Википедия rskwiki https://rsk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8_%D0%B1%D0%BE%D0%BA MediaWiki 1.47.0-wmf.17 first-letter Медий Окреме Розгварка Хаснователь Розгварка зоз хасновательом Википедия Розгварка о Википедиї Файл Розгварка о файлу МедияВики Розгварка о МедияВикию Шаблон Розгварка о шаблону Помоц Розгварка о помоци Катеґория Розгварка о катеґориї TimedText TimedText talk Модул Разговор о модулу Event Event talk 0 162 21049 18310 2026-08-27T10:51:00Z Sveletanka 20 21049 wikitext text/x-wiki [[Файл:Mutelka i zbuscok 06082024.jpg|thumb|Мутелка и збущок]] '''Збущок''' (серб. бућкалица, у руснацких бешедок сиверней Мадярскей збущок, виходнярски ''zbuščok'', всл. ''zbušek''; походзи од слова ''бухац'') то древена, досц висока судзина за муценє [[Масло|масла]]. Сладку шметанку ше положи до [[Збущок|збущка]] и муци з [[Мутелка|мутелку]] док ше нє направи масло, а чечносц хтора ше видвої вола ше [[цмар]]. Збущки правели майстрове [[колєсар]]е. Нашо людзе знали повесц за дакого тлустого же є округли як збущок. == Литература == * ''Словнїк руского народного язика II'', О – Я, Нови Сад 2017, б. 510 == Вонкашнї вязи == * [https://sr.wiktionary.org/sr-ec/%D0%B1%D1%83%D1%9B%D0%BA%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D1%86%D0%B0 бућкалица], Викисловнїк [[Катеґория:Алати]] [[Катеґория:Архаизми]] [[Катеґория:Справа]] roecz22ngrtoy2nah9hsca8pn7zwdn9 0 2068 21046 18386 2026-08-27T10:43:14Z Sveletanka 20 21046 wikitext text/x-wiki [[File:Punteruolo per forare cotenne (borcàj) - Musei del cibo - salame - 035.tif|right|thumb|316x316px|Швайка з древену ручку]]'''Швайка''' (всл. ''švajka'' „шидло сияртова, ременяра“; рсй. ''швайка'' „вельке шидло зоз хторим ше шиє [[бочкори]]“; укр. ''швайка'' „грубе шидло“; поль. ''szwajka'' и swajka „шидло“): Ципеларски ручни алат, грубше шидло у форми грубшей а може буц закривеней, металней игли хтора удзата до древеней ручки. Зоз ню ше правя дзири и дзирки на грубшей скори. Напр. на штверцох, [[Обуй|обуї]] -бочкорох, ременьох итд. Мено найвироятнєйше походзи од слова ,,шиц.<nowiki>''</nowiki> ♦ Колчок за ламанє [[Кукурица|кукурици]]; ♦ Файта шидла за правенє ярчкох на чутки кукурици: Кед ше з руку лупало кукурицу, на чутки ше перше зоз швайку направело дас три ярчки – виштухало ше три шори зарна (нє єден коло другого), та вец було лєгчейше лупац руку; тоти дражки ше волали ярчки. ♦ Хаснує ше ю и у столарстве за правенє дзиркох на даяких древених предметох або видлабованю прикраскох на хижних стварох, (напр. [[Орман|орманох]], [[Посцель|посцельох).]] == Фразеолоґия == ᛫ ''Меняц шидло за швайку'' (под. заменїц шидло за мотовидло), достац скоро исте, нє лєпше (односно страциц), ᛫ ''Златна швайка и мур пребиє''; шицко мож зробиц за пенєжи. ᛫ ''Направиц зоз [[Плуг|плуга]] швайку''; посцигнуц мало а з велькима можлївосцами (даремна робота) == Литература == * ''Словнїк руского народного язика II'', О – Я, Нови Сад 2017, б. 740 == Вонкашня вяза == * [https://www.inmo.org.ua/sum.html?wrd=%D0%A8%D0%B2%D0%B0%D0%B9%D0%BA%D0%B0 Швайка] Тлумачний словник української мови [[Катеґория:Польопривредни алати]] [[Катеґория:Ручни алати]] bvon4f3otb8s11tdl99y7kfomttgn7y 0 3099 21048 19261 2026-08-27T10:49:37Z Sveletanka 20 21048 wikitext text/x-wiki [[Файл:Milk Separator 001.JPG|мини|Сепаратор за млєко]] '''Сепаратор''' и '''сеператор''' (частейше ше хасновало сеператор гоч правилне сепаратор) центрифуґална справа за видзельованє шметанки з млєка. Сепаратори ше у прешлосци хасновало на фармох и у ґаздовствох дзе ше доєло даскельо крави. Швиже подоєне млєко ше прерабяло на ручним сепаратору. Продукти хтори ше достали було преробене млєко зоз хторого ше правело такволани ''швабски'' ''сир'' и шметанка зоз хторей ше правело [[масло]]. ==История== Пред зявеньом центрифуґалних сепараторох, шметанка ше зоз млєка зберала ручно аж кед после длугшого часу сама виплївала на верх та ше ю з [[Ложка|ложку]] могло позберац. Центрифуґални сепаратор перши направел шведски инжинєр Карл Густаф де Лавал 1878. року, цо оможлївело швидше и лєгчейше знїманє шметанки зоз млєка, без потреби же би млєко 24 [[Годзина|годзини]] мушело одстац и ризику же би ше могло скиснуц. Вон основал познати бренд ''Alfa Laval'' у Стокголму. Познати були и сепаратори випродуковани у Нємецкей и Данскей. Концом ХIХ и початком ХХ вику америцки компаниї як цо ''De Laval Cream Separator Co,'' купую европски патенти и розвиваю свойо верзиї продуктох. Ручни сепаратори поставаю обовязни инвентар скоро на каждей фарми. ==Механїзем== Ручка сепаратора порушує механїзем зубчанїкох хтори посцигую вельку швидкосц ротациї. Кед ше ручка сепаратора обраца зоз швидкосцу 60 до 80 обрацаня у [[Минута|минути]] глава сепаратора, зоз конуснима танєрчками хтори у ствари дзеля (сепарираю) млєко на ценки пасма, ше обраца зоз швидкосцу 6000 до 10000 тисячи обрацаня у минути. Аж кед ше досцигнє тота швидкосц пуща ше млєко. Центрифуґална сила вицагує чежше млєко ґу вонкашнїм муром справи, а шметанка, хтора лєгчейша, ше збера коло централей осовини у стредку. Два цивки одводза зоз сепаратора млєко зоз часци коло мура, а шметанку зоз стредку. Зоз положеньом цивкох ше може нарихтац кельо ше шметанки винє зоз млєка т. є. яке масне млєко ше охаби. ==Литература== * Green, Don W.; Perry, Robert H. ''Perry's Chemical Engineers' Handbook'' (8th Edition). McGraw-Hill Professional, 2007. <nowiki>ISBN 978-0-07-142294-9</nowiki> * Støren, Kr. (1919): «Melkebruket» (I:''Landbruksboken bd. 2 del II''. Kristiania. Spalte 817-1006.) ==Вонкашнї вязи== * [https://en.wikipedia.org/wiki/ Separator_(milk)] [[Катеґория:Пожива]] [[Катеґория:Преробок млєка]] {{Commonscat}} [[Катеґория:Архаизми]] [[Катеґория:Прибор за обисце]] [[Катеґория:Справа]] oln80pa26tuz312gisrd1voklo3hzl4 0 3107 21010 20816 2026-08-26T14:16:46Z Sveletanka 20 додати кратки текст и литература 21010 wikitext text/x-wiki {{Инфорамик | headerstyle = background: lightgreen | header1 =<big>Ґовлї</big> | label2 = | data2 = [[File:Ringed white stork.jpg| |center|thumb|300px|<div style="text-align: center;"> Била ґовля]] | label3 = | data3 = | header4 = [[Таксономия (биолоґия)|Наукова класификация]] | label5 = | data5 = | label6 = | data6 = | label7 = | data7 = | header8 = | label9 = Царство | data9 = Animalia | label10 = Тип| data10 = Chordata | label11= Класа| data11 = Aves | label12 = Кладус | data12 = Aequornithes | label13 = Ряд | data13 = Ciconiiformes, Bonaparte 1854. <ref>Brands, Sheila (14. 8. 2008). [http://taxonomicon.taxonomy.nl/TaxonTree.aspx?id=80129&tree=0.1 „Systema Naturae 2000 / Classification, Class Aves”.] Project: The Taxonomicon. Приступљено 11. 6. 2012.</ref> | label14 = Фамилия | data14 = Ciconiidae J. E. Gray, 1840 <ref>Brands, Sheila (14. 8. 2008). [http://taxonomicon.taxonomy.nl/TaxonTree.aspx?id=80129&tree=0.1 „Systema Naturae 2000 / Classification, Class Aves”.] Project: The Taxonomicon. Приступљено 11. 6. 2012.</ref> | header15 = Роди | label16 = | data16 = ''Anastomus'' | label17 = | data17 = ''Ciconia'' | label18 = | data18 = ''Ephippiorhynchus'' | label19 = | data19 = ''Jabiru'' | label20 = | data20 = ''Leptoptilos'' | label21 = | data21 = ''Mycteria'' }} '''Ґовлї''' (лат. ''Ciconiidae'') фамилия високих птицох, длугоких ногох и шийох, твардих пискох. ''Ciconiiformes'' скорей уключовали вельочислени други фамилиї, як чаплї и ибиси, алє тоти фамилиї премесцени до других рядох. Ґовлї пребуваю у велїх реґионох и маю тенденцию жиц у сухших пребивалїщох як чаплї хтори з нїма блїзко повязани, ложкасти чаплї (ложкаста чапля або била ложкаста чапля птица зоз фамилиї ибисох) и ибиси (птици цо подобни ґовльом); хиби мохотка хтору тоти ґрупи хасную за чисценє рибовей млїзґи. Лопотанє зоз писками важни способ комуникациї у гнїздзе. Велї файти миґраторни. Векшина ґовльох є жаби, риби, инсекти, дижджово хлїсти, мали птички и малих цицарох. Єст 19 живи файти ґовльох у шейсцох родох. Хаснує ше розлични термини за означованє ґрупи ґовльох, два часто хасновани то чупор роду и фаланґа роду. == Випатрунок == [[File:Hajstra Ciconia nigra RB1.jpg|right|thumb|300px|Чарна ґовля (''Ciconia Nigra'')]] Ґовлї найчастейше маю длугоку шию и ноги. Висина варирує од 75 (''Ciconia abdimii'') по 150 центи (африцка шедларка). Хвост им углавним кратки. Писки (джубок) вше длугоки и моцни, алє розличних фурмох при розличних файтох. Типични ґовлї роду ''Ciconia'' маю прости и ценки писки, док наприклад шедларки и вельки ябиру ґовлї маю писки зогнути на долу, длугоки и по 35 центи. [[Пирє]] ґовльох у чарнох и билих тонох, у зависносци од файти. Чарне пирє углавним ма метални одблїск, цо важне под час пареня кед и биле пирє випатра швицаце. [[File:Bristol.zoo.white.stork.head.arp.jpg|right|thumb|300px|Била ґовля (''Ciconia Ciconia'')]] Ґовлї чежки птици, широкого розпону кридлох. Наприклад, ґовля марабу чежка коло 9 кили и ма розпон кридлох 3,2 [[Метер|метери]], прецо ше ю рахує як єдну з двох птицох, попри андского кондора, хтори маю найширши розпон кридлох од шицких сухожемних птицох. Спомедзи шицких птицох, лєм пеликани и албатроси маю векши розпон кридлох. == Справованє == Ґовлї активни през [[дзень]], зоз винїмком ''Ciconia abdimii'' хтора идзе на лови и вноци. Барз су чувствительни на нагли климатски пременки. Наприклад, кед пада диждж або барз жимно, ґовлї можу подзвигнуц єдну ногу медзи пирє, же би зменшали [[поверхносц]] цела хтора виложена жими, або дриляю писки до пиря. Векшина ґовльох нє ма гласово струни, нєми су и у гнїздзе комуникую углавним зоз лопотаньом пискох (у народзе ше гвари же ше ґовлї модля). Даєдни, як наприклад чарна ґовля, можу шпивац. [[File:Mycteria ibis1.jpg|right|thumb|300px|Ґовлї жовтих пискох]]Ґовлї месоєди и гоч розширене думанє же ше углавним кармя зоз жабами, вони творя лєм єдну часц їх покарми. Ґовлї єдза и инсекти, ящурки и гади, хробаци и хлїсти, мали птички и цицарох як наприклад герчки. Ґовлї знєшу три до пейц вайца, ридко єдно до седем. Велькосц вайца варирує од 5,5 центи (''Ciconia abdimii'') по 8,5 центи (марабу), а чежина медзи 58 и 146 ґрами. Обидвойо партнере шедза на вайцох 25 по 38 днї и обезпечую єдзенє за младих. После пейдзешат до сто дньох ґовлячата можу лєциц. Ґовлї жию прейґ 20 роки. Били ґовлї жию и вецей як 30 роки. Кед же су заварти, жию и длужей, а найстарши приклад ґовлї хтора жила 48 роки. Велї файти ґовльох птици селїдбенїци. Говлї ше, попри европскей дзивей гуски и ластовки, наволую „шампиони у путованю“. Концом лєта напущую Европу и рушаю на драгу до тропскей Африки. До Африки сцигую, после прейдзених 6 000 км, у чаше дижджовней сезони. Даєдни ше застановюю и оставаю у жемох Штредожемя. Углавним лєца зоз моцнима замахнуцами, отримуюци ше у [[Воздух|воздуху]]. На тот способ шпорую [[Енерґия|енерґию]], алє им за тото потребни цепли воздушни струї. Позната збирка фотоґрафийох ґовльох зоз 1884. року Отомара Аншица инспировала Отоа Лилиентала у 19. вику же би конструовал експеримантални механїчни плахтарки. == Бивалїще == Ґовлї углавним жию у подручох дзе суха клима, у тропских и субтропских крайох, за розлику од своїх родзинох ибису, чаплї и ложкастей чаплї. У Европи жию лєм чарни и били ґовлї и барз ридки ґовлї з роду ''Mycteria ibis'' и африцки марабу (''Leptoptilos crumeniferus''). Ґовльово гнїзда звичайно вельки и вони их хасную даскельо роки. Даєдни гнїзда маю и два [[Метер|метери]] у пречнїку и три метери су глїбоки. Гоч ше скорей думало же ґовлї маю лєм єдного партнера, нєшка ше зна же ше то случує лєм у єдней сезони. Кед ше одселя, ґовлї знаю пременїц партнера, гоч ше то нє муши случиц, як цо нє меняю часто гнїздо. Даєдни файти ґовльох правя гнїзда у населєних местох: на древе, закрицу хижи, коминє або високих слупох. У Греческей у даєдних приморских местох на електричних слупох направени метални округли подлоги же би ґовлї на нїх поставели свойо гнїзда. == Розширеносц и бивальнїк == Ґовлї маю скоро космополитску розширеносц: нєт их лєм на полох векшей часци Сиверней Америки и вельких часцох Австралиї. Центри розличносци ґовльох ше находза у тропскей Азиї и подсахарскей Африки, зоз осем и шейсц файтами хтори ше там розмножую. У Новим швеце присутни лєм три файти: лєсова ґовля, маґуари ґовля и жабиру, хтора найвисша птица цо лєци у Америки. Два файти, била и чарна ґовля доходза до Европи и заходней умереней Азиї, док єдна файта ориєнталней ґовлї сцигує до умерених подручох восточней Азиї, а єдна файта, ґовля чарношия, находзи ше Австралиї.<ref>del Hoyo, J. Elliott, A. & Sargatal, J. ''Handbook of the Birds of the World. Volume 1: Ostrich to Ducks. Lynx Edicions''. 1992. ISBN 84-87334-10-5.. . </ref> Ґовлї рижнироднєйши и звичайнєйши у тропских крайох, а файти хтори жию у умереней клими углавним миґрую же би заобишли найгорши жими. Вони досц розлични у вибераню бивалїщох. Даєдни файти, окреме ''Mycteria'', „древени ґовлї“ и ''Anastomus'' ґовлї, у велькей мири завиша од води и водового плєну, док велї други файти вельо менєй завиша од того типу бивальнїка, гоч го часто хасную. Файти попри марабуа и абдимово ґовлї часто ше можу найсц як ше кармя на отворених пажицох савани. Одвитуюци бивалїща облапяю мокри травнїки, шветли лєси, мочари, поля зоз рискашу, влажни пажици, рични рукавки и подобне. Велї виберу плїтки базени, окреме кед рики и озера пресушую, прето же лєгчейше лапя плєн, або кед монсунски дижджи звекшаю глїбину води у векших водових поверносцох.<ref>Sundar, K.S. Gopi (2006). [https://bioone.org/journals/waterbirds/volume-29/issue-3/1524-4695(2006)29%5b365%3aFSDAHS%5d2.0.CO%3b2/Flock-Size-Density-and-Habitat-Selection-of-Four-Large-Waterbirds/10.1675/1524-4695(2006)29%5b365:FSDAHS%5d2.0.CO;2.short . „Flock Size, Density and Habitat Selection of Four Large Waterbirds Species in an Agricultural Landscape in Uttar Pradesh, India: Implications for Management”]. ''Waterbirds''. 29 (3): 365—374. S2CID 198154724. doi:10.1675/1524- </ref> Менєй типични бивальнїки уключую густи лєси хтори хасную европски чарни ґовлї, або бивальнїки дижджових лєсох яке глєда стормова ґовля у юговосточней Азиї. Углавним заобиходза морски бивальнїки, зоз винїмком яванского марабуа, млєчней ґовлї и лєсовей ґовлї, хтори ше кармя у манґровох (тип веґетациї у тропских крайох), лаґунох и естуарских (залїв, нїзке побережє) блатнявих поверхносцох. Вельочислени файти, як волняношия ґовля, азийски отвореноджубкови и явански марибуи у южней Азиї, прилагодзели ше на високомодификовани чловечи бивальнїки, чи за карменє, чи за розмножованє, або обидва. (5)(6)(7)(8). Пре нєдостаток простору, даскельо файти ше розмножую блїзко при людзох, а файти як марабу, индийски марабу и била ґовля ше кармя на депонийох. <ref>Tortosa, F. S.; Caballero, J. M.; Reyes-López, J. (март 2002). . „Effect of Rubbish Dumps on Breeding Success in the White Stork in Southern Spain”. ''Waterbirds''. '''25''' (1): 39—43. S2CID 85703087. doi:10.1675/1524-4695(2002)025[0039:EORDOB]2.0.CO;2.</ref> == Систематика роду == Ґовлї ше дзеля на 19 файти у шейсцох родох. '''Фосилни форми:''' Род ''Mycteria'' Род ''Anastomus'' Род ''Ciconia'' Род ''Ephippiorhynchus'' Род ''Jabiru'' Род ''Leptoptilos'' Гоч нєшка даєдни ґовлї барз загрожени, нє познате же даєдни файти або подфайти през историю вимарли. Косц ґовлї роду ''Ciconia'', хтора пренайдзена у пещери на острове Реинион (у Индийским океану), вироятно походзи од ґовлї хтору поєдли вчасни приселєнци на острово; анї єден доказ нє шведочи же би ше ґовлї находзели анї на тим, анї на других Маскаренских островох. Фосилни род ''Ciconiopsis'' (вчасни олиґоцен, Пуерто Десеадо у Патаґониї, Арґентина) ше звичайно придружує ґу тей фамилиї. == Символи == У заходних културох била ґовля символизує родзенє дзецка. Родичом було чежко пояшнїц як дзеци приходза на швет, та одвитовали же „дзеци приноша ґовлї“. Верело ше же ґовлї приноша щесце и розкоши, а понежє ґовлї правели вельки гнїзда на коминох, лєгко було задумац же отамаль „спущую“ мали беби до обисца. Била ґовля символ Гаґу у Голандиї, дзе ше находзи коло 25% шицких европских ґовльох. Била ґовля тиж преовладуюци символ Алзасу у восточней Французкей. У Виєтнаме ґовлї символизую витримовносц худобних землєдїлцох и вредноту виєтнамских женох. == Митолоґия == Векшина митох ше одноши на били ґовлї. Митолоґия повязана з ґовлями зявює ше у старим Єгипту, при Єврейох, у греческей митолоґиї, у християнстве ґовля представялa „биле малженство“, односно чесне малженство, потим у Китаю, у скандинавскей митолоґиї, у болгарских народних приповедкох и так далєй. Дакеди дзеци шпивали писньочку: ''„Ґовля лєци, нє ма дзеци, а ми маме, нє предаме, до [[Комора|коморки]] замикаме, през облачок випущаме“.'' == Ґалерия == <gallery> Файл:Asian Openbill Stork (Anastomus oscitans) Kalyan IMG 1978 (5).JPG|Ґовля лєци Файл:Vola Storks 02.jpg|Ґовльово гнїздо Файл:Asian Openbill in Baruipur January 2022 by Tisha Mukherjee 01.jpg|Ґовля у лове Файл:White Stork.jpg|Била ґовля Файл:Marabou stork (Leptoptilos crumenifer) head.jpg|Марабу ґовля Файл:Erlau Störche-20200315-RM-103605.jpg|Ґовлї правя гнїзда на рижних местох Файл:P-Stork-Sandeep.jpg|Файта ґовлї </gallery> == Литература == * ''Животиње: Енциклопедија почетница''. ISBN 86-505-0389-6. Издавач ИКП ''Евро'', Београд, 2005. година, страна 137. == Референци == <references /> [[Катеґория:Птици Европи]] [[Катеґория:Птици Сербиї]] [[Катеґория:Птици Азиї]] [[Катеґория:Птици Африки]] [[Катеґория:Птици Америки]] [[Катеґория:Птици Австралиї]] bzek6ft6vjde385r1mwzbrp5xstuen6 21031 21010 2026-08-26T21:47:36Z Olirk55 19 Oзначени викивязи, буква-корекция 21031 wikitext text/x-wiki {{Инфорамик | headerstyle = background: lightgreen | header1 =<big>Ґовлї</big> | label2 = | data2 = [[File:Ringed white stork.jpg| |center|thumb|300px|<div style="text-align: center;"> Била ґовля]] | label3 = | data3 = | header4 = [[Таксономия (биолоґия)|Наукова класификация]] | label5 = | data5 = | label6 = | data6 = | label7 = | data7 = | header8 = | label9 = Царство | data9 = Animalia | label10 = Тип| data10 = Chordata | label11= Класа| data11 = Aves | label12 = Кладус | data12 = Aequornithes | label13 = Ряд | data13 = Ciconiiformes, Bonaparte 1854. <ref>Brands, Sheila (14. 8. 2008). [http://taxonomicon.taxonomy.nl/TaxonTree.aspx?id=80129&tree=0.1 „Systema Naturae 2000 / Classification, Class Aves”.] Project: The Taxonomicon. Приступљено 11. 6. 2012.</ref> | label14 = Фамилия | data14 = Ciconiidae J. E. Gray, 1840 <ref>Brands, Sheila (14. 8. 2008). [http://taxonomicon.taxonomy.nl/TaxonTree.aspx?id=80129&tree=0.1 „Systema Naturae 2000 / Classification, Class Aves”.] Project: The Taxonomicon. Приступљено 11. 6. 2012.</ref> | header15 = Роди | label16 = | data16 = ''Anastomus'' | label17 = | data17 = ''Ciconia'' | label18 = | data18 = ''Ephippiorhynchus'' | label19 = | data19 = ''Jabiru'' | label20 = | data20 = ''Leptoptilos'' | label21 = | data21 = ''Mycteria'' }} '''Ґовлї''' (лат. ''Ciconiidae'') фамилия високих птицох, длугоких ногох и шийох, твардих пискох. ''Ciconiiformes'' скорей уключовали вельочислени други фамилиї, як чаплї и ибиси, алє тоти фамилиї премесцени до других рядох. Ґовлї пребуваю у велїх реґионох и маю тенденцию жиц у сухших пребивалїщох як чаплї хтори з нїма блїзко повязани, ложкасти чаплї (ложкаста чапля або била ложкаста чапля птица зоз фамилиї ибисох) и ибиси (птици цо подобни ґовльом); хиби мохотка хтору тоти ґрупи хасную за чисценє рибовей млязґи. Лопотанє зоз писками важни способ комуникациї у гнїздзе. Велї файти миґраторни. Векшина ґовльох є жаби, риби, инсекти, дижджово хлїсти, мали птички и малих цицарох. Єст 19 живи файти ґовльох у шейсцох родох. Хаснує ше розлични термини за означованє ґрупи ґовльох, два часто хасновани то чупор роду и фаланґа роду. == Випатрунок == [[File:Hajstra Ciconia nigra RB1.jpg|right|thumb|300px|Чарна ґовля (''Ciconia Nigra'')]] Ґовлї найчастейше маю длугоку шию и ноги. Висина варирує од 75 (''Ciconia abdimii'') по 150 центи (африцка шедларка). Хвост им углавним кратки. Писки (джубок) вше длугоки и моцни, алє розличних фурмох при розличних файтох. Типични ґовлї роду ''Ciconia'' маю прости и ценки писки, док наприклад шедларки и вельки ябиру ґовлї маю писки зогнути на долу, длугоки и по 35 центи. [[Пирє]] ґовльох у [[Фарба|фарби]] чарних и билих тонох, у зависносци од файти. Чарне пирє углавним ма метални одблїск, цо важне под час пареня кед и биле пирє випатра швицаце. [[File:Bristol.zoo.white.stork.head.arp.jpg|right|thumb|300px|Била ґовля (''Ciconia Ciconia'')]] Ґовлї чежки птици, широкого розпону кридлох. Наприклад, ґовля марабу чежка коло 9 кили и ма розпон кридлох 3,2 [[Метер|метери]], прецо ше ю рахує як єдну з двох птицох, попри андского кондора, хтори маю найширши розпон кридлох од шицких сухожемних птицох. Спомедзи шицких птицох, лєм пеликани и албатроси маю векши розпон кридлох. == Справованє == Ґовлї активни през [[дзень]], зоз винїмком ''Ciconia abdimii'' хтора идзе на лови и вноци. Барз су чувствительни на нагли климатски пременки. Наприклад, кед пада диждж або барз жимно, ґовлї можу подзвигнуц єдну ногу медзи пирє, же би зменшали [[поверхносц]] цела хтора виложена жими, або дриляю писки до пиря. Векшина ґовльох нє ма гласово струни, нєми су и у гнїздзе комуникую углавним зоз лопотаньом пискох (у [[Народ|народзе]] ше гвари же ше ґовлї модля). Даєдни, як наприклад чарна ґовля, можу шпивац. [[File:Mycteria ibis1.jpg|right|thumb|300px|Ґовлї жовтих пискох]]Ґовлї месоєди и гоч розширене думанє же ше углавним кармя зоз жабами, вони творя лєм єдну часц їх покарми. Ґовлї єдза и инсекти, ящурки и гади, хробаци и хлїсти, мали птички и цицарох як наприклад герчки. Ґовлї знєшу три до пейц вайца, ридко єдно до седем. Велькосц вайца варирує од 5,5 центи (''Ciconia abdimii'') по 8,5 центи (марабу), а чежина медзи 58 и 146 ґрами. Обидвойо партнере шедза на вайцох 25 по 38 днї и обезпечую єдзенє за младих. После пейдзешат до сто дньох ґовлячата можу лєциц. Ґовлї жию прейґ 20 роки. Били ґовлї жию и вецей як 30 роки. Кед же су заварти, жию и длужей, а найстарши приклад ґовлї хтора жила 48 роки. Велї файти ґовльох птици селїдбенїци. Говлї ше, попри европскей дзивей гуски и ластовки, наволую „шампиони у путованю“. Концом лєта напущую Европу и рушаю на драгу до тропскей Африки. До Африки сцигую, после прейдзених 6 000 км, у чаше дижджовней сезони. Даєдни ше застановюю и оставаю у жемох Штредожемя. Углавним лєца зоз моцнима замахнуцами, отримуюци ше у [[Воздух|воздуху]]. На тот способ шпорую [[Енерґия|енерґию]], алє им за тото потребни цепли воздушни струї. Позната збирка фотоґрафийох ґовльох зоз 1884. року Отомара Аншица инспировала Отоа Лилиентала у 19. вику же би конструовал експеримантални механїчни плахтарки. == Бивалїще == Ґовлї углавним жию у подручох дзе суха клима, у тропских и субтропских крайох, за розлику од своїх родзинох ибису, чаплї и ложкастей чаплї. У Европи жию лєм чарни и били ґовлї и барз ридки ґовлї з роду ''Mycteria ibis'' и африцки марабу (''Leptoptilos crumeniferus''). Ґовльово гнїзда звичайно вельки и вони их хасную даскельо роки. Даєдни гнїзда маю и два метери у [[Пречнїк|пречнїку]] и три метери су глїбоки. Гоч ше скорей думало же ґовлї маю лєм єдного партнера, нєшка ше зна же ше то случує лєм у єдней сезони. Кед ше одселя, ґовлї знаю пременїц партнера, гоч ше то нє муши случиц, як цо нє меняю часто гнїздо. Даєдни файти ґовльох правя гнїзда у населєних местох: на древе, закрицу хижи, коминє або високих слупох. У Греческей у даєдних приморских местох на електричних слупох направени метални округли подлоги же би ґовлї на нїх поставели свойо гнїзда. == Розширеносц и бивальнїк == Ґовлї маю скоро космополитску розширеносц: нєт их лєм на полох векшей часци Сиверней Америки и вельких часцох Австралиї. Центри розличносци ґовльох ше находза у тропскей Азиї и подсахарскей Африки, зоз осем и шейсц файтами хтори ше там розмножую. У Новим швеце присутни лєм три файти: лєсова ґовля, маґуари ґовля и жабиру, хтора найвисша птица цо лєци у Америки. Два файти, била и чарна ґовля доходза до Европи и заходней умереней Азиї, док єдна файта ориєнталней ґовлї сцигує до умерених подручох восточней Азиї, а єдна файта, ґовля чарношия, находзи ше Австралиї.<ref>del Hoyo, J. Elliott, A. & Sargatal, J. ''Handbook of the Birds of the World. Volume 1: Ostrich to Ducks. Lynx Edicions''. 1992. ISBN 84-87334-10-5.. . </ref> Ґовлї рижнироднєйши и звичайнєйши у тропских крайох, а файти хтори жию у умереней клими углавним миґрую же би заобишли найгорши жими. Вони досц розлични у вибераню бивалїщох. Даєдни файти, окреме ''Mycteria'', „древени ґовлї“ и ''Anastomus'' ґовлї, у велькей мири завиша од води и водового плєну, док велї други файти вельо менєй завиша од того типу бивальнїка, гоч го часто хасную. Файти попри марабуа и абдимово ґовлї часто ше можу найсц як ше кармя на отворених пажицох савани. Одвитуюци бивалїща облапяю мокри травнїки, шветли лєси, мочари, поля зоз рискашу, влажни пажици, рични рукавки и подобне. Велї виберу плїтки базени, окреме кед рики и озера пресушую, прето же лєгчейше лапя плєн, або кед монсунски дижджи звекшаю глїбину води у векших водових поверносцох.<ref>Sundar, K.S. Gopi (2006). [https://bioone.org/journals/waterbirds/volume-29/issue-3/1524-4695(2006)29%5b365%3aFSDAHS%5d2.0.CO%3b2/Flock-Size-Density-and-Habitat-Selection-of-Four-Large-Waterbirds/10.1675/1524-4695(2006)29%5b365:FSDAHS%5d2.0.CO;2.short . „Flock Size, Density and Habitat Selection of Four Large Waterbirds Species in an Agricultural Landscape in Uttar Pradesh, India: Implications for Management”]. ''Waterbirds''. 29 (3): 365—374. S2CID 198154724. doi:10.1675/1524- </ref> Менєй типични бивальнїки уключую густи лєси хтори хасную европски чарни ґовлї, або бивальнїки дижджових лєсох яке глєда стормова ґовля у юговосточней Азиї. Углавним заобиходза морски бивальнїки, зоз винїмком яванского марабуа, млєчней ґовлї и лєсовей ґовлї, хтори ше кармя у манґровох (тип веґетациї у тропских крайох), лаґунох и естуарских (залїв, нїзке побережє) блатнявих поверхносцох. Вельочислени файти, як волняношия ґовля, азийски отвореноджубкови и явански марибуи у южней Азиї, прилагодзели ше на високомодификовани чловечи бивальнїки, чи за карменє, чи за розмножованє, або обидва. (5)(6)(7)(8). Пре нєдостаток простору, даскельо файти ше розмножую блїзко при людзох, а файти як марабу, индийски марабу и била ґовля ше кармя на депонийох. <ref>Tortosa, F. S.; Caballero, J. M.; Reyes-López, J. (март 2002). . „Effect of Rubbish Dumps on Breeding Success in the White Stork in Southern Spain”. ''Waterbirds''. '''25''' (1): 39—43. S2CID 85703087. doi:10.1675/1524-4695(2002)025[0039:EORDOB]2.0.CO;2.</ref> == Систематика роду == Ґовлї ше дзеля на 19 файти у шейсцох родох. '''Фосилни форми:''' Род ''Mycteria'' Род ''Anastomus'' Род ''Ciconia'' Род ''Ephippiorhynchus'' Род ''Jabiru'' Род ''Leptoptilos'' Гоч нєшка даєдни ґовлї барз загрожени, нє познате же даєдни файти або подфайти през историю вимарли. Косц ґовлї роду ''Ciconia'', хтора пренайдзена у пещери на острове Реинион (у Индийским океану), вироятно походзи од ґовлї хтору поєдли вчасни приселєнци на острово; анї єден доказ нє шведочи же би ше ґовлї находзели анї на тим, анї на других Маскаренских островох. Фосилни род ''Ciconiopsis'' (вчасни олиґоцен, Пуерто Десеадо у Патаґониї, Арґентина) ше звичайно придружує ґу тей фамилиї. == Символи == У заходних културох била ґовля символизує родзенє дзецка. Родичом було чежко пояшнїц як дзеци приходза на швет, та одвитовали же „дзеци приноша ґовлї“. Верело ше же ґовлї приноша щесце и розкоши, а понежє ґовлї правели вельки гнїзда на коминох, лєгко було задумац же отамаль „спущую“ мали беби до обисца. Била ґовля символ Гаґу у Голандиї, дзе ше находзи коло 25% шицких европских ґовльох. Била ґовля тиж преовладуюци символ Алзасу у восточней Французкей. У Виєтнаме ґовлї символизую витримовносц худобних землєдїлцох и вредноту виєтнамских женох. == Митолоґия == Векшина митох ше одноши на били ґовлї. Митолоґия повязана з ґовлями зявює ше у старим Єгипту, при Єврейох, у греческей митолоґиї, у християнстве ґовля представялa „биле малженство“, односно чесне малженство, потим у Китаю, у скандинавскей митолоґиї, у болгарских народних приповедкох и так далєй. Дакеди дзеци шпивали писньочку: ''„Ґовля лєци, нє ма дзеци, а ми маме, нє предаме, до [[Комора|коморки]] замикаме, през облачок випущаме“.'' == Ґалерия == <gallery> Файл:Asian Openbill Stork (Anastomus oscitans) Kalyan IMG 1978 (5).JPG|Ґовля лєци Файл:Vola Storks 02.jpg|Ґовльово гнїздо Файл:Asian Openbill in Baruipur January 2022 by Tisha Mukherjee 01.jpg|Ґовля у лове Файл:White Stork.jpg|Била ґовля Файл:Marabou stork (Leptoptilos crumenifer) head.jpg|Марабу ґовля Файл:Erlau Störche-20200315-RM-103605.jpg|Ґовлї правя гнїзда на рижних местох Файл:P-Stork-Sandeep.jpg|Файта ґовлї </gallery> == Литература == * ''Животиње: Енциклопедија почетница''. ISBN 86-505-0389-6. Издавач ИКП ''Евро'', Београд, 2005. година, страна 137. == Референци == <references /> [[Катеґория:Птици Европи]] [[Катеґория:Птици Сербиї]] [[Катеґория:Птици Азиї]] [[Катеґория:Птици Африки]] [[Катеґория:Птици Америки]] [[Катеґория:Птици Австралиї]] pfyy4yi6s4pfwxlciklodw5qo232vv6 0 3454 21019 20990 2026-08-26T18:38:30Z Olirk55 19 Уложена табела, фотоґрафиї 21019 wikitext text/x-wiki {{Инфорамик | headerstyle = background: lightblue | header1 = Ящурка | label2 = | data2 =[[File:Lacertilia diversity.png|center|300px]] | header3 = [[Таксономия (биолоґия)|Наукова класификация]] | label4 = Домен | data4 =Eukaryota | label5 = Царство | data5 =Animalia | label6 = Тип | data6 =Chordata | label7 = Класа | data7 = Reptilia | label8 = Надряд | data8 = Lepidosauria | label9 = Ряд | data9 = Squamata | label10 = Род | data10 = | label11 = Файта | data11 = | header12 = Уключени ґрупи | label13 = | data13 = Anguimorpha | label14 = | data14 = Gekkotа | label15 =| data15 = Iguania | label16 =| data16= Lacertoidea | label17 =| data17 = Scincomorpha | Label18 = | data18 = [[File:Lizard range.png|center|thumb| 250px||<div style="text-align: center;">Реґиони дзе жию шицки файти ящуркох]] | header19 = Безноги шмикаче хтори нєприпадаю ящурком | label20 =| data20 = Serpentes | label21 =| data21 = Amphisbaenia | header22 = Синоним | label23 =| data23 = Sauria Macartney, 1802 }} '''Ящурка''' (лат. ''Lacerta virdis L'', серб. ''гуштер'', укр.карп. диял. ''ящурка'', вост.слц. ''jaśčurka, jaščurka'', слц. ''jašterica'', поль. ''jaszczurka'', рсй. ''ящерица'') спада до найчастейших рецентних шмикачох на швеце зоз ряду лупкарох (''лат. Squamata''). Ма два пари добре розвитих ногох и хвост хтори вше длугши од остатку цела. Ноги маю по пейц пальци з нохцами. При даєдних ноги у розличним ступню редуковани и єст остатки плєцового и карлїчного поясу (по тим ше розликую од гадох). Медзи целом и хвостом находзи ше крижно поставени отвор клоаки.  == Характеристики == * На преднєй часци цела ящурки кляпчиста кончиста глава хтора зоз широку шию оддзелєна од цела. На глави вельки очи з рухомима оковима клїпками. Длужина ящурки ше руша медзи дванац и шейдзешат центи. Цело ше закончує з длугоким хвостом хтори ящурка у опасносци може отаргнуц и так обкеровац нєприятеля.<ref name=":0">Популарна енциклопедија, Београд 1978.</ref> То ше вола автотомия (самокалїченє). О одредзени час хвост ознова вирошнє у истей длужини.<ref>Све животиње света, "Вук Караџић", Београд, 1987. год.</ref> Заш лєм, медзи новим и старим хвостом єст розлики: стари хвост бул косцасти, а нови зоз хрупки.<ref name=":1">Мала енциклопедија животињског царства, Просвета</ref> Руша ше з помоцу двох парох кратких ногох на хторих єст пейц пальци. Цело ше нє опера на ноги, бо ше вони находза з боку. Прето, док ше руша, зоз брухом дорушує жем, як кед би ше шмикала. [[Скорка|Скора]] ящурки суха, без шлїжнїкох, закрита з роговима лупками хтори зопераю траценє води з цела. Тоти кошульки ящурки огранїчую роснуце, та ше муши преблєкац. Старей кошульки ше ошлєбодзує так же чуха цело по [[Камень|каменю]], кореню и стеблу рошлїнох. При здравих ящуркох тото зоблєканє кошульки ше закончує за два днї, а при слабших за осем и вецей [[Дзень|днї]].<ref name=":1" /> * Рушанє ящурки оможлївює моцни косцанїк и добре розвити мускули. Шмикаче маю исти часци косцанїку як и водожемци. Шмикаче маю ребра спомедзи хторих перши пейц пари злучени з першову косцу. * Воздух уходзи през дихаци орґани до ґаґру, потим до душнїку хтори розконарени до двох душнїцох. Вони доводза [[воздух]] до плюцох. * [[File:Lizard namely Oriental Garden Lizard.jpg|right|thumb|304x304px|Файта яшурки на древе (Индия)]]На хрибтовим боку цела єст два покрутки хтори вилучую моч у черствей форми. Ящурка ма и мочов мехир. * Єдло уходзи на уста дзе ше находза зуби хтори ящурка може меняц цали живот. Ту змесцени велї шлїжнїки и ценки, длугоки рачкати язик зоз хторим чувствую пах. Кармя ше углавним з инсектами, алє даєдни файти и рошлїноєди.<ref name=":0" /> * Шерцо ящурки ма три часци: два предкомори и єдну комору хтора з часци преградзена. У комори ше прето мишаю часточнє артерийска и венска крев. * У ящурковей креви єст мале количество оксиґену. Причина тому релативно мала [[поверхносц]] плюцох, мале число червених кревових заренкох и мале шерцо. З оглядом на велькосц цела, шерцо спомалшено дурка. Нєдостаток оксиґену приводзи до того же нє може у достаточней мири дзвигнуц [[Температура|температуру]] цела. Прето ше муши слунковац, же би достала таку цеплоту яка єй потребна за рушанє и живот. == Бивальнїк == [[File:Red-tegu-fuego-drinking-water.gif|right|thumb|396x396px]]Ящурки препровадзую живот по заградох и польох, алє за бивальнїк вибераю слунковити брещки, стари муриска, громади каменя, стебла итд. Барз любя краї дзе ше вилягли и з нїх ше виселя лєм кед у нїх вецей нє можу задоволїц свойо потреби. Цеплу хвилю препровадзую на отвореним, же би цо вецей були на [[Слунко|слунку]] пре лапанє покарми. Рано су лєнїви, спомалшени, ґенґлїви и бояжлїви. На поладнє поставаю барз живи и шмели. На початку октобра ше поцагую до своїх жимских склонїскох, дзе падаю до жимского сна. Теди су нєрухоми, здревнєти, як мертви, зоз завартима очми и отворенима устами. == Розмножованє == [[File:Mediterranean house gecko1.jpg|right|thumb|300px|Млади медитерански домашнї ґекон у процесу митареня.]]Сезона пареня одредзена з температуру и периодом пременки [[Шветлосц|шветла]] (дня и ноци), та кед оможлївена правилна клима и костиранє, до пареня приходзи на яр. Самичка знєше вайца на яр и то вше вноци. Вайца дакус длуговасти, вельки як зарно пасулї и били. Шкарупина им мегка и така еластична же ше вайца, кед ше их руци на жем, одбию як ґумова [[Лабда (ґеометрия)|лабдочка]]. Самица знєше од три до осем вайца до [[Писок|писку]], до долїнки глїбокей коло петнац центи, хтору викопала на слунковитим месце. Же би ше зародок розвил, вайцу потребна цеплота коло 28 °Ц, а сама инкубация тирва од 38-90 днї. Мали ящурчата ше вилягую так же таргаю шкарупину з єдним зубом з верхнєй видлїци, хтори им одпаднє нєодлуга як ше вилягли. За нїх ше нїхто нє стара, та себе муша сами набавяц покарму и бранїц ше од велїх нєприятельох. Зошицким вирошню аж о штири або пейц роки, а жию коло дзешец роки. == Интересантносци == * Кед ше добре зогреє, ящурка барз швидко бежи. Кед ю унєшеме до хижи дзе [[температура]] найвецей двацец ступнї, швидко страци свою верткосц. * Ма чудну норов, лєгко ше розгнїва, алє ше швидко и змири. * Лєби слухац [[Музика|музику]]: кед дахто гвизда даяку мелодию, станє и зоз упартима очми патри на того цо гвизда. * Ящурка одлично плїва, алє лєм на кратко: нєдосц є одпорна. == Одношенє ящурки и чловека == Ящурка барз хасновита животинька, бо знїщує велї инсекти хтори чкодлїви за польопривреду. Лєм вельки ящурки ше лапа и хаснує у индустриї обуї и скоряней ґалантериї. == Ґалерия == <gallery> Файл:Lacerta viridis Deutschland 005.jpg|Желєна ящурка Файл:Oestliche Smaragdeidechse Austria.jpg|Восточна желєна ящурка Файл:Lacerta viridis, Djerdap NP, Srbija (102).jpg|Ящурка зоз Националного парку Дєрдап Файл:Lacerta viridis, mlada jedinka, Jelašnička klisura.jpg|Млада ящурка Файл:Lacerta viridis, Sićevačka klisura, Niš, Serbia (54).jpg|Ящурка, Сичевачка клисура, Ниш Файл:Lacerta viridis, Srbija (29).jpg|Lacerta Viridis, Сербия Файл:Povlen - zapadna Srbija - Letnja fauna Povlena - Lacerta viridis 2.jpg Файл:Povlen - zapadna Srbija - Letnja fauna Povlena - Lacerta viridis 4.jpg|''Lacerta viridis,'' Srbija Файл:Jaszczurka-Lacerta agilis.jpg|Ящурка, ''Lacerta agilis'' Файл:Lacerta agilis - Kroton 001.jpg Файл:Jaszczurka zwinka (Lacerta agilis) 4.jpg|''Lacerta agilis'' Файл:Lacerta bilineata masculus et femella + Podarcis muralis (Sarthe).JPG|Пара ящуркох </gallery> == Литература == • ''Словнїк руского народного язика II, О – Я, Нови Сад 2017, б. 807.'' * Pianka, E. R.; Vitt, L. J. (2003). [https://archive.org/details/lizardswindowsto00pian Lizards: Windows to the Evolution of Diversity.] University of California Press. ISBN 978-0-520-23401-7. == Вонкашнї вязи == * [https://web.archive.org/web/20100512031230/http://www.bionet-skola.com/w/Gu%C5%A1teri Гуштери] {{Commonscat}} == Референци == [[Катеґория:Животинї]] [[Катеґория:Животинї шмикаче]] l0ordh6gn3oxs2aq57dbf3ojovjd7hf 21021 21019 2026-08-26T19:14:47Z Olirk55 19 21021 wikitext text/x-wiki {{Инфорамик | headerstyle = background: lightblue | header1 = Ящурка | label2 = | data2 =[[File:Lacertilia diversity.png|center|300px]] | header3 = [[Таксономия (биолоґия)|Наукова класификация]] | label4 = Домен | data4 =Eukaryota | label5 = Царство | data5 =Animalia | label6 = Тип | data6 =Chordata | label7 = Класа | data7 = Reptilia | label8 = Надряд | data8 = Lepidosauria | label9 = Ряд | data9 = Squamata | label10 = Род | data10 = | label11 = Файта | data11 = | header12 = Уключени ґрупи | label13 = | data13 = Anguimorpha | label14 = | data14 = Gekkotа | label15 =| data15 = Iguania | label16 =| data16= Lacertoidea | label17 =| data17 = Scincomorpha | Label18 = | data18 = [[File:Lizard range.png|center|thumb| 250px||<div style="text-align: center;">Реґиони дзе жию шицки файти ящуркох]] | header19 = Безноги шмикаче хтори нєприпадаю ящурком | label20 =| data20 = Serpentes | label21 =| data21 = Amphisbaenia | header22 = Синоним | label23 =| data23 = Sauria Macartney, 1802 }} '''Ящурка''' (лат. ''Lacerta virdis L'', серб. ''гуштер'', укр.карп. диял. ''ящурка'', вост.слц. ''jaśčurka, jaščurka'', слц. ''jašterica'', поль. ''jaszczurka'', рсй. ''ящерица'') спада до найчастейших рецентних шмикачох на швеце зоз ряду лупкарох (''лат. Squamata''). Ма два пари добре розвитих ногох и хвост хтори вше длугши од остатку цела. Ноги маю по пейц пальци з нохцами. При даєдних ноги у розличним ступню редуковани и єст остатки плєцового и карлїчного поясу (по тим ше розликую од гадох). Медзи целом и хвостом находзи ше крижно поставени отвор клоаки.  == Характеристики == :♦ На преднєй часци цела ящурки кляпчиста кончиста глава хтора зоз широку шию оддзелєна од цела. На глави вельки очи з рухомима оковима клїпками. Длужина ящурки ше руша медзи дванац и шейдзешат центи. Цело ше закончує з длугоким хвостом хтори ящурка у опасносци може отаргнуц и так обкеровац нєприятеля.<ref name=":0">Популарна енциклопедија, Београд 1978.</ref> То ше вола автотомия (самокалїченє). О одредзени час хвост ознова вирошнє у истей длужини.<ref>Све животиње света, "Вук Караџић", Београд, 1987. год.</ref> Заш лєм, медзи новим и старим хвостом єст розлики: стари хвост бул косцасти, а нови зоз хрупки.<ref name=":1">Мала енциклопедија животињског царства, Просвета</ref> :Руша ше з помоцу двох парох кратких ногох на хторих єст пейц пальци. Цело ше нє опера на ноги, бо ше вони находза з боку. Прето, док ше руша, зоз брухом дорушує жем, як кед би ше шмикала. [[Скорка|Скора]] ящурки суха, без шлїжнїкох, закрита з роговима лупками хтори зопераю траценє води з цела. Тоти кошульки ящурки огранїчую роснуце, та ше муши преблєкац. Старей кошульки ше ошлєбодзує так же чуха цело по [[Камень|каменю]], кореню и стеблу рошлїнох. При здравих ящуркох тото зоблєканє кошульки ше закончує за два днї, а при слабших за осем и вецей [[Дзень|днї]].<ref name=":1" /> :♦ Рушанє ящурки оможлївює моцни косцанїк и добре розвити мускули. Шмикаче маю исти часци косцанїку як и водожемци. Шмикаче маю ребра спомедзи хторих перши пейц пари злучени з першову косцу. :♦ Воздух уходзи през дихаци орґани до ґаґру, потим до душнїку хтори розконарени до двох душнїцох. Вони доводза [[воздух]] до плюцох. [[File:Lizard namely Oriental Garden Lizard.jpg|right|thumb|311x311px|Файта яшурки на древе (Индия)]] :♦ На хрибтовим боку цела єст два покрутки хтори вилучую моч у черствей форми. Ящурка ма и мочов мехир. :♦ Єдло уходзи на уста дзе ше находза зуби хтори ящурка може меняц цали живот. Ту змесцени велї шлїжнїки и ценки, длугоки рачкати язик зоз хторим чувствую пах. Кармя ше углавним з инсектами, алє даєдни файти и рошлїноєди.<ref name=":0" /> :♦ Шерцо ящурки ма три часци: два предкомори и єдну комору хтора з часци преградзена. У комори ше прето мишаю часточнє артерийска и венска крев. :♦ У ящурковей креви єст мале количество оксиґену. Причина тому релативно мала [[поверхносц]] плюцох, мале число червених кревових заренкох и мале шерцо. З оглядом на велькосц цела, шерцо спомалшено дурка. Нєдостаток оксиґену приводзи до того же нє може у достаточней мири дзвигнуц [[Температура|температуру]] цела. Прето ше муши слунковац, же би достала таку цеплоту яка єй потребна за рушанє и живот. == Бивальнїк == [[File:Red-tegu-fuego-drinking-water.gif|right|thumb|368x368px]]Ящурки препровадзую живот по заградох и польох, алє за бивальнїк вибераю слунковити брещки, стари муриска, громади каменя, стебла итд. Барз любя краї дзе ше вилягли и з нїх ше виселя лєм кед у нїх вецей нє можу задоволїц свойо потреби. Цеплу хвилю препровадзую на отвореним, же би цо вецей були на [[Слунко|слунку]] пре лапанє покарми. Рано су лєнїви, спомалшени, ґенґлїви и бояжлїви. На поладнє поставаю барз живи и шмели. На початку октобра ше поцагую до своїх жимских склонїскох, дзе падаю до жимского сна. Теди су нєрухоми, здревнєти, як мертви, зоз завартима очми и отворенима устами. == Розмножованє == [[File:Mediterranean house gecko1.jpg|right|thumb|282x282px|Млади медитерански домашнї ґекон у процесу митареня.]]Сезона пареня одредзена з температуру и периодом пременки [[Шветлосц|шветла]] (дня и ноци), та кед оможлївена правилна клима и костиранє, до пареня приходзи на яр. Самичка знєше вайца на яр и то вше вноци. Вайца дакус длуговасти, вельки як зарно пасулї и били. Шкарупина им мегка и така еластична же ше вайца, кед ше их руци на жем, одбию як ґумова [[Лабда (ґеометрия)|лабдочка]]. [[File:EasternFenceLizard Egg.png|right|thumb|282x282px|Випатрунок ящуркових вайцох (малки су и здабу на пасулю)]] Самица знєше од три до осем вайца до [[Писок|писку]], до долїнки глїбокей коло петнац центи, хтору викопала на слунковитим месце. Же би ше зародок розвил, вайцу потребна цеплота коло 28 °Ц, а сама инкубация тирва од 38-90 днї. Мали ящурчата ше вилягую так же таргаю шкарупину з єдним зубом з верхнєй видлїци, хтори им одпаднє нєодлуга як ше вилягли. За нїх ше нїхто нє стара, та себе муша сами набавяц покарму и бранїц ше од велїх нєприятельох. Зошицким вирошню аж о штири або пейц роки, а жию коло дзешец роки. == Интересантносци == [[File:Gecko foot on glass.JPG|right|thumb|293x293px|Ящуркова пархи хтори од сподку лїпкаци и оможлївюю вертикалне пендранє.]]♦ Кед ше добре зогреє, ящурка барз швидко бежи. Кед ю унєшеме до хижи дзе [[температура]] найвецей двацец ступнї, швидко страци свою верткосц. :♦ Ма чудну норов, лєгко ше розгнїва, алє ше швидко и змири. :♦ Лєби слухац [[Музика|музику]]: кед дахто гвизда даяку мелодию, станє и зоз упартима очми патри на того цо гвизда. :♦ Ящурка одлично плїва, алє лєм на кратко: нєдосц є одпорна. == Одношенє ящурки и чловека == Ящурка барз хасновита животинька, бо знїщує велї инсекти хтори чкодлїви за польопривреду. Лєм вельки ящурки ше лапа и хаснує у индустриї [[Обуй|обуї]] и скоряней ґалантериї. == Ґалерия == <gallery> Файл:Lacerta viridis Deutschland 005.jpg|Желєна ящурка Файл:Oestliche Smaragdeidechse Austria.jpg|Восточна желєна ящурка (''Lacerta viridis''), Камптал (Долняа Австрия) Файл:Lacerta viridis, Djerdap NP, Srbija (102).jpg|Ящурка зоз Националного парку Дєрдап Файл:Lacerta viridis, mlada jedinka, Jelašnička klisura.jpg|Млада ящурка Файл:Lacerta viridis, Sićevačka klisura, Niš, Serbia (54).jpg|Ящурка, Сичевачка клисура, Ниш Файл:Lacerta viridis, Srbija (29).jpg|Lacerta Viridis, Сербия Файл:Povlen - zapadna Srbija - Letnja fauna Povlena - Lacerta viridis 2.jpg Файл:Povlen - zapadna Srbija - Letnja fauna Povlena - Lacerta viridis 4.jpg|''Lacerta viridis,'' Srbija Файл:Jaszczurka-Lacerta agilis.jpg|Ящурка, ''Lacerta agilis'' Файл:Lacerta agilis - Kroton 001.jpg Файл:Jaszczurka zwinka (Lacerta agilis) 4.jpg|''Lacerta agilis'' Файл:Lacerta bilineata masculus et femella + Podarcis muralis (Sarthe).JPG|Пара ящуркох </gallery> == Литература == *''Словнїк руского народного язика II, О – Я, Нови Сад 2017, б. 807.'' * Pianka, E. R.; Vitt, L. J. (2003). [https://archive.org/details/lizardswindowsto00pian Lizards: Windows to the Evolution of Diversity.] University of California Press. ISBN 978-0-520-23401-7. == Вонкашнї вязи == * [https://web.archive.org/web/20100512031230/http://www.bionet-skola.com/w/Gu%C5%A1teri Гуштери] {{Commonscat}} == Референци == [[Катеґория:Животинї]] [[Катеґория:Животинї шмикаче]] kw0indmgwgw7r8k49rs4rg70ju74art 21029 21021 2026-08-26T21:32:50Z Olirk55 19 Корекция букви 21029 wikitext text/x-wiki {{Инфорамик | headerstyle = background: lightblue | header1 = Ящурка | label2 = | data2 =[[File:Lacertilia diversity.png|center|300px]] | header3 = [[Таксономия (биолоґия)|Наукова класификация]] | label4 = Домен | data4 =Eukaryota | label5 = Царство | data5 =Animalia | label6 = Тип | data6 =Chordata | label7 = Класа | data7 = Reptilia | label8 = Надряд | data8 = Lepidosauria | label9 = Ряд | data9 = Squamata | label10 = Род | data10 = | label11 = Файта | data11 = | header12 = Уключени ґрупи | label13 = | data13 = Anguimorpha | label14 = | data14 = Gekkotа | label15 =| data15 = Iguania | label16 =| data16= Lacertoidea | label17 =| data17 = Scincomorpha | Label18 = | data18 = [[File:Lizard range.png|center|thumb| 250px||<div style="text-align: center;">Реґиони дзе жию шицки файти ящуркох]] | header19 = Безноги шмикаче хтори нєприпадаю ящурком | label20 =| data20 = Serpentes | label21 =| data21 = Amphisbaenia | header22 = Синоним | label23 =| data23 = Sauria Macartney, 1802 }} '''Ящурка''' (лат. ''Lacerta virdis L'', серб. ''гуштер'', укр.карп. диял. ''ящурка'', вост.слц. ''jaśčurka, jaščurka'', слц. ''jašterica'', поль. ''jaszczurka'', рсй. ''ящерица'') спада до найчастейших рецентних шмикачох на швеце зоз ряду лупкарох (''лат. Squamata''). Ма два пари добре розвитих ногох и хвост хтори вше длугши од остатку цела. Ноги маю по пейц пальци з нохцами. При даєдних ноги у розличним ступню редуковани и єст остатки плєцового и карлїчного поясу (по тим ше розликую од гадох). Медзи целом и хвостом находзи ше крижно поставени отвор клоаки.  == Характеристики == :♦ На преднєй часци цела ящурки кляпчиста кончиста глава хтора зоз широку шию оддзелєна од цела. На глави вельки очи з рухомима оковима клїпками. Длужина ящурки ше руша медзи дванац и шейдзешат центи. Цело ше закончує з длугоким хвостом хтори ящурка у опасносци може отаргнуц и так обкеровац нєприятеля.<ref name=":0">Популарна енциклопедија, Београд 1978.</ref> То ше вола автотомия (самокалїченє). О одредзени час хвост ознова вирошнє у истей длужини.<ref>Све животиње света, "Вук Караџић", Београд, 1987. год.</ref> Заш лєм, медзи новим и старим хвостом єст розлики: стари хвост бул косцасти, а нови зоз хрупки.<ref name=":1">Мала енциклопедија животињског царства, Просвета</ref> :Руша ше з помоцу двох парох кратких ногох на хторих єст пейц пальци. Цело ше нє опера на ноги, бо ше вони находза з боку. Прето, док ше руша, зоз брухом дорушує жем, як кед би ше шмикала. [[Скорка|Скора]] ящурки суха, без шлїжнїкох, закрита з роговима лупками хтори зопераю траценє води з цела. Тоти кошульки ящурки огранїчую роснуце, та ше муши преблєкац. Старей кошульки ше ошлєбодзує так же чуха цело по [[Камень|каменю]], кореню и стеблу рошлїнох. При здравих ящуркох тото зоблєканє кошульки ше закончує за два днї, а при слабших за осем и вецей [[Дзень|днї]].<ref name=":1" /> :♦ Рушанє ящурки оможлївює моцни косцанїк и добре розвити мускули. Шмикаче маю исти часци косцанїку як и водожемци. Шмикаче маю ребра спомедзи хторих перши пейц пари злучени з першову косцу. :♦ Воздух уходзи през дихаци орґани до ґаґру, потим до душнїку хтори розконарени до двох душнїцох. Вони доводза [[воздух]] до плюцох. [[File:Lizard namely Oriental Garden Lizard.jpg|right|thumb|311x311px|Файта яшурки на древе (Индия)]] :♦ На хрибтовим боку цела єст два покрутки хтори вилучую моч у черствей форми. Ящурка ма и мочов мехир. :♦ Єдло уходзи на уста дзе ше находза зуби хтори ящурка може меняц цали живот. Ту змесцени велї шлїжнїки и ценки, длугоки рачкати язик зоз хторим чувствую пах. Кармя ше углавним з инсектами, алє даєдни файти и рошлїноєди.<ref name=":0" /> :♦ Шерцо ящурки ма три часци: два предкомори и єдну комору хтора з часци преградзена. У комори ше прето мишаю часточнє артерийска и венска крев. :♦ У ящурковей креви єст мале количество оксиґену. Причина тому релативно мала [[поверхносц]] плюцох, мале число червених кревових заренкох и мале шерцо. З оглядом на велькосц цела, шерцо спомалшено дурка. Нєдостаток оксиґену приводзи до того же нє може у достаточней мири дзвигнуц [[Температура|температуру]] цела. Прето ше муши слунковац, же би достала таку цеплоту яка єй потребна за рушанє и живот. == Бивальнїк == [[File:Red-tegu-fuego-drinking-water.gif|right|thumb|368x368px]]Ящурки препровадзую живот по заградох и польох, алє за бивальнїк вибераю слунковити брещки, стари муриска, громади каменя, стебла итд. Барз любя краї дзе ше вилягли и з нїх ше виселя лєм кед у нїх вецей нє можу задоволїц свойо потреби. Цеплу хвилю препровадзую на отвореним, же би цо вецей були на [[Слунко|слунку]] пре лапанє покарми. Рано су лєнїви, спомалшени, ґенґлїви и бояжлїви. На поладнє поставаю барз живи и шмели. На початку октобра ше поцагую до своїх жимских склонїскох, дзе падаю до жимского сна. Теди су нєрухоми, здревнєти, як мертви, зоз завартима очми и отворенима устами. == Розмножованє == [[File:Mediterranean house gecko1.jpg|right|thumb|282x282px|Млади медитерански домашнї ґекон у процесу митареня.]]Сезона пареня одредзена з температуру и периодом пременки [[Шветлосц|шветла]] (дня и ноци), та кед оможлївена правилна клима и костиранє, до пареня приходзи на яр. Самичка знєше вайца на яр и то вше вноци. Вайца дакус длуговасти, вельки як зарно пасулї и били. Шкарупина им мегка и така еластична же ше вайца, кед ше их руци на жем, одбию як ґумова [[Лабда (ґеометрия)|лабдочка]]. [[File:EasternFenceLizard Egg.png|right|thumb|282x282px|Випатрунок ящуркових вайцох (малки су и здабу на пасулю)]] Самица знєше од три до осем вайца до [[Писок|писку]], до долїнки глїбокей коло петнац центи, хтору викопала на слунковитим месце. Же би ше зародок розвил, вайцу потребна цеплота коло 28 °Ц, а сама инкубация тирва од 38-90 днї. Мали ящурчата ше вилягую так же таргаю шкарупину з єдним зубом з верхнєй видлїци, хтори им одпаднє нєодлуга як ше вилягли. За нїх ше нїхто нє стара, та себе муша сами набавяц покарму и бранїц ше од велїх нєприятельох. Зошицким вирошню аж о штири або пейц роки, а жию коло дзешец роки. == Интересантносци == [[File:Gecko foot on glass.JPG|right|thumb|293x293px|Ящурково пархи хтори од сподку лїпкаци и оможлївюю вертикалне пендранє.]]♦ Кед ше добре зогреє, ящурка барз швидко бежи. Кед ю унєшеме до хижи дзе [[температура]] найвецей двацец ступнї, швидко страци свою верткосц. :♦ Ма чудну норов, лєгко ше розгнїва, алє ше швидко и змири. :♦ Лєби слухац [[Музика|музику]]: кед дахто гвизда даяку мелодию, станє и зоз упартима очми патри на того цо гвизда. :♦ Ящурка одлично плїва, алє лєм на кратко: нєдосц є одпорна. == Одношенє ящурки и чловека == Ящурка барз хасновита животинька, бо знїщує велї инсекти хтори чкодлїви за польопривреду. Лєм вельки ящурки ше лапа и хаснує у индустриї [[Обуй|обуї]] и скоряней ґалантериї. == Ґалерия == <gallery> Файл:Lacerta viridis Deutschland 005.jpg|Желєна ящурка Файл:Oestliche Smaragdeidechse Austria.jpg|Восточна желєна ящурка (''Lacerta viridis''), Камптал (Долняа Австрия) Файл:Lacerta viridis, Djerdap NP, Srbija (102).jpg|Ящурка зоз Националного парку Дєрдап Файл:Lacerta viridis, mlada jedinka, Jelašnička klisura.jpg|Млада ящурка Файл:Lacerta viridis, Sićevačka klisura, Niš, Serbia (54).jpg|Ящурка, Сичевачка клисура, Ниш Файл:Lacerta viridis, Srbija (29).jpg|Lacerta Viridis, Сербия Файл:Povlen - zapadna Srbija - Letnja fauna Povlena - Lacerta viridis 2.jpg Файл:Povlen - zapadna Srbija - Letnja fauna Povlena - Lacerta viridis 4.jpg|''Lacerta viridis,'' Srbija Файл:Jaszczurka-Lacerta agilis.jpg|Ящурка, ''Lacerta agilis'' Файл:Lacerta agilis - Kroton 001.jpg Файл:Jaszczurka zwinka (Lacerta agilis) 4.jpg|''Lacerta agilis'' Файл:Lacerta bilineata masculus et femella + Podarcis muralis (Sarthe).JPG|Пара ящуркох </gallery> == Литература == *''Словнїк руского народного язика II, О – Я, Нови Сад 2017, б. 807.'' * Pianka, E. R.; Vitt, L. J. (2003). [https://archive.org/details/lizardswindowsto00pian Lizards: Windows to the Evolution of Diversity.] University of California Press. ISBN 978-0-520-23401-7. == Вонкашнї вязи == * [https://web.archive.org/web/20100512031230/http://www.bionet-skola.com/w/Gu%C5%A1teri Гуштери] {{Commonscat}} == Референци == [[Катеґория:Животинї]] [[Катеґория:Животинї шмикаче]] 3fy7buy9j0hnt6213c4ifmadgaoqhk7 21038 21029 2026-08-27T08:24:27Z Olirk55 19 Oзначени викивязи 21038 wikitext text/x-wiki {{Инфорамик | headerstyle = background: lightblue | header1 = Ящурка | label2 = | data2 =[[File:Lacertilia diversity.png|center|300px]] | header3 = [[Таксономия (биолоґия)|Наукова класификация]] | label4 = Домен | data4 =Eukaryota | label5 = Царство | data5 =Animalia | label6 = Тип | data6 =Chordata | label7 = Класа | data7 = Reptilia | label8 = Надряд | data8 = Lepidosauria | label9 = Ряд | data9 = Squamata | label10 = Род | data10 = | label11 = Файта | data11 = | header12 = Уключени ґрупи | label13 = | data13 = Anguimorpha | label14 = | data14 = Gekkotа | label15 =| data15 = Iguania | label16 =| data16= Lacertoidea | label17 =| data17 = Scincomorpha | Label18 = | data18 = [[File:Lizard range.png|center|thumb| 250px||<div style="text-align: center;">Реґиони дзе жию шицки файти ящуркох]] | header19 = Безноги шмикаче хтори нєприпадаю ящурком | label20 =| data20 = Serpentes | label21 =| data21 = Amphisbaenia | header22 = Синоним | label23 =| data23 = Sauria Macartney, 1802 }} '''Ящурка''' (лат. ''Lacerta virdis L'', серб. ''гуштер'', укр.карп. диял. ''ящурка'', вост.слц. ''jaśčurka, jaščurka'', слц. ''jašterica'', поль. ''jaszczurka'', рсй. ''ящерица'') спада до найчастейших рецентних шмикачох на швеце зоз ряду лупкарох (''лат. Squamata''). Ма два пари добре розвитих ногох и хвост хтори вше длугши од остатку цела. Ноги маю по пейц пальци з нохцами. При даєдних ноги у розличним ступню редуковани и єст остатки плєцового и карлїчного поясу (по тим ше розликую од гадох). Медзи целом и хвостом находзи ше крижно поставени отвор клоаки.  == Характеристики == :♦ На преднєй часци цела ящурки кляпчиста кончиста глава хтора зоз широку шию оддзелєна од цела. На глави вельки очи з рухомима оковима клїпками. Длужина ящурки ше руша медзи дванац и шейдзешат центи. Цело ше закончує з длугоким хвостом хтори ящурка у опасносци може отаргнуц и так обкеровац нєприятеля.<ref name=":0">Популарна енциклопедија, Београд 1978.</ref> То ше вола автотомия (самокалїченє). О одредзени час хвост ознова вирошнє у истей длужини.<ref>Све животиње света, "Вук Караџић", Београд, 1987. год.</ref> Заш лєм, медзи новим и старим хвостом єст розлики: стари хвост бул косцасти, а нови зоз хрупки.<ref name=":1">Мала енциклопедија животињског царства, Просвета</ref> :Руша ше з помоцу двох парох кратких ногох на хторих єст пейц пальци. Цело ше нє опера на ноги, бо ше вони находза з боку. Прето, док ше руша, зоз брухом дорушує жем, як кед би ше шмикала. [[Скорка|Скора]] ящурки суха, без шлїжнїкох, закрита з роговима лупками хтори зопераю траценє води з цела. Тоти кошульки ящурки огранїчую роснуце, та ше муши преблєкац. Старей кошульки ше ошлєбодзує так же чуха цело по [[Камень|каменю]], кореню и стеблу рошлїнох. При здравих ящуркох тото зоблєканє кошульки ше закончує за два днї, а при слабших за осем и вецей [[Дзень|днї]].<ref name=":1" /> :♦ Рушанє ящурки оможлївює моцни косцанїк и добре розвити мускули. Шмикаче маю исти часци косцанїку як и водожемци. Шмикаче маю ребра спомедзи хторих перши пейц пари злучени з першову косцу. :♦ Воздух уходзи през дихаци орґани до ґаґру, потим до душнїку хтори розконарени до двох душнїцох. Вони доводза [[воздух]] до плюцох. [[File:Lizard namely Oriental Garden Lizard.jpg|right|thumb|311x311px|Файта яшурки на древе (Индия)]] :♦ На хрибтовим боку цела єст два покрутки хтори вилучую моч у черствей форми. Ящурка ма и мочов мехир. :♦ Єдло уходзи на уста дзе ше находза зуби хтори ящурка може меняц цали живот. Ту змесцени велї шлїжнїки и ценки, длугоки рачкати язик зоз хторим чувствую пах. Кармя ше углавним з инсектами, алє даєдни файти и рошлїноєди.<ref name=":0" /> :♦ Шерцо ящурки ма три часци: два предкомори и єдну комору хтора з часци преградзена. У комори ше прето мишаю часточнє артерийска и венска крев. :♦ У ящурковей креви єст мале количество оксиґену. Причина тому релативно мала [[поверхносц]] плюцох, мале число червених кревових заренкох и мале шерцо. З оглядом на велькосц цела, шерцо спомалшено дурка. Нєдостаток оксиґену приводзи до того же нє може у достаточней мири дзвигнуц [[Температура|температуру]] цела. Прето ше муши слунковац, же би достала таку цеплоту яка єй потребна за рушанє и живот. == Бивальнїк == [[File:Red-tegu-fuego-drinking-water.gif|right|thumb|368x368px]]Ящурки препровадзую живот по заградох и польох, алє за бивальнїк вибераю слунковити брещки, стари муриска, громади каменя, стебла итд. Барз любя краї дзе ше вилягли и з нїх ше виселя лєм кед у нїх вецей нє можу задоволїц свойо потреби. Цеплу хвилю препровадзую на отвореним, же би цо вецей були на [[Слунко|слунку]] пре лапанє покарми. Рано су лєнїви, спомалшени, ґенґлїви и бояжлїви. На поладнє поставаю барз живи и шмели. На початку октобра ше поцагую до своїх жимских склонїскох, дзе падаю до жимского сна. Теди су нєрухоми, здревнєти, як мертви, зоз завартима очми и отворенима устами. == Розмножованє == [[File:Mediterranean house gecko1.jpg|right|thumb|282x282px|Млади медитерански домашнї ґекон у процесу митареня.]]Сезона пареня одредзена з температуру и периодом пременки [[Шветлосц|шветла]] (дня и ноци), та кед оможлївена правилна клима и костиранє, до пареня приходзи на яр. Самичка знєше вайца на яр и то вше вноци. Вайца дакус длуговасти, вельки як зарно пасулї и били. Шкарупина им мегка и така еластична же ше вайца, кед ше их руци на жем, одбию як ґумова [[Лабда (ґеометрия)|лабдочка]]. [[File:EasternFenceLizard Egg.png|right|thumb|282x282px|Випатрунок ящуркових вайцох (малки су и здабу на пасулю)]] Самица знєше од три до осем вайца до [[Писок|писку]], до долїнки глїбокей коло петнац центи, хтору викопала на слунковитим месце. Же би ше зародок розвил, вайцу потребна цеплота коло 28 °Ц, а сама инкубация тирва од 38-90 днї. Мали ящурчата ше вилягую так же таргаю шкарупину з єдним зубом з верхнєй видлїци, хтори им одпаднє нєодлуга як ше вилягли. За нїх ше нїхто нє стара, та себе муша сами набавяц покарму и бранїц ше од велїх нєприятельох. Зошицким вирошню аж о штири або пейц роки, а жию коло дзешец роки. == Интересантносци == [[File:Gecko foot on glass.JPG|right|thumb|293x293px|Ящурково пархи хтори од сподку лїпкаци и оможлївюю вертикалне пендранє.]]♦ Кед ше добре зогреє, ящурка барз швидко бежи. Кед ю унєшеме до хижи дзе [[температура]] найвецей двацец ступнї, швидко страци свою верткосц. :♦ Ма чудну норов, лєгко ше розгнїва, алє ше швидко и змири. :♦ Лєби слухац [[Музика|музику]]: кед дахто гвизда даяку мелодию, станє и зоз упартима очми патри на того цо гвизда. :♦ Ящурка одлично плїва, алє лєм на кратко: нєдосц є одпорна. == Одношенє ящурки и чловека == Ящурка барз хасновита животинька, бо знїщує велї инсекти хтори чкодлїви за польопривреду. Лєм вельки ящурки ше лапа и хаснує у индустриї [[Обуй|обуї]] и скоряней ґалантериї. == Ґалерия == <gallery> Файл:Lacerta viridis Deutschland 005.jpg|Желєна ящурка Файл:Oestliche Smaragdeidechse Austria.jpg|Восточна желєна ящурка (''Lacerta viridis''), Камптал (Долня Австрия) Файл:Lacerta viridis, Djerdap NP, Srbija (102).jpg|Ящурка зоз [[Национални парк Дєрдап|Националного парку Дєрдап]] Файл:Lacerta viridis, mlada jedinka, Jelašnička klisura.jpg|Млада ящурка Файл:Lacerta viridis, Sićevačka klisura, Niš, Serbia (54).jpg|Ящурка, Сичевачка клисура, Ниш Файл:Lacerta viridis, Srbija (29).jpg|Lacerta Viridis, [[Сербия]] Файл:Povlen - zapadna Srbija - Letnja fauna Povlena - Lacerta viridis 2.jpg Файл:Povlen - zapadna Srbija - Letnja fauna Povlena - Lacerta viridis 4.jpg|''Lacerta viridis,'' Srbija Файл:Jaszczurka-Lacerta agilis.jpg|Ящурка, ''Lacerta agilis'' Файл:Lacerta agilis - Kroton 001.jpg Файл:Jaszczurka zwinka (Lacerta agilis) 4.jpg|''Lacerta agilis'' Файл:Lacerta bilineata masculus et femella + Podarcis muralis (Sarthe).JPG|Пара ящуркох </gallery> == Литература == *''Словнїк руского народного язика II, О – Я, Нови Сад 2017, б. 807.'' * Pianka, E. R.; Vitt, L. J. (2003). [https://archive.org/details/lizardswindowsto00pian Lizards: Windows to the Evolution of Diversity.] University of California Press. ISBN 978-0-520-23401-7. == Вонкашнї вязи == * [https://web.archive.org/web/20100512031230/http://www.bionet-skola.com/w/Gu%C5%A1teri Гуштери] {{Commonscat}} == Референци == [[Катеґория:Животинї]] [[Катеґория:Животинї шмикаче]] lr7a9o58z1ukw2kn19gxjlz27j7g4bs 0 3455 21004 21000 2026-08-26T13:27:15Z Sveletanka 20 катеґория 21004 wikitext text/x-wiki '''Вирґас''' (серб. ''батина''; слц. ''virgas и virgáč'' = прут и под. за бице; всл. ''virgas'' - исте, ''virgasovať'' = (на)биц з метлу; чес. ''virgaš'' = бице; мадь. ''virgács'' и ''virgás'' = прут и др. за бице; од акуз. мн. лат. ''Virga'' = прут; тот латинизем ше хасновал у школскей терминолоґиї.) :● палїчка, прут и под. за бице, каранє: ''Анї єден вирґас так нє змири чловека як бриґа и нужда''; ''[[Оцец]] або [[мац]] любя свойо дзецко и теди, кед го муша з вирґасом поштрофац;'' :● вдеренє, каранє з палїчку, прутом и под.: ''Михал, хтори нєпристойни слова гуторел, осудзени на 3 вирґаси на задок''. == Фразеолоґия == :● Дац дакому вирґаси = набиц дакого з палїчку, прутом и под.; :● Достац вирґаси = буц бити з палїчку, прутом и под. == Литература == * ''Словнїк руского народного язика I, А – Н'', Нови Сад 2017, б. 184. [[Катеґория:Архаизми]] obqps3cf9ady9x0xdtjbdnyugtrjqde 0 3456 21008 20991 2026-08-26T14:07:33Z Saslavik 1716 Ушорени референци 21008 wikitext text/x-wiki {{Инфорамик | headerstyle = background:lightblue | header1 = Гречка | label2 = | data2 = [[Файл: Illustration Fagopyrum esculentum0.jpg |250px]] | header3 = Наукова класификация | label4 = Царство | data4 = Plantae | label5 = ''Кладус'' | data5 = Tracheophytes | label6 = ''Кладус'' | data6 = Angiospermae | label7 = ''Кладус'' | data7 = Eudicotidae | label8 = Ряд| data8 = Caryophyllales | label9 = Фамилия| data9 = Polygonaceae | label10 = Род | data10 = ''[[Fagopyrum]]'' | label11 = Файта | data11 = F. Esculentum | header12 = Биномне мено | data13 = Fagopyrum esculentum | data14 = [[Moench]] }} '''Гречка''' (лат. ''Fagopyrum esculentum''; серб. ''хељда''; укр. ''гречка''; карп.укр. ''гречка''; слц. диял. ''hrečka''; поль. диял. ''hreczka''; од етнонима ''Грек'' гречка пришла до Славянох прейґ Грекох) єднорочна лїсцаста рошлїна з фамилиї пших травох (Polygonaceae).<ref>''T. Sharma; S. Jana (2002). „Species relationships in Fagopyrum revealed by PCR-based DNA fingerprinting”. Theoretical and Applied Genetics. '''105''' (2-3): 306—312. PMID https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/12582533''. doi:''https://doi.org/10.1007%2Fs00122-002-0938-9''.''</ref> Хова ше ю як [[Житарки|житарку]], а у костираню людзох и статку ше хаснує плод (синкарпни, медзи собу зроснути орещок).<ref>https://web.archive.org/web/20120411045928/http:/calshort-lamp.cit.cornell.edu/bjorkman/buck/handbook/main.php''. Архивирано из ''http://calshort-lamp.cit.cornell.edu/bjorkman/buck/handbook/main.php'' 11. 04. 2012. г. Приступљено 09. 04. 2012.''</ref> Гречка богата з витаминами Б1 и Б2, як и з протеїнами.<ref>''Skrabanja, V; Kreft, I; Golob, T; Modic, M; Ikeda, S; Ikeda, K; Kreft, S; Bonafaccia, G; Knapp, M; Kosmelj K. (2004). „Nutrient content in buckwheat milling fractions”. Cereal Chemistry. '''81''' (2): 172—176. doi:''https://doi.org/10.1094%2FCCHEM.2004.81.2.172''.''</ref> == Наменка == На Корейским полуострове гречка од давна барз почитована рошлїна. Окрем зарнох, хаснує ше єй млади лїсца як желєняву, алє и як лїковите средство у народней медицини. Гречку ше дараз хасновало и як статкову покарму (желєна рошлїна) и за дробинґ, алє и за гноєнє польох (зоз заорйованьом).<ref>Зиројевић Олга, ''Повратак хељде,'' Ужички зборника, Прилози, 39/2015. стр.383-284. УДК: 392.81641.56:633.12(091)</ref> У дальшим индустрийним преробку лупки гречки можу послужиц: * як сировина за доставанє рижних хемийних єдинєньох, * як биогориво високей енерґетскей вредносци, * за виробок велїх фармацеутских, козметичних (пилинґи, маски, беби-пудер) препаратох, * виробок посцелїни хтора ма антиалерґийне и антибактерийне дїйство, нє збива ше и ма добри термоизолацийни прикмети. == Розширеносц == На початку 2010-их у швеце ше гречку шало на коло три милиони гектарох. Найвекши продукователє були жеми бувшого Совєтского Союзу, потим Китай, Бразил, Польска, Французка, Япон и ЗАД. У [[Сербия|Серби]]<nowiki/>ї ше гречку шеє на малих [[Поверхносц|поверхносцох]], з векшей часци у бреговито-горским подручу югозаходней Сербиї, дзе єст вше векше интересованє польопривредних продуковательох за єй пестованє.<ref>Гламочлија, Ђ. Гламочлија, М. Цвијановић, Г. Хељда, монографија, Београд, 2011.</ref> == Гречка на тарґовищу Сербиї == На тарґовищу Сербиї гречку мож найсц у форми шлїдуюцих поживових продуктох:<ref>Лупа, Б. Б. Лексикон кулинарства, Београд, 2006.</ref> * мука з очисценого зарна, * интеґрална мука, * очисцене зарно гречки, * попражене очисцене зарно гречки, * гречково лупки и пахульки, * гречков ґрис. У Сербиї ше у новшим чаше вше частейме миши и [[хлєб]] зоз гречки, прави рижни файти печивох и галушкох чи резанкох, цесточка итд. == Култивация == Гречка шаце краткей сезони хторе добре рошнє на нїзкоплодней або квашней жеми; барз вельо гною – окреме азоту – зменшує урожай, и жем муши буц добре дренована. У цеплєйших крайох гречку мож пестовац лєм у позней шатви, же би квитла кед хвиля хладнєйша. Присуство опращковачох у велькей мири звекшує урожай. Нектар гречки цо квитнє дава мед цмей [[Фарба|фарби]].<ref>''Pasini, Federica; Gardini, Silvia; Marcazzan, Gian Luigi; Caboni, Maria Fiorenza (2013). „Buckwheat honeys: Screening of composition and properties”. Food Chemistry. '''141''' (3): 2802—2811. doi:''https://doi.org/10.1016%2Fj.foodchem.2013.05.102.''</ref> Рошлїна гречки ма розконарену кореньову систему з примарним главним кореньом хтори уходзи глїбоко до влажней жеми.<ref>''Stone, J.L. (1906). Buckwheat. Agricultural experiment station of the College of Agriculture Department of Agronomy (Извештај). Bulletin. '''238'''. Ithaca, NY: Cornell University. стр. 184—193.''</ref> Гречка нарошнє високо од 75 до 125 центи (30 до 50 инчи).<ref name=":0">''Björkman, T.; Bellinder, R.R.; Hahn, R.R.; Shail, J. (2008). ''http://www.hort.cornell.edu/bjorkman/lab/buck/handbook/main.php'' (Извештај). Ithaca, NY: Cornell University.''</ref> Вона ма троугласте нашенє и дава квет хтори звичайно били, алє може буц и целови або жовти. Гречка ше шлєбодно розконарює, цо оможлївює подполнєйшу адаптацию на животни штредок од других житаркох.<ref>''Stone, J.L. (1906). Buckwheat. Agricultural experiment station of the College of Agriculture Department of Agronomy (Извештај). Bulletin. '''238'''. Ithaca, NY: Cornell University. стр. 184—193.''</ref> Лупка нашеня менєй густа од води, та є прето лєгка за одстраньованє (плїва). Гречку ше шеє за зарно, дзе є лєм кратки час доступне за роснуце, прето же гречка вчасне або друге шаце, або прето же цала сезона роснуца огранїчена. Швидко рошнє, та поцискує лєтнє коровче, и може буц бизовна закриваюца култура през лєто хтора одвитує малей часци цеплей сезони.<ref>''Björkman, T.; Bellinder, R.R.; Hahn, R.R.; Shail, J. (2008). ''http://www.hort.cornell.edu/bjorkman/lab/buck/handbook/main.php'' (Извештај). Ithaca, NY: Cornell University.''</ref> Гречка ма период роснуца лєм 10–12 тижнї<ref>''Growing Buckwheat (Извештај). Ottawa, Canada: Canadian Department of Agriculture . 1978.''</ref> и мож ю пестовац на високих ґеоґрафских ширинох або у сиверних обласцох.<ref>''Quisenberry, K.S.; Taylor, J.W. (1939). Growing Buckwheat (Извештај). Farmers' bulletin. '''1835'''. Washington, DC: U.S. Department of Agriculture. стр. 1—17.''</ref> Гречку ше дзекеди хаснує як „желєни гной“, як рошлїну за контролу ерозиї, або як закривач и поживу за дзиви животинї.<ref>''Björkman, T.; Bellinder, R.R.; Hahn, R.R.; Shail, J. (2008). ''http://www.hort.cornell.edu/bjorkman/lab/buck/handbook/main.php'' (Извештај). Ithaca, NY: Cornell University .''</ref> === Продукция === {| class="wikitable sortable" style="float:right; margin-left:1em;" |+Продукция гречки – 2019 !Жем !Продукция <small>([[тони]])</small> |- |Русия |785.702 |- |Китай |430.166 |- |Україна |85.020 |- |ЗАД |84.225 |- |Бразил |65.255 |- |Казахстан |44.998 |- |Япон |42.600 |- |Танзания |22.443 |- |Канада |18.000 |- |Белґия |16.959 |- |Непал |11.464 |- |Французка |N/A |- |'''Вєдно:''' |1.612.235 |- | colspan="2" |<small>Жридло: FAOSTAT Зєдинєних нацийох</small> |} Историйно, Русийске царство було шветови лидер у продукциї гречки.<ref>''Pokhlyobkin, William. ''http://vkus.narod.ru/raznoe/grechiha.htm'' (на језику: руски).'' Title in Russian: Тяжёлая судьба русской гречихи</ref> Подруча пестованя у Русийскей империї преценєни на 2.600.000 гектари, а потим у Французка зоз 360.000 гектарами.<ref name=":0" /> Совєтски Союз 1970. року пестовал коло 1.800.000 гектари гречки. Спрам податкох зоз 2016. вона остава ключна житарка.<ref>https://www.fao.org/faostat/en/#data/QCL''. UN Food and Agriculture Organization , Corporate Statistical Database (FAOSTAT). 2019. Приступљено 17. 10. 2021.''</ref><ref>''Rosenberg, Steve (28. 11. 2014). ''https://www.bbc.co.uk/news/magazine-30248999. BBC News. Приступљено 28. 11. 2014.</ref> У 18. и 19. вику, гречка була призвичаєна култура на сиверовостоку ЗАД. Коло половки 20. вику култивация нагло опадла пре хаснованє азотного гною, на хтори кукурица и жито моцно реаґую. Вецей як 400.000 гектари пошати у ЗАД 1918. По 1954. рок, тото опадло на 60.703 гектари, а по 1964. рок, кед остатнїраз обявени статистични податки продукциї, лєм 20.000 гектари були зашати. Медзитим, пестованє гречки у ЗАД ше звекшало пре „експлозию популарносци такволаних старинских житаркох“ о хторей ше писало през 2009–2014. У 2017. шветова продукция виношела 3,8 милиони тони, а предводзела Русия зоз 40% цалей шветовей продукциї, потим Китай зоз 38% и Україна зоз 5%.<ref>https://www.fao.org/faostat/en/#data/QCL''. UN Food and Agriculture Organization, Corporate Statistical Database (FAOSTAT). 2019. Приступљено 17. 10. 2021.''</ref> === Биолоґийна контрола === ''F. esculentum'' ше часто преучує и хаснує як жридло полену и нектару за звекшанє природного числа предаторох за контролу чкодлївцох на шацох.<ref name=":1">''Gurr, Geoff M.; Wratten, Steve D.; Landis,'' Douglas A.; You, Minsheng (31. 1. 2017). „Habitat Management to Suppress Pest Populations: Progress and Prospects”. Annual Review of Entomology. Annual Reviews. 62 (1): 91—109. ISSN https://www.worldcat.org/issn/0066-4170''. PMID https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/27813664. doi:''https://doi.org/10.1146%2Fannurev-ento-031616-035050<nowiki/>.''<nowiki/>''</ref> Берндт и сотруднїки 2002. року одкрили же резултати нє були зошицким обецуюци на бази податкох хтори назберани у єдней винїци на Новим Зеланду,<ref>''Berndt, Lisa A.; Wratten, Steve D.; Hassan, Paul G. (2002). „Effects of buckwheat flowers on leafroller (Lepidoptera: Tortricidae) parasitoids in a New Zealand vineyard”. Agricultural and Forest Entomology. Royal Entomological Society (Royal Entomological Society (Wiley). '''4''' (1): 39—45. S2CID'' https://api.semanticscholar.org/CorpusID:85231915''. doi:''https://doi.org/10.1046%2Fj.1461-9563.2002.00126.x.''</ref><ref>''Suckling, D.M.; Brockerhoff, E.G. (2010). „Invasion Biology, Ecology, and Management of the Light Brown Apple Moth (Tortricidae)”. Annual Review of Entomology . Annual Reviews . '''55''' (1): 285—306. ISSN'' https://www.worldcat.org/issn/0066-4170''. PMID'' https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/19728834''. S2CID'' https://api.semanticscholar.org/CorpusID:36541192''. doi :''https://doi.org/10.1146%2Fannurev-ento-112408-085311.''</ref> алє иста екипа – Берндт et al. 2006, штири роки познєйше и преучуюци вельке число винїцох по цалим Новим Зеланду – одкрили значне звекшанє при 22 паразитоїдох, окреме ''Dolichogenidea tasmanica'',як цо Ирвин et al 1999 утвердзели за ''D. t.'' у овоцнїкох Кентерберия.<ref>''Landis, Douglas A.; Wratten, Stephen D.; Gurr, Geoff M. (2000). „Habitat Management to Conserve Natural Enemies of Arthropod Pests in Agriculture”. Annual Review of Entomology . Annual Reviews . '''45''' (1): 175—201. ISSN'' https://www.worldcat.org/issn/0066-4170''. PMID'' https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/10761575''. S2CID'' https://api.semanticscholar.org/CorpusID:6315523''. doi :''https://doi.org/10.1146%2Fannurev.ento.45.1.175''.''</ref> Гур et al. 1998. указали же квитково нектари – а нє склонїще або алтернативни домашнї на ''F. esculentum'' – були одвичательни за тото звекшанє, а Стивенс et al. 1998. за ''Anacharis'' spp. на ''Micromus tasmaniae''. Стивенс et al. 1998. тиж першираз указали вельке звекшанє ''A .'' spp. на ''M . t .'' (хтори тиж звичайно предходзи ''F . e .'').<ref>''Landis, Douglas A.; Wratten, Stephen D.; Gurr, Geoff M. (2000). „Habitat Management to Conserve Natural Enemies of Arthropod Pests in Agriculture”. Annual Review of Entomology . Annual Reviews . '''45''' (1): 175—201. ISSN'' https://www.worldcat.org/issn/0066-4170''. PMID'' https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/10761575''. S2CID'' https://api.semanticscholar.org/CorpusID:6315523''. doi :''https://doi.org/10.1146%2Fannurev.ento.45.1.175''.''</ref> Кулен et al. 2013. одкрили же винїци коло Вайпару нє предлужели шац гречку, цо указує на потребу за дальшим розвойом технїки же би ше гречка добре интеґровала зоз праксу винїцарства. Инглиш-Лоеб et al. 2003. одкрили же вона отримує векше число паразитоїдох ''Anagrus'' на патулькастих цверчкох - Erythroneura, а Балзан и Вакерс 2013. пренашли исте за ''Necremnus artynes'' и Ферацини et al. 2012 за ''Necremnus tutae'' на ''Tuta absoluta'', и же на тот способ дїйствую як знїщовач чкодлївцох на парадичох, кромпльох и у меншей мири у других гортикултурох зоз файтох Solanaceous и других.<ref>''Biondi, Antonio; Guedes, Raul Narciso C.; Wan, Fang-Hao; Desneux, Nicolas (7. 1. 2018). „Ecology, Worldwide Spread, and Management of the Invasive South American Tomato Pinworm, Tuta absoluta: Past, Present, and Future”. Annual Review of Entomology . Annual Reviews . '''63''' (1): 239—258. ISSN'' https://www.worldcat.org/issn/0066-4170''. PMID'' https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/28977774''. S2CID'' https://api.semanticscholar.org/CorpusID:207640103''. doi :''https://doi.org/10.1146%2Fannurev-ento-031616-034933''.''</ref> Калинова и Моудри 2003. року одкрили же дальше садзенє з другим квецом у погришним периодзе року тиж може привесц до загинуца ''F . esculentum'' од мразох хтора би иншак прежила, а Коли и Луна 2000. року одкрили же може одложиц свойо квитнуце же би ше нє поклопело зоз природним нєприятельом хтори зашата карми.<ref name=":1" /> Фоти et al. су 2016. року одкрили же значни варияциї карбоксилней квашнїни краткого ланцу найвироятнєйше пояшнєнє за варияциї у перформансох биоконтроли медзи сортами.<ref name=":1" /> == Референци == <references/> == Литература == * ''Словнїк руского народного язика I, А – Н'', Нови Сад 2017, б. 282. == Жридло == * [https://sr.wikipedia.org/sr-ec/ Хељда] {{Commonscat}} [[Катеґория: Житарки]] tjkgawitnpvfaqh4byju96duqfe1qed 21011 21008 2026-08-26T14:17:02Z Saslavik 1716 21011 wikitext text/x-wiki {{Инфорамик | headerstyle = background:lightblue | header1 = Гречка | label2 = | data2 = [[Файл: Illustration Fagopyrum esculentum0.jpg |250px]] | header3 = Наукова класификация | label4 = Царство | data4 = Plantae | label5 = ''Кладус'' | data5 = Tracheophytes | label6 = ''Кладус'' | data6 = Angiospermae | label7 = ''Кладус'' | data7 = Eudicotidae | label8 = Ряд| data8 = Caryophyllales | label9 = Фамилия| data9 = Polygonaceae | label10 = Род | data10 = ''[[Fagopyrum]]'' | label11 = Файта | data11 = F. Esculentum | header12 = Биномне мено | data13 = Fagopyrum esculentum | data14 = [[Moench]] }} '''Гречка''' (лат. ''Fagopyrum esculentum''; серб. ''хељда''; укр. ''гречка''; карп.укр. ''гречка''; слц. диял. ''hrečka''; поль. диял. ''hreczka''; од етнонима ''Грек'' гречка пришла до Славянох прейґ Грекох) єднорочна лїсцаста рошлїна з фамилиї пших травох (Polygonaceae).<ref>''T. Sharma; S. Jana (2002). „Species relationships in Fagopyrum revealed by PCR-based DNA fingerprinting”. Theoretical and Applied Genetics. '''105''' (2-3): 306—312. PMID https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/12582533''. doi:''https://doi.org/10.1007%2Fs00122-002-0938-9''.''</ref> Хова ше ю як [[Житарки|житарку]], а у костираню людзох и статку ше хаснує плод (синкарпни, медзи собу зроснути орещок).<ref>https://web.archive.org/web/20120411045928/http:/calshort-lamp.cit.cornell.edu/bjorkman/buck/handbook/main.php''. Архивирано из ''http://calshort-lamp.cit.cornell.edu/bjorkman/buck/handbook/main.php'' 11. 04. 2012. г. Приступљено 09. 04. 2012.''</ref> Гречка богата з витаминами Б1 и Б2, як и з протеїнами.<ref>''Skrabanja, V; Kreft, I; Golob, T; Modic, M; Ikeda, S; Ikeda, K; Kreft, S; Bonafaccia, G; Knapp, M; Kosmelj K. (2004). „Nutrient content in buckwheat milling fractions”. Cereal Chemistry. '''81''' (2): 172—176. doi:''https://doi.org/10.1094%2FCCHEM.2004.81.2.172''.''</ref> == Наменка == На Корейским полуострове гречка од давна барз почитована рошлїна. Окрем зарнох, хаснує ше єй млади лїсца як желєняву, алє и як лїковите средство у народней медицини. Гречку ше дараз хасновало и як статкову покарму (желєна рошлїна) и за дробинґ, алє и за гноєнє польох (зоз заорйованьом).<ref>Зиројевић Олга, ''Повратак хељде,'' Ужички зборника, Прилози, 39/2015. стр.383-284. УДК: 392.81641.56:633.12(091)</ref> У дальшим индустрийним преробку лупки гречки можу послужиц: * як сировина за доставанє рижних хемийних єдинєньох, * як биогориво високей енерґетскей вредносци, * за виробок велїх фармацеутских, козметичних (пилинґи, маски, беби-пудер) препаратох, * виробок посцелїни хтора ма антиалерґийне и антибактерийне дїйство, нє збива ше и ма добри термоизолацийни прикмети. == Розширеносц == На початку 2010-их у швеце ше гречку шало на коло три милиони гектарох. Найвекши продукователє були жеми бувшого Совєтского Союзу, потим Китай, Бразил, Польска, Французка, Япон и ЗАД. У [[Сербия|Серби]]<nowiki/>ї ше гречку шеє на малих [[Поверхносц|поверхносцох]], з векшей часци у бреговито-горским подручу югозаходней Сербиї, дзе єст вше векше интересованє польопривредних продуковательох за єй пестованє.<ref>Гламочлија, Ђ. Гламочлија, М. Цвијановић, Г. Хељда, монографија, Београд, 2011.</ref> == Гречка на тарґовищу Сербиї == На тарґовищу Сербиї гречку мож найсц у форми шлїдуюцих поживових продуктох:<ref>Лупа, Б. Б. Лексикон кулинарства, Београд, 2006.</ref> * мука з очисценого зарна, * интеґрална мука, * очисцене зарно гречки, * попражене очисцене зарно гречки, * гречково лупки и пахульки, * гречков ґрис. У Сербиї ше у новшим чаше вше частейме миши и [[хлєб]] зоз гречки, прави рижни файти печивох и галушкох чи резанкох, цесточка итд. == Култивация == [[Файл:Rijpend Boekweit in Salland 2013.jpg| thumb|250п|Гречково квитки и заренка]] Гречка шаце краткей сезони хторе добре рошнє на нїзкоплодней або квашней жеми; барз вельо гною – окреме азоту – зменшує урожай, и жем муши буц добре дренована. У цеплєйших крайох гречку мож пестовац лєм у позней шатви, же би квитла кед хвиля хладнєйша. Присуство опращковачох у велькей мири звекшує урожай. Нектар гречки цо квитнє дава мед цмей [[Фарба|фарби]].<ref>''Pasini, Federica; Gardini, Silvia; Marcazzan, Gian Luigi; Caboni, Maria Fiorenza (2013). „Buckwheat honeys: Screening of composition and properties”. Food Chemistry. '''141''' (3): 2802—2811. doi:''https://doi.org/10.1016%2Fj.foodchem.2013.05.102.''</ref> Рошлїна гречки ма розконарену кореньову систему з примарним главним кореньом хтори уходзи глїбоко до влажней жеми.<ref>''Stone, J.L. (1906). Buckwheat. Agricultural experiment station of the College of Agriculture Department of Agronomy (Извештај). Bulletin. '''238'''. Ithaca, NY: Cornell University. стр. 184—193.''</ref> Гречка нарошнє високо од 75 до 125 центи (30 до 50 инчи).<ref name=":0">''Björkman, T.; Bellinder, R.R.; Hahn, R.R.; Shail, J. (2008). ''http://www.hort.cornell.edu/bjorkman/lab/buck/handbook/main.php'' (Извештај). Ithaca, NY: Cornell University.''</ref> Вона ма троугласте нашенє и дава квет хтори звичайно били, алє може буц и целови або жовти. Гречка ше шлєбодно розконарює, цо оможлївює подполнєйшу адаптацию на животни штредок од других житаркох.<ref>''Stone, J.L. (1906). Buckwheat. Agricultural experiment station of the College of Agriculture Department of Agronomy (Извештај). Bulletin. '''238'''. Ithaca, NY: Cornell University. стр. 184—193.''</ref> Лупка нашеня менєй густа од води, та є прето лєгка за одстраньованє (плїва). Гречку ше шеє за зарно, дзе є лєм кратки час доступне за роснуце, прето же гречка вчасне або друге шаце, або прето же цала сезона роснуца огранїчена. Швидко рошнє, та поцискує лєтнє коровче, и може буц бизовна закриваюца култура през лєто хтора одвитує малей часци цеплей сезони.<ref>''Björkman, T.; Bellinder, R.R.; Hahn, R.R.; Shail, J. (2008). ''http://www.hort.cornell.edu/bjorkman/lab/buck/handbook/main.php'' (Извештај). Ithaca, NY: Cornell University.''</ref> Гречка ма период роснуца лєм 10–12 тижнї<ref>''Growing Buckwheat (Извештај). Ottawa, Canada: Canadian Department of Agriculture . 1978.''</ref> и мож ю пестовац на високих ґеоґрафских ширинох або у сиверних обласцох.<ref>''Quisenberry, K.S.; Taylor, J.W. (1939). Growing Buckwheat (Извештај). Farmers' bulletin. '''1835'''. Washington, DC: U.S. Department of Agriculture. стр. 1—17.''</ref> Гречку ше дзекеди хаснує як „желєни гной“, як рошлїну за контролу ерозиї, або як закривач и поживу за дзиви животинї.<ref>''Björkman, T.; Bellinder, R.R.; Hahn, R.R.; Shail, J. (2008). ''http://www.hort.cornell.edu/bjorkman/lab/buck/handbook/main.php'' (Извештај). Ithaca, NY: Cornell University .''</ref> === Продукция === {| class="wikitable sortable" style="float:right; margin-left:1em;" |+Продукция гречки – 2019 !Жем !Продукция <small>([[тони]])</small> |- |Русия |785.702 |- |Китай |430.166 |- |Україна |85.020 |- |ЗАД |84.225 |- |Бразил |65.255 |- |Казахстан |44.998 |- |Япон |42.600 |- |Танзания |22.443 |- |Канада |18.000 |- |Белґия |16.959 |- |Непал |11.464 |- |Французка |N/A |- |'''Вєдно:''' |1.612.235 |- | colspan="2" |<small>Жридло: FAOSTAT Зєдинєних нацийох</small> |} Историйно, Русийске царство було шветови лидер у продукциї гречки.<ref>''Pokhlyobkin, William. ''http://vkus.narod.ru/raznoe/grechiha.htm'' (на језику: руски).'' Title in Russian: Тяжёлая судьба русской гречихи</ref> Подруча пестованя у Русийскей империї преценєни на 2.600.000 гектари, а потим у Французка зоз 360.000 гектарами.<ref name=":0" /> Совєтски Союз 1970. року пестовал коло 1.800.000 гектари гречки. Спрам податкох зоз 2016. вона остава ключна житарка.<ref>https://www.fao.org/faostat/en/#data/QCL''. UN Food and Agriculture Organization , Corporate Statistical Database (FAOSTAT). 2019. Приступљено 17. 10. 2021.''</ref><ref>''Rosenberg, Steve (28. 11. 2014). ''https://www.bbc.co.uk/news/magazine-30248999. BBC News. Приступљено 28. 11. 2014.</ref> У 18. и 19. вику, гречка була призвичаєна култура на сиверовостоку ЗАД. Коло половки 20. вику култивация нагло опадла пре хаснованє азотного гною, на хтори кукурица и жито моцно реаґую. Вецей як 400.000 гектари пошати у ЗАД 1918. По 1954. рок, тото опадло на 60.703 гектари, а по 1964. рок, кед остатнїраз обявени статистични податки продукциї, лєм 20.000 гектари були зашати. Медзитим, пестованє гречки у ЗАД ше звекшало пре „експлозию популарносци такволаних старинских житаркох“ о хторей ше писало през 2009–2014. У 2017. шветова продукция виношела 3,8 милиони тони, а предводзела Русия зоз 40% цалей шветовей продукциї, потим Китай зоз 38% и Україна зоз 5%.<ref>https://www.fao.org/faostat/en/#data/QCL''. UN Food and Agriculture Organization, Corporate Statistical Database (FAOSTAT). 2019. Приступљено 17. 10. 2021.''</ref> === Биолоґийна контрола === ''F. esculentum'' ше часто преучує и хаснує як жридло полену и нектару за звекшанє природного числа предаторох за контролу чкодлївцох на шацох.<ref name=":1">''Gurr, Geoff M.; Wratten, Steve D.; Landis,'' Douglas A.; You, Minsheng (31. 1. 2017). „Habitat Management to Suppress Pest Populations: Progress and Prospects”. Annual Review of Entomology. Annual Reviews. 62 (1): 91—109. ISSN https://www.worldcat.org/issn/0066-4170''. PMID https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/27813664. doi:''https://doi.org/10.1146%2Fannurev-ento-031616-035050<nowiki/>.''<nowiki/>''</ref> Берндт и сотруднїки 2002. року одкрили же резултати нє були зошицким обецуюци на бази податкох хтори назберани у єдней винїци на Новим Зеланду,<ref>''Berndt, Lisa A.; Wratten, Steve D.; Hassan, Paul G. (2002). „Effects of buckwheat flowers on leafroller (Lepidoptera: Tortricidae) parasitoids in a New Zealand vineyard”. Agricultural and Forest Entomology. Royal Entomological Society (Royal Entomological Society (Wiley). '''4''' (1): 39—45. S2CID'' https://api.semanticscholar.org/CorpusID:85231915''. doi:''https://doi.org/10.1046%2Fj.1461-9563.2002.00126.x.''</ref><ref>''Suckling, D.M.; Brockerhoff, E.G. (2010). „Invasion Biology, Ecology, and Management of the Light Brown Apple Moth (Tortricidae)”. Annual Review of Entomology . Annual Reviews . '''55''' (1): 285—306. ISSN'' https://www.worldcat.org/issn/0066-4170''. PMID'' https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/19728834''. S2CID'' https://api.semanticscholar.org/CorpusID:36541192''. doi :''https://doi.org/10.1146%2Fannurev-ento-112408-085311.''</ref> алє иста екипа – Берндт et al. 2006, штири роки познєйше и преучуюци вельке число винїцох по цалим Новим Зеланду – одкрили значне звекшанє при 22 паразитоїдох, окреме ''Dolichogenidea tasmanica'',як цо Ирвин et al 1999 утвердзели за ''D. t.'' у овоцнїкох Кентерберия.<ref>''Landis, Douglas A.; Wratten, Stephen D.; Gurr, Geoff M. (2000). „Habitat Management to Conserve Natural Enemies of Arthropod Pests in Agriculture”. Annual Review of Entomology . Annual Reviews . '''45''' (1): 175—201. ISSN'' https://www.worldcat.org/issn/0066-4170''. PMID'' https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/10761575''. S2CID'' https://api.semanticscholar.org/CorpusID:6315523''. doi :''https://doi.org/10.1146%2Fannurev.ento.45.1.175''.''</ref> Гур et al. 1998. указали же квитково нектари – а нє склонїще або алтернативни домашнї на ''F. esculentum'' – були одвичательни за тото звекшанє, а Стивенс et al. 1998. за ''Anacharis'' spp. на ''Micromus tasmaniae''. Стивенс et al. 1998. тиж першираз указали вельке звекшанє ''A .'' spp. на ''M . t .'' (хтори тиж звичайно предходзи ''F . e .'').<ref>''Landis, Douglas A.; Wratten, Stephen D.; Gurr, Geoff M. (2000). „Habitat Management to Conserve Natural Enemies of Arthropod Pests in Agriculture”. Annual Review of Entomology . Annual Reviews . '''45''' (1): 175—201. ISSN'' https://www.worldcat.org/issn/0066-4170''. PMID'' https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/10761575''. S2CID'' https://api.semanticscholar.org/CorpusID:6315523''. doi :''https://doi.org/10.1146%2Fannurev.ento.45.1.175''.''</ref> Кулен et al. 2013. одкрили же винїци коло Вайпару нє предлужели шац гречку, цо указує на потребу за дальшим розвойом технїки же би ше гречка добре интеґровала зоз праксу винїцарства. Инглиш-Лоеб et al. 2003. одкрили же вона отримує векше число паразитоїдох ''Anagrus'' на патулькастих цверчкох - Erythroneura, а Балзан и Вакерс 2013. пренашли исте за ''Necremnus artynes'' и Ферацини et al. 2012 за ''Necremnus tutae'' на ''Tuta absoluta'', и же на тот способ дїйствую як знїщовач чкодлївцох на парадичох, кромпльох и у меншей мири у других гортикултурох зоз файтох Solanaceous и других.<ref>''Biondi, Antonio; Guedes, Raul Narciso C.; Wan, Fang-Hao; Desneux, Nicolas (7. 1. 2018). „Ecology, Worldwide Spread, and Management of the Invasive South American Tomato Pinworm, Tuta absoluta: Past, Present, and Future”. Annual Review of Entomology . Annual Reviews . '''63''' (1): 239—258. ISSN'' https://www.worldcat.org/issn/0066-4170''. PMID'' https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/28977774''. S2CID'' https://api.semanticscholar.org/CorpusID:207640103''. doi :''https://doi.org/10.1146%2Fannurev-ento-031616-034933''.''</ref> Калинова и Моудри 2003. року одкрили же дальше садзенє з другим квецом у погришним периодзе року тиж може привесц до загинуца ''F . esculentum'' од мразох хтора би иншак прежила, а Коли и Луна 2000. року одкрили же може одложиц свойо квитнуце же би ше нє поклопело зоз природним нєприятельом хтори зашата карми.<ref name=":1" /> Фоти et al. су 2016. року одкрили же значни варияциї карбоксилней квашнїни краткого ланцу найвироятнєйше пояшнєнє за варияциї у перформансох биоконтроли медзи сортами.<ref name=":1" /> == Референци == <references/> == Литература == * ''Словнїк руского народного язика I, А – Н'', Нови Сад 2017, б. 282. == Жридло == * [https://sr.wikipedia.org/sr-ec/ Хељда] {{Commonscat}} [[Катеґория: Житарки]] 844ol54k1b4298golo1rueuxvmfjusk 0 3458 21001 20996 2026-08-26T12:43:03Z Ksenija234 1651 21001 wikitext text/x-wiki '''Гиря''' запухнуце на глави од вдереня (серб. ''чворуга'', ''кврга''; од слц. и чес. ''hrča'' = запухнуце; ґузловате древо; слц.диял. ''hira'', ''hiria'' = запухнуце на глави од вдереня. Судзаци по слц.диял. паралелох ''hira'', ''hiria'', и нашо гиря настало од старшого ''гирч''-; од того кореня виведзене и дїєслово ''гирчиц ше''; значеньова вяза медзи тима двома словами постої: кед ше людзе гарню до громади, вона ше з тим звекшує подобнє як рошнє гиря одн. запухнуце од вдереня.) Медицинска назва гирї то ''гематом'', цо значи вироснуце спричинєте зоз вдереньом до глави, найчастейше на чолє або цеменю после тупей трауми або контузиї. На тих подручох єст вельо мали кревово судзини такой под [[Скорка|скору]] хтори можу попукац аж и од благого вдереня. Кед покалїченє на глави нє роздре скору алє очкодує кревово судзини под скору, тото место збелави. [[Крев]] цо вичури з очкодованих кревовох судзинох ше збера до тканї около. Зберанє креви у комбинациї зоз запалєньом пре покалїченє направи локализовани оток, односно гирю. '''Причини гирї можу буц:''' '''Механїчни покалїченя:''' Найчастейша причина гирйох вдереня або паданя хтори спричинюю очкодованє тканї. '''Уджобнуца инсектох:''' Реакция на уджобнуце инсекта може спричинїц запухнуце. '''Алерґийни реакциї:''' Алерґийни реакциї можу привесц до запухнуца скори. '''Инфекциї:''' Даєдни инфекциї можу спричинїц запухнуце и формованє гирйох. '''Симптоми гирї:''' • Видзвигнуце на скори • Боль на месце запухнуца • Червенїдло и цепле коло гирї • Збелавене место (кед причина покалїченє) '''Домашнї лїки за гирю''' 1. Положиц жимни облог Жимни облог би требал буц перши вибор за гирю и то такой после покалїченя. Жимне зужує кревово судзини и на тот способ огранїчує доток креви на покалїчене подруче, а то зменшує оток. Закруциц два до три коцки [[Ляд|ляду]] до ручнїчка и тримац на покалїченим месце 15-20 [[Минута|минути]]. Направиц павзу пейц минути пред наношеньом другого паклочка ляду. Нїґда нє класц ляд директно на скору. 2. Ґел зоз арники за ублажованє болю Арника лїковита рошлїна хтору ше хаснує за ублажованє больох, збелавених местох и запухнуцох хтори спричинєти з покалїченьом як цо то вдеренє на глави. Дїйствує як аналґетик, змирююци боль у тим подручу. Окрем того, указує антиинфламаторни прикмети хтори помагаю у зменшаню запухнуца. Нанєсц ґел з арники на покалїчене подруче, два до три раз на [[дзень]]. 3. Есенциялни [[олєй]] з [[Лаванда|лаванди]] Есенциялни олєй з лаванди ублажує болї и антиинфламаторни прикмети хтори можу помогнуц у лїченю покалїченьох глави. Часто ше го хаснує и за ублажованє больох у крижох, витхнуцох, регоми, больох у мускулох и ставцох. Помишац капку есенциялного олєю з лаванди з ложичку кокосового олєю и нанєсц на гирю. 4. Рицинусов олєй У рицинусовим олєю єст вельке количество рицинолеинскей квашнїни хторей ше приписує антиинфламаторни и аналґетски прикмети. Помишац єдну ложичку рицинусового олєю з єдну ложичку [[Мед|меду]]. Нанєсц тоту змишанїну на запухнуте место, зохабиц най одстої 30 минути, а вец виплокац з лїтну воду. Хасновац тото два раз на дзень. 5. [[Цибуля]] У цибулї єст вельо сумпору и биофлавоноїдни єдинєня кверцетину хтори єй даваю моцни антиинфламаторни прикмети. Прето тот звичайни кухньов состойок може помогнуц у зменшаню отоку хтори спричинєти з покалїченьом глави. Пошекац цибулю, закруциц до ручнїчка и направиц облог. Положиц на запухнуте место 15-20 минути. Умиц третироване подруче з лїтну воду же би ше елиминовало запах цибулї. Хасновац два до три раз на дзень. == Литература == * ''Словнїк руского народного язика I, А – Н, Нови Сад 2017, б. 260.'' == Вонкашнї вязи == * [https://www.poliklinikamedic.rs/blog/ Hematomi kada treba da se zabrinemo] * [https://yumama.mondo.rs/dete/zdravlje-deteta/a53803/cvoruga-na-glavi-od-udarca-kod-dece.html Čvoruga na glavi od udarca kod dece] fftc3edb4nvru9ip3tg60rja41t3k32 21005 21001 2026-08-26T13:37:04Z Sveletanka 20 катеґория 21005 wikitext text/x-wiki '''Гиря''' запухнуце на глави од вдереня (серб. ''чворуга'', ''кврга''; од слц. и чес. ''hrča'' = запухнуце; ґузловате древо; слц.диял. ''hira'', ''hiria'' = запухнуце на глави од вдереня. Судзаци по слц.диял. паралелох ''hira'', ''hiria'', и нашо гиря настало од старшого ''гирч''-; од того кореня виведзене и дїєслово ''гирчиц ше''; значеньова вяза медзи тима двома словами постої: кед ше людзе гарню до громади, вона ше з тим звекшує подобнє як рошнє гиря одн. запухнуце од вдереня.) Медицинска назва гирї то ''гематом'', цо значи вироснуце спричинєте зоз вдереньом до глави, найчастейше на чолє або цеменю после тупей трауми або контузиї. На тих подручох єст вельо мали кревово судзини такой под [[Скорка|скору]] хтори можу попукац аж и од благого вдереня. Кед покалїченє на глави нє роздре скору алє очкодує кревово судзини под скору, тото место збелави. [[Крев]] цо вичури з очкодованих кревовох судзинох ше збера до тканї около. Зберанє креви у комбинациї зоз запалєньом пре покалїченє направи локализовани оток, односно гирю. '''Причини гирї можу буц:''' '''Механїчни покалїченя:''' Найчастейша причина гирйох вдереня або паданя хтори спричинюю очкодованє тканї. '''Уджобнуца инсектох:''' Реакция на уджобнуце инсекта може спричинїц запухнуце. '''Алерґийни реакциї:''' Алерґийни реакциї можу привесц до запухнуца скори. '''Инфекциї:''' Даєдни инфекциї можу спричинїц запухнуце и формованє гирйох. '''Симптоми гирї:''' • Видзвигнуце на скори • Боль на месце запухнуца • Червенїдло и цепле коло гирї • Збелавене место (кед причина покалїченє) '''Домашнї лїки за гирю''' 1. Положиц жимни облог Жимни облог би требал буц перши вибор за гирю и то такой после покалїченя. Жимне зужує кревово судзини и на тот способ огранїчує доток креви на покалїчене подруче, а то зменшує оток. Закруциц два до три коцки [[Ляд|ляду]] до ручнїчка и тримац на покалїченим месце 15-20 [[Минута|минути]]. Направиц павзу пейц минути пред наношеньом другого паклочка ляду. Нїґда нє класц ляд директно на скору. 2. Ґел зоз арники за ублажованє болю Арника лїковита рошлїна хтору ше хаснує за ублажованє больох, збелавених местох и запухнуцох хтори спричинєти з покалїченьом як цо то вдеренє на глави. Дїйствує як аналґетик, змирююци боль у тим подручу. Окрем того, указує антиинфламаторни прикмети хтори помагаю у зменшаню запухнуца. Нанєсц ґел з арники на покалїчене подруче, два до три раз на [[дзень]]. 3. Есенциялни [[олєй]] з [[Лаванда|лаванди]] Есенциялни олєй з лаванди ублажує болї и антиинфламаторни прикмети хтори можу помогнуц у лїченю покалїченьох глави. Часто ше го хаснує и за ублажованє больох у крижох, витхнуцох, регоми, больох у мускулох и ставцох. Помишац капку есенциялного олєю з лаванди з ложичку кокосового олєю и нанєсц на гирю. 4. Рицинусов олєй У рицинусовим олєю єст вельке количество рицинолеинскей квашнїни хторей ше приписує антиинфламаторни и аналґетски прикмети. Помишац єдну ложичку рицинусового олєю з єдну ложичку [[Мед|меду]]. Нанєсц тоту змишанїну на запухнуте место, зохабиц най одстої 30 минути, а вец виплокац з лїтну воду. Хасновац тото два раз на дзень. 5. [[Цибуля]] У цибулї єст вельо сумпору и биофлавоноїдни єдинєня кверцетину хтори єй даваю моцни антиинфламаторни прикмети. Прето тот звичайни кухньов состойок може помогнуц у зменшаню отоку хтори спричинєти з покалїченьом глави. Пошекац цибулю, закруциц до ручнїчка и направиц облог. Положиц на запухнуте место 15-20 минути. Умиц третироване подруче з лїтну воду же би ше елиминовало запах цибулї. Хасновац два до три раз на дзень. == Литература == * ''Словнїк руского народного язика I, А – Н, Нови Сад 2017, б. 260.'' == Вонкашнї вязи == * [https://www.poliklinikamedic.rs/blog/ Hematomi kada treba da se zabrinemo] * [https://yumama.mondo.rs/dete/zdravlje-deteta/a53803/cvoruga-na-glavi-od-udarca-kod-dece.html Čvoruga na glavi od udarca kod dece] [[Катеґория:Хороти кревовей системи]] 0juziuc1ts78oul1xwo3p06oxt0j8vu 21020 21005 2026-08-26T19:08:45Z Ksenija234 1651 21020 wikitext text/x-wiki '''Гиря''' запухнуце на глави од вдереня (серб. ''чворуга'', ''кврга''; од слц. и чес. ''hrča'' = запухнуце; ґузловате древо; слц.диял. ''hira'', ''hiria'' = запухнуце на глави од вдереня. Судзаци по слц.диял. паралелох ''hira'', ''hiria'', и нашо гиря настало од старшого ''гирч''-; од того кореня виведзене и дїєслово ''гирчиц ше''; значеньова вяза медзи тима двома словами постої: кед ше людзе гарню до громади, вона ше з тим звекшує подобнє як рошнє гиря одн. запухнуце од вдереня.) Медицинска назва гирї то ''гематом'', цо значи вироснуце спричинєте зоз вдереньом до глави, найчастейше на чолє або цеменю после тупей трауми або контузиї. На тих подручох єст вельо мали кревово судзини такой под [[Скорка|скору]] хтори можу попукац аж и од благого вдереня. Кед покалїченє на глави нє роздре скору алє очкодує кревово судзини под скору, тото место збелави. [[Крев]] цо вичури з очкодованих кревовох судзинох ше збера до тканї около. Зберанє креви у комбинациї зоз запалєньом пре покалїченє направи локализовани оток, односно гирю. '''Причини гирї можу буц:''' '''Механїчни покалїченя:''' Найчастейша причина гирйох вдереня або паданя хтори спричинюю очкодованє тканї. '''Уджобнуца инсектох:''' Реакция на уджобнуце инсекта може спричинїц запухнуце. '''Алерґийни реакциї:''' Алерґийни реакциї можу привесц до запухнуца скори. '''Инфекциї:''' Даєдни инфекциї можу спричинїц запухнуце и формованє гирйох. '''Симптоми гирї:''' • Видзвигнуце на скори • Боль на месце запухнуца • Червенїдло и цепле коло гирї • Збелавене место (кед причина покалїченє) '''Домашнї лїки за гирю''' 1. Положиц жимни облог Жимни облог би требал буц перши вибор за гирю и то такой после покалїченя. Жимне зужує кревово судзини и на тот способ огранїчує доток креви на покалїчене подруче, а то зменшує оток. Закруциц два до три коцки [[Ляд|ляду]] до ручнїчка и тримац на покалїченим месце 15-20 [[Минута|минути]]. Направиц павзу пейц минути пред наношеньом другого паклочка ляду. Нїґда нє класц ляд директно на скору. 2. Ґел зоз арники за ублажованє болю Арника лїковита рошлїна хтору ше хаснує за ублажованє больох, збелавених местох и запухнуцох хтори спричинєти з покалїченьом як цо то вдеренє на глави. Дїйствує як аналґетик, змирююци боль у тим подручу. Окрем того, указує антиинфламаторни прикмети хтори помагаю у зменшаню запухнуца. Нанєсц ґел з арники на покалїчене подруче, два до три раз на [[дзень]]. 3. Есенциялни [[олєй]] з [[Лаванда|лаванди]] Есенциялни олєй з лаванди ублажує болї и антиинфламаторни прикмети хтори можу помогнуц у лїченю покалїченьох глави. Часто ше го хаснує и за ублажованє больох у крижох, витхнуцох, регоми, больох у мускулох и ставцох. Помишац капку есенциялного олєю з лаванди з ложичку кокосового олєю и нанєсц на гирю. 4. Рицинусов олєй У рицинусовим олєю єст вельке количество рицинолеинскей квашнїни хторей ше приписує антиинфламаторни и аналґетски прикмети. Помишац єдну ложичку рицинусового олєю з єдну ложичку [[Мед|меду]]. Нанєсц тоту змишанїну на запухнуте место, зохабиц най одстої 30 минути, а вец виплокац з лїтну воду. Хасновац тото два раз на дзень. 5. [[Цибуля]] У цибулї єст вельо сумпору и биофлавоноїдни єдинєня кверцетину хтори єй даваю моцни антиинфламаторни прикмети. Прето тот звичайни кухньов состойок може помогнуц у зменшаню отоку хтори спричинєти з покалїченьом глави. Пошекац цибулю, закруциц до ручнїчка и направиц облог. Положиц на запухнуте место 15-20 минути. Умиц третироване подруче з лїтну воду же би ше елиминовало запах цибулї. Хасновац два до три раз на дзень. == Литература == * ''Словнїк руского народного язика I, А – Н, Нови Сад 2017, б. 260.'' == Вонкашнї вязи == * [https://www.poliklinikamedic.rs/blog/ Hematomi kada treba da se zabrinemo] * [https://yumama.mondo.rs/dete/zdravlje-deteta/a53803/cvoruga-na-glavi-od-udarca-kod-dece.html Čvoruga na glavi od udarca kod dece] * [https://magicnobilje.com/prirodno-lecenje/5-kucnih-lekova-za-cvorugu-prirodni-oblozi-gelovi-i-ulja/ 5 kućnih lekova za čvorugu prirodni oblozi gelovi i ulja] [[Катеґория:Хороти кревовей системи]] 00hwjrbsc7y6q6nel61lq18lc8bw6n5 0 3460 21002 20999 2026-08-26T13:11:10Z Keresturec 18 21002 wikitext text/x-wiki [[File:Wikipedia-dachboden.jpg|right|thumb|300px|Пойд]]'''Пойд''' (серб. ''таван''; всл. ''pojd''; слц. ''poda'' „подлога, жем”, чес. ''poda'' „исте”; од праслав. ''рodъ'') то простория под закрицом хижи. Пре свою локацию, вола ше ище подкровє. Пойд часто нєправилней форми, бо пополнює простор медзи закрицом и хижу або найвисшим поверхом у будовнї. У будовньох то може буц класични простор за биванє (мансарда),<ref>[https://staznaci.com/mansarda „Šta znači Mansarda”.] ''staznaci.com''. Приступљено 30. 9. 2019</ref> алє ше найчастейше хаснує як место за зохабянє зарна ([[житарки]]), стварох хтори ше нє хаснує часто, напр. даяки [[Лада|лади]], [[кудзель]], мотовидло, [[Мех|мехи]] итд.). Зоз тим у вязи, виход до пойда може буц прейґ безпечней моцней драбини зоз древа. Новши часи понукаю и драбини на розцагованє и други практични помагача. Падлаш у хижи ше правел зоз блата (жеми-глїни) и тримало ше же вон представя подлогу горнєй просториї (хтора над хижу, а то пойд). Так ше значенє „подлога” пременєло на значенє „пойд”. == Фразеолоґия == : ♦ '''зметац пойди''' - одношиц дакому з обисца шицок род и др. на мено обавези: ''Под час обавези, Н. „зметал пойди”, та и чикманду у чуткох з пойда чловекови знял.'' : ♦ '''Озда сом нє спаднул з пойда''' - озда мам розума. : ♦ '''як з пойда''' - нєсподзивано, нараз (дацо повесц и под.): ''Но, як би ти сцел, нє приповедац пред тим нї о чим, алє нараз як з пойда: Милостивна, гайде я ше з вами оженїм!'' == Литература == * ''Словнїк руского народного язика , О – Я'', Нови Сад 2017, б. 214. == Референци == <references /> [[Катеґория:Часци хижи]] [[Катеґория:Будовательство]] p07pxe722w5e7gg632hwgk0azgufgiq 21003 21002 2026-08-26T13:26:15Z Sveletanka 20 21003 wikitext text/x-wiki [[File:Wikipedia-dachboden.jpg|right|thumb|300px|Пойд]]'''Пойд''' (серб. ''таван''; всл. ''pojd''; слц. ''poda'' „подлога, жем”, чес. ''poda'' „исте”; од праслав. ''рodъ'') то простория под закрицом хижи. Пре свою локацию, вола ше ище подкровє. Пойд часто нєправилней форми, бо пополнює простор медзи закрицом и хижу або найвисшим поверхом у будовнї. У будовньох то може буц класични простор за биванє (мансарда),<ref>[https://staznaci.com/mansarda „Šta znači Mansarda”.] ''staznaci.com''. Приступљено 30. 9. 2019</ref> алє ше найчастейше хаснує як место за зохабянє зарна ([[житарки]]), стварох хтори ше нє хаснує часто, напр. даяки [[Лада|лади]], [[кудзель]], мотовидло, [[Мех|мехи]] итд.). Зоз тим у вязи, виход до пойда може буц прейґ безпечней моцней драбини зоз древа. Новши часи понукаю и драбини на розцагованє и други практични помагача. Падлаш у хижи ше правел зоз блата (жеми-глїни) и тримало ше же вон представя подлогу горнєй просториї (хтора над хижу, а то пойд). Так ше значенє „подлога” пременєло на значенє „пойд”. == Фразеолоґия == : ♦ '''зметац пойди''' - одношиц дакому з обисца шицок род и др. на мено обавези: ''Под час обавези, Н. „зметал пойди”, та и чикманду у чуткох з пойда чловекови знял.'' : ♦ '''Озда сом нє спаднул з пойда''' - озда мам розума. : ♦ '''як з пойда''' - нєсподзивано, нараз (дацо повесц и под.): ''Но, як би ти сцел, нє приповедац пред тим нї о чим, алє нараз як з пойда: Милостивна, гайде я ше з вами оженїм!'' == Литература == * ''Словнїк руского народного язика , О – Я'', Нови Сад 2017, б. 214. == Референци == <references /> [[Катеґория:Обисце]] mzyitdt8brgrkdl1kj0hmqn1v1rdksz 21009 21003 2026-08-26T14:14:54Z Keresturec 18 Додати кратши текст и викивязи 21009 wikitext text/x-wiki [[File:Wikipedia-dachboden.jpg|right|thumb|300px|Пойд]]'''Пойд''' (серб. ''таван''; всл. ''pojd''; слц. ''poda'' „подлога, жем”, чес. ''poda'' „исте”; од праслав. ''рodъ'') то простория под закрицом хижи. Пре свою локацию, вола ше ище подкровє. Пойд часто нєправилней форми, бо пополнює простор медзи закрицом и хижу або найвисшим поверхом у будовнї. У будовньох то може буц класични простор за биванє (мансарда),<ref>[https://staznaci.com/mansarda „Šta znači Mansarda”.] ''staznaci.com''. Приступљено 30. 9. 2019</ref> алє ше найчастейше хаснує як место за зохабянє зарна ([[житарки]]), стварох хтори ше нє хаснує часто, напр. даяки [[Лада|лади]], [[кудзель]], мотовидло, стародавни лавки, [[Мех|мехи]], алати итд.). Зоз тим у вязи, виход до пойда може буц прейґ безпечней моцней драбини зоз древа. Новши часи понукаю и драбини на розцагованє и други практични помагача. Падлаш у хижи ше правел зоз блата (жеми-глїни) и тримало ше же вон представя подлогу горнєй просториї (хтора над хижу, а то пойд). Так ше значенє „подлога” пременєло на значенє „пойд”. == Биотоп == Пойди часто и пребувалїща за рижни птици ([[Голуб|голуби]], [[Герлїчка|герлїчки]], [[Тащок|тащки]], [[Сова|сови]]) а дзекеди и за пергачох. Миши и [[Паткань|патканї]]  часто пребуваю на за нїх сиґурним и сухим подручу домашнїх кровох. Сови и [[Пергач|пергачи]] углавним вибераю  мирнєйши стари пойди або пойди на турньох та их мож часто стретнуц  на церковних и школских пойдох. Скоро кажди пойд мал на преднїм и заднїм щиту хижи по два облачки пре вентилацию (влєце на пойдох барз вельки горучави та ше правело цуґ) през хтори птици уходзели и виходзели. == Фразеолоґия == : ♦ '''зметац пойди''' - одношиц дакому з обисца шицок род и др. на мено обавези: ''Под час обавези, Н. „зметал пойди”, та и чикманду у чуткох з пойда чловекови знял.'' : ♦ '''Озда сом нє спаднул з пойда''' - озда мам розума. : ♦ '''як з пойда''' - нєсподзивано, нараз (дацо повесц и под.): ''Но, як би ти сцел, нє приповедац пред тим нї о чим, алє нараз як з пойда: Милостивна, гайде я ше з вами оженїм!'' == Литература == * ''Словнїк руского народного язика , О – Я'', Нови Сад 2017, б. 214. == Референци == <references /> [[Катеґория:Обисце]] htuxkah4atml1a0dwoiois63f3j1dua 21018 21009 2026-08-26T17:10:48Z Olirk55 19 Креирована ґалерия фотоґрафийох 21018 wikitext text/x-wiki [[File:Wikipedia-dachboden.jpg|right|thumb|280px|Пойд]]'''Пойд''' (серб. ''таван''; всл. ''pojd''; слц. ''poda'' „подлога, жем”, чес. ''poda'' „исте”; од праслав. ''рodъ'') то простория под закрицом хижи. Пре свою локацию, вола ше ище подкровє. Пойд часто нєправилней форми, бо пополнює простор медзи закрицом и хижу або найвисшим поверхом у будовнї. У будовньох то може буц класични простор за биванє (мансарда),<ref>[https://staznaci.com/mansarda „Šta znači Mansarda”.] ''staznaci.com''. Приступљено 30. 9. 2019</ref> алє ше найчастейше хаснує як место за зохабянє зарна ([[житарки]]), стварох хтори ше нє хаснує часто, напр. даяки [[Лада|лади]], [[кудзель]], мотовидло, стародавни [[Лавка|лавки]], [[Мех|мехи]], алати итд.). Зоз тим у вязи, виход до пойда може буц прейґ безпечней моцней [[Драбина|драбини]] зоз древа. Новши часи понукаю и драбини на розцагованє и други практични помагача. [[File:Video of attic w. storage compartments and laundry drying in German ten-apartment-house.webm|right|thumb|280px|Сучаснєйши пойд вихасновани за вецей наменки]] Падлаш у хижи ше правел зоз блата (жеми-глїни) и тримало ше же вон представя подлогу горнєй просториї (хтора над хижу, а то пойд). Так ше значенє „подлога” пременєло на значенє „пойд”. == Биотоп == Пойди часто и пребувалїща за рижни птици ([[Голуб|голуби]], [[Герлїчка|герлїчки]], [[Тащок|тащки]], [[Сова|сови]]) а дзекеди и за пергачох. Миши и [[Паткань|патканї]]  часто пребуваю на за нїх сиґурним и сухим подручу домашнїх кровох. [[Сова|Сови]] и [[Пергач|пергачи]] углавним вибераю  мирнєйши стари пойди або пойди на турньох та их мож часто стретнуц  на церковних и школских пойдох. Скоро кажди пойд мал на преднїм и заднїм щиту хижи по два облачки пре вентилацию (влєце на пойдох барз вельки горучави та ше правело цуґ) през хтори птици уходзели и виходзели. == Фразеолоґия == : ♦ '''зметац пойди''' - одношиц дакому з обисца шицок род и др. на мено обавези: ''Под час обавези, Н. „зметал пойди”, та и чикманду у чуткох з пойда чловекови знял.'' : ♦ '''Озда сом нє спаднул з пойда''' - озда мам розума. : ♦ '''як з пойда''' - нєсподзивано, нараз (дацо повесц и под.): ''Но, як би ти сцел, нє приповедац пред тим нї о чим, алє нараз як з пойда: Милостивна, гайде я ше з вами оженїм!'' == Ґалерия == <gallery> Файл:Louver (PSF).png|Схема илустрация облачка до пойда Файл:Attic-roof-DE-0a.jpg|Пойд (Берлин, Нємецка) Файл:Attic bedroom.jpg|Простор пойда вихасновани за спальню (Скога, Исланд) Файл:Empty storage compartment in the attic in German house.jpeg|Празни простор на пойдзе єденей нємецкей хижи ушорени за одкладанє даяких предметох. Файл:Leisnig, Burg Mildenstein - Kornhausboden Vorderschloss (01-2).jpg|Простор на пойдзе у замку Милденштайн, . Патоси зоз четинарского древа, поставени 1394/1395. року, єден з найекших и найлєпше очуваних штредньовиковних паркетох-патосох у Нємецкей Файл:Endelave kirke loft.jpg|Подкровє церкви парохиї Енделаве, деканат Хорсенс, епархия Орхус. Ним Херед, окруґ Скендерборг. </gallery> == Литература == * ''Словнїк руского народного язика , О – Я'', Нови Сад 2017, б. 214. == Референци == <references /> [[Катеґория:Обисце]] 2y124csaiyx6cord4muzn3soc45ut1m 14 3461 21006 2026-08-26T13:37:25Z Sveletanka 20 катеґория 21006 wikitext text/x-wiki [[Катеґория:Хороти]] 6nrtirbdr7re26nlbx5mnllobo7nnc5 0 3462 21007 2026-08-26T13:47:53Z Sveletanka 20 нова статя (Г. Медєши) 21007 wikitext text/x-wiki Шпинат (лат. Spinacia oleracea, фам. лат. Chenopodiaceae; серб. спанаћ; рсй. шпина́т огоро́дный; поль. spinak warzywny; укр. шпинат городнiй) єднорочна або дворочна лїсцаста заградарска рошлїна. Ма ценки розконарени корень. Стебло просте, з воздлужнима браздами, баржей або менєй розконарене. Цможелєни лїсца углавним вайцасти, троугласти або стриласти, цали и зменююцо поставени. Квитки єднополни и позберани до ґириздочки. Хлопски квитки правя терминални класки, а женски розпоредзени збоку и находза ше у пазухох лїсцох. Плод єдносеменьови орещок. Шпинат ше хова през цали рок и барз є ценєни бо ма у себе бильчки, желєза, фосфору, калциюму и витамини. Наукова класификация Царство: Plantae (нєранґоване): Angiosperms (нєранґоване): Eudicots Ряд: Caryophyllales Фамилия: Amaranthaceae, formerly Chenopodiaceae Род: Spinacia Файта: S. oleracea Биномне мено Spinacia oleracea L. Шпинат до европскей кухнї пришол аж у 11. вику, кед го Маваре принєсли до Шпаниї. Вери ше же тота рошлїна походзи з Персиї, а же до Китаю пришла у 7. вику потим як ю там, як дарунок, послал краль Непалу. Шпинат добре рошнє у умереней клими. Гоч є доступни цали рок, найлєпши смак и квалитет ма тот шпинат цо доходзи у марцу и маю, односно у септембру и октобру. Хаснує ше го як прилог ґу єдлом и за правенє питох и шалатох. Литература Словнїк руского народного язика II, О – Я, Нови Сад 2017, б. 775. riwvlwuzcyhlr0yrxzgajsbm55kdziv 21026 21007 2026-08-26T20:53:44Z ОленкаБТ 1579 Медзинаслови и подробносци 21026 wikitext text/x-wiki '''Шпинат''' (лат. ''Spinacia oleracea'', фам. лат. ''Chenopodiaceae''; серб. ''спанаћ''; рсй. ''шпина́т огоро́дный''; поль. ''spinak warzywny''; укр. ''шпинат городнiй'') єднорочна або дворочна лїсцаста заградарска рошлїна. Ма ценки розконарени корень. Стебло просте, з воздлужнима браздами, баржей або менєй розконарене. Цможелєни лїсца углавним вайцасти, троугласти або стриласти, цали и зменююцо поставени. Квитки єднополни и позберани до ґириздочки. Хлопски квитки правя терминални класки, а женски розпоредзени збоку и находза ше у пазухох лїсцох. Плод єдносеменьови орещок. Шпинат ше хова през цали рок и барз є ценєни бо ма у себе бильчки, желєза, фосфору, калциюму и витамини. == Наукова класификация == • Царство: ''Plantae'' (нєранґоване): ''Angiosperms'' (нєранґоване): ''Eudicots'' Ряд: • Фамилия: ''Amaranthaceae'', ''formerly Chenopodiaceae'' • Род: ''Spinacia'' • Файта: ''S. oleracea'' • Биномне мено: Spinacia oleracea L. Шпинат до европскей кухнї пришол аж у 11. вику, кед го Маваре принєсли до Шпаниї. Вери ше же тота рошлїна походзи з Персиї, а же до Китаю пришла у 7. вику потим як ю там, як дарунок, послал краль Непалу. Шпинат добре рошнє у умереней клими. Гоч є доступни цали рок, найлєпши смак и квалитет ма тот шпинат цо доходзи у марцу и маю, односно у септембру и октобру. Хаснує ше го як прилог ґу єдлом и за правенє питох и шалатох. == Литература == • ''Словнїк руского народного язика II, О – Я'', Нови Сад 2017, б. 775. m925hyn4vm0qovxgxzrsi7p584o7y0m 21030 21026 2026-08-26T21:39:30Z Olirk55 19 Означени викивязи 21030 wikitext text/x-wiki '''Шпинат''' (лат. ''Spinacia oleracea'', фам. лат. ''Chenopodiaceae''; серб. ''спанаћ''; рсй. ''шпина́т огоро́дный''; поль. ''spinak warzywny''; укр. ''шпинат городнiй'') єднорочна або дворочна лїсцаста заградарска рошлїна. Ма ценки розконарени корень. Стебло просте, з воздлужнима браздами, баржей або менєй розконарене. Лїсца му цможелєней [[Фарба|фарби]], углавним вайцасти, троугласти або стриласти, цали и зменююцо поставени. Квитки єднополни и позберани до ґириздочки. Одвитує му место зоз надосц [[Слунко|слунка]]. Хлопски квитки правя терминални класки, а женски розпоредзени збоку и находза ше у пазухох лїсцох. Плод єдносеменьови орещок. Шпинат ше шеє ше го до лйох, хова ше през цали рок и барз є ценєни бо ма у себе бильчки, желєза, фосфору, калциюму и витамини. == Наукова класификация == • Царство: ''Plantae'' (нєранґоване): ''Angiosperms'' (нєранґоване): ''Eudicots'' Ряд: • Фамилия: ''Amaranthaceae'', ''formerly Chenopodiaceae'' • Род: ''Spinacia'' • Файта: ''S. oleracea'' • Биномне мено: Spinacia oleracea L. Шпинат до европскей кухнї пришол аж у 11. вику, кед го Маваре принєсли до Шпаниї. Вери ше же тота рошлїна походзи з Персиї, а же до Китаю пришла у 7. вику потим як ю там, як дарунок, послал краль Непалу. Шпинат добре рошнє у умереней клими. Гоч є доступни цали рок, найлєпши смак и квалитет ма тот шпинат цо доходзи у марцу и маю, односно у септембру и октобру. Хаснує ше го як прилог ґу єдлом и за правенє питох и шалатох. == Литература == • ''Словнїк руского народного язика II, О – Я'', Нови Сад 2017, б. 775. 65gchmgi10f93wpm9nvrr9v4xq7q7z5 0 3463 21012 2026-08-26T14:34:01Z Sveletanka 20 нова статя (Г. Медєши) 21012 wikitext text/x-wiki Пиха (серб. дика, понос; слц. pycha „гордосц”, всл. pycha „исте”, укр. пиха „исте”;общеславянске салово, од праслав. рyxa „гордосц”) то то емоция або чувство велького задовольства зоз самим собу, як и почитованє самого себе у цалосци. Виходзи зоз субєктивного спознаня же ше зробело або участвовало у дачим окремним або похвалним. Пиха спада до основних емоцийох хтори природни и нє наставаю з воспитованьом. То може буц повязане з власнима способносцами або досцигнуцами, позитивнима характеристиками приятельох або фамелиї або дачиєй жеми. Филозофи и социялни психолоґи замерковали же пиха зложена секундарна емоция хтора вимага розвой чувства себе и звладованє релевантних концептуалних розликох (напр. же би пе пиху розликовало од щесца и радосци) през интеракцию з другима засновану на язику. На пиху ше дзекеди патри як на нєчесну, нєжадану прикмету, а дзекеди як на добру прикмету, чесноту. З позитивну конотацию, пиха ше одноши на змистове чувство вязаносци за власни або цудзи вибори и поступки, або за цалу ґрупу людзох и продукт є похвали, нєзависней саморефлексиї и виполнєного чувства припадносци. З неґативну конотацию пиха ше одноши на ирационалне або нєчесне чувство дачиєй особней вредносци, статуса або досцигнуца, хторе ше хаснує як синоним за гербносц. Психолоґия Понеже пиха класификована як емоция або страсц, вона коґнитивна и преценьовацка у смислу же єй предмет, тото цо ше спознава и оценює, власна особносц и єй прикмети, або дацо з чим ше пишни поєдинєц идентификує. Як вина и ганьба, у тей обласци ше пиху окреме описує як самосвидому емоцию хтора шлїдзи з оценьованя себе и дачийого справованя спрам нукашнїх и екстерних стандардох. Тото ше далєй пояшнює зоз способом на яки пиха шлїдзи зоз задовольованя або усоглашованя зоз стандардом, док вина обо ганьба шлїдза як резултат упрекосценя. Емоция У психолоґийним смислу, позитивна пиха приємна, дзекеди возбудлїва емоция хтора резултат позитивней самоевалуациї. Вирази твари и ґести хтори указую пиху можу уключовац дзвиганє бради, ошмихи або руки на бокох же би демонстровали побиду. У справованю, пиху тиж мож виражиц так же нам глава нагнута назадок, а руки нацагнути. Тот постурални приказ уродзени, бо ше указує при уродзено цемних поєдинцох хтори нє мали нагоду видзиц го на других. Приклади: 1. гордосц: Ище кед му оцец и мац розказую же так треба робиц, а вон гвари же вон зна ... Нєшка є велька пиха медзи младу челєдзу; нє знаю за нужду, нїяку; Таки мам крух платна, єст у нїм три рифи, / нє знам як мам ходзиц од велїкей пихи; Боже мой, Боже мой, яка велька пиха / кед уж стара баба паньску хустку пита; 2. тото у чим ше дахто барз цеши, з чим ше дахто пиши: Окремна пиха було мац кандрасти власи. Литература 3dzri4uwes6pm4gb667ejhdwz2b9ze2 21013 21012 2026-08-26T14:36:52Z Sveletanka 20 катеґория 21013 wikitext text/x-wiki Пиха (серб. дика, понос; слц. pycha „гордосц”, всл. pycha „исте”, укр. пиха „исте”;общеславянске салово, од праслав. рyxa „гордосц”) то то емоция або чувство велького задовольства зоз самим собу, як и почитованє самого себе у цалосци. Виходзи зоз субєктивного спознаня же ше зробело або участвовало у дачим окремним або похвалним. Пиха спада до основних емоцийох хтори природни и нє наставаю з воспитованьом. То може буц повязане з власнима способносцами або досцигнуцами, позитивнима характеристиками приятельох або фамелиї або дачиєй жеми. Филозофи и социялни психолоґи замерковали же пиха зложена секундарна емоция хтора вимага розвой чувства себе и звладованє релевантних концептуалних розликох (напр. же би пе пиху розликовало од щесца и радосци) през интеракцию з другима засновану на язику. На пиху ше дзекеди патри як на нєчесну, нєжадану прикмету, а дзекеди як на добру прикмету, чесноту. З позитивну конотацию, пиха ше одноши на змистове чувство вязаносци за власни або цудзи вибори и поступки, або за цалу ґрупу людзох и продукт є похвали, нєзависней саморефлексиї и виполнєного чувства припадносци. З неґативну конотацию пиха ше одноши на ирационалне або нєчесне чувство дачиєй особней вредносци, статуса або досцигнуца, хторе ше хаснує як синоним за гербносц. Психолоґия Понеже пиха класификована як емоция або страсц, вона коґнитивна и преценьовацка у смислу же єй предмет, тото цо ше спознава и оценює, власна особносц и єй прикмети, або дацо з чим ше пишни поєдинєц идентификує. Як вина и ганьба, у тей обласци ше пиху окреме описує як самосвидому емоцию хтора шлїдзи з оценьованя себе и дачийого справованя спрам нукашнїх и екстерних стандардох. Тото ше далєй пояшнює зоз способом на яки пиха шлїдзи зоз задовольованя або усоглашованя зоз стандардом, док вина обо ганьба шлїдза як резултат упрекосценя. Емоция У психолоґийним смислу, позитивна пиха приємна, дзекеди возбудлїва емоция хтора резултат позитивней самоевалуациї. Вирази твари и ґести хтори указую пиху можу уключовац дзвиганє бради, ошмихи або руки на бокох же би демонстровали побиду. У справованю, пиху тиж мож виражиц так же нам глава нагнута назадок, а руки нацагнути. Тот постурални приказ уродзени, бо ше указує при уродзено цемних поєдинцох хтори нє мали нагоду видзиц го на других. Приклади: 1. гордосц: Ище кед му оцец и мац розказую же так треба робиц, а вон гвари же вон зна ... Нєшка є велька пиха медзи младу челєдзу; нє знаю за нужду, нїяку; Таки мам крух платна, єст у нїм три рифи, / нє знам як мам ходзиц од велїкей пихи; Боже мой, Боже мой, яка велька пиха / кед уж стара баба паньску хустку пита; 2. тото у чим ше дахто барз цеши, з чим ше дахто пиши: Окремна пиха було мац кандрасти власи. Литература [[Катеґория:Емоциї]] day0sidgo9d4ak2bfnhz5s1nrppj5xt 21014 21013 2026-08-26T14:43:42Z Sveletanka 20 укладанє фотоґрафиї 21014 wikitext text/x-wiki [[File:Allegory of Pride Met DP888806.jpg|thumb|right|250px|Алеґория пихи (ґравура зоз коло 1590—1630. року, у Митрополитенским [[музей|музею]] у Нюйорку).]] Пиха (серб. дика, понос; слц. pycha „гордосц”, всл. pycha „исте”, укр. пиха „исте”;общеславянске салово, од праслав. рyxa „гордосц”) то то емоция або чувство велького задовольства зоз самим собу, як и почитованє самого себе у цалосци. Виходзи зоз субєктивного спознаня же ше зробело або участвовало у дачим окремним або похвалним. Пиха спада до основних емоцийох хтори природни и нє наставаю з воспитованьом. То може буц повязане з власнима способносцами або досцигнуцами, позитивнима характеристиками приятельох або фамелиї або дачиєй жеми. Филозофи и социялни психолоґи замерковали же пиха зложена секундарна емоция хтора вимага розвой чувства себе и звладованє релевантних концептуалних розликох (напр. же би пе пиху розликовало од щесца и радосци) през интеракцию з другима засновану на язику. На пиху ше дзекеди патри як на нєчесну, нєжадану прикмету, а дзекеди як на добру прикмету, чесноту. З позитивну конотацию, пиха ше одноши на змистове чувство вязаносци за власни або цудзи вибори и поступки, або за цалу ґрупу людзох и продукт є похвали, нєзависней саморефлексиї и виполнєного чувства припадносци. З неґативну конотацию пиха ше одноши на ирационалне або нєчесне чувство дачиєй особней вредносци, статуса або досцигнуца, хторе ше хаснує як синоним за гербносц. Психолоґия Понеже пиха класификована як емоция або страсц, вона коґнитивна и преценьовацка у смислу же єй предмет, тото цо ше спознава и оценює, власна особносц и єй прикмети, або дацо з чим ше пишни поєдинєц идентификує. Як вина и ганьба, у тей обласци ше пиху окреме описує як самосвидому емоцию хтора шлїдзи з оценьованя себе и дачийого справованя спрам нукашнїх и екстерних стандардох. Тото ше далєй пояшнює зоз способом на яки пиха шлїдзи зоз задовольованя або усоглашованя зоз стандардом, док вина обо ганьба шлїдза як резултат упрекосценя. Емоция У психолоґийним смислу, позитивна пиха приємна, дзекеди возбудлїва емоция хтора резултат позитивней самоевалуациї. Вирази твари и ґести хтори указую пиху можу уключовац дзвиганє бради, ошмихи або руки на бокох же би демонстровали побиду. У справованю, пиху тиж мож виражиц так же нам глава нагнута назадок, а руки нацагнути. Тот постурални приказ уродзени, бо ше указує при уродзено цемних поєдинцох хтори нє мали нагоду видзиц го на других. Приклади: 1. гордосц: Ище кед му оцец и мац розказую же так треба робиц, а вон гвари же вон зна ... Нєшка є велька пиха медзи младу челєдзу; нє знаю за нужду, нїяку; Таки мам крух платна, єст у нїм три рифи, / нє знам як мам ходзиц од велїкей пихи; Боже мой, Боже мой, яка велька пиха / кед уж стара баба паньску хустку пита; 2. тото у чим ше дахто барз цеши, з чим ше дахто пиши: Окремна пиха було мац кандрасти власи. Литература [[Катеґория:Емоциї]] a1uvrr8k5z67knrdkuufmfy1adl670p 21025 21014 2026-08-26T20:38:00Z ОленкаБТ 1579 Медзинаслови, викивязи, подробносци 21025 wikitext text/x-wiki [[File:Allegory of Pride Met DP888806.jpg|thumb|right|250px|Алеґория пихи (ґравура зоз коло 1590—1630. року, у Митрополитенским [[музей|музею]] у Нюйорку).]] '''Пиха''' (серб. дика, понос; слц. pycha „гордосц”, всл. pycha „исте”, укр. пиха „исте”;общеславянске салово, од праслав. рyxa „гордосц”) то емоция або чувство велького задовольства зоз самим собу, як и почитованє самого себе у цалосци. Виходзи зоз субєктивного спознаня же ше зробело або участвовало у дачим окремним або похвалним. Пиха спада до основних емоцийох хтори природни и нє наставаю з воспитованьом. То може буц повязане з власнима способносцами або досцигнуцами, позитивнима характеристиками приятельох або фамелиї або дачиєй жеми. Филозофи и социялни психолоґи замерковали же пиха зложена секундарна емоция хтора вимага розвой чувства себе и звладованє релевантних концептуалних розликох (напр. же би пе пиху розликовало од щесца и радосци) през интеракцию з другима засновану на язику. На пиху ше дзекеди патри як на нєчесну, нєжадану прикмету, а дзекеди як на добру прикмету, чесноту. З позитивну конотацию, пиха ше одноши на змистове чувство вязаносци за власни або цудзи вибори и поступки, або за цалу ґрупу людзох и продукт є похвали, нєзависней саморефлексиї и виполнєного чувства припадносци. З неґативну конотацию пиха ше одноши на ирационалне або нєчесне чувство дачиєй особней вредносци, статуса або досцигнуца, хторе ше хаснує як синоним за гербносц. == Психолоґия == Понеже пиха класификована як емоция або страсц, вона коґнитивна и преценьовацка у смислу же єй предмет, тото цо ше спознава и оценює, власна особносц и єй прикмети, або дацо з чим ше пишни поєдинєц идентификує. Як вина и ганьба, у тей обласци ше пиху окреме описує як самосвидому емоцию хтора шлїдзи з оценьованя себе и дачийого справованя спрам нукашнїх и екстерних стандардох. Тото ше далєй пояшнює зоз способом на яки пиха шлїдзи зоз задовольованя або усоглашованя зоз стандардом, док вина обо ганьба шлїдза як резултат упрекосценя. == Емоция == У психолоґийним смислу, позитивна пиха приємна, дзекеди возбудлїва емоция хтора резултат позитивней самоевалуациї. Вирази твари и ґести хтори указую пиху можу уключовац дзвиганє бради, ошмихи або руки на бокох же би демонстровали побиду. У справованю, пиху тиж мож виражиц так же нам глава нагнута назадок, а руки нацагнути. Тот постурални приказ уродзени, бо ше указує при уродзено цемних поєдинцох хтори нє мали нагоду видзиц го на других. '''Приклади:''' '''1.''' гордосц: Ище кед му [[оцец]] и [[мац]] розказую же так треба робиц, а вон гвари же вон зна ... Нєшка є велька пиха медзи младу челєдзу; нє знаю за нужду, нїяку; Таки мам крух платна, єст у нїм три рифи, / нє знам як мам ходзиц од велїкей пихи; Боже мой, Боже мой, яка велька пиха / кед уж стара баба паньску хустку пита; '''2.''' тото у чим ше дахто барз цеши, з чим ше дахто пиши: Окремна пиха було мац кандрасти власи. == Литература == [[Катеґория:Емоциї]] k1ru4kkpap64fs277lhdryzglhoohsc 21028 21025 2026-08-26T21:30:48Z Olirk55 19 Викивяза, виправена буква 21028 wikitext text/x-wiki [[File:Allegory of Pride Met DP888806.jpg|thumb|right|250px|Алеґория пихи (ґравура зоз коло 1590—1630. року, у Митрополитенским [[музей|музею]] у Нюйорку).]] '''Пиха''' (серб. дика, понос; слц. pycha „гордосц”, всл. pycha „исте”, укр. пиха „исте”;общеславянске салово, од праслав. рyxa „гордосц”) то емоция або чувство велького задовольства зоз самим собу, як и почитованє самого себе у цалосци. Виходзи зоз субєктивного спознаня же ше зробело або участвовало у дачим окремним або похвалним. Пиха спада до основних емоцийох хтори природни и нє наставаю з воспитованьом. То може буц повязане з власнима способносцами або досцигнуцами, позитивнима характеристиками приятельох або фамелиї або дачиєй жеми. Филозофи и социялни психолоґи замерковали же пиха зложена секундарна емоция хтора вимага розвой чувства себе и звладованє релевантних концептуалних розликох (напр. же би ше пиху розликовало од щесца и радосци) през интеракцию з другима засновану на язику. На пиху ше дзекеди патри як на нєчесну, нєжадану прикмету, а дзекеди як на добру прикмету, чесноту. З позитивну конотацию, пиха ше одноши на змистове чувство вязаносци за власни або цудзи вибори и поступки, або за цалу ґрупу людзох и продукт є похвали, нєзависней саморефлексиї и виполнєного чувства припадносци. З неґативну конотацию пиха ше одноши на ирационалне або нєчесне чувство дачиєй особней вредносци, статуса або досцигнуца, хторе ше хаснує як синоним за гербносц. == Психолоґия == Понеже пиха класификована як емоция або страсц, вона коґнитивна и преценьовацка у смислу же єй предмет, тото цо ше спознава и оценює, власна особносц и єй прикмети, або дацо з чим ше пишни поєдинєц идентификує. Як вина и ганьба, у тей обласци ше пиху окреме описує як самосвидому емоцию хтора шлїдзи з оценьованя себе и дачийого справованя спрам нукашнїх и екстерних стандардох. Тото ше далєй пояшнює зоз способом на яки пиха шлїдзи зоз задовольованя або усоглашованя зоз стандардом, док вина обо ганьба шлїдза як резултат упрекосценя. == Емоция == У психолоґийним смислу, позитивна пиха приємна, дзекеди возбудлїва емоция хтора резултат позитивней самоевалуациї. Вирази твари и ґести хтори указую пиху можу уключовац дзвиганє бради, ошмихи або руки на бокох же би демонстровали побиду. У справованю, пиху тиж мож виражиц так же нам глава нагнута назадок, а руки нацагнути. Тот постурални приказ уродзени, бо ше указує при уродзено цемних поєдинцох хтори нє мали нагоду видзиц го на других. '''Приклади:''' '''1.''' гордосц: Ище кед му [[оцец]] и [[мац]] розказую же так треба робиц, а вон гвари же вон зна ... Нєшка є велька пиха медзи младу челєдзу; нє знаю за нужду, нїяку; Таки мам крух платна, єст у нїм три рифи, / нє знам як мам ходзиц од велїкей пихи; Боже мой, Боже мой, яка велька пиха / кед уж стара баба паньску [[Хустка|хустку]] пита; '''2.''' тото у чим ше дахто барз цеши, з чим ше дахто пиши: Окремна пиха було мац кандрасти власи. == Литература == [[Катеґория:Емоциї]] 9ak0t1amyzswl9t4t6fagmfa1yprfuh 0 3464 21015 2026-08-26T14:50:46Z Ksenija234 1651 Нови бок: „'''Габза''' (лат. ''Sambuсus L''., серб. ''зова''; найвецей славянски назви за габзу виведзени од праслав. ''bъzъ'', хторе у славянских язикох дало форми ''баз(а)'', ''без(а)'', ''бузина'': слц. ''baza'' и ''beza'', чес. ''bez'' (ґен. ''bza'' и ''bzu''), поль. ''bez'' (ґен. ''bzu''), укр. и рсй. ''бузина''. У форми габ…“ 21015 wikitext text/x-wiki '''Габза''' (лат. ''Sambuсus L''., серб. ''зова''; найвецей славянски назви за габзу виведзени од праслав. ''bъzъ'', хторе у славянских язикох дало форми ''баз(а)'', ''без(а)'', ''бузина'': слц. ''baza'' и ''beza'', чес. ''bez'' (ґен. ''bza'' и ''bzu''), поль. ''bez'' (ґен. ''bzu''), укр. и рсй. ''бузина''. У форми габза тот меновнїк ше хаснує на огранїченей териториї – у заходноукраїнских и восточнословацких бешедох: карп.укр. ''габза'', всл. ''habza''; тоти други форми виведзени од праслав. ''habъ'' = нєприємни, бридки, понеже габза ма нєприємни запах) Габза вецейрочна древаста рошлїна з фамилиї ''Caprifoliaceae''. '''Наукова класификация (ушориц)''' Царство: Plantae Дивизия: Magnoliophyta Класа: Magnoliopsida Ряд: Dipsacales Фамилия: Capryfoliaceae Род: Sambucus Файта: S. nigra Биномне мено Sambucus nigra L. == Опис рошлїни == Габза нїзке древо або черяк з воздлужну шивокафову лупу, лїсцопадно рошнє 3 до 10 [[Метер|метери]] висини. Млади конари желєни, преткани з блядима смугами хтори знука виполнєти з билу масу (млязґу). Лїсца нєпарно пирясти, процивлєжни з лїсточками хтори на орубенцох пилкасто назубени. Квитки жовкастобили, дробенки, прємного паху и позберани до вельких, щитастих, кляпчистих ґириздох чия ширина досцигує 20 центи, а квитнє од априла до юния. Плод округла, спочатку желєна, а познєйше чарна [[Кошарка|кошарочка]] зоз 3-4 нашеньками. Почина дозревац од авґуста. == Хаснованє и состав == [[File:Sambucus nigra 3c.JPG|right|thumb|300px|Квет габзи]] Хаснує ше квет, а дакус ридше плод (узрети) и лїсце. У квиткох єст етерского [[Олєй|олєю]] хтори ма коло 40 материї: флавоноїди, ґликозиди, хлороґенску квашнїну, млязґу, танини, пектини и др. У плоду присутни ґликозиди, танини, дакус етерского лєю, цукер, овоцово квашнїни, витамин Ц и др. Подобного составу и лїсца. Шицки часци богати з минералнима материями (желєзо, натриюм, калиюм) и їх солями. Квиток габзи ше хаснує при горучки, синузитису, стимулує роботу знойових шлїжнїкох (окреме у комбинациї з [[Лїпа|лїпу]]), зоз чим ше знїжує тїлесну [[Температура|температуру]]. Зоз квиткох габзи ше прави тею и сок хтори ше препоручує при прехлади, кашлю и бронхитису, початного запалєня плюцох и при туберкулози, астми и регоми. [[File:Elderflower cordial in bottles.jpg|right|thumb|300pz|Сок зоз габзи]]Плод ше хаснує як лаксанс и средство за змоцнєне мокренє и зноєнє, потим при неуралґиї и ишиясу. Окрем у медицини, плод ше хаснує и у поживовей индустриї за виправянє фарби. Швижи плоди ше хаснує и за ярнє чисценє орґанизма. ''У Заходней Европи єст присловка хтора гвари же пред габжину треба зняц калап, бо вона лїчи барз велї хороти.'' Остатнїх деценийох ше екстракат габзи часто хаснує и у козметичней индустриї за продукти за ублажованє гиперпиґментацийох и пегох. Черяк габзи ше вола '''габжина''': ''Габжина ше вируци даґдзе у полю и рошнє''. (Виведзене од габза зоз суфиксом -ин-а, хтори у славянских язикох значи гущави, як напр. у наших словох ''черячина'', ''тарчини''; карп.укр. ''габзина'' „исте”, лемк. ''хабзина'' „исте”; всл. ''habźina'' „габзов квет”). == Галерия == <gallery> Файл:Sambucus nigra-fruit001.jpg|Узрети бобки габзи Файл:Sambucus nigra 0001.JPG|Габза у природи Файл:Sambucus nigra 004.jpg|Гущава габзи Файл:Sambucus nigra or elder bark at Chapeltoun, North Ayrshire.jpg|Лупа габзи </gallery> == Литература == ''Словнїк руского народного язика I, А – Н, Нови Сад 2017, б. 235-236.'' == Вонкашнї вязи == * [https://www.mocbilja.rs/zova-sambucus-nigra-l/ Zova sambucus nigra 1] * [https://www.agroklub.rs/ukrasno-lekovito-bilje/ Sok od zove osvezava ali i leci evo kako da ga napravite /95503/] * [https://www.dobrojutro.co.rs/ Pekmez dzem marmelada od zove] 0dbsyvesurl462kstyvnqptu188fsgt 21016 21015 2026-08-26T14:55:52Z Ksenija234 1651 Ушорйованє словох - италик и потребне ушориц таблїчку 21016 wikitext text/x-wiki '''Габза''' (лат. ''Sambuсus L''., серб. ''зова''; найвецей славянски назви за габзу виведзени од праслав. ''bъzъ'', хторе у славянских язикох дало форми ''баз(а)'', ''без(а)'', ''бузина'': слц. ''baza'' и ''beza'', чес. ''bez'' (ґен. ''bza'' и ''bzu''), поль. ''bez'' (ґен. ''bzu''), укр. и рсй. ''бузина''. У форми ''габза'' тот меновнїк ше хаснує на огранїченей териториї – у заходноукраїнских и восточнословацких бешедох: карп.укр. ''габза'', всл. ''habza''; тоти други форми виведзени од праслав. ''habъ'' = нєприємни, бридки, понеже габза ма нєприємни запах) Габза вецейрочна древаста рошлїна з фамилиї ''Caprifoliaceae''. '''Наукова класификация (ушориц)''' Царство: Plantae Дивизия: Magnoliophyta Класа: Magnoliopsida Ряд: Dipsacales Фамилия: Capryfoliaceae Род: Sambucus Файта: S. nigra Биномне мено Sambucus nigra L. == Опис рошлїни == Габза нїзке древо або черяк з воздлужну шивокафову лупу, лїсцопадно рошнє 3 до 10 [[Метер|метери]] висини. Млади конари желєни, преткани з блядима смугами хтори знука виполнєти з билу масу (млязґу). Лїсца нєпарно пирясти, процивлєжни з лїсточками хтори на орубенцох пилкасто назубени. Квитки жовкастобили, дробенки, прємного паху и позберани до вельких, щитастих, кляпчистих ґириздох чия ширина досцигує 20 центи, а квитнє од априла до юния. Плод округла, спочатку желєна, а познєйше чарна [[Кошарка|кошарочка]] зоз 3-4 нашеньками. Почина дозревац од авґуста. == Хаснованє и состав == [[File:Sambucus nigra 3c.JPG|right|thumb|300px|Квет габзи]] Хаснує ше квет, а дакус ридше плод (узрети) и лїсце. У квиткох єст етерского [[Олєй|олєю]] хтори ма коло 40 материї: флавоноїди, ґликозиди, хлороґенску квашнїну, млязґу, танини, пектини и др. У плоду присутни ґликозиди, танини, дакус етерского лєю, цукер, овоцово квашнїни, витамин Ц и др. Подобного составу и лїсца. Шицки часци богати з минералнима материями (желєзо, натриюм, калиюм) и їх солями. Квиток габзи ше хаснує при горучки, синузитису, стимулує роботу знойових шлїжнїкох (окреме у комбинациї з [[Лїпа|лїпу]]), зоз чим ше знїжує тїлесну [[Температура|температуру]]. Зоз квиткох габзи ше прави тею и сок хтори ше препоручує при прехлади, кашлю и бронхитису, початного запалєня плюцох и при туберкулози, астми и регоми. [[File:Elderflower cordial in bottles.jpg|right|thumb|300pz|Сок зоз габзи]]Плод ше хаснує як лаксанс и средство за змоцнєне мокренє и зноєнє, потим при неуралґиї и ишиясу. Окрем у медицини, плод ше хаснує и у поживовей индустриї за виправянє фарби. Швижи плоди ше хаснує и за ярнє чисценє орґанизма. ''У Заходней Европи єст присловка хтора гвари же пред габжину треба зняц калап, бо вона лїчи барз велї хороти.'' Остатнїх деценийох ше екстракат габзи часто хаснує и у козметичней индустриї за продукти за ублажованє гиперпиґментацийох и пегох. Черяк габзи ше вола '''габжина''': ''Габжина ше вируци даґдзе у полю и рошнє''. (Виведзене од ''габза'' зоз суфиксом -ин-а, хтори у славянских язикох значи гущави, як напр. у наших словох ''черячина'', ''тарчини''; карп.укр. ''габзина'' „исте”, лемк. ''хабзина'' „исте”; всл. ''habźina'' „габзов квет”). == Галерия == <gallery> Файл:Sambucus nigra-fruit001.jpg|Узрети бобки габзи Файл:Sambucus nigra 0001.JPG|Габза у природи Файл:Sambucus nigra 004.jpg|Черяк габзи Файл:Sambucus nigra or elder bark at Chapeltoun, North Ayrshire.jpg|Лупа габзи </gallery> == Литература == ''Словнїк руского народного язика I, А – Н, Нови Сад 2017, б. 235-236.'' == Вонкашнї вязи == * [https://www.mocbilja.rs/zova-sambucus-nigra-l/ Zova sambucus nigra 1] * [https://www.agroklub.rs/ukrasno-lekovito-bilje/ Sok od zove osvezava ali i leci evo kako da ga napravite /95503/] * [https://www.dobrojutro.co.rs/ Pekmez dzem marmelada od zove] fqz9xzgqkesf65btzn9km301bapztth 21022 21016 2026-08-26T19:17:38Z Ksenija234 1651 Додавнє референци 21022 wikitext text/x-wiki '''Габза''' (лат. ''Sambuсus L''., серб. ''зова''; найвецей славянски назви за габзу виведзени од праслав. ''bъzъ'', хторе у славянских язикох дало форми ''баз(а)'', ''без(а)'', ''бузина'': слц. ''baza'' и ''beza'', чес. ''bez'' (ґен. ''bza'' и ''bzu''), поль. ''bez'' (ґен. ''bzu''), укр. и рсй. ''бузина''. У форми ''габза'' тот меновнїк ше хаснує на огранїченей териториї – у заходноукраїнских и восточнословацких бешедох: карп.укр. ''габза'', всл. ''habza''; тоти други форми виведзени од праслав. ''habъ'' = нєприємни, бридки, понеже габза ма нєприємни запах) Габза вецейрочна древаста рошлїна з фамилиї ''Caprifoliaceae''. '''Наукова класификация (ушориц)''' Царство: Plantae Дивизия: Magnoliophyta Класа: Magnoliopsida Ряд: Dipsacales Фамилия: Capryfoliaceae Род: Sambucus Файта: S. nigra Биномне мено Sambucus nigra L. == Опис рошлїни == Габза нїзке древо або черяк з воздлужну шивокафову лупу, лїсцопадно рошнє 3 до 10 [[Метер|метери]] висини. Млади конари желєни, преткани з блядима смугами хтори знука виполнєти з билу масу (млязґу). Лїсца нєпарно пирясти, процивлєжни з лїсточками хтори на орубенцох пилкасто назубени. Квитки жовкастобили, дробенки, прємного паху и позберани до вельких, щитастих, кляпчистих ґириздох чия ширина досцигує 20 центи, а квитнє од априла до юния. Плод округла, спочатку желєна, а познєйше чарна [[Кошарка|кошарочка]] зоз 3-4 нашеньками. Почина дозревац од авґуста. == Хаснованє и состав == [[File:Sambucus nigra 3c.JPG|right|thumb|300px|Квет габзи]] Хаснує ше квет, а дакус ридше плод (узрети) и лїсце. У квиткох єст етерского [[Олєй|олєю]] хтори ма коло 40 материї: флавоноїди, ґликозиди, хлороґенску квашнїну, млязґу, танини, пектини и др. У плоду присутни ґликозиди, танини, дакус етерского лєю, цукер, овоцово квашнїни, витамин Ц и др. Подобного составу и лїсца. Шицки часци богати з минералнима материями (желєзо, натриюм, калиюм) и їх солями. Квиток габзи ше хаснує при горучки, синузитису, стимулує роботу знойових шлїжнїкох (окреме у комбинациї з [[Лїпа|лїпу]]), зоз чим ше знїжує тїлесну [[Температура|температуру]]. Зоз квиткох габзи ше прави тею и сок хтори ше препоручує при прехлади, кашлю и бронхитису, початного запалєня плюцох и при туберкулози, астми и регоми. [[File:Elderflower cordial in bottles.jpg|right|thumb|300pz|Сок зоз габзи]]Плод ше хаснує як лаксанс и средство за змоцнєне мокренє и зноєнє, потим при неуралґиї и ишиясу. Окрем у медицини, плод ше хаснує и у поживовей индустриї за виправянє фарби. Швижи плоди ше хаснує и за ярнє чисценє орґанизма. ''У Заходней Европи єст присловка хтора гвари же пред габжину треба зняц калап, бо вона лїчи барз велї хороти.'' Остатнїх деценийох ше екстракат габзи часто хаснує и у козметичней индустриї за продукти за ублажованє гиперпиґментацийох и пегох. Черяк габзи ше вола '''габжина''': ''Габжина ше вируци даґдзе у полю и рошнє''. (Виведзене од ''габза'' зоз суфиксом -ин-а, хтори у славянских язикох значи гущави, як напр. у наших словох ''черячина'', ''тарчини''; карп.укр. ''габзина'' „исте”, лемк. ''хабзина'' „исте”; всл. ''habźina'' „габзов квет”). == Галерия == <gallery> Файл:Sambucus nigra-fruit001.jpg|Узрети бобки габзи Файл:Sambucus nigra 0001.JPG|Габза у природи Файл:Sambucus nigra 004.jpg|Черяк габзи Файл:Sambucus nigra or elder bark at Chapeltoun, North Ayrshire.jpg|Лупа габзи </gallery> == Литература == ''Словнїк руского народного язика I, А – Н, Нови Сад 2017, б. 235-236.'' == Вонкашнї вязи == * [https://www.mocbilja.rs/zova-sambucus-nigra-l/ Zova sambucus nigra 1] * [https://www.agroklub.rs/ukrasno-lekovito-bilje/sok-od-zove-osvezava-ali-i-leci-evo-kako-da-ga-napravite/95503/ Sok od zove osvežava ali i leči evo kako da ga sami napravite/95503/] * [https://www.dobrojutro.co.rs/pekmez-dzem-marmelada-od-zove/ Pekmez džem marmelada od zove] 6e9io4tvigk5jrwsybu0ljmter4k4mo 21023 21022 2026-08-26T19:29:43Z Olirk55 19 21023 wikitext text/x-wiki '''Габза''' (лат. ''Sambuсus L''., серб. ''зова''; найвецей славянски назви за габзу виведзени од праслав. ''bъzъ'', хторе у славянских язикох дало форми ''баз(а)'', ''без(а)'', ''бузина'': слц. ''baza'' и ''beza'', чес. ''bez'' (ґен. ''bza'' и ''bzu''), поль. ''bez'' (ґен. ''bzu''), укр. и рсй. ''бузина''. У форми ''габза'' тот меновнїк ше хаснує на огранїченей териториї – у заходноукраїнских и восточнословацких бешедох: карп.укр. ''габза'', всл. ''habza''; тоти други форми виведзени од праслав. ''habъ'' = нєприємни, бридки, понеже габза ма нєприємни запах) Габза вецейрочна древаста рошлїна з фамилиї ''Caprifoliaceae''. '''Наукова класификация (ушориц)''' Царство: Plantae Дивизия: Magnoliophyta Класа: Magnoliopsida Ряд: Dipsacales Фамилия: Capryfoliaceae Род: Sambucus Файта: S. nigra Биномне мено Sambucus nigra L. == Опис рошлїни == Габза нїзке древо або черяк з воздлужну шивокафову лупу, лїсцопадно рошнє 3 до 10 [[Метер|метери]] висини. Млади конари желєни, преткани з блядима смугами хтори знука виполнєти з билу масу (млязґу). Лїсца нєпарно пирясти, процивлєжни з лїсточками хтори на орубенцох пилкасто назубени. Квитки жовкастобили, дробенки, прємного паху и позберани до вельких, щитастих, кляпчистих ґириздох чия ширина досцигує 20 центи, а квитнє од априла до юния. Плод округла, спочатку желєна, а познєйше чарна [[Кошарка|кошарочка]] зоз 3-4 нашеньками. Почина дозревац од авґуста. == Хаснованє и состав == [[File:Sambucus nigra 3c.JPG|right|thumb|300px|Квет габзи]] Хаснує ше квет, а дакус ридше плод (узрети) и лїсце. У квиткох єст етерского [[Олєй|олєю]] хтори ма коло 40 материї: флавоноїди, ґликозиди, хлороґенску квашнїну, млязґу, танини, пектини и др. У плоду присутни ґликозиди, танини, дакус етерского лєю, цукер, овоцово квашнїни, витамин Ц и др. Подобного составу и лїсца. Шицки часци богати з минералнима материями (желєзо, натриюм, калиюм) и їх солями. Квиток габзи ше хаснує при горучки, синузитису, стимулує роботу знойових шлїжнїкох (окреме у комбинациї з [[Лїпа|лїпу]]), зоз чим ше знїжує тїлесну [[Температура|температуру]]. Зоз квиткох габзи ше прави тею и сок хтори ше препоручує при прехлади, кашлю и бронхитису, початного запалєня плюцох и при туберкулози, астми и регоми. [[File:Elderflower cordial in bottles.jpg|right|thumb|300pz|Сок зоз габзи]]Плод ше хаснує як лаксанс и средство за змоцнєне мокренє и зноєнє, потим при неуралґиї и ишиясу. Окрем у медицини, плод ше хаснує и у поживовей индустриї за виправянє фарби. Швижи плоди ше хаснує и за ярнє чисценє орґанизма. ''У Заходней Европи єст присловка хтора гвари же пред габжину треба зняц калап, бо вона лїчи барз велї хороти.'' Остатнїх деценийох ше екстракат габзи часто хаснує и у козметичней индустриї за продукти за ублажованє гиперпиґментацийох и пегох. Черяк габзи ше вола '''габжина''': ''Габжина ше вируци даґдзе у полю и рошнє''. (Виведзене од ''габза'' зоз суфиксом -ин-а, хтори у славянских язикох значи гущави, як напр. у наших словох ''черячина'', ''тарчини''; карп.укр. ''габзина'' „исте”, лемк. ''хабзина'' „исте”; всл. ''habźina'' „габзов квет”). == Галерия == <gallery> Файл:Sambucus nigra-fruit001.jpg|Узрети бобки габзи Файл:Sambucus nigra 0001.JPG|Габза у природи Файл:Sambucus nigra 004.jpg|Черяк габзи Файл:Sambucus nigra or elder bark at Chapeltoun, North Ayrshire.jpg|Лупа габзи </gallery> == Литература == * ''Словнїк руского народного язика I, А – Н, Нови Сад 2017, б. 235-236.'' == Вонкашнї вязи == * [https://www.mocbilja.rs/zova-sambucus-nigra-l/ Zova sambucus nigra 1] * [https://www.agroklub.rs/ukrasno-lekovito-bilje/sok-od-zove-osvezava-ali-i-leci-evo-kako-da-ga-napravite/95503/ Sok od zove osvežava ali i leči evo kako da ga sami napravite/95503/] * [https://www.dobrojutro.co.rs/pekmez-dzem-marmelada-od-zove/ Pekmez džem marmelada od zove] nn66rb3zjsecjmn2ck1fhkwvzs194gl 0 3465 21017 2026-08-26T15:56:11Z Sveletanka 20 нова статя (Г. Медєши) 21017 wikitext text/x-wiki Жохтар судзина до хторей ше дої млєко (с. музлица, ведрица; чабрић, шкаф; всл. žochtar ; слц. šechtár, šochtar). Жохтар бул звичайно плехови або олївани (емайловани) и нє хасновало ше го за иншаки потреби. Походзенє слова нєясне. У XIX вику, корита за доєнє ше вирабяли у обисцу зоз видлабаньом древа брези, буку, верби ябо тополї. У другей половки XX вику пинтере их вирабяли зоз кривеньом древених латкох и предавали на пияцу. У медзивойновим чаше почалише хасновац емайловани, фабрични судзини за доєнє. Емайловани канти хтори ше хасновало за доєнє волали и корита за доєнє. Думало ше же крава будзе давац вецей млєка кед зоз першим уходом до хлїва прейдзе прейґ жохтара зоз воду. Нєшка ридкo хто дої крави, кози або овци ручно, окреме кед єст вецей статку. Єст машини на струю хтори ше волаю доячки. Литература Словнїк руского народного язика I, А – Н, Нови Сад 2017, б. 420. Вонкашнї вязи https://www.ludovakultura.sk/polozka-encyklopedie/sechtar/ https://narecie.sk/%C5%A1echt%C3%A1r a77tfy0jw2egqz8iox5hta69d6cn771 21024 21017 2026-08-26T20:21:22Z ОленкаБТ 1579 Медзинаслови, викивязи, подробносци 21024 wikitext text/x-wiki '''Жохтар''' судзина до хторей ше дої млєко (''с. музлица, ведрица; чабрић, шкаф''; всл. ''žochtar'' ; слц. ''šechtár, šochtar''). Жохтар бул звичайно плехови або олївани (емайловани) и нє хасновало ше го за иншаки потреби. Походзенє слова нєясне. У XIX вику, корита за доєнє ше вирабяли у обисцу зоз видлабаньом древа брези, буку, [[Верба|верби]] ябо [[Тополя (древо)|тополї]]. У другей половки XX вику пинтере их вирабяли зоз кривеньом древених латкох и предавали на [[Пияц|пияцу]]. У медзивойновим чаше почалише хасновац емайловани, фабрични судзини за доєнє. Емайловани канти хтори ше хасновало за доєнє волали и корита за доєнє. Думало ше же крава будзе давац вецей млєка кед зоз першим уходом до [[Хлїв|хлїва]] прейдзе прейґ жохтара зоз воду. Нєшка ридкo хто дої крави, кози або овци ручно, окреме кед єст вецей статку. Єст машини на струю хтори ше волаю доячки. == Литература == • ''Словнїк руского народного язика I, А – Н'', Нови Сад 2017, б. 420. == Вонкашнї вязи == https://www.ludovakultura.sk/polozka-encyklopedie/sechtar/ https://narecie.sk/%C5%A1echt%C3%A1r pvits0hkgwbgip24hsc2olwm2pgh6fk 21027 21024 2026-08-26T21:20:56Z Olirk55 19 21027 wikitext text/x-wiki [[File:ZOHTAR za mljeko.jpg|thumb|Жохтар, емайлована судзина за млєко|393x393п]]Жохтар судзина до хторей ше дої млєко (с. музлица, ведрица; чабрић, шкаф; всл. žochtar ; слц. šechtár, šochtar). Жохтар бул звичайно плехови або олївани (емайловани) и нє хасновало ше го за иншаки потреби. Походзенє слова нєясне. У XIX вику, корита за доєнє ше вирабяли у обисцу зоз видлабаньом древа брези, буку, верби ябо [[Тополя (древо)|тополї]]. У другей половки XX вику пинтере их вирабяли зоз кривеньом древених латкох и предавали на пияцу. У медзивойновим чаше почалише хасновац емайловани, фабрични судзини за доєнє. Емайловани канти хтори ше хасновало за доєнє волали и корита за доєнє. Думало ше же крава будзе давац вецей млєка кед зоз першим уходом до хлїва прейдзе прейґ жохтара зоз воду. Нєшка ридкo хто дої крави, кози або овци ручно, окреме кед єст вецей статку. Єст машини на струю хтори ше волаю доячки.<ref> [https://vetshop.rs/goveda/oprema-za-muzu/muzilice.html Električne muzilice] vetshop.rs</ref> == Ґалерия == <gallery> Файл:Zohtar, sudzina za podojene mljeko.jpg|Жохтар, судизна до хторей ше дої млєко (Ченей, 2026. рок, ресторан: Салаш 137) Файл:Zohtar zoz dreva.jpg|Корито зоз древа за доєнє млєка (предходнїк плехового емайлованого жохтара) </gallery> == Литература == * ''Словнїк руского народного язика I, А – Н'', Нови Сад 2017, б. 420. == Вонкашнї вязи == * [https://www.ludovakultura.sk/polozka-encyklopedie/sechtar/ Zohtar] * [https://narecie.sk/%C5%A1echt%C3%A1r Slovo šechtár] Nárečie.sk == Референци == 06xpmys6hpxd9v05goyhijjbllxn2gr 21032 21027 2026-08-27T00:15:39Z Keresturec 18 21032 wikitext text/x-wiki [[File:ZOHTAR za mljeko.jpg|thumb|Жохтар, емайлована судзина за млєко|350x350px]]'''Жохтар''' судзина до хторей ше дої млєко (с. музлица, ведрица; чабрић, шкаф; всл. žochtar ; слц. šechtár, šochtar). Жохтар бул звичайно плехови або олївани (емайловани) и нє хасновало ше го за иншаки потреби. Походзенє слова нєясне. У XIX вику, корита за доєнє ше вирабяли у обисцу зоз видлабаньом древа брези, буку, верби ябо [[Тополя (древо)|тополї]]. У другей половки XX вику пинтере их вирабяли зоз кривеньом древених латкох и предавали на пияцу. У медзивойновим чаше почало ше хасновац емайловани, фабрични судзини за доєнє. Емайловани канти хтори ше хасновало за доєнє волали и корита за доєнє. Думало ше же крава будзе давац вецей млєка кед зоз першим уходом до хлїва прейдзе прейґ жохтара зоз воду. Нєшка ридкo хто дої крави, кози або овци ручно, окреме кед єст вецей статку. Єст машини на струю хтори ше волаю доячки.<ref> [https://vetshop.rs/goveda/oprema-za-muzu/muzilice.html Električne muzilice] vetshop.rs</ref> == Ґалерия == <gallery> Файл:Zohtar, sudzina za podojene mljeko.jpg|Жохтар, судизна до хторей ше дої млєко (Ченей, 2026. рок, ресторан: Салаш 137) Файл:Zohtar zoz dreva.jpg|Корито зоз древа за доєнє млєка (предходнїк плехового емайлованого жохтара) </gallery> == Литература == * ''Словнїк руского народного язика I, А – Н'', Нови Сад 2017, б. 420. == Вонкашнї вязи == * [https://www.ludovakultura.sk/polozka-encyklopedie/sechtar/ Zohtar] * [https://narecie.sk/%C5%A1echt%C3%A1r Slovo šechtár] Nárečie.sk == Референци == fpjgolx4hnm1uf9kn8eijxlgqyigunx 21034 21032 2026-08-27T06:20:01Z Sveletanka 20 катеґория 21034 wikitext text/x-wiki [[File:ZOHTAR za mljeko.jpg|thumb|Жохтар, емайлована судзина за млєко|350x350px]]'''Жохтар''' судзина до хторей ше дої млєко (с. музлица, ведрица; чабрић, шкаф; всл. žochtar ; слц. šechtár, šochtar). Жохтар бул звичайно плехови або олївани (емайловани) и нє хасновало ше го за иншаки потреби. Походзенє слова нєясне. У XIX вику, корита за доєнє ше вирабяли у обисцу зоз видлабаньом древа брези, буку, верби ябо [[Тополя (древо)|тополї]]. У другей половки XX вику пинтере их вирабяли зоз кривеньом древених латкох и предавали на пияцу. У медзивойновим чаше почало ше хасновац емайловани, фабрични судзини за доєнє. Емайловани канти хтори ше хасновало за доєнє волали и корита за доєнє. Думало ше же крава будзе давац вецей млєка кед зоз першим уходом до хлїва прейдзе прейґ жохтара зоз воду. Нєшка ридкo хто дої крави, кози або овци ручно, окреме кед єст вецей статку. Єст машини на струю хтори ше волаю доячки.<ref> [https://vetshop.rs/goveda/oprema-za-muzu/muzilice.html Električne muzilice] vetshop.rs</ref> == Ґалерия == <gallery> Файл:Zohtar, sudzina za podojene mljeko.jpg|Жохтар, судизна до хторей ше дої млєко (Ченей, 2026. рок, ресторан: Салаш 137) Файл:Zohtar zoz dreva.jpg|Корито зоз древа за доєнє млєка (предходнїк плехового емайлованого жохтара) </gallery> == Литература == * ''Словнїк руского народного язика I, А – Н'', Нови Сад 2017, б. 420. == Вонкашнї вязи == * [https://www.ludovakultura.sk/polozka-encyklopedie/sechtar/ Zohtar] * [https://narecie.sk/%C5%A1echt%C3%A1r Slovo šechtár] Nárečie.sk == Референци == <references /> [[Катеґория:Обисце]] [[Катеґория:Справа]] [[Катеґория:Ствари у Руским обисцу]] aw1srfwjelc4smbum67gnf8krjmsbpg 21036 21034 2026-08-27T07:41:39Z Olirk55 19 Катеґория 21036 wikitext text/x-wiki [[File:ZOHTAR za mljeko.jpg|thumb|Жохтар, емайлована судзина за млєко|350x350px]]'''Жохтар''' судзина до хторей ше дої млєко (серб. музлица, ведрица; чабрић, шкаф; всл. žochtar ; слц. šechtár, šochtar). Жохтар бул звичайно плехови або олївани (емайловани) и нє хасновало ше го за иншаки потреби. Походзенє слова нєясне. У XIX вику, корита за доєнє ше вирабяли у обисцу зоз видлабаньом древа брези, буку, верби ябо [[Тополя (древо)|тополї]]. У другей половки XX вику пинтере их вирабяли зоз кривеньом древених латкох и предавали на пияцу. У медзивойновим чаше почало ше хасновац емайловани, фабрични судзини за доєнє. Емайловани канти хтори ше хасновало за доєнє волали и корита за доєнє. Думало ше же крава будзе давац вецей млєка кед зоз першим уходом до хлїва прейдзе прейґ жохтара зоз воду. Нєшка ридкo хто дої крави, кози або овци ручно, окреме кед єст вецей статку. Єст машини на струю хтори ше волаю доячки.<ref> [https://vetshop.rs/goveda/oprema-za-muzu/muzilice.html Električne muzilice] vetshop.rs</ref> == Ґалерия == <gallery> Файл:Zohtar, sudzina za podojene mljeko.jpg|Жохтар, судизна до хторей ше дої млєко (Ченей, 2026. рок, ресторан: Салаш 137) Файл:Zohtar zoz dreva.jpg|Корито зоз древа за доєнє млєка (предходнїк плехового емайлованого жохтара) </gallery> == Литература == * ''Словнїк руского народного язика I, А – Н'', Нови Сад 2017, б. 420. == Вонкашнї вязи == * [https://www.ludovakultura.sk/polozka-encyklopedie/sechtar/ Zohtar] * [https://narecie.sk/%C5%A1echt%C3%A1r Slovo šechtár] Nárečie.sk == Референци == <references /> [[Катеґория:Обисце]] [[Катеґория:Справа]] [[Катеґория:Ствари у Руским обисцу]] [[Катеґория:Архаизми]] 1wfgqqgoq9u6nesdj5alfu6z6m6wc6p 21047 21036 2026-08-27T10:44:27Z Sveletanka 20 21047 wikitext text/x-wiki [[File:ZOHTAR za mljeko.jpg|thumb|Жохтар, емайлована судзина за млєко|350x350px]]'''Жохтар''' судзина до хторей ше дої млєко (серб. музлица, ведрица; чабрић, шкаф; всл. žochtar ; слц. šechtár, šochtar). Жохтар бул звичайно плехови або олївани (емайловани) и нє хасновало ше го за иншаки потреби. Походзенє слова нєясне. У XIX вику, корита за доєнє ше вирабяли у обисцу зоз видлабаньом древа брези, буку, верби ябо [[Тополя (древо)|тополї]]. У другей половки XX вику пинтере их вирабяли зоз кривеньом древених латкох и предавали на пияцу. У медзивойновим чаше почало ше хасновац емайловани, фабрични судзини за доєнє. Емайловани канти хтори ше хасновало за доєнє волали и корита за доєнє. Думало ше же крава будзе давац вецей млєка кед зоз першим уходом до хлїва прейдзе прейґ жохтара зоз воду. Нєшка ридкo хто дої крави, кози або овци ручно, окреме кед єст вецей статку. Єст машини на струю хтори ше волаю доячки.<ref> [https://vetshop.rs/goveda/oprema-za-muzu/muzilice.html Električne muzilice] vetshop.rs</ref> == Ґалерия == <gallery> Файл:Zohtar, sudzina za podojene mljeko.jpg|Жохтар, судизна до хторей ше дої млєко (Ченей, 2026. рок, ресторан: Салаш 137) Файл:Zohtar zoz dreva.jpg|Корито зоз древа за доєнє млєка (предходнїк плехового емайлованого жохтара) </gallery> == Литература == * ''Словнїк руского народного язика I, А – Н'', Нови Сад 2017, б. 420. == Вонкашнї вязи == * [https://www.ludovakultura.sk/polozka-encyklopedie/sechtar/ Zohtar] * [https://narecie.sk/%C5%A1echt%C3%A1r Slovo šechtár] Nárečie.sk == Референци == <references /> [[Катеґория:Обисце]] [[Катеґория:Ствари у Руским обисцу]] [[Катеґория:Архаизми]] rooxezuvu09zw25knc254utt13sag96 0 3466 21033 2026-08-27T00:52:04Z Saslavik 1716 Нови бок: „'''Поставянє у цеку – under construction''' [[Файл:Etna eruption seen from the International Space Station.jpg|мини |Ерупция Етни 2002. року]] [[Файл:Italy relief location map-blank.jpg|мини]] '''Етна''' (''Muncibeddhu'', Αἴτνη<ref>https://www.cs.uky.edu/~raphael/sol/sol-entries/alphaiota/375</ref> або просто ''iddhu'' на сицилиянским) то активни вулкан у Италиї х…“ 21033 wikitext text/x-wiki '''Поставянє у цеку – under construction''' [[Файл:Etna eruption seen from the International Space Station.jpg|мини |Ерупция Етни 2002. року]] [[Файл:Italy relief location map-blank.jpg|мини]] '''Етна''' (''Muncibeddhu'', Αἴτνη<ref>https://www.cs.uky.edu/~raphael/sol/sol-entries/alphaiota/375</ref> або просто ''iddhu'' на сицилиянским) то активни вулкан у Италиї хтори ше находзи на восточним побрежю Сицилиї, нєдалєко од Месини и Катаниї. Етна найвисши вулкан у Европи, на 3.357 m надморскей висини, алє висина вулкана варирує пре ерупциї.<ref>Pezzella, Francesca. https://web.archive.org/web/20210810155613/https:/www.ingv.it/it/stampa-e-urp/stampa/comunicati-stampa/4910-l-etna-si-supera-nuovo-record-di-altezza-a-3357-metri. ''www.ingv.it (на језику: италијански).'' Архивирано из https://www.ingv.it/it/stampa-e-urp/stampa/comunicati-stampa/4910-l-etna-si-supera-nuovo-record-di-altezza-a-3357-metri 10. 08. 2021. г. Приступљено 2021-08-10.</ref><ref>https://www.ct.ingv.it/index.php/formazione-e-divulgazione/news/303-l-etna-si-supera-nuovo-record-di-altezza-a-3357-metri (на језику: италијански). 2021-08-10. Приступљено 2021-08-11.</ref><ref>Laura Geggel (16. 8. 2021). https://www.space.com/mount-etna-grows-100-feet. Space.com.</ref> То тиж так найвисша гора у Италиї южно од Алпох<ref>http://www.volcano.group.cam.ac.uk/volcanoes/etna/. www.volcano.group.cam.ac.uk. октобар 2012.</ref> и закрива подруче 1.190 km². Етна три раз висша од Везува, хтори ше тиж находзи у Италиї. Етна закрива поверхносц 1.190 km<ref>Pezzella, Francesca. https://web.archive.org/web/20210810155613/https:/www.ingv.it/it/stampa-e-urp/stampa/comunicati-stampa/4910-l-etna-si-supera-nuovo-record-di-altezza-a-3357-metri. ''www.ingv.it (на језику: италијански).'' Архивирано из https://www.ingv.it/it/stampa-e-urp/stampa/comunicati-stampa/4910-l-etna-si-supera-nuovo-record-di-altezza-a-3357-metri 10. 08. 2021. г. Приступљено 2021-08-10.</ref> (459 sq mi) з базовим обсягом 140 km (87 miles). Прето є найвекши спомедзи трох активних вулканох у Италиї, коло два и пол раз висши од шлїдуюцого по велькосци, Везува. Лєм гора Теиде на Тенерифох на Канарских островох висша у цалим европско-сиверноафрицким реґионє заходно од Чарного моря.<ref>https://web.archive.org/web/20110701123119/http:/vulcan.wr.usgs.gov/Volcanoes/Italy/description_italy_volcanics.html. USGS. Архивирано из https://vulcan.wr.usgs.gov/Volcanoes/Italy/description_italy_volcanics.html 11. 7. 2011. г..</ref> У греческей митолоґиї, шмерцоносне чудовиско, Тифона, зарабровал под тоту гору Зевс, бог нєба и грома и краль богох, а за Гефестово ковальнї ше тиж приповедало же ше находза под ню.<ref>Aelian, ''Hist. An.'' xi. 3, referenced under http://quod.lib.umich.edu/m/moa/acl3129.0001.001/69?page=root;size=100;view=image in William Smith's Dictionary of Greek and Roman Biography and Mythology</ref> Етна єден з найактивнєйших вулканох на швеце и скоро же є у нєпреривней фази ерупциї. Гоч на вецей заводи спричиньовала огромни чкоди, Етну ше нє трима за барз опасни вулкан и тисячи людзе жию коло нєй. Плодна вулканска жем потримує екстензивну польопривреду, з винїцами и овоцнїками хтори ше пресцераю прейґ нїзших схилох гори и широкей ровнїни Катаниї на югу.<ref>Thomaidis, Konstantinos; Troll, Valentin R.; Deegan, Frances M.; Freda, Carmela; Corsaro, Rosa A.; Behncke, Boris; Rafailidis, Savvas (2021). https://onlinelibrary.wiley.com/doi/abs/10.1111/gto.12362. Geology Today (на језику: енглески). '''37''' (4): 141—149. ISSN https://www.worldcat.org/issn/1365-2451. S2CID https://api.semanticscholar.org/CorpusID:238802288. doi:https://doi.org/10.1111%2Fgto.12362.</ref> Пре свою нєдавну активносц и жительство, Зєдинєни нациї<ref>https://web.archive.org/web/20120603153614/http:/vulcan.wr.usgs.gov/Volcanoes/DecadeVolcanoes/framework.html. United States Geological Survey. Архивирано из https://vulcan.wr.usgs.gov/Volcanoes/DecadeVolcanoes/framework.html 03. 06. 2012. г. Приступљено 08. 02. 2023.</ref> преглашели Етну за вулкан децениї. У юнию 2013. року додата є на Унескову лїстину шветового скарбу.<ref>http://www.italymagazine.com/news/mount-etna-becomes-world-heritage-site'', ''Italy Magazine, 4. 5. 2013</ref> == Наставанє == Етна зразмирно млади вулкан. Зявела ше з моря пред коло милион роками, а єй перша ерупция була дас пол милиона роки познєйше.<ref>Appleton, Geoffrey., Morgan, Vernon., Mkt Print) (2005). Sva čuda sveta '': [vodič kroz najveće prirodne lepote]. ''Beograd: Mladinska knjiga. стр. 135. ISBN 86-84213-07-6. OCLC https://www.worldcat.org/oclc/448032399.</ref> == Випатрунок == Природна структура од подножя по верх Етни: нїзши схили закриваю винїци, овоцнїки помаранчатох и пистацийох, а потим их поступнє заменюю черешнї и яблонї. Потим, над нїма ше находза схили з дубами, брезами, лїсковцами и ґестинями, а ище висше ше пресцера подруче розлятей окаменєней лави хтору оформели климатски пременки. У тей часци нєт вельо рошлїни; ту рошнє лєм горске квеце. На тим вулкану єст и предлїли з вичним лядом. Вше блїжей ґу верху ше находза подруча хтори нєвигодни нї за яки живот - шива, нєфурмаста пустош, под вулканску трозґу, ґаром и лаву, през хтору на дзепоєдних местох пребива пара. Розтворени пажерак кратера офарбени зоз сулфатами и оксидами, а його глїбина ше нєпреривно меня у зависносци од дзвиганя и спущованя затикача од лави.<ref>Appleton, Geoffrey., Morgan, Vernon., Mkt Print) (2005). Sva čuda sveta '': [vodič kroz najveće prirodne lepote]. ''Beograd: Mladinska knjiga. стр. 135. ISBN 86-84213-07-6. OCLC https://www.worldcat.org/oclc/448032399.</ref> == История вулканских ерупцийох == === Моцни ерупциї === Єст зачувани писани жридла о вельких ерупцийох 475. и 396. року пред нову еру, потим, 812. и 1169. року, та у 14. вику. Року 1669. ше Етна розпукла од верху по дно, и з нєй ше виляли на милиони тони лави. Менши и части ерупциї поряднє знїщую польопривредни поверхносци и спалюю валали. Заш лєм, обриви Етни єдно з найгустейше населєних подручох на Сицилиї. Гоч рики вулканскей лави маю огромну руйнуюцу моц хтора знїщує хижи и драги, вони чечу помали та ше ридко случи же дахто з людзох настрада.<ref>Appleton, Geoffrey., Morgan, Vernon., Mkt Print) (2005). Sva čuda sveta '': [vodič kroz najveće prirodne lepote]. ''Beograd: Mladinska knjiga. стр. 135. ISBN 86-84213-07-6. OCLC https://www.worldcat.org/oclc/448032399.</ref> === Ґеолоґийна история === Вулканска активносц першираз була на Етни пред коло 500.000 роками, з ерупциями под морйом при старим побрежю Сицилиї.<ref>Martin-Schutz, Alicia. https://web.archive.org/web/20130225070620/http:/vulcan.wr.usgs.gov/Volcanoes/Italy/description_italy_volcanics.html. Архивирано из https://vulcan.wr.usgs.gov/Volcanoes/Italy/description_italy_volcanics.html 25. 02. 2013. г. Приступљено 08. 02. 2023.</ref> Пред коло 300.000 роками, вулканизем ше почал зявйовац югозаходно од верху (штреднї верх вулкану), а потим ше активносц поцагла ґу терашньому центру пред 170.000 роками. Ерупциї у тим чаше направели перше векше вулканске зданиє, формуюци стратовулкан у зменююцих експлозивних и ефузивних ерупцийох. Роснуце гори з часу на час претарговане з велькима ерупциями, цо приведло до завальованя верху и формованя калдера. Од пред коло 35.000 до 15.000 роками, Етна дожила даєдни барз експлозивни ерупциї и створела вельки пирокластични цеки, хтори зохабели вельки насклади иґнимбриту. Ґар од тих ерупцийох пренайдзени аж и южно од гранїци Риму, 800 km (497 mi) сиверно. Пред даскельо тисячи роками, восточни бок гори дожил катастрофални колапс, хтори направел огромни шлїзкаци терен, подобни тому цо бул у ерупциї гори Сент Геленс 1980. року. Шлїзкаци терен зохабел вельку депресию на боку вулкана, познату як ''Вале дел Бове'' (Долїна волох). Єдно виглєдованє обявене 2006. року суґерує же ше то збуло пред коло 8.000 роками и же спричинєло огромни цунами, хтори зохабел шлїди на даскелїх местох у восточним Медитеранє.<ref>It has been suggested that this was the reason why the settlement of Atlit Yam (Israel), now below sea level, was suddenly abandoned around that time. See ''Pareschi, M. T.; Boschi, E.; Favalli, M. (2007), „Holocene tsunamis from Mount Etna and the fate of Israeli Neolithic communities”, Geophysical Research Letters, '''34''' (16): L16317, Bibcode:''http://adsabs.harvard.edu/abs/2007GeoRL..3416317P'', S2CID'' https://api.semanticscholar.org/CorpusID:129407252'', doi:''https://doi.org/10.1029%2F2007GL030717. This claim has been contested, however, as "there is no evidence of tsunami deposits, nor of sudden and catastrophic changes such as damaged structures, whole animal carcases or evidence of traumatic injury, such as might be expected to result from a tsunami event" (Galili E., Rosen B., Evron M.W., Hershkovitz I., Eshed V., Horwitz L.K. (2020) https://doi.org/10.1007/978-3-030-37367-2_23. In: Bailey G., Galanidou N., Peeters H., Jöns H., Mennenga M. (eds). ''The Archaeology of Europe’s Drowned Landscapes. Coastal Research Library.'', Vol. 35. Springer, Cham). See also, Galili, E., Horwitz, L. K., Hershkovitz, I., Eshed, V., Salamon, A., Zviely, D., Weinstein‐Evron, M., and Greenfield, H. (2008), https://doi.org/10.1029/2008GL033445, ''Geophysical Research Letters'', 35, L08311.</ref> Гора Етна ше руша ґу Штредожемному морю зоз штредню швидкосцу 14 mm (0,55 in) рочнє, а масив ше шлїзка по нєконсолидованим пасме над старшим нагнутим тереном.<ref>'' Murray, J.B.; van Wyk de Vries, B.; Pitty, A. (април 2018). http://oro.open.ac.uk/54264/1/445_2018_Article_1209.pdf'' (PDF). Bulletin of Volcanology. 80 (4): 40. Bibcode:http://adsabs.harvard.edu/abs/2018BVol...80...40M. PMC https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC6560784 . PMID https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/31258237. doi:https://doi.org/10.1007%2Fs00445-018-1209-1''.''</ref><ref>https://www.science.org/doi/10.1126/sciadv.aat9700</ref> == Жем == На добре наводньованих обривох Етни, вулкански ґар прави єдну з найплоднєйших файтох жеми. Там мож витвориц аж и до 5 жатви желєняви рочнє. Тиж жем вигодна и за овоц, а и за винїци.<ref>Appleton, Geoffrey., Morgan, Vernon., Mkt Print) (2005). Sva čuda sveta '': [vodič kroz najveće prirodne lepote]. ''Beograd: Mladinska knjiga. стр. 135. ISBN 86-84213-07-6. OCLC https://www.worldcat.org/oclc/448032399.</ref> == Референци == <references/> == Литература == https://sr.wikipedia.org/sr-ec/Етна == Ґалерия == [[Файл:Cole Thomas Mount Etna from Taormina 1843.jpg|мини|Попатрунок на Етну з варошу Таормине]] 4mapnuyf1usuzz1tmt936gs21blolfc 21035 21033 2026-08-27T07:33:37Z Sveletanka 20 ушорйованє 21035 wikitext text/x-wiki '''Поставянє у цеку – under construction''' [[Файл:Etna eruption seen from the International Space Station.jpg|мини |Ерупция Етни 2002. року]] [[Файл:Italy relief location map-blank.jpg|мини]] '''Етна''' (''Muncibeddhu'', Αἴτνη<ref>[https://www.cs.uky.edu/~raphael/sol/sol-entries/alphaiota/375 Suda, alphaiota, 375]</ref> або просто ''iddhu'' на сицилиянским) то активни вулкан у Италиї хтори ше находзи на восточним побрежю Сицилиї, нєдалєко од Месини и Катаниї. Етна найвисши вулкан у Европи, на 3.357 m <ref name=":0">Pezzella, Francesca.[https://web.archive.org/web/20210810155613/https:/www.ingv.it/it/stampa-e-urp/stampa/comunicati-stampa/4910-l-etna-si-supera-nuovo-record-di-altezza-a-3357-metri „L'Etna si supera. Nuovo record di altezza a 3357 metri”]. ''www.ingv.it'' (на језику: италијански). Архивирано из [https://www.ingv.it/it/stampa-e-urp/stampa/comunicati-stampa/4910-l-etna-si-supera-nuovo-record-di-altezza-a-3357-metri Оригинала] 10. 08. 2021. г. Приступљено 2021-08-10.</ref><ref>[https://www.ct.ingv.it/index.php/formazione-e-divulgazione/news/303-l-etna-si-supera-nuovo-record-di-altezza-a-3357-metri „L'Etna si supera. Nuovo record di altezza a 3357 metri”](на језику: италијански). 2021-08-10. Приступљено 2021-08-11.</ref><ref>Laura Geggel (16. 8. 2021). [https://www.space.com/mount-etna-grows-100-feet. „Mount Etna is 100 feet taller than it was 6 months ago”] ''Space.com.''</ref> То тиж так найвисша гора у Италиї южно од Алпох<ref>[http://www.volcano.group.cam.ac.uk/volcanoes/etna/ „Etna & Aeolian Islands 2012 – Cambridge Volcanology”] ''www.volcano.group.cam.ac.uk.'' октобар 2012.</ref> и закрива подруче 1.190 km². Етна три раз висша од Везува, хтори ше тиж находзи у Италиї. Етна закрива поверхносц 1.190 km<ref name=":0" /> (459 sq mi) з базовим обсягом 140 km (87 miles). Прето є найвекши спомедзи трох активних вулканох у Италиї, коло два и пол раз висши од шлїдуюцого по велькосци, Везува. Лєм гора Теиде на Тенерифох на Канарских островох висша у цалим европско-сиверноафрицким реґионє заходно од Чарного моря. У греческей митолоґиї, шмерцоносне чудовиско, Тифона, зарабровал под тоту гору Зевс, бог нєба и грома и краль богох, а за Гефестово ковальнї ше тиж приповедало же ше находза под ню. Етна єден з найактивнєйших вулканох на швеце и скоро же є у нєпреривней фази ерупциї. Гоч на вецей заводи спричиньовала огромни чкоди, Етну ше нє трима за барз опасни вулкан и тисячи людзе жию коло нєй. Плодна вулканска жем потримує екстензивну польопривреду, з винїцами и овоцнїками хтори ше пресцераю прейґ нїзших схилох гори и широкей ровнїни Катаниї на югу.<ref>Thomaidis, Konstantinos; Troll, Valentin R.; Deegan, Frances M.; Freda, Carmela; Corsaro, Rosa A.; Behncke, Boris; Rafailidis, Savvas (2021). [https://onlinelibrary.wiley.com/doi/abs/10.1111/gto.12362. „A message from the 'underground forge of the gods': history and current eruptions at Mt Etna”], Geology Today (на језику: енглески). '''37''' (4): 141—149. doi:[https://onlinelibrary.wiley.com/doi/10.1111/gto.12362 10.1111%2Fgto.12362].</ref> Пре свою нєдавну активносц и жительство, Зєдинєни нациї<ref>https://web.archive.org/web/20120603153614/http:/vulcan.wr.usgs.gov/Volcanoes/DecadeVolcanoes/framework.html. United States Geological Survey. Архивирано из https://vulcan.wr.usgs.gov/Volcanoes/DecadeVolcanoes/framework.html 03. 06. 2012. г. Приступљено 08. 02. 2023.</ref> преглашели Етну за вулкан децениї. У юнию 2013. року додата є на Унескову лїстину шветового скарбу.<ref>http://www.italymagazine.com/news/mount-etna-becomes-world-heritage-site'', ''Italy Magazine, 4. 5. 2013</ref> == Наставанє == Етна зразмирно млади вулкан. Зявела ше з моря пред коло милион роками, а єй перша ерупция була дас пол милиона роки познєйше.<ref>Appleton, Geoffrey., Morgan, Vernon., Mkt Print) (2005). Sva čuda sveta '': [vodič kroz najveće prirodne lepote]. ''Beograd: Mladinska knjiga. стр. 135. ISBN 86-84213-07-6. OCLC https://www.worldcat.org/oclc/448032399.</ref> == Випатрунок == Природна структура од подножя по верх Етни: нїзши схили закриваю винїци, овоцнїки помаранчатох и пистацийох, а потим их поступнє заменюю черешнї и яблонї. Потим, над нїма ше находза схили з дубами, брезами, лїсковцами и ґестинями, а ище висше ше пресцера подруче розлятей окаменєней лави хтору оформели климатски пременки. У тей часци нєт вельо рошлїни; ту рошнє лєм горске квеце. На тим вулкану єст и предлїли з вичним лядом. Вше блїжей ґу верху ше находза подруча хтори нєвигодни нї за яки живот - шива, нєфурмаста пустош, под вулканску трозґу, ґаром и лаву, през хтору на дзепоєдних местох пребива пара. Розтворени пажерак кратера офарбени зоз сулфатами и оксидами, а його глїбина ше нєпреривно меня у зависносци од дзвиганя и спущованя затикача од лави.<ref>Appleton, Geoffrey., Morgan, Vernon., Mkt Print) (2005). Sva čuda sveta '': [vodič kroz najveće prirodne lepote]. ''Beograd: Mladinska knjiga. стр. 135. ISBN 86-84213-07-6. OCLC https://www.worldcat.org/oclc/448032399.</ref> == История вулканских ерупцийох == === Моцни ерупциї === Єст зачувани писани жридла о вельких ерупцийох 475. и 396. року пред нову еру, потим, 812. и 1169. року, та у 14. вику. Року 1669. ше Етна розпукла од верху по дно, и з нєй ше виляли на милиони тони лави. Менши и части ерупциї поряднє знїщую польопривредни поверхносци и спалюю валали. Заш лєм, обриви Етни єдно з найгустейше населєних подручох на Сицилиї. Гоч рики вулканскей лави маю огромну руйнуюцу моц хтора знїщує хижи и драги, вони чечу помали та ше ридко случи же дахто з людзох настрада.<ref>Appleton, Geoffrey., Morgan, Vernon., Mkt Print) (2005). Sva čuda sveta '': [vodič kroz najveće prirodne lepote]. ''Beograd: Mladinska knjiga. стр. 135. ISBN 86-84213-07-6. OCLC https://www.worldcat.org/oclc/448032399.</ref> === Ґеолоґийна история === Вулканска активносц першираз була на Етни пред коло 500.000 роками, з ерупциями под морйом при старим побрежю Сицилиї.<ref>Martin-Schutz, Alicia. https://web.archive.org/web/20130225070620/http:/vulcan.wr.usgs.gov/Volcanoes/Italy/description_italy_volcanics.html. Архивирано из https://vulcan.wr.usgs.gov/Volcanoes/Italy/description_italy_volcanics.html 25. 02. 2013. г. Приступљено 08. 02. 2023.</ref> Пред коло 300.000 роками, вулканизем ше почал зявйовац югозаходно од верху (штреднї верх вулкану), а потим ше активносц поцагла ґу терашньому центру пред 170.000 роками. Ерупциї у тим чаше направели перше векше вулканске зданиє, формуюци стратовулкан у зменююцих експлозивних и ефузивних ерупцийох. Роснуце гори з часу на час претарговане з велькима ерупциями, цо приведло до завальованя верху и формованя калдера. Од пред коло 35.000 до 15.000 роками, Етна дожила даєдни барз експлозивни ерупциї и створела вельки пирокластични цеки, хтори зохабели вельки насклади иґнимбриту. Ґар од тих ерупцийох пренайдзени аж и южно од гранїци Риму, 800 km (497 mi) сиверно. Пред даскельо тисячи роками, восточни бок гори дожил катастрофални колапс, хтори направел огромни шлїзкаци терен, подобни тому цо бул у ерупциї гори Сент Геленс 1980. року. Шлїзкаци терен зохабел вельку депресию на боку вулкана, познату як ''Вале дел Бове'' (Долїна волох). Єдно виглєдованє обявене 2006. року суґерує же ше то збуло пред коло 8.000 роками и же спричинєло огромни цунами, хтори зохабел шлїди на даскелїх местох у восточним Медитеранє.<ref>It has been suggested that this was the reason why the settlement of Atlit Yam (Israel), now below sea level, was suddenly abandoned around that time. See ''Pareschi, M. T.; Boschi, E.; Favalli, M. (2007), „Holocene tsunamis from Mount Etna and the fate of Israeli Neolithic communities”, Geophysical Research Letters, '''34''' (16): L16317, Bibcode:''http://adsabs.harvard.edu/abs/2007GeoRL..3416317P'', S2CID'' https://api.semanticscholar.org/CorpusID:129407252'', doi:''https://doi.org/10.1029%2F2007GL030717. This claim has been contested, however, as "there is no evidence of tsunami deposits, nor of sudden and catastrophic changes such as damaged structures, whole animal carcases or evidence of traumatic injury, such as might be expected to result from a tsunami event" (Galili E., Rosen B., Evron M.W., Hershkovitz I., Eshed V., Horwitz L.K. (2020) https://doi.org/10.1007/978-3-030-37367-2_23. In: Bailey G., Galanidou N., Peeters H., Jöns H., Mennenga M. (eds). ''The Archaeology of Europe’s Drowned Landscapes. Coastal Research Library.'', Vol. 35. Springer, Cham). See also, Galili, E., Horwitz, L. K., Hershkovitz, I., Eshed, V., Salamon, A., Zviely, D., Weinstein‐Evron, M., and Greenfield, H. (2008), https://doi.org/10.1029/2008GL033445, ''Geophysical Research Letters'', 35, L08311.</ref> Гора Етна ше руша ґу Штредожемному морю зоз штредню швидкосцу 14 mm (0,55 in) рочнє, а масив ше шлїзка по нєконсолидованим пасме над старшим нагнутим тереном.<ref>'' Murray, J.B.; van Wyk de Vries, B.; Pitty, A. (април 2018). http://oro.open.ac.uk/54264/1/445_2018_Article_1209.pdf'' (PDF). Bulletin of Volcanology. 80 (4): 40. Bibcode:http://adsabs.harvard.edu/abs/2018BVol...80...40M. PMC https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC6560784 . PMID https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/31258237. doi:https://doi.org/10.1007%2Fs00445-018-1209-1''.''</ref><ref>https://www.science.org/doi/10.1126/sciadv.aat9700</ref> == Жем == На добре наводньованих обривох Етни, вулкански ґар прави єдну з найплоднєйших файтох жеми. Там мож витвориц аж и до 5 жатви желєняви рочнє. Тиж жем вигодна и за овоц, а и за винїци.<ref>Appleton, Geoffrey., Morgan, Vernon., Mkt Print) (2005). Sva čuda sveta '': [vodič kroz najveće prirodne lepote]. ''Beograd: Mladinska knjiga. стр. 135. ISBN 86-84213-07-6. OCLC https://www.worldcat.org/oclc/448032399.</ref> == Референци == <references/> == Литература == https://sr.wikipedia.org/sr-ec/Етна == Ґалерия == [[Файл:Cole Thomas Mount Etna from Taormina 1843.jpg|мини|Попатрунок на Етну з варошу Таормине]] s5dh7hqf2urs9tqfyvk45xmhz7ld4lh 21037 21035 2026-08-27T07:59:27Z Olirk55 19 Означени викивязи, катеґория 21037 wikitext text/x-wiki '''Поставянє у цеку – under construction''' [[Файл:Etna eruption seen from the International Space Station.jpg|мини |Ерупция Етни 2002. року]] [[Файл:Italy relief location map-blank.jpg|мини]] '''Етна''' (''Muncibeddhu'', Αἴτνη<ref>[https://www.cs.uky.edu/~raphael/sol/sol-entries/alphaiota/375 Suda, alphaiota, 375]</ref> або просто ''iddhu'' на сицилиянским) то активни вулкан у Италиї хтори ше находзи на восточним побрежю Сицилиї, нєдалєко од Месини и Катаниї. Етна найвисши вулкан у Европи, на 3.357 m <ref name=":0">Pezzella, Francesca.[https://web.archive.org/web/20210810155613/https:/www.ingv.it/it/stampa-e-urp/stampa/comunicati-stampa/4910-l-etna-si-supera-nuovo-record-di-altezza-a-3357-metri „L'Etna si supera. Nuovo record di altezza a 3357 metri”]. ''www.ingv.it'' (на језику: италијански). Архивирано из [https://www.ingv.it/it/stampa-e-urp/stampa/comunicati-stampa/4910-l-etna-si-supera-nuovo-record-di-altezza-a-3357-metri Оригинала] 10. 08. 2021. г. Приступљено 2021-08-10.</ref><ref>[https://www.ct.ingv.it/index.php/formazione-e-divulgazione/news/303-l-etna-si-supera-nuovo-record-di-altezza-a-3357-metri „L'Etna si supera. Nuovo record di altezza a 3357 metri”](на језику: италијански). 2021-08-10. Приступљено 2021-08-11.</ref><ref>Laura Geggel (16. 8. 2021). [https://www.space.com/mount-etna-grows-100-feet. „Mount Etna is 100 feet taller than it was 6 months ago”] ''Space.com.''</ref> То тиж так найвисша гора у Италиї южно од Алпох<ref>[http://www.volcano.group.cam.ac.uk/volcanoes/etna/ „Etna & Aeolian Islands 2012 – Cambridge Volcanology”] ''www.volcano.group.cam.ac.uk.'' октобар 2012.</ref> и закрива подруче 1.190 km². Етна три раз висша од Везува, хтори ше тиж находзи у Италиї. Етна закрива [[поверхносц]] 1.190 km<ref name=":0" /> (459 sq mi) з базовим [[Обсяг|обсяго]]<nowiki/>м 140 km (87 miles). Прето є найвекши спомедзи трох активних вулканох у Италиї, коло два и пол раз висши од шлїдуюцого по велькосци, Везува. Лєм гора Теиде на Тенерифох на Канарских островох висша у цалим европско-сиверноафрицким реґионє заходно од Чарного моря. У греческей митолоґиї, шмерцоносне чудовиско, Тифона, зарабровал под тоту гору Зевс, бог нєба и грома и краль богох, а за Гефестово ковальнї ше тиж приповедало же ше находза под ню. Етна єден з найактивнєйших вулканох на швеце и скоро же є у нєпреривней фази ерупциї. Гоч на вецей заводи спричиньовала огромни чкоди, Етну ше нє трима за барз опасни вулкан и тисячи людзе жию коло нєй. Плодна вулканска жем потримує екстензивну польопривреду, з винїцами и овоцнїками хтори ше пресцераю прейґ нїзших схилох гори и широкей ровнїни Катаниї на югу.<ref>Thomaidis, Konstantinos; Troll, Valentin R.; Deegan, Frances M.; Freda, Carmela; Corsaro, Rosa A.; Behncke, Boris; Rafailidis, Savvas (2021). [https://onlinelibrary.wiley.com/doi/abs/10.1111/gto.12362. „A message from the 'underground forge of the gods': history and current eruptions at Mt Etna”], Geology Today (на језику: енглески). '''37''' (4): 141—149. doi:[https://onlinelibrary.wiley.com/doi/10.1111/gto.12362 10.1111%2Fgto.12362].</ref> Пре свою нєдавну активносц и жительство, Зєдинєни нациї<ref>https://web.archive.org/web/20120603153614/http:/vulcan.wr.usgs.gov/Volcanoes/DecadeVolcanoes/framework.html. United States Geological Survey. Архивирано из https://vulcan.wr.usgs.gov/Volcanoes/DecadeVolcanoes/framework.html 03. 06. 2012. г. Приступљено 08. 02. 2023.</ref> преглашели Етну за вулкан децениї. У юнию 2013. року додата є на Унескову лїстину шветового скарбу.<ref>http://www.italymagazine.com/news/mount-etna-becomes-world-heritage-site'', ''Italy Magazine, 4. 5. 2013</ref> == Наставанє == Етна зрозмирно млади вулкан. Зявела ше з моря пред коло милион роками, а єй перша ерупция була дас пол милиона роки познєйше.<ref>Appleton, Geoffrey., Morgan, Vernon., Mkt Print) (2005). Sva čuda sveta '': [vodič kroz najveće prirodne lepote]. ''Beograd: Mladinska knjiga. стр. 135. ISBN 86-84213-07-6. OCLC https://www.worldcat.org/oclc/448032399.</ref> == Випатрунок == Природна структура од подножя по верх Етни: нїзши схили закриваю винїци, овоцнїки помаранчатох и пистацийох, а потим их поступнє заменюю черешнї и яблонї. Потим, над нїма ше находза схили з дубами, брезами, [[Лїсковец|лїсковцами]] и ґестинями, а ище висше ше пресцера подруче розлятей окаменєней лави хтору оформели климатски пременки. У тей часци нєт вельо рошлїни; ту рошнє лєм горске квеце. На тим вулкану єст и предлїли з вичним [[Ляд|лядом]]. Вше блїжей ґу верху ше находза подруча хтори нєвигодни нї за яки живот - шива, нєфурмаста пустош, под вулканску трозґу, ґаром и лаву, през хтору на дзепоєдних местох пребива пара. Розтворени пажерак кратера офарбени зоз сулфатами и оксидами, а його глїбина ше нєпреривно меня у зависносци од дзвиганя и спущованя затикача од лави.<ref>Appleton, Geoffrey., Morgan, Vernon., Mkt Print) (2005). Sva čuda sveta '': [vodič kroz najveće prirodne lepote]. ''Beograd: Mladinska knjiga. стр. 135. ISBN 86-84213-07-6. OCLC https://www.worldcat.org/oclc/448032399.</ref> == История вулканских ерупцийох == === Моцни ерупциї === Єст зачувани писани жридла о вельких ерупцийох 475. и 396. року пред нову еру, потим, 812. и 1169. року, та у 14. вику. Року 1669. ше Етна розпукла од верху по дно, и з нєй ше виляли на милиони тони лави. Менши и части ерупциї поряднє знїщую польопривредни поверхносци и спалюю валали. Заш лєм, обриви Етни єдно з найгустейше населєних подручох на Сицилиї. Гоч рики вулканскей лави маю огромну руйнуюцу моц хтора знїщує хижи и драги, вони чечу помали та ше ридко случи же дахто з людзох настрада.<ref>Appleton, Geoffrey., Morgan, Vernon., Mkt Print) (2005). Sva čuda sveta '': [vodič kroz najveće prirodne lepote]. ''Beograd: Mladinska knjiga. стр. 135. ISBN 86-84213-07-6. OCLC https://www.worldcat.org/oclc/448032399.</ref> === Ґеолоґийна история === Вулканска активносц першираз була на Етни пред коло 500.000 роками, з ерупциями под морйом при старим побрежю Сицилиї.<ref>Martin-Schutz, Alicia. https://web.archive.org/web/20130225070620/http:/vulcan.wr.usgs.gov/Volcanoes/Italy/description_italy_volcanics.html. Архивирано из https://vulcan.wr.usgs.gov/Volcanoes/Italy/description_italy_volcanics.html 25. 02. 2013. г. Приступљено 08. 02. 2023.</ref> Пред коло 300.000 роками, вулканизем ше почал зявйовац югозаходно од верху (штреднї верх вулкану), а потим ше активносц поцагла ґу терашньому центру пред 170.000 роками. Ерупциї у тим чаше направели перше векше вулканске зданиє, формуюци стратовулкан у зменююцих експлозивних и ефузивних ерупцийох. Роснуце гори з часу на час претарговане з велькима ерупциями, цо приведло до завальованя верху и формованя калдера. Од пред коло 35.000 до 15.000 роками, Етна дожила даєдни барз експлозивни ерупциї и створела вельки пирокластични цеки, хтори зохабели вельки насклади иґнимбриту. Ґар од тих ерупцийох пренайдзени аж и южно од гранїци Риму, 800 km (497 mi) сиверно. Пред даскельо тисячи роками, восточни бок гори дожил катастрофални колапс, хтори направел огромни шлїзкаци терен, подобни тому цо бул у ерупциї гори Сент Геленс 1980. року. Шлїзкаци терен зохабел вельку депресию на боку вулкана, познату як ''Вале дел Бове'' (Долїна волох). Єдно виглєдованє обявене 2006. року суґерує же ше то збуло пред коло 8.000 роками и же спричинєло огромни цунами, хтори зохабел шлїди на даскелїх местох у восточним Медитеранє.<ref>It has been suggested that this was the reason why the settlement of Atlit Yam (Israel), now below sea level, was suddenly abandoned around that time. See ''Pareschi, M. T.; Boschi, E.; Favalli, M. (2007), „Holocene tsunamis from Mount Etna and the fate of Israeli Neolithic communities”, Geophysical Research Letters, '''34''' (16): L16317, Bibcode:''http://adsabs.harvard.edu/abs/2007GeoRL..3416317P'', S2CID'' https://api.semanticscholar.org/CorpusID:129407252'', doi:''https://doi.org/10.1029%2F2007GL030717. This claim has been contested, however, as "there is no evidence of tsunami deposits, nor of sudden and catastrophic changes such as damaged structures, whole animal carcases or evidence of traumatic injury, such as might be expected to result from a tsunami event" (Galili E., Rosen B., Evron M.W., Hershkovitz I., Eshed V., Horwitz L.K. (2020) https://doi.org/10.1007/978-3-030-37367-2_23. In: Bailey G., Galanidou N., Peeters H., Jöns H., Mennenga M. (eds). ''The Archaeology of Europe’s Drowned Landscapes. Coastal Research Library.'', Vol. 35. Springer, Cham). See also, Galili, E., Horwitz, L. K., Hershkovitz, I., Eshed, V., Salamon, A., Zviely, D., Weinstein‐Evron, M., and Greenfield, H. (2008), https://doi.org/10.1029/2008GL033445, ''Geophysical Research Letters'', 35, L08311.</ref> Гора Етна ше руша ґу Штредожемному морю зоз штредню швидкосцу 14 mm (0,55 in) рочнє, а масив ше шлїзка по нєконсолидованим пасме над старшим нагнутим тереном.<ref>'' Murray, J.B.; van Wyk de Vries, B.; Pitty, A. (април 2018). http://oro.open.ac.uk/54264/1/445_2018_Article_1209.pdf'' (PDF). Bulletin of Volcanology. 80 (4): 40. Bibcode:http://adsabs.harvard.edu/abs/2018BVol...80...40M. PMC https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC6560784 . PMID https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/31258237. doi:https://doi.org/10.1007%2Fs00445-018-1209-1''.''</ref><ref>https://www.science.org/doi/10.1126/sciadv.aat9700</ref> == Жем == На добре наводньованих обривох Етни, вулкански ґар прави єдну з найплоднєйших файтох жеми. Там мож витвориц аж и до 5 жатви желєняви рочнє. Тиж жем вигодна и за [[овоц]], а и за винїци.<ref>Appleton, Geoffrey., Morgan, Vernon., Mkt Print) (2005). Sva čuda sveta '': [vodič kroz najveće prirodne lepote]. ''Beograd: Mladinska knjiga. стр. 135. ISBN 86-84213-07-6. OCLC https://www.worldcat.org/oclc/448032399.</ref> == Референци == <references/> == Литература == https://sr.wikipedia.org/sr-ec/Етна == Ґалерия == [[Файл:Cole Thomas Mount Etna from Taormina 1843.jpg|мини|Попатрунок на Етну з варошу Таормине]] [[Катеґория:Природни зявеня]] [[Катеґория:Вулкани]] 27i6hrnquqtlyu0wnclfr8rf5f2i55a 21039 21037 2026-08-27T08:30:05Z Sveletanka 20 ушорйованє 21039 wikitext text/x-wiki '''Поставянє у цеку – under construction''' [[Файл:Etna eruption seen from the International Space Station.jpg|мини |Ерупция Етни 2002. року]] [[Файл:Italy relief location map-blank.jpg|мини]] '''Етна''' (''Muncibeddhu'', Αἴτνη<ref>[https://www.cs.uky.edu/~raphael/sol/sol-entries/alphaiota/375 Suda, alphaiota, 375]</ref> або просто ''iddhu'' на сицилиянским) то активни вулкан у Италиї хтори ше находзи на восточним побрежю Сицилиї, нєдалєко од Месини и Катаниї. Етна найвисши вулкан у Европи, на 3.357 m <ref name=":0">Pezzella, Francesca.[https://web.archive.org/web/20210810155613/https:/www.ingv.it/it/stampa-e-urp/stampa/comunicati-stampa/4910-l-etna-si-supera-nuovo-record-di-altezza-a-3357-metri „L'Etna si supera. Nuovo record di altezza a 3357 metri”]. ''www.ingv.it'' (на језику: италијански). Архивирано из [https://www.ingv.it/it/stampa-e-urp/stampa/comunicati-stampa/4910-l-etna-si-supera-nuovo-record-di-altezza-a-3357-metri Оригинала] 10. 08. 2021. г. Приступљено 2021-08-10.</ref><ref>[https://www.ct.ingv.it/index.php/formazione-e-divulgazione/news/303-l-etna-si-supera-nuovo-record-di-altezza-a-3357-metri „L'Etna si supera. Nuovo record di altezza a 3357 metri”](на језику: италијански). 2021-08-10. Приступљено 2021-08-11.</ref><ref>Laura Geggel (16. 8. 2021). [https://www.space.com/mount-etna-grows-100-feet. „Mount Etna is 100 feet taller than it was 6 months ago”] ''Space.com.''</ref> То тиж так найвисша гора у Италиї южно од Алпох<ref>[http://www.volcano.group.cam.ac.uk/volcanoes/etna/ „Etna & Aeolian Islands 2012 – Cambridge Volcanology”] ''www.volcano.group.cam.ac.uk.'' октобар 2012.</ref> и закрива подруче 1.190 km². Етна три раз висша од Везува, хтори ше тиж находзи у Италиї. Етна закрива [[поверхносц]] 1.190 km<ref name=":0" /> (459 sq mi) з базовим [[Обсяг|обсяго]]<nowiki/>м 140 km (87 miles). Прето є найвекши спомедзи трох активних вулканох у Италиї, коло два и пол раз висши од шлїдуюцого по велькосци, Везува. Лєм гора Теиде на Тенерифох на Канарских островох висша у цалим европско-сиверноафрицким реґионє заходно од Чарного моря. У греческей митолоґиї, шмерцоносне чудовиско, Тифона, зарабровал под тоту гору Зевс, бог нєба и грома и краль богох, а за Гефестово ковальнї ше тиж приповедало же ше находза под ню. Етна єден з найактивнєйших вулканох на швеце и скоро же є у нєпреривней фази ерупциї. Гоч на вецей заводи спричиньовала огромни чкоди, Етну ше нє трима за барз опасни вулкан и тисячи людзе жию коло нєй. Плодна вулканска жем потримує екстензивну польопривреду, з винїцами и овоцнїками хтори ше пресцераю прейґ нїзших схилох гори и широкей ровнїни Катаниї на югу.<ref>Thomaidis, Konstantinos; Troll, Valentin R.; Deegan, Frances M.; Freda, Carmela; Corsaro, Rosa A.; Behncke, Boris; Rafailidis, Savvas (2021). [https://onlinelibrary.wiley.com/doi/abs/10.1111/gto.12362. „A message from the 'underground forge of the gods': history and current eruptions at Mt Etna”], Geology Today (на језику: енглески). '''37''' (4): 141—149. doi:[https://onlinelibrary.wiley.com/doi/10.1111/gto.12362 10.1111%2Fgto.12362].</ref> Пре свою нєдавну активносц и жительство, Зєдинєни нациї<ref>[https://web.archive.org/web/20120603153614/http:/vulcan.wr.usgs.gov/Volcanoes/DecadeVolcanoes/framework.html „Decade Volcanoes”], United States Geological Survey.Приступљено 27.08.2026. године</ref> преглашели Етну за вулкан децениї. У юнию 2013. року додата є на Унескову лїстину шветового скарбу.<ref>[http://www.italymagazine.com/news/mount-etna-becomes-world-heritage-site Mount Etna Becomes a World Heritage Site], Italy Magazine, 4. 5. 2013</ref> == Наставанє == Етна зрозмирно млади вулкан. Зявела ше з моря пред коло милион роками, а єй перша ерупция була дас пол милиона роки познєйше.<ref name=":1">Appleton, Geoffrey., Morgan, Vernon., Mkt Print) (2005). Sva čuda sveta '': [vodič kroz najveće prirodne lepote]. ''Beograd: Mladinska knjiga. стр. 135. ISBN 86-84213-07-6. OCLC [https://search.worldcat.org/title/448032399 448032399]</ref> == Випатрунок == Природна структура од подножя по верх Етни: нїзши схили закриваю винїци, овоцнїки помаранчатох и пистацийох, а потим их поступнє заменюю черешнї и яблонї. Потим, над нїма ше находза схили з дубами, брезами, [[Лїсковец|лїсковцами]] и ґестинями, а ище висше ше пресцера подруче розлятей окаменєней лави хтору оформели климатски пременки. У тей часци нєт вельо рошлїни; ту рошнє лєм горске квеце. На тим вулкану єст и предлїли з вичним [[Ляд|лядом]]. Вше блїжей ґу верху ше находза подруча хтори нєвигодни нї за яки живот - шива, нєфурмаста пустош, под вулканску трозґу, ґаром и лаву, през хтору на дзепоєдних местох пребива пара. Розтворени пажерак кратера офарбени зоз сулфатами и оксидами, а його глїбина ше нєпреривно меня у зависносци од дзвиганя и спущованя затикача од лави.<ref name=":1" /> == История вулканских ерупцийох == === Моцни ерупциї === Єст зачувани писани жридла о вельких ерупцийох 475. и 396. року пред нову еру, потим, 812. и 1169. року, та у 14. вику. Року 1669. ше Етна розпукла од верху по дно, и з нєй ше виляли на милиони тони лави. Менши и части ерупциї поряднє знїщую польопривредни поверхносци и спалюю валали. Заш лєм, обриви Етни єдно з найгустейше населєних подручох на Сицилиї. Гоч рики вулканскей лави маю огромну руйнуюцу моц хтора знїщує хижи и драги, вони чечу помали та ше ридко случи же дахто з людзох настрада.<ref name=":1" /> === Ґеолоґийна история === Вулканска активносц першираз була на Етни пред коло 500.000 роками, з ерупциями под морйом при старим побрежю Сицилиї.<ref>Martin-Schutz, Alicia. [https://web.archive.org/web/20130225070620/http://vulcan.wr.usgs.gov/Volcanoes/Italy/description_italy_volcanics.html „Mt. Etna”], ''vulcan.wr.usgs.gov'', Приступљено 27.08.2026. године</ref> Пред коло 300.000 роками, вулканизем ше почал зявйовац югозаходно од верху (штреднї верх вулкану), а потим ше активносц поцагла ґу терашньому центру пред 170.000 роками. Ерупциї у тим чаше направели перше векше вулканске зданиє, формуюци стратовулкан у зменююцих експлозивних и ефузивних ерупцийох. Роснуце гори з часу на час претарговане з велькима ерупциями, цо приведло до завальованя верху и формованя калдера. Од пред коло 35.000 до 15.000 роками, Етна дожила даєдни барз експлозивни ерупциї и створела вельки пирокластични цеки, хтори зохабели вельки насклади иґнимбриту. Ґар од тих ерупцийох пренайдзени аж и южно од гранїци Риму, 800 km (497 mi) сиверно. Пред даскельо тисячи роками, восточни бок гори дожил катастрофални колапс, хтори направел огромни шлїзкаци терен, подобни тому цо бул у ерупциї гори Сент Геленс 1980. року. Шлїзкаци терен зохабел вельку депресию на боку вулкана, познату як ''Вале дел Бове'' (Долїна волох). Єдно виглєдованє обявене 2006. року суґерує же ше то збуло пред коло 8.000 роками и же спричинєло огромни цунами, хтори зохабел шлїди на даскелїх местох у восточним Медитеранє.<ref>It has been suggested that this was the reason why the settlement of Atlit Yam (Israel), now below sea level, was suddenly abandoned around that time. See ''Pareschi, M. T.; Boschi, E.; Favalli, M. (2007), „Holocene tsunamis from Mount Etna and the fate of Israeli Neolithic communities”, Geophysical Research Letters, '''34''' (16): L16317, Bibcode:''http://adsabs.harvard.edu/abs/2007GeoRL..3416317P'', S2CID'' https://api.semanticscholar.org/CorpusID:129407252'', doi:''https://doi.org/10.1029%2F2007GL030717. This claim has been contested, however, as "there is no evidence of tsunami deposits, nor of sudden and catastrophic changes such as damaged structures, whole animal carcases or evidence of traumatic injury, such as might be expected to result from a tsunami event" (Galili E., Rosen B., Evron M.W., Hershkovitz I., Eshed V., Horwitz L.K. (2020) https://doi.org/10.1007/978-3-030-37367-2_23. In: Bailey G., Galanidou N., Peeters H., Jöns H., Mennenga M. (eds). ''The Archaeology of Europe’s Drowned Landscapes. Coastal Research Library.'', Vol. 35. Springer, Cham). See also, Galili, E., Horwitz, L. K., Hershkovitz, I., Eshed, V., Salamon, A., Zviely, D., Weinstein‐Evron, M., and Greenfield, H. (2008), https://doi.org/10.1029/2008GL033445, ''Geophysical Research Letters'', 35, L08311.</ref> Гора Етна ше руша ґу Штредожемному морю зоз штредню швидкосцу 14 mm (0,55 in) рочнє, а масив ше шлїзка по нєконсолидованим пасме над старшим нагнутим тереном.<ref>'' Murray, J.B.; van Wyk de Vries, B.; Pitty, A. (април 2018). http://oro.open.ac.uk/54264/1/445_2018_Article_1209.pdf'' (PDF). Bulletin of Volcanology. 80 (4): 40. Bibcode:http://adsabs.harvard.edu/abs/2018BVol...80...40M. PMC https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC6560784 . PMID https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/31258237. doi:https://doi.org/10.1007%2Fs00445-018-1209-1''.''</ref><ref>https://www.science.org/doi/10.1126/sciadv.aat9700</ref> == Жем == На добре наводньованих обривох Етни, вулкански ґар прави єдну з найплоднєйших файтох жеми. Там мож витвориц аж и до 5 жатви желєняви рочнє. Тиж жем вигодна и за [[овоц]], а и за винїци.<ref name=":2">Appleton, Geoffrey., Morgan, Vernon., Mkt Print) (2005). Sva čuda sveta '': [vodič kroz najveće prirodne lepote]. ''Beograd: Mladinska knjiga. стр. 135. ISBN 86-84213-07-6. OCLC https://www.worldcat.org/oclc/448032399.</ref> == Референци == <references/> == Литература == https://sr.wikipedia.org/sr-ec/Етна == Ґалерия == [[Файл:Cole Thomas Mount Etna from Taormina 1843.jpg|мини|Попатрунок на Етну з варошу Таормине]] [[Катеґория:Природни зявеня]] [[Катеґория:Вулкани]] boekp81sfgjcrw6al7dohc7fwoe21ni 21042 21039 2026-08-27T09:01:21Z Sveletanka 20 ушорйованє 21042 wikitext text/x-wiki '''Поставянє у цеку – under construction''' [[Файл:Etna eruption seen from the International Space Station.jpg|мини |Ерупция Етни 2002. року]] [[Файл:Italy relief location map-blank.jpg|мини]] '''Етна''' (''Muncibeddhu'', Αἴτνη<ref>[https://www.cs.uky.edu/~raphael/sol/sol-entries/alphaiota/375 Suda, alphaiota, 375]</ref> або просто ''iddhu'' на сицилиянским) то активни вулкан у Италиї хтори ше находзи на восточним побрежю Сицилиї, нєдалєко од Месини и Катаниї. Етна найвисши вулкан у Европи, на 3.357 m <ref name=":0">Pezzella, Francesca.[https://web.archive.org/web/20210810155613/https:/www.ingv.it/it/stampa-e-urp/stampa/comunicati-stampa/4910-l-etna-si-supera-nuovo-record-di-altezza-a-3357-metri „L'Etna si supera. Nuovo record di altezza a 3357 metri”]. ''www.ingv.it'' (на језику: италијански). Архивирано из [https://www.ingv.it/it/stampa-e-urp/stampa/comunicati-stampa/4910-l-etna-si-supera-nuovo-record-di-altezza-a-3357-metri Оригинала] 10. 08. 2021. г. Приступљено 2021-08-10.</ref><ref>[https://www.ct.ingv.it/index.php/formazione-e-divulgazione/news/303-l-etna-si-supera-nuovo-record-di-altezza-a-3357-metri „L'Etna si supera. Nuovo record di altezza a 3357 metri”](на језику: италијански). 2021-08-10. Приступљено 2021-08-11.</ref><ref>Laura Geggel (16. 8. 2021). [https://www.space.com/mount-etna-grows-100-feet. „Mount Etna is 100 feet taller than it was 6 months ago”] ''Space.com.''</ref> То тиж так найвисша гора у Италиї южно од Алпох<ref>[http://www.volcano.group.cam.ac.uk/volcanoes/etna/ „Etna & Aeolian Islands 2012 – Cambridge Volcanology”] ''www.volcano.group.cam.ac.uk.'' октобар 2012.</ref> и закрива подруче 1.190 km². Етна три раз висша од Везува, хтори ше тиж находзи у Италиї. Етна закрива [[поверхносц]] 1.190 km<ref name=":0" /> (459 sq mi) з базовим [[Обсяг|обсяго]]<nowiki/>м 140 km (87 miles). Прето є найвекши спомедзи трох активних вулканох у Италиї, коло два и пол раз висши од шлїдуюцого по велькосци, Везува. Лєм гора Теиде на Тенерифох на Канарских островох висша у цалим европско-сиверноафрицким реґионє заходно од Чарного моря. У греческей митолоґиї, шмерцоносне чудовиско, Тифона, зарабровал под тоту гору Зевс, бог нєба и грома и краль богох, а за Гефестово ковальнї ше тиж приповедало же ше находза под ню. Етна єден з найактивнєйших вулканох на швеце и скоро же є у нєпреривней фази ерупциї. Гоч на вецей заводи спричиньовала огромни чкоди, Етну ше нє трима за барз опасни вулкан и тисячи людзе жию коло нєй. Плодна вулканска жем потримує екстензивну польопривреду, з винїцами и овоцнїками хтори ше пресцераю прейґ нїзших схилох гори и широкей ровнїни Катаниї на югу.<ref>Thomaidis, Konstantinos; Troll, Valentin R.; Deegan, Frances M.; Freda, Carmela; Corsaro, Rosa A.; Behncke, Boris; Rafailidis, Savvas (2021). [https://onlinelibrary.wiley.com/doi/abs/10.1111/gto.12362. „A message from the 'underground forge of the gods': history and current eruptions at Mt Etna”], Geology Today (на језику: енглески). '''37''' (4): 141—149. doi:[https://onlinelibrary.wiley.com/doi/10.1111/gto.12362 10.1111%2Fgto.12362].</ref> Пре свою нєдавну активносц и жительство, Зєдинєни нациї<ref>[https://web.archive.org/web/20120603153614/http:/vulcan.wr.usgs.gov/Volcanoes/DecadeVolcanoes/framework.html „Decade Volcanoes”], United States Geological Survey.Приступљено 27.08.2026. године</ref> преглашели Етну за вулкан децениї. У юнию 2013. року додата є на Унескову лїстину шветового скарбу.<ref>[http://www.italymagazine.com/news/mount-etna-becomes-world-heritage-site Mount Etna Becomes a World Heritage Site], Italy Magazine, 4. 5. 2013</ref> == Наставанє == Етна зрозмирно млади вулкан. Зявела ше з моря пред коло милион роками, а єй перша ерупция була дас пол милиона роки познєйше.<ref name=":1">Appleton, Geoffrey., Morgan, Vernon., Mkt Print) (2005). Sva čuda sveta '': [vodič kroz najveće prirodne lepote]. ''Beograd: Mladinska knjiga. стр. 135. ISBN 86-84213-07-6. OCLC [https://search.worldcat.org/title/448032399 448032399]</ref> == Випатрунок == Природна структура од подножя по верх Етни: нїзши схили закриваю винїци, овоцнїки помаранчатох и пистацийох, а потим их поступнє заменюю черешнї и яблонї. Потим, над нїма ше находза схили з дубами, брезами, [[Лїсковец|лїсковцами]] и ґестинями, а ище висше ше пресцера подруче розлятей окаменєней лави хтору оформели климатски пременки. У тей часци нєт вельо рошлїни; ту рошнє лєм горске квеце. На тим вулкану єст и предлїли з вичним [[Ляд|лядом]]. Вше блїжей ґу верху ше находза подруча хтори нєвигодни нї за яки живот - шива, нєфурмаста пустош, под вулканску трозґу, ґаром и лаву, през хтору на дзепоєдних местох пребива пара. Розтворени пажерак кратера офарбени зоз сулфатами и оксидами, а його глїбина ше нєпреривно меня у зависносци од дзвиганя и спущованя затикача од лави.<ref name=":1" /> == История вулканских ерупцийох == === Моцни ерупциї === Єст зачувани писани жридла о вельких ерупцийох 475. и 396. року пред нову еру, потим, 812. и 1169. року, та у 14. вику. Року 1669. ше Етна розпукла од верху по дно, и з нєй ше виляли на милиони тони лави. Менши и части ерупциї поряднє знїщую польопривредни поверхносци и спалюю валали. Заш лєм, обриви Етни єдно з найгустейше населєних подручох на Сицилиї. Гоч рики вулканскей лави маю огромну руйнуюцу моц хтора знїщує хижи и драги, вони чечу помали та ше ридко случи же дахто з людзох настрада.<ref name=":1" /> === Ґеолоґийна история === Вулканска активносц першираз була на Етни пред коло 500.000 роками, з ерупциями под морйом при старим побрежю Сицилиї.<ref>Martin-Schutz, Alicia. [https://web.archive.org/web/20130225070620/http://vulcan.wr.usgs.gov/Volcanoes/Italy/description_italy_volcanics.html „Mt. Etna”], ''vulcan.wr.usgs.gov'', Приступљено 27.08.2026. године</ref> Пред коло 300.000 роками, вулканизем ше почал зявйовац югозаходно од верху (штреднї верх вулкану), а потим ше активносц поцагла ґу терашньому центру пред 170.000 роками. Ерупциї у тим чаше направели перше векше вулканске зданиє, формуюци стратовулкан у зменююцих експлозивних и ефузивних ерупцийох. Роснуце гори з часу на час претарговане з велькима ерупциями, цо приведло до завальованя верху и формованя калдера. Од пред коло 35.000 до 15.000 роками, Етна дожила даєдни барз експлозивни ерупциї и створела вельки пирокластични цеки, хтори зохабели вельки насклади иґнимбриту. Ґар од тих ерупцийох пренайдзени аж и южно од гранїци Риму, 800 km (497 mi) сиверно. Пред даскельо тисячи роками, восточни бок гори дожил катастрофални колапс, хтори направел огромни шлїзкаци терен, подобни тому цо бул у ерупциї гори Сент Геленс 1980. року. Шлїзкаци терен зохабел вельку депресию на боку вулкана, познату як ''Вале дел Бове'' (Долїна волох). Єдно виглєдованє обявене 2006. року суґерує же ше то збуло пред коло 8.000 роками и же спричинєло огромни цунами, хтори зохабел шлїди на даскелїх местох у восточним Медитеранє.<ref>It has been suggested that this was the reason why the settlement of Atlit Yam (Israel), now below sea level, was suddenly abandoned around that time. See ''Pareschi, M. T.; Boschi, E.; Favalli, M. (2007), „Holocene tsunamis from Mount Etna and the fate of Israeli Neolithic communities”, Geophysical Research Letters, '''34''' (16): L16317, S2CID: [https://api.semanticscholar.org/CorpusID:129407252 129407252], doi:[https://doi.org/10.1029%2F2007GL030717 10.1029/2007GL030717]. This claim has been contested, however, as "there is no evidence of tsunami deposits, nor of sudden and catastrophic changes such as damaged structures, whole animal carcases or evidence of traumatic injury, such as might be expected to result from a tsunami event" (Galili E., Rosen B., Evron M.W., Hershkovitz I., Eshed V., Horwitz L.K. (2020) [https://doi.org/10.1007/978-3-030-37367-2_23 Israel: Submerged Prehistoric Sites and Settlements on the Mediterranean Coastline—the Current State of the Art] In: Bailey G., Galanidou N., Peeters H., Jöns H., Mennenga M. (eds). ''The Archaeology of Europe’s Drowned Landscapes. Coastal Research Library.'', Vol. 35. Springer, Cham). See also, Galili, E., Horwitz, L. K., Hershkovitz, I., Eshed, V., Salamon, A., Zviely, D., Weinstein‐Evron, M., and Greenfield, H. (2008), [https://doi.org/10.1029/2008GL033445 Comment on “Holocene tsunamis from Mount Etna and the fate of Israeli Neolithic communities” by Maria Teresa Pareschi, Enzo Boschi, and Massimiliano Favalli] ''Geophysical Research Letters'', 35, L08311.</ref> Гора Етна ше руша ґу Штредожемному морю зоз штредню швидкосцу 14 mm (0,55 in) рочнє, а масив ше шлїзка по нєконсолидованим пасме над старшим нагнутим тереном.<ref>'' Murray, J.B.; van Wyk de Vries, B.; Pitty, A. (април 2018). [http://oro.open.ac.uk/54264/1/445_2018_Article_1209.pdf Gravitational sliding of the Mt. Etna massif along a sloping basement](PDF). Bulletin of Volcanology. 80 (4): 40. Bibcode:[http://adsabs.harvard.edu/abs/2018BVol...80...40M 2018BVol...80...40M] . PMC [https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC6560784 6560784]. PMID [https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/31258237 31258237], doi:[https://link.springer.com/article/10.1007/s00445-018-1209-1 10.1007/s00445-018-1209-1]</ref><ref>[https://www.science.org/doi/10.1126/sciadv.aat9700 Gravitational collapse of Mount Etna’s southeastern flank]</ref> == Жем == На добре наводньованих обривох Етни, вулкански ґар прави єдну з найплоднєйших файтох жеми. Там мож витвориц аж и до 5 жатви желєняви рочнє. Тиж жем вигодна и за [[овоц]], а и за винїци.<ref name=":1" /> == Референци == <references/> == Литература == https://sr.wikipedia.org/sr-ec/Етна == Ґалерия == [[Файл:Cole Thomas Mount Etna from Taormina 1843.jpg|мини|Попатрунок на Етну з варошу Таормине]] [[Катеґория:Природни зявеня]] [[Катеґория:Вулкани]] f07wdj6383falwf9ob358qovsvohu1j 21050 21042 2026-08-27T11:37:31Z Olirk55 19 Позиционованє фотоґрафийох 21050 wikitext text/x-wiki '''Поставянє у цеку – under construction''' [[Файл:Etna eruption seen from the International Space Station.jpg|мини |Ерупция Етни 2002. року]] [[Файл:Italy relief location map-blank.jpg|мини|329x329п]] '''Етна''' (''Muncibeddhu'', Αἴτνη<ref>[https://www.cs.uky.edu/~raphael/sol/sol-entries/alphaiota/375 Suda, alphaiota, 375]</ref> або просто ''iddhu'' на сицилиянским) то активни вулкан у Италиї хтори ше находзи на восточним побрежю Сицилиї, нєдалєко од Месини и Катаниї. Етна найвисши вулкан у Европи, на 3.357 m <ref name=":0">Pezzella, Francesca.[https://web.archive.org/web/20210810155613/https:/www.ingv.it/it/stampa-e-urp/stampa/comunicati-stampa/4910-l-etna-si-supera-nuovo-record-di-altezza-a-3357-metri „L'Etna si supera. Nuovo record di altezza a 3357 metri”]. ''www.ingv.it'' (на језику: италијански). Архивирано из [https://www.ingv.it/it/stampa-e-urp/stampa/comunicati-stampa/4910-l-etna-si-supera-nuovo-record-di-altezza-a-3357-metri Оригинала] 10. 08. 2021. г. Приступљено 2021-08-10.</ref><ref>[https://www.ct.ingv.it/index.php/formazione-e-divulgazione/news/303-l-etna-si-supera-nuovo-record-di-altezza-a-3357-metri „L'Etna si supera. Nuovo record di altezza a 3357 metri”](на језику: италијански). 2021-08-10. Приступљено 2021-08-11.</ref><ref>Laura Geggel (16. 8. 2021). [https://www.space.com/mount-etna-grows-100-feet. „Mount Etna is 100 feet taller than it was 6 months ago”] ''Space.com.''</ref> То тиж так найвисша гора у Италиї южно од Алпох<ref>[http://www.volcano.group.cam.ac.uk/volcanoes/etna/ „Etna & Aeolian Islands 2012 – Cambridge Volcanology”] ''www.volcano.group.cam.ac.uk.'' октобар 2012.</ref> и закрива подруче 1.190 km². Етна три раз висша од Везува, хтори ше тиж находзи у Италиї. Етна закрива [[поверхносц]] 1.190 km<ref name=":0" /> (459 sq mi) з базовим [[Обсяг|обсяго]]<nowiki/>м 140 km (87 miles). Прето є найвекши спомедзи трох активних вулканох у Италиї, коло два и пол раз висши од шлїдуюцого по велькосци, Везува. Лєм гора Теиде на Тенерифох на Канарских островох висша у цалим европско-сиверноафрицким реґионє заходно од Чарного моря. У греческей митолоґиї, шмерцоносне чудовиско, Тифона, зарабровал под тоту гору Зевс, бог нєба и грома и краль богох, а за Гефестово ковальнї ше тиж приповедало же ше находза под ню. Етна єден з найактивнєйших вулканох на швеце и скоро же є у нєпреривней фази ерупциї. Гоч на вецей заводи спричиньовала огромни чкоди, Етну ше нє трима за барз опасни вулкан и тисячи людзе жию коло нєй. Плодна вулканска жем потримує екстензивну польопривреду, з винїцами и овоцнїками хтори ше пресцераю прейґ нїзших схилох гори и широкей ровнїни Катаниї на югу.<ref>Thomaidis, Konstantinos; Troll, Valentin R.; Deegan, Frances M.; Freda, Carmela; Corsaro, Rosa A.; Behncke, Boris; Rafailidis, Savvas (2021). [https://onlinelibrary.wiley.com/doi/abs/10.1111/gto.12362. „A message from the 'underground forge of the gods': history and current eruptions at Mt Etna”], Geology Today (на језику: енглески). '''37''' (4): 141—149. doi:[https://onlinelibrary.wiley.com/doi/10.1111/gto.12362 10.1111%2Fgto.12362].</ref> Пре свою нєдавну активносц и жительство, Зєдинєни нациї<ref>[https://web.archive.org/web/20120603153614/http:/vulcan.wr.usgs.gov/Volcanoes/DecadeVolcanoes/framework.html „Decade Volcanoes”], United States Geological Survey.Приступљено 27.08.2026. године</ref> преглашели Етну за вулкан децениї. У юнию 2013. року додата є на Унескову лїстину шветового скарбу.<ref>[http://www.italymagazine.com/news/mount-etna-becomes-world-heritage-site Mount Etna Becomes a World Heritage Site], Italy Magazine, 4. 5. 2013</ref> == Наставанє == Етна зрозмирно млади вулкан. Зявела ше з моря пред коло милион роками, а єй перша ерупция була дас пол милиона роки познєйше.<ref name=":1">Appleton, Geoffrey., Morgan, Vernon., Mkt Print) (2005). Sva čuda sveta '': [vodič kroz najveće prirodne lepote]. ''Beograd: Mladinska knjiga. стр. 135. ISBN 86-84213-07-6. OCLC [https://search.worldcat.org/title/448032399 448032399]</ref> == Випатрунок == [[File:EtnaAvió.JPG|right|thumb|292x292px|Випатрунок Етни зоз воздухa]]Природна структура од подножя по верх Етни: нїзши схили закриваю винїци, овоцнїки помаранчатох и пистацийох, а потим их поступнє заменюю черешнї и яблонї. Потим, над нїма ше находза схили з дубами, брезами, [[Лїсковец|лїсковцами]] и ґестинями, а ище висше ше пресцера подруче розлятей окаменєней лави хтору оформели климатски пременки. У тей часци нєт вельо рошлїни; ту рошнє лєм горске квеце. На тим вулкану єст и предлїли з вичним [[Ляд|лядом]]. Вше блїжей ґу верху ше находза подруча хтори нєвигодни нї за яки живот - шива, нєфурмаста пустош, под вулканску трозґу, ґаром и лаву, през хтору на дзепоєдних местох пребива пара. Розтворени пажерак кратера офарбени зоз сулфатами и оксидами, а його глїбина ше нєпреривно меня у зависносци од дзвиганя и спущованя затикача од лави.<ref name=":1" /> == История вулканских ерупцийох == === Моцни ерупциї === [[File:Paroxysm at Etna, 16-17 November 2013.webm|right|thumb|300px|Знїмок ерупциї (видео)16-17 новембра 2013.року]]Єст зачувани писани жридла о вельких ерупцийох 475. и 396. року пред нову еру, потим, 812. и 1169. року, та у 14. вику. Року 1669. ше Етна розпукла од верху по дно, и з нєй ше виляли на милиони тони лави. Менши и части ерупциї поряднє знїщую польопривредни поверхносци и спалюю валали. Заш лєм, обриви Етни єдно з найгустейше населєних подручох на Сицилиї. Гоч рики вулканскей лави маю огромну руйнуюцу моц хтора знїщує хижи и драги, вони чечу помали та ше ридко случи же дахто з людзох настрада.<ref name=":1" /> === Ґеолоґийна история === [[File:Mount Etna, Sicily ISS013-E-62714.JPG|right|thumb|300px|Централни кратер вулкана Етна приказує молги пари и дробного ґару хтори уключує и два секундарни кратери (Вораджина и Бока Нуова).]]Вулканска активносц першираз була на Етни пред коло 500.000 роками, з ерупциями под морйом при старим побрежю Сицилиї.<ref>Martin-Schutz, Alicia. [https://web.archive.org/web/20130225070620/http://vulcan.wr.usgs.gov/Volcanoes/Italy/description_italy_volcanics.html „Mt. Etna”], ''vulcan.wr.usgs.gov'', Приступљено 27.08.2026. године</ref> Пред коло 300.000 роками, вулканизем ше почал зявйовац югозаходно од верху (штреднї верх вулкану), а потим ше активносц поцагла ґу терашньому центру пред 170.000 роками. Ерупциї у тим чаше направели перше векше вулканске зданиє, формуюци стратовулкан у зменююцих експлозивних и ефузивних ерупцийох. Роснуце гори з часу на час претарговане з велькима ерупциями, цо приведло до завальованя верху и формованя калдера. Од пред коло 35.000 до 15.000 роками, Етна дожила даєдни барз експлозивни ерупциї и створела вельки пирокластични цеки, хтори зохабели вельки насклади иґнимбриту. Ґар од тих ерупцийох пренайдзени аж и южно од гранїци Риму, 800 km (497 mi) сиверно. Пред даскельо тисячи роками, восточни бок гори дожил катастрофални колапс, хтори направел огромни шлїзкаци терен, подобни тому цо бул у ерупциї гори Сент Геленс 1980. року. Шлїзкаци терен зохабел вельку депресию на боку вулкана, познату як ''Вале дел Бове'' (Долїна волох). Єдно виглєдованє обявене 2006. року суґерує же ше то збуло пред коло 8.000 роками и же спричинєло огромни цунами, хтори зохабел шлїди на даскелїх местох у восточним Медитеранє.<ref>It has been suggested that this was the reason why the settlement of Atlit Yam (Israel), now below sea level, was suddenly abandoned around that time. See ''Pareschi, M. T.; Boschi, E.; Favalli, M. (2007), „Holocene tsunamis from Mount Etna and the fate of Israeli Neolithic communities”, Geophysical Research Letters, '''34''' (16): L16317, S2CID: [https://api.semanticscholar.org/CorpusID:129407252 129407252], doi:[https://doi.org/10.1029%2F2007GL030717 10.1029/2007GL030717]. This claim has been contested, however, as "there is no evidence of tsunami deposits, nor of sudden and catastrophic changes such as damaged structures, whole animal carcases or evidence of traumatic injury, such as might be expected to result from a tsunami event" (Galili E., Rosen B., Evron M.W., Hershkovitz I., Eshed V., Horwitz L.K. (2020) [https://doi.org/10.1007/978-3-030-37367-2_23 Israel: Submerged Prehistoric Sites and Settlements on the Mediterranean Coastline—the Current State of the Art] In: Bailey G., Galanidou N., Peeters H., Jöns H., Mennenga M. (eds). ''The Archaeology of Europe’s Drowned Landscapes. Coastal Research Library.'', Vol. 35. Springer, Cham). See also, Galili, E., Horwitz, L. K., Hershkovitz, I., Eshed, V., Salamon, A., Zviely, D., Weinstein‐Evron, M., and Greenfield, H. (2008), [https://doi.org/10.1029/2008GL033445 Comment on “Holocene tsunamis from Mount Etna and the fate of Israeli Neolithic communities” by Maria Teresa Pareschi, Enzo Boschi, and Massimiliano Favalli] ''Geophysical Research Letters'', 35, L08311.</ref> Гора Етна ше руша ґу Штредожемному морю зоз штредню швидкосцу 14 mm (0,55 in) рочнє, а масив ше шлїзка по нєконсолидованим пасме над старшим нагнутим тереном.<ref>Murray, J.B.; van Wyk de Vries, B.; Pitty, A. (април 2018). [http://oro.open.ac.uk/54264/1/445_2018_Article_1209.pdf Gravitational sliding of the Mt. Etna massif along a sloping basement](PDF). Bulletin of Volcanology. 80 (4): 40. Bibcode:[http://adsabs.harvard.edu/abs/2018BVol...80...40M 2018BVol...80...40M] . PMC [https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC6560784 6560784]. PMID [https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/31258237 31258237], doi:[https://link.springer.com/article/10.1007/s00445-018-1209-1 10.1007/s00445-018-1209-1]</ref><ref>[https://www.science.org/doi/10.1126/sciadv.aat9700 Gravitational collapse of Mount Etna’s southeastern flank]</ref> == Жем == На добре наводньованих обривох Етни, вулкански ґар прави єдну з найплоднєйших файтох жеми. Там мож витвориц аж и до 5 жатви желєняви рочнє. Тиж жем вигодна и за [[овоц]], а и за винїци.<ref name=":1" /> == Ґалерия == <gallery> Файл:Cole Thomas Mount Aetna from Taormina 1844.jpg|Етна, Попатрунок зоз места Таормине (автор:Кол Томас 1843) Файл:Catania-Etna-Sicilia-Italy-Castielli CC0 HQ1.JPG|Поднож'є Етни Файл:Etna - P7160063 (9698945529).jpg|Етна, екструзивна маґматска стина. Файл:Mount Etna in wintertime.jpg|Попатрунок на верх Етни прикириту зоз шнїгом Файл:Etna 2008 IMG 1813b.jpg|Вулкан Етна - Сицилия, Италия Вилєт по погоренїску нєдавного кратера вулкана Файл:Mount Etna 2021 eruption.jpg|Ерупция у фебруару 2021. року </gallery> == Референци == <references/> == Литература == * [https://sr.wikipedia.org/sr-ec/ Етна] == Вонкашня вяза == {{Commonscat}} [[Катеґория:Природни зявеня]] [[Катеґория:Вулкани]] lx6y54sdp3zq5fz24bfwq8nhua7x9zm 828 3467 21040 2026-08-27T08:45:15Z Katakǝnǝa 2497 Нови бок: „local property_blacklist = { 'P360', --is a list of 'P4224', --category contains 'P935', -- Commons gallery 'P1472', -- Commons Creator page 'P1612', -- Commons Institution page 'P373', -- Commons category 'P3722', -- Commons maps category 'P1151', -- topic's main Wikimedia portal 'P1424', -- topic's main template 'P910', -- topic's main category 'P1200', -- bodies of water basin category 'P1792', -- category of associat…“ 21040 Scribunto text/plain local property_blacklist = { 'P360', --is a list of 'P4224', --category contains 'P935', -- Commons gallery 'P1472', -- Commons Creator page 'P1612', -- Commons Institution page 'P373', -- Commons category 'P3722', -- Commons maps category 'P1151', -- topic's main Wikimedia portal 'P1424', -- topic's main template 'P910', -- topic's main category 'P1200', -- bodies of water basin category 'P1792', -- category of associated people 'P1464', -- category for people born here 'P1465', -- category for people who died here 'P1791', -- category of people buried here 'P1740', -- category for films shot at this location 'P2033', -- Category for pictures taken with camera 'P2517', -- category for recipients of this award 'P4195', -- category for employees of the organization 'P1754', -- category related to list 'P301', -- category's main topic 'P971', -- category combines topics 'P3876', -- category for alumni of educational institution 'P1753', -- list related to category 'P3921', -- Wikidata SPARQL query equivalent 'P1204', -- Wikimedia portal's main topic 'P1423', -- template's main topic 'P1709', -- equivalent class 'P3950', -- narrower external class 'P2888', -- exact match 'P1382', -- coincident with 'P527', -- has part 'P2670', -- has parts of the class 'P3113', -- does not have part 'P2737', -- union of 'P2738', -- disjoint union of 'P2445', -- metasubclass of 'P1963', -- properties for this type 'P3176', -- uses property 'P1889', -- different from 'P460', -- said to be the same as 'P2959', -- permanent duplicated item 'P2860', -- cites 'P5125', -- wikimedia outline 'P5008', -- on focus list of Wikimedia project 'P2559', -- Wikidata usage instructions 'P1343', -- described by source 'P972', -- catalogu 'P1282', -- OSM tag or key 'P4839', -- Wolfram Language entity code 'P6104', -- Maintained by Wikiproject 'P5996' -- Category for films in this language } function valuesToKeys(array) local result = {} for _, v in pairs(array) do result[v] = true end return result end local p = {} function p.databox(frame) local args = frame:getParent().args local itemId = nil if args.item then itemId = args.item end local lang = mw.language.getContentLanguage() local item = mw.wikibase.getEntity(itemId) if item == nil then mw.addWarning("Wikidata item not found") return "" end local databoxRoot = mw.html.create('div') :addClass('infobox') :css({ float = 'right', border = '1px solid #aaa', ['max-width'] = '300px', padding = '0 0.4em', margin = '0 0 0.4em 0.4em', }) --Title databoxRoot:tag('div') :css({ ['text-align'] = 'center', ['background-color'] = '#f5f5f5', padding = '0.5em 0', margin = '0.5em 0', ['font-size'] = '120%', ['font-weight'] = 'bold', }) :wikitext(item:getLabel() or mw.title.getCurrentTitle().text) --Image local images = item:getBestStatements('P18') if #images >= 1 then databoxRoot :tag('div') :wikitext('[[File:' .. images[1].mainsnak.datavalue.value .. '|frameless|300px]]') end --Table local dataTable = databoxRoot :tag('table') :css({ ['text-align'] = 'left', ['font-size'] = '90%', ['word-break'] = 'break-word', ['width'] = '100%', ['table-layout'] = 'fixed', }) dataTable:tag('caption') :css({ ['background-color'] = '#f5f5f5', ['font-weight'] = 'bold', ['margin-top'] = '0.2em', }) :wikitext(item:formatStatements('P31').value) local properties = mw.wikibase.orderProperties(item:getProperties()) local property_blacklist_hash = valuesToKeys(property_blacklist) property_blacklist_hash['P31'] = true --Special property local edit_message = mw.message.new('vector-view-edit'):plain() for _, property in pairs(properties) do local datatype = item.claims[property][1].mainsnak.datatype if datatype ~= 'commonsMedia' and datatype ~= 'external-id' and datatype ~= 'quantity' and datatype ~= 'wikibase-property' and datatype ~= 'geo-shape' and datatype ~= 'tabular-data' and not property_blacklist_hash[property] and #item:getBestStatements(property) <= 5 then local propertyValue = item:formatStatements(property) dataTable:tag('tr') :tag('th') :attr('scope', 'row') :wikitext(lang:ucfirst(propertyValue.label)):done() :tag('td') :wikitext(frame:preprocess(propertyValue.value)) :wikitext('&nbsp;[[File:OOjs UI icon edit-ltr.svg|' .. edit_message .. '|12px|baseline|class=noviewer|link=https://www.wikidata.org/wiki/' .. item.id .. '#' .. property .. ']]') end end --Map local coordinates_statements = item:getBestStatements('P625') if #coordinates_statements == 1 and coordinates_statements[1].mainsnak.datavalue and coordinates_statements[1].mainsnak.datavalue.value.globe == 'http://www.wikidata.org/entity/Q2' then --We build the call to mapframe local latitude = coordinates_statements[1].mainsnak.datavalue.value.latitude local longitude = coordinates_statements[1].mainsnak.datavalue.value.longitude local geojson = { type = 'Feature', geometry = { type = 'Point', coordinates = { longitude, latitude } }, properties = { title = item:getLabel() or mw.title.getCurrentTitle().text, ['marker-symbol'] = 'marker', ['marker-color'] = '#224422', } } databoxRoot:wikitext(frame:extensionTag('mapframe', mw.text.jsonEncode(geojson), { height = 300, width = 300, frameless = 'frameless', align = 'center', latitude = latitude, longitude = longitude, zoom = zoom })) end return tostring(databoxRoot) end return p bq0kjqfpa85hw3qrx4zdw6yn3hzyb7y 10 3468 21041 2026-08-27T08:45:36Z Katakǝnǝa 2497 Нови бок: „{{#invoke:Databox|databox}}“ 21041 wikitext text/x-wiki {{#invoke:Databox|databox}} rltanani0spzqhywo9z8lvv3sf81nqd 0 3469 21043 2026-08-27T09:29:24Z Sveletanka 20 нова статя 21043 wikitext text/x-wiki Кибуц (євр. קיבוץ, сход, схадзка) то дружтвена, часто землєдїлска комуна у Израїлу зоз заєднїцким маєтком и демократскима структурами. Кибуци мали важну улогу у наставаню Израїлу и у ционистичним руху, а спочатку були под моцним уплївом социялистичних идейох. Нєшка землєдїлска продукция у кибуцох дополнєна з другима економскима конарами, од индустрийних засадох по високотехнолоґийну продукцию. Менєй як пейц проценти Израїлцох жию у кибуцох.[1][2] Кибуци по причинох свойого наставаня и способе живота у заєднїци здабу на сербски задруґи. Ґенерално Нєшка єст коло 270 кибуц-валали з найвецей 1700 жителями. Нови снованя кибуцох вецей скоро анї нєт. Под час твореня держави Израїл у кибуцох жили коло 8% Израїлци, а нєшка дакус менєй як 3%. Було и висельованя з кибуцох, окреме младих, алє ше тото зменшало з присельованьом людзох насампредз зоз ЗАД.[1] Кибуцом подобни комуни типу мошавим (коло 400 валали), хтори за розлику од кибуцох маю баржей виражену приватну власносц. Треци тип землєлїлских комунох то мошавот (коло 100 валали) хтори маю европски характер. Член кибуцу ше вола хавер (у плуралу хаверим) або кибуцнїк (у плуралу кибуцнїкс). История Перши кибуц основани 1910. року од єдней ционистичней ґрупи по походзеню з Билорусиї на югу Ґалилейского озера. Поняце кибуц походзи од Јехуда Јари, єврейского поети по походзеню з нєшкайшей України.[1] Кибуци мали виталну улогу у єврейским насельованю Израїлу. Предносц кибуцох на їх початку була у лєгким снованю и евентуалней одбрани (напр. од Арабох) у реґионох хтори були до теди слабо населєни и розвити. Жем на хторей основани кибуц звичайно припадала такволаному єврейскому националному фонду. Под час наставаня держави Израїл 1948. настала и габа нових основаних кибуцох. Источашнє, кибуци страцели даєдни улоги скорейшого часу, насампредз у насельованю и у одбрани, цо прешло на державу Израїл. Нєшка кибуци досц страцели од скорейшого часу: у населєньох нєт младши ґенерациї хтори ше селя до варошох. Велї кибуци пробовали крачац у складзе з часом, правени реформи у приватних власносцох, до того же у даєдних кибуцох вецей нєт заєднїцки маєток, а члени доставаю звичайну плацу. Кибуци ше вше баржей розвиваю до нормалних валалох, так же вецей анї нє мож бешедовац о социялистичних комунох скорейшого часу. Нєставанє кибуцох у будучносци барз можлїве. Процивни рух такей будучносци то пробованя пренєсц идею кибуцох до варошох (варошски кибуци).[1] kvj9k605bkrk378kho52ghs26c004pf 21044 21043 2026-08-27T09:37:48Z Sveletanka 20 укладанє фотоґрафиї 21044 wikitext text/x-wiki [[File:Kibbutz shluhot.jpg|thumb|right|280px|Кибуц Шлухот у сиверним Израїлу]] Кибуц (євр. קיבוץ, сход, схадзка) то дружтвена, часто землєдїлска комуна у Израїлу зоз заєднїцким маєтком и демократскима структурами. Кибуци мали важну улогу у наставаню Израїлу и у ционистичним руху, а спочатку були под моцним уплївом социялистичних идейох. Нєшка землєдїлска продукция у кибуцох дополнєна з другима економскима конарами, од индустрийних засадох по високотехнолоґийну продукцию. Менєй як пейц проценти Израїлцох жию у кибуцох.[1][2] Кибуци по причинох свойого наставаня и способе живота у заєднїци здабу на сербски задруґи. Ґенерално Нєшка єст коло 270 кибуц-валали з найвецей 1700 жителями. Нови снованя кибуцох вецей скоро анї нєт. Под час твореня держави Израїл у кибуцох жили коло 8% Израїлци, а нєшка дакус менєй як 3%. Було и висельованя з кибуцох, окреме младих, алє ше тото зменшало з присельованьом людзох насампредз зоз ЗАД.[1] Кибуцом подобни комуни типу мошавим (коло 400 валали), хтори за розлику од кибуцох маю баржей виражену приватну власносц. Треци тип землєлїлских комунох то мошавот (коло 100 валали) хтори маю европски характер. Член кибуцу ше вола хавер (у плуралу хаверим) або кибуцнїк (у плуралу кибуцнїкс). [[File:EinGev2005.jpg|thumb|right|280px|Еин Ґев, кибуц на восточнимпобрежю Ґалилейского озера]] История Перши кибуц основани 1910. року од єдней ционистичней ґрупи по походзеню з Билорусиї на югу Ґалилейского озера. Поняце кибуц походзи од Јехуда Јари, єврейского поети по походзеню з нєшкайшей України.[1] Кибуци мали виталну улогу у єврейским насельованю Израїлу. Предносц кибуцох на їх початку була у лєгким снованю и евентуалней одбрани (напр. од Арабох) у реґионох хтори були до теди слабо населєни и розвити. Жем на хторей основани кибуц звичайно припадала такволаному єврейскому националному фонду. Под час наставаня держави Израїл 1948. настала и габа нових основаних кибуцох. Источашнє, кибуци страцели даєдни улоги скорейшого часу, насампредз у насельованю и у одбрани, цо прешло на державу Израїл. Нєшка кибуци досц страцели од скорейшого часу: у населєньох нєт младши ґенерациї хтори ше селя до варошох. Велї кибуци пробовали крачац у складзе з часом, правени реформи у приватних власносцох, до того же у даєдних кибуцох вецей нєт заєднїцки маєток, а члени доставаю звичайну плацу. Кибуци ше вше баржей розвиваю до нормалних валалох, так же вецей анї нє мож бешедовац о социялистичних комунох скорейшого часу. Нєставанє кибуцох у будучносци барз можлїве. Процивни рух такей будучносци то пробованя пренєсц идею кибуцох до варошох (варошски кибуци).[1] euh4u26dpkqitqc2hrwvjk4svu3m9m0 21051 21044 2026-08-27T11:52:41Z Olirk55 19 Оѕначена викивзѕа 21051 wikitext text/x-wiki [[File:Kibbutz shluhot.jpg|thumb|right|291x291px|Кибуц Шлухот у сиверним Израїлу]] Кибуц (євр. קיבוץ, сход, схадзка) то дружтвена, часто землєдїлска комуна у Израїлу зоз заєднїцким маєтком и демократскима структурами. Кибуци мали важну улогу у наставаню Израїлу и у ционистичним руху, а спочатку були под моцним уплївом социялистичних идейох. Нєшка землєдїлска продукция у кибуцох дополнєна з другима економскима конарами, од индустрийних засадох по високотехнолоґийну продукцию. Менєй як пейц проценти Израїлцох жию у кибуцох.[1][2] Кибуци по причинох свойого наставаня и способе живота у заєднїци здабу на сербски задруґи. == Ґенерално == Нєшка єст коло 270 кибуц-валали з найвецей 1700 жителями. Нови снованя кибуцох вецей скоро анї нєт. Под час твореня держави Израїл у кибуцох жили коло 8% Израїлци, а нєшка дакус менєй як 3%. Було и висельованя з кибуцох, окреме младих, алє ше тото зменшало з присельованьом людзох насампредз зоз ЗАД.[1] Кибуцом подобни комуни типу мошавим (коло 400 валали), хтори за розлику од кибуцох маю баржей виражену приватну власносц. Треци тип землєлїлских комунох то мошавот (коло 100 валали) хтори маю европски характер. Член кибуцу ше вола хавер (у плуралу хаверим) або кибуцнїк (у плуралу кибуцнїкс). [[File:EinGev2005.jpg|thumb|right|292x292px|Еин Ґев, кибуц на восточнимпобрежю Ґалилейского озера]] == История == Перши кибуц основани 1910. року од єдней ционистичней ґрупи по походзеню з Билорусиї на югу Ґалилейского озера. Поняце кибуц походзи од Јехуда Јари, єврейского [[Поета|поети]] по походзеню з нєшкайшей України.[1] Кибуци мали виталну улогу у єврейским насельованю Израїлу. Предносц кибуцох на їх початку була у лєгким снованю и евентуалней одбрани (напр. од Арабох) у реґионох хтори були до теди слабо населєни и розвити. Жем на хторей основани кибуц звичайно припадала такволаному єврейскому националному фонду. Под час наставаня держави Израїл 1948. року, настала и габа нових основаних кибуцох. Источашнє, кибуци страцели даєдни улоги скорейшого часу, насампредз у насельованю и у одбрани, цо прешло на державу Израїл. Нєшка кибуци досц страцели од скорейшого часу: у населєньох нєт младши ґенерациї хтори ше селя до варошох. Велї кибуци пробовали крачац у складзе з часом, правени реформи у приватних власносцох, до того же у даєдних кибуцох вецей нєт заєднїцки маєток, а члени доставаю звичайну плацу. Кибуци ше вше баржей розвиваю до нормалних валалох, так же вецей анї нє мож бешедовац о социялистичних комунох скорейшого часу. Нєставанє кибуцох у будучносци барз можлїве. Процивни рух такей будучносци то пробованя пренєсц идею кибуцох до варошох (варошски кибуци).[1] of99zqxl8p73zb7y7xy07axa8ecli6p 14 3470 21045 2026-08-27T09:40:19Z Sveletanka 20 катеґория 21045 wikitext text/x-wiki [[Катеґория:Животинї]] fbcqfw8qnh94euwgw9zptj0jo2yh8qg