Википедия rskwiki https://rsk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8_%D0%B1%D0%BE%D0%BA MediaWiki 1.47.0-wmf.23 first-letter Медий Окреме Розгварка Хаснователь Розгварка зоз хасновательом Википедия Розгварка о Википедиї Файл Розгварка о файлу МедияВики Розгварка о МедияВикию Шаблон Розгварка о шаблону Помоц Розгварка о помоци Катеґория Розгварка о катеґориї TimedText TimedText talk Модул Разговор о модулу Event Event talk 0 71 22359 20510 2026-10-12T10:43:37Z ~2026-55059-52 2922 22359 wikitext text/x-wiki {| class="wikitable" align=right width=300px |+ ! colspan="2" | Вивирка |- | colspan="2" |[[Файл:Squirrel_posing.jpg|alt=Вивирка|300px|center]] |- ! colspan="2" |[[Таксономия (биолоґия)|Наукова класификация]] |- |'''Домен:''' '''Царство:''' '''Тип:''' '''Класа:''' '''Ряд:''' '''Фамилия:''' '''Род:''' '''Файта:''' |Eukaryota Animalia Chordata Mammalia Rodentia Sciuridae ''Sciurus'' ''S. vulgaris'' |- ! colspan="2" |[[Биномна номенклатура|Биномне мено]] |- | colspan="2" |<div style="text-align: center;">''Sciurus vulgaris'' [[Карл фон Лине|Linnaeus]], 1758 |- | colspan="2" |[[Файл:Sciurus_vulgaris_habitat.png|280px|center]]<div style="text-align: center;">Мапа розпрестартосци |} [[Файл:Eastern_Gray_Squirrel_800.jpg|316x316px|alt=Восточна шива вивирка|thumb|Восточна шива вивирка]] '''Вивирка''' (lat. ''Sciurus vulgaris'')<ref>Mirić Đ. 1969. Predlog srpskohrvatske nomenklature jugoslovenskih sisara (Mammalia). glasnik Prirodnjačkog muzeja u Beogradu B-24: 161—173.</ref> – животинька з фамилиї Sciuridae, зоз шора глодарох (Rodentia). До истей фамилиї Sciuridae спадаю и лєтаюци вивирки. У шору глодарох єст коло 30 файти вивирки. По седемдзешати роки прешлого вику у Европи жила лєм червена вивирка ((''Sciurus vulgaris'')<ref>[https://web.archive.org/web/20180408210303/http://www.agrif.bg.ac.rs/files/subjectfiles/2%20SISARI%20POSEBNI%20DEO%20(2).pdf „Сисари посебни део (2)” (PDF).] Универзитет у Београду - Пољопривредни факултет. стр. 237. </ref>. Алє 70-их рокох до Европи з Америки принєшена шива вивирка, хтора ше барз швидко намножела (у Британиї шива вивирка поцисла червену). Док червена вивирка ма наверх ушкох «щеточки», шива вивирка их нє ма. Шива вивирка концом єшенї назбера вецей масци (баржей натиє) як червена, та ше през жиму лєгчейше отрима. == Еколоґия и справованє == Вивирки жию преважно у лїсцопадних лєсох (на дубох, соснох, букох и др.), алє и у ядловцових лєсох. Розширени су по цалей Европи, Азиї и Америки, нє жию лєм у Австралиї. Вивирка жиє у лєсох, овоцнїкох и паркох, дакеди и у населєньох. Активна є през [[дзень]], дакеди и вноци. У корунох древох, звичайно на рачкох конарох (дзе з конара рошнє други конар), прави себе даскельо лабдасти гнїзда зоз конарчкох и трави, а сподок гнїзда з моховини. Гнїзда округли и випатраю як вельки [[Лабда (ґеометрия)|лабди]], у хторих скрива свойо млади и поживу за жиму. Дакеди себе найдзе и гнїздо векшей птици и направи над нїм закрице з конарчкох и трави. Вивирка нє ма прави жимски сон, з часу на час ше будзи зоз сна. Кед придзе жима, вивирка ше подцагує до свойого округлого гнїзда. Вивирки ше кармя зоз жалудзами, [[Лїсковец|лїсковцами]], орехами, маґочками, бобками, плодами, [[Печарка|печарками]], гушенїцами, инсектами, зоз малима птичками и птицовима ваїчками, з малима цицарами, жабами, аж и зоз труплами, а огризаю и лупу з древох, та можу буц и чкодлїви. Заш лєм, найволя єсц жалудзи, лїсковци и орехи. Наяр вивирки єдза коло 80 ґрами [[пожива|поживи]], а вжиме коло 30 ґрами. Док вивирка є, звичайно шедзи на заднїх лабох, а хвост єй зогнути коло хрибта. Єдзенє кладзе до устох з преднїма лабами, зоз зубами прегриже лупу (обидва споднї шекаци зуби задзеє до того места ореха з хторим ше орех тримал за конарчок, сцишнє го и розщипи), а вец з пальцами винїма ядро (плод). По цали дзень вивирка глєда жалудзи и друге єдзенє, хторе збера и скрива у своїх гнїздох и у дзирох у древох хтори єй служа як «шпайз». Вжиме одходзи до «шпайзу» и є поживу хтору себе порихтала. Дакеди єдзенє з тварду лупу (орехи, жалудзи) загребує до мегкей жеми. Зоз пахняцима шлїжнїками на ґамбох «означи» плод и загребує го цо глїбше. Вжиме аж и под шнїгом вона почувствує пах загребаного плода. Алє вивирки знаю буц забудлїви, та дакеди забуду дзе загребали свойо резерви. Кед на початку яри тоти резерви почню пукац (роснуц), вони уж нє за єдзене и теди ше вивирки кармя зоз пупчами на древох. Алє з тим забуваньом резервох вивирки помагаю же би почали роснуц млади древа у лєше. Вивирка барз любопитлїва и нєт куцик у лєше хтори вона нє випита. == Опис == [[Файл:Sciurus_vulgaris_May_2006.jpg|alt=Вивирка |330x330px|thumb|Европска вивирка кед є]]Вивирка вєдно з хвостом длугока коло 45 цм, а чежка коло 300–400 ґрами. Ма барз красни хвост, длугоки и оброснути з длугу густу шерсцу, хтори єй служи як «кормань» кед скака през [[воздух]], як и за отримованє ровноваги док бега по конарох древох. Ма барз моцни шекаци зуби, хтори єй нєпреривно рошню, та вона муши, же би их счухала, гризц дацо по цали дзень. Прето же длуго бега и затримує ше по древох, ноги єй прилагодзени за ґрабанє. На преднїх лабох ма пейц пальци, хтори розмесцени як и пальци на нашей гарсци, та може лєгко лапац предмети и лапац ше за конари на древох и др. З помоцу длугих кончистих нохцох схопно ше ґрабе по стеблох и конарох и нагло и швидко ше спущує долу. Длугоки заднї талпи єй служа за скоки од даскельо [[метер]]и. Єй красна бундичка червенкасто-кафовей [[Фарба|фарби]], а била є на бруху. Наверх вертикалних ушкох ма шерсцати «щеточки». Вивирка вертка дньова животинька, ма добри слух, вид и нюх. == Розмножованє и смертельносц == Полову узретосц вивирка посцигує за єден рок. Парує ше вивирка од януара до юлия. Самичка ше през лєто коци два раз (по даєдних податкох и вецей раз), котна є 30 днї, окоци тройо до седмеро млади. Кед ше окоца, мали вивирочки шлєпи, голи и барз слабки (чежки 8–12 ґрами). Алє у цеплим гнїзду и з вельким мацеровим допатраньом починаю ше розвивац, доставац бундичку, а лабки им поставаю моцнєйши. Кед млади наверша мешац, починаю отверац очи, преставаю цицац мацерово млєко и починаю єсц [[Овоц|овоци]], маґочки и др. як и одроснути вивирки. Теди их мац виводзи з гнїзда на перши поучаваня. Пошвидко ше науча ґрабац по стеблох и отримовац ровновагу з хвостом. О даскельо мешаци звладаю шицки схопносци, охабяю мацер и започинаю самостойни живот. Чи ше вивирка отрима у живоце завиши од доступносци древових плодох вєшенї и вжиме. Штреднє 75% до 85% млади вивирки угиню под час своєй першей жими, а смертельносц коло 50% у цеку наступней жими<ref>Gurnell, J. 1983, Squirrel numbers and the abundance of tree seeds. Mammal Review. 13:133–148 </ref>. Жиє вивирка 6–7 роки, а у клїтки як домашнї любимец и длужей. Нєприятелє вивиркох [[куна|куни]] и птици хватачки. Єдна интересантносц: Вивирки ше нє можу похориц од збешнєтосци, анї нє можу преношиц тоту хороту. === Наведземе ище даєдни файти вивиркох: === *Персийска вивирка (''Sciurus anomalus''), або кавказка вивирка *Златнобрухова вивирка (''Sciurus aureogaster'') *Огньова вивирка (''Sciurus flammifer'') *Жовтогарлова вивирка (''Sciurus gilvigularis'') *Червенохвоста вивирка (''Sciurus granatensis'') *Боливийска вивирка (''Sciurus ignitus'') *Амазонска червена вивирка (''Sciurus igniventris'') *Японска вивирка (''Sciurus lis'') *Андска вивирка (''Sciurus pucheranii'') *Перуанска червена вивирка (''Sciurus pyrrhinus'') *Шарена вивирка (''Sciurus variegatoides'') == Вонкашнї вязи == * [https://archive.ph/20130707023258/www.bbc.co.uk/nature/wildfacts/factfiles/191.shtml ББЦ: Европска вивирка] == Референци == <references /> [[Катеґория:Похребцинаре]] [[Катеґория:Цицаре]] dp1asx7fz4a2ttjyl6c1kqx6s71asdj 0 100 22357 20799 2026-10-12T10:12:03Z ~2026-54909-89 2921 22357 wikitext text/x-wiki {| class="wikitable" align=right width=300px |+ ! colspan="2" |Гавран |- | colspan="2" |[[Файл:Corvus_corax_%28NPS%29.jpg|290px|center]] |- ! colspan="2" |[[Таксономия (биолоґия)|Наукова класификация]] |- |'''Царство:''' '''Тип:''' '''Класа:''' '''Ряд:''' '''Подряд:''' '''Фамилия:''' '''Род:''' '''Файта:''' |Animalia Chordata Aves Passeriformes Passeri Corvidae ''Corvus'' ''C. Corax'' |- ! colspan="2" |[[Биномна номенклатура|Биномне мено]] |- | colspan="2" |<div style="text-align: center;">''Corvus corax'' |} == Ознаки == '''Гавран''' – велька чарна птица, досц векша од врани. То барз интелиґентна животиня хтора коeґзистовала з людзми през тисячи роки и постала предмет числених митох, народних традицийох и литературних творох. Длужина цела му 55–70, розширени кридла 115–139 цм, [[маса]] 0,8–1,6 кг. Трима ше звичайно сам, у парох або зоз своїма младима, алє даґдзе дзе єст вецей єдзеня збера ше и у векших ґрупох. [[Фарба]] му виєдначена, чарна, як при врани кракачки. Ма вельку главу, вельки оштри чарни джубок кус зогнути долу (висина джубка т.є. грубосц виноши вецей од половки висини глави), кончисти хвост. На гарлє кончисти [[пирє|пиря]] хтори стирча надолу и напредок формую своєй файти браду. Фарба самцох и самицох ше нє розликує, самци дакус векши од самицох. Одроснути птици цалком чарни, зоз белавкасту металну ниянсу. Верхня часц джубка ма оштро вистирченого „конїкаˮ и малу квачку на верху. На дзиркох на носу ма напредок обрацену шерсц. Ноги чарни. Пазури вельки, загнути. Очи цмошиви. Млади птички маю чарне нєшвицаце пирє, без металней ниянси. Вони обачлїво менши и верткейши. При лєценю замахую з кридлами частейше як одроснути; при лєценю им тиж обачлїви длуговасти кончисти хвост. == Способ живота и справованє == Концом жими мож провадзиц воздушни бависка гавранох з пикираньом и преврацаньом на хрибет. Лєт маю швидки, нє так часто замахую з кридлами, дакеди им мож чуц маханє кридлох. Гавран ше може тримац, „стацˮ на єдним месце у воздуху. По жеми крача, пред лєценьом даскельо раз подскочи. Характеристичне за нїх нїзке дудняце ґравчанє „крук-крукˮ, а за младих „кра-краˮ. Видавaю и други, досц розлични сиґнали. Паровац ше починаю кед маю два роки. Пари самицох и самцох стаємни. Гнїздо звичайно правя сами, алє дакеди ше уселя и до цудзих гнїздох. У єдним гнїздзе жию по даскельо роки. Гнїзда сушедних парох ридко оддалєни менєй од 1 км. Вишедовац младих починаю и скорей як ше [[шнїг]] розпущи. Самица знєше 4–6 белавкасто-желєни вайца зоз цмошивима пегами. Шедзи на вайцох 19–21 [[дзень|днї]]. Самец за тот час карми самицу. Свойо млади кармя обидвойо родичи. Млади охабяю гнїздо кед маю 5–6 тижнї. Кед охабя гнїздо, млади ше ище длуго тримаю коло родичох. [[Файл:Kolkrabe.jpg|294x294px|thumb]] == Розпрестартосц == Розширени су скоро по цалей сиверней полулабди: У Евроазиї, Сиверней Америки и сиверней Африки. У Европи жиє вшадзи окрем на даєдних арктицких островох и ровнїнских часцох тундри. У степох и централних часцох густих лєсох є ридки. Може жиц и по окраїскох варошох и у вельких паркох. Водзи углавним нєномадски способ живота. През жиму ше концентрує у варошох и валалох. [[Файл:Corvus_corax_tingitanus_MHNT_232_HdB_Djebel_Messaad_Algerie.jpg|284x284px|right]] Жиє по лєсох, ричних долїнох, пустиньох и горох. Гнїздзи ше на високих древох и скалох. У населєньох ше гнїздзи на кулох, турньох и високих будинкох. У остатнїх рокох обачене же ше гнїздзи и по електричних линийох високого напруженя. == Прекармйованє == Гавран шицкоєдзаца птица. Барз значна часц у єдзеню му угинути животинї. Ловя и дробних цицарох (нє векших од заяца), єдза цудзи вайца, млади птички и одроснути птици, ящурки, риби, животинї безпохребцинарох. Гаврани хтори жию у урбанизованих часцох преходза на карменє з одрутками. Дакеди себе збераю резерви єдзеня. == Вонкашнї вязи == * [https://hr.wikipedia.org/wiki/Gavran Gavran,] Vikipedija na hrvatskom jeziku * [https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%B0%D0%B2%D1%80%D0%B0%D0%BD Гавран,] Википедија на српском језику [[Катеґория:Птици Европи]] [[Катеґория:Птици Азиї]] [[Катеґория:Птици Африки]] 5f19vf58ulvxf1y32tdbrjhpom385fe 0 153 22336 19204 2026-10-11T14:17:41Z ~2026-54601-51 2917 22336 wikitext text/x-wiki [[Файл:Frances Densmore recording Mountain Chief2.jpg|right|thumb|333x333px|Америцки антрополоґ и етнолоґ Френсис Дензмор знїма индиянца зоз племена ''Блекфут'' у Смитсоновим институту за Биро за америцку етнолоґию (1916. року).]] '''Етномузиколоґия''' то наука хтора ше занїма зоз преучованьом музичного фолклору. Наволує ше ище музична фолклористика.<ref> Pegg, Carole, Helen Myers, Philip V. Bohlman, and Martin Stokes. 2001. “Ethnomusicology.” In The New Grove Dictionary of Music and Musicians, vol.8, ed. S. Sadie, 367-403. London: Macmillan.</ref> Назва фолклор ше у науки розлично толкує а настала од анґл. слова folk и lore (народ и знанє) а означує народну мудросц, схопносц и знанє. Етнолоґия наука хтора виучує людску културу а з тей науки настала и розвила ше окремна дисциплина хтора преучує народну творчосц - ''фолклористика''. Музични фолклор преучує материю народней [[Подзелєнє музики|музики]]. <ref>[https://music.umd.edu/areas-of-study/musicology-ethnomusicology musicology-ethnomusicology]</ref> Музично-фолклорнa материя подзелєна до 4 ґрупох: * [[Вокална музика|вокална]] (єдногласова и вецейгласова) * музични [[Подзелєнє музичних инструментох|инструменти]] * вокално-инструментална музика * танци. == Дисциплини етномузиколоґиї == [[File:Erik Lönnberg and Otto Andersson (Sm 5933) (28495733850).jpg|right|thumb|280x280px|Ото Андерсон 1909. записує народни писнї хтори грає Ерик Лоннберґ (рођен 1829.), Музей Сибелиюс у Финскей.]] Етномузиколоґия ма окремни дисциплини хтори ше одноша на специфични виглєдованя: ♦ [[Орґанолоґия]] (преучованє музичних инструментох) ♦ Етнокореолоґия (преучованє народних танцох) ♦ Кинетоґрафия (записованє рухох и крочайох у народних танцох) ♦ Мелоґрафия (записованє народних [[Композиция|мелодийох]]). == История  етномузиколоґийней  науки == Походзенє музичней етноґрафиї вяже ше за роботу филозофа и науковца М. Монтея (16. вик), Ж. Ж. Русоа, И. Ґ. Хердера (18. вик) и других. Концом 19. и спочетку 20. вика, рост интересованя за народни жридла повязани зоз националним препородзеньом у велїх жемох, а тото допринєсло паралелне формованє националних музичних школох. Формированє етномузиколоґиї унапредзел и пренаходок фоноґрафа (Едисон, 1877), хтори ше почал хасновац за знїманє музики усней традициї (1890), як и розвой центней системи мераня висини тона з боку А. Елиса. Року 1899. у Бечу, а 1900. у Берлину, основани и вельки ''фоноархиви'', на основу хторих ше започали розвивац науково школи. Источасно, значне доприношенє формованю етномузиколоґиї дали композиторе хтори ше обрацали ґу народней уметносци, окреме Українци М. Лисенко, Ф. Колеса, Руси М. А. Римски-Корсаков, Мадяре Б. Барток и З. Кодаль. Период розвою етномузиколоґиї У принципу историйно патраци то млада наука хтора ше почала интензивнєйше розвивац початком 20. вика: ♦ У периодзе 1901-1921. року у Руским царстве дїловала музично-етноґрафска комисия при Руским ґеоґрафским дружтве. ♦ У периодзе 1921-1931. у Москви дїловала етноґрафска секция Державного института за музични науки, познєйше - ♦ фолклорни сектори при Ленїнгородским институту за театер, музику и кинематоґрафию и ♦ Московским конзерваториюму. ♦ Року 1955. у ЗАД основане медзинародне здруженє етномузиколоґох (Дружтво за етномузиколоґию), хторе и нєшка єдно з найвекших орґанизацийох етномузиколоґийного профилу. == История  етномузиколоґийней  науки == Походзенє музичней етноґрафиї вяже ше за роботу филозофа и науковца М. Монтея (16. вик), Ж. Ж. Русоа, И. Ґ. Хердера (18. вик) и других. Концом 19. и спочетку 20. вика, рост  интересованя [[File:Vinko Žganec.JPG|right|thumb|280px| В. Жганец, горватски музични виглєдовач, (мелоґраф и етноґраф) найвекшу часц своєй теренскей роботи препровадзел и одрабял у Медзимурскей жупаниї. Винко Жґанец виглєдовал и руски народни музични скарб. Аж и обробел и гармонизовал прейґ коло 100 народни писнї хтори друковани у зборнїку „Русинске народне песме”]]за народни  жридла  повязани зоз националним препородзеньом у велїх жемох, а тото допринєсло паралелне формованє националних музичних школох. Формированє етномузиколоґиї барз спричинєл  и пренаходок фоноґрафа (1877), хтори ше почал хасновац за знїманє музики усней традициї (1890), як и розвой центней системи мераня висини тона з боку А. Елиса. Року 1899. у Бечу, а 1900. у Берлину, основани и вельки фоноархиви, на основу хторих ше започали розвивац науково школи. Источасно, значне доприношенє формираню етномузикологиї дали композиторе хтори ше обрацали ґу народней уметносци, окреме Українци М. Лисенко, Ф. Колеса, Руси М. А. Римски-Корсаков, Мадяре Б. Барток и З. Кодаль. У периодзе 1901-1921. у Руским царстве дїловала музично-етноґрафска комисия при Руским ґеоґрафским дружтве. У периодзе 1921-1931. у Москви дїловала етноґрафска секция Державного института за музични науки, познєйше - фолклорни сектори при Ленїнгородским институту за театер, музику и кинематоґрафию и Московским конзерваториюму. Року 1955. у ЗАД основане медзинародне здруженє етномузиколоґох (Дружтво за етномузиколоґию), хторе и нєшка єдно з найвекших орґанизацийох етномузиколоґийного профилу. == Сучасносц /Модерност обласци етномузиколоґиї == Музични фолклор предмет преучованя у високих музичних образовних установох и предмет преучованя науковцох и музичарох. Спрам класификациї Високей атестационей комисиї, виглєдованє у етномузиколоґийним напряму припада специялносци 17.00.03 - „музична уметносц“ и формулована є на шлїдуюци способ: ♦ виглєдованє синкретичних и аутономних формох народного музичного скарбу и творчества, ♦ їх етнїчней ориґиналносци, специфичносци музичного роздумованя народа, ♦ жанрово-стилскей системи фолклора, интеракциї музичних, ♦ вербалних и хореоґрафских компонентох фолклорних текстох. [6] ▶ Источасно, етномузиколоґове розликую шлїдуюци подруч'я виглєдованя: ♦ Мелоґеоґрафски напрям и структурно-аналитичних студийох фолклора розвиваю фолклористи Б. Луканюк, Е. Єфремов, И. Клименко[8], А. Иваницки[9], Л. Єфремова [10]; ♦ функционално-структурни напрям, и ♦ етносоциолоґийни студиї зоз повагу на етнореґионални процесе: С. Ґрица [11]; ♦ фолклор миґранатох - Н. Супрун[12]; ♦ етнопедаґоґия и научни ґенерализациї националней етномузикологиї - А. Иваницки[13]; ♦ етнореґионални моноґрафски студиї у обласци етноинструменталних студийох - И. Мациєвски[14], М. Хай[15], Б. Яремко[16] и други. ♦ Знїманє и Обявйованє аутентичного фолклору на ношачи звука - CD == Литература== * Колесса Ф. Музикознавчі праці. — К., 1970; * Квитка К. Избранные труды. — М., 1971—73. — Т. 1-2. (рос.); * Cooley, Timothy J. (2005). *Його ж. Основи логіки музичної форми (проблеми походження музики). — К., 1997; * [[iarchive:makingmusicinpol0000cool|Making Music in the Polish Tatras: Tourists, Ethnographers, and Mountain Musicians]] Indiana University Press. (Hardcover with CD). * Czekanowska, Anna. ''Polish Folk Music: Slavonic Heritage - Polish Tradition - Contemporary Trends''. Cambridge Studies in Ethnomusicology. 2006. ISBN 978-0-521-02797-7. * [https://www.fmu.bg.ac.rs/wp-content/uploads/2023/10/ ''КЊИГА ПРЕДМЕТА'' етномузикологија и етнокореологија.pdf] Факултет музичней уметносци, Беоґрад == Вонкашнї вязи == * [https://www.scribd.com/doc/305323487/ Etnomuzikologija] scribd.com * [https://ethnomusicologyreview.ucla.edu/ Ethnomusicology Review (EMR)] Academic ethnomusicology journal. * [https://www.ictmusic.org/ International Council for Traditional Music] * [https://web.archive.org/web/20060307052723/http://ilam.ru.ac.za/ International Library of African Music (ILAM)] * [https://https://www.google.com/search?q=%D0%B5%D1%82%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83%D0%B7%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D0%B8%D1%98%D0%B0&oq=%D0%95%D1%82%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83%D0%B7%D0%B8&aqs=chrome.0.69i59j69i57j35i39j0i10i512j0i512j0i10i512j0i30j0i10i30j0i30j0i10i30.4984j0j15&sourceid=chrome&ie=UTF-8#fpstate=ive&vld=cid:b5c4cb6b,vid:nAHdK_l7ALE,st:0 Етномузикологија] видео знїмок You Tube == Референци == [[Катеґория:Етномузиколоґия|*]] <references /> [[Катеґория:Музика|Музика|Етномузиколоґия]] rwnu1wruc1spdgcq2vjnoyjlavezlgp 0 233 22343 20520 2026-10-11T17:25:54Z ~2026-54601-51 2917 22343 wikitext text/x-wiki '''Лаймска хорота''' або '''лаймска борелиоза''' то обераца хорота (антропозооноза), хтора ше на чловека преноши зоз животиньох з уджобнуцом, прейґ шлїни або зоз жалудка. Преноша ю [[клїщ]]и з роду ''Inodex''. To мултисистемске охоренє субакутного и хронїчного цеку, хторе спричинює бактерия ''Borrelia burgdorferi''. Вона залапює насампредз скору, а потим шерцо, ставци и централну нервну систему. [[Файл:Adult_deer_tick.jpg|alt=Клїщ|thumb|289x289px|Клїщ, найчастейши спричиньователь хороти]] == Клїщ найчастейши спричиньовач Лаймскей хороти == Резервоари тей бактериї то клїщи/клїщаре, глодаре, єленї и др. Вектори инфекциї тварди клїщи/клїщаре хтори преноша хороту на чловека и домашнї животинї. Зявює ше звичайно сезонски (од вчасней яри по позну єшень) и то углавним при особох хтори часто у природи. == Симптоми хороти по стадиюмох == Лаймска хорота ше клинїчно манифестує так же ше зяви локални оток и червенїдло (лат. erythema migrans) на месце уджобнуца и то 3-32 днї после инциденту. Локалне червенїдло цепле и углавним нє боляце. При 50% пациєнтох идентични пременки ше можу зявиц на других часцох цела, а при 15% пациєнтох анї нє муши буц пременки на скори. Окрем пременки на скори, пациєнта може преходзиц мраз по целу, може го биц жима, може буц слаби, болїц го глава, а можу ше и реґионално звекшац лимфни шлїжнїки. Кед ше хороту нє препозна и нє лїчи на час, о даскельо тижнї розвива ше други стадиюм з неуролоґийнима симптомами, зявеньом больох у ставцох и з кардиолоґийнима симптомами, а кед ше анї у тей фази хороту нє третирує, после вецей мешацох або рокох вона уходзи до трецей фази з чежкима неуролоґийнима пременками и пременками на ставцох и скори. == Дияґноза == Дияґнозу ше поставя на основи клинїчней слики и податкох о укушеню клїща, а потвердзує ше з тестом индиректней имунофлуоресценциї або з применьованьом ELISA технїкох зоз хторима ше одкрива IgM антицела у серуме, ликвору и синовиялней чечносци ставцох. После 1-3 мешацох зявюю ше IgG антицела хтори ше длуго отримую. Изолацию спричиньовательох ше нє практикує. == Терапия == Терапия тей хороти завиши од єй клинїчного стадиюму. Звичайно ше хаснує: пеницилин, тетрациклини и хлорамфеникол, а при нєуспишней антибиотскей терапиї у трецей фази препоручує ше и кортикостероїди. Окрем лаймскей хороти, клїщ преноши пегави тифус и запалєне мозґа. == Превенция лаймскей хороти == Превенция лаймскей хороти почина з контролу преношовача-резервоара инфекциї з бактерию ''Bb''. Найєдноставнєйши мири то розкерчованє коровча, гущави, громадох лїсца и ґраня, защита домашнїх любимцох и борба процив дробних глодарох. Мири особней защити то одвитуюци шмати (длуги рукави и ногавки, шапка и под.) и репеленти хтори одбиваю клїщи. Детальне препатранє скори после пребуваня у природи обовязне. Вчасне фахове винїманє клїща зоз скори барз важне же би ше при вицагованю бактерия нє “ушприцовала” до креви з нєдомеркованим прицисканьом на цело клїща. Клїщ треба влапиц за сурлочку, а нє за цело и з єдноставним кружним рухом на горе виняц. Место ше почуха з антисептиком (алкогол и под.). {| class="wikitable" |+ ! colspan="2" | ===Класификаця и екстерни ресурси === |- |'''ICD-10 ''' |A69.2 |- |'''ICD-9''' |088.81 |- |'''DiseasesDB ''' | 1531 |- |'''MedlinePlus''' |001319 |- |'''eMedicine ''' | med/1346 ped/1331 neuro/521 emerg/588 |- |'''MeSH ''' |MeSH |- |} == Литература == * Енциклопедия Нового Саду 12, КОС – ЛЕР, Нови Сад 1999, б. 253 == Вонкашнї вязи == * [https://www.zdravlje.org.rs/index.php/savetovaliste/lajmska-bolest Лајмска болест.] * [https://www.plivazdravlje.hr/bolest-clanak/bolest/70/Lajmska-bolest.html Lajmska bolest]. Vebsajt  PlivaZdravlje. hr * [https://www.jugolab.rs/mikrobiologija/lajmska-bolest  Lajmska bolest]. Jugolab, Zavod za laboratorijsku dijagnostiku [[Катеґория:Обераци и паразитни хороти]] jw2ld1iqvluffjy1r57l4nze1n0nvwj 22344 22343 2026-10-11T17:28:54Z ~2026-54601-51 2917 22344 wikitext text/x-wiki '''Лаймска хорота''' або '''лаймска борелиоза''' то обераца хорота (антропозооноза), хтора ше на чловека преноши зоз животиньох з уджобнуцом, прейґ шлїни або зоз жалудка. Преноша ю [[клїщ]]и з роду ''Inodex''. To мултисистемске охоренє субакутного и хронїчного цеку, хторе спричинює бактерия ''Borrelia burgdorferi''. Вона залапює насампредз скору, а потим шерцо, ставци и централну нервну систему. [[Файл:Adult_deer_tick.jpg|alt=Клїщ|thumb|289x289px|Клїщ, найчастейши спричиньователь хороти]] == Клїщ найчастейши спричиньовач Лаймскей хороти == Резервоари тей бактериї то клїщи/клїщаре, глодаре, єленї и др. Вектори инфекциї тварди клїщи/клїщаре хтори преноша хороту на чловека и домашнї животинї. Зявює ше звичайно сезонски (од вчасней яри по позну єшень) и то углавним при особох хтори часто у природи. == Симптоми хороти по стадиюмох == Лаймска хорота ше клинїчно манифестує так же ше зяви локални оток и червенїдло (лат. erythema migrans) на месце уджобнуца и то 3-32 днї после инциденту. Локалне червенїдло цепле и углавним нє боляце. При 50% пациєнтох идентични пременки ше можу зявиц на других часцох цела, а при 15% пациєнтох анї нє муши буц пременки на скори. Окрем пременки на скори, пациєнта може преходзиц мраз по целу, може го биц жима, може буц слаби, болїц го глава, а можу ше и реґионално звекшац лимфни шлїжнїки. Кед ше хороту нє препозна и нє лїчи на час, о даскельо тижнї розвива ше други стадиюм з неуролоґийнима симптомами, зявеньом больох у ставцох и з кардиолоґийнима симптомами, а кед ше анї у тей фази хороту нє третирує, после вецей мешацох або рокох вона уходзи до трецей фази з чежкима неуролоґийнима пременками и пременками на ставцох и скори. == Дияґноза == Дияґнозу ше поставя на основи клинїчней слики и податкох о укушеню клїща, а потвердзує ше з тестом индиректней имунофлуоресценциї або з применьованьом ELISA технїкох зоз хторима ше одкрива IgM антицела у серуме, ликвору и синовиялней чечносци ставцох. После 1-3 мешацох зявюю ше IgG антицела хтори ше длуго отримую. Изолацию спричиньовательох ше нє практикує. == Терапия == Терапия тей хороти завиши од єй клинїчного стадиюму. Звичайно ше хаснує: пеницилин, тетрациклини и хлорамфеникол, а при нєуспишней антибиотскей терапиї у трецей фази препоручує ше и кортикостероїди. Окрем лаймскей хороти, клїщ преноши пегави тифус и запалєнє мозґа. == Превенция лаймскей хороти == Превенция лаймскей хороти почина з контролу преношовача-резервоара инфекциї з бактерию ''Bb''. Найєдноставнєйши мири то розкерчованє коровча, гущави, громадох лїсца и ґраня, защита домашнїх любимцох и борба процив дробних глодарох. Мири особней защити то одвитуюци шмати (длуги рукави и ногавки, шапка и под.) и репеленти хтори одбиваю клїщи. Детальне препатранє скори после пребуваня у природи обовязне. Вчасне фахове винїманє клїща зоз скори барз важне же би ше при вицагованю бактерия нє “ушприцовала” до креви з нєдомеркованим прицисканьом на цело клїща. Клїщ треба влапиц за сурлочку, а нє за цело и з єдноставним кружним рухом на горе виняц. Место ше почуха з антисептиком (алкогол и под.). {| class="wikitable" |+ ! colspan="2" | ===Класификаця и екстерни ресурси === |- |'''ICD-10 ''' |A69.2 |- |'''ICD-9''' |088.81 |- |'''DiseasesDB ''' | 1531 |- |'''MedlinePlus''' |001319 |- |'''eMedicine ''' | med/1346 ped/1331 neuro/521 emerg/588 |- |'''MeSH ''' |MeSH |- |} == Литература == * Енциклопедия Нового Саду 12, КОС – ЛЕР, Нови Сад 1999, б. 253 == Вонкашнї вязи == * [https://www.zdravlje.org.rs/index.php/savetovaliste/lajmska-bolest Лајмска болест.] * [https://www.plivazdravlje.hr/bolest-clanak/bolest/70/Lajmska-bolest.html Lajmska bolest]. Vebsajt  PlivaZdravlje. hr * [https://www.jugolab.rs/mikrobiologija/lajmska-bolest  Lajmska bolest]. Jugolab, Zavod za laboratorijsku dijagnostiku [[Катеґория:Обераци и паразитни хороти]] 3zimoqeavymbrq6shk4cmwm3whm94p5 22356 22344 2026-10-12T10:04:18Z ~2026-54909-89 2921 22356 wikitext text/x-wiki '''Лаймска хорота''' або '''лаймска борелиоза''' то обераца хорота (антропозооноза), хтора ше на чловека преноши зоз животиньох з уджобнуцом, прейґ шлїни або зоз жалудка. Преноша ю [[клїщ]]и з роду ''Inodex''. To мултисистемске охоренє субакутного и хронїчного цеку, хторе спричинює бактерия ''Borrelia burgdorferi''. Вона залапює насампредз скору, а потим шерцо, ставци и централну нервну систему. [[Файл:Adult_deer_tick.jpg|alt=Клїщ|thumb|289x289px|Клїщ, найчастейши спричиньователь хороти]] == Клїщ найчастейши спричиньовач лаймскей хороти == Резервоари тей бактериї то клїщи/клїщаре, глодаре, єленї и др. Вектори инфекциї тварди клїщи/клїщаре хтори преноша хороту на чловека и домашнї животинї. Зявює ше звичайно сезонски (од вчасней яри по позну єшень) и то углавним при особох хтори часто у природи. == Симптоми хороти по стадиюмох == Лаймска хорота ше клинїчно манифестує так же ше зяви локални оток и червенїдло (лат. erythema migrans) на месце уджобнуца и то 3-32 днї после инциденту. Локалне червенїдло цепле и углавним нє боляце. При 50% пациєнтох идентични пременки ше можу зявиц на других часцох цела, а при 15% пациєнтох анї нє муши буц пременки на скори. Окрем пременки на скори, пациєнта може преходзиц мраз по целу, може го биц жима, може буц слаби, болїц го глава, а можу ше и реґионално звекшац лимфни шлїжнїки. Кед ше хороту нє препозна и нє лїчи на час, о даскельо тижнї розвива ше други стадиюм з неуролоґийнима симптомами, зявеньом больох у ставцох и з кардиолоґийнима симптомами, а кед ше анї у тей фази хороту нє третирує, после вецей мешацох або рокох вона уходзи до трецей фази з чежкима неуролоґийнима пременками и пременками на ставцох и скори. == Дияґноза == Дияґнозу ше поставя на основи клинїчней слики и податкох о укушеню клїща, а потвердзує ше з тестом индиректней имунофлуоресценциї або з применьованьом ELISA технїкох зоз хторима ше одкрива IgM антицела у серуме, ликвору и синовиялней чечносци ставцох. После 1-3 мешацох зявюю ше IgG антицела хтори ше длуго отримую. Изолацию спричиньовательох ше нє практикує. == Терапия == Терапия тей хороти завиши од єй клинїчного стадиюму. Звичайно ше хаснує: пеницилин, тетрациклини и хлорамфеникол, а при нєуспишней антибиотскей терапиї у трецей фази препоручує ше и кортикостероїди. Окрем лаймскей хороти, клїщ преноши пегави тифус и запалєнє мозґа. == Превенция лаймскей хороти == Превенция лаймскей хороти почина з контролу преношовача-резервоара инфекциї з бактерию ''Bb''. Найєдноставнєйши мири то розкерчованє коровча, гущави, громадох лїсца и ґраня, защита домашнїх любимцох и борба процив дробних глодарох. Мири особней защити то одвитуюци шмати (длуги рукави и ногавки, шапка и под.) и репеленти хтори одбиваю клїщи. Детальне препатранє скори после пребуваня у природи обовязне. Вчасне фахове винїманє клїща зоз скори барз важне же би ше при вицагованю бактерия нє “ушприцовала” до креви з нєдомеркованим прицисканьом на цело клїща. Клїщ треба влапиц за сурлочку, а нє за цело и з єдноставним кружним рухом на горе виняц. Место ше почуха з антисептиком (алкогол и под.). {| class="wikitable" |+ ! colspan="2" | ===Класификаця и екстерни ресурси === |- |'''ICD-10 ''' |A69.2 |- |'''ICD-9''' |088.81 |- |'''DiseasesDB ''' | 1531 |- |'''MedlinePlus''' |001319 |- |'''eMedicine ''' | med/1346 ped/1331 neuro/521 emerg/588 |- |'''MeSH ''' |MeSH |- |} == Литература == * Енциклопедия Нового Саду 12, КОС – ЛЕР, Нови Сад 1999, б. 253 == Вонкашнї вязи == * [https://www.zdravlje.org.rs/index.php/savetovaliste/lajmska-bolest Лајмска болест.] * [https://www.plivazdravlje.hr/bolest-clanak/bolest/70/Lajmska-bolest.html Lajmska bolest]. Vebsajt  PlivaZdravlje. hr * [https://www.jugolab.rs/mikrobiologija/lajmska-bolest  Lajmska bolest]. Jugolab, Zavod za laboratorijsku dijagnostiku [[Катеґория:Обераци и паразитни хороти]] d2ug4yhk0cns3t9ek6egmzx4f06b8hx 0 269 22358 20861 2026-10-12T10:20:00Z ~2026-55059-52 2922 22358 wikitext text/x-wiki [[Файл:Meteor_falling_courtesy_NASA.gif|right|thumb|Mетеор]] <big>'''Метеор'''</big> (греч. μετέωρον — атмосферски феномен) [[Шветлосц|шветлосне]] зявенє хторе настало з йонизацию атмосфери през хтору преходзи метеороид. Блїщаци метеори ше наволую болиди. Метеороиди хтори походза од истого обєкта ([[Комета|комети]] або [[Астероїд|астероида]]) маю паралелни траєкториї та метеори хтори од нїх наставаю випатраю як кед би походзели з истей часци нєба (радиянт)<ref>[https://www.enciklopedija.hr/clanak/radijant ''Радиянт''], ''Hrvatska enciklopedija'', Leksikografski zavod Miroslav Krleža, www.enciklopedija.hr, 2014.</ref>. У тим случаю бешедує ше о метеорским рою. У цеку рока постоя вецей як 50 метеорски рої. Постоя и метеороиди хтори нє припадаю анї єдному рою. Кед метеороид прежиє прелєт през атмосферу и спаднє на [[поверхносц]] нєбесного цела, наволує ше метеорит<ref>[https://www.enciklopedija.hr/clanak/meteor ''Метеор''], ''Hrvatska enciklopedija'', Leksikografski zavod Miroslav Krleža, www.enciklopedija.hr, 2014.</ref>. Метеор хтори спаднє на Жем лєбо друге нєбесне цело може направиц удерни кратер. Розпущени материял вируцени з удерного кратеру може ше охладзиц и стварднуц и так формує цело хторе ше наволує тектит. Пре тренє метеороида до атмосфери приходзи до ексцитациї як атомох у метеороиду так и атомох и молекулох атмосфери. При їх деексцитациї зявює ше шветлосц хтору видзиме як метеор. Температура у удерней [[Габа|габи]] хтора предходзи векшей метеороидскей часточки виноши вецей од 10.000 °C. Метеори ше у народзе наволую и „падаюци [[Гвизда|гвизди]].“ == Опис зявеня == Кед часточка (метеороид) дойдзе до висших пасмох атмосфери (термосфера), почина єй интеракция з атмосферу хтора може резултовац зоз зявеньом метеора<ref>Lunsford, Robert (2009). ''Meteors and How to Observe Them.'' New York: Springer Science+Business Media, LLC.</ref>. Типични метеор видлїви з голим оком лєбо з телескопом продукт метеороида векшого од 0,01 mm. Блїщацосц настатого метеора завиши од велькосци и швидкосци метеороида. Mетеор 0. маґнитуди може настац зоз метеороиду велькосци 2 cm хтори войдзе до атмосфери зоз швидкосцу од 20 km/s як и зоз часточки велькосци 0,5 cm и швидкосци 60 km/s (блїщацосц метеора завиши и од висини метеора над горизонтом, односно од оддалєносци од припатрача). З уходом до густейших пасмох атмосфери, метеороид ше швидко зогрива. Часточки менши од 0,5 mm ше зогриваю по цалим волумену, док ше при векших часточкох зогрива лєм поверхносне пасмо до даскельо дзешатих часцох милиметра до глїбини. Кед ше материял зогреє на приблїжно 2200 К, материял почина сублимовац, и горуци ґази цо настали окружую часточку. Зявенє траценя маси пре тренє у атмосфери ше наволує аблация. Електрони у атомох тих ґазох у побудзеним стану, зоз їх деексцитацию ошлєбодзує ше електромаґнетне зарйованє (уключуюци видлїву шветлосц). Коло 90% шветлосци метеора походзи од деексцитациї атомох метеороиду, температури 3000 по 5000 К. Остаток походзи од ексцитациї/деексцитациї и йонизациї/рекомбинациї атомох и молекулох у атмосфери. Под час аблациї метеор траци кинетичну енерґию, спомалшуюци ше при тим. Мали часточки потроша шицку масу пред тим як ше значно спомалша. Медзитим, векши часточки (коло 20 cm и векши, за швидкосц од 15 km/s) спомалша ше по швидкосц од 3 km/s скорей як цо страца шицку масу. При тей швидкосци престава аблация, а поверхносц метеороиду ше поступнє хладзи, формуюци скорку. З оглядом же под час тей часци лєту нєт аблациї, нєт анї шветлосного зявеня (односно метеора), а тота часц лєту метеороида ше наволує цми лєт (анґл. Dark flight). За розлику од метеора хтори тирва даскельо секунди, цми лєт може тирвац даскельо [[Минута|минути]]. Метеороид пада на жем, и таке цело ше наволує метеорит, а препознатлїви є по скорки (хтора може настац и пре дїйство хвилї)<ref>Ceplecha, Zdenĕk (1998). Jiří Borovička, W. Graham Elford et al.. ''Meteor Phenomena and Bodies''. Space Science Reviews (84): 327—471.</ref>. == Литература == * Jürgen Rendtel and Rainer Arlt (2011). ''Handbook for Meteor Observations.'' Potstdam: International Meteor Organization. * Paul Murdin, ур. (2001). ''Encyclopedia of Astronomy and Astrophysics'' (на язику: (анґлийски). Institure of Physics Publishing. * Patrick Moore (2000). [https://archive.org/details/databookofastron0000moor ''The Data Book of Astronomy''] (на язику: (анґлийски)). Бристол: IOP Publishing Ltd. б.[https://archive.org/details/databookofastron0000moor/page/240/mode/2up 240]-251. * Федынский В. В. [https://www.astronet.ru/db/msg/1198013/index.html ''Метеоры''] (на язику: (русийски)) == Вонкашнї вязи == * [https://www.imo.net/ Медзинародна метеорска орґанизация] * [https://web.archive.org/web/20080118092241/http://www.namnmeteors.org/ Сиверноамерицка метеорска мрежа] * [https://www.meteori.rs/wordpress/ Петницка метеорска ґрупа] == Референци == [[Катеґория:Астрономия]] <references /> [[Катеґория:Наука]] [[Катеґория:Физика]] 4by592m8d63tsqveo2ec49t1jbwea4n 22361 22358 2026-10-12T11:57:25Z Olirk55 19 Означени викивязи 22361 wikitext text/x-wiki [[Файл:Meteor_falling_courtesy_NASA.gif|right|thumb|Mетеор]] <big>'''Метеор'''</big> (греч. ''μετέωρον'' — атмосферски феномен) [[Шветлосц|шветлосне]] зявенє хторе настало з йонизацию атмосфери през хтору преходзи метеороид. Блїщаци метеори ше наволую болиди. Метеороиди хтори походза од истого обєкта ([[Комета|комети]] або [[Астероїд|астероида]]) маю паралелни траєкториї та метеори хтори од нїх наставаю випатраю як кед би походзели з истей часци нєба (радиянт)<ref>[https://www.enciklopedija.hr/clanak/radijant ''Радиянт''], ''Hrvatska enciklopedija'', Leksikografski zavod Miroslav Krleža, www.enciklopedija.hr, 2014.</ref>. У тим случаю бешедує ше о метеорским рою. У цеку рока постоя вецей як 50 метеорски рої. Постоя и метеороиди хтори нє припадаю анї єдному рою. Кед метеороид прежиє прелєт през атмосферу и спаднє на [[поверхносц]] нєбесного цела, наволує ше метеорит<ref>[https://www.enciklopedija.hr/clanak/meteor ''Метеор''], ''Hrvatska enciklopedija'', Leksikografski zavod Miroslav Krleža, www.enciklopedija.hr, 2014.</ref>. Метеор хтори спаднє на Жем лєбо друге нєбесне цело може направиц удерни кратер. Розпущени материял вируцени з удерного кратеру може ше охладзиц и стварднуц и так формує цело хторе ше наволує тектит. Пре тренє метеороида до атмосфери приходзи до ексцитациї як атомох у метеороиду так и атомох и молекулох атмосфери. При їх деексцитациї зявює ше шветлосц хтору видзиме як метеор. Температура у удерней [[Габа|габи]] хтора предходзи векшей метеороидскей часточки виноши вецей од 10.000 °C. Метеори ше у [[Народ|народзе]] наволую и „падаюци [[Гвизда|гвизди]].“ == Опис зявеня == Кед часточка (метеороид) дойдзе до висших пасмох атмосфери (термосфера), почина єй интеракция з атмосферу хтора може резултовац зоз зявеньом метеора<ref>Lunsford, Robert (2009). ''Meteors and How to Observe Them.'' New York: Springer Science+Business Media, LLC.</ref>. Типични метеор видлїви з голим оком лєбо з телескопом продукт метеороида векшого од 0,01 mm. Блїщацосц настатого метеора завиши од велькосци и швидкосци метеороида. Mетеор 0. маґнитуди може настац зоз метеороиду велькосци 2 cm хтори войдзе до атмосфери зоз швидкосцу од 20 km/s як и зоз часточки велькосци 0,5 cm и швидкосци 60 km/s (блїщацосц метеора завиши и од висини метеора над горизонтом, односно од оддалєносци од припатрача). З уходом до густейших пасмох атмосфери, метеороид ше швидко зогрива. Часточки менши од 0,5 mm ше зогриваю по цалим [[Волумен|волумену]], док ше при векших часточкох зогрива лєм поверхносне пасмо до даскельо дзешатих часцох милиметра до глїбини. Кед ше материял зогреє на приблїжно 2200 К, материял почина сублимовац, и горуци [[Ґаз|ґази]] цо настали окружую часточку. Зявенє траценя маси пре тренє у атмосфери ше наволує аблация. Електрони у атомох тих ґазох у побудзеним стану, зоз їх деексцитацию ошлєбодзує ше електромаґнетне зарйованє (уключуюци видлїву шветлосц). Коло 90% шветлосци метеора походзи од деексцитациї атомох метеороиду, [[Температура|температури]] 3000 по 5000 К. Остаток походзи од ексцитациї/деексцитациї и йонизациї/рекомбинациї атомох и молекулох у атмосфери. Под час аблациї метеор траци кинетичну енерґию, спомалшуюци ше при тим. Мали часточки потроша шицку масу пред тим як ше значно спомалша. Медзитим, векши часточки (коло 20 cm и векши, за швидкосц од 15 km/s) спомалша ше по швидкосц од 3 km/s скорей як цо страца шицку масу. При тей швидкосци престава аблация, а поверхносц метеороиду ше поступнє хладзи, формуюци скорку. З оглядом же под час тей часци лєту нєт аблациї, нєт анї шветлосного зявеня (односно метеора), а тота часц лєту метеороида ше наволує цми лєт (анґл. ''Dark flight''). За розлику од метеора хтори тирва даскельо секунди, цми лєт може тирвац даскельо [[Минута|минути]]. Метеороид пада на жем, и таке цело ше наволує метеорит, а препознатлїви є по скорки (хтора може настац и пре дїйство хвилї)<ref>Ceplecha, Zdenĕk (1998). Jiří Borovička, W. Graham Elford et al.. ''Meteor Phenomena and Bodies''. Space Science Reviews (84): 327—471.</ref>. == Литература == * Jürgen Rendtel and Rainer Arlt (2011). ''Handbook for Meteor Observations.'' Potstdam: International Meteor Organization. * Paul Murdin, ур. (2001). ''Encyclopedia of Astronomy and Astrophysics'' (на язику: (анґлийски). Institure of Physics Publishing. * Patrick Moore (2000). [https://archive.org/details/databookofastron0000moor ''The Data Book of Astronomy''] (на язику: (анґлийски)). Бристол: IOP Publishing Ltd. б.[https://archive.org/details/databookofastron0000moor/page/240/mode/2up 240]-251. * Федынский В. В. [https://www.astronet.ru/db/msg/1198013/index.html ''Метеоры''] (на язику: (русийски)) == Вонкашнї вязи == * [https://www.imo.net/ Медзинародна метеорска орґанизация] * [https://web.archive.org/web/20080118092241/http://www.namnmeteors.org/ Сиверноамерицка метеорска мрежа] * [https://www.meteori.rs/wordpress/ Петницка метеорска ґрупа] == Референци == [[Катеґория:Астрономия]] <references /> [[Катеґория:Наука]] [[Катеґория:Физика]] 6g9bkrgfjdhvbnoz9grhnmuupu0lx7h 0 272 22360 20825 2026-10-12T10:46:10Z ~2026-55059-52 2922 22360 wikitext text/x-wiki {| class="wikitable" align: align=right width=300px |+ ! colspan="2" |Мешац |- | colspan="2" |[[Файл:Full_Moon_Luc_Viatour.jpg|345x345px|center]] |- |colspan="2" |<div style="text-align: center;">[[Планета]] |- ! colspan="2" |Характеристики орбити |- |'''Штреднї полупречнїк''' '''орбити''' |384.403 km |- |'''Периапсис''' |362.570 km |- |'''Апоапсис''' |405.410 km |- |'''Екцентрицитет''' |0.0549 |- |'''Период револуциї''' |27,3217 |- |'''Период ротациї''' |27,322 днї |- |'''Нагнуце''' |5,145 |- ! colspan="2" |Физични характеристики |- |'''Штреднї [[полупречнїк]]''' |1821.6 ± 0.5 km |- |'''[[Поверхносц]]''' |37.932.330 km² |- |'''Маса''' |7.3477 х 10²² kg (0,0123 або 1/81 жемовей) |- |'''Густосц''' |3.3464 g/cm³ |- |'''Ґравитация''' |1.622 m/s² |- |'''Маґнитуда''' | -2.5 до -12.9 |- |'''Албедо''' |0.136 |} '''Мешац''' (лат. Luna;<ref>[https://sr.wikipedia.org/wiki/Oxford_English_Dictionary Oxford English Dictionary], 2nd ed. "luna", Oxford University Press (Oxford), 2009</ref> астрономска символ: [[file:Moon decrescent symbol (fixed width).svg|16px|☾]]) Жемов природни сателит и источашнє найблїзше нєбесне цело, оддалєне у просеку 384.401 km, так же шветлосц з Мешаца на Жем сцигує 1,25 секунди. Мешац обиходзи Жем по елиптичней драги зоз штредню швидкосцу од 1,02 km/s и преходзи [[Дзень|дньови]] лук од 13° 10" . Мешац черстве нєбесне цело пречнїка 3 647 km, та є по поверхносци 14 раз, по обсягу 50 раз, а по [[Маса|маси]] 81 раз менши од Жеми. Пошвидшанє сили чежи на Мешацу 6 раз менше як на Жеми. Мешац обидзе коло Жеми за 27 днї 7 [[Годзина|годзини]] 43 [[Минута|минути]] и 11.6 секунди (сидерични мешац). Мешац найяснєйше нєбесне цело после [[Слунко|Слунка]] чия [[шветлосц]] рефлектована (нє твори власну шветлосц як [[гвизда]]). Полни Мешац привидней гвиздовей велькосци -12,74, албедо му виноши 0,07, а углова велькосц ше видзи под углом од приблїжно 0,5°. Ґу Жеми обраца вше исти бок, бо ше обиход и ротация одбуваю у истим смислу, а часи обиходу и обрацаня єднаки, цо пошлїдок Жемового плимового вплїву. Драга му нагнута спрам ровнї еклиптики за 5° 9'. Вецей як половка поверхносци Мешаца ше видзи пре либрацию (59%). Мешацово мени то пременки Мешацовей ошвиценосци под час синодичного мешаца (млади Мешац, перша штварцина, полни Мешац и остатня або задня штварцина), а наставаю пре нєпреривни пременки Мешацового положеня спрам Жеми и Слунка. Кед Мешац войдзе до Жемового циню, настава зацменє Мешаца, а кед ше найдзе медзи Жему и Слунком (Мешацово ґузли), настава зацменє Слунка. Прицагуюци сили Мешаца и Слунка спричинюю на Жеми морски мени (плиму и осеку). Зоз свою силу прицагованя Мешац вплївує на Жемову драгу коло Слунка (нутация). [[Густосц]] Мешаца 3,34 t/m3, по чим є други природни сателит у Слунковей системи. Його рушанє у зложеним ґравитацийним полю Жеми и Слунка подложне велїм поремеценьом. Мешацова оддалєносц од Жеми ше нєпреривно меня, бо ше Мешац коло Жеми руша по елипси, а окрем того у длугших часових интервалох його драга нє ма стаємну форму и велькосц. [[Файл:Moon_nearside_LRO.jpg|thumb|Блїзши бок Мешаца хтори нєпреривно видзиме зоз Жеми]] Просекова оддалєносц 384 401 km<ref>[http://spaceplace.nasa.gov/moon-distance/en/ „How far away is the moon? :: NASA Space Place”]</ref>, цо перше було точно вимеране з методу дньовей паралакси, потим з радаром и лидаром. З методами нєбесней механїки обрабя ше Мешацово рушанє у зложеним ґравитацийним полю Слунка, Жеми и планетох. За период од 1750. по 2125. рок вираховане же Мешац найблїжей при жеми, 356.375 km, бул 4. януара 1912, а же найдалєй од Жеми будзе, 406.720 km, 3. фебруара 2125. року. З мераньом оддалєносци з ласером (лидаром), заря хтора ше одбива од жвераткох хтори на Мешац поставели астронаути Апола 11, установене же ше Мешац просково рочнє оддалює од Жеми 3.8 cm. На основи того замеркованя поставена гипотеза же Мешац настал зоз збиваньом Жеми з планетоидом велькосци Марса пред вецей милиярди роками, та же ше, гоч ґравитацийно и далєй вязани за Жем, и далєй будзе оддальовац. [[Файл:Moon_Farside_LRO.jpg|thumb|Дальши бок Мешаца хторому видзиме лєм рубци (18%) зоз Жеми пре зявенє либрациї]] Таке наставанє Мешаца може потолковац подобносц його ґеолоґийного составу зоз составом Жеми. Як Жемова ґравитация вплївує на Мешац, так и Мешацова ґравитация вплївує на Жем и на стабилизацию єй оси ротациї, хтора би без вплїву Мешаца мала вельо векшу жемову прецесию, цо би спричиньовало пременки ґлациялних и интерґлациялних ґеолоґийних периодох у вельо кратших периодох як цо ше вони наисце збували. Мешац нє ма чечуцу воду анї значну атмосферу. Густосц атмосфери вельо раз менша од Жемовей, та є по числу молекулох у кубним центиметру (през дзень 10 000, вноци 200 000) блїзша густосци молекулох у медзипланетарним просторе. Релєфни характеристики Мешаца: моря, високоровнїни и кратери, зоз обачлївима пошлїдками тектонских процесох и вулканизму. З морйом ше наволую цмейши часци (ровнїни окружени з бреговима ланцами), гоч на Мешацу нєт води. На формованє поверхносци значно вплївовало вдеренє вельких целох, планетоидох и метеоритох, з обставинами хтори були одредзену зоз станом нукашньосци и єй розвойом (хладзенє нукашньосци, вулкански процеси). Поверхносц прекрита з пасмом реґолиту, дробнозарнастих розтресацих и порозних одламкох на каменей подлоги. Температура поверхносци ше меня од –160 °C вноци по +120 °C воднє <ref>[https://www.enciklopedija.hr/clanak/41316 Мешац] "Hrvatska enciklopedija", Leksikografski zavod Miroslav Krleža, www.enciklopedija.hr, 2014.</ref>. == Литература == * Scott, Elaine (2016). Our Moon: New Discoveries About Earth's Closest Companion. Houghton Mifflin Harcourt. бок. 7. ISBN 9780544750586. * Stroud, Rick (2009). [https://archive.org/details/bookofmoon0000stro The Book of the Moon] * [https://www.bbc.co.uk/worldservice/specials/948_discovery_2008/page4.shtml The Moon.] Discovery 2008. BBC World Service. == Вонкашнї вязи == * [https://web.archive.org/web/20151117171739/http://tycho.usno.navy.mil/vphase.html „US Naval Observatory: фази Мешаца за шицки датуми од 1800-2199.”] * [https://www.hugedomains.com/domain_profile.cfm?d=moonphaseinfo.com Хвилькова Мешацова фаза] * [https://www.lpi.usra.edu/resources/lunar_orbiter/ Диґитални Мешацов фотоґрафски атлас] * [https://apolloarchive.com/apollo_archive.html Архива Проєкту Аполо] * [https://solarviews.com/eng/moon.htm Мешац — Rosanna and Calvin Hamilton] == Референци == <references /> [[Катеґория:Астрономия]] [[Катеґория:Наука]] [[Катеґория:Физика]] forbzzawmscctth0rgumstpym3vn5xd 0 579 22337 20500 2026-10-11T14:40:44Z ~2026-54601-51 2917 22337 wikitext text/x-wiki {{Инфорамик | headerstyle = background: lightblue | header1 = Лїшка | label2 = | data2 =[[File: Vulpes vulpes sitting.jpg|250px]] | header3 = [[Таксономия (биолоґия)|Наукова класификация]] | label4 = Домен | data4 =Eukaryota | label5 = Царство | data5 =Animalia | label6 = Тип | data6 =Chordata | label7 = Класа | data7 =Mammalia | label8 = Ряд | data8 =Carnivora | label9 = Фамилия | data9 =Canidae | label10 = Род | data10 =''Vulpes'' | label11 = Файта | data11 =''V. vulpes'' | header12 = [[Биномна номенклатура|Биномне мено]] | label13 = | data13 = ''Vulpes vulpes '' | label14 = | data14 = [[Карл фон Лине|Linnaeus]], 1758 | label15 = Подфайти | data15 = | header16 = Синоними | label17 = | data17 = Vulpes fulva | label18 = | data18 = Vulpes fulvus }} '''Лїшка''' (лат. ''Vulpes vulpes ''L. - общеславянска назва зоз вираженима словацкима прикметами, у укр. бешедох Карпатох ''лiшка'', поль. ''liszka'', слц. ''liška''., горв. ''lisica'' серб. ''лисица'')<ref>Mirić Đ. 1969. Predlog srpskohrvatske nomenklature jugoslovenskih sisara (Mammalia). Glasnik Prirodnjačkog muzeja u Beogradu B-24: 161—173.</ref>.  Нашо предки хасновали назву ''ровка,'' з мадь. ''róuka''. То дзива животиня зоз шора жвирох (''Carnivora'') и фамилиї псох (''Canidae''). Жиє углавним на сиверней Жемовей полулабди и єст єй у цалей Европи. Барз є прилагодлїва, жиє у рижних бивальнїкох, од лєсох, прейґ пажицох и польох, по [[Камень|каменяри]] и мочарово предїли. '''Опис животинї''' – [[Фарба]] лїшковей шерсци варирує – у наших крайох є червенкастожовта у рижних тонох, а на сиверу жию познати ''стриберни лїшки''. Бундичка им барз ценєна. Цело лїшки длугоке коло 65 центи, самец чежки коло 5,3, а самица коло 4,2 кили. Зуби и видлїци єй типични за месоєди, зоз 42 зубами. Позната є по осету слуху, хтори ма важну улогу при ловох, окреме глодарох. Слуха їх рушанє у под'жемних глїбкох, та их чека при дзирох. Як и пес, прима фреквенциї хтори чловек нє може чуц. Нюх єй тиж барз розвити. З випущованьом урину, як и вилученїнох шлїжнїкох на талпох, аналних и хвостових шлїжнїкох означує свою дзиру дзе жиє, драги кадзи ходзи, гранїци свойого ловного ревиру. Дзиру копе у лєгких жемох або ю ушорює под кореньом древох або у розпуклїнох стинох. У дзири є през [[дзень]] и у нєй коци и хова свойо мали лїщата. Лови углавним вноци, на просторе хтори голєм 300 метери у пречнїку оддалєни од єй дзири, а ловни ревир єй од 300 до 400 гектари. '''Карменє''' – Лїшка є мишоподобни глодари, птици, вайца, жаби, ящурки, шлїмаки, инсекти, а тиж так и рошлїни, окреме бобки и [[овоц]]. У нєдостатку другей покарми, є и здохлїни. Понеже глодаре участвую у єй костираню аж зоз 80-90%, вона представя редуктора числовосци тих у польопривреди нєжаданих файтох. '''Розмножованє''' – Лїшка жиє углавним осамено, а лєм под час пареня приходзи до зблїжованя самцох и самицох. У сезони пареня самица ше оглашує з характеристичним бреханьом, а самци зоз завиваньом. Пари ше од децембра до конца фебруара. Лїшка ноши мали од 50 до 56 днї. Кед ше окоци, млади маю штреднє коло 80 ґрами, а єст их од 4 до 8. На верху хвоста и на першох им праменка билей шерсци. Осамостоюю ше после штирох мешацох, алє предлужую жиц на родительскей териториї док зоз коло 10 мешацами нє постаню полно узрети. '''Справованє -''' У дзивини, типични животни вик лїшки єден до три роки, гоч даєдни лїшки можу жиц и до дзешец роки. Лїшка як файта «звонка закона», лови ше ю вшадзи и зоз шицкима средствами. Ловаре часто водза зоз собу специялно обучени пси, теди кед ше сце знїщиц цале лягло. Число лїшкох зменшує и ''збешнєтосц'' – вона жертва, алє и активни преношовач. Понеже тота страшна хорота смертельна и за чловека, у [[Войводина|Войводини]] ше запровадзує акцию прероналного (прейґ покарми) вакцинованя лїшкох. Хасен од лїшки, пре таманєнє глодарох векши як чкода кед напада и пиряту дзивину и млади заяци, а по [[Салаш|салашох]] и живину. == Литература == * ''Енциклопедия Нового Саду'' 13, ЛЕС – МАП, Нови Сад 1999, б. 61-62 * Оксана Тимко Дїтко, ''Назви рошлїнох и животиньох у руским язику'', Вуковар 2016, б. 89, 97 * ''Словнїк руского народного язика I, А – Н'', Филозофски факултет, Одсек за русинистику, Нови Сад 2017, б. 680   == Вонкашнї вязи == * [https://sr.wikipedia.org/sr-ec/%D0%9B%D0%B8%D1%81%D0%B8%D1%86%D0%B0 ''Лисица''], Википедија на српском језику, sr.wikipedia.org, 10. мај 2006. == Референци == [[Катеґория:Цицаре]] [[Катеґория:Похребцинаре]] aghjg9qcgi6uo4j5a9ldhitjvu7ss67 22345 22337 2026-10-11T17:31:37Z ~2026-54601-51 2917 22345 wikitext text/x-wiki {{Инфорамик | headerstyle = background: lightblue | header1 = Лїшка | label2 = | data2 =[[File: Vulpes vulpes sitting.jpg|250px]] | header3 = [[Таксономия (биолоґия)|Наукова класификация]] | label4 = Домен | data4 =Eukaryota | label5 = Царство | data5 =Animalia | label6 = Тип | data6 =Chordata | label7 = Класа | data7 =Mammalia | label8 = Ряд | data8 =Carnivora | label9 = Фамилия | data9 =Canidae | label10 = Род | data10 =''Vulpes'' | label11 = Файта | data11 =''V. vulpes'' | header12 = [[Биномна номенклатура|Биномне мено]] | label13 = | data13 = ''Vulpes vulpes '' | label14 = | data14 = [[Карл фон Лине|Linnaeus]], 1758 | label15 = Подфайти | data15 = | header16 = Синоними | label17 = | data17 = Vulpes fulva | label18 = | data18 = Vulpes fulvus }} '''Лїшка''' (лат. ''Vulpes vulpes ''L. - общеславянска назва зоз вираженима словацкима прикметами, у укр. бешедох Карпатох ''лiшка'', поль. ''liszka'', слц. ''liška''., горв. ''lisica'' серб. ''лисица'')<ref>Mirić Đ. 1969. Predlog srpskohrvatske nomenklature jugoslovenskih sisara (Mammalia). Glasnik Prirodnjačkog muzeja u Beogradu B-24: 161—173.</ref>.  Нашо предки хасновали назву ''ровка,'' з мадь. ''róuka''. То дзива животиня зоз шора жвирох (''Carnivora'') и фамилиї псох (''Canidae''). Жиє углавним на сиверней Жемовей полулабди и єст єй у цалей Европи. Барз є прилагодлїва, жиє у рижних бивальнїкох, од лєсох, прейґ пажицох и польох, по [[Камень|каменяри]] и мочарово предїли. '''Опис животинї''' – [[Фарба]] лїшковей шерсци варирує – у наших крайох є червенкастожовта у рижних тонох, а на сиверу жию познати ''стриберни лїшки''. Бундичка им барз ценєна. Цело лїшки длугоке коло 65 центи, самец чежки коло 5,3, а самица коло 4,2 кили. Зуби и видлїци єй типични за месоєди, зоз 42 зубами. Позната є по осету слуху, хтори ма важну улогу при ловох, окреме глодарох. Слуха їх рушанє у под'жемних глїбкох, та их чека при дзирох. Як и пес, прима фреквенциї хтори чловек нє може чуц. Нюх єй тиж барз розвити. З випущованьом урину, як и вилученїнох шлїжнїкох на талпох, аналних и хвостових шлїжнїкох означує свою дзиру дзе жиє, драги кадзи ходзи, гранїци свойого ловного ревиру. Дзиру копе у лєгких жемох або ю ушорює под кореньом древох або у розпуклїнох стинох. У дзири є през [[дзень]] и у нєй коци и хова свойо мали лїщата. Лови углавним вноци, на просторе хтори голєм 300 метери у пречнїку оддалєни од єй дзири, а ловни ревир єй од 300 до 400 гектари. '''Карменє''' – Лїшка є мишоподобни глодари, птици, вайца, жаби, ящурки, шлїмаки, инсекти, а тиж так и рошлїни, окреме бобки и [[овоц]]. У нєдостатку другей покарми, є и здохлїни. Понеже глодаре участвую у єй костираню аж зоз 80-90%, вона представя редуктора числовосци тих у польопривреди нєжаданих файтох. '''Розмножованє''' – Лїшка жиє углавним осамено, а лєм под час пареня приходзи до зблїжованя самцох и самицох. У сезони пареня самица ше оглашує з характеристичним бреханьом, а самци зоз завиваньом. Пари ше од децембра до конца фебруара. Лїшка ноши мали од 50 до 56 днї. Кед ше окоци, млади маю штреднє коло 80 ґрами, а єст их од 4 до 8. На верху хвоста и на першох им праменка билей шерсци. Осамостоюю ше после штирох мешацох, алє предлужую жиц на родительскей териториї док зоз коло 10 мешацами нє постаню полно узрети. '''Справованє -''' У дзивини, типични животни вик лїшки єден до три роки, гоч даєдни лїшки можу жиц и до дзешец роки. Лїшка як файта «звонка закона», лови ше ю вшадзи и зоз шицкима средствами. Ловаре часто водза зоз собу специялно обучени пси, теди кед ше сце знїщиц цале лягло. Число лїшкох зменшує и ''збешнєтосц'' – вона жертва, алє и активни преношовач. Понеже тота страшна хорота смертельна и за чловека, у [[Войводина|Войводини]] ше запровадзує акцию пероналного (прейґ покарми) вакцинованя лїшкох. Хасен од лїшки, пре таманєнє глодарох векши як чкода кед напада и пиряту дзивину и млади заяци, а по [[Салаш|салашох]] и живину. == Литература == * ''Енциклопедия Нового Саду'' 13, ЛЕС – МАП, Нови Сад 1999, б. 61-62 * Оксана Тимко Дїтко, ''Назви рошлїнох и животиньох у руским язику'', Вуковар 2016, б. 89, 97 * ''Словнїк руского народного язика I, А – Н'', Филозофски факултет, Одсек за русинистику, Нови Сад 2017, б. 680   == Вонкашнї вязи == * [https://sr.wikipedia.org/sr-ec/%D0%9B%D0%B8%D1%81%D0%B8%D1%86%D0%B0 ''Лисица''], Википедија на српском језику, sr.wikipedia.org, 10. мај 2006. == Референци == [[Катеґория:Цицаре]] [[Катеґория:Похребцинаре]] 0iau2lusa1z2w2czu86kr900n2a71vg 0 777 22339 22305 2026-10-11T15:51:45Z ~2026-54601-51 2917 22339 wikitext text/x-wiki [[File:A single white feather closeup.jpg|300px|мини|Пирє]] '''Пирє''' то файта виростку зоз скори хторе розвите окреме при птицох и дробизґу (живини). Под пирйом ше подрозумює найзложенше закриваце пасмо при похребцинарох <ref>Prum, Richard O; AH Brush (2002). [https://eeb.yale.edu/ „The evolutionary origin and diversification of feathers”] 77 (3): 261—295, [https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/12365352/ Theevolutionary origin and diversification of feathers], [https://sr.wikipedia.org/wiki/Semantic_Scholar S2CID] [https://www.semanticscholar.org/paper/The-Evolutionary-Origin-And-Diversification-Of-Prum-Brush/34d323f274ec7941acabc9425111ea2d4d534574 6344830]</ref> и праве воно єдно з характеристикох по хторих ше птици розликую од других живих ґрупох животиньох. Понеже пирє закрива векшу часц цела птици, воно вираста лєм зоз одредзених часцох скори. Подпомага лєценє и защицує цело од води и цеплоти. Тиж так, рижни фарби пиря оможлївюю птицом же би комуниковали медзи собу и скривали ше. '''Плумолоґия''' то наука хтора виучує пирє.<ref>[https://webcitation.org/6o77q4ZTr?url=http://www.darwinfoundation.org/datazone/media/pdf/59/NG_59_1998_Harpp%26Geist_Galapagos_plumology.pdf „Galapagos plumology”] (PDF). darwinfoundation.org. Charles Darwin Collections Database by the Charles Darwin Foundation.</ref> [[File:Eventail en écaille et plumes d'aigle.jpg|300px|мини|Лепеза зоз пиря за розхладзованє]] == Хаснованє пиря == Понеже є мегке и затримує цеплоту, зоз пирйом ше полнї заглавки, прекривачи (паплани) и мадраци за спанє. Хаснує ше го и при полнєню жимского [[Облєчиво|облєчива]] (попрешиваних винд'якнох) и посцелїни на отвореним (мехох за спанє). Хаснує ше го и за прикрашованє облєчива (окреме калапох, сукньох, ташкох) и стрилох. Гуше и каче пирє найлєпши изолацийни материял и воно ма способносц розшириц ше зоз збитого стану и при тим затримац векше количество изолацийного воздуху, кед же длужей стої одложене, односно кед ше нє хаснує.<ref>Bonser, R.H.C.; Dawson, C. (1999) [https://archive.org/details/sim_journal-of-materials-science-letters_1999-11-01_18_21/page/1769/mode/1up „The structural mechanical properties of down feathers and biomimicking natural insulation materials”.] Journal of Materials Science Letters. 18(21): 1769—1770.</ref> Пирє вельких птицох, найчастейше гускох, хаснує ше за правенє пиркох за писанє, як помоцне [[орудиє]] у кухнї (за премасцованє єдла), за правенє лепезох за розхладзованє. У скорейших часох, на ловох, даєдни файти птицох були загрожени пре їх красне пирє. Нєшка ше за виробок модних додаткох, воєних прекривачох и облєчива, хаснує пирє хторе одпадни материял при преробку живини (курох, гускох, пулькох, фазанох и нойох). Же би було красше, тото пирє ше фарби, прето же є звичайно биле у поровнаню зоз рижнофарбовим пирйом дзивих птицох. == Збудова пиря == Пирє збудоване зоз кератину, протеїну хтори ше тиж находзи у власох и нохцох при людзох и у рогох при других животиньох. Кажде пиречко збудоване з основного конарчка зоз хторого ше потим ширя на тисячи дробнєйши конарчки хтори творя гладку поверхносц. Гладка поверхносц пиря оможлївює птици же би лєгчейше лєцела у воздуху. == Еволуция == Фунционалне розпатранє еволуциї пиря ше традицийно фокусовало на защиту, лєценє и випатрунок. Пренаходки фосилох зоз часу познєйшей креди у Китаю <ref>St. Fleur, Nicholas (8. 12. 2016), [https://www.nytimes.com/2016/12/08/science/dinosaur-feathers-amber.html „That Thing With Feathers Trapped in Amber? It Was a Dinosaur Tail”], The New York Times</ref>нагадую же лєценє нє була примарна функция пиря, прето же воно як таке нє може мац способносц подзвигованя або полєцованя. Суґеровало ше же пирє ма найскорей функцию защити од рижних хвильових обставинох, або як складзиско сумпору хтори пошлїдок метаболизму. Число пиря по єдинки [[Поверхносц|поверхносци]] скори при птицох векше при менших єдинкох як при векших. Тот податок нам гутори о важней улоги пиря у реґулованю температури цела, прето же менши птици траца вецей цеплоти пре релативно векшу тїлесну поверхносц у одношеню на їх чежину. Трима ше же и фарба пиря еволуовала, першенствено як пошлїдок полней селекциї. Характеристики фосилних прикладнїкох, наприклад, тероподу ''Anchiornis huxleyi'' и птеросаурусу ''Tupandactylus imperator'', барз добре очувани. На основи пиґментних клїтинкох живих прикладнїкох птицох мож утвердзиц структуру пиґментних клїтинкох фосилох и на основи того фарбу и цифрованосц пиря хторе мали. Утвердзене же ''Anchiornis'' мал пирє зоз чарно-билима цифрочками на преднїх и заднїх ногох, зоз червено-кафовим гребеньом. Велї нєшкайши птици маю таки фарби пиря и дзекуюци тому комуникую медзи собу (и задзераю ше єдни до других), скриваю ше...Тиж так, хлопски єдинки маю обачлїво квалитетнєйше пирє, а то обачую женски єдинки кед вибераю партнера за паренє. <ref>Saino, Nicola; Riccardo Stradi (1999). [https://archive.org/details/sim_american-naturalist_1999-10_154_4/page/441/mode/1up „Carotenoid Plasma Concentration, Immune Profile, and Plumage Ornamentation of Male Barn Swallows”], American Naturalist. 154 (4): 441—448.</ref> [[File:Types de plumes. - Larousse pour tous, -1907-1910-.jpg|thumb|Рижнородносц пиря]] == Файти пиря (пиркох)== Пирє закрива скоро цале цело птици. Єст: ::◆ вельки пирка (секундарни и примарни) — тварди су и длугоки, находза ше на заднїм орубенцу кридлох и на хвосце, служа за лєценє; ::◆ менши пирка (контурни) — защицую цело птици од рижних хвильових обставинох и маю улогу у очуваню температури цела; ::◆ мохоткасти пирка — дробни пирка, находза ше под контурним пирйом, маю улогу тиж у очуваню температури цела. Птици з часу на час одруцую пирка и заменюю их зоз новима. Тото зявенє ше вола '''випирйованє''' (серб. митарење). == Руски фразеолоґийни словнїк == — ДУМА ПОЧИМ ПИРЄ У ПЕШТИ — Значи же нє дума нїч, празна глава — нєма о чим думац...Кед дахто нє слуха цо му ше гутори, и нє чує цо ше му питало... == Литература == * Учебнїк за пияту класу основней школи, Службени гласник, 2. виданє, 2021. рок, Беоґрад * ''ХРИСТИЯНСКИ КАЛЕНДАР'' 1990. рок, бок 98 == Вонкашнї вязи == * [https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B5%D1%80%D1%98%D0%B5#cite_ref-20/ Перје.] Википедия на сербским язику * [https://www.enciklopedija.hr/clanak/ Perje, Hrvatska enciklopedija.] www.enciklopedija.hr * [https://www.rts.rs/lat/magazin/Zanimljivosti/4473530/kako-je-spavati-na-najskupljem-perju-na-svetu.html/ Najskuplje perje na svetu.] www.rts.rs * [https://www.prijatelji-zivotinja.hr/index.hr.php?id=2780 Industrija perja.] www.prijatelji-tivotinja.hr * [https://schlarafia.co.rs/jastuci-i-jorgani-od-perja-i-paperja-vrste-ispuna-razlike-u-kvalitetu-i-zasto-su-dobri-za-nas/ Upotreba perja] * [https://www.journal.rs/moda/trendovi/odeca-sa-perjem-peruske-haljina-rukavice-perjani-top/ Odeća sa perjem.] www.journal.rs * [https://www.aikbt.rs/proizvodi/brasno-od-hidrolizovanog-perja/ Brašno od hidrolizovanog perja.] www.aikbt.rs * [https://teorijaevolucije.com/pf7/ Teorija evolucije] * [https://symbolopedia.com/bs/black-feather-symbolism-meaning/ Simbolizam i značenje crnog perja] == Референци == <references /> [[Катеґория:Анатомия животиньох]] 9iee0itvnczqh524qpla54yss5gogbz 0 1101 22342 20458 2026-10-11T17:17:55Z ~2026-54601-51 2917 22342 wikitext text/x-wiki [[File:ABO blood type.svg|374x374п|Антиґени кревових ґрупох присутни у червених кревових заренкох и присуство IgM антицела у серуму [[крев|креви]]|алт=|мини]] '''Нулта (0) кревова ґрупа''', попри кревовей ґрупи [[Кревова ґрупа А|А]], [[Кревова ґрупа Б|Б]] и [[Кревова ґрупа АБ|АБ]], присутна при популациї людзох. Кажда [[кревово ґрупи |кревова ґрупа]] достала назву по присустве одредзеного антиґену на блани наших [[Червени кревово заренка|червених кревових заренкох]] — еритроцитох. Источасне присуство А и Б антиґену маю людзе АБ кревовей ґрупи, а тоти без присуства гоч хторого антиґену то особи зоз 0 (нулту) ґрупу.<ref>[https://eklinika.telegraf.rs/zdravlje/99433-krvna-grupa-i-sta-o-njoj-i-nasem-zdravlju-treba-da-znamo Krvna grupa I šta o njoj I našem zdravlju treba da znamo.] eklinika.telegraf.rs</ref> Австрийски лїкар и науковец [[Карл Ландштайнер]], на початку 20. вику, одкрил тоти штири основни кревово ґрупи и за тото достал Нобелову награду з обласци медицини. Дальши науково виглєдованя приведли до спознаня же драга наставаня кревових ґрупох провадзела цалу драгу розвою чловечества. Америцки лїкаре, оцец и син, Джеймс и Питер Д Адамо, утвердзели факт же детерминанта одредзеней кревовей ґрупи присутна нє лєм у наших червених кревових заренкох, алє и у шицких наших клїтинкох, тканї и орґанох, та так цали орґанизем функционує спрам особеносцох кревовей ґрупи припаданя. У одношеню на [[Пожива|поживу]] хтору кажди [[дзень]] єме, одредзена пожива нам барз хасновита, як лїк, даєдна нєутрална, а даєдна и нєадекватна (як отров и нє треба ю єсц, а то барз важне прето же єме даскельо раз на дзень). {| border="1" cellspacing="0" cellpadding="4" align=right |+ '''Таблїчка компатибилносци креви''' !rowspan="2" style="background:#999999"| '''Приматель''' !colspan="8" style="background:#999999"| '''Даватель''' |- style="background:#CCCCCC" ! O^- !! O⁺ !! B^- !! B⁺ !! A^- !! A⁺ !! AB^- !! AB⁺ |- align="center" !style="background:#CCCCCC"| AB⁺ || X || X || X || X || X || X || X || X |- align="center" !style="background:#CCCCCC"| AB^- || X || || X || || X || || X || |- align="center" !style="background:#CCCCCC"| A⁺ || X || X || || || X || X || || |- align="center" !style="background:#CCCCCC"| A^- || X || || || || X || || || |- align="center" !style="background:#CCCCCC"| B⁺ || X || X || X || X || || || || |- align="center" !style="background:#CCCCCC"| B^- || X || || X || || || || || |- align="center" !style="background:#CCCCCC"| O⁺ || X || X || || || || || || |- align="center" !style="background:#CCCCCC"| O^- || X || || || || || || || |} Особи зоз кревову ґрупу 0 — ловаре, месоєди, моцни, самопрешвечени, тип вожда == История нултей кревовей ґрупи == Коло 40 000 роки пред н.е., у чаше хтори означени як Стари камени час, зявел ше кроманьонски чловек, ришени вшелїяк прежиц. Бул то ловар и борец хтори єдол лєм месо и даяки плоди рошлїнох хтори зберал. Зоз датого периоду еволуциї датує найстарша кревова ґрупа — нулта (0). Єй добри боки то моцна имуна система, моцна система за претровйованє, природна защита од инфекцийох и ефикасни метаболизем. Од слабосцох при тих особох наводзи ше нєтолеранция ґу новому костираню и новим условийом околїска, а пре барз вельку активносц имуней системи може ше случиц же орґанизем „нападнє сам себе”, т.є. прихильносц ґу автоимуним хоротом. Окрем того, при тих особох, частейше як при особох зоз другу кревову ґрупу, обачує ше завадзаня при коаґулациї, стиданю креви, а прихильни су и на хороти запалєня, ревматизма, улкусней хороти жалудка и дванацпальцового черева (вреди у жалудку), та и на поремеценя у роботи щитного шлїжнїку. == Костиранє == Векшина особох нултей кревовей ґрупи ноша у себе ґенетску меморию за моц, витримовносц, сиґурносц до себе, интуицию, оптимизем, як и инстинкт за успих ище од початкох популациї. Їх орґанизем вимага високопротеїнске костиранє хторе їх мискулом обезпечує благу кваскавосц, цо им дава схопносц и ефикасносц при физичних активносцох. Костиранє яке ше препоручує особом зоз нулту кревову ґрупу, а уплївує на лєпше функционованє и ефикасносц їх орґанских системох, состої ше преважно зоз месових жридлох — швиньского меса, говедзини, баранчецини, пульчецини, курченици, дзивини и риби. Тип 0 кревовей ґрупи може ефикасно претворйовац и метаболизовац месо, бо ма досц квашнїни у жалудку, цо праве одвитує частейшому наставаню катару, ґастродуоденитису, улкусней хороти, вреда жалудку и дванацнїка – дуоденума. Одвитуюца [[желєнява]] зоз хтору ше реґулує їх жалудкову квашнїну то найчастейше [[капуста]], желєна шалата, броколи, шпинат, [[петрушка]], хрин, [[цибуля]], бундава, а од овоцох шлївки (и сухи), смокви. При векшини тих особох хасновити яблука, банани, кайси або грозно. Од присмачкох окреме ше им препоручує червену горку паприґу, [[Петрушка|петрушк]]<nowiki/>у, [[хлєбичок]], кари, та морски алґи хтори маю за їх орґанизми потребни йод. Йод ключни елемент за реґулацию и нормалне функционованє роботи щитного шлїжнїку. Особом нултей кревовей ґрупи [[житарки]] чкодза, [[жито]] и [[кукурица]] спомалшую їх метаболизем, цо спричинює спомалшене претворйованє [[пожива|поживи]] до енерґиї, а приходзи и до превелького нагромадзованя масцох. Пасулї треба єсц у огранїчених количествох, бо вона спомалшує розкладанє других значних состойкох, як цо тоти з меса, та на таки способ онєможлївює кваскавосц мускуловей тканї. [[Капуста]], карфиол и броколи спомалшую роботу щитного шлїжнїку, а белава парадича и [[кромпля]] спричинюю запалєнє ставцох и потенцирую ревматизем при тих особох. Од [[Овоц|овоци]] ше нє препоручую [[чернїца|чернїци]], кокос, динї, ягоди и мандарини, а од присмачкох нє треба хасновац цимет, попер, есенц (анї яблуков). Диґестивни тракт нултей кревовей ґрупи нє адаптовани на хаснованє млєчних продуктох, млєка, аж анї [[сладоляд|сладоляду]]. У одношеню на витамини и минерали (микронутритиєнти), комплекс Б витаминох дїйствує як подпорка метаболичним процесом (окрем того з квасу и зоз жита), витамин К з лїсцових и желєних заградкових рошлїнох помага при коаґулациї креви, понеже тоти особи маю прихильносц ґу кирвавеню. Од окремней значносци калциюм, поготов при роснуцу и у менопаузи, бо костиранє типу 0 нє черпа достаточно калциюму з млєка и млєчних продуктох. Без консултациї з лїкаром нє препоручує ше дополнююце хаснованє векших дозох Е и А витамину пре їх дїйство на розридзованє креви. Вежби за цело особох кревовей ґрупи 0 треба же би були: аеробик, бежанє, танєц, вежби зоз кулями и борительни [[спорт|спорти]]. Особи хтори нє манифестую свою физичну природу прейґ реаґованя на стрес можу спаднуц до депресиї, чувтвую вистатосц, нє можу спац, поставаю чувствительнєйши на велї запалєньски и автоимуни хороти, як цо то артритис, астма и поставаю прихильнєйши ґу затитосци. == Литература == * Християнски календар Руски календар 2005, бок 275—278, „Жиц у складзе з вашу кревову ґрупу”, автор асист. мр сц. др Владимир Сакач, специялиста интерней медицини == Вонкашнї вязи == * [https://www.danas.rs/zivot/ 9 tajni koje otkriva vasa krvna grupa] www.danas.rs * [https://www.telegraf.rs/zivot-i-stil/zdravlje/3009244- 8 stvari koje-morate da znate ako ste nulta krvna grupa] www.telegraf.rs * [https://fittproteam.com/ishrana-za-nultu-krvnu-grupu/ Ishrana za nultu krvnu grupu,] fittproteam.com == Референци == <references /> [[Катеґория:Здравствена култура]] [[Катеґория:Хематолоґия]] d368nwpg810qr1asxuk8zs0hxqlnaje 0 3806 22338 2026-10-11T15:08:01Z ОленкаБТ 1579 Геленка Медєши 22338 wikitext text/x-wiki Мидло (серб. сапун; всл. mydlo; общеславянске слово; праслав. mydlo, а то од myti) - средство за умиванє и райбанє. У народзе ше го вола пахняце миделко, за розлику од домашнього, райбачого мидла. Мидло ан‍йонски  тензид , хтори ше хаснує за умиванє и райбанє, даваюци поверхносни активни ан‍йон у  водовей розпущенїни . Мидла алкални солї висших масних квашнїнох. Индустрийно ше их продукує у процесу сапонификациї, при чим ше як сировини хаснує природни олєї и масци, хтори ше обрабя з моцну розпущенїну бази (найчастейше з натриюм- гидроксидом). При тим настава змишанїна алкалних сольох масних квашнїнох и ґлицеролу. У хемийним смислу, мидло соль  масней квашнїни . Мидла ше углавним хаснує як  поверхносно активни средства , за умиванє,  купанє  и райбанє, алє ше их хаснує и у индустриї предзи и важни су состойок  лубриканасу  (средстава за подмасцованє). Мидла за чисценє скори ше достава з третманом рошлїнских або животиньских олєйох або масцох з наглашено  алкалну розпищенїну . Масци и олєї зложени з триґлицеридох; три молекули  масних квашнїнох  вязани за єдну молекулу ґлицеролу. Алкална розпущенїна, хтора ше часто вола шалїтра або масна сода углавним ше одноши на мидла випродуковани з  натриюм гидроксидом , приводзи до  хемийней реакциї  познатей под меном сапонификация. У тей реакциї, масци - триґлицериди – ше перше гидролизую до шлєбодних масних квашнїнох, хтори ше потим зєдинюю з базу даваюци сирове модло, хторе амалґам рижних мидлових сольох, звишку мастц або алкалней розпущенїни, води и ошлєбодзеного ґлицеролу (ґлицерину). Ґлицерол барз хасновити побочни продукт, хтори мож зохабиц у составе модла як средство за змегчованє скори, або ше го изолує за други применки.  Кед ше мидло хаснує за чисценє, воно оможлївює часточком, хтори би у других условийох були нєрозпущени, же би ше розпущели у води а потим вимили. Наприклад: олєй або масц ше нє розпущую у води, алє кед ше до змишанїми дода даскельо капки детердженту за судзими, олєй або масц нєстаню. Вчасна история Найвачнєйши писани докази о продукциї средствох хтори здабу на мидло датирую з периоду коло 2800. року п.н.е. зоз старого  Вавилону . Тото указує же ше стари Єгиптянє поряднє купали и же мишали животиньски и рошлїнски олєї з алкалнима солями же би достали субстанцию подобну як мидло. У старим Риме тиж була барз давно позната продукция мидлох, як и у Китаю и на Блїзким востоку. У Штреднєй Евроши, перше у Французкей, мидло було познате у 15. вику. Чечне мидло пренайдзене аж у XIX вику. Процеси за продукцию мидла Индустрийна продукция мидла подрозумює континуовани процеси, як цо континуоване додаванє масци и видвойованє готового продукту. Єст три варияциї: жимни процес, у хторим ше реакция одвива на хижней температури, полувраци або цепли процес, дзе ше реакция одвива блїзко температури вреца и процес з подполним преварйованьом, дзе ше реактанти зохабя най превру найменєй раз, а ґлицерол ше видвоює. Продукователє звичайно вибераю поступки цеплого процесу кед сцу зменшац час дозреваня на сухи процес хтори тирва три днї. Векшина продуковательох мидла, медзитим, и далєй дзечнєйше хаснує жимни процес – то мали ремеселнїки и гобисти хтори продукую ручно правени декоративни мидла. Фурми Велї комерциялно доступни фурми за мидла, а єст их барз вельо, направени зоз силикону або рижних файтох пластики. Древени фурми зоз силиконску облогу тиж лєгко доступни общей явносци. Можу мац випатрунок коцки, коритка, ружички итд. Пречисцованє и закончуюци обробок У процесу з подполним вареньом, у индустрийних розмирох, мидло ше далєй пречисцує же би ше одстранєло евентуално заостати звишок  натриюм гидроксиду , ґлицерол и други нєчистоти. Тоти компоненти ше одстанює з преварйованьом коаґулату мидла у води, а потим з ушедованьом мидла зоз висольованьом. У тей фази, у мидлу єст и далєй досц води, хтору треба одстанїц. Тото ше нєшка посцигує зоз сушеньом и розпирскованьом, а потим и з вакуумскима сушачами. Сухе мидло (коло 6-12% влаги) ше потим збива до дробних ґранулох або резанкох хтори порихтани за закончуюци обробок: процес дзе ше сирове ґрануловане мидло преводзи до продукту яки ше предава на тарґовищу, звичайно до фалаткох. Ґранули мидла ше комбинує зоз запахами, фарбами и другима материялами и миша ше их до гомоґеносци у мишачки. Тоту масу ше з мишачки преруцує до судзини за рафинованє, хтора з помоцу  спиралного ношача  поцискує мидло през фине дротове шитко. Зоз судзини за рафинованє мидло преходзи прейґ ролькастого тарла (тварде млєца), потим ше го препущує през додатни судзини за рафинованє же би мидлова маса постала ище пластичнєйша. До маси мож додац писку же би ше достало  абразивне  мидло хторе ше хаснує за пилинґ скори, наноскопски метали як антибактерийни средства, понеже часц металох заостава на скори и у порох. Так ше дїйство може предлужиц и на єден час после умиваня, цо помага у зменшованю бактерийней контаминациї и зменшує наставанє нєприємного запаху хтори приходзи од бактерийох на поверхносци скори. Як ше у наших обисцох, звичайно после забивачки, варело мидло своєй роботи або домашнє мидло, опатриц одреднїцу Домашнє мидло. Фразеолоґия Мидло би з тебе (з нього итд.) могло вариц = барз ши масни; барз ци шмати масни; До мидла з нїм = 1) дацо барз масне и за одруцанє (же з нього уж лєм мидло мож вариц): До мидла з тоту стару сланїну!; 2) о даким/дачим безвредним: Нїзач є [син], ище лєм до мидла з нїм. Нє послуха, гоч го забиєш, нє послуха! Литература Словнїк руского народного язика I, А -Н, Нови Сад 2017, б. 719. Вонкашнї вязи https://sr.wikipedia.org/sr-ec/Sapun cwmj30ul9io08pibfaxbgvimcne1v2y 22340 22338 2026-10-11T16:09:39Z ОленкаБТ 1579 Медзинаслови, викивязи, подробносци, вонкашнї вязи, укладанє фотоґрафийох 22340 wikitext text/x-wiki '''Мидло''' (серб. ''сапун''; всл. mydlo; общеславянске слово; праслав. ''mydlo'', а то од ''myti'') - средство за умиванє и райбанє. У [[Народ|народзе]] ше го вола пахняце миделко, за розлику од домашнього, райбачого мидла. Мидло ан‍йонски  тензид , хтори ше хаснує за умиванє и райбанє, даваюци поверхносни активни ан‍йон у  водовей розпущенїни . Мидла алкални солї висших масних квашнїнох. Индустрийно ше их продукує у процесу сапонификациї, при чим ше як сировини хаснує природни олєї и масци, хтори ше обрабя з моцну розпущенїну бази (найчастейше з натриюм - гидроксидом). При тим настава змишанїна алкалних сольох масних квашнїнох и ґлицеролу. У хемийним смислу, мидло соль  масней квашнїни . Мидла ше углавним хаснує як  поверхносно активни средства , за умиванє,  купанє  и райбанє, алє ше их хаснує и у индустриї предзи и важни су состойок  лубриканасу  (средстава за подмасцованє). Мидла за чисценє скори ше достава з третманом рошлїнских або животиньских олєйох або масцох з наглашено  алкалну розпищенїну . Масци и олєї зложени з триґлицеридох; три молекули  масних квашнїнох  вязани за єдну молекулу ґлицеролу. Алкална розпущенїна, хтора ше часто вола шалїтра або масна сода углавним ше одноши на мидла випродуковани з  натриюм гидроксидом , приводзи до  хемийней реакциї  познатей под меном сапонификация. У тей реакциї, масци - триґлицериди – ше перше гидролизую до шлєбодних масних квашнїнох, хтори ше потим зєдинюю з базу даваюци сирове мидло, хторе амалґам рижних мидлових сольох, звишку масци або алкалней розпущенїни, води и ошлєбодзеного ґлицеролу (ґлицерину). Ґлицерол барз хасновити побочни продукт, хтори мож зохабиц у составе модла як средство за змегчованє [[Скорка|скори]], або ше го изолує за други применки. Кед ше мидло хаснує за чисценє, воно оможлївює часточком, хтори би у других условийох були нєрозпущени, же би ше розпущели у води а потим вимили. Наприклад: [[олєй]] або масц ше нє розпущую у води, алє кед ше до змишанїни дода даскельо капки детердженту за судзими, олєй або масц нєстаню. == Вчасна история == Найважнєйши писани докази о продукциї средствох хтори здабу на мидло датирую з периоду коло 2800. року п.н.е. зоз старого  Вавилону . Тото указує же ше стари Єгиптянє поряднє купали и же мишали животиньски и рошлїнски олєї з алкалнима солями же би достали субстанцию подобну як мидло. У старим Риме тиж була барз давно позната продукция мидлох, як и у Китаю и на Блїзким востоку. У Штреднєй Евроши, перше у Французкей, мидло було познате у 15. вику. Чечне мидло пренайдзене аж у XIX вику. == Процеси за продукцию мидла == Индустрийна продукция мидла подрозумює континуовани процеси, як цо континуоване додаванє масци и видвойованє готового продукту. Єст три варияциї: жимни процес, у хторим ше реакция одвива на хижней [[Температура|температури]], полувраци або цепли процес, дзе ше реакция одвива блїзко температури вреца и процес з подполним преварйованьом, дзе ше реактанти зохабя най превру найменєй раз, а ґлицерол ше видвоює. Продукователє звичайно вибераю поступки цеплого процесу кед сцу зменшац час дозреваня на сухи процес хтори тирва три днї. Векшина продуковательох мидла, медзитим, и далєй дзечнєйше хаснує жимни процес – то мали ремеселнїки и гобисти хтори продукую ручно правени декоративни мидла. == Фурми == Велї комерциялно доступни фурми за мидла, а єст их барз вельо, направени зоз силикону або рижних файтох пластики. Древени фурми зоз силиконску облогу тиж лєгко доступни общей явносци. Можу мац випатрунок коцки, коритка, ружички итд. == Пречисцованє и закончуюци обробок == У процесу з подполним вареньом, у индустрийних розмирох, мидло ше далєй пречисцує же би ше одстранєло евентуално заостати звишок  натриюм гидроксиду , ґлицерол и други нєчистоти. Тоти компоненти ше одстанює з преварйованьом коаґулату мидла у води, а потим з ушедованьом мидла зоз висольованьом. У тей фази, у мидлу єст и далєй досц води, хтору треба одстанїц. Тото ше нєшка посцигує зоз сушеньом и розпирскованьом, а потим и з вакуумскима сушачами. Сухе мидло (коло 6-12% влаги) ше потим збива до дробних ґранулох або резанкох хтори порихтани за закончуюци обробок: процес дзе ше сирове ґрануловане мидло преводзи до продукту яки ше предава на тарґовищу, звичайно до фалаткох. Ґранули мидла ше комбинує зоз запахами, [[Фарба|фарбами]] и другима материялами и миша ше их до гомоґеносци у мишачки. Тоту масу ше з мишачки преруцує до судзини за рафинованє, хтора з помоцу  спиралного ношача  поцискує мидло през фине дротове шитко. Зоз судзини за рафинованє мидло преходзи прейґ ролькастого тарла (тварде млєца), потим ше го препущує през додатни судзини за рафинованє же би мидлова маса постала ище пластичнєйша. До маси мож додац [[Писок|писку]] же би ше достало  абразивне  мидло хторе ше хаснує за пилинґ скори, наноскопски метали як антибактерийни средства, понеже часц металох заостава на скори и у порох. Так ше дїйство може предлужиц и на єден час после умиваня, цо помага у зменшованю бактерийней контаминациї и зменшує наставанє нєприємного запаху хтори приходзи од бактерийох на [[Поверхносц|поверхносци]] скори. Як ше у наших обисцох, звичайно после забивачки, варело мидло своєй роботи або домашнє мидло, опатриц одреднїцу Домашнє мидло. == Фразеолоґия == ''Мидло би з тебе (з нього итд.) могло вариц = барз ши масни; барз ци шмати масни;'' ''До мидла з нїм = 1) дацо барз масне и за одруцанє (же з нього уж лєм мидло мож вариц):'' ''До мидла з тоту стару сланїну!; о даким/дачим безвредним:'' ''Нїзач є [син], ище лєм до мидла з нїм. Нє послуха, гоч го забиєш, нє послуха!'' == Ґалерия == <gallery> Файл:Decorative Soaps.jpg|Колекция украсних миделкох котри ше можу найсц у хотелох Файл:MODOAmigo.jpg|Шкатулка од мидла зоз 20. вику Файл:Liquid antibacterial soap.jpg|Чечне мидло Файл:Dial antimicrobial liquid soap.jpg|Чечне мидло Файл:Reeva antibacterial liquid soap.jpg|Чечне мидло Файл:Zbirka privredno-tehničkog materijala Narodnog muzeja u Leskovcu 01.png|Фурма за правенє мидла зоз фабрики ,,Невена Лесковац,, 1954.року Файл:Soap logs all natural.jpg|Штанґли мидлох после вибераня зоз фурмох Файл:Azul e Branco.JPG|Белаво биле мидло Файл:Soap P1140887.jpg|Ручно правени миделка Файл:Savon de Marseille.jpg|Традицийне миделко зоз Марселю Файл:Savons de Marseille parfumés.JPG Файл:Avignon-Savon de Marseille-bjs180817-01.jpg|Предавальня миделкох Файл:MicelleColor.png|Структура мидла </gallery> == Литература == • ''Словнїк руского народного язика I, А -Н'', Нови Сад 2017, б. 719. == Вонкашнї вязи == [https://sr.wikipedia.org/sr-ec/]Sapun bx8rzv5kkosjg9vqylr4rnopqfv7l6k 22352 22340 2026-10-11T21:16:39Z Olirk55 19 22352 wikitext text/x-wiki [[File:Decorative Soaps.jpg|right|thumb|300px|Колекция декоративних мидлох]]'''Мидло''' (серб. ''сапун''; всл. ''mydlo''; общеславянске слово; праслав. ''mydlo'', а то од ''myti'') - средство за умиванє и райбанє. У [[Народ|народзе]] ше го вола пахняце миделко, за розлику од домашнього, райбачого мидла. Мидло ан‍йонски  тензид, хтори ше хаснує за умиванє и райбанє, даваюци [[Поверхносц|поверхносни]] активни ан‍йон у водовей розпущенїни.<ref>[https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B5%D1%92%D1%83%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B0_%D1%83%D0%BD%D0%B8%D1%98%D0%B0_%D0%B7%D0%B0_%D1%87%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83_%D0%B8_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B5%D1%9A%D0%B5%D0%BD%D1%83_%D1%85%D0%B5%D0%BC%D0%B8%D1%98%D1%83 IUPAC.] [https://goldbook.iupac.org/%7B%7B%7Bfile%7D%7D%7D.html „IUPAC Gold Book - soap”.] ''Kompendijum hemijske terminologije'' (Internet izdanje).</ref> Мидла алкални солї висших масних квашнїнох. Индустрийно ше их продукує у процесу сапонификациї, при чим ше як сировини хаснує природни [[Олєй|олєї]] и масци, хтори ше обрабя з моцну розпущенїну бази (найчастейше з натриюм - гидроксидом). При тим настава змишанїна алкалних сольох масних квашнїнох и ґлицеролу. <ref>NIIR board. ''Handbook on Soaps, Detergents & Acid Slurry'' (2nd изд.). Asia Pacific Business Press Inc. <nowiki>ISBN 978-81-7833-093-8</nowiki>.</ref> У хемийним смислу, мидло соль  масней квашнїни.<ref>[https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B5%D1%92%D1%83%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B0_%D1%83%D0%BD%D0%B8%D1%98%D0%B0_%D0%B7%D0%B0_%D1%87%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83_%D0%B8_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B5%D1%9A%D0%B5%D0%BD%D1%83_%D1%85%D0%B5%D0%BC%D0%B8%D1%98%D1%83 IUPAC.] [https://goldbook.iupac.org/terms/view/S05721 IUPAC Gold Book – soap.] "Compendium of Chemical Terminology'' (2nd изд.).] 1997. стр. 2010—08. ISBN 978-0-9678550-9-7.. (the "Gold Book"). Compiled by A. D. McNaught and A. Wilkinson. Blackwell Scientific Publications, Oxford . XML on-line corrected version: created by M. Nic, J. Jirat, B. Kosata; updates compiled by A. Jenkins Gold, Victor, ур. (2019). „The IUPAC Compendium of Chemical Terminology”. [https://sr.wikipedia.org/wiki/Digitalni_identifikator_objekta doi:10.1351/goldbook.] Приступљено-09</ref> Мидла ше углавним хаснує як поверхносно активни средства, за умиванє,  купанє  и райбанє, алє ше их хаснує и у индустриї предзи и важни су состойок  лубриканасу (средстава за подмасцованє). Мидла за чисценє скори ше достава з третманом рошлїнских або животиньских олєйох або масцох з наглашено алкалну розпищенїну.<ref>Cavitch, Susan Miller (1994). [https://archive.org/details/naturalsoapbookm0000cavi The Natural Soap Book.] Storey Publishing. ISBN 978-0-88266-888-8..</ref> Масци и олєї зложени з триґлицеридох; три молекули  масних квашнїнох  вязани за єдну молекулу ґлицеролу.  Алкална розпущенїна, хтора ше часто вола шалїтра або масна сода углавним ше одноши на мидла випродуковани з натриюм гидроксидом, приводзи до хемийней реакциї познатей под меном сапонификация. У тей реакциї, масци - триґлицериди – ше перше гидролизую до шлєбодних масних квашнїнох, хтори ше потим зєдинюю з базу даваюци сирове мидло, хторе амалґам рижних мидлових сольох, звишку масци або алкалней розпущенїни, води и ошлєбодзеного ґлицеролу (ґлицерину). Ґлицерол барз хасновити побочни продукт, хтори мож зохабиц у составе модла як средство за змегчованє [[Скорка|скори]], або ше го изолує за други применки. Кед ше мидло хаснує за чисценє, воно оможлївює часточком, хтори би у других условийох були нєрозпущени, же би ше розпущели у води а потим вимили. Наприклад: олєй або масц ше нє розпущую у води, алє кед ше до змишанїни дода даскельо капки детердженту за судзими, олєй або масц нєстаню. == Вчасна история == Найважнєйши писани докази о продукциї средствох хтори здабу на мидло датирую з периоду коло 2800. року п.н.е. зоз старого Вавилону. Тото указує же ше стари Єгиптянє поряднє купали и же мишали животиньски и рошлїнски олєї з алкалнима солями же би достали субстанцию подобну як мидло. У старим Риме тиж була барз давно позната продукция мидлох, як и у Китаю и на Блїзким востоку. У Штреднєй Евроши, перше у Французкей, мидло було познате у 15. вику. Чечне мидло пренайдзене аж у XIX вику. == Процеси за продукцию мидла == Индустрийна продукция мидла подрозумює континуовани процеси, як цо континуоване додаванє масци и видвойованє готового продукту. Єст три варияциї: ♦ жимни процес, у хторим ше реакция одвива на хижней [[Температура|температури]], ♦ полувраци або цепли процес, дзе ше реакция одвива блїзко температури вреца и ♦ процес з подполним преварйованьом, дзе ше реактанти зохабя най превру найменєй раз, а ґлицерол ше видвоює. Продукователє звичайно вибераю поступки цеплого процесу кед сцу зменшац час дозреваня на сухи процес хтори тирва три [[Дзень|днї]]. Векшина продуковательох мидла, медзитим, и далєй дзечнєйше хаснує жимни процес – то мали [[Ремесло|ремеселнїки]] и гобисти хтори продукую ручно правени декоративни мидла. == Фурми == Велї комерциялно доступни [[Фурик|фурми]] за мидла, а єст их барз вельо, направени зоз силикону або рижних файтох пластики. Древени фурми зоз силиконску облогу тиж лєгко доступни общей явносци. Можу мац випатрунок коцки, коритка, ружички итд. == Пречисцованє и закончуюци обробок == У процесу з подполним вареньом, у индустрийних розмирох, мидло ше далєй пречисцує же би ше одстранєло евентуално заостати звишок  натриюм гидроксиду, ґлицерол и други нєчистоти. Тоти компоненти ше одстанює з преварйованьом коаґулату мидла у води, а потим з ушедованьом мидла зоз висольованьом. У тей фази, у мидлу єст и далєй досц води, хтору треба одстанїц. Тото ше нєшка посцигує зоз сушеньом и розпирскованьом, а потим и з вакуумскима сушачами. Сухе мидло (коло 6-12% [[Влага|влаги]]) ше потим збива до дробних ґранулох або резанкох хтори порихтани за закончуюци обробок: процес дзе ше сирове ґрануловане мидло преводзи до продукту яки ше предава на [[Тарґовина|тарґовищу]], звичайно до фалаткох. Ґранули мидла ше комбинує зоз запахами, [[Фарба|фарбами]] и другима материялами и миша ше их до гомоґеносци у мишачки. Тоту масу ше з мишачки преруцує до судзини за рафинованє, хтора з помоцу  спиралного ношача  поцискує мидло през фине дротове шитко. Зоз судзини за рафинованє мидло преходзи прейґ ролькастого тарла (тварде млєца), потим ше го препущує през додатни судзини за рафинованє же би мидлова маса постала ище пластичнєйша. До маси мож додац [[Писок|писку]] же би ше достало абразивне мидло хторе ше хаснує за пилинґ скори, наноскопски метали як антибактерийни средства, понеже часц металох заостава на скори и у порох. Так ше дїйство може предлужиц и на єден час после умиваня, цо помага у зменшованю бактерийней контаминациї и зменшує наставанє нєприємного запаху хтори приходзи од бактерийох на поверхносци скори. Як ше у наших обисцох, звичайно после забивачки, варело мидло своєй роботи або домашнє мидло, опатриц одреднїцу Домашнє мидло. '''Опатриц:''' Домашнє мидло == Фразеолоґия == ''Мидло би з тебе (з нього итд.) могло вариц = барз ши масни; барз ци шмати масни;'' ''До мидла з нїм = 1)'' дацо барз масне и за одруцанє ''(''же з нього уж лєм мидло мож вариц''):'' ''До мидла з тоту стару сланїну!;'' о даким/дачим безвредним: ''Нїзач є [син], ище лєм до мидла з нїм. Нє послуха, гоч го забиєш, нє послуха!'' == Ґалерия == <gallery> Файл:Decorative Soaps.jpg|Колекция украсних миделкох котри ше можу найсц у хотелох Файл:MODOAmigo.jpg|Шкатулка од мидла зоз 20. вику Файл:Liquid antibacterial soap.jpg|Чечне мидло Файл:Dial antimicrobial liquid soap.jpg|Чечне мидло Файл:Reeva antibacterial liquid soap.jpg|Чечне мидло Файл:Zbirka privredno-tehničkog materijala Narodnog muzeja u Leskovcu 01.png|Фурма за правенє мидла зоз фабрики ,,Невена Лесковац,, 1954.року Файл:Soap logs all natural.jpg|Штанґли мидлох после вибераня зоз фурмох Файл:Azul e Branco.JPG|Белаво биле мидло Файл:Soap P1140887.jpg|Ручно правени миделка Файл:Savon de Marseille.jpg|Традицийне миделко зоз Марселя Файл:Savons de Marseille parfumés.JPG Файл:Avignon-Savon de Marseille-bjs180817-01.jpg|Предавальня миделкох Файл:MicelleColor.png|Структура мидла </gallery> == Литература == • ''Словнїк руского народного язика I, А -Н'', Нови Сад 2017, б. 719. == Вонкашнї вязи == [https://sr.wikipedia.org/sr-ec/] Sapun == Референци == 8ofjbtfk3xk7zhkpzcct9s71ktl1649 22353 22352 2026-10-11T22:00:05Z Olirk55 19 Додати референци, вонкашнї вязи, фотоґрафиї 22353 wikitext text/x-wiki [[File:Decorative Soaps.jpg|right|thumb|301x301px|Колекция декоративних мидлох]]'''Мидло''' (серб. ''сапун''; всл. ''mydlo''; общеславянске слово; праслав. ''mydlo'', а то од ''myti'') - средство за умиванє и райбанє. У [[Народ|народзе]] ше го вола пахняце миделко, за розлику од домашнього, райбачого мидла. Мидло ан‍йонски  тензид, хтори ше хаснує за умиванє и райбанє, даваюци [[Поверхносц|поверхносни]] активни ан‍йон у водовей розпущенїни.<ref>[https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B5%D1%92%D1%83%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B0_%D1%83%D0%BD%D0%B8%D1%98%D0%B0_%D0%B7%D0%B0_%D1%87%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83_%D0%B8_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B5%D1%9A%D0%B5%D0%BD%D1%83_%D1%85%D0%B5%D0%BC%D0%B8%D1%98%D1%83 IUPAC.] [https://goldbook.iupac.org/%7B%7B%7Bfile%7D%7D%7D.html „IUPAC Gold Book - soap”.] ''Kompendijum hemijske terminologije'' (Internet izdanje).</ref> Мидла алкални солї висших масних квашнїнох. Индустрийно ше их продукує у процесу сапонификациї, при чим ше як сировини хаснує природни [[Олєй|олєї]] и масци, хтори ше обрабя з моцну розпущенїну бази (найчастейше з натриюм - гидроксидом). При тим настава змишанїна алкалних сольох масних квашнїнох и ґлицеролу. <ref>NIIR board. ''Handbook on Soaps, Detergents & Acid Slurry'' (2nd изд.). Asia Pacific Business Press Inc. <nowiki>ISBN 978-81-7833-093-8</nowiki>.</ref> У хемийним смислу, мидло соль  масней квашнїни.<ref>[https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B5%D1%92%D1%83%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B0_%D1%83%D0%BD%D0%B8%D1%98%D0%B0_%D0%B7%D0%B0_%D1%87%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83_%D0%B8_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B5%D1%9A%D0%B5%D0%BD%D1%83_%D1%85%D0%B5%D0%BC%D0%B8%D1%98%D1%83 IUPAC.] [https://goldbook.iupac.org/terms/view/S05721 IUPAC Gold Book – soap.] "Compendium of Chemical Terminology'' (2nd изд.).] 1997. стр. 2010—08. ISBN 978-0-9678550-9-7.. (the "Gold Book"). Compiled by A. D. McNaught and A. Wilkinson. Blackwell Scientific Publications, Oxford . XML on-line corrected version: created by M. Nic, J. Jirat, B. Kosata; updates compiled by A. Jenkins Gold, Victor, ур. (2019). „The IUPAC Compendium of Chemical Terminology”. [https://sr.wikipedia.org/wiki/Digitalni_identifikator_objekta doi:10.1351/goldbook.] Приступљено-09''</ref> Мидла ше углавним хаснує як поверхносно активни средства, за умиванє,  купанє  и райбанє, алє ше их хаснує и у индустриї предзи и важни су состойок  лубриканасу (средстава за подмасцованє). Мидла за чисценє скори ше достава з третманом рошлїнских або животиньских олєйох або масцох з наглашено алкалну розпищенїну.<ref>Cavitch, Susan Miller (1994). [https://archive.org/details/naturalsoapbookm0000cavi The Natural Soap Book.] Storey Publishing. ISBN 978-0-88266-888-8..</ref> Масци и олєї зложени з триґлицеридох; три молекули  масних квашнїнох  вязани за єдну молекулу ґлицеролу.  Алкална розпущенїна, хтора ше часто вола шалїтра або масна сода углавним ше одноши на мидла випродуковани з натриюм гидроксидом, приводзи до хемийней реакциї познатей под меном сапонификация. У тей реакциї, масци - триґлицериди – ше перше гидролизую до шлєбодних масних квашнїнох, хтори ше потим зєдинюю з базу даваюци сирове мидло, хторе амалґам рижних мидлових сольох, звишку масци або алкалней розпущенїни, води и ошлєбодзеного ґлицеролу (ґлицерину). [[File:80barsofsoap.jpg|right|thumb|300px|Рижни файти мидла (чечни и твардейши)]] Ґлицерол барз хасновити побочни продукт, хтори мож зохабиц у составе модла як средство за змегчованє [[Скорка|скори]], або ше го изолує за други применки. Кед ше мидло хаснує за чисценє, воно оможлївює часточком, хтори би у других условийох були нєрозпущени, же би ше розпущели у води а потим вимили. Наприклад: олєй або масц ше нє розпущую у води, алє кед ше до змишанїни дода даскельо капки детердженту за судзими, олєй або масц нєстаню. == Вчасна история == Найважнєйши писани докази о продукциї средствох хтори здабу на мидло датирую з периоду коло 2800. року п.н.е. зоз старого Вавилону. Тото указує же ше стари Єгиптянє поряднє купали и же мишали животиньски и рошлїнски олєї з алкалнима солями же би достали субстанцию подобну як мидло. [[File:Seifenherstellung aus Schafsfett.jpg|right|thumb|300px|Домашня продукция мидла зоз лойом (овча масц). Приказ як ше правело мидло у прешлосци.]] У старим Риме тиж була барз давно позната продукция мидлох, як и у Китаю и на Блїзким востоку. У Штреднєй Евроши, перше у Французкей, мидло було познате у 15. вику. Чечне мидло пренайдзене аж у XIX вику. == Процеси за продукцию мидла == Индустрийна продукция мидла подрозумює континуовани процеси, як цо континуоване додаванє масци и видвойованє готового продукту. Єст три варияциї: [[File:Zeepzieden.jpg|right|thumb|300px|Варенє мидла, 19. вик]]♦ жимни процес, у хторим ше реакция одвива на хижней [[Температура|температури]],<ref>[https://etarskaibiljnaulja.rs/blog/pravljenje-sapuna-hladni-proces-b27.html Pravljenje sapuna hladni proces]</ref> ♦ полувраци або цепли процес, дзе ше реакция одвива блїзко температури вреца и ♦ процес з подполним преварйованьом, дзе ше реактанти зохабя най превру найменєй раз, а ґлицерол ше видвоює. Продукователє звичайно вибераю поступки цеплого процесу кед сцу зменшац час дозреваня на сухи процес хтори тирва три [[Дзень|днї]]. Векшина продуковательох мидла, медзитим, и далєй дзечнєйше хаснує жимни процес – то мали [[Ремесло|ремеселнїки]] и гобисти хтори продукую ручно правени декоративни мидла. == Фурми == Велї комерциялно доступни [[Фурик|фурми]] за мидла, а єст их барз вельо, направени зоз силикону або рижних файтох пластики. Древени фурми зоз силиконску облогу тиж лєгко доступни общей явносци. Можу мац випатрунок коцки, коритка, ружички итд. == Пречисцованє и закончуюци обробок == У процесу з подполним вареньом, у индустрийних розмирох, мидло ше далєй пречисцує же би ше одстранєло евентуално заостати звишок  натриюм гидроксиду, ґлицерол и други нєчистоти. Тоти компоненти ше [[File:Imgcadeaux.gif|right|thumb|303x303px|Миделка, украсни у фарбох ]]одстанює з преварйованьом коаґулату мидла у води, а потим з ушедованьом мидла зоз висольованьом. У тей фази, у мидлу єст и далєй досц води, хтору треба одстанїц. Тото ше нєшка посцигує зоз сушеньом и розпирскованьом, а потим и з вакуумскима сушачами. Сухе мидло (коло 6-12% [[Влага|влаги]]) ше потим збива до дробних ґранулох або резанкох хтори порихтани за закончуюци обробок: процес дзе ше сирове ґрануловане мидло преводзи до продукту яки ше предава на [[Тарґовина|тарґовищу]], звичайно до фалаткох. Ґранули мидла ше комбинує зоз запахами, [[Фарба|фарбами]] и другима материялами и миша ше их до гомоґеносци у мишачки. Тоту масу ше з мишачки преруцує до судзини за рафинованє, хтора з помоцу  спиралного ношача поцискує мидло през фине дротове шитко. Зоз судзини за рафинованє мидло преходзи прейґ ролькастого тарла (тварде млєца), потим ше го препущує през додатни судзини за рафинованє же би мидлова маса постала ище пластичнєйша. До маси мож додац [[Писок|писку]] же би ше достало абразивне мидло хторе ше хаснує за пилинґ скори, наноскопски метали як антибактерийни средства, понеже часц металох заостава на скори и у порох. Так ше дїйство може предлужиц и на єден час после умиваня, цо помага у зменшованю бактерийней контаминациї и зменшує наставанє нєприємного запаху хтори приходзи од бактерийох на поверхносци скори. Як ше у наших обисцох, звичайно после забивачки, варело мидло своєй роботи або домашнє мидло, опатриц одреднїцу Домашнє мидло. '''Опатриц ище:''' Домашнє мидло == Фразеолоґия == ''Мидло би з тебе (з нього итд.) могло вариц = барз ши масни; барз ци шмати масни;'' ''До мидла з нїм = 1)'' дацо барз масне и за одруцанє ''(''же з нього уж лєм мидло мож вариц''):'' ''До мидла з тоту стару сланїну!;'' о даким/дачим безвредним: ''Нїзач є [син], ище лєм до мидла з нїм. Нє послуха, гоч го забиєш, нє послуха!'' == Ґалерия == <gallery> Файл:MODOAmigo.jpg|Шкатулка од мидла зоз 20. вику Файл:Liquid antibacterial soap.jpg|Чечне мидло Файл:Dial antimicrobial liquid soap.jpg|Чечне мидло Файл:Reeva antibacterial liquid soap.jpg|Чечне мидло Файл:Soap logs all natural.jpg|Штанґли мидлох после вибераня зоз фурмох Файл:Azul e Branco.JPG|Белаво биле мидло Файл:Soap P1140887.jpg|Ручно правени миделка Файл:Savon de Marseille.jpg|Традицийне миделко зоз Марселя Файл:Savons de Marseille parfumés.JPG Файл:Avignon-Savon de Marseille-bjs180817-01.jpg|Предавальня миделкох Файл:MicelleColor.png|Структура мидла Файл:Zbirka privredno-tehničkog materijala Narodnog muzeja u Leskovcu 01.png|Фурма за правенє мидла зоз фабрики „Невена „Лесковец” 1954. року </gallery> == Литература == • ''Словнїк руского народного язика I, А -Н'', Нови Сад 2017, б. 719. == Вонкашнї вязи == * [https://www.rts.rs/magazin/nauka/2914811/sapun-kroz-vekove.html Sapun kroz vekove] www.rts.rs * [https://www.skolakozmetike.com/blog/glicerinske-sapunske-baze Glicerinske sapunske baze] * [https://etarskaikozmetickaulja.rs/product-category/sapunske-baze/ База за мидла] (язик: сербски) {{Commonscat}} == Референци == <references /> [[Катеґория:Средтва за гиґиєну]] [[Катеґория:Файти мидла]] [[Катеґория:Средства за райбанє]] mr0x77ym60ddq3bvnczd5bw7cqdfk46 0 3807 22341 2026-10-11T16:29:44Z Olirk55 19 Г. Медєши 22341 wikitext text/x-wiki Погар (серб чаша; слц. pohar; од мадь. pohar; рсй. чаша; поль. czasza, а тото прейґ ст.в.нєм. behhar од романского pica:rium) склєняни мали суд за пице рижних формох и велькосцох. Погари можу буц и з офарбеного скла (белави, кафово, червени), а можу буц направени и з металу, керамики, пластики и водонєпрепущуюцого картону. Єст мали погари або погарики на палєнку, на виски, на вино и шампаньске вино з ножку або без ножки, на воду, сок, на пиво итд. История Людзе ше од палеолиту служели з рижну судзину хтора им представяла погари. Тота судзина могла буц зоз животиньских рогох, лупи кокосу, бундавкох и других рошлїнох, животиньских косцох и лоповох. Перши предмети хтори здабали на нєшкайши погари почало ше правиц з древа, каменя або керамики, а познєйше з металу и скла. Погар у велїх цивилизацийох достал и други наменки и значеня, од того же ше го хаснує як жертвену або литурґийну судзину (чаша за причасц), по тото же ше го додзелює як спортски трофей (пехар). У каждим случаю, погар (гоч по випатринку каждодньови и прозаїчни), барз важни предмет, та ма велї метафори хтори хасную погар як символ живота, судьби, тапези итд. Литература Словнїк руского народного язика II, О – Я, Нови Сад 2017, б. 181. Вонкашнї вязи cd05x8ahordh78kb3p2p81x4tyb7g4c 22346 22341 2026-10-11T18:51:21Z ОленкаБТ 1579 Медзинаслови, подробносци, викивязи, укладанє фотоґрафийох 22346 wikitext text/x-wiki '''Погар''' (серб ''чаша''; слц. ''poha''r; од мадь. ''pohar;'' рсй. ''чаша''; поль. ''czasza'', а тото прейґ ст.в.нєм. ''behha''r од романского ''pica:rium)'' склєняни мали суд за пице рижних формох и велькосцох. Погари можу буц и з офарбеного скла (белави, кафово, червени), а можу буц направени и з металу, керамики, пластики и водонєпрепущуюцого картону. Єст мали погари або погарики на палєнку, на виски, на вино и шампаньске вино з ножку або без ножки, на воду, сок, на пиво итд. == История == Людзе ше од палеолиту служели з рижну судзину хтора им представяла погари. Тота судзина могла буц зоз животиньских рогох, лупи кокосу, [[Бундава|бундавкох]] и других рошлїнох, животиньских косцох и лоповох. Перши предмети хтори здабали на нєшкайши погари почало ше правиц з древа, [[Камень|каменя]] або керамики, а познєйше з металу и скла. Погар у велїх цивилизацийох достал и други наменки и значеня, од того же ше го хаснує як жертвену або литурґийну судзину (чаша за причасц), по тото же ше го додзелює як спортски трофей (пехар). У каждим случаю, погар (гоч по випатринку каждодньови и прозаїчни), барз важни предмет, та ма велї метафори хтори хасную погар як символ живота, судьби, трпези итд. == Ґалерия == <gallery> Файл:Whisky glass.jpg|Погар за виски Файл:Three shotglasses.jpg|Погарики за палєнку Файл:Red and white wine in glass.jpg|Погари за вино Файл:Wine Glass.jpg|За вино Файл:Glass of red wine on coaster.jpg|За вино Файл:Calice du sacre Tau.jpg|Пехар/погар зоз 12. вику Файл:Стакан.jpg|Класични погар за воду Файл:Стакан виски.jpg Файл:Beer wuerzburger hofbraue v.jpg|Погар за пиво Файл:Humpen.jpg|Погар - кригла за пиво Файл:Glas-Humpen,Thüringen.jpg Файл:Drinking container - Traditional Macedonian brassworking 02.jpg|Погар зоз 19. вику Файл:Drinking container - Traditional Macedonian brassworking.jpg|Погар зоз 19. вику Файл:Six wine glasses in red, orange, purple, green, yellow, and light green.jpg|Погари за вино у фарбох </gallery> == Литература == • ''Словнїк руского народного язика II, О – Я'', Нови Сад 2017, б. 181. == Вонкашнї вязи == pv7eb35z5q11jhe0sz4wektiljk0eop 22349 22346 2026-10-11T20:20:58Z Olirk55 19 Уложени фотоґрафиї, викивязи, жридлово елементи, 22349 wikitext text/x-wiki [[File:Drinking glass 00118.gif|right|thumb|280px|Погар]][[File:Michaeljacksonbierglazen.jpg|right|thumb|269x269px|Склєняни погари зоз скла, рижних формох и велькосцох]]'''Погар''' (серб ''чаша''; слц. ''pohar''; од мадь. ''pohar''; рсй. ''чаша''; поль. ''czasza'', а тото прейґ ст.в.нєм. ''behhar'' од романского ''pica:rium'') то naj;astej[e склєняни мали суд за пице. Погар може буц рижних формох и велькосцох хтори ше хаснує за випиванє рижних чечносцох а найчастейше му запремина коло два деци (децилитри)<ref>[https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%A7%D0%B0%D1%88%D0%B0 Чаша]</ref> Погари можу буц рижних [[Фарба|фарбох]], и з офарбеного скла (белави, кафово, червени), а можу буц направени и з металу, керамики, пластики и водонєпрепущуюцого картону. Єст мали погари або погарики на палєнку, на виски, на вино и шампаньске вино з ножку або без ножки, на воду, сок, на пиво итд.<ref>[https://www.instagram.com/reel/DJy02NgiN57/ Čaše za sve prilike]</ref> == История == Людзе ше од палеолиту служели з рижну судзину хтора им представяла погари. Тота судзина могла буц зоз животиньских рогох, лупи кокосу, бундавкох и других рошлїнох, животиньских косцох и лоповох. Перши предмети хтори здабали на нєшкайши погари почало ше правиц з древа, [[Камень|каменя]] або керамики, а познєйше з металу и скла. [[File:Zadar Museum of Ancient Glass 115.jpg|right|thumb|281x281px|Антична римска лята чаша зоз 1. вику н.е. зоз греческим натписом. [[Музей]] античного скла у Задру ([[Горватска|Р. Горватска]])]] Попри єдноставних древених або бронзових судзинох, Римянє и Феничанє хасновали єдну судзину як шольку-погар за цалу фамелию, положену на штред стола же би ю шицки хасновали. Прето же вельо коштала, лєм  богати фамелиї себе молгли купиц єдну, звичайно луксузну и барз чежку шольку-погар за напой. Под час ренесанси зявели ше нєзвичайни (спектакуларни) дизайни хаснуюци нови материяли; а од 18. вику надалєй, скло поступно уступело место кристалу и кристалним погаром, хтори були блїщацши и зогинацши при обробки и зх продукциї. '''Погар як сакрални елемент богослуженя''' ♦ Погар у велїх цивилизацийох достал и други наменки и значеня, од того же ше го хаснує як жертвену або литурґийну судзину (чаша за причасц). У церковним язику место слова погар хаснує ше слово '''чаша''' або '''путир''' (греч. ''ποτήρ'' = ''погар, чаша'') то єден зоз найважнєйших сакралних предметох у церкви, бо ше у нїм находзи крев Исуса Христа. [[File:Holy Trinity monastery,Pljevlja,Chalice of abbot Stephen, XVII century.jpg|left|thumb|298x298px|Погар/Чаша-путир, XVII вик, манастир св. Тройци]] Путири ше хаснує од вчасного християнства. Исус под час своєй остатнєй пасхалней вечери з апостолами, над [[Хлєб|хлєбом]] вигварел слова: „Вежнїце, єдзце, то мойо цело”, а над чашу з вином (путиром) слова: „Пийце з нєй шицки, бо то крев мойого нового завиту, хтора ше прелїва за велїх на одпущенє грихох”... итд. Вшелїяк, таки погари/ чаши/ путири ше у тим важним чину богослуженя хаснує зоз вельким страхопочитованьом и барз су украшени, найчастейше су зоз стрибла або позлацени. ♦ Погар ше додзелює [[Спортиста|спортистом]] як [[Спорт|спортски]] трофей (пехар) у велїх спортских дисциплинох. == Файти погарox == * '''Погар за воду и сок''' – каждодньови зоз розличинима формами и фарбами. * '''Погар за вино''' –окреме дизайнованих формох зоз стебелком/,,ручку<nowiki>''</nowiki> и малим „постольом“ за лєпшу деґустацию (стандардней запремини коло 210–225 ml). * '''Погар за пиво''' – криґли/канчов або високи погари прилагодзени пре пену. * '''Погар за моцни''' '''напой''' – меньши погари за палєнку, ликер, виски або коняк (напр. снифери). * '''Погар за пенасти вина и шампань''' – узки и длуговасти погари (такв.флаути). * '''Погари за деґустацию''' Погар за деґустацию сертификовани 1977. року. Форма, грубина кристала, та аж и фарби вплївую на погари и на искуство дегустациї и перцепцию напою з боку деґустатора. За промоциї и деґустацию тоти типи погарох барз значни и на нїх ше обраца окремна повага.[[File:Weizenbier.jpg|right|thumb|363x363px|Погар наполнєти з пивом]] У каждим случаю, погар (гоч по випатринку каждодньови и прозаїчни), барз важни предмет, та ма велї метафори хтори хасную погар як символ живота, судьби, трапези итд. *'''Погари за пиво''' У другей половки 20.вику обще познати напой популарни за популациї у такп.у цалим швеце то пиво. Адекватну тому за тоту нагоду пица значни и погари. Погари за пиво нєшка углавним правени зоз скла – хтори  дизайновани рижнородно, звичайно ше хасную за послуженє и конзумованє пива. Файти погарох за пиво розликую ше у зависносци од националних або реґионалних традицийох, законских або уобичаєних предписаньох у поглядзе мири за служенє и ознакох уровня наполнєтосци погарох бо канчовох, розбиваня кед ше их умива, складанє/одкладанє або складищенє. Тиж ше розликую з нагоди комерциялней промоциї пиварох, уметнїцкого або културного виражованя през народну уметносц. Погари за пиво можу буц направени зоз рижних материялох нє лєм зоз скла, уключуюци и кермаику. == Ґалерия == == Литература == ''Словнїк руского народного язика II, О – Я'', Нови Сад 2017, б. 181. == Вонкашнї вязи == * [https://sr.wikipedia.org/wiki/%C4%8Ca%C5%A1a_za_vino Чаша за вино] * [https://www.instagram.com/reel/DeDArEgjTS-/ Погари zа ликер, коняк, палєнку] (язик: сербски) * [https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%A7%D0%B0%D1%88%D0%B0_%D0%B7%D0%B0_%D1%88%D0%B0%D0%BC%D0%BF%D0%B0%D1%9A%D0%B0%D1%86 Čaša za šampanjac] {{Commonscat}} == Референци == <references /> [[Катеґория:Обисце]] [[Катеґория:Склєняни судзини]] [[Катеґория:Прибор за обисце]] [[Катеґория:Прибор за напой]] 3zadmdukiftqoicp86nlv393fa0qfob 22350 22349 2026-10-11T20:24:11Z Olirk55 19 22350 wikitext text/x-wiki [[File:Drinking glass 00118.gif|right|thumb|280px|Погар]][[File:Michaeljacksonbierglazen.jpg|right|thumb|269x269px|Склєняни погари зоз скла, рижних формох и велькосцох]]'''Погар''' (серб ''чаша''; слц. ''pohar''; од мадь. ''pohar''; рсй. ''чаша''; поль. ''czasza'', а тото прейґ ст.в.нєм. ''behhar'' од романского ''pica:rium'') то naj;astej[e склєняни мали суд за пице. Погар може буц рижних формох и велькосцох хтори ше хаснує за випиванє рижних чечносцох а найчастейше му запремина коло два деци (децилитри)<ref>[https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%A7%D0%B0%D1%88%D0%B0 Чаша]</ref> Погари можу буц рижних [[Фарба|фарбох]], и з офарбеного скла (белави, кафово, червени), а можу буц направени и з металу, керамики, пластики и водонєпрепущуюцого картону. Єст мали погари або погарики на палєнку, на виски, на вино и шампаньске вино з ножку або без ножки, на воду, сок, на пиво итд.<ref>[https://www.instagram.com/reel/DJy02NgiN57/ Čaše za sve prilike]</ref> == История == Людзе ше од палеолиту служели з рижну судзину хтора им представяла погари. Тота судзина могла буц зоз животиньских рогох, лупи кокосу, бундавкох и других рошлїнох, животиньских косцох и лоповох. Перши предмети хтори здабали на нєшкайши погари почало ше правиц з древа, [[Камень|каменя]] або керамики, а познєйше з металу и скла. [[File:Zadar Museum of Ancient Glass 115.jpg|right|thumb|281x281px|Антична римска лята чаша зоз 1. вику н.е. зоз греческим натписом. [[Музей]] античного скла у Задру ([[Горватска|Р. Горватска]])]] Попри єдноставних древених або бронзових судзинох, Римянє и Феничанє хасновали єдну судзину як шольку-погар за цалу фамелию, положену на штред стола же би ю шицки хасновали. Прето же вельо коштала, лєм  богати фамелиї себе молгли купиц єдну, звичайно луксузну и барз чежку шольку-погар за напой. Под час ренесанси зявели ше нєзвичайни (спектакуларни) дизайни хаснуюци нови материяли; а од 18. вику надалєй, скло поступно уступело место кристалу и кристалним погаром, хтори були блїщацши и зогинацши при обробки и зх продукциї. '''Погар як сакрални елемент богослуженя''' ♦ Погар у велїх цивилизацийох достал и други наменки и значеня, од того же ше го хаснує як жертвену або литурґийну судзину (чаша за причасц). У церковним язику место слова погар хаснує ше слово '''чаша''' або '''путир''' (греч. ''ποτήρ'' = ''погар, чаша'') то єден зоз найважнєйших сакралних предметох у церкви, бо ше у нїм находзи крев Исуса Христа. [[File:Holy Trinity monastery,Pljevlja,Chalice of abbot Stephen, XVII century.jpg|left|thumb|298x298px|Погар/Чаша-путир, XVII вик, манастир св. Тройци]] Путири ше хаснує од вчасного християнства. Исус под час своєй остатнєй пасхалней вечери з апостолами, над [[Хлєб|хлєбом]] вигварел слова: „Вежнїце, єдзце, то мойо цело”, а над чашу з вином (путиром) слова: „Пийце з нєй шицки, бо то крев мойого нового завиту, хтора ше прелїва за велїх на одпущенє грихох”... итд. Вшелїяк, таки погари/ чаши/ путири ше у тим важним чину богослуженя хаснує зоз вельким страхопочитованьом и барз су украшени, найчастейше су зоз стрибла або позлацени. ♦ Погар ше додзелює [[Спортиста|спортистом]] як [[Спорт|спортски]] трофей (пехар) у велїх спортских дисциплинох. == Файти погарox == * '''Погар за воду и сок''' – каждодньови зоз розличинима формами и фарбами. * '''Погар за вино''' –окреме дизайнованих формох зоз стебелком/,,ручку<nowiki>''</nowiki> и малим „постольом“ за лєпшу деґустацию (стандардней запремини коло 210–225 ml). * '''Погар за пиво''' – криґли/канчов або високи погари прилагодзени пре пену. * '''Погар за моцни''' '''напой''' – меньши погари за палєнку, ликер, виски або коняк (напр. снифери). * '''Погар за пенасти вина и шампань''' – узки и длуговасти погари (такв.флаути). * '''Погари за деґустацию''' Погар за деґустацию сертификовани 1977. року. Форма, грубина кристала, та аж и фарби вплївую на погари и на искуство дегустациї и перцепцию напою з боку деґустатора. За промоциї и деґустацию тоти типи погарох барз значни и на нїх ше обраца окремна повага.[[File:Weizenbier.jpg|right|thumb|363x363px|Погар наполнєти з пивом]] У каждим случаю, погар (гоч по випатринку каждодньови и прозаїчни), барз важни предмет, та ма велї метафори хтори хасную погар як символ живота, судьби, трапези итд. *'''Погари за пиво''' У другей половки 20.вику обще познати напой популарни за популациї у такп.у цалим швеце то пиво. Адекватно тому за тоту нагоду пица значни погари и канчови (криґли). Погари за пиво нєшка углавним правени зоз скла – хтори рижнородно дизайновани, звичайно ше хасную за послуженє и конзумованє пива. Файти погарох за пиво розликую ше у зависносци од националних або реґионалних традицийох, законских або уобичаєних предписаньох у поглядзе мири за служенє и ознакох уровня наполнєтосци погарох бо канчовох, розбиваня кед ше их умива, складанє/одкладанє або складищенє. Тиж ше розликую з нагоди комерциялней промоциї пиварох, уметнїцкого або културного виражованя през народну уметносц. Погари за пиво можу буц направени зоз рижних материялох нє лєм зоз скла, уключуюци и кермаику. == Ґалерия == == Литература == ''Словнїк руского народного язика II, О – Я'', Нови Сад 2017, б. 181. == Вонкашнї вязи == * [https://sr.wikipedia.org/wiki/%C4%8Ca%C5%A1a_za_vino Чаша за вино] * [https://www.instagram.com/reel/DeDArEgjTS-/ Погари zа ликер, коняк, палєнку] (язик: сербски) * [https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%A7%D0%B0%D1%88%D0%B0_%D0%B7%D0%B0_%D1%88%D0%B0%D0%BC%D0%BF%D0%B0%D1%9A%D0%B0%D1%86 Čaša za šampanjac] {{Commonscat}} == Референци == <references /> [[Катеґория:Обисце]] [[Катеґория:Склєняни судзини]] [[Катеґория:Прибор за обисце]] [[Катеґория:Прибор за напой]] 2lqujocfvtrp2bbhmhm0ab8vzkpi7vn 22351 22350 2026-10-11T20:29:22Z Olirk55 19 Ґалерия 22351 wikitext text/x-wiki [[File:Drinking glass 00118.gif|right|thumb|280px|Погар]][[File:Michaeljacksonbierglazen.jpg|right|thumb|269x269px|Склєняни погари зоз скла, рижних формох и велькосцох]]'''Погар''' (серб ''чаша''; слц. ''pohar''; од мадь. ''pohar''; рсй. ''чаша''; поль. ''czasza'', а тото прейґ ст.в.нєм. ''behhar'' од романского ''pica:rium'') то naj;astej[e склєняни мали суд за пице. Погар може буц рижних формох и велькосцох хтори ше хаснує за випиванє рижних чечносцох а найчастейше му запремина коло два деци (децилитри)<ref>[https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%A7%D0%B0%D1%88%D0%B0 Чаша]</ref> Погари можу буц рижних [[Фарба|фарбох]], и з офарбеного скла (белави, кафово, червени), а можу буц направени и з металу, керамики, пластики и водонєпрепущуюцого картону. Єст мали погари або погарики на палєнку, на виски, на вино и шампаньске вино з ножку або без ножки, на воду, сок, на пиво итд.<ref>[https://www.instagram.com/reel/DJy02NgiN57/ Čaše za sve prilike]</ref> == История == Людзе ше од палеолиту служели з рижну судзину хтора им представяла погари. Тота судзина могла буц зоз животиньских рогох, лупи кокосу, бундавкох и других рошлїнох, животиньских косцох и лоповох. Перши предмети хтори здабали на нєшкайши погари почало ше правиц з древа, [[Камень|каменя]] або керамики, а познєйше з металу и скла. [[File:Zadar Museum of Ancient Glass 115.jpg|right|thumb|281x281px|Антична римска лята чаша зоз 1. вику н.е. зоз греческим натписом. [[Музей]] античного скла у Задру ([[Горватска|Р. Горватска]])]] Попри єдноставних древених або бронзових судзинох, Римянє и Феничанє хасновали єдну судзину як шольку-погар за цалу фамелию, положену на штред стола же би ю шицки хасновали. Прето же вельо коштала, лєм  богати фамелиї себе молгли купиц єдну, звичайно луксузну и барз чежку шольку-погар за напой. Под час ренесанси зявели ше нєзвичайни (спектакуларни) дизайни хаснуюци нови материяли; а од 18. вику надалєй, скло поступно уступело место кристалу и кристалним погаром, хтори були блїщацши и зогинацши при обробки и зх продукциї. '''Погар як сакрални елемент богослуженя''' ♦ Погар у велїх цивилизацийох достал и други наменки и значеня, од того же ше го хаснує як жертвену або литурґийну судзину (чаша за причасц). У церковним язику место слова погар хаснує ше слово '''чаша''' або '''путир''' (греч. ''ποτήρ'' = ''погар, чаша'') то єден зоз найважнєйших сакралних предметох у церкви, бо ше у нїм находзи крев Исуса Христа. [[File:Holy Trinity monastery,Pljevlja,Chalice of abbot Stephen, XVII century.jpg|left|thumb|298x298px|Погар/Чаша-путир, XVII вик, манастир св. Тройци]] Путири ше хаснує од вчасного християнства. Исус под час своєй остатнєй пасхалней вечери з апостолами, над [[Хлєб|хлєбом]] вигварел слова: „Вежнїце, єдзце, то мойо цело”, а над чашу з вином (путиром) слова: „Пийце з нєй шицки, бо то крев мойого нового завиту, хтора ше прелїва за велїх на одпущенє грихох”... итд. Вшелїяк, таки погари/ чаши/ путири ше у тим важним чину богослуженя хаснує зоз вельким страхопочитованьом и барз су украшени, найчастейше су зоз стрибла або позлацени. ♦ Погар ше додзелює [[Спортиста|спортистом]] як [[Спорт|спортски]] трофей (пехар) у велїх спортских дисциплинох. == Файти погарox == * '''Погар за воду и сок''' – каждодньови зоз розличинима формами и фарбами. * '''Погар за вино''' –окреме дизайнованих формох зоз стебелком/,,ручку<nowiki>''</nowiki> и малим „постольом“ за лєпшу деґустацию (стандардней запремини коло 210–225 ml). * '''Погар за пиво''' – криґли/канчов або високи погари прилагодзени пре пену. * '''Погар за моцни''' '''напой''' – меньши погари за палєнку, ликер, виски або коняк (напр. снифери). * '''Погар за пенасти вина и шампань''' – узки и длуговасти погари (такв.флаути). * '''Погари за деґустацию''' Погар за деґустацию сертификовани 1977. року. Форма, грубина кристала, та аж и фарби вплївую на погари и на искуство дегустациї и перцепцию напою з боку деґустатора. За промоциї и деґустацию тоти типи погарох барз значни и на нїх ше обраца окремна повага.[[File:Weizenbier.jpg|right|thumb|363x363px|Погар наполнєти з пивом]] У каждим случаю, погар (гоч по випатринку каждодньови и прозаїчни), барз важни предмет, та ма велї метафори хтори хасную погар як символ живота, судьби, трапези итд. *'''Погари за пиво''' У другей половки 20.вику обще познати напой популарни за популациї у такп.у цалим швеце то пиво. Адекватно тому за тоту нагоду пица значни погари и канчови (криґли). Погари за пиво нєшка углавним правени зоз скла – хтори рижнородно дизайновани, звичайно ше хасную за послуженє и конзумованє пива. Файти погарох за пиво розликую ше у зависносци од националних або реґионалних традицийох, законских або уобичаєних предписаньох у поглядзе мири за служенє и ознакох уровня наполнєтосци погарох бо канчовох, розбиваня кед ше их умива, складанє/одкладанє або складищенє. Тиж ше розликую з нагоди комерциялней промоциї пиварох, уметнїцкого або културного виражованя през народну уметносц. Погари за пиво можу буц направени зоз рижних материялох нє лєм зоз скла, уключуюци и кермаику. == Ґалерия == <gallery> Файл:Whisky glass.jpg|Погар за виски Файл:Three shotglasses.jpg|Погарики за палєнку Файл:Red and white wine in glass.jpg|Погари за вино Файл:Wine Glass.jpg|За вино Файл:Glass of red wine on coaster.jpg|За вино Файл:Calice du sacre Tau.jpg|Пехар/погар зоз 12. вику Файл:Стакан.jpg|Класични погар за воду Файл:Стакан виски.jpg Файл:Beer wuerzburger hofbraue v.jpg|Погар за пиво Файл:Humpen.jpg|Погар - кригла за пиво Файл:Glas-Humpen,Thüringen.jpg Файл:Drinking container - Traditional Macedonian brassworking 02.jpg|Погар зоз 19. вику Файл:Drinking container - Traditional Macedonian brassworking.jpg|Погар зоз 19. вику Файл:Six wine glasses in red, orange, purple, green, yellow, and light green.jpg|Погари за вино у фарбох </gallery> == Литература == ''Словнїк руского народного язика II, О – Я'', Нови Сад 2017, б. 181. == Вонкашнї вязи == * [https://sr.wikipedia.org/wiki/%C4%8Ca%C5%A1a_za_vino Чаша за вино] * [https://www.instagram.com/reel/DeDArEgjTS-/ Погари zа ликер, коняк, палєнку] (язик: сербски) * [https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%A7%D0%B0%D1%88%D0%B0_%D0%B7%D0%B0_%D1%88%D0%B0%D0%BC%D0%BF%D0%B0%D1%9A%D0%B0%D1%86 Čaša za šampanjac] {{Commonscat}} == Референци == <references /> [[Катеґория:Обисце]] [[Катеґория:Склєняни судзини]] [[Катеґория:Прибор за обисце]] [[Катеґория:Прибор за напой]] radqvg9e0fsr0jtolt33wotha8yxkln 0 3808 22347 2026-10-11T18:54:13Z ОленкаБТ 1579 Геленка Медєши 22347 wikitext text/x-wiki Плата 1. фалаток платна зоз хторим заплатана шмата и под. (серб. закрпа; всл. plata ; слц. plat „узки, ценки фалат дачого”, поль. płat „фалаток платна”; праслав. poltьno „платно”); 2. мн. плати „вельки пахульки шнїгу”: На драже у вельких платох ношени з витром падал шнїг. Фразеолоґия гола (сама) плата = шмати сама плата: Шмати мойо, шмати, шак сце сами плати; яка дзир(к)а така плат(к)а = яки оцец таки син, яка жена таки и муж: Яки оцец, таки син, яки млїнар, таки млїн; яка матка така Катка, яка дзирка, така платка. Литература Словнїк руского народного язика II, О- Я, Нови Сад 2017, б. 161. ehpo29z6qqe3ig6xobolyp48nkmni5s 22348 22347 2026-10-11T19:03:07Z ОленкаБТ 1579 Медзинаслови, викивязи, литература 22348 wikitext text/x-wiki '''Плата''' 1. фалаток платна зоз хторим заплатана шмата и под. (серб. ''закрпа''; всл. ''plata'' ; слц. ''plat'' „узки, ценки фалат дачого”, поль. ''pła''t „фалаток платна”; праслав. ''poltьno'' „платно”); 2. мн. плати „вельки пахульки [[Шнїг|шнїгу]]”: На драже у вельких платох ношени з витром падал шнїг. == Фразеолоґия == ''гола (сама) плата = шмати сама плата:'' ''Шмати мойо, шмати, шак сце сами плати; яка дзир(к)а така плат(к)а = яки [[оцец]] таки син, яка жена таки и муж:'' ''Яки оцец, таки син, яки [[млїнар]], таки млїн; яка матка така Катка, яка дзирка, така платка.'' == Ґалерия == == Литература == • ''Словнїк руского народного язика II, О- Я'', Нови Сад 2017, б. 161. prr5zu7pojm83g9sj57335ou0boikxi 0 3809 22354 2026-10-12T08:20:32Z Sveletanka 20 нова статя (Г. Медєши) 22354 wikitext text/x-wiki Клот (серб. клот, мадь. klott; од нєм. Cloth, Kloth, анґл. cloth. До нашого язика слово могло присц прейґ сербского або мадярского) - густо ткане гладке швицаце платно хторе ше найчастейше хасновало за поставу: [Байка була подшита] зоз червеним або чарним клотом; На каждей верхнєй сукнї предок сукнї бул зоз туньшого платна, звичайно клоту (платно зоз предзи). Тот предок нє було видно, бо фартух закривал сукню, та ше так пришпоровало. Тото слово може тиж означовац и єдноставни, прости фалат дачого, або празни, без филу (о єдлох, колачох и под.), а може значиц и ровне штриканє (за розлику од штриканя «фркет»). Литература Словнїк руского народного язика I, A – Н, Нови Сад 2017, б. 603. 813yng3gff4k2ouyb0ubis82klmqea9 0 3810 22355 2026-10-12T08:22:56Z Sveletanka 20 нова статя (Г. Медєши) 22355 wikitext text/x-wiki Контя (серб. пунђа; всл. кonťa; од мадь. konty) файта женскей фризури хтору ше формує так же ше власи склонї з твари назадок, зачеше и заплєце до варґоча, та закруци до кругу на задку глави. Контю ше найчастейше притвердзовало з орноґлами: Давно жени и дзивки ношели длугоки власи, та их плєтли до варґочох и скруцовали до контьох. Дзивки коло контї вязали баршонь. Млади одати жени на контю вязали фитюлу, а старши жени чепец. Поверх чепца и фитюли ше вязала хусточка на главу. Дзивки надплєтали варґочи з орезанима власами да им буду длугши; з длугших варґочох направелї векшу контю, та баршонь на контї лєпше стал. Фразеолоґия Дац дакому (звич. жени) по контї = вдериц по глави Литература Словнїк руского народного язика I, А – Н, Нови Сад 2017, б. 619. Вонкашнї вязи ja29cp5wu7dnn332w3z42t0vybgglkx