Википедия rskwiki https://rsk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8_%D0%B1%D0%BE%D0%BA MediaWiki 1.47.0-wmf.16 first-letter Медий Окреме Розгварка Хаснователь Розгварка зоз хасновательом Википедия Розгварка о Википедиї Файл Розгварка о файлу МедияВики Розгварка о МедияВикию Шаблон Розгварка о шаблону Помоц Розгварка о помоци Катеґория Розгварка о катеґориї TimedText TimedText talk Модул Разговор о модулу Event Event talk 0 446 20973 14218 2026-08-25T12:15:23Z Sveletanka 20 катеґория 20973 wikitext text/x-wiki {| class="wikitable" align=right width=300px ! colspan="2" |Тетрис |- ! colspan="2" |[[Файл:Typical_Tetris_Game.svg|center|300px|Типични кадер з ''Тетрису''|безоквира]]Типични кадер з ''Тетрису'' |- |'''Девелопер(е)''' |Алексей Пажитнов |- |'''Видавач(е)''' |Рижни |- |'''Дистрибутер(е)''' |Рижни |- |'''Виходзенє''' |Юний 1984. |- |'''Жанр''' |Складанка |- |'''Платформи''' |Скоро шицки |}'''Тетрис''' (рос. ''Тетрис'') лоґичне видеобависко, видате на скоро шицких бавискових платформох. Єдно є з найпознатших видео-бавискох вообще. Бависко направел 6. юния 1984. русийски науковец Алексей Пажитнов (русийск. ''Алексей Пажитнов)''. Пажитнов робел як програмер у рахункарским центру Совєтскей академиї наукох.<ref>[https://www.atarihq.com/tsr/special/tetrishist.html The Tetris saga]</ref> Мено „тетрис” походзи од греческого префиксу „тетра” („штири”) бо шицки часци составени зоз штирох сеґментох, и тенису, Пажитнового облюбеного [[спорт]]у.<ref>[https://web.archive.org/web/20050311025939/http://www.g4tv.com/icons/episodes/1314/Tetris.html „Интервю з Пажитновим з 2004. на америцкей телевизиї G4”]</ref> Верзия бависка за IBM РС платформу направели Пажитново приятелє Дмитрий Павловски и Владимир Ґерасимов. Єден зоз творительох ориґиналного бависка Тетрис Армен Саркисиян. ''Тетрис'' ше аж зявел як часц уметнїцкей вистави на универзитету Браун у ЗАД.<ref>[http://bastilleweb.techhouse.org/ La Bastille: A Tech House Art Installation]</ref> Тиж, 2007. завжал друге место „100 найлєпши видеобависка шицких часох” порталу IGN<ref>[https://web.archive.org/web/20131107133844/http://top100.ign.com/2007/ign_top_game_2.html „IGN Top 100 Games 2007 | 2 Tetris]</ref> Найвекшу часц своєй популарносци ''Тетрис'' здобул на Нинтендовим Ґейм бою, на хторим є видати 1989. Розширеносц конзоли преславела ''Тетрис'' до тей мири же вон постал нєзаобиходна часц популарней култури. == Референци == <references /> == Вонкашнї вязи == * [https://tetris.com/ Tetris.com] Урядови бок * [https://web.archive.org/web/20080828052048/http://tetrisconcept.com/ TetrisConcept.com] fan бок у wiki стилу * [https://www.freetetris.org/game.php#google_vignette Free Tetris] бавенє Tetrisa online [[Катеґория:Видео бависка 1984.]] [[Катеґория:Бависка]] d3g5hcenri97dm7g2axn28pw3iqa1b0 14 1587 20970 11084 2026-08-25T12:10:39Z Sveletanka 20 катеґория 20970 wikitext text/x-wiki [[Катеґория:Беркасово]] o3immxeqax7p9cl1s3yuci9mvus7ayi 0 1782 20969 16679 2026-08-25T12:10:15Z Sveletanka 20 вики вязи и катеґприя 20969 wikitext text/x-wiki {| class="wikitable" align="right" width="300px" ! colspan="2" |<big>Беркасово</big> |- | colspan="2" | [[File:Berkasovo 471.jpg|center|thumb|260px|<div style="text-align: center;">Дом култури ]] |- Герб ! colspan="2" |Административни податки |- |'''Держава''' |Сербия |- |'''Автономна покраїна''' |Войводина |- |'''Управни округ''' |Сримски |- |'''Општина''' |Шид |- ! colspan="2" |Жительство |- |'''—2022 |983 |- |'''—густосц''' |54/km2 |- ! colspan="2" |Ґеоґрафски характеристики |- |'''Координати''' |45° 09′ 01″ С; 19° 15′ 47″ В |- |'''Часово зони''' |UTC+1 (CET), влєце UTC+2 (CEST) |- |'''Абс. висина''' |149 m |- |'''Поверхносц''' |20,6 km² |- ! colspan="2" style="background:#efefef;" | Беркасово на мапи Сербиї |- | colspan="2" style="text-align:center;" | {{Location map | Serbia | label = Беркасово | lat_deg = 45 | lat_min = 09 | lat_sec = 01| lat_dir = N | lon_deg = 19 | lon_min = 15 | lon_sec = 41 | lon_dir = E | position = right | width = 290 | float = center | caption = }} |- ! colspan="2"|Инши податки |- |'''Поштове число''' |22242 |- |'''Поволуюце число''' |022 |- |'''Реґистерска ознака''' | ŠI |} '''Беркасово''' (рсн. ''Беркасов'') то населєнє у општини [[Шид]], у Сримским округу, у [[Войводина|Войводини]] ([[Сербия]]). Беркасово ше находзи сиверовосточно од Шиду, на маґистралней драги спрам Илоку. Було оддалєне 4 км од Шиду, алє ше з часом преширйовало ґу городу док ше цалком нє злучело зоз нїм. Валал Беркасово змесцени у єдней часци долїни потока Шидина дзе почина сримска лесна високоровнїна, на штреднє 149 [[Метер|m]] надморскей висини. Основа населєня ма предлужену форму и линеарну структуру. Облапя три часци: Ґладнош, Старе Беркасово и Нове Беркасово. Беркасово ше по випатрунку розликує од других населєньох у општини Шид. Найвекша часц хижох вибудована коло асфалтней драги, длугокей коло 4 км, и прето є єдно з найдлукших населєньох у општини Шид. Старша часц беркасовских хижох у бреговитшим краю, а новша часц, спрам Шиду, на ровнєйшим подручу зоз векшим двором и заграду, як то уж и звичайне за панонски тип населєньох. Нєдалєко од валалу находзи ше Липовача, познате место за вилєти. [[File:Slova%C4%8Dka_crkva_%28Berkasovo%29_488.jpg|right|thumb|300px|Словацка церква у Беркасове]] == История == Баркасово, як населєнє припада старшим населєньом шидскей општини хторе такповесц „виросло” на драги медзи Шидом и Илоком у долїни „Ашман” ([[Турска|турске]] слово, цо значи „добра вода”). Спрам арехеолоґийних шлїдох, у околїску нєшкайшого Беркасова вироятнє було населєнє ище у младшим каменим чаше. На дзепоєдних местох у Беркасовским хотаре наиходзи ше на римску керамику, а пренайдзени и два кациґи (шлеми) з надписами, хтори спадаю до найкрасших античних предметох хтори пренайдзени у Сриме. На дзепоєдних местох одкрити и римски [[Теметов|теметови]]. Старе населєнє ше першираз спомина у папских дкументох зоз XIII вику; у XV вику то варош зоз твердиню под назву Деспотовец. Од 1699. по 1745. рок Беркасов, вєдно зоз Шидом бул у составе Воєней країни, або Воєней гранїци. Од 1745. року обидва места под коморску управу, а од 1777. по 1848. рок тоти два места творели такволани „Шидски велможски маєток” хтори бул у составе крижевского [[Грекокатолїцка церква|грекокатолїцкого]] владичества. Под час Воєней країни до Беркасова, або такволаного „Деспотского шанцу” населєли ше подунайски гранїчаре з Вуковару. Сучасни валал ше спомина 1733. року. Место 1885. року припадало Ердевицкому виберанковому срезу зоз своїма 572 жителями. == Манифестациї == У Беркасове ше традицийно отримую манифестаицї Днї св. Петки и Сримска винияда. == Демоґрафия == Року 1734. Беркасово мало 72 обисца, познєйше 1758. року 60, 1766. и 1774. - 76, а 1791 - 92 доми зоз 502 душами. Познєйше, 1810. року число обисцох ше звекшало на 101, а и число жительох поросло на 641 особу. У периодзе од 1869. по 1991. рок (за 122 роки) Беркасовске жительство мало розлични тенденциї рушаня; по Першу шветову войну тото число ше рушало од 1600 по 1900, же би 1921. року виношело (аж) 2109, а потим ушлїдзела тенденция зменшованя жительох, же би спрам попису зоз 1991. року було такповесц за ½ менше и чишлєло 1100 особи. Препатрунок числа жительох по рокох випатра так: ---------------------------------------------------------------------------------------------------- Рок: 1869. 1880. 1890. 1900. 1910. 1921. 1931. 1948. 1953. 1961. 1971. 1981. 1991 ---------------------------------------------------------------------------------------------------- Числ. жит.: 1739 1676 1820 1882 1973 2109 2070 1156 1235 1214 1213 1217 1100 ---------------------------------------------------------------------------------------------------- У Беркасове жию 987 полнолїтни жителє, а штредня старосц жительства виноши 40,9 роки (39,4 при хлопох и 42,2 роки при женох). У валалє єст 490 обисца, а штреднє число членох по ґаздовстве 2,51. {| class="wikitable" |+ |'''Рок''' |1948. |1853. |1961. |1971. |1981. |1991. | |2002 | |2022 |- |Ч'''исло жительох''' |1156 |1.235 |1.214 |1.213 |1.217 |1.103 |1.088 |1228 |1.258 |983 |}Етнїчни состав жительства по попису з 2002. року [[File:Manastir_Sveta_Petka-Berkasovo_738.jpg|right|thumb|300px|Манастир св. Петки]] {| class="wikitable" |+ |Серби |841 |68,48% |- |[[Руснаци у Сербиї|Руснаци]] |184 |14,98% |- |Югославянє |51 |4,15% |- |Горвати |47 |3,82% |- |Словаци |21 |1,71% |- |Мадяре |6 |0,48% |- |Руси |2 |0,16% |- |Роми |2 |0,16% |- |Українци |1 |0,08% |- |Муслиманє |1 |0,08% |- |Македонци |1 |0,08% |- |Нєпознати |61 |4,96% |} == Руснаци у Беркасове == Серби у Беркасове були єдини жителє, аж по приход [[Руснаци у Сербиї|Руснацох]] початком XІX вику. Було то у чаше кед [[габа]] руских жительох на своїм путешествию зохабяюци бреги и брещки на подножю Карпатох и крадшого одпочиваня на [[Руски Керестур|керестурскей]] и [[Коцур|коцурскей]] ровнїни, закончую знова у подножю єдней гори - Фрушкей гори, єдиней у Сриме, а тиж и у тей часци Панонского ареалу. То часи кед ше Руснаци селя до Сриму: Шиду (1803), [[Бачинци|Бачинцох]] (1834), Беркасова (1828, 1936). Тих деценийох, односно 1828. року, у Беркасове жила (на Жумберку) єдна руска фамелия, фамелия Андрия Фириса и його супруги Еви, народзеней Гудра. Руснаци ше до тей часци Сриму, та и до Беркасова, приселєли кед Крижевске владичество концом XVIII вику достало досц обрабяцей жеми и кед збудовала Владически двор и основала [[Грекокатолїцка церква|грекокатолїцку парохию]] у Шидзе. Беркасовски Руснаци мали, або маю тоти презвиска: Биреш, Бобаль, Бодянєц, Ванко, Вашаш, Волчко, Давид, Дудаш, Еделински, Файфрич, Фирис, Гайдук, Гарди, Гарвильчак, Колясар, Колошняї, Ковач, Лазор, Папуґа, Рошташ, Сабол, Саламон, Семан, Сорочко, Страценски, Жмура итд. == Церковни живот у Беркасове: == Сербска [[православна церква]] у Беркасове збудована концом XVIII вику (1766-1778) и пошвецена св. Петрови и Павлови. Нукашнє пошоренє [[Святи храм|церкви]] окончели: Андрей Шалтисти з Нового Саду (1787), Павле Чортанович (1862) и Светозар Попович (1910). У Беркасове єст ище єдна [[Святи храм|церквочка]] пошвецена Святей Петки (св. Параскеви), хтора збудована на жридлє Акшам и за єй воду гваря же є здрава и лїковита. Руски вирнїки у Беркасове грекокатолїки, хторих 1831. року було 6 фамелиї, потим 1836. року 46, а 1852. – 78, на початку нє мали свою месну парохию, алє були под Шидску парохию. Свою самостойну парохию достали 1. августа 1919. року, а за вирски живот хасновац могли [[Римокатолїцка церква|римокатолїцку церкву]] пошвецену св. Мартинови, хтора збудована (у заходним стилу) ище зоз 1770. року. У тим чаше (1915) у Беркасове уж було 380 руски души, а 1930. року аж 539. Вше векше присельованє Руснацох до Беркасова допринєсло же би напр. 1948. року у Беркасове, спомедзи 1250 жительох: Руснацох було 47 %, Сербох 46 %, [[Горватска|Горватох]] 6 % и других 1 %. Церковни кирбай у Беркасове отримує ше вєшенї, на св. Архангела Михаїла. '''Беркасовски [[Священїк|паноцове]] були''': Франя Латкович (1919-1928), Павле Ґвозданович (1928-1943), [[Силвестер Саламон]] (1943-1953). Дюра Гербут (1953-1979), Владимир Мудри (1979-1984), Томислав Мудри (1984-1991), Дюра Фейса (обслуговал 1991-1993), Михайло Режак (1993-2003). Од априла 2003. року беркасовски парох бул о. Владислав Рац зоз Руского Керестура хтори источашнє окончовал [[Священїк|священїцку]] длужносц и у [[Бикич Дол|Бикичу]], Соту, Привиней Глави, Илоку и Шаренґраду, односно подруче на хторим ше беркасовска парохия пресцера. После ту бул паноцец Йосип Селин, а тераз служи Владимир Еделински Миколка, по походзеню зоз [[Руски Керестур|Руского Керестура.]] == Просвитни живот валала == Такповесц истих рокох XVIII вику кед у Беркасове основана православна церква, почала зоз роботу и сербска православна конфесина школа. Було то 1788. року. Од кеди руски дзеци у Беркасове мали свойого руского учителя нєт прецизнєйши податки. Зна ше, медзитим, же концом XІX вика и на початки XX у Беркасове робели двоме учителє: єден у сербскей церковней општини и други у рускей церковней општини. Учитель рускей церковней општини теди бул Осиф Губаш. Учел дзеци у І и ІІ класи, а источашнє бул и [[дзияк]] у церкви. Од руских учительох хтори робели у Беркасове, по Другу шветову войну, треба спомнуц [[Дюра Дудаш|Дюру Дудаша]] зоз Руского Керестура и Дюру Рамача по походзеню зоз [[Миклошевци|Миклошевцох]]. Зоз новших часох треба начишлїц плеяду руских учительох хтори зохабели значни шлїд у беркасовскей рускей просвити. То Ксения Сенка Бесерминї и Ана Ганча Кнежевич, нар. Ждиняк, обидва були зоз Шиду, потим [[Владимир Рогаль]], по походзеню зоз Соту и Мирон Страценски зоз Бикичу. Зоз одходом учителя Мирона Страценского зоз Беркасова 1958. року, престала и настава по руски у тим месце. Обновена є, як пестованє руского язика, аж 90-рокох 20. вику (1994) зоз закладаньом [[Дружтво за руски язик, литературу и културу|Дружтва за руски язик, литературу и културу]] зоз Нового Саду, Подружнїци Дружтва у Шидзе и єдного числа членох и родичох у Беркасове. За руски дзеци з нїзших класох основней школи, хтори иншак припадаю Основней школи ''Сримски фронт'' у Шидзе дзе одходза и школяре висших класох, пестованє 1995/1996. школского року орґанизовала учителька Ясна Семан, потим од 1996-1999. рок учитель Славко Надь, а од 1999/2000. року у Беркасове (источашнє и у Шидзе, [[Бачинци|Бачинцох]] и Бикичу) зоз рускима дзецми роби учителька Златка Сивч Здравич. Шицки тройо, спомнути учителє по походзеню зоз Руского Керестура, маюци у оглядзе же тих рокох, на тим подручу такповесц анї нєт руского просвитного роботнїка. == Кутурни живот Руснацох у Беркасове == На сновательней схадзки ''[[Руске народне просвитне дружтво|Руского народного просвитного дружтва]] (РНПД)'', популарно наволаного ''Просвита'', 2. юлия 1919. року у Новим Садзе учасц вжали и двоме представителє Руснацох зоз Беркасова: Осиф Губаш и Янко Лусканци. Значни активносци на културним планє организовани у чаше после Другей шветовей войни. Основане КПД ''Тарас Шевченко'' у чиїх рамикох робел [[хор]], драмска, танєчна, рецитаторска секция хтори водзели учительки Ксения Сенка Бесерминьова, а по єй одходу Ана Ганча Ждинякова. У тот час було надосц школски дзеци: 49 руски, 30 сербски и 19 горватски. У Беркасове, попри основней штиророчней школи робела и Висша народна школа, основана ище 1930. року. У нєй, напр. 1947. року було 26 школярох. За културни активносци у Беркасовским Доме култури була направена бина, так же ше забави вецей нє отримовали у карчми. Источашнє у Беркасове робело и КПД ''Бранко Радичевич'' та вєдно и сербски и руски дзеци пририхтовали програми, наступали, змагали ше у ученю, рецитованю, розвивали любов ґу кнїжки итд. И учитель Владимир Рогаль зоз приходом до Беркасова 1954/1955. року зохабел значни шлїд у културним живоце валала. Рихтал театрални представи зоз младежу, одходзел на госцованя, учел народни танци, анґажовал ше у шаху, успишнє орґанизовал роботу у КПД. == Познати особи з Беркасова == * о. [[Силвестер Саламон]], (1912-1988), [[священїк]] и [[писатель]] * [[Надя Волчко]] (1934-1983), позната подобова уметнїца по виробку таписерийох * др Осиф Страценски (1945-1989), лїкар специялиста, кардиолоґ (жил и робел у Винковцох) * Ксения Сенка Страценски (1938-2006), професор дефектологиї и подобови уметнїк маляр аматер * [[Поета|Поетеса]] [[Наталия Канюх]] (1950-2024), народзена Гербут * Ратко Торма хтори твори и участвує у роботи подобових колонийох, а намальовал и вецей образи у наших церквох у Сриме (Бачинцох, Беркасове, Бикичу, Шидзе). * др Владимир Гайдук (1928-2003), доктор ветеринарских наукох, припознати ветеринар зоз Шиду. == Литература == * Мр Радован Ђурчић, Беркасово, Општина Шид, Географска монографија,Природно математички факултет у Новом Саду и Скупштина општине Шид, 1984, стр. 213-217. * Жарко Лесак, Беркасово, Завичај, Шидина бр. 5, Шид, 2001, стр. 115-139. * Леона Хајдук и др Владимир Хајдук, Беркасово, Од Деспотовца до данас, Монографија, Културо-образовни центар Шид, Књижевни клуб „Филип Вишњић”, Шид, 2003 * [[Мирон Жирош]], Руснаци (Горняци и Лемки) у Сриме, Руски календар за 1991. Руске слово, Нови Сад, 1991, 89-95. * Ярослав и Звонко Сабол, Руска школа и учителє у Беркасове, Studia Ruthenica 3, 1992-1993 , б. 280-286. * Ярослав Е. Сабол, Беркасово ядро мале, алє тварде, “Руске слово”, ч. 23-24, 15. 06. 1995. Нови Сад, б. 21. * О. Михайло Режак, 80 роки Парохиї у Беркасове, Християнски календар за 1999. рок Руски Керестур, 1999. б. 75-77. * Валал у долїни ''Добра вода'', Прешлосц и терашньосц, Руске слово ч. 3-5, 2004, Нови Сад == Вонкашнї вязи == *[https://fruskac.net/rs/mesta/berkasovo Berkasovo], ''fruskac.net'' *[https://sid.rs/berkasovo/ Berkasovo], ''sid.rs'' [[Катеґория:Места у општини Шид]] [[Катеґория:Валали у Войводини]] [[Катеґория:Беркасово]] i9xa97tn7v57hpjq3rbcj50njabmdts 14 1886 20972 11715 2026-08-25T12:13:34Z Sveletanka 20 катеґория 20972 wikitext text/x-wiki [[Катеґория:Занїманє]] 3tiy0gx6o1gz37276vto6bkz0l7inkw 14 2034 20974 12191 2026-08-25T12:17:34Z Sveletanka 20 катеґория 20974 wikitext text/x-wiki [[Катеґория:Днї тижня]] kvmi9kyw3ibwy86fy2gko0ljpuzc2j3 0 2685 20976 16155 2026-08-25T12:36:03Z Sveletanka 20 20976 wikitext text/x-wiki {{Инфорамик | headerstyle = background:lightblue | header1 =Тиски квет | label2 = | data2 = [[File:Eintagsfliege fg01.jpg|300px]] | label3 =| data3 = (''Palingenia longicauda'') | header4 = [[Таксономия (биолоґия)|Наукова класификация]] | label5 = Домен | data5 = | label6 = Царство | data6 =Animalia | label7 = Тип| data7 = Arthropoda | label8 = Класа| data8 = Insecta | label9 = Ряд | data9 = Ephomeroptero | label10 = Фамилия | data10 = Palingeniidae | label11 = Род | data11= ''Palingenia'' | Label12 = Род | data=12= | header13 = [[Биномна номенклатура|Биномне мено]] | label14 = | data14= ''Palingenia longicauda'' | label15 = | data15 = Оливер, 1791. | label16 = | data16= | label17 = | data17 = | label18 = | data18= }}'''Тиски квет''' (лат. ''Palingenia longicauda'') то инсект котри спада до водових кветох (Ephemeroptera). Длугоки є 8-12 центиметери, а розмак кридлох може буц 6-7 центиметери.<ref> [https://web.archive.org/web/20110718051638/http://www.wild-serbia.com/Tisa_mayfly.html The Tisa Mayfly (Palingenia longicauda)] Архивирано на веб-сајту [https://web.archive.org/web/20110718051638/http://www.wild-serbia.com/Tisa_mayfly.html Wayback Machine] (18. јул 2011) na sajtu Wild Serbia</ref>Тота файта позната як найвекша файта водових кветох у Европи. Строго є защицени<ref>[https://sr.wikipedia.org/wiki/ Tiski_cvet, prilog I-- Strogo zaštićene divlje vrste biljaka, životinja i gljiva] Архивирано на веб-сајту [https://web.archive.org/web/20110718051638/http://www.wild-serbia.com/Tisa_mayfly.html Wayback Machine] (2. април 2015), Pravilnik o proglašenju i zaštiti strogo zaštićenih i zaštićenih divljih vrsta biljaka, životinja i gljiva. na sajtu Wild Serbia</ref> як и на медзинародним уровню на основи Бернскей конвенциї. Тиски квет достал мено по рики [[Тиса (рика)|Тиси]]  у котрей жиє. Ареал тей файти бул вельо векши у прешлосци, сциговал аж по Голандию, док є тераз зменшани на даскельо рични злїви  у централней Европи.<ref>Soldán, T. 1978. [https://www.famu.org/mayfly/pubs/pub_s/pubsoldant1978p272.pdf Revision of the genus ''Palingenia'' in Europe (Ephemeroptera, Palingeniidae)] [https://web.archive.org/web/20250507154816/http://www.famu.org/mayfly/pubs/pub_s/pubsoldant1978p272.pdf Архивирано] на веб-сајту [https://sr.wikipedia.org/wiki/Wayback_Machine Wayback Machine] (7. мај 2025). Acta entomologica bohemoslovaca 75: 272-284.</ref> Од 2800 познатих файтох, вецей як 100 жию у централней Европи. Самци Тиского квета  єдини медзи кридлатима инсектами котри ше випиряю после доставаня своїх функционалних кридлох. За розлику од векшини водових инсектох рої одраснутих П. Лонгицаудох нїґда нє напущую воду, алє константно дорушую лєбо трепеца на [[Поверхносц|поверхносци]] води. Спомалшене рушанє рики и одсуство рибох котри ше кармя на поверхносци води у тим им витворйованю помагаю. Присуство ''Palingenia longicauda'' индикатор чистей и нєзаґадзеней води. Вимарли у велїх европских жемох и мож их найсц на рики Тиси ([[Сербия]] и Мадярска), рикох Прут и Беґей (Румуния), та и на  рики Укрини (Република Серпска, Босна и Герцеґовина). [[File:Tiszavirágzás 2011. június 13 -án a tiszainokai kökötőnél.JPG|right|thumb|327x327px|Тиски квет у юнию 2011.]] Старши животинї ше нє кармя под час своїх крадких животох, алє надуваю свойо черева з [[Воздух|воздухом]] цо им оможлївює лєгчейши лєт. Водово квети нє таки добри лєтаче, лєт им нєсигурни. Углавним мож ше на нїх припатрац вяри и на почетку лєта, кед ше роя. Роєнє почина у вечарших [[Годзина|годзинох]] и тирва коло три годзини. На початку роєня лїчинки зохабяю глїнови муль на дну рики дзе жили три роки и дзвигаю ше на [[поверхносц]] води.<ref>[https://kaleidoskop-media.com/reporta%C5%BEa/cvetanje-tise-fenomen-koji-oduzima-dah Cvetanje Tise - Fenomen koji oduzima dah]</ref> У подзвигованю на поверхносц помага им [[ґаз]] котри ше назберал попод їх [[Кошуля|кошулькох.]] На поверхносци води ше випиряю т.є. лїчинка одруцує свою кошульку и виходзи совершени инсект. Тиски квет ма вельки кридла дзе преднї виражено векши од заднїх. == Ґалерия == <gallery> Файл:The Giant Mayfly male.jpg|Тиски квет у трави Файл:Tiszavirágzás a Tiszainokai kikötőnél, 2011. június 13 -án.JPG|Тиски квет - инсект. Файл:Rhithrogena germanica subimago on Equisetum hyemale (mirrored and cropped).jpg|Тиски квет на верху рошлїни. Файл:Insecta Diversity.jpg Файл:The Giant Mayfly nymph.jpg|''Palingenia longicauda'', нимфа велькей воденей мушки -Тискового квета </gallery> == Вонкашнї вязи == * [https://farm2.static.flickr.com/1257/1363195687_f629b698b5.jpg Фотографија „цветања“ Тисе.] * [https://www.rts.rs/lat/magazin/priroda/5726828/tisa-insekti-cvetanje-tisa-sucurovic.html Kad Tisa procveta – veličanstveni, kratki ples nežnih insekata.] * [https://www.nationalgeographic.com/magazine/ Nacionalna geografija o tiskom cvetu.] [https://web.archive.org/web/20080127152133/http://ngm.nationalgeographic.com/ngm/0305/feature3/index.html Архивирано] на веб-сајту [https://sr.wikipedia.org/wiki/Wayback_Machine Wayback Machine] (27. јануар 2008) (язик: анґлийски). * [https://www.blic.rs/vesti/reportaza/kad-tisa-procveta-pogledajte-jedno-od-sedam-srpskih-cuda-prirode/1pmt3s3 Кад Тиса процвета: Погледајте једно од седам српских чуда природе] („Блиц“, 16. јун 2013). == Референци == <references /> [[Катеґория:Биолоґия]] [[Катеґория:Инсекти]] l90xu3rn8vormil8sjej41ovt5p3ups 14 2712 20975 16117 2026-08-25T12:32:11Z Sveletanka 20 катеґория 20975 wikitext text/x-wiki [[Катеґория:Рошлїни]] l1grjs3n6elelqv3nduqnnvhqp548nq 0 3437 20993 20885 2026-08-26T00:10:56Z Keresturec 18 Уложени катеґориї 20993 wikitext text/x-wiki {{Инфорамик | headerstyle = background: lightblue | header1 = Байша | label2 = | data2 = [[File:Bajsa, római katolikus templom 2023 04.jpg|thumb|center|Римокатолїцка церква ]] [[File:Coat of arms of Bajsa.png |center|thumb|130px|<div style="text-align: center;">Герб]] | header3 = Административни податки | label4 = Держава | data4 = Р. Сербия | label5 = Автономна покраїна | data5 = Войводина | label6 = Округ | data6 = Сивернобачки | label7 = Општина | data7 = Бачка Тополя | header8 = Жительство | label9 = 2022. рок | data9 = 1941 | label10 = густосц | data10 = 28,8/км2 | header11 = Ґеоґрафски характеристики | label12 = Координати | data12 = 45° 46′ 32″ С; 19° 35′ 04″ В | label13 = Хвильова зона | data13 = UTC+1 (CET), влєце UTC+2 (CEST) | label14 = Надморска висина | data14 = 107 м | label15 = Поверхносц | data15 = 67,4 км2 | data16 = {{Location map | Serbia | label = Байша | lat_deg = 45 | lat_min = 46 | lat_sec = 32 | lat_dir = N | lon_deg = 19 | lon_min = 35 | lon_sec = 04| lon_dir = E | position = bottom | width = 290 | float = right | caption = <div style="text-align: center;">Байша на мапи Сербиї</div> }} | header17 = Други податки | label18 = Число пошти | data18 = 24331 | label19 = Поволанково число | data19 = 024 | label20 = Реґистерска ознака | data20 = BT }} '''Байша''' (мађ. ''Bajsa'') населєнє у општини [[Бачка Тополя]], [[Войводина]], у Сивернобачким округу, у [[Сербия|Сербиї]]. Байша ше находзи 6 км заходно од Бачкей Тополї. По пописованю зоз 2022. року було 1941 жительох. У населєню Байша ше находза найзначнєйши будинки каштель Зако, сербска [[православна церква]] Святого Димитрия, [[римокатолїцка церква]] и здруженє ФК ''Байша''. '''Попри тих постоя:''' Дом здравя, основна школа, даскельо предавальнї, столнотениски клуб. Направени векши базен зоз красним парком и околїском, за розвагу през лєто, дзе приходза гражданє и зоз околних местох. У хотаре постої можлївосц лова, а у валалє вредзи опробовац локални вина и палєнку хтори продукую сами гражданє. == Прешлосц/История == Тото населєнє Байша зоз богату прешлосцу ше спомина ище у штреднїм вику. Року 1977. кед були археолоґийни викопованя, найдзени остатки [[Святи храм|церкви]] у романским стилу зоз 11. вику. У цеку 19 вика цала Байша у стварносци була маєток племицкей фамелиї Зако, (Зако од Бајше), зоз Байши. Року 1854. Закончена православна церква Святого Димитрия и єй украшованє. Заслуга за тото припада ктитором (спонзором) - племицкей фамелиї Зако велькомаєтнїком зоз места.  Георгиє Зако   достал вєдно зоз супругу Марию родз.Текелия, од цара Орден златного крижа зоз коруну, за украшаванє [[Святи храм|храма]]. Георгийов [[оцец]] Димитриє Зако, хтори тот храм вибудовал, охабел до нашлїдства и аманет синови же би го отримовал и о нїм ше старал. Храм 1854. року успишно омальовал иконописец Йован Клаїч зоз Нового Саду. <ref>,,Србски дневник``, Нови Сад 1854. године</ref> == Жительство == У тим вецейнационалним валалє уж вецей як 250 роки жию вєдно Мадяре, Серби и Словаци. У етно хижи ушорени три окремни просториї, по єдна за кажди народ-старобивательох, спрам традициї валалу, Мадярох, Сербох и Словацох. У Байши любителє традициї ше занїмаю зоз старима [[Ремесло|ремеслами]] и зоз народну уметносцу. Стретнуце розличних културох и обичайох, як и длугоки период заєднїцкого живота, бул вельо раз през историю на хасен жительом Байши. Традиция толеранциї и медзисобне уважованє, зоз очуваньом националних и вирских означованьох чува ше по нєшка. У валалє постоя три церкви: католїцка, православна и евангелїцка, котри вибудовани после 1751. року, кед валал ознова населєни и ожил. == Демоґрафия == У населєню Байша жию коло 2049 полнолїтни жителє, а просекова старосц жительох виноши 41,4 роки (39,2 при хлопох и 43,5 при женох). У населєню єст 996 ґаздовства, а просекове число членох по обисцу 2,58. У населєню попри Сербох углавним жиє и Мадярска националносц, а у остатнїх трох пописох жительства, обачене обачлїве зменшованє жительства. Ту будзе табела <ref>„Књига 9”. [https://pod2.stat.gov.rs/ObjavljenePublikacije/G2002/pdf/G20024009.pdf Становништво, упоредни преглед броја становника 1948, 1953, 1961, 1971, 1981, 1991, 2002, подаци по насељима]  (PDF). webrzs.stat.gov.rs. Београд:[https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B5%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D1%87%D0%BA%D0%B8_%D0%B7%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%B4_%D0%B7%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BA%D1%83_%D0%A1%D1%80%D0%B1%D0%B8%D1%98%D0%B5 Републички завод за статистику.] мај 2004. [https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D1%81%D0%B5%D0%B1%D0%BD%D0%BE:%D0%A8%D1%82%D0%B0%D0%BC%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D0%B8_%D0%B8%D0%B7%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B8/86-84433-14-9 ISBN  86- 84433-14-9.]</ref> ТУ БУДЗЕ Табела <ref>„Књига 1”. Становништво, национална или етничка припадност, подаци по насељима. webrzs.stat.gov.rs. Београд: [https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B5%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D1%87%D0%BA%D0%B8_%D0%B7%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%B4_%D0%B7%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BA%D1%83_%D0%A1%D1%80%D0%B1%D0%B8%D1%98%D0%B5 Републички завод за статистику.] фебруар 2003.[https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D1%81%D0%B5%D0%B1%D0%BD%D0%BE:%D0%A8%D1%82%D0%B0%D0%BC%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D0%B8_%D0%B8%D0%B7%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B8/86-84433-00-9] ISBN 86-84433-00-9.</ref> == Галерия == <gallery> Файл:Bajsa, római katolikus templom belső tere 2023 01.jpg|Римокатолїцка церква, нука Файл:Wiki.Vojvodina VII Bajša 5589 07.jpg|Сербска Православна церква Файл:Дворац Зако.jpg|Каштель Зако, Байша Файл:D7000 DSD 8713 - Bajša dvrac Zako 2012.jpg|Зако тераз Файл:Bajsa 037 - Dvorac Zako 2003.jpg|Тераз К. Зако Файл:Калварија Бајша 07.jpg|Калвария, Байша </gallery> == Литература == * Туристичка орґанизация општине Бачка Топола == Вонкашнї вязи == * [https://www.mapquest.com/rs/vojvodina/bajsa-backa-topola-vojvodina-serbia-283505435 План насеља на мапи (Mapquest)] * [https://www.backatopola.org.rs/okolina/bajsa/ Бајша], ''www.backatopola.org.rs'' == Референци == <references /> [[Катеґория:Валали у Войводини]] [[Катеґория:Валали у општини Бачка Тополя]] afdpykm2us84rulc3m6i5x91i5227w9 20994 20993 2026-08-26T07:12:43Z Olirk55 19 Уложени табели, вонкашня вяза, фотоґрафиї 20994 wikitext text/x-wiki {{Инфорамик | headerstyle = background: lightblue | header1 = Байша | label2 = | data2 = [[File:Bajsa, római katolikus templom 2023 04.jpg|thumb|center|300px|<div style="text-align: center;">Римокатолїцка церква]][[File:Coat of arms of Bajsa.png |center|thumb|130px|<div style="text-align: center;">Герб]] | header3 = Административни податки | label4 = Держава | data4 = Р. Сербия | label5 = Автономна покраїна | data5 = Войводина | label6 = Округ | data6 = Сивернобачки | label7 = Општина | data7 = Бачка Тополя | header8 = Жительство | label9 = 2022. рок | data9 = 1941 | label10 = густосц | data10 = 28,8/км2 | header11 = Ґеоґрафски характеристики | label12 = Координати | data12 = 45° 46′ 32″ С; 19° 35′ 04″ В | label13 = Хвильова зона | data13 = UTC+1 (CET), влєце UTC+2 (CEST) | label14 = Надморска висина | data14 = 107 м | label15 = Поверхносц | data15 = 67,4 км2 | data16 = {{Location map | Serbia | label = Байша | lat_deg = 45 | lat_min = 46 | lat_sec = 32 | lat_dir = N | lon_deg = 19 | lon_min = 35 | lon_sec = 04| lon_dir = E | position = bottom | width = 290 | float = right | caption = <div style="text-align: center;">Байша на мапи Сербиї</div> }} | header17 = Други податки | label18 = Число пошти | data18 = 24331 | label19 = Поволанково число | data19 = 024 | label20 = Реґистерска ознака | data20 = BT }} '''Байша''' (мађ. ''Bajsa'') населєнє у општини [[Бачка Тополя]], [[Войводина]], у Сивернобачким округу, у [[Сербия|Сербиї]]. Байша ше находзи 6 км заходно од Бачкей Тополї. По пописованю зоз 2022. року було 1941 жительох. У населєню Байша ше находза найзначнєйши будинки каштель Зако, сербска [[православна церква]] Святого Димитрия, [[римокатолїцка церква]] и здруженє ФК ''Байша''. '''Попри тих постоя:''' Дом здравя, основна школа, даскельо предавальнї, столнотениски клуб. Направени векши базен зоз красним парком и околїском, за розвагу през лєто, дзе приходза гражданє и зоз околних местох. У хотаре постої можлївосц лова, а у валалє вредзи опробовац локални вина и палєнку хтори продукую сами гражданє. == Прешлосц/История == Тото населєнє Байша зоз богату прешлосцу ше спомина ище у штреднїм вику. Року 1977. кед були археолоґийни викопованя, найдзени остатки [[Святи храм|церкви]] у романским стилу зоз 11. вику. У цеку 19 вика цала Байша у стварносци була маєток племицкей фамелиї Зако, (Зако од Бајше), зоз Байши. Року 1854. Закончена православна церква Святого Димитрия и єй украшованє. Заслуга за тото припада ктитором (спонзором) - племицкей фамелиї Зако велькомаєтнїком зоз места.  Георгиє Зако   достал вєдно зоз супругу Марию родз.Текелия, од цара Орден златного крижа зоз коруну, за украшаванє [[Святи храм|храма]]. Георгийов [[оцец]] Димитриє Зако, хтори тот храм вибудовал, охабел до нашлїдства и аманет синови же би го отримовал и о нїм ше старал. Храм 1854. року успишно омальовал иконописец Йован Клаїч зоз Нового Саду. <ref>,,Србски дневник``, Нови Сад 1854. године</ref> == Жительство == У тим вецейнационалним валалє уж вецей як 250 роки жию вєдно Мадяре, Серби и Словаци. У етно хижи ушорени три окремни просториї, по єдна за кажди [[народ]]-старобивательох, спрам традициї валалу, Мадярох, Сербох и Словацох. У Байши любителє традициї ше занїмаю зоз старима [[Ремесло|ремеслами]] и зоз народну уметносцу. Стретнуце розличних културох и обичайох, як и длугоки период заєднїцкого живота, бул вельо раз през историю на хасен жительом Байши. Традиция толеранциї и медзисобне уважованє, зоз очуваньом националних и вирских означованьох чува ше по нєшка. У валалє постоя три церкви: католїцка, православна и евангелїцка, котри вибудовани после 1751. року, кед валал ознова населєни и ожил. == Демоґрафия == У населєню Байша жию коло 2049 полнолїтни жителє, а просекова старосц жительох виноши 41,4 роки (39,2 при хлопох и 43,5 при женох). У населєню єст 996 ґаздовства, а просекове число членох по обисцу 2,58. У населєню попри Сербох углавним жиє и Мадярска националносц, а у остатнїх трох пописох жительства, обачене обачлїве зменшованє жительства. [[File:Дворац Зако.jpg|right|thumb|421x421px|Каштель Зако, Байша]] {| class="wikitable" ! colspan="3" |Демографија <ref>„Књига 9”. [https://pod2.stat.gov.rs/ObjavljenePublikacije/G2002/pdf/G20024009.pdf Становништво, упоредни преглед броја становника 1948, 1953, 1961, 1971, 1981, 1991, 2002, подаци по насељима] (PDF). webrzs.stat.gov.rs. Београд: [https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B5%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D1%87%D0%BA%D0%B8_%D0%B7%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%B4_%D0%B7%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BA%D1%83_%D0%A1%D1%80%D0%B1%D0%B8%D1%98%D0%B5 Републички завод за статистику.] мај 2004. ISBN 86-84433-14-9.</ref> |- align="center" !Рок ! colspan="2" |Жительство |- |'''1948.''' |2.987 | |- |'''1953.''' |2.826 | |- |'''1961.''' |2.797 | |- |'''1971.''' |2.990 | |- |'''1981.''' |2.753 | |- |'''1991.''' |2.745 |''2.710'' |- |'''2002.''' |2.568 |''2.608'' |- |'''2011.''' |2.297 | |} [[File:Play Strašidlo Bajša.jpg|right|thumb|362x362px|Учашнїки театралней представи ''Strašidlo'', Байша, 1923. рок]] [[File:Wiki.Vojvodina VII Bajša 5589 10.jpg|right|thumb|357x357px|Байша, Памнятнїк погинутим брцом]] {| class="wikitable" |+ ! colspan="3" |Етнички састав према попису из 2002.‍<ref>„Књига 1”. Становништво, национална или етничка припадност, подаци по насељима. webrzs.stat.gov.rs. Београд: [https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B5%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D1%87%D0%BA%D0%B8_%D0%B7%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%B4_%D0%B7%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BA%D1%83_%D0%A1%D1%80%D0%B1%D0%B8%D1%98%D0%B5 Републички завод за статистику.] фебруар 2003. [https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B5%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D1%87%D0%BA%D0%B8_%D0%B7%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%B4_%D0%B7%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BA%D1%83_%D0%A1%D1%80%D0%B1%D0%B8%D1%98%D0%B5 Републички ѕавод ѕа статистику] ISBN 86-84433-00-9.</ref> |- |Мадяре |1.671 |65,07% |- |Серби |413 |16,08% |- |Словаци |162 |6,30% |- |Югославянє |129 |5,02% |- |Роми |13 |0,50% |- |Горвати |12 |0,46% |- |Руснаци |6 |0,23% |- |Чарногорци |5 |0,19% |- |Нємци |5 |0,19% |- |Словенци |4 |0,15% |- |Бунєвци |3 |0,11% |- |Українци |2 |0,07% |- |Македонци |2 |0,07% |- |Руси |1 |0,03% |- |нєпознати |3 |0,11% |} == Ґалерия == <gallery> Файл:Bajsa, római katolikus templom belső tere 2023 01.jpg|Римокатолїцка церква, нукашньосц Файл:Wiki.Vojvodina VII Bajša 5589 07.jpg|Сербска Православна церква Файл:D7000 DSD 8713 - Bajša dvrac Zako 2012.jpg|Руиновани каштель Зако Файл:Bajsa 037 - Dvorac Zako 2003.jpg|Каштель Зако, терашньосц Файл:Калварија Бајша 07.jpg|Калвария, Байша Файл:Play Rozmarín Bajša.jpg|Учaшнїки театралней представи ''Розмария'' (''Rozmarín'''')''<nowiki/>''',''' '''Байша, 1934'''. ''' </gallery> == Литература == * Туристичка орґанизация општине Бачка Топола == Вонкашнї вязи == * [http://www.bajsa.net/istorija.html Istorija sela - Bajša] * [https://www.mapquest.com/rs/vojvodina/bajsa-backa-topola-vojvodina-serbia-283505435 План насеља на мапи (Mapquest)] * [https://www.backatopola.org.rs/okolina/bajsa/ Бајша], ''www.backatopola.org.rs'' {{Commonscat}} == Референци == <references /> [[Катеґория:Валали у Войводини]] [[Катеґория:Валали у општини Бачка Тополя]] ax6jrfzk5oqgf3ltavny3gc5hbrzrrk 20995 20994 2026-08-26T07:13:31Z Olirk55 19 20995 wikitext text/x-wiki {{Инфорамик | headerstyle = background: lightblue | header1 = Байша | label2 = | data2 = [[File:Bajsa, római katolikus templom 2023 04.jpg|thumb|center|300px|<div style="text-align: center;">Римокатолїцка церква]][[File:Coat of arms of Bajsa.png |center|thumb|130px|<div style="text-align: center;">Герб]] | header3 = Административни податки | label4 = Держава | data4 = Р. Сербия | label5 = Автономна покраїна | data5 = Войводина | label6 = Округ | data6 = Сивернобачки | label7 = Општина | data7 = Бачка Тополя | header8 = Жительство | label9 = 2022. рок | data9 = 1941 | label10 = густосц | data10 = 28,8/км2 | header11 = Ґеоґрафски характеристики | label12 = Координати | data12 = 45° 46′ 32″ С; 19° 35′ 04″ В | label13 = Хвильова зона | data13 = UTC+1 (CET), влєце UTC+2 (CEST) | label14 = Надморска висина | data14 = 107 м | label15 = Поверхносц | data15 = 67,4 км2 | data16 = {{Location map | Serbia | label = Байша | lat_deg = 45 | lat_min = 46 | lat_sec = 32 | lat_dir = N | lon_deg = 19 | lon_min = 35 | lon_sec = 04| lon_dir = E | position = bottom | width = 290 | float = right | caption = <div style="text-align: center;">Байша на мапи Сербиї</div> }} | header17 = Други податки | label18 = Число пошти | data18 = 24331 | label19 = Поволанково число | data19 = 024 | label20 = Реґистерска ознака | data20 = BT }} '''Байша''' (мађ. ''Bajsa'') населєнє у општини [[Бачка Тополя]], [[Войводина]], у Сивернобачким округу, у [[Сербия|Сербиї]]. Байша ше находзи 6 км заходно од Бачкей Тополї. По пописованю зоз 2022. року було 1941 жительох. У населєню Байша ше находза найзначнєйши будинки каштель Зако, сербска [[православна церква]] Святого Димитрия, [[римокатолїцка церква]] и здруженє ФК ''Байша''. '''Попри тих постоя:''' Дом здравя, основна школа, даскельо предавальнї, столнотениски клуб. Направени векши базен зоз красним парком и околїском, за розвагу през лєто, дзе приходза гражданє и зоз околних местох. У хотаре постої можлївосц лова, а у валалє вредзи опробовац локални вина и палєнку хтори продукую сами гражданє. == Прешлосц/История == Тото населєнє Байша зоз богату прешлосцу ше спомина ище у штреднїм вику. Року 1977. кед були археолоґийни викопованя, найдзени остатки [[Святи храм|церкви]] у романским стилу зоз 11. вику. У цеку 19 вика цала Байша у стварносци була маєток племицкей фамелиї Зако, (Зако од Бајше), зоз Байши. Року 1854. Закончена православна церква Святого Димитрия и єй украшованє. Заслуга за тото припада ктитором (спонзором) - племицкей фамелиї Зако велькомаєтнїком зоз места.  Георгиє Зако   достал вєдно зоз супругу Марию родз.Текелия, од цара Орден златного крижа зоз коруну, за украшаванє [[Святи храм|храма]]. Георгийов [[оцец]] Димитриє Зако, хтори тот храм вибудовал, охабел до нашлїдства и аманет синови же би го отримовал и о нїм ше старал. Храм 1854. року успишно омальовал иконописец Йован Клаїч зоз Нового Саду. <ref>,,Србски дневник``, Нови Сад 1854. године</ref> == Жительство == У тим вецейнационалним валалє уж вецей як 250 роки жию вєдно Мадяре, Серби и Словаци. У етно хижи ушорени три окремни просториї, по єдна за кажди [[народ]]-старобивательох, спрам традициї валалу, Мадярох, Сербох и Словацох. У Байши любителє традициї ше занїмаю зоз старима [[Ремесло|ремеслами]] и зоз народну уметносцу. Стретнуце розличних културох и обичайох, як и длугоки период заєднїцкого живота, бул вельо раз през историю на хасен жительом Байши. Традиция толеранциї и медзисобне уважованє, зоз очуваньом националних и вирских означованьох чува ше по нєшка. У валалє постоя три церкви: католїцка, православна и евангелїцка, котри вибудовани после 1751. року, кед валал ознова населєни и ожил. == Демоґрафия == У населєню Байша жию коло 2049 полнолїтни жителє, а просекова старосц жительох виноши 41,4 роки (39,2 при хлопох и 43,5 при женох). У населєню єст 996 ґаздовства, а просекове число членох по обисцу 2,58. У населєню попри Сербох углавним жиє и Мадярска националносц, а у остатнїх трох пописох жительства, обачене обачлїве зменшованє жительства. [[File:Дворац Зако.jpg|right|thumb|421x421px|Каштель Зако, Байша]] {| class="wikitable" ! colspan="3" |Демографија <ref>„Књига 9”. [https://pod2.stat.gov.rs/ObjavljenePublikacije/G2002/pdf/G20024009.pdf Становништво, упоредни преглед броја становника 1948, 1953, 1961, 1971, 1981, 1991, 2002, подаци по насељима] (PDF). webrzs.stat.gov.rs. Београд: [https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B5%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D1%87%D0%BA%D0%B8_%D0%B7%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%B4_%D0%B7%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BA%D1%83_%D0%A1%D1%80%D0%B1%D0%B8%D1%98%D0%B5 Републички завод за статистику.] мај 2004. ISBN 86-84433-14-9.</ref> |- align="center" !Рок ! colspan="2" |Жительство |- |'''1948.''' |2.987 | |- |'''1953.''' |2.826 | |- |'''1961.''' |2.797 | |- |'''1971.''' |2.990 | |- |'''1981.''' |2.753 | |- |'''1991.''' |2.745 |''2.710'' |- |'''2002.''' |2.568 |''2.608'' |- |'''2011.''' |2.297 | |} [[File:Play Strašidlo Bajša.jpg|right|thumb|349x349px|Учашнїки театралней представи ''Strašidlo'', Байша, 1923. рок]] [[File:Wiki.Vojvodina VII Bajša 5589 10.jpg|right|thumb|344x344px|Байша, Памнятнїк погинутим брцом]] {| class="wikitable" |+ ! colspan="3" |Етнички састав према попису из 2002.‍<ref>„Књига 1”. Становништво, национална или етничка припадност, подаци по насељима. webrzs.stat.gov.rs. Београд: [https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B5%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D1%87%D0%BA%D0%B8_%D0%B7%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%B4_%D0%B7%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BA%D1%83_%D0%A1%D1%80%D0%B1%D0%B8%D1%98%D0%B5 Републички завод за статистику.] фебруар 2003. [https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B5%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D1%87%D0%BA%D0%B8_%D0%B7%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%B4_%D0%B7%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BA%D1%83_%D0%A1%D1%80%D0%B1%D0%B8%D1%98%D0%B5 Републички ѕавод ѕа статистику] ISBN 86-84433-00-9.</ref> |- |Мадяре |1.671 |65,07% |- |Серби |413 |16,08% |- |Словаци |162 |6,30% |- |Югославянє |129 |5,02% |- |Роми |13 |0,50% |- |Горвати |12 |0,46% |- |Руснаци |6 |0,23% |- |Чарногорци |5 |0,19% |- |Нємци |5 |0,19% |- |Словенци |4 |0,15% |- |Бунєвци |3 |0,11% |- |Українци |2 |0,07% |- |Македонци |2 |0,07% |- |Руси |1 |0,03% |- |нєпознати |3 |0,11% |} == Ґалерия == <gallery> Файл:Bajsa, római katolikus templom belső tere 2023 01.jpg|Римокатолїцка церква, нукашньосц Файл:Wiki.Vojvodina VII Bajša 5589 07.jpg|Сербска Православна церква Файл:D7000 DSD 8713 - Bajša dvrac Zako 2012.jpg|Руиновани каштель Зако Файл:Bajsa 037 - Dvorac Zako 2003.jpg|Каштель Зако, терашньосц Файл:Калварија Бајша 07.jpg|Калвария, Байша Файл:Play Rozmarín Bajša.jpg|Учaшнїки театралней представи ''Розмария'' (''Rozmarín'''')''<nowiki/>''',''' '''Байша, 1934'''. ''' </gallery> == Литература == * Туристичка орґанизация општине Бачка Топола == Вонкашнї вязи == * [http://www.bajsa.net/istorija.html Istorija sela - Bajša] * [https://www.mapquest.com/rs/vojvodina/bajsa-backa-topola-vojvodina-serbia-283505435 План насеља на мапи (Mapquest)] * [https://www.backatopola.org.rs/okolina/bajsa/ Бајша], ''www.backatopola.org.rs'' {{Commonscat}} == Референци == <references /> [[Катеґория:Валали у Войводини]] [[Катеґория:Валали у општини Бачка Тополя]] d2z0mtza9v9mt6untzriwo9c0xhkbe0 0 3439 20998 20910 2026-08-26T08:01:17Z Sveletanka 20 ушорйованє 20998 wikitext text/x-wiki [[File:Papawai1897.jpg|thumb|right|350px|Маори 1897. року]] Маори (маор. ''Māori'') старобивателє Нового Зеланду,(6) хтори ше на подруче Южного и Сиверного острова, плїваюци у кануох, приселєли зоз Полинезиї медзи IX и XIII виком.(7) Перши зраженя зоз Европянами збули ше уж 1642. року, а 1769. року британски виглєдовач Джеймс Кук запровадзел приятельски одношеня зоз тим [[Народ|народом]]. Од 1800-го року нащиви европских ладьох були вше частейши, а зоз приходом и насельованьом Европянох и после воєних зраженьох и епидемийох число Маорох ше зменшало на коло 100 000. Преставителє маорского народу и Британия 1840-го року подписали спорозуменє у Вайтанґу (анґл. Waitangi, цо значи „води хтори плачу“), малим историйним населєню на Сиверним острове Нового Зеланду. На основи того спорозуменя, Маори постали британски гражданє и маю право на жем. Спрам попису зоз 2006. року, як Маори були пописани 565 329 особи. == История == Панує думанє же ше Маори на Нови Зелан приселєли зоз Полинезиї (ґрупа вецей як 1 000 островох у Цихим океану) концом першого милениюму. (6) Твердзи ше же Нови Зеланд єдно з остатнїх подручох на хтори ступел чловек скорей як наступела модерна цивилизация. Маори жили у изолациї по XVIII вик, кед почали контактовац зоз Европянами. Року 1840. Велька Британия анектовала Нови Зеланд, а зоз спорозуменьом хторе подписане у Вайтанґу була заґарантована їх автономия. Пре рижни хороти на хтори нє були имуни и пре воєни зраженя, число Маорох у XIX вику опадло. Аж 1960-их и 1970-их рокох тот народ ше културно воздзигнул и нєшка твори 14,7 проценти популациї Нового Зеланду. Нєт виродостойни докази о населєльованю Нового Зеланду скорей як цо ше населєли Маори; з другого аспекту, докази з археолоґиї, линґвистики и антрополоґиї шведоча же перши доселєнци пришли зоз Полинезиї и постали Маори. (8,9) Полинезийци населєли рижни подруча, а то Самоа, Тахити, Гаваї, Рапа Нуи острово и Нови Зеланд. Находзиска косцох полинезийских патканьох и водово коритка хтори вони видлобовали (11) потвердзую же було виглєдованя и насельованя пред ерупцию вулкану Тера Нова на Сиверним острове Нового Зеланду 1315. року, а тиж так тото потвердзую и докази о лєсових огньох у тим периодзе. Найновши докази шведоча о постояню главного населєня, односно о планованей велькей миґрациї медзи 1320-им и 1350-им роком(8), а таки и приповедки Маорох о досельованю їх предкох на тото подруче у вельких океанских кануох коло 1350-го року. '''Вчасна история''' [[File:Early Maori objects from Wairau Bar, Canterbury Museum, 2016-01-27.jpg|thumb|right|300px|Предмети зоз старого, архаичного периоду (зоз находзиска Байрау Бару, (Кентербершки [[музей]] у Крайстчерчу))]] Найстарши период маорских населєньох познати як архаїчни, моахантерни або колониялни период, а то период од коло 1300. по коло 1500. рок. Маорска пожива ше состояла зоз мои (птица подобна нойови) и других вельких птицох и туляну хтори нє були ловени скорей. Тот архаїчни период познати по ланцущкох зоз каричкох(16) и по нєпостояню оружия и твердинї хтори харакеристични при познєйших класичних Маорох. (17) Находзиско хторе найпознатше и найобширнєйше виглєдане то архаїчне находзиско у Барау Бару на Южним острове. То єдине новозеландске находзиско дзе пренайдзени косци чловека хтори нє народзени на тим месце. Класични период Маорох настал кед ступели до контакту зоз Европянами; то були жимнєйши одношеня коло 1500-го року (21) и вимеранє мои и других птицох хтори були основна пожива. У тим периодзе Маори правели рижне оружиє и прикраски, воєни кануи и хижи за окремни нагоди. Коло 1500-го року ґрупа Маорох миґровала на восток на Чатамски острова и наволали ше Мориори, а пацифизем бул основа їх култури. == Култура и обичаї == На Новим Зеланду урядови язик анґлийски, алє Маори зачували и свой традиционални язик хтори постал урядови аж 1987. року.(34) По приход Европянох Маори нє мали свойо писмо, так же важни информациї паметали и преношели их усно шлїдуюцим ґенерацийом. Маорски концепти додати до новозеландского знаковного язика. Маори християнє, як и друге жительство Нового Зеланду, а найвецей єст анґликанцох, презвитериянцох и римокатолїкох. Медзитим, пред приходом Европянох, Маори верели до мани и тапи. Мана то моц, угляд и сила хтору поєдинци нашлїдзую и здобуваю през живот, а тапу духовносц, забрана и почитованє хтори ше нашлїдзую зоз статусом на родзеню.<ref>[https://teara.govt.nz/en/te-ao-marama-the-natural-world/page-5 The Encyclopedia of New Zealand,Mana, tapu and mauri], ''teara.govt.nz''</ref> Обожованє предкох барз важне у їх традициї, так же веря же їх души можу поволац кед им потребна даяка помоц аж и у воєних часох. Од 1820-го року постали християнє и веря до єдного Бога. === [[Културна скарбнїца|Културне нашлїдство]] === '''Хижи и помоцни обєкти''' Коло XI вику заєднїци Маорох постали векши и населєнши. Будую вхарпуне – хижи за спанє за вецей фамелиї, обєкти за складзиско – патака и хижи за варенє – каута. Вхаре вхаикиро то хижи за сходи и часто маю назву по мену предка, бо думали же вони отїлотворую особи. Перши таки хижи направени у XIX вику. '''Маорска кухня''' Маори зоз Гавайох принєсли животинї и рошлїни за єдзенє. Ловя птици, збераю морски плоди и папрати, винову лозу, палму, печарки, рижни бобки, [[овоц]] и нашенє. Нєодлуга почали ховац овци, швинї, кози и живину. '''Облєчиво''' [[File:00 3451 Maori, indigenous people of New Zealand.jpg|thumb|right|250px|Традицийне облєчиво Маорох]] Маори звичайно ноша сучасне, алє у окремних нагодох облєкаю традиционале [[облєчиво]]. Приселєнци ше мушели прилагодзиц на нову климу и хасновац рошлїни и животиньску скору за виробок облєчива. Хасновали новозеландски [[лєн]], стебло [[Капуста|капусти]] и трави, тиж так хасновали птицово [[пирє]] и скору и скору фоки и полинезийних псох. Маори ходзели боси, а дакеди у сандалох зоз лєну, лїсца капусти або трави. Фризури характеризую дачий статус або чи особа у жалосци. Хлопски власи були закруцени або завязани до рижних ґужлїкох, цо указує одкаль особа. Понеже глава була свята часц цела, власи особи на висшим положеню може зачесац лєм особа тиж на висшим положеню. Окремни прекривачи зоз скори, пиря, лєну и других материялох ношели лєм поглаваре. Пелерини за диждж ше вирабяло з лїсца лєну або капусти и були кратши од прекривача. Ланцущки и привязки правя зоз каменя и косцох, а мендюши и зоз птицових хвостох, пиря або скори. '''Танци и писнї''' Танєц Хака єден з найпознатших традицийних танцох Полинезиї. Танци провадзени зоз писню, дурканьом палїчкох по целу, кляпканьом, лупканьом з ногами по жеми и ляпканьом по сцегнох. Сам танєц зложени з окремних позох хтори представяю борбеносц и гнїв, аґресию. Тот танєц ше танцує нє лєм за страшенє, алє ше го танцує пред визначнима госцами, з нагоди даваня чесци вельким посцигнуцом и у окремних нагодох, та аж и на хованю. Писнї ше шпива по строгих правилох за виводзенє, ритму и континуитету. Претаргнуце у шпиваню значи доволац катастрофу або шмерц члена заєднїци. У писньох ше ошпивує наставанє швета и геройства предкох. '''Тетовиранє''' при Маорох барз заступене и символичне. Тетоважи на твари направени на два способи. Єден способ тетоважи то пирсинґ и пиґментованє скори зоз гребеньом за тетовиранє, а други способ то правенє рани и єй шлїду зоз орудийом подобним длату. Анї єдна тетоважа нє иста, прето же кажда представя вонкашнї приказ єдинственей комбинациї лози, мудросци и статусу поєдинца у племену. (40) == Референци == <references /> [[Катеґория:Народи Океаниї]] 7r9babtax97vcvg89dazv9yr9ycr60e 0 3451 20988 20947 2026-08-25T19:09:29Z Olirk55 19 Уложени фотґрафиї, линк за викивязу 20988 wikitext text/x-wiki [[File:White lighter with flame.JPG|right|thumb|300px|]]'''Запалька''' (серб. ''упаљач'', слц. ''zápalka'' = ширка, поль. ''zapalka'' = ширка. Назва запалька ше ту одноши на нове поняце ( з 20. вику), алє можлїве же нашо стари и кремень и оцилку волали запалька, так як цо Словаци и Поляци ширку (з 19. вику) наволали запалька. Запалька то механїчне допоможне средство хторе служи за палєнє циґаретли, циґару, [[Пипка|пипки]], ґазу або дачого иншого цо запалююце. За розлику од ширки, запальку мож хасновац вецей раз, бо ше нє троши запалька алє лєм запалююци флуїд хтори служи як гориво. То може буц чечни ґаз за запальки, бензин за запальки и под. За инициялне палєнє флуїду ше хаснує або кремень або електричну искрочку. == Предходнїки запальки == У прешлим вику як средство за палєнє огня у наших крайох ше хасновало: * кремень (файта [[Камень|каменя]] хтори з вдереньом вируцує искри) * оцилку (файта ресельова зогнута до форми полумешаца) * труд (файта [[Печарка|печарки]] хтора рошнє на лупи древа и хтору ше пред хаснованьом за палєнє огня окреме оброби) З кресаньом кременя до оцилки тота печарка би ше запалєла. '''Ширка''' Паралелно з розвойом запальки зявели ше и ширки (оп. [[Ширка]]). == Перши запальки == '''Перши запальки мали:''' * шкатулку * [[ґнот]] * мнатерию подобну вати хтору ше налївало з бензином * кремень * назубковане [[Колєсо|колєско]] хторе з чуханьом кременя руцало искру '''Потрошни матерял бул:''' * кремень хтори ше меняло * ґнот хтори горел, хтори ше тиж меняло * специялни бензин хтори ше долївало '''Запальки Зипо (''Zippo'')''' У Другей шветовей войни фирма ''Zipo'' за потреби америцкей армиї направела запальку на бензин чия характеристика була же ше, кед ше ю запалї и руци 40 [[Метер|метери]] далєко, нє загаши. Наменка була очиглядна: палєнє нєприятельских складзискох. == Модерни запальки == Модерни запальки вименєни у шлїдуюцим смислу: [[File:Feuerzeugsteinrp.jpg|right|thumb|280pc|Розствена запалька на ґаз зоз кременьом]] * Место кременя ше хаснує пиезоелектрични елемент хтори, кед ше го сцишнє, руца искру * Як гориво хаснує специялни ґаз за запальки. Єст запальки хтори мож дополньовац з ґазом и хторим мож меняц кремень, алє найпопуларнєйши запальки тоти цо ше их одруца кед потроша ґаз. == Литература == • ''Словнїк руского народного язика I, А – Н'', Нови Сад 2017, б. 469. == Вонкашнї вязи == * [https://sh.wikipedia.org/wiki/ Upaljač] so144qgp1vq6f67e305nexhcpthldtc 14 3453 20971 2026-08-25T12:12:27Z Sveletanka 20 катеґория 20971 wikitext text/x-wiki [[Катеґория:Места у општини Шид]] eorzb890k1yoyfmeznbuz0t2t415qj2 0 3454 20977 2026-08-25T14:23:42Z ОленкаБТ 1579 Г. Медєши 20977 wikitext text/x-wiki Ящурка (лат. Lacerta virdis L, серб. гуштер, укр.карп. диял. ящурка, вост.слц. jaśčurka, jaščurka, слц. jašterica, поль. jaszczurka, рсй. ящерица) спада до найчастейших рецентних шмикачох на швеце зоз ряду лупкарох (лат. Squamata). Ма два пари добре розвитих ногох и хвост хтори вше длугши од остатку цела. Ноги маю по пейц пальци з нохцами. При даєдних ноги у розличним ступню редуковани и єст остатки плєцового и карлїчного поясу (по тим ше розликую гадох). Медзи целом и хвостом находзи ше крижно поставени отвор клоаки.  Наукова класификация Домен: Eukaryota Царство: Animalia Тип: Chordata Класа: Reptilia Надряд; Lepidosauria Ряд: Squamata Характеристики  На предєй часци цела ящурки кляпчиста кончиста глава хтора зоз широку шию оддзелєна од цела. На глави вельки очи з рухомима оковима клїпками. Длужина ящурки ше руша медзи дванац и шейдзешат центи. Цело ше закончує з длугоким хвостом хтори ящурка у опасносци може отаргнуц и так обкеровац нєприятеля. То ше вола автотомия (самокалїченє). О одредзени час хвост ознова вирошнє у истей длужини. Заш лєм, медзи новим и старим хвостом єст розлики: стари хвост бул косцасти, а нови зоз хрупки. Руша ше з помоцу двох парох кратких ногох на хторих єст пейц пальци. Цело ше нє опера на ноги, бо ше вони находза з боку. Прето, док ше руша, зоз брухом дорушує жем, як кед би ше шмикала. Скора ящурки суха, без шлїжнїкох, закрита з роговима лупками хтори зопераю траценє води з цела. Тоти кошульки ящурки огранїчую роснуце, та ше муши преблєкац. Старей кошульки ше ошлєбодзує так же чуха цело по каменю, кореню и стеблу рошлїнох. При здравих ящуркох тото зоблєканє кошульки ше закончує за два днї, а при слабших за осем и вецей днї.  Рушанє ящурки оможлївює моцни косцанїк и добре розвити мускули. Шмикаче маю исти часци косцанїку як и водожемци. Шмикаче маю ребра спомедзи хторих перши пейц пари злучени з першову косцу.  Воздух уходзи през дихаци орґани до ґаґру, потим до душнїку хтори розконарени до двох душнїцох. Вони доводза воздух до плюцох.  На хрибтовим боку цела єст два покрутки хтори вилучую моч у черствей форми. Ящурка ма и мочов мехир.  Єдло уходзи на уста дзе ше находза зуби хтори ящурка може меняц цали живот. Ту змесцени велї шлїжнїки и ценки, длугоки рачкати язик зоз хторим чувствую пах. Кармя ше углавним з инсектами, алє даєдни файти и рошлїноєди.  Шерцо ящурки ма три часци: два предкомори и єдну комору хтора з часци преградзена. У комори ше прето мишаю часточнє артерийска и венска крев.  У ящурковей креви єст мале количество оксиґену. Причина тому релативно мала поверхносц плюцох, мале число червених кревових заренкох и мале шерцо. З оглядом на велькосц цела, шерцо спомалшено дурка. Нєдостаток оксиґену приводзи до того же нє може у достаточней мири дзвигнуц температуру цела. Прето ше муши слунковац, же би достала таку цеплоту яка єй потребна зарушанє и живот. Бивальнїк Ящурки препровадзую живот по заградох и польох, алє за бивальнїк вибераю слунковити брещки, стари муриска, громади каменя, стебла итд. Барз любя краї дзе ше вилягли и з нїх ше виселя лєм кед у нїх вецей нє можу задоволїц свойо потреби. Цеплу хвилю препровадзую на отвореним, же би цо вецей були на слунку пре лапанє покарми. Рано су лєнїви, спомалшени, ґенґлїви и бояжлїви. На поладнє поставаю барз живи и шмели. На початку октобра ше поцагую до своїх жимских склонїскох, дзе падаю до жимского сна. Теди су нєрухоми, здревнєти, як мертви, зоз завартима очми и отворенима устами. Розмножованє Сезона пареня одредзена з температуру и периодом пременки шветла (дня и ноци), та кед оможлївена правилна клима и костиранє, до пареня приходзи на яр. Самичка знєше вайца на яр и то вше вноци. Вайца дакус длуговасти, вельки як зарно пасулї и били. Шкарупина им мегка и така еластична же ше вайца, кед ше их руци на жем, одбию як ґумова лабдочка. Самица знєше од три до осем вайца до писку, до долїнки глїбокей коло петнац центи, хтору викопала на слунковитим месце. Же би ше зародок розвил, вайцу потребна цеплота коло 28 °Ц, а сама инкубация тирва од 38-90 днї. Мали ящурчата ше вилягую так же таргаю шкарупину з єдним зубом з верхнєй видлїци, хтори им одпаднє нєодлуга як ше вилягли. За нїх ше нїхто нє стара, та себе муша сами набавяц покарму и бранїц ше од велїх нєприятельох. Зошицким вирошню аж о штири або пейц роки, а жию коло дзешец роки. Интересантносци  Кед ше добре зогреє, ящурка барз швидко бежи. Кед ю унєшеме до хижи дзе температура найвеце двацец ступнї, швидко страци свою верткосц.  Ма чудну норов, лєгко ше розгнїва, алє ше швидко и змири.  Лєби слухац музику: кед дахто гвизда даяку мелодию, станє и зоз упартима очми патри на того цо гвизда.  Ящурка одлично плїва, алє лєм на кратко: нєдосц є одпорна. Одношенє ящурки и чловека Ящурка барз хасновита животинька, бо знїщує велї инсекти хтори чкодлїви за польопривреду. Лєм вельки ящурки ше лапа и хаснує у индустриї обуї и скоряней ґалантериї. Литература Словнїк руского народного язика II, О – Я, Нови Сад 2017, б. 807. Вонкашнї вязи https://sr.wikipedia.org/sr- ec/%D0%93%D1%83%D1%88%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8 1tzx52to4qy4wwgvm03aj2aj38a03y7 20978 20977 2026-08-25T15:27:38Z ОленкаБТ 1579 Медзинаслови, викивязи, вонкашнї вязи, литература, укладанє фотоґрафийох 20978 wikitext text/x-wiki '''Ящурка''' (лат. ''Lacerta virdis L'', серб. ''гуштер'', укр.карп. диял. ''ящурка'', вост.слц. ''jaśčurka, jaščurka'', слц. ''jašterica'', поль. ''jaszczurka'', рсй. ''ящерица'') спада до найчастейших рецентних шмикачох на швеце зоз ряду лупкарох (''лат. Squamata''). Ма два пари добре розвитих ногох и хвост хтори вше длугши од остатку цела. Ноги маю по пейц пальци з нохцами. При даєдних ноги у розличним ступню редуковани и єст остатки плєцового и карлїчного поясу (по тим ше розликую од гадох). Медзи целом и хвостом находзи ше крижно поставени отвор клоаки.  == Наукова класификация == • Домен: Eukaryota • Царство: Animalia • Тип: Chordata • Класа: Reptilia • Надряд; Lepidosauria • Ряд: Squamata == Характеристики == * На предєй часци цела ящурки кляпчиста кончиста глава хтора зоз широку шию оддзелєна од цела. На глави вельки очи з рухомима оковима клїпками. Длужина ящурки ше руша медзи дванац и шейдзешат центи. Цело ше закончує з длугоким хвостом хтори ящурка у опасносци може отаргнуц и так обкеровац нєприятеля. То ше вола автотомия (самокалїченє). О одредзени час хвост ознова вирошнє у истей длужини. Заш лєм, медзи новим и старим хвостом єст розлики: стари хвост бул косцасти, а нови зоз хрупки. Руша ше з помоцу двох парох кратких ногох на хторих єст пейц пальци. Цело ше нє опера на ноги, бо ше вони находза з боку. Прето, док ше руша, зоз брухом дорушує жем, як кед би ше шмикала. [[Скорка|Скора]] ящурки суха, без шлїжнїкох, закрита з роговима лупками хтори зопераю траценє води з цела. Тоти кошульки ящурки огранїчую роснуце, та ше муши преблєкац. Старей кошульки ше ошлєбодзує так же чуха цело по [[Камень|каменю]], кореню и стеблу рошлїнох. При здравих ящуркох тото зоблєканє кошульки ше закончує за два днї, а при слабших за осем и вецей [[Дзень|днї]]. * Рушанє ящурки оможлївює моцни косцанїк и добре розвити мускули. Шмикаче маю исти часци косцанїку як и водожемци. Шмикаче маю ребра спомедзи хторих перши пейц пари злучени з першову косцу. * Воздух уходзи през дихаци орґани до ґаґру, потим до душнїку хтори розконарени до двох душнїцох. Вони доводза [[воздух]] до плюцох. * На хрибтовим боку цела єст два покрутки хтори вилучую моч у черствей форми. Ящурка ма и мочов мехир. * Єдло уходзи на уста дзе ше находза зуби хтори ящурка може меняц цали живот. Ту змесцени велї шлїжнїки и ценки, длугоки рачкати язик зоз хторим чувствую пах. Кармя ше углавним з инсектами, алє даєдни файти и рошлїноєди. * Шерцо ящурки ма три часци: два предкомори и єдну комору хтора з часци преградзена. У комори ше прето мишаю часточнє артерийска и венска крев. * У ящурковей креви єст мале количество оксиґену. Причина тому релативно мала [[поверхносц]] плюцох, мале число червених кревових заренкох и мале шерцо. З оглядом на велькосц цела, шерцо спомалшено дурка. Нєдостаток оксиґену приводзи до того же нє може у достаточней мири дзвигнуц [[Температура|температуру]] цела. Прето ше муши слунковац, же би достала таку цеплоту яка єй потребна за рушанє и живот. == Бивальнїк == Ящурки препровадзую живот по заградох и польох, алє за бивальнїк вибераю слунковити брещки, стари муриска, громади каменя, стебла итд. Барз любя краї дзе ше вилягли и з нїх ше виселя лєм кед у нїх вецей нє можу задоволїц свойо потреби. Цеплу хвилю препровадзую на отвореним, же би цо вецей були на [[Слунко|слунку]] пре лапанє покарми. Рано су лєнїви, спомалшени, ґенґлїви и бояжлїви. На поладнє поставаю барз живи и шмели. На початку октобра ше поцагую до своїх жимских склонїскох, дзе падаю до жимского сна. Теди су нєрухоми, здревнєти, як мертви, зоз завартима очми и отворенима устами. == Розмножованє == Сезона пареня одредзена з температуру и периодом пременки [[Шветлосц|шветла]] (дня и ноци), та кед оможлївена правилна клима и костиранє, до пареня приходзи на яр. Самичка знєше вайца на яр и то вше вноци. Вайца дакус длуговасти, вельки як зарно пасулї и били. Шкарупина им мегка и така еластична же ше вайца, кед ше их руци на жем, одбию як ґумова [[Лабда (ґеометрия)|лабдочка]]. Самица знєше од три до осем вайца до [[Писок|писку]], до долїнки глїбокей коло петнац центи, хтору викопала на слунковитим месце. Же би ше зародок розвил, вайцу потребна цеплота коло 28 °Ц, а сама инкубация тирва од 38-90 днї. Мали ящурчата ше вилягую так же таргаю шкарупину з єдним зубом з верхнєй видлїци, хтори им одпаднє нєодлуга як ше вилягли. За нїх ше нїхто нє стара, та себе муша сами набавяц покарму и бранїц ше од велїх нєприятельох. Зошицким вирошню аж о штири або пейц роки, а жию коло дзешец роки. == Интересантносци == * Кед ше добре зогреє, ящурка барз швидко бежи. Кед ю унєшеме до хижи дзе температура найвеце двацец ступнї, швидко страци свою верткосц. * Ма чудну норов, лєгко ше розгнїва, алє ше швидко и змири. * Лєби слухац [[Музика|музику]]: кед дахто гвизда даяку мелодию, станє и зоз упартима очми патри на того цо гвизда. * Ящурка одлично плїва, алє лєм на кратко: нєдосц є одпорна. == Одношенє ящурки и чловека == Ящурка барз хасновита животинька, бо знїщує велї инсекти хтори чкодлїви за польопривреду. Лєм вельки ящурки ше лапа и хаснує у индустриї обуї и скоряней ґалантериї. == Ґалерия == <gallery> Файл:Lacerta viridis Deutschland 005.jpg|Желєна ящурка Файл:Oestliche Smaragdeidechse Austria.jpg|Восточна желєна ящурка Файл:Lacerta viridis, Djerdap NP, Srbija (102).jpg|Ящурка зоз Националного парку Дєрдап Файл:Lacerta viridis, mlada jedinka, Jelašnička klisura.jpg|Млада ящурка Файл:Lacerta viridis, Sićevačka klisura, Niš, Serbia (54).jpg|Ящурка, Сичевачка клисура, Ниш Файл:Lacerta viridis, Srbija (29).jpg|Lacerta Viridis, Сербия Файл:Povlen - zapadna Srbija - Letnja fauna Povlena - Lacerta viridis 2.jpg Файл:Povlen - zapadna Srbija - Letnja fauna Povlena - Lacerta viridis 4.jpg|''Lacerta viridis,'' Srbija Файл:Jaszczurka-Lacerta agilis.jpg|Ящурка, ''Lacerta agilis'' Файл:Lacerta agilis - Kroton 001.jpg Файл:Jaszczurka zwinka (Lacerta agilis) 4.jpg|''Lacerta agilis'' Файл:Lacerta bilineata masculus et femella + Podarcis muralis (Sarthe).JPG|Пара ящуркох </gallery> == Литература == • ''Словнїк руского народного язика II, О – Я, Нови Сад 2017, б. 807.'' == Вонкашнї вязи == [https://sr.wikipedia.org/sr-] ec/%D0%93%D1%83%D1%88%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8 4mk2fwsyj9lazsuhb16gg98u3x53lmg 20990 20978 2026-08-25T20:37:22Z Olirk55 19 20990 wikitext text/x-wiki '''Ящурка''' (лат. ''Lacerta virdis L'', серб. ''гуштер'', укр.карп. диял. ''ящурка'', вост.слц. ''jaśčurka, jaščurka'', слц. ''jašterica'', поль. ''jaszczurka'', рсй. ''ящерица'') спада до найчастейших рецентних шмикачох на швеце зоз ряду лупкарох (''лат. Squamata''). Ма два пари добре розвитих ногох и хвост хтори вше длугши од остатку цела. Ноги маю по пейц пальци з нохцами. При даєдних ноги у розличним ступню редуковани и єст остатки плєцового и карлїчного поясу (по тим ше розликую од гадох). Медзи целом и хвостом находзи ше крижно поставени отвор клоаки.  == Наукова класификация == • Домен: Eukaryota • Царство: Animalia • Тип: Chordata • Класа: Reptilia • Надряд; Lepidosauria • Ряд: Squamata == Характеристики == * На преднєй часци цела ящурки кляпчиста кончиста глава хтора зоз широку шию оддзелєна од цела. На глави вельки очи з рухомима оковима клїпками. Длужина ящурки ше руша медзи дванац и шейдзешат центи. Цело ше закончує з длугоким хвостом хтори ящурка у опасносци може отаргнуц и так обкеровац нєприятеля.<ref name=":0">Популарна енциклопедија, Београд 1978.</ref> То ше вола автотомия (самокалїченє). О одредзени час хвост ознова вирошнє у истей длужини.<ref>Све животиње света, "Вук Караџић", Београд, 1987. год.</ref> Заш лєм, медзи новим и старим хвостом єст розлики: стари хвост бул косцасти, а нови зоз хрупки.<ref name=":1">Мала енциклопедија животињског царства, Просвета</ref> Руша ше з помоцу двох парох кратких ногох на хторих єст пейц пальци. Цело ше нє опера на ноги, бо ше вони находза з боку. Прето, док ше руша, зоз брухом дорушує жем, як кед би ше шмикала. [[Скорка|Скора]] ящурки суха, без шлїжнїкох, закрита з роговима лупками хтори зопераю траценє води з цела. Тоти кошульки ящурки огранїчую роснуце, та ше муши преблєкац. Старей кошульки ше ошлєбодзує так же чуха цело по [[Камень|каменю]], кореню и стеблу рошлїнох. При здравих ящуркох тото зоблєканє кошульки ше закончує за два днї, а при слабших за осем и вецей [[Дзень|днї]].<ref name=":1" /> * Рушанє ящурки оможлївює моцни косцанїк и добре розвити мускули. Шмикаче маю исти часци косцанїку як и водожемци. Шмикаче маю ребра спомедзи хторих перши пейц пари злучени з першову косцу. * Воздух уходзи през дихаци орґани до ґаґру, потим до душнїку хтори розконарени до двох душнїцох. Вони доводза [[воздух]] до плюцох. * На хрибтовим боку цела єст два покрутки хтори вилучую моч у черствей форми. Ящурка ма и мочов мехир. * Єдло уходзи на уста дзе ше находза зуби хтори ящурка може меняц цали живот. Ту змесцени велї шлїжнїки и ценки, длугоки рачкати язик зоз хторим чувствую пах. Кармя ше углавним з инсектами, алє даєдни файти и рошлїноєди.<ref name=":0" /> * Шерцо ящурки ма три часци: два предкомори и єдну комору хтора з часци преградзена. У комори ше прето мишаю часточнє артерийска и венска крев. * У ящурковей креви єст мале количество оксиґену. Причина тому релативно мала [[поверхносц]] плюцох, мале число червених кревових заренкох и мале шерцо. З оглядом на велькосц цела, шерцо спомалшено дурка. Нєдостаток оксиґену приводзи до того же нє може у достаточней мири дзвигнуц [[Температура|температуру]] цела. Прето ше муши слунковац, же би достала таку цеплоту яка єй потребна за рушанє и живот. == Бивальнїк == [[File:Red-tegu-fuego-drinking-water.gif|right|thumb|300px|]]Ящурки препровадзую живот по заградох и польох, алє за бивальнїк вибераю слунковити брещки, стари муриска, громади каменя, стебла итд. Барз любя краї дзе ше вилягли и з нїх ше виселя лєм кед у нїх вецей нє можу задоволїц свойо потреби. Цеплу хвилю препровадзую на отвореним, же би цо вецей були на [[Слунко|слунку]] пре лапанє покарми. Рано су лєнїви, спомалшени, ґенґлїви и бояжлїви. На поладнє поставаю барз живи и шмели. На початку октобра ше поцагую до своїх жимских склонїскох, дзе падаю до жимского сна. Теди су нєрухоми, здревнєти, як мертви, зоз завартима очми и отворенима устами. == Розмножованє == Сезона пареня одредзена з температуру и периодом пременки [[Шветлосц|шветла]] (дня и ноци), та кед оможлївена правилна клима и костиранє, до пареня приходзи на яр. Самичка знєше вайца на яр и то вше вноци. Вайца дакус длуговасти, вельки як зарно пасулї и били. Шкарупина им мегка и така еластична же ше вайца, кед ше их руци на жем, одбию як ґумова [[Лабда (ґеометрия)|лабдочка]]. Самица знєше од три до осем вайца до [[Писок|писку]], до долїнки глїбокей коло петнац центи, хтору викопала на слунковитим месце. Же би ше зародок розвил, вайцу потребна цеплота коло 28 °Ц, а сама инкубация тирва од 38-90 днї. Мали ящурчата ше вилягую так же таргаю шкарупину з єдним зубом з верхнєй видлїци, хтори им одпаднє нєодлуга як ше вилягли. За нїх ше нїхто нє стара, та себе муша сами набавяц покарму и бранїц ше од велїх нєприятельох. Зошицким вирошню аж о штири або пейц роки, а жию коло дзешец роки. == Интересантносци == * Кед ше добре зогреє, ящурка барз швидко бежи. Кед ю унєшеме до хижи дзе [[температура]] найвецей двацец ступнї, швидко страци свою верткосц. * Ма чудну норов, лєгко ше розгнїва, алє ше швидко и змири. * Лєби слухац [[Музика|музику]]: кед дахто гвизда даяку мелодию, станє и зоз упартима очми патри на того цо гвизда. * Ящурка одлично плїва, алє лєм на кратко: нєдосц є одпорна. == Одношенє ящурки и чловека == Ящурка барз хасновита животинька, бо знїщує велї инсекти хтори чкодлїви за польопривреду. Лєм вельки ящурки ше лапа и хаснує у индустриї обуї и скоряней ґалантериї. == Ґалерия == <gallery> Файл:Lacerta viridis Deutschland 005.jpg|Желєна ящурка Файл:Oestliche Smaragdeidechse Austria.jpg|Восточна желєна ящурка Файл:Lacerta viridis, Djerdap NP, Srbija (102).jpg|Ящурка зоз Националного парку Дєрдап Файл:Lacerta viridis, mlada jedinka, Jelašnička klisura.jpg|Млада ящурка Файл:Lacerta viridis, Sićevačka klisura, Niš, Serbia (54).jpg|Ящурка, Сичевачка клисура, Ниш Файл:Lacerta viridis, Srbija (29).jpg|Lacerta Viridis, Сербия Файл:Povlen - zapadna Srbija - Letnja fauna Povlena - Lacerta viridis 2.jpg Файл:Povlen - zapadna Srbija - Letnja fauna Povlena - Lacerta viridis 4.jpg|''Lacerta viridis,'' Srbija Файл:Jaszczurka-Lacerta agilis.jpg|Ящурка, ''Lacerta agilis'' Файл:Lacerta agilis - Kroton 001.jpg Файл:Jaszczurka zwinka (Lacerta agilis) 4.jpg|''Lacerta agilis'' Файл:Lacerta bilineata masculus et femella + Podarcis muralis (Sarthe).JPG|Пара ящуркох </gallery> == Литература == • ''Словнїк руского народного язика II, О – Я, Нови Сад 2017, б. 807.'' * Pianka, E. R.; Vitt, L. J. (2003). [https://archive.org/details/lizardswindowsto00pian Lizards: Windows to the Evolution of Diversity.] University of California Press. ISBN 978-0-520-23401-7. == Вонкашнї вязи == * [https://web.archive.org/web/20100512031230/http://www.bionet-skola.com/w/Gu%C5%A1teri Гуштери] {{Commonscat}} == Референци == [[Катеґория:Животинї]] [[Катеґория:Животинї шмикаче]] 7c3tgy91smpd50s72tucl5nqx2aus7p 0 3455 20979 2026-08-25T15:31:01Z ОленкаБТ 1579 Г. Медєши 20979 wikitext text/x-wiki Вирґас (серб. батина; слц. virgas и virgáč = прут и под. за бице; всл. virgas - исте, virgasovať = (на)биц з метлу; чес. virgaš = бице; мадь. virgács и virgás = прут и др. за бице; од акуз. мн. лат. Virga = прут; тот латинизем ше хасновал у школскей терминолоґиї.)1. палїчка, прут и под. за бице, каранє: Анї єден вирґас так нє змири чловека як бриґа и нужда; Оцец люби свойо дзецко и теди, кед го муши з вирґасом поштрофац; 2. вдеренє, каранє з палїчку, прутом и под.: Михал, хтори нєпристойни слова гуторел, осудзени на 3 вирґаси на задок. Фразеолоґия дац дакому вирґаси = набиц дакого з палїчку, прутом и под.; достац вирґаси = буц бити з палїчку, прутом и под. Литература Словнїк руского народного язика I, А – Н, Нови Сад 2017, б. 184. bm73dxui6win12nmht2v3ao6t6fxg9c 20981 20979 2026-08-25T15:42:07Z ОленкаБТ 1579 Медзинаслови, викивязи, подробносци 20981 wikitext text/x-wiki '''Вирґас''' (серб. ''батина''; слц. ''virgas и virgáč'' = прут и под. за бице; всл. ''virgas'' - исте, ''virgasovať'' = (на)биц з метлу; чес. ''virgaš'' = бице; мадь. ''virgács'' и ''virgás'' = прут и др. за бице; од акуз. мн. лат. ''Virga'' = прут; тот латинизем ше хасновал у школскей терминолоґиї.) 1. палїчка, прут и под. за бице, каранє: Анї єден вирґас так нє змири чловека як бриґа и нужда; [[Оцец]] або [[мац]] любя свойо дзецко и теди, кед го муша з вирґасом поштрофац; 2. вдеренє, каранє з палїчку, прутом и под.: Михал, хтори нєпристойни слова гуторел, осудзени на 3 вирґаси на задок. == Фразеолоґия == Дац дакому вирґаси = набиц дакого з палїчку, прутом и под.; достац вирґаси = буц бити з палїчку, прутом и под. == Литература == ''Словнїк руского народного язика I, А – Н'', Нови Сад 2017, б. 184. j3452mzocvgpwpb8kb67nu9blzuwfgd 21000 20981 2026-08-26T11:44:54Z Olirk55 19 Маркированє 21000 wikitext text/x-wiki '''Вирґас''' (серб. ''батина''; слц. ''virgas и virgáč'' = прут и под. за бице; всл. ''virgas'' - исте, ''virgasovať'' = (на)биц з метлу; чес. ''virgaš'' = бице; мадь. ''virgács'' и ''virgás'' = прут и др. за бице; од акуз. мн. лат. ''Virga'' = прут; тот латинизем ше хасновал у школскей терминолоґиї.) :● палїчка, прут и под. за бице, каранє: ''Анї єден вирґас так нє змири чловека як бриґа и нужда''; ''[[Оцец]] або [[мац]] любя свойо дзецко и теди, кед го муша з вирґасом поштрофац;'' :● вдеренє, каранє з палїчку, прутом и под.: ''Михал, хтори нєпристойни слова гуторел, осудзени на 3 вирґаси на задок''. == Фразеолоґия == :● Дац дакому вирґаси = набиц дакого з палїчку, прутом и под.; :● Достац вирґаси = буц бити з палїчку, прутом и под. == Литература == ''Словнїк руского народного язика I, А – Н'', Нови Сад 2017, б. 184. 7syisek04dxpd730vdip1ovonm9l3b6 0 3456 20980 2026-08-25T15:31:44Z Saslavik 1716 Нови бок: „{{Инфорамик | headerstyle = background:lightblue | header1 = Гречка | label2 = | data2 = [[Файл: Illustration Fagopyrum esculentum0.jpg |250px]] | header3 = Наукова класификация | label4 = Царство | data4 = Plantae | label5 = ''Кладус'' | data5 = Tracheophytes | label6 = ''Кладус'' | data6 = Angiospermae | label7 = ''Кладус'' | data7 = Eudicotidae | label8 = Ряд| data8 = Caryophyllales |…“ 20980 wikitext text/x-wiki {{Инфорамик | headerstyle = background:lightblue | header1 = Гречка | label2 = | data2 = [[Файл: Illustration Fagopyrum esculentum0.jpg |250px]] | header3 = Наукова класификация | label4 = Царство | data4 = Plantae | label5 = ''Кладус'' | data5 = Tracheophytes | label6 = ''Кладус'' | data6 = Angiospermae | label7 = ''Кладус'' | data7 = Eudicotidae | label8 = Ряд| data8 = Caryophyllales | label9 = Фамилия| data9 = Polygonaceae | label10 = Род | data10 = ''[[Fagopyrum]]'' | label11 = Файта | data11 = F. Esculentum | header12 = Биномне мено | data13 = Fagopyrum esculentum | data14 = [[Moench]] }} '''Гречка''' (лат. ''Fagopyrum esculentum''; серб. ''хељда''; укр. ''гречка''; карп.укр. ''гречка''; слц. диял. ''hrečka''; поль. диял. ''hreczka''; од етнонима ''Грек'' гречка пришла до Славянох прейґ Грекох) єднорочна лїсцаста рошлїна з фамилиї пших травох (Polygonaceae).<ref>''T. Sharma; S. Jana (2002). „Species relationships in Fagopyrum revealed by PCR-based DNA fingerprinting”. Theoretical and Applied Genetics. '''105''' (2-3): 306—312. PMID https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/12582533''. doi:''https://doi.org/10.1007%2Fs00122-002-0938-9''.''</ref> Хова ше ю як житарку, а у костираню людзох и статку ше хаснує плод (синкарпни, медзи собу зроснути орещок).<ref>https://web.archive.org/web/20120411045928/http:/calshort-lamp.cit.cornell.edu/bjorkman/buck/handbook/main.php''. Архивирано из ''http://calshort-lamp.cit.cornell.edu/bjorkman/buck/handbook/main.php'' 11. 04. 2012. г. Приступљено 09. 04. 2012.''</ref> Гречка богата з витаминами Б1 и Б2, як и з протеїнами.<ref>''Skrabanja, V; Kreft, I; Golob, T; Modic, M; Ikeda, S; Ikeda, K; Kreft, S; Bonafaccia, G; Knapp, M; Kosmelj K. (2004). „Nutrient content in buckwheat milling fractions”. Cereal Chemistry. '''81''' (2): 172—176. doi:''https://doi.org/10.1094%2FCCHEM.2004.81.2.172''.''</ref> == Наменка == На Корейским полуострове гречка од давна барз почитована рошлїна. Окрем зарнох, хаснує ше єй млади лїсца як желєняву, алє и як лїковите средство у народней медицини. Гречку ше дараз хасновало и як статкову покарму (желєна рошлїна) и за дробиуґ, алє и за гноєнє польох (зоз заорйованьом).<ref>Зиројевић Олга, ''Повратак хељде,'' Ужички зборника, Прилози, 39/2015. стр.383-284. УДК: 392.81641.56:633.12(091)</ref> У дальшим индустрийним преробку лупки гречки можу послужиц: * як сировина за доставанє рижних хемийних єдинєньох, * як биогориво високей енерґетскей вредносци, * за виробок велїх фармацеутских, козметичних (пилинґи, маски, беби-пудер) препаратох, * виробок посцелїни хтора ма антиалерґийне и антибактерийне дїйство, нє збива ше и ма добри термоизолацийни прикмети. == Розширеносц == На початку 2010-их у швеце ше гречку шало на коло три милиони гектарох. Найвекши продукователє були жеми бувшого Совєтского Союзу, потим Китай, Бразил, Польска, Французка, Япон и ЗАД. У Сербиї ше гречку шеє на малих поверхносцох, з векшей часци у бреговито-горским подручу югозаходней Сербиї, дзе єст вше векше интересованє польопривредних продуковательох за єй пестованє.<ref>Гламочлија, Ђ. Гламочлија, М. Цвијановић, Г. Хељда, монографија, Београд, 2011.</ref> == Гречка на тарґовищу Сербиї == На тарґовищу Сербиї гречку мож найсц у форми шлїдуюцих поживових продуктох:<ref>Лупа, Б. Б. Лексикон кулинарства, Београд, 2006.</ref> * мука з очисценого зарна, * интеґрална мука, * очисцене зарно гречки, * попражене очисцене зарно гречки, * гречково лупки и пахульки, * гречков ґрис. У Сербиї ше у новшим чаше вше частейме миши и хлєб зоз гречки, прави рижни файти печивох и галушкох чи резанкох, цесточка итд. == Култивация == Гречка шаце краткей сезони хторе добре рошнє на нїзкоплодней або квашней жеми; барз вельо гною – окреме азоту – зменшує урожай, и жем муши буц добре дренована. У цеплєйших крайох гречку мож пестовац лєм у позней шатви, же би квитла кед хвиля хладнєйша. Присуство опращковачох у велькей мири звекшує урожай. Нектар гречки цо квитнє дава мед цмей фарби.<ref>''Pasini, Federica; Gardini, Silvia; Marcazzan, Gian Luigi; Caboni, Maria Fiorenza (2013). „Buckwheat honeys: Screening of composition and properties”. Food Chemistry. '''141''' (3): 2802—2811. doi:''https://doi.org/10.1016%2Fj.foodchem.2013.05.102.''</ref> Рошлїна гречки ма розконарену кореньову систему з примарним главним кореньом хтори уходзи глїбоко до влажней жеми.<ref>''Stone, J.L. (1906). Buckwheat. Agricultural experiment station of the College of Agriculture Department of Agronomy (Извештај). Bulletin. '''238'''. Ithaca, NY: Cornell University. стр. 184—193.''</ref> Гречка нарошнє високо од 75 до 125 центи (30 до 50 инчи).<ref>''Björkman, T.; Bellinder, R.R.; Hahn, R.R.; Shail, J. (2008). ''http://www.hort.cornell.edu/bjorkman/lab/buck/handbook/main.php'' (Извештај). Ithaca, NY: Cornell University.''</ref> Вона ма троугласте нашенє и дава квет хтори звичайно били, алє може буц и целови або жовти. Гречка ше шлєбодно розконарює, цо оможлївює подполнєйшу адаптацию на животни штредок од других житаркох.<ref>''Stone, J.L. (1906). Buckwheat. Agricultural experiment station of the College of Agriculture Department of Agronomy (Извештај). Bulletin. '''238'''. Ithaca, NY: Cornell University. стр. 184—193.''</ref> Лупка нашеня менєй густа од води, та є прето лєгка за одстраньованє (плїва). Гречку ше шеє за зарно, дзе є лєм кратки час доступне за роснуце, прето же гречка вчасне або друге шаце, або прето же цала сезона роснуца огранїчена. Швидко рошнє, та поцискує лєтнє коровче, и може буц бизовна закриваюца култура през лєто хтора одвитує малей часци цеплей сезони.<ref>''Björkman, T.; Bellinder, R.R.; Hahn, R.R.; Shail, J. (2008). ''http://www.hort.cornell.edu/bjorkman/lab/buck/handbook/main.php'' (Извештај). Ithaca, NY: Cornell University.''</ref> Гречка ма период роснуца лєм 10–12 тижнї<ref>''Growing Buckwheat (Извештај). Ottawa, Canada: Canadian Department of Agriculture . 1978.''</ref> и мож ю пестовац на високих ґеоґрафских ширинох або у сиверних обласцох.<ref>''Quisenberry, K.S.; Taylor, J.W. (1939). Growing Buckwheat (Извештај). Farmers' bulletin. '''1835'''. Washington, DC: U.S. Department of Agriculture. стр. 1—17.''</ref> Гречку ше дзекеди хаснує як „желєни гной“, як рошлїну за контролу ерозиї, або як закривач и поживу за дзиви животинї.<ref>''Björkman, T.; Bellinder, R.R.; Hahn, R.R.; Shail, J. (2008). ''http://www.hort.cornell.edu/bjorkman/lab/buck/handbook/main.php'' (Извештај). Ithaca, NY: Cornell University .''</ref> === Продукция === {| class="wikitable sortable" |+Продукция гречки – 2019 !Жем !Продукция <small>([[тони]])</small> |- |Русия |785.702 |- |Китай |430.166 |- |Україна |85.020 |- |ЗАД |84.225 |- |Бразил |65.255 |- |Казахстан |44.998 |- |Япон |42.600 |- |Танзания |22.443 |- |Канада |18.000 |- |Белґия |16.959 |- |Непал |11.464 |- |Французка |N/A |- |'''Вєдно:''' |1.612.235 |- | colspan="2" |<small>Жридло: FAOSTAT Зєдинєних нацийох</small> |} Историйно, Русийске царство було шветови лидер у продукциї гречки.<ref>''Pokhlyobkin, William. ''http://vkus.narod.ru/raznoe/grechiha.htm'' (на језику: руски).'' Title in Russian: Тяжёлая судьба русской гречихи</ref> Подруча пестованя у Русийскей империї преценєни на 2.600.000 гектари, а потим у Французка зоз 360.000 гектарами.<ref>959</ref> Совєтски Союз 1970. року пестовал коло 1.800.000 гектари гречки. Спрам податкох зоз 2016. вона остава ключна житарка.<ref>https://www.fao.org/faostat/en/#data/QCL''. UN Food and Agriculture Organization , Corporate Statistical Database (FAOSTAT). 2019. Приступљено 17. 10. 2021.''</ref><ref>''Rosenberg, Steve (28. 11. 2014). ''https://www.bbc.co.uk/news/magazine-30248999. BBC News. Приступљено 28. 11. 2014.</ref> У 18. и 19. вику, гречка була призвичаєна култура на сиверовостоку ЗАД. Коло половки 20. вику култивация нагло опадла пре хаснованє азотного гною, на хтори кукурица и жито моцно реаґую. Вецей як 400.000 гектари пошати у ЗАД 1918. По 1954. рок, тото опадло на 60.703 гектари, а по 1964. рок, кед остатнїраз обявени статистични податки продукциї, лєм 20.000 гектари були зашати. Медзитим, пестованє гречки у ЗАД ше звекшало пре „експлозию популарносци такволаних старинских житаркох“ о хторей ше писало през 2009–2014. У 2017. шветова продукция виношела 3,8 милиони тони, а предводзела Русия зоз 40% цалей шветовей продукциї, потим Китай зоз 38% и Україна зоз 5%.<ref>https://www.fao.org/faostat/en/#data/QCL''. UN Food and Agriculture Organization, Corporate Statistical Database (FAOSTAT). 2019. Приступљено 17. 10. 2021.''</ref> === Биолоґийна контрола === ''F. esculentum'' ше часто преучує и хаснує як жридло полену и нектару за звекшанє природного числа предаторох за контролу чкодлївцох на шацох.<ref>''Gurr, Geoff M.; Wratten, Steve D.; Landis, Douglas A.; You, Minsheng (31. 1. 2017). „Habitat Management to Suppress Pest Populations: Progress and Prospects”. Annual Review of Entomology. Annual Reviews. 62 (1): 91—109. ISSN https://www.worldcat.org/issn/0066-4170''. PMID https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/27813664. doi:''https://doi.org/10.1146%2Fannurev-ento-031616-035050.''</ref> Берндт и сотруднїки 2002. року одкрили же резултати нє були зошицким обецуюци на бази податкох хтори назберани у єдней винїци на Новим Зеланду,<ref>''Berndt, Lisa A.; Wratten, Steve D.; Hassan, Paul G. (2002). „Effects of buckwheat flowers on leafroller (Lepidoptera: Tortricidae) parasitoids in a New Zealand vineyard”. Agricultural and Forest Entomology. Royal Entomological Society (Royal Entomological Society (Wiley). '''4''' (1): 39—45. S2CID'' https://api.semanticscholar.org/CorpusID:85231915''. doi:''https://doi.org/10.1046%2Fj.1461-9563.2002.00126.x.''</ref><ref>''Suckling, D.M.; Brockerhoff, E.G. (2010). „Invasion Biology, Ecology, and Management of the Light Brown Apple Moth (Tortricidae)”. Annual Review of Entomology . Annual Reviews . '''55''' (1): 285—306. ISSN'' https://www.worldcat.org/issn/0066-4170''. PMID'' https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/19728834''. S2CID'' https://api.semanticscholar.org/CorpusID:36541192''. doi :''https://doi.org/10.1146%2Fannurev-ento-112408-085311.''</ref> алє иста екипа – Берндт et al. 2006, штири роки познєйше и преучуюци вельке число винїцох по цалим Новим Зеланду – одкрили значне звекшанє при 22 паразитоїдох, окреме ''Dolichogenidea tasmanica'',як цо Ирвин et al 1999 утвердзели за ''D. t.'' у овоцнїкох Кентерберия.<ref>''Landis, Douglas A.; Wratten, Stephen D.; Gurr, Geoff M. (2000). „Habitat Management to Conserve Natural Enemies of Arthropod Pests in Agriculture”. Annual Review of Entomology . Annual Reviews . '''45''' (1): 175—201. ISSN'' https://www.worldcat.org/issn/0066-4170''. PMID'' https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/10761575''. S2CID'' https://api.semanticscholar.org/CorpusID:6315523''. doi :''https://doi.org/10.1146%2Fannurev.ento.45.1.175''.''</ref> Гур et al. 1998. указали же квитково нектари – а нє склонїще або алтернативни домашнї на ''F. esculentum'' – були одвичательни за тото звекшанє, а Стивенс et al. 1998. за ''Anacharis'' spp. на ''Micromus tasmaniae''. Стивенс et al. 1998. тиж першираз указали вельке звекшанє ''A .'' spp. на ''M . t .'' (хтори тиж звичайно предходзи ''F . e .'').<ref>''Landis, Douglas A.; Wratten, Stephen D.; Gurr, Geoff M. (2000). „Habitat Management to Conserve Natural Enemies of Arthropod Pests in Agriculture”. Annual Review of Entomology . Annual Reviews . '''45''' (1): 175—201. ISSN'' https://www.worldcat.org/issn/0066-4170''. PMID'' https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/10761575''. S2CID'' https://api.semanticscholar.org/CorpusID:6315523''. doi :''https://doi.org/10.1146%2Fannurev.ento.45.1.175''.''</ref> Кулен et al. 2013. одкрили же винїци коло Вайпару нє предлужели шац гречку, цо указує на потребу за дальшим розвойом технїки же би ше гречка добре интеґровала зоз праксу винїцарства. Инглиш-Лоеб et al. 2003. одкрили же вона отримує векше число паразитоїдох ''Anagrus'' на патулькастих цверчкох - Erythroneura, а Балзан и Вакерс 2013. пренашли исте за ''Necremnus artynes'' и Ферацини et al. 2012 за ''Necremnus tutae'' на ''Tuta absoluta'', и же на тот способ дїйствую як знїщовач чкодлївцох на парадичох, кромпльох и у меншей мири у других гортикултурох зоз файтох Solanaceous и других.<ref>''Biondi, Antonio; Guedes, Raul Narciso C.; Wan, Fang-Hao; Desneux, Nicolas (7. 1. 2018). „Ecology, Worldwide Spread, and Management of the Invasive South American Tomato Pinworm, Tuta absoluta: Past, Present, and Future”. Annual Review of Entomology . Annual Reviews . '''63''' (1): 239—258. ISSN'' https://www.worldcat.org/issn/0066-4170''. PMID'' https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/28977774''. S2CID'' https://api.semanticscholar.org/CorpusID:207640103''. doi :''https://doi.org/10.1146%2Fannurev-ento-031616-034933''.''</ref> Калинова и Моудри 2003. року одкрили же дальше садзенє з другим квецом у погришним периодзе року тиж може привесц до загинуца ''F . esculentum'' од мразох хтора би иншак прежила, а Коли и Луна 2000. року одкрили же може одложиц свойо квитнуце же би ше нє поклопело зоз природним нєприятельом хтори зашата карми.<ref>''Gurr, Geoff M.; Wratten, Steve D.; Landis, Douglas A.; You, Minsheng (31. 1. 2017). „Habitat Management to Suppress Pest Populations: Progress and Prospects”. Annual Review of Entomology . Annual Reviews . '''62''' (1): 91—109. ISSN'' https://www.worldcat.org/issn/0066-4170''. PMID'' https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/27813664''. doi :''https://doi.org/10.1146%2Fannurev-ento-031616-035050''.''</ref> Фоти et al. су 2016. року одкрили же значни варияциї карбоксилней квашнїни краткого ланцу найвироятнєйше пояшнєнє за варияциї у перформансох биоконтроли медзи сортами.<ref>''Gurr, Geoff M.; Wratten, Steve D.; Landis, Douglas A.; You, Minsheng (31. 1. 2017). „Habitat Management to Suppress Pest Populations: Progress and Prospects”. Annual Review of Entomology . Annual Reviews . '''62''' (1): 91—109. ISSN'' https://www.worldcat.org/issn/0066-4170''. PMID'' https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/27813664''. doi :''https://doi.org/10.1146%2Fannurev-ento-031616-035050''.''</ref> == Референци == <references/> == Литература == Словнїк руского народного язика I, А – Н, Нови Сад 2017, б. 282. == Жридло == https://sr.wikipedia.org/sr-ec/Хељда 2tvfe4ojrqwboxhughmmvz1qr7f5hyk 20983 20980 2026-08-25T15:55:36Z Saslavik 1716 20983 wikitext text/x-wiki {{Инфорамик | headerstyle = background:lightblue | header1 = Гречка | label2 = | data2 = [[Файл: Illustration Fagopyrum esculentum0.jpg |250px]] | header3 = Наукова класификация | label4 = Царство | data4 = Plantae | label5 = ''Кладус'' | data5 = Tracheophytes | label6 = ''Кладус'' | data6 = Angiospermae | label7 = ''Кладус'' | data7 = Eudicotidae | label8 = Ряд| data8 = Caryophyllales | label9 = Фамилия| data9 = Polygonaceae | label10 = Род | data10 = ''[[Fagopyrum]]'' | label11 = Файта | data11 = F. Esculentum | header12 = Биномне мено | data13 = Fagopyrum esculentum | data14 = [[Moench]] }} '''Гречка''' (лат. ''Fagopyrum esculentum''; серб. ''хељда''; укр. ''гречка''; карп.укр. ''гречка''; слц. диял. ''hrečka''; поль. диял. ''hreczka''; од етнонима ''Грек'' гречка пришла до Славянох прейґ Грекох) єднорочна лїсцаста рошлїна з фамилиї пших травох (Polygonaceae).<ref>''T. Sharma; S. Jana (2002). „Species relationships in Fagopyrum revealed by PCR-based DNA fingerprinting”. Theoretical and Applied Genetics. '''105''' (2-3): 306—312. PMID https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/12582533''. doi:''https://doi.org/10.1007%2Fs00122-002-0938-9''.''</ref> Хова ше ю як житарку, а у костираню людзох и статку ше хаснує плод (синкарпни, медзи собу зроснути орещок).<ref>https://web.archive.org/web/20120411045928/http:/calshort-lamp.cit.cornell.edu/bjorkman/buck/handbook/main.php''. Архивирано из ''http://calshort-lamp.cit.cornell.edu/bjorkman/buck/handbook/main.php'' 11. 04. 2012. г. Приступљено 09. 04. 2012.''</ref> Гречка богата з витаминами Б1 и Б2, як и з протеїнами.<ref>''Skrabanja, V; Kreft, I; Golob, T; Modic, M; Ikeda, S; Ikeda, K; Kreft, S; Bonafaccia, G; Knapp, M; Kosmelj K. (2004). „Nutrient content in buckwheat milling fractions”. Cereal Chemistry. '''81''' (2): 172—176. doi:''https://doi.org/10.1094%2FCCHEM.2004.81.2.172''.''</ref> == Наменка == На Корейским полуострове гречка од давна барз почитована рошлїна. Окрем зарнох, хаснує ше єй млади лїсца як желєняву, алє и як лїковите средство у народней медицини. Гречку ше дараз хасновало и як статкову покарму (желєна рошлїна) и за дробиуґ, алє и за гноєнє польох (зоз заорйованьом).<ref>Зиројевић Олга, ''Повратак хељде,'' Ужички зборника, Прилози, 39/2015. стр.383-284. УДК: 392.81641.56:633.12(091)</ref> У дальшим индустрийним преробку лупки гречки можу послужиц: * як сировина за доставанє рижних хемийних єдинєньох, * як биогориво високей енерґетскей вредносци, * за виробок велїх фармацеутских, козметичних (пилинґи, маски, беби-пудер) препаратох, * виробок посцелїни хтора ма антиалерґийне и антибактерийне дїйство, нє збива ше и ма добри термоизолацийни прикмети. == Розширеносц == На початку 2010-их у швеце ше гречку шало на коло три милиони гектарох. Найвекши продукователє були жеми бувшого Совєтского Союзу, потим Китай, Бразил, Польска, Французка, Япон и ЗАД. У Сербиї ше гречку шеє на малих поверхносцох, з векшей часци у бреговито-горским подручу югозаходней Сербиї, дзе єст вше векше интересованє польопривредних продуковательох за єй пестованє.<ref>Гламочлија, Ђ. Гламочлија, М. Цвијановић, Г. Хељда, монографија, Београд, 2011.</ref> == Гречка на тарґовищу Сербиї == На тарґовищу Сербиї гречку мож найсц у форми шлїдуюцих поживових продуктох:<ref>Лупа, Б. Б. Лексикон кулинарства, Београд, 2006.</ref> * мука з очисценого зарна, * интеґрална мука, * очисцене зарно гречки, * попражене очисцене зарно гречки, * гречково лупки и пахульки, * гречков ґрис. У Сербиї ше у новшим чаше вше частейме миши и хлєб зоз гречки, прави рижни файти печивох и галушкох чи резанкох, цесточка итд. == Култивация == Гречка шаце краткей сезони хторе добре рошнє на нїзкоплодней або квашней жеми; барз вельо гною – окреме азоту – зменшує урожай, и жем муши буц добре дренована. У цеплєйших крайох гречку мож пестовац лєм у позней шатви, же би квитла кед хвиля хладнєйша. Присуство опращковачох у велькей мири звекшує урожай. Нектар гречки цо квитнє дава мед цмей фарби.<ref>''Pasini, Federica; Gardini, Silvia; Marcazzan, Gian Luigi; Caboni, Maria Fiorenza (2013). „Buckwheat honeys: Screening of composition and properties”. Food Chemistry. '''141''' (3): 2802—2811. doi:''https://doi.org/10.1016%2Fj.foodchem.2013.05.102.''</ref> Рошлїна гречки ма розконарену кореньову систему з примарним главним кореньом хтори уходзи глїбоко до влажней жеми.<ref>''Stone, J.L. (1906). Buckwheat. Agricultural experiment station of the College of Agriculture Department of Agronomy (Извештај). Bulletin. '''238'''. Ithaca, NY: Cornell University. стр. 184—193.''</ref> Гречка нарошнє високо од 75 до 125 центи (30 до 50 инчи).<ref name=":0">''Björkman, T.; Bellinder, R.R.; Hahn, R.R.; Shail, J. (2008). ''http://www.hort.cornell.edu/bjorkman/lab/buck/handbook/main.php'' (Извештај). Ithaca, NY: Cornell University.''</ref> Вона ма троугласте нашенє и дава квет хтори звичайно били, алє може буц и целови або жовти. Гречка ше шлєбодно розконарює, цо оможлївює подполнєйшу адаптацию на животни штредок од других житаркох.<ref>''Stone, J.L. (1906). Buckwheat. Agricultural experiment station of the College of Agriculture Department of Agronomy (Извештај). Bulletin. '''238'''. Ithaca, NY: Cornell University. стр. 184—193.''</ref> Лупка нашеня менєй густа од води, та є прето лєгка за одстраньованє (плїва). Гречку ше шеє за зарно, дзе є лєм кратки час доступне за роснуце, прето же гречка вчасне або друге шаце, або прето же цала сезона роснуца огранїчена. Швидко рошнє, та поцискує лєтнє коровче, и може буц бизовна закриваюца култура през лєто хтора одвитує малей часци цеплей сезони.<ref>''Björkman, T.; Bellinder, R.R.; Hahn, R.R.; Shail, J. (2008). ''http://www.hort.cornell.edu/bjorkman/lab/buck/handbook/main.php'' (Извештај). Ithaca, NY: Cornell University.''</ref> Гречка ма период роснуца лєм 10–12 тижнї<ref>''Growing Buckwheat (Извештај). Ottawa, Canada: Canadian Department of Agriculture . 1978.''</ref> и мож ю пестовац на високих ґеоґрафских ширинох або у сиверних обласцох.<ref>''Quisenberry, K.S.; Taylor, J.W. (1939). Growing Buckwheat (Извештај). Farmers' bulletin. '''1835'''. Washington, DC: U.S. Department of Agriculture. стр. 1—17.''</ref> Гречку ше дзекеди хаснує як „желєни гной“, як рошлїну за контролу ерозиї, або як закривач и поживу за дзиви животинї.<ref>''Björkman, T.; Bellinder, R.R.; Hahn, R.R.; Shail, J. (2008). ''http://www.hort.cornell.edu/bjorkman/lab/buck/handbook/main.php'' (Извештај). Ithaca, NY: Cornell University .''</ref> === Продукция === {| class="wikitable sortable" |+Продукция гречки – 2019 !Жем !Продукция <small>([[тони]])</small> |- |Русия |785.702 |- |Китай |430.166 |- |Україна |85.020 |- |ЗАД |84.225 |- |Бразил |65.255 |- |Казахстан |44.998 |- |Япон |42.600 |- |Танзания |22.443 |- |Канада |18.000 |- |Белґия |16.959 |- |Непал |11.464 |- |Французка |N/A |- |'''Вєдно:''' |1.612.235 |- | colspan="2" |<small>Жридло: FAOSTAT Зєдинєних нацийох</small> |} Историйно, Русийске царство було шветови лидер у продукциї гречки.<ref>''Pokhlyobkin, William. ''http://vkus.narod.ru/raznoe/grechiha.htm'' (на језику: руски).'' Title in Russian: Тяжёлая судьба русской гречихи</ref> Подруча пестованя у Русийскей империї преценєни на 2.600.000 гектари, а потим у Французка зоз 360.000 гектарами.<ref name=":0" /><ref>959</ref> Совєтски Союз 1970. року пестовал коло 1.800.000 гектари гречки. Спрам податкох зоз 2016. вона остава ключна житарка.<ref>https://www.fao.org/faostat/en/#data/QCL''. UN Food and Agriculture Organization , Corporate Statistical Database (FAOSTAT). 2019. Приступљено 17. 10. 2021.''</ref><ref>''Rosenberg, Steve (28. 11. 2014). ''https://www.bbc.co.uk/news/magazine-30248999. BBC News. Приступљено 28. 11. 2014.</ref> У 18. и 19. вику, гречка була призвичаєна култура на сиверовостоку ЗАД. Коло половки 20. вику култивация нагло опадла пре хаснованє азотного гною, на хтори кукурица и жито моцно реаґую. Вецей як 400.000 гектари пошати у ЗАД 1918. По 1954. рок, тото опадло на 60.703 гектари, а по 1964. рок, кед остатнїраз обявени статистични податки продукциї, лєм 20.000 гектари були зашати. Медзитим, пестованє гречки у ЗАД ше звекшало пре „експлозию популарносци такволаних старинских житаркох“ о хторей ше писало през 2009–2014. У 2017. шветова продукция виношела 3,8 милиони тони, а предводзела Русия зоз 40% цалей шветовей продукциї, потим Китай зоз 38% и Україна зоз 5%.<ref>https://www.fao.org/faostat/en/#data/QCL''. UN Food and Agriculture Organization, Corporate Statistical Database (FAOSTAT). 2019. Приступљено 17. 10. 2021.''</ref> === Биолоґийна контрола === ''F. esculentum'' ше часто преучує и хаснує як жридло полену и нектару за звекшанє природного числа предаторох за контролу чкодлївцох на шацох.<ref>''Gurr, Geoff M.; Wratten, Steve D.; Landis, Douglas A.; You, Minsheng (31. 1. 2017). „Habitat Management to Suppress Pest Populations: Progress and Prospects”. Annual Review of Entomology. Annual Reviews. 62 (1): 91—109. ISSN https://www.worldcat.org/issn/0066-4170''. PMID https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/27813664. doi:''https://doi.org/10.1146%2Fannurev-ento-031616-035050.''</ref> Берндт и сотруднїки 2002. року одкрили же резултати нє були зошицким обецуюци на бази податкох хтори назберани у єдней винїци на Новим Зеланду,<ref>''Berndt, Lisa A.; Wratten, Steve D.; Hassan, Paul G. (2002). „Effects of buckwheat flowers on leafroller (Lepidoptera: Tortricidae) parasitoids in a New Zealand vineyard”. Agricultural and Forest Entomology. Royal Entomological Society (Royal Entomological Society (Wiley). '''4''' (1): 39—45. S2CID'' https://api.semanticscholar.org/CorpusID:85231915''. doi:''https://doi.org/10.1046%2Fj.1461-9563.2002.00126.x.''</ref><ref>''Suckling, D.M.; Brockerhoff, E.G. (2010). „Invasion Biology, Ecology, and Management of the Light Brown Apple Moth (Tortricidae)”. Annual Review of Entomology . Annual Reviews . '''55''' (1): 285—306. ISSN'' https://www.worldcat.org/issn/0066-4170''. PMID'' https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/19728834''. S2CID'' https://api.semanticscholar.org/CorpusID:36541192''. doi :''https://doi.org/10.1146%2Fannurev-ento-112408-085311.''</ref> алє иста екипа – Берндт et al. 2006, штири роки познєйше и преучуюци вельке число винїцох по цалим Новим Зеланду – одкрили значне звекшанє при 22 паразитоїдох, окреме ''Dolichogenidea tasmanica'',як цо Ирвин et al 1999 утвердзели за ''D. t.'' у овоцнїкох Кентерберия.<ref>''Landis, Douglas A.; Wratten, Stephen D.; Gurr, Geoff M. (2000). „Habitat Management to Conserve Natural Enemies of Arthropod Pests in Agriculture”. Annual Review of Entomology . Annual Reviews . '''45''' (1): 175—201. ISSN'' https://www.worldcat.org/issn/0066-4170''. PMID'' https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/10761575''. S2CID'' https://api.semanticscholar.org/CorpusID:6315523''. doi :''https://doi.org/10.1146%2Fannurev.ento.45.1.175''.''</ref> Гур et al. 1998. указали же квитково нектари – а нє склонїще або алтернативни домашнї на ''F. esculentum'' – були одвичательни за тото звекшанє, а Стивенс et al. 1998. за ''Anacharis'' spp. на ''Micromus tasmaniae''. Стивенс et al. 1998. тиж першираз указали вельке звекшанє ''A .'' spp. на ''M . t .'' (хтори тиж звичайно предходзи ''F . e .'').<ref>''Landis, Douglas A.; Wratten, Stephen D.; Gurr, Geoff M. (2000). „Habitat Management to Conserve Natural Enemies of Arthropod Pests in Agriculture”. Annual Review of Entomology . Annual Reviews . '''45''' (1): 175—201. ISSN'' https://www.worldcat.org/issn/0066-4170''. PMID'' https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/10761575''. S2CID'' https://api.semanticscholar.org/CorpusID:6315523''. doi :''https://doi.org/10.1146%2Fannurev.ento.45.1.175''.''</ref> Кулен et al. 2013. одкрили же винїци коло Вайпару нє предлужели шац гречку, цо указує на потребу за дальшим розвойом технїки же би ше гречка добре интеґровала зоз праксу винїцарства. Инглиш-Лоеб et al. 2003. одкрили же вона отримує векше число паразитоїдох ''Anagrus'' на патулькастих цверчкох - Erythroneura, а Балзан и Вакерс 2013. пренашли исте за ''Necremnus artynes'' и Ферацини et al. 2012 за ''Necremnus tutae'' на ''Tuta absoluta'', и же на тот способ дїйствую як знїщовач чкодлївцох на парадичох, кромпльох и у меншей мири у других гортикултурох зоз файтох Solanaceous и других.<ref>''Biondi, Antonio; Guedes, Raul Narciso C.; Wan, Fang-Hao; Desneux, Nicolas (7. 1. 2018). „Ecology, Worldwide Spread, and Management of the Invasive South American Tomato Pinworm, Tuta absoluta: Past, Present, and Future”. Annual Review of Entomology . Annual Reviews . '''63''' (1): 239—258. ISSN'' https://www.worldcat.org/issn/0066-4170''. PMID'' https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/28977774''. S2CID'' https://api.semanticscholar.org/CorpusID:207640103''. doi :''https://doi.org/10.1146%2Fannurev-ento-031616-034933''.''</ref> Калинова и Моудри 2003. року одкрили же дальше садзенє з другим квецом у погришним периодзе року тиж може привесц до загинуца ''F . esculentum'' од мразох хтора би иншак прежила, а Коли и Луна 2000. року одкрили же може одложиц свойо квитнуце же би ше нє поклопело зоз природним нєприятельом хтори зашата карми.<ref>''Gurr, Geoff M.; Wratten, Steve D.; Landis, Douglas A.; You, Minsheng (31. 1. 2017). „Habitat Management to Suppress Pest Populations: Progress and Prospects”. Annual Review of Entomology . Annual Reviews . '''62''' (1): 91—109. ISSN'' https://www.worldcat.org/issn/0066-4170''. PMID'' https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/27813664''. doi :''https://doi.org/10.1146%2Fannurev-ento-031616-035050''.''</ref> Фоти et al. су 2016. року одкрили же значни варияциї карбоксилней квашнїни краткого ланцу найвироятнєйше пояшнєнє за варияциї у перформансох биоконтроли медзи сортами.<ref>''Gurr, Geoff M.; Wratten, Steve D.; Landis, Douglas A.; You, Minsheng (31. 1. 2017). „Habitat Management to Suppress Pest Populations: Progress and Prospects”. Annual Review of Entomology . Annual Reviews . '''62''' (1): 91—109. ISSN'' https://www.worldcat.org/issn/0066-4170''. PMID'' https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/27813664''. doi :''https://doi.org/10.1146%2Fannurev-ento-031616-035050''.''</ref> == Референци == <references/> == Литература == Словнїк руского народного язика I, А – Н, Нови Сад 2017, б. 282. == Жридло == https://sr.wikipedia.org/sr-ec/Хељда [[Катеґория: Житарки]] nofzzrxwq371gqlsb7iycmk2p7aavm0 20984 20983 2026-08-25T16:02:13Z Saslavik 1716 20984 wikitext text/x-wiki {{Инфорамик | headerstyle = background:lightblue | header1 = Гречка | label2 = | data2 = [[Файл: Illustration Fagopyrum esculentum0.jpg |250px]] | header3 = Наукова класификация | label4 = Царство | data4 = Plantae | label5 = ''Кладус'' | data5 = Tracheophytes | label6 = ''Кладус'' | data6 = Angiospermae | label7 = ''Кладус'' | data7 = Eudicotidae | label8 = Ряд| data8 = Caryophyllales | label9 = Фамилия| data9 = Polygonaceae | label10 = Род | data10 = ''[[Fagopyrum]]'' | label11 = Файта | data11 = F. Esculentum | header12 = Биномне мено | data13 = Fagopyrum esculentum | data14 = [[Moench]] }} '''Гречка''' (лат. ''Fagopyrum esculentum''; серб. ''хељда''; укр. ''гречка''; карп.укр. ''гречка''; слц. диял. ''hrečka''; поль. диял. ''hreczka''; од етнонима ''Грек'' гречка пришла до Славянох прейґ Грекох) єднорочна лїсцаста рошлїна з фамилиї пших травох (Polygonaceae).<ref>''T. Sharma; S. Jana (2002). „Species relationships in Fagopyrum revealed by PCR-based DNA fingerprinting”. Theoretical and Applied Genetics. '''105''' (2-3): 306—312. PMID https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/12582533''. doi:''https://doi.org/10.1007%2Fs00122-002-0938-9''.''</ref> Хова ше ю як житарку, а у костираню людзох и статку ше хаснує плод (синкарпни, медзи собу зроснути орещок).<ref>https://web.archive.org/web/20120411045928/http:/calshort-lamp.cit.cornell.edu/bjorkman/buck/handbook/main.php''. Архивирано из ''http://calshort-lamp.cit.cornell.edu/bjorkman/buck/handbook/main.php'' 11. 04. 2012. г. Приступљено 09. 04. 2012.''</ref> Гречка богата з витаминами Б1 и Б2, як и з протеїнами.<ref>''Skrabanja, V; Kreft, I; Golob, T; Modic, M; Ikeda, S; Ikeda, K; Kreft, S; Bonafaccia, G; Knapp, M; Kosmelj K. (2004). „Nutrient content in buckwheat milling fractions”. Cereal Chemistry. '''81''' (2): 172—176. doi:''https://doi.org/10.1094%2FCCHEM.2004.81.2.172''.''</ref> == Наменка == На Корейским полуострове гречка од давна барз почитована рошлїна. Окрем зарнох, хаснує ше єй млади лїсца як желєняву, алє и як лїковите средство у народней медицини. Гречку ше дараз хасновало и як статкову покарму (желєна рошлїна) и за дробиуґ, алє и за гноєнє польох (зоз заорйованьом).<ref>Зиројевић Олга, ''Повратак хељде,'' Ужички зборника, Прилози, 39/2015. стр.383-284. УДК: 392.81641.56:633.12(091)</ref> У дальшим индустрийним преробку лупки гречки можу послужиц: * як сировина за доставанє рижних хемийних єдинєньох, * як биогориво високей енерґетскей вредносци, * за виробок велїх фармацеутских, козметичних (пилинґи, маски, беби-пудер) препаратох, * виробок посцелїни хтора ма антиалерґийне и антибактерийне дїйство, нє збива ше и ма добри термоизолацийни прикмети. == Розширеносц == На початку 2010-их у швеце ше гречку шало на коло три милиони гектарох. Найвекши продукователє були жеми бувшого Совєтского Союзу, потим Китай, Бразил, Польска, Французка, Япон и ЗАД. У Сербиї ше гречку шеє на малих поверхносцох, з векшей часци у бреговито-горским подручу югозаходней Сербиї, дзе єст вше векше интересованє польопривредних продуковательох за єй пестованє.<ref>Гламочлија, Ђ. Гламочлија, М. Цвијановић, Г. Хељда, монографија, Београд, 2011.</ref> == Гречка на тарґовищу Сербиї == На тарґовищу Сербиї гречку мож найсц у форми шлїдуюцих поживових продуктох:<ref>Лупа, Б. Б. Лексикон кулинарства, Београд, 2006.</ref> * мука з очисценого зарна, * интеґрална мука, * очисцене зарно гречки, * попражене очисцене зарно гречки, * гречково лупки и пахульки, * гречков ґрис. У Сербиї ше у новшим чаше вше частейме миши и хлєб зоз гречки, прави рижни файти печивох и галушкох чи резанкох, цесточка итд. == Култивация == Гречка шаце краткей сезони хторе добре рошнє на нїзкоплодней або квашней жеми; барз вельо гною – окреме азоту – зменшує урожай, и жем муши буц добре дренована. У цеплєйших крайох гречку мож пестовац лєм у позней шатви, же би квитла кед хвиля хладнєйша. Присуство опращковачох у велькей мири звекшує урожай. Нектар гречки цо квитнє дава мед цмей фарби.<ref>''Pasini, Federica; Gardini, Silvia; Marcazzan, Gian Luigi; Caboni, Maria Fiorenza (2013). „Buckwheat honeys: Screening of composition and properties”. Food Chemistry. '''141''' (3): 2802—2811. doi:''https://doi.org/10.1016%2Fj.foodchem.2013.05.102.''</ref> Рошлїна гречки ма розконарену кореньову систему з примарним главним кореньом хтори уходзи глїбоко до влажней жеми.<ref>''Stone, J.L. (1906). Buckwheat. Agricultural experiment station of the College of Agriculture Department of Agronomy (Извештај). Bulletin. '''238'''. Ithaca, NY: Cornell University. стр. 184—193.''</ref> Гречка нарошнє високо од 75 до 125 центи (30 до 50 инчи).<ref name=":0">''Björkman, T.; Bellinder, R.R.; Hahn, R.R.; Shail, J. (2008). ''http://www.hort.cornell.edu/bjorkman/lab/buck/handbook/main.php'' (Извештај). Ithaca, NY: Cornell University.''</ref> Вона ма троугласте нашенє и дава квет хтори звичайно били, алє може буц и целови або жовти. Гречка ше шлєбодно розконарює, цо оможлївює подполнєйшу адаптацию на животни штредок од других житаркох.<ref>''Stone, J.L. (1906). Buckwheat. Agricultural experiment station of the College of Agriculture Department of Agronomy (Извештај). Bulletin. '''238'''. Ithaca, NY: Cornell University. стр. 184—193.''</ref> Лупка нашеня менєй густа од води, та є прето лєгка за одстраньованє (плїва). Гречку ше шеє за зарно, дзе є лєм кратки час доступне за роснуце, прето же гречка вчасне або друге шаце, або прето же цала сезона роснуца огранїчена. Швидко рошнє, та поцискує лєтнє коровче, и може буц бизовна закриваюца култура през лєто хтора одвитує малей часци цеплей сезони.<ref>''Björkman, T.; Bellinder, R.R.; Hahn, R.R.; Shail, J. (2008). ''http://www.hort.cornell.edu/bjorkman/lab/buck/handbook/main.php'' (Извештај). Ithaca, NY: Cornell University.''</ref> Гречка ма период роснуца лєм 10–12 тижнї<ref>''Growing Buckwheat (Извештај). Ottawa, Canada: Canadian Department of Agriculture . 1978.''</ref> и мож ю пестовац на високих ґеоґрафских ширинох або у сиверних обласцох.<ref>''Quisenberry, K.S.; Taylor, J.W. (1939). Growing Buckwheat (Извештај). Farmers' bulletin. '''1835'''. Washington, DC: U.S. Department of Agriculture. стр. 1—17.''</ref> Гречку ше дзекеди хаснує як „желєни гной“, як рошлїну за контролу ерозиї, або як закривач и поживу за дзиви животинї.<ref>''Björkman, T.; Bellinder, R.R.; Hahn, R.R.; Shail, J. (2008). ''http://www.hort.cornell.edu/bjorkman/lab/buck/handbook/main.php'' (Извештај). Ithaca, NY: Cornell University .''</ref> === Продукция === {| class="wikitable sortable" style="float:right; margin-left:1em;" |+Продукция гречки – 2019 !Жем !Продукция <small>([[тони]])</small> |- |Русия |785.702 |- |Китай |430.166 |- |Україна |85.020 |- |ЗАД |84.225 |- |Бразил |65.255 |- |Казахстан |44.998 |- |Япон |42.600 |- |Танзания |22.443 |- |Канада |18.000 |- |Белґия |16.959 |- |Непал |11.464 |- |Французка |N/A |- |'''Вєдно:''' |1.612.235 |- | colspan="2" |<small>Жридло: FAOSTAT Зєдинєних нацийох</small> |} Историйно, Русийске царство було шветови лидер у продукциї гречки.<ref>''Pokhlyobkin, William. ''http://vkus.narod.ru/raznoe/grechiha.htm'' (на језику: руски).'' Title in Russian: Тяжёлая судьба русской гречихи</ref> Подруча пестованя у Русийскей империї преценєни на 2.600.000 гектари, а потим у Французка зоз 360.000 гектарами.<ref name=":0" /><ref>959</ref> Совєтски Союз 1970. року пестовал коло 1.800.000 гектари гречки. Спрам податкох зоз 2016. вона остава ключна житарка.<ref>https://www.fao.org/faostat/en/#data/QCL''. UN Food and Agriculture Organization , Corporate Statistical Database (FAOSTAT). 2019. Приступљено 17. 10. 2021.''</ref><ref>''Rosenberg, Steve (28. 11. 2014). ''https://www.bbc.co.uk/news/magazine-30248999. BBC News. Приступљено 28. 11. 2014.</ref> У 18. и 19. вику, гречка була призвичаєна култура на сиверовостоку ЗАД. Коло половки 20. вику култивация нагло опадла пре хаснованє азотного гною, на хтори кукурица и жито моцно реаґую. Вецей як 400.000 гектари пошати у ЗАД 1918. По 1954. рок, тото опадло на 60.703 гектари, а по 1964. рок, кед остатнїраз обявени статистични податки продукциї, лєм 20.000 гектари були зашати. Медзитим, пестованє гречки у ЗАД ше звекшало пре „експлозию популарносци такволаних старинских житаркох“ о хторей ше писало през 2009–2014. У 2017. шветова продукция виношела 3,8 милиони тони, а предводзела Русия зоз 40% цалей шветовей продукциї, потим Китай зоз 38% и Україна зоз 5%.<ref>https://www.fao.org/faostat/en/#data/QCL''. UN Food and Agriculture Organization, Corporate Statistical Database (FAOSTAT). 2019. Приступљено 17. 10. 2021.''</ref> === Биолоґийна контрола === ''F. esculentum'' ше часто преучує и хаснує як жридло полену и нектару за звекшанє природного числа предаторох за контролу чкодлївцох на шацох.<ref>''Gurr, Geoff M.; Wratten, Steve D.; Landis, Douglas A.; You, Minsheng (31. 1. 2017). „Habitat Management to Suppress Pest Populations: Progress and Prospects”. Annual Review of Entomology. Annual Reviews. 62 (1): 91—109. ISSN https://www.worldcat.org/issn/0066-4170''. PMID https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/27813664. doi:''https://doi.org/10.1146%2Fannurev-ento-031616-035050.''</ref> Берндт и сотруднїки 2002. року одкрили же резултати нє були зошицким обецуюци на бази податкох хтори назберани у єдней винїци на Новим Зеланду,<ref>''Berndt, Lisa A.; Wratten, Steve D.; Hassan, Paul G. (2002). „Effects of buckwheat flowers on leafroller (Lepidoptera: Tortricidae) parasitoids in a New Zealand vineyard”. Agricultural and Forest Entomology. Royal Entomological Society (Royal Entomological Society (Wiley). '''4''' (1): 39—45. S2CID'' https://api.semanticscholar.org/CorpusID:85231915''. doi:''https://doi.org/10.1046%2Fj.1461-9563.2002.00126.x.''</ref><ref>''Suckling, D.M.; Brockerhoff, E.G. (2010). „Invasion Biology, Ecology, and Management of the Light Brown Apple Moth (Tortricidae)”. Annual Review of Entomology . Annual Reviews . '''55''' (1): 285—306. ISSN'' https://www.worldcat.org/issn/0066-4170''. PMID'' https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/19728834''. S2CID'' https://api.semanticscholar.org/CorpusID:36541192''. doi :''https://doi.org/10.1146%2Fannurev-ento-112408-085311.''</ref> алє иста екипа – Берндт et al. 2006, штири роки познєйше и преучуюци вельке число винїцох по цалим Новим Зеланду – одкрили значне звекшанє при 22 паразитоїдох, окреме ''Dolichogenidea tasmanica'',як цо Ирвин et al 1999 утвердзели за ''D. t.'' у овоцнїкох Кентерберия.<ref>''Landis, Douglas A.; Wratten, Stephen D.; Gurr, Geoff M. (2000). „Habitat Management to Conserve Natural Enemies of Arthropod Pests in Agriculture”. Annual Review of Entomology . Annual Reviews . '''45''' (1): 175—201. ISSN'' https://www.worldcat.org/issn/0066-4170''. PMID'' https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/10761575''. S2CID'' https://api.semanticscholar.org/CorpusID:6315523''. doi :''https://doi.org/10.1146%2Fannurev.ento.45.1.175''.''</ref> Гур et al. 1998. указали же квитково нектари – а нє склонїще або алтернативни домашнї на ''F. esculentum'' – були одвичательни за тото звекшанє, а Стивенс et al. 1998. за ''Anacharis'' spp. на ''Micromus tasmaniae''. Стивенс et al. 1998. тиж першираз указали вельке звекшанє ''A .'' spp. на ''M . t .'' (хтори тиж звичайно предходзи ''F . e .'').<ref>''Landis, Douglas A.; Wratten, Stephen D.; Gurr, Geoff M. (2000). „Habitat Management to Conserve Natural Enemies of Arthropod Pests in Agriculture”. Annual Review of Entomology . Annual Reviews . '''45''' (1): 175—201. ISSN'' https://www.worldcat.org/issn/0066-4170''. PMID'' https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/10761575''. S2CID'' https://api.semanticscholar.org/CorpusID:6315523''. doi :''https://doi.org/10.1146%2Fannurev.ento.45.1.175''.''</ref> Кулен et al. 2013. одкрили же винїци коло Вайпару нє предлужели шац гречку, цо указує на потребу за дальшим розвойом технїки же би ше гречка добре интеґровала зоз праксу винїцарства. Инглиш-Лоеб et al. 2003. одкрили же вона отримує векше число паразитоїдох ''Anagrus'' на патулькастих цверчкох - Erythroneura, а Балзан и Вакерс 2013. пренашли исте за ''Necremnus artynes'' и Ферацини et al. 2012 за ''Necremnus tutae'' на ''Tuta absoluta'', и же на тот способ дїйствую як знїщовач чкодлївцох на парадичох, кромпльох и у меншей мири у других гортикултурох зоз файтох Solanaceous и других.<ref>''Biondi, Antonio; Guedes, Raul Narciso C.; Wan, Fang-Hao; Desneux, Nicolas (7. 1. 2018). „Ecology, Worldwide Spread, and Management of the Invasive South American Tomato Pinworm, Tuta absoluta: Past, Present, and Future”. Annual Review of Entomology . Annual Reviews . '''63''' (1): 239—258. ISSN'' https://www.worldcat.org/issn/0066-4170''. PMID'' https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/28977774''. S2CID'' https://api.semanticscholar.org/CorpusID:207640103''. doi :''https://doi.org/10.1146%2Fannurev-ento-031616-034933''.''</ref> Калинова и Моудри 2003. року одкрили же дальше садзенє з другим квецом у погришним периодзе року тиж може привесц до загинуца ''F . esculentum'' од мразох хтора би иншак прежила, а Коли и Луна 2000. року одкрили же може одложиц свойо квитнуце же би ше нє поклопело зоз природним нєприятельом хтори зашата карми.<ref>''Gurr, Geoff M.; Wratten, Steve D.; Landis, Douglas A.; You, Minsheng (31. 1. 2017). „Habitat Management to Suppress Pest Populations: Progress and Prospects”. Annual Review of Entomology . Annual Reviews . '''62''' (1): 91—109. ISSN'' https://www.worldcat.org/issn/0066-4170''. PMID'' https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/27813664''. doi :''https://doi.org/10.1146%2Fannurev-ento-031616-035050''.''</ref> Фоти et al. су 2016. року одкрили же значни варияциї карбоксилней квашнїни краткого ланцу найвироятнєйше пояшнєнє за варияциї у перформансох биоконтроли медзи сортами.<ref>''Gurr, Geoff M.; Wratten, Steve D.; Landis, Douglas A.; You, Minsheng (31. 1. 2017). „Habitat Management to Suppress Pest Populations: Progress and Prospects”. Annual Review of Entomology . Annual Reviews . '''62''' (1): 91—109. ISSN'' https://www.worldcat.org/issn/0066-4170''. PMID'' https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/27813664''. doi :''https://doi.org/10.1146%2Fannurev-ento-031616-035050''.''</ref> == Референци == <references/> == Литература == Словнїк руского народного язика I, А – Н, Нови Сад 2017, б. 282. == Жридло == https://sr.wikipedia.org/sr-ec/Хељда [[Катеґория: Житарки]] ei3kja64wl9fppl4r7rabsudc0nuu3l 20991 20984 2026-08-25T20:50:49Z Olirk55 19 20991 wikitext text/x-wiki {{Инфорамик | headerstyle = background:lightblue | header1 = Гречка | label2 = | data2 = [[Файл: Illustration Fagopyrum esculentum0.jpg |250px]] | header3 = Наукова класификация | label4 = Царство | data4 = Plantae | label5 = ''Кладус'' | data5 = Tracheophytes | label6 = ''Кладус'' | data6 = Angiospermae | label7 = ''Кладус'' | data7 = Eudicotidae | label8 = Ряд| data8 = Caryophyllales | label9 = Фамилия| data9 = Polygonaceae | label10 = Род | data10 = ''[[Fagopyrum]]'' | label11 = Файта | data11 = F. Esculentum | header12 = Биномне мено | data13 = Fagopyrum esculentum | data14 = [[Moench]] }} '''Гречка''' (лат. ''Fagopyrum esculentum''; серб. ''хељда''; укр. ''гречка''; карп.укр. ''гречка''; слц. диял. ''hrečka''; поль. диял. ''hreczka''; од етнонима ''Грек'' гречка пришла до Славянох прейґ Грекох) єднорочна лїсцаста рошлїна з фамилиї пших травох (Polygonaceae).<ref>''T. Sharma; S. Jana (2002). „Species relationships in Fagopyrum revealed by PCR-based DNA fingerprinting”. Theoretical and Applied Genetics. '''105''' (2-3): 306—312. PMID https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/12582533''. doi:''https://doi.org/10.1007%2Fs00122-002-0938-9''.''</ref> Хова ше ю як [[Житарки|житарку]], а у костираню людзох и статку ше хаснує плод (синкарпни, медзи собу зроснути орещок).<ref>https://web.archive.org/web/20120411045928/http:/calshort-lamp.cit.cornell.edu/bjorkman/buck/handbook/main.php''. Архивирано из ''http://calshort-lamp.cit.cornell.edu/bjorkman/buck/handbook/main.php'' 11. 04. 2012. г. Приступљено 09. 04. 2012.''</ref> Гречка богата з витаминами Б1 и Б2, як и з протеїнами.<ref>''Skrabanja, V; Kreft, I; Golob, T; Modic, M; Ikeda, S; Ikeda, K; Kreft, S; Bonafaccia, G; Knapp, M; Kosmelj K. (2004). „Nutrient content in buckwheat milling fractions”. Cereal Chemistry. '''81''' (2): 172—176. doi:''https://doi.org/10.1094%2FCCHEM.2004.81.2.172''.''</ref> == Наменка == На Корейским полуострове гречка од давна барз почитована рошлїна. Окрем зарнох, хаснує ше єй млади лїсца як желєняву, алє и як лїковите средство у народней медицини. Гречку ше дараз хасновало и як статкову покарму (желєна рошлїна) и за дробинґ, алє и за гноєнє польох (зоз заорйованьом).<ref>Зиројевић Олга, ''Повратак хељде,'' Ужички зборника, Прилози, 39/2015. стр.383-284. УДК: 392.81641.56:633.12(091)</ref> У дальшим индустрийним преробку лупки гречки можу послужиц: * як сировина за доставанє рижних хемийних єдинєньох, * як биогориво високей енерґетскей вредносци, * за виробок велїх фармацеутских, козметичних (пилинґи, маски, беби-пудер) препаратох, * виробок посцелїни хтора ма антиалерґийне и антибактерийне дїйство, нє збива ше и ма добри термоизолацийни прикмети. == Розширеносц == На початку 2010-их у швеце ше гречку шало на коло три милиони гектарох. Найвекши продукователє були жеми бувшого Совєтского Союзу, потим Китай, Бразил, Польска, Французка, Япон и ЗАД. У [[Сербия|Серби]]<nowiki/>ї ше гречку шеє на малих [[Поверхносц|поверхносцох]], з векшей часци у бреговито-горским подручу югозаходней Сербиї, дзе єст вше векше интересованє польопривредних продуковательох за єй пестованє.<ref>Гламочлија, Ђ. Гламочлија, М. Цвијановић, Г. Хељда, монографија, Београд, 2011.</ref> == Гречка на тарґовищу Сербиї == На тарґовищу Сербиї гречку мож найсц у форми шлїдуюцих поживових продуктох:<ref>Лупа, Б. Б. Лексикон кулинарства, Београд, 2006.</ref> * мука з очисценого зарна, * интеґрална мука, * очисцене зарно гречки, * попражене очисцене зарно гречки, * гречково лупки и пахульки, * гречков ґрис. У Сербиї ше у новшим чаше вше частейме миши и [[хлєб]] зоз гречки, прави рижни файти печивох и галушкох чи резанкох, цесточка итд. == Култивация == Гречка шаце краткей сезони хторе добре рошнє на нїзкоплодней або квашней жеми; барз вельо гною – окреме азоту – зменшує урожай, и жем муши буц добре дренована. У цеплєйших крайох гречку мож пестовац лєм у позней шатви, же би квитла кед хвиля хладнєйша. Присуство опращковачох у велькей мири звекшує урожай. Нектар гречки цо квитнє дава мед цмей [[Фарба|фарби]].<ref>''Pasini, Federica; Gardini, Silvia; Marcazzan, Gian Luigi; Caboni, Maria Fiorenza (2013). „Buckwheat honeys: Screening of composition and properties”. Food Chemistry. '''141''' (3): 2802—2811. doi:''https://doi.org/10.1016%2Fj.foodchem.2013.05.102.''</ref> Рошлїна гречки ма розконарену кореньову систему з примарним главним кореньом хтори уходзи глїбоко до влажней жеми.<ref>''Stone, J.L. (1906). Buckwheat. Agricultural experiment station of the College of Agriculture Department of Agronomy (Извештај). Bulletin. '''238'''. Ithaca, NY: Cornell University. стр. 184—193.''</ref> Гречка нарошнє високо од 75 до 125 центи (30 до 50 инчи).<ref name=":0">''Björkman, T.; Bellinder, R.R.; Hahn, R.R.; Shail, J. (2008). ''http://www.hort.cornell.edu/bjorkman/lab/buck/handbook/main.php'' (Извештај). Ithaca, NY: Cornell University.''</ref> Вона ма троугласте нашенє и дава квет хтори звичайно били, алє може буц и целови або жовти. Гречка ше шлєбодно розконарює, цо оможлївює подполнєйшу адаптацию на животни штредок од других житаркох.<ref>''Stone, J.L. (1906). Buckwheat. Agricultural experiment station of the College of Agriculture Department of Agronomy (Извештај). Bulletin. '''238'''. Ithaca, NY: Cornell University. стр. 184—193.''</ref> Лупка нашеня менєй густа од води, та є прето лєгка за одстраньованє (плїва). Гречку ше шеє за зарно, дзе є лєм кратки час доступне за роснуце, прето же гречка вчасне або друге шаце, або прето же цала сезона роснуца огранїчена. Швидко рошнє, та поцискує лєтнє коровче, и може буц бизовна закриваюца култура през лєто хтора одвитує малей часци цеплей сезони.<ref>''Björkman, T.; Bellinder, R.R.; Hahn, R.R.; Shail, J. (2008). ''http://www.hort.cornell.edu/bjorkman/lab/buck/handbook/main.php'' (Извештај). Ithaca, NY: Cornell University.''</ref> Гречка ма период роснуца лєм 10–12 тижнї<ref>''Growing Buckwheat (Извештај). Ottawa, Canada: Canadian Department of Agriculture . 1978.''</ref> и мож ю пестовац на високих ґеоґрафских ширинох або у сиверних обласцох.<ref>''Quisenberry, K.S.; Taylor, J.W. (1939). Growing Buckwheat (Извештај). Farmers' bulletin. '''1835'''. Washington, DC: U.S. Department of Agriculture. стр. 1—17.''</ref> Гречку ше дзекеди хаснує як „желєни гной“, як рошлїну за контролу ерозиї, або як закривач и поживу за дзиви животинї.<ref>''Björkman, T.; Bellinder, R.R.; Hahn, R.R.; Shail, J. (2008). ''http://www.hort.cornell.edu/bjorkman/lab/buck/handbook/main.php'' (Извештај). Ithaca, NY: Cornell University .''</ref> === Продукция === {| class="wikitable sortable" style="float:right; margin-left:1em;" |+Продукция гречки – 2019 !Жем !Продукция <small>([[тони]])</small> |- |Русия |785.702 |- |Китай |430.166 |- |Україна |85.020 |- |ЗАД |84.225 |- |Бразил |65.255 |- |Казахстан |44.998 |- |Япон |42.600 |- |Танзания |22.443 |- |Канада |18.000 |- |Белґия |16.959 |- |Непал |11.464 |- |Французка |N/A |- |'''Вєдно:''' |1.612.235 |- | colspan="2" |<small>Жридло: FAOSTAT Зєдинєних нацийох</small> |} Историйно, Русийске царство було шветови лидер у продукциї гречки.<ref>''Pokhlyobkin, William. ''http://vkus.narod.ru/raznoe/grechiha.htm'' (на језику: руски).'' Title in Russian: Тяжёлая судьба русской гречихи</ref> Подруча пестованя у Русийскей империї преценєни на 2.600.000 гектари, а потим у Французка зоз 360.000 гектарами.<ref name=":0" /><ref>959</ref> Совєтски Союз 1970. року пестовал коло 1.800.000 гектари гречки. Спрам податкох зоз 2016. вона остава ключна житарка.<ref>https://www.fao.org/faostat/en/#data/QCL''. UN Food and Agriculture Organization , Corporate Statistical Database (FAOSTAT). 2019. Приступљено 17. 10. 2021.''</ref><ref>''Rosenberg, Steve (28. 11. 2014). ''https://www.bbc.co.uk/news/magazine-30248999. BBC News. Приступљено 28. 11. 2014.</ref> У 18. и 19. вику, гречка була призвичаєна култура на сиверовостоку ЗАД. Коло половки 20. вику култивация нагло опадла пре хаснованє азотного гною, на хтори кукурица и жито моцно реаґую. Вецей як 400.000 гектари пошати у ЗАД 1918. По 1954. рок, тото опадло на 60.703 гектари, а по 1964. рок, кед остатнїраз обявени статистични податки продукциї, лєм 20.000 гектари були зашати. Медзитим, пестованє гречки у ЗАД ше звекшало пре „експлозию популарносци такволаних старинских житаркох“ о хторей ше писало през 2009–2014. У 2017. шветова продукция виношела 3,8 милиони тони, а предводзела Русия зоз 40% цалей шветовей продукциї, потим Китай зоз 38% и Україна зоз 5%.<ref>https://www.fao.org/faostat/en/#data/QCL''. UN Food and Agriculture Organization, Corporate Statistical Database (FAOSTAT). 2019. Приступљено 17. 10. 2021.''</ref> === Биолоґийна контрола === ''F. esculentum'' ше часто преучує и хаснує як жридло полену и нектару за звекшанє природного числа предаторох за контролу чкодлївцох на шацох.<ref>''Gurr, Geoff M.; Wratten, Steve D.; Landis, Douglas A.; You, Minsheng (31. 1. 2017). „Habitat Management to Suppress Pest Populations: Progress and Prospects”. Annual Review of Entomology. Annual Reviews. 62 (1): 91—109. ISSN https://www.worldcat.org/issn/0066-4170''. PMID https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/27813664. doi:''https://doi.org/10.1146%2Fannurev-ento-031616-035050.''</ref> Берндт и сотруднїки 2002. року одкрили же резултати нє були зошицким обецуюци на бази податкох хтори назберани у єдней винїци на Новим Зеланду,<ref>''Berndt, Lisa A.; Wratten, Steve D.; Hassan, Paul G. (2002). „Effects of buckwheat flowers on leafroller (Lepidoptera: Tortricidae) parasitoids in a New Zealand vineyard”. Agricultural and Forest Entomology. Royal Entomological Society (Royal Entomological Society (Wiley). '''4''' (1): 39—45. S2CID'' https://api.semanticscholar.org/CorpusID:85231915''. doi:''https://doi.org/10.1046%2Fj.1461-9563.2002.00126.x.''</ref><ref>''Suckling, D.M.; Brockerhoff, E.G. (2010). „Invasion Biology, Ecology, and Management of the Light Brown Apple Moth (Tortricidae)”. Annual Review of Entomology . Annual Reviews . '''55''' (1): 285—306. ISSN'' https://www.worldcat.org/issn/0066-4170''. PMID'' https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/19728834''. S2CID'' https://api.semanticscholar.org/CorpusID:36541192''. doi :''https://doi.org/10.1146%2Fannurev-ento-112408-085311.''</ref> алє иста екипа – Берндт et al. 2006, штири роки познєйше и преучуюци вельке число винїцох по цалим Новим Зеланду – одкрили значне звекшанє при 22 паразитоїдох, окреме ''Dolichogenidea tasmanica'',як цо Ирвин et al 1999 утвердзели за ''D. t.'' у овоцнїкох Кентерберия.<ref>''Landis, Douglas A.; Wratten, Stephen D.; Gurr, Geoff M. (2000). „Habitat Management to Conserve Natural Enemies of Arthropod Pests in Agriculture”. Annual Review of Entomology . Annual Reviews . '''45''' (1): 175—201. ISSN'' https://www.worldcat.org/issn/0066-4170''. PMID'' https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/10761575''. S2CID'' https://api.semanticscholar.org/CorpusID:6315523''. doi :''https://doi.org/10.1146%2Fannurev.ento.45.1.175''.''</ref> Гур et al. 1998. указали же квитково нектари – а нє склонїще або алтернативни домашнї на ''F. esculentum'' – були одвичательни за тото звекшанє, а Стивенс et al. 1998. за ''Anacharis'' spp. на ''Micromus tasmaniae''. Стивенс et al. 1998. тиж першираз указали вельке звекшанє ''A .'' spp. на ''M . t .'' (хтори тиж звичайно предходзи ''F . e .'').<ref>''Landis, Douglas A.; Wratten, Stephen D.; Gurr, Geoff M. (2000). „Habitat Management to Conserve Natural Enemies of Arthropod Pests in Agriculture”. Annual Review of Entomology . Annual Reviews . '''45''' (1): 175—201. ISSN'' https://www.worldcat.org/issn/0066-4170''. PMID'' https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/10761575''. S2CID'' https://api.semanticscholar.org/CorpusID:6315523''. doi :''https://doi.org/10.1146%2Fannurev.ento.45.1.175''.''</ref> Кулен et al. 2013. одкрили же винїци коло Вайпару нє предлужели шац гречку, цо указує на потребу за дальшим розвойом технїки же би ше гречка добре интеґровала зоз праксу винїцарства. Инглиш-Лоеб et al. 2003. одкрили же вона отримує векше число паразитоїдох ''Anagrus'' на патулькастих цверчкох - Erythroneura, а Балзан и Вакерс 2013. пренашли исте за ''Necremnus artynes'' и Ферацини et al. 2012 за ''Necremnus tutae'' на ''Tuta absoluta'', и же на тот способ дїйствую як знїщовач чкодлївцох на парадичох, кромпльох и у меншей мири у других гортикултурох зоз файтох Solanaceous и других.<ref>''Biondi, Antonio; Guedes, Raul Narciso C.; Wan, Fang-Hao; Desneux, Nicolas (7. 1. 2018). „Ecology, Worldwide Spread, and Management of the Invasive South American Tomato Pinworm, Tuta absoluta: Past, Present, and Future”. Annual Review of Entomology . Annual Reviews . '''63''' (1): 239—258. ISSN'' https://www.worldcat.org/issn/0066-4170''. PMID'' https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/28977774''. S2CID'' https://api.semanticscholar.org/CorpusID:207640103''. doi :''https://doi.org/10.1146%2Fannurev-ento-031616-034933''.''</ref> Калинова и Моудри 2003. року одкрили же дальше садзенє з другим квецом у погришним периодзе року тиж може привесц до загинуца ''F . esculentum'' од мразох хтора би иншак прежила, а Коли и Луна 2000. року одкрили же може одложиц свойо квитнуце же би ше нє поклопело зоз природним нєприятельом хтори зашата карми.<ref>''Gurr, Geoff M.; Wratten, Steve D.; Landis, Douglas A.; You, Minsheng (31. 1. 2017). „Habitat Management to Suppress Pest Populations: Progress and Prospects”. Annual Review of Entomology . Annual Reviews . '''62''' (1): 91—109. ISSN'' https://www.worldcat.org/issn/0066-4170''. PMID'' https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/27813664''. doi :''https://doi.org/10.1146%2Fannurev-ento-031616-035050''.''</ref> Фоти et al. су 2016. року одкрили же значни варияциї карбоксилней квашнїни краткого ланцу найвироятнєйше пояшнєнє за варияциї у перформансох биоконтроли медзи сортами.<ref>''Gurr, Geoff M.; Wratten, Steve D.; Landis, Douglas A.; You, Minsheng (31. 1. 2017). „Habitat Management to Suppress Pest Populations: Progress and Prospects”. Annual Review of Entomology . Annual Reviews . '''62''' (1): 91—109. ISSN'' https://www.worldcat.org/issn/0066-4170''. PMID'' https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/27813664''. doi :''https://doi.org/10.1146%2Fannurev-ento-031616-035050''.''</ref> == Референци == <references/> == Литература == * ''Словнїк руского народного язика I, А – Н'', Нови Сад 2017, б. 282. == Жридло == * [https://sr.wikipedia.org/sr-ec/ Хељда] {{Commonscat}} [[Катеґория: Житарки]] gz3z6v5wdke6n2jw3btziqf78rpld23 0 3457 20982 2026-08-25T15:45:49Z ОленкаБТ 1579 Г. Медєши 20982 wikitext text/x-wiki Торба (серб. торба; всл. torba; укр. торба; рсй. торба = оброшнїца; общеславянска назва; од тур. torba) мех, мещок и под. за ношенє рижних предметох менших димензийох. У зависносци од наменки, торби можу буц рижних димензийох и направени з рижних материялох. Файти Спрам наменки и материялу з якого су направени, торби мож подзелїц на даскельо основни катеґориї:  Класична торба. Тоти торби найчастейше направени з даякей файти текстилу або штучних влакнох хтори барз моцни же би могли витримац векши терхи.  Броцак. Броцак файта торби хтора место ручки ма можлївосц за ношенє на плєцох.  Найлонова або паперова торба направена з найлону або паперу и хаснує ше ю кед ше ноши менши чежини и на кратких релацийох.  Торба або куфер. Тоту файту торби ше найчастейше хаснує за длуги путованя. За розлику од обичних торбох, направена є або помоцнєта з даяким твардейшим материялом. Часто єй додати и колєска за котулянє у случаю векших чежинох.  Приручна торба або ташка/ташочка. То окремна катеґория торбох прилагодзена за каждодньове ношенє. Хаснує ше ю за ношенє рижних приручних предметох: шминки, бутєлара, хусточкох, документох и под. Часте подзелєнє ташкох на хлопски и женски пре характеристични дизайн. Коло основней намнеки, тота файта торби або ташки постава важни модни деталь.  Мех: тота файта торби направена з моцнєйших штучних влакнох або тканого домашнього платна на мехи и служи за преношенє и одкладанє розтресацого материялу. Фразеолоґия Масни як торба = барз масни (майстор и др.) Нагнївани (надути, здути) як торба = барз нагнївани, увредзени, алє то видно лєм по його подоби, випатрунку, нє виражує то з поступками, словами Од жобрака торбу питац = од бидного питац помоц Присц до жобрацкей торби = препаднуц, цалком охудобнїц Литература: Словнїк руского народного язика II, О – Я, Нови Сад 2017, б. 588. Вонкашнї вязи https://sr.wikipedia.org/sr-ec/%D0%A2%D0%BE%D1%80%D0%B1%D0%B0 otm71vz0svwhdz5631ryag7skygbm6s 20985 20982 2026-08-25T16:27:04Z ОленкаБТ 1579 Медзинаслови, викивязи, вонкашнї вязи, литература, укладанє фотоґрафийох 20985 wikitext text/x-wiki '''Торба''' (серб. ''торба''; всл. ''torba''; укр. торба; рсй. торба = [[оброшнїца]]; общеславянска назва; од тур. ''torba'') [[Мех|мех,]] мещок и под. за ношенє рижних предметох менших димензийох. У зависносци од наменки, торби можу буц рижних димензийох и направени з рижних материялох. == Файти == Спрам наменки и материялу з якого су направени, торби мож подзелїц на даскельо основни катеґориї: * Класична торба. Тоти торби найчастейше направени з даякей файти текстилу або штучних влакнох хтори барз моцни же би могли витримац векши терхи. * Броцак. Броцак файта торби хтора место ручки ма можлївосц за ношенє на плєцох. * Найлонова або паперова торба направена з найлону або паперу и хаснує ше ю кед ше ноши менши чежини и на кратких релацийох. * Торба або куфер. Тоту файту торби ше найчастейше хаснує за длуги путованя. За розлику од обичних торбох, направена є або помоцнєта з даяким твардейшим материялом. Часто єй додати и [[Колєсо|колєска]] за котулянє у случаю векших чежинох. * Приручна торба або ташка/ташочка. То окремна катеґория торбох прилагодзена за каждодньове ношенє. Хаснує ше ю за ношенє рижних приручних предметох: шминки, бутєлара, [[Хусточка|хусточкох]], документох и под. Часте подзелєнє ташкох на хлопски и женски пре характеристични дизайн. Коло основней наменки, тота файта торби або ташки постава важни модни деталь. * Мех: тота файта торби направена з моцнєйших штучних влакнох або тканого домашнього платна на мехи и служи за преношенє и одкладанє розтресацого материялу. == Фразеолоґия == '''Масни як торба''' = барз масни (майстор и др.) '''Нагнївани (надути, здути) як торба''' = барз нагнївани, увредзени, алє то видно лєм по його подоби, випатрунку, нє виражує то з поступками, словами '''Од жобрака торбу питац''' = од бидного питац помоц '''Присц до жобрацкей торби''' = препаднуц, цалком охудобнїц == Ґалерия == <gallery> Файл:Reisetasche (fcm).jpg|Класична торба за путованє Файл:Burberry handbag.jpg|Женска ташка, торбичка Файл:Little Burberry Bag (439247992).jpg Файл:Indian lamb fur bag.jpg|Торба зоз бундички Файл:Briefcase.jpg|Хлопска торба/ташка Файл:Canon-Deluxe Backpack-200-EG.jpg|Броцак, руксак Файл:Bolsas-de-asa-plana-interior-bolsapubli.jpg|Паперово кеси Файл:Embroidered purse, France, mid 14th century AD - Cinquantenaire Museum - Brussels, Belgium - DSC08798.jpg </gallery> == Литература: == • ''Словнїк руского народного язика II, О – Я'', Нови Сад 2017, б. 588. == Вонкашнї вязи == [https://sr.wikipedia.org/sr-ec/%D0%A2%D0%BE%D1%80%D0%B1%D0%B0] rl4gmecnd4ggm9g1ycj8cxbvvnxstsc 20989 20985 2026-08-25T20:35:52Z Olirk55 19 Уложени вонкашнї вязи 20989 wikitext text/x-wiki [[File:HK CWB East Point Road outdoor workers Bags n Hooks May-2012.JPG|right|thub|300px|Торби рижних фарбох]]'''Торба''' (серб. ''торба''; всл. ''torba''; укр. торба; рсй. ''торба'' = [[оброшнїца]]; общеславянска назва; од тур. ''torba'') [[Мех|мех,]] мещок и под. за ношенє рижних предметох менших димензийох. У зависносци од наменки, торби можу буц рижних димензийох и направени з рижних материялох. == Файти == Спрам наменки и материялу з якого су направени, торби мож подзелїц на даскельо основни катеґориї: * Класична торба. Тоти торби найчастейше направени з даякей файти текстилу або штучних влакнох хтори барз моцни же би могли витримац векши терхи. * Броцак. Броцак файта торби хтора место ручки ма можлївосц за ношенє на плєцох. То типи школярских торбох за школски прибор и кнїжки за школу. * Найлонова або паперова торба направена з найлону або паперу и хаснує ше ю кед ше ноши менши чежини и на кратких релацийох. * Торба або куфер. Тоту файту торби ше найчастейше хаснує за длуги путованя. За розлику од обичних торбох, направена є або помоцнєта з даяким твардейшим материялом. Часто єй додати и [[Колєсо|колєска]] за котулянє у случаю векших чежинох. * Приручна торба або ташка/ташочка. То окремна катеґория торбох прилагодзена за каждодньове ношенє. Хаснує ше ю за ношенє рижних приручних предметох: шминки, бутєлара, [[Хусточка|хусточкох]], документох и под. Часте подзелєнє ташкох на хлопски и женски пре характеристични дизайн. Коло основней наменки, тота файта торби або ташки постава важни модни деталь. * Мех: тота файта торби направена з моцнєйших штучних влакнох або тканого домашнього платна на мехи и служи за преношенє и одкладанє розтресацого материялу. == Фразеолоґия == '''Масни як торба''' = барз масни (майстор и др.) '''Нагнївани (надути, здути) як торба''' = барз нагнївани, увредзени, алє то видно лєм по його подоби, випатрунку, нє виражує то з поступками, словами '''Од жобрака торбу питац''' = од бидного питац помоц '''Присц до жобрацкей торби''' = препаднуц, цалком охудобнїц == Ґалерия == <gallery> Файл:Reisetasche (fcm).jpg|Класична торба за путованє Файл:Burberry handbag.jpg|Женска ташка, торбичка Файл:Little Burberry Bag (439247992).jpg Файл:Indian lamb fur bag.jpg|Торба зоз бундички Файл:Briefcase.jpg|Хлопска торба/ташка Файл:Canon-Deluxe Backpack-200-EG.jpg|Броцак, руксак Файл:Bolsas-de-asa-plana-interior-bolsapubli.jpg|Паперово мещки Файл:Embroidered purse, France, mid 14th century AD - Cinquantenaire Museum - Brussels, Belgium - DSC08798.jpg|Женска каждодньова торбичка </gallery> == Литература: == • ''Словнїк руского народного язика II, О – Я'', Нови Сад 2017, б. 588. == Вонкашнї вязи == * [https://sr.wikipedia.org/sr-ec/%D0%A2%D0%BE%D1%80%D0%B1%D0%B0 Торба] * [https://saznajlako.com/2012/10/27/vrste-tasni-za-zene/ vrste tasni za zene] saznajlako.com {{Commonscat}} mw81en3zhwphjti1p7jwqcozps3a79c 0 3458 20986 2026-08-25T18:33:52Z Ksenija234 1651 Г. Медєши, нова статя 20986 wikitext text/x-wiki '''Гиря''' запухнуце на глави од вдереня (серб. ''чворуга'', ''кврга''; од слц. и чес. ''hrča'' = запухнуце; ґузловате древо; слц.диял. ''hira'', ''hiria'' = запухнуце на глави од вдереня. Судзаци по слц.диял. паралелох ''hira'', ''hiria'', и нашо гиря настало од старшого ''гирч''-; од того кореня виведзене и дїєслово ''гирчиц ше''; значеньова вяза медзи тима двома словами постої: кед ше людзе гарню до громади, вона ше з тим звекшує подобнє як рошнє гиря одн. запухнуце од вдереня.) Медицинска назва гирї то ''гематом'', цо значи вироснуце спричинєте зоз вдереньом до глави, найчастейше на чолє або цеменю после тупей трауми або контузиї. На тих подручох єст вельо мали кревово судзини такой под [[Скорка|скору]] хтори можу попукац аж и од благого вдереня. Кед покалїченє на глави нє роздре скору алє очкодує кревово судзини под скору, тото место збелави. [[Крев]] цо вичури з очкодованих кревовох судзинох ше збера до тканї около. Зберанє креви у комбинациї зоз запалєньом пре покалїченє направи локализовани оток, односно гирю. '''Причини гирї можу буц:''' '''Механїчни покалїченя:''' Найчастейша причина гирйох вдереня або паданя хтори спричинюю очкодованє тканї. '''Уджобнуца инсектох:''' Реакция на уджобнуце инсекта може спричинїц запухнуце. '''Алерґийни реакциї:''' Алерґийни реакциї можу привесц до запухнуца скори. '''Инфекциї:''' Даєдни инфекциї можу спричинїц запухнуце и формованє гирйох. '''Симптоми гирї:''' • Видзвигнуце на скори • Боль на месце запухнуца • Червенїдло и цепле коло гирї • Збелавене место (кед причина покалїченє) '''Домашнї лїки за гирю''' 1. Положиц жимни облог Жимни облог би требал буц перши вибор за гирю и то такой после покалїченя. Жимне зужує кревово судзини и на тот способ огранїчує доток креви на покалїчене подруче, а то зменшує оток. Закруциц два до три коцки [[Ляд|ляду]] до ручнїчка и тримац на покалїченим месце 15-20 [[Минута|минути]]. Направиц павзу пейц минути пред наношеньом другого паклочка ляду. Нїґда нє класц ляд директно на скору. 2. Ґел зоз арники за ублажованє болю Арника лїковита рошлїна хтору ше хаснує за ублажованє больох, збелавених местох и запухнуцох хтори спричинєти з покалїченьом як цо то вдеренє на глави. Дїйствує як аналґетик, змирююци боль у тим подручу. Окрем того, указує антиинфламаторни прикмети хтори помагаю у зменшаню запухнуца. Нанєсц ґел з арники на покалїчене подруче, два до три раз на [[дзень]]. 3. Есенциялни [[олєй]] з [[Лаванда|лаванди]] Есенциялни олєй з лаванди ублажує болї и антиинфламаторни прикмети хтори можу помогнуц у лїченю покалїченьох глави. Часто ше го хаснує и за ублажованє больох у крижох, витхнуцох, регоми, больох у мускулох и ставцох. Помишац капку есенциялного олєю з лаванди з ложичку кокосового олєю и нанєсц на гирю. 4. Рицинусов олєй У рицинусовим олєю єст вельке количество рицинолеинскей квашнїни хторей ше приписує антиинфламаторни и аналґетски прикмети. Помишац єдну ложичку рицинусового олєю з єдну ложичку [[Мед|меду]]. Нанєсц тоту змишанїну на запухнуте место, зохабиц най одстої 30 минути, а вец виплокац з лїтну воду. Хасновац тото два раз на дзень. 5. [[Цибуля]] У цибулї єст вельо сумпору и биофлавоноїдни єдинєня кверцетину хтори єй даваю моцни антиинфламаторни прикмети. Прето тот звичайни кухньов состойок може помогнуц у зменшаню отоку хтори спричинєти з покалїченьом глави. Пошекац цибулю, закруциц до ручнїчка и направиц облог. Положиц на запухнуте место 15-20 минути. Умиц третироване подруче з лїтну воду же би ше елиминовало запах цибулї. Хасновац два до три раз на дзень. == Литература == * ''Словнїк руского народного язика I, А – Н, Нови Сад 2017, б. 260.'' == Вонкашнї вязи == * [https://magicnobilje.com/prirodno-lecenje/ 5 kućnih lekova za čvorugu: prirodni oblozi, gelovi i ulja] c2srzcymenufdcn6apazlnbs0v40fqv 20987 20986 2026-08-25T19:08:23Z Ksenija234 1651 /* Вонкашнї вязи */ 20987 wikitext text/x-wiki '''Гиря''' запухнуце на глави од вдереня (серб. ''чворуга'', ''кврга''; од слц. и чес. ''hrča'' = запухнуце; ґузловате древо; слц.диял. ''hira'', ''hiria'' = запухнуце на глави од вдереня. Судзаци по слц.диял. паралелох ''hira'', ''hiria'', и нашо гиря настало од старшого ''гирч''-; од того кореня виведзене и дїєслово ''гирчиц ше''; значеньова вяза медзи тима двома словами постої: кед ше людзе гарню до громади, вона ше з тим звекшує подобнє як рошнє гиря одн. запухнуце од вдереня.) Медицинска назва гирї то ''гематом'', цо значи вироснуце спричинєте зоз вдереньом до глави, найчастейше на чолє або цеменю после тупей трауми або контузиї. На тих подручох єст вельо мали кревово судзини такой под [[Скорка|скору]] хтори можу попукац аж и од благого вдереня. Кед покалїченє на глави нє роздре скору алє очкодує кревово судзини под скору, тото место збелави. [[Крев]] цо вичури з очкодованих кревовох судзинох ше збера до тканї около. Зберанє креви у комбинациї зоз запалєньом пре покалїченє направи локализовани оток, односно гирю. '''Причини гирї можу буц:''' '''Механїчни покалїченя:''' Найчастейша причина гирйох вдереня або паданя хтори спричинюю очкодованє тканї. '''Уджобнуца инсектох:''' Реакция на уджобнуце инсекта може спричинїц запухнуце. '''Алерґийни реакциї:''' Алерґийни реакциї можу привесц до запухнуца скори. '''Инфекциї:''' Даєдни инфекциї можу спричинїц запухнуце и формованє гирйох. '''Симптоми гирї:''' • Видзвигнуце на скори • Боль на месце запухнуца • Червенїдло и цепле коло гирї • Збелавене место (кед причина покалїченє) '''Домашнї лїки за гирю''' 1. Положиц жимни облог Жимни облог би требал буц перши вибор за гирю и то такой после покалїченя. Жимне зужує кревово судзини и на тот способ огранїчує доток креви на покалїчене подруче, а то зменшує оток. Закруциц два до три коцки [[Ляд|ляду]] до ручнїчка и тримац на покалїченим месце 15-20 [[Минута|минути]]. Направиц павзу пейц минути пред наношеньом другого паклочка ляду. Нїґда нє класц ляд директно на скору. 2. Ґел зоз арники за ублажованє болю Арника лїковита рошлїна хтору ше хаснує за ублажованє больох, збелавених местох и запухнуцох хтори спричинєти з покалїченьом як цо то вдеренє на глави. Дїйствує як аналґетик, змирююци боль у тим подручу. Окрем того, указує антиинфламаторни прикмети хтори помагаю у зменшаню запухнуца. Нанєсц ґел з арники на покалїчене подруче, два до три раз на [[дзень]]. 3. Есенциялни [[олєй]] з [[Лаванда|лаванди]] Есенциялни олєй з лаванди ублажує болї и антиинфламаторни прикмети хтори можу помогнуц у лїченю покалїченьох глави. Часто ше го хаснує и за ублажованє больох у крижох, витхнуцох, регоми, больох у мускулох и ставцох. Помишац капку есенциялного олєю з лаванди з ложичку кокосового олєю и нанєсц на гирю. 4. Рицинусов олєй У рицинусовим олєю єст вельке количество рицинолеинскей квашнїни хторей ше приписує антиинфламаторни и аналґетски прикмети. Помишац єдну ложичку рицинусового олєю з єдну ложичку [[Мед|меду]]. Нанєсц тоту змишанїну на запухнуте место, зохабиц най одстої 30 минути, а вец виплокац з лїтну воду. Хасновац тото два раз на дзень. 5. [[Цибуля]] У цибулї єст вельо сумпору и биофлавоноїдни єдинєня кверцетину хтори єй даваю моцни антиинфламаторни прикмети. Прето тот звичайни кухньов состойок може помогнуц у зменшаню отоку хтори спричинєти з покалїченьом глави. Пошекац цибулю, закруциц до ручнїчка и направиц облог. Положиц на запухнуте место 15-20 минути. Умиц третироване подруче з лїтну воду же би ше елиминовало запах цибулї. Хасновац два до три раз на дзень. == Литература == * ''Словнїк руского народного язика I, А – Н, Нови Сад 2017, б. 260.'' == Вонкашнї вязи == * [https://magicnobilje.com/prirodno-lecenje/ 5 kucnih lekova za cvorugu prirodni oblozi gelovi i ulja] 7zdl5v9nedi29xw99v27chs3dmyfrb7 20996 20987 2026-08-26T07:34:49Z Olirk55 19 Форамтировани вонкашнз вязи 20996 wikitext text/x-wiki '''Гиря''' запухнуце на глави од вдереня (серб. ''чворуга'', ''кврга''; од слц. и чес. ''hrča'' = запухнуце; ґузловате древо; слц.диял. ''hira'', ''hiria'' = запухнуце на глави од вдереня. Судзаци по слц.диял. паралелох ''hira'', ''hiria'', и нашо гиря настало од старшого ''гирч''-; од того кореня виведзене и дїєслово ''гирчиц ше''; значеньова вяза медзи тима двома словами постої: кед ше людзе гарню до громади, вона ше з тим звекшує подобнє як рошнє гиря одн. запухнуце од вдереня.) Медицинска назва гирї то ''гематом'', цо значи вироснуце спричинєте зоз вдереньом до глави, найчастейше на чолє або цеменю после тупей трауми або контузиї. На тих подручох єст вельо мали кревово судзини такой под [[Скорка|скору]] хтори можу попукац аж и од благого вдереня. Кед покалїченє на глави нє роздре скору алє очкодує кревово судзини под скору, тото место збелави. [[Крев]] цо вичури з очкодованих кревовох судзинох ше збера до тканї около. Зберанє креви у комбинациї зоз запалєньом пре покалїченє направи локализовани оток, односно гирю. '''Причини гирї можу буц:''' '''Механїчни покалїченя:''' Найчастейша причина гирйох вдереня або паданя хтори спричинюю очкодованє тканї. '''Уджобнуца инсектох:''' Реакция на уджобнуце инсекта може спричинїц запухнуце. '''Алерґийни реакциї:''' Алерґийни реакциї можу привесц до запухнуца скори. '''Инфекциї:''' Даєдни инфекциї можу спричинїц запухнуце и формованє гирйох. '''Симптоми гирї:''' • Видзвигнуце на скори • Боль на месце запухнуца • Червенїдло и цепле коло гирї • Збелавене место (кед причина покалїченє) '''Домашнї лїки за гирю''' 1. Положиц жимни облог Жимни облог би требал буц перши вибор за гирю и то такой после покалїченя. Жимне зужує кревово судзини и на тот способ огранїчує доток креви на покалїчене подруче, а то зменшує оток. Закруциц два до три коцки [[Ляд|ляду]] до ручнїчка и тримац на покалїченим месце 15-20 [[Минута|минути]]. Направиц павзу пейц минути пред наношеньом другого паклочка ляду. Нїґда нє класц ляд директно на скору. 2. Ґел зоз арники за ублажованє болю Арника лїковита рошлїна хтору ше хаснує за ублажованє больох, збелавених местох и запухнуцох хтори спричинєти з покалїченьом як цо то вдеренє на глави. Дїйствує як аналґетик, змирююци боль у тим подручу. Окрем того, указує антиинфламаторни прикмети хтори помагаю у зменшаню запухнуца. Нанєсц ґел з арники на покалїчене подруче, два до три раз на [[дзень]]. 3. Есенциялни [[олєй]] з [[Лаванда|лаванди]] Есенциялни олєй з лаванди ублажує болї и антиинфламаторни прикмети хтори можу помогнуц у лїченю покалїченьох глави. Часто ше го хаснує и за ублажованє больох у крижох, витхнуцох, регоми, больох у мускулох и ставцох. Помишац капку есенциялного олєю з лаванди з ложичку кокосового олєю и нанєсц на гирю. 4. Рицинусов олєй У рицинусовим олєю єст вельке количество рицинолеинскей квашнїни хторей ше приписує антиинфламаторни и аналґетски прикмети. Помишац єдну ложичку рицинусового олєю з єдну ложичку [[Мед|меду]]. Нанєсц тоту змишанїну на запухнуте место, зохабиц най одстої 30 минути, а вец виплокац з лїтну воду. Хасновац тото два раз на дзень. 5. [[Цибуля]] У цибулї єст вельо сумпору и биофлавоноїдни єдинєня кверцетину хтори єй даваю моцни антиинфламаторни прикмети. Прето тот звичайни кухньов состойок може помогнуц у зменшаню отоку хтори спричинєти з покалїченьом глави. Пошекац цибулю, закруциц до ручнїчка и направиц облог. Положиц на запухнуте место 15-20 минути. Умиц третироване подруче з лїтну воду же би ше елиминовало запах цибулї. Хасновац два до три раз на дзень. == Литература == * ''Словнїк руского народного язика I, А – Н, Нови Сад 2017, б. 260.'' == Вонкашнї вязи == * https://www.poliklinikamedic.rs/blog/hematomi-kada-treba-da-se-zabrinemo Hematomi kada treba da se zabrinemo * https://yumama.mondo.rs/dete/zdravlje-deteta/a53803/cvoruga-na-glavi-od-udarca-kod-dece.html Čvoruga na glavi od udarca kod dece lbwbzbwiziu6biv8b4n634hhrqhp6j4 0 3459 20992 2026-08-25T23:40:43Z Ruskinja2022 22 Г. Медєши 20992 wikitext text/x-wiki Лингвистика Теорийна • Коґнитивна • Унификацийна • Ґенеративна • Структурална • Квантитативна • Функционални теориї граматики • Фонология • Морфология • Морфофонология • Синтакса • Лексика • Семантика • Праґматика • Ґрафемика • Ортоґрафия • Семиотика Дескриптивна • Антрополоґийна • Ґрафетика • Демолинґвистика • Етимология • Етнолинґвистика • Историйна • Компаративна • Социолингвистика • Фонетика • Херология Применєна и експериментална • Рахункарска • Контрастивна • Еволуцийна • Форензична • Интернетска • Аквизиция язика • Аквизиция другого язика • Процена язика • Развой язика • Ученє язика • Линґвистична антропология • Неуролинґвистика • Психолинґвистика Повезани чланци • История линґвистики • Линґвистични рецепт • Список линґвистох • Нєришени линґвистични проблеми • Походзенє язика • Походзенє бешеди '''Слово''' (общеславянска назва, серб. реч) найменша язична єдинка хтора ноши значенє и ма фонетску вредносц. Єдно слово може мац єдну, два або вецей букви, штреднє од штири до седем букви; найменєй єст слова хтори маю вецей як дзешец букви. З комбинованьом словох мож правиц зложенши форми хтори тиж маю значенє. То фрази, клаузи и виреченя. Виреченя ше по правилу формую спрам одредзених правилох хтори ше волаю ґраматика. Слово хторе ше состої з двох або вецей кореньових словох медзи собу повязаних вола ше зложене слово. У линґвистики, слово найменши елемент хтори може буц виповедзени у изолациї зоз семантичним або праґматичним контекстом (з дословним або практичним значеньом). То у контрасту з морфему, хтора найменша цалосц зоз значеньом, алє хтора нє вше одвитуюца за самостойне хаснованє. Слово може мац єдну морфему (напр: ох!, камень, червене), або даскельо (каменє, червенїдло). Комплексне слово типично ма корень и єден або вецей додатки, або вецей як єден корень. Термин слово ше може одношиц на виповедзене або написане слово, алє дзекеди и на абстрактни концепт после нього. Виповедзени слова зложени зоз звукових єдинкох, фонемох, а писани слова зоз символох хтори ше волаю ґрафеми, як цо то букви алфабету. Прегляд '''Словнїки''' катеґоризую язичну лексику (т.є. колекциї словох) до лемох. Тото мож вжац як индикацию того цо представя слово по думаню писательох того язика. Найприкладнєйше средство за меранє длужини слова то рахованє або читанє його складох або морфемох. Кед слово ма вецей дефинициї або вецей значеня, тото може привесц до конфузиї у дебати або дискусиї. У зависносци од язика, дефинованє и огранїчованє словох дзекеди може буц чежке. Док у писаним корпусу даскелїх язикох празнїна знак за розлучованє двох словох, даєдни язики, як цо японски и китайски, нє хасную тото означенє. Далєй, синтетични язики часто комбиную досц розлични часци лексичних податкох у єдним слове, очежуюци розуменє класичного значеня словох, хторе вельо лєгчейше у аналитичних язикох. Тото окреме проблематичне при полисинтетичних язикох, як цо инуктитутски и убишски, дзе цале виреченє може буц лєм єдно таке слово. Окреме збунююци язики як цо виєтнамски, дзе розстоянє нє означує обовязно гранїцу медзи двома словами и муши ше ю одредзиц на основи контексту. Заш лєм, од шицких ришеньох найбаржей збуюю тоти за орални язики, хтори понукаю лєм фонолексични шлїди, же би ше одкрило дзе гранїца двох словох. Знаковни язики понукаю подобни проблем як и язики цела. Концепт минималних самостойних єдинкох предложел Леонард Блумфилд: слова задумани як найменши значеньово єдинки хтори можу стац самостойнє. Тото одвитує одношеню фонема (як єдинка звука) и лексема (як єдинка значеня). Медзитим, даєдни писани слова нє минимални самостойни єдинки, як цо нє маю анї самостойне значенє. '''Морфолоґия''' то преучованє формованя и структури словох. У синтетичних язикох, поєдинєчна основа слова (наприклад, постояц) може мац числени розлични форми (наприклад, постої, постояци и постояни). Медзитим, за даєдни потреби их мож тримац нє за розлични слова, алє за розлични форми ситого слова. У даєдних язикох мож тримац же слово конструоване з одредзеного числа морфемох. '''Филозофи''' находзели обєкти фасцинациї у словох ище од пиятого вику пред нову еру, з формованьом филозофиї язика. Платон анализовал слова у смислу їх походзеня и звукох зоз хторих су зложени, та заключел же єст вяза медзи звуком и значеньом. Джон Лок писал же ше хаснованє словох ма состояц з розумней оцени идейох, гоч ше их вибера нє по гоч якей природней вязи яка може буц медзи одредзенима артикулованима звуками и одредзену идею, бо би вец постоял єден язик медзи шицкима людзми; алє з добродзечним надрильованом, при чим заке слово постава намислом ознака такей идеї. Витгенштайнова думка прешла зоз слова як репрезентациї значеня, на становиско спрам хторого значенє слова то його хаснованє у язику. '''Ґраматика''' класификує лексикон язика до даскелїх ґрупох словох. Основне бипартитне подзелєнє хторе можлїве за практично кажди природни язик то на меновнїки и дїєслова. Класификация у традициї Дионизия Трачанина розликує осем катеґориї: меновнїки, дїєслова, прикметнїки, заменовнїки, применовнїки, присловнїки, злучнїки и викричнїки. Фразеолоґия '''дойсц до слова''' = застановиц дакого у його длугей бешеди и одвитовац му: ''Нє мож дойсц до слова од це!'' = тельо ми приповедаш же ци нє можем дац одвит '''з єдним словом''' = ''Косидба того року'' [пре дижджи] ''почала нєскоро. ... Кукурици єст и нєокопаней. З єдним словом шицка польска робота збегла ше нараз.'' '''од слова до слова''' = як ше бешеда предлужела, у дальшей бешеди: ''Нє познала ме, а вец, од слова до слова, та ше ми питала чи то я.'' '''дачийо слово вецей вредзи як дачий капитал''' = дачия порада, потїха и под. барз вельо може значиц тому кому є потребна '''мили на слову''' = милей бешеди, приязни у бешеди з другима: ''Мили на слову то тот цо ма умилну бешеду.'' '''потримац (тримац) слово''' = ''Ситкар поробел як му паноцец казал, лєм же паноцец нє потримал свойо слово;'' ''Слово свойо нє тримала, / ручку свою дала'' (нар. писня). Литература Словнїк руского народного язика II, О – Я, Нови Сад 2017, б. 491. Вихованець І. Р. Частини мови в семантико-граматичному аспекті. К., 1988; Taylor, John (2015). The Oxford Handbook of the Word. Карпенко Ю. О. Вступ до мовознавства. К. — О., 1991; Пешковский А. М., Понятие отдельного слова, в его кн.: Сборник статей. Методика родного языка, лингвистика, стилистика, поэтика, Л.—М., 1925; Kramsky J. The word as a linguistic unit. The Hague — Paris, 1969; Juilland A., Roceric A. The linguistic concept of word. Analytic bibliography. The Hague — Paris, 1972; Медникова Э. М., Значение слова и методы его описания, М., 1974; Вонкашнї вязи Spencer, Andrew; Zwicky, Arnold M., ур. (1998). [https://archive.org/details/handbookofmorpho0000unse The handbook of morphology.] Blackwell handbooks in linguistics. Oxford: Blackwell. ISBN 978-0-631-18544-4. Chomsky, Noam (1998). [https://archive.org/details/onlanguagechomsk00chom On Language.] The New Press, New York. ISBN 978-1565844759. Plag, Ingo (2003). [https://archive.org/details/wordformationine0000plag Word-formation in English]. Cambridge: Cambridge University Press. ISBN 978-0-521-52563-3. 2mvgqamfxqysgnmjhhro0cldj9fpp77 0 3460 20997 2026-08-26T07:46:27Z Sveletanka 20 нова статя, Г.Медєши 20997 wikitext text/x-wiki '''Пойд''' (серб. таван; всл. pojd; слц. poda „подлога, жем”, чес. poda „исте”; од праслав. рodъ) то простория под закрицом хижи. Пре свою локацию, вола ше ище подкровє. Пойд часто нєправилней форми, бо пополнює простор медзи закрицом и хижу або найвисшим поверхом у будовнї. У будовньох то може буц класични простор за биванє (мансарда), алє ше найчастейше хаснує як место за зохабянє (зарна, стварох хтори ше нє хаснує часто итд.). Падлаш у хижи ше правел зоз блата (жеми) и тримало ше же вон представя подлогу горнєй просториї (хтора над хижу, а то пойд). Так ше значенє „подлога” пременєло на значенє „пойд”. == Фразеолоґия == зметац пойди - одношиц дакому з обисца шицок род и др. на мено обавези: Под час обавези, Н. „зметал пойди”, та и чикманду у чуткох з пойда чловекови знял. „Озда сом нє спаднул з пойда - озда мам розума” як з пойда - нєсподзивано, нараз (дацо повесц и под.): „Но, як би ти сцел, нє приповедац пред тим нї о чим, алє нараз як з пойда: Милостивна, гайде я ше з вами оженїм!” == Литература == Словнїк руского народного язика , О – Я, Нови Сад 2017, б. 214. k118mm6d3b9h5dxgg5tsez63nsh0xd6 20999 20997 2026-08-26T10:46:48Z Olirk55 19 Позиционованє фотоґрафиї, вонкашня вяза, катеґория 20999 wikitext text/x-wiki [[File:Wikipedia-dachboden.jpg|right|thumb|300px|Пойд]]'''Пойд''' (серб. ''таван''; всл. ''pojd''; слц. ''poda'' „подлога, жем”, чес. ''poda'' „исте”; од праслав. ''рod''ъ) то простория под закрицом хижи. Пре свою локацию, вола ше ище подкровє. Пойд часто нєправилней форми, бо пополнює простор медзи закрицом и хижу або найвисшим поверхом у будовнї. У будовньох то може буц класични простор за биванє (мансарда),<ref>[https://staznaci.com/mansarda „Šta znači Mansarda”.] ''staznaci.com''. Приступљено 30. 9. 2019</ref> алє ше найчастейше хаснує як место за зохабянє зарна ([[житарки]]), стварох хтори ше нє хаснує часто, напр. даяки [[Лада|лад]]<nowiki/>и, [[кудзель]], мотовидло, [[Мех|мехи]] итд.). Зоз тим у вязи, виход до пойда може буц прейґ безпечней моцней драбини зоз древа. Новши часи понукаю и драбини на розцагованє и други практични помагача. Падлаш у хижи ше правел зоз блата (жеми-глїни) и тримало ше же вон представя подлогу горнєй просториї (хтора над хижу, а то пойд). Так ше значенє „подлога” пременєло на значенє „пойд”. == Фразеолоґия == :* зметац пойди - одношиц дакому з обисца шицок род и др. на мено обавези: Под час обавези, Н. „зметал пойди”, та и чикманду у чуткох з пойда чловекови знял. :* „Озда сом нє спаднул з пойда - озда мам розума” :* як з пойда - нєсподзивано, нараз (дацо повесц и под.): :* „Но, як би ти сцел, нє приповедац пред тим нї о чим, алє нараз як з пойда: Милостивна, гайде я ше з вами оженїм!” == Литература == * ''Словнїк руского народного язика , О – Я'', Нови Сад 2017, б. 214. == Референци == <references /> [[Катеґория:Часци хижи]] [[Катеґория:Будовательство]] cz7nmzofncwdcjbt7bhxzxlr466mftl