526. року. Турки у 16. вику справели древену джамию з минаретом и малу текию з двома дервишами по хторей достала мено (на арабским: одпочивалїще). Кед Турки пошли, 1687. року, Петроварадин постал место за воякох, тарґовцох и землєдїлцох. Перши члени исусовского ряду до варошу приходза уж 1693. року, дзе нє застали зачувани штредньовиковни християнски храми. 26. януара 1699. року подписани Карловски мир. Пред тим як справена церква Святого Юря у Петроварадинє у подножю Петроварадинскей твердинї, исусовци були примушени хасновац напущену текийску джамию, хтору преушорели до церквочки и пошвецели ю швету Безгришного Зачаца Марийового. Церква Шнїговей Мариї направена як знак велькей побиди християнства над исламом и велькей битки на Везирцу 5. авґуста 1716. року (значи, на исти датум кед року 358, под час папи Либерия, по хронїкох, спаднул шнїг у Риме, та „на месце дзе шнїг нашол нєуґажени“ Либериє справел Базилику св. Мариї Велькей, а католїки датум славя як памятни дзень Мариї Шнїговей). Седемнац роки потим як 1699. року подписани Карловски мир медзи австрийским и турским царством, над Сримом ше знова зявела сцена забиваня и пустошеня. По чишлє вельо моцнєйше турске войско, на чолє зоз вельким везиром Дамат Али Пашом, пришло 3. авґуста 1716. року пред муриска Петроварадину и обшедло го. Австрийске войско, под заповиднїцтвом принца Евґена Савойского, одвитовало з виходзеньом з Петроварадинскей твердинї 5. авґуста истого року и у кратшей борби нєдалєко од церквочки Безгришного зачаца блаженей Дїви Мариї, турске войско дожило страшне пораженє. Прешвечени же побида над заберачом вивойована зоз заслугу Дїви Мариї, принц Евґен Савойски подаровал петроварадинскей церкви Безгришного зачаца блаженей Дїви Мариї образ Богородици з дзецком - Исусом на рукох, хтори по теди як святиню ношел до воєних походох и пред ню ше модлєл за помоц з нєба за свойо войско. [[Файл:Snezna_Gospa.jpg|200п|мини|десно|Абсидални бок церкви]] Понеже побида у битки вивойована 5. авґуста, на дзень Шнїговей Мариї, спомнута церква од теди пошвецена Шнїговей Мариї, односно Мариї Текийскей. Пре свою чудотворносц, тот образ з часом постал предмет окремного почитованя, а швето Шнїговей Мариї – дзень найвекшого паломнїцтва<ref>https://digitalna.nb.rs/wb/NBS/novine/vreme/1937/08/07?pageIndex=00009</ref> до того мариянского святилїща у Петроварадинє як католїкох, так и православних, медзи хторима тото святилїще барз почитоване. У перших повойнових рокох церква Шнїговей Мариї преширена о трошку фамелиї настраданого австрийского подмаршала, ґрофа Зихрида Брунера, хторого Турки зарабровали и на сам дзень битки забили. Друге преширенє и преушоренє церкви зробели исусовци 1745. року, а на дзень святих Йоакима и Ани, 26. юлия истого року, шветочнє до церкви унєшени чудотворни образ Шнїговей Мариї. Як знак здогадованя на тоту подїю, святилїще Шнїговей Мариї слави и нєшка тот дзень як "Мали Текиї", а швето Шнїговей Мариї ше у святилїщу слави як „Вельки Текиї”.<ref>https://web.archive.org/web/20141122054816/http:/www.stazeibogaze.info/2010/09/07/atput/. Архивирано из http://www.stazeibogaze.info/2010/09/07/atput/ 22. 11. 2014. г. Приступљено 16. 03. 2014.</ref> Терашня церква (у неоґотским стилу, з двома турнями и трома дзвонами у єдним) направена 1881. року по проєкту заґребского архитекти Германа Болеа з бочнима олтарами хтори пошвецени Св. Ани и Св. Осифови, зоз закладаньом опата (старшини католїцкого манастира) Илиї Окруґича Сремца и з дозволу Йосипа Юрая Штросмаєра.<ref>Damjanovic, Dragan. https://www.academia.edu/34666922/Arhitektura_kapele_Snje%C5%BEne_Gospe_na_Tekijama_Architecture_of_the_Chapel_of_Our_Lady_of_the_Snows_at_Tekije_near_Petrovaradin_Gospi_Tekijskoj._Zbornik_radova_s_Me%C4%91unarodnog_znanstvenog_simpozija_%C4%90akovo_2017._237-271''. Zbornik radova s Međunarodnog znanstvenog simpozija (на језику: енглески).''</ref> На заднє кубе поставени криж и полумешац. Полумешац положени под криж, як символ побиди християнства над исламом у авґусту 1716. року. Церква реновирана 1976. року пре литурґийни пременки Другого ватиканского собору кед одстранєни стари олтари. == Референци == <references/> == Литература == Марко Кљајић: ''Свети Јурај у Петроварадину'', 2004, Петроварадин '''https://sr.wikipedia.org/sr-wiki/Црква_Снежне_Госпе_на_Текијама''' [[Катеґория: Церкви]] nvehar5yjpvefooig96yhxpkx0h9ty0 20944 20937 2026-08-24T21:21:08Z ОленкаБТ 1579 Викивязи и подробносци 20944 wikitext text/x-wiki [[Файл:Tekije_snezna_marija.JPG|200п|мини|десно|Церква Шнїговей Мариї на Текийох]] '''Церква Шнїговей Мариї на Текийох '''то [[Святи храм|церква]] и найвекше Марийово святилїще у [[Сербия|Сербиї]]. Арабске слово „текия“ означує мирне одпочивалїще, звичайно коло [[Драга|драгох]] и добрей води, кед у блїзкосци нє було векши хани (ноцнїки за путнїкох и караванох) [[Римокатолїцка церква|Церква римокатолїцка]]. Церква Шнїговей Мариї ше находзи на самим виходзе з Петроварадину ґу Сримским Карловцом на старей драги Нови Сад - Беоґрад. == Историят == Спрам традициї, на месце терашнєй церкви находзела ше штредньовиковна християнска церквочка пошвецена Дїви Мариї, хтору Турки звалєли 1526. року. Турки у 16. вику справели древену джамию з минаретом и малу текию з двома дервишами по хторей достала мено (на арабским: одпочивалїще). Кед Турки пошли, 1687. року, Петроварадин постал место за воякох, тарґовцох и землєдїлцох. Перши члени исусовского ряду до варошу приходза уж 1693. року, дзе нє застали зачувани штредньовиковни християнски храми. [[26. януар|26. януара]] 1699. року подписани Карловски мир. Пред тим як справена церква Святого Юря у Петроварадинє у подножю Петроварадинскей твердинї, исусовци були примушени хасновац напущену текийску джамию, хтору преушорели до церквочки и пошвецели ю швету Безгришного Зачаца Марийового. Церква Шнїговей Мариї направена як знак велькей побиди християнства над исламом и велькей битки на Везирцу 5. авґуста 1716. року (значи, на исти датум кед року 358, под час папи Либерия, по хронїкох, спаднул [[шнїг]] у Риме, та „на месце дзе шнїг нашол нєуґажени“ Либериє справел Базилику св. Мариї Велькей, а католїки датум славя як памятни дзень Мариї Шнїговей). Седемнац роки потим як 1699. року подписани Карловски мир медзи австрийским и турским царством, над Сримом ше знова зявела сцена забиваня и пустошеня. По чишлє вельо моцнєйше турске войско, на чолє зоз вельким везиром Дамат Али Пашом, пришло 3. авґуста 1716. року пред муриска Петроварадину и обшедло го. Австрийске войско, под заповиднїцтвом принца Евґена Савойского, одвитовало з виходзеньом з Петроварадинскей твердинї 5. авґуста истого року и у кратшей борби нєдалєко од церквочки Безгришного зачаца блаженей Дїви Мариї, турске войско дожило страшне пораженє. Прешвечени же побида над заберачом вивойована зоз заслугу Дїви Мариї, принц Евґен Савойски подаровал петроварадинскей церкви Безгришного зачаца блаженей Дїви Мариї образ Богородици з дзецком - Исусом на рукох, хтори по теди як святиню ношел до воєних походох и пред ню ше модлєл за помоц з нєба за свойо войско. [[Файл:Snezna_Gospa.jpg|200п|мини|десно|Абсидални бок церкви]] Понеже побида у битки вивойована 5. авґуста, на дзень Шнїговей Мариї, спомнута церква од теди пошвецена Шнїговей Мариї, односно Мариї Текийскей. Пре свою чудотворносц, тот образ з часом постал предмет окремного почитованя, а швето Шнїговей Мариї – дзень найвекшого паломнїцтва<ref>https://digitalna.nb.rs/wb/NBS/novine/vreme/1937/08/07?pageIndex=00009</ref> до того мариянского святилїща у Петроварадинє як католїкох, так и православних, медзи хторима тото святилїще барз почитоване. У перших повойнових рокох церква Шнїговей Мариї преширена о трошку фамелиї настраданого австрийского подмаршала, ґрофа Зихрида Брунера, хторого Турки зарабровали и на сам [[дзень]] битки забили. Друге преширенє и преушоренє церкви зробели исусовци 1745. року, а на дзень святих Йоакима и Ани, 26. юлия истого року, шветочнє до церкви унєшени чудотворни образ Шнїговей Мариї. Як знак здогадованя на тоту подїю, святилїще Шнїговей Мариї слави и нєшка тот дзень як "Мали Текиї", а швето Шнїговей Мариї ше у святилїщу слави як „Вельки Текиї”.<ref>https://web.archive.org/web/20141122054816/http:/www.stazeibogaze.info/2010/09/07/atput/. Архивирано из http://www.stazeibogaze.info/2010/09/07/atput/ 22. 11. 2014. г. Приступљено 16. 03. 2014.</ref> Терашня церква (у неоґотским стилу, з двома турнями и трома [[Дзвон|дзвонами]] у єдним) направена 1881. року по проєкту заґребского архитекти Германа Болеа з бочнима олтарами хтори пошвецени Св. Ани и Св. Осифови, зоз закладаньом опата (старшини католїцкого манастира) Илиї Окруґича Сремца и з дозволу Йосипа Юрая Штросмаєра.<ref>Damjanovic, Dragan. https://www.academia.edu/34666922/Arhitektura_kapele_Snje%C5%BEne_Gospe_na_Tekijama_Architecture_of_the_Chapel_of_Our_Lady_of_the_Snows_at_Tekije_near_Petrovaradin_Gospi_Tekijskoj._Zbornik_radova_s_Me%C4%91unarodnog_znanstvenog_simpozija_%C4%90akovo_2017._237-271''. Zbornik radova s Međunarodnog znanstvenog simpozija (на језику: енглески).''</ref> На заднє кубе поставени криж и полумешац. Полумешац положени под [[криж]], як символ побиди християнства над исламом у авґусту 1716. року. Церква реновирана 1976. року пре литурґийни пременки Другого ватиканского собору кед одстранєни стари [[Олтар|олтари]]. == Референци == <references/> == Литература == * Марко Кљајић: ''Свети Јурај у Петроварадину'', 2004, Петроварадин [https://sr.wikipedia.org/sr-wiki/] Црква Снежне Госпе на Текијама''' [[Катеґория: Церкви]] ngj0gro6mcty31pk4caf2be8uvbdhil 20945 20944 2026-08-24T21:25:42Z ОленкаБТ 1579 20945 wikitext text/x-wiki [[Файл:Tekije_snezna_marija.JPG|200п|мини|десно|Церква Шнїговей Мариї на Текийох]] '''Церква Шнїговей Мариї на Текийох '''то [[Святи храм|церква]] и найвекше Марийово святилїще у [[Сербия|Сербиї]]. Арабске слово „текия“ означує мирне одпочивалїще, звичайно коло [[Драга|драгох]] и добрей води, кед у блїзкосци нє було векши хани (ноцнїки за путнїкох и караванох) [[Римокатолїцка церква|Церква римокатолїцка]]. Церква Шнїговей Мариї ше находзи на самим виходзе з Петроварадину ґу Сримским Карловцом на старей драги Нови Сад - Беоґрад. == Историят == Спрам традициї, на месце терашнєй церкви находзела ше штредньовиковна християнска церквочка пошвецена Дїви Мариї, хтору Турки звалєли 1526. року. Турки у 16. вику справели древену джамию з минаретом и малу текию з двома дервишами по хторей достала мено (на арабским: одпочивалїще). Кед Турки пошли, 1687. року, Петроварадин постал место за воякох, тарґовцох и землєдїлцох. Перши члени исусовского ряду до варошу приходза уж 1693. року, дзе нє застали зачувани штредньовиковни християнски храми. [[26. януар|26. януара]] 1699. року подписани Карловски мир. Пред тим як справена церква Святого Юря у Петроварадинє у подножю Петроварадинскей твердинї, исусовци були примушени хасновац напущену текийску джамию, хтору преушорели до церквочки и пошвецели ю швету Безгришного Зачаца Марийового. Церква Шнїговей Мариї направена як знак велькей побиди християнства над исламом и велькей битки на Везирцу 5. авґуста 1716. року (значи, на исти датум кед року 358, под час папи Либерия, по хронїкох, спаднул [[шнїг]] у Риме, та „на месце дзе шнїг нашол нєуґажени“ Либериє справел Базилику св. Мариї Велькей, а католїки датум славя як памятни дзень Мариї Шнїговей). Седемнац роки потим як 1699. року подписани Карловски мир медзи австрийским и турским царством, над Сримом ше знова зявела сцена забиваня и пустошеня. По чишлє вельо моцнєйше турске войско, на чолє зоз вельким везиром Дамат Али Пашом, пришло 3. авґуста 1716. року пред муриска Петроварадину и обшедло го. Австрийске войско, под заповиднїцтвом принца Евґена Савойского, одвитовало з виходзеньом з Петроварадинскей твердинї 5. авґуста истого року и у кратшей борби нєдалєко од церквочки Безгришного зачаца блаженей Дїви Мариї, турске войско дожило страшне пораженє. Прешвечени же побида над заберачом вивойована зоз заслугу Дїви Мариї, принц Евґен Савойски подаровал петроварадинскей церкви Безгришного зачаца блаженей Дїви Мариї образ Богородици з дзецком - Исусом на рукох, хтори по теди як святиню ношел до воєних походох и пред ню ше модлєл за помоц з нєба за свойо войско. [[Файл:Snezna_Gospa.jpg|200п|мини|десно|Абсидални бок церкви]] Понеже побида у битки вивойована 5. авґуста, на дзень Шнїговей Мариї, спомнута церква од теди пошвецена Шнїговей Мариї, односно Мариї Текийскей. Пре свою чудотворносц, тот образ з часом постал предмет окремного почитованя, а швето Шнїговей Мариї – дзень найвекшого паломнїцтва<ref>https://digitalna.nb.rs/wb/NBS/novine/vreme/1937/08/07?pageIndex=00009</ref> до того мариянского святилїща у Петроварадинє як католїкох, так и православних, медзи хторима тото святилїще барз почитоване. У перших повойнових рокох церква Шнїговей Мариї преширена о трошку фамелиї настраданого австрийского подмаршала, ґрофа Зихрида Брунера, хторого Турки зарабровали и на сам [[дзень]] битки забили. Друге преширенє и преушоренє церкви зробели исусовци 1745. року, а на дзень святих Йоакима и Ани, 26. юлия истого року, шветочнє до церкви унєшени чудотворни образ Шнїговей Мариї. Як знак здогадованя на тоту подїю, святилїще Шнїговей Мариї слави и нєшка тот дзень як "Мали Текиї", а швето Шнїговей Мариї ше у святилїщу слави як „Вельки Текиї”.<ref>https://web.archive.org/web/20141122054816/http:/www.stazeibogaze.info/2010/09/07/atput/. Архивирано из http://www.stazeibogaze.info/2010/09/07/atput/ 22. 11. 2014. г. Приступљено 16. 03. 2014.</ref> Терашня церква (у неоґотским стилу, з двома турнями и трома [[Дзвон|дзвонами]] у єдним) направена 1881. року по проєкту заґребского архитекти Германа Болеа з бочнима олтарами хтори пошвецени Св. Ани и Св. Осифови, зоз закладаньом опата (старшини католїцкого манастира) Илиї Окруґича Сремца и з дозволу Йосипа Юрая Штросмаєра.<ref>Damjanovic, Dragan. https://www.academia.edu/34666922/Arhitektura_kapele_Snje%C5%BEne_Gospe_na_Tekijama_Architecture_of_the_Chapel_of_Our_Lady_of_the_Snows_at_Tekije_near_Petrovaradin_Gospi_Tekijskoj._Zbornik_radova_s_Me%C4%91unarodnog_znanstvenog_simpozija_%C4%90akovo_2017._237-271''. Zbornik radova s Međunarodnog znanstvenog simpozija (на језику: енглески).''</ref> На заднє кубе поставени криж и полумешац. Полумешац положени под [[криж]], як символ побиди християнства над исламом у авґусту 1716. року. Церква реновирана 1976. року пре литурґийни пременки Другого ватиканского собору кед одстранєни стари [[Олтар|олтари]]. == Референци == <references/> == Литература == * Марко Кљајић: ''Свети Јурај у Петроварадину'', 2004, Петроварадин [https://sr.wikipedia.org/sr-wiki/ Црква Снежне Госпе на Текијама'''] [[Катеґория: Церкви]] qgd0nxz8l2cbnkdbi9ujcgce4yl3n59 20948 20945 2026-08-24T21:57:50Z Olirk55 19 20948 wikitext text/x-wiki [[Файл:Tekije_snezna_marija.JPG|200п|мини|десно|Церква Шнїговей Мариї на Текийох]] '''Церква Шнїговей Мариї на Текийох '''то [[Святи храм|церква]] и найвекше Марийово святилїще у [[Сербия|Сербиї]]. Арабске слово „текия“ означує мирне одпочивалїще, звичайно коло [[Драга|драгох]] и добрей води, кед у блїзкосци нє було векши хани (ноцнїки за путнїкох и караванох) [[Римокатолїцка церква|Церква римокатолїцка]]. Церква Шнїговей Мариї ше находзи на самим виходзе з Петроварадину ґу Сримским Карловцом на старей драги Нови Сад - Беоґрад. == Историят == Спрам традициї, на месце терашнєй церкви находзела ше штредньовиковна християнска церквочка пошвецена Дїви Мариї, хтору Турки звалєли 1526. року. Турки у 16. вику справели древену джамию з минаретом и малу текию з двома дервишами по хторей достала мено (на арабским: одпочивалїще). Кед Турки пошли, 1687. року, Петроварадин постал место за воякох, тарґовцох и землєдїлцох. Перши члени исусовского ряду до варошу приходза уж 1693. року, дзе нє застали зачувани штредньовиковни християнски храми. [[26. януар|26. януара]] 1699. року подписани Карловски мир. Пред тим як справена церква Святого Юря у Петроварадинє у подножю Петроварадинскей твердинї, исусовци були примушени хасновац напущену текийску джамию, хтору преушорели до церквочки и пошвецели ю швету Безгришного Зачаца Марийового. Церква Шнїговей Мариї направена як знак велькей побиди християнства над исламом и велькей битки на Везирцу 5. авґуста 1716. року (значи, на исти датум кед року 358, под час папи Либерия, по хронїкох, спаднул [[шнїг]] у Риме, та „на месце дзе шнїг нашол нєуґажени“ Либериє справел Базилику св. Мариї Велькей, а католїки датум славя як памятни дзень Мариї Шнїговей). Седемнац роки потим як 1699. року подписани Карловски мир медзи австрийским и турским царством, над Сримом ше знова зявела сцена забиваня и пустошеня. По чишлє вельо моцнєйше турске войско, на чолє зоз вельким везиром Дамат Али Пашом, пришло 3. авґуста 1716. року пред муриска Петроварадину и обшедло го. Австрийске войско, под заповиднїцтвом принца Евґена Савойского, одвитовало з виходзеньом з Петроварадинскей твердинї 5. авґуста истого року и у кратшей борби нєдалєко од церквочки Безгришного зачаца блаженей Дїви Мариї, турске войско дожило страшне пораженє. Прешвечени же побида над заберачом вивойована зоз заслугу Дїви Мариї, принц Евґен Савойски подаровал петроварадинскей церкви Безгришного зачаца блаженей Дїви Мариї образ Богородици з дзецком - Исусом на рукох, хтори по теди як святиню ношел до воєних походох и пред ню ше модлєл за помоц з нєба за свойо войско. [[Файл:Snezna_Gospa.jpg|200п|мини|десно|Абсидални бок церкви]] Понеже побида у битки вивойована 5. авґуста, на дзень Шнїговей Мариї, спомнута церква од теди пошвецена Шнїговей Мариї, односно Мариї Текийскей. Пре свою чудотворносц, тот образ з часом постал предмет окремного почитованя, а швето Шнїговей Мариї – дзень найвекшого паломнїцтва <ref>[https://digitalna.nb.rs/wb/NBS/novine/vreme/1937/08/07?pageIndex=00009 Време", 7. авґуст. 1937]</ref> до того мариянского святилїща у Петроварадинє як католїкох, так и православних, медзи хторима тото святилїще барз почитоване. У перших повойнових рокох церква Шнїговей Мариї преширена о трошку фамелиї настраданого австрийского подмаршала, ґрофа Зихрида Брунера, хторого Турки зарабровали и на сам [[дзень]] битки забили. Друге преширенє и преушоренє церкви зробели исусовци 1745. року, а на дзень святих Йоакима и Ани, 26. юлия истого року, шветочнє до церкви унєшени чудотворни образ Шнїговей Мариї. Як знак здогадованя на тоту подїю, святилїще Шнїговей Мариї слави и нєшка тот дзень як "Мали Текиї", а швето Шнїговей Мариї ше у святилїщу слави як „Вельки Текиї”.<ref>[https://web.archive.org/web/20141122054816/http:/www.stazeibogaze.info/2010/09/07/atput/ „Staze i bogaze » Austrougarsko-turskim putevima rata i mira (NS-Petrovaradin-Sr.Karlovci)(35km)”.] Архивирано из [https://web.archive.org/web/20141122054816/http:/www.stazeibogaze.info/2010/09/07/atput/ „Staze i bogaze » Austrougarsko-turskim putevima rata i mira (NS-Petrovaradin-Sr.Karlovci)(35km)”.] оригинала] 22. 11. 2014. г. Приступљено 16. 03. 2014.. Архивирано из [https://www.stazeibogaze.info/2010/09/07/atput/ ориґинала] 22. 11. 2014. г. Приступљено 16. 03. 2014.</ref> Терашня церква (у неоґотским стилу, з двома турнями и трома [[Дзвон|дзвонами]] у єдним) направена 1881. року по проєкту заґребского архитекти Германа Болеа з бочнима олтарами хтори пошвецени Св. Ани и Св. Осифови, зоз закладаньом опата (старшини католїцкого манастира) Илиї Окруґича Сремца и з дозволу Йосипа Юрая Штросмаєра.<ref>Damjanovic, Dragan. [https://www.academia.edu/34666922/Arhitektura_kapele_Snje%C5%BEne_Gospe_na_Tekijama_Architecture_of_the_Chapel_of_Our_Lady_of_the_Snows_at_Tekije_near_Petrovaradin_Gospi_Tekijskoj_Zbornik_radova_s_Me%C4%91unarodnog_znanstvenog_simpozija_%C4%90akovo_2017_237_271 Zbornik radova s Međunarodnog znanstvenog simpozija] (на язику: aнґлийски).''</ref> На заднє кубе поставени криж и полумешац. Полумешац положени под [[криж]], як символ побиди християнства над исламом у авґусту 1716. року. Церква реновирана 1976. року пре литурґийни пременки Другого ватиканского собору кед одстранєни стари [[Олтар|олтари]]. == Референци == <references/> == Литература == * Марко Кљајић: ''Свети Јурај у Петроварадину'', 2004, Петроварадин == Вонкашня вяза == * [https://sr.wikipedia.org/sr-wiki/ Црква Снежне Госпе на Текијама'''] {{Commonscat}} [[Катеґория: Церкви]] 7wla174xkqvi97wnufh02ccprwffukx 0 3450 20939 2026-08-24T16:49:51Z Olirk55 19 Olirk55 преместио је страницу [[Шишка (раса швонї)]] на [[Шишка (раса швинї)]] 20939 wikitext text/x-wiki #Преусмери [[Шишка (раса швинї)]] 2lp3ym2opj5d82dwm6h6hb5rh2l3pfq 0 3451 20940 2026-08-24T19:39:17Z ОленкаБТ 1579 Г. Медєши 20940 wikitext text/x-wiki Запалька (серб. упаљач, слц. zápalka = ширка, поль. zapalka = ширка. Назва запалька ше ту одноши на нове поняце ( з 20. вику), алє можлїве же нашо стари и кремень и оцилку волали запалька, так як цо Словаци и Поляци ширку (з 19. вику) наволали запалька). Запалька то механїчне допоможне средство хторе служи за палєнє циґаретли, циґару, пипки, ґазу або дачого иншого цо запалююце. За розлику од ширки, запальку мож хасновац вецей раз, бо ше нє троши запалька алє лєм запалююци флуїд хтори служи як гориво. То може буц чечни ґаз за запальки, бензин зазапальки и под. За инициялне палєнє флуїду ше хаснує або кремень або електричну искрочку. Предходнїки запальки У прешлим вику як средство за палєнє огня у наших крайох ше хасновало:  кремень (файта каменя хтори з вдереньом вируцує искри)  оцилку (файта ресельова зогнута до форми полумешаца)  труд (файта печарки хтора рошнє на лупи древа и хтору ше пред хаснованьом за палєнє огня окреме оброби) З кресаньом кременя до оцилки тота печарка би ше запалєла. Ширка Паралелно з розвойом запальки зявели ше и ширки (оп. Ширка). Перши запальки Перши запальки мали:  шкатулку  ґнот  мнатерию подобну вати хтору ше налївало з бензином  кремень  назубковане колєско хторе з чуханьом кременя руцало искру Потрошни матерял бул:  кремень хтори ше меняло  ґнот хтори горел, хтори ше тиж меняло  специялни бензин хтори ше долївало Запальки Зипо (Zippo) У Другей шветовей войни фирма Zipo за потреби америцкей армиї направела запальку на бензин чия характеристика була же ше, кед ше ю запалї и руци 40 метери далєко, нє загаши. Наменка була очиглядна: палєнє нєприятельских складзискох. Модерни запальки Модерни запальки вименєни у шлїдуюцим смислу:  Место кременя ше хаснує пиезоелектрични елемент хтори, кед ше го сцишнє, руца искру  Як гориво хаснує специялни ґаз за запальки. Єст запальки хтори мож дополньовац з ґазом и хторим мож меняц кремень, алє найпопуларнєйши запальки тоти цо ше их одруца кед потроша ґаз. Литература Словнїк руского народного язика I, А – Н, Нови Сад 2017, б. 469. Вонкашнї вязи https://sh.wikipedia.org/wiki/Upalja%C4%8D 4eclz76skcsioj8fiphl5hfehvnop0e 20941 20940 2026-08-24T20:07:07Z ОленкаБТ 1579 Медзинаслови, викивязи, вонкашнї вязи, литература 20941 wikitext text/x-wiki '''Запалька''' (серб. ''упаљач'', слц. ''zápalka'' = ширка, поль. ''zapalka'' = ширка. Назва запалька ше ту одноши на нове поняце ( з 20. вику), алє можлїве же нашо стари и кремень и оцилку волали запалька, так як цо Словаци и Поляци ширку (з 19. вику) наволали запалька. Запалька то механїчне допоможне средство хторе служи за палєнє циґаретли, циґару, [[Пипка|пипки]], ґазу або дачого иншого цо запалююце. За розлику од ширки, запальку мож хасновац вецей раз, бо ше нє троши запалька алє лєм запалююци флуїд хтори служи як гориво. То може буц чечни ґаз за запальки, бензин за запальки и под. За инициялне палєнє флуїду ше хаснує або кремень або електричну искрочку. == Предходнїки запальки == У прешлим вику як средство за палєнє огня у наших крайох ше хасновало: * кремень (файта [[Камень|каменя]] хтори з вдереньом вируцує искри) * оцилку (файта ресельова зогнута до форми полумешаца) * труд (файта [[Печарка|печарки]] хтора рошнє на лупи древа и хтору ше пред хаснованьом за палєнє огня окреме оброби) З кресаньом кременя до оцилки тота печарка би ше запалєла. '''Ширка''' Паралелно з розвойом запальки зявели ше и ширки (оп. [[Ширка]]). == Перши запальки == '''Перши запальки мали:''' * шкатулку * [[ґнот]] * мнатерию подобну вати хтору ше налївало з бензином * кремень * назубковане [[Колєсо|колєско]] хторе з чуханьом кременя руцало искру '''Потрошни матерял бул:''' * кремень хтори ше меняло * ґнот хтори горел, хтори ше тиж меняло * специялни бензин хтори ше долївало '''Запальки Зипо (''Zippo'')''' У Другей шветовей войни фирма ''Zipo'' за потреби америцкей армиї направела запальку на бензин чия характеристика була же ше, кед ше ю запалї и руци 40 [[Метер|метери]] далєко, нє загаши. Наменка була очиглядна: палєнє нєприятельских складзискох. == Модерни запальки == Модерни запальки вименєни у шлїдуюцим смислу: * Место кременя ше хаснує пиезоелектрични елемент хтори, кед ше го сцишнє, руца искру * Як гориво хаснує специялни ґаз за запальки. Єст запальки хтори мож дополньовац з ґазом и хторим мож меняц кремень, алє найпопуларнєйши запальки тоти цо ше их одруца кед потроша ґаз. == Литература == • ''Словнїк руского народного язика I, А – Н'', Нови Сад 2017, б. 469. == Вонкашнї вязи == * [https://sh.wikipedia.org/wiki/Upalja%C4%8D] 7het2svy30hqziuy78p15i3r20txf0q 20947 20941 2026-08-24T21:32:55Z ОленкаБТ 1579 20947 wikitext text/x-wiki '''Запалька''' (серб. ''упаљач'', слц. ''zápalka'' = ширка, поль. ''zapalka'' = ширка. Назва запалька ше ту одноши на нове поняце ( з 20. вику), алє можлїве же нашо стари и кремень и оцилку волали запалька, так як цо Словаци и Поляци ширку (з 19. вику) наволали запалька. Запалька то механїчне допоможне средство хторе служи за палєнє циґаретли, циґару, [[Пипка|пипки]], ґазу або дачого иншого цо запалююце. За розлику од ширки, запальку мож хасновац вецей раз, бо ше нє троши запалька алє лєм запалююци флуїд хтори служи як гориво. То може буц чечни ґаз за запальки, бензин за запальки и под. За инициялне палєнє флуїду ше хаснує або кремень або електричну искрочку. == Предходнїки запальки == У прешлим вику як средство за палєнє огня у наших крайох ше хасновало: * кремень (файта [[Камень|каменя]] хтори з вдереньом вируцує искри) * оцилку (файта ресельова зогнута до форми полумешаца) * труд (файта [[Печарка|печарки]] хтора рошнє на лупи древа и хтору ше пред хаснованьом за палєнє огня окреме оброби) З кресаньом кременя до оцилки тота печарка би ше запалєла. '''Ширка''' Паралелно з розвойом запальки зявели ше и ширки (оп. [[Ширка]]). == Перши запальки == '''Перши запальки мали:''' * шкатулку * [[ґнот]] * мнатерию подобну вати хтору ше налївало з бензином * кремень * назубковане [[Колєсо|колєско]] хторе з чуханьом кременя руцало искру '''Потрошни матерял бул:''' * кремень хтори ше меняло * ґнот хтори горел, хтори ше тиж меняло * специялни бензин хтори ше долївало '''Запальки Зипо (''Zippo'')''' У Другей шветовей войни фирма ''Zipo'' за потреби америцкей армиї направела запальку на бензин чия характеристика була же ше, кед ше ю запалї и руци 40 [[Метер|метери]] далєко, нє загаши. Наменка була очиглядна: палєнє нєприятельских складзискох. == Модерни запальки == Модерни запальки вименєни у шлїдуюцим смислу: * Место кременя ше хаснує пиезоелектрични елемент хтори, кед ше го сцишнє, руца искру * Як гориво хаснує специялни ґаз за запальки. Єст запальки хтори мож дополньовац з ґазом и хторим мож меняц кремень, алє найпопуларнєйши запальки тоти цо ше их одруца кед потроша ґаз. == Литература == • ''Словнїк руского народного язика I, А – Н'', Нови Сад 2017, б. 469. == Вонкашнї вязи == * [https://sh.wikipedia.org/wiki/Upaljač/] gopss6crwwiokrmyh3041cz3tbgpcb4 0 3452 20942 2026-08-24T20:10:56Z ОленкаБТ 1579 Г. Медєши 20942 wikitext text/x-wiki Фраєр (серб. жарґ. даса, лаф, ђилкош, тип; драган; од нємецкого прикметнїка frei, цо значи – шлєбодни. Слово der Freirer(sman) по нємецки значи питач, будуци млоди). У нашим руским язику слово фраєр скорей означовало праве тото цо и у нємецким язику: мили, люби, любени; питач, млоди, заручнїк, будуци супруг, а у сучасней бешеди тото слово достало значенє любовнїк, швалер. У народних писньох и шпиванкох нашо предки так волали своїх любених: ... Шерцо мойо шерцо з каменя твардого, зарекай ше, дзивче, фраєра першого ...  Кед сом вчера вечар на капурки стала  (Studiа Ruthenica 25, б. 22) ... Смутна я, смутна я, бо ме розжалєли, кед ме фраєр питал, одац ме нє сцели ... Чече вода, чече вода  (Studiа Ruthenica 25, б. 33) ... Яй Боже мой, тоти мойо черешнї шицки ше ми розсипали по жеми! А хто же ми черешенки позбера? кед я нє мам в Керестуре фраєра? Хтора нє ма в Керестура фраєра та най шеднє на лавочку до двора ... Яй, Боже мой, тоти мойо черешнї   (Studiа Ruthenica 25, б. 36) Зоз истим значеньом слово фраєр (frajir) ше и нєшка хаснує у восточнословацких бешедох: ... Frajir še mi žeňi, pojdzem na vešeľe, pojdzem ja opatrec, co za paňu bere ... … Frajir še mi žeňi, na voľu mu davam, naj bere koho sce, ja še ňeodavam … ... Frajir, frajir, aľe jaki,co me ňigda ňeoblapi, ňeoblapi, ňepobočka, ňebudzem mu frajiročka … Зоз слова фраєр маме и виведзени слова як цо: фраєриц ше (мац фраєра або фраєрку), фраєречка/фраєрочка (дем. и гипок. од фраєрка), фраєрка (мила, любена), фраєрош и фраєркош (тот цо ма фраєрки), фраєрошка и фраєркошка (тота цо ма фраєрох), а маме и квеце цо ше вола фраєрово баюси (лат. Nigella satova L.), чия назва настала по подобносци рошлїни и хлопских баюсох. Литература Словнїк руского народного язика II, Нови Сад 2017, б. 656. Часопис Дружтва за руски язик, литературу и културу Нови Сад «Studia Ruthenica» число 25, б. 22-36. Krítky slovník nárečia slovenského ZEMPLÍNSKOTEPLICKÉHO abo jak še dakedi u Keresture hutorilo, podĺa Terézie Kubániovej, Zemplínska Teplica 2020. Вонкашнї вязи https://man.wannabemagazine.com/sport-i-zabava/frajer-odlike-ponasanje- 94qbk43dgk257nvrmsy2lyc2burex1w 20943 20942 2026-08-24T20:34:51Z ОленкаБТ 1579 Медзинаслови, викивязи, вонкашнї вязи, литература 20943 wikitext text/x-wiki '''Фраєр''' (серб. жарґ. ''даса'', лаф, ''ђилкош'', тип; ''драган''; од нємецкого прикметнїка ''frei'', цо значи – шлєбодни. Слово ''der Freirer''(''sman'') по нємецки значи питач, будуци млоди). У нашим [[Руски язик|руским язику]] слово фраєр скорей означовало праве тото цо и у нємецким язику: мили, люби, любени; питач, млоди, заручнїк, будуци супруг, а у сучасней бешеди тото слово достало значенє ''любовнїк, швалер.'' У народних писньох и шпиванкох нашо предки так волали своїх любених: ... Шерцо мойо шерцо з [[Камень|каменя]] твардого, зарекай ше, дзивче, ''фраєра'' першого ...  ''Кед сом вчера вечар на [[Капура|капурки]] стала''  (''Studiа Ruthenica 25, б. 22'') ... Смутна я, смутна я, бо ме розжалєли, кед ме фраєр питал, одац ме нє сцели ... ''Чече вода, чече вода''  (''Studiа Ruthenica 25, б. 33'') ... Яй Боже мой, тоти мойо черешнї шицки ше ми розсипали по жеми! А хто же ми черешенки позбера? Кед я нє мам в [[Руски Керестур|Керестуре]] ''фраєра''? Хтора нє ма в Керестура ''фраєра'' та най шеднє на лавочку до двора ... Яй, Боже мой, тоти мойо черешнї   (''Studiа Ruthenica 25, б. 36'') Зоз истим значеньом слово фраєр (''frajir'') ше и нєшка хаснує у восточнословацких бешедох: ... ''Frajir'' še mi žeňi, pojdzem na vešeľe, pojdzem ja opatrec, co za paňu bere ... … ''Frajir'' še mi žeňi, na voľu mu davam, naj bere koho sce, ja še ňeodavam … ... ''Frajir, frajir,'' aľe jaki,co me ňigda ňeoblapi, ňeoblapi, ňepobočka, ňebudzem mu frajiročka … Зоз слова фраєр маме и виведзени слова як цо: ''фраєриц ше'' (мац фраєра або фраєрку), ''фраєречка/фраєрочка'' (дем. и гипок. од фраєрка), фраєрка (мила, любена), ''фраєрош и фраєркош'' (тот цо ма фраєрки), ''фраєрошка'' и ''фраєркошка'' (тота цо ма фраєрох), а маме и квеце цо ше вола ''фраєрово баюси'' (лат. ''Nigella satova L''.), чия назва настала по подобносци рошлїни и хлопских баюсох. == Литература == • ''Словнїк руского народного язика II,'' Нови Сад 2017, б. 656. • Часопис [[Дружтво за руски язик, литературу и културу|Дружтва за руски язик, литературу и културу]] Нови Сад «Studia Ruthenica» число 25, б. 22-36. • Krítky slovník nárečia slovenského ZEMPLÍNSKOTEPLICKÉHO abo jak še dakedi u Keresture hutorilo, podĺa Terézie Kubániovej, Zemplínska Teplica 2020. == Вонкашнї вязи == • [https://man.wannabemagazine.com/] sport-i-zabava/frajer-odlike-ponasanje- sv1ma0vgtkrwhcu6jb85ixnn942yc9r 20946 20943 2026-08-24T21:28:20Z ОленкаБТ 1579 20946 wikitext text/x-wiki '''Фраєр''' (серб. жарґ. ''даса'', лаф, ''ђилкош'', тип; ''драган''; од нємецкого прикметнїка ''frei'', цо значи – шлєбодни. Слово ''der Freirer''(''sman'') по нємецки значи питач, будуци млоди). У нашим [[Руски язик|руским язику]] слово фраєр скорей означовало праве тото цо и у нємецким язику: мили, люби, любени; питач, млоди, заручнїк, будуци супруг, а у сучасней бешеди тото слово достало значенє ''любовнїк, швалер.'' У народних писньох и шпиванкох нашо предки так волали своїх любених: ... Шерцо мойо шерцо з [[Камень|каменя]] твардого, зарекай ше, дзивче, ''фраєра'' першого ...  ''Кед сом вчера вечар на [[Капура|капурки]] стала''  (''Studiа Ruthenica 25, б. 22'') ... Смутна я, смутна я, бо ме розжалєли, кед ме фраєр питал, одац ме нє сцели ... ''Чече вода, чече вода''  (''Studiа Ruthenica 25, б. 33'') ... Яй Боже мой, тоти мойо черешнї шицки ше ми розсипали по жеми! А хто же ми черешенки позбера? Кед я нє мам в [[Руски Керестур|Керестуре]] ''фраєра''? Хтора нє ма в Керестура ''фраєра'' та най шеднє на лавочку до двора ... Яй, Боже мой, тоти мойо черешнї   (''Studiа Ruthenica 25, б. 36'') Зоз истим значеньом слово фраєр (''frajir'') ше и нєшка хаснує у восточнословацких бешедох: ... ''Frajir'' še mi žeňi, pojdzem na vešeľe, pojdzem ja opatrec, co za paňu bere ... … ''Frajir'' še mi žeňi, na voľu mu davam, naj bere koho sce, ja še ňeodavam … ... ''Frajir, frajir,'' aľe jaki,co me ňigda ňeoblapi, ňeoblapi, ňepobočka, ňebudzem mu frajiročka … Зоз слова фраєр маме и виведзени слова як цо: ''фраєриц ше'' (мац фраєра або фраєрку), ''фраєречка/фраєрочка'' (дем. и гипок. од фраєрка), фраєрка (мила, любена), ''фраєрош и фраєркош'' (тот цо ма фраєрки), ''фраєрошка'' и ''фраєркошка'' (тота цо ма фраєрох), а маме и квеце цо ше вола ''фраєрово баюси'' (лат. ''Nigella satova L''.), чия назва настала по подобносци рошлїни и хлопских баюсох. == Литература == • ''Словнїк руского народного язика II,'' Нови Сад 2017, б. 656. • Часопис [[Дружтво за руски язик, литературу и културу|Дружтва за руски язик, литературу и културу]] Нови Сад «Studia Ruthenica» число 25, б. 22-36. • Krítky slovník nárečia slovenského ZEMPLÍNSKOTEPLICKÉHO abo jak še dakedi u Keresture hutorilo, podĺa Terézie Kubániovej, Zemplínska Teplica 2020. == Вонкашнї вязи == * [https://man.wannabemagazine.com/ sport i zabava/frajer-odlike ponasanje] jpt3w6rrvrxbbuds1kea27x3yafz1j9 20949 20946 2026-08-24T22:06:22Z Olirk55 19 Маркиорванє 20949 wikitext text/x-wiki '''Фраєр''' (серб. жарґ. ''даса'', лаф, ''ђилкош'', тип; ''драган''; од нємецкого прикметнїка ''frei'', цо значи – шлєбодни. Слово ''der Freirer''(''sman'') по нємецки значи питач, будуци млоди). У нашим [[Руски язик|руским язику]] слово фраєр скорей означовало праве тото цо и у нємецким язику: мили, люби, любени; питач, млоди, заручнїк, будуци супруг, а у сучасней бешеди тото слово достало значенє ''любовнїк, швалер.'' У народних писньох и шпиванкох нашо предки так волали своїх любених: ▶ ... Шерцо мойо шерцо з [[Камень|каменя]] твардого, зарекай ше, дзивче, ''фраєра'' першого ...  ▶ ''Кед сом вчера вечар на [[Капура|капурки]] стала''  (''Studiа Ruthenica 25, б. 22'') ▶... Смутна я, смутна я, бо ме розжалєли, кед ме фраєр питал, одац ме нє сцели ... ▶ ''Чече вода, чече вода''  (''Studiа Ruthenica 25, б. 33'') ... Яй Боже мой, тоти мойо черешнї шицки ше ми розсипали по жеми! А хто же ми черешенки позбера? Кед я нє мам в [[Руски Керестур|Керестуре]] ''фраєра''? Хтора нє ма в Керестура ''фраєра'' та най шеднє на лавочку до двора ... Яй, Боже мой, тоти мойо черешнї   (''Studiа Ruthenica 25, б. 36'') Зоз истим значеньом слово фраєр (''frajir'') ше и нєшка хаснує у восточнословацких бешедох: ▶ ... ''Frajir'' še mi žeňi, pojdzem na vešeľe, pojdzem ja opatrec, co za paňu bere ... ▶ … ''Frajir'' še mi žeňi, na voľu mu davam, naj bere koho sce, ja še ňeodavam … ▶ ... ''Frajir, frajir,'' aľe jaki,co me ňigda ňeoblapi, ňeoblapi, ňepobočka, ňebudzem mu frajiročka … Зоз слова фраєр маме и виведзени слова як цо: ♦ '''''фраєриц ше''''' (мац фраєра або фраєрку), ♦ '''''фраєречка'''/фраєрочка'' (дем. и гипок. од фраєрка), ♦ '''фраєрка''' (мила, любена), ♦ '''''фраєрош''''' и ♦ '''''фраєркош''''' (тот цо ма фраєрки), ♦ '''''фраєрошка''''' и ♦ '''''фраєркошка''''' (тота цо ма фраєрох), а маме и квеце цо ше вола ''фраєрово баюси'' (лат. ''Nigella satova L''.), чия назва настала по подобносци рошлїни и хлопских баюсох. == Литература == • ''Словнїк руского народного язика II,'' Нови Сад 2017, б. 656. • Часопис [[Дружтво за руски язик, литературу и културу|Дружтва за руски язик, литературу и културу]] Нови Сад ''Studia Ruthenica'' число 25, б. 22-36. • Krítky slovník nárečia slovenského ZEMPLÍNSKOTEPLICKÉHO abo jak še dakedi u Keresture hutorilo, podĺa Terézie Kubániovej, Zemplínska Teplica 2020. == Вонкашнї вязи == * [https://man.wannabemagazine.com/ sport i zabava/frajer-odlike ponasanje] kdbajj5y2aet53h5sostoxd4l5wx89w 20950 20949 2026-08-24T22:08:34Z Olirk55 19 Маркиорванє 20950 wikitext text/x-wiki '''Фраєр''' (серб. жарґ. ''даса'', лаф, ''ђилкош'', тип; ''драган''; од нємецкого прикметнїка ''frei'', цо значи – шлєбодни. Слово ''der Freirer''(''sman'') по нємецки значи питач, будуци млоди). У нашим [[Руски язик|руским язику]] слово фраєр скорей означовало праве тото цо и у нємецким язику: мили, люби, любени; питач, млоди, заручнїк, будуци супруг, а у сучасней бешеди тото слово достало значенє ''любовнїк, швалер.'' У народних писньох и шпиванкох нашо предки так волали своїх любених: ▶ ... Шерцо мойо шерцо з [[Камень|каменя]] твардого, зарекай ше, дзивче, ''фраєра'' першого ...  ▶ ''Кед сом вчера вечар на [[Капура|капурки]] стала''  (''Studiа Ruthenica 25, б. 22'') ▶... Смутна я, смутна я, бо ме розжалєли, кед ме фраєр питал, одац ме нє сцели ... ▶ ''Чече вода, чече вода''  (''Studiа Ruthenica 25, б. 33'') ▶ ... Яй Боже мой, тоти мойо черешнї шицки ше ми розсипали по жеми! А хто же ми черешенки позбера? Кед я нє мам в [[Руски Керестур|Керестуре]] ''фраєра''? Хтора нє ма в Керестура ''фраєра'' та най шеднє на лавочку до двора ... Яй, Боже мой, тоти мойо черешнї   (''Studiа Ruthenica 25, б. 36'') Зоз истим значеньом слово фраєр (''frajir'') ше и нєшка хаснує у восточнословацких бешедох: ▶ ... ''Frajir'' še mi žeňi, pojdzem na vešeľe, pojdzem ja opatrec, co za paňu bere ... ▶ … ''Frajir'' še mi žeňi, na voľu mu davam, naj bere koho sce, ja še ňeodavam … ▶ ... ''Frajir, frajir,'' aľe jaki,co me ňigda ňeoblapi, ňeoblapi, ňepobočka, ňebudzem mu frajiročka … Зоз слова фраєр маме и виведзени слова як цо: ♦ '''''фраєриц ше''''' (мац фраєра або фраєрку), ♦ '''''фраєречка'''/фраєрочка'' (дем. и гипок. од фраєрка), ♦ '''фраєрка''' (мила, любена), ♦ '''''фраєрош''''' и ♦ '''''фраєркош''''' (тот цо ма фраєрки), ♦ '''''фраєрошка''''' и ♦ '''''фраєркошка''''' (тота цо ма фраєрох), а маме и квеце цо ше вола ''фраєрово баюси'' (лат. ''Nigella satova L''.), чия назва настала по подобносци рошлїни и хлопских баюсох. == Литература == • ''Словнїк руского народного язика II,'' Нови Сад 2017, б. 656. • Часопис [[Дружтво за руски язик, литературу и културу|Дружтва за руски язик, литературу и културу]] Нови Сад ''Studia Ruthenica'' число 25, б. 22-36. • Krítky slovník nárečia slovenského ZEMPLÍNSKOTEPLICKÉHO abo jak še dakedi u Keresture hutorilo, podĺa Terézie Kubániovej, Zemplínska Teplica 2020. == Вонкашнї вязи == * [https://man.wannabemagazine.com/ sport i zabava/frajer-odlike ponasanje] 78blap9pkpqyfxehjnz80ocbiiomrhu