Википедия rskwiki https://rsk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8_%D0%B1%D0%BE%D0%BA MediaWiki 1.47.0-wmf.17 first-letter Медий Окреме Розгварка Хаснователь Розгварка зоз хасновательом Википедия Розгварка о Википедиї Файл Розгварка о файлу МедияВики Розгварка о МедияВикию Шаблон Розгварка о шаблону Помоц Розгварка о помоци Катеґория Розгварка о катеґориї TimedText TimedText talk Модул Разговор о модулу Event Event talk 0 302 21076 19028 2026-08-28T13:53:17Z Keresturec 18 Преробени инфорамик, додата катеґория 21076 wikitext text/x-wiki {{Инфорамик | headerstyle = background: #ccf; | header1 = <big>Михайло Врабель</big> | label2 = | data2 = [[File:VrabelM.svg|center|300px]] | label3 = Назвиско | data3 = Іван Ґазда | label4 = Датум народзеня | data4 = 20. новембер 1866. | label5 = Датум упокоєня | data5 = 4. януар 1923 (56) | label6 = Державянство | data6 = австро-угорске, мадярске | label7 = Язик творох | data7 = Карпато-руски, руски и мадярски | label8 = Школа | data8 = Грекокатолїцка дияко-учительска школа, Ужгород | label9 = Универзитет | data9 = | label10 = Наукови ступень | data10 = | label11 = Период твореня | data11 = 1888-1923 | label12 = Жанри | data12 = образованє, публицистика, фолклор, видавательство | label13 = Поховани | data13 = у Будапешту | label14 = Припознаня | data14 = }} '''Михайло Врабель''' (*20. новембер 1866—†4. януар 1923) учитель, фолклориста, новинар, видаватель и културни дїяч медзи бачванскима Русинами. == Биоґрафия == Михайло Врабель ше народзел у священїцкей фамелиї у валалє Вирава (срез Гумене, комитат Земплин, Словацка) 20. новембра 1866. року. Грекокатолїцку дияко-учительску школу закончел у [[Ужгород|Ужгородзе]] 1887. року. Под час школованя при Врабельови ше розвила окремна любов ґу народному културному скарбу, окреме ґу писньом-шпиванком. У старших класох учительскей школи почал записовац шпиванки а кед почал робиц як учитель у валалє Чемерно у восточней Словацкей та там предлужел записованє шпиванкох як и у валалох коло Чемерна. Там ше затримал лєм рок и пол. Од єшенї 1889. року Михайло Врабель уж учительовал у [[Руски Керестур|Руским Керестуре]]. Ту пошвидко пришол до зраженя зоз своїма колеґами и крижевски владика Юлий Дрогобецки го премесцел до Старого [[Вербас|Вербасу]]. Алє, Врабель и там пришол до зраженя зоз тамтейшим парохом Михайлом Трбоєвичом, котри з рочного церковного приходу перше себе вжал плацу, а Врабельови нє остало анї на голи живот. Прето ше Михайло Врабель на кратко знова врацел до Керестура и ту ше оженєл зоз дзивку керестурского учителя [[Михаил Джуня|Михала Джунї]] тиж учительку Павлу (Павлину) Джуньову. [[Файл:Rk ucitelje33.jpg|alt=Валалска интелиґенция у Руским Керестуре 1895. року|thumb|472x472px|Валалска интелиґенция у Руским Керестуре 1895. року Хил, Тоби, [[Михаил Лїкар]],  Дафе, нєпознати, Михалї, Будински Микола, Михайло Врабель (з калапом у рукох), Шедза: Арнолд, [[Петро Кузмяк]], Андрий Лабош, Никола Бадовинац, [[Михаил Джуня]]]] Мено Михаила Врабеля уж було у тедишнїм чаше добре познате нє лєм у нашим краю алє и на Подкарпатю. Под час службованя у Руским Керестуре Михайло Врабель сотрудзовал з вецей публикациями на карпаторуским и мадярским язику. Найвецей писал о живоце [[Руснаци у Сербиї|Руснацох]] у Бачкей и обявйовал у мадярских новинох ''Kelet'' (''Восток''), у львовским часопису ''Листок'', у ужгородским ''Місяцослову'' и львовскей ''Науки''. На тот способ Врабель упознавал угорску явносц зоз дїялносцу и животом нє лєм подкарпатских Русинох алє и Руснацох у наших крайох. З намиру же би Врабеля затримал, Дрогобецки го премесцел до Нового Саду, алє Врабель анї там нє нашол мир. Повадзел ше зоз новосадским грекокатолїцким парохом [[Йован Хранилович|Йованом Храниловичом]], бо ше нє мог помириц зоз ровнодушносцу тутейшого священства и интелиґенциї у поглядзе националного препаданя Руснацох на тих просторох. Прето пришло аж и до суду медзи нїм и новосадским парохом. Михайло Врабель теди прилапел поволанку зоз Будапешту и у маю 1898. року Министерство польодїлства тедишнєй угорскей влади го меновало за главного редактора господарских новинох ''Недїля''. Тоти новини писани на карпато-руским язику або язичию (то була мишанїна церковно-славянского и русийского язика) за русинских/руских парастох а у нєй ше, окрем темох з польодїлства и газдовня, зявйовали и литературни твори подкарпатских писательох. Михайло Врабель бул познати културно-просвитни роботнїк и чловек високей култури. Окреме провадзел проблеми образованя та ше потрудзел видац и ''Букварь'' (1898, на язичию) хтори мал штири виданя по 1910. рок а хасновало ше го и у наших школох. Михайло Врабель бул родолюб и национално свидома особа та тото улївал през свойо статї и до читачох. Його уводнїки порушовали каждого хто их пречитал же би думал нє лєм о своїм добре, алє же би робел и на хасен народа. == Фахово публикациї == Михайло Врабель бул автор велїх статьох з историї, култури, етноґрафиї, фолклору и дружтвеного живота Русинох. Перши його записи народних шпиванкох ше зявели у часопису ''Листокъ'' Евгена Фенцика (1887 ч. 8, 1888 ч. 3). У фаховим часопису ''Ethnographia'' хтори почал виходзиц 1890. року по мадярски, Михайло Врабель обявел статю о вечернїцох (о сходзеню до ґаздинї) и о свадзбох бачванских Руснацох и записи їх шпивакох (1891, ч. 2), та народни приповедки о кральови Матяшови (1903, ч. 4). == Призберованє фолклору == [[Файл:RusskiSolovej1890.jpg|250px|okvir|right|border]] За руску културу Михайло Врабель найзначнєйши прето же перши, з материялну помоцу жительох зоз Керестура и [[Коцур]]а, позберал и видал нашо народни шпиванки под насловом ''Русскій соловей'' 1890. року у Ужгородзе (176 боки). Потим обявел ''Угро-русски народны спѣванки''. Будапештъ, 1900. 320 боки. Фолклорни зборнїк писньох Русскій соловей була перша кнїжка у историї бачванских Руснацох друкована на їх бешеди. Року 2014. з помоцу добродїйки панї Наталиї Гаттас (ЗАД) у Ужгороду ознова видати тоти обидва зборнїки у форми єдней кнїжки.<ref>[https://rue.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D1%83%D1%81%D1%81%D0%BA%D1%96%D0%B9_%D1%81%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D0%B9 М.А. Врабель. Русскій соловей], — ''Угро-русски народны спѣванки Ужгород, 2014.''</ref> Михайло Врабель умар у Будапешту 4. януара 1923. року и там є поховани. == Литература == * Дюра Папгаргаї: Заобидзени драгокази Михайла Врабеля, ''Шветлосц ч. 2/1968,'' б. 81-88. * Юлиян Тамаш: Врабельов ''Русскій соловей'' и його поетове, ''Литературне слово ч. 9/1980,'' б. 5-6. * Дюра Варґа: Здогадованє на Михайла Врабеля. ''Шветлосц ч. 2/1990,'' б. 207-212. * Дюра Варґа: Михаил Врабель - значни културни роботнїк (1), Младежски часопис ''МАК, ч. 4, рок XVI, април 1987,'' б. 14-15. * Дюра Варґа: Михаил Врабель - значни културни роботнїк (2), Младежски часопис ''МАК, ч. 5, рок XVI, май 1987,'' б. 14-15. == Жридла == * Маґочій П.Р., Поп И. Врабель Михайло // ''Енциклопедія історії та культури карпатських русинів. Ужгород, 2010.'' С. 102. * Мушинка М. До 100-річчя з дня народження Михайла Врабеля // ''Дружно вперед. 1966.'' № 12. * Павленко Г. Врабель Михайло Андрійович (1866-1923) // Г. Павленко Діячі історії, науки і культури Закарпаття: ''Малий енциклопедичний словник. Ужгород, 1999.'' Сс. 39–40. * Поп, И. Врабель Михаил // И. Поп. ''Энциклопедия Подкарпатской Руси. – Ужгород'': изд-во В. Падяка, 2001. С. 122. * Рамач Я. Учительованє Михайла Врабеля у Новим Садзе (1895–1898) // ''Шветлосц, XXIX, 1991.'' Сс. 48–66. * Хланта, І. Врабель Михайло Андрійович // ''Енциклопедія Закарпаття : визначні особи XX століття'' / наук. ред. О. Д. Довганич. – Ужгород : Гражда, 2007. – Сс. 74–75. * Микола М. Цап: Столїтиє ''Русского соловея'' // ''Народни календар 1990 — Нови Сад: Руске слово, 1989'', Сс. 47–50 == Вонкашнї вязи == * Дюра Латяк:[http://www.druztvo.org/ruski/vidania/22%20Studia%20Ruthenica.pdf Михайло Врабель учитель и културни дїяч медзи бачванскима Русинами], ''Studia Ruthenica,'' Дружтво за руски язик, литературу и културу, ч. 22, рок 2017, б. 61-67 * [https://rusin8.webnode.ru/o-pisatjeljakh/z-dolnoj-zjemli/vrabel-mikhail/ Укажкы зо зберок Михаила Врабеля]. * С. Федака.[https://zakarpattya.net.ua/Blogs/123722-Solovei-feniks- Соловей-фенікс]. (Рецензия на перевыданя Врабеля). * П. Медвідь.[http://www.lem.fm/150-rokiv-od-narodzhinya-mihaila-vrabelya/ 150 років од народжіня Михаіла Врабеля]. * [https://nar.org.rs/rue/miha%D0%B9lo-vrabel%D1%8C/ Михайло ВРАБЕЛЬ], учитель и културни дїяч медзи бачванскима Русинами. Новинарска асоцияция Руснацох (НАР). * [https://rusin8.webnode.ru/o-pisatjeljakh/z-dolnoj-zjemli/vrabel-mikhail/ Врабель Михаил], Русинська Веб-книга сайт о литературѣ и языку, Webnode, 2013. * [https://rusin8.webnode.ru/news/zimna-rosa/ Зимна роса] * [https://rusin8.webnode.ru/news/kto-tam-durkat-/ Кто там дуркат?] * [https://rusin8.webnode.ru/news/nich-she-mn%d1%a3-ne-pachi-/ Нич ше мнѣ не пачи] * [https://rusin8.webnode.ru/news/bozhechku-muj-milostivyj/ Божечку муй милостивый], ''Угро-Русски Народны Спѣванки. Издалъ Михаилъ Врабель Томъ I. Спѣванки Марамарошски. Будапештъ 1900.'' № 105. * [https://rusin8.webnode.ru/news/ne-velika-oranitsya/ Не велика ораниця], Жерело: ''Угро-Русски Народны Спѣванки. Издалъ Михаилъ Врабель Томъ I. Спѣванки Марамарошски. Будапештъ 1900.'' № 368. == Референци == <references /> {{DEFAULTSORT: Врабель, Михайло }} [[Катеґория:Русински народни дїяче]] [[Катеґория:Словацка]] [[Катеґория:Учителє]] [[Катеґория:Фолклористи]] [[Катеґория:Новинаре]] [[Катеґория:Видавательство]] [[Катеґория:20. новембер]] [[Катеґория:Народзени 1866]] [[Катеґория:4. януар]] [[Катеґория:Умарли 1923]] i5c2fta0o14mquw81lahpuesc649v3t 21077 21076 2026-08-28T14:02:31Z Keresturec 18 21077 wikitext text/x-wiki {{Инфорамик | headerstyle = background: #ccf; | header1 = <big>Михайло Врабель</big> | label2 = | data2 = [[File:VrabelM.svg|center|300px]] | label3 = Назвиско | data3 = Іван Ґазда | label4 = Датум народзеня | data4 = 20. новембер 1866. | label5 = Датум упокоєня | data5 = 4. януар 1923 (56) | label6 = Державянство | data6 = австро-угорске, мадярске | label7 = Язик творох | data7 = Карпато-руски, руски и мадярски | label8 = Школа | data8 = Грекокатолїцка дияко-учительска школа, Ужгород | label9 = Универзитет | data9 = | label10 = Наукови ступень | data10 = | label11 = Период твореня | data11 = 1888-1923 | label12 = Жанри | data12 = образованє, публицистика, фолклор, видавательство | label13 = Поховани | data13 = у Будапешту | label14 = Припознаня | data14 = }} '''Михайло Врабель''' (*20. новембер 1866—†4. януар 1923) учитель, фолклориста, новинар, видаватель и културни дїяч медзи бачванскима Русинами. == Биоґрафия == Михайло Врабель ше народзел у священїцкей фамелиї у валалє Вирава (срез Гумене, комитат Земплин, Словацка) 20. новембра 1866. року. Грекокатолїцку дияко-учительску школу закончел у [[Ужгород|Ужгородзе]] 1887. року. Под час школованя при Врабельови ше розвила окремна любов ґу народному културному скарбу, окреме ґу писньом-шпиванком. У старших класох учительскей школи почал записовац шпиванки а кед почал робиц як учитель у валалє Чемерно у восточней Словацкей та там предлужел записованє шпиванкох як и у валалох коло Чемерна. Там ше затримал лєм рок и пол. Од єшенї 1889. року Михайло Врабель уж учительовал у [[Руски Керестур|Руским Керестуре]]. Ту пошвидко пришол до зраженя зоз своїма колеґами и крижевски владика Юлий Дрогобецки го премесцел до Старого [[Вербас|Вербасу]]. Алє, Врабель и там пришол до зраженя зоз тамтейшим парохом Михайлом Трбоєвичом, котри з рочного церковного приходу перше себе вжал плацу, а Врабельови нє остало анї на голи живот. Прето ше Михайло Врабель на кратко знова врацел до Керестура и ту ше оженєл зоз дзивку керестурского учителя [[Михаил Джуня|Михала Джунї]] тиж учительку Павлу (Павлину) Джуньову. [[Файл:Rk ucitelje33.jpg|alt=Валалска интелиґенция у Руским Керестуре 1895. року|thumb|472x472px|Валалска интелиґенция у Руским Керестуре 1895. року Хил, Тоби, [[Михаил Лїкар]],  Дафе, нєпознати, Михалї, Будински Микола, Михайло Врабель (з калапом у рукох), Шедза: Арнолд, [[Петро Кузмяк]], [[Андри Лабош|Андрий Лабош]], Никола Бадовинац, [[Михаил Джуня]]]] Мено Михаила Врабеля уж було у тедишнїм чаше добре познате нє лєм у нашим краю алє и на Подкарпатю. Под час службованя у Руским Керестуре Михайло Врабель сотрудзовал з вецей публикациями на карпаторуским и мадярским язику. Найвецей писал о живоце [[Руснаци у Сербиї|Руснацох]] у Бачкей и обявйовал у мадярских новинох ''Kelet'' (''Восток''), у львовским часопису ''Листок'', у ужгородским ''Місяцослову'' и львовскей ''Науки''. На тот способ Врабель упознавал угорску явносц зоз дїялносцу и животом нє лєм подкарпатских Русинох алє и Руснацох у наших крайох. З намиру же би Врабеля затримал, Дрогобецки го премесцел до Нового Саду, алє Врабель анї там нє нашол мир. Повадзел ше зоз новосадским грекокатолїцким парохом [[Йован Хранилович|Йованом Храниловичом]], бо ше нє мог помириц зоз ровнодушносцу тутейшого священства и интелиґенциї у поглядзе националного препаданя Руснацох на тих просторох. Прето пришло аж и до суду медзи нїм и новосадским парохом. Михайло Врабель теди прилапел поволанку зоз Будапешту и у маю 1898. року Министерство польодїлства тедишнєй угорскей влади го меновало за главного редактора господарских новинох ''Недїля''. Тоти новини писани на карпато-руским язику або язичию (то була мишанїна церковно-славянского и русийского язика) за русинских/руских парастох а у нєй ше, окрем темох з польодїлства и газдовня, зявйовали и литературни твори подкарпатских писательох. Михайло Врабель бул познати културно-просвитни роботнїк и чловек високей култури. Окреме провадзел проблеми образованя та ше потрудзел видац и ''Букварь'' (1898, на язичию) хтори мал штири виданя по 1910. рок а хасновало ше го и у наших школох. Михайло Врабель бул родолюб и национално свидома особа та тото улївал през свойо статї и до читачох. Його уводнїки порушовали каждого хто их пречитал же би думал нє лєм о своїм добре, алє же би робел и на хасен народа. == Фахово публикациї == Михайло Врабель бул автор велїх статьох з историї, култури, етноґрафиї, фолклору и дружтвеного живота Русинох. Перши його записи народних шпиванкох ше зявели у часопису ''Листокъ'' Евгена Фенцика (1887 ч. 8, 1888 ч. 3). У фаховим часопису ''Ethnographia'' хтори почал виходзиц 1890. року по мадярски, Михайло Врабель обявел статю о вечернїцох (о сходзеню до ґаздинї) и о свадзбох бачванских Руснацох и записи їх шпивакох (1891, ч. 2), та народни приповедки о кральови Матяшови (1903, ч. 4). == Призберованє фолклору == [[Файл:RusskiSolovej1890.jpg|294x294px|okvir|right|border]] За руску културу Михайло Врабель найзначнєйши прето же перши, з материялну помоцу жительох зоз Керестура и [[Коцур]]а, позберал и видал нашо народни шпиванки под насловом ''Русскій соловей'' 1890. року у Ужгородзе (176 боки). Потим обявел ''Угро-русски народны спѣванки''. Будапештъ, 1900. 320 боки. Фолклорни зборнїк писньох ''Русскій соловей'' була перша кнїжка у историї бачванских Руснацох друкована на їх бешеди. Року 2014. з помоцу добродїйки панї Наталиї Гаттас (ЗАД) у Ужгороду ознова видати тоти обидва зборнїки у форми єдней кнїжки.<ref>[https://rue.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D1%83%D1%81%D1%81%D0%BA%D1%96%D0%B9_%D1%81%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D0%B9 М.А. Врабель. Русскій соловей], — ''Угро-русски народны спѣванки Ужгород, 2014.''</ref> Михайло Врабель умар у Будапешту 4. януара 1923. року и там є поховани. == Литература == * Дюра Папгаргаї: Заобидзени драгокази Михайла Врабеля, ''Шветлосц ч. 2/1968,'' б. 81-88. * Юлиян Тамаш: Врабельов ''Русскій соловей'' и його поетове, ''Литературне слово ч. 9/1980,'' б. 5-6. * Дюра Варґа: Здогадованє на Михайла Врабеля. ''Шветлосц ч. 2/1990,'' б. 207-212. * Дюра Варґа: Михаил Врабель - значни културни роботнїк (1), Младежски часопис ''МАК, ч. 4, рок XVI, април 1987,'' б. 14-15. * Дюра Варґа: Михаил Врабель - значни културни роботнїк (2), Младежски часопис ''МАК, ч. 5, рок XVI, май 1987,'' б. 14-15. == Жридла == * Маґочій П.Р., Поп И. Врабель Михайло // ''Енциклопедія історії та культури карпатських русинів. Ужгород, 2010.'' С. 102. * Мушинка М. До 100-річчя з дня народження Михайла Врабеля // ''Дружно вперед. 1966.'' № 12. * Павленко Г. Врабель Михайло Андрійович (1866-1923) // Г. Павленко Діячі історії, науки і культури Закарпаття: ''Малий енциклопедичний словник. Ужгород, 1999.'' Сс. 39–40. * Поп, И. Врабель Михаил // И. Поп. ''Энциклопедия Подкарпатской Руси. – Ужгород'': изд-во В. Падяка, 2001. С. 122. * Рамач Я. Учительованє Михайла Врабеля у Новим Садзе (1895–1898) // ''Шветлосц, XXIX, 1991.'' Сс. 48–66. * Хланта, І. Врабель Михайло Андрійович // ''Енциклопедія Закарпаття : визначні особи XX століття'' / наук. ред. О. Д. Довганич. – Ужгород : Гражда, 2007. – Сс. 74–75. * Микола М. Цап: Столїтиє ''Русского соловея'' // ''Народни календар 1990 — Нови Сад: Руске слово, 1989'', Сс. 47–50 == Вонкашнї вязи == * Дюра Латяк:[http://www.druztvo.org/ruski/vidania/22%20Studia%20Ruthenica.pdf Михайло Врабель учитель и културни дїяч медзи бачванскима Русинами], ''Studia Ruthenica,'' Дружтво за руски язик, литературу и културу, ч. 22, рок 2017, б. 61-67 * [https://rusin8.webnode.ru/o-pisatjeljakh/z-dolnoj-zjemli/vrabel-mikhail/ Укажкы зо зберок Михаила Врабеля]. * С. Федака.[https://zakarpattya.net.ua/Blogs/123722-Solovei-feniks- Соловей-фенікс]. (Рецензия на перевыданя Врабеля). * П. Медвідь.[http://www.lem.fm/150-rokiv-od-narodzhinya-mihaila-vrabelya/ 150 років од народжіня Михаіла Врабеля]. * [https://nar.org.rs/rue/miha%D0%B9lo-vrabel%D1%8C/ Михайло ВРАБЕЛЬ], учитель и културни дїяч медзи бачванскима Русинами. Новинарска асоцияция Руснацох (НАР). * [https://rusin8.webnode.ru/o-pisatjeljakh/z-dolnoj-zjemli/vrabel-mikhail/ Врабель Михаил], Русинська Веб-книга сайт о литературѣ и языку, Webnode, 2013. * [https://rusin8.webnode.ru/news/zimna-rosa/ Зимна роса] * [https://rusin8.webnode.ru/news/kto-tam-durkat-/ Кто там дуркат?] * [https://rusin8.webnode.ru/news/nich-she-mn%d1%a3-ne-pachi-/ Нич ше мнѣ не пачи] * [https://rusin8.webnode.ru/news/bozhechku-muj-milostivyj/ Божечку муй милостивый], ''Угро-Русски Народны Спѣванки. Издалъ Михаилъ Врабель Томъ I. Спѣванки Марамарошски. Будапештъ 1900.'' № 105. * [https://rusin8.webnode.ru/news/ne-velika-oranitsya/ Не велика ораниця], Жерело: ''Угро-Русски Народны Спѣванки. Издалъ Михаилъ Врабель Томъ I. Спѣванки Марамарошски. Будапештъ 1900.'' № 368. == Референци == <references /> {{DEFAULTSORT: Врабель, Михайло }} [[Катеґория:Русински народни дїяче]] [[Катеґория:Словацка]] [[Катеґория:Учителє]] [[Катеґория:Фолклористи]] [[Катеґория:Новинаре]] [[Катеґория:Видавательство]] [[Катеґория:20. новембер]] [[Катеґория:Народзени 1866]] [[Катеґория:4. януар]] [[Катеґория:Умарли 1923]] [[Катеґория:Дїяче у култури]] g9xc0m270di23vqyh0g8ukchzoh8l1i 3 1069 21073 20661 2026-08-28T13:30:54Z MediaWiki message delivery 85 /* Reminder: Starter Kit Virtual Meeting */ нова тема 21073 wikitext text/x-wiki == Invitation to connect with fellow contributors from language onboarding experiment == Hello, Hope this message finds you well! I would like to invite you to a community conversation to connect with fellow contributors from pilot wikis (Southern Ndebele, Tai Nüa, Iban, Obolo, Pannonian Rusyn) that graduated through a [https://diff.wikimedia.org/2024/10/31/wikipedia-goes-live-for-five-languages-through-the-future-of-language-incubation-initiative/ Language Onboarding Experiment] last year. In this conversation, we plan to facilitate sharing learnings, discussing technical needs post-graduation, and collaborating on solving challenges faced by the pilot wikis. We spoke with a few contributors from these wikis back in December, and their valuable input on contributions has given us some perspectives on what to investigate next. A report will soon be published on those learnings. We hope that this meeting will not only be a great opportunity for us to come together and learn from each other but also allow us to use your valuable input to shape our plans for the coming year! If you can attend the call, please sign up here, and I will share more details later: * [https://www.mediawiki.org/wiki/Language_Onboarding_and_Development/Community_conversations_2024-25#5_April_2025_01:00_UTC 5 April 2025, 01:00 UTC] * [https://www.mediawiki.org/wiki/Language_Onboarding_and_Development/Community_conversations_2024-25#4_April_2025_15:00_UTC 4 April 2025, 15:00 UTC] Looking forward to your participation! Cheers, [[User:SSethi (WMF)]] via [[Хаснователь:MediaWiki message delivery|MediaWiki message delivery]] ([[Розгварка зоз хасновательом:MediaWiki message delivery|розгварка]]) 19:52, 27. марец 2025. (CET) <!-- Пошиљалац поруке: Корисник:SSethi (WMF)@metawiki; списак прималаца: https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=User:SSethi_(WMF)/MassMessageList&oldid=28454981 --> :: Hi! If you haven't signed up yet, you can still consider doing so! You can find more information on [[mediawikiwiki:Language_Onboarding_and_Development/Community_conversations_2024-25|this page]] about the upcoming meetings on April 4th and 5th. :— [[Хаснователь:SSethi (WMF)|SSethi (WMF)]] ([[Розгварка зоз хасновательом:SSethi (WMF)|розгварка]]) 19:24, 2. април 2025. (CEST) == Invitation to try the Starter Kit Tool == <div lang="en" dir="ltr"> Greetings! As one of the active editors on this Wikipedia, you're invited by the [https://www.mediawiki.org/wiki/Language_Onboarding_and_Development Language Onboarding and Development] initiative to learn about the Starter Kit, try it out, and join a virtual meeting where you can ask questions about the tool.<br> '''What the tool does'''<br> The Starter Kit helps small or new Wikipedia contributors complete essential tasks, like importing infoboxes, tracking your wiki's growth and health metrics, and connecting with members of the broader Wikimedia community for technical guidance. Some features require certain user rights, but three of the six tasks are open to any autoconfirmed editor, so most active editors can get started right away. '''Here's what we would like you to do:''' * Read the manual for more detail on the tool and the tasks you can perform: https://www.mediawiki.org/wiki/Language_Onboarding_and_Development/Starter_kit * Access the Starter Kit tool: https://starterkit.toolforge.org/ and log in with your Wikimedia account to try it out. * Sign up for one of three virtual meetings: https://www.mediawiki.org/wiki/Language_Onboarding_and_Development/Starter_kit/Office_hours#Office_hours, where you can: ** Learn more about the tool. ** Ask questions and share your thoughts. Thank you so much for using the tool, and we look forward to your attending the virtual meeting. Best regards, </div> <bdi lang="en" dir="ltr">[[User:UOzurumba (WMF)|UOzurumba (WMF)]]</bdi> 23:17, 11. авґуст 2026. (CEST) <!-- Пошиљалац поруке: Корисник:UOzurumba (WMF)@metawiki; списак прималаца: https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=User:UOzurumba_(WMF)/sandbox/Invitation_to_try_the_Starter_Kit_Tool_message_list&oldid=30913073 --> == Reminder: Starter Kit Virtual Meeting == <div lang="en" dir="ltr"> Greetings! This is a friendly reminder to attend the [https://www.mediawiki.org/wiki/Language_Onboarding_and_Development/Starter_kit Starter Kit] virtual meeting. Date and time: '''Today, Saturday, August 29th, 2026, 01:00–02:00 UTC''' ([https://zonestamp.toolforge.org/1787965200 check your local time here]) This is a casual session where you can learn more about the Starter Kit tool, ask any questions, and share your thoughts; no need to have tried the tool beforehand. If you haven't signed up yet, you can do so here: https://www.mediawiki.org/wiki/Language_Onboarding_and_Development/Starter_kit/Office_hours#Session_2:_Saturday_29_August_2026,_01:00_UTC See you soon! </div> <bdi lang="en" dir="ltr">[[User:UOzurumba (WMF)|UOzurumba (WMF)]]</bdi> 15:30, 28. авґуст 2026. (CEST) <!-- Пошиљалац поруке: Корисник:UOzurumba (WMF)@metawiki; списак прималаца: https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=User:UOzurumba_(WMF)/sandbox/Invitation_to_try_the_Starter_Kit_Tool_message_list&oldid=30913073 --> 2fxwj9xh37fas31m3926zp8n9f2797v 3 1072 21072 20663 2026-08-28T13:30:54Z MediaWiki message delivery 85 /* Reminder: Starter Kit Virtual Meeting */ нова тема 21072 wikitext text/x-wiki == Invitation to connect with fellow contributors from language onboarding experiment == Hello, Hope this message finds you well! I would like to invite you to a community conversation to connect with fellow contributors from pilot wikis (Southern Ndebele, Tai Nüa, Iban, Obolo, Pannonian Rusyn) that graduated through a [https://diff.wikimedia.org/2024/10/31/wikipedia-goes-live-for-five-languages-through-the-future-of-language-incubation-initiative/ Language Onboarding Experiment] last year. In this conversation, we plan to facilitate sharing learnings, discussing technical needs post-graduation, and collaborating on solving challenges faced by the pilot wikis. We spoke with a few contributors from these wikis back in December, and their valuable input on contributions has given us some perspectives on what to investigate next. A report will soon be published on those learnings. We hope that this meeting will not only be a great opportunity for us to come together and learn from each other but also allow us to use your valuable input to shape our plans for the coming year! If you can attend the call, please sign up here, and I will share more details later: * [https://www.mediawiki.org/wiki/Language_Onboarding_and_Development/Community_conversations_2024-25#5_April_2025_01:00_UTC 5 April 2025, 01:00 UTC] * [https://www.mediawiki.org/wiki/Language_Onboarding_and_Development/Community_conversations_2024-25#4_April_2025_15:00_UTC 4 April 2025, 15:00 UTC] Looking forward to your participation! Cheers, [[User:SSethi (WMF)]] via [[Хаснователь:MediaWiki message delivery|MediaWiki message delivery]] ([[Розгварка зоз хасновательом:MediaWiki message delivery|розгварка]]) 19:52, 27. марец 2025. (CET) <!-- Пошиљалац поруке: Корисник:SSethi (WMF)@metawiki; списак прималаца: https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=User:SSethi_(WMF)/MassMessageList&oldid=28454981 --> :: Hi! If you haven't signed up yet, you can still consider doing so! You can find more information on [[mediawikiwiki:Language_Onboarding_and_Development/Community_conversations_2024-25|this page]] about the upcoming meetings on April 4th and 5th. :— [[Хаснователь:SSethi (WMF)|SSethi (WMF)]] ([[Розгварка зоз хасновательом:SSethi (WMF)|розгварка]]) 19:24, 2. април 2025. (CEST) == Invitation to try the Starter Kit Tool == <div lang="en" dir="ltr"> Greetings! As one of the active editors on this Wikipedia, you're invited by the [https://www.mediawiki.org/wiki/Language_Onboarding_and_Development Language Onboarding and Development] initiative to learn about the Starter Kit, try it out, and join a virtual meeting where you can ask questions about the tool.<br> '''What the tool does'''<br> The Starter Kit helps small or new Wikipedia contributors complete essential tasks, like importing infoboxes, tracking your wiki's growth and health metrics, and connecting with members of the broader Wikimedia community for technical guidance. Some features require certain user rights, but three of the six tasks are open to any autoconfirmed editor, so most active editors can get started right away. '''Here's what we would like you to do:''' * Read the manual for more detail on the tool and the tasks you can perform: https://www.mediawiki.org/wiki/Language_Onboarding_and_Development/Starter_kit * Access the Starter Kit tool: https://starterkit.toolforge.org/ and log in with your Wikimedia account to try it out. * Sign up for one of three virtual meetings: https://www.mediawiki.org/wiki/Language_Onboarding_and_Development/Starter_kit/Office_hours#Office_hours, where you can: ** Learn more about the tool. ** Ask questions and share your thoughts. Thank you so much for using the tool, and we look forward to your attending the virtual meeting. Best regards, </div> <bdi lang="en" dir="ltr">[[User:UOzurumba (WMF)|UOzurumba (WMF)]]</bdi> 23:17, 11. авґуст 2026. (CEST) <!-- Пошиљалац поруке: Корисник:UOzurumba (WMF)@metawiki; списак прималаца: https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=User:UOzurumba_(WMF)/sandbox/Invitation_to_try_the_Starter_Kit_Tool_message_list&oldid=30913073 --> == Reminder: Starter Kit Virtual Meeting == <div lang="en" dir="ltr"> Greetings! This is a friendly reminder to attend the [https://www.mediawiki.org/wiki/Language_Onboarding_and_Development/Starter_kit Starter Kit] virtual meeting. Date and time: '''Today, Saturday, August 29th, 2026, 01:00–02:00 UTC''' ([https://zonestamp.toolforge.org/1787965200 check your local time here]) This is a casual session where you can learn more about the Starter Kit tool, ask any questions, and share your thoughts; no need to have tried the tool beforehand. If you haven't signed up yet, you can do so here: https://www.mediawiki.org/wiki/Language_Onboarding_and_Development/Starter_kit/Office_hours#Session_2:_Saturday_29_August_2026,_01:00_UTC See you soon! </div> <bdi lang="en" dir="ltr">[[User:UOzurumba (WMF)|UOzurumba (WMF)]]</bdi> 15:30, 28. авґуст 2026. (CEST) <!-- Пошиљалац поруке: Корисник:UOzurumba (WMF)@metawiki; списак прималаца: https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=User:UOzurumba_(WMF)/sandbox/Invitation_to_try_the_Starter_Kit_Tool_message_list&oldid=30913073 --> 2fxwj9xh37fas31m3926zp8n9f2797v 3 2627 21074 20662 2026-08-28T13:30:55Z MediaWiki message delivery 85 /* Reminder: Starter Kit Virtual Meeting */ нова тема 21074 wikitext text/x-wiki {{Витайце}} - [[Хаснователь:Orbitminis|Orbitminis]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Orbitminis|розгварка]]) 17:54, 31. януар 2026. (CET) == Invitation to try the Starter Kit Tool == <div lang="en" dir="ltr"> Greetings! As one of the active editors on this Wikipedia, you're invited by the [https://www.mediawiki.org/wiki/Language_Onboarding_and_Development Language Onboarding and Development] initiative to learn about the Starter Kit, try it out, and join a virtual meeting where you can ask questions about the tool.<br> '''What the tool does'''<br> The Starter Kit helps small or new Wikipedia contributors complete essential tasks, like importing infoboxes, tracking your wiki's growth and health metrics, and connecting with members of the broader Wikimedia community for technical guidance. Some features require certain user rights, but three of the six tasks are open to any autoconfirmed editor, so most active editors can get started right away. '''Here's what we would like you to do:''' * Read the manual for more detail on the tool and the tasks you can perform: https://www.mediawiki.org/wiki/Language_Onboarding_and_Development/Starter_kit * Access the Starter Kit tool: https://starterkit.toolforge.org/ and log in with your Wikimedia account to try it out. * Sign up for one of three virtual meetings: https://www.mediawiki.org/wiki/Language_Onboarding_and_Development/Starter_kit/Office_hours#Office_hours, where you can: ** Learn more about the tool. ** Ask questions and share your thoughts. Thank you so much for using the tool, and we look forward to your attending the virtual meeting. Best regards, </div> <bdi lang="en" dir="ltr">[[User:UOzurumba (WMF)|UOzurumba (WMF)]]</bdi> 23:17, 11. авґуст 2026. (CEST) <!-- Пошиљалац поруке: Корисник:UOzurumba (WMF)@metawiki; списак прималаца: https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=User:UOzurumba_(WMF)/sandbox/Invitation_to_try_the_Starter_Kit_Tool_message_list&oldid=30913073 --> == Reminder: Starter Kit Virtual Meeting == <div lang="en" dir="ltr"> Greetings! This is a friendly reminder to attend the [https://www.mediawiki.org/wiki/Language_Onboarding_and_Development/Starter_kit Starter Kit] virtual meeting. Date and time: '''Today, Saturday, August 29th, 2026, 01:00–02:00 UTC''' ([https://zonestamp.toolforge.org/1787965200 check your local time here]) This is a casual session where you can learn more about the Starter Kit tool, ask any questions, and share your thoughts; no need to have tried the tool beforehand. If you haven't signed up yet, you can do so here: https://www.mediawiki.org/wiki/Language_Onboarding_and_Development/Starter_kit/Office_hours#Session_2:_Saturday_29_August_2026,_01:00_UTC See you soon! </div> <bdi lang="en" dir="ltr">[[User:UOzurumba (WMF)|UOzurumba (WMF)]]</bdi> 15:30, 28. авґуст 2026. (CEST) <!-- Пошиљалац поруке: Корисник:UOzurumba (WMF)@metawiki; списак прималаца: https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=User:UOzurumba_(WMF)/sandbox/Invitation_to_try_the_Starter_Kit_Tool_message_list&oldid=30913073 --> 3atqs9k57x2n763mwibnr85cls9n9te 0 3448 21083 20951 2026-08-29T11:52:50Z Olirk55 19 Додати синомими у таблїчки, фотоґрафиї 21083 wikitext text/x-wiki {{Инфорамик | headerstyle = background: lightgreen | header1 = Мацерина душичка | label2 = | data2 = [[File:20150520Thymus serpyllum4.jpg| |center|300px|<div style="text-align: center;">Мацерина душичка]] | header3 = [[Таксономия (биолоґия)|Наукова класификация]] | label4 = Царство | data4 = Plantae | label5 = Кладус| data5 = Tracheophytes | label6 = Кладус | data6 = Angiospermae | label7 = Кладус | data7 = Eudicotidae | label8 = Кладус | data8 = asterids | label9 = Ряд| data9 = Lamiales | label10 = Фамилия | data10 = Lamiaceae | label11 = Род | data11 = Thymus | label12 = Файта | data12 = T. serpyllum | header13 = [[Биномна номенклатура|Биномни мена]] | label14 = | data14 = Thymus serpyllum | label15 = | data15 = L. | header16 = Синоними <ref>[https://powo.science.kew.org/ „Thymus serpyllum L., Sp. Pl.: 590 (1753).”] World Checklist. Royal Botanic Gardens, Kew. Приступљено 28. 12. 2016.</ref> | label17 = Список | data17= | label18 = | data18= * Cunila thymoides L. * Hedeoma thymoides (L.) Pers. * Origanum serpyllum (L.) Kuntze * Serpyllum angustifolium (Pers.) Fourr. * Serpyllum citriodora Pall. * Serpyllum vulgare Fourr. * Thymbra ciliata Ten. nom. illeg. * Thymus acicularis Besser nom. illeg. * Thymus adscendens Bernh. ex Link * Thymus affinis Vis. }}'''Мацерина''' '''(мацерова) душичка''' (лат. ''Thymus serpyllum;''<ref>Konjević, Radomir (2006). Rečnik naziva biljaka. Beograd: NNK Internacional. [https://sr.wikipedia.org/wiki/Me%C4%91unarodni_standardni_broj_knjige ISBN 978-86-83635-59-7.][https://sr.wikipedia.org/wiki/COBISS COBISS.SR 134409484]</ref> у укр. диял. Закарпат&#39;я ''материна душка'', у лемк. ''мецеридушка'', у укр. диял. Словацкей ''мацерiна душка'', у вост. слц. ''macerina duška'', у ст. поль. ''macierzyna duszka'', у серб. ''мајк(ч)ина душица''). Назва праславянского походзеня зоз яснима словацкима прикметами. Мацерина душичка найвироятнєйше єдна з найпопуларнєйших рошлїнох хтори ше у нашим руским народзе хаснує у народней медицини. Ридше ше ю хаснує як присмачкову рошлїну.<ref>[https://www.mocbilja.rs/majkina-dusica-thymus-serpyllum-l/ MAJKINA DUŠICA (Thymus serpyllum L.)]</ref> == Розширеносц == Мацерина душичка походзи зоз централней Европи и заходного Сибиру,<ref>Tasić, Slavoljub (2004). Vodič kroz svet lekovitog bilja. Valjevo: Valjevac. [https://sr.wikipedia.org/wiki/Me%C4%91unarodni_standardni_broj_knjige ISBN 978-86-83555-09-3.] [https://sr.wikipedia.org/wiki/COBISS COBISS.SR 116485644]</ref> алє є розширена по цалей Европи и Азиї. У нас є барз розширена самошейка, алє ше ю и пестує, углавним у [[Войводина|Войводини]] и восточней [[Сербия|Сербиї]]. == Випатрунок == Мацерина душичка лїсцаста вецейрочна рошлїна з єднорочним лїсцастим стеблом. Рошнє глїбоко до 30 центи. З кореня ше розвиваю велї вигнанци хтори лєжа у жеми, алє и нацинє, формуюци зрошлянку. '''Стебелко''' полєгнуте, у споднєй часци барз розконарене, формуюци так лєжаци черяк. Вирошнє до 30 центи. Мохоткаве є, оброснуте з лїсцом и округле на пререзу. '''Корень'''. Корень єй вецейрочни, барз розконарени, з вельким числом дробних жилкох. У дотику зоз глїну розвива адвентивни коренї. Бочни конарчки ценки, прости, з квитками хтори ґруповани на верху.  '''Лїсца''' крижно наспрамни на стеблу. Дробни су, видлужено ланцасти, длуги лєм 0,5- 1,5 центи. Рубец лїсца цали, а штредок закрити з мегкима, шивожелєнима мохотками, хтори виполнєти з етерским олєйом.  '''Квитки''' позберани на верху конарчкох и у пазухох лїсцох до округлїстих класкастих ґириздочкох (фалшиви класки). Квитк ише зявюю од мая по конєц лєта. Целово су, у ниянсох од блядей по цму [[Фарба|фарбу]]. Погарик цивкасти, а венчик двоустови.  '''Плод''' мерикарпиюм зоз штирома коморами. У каждей комори єст по єдно дробне, округлїсте нашенько цмокафовей фарби. Цала рошлїна ма приємни запах и смак. Запах интензивни окреме докмацерина душичка квитнє (од мая по септембер). Мацерина душичка медоносна файта. == Условия бивальнїку == [[File:THYMUS SERPYLLUM - BÒFIA - IB-419 (Serpoll).jpg|right|thumb|311x311px|Розквитнута мацерова душичка]]Мацерина душичка рошнє на сухих, цеплєйших теренох. Люби лєгку, препущуюцу глїну, а нє одвитує єй чежка и [[Влага|влажна]], як анї писковита и жимна. У природи ю найчастейше мож найсц на пажицох, пасовискох, на каменярох и сухих схилох деґрадованих лєсох, коло драгох и на лєсових орубенцох. Вжиме, у фази мированя, подноши нїзки [[Температура|температури]]. Добре подноши и сушу. === Пестованє === За квалитетни урожай мацерина душичка вимага вельо шветлосци и цеплоти. Одвитує єй лєгка, препущуюца жем зоз досц влаги. За задоволююци урожай найчастейше потребне и наводньованє. Розмножує ше з директну шатву, продукцию пресади и дзелєньом зрошлянки. == Хаснованє и состав == Хаснованє мацериней душички засноване на количестве етерского олєю. Суха герба ма коло 0,6% етерского олєю, у хторим єст найвецей цинеолу, док тимол заступени у меншим количестве. Окрем етерского олєю, суха герба ма ище и танини (коло 7%), флавоноїди, горки субстанциї, фенилбонски квашнїни и 40-50 милиґрами витамину Ц на 100 ґрами сухей дроґи. Обера ше цалу над&#39;жемну часц рошлїни док квитнє (''Serpylli herba''). Суши ше у хладку. После сушеня ше одруца груби конарчки. === Кулинарство === У кулинарстве мацерину душичку мож хасновац як присмачку до рижних єдлох, швижу або осушену. Додава ше ю до єдлох зоз желєняви, меса, ґу шалатом, юшком и мачанком. Найвецей ше ю хаснує у италиянскей кухнї. Трима ше же нєутрализує барз масни єдла. Мацерина душичка барз ароматична, та ше ю як присмачку хаснує лєм у малих количествох.<ref name=":0">[https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%88%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD_%D0%A2%D1%83%D1%86%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%B2 Туцаков 1984], бок 452-455 ован (1984). Лечење биљем : Фитотерапија. Београд: Рад.[https://sr.wikipedia.org/wiki/COBISS COBISS.SR 38154759]</ref> Хаснує ше ю и за пририхтованє ароматичних тейох и напиткох.<ref>Grlić, Ljubiša (1986). Enciklopedija samoniklog jestivog bilja. Zagreb: "August Cesarec".[https://sr.wikipedia.org/wiki/COBISS COBISS.SR 29347079]</ref> При готовеню тих напиткох мацерину душичку нє треба вариц, алє лєм преляц з врацу воду. З вареньом, поготов у нєзакаритей судзини, лїковити состойки ше швидко и зошицким страца. Приємни є и нєопасни конзерванс, хтори зоз своїм етерским олєйом зопера вреце. === Медицина === [[File:Antiretroviral Drugs to Treat HIV Infection (31793869534).jpg|right|thumb|310x310px]]У народней медицини мацерина душичка барз популарна рошлїна, алє ше ю тиж так хаснує и у науковей медицини и фармацеутскей индустриї. Благи є експекторанс, бронхоспазмолитик и антисептик, та уходзи до составу велїх препаратох за викашльованє при бронхитису, як и при обичним и вельким кашлю. У народней медицини є барз популарна як стомахик, карминатив, ароматик и антисептик, та ше ю хаснує процив преганячки и корчох, за моцнєнє орґанох за претровйованє, као и звонка, за купки <ref name=":0" /> при реуматизме, рахитису, скрофулу и прехлади. За розлику од хаснованя у кулинарстве, дзе достаточне мале количество герби, за пририхтованє лїковитих напиткох би нє требало хасновац менєй як єдну ложку на 2 деци води. Менєй од того скоро нє ма нїяки ефект. === Етерски олєй === [[File:Tomando mate....JPG|right|thumb|353x353px]]Состав етерского олєю: {| class="wikitable sortable" |- ! Єдинєнє !! процент (%) |- | пара-цимен || 14,20 |- | ґама-терпинен || 10,43 |- | ґераниол || 11,00 |- | линалоол || 4,56 |- | борнеол || 2,14 |- | бета-кариофилен || 3,11 |- | карвакрол || 15,36 |- | тимол || 14,95 |- | ґеранил ацетат || 3,93 |}Мацерина душичка (Thymus serpyllum) содержи 0,15 до 0,60% безфарбови або жовти олєй зоз пахом подобним тимияну и матичняка/мелиси. Етерски олєй мацериней душички (''Serpylli aetheroleum'') ше хаснує процив черевових паразитох и дзецинских хлїстох. У козметики ше ю хаснує за пасти за зуби и водички за виплокованє устох, бо прави приємни дих. У народней медицини тот олєй мож хасновац так же ше го накапка на коцку цукру. Окрем приємного диху, так хасновани [[олєй]] представя источашнє и защиту од велїх оберацих хоротох.<ref name=":0" /> == Хаснованє за ожелєньованє == Понеже мацерина душичка барз вариябилна файта, одховани и велї украсни вариєтети декоративних и рижно офарбених квиткох и лїсца.<ref>Stojčevski, Kire (2011). [https://web.archive.org/web/20161222222653/https://www.filmpublikart.net/biodesign/knjige/11_fpa_jt_uzgoj.html PRIRUČNIK ZA GAJENJE LEKOVITOG I AROMATIČNOG BILJA.] Sokobanja: Udruženje "Dr Jovan Tucakov". Архивирано из оригинала 22. 12. 2016. г. Приступљено 22. 12. 2016.</ref> Лєгко и швидко ше шири, закриваюци вельки [[Поверхносц|поверхносци]] жеми, та ю мож хасновац як одлични закривач жеми на сухих и [[Камень|каменїстох]] положеньох. == Ґалерия == <gallery> Файл:Thymus serpyllum var albus1.jpg|Мацерина душичка (''Thymus serpyllum 'albus''' ) Файл:Thymus serpyllum 'littoral atlantique' 5.JPG|''Thymus serpyllum 'littoral atlantique''<nowiki/>' Файл:Thymus serpyllum 'Pink Chintz' kz2.jpg|Початок квитнуца мацеровей душички (''Thymus serpyllum 'Pink Chintz')'' Файл:Thymus serpyllum 'minor' 5.jpg|Розквитнута Файта: ''Thymus serpyllum 'minor''' Файл:Thymus serpyllum 002.JPG|Квиток на верху стебелак мацеровей душички Файл:Blühender Sand-Thymian (Thymus serpyllum) im NSG "Hirschacker und Dossenwald" 02.jpg|''Thymus serpyllum'' </gallery> == Литература == * ''Словнїк руского народного язика I, А – М'', Нови Сад 2017, б. 706. * Островский Н. И. Лекарственный растения и пчёлы // Пчеловодство : журнал. — 1962. — № 9. — б. 28—31. * Самсонова И. Д. Медоносная ценность дикорастущего разнотравья // Пчеловодство : журнал. — 2011. — № 3. — б. 21. — [https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B5%D0%B6%D0%B4%D1%83%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D1%8B%D0%B9_%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%BD%D1%8B%D0%B9_%D1%81%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%8B%D0%B9_%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D1%80 ISSN 0369—8629.] * Tasić, Slavoljub (2004). Vodič kroz svet lekovitog bilja. Valjevo: Valjevac. ISBN 978-86-83555-09-3.[https://sr.wikipedia.org/wiki/COBISS COBISS.SR 116485644] == Вонкашнї вязи == * [https://www.stetoskop.info/lekovito-bilje/majcina-dusica Majčina dušica - čaj, lekovitost] * [https://biljnaalhemija.rs/2025/04/10/majcina-dusica-mala-biljka-sa-velikom-moci/ Majčina Dušica – Mala Biljka sa Velikom Moći] biljnaalhemija.rs * [https://totallywellness.rs/blog/majcina-dusica/ Majčina dušica – Za šta se koristi biljka, za šta čaj i kakva je kao začin?] totallywellness {{Commonscat}} == Референци == [[Катеґория:Лїковити рошлїни]] [[Катеґория:Рошлїни]] [[Катеґория:Присмачки]] lh38dlyhl8edslpnvvpl8ykhkud76hm 0 3464 21082 21069 2026-08-28T19:44:57Z Olirk55 19 Додати нови текст (Пищалки зоз габзи) 21082 wikitext text/x-wiki {{Инфорамик | headerstyle = background: #90EE90; | header1 =<big>Габза</big> | label2 = | data2 = [[File:Sambucus nigra - Köhler–s Medizinal-Pflanzen-127.jpg|center|thumb|300px|<div style="text-align: center;"> ''Sambucus nigra'']] | header3 = [[Таксономия (биолоґия)|Наукова класификация]] | label4 = Царство | data4 = Plantae | label5 = Дивизия | data5 = Magnoliophyta | label6 = Класа | data6 = Magnoliopsida | label7 = Дивизия | data7 = | label8 = Ряд | data8 = Dipsacales | label9 = Фамилия| data9 = Capryfoliaceae | label10 = Род | data10 = ''Sambucus'' | label11 = Файта | data11 = ''S. nigra'' | header12 = [[Биномна номенклатура|Биномне мено]] | label13 = | data13 = ''Sambucus nigra''<ref> [https://web.archive.org/web/20090507024043/http://www.ars-grin.gov/cgi-bin/npgs/html/genus.pl?10679 „Sambucus L”.] Germplasm Resource Information Network. United States Department of Agriculture. 13. 10. 2005. Архивирано из оригинала 7. 5. 2009. г..</ref> | Label16= | data16= [[Карл фон Лине|L. ]] 1753 | Label17= | data17= [[File:Sambucus nigra range.svg|300px|center|thumb|<div style="text-align: center;">Розширеносц габзи у швеце]] }} '''Габза''' (лат. ''Sambuсus'' L., серб. ''зова''; найвецей славянски назви за габзу виведзени од праслав. ''bъzъ'', хторе у славянских язикох дало форми ''баз(а)'', ''без(а)'', ''бузина'': слц. ''baza'' и ''beza'', чес. ''bez'' (ґен. ''bza'' и ''bzu''), поль. ''bez'' (ґен. ''bzu''), укр. и рсй. ''бузина''. У форми ''габза'' тот меновнїк ше хаснує на огранїченей териториї – у заходноукраїнских и восточнословацких бешедох: карп.укр. ''габза'', всл. ''habza''; тоти други форми виведзени од праслав. ''habъ'' = нєприємни, бридки, понеже габза ма нєприємни запах) Габза вецейрочна древаста рошлїна з фамилиї ''Caprifoliaceae''. == Опис рошлїни == Габза нїзке древо або черяк з воздлужну шивокафову лупу, лїсцопадно рошнє 3 до 10 [[Метер|метери]] висини. Млади конари желєни, преткани з блядима смугами хтори знука виполнєти з билу масу (млязґу). Лїсца нєпарно пирясти, процивлєжни з лїсточками хтори на орубенцох пилкасто назубени. Квитки жовкастобили, дробенки, прємного паху и позберани до вельких, щитастих, кляпчистих ґириздох чия ширина досцигує 20 центи, а квитнє од априла до юния. Плод округла, спочатку желєна, а познєйше чарна [[Кошарка|кошарочка]] зоз 3-4 нашеньками. Почина дозревац од авґуста.<ref>[https://cooks.kz/buzina/ Бузина http://cooks.kz] [https://web.archive.org/web/20170330045603/http://cooks.kz/buzina/ Архівовано] 30 березня 2017 у [https://uk.wikipedia.org/wiki/Wayback_Machine Wayback Machine.]</ref> == Хаснованє и состав == [[File:Sambucus nigra 3c.JPG|right|thumb|300x300px|Квет габзи]] Хаснує ше квет, а дакус ридше плод (узрети) и лїсце. У квиткох єст етерского [[Олєй|олєю]] хтори ма коло 40 материї: флавоноїди, ґликозиди, хлороґенску квашнїну, млязґу, танини, пектини и др. У плоду присутни ґликозиди, танини, дакус етерского oлєю, цукер, овоцово квашнїни, витамин Ц и др. Подобного составу и лїсца. Шицки часци богати з минералнима материями (желєзо, натриюм, калиюм) и їх солями. Квиток габзи ше хаснує при горучки, синузитису, стимулує роботу знойових шлїжнїкох (окреме у комбинациї з [[Лїпа|лїпу]]), зоз чим ше знїжує тїлесну [[Температура|температуру]]. Зоз квиткох габзи ше прави тею и сок хтори ше препоручує при прехлади, кашлю и бронхитису, початного запалєня плюцох и при туберкулози, астми и регоми. [[File:Elderflower cordial in bottles.jpg|right|thumb|Сок зоз габзи|301x301px]]Плод ше хаснує як лаксанс и средство за змоцнєне мокренє и зноєнє, потим при неуралґиї и ишиясу. Окрем у медицини, плод ше хаснує и у поживовей индустриї за виправянє [[Фарба|фарби]]. Швижи плоди ше хаснує и за ярнє чисценє орґанизма. ''У Заходней Европи єст присловка хтора гвари же пред габжину треба зняц калап, бо вона лїчи барз велї хороти.'' Остатнїх деценийох ше екстракат габзи часто хаснує и у козметичней индустриї за продукти за ублажованє гиперпиґментацийох и пегох. == Габза и пищалка == Рижни [[Пищалка|пищалки]] ше звичайно правя зоз єдного фалата древа хторим ше нукашньосц видлабе и видзиравя ше през стебелко вецей дзирки. До верхнього отвору ше дує, през празне стебло вибрирує воздух и так настава [[тон]]-звук. Найпримитивнєйши форми пищалкох ше правя зоз габзових стебелочкох/палїчкох. Габза ма мегки штредок такв.,„щерцо“'','' може ше лєгко видлaбац, а од видлабаней празней палїчки зоз ценьшого стебелка ше направи лєгко єдноставна пищалка. Традицийно ше зоз габзи часто правели дзецински пищалки (серб. свирала). '''''Габжина''''' то черяк габзи : ''Габжина ше вируци и розрошнє даґдзе у полю коло [[Драга|драгох]]''. (Виведзене од ''габза'' зоз суфиксом -ин-а, хтори у славянских язикох значи гущави, як напр. у наших словох ''черячина'', ''тарчини''; карп.укр. ''габзина'' „исте”, лемк. ''хабзина'' „исте”; всл. ''habźina'' „габзов квет”). == Галерия == <gallery> Файл:Sambucus nigra 004.jpg|Черяк габзи Файл:Sambucus nigra 0001.JPG|Габза у природи Файл:Квіти бузини.JPG|Габзово квитки Файл:Hyczka RB1.JPG|Розквитнута габза Файл:Sambucus nigra-fruit001.jpg|Узрети бобки габзи Файл:Sambucus nigra or elder bark at Chapeltoun, North Ayrshire.jpg|Лупа габзи Файл:Sambucus Nigra 'Guincho Purple'. Locatie, Tuinen Mien Ruys 02.jpg|Пурпурна габза Файл:Sambucus nigra Black Beauty 'Gerda' Leaves 2800px.jpg|Лїсточка чарней габзи ''Sambucus nigra en 'Gerda''' Файл:Sambucus nigra f. porphyrophylla 'Black Tower' kz03.jpg|Черяк пурпурней габзи Файл:Sambucus nigra sl4.jpg|Жимске мированє габзи Файл:Sambucus nigra2.jpg|Ґиризда узретих бобкох Файл:Elderberries.jpeg|Oсушени бобки зоз габзи </gallery> == Литература == * ''Словнїк руского народного язика I, А – Н, Нови Сад 2017, б. 235-236.'' * RHS A-Z encyclopedia of garden plants. United Kingdom: Dorling Kindersley. 2008. p. 1136. ISBN 978-1-4053-3296-5. == Вонкашнї вязи == * [https://www.mocbilja.rs/zova-sambucus-nigra-l/ Zova sambucus nigra 1] * [https://www.agroklub.rs/ukrasno-lekovito-bilje/sok-od-zove-osvezava-ali-i-leci-evo-kako-da-ga-napravite/95503/ Sok od zove osvežava ali i leči evo kako da ga sami napravite/95503/] * [https://www.dobrojutro.co.rs/pekmez-dzem-marmelada-od-zove/ Pekmez džem marmelada od zove] {{Commonscat}} == Референци == [[Катеґория:Лїковити рошлїни]] [[Катеґория:Черяки]] m8mp2f6c2xa8otngrj9c364w3de1w9e 0 3472 21078 21067 2026-08-28T14:46:04Z Olirk55 19 Референци, ґалерия 21078 wikitext text/x-wiki {{Инфорамик | headerstyle = background: lightgreen | header1 = Лампащик | label2 = | data2 = [[File:Taraxacum officinale - Köhler–s Medizinal-Pflanzen-135.jpg|center|thumb|300px|<div style="text-align: center;">''Taraxacum officinale'']] | header3 = [[Таксономия (биолоґия)|Наукова класификация]] | label4 = Царство | data4 = Plantae | label5 = Кладус| data5 = Tracheophytes | label6 = Кладус | data6 = Angiospermae | label7 = Кладус | data7 = Eudicotidae | label8 = Кладус | data8 = asterids | label9 = Ряд| data9 = Asterales | label10 = Фамилия | data10 = Asteraceae | label11 = Род | data11 = ''Taraxacum'' | label12 = Файта | data12 = ''T. officinale'' | header13 = [[Биномна номенклатура|Биномни мена]] | label14 = | data14 = ''Taraxacum officinale'' | label15 = | data15 = ([[Карл фон Лине|L. ]]) Weber ex F.H. Wigg | header16 = Синоними <ref>„[https://www.tropicos.org/401 Tropicos - Name - !Taraxacum officinale F.H. Wigg.”.] tropicos.org.</ref><ref> [https://web.archive.org/web/20210320144423/http://www.theplantlist.org/tpl1.1/record/gcc-49669 „Taraxacum campylodes G.E.Haglund — The Plant List”.] theplantlist.org. Архивирано из оригинала 20. 03. 2021. г. Приступљено 01. 06. 2020</ref> | label17 = | data17= ''Crepis taraxacum'' (L.) Stokes ''Leontodon taraxacum'' L. * ''Leontodon vulgare'' Lam. * ''Taraxacum campylodes'' G.E.Haglund * ''Taraxacum dens-leonis'' Desf. * ''Taraxacum mexicanum'' DC. * ''Taraxacum retroflexum'' Lindl. * ''Taraxacum subspathulatum'' A.J. Richards * ''Taraxacum sylvanicum'' R. Doll * ''Taraxacum taraxacum'' (L.) H. Karst. * ''Taraxacum tenejapense'' A.J. Richards * ''Taraxacum vulgare'' Schrank }} '''Лампащик''' (лат. Taraxacum officinale, серб. маслачак) рошлїнска файта з истоменового роду фамилиї Asteraceae. Рошнє у часцох умереней клими, на травових [[Поверхносц|поверхносцох]], коло [[Драга|драгох]], побрежйох и других обласцох дзе жем [[Влага|влажна]].<ref> Грлић 1986, Енциклопедија самониклог јестивог биља, Аугуст Цесарец, Загреб, 1986. бок 325</ref> == Опис == Випатрунок рошлїни завиши од еколоґийних условийох бивальнїка. Корень осовински, углавним нєрозконарени, досцигує длужину коло пол метера. На тот способ тота рошлїна, дзекуюци кореньовей системи, толерантна на розлични условия штредку. Стебло просто ориєнтоване, без лїсца, дзираве, округле, високе коло 20 центи и ма по єден квиток. Лїсца видлужено ланцетасти, ставцави або нє, ґруповани до лїсцовей розети. Квитки барз жовтей [[Фарба|фарби]], язичкасти, ґруповани до главкастей коруни, пречнїку до 5 центи.<ref>[https://www.plantea.com.hr/maslacak/ „Maslačak (Taraxacum officinale)”.] Plantea (на језику: хрватски). 18. 10. 2014. Приступљено 04. 09. 2019.</ref>  Рошлїна двополна и фотосензитивна, односно квитки ше завераю кед [[слунко]] зайдзе або кед похмарене. Период квитнуца од априла по октобер. Плод множество шивих, шерсцавих, єднонашенькових ахенийох зоз папусом (ципсела), хтори ше барз лєгко розшевю з витром. Експеримент з нашеньом цо закопане на 20 центи до иловачи указал же нашенє зошицким страцело ключкавосц после 12 рокох, а у писковитей иловачи после 8 рокох.<ref>Orvin C. Burnside, Robert G. Wilson, Sanford Weisberg and Kenneth G. Hubbard (1996): Seed Longevity of 41 Weed Species Buried 17 Years in Eastern and Western Nebraska. Weed Science, Vol. 44, No. 1: 74-86</ref> Цала рошлїна богата з млєчним соком. Ламшащик дикотиледонова рошлїна.<ref>[https://www.plantea.com.hr/maslacak/ „Maslačak (Taraxacum officinale)”.] Plantea (на језику: хрватски). 18. 10. 2014. Приступљено 04. 09. 2019.</ref> == Розшеванє и розмножованє == [[File:Two stages in the life cycle of a dandelion (Taraxacum officinale) – flower head and seed head.jpg|thumb|left|Два фази животного циклуса лампащика: розквитнута главка (лїво) и главика зоз узретим нашеньком (прави бок).|alt=Two stages in the life of a common dandelion: flower head and seed head|285x285п]]Лампащик ше опращкує з витром и инсектами, док ше розмножованє окончує з нашеньом. == Хемийни состав и хаснованє == Лампащик, окрем по лїковитосци, барз поживна рошлїна богата з витаминами Ц и А, орґанскима квашнїнами, минералами (окреме з калиюмом, натриюмом и маґнезиюмом). Ярню шалату ше прави зоз барз младих лїсцох хтори ше обера скорей як лампачики розвитню, и то звонка населєного подруча. [[File:Taraxacum officinale PID1200-1.jpg|right|thumb|300px|Розквитнути ампащик]]У народней медицини ше лампащик хаснує за обще моцнєнє орґанизма и ярнє чисценє креви. З нього мож вариц тею, направиц сируп, мед або ламшащиково вино. Корень лампащика ма зложени хемийни состав. У млєчним соку єст гетерозиди, угльово гидрати и минерали, та ше го хаснує за лїченє запалєня и каменкох жовчового мещка, жовтачки, зменшаного вилучованя мочу, поремеценя у костираню итд. Стебло ше хаснує у терапиї диябетесу.<ref>[https://www.plantea.com.hr/maslacak/ „Maslačak (Taraxacum officinale)”.] Plantea (на језику: хрватски). 18. 10. 2014. Приступљено 04. 09. 2019.</ref> == Символика лампащика == '''Слункова годизнка'''. Ище през стари историйни часи пастиром квет лампащика служел як слункова годзинка. Квет лампащика ше отвера годзину пред тим як виходзи рано слунко и мера слунково рушанє на єй дньовей путанї а завера ше пред вечаром. [[File:Hanna B. Senior Pics - 52344833092.jpg|right|thumb|280px|Фразеолоґия: ''Оддути нашенька з галвки лампащика допринєшу и виполня єдно жаданє.]] '''Символ мира'''. Символ лампащика присутни од давних часох. Велї култури лампащик упоредзовали зоз випатрунком слунка и верели же помага буц радосни, успишни и задовольни. Прето лампащик и потврдзує же є символ мира, цеплоти, надїї, лєта и дзециньства. После квитнуца квет лампащика дава били лєгучки пирясти нашенька а постої веренє хторе гутори же кед ше оддує цала главка лампащика з нашеньками, та ше тей особи виполнї єдно жаданє. == Ґалерия == <gallery> Файл:Ripe fruits by Common Dandelion.jpg|Лампащиков плод Файл:Graine pissentit 2 Luc Viatour.jpg|Лампащиково нашенько Файл:Taraxacum officinale001.jpg|Преквитнути квет, наашенько Файл:Bee Dandelion 080427.jpg|Пчола на квету лампащика </gallery> == Литература == * ''Словнїк руского народного язика I, А – Н'', Нови Сад 2017, б. 666. * Туцаков, Ј: Лечење биљем, Рад, Београд, 1984. == Вонкашнї вязи == * [https://www.stetoskop.info/lekovito-bilje/maslacak Lekovita svojstva maslačka], ''www.stetoskop.info'' * [https://www.mocbilja.rs/maslacak-taraxacum-officinale-web/ Institut Dr Josif Pančić], BLOG, ''www.mocbilja.rs'' * [https://www.svezaimunitet.com/maslacak/ Маслачак] www.svezaimunitet.com * [https://www.rts.rs/magazin/priroda/4363710/maslacak-moze-biti-i-salata-i-lek-ali-i-zdravija-zamena-za-kafu.html Маслачак може бити и салата и лек, али и здравија замена за кафу] * [https://www.youtube.com/watch?v=Xn-eF5p5PII '''EVO ŠTA SVE LEČI MASLAČAK i kako se koristi]'''(видео знїмок) youtube.com == Референци == {{Commonscat}} 5qd4txutui2ybyy2rvu2m07gjpdh225 21081 21078 2026-08-28T18:31:41Z Olirk55 19 Креированє ґалериї 21081 wikitext text/x-wiki {{Инфорамик | headerstyle = background: lightgreen | header1 = Лампащик | label2 = | data2 = [[File:Taraxacum officinale - Köhler–s Medizinal-Pflanzen-135.jpg|center|thumb|300px|<div style="text-align: center;">''Taraxacum officinale'']] | header3 = [[Таксономия (биолоґия)|Наукова класификация]] | label4 = Царство | data4 = Plantae | label5 = Кладус| data5 = Tracheophytes | label6 = Кладус | data6 = Angiospermae | label7 = Кладус | data7 = Eudicotidae | label8 = Кладус | data8 = asterids | label9 = Ряд| data9 = Asterales | label10 = Фамилия | data10 = Asteraceae | label11 = Род | data11 = ''Taraxacum'' | label12 = Файта | data12 = ''T. officinale'' | header13 = [[Биномна номенклатура|Биномни мена]] | label14 = | data14 = ''Taraxacum officinale'' | label15 = | data15 = ([[Карл фон Лине|L. ]]) Weber ex F.H. Wigg | header16 = Синоними <ref>„[https://www.tropicos.org/401 Tropicos - Name - !Taraxacum officinale F.H. Wigg.”.] tropicos.org.</ref><ref> [https://web.archive.org/web/20210320144423/http://www.theplantlist.org/tpl1.1/record/gcc-49669 „Taraxacum campylodes G.E.Haglund — The Plant List”.] theplantlist.org. Архивирано из оригинала 20. 03. 2021. г. Приступљено 01. 06. 2020</ref> | label17 = | data17= ''Crepis taraxacum'' (L.) Stokes ''Leontodon taraxacum'' L. * ''Leontodon vulgare'' Lam. * ''Taraxacum campylodes'' G.E.Haglund * ''Taraxacum dens-leonis'' Desf. * ''Taraxacum mexicanum'' DC. * ''Taraxacum retroflexum'' Lindl. * ''Taraxacum subspathulatum'' A.J. Richards * ''Taraxacum sylvanicum'' R. Doll * ''Taraxacum taraxacum'' (L.) H. Karst. * ''Taraxacum tenejapense'' A.J. Richards * ''Taraxacum vulgare'' Schrank }} '''Лампащик''' (лат. ''Taraxacum officinale'', серб. ''маслачак'') рошлїнска файта з истоменового роду фамилиї ''Asteraceae''. Рошнє у часцох умереней клими, на травових [[Поверхносц|поверхносцох]], коло [[Драга|драгох]], побрежйох и других обласцох дзе жем [[Влага|влажна]].<ref> Грлић 1986, Енциклопедија самониклог јестивог биља, Аугуст Цесарец, Загреб, 1986. бок 325</ref> == Опис == Випатрунок рошлїни завиши од еколоґийних условийох бивальнїка. Корень осовински, углавним нєрозконарени, досцигує длужину коло пол метера. На тот способ тота рошлїна, дзекуюци кореньовей системи, толерантна на розлични условия штредку. Стебло просто ориєнтоване, без лїсца, дзираве, округле, високе коло 20 центи и ма по єден квиток. Лїсца видлужено ланцетасти, ставцави або нє, ґруповани до лїсцовей розети. Квитки барз жовтей [[Фарба|фарби]], язичкасти, ґруповани до главкастей коруни, пречнїку до 5 центи.<ref>[https://www.plantea.com.hr/maslacak/ „Maslačak (Taraxacum officinale)”.] Plantea (на језику: хрватски). 18. 10. 2014. Приступљено 04. 09. 2019.</ref>  Рошлїна двополна и фотосензитивна, односно квитки ше завераю кед [[слунко]] зайдзе або кед похмарене. Период квитнуца од априла по октобер. Плод множество шивих, шерсцавих, єднонашенькових ахенийох зоз папусом (ципсела), хтори ше барз лєгко розшевю з витром. Експеримент з нашеньом цо закопане на 20 центи до иловачи указал же нашенє зошицким страцело ключкавосц после 12 рокох, а у писковитей иловачи после 8 рокох.<ref>Orvin C. Burnside, Robert G. Wilson, Sanford Weisberg and Kenneth G. Hubbard (1996): Seed Longevity of 41 Weed Species Buried 17 Years in Eastern and Western Nebraska. Weed Science, Vol. 44, No. 1: 74-86</ref> Цала рошлїна богата з млєчним соком. Ламшащик дикотиледонова рошлїна.<ref>[https://www.plantea.com.hr/maslacak/ „Maslačak (Taraxacum officinale)”.] Plantea (на језику: хрватски). 18. 10. 2014. Приступљено 04. 09. 2019.</ref> == Розшеванє и розмножованє == [[File:Two stages in the life cycle of a dandelion (Taraxacum officinale) – flower head and seed head.jpg|thumb|left|Два фази животного циклуса лампащика: розквитнута главка (лїво) и главика зоз узретим нашеньком (прави бок).|alt=Two stages in the life of a common dandelion: flower head and seed head|285x285п]]Лампащик ше опращкує з витром и инсектами, док ше розмножованє окончує з нашеньом. == Хемийни состав и хаснованє == Лампащик, окрем по лїковитосци, барз поживна рошлїна богата з витаминами Ц и А, орґанскима квашнїнами, минералами (окреме з калиюмом, натриюмом и маґнезиюмом). Ярню шалату ше прави зоз барз младих лїсцох хтори ше обера скорей як лампачики розквитню, и то звонка населєного подруча. [[File:Taraxacum officinale PID1200-1.jpg|right|thumb|300x300px|Розквитнути лампащик]]У народней медицини ше лампащик хаснує за обще моцнєнє орґанизма и ярнє чисценє креви. З нього мож вариц тею, направиц сируп, мед або ламшащиково вино. Корень лампащика ма зложени хемийни состав. У млєчним соку єст гетерозиди, угльово гидрати и минерали, та ше го хаснує за лїченє запалєня и каменкох жовчового мещка, жовтачки, зменшаного вилучованя мочу, поремеценя у костираню итд. Стебло ше хаснує у терапиї диябетесу.<ref>[https://www.plantea.com.hr/maslacak/ „Maslačak (Taraxacum officinale)”.] Plantea (на језику: хрватски). 18. 10. 2014. Приступљено 04. 09. 2019.</ref> == Символика лампащика == [[File:Hanna B. Senior Pics - 52344833092.jpg|right|thumb|290px|Фразеолоґия: ''Вери ше же оддути нашенька з главки лампащика виполня особи єдно жаданє.'']]'''Слункова годизнка'''. Ище през стари историйни часи пастиром квет лампащика служел як „слункова годзинка.“ Квет лампащика ше отвера годзину пред тим як рано виходзи слунко и мера слунково рушанє на його дньовей путанї а завера ше пред вечаром. '''Символ мира'''. Символ лампащика присутни од давних часох. Велї култури лампащик упоредзовали зоз випатрунком слунка и верели же помага буц радосни, успишни и задовольни. Прето лампащик и потврдзує же є символ мира, цеплоти, надїї, лєта и дзециньства. После квитнуца квет лампащика дава били лєгучки пирясти нашенька а постої веренє хторе гутори же кед ше оддує цала лампащикова главка з нашеньками, та ше тей особи виполнї єдно жаданє. == Лампащик у поживи == :♦ '''Лїсце'''. Швиже лїсце погодне за поживу та ше го найчастейше хаснує за шалати. После предходного намакня у сланей води, лїсца ше можу наквашиц у есенцу и додавац єдлу зоз желєняви як присмачку. Лампащиково лїсце дакус горкаве, а же би ше страцел горки смак пред обераньом треба го защициц (прикриц) од слунковей [[Шветлосц|шветлосци]]. Младши лїсца, хтори прекрити з траву и можебуц з даякима заостатима лїсцами од єшєнї, маю прикмету блядшей фарби, нїжнєйши су и нє барз горки та и погоднєйши як прилох за шалати.<ref>М. Л. Рева, Н. Н. Рева Дикі їстівні рослини України / Київ, Наукова думка, 1976—168 б. — С. 21</ref> :♦ '''Пупчата''' з лампащикох ше тиж можу наквашиц, хаснує ше их место копру (хтори ше кладзе до мачанкох и рижних єдлох). На рижни способи и зоз другима присмачками лампащик забера у кулинарстве велїх народох значне место. Напр. у Францускей, Либану, Турскей, Шпаниї итд. :♦ '''Корень''' лампащика тиж нашол применку и вон ше пред хаснованьом вари у двох водох. Корень ше хаснує и як замена за кафу. Коренє лампащика, прерзане по длужини, суши ше, а потим ше го пече док нє постанє червеней фарби и хрупкаци. На таки способ обробени корень лампащика слаткасти, може ше го пиц зоз тею. Печени корень ше мелє и конзумира як кафа.<ref name=":0" /> :♦ Як медоносна рошлїна, лампащик продукує вельке количество полену, з богатима протеинами. [[Мед]] зоз лампащикох густи, швидко ше кришталює, фарба од барз жовтей по цму жовту-окер (як янтар). == Лампащик у козметики == :♦ Козметика. Лампашиком за козметични потреби ше верши ше декоција (вихасновйованє и вицадзованє) сока з квиткох хтори ше хаснує за зменшованє брадавкох, пиґментних пегох (при старших оосбох) и пегох, лампащик часц олєю (лосиона) процив акнох. :♦ Сок зоз кореня лампащика ше оддавна хаснує у народней медицини за пеги и старацких пегаох на рукох и твари. Тиж и за рижни помади за твар и руки. :♦ Кед пчола уджобнє, млєчни сок лампащика ублажи боль и напухнуце.<ref name=":0"> [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B5%D1%80%D0%B7%D0%B8%D0%BB%D1%96%D0%BD_%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0_%D0%9C%D0%B8%D1%85%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 Верзилин Николай Михайлович] По следам Робинзона. Сады и парки мира. — Л.: Детская литература., 1964. — 576 б.(язик: русийски)</ref> :♦ Лїсца маю витамин Ц (50-70 мг%), каротен (6-8 мг%), витамин Е, солї желєза, калциюма и фосфора. Рижни напої (тея, присмачки) ше хасную як витамински лїк за анемию, слабосц, метаболични поремеценя. == Ґалерия == <gallery mode="packed" caption="''Taraxacum officinale'' Weber ex F.H.Wigg. agg."> Taraxacum officinale Roma01.JPG|Розквитнути лампащик. Gesloten bloem van de paardenbloem (Taraxacum officinale) 09-05-2021. (d.j.b) 02.jpg|Заварти квет вщас рано Dwarsdoorsnede van een gesloten bloem van een paardenbloem (Taraxacum officinale) 08-05-2022. (d.j.b).jpg|Пререз завартого квета 2017.10.15.-14-Kirschgartshaeuser Schlaege Mannheim--Gewoehnlicher Loewenzahn-Pusteblume.jpg|Плод- главка лампащика Taraxacum officinale 039.jpg|Конєц доношеня плода на главки лампащика </gallery> <gallery> Файл:Ripe fruits by Common Dandelion.jpg|Лампащиков плод Файл:Graine pissentit 2 Luc Viatour.jpg|Лампащиково нашенько Файл:Taraxacum officinale001.jpg|Преквитнути квет, сцагнути погаричок з нашеньком. Файл:Bee Dandelion 080427.jpg|Пчола на квету розквитнутого лампащика Файл:Plate of Wehani rice with sauteed dandelion greens.jpg|Лампащик у кулинарстве Файл:Gewöhnlicher Löwenzahn Taraxacum officinale agg. big.jpg|Добре розвити лампащиков корень </gallery> == Литература == * ''Словнїк руского народного язика I, А – Н'', Нови Сад 2017, б. 666. * Туцаков, Ј: Лечење биљем, Рад, Београд, 1984. година == Вонкашнї вязи == * [https://www.stetoskop.info/lekovito-bilje/maslacak Lekovita svojstva maslačka], ''www.stetoskop.info'' * [https://www.mocbilja.rs/maslacak-taraxacum-officinale-web/ Institut Dr Josif Pančić], BLOG, ''www.mocbilja.rs'' * [https://www.svezaimunitet.com/maslacak/ Маслачак] www.svezaimunitet.com * [https://www.rts.rs/magazin/priroda/4363710/maslacak-moze-biti-i-salata-i-lek-ali-i-zdravija-zamena-za-kafu.html Маслачак може бити и салата и лек, али и здравија замена за кафу] * [https://www.youtube.com/watch?v=Xn-eF5p5PII&t=60s EVO ŠTA SVE LEČI MASLAČAK i kako se koristi] (видео знїмок) youtube.com {{Commonscat}} == Референци == <references /> [[Катеґория:Рошлїни]] [[Катеґория:Лїковити рошлїни]] q97znkme5kt9caxs67jh3wp2jdf8txm 0 3473 21071 21065 2026-08-28T13:28:40Z Ksenija234 1651 Пополньованє таблїчки 21071 wikitext text/x-wiki '''Латинка''' (або ''латинїчна абецеда'', тиж позната и як ''римска абецеда''), найхаснованша алфабетска система на швеце.<ref>1 [https://www.britannica.com/topic/Latin-alphabet Latin-alphabet], ''www.britannica.com'' </ref> Ориґинално є хаснована у античним Риме за писанє у латинским язику.<ref>Baldi, Philip (2002). The foundations of Latin. Berlin: Mouton de Gruyter.</ref><ref>Wheelock, Frederic (2005). Latin: An Introduction (6th изд.). Collins. <nowiki>ISBN 978-0-06-078423-2</nowiki>.</ref> Латински алфабет еволуовал з визуално подобней куманскей греческей верзиї греческого писма.<ref>Jeffery, Lilian H. (1961). [[iarchive:localscriptsofar0000lhje/page/n5/mode/2up|The local scripts of archaic Greece.]] Oxford: Clarendon.</ref> Етрурци, хтори пановали з вчасним Римом, прилапели кумански гречески, хтори з часом модификовани и постал етрурски алфабет. <ref>Fischer, Steven Roger (2004). A history of writing. Reaktion Books. бок 90.</ref><ref>Howard, Michael C. (2012). [https://books.google.rs/books?id=6QPWXrCCzBIC&pg=PA23&redir_esc=y#v=onepage&q&f=false Transnationalism in Ancient and Medieval Societies: The Role of Cross-Border Trade and Travel.] McFarland. стр. 23. ISBN 978-0-7864-9033-2.</ref> Tот алфабет потим прилапели и далєй модификовали Римянє, з чим формовани латински алфабет. Термин ''латински алфабет'' ше може одношиц на гоч хтори алфабет хтори ше хаснує за писанє латинского, або на други алфабети базовани на латинским писме, хторе основа заєднїцких буквох за рижни алфабети хтори ушлїдзели з класичного латинского алфабету, як цо то анґлийски алфабет. == Букви абецеди == Основни букви абецеди таки яки ше хаснує у анґлийским язику, и состоя ше зоз шлїдуюцих ґрафемох: {| class="wikitable" |+ ! colspan="13" |Вельки букви (лат. majuscules) |- |A |B |C |D |E |F |G |H |I |J |K |L |M |- |N |O |P |Q |R |S |T |U |V |W |X |Y |Z |- ! colspan="13" |'''Мали букви''' (лат. ''minuscules'') |- |a |b |c |d |e |f |g |h |i |j |k |l |m |- |n |o |p |q |r |s |t |u |v |w |x |y |z |} '''Инши букви''' Лиґатури '''Æ''', '''Œ''' и символ '''ß''', кед ше хаснує у анґлийским, французким и нємецким, нє рахую ше до окремних буквох, алє су вариянти '''AE''', '''OE''' и '''ss''', шором. Шицки букви з диякритиками ше тиж нє рахує як окремни у тих язикох, цо нє случай з даєднима другима язиками хтори хасную таки букви. Наприклад, '''å''', '''ä''' и '''ö''' окремни букви у шведским язику. == Еволуция == [[File:Duenos inscription.jpg|right|thumb|300px|Дуенов запис з 6 вику п.н.е. приклад найвчаснєйшого старолатинкового писма]] Абецеда яку хасновали Римянє мала лєм вельки букви (на латинским ''majuscula'', мн. ''majuscules''). Мали букви (лат. ''minuscula'', мн. ''minuscules'') ше розвили аж у штреднїм вику од курзивного писаня, перше як унцияла, а потим и як подполни мали букви. Стари римски букви зачувани у формалних записох и за наглашованє у писаних документох. Язики хтори хасную латинку, углавним хасную вельки букви за початок виреченя, пасуса и власних менох. Правила вельких буквох ше з часом пременєли и розлични су у велїх язикох. Так ше, наприклад, у нємецким язику шицки меновнїки пишу з вельку букву на гоч хторим месце у виреченю. == Ширенє латинки == Латинка ше преширела з Италиї вєдно з латинским язиком у обласци коло Штредожемного моря зоз ширеньом Римского царства. Восточна часц Царства, уключуюци Греческу, Малу Азию, Левант и Єгипет, предлужела хасновац гречески язик як каждодньови, алє латински постал бешедни язик у заходней часци дзе заходноромански язики, то єст шпански, французки, каталонски, портуґалски и италиянски язик еволуовали з латинского и прилапели латинку. Вона ше потим преширела на ґермански [[Народ|народи]] сиверней Европи вєдно з християнством, заменююци скорейше рунске писмо. У штреднїм вику, латинка сцигла и медзи заходно ориєнтовани славянски народи, и то медзи Поляцох, Чехох, [[Горватска|Горватох]], Словенцох и Словацох, односно гевти народи хтори прилапели римски католїцизем; восточни славянски народи затримали кирилку. Балтицки народи, Литванци и Летонци, як и нєиндоевропянє, Финци, Естонци и Мадяре, прилапели латинку. По позни 15. вик, латинка була огранїчена на народи восточней и штреднєй Европи. Православни Славянє восточней и юговосточней Европи хасновали [[Кирилка|кирилку]], а гречески алфабет ше ище хасновало у восточним Штредожемю. Арабске писмо ше ширело з исламом, як медзи арабскима, так и медзи туркийскима и иранскима народами. Остаток Азиї хасновал верзиї браманского або китайского писма. У прешлих пейцох викох латинка ше преширела на цали швет. З европску колонизацию ше преширела на Америку,<ref>Greenberg, Joseph (1987). [https://books.google.rs/books?id=rdbEBricFRUC&redir_esc=y Language in the Americas.] Stanford University Press. ISBN 978-0-8047-1315-3.</ref><ref>Campbell, Lyle (2000). [https://books.google.rs/books?id=h36tPYqAZPwC&redir_esc=y American Indian Languages: The Historical Linguistics of Native America.] Oxford University Press. ISBN 978-0-19-534983-2.</ref> Австралию,<ref>Dixon, R.M.W. (1980). [[iarchive:languagesofaustr0000dixo|The languages of Australia.]] Cambridge: Cambridge University Press. ISBN 978-0-521-29450-8.</ref><ref>Romaine, Suzanne (1991). [https://books.google.rs/books?id=odXuIsxHaOYC&pg=PA27&redir_esc=y#v=onepage&q&f=false Language in Australia Cambridge University] Press. стр. 27.ISBN 978-0-521-33983-4.</ref> часци Азиї, Африки <ref>Heine, Bernd; Heine, Bernd, ур. (2000). African Languages: an Introduction. Cambridge University Press.</ref> и Пацифику зоз шпанским, портуґалским, анґлийским, французким и голандским язиком. У 18. вику Румунє прилапюю латинку, бо, гоч су романски народ, як з векшей часци православна жем, до теди хасновали кирилку. Виєтнам, под французку власцу, прилапює латинку за виєтнамски язик, хтори по теди хасновал китайски знаки. Латинка ше хаснує и у велїх австронезийских язикох, уключуюци таґалоґ и други язики Филипинох, як и урядови малезийски и индонежански язик, хтори по теди хасновали арабске, односно браманске писмо. Року 1928, як часц Ататуркових реформох, [[Турска]] прилапює латинку за свой язик место арабского писма. Векшина нєславянского и нєхристиянского жительства Совєтского Союзу, Татаре, Башкире, Азере, Казаки, Кирґизи и други, хасновали униформне турикийске писмо 1930-их рокох, а 1940-их шицким тим народом надрилєна кирилка. Медзитим, после колапсу держави 1991, вецей туркийски народи ше врацели на латинку. 1970-их рокох Народна Република Китай уведла латинку за систему транскрибциї мандаринского диялекту китайского язика под меном пинїн, алє китайске писмо и далєй примарне. Заходнославянски язики и векша часц южнославянских нєшка хаснує латинку. Польски язик ма широки дияпазон диякритикох и диґрафох хтори представяю рижни фонетски вредносци, як и ґрафему '''ł''' хтора ма фонетску вредносц блїзку гласу '''w'''. Чески, словацки и горватски язик и сербска латинка хасную квачку на буквох '''č''', '''š''', '''ž''' (словацки на вельких '''Ď''', '''Ň''', '''Ť''' и, дакус вименєне, на '''Ľ''', а чески ище и на '''ě''' и '''ř'''). Окрем того, чески и словацки означую длуги вокали и полувокали з акутним акцентом ('''á é í ó ú ĺ''' '''ŕ''') и хасную диярезу '''ä''', тераз уж виєдначене зоз '''е''', як и циркумфлекс на '''ô''' за дифтонґ '''uo'''. У горватским и у сербскей латинки, хаснує ше '''đ''', за палатализовани глас '''d'''. == Вонкашнї вязи == * [https://rtvparacin.rs/2020/07/28/istorija-latinicnog-pisma/ Istorija latiničnog pisma] * [https://sloven.org.rs/srb/?p=15808 ЛАТИНИЦА ЈЕ ПИСМО ЛАТИНСКОГ ЈЕЗИКА] sloven.org.rs == Референци == <references /> [[Катеґория:Линґвистика]] a213m7otl5eozj1x05j0vgdgh6ptjd5 0 3474 21070 2026-08-28T13:26:44Z Saslavik 1716 Нови бок: „{{Инфорамик | name = Рошлїни | title = Наталийова рамонда | image = [[файл:Ramonda nathaliae.jpg|280п]] | headerstyle = background:lightblue | header1 = Наукова класификация | label1 = Царство: | data1 = Plantae | label2 = Дивизия: | data2 = Angiospermae | label3 = (нєранґоване): | data3…“ 21070 wikitext text/x-wiki {{Инфорамик | name = Рошлїни | title = Наталийова рамонда | image = [[файл:Ramonda nathaliae.jpg|280п]] | headerstyle = background:lightblue | header1 = Наукова класификация | label1 = Царство: | data1 = Plantae | label2 = Дивизия: | data2 = Angiospermae | label3 = (нєранґоване): | data3 = Eudicotidae | label4 = (нєранґоване): | data4 = Asteridae | label5 = Ряд: | data5 = Lamiales | label6 = Фамилия: | data6 = Gesneriaceae | label7 = Род: | data7 = ''Ramonda'' | label8 = Файта: | data8 = '''R. nathaliae''' | header10 = Биномне мено | data11 = '''Ramonda nathaliae''' <small>Pančić & Petrović | data12 = <small>Pančić & Petrović | header13 = Синоними | data14 = * ''Chaixia nathaliae'' (Pančić & Petrović) O.Schwarz }} [[Файл:Natalijina ramonda.jpg|мини|290п|Наталийова рамонда як символ Дня примиря у Першей шветовей войни]] '''Наталийова рамонда''' (лат. ''Ramonda nathaliae''; '''колачик''' або '''квет феникс''') ендемска рошлїна централного Балкану з фамилиї Gesneriaceae.<ref>Vladimir Stevanović, Marjan Niketić, Branka Stevanović: Chorological differentiation of endemo-relic species ''Ramonda serbica'' Panč. and ''R. nathaliae'' Panč. & Petrov. (Gesneriaceae) on the Balkan Peninsula. In: Botanika Chronika (Patras). Band 10, 1991, S. 507–515.</ref> Остаток є субтропскей флори Европи и Медитерану. Рошлїна пренайдзена лєм у трох жемох: Сербиї, Сиверней Македониї и Греческей.<ref>''Royal Botanic Gardens, Kew. ''https://powo.science.kew.org/taxon/urn:lsid:ipni.org:names:382352-1#distributions''. Plants of the World Online (на језику: енглески). Приступљено 19. jun 2026.''</ref> Барз є подобна рошлїни ''Ramonda serbica'' за хтору ше трима же ше од файти ''Ramonda nathaliae'' оддвоєла до самостойней файти з полиплоидию под час терцияру.<ref>Vladimir Stevanović, Marjan Niketić, Branka Stevanović: Chorological differentiation of endemo-relic species Ramonda serbica Panč. and R. nathaliae Panč. & Petrov. (Gesneriaceae) on the Balkan Peninsula. In: Botanika Chronika (Patras). Band 10, 1991, S. 507–515.</ref><ref name=":0">http://pancic.bio.bg.ac.rs/Yu/Nomen/pages/129.html''. Приступљено 14. 4. 2013.''</ref> Рошлїну 1884. року нєдалєко од Нишу одкрил доктор Сава Петрович, дворски лїкар краля Милана Обреновча. Вєдно зоз Панчичом описал тоту файту и дал єй мено по кралїци Наталиї.<ref name=":1">http://www.blic.rs/Vesti/Reportaza/182680/Kap-vode-ih-vraca-u-zivot''. 28.'' 03. 2010. Приступљено 14. 4. 2013.''<nowiki/>''</ref> Наталийова рамонда вецейрочна, вичножелєна, лїсцаста рошлїна.<ref name=":0" /> Рошлїна ма моцни ризом. Лїсца єй позберани до прижемней розети, елиптично-вайцастей до вайцастей форми, з вираженим лїсцовим конарчком. По рубе, лїсца правилно и дробно назубени<ref name=":0" />. На верхнїм боку лїсцох ше находза розридзени кафовкасти шерсцочки, док ше на рубе лїсцох, на споднїм боку коло нервох и лїсцового конарчка находза длугоки кафовкасти шерсцочки.<ref name=":0" /> Квитков конарчок виходзи з центру розети и високи є до 10 cm зоз 1-3, ридше 4-5 квитками. Венчик углавним цми лилови, ридше билей фарби; танєрастей форми з помаранчецову основу. Найчастейше є зложени зоз 4, а ридше зоз 5-6 венчикових лїсцочкох.<ref name=":0" /> Плод ґалетка з вельким числом дробного нашеня.<ref name=":0" /> За тоту рошлїну характеристичне зявенє же гоч ше зошицким осуши, може знова ожиц кед ше ю залєє. Тоту можлївосц зоз стану анабиози ознова ше врациц до живота ма барз мале число рошлїнох квитнїчкох. У Европи окрем файтох роду ''Ramonda'' ище лєм два квитнїчки ше можу врациц з анабиози (''Haberlea'' ''rhodopensis'' и ''Jankaea'' ''heldreichii'').<ref name=":1" /> Число хромозомох: 2n = 48. == Бивальнїк и розширеносц == Бивальнїк тей рошлїни у розпуклїнох вапнянїкових стинох на надморскей висини од 350-2150 m. Населює углавним сиверно експоновани стини, алє ше ю стрета и на стинох у одвитуюцей лєсовей реликтней заєднїци як цо напр. Fago-Colurnetum на Сухей гори (Сува планина). ''Ramonda nathaliae'' з другима рошлїнами формує реликтни хазмофитски заєднїци як напр. Erysimo-Ramondetum nathaliae.<ref name=":0" /> Тиж у бивальнїкох дзе ше преклопює з ''Ramonda serbica'', у зонох симпатриї, формує субасоцияцию Ceterachi-Ramondetum serbicae ramondetosum nathaliae (на Радованским каменю над валалом Єлашница и на Облику у Сичевацкей клисури).<ref>Стевановић, В., Никетић, М., Стевановић, Б. 1987. http://botanicaserbica.bio.bg.ac.rs/arhiva/pdf/1987_21__361.pdf https://web.archive.org/web/20160305001337/http:/botanicaserbica.bio.bg.ac.rs/arhiva/pdf/1987_21__361.pdf на веб-сајту Wayback Machine (5. март 2016) Гласник Института за ботанику и Ботаничке баште Универзитета у Београду 21: 17–26.</ref> ''Ramonda nathaliae'' ендемит централней часци Балканского полуострова. Населює шлїдуюци жеми: Сиверну Македонию, сиверну Греческу и Сербию.<ref name=":0" /> У Сиверней Македониї є часта у клисурох правих притокох Вардару (Треска, Бабуна, Тополка, Чарна рика – Црна река) и околних горох (Якупица, Кожуф, Козяк и Нидже). У Греческей ше зявює у граничнїчних обласцох зоз Сиверну Македонию (гори Тзена, Вермион, Ворас), а зявює ше и у Епиру.<ref name=":0" /> У Сербиї ше зявює на Сухей гори (Трем, Мосор, Соколов камень, Ґолеш), у Єлашницкей клисури (Радовански камень, над валалом Єлашница), у Сичевацкей клисури (Облик над валалом Островица), на Гори Шари(схили Люботену).<ref name=":0" /> == Загроженосц == Пре нєприступносц найвекшей часци бивальнїкох, нє обачене опадованє числовосци популацийох тей рошлїни. Медзитим, приступни часци бивальнїкох (стини коло драгох), як и мали локални популациї у велькей мири редуковани и загрожени пре експлоатацию тих цо ю таргаю.<ref name=":0" /> Колекционерске тарганє за гербарски збирки и ботанїчни загради представя єден з найзначнєйших факторох загрожованя.<ref name=":0" /> ''Ramonda nathaliae'' ше находзи на списку ридких, загрожених и ендемичних рошлїнох Европи, а у Сербиї є защицена зоз законом як природна ридкосц.<ref name=":0" /> == Символ == Наталийову рамонду ше хаснує як подобове ришенє за амблем хтори ше ноши у тижню пред Дньом примиря у Першей шветовей войни 11. новембра и на сам дзень швета у Сербиї.<ref>http://www.politika.rs/rubrike/Drustvo/Predsednistvo-Dan-primirja-obeleziti-vidljivo-i-upecatljivo.sr.html''. 8. новембар 2012. Приступљено 14. 4. 2013.''</ref><ref>http://www.novosti.rs/vesti/naslovna/aktuelno.293.html:404961-Natalijina-ramonda-u-cast-pobede''. 7. новембар 2012. Приступљено 14. 4. 2013.''</ref> == Референци == <references/> == Жридло == '''https://sr.wikipedia.org/wiki/Наталијина_рамонда''' 8qio54okx36wu71aonbevdj8qjxztx6 21075 21070 2026-08-28T13:30:58Z Saslavik 1716 Катеґория и язични вязи 21075 wikitext text/x-wiki {{Инфорамик | name = Рошлїни | title = Наталийова рамонда | image = [[файл:Ramonda nathaliae.jpg|280п]] | headerstyle = background:lightblue | header1 = Наукова класификация | label1 = Царство: | data1 = Plantae | label2 = Дивизия: | data2 = Angiospermae | label3 = (нєранґоване): | data3 = Eudicotidae | label4 = (нєранґоване): | data4 = Asteridae | label5 = Ряд: | data5 = Lamiales | label6 = Фамилия: | data6 = Gesneriaceae | label7 = Род: | data7 = ''Ramonda'' | label8 = Файта: | data8 = '''R. nathaliae''' | header10 = Биномне мено | data11 = '''Ramonda nathaliae''' <small>Pančić & Petrović | data12 = <small>Pančić & Petrović | header13 = Синоними | data14 = * ''Chaixia nathaliae'' (Pančić & Petrović) O.Schwarz }} [[Файл:Natalijina ramonda.jpg|мини|290п|Наталийова рамонда як символ Дня примиря у Першей шветовей войни]] '''Наталийова рамонда''' (лат. ''Ramonda nathaliae''; '''колачик''' або '''квет феникс''') ендемска рошлїна централного Балкану з фамилиї Gesneriaceae.<ref>Vladimir Stevanović, Marjan Niketić, Branka Stevanović: Chorological differentiation of endemo-relic species ''Ramonda serbica'' Panč. and ''R. nathaliae'' Panč. & Petrov. (Gesneriaceae) on the Balkan Peninsula. In: Botanika Chronika (Patras). Band 10, 1991, S. 507–515.</ref> Остаток є субтропскей флори Европи и Медитерану. Рошлїна пренайдзена лєм у трох жемох: Сербиї, Сиверней Македониї и Греческей.<ref>''Royal Botanic Gardens, Kew. ''https://powo.science.kew.org/taxon/urn:lsid:ipni.org:names:382352-1#distributions''. Plants of the World Online (на језику: енглески). Приступљено 19. jun 2026.''</ref> Барз є подобна рошлїни ''Ramonda serbica'' за хтору ше трима же ше од файти ''Ramonda nathaliae'' оддвоєла до самостойней файти з полиплоидию под час терцияру.<ref>Vladimir Stevanović, Marjan Niketić, Branka Stevanović: Chorological differentiation of endemo-relic species Ramonda serbica Panč. and R. nathaliae Panč. & Petrov. (Gesneriaceae) on the Balkan Peninsula. In: Botanika Chronika (Patras). Band 10, 1991, S. 507–515.</ref><ref name=":0">http://pancic.bio.bg.ac.rs/Yu/Nomen/pages/129.html''. Приступљено 14. 4. 2013.''</ref> Рошлїну 1884. року нєдалєко од Нишу одкрил доктор Сава Петрович, дворски лїкар краля Милана Обреновча. Вєдно зоз Панчичом описал тоту файту и дал єй мено по кралїци Наталиї.<ref name=":1">http://www.blic.rs/Vesti/Reportaza/182680/Kap-vode-ih-vraca-u-zivot''. 28.'' 03. 2010. Приступљено 14. 4. 2013.''<nowiki/>''</ref> Наталийова рамонда вецейрочна, вичножелєна, лїсцаста рошлїна.<ref name=":0" /> Рошлїна ма моцни ризом. Лїсца єй позберани до прижемней розети, елиптично-вайцастей до вайцастей форми, з вираженим лїсцовим конарчком. По рубе, лїсца правилно и дробно назубени<ref name=":0" />. На верхнїм боку лїсцох ше находза розридзени кафовкасти шерсцочки, док ше на рубе лїсцох, на споднїм боку коло нервох и лїсцового конарчка находза длугоки кафовкасти шерсцочки.<ref name=":0" /> Квитков конарчок виходзи з центру розети и високи є до 10 cm зоз 1-3, ридше 4-5 квитками. Венчик углавним цми лилови, ридше билей фарби; танєрастей форми з помаранчецову основу. Найчастейше є зложени зоз 4, а ридше зоз 5-6 венчикових лїсцочкох.<ref name=":0" /> Плод ґалетка з вельким числом дробного нашеня.<ref name=":0" /> За тоту рошлїну характеристичне зявенє же гоч ше зошицким осуши, може знова ожиц кед ше ю залєє. Тоту можлївосц зоз стану анабиози ознова ше врациц до живота ма барз мале число рошлїнох квитнїчкох. У Европи окрем файтох роду ''Ramonda'' ище лєм два квитнїчки ше можу врациц з анабиози (''Haberlea'' ''rhodopensis'' и ''Jankaea'' ''heldreichii'').<ref name=":1" /> Число хромозомох: 2n = 48. == Бивальнїк и розширеносц == Бивальнїк тей рошлїни у розпуклїнох вапнянїкових стинох на надморскей висини од 350-2150 m. Населює углавним сиверно експоновани стини, алє ше ю стрета и на стинох у одвитуюцей лєсовей реликтней заєднїци як цо напр. Fago-Colurnetum на Сухей гори (Сува планина). ''Ramonda nathaliae'' з другима рошлїнами формує реликтни хазмофитски заєднїци як напр. Erysimo-Ramondetum nathaliae.<ref name=":0" /> Тиж у бивальнїкох дзе ше преклопює з ''Ramonda serbica'', у зонох симпатриї, формує субасоцияцию Ceterachi-Ramondetum serbicae ramondetosum nathaliae (на Радованским каменю над валалом Єлашница и на Облику у Сичевацкей клисури).<ref>Стевановић, В., Никетић, М., Стевановић, Б. 1987. http://botanicaserbica.bio.bg.ac.rs/arhiva/pdf/1987_21__361.pdf https://web.archive.org/web/20160305001337/http:/botanicaserbica.bio.bg.ac.rs/arhiva/pdf/1987_21__361.pdf на веб-сајту Wayback Machine (5. март 2016) Гласник Института за ботанику и Ботаничке баште Универзитета у Београду 21: 17–26.</ref> ''Ramonda nathaliae'' ендемит централней часци Балканского полуострова. Населює шлїдуюци жеми: Сиверну Македонию, сиверну Греческу и Сербию.<ref name=":0" /> У Сиверней Македониї є часта у клисурох правих притокох Вардару (Треска, Бабуна, Тополка, Чарна рика – Црна река) и околних горох (Якупица, Кожуф, Козяк и Нидже). У Греческей ше зявює у граничнїчних обласцох зоз Сиверну Македонию (гори Тзена, Вермион, Ворас), а зявює ше и у Епиру.<ref name=":0" /> У Сербиї ше зявює на Сухей гори (Трем, Мосор, Соколов камень, Ґолеш), у Єлашницкей клисури (Радовански камень, над валалом Єлашница), у Сичевацкей клисури (Облик над валалом Островица), на Гори Шари(схили Люботену).<ref name=":0" /> == Загроженосц == Пре нєприступносц найвекшей часци бивальнїкох, нє обачене опадованє числовосци популацийох тей рошлїни. Медзитим, приступни часци бивальнїкох (стини коло драгох), як и мали локални популациї у велькей мири редуковани и загрожени пре експлоатацию тих цо ю таргаю.<ref name=":0" /> Колекционерске тарганє за гербарски збирки и ботанїчни загради представя єден з найзначнєйших факторох загрожованя.<ref name=":0" /> ''Ramonda nathaliae'' ше находзи на списку ридких, загрожених и ендемичних рошлїнох Европи, а у Сербиї є защицена зоз законом як природна ридкосц.<ref name=":0" /> == Символ == Наталийову рамонду ше хаснує як подобове ришенє за амблем хтори ше ноши у тижню пред Дньом примиря у Першей шветовей войни 11. новембра и на сам дзень швета у Сербиї.<ref>http://www.politika.rs/rubrike/Drustvo/Predsednistvo-Dan-primirja-obeleziti-vidljivo-i-upecatljivo.sr.html''. 8. новембар 2012. Приступљено 14. 4. 2013.''</ref><ref>http://www.novosti.rs/vesti/naslovna/aktuelno.293.html:404961-Natalijina-ramonda-u-cast-pobede''. 7. новембар 2012. Приступљено 14. 4. 2013.''</ref> == Референци == <references/> == Жридло == '''https://sr.wikipedia.org/wiki/Наталијина_рамонда''' [[Катеґория:Рошлїни]] 4ai3yf57seiqldonqvcwpd8zywom019 0 3475 21079 2026-08-28T15:28:47Z Sveletanka 20 нова статя 21079 wikitext text/x-wiki '''Мур плачу''', у юдаїзме познати як Заходни мур (гебр. הַכּוֹתֶל הַמַּעֲרָבִי, HaKotel HaMa'aravi), а у исламе як Бураков мур (араб. حَائِط ٱلْبُرَاق, Ḥā'iṭ al-Burāq), стари вапнянїкови мур у Старим варошу. То релативно мали сеґмент вельо длугшого старого подпорного мура, хтори у цалосци бул познати як Заходни мур.[1] Мур бул перше справени у рамикох преширеня Другого храму хтори почал Ирод Вельки,[2] цо приведло до завераня природного, прикрого брега хтори Єврейом и християном познати як Храмовна гора, у огромней правоугловей структури на верху з ровну платформу хтора так зохабяла вецей простору за сам Храм, його помоцни будинки и вельке число паломнїкох и нащивительох. У єдней спомедзи даскелїх розличних муслиманских традицийох, то место на хторим исламски пророк Мухамед привязал свойого кридлатого коня, Ел Бурака, на путованю Исра и Мирадж до Єрусалиму пред тим як ше вознєсол до раю, и представя восточну гранїцу Племенїтого святилїща (араб. الحرم الشريف‎, al-Ḥaram al-Šarīf) джамиї Ел Акса. Святосц Мура плачу у юдаїзме резултат його блїзкосци ґу Храмовней гори. Пре огранїченє виходзеня на Храмовну гору, Мур найсвятейше место на хторим Єврейом дошлєбодзене модлїц ше, гоч ше Фундаментални камень, найсвятейше место у юдаїзме, находзи под нїм. Першобутно, природна и нєправилна форма Храмовней гори поступнє преширйована же би ше на єй верху могло направиц цо векши храм. Тот поступок докончел Ирод, хтори брег завар скоро зоз правоугловим сетом подпорних мурох, направених же би подперали платформу Храму. Вони хасновали обсяжни подконструкциї и пополньовали их зоз глїну же би природному брегу дали ґеометрийно правилну форму. На тей структури цо здабе на шкатулу, Ирод справел огромну цегелковану платформу хтора окружовала Храм. Од штирох подпорних мурох, заходни ше трима як найблїзши ґу бувшей Святинї над святинями, прецо є найсвятейше место у юдаїзме звонка предходней платформи Храмовней гори. Дакус вецей од половки цалей висини мура, уключуюци його 17 шори под уровньом улїци, датирує з конца периоду Другого храму и трима ше же є направени у чаше Ирода Велького 19. року пред н.е., гоч нєдавни викопованя указую же робота нє була закончена док Ирод нє умар 4. року пред н.е. Барз вельки камени блоки долнїх шорох иродийски, шори каменя штреднєй велькосци над нїма додати под час Умаїда, а дробни каменьчки з найвисших шорох новшого датума, окреме з периоду Османлийох. Вираз Заходни мур и його варияциї ше углавним хаснує у узшим смислу за часц хтору Євреє традиционално хасную за молитву, а назва Мур плачу достата пре праксу Єврейох хтори плачу на тим месце пре знїщенє Храмох. Под час християнского римского панованя над Єрусалимом (коло 324-638), Єврейом бул зошицким забранєни приступ до Єрусалиму, окрем за Тиша беав, Дзень жалосци за Храмами, а на тот дзень Євреє би плакали над своїма святима местами. Вираз Мур плачу хасновали лєм християнє, а ожил под час нєєврейскей контроли медзи британским панованьом од 1920. по Шейсцдньову войну 1967. року. Вираз Мур палчу нє хасную релиґиозни Євреє, а керую го и гевти други хтори го тримаю за видрижнююци.[3] У ширшим смислу, Заходни мур може представяц цали подпорни мур длугоки 488 метери на заходним боку Храмовней гори. Класична часц тераз обрацена ґу велькей площи у Єврейским кварту, нєдалєко од югозаходного угла Храмовней гори, а остаоак мура скрити за будовнями у Муслиманским кварту, з малим винїмком часци од 8 метерох, ткв. Малого заходного мура. Сеґмент заходного подпорного мура хтори ше традиционално хаснує за єврейску литурґию, познати и як Заходни мур або Мур плачу ма окремну важносц, бо нїґда нє бул зашицким заклонєни зоз штредньовиковнима будинками и приказує вельо вецей першобутно иродийского каменя як Мали заходни мур. У релиґийним смислу, предпоставя ше же Мали заходни мур бул ище блїжей при Святинї над сятинями, а з тим и Божому присуству (Шхина), як и под'жемни Вореново дзвери, хтори були нєдоступни Єврейом од 12. вику по часточне викопованє у 20. вику. Гоч ше Мур трима за муслимански маєток як состойну часц маєтку Племенїтого святилїща и вакуфу у Мароканским кварту, єврейске право на молитву и паломнїцтво постоя як часц status quo.[4][5][6] Тото становиско потвердзене на медзинародней комисиї 1930. року у периодзе британского мандату. Найстарше жридло хторе тото место спомина як место єврейского богослуженя датирує зоз 17. вику.[7][8] Предходни места на хторих Євреє оплаковали знїщенє Храмох, кед им бул забранєни приступ до варошу, находзели ше на востоку, на Маслиновей гори[3] и Кедронскей долїни у подножю. Од половки 19. вику надалєй, Євреє пробовали купиц права на Мур и його околїско, алє анї єдно пробованє нє було успишне. З напредованьом ционистичного руху на початку 20. вику, Мур постал жридло нємирох медзи єврейску и муслиманску заєднїцу, бо ше муслиманє старали чи би ше Мур могло хасновац за дальши єврейски претензиї на Храмовну гору, а з тим и на Єрусалим. У тим периодзе нємири у подножю Мура постали призвичаєни, спомедзи хторих ше видвоюю нємири зоз 1929, кед забити 133, а ранєти 339 Євреє. После Арабско-израїлскей войни 1948. року, восточну часц Єрусалиму завжал Йордан. Под йорданску контролу Євреє у подполносци вигнати зоз Старого варошу, уключуюци и Єврейски кварт, а Єврейом бул забранєни уход до Старого варошу 19 роки, зоз чим забранєна и єврейска молитва при Заходним муре. Тот период закончени 10. юния 1967. року, кед Израїл здобул контролу над Муром у Шейсцдньовей войни. Три днї по запровадзованю контроли над околїском Заходного мура, израїлски власци з булдожером розчисцели Марокански кварт же би ше створело вецей простору за терашню Площу Заходного мура.[9] Попатрунок на Мур плачу або Заходни мур Референци ic2hkpgpnwtgbnf74o3ruogregnyjvm 21080 21079 2026-08-28T15:43:45Z Sveletanka 20 катеґория 21080 wikitext text/x-wiki '''Мур плачу''', у юдаїзме познати як Заходни мур (гебр. הַכּוֹתֶל הַמַּעֲרָבִי, HaKotel HaMa'aravi), а у исламе як Бураков мур (араб. حَائِط ٱلْبُرَاق, Ḥā'iṭ al-Burāq), стари вапнянїкови мур у Старим варошу. То релативно мали сеґмент вельо длугшого старого подпорного мура, хтори у цалосци бул познати як Заходни мур.[1] Мур бул перше справени у рамикох преширеня Другого храму хтори почал Ирод Вельки,[2] цо приведло до завераня природного, прикрого брега хтори Єврейом и християном познати як Храмовна гора, у огромней правоугловей структури на верху з ровну платформу хтора так зохабяла вецей простору за сам Храм, його помоцни будинки и вельке число паломнїкох и нащивительох. У єдней спомедзи даскелїх розличних муслиманских традицийох, то место на хторим исламски пророк Мухамед привязал свойого кридлатого коня, Ел Бурака, на путованю Исра и Мирадж до Єрусалиму пред тим як ше вознєсол до раю, и представя восточну гранїцу Племенїтого святилїща (араб. الحرم الشريف‎, al-Ḥaram al-Šarīf) джамиї Ел Акса. Святосц Мура плачу у юдаїзме резултат його блїзкосци ґу Храмовней гори. Пре огранїченє виходзеня на Храмовну гору, Мур найсвятейше место на хторим Єврейом дошлєбодзене модлїц ше, гоч ше Фундаментални камень, найсвятейше место у юдаїзме, находзи под нїм. Першобутно, природна и нєправилна форма Храмовней гори поступнє преширйована же би ше на єй верху могло направиц цо векши храм. Тот поступок докончел Ирод, хтори брег завар скоро зоз правоугловим сетом подпорних мурох, направених же би подперали платформу Храму. Вони хасновали обсяжни подконструкциї и пополньовали их зоз глїну же би природному брегу дали ґеометрийно правилну форму. На тей структури цо здабе на шкатулу, Ирод справел огромну цегелковану платформу хтора окружовала Храм. Од штирох подпорних мурох, заходни ше трима як найблїзши ґу бувшей Святинї над святинями, прецо є найсвятейше место у юдаїзме звонка предходней платформи Храмовней гори. Дакус вецей од половки цалей висини мура, уключуюци його 17 шори под уровньом улїци, датирує з конца периоду Другого храму и трима ше же є направени у чаше Ирода Велького 19. року пред н.е., гоч нєдавни викопованя указую же робота нє була закончена док Ирод нє умар 4. року пред н.е. Барз вельки камени блоки долнїх шорох иродийски, шори каменя штреднєй велькосци над нїма додати под час Умаїда, а дробни каменьчки з найвисших шорох новшого датума, окреме з периоду Османлийох. Вираз Заходни мур и його варияциї ше углавним хаснує у узшим смислу за часц хтору Євреє традиционално хасную за молитву, а назва Мур плачу достата пре праксу Єврейох хтори плачу на тим месце пре знїщенє Храмох. Под час християнского римского панованя над Єрусалимом (коло 324-638), Єврейом бул зошицким забранєни приступ до Єрусалиму, окрем за Тиша беав, Дзень жалосци за Храмами, а на тот дзень Євреє би плакали над своїма святима местами. Вираз Мур плачу хасновали лєм християнє, а ожил под час нєєврейскей контроли медзи британским панованьом од 1920. по Шейсцдньову войну 1967. року. Вираз Мур палчу нє хасную релиґиозни Євреє, а керую го и гевти други хтори го тримаю за видрижнююци.[3] У ширшим смислу, Заходни мур може представяц цали подпорни мур длугоки 488 метери на заходним боку Храмовней гори. Класична часц тераз обрацена ґу велькей площи у Єврейским кварту, нєдалєко од югозаходного угла Храмовней гори, а остаток мура скрити за будовнями у Муслиманским кварту, з малим винїмком часци од 8 метерох, ткв. Малого заходного мура. Сеґмент заходного подпорного мура хтори ше традиционално хаснує за єврейску Литурґию, познати и як Заходни мур або Мур плачу ма окремну важносц, бо нїґда нє бул зашицким заклонєни зоз штредньовиковнима будинками и приказує вельо вецей першобутно иродийского каменя як Мали заходни мур. У релиґийним смислу, предпоставя ше же Мали заходни мур бул ище блїжей при Святинї над сятинями, а з тим и Божому присуству (Шхина), як и под'жемни Вореново дзвери, хтори були нєдоступни Єврейом од 12. вику по часточне викопованє у 20. вику. Гоч ше Мур трима за муслимански маєток як состойну часц маєтку Племенїтого святилїща и вакуфу у Мароканским кварту, єврейске право на молитву и паломнїцтво постоя як часц status quo.[4][5][6] Тото становиско потвердзене на медзинародней комисиї 1930. року у периодзе британского мандату. Найстарше жридло хторе тото место спомина як место єврейского богослуженя датирує зоз 17. вику.[7][8] Предходни места на хторих Євреє оплаковали знїщенє Храмох, кед им бул забранєни приступ до варошу, находзели ше на востоку, на Маслиновей гори[3] и Кедронскей долїни у подножю. Од половки 19. вику надалєй, Євреє пробовали купиц права на Мур и його околїско, алє анї єдно пробованє нє було успишне. З напредованьом ционистичного руху на початку 20. вику, Мур постал жридло нємирох медзи єврейску и муслиманску заєднїцу, бо ше муслиманє старали чи би ше Мур могло хасновац за дальши єврейски претензиї на Храмовну гору, а з тим и на Єрусалим. У тим периодзе нємири у подножю Мура постали призвичаєни, спомедзи хторих ше видвоюю нємири зоз 1929, кед забити 133, а ранєти 339 Євреє. После Арабско-израїлскей войни 1948. року, восточну часц Єрусалиму завжал Йордан. Под йорданску контролу Євреє у подполносци вигнати зоз Старого варошу, уключуюци и Єврейски кварт, а Єврейом бул забранєни уход до Старого варошу 19 роки, зоз чим забранєна и єврейска молитва при Заходним муре. Тот период закончени 10. юния 1967. року, кед Израїл здобул контролу над Муром у Шейсцдньовей войни. Три днї по запровадзованю контроли над околїском Заходного мура, израїлски власци з булдожером розчисцели Марокански кварт же би ше створело вецей простору за терашню Площу Заходного мура.[9] Попатрунок на Мур плачу або Заходни мур Референци [[Катеґория:Обєкти]] 2vc09djxsj8wq4sqv55igqm4d8jzosr