Википедия rskwiki https://rsk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8_%D0%B1%D0%BE%D0%BA MediaWiki 1.47.0-wmf.17 first-letter Медий Окреме Розгварка Хаснователь Розгварка зоз хасновательом Википедия Розгварка о Википедиї Файл Розгварка о файлу МедияВики Розгварка о МедияВикию Шаблон Розгварка о шаблону Помоц Розгварка о помоци Катеґория Розгварка о катеґориї TimedText TimedText talk Модул Разговор о модулу Event Event talk 0 96 21120 19885 2026-08-31T13:57:02Z Sveletanka 20 катеґория 21120 wikitext text/x-wiki {| class="wikitable" align=right width=300px ! colspan="2" |'''Церквочка Водица''' |- | colspan="2" |[[Файл:Vodica%2C_Ruski_Krstur.jpg|380px|center]] |- ! colspan="2" | ''' Общи информациї ''' |- |'''Место ''' |Руски Керестур |- |'''Општина''' | Општина Кула |- |'''Держава''' | Сербия |- |'''Автономна покраїна''' | Войводина |- |'''Час наставаня''' | 1859. |- |'''Тип културного добра''' | Памятнїк култури |- |'''Установа за защиту''' | Покраїнски завод за защиту памятнїкох култури [http://www.pzzzsk.rs www.pzzzsk.rs] |} '''Водица''' то [[Святи храм|церква]] на окраїску [[Руски Керестур|Руского Керестура]] и святилїще хторе нашивюю велї паломнїки грекокатолїцкей вири, алє и други вирнїки. Церква пошвецена непорочному зачатию Пресвятей Богородици. Збудована є 1859. року а [[20. фебруар|20. фебруара]] 1998. року є преглашена за памятнїк култури. Памятнїк култури ше состої зоз церквочки, [[Студня|студнї]] з "лїковиту воду", закритого простору за вирних и будинку за ноцованє<ref>Малацко Михайло (1998). ''Християнски календар 1999.'' Нови Сад: Грекокатолїцка парохия св. о. Миколая у Руским Керестуре, б. 87.</ref>. == История == Мож повесц же Водица ма три периоди: * Перши период почина зоз самим зявеньом 1817.-1853. * Други период од 1853.-1890. * Треци период од 1941. року по нєшка Нєшкайша церква збудована 1859. року на месце на хторим пред тим 1856. року вибудована древена каплїчка. Будованю древеней каплїчки предходзели нєзвичайни зявеня при [[Студня|студнї,]] о хторих ше чуваю записи у архиви керестурскей парохиї, а датирую з 1817. року<ref>Кирил Планчак (1968). ''Християнски календар за вирних Крижевского владичества 1969.'' Руски Керестур: Войводянски викарият Крижевского владичества, б. 63.</ref>. Од кеди ше тота студня находзи у керестурским хотаре то нєпознате, алє єст писани документ же студня оградзена 1822. року<ref>Владислав Варґа (2017): ''Водица. Руски Керестур'': Грекокатолїцка парохия св. о. Миколая, Руски Керестур, Християнски часопис Дзвони НВУ Руске слово, б. 15. ISBN 978-86-88983-34-1.</ref>. Пре вецей документовани виздравеня на тим месце число паломнїкох росло и крижевски владика дал допущенє за вибудов церкви 1857. року. Окрем владики, допущенє за вибудов послала и канцелария цивилней власци у Темишваре. Церкву збудовал сомборски архитект Карло Ґфернер, о власним трошку. Аж 1866. року му вуплацена єдна сума пенєжу хтори призберовани од числених паломнїкох. [[Церковна порта|Церква]] збудована як єдноладьова зоз кружну олтарску апсиду и з турню над заходну часцу ладї. Церкву 21. мая 1860. року пошвецел вицеархидиякон [[Бачка |бачки]] Георгий Шовш. Року 1961. намальовани образ ''Богородици з малим Исусом'' и поставени є на штредок церкви. Образ високи 186 цм а широки 78 цм. После того кед поставни [[иконостас]], образ ше находзи на лївим бочним муре церкви. == Розвой Водици == Владика Георгий Смичиклас [[5. марец|5. марца]] 1863. року допущел и римокатолїком же би отримовали службу у церкви у складзе зоз догварку зоз валалским парохом. У тим чаше до Водици рочнє приходзели вецей як 14.000 паломнїки. Хижа на поверх була вибудована 1894. року найвироятнєйше пре масовне приходзенє паломнїкох. Познєйше у тим будинку бивали монахи. Їм на управянє Водица шветочно придата 12. юлия 1941. року. Року 1942. викопана студня глїбока 62 [[Метер|метери]]. Истого року набавени Євангелия, швичнїки, [[кадило]] и други потребни церковни ствари. [[Иконостас|Иконостат]] у церкви поставени 1943. року. Три образи Богородици у апсиди и штири образи на иконостату виробени на платну. Источасно з иконостасом принєшени и малюнок ''Христос у гробе''. Шицки тоти образи як и иконостас намальовал академски маляр Лазар Микулич зоз [[Кула|Кули]]. Иконостас пошвецел о. др [[Йоаким Сеґеди]], ґенерални викар. Року 1944. до иконостасу додати ище два малюнки ''Христово родзенє'' и ''Кресценє Исусово'' хтори тиж намальовал академски маляр Лазар Микулич. Истого року тот маляр намальовал на иконостасу и шлїдуюци малюнки ''Исус сцека до Єгипту'', ''Сретениє'', ''Марта и Мария'', ''Дванацрочни Исус у храму'', ''Мука Исусова'', ''Исус пада под крижом'', ''Воскреснуце'', ''Зиходзенє Святого Духа''. У церкви поставени и малюнок ''Исус отвера шлєпим вид'' истого маляра. Водица у значней мири реновирована у чаше од 1954. по 1958. рок. До обновеней турнї поставни [[Дзвон|дзвони]], студня гиґиєнски заварта, [[криж]] опрез Водици премесцени до порти, порта оградзена и посадзени украсни рошлїни, на купеним маєтку попри Водици посадзени древа. После 1954. року монахи напущели Водицу и прешли до новей парохиї у [[Кларинет|Кули]]. Року 1955. старосц о Водици пребераю часни шестри. Шестри Служебнїци на тей длужносци од [[3. май|3. мая]] 1955. року по 3. октобер 1957. року а после того тоту длужносц превжали цивилни вирнїки. Церква реновирована 1967. року. Омалтерована є знука и звонка а кров преробени. Року 1975. при уходзе до церковней порти збудована пещера по угляду на пещеру у Лурду и пошвецена є 31. мая 1975. року. У пещери поставена [[скулпторство|статуа]] ''Богородици лурдскей'', дарунок италиянскей [[скулпторство|скулпторки]] Линди Катанео, хтору вона подаровала Водици 23. юлия 1974. року<ref>Михайло Макай (1981). ''Християнски календар 1982.'' Руски Керестур: Войводянски викарият Руски Керестур, б. 60.</ref>. Велька обнова Водици була и 2002.-2004. року. Теди розобрани анекс з боку церквочки же би церква випатрала як у часох кед є вибудована. Церква зоз подрезованьом и з окремним малтерованьом защицена од [[Влага|влаги]], обновена єй фасада, пременєти єй кров и обновена турня, позлацени криж на турнї, пременєти облаки и дзвери. Зробена и обнова иконостаса як и нукашньосц церкви. Реновировани и дом попри церкви<ref>Олена Папуґа, Мария Афич (2004): ''Християнски руски календар 2005.'' Петроварадин: Християнски часопис Дзвони Руски Керестур, НВУ Руске слово Нови Сад, б. 67 </ref>. Понеже Водица барз миле святилїще велїм вирним, окреме [[Руснаци у Сербиї|Руснацом]] грекокатолїком, у нєй ше преславюю велї [[Церковни ювилей|церковни ювилеї]], орґанизую ше паломнїцтва, отримую ше рижни вирски стретнуца. Року 2016. шветочно преглашена духовна повязяносц Водици зоз папску базилику св. Мариї Велькей у Риме. === Водицово процесиї === Єдна з найвекших процесийох хтори спонтано настали у Водици - то Завитни [[дзень]]. Початок му бул 1853. року кед вельки каменєц побил поля. Тото вельке нєщесце обрацело вирних ище баржей ґу Мариї. Гоч ше треци дзень Русадльох нє славело, нашо прадїдове тот роботни дзень вибрали же би го пошвецели Пречистей Дївей Мариї зоз молбу же би чувала їх поля од [[ляд|ляду]] и других нєщесцох. 1922. року запровадзени Водицов тидзень. Тот тидзень приходзи на початку мая и состої ше у каждодньовей служби през седем днї. == Вонкашнї вязи == * [https://www.vodica.org/index-2.html Водица, вебсайт,] по руски * [https://www.vodica.org/index_files/english_files/english.html The church Vodica, website,] English * [https://www.vodica.org/index_files/srpski_files/srpski.html Водица, вебсаjт] српски * [https://www.vodica.org/index_files/ukrajinski_files/ukrajinski.html Водица,] по українски * [https://www.vodica.org/index_files/hrvatski_files/hrvatski.html Vodica vebsajt,] hrvatski * [https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D1%86%D0%B0_(%D0%A0%D1%83%D1%81%D0%BA%D0%B8_%D0%9A%D1%80%D1%81%D1%82%D1%83%D1%80) Водица (Руски Крстур),] Википедија, sr.wikipedia.org, 12. марец 2019. * [https://www.youtube.com/watch?v=wJXtRAW4KG0 Водица, церквочка у хотаре,] Руски Керестур 1990. Автор видеа Дюра Рац, Киченер, Канада. * [https://www.facebook.com/watch/?v=233397517967712 Водица и предїл коло нєй з воздуху], Знїмок зоз дрона. * [https://www.youtube.com/watch?app=desktop&v=Jb4vQlo491s&sfnsn=mo Водица], Знїмок зоз дрона, автор Владимир Катона == Ґалерия == <gallery> File:Crkva_Vodic%D0%B0_2.jpg|Церква Водица File:Unutra%C5%A1njost_crkve_u_Vodici.jpg|Нукашньосц церкви File:Najstarija_ikona_u_Vodici.jpg|Найстарши образ у Водици File:Ikonostas_u_crkvi_u_Vodici.jpg|Иконостас File:Vodica.jpg|Пещера, место за молитву File:Vodica%2C_ikonostas%2C_slika_2.jpg|Зиходзенє Святого Духа File:Vodica%2C_ikonostas%2C_slika_3.jpg|Дванацрочни Исус у храму File:Vodica%2C_slike.jpg|Малюнки у апсиди File:Vodica%2C_slika.jpg|Треци малюнок у апсиди File:Vodica%2C_slika_u_crkvi.jpg|Христос у гробе File:Vodica_iz_daljine.jpg|Церква, погляд з далєка File:Vodica%2C_ulazna_vrata.jpg|Уходни дзвери File:Vodica%2C_ikonostas.jpg|Малюнок на иконостасу File:Vodica%2C_slika_na_ikonostasu.jpg|Христово народзенє </gallery> == Референци == <references/> [[Катеґория:Руски Керестур|Водица]] [[Катеґория:Културна скарбнїца]] [[Катеґория:Церкви]] 77keqc9ki0kthwzrq9fqov17rflk6n4 0 113 21125 19842 2026-08-31T14:08:44Z Sveletanka 20 катеґория 21125 wikitext text/x-wiki {| class="wikitable" align=right width=300px |+ ! colspan="2" |Крижевска епархия |- | colspan="2" |[[Файл:Kri%C5%BEeva%C4%8Dka_katedrala_1.jpg|300px]]<div style="text-align: center;">Катедрала Св. Тройци у Крижевцох, [[Горватска]] |- ! colspan="2" |Локация |- |'''Територия''' '''Церковна покраїна''' |[[Горватска]], Словения, Босна и Герцеґовина Заґреб |- ! colspan="2" |Статистични податки |- |'''Популация''' '''- Католїки''' '''Парохиї''' |(податок зоз 2013. року) 21.270 44 |- ! colspan="2" |Детальнєйша информация |- |'''Виросповиданє '''Sui iuris церква''' '''Обряд''' '''Формована''' '''Катедрала''' '''Кокатедрала''' '''Мирянски священїки''' |Католїцка церква Грекокатолїцка церква Горватскей и Сербиї Византийски обряд 17. юния 1777. Катедрала Св. Тройци у Крижевцох, Горватска Кокатедрала Св. Кирила и Методия, Заґреб 28 |- ! colspan="2" |Актуални управителє |- |'''Папа''' '''Епарх''' '''Епарх''' '''Архиепископ митрополит''' '''Владика емеритус''' |Франсис Милан Стипич Йосип Бозанчич Никола Кекич Милан Стипич |- ! colspan="2" |[http://www.krizevacka-eparhija.com/ Вебсайт] |} '''Грекокатолїцка епархия у Крижевцох''' административни ентитет за християнох восточного обряду у униї зоз Римом хтори ше находза на териториї предходней Югославиї. == Историйни прегляд == Епархия походзи з першей половки седемнастого вику кед Рим формовал Марчанску або Вратаньску епархию за православних Сербох и Горватох (познатих як ''ускоки'' и ''Жумберчанє'') хтори сцекли од отоманскей турскей власци, населєли ше у австрийским царстве и прилапели церковну унию зоз Римом. Владикове Марчи/Вратанї були у початку под юрисдикцию римокатолїцких владикох зоз Заґребу по 1777. рок кед Рим формовал нєзависну епархию у Крижевцох за шицких грекокатолїкох хтори у тот час жили у австро-габзбурґским царстве, т.є. на териториї Горватскей-Славониї и [[Бачка|Бачкей]] (т.є. нєшкайшей Войводини, реґиону заходно од Дунаю) у Мадярским кральовстве. Зоз приблїжно 5000 вирних у новей епархиї коло штири пиятини були Жумберчанє (Горвати), хтори жили у Славониї у [[Горватска|Горватскей]], а остаток були Русини/Руснаци, хтори ше од 1746. року почали насельовац до Бачкей, одкадз ше дзепоєдни преселєли до сушедних реґионох - восточней Славониї и Сриму. За тоти три реґиони (Бачку, Срим, восточну Славонию) Крижевска епархия основала такволани Осєцки викарият. По Першей шветовей войни Рим преширел уплїв Крижевскей епархиї на цалу територию новей держави Югославиї. Прето епархия уключела и вирних Українцох и дзепоєдних Лемкох зоз Галичини, хтори ше преселєли до Босни на концу дзеветнастого и на початку двацетого вику, як и дзепоєдних православних вирнїкох у Македониї хтори 1860. року прилапели унию зоз Римом. По стредок двацетого вику национални состав епархиї ше пременєл; од 50000 вирних у тот час прейґ половки були войводянски Русини/Руснаци, док остаток були Горвати, Українци и Македонци. == Шедзиско епархиї == Од початку шедзиско епархиї було у варощику Крижевци у [[Горватска|Горватскей]] (восточна Славония); єй священїки ше учели у Грекокатолїцкей семинариї у Заґребе хтора датує зоз 1690. року. Од першого владики Василия Божичковича (1777-1785) по 1891. рок шицки владикове епархиї були горватского походзеня; шицки познєйши, окрем єдного, були русинского/руского походзеня зоз [[Войводина|Войводини]]: Дионизий Няради (1920-1940), Гавриїл Букатко (1952-1981), Йоаким Сеґеди (1981-1984) и Славомир Микловш (1983-2009). И попри того же дзепоєдни з тих владикох здобули висше теолоґийне образованє у українских грекокатолїцких семинарийох або були прихильни ґу українскей националней ориєнтациї, шицки моцно потримовали локалну руску културу и [[руски язик]]. Вирски публикациї за Руснацох вше обявйовани на їх язику, церковнославянски ше хаснує у служби Божей, а руски у казаньох и на церковних преславох. Владика Няради бул вельки потримовач першей културней орґанизациї Руснацох, [[Руске народне просвитне дружтво|Руского народного просвитного дружтва]], Просвити, чийо двоме предсидателє, [[Михайло Мудри]] и [[Дюра Биндас]], були грекокатолїцки [[Священїк|священїки]] Крижевскей епархиї. Просвитово клерикални вождове дали значне доприношенє витвореню одлуки же би ше руски народни язик з хторим ше бешедовало у Войводини хасновал у публикацийох и образованю, а тиж грекокатолїцки священїк зоз того реґиону, [[Гавриїл Костельник]], кодификовал язик и постал “оцец” його литератури. Попри того, владика Букатко преложел ''[[Евангелия|Евангелию]]'' на руски язик (1985). Русинске/руске националне будзенє по 1989. року мало своїх прихильнїкох и медзи грекокатолїцким священством, уключуюци ту и войводянского священїка [[Йоаким Холошняй|Йоакима Холошняя.]] == Ширенє епархиї == У зависносци од политичних обставинох у Югославиї гранїци Крижевскей епархиї ше у цеку двацетого вика меняли на даскельо заводи. Вони залапйовали Горватску-Славонию и Бачку-Срим, як и цалу Югославию кед тота держава настала концом 1918. року. Кед ше Югославия розпадла 1941. року, Крижевска епархия була огранїчена на горватску державу, док Войводина, заходно од Дуная (по теди знова под власцу Мадярскей), була видзелєна та формована окремна Бачка апостолска администратура з хтору руководзела римокатолїцка архиепископия у Калочи. Зоз обновйованьом Югославиї 1945. року обновене и єдинство Крижевскей епархиї же би покрило шицки републики федеративней держави. Од 1978. року териториї на хторих жили Руснаци (Войводина, Срим и восточна Славония) постали часц епархийового Войводянского викарияту зоз шедзиском у [[Руски Керестур|Руским Керестуре]] хторого творели 18 парохиї. == Од розпаду Югославиї == Крижевска епархия по 2001. рок мала полну юрисдикцию над шицкима восточнима католїками византийского обряду на цалей териториї бувшей Югославиї, уключуюци шици єй держави нашлїднїци: Горватску, Босну и Герцеґовину, Сербию, Чарну Гору и Македонию. У януаре 2001. року формована окремна грекокатолїцка апостолска епархия Македониї за восточних католїкох византийского обряду у Македониї. Вона була подполно одвоєна пд Крижевскей епархиї и под директну власцу Святого Престолу. Року 2003. формовани нови апостолски еґзархат за восточних католїкох византийского обряду у Сербиї и Чарней Гори под назву Апостолски еґзархат Сербиї и Чарней Гори. Перши еґзарх Дюра Джуджар поставнеи 2003. року зоз шедзиском у Руским Керестуре. Тот еґзархат остал у заєднїци зоз Крижевску епархию. После тих пременкох юрисдикция Крижевскей епархию зведзена на Горватску, Словению и Босну и Герцеґовину. Року 2013. шицки католїки византийского обряду у Чарней Гори зверени локалним католїцким владиком та юрисдикция Апостолского еґзархата СЦҐ була зведзена лєм на Сербию, тераз як Епархию Святого Миколая у Руским Керестуре. Од теди Крижевска епархия и Епархия Святого Миколая Руского Керестура вєдно творя Грекокатолїцку церкву Горватскей и Сербиї як sui iuris Восточнокатолїцку церкву византийского обряду у полним заєднїцтве зоз [[Грекокатолїцка церква|Католїцку церкву]]. == Предлуженє == Епархия приявела за 2010. рок вкупно 21.509 вирнїкох у узшей епархиї (уключуюци Горватску, [[Словения|Словению]] и Босну и Герцеґовину) и 22.369 у Апостолским еґзархату за Сербию и Чарну Гору. Пре поровнанє, остатнї теди обявени резултати попису у Републики Горватскей зоз 2001. року бешедую о лєм 6.219 Горватох хтори себе дефиновали як грекокатолїкох. Историйни тренд наглого опадованя того числа, окреме на подручу Жумберка, толкує ше зоз численима факторами уключуюци ту емиґрацию, окреме до Зєдинєних Америцких Державох (уключуюци Кливленд, Чикаґо и Питсбурґ), и руралну депопулацию, окреме у периодзе после другей шветовей войни. == Дияспора == Перши грекокатолїцки паноцец зоз Горватскей сцигнул до Зєдинєних Америцких Державох 1902. року. Його роботу медзи Горватами византийского обряду у Кливленду потримовал крижевски владика. Крижевци єдна спомедзи штирох востичноевропских епархийох хтори представяю коренї католїцких церквох восточного обряду у Зєдинєних Америцких Державох. === Викарияти === Епархию творя штири викарияти: * Жумберски викарият * Босански викарият * Славонско-сримски викарият * Далматински викарият, у Горватскей === Владикове === Список владикох Крижевскей гркокатолїцкей епархиї: {| class="wikitable" |+ !# !'''Владика''' !'''Од''' !'''По''' |- |1 |'''Василиє Божичкович''' (1719-1785) |15. юлий 1777. |9. май 1785. |- |2 |'''Йозафат Басташич''' (1740-1793) |30. марец 1789. |28. авґуст 1793. |- |3 |'''Силвестар Бубанович''' (1754-1810) |8. новембер 1795. |14. юний 1810. |- |4 |'''Константин Станич''' (1757-1830) |10. септембер 1815. |31. юлий 1830. |- |5 |'''Ґабриєл Смичиклас''' (1783-1856) |8 септембер 1834. |14. марец 1856. |- |6 |'''Дюро Смичиклас''' (1815-1881) |21. децембер 1857. |20. април 1881. |- |7 |'''Илия Хранилович''' (1850-1889) |15. марец 1883. |20. марец. 1889. |- |8 |'''Юлиє Дрогобецки''' (1853-1934) |17. децембер 1891. |18. май 1917. |- |9 |'''Дионизиє Няради''' (1874-1940) Апостолски Администратор 1917-1920 Владика 1920-1940 |18. май 1917. |14. април 1940. |- |10 |'''Янко Шимрак''' (1883-1946) Апостолски Администратор 1941-1942 Владика 1942-1946 |16. авґуст 1941. |9. авґуст 1946. |- |11 |'''[[Гавриїл Букатко]] '''(1913-1981) Апостолски Администратор 1952-1960 Владика 1960-1961 Апостолски Администратор 1961-1981 |23. фебруар 1952. |19. октобер 1981. |- | - |'''[[Йоаким Сеґеди]]''' (1904-2004) Помоцни владика |24. фебруар 1963. |27. октобер 1984. |- |12 |'''[[Славомир Микловш]]''' (1934-2011) |22. януар 1983. |25. май 2009. |- |13 |'''Никола Кекич''' (родз. 1943) |25. май 2009. |18. марец 2019. |- | - |'''Милан Стипич''' (родз. 1978) Апостолски Администратор 2019-2020. Владика 2020- терашньосц | | |} === Библиоґрафия === * Гавриїл Костельник, “Крижевска епархия”, ''Нива'', XXVI (Львiв, 1932), б. 134-139, 168-179, 209-215 и XXVII (1933), б. 143-147 и 175-181; * Йоаким Сеґеди, “200-рочни ювилей Крижевскей епархиї” у ''Християнски календар'' ''1978'' (Руски Керестур, 1977), б. 33-85; * Йоаким Сеґеди, “Парохиї Осецкого викарията” у ''Християнски календар 1980, 1981, 1982'' (Руски Керестур, 1979-81), б. 109-150, 76-110 и 49-90. == Литература == * P. R. Magocsi, Greek Catholic  Eparchy of Križevci, P. R. Magocsi  and Ivan Pop: Encyclopedia of Rusyn History and Culture, University of Toronto, 2005, <nowiki>ISBN 0-8020-3556-3</nowiki>, p. 146. [[Катеґория:Грекокатолїцка церква]] [[Катеґория:Горватска]] [[Катеґория:Културна скарбнїца]] [[Катеґория:Церкви]] oztn9of9ljtlzebmiqrjmzyv335ocrc 0 203 21124 19846 2026-08-31T14:04:37Z Sveletanka 20 катеґория 21124 wikitext text/x-wiki {| class="wikitable" align=right width=300px ! colspan="2" |'''Основни податки''' |- | colspan="2" |[[Файл:Coat_of_arms_of_%C4%90ura_D%C5%BEud%C5%BEar.svg|center|259px]] [[Файл:Cathedral of St. Nicholas in Ruski Krstur - 13.jpg|alt=Катедрална церква Св. оца Миколая, Руски Керестур|center|263x263px|безоквира]]<div style="text-align: center;">'''Катедрална церква Св. оца Миколая, Руски Керестур''' |- |'''Снованє''' |2018. |- |'''Шедзиско''' |Руски Керестур, Сербия |- |'''Язик''' |церковнославянски |} '''Керестурска грекокатолїцка епархия''', односно Грекокатолїцка епархия Святого Миколая у [[Руски Керестур|Руским Керестурe]] то восточнокатолїцка, односно грекокатолїцка епархия хтора облапя подруче Сербиї. Состойна є часц Католїцкей церкви алє нє припада Беоґрадскому надвладичеству, алє є директно поддана римскому папови. Настала 2018. року зоз подзвигованьом дотедишнього Грекокатолїцкого апостолского еґзархата у Сербиї на ступень епархиї, зоз шедзиском у Руским Керестуре. Найвекша часц вирних тей епархиї припада меншинским заєднїцом, рускей и українскей. На чолє епархиї владика Дюра Джуджар. == История == Концом 17. и на початку 18. вику, по установйованю Габзбурґскей власци на подручох [[Бачка|Бачки]], Сриму и Баната, у тих обласцох обновена робота на унияценю православних Сербох. Уж под час Бечскей войни (1683-1699), пробоване формовац окремне униятске владичество у обласцох Сриму и долнєй Славониї алє ше то нє удало. Штредком 18. вику почало присельованє карпатских Русинох до тедишнєй южней Угорскей. Русинске жительство, хторе з найвекшей часци було грекокатолїцкого виросповиданя, населєне у даєдних бачких и сримских валалох. На початку, Русини грекокатолїки отримовали вязу зоз своїю матичну Мукачовску грекокатолїцку епархию. Медзитим, после формованя [[Грекокатолїцка епархия у Крижевцох|Крижевскей грекокатолїцкей епархиї]] (1777), шицки русински грекокатолїцки парохиї у тедишнєй южней Угорскей положени под компетенцию крижевски грекокатолїцких владикох. Зоз кладзеньом грекокатолїцких Руснацох под комптетенцию Крижевскей епархиї очежана отримованє їх вязох зоз Мукачевску епархию. На тото ше у цеку 19. вику надовязала и политика мадяризациї, хтору запровадзовала тедишня угорска власц хтора Руснацом нє припознавала аж анї їх народне мено алє их, як и других восточних Славянох, наволовала Рутенами (лат. Rutheni). Исту терминолоґию хасновали и тедишнї грекокатолїцки епархийни власци (крижевска, мукачовска и прешовска), хтори тиж так нє припознавали руске народне мано, а дзепоєдни грекокатолїцки владикове були отворени прихильнїки мадяризациї медзи Руснацами. Участвованє грекокатолїцкого [[Богослужебни особи|священства]] у запровадзованю антирусинскей политики досягло верх под час Першей шветовей войни (1914-1918). Уж у 1915. року ґрупа грекокатолїцких паноцох вимагала урядову забрану хаснованя русинского народного мена, на цо ше потим навязала и вимога дзепоєдних грекокатолїцких владикох же би ше русинску кирилку забранєло и заменєло зоз латинку, цо потим и запровадзене зоз силу державней власци. Нєпостредно по законченю Першей шветовей войни представнїки Руснацох грекокатолїкох участвовали у роботи Велькей народней скупштини хтора зашедала у Новим Садзе а на хторей 25. новембра 1918. року принєшена одлука о зєдинєню Баната, Бачки и Баранї зоз Сербию. На чоло Крижевскей епархиї 1920. року пришол Дионизиє Няради (умар 1940.) хтори бул родом зоз Руского Керестура. Медзитим, нови владика ше нєодлуга указал як прихильнїк українскей националней идеолоґиї, так же под час його управи медзи Руснацами грекокатолїками пришло до перших обачлївих дзелєньох на два струї, на русинску и проукраїнску, а тото дзелєнє потим предлужело обтерховйовац грекокатолїцку заєднїцу аж по нєшкайши днї. == Грекокатолїцки апостолски еґзархат у Сербиї и Чарней Гори (2003-2013) == После формованя нєзависних державох на просторе бувшей Югославиї иницировани поступок за иншаке орґанизованє одношеньох на подручу ище вше єдинственей Крижевскей епархиї хторе аж по 2001. рок облапяло грекокатолїкох на вкупней териториї бувшей СФРЮ и шицких нових державох єй нашлїднїкох: Словениї, Горватскей, Босни и Герцеґовини, тедишнє Союзней Републики Югославиї (Сербия и Чарна Гора) и нєшкайшей Сиверней Македониї. Перши пременки окончени 2001. року кед формовани Грекокатолїцки апостолски еґзархат у Македониї, хтори бул у подполносци оддвоєни од Крижевскей епархиї и нєпостредно поддани Ватикану. Потим 28. авґуста 2003. року за грекокатолїкох Сербиї и Чарней Гори формовани окремни Грекокатолїцки апостолски еґзархат у Сербиї и Чарней Гори, односно (лат. Exarchia Apostolica pro fidelibus ritus byzantini in Serbia et Monte Nigro). Тот еґзархат затримал вязу зоз Крижевским владичеством. За першого грекокатолїцкого еґзарха у Сербиї и Чарней Гори поставени владика Георгий Дюра Джуджар. Потедишня [[грекокатолїцка церква]] Святого Миколая у Руским Керестуре подзвигнута на ступень соборней (катедралней) [[Святи храм|церкви]]. Спрам податкох з 2004. року новоформовани еґзархат на подручох Сербиї и Чарней Гори облапял 26 парохиї зоз 17 церквами и вкупно 22.934 вирнїками, хтори по етнїчней припадносци були углавним Руснаци, Українци и Румунє. Спрам податкох зоз 2009. року Грекокатолїцки апостолски еґзархат у Сербиї и Чарней Гори мал 22.369 вирних и 18 паноцох. == Грекокатолїцки апостолски еґзархат у Сербиї (2013-2018) == До значнєйших пременкох пришло 2013. року кед грекокатолїки у Чарней Гори видвоєни зоз компетенциї Грекокатолїцкого апостолского еґзархата у Сербиї и Чарней Гори и нєпостредно поддани римокатолїцким владиком у Чарней Гори, з чим компетенция того еґзархата зведзена лєм на територию Сербиї. Од того часу його урядова назва глашела: Грекокатолїцки апостолски еґзархат у Сербиї (лат. Exarchia Apostolica pro fidelibus ritus byzantini in Serbia). Спрам тедишнього стану, Грекокатолїцки апостолски еґзархат у Сербиї и Крижевска епархия вєдно творели Грекокатолїцку церкву у Сербиї и Горватскей, хтора службу божу отримує на славянским обряду и хаснує церковнославянски язик и кирилку. Спрам податкох зоз 2013. року, реформовани Грекокатолїцки апостолски еґзархат у Сербиї мал 22,085 вирних и 20 паноцох. == Терашнї стан: Керестурска грекокатолїцка епархия (2018- ) == З одлуку римского папи од 6. децембра 2018. року потедишнї Грекокатолїцки апостолски еґзархат у Сербиї подзвигнути на ступень епархиї, под урядову назву: Грекокатолїцка епархия Святого Миколая у Руским Керестуре. Источасно, за першого керестурского грекокатолїцкого владику меновани потедишнї еґзарх Дюра Джуджар. Понеже найвекша часц вирних хтори у компетенциї тей епархиї то етнїчни Руснаци, владичество отримує окремни одношеня зоз Русинску грекокатолїцку церкву, односно зоз Мукачевску грекокатолїцку епархию у хторей Дюра Джуджар служел як помоцни владика пред тим як бул 2003. року поставени за еґзарха. Тиж так, епархия отримує окремни вязи зоз сушедну Румунску грекокатолїцку церкву а тиж так и зоз Українску грекокатолїцку церкву. == Ґалерия == <gallery> Kucura%2C_Uniate_church.jpg|Грекокатолїцка церква  , [[Коцур]] Grkokatoli%C4%8Dka_crkva_Novi_Sad.JPG|Грекокатолїцка церква Св. апостолох Петра и Павла, Нови Сад Grkokatoli%C4%8Dka_crkva%2C_Sremska_Mitrovica_004.jpg|Грекокатолїцка церква  Вознесеня Господнього, [[Сримска Митровица]] Ruski_dvor_u_%C5%A0idu_382.jpg|Руски двор, [[Шид]] Crkva_Ro%C4%91enja_Presvete_Bogorodice_-_panoramio.jpg|Церква народзеня Пресвятей Богородици, [[Дюрдьов]] Muzej_u_Vrbasu%2C_Grkokatoli%C4%8Dka_crkva.tif|Грекокатолїцка церква у [[Вербас|Вербаше]] </gallery> == Литература == * Biljnja, Vladimir (1987). [https://books.google.com/books?id=lXQMAAAAIAAJ Rusini u Vojvodini: Prilog izučavanju istorije Rusina Vojvodine (1918—1945).] Novi Sad: ''Dnevnik.'' * Varga, Vladislav (2018). ''Iz istorije Grkokatoličke crkve u Sremskoj Mitrovici.'' Sremska Mitrovica: Grkokatolička parohija Vaznesenja Gospodnjeg. * Лабош, Федор (1979). ''История Русинох Бачкей, Сриму и Славониї 1745—1918.'' Вуковар: Союз Русинох и Українцох Горватской. * Рамач, Янко (1993). [https://issuu.com/rusnak/docs/kratka_istorija_rusnacoh Кратка история Руснацох (1745—1918).] Нови Сад: Грекокатолїцка парохия св. Петра и Павла. * Фейса, Михайло (2015). ''Чувар вири, язика и руского народа: 250 роки коцурскей грекокатолїцкей церкви.'' Нови Сад: ''Прометеј.'' * Шанта, Владимир (2002). [https://books.google.com/books?id=PIMZnAEACAAJ Енигма Русини-Руснаци-Рутени: Дожица, роздумованя и прешвеченя о етнїчним идентитету югославаянских Руснацох.] Нови Сад: Фељтон. == Вонкашнї вязи == * [http://www.krizevacka-eparhija.com/ Крижевска епархия] * [https://www.zumberacki-vikarijat.com/grkokatolici-u-vojvodini-istocni-dio-nekadasnje-grkokatolicke-slavonske-eparhije/  GRKOKATOLICI U VOJVODINI] * [https://www.catholic-hierarchy.org/diocese/dseby.html Eparchy of San Nicola di Ruski Krstur (Križevci)] *[https://rtv.rs/rsn/%D0%B4%D1%80%D1%83%D0%B6%D1%82%D0%B2%D0%BE/%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%B3%D0%BB%D0%B0%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%B0-%D0%B3%D1%80%D0%B5%D0%BA%D0%BE%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%97%D1%86%D0%BA%D0%B0-%D0%B5%D0%BF%D0%B0%D1%80%D1%85%D0%B8%D1%8F-%D1%83-%D1%81%D0%B5%D1%80%D0%B1%D0%B8%D1%97-%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B8%D0%BA%D0%B0-%D0%B4%D0%B6%D1%83%D0%B4%D0%B6%D0%B0%D1%80-%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BB-%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%88%D0%B8-%D0%B5%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%BF_973172.html Преглашена грекокатолїцка епархия у Сербиї, владика Джуджар постал перши епископ], Радио Телевизия Войводини, 06. децембер 2018. [[Катеґория:Грекокатолїцка церква]] [[Катеґория:Руски Керестур]] [[Катеґория:Културна скарбнїца]] [[Катеґория:Грекокатолїцки церкви у Сербиї]] [[Катеґория:Церкви]] 820r8tbtdksyjy4nnkfawgwska6e3wh 0 644 21131 7829 2026-08-31T14:32:16Z Sveletanka 20 катеґория 21131 wikitext text/x-wiki '''Текстуални корпуси''' (односно у [[Линґвистика|линґвистичним]] жарґону лєм корпуси) обсяжни збирки текстох на природним язику. Тексти котри творя корпус достати у одредзеним периоду зоз медийох (напр. преси або сайтох аґенцийох), литературней творчосци, стрипох, рекламох, упутствох за хаснованє, транскриптох парламентарних дебатох итд., зачувани у структурованей форми и звичайно опремени зоз ознаками (таґовани). За сучасни линґвистични виглєдованя корпуси барз важни инфраструктури, зоз котрих мож реконструовац велї аспекти язика. Медзи ознаками котри маю корпуси найважнєйши леми, т.є. основни форми словох, ознаки морфолоґийних формох (напр. припадкох, числа, часу) и ознаки синтаксичних функцийох. Тоти ознаки ше нє хасную лєм за потреби корпусней линґвистики, алє и за препознаванє и ґенерованє бешеди, машинске прекладанє и други функциї. == Файти корпусох == З оглядом на язик, корпуси можу буц єдноязични або вецейязични. Медзи єдноязичнима корпусами найважнєйши тип референтни корпуси. Таки корпуси найобсяжнєйши и маю репрезентативни прикладнїк текстох на одредзеним язику, так же их мож хасновац за фундаментални виглєдованя ґраматики и вокабулара того язика. Медзи вецейязичнима корпусами найважнєйши тип паралелни корпуси, у котрих мож опатрац ориґинали и преклади истих текстох и котри, як таки, оможлївюю поровнованє язикох. [[Катеґория:Линґвистика]] hl2e5136xwmmjk1ubeubsmgrg2babzv 0 871 21137 21112 2026-08-31T15:15:43Z Olirk55 19 Уложени даскельо фотоґрафиї, референци - наставок 21137 wikitext text/x-wiki {|class="wikitable" align="right" width="300px" |- ! colspan="2" | Република Турска<br>''Türkiye Cumhuriyeti'' |- | colspan="2" align="center" | [[File:Flag of Turkey.svg|150px]] |- | colspan="2" align="center" | [[File:Turkey (orthographic projection).svg|250px]]<div style="text-align: center;"> '''Турска''' [[File:IstiklalMarsi-2013 (version 2).oga|right|thumb|280px|Гимна Турскей, Марш нєзависносци]]<ref>[https://www.mfa.gov.tr/the-turkish-flag-and-the-turkish-national-anthem.en.mfa "The Turkish Flag and The Turkish National Anthem (Independence March)".] Republic of Türkiye, Ministry of Foreign Affairs. Retrieved 4 August 2024.</ref> |- | '''Поверхносц''' | 783,562 км² |- | '''Интернет домен''' | .tr |- | '''Телефонски код''' | +90 |} '''Турска''' (tr. ''Türkiye''), урядово '''Република Турска''' (tr. ''Türkiye Cumhuriyeti''),то держава хтора ше находзи у югозаходней Азиї и юговосточней Европи, (односно Турска ґеоґрафски залапює два континенти). Векша часц ше находзи у Анадолиї, а менша часц у восточней Тракиї. На копну Турска ше гранїчи зоз осем державами зоз вкупну гранїцову длужину 2.648 km. На востоку гранїчи ше зоз Ґрузию, Єрмению, Азербейджаном и Ираном, на югу зоз Ираком и Сирию, а на заходзе зоз Греческу и Болгарску. На сиверу виходзи на Чарне морйо, на югу на Штредожене морє и на заходзе на Еґейске морє. Нєдалєко од побережя Турскей находзи ше и Кипар хтори политично подзелєни на медзинародно признату Кипарску Републику и Турску Републику Сиверни Кипар, хтору признава лєм Турска. Сивер Турскей єдно зоз сеизмично найактивнєйших подручйох на швеце зоз барз частима трешенями жеми. Векша часц Турскей териториї подложна жемотрешеньом.<ref>[https://www.ipkb.gov.tr/wp-content/uploads/2019/07/ISMEP4_GUCLENDIRME_EN140214.pdf „Retrofitting and Reconstruction Works”] Istanbul Seismic Risk Mitigation and Emergency Preparedness Project. бок. 10. ''„Taking a retrospective look at the earthquake records, it is observed that a major part of Turkey’s territory with high earthquake activity. Therefore, medium (and above) scale earthquakes frequently occur around the country.”'' </ref> Од векших варошох окреме зоз трешеньом жеми загрожени Истанбул. Турска ма прейґ 85 милиони жительох. Етнїчну векшину жительства творя Турки, а значну меньшину Курди. Главни город Анкара, а найвекши Истанбул. Други векши вароши то Измир, Бурса, Анталия. Тото подруче було населєне зоз рижнима цивилизациями як цо то Асирци, Греки, Трачанє, Фриґийци, Урартийци и Єрменє.<ref>Howard, Douglas Arthur (2001), [https://books.google.rs/books?id=Ay-IkMqrTp4C&pg=PA43&redir_esc=y The History of Turkey] Greenwood Publishing Group. ISBN 978-0-313-30708-9.</ref> <ref>Sharon R. Steadman; Gregory McMahon (2011).[https://books.google.rs/books?id=7ND_CE9If3kC&redir_esc=y ''The Oxford Handbook of Ancient Anatolia: (10,000-323 BC)''] Oxford University Press. бок. 3—11, 37. ISBN 978-0-19-537614-2.</ref><ref>Casson, Lionel (1977). [https://web.archive.org/web/20190503015440/https://www.metmuseum.org/pubs/bulletins/1/pdf/3258667.pdf.bannered.pdf The Thracians] The Metropolitan Museum of Art Bulletin. 35 (1): 2—6. [https://sr.wikipedia.org/wiki/Me%C4%91unarodni_standardni_serijski_broj ISSN 0026-1521] [https://sr.wikipedia.org/wiki/JSTOR JSTOR][https://www.jstor.org/stable/ 3258667] [https://sr.wikipedia.org/wiki/Digitalni_identifikator_objekta doi] [https://www.jstor.org/stable/ 3258667] Архивоване зоз ориґинала (PDF) </ref> Геленизация започала под час Александра Велького, а наставена под час византийского периода.<ref>David Noel Freedman; Allen C. Myers; Astrid Biles Beck (2000). [https://books.google.rs/books?id=P9sYIRXZZ2MC&redir_esc=y Eerdmans Dictionary of the Bible] Wm. B. Eerdmans Publishing. бок. 61. ISBN 978-0-8028-2400-4. </ref> Селджуки ше почали досельовац у 11. вику, а їх побида над византийцами (битка 1071. року при Марцикету), означела початок снованя Турскей. == Релєф == [[File:The Lycian Way - 2014.10 - panoramio.jpg|right|thumb|319x319px|Ликийска драга за пешакох длугока 760 км (470 милї) у югозаходней Турскей]]Ґеоґрафски Турска подзелєна на седем реґиони. То: Мраморни регион, Еґейски , Чарноморски, Централна Анадолия, Штредожемни реґион, Восточна Анадолия и Юговосточна Анадолия. Тоти реґиони ше значно розликую по веґетациї и климатских условийох. У рижних реґионох розлична клима, та ше прето на тих [[поверхносц|поверхносцох]] пестую и рижнородни польопривредни култури. У Турскей заступене лєсарство, овоцарство, лєбо дзе погодує та розвити и туризем итд. На плодней жеми чарноморского реґиону ше пестую рижни чаї, [[доган]], [[кукурица]] и [[лїсковец]]. Регион Штредожемного моря пресцера ше од горох Таурус на сиверу по гори Аманос на востоку и у тим реґионє преважно ше пестує лимун (цитруси), [[помаранче]], банани, парадичи, кикирики и памук. Юговосточна Анадолия найстарши реґион и найпознатши по култури Турскей а пресцера ше од горох Таурус. Ту ше находза рики Еуфрат и Тиґар. Найзаступенши польопривредни култури хтори ше пестую то [[жито]], ярец, винова лоза, маслини и пистач. == Клима == Побрежни подруча Турскей хтори ше гранїча зоз Еґейским и Штредожемним морйом маю умерену медитернску климу, цепли, сухи лєта и благи, лєм дакус жимнєйши жими. Побрежни подруча хтори коло Чарного моря маю океанску климу зоз цеплима, [[Влага|влажнима]] лєтами и дакус жимнєйшима и влажнима жимами. <ref name=":0">[https://web.archive.org/web/20140328192740/http://www.dmi.gov.tr/files/en-US/climateofturkey.pdf „Climate of Turkey”] (PDF). General Directorate of Meteorology. Архивирано из [https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D1%83%D1%80%D1%81%D0%BA%D0%B0 оригинала] (PDF) 28. 3. 2014. г. Приступљено 24. 1. 2014.</ref> У Турскей коло побрежя Чарного моря, то єдини реґион дзе єст найвецей паданя у цеку цалого рока.<ref name=":0" /> [[File:Köppen types of Turkey.jpg|right|thumb|321x321px|Климатски зони у Турскей спрам Кепеновей класификациї клими]] Побрежни подруча хтори ше гранїча зоз Мраморним морйом, хтори повязую Еґейске и Чарне морйо, маю преходну климу помедзи умерено медитеранскей клими и умерено океанскей клими зоз цеплима и горуцима, сухима лєтами и нєбарз жимнима влажнима жимами.<ref name=":0" /> Мож повесц же каждей жими на припобрежних часцох Мраморного и Чарного моря, пада [[шнїг]] алє ше за пар днї розпущує. Медзитим шнїг ридко пада на побрежйох Еґейского а ище ридше Штредожемного моря.<ref name=":0" /> Окреме знаю буц оштри жими на Анадолскей висоровнї. [[Температура|Температури]] ше рушаю од -30 по -40 ступнї (−22 — −40 °F) и зявяю у сиверновосточней Андадолиї, а нападани шнїг ше нє розпущує и по 120 днї у року, а на верхох найвисших горох стої и затримує ше цали рок. Гори блїзко при побрежю зопераю и онєможлївюю уплїв Медитерана же би клима предзерала до нукашньосци и так даваю централней висоровнї Анадолиї у Турскей континенталну климу зоз оштрима преходами рочних часцох.<ref> [https://web.archive.org/web/20140328192740/http://www.dmi.gov.tr/files/en-US/climateofturkey.pdf „Climate of Turkey”] (PDF). General Directorate of Meteorology. Архивирано из [https://sr.wikipedia.org/wiki/Турска оригинала] (PDF) 28. 3. 2014. г. Приступљено 24. 1. 2014.</ref> == Административне подзелєнє == Турска административно подзелєна на 81 вилаєти (тур. ''il''). Вилаєти у векшини случайох маю мено по своїм шедзиску, зоз трома винїмками: * Гатай — шедзиско Антиохия * Коджаели — шедзиско Измит * Сакаря — шедзиско Адапазар [[File:Turkey provinces blank gray.svg|center|thumb|759x759px|Мапа административних подзелєньох (празна-без назвох вилаєтох)]]'''Турски подзелєня на 81 вилаєти''' {| class=wikitable |- style="background:#fff;" | Агри (вилајет)|Аґри | Адана (вилајет)|Адана | Адияман (вилаєт)|Адияман | Айдин (вилајет)|Айдин | Аксарај (вилајет)|Аксарай | Амасија (вилајет)|Амасия | Анкарски вилајет|Анкара | Анталија (вилајет)|Анталия |- style="background:#fff;" | Ардахан (вилајет)|Ардахан | Артвин (вилајет)|Артвин | Афјонкарахисар (вилајет)|Афйонкарахисар | Бајбурт (вилајет)|Байбурт | Баликесир (вилајет)|Баликесир | Бартин (вилајет)|Бартин |[Батман (вилајет)|Батман | Билеџик (вилајет)|Биледжик |- style="background:#fff;" | Бингол (вилајет)|Бинґел | Битлис (вилајет)|Битлис | Болу (вилајет)|Болу | Бурдур (вилајет)|Бурдур | Бурса (вилајет)|Бурса | Ван (вилајет)|Ван | Газијантеп (вилајет)|Ґазиянтеп | Гумушхане (вилајет)|Ґумушхане |- style="background:#fff;" | Гиресун (вилајет)|Ґиресун | Денизли (вилајет)|Денизли | Дузџе (вилајет)|Дуздже | Дијарбакир (вилајет)|Диярбакир | Елазиг (вилајет)|Елазиґ | Ерзинџан (вилајет)|Ерзинджан | Ерзурум (вилајет)|Ерзурум | Једрене (вилајет)|Едирне |- style="background:#fff;" | Ескишехир (вилајет)|Ескишегир | Зонгулдак (вилајет)|Зонґулдак | Игдир (вилајет)|Иґдир | Измир (вилајет)|Измир | Испарта (вилајет)|Испарта | Истанбулски вилајет|Истанбул | Јалова (вилајет)|Ялова | Јозгат (вилајет)|Йозґат |- style="background:#fff;" | Кајсери (вилајет)|Кайсери | Карабик (вилајет)|Карабик | Караман (вилајет)|Караман | Карс (вилајет)|Карс | Кастамону (вилајет)|Кастамону | Кахраманмараш (вилајет)|Каграманмараш | Килис (вилајет)|Килис | Кутахија (вилајет)|Китахия |- style="background:#fff;" | Конија (вилајет)|Кония | Коџаели (вилајет)|Коджаели | Кирикале (вилајет)|Кирикале | Киркларели (вилајет)|Киркларели | Киршехир (вилајет)|Киршехир | Малатија (вилајет)|Малатијя | Маниса (вилајет)|Маниса | Мардин (вилајет)|Мардин |- style="background:#fff;" | Мерсин (вилајет)|Мерсин | Мугла (вилајет)|Муґла | Муш (вилајет)|Муш | Невшехир (вилајет)|Невшехир | Нигде (вилајет)|Ниґде | Орду (вилајет)|Орду | Османије (вилајет)|Османиє | Ризе (вилајет)|Ризе |- style="background:#fff;" | Сакарија (вилајет)|Сакария | Самсун (вилајет)|Самсун | Сивас (вилајет)|Сивас | Сирт (вилајет)|Сирт | Синоп (вилајет)|Синоп | Текирдаг (вилајет)|Текирдаґ | Токат (вилајет)|Токат | Трабзон (вилајет)|Трабзон |- style="background:#fff;" | Тунџели (вилајет)|Тунджели | Ушак (вилајет)|Ушак | Хакари (вилајет)|Хакари | Хатај (вилајет)|Гатай | Чанакале (вилајет)|Чанакале | Чанкири (вилајет)|Чанкири | Чорум (вилајет)|Чорум | Шанлијурфа (вилајет)|Шанлиурфа |- style="background:#fff;" | Ширнак (вилајет)|Ширнак | | | | | | | |} {|style="margin:0 auto" | |} [[File:Administrative divisions of Turkey.svg|center|thumb|803x803px|Maпa и мена aдминистративних подзелєньох на вилаєти у Турскей ]] == Жительство == Турки евроазийски [[народ]], точнєйше їх окремна ґрупа, зоз коло 83,81 милиони припаднїкох, хтори жию розпоредзени на двох континентох. Найвекша часц жительох жиє у Малей Азиї (Турска зоз коло 49 милиони), и на Балкану, и то у: Боларскей (815.000), Греческей (130.000), Македониї (81.000), Румуниї (150.000), и нєпознате число у жемох бувшей Югославиї, як и на Кипру (135.000). Векша часц Туркох жиє у Ираку (200.000 до 300.000), Сириї (100.000) тиж и у часцох державох Азиї, дзе ше волаю Туркмени. Вецей од три милиони Туркох жиє у заходней Европи, од хторих 1,2 милиони у Нємецкей. Першираз ше Турки споминаю у 6. вику, а потомки су туркийского народа, хтори ше у 11. вику пребили и розширели ше по Анадолию, мишаюци ше поступно зоз другима народами у тей часци швета: Греками на захадзе, Єрменами и Курдами на востоку, и Ґрузинами на сиверовостоку, а з часци и зоз Славянами на юговостоку Европи. Нєшкайша Турска признава шицких Туркох за своїх державяанох, нє лєм державянох Турскей, алє є тиж так горда и на свою моцну дияспору, алє и „етнїцкима Турками“ (Турками у етнїцким смислу), хтори представяю [[Нация|национални]] меншини у сушедних державох. == Туризем == [[File:Marmaris harbor (aerial view), Muğla Province, southwest Turkey, Mediterranean.jpg|right|thumb|302x302px|Пристанїще Мармарис (погляд зоз воздуха), провинция Муґла, югозаходна Турска, Медитеран.]]Туризем у Турскей представя значну часц привреди а нагло ше розвивал пред конєц 20. и початком 21. вика,<ref>[https://web.archive.org/web/20190411212207/http://yigm.kulturturizm.gov.tr/Eklenti/62462,2018turizmgenelistatistiklerpdf.pdf?0 „Tourism Statistics”] (PDF). Culture and tourism Ministry. Архивирано из [https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D1%83%D1%80%D1%81%D0%BA%D0%B 0оригинала (PDF)] 11. 4. 2019. г. Приступљено 27. 3. 2019.</ref> Турске Министерство култури и туризма хвильково интензивно промовує турски туризем у рамику проєкта ''Туркеи Хоме''. Турска єдна зоз дзешец найлєпших шветових дестинацийох, зоз найвекшим процентом иножемних нащивительох хтори приходза зоз Европи; окреме Нємецкей и Русиї остатнїх рокох. Турска 2019. року була шеста у швеце по чишлє медзинародних туристичних приходох нащивительох, такой за Италию, зоз 51,2 милиони иножемних туристох хтори нащивели тоту жем.<ref>World Tourism Organization. 2019. [https://sr.wikipedia.org/wiki/Me%C4%91unarodni_standardni_broj_knjige ISBN 978-92-844-2115-2.] [https://sr.wikipedia.org/wiki/Digitalni_identifikator_objekta doi:10.18111/9789284421152]</ref>   Турска ма 19  Унесково локалитети шветового нашлїдства и 84 места шветового нашлїдства на пробней лїстини. У Турскей єст 519 плажи зоз ''Белаву заставу'', и по тим є на трецим месце у швеце. Истанбул  дзешати найнащивенши город на швеце зоз 13.433.000 нащивительох рочнє од 2018. Анталия други найнащивенши город у Турскей зоз прейґ 9 милиони туристох 2021. року. == Култура == Турска ма барз рижнородну културу хтора ,,мишанїна<nowiki>''</nowiki> розличних елементох турскей, анадолскей, византийскей и османскей култури (османска у велїх аспектох була наставок и греческо-римскей и исламскей култури) зоз заходну културу и традицию, зоз процесом хтори започал уплївовац ,,заходоизмом<nowiki>''</nowiki>  на Османске царство а предлужело ше по нєшка. Тото мишанє першобутно настало як резултат стретаня Туркох и їх култури зоз народами на хтори наишли у цеку своїх миґрацийох зоз централней Азиї ґу захаду. Сучасна турска култура у периодзе републики була продукт намаганя же би ше створело „модерне“ заходне дружтво, алє зоз отримованьом традицийних, вирских и историйних вредносцох.<ref>Ibrahim Kaya (2004). [https://books.google.rs/books?id=0Iy7pJBRgjYC&redir_esc=y Social Theory and Later Modernities: The Turkish Experience.] Liverpool University Press. стр. 57—58. ISBN 978-0-85323-898-0. Приступљено 12. 6. 2013.</ref> Турска култура тиж уплївовала на европску уметносц и моду, окреме медзи 16. и 18. виком, у чаше кулминованя отоманскей моци — феномен хтори наволани ''Turquerie''. '''Архитектура''' [[File:Selimiye... - panoramio.jpg|right|thumb|300px|Джамия Селимия у Єдрену, (збудовал Мимар Синан), приклад класичней османскей архитектури.]]Турска представя ,,дом'' числених насельох неолита, як цо то Чатал-Хоюк.[453][54] Зоз бронзовей епохи, важни архитектонски остатки уключую Аладжа-Хоюк и друге пасмо Трої.[54] Исную рижни приклади старогреческей и староримскей архитектури, окреме у еґейским реґиону.[454] Византийска архитектура датує зоз 4. вика новей ери. Найлєпши єй приклад Свята София. Византийски архитектонски стил предлужел ше розвивац после освойованя Истанбула, як цо и архитектура византийского препородзеня.[455] У периодзе турскеого князовства, зявела ше окремна архитектура хтора уключовала византийску и єрменску архитектуру зоз архитектонскима стилами пренайдзених у захадней и централней Азиї.[456] Тота архитектура часто хасновала камень и цегли и створела числени караван-сараї, медреси и маузолеї.[457] Османска архитектура ше зявела у северозахадней Анадолиї и Тракиї. Вщасна османска архитектура мишала „традицийну анадолску исламску архитектуру зоз локалнима будовательнима материялами и технїками“.[458] После заберня Истанбула, класична османска архитектура ше зявела у 16. и 17. вику.[459] Найважнєйши архитекта класичного периода бул Мимар Синан, чийо главни дїла уключую джамию Шехзади, джамию Сулейманиї (450) и джамию Селимиї. [[File:Istanbul asv2020-02 img05 Crowne Plaza Old City.jpg|right|thumb|300px|Хотел Краун Плаза Олд Сити, познати апартмани Тайєре, (приклад першей националней обнови) у Истанбулу, ]] Починаюци од 18. вику, османска архитектура була под увплївом европских елементох, а то резултовало розвой османского барокного стила.[460] Европски уплїв ше предлужел и у 19. вику. 461,460 Од 1918. року, турска архитектура ше може подзелїц на три часци. Од 1918. по 1950. рок, перши облапя период Першого националного архитектонского руха, хтори прешол у модернистичну архитектуру. [[File:Eskisehir Odunpazarı tour in 2018 8523.jpg|right|thumb|300px| Традицийни турски хижи, хтори реновирани у округу Одунпазари у Ескишехиру, место шветового нашлїдства УНЕСКО-а.[452)]]Модерни и вельки будинки були преферирани за явни будинки, док народна архитектура типа „турскей хижи“ уплївовала на приватни хижи. Од 1950. по 1980.рок, друга часц залапює урбанизацию, модернизацию и интернационализацию. За бивальни обєкти, почало преовладовац „армиранобетонски, плочасти, квартелї штреднєй висини“. Од 1980. року, треца часц дефинована спрам навикох потрошачох и медзинародних трендох, як цо то тарґовецки центри и дїловни будинки такв.,,кули''. Луксузни резиденциї зоз „турским стилом хижох“ були ,,глєдани''.[462] У 21. вику, проєкти урбаней обнови постали тренд.[463] Роздумованє и отпорносц на природни катастрофи як цо трешеня жеми (хтори у Турскей части) єден з главних цильох проєктох урбаного будоватльства.[464] Старим будинком стан ризични и потребне им у вельких процентох обнавянє-реновиранє. === Театер === Турски народни театер (-{''halk tiyatrosu''}-) составени зоз штирох розличних уплївох и напрямох розвою. То: традиция валалского театра, традиция народного театра, традиция дворского театра и традиция заходного театра.<ref>Ајкут, Ксенија (2017). Турски фолклор. Лапово: Колор Прец.</ref> [[File:Süreyya Opera House in Istanbul, Turkey.jpg|right|thumb|300px|Опера Сурея у Истанбулу, у Турскей.]] Популарни театер облапя представи зоз глумцами, бабкарски представи, представи зоз ,,цинями<nowiki>''</nowiki> тиж и ,,бешедне<nowiki>''</nowiki> приповеданє. Приклад за представи циньох ''Карадьоз и Хадживат''. Такв. дворски театер бул префинєна, субтилна верзия популарного театра. Починаюци од 19. вику, почала ше зявйовац заходна театрална традиция у Турскей. После основаней Турскей Републики, формовани державни конзерваториюм и Державна театрална компания.<ref>And, M. (1983). "Theatre in Turkey". Turkish Studies Association Bulletin. 7 (2): 20–31. [https://en.wikipedia.org/wiki/JSTOR#Content [https://en.wikipedia.org/wiki/JSTOR#Content JSTOR 43385121.]</ref> '''Литература''' [[File:Orhan Pamuk.jpg|right|thumb|300px|Орхан Памук, турски [[писатель]], добитнїк нобеловей награди. Турски романописатель и його турска анґорова мачка у власним роботним простре.]] Историйно литература/кнїжовносц Турскей иснує вецей як тисяч роки. Селджуцки и османски период залапює числени литературни и поетски дїла. Турски приповедки и поезия зоз Централней Азиї тиж ше отримовали. Приповедки ''Дїда Коркута'' приклад усней наративней традициї. ,,Дивански луґат<nowiki>''</nowiki> ал-Турк, зоз 11. вика, содержи турски язични информациї и поезию. Юнус Емре, под вплївом Румия, бул єден зоз найважнєйших писательох анадолскей турскей поезиї. Османска наративна поезия хасновала „префинєну дикцию“ и зложени словнїк. Уключовал суфийски мистицизем, романтизем и формални елементи.<ref>And, M. (1983). "Theatre in Turkey". Turkish Studies Association Bulletin. 7 (2): 20–31. [https://en.wikipedia.org/wiki/JSTOR#Content JSTOR 43385121.]</ref> '''Медиї и кино''' ('''биоскоп''') Коло сто телевизийних каналох, тисячи локалних и националних радио станїцох, даскельо дзешетки новини, продуктивна и профитoбилна национална биоскопия и швидки рост хаснованя широкопасмового интернета творя живу медийну индустрию у Турскей.<ref> [https://web.archive.org/web/20120716153048/http://www.tesev.org.tr/Upload/Publication/67e244dd-5c21-4d34-8361-4c7f3d003140/11461ENGmedya2WEB21_09_11.pdf"The Political Economy of the Media in Turkey: A Sectoral Analysis"] (PDF). tesev.org.tr. Archived from [https://www.tesev.org.tr/Upload/Publication/67e244dd-5c21-4d34-8361-4c7f3d003140/11461ENGmedya2WEB21_09_11.pdf the original] (PDF) on 16 July 2012. Retrieved 18 February 2015.</ref><ref> [https://veriportali.tuik.gov.tr/en/press/45587 "Survey on Information and Communication Technology (ICT) Usage in Households and by Individuals, 2022". data.tuik.gov.tr. Turkish Statistical Institute. 26 August 2022.]</ref> Векшина ТВ публики дзеля явни емитер ТРТ и мрежoво канали як цо Канал Д, Шоу ТВ, АТВ и Стар ТВ. '''Музика и танєц''' Главне жридло: Музика Турскей и турски народни танєц [[File:Baris Manco.jpg|right|thumb|300px|Барис Манчо бул турски рок музичар и єдан зоз сновательох анадолского рок жанра.]]Гоч класификация жанрох турскей музики може буц проблематична, заш лєм ше можу спатрац три широки категориї. То „турска народна музика“, „турска уметнїцка музика“ и вецейнїсти популарни музични стили. Тоти популарни музични стили уключую арабску, поп и анадолски рок.<ref>[https://en.wikipedia.org/wiki/Martin_Stokes Stokes, Martin] (2010). [https://books.google.rs/books?id=uwnpAkCTo88C&redir_esc=y The Republic of Love: Cultural Intimacy in Turkish Popular Music.] Chicago Studies in Ethnomusicology. The University of Chicago Press. ISBN 978-0-226-77506-7 – via Google Books.Stokes 2010, p. 14]</ref> Популарносц поп музики и ширенє истей принєсло медзинародну славу даскелїх турских поп гвиздох. == Релиґия == Джамия Султана Ахмеда, позната и як Белава джамия у Истанбулу, єдна є зоз найзначнєйших и найпопуларнєйших памятнїкох османлийскей архитектури. Турска секуларна держава без урядовей державней релиґиї; устав предвидза шлєбоду виросповеданя и спрам совисци.<ref>Axel Tschentscher. [https://servat.unibe.ch/icl/tu00000_.html "International Constitutional Law: Turkey Constitution".] Servat.unibe.ch. Retrieved 1 November 2010.</ref><ref>[https://web.archive.org/web/20081028211305/http://www.hsfk.de/downloads/prif78.pdf "Turkey: Islam and Laicism Between the Interests of State, Politics, and Society"] (PDF). [https://en.wikipedia.org/wiki/Peace_Research_Institute_Frankfurt Peace Research Institute Frankfurt.] Archived from [https://www.prif.org/downloads/prif78.pdf the original] (PDF) on 28 October 2008. Retrieved 19 October 2008.</ref> Спрам ''CIA World Factbook-''у, муслиманє творя 99,8% жительства, а векшина з нїх то сунити.<ref>[https://web.archive.org/web/20220618061436/https://www.cia.gov/the-world-factbook/countries/turkey-turkiye/#people-and-society "Turkey (Turkiye)".] [https://en.wikipedia.org/wiki/The_World_Factbook The World Factbook.] [https://en.wikipedia.org/wiki/Central_Intelligence_Agency Central Intelligence Agency.] Archived from [https://www.cia.gov/stories/story/spotlighting-the-world-factbook-as-we-bid-a-fond-farewell/#people-and-society the original] on 18 June 2022. Retrieved 19 May 2024.</ref> На основи анкети, преценєносц KONDA-е за муслиманох була 99,4% у 2006. року.<ref>[https://en.wikipedia.org/wiki/Turkey#CITEREFKONDA2006 KONDA 2006, p. 24]</ref> преценєносц же єст алевитох медзи 10% и 40% жительства. Процент нємуслиманох у нєшкайшей Турскей бул 19,1% 1914. року, хвильково, нємуслиманє творя 0,2% жительства спрам ''Шветвей кнїжки фактох''.<ref> =https://web.archive.org/web/20220618061436/https://www.cia.gov/the-world-factbook/countries/turkey-turkiye/#people-and-society "Turkey (Turkiye)" [https://en.wikipedia.org/wiki/The_World_Factbook The World Factbook. Central Intelligence Agency.] Archived from [https://www.cia.gov/stories/story/spotlighting-the-world-factbook-as-we-bid-a-fond-farewell/#people-and-societyhttps://www.cia.gov/stories/story/spotlighting-the-world-factbook-as-we-bid-a-fond-farewell/#people-and-societythe original] on 18 June 2022. Retrieved 19 May 2024.</ref> даєдни од нємуслиманских заєднїцох то Єрмени, Асирци, болгарски православци, католїки, Греки, Євреє и протестанти.[422] Жридла преценюю же ше християнске жительство у Турскей руша медзи 180.000 и 320.000.[423][424] Турска ма найвекшу єврейску заєднїцу медзи жемами зоз муслиманску векшину.<ref>DellaPergola, Sergio (2018). [https://www.jewishdatabank.org/content/upload/bjdb/2018-World_Jewish_Population_(AJYB,_DellaPergola)_DB_Final.pdf "World Jewish Population, 2018"] (PDF). In Dashefsky, Arnold; Sheskin, Ira M. (eds.). The American Jewish Year Book, 2018. Vol. 118. Cham, Switzerland: Springer. pp. 361–452. ISBN 978-3-030-03906-6. [https://en.wikipedia.org/wiki/OCLC#Identifiers_and_linked_data OCLC 1090130084] – via Jewishdatabank.org.</ref>Хвильково постоя у Турскей 439 церкави и синаґоґи.<ref> [https://www.indyturk.com/node/88486/haber/t%C3%BCrkiye%E2%80%99de-hristiyan-ve-yahudilere-ait-439-ibadethane-ve-24-dernek-var "Türkiye'de Hristiyan ve Yahudilere ait 439 ibadethane ve 24 dernek var".] Independent Türkçe.</ref> KONDA 2006. року преценєла же 0,47% жительства нє мало нїяку релиґию.[419] Спрам KONDA-и, часц одраснутих гражданох хтори ше идентификовали як нєвернїки звекшала ше зоз 2% у 2011. на 6% у 2021. року.[380] Анкета ''Gezici Araştırma'' зоз 2020. року указала же ше 28,5% генерациї '''''Z''''' идентификує як нєрелиґиозне.<ref>[https://www.sozcu.com.tr/gezici-arastirma-merkezi-baskani-murat-gezici-sozcuye-acikladi-turkiyenin-kaderi-z-kusaginin-elinde-wp5867771 Gezici Araştırma Merkezi Başkanı Murat Gezici SÖZCÜ'ye açıkladı: Türkiye'nin kaderi Z kuşağının elinde".] sozcu.com.tr. 11 June 2020.</ref><ref> [https://www.gercekgundem.com/siyaset/188215/gezici-arastirma-merkezi-baskani-murat-gezici-turkiyenin-kaderi-z-kusaginin-elinde "Gezici Araştırma Merkezi Başkanı Murat Gezici: Türkiye'nin kaderi Z kuşağının elinde".] gercekgundem.com. 11 June 2020.</ref> '''Державни швета''' :* [[1. януар]] — Нови рок :* [[23. април]] — Дзень дзецох :* [[19. май]] — Дзень нєзависносци, младежи и спорта :* 30. авґуст — Дзень побиди :* 29. октобер — Дзень републики :* вирски швета (и державни) — Рамазански байрам, Курбан-байрам == Референци == [[Катеґория:Турска]] <references /> [[Катеґория:Держави у Европи]] [[Катеґория:Держави у Азиї]] [[Катеґория:Держави]] 7408f97h066xf84scdn6dk9ut0t9muz 21151 21137 2026-09-01T09:33:44Z Olirk55 19 Шаблон мапи 21151 wikitext text/x-wiki {|class="wikitable" align="right" width="300px" |- ! colspan="2" | Република Турска<br>''Türkiye Cumhuriyeti'' |- | colspan="2" align="center" | [[File:Flag of Turkey.svg|150px]] |- | colspan="2" align="center" | [[File:Turkey (orthographic projection).svg|250px]]<div style="text-align: center;"> '''Турска''' [[File:IstiklalMarsi-2013 (version 2).oga|right|thumb|280px|Гимна Турскей, Марш нєзависносци]]<ref>[https://www.mfa.gov.tr/the-turkish-flag-and-the-turkish-national-anthem.en.mfa "The Turkish Flag and The Turkish National Anthem (Independence March)".] Republic of Türkiye, Ministry of Foreign Affairs. Retrieved 4 August 2024.</ref> |- | '''Поверхносц''' | 783,562 км² |- | '''Интернет домен''' | .tr |- | '''Телефонски код''' | +90 |} '''Турска''' (tr. ''Türkiye''), урядово '''Република Турска''' (tr. ''Türkiye Cumhuriyeti''),то держава хтора ше находзи у югозаходней Азиї и юговосточней Европи, (односно Турска ґеоґрафски залапює два континенти). Векша часц ше находзи у Анадолиї, а менша часц у восточней Тракиї. На копну Турска ше гранїчи зоз осем державами зоз вкупну гранїцову длужину 2.648 km. На востоку гранїчи ше зоз Ґрузию, Єрмению, Азербейджаном и Ираном, на югу зоз Ираком и Сирию, а на заходзе зоз Греческу и Болгарску. На сиверу виходзи на Чарне морйо, на югу на Штредожене морє и на заходзе на Еґейске морє. Нєдалєко од побережя Турскей находзи ше и Кипар хтори политично подзелєни на медзинародно признату Кипарску Републику и Турску Републику Сиверни Кипар, хтору признава лєм Турска. Сивер Турскей єдно зоз сеизмично найактивнєйших подручйох на швеце зоз барз частима трешенями жеми. Векша часц Турскей териториї подложна жемотрешеньом.<ref>[https://www.ipkb.gov.tr/wp-content/uploads/2019/07/ISMEP4_GUCLENDIRME_EN140214.pdf „Retrofitting and Reconstruction Works”] Istanbul Seismic Risk Mitigation and Emergency Preparedness Project. бок. 10. ''„Taking a retrospective look at the earthquake records, it is observed that a major part of Turkey’s territory with high earthquake activity. Therefore, medium (and above) scale earthquakes frequently occur around the country.”'' </ref> Од векших варошох окреме зоз трешеньом жеми загрожени Истанбул. Турска ма прейґ 85 милиони жительох. Етнїчну векшину жительства творя Турки, а значну меньшину Курди. Главни город Анкара, а найвекши Истанбул. Други векши вароши то Измир, Бурса, Анталия. Тото подруче було населєне зоз рижнима цивилизациями як цо то Асирци, Греки, Трачанє, Фриґийци, Урартийци и Єрменє.<ref>Howard, Douglas Arthur (2001), [https://books.google.rs/books?id=Ay-IkMqrTp4C&pg=PA43&redir_esc=y The History of Turkey] Greenwood Publishing Group. ISBN 978-0-313-30708-9.</ref> <ref>Sharon R. Steadman; Gregory McMahon (2011).[https://books.google.rs/books?id=7ND_CE9If3kC&redir_esc=y ''The Oxford Handbook of Ancient Anatolia: (10,000-323 BC)''] Oxford University Press. бок. 3—11, 37. ISBN 978-0-19-537614-2.</ref><ref>Casson, Lionel (1977). [https://web.archive.org/web/20190503015440/https://www.metmuseum.org/pubs/bulletins/1/pdf/3258667.pdf.bannered.pdf The Thracians] The Metropolitan Museum of Art Bulletin. 35 (1): 2—6. [https://sr.wikipedia.org/wiki/Me%C4%91unarodni_standardni_serijski_broj ISSN 0026-1521] [https://sr.wikipedia.org/wiki/JSTOR JSTOR][https://www.jstor.org/stable/ 3258667] [https://sr.wikipedia.org/wiki/Digitalni_identifikator_objekta doi] [https://www.jstor.org/stable/ 3258667] Архивоване зоз ориґинала (PDF) </ref> Геленизация започала под час Александра Велького, а наставена под час византийского периода.<ref>David Noel Freedman; Allen C. Myers; Astrid Biles Beck (2000). [https://books.google.rs/books?id=P9sYIRXZZ2MC&redir_esc=y Eerdmans Dictionary of the Bible] Wm. B. Eerdmans Publishing. бок. 61. ISBN 978-0-8028-2400-4. </ref> Селджуки ше почали досельовац у 11. вику, а їх побида над византийцами (битка 1071. року при Марцикету), означела початок снованя Турскей. == Релєф == [[File:The Lycian Way - 2014.10 - panoramio.jpg|right|thumb|319x319px|Ликийска драга за пешакох длугока 760 км (470 милї) у югозаходней Турскей]]Ґеоґрафски Турска подзелєна на седем реґиони. То: Мраморни регион, Еґейски , Чарноморски, Централна Анадолия, Штредожемни реґион, Восточна Анадолия и Юговосточна Анадолия. Тоти реґиони ше значно розликую по веґетациї и климатских условийох. У рижних реґионох розлична клима, та ше прето на тих [[поверхносц|поверхносцох]] пестую и рижнородни польопривредни култури. У Турскей заступене лєсарство, овоцарство, лєбо дзе погодує та розвити и туризем итд. На плодней жеми чарноморского реґиону ше пестую рижни чаї, [[доган]], [[кукурица]] и [[лїсковец]]. Регион Штредожемного моря пресцера ше од горох Таурус на сиверу по гори Аманос на востоку и у тим реґионє преважно ше пестує лимун (цитруси), [[помаранче]], банани, парадичи, кикирики и памук. Юговосточна Анадолия найстарши реґион и найпознатши по култури Турскей а пресцера ше од горох Таурус. Ту ше находза рики Еуфрат и Тиґар. Найзаступенши польопривредни култури хтори ше пестую то [[жито]], ярец, винова лоза, маслини и пистач. == Клима == Побрежни подруча Турскей хтори ше гранїча зоз Еґейским и Штредожемним морйом маю умерену медитернску климу, цепли, сухи лєта и благи, лєм дакус жимнєйши жими. Побрежни подруча хтори коло Чарного моря маю океанску климу зоз цеплима, [[Влага|влажнима]] лєтами и дакус жимнєйшима и влажнима жимами. <ref name=":0">[https://web.archive.org/web/20140328192740/http://www.dmi.gov.tr/files/en-US/climateofturkey.pdf „Climate of Turkey”] (PDF). General Directorate of Meteorology. Архивирано из [https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D1%83%D1%80%D1%81%D0%BA%D0%B0 оригинала] (PDF) 28. 3. 2014. г. Приступљено 24. 1. 2014.</ref> У Турскей коло побрежя Чарного моря, то єдини реґион дзе єст найвецей паданя у цеку цалого рока.<ref name=":0" /> [[File:Köppen types of Turkey.jpg|right|thumb|321x321px|Климатски зони у Турскей спрам Кепеновей класификациї клими]] Побрежни подруча хтори ше гранїча зоз Мраморним морйом, хтори повязую Еґейске и Чарне морйо, маю преходну климу помедзи умерено медитеранскей клими и умерено океанскей клими зоз цеплима и горуцима, сухима лєтами и нєбарз жимнима влажнима жимами.<ref name=":0" /> Мож повесц же каждей жими на припобрежних часцох Мраморного и Чарного моря, пада [[шнїг]] алє ше за пар днї розпущує. Медзитим шнїг ридко пада на побрежйох Еґейского а ище ридше Штредожемного моря.<ref name=":0" /> Окреме знаю буц оштри жими на Анадолскей висоровнї. [[Температура|Температури]] ше рушаю од -30 по -40 ступнї (−22 — −40 °F) и зявяю у сиверновосточней Андадолиї, а нападани шнїг ше нє розпущує и по 120 днї у року, а на верхох найвисших горох стої и затримує ше цали рок. Гори блїзко при побрежю зопераю и онєможлївюю уплїв Медитерана же би клима предзерала до нукашньосци и так даваю централней висоровнї Анадолиї у Турскей континенталну климу зоз оштрима преходами рочних часцох.<ref> [https://web.archive.org/web/20140328192740/http://www.dmi.gov.tr/files/en-US/climateofturkey.pdf „Climate of Turkey”] (PDF). General Directorate of Meteorology. Архивирано из [https://sr.wikipedia.org/wiki/Турска оригинала] (PDF) 28. 3. 2014. г. Приступљено 24. 1. 2014.</ref> == Административне подзелєнє == Турска административно подзелєна на 81 вилаєти (тур. ''il''). Вилаєти у векшини случайох маю мено по своїм шедзиску, зоз трома винїмками: * Гатай — шедзиско Антиохия * Коджаели — шедзиско Измит * Сакаря — шедзиско Адапазар [[File:Turkey provinces blank gray.svg|center|thumb|759x759px|Мапа административних подзелєньох (празна-без назвох вилаєтох)]] УЛОЖИЦ Шаблон:Мапа турских вилаєтох зоз пописанима менами '''Турски подзелєня на 81 вилаєти''' {| class=wikitable |- style="background:#fff;" | Агри (вилајет)|Аґри | Адана (вилајет)|Адана | Адияман (вилаєт)|Адияман | Айдин (вилајет)|Айдин | Аксарај (вилајет)|Аксарай | Амасија (вилајет)|Амасия | Анкарски вилајет|Анкара | Анталија (вилајет)|Анталия |- style="background:#fff;" | Ардахан (вилајет)|Ардахан | Артвин (вилајет)|Артвин | Афјонкарахисар (вилајет)|Афйонкарахисар | Бајбурт (вилајет)|Байбурт | Баликесир (вилајет)|Баликесир | Бартин (вилајет)|Бартин |[Батман (вилајет)|Батман | Билеџик (вилајет)|Биледжик |- style="background:#fff;" | Бингол (вилајет)|Бинґел | Битлис (вилајет)|Битлис | Болу (вилајет)|Болу | Бурдур (вилајет)|Бурдур | Бурса (вилајет)|Бурса | Ван (вилајет)|Ван | Газијантеп (вилајет)|Ґазиянтеп | Гумушхане (вилајет)|Ґумушхане |- style="background:#fff;" | Гиресун (вилајет)|Ґиресун | Денизли (вилајет)|Денизли | Дузџе (вилајет)|Дуздже | Дијарбакир (вилајет)|Диярбакир | Елазиг (вилајет)|Елазиґ | Ерзинџан (вилајет)|Ерзинджан | Ерзурум (вилајет)|Ерзурум | Једрене (вилајет)|Едирне |- style="background:#fff;" | Ескишехир (вилајет)|Ескишегир | Зонгулдак (вилајет)|Зонґулдак | Игдир (вилајет)|Иґдир | Измир (вилајет)|Измир | Испарта (вилајет)|Испарта | Истанбулски вилајет|Истанбул | Јалова (вилајет)|Ялова | Јозгат (вилајет)|Йозґат |- style="background:#fff;" | Кајсери (вилајет)|Кайсери | Карабик (вилајет)|Карабик | Караман (вилајет)|Караман | Карс (вилајет)|Карс | Кастамону (вилајет)|Кастамону | Кахраманмараш (вилајет)|Каграманмараш | Килис (вилајет)|Килис | Кутахија (вилајет)|Китахия |- style="background:#fff;" | Конија (вилајет)|Кония | Коџаели (вилајет)|Коджаели | Кирикале (вилајет)|Кирикале | Киркларели (вилајет)|Киркларели | Киршехир (вилајет)|Киршехир | Малатија (вилајет)|Малатијя | Маниса (вилајет)|Маниса | Мардин (вилајет)|Мардин |- style="background:#fff;" | Мерсин (вилајет)|Мерсин | Мугла (вилајет)|Муґла | Муш (вилајет)|Муш | Невшехир (вилајет)|Невшехир | Нигде (вилајет)|Ниґде | Орду (вилајет)|Орду | Османије (вилајет)|Османиє | Ризе (вилајет)|Ризе |- style="background:#fff;" | Сакарија (вилајет)|Сакария | Самсун (вилајет)|Самсун | Сивас (вилајет)|Сивас | Сирт (вилајет)|Сирт | Синоп (вилајет)|Синоп | Текирдаг (вилајет)|Текирдаґ | Токат (вилајет)|Токат | Трабзон (вилајет)|Трабзон |- style="background:#fff;" | Тунџели (вилајет)|Тунджели | Ушак (вилајет)|Ушак | Хакари (вилајет)|Хакари | Хатај (вилајет)|Гатай | Чанакале (вилајет)|Чанакале | Чанкири (вилајет)|Чанкири | Чорум (вилајет)|Чорум | Шанлијурфа (вилајет)|Шанлиурфа |- style="background:#fff;" | Ширнак (вилајет)|Ширнак | | | | | | | |} {|style="margin:0 auto" | |} [[File:Administrative divisions of Turkey.svg|center|thumb|803x803px|Maпa и мена aдминистративних подзелєньох на вилаєти у Турскей]] == Жительство == Турки евроазийски [[народ]], точнєйше їх окремна ґрупа, зоз коло 83,81 милиони припаднїкох, хтори жию розпоредзени на двох континентох. Найвекша часц жительох жиє у Малей Азиї (Турска зоз коло 49 милиони), и на Балкану, и то у: Боларскей (815.000), Греческей (130.000), Македониї (81.000), Румуниї (150.000), и нєпознате число у жемох бувшей Югославиї, як и на Кипру (135.000). Векша часц Туркох жиє у Ираку (200.000 до 300.000), Сириї (100.000) тиж и у часцох державох Азиї, дзе ше волаю Туркмени. Вецей од три милиони Туркох жиє у заходней Европи, од хторих 1,2 милиони у Нємецкей. Першираз ше Турки споминаю у 6. вику, а потомки су туркийского народа, хтори ше у 11. вику пребили и розширели ше по Анадолию, мишаюци ше поступно зоз другима народами у тей часци швета: Греками на захадзе, Єрменами и Курдами на востоку, и Ґрузинами на сиверовостоку, а з часци и зоз Славянами на юговостоку Европи. Нєшкайша Турска признава шицких Туркох за своїх державяанох, нє лєм державянох Турскей, алє є тиж так горда и на свою моцну дияспору, алє и „етнїцкима Турками“ (Турками у етнїцким смислу), хтори представяю [[Нация|национални]] меншини у сушедних державох. == Туризем == [[File:Marmaris harbor (aerial view), Muğla Province, southwest Turkey, Mediterranean.jpg|right|thumb|302x302px|Пристанїще Мармарис (погляд зоз воздуха), провинция Муґла, югозаходна Турска, Медитеран.]]Туризем у Турскей представя значну часц привреди а нагло ше розвивал пред конєц 20. и початком 21. вика,<ref>[https://web.archive.org/web/20190411212207/http://yigm.kulturturizm.gov.tr/Eklenti/62462,2018turizmgenelistatistiklerpdf.pdf?0 „Tourism Statistics”] (PDF). Culture and tourism Ministry. Архивирано из [https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D1%83%D1%80%D1%81%D0%BA%D0%B 0оригинала (PDF)] 11. 4. 2019. г. Приступљено 27. 3. 2019.</ref> Турске Министерство култури и туризма хвильково интензивно промовує турски туризем у рамику проєкта ''Туркеи Хоме''. Турска єдна зоз дзешец найлєпших шветових дестинацийох, зоз найвекшим процентом иножемних нащивительох хтори приходза зоз Европи; окреме Нємецкей и Русиї остатнїх рокох. Турска 2019. року була шеста у швеце по чишлє медзинародних туристичних приходох нащивительох, такой за Италию, зоз 51,2 милиони иножемних туристох хтори нащивели тоту жем.<ref>World Tourism Organization. 2019. [https://sr.wikipedia.org/wiki/Me%C4%91unarodni_standardni_broj_knjige ISBN 978-92-844-2115-2.] [https://sr.wikipedia.org/wiki/Digitalni_identifikator_objekta doi:10.18111/9789284421152]</ref>   Турска ма 19  Унесково локалитети шветового нашлїдства и 84 места шветового нашлїдства на пробней лїстини. У Турскей єст 519 плажи зоз ''Белаву заставу'', и по тим є на трецим месце у швеце. Истанбул  дзешати найнащивенши город на швеце зоз 13.433.000 нащивительох рочнє од 2018. Анталия други найнащивенши город у Турскей зоз прейґ 9 милиони туристох 2021. року. == Култура == Турска ма барз рижнородну културу хтора ,,мишанїна<nowiki>''</nowiki> розличних елементох турскей, анадолскей, византийскей и османскей култури (османска у велїх аспектох була наставок и греческо-римскей и исламскей култури) зоз заходну културу и традицию, зоз процесом хтори започал уплївовац ,,заходоизмом<nowiki>''</nowiki>  на Османске царство а предлужело ше по нєшка. Тото мишанє першобутно настало як резултат стретаня Туркох и їх култури зоз народами на хтори наишли у цеку своїх миґрацийох зоз централней Азиї ґу захаду. Сучасна турска култура у периодзе републики була продукт намаганя же би ше створело „модерне“ заходне дружтво, алє зоз отримованьом традицийних, вирских и историйних вредносцох.<ref>Ibrahim Kaya (2004). [https://books.google.rs/books?id=0Iy7pJBRgjYC&redir_esc=y Social Theory and Later Modernities: The Turkish Experience.] Liverpool University Press. стр. 57—58. ISBN 978-0-85323-898-0. Приступљено 12. 6. 2013.</ref> Турска култура тиж уплївовала на европску уметносц и моду, окреме медзи 16. и 18. виком, у чаше кулминованя отоманскей моци — феномен хтори наволани ''Turquerie''. '''Архитектура''' [[File:Selimiye... - panoramio.jpg|right|thumb|300px|Джамия Селимия у Єдрену, (збудовал Мимар Синан), приклад класичней османскей архитектури.]]Турска представя ,,дом'' числених насельох неолита, як цо то Чатал-Хоюк.[453][54] Зоз бронзовей епохи, важни архитектонски остатки уключую Аладжа-Хоюк и друге пасмо Трої.[54] Исную рижни приклади старогреческей и староримскей архитектури, окреме у еґейским реґиону.[454] Византийска архитектура датує зоз 4. вика новей ери. Найлєпши єй приклад Свята София. Византийски архитектонски стил предлужел ше розвивац после освойованя Истанбула, як цо и архитектура византийского препородзеня.[455] У периодзе турскеого князовства, зявела ше окремна архитектура хтора уключовала византийску и єрменску архитектуру зоз архитектонскима стилами пренайдзених у захадней и централней Азиї.[456] Тота архитектура часто хасновала камень и цегли и створела числени караван-сараї, медреси и маузолеї.[457] Османска архитектура ше зявела у северозахадней Анадолиї и Тракиї. Вщасна османска архитектура мишала „традицийну анадолску исламску архитектуру зоз локалнима будовательнима материялами и технїками“.[458] После заберня Истанбула, класична османска архитектура ше зявела у 16. и 17. вику.[459] Найважнєйши архитекта класичного периода бул Мимар Синан, чийо главни дїла уключую джамию Шехзади, джамию Сулейманиї (450) и джамию Селимиї. [[File:Istanbul asv2020-02 img05 Crowne Plaza Old City.jpg|right|thumb|300px|Хотел Краун Плаза Олд Сити, познати апартмани Тайєре, (приклад першей националней обнови) у Истанбулу, ]] Починаюци од 18. вику, османска архитектура була под увплївом европских елементох, а то резултовало розвой османского барокного стила.[460] Европски уплїв ше предлужел и у 19. вику. 461,460 Од 1918. року, турска архитектура ше може подзелїц на три часци. Од 1918. по 1950. рок, перши облапя период Першого националного архитектонского руха, хтори прешол у модернистичну архитектуру. [[File:Eskisehir Odunpazarı tour in 2018 8523.jpg|right|thumb|300px| Традицийни турски хижи, хтори реновирани у округу Одунпазари у Ескишехиру, место шветового нашлїдства УНЕСКО-а.[452)]]Модерни и вельки будинки були преферирани за явни будинки, док народна архитектура типа „турскей хижи“ уплївовала на приватни хижи. Од 1950. по 1980.рок, друга часц залапює урбанизацию, модернизацию и интернационализацию. За бивальни обєкти, почало преовладовац „армиранобетонски, плочасти, квартелї штреднєй висини“. Од 1980. року, треца часц дефинована спрам навикох потрошачох и медзинародних трендох, як цо то тарґовецки центри и дїловни будинки такв.,,кули''. Луксузни резиденциї зоз „турским стилом хижох“ були ,,глєдани''.[462] У 21. вику, проєкти урбаней обнови постали тренд.[463] Роздумованє и отпорносц на природни катастрофи як цо трешеня жеми (хтори у Турскей части) єден з главних цильох проєктох урбаного будоватльства.[464] Старим будинком стан ризични и потребне им у вельких процентох обнавянє-реновиранє. === Театер === Турски народни театер (-{''halk tiyatrosu''}-) составени зоз штирох розличних уплївох и напрямох розвою. То: традиция валалского театра, традиция народного театра, традиция дворского театра и традиция заходного театра.<ref>Ајкут, Ксенија (2017). Турски фолклор. Лапово: Колор Прец.</ref> [[File:Süreyya Opera House in Istanbul, Turkey.jpg|right|thumb|300px|Опера Сурея у Истанбулу, у Турскей.]] Популарни театер облапя представи зоз глумцами, бабкарски представи, представи зоз ,,цинями<nowiki>''</nowiki> тиж и ,,бешедне<nowiki>''</nowiki> приповеданє. Приклад за представи циньох ''Карадьоз и Хадживат''. Такв. дворски театер бул префинєна, субтилна верзия популарного театра. Починаюци од 19. вику, почала ше зявйовац заходна театрална традиция у Турскей. После основаней Турскей Републики, формовани державни конзерваториюм и Державна театрална компания.<ref>And, M. (1983). "Theatre in Turkey". Turkish Studies Association Bulletin. 7 (2): 20–31. [https://en.wikipedia.org/wiki/JSTOR#Content [https://en.wikipedia.org/wiki/JSTOR#Content JSTOR 43385121.]</ref> '''Литература''' [[File:Orhan Pamuk.jpg|right|thumb|300px|Орхан Памук, турски [[писатель]], добитнїк нобеловей награди. Турски романописатель и його турска анґорова мачка у власним роботним простре.]] Историйно литература/кнїжовносц Турскей иснує вецей як тисяч роки. Селджуцки и османски период залапює числени литературни и поетски дїла. Турски приповедки и поезия зоз Централней Азиї тиж ше отримовали. Приповедки ''Дїда Коркута'' приклад усней наративней традициї. ,,Дивански луґат<nowiki>''</nowiki> ал-Турк, зоз 11. вика, содержи турски язични информациї и поезию. Юнус Емре, под вплївом Румия, бул єден зоз найважнєйших писательох анадолскей турскей поезиї. Османска наративна поезия хасновала „префинєну дикцию“ и зложени словнїк. Уключовал суфийски мистицизем, романтизем и формални елементи.<ref>And, M. (1983). "Theatre in Turkey". Turkish Studies Association Bulletin. 7 (2): 20–31. [https://en.wikipedia.org/wiki/JSTOR#Content JSTOR 43385121.]</ref> '''Медиї и кино''' ('''биоскоп''') Коло сто телевизийних каналох, тисячи локалних и националних радио станїцох, даскельо дзешетки новини, продуктивна и профитoбилна национална биоскопия и швидки рост хаснованя широкопасмового интернета творя живу медийну индустрию у Турскей.<ref> [https://web.archive.org/web/20120716153048/http://www.tesev.org.tr/Upload/Publication/67e244dd-5c21-4d34-8361-4c7f3d003140/11461ENGmedya2WEB21_09_11.pdf"The Political Economy of the Media in Turkey: A Sectoral Analysis"] (PDF). tesev.org.tr. Archived from [https://www.tesev.org.tr/Upload/Publication/67e244dd-5c21-4d34-8361-4c7f3d003140/11461ENGmedya2WEB21_09_11.pdf the original] (PDF) on 16 July 2012. Retrieved 18 February 2015.</ref><ref> [https://veriportali.tuik.gov.tr/en/press/45587 "Survey on Information and Communication Technology (ICT) Usage in Households and by Individuals, 2022". data.tuik.gov.tr. Turkish Statistical Institute. 26 August 2022.]</ref> Векшина ТВ публики дзеля явни емитер ТРТ и мрежoво канали як цо Канал Д, Шоу ТВ, АТВ и Стар ТВ. '''Музика и танєц''' Главне жридло: Музика Турскей и турски народни танєц [[File:Baris Manco.jpg|right|thumb|300px|Барис Манчо бул турски рок музичар и єдан зоз сновательох анадолского рок жанра.]]Гоч класификация жанрох турскей музики може буц проблематична, заш лєм ше можу спатрац три широки категориї. То „турска народна музика“, „турска уметнїцка музика“ и вецейнїсти популарни музични стили. Тоти популарни музични стили уключую арабску, поп и анадолски рок.<ref>[https://en.wikipedia.org/wiki/Martin_Stokes Stokes, Martin] (2010). [https://books.google.rs/books?id=uwnpAkCTo88C&redir_esc=y The Republic of Love: Cultural Intimacy in Turkish Popular Music.] Chicago Studies in Ethnomusicology. The University of Chicago Press. ISBN 978-0-226-77506-7 – via Google Books.Stokes 2010, p. 14]</ref> Популарносц поп музики и ширенє истей принєсло медзинародну славу даскелїх турских поп гвиздох. == Релиґия == Джамия Султана Ахмеда, позната и як Белава джамия у Истанбулу, єдна є зоз найзначнєйших и найпопуларнєйших памятнїкох османлийскей архитектури. Турска секуларна держава без урядовей державней релиґиї; устав предвидза шлєбоду виросповеданя и спрам совисци.<ref>Axel Tschentscher. [https://servat.unibe.ch/icl/tu00000_.html "International Constitutional Law: Turkey Constitution".] Servat.unibe.ch. Retrieved 1 November 2010.</ref><ref>[https://web.archive.org/web/20081028211305/http://www.hsfk.de/downloads/prif78.pdf "Turkey: Islam and Laicism Between the Interests of State, Politics, and Society"] (PDF). [https://en.wikipedia.org/wiki/Peace_Research_Institute_Frankfurt Peace Research Institute Frankfurt.] Archived from [https://www.prif.org/downloads/prif78.pdf the original] (PDF) on 28 October 2008. Retrieved 19 October 2008.</ref> Спрам ''CIA World Factbook-''у, муслиманє творя 99,8% жительства, а векшина з нїх то сунити.<ref>[https://web.archive.org/web/20220618061436/https://www.cia.gov/the-world-factbook/countries/turkey-turkiye/#people-and-society "Turkey (Turkiye)".] [https://en.wikipedia.org/wiki/The_World_Factbook The World Factbook.] [https://en.wikipedia.org/wiki/Central_Intelligence_Agency Central Intelligence Agency.] Archived from [https://www.cia.gov/stories/story/spotlighting-the-world-factbook-as-we-bid-a-fond-farewell/#people-and-society the original] on 18 June 2022. Retrieved 19 May 2024.</ref> На основи анкети, преценєносц KONDA-е за муслиманох була 99,4% у 2006. року.<ref>[https://en.wikipedia.org/wiki/Turkey#CITEREFKONDA2006 KONDA 2006, p. 24]</ref> преценєносц же єст алевитох медзи 10% и 40% жительства. Процент нємуслиманох у нєшкайшей Турскей бул 19,1% 1914. року, хвильково, нємуслиманє творя 0,2% жительства спрам ''Шветвей кнїжки фактох''.<ref> =https://web.archive.org/web/20220618061436/https://www.cia.gov/the-world-factbook/countries/turkey-turkiye/#people-and-society "Turkey (Turkiye)" [https://en.wikipedia.org/wiki/The_World_Factbook The World Factbook. Central Intelligence Agency.] Archived from [https://www.cia.gov/stories/story/spotlighting-the-world-factbook-as-we-bid-a-fond-farewell/#people-and-societyhttps://www.cia.gov/stories/story/spotlighting-the-world-factbook-as-we-bid-a-fond-farewell/#people-and-societythe original] on 18 June 2022. Retrieved 19 May 2024.</ref> даєдни од нємуслиманских заєднїцох то Єрмени, Асирци, болгарски православци, католїки, Греки, Євреє и протестанти.[422] Жридла преценюю же ше християнске жительство у Турскей руша медзи 180.000 и 320.000.[423][424] Турска ма найвекшу єврейску заєднїцу медзи жемами зоз муслиманску векшину.<ref>DellaPergola, Sergio (2018). [https://www.jewishdatabank.org/content/upload/bjdb/2018-World_Jewish_Population_(AJYB,_DellaPergola)_DB_Final.pdf "World Jewish Population, 2018"] (PDF). In Dashefsky, Arnold; Sheskin, Ira M. (eds.). The American Jewish Year Book, 2018. Vol. 118. Cham, Switzerland: Springer. pp. 361–452. ISBN 978-3-030-03906-6. [https://en.wikipedia.org/wiki/OCLC#Identifiers_and_linked_data OCLC 1090130084] – via Jewishdatabank.org.</ref>Хвильково постоя у Турскей 439 церкави и синаґоґи.<ref> [https://www.indyturk.com/node/88486/haber/t%C3%BCrkiye%E2%80%99de-hristiyan-ve-yahudilere-ait-439-ibadethane-ve-24-dernek-var "Türkiye'de Hristiyan ve Yahudilere ait 439 ibadethane ve 24 dernek var".] Independent Türkçe.</ref> KONDA 2006. року преценєла же 0,47% жительства нє мало нїяку релиґию.[419] Спрам KONDA-и, часц одраснутих гражданох хтори ше идентификовали як нєвернїки звекшала ше зоз 2% у 2011. на 6% у 2021. року.[380] Анкета ''Gezici Araştırma'' зоз 2020. року указала же ше 28,5% генерациї '''''Z''''' идентификує як нєрелиґиозне.<ref>[https://www.sozcu.com.tr/gezici-arastirma-merkezi-baskani-murat-gezici-sozcuye-acikladi-turkiyenin-kaderi-z-kusaginin-elinde-wp5867771 Gezici Araştırma Merkezi Başkanı Murat Gezici SÖZCÜ'ye açıkladı: Türkiye'nin kaderi Z kuşağının elinde".] sozcu.com.tr. 11 June 2020.</ref><ref> [https://www.gercekgundem.com/siyaset/188215/gezici-arastirma-merkezi-baskani-murat-gezici-turkiyenin-kaderi-z-kusaginin-elinde "Gezici Araştırma Merkezi Başkanı Murat Gezici: Türkiye'nin kaderi Z kuşağının elinde".] gercekgundem.com. 11 June 2020.</ref> '''Державни швета''' :* [[1. януар]] — Нови рок :* [[23. април]] — Дзень дзецох :* [[19. май]] — Дзень нєзависносци, младежи и спорта :* 30. авґуст — Дзень побиди :* 29. октобер — Дзень републики :* вирски швета (и державни) — Рамазански байрам, Курбан-байрам == Референци == [[Катеґория:Турска]] <references /> [[Катеґория:Держави у Европи]] [[Катеґория:Держави у Азиї]] [[Катеґория:Держави]] 20f3inocvh16vcwscehzt0r8zet6srr 0 1200 21138 10109 2026-08-31T15:19:05Z Sveletanka 20 катеґория и фотоґрафия 21138 wikitext text/x-wiki [[File:Cradle cap new photo help in diagnosis.jpg|thumb|right|250px|Цеменко на главки дзецка]] '''Цеменко''' (серб. темењача, всл. cemeňe; наша форма то деминутив од цеме або цеменє, а то общеславянске, од праслав. temę) – дзецинска хорота на глави: Цеменко то таке як храста на цеменю, жовкавей [[Фарба|фарби]]. Точнєйше, то масц зоз глави и парплї, риня. Настава од студньовей, тупей води, та прето мацери зберали дижджовку, бо вона нє залої власи. Цеменко мали углавним лєм малючки дзеци, нєдопатрени беби, алє тота храста знала вироснуц и на глави векших дзецох. Цеменко то себорични дерматис верху глави. Зявює ше як масни жовкави насклади на цеменю глави, окреме на часци дзе рошню власи. То анї нє инфекция, анї нє алерґия. Погришно ше трима же цеменко настава як резултат подлей гиґиєни. До зявеня цеменка приходзи пре змоцнєне вилучованє лойних шлїжнїкох. '''Лїченє''' – Порядне купанє и змиванє власох з одвитуюцим шампоном. После купаня з ручнїком осушиц цемено и зачесац. Кед цеменко залапело грубшу и векшу [[поверхносц]] дзецинскей главки, тоту часц мож намачац з олєйом за беби. У векшини случайох цеменко ше поцагнє у першим року дзецкового живота, кед престава змоцнєне вилучованє лойних шлїжнїкох, понеже гормони хтори го спричинєли поступнє капу з орґанизма. == Литература == * ''Словнїк руского народного язика'' II, О – Я, Нови Сад 2017, б. 687 == Вонкашнї вязи == * Karin Vasić, [https://www.doktok.rs/portal/sta-je-temenjaca-i-kako-je-se-resiti Šta je temenjača i kako je se rešiti?]vebsajt doktok.rs, 28. april 2021. * [https://newmed.rs/sta-je-temenjaca/ Šta je temenjača?] vebsajt newmed.rs * Temenjača kod starijih: [https://minutzamene.com/seboroicni-dermatitis-lecenje/ Seboroični dermatitis glave: uzroci i lečenje.] vebsajt minutzamene.com Жридла на хторих дознаце [https://www.google.com/search?q=temenja%C4%8Da&rlz=1C1CHZN_enRS963RS963&oq=&gs_lcrp=EgZjaHJvbWUqCQgBECMYJxjqAjIJCAAQIxgnGOoCMgkIARAjGCcY6gIyCQ Вецей о цеменку.] [[Катеґория:Хороти скори и подскорових тканьох]] jmql43e2x1snx564fx3jjade7904s12 0 2469 21123 19843 2026-08-31T14:01:03Z Sveletanka 20 катеґория 21123 wikitext text/x-wiki {| class="wikitable"align=right width=300px |+ ! colspan="2" |<div style="text-align: center;">Грекокатолїцка церква у Вербаше |- | colspan="2" |[[File:Muzej u Vrbasu, Grkokatolička crkva.tif|thumb|300px|Грекокатолїцка церква у Вербаше]] |- ! colspan="2" |Общи информациї |- |Место |Вербас |- |Општина |Вербас |- |Держава |Сербия |- |Час наставаня |1939. |} '''Грекокатолїцка церква у Старим Вербаше''' пошвецена швету Покрова Пресвятей Богородици. Єй вибудов почата 1939. року на месце дзе уж була [[Святи храм|церква]] зоз 1860. року, зоз хторей превжати двери и образи.<ref>Гргуровић, Орбовић, Вукотић (2016). Културно наслеђе Врбаса. Нови Сад: Градски музеј културног центра Врбаса. ISBN 978-86-88271-17-2. </ref> Вибудов церкви закончена после 1945. року.<ref>Лоц, Фридрих (2014). Књига о Врбасу. Челарево: Културни центар Врбаса, Музејска збирка. ISBN 978-86-88271-11-0. </ref> == История парохиї == [[Руснаци у Сербиї|Руснаци]] ше до [[Вербас|Вербасу]] присельовали зоз [[Руски Керестур|Керестура]] и зоз [[Коцур|Коцура]], особлїво после револуциї 1848/49. року. У Вербаше 1850. року жили 70 руски фамелиї. Як припаднїки [[Грекокатолїцка церква|грекокатолїцкей церкви]] вони основали парохию 1860. року, з одобреньом крижевского владики Дюри Смичикласа. Першобутно тота парохия була филияла парохиї у Коцуре и о нєй ше старали коцурски [[Священїк|священїки]]. Перши самостойни парох грекокатолїцкей парохиї у Вербаше бул священїк Владислав Лабош 1885. року. После двох рокох служеня вон напущел тоту парохию и, за кратки час, превжал ю священїк Мирослав Ґолеш.<ref name=":0">Отић, Љубица (2010). 150 година парохије у Старом Врбасу. Завод за културу војвођанских Русина, Гркокатоличка парохија Покрова Пресвете Богородице Стари Врбас. ISBN 978-86-85855-12-2.</ref> == Перша церква у Вербаше == Перши руски храм у Вербаше подзвигнути 1892. року. Пошвецел го крижевски владика Юлиян Дрогобецки. У периодзе меди 1887. и 1891. роком парохийски священїк бул Андри Сеґеди. Вон бул вельки ентузияста и закладал ше за злєпшанє материялного стану парохиї и за подзвигованє културного и просвитного живота Руснацох у Вербаше. Як музично талантовани, Сеґеди пестовал церковне шпиванє и духовну музику. == Нєшкайша церква == Од 1933. року зоз парохию руководзел священїк [[Дюра Биндас]]. Под час його служеня, 1939. року розпочате мурованє новей церкви пошвеценей Покрову пресвятей Богородици. Проєкт за храм виробел українски архитекта Володимир Сичинский. Випатрунок церкви [[File:Muzej u Vrbasu, unutrašnjost crkve.tif|right|thumb|300px| Нукашньосц церкви]]представя синтезу архитектонских елементох українского стилу и елементох традицийного войводянского барока. Понеже ориґинални проєкт бул затрацени, церква будована спрам його скраценей верзиї. Орнаменти у церковним ентериєру намальовал Ружичка, маляр аматер зоз [[Кула|Кули]], а [[иконостас]], крем [[Царски дзверка|царских дверох]] хтори принєшени зоз старей церкви у Коцуре, омальовал [[Петро Ризнич Дядя]].<ref name=":0" /> Реконструкция крова зробена после Другей шветовей войни а нова фасад зробена 1974. року под час пароха Владимира Тимка. З його закладаньом збудована и зборнїца у [[Церковна порта|церковней порти]]. Року 1990. церкву залапел огень хтори спричинєл вельку материялнун чкоду. Знїщени церковни предмети и священїцки [[Ризи|одежди]]. == Референци == [[Катеґория:Грекокатолїцки церкви у Сербиї]] <references /> [[Катеґория:Културна скарбнїца]] [[Катеґория:Вербас]] [[Катеґория:Церкви]] 3ao9180jicxtobpupxtcwpc55n7cncc 0 2775 21121 19844 2026-08-31T14:00:16Z Sveletanka 20 катеґория 21121 wikitext text/x-wiki {{Инфорамик | headerstyle = background:#FF6060; | header1 = <big> Грекокатолїцка церква Успения Пресвятей Богородици у Коцуре </big> | label2 = | data2 = [[File:Crkva u Kucuri.jpg|right|thumb|300px|Грекокатолїцка церква Успения Пресвятей Богородици у Коцуре]] | header3 = Общи информациї | label4 = Место | data4 = Коцур | label5 = Општина | data5 = Вербас | label6 = Держава | data6 = Сербия | label7 = Файта | data7 = | label8 = Час наставаня | data8 = 1820. | label9 = Тип | data9 = | label10 = Ступень | data10 = | label11 = Власнїк | data11 = | label12 = Установа | data12 = | label13 = Датум защити | data13 = 29. децембер 2022. | label14 = Поховани | data14 = | label15 = Припознаня | data15 = }} '''Грекокатолїцка церква Успения Пресвятей Богородици у Коцуре''' то грекокатолїцка парохиялна [[Церковна порта|церква]] у [[Коцур|Коцуре]] хтора подпада под компетенцию Керестурскей грекокатолїцкей епархиї. Походзи з другей половки 18. вику. По своїх архитектонских прикметох припада стилу хтори познати як панонски барок. Ма штириуглову апсиду, а бочни мури змоцнєти зоз контрафорами.<ref>„Зоз скарбнїци християнскей култури”, Роман Миз.  Нови Сад. 1994. ISBN 978-86-82503-01-9.</ref> Преглашена є за памятнїк култури Републики [[Сербия|Сербиї]] у децембре 2022. року. <ref>Влада Републике Србиjе, [https://www.srbija.gov.rs/vest/675007 Шест цркава проглашено за споменике културе.] www.srbija.gov.rs , 29. децембар 2022.</ref> == История == Перша грекокатолїцка церква у Коцуре була збудована 1765. року такой по присельованю грекокатолїцких [[Руснаци у Сербиї|Руснацох]] до того места. Пред тим, у валалє була лєм сербска [[православна церква]] за Сербох старобивательох. Була то церква чийо мури були набивани. Нука було места за коло 300 особи. У самей нукашньосци нє було нїяки уметнїцки вредносци. Церква нє мала турню алє место турнї була подзвигнута дзвонїца зоз гредох на хторей бул єден [[дзвон]] чежки коло 50 кґ. Була пошвецена Покрову Пресвятей Богородици. У Коцуре 1778. року було 658 грекокатолїкох. Уж о три роки, 1781, число грекокатолїкох у Коцуре наросло по 1215. Нагле звекшанє руского жительства у валалє було причина же тота церква поступнє поставала цесна. Фундамент новей церкви поставени 1792. року. Тота подїя описана у перших сербских новинох Сербскија новини (Беч, число 79 од 1. октобра 1792. року). Вибудов новей церкви хтора и нєшка активна допущела царица Мария Терезия и о тим видала ришенє 8. юлия 1780. року. Тото потвердзел єй син Йосиф II 1786. року и церква вибудована о трошку угорскей дворскей комори 1795. року. И попри того же вибудов церкви почала 1792. року, кед поставени фундаментални [[камень]], пре войни хтори водзела Австроугорска, єй вибудов тирвал длуго.<ref>Дорокхази, Силвестер. 230 роки самостойносци коцурскей парохиї. Християнски часопис ''Дзвони'', септембер 2006: 6.</ref> Проєктант церкви бул Йосип Киш, а главни муляр Франциско Фриц. Лука Шостерич бул представитель угорскей дворскей комори и будовательни руководитель. Богослуженя и далєй отримовани у старей церкви покля нова церква нє була нука цалком ушорена. [[Иконостас]] омальовал маляр Арсен Теодорович, а резбариї на иконостасу зробел Йоган Штайнгаузер, [[Скулпторство|скулптор]] и иконорезбар зоз Зомбора. Иконостас поставени 1813. року. Владика Константин Станич 1820. року пошвецел нову церкву хтора ноши мено Успения Пресвятей Богородици. Церква длугока 33.2 [[Метер|метери]], широка є 13,7 m, нука є висока 11 m. Церковна турня висока 47,2 метери.<ref>Др Йоаким Сеґеди: Парохиї осецкого викарията у 18. и 19. столїтию, ''Християнски календар'' 1980, Руски Крстур</ref>Опрез церкви ше находзи вельки [[криж]] зоз червеного мрамору хтори поставени 1872. року. У вецей нагодох церква була оправяна и мальована. Подлога у цалей церкви була перше зоз цеглох а 1843. року поставени камени патос. Нукашньосц церкви омальована 1910. року. Медзи 1920. и 1923. роком набавени и поставени три церковни дзвони. Року 1939. подзвигнути нови мраморни пристол. Академски маляр Лазар Микулич намальовал вельки малюнок Царици-Богородици 1959. року и поставел го до святилїща.<ref>''Християнски календар'' 1975, Михайло Макай, Руски Керестур 1974.</ref> Истого року попри церкви збудована сакристия. Вонкашньосц церкви обновена 1974. року. Електрификация дзвонох зробена 1978. року. Пре нєисправни електрични инсталациї 1980. року на иконостасу вибухнул огень. У огню подполно знїщени або значно очкодовани 11 образи як и часц резбарийох на иконостасу. Вибудов церковней сали у порти церкви одпочата 1989. року. У сали ше находза три малюнки академскей малярки Серафини Пушкаш Стойшич хтора по походзеню з Коцура. Фундаменти за нови парохиялни дом при церкви 1998. року пошвецел владика [[Славомир Микловш]] а вибудов закончена у октобре 2000. року.<ref>Микола М. Цап: Два и пол столїтия першей грекокатолїцкей церкви у Коцуре, ''Шветлосц'' - часопис за литературу, културу и уметносц, юлий-септембер 2015. ч. 3 (б. 391)</ref> == Ґалерия == <gallery> Файл:Kucura, Uniate church.jpg|Грекокатолїцка церква у Коцуре Файл:Црква 2.jpg|Церква у Коцуре, попатрунок зоз церкви Файл:Kucura, Uniate church 11.JPG|Криж опрез церкви Файл:Слика Царице-Богородице у гркокатоличкој цркви у Куцури.jpg|Малюнок/образ Царици-Богородици Файл:Kucura, Uniate church 4.JPG|Криж опрез грекокатолїцкей церкви Файл:Црква у Куцури 1.jpg|Церква Успения Пресвятей Богородици </gallery> == Литература == * Лабош, Федор (1979). [https://books.google.ca/books?id=lM63AAAAIAAJ&redir_esc=y История Русинох Бачкей, Сриму и Славониї 1745-1918.] Вуковар: Союз Русинох и Українцох Горватской. * Микола М. Цап, Церква и школа у Коцуре, Нови Сад, 1996. ISBN 86-82503-07-7. * Зборник Матице српске за ликовне уметности 37, Нови Сад 2009. ISSN 0352-6844 / UDK 7 (05) * Мр Јанко Рамач: Грекокатолїцка церква у Бачки под юрисдикцию калочскей архиепископиї (1751—1777), ''Християнски календар'' 1995, Нови Сад 1994. == Референци == <references /> [[Катеґория:Коцур]] [[Катеґория:Грекокатолїцки церкви у Сербиї]] [[Катеґория:Култура]] [[Катеґория:Културна скарбнїца]] [[Катеґория:Церкви]] 0vv8fbbvs702cd582hjbzw7ywok8hl7 14 2817 21117 16893 2026-08-31T13:50:14Z Sveletanka 20 корекция катеґориї 21117 wikitext text/x-wiki [[Катеґория:Релиґия]] [[Катеґория:Церкви]] q3awxlspz3qx64vniaenimlr7p8jqoj 0 3255 21129 20438 2026-08-31T14:29:32Z Sveletanka 20 катеґория 21129 wikitext text/x-wiki [[Файл:Stoppelfeld-nah.jpg|мини|Сцернянка]] '''Сцернянка''' або '''сцерень''' (серб. ''стрњика'') то остатки [[Слама|слами]], лєм даєден цент над жему, хтори нє залапела коса (з чловечу руку, косачка, вязачка або комбайн). Тоти остатки ше заорює, або згнїю „на ногох”. Швижа сцернянка златножовта, а о два-три днї, окреме кед спаднє диждж або пар рана на ню шеднє роса, меня [[Фарба|фарбу]]. Слама почарнєє. Анї єдна [[коса]] нє може покошиц шицко у узретим [[Жито|жице]], аж анї теди кед ше го чува з хемию и пирска процив шицких коровчох, та ше у сцернянки вше найдзе даєдна фольовка, чисцец, коньска мента, нацинє [[Чернїца|чернїцох]]. Нє так давно, сцернянку ше зохабяло же би була паша за дробнєйши статок: овци, швинї, дробизґ, живину – питому и дзиву (голуби, фазани, [[Герлїчка|герлїчки]], [[Тащок|тащки]], шпаки) хторей швижа сцернянка була богата покарма. Кед косаче нє по своєй дзеки зохабели за собу досц зарна, воно ше утапшало, залїпло за влажну жем або блато, та з того виросла нова рошлїна. Тота рошлїна нє чекала октобер, ожелєнєла за даскельо днї. Теди ше гварело же сцернянка – виросла. На нєй ше зявели и квитки як цо [[чисцец]] и коньски [[вашилєц]], хтори медоносни и прицагую пчоли. Дараз ше по сцернянки ходзело боси, лєм требало знац як ше сцернянку ґажи же би нє штухала так барз: ноги ше цагало за собу. Найбаржей заш лєм завадзала чернїчанка хтора становяла крочай, репела ше за костки и там зохабяла зодарту скору. Нєшка сцернянка нїкому нє треба: статок ше карми у [[Хлїв|хлївох]], а парасти ю понагляю заорац. Пред заорйованьом єден час дзепоєдни ґаздове сцернянку спальовали. Даєдни после заораней сцернянки шею друге шаце, наприклад даяку швидконарастацу желєняву [[Капуста|(капусту]], [[Огурка|огурки]]). Сцернянка прецизовала мена даєдним шацом, та ше тераз по нєй [[жито]], раж, овес, ярец (дзекеди и соя) волаю сцернянково жита. == Литература == * ''Словнїк руского народного язика II, О – Я'', Нови Сад 2017, б. 559. * [https://www.dnevnik.rs/drustvo/precanska-leksika-strnjika-ili-drugi-zivot-zita Strnjika] [[Катеґория:Польопривреда]] 63ic6wxj5xed7i6cisgd2bz6yooj637 0 3366 21154 20569 2026-09-01T10:16:38Z Olirk55 19 21154 wikitext text/x-wiki {{Инфорамик | headerstyle = background: #CEF2EC | header1 =<big>Орґулї</big> | label2 = | data2 = [[File:Schneeberg St. Wolfgangskirche organ (aka).jpg| |center||thumb|300px| <div style="text-align: center;"> Оргулї у церкви „"St. Wolfgangskirche" у Шнеберґу (Саксония, Нємецка).]][[File:06 Auszug e.ogg|center|thumb|<div style="text-align: center;">Звук орґульох ]] | header3 = Общи информациї | label4 = Класификация | data4 = идиофони з клавиятуру | label5 = Хорнбостел-Сакс класификация | data5 = • 422.222.11 (flue pipes) • 422.122 (beating reed pipes) --422.132 (free reed pipes) | label6 = Походзенє инструмента | data6 = Далєки восток, документовано 3. вик п.н.еру | header7 = Обсяг тонох | label8 = | data8 = [[File:Organ Range.svg| center|thumb|250px|<div style="text-align: center;">]][[File:Xylophone jingle.wav|center|thumb|200px|<div style="text-align: center;">Звук ]] | label9 = Зродни инструменти| data9 = | label10 = Улїв до рики | data10 | header11 = Зродни инстурменти | label12 = Инструменти-предходнїки| data12 = Гармониюм, Панова пищалка | label13 = Притоки| data13 = }} '''Орґулї''' ( грeч.  ''οργανον'', лат. ''organum'') то найвекши и найзложенши [[Музични инструменти|музични]] [[Подзелєнє музичних инструментох|инструмент]]. Припада ґу аерофоним инструментом. Маю моцни [[звук]], хтори зоз свою фарбу и моцносцу здогадує на вельки [[Оркестер|оркестер.]] Тонски обсяг, патраци на клавиятуру, од ,,C&#39;&#39; (у велькей октави) и углавним по ,,g³&#39;&#39; . Алє пре рижнородносц реґистрох реални звучни обсяг вельо векши: од найнїзшей октави ,, ₂ C&#39;&#39; аж по ,,g⁶ ” (шеста октава) , а обсяг [[Тон|тонох]] нє стайомни, завиши од каждого инструмента окреме. == Наставанє тона == Тон настава зоз трепеценьом [[Воздух|воздуха]] у циви. За кажди тон орґулї маю окремну циву, та аж и вецей циви зоз розличну фарбу (тембр) и моцносцу звука. Пошоровани циви розличней длужини (значи даваю розлични висини тонох) хтори продукую тони истей фарби и моцносци даваю єден реґистер. == Реґистри (пищалки) == Пищалки (серб.свирале) цилиндрични, копасти, призмово або пирамидни циви у хторих ше находзи згуснути воздух, хтори кед виходзи зоз цивох дава звук. Материяли зоз хторих ше правя може буц древо, калай, олово и бакар. У зависносци на хтори способ виходзи вонка воздух, розликую ше: ♦ '''''Лабиялни''''' пищалки [[File:Flue Pipe schematic.png|75x75px|Лабиялна пищалка]] ♦ '''''Язични''''' пищалки. ♦ '''''Микстури''''' то ище єдна окремна файта реґистрох хтора постої. То зложени реґистри хтори маю по вецей пищалки прикапчани на єден вентил. Нє даваю чисти тон окрем основного тона и даєдни тони зоз [[Аликвотни тони|аликвотного]] шора тонох. Вше ше хасную у комбинациї зоз другима реґистрими и даваю орґульом препознатлїви, шветли и шветочни звук Орґулї маю вецей таки реґистри-тембри хтори цалому шору тонох даваю фарбу звука хтори зродни даєдному инструменту лєбо ґрупи инструментох (флаути, древеним дуйним инструментом, [[Смиково инструменти|смиковим]], або плеховим дуйним инструментом и другим.) <ref>[https://www.reddit.com/r/classicalmusic/comments/1kv41c1/how_does_a_pipe_organ_actually_work_anna_lapwood/?tl=sr Kako zapravo funkcioniše orgulje? | Ana Lapvud | Classic FM]</ref> Реґистри звукох можу буц цихи, цми, ясни, предзераюци, оштри итд. Виводза-орґуляш реґистри уключує и комбинує их же би достал одвитуюци жадани звук.<ref>Szostak, Michał (2017). [https://www.theorganmag.com/issues/382.html „The World's Largest Organs”.] The Organ. The Musical Opinion Ltd. 382: 12—28. [https://sr.wikipedia.org/wiki/Me%C4%91unarodni_standardni_serijski_broj ISSN 0030-4883.] [https://web.archive.org/web/20190125080613/http://www.theorganmag.com/issues/382.html Архивирано] из оригинала 25. 1. 2019. г. Приступљено 24. 1. 2019.</ref><ref>Szostak, Michał (30. 9. 2018). [https://www.voxhumanajournal.com/szostak2018.html „The Largest Pipe Organs in the World”.] Vox Humana. Архивирано из [https://web.archive.org/web/20201107161622/http://www.voxhumanajournal.com/szostak2018.html [оригинала] 7. 11. 2020. г. Приступљено 15. 11. 2019.</ref> Реґистри ше уключую зоз прицисканьом реґистрових плещкох-типкох, або з поцагованьом полуги хтора ше находза на гральнїку при клавиятури. Зоз прицисканьом типки на клавиятури оможлївює ше струянє воздуху зоз [[Мех|меха]] до циви, а дава одвитуюци звук. == Часци орґульох == Состоя ше зоз реґистрох хтори ше находза углавним у древеним такв. орманє, потим мехох и механїзма за управянє (гральнїка, трактури и вентилох). == Гральнїк == [[File:Salemer Münster Orgel Spieltisch und Pedal.jpg|right|thumb|365x365px|Гральнїк на орґульох]]Шицки часци орґулї активовую ше до погону и управя ше прейґ '''гральнїка.''' Состої ше зоз єдней або вецей клавиятурох (найчастейше три) хтори ше волаю ''мануали''и на нїх ше грає з руками-пальцами.<ref>Kovačević, Krešimir, ур. (1977). „Orgulje”. MUZIČKA enciklopedija. 3, Or-Ž (2 изд.). стр. 6.</ref> На долнєй часци гральнїка находзи ше ище єдна клавиятура на хторей ше грає з ногами. Тота клавиятура ше вола ''педал''. Около мануала ше находза реґистри. Їх уключованє (з вицагованьом полуги ) одредзує хтори цивово ,,пищалки<nowiki>''</nowiki> граю, односно хтори фарби звука буду репродуковац. Окремни реґистри медзисобно повязую ''мануали'' а тиж и мануали з педалу. Вони ше волаю копули (капчи) '''Трактура''' Трактура ше наволує цали комплет механїзмох хтори повязую типки и реґистри (серб. свирале). Трактура може буц: ♦ '''''Механїчна''''', кед типку и реґистер повязую пошоровани древени ставци и вреценка. ♦ '''''Пнеуматска''''' повязує їх цивочки з ваздушним [[Прицисок|прициском]], або  ♦ '''''електромаґнетни''''' хтори повязани су зоз електромаґнетнима [[Габа|габами.]] [[File:Toccata et Fugue BWV565.ogg|right|thumb|300px|Токата и фуґа у де-молу, BWV 565, Йоган Себастиян Бах (1685-1750)]] '''Мех''' Шицок потребни воздух за гранє и реґистри доходзи зоз єдного або вецей мехох хтори пумпую [[воздух]] и тримаю го вше под истим прициском. Мехи ше пумпую спомоцу електромотора. Дакеди их пумповали людзе хтори ше наволовали ''калкант''и. '''Ручни мануали''' [[File:OrgueAtlanticCityConventionAll.jpg|right|thumb|280px|Мануали на орґульох]] Орґулї маю даскельо ручни клавиятури - мануали (2-7), хтори пошоровани поступнє и медзисобно ше розликую по составе реґистрох. Поготов важна клавиятура за ноги хтора ше вола педала, хтора служи за гранє найнїших тонох у [[Композиция|копозициї]]. Педали за ноги єст вецей. == Историят == Орґулї барз стари инструмент и прето им до конца нє познате походзенє. Нагадує ше же даяку файту орґульох хасновали ище стари [[Народ|народи]] Далєкого востоку (Китайци, Японци, Индийци). Познєйше, у старей Греческей найприблїжнєйши инстурмент орґульом була препозната Панова [[пищалка]]. До Европи сцигли и почало ше их хасновац у 8. вику, а после 14. вику нєт скоро анї єдного векшого города без орґульох, а поготов у заходноевропских [[Святи храм|церквох]] орґулї барз заступени и хаснує ше их под час отримованя Служби Божей. Перши познати орґулї у церкви поставени у Ахену 812. року. Таки вчасни штредньоевропски орґулї мали вельки и нєзґрапни типки и мали мало реґистари. == Соло гранє на орґульох и импровизациї == [[File:BWV726.jpg|right|324x324px]][[File:BWV726.ogg|right|thumb|310x310px|Йоган Себастиян Бах (1685-1750), Духовни корал за орґулї ''Herr Jesu Christ, dich zu uns wend'' BWV 726]] Найзначанєйши уметнїцки аспект граня на орґульох то соло виводзенє. Од барокного периода, наважнєйши музични форми за орґулї були: прелудиюми, [[токата]], фантазия, волунтар, тиенто, чакона, [[пасакаля]], ричеркар, фуґа, варияциї, свита, соната, трио соната и симфония за орґулї; комбинация фуґи зоз претходним начишлєним даєдним дїлом (напр., Фуґа+прелудиюм, +токата або +фантазия) тиж звичайна. Тоти орґульски композициї ше наволовали „шлєбодна“ орґульска музика прето же су засновани на темох на хтори [[Композитор|композиторе]] шлєбодно компоновали. Попри тих, постоя композициї засновани на хору: григориянске шпиванє (простопиниє) и протестантски и католїцки [[Гимна|гимни]] од хторих дзепоєдни тиж компоновани у горе описаних формох. Звичайна форма аранжманох за орґулї углавним були протестантски гимни духовних прикметох аранжовани за [[Хор|хор.]] == Композиторе орґульскей музики == {| class="wikitable" |+ ! colspan="3" |Композиторе хтори писали дїла за орґулї |- |[[Йоган Себастиян Бах]] |Ґеорґ Фридрих Гендл |Генри Персл |- |Марко Енрико Боси |Александр Хилман |Макс Реґер |- |Леон Боєлман |Йоган Лудвиґ Кребс |Дїроламо Фрескобалди |- |Йоганес Брамс |Франц Лист |Доменико Зиполи |- |Антон Брукнер |Феликс Менделсон Бартолди |Олеґ Янченко |- |Дитрих Букстехуде |Клаудио Меруло |Феличе Морети |- |Шарл Мари Видор |[[Волфґанґ Амадеус Моцарт]] |Камий Сенс-Санс |- |Андреа Ґабриели |Йоган Пачелбел |Цезар Франк |} Попри горе начишлєних композиторох постоя ище и велї други композиторе и авторе рижних формох хтори компоновали музику за орґулї. == Ґалерия == <gallery> Файл:Querschnittorgel.svg|алт=Крижни пресек орґульох. Креировал :Kantor.JH, вименєл Thornard.|Крижни пресек орґульох. Креировал :''Kantor.JH'', вименєл ''Thornard.'' Файл:Udine, cattedrale metropolitana di Santa Maria Annunziata - Organo Nacchini-Zanin.jpg|Орґулї зоз 18. вику (1745. рок), Удине, Италия, Митрополитска катедрала ''Санта Мария Анунчиата'' Файл:Ebertorgel.jpg|Орґулї зоз ренесансней епохи, (церква у Инсбурґу) Файл:Laon Cathedral Organ 01.JPG|Оргулї у катедрали Нотр Дам у Лану, Французка Файл:Usnaconsole.jpg|Орґулї зоз вецей мануелами (клавиятури), ножни мануал Файл:Weingarten Basilika Gabler-Orgel Spieltisch.jpg|Церква св.Мартина, Вайнґартен, Нємецка: оргулї Јозефа Ґаблера </gallery> == Литература == * Ahrens, Christian (2006). In Bush, Douglas & Kassel, Richard (Eds.), The Organ: an Encyclopedia, стр. 399–499. New York: Routledge. ISBN 0-415-94174-1 * Audsley, G.A. (1965). [[iarchive:artoforganbuildi00auds/page/n7/mode/2upArt|of Organ-Building.]] New York: Dover Publications. ISBN 0-486-21314-5.: * Douglass, Fenner (1995). [[iarchive:languageofclassi0000doug|The Language of the Classical French Organ. New Haven:]] Yale University Press. ISBN 978-0-300-06426-1. * Bédos de Celles, Dom François L'art du facteur d'orgues. Charles Ferguson (Trans.) (1977). The Organ-Builder. Raleigh, NC: Sunbury Press. 1768.. == Вонкашнї вязи == * [https://ibiblio.org/pipeorgan/ The Pipe Organ], a basic overview of the organ * [https://www.theorganmag.com/ The Organ], quarterly UK publication about pipe organs * [http://ellykooiman.com/ ellykooiman.com], pipe organ website with information and detailed photos of various organs * [https://www.youtube.com/watch?v=inpb_eAI564 Orgulje - kraljica među instrumentima] youtube.com * Из истории мировой органной культуры XVI—XX веков.&nbsp;— <abbr>М.</abbr>: МГК им. Чайковского, ООО «Музиздат», 2008.&nbsp;— ISBN 9875904082031. {{Commonscat}} == Референци == [[Катеґория:Музика]] [[Катеґория:Музични инструменти]] [[Катеґория:Музични термини]] 9pzf03nybabhow90l5q9n10ewnhcm2q 0 3392 21128 20691 2026-08-31T14:27:22Z Sveletanka 20 ушорйованє 21128 wikitext text/x-wiki [[File:Baptism_-_Marcellinus_and_Peter.jpg|right|thumb|250px|Кресценє у вчасним християнстве]] '''Кресценє''' (серб. ''крштење'', греч. ''Βαπτιζω'', транслит. ''Ваптизо'', рсй. ''крещение'' – зачириц, замуриц до води пре обрядне пречисценє) то у християнстве єдна зоз Святих Тайнох хтори Исус нєпоштредно установел,<ref>[[:sr:Крштење#CITEREF%D0%A1%D0%B2%D0%B5%D1%82%D0%BE_%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%BC%D0%BE|Свето писмо]], [https://svetopismo.pouke.org/biblija.php?lang=ijekav&lang2=&book=40&chap=28 Свето јеванђеље по Матеју 28:18-19], ''svetopismo.pouke.org''.</ref> а апостоли практиковали.<ref>[[:sr:Крштење#CITEREF%D0%A1%D0%B2%D0%B5%D1%82%D0%BE_%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%BC%D0%BE|Свето писмо]], [https://svetopismo.pouke.org/biblija.php?lang=ijekav&lang2=&book=44&chap=2 Дјела светијех апостола 2:38], ''svetopismo.pouke.org''.</ref><ref>[[:sr:Крштење#CITEREF%D0%A1%D0%B2%D0%B5%D1%82%D0%BE_%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%BC%D0%BE|Свето писмо]], [https://svetopismo.pouke.org/biblija.php?lang=ijekav&lang2=&book=44&chap=10 Дјела светијех апостола 10:48], ''svetopismo.pouke.org''.</ref> Обряд кресценя то обряд уводзеня до християнства. Накадзи дзецко кус замоцнєє, после штерацец дньох, мож го покресциц. [[Святи храм]] препоручує покресциц дзецко цо скорей, перше пре напредованє дзецка, а потим и кед би наступел нєщешлїви случай, же би дзецко нє умарло нєпокресцене бо би ше го нє могло по християнски поховац. Кресценє ше одвива у храме (у церкви), а може и у доме родичох. За кресценє нєобходни кресна мац и кресни оцец (кума и кум) хтори кресцени у истей вири, як и биле платно ([[крижма]]). Старше слово за кресценє то кресцини (всл. ''krescini'': ''volac na krescini'' – волац дакого же би були кум и кума на кресценю). == Кресценє у нужди == Кед ше случи же ше дзецко пре хороту найдзе у животней опасносци, окончує ше ткв. кресценє у нужди. Тото кресценє може окончиц кажда кресцена особа так же ше дзецко полєє або пошкропи з воду и випове слова: Кресци ше слуга Божи (мено) во имя Оца и Сина и Святого Духа аминь, тераз и вше и навики виков аминь. То формула кресценя хтору после [[священїк]], кед дзецко останє живе, нє вигваря, а шицки други молитви и поступки окончує по порядку. Кресценє дзецох облапя: полїванє главки дзецка зоз швецену воду, як и миропомазанє – кед новокресцени прима печац дара Духа Святого. == Миропомазанє == У нєпоштредней вязи зоз Святу тайну Кресценя и Свята тайна Миропомазаня. Тоти два святи тайни ше при грекокатолїкох и православних окончує вєдно, за розлику од римокатолїкох, дзе кресценє и кризманє оддвоєни. Миропомазанє то Свята тайна у хторей ше з окремну материю, Святим миром, окончує помасцованє шицких часцох цела през хтори примаме тот швет: чола, очох, носа, устох, ухох, першох, плєцох, рукох и ногох. Святе миро то олєйова материя, направена з драгих пахняцих рошлїнох. == История кресценя == Кресценє з воду ше од давна практиковало у старим швеце, як символ нє лєм физичного, алє и моралного очисценя. Християнске кресценє водзи походзенє од Исусового кресценя хторого кресцел Йоан Креститель. У перших викох християнства кресценю вше предходзело упознаванє з виру. У вчасним християнстве ше кресцело старших вирних, хтори ше пред тим мушели приявиц як кандидати за обряд кресценя и прейсц пририхтуюци период посту и молитви. Одроснути, хтори жадали прияц кресценє, волали ше оглашени. Оглашованє тирвало коло два роки. Кед би ше указало же су достойни кресценя, односно приманя до хтристиянскей заєднїци, ушлїдзел би обряд у хторим би инициянт голи, без шматох, уходзел до води, сплокуюци грихи и символизуюци шмерц свойого Я. Священїк би потим доволал Духа най зидзе на препородзеного, хтори облєка билу шмату и прима мед помишани з млєком – єдло за новонародзене дзецко.<ref>Питер Крејмер, Крштење и промена у раном средњем веку, 1993.</ref> Кресцело ше у потокох и рикох, а од Константина Велького у окремних базенох з воду, хтори були при церкви. Нєшка ше у вельким чишлє християнских церквох практикує кресценє дзецох. Гоч дзеци нє маю власни грих и нє можу вольно споведац свою виру пре нєдороснутосц, трима ше же вони заш лєм зоз своїм зачацом примаю общи стан погубеней людскей природи. Забранєне другираз ше ознова кресциц, алє ше дзеци можу ознова кресциц кед ше нє зна зоз сиґурносцу чи су кресцени чи нє. == Литература == * ''Словнїк руского народного язика I, А – Н'', Нови Сад 2017, б. 642. == Вонкашнї вязи == * [https://www.starhangelmihailo.com/pravoslavlje/krstenje/ Крштење], ''www.starhangelmihailo.com.'' * [https://www.vasilijeostroski.com/%D1%81%D0%B2-%D1%82%D0%B0%D1%98%D0%BD%D0%B0-%D0%BA%D1%80%D1%88%D1%82%D0%B5%D1%9A%D0%B0/ Св. тајна крштења], ''www.vasilijeostroski.com.'' * == Референци == [[Катеґория:Традиция]] [[Катеґория:Християнство]] hhq6dcqt0e8j36huouce1fmo9n5t278 0 3409 21135 20734 2026-08-31T15:05:50Z Sveletanka 20 катеґория 21135 wikitext text/x-wiki '''Шугай''' мили, милєнки, (дзивков) леґинь, любени. Слово настало од мадярского слова ''suhanc'', цо значи ''хлапец,'' а його розвой ишол так: найомни, плацени вояк; портир; слуга; хлапeц, леґинь. Нєшка тото слово уж хасную лєм старши особи, алє є у писньох и шпиванкох записане: ... ''Шугаю'', ''шугаю'', пре тебе ме лаю, а теди найбаржей, кед у карчми граю ... ''Шугаю, шугаю, пре тебе ме лаю'' (Studiа Ruthenica 25, б. 35) ... Мала я уж ''шугаїчка,'' алє тераз нє мам, задал вон ми жалю надосц, та уж за нїм нє дзбам... ''Док я була ище мала'' (Studiа Ruthenica 25, б. 15) Маме и [[презвиско]] ''Шугайда'' хторе, напевно вишло з того слова. Слово ''шугай'' ше хаснує и у словацких бешедох восточней Словацкей хтори позаписовала [[Професор|професорка]] музики Терезия Кубанїйова: ... ''Šuhaju'', ''šuhaju'', tvoja mac šaľena, ked idzem kolo vas, nadava mi mena ... ... ''Šuhajova'' matka namňe odkazuje, že jej preľubi sin doma ňenocuje ... == Литература == * ''Словнїк руского народного язика II,'' Нови Сад 2017, б. 786. * Часопис Дружтва за руски язик, литературу и културу Нови Сад ''Studia Ruthenica'' число 25, б. 15-35. * ''Krítky slovník nárečia slovenského ZEMPLÍNSKOTEPLICKÉHO'' abo jak še dakedi u Keresture hutorilo, podĺa Terézie Kubániovej, Zemplínska Teplica 2020. [[Катеґория:Архаизми]] [[Катеґория:Гунґаризми]] q9cn1kxfcqssx2bsxpbocek3mt60jmm 0 3427 21126 20905 2026-08-31T14:16:24Z Sveletanka 20 катеґория 21126 wikitext text/x-wiki '''Капра''' (мн. ''капри'', серб. ''крмељ''; карп.укр. ''капра''; слц. ''kapra/kaprina'' и ''karpa/karpina''; од праслав. ''kapra'', а то од ''kapati ='' нашо капкац) то нєчистота, гной у куце ока, насклади зоз шлїжи, клїтинкох скори, липидох и праху хтори ше зявюю рано после спаня. Тоти насклади маю защитну улогу и одстранюю цудзи цела з [[Поверхносц|поверхносци]] ока. Вони наставаю и през [[дзень]], алє док клїпкаме, ценки слизов филм их одстранює. На тот способ ше тоти насклади нє можу стварднуц, та нє приходзи до формованя капрох у очох. Док шпиме, ми нє клїпкаме, та ше капри нє одстранюю. То зошицким нормалне зявенє. Капри жовтей [[Фарба|фарби]], можу буц лїпкаци або хрупкави, зависно од того чи ше чечносц з нїх до рана випарела. Заш лєм, у дзепоєдних ситуацийох капри можу указовац же ше роби о озбильней инфекциї ока. '''Каправи''' = хтори ма у очох капри: ''каправи очи'' (поль. ''kaprawy'', слц. ''karpavý'', укр. ''каправий'') == Литература == ( ''Словнїк руского народного язика I, А – Н'', Нови Сад 2017, б. 576. == Вонкашнї вязи == * Borjana Solomun Papak, dr. med., specijalista oftalmologije [https://www.mojeoko.rs/saveti-za-zdrave-oci/ocne-bolesti-i-poremecaj-vida/krmelji-u-ocima Zašto imam krmelje u očima ujutro i kada to može biti znak problema?], www.mojeoko.rs, 15. maj 2026. * [https://www.optometrija.net/bolesti-oka/krmelji-u-ocima-krmelji-na-trepavicama/ Krmelji u očima – što uzrokuje pojavu krmelja na trepavicama?], www.optometrija.net, 4. mart 2023. [[Катеґория:Офталмолоґия]] 93vu923v88iaa50jhls3n83skbj5gbj 0 3451 21130 20988 2026-08-31T14:30:47Z Sveletanka 20 катеґория 21130 wikitext text/x-wiki [[File:White lighter with flame.JPG|right|thumb|300px|]]'''Запалька''' (серб. ''упаљач'', слц. ''zápalka'' = ширка, поль. ''zapalka'' = ширка. Назва запалька ше ту одноши на нове поняце ( з 20. вику), алє можлїве же нашо стари и кремень и оцилку волали запалька, так як цо Словаци и Поляци ширку (з 19. вику) наволали запалька. Запалька то механїчне допоможне средство хторе служи за палєнє циґаретли, циґару, [[Пипка|пипки]], ґазу або дачого иншого цо запалююце. За розлику од ширки, запальку мож хасновац вецей раз, бо ше нє троши запалька алє лєм запалююци флуїд хтори служи як гориво. То може буц чечни ґаз за запальки, бензин за запальки и под. За инициялне палєнє флуїду ше хаснує або кремень або електричну искрочку. == Предходнїки запальки == У прешлим вику як средство за палєнє огня у наших крайох ше хасновало: * кремень (файта [[Камень|каменя]] хтори з вдереньом вируцує искри) * оцилку (файта ресельова зогнута до форми полумешаца) * труд (файта [[Печарка|печарки]] хтора рошнє на лупи древа и хтору ше пред хаснованьом за палєнє огня окреме оброби) З кресаньом кременя до оцилки тота печарка би ше запалєла. '''Ширка''' Паралелно з розвойом запальки зявели ше и ширки (оп. [[Ширка]]). == Перши запальки == '''Перши запальки мали:''' * шкатулку * [[ґнот]] * мнатерию подобну вати хтору ше налївало з бензином * кремень * назубковане [[Колєсо|колєско]] хторе з чуханьом кременя руцало искру '''Потрошни матерял бул:''' * кремень хтори ше меняло * ґнот хтори горел, хтори ше тиж меняло * специялни бензин хтори ше долївало '''Запальки Зипо (''Zippo'')''' У Другей шветовей войни фирма ''Zipo'' за потреби америцкей армиї направела запальку на бензин чия характеристика була же ше, кед ше ю запалї и руци 40 [[Метер|метери]] далєко, нє загаши. Наменка була очиглядна: палєнє нєприятельских складзискох. == Модерни запальки == Модерни запальки вименєни у шлїдуюцим смислу: [[File:Feuerzeugsteinrp.jpg|right|thumb|280pc|Розствена запалька на ґаз зоз кременьом]] * Место кременя ше хаснує пиезоелектрични елемент хтори, кед ше го сцишнє, руца искру * Як гориво хаснує специялни ґаз за запальки. Єст запальки хтори мож дополньовац з ґазом и хторим мож меняц кремень, алє найпопуларнєйши запальки тоти цо ше их одруца кед потроша ґаз. == Литература == • ''Словнїк руского народного язика I, А – Н'', Нови Сад 2017, б. 469. == Вонкашнї вязи == * [https://sh.wikipedia.org/wiki/ Upaljač] [[Катеґория:Обисце]] [[Катеґория:Технолоґия]] facb4depcva84eo0n3m06btf3hleq38 0 3452 21133 20950 2026-08-31T14:54:18Z Sveletanka 20 катеґория 21133 wikitext text/x-wiki '''Фраєр''' (серб. жарґ. ''даса'', лаф, ''ђилкош'', тип; ''драган''; од нємецкого прикметнїка ''frei'', цо значи – шлєбодни. Слово ''der Freirer''(''sman'') по нємецки значи питач, будуци млоди). У нашим [[Руски язик|руским язику]] слово фраєр скорей означовало праве тото цо и у нємецким язику: мили, люби, любени; питач, млоди, заручнїк, будуци супруг, а у сучасней бешеди тото слово достало значенє ''любовнїк, швалер.'' У народних писньох и шпиванкох нашо предки так волали своїх любених: ▶ ... Шерцо мойо шерцо з [[Камень|каменя]] твардого, зарекай ше, дзивче, ''фраєра'' першого ...  ▶ ''Кед сом вчера вечар на [[Капура|капурки]] стала''  (''Studiа Ruthenica 25, б. 22'') ▶... Смутна я, смутна я, бо ме розжалєли, кед ме фраєр питал, одац ме нє сцели ... ▶ ''Чече вода, чече вода''  (''Studiа Ruthenica 25, б. 33'') ▶ ... Яй Боже мой, тоти мойо черешнї шицки ше ми розсипали по жеми! А хто же ми черешенки позбера? Кед я нє мам в [[Руски Керестур|Керестуре]] ''фраєра''? Хтора нє ма в Керестура ''фраєра'' та най шеднє на лавочку до двора ... Яй, Боже мой, тоти мойо черешнї   (''Studiа Ruthenica 25, б. 36'') Зоз истим значеньом слово фраєр (''frajir'') ше и нєшка хаснує у восточнословацких бешедох: ▶ ... ''Frajir'' še mi žeňi, pojdzem na vešeľe, pojdzem ja opatrec, co za paňu bere ... ▶ … ''Frajir'' še mi žeňi, na voľu mu davam, naj bere koho sce, ja še ňeodavam … ▶ ... ''Frajir, frajir,'' aľe jaki,co me ňigda ňeoblapi, ňeoblapi, ňepobočka, ňebudzem mu frajiročka … Зоз слова фраєр маме и виведзени слова як цо: ♦ '''''фраєриц ше''''' (мац фраєра або фраєрку), ♦ '''''фраєречка'''/фраєрочка'' (дем. и гипок. од фраєрка), ♦ '''фраєрка''' (мила, любена), ♦ '''''фраєрош''''' и ♦ '''''фраєркош''''' (тот цо ма фраєрки), ♦ '''''фраєрошка''''' и ♦ '''''фраєркошка''''' (тота цо ма фраєрох), а маме и квеце цо ше вола ''фраєрово баюси'' (лат. ''Nigella satova L''.), чия назва настала по подобносци рошлїни и хлопских баюсох. == Литература == • ''Словнїк руского народного язика II,'' Нови Сад 2017, б. 656. • Часопис [[Дружтво за руски язик, литературу и културу|Дружтва за руски язик, литературу и културу]] Нови Сад ''Studia Ruthenica'' число 25, б. 22-36. • Krítky slovník nárečia slovenského ZEMPLÍNSKOTEPLICKÉHO abo jak še dakedi u Keresture hutorilo, podĺa Terézie Kubániovej, Zemplínska Teplica 2020. == Вонкашнї вязи == * [https://man.wannabemagazine.com/ sport i zabava/frajer-odlike ponasanje] [[Катеґория:Ґерманизми]] j9sy8s2kmcmdux83vnfm98nertjiyw7 0 3457 21132 20989 2026-08-31T14:34:04Z Sveletanka 20 катеґория 21132 wikitext text/x-wiki [[File:HK CWB East Point Road outdoor workers Bags n Hooks May-2012.JPG|right|thub|300px|Торби рижних фарбох]]'''Торба''' (серб. ''торба''; всл. ''torba''; укр. торба; рсй. ''торба'' = [[оброшнїца]]; общеславянска назва; од тур. ''torba'') [[Мех|мех,]] мещок и под. за ношенє рижних предметох менших димензийох. У зависносци од наменки, торби можу буц рижних димензийох и направени з рижних материялох. == Файти == Спрам наменки и материялу з якого су направени, торби мож подзелїц на даскельо основни катеґориї: * Класична торба. Тоти торби найчастейше направени з даякей файти текстилу або штучних влакнох хтори барз моцни же би могли витримац векши терхи. * Броцак. Броцак файта торби хтора место ручки ма можлївосц за ношенє на плєцох. То типи школярских торбох за школски прибор и кнїжки за школу. * Найлонова або паперова торба направена з найлону або паперу и хаснує ше ю кед ше ноши менши чежини и на кратких релацийох. * Торба або куфер. Тоту файту торби ше найчастейше хаснує за длуги путованя. За розлику од обичних торбох, направена є або помоцнєта з даяким твардейшим материялом. Часто єй додати и [[Колєсо|колєска]] за котулянє у случаю векших чежинох. * Приручна торба або ташка/ташочка. То окремна катеґория торбох прилагодзена за каждодньове ношенє. Хаснує ше ю за ношенє рижних приручних предметох: шминки, бутєлара, [[Хусточка|хусточкох]], документох и под. Часте подзелєнє ташкох на хлопски и женски пре характеристични дизайн. Коло основней наменки, тота файта торби або ташки постава важни модни деталь. * Мех: тота файта торби направена з моцнєйших штучних влакнох або тканого домашнього платна на мехи и служи за преношенє и одкладанє розтресацого материялу. == Фразеолоґия == '''Масни як торба''' = барз масни (майстор и др.) '''Нагнївани (надути, здути) як торба''' = барз нагнївани, увредзени, алє то видно лєм по його подоби, випатрунку, нє виражує то з поступками, словами '''Од жобрака торбу питац''' = од бидного питац помоц '''Присц до жобрацкей торби''' = препаднуц, цалком охудобнїц == Ґалерия == <gallery> Файл:Reisetasche (fcm).jpg|Класична торба за путованє Файл:Burberry handbag.jpg|Женска ташка, торбичка Файл:Little Burberry Bag (439247992).jpg Файл:Indian lamb fur bag.jpg|Торба зоз бундички Файл:Briefcase.jpg|Хлопска торба/ташка Файл:Canon-Deluxe Backpack-200-EG.jpg|Броцак, руксак Файл:Bolsas-de-asa-plana-interior-bolsapubli.jpg|Паперово мещки Файл:Embroidered purse, France, mid 14th century AD - Cinquantenaire Museum - Brussels, Belgium - DSC08798.jpg|Женска каждодньова торбичка </gallery> == Литература: == • ''Словнїк руского народного язика II, О – Я'', Нови Сад 2017, б. 588. == Вонкашнї вязи == * [https://sr.wikipedia.org/sr-ec/%D0%A2%D0%BE%D1%80%D0%B1%D0%B0 Торба] * [https://saznajlako.com/2012/10/27/vrste-tasni-za-zene/ vrste tasni za zene] saznajlako.com {{Commonscat}} [[Катеґория:Модни деталї]] 5b1kqaxmqxu500xxoz1ylw8uicmel8k 0 3476 21116 21094 2026-08-31T13:45:24Z Sveletanka 20 корекция у таблїчки 21116 wikitext text/x-wiki {{Инфорамик | titlestyle = background:lightblue | title = Салмонела | image = [[Файл:SalmonellaNIAID.jpg|280п|center]] | caption = Електронски пояшнєна скенируюца електронска микроґрафия приказує ''Salmonella Typhimurum'' (червене) як напада културу чловечих клїтинкох | headerstyle = background:lightblue | header1 = [[Таксономия (биолоґия)|Наукова класификация]]| label2 = Домен: | data2 = Bacteria | label3 = Тип: | data3 = Pseudomonadota | label4 = Класа: | data4 = Gammaproteobacteria | label5 = Ряд: | data5 = Enterobacterales | label6 = Фамилия: | data6 = Enterobacteriaceae | label7 = Род: | data7 = ''Enterobacteriaceae'' | header8 = Файти и подфайти<ref>''[https://www.ncbi.nlm.nih.gov/Taxonomy/Browser/wwwtax.cgi?mode=Tree&id=590&lvl=3&keep=1&srchmode=1&unlock „Salmonella.] NCBI taxonomy.'' Bethesda, MD: National Center for Biotechnology Information. Приступљено 27. 1. 2019.</ref> | datastyle = text-align:left; | data9 = *''Salmonella bongori'' | data10 = *''Salmonella enterica'' | data11 = *''Salmonella enterica'' subsp. ''arizonae'' | data12 = *''Salmonella enterica'' subsp. ''diarizonae'' | data13 = *''Salmonella enterica'' subsp. ''enterica'' | data14 = *''Salmonella enterica'' subsp. ''houtenae'' | data15 = *''Salmonella enterica'' subsp. ''indica'' | data16 = *''Salmonella enterica'' subsp. ''salamae'' }} '''Салмонела''' (''лат.'' '''''Salmonella''''') то род палїчкастих ґрам-неґативних бактерийох хтори можу спричинїц тифоїдну горучку, паратифоидну горучку и трованє поживи.<ref>Ryan, KJ; Ray, CG, ур. (2004). [https://archive.org/details/sherrismedicalmi0000unse_q1i3 Ryan, KJ; Ray, CG, ур. (2004). Sherris Medical Microbiology] (4. изд.). McGraw Hill. ISBN 978-0-8385-8529-0.</ref><ref>Jovana Matić (2009). [https://www.tehnologijahrane.com/enciklopedija/patogene-bakterije-u-hrani-12.''Патогене бактерије у храни]</ref><ref>Мишић, Милан, ур. (2005). ''Енциклопедија Британика'' - С. Београд: Политика, Народна књига. стр. 19.</ref> Салмонели розкладаю вельке число угльових гидратох и творя квашнїну и [[ґаз]]. Серотип ''Salmonella'' ''typhi'' ма специфични биохемийни характеристики хтори ше розликую од других серотипох. Тота бактерия розклада ґлукозу и манитол без твореня ґазу, ферментує дулцитол, арабинозу, рамнозу, розклада мукати и ацетати, декарбоксилує лизин, алє нє и орнитин.<ref name=":0">Radanov Pelagić, Veselina (2000). ''Mikrobiologija stočne hrane''. Novi Sad: Univerzitet u Novom Sadu, Poljoprivredni fakultet. стр. 47.</ref> Салмонели нє розкладаю лактозу, сахарозу и урею, а продукую H₂S (водонїк-сулфид). Салмонели добре рошню и розмножую ше на вельким чишлє подлогох, та ше так можу розвивац и у вельким чишлє поживових артиклох розличного составу. Салмонели ше розмножую у температурним интервалу од 5 до 47 °C. [[Температура|Температури]] над 60 °C знїщую их за даскельо [[Минута|минути]]. Оптимални вредносци pH за салмонели у интервалу 6,5-7,5, а можу ше розмножовац и при вредносцох од 4,5-9,0. Можу прежиц у поживових артиклох у хторих активносц води a_w ≥ 0,94. Салмонели чувствительни на хлор, хлорово єдинєня и хлорамфеникол, а одпорни су на дїйство сулфонамиду и бензил-пеницилину. Даєдни адитиви, конзерванси, присмачки и стартер култури, сами або синерґистично з другима параметрами (pH, a_w (активносц води), температура) спомалшую або зопераю розмножованє салмонелох. У розпущенїни кухньовей солї салмонели можу прежиц даскельо мешаци, а у праху вецей як 80 днї. Салмонели можу буц присутни у рикох, одпадних водох, канализациї и других водох и гнойох.<ref>Radanov Pelagić, Veselina (2000). Mikrobiologija stočne hrane. Novi Sad: Univerzitet u Novom Sadu, Poljoprivredni fakultet. стр. 47.</ref> Поєдини файти ше находза у поживовох артиклох анималного походзеня, рибовей, косцовей и месовей муки. Салмонели синтетизую ендотоксин, хтори по своїм составе ґлицидо-липидо-полипептидни комплекс. Ридко синтетизую еґзотоксин. Донєдавна пановало думанє же нє шицки салмонели патоґени за людзох. Медзитим, искуства указали же практично шицки салмонели чкодлїви за чловека.<ref name=":0" /> При людзох спричинюю черевово инфекциї, менинґитиси, ендокардитиси и друге. Людзе ше найчастейше заража прейґ вайцох, меса и млєка, як и з воду. == Салмонелоза == '''Салмонелоза''' то охоренє жалудково-черевового тракту людзох и животиньох. Салмонелози примарно хороти домашнїх животиньох, хтори ше на чловека преноша з конзумованьом поживи анималного походзеня хтора контаминована зоз салмонелу и єй токсином. Салмонелоза першираз одкрита 1885. року у Нємецкей як охоренє людзох хторе настало после конзумованя меса зоз хорого коня. З того меса, а три роки познєйше и з меса хорей крави, изоловани по теди нєпознати микроорґанизем, наволани ''Salmonella enteritidis''. После того, велї микроорґанизми подобни салмонели одкрити при хорих людзох и животиньох, алє и у [[Пожива|поживи]] хтора спричинєла трованє людзох.<ref name=":0" /> ===Подзелєнє=== Салмонелози людзох мож подзелїц до шлїдуюцих ґрупох: *''' Общи циклични обераци охореня''', спомедзи хторих найзначнєйши тифоїд и паратифуси, а хтори спричинює ''S. enterica'' subsp. ''enterica'' *'''Алиментарни токсикоинфекциї''', спричинєни з ошлєбодзованьом ендотоксину после руйнованя бактерийней клїтинки у диґестивним тракту *'''Ентеритиси''', хтори ше розвиваю помали з преганячками. === Як ше мож заражиц зоз салмонелу === 1. Остатнїх рокох салмонела найдзена у огурки, динї, живинским месу, вайцох, пистачох, туни, термично нєобробеним месу (живинским найчастейше), желєняви, млєку, млєчних продуктох, риби, морских плодох, як и велїх других файтох поживи, та аж и у [[Масло|маслу]] з орехастих плодох. Заражена пожива звичайно випатра и пахнє нормално, та прето важне знац як зопрец инфекцию зоз салмонелу. 2. Салмонела частейше присутна у поживи влєце. Цеплєйша хвиля и пожива хтора нє стої у фрижидеру представяю добри условия за розвой салмонели. Обовязно треба тримац у фрижидеру або змарзнуц поживу хтора ше лєгко губи, уварени єдла або остатки поживи. 3. Салмонела може буц барз опасна за дзепоєдни ґрупи людзох. Симптоми инфекциї ше зявюю о 6 годзини до 6 дньох после конзумованя зараженей поживи. Найчастейше то диярея, температура и корчи у жалудку, кирвави фецес, дегидратация и круценє у галви при ставаню. Хорота углавним тирва 4–7 днї, после чого ше хори окрипя без хаснованя антибиотикох. Одредзени ґрупи людзох хтори подлєжни чежшей форми хороти хтора спричинєна зоз салмонелу то: особи старши як 65 роки, дзеци младши як 5 роки, особи хтори маю ослабену имуну систему або хронїчни хороти. 4. Салмонели причина за вецей случаї трованя як цо ше дума. На єден случай лабораторийно потвердзеного присуства салмонели, єст ище 30 нєпотвердзени случаї инфекциї з исту бактерию. Векшина людзох хтора достанє трованє з поживу нє пойдзе до дохтора, та прето анї нє знаю же су заражени зоз салмонелу. 5. Салмонела ше може шириц медзи животинями, а преноши ше и з чловека на чловека. Дзеци младши як 5 роки би нє требали дорушовац животинї при хторих єст високи ризик од салмонели як цо коритнявки, жаби, [[Кура|кури]] и качки. == Референци == <references/> == Жридло == * [https://sr.wikipedia.org/sr-ec/ Салмонела] == Литература == * [https://niv.ns.ac.rs/gde-vreba-salmonela/ Salmonela] niv.ns.ac.rs [[Катеґория: Ентеробактериї]] 856vq8nfr1vo5fhg6fcuj8lbkldoctc 10 3478 21118 21109 2026-08-31T13:51:11Z Saslavik 1716 21118 wikitext text/x-wiki <div style="position: relative; width: {{{width|800px}}}; display: inline-block;"> [[Файл:Turkey location map.svg|{{{width|800px}}}|center]] <!-- Вилаєти / Провинциї Турскей (81) --> <div style="position: absolute; top: 64%; left: 40%; font-size: 70%;">Адана</div> <div style="position: absolute; top: 56%; left: 76%; font-size: 70%;">Адияман</div> <div style="position: absolute; top: 53%; left: 25%; font-size: 70%;">Афионкарахисар</div> <div style="position: absolute; top: 35%; left: 88%; font-size: 70%;">Агри</div> <div style="position: absolute; top: 56%; left: 38%; font-size: 70%;">Аксарай</div> <div style="position: absolute; top: 24%; left: 55%; font-size: 70%;">Амасия</div> <div style="position: absolute; top: 34%; left: 34%; font-size: 75%; font-weight: bold;">Анкара</div> <div style="position: absolute; top: 70%; left: 28%; font-size: 70%;">Анталия</div> <div style="position: absolute; top: 17%; left: 88%; font-size: 70%;">Ардахан</div> <div style="position: absolute; top: 20%; left: 89; font-size: 70%;">Артвин</div> <div syle="position: absolute; top: 56%; left: 14%; font-size: 70%;">Айдин</div> <div style="position: absolute; top: 35%; left: 12%; font-size: 70%;">Баликесир</div> <div style="position: absolute; top: 14%; left: 33%; font-size: 70%;">Бартин</div> <div style="position: absolute; top: 59%; left: 74%; font-size: 70%;">Батман</div> <div style="position: absolute; top: 28%; left: 76%; font-size: 70%;">Байбурт</div> <div style="position: absolute; top: 36%; left: 21%; font-size: 70%;">Биледжик</div> <div style="position: absolute; top: 48%; left: 80%; font-size: 70%;">Бинґел</div> <div style="position: absolute; top: 53%; left: 85%; font-size: 70%;">Битлис</div> <div style="position: absolute; top: 28%; left: 34%; font-size: 70%;">Болу</div> <div style="position: absolute; top: 62%; left: 23%; font-size: 70%;">Бурдур</div> <div style="position: absolute; top: 34%; left: 17%; font-size: 70%;">Бурса</div> <div style="position: absolute; top: 34%; left: 7%; font-size: 70%;">Чанаккале</div> <div style="position: absolute; top: 25%; left: 37%; font-size: 70%;">Чанкири</div> <div style="position: absolute; top: 31%; left: 52%; font-size: 70%;">Чорум</div> <div style="position: absolute; top: 59%; left: 17%; font-size: 70%;">Денизли</div> <div style="position: absolute; top: 56%; left: 63%; font-size: 70%;">Диярбакир</div> <div style="position: absolute; top: 14%; left: 3%; font-size: 70%;">Едирне</div> <div style="position: absolute; top: 48%; left: 54%; font-size: 70%;">Елазиґ</div> <div style="position: absolute; top: 39%; left: 62%; font-size: 70%;">Ерзинджан</div> <div style="position: absolute; top: 34%; left: 70%; font-size: 70%;">Ерзурум</div> <div style="position: absolute; top: 42%; left: 28%; font-size: 70%;">Ескишехир</div> <div style="position: absolute; top: 63%; left: 52%; font-size: 70%;">Ґазиантеп</div> <div style="position: absolute; top: 22%; left: 58%; font-size: 70%;">Ґиресун</div> <div style="position: absolute; top: 31%; left: 61%; font-size: 70%;">Ґумушхане</div> <div style="position: absolute; top: 64%; left: 93%; font-size: 70%;">Хакари</div> <div style="position: absolute; top: 73%; left: 47%; font-size: 70%;">Хатай</div> <div style="position: absolute; top: 53%; left: 21%; font-size: 70%;">Испарта</div> <div style="position: absolute; top: 70%; left: 35%; font-size: 70%;">Мерсин</div> <div style="position: absolute; top: 25%; left: 11%; font-size: 75%; font-weight: bold;">Истанбул</div> <div style="position: absolute; top: 45%; left: 8%; font-size: 70%;">Измир</div> <div style="position: absolute; top: 25%; left: 87%; font-size: 70%;">Карс</div> <div style="position: absolute; top: 17%; left: 31%; font-size: 70%;">Кастамону</div> <div style="position: absolute; top: 53%; left: 49%; font-size: 70%;">Кайсери</div> <div style="position: absolute; top: 15%; left: 36%; font-size: 70%;">Карабюк</div> <div style="position: absolute; top: 14%; left: 7%; font-size: 70%;">Киркларели</div> <div style="position: absolute; top: 45%; left: 38%; font-size: 70%;">Киршехир</div> <div style="position: absolute; top: 39%; left: 37%; font-size: 70%;">Кириккале</div> <div style="position: absolute; top: 67%; left: 50%; font-size: 70%;">Килис</div> <div style="position: absolute; top: 22%; left: 22%; font-size: 70%;">Коджаели</div> <div style="position: absolute; top: 59%; left: 32%; font-size: 70%;">Кония</div> <div style="position: absolute; top: 42%; left: 19%; font-size: 70%;">Кютахия</div> <div style="position: absolute; top: 49%; left: 50%; font-size: 70%;">Малатия</div> <div style="position: absolute; top: 42%; left: 14%; font-size: 70%;">Маниса</div> <div style="position: absolute; top: 56%; left: 49%; font-size: 70%;">Кахраманмараш</div> <div style="position: absolute; top: 62%; left: 66%; font-size: 70%;">Мардин</div> <div style="position: absolute; top: 63%; left: 11%; font-size: 70%;">Муґла</div> <div style="position: absolute; top: 45%; left: 71%; font-size: 70%;">Муш</div> <div style="position: absolute; top: 49%; left: 41%; font-size: 70%;">Невшехир</div> <div style="position: absolute; top: 55%; left: 41%; font-size: 70%;">Ниґде</div> <div style="position: absolute; top: 21%; left: 53%; font-size: 70%;">Орду</div> <div style="position: absolute; top: 60%; left: 47%; font-size: 70%;">Османия</div> <div style="position: absolute; top: 21%; left: 78%; font-size: 70%;">Ризе</div> <div style="position: absolute; top: 22%; left: 25%; font-size: 70%;">Сакария</div> <div style="position: absolute; top: 15%; left: 47%; font-size: 70%;">Самсун</div> <div style="position: absolute; top: 59%; left: 82%; font-size: 70%;">Сирт</div> <div style="position: absolute; top: 11%; left: 42%; font-size: 70%;">Синоп</div> <div style="position: absolute; top: 39%; left: 48%; font-size: 70%;">Сивас</div> <div style="position: absolute; top: 20%; left: 5%; font-size: 70%;">Текирдаґ</div> <div style="position: absolute; top: 34%; left: 49%; font-size: 70%;">Токат</div> <div style="position: absolute; top: 21%; left: 63%; font-size: 70%;">Трабзон</div> <div style="position: absolute; top: 45%; left: 60%; font-size: 70%;">Тунджели</div> <div style="position: absolute; top: 70%; left: 68%; font-size: 70%;">Шанлиурфа</div> <div style="position: absolute; top: 48%; left: 18%; font-size: 70%;">Ушак</div> <div style="position: absolute; top: 49%; left: 93%; font-size: 70%;">Ван</div> <div style="position: absolute; top: 39%; left: 58%; font-size: 70%;">Йозґат</div> <div style="position: absolute; top: 18%; left: 26%; font-size: 70%;">Зонґулдак</div> <div style="position: absolute; top: 63%; left: 56%; font-size: 70%;">Караман</div> <div style="position: absolute; top: 63%; left: 86%; font-size: 70%;">Ширнак</div> <div style="position: absolute; top: 28%; left: 89%; font-size: 70%;">Иґдир</div> <div style="position: absolute; top: 28%; left: 19%; font-size: 70%;">Ялова</div> <div style="position: absolute; top: 21%; left: 29%; font-size: 70%;">Дюздже</div> </div> aez5pl9yjft1tak0io2n2ul2sh5cl6v 21122 21118 2026-08-31T14:00:46Z Saslavik 1716 21122 wikitext text/x-wiki <div style="position: relative; width: {{{width|800px}}}; display: inline-block;"> [[Файл:Turkey location map.svg|{{{width|800px}}}|center]] <!-- Вилаєти / Провинциї Турскей (81) --> <div style="position: absolute; top: 64%; left: 40%; font-size: 70%;">Адана</div> <div style="position: absolute; top: 56%; left: 76%; font-size: 70%;">Адияман</div> <div style="position: absolute; top: 53%; left: 25%; font-size: 70%;">Афионкарахисар</div> <div style="position: absolute; top: 35%; left: 88%; font-size: 70%;">Агри</div> <div style="position: absolute; top: 56%; left: 38%; font-size: 70%;">Аксарай</div> <div style="position: absolute; top: 24%; left: 55%; font-size: 70%;">Амасия</div> <div style="position: absolute; top: 34%; left: 34%; font-size: 75%; font-weight: bold;">Анкара</div> <div style="position: absolute; top: 70%; left: 28%; font-size: 70%;">Анталия</div> <div style="position: absolute; top: 17%; left: 88%; font-size: 70%;">Ардахан</div> <div style="position: absolute; top: 20%; left: 89; font-size: 70%;">Артвин</div> <div syle="position: absolute; top: 56%; left: 14%; font-size: 70%;">Айдин</div> <div style="position: absolute; top: 35%; left: 12%; font-size: 70%;">Баликесир</div> <div style="position: absolute; top: 14%; left: 33%; font-size: 70%;">Бартин</div> <div style="position: absolute; top: 59%; left: 74%; font-size: 70%;">Батман</div> <div style="position: absolute; top: 28%; left: 76%; font-size: 70%;">Байбурт</div> <div style="position: absolute; top: 36%; left: 21%; font-size: 70%;">Биледжик</div> <div style="position: absolute; top: 48%; left: 80%; font-size: 70%;">Бинґел</div> <div style="position: absolute; top: 53%; left: 85%; font-size: 70%;">Битлис</div> <div style="position: absolute; top: 28%; left: 34%; font-size: 70%;">Болу</div> <div style="position: absolute; top: 62%; left: 23%; font-size: 70%;">Бурдур</div> <div style="position: absolute; top: 34%; left: 17%; font-size: 70%;">Бурса</div> <div style="position: absolute; top: 34%; left: 7%; font-size: 70%;">Чанаккале</div> <div style="position: absolute; top: 25%; left: 37%; font-size: 70%;">Чанкири</div> <div style="position: absolute; top: 31%; left: 52%; font-size: 70%;">Чорум</div> <div style="position: absolute; top: 59%; left: 17%; font-size: 70%;">Денизли</div> <div style="position: absolute; top: 56%; left: 63%; font-size: 70%;">Диярбакир</div> <div style="position: absolute; top: 14%; left: 3%; font-size: 70%;">Едирне</div> <div style="position: absolute; top: 48%; left: 54%; font-size: 70%;">Елазиґ</div> <div style="position: absolute; top: 39%; left: 62%; font-size: 70%;">Ерзинджан</div> <div style="position: absolute; top: 34%; left: 70%; font-size: 70%;">Ерзурум</div> <div style="position: absolute; top: 42%; left: 28%; font-size: 70%;">Ескишехир</div> <div style="position: absolute; top: 63%; left: 52%; font-size: 70%;">Ґазиантеп</div> <div style="position: absolute; top: 22%; left: 58%; font-size: 70%;">Ґиресун</div> <div style="position: absolute; top: 31%; left: 61%; font-size: 70%;">Ґумушхане</div> <div style="position: absolute; top: 64%; left: 93%; font-size: 70%;">Хакари</div> <div style="position: absolute; top: 73%; left: 47%; font-size: 70%;">Хатай</div> <div style="position: absolute; top: 53%; left: 21%; font-size: 70%;">Испарта</div> <div style="position: absolute; top: 70%; left: 35%; font-size: 70%;">Мерсин</div> <div style="position: absolute; top: 25%; left: 11%; font-size: 75%; font-weight: bold;">Истанбул</div> <div style="position: absolute; top: 45%; left: 8%; font-size: 70%;">Измир</div> <div style="position: absolute; top: 25%; left: 87%; font-size: 70%;">Карс</div> <div style="position: absolute; top: 17%; left: 31%; font-size: 70%;">Кастамону</div> <div style="position: absolute; top: 53%; left: 49%; font-size: 70%;">Кайсери</div> <div style="position: absolute; top: 15%; left: 36%; font-size: 70%;">Карабюк</div> <div style="position: absolute; top: 14%; left: 7%; font-size: 70%;">Киркларели</div> <div style="position: absolute; top: 45%; left: 38%; font-size: 70%;">Киршехир</div> <div style="position: absolute; top: 39%; left: 37%; font-size: 70%;">Кириккале</div> <div style="position: absolute; top: 67%; left: 50%; font-size: 70%;">Килис</div> <div style="position: absolute; top: 20%; left: 22%; font-size: 70%;">Коджаели</div> <div style="position: absolute; top: 59%; left: 32%; font-size: 70%;">Кония</div> <div style="position: absolute; top: 42%; left: 19%; font-size: 70%;">Кютахия</div> <div style="position: absolute; top: 49%; left: 50%; font-size: 70%;">Малатия</div> <div style="position: absolute; top: 42%; left: 14%; font-size: 70%;">Маниса</div> <div style="position: absolute; top: 56%; left: 49%; font-size: 70%;">Кахраманмараш</div> <div style="position: absolute; top: 62%; left: 66%; font-size: 70%;">Мардин</div> <div style="position: absolute; top: 63%; left: 11%; font-size: 70%;">Муґла</div> <div style="position: absolute; top: 45%; left: 71%; font-size: 70%;">Муш</div> <div style="position: absolute; top: 49%; left: 41%; font-size: 70%;">Невшехир</div> <div style="position: absolute; top: 55%; left: 41%; font-size: 70%;">Ниґде</div> <div style="position: absolute; top: 21%; left: 53%; font-size: 70%;">Орду</div> <div style="position: absolute; top: 60%; left: 47%; font-size: 70%;">Османия</div> <div style="position: absolute; top: 21%; left: 78%; font-size: 70%;">Ризе</div> <div style="position: absolute; top: 22%; left: 25%; font-size: 70%;">Сакария</div> <div style="position: absolute; top: 15%; left: 47%; font-size: 70%;">Самсун</div> <div style="position: absolute; top: 59%; left: 82%; font-size: 70%;">Сирт</div> <div style="position: absolute; top: 11%; left: 42%; font-size: 70%;">Синоп</div> <div style="position: absolute; top: 39%; left: 48%; font-size: 70%;">Сивас</div> <div style="position: absolute; top: 20%; left: 5%; font-size: 70%;">Текирдаґ</div> <div style="position: absolute; top: 34%; left: 49%; font-size: 70%;">Токат</div> <div style="position: absolute; top: 21%; left: 63%; font-size: 70%;">Трабзон</div> <div style="position: absolute; top: 45%; left: 60%; font-size: 70%;">Тунджели</div> <div style="position: absolute; top: 70%; left: 68%; font-size: 70%;">Шанлиурфа</div> <div style="position: absolute; top: 48%; left: 18%; font-size: 70%;">Ушак</div> <div style="position: absolute; top: 49%; left: 93%; font-size: 70%;">Ван</div> <div style="position: absolute; top: 39%; left: 58%; font-size: 70%;">Йозґат</div> <div style="position: absolute; top: 18%; left: 26%; font-size: 70%;">Зонґулдак</div> <div style="position: absolute; top: 63%; left: 56%; font-size: 70%;">Караман</div> <div style="position: absolute; top: 63%; left: 86%; font-size: 70%;">Ширнак</div> <div style="position: absolute; top: 28%; left: 89%; font-size: 70%;">Иґдир</div> <div style="position: absolute; top: 28%; left: 19%; font-size: 70%;">Ялова</div> <div style="position: absolute; top: 21%; left: 29%; font-size: 70%;">Дюздже</div> </div> hsd0t0nciqxn4mqsdy90wjzlah2ymaj 21139 21122 2026-08-31T15:45:52Z Saslavik 1716 21139 wikitext text/x-wiki <div style="position: relative; width: {{{width|800px}}}; display: inline-block;"> [[Файл:Turkey location map.svg|{{{width|800px}}}|center]] <!-- Вилаєти / Провинциї Турскей (81) --> <div style="position: absolute; top: 64%; left: 40%; font-size: 70%;">Адана</div> <div style="position: absolute; top: 56%; left: 76%; font-size: 70%;">Адияман</div> <div style="position: absolute; top: 53%; left: 25%; font-size: 70%;">Афионкарахисар</div> <div style="position: absolute; top: 35%; left: 88%; font-size: 70%;">Агри</div> <div style="position: absolute; top: 56%; left: 38%; font-size: 70%;">Аксарай</div> <div style="position: absolute; top: 24%; left: 55%; font-size: 70%;">Амасия</div> <div style="position: absolute; top: 34%; left: 34%; font-size: 75%; font-weight: bold;">Анкара</div> <div style="position: absolute; top: 70%; left: 28%; font-size: 70%;">Анталия</div> <div style="position: absolute; top: 17%; left: 86%; font-size: 70%;">Ардахан</div> <div style="position: absolute; top: 14%; left: 81%; font-size: 70%;">Артвин</div> <div syle="position: absolute; top: 36%; left: 24%; font-size: 70%;">Айдин</div> <div style="position: absolute; top: 35%; left: 12%; font-size: 70%;">Баликесир</div> <div style="position: absolute; top: 14%; left: 33%; font-size: 70%;">Бартин</div> <div style="position: absolute; top: 59%; left: 74%; font-size: 70%;">Батман</div> <div style="position: absolute; top: 28%; left: 76%; font-size: 70%;">Байбурт</div> <div style="position: absolute; top: 36%; left: 21%; font-size: 70%;">Биледжик</div> <div style="position: absolute; top: 48%; left: 80%; font-size: 70%;">Бинґел</div> <div style="position: absolute; top: 53%; left: 85%; font-size: 70%;">Битлис</div> <div style="position: absolute; top: 28%; left: 34%; font-size: 70%;">Болу</div> <div style="position: absolute; top: 62%; left: 23%; font-size: 70%;">Бурдур</div> <div style="position: absolute; top: 32%; left: 17%; font-size: 70%;">Бурса</div> <div style="position: absolute; top: 34%; left: 7%; font-size: 70%;">Чанаккале</div> <div style="position: absolute; top: 25%; left: 37%; font-size: 70%;">Чанкири</div> <div style="position: absolute; top: 31%; left: 52%; font-size: 70%;">Чорум</div> <div style="position: absolute; top: 59%; left: 17%; font-size: 70%;">Денизли</div> <div style="position: absolute; top: 56%; left: 63%; font-size: 70%;">Диярбакир</div> <div style="position: absolute; top: 14%; left: 3%; font-size: 70%;">Едирне</div> <div style="position: absolute; top: 48%; left: 54%; font-size: 70%;">Елазиґ</div> <div style="position: absolute; top: 39%; left: 62%; font-size: 70%;">Ерзинджан</div> <div style="position: absolute; top: 34%; left: 70%; font-size: 70%;">Ерзурум</div> <div style="position: absolute; top: 42%; left: 28%; font-size: 70%;">Ескишехир</div> <div style="position: absolute; top: 63%; left: 52%; font-size: 70%;">Ґазиантеп</div> <div style="position: absolute; top: 22%; left: 58%; font-size: 70%;">Ґиресун</div> <div style="position: absolute; top: 31%; left: 61%; font-size: 70%;">Ґумушхане</div> <div style="position: absolute; top: 64%; left: 93%; font-size: 70%;">Хакари</div> <div style="position: absolute; top: 73%; left: 47%; font-size: 70%;">Хатай</div> <div style="position: absolute; top: 53%; left: 21%; font-size: 70%;">Испарта</div> <div style="position: absolute; top: 70%; left: 35%; font-size: 70%;">Мерсин</div> <div style="position: absolute; top: 25%; left: 11%; font-size: 75%; font-weight: bold;">Истанбул</div> <div style="position: absolute; top: 45%; left: 8%; font-size: 70%;">Измир</div> <div style="position: absolute; top: 25%; left: 87%; font-size: 70%;">Карс</div> <div style="position: absolute; top: 17%; left: 31%; font-size: 70%;">Кастамону</div> <div style="position: absolute; top: 53%; left: 49%; font-size: 70%;">Кайсери</div> <div style="position: absolute; top: 15%; left: 36%; font-size: 70%;">Карабюк</div> <div style="position: absolute; top: 14%; left: 7%; font-size: 70%;">Киркларели</div> <div style="position: absolute; top: 45%; left: 38%; font-size: 70%;">Киршехир</div> <div style="position: absolute; top: 39%; left: 37%; font-size: 70%;">Кириккале</div> <div style="position: absolute; top: 67%; left: 50%; font-size: 70%;">Килис</div> <div style="position: absolute; top: 20%; left: 22%; font-size: 70%;">Коджаели</div> <div style="position: absolute; top: 59%; left: 32%; font-size: 70%;">Кония</div> <div style="position: absolute; top: 42%; left: 19%; font-size: 70%;">Кютахия</div> <div style="position: absolute; top: 49%; left: 50%; font-size: 70%;">Малатия</div> <div style="position: absolute; top: 42%; left: 14%; font-size: 70%;">Маниса</div> <div style="position: absolute; top: 56%; left: 49%; font-size: 70%;">Кахраманмараш</div> <div style="position: absolute; top: 62%; left: 66%; font-size: 70%;">Мардин</div> <div style="position: absolute; top: 63%; left: 11%; font-size: 70%;">Муґла</div> <div style="position: absolute; top: 45%; left: 71%; font-size: 70%;">Муш</div> <div style="position: absolute; top: 49%; left: 41%; font-size: 70%;">Невшехир</div> <div style="position: absolute; top: 55%; left: 41%; font-size: 70%;">Ниґде</div> <div style="position: absolute; top: 21%; left: 53%; font-size: 70%;">Орду</div> <div style="position: absolute; top: 60%; left: 47%; font-size: 70%;">Османия</div> <div style="position: absolute; top: 21%; left: 78%; font-size: 70%;">Ризе</div> <div style="position: absolute; top: 22%; left: 25%; font-size: 70%;">Сакария</div> <div style="position: absolute; top: 15%; left: 47%; font-size: 70%;">Самсун</div> <div style="position: absolute; top: 59%; left: 82%; font-size: 70%;">Сирт</div> <div style="position: absolute; top: 11%; left: 42%; font-size: 70%;">Синоп</div> <div style="position: absolute; top: 39%; left: 48%; font-size: 70%;">Сивас</div> <div style="position: absolute; top: 20%; left: 5%; font-size: 70%;">Текирдаґ</div> <div style="position: absolute; top: 34%; left: 49%; font-size: 70%;">Токат</div> <div style="position: absolute; top: 21%; left: 63%; font-size: 70%;">Трабзон</div> <div style="position: absolute; top: 45%; left: 60%; font-size: 70%;">Тунджели</div> <div style="position: absolute; top: 70%; left: 68%; font-size: 70%;">Шанлиурфа</div> <div style="position: absolute; top: 48%; left: 18%; font-size: 70%;">Ушак</div> <div style="position: absolute; top: 49%; left: 93%; font-size: 70%;">Ван</div> <div style="position: absolute; top: 39%; left: 58%; font-size: 70%;">Йозґат</div> <div style="position: absolute; top: 18%; left: 26%; font-size: 70%;">Зонґулдак</div> <div style="position: absolute; top: 63%; left: 56%; font-size: 70%;">Караман</div> <div style="position: absolute; top: 63%; left: 86%; font-size: 70%;">Ширнак</div> <div style="position: absolute; top: 28%; left: 89%; font-size: 70%;">Иґдир</div> <div style="position: absolute; top: 28%; left: 19%; font-size: 70%;">Ялова</div> <div style="position: absolute; top: 21%; left: 29%; font-size: 70%;">Дюздже</div> </div> 3o5yvty51hliq58ic07anrd4ev2q7xz 21140 21139 2026-08-31T15:59:30Z Saslavik 1716 21140 wikitext text/x-wiki <div style="position: relative; width: {{{width|800px}}}; display: inline-block;"> [[Файл:Turkey location map.svg|{{{width|800px}}}|center]] <!-- Вилаєти / Провинциї Турскей (81) --> <div style="position: absolute; top: 64%; left: 40%; font-size: 70%;">Адана</div> <div style="position: absolute; top: 56%; left: 76%; font-size: 70%;">Адияман</div> <div style="position: absolute; top: 53%; left: 25%; font-size: 70%;">Афионкарахисар</div> <div style="position: absolute; top: 35%; left: 88%; font-size: 70%;">Агри</div> <div style="position: absolute; top: 56%; left: 38%; font-size: 70%;">Аксарай</div> <div style="position: absolute; top: 24%; left: 55%; font-size: 70%;">Амасия</div> <div style="position: absolute; top: 34%; left: 34%; font-size: 75%; font-weight: bold;">Анкара</div> <div style="position: absolute; top: 70%; left: 28%; font-size: 70%;">Анталия</div> <div style="position: absolute; top: 17%; left: 86%; font-size: 70%;">Ардахан</div> <div style="position: absolute; top: 14%; left: 81%; font-size: 70%;">Артвин</div> <div style="position: absolute; top: 39%; left: 27%; font-size: 70%;">Айдин</div> <div style="position: absolute; top: 35%; left: 12%; font-size: 70%;">Баликесир</div> <div style="position: absolute; top: 14%; left: 33%; font-size: 70%;">Бартин</div> <div style="position: absolute; top: 59%; left: 74%; font-size: 70%;">Батман</div> <div style="position: absolute; top: 28%; left: 76%; font-size: 70%;">Байбурт</div> <div style="position: absolute; top: 36%; left: 21%; font-size: 70%;">Биледжик</div> <div style="position: absolute; top: 48%; left: 80%; font-size: 70%;">Бинґел</div> <div style="position: absolute; top: 53%; left: 85%; font-size: 70%;">Битлис</div> <div style="position: absolute; top: 28%; left: 34%; font-size: 70%;">Болу</div> <div style="position: absolute; top: 62%; left: 23%; font-size: 70%;">Бурдур</div> <div style="position: absolute; top: 32%; left: 17%; font-size: 70%;">Бурса</div> <div style="position: absolute; top: 34%; left: 7%; font-size: 70%;">Чанаккале</div> <div style="position: absolute; top: 25%; left: 37%; font-size: 70%;">Чанкири</div> <div style="position: absolute; top: 31%; left: 52%; font-size: 70%;">Чорум</div> <div style="position: absolute; top: 59%; left: 17%; font-size: 70%;">Денизли</div> <div style="position: absolute; top: 56%; left: 63%; font-size: 70%;">Диярбакир</div> <div style="position: absolute; top: 14%; left: 3%; font-size: 70%;">Едирне</div> <div style="position: absolute; top: 48%; left: 54%; font-size: 70%;">Елазиґ</div> <div style="position: absolute; top: 39%; left: 62%; font-size: 70%;">Ерзинджан</div> <div style="position: absolute; top: 34%; left: 70%; font-size: 70%;">Ерзурум</div> <div style="position: absolute; top: 42%; left: 28%; font-size: 70%;">Ескишехир</div> <div style="position: absolute; top: 63%; left: 52%; font-size: 70%;">Ґазиантеп</div> <div style="position: absolute; top: 22%; left: 58%; font-size: 70%;">Ґиресун</div> <div style="position: absolute; top: 31%; left: 61%; font-size: 70%;">Ґумушхане</div> <div style="position: absolute; top: 64%; left: 93%; font-size: 70%;">Хакари</div> <div style="position: absolute; top: 73%; left: 47%; font-size: 70%;">Хатай</div> <div style="position: absolute; top: 53%; left: 21%; font-size: 70%;">Испарта</div> <div style="position: absolute; top: 70%; left: 35%; font-size: 70%;">Мерсин</div> <div style="position: absolute; top: 25%; left: 11%; font-size: 75%; font-weight: bold;">Истанбул</div> <div style="position: absolute; top: 45%; left: 8%; font-size: 70%;">Измир</div> <div style="position: absolute; top: 25%; left: 87%; font-size: 70%;">Карс</div> <div style="position: absolute; top: 17%; left: 31%; font-size: 70%;">Кастамону</div> <div style="position: absolute; top: 53%; left: 49%; font-size: 70%;">Кайсери</div> <div style="position: absolute; top: 15%; left: 36%; font-size: 70%;">Карабюк</div> <div style="position: absolute; top: 14%; left: 7%; font-size: 70%;">Киркларели</div> <div style="position: absolute; top: 45%; left: 38%; font-size: 70%;">Киршехир</div> <div style="position: absolute; top: 39%; left: 37%; font-size: 70%;">Кириккале</div> <div style="position: absolute; top: 67%; left: 50%; font-size: 70%;">Килис</div> <div style="position: absolute; top: 20%; left: 22%; font-size: 70%;">Коджаели</div> <div style="position: absolute; top: 59%; left: 32%; font-size: 70%;">Кония</div> <div style="position: absolute; top: 42%; left: 19%; font-size: 70%;">Кютахия</div> <div style="position: absolute; top: 49%; left: 50%; font-size: 70%;">Малатия</div> <div style="position: absolute; top: 42%; left: 14%; font-size: 70%;">Маниса</div> <div style="position: absolute; top: 56%; left: 49%; font-size: 70%;">Кахраманмараш</div> <div style="position: absolute; top: 62%; left: 66%; font-size: 70%;">Мардин</div> <div style="position: absolute; top: 63%; left: 11%; font-size: 70%;">Муґла</div> <div style="position: absolute; top: 45%; left: 71%; font-size: 70%;">Муш</div> <div style="position: absolute; top: 49%; left: 41%; font-size: 70%;">Невшехир</div> <div style="position: absolute; top: 55%; left: 41%; font-size: 70%;">Ниґде</div> <div style="position: absolute; top: 21%; left: 53%; font-size: 70%;">Орду</div> <div style="position: absolute; top: 60%; left: 47%; font-size: 70%;">Османия</div> <div style="position: absolute; top: 21%; left: 78%; font-size: 70%;">Ризе</div> <div style="position: absolute; top: 22%; left: 25%; font-size: 70%;">Сакария</div> <div style="position: absolute; top: 15%; left: 47%; font-size: 70%;">Самсун</div> <div style="position: absolute; top: 59%; left: 82%; font-size: 70%;">Сирт</div> <div style="position: absolute; top: 11%; left: 42%; font-size: 70%;">Синоп</div> <div style="position: absolute; top: 39%; left: 48%; font-size: 70%;">Сивас</div> <div style="position: absolute; top: 20%; left: 5%; font-size: 70%;">Текирдаґ</div> <div style="position: absolute; top: 34%; left: 49%; font-size: 70%;">Токат</div> <div style="position: absolute; top: 21%; left: 63%; font-size: 70%;">Трабзон</div> <div style="position: absolute; top: 45%; left: 60%; font-size: 70%;">Тунджели</div> <div style="position: absolute; top: 70%; left: 68%; font-size: 70%;">Шанлиурфа</div> <div style="position: absolute; top: 48%; left: 18%; font-size: 70%;">Ушак</div> <div style="position: absolute; top: 49%; left: 93%; font-size: 70%;">Ван</div> <div style="position: absolute; top: 39%; left: 58%; font-size: 70%;">Йозґат</div> <div style="position: absolute; top: 18%; left: 26%; font-size: 70%;">Зонґулдак</div> <div style="position: absolute; top: 63%; left: 56%; font-size: 70%;">Караман</div> <div style="position: absolute; top: 63%; left: 86%; font-size: 70%;">Ширнак</div> <div style="position: absolute; top: 28%; left: 89%; font-size: 70%;">Иґдир</div> <div style="position: absolute; top: 28%; left: 19%; font-size: 70%;">Ялова</div> <div style="position: absolute; top: 21%; left: 29%; font-size: 70%;">Дюздже</div> </div> nwxncytjo1oeidvfjnm28r2d33li9ep 21141 21140 2026-08-31T23:54:16Z Saslavik 1716 21141 wikitext text/x-wiki <div style="position: relative; width: {{{width|800px}}}; display: inline-block;"> [[Файл:Turkey location map.svg|{{{width|800px}}}|center]] <!-- Вилаєти / Провинциї Турскей (81) --> <div style="position: absolute; top: 74%; left: 40%; font-size: 70%;">Адана</div> <div style="position: absolute; top: 56%; left: 76%; font-size: 70%;">Адияман</div> <div style="position: absolute; top: 53%; left: 25%; font-size: 70%;">Афионкарахисар</div> <div style="position: absolute; top: 35%; left: 88%; font-size: 70%;">Агри</div> <div style="position: absolute; top: 56%; left: 38%; font-size: 70%;">Аксарай</div> <div style="position: absolute; top: 24%; left: 55%; font-size: 70%;">Амасия</div> <div style="position: absolute; top: 34%; left: 34%; font-size: 75%; font-weight: bold;">Анкара</div> <div style="position: absolute; top: 77%; left: 28%; font-size: 70%;">Анталия</div> <div style="position: absolute; top: 17%; left: 86%; font-size: 70%;">Ардахан</div> <div style="position: absolute; top: 14%; left: 81%; font-size: 70%;">Артвин</div> <div style="position: absolute; top: 39%; left: 27%; font-size: 70%;">Айдин</div> <div style="position: absolute; top: 35%; left: 12%; font-size: 70%;">Баликесир</div> <div style="position: absolute; top: 10%; left: 33%; font-size: 70%;">Бартин</div> <div style="position: absolute; top: 59%; left: 74%; font-size: 70%;">Батман</div> <div style="position: absolute; top: 28%; left: 76%; font-size: 70%;">Байбурт</div> <div style="position: absolute; top: 36%; left: 21%; font-size: 70%;">Биледжик</div> <div style="position: absolute; top: 48%; left: 80%; font-size: 70%;">Бинґел</div> <div style="position: absolute; top: 53%; left: 85%; font-size: 70%;">Битлис</div> <div style="position: absolute; top: 28%; left: 34%; font-size: 70%;">Болу</div> <div style="position: absolute; top: 72%; left: 23%; font-size: 70%;">Бурдур</div> <div style="position: absolute; top: 32%; left: 17%; font-size: 70%;">Бурса</div> <div style="position: absolute; top: 34%; left: 7%; font-size: 70%;">Чанаккале</div> <div style="position: absolute; top: 25%; left: 37%; font-size: 70%;">Чанкири</div> <div style="position: absolute; top: 31%; left: 52%; font-size: 70%;">Чорум</div> <div style="position: absolute; top: 59%; left: 17%; font-size: 70%;">Денизли</div> <div style="position: absolute; top: 56%; left: 63%; font-size: 70%;">Диярбакир</div> <div style="position: absolute; top: 14%; left: 3%; font-size: 70%;">Едирне</div> <div style="position: absolute; top: 48%; left: 64%; font-size: 70%;">Елазиґ</div> <div style="position: absolute; top: 39%; left: 70%; font-size: 70%;">Ерзинджан</div> <div style="position: absolute; top: 34%; left: 80%; font-size: 70%;">Ерзурум</div> <div style="position: absolute; top: 42%; left: 28%; font-size: 70%;">Ескишехир</div> <div style="position: absolute; top: 63%; left: 52%; font-size: 70%;">Ґазиантеп</div> <div style="position: absolute; top: 22%; left: 58%; font-size: 70%;">Ґиресун</div> <div style="position: absolute; top: 31%; left: 61%; font-size: 70%;">Ґумушхане</div> <div style="position: absolute; top: 70%; left: 93%; font-size: 70%;">Хакари</div> <div style="position: absolute; top: 83%; left: 54%; font-size: 70%;">Хатай</div> <div style="position: absolute; top: 53%; left: 21%; font-size: 70%;">Испарта</div> <div style="position: absolute; top: 80%; left: 35%; font-size: 70%;">Мерсин</div> <div style="position: absolute; top: 18%; left: 11%; font-size: 75%; font-weight: bold;">Истанбул</div> <div style="position: absolute; top: 45%; left: 8%; font-size: 70%;">Измир</div> <div style="position: absolute; top: 25%; left: 87%; font-size: 70%;">Карс</div> <div style="position: absolute; top: 17%; left: 31%; font-size: 70%;">Кастамону</div> <div style="position: absolute; top: 53%; left: 49%; font-size: 70%;">Кайсери</div> <div style="position: absolute; top: 15%; left: 36%; font-size: 70%;">Карабюк</div> <div style="position: absolute; top: 14%; left: 7%; font-size: 70%;">Киркларели</div> <div style="position: absolute; top: 45%; left: 38%; font-size: 70%;">Киршехир</div> <div style="position: absolute; top: 39%; left: 37%; font-size: 70%;">Кириккале</div> <div style="position: absolute; top: 78%; left: 58%; font-size: 70%;">Килис</div> <div style="position: absolute; top: 20%; left: 22%; font-size: 70%;">Коджаели</div> <div style="position: absolute; top: 59%; left: 32%; font-size: 70%;">Кония</div> <div style="position: absolute; top: 42%; left: 19%; font-size: 70%;">Кютахия</div> <div style="position: absolute; top: 49%; left: 50%; font-size: 70%;">Малатия</div> <div style="position: absolute; top: 42%; left: 14%; font-size: 70%;">Маниса</div> <div style="position: absolute; top: 56%; left: 49%; font-size: 70%;">Кахраманмараш</div> <div style="position: absolute; top: 62%; left: 66%; font-size: 70%;">Мардин</div> <div style="position: absolute; top: 73%; left: 11%; font-size: 70%;">Муґла</div> <div style="position: absolute; top: 45%; left: 83%; font-size: 70%;">Муш</div> <div style="position: absolute; top: 49%; left: 41%; font-size: 70%;">Невшехир</div> <div style="position: absolute; top: 65%; left: 35%; font-size: 70%;">Ниґде</div> <div style="position: absolute; top: 21%; left: 53%; font-size: 70%;">Орду</div> <div style="position: absolute; top: 60%; left: 47%; font-size: 70%;">Османия</div> <div style="position: absolute; top: 21%; left: 78%; font-size: 70%;">Ризе</div> <div style="position: absolute; top: 28%; left: 25%; font-size: 70%;">Сакария</div> <div style="position: absolute; top: 15%; left: 47%; font-size: 70%;">Самсун</div> <div style="position: absolute; top: 59%; left: 82%; font-size: 70%;">Сирт</div> <div style="position: absolute; top: 11%; left: 42%; font-size: 70%;">Синоп</div> <div style="position: absolute; top: 39%; left: 55%; font-size: 70%;">Сивас</div> <div style="position: absolute; top: 20%; left: 5%; font-size: 70%;">Текирдаґ</div> <div style="position: absolute; top: 24%; left: 44%; font-size: 70%;">Токат</div> <div style="position: absolute; top: 21%; left: 63%; font-size: 70%;">Трабзон</div> <div style="position: absolute; top: 45%; left: 60%; font-size: 70%;">Тунджели</div> <div style="position: absolute; top: 70%; left: 68%; font-size: 70%;">Шанлиурфа</div> <div style="position: absolute; top: 53%; left: 12%; font-size: 70%;">Ушак</div> <div style="position: absolute; top: 49%; left: 93%; font-size: 70%;">Ван</div> <div style="position: absolute; top: 39%; left: 49%; font-size: 70%;">Йозґат</div> <div style="position: absolute; top: 18%; left: 26%; font-size: 70%;">Зонґулдак</div> <div style="position: absolute; top: 63%; left: 56%; font-size: 70%;">Караман</div> <div style="position: absolute; top: 69%; left: 86%; font-size: 70%;">Ширнак</div> <div style="position: absolute; top: 28%; left: 89%; font-size: 70%;">Иґдир</div> <div style="position: absolute; top: 28%; left: 19%; font-size: 70%;">Ялова</div> <div style="position: absolute; top: 21%; left: 29%; font-size: 70%;">Дюздже</div> </div> 4qoy7116fj15t6sfni7f0xfpk9pbuzh 21155 21141 2026-09-01T11:53:56Z Saslavik 1716 21155 wikitext text/x-wiki <div style="position: relative; width: {{{width|800px}}}; display: inline-block;"> [[Файл:Turkey location map.svg|{{{width|800px}}}|center]] <!-- Вилаєти / Провинциї Турскей (81) --> <div style="position: absolute; top: 75%; left: 50%; font-size: 70%;">Адана</div> <div style="position: absolute; top: 56%; left: 76%; font-size: 70%;">Адияман</div> <div style="position: absolute; top: 51%; left: 25%; font-size: 70%;">Афионкарахисар</div> <div style="position: absolute; top: 35%; left: 88%; font-size: 70%;">Агри</div> <div style="position: absolute; top: 56%; left: 38%; font-size: 70%;">Аксарай</div> <div style="position: absolute; top: 27%; left: 55%; font-size: 70%;">Амасия</div> <div style="position: absolute; top: 34%; left: 34%; font-size: 75%; font-weight: bold;">Анкара</div> <div style="position: absolute; top: 77%; left: 28%; font-size: 70%;">Анталия</div> <div style="position: absolute; top: 17%; left: 86%; font-size: 70%;">Ардахан</div> <div style="position: absolute; top: 14%; left: 81%; font-size: 70%;">Артвин</div> <div style="position: absolute; top: 39%; left: 27%; font-size: 70%;">Айдин</div> <div style="position: absolute; top: 37%; left: 12%; font-size: 70%;">Баликесир</div> <div style="position: absolute; top: 10%; left: 33%; font-size: 70%;">Бартин</div> <div style="position: absolute; top: 59%; left: 74%; font-size: 70%;">Батман</div> <div style="position: absolute; top: 28%; left: 76%; font-size: 70%;">Байбурт</div> <div style="position: absolute; top: 36%; left: 21%; font-size: 70%;">Биледжик</div> <div style="position: absolute; top: 48%; left: 80%; font-size: 70%;">Бинґел</div> <div style="position: absolute; top: 53%; left: 85%; font-size: 70%;">Битлис</div> <div style="position: absolute; top: 28%; left: 34%; font-size: 70%;">Болу</div> <div style="position: absolute; top: 72%; left: 23%; font-size: 70%;">Бурдур</div> <div style="position: absolute; top: 32%; left: 17%; font-size: 70%;">Бурса</div> <div style="position: absolute; top: 34%; left: 7%; font-size: 70%;">Чанаккале</div> <div style="position: absolute; top: 25%; left: 37%; font-size: 70%;">Чанкири</div> <div style="position: absolute; top: 31%; left: 52%; font-size: 70%;">Чорум</div> <div style="position: absolute; top: 59%; left: 17%; font-size: 70%;">Денизли</div> <div style="position: absolute; top: 56%; left: 63%; font-size: 70%;">Диярбакир</div> <div style="position: absolute; top: 14%; left: 3%; font-size: 70%;">Едирне</div> <div style="position: absolute; top: 48%; left: 64%; font-size: 70%;">Елазиґ</div> <div style="position: absolute; top: 39%; left: 70%; font-size: 70%;">Ерзинджан</div> <div style="position: absolute; top: 34%; left: 80%; font-size: 70%;">Ерзурум</div> <div style="position: absolute; top: 42%; left: 28%; font-size: 70%;">Ескишехир</div> <div style="position: absolute; top: 70%; left: 52%; font-size: 70%;">Ґазиантеп</div> <div style="position: absolute; top: 22%; left: 58%; font-size: 70%;">Ґиресун</div> <div style="position: absolute; top: 31%; left: 61%; font-size: 70%;">Ґумушхане</div> <div style="position: absolute; top: 70%; left: 93%; font-size: 70%;">Хакари</div> <div style="position: absolute; top: 83%; left: 54%; font-size: 70%;">Хатай</div> <div style="position: absolute; top: 56%; left: 26%; font-size: 70%;">Испарта</div> <div style="position: absolute; top: 86%; left: 38%; font-size: 70%;">Мерсин</div> <div style="position: absolute; top: 18%; left: 11%; font-size: 75%; font-weight: bold;">Истанбул</div> <div style="position: absolute; top: 45%; left: 8%; font-size: 70%;">Измир</div> <div style="position: absolute; top: 25%; left: 87%; font-size: 70%;">Карс</div> <div style="position: absolute; top: 17%; left: 33%; font-size: 70%;">Кастамону</div> <div style="position: absolute; top: 53%; left: 49%; font-size: 70%;">Кайсери</div> <div style="position: absolute; top: 13%; left: 36%; font-size: 70%;">Карабюк</div> <div style="position: absolute; top: 10%; left: 7%; font-size: 70%;">Киркларели</div> <div style="position: absolute; top: 45%; left: 38%; font-size: 70%;">Киршехир</div> <div style="position: absolute; top: 39%; left: 37%; font-size: 70%;">Кириккале</div> <div style="position: absolute; top: 78%; left: 58%; font-size: 70%;">Килис</div> <div style="position: absolute; top: 22%; left: 22%; font-size: 70%;">Коджаели</div> <div style="position: absolute; top: 59%; left: 32%; font-size: 70%;">Кония</div> <div style="position: absolute; top: 42%; left: 19%; font-size: 70%;">Кютахия</div> <div style="position: absolute; top: 49%; left: 50%; font-size: 70%;">Малатия</div> <div style="position: absolute; top: 42%; left: 14%; font-size: 70%;">Маниса</div> <div style="position: absolute; top: 62%; left: 49%; font-size: 70%;">Кахраманмараш</div> <div style="position: absolute; top: 69%; left: 76%; font-size: 70%;">Мардин</div> <div style="position: absolute; top: 73%; left: 11%; font-size: 70%;">Муґла</div> <div style="position: absolute; top: 45%; left: 83%; font-size: 70%;">Муш</div> <div style="position: absolute; top: 49%; left: 41%; font-size: 70%;">Невшехир</div> <div style="position: absolute; top: 65%; left: 35%; font-size: 70%;">Ниґде</div> <div style="position: absolute; top: 21%; left: 53%; font-size: 70%;">Орду</div> <div style="position: absolute; top: 68%; left: 47%; font-size: 70%;">Османия</div> <div style="position: absolute; top: 21%; left: 78%; font-size: 70%;">Ризе</div> <div style="position: absolute; top: 28%; left: 25%; font-size: 70%;">Сакария</div> <div style="position: absolute; top: 15%; left: 47%; font-size: 70%;">Самсун</div> <div style="position: absolute; top: 59%; left: 82%; font-size: 70%;">Сирт</div> <div style="position: absolute; top: 11%; left: 42%; font-size: 70%;">Синоп</div> <div style="position: absolute; top: 39%; left: 55%; font-size: 70%;">Сивас</div> <div style="position: absolute; top: 20%; left: 5%; font-size: 70%;">Текирдаґ</div> <div style="position: absolute; top: 24%; left: 44%; font-size: 70%;">Токат</div> <div style="position: absolute; top: 21%; left: 63%; font-size: 70%;">Трабзон</div> <div style="position: absolute; top: 45%; left: 60%; font-size: 70%;">Тунджели</div> <div style="position: absolute; top: 70%; left: 68%; font-size: 70%;">Шанлиурфа</div> <div style="position: absolute; top: 53%; left: 12%; font-size: 70%;">Ушак</div> <div style="position: absolute; top: 49%; left: 93%; font-size: 70%;">Ван</div> <div style="position: absolute; top: 39%; left: 49%; font-size: 70%;">Йозґат</div> <div style="position: absolute; top: 18%; left: 26%; font-size: 70%;">Зонґулдак</div> <div style="position: absolute; top: 77%; left: 36%; font-size: 70%;">Караман</div> <div style="position: absolute; top: 69%; left: 86%; font-size: 70%;">Ширнак</div> <div style="position: absolute; top: 28%; left: 89%; font-size: 70%;">Иґдир</div> <div style="position: absolute; top: 28%; left: 19%; font-size: 70%;">Ялова</div> <div style="position: absolute; top: 21%; left: 29%; font-size: 70%;">Дюздже</div> </div> ene0ute078zita0dqrvac4g7h8qfokm 14 3479 21113 2026-08-31T13:32:04Z Sveletanka 20 катеґория 21113 wikitext text/x-wiki [[Катеґория:Бактериї]] 4c6jfk1soezkb7e15zq5rtcsnyshmli 14 3480 21114 2026-08-31T13:39:05Z Sveletanka 20 катеґория 21114 wikitext text/x-wiki [[Катеґория:Микробиолоґия]] m3yfvt3aan7uzlm9p1ujuoc49hccln9 14 3481 21115 2026-08-31T13:39:26Z Sveletanka 20 катеґория 21115 wikitext text/x-wiki [[Катеґория:Наука]] chmu3zxa8crexeih78wdeiklrg1m37x 14 3482 21119 2026-08-31T13:55:18Z Sveletanka 20 катеґория 21119 wikitext text/x-wiki [[Катеґория:Християнство]] [[Катеґория:Обєкти]] b53ftq6g1p8u6frgmlakytj9iandnhc 14 3483 21127 2026-08-31T14:16:43Z Sveletanka 20 катеґория 21127 wikitext text/x-wiki [[Катеґория:Наука]] chmu3zxa8crexeih78wdeiklrg1m37x 14 3484 21134 2026-08-31T14:54:38Z Sveletanka 20 катеґория 21134 wikitext text/x-wiki [[Катеґория:Линґвистика]] sppi7hl92mhqrura5y2ikbixfor6b31 14 3485 21136 2026-08-31T15:06:11Z Sveletanka 20 катеґория 21136 wikitext text/x-wiki [[Катеґория:Линґвистика]] sppi7hl92mhqrura5y2ikbixfor6b31 0 3486 21142 2026-09-01T05:59:24Z Olirk55 19 Нови бок: „Ваєчнїки (лат. Ovarium, греч. Ωοθήκη) то парни женски орґани чия основна улога продукованє ваїчкових клїтинкох и лученє полних гормонох. Ваєчнїки то гомолоґийни орґани шеменїкох. Овалней су форми, подобни мандульом. Найчастейше су длуги 3-5 и широки 1,5-3 cm. Ваєчнї…“ 21142 wikitext text/x-wiki Ваєчнїки (лат. Ovarium, греч. Ωοθήκη) то парни женски орґани чия основна улога продукованє ваїчкових клїтинкох и лученє полних гормонох. Ваєчнїки то гомолоґийни орґани шеменїкох. Овалней су форми, подобни мандульом. Найчастейше су длуги 3-5 и широки 1,5-3 cm. Ваєчнїки тиж так луча гормони хтори маю главну улогу у менструалним циклусу и плодносци. Ваєчнїк напредує през вельо фази, починаюци од пренаталного периоду по менопаузу. Тиж так є ендокрийни шлїжнїк пре розлични гормони хтори вилучує. [1] Структура Трима ше же ваєчнїки женски ґонади. [2]   Кажди ваєчнїк билкастей фарби и находзи ше при бочним муре плоднїци у часци хтора ше вола ваїчкова долїна. Фоса ваєчнїку то обласц хтора огранїчена з вонкашню илиячну артерию и находзи ше опрез уретеру и нукашнєй илиячней артериї. Тота обласц велька коло 4 cm x 3 cm x 2 cm. [3][4] Ваєчнїки окружени зоз капсулу и маю вонкашнї кортекс и нукашню медулу. [4]   Капсула зложена зоз густей вязацей тканї и позната є як tunica albuginea. [5] Углавним ше овулация случує у єдним з двох ваєчнїкох хтори ошлєбодзую ваїчкову клїтинку у каждим менструалним циклусу. Бок ваєчнїку найблїзжши при вайцоводу и повязани є зоз нїм зоз инфундибулопелвичним лиґаментом, [3]   а други бок унапрямени на долу и заквачени є за плоднїцу прейґ лиґаменту ваєчнїка. Лиґаменти Ваєчнїки лєжа нука у перитонеалней глїбки, з обидвох бокох плоднїци, за хтору су заквачени прейґ влакнастей пантлїки хтора ше вола лиґамент ваєчнїка. Ваєчнїки одкрити у перитонеалней глїбки, алє су вязани за мур цела прейґ суспензийного лиґаменту хтори заднє предлуженє широкого лиґаменту плоднїци. Часц широкого лиґаменту плоднїци хтора прекрива ваєчнїк позната як мезориюм. [4] Педикул ваєчнїкох ше состої зоз вайцоводу, мезовариюму, ваїчкового лиґаменту и кревових судзинох. [6] Микроанатомия Поверхносц ваєчнїка прекрита з блану хтора зложена з облогох єдноставного мезоцела хторе у кубоїдней або палїчковей форми, [7]  такволани ґерминални епицел. [7]  called the germinal epithelium. Вонкашнє пасмо то кортекс ваєчнїка, хторе зложене зоз фоликулох ваєчнїка и строми медзи нїмах. До фоликулох уключени cumulus oophorus, блана ґранулоса (и ґранулоза клїтинки нука у нєй), corona radiata, zona pellucida, и primary oocyte. У фоликулу ше тиж так находза тека фоликула, антрум и ликворни фоликул. Тиж так у кортексу ше находзи жовте цело виведзене зоз фоликула. Найглїбше пасмо то медула ваєчнїкох. [8] Може буц чежко направиц розлику медзи кортексом и медулу, алє ше фоликули углавним нє находза у медули. Фоликуларни клїтинки то ровни епицелни клїтинки хтори походза од поверхносного епицела хтори прекрива ваєчнїк. Окружени су зоз ґранулознима клїтинками хтори ше пременєли зоз ровних до коцкастих и пролиферовали же би випродуковали пасмови епицел. Ваєчнїк тиж так ма кревово судзини и лимфово канали. [9] Функция Творенє полней клїтинки Змесцени су на концох вайцоводу або фалопиян-туби, односно нєпоштредно при їх отворе. Стационовани су у плїтких глїбкох (лат. fossa ovarica), на бочних бокох горнєй часци малей карлїци хтора ше находзи на дну бруховей глїбки. З оглядом на тото же су парни орґани, находза ше з обидвох бокох плоднїци. [10] Ваєчнїки ше формую уж у седмим тижню интраутерного розвою (ваготносци). У себе маю одредзене число примордиялних, односно першобутних ваїчкових клїтинкох. Дума ше же число нєдозретих першобутних ваїчкових клїтинкох виноши коло 2 до 3 милиони. [11] Змесцени су у вязацей тканї, строми ваєчнїка и мирую до пубертету. Медзитим, гоч нє маю векшу функцию до пубертету, вони нєпреривно препадаю, так же од початного числа, з нїх останє 15-20%, односно 400-500.000. Велькосц примордиялного фоликула виноши коло 50 до 100 микрометери, а под час овулациї ма обсяг од 1,5 cm. Починаюци од пубертету, гипофиза зоз лученьом гормонох ФСХ и ЛХ стимулує ваєчнїки же би дозревали и вилучовали полни гормони. У цикличних часових интервалох у ваєчнїкох зменююцо дозрева по єдна ваїчкова клїтинка од постояцих ооцитох. Гоч под уплївом тих гормонох, вирошню даскельо примарни фолекули источашнє, од пиятого по седми дзень циклусу вибера ше лєм єден фоликул, а други препадаю. Коло штернастого дня менструалного циклусу дозрета ваїчкова клїтинка ше ошлєбодзує зоз ваєчнїка (овулация) же би могла буц оплодзена. Ваїчкова клїтинка после пуканя фоликуларней блани сцигує до вайцоводу, зоз хторого ше прейґ хорионских язичкох висцискує до плоднїчней глїбки. Дозрети фоликул ше вола Ґрафов фоликул и як таки схопни є за оплодзованє шлїдуюци 12-24годзини. Празни Ґрафов фоликул ше трансформує до жовтого цела цо вилучує проґестерон хтори отримує евентуалну ваготносц. Тот процес тирва у фертилним периодзе жени, односно од пубертету по менопаузу, а у тим периодзе ше у целу жени ошлєбодза 400-500 ваїчково клїтинки. Вилучованє полних гормонох Попри тей функциї, ваєчнїки тиж так маю и ендокрину функцию. Їх задаток през цали живот жени продуковали два гормони (стероїдни гормони): естроґен и проґестерон. Естроґен ше вилучує константно през цали живот жени, а проґестерон у другей фази менструалного циклусу и под час ваготносци. У климактериюме ваєчнїк претаргує свою функцию продукованя ваїчкових клїтинкох, зоз чим ше закончує фертилни период жени, односно жена после того уходзи до менопаузи и нє може остац ваготна. Ваєчнїки у познєйших рокох поступнє запшеваю, и на концу су таки вельки як шлївкова маґочка. Зоз тим ше зменшує и вилучованє полних гормонох у нїх. Старенє ваєчнїкох Як жени старею, вони доживюю опадованє репродукуюцих перформансох, цо приводзи до менопаузи. Тото опадованє вязане за зменшованє числа фоликулох ваєчнїкох. Гоч коло 1 милион ооцити присутни при родзеню у чловечим ваєчнїку, лєм коло 500 (коло 0,05%) од нїх овулуує, а остаток ше траци. Дума ше же ше опадованє овариялней резерви случує зоз константним ростом рокох, [12]  и приводзи до скоро подполного вичерпованя резерви до коло 52. року. Як овариялна резерва, так и плодносц опадує з роками, єст и паралелне звекшованє нєуспишней ваготносци и мейотичних гришкох хтори резултую хромозомски з абнормалним зачацом. Резерва ваєчнїкох и плодносц оптимални у периодзе од 20-30 рокох. [13] Коло 45. року менструални циклус ше почина меняц и число фоликулох ше зменшує. [13] Случованя хтори доводза до стареня ваєчнїкох оставаю нєясни. Пременлївосц стареня може уключовац фактори животного штредку, животни звикнуца або ґенетски фактори. [13] Жени зоз нашлїдну мутацию у ґену за оправку ДНК BRCA1 преходза през менопаузу вчас, [14]   цо указує же ше природни очкодованя ДНК у ооцитох оправяю менєй ефикасно при тих женох, а тота нєефикасносц приводзи до вчасного репродуктивного нєуспиху. Протеїн BRCA1 ма ключну улогу у типу оправки претаргнуца дволанцових ДНК. Титус display-authors = et al   [15]  указали же претаргнуца дволанцових ДНК акумулую з роками при людзох и мишох у примордиялних фоликулох. Примордиялни фоликули маю ооцити хтори у штреднїм (профаза I) стадиюме мейози. Мейоза то основни процес у еукариотних орґанизмох зоз хторим ше формую ґамети, и найскорей є адаптация за знїщованє очкодованя ДНК, окреме дволанцових претаргнуцох, зоз ДНК ґамети (видзиц мейозу и походзенє и функцию мейози). [16]   Хомолоґийна рекомбионацийна оправка ше окреме пошвидшує под час мейози. Титус display-authors = et al [15]   тиж так одкрили же експресия 4 ключних ґенох нєобходна за хомолоґийну рекомбинацийну оправку дволанцових претаргнуцох ДНК (BRCA1, MRE11, RAD51 и ATM) опадує з роками у ооцитох людзох и мишох. Вони предпоставели же оправка двойнїстого ланцу ДНК витална за отримованє резерви ооцитох и же опдаованє ефикасносци оправки з роками ма ключну улогу у стареню ваєчнїкох. Виглєдованє идентификовало 290 ґенетски детерминанти стареня ваєчнїкох, а тиж так одкрило же процеси одвиту на очкодованє ДНК уключени и указую же би можлїви ефекти предлужованя плодносци при женох злєпшали здравє косцох, зменшали ризик од диябетесу типа 2 и звекшали ризик од карцинома чувствительного на гормони. [17][18] Мож хасновац рижни методи тестираня же би ше утвердзело плодносц на основи старосци мацери. Велї з тих тестох мераю уровень гормону FSH и GnrH. Методи як цо то меранє уровня AMH (антимулерового) гормону и AFC (число антралних фоликулох) можу предвидзиц старенє ваєчнїкох. Уровнї AMH служа як индикатор стареня ваєчнїкох, прето же мож одредзиц квалитет овариялних фоликулох. Хороти  Звонкаплоднїцова ваготносц  Синдром полицистичних ваєчнїкох  Карциноми ваєчнїкох Опать ище  Ґаметоґенеза  Плоднїца  Ваґина  Вайцоводи  Ваготносц Референци 1. Colvin, Caroline Wingo; Abdullatif, Hussein (2013-01-01). . „Anatomy of female puberty: The clinical relevance of developmental changes in the reproductive system”. Clinical Anatomy (на језику: енглески). 26 (1): 115—129. ISSN 1098- 2353. PMID 22996962. S2CID 46057971. doi:10.1002/ca.22164. 2.  „Dorlands Medical Dictionary”. www.mercksource.com (на језику: енглески). Приступљено 2017-11-20. 3.  Daftary, Shirish; Chakravarti, Sudip. Manual of Obstretics (3rd изд.). Elsevier. 2011. стр. 1—16. ISBN 9788131225561.. 4.  Williams gynecology. Hoffman, Barbara L., Williams, J. Whitridge (John Whitridge), 1866-1931. (2nd изд.). New York: McGraw-Hill Medical. 2012. ISBN 9780071716727. OCLC 779244257. 5.  „Ovaries”. Приступљено 12. 12. 2019. 6.  Baskett, Thomas F.; Calder, Andrew A.; Arulkumaran, Sabaratnam (2014). Munro Kerr&#39;s Operative Obstetrics E-Book (на језику: енглески). Elsevier Health Sciences. стр. 268. ISBN 9780702052484. 7.  „Southern Illinois University School of Medicine”. www.siumed.edu. Приступљено 2017-11-20. 8.  „Foundational Model of Anatomy”. xiphoid.biostr.washington.edu. Structural Informatics Group at the University of Washington.. Архивирано из оригинала 2016- 05-30. г. Приступљено 2017-11-20. 9.  Brown, H. M.; Russell, D. L. (2013). . „Blood and lymphatic vasculature in the ovary: Development, function and disease”. Human Reproduction Update. 20 (1): 29—39. PMID 24097804. doi:10.1093/humupd/dmt049 . 10.  Richards, JoAnne S.; Pangas, Stephanie A. (2010-04-01). . „The ovary: basic biology and clinical implications”. The Journal of Clinical Investigation. 120 (4): 963—972. ISSN 0021-9738. PMC 2846061 . PMID 20364094. doi:10.1172/JCI41350. 11.  Фоликулометрија, klinika-papic.rs. Приступљено 15. јуна 2015. 12.  Hansen, KR; Knowlton, NS; Thyer, AC; Charleston, JS; Soules, MR; Klein, NA (2008). . „A new model of reproductive aging: the decline in ovarian non-growing follicle number from birth to menopause”. Hum Reprod. 23 (3): 699—708. PMID 18192670. doi:10.1093/humrep/dem408 . 13.  Amanvermez, Ramazan; Tosun, Migraci (2016). . „An Update on Ovarian Aging and Ovarian Reserve Tests”. International Journal of Fertility &amp; Sterility. 9 (4): 411—415. ISSN 2008-076X. PMC 4793161 . PMID 26985328. 14.  Rzepka-Górska, I; Tarnowski, B; Chudecka-Głaz, A; Górski, B; Zielińska, D; Tołoczko- Grabarek, A (2006). . „Premature menopause in patients with BRCA1 gene mutation”. Breast Cancer Res Treat. 100 (1): 59—63. PMID 16773440. S2CID 19572648. doi:10.1007/s10549-006-9220-1. 15.  Titus, S; Li, F; Stobezki, R; Akula, K; Unsal, E; Jeong, K; Dickler, M; Robson, M; Moy, F; Goswami, S; Oktay, K (2013). . „Impairment of BRCA1-related DNA double-strand break repair leads to ovarian aging in mice and humans”. Sci Transl Med. 5 (172): 172ra21. PMC 5130338 . PMID 23408054. doi:10.1126/scitranslmed.3004925. 16.  Bernstein, H.; Byerly, H. C.; Hopf, F. A.; Michod, R. E. (1985-09-20). . „Genetic damage, mutation, and the evolution of sex”. Science. 229 (4719): 1277—1281. Bibcode:1985Sci...229.1277B. PMID 3898363. doi:10.1126/science.38983 63. 17.  „Researchers identify new genes linked to longer reproductive lifespan in women”. medicalxpress.com (на језику: енглески). Приступљено 21. 9. 2021. 18.  Ruth, Katherine S.; et al. (август 2021). . „Genetic insights into biological mechanisms governing human ovarian ageing”. Nature (на језику: енглески). 596 (7872): 393—397. Bibcode:2021Natur.596..393R. ISSN 1476-4687. PMC 7611832  . PMID 34349265. doi:10.1038/s41586-021-03779-7. 19.  Usta, Taner; Oral, Engin (јун 2012). . „Is the measurement of anti-Müllerian hormone essential?”. Current Opinion in Obstetrics and Gynecology (на језику: енглески). 24 (3): 151—157. ISSN 1040- 872X. PMID 22487725. S2CID 24219177. doi:10.1097/GCO.0b013e3283527dcf. gz6c61k7y2udqe2mgbd0x9udpurs96r 21148 21142 2026-09-01T07:52:37Z Sveletanka 20 ушорйованє 21148 wikitext text/x-wiki Ваєчнїки (лат. ''Ovarium'', греч. ''Ωοθήκη'') то парни женски орґани чия основна улога продукованє ваїчкових клїтинкох и лученє полних гормонох. Ваєчнїки то гомолоґийни орґани шеменїкох. Овалней су форми, подобни [[Мандулї|мандульом]]. Найчастейше су длуги 3-5 и широки 1,5-3 cm. Ваєчнїки тиж так луча гормони хтори маю главну улогу у менструалним циклусу и плодносци. Ваєчнїк напредує през вельо фази, починаюци од пренаталного периоду по менопаузу. Тиж так є ендокрийни шлїжнїк пре розлични гормони хтори вилучує. [1] Структура Трима ше же ваєчнїки женски ґонади. [2]   Кажди ваєчнїк билкастей фарби и находзи ше при бочним муре плоднїци у часци хтора ше вола ваїчкова долїна. Фоса ваєчнїку то обласц хтора огранїчена з вонкашню илиячну артерию и находзи ше опрез уретеру и нукашнєй илиячней артериї. Тота обласц велька коло 4 cm x 3 cm x 2 cm. [3][4] Ваєчнїки окружени зоз капсулу и маю вонкашнї кортекс и нукашню медулу. [4]   Капсула зложена зоз густей вязацей тканї и позната є як ''tunica albuginea''. [5] Углавним ше овулация случує у єдним з двох ваєчнїкох хтори ошлєбодзую ваїчкову клїтинку у каждим менструалним циклусу. Бок ваєчнїку найблїзжши при вайцоводу и повязани є зоз нїм зоз инфундибулопелвичним лиґаментом, [3]   а други бок унапрямени на долу и заквачени є за плоднїцу прейґ лиґаменту ваєчнїка. Лиґаменти Ваєчнїки лєжа нука у перитонеалней глїбки, з обидвох бокох плоднїци, за хтору су заквачени прейґ влакнастей пантлїки хтора ше вола лиґамент ваєчнїка. Ваєчнїки одкрити у перитонеалней глїбки, алє су вязани за мур цела прейґ суспензийного лиґаменту хтори заднє предлуженє широкого лиґаменту плоднїци. Часц широкого лиґаменту плоднїци хтора прекрива ваєчнїк позната як мезориюм. [4] Педикул ваєчнїкох ше состої зоз вайцоводу, мезовариюму, ваїчкового лиґаменту и кревових судзинох. [6] Микроанатомия [[Поверхносц]] ваєчнїка прекрита з блану хтора зложена з облогох єдноставного мезоцела хторе у кубоїдней або палїчковей форми, [7]  такволани ґерминални епицел. [7]   Вонкашнє пасмо то кортекс ваєчнїка, хторе зложене зоз фоликулох ваєчнїка и строми медзи нїма. До фоликулох уключени ''cumulus oophorus'', блана ґранулоса (и ґранулоза клїтинки нука у нєй), ''corona radiata'', ''zona pellucida'', и ''primary oocyte''. У фоликулу ше тиж так находза тека фоликула, антрум и ликворни фоликул. Тиж так у кортексу ше находзи жовте цело виведзене зоз фоликула. Найглїбше пасмо то медула ваєчнїкох. [8] Може буц чежко направиц розлику медзи кортексом и медулу, алє ше фоликули углавним нє находза у медули. Фоликуларни клїтинки то ровни епицелни клїтинки хтори походза од поверхносного епицела хтори прекрива ваєчнїк. Окружени су зоз ґранулознима клїтинками хтори ше пременєли зоз ровних до коцкастих и пролиферовали же би випродуковали пасмови епицел. Ваєчнїк тиж так ма кревово судзини и лимфово канали. [9] Функция Творенє полней клїтинки Змесцени су на концох вайцоводу або фалопиян-туби, односно нєпоштредно при їх отворе. Стационовани су у плїтких глїбкох (лат. ''fossa ovarica''), на бочних бокох горнєй часци малей карлїци хтора ше находзи на дну бруховей глїбки. З оглядом на тото же су парни орґани, находза ше з обидвох бокох плоднїци. [10] Ваєчнїки ше формую уж у седмим тижню интраутерного розвою (ваготносци). У себе маю одредзене число примордиялних, односно першобутних ваїчкових клїтинкох. Дума ше же число нєдозретих першобутних ваїчкових клїтинкох виноши коло 2 до 3 милиони. [11] Змесцени су у вязацей тканї, строми ваєчнїка и мирую до пубертету. Медзитим, гоч нє маю векшу функцию до пубертету, вони нєпреривно препадаю, так же од початного числа, з нїх останє 15-20%, односно 400-500.000. Велькосц примордиялного фоликула виноши коло 50 до 100 микрометери, а под час овулациї ма обсяг од 1,5 cm. Починаюци од пубертету, гипофиза зоз лученьом гормонох ФСХ и ЛХ стимулує ваєчнїки же би дозревали и вилучовали полни гормони. У цикличних часових интервалох у ваєчнїкох зменююцо дозрева по єдна ваїчкова клїтинка од постояцих ооцитох. Гоч под уплївом тих гормонох, вирошню даскельо примарни фолекули источашнє, од пиятого по седми дзень циклусу вибера ше лєм єден фоликул, а други препадаю. Коло штернастого дня менструалного циклусу дозрета ваїчкова клїтинка ше ошлєбодзує зоз ваєчнїка (овулация) же би могла буц оплодзена. Ваїчкова клїтинка после пуканя фоликуларней блани сцигує до вайцоводу, зоз хторого ше прейґ хорионских язичкох висцискує до плоднїчней глїбки. Дозрети фоликул ше вола Ґрафов фоликул и як таки схопни є за оплодзованє шлїдуюци 12-24годзини. Празни Ґрафов фоликул ше трансформує до жовтого цела цо вилучує проґестерон хтори отримує евентуалну ваготносц. Тот процес тирва у фертилним периодзе жени, односно од пубертету по менопаузу, а у тим периодзе ше у целу жени ошлєбодза 400-500 ваїчково клїтинки. Вилучованє полних гормонох Попри тей функциї, ваєчнїки тиж так маю и ендокрину функцию. Їх задаток през цали живот жени продуковали два гормони (стероїдни гормони): естроґен и проґестерон. Естроґен ше вилучує константно през цали живот жени, а проґестерон у другей фази менструалного циклусу и под час ваготносци. У климактериюме ваєчнїк претаргує свою функцию продукованя ваїчкових клїтинкох, зоз чим ше закончує фертилни период жени, односно жена после того уходзи до менопаузи и нє може остац ваготна. Ваєчнїки у познєйших рокох поступнє запшеваю, и на концу су таки вельки як шлївкова маґочка. Зоз тим ше зменшує и вилучованє полних гормонох у нїх. Старенє ваєчнїкох Як жени старею, вони доживюю опадованє репродукуюцих перформансох, цо приводзи до менопаузи. Тото опадованє вязане за зменшованє числа фоликулох ваєчнїкох. Гоч коло 1 милион ооцити присутни при родзеню у чловечим ваєчнїку, лєм коло 500 (коло 0,05%) од нїх овулуує, а остаток ше траци. Дума ше же ше опадованє овариялней резерви случує зоз константним ростом рокох, [12]  и приводзи до скоро подполного вичерпованя резерви до коло 52. року. Як овариялна резерва, так и плодносц опадує з роками, єст и паралелне звекшованє нєуспишней ваготносци и мейотичних гришкох хтори резултую хромозомски з абнормалним зачацом. Резерва ваєчнїкох и плодносц оптимални у периодзе од 20-30 рокох. [13] Коло 45. року менструални циклус ше почина меняц и число фоликулох ше зменшує. [13] Случованя хтори доводза до стареня ваєчнїкох оставаю нєясни. Пременлївосц стареня може уключовац фактори животного штредку, животни звикнуца або ґенетски фактори. [13] Жени зоз нашлїдну мутацию у ґену за оправку ДНК BRCA1 преходза през менопаузу вчас, [14]   цо указує же ше природни очкодованя ДНК у ооцитох оправяю менєй ефикасно при тих женох, а тота нєефикасносц приводзи до вчасного репродуктивного нєуспиху. Протеїн BRCA1 ма ключну улогу у типу оправки претаргнуца дволанцових ДНК. Титус display-authors = et al   [15]  указали же претаргнуца дволанцових ДНК акумулую з роками при людзох и мишох у примордиялних фоликулох. Примордиялни фоликули маю ооцити хтори у штреднїм (профаза I) стадиюме мейози. Мейоза то основни процес у еукариотних орґанизмох зоз хторим ше формую ґамети, и найскорей є адаптация за знїщованє очкодованя ДНК, окреме дволанцових претаргнуцох, зоз ДНК ґамети (видзиц мейозу и походзенє и функцию мейози). [16]   Хомолоґийна рекомбионацийна оправка ше окреме пошвидшує под час мейози. Титус display-authors = et al [15]   тиж так одкрили же експресия 4 ключних ґенох нєобходна за хомолоґийну рекомбинацийну оправку дволанцових претаргнуцох ДНК (BRCA1, MRE11, RAD51 и ATM) опадує з роками у ооцитох людзох и мишох. Вони предпоставели же оправка двойнїстого ланцу ДНК витална за отримованє резерви ооцитох и же опдаованє ефикасносци оправки з роками ма ключну улогу у стареню ваєчнїкох. Виглєдованє идентификовало 290 ґенетски детерминанти стареня ваєчнїкох, а тиж так одкрило же процеси одвиту на очкодованє ДНК уключени и указую же би можлїви ефекти предлужованя плодносци при женох злєпшали здравє косцох, зменшали ризик од диябетесу типа 2 и звекшали ризик од карцинома чувствительного на гормони. [17][18] Мож хасновац рижни методи тестираня же би ше утвердзело плодносц на основи старосци мацери. Велї з тих тестох мераю уровень гормону FSH и GnrH. Методи як цо то меранє уровня AMH (антимулерового) гормону и AFC (число антралних фоликулох) можу предвидзиц старенє ваєчнїкох. Уровнї AMH служа як индикатор стареня ваєчнїкох, прето же мож одредзиц квалитет овариялних фоликулох. Хороти  Звонкаплоднїцова ваготносц  Синдром полицистичних ваєчнїкох  Карциноми ваєчнїкох Опать ище  Ґаметоґенеза  Плоднїца  Ваґина  Вайцоводи  Ваготносц Референци 1. Colvin, Caroline Wingo; Abdullatif, Hussein (2013-01-01). . „Anatomy of female puberty: The clinical relevance of developmental changes in the reproductive system”. Clinical Anatomy (на језику: енглески). 26 (1): 115—129. ISSN 1098- 2353. PMID 22996962. S2CID 46057971. doi:10.1002/ca.22164. 2.  „Dorlands Medical Dictionary”. www.mercksource.com (на језику: енглески). Приступљено 2017-11-20. 3.  Daftary, Shirish; Chakravarti, Sudip. Manual of Obstretics (3rd изд.). Elsevier. 2011. стр. 1—16. ISBN 9788131225561.. 4.  Williams gynecology. Hoffman, Barbara L., Williams, J. Whitridge (John Whitridge), 1866-1931. (2nd изд.). New York: McGraw-Hill Medical. 2012. ISBN 9780071716727. OCLC 779244257. 5.  „Ovaries”. Приступљено 12. 12. 2019. 6.  Baskett, Thomas F.; Calder, Andrew A.; Arulkumaran, Sabaratnam (2014). Munro Kerr&#39;s Operative Obstetrics E-Book (на језику: енглески). Elsevier Health Sciences. стр. 268. ISBN 9780702052484. 7.  „Southern Illinois University School of Medicine”. www.siumed.edu. Приступљено 2017-11-20. 8.  „Foundational Model of Anatomy”. xiphoid.biostr.washington.edu. Structural Informatics Group at the University of Washington.. Архивирано из оригинала 2016- 05-30. г. Приступљено 2017-11-20. 9.  Brown, H. M.; Russell, D. L. (2013). . „Blood and lymphatic vasculature in the ovary: Development, function and disease”. Human Reproduction Update. 20 (1): 29—39. PMID 24097804. doi:10.1093/humupd/dmt049 . 10.  Richards, JoAnne S.; Pangas, Stephanie A. (2010-04-01). . „The ovary: basic biology and clinical implications”. The Journal of Clinical Investigation. 120 (4): 963—972. ISSN 0021-9738. PMC 2846061 . PMID 20364094. doi:10.1172/JCI41350. 11.  Фоликулометрија, klinika-papic.rs. Приступљено 15. јуна 2015. 12.  Hansen, KR; Knowlton, NS; Thyer, AC; Charleston, JS; Soules, MR; Klein, NA (2008). . „A new model of reproductive aging: the decline in ovarian non-growing follicle number from birth to menopause”. Hum Reprod. 23 (3): 699—708. PMID 18192670. doi:10.1093/humrep/dem408 . 13.  Amanvermez, Ramazan; Tosun, Migraci (2016). . „An Update on Ovarian Aging and Ovarian Reserve Tests”. International Journal of Fertility &amp; Sterility. 9 (4): 411—415. ISSN 2008-076X. PMC 4793161 . PMID 26985328. 14.  Rzepka-Górska, I; Tarnowski, B; Chudecka-Głaz, A; Górski, B; Zielińska, D; Tołoczko- Grabarek, A (2006). . „Premature menopause in patients with BRCA1 gene mutation”. Breast Cancer Res Treat. 100 (1): 59—63. PMID 16773440. S2CID 19572648. doi:10.1007/s10549-006-9220-1. 15.  Titus, S; Li, F; Stobezki, R; Akula, K; Unsal, E; Jeong, K; Dickler, M; Robson, M; Moy, F; Goswami, S; Oktay, K (2013). . „Impairment of BRCA1-related DNA double-strand break repair leads to ovarian aging in mice and humans”. Sci Transl Med. 5 (172): 172ra21. PMC 5130338 . PMID 23408054. doi:10.1126/scitranslmed.3004925. 16.  Bernstein, H.; Byerly, H. C.; Hopf, F. A.; Michod, R. E. (1985-09-20). . „Genetic damage, mutation, and the evolution of sex”. Science. 229 (4719): 1277—1281. Bibcode:1985Sci...229.1277B. PMID 3898363. doi:10.1126/science.38983 63. 17.  „Researchers identify new genes linked to longer reproductive lifespan in women”. medicalxpress.com (на језику: енглески). Приступљено 21. 9. 2021. 18.  Ruth, Katherine S.; et al. (август 2021). . „Genetic insights into biological mechanisms governing human ovarian ageing”. Nature (на језику: енглески). 596 (7872): 393—397. Bibcode:2021Natur.596..393R. ISSN 1476-4687. PMC 7611832  . PMID 34349265. doi:10.1038/s41586-021-03779-7. 19.  Usta, Taner; Oral, Engin (јун 2012). . „Is the measurement of anti-Müllerian hormone essential?”. Current Opinion in Obstetrics and Gynecology (на језику: енглески). 24 (3): 151—157. ISSN 1040- 872X. PMID 22487725. S2CID 24219177. doi:10.1097/GCO.0b013e3283527dcf. [[Катеґория:Ґинеколоґия]] [[Катеґория:Анатомия чловека]] bqwejynx3v5crryruq7rw0ieke6r1er 21149 21148 2026-09-01T08:44:37Z Olirk55 19 Фораматированє референцох 21149 wikitext text/x-wiki '''Ваєчнїки''' (лат. ''Ovarium'', греч. ''Ωοθήκη'') то парни женски орґани чия основна улога продукованє ваїчкових клїтинкох и лученє полних гормонох.1 Ваєчнїки то гомолоґийни орґани шеменїкох. Овалней су форми, подобни мандульом. Найчастейше су длуги 3-5 и широки 1,5-3 cm. Ваєчнїки тиж так луча гормони хтори маю главну улогу у менструалним циклусу и плодносци. Ваєчнїк напредує през вельо фази, починаюци од пренаталного периоду по [[Менопауза|менопаузу]]. Тиж так є ендокрийни шлїжнїк пре розлични гормони хтори вилучує. (2 == Структура == Трима ше же ваєчнїки женски ґонади. Кажди ваєчнїк билкастей фарби и находзи ше при бочним муре плоднїци у часци хтора ше вола ваїчкова долїна. Фоса ваєчнїку то обласц хтора огранїчена з вонкашню илиячну артерию и находзи ше опрез уретеру и нукашнєй илиячней артериї. Тота обласц велька коло 4 cm x 3 cm x 2 cm. (3) 4) Ваєчнїки окружени зоз капсулу и маю вонкашнї кортекс и нукашню медулу. (1 )  Капсула зложена зоз густей вязацей тканї и позната є як ''tunica albuginea''.<ref>[https://training.seer.cancer.gov/anatomy/reproductive/female/ovaries.html „Ovaries”.] Приступљено 12. 12. 2019.</ref> [5] Углавним ше [[овулация]] случує у єдним з двох ваєчнїкох хтори ошлєбодзую ваїчкову клїтинку у каждим менструалним циклусу. Бок ваєчнїку найблїзжши при [[Вайцовод|вайцоводу]] и повязани є зоз нїм зоз инфундибулопелвичним лиґаментом,<ref name=":0" /> [3]  а други бок унапрямени на долу и заквачени є за плоднїцу прейґ лиґаменту ваєчнїка. '''Лиґаменти''' Ваєчнїки лєжа нука у перитонеалней глїбки, з обидвох бокох плоднїци, за хтору су аквачени прейґ влакнастей пантлїки хтора ше вола лиґамент ваєчнїка. Ваєчнїки одкрити у перитонеалней глїбки, алє су вязани за мур цела прейґ суспензийного лиґаменту хтори заднє предлуженє широкого лиґаменту плоднїци. Часц широкого лиґаменту плоднїци хтора прекрива ваєчнїк позната як мезориюм.<ref name=":1" /> [4] Педикул ваєчнїкох ше состої зоз вайцоводу, мезовариюму, ваїчкового лиґаменту и кревових судзинох.<ref>Baskett, Thomas F.; Calder, Andrew A.; Arulkumaran, Sabaratnam (2014). [https://books.google.rs/books?id=OiHQAgAAQBAJ&pg=PA268&redir_esc=y Munro Kerr's Operative Obstetrics E-Book] (на язику: анґлийски). Elsevier Health Sciences. стр. 268. ISBN 9780702052484.</ref> [6] '''Микроанатомия''' Поверхносц ваєчнїка прекрита з блану хтора зложена з облогох єдноставного мезоцела хторе у кубоїдней або палїчковей форми,<ref>[https://histology.siu.edu/erg/ovary.htm „Southern Illinois University School of Medicine”.] www.siumed.edu. Приступљено 2017-11-20</ref> [7]  такволани ґерминални епицел. [7]  ''called the germinal epithelium''. Вонкашнє пасмо то кортекс ваєчнїка, хторе зложене зоз фоликулох ваєчнїка и строми медзи нїмах. До фоликулох уключени ''cumulus oophorus'', блана ґранулоса (и ґранулоза клїтинки нука у нєй), ''corona'' ''radiata, zona pellucida, и primary oocyte''. У фоликулу ше тиж так находза тека фоликула, антрум и ликворни фоликул. Тиж так у кортексу ше находзи жовте цело виведзене зоз фоликула. Найглїбше пасмо то медула ваєчнїкох.<ref>„Foundational Model of Anatomy”. xiphoid.biostr.washington.edu. Structural Informatics Group at the University of Washington.. Архивирано из оригинала 2016-05-30. г. Приступљено 2017-11-20.</ref> [8] Може буц чежко направиц розлику медзи кортексом и медулу, алє ше фоликули углавним нє находза у медули. Фоликуларни клїтинки то ровни епицелни клїтинки хтори походза од поверхносного епицела хтори прекрива ваєчнїк. Окружени су зоз ґранулознима клїтинками хтори ше пременєли зоз ровних до коцкастих и пролиферовали же би випродуковали пасмови епицел. Ваєчнїк тиж так ма кревово судзини и лимфово канали.<ref>Brown, H. M.; Russell, D. L. (2013). [https://academic.oup.com/humupd/article-abstract/20/1/29/889762?redirectedFrom=fulltext&login=false "Blood and lymphatic vasculature in the ovary: Development, function and disease."] Human Reproduction Update. 20 (1): 29–39. [https://sr.wikipedia.org/wiki/Digitalni_identifikator_objekta doi:10.1093/humupd/dmt049.] [https://sr.wikipedia.org/wiki/PubMed#PMID PMID 24097804.]</ref> [9] == Функция == '''Творенє полней клїтинки''' Змесцени су на концох вайцоводу або фалопиян-туби, односно нєпоштредно при їх отворе. Стационовани су у плїтких глїбкох (''лат. fossa ovarica''), на бочних бокох горнєй часци малей карлїци хтора ше находзи на дну бруховей глїбки. З оглядом на тото же су парни орґани, находза ше з обидвох бокох плоднїци. [10] Ваєчнїки ше формую уж у седмим тижню интраутерного розвою (ваготносци). У себе маю одредзене число примордиялних, односно першобутних ваїчкових клїтинкох. Дума ше же число нєдозретих першобутних ваїчкових клїтинкох виноши коло 2 до 3 милиони. [11] Змесцени су у вязацей тканї, строми ваєчнїка и мирую до пубертету. Медзитим, гоч нє маю векшу функцию до пубертету, вони нєпреривно препадаю, так же од початного числа, з нїх останє 15-20%, односно 400-500.000. Велькосц примордиялного фоликула виноши коло 50 до 100 микрометери, а под час овулациї ма обсяг од 1,5 cm. Починаюци од пубертету, гипофиза зоз лученьом гормонох ФСХ и ЛХ стимулує ваєчнїки же би дозревали и вилучовали полни гормони. У цикличних часових интервалох у ваєчнїкох зменююцо дозрева по єдна ваїчкова клїтинка од постояцих ооцитох. Гоч под уплївом тих гормонох, вирошню даскельо примарни фолекули источашнє, од пиятого по седми дзень циклусу вибера ше лєм єден фоликул, а други препадаю. Коло штернастого дня менструалного циклусу дозрета ваїчкова клїтинка ше ошлєбодзує зоз ваєчнїка (овулация) же би могла буц оплодзена. Ваїчкова клїтинка после пуканя фоликуларней блани сцигує до вайцоводу, зоз хторого ше прейґ хорионских язичкох висцискує до плоднїчней глїбки. Дозрети фоликул ше вола Ґрафов фоликул и як таки схопни є за оплодзованє шлїдуюци 12-24годзини. Празни Ґрафов фоликул ше трансформує до жовтого цела цо вилучує проґестерон хтори отримує евентуалну ваготносц. Тот процес тирва у фертилним периодзе жени, односно од пубертету по менопаузу, а у тим периодзе ше у целу жени ошлєбодза 400-500 ваїчково клїтинки. '''Вилучованє полних гормонох''' Попри тей функциї, ваєчнїки тиж так маю и ендокрину функцию. Їх задаток през цали живот жени продуковали два гормони (стероїдни гормони): естроґен и проґестерон. Естроґен ше вилучує константно през цали живот жени, а проґестерон у другей фази менструалного циклусу и под час ваготносци. У климактериюме ваєчнїк претаргує свою функцию продукованя ваїчкових клїтинкох, зоз чим ше закончує фертилни период жени, односно жена после того уходзи до менопаузи и нє може остац ваготна. Ваєчнїки у познєйших рокох поступнє запшеваю, и на концу су таки вельки як шлївкова маґочка. Зоз тим ше зменшує и вилучованє полних гормонох у нїх. '''Старенє ваєчнїкох''' Як жени старею, вони доживюю опадованє репродукуюцих перформансох, цо приводзи до менопаузи. Тото опадованє вязане за зменшованє числа фоликулох ваєчнїкох. Гоч коло 1 милион ооцити присутни при родзеню у чловечим ваєчнїку, лєм коло 500 (коло 0,05%) од нїх овулуує, а остаток ше траци. Дума ше же ше опадованє овариялней резерви случує зоз константним ростом рокох, [12]  и приводзи до скоро подполного вичерпованя резерви до коло 52. року. Як овариялна резерва, так и плодносц опадує з роками, єст и паралелне звекшованє нєуспишней ваготносци и мейотичних гришкох хтори резултую хромозомски з абнормалним зачацом. Резерва ваєчнїкох и плодносц оптимални у периодзе од 20-30 рокох. [13] Коло 45. року менструални циклус ше почина меняц и число фоликулох ше зменшує. [13] Случованя хтори доводза до стареня ваєчнїкох оставаю нєясни. Пременлївосц стареня може уключовац фактори животного штредку, животни звикнуца або ґенетски фактори. [13] Жени зоз нашлїдну мутацию у ґену за оправку ДНК BRCA1 преходза през менопаузу вчас, [14]   цо указує же ше природни очкодованя ДНК у ооцитох оправяю менєй ефикасно при тих женох, а тота нєефикасносц приводзи до вчасного репродуктивного нєуспиху. Протеїн BRCA1 ма ключну улогу у типу оправки претаргнуца дволанцових ДНК. Титус ''display-authors = et al''   [15]  указали же претаргнуца дволанцових ДНК акумулую з роками при людзох и мишох у примордиялних фоликулох. Примордиялни фоликули маю ооцити хтори у штреднїм (профаза I) стадиюме мейози. Мейоза то основни процес у еукариотних орґанизмох зоз хторим ше формую ґамети, и найскорей є адаптация за знїщованє очкодованя ДНК, окреме дволанцових претаргнуцох, зоз ДНК ґамети (видзиц мейозу и походзенє и функцию мейози). [16]  Хомолоґийна рекомбионацийна оправка ше окреме пошвидшує под час мейози. Титус ''display-authors = et al'' [15]  тиж так одкрили же експресия 4 ключних ґенох нєобходна за хомолоґийну рекомбинацийну оправку дволанцових претаргнуцох ДНК (''BRCA1, MRE11,'' ''RAD51 и ATM'') опадує з роками у ооцитох людзох и мишох. Вони предпоставели же оправка двойнїстого ланцу ДНК витална за отримованє резерви ооцитох и же опдаованє ефикасносци оправки з роками ма ключну улогу у стареню ваєчнїкох. Виглєдованє идентификовало 290 ґенетски детерминанти стареня ваєчнїкох, а тиж так одкрило же процеси одвиту на очкодованє ДНК уключени и указую же би можлїви ефекти предлужованя плодносци при женох злєпшали здравє косцох, зменшали ризик од диябетесу типа 2 и звекшали ризик од карцинома чувствительного на гормони. [17][18] Мож хасновац рижни методи тестираня же би ше утвердзело плодносц на основи старосци мацери. Велї з тих тестох мераю уровень гормону FSH и GnrH. Методи як цо то меранє уровня AMH (антимулерового) гормону и AFC (число антралних фоликулох) можу предвидзиц старенє ваєчнїкох. Уровнї AMH служа як индикатор стареня ваєчнїкох, прето же мож одредзиц квалитет овариялних фоликулох. == Хороти == ♦ [[Звонкаплоднїцова ваготносц]] ♦ Синдром полицистичних ваєчнїкох ♦ Карциноми ваєчнїкох '''Опать ище''' ● [[Вайцовод|Вайцоводи]] == Референци == 1. Colvin, Caroline Wingo; Abdullatif, Hussein (2013-01-01). . „Anatomy of female puberty: The clinical relevance of developmental changes in the reproductive system”. Clinical Anatomy (на језику: енглески). 26 (1): 115—129. ISSN 1098- 2353. PMID 22996962. S2CID 46057971. doi:10.1002/ca.22164. 2.  „Dorlands Medical Dictionary”. www.mercksource.com (на језику: енглески). Приступљено 2017-11-20. 3.  Daftary, Shirish; Chakravarti, Sudip. Manual of Obstretics (3rd изд.). Elsevier. 2011. стр. 1—16. ISBN 9788131225561.. 4.  Williams gynecology. Hoffman, Barbara L., Williams, J. Whitridge (John Whitridge), 1866-1931. (2nd изд.). New York: McGraw-Hill Medical. 2012. ISBN 9780071716727. OCLC 779244257. 5.  „Ovaries”. Приступљено 12. 12. 2019. 6.  Baskett, Thomas F.; Calder, Andrew A.; Arulkumaran, Sabaratnam (2014). Munro Kerr&#39;s Operative Obstetrics E-Book (на језику: енглески). Elsevier Health Sciences. стр. 268. ISBN 9780702052484. 7.  „Southern Illinois University School of Medicine”. www.siumed.edu. Приступљено 2017-11-20. 8.  „Foundational Model of Anatomy”. xiphoid.biostr.washington.edu. Structural Informatics Group at the University of Washington.. Архивирано из оригинала 2016- 05-30. г. Приступљено 2017-11-20. 9.  Brown, H. M.; Russell, D. L. (2013). . „Blood and lymphatic vasculature in the ovary: Development, function and disease”. Human Reproduction Update. 20 (1): 29 - 39. PMID 24097804. doi:10.1093/humupd/dmt049 . 10.  Richards, JoAnne S.; Pangas, Stephanie A. (2010-04-01). . „The ovary: basic biology and clinical implications”. The Journal of Clinical Investigation. 120 (4): 963—972. ISSN 0021-9738. PMC 2846061 . PMID 20364094. doi:10.1172/JCI41350. 11.  Фоликулометрија, klinika-papic.rs. Приступљено 15. јуна 2015. 12.  Hansen, KR; Knowlton, NS; Thyer, AC; Charleston, JS; Soules, MR; Klein, NA (2008). . „A new model of reproductive aging: the decline in ovarian non-growing follicle number from birth to menopause”. Hum Reprod. 23 (3): 699—708. PMID 18192670. doi:10.1093/humrep/dem408 . 13.  Amanvermez, Ramazan; Tosun, Migraci (2016). . „An Update on Ovarian Aging and Ovarian Reserve Tests”. International Journal of Fertility &amp; Sterility. 9 (4): 411—415. ISSN 2008-076X. PMC 4793161 . PMID 26985328. 14.  Rzepka-Górska, I; Tarnowski, B; Chudecka-Głaz, A; Górski, B; Zielińska, D; Tołoczko- Grabarek, A (2006). . „Premature menopause in patients with BRCA1 gene mutation”. Breast Cancer Res Treat. 100 (1): 59—63. PMID 16773440. S2CID 19572648. doi:10.1007/s10549-006-9220-1. 15.  Titus, S; Li, F; Stobezki, R; Akula, K; Unsal, E; Jeong, K; Dickler, M; Robson, M; Moy, F; Goswami, S; Oktay, K (2013). . „Impairment of BRCA1-related DNA double-strand break repair leads to ovarian aging in mice and humans”. Sci Transl Med. 5 (172): 172ra21. PMC 5130338 . PMID 23408054. doi:10.1126/scitranslmed.3004925. 16.  Bernstein, H.; Byerly, H. C.; Hopf, F. A.; Michod, R. E. (1985-09-20). . „Genetic damage, mutation, and the evolution of sex”. Science. 229 (4719): 1277—1281. Bibcode:1985Sci...229.1277B. PMID 3898363. doi:10.1126/science.38983 63. 17.  „Researchers identify new genes linked to longer reproductive lifespan in women”. medicalxpress.com (на језику: енглески). Приступљено 21. 9. 2021. 18.  Ruth, Katherine S.; et al. (август 2021). . „Genetic insights into biological mechanisms governing human ovarian ageing”. Nature (на језику: енглески). 596 (7872): 393—397. Bibcode:2021Natur.596..393R. ISSN 1476-4687. PMC 7611832  . PMID 34349265. doi:10.1038/s41586-021-03779-7. 19.  Usta, Taner; Oral, Engin (јун 2012). . „Is the measurement of anti-Müllerian hormone essential?”. Current Opinion in Obstetrics and Gynecology (на језику: енглески). 24 (3): 151—157. ISSN 1040- 872X. PMID 22487725. S2CID 24219177. doi:10.1097/GCO.0b013e3283527dcf. 19.  Usta, Taner; Oral, Engin (јун 2012). . „Is the measurement of anti-Müllerian hormone essential?”. Current Opinion in Obstetrics and Gynecology (на језику: енглески). 24 (3): 151—157. ISSN 1040- 872X. <nowiki>PMID 22487725</nowiki>. S2CID 24219177. doi:10.1097/GCO.0b013e3283527dcf. == Литература == * Venes, Donald (2013). Taber<nowiki>&</nowiki>#39;s cyclopedic medical dictionary. Philadelphia: F.A. Davis.ISBN 9780803629790. == Вонкашнї вязи == * [https://web.archive.org/web/20161025054051/http://www.ama-assn.org/ama/pub/physician-resources/patient-education-materials/atlas-of-human-body/female-reproductive-system.page „From the American Medical Association”.] Архивирано из [https://web.archive.org/web/20161025054051/http://www.ama-assn.org/ama/pub/physician-resources/patient-education-materials/atlas-of-human-body/female-reproductive-system.page оригинала] 25. 10. 2016. г. Приступљено 13. 05. 2022. * [https://www.merckmanuals.com/home/women-s-health-issues/biology-of-the-female-reproductive-system/overview-of-the-female-reproductive-system?redirectid=1123?ruleredirectid=30&qt=&sc=&alt= Merck Online Medical Library: Female Reproductive System] == Референци == 6ffx3sk3ce7upo3h6baydwuusff9ifm 21153 21149 2026-09-01T09:41:46Z Olirk55 19 Форматировани референци (треба ище докончиц заднї) 21153 wikitext text/x-wiki '''Ваєчнїки''' (лат. ''Ovarium'', греч. ''Ωοθήκη'') то парни женски орґани чия основна улога продукованє ваїчкових клїтинкох и лученє полних гормонох.<ref>Cox, Emily; Takov, Veronica (2026). [https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK532300/ "Embryology, Ovarian Follicle Development".] StatPearls. StatPearls Publishing.</ref> Ваєчнїки то гомолоґийни орґани шеменїкох. Овалней су форми, подобни мандульом. Найчастейше су длуги 3-5 и широки 1,5-3 cm. Ваєчнїки тиж так луча гормони хтори маю главну улогу у менструалним циклусу и плодносци. Ваєчнїк напредує през вельо фази, починаюци од пренаталного периоду по [[Менопауза|менопаузу]]. Тиж так є ендокрийни шлїжнїк пре розлични гормони хтори вилучує.<ref>Colvin, Caroline Wingo; Abdullatif, Hussein (2013-01-01). „Anatomy of female puberty: The clinical relevance of developmental changes in the reproductive system”. ''Clinical Anatomy'' (на язику: енґлийски). '''26''' : 115—129. [https://en.wikipedia.org/wiki/ISSN ISSN 1098-2353.] Cox, Emily; Takov, Veronica (2026). "Embryology, Ovarian Follicle Development". StatPearls. StatPearls Publishing.[https://sr.wikipedia.org/wiki/PubMed#PMID PMID 22996962.] [https://sr.wikipedia.org/wiki/Semantic_Scholar S2CID 46057971]. [https://sr.wikipedia.org/wiki/Digitalni_identifikator_objekta doi:10.1002/ca.22164.]</ref> == Структура == Трима ше же ваєчнїки женски ґонади. Кажди ваєчнїк билкастей фарби и находзи ше при бочним муре плоднїци у часци хтора ше вола ваїчкова долїна. Фоса ваєчнїку то обласц хтора огранїчена з вонкашню илиячну артерию и находзи ше опрез уретеру и нукашнєй илиячней артериї. Тота обласц велька коло 4 cm x 3 cm x 2 cm. <ref name=":0">Daftary, Shirish; Chakravarti, Sudip. Manual of Obstretics (3rd изд.). Elsevier. 2011. стр. 1—16. ISBN 9788131225561..</ref><ref name=":1"> Williams gynecology. Hoffman, Barbara L., Williams, J. Whitridge (John Whitridge), 1866-1931. (2nd изд.). New York: McGraw-Hill Medical. 2012. ISBN 9780071716727. [https://sr.wikipedia.org/wiki/OCLC OCLC 779244257.]</ref>(3) 4) Ваєчнїки окружени зоз капсулу и маю вонкашнї кортекс и нукашню медулу. (1 )  Капсула зложена зоз густей вязацей тканї и позната є як ''tunica albuginea''.<ref>[https://training.seer.cancer.gov/anatomy/reproductive/female/ovaries.html „Ovaries”.] Приступљено 12. 12. 2019.</ref> [5] Углавним ше [[овулация]] случує у єдним з двох ваєчнїкох хтори ошлєбодзую ваїчкову клїтинку у каждим менструалним циклусу. Бок ваєчнїку найблїзжши при [[Вайцовод|вайцоводу]] и повязани є зоз нїм зоз инфундибулопелвичним лиґаментом,<ref name=":0" /> [3]  а други бок унапрямени на долу и заквачени є за плоднїцу прейґ лиґаменту ваєчнїка. '''Лиґаменти''' Ваєчнїки лєжа нука у перитонеалней глїбки, з обидвох бокох плоднїци, за хтору су аквачени прейґ влакнастей пантлїки хтора ше вола лиґамент ваєчнїка. Ваєчнїки одкрити у перитонеалней глїбки, алє су вязани за мур цела прейґ суспензийного лиґаменту хтори заднє предлуженє широкого лиґаменту плоднїци. Часц широкого лиґаменту плоднїци хтора прекрива ваєчнїк позната як мезориюм.<ref name=":1" /> [4] Педикул ваєчнїкох ше состої зоз вайцоводу, мезовариюму, ваїчкового лиґаменту и кревових судзинох.<ref>Baskett, Thomas F.; Calder, Andrew A.; Arulkumaran, Sabaratnam (2014). [https://books.google.rs/books?id=OiHQAgAAQBAJ&pg=PA268&redir_esc=y Munro Kerr's Operative Obstetrics E-Book] (на язику: анґлийски). Elsevier Health Sciences. стр. 268. ISBN 9780702052484.</ref> [6] '''Микроанатомия''' Поверхносц ваєчнїка прекрита з блану хтора зложена з облогох єдноставного мезоцела хторе у кубоїдней або палїчковей форми,<ref>[https://histology.siu.edu/erg/ovary.htm „Southern Illinois University School of Medicine”.] www.siumed.edu. Приступљено 2017-11-20</ref> [7]  такволани ґерминални епицел. [7]  ''called the germinal epithelium''. Вонкашнє пасмо то кортекс ваєчнїка, хторе зложене зоз фоликулох ваєчнїка и строми медзи нїмах. До фоликулох уключени ''cumulus oophorus'', блана ґранулоса (и ґранулоза клїтинки нука у нєй), ''corona'' ''radiata, zona pellucida, и primary oocyte''. У фоликулу ше тиж так находза тека фоликула, антрум и ликворни фоликул. Тиж так у кортексу ше находзи жовте цело виведзене зоз фоликула. Найглїбше пасмо то медула ваєчнїкох.<ref>„Foundational Model of Anatomy”. xiphoid.biostr.washington.edu. Structural Informatics Group at the University of Washington.. Архивирано из оригинала 2016-05-30. г. Приступљено 2017-11-20.</ref> [8] Може буц чежко направиц розлику медзи кортексом и медулу, алє ше фоликули углавним нє находза у медули. Фоликуларни клїтинки то ровни епицелни клїтинки хтори походза од поверхносного епицела хтори прекрива ваєчнїк. Окружени су зоз ґранулознима клїтинками хтори ше пременєли зоз ровних до коцкастих и пролиферовали же би випродуковали пасмови епицел. Ваєчнїк тиж так ма кревово судзини и лимфово канали.<ref>Brown, H. M.; Russell, D. L. (2013). [https://academic.oup.com/humupd/article-abstract/20/1/29/889762?redirectedFrom=fulltext&login=false "Blood and lymphatic vasculature in the ovary: Development, function and disease."] Human Reproduction Update. 20 (1): 29–39. [https://sr.wikipedia.org/wiki/Digitalni_identifikator_objekta doi:10.1093/humupd/dmt049.] [https://sr.wikipedia.org/wiki/PubMed#PMID PMID 24097804.]</ref> [9] == Функция == '''Творенє полней клїтинки''' Змесцени су на концох вайцоводу або фалопиян-туби, односно нєпоштредно при їх отворе. Стационовани су у плїтких глїбкох (''лат. fossa ovarica''), на бочних бокох горнєй часци малей карлїци хтора ше находзи на дну бруховей глїбки. З оглядом на тото же су парни орґани, находза ше з обидвох бокох плоднїци.<ref>Richards, JoAnne S.; Pangas, Stephanie A. (2010-04-01). [https://archive.org/details/sim_journal-of-clinical-investigation_2010-04_120_4/page/962/mode/2up „The ovary: basic biology and clinical implications”.] The Journal of Clinical Investigation. 120 (4): 963—972. [https://sr.wikipedia.org/wiki/Me%C4%91unarodni_standardni_serijski_broj ISSN 0021-9738.] [https://sr.wikipedia.org/wiki/PubMed_Central PMC 2846061] Слободан приступ. [https://sr.wikipedia.org/wiki/PubMed#PMID PMID 20364094.] [https://sr.wikipedia.org/wiki/Digitalni_identifikator_objekta doi:10.1172/JCI41350.]</ref> [10] Ваєчнїки ше формую уж у седмим тижню интраутерного розвою (ваготносци). У себе маю одредзене число примордиялних, односно першобутних ваїчкових клїтинкох. Дума ше же число нєдозретих першобутних ваїчкових клїтинкох виноши коло 2 до 3 милиони.<ref>[https://klinika-papic.rs/folikulometrija/ Фоликулометрија,] klinika-papic.rs. Приступљено 15. јуна 2015.</ref> [11] Змесцени су у вязацей тканї, строми ваєчнїка и мирую до пубертету. Медзитим, гоч нє маю векшу функцию до пубертету, вони нєпреривно препадаю, так же од початного числа, з нїх останє 15-20%, односно 400-500.000. Велькосц примордиялного фоликула виноши коло 50 до 100 микрометери, а под час овулациї ма обсяг од 1,5 cm. Починаюци од пубертету, гипофиза зоз лученьом гормонох ФСХ и ЛХ стимулує ваєчнїки же би дозревали и вилучовали полни гормони. У цикличних часових интервалох у ваєчнїкох зменююцо дозрева по єдна ваїчкова клїтинка од постояцих ооцитох. Гоч под уплївом тих гормонох, вирошню даскельо примарни фолекули источашнє, од пиятого по седми дзень циклусу вибера ше лєм єден фоликул, а други препадаю. Коло штернастого дня менструалного циклусу дозрета ваїчкова клїтинка ше ошлєбодзує зоз ваєчнїка (овулация) же би могла буц оплодзена. Ваїчкова клїтинка после пуканя фоликуларней блани сцигує до вайцоводу, зоз хторого ше прейґ хорионских язичкох висцискує до плоднїчней глїбки. Дозрети фоликул ше вола Ґрафов фоликул и як таки схопни є за оплодзованє шлїдуюци 12-24годзини. Празни Ґрафов фоликул ше трансформує до жовтого цела цо вилучує проґестерон хтори отримує евентуалну ваготносц. Тот процес тирва у фертилним периодзе жени, односно од пубертету по менопаузу, а у тим периодзе ше у целу жени ошлєбодза 400-500 ваїчково клїтинки. '''Вилучованє полних гормонох''' Попри тей функциї, ваєчнїки тиж так маю и ендокрину функцию. Їх задаток през цали живот жени продуковали два гормони (стероїдни гормони): естроґен и проґестерон. Естроґен ше вилучує константно през цали живот жени, а проґестерон у другей фази менструалного циклусу и под час ваготносци. У климактериюме ваєчнїк претаргує свою функцию продукованя ваїчкових клїтинкох, зоз чим ше закончує фертилни период жени, односно жена после того уходзи до менопаузи и нє може остац ваготна. Ваєчнїки у познєйших рокох поступнє запшеваю, и на концу су таки вельки як шлївкова маґочка. Зоз тим ше зменшує и вилучованє полних гормонох у нїх. '''Старенє ваєчнїкох''' Як жени старею, вони доживюю опадованє репродукуюцих перформансох, цо приводзи до менопаузи. Тото опадованє вязане за зменшованє числа фоликулох ваєчнїкох. Гоч коло 1 милион ооцити присутни при родзеню у чловечим ваєчнїку, лєм коло 500 (коло 0,05%) од нїх овулуує, а остаток ше траци. Дума ше же ше опадованє овариялней резерви случує зоз константним ростом рокох,<ref>Hansen, KR; Knowlton, NS; Thyer, AC; Charleston, JS; Soules, MR; Klein, NA (2008). „A new model of reproductive aging: the decline in ovarian non-growing follicle number from birth to menopause”. Hum Reprod. 23 (3): 699—708. [https://sr.wikipedia.org/wiki/PubMed#PMID PMID 18192670.] [https://sr.wikipedia.org/wiki/Digitalni_identifikator_objekta doi:10.1093/humrep/dem408] Слободан приступ.</ref> [12]  и приводзи до скоро подполного вичерпованя резерви до коло 52. року. Як овариялна резерва, так и плодносц опадує з роками, єст и паралелне звекшованє нєуспишней ваготносци и мейотичних гришкох хтори резултую хромозомски з абнормалним зачацом. Резерва ваєчнїкох и плодносц оптимални у периодзе од 20-30 рокох.<ref name=":2">Amanvermez, Ramazan; Tosun, Migraci (2016). [https://pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC4793161/ „An Update on Ovarian Aging and Ovarian Reserve Tests”.] International Journal of Fertility & Sterility. 9 (4): 411—415. [https://sr.wikipedia.org/wiki/Me%C4%91unarodni_standardni_serijski_broj ISSN 2008-076X.] [https://sr.wikipedia.org/wiki/PubMed_Central PMC 4793161] Слободан приступ. [https://sr.wikipedia.org/wiki/PubMed#PMID PMID 26985328</ref> [13] Коло 45. року менструални циклус ше почина меняц и число фоликулох ше зменшує. <ref name=":2" /> Случованя хтори доводза до стареня ваєчнїкох оставаю нєясни. Пременлївосц стареня може уключовац фактори животного штредку, животни звикнуца або ґенетски фактори. <ref name=":2" /> Жени зоз нашлїдну мутацию у ґену за оправку ДНК BRCA1 преходза през менопаузу вчас,<ref>Rzepka-Górska, I; Tarnowski, B; Chudecka-Głaz, A; Górski, B; Zielińska, D; Tołoczko-Grabarek, A (2006). „Premature menopause in patients with BRCA1 gene mutation”. Breast Cancer Res Treat. 100 (1): 59—63. PMID 16773440. S2CID 19572648. doi:10.1007/s10549-006-9220-1.</ref> [14]   цо указує же ше природни очкодованя ДНК у ооцитох оправяю менєй ефикасно при тих женох, а тота нєефикасносц приводзи до вчасного репродуктивного нєуспиху. Протеїн BRCA1 ма ключну улогу у типу оправки претаргнуца дволанцових ДНК. Титус ''display-authors = et al''   [15]  указали же претаргнуца дволанцових ДНК акумулую з роками при людзох и мишох у примордиялних фоликулох. Примордиялни фоликули маю ооцити хтори у штреднїм (профаза I) стадиюме мейози. Мейоза то основни процес у еукариотних орґанизмох зоз хторим ше формую ґамети, и найскорей є адаптация за знїщованє очкодованя ДНК, окреме дволанцових претаргнуцох, зоз ДНК ґамети (видзиц мейозу и походзенє и функцию мейози). [16]  Хомолоґийна рекомбионацийна оправка ше окреме пошвидшує под час мейози. Титус ''display-authors = et al'' [15]  тиж так одкрили же експресия 4 ключних ґенох нєобходна за хомолоґийну рекомбинацийну оправку дволанцових претаргнуцох ДНК (''BRCA1, MRE11,'' ''RAD51 и ATM'') опадує з роками у ооцитох людзох и мишох. Вони предпоставели же оправка двойнїстого ланцу ДНК витална за отримованє резерви ооцитох и же опдаованє ефикасносци оправки з роками ма ключну улогу у стареню ваєчнїкох. Виглєдованє идентификовало 290 ґенетски детерминанти стареня ваєчнїкох, а тиж так одкрило же процеси одвиту на очкодованє ДНК уключени и указую же би можлїви ефекти предлужованя плодносци при женох злєпшали здравє косцох, зменшали ризик од диябетесу типа 2 и звекшали ризик од карцинома чувствительного на гормони. [17][18] Мож хасновац рижни методи тестираня же би ше утвердзело плодносц на основи старосци мацери. Велї з тих тестох мераю уровень гормону FSH и GnrH. Методи як цо то меранє уровня AMH (антимулерового) гормону и AFC (число антралних фоликулох) можу предвидзиц старенє ваєчнїкох. Уровнї AMH служа як индикатор стареня ваєчнїкох, прето же мож одредзиц квалитет овариялних фоликулох. == Хороти == ♦ [[Звонкаплоднїцова ваготносц]] ♦ Синдром полицистичних ваєчнїкох ♦ Карциноми ваєчнїкох '''Опать ище''' ● [[Вайцовод|Вайцоводи]] == Референци == 1. Colvin, Caroline Wingo; Abdullatif, Hussein (2013-01-01). . „Anatomy of female puberty: The clinical relevance of developmental changes in the reproductive system”. Clinical Anatomy (на језику: енглески). 26 (1): 115—129. ISSN 1098- 2353. PMID 22996962. S2CID 46057971. doi:10.1002/ca.22164. 2.  „Dorlands Medical Dictionary”. www.mercksource.com (на језику: енглески). Приступљено 2017-11-20. 3.  Daftary, Shirish; Chakravarti, Sudip. Manual of Obstretics (3rd изд.). Elsevier. 2011. стр. 1—16. ISBN 9788131225561.. 4.  Williams gynecology. Hoffman, Barbara L., Williams, J. Whitridge (John Whitridge), 1866-1931. (2nd изд.). New York: McGraw-Hill Medical. 2012. ISBN 9780071716727. OCLC 779244257. 5.  „Ovaries”. Приступљено 12. 12. 2019. 6.  Baskett, Thomas F.; Calder, Andrew A.; Arulkumaran, Sabaratnam (2014). Munro Kerr&#39;s Operative Obstetrics E-Book (на језику: енглески). Elsevier Health Sciences. стр. 268. ISBN 9780702052484. 7.  „Southern Illinois University School of Medicine”. www.siumed.edu. Приступљено 2017-11-20. 8.  „Foundational Model of Anatomy”. xiphoid.biostr.washington.edu. Structural Informatics Group at the University of Washington.. Архивирано из оригинала 2016- 05-30. г. Приступљено 2017-11-20. 9.  Brown, H. M.; Russell, D. L. (2013). . „Blood and lymphatic vasculature in the ovary: Development, function and disease”. Human Reproduction Update. 20 (1): 29 - 39. PMID 24097804. doi:10.1093/humupd/dmt049 . 10.  Richards, JoAnne S.; Pangas, Stephanie A. (2010-04-01). . „The ovary: basic biology and clinical implications”. The Journal of Clinical Investigation. 120 (4): 963—972. ISSN 0021-9738. PMC 2846061 . PMID 20364094. doi:10.1172/JCI41350. 11.  Фоликулометрија, klinika-papic.rs. Приступљено 15. јуна 2015. 12.  Hansen, KR; Knowlton, NS; Thyer, AC; Charleston, JS; Soules, MR; Klein, NA (2008). . „A new model of reproductive aging: the decline in ovarian non-growing follicle number from birth to menopause”. Hum Reprod. 23 (3): 699—708. PMID 18192670. doi:10.1093/humrep/dem408 . 13.  Amanvermez, Ramazan; Tosun, Migraci (2016). . „An Update on Ovarian Aging and Ovarian Reserve Tests”. International Journal of Fertility &amp; Sterility. 9 (4): 411—415. ISSN 2008-076X. PMC 4793161 . PMID 26985328. 14.  Rzepka-Górska, I; Tarnowski, B; Chudecka-Głaz, A; Górski, B; Zielińska, D; Tołoczko- Grabarek, A (2006). . „Premature menopause in patients with BRCA1 gene mutation”. Breast Cancer Res Treat. 100 (1): 59—63. PMID 16773440. S2CID 19572648. doi:10.1007/s10549-006-9220-1. 15.  Titus, S; Li, F; Stobezki, R; Akula, K; Unsal, E; Jeong, K; Dickler, M; Robson, M; Moy, F; Goswami, S; Oktay, K (2013). . „Impairment of BRCA1-related DNA double-strand break repair leads to ovarian aging in mice and humans”. Sci Transl Med. 5 (172): 172ra21. PMC 5130338 . PMID 23408054. doi:10.1126/scitranslmed.3004925. 16.  Bernstein, H.; Byerly, H. C.; Hopf, F. A.; Michod, R. E. (1985-09-20). . „Genetic damage, mutation, and the evolution of sex”. Science. 229 (4719): 1277—1281. Bibcode:1985Sci...229.1277B. PMID 3898363. doi:10.1126/science.38983 63. 17.  „Researchers identify new genes linked to longer reproductive lifespan in women”. medicalxpress.com (на језику: енглески). Приступљено 21. 9. 2021. 18.  Ruth, Katherine S.; et al. (август 2021). . „Genetic insights into biological mechanisms governing human ovarian ageing”. Nature (на језику: енглески). 596 (7872): 393—397. Bibcode:2021Natur.596..393R. ISSN 1476-4687. PMC 7611832  . PMID 34349265. doi:10.1038/s41586-021-03779-7. 19.  Usta, Taner; Oral, Engin (јун 2012). . „Is the measurement of anti-Müllerian hormone essential?”. Current Opinion in Obstetrics and Gynecology (на језику: енглески). 24 (3): 151—157. ISSN 1040- 872X. PMID 22487725. S2CID 24219177. doi:10.1097/GCO.0b013e3283527dcf. 19.  Usta, Taner; Oral, Engin (јун 2012). . „Is the measurement of anti-Müllerian hormone essential?”. Current Opinion in Obstetrics and Gynecology (на језику: енглески). 24 (3): 151—157. ISSN 1040- 872X. <nowiki>PMID 22487725</nowiki>. S2CID 24219177. doi:10.1097/GCO.0b013e3283527dcf. == Литература == * Venes, Donald (2013). Taber<nowiki>&</nowiki>#39;s cyclopedic medical dictionary. Philadelphia: F.A. Davis.ISBN 9780803629790. == Вонкашнї вязи == * [https://web.archive.org/web/20161025054051/http://www.ama-assn.org/ama/pub/physician-resources/patient-education-materials/atlas-of-human-body/female-reproductive-system.page „From the American Medical Association”.] Архивирано из [https://web.archive.org/web/20161025054051/http://www.ama-assn.org/ama/pub/physician-resources/patient-education-materials/atlas-of-human-body/female-reproductive-system.page оригинала] 25. 10. 2016. г. Приступљено 13. 05. 2022. * [https://www.merckmanuals.com/home/women-s-health-issues/biology-of-the-female-reproductive-system/overview-of-the-female-reproductive-system?redirectid=1123?ruleredirectid=30&qt=&sc=&alt= Merck Online Medical Library: Female Reproductive System] {{Commonscat}} == Референци == 9aadyvhlop0oqpij8d83yu1krup89op 0 3487 21143 2026-09-01T07:07:12Z Sveletanka 20 нова статя 21143 wikitext text/x-wiki Вулкан ґеолоґийна форма кед лава виходзи на поверхносц жеми и у велькей мири дїйствує на випатрунок релєфу. На жеми су найчастейше на рубцох литосферних плочох. Вулкан може буц активни и нєактивни, у зависносци од його ерупциї и тектонскей активносци у блїзкосци. Упечатлїва часц вулкана то його верх хтори ше нєпреривно звекшує. На верху ше находзи кратер, а место медзи кратером и огнїском вола ше вулкански канал. Назва вулкан походзи од римского бога Вулкана, бога огня и вулканох. Наука хтора виучує вулкани вола ше вулканолоґия. Вилїванє маґми може ше случиц пре вецей причини, як цо то тектонски рушаня и пременки прициску хтори дриля тектонски плочи, висока температура (од 600 до 1200 0С) хтора порушує маґму, точку розпущованя стини, ґази и пару. Маґма ше на поверхносци жеми вола лава. Лава виходзи на поверхносц жеми на два способи: :– Зоз вилїваньом – лава на поверхносци жеми чече помали и ровномирно. Пошлїдок то базалтни покрови (приклад : високоровнїна Декан у Азиї, полуострово Камчатка), односно гавайски тип вуклану. То тип вулкану дзе маґма базична зоз малим количеством волатилох (хемийни елементи и злученїни нїзкей точки вреца и розпущени у маґми под вельким прициском у нукашньосци жеми). :– Зоз ерупцию – експлозивне предзеранє хторе пошлїдок велького количества ґазох и водовей пари. Попри такого предзераня маґми случую ше и жемово трешеня, а зазначени и катастрофални пошлїдки на околїско (наприклад стратовулкан Свята Гелена (St. Helens 1980. рок (держава Вашинґтон), Кракатау 1883. рок (Индонезия), Монт Пеле 1902. рок (Французка), односно азийски тип вулкану. То тип вулкану кед маґма ма вельо квашни волатили, густа є и помали чече. Окрем лави, зоз вулкану ше може виляц и пирокластични материял: вулкански бомби – векши фалати лави, вулкански блоки – здробени пирокластични материял чежки вецей тисячи тони, вулкански туф – вулкански ґар помишани з воду и лапили – розжирячене каменє велькосци шлюнку. Попри того, зоз вулкану виходзи и водова пара, рижни ґази и хемийни злученїни. Фумароли то отвори зоз хторих виходзи водова пара, зоз солфатарох воходзи сумпор-водонїк, зоз мофетох виходзи угльов диоксид. На вулканских подручох мож видзиц и термални и минерални жридла. Ґейзири то отвори през хтори вибива горуца вода и пара пре високи прицисок. Найпознатши ґейзир то ґейзир у националним парку Єловстон (Old Faitful). Класификация вулканох спрам прикметох :◆ Стартовулкан або композитни вулкан – вулкан зоз пасмовиту структуру хтора настава зоз вилїваньом лави и ґару. Наставю тисячи роки през вецей ерупциї, а то найпознатши алє и найопаснєйши гори на швеце: наприклад Фудї (Япон), Раиниер (ЗАД) и Котопакси (Еквадор). Композитни вулкан ма вецей одводни канали хтори водза до резервоару маґми у нукашньосци жеми. Маґма ше може виляц зоз вецей отворох на композитним вулкану або зоз централного отвору на верху. Таки вулкан може буц високи вецей тисячи метери и направиц вельки чкоди. Приклад то найвекша у историї ерупция вулкану Свята Гелена, кед велї жителє остали без домох. :◆ Вулкан у форми щиту – барз су високи (наприклад Гаваї, Исланд, Мауна Лоа). Лава хтора ше вилїва ценка и може чечиц далєко по плїтких схилох вулкану. Таки вулкан настава барз длуго, през стотки ерупциї, односно лава прекрива предходну лаву и вулкан постава вше векши. То нєексплозивни вулкан, звекшує ше 5 до 10 метери до ширини и 500 метери до висини. Найвекши таки вулкан у Слунковей системи то Olumpus Mons на Марсу, високи є 27 километри и поверхносц му 55 километри (1). :◆ Супервулкан - вулкани хтори маю потенциялно вельку руйнуюцу моц и дїйство на околїско (наприклад Yellowstone Caldera). Вулкани єст и у морю, а таки вулкани правя нови острова (наприклад Гаваї). Активни вулкани на Жеми творя вулкански зони.(100) Найактивнєйша вулканска зона то зона хтора окружує Цихи океан у форми подкови, пресцера ше од Нового Зеланду, прейґ Япону и Камчатки по заходне побрежє Сиверней и Южней Америки, а вола ше Пацифични огньови круг. У тей зони ше тектонска плоча на хторей лєжи океан и континент збиваю. Коло 75 проценти активних вулканох пошлїдок такого збуваня. Друга зона то зона Атлантского океану (горски венєц, алє под воду), дзе ше америцка и евроазийска/африцка плоча оддалюю, а зоз тeй розпуклїни (у напряме сивер - юг) виходзи лава и прави нове морске дно. Векшина таких вулканох ше находзи под воду, алє єст и таки хтори ше виздзвигню и над воду, а приклад такого збуваня то Исланд, хтори верх подводного вулканского ланцу. Треца штредожемна (медитеранска) зона у напряме восток – заход (од Ґибралтару, прейґ Штредожемного моря, Балкану, Азиї по Гималаї и Индонезию). Найпознатши вулкани у тей зони то Етна, Везув и Санторини. Штварта зона то зона Индийского океану (вулкан Каратела, вулкани Коморских островох). Пията зона то зона африцко–арабийскей обласци (наприклад вулкан Килиманджаро або гора Меру у Танзаниї). Интересантносци Подруче коло вулкану богате зоз минаралами и термалнима жридлами, жем плодна, алє живот коло вулкану нєбезпечни. О тим шведочи вулкански брег Кратака хтори 1883. року експлодирал после 200 рокох мированя. Експлозия руйновала векшу часц острова, а звекшала два сушедни. Предпоставя ше же то бул найгласнєйши звук зазначени у историї, чуло ше у кругу од 5 000 километри. Пошлїдок: вельки чкоди и габи висини 36 метери и 36 000 мертвих. Подобне ше случело и зоз вулканом Монт Пеле хтори знїщел варош St. Pieere. Зоз кратеру вибухла хмара зоз водову пару, сумпорну квашнїну и другим материялом, спущела ше на варош и околїско, подполно руйновала будинки и поля, а 26 000 людзе погинули. Гора Свята Гелена, у америцкей держави Вашинґтон, експлодирала 1980. року. Верх вулкану рознєшени и огромни стини лєцели доокола. Предпоставя ше же ерупция мала моц 500 атомски бомби, прето же шицки древа на подручу од 600 квадратни километри були зровнани зоз жему. Мауну Кеу, вулканска гора на Гавайох, висока 10 203 метери, алє мерана од дна океану по сам верх, висша є за 2 500 метери од Монт Евересту. Пошлїдки ерупциї вулкану Предпоставя ше же ше єдна вулканска жима збула пред коло 70 000 роками, после суперерупциї озера Тоба на острове Суматра у Индонезиї. (11, серб. Вики) Спрам теориї Тубанскей катастрофи хтору потримую даєдни антрополоґи и археолоґи, тота ерупция мала ґлобални консеквенци. (12, серб. Вики). Велька часц чловечей популациї умарла и настало популацийне „узке гарло” хторе дїйствовало на ґенетске нашлїдство нєшкайшого чловека. (13 серб. Вики) Року 1815. ерупция гори Тамбора креировала ґлобални климатски пременки познати як „роки без лєта” пре дїйство на сиверноамерицку и европску хвилю. (14 серб. Вики) Польопривредни култури же нє отримали, статок вигинул на векшей часци сиверней гемисфери, а резултат бул глад, єден з найвекших у XIX вику. (15 себ. Вики) == референци == (100) [https://www.znanje.org/i/i21/01iv08/01iv0801m/6_l.htm Vulkanske zone], ''www.znanje.org'' oh410qw9yxb5vhi579g3i5rrm7b2z75 21150 21143 2026-09-01T08:57:16Z Olirk55 19 Означени даскельо викивязи 21150 wikitext text/x-wiki Вулкан ґеолоґийна форма кед лава виходзи на [[поверхносц]] жеми и у велькей мири дїйствує на випатрунок релєфу. На жеми су найчастейше на рубцох литосферних плочох. Вулкан може буц активни и нєактивни, у зависносци од його ерупциї и тектонскей активносци у блїзкосци. Упечатлїва часц вулкана то його верх хтори ше нєпреривно звекшує. На верху ше находзи кратер, а место медзи кратером и огнїском вола ше вулкански канал. Назва вулкан походзи од римского бога Вулкана, бога огня и вулканох. Наука хтора виучує вулкани вола ше вулканолоґия. Вилїванє маґми може ше случиц пре вецей причини, як цо то тектонски рушаня и пременки прициску хтори дриля тектонски плочи, висока [[температура]] (од 600 до 1200 0С) хтора порушує маґму, точку розпущованя стини, [[Ґаз|ґази]] и пару. Маґма ше на поверхносци жеми вола лава. Лава виходзи на поверхносц жеми на два способи: :▶ Зоз вилїваньом – лава на поверхносци жеми чече помали и ровномирно. Пошлїдок то базалтни покрови (приклад : високоровнїна Декан у Азиї, полуострово Камчатка), односно гавайски тип вуклану. То тип вулкану дзе маґма базична зоз малим количеством волатилох (хемийни елементи и злученїни нїзкей точки вреца и розпущени у маґми под вельким прициском у нукашньосци жеми). :▶ Зоз ерупцию – експлозивне предзеранє хторе пошлїдок велького количества ґазох и водовей пари. Попри такого предзераня маґми случую ше и жемово трешеня, а зазначени и катастрофални пошлїдки на околїско (наприклад стратовулкан Свята Гелена (St. Helens 1980. рок (держава Вашинґтон), Кракатау 1883. рок (Индонезия), Монт Пеле 1902. рок (Французка), односно азийски тип вулкану. То тип вулкану кед маґма ма вельо квашни волатили, густа є и помали чече. Окрем лави, зоз вулкану ше може виляц и пирокластични материял: вулкански бомби – векши фалати лави, вулкански блоки – здробени пирокластични материял чежки вецей тисячи тони, вулкански туф – вулкански ґар помишани з воду и лапили – розжирячене [[Камень|каменє]] велькосци шлюнку. Попри того, зоз вулкану виходзи и водова пара, рижни ґази и хемийни злученїни. Фумароли то отвори зоз хторих виходзи водова пара, зоз солфатарох воходзи сумпор-водонїк, зоз мофетох виходзи угльов диоксид. На вулканских подручох мож видзиц и термални и минерални жридла. Ґейзири то отвори през хтори вибива горуца вода и пара пре високи прицисок. Найпознатши ґейзир то ґейзир у националним парку [[Єловстон]] (''Old Faitful''). Класификация вулканох спрам прикметох :◆ Стартовулкан або композитни вулкан – вулкан зоз пасмовиту структуру хтора настава зоз вилїваньом лави и ґару. Наставю тисячи роки през вецей ерупциї, а то найпознатши алє и найопаснєйши гори на швеце: наприклад Фудї (Япон), Раиниер (ЗАД) и Котопакси (Еквадор). Композитни вулкан ма вецей одводни канали хтори водза до резервоару маґми у нукашньосци жеми. Маґма ше може виляц зоз вецей отворох на композитним вулкану або зоз централного отвору на верху. Таки вулкан може буц високи вецей тисячи метери и направиц вельки чкоди. Приклад то найвекша у историї ерупция вулкану Свята Гелена, кед велї жителє остали без домох. :◆ Вулкан у форми щиту – барз су високи (наприклад Гаваї, Исланд, Мауна Лоа). Лава хтора ше вилїва ценка и може чечиц далєко по плїтких схилох вулкану. Таки вулкан настава барз длуго, през стотки ерупциї, односно лава прекрива предходну лаву и вулкан постава вше векши. То нєексплозивни вулкан, звекшує ше 5 до 10 метери до ширини и 500 метери до висини. Найвекши таки вулкан у Слунковей системи то Olumpus Mons на Марсу, високи є 27 километри и поверхносц му 55 километри (1). :◆ Супервулкан - вулкани хтори маю потенциялно вельку руйнуюцу моц и дїйство на околїско (наприклад Yellowstone Caldera). Вулкани єст и у морю, а таки вулкани правя нови острова (наприклад Гаваї). Активни вулкани на Жеми творя вулкански зони.(100) Найактивнєйша вулканска зона то зона хтора окружує Цихи океан у форми подкови, пресцера ше од Нового Зеланду, прейґ Япону и Камчатки по заходне побрежє Сиверней и Южней Америки, а вола ше Пацифични огньови круг. У тей зони ше тектонска плоча на хторей лєжи океан и континент збиваю. Коло 75 проценти активних вулканох пошлїдок такого збуваня. Друга зона то зона Атлантского океану (горски венєц, алє под воду), дзе ше америцка и евроазийска/африцка плоча оддалюю, а зоз тeй розпуклїни (у напряме сивер - юг) виходзи лава и прави нове морске дно. Векшина таких вулканох ше находзи под воду, алє єст и таки хтори ше виздзвигню и над воду, а приклад такого збуваня то Исланд, хтори верх подводного вулканского ланцу. Треца штредожемна (медитеранска) зона у напряме восток – заход (од Ґибралтару, прейґ Штредожемного моря, Балкану, Азиї по Гималаї и Индонезию). Найпознатши вулкани у тей зони то Етна, Везув и Санторини. Штварта зона то зона Индийского океану (вулкан Каратела, вулкани Коморских островох). Пията зона то зона африцко–арабийскей обласци (наприклад вулкан Килиманджаро або гора Меру у Танзаниї). Интересантносци Подруче коло вулкану богате зоз минаралами и термалнима жридлами, жем плодна, алє живот коло вулкану нєбезпечни. О тим шведочи вулкански брег Кратака хтори 1883. року експлодирал после 200 рокох мированя. Експлозия руйновала векшу часц острова, а звекшала два сушедни. Предпоставя ше же то бул найгласнєйши [[звук]] зазначени у историї, чуло ше у кругу од 5 000 километри. Пошлїдок: вельки чкоди и габи висини 36 метери и 36 000 мертвих. Подобне ше случело и зоз вулканом Монт Пеле хтори знїщел варош St. Pieere. Зоз кратеру вибухла хмара зоз водову пару, сумпорну квашнїну и другим материялом, спущела ше на варош и околїско, подполно руйновала будинки и поля, а 26 000 людзе погинули. Гора Свята Гелена, у америцкей держави Вашинґтон, експлодирала 1980. року. Верх вулкану рознєшени и огромни стини лєцели доокола. Предпоставя ше же ерупция мала моц 500 атомски бомби, прето же шицки древа на подручу од 600 квадратни километри були зровнани зоз жему. Мауну Кеу, вулканска гора на Гавайох, висока 10 203 метери, алє мерана од дна океану по сам верх, висша є за 2 500 метери од Монт Евересту. Пошлїдки ерупциї вулкану Предпоставя ше же ше єдна вулканска жима збула пред коло 70 000 роками, после суперерупциї озера Тоба на острове Суматра у Индонезиї. (11, серб. Вики) Спрам теориї Тубанскей катастрофи хтору потримую даєдни антрополоґи и археолоґи, тота ерупция мала ґлобални консеквенци. (12, серб. Вики). Велька часц чловечей популациї умарла и настало популацийне „узке гарло” хторе дїйствовало на ґенетске нашлїдство нєшкайшого чловека. (13 серб. Вики) Року 1815. ерупция гори Тамбора креировала ґлобални климатски пременки познати як „роки без лєта” пре дїйство на сиверноамерицку и европску хвилю. (14 серб. Вики) Польопривредни култури же нє отримали, статок вигинул на векшей часци сиверней гемисфери, а резултат бул глад, єден з найвекших у XIX вику. (15 себ. Вики) == референци == (100) [https://www.znanje.org/i/i21/01iv08/01iv0801m/6_l.htm Vulkanske zone], ''www.znanje.org'' 1hm2juqi5pkx3cpi49yj4g5vc3ygkus 0 3488 21144 2026-09-01T07:34:26Z Sveletanka 20 нова статя 21144 wikitext text/x-wiki Озеро то природне углїбенє, депресия на копну виполнєне з воду, хторе директно нє повязане зоз шветовим морйом, а хторе релативно вельких димензийох.[1] Урядово ше у класификациї нє применює минимална поверхносц яку би мало залапйовац озеро, алє ше часто спомина же би нє требало мац поверхносц меншу як єден гектар. Озера лєжа на копну и нє часц су океанох, та ше прето розликую од лаґунох, а тиж так су векши и глїбши у одношеню на озерка, гоч нєт формална або наукова дефиниция.[2] Озера можу мац притоки, одтоки, а озеро хторе ма и притоку и одтоку вола ше прецекаюце озеро. Найвекши и найглїбши озера тектонского походзеня. У нїх ше находзи вецей як 95% цалого количества озерскей води. Тоти озера виполнюю углїбеня хтори настали з тектонскима рушанями, односно з тектонскима поремеценями Жемовей поверхносци. Найвекше озеро (по поверхносци и количестве води) Каспийске озеро. Найнїзше озеро Мертве морйо (коло 400 m спод уровня моря), найглїбше Байкалске озеро (1.620 m). Найвецей єст ляднїцки озера. Термин озеро ше тиж хаснує за описованє природних означеньох як цо озеро Ейр хторе длугши час сухе, алє ше наполнї у сезонских вельких дижджох. Велї озера штуични, та ше их прави за гидроелектричну продукцию (претворйованє гидро до електричней енерґиї - струї), рекреацию (плїванє...), подмирйованє з воду итд. Финска позната як держава тисяч озерох, а Минесота як жем дзешец тисячи озерох. Вельки озера Сиверней Америки по походзеню з лядового периоду. Вецей як 60% шветових озерох находзи ше у Канади углавним прето же у тей жеми доминує нєланцова система одцеканя. Озера важни за привреду и транспорт (озера у Сиверней Америки, Каспийске озеро); доставаю ше солї (Мертве морйо); у даєдних єст вельо риби, служа за подмирйованє з воду и реґулованє водостою на рикох. Подзелєнє озерох Озера ше дзеля по способе наставаня корита або по гидроґрафских, физичних, хемийних и биолоґийних характеристикох. Хемийно, спрам концентрациї солї у води, озера ше дзеля на: сладководни и слани озера. Подзелєнє по месце и способе наставаня (природни и штучни): :♦ метеорске (космичне) озеро – настало пре вдеренє метеориту :♦ тектонске озеро – настало пре тектонски рушаня (трешеня жеми) :♦ ляднїцке озеро – настало з ґлациялним процесом, роботу ляднїкох, после чийого розпущованя настали углавним узки и глїбоки озера з прикрима побрежями :♦ вулканске озеро – настало з роботу вулкану (у кратерох вулкану або з преградзованьом рикох у потокох лави) :♦ припобрежне озеро – настало з поцаговцаньом моря зоз залїву :♦ красове озеро – настало у депресийох у красових теренох :♦ ричне озеро – настало з меняньом цеку рики (кед напущи старе корито) :♦ еолске озеро – настало з роботу витру (у депресийох хтори настали з еолским процесом, хторе вода потим виполнї) :♦ акумулациони озера (за потреби гидроелектранох) :♦ викопани (наставаю у долїнох напущених рудокопох и шлюнкарньох) Походзенє природних озерох Велї озера млади пре дїйство ерозийних процесох хтори одноша єден з бокох базену у хторим ше озеро находзи. Єст велї природни процеси хтори даваю форму озером. Нєдавне тектонске видзвигованє горского ланцу може створиц депресиї мисочкастей форми хтори акумулую воду и правя озера. Напредованє и поцагованє ляднїкох може зоз струганьом направиц депресиї у поврхносци дзе ше вец акумулує озеро. Таки озера звичайно у Скандинавиї, Сибире и Канади. Озера тиж можу настац зоз шлїзканьом жеми або з ґлациялнима препреченями. Таки приклад ше зявел у остатнїм лядовим периодзе у держави Вашинґтон кед настало огромне озеро за ґлациялним цеком. Кед ше ляд поцагнул, пошлїдок бул вельки вилїв хтори направел памятнїк Сухи водопади у озерох Сан у держави Вашинґтон. Слани озера можу настац там дзе нєт природне одцеканє або дзе ше вода барз швидко випарює, та поверхносне одцеканє уровня под'жемней води ма висше количество солї од нормалного. Приклади сланих озерох уключую Вельке слане озеро, Каспийске озеро и Мертве морйо. Мали подковасти озера ше волаю мертви рични рукавки и можу настац у ричних долїнох як пошлїдок меандрованя, т.є. кривульканя. Рики хтори помали чечу правая кривулькасту форму, та ше вонкашнї бок кривульки отаргує вельо швидше як нукашнї. Як пошлїдок того настава подковаста кривулька, дзе рика реже през узки карк. Тота дзира тераз прави главни преход за рику, а конци кривульки поставаю заткати з мульом. Озеро Восток то озеро на Антарктику хторе ше находзи под лядом и єдно є з найвекших на швеце.[3][4] Даєдни озера як цо Байкалске и озеро Танґанїка вулканского походзеня и лєжа на ґеолоґийних розшедуюцих линийох. Кратерске озеро у Ореґону ше находзи у калдери загашеного вулкану. Характеристики Пременка уровня озера ше надпатра з розлику медзи жридлом прицеканя и одцеканя хтори поровнани з цалим волуменом озера. Значни уходни жридла то паданя над озером; звишок води хтори принєшени з цеками и каналами з озерского розводзацого подруча; канали под'жемней води и аквифери, та людски жридла звонка розводзацого подруча. Виходни жридла то випарйованє з озера; поверхносни и под'жемни водово цеки, як и гоч яке бранє озерскей води за чловечи потреби. Понеже ше климатски условия и чловечи потреби за воду розликую, наставаю флуктуациї у озерским уровню. Озера мож катеґоризовац спрам богатства поживних материйох хтори уплївую на роснуце рошлїнох. Озера у хторух нєт вельо поживни материї волаю ше олиґотрофни и ґенерално су превидни, та маю нїзку концентрацию рошлїнского живота. Мезотрофни озера маю добру ясносц и штреднї уровнї поживних материйох. Еутрофни озера збогацени з поживнима материями, та у нїх рошлїни добре рошню, а можлїве и квитнуце алґох. Гипертрофне озеро то водова маса високо збогацена з поживнима материями. Тоти озера маю слабу ясносц и предмет су квитнуца алґох. Озера типично досцигую таки стан дзекуюци людским активносцом як цо вельке хаснованє гнойох у озерским разводзацим подручу. Таки озера нє маю скоро нїяку хасновитосц, а екосистема у подполносци знїщена. Штучне озеро шлюнкарня при Ивановцу у Медзимую, настало з викопованьом шлюнку у алувиялней нїжини рики Драви Типи озерох :– Периґлациялне озеро то файта озера у хторим рубци озера оформює лядови покривач, лядова шапка або ляднїк, та ляд спера природне одцеканє глїни. :– Акумулацийне озеро або резервоар (французки: réservoir) то штучне озеро створене з вилїваньом подруча за гдроенерґетким шлайсом. Даєдни з найвекших шветових озерох правя таки резервоари. Штучни озера тиж можу буц нароком направени з викопованьом або залїваньом отворених рудокопох, як и з винїманьом шлюнку у алувиялних нїжинох (зоз чим наставю шлюнкарнї або трозґарнї). За правенє шлайсох ґеодети муша найсц рични долїни хтори глїбоки и узки; боки долїни теди можу мац улогу природних мурох. Найлєпше место за правенє шлайсу ше муши одредзиц. Кед треба, людзе и/або историйни находзиска муша буц премесцени, напр. храми Абу Симбела хтори преселєни пред тим як ше почало будовац Асуански шлайс хтори створел Насерово озеро. Озеро Волта у заходней Африки закрива коло 8500 km². Озеро Мид найвекше сиверноамерицке штучне озеро, хторе створене з Хуверовим шлайсом, а правене є од 1931. по 1935. рок у чаше предсидателя Франклина Д. Рузвелта. Лока найвекше сиверноевропске штучне озеро хторе ма 417 km2. Куйбишевске озеро (русийски: Куйбышевское водохранилище́) з поверхносцу 6450 km² (волумен му 57,3 km³) найвекше европске штучне озеро и треце на швеце, створене зоз шлайсом гидроцентрали Жиґули, а правене є од 1950. по 1957. рок. Абиотична и биотична лимнолоґия Лимнолоґия дзелї озера на три зони: литорална зона, хтора нагнуте подруче блїзко при жеми; зона отвореней води, дзе слункова шветлосц богата; и зона глїбокей води, дзе доходзи мало слунковей шветлосци. Глїбина хтору шветлосц може досягнуц у озерох завиши од густосци и рушаня часточкох. Тоти часточки можу буц седиментарного або биолоґийного походзеня и одвичательни су за фарбу води. Розпаднута рошлїнска материя одвичательна, наприклад, за жовту або кафовкасту фарбу, а алґи одвичательни за желєнкасту фарбу води. У барз плїтких водових масох желєзни оксиди даваю води червенкасто-кафову фарбу. До биолоґийних часточкох спадаю алґи и детритус. Седиментна часточка у суспензиї кед єй чежина менша як сили замуцованя хтори дїйствую на часточку. Замуцованє пресудни фактор у превидносци води. Месоєдни, детритиворни риби одвичательни за мульовити вод, бо вони, глєдаюци покарму, зборикаю муль. Месоєдни риби єдза рошлїноєдни (планктоноєдни) риби, та звекшую число алґох (опать акватрофна каскада). Глїбина до хторей доходзи шветлосц або превидносц води мера ше зоз Секийовим диском. То диск пречнїку 20 cm з вименююцима билима и чарнима квадрантами. Глїбина на хторей диск вецей нє видно то Секийова глїбина, т.є. мера превидносци. Звичайно ше хаснує за тестиранє еутрофикациї. Озеро ублажує температуру и климу околного подруча пре воду хтора ма барз високи специфични цеплотни капацитет (4186). Окрем того, озеро може през дзень охладзиц жем з локалнима витрами, резултуюци у благим витрику з моря; або ю може вноци зограц и так створиц благи витрик з копна. Наставанє озерох Озера можу буц з наушедованим седиментом, та поступнє поставаю влажна жем як мочар або бара. Медзи нїжинскима и горскима озерами єст важна розлика. Нїжински озера мирни, менєй стиновити/баржей седиментни, маю благо нагнуте дно и ґенерално у нїх єст вецей рошлїнского живота. Вельки водово рошлїни (окреме над) барз пошвидшую тот процес завераня, бо затримую седименти. Мульовити озера и озера дзе єст вельо рошлїноєдни риби помали капу. „Нєставаюце” озеро (лєдво обачлїве на чловековей часовей скали) типично ма водови рубец з екстензивнима рошлїнскима покривачами. Вони поставаю нови бивальнїк за други рошлїни и животинї спомедзи хторих велї ридки. Поступнє ше озеро завера, та може настац млади тресет хтори прави бару. У нїжинских ричних долїнох (дзе рика може правиц меандри), присуство тресету ше пояшнює зоз завераньом бувших мертвих коритох. У барз позних стадиюмох сукцесиї рошню стебла, конєчно претворююци влажну жем до лєса. Даєдни озера можу скапац у одредзеней часци рока. Таки озера ше волаю интермитентни озера и типични су за красови терен. Приклад таких озерох то Церкниґске озеро у Словениї. Нєжемово або вселенски озера Познате же лєм єдно астрономске цело окрем Жеми ма вельки озера: найвекши Сатурнов мешац, Титан. Фотоґрафиї и спектроскопска анализа вселенскей лєтачки Касини-Гайґенс указую чечни етан на поверхносци, за хтори ше трима же є помишани з чечним метаном. Найвекше озеро на Титану то Кракеново морйо хторе, з оценєнима 400.000 km km2,[5] коло пейц раз векше як озеро Супериор (~80.000 km2) и скоро вельке як шицки пейц Вельки озера Сиверней Америки вєдно.[6] Друге найвекше озеро на Титану, Лиґейске морйо, скоро два раз векше як Горнє озеро, зоз преценєнима 150.000 km2.[7] У нєшкайшим чаше поверхносц планети Марс барз жимна же би дошлєбодзела зберанє чечуцей води на поверхносци. Заш лєм ґеолоґийни докази потвердзую же дараз було стари озера на поверхносци. Тиж можлїве же вулканска активносц на Марсу з часом розпущи ляд хтори ше находзи под поверхносцу и же створи вельки озера. У терашнїх условийох тота вода ше змаржнє або швидко випари, окрем кед ше нє изолує на даяки способ, поведзме зоз закриваньом з вулканским ґаром. Планета Марс ма лєм єдно потвердзене озеро хторе под жему и блїжей ґу южному полу.[8] Гоч поверхносц Марсу барз жимна и ма премали атмосферски прицисок же би оможлївел тирвацу поверхносну воду, ґеолоґийни докази заш лєм потвердзую же ше стари озера дараз формовали на поверхносци.[9][10] Юпитеров вельки мешац Ия вулкански активни пре наглашени плими и осеки, та ше як пошлїдок того на поверхносци акумуловали лєжиска сумпору. Даєдни фотоґрафиї хтори зняти у мисиї Ґалилео указую озера чечуцого сумпору на поверхносци, гоч вони баржей аналоґни озером лави як води на Жеми.[11] На Мешацу ше находза цми базалтни ровнїни подобни лунарним морйом, лєм же су менши, та ше волаю lacus (єднина lacus, латински за „озеро”). Дараз вчасни астрономи за нїх думали же су прави озера. Найпознатши озера :▶ Каспийске озеро, слане озеро, поверхносци коло 360.000 км². :▶ Горнє озеро, сладководне озеро, поверхносци коло 82.414 km². :▶ Байкалске озеро, найглїбше на швеце, глїбоке 1.741 м. :▶ Титикака, найвисше плївне озеро, 3821 мнв. :▶ Мертве морйо, озеро з нейшекшу концентрацию солї и найнїзше на швеце, -422 мнв. :▶ Тоба, вулканске озеро, найвекше озеро змесцене у калдери на острове Суматра. Найвекши озера по континентох :▶ Африка — Викторийово озеро (тиж друге по велькосци сладководне озеро на Жеми хторе ше хаснує за подмирйованє зоз питку воду) :▶ Антарктик — Восток (ляднїцке озеро) :▶ Азия — Каспийске озеро (источашнє и найвекше на швеце) :▶ Австралия — Ер :▶ Европа — Ладоґа (у сиверозаходней Русиї) :▶ Сиверна Америка — Горнє озеро :▶ Южна Америка — Титикака Штучне озеро шлюнкарня при Ивановцу у Медзимурю, настало з викопованьом шлюнку у алувиялней нїжини рики Драви 7cylo6vwndqi7th7grneigldchk0n8h 21145 21144 2026-09-01T07:37:40Z Sveletanka 20 катеґория 21145 wikitext text/x-wiki Озеро то природне углїбенє, депресия на копну виполнєне з воду, хторе директно нє повязане зоз шветовим морйом, а хторе релативно вельких димензийох.[1] Урядово ше у класификациї нє применює минимална поверхносц яку би мало залапйовац озеро, алє ше часто спомина же би нє требало мац поверхносц меншу як єден гектар. Озера лєжа на копну и нє часц су океанох, та ше прето розликую од лаґунох, а тиж так су векши и глїбши у одношеню на озерка, гоч нєт формална або наукова дефиниция.[2] Озера можу мац притоки, одтоки, а озеро хторе ма и притоку и одтоку вола ше прецекаюце озеро. Найвекши и найглїбши озера тектонского походзеня. У нїх ше находзи вецей як 95% цалого количества озерскей води. Тоти озера виполнюю углїбеня хтори настали з тектонскима рушанями, односно з тектонскима поремеценями Жемовей поверхносци. Найвекше озеро (по поверхносци и количестве води) Каспийске озеро. Найнїзше озеро Мертве морйо (коло 400 m спод уровня моря), найглїбше Байкалске озеро (1.620 m). Найвецей єст ляднїцки озера. Термин озеро ше тиж хаснує за описованє природних означеньох як цо озеро Ейр хторе длугши час сухе, алє ше наполнї у сезонских вельких дижджох. Велї озера штуични, та ше их прави за гидроелектричну продукцию (претворйованє гидро до електричней енерґиї - струї), рекреацию (плїванє...), подмирйованє з воду итд. Финска позната як держава тисяч озерох, а Минесота як жем дзешец тисячи озерох. Вельки озера Сиверней Америки по походзеню з лядового периоду. Вецей як 60% шветових озерох находзи ше у Канади углавним прето же у тей жеми доминує нєланцова система одцеканя. Озера важни за привреду и транспорт (озера у Сиверней Америки, Каспийске озеро); доставаю ше солї (Мертве морйо); у даєдних єст вельо риби, служа за подмирйованє з воду и реґулованє водостою на рикох. Подзелєнє озерох Озера ше дзеля по способе наставаня корита або по гидроґрафских, физичних, хемийних и биолоґийних характеристикох. Хемийно, спрам концентрациї солї у води, озера ше дзеля на: сладководни и слани озера. Подзелєнє по месце и способе наставаня (природни и штучни): :♦ метеорске (космичне) озеро – настало пре вдеренє метеориту :♦ тектонске озеро – настало пре тектонски рушаня (трешеня жеми) :♦ ляднїцке озеро – настало з ґлациялним процесом, роботу ляднїкох, после чийого розпущованя настали углавним узки и глїбоки озера з прикрима побрежями :♦ вулканске озеро – настало з роботу вулкану (у кратерох вулкану або з преградзованьом рикох у потокох лави) :♦ припобрежне озеро – настало з поцаговцаньом моря зоз залїву :♦ красове озеро – настало у депресийох у красових теренох :♦ ричне озеро – настало з меняньом цеку рики (кед напущи старе корито) :♦ еолске озеро – настало з роботу витру (у депресийох хтори настали з еолским процесом, хторе вода потим виполнї) :♦ акумулациони озера (за потреби гидроелектранох) :♦ викопани (наставаю у долїнох напущених рудокопох и шлюнкарньох) Походзенє природних озерох Велї озера млади пре дїйство ерозийних процесох хтори одноша єден з бокох базену у хторим ше озеро находзи. Єст велї природни процеси хтори даваю форму озером. Нєдавне тектонске видзвигованє горского ланцу може створиц депресиї мисочкастей форми хтори акумулую воду и правя озера. Напредованє и поцагованє ляднїкох може зоз струганьом направиц депресиї у поврхносци дзе ше вец акумулує озеро. Таки озера звичайно у Скандинавиї, Сибире и Канади. Озера тиж можу настац зоз шлїзканьом жеми або з ґлациялнима препреченями. Таки приклад ше зявел у остатнїм лядовим периодзе у держави Вашинґтон кед настало огромне озеро за ґлациялним цеком. Кед ше ляд поцагнул, пошлїдок бул вельки вилїв хтори направел памятнїк Сухи водопади у озерох Сан у держави Вашинґтон. Слани озера можу настац там дзе нєт природне одцеканє або дзе ше вода барз швидко випарює, та поверхносне одцеканє уровня под'жемней води ма висше количество солї од нормалного. Приклади сланих озерох уключую Вельке слане озеро, Каспийске озеро и Мертве морйо. Мали подковасти озера ше волаю мертви рични рукавки и можу настац у ричних долїнох як пошлїдок меандрованя, т.є. кривульканя. Рики хтори помали чечу правая кривулькасту форму, та ше вонкашнї бок кривульки отаргує вельо швидше як нукашнї. Як пошлїдок того настава подковаста кривулька, дзе рика реже през узки карк. Тота дзира тераз прави главни преход за рику, а конци кривульки поставаю заткати з мульом. Озеро Восток то озеро на Антарктику хторе ше находзи под лядом и єдно є з найвекших на швеце.[3][4] Даєдни озера як цо Байкалске и озеро Танґанїка вулканского походзеня и лєжа на ґеолоґийних розшедуюцих линийох. Кратерске озеро у Ореґону ше находзи у калдери загашеного вулкану. Характеристики Пременка уровня озера ше надпатра з розлику медзи жридлом прицеканя и одцеканя хтори поровнани з цалим волуменом озера. Значни уходни жридла то паданя над озером; звишок води хтори принєшени з цеками и каналами з озерского розводзацого подруча; канали под'жемней води и аквифери, та людски жридла звонка розводзацого подруча. Виходни жридла то випарйованє з озера; поверхносни и под'жемни водово цеки, як и гоч яке бранє озерскей води за чловечи потреби. Понеже ше климатски условия и чловечи потреби за воду розликую, наставаю флуктуациї у озерским уровню. Озера мож катеґоризовац спрам богатства поживних материйох хтори уплївую на роснуце рошлїнох. Озера у хторух нєт вельо поживни материї волаю ше олиґотрофни и ґенерално су превидни, та маю нїзку концентрацию рошлїнского живота. Мезотрофни озера маю добру ясносц и штреднї уровнї поживних материйох. Еутрофни озера збогацени з поживнима материями, та у нїх рошлїни добре рошню, а можлїве и квитнуце алґох. Гипертрофне озеро то водова маса високо збогацена з поживнима материями. Тоти озера маю слабу ясносц и предмет су квитнуца алґох. Озера типично досцигую таки стан дзекуюци людским активносцом як цо вельке хаснованє гнойох у озерским разводзацим подручу. Таки озера нє маю скоро нїяку хасновитосц, а екосистема у подполносци знїщена. Штучне озеро шлюнкарня при Ивановцу у Медзимую, настало з викопованьом шлюнку у алувиялней нїжини рики Драви Типи озерох :– Периґлациялне озеро то файта озера у хторим рубци озера оформює лядови покривач, лядова шапка або ляднїк, та ляд спера природне одцеканє глїни. :– Акумулацийне озеро або резервоар (французки: réservoir) то штучне озеро створене з вилїваньом подруча за гдроенерґетким шлайсом. Даєдни з найвекших шветових озерох правя таки резервоари. Штучни озера тиж можу буц нароком направени з викопованьом або залїваньом отворених рудокопох, як и з винїманьом шлюнку у алувиялних нїжинох (зоз чим наставю шлюнкарнї або трозґарнї). За правенє шлайсох ґеодети муша найсц рични долїни хтори глїбоки и узки; боки долїни теди можу мац улогу природних мурох. Найлєпше место за правенє шлайсу ше муши одредзиц. Кед треба, людзе и/або историйни находзиска муша буц премесцени, напр. храми Абу Симбела хтори преселєни пред тим як ше почало будовац Асуански шлайс хтори створел Насерово озеро. Озеро Волта у заходней Африки закрива коло 8500 km². Озеро Мид найвекше сиверноамерицке штучне озеро, хторе створене з Хуверовим шлайсом, а правене є од 1931. по 1935. рок у чаше предсидателя Франклина Д. Рузвелта. Лока найвекше сиверноевропске штучне озеро хторе ма 417 km2. Куйбишевске озеро (русийски: Куйбышевское водохранилище́) з поверхносцу 6450 km² (волумен му 57,3 km³) найвекше европске штучне озеро и треце на швеце, створене зоз шлайсом гидроцентрали Жиґули, а правене є од 1950. по 1957. рок. Абиотична и биотична лимнолоґия Лимнолоґия дзелї озера на три зони: литорална зона, хтора нагнуте подруче блїзко при жеми; зона отвореней води, дзе слункова шветлосц богата; и зона глїбокей води, дзе доходзи мало слунковей шветлосци. Глїбина хтору шветлосц може досягнуц у озерох завиши од густосци и рушаня часточкох. Тоти часточки можу буц седиментарного або биолоґийного походзеня и одвичательни су за фарбу води. Розпаднута рошлїнска материя одвичательна, наприклад, за жовту або кафовкасту фарбу, а алґи одвичательни за желєнкасту фарбу води. У барз плїтких водових масох желєзни оксиди даваю води червенкасто-кафову фарбу. До биолоґийних часточкох спадаю алґи и детритус. Седиментна часточка у суспензиї кед єй чежина менша як сили замуцованя хтори дїйствую на часточку. Замуцованє пресудни фактор у превидносци води. Месоєдни, детритиворни риби одвичательни за мульовити вод, бо вони, глєдаюци покарму, зборикаю муль. Месоєдни риби єдза рошлїноєдни (планктоноєдни) риби, та звекшую число алґох (опать акватрофна каскада). Глїбина до хторей доходзи шветлосц або превидносц води мера ше зоз Секийовим диском. То диск пречнїку 20 cm з вименююцима билима и чарнима квадрантами. Глїбина на хторей диск вецей нє видно то Секийова глїбина, т.є. мера превидносци. Звичайно ше хаснує за тестиранє еутрофикациї. Озеро ублажує температуру и климу околного подруча пре воду хтора ма барз високи специфични цеплотни капацитет (4186). Окрем того, озеро може през дзень охладзиц жем з локалнима витрами, резултуюци у благим витрику з моря; або ю може вноци зограц и так створиц благи витрик з копна. Наставанє озерох Озера можу буц з наушедованим седиментом, та поступнє поставаю влажна жем як мочар або бара. Медзи нїжинскима и горскима озерами єст важна розлика. Нїжински озера мирни, менєй стиновити/баржей седиментни, маю благо нагнуте дно и ґенерално у нїх єст вецей рошлїнского живота. Вельки водово рошлїни (окреме над) барз пошвидшую тот процес завераня, бо затримую седименти. Мульовити озера и озера дзе єст вельо рошлїноєдни риби помали капу. „Нєставаюце” озеро (лєдво обачлїве на чловековей часовей скали) типично ма водови рубец з екстензивнима рошлїнскима покривачами. Вони поставаю нови бивальнїк за други рошлїни и животинї спомедзи хторих велї ридки. Поступнє ше озеро завера, та може настац млади тресет хтори прави бару. У нїжинских ричних долїнох (дзе рика може правиц меандри), присуство тресету ше пояшнює зоз завераньом бувших мертвих коритох. У барз позних стадиюмох сукцесиї рошню стебла, конєчно претворююци влажну жем до лєса. Даєдни озера можу скапац у одредзеней часци рока. Таки озера ше волаю интермитентни озера и типични су за красови терен. Приклад таких озерох то Церкниґске озеро у Словениї. Нєжемово або вселенски озера Познате же лєм єдно астрономске цело окрем Жеми ма вельки озера: найвекши Сатурнов мешац, Титан. Фотоґрафиї и спектроскопска анализа вселенскей лєтачки Касини-Гайґенс указую чечни етан на поверхносци, за хтори ше трима же є помишани з чечним метаном. Найвекше озеро на Титану то Кракеново морйо хторе, з оценєнима 400.000 km km2,[5] коло пейц раз векше як озеро Супериор (~80.000 km2) и скоро вельке як шицки пейц Вельки озера Сиверней Америки вєдно.[6] Друге найвекше озеро на Титану, Лиґейске морйо, скоро два раз векше як Горнє озеро, зоз преценєнима 150.000 km2.[7] У нєшкайшим чаше поверхносц планети Марс барз жимна же би дошлєбодзела зберанє чечуцей води на поверхносци. Заш лєм ґеолоґийни докази потвердзую же дараз було стари озера на поверхносци. Тиж можлїве же вулканска активносц на Марсу з часом розпущи ляд хтори ше находзи под поверхносцу и же створи вельки озера. У терашнїх условийох тота вода ше змаржнє або швидко випари, окрем кед ше нє изолує на даяки способ, поведзме зоз закриваньом з вулканским ґаром. Планета Марс ма лєм єдно потвердзене озеро хторе под жему и блїжей ґу южному полу.[8] Гоч поверхносц Марсу барз жимна и ма премали атмосферски прицисок же би оможлївел тирвацу поверхносну воду, ґеолоґийни докази заш лєм потвердзую же ше стари озера дараз формовали на поверхносци.[9][10] Юпитеров вельки мешац Ия вулкански активни пре наглашени плими и осеки, та ше як пошлїдок того на поверхносци акумуловали лєжиска сумпору. Даєдни фотоґрафиї хтори зняти у мисиї Ґалилео указую озера чечуцого сумпору на поверхносци, гоч вони баржей аналоґни озером лави як води на Жеми.[11] На Мешацу ше находза цми базалтни ровнїни подобни лунарним морйом, лєм же су менши, та ше волаю lacus (єднина lacus, латински за „озеро”). Дараз вчасни астрономи за нїх думали же су прави озера. Найпознатши озера :▶ Каспийске озеро, слане озеро, поверхносци коло 360.000 км². :▶ Горнє озеро, сладководне озеро, поверхносци коло 82.414 km². :▶ Байкалске озеро, найглїбше на швеце, глїбоке 1.741 м. :▶ Титикака, найвисше плївне озеро, 3821 мнв. :▶ Мертве морйо, озеро з нейшекшу концентрацию солї и найнїзше на швеце, -422 мнв. :▶ Тоба, вулканске озеро, найвекше озеро змесцене у калдери на острове Суматра. Найвекши озера по континентох :▶ Африка — Викторийово озеро (тиж друге по велькосци сладководне озеро на Жеми хторе ше хаснує за подмирйованє зоз питку воду) :▶ Антарктик — Восток (ляднїцке озеро) :▶ Азия — Каспийске озеро (источашнє и найвекше на швеце) :▶ Австралия — Ер :▶ Европа — Ладоґа (у сиверозаходней Русиї) :▶ Сиверна Америка — Горнє озеро :▶ Южна Америка — Титикака Штучне озеро шлюнкарня при Ивановцу у Медзимурю, настало з викопованьом шлюнку у алувиялней нїжини рики Драви [[Катеґория:Озера]] [[Катеґория:Водово екосистеми]] l9mtky98l0f5z6tkp8uoi2xn2bk92rk 21152 21145 2026-09-01T09:40:40Z Olirk55 19 Означени викивязи 21152 wikitext text/x-wiki Озеро то природне углїбенє, депресия на копну виполнєне з воду, хторе директно нє повязане зоз шветовим морйом, а хторе релативно вельких димензийох.[1] Урядово ше у класификациї нє применює минимална [[поверхносц]] яку би мало залапйовац озеро, алє ше часто спомина же би нє требало мац поверхносц меншу як єден гектар. Озера лєжа на копну и нє часц су океанох, та ше прето розликую од лаґунох, а тиж так су векши и глїбши у одношеню на озерка, гоч нєт формална або наукова дефиниция.[2] Озера можу мац притоки, одтоки, а озеро хторе ма и притоку и одтоку вола ше прецекаюце озеро. Найвекши и найглїбши озера тектонского походзеня. У нїх ше находзи вецей як 95% цалого количества озерскей води. Тоти озера виполнюю углїбеня хтори настали з тектонскима рушанями, односно з тектонскима поремеценями Жемовей поверхносци. Найвекше озеро (по поверхносци и количестве води) Каспийске озеро. Найнїзше озеро Мертве морйо (коло 400 m спод уровня моря), найглїбше Байкалске озеро (1.620 m). Найвецей єст ляднїцки озера. Термин озеро ше тиж хаснує за описованє природних означеньох як цо озеро Ейр хторе длугши час сухе, алє ше наполнї у сезонских вельких дижджох. Велї озера штуични, та ше их прави за гидроелектричну продукцию (претворйованє гидро до електричней енерґиї - струї), рекреацию (плїванє...), подмирйованє з воду итд. Финска позната як держава тисяч озерох, а Минесота як жем дзешец тисячи озерох. Вельки озера Сиверней Америки по походзеню з лядового периоду. Вецей як 60% шветових озерох находзи ше у Канади углавним прето же у тей жеми доминує нєланцова система одцеканя. Озера важни за [[Привреда|привреду]] и транспорт (озера у Сиверней Америки, Каспийске озеро); доставаю ше солї (Мертве морйо); у даєдних єст вельо риби, служа за подмирйованє з воду и реґулованє водостою на рикох. Подзелєнє озерох Озера ше дзеля по способе наставаня корита або по гидроґрафских, физичних, хемийних и биолоґийних характеристикох. Хемийно, спрам концентрациї солї у води, озера ше дзеля на: сладководни и слани озера. Подзелєнє по месце и способе наставаня (природни и штучни): :♦ метеорске (космичне) озеро – настало пре вдеренє метеориту :♦ тектонске озеро – настало пре тектонски рушаня (трешеня жеми) :♦ ляднїцке озеро – настало з ґлациялним процесом, роботу ляднїкох, после чийого розпущованя настали углавним узки и глїбоки озера з прикрима побрежями :♦ вулканске озеро – настало з роботу [[Вулкан|вулкану]] (у кратерох вулкану або з преградзованьом рикох у потокох лави) :♦ припобрежне озеро – настало з поцаговцаньом моря зоз залїву :♦ красове озеро – настало у депресийох у красових теренох :♦ ричне озеро – настало з меняньом цеку рики (кед напущи старе корито) :♦ еолске озеро – настало з роботу витру (у депресийох хтори настали з еолским процесом, хторе вода потим виполнї) :♦ акумулациони озера (за потреби гидроелектранох) :♦ викопани (наставаю у долїнох напущених рудокопох и шлюнкарньох) == Походзенє природних озерох == Велї озера млади пре дїйство ерозийних процесох хтори одноша єден з бокох базену у хторим ше озеро находзи. Єст велї природни процеси хтори даваю форму озером. Нєдавне тектонске видзвигованє горского ланцу може створиц депресиї мисочкастей форми хтори акумулую воду и правя озера. Напредованє и поцагованє ляднїкох може зоз струганьом направиц депресиї у поврхносци дзе ше вец акумулує озеро. Таки озера звичайно у Скандинавиї, Сибире и Канади. Озера тиж можу настац зоз шлїзканьом жеми або з ґлациялнима препреченями. Таки приклад ше зявел у остатнїм лядовим периодзе у держави Вашинґтон кед настало огромне озеро за ґлациялним цеком. Кед ше ляд поцагнул, пошлїдок бул вельки вилїв хтори направел памятнїк Сухи водопади у озерох Сан у держави Вашинґтон. Слани озера можу настац там дзе нєт природне одцеканє або дзе ше вода барз швидко випарює, та поверхносне одцеканє уровня под'жемней води ма висше количество солї од нормалного. Приклади сланих озерох уключую Вельке слане озеро, Каспийске озеро и Мертве морйо. Мали подковасти озера ше волаю мертви рични рукавки и можу настац у ричних долїнох як пошлїдок меандрованя, т.є. кривульканя. Рики хтори помали чечу правая кривулькасту форму, та ше вонкашнї бок кривульки отаргує вельо швидше як нукашнї. Як пошлїдок того настава подковаста кривулька, дзе рика реже през узки карк. Тота дзира тераз прави главни преход за рику, а конци кривульки поставаю заткати з мульом. Озеро Восток то озеро на Антарктику хторе ше находзи под лядом и єдно є з найвекших на швеце.[3][4] Даєдни озера як цо Байкалске и озеро Танґанїка вулканского походзеня и лєжа на ґеолоґийних розшедуюцих линийох. Кратерске озеро у Ореґону ше находзи у калдери загашеного вулкану. Характеристики Пременка уровня озера ше надпатра з розлику медзи жридлом прицеканя и одцеканя хтори поровнани з цалим волуменом озера. Значни уходни жридла то паданя над озером; звишок води хтори принєшени з цеками и каналами з озерского розводзацого подруча; канали под'жемней води и аквифери, та людски жридла звонка розводзацого подруча. Виходни жридла то випарйованє з озера; поверхносни и под'жемни водово цеки, як и гоч яке бранє озерскей води за чловечи потреби. Понеже ше климатски условия и чловечи потреби за воду розликую, наставаю флуктуациї у озерским уровню. Озера мож катеґоризовац спрам богатства поживних материйох хтори уплївую на роснуце рошлїнох. Озера у хторух нєт вельо поживни материї волаю ше олиґотрофни и ґенерално су превидни, та маю нїзку концентрацию рошлїнского живота. Мезотрофни озера маю добру ясносц и штреднї уровнї поживних материйох. Еутрофни озера збогацени з поживнима материями, та у нїх рошлїни добре рошню, а можлїве и квитнуце алґох. Гипертрофне озеро то водова маса високо збогацена з поживнима материями. Тоти озера маю слабу ясносц и предмет су квитнуца алґох. Озера типично досцигую таки стан дзекуюци людским активносцом як цо вельке хаснованє гнойох у озерским разводзацим подручу. Таки озера нє маю скоро нїяку хасновитосц, а екосистема у подполносци знїщена. Штучне озеро шлюнкарня при Ивановцу у Медзимую, настало з викопованьом шлюнку у алувиялней нїжини рики Драви Типи озерох :– Периґлациялне озеро то файта озера у хторим рубци озера оформює лядови покривач, лядова шапка або ляднїк, та ляд спера природне одцеканє глїни. :– Акумулацийне озеро або резервоар (французки: réservoir) то штучне озеро створене з вилїваньом подруча за гдроенерґетким шлайсом. Даєдни з найвекших шветових озерох правя таки резервоари. Штучни озера тиж можу буц нароком направени з викопованьом або залїваньом отворених рудокопох, як и з винїманьом шлюнку у алувиялних нїжинох (зоз чим наставю шлюнкарнї або трозґарнї). За правенє шлайсох ґеодети муша найсц рични долїни хтори глїбоки и узки; боки долїни теди можу мац улогу природних мурох. Найлєпше место за правенє шлайсу ше муши одредзиц. Кед треба, людзе и/або историйни находзиска муша буц премесцени, напр. храми Абу Симбела хтори преселєни пред тим як ше почало будовац Асуански шлайс хтори створел Насерово озеро. Озеро Волта у заходней Африки закрива коло 8500 km². Озеро Мид найвекше сиверноамерицке штучне озеро, хторе створене з Хуверовим шлайсом, а правене є од 1931. по 1935. рок у чаше предсидателя Франклина Д. Рузвелта. Лока найвекше сиверноевропске штучне озеро хторе ма 417 km2. Куйбишевске озеро (русийски: Куйбышевское водохранилище́) з поверхносцу 6450 km² (волумен му 57,3 km³) найвекше европске штучне озеро и треце на швеце, створене зоз шлайсом гидроцентрали Жиґули, а правене є од 1950. по 1957. рок. Абиотична и биотична лимнолоґия Лимнолоґия дзелї озера на три зони: литорална зона, хтора нагнуте подруче блїзко при жеми; зона отвореней води, дзе слункова шветлосц богата; и зона глїбокей води, дзе доходзи мало слунковей шветлосци. Глїбина хтору шветлосц може досягнуц у озерох завиши од густосци и рушаня часточкох. Тоти часточки можу буц седиментарного або биолоґийного походзеня и одвичательни су за фарбу води. Розпаднута рошлїнска материя одвичательна, наприклад, за жовту або кафовкасту фарбу, а алґи одвичательни за желєнкасту фарбу води. У барз плїтких водових масох желєзни оксиди даваю води червенкасто-кафову фарбу. До биолоґийних часточкох спадаю алґи и детритус. Седиментна часточка у суспензиї кед єй чежина менша як сили замуцованя хтори дїйствую на часточку. Замуцованє пресудни фактор у превидносци води. Месоєдни, детритиворни риби одвичательни за мульовити вод, бо вони, глєдаюци покарму, зборикаю муль. Месоєдни риби єдза рошлїноєдни (планктоноєдни) риби, та звекшую число алґох (опать акватрофна каскада). Глїбина до хторей доходзи шветлосц або превидносц води мера ше зоз Секийовим диском. То диск пречнїку 20 cm з вименююцима билима и чарнима квадрантами. Глїбина на хторей диск вецей нє видно то Секийова глїбина, т.є. мера превидносци. Звичайно ше хаснує за тестиранє еутрофикациї. Озеро ублажує температуру и климу околного подруча пре воду хтора ма барз високи специфични цеплотни капацитет (4186). Окрем того, озеро може през дзень охладзиц жем з локалнима витрами, резултуюци у благим витрику з моря; або ю може вноци зограц и так створиц благи витрик з копна. Наставанє озерох Озера можу буц з наушедованим седиментом, та поступнє поставаю влажна жем як мочар або бара. Медзи нїжинскима и горскима озерами єст важна розлика. Нїжински озера мирни, менєй стиновити/баржей седиментни, маю благо нагнуте дно и ґенерално у нїх єст вецей рошлїнского живота. Вельки водово рошлїни (окреме над) барз пошвидшую тот процес завераня, бо затримую седименти. Мульовити озера и озера дзе єст вельо рошлїноєдни риби помали капу. „Нєставаюце” озеро (лєдво обачлїве на чловековей часовей скали) типично ма водови рубец з екстензивнима рошлїнскима покривачами. Вони поставаю нови бивальнїк за други рошлїни и животинї спомедзи хторих велї ридки. Поступнє ше озеро завера, та може настац млади тресет хтори прави бару. У нїжинских ричних долїнох (дзе рика може правиц меандри), присуство тресету ше пояшнює зоз завераньом бувших мертвих коритох. У барз позних стадиюмох сукцесиї рошню стебла, конєчно претворююци влажну жем до лєса. Даєдни озера можу скапац у одредзеней часци рока. Таки озера ше волаю интермитентни озера и типични су за красови терен. Приклад таких озерох то Церкниґске озеро у Словениї. Нєжемово або вселенски озера Познате же лєм єдно астрономске цело окрем Жеми ма вельки озера: найвекши Сатурнов мешац, Титан. Фотоґрафиї и спектроскопска анализа вселенскей лєтачки Касини-Гайґенс указую чечни етан на поверхносци, за хтори ше трима же є помишани з чечним метаном. Найвекше озеро на Титану то Кракеново морйо хторе, з оценєнима 400.000 km km2,[5] коло пейц раз векше як озеро Супериор (~80.000 km2) и скоро вельке як шицки пейц Вельки озера Сиверней Америки вєдно.[6] Друге найвекше озеро на Титану, Лиґейске морйо, скоро два раз векше як Горнє озеро, зоз преценєнима 150.000 km2.[7] У нєшкайшим чаше поверхносц планети Марс барз жимна же би дошлєбодзела зберанє чечуцей води на поверхносци. Заш лєм ґеолоґийни докази потвердзую же дараз було стари озера на поверхносци. Тиж можлїве же вулканска активносц на Марсу з часом розпущи ляд хтори ше находзи под поверхносцу и же створи вельки озера. У терашнїх условийох тота вода ше змаржнє або швидко випари, окрем кед ше нє изолує на даяки способ, поведзме зоз закриваньом з вулканским ґаром. Планета Марс ма лєм єдно потвердзене озеро хторе под жему и блїжей ґу южному полу.[8] Гоч поверхносц Марсу барз жимна и ма премали атмосферски прицисок же би оможлївел тирвацу поверхносну воду, ґеолоґийни докази заш лєм потвердзую же ше стари озера дараз формовали на поверхносци.[9][10] Юпитеров вельки мешац Ия вулкански активни пре наглашени плими и осеки, та ше як пошлїдок того на поверхносци акумуловали лєжиска сумпору. Даєдни фотоґрафиї хтори зняти у мисиї Ґалилео указую озера чечуцого сумпору на поверхносци, гоч вони баржей аналоґни озером лави як води на Жеми.[11] На Мешацу ше находза цми базалтни ровнїни подобни лунарним морйом, лєм же су менши, та ше волаю lacus (єднина lacus, латински за „озеро”). Дараз вчасни астрономи за нїх думали же су прави озера. Найпознатши озера :▶ Каспийске озеро, слане озеро, поверхносци коло 360.000 км². :▶ Горнє озеро, сладководне озеро, поверхносци коло 82.414 km². :▶ Байкалске озеро, найглїбше на швеце, глїбоке 1.741 м. :▶ Титикака, найвисше плївне озеро, 3821 мнв. :▶ Мертве морйо, озеро з нейшекшу концентрацию солї и найнїзше на швеце, -422 мнв. :▶ Тоба, вулканске озеро, найвекше озеро змесцене у калдери на острове Суматра. Найвекши озера по континентох :▶ Африка — Викторийово озеро (тиж друге по велькосци сладководне озеро на Жеми хторе ше хаснує за подмирйованє зоз питку воду) :▶ Антарктик — Восток (ляднїцке озеро) :▶ Азия — Каспийске озеро (источашнє и найвекше на швеце) :▶ Австралия — Ер :▶ Европа — Ладоґа (у сиверозаходней Русиї) :▶ Сиверна Америка — Горнє озеро :▶ Южна Америка — Титикака Штучне озеро шлюнкарня при Ивановцу у Медзимурю, настало з викопованьом шлюнку у алувиялней нїжини рики Драви [[Катеґория:Озера]] [[Катеґория:Водово екосистеми]] in9sdw86vasi2i134divrbq64w965mc 14 3489 21146 2026-09-01T07:39:16Z Sveletanka 20 катеґория 21146 wikitext text/x-wiki [[Катеґория:Биолоґия]] lmnoa0tekhchsagr7emb6zcqj1jciag 14 3490 21147 2026-09-01T07:41:36Z Sveletanka 20 катеґория 21147 wikitext text/x-wiki [[Катеґория:Ґеоґрафия]] 2at8j46nvisn48nrxj9gc7kii5vqe4t