Википедия rskwiki https://rsk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8_%D0%B1%D0%BE%D0%BA MediaWiki 1.47.0-wmf.23 first-letter Медий Окреме Розгварка Хаснователь Розгварка зоз хасновательом Википедия Розгварка о Википедиї Файл Розгварка о файлу МедияВики Розгварка о МедияВикию Шаблон Розгварка о шаблону Помоц Розгварка о помоци Катеґория Розгварка о катеґориї TimedText TimedText talk Модул Разговор о модулу Event Event talk 0 200 22325 8546 2026-10-10T09:10:48Z PJ Geest 2908 Replace raster graph with SVG reconstruction: Quadratic equation coefficients.svg 22325 wikitext text/x-wiki '''Квадратна єдначина''' у математики то полиномиялна єдначина другого ступню. Имплицитна (обща) форма подполней квадратней єдначине глаши: :<math>ax^2+bx+c=0,\,\!</math> з тим же важи же ''a'' ≠ 0. (За ''a'' = 0, , єдначина постава линеарн.) Букви ''a'', ''b'', и ''c'' ше наволую коефициєнти: квадратни коефициєнт ''a'' то коефициєнт при ''x''², линеарни коефициєнт ''b'' то коефициєнт при ''x'', а ''c'' шлєбодни член. Квадратна єдначина вше ма два ришеня. [[Файл:Quadratic equation coefficients.svg|thumb|center|400px|Ґрафики реалних квадратних функцийох ''ax''²&nbsp;+&nbsp;''bx''&nbsp;+&nbsp;''c''. Кажди коефициєнт ше меня окреме.]] == Квадратна формула == Квадратна єдначина зоз реалнима (або комплекснима) коефициєнтами ма два (нєобовязно) розлични ришеня, хтори ше наволую коренї. Ришеня можу буц реални або комплексни, а дати су зоз формулу: :<math>x = \frac{-b \pm \sqrt {b^2-4ac}}{2a},</math> дзе знак плус-минус ( ± ) означує же и :{| |- | <math>x_1 = \frac{-b + \sqrt {b^2-4ac}}{2a}</math> | style="width:100px" align="center" | и |<math>\ x_2 = \frac{-b - \sqrt {b^2-4ac}}{2a}</math> |} ришеня датей квадратней єдначини. == Дискриминанта == [[Файл:Quadratic equation discriminant.png|200px|center|right|Приклади розличних знакох дискриминанти<br /><span style="color:#fec200">■</span> &lt;0: ''x''²+¹⁄₂<br /><span style="color:#bc1e47">■</span> =0: −⁴⁄₃''x''²+⁴⁄₃''x''−¹⁄₃<br /><span style="color:#0081cd">■</span> &gt;0: ³⁄₂''x''²+¹⁄₂''x''−⁴⁄₃]] У горнєй формули, подкореньов вираз: :<math>\Delta = b^2 - 4ac, \,\!</math> наволує ше ''дискриминантa'' квадратней єдначини. Квадратна єдначина зоз ''реалнима'' коефициєнтами може мац єден або два розлични коренї. У тим случаю, дискриминанта одредзує число и природу кореня. Постоя три случаї: * Кед дискриминанта позитивна доставаю ше реални и розлични ришеня. При квадратних єдначинох зоз цалочисловима коефициєнтами, кед дискриминанта ''совершени квадрат'', вец коренї рационални числа, а иншак можу будз ирационални числа. * Кед дискриминанта єднака нули постої лєм єдно ришенє єдначини и воно реалне число. Вон ше наволує и двойнїсти корень, а його вредносц: *: <math>x = -\frac{b}{2a}. \,\!</math> * Кед дискриминанта неґативна, ришеня комплексни числа и постоя два розлични комплексни коренї, таки же єден корень комплексни кон’юґат другого. *: <math>\begin{align} x &= \frac{-b}{2a} + \frac{\sqrt {4ac - b^2}}{2a}i, \\ x &= \frac{-b}{2a} - \frac{\sqrt {4ac - b^2}}{2a}i, \\ i^2 &= -1. \end{align}</math> Коренї розлични теди и лєм теди кед дискриминанта розлична од 0, а реални су теди и лєм теди кед дискриминанта нє неґативна. == Ґеометрия == [[Файл:Polynomialdeg2.png|mini|right|200px|За квадратну функцию: <br /> <span style="font-size:small;"> ''f'' </span>(''x'') = ''x''² − ''x'' − 2 = (''x'' + 1)(''x'' − 2) реалней пременлївей ''x'', ''x''- координати точки там дзе ґрафик дорушує ''x''-осу, ''x'' = −1 и ''x'' = 2, то коренї квадратней єдначини: ''x''² − ''x'' − 2 = 0.]] Коренї квадратней єдначини: <math>ax^2+bx+c=0,\,</math> тиж так нули квадратней функциї: <math>f(x) = ax^2+bx+c,\,</math> прето же то вредносци ''x'' за хтори: <math>f(x) = 0.\, </math>. Ако су ''a'', ''b'' и ''c'' реални числа, и домен функциї ''f'' то множество реалних числох, теди нули функциї''f'' точно ''x''-координатиточкох дзе ґрафик дорушує ''x''-осу. З того шлїдзи же дискриминанта позитивна, ґрафик дотикує ''х''-осу у двох точкох, кед дискриминанта єднака з нулу, теди ґрафик дотикує ''х''-осу у єдней точки, а кед є неґативна вец ґрафик нє дотикує ''х''-осу. == Квадратна факторизация == Вредносц:<math>x - r,\, </math> дзелї полином: <math>ax^2+bx+c, \ </math> теди и лєм теди кед ''r'' корен квадратней єдначини: <math>ax^2+bx+c=0. \ </math> Зоз квадратней формули шлїдзи же: <math>ax^2+bx+c = a \left(x - \frac{-b + \sqrt {b^2-4ac}}{2a} \right) \left(x - \frac{-b - \sqrt {b^2-4ac}}{2a} \right). \ </math> У окремним случаю кед квадратна єдначина нє ма два розлични коренї (т.є. кед дискриминанта єднака з нулу), квадратни полином мож факторовац. <math>ax^2+bx+c = a \left(x + \frac{b}{2a} \right)^2.\,\!</math> == Применьованє на єдначини висшого шора == Oдредзени єдначини висшого шора можу ше ришиц з помоцу квадратних єдначинох. Наприклад: <math>2x^6 - 3x^3 + 5 = 0,\,</math> може ше записац и як: <math> 2u^2 - 3u + 5 = 0, \ </math> дзе: <math> u = x^3 \ </math>. Найвекши експонент муши буц два раз векши од експоненту штреднього здаванїка. Тота єдначина ше може ришиц директно аво з хаснованьом єдноставней змени, з помоцу методох за ришованє квадратних єдначинох. Пообщено, кед полином квадратни за даєдну пременлїву ''u'', дзе <math>u = x^n \,\; </math>, вец ше квадратна єдначина може хасновац за лєгчейше пренаходзенє ришеня. == История == Вавилонски математичаре знали ришиц задатки у хторих була нєпозната [[поверхносц]] або страни правоугелнїка, уж коло 1800. року п. н. е. як цо пренайдзене на глїняних таблїчкох з часу Старого вавилонского царства. Постоя докази на основи хотрих ше тот поступок зявює аж и под час владаня трецей династиї Урох. У сучасней нотациї, задатки, звичайно, подрозумйовали ришованє систему котри творели два єдначини хтори мали форму:<math> x+y=p,\ \ xy=q </math> a еквивалентни су з єдначину: <math>x^2+q=px</math>. Вавилонски писаре наводза шлїдуюци крочаї за ришованє спомнутого проблему одредзованя нєпознатих елементох правоугелнїка: # Вираховац половку числа ''p''. # Квадровац достате число. # Одняц ''q''. # Одредзиц квадратни корень достатого числа хаснуюци таблїчку квадратох. # Поздавац резултати достати у крочайох (1) и (4) же би ше достало ''х''. У сущносци, тот поступок еквивалентни зоз хаснованьом формули <math>x = \frac{p}{2} + \sqrt{\left(\frac{p}{2}\right)^2 - q}</math>. Ґеометрийни методи за ришованє квадратних єдначинох хасновани у Вавилону, Єгипту, Греческей, Китаю и Индиї. Єгипетски папирус хтори походзи зоз часу Штреднього кральовства (од 2050. року п. н. е. до 1650. п. н. е.) нєшка ше чува у Берлину, познати є як Берлински папирус. На папирусу ришовани нєподполни квадратни єдначини хтори маю два члени. У индийских записох Шулба сутрох, коло 8. вику п. н. е., квадратни єдначини хтори мали форму <math>ax^2=c</math> и <math>ax^2+bx=c</math> випитовани су хаснуюци ґеометрийни методи. У Старим Вавилону коло 400. п. н. е. и у Китаю коло 200. п. н. е. почина ше хасновац ґеометрийна метода дисекциї за ришованє квадратних єдначинох зоз позитивнима коренями. Правила за ришованє квадратних єдначинох мож найсц у старокитайским математичним тексту под назву Дзевец кнїжки о математичней схопнoсци. Анї у єдней од тих скорейших ґеометрийних методох хаснованих за одредзованє ришеня квадратней єдначини нєт общей формули. Гречески математичар Еуклид нашол, коло 300. року п. н. е. , абстрактнєйши ґеометрийни способ за ришованє. Дзекуюци чисто ґеометрийному приступу Питаґора и Еуклид заслужни за пренаходзенє общого способу одредзованя ришеньох квадратней єдначини. Гречески математичар Диофант ришел квадратну єдначину у своїм дїлу Аритметика, алє представел лєм доставанє єдного ришеня, аж и у задаткох кед обидва коренї позитивни. Року 628. Брамапутра дал перше експлицитне (алє ище вше нє подполно обще) ришенє квадратней єдначини: <math>\ ax^2+bx=c</math>, хторе було еквивалентне зоз: <math>x = \frac{\sqrt{4ac+b^2}-b}{2a} </math> == Формула за рахованє кореня квадратней єдначини == Способ находзеня формули за пренаходзенє ришеньох квадратней єдначини приказани на шлїдуюцим прикладу: Дата квадратна єдначина зоз реалнима коефициєнтами <math>a,b,c\,</math>: :<math>ax^2+bx+c=0\,</math> Тераз цалу єднчину подзелїме зоз першим коефициєнтом <math>a\,</math>: :<math>x^2+\frac{b}{a}x+\frac{c}{a}=0\,</math> У шлїдуюцим крочаю потребне направиц квадрат биному: :<math>(x+\frac{b}{2a})^2-\frac{b^2}{4a^2}+\frac{c}{a}=0\,</math> Потим ше познати здаванїки попреруцую на прави бок: :<math> (x+\frac{b}{2a})^2 = \frac{b^2}{4a^2} -\frac{c}{a} \,</math> Пошори ше прави бок: :<math> (x+\frac{b}{2a})^2 = \frac{b^2-4ac}{4a^2}\,</math> Тераз потребне виражиц <math>x+\frac{b}{2a}\,</math>: :<math>x+\frac{b}{2a}=\pm \sqrt{\frac{b^2-4ac}{4a^2}}\,</math> To: :<math>x+\frac{b}{2a}=\frac{\pm \sqrt{b^2-4ac}}{2a}\,</math> И кед ше преруци <math>\frac{b}{2a}\,</math> на прави бок: :<math>x=-\frac{b}{2a}\pm \frac{\sqrt{b^2-4ac}}{2a}\,</math> На концу кед ше пошори, достава ше позната формула за вираховйованє кореня квадратней єдначини: :<math>x=\frac{-b\pm \sqrt{b^2-4ac}}{2a}\,</math> У Бакшали рукопису зоз Индиї, хтори походзи з 7. вику була записана алґебeрска формула за ришованє квадратних єдначинох. Мухамед Ал Хорезми (Персия, 9. вик) розвил множество формулох хтори були добри за ришованє позитивних ришеньох. Абрахам бар Хия (познати под латинским меном Савасорда) у Европи уведол комплетне ришенє у своєй кнїжки '''Liber embadorum''' зоз 12.вику. Баскара 2 (1114. - 1185.) индийски математичар и астроном дал свойо обще ришенє квадратней єдначини за два ришеня. Списи китайского математичара Янґ Хуия (1238-1298) перши у хторих ше зявюю квадратни єдначини зоз неґативнима коефициєнтами при х, алє вон то приписує Лиу Їу. == Опать ище == * [[Линеарна єдначина]] * [[Кубна єдначина]] * [[Основна теорема алґебри]] * [[Парабола]] * [[Квадратна функция]] == Литература == {{Refbegin|30em}} * Carl Benjamin Boyer|Boyer, Carl Benjamin (1949). [https://books.google.com/books?id=KLQSHUW8FnUC&printsec=frontcover ''The History of the Calculus and its Conceptual Development'']. Hafner. Dover edition. * Richard Courant|Courant, Richard. 'Introduction to calculus and analysis 1.'' * Robert A. Adams. ''Calculus: A complete course''. * Albers, Donald J.; Richard D. Anderson and Don O. Loftsgaarden, ed. (1986) ''Undergraduate Programs in the Mathematics and Computer Sciences: The 1985–1986 Survey'', Mathematical Association of America No. 7. * Cliff Pickover. ''Calculus and Pizza: A Math Cookbook for the Hungry Mind''. * Michael Spivak. (September 1994). '' Calculus''. Publish or Perish publishing. * Tom M. Apostol.''Calculus, Volume 1, One-Variable Calculus with an Introduction to Linear Algebra''. Wiley. * Tom M. Apostol ''Calculus, Volume 2, Multi-Variable Calculus and Linear Algebra with Applications''. Wiley. * Mathematical Association of America (1988). ''Calculus for a New Century; A Pump, Not a Filter'', The Association, Stony Brook, NY. ED 300 252. * Ron Larson (mathematician), Bruce H. Edwards ''Calculus'', Brooks Cole Cengage Learning. * George B. Thomas, Maurice D. Weir, Joel Hass, Frank R. Giordano ''Calculus'', Addison-Wesley. * Crowell, B. (2003). "''Calculus''". Light and Matter, Fullerton. * Garrett, P. (2006). "''Notes on first year calculus''". University of Minnesota. * Faraz, H. (2006). "''Understanding Calculus''". * Keisler, H.J. (2000). "''Elementary Calculus: An Approach Using Infinitesimals''". * Mauch, S. (2004). "''Sean's Applied Math Book''" (pdf). California Institute of Technology. * Strang, G. (1991). "''Calculus''" Massachusetts Institute of Technology * Smith, William V. (2001). "''The Calculus''" {{Refend}} == Вонкашнї вязи == * [http://mathworld.wolfram.com/QuadraticEquation.html Kvadratna jednačina] у математичней енциклопедиї [[MathWorld]] (анґлийски язик) * [https://www.encyclopediaofmath.org/index.php/Quadratic_equation Quadratic equation] * [https://plus.maths.org/content/os/issue29/features/quadratic/index 101 uses of a quadratic equation] [[Катеґория:Математика]] muteclwwpwoptelsnntodcwn3aqvrn9 0 3788 22324 22224 2026-10-09T20:57:24Z Olirk55 19 22324 wikitext text/x-wiki [[File:Bartolomeo Nazari - Portrait of Farinelli 1734 - Royal College of Music London.jpg|right|thumb|357x357px|Портрет шпивача кастрата Фаринелия 1734. рок]]'''Кастрати''' (ит. ''castrato'') то вокални виводзаче (хлопского полу) хтори кастрирани у вчасним возросту (од 10-12 роки) и прето мали високи, женствени/женски глас ([[алт]] або [[сопран]])<ref name=":1">Finucci, Valeria (2003). The Manly Masquerade. London: Duke University Press. p. 245.</ref>. У 17. и 18. вику, кастрати творели векшину оперских [[Шпивач|шпивачох]] окреме у Напулю. <ref name=":2">Patrick Barbier. ''The World of the Castrati: The History of an Extraordinary Operatic Phenomenon''. ISBN 9780285633094. P. 13, 27.</ref> Були анґажовани за виводзенє и хлопских и женских улогох. Моцни, флексибилни и високи гласи кастратох сучашнїки описивали як „серафимски“ и „наджемни&#39;&#39; <ref>[https://books.google.rs/books?id=NawwDwAAQBAJ&pg=PA250&redir_esc=y#v=onepage&q&f=false The Castrato: Reflections on Natures and Kinds - Martha Feldman - Google Books]</ref><ref>[https://books.google.rs/books?id=MJrQCK4CEogC&pg=PT265&redir_esc=y Сьюзен Зонтаг о кастратах]</ref>. Таки високи гласи були повязани зоз чистоту ангелох, виволуюци думки о зєдинєню жемових и нєбеских принципох.<ref>[https://books.google.rs/books?id=8mNjDwAAQBAJ&pg=PA35&redir_esc=y#v=onepage&q&f=false Masculinity, Class and Music Education: Boys Performing Middle-Class ... - Clare Hall - Google Books]</ref> Шицки возвишени и геройски хлопски улоги барокней епохи були наменєни кастратским гласом. Винїмок була Французка, кед од часу Луя XIV, кастрация хлапцох була нєдошлєбодзена, а одвитуюци улоги виводзели ''haute-contre'' [[Тенор|тенори]] (високи алтовски хлопски глас). Познати кастрати шпиваче були Фаринели, Сенезино и Кафарели мали угляд ширцом Европи, мали вельо любоморних обожавательох и були барз популарни. Дзепоєдни таки популарни кастрати були познати и по своєй каприциозней природи и андроґених манирох.<ref>[https://books.google.rs/books?id=mQFuDwAAQBAJ&pg=PA44&redir_esc=y#v=onepage&q&f=false The Queer Encyclopedia of Music, Dance, and Musical Theater - Google Books]</ref> По Челетийови, кастрати два вики були творителє и главни ношителє италиянскей традициї „декоративного” шпиваня зоз колоратурами и фиоритурами – бел канта.<ref>[https://ami.group.uq.edu.au/castrated-men-live-longer<nowiki> "Castrated men live longer".] </nowiki>''ami.group.uq.edu.au''. 7 March 2013. Retrieved 13 July 2020.</ref><ref>see Heriot, A: ''The Castrati in Opera'' (London, 1956), pp. 31 ff</ref> == История кастратох == [[File:Byzantine castrato.jpg|right|thumb|300px|Византийски кастрат зoз 11. веку]]У Царгороду (серб. Цариград) коло 400. року евнух Брисон служел як хороводитель на двору царици Евдокиї, то и доказ о участвованю кастрата у византийским [[Хор|хору]]. Медзитим, нє барз познате чи Брисон бул шпивач и чи його колеґове були евнухи. Єдино сиґурне же евнухи шпивали у хору Святей Софиї у 9. вику. После 1204. року шпивацка традиция евнухох щезла. На початку 17. вику пракса хаснованя кастратох у хорским шпиваню ознова зажила и усовршовала ше у Италиї. На початку кастрати доставали и одрабяли значни улоги у папскей каплїчки, дзе женом нє бул дошлєбодзени приступ. Як визначел Е. М. Браудо, перши кастрат Дїроламо Розини шпивал у папскей каплїчки 1601. року.<ref name=":1" /> Познєйше гласи кастратох почали почитовац и други шветови [[Музичар|музичаре]]. Познате же кастрати участвовали на премиєри Монтевердийовей опери ''Корунованє Попеї'' 1642. року, алє виглєдоваче надпоминаю же и пред тим шпивали у оперских продукцийох.<ref name=":3">[https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0,_%D0%A2%D0%B0%D0%BC%D0%B0%D1%80%D0%B0_%D0%9D%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D0%B5%D0%B2%D0%BD%D0%B0 ''Ливанова Т.'']''&#x20;[https://early-music.narod.ru/biblioteka/livanova-385-399.htm Опера в Неаполе. Алессандро Скарлатти&#x20;&#x2F;&#x2F;&#x20;История западноевропейской музыки до 1789 года.&nbsp;— <abbr>М.]</abbr>, 1983.&nbsp;— Т.&nbsp;1.&nbsp;— 696&nbsp;с.''</ref> У тим периодзе коментаторе ше оштро процивели и мали неґативне становиско ґу пракси кастрациї будуцих шпивачох,<ref name=":1" /> визначуюци же „з оглядом на вельки успих даскелїх кастратох хлапци масовно кастрирани, а познєйше нє постали винїмково шпеваче.“ <ref>Кастрат // [https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D1%83%D0%B7%D1%8B%D0%BA%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0%D1%8F_%D1%8D%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%8F Музыкальная энциклопедия. Том 5.]</ref> У своїм златним чаше, велї кастрати ше справовали як каприциозни примадони, одбиваюци дзелїц сцену, вимагаюци барз високи гонорари и вадзели ше медзи собу коло того хто будзе шпивац остатню [[Ария|арию]]. Дакеди би ше и публика придружела ґу їх звадом/конфликтом, а то виволало нємир у театралних салох. Сучашнїки ше поносовали и на їх нєморал. Католїцка церква урядово осудзела кастрацию, алє,[[File:Moreschi giovane.jpg|right|thumb|320px|Алесандро Морески, остатнї од сикстинских кастратох, коло 1875. року]][[File:Alessandro Moreschi.ogg|right|thumb|Алесандро Морески шпива часц ''Eugenio Terziani's Hostias et preces'' (Хостиас Еугения Терцияния)|208x208п]]заш лєм, сновала школи за обуку кастратох и анґажовала их же би шпивали у [[Святи храм|церквох]]. Зоз наставаньом часу просвитительства, папа Клемент XIV забранєл кастрацию 1773. року. <ref name=":3" /> Кастрати и далєй були досц вельочислени на преходзе зоз 19. до 20. вику. Медзи остатнїма познатима кастратами були Пакиароти, Кресентини и Маркези. Остатня опера компонована зоз улогу кастрата була Маєрберов ''Крижар у Єгипту'' (1824). Остатнї кастрат на оперскей сцени бул Дямбатиста Велути (1780-1861). Остатнї кастрат вообще (и єдини хторому зняти глас) бул Алесандро Морески (1858-1922). == Физиолоґийни характеристики == Такволана кастрация зробена у чаше хлапцовскей вчасней младосци (пред початком вокалней мутациї), зоз одкланяньом тестисох або з єдноставним пререзованьом кревових судзинох, без хторих гормонски розвой цела бул застановени.<ref>[https://books.google.rs/books?id=NdL4Z8weaS4C&pg=PA134&redir_esc=y#v=onepage&q&f=false Portrait of a Castrato: Politics, Patronage, and Music in the Life of Atto ... - Roger Freitas - Google Books]</ref> Понеже полни орґан нє ампутовани, велї кастрати затримали и способносц ерекциї, а то им оможлївело отримац нормални сексуални живот.<ref>Portrait of a Castrato: Politics, Patronage, and Music in the Life of Atto ... - Roger Freitas - Google Books</ref><ref name=":2" /> Гласово струни кастратох нє прецерпели пременки типични за пубертет, цо им оможлївело же би затримали вокални обсяг гласа нєдозретих хлапцох. Женски/ женствени глас кастрата мал прикмети високих тонох (фалсет) и флексибилносц, алє його моц була векша и лєгко пополнєла вельки театрални сали.<ref name=":3" /> Кастрати мали можлївосц комбиновац дзецинску лєгкосц високих [[Нота|нотох]] зоз моцу и витримовносцу одроснутих, виводзаци зложени, виртуозни пасажи длугшого тирваня.<ref name=":2" /> Пре тоти прикмети вокална музична орнаментика постала барз позната у Европи у 18. вику. Глас кастратох ше розвивал иншак як глас звичайного човека. Як адолесцент роснул и розвивал плюца и мускули и през специялизовану обуку, його глас здобувал винїмкову флексибилносц и широки обсяг (поготов [[сопран]] хтори нєдолапююци за звичайних хлопох). Узки ,,глотис&#39;&#39; при хлапцох оможлївел кастратови же би барз економично хасновал диханє и шпивал длугши фраґменти-часци яки анї єден одроснути шпивач зоз нормалним вокалним апаратом нє могол посцигнуц. == Пошлїдки нєставаня кастратох == [[Файл:AlessandroMoreschi-AveMaria.oggvorbis.ogg|right|thumb|283x283px| ''Аве Мария'' у интерпретациї шпивача кастрта Алесандра Мореския (остатнї хторому зняти глас на початку 20. вику)]]Нєставанє кастратох приведло до ревизиї гиєрархиї вокалного реґистра. Од штредка 19. вику, улоги писани за нїх шпивали насампредз женски гласи (контраалти), а од конца 20. вику контратенори. Як алтернативу кастратох, [[Композитор|композиторе]] на почетку 19. вика (напр., Росини) преферировали тенори зоз найвишима гласами ([[Алт|алти]]) и технїку „моцнєйшого фалсета“, алє до 1830-их, тота катеґория шпивацкого гласу поциснута до другого плану. Нєдостаток адекватней заменки за глас кастрата охабел пражнїну у теситури, а то допринєсло до препасци велїх оперних дїлох зоз такима улогами - по остатню штварцину 20. вику, кед контратенори почали оживйовац кастратски улоги. Шпивачка Сесилия Бартоли 2009. зняла албум ''Sacrificium (Сацрифициум)'', зоз арийох писаних за кастрати у чаше барока: напр., ''Ombra mai fu'' од Гендла, ''Son qual nave'' од Броския и ''Sposa, non mi conosci'' од Дякомелия. == Вибор познатих дїлох за шпивачох-кастратох == * Еуридика, Прозерпина, Музика, ''Орфей'' Клаудио Монтеверди (1607) * Евмей, ''Врацанє Уликса свооєй фамелиї'' Клаудио Монтеверди (1639) * Нерон, Отон, ''Корунованє Помпеї'' Клаудио Монтеверди (1642) * Лидио, ''Егисф'' Франческо Кавали * Риналдо, ''Риналдо'' Ґеорґ Фридрих Гендл (1711) * Флавий, ''Флавий'' Ґеорґ Фридрих Гендл (1723) * Адмет, ''Адмет'' Ґеорґ Фридрих Гендл (1727) * Орфей, ''Орфей и'' ''Еуридика'' Кристофа Вилибалд Ґлук (1762) * Алкид, ''Алкид'' Дмитрий Бортнянский (1778) * Ромео, ''Ромео и Дюлиєта'' Николо Антонио Дїнґарели (1796) * Арзаче, ''Аврелиян'' ''и Палмира'' Дьоакино Росини (1813) == Ґалерия == <gallery> Файл:Carlo Broschi.jpg|Портрет шпивача-кастрата ''Farinelli (1705-1782)'' Файл:Carlo Scalzi.jpg|Кастрат Карло Скалзи (''Carlo Scalzi''), возрост 37 роки Файл:Pier Leone Ghezzi - The Famous Castrato Il Farinelli.jpg|Карикатура Фарелия у женскей улоги (арт: Пєр Леоне Ґези, 1724.) Файл:Senesino.jpg|Кастрат Франческо Бернанди (''Francesco Bernardi'') познати як Сенесино (''Senesino'') Файл:Giovanni Battista Velluti.jpg|Дьовани Батиста Велути (''Giovanni Battista Velluti'' ) єден з остатнїх кастратох велькей (grand) италиянскей опери. </gallery> == Литература == * ''Патрик Барбье.'' [http://ec-dejavu.ru/c/Castrated.html Кастраты-певцы] // История кастратов. — СПб. : Изд-во Ивана Лимбаха, 2006. — С. 9—37, 146—155. * Angus Heriot. [https://books.google.ru/books?id=_tHrYc4ENfEC&dq=german+opera&source=gbs_similarbooks_s&cad=1 The castrati in opera.] — Secker & Warburg, 1956. — 243 с. * [https://musenc.ru/html/k/kastrat3-pevc3.html Кастраты-певцы] // Музыкальная энциклопедия. — М.: Советская энциклопедия, 1974. — Т. 2. — С. 741—742. — 960 с == Вонкашня вяза == * [https://dlakultury.pl/kastraci-najdrozsze-glosy-w-historii-muzyki-i-ich-prawdziwa-cena/ Kastraci – najdroższe głosy w historii muzyki i ich prawdziwa cena] Artykuł poświęcony kastratom, polska wersja portalu [https://dlakultury.pl/ DlaKultury.pl] (на язику: польским) {{Commonscat}} == Референци == <references /> [[Катеґория:Шпиваче]] [[Катеґория:Музични термини]] [[Катеґория:Музика]] 8ua0zg0304z8eyxabwpi6dxensh92z2 0 3804 22322 22321 2026-10-09T12:02:51Z Olirk55 19 Форматированє бока, Вонкашнї вязи 22322 wikitext text/x-wiki '''Парла'''ґ (серб. ''парлоґ,'' всл. ''parlak,'' слц. диял. ''parlag,'' од мадь. parlag) Слово парлаґ походзи зоз мадярского бешедного подруч'я. Означує нєобробену и запущену жем. .У традицийней и сучасней польопривреди тото поняце ма два подполни различни значеня у зависносци од того чи жем охабена без надпатраня або ше нароком и з цильом охабя у парлаґу най ,,одпочива<nowiki>''</nowiki>: == Нєобробена жем == Нєоборбена жем, (ту можу спадац, оранїна, пажици, винїци итд., менши [[Поверхносц|поверхносци]] жеми, черяки), значи же на нєй нїч нє пошате анї нє посадзене и препущена є же би заросла до корова. Можелїве же власнїк дацо пошал або посадзел алє пре даяки причини нє могол ю до конца обрабяц: парац, окопйовац итд. и шицку жем и тото пошате преросло до коровча и трави, а жем остала нєушорена, запущена и пуста, односно постала „парлаґ.“ == Нароком парлаґ == ♦ Зна ше случиц, алє ридко, же власнїк з цильом нєоброби жем же би ше реґенеровала и „одпочинула“ за будуце шаце и садзенє рижних польопривредних културох. А тиж єден зоз причинох охабяня жеми до парлаґа було обезпечованє през рок напасанє статку (овцох, козох, кравох). Новши часи принєсли иновациї у вязи парлаґу. ♦ Жем на хторей посадзна лоза до одвоєних шорох часто помедзи шори оставал „парлаґ.“ '''Биолоґийне значенє парлаґу''' У цеку рока под парлоґом, на жеми ше розвива спонтана вегетация. Вона поступно гнїє, звекшує процент гумусу, обновює структуру жеми и враца єй плодносц. '''Система одпочиваня жеми под парлаґом''' У историйских и екстензивних системох векшей рошлїнскей продукциї, парлаг бул плановани и важел за аґротехнїчну миру. Кед жем страци поживни материї пре шаце єдно за другим, жем ше охабяла нєбробену на длугши период, же би ше природно одпочинула и реґенеровала. == Фразеолоґия == Запущена, пуста, нєобробена жем, зароснута до коровча и трави каждому ґаздови треца часц жеми кажди рок стала „парлаґом” да одпочинє и да маю овци през рок дзе буц. (остац) парлаґом буц (остац) нєобробена (о жеми): Жем нє може буц парлаґом, треба ю робиц; ''А тот Бирман мали вицал ше по сари / же його ризкаши парлаґом осталї''; (з)охабиц (жем) парлаґом зохабиц жем нєобробену. == Литература == * ''Словнїк руского народного язика II, О – Я'', Нови Сад 2017, б. 128. == Вонкашнї вязи == * [https://www.novosti.rs/c/ekonomija/poljoprivreda/1565701/vasoj-njivi-treba-odmor-jeste-culi-ugar-parlog-evo-sta-znace-zasto-korisni И ВАШОЈ ЊИВИ ТРЕБА ОДМОР: Јесте ли чули за "угар" и "парлог" - Ево шта значе и зашто су корисни] www.novosti.rs * [https://staznaci.com/parlog Parlog] staznaci.com dimnduqensfamps3ts3xrwru89prpkm 22323 22322 2026-10-09T18:39:46Z Olirk55 19 Корекциї 22323 wikitext text/x-wiki '''Парла'''ґ (серб. ''парлоґ,'' всл. ''parlak,'' слц. диял. ''parlag,'' од мадь. parlag) Слово парлаґ походзи зоз мадярского бешедного подруч'я. Означує нєобробену и запущену жем. У традицийней и сучасней польопривреди тото поняце ма два подполни различни значеня у зависносци од того чи жем охабена без надпатраня або ше нароком и з цильом охабя у парлаґу най ,,одпочива<nowiki>''</nowiki>: == Нєобробена жем == Нєоборбена жем, (ту можу спадац, оранїна, пажици, винїци итд., менши [[Поверхносц|поверхносци]] жеми, черяки), значи же на нєй нїч нє пошате анї нє посадзене и препущена є же би заросла до корова. Можелїве же власнїк дацо пошал або посадзел алє пре даяки причини нє могол ю до конца обрабяц: парац, окопйовац, кошиц итд. и шицку жем и тото пошате преросло до коровча и трави, а жем остала нєушорена, запущена и пуста, односно постала „парлаґ.“ == Нароком охабени парлаґ == ♦ Зна ше случиц, алє ридко, же власнїк з цильом нєоброби жем же би ше реґенеровала и „одпочинула“ за будуце шаце и садзенє рижних польопривредних културох. А тиж єден зоз причинох охабяня жеми до парлаґа було обезпечованє през рок напасанє статку (овцох, козох, кравох). Новши часи принєсли иновациї у вязи парлаґу. ♦ Жем на хторей посадзна лоза до одвоєних шорох часто помедзи шори оставал „парлаґ.“ '''Биолоґийне значенє парлаґу''' У цеку рока под парлоґом, на жеми ше розвива спонтана вегетация. Вона поступно гнїє, звекшує процент гумусу, обновює структуру жеми и враца єй плодносц. '''Система одпочиваня жеми под парлаґом''' У историйских и екстензивних системох векшей рошлїнскей продукциї, парлаг бул плановани и важел за аґротехнїчну миру. Кед жем страци поживни материї пре шаце єдно за другим, жем ше охабяла нєобробену на длугши период, же би ше природно одпочинула и реґенеровала. == Фразеолоґия == Запущена, пуста, нєобробена жем, зароснута до коровча и трави каждому ґаздови треца часц жеми кажди рок стала „парлаґом” да одпочинє и да маю овци през рок дзе буц; (остац) парлаґом буц (остац) нєобробена (о жеми): Жем нє може буц парлаґом, треба ю робиц; ''А тот Бирман мали вицал ше по сари / же його ризкаши парлаґом осталї''; (з)охабиц (жем) парлаґом зохабиц жем нєобробену. == Литература == * ''Словнїк руского народного язика II, О – Я'', Нови Сад 2017, б. 128. == Вонкашнї вязи == * [https://www.novosti.rs/c/ekonomija/poljoprivreda/1565701/vasoj-njivi-treba-odmor-jeste-culi-ugar-parlog-evo-sta-znace-zasto-korisni И ВАШОЈ ЊИВИ ТРЕБА ОДМОР: Јесте ли чули за "угар" и "парлог" - Ево шта значе и зашто су корисни] www.novosti.rs * [https://staznaci.com/parlog Parlog] staznaci.com b4onzpfbhvrqppjrcgk2zpese6vdo4b