Википедия rskwiki https://rsk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8_%D0%B1%D0%BE%D0%BA MediaWiki 1.47.0-wmf.24 first-letter Медий Окреме Розгварка Хаснователь Розгварка зоз хасновательом Википедия Розгварка о Википедиї Файл Розгварка о файлу МедияВики Розгварка о МедияВикию Шаблон Розгварка о шаблону Помоц Розгварка о помоци Катеґория Розгварка о катеґориї TimedText TimedText talk Модул Разговор о модулу Event Event talk 0 449 22402 21245 2026-10-15T09:30:48Z Vlad5250 736 22402 wikitext text/x-wiki {| class=wikitable align=right width=300px |+ ! colspan="2" |<big>Ужгород</big> |- | colspan="2" |[[Файл:%D0%A3%D0%B6%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D0%B0%D1%84%D0%B5%D0%B4%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%80%2C_%D0%B0%D0%B5%D1%80%D0%BE%D1%84%D0%BE%D1%82%D0%BE_2.jpg|350px|center]] |- |Застава |Герб |- ||[[Файл:Flag_of_Uzhhorod.svg|alt=Застава вароша Ужгород|center|thumb|220x220px|Застава вароша Ужгород]] |[[Файл:Coat_of_arms_of_the_city_of_Uzhhorod.svg|alt=Герб вароша Ужгород|center|thumb|123x123px|Герб вароша Ужгород]] |- |'''Обласц''' |[[Закарпатска обласц]] |- |'''Район''' |Ужгородски район |- |'''Координати''' |48°37′12″ с. ш. 22°18′00″ в. д. 48.62° с. ш. 22.3° в. д. (G) (O) (Я) |- |'''Варош од''' |1946. року |- |'''Поверхносц''' |40 км² |- |'''Жительство''' |115.542 |- |'''Национални состав''' |Русини, Українци, Руси, Словаци, Мадяре, Поляци, Жиди, Роми, Румунє |- |'''Конфесионални состав''' |православє, католїцтво, юдеїзем |- |'''Поволуюце число''' | +380-312 |- |'''Поштове число''' | 88000-88499 |} '''Ужгород''' (укр. ''Ужгород'', словац. ''Užhorod'', рум. ''Ujgorod,'' нєм. ''Uschgorod'', мадь. ''Ungvár'') то варош у України, ма 144.000 жительох (попис зоз 2025. року)<ref>https://www.prostir.ua/?news=rozpochato-projekt-dlya-vpo-ta-mistsevyh-meshkantsiv-mista-uzhhoroda-u-sferi-medytsyny</ref>, административни центер [[Закарпатска обласц|Закарпатскей обласци]]. Официйна назва Ужгород була установена 1919. року кед Подкарпатска Рус вошла до составу Чехословацкей. == История == Пред приходом Мадярох населєнє припадало до ґрупи славянским местох. Теди то була територия преважно населєна з Билима Горватами. Вони ту вибудовали населєнє вчасного валалского типу. На початку Х вику ше ту зявели Мадяре хтори ше, як и у цалей Панонскей нїзкоровнїни, теди змоцнєли. У штреднїм вику Ужгород бул мадярски варош. У нїм бул центер Ужскей жупаниї а ище коло 1910. року Мадяре ту творели коло 80% жительох. Од року 1776, кед з Мукачова ту була преселєна владическа резиденция, Ужгород постал центер русинскей култури. 1872. року ту сцигла з вибудову гайзибанска драга зоз Чопу а познєйше єй вибудов предлужена до Львова. Медзи роками 1919. и 1938. Ужгород бул главне место Подкарпатскей Руси, теди часци Чехословацкей<ref>PRECLÍK, Vratislav: "Profesor Masaryk a Podkarpatská Rus právě před sto lety" (Professor Masaryk and Subcarpatian Russia just hundred years ago). ''Čas: časopis Masarykova demokratického hnutí, leden - březen 2019, roč.XXVII. čís. 125''. ISSN 1210-1648, str.18 – 23</ref>. У тим периодзе варош ше швидко ширел и роснул, були теди збудовани велї будинки у типово чехословацким стилу, збудовани цалком нови часци варошу (як, наприклад, Мале Ґалаґо). Року 1938. Ужгород (и цали юг Подкарпатя) постал знова, на основу Бечкей арбитражи, часц Мадярскей. 27. октобра 1944. варош бул ошлєбодзени спод фашистичней окупациї. По Другей шветовей войни Подкарпатска Рус була придата Совєтскому Союзу, та так Ужгород постал часц Українскей ССР. Истого, 1945. року, бул основани Ужгородски народни универзитет. Року 1945. Ужгород меновани за главни варош Закарпатскей обласци, а од 1991. року варош часц нєзависней України. == Култура и памятнїки == У Ужгородзе туристох найчастейше прицагую архитектонски памятнїки рижних епохох. Найвекшу нащиву ма Ужгородски замок хтори стої на 30 м високим брещку. У нїм нєшка музей зоз даскелїма виставами. Нєдалєко од замку ше находзи скансен народней архитектури. Грекокатолїцка катедрала зоз двома турнями вибудована 1646. року и служела насампредз римокатолїком. Ужгородска синаґоґа и нєшка стої, наменка єй пременєта до филгармониї и з нєй однєшени шицки релиґийни предмети. У Ужгородзе єст ище велї церкви рижних релиґийох. [[Файл:Orienta%C4%8Dn%C3%AD_pl%C3%A1n_m%C4%9Bsta_U%C5%BEhorodu.jpg|565x565px|Мапа Ужгороду з часох першей чехословацкей републики|alt=Мапа Ужгороду з часох першей чехословацкей републики|thumb]] == Туризем == Варош ма 6 значни локациї: ч.1 Горянска ротунда, ч. 6 скансен, ч. 18 биста Т. Ґ. Масарика, ч. 70 синаґоґа, ч. 96 Ужгородски замок и ч. 136 карчма "Децо у нотаря". == Жительство == Од штреднього вику та по початок ХХ вику найчисленша националносц були Мадяре. Части политични и територийни пременки нєпреривно меняли етнїчни состав жительства. Спрам попису 2001. року ту жили 117.317 жителє, з чого були Українци<ref>У тим чишлє уключена и найвекша часц ужгородских Русинох</ref> 77,8%, Руси 9,6%, Мадяре 6,9%, Словаци 3,5%, и Роми 1,5%. Медзи релиґиями преовладовала грекокатолїцка и православна церква. == Вонкашнї вязи == * [https://www.britannica.com/place/Uzhhorod Uzhhorod //]Encyklopaedia Britannica, анг. * [https://www.dusekarpat.cz/ukrajina/uzhorod/ Ужгород] - преходзка по варошу + фотоґрафиї * [https://tourinform.org.ua/ Туристични информациї] * [https://www.karpatia.cz/ Karpatia] - общи актуални информациї о Закарпатю и України * [https://rue.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%B6%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B4 Ужгород], Вікіпедія на русиньским язику * [https://cs.wikipedia.org/wiki/U%C5%BEhorod?oldid=7373180 Užhorod], Википедия на ческим язику. == Референци == [[Катеґория:Закарпатска обласц|Ужгород]] [[Катеґория:Вароши у України]] 5bwn12sf40yea08i5kjgadkp4xbjc3o 0 3809 22389 22354 2026-10-14T19:56:12Z Olirk55 19 Викивязи, додати текст 22389 wikitext text/x-wiki Клот (серб. ''клот'', мадь. ''klott''; од нєм. ''Cloth'', ''Kloth'', анґл. ''cloth''. До нашого язика слово могло присц прейґ сербского або мадярского) - густо ткане гладке швицаце платно хторе ше найчастейше хасновало за поставу: [Байка була подшита] зоз червеним або чарним клотом; На каждей верхнєй [[Сукня|сукнї]] предок сукнї бул зоз туньшого платна, звичайно клоту (платно зоз предзи). Тот предок нє було видно, бо [[фартух]] закривал сукню, та ше так пришпоровало. Тото слово може тиж означовац и єдноставни, прости фалат дачого, або празни, без филу (о єдлох, колачох и под.), а може значиц и ровне штриканє (за розлику од штриканя «фркет»). Главни характеристики клот платна то: * '''Швоцацосц и структура:''' To блїщаце и густе такне памучне платно'''.''' традицийно ше вирабя у такв. пейцвязаним атлас тканню (сатен тканє). Пре таки способ тканя верхня часц платна ма виражену блїщацосц и гладка є.<ref name=":1">https://tekigvel.rs/tekstilni-recnik/ Текиг велетека</ref> * '''Пре свою гусцину и гладкосц,''' клот ше найчастейше хаснує як материял за поставянє зоднука (капутох, мантилох, реклох, якнох). Тиж ше пре свою чарну фарбу скорей масовно хасновало за шице роботних [[Облєчиво|облєчивох]], [[Фартух|фартухох]], мантилох и униформох, прето же є витримовне и нє препущює бруд. [1, 2] ** '''Sirovinski sostav:''' Жридлово вше ше одноши на100% '''памук''', гоч ше у модерней индустриї за тото мено може найсц помишани зоз снтетичнима влакнами пре отпорносц на гужванє. Ппри того у ткацким текстилним жарґону ,,клот тканє<nowiki>'' у текстилним жарґону ше може найсц вираз ,,клот тканє''</nowiki> може ше дакееди колоквияллно хасновац вораз а подполно обичне ,єдноставно єднофарбово платно без даяких шарох, текстурох лєбо додатних мусртох.<ref name=":1" /> == Литература == * ''Словнїк руского народного язика I, A – Н'', Нови Сад 2017, б. 603. == Вонкашня вяза == * [https://jezikoslovac.com/word/rgi8 Шта значи клот] 52ns40zizx78pvn8a4cbno1y4llxu7z 22390 22389 2026-10-14T22:40:50Z Olirk55 19 Референца 22390 wikitext text/x-wiki Клот (серб. ''клот'', мадь. ''klott''; од нєм. ''Cloth'', ''Kloth'', анґл. ''cloth''. До нашого язика слово могло присц прейґ сербского або мадярского) - густо ткане гладке швицаце платно хторе ше найчастейше хасновало за поставу: [Байка була подшита] зоз червеним або чарним клотом; На каждей верхнєй [[Сукня|сукнї]] предок сукнї бул зоз туньшого платна, звичайно клоту (платно зоз предзи). Тот предок нє було видно, бо [[фартух]] закривал сукню, та ше так пришпоровало. Тото слово може тиж означовац и єдноставни, прости фалат дачого, або празни, без филу (о єдлох, колачох и под.), а може значиц и ровне штриканє (за розлику од штриканя «фркет»). Главни характеристики клот платна то: * '''Швоцацосц и структура:''' To блїщаце и густе ткане памучне платно'''.''' Традицийно ше вирабя у такв. пейцвязаним атлас тканню (сатен тканє). Пре таки способ тканя верхня часц платна ма виражену блїщацосц и гладка є.<ref name=":1">[https://tekigvel.rs/tekstilni-recnik/ Tekstilni rečnik] Текиг велетека</ref> * '''Пре свою гусцину и гладкосц,''' клот ше найчастейше хаснує як материял за поставянє зоднука (капутох, мантилох, реклох, якнох). Тиж ше пре свою чарну фарбу скорей масовно хасновало за шице роботних [[Облєчиво|облєчивох]], [[Фартух|фартухох]], мантилох и униформох, прето же є витримовне и нє препущює бруд. <ref name=":1" /> * '''Сировински состав:''' Жридлово вше ше одноши на100% памук, гоч ше у модерней индустриї за тото мено клот платна може найсц же є помишане зоз снтетичнима влакнами и теди ма отпорносц на гужванє. Попри того у ткацким текстилним жарґону „клот<nowiki>'' ше може найсц вираз „клот тканє''</nowiki> .Тот вираз може ше дакеди колоквияллно хасновац а одноши ше на подполно єдноставне єднофарбово платно без даяких шарох, текстурох лєбо додатних мустох. == Литература == * ''Словнїк руского народного язика I, A – Н'', Нови Сад 2017, б. 603. == Вонкашня вяза == * [https://jezikoslovac.com/word/rgi8 Шта значи клот] == Референца == bfeesltyuj5z4kul5zdi6nn3vjap7vo 0 3812 22385 22369 2026-10-14T18:42:06Z ОленкаБТ 1579 22385 wikitext text/x-wiki '''Тернац''' (серб. ''трем''; слц. нар. ''trnac'' „исте“; од мадь. ''ternac'' „исте“ (у мадярским язику зазначене 1533. року) – отворени конк, надкрити простор, ґалерия або конк з єдним боком коло мура, а з другим коло слупох хтори ноша закрице: хижа з киблу на округло виведзену и [[Капура|капурку]] цо до тернаца водзела; у злученю под тернацом под конком: ''А вец длуго шедзел под тернацом застарани.'' == Ґалерия == <gallery> Файл:Canales de la Sierra - Ermita de San Cristobal 03.jpg|Тернац на капели Ст. Христифора у варошу Каналес де ла Сиера у Шпаниї Файл:Broadlands House, Romsey - geograph.org.uk - 211503.jpg|Портик на маєтку Броудланд у варошу Ромси у Хемпширу, Анґлийска Файл:Rectors Palace, Dubrovnik, July 2011 (01).jpg|Тернац князового двора у Дубровнику, Горватска Файл:Walter vid arbetsbordet på vår veranda. S-te Marie de Marovoay. Madagaskar - SMVK - 021939.tif|Тернац сламовей колїби на Мадаґаскару Файл:Hiett House North River Mills WV 2016 05 07 10.jpg|Тернац заварти зоз склом Файл:Old Shanks Store and Post Office Shanks WV 2013 10 05 01.jpg|Двоповерхови тернац Файл:Front Porch.jpg|Закривени тернац на модерней хижи Файл:Trethewey House Front Porch.jpg Файл:Birthday party for Amalie on the front porch.jpg Файл:Old house, Cranberry Township, 2023-02-22, front porch.jpg Файл:Ironmaster’s mansion front porch.jpg Файл:Pugh House Front Porch.jpg Файл:Everett - Floral Hall front porch.jpg Файл:Mandeville Front Porch.JPG </gallery> == Литература == • ''Словнїк руского народного язика II, О – Я,'' Нови Сад 2017, б. 580. == Вонкашнї вязи == https://hr.wikipedia.org/wiki/Trijem https://pl.wikipedia.org/wiki/Ganek_(architektura) https://uk.wikipedia.org/wiki/%D2%90%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%BA o49cnlwro7yxym1kwlw4xaz3v4ahrnb 0 3815 22380 2026-10-14T13:39:22Z Keresturec 18 С. Еделински 22380 wikitext text/x-wiki {{Инфорамик | headerstyle = background: #5DADEC; | header1 =<big> Йоаким Еделински </big> | label2 = | data2 = [[File:Joakim Edеlinski.jpg|center|290px]] | header3 = Особни информациї | label4 = Назвиско | data4 = Тоша | label5 = Датум народзеня | data5 =19. децембер 1940. | label6 = Датум упокоєня | data6 = | label7 = Поховани | data7 = | label8 = Висина | data8 = | label9 = Позиция у тиме | data9 = прави бек | label10 = Спорт | data10 = Фодбал | label11 = Державянство | data11 = югославянске, сербске | header12 = Сениорска кариєра | label13 = Припознаня | data13 = Плакета почесного члена СД Русин }} '''Йоаким Еделински''' (*19. децембер 1940), бавяч ФК Русин у Руским Керестуре, тренер подростку и на два заводи предсидатель СД Русин. Биоґрафия Йоаким Еделински народзени 19. децембра 1940. року у Руским Керестуре. Оцец Михал и мац Леона родз. Корпаш. Мал ище двох младших братох, Юлияна и Ярослава. Основну школу Йоаким закончел у Руским Керестуре, Штредню машинску школу у Новим Садзе а потим и Висшу машинску школу (машински напрям) тиж у Новим Садзе. Ище як школяр штредней школи Йоаким ше визначел як добри спортиста и младежски активиста. Як студент Висшей машинскей школи нашол ше у ґрупи младих, полєтних студентох и штредньошколцох хтори жадали же би їх пребуванє у валалє през лєто було вельо змистовнєйше и хасновитше як цо то було у 50-тих рокох. У складзе з таку инициятиву Йоаким ше нашол у составе першого Управного одбору Клуба студентох и школярох штреднїх школох у Руским Керестуре. Бул задлужени за спортски живот младих. Тот Управни одбор вдерел фундаменти Фестивалу култури Червена ружа. По дипломованю Йоаким почал штредком 1963. року робиц як погонски инжинєр у Фабрики арматурох Истра у Кули. Йоаким Еделински ше 1964. року оженєл зоз Йозефину родз. Панкович. У малженстве мали два дзивки, Весну и Саню. Спортска кариєра пошвецена фодбалу Почал бавиц фодбал за ФК Русин 1957. року. Бул дружелюбиви, лєгко правел контакти и ширел круг приятельох так же нєодлуга Йоаким достал назвиско Тоша. По тим назвиску го шицки у валалє, алє и ширше, познали. Перше кратши час бавел у подростку а вец вошол до першого тиму. Постал стандардни бавяч у одбрани, на позициї правого бека. За перши тим ФК Русин Йоаким Еделински бавел 15 роки. При концу кариєри ходзел до тренерскей школи за фодбал хтора була орґанизована у Зомборе, одслухал шицки преподаваня и положел испити за квалификованого тренера. Кед закончел кариєру фодбалера вон предлужел як тренер подростку у ФК Русин по 1973. рок. Од 1973 та по 1979. рок Йоаким Еделински бул на роботи у Нємецкей. Нєодлуга як там сцигнул вон дознал же у тим краю у фодбалскей лиґи бул и ФК Домовина, тим у хторим векшина бавячох були роботнїки зоз Югославиї. Бул то нє найлєпше орґанизовни и водзени тим, медзи иншим, нє мали анї тренера. Вон ше нєодлуга уключел до роботи того тиму. Понеже мал богате бавяцке, алє и тренерске искуство, вон ше прилапел буц тренер у ФК Домовина и помали приведол тим по уровень же о єден час вони постали шампионє у лиґи у хторей бавели. Кед ше Йоаким Еделински 1979. року врацел назад до Югославиї такой ше прилапел ознова буц тренер подростку у ФК Русин. Понеже шицки тоти роки Йоаким жил за ФК Русин и доприношел спортскому дружтву и фодбалскому тиму кельо лєм могол вон здобул довириє Управи клуба дзе мал рижни функциї. Медзи иншим, двараз бул виберани за предсидателя СД Русин. Под час єдного мандату предсидателя удало ше му збудовац купатила зоз тушами при зоблєкальньох за бавячох цо було вельорочне жаданє ґенерацийох керестурских фодбалерох. Же його спортска кариєра и робота у Спортским дружтве Русин була замеркована и ценєна потвердзує и факт же з нагоди означованя 100-рочнїци ФК Русин Йоаким Еделински приял найвисше клубске припознанє - плакету почесного члена Спортского Дружтва. Попри анґажованя на спортским планє у валалє, Йоаким бул на два заводи и член Совиту Месней заєднїци Руского Керестура. Тиж так роками бул предсидатель Здруженя резервних воєних старешинох у валалє. Йоаким Еделински Тоша пошол до прейґчасовей пензиї 1995. року. Ґалерия Литература Вонкашнї вязи Златко Рамач, [https://www.youtube.com/watch?v=XIojiHgdY04 VIK ENTUZIJAZMA - 100-ročnjica FK "Rusin" z Ruskoho Kerestura], kanal Verbovec, youtube.com , 27. oktober 2023. t9nxfm7266hpxn7ciz2do7n4f2i3a9k 22382 22380 2026-10-14T18:11:59Z Olirk55 19 Ушорйовнєнє, викивязи 22382 wikitext text/x-wiki {{Инфорамик | headerstyle = background: #5DADEC; | header1 =<big> Йоаким Еделински </big> | label2 = | data2 = [[File:Joakim Edеlinski.jpg|center|290px]] | header3 = Особни информациї | label4 = Назвиско | data4 = Тоша | label5 = Датум народзеня | data5 =19. децембер 1940. | label6 = Датум упокоєня | data6 = | label7 = Поховани | data7 = | label8 = Висина | data8 = | label9 = Позиция у тиме | data9 = прави бек | label10 = Спорт | data10 = Фодбал | label11 = Державянство | data11 = югославянске, сербске | header12 = Сениорска кариєра | label13 = Припознаня | data13 = Плакета почесного члена СД Русин }} '''Йоаким Еделински''' (*19. децембер 1940), бавяч [[ФК Русин]] у [[Руски Керестур|Руским Керестуре]], тренер подростку и на два заводи предсидатель СД Русин. == Биоґрафия == Йоаким Еделински народзени 19. децембра 1940. року у Руским Керестуре. Оцец Михал и мац Леона родз. Корпаш. Мал ище двох младших братох, Юлияна и Ярослава. Основну школу Йоаким закончел у Руским Керестуре, Штредню машинску школу у Новим Садзе а потим и Висшу машинску школу (машински напрям) тиж у Новим Садзе. Ище як школяр штредней школи Йоаким ше визначел як добри [[спортиста]] и младежски активиста. Як студент Висшей машинскей школи нашол ше у ґрупи младих, полєтних студентох и штредньошколцох хтори жадали же би їх пребуванє у валалє през лєто було вельо змистовнєйше и хасновитше як цо то було у 50-тих рокох. У складзе з таку инициятиву Йоаким ше нашол у составе першого Управного одбору Клуба студентох и школярох штреднїх школох у Руским Керестуре. Бул задлужени за спортски живот младих. Тот Управни одбор вдерел фундаменти [[Фестивал рускей култури Червена ружа|Фестивалу култури Червена ружа]]. По дипломованю Йоаким почал штредком 1963. року робиц як погонски инжинєр у Фабрики арматурох Истра у Кули. Йоаким Еделински ше 1964. року оженєл зоз Йозефину родз. Панкович. У малженстве мали два дзивки, Весну и Саню. == Спортска кариєра пошвецена фодбалу == Почал бавиц фодбал за ФК Русин 1957. року. Бул дружелюбиви, лєгко правел контакти и ширел круг приятельох так же нєодлуга Йоаким достал назвиско Тоша. По тим назвиску го шицки у валалє, алє и ширше, познали. Перше кратши час бавел у подростку а вец вошол до першого тиму. Постал стандардни бавяч у одбрани, на позициї правого бека. За перши тим ФК Русин Йоаким Еделински бавел 15 роки. При концу кариєри ходзел до тренерскей школи за фодбал хтора була орґанизована у Зомборе, одслухал шицки преподаваня и положел испити за квалификованого тренера. Кед закончел кариєру фодбалера вон предлужел як тренер подростку у ФК Русин по 1973. рок. Од 1973 та по 1979. рок Йоаким Еделински бул на роботи у Нємецкей. Нєодлуга як там сцигнул вон дознал же у тим краю у фодбалскей лиґи бул и ФК Домовина, тим у хторим векшина бавячох були роботнїки зоз Югославиї. Бул то нє найлєпше орґанизовни и водзени тим, медзи иншим, нє мали анї тренера. Вон ше нєодлуга уключел до роботи того тиму. Понеже мал богате бавяцке, алє и тренерске искуство, вон ше прилапел буц тренер у ФК Домовина и помали приведол тим по уровень же о єден час вони постали шампионє у лиґи у хторей бавели. Кед ше Йоаким Еделински 1979. року врацел назад до Югославиї такой ше прилапел ознова буц тренер подростку у ФК Русин. Понеже шицки тоти роки Йоаким жил за ФК Русин и доприношел спортскому дружтву и фодбалскому тиму кельо лєм могол вон здобул довириє Управи клуба дзе мал рижни функциї. Медзи иншим, двараз бул виберани за предсидателя СД Русин. Под час єдного мандату предсидателя удало ше му збудовац купатила зоз тушами при зоблєкальньох за бавячох цо було вельорочне жаданє ґенерацийох керестурских фодбалерох. Же його спортска кариєра и робота у Спортским дружтве Русин була замеркована и ценєна потвердзує и факт же з нагоди означованя 100-рочнїци ФК Русин Йоаким Еделински приял найвисше клубске припознанє - плакету почесного члена Спортского Дружтва. Попри анґажованя на спортским планє у валалє, Йоаким бул на два заводи и член Совиту Месней заєднїци Руского Керестура. Тиж так роками бул предсидатель Здруженя резервних воєних старешинох у валалє. Йоаким Еделински Тоша пошол до прейґчасовей пензиї 1995. року. == Ґалерия == == Литература == == Вонкашнї вязи == Златко Рамач, [https://www.youtube.com/watch?v=XIojiHgdY04 VIK ENTUZIJAZMA - 100-ročnjica FK "Rusin" z Ruskoho Kerestura], kanal Verbovec, youtube.com, 27. октобер 2023. [[Катеґория:Спортисти]] [[Катеґория:Керестурски спортисти]] [[Катеґория:Керестурци]] ppkz7z41oplxabongeo582szudhpf3p 22391 22382 2026-10-14T23:42:45Z Keresturec 18 Уложени катеґориї 22391 wikitext text/x-wiki {{Инфорамик | headerstyle = background: #5DADEC; | header1 =<big> Йоаким Еделински </big> | label2 = | data2 = [[File:Joakim Edеlinski.jpg|center|290px]] | header3 = Особни информациї | label4 = Назвиско | data4 = Тоша | label5 = Датум народзеня | data5 =19. децембер 1940. | label6 = Датум упокоєня | data6 = | label7 = Поховани | data7 = | label8 = Висина | data8 = | label9 = Позиция у тиме | data9 = прави бек | label10 = Спорт | data10 = Фодбал | label11 = Державянство | data11 = югославянске, сербске | header12 = Сениорска кариєра | label13 = Припознаня | data13 = Плакета почесного члена СД Русин }} '''Йоаким Еделински''' (*19. децембер 1940), бавяч [[ФК Русин]] у [[Руски Керестур|Руским Керестуре]], тренер подростку и на два заводи предсидатель СД Русин. == Биоґрафия == Йоаким Еделински народзени 19. децембра 1940. року у Руским Керестуре. Оцец Михал и мац Леона родз. Корпаш. Мал ище двох младших братох, Юлияна и Ярослава. Основну школу Йоаким закончел у Руским Керестуре, Штредню машинску школу у Новим Садзе а потим и Висшу машинску школу (машински напрям) тиж у Новим Садзе. Ище як школяр штредней школи Йоаким ше визначел як добри [[спортиста]] и младежски активиста. Як студент Висшей машинскей школи нашол ше у ґрупи младих, полєтних студентох и штредньошколцох хтори жадали же би їх пребуванє у валалє през лєто було вельо змистовнєйше и хасновитше як цо то було у 50-тих рокох. У складзе з таку инициятиву Йоаким ше нашол у составе першого Управного одбору Клуба студентох и школярох штреднїх школох у Руским Керестуре. Бул задлужени за спортски живот младих. Тот Управни одбор вдерел фундаменти [[Фестивал рускей култури Червена ружа|Фестивалу култури Червена ружа]]. По дипломованю Йоаким почал штредком 1963. року робиц як погонски инжинєр у Фабрики арматурох Истра у Кули. Йоаким Еделински ше 1964. року оженєл зоз Йозефину родз. Панкович. У малженстве мали два дзивки, Весну и Саню. == Спортска кариєра пошвецена фодбалу == Почал бавиц фодбал за ФК Русин 1957. року. Бул дружелюбиви, лєгко правел контакти и ширел круг приятельох так же нєодлуга Йоаким достал назвиско Тоша. По тим назвиску го шицки у валалє, алє и ширше, познали. Перше кратши час бавел у подростку а вец вошол до першого тиму. Постал стандардни бавяч у одбрани, на позициї правого бека. За перши тим ФК Русин Йоаким Еделински бавел 15 роки. При концу кариєри ходзел до тренерскей школи за фодбал хтора була орґанизована у Зомборе, одслухал шицки преподаваня и положел испити за квалификованого тренера. Кед закончел кариєру фодбалера вон предлужел як тренер подростку у ФК Русин по 1973. рок. Од 1973 та по 1979. рок Йоаким Еделински бул на роботи у Нємецкей. Нєодлуга як там сцигнул вон дознал же у тим краю у фодбалскей лиґи бул и ФК Домовина, тим у хторим векшина бавячох були роботнїки зоз Югославиї. Бул то нє найлєпше орґанизовни и водзени тим, медзи иншим, нє мали анї тренера. Вон ше нєодлуга уключел до роботи того тиму. Понеже мал богате бавяцке, алє и тренерске искуство, вон ше прилапел буц тренер у ФК Домовина и помали приведол тим по уровень же о єден час вони постали шампионє у лиґи у хторей бавели. Кед ше Йоаким Еделински 1979. року врацел назад до Югославиї такой ше прилапел ознова буц тренер подростку у ФК Русин. Понеже шицки тоти роки Йоаким жил за ФК Русин и доприношел спортскому дружтву и фодбалскому тиму кельо лєм могол вон здобул довириє Управи клуба дзе мал рижни функциї. Медзи иншим, двараз бул виберани за предсидателя СД Русин. Под час єдного мандату предсидателя удало ше му збудовац купатила зоз тушами при зоблєкальньох за бавячох цо було вельорочне жаданє ґенерацийох керестурских фодбалерох. Же його спортска кариєра и робота у Спортским дружтве Русин була замеркована и ценєна потвердзує и факт же з нагоди означованя 100-рочнїци ФК Русин Йоаким Еделински приял найвисше клубске припознанє - плакету почесного члена Спортского Дружтва. Попри анґажованя на спортским планє у валалє, Йоаким бул на два заводи и член Совиту Месней заєднїци Руского Керестура. Тиж так роками бул предсидатель Здруженя резервних воєних старешинох у валалє. Йоаким Еделински Тоша пошол до прейґчасовей пензиї 1995. року. == Ґалерия == == Литература == == Вонкашнї вязи == Златко Рамач, [https://www.youtube.com/watch?v=XIojiHgdY04 VIK ENTUZIJAZMA - 100-ročnjica FK "Rusin" z Ruskoho Kerestura], kanal Verbovec, youtube.com, 27. октобер 2023. [[Катеґория:Керестурци]] [[Катеґория:Керестурски спортисти]] [[Катеґория:Спортисти]] [[Катеґория:ФК Русин]] [[Катеґория:Почесни член]] [[Катеґория:Фодбалере]] [[Катеґория:Тренере]] [[Катеґория:19. децембер]] [[Катеґория:Народзени 1940]] f2228mqfgzehcojnai9vajdyho11s5y 22392 22391 2026-10-14T23:50:36Z Keresturec 18 Менши форматированя 22392 wikitext text/x-wiki {{Инфорамик | headerstyle = background: #5DADEC; | header1 =<big> Йоаким Еделински </big> | label2 = | data2 = [[File:Joakim Edеlinski.jpg|center|290px]] | header3 = Особни информациї | label4 = Назвиско | data4 = Тоша | label5 = Датум народзеня | data5 =19. децембер 1940. | label6 = Датум упокоєня | data6 = | label7 = Поховани | data7 = | label8 = Висина | data8 = | label9 = Позиция у тиме | data9 = прави бек | label10 = Спорт | data10 = Фодбал | label11 = Державянство | data11 = югославянске, сербске | header12 = Сениорска кариєра | label13 = Припознаня | data13 = Плакета почесного члена СД Русин }} '''Йоаким Еделински''' (*19. децембер 1940), бавяч [[ФК Русин|ФК ''Русин'']] у [[Руски Керестур|Руским Керестуре]], тренер подростку и на два заводи предсидатель СД ''Русин''. == Биоґрафия == Йоаким Еделински народзени 19. децембра 1940. року у Руским Керестуре. Оцец Михал и мац Леона родз. Корпаш. Мал ище двох младших братох, Юлияна и Ярослава. Основну школу Йоаким закончел у Руским Керестуре, Штредню машинску школу у Новим Садзе а потим и Висшу машинску школу (машински напрям) тиж у Новим Садзе. Ище як школяр штредней школи Йоаким ше визначел як добри [[спортиста]] и младежски активиста. Як студент Висшей машинскей школи нашол ше у ґрупи младих, полєтних студентох и штредньошколцох хтори жадали же би їх пребуванє у валалє през лєто було вельо змистовнєйше и хасновитше як цо то було у 50-тих рокох. У складзе з таку инициятиву Йоаким ше нашол у составе першого Управного одбору Клуба студентох и школярох штреднїх школох у Руским Керестуре. Бул задлужени за спортски живот младих. Тот Управни одбор вдерел фундаменти [[Фестивал рускей култури Червена ружа|Фестивалу култури Червена ружа]]. По дипломованю Йоаким почал штредком 1963. року робиц як погонски инженєр у Фабрики арматурох ''Истра'' у Кули. Йоаким Еделински ше 1964. року оженєл зоз Йозефину родз. Панкович. У малженстве мали два дзивки, Весну и Саню. == Спортска кариєра пошвецена фодбалу == Почал бавиц фодбал за ФК ''Русин'' 1957. року. Бул дружелюбиви, лєгко правел контакти и ширел круг приятельох так же нєодлуга Йоаким достал назвиско Тоша. По тим назвиску го шицки у валалє, алє и ширше, познали. Перше кратши час бавел у подростку а вец вошол до першого тиму. Постал стандардни бавяч у одбрани, на позициї правого бека. За перши тим ФК ''Русин'' Йоаким Еделински бавел 15 роки. При концу кариєри ходзел до тренерскей школи за фодбал хтора була орґанизована у Зомборе, одслухал шицки преподаваня и положел испити за квалификованого тренера. Кед закончел кариєру фодбалера вон предлужел як тренер подростку у ФК ''Русин'' по 1973. рок. Од 1973 та по 1979. рок Йоаким Еделински бул на роботи у Нємецкей. Нєодлуга як там сцигнул вон дознал же у тим краю у фодбалскей лиґи бул и ФК ''Домовина'', тим у хторим векшина бавячох були роботнїки зоз Югославиї. Бул то нє найлєпше орґанизовни и водзени тим, медзи иншим, нє мали анї тренера. Вон ше нєодлуга уключел до роботи того тиму. Понеже мал богате бавяцке, алє и тренерске искуство, вон ше прилапел буц тренер у ФК ''Домовина'' и помали приведол тим по уровень же о єден час вони постали шампионє у лиґи у хторей бавели. Кед ше Йоаким Еделински 1979. року врацел назад до Югославиї такой ше прилапел ознова буц тренер подростку у ФК ''Русин''. Понеже шицки тоти роки Йоаким жил за ФК ''Русин'' и доприношел спортскому дружтву и фодбалскому тиму кельо лєм могол вон здобул довириє Управи клуба дзе мал рижни функциї. Медзи иншим, двараз бул виберани за предсидателя СД Русин. Под час єдного мандату предсидателя удало ше му збудовац купатила зоз тушами при зоблєкальньох за бавячох цо було вельорочне жаданє ґенерацийох керестурских фодбалерох. Же його спортска кариєра и робота у Спортским дружтве Русин була замеркована и ценєна потвердзує и факт же з нагоди означованя 100-рочнїци ФК Русин Йоаким Еделински приял найвисше клубске припознанє - плакету почесного члена Спортского Дружтва. Попри анґажованя на спортским планє у валалє, Йоаким бул на два заводи и член Совиту Месней заєднїци Руского Керестура. Тиж так роками бул предсидатель Здруженя резервних воєних старешинох у валалє. Йоаким Еделински Тоша пошол до прейґчасовей пензиї 1995. року. == Ґалерия == == Литература == == Вонкашнї вязи == * Златко Рамач, [https://www.youtube.com/watch?v=XIojiHgdY04 VIK ENTUZIJAZMA - 100-ročnjica FK "Rusin" z Ruskoho Kerestura], kanal Verbovec, youtube.com, 27. октобер 2023. [[Катеґория:Керестурци]] [[Катеґория:Керестурски спортисти]] [[Катеґория:Спортисти]] [[Катеґория:ФК Русин]] [[Катеґория:Почесни член]] [[Катеґория:Фодбалере]] [[Катеґория:Тренере]] [[Катеґория:19. децембер]] [[Катеґория:Народзени 1940]] 48mgtgdpqwd4kcsucjavgokdnwgqgmc 22397 22392 2026-10-15T02:26:50Z Keresturec 18 Уложени 3 фотки 22397 wikitext text/x-wiki {{Инфорамик | headerstyle = background: #5DADEC; | header1 =<big> Йоаким Еделински </big> | label2 = | data2 = [[Файл:Joakim Edelinski.jpg|центар|мини|299x299п]] | header3 = Особни информациї | label4 = Назвиско | data4 = Тоша | label5 = Датум народзеня | data5 =19. децембер 1940. | label6 = Датум упокоєня | data6 = | label7 = Поховани | data7 = | label8 = Висина | data8 = | label9 = Позиция у тиме | data9 = прави бек | label10 = Спорт | data10 = Фодбал | label11 = Державянство | data11 = югославянске, сербске | header12 = Сениорска кариєра | label13 = Припознаня | data13 = Плакета почесного члена СД Русин }} '''Йоаким Еделински''' (*19. децембер 1940), бавяч [[ФК Русин|ФК ''Русин'']] у [[Руски Керестур|Руским Керестуре]], тренер подростку и на два заводи предсидатель СД ''Русин''. == Биоґрафия == Йоаким Еделински народзени 19. децембра 1940. року у Руским Керестуре. Оцец Михал и мац Леона родз. Корпаш. Мал ище двох младших братох, Юлияна и Ярослава. Основну школу Йоаким закончел у Руским Керестуре, Штредню машинску школу у Новим Садзе а потим и Висшу машинску школу (машински напрям) тиж у Новим Садзе. Ище як школяр штредней школи Йоаким ше визначел як добри [[спортиста]] и младежски активиста. Як студент Висшей машинскей школи нашол ше у ґрупи младих, полєтних студентох и штредньошколцох хтори жадали же би їх пребуванє у валалє през лєто було вельо змистовнєйше и хасновитше як цо то було у 50-тих рокох. У складзе з таку инициятиву Йоаким ше нашол у составе першого Управного одбору Клуба студентох и школярох штреднїх школох у Руским Керестуре. Бул задлужени за спортски живот младих. Тот Управни одбор вдерел фундаменти [[Фестивал рускей култури Червена ружа|Фестивалу култури Червена ружа]]. По дипломованю Йоаким почал штредком 1963. року робиц як погонски инженєр у Фабрики арматурох ''Истра'' у Кули. Йоаким Еделински ше 1964. року оженєл зоз Йозефину родз. Панкович. У малженстве мали два дзивки, Весну и Саню. == Спортска кариєра пошвецена фодбалу == [[Файл:Podrostok FK Rusina.jpg|мини|453x453п]] Почал бавиц фодбал за ФК ''Русин'' 1957. року. Бул дружелюбиви, лєгко правел контакти и ширел круг приятельох так же нєодлуга Йоаким достал назвиско Тоша. По тим назвиску го шицки у валалє, алє и ширше, познали. Перше кратши час бавел у подростку а вец вошол до першого тиму. Постал стандардни бавяч у одбрани, на позициї правого бека. За перши тим ФК ''Русин'' Йоаким Еделински бавел 15 роки. При концу кариєри ходзел до тренерскей школи за фодбал хтора була орґанизована у Зомборе, одслухал шицки преподаваня и положел испити за квалификованого тренера. Кед закончел кариєру фодбалера вон предлужел як тренер подростку у ФК ''Русин'' по 1973. рок. Од 1973 та по 1979. рок Йоаким Еделински бул на роботи у Нємецкей. Нєодлуга як там сцигнул вон дознал же у тим краю у фодбалскей лиґи бул и ФК ''Домовина'', тим у хторим векшина бавячох були роботнїки зоз Югославиї. Бул то нє найлєпше орґанизовни и водзени тим, медзи иншим, нє мали анї тренера. Вон ше нєодлуга уключел до роботи того тиму. Понеже мал богате бавяцке, алє и тренерске искуство, вон ше прилапел буц тренер у ФК ''Домовина'' и помали приведол тим по уровень же о єден час вони постали шампионє у лиґи у хторей бавели. Кед ше Йоаким Еделински 1979. року врацел назад до Югославиї такой ше прилапел ознова буц тренер подростку у ФК ''Русин''. Понеже шицки тоти роки Йоаким жил за ФК ''Русин'' и доприношел спортскому дружтву и фодбалскому тиму кельо лєм могол вон здобул довириє Управи клуба дзе мал рижни функциї. Медзи иншим, двараз бул виберани за предсидателя СД Русин. Под час єдного мандату предсидателя удало ше му збудовац купатила зоз тушами при зоблєкальньох за бавячох цо було вельорочне жаданє ґенерацийох керестурских фодбалерох. Же його спортска кариєра и робота у Спортским дружтве Русин була замеркована и ценєна потвердзує и факт же з нагоди означованя 100-рочнїци ФК Русин Йоаким Еделински приял найвисше клубске припознанє - плакету почесного члена Спортского Дружтва. Попри анґажованя на спортским планє у валалє, Йоаким бул на два заводи и член Совиту Месней заєднїци Руского Керестура. Тиж так роками бул предсидатель Здруженя резервних воєних старешинох у валалє. Йоаким Еделински Тоша пошол до прейґчасовей пензиї 1995. року. == Ґалерия == <gallery> Файл:Podrostok FK Rusina 2.jpg Файл:FK Rusin RK.jpg </gallery> == Литература == == Вонкашнї вязи == * Златко Рамач, [https://www.youtube.com/watch?v=XIojiHgdY04 VIK ENTUZIJAZMA - 100-ročnjica FK "Rusin" z Ruskoho Kerestura], kanal Verbovec, youtube.com, 27. октобер 2023. [[Катеґория:Керестурци]] [[Катеґория:Керестурски спортисти]] [[Катеґория:Спортисти]] [[Катеґория:ФК Русин]] [[Катеґория:Почесни член]] [[Катеґория:Фодбалере]] [[Катеґория:Тренере]] [[Катеґория:19. децембер]] [[Катеґория:Народзени 1940]] 2emzf2cflrd0g9wxbuo3038jcke4w8j 0 3816 22381 2026-10-14T15:55:50Z Saslavik 1716 Нови бок: „{{Рошлїни|Назва=Тритикал|Латинска назва=Triticosecale, Triticale|Слика=Gossliwil Jun 2015 f.jpg|Опис_слики=Triticale|Царство=Plantae|Кладус1=Tracheophytes|Кладус=Angiospermae|Кладус2=Monocotyledones|Кладус3=Сommelinids|Ряд=Poales|Фамилия=Poaceae|Подфамилия=Pooideae|Род=<big>× ''Triticosecale''<br /> <small>Wittm. ex A. Camus.</small>|Синоними=× ''Triticale''…“ 22381 wikitext text/x-wiki {{Рошлїни|Назва=Тритикал|Латинска назва=Triticosecale, Triticale|Слика=Gossliwil Jun 2015 f.jpg|Опис_слики=Triticale|Царство=Plantae|Кладус1=Tracheophytes|Кладус=Angiospermae|Кладус2=Monocotyledones|Кладус3=Сommelinids|Ряд=Poales|Фамилия=Poaceae|Подфамилия=Pooideae|Род=<big>× ''Triticosecale''<br /> <small>Wittm. ex A. Camus.</small>|Синоними=× ''Triticale'' <small>Tscherm.-Seys. ex Müntzing</small>|Ширина_слики=310п}} '''Тритикал''' (лат. ''Triticosecale, Triticale'') то род житаркох зоз фамилиї Poaceae, чийо ше зарно хаснує и за костиранє людзох и за карменє статку. == Походзенє == Тритикал настал з крижаньом жита и ражу, и представя гибрид жита. Зявел ше при концу 19. вику у Шкотскей и Нємецкей. Тритикал синтетична рошлїнска файта, алополиплоїд, и нєшка єст два форми: гексаплоїдна зоз 42 громозомами и октоплоїдна зоз 56 громозомами. Тот гибрид ма шицки громозоми вулґаре жита (2n-42), и шицки громозоми ражу (2n-14). Гексаплоїдна форма ма два ґеноми дурум жита, алє и коло того же дурум жито ма квалитетнєйше зарно од вулґаре жита, гибрид з тей комбинациї ма зарно горшого квалитету и нїзшого урожаю од октоплоїдного тритикалу. Рошлїни октоплоїду интерметиярни у збудови и висини рошлїни, форми класкох, квалитету и структури зарна, а по фарби класки и стебелка (слами) подобнєйши ражу.<ref>[http://www.agroplod.rs/zemljoradnja/ratarstvo/tritikale-%E2%80%93-ukrstanje-psenice-i-razi "„Poreklo tritikalea”"].</ref> [[Файл:Wheat, rye, triticale montage.jpg|мини|280п|лево|Зарна жита, ражу и тритикалу − зарно тритикалу досц векше од зарна жита и ражу.]] == Хаснованє == Тритикал спочатку, пре нутритивну вредносц хтора векша и як кукурица, селекционере и фаховци за карменє статку препоручовали за шицки файти животиньох. Останїх рокох ше тритикал вше баржей уводзи до чловекового костираня, до продукциї ткв. интеґралних продуктох вєдно зоз житну муку. При врецу цеста з тритикаловей муки, з активносцу ферментох алфа-амилази, скроб (або крохмаль) ше барз швидко претворює до цукру, та ше прето достава хлєб барз сладкого смаку. Тритикал ше хаснує ище и за продукцию алкоголу и пивского сладу. Желєна маса сортох за карменє ше хаснує за статок, а мож ю тиж так осушиц и на шено або за силажу, дзе ше хаснує цалу рошлїну.<ref>[http://www.zdravasrbija.com/lat/Zemlja/Ratarstvo/1110-TRITIKALE.php/ "„Upotreba tritikalea”"].</ref> == Аґротехнїчни мири пестованя == === Плодоряд === Тритикал нє подноши пестованє у монокултури, та на исту парцелу приходзи о три роки. Предшаца хтори ше хаснує пред шатву тритикалу то слунечнїк, вчасни гибриди кукурици, кромпльох, гращку и вельорочних травово-бетелїнских мишанїнох.<ref>[http://www.agroklub.rs/sortna-lista/zitarice/tritikale-105/ "„Plodored tritikalea”"].</ref> === Обробок жеми === Основни обробок жеми (оранє) ше окончує глїбоко на 25 до 30 cm. Жем после основного обробку ма буц орещкасто-отрушинкастей структури, пре чувствительни жилкасти корень яки ма тритикал. [[Файл:Triticale rimpaui - Botanischer Garten München-Nymphenburg - DSC07815.JPG|thumb|Triticale rimpaui — Botanischer Garten München-Nymphenburg — DSC07815]] === Гноєнє === Количества гною виноша коло 300 kg/ha NPK (8:16:24), а за прикармйованє ше хаснує азотни лєгко розпущуюци гної на яр, алє ше применює и гноєнє з хлївским гнойом, од 20 до 40 t/ha. Приклад гноєня: · У основним обробку: 300 kg/ha NPK (7:20:30), · Перше прикармйованє у фази ярнього рушаня веґетациї: 200 kg/ha KAN, · Друге прикармйованє у фази класканя: 150 kg/ha KAN. === Шатва === Оптимални час за шатву перша половка октобра. Шатвова норма виноши 450-500 ключкави зарна/m², односно 200-220 kg/ha нашеня. Глїбина шатви ше руша од 3 до 5 cm (на чежших жемох плїтше, а на лєгчейших глїбше).<ref>[http://www.agroklub.rs/sortna-lista/zitarice/tritikale-105/ "„Setva tritikalea”"].</ref> === Жатва === Тритикал ше коши кед влажносц зарна спаднє на коло 13%, цо ше случує при концу жатви жита. Урожаї тритикалу можу буц и до 5 t/ha. Коши ше го на преходзе восковей до подполней узретосци, а способ жатви завиши од ступня полєгованя шаца. Сорти предвидзени на зарно маю тварду и нїзку сламу та нє полєгню, а сорти предвидзени на карменє маю високу сламу, та у чаше дозреваня лєгко полєгню. == Заключенє == Тритикал вельо обецує як комерциялне шаце, бо ма потенциял занїмац ше зоз специфичнима проблемами у самей индустриї житаркох. Виглєдованє високих стандардох ше у тей хвильки запровадзує у швеце, у местох як цо Универзитет Стеленбош у Южней Африки. Конвенционалне пестованє рошлїнох помогло засновац тритикал як барз добре шаце, окреме дзе условия нє таки добри за пестованє житаркох. Тритикал синтетована житарка без огляду на велї початни огранїченя, як цо нєможлївосц репродукованя пре нєплодносц и сушенє нашеня. Слаби урожай и слаба нутритивна вредносц углавним елиминовани. Технїки култури тканї у одношеню на жито и тритикал указую константне напредованє, алє изолация и пестованє дзепоєдних микроспорох випатра найвецей обецую. Велї молекуларни маркери мож применїц на маркер з помоцу трансфер ґенох, алє остава вираз Р-гена у новей ґенетскей позадини тритикалу же би ше го виглєдало. == Референци == {{reflist}} == Жридло == https://sr.wikipedia.org/wiki/Тритикале {{Commonscat}} [[Катеґория: Житарки]] qdddjnievtds7pxb2c77m0hhojfj455 22383 22381 2026-10-14T18:22:42Z Olirk55 19 Означени викивязи 22383 wikitext text/x-wiki {{Рошлїни|Назва=Тритикал|Латинска назва=Triticosecale, Triticale|Слика=Gossliwil Jun 2015 f.jpg|Опис_слики=Triticale|Царство=Plantae|Кладус1=Tracheophytes|Кладус=Angiospermae|Кладус2=Monocotyledones|Кладус3=Сommelinids|Ряд=Poales|Фамилия=Poaceae|Подфамилия=Pooideae|Род=<big>× ''Triticosecale''<br /> <small>Wittm. ex A. Camus.</small>|Синоними=× ''Triticale'' <small>Tscherm.-Seys. ex Müntzing</small>|Ширина_слики=310п}} '''Тритикал''' (лат. ''Triticosecale, Triticale'') то род [[Житарки|житаркох]] зоз фамилиї Poaceae, чийо ше зарно хаснує и за костиранє людзох и за карменє статку. == Походзенє == Тритикал настал з крижаньом жита и ражу, и представя гибрид жита. Зявел ше при концу 19. вику у Шкотскей и Нємецкей. Тритикал синтетична рошлїнска файта, алополиплоїд, и нєшка єст два форми: гексаплоїдна зоз 42 громозомами и октоплоїдна зоз 56 громозомами. Тот гибрид ма шицки громозоми вулґаре жита (2n-42), и шицки громозоми ражу (2n-14). Гексаплоїдна форма ма два ґеноми дурум жита, алє и коло того же дурум жито ма квалитетнєйше зарно од вулґаре жита, гибрид з тей комбинациї ма зарно горшого квалитету и нїзшого урожаю од октоплоїдного тритикалу. Рошлїни октоплоїду интерметиярни у збудови и висини рошлїни, форми класкох, квалитету и структури зарна, а по [[Фарба|фарби]] класки и стебелка ([[Слама|слами]]) подобнєйши ражу.<ref>[http://www.agroplod.rs/zemljoradnja/ratarstvo/tritikale-%E2%80%93-ukrstanje-psenice-i-razi "„Poreklo tritikalea”"].</ref> [[Файл:Wheat, rye, triticale montage.jpg|мини|280п|лево|Зарна жита, ражу и тритикалу − зарно тритикалу досц векше од зарна жита и ражу.]] == Хаснованє == Тритикал спочатку, пре нутритивну вредносц хтора векша и як [[кукурица]], селекционере и фаховци за карменє статку препоручовали за шицки файти животиньох. Останїх рокох ше тритикал вше баржей уводзи до чловекового костираня, до продукциї ткв. интеґралних продуктох вєдно зоз житну муку. При врецу цеста з тритикаловей муки, з активносцу ферментох алфа-амилази, скроб (або крохмаль) ше барз швидко претворює до цукру, та ше прето достава хлєб барз сладкого смаку. Тритикал ше хаснує ище и за продукцию алкоголу и пивского сладу. Желєна маса сортох за карменє ше хаснує за статок, а мож ю тиж так осушиц и на шено або за силажу, дзе ше хаснує цалу рошлїну.<ref>[http://www.zdravasrbija.com/lat/Zemlja/Ratarstvo/1110-TRITIKALE.php/ "„Upotreba tritikalea”"].</ref> == Аґротехнїчни мири пестованя == === Плодоряд === Тритикал нє подноши пестованє у монокултури, та на исту парцелу приходзи о три роки. Предшаца хтори ше хаснує пред шатву тритикалу то слунечнїк, вчасни гибриди кукурици, [[Кромпля|кромпльох]], гращку и вельорочних травово-бетелїнских мишанїнох.<ref>[http://www.agroklub.rs/sortna-lista/zitarice/tritikale-105/ "„Plodored tritikalea”"].</ref> === Обробок жеми === Основни обробок жеми (оранє) ше окончує глїбоко на 25 до 30 cm. Жем после основного обробку ма буц орещкасто-отрушинкастей структури, пре чувствительни жилкасти корень яки ма тритикал. [[Файл:Triticale rimpaui - Botanischer Garten München-Nymphenburg - DSC07815.JPG|thumb|Triticale rimpaui — Botanischer Garten München-Nymphenburg — DSC07815]] === Гноєнє === Количества гною виноша коло 300 kg/ha NPK (8:16:24), а за прикармйованє ше хаснує азотни лєгко розпущуюци гної на яр, алє ше применює и гноєнє з хлївским гнойом, од 20 до 40 t/ha. Приклад гноєня: · У основним обробку: 300 kg/ha NPK (7:20:30), · Перше прикармйованє у фази ярнього рушаня веґетациї: 200 kg/ha KAN, · Друге прикармйованє у фази класканя: 150 kg/ha KAN. === Шатва === Оптимални час за шатву перша половка октобра. Шатвова норма виноши 450-500 ключкави зарна/m², односно 200-220 kg/ha нашеня. Глїбина шатви ше руша од 3 до 5 cm (на чежших жемох плїтше, а на лєгчейших глїбше).<ref>[http://www.agroklub.rs/sortna-lista/zitarice/tritikale-105/ "„Setva tritikalea”"].</ref> === Жатва === Тритикал ше коши кед влажносц зарна спаднє на коло 13%, цо ше случує при концу жатви [[Жито|жита]]. Урожаї тритикалу можу буц и до 5 t/ha. Коши ше го на преходзе восковей до подполней узретосци, а способ жатви завиши од ступня полєгованя шаца. Сорти предвидзени на зарно маю тварду и нїзку сламу та нє полєгню, а сорти предвидзени на карменє маю високу сламу, та у чаше дозреваня лєгко полєгню. == Заключенє == Тритикал вельо обецує як комерциялне шаце, бо ма потенциял занїмац ше зоз специфичнима проблемами у самей индустриї житаркох. Виглєдованє високих стандардох ше у тей хвильки запровадзує у швеце, у местох як цо Универзитет Стеленбош у Южней Африки. Конвенционалне пестованє рошлїнох помогло засновац тритикал як барз добре шаце, окреме дзе условия нє таки добри за пестованє житаркох. Тритикал синтетована житарка без огляду на велї початни огранїченя, як цо нєможлївосц репродукованя пре нєплодносц и сушенє нашеня. Слаби урожай и слаба нутритивна вредносц углавним елиминовани. Технїки култури тканї у одношеню на жито и тритикал указую константне напредованє, алє изолация и пестованє дзепоєдних микроспорох випатра найвецей обецую. Велї молекуларни маркери мож применїц на маркер з помоцу трансфер ґенох, алє остава вираз Р-гена у новей ґенетскей позадини тритикалу же би ше го виглєдало. == Референци == {{reflist}} == Жридло == https://sr.wikipedia.org/wiki/Тритикале {{Commonscat}} [[Катеґория: Житарки]] hszx7wfsqmhqm4k7q5uziudv8ye1cp0 0 3817 22384 2026-10-14T18:26:57Z Olirk55 19 Нови бок: „Чоколадова циста ваєчнїкох, ендометриоїдна циста ваєчнїкох (лат. cystis picea ovarii) то єдна з даскелїх файтох цистох на ваєчнїкох, хтору характеризує пренаходок и рост тканї ендометриюму (нукашнього пасма плоднїци) звонка ендометриюму и миометриюму плоднїци. [2][3][4…“ 22384 wikitext text/x-wiki Чоколадова циста ваєчнїкох, ендометриоїдна циста ваєчнїкох (лат. cystis picea ovarii) то єдна з даскелїх файтох цистох на ваєчнїкох, хтору характеризує пренаходок и рост тканї ендометриюму (нукашнього пасма плоднїци) звонка ендометриюму и миометриюму плоднїци. [2][3][4]  Назва „чоколадова циста” походзи од єй цмокафового випатрунку, єй фарба приходзи од стиднутей креви хтора настава кед ше крев збера у цисти у каждей шлїдуюцей менструациї. [5][6] З часом циста може вироснуц до велькосци помаранчеца. [7][8][9][10][11][12] Епидемиолоґия Утвердзене же ендометриоїдна циста ваєчнїкох потрафя коло 10% женох у репродуктивним чаше. Медзитим, лєм коло 3% женох у репродуктивним чаше маю клинїчно значну хороту. [13]Медзи тима 3%, єст специфични популациї у хторих ендометриоза досц розширена. Наприклад, ендометриоїдна циста ваєчнїикох найдзена при скоро 50% женох хтори маю проблеми зоз нєплодносцу и при скоро 70% женох зоз больом у карлїци. [14][15] Єст огранїчени податки кеди ше провадзи преваленция ендометриоїдней цисти ваєчнїикох. Медзитим, преценює ше же 17 до 44% женох зоз ендометриозу ма ендометриоїдну цисту ваєчнїкох, [16][17] а 28% тих женох буду мац билатерални ендометриоїдни цисти ваєчнїикох. [18]У специфичней популациї субфетилитету, коло 17% тих женох маю ендометриоїдни цисти ваєчнїкох. [19] Фактори ризику Тиж так єст огранїчени податки хтори указую на специфични фактори ризику лєм за ендометриоїдни цисти ваєчнїикох. [20] Медзитим, познати общи фактори ризику за розвой ендометриози:  Нулипаритет,  Вчасна менарха (углавним скорей 11 до 13 рокох), [20]  Позна менопауза, кратки менструални циклуси (менєй од 27 днї), [21]  Обилне менструалне кирвавенє, [22]  Милерово аномалиї. [23]  Висина векша од 68 инчи, [24]  Нїзки индекс тїлесней маси (БМИ), [22]  Трошенє вельких количествох транс нєзасицених масцох, [25]  Виложеносц диетилстилбестролу у плоднїци. [26] Попри факторох ризику за ендометриозу, на зявенє хороти уплївую и други ризики за пациєнтох. Велї од нїх предходно розпатрани, як цо то нєплодносц, хронїчни боль у карлїци, дисхезия, диспареуния и дисменорея. Медзитим, тиж так утвердзене же жени зоз ендометриозу маю звекшани ризик за одредзени файти рака ваєчнїкох. Шицок ризик од рака ваєчнїкох остава нїзки. Медзитим, вецей студиї указали же жени зоз ендометриозу маю векшу инциденцу бистрих клїтинкох и ендометриодного карциному ваєчнїикох. [27] Єдна студия зоз Финскей одкрила звекшани ризик лєм при женох хтори мали ендометриоїдну цисту ваєчнїкох. [28] Етиопатоґенеза Точни спричиньователь наставаня чоколадовей цисти нє познати. Єст велї теориї о наставаю ендометриози хтори ше розвиваю до двох главних напрямох. [29]  Єдна теория ма идею метаплазиї епицела одредзеночо орґану, до епицела ендометриюму.  Друга теория розпатра идею ендометриотского имплантанту, або доходзеня ендометрийних клїтинкох до одредзеного места у хторим ше окончує їх имплантация, при чоколадовей цисти то ваєчнїк. [23] Штреднї час (роки) од перших симптомох по одход до дохтора и хирурґийну дияґнозу спрам старосци кеди симптоми настали. [30][31] Старосц и час зявеня симптомох Час од перших симптомох по одход до дохтора Час од одходу до дохтора по хирурґийну дияґнозу Шицкок час од перших симптомох по дияґнозу &lt; 19 2.0 9.0 12.1 20 - 29 0,5 4.0 4.5 &gt;30 0.2 3.0 3.3 п &lt; 0,01 &lt; 0,01 &lt; 0,01 Клинїчна слика Главни и найчастейши симптом чоколадовей цисти ваєчнїкох то карлїчни боль. Боль углавним зрозмирни зоз розширеносцу хороти, гоч даєдни жени нє чувствую, або чувствую барз мали боль, без огляду на вельку розширеносц и напредованє хороти. [33] Боль може буц и интензивни, гоч ендометриоза нє така розширена. Други симптоми можу уключовац: [34][22]  Дисменорею, хтора може буц проґресивна,  Хронїчни боль ( у долнєй часци хрибта и карлїци, або боль у бруху),  Диспареуния,  Боляца перисталтика або боляце мокренє (дизурия),  Обилне менструалне кирвавенє (менораґия),  Млосц и поврацанє,  Скорейменструалне або интерменструалне точкасте кирвавенє. Дияґноза Кед ше сумня на цисту ваєчнїкох, дияґнозу ше поставя зоз ултразвучним препатрунком, [35] дзе мож ясно обачиц ендометриоїдну (чоколадову) цисту ваєчнїкох, алє нє мож утвердзиц чи єст мали жарячиска на перитонеуме малей карлїци. [36][37] Кед ше утвердзи же постої индикация за лапароскопию, зоз ню мож потвердзиц дияґнозу, и видзиц шицки пременки у карлїцовей глїбки и преценїц ступень розширеносци хороти. [38][39] Тиж так треба поробиц анализу маркера Ца – 125 хтори при ендометриози углавним умерено повисшени. [40] Спрам индикацийох, роби ше и ЦТ и МРИ. [41] Терапия Кед ваєчнїк у подполносци претворени до чоколадовей цисти, нєобходне го одстранїц, [42]  а у случаю же єст менши жарячиска цистох и евентуални виростки, одстранює ше их зоз електрокаутеризацию. [43] Оздравенє после лапароскопскей операциї кратке, а операция обовязна прето же нє лїчена ендометриоза може загрожиц плодносц жени. [44][45][46][47][48] Проґноза Шицка проґноза за пациєнтох зоз ендометриозу вигодна. То бениґна хорота. Медзитим, при тей хороти хронїични стан може буц и проґресивни. Пациєнти зоз ендометриозу означую тих зоз чежшим охореньом и прето можу мац вецей длугорочни компликациї од хороти. Гоч лїченє на одредзени час ефикасне за пациєнтох, то стан зоз високим уровньом повторйованя. Главни проблем тей хороти то нєдостаток дефинитивного лїченя, цо може спричинїц длуготирваци проблеми як цо то боль и нєплодносц. Векшина женох ма злєпшованє симптомох кед войду до менопаузи пре нєдостаток цикличней гормоналней сиґнализациї. [49] Компликациї Два главни компликациї ендометриомох исти як и при ендометриози. Тоти компликациї уключую хронїчни боль у карлїци и нєплодносц. Попри того, кед ендометриом 6 центи або векши, то приводзи до звекшаного ризику од торзиї ваєчнїкох, цо вимага наглу хирурґийну интервенцию прето же може присц до траценя ваєчнїка. [13] Жени зоз ендометриозу маю звекшани ризик за одредзени файти рака ваєчнїкох, а ендометриоми ноша мали ризик од набудованя на малиґнитет. Медзитим, ризик од нїх барз нїзки. Опать ище  Цисти ваєчнїкох  Ендометриоза Референци 1.  Дуффy ЈМ, Арамбаге К, Цорреа ФЈ, Оливе D, Фарqухар C, Гаррy Р, Барлоw ДХ, Јацобсон ТЗ. Лапаросцопиц сургерy фор ендометриосис. Цоцхране Датабасе Сyст Рев. 2014 Апр 03;(4):ЦД011031. 2. Vercellini P, Viganò P, Somigliana E, Fedele L (мај 2014). „Endometriosis: pathogenesis and treatment”. Nat Rev Endocrinol.. 10 (5): 261—75. 3. Prat J, D&#39;Angelo E, Espinosa I. „Ovarian carcinomas: at least five different diseases with distinct histological features and molecular genetics”. Hum Pathol.. 80: 11—27. октобар 2018. 4. Culley L, Law C, Hudson N, Denny E, Mitchell H, Baumgarten M, Raine-Fenning N (2013). „„The social and psychological impact of endometriosis on women&#39;s lives: A critical narrative review””. Human Reproduction Update. 19 (6): 625—639.. 5. Lam, K.; Lang, E. (новембар 2020). „Endometriosis as a rare cause of small bowel obstruction”. ANZ J Surg. 90 (11): E137—E138.. 6. Qiu, J.; Liu, Y.; Liu, M. (2012). „Ovarian interstitial blood flow changes assessed by transvaginal colour Doppler sonography: Predicting ovarian endometrioid cyst-induced injury to ovarian interstitial vessels”. Archives of Gynecology and Obstetrics.. 285: 427—433.. 7. Bulletti, Carlo; Coccia, Maria Elisabetta; Battistoni, Silvia; Borini, Andrea (2010-08- 01). „Endometriosis and infertility (a review)”. Journal of Assisted Reproduction and Genetics.. 27 (8): 441—447.. 8. Alborzi S, Zarei A, Alborzi S, Alborzi M (септембар 2006). „Management of ovarian endometrioma”. Clin Obstet Gynecol.. 49 (3): 480—91.. 6v5djvs6rakd9hczw0agl94n4ecccm8 22387 22384 2026-10-14T19:19:11Z Olirk55 19 Форматированє бока, викивязи 22387 wikitext text/x-wiki {{Infobox medical condition (new)-lat | name = Čokoladna cista jajnika | synonyms = Endometriom, endometrioidna cista | image = Perforierte Endometriosezyste.jpg | caption = Endoskopski nalaz perforirane čokoladne ciste | pronounce = | field = [[ginekologija]] | symptoms = | complications = | onset = | duration = | types = | causes = | risks = | diagnosis = | differential = | prevention = | treatment = hirurški.<ref>Duffy JM, Arambage K, Correa FJ, Olive D, Farquhar C, Garry R, Barlow DH, Jacobson TZ. Laparoscopic surgery for endometriosis. Cochrane Database Syst Rev. 2014 Apr 03;(4):CD011031.</ref> | medication = | prognosis = | frequency = | deaths = }} '''Чоколадова циста ваєчнїкох''', ендометриоїдна циста [[Ваєчнїки|ваєчнїкох]] (лат. ''cystis picea ovarii'') то єдна з даскелїх файтох цистох на ваєчнїкох, хтору характеризує пренаходок и рост тканї ендометриюму (нукашнього пасма [[Плоднїца|плоднїци]]) звонка ендометриюму и миометриюму плоднїци. [2][3][4]  Назва „чоколадова циста” походзи од єй цмокафового випатрунку, єй [[фарба]] приходзи од стиднутей креви хтора настава кед ше крев збера у цисти у каждей шлїдуюцей менструациї. [5][6] З часом циста може вироснуц до велькосци помаранчеца.[ 7][8][9][10][11][12] Епидемиолоґия Утвердзене же ендометриоїдна циста ваєчнїкох потрафя коло 10% женох у репродуктивним чаше. Медзитим, лєм коло 3% женох у репродуктивним чаше маю клинїчно значну хороту.[13] Медзи тима 3%, єст специфични популациї у хторих ендометриоза досц розширена. Наприклад, ендометриоїдна циста ваєчнїикох найдзена при скоро 50% женох хтори маю проблеми зоз нєплодносцу и при скоро 70% женох зоз больом у карлїци. [14][15] Єст огранїчени податки кеди ше провадзи преваленция ендометриоїдней цисти ваєчнїикох. Медзитим, преценює ше же 17 до 44% женох зоз ендометриозу ма ендометриоїдну цисту ваєчнїкох, [16][17] а 28% тих женох буду мац билатерални ендометриоїдни цисти ваєчнїикох.[18] У специфичней популациї субфетилитету, коло 17% тих женох маю ендометриоїдни цисти ваєчнїкох. [19] Фактори ризику Тиж так єст огранїчени податки хтори указую на специфични фактори ризику лєм за ендометриоїдни цисти ваєчнїикох. [20] Медзитим, познати общи фактори ризику за розвой [[Ендометриоза|ендометриози]]: :♦ Нулипаритет, :♦ Вчасна [[менарха]] (углавним скорей 11 до 13 рокох), [20] :♦ Позна [[менопауза]], кратки менструални циклуси (менєй од 27 днї), [21] :♦ Обилне менструалне кирвавенє, [22] :♦ Милерово аномалиї. [23] :♦ Висина векша од 68 инчи, [24] :♦ Нїзки индекс тїлесней маси (БМИ), [22] :♦ Трошенє вельких количествох транс нєзасицених масцох, [25] :♦ Виложеносц диетилстилбестролу у плоднїци. [26] Попри факторох ризику за ендометриозу, на зявенє хороти уплївую и други ризики за пациєнтох. Велї од нїх предходно розпатрани, як цо то нєплодносц, хронїчни боль у карлїци, дисхезия, диспареуния и [[дисменорея]]. Медзитим, тиж так утвердзене же жени зоз ендометриозу маю звекшани ризик за одредзени файти рака ваєчнїкох. Шицок ризик од рака ваєчнїкох остава нїзки. Медзитим, вецей студиї указали же жени зоз ендометриозу маю векшу инциденцу бистрих клїтинкох и ендометриодного карциному ваєчнїикох. [27] Єдна студия зоз Финскей одкрила звекшани ризик лєм при женох хтори мали ендометриоїдну цисту ваєчнїкох. [28] Етиопатоґенеза Точни спричиньователь наставаня чоколадовей цисти нє познати. Єст велї теориї о наставаю ендометриози хтори ше розвиваю до двох главних напрямох. [29] :♦ Єдна теория ма идею метаплазиї епицела одредзеночо орґану, до епицела ендометриюму. :♦ Друга теория розпатра идею ендометриотского имплантанту, або доходзеня ендометрийних клїтинкох до одредзеного места у хторим ше окончує їх имплантация, при чоколадовей цисти то ваєчнїк. [23] {| class="wikitable" |+ ! colspan="4" |Штреднї час (роки) од перших симптомох по одход до дохтора и хирурґийну дияґнозу спрам старосци кеди симптоми настали. [30][31] |- |<div style="text-align: center;">'''Старосц и час зявеня''' '''симптомох''' |<div style="text-align: center;">'''Час од перших''' '''симптомох по одход до дохтора''' |<div style="text-align: center;">'''Час од одходу до''' '''дохтора по хирурґийну''' '''дияґнозу''' |<div style="text-align: center;">'''Шицкок час од''' '''перших симптомох''' '''по дияґнозу''' |- |<div style="text-align: center;">> 19 |<div style="text-align: center;">2.0 |<div style="text-align: center;">9.0 |<div style="text-align: center;">12.1 |- |<div style="text-align: center;">20 - 29 |<div style="text-align: center;">0,5 |<div style="text-align: center;">4.0 |<div style="text-align: center;">4.5 |- |<div style="text-align: center;">> 30 |<div style="text-align: center;">0.2 |<div style="text-align: center;">3.0 |v3.3 |- |<div style="text-align: center;">п |<div style="text-align: center;">> 0,01 |<div style="text-align: center;">> 0,01 |<div style="text-align: center;">> 0,01 |} Клинїчна слика Главни и найчастейши симптом чоколадовей цисти ваєчнїкох то карлїчни боль. Боль углавним зрозмирни зоз розширеносцу хороти, гоч даєдни жени нє чувствую, або чувствую барз мали боль, без огляду на вельку розширеносц и напредованє хороти. [33] Боль може буц и интензивни, гоч ендометриоза нє така розширена. Други симптоми можу уключовац: [34][22] :♦ Дисменорею, хтора може буц проґресивна, :♦ Хронїчни боль ( у долнєй часци хрибта и карлїци, або боль у бруху), :♦ Диспареуния, :♦ Боляца перисталтика або боляце мокренє (дизурия), :♦ Обилне менструалне кирвавенє (менораґия), :♦ Млосц и поврацанє, :♦ Скорейменструалне або интерменструалне точкасте кирвавенє. Дияґноза Кед ше сумня на цисту ваєчнїкох, дияґнозу ше поставя зоз ултразвучним препатрунком, [35] дзе мож ясно обачиц ендометриоїдну (чоколадову) цисту ваєчнїкох, алє нє мож утвердзиц чи єст мали жарячиска на перитонеуме малей карлїци. [36][37] Кед ше утвердзи же постої индикация за лапароскопию, зоз ню мож потвердзиц дияґнозу, и видзиц шицки пременки у карлїцовей глїбки и преценїц ступень розширеносци хороти. [38][39] Тиж так треба поробиц анализу маркера Ца – 125 хтори при ендометриози углавним умерено повисшени. [40] Спрам индикацийох, роби ше и ЦТ и МРИ. [41] Терапия Кед ваєчнїк у подполносци претворени до чоколадовей цисти, нєобходне го одстранїц, [42]  а у случаю же єст менши жарячиска цистох и евентуални виростки, одстранює ше их зоз електрокаутеризацию. [43] Оздравенє после лапароскопскей операциї кратке, а операция обовязна прето же нє лїчена ендометриоза може загрожиц плодносц жени. [44][45][46][47][48] Проґноза Шицка проґноза за пациєнтох зоз ендометриозу вигодна. То бениґна хорота. Медзитим, при тей хороти хронїични стан може буц и проґресивни. Пациєнти зоз ендометриозу означую тих зоз чежшим охореньом и прето можу мац вецей длугорочни компликациї од хороти. Гоч лїченє на одредзени час ефикасне за пациєнтох, то стан зоз високим уровньом повторйованя. Главни проблем тей хороти то нєдостаток дефинитивного лїченя, цо може спричинїц длуготирваци проблеми як цо то боль и нєплодносц. Векшина женох ма злєпшованє симптомох кед войду до менопаузи пре нєдостаток цикличней гормоналней сиґнализациї. [49] Компликациї Два главни компликациї ендометриомох исти як и при ендометриози. Тоти компликациї уключую хронїчни боль у карлїци и нєплодносц. Попри того, кед ендометриом 6 центи або векши, то приводзи до звекшаного ризику од торзиї ваєчнїкох, цо вимага наглу хирурґийну интервенцию прето же може присц до траценя ваєчнїка. [13] Жени зоз ендометриозу маю звекшани ризик за одредзени файти рака ваєчнїкох, а ендометриоми ноша мали ризик од набудованя на малиґнитет. Медзитим, ризик од нїх барз нїзки. Опать ище  Цисти ваєчнїкох  Ендометриоза == Референци == 1.  Дуффy ЈМ, Арамбаге К, Цорреа ФЈ, Оливе D, Фарqухар C, Гаррy Р, Барлоw ДХ, Јацобсон ТЗ. Лапаросцопиц сургерy фор ендометриосис. Цоцхране Датабасе Сyст Рев. 2014 Апр 03;(4):ЦД011031. 2. Vercellini P, Viganò P, Somigliana E, Fedele L (мај 2014). „Endometriosis: pathogenesis and treatment”. Nat Rev Endocrinol.. 10 (5): 261—75. 3. Prat J, D&#39;Angelo E, Espinosa I. „Ovarian carcinomas: at least five different diseases with distinct histological features and molecular genetics”. Hum Pathol.. 80: 11—27. октобар 2018. 4. Culley L, Law C, Hudson N, Denny E, Mitchell H, Baumgarten M, Raine-Fenning N (2013). „„The social and psychological impact of endometriosis on women&#39;s lives: A critical narrative review””. Human Reproduction Update. 19 (6): 625—639.. 5. Lam, K.; Lang, E. (новембар 2020). „Endometriosis as a rare cause of small bowel obstruction”. ANZ J Surg. 90 (11): E137—E138. 6. Qiu, J.; Liu, Y.; Liu, M. (2012). „Ovarian interstitial blood flow changes assessed by transvaginal colour Doppler sonography: Predicting ovarian endometrioid cyst-induced injury to ovarian interstitial vessels”. Archives of Gynecology and Obstetrics.. 285: 427—433.. 7. Bulletti, Carlo; Coccia, Maria Elisabetta; Battistoni, Silvia; Borini, Andrea (2010-08- 01). „Endometriosis and infertility (a review)”. Journal of Assisted Reproduction and Genetics.. 27 (8): 441—447.. 8. Alborzi S, Zarei A, Alborzi S, Alborzi M (септембар 2006). „Management of ovarian endometrioma”. Clin Obstet Gynecol.. 49 (3): 480—91.. [[Катеґория:Медицина]] [[Катеґория:Ґинеколоґия]] l6h2aqvpdxc2w5yulfy3zttk2m01oes 22399 22387 2026-10-15T09:11:16Z Olirk55 19 Форматированє референцох (гасц) 22399 wikitext text/x-wiki {{Инфорамик | headerstyle = background: #5DADEC; | header1 =<big> Чоколадна циста на ваєчнїкох </big> | label2 = Синоними| data2 = Ендометриом, ендометриоидна циста | header3 = | label4 = | data4 = [[File:Perforierte Endometriosezyste.jpg|thumb|300px|<div style="text-align: center;">Ендоскопски налаз перфорираней чоколадней цисти]] | label5 = Специялносц | data5 = Ґинеколоґия | label6 = Лїченє | data6 = Гирурґийне <ref> Дуффy ЈМ, Арамбаге К, Цорреа ФЈ, Оливе D, Фарqухар C, Гаррy Р, Барлоw ДХ, Јацобсон ТЗ. Лапаросцопиц сургерy фор ендометриосис. Цоцхране Датабасе Сyст Рев. 2014 Апр 03;(4):ЦД011031.</ref> }} '''Чоколадова циста ваєчнїкох''', ендометриоїдна циста [[Ваєчнїки|ваєчнїкох]] (лат. ''cystis picea ovarii'') то єдна з даскелїх файтох цистох на ваєчнїкох, хтору характеризує пренаходок и рост тканї ендометриюму (нукашнього пасма [[Плоднїца|плоднїци]]) звонка ендометриюму и миометриюму плоднїци.<ref>Vercellini P, Viganò P, Somigliana E, Fedele L (мај 2014). „Endometriosis: pathogenesis and treatment”. Nat Rev Endocrinol.. 10 (5): 261—75.</ref><ref>Prat J, D'Angelo E, Espinosa I. „Ovarian carcinomas: at least five different diseases with distinct histological features and molecular genetics”. Hum Pathol.. 80: 11—27. октобар 2018.</ref><ref> Culley L, Law C, Hudson N, Denny E, Mitchell H, Baumgarten M, Raine-Fenning N (2013). [https://academic.oup.com/humupd/article-abstract/19/6/625/839568?redirectedFrom=fulltext „The social and psychological impact of endometriosis on women's lives: A critical narrative review”.] Human Reproduction Update. 19 (6): 625—639..</ref>  Назва „чоколадова циста” походзи од єй цмокафового випатрунку, єй [[фарба]] приходзи од стиднутей креви хтора настава кед ше крев збера у цисти у каждей шлїдуюцей менструациї.<ref>Lam, K.; Lang, E. (новембар 2020). „Endometriosis as a rare cause of small bowel obstruction”. ANZ J Surg. 90 (11): E137—E138..</ref><ref>Qiu, J.; Liu, Y.; Liu, M. (2012). „Ovarian interstitial blood flow changes assessed by transvaginal colour Doppler sonography: Predicting ovarian endometrioid cyst-induced injury to ovarian interstitial vessels”. Archives of Gynecology and Obstetrics.. 285: 427—433..</ref> З часом циста може вироснуц до велькосци помаранчеца.<ref> Bulletti, Carlo; Coccia, Maria Elisabetta; Battistoni, Silvia; Borini, Andrea (2010-08-01). „Endometriosis and infertility (a review)”. Journal of Assisted Reproduction and Genetics.. 27 (8): 441—447..</ref>Alborzi S, Zarei A, Alborzi S, Alborzi M (септембар 2006). [https://archive.org/details/sim_clinical-obstetrics-and-gynecology_2006-09_49_3/page/480/mode/2up „Management of ovarian endometrioma”.] Clin Obstet Gynecol.. 49 (3): 480—91..<ref></ref><ref> Chapron C, Vercellini P, Barakat H, Vieira M, Dubuisson JB (2002). „Management of ovarian endometriomas”. Human Reproduction Update.. 8 (6): 591—7..</ref><ref> Pratt, J. H.; Shamblin, W. R. (септембар 1970). [[https://archive.org/details/sim_american-journal-of-obstetrics-and-gynecology_1970-09-01_108_1/page/56/mode/2up „Spontaneous rupture of endometrial cysts of the ovary presenting as an acute abdominal emergency”.] American Journal of Obstetrics & Gynecology. 108: 56—62.</ref><ref>Kavoussi, S. K.; Odenwald, K. C.; As-Sanie, S.; Lebovic, D. I. (август 2017). „Incidence of ovarian endometrioma among women with peritoneal endometriosis with and without a history of hormonal contraceptive use”. Eur J Obstet Gynecol Reprod Biol.. 215: 220—223.</ref>[12] Епидемиолоґия Утвердзене же ендометриоїдна циста ваєчнїкох потрафя коло 10% женох у репродуктивним чаше. Медзитим, лєм коло 3% женох у репродуктивним чаше маю клинїчно значну хороту.<ref> Bulun, S. E. (јануар 2009). [https://archive.org/details/sim_new-england-journal-of-medicine_2009-01-15_360_3/page/268/mode/2up „Endometriosis”.] New England Journal of Medicine. 360 (3): 268—79.</ref>[13] Медзи тима 3%, єст специфични популациї у хторих ендометриоза досц розширена. Наприклад, ендометриоїдна циста ваєчнїикох найдзена при скоро 50% женох хтори маю проблеми зоз нєплодносцу и при скоро 70% женох зоз больом у карлїци.<ref>Eskenazi, B.; Warner, M. L. (јун 1997). [https://archive.org/details/sim_obstetrics-and-gynecology-clinics-of-north-america_1997-06_24_2/page/234/mode/2up „Epidemiology of endometriosis”.] Obstet Gynecol Clin North Am.. 24 (2):бб. 235—58.</ref>[15] Єст огранїчени податки кеди ше провадзи преваленция ендометриоїдней цисти ваєчнїикох. Медзитим, преценює ше же 17 до 44% женох зоз ендометриозу ма ендометриоїдну цисту ваєчнїкох, [16][17] а 28% тих женох буду мац билатерални ендометриоїдни цисти ваєчнїикох.[18] У специфичней популациї субфетилитету, коло 17% тих женох маю ендометриоїдни цисти ваєчнїкох. [19] Фактори ризику Тиж так єст огранїчени податки хтори указую на специфични фактори ризику лєм за ендометриоїдни цисти ваєчнїикох. [20] Медзитим, познати общи фактори ризику за розвой [[Ендометриоза|ендометриози]]: :♦ Нулипаритет, :♦ Вчасна [[менарха]] (углавним скорей 11 до 13 рокох), [20] :♦ Позна [[менопауза]], кратки менструални циклуси (менєй од 27 днї), [21] :♦ Обилне менструалне кирвавенє, [22] :♦ Милерово аномалиї.<ref>Missmer, S. A.; Hankinson, S. E.; Spiegelman, D; Barbieri, R. L.; Malspeis, S; Willett WC, Hunter DJ (новембар 2004). „Reproductive history and endometriosis among premenopausal women”. Obstet Gynecol. 104 (5 Pt 1): 965—74.</ref> [23] :♦ Висина векша од 68 инчи,<ref>Hediger, M. L.; Hartnett, H. J.; Louis, G. M. (новембар 2005). „Association of endometriosis with body size and figure”. Fertil Steril.. 84 (5): 1366—74..</ref> [24] :♦ Нїзки индекс тїлесней маси (БМИ), [22] :♦ Трошенє вельких количествох транс нєзасицених масцох,<ref>Missmer, S. A.; Chavarro, J. E.; Malspeis, S.; Bertone-Johnson, E. R.; Hornstein, M. D.; Spiegelman, D.; Barbieri, R. L.; Willett, W. C.; Hankinson, S. E. (2010-03-23). [https://academic.oup.com/humrep/article-abstract/25/6/1528/2915756?redirectedFrom=fulltext „A prospective study of dietary fat consumption and endometriosis risk”.] Human Reproduction. 25 (6): 1528—1535. [https://sr.wikipedia.org/wiki/Me%C4%91unarodni_standardni_serijski_broj ISSN 0268-1161.] [https://sr.wikipedia.org/wiki/Digitalni_identifikator_objekta doi:10.1093/humrep/deq044.]</ref> [25] :♦ Виложеносц диетилстилбестролу у плоднїци.<ref>Missmer, Stacey A.; Hankinson, Susan E.; Spiegelman, Donna; Barbieri, Robert L.; Michels, Karin B.; Hunter, David J. (2004). [https://www.fertstert.org/article/S0015-0282(04)02351-9/fulltext „In utero exposures and the incidence of endometriosis”.] Fertility and Sterility. 82 (6): 1501—1508. [https://sr.wikipedia.org/wiki/Me%C4%91unarodni_standardni_serijski_broj ISSN 0015-0282.] [https://sr.wikipedia.org/wiki/Digitalni_identifikator_objekta doi:10.1016/j.fertnstert.2004.04.065.]</ref> [26] Попри факторох ризику за ендометриозу, на зявенє хороти уплївую и други ризики за пациєнтох. Велї од нїх предходно розпатрани, як цо то нєплодносц, хронїчни боль у карлїци, дисхезия, диспареуния и [[дисменорея]]. Медзитим, тиж так утвердзене же жени зоз ендометриозу маю звекшани ризик за одредзени файти рака ваєчнїкох. Шицок ризик од рака ваєчнїкох остава нїзки. Медзитим, вецей студиї указали же жени зоз ендометриозу маю векшу инциденцу бистрих клїтинкох и ендометриодного карциному ваєчнїикох. [27] Єдна студия зоз Финскей одкрила звекшани ризик лєм при женох хтори мали ендометриоїдну цисту ваєчнїкох. [28] Етиопатоґенеза Точни спричиньователь наставаня чоколадовей цисти нє познати. Єст велї теориї о наставаю ендометриози хтори ше розвиваю до двох главних напрямох. [29] :♦ Єдна теория ма идею метаплазиї епицела одредзеночо орґану, до епицела ендометриюму. :♦ Друга теория розпатра идею ендометриотского имплантанту, або доходзеня ендометрийних клїтинкох до одредзеного места у хторим ше окончує їх имплантация, при чоколадовей цисти то ваєчнїк. [23] {| class="wikitable" |+ ! colspan="4" |Штреднї час (роки) од перших симптомох по одход до дохтора и хирурґийну дияґнозу спрам старосци кеди симптоми настали. [30][31] |- |<div style="text-align: center;">'''Старосц и час зявеня''' '''симптомох''' |<div style="text-align: center;">'''Час од перших''' '''симптомох по одход до дохтора''' |<div style="text-align: center;">'''Час од одходу до''' '''дохтора по хирурґийну''' '''дияґнозу''' |<div style="text-align: center;">'''Шицкок час од''' '''перших симптомох''' '''по дияґнозу''' |- |<div style="text-align: center;">> 19 |<div style="text-align: center;">2.0 |<div style="text-align: center;">9.0 |<div style="text-align: center;">12.1 |- |<div style="text-align: center;">20 - 29 |<div style="text-align: center;">0,5 |<div style="text-align: center;">4.0 |<div style="text-align: center;">4.5 |- |<div style="text-align: center;">> 30 |<div style="text-align: center;">0.2 |<div style="text-align: center;">3.0 |v3.3 |- |<div style="text-align: center;">п |<div style="text-align: center;">> 0,01 |<div style="text-align: center;">> 0,01 |<div style="text-align: center;">> 0,01 |} Клинїчна слика Главни и найчастейши симптом чоколадовей цисти ваєчнїкох то карлїчни боль. Боль углавним зрозмирни зоз розширеносцу хороти, гоч даєдни жени нє чувствую, або чувствую барз мали боль, без огляду на вельку розширеносц и напредованє хороти.<ref>Reese, K. A.; Reddy, S.; Rock, J. A. (1997). „Endometriosis in an adolescent population: The Emory experience”. J Pediatr Adolesc Gynecol.. 9: 125—128.</ref> [33] Боль може буц и интензивни, гоч ендометриоза нє така розширена. Други симптоми можу уключовац:<ref> Hansen, K. E.; Kesmodel, U. S.; Baldursson, E. B.; Kold, M; Forman, A. (август 2014). „Visceral syndrome in endometriosis patients”. Eur J Obstet Gynecol Reprod Biol.. 179: 198—203..</ref> [34][22] :♦ Дисменорею, хтора може буц проґресивна, :♦ Хронїчни боль ( у долнєй часци хрибта и карлїци, або боль у бруху), :♦ Диспареуния, :♦ Боляца перисталтика або боляце мокренє (дизурия), :♦ Обилне менструалне кирвавенє (менораґия), :♦ Млосц и поврацанє, :♦ Скорейменструалне або интерменструалне точкасте кирвавенє. Дияґноза Кед ше сумня на цисту ваєчнїкох, дияґнозу ше поставя зоз ултразвучним препатрунком,<ref>Patel, M. D.; Feldstein, V. A.; Filly, R. A. (мај 2005). [https://archive.org/details/sim_journal-of-ultrasound-in-medicine_2005-05_24_5/page/606/mode/2up „The likelihood ratio of sonographic findings for the diagnosis of hemorrhagic ovarian cysts”.] J Ultrasound Med.. 24 (5): 607—14.; quiz 615. [PubMed]</ref> [35] дзе мож ясно обачиц ендометриоїдну (чоколадову) цисту ваєчнїкох, алє нє мож утвердзиц чи єст мали жарячиска на перитонеуме малей карлїци.<ref>Hudelist, G.; Fritzer, N.; Thomas, A.; et al. (2012). „Diagnostic delay for endometriosis in Austria and Germany: Causes and possible consequences”. Human Reproduction.. 27: 3412—3416..</ref>Young, S. W.; Groszmann, Y; Dahiya, N.; Caserta, M; Yi, J; Wasson M, Patel MD (јун 2020). „Sonographer-acquired ultrasound protocol for deep endometriosis”. Abdom Radiol (NY). 45 (6): 1659—1669.<ref></ref> [36][37] Кед ше утвердзи же постої индикация за лапароскопию, зоз ню мож потвердзиц дияґнозу, и видзиц шицки пременки у карлїцовей глїбки и преценїц ступень розширеносци хороти.<ref>Mounsey, A. L.; Wilgus, A.; Slawson, D. C. (август 2006). [https://archive.org/details/sim_american-family-physician_2006-08-15_74_4/page/594/mode/2up „Diagnosis and management of endometriosis”.] American Family Physician.. 74 (4): 594—600.</ref> [38][39] Тиж так треба поробиц анализу маркера Ца – 125 хтори при ендометриози углавним умерено повисшени. [40] Спрам индикацийох, роби ше и ЦТ и МРИ. [41] Терапия Кед ваєчнїк у подполносци претворени до чоколадовей цисти, нєобходне го одстранїц, [42]  а у случаю же єст менши жарячиска цистох и евентуални виростки, одстранює ше их зоз електрокаутеризацию.<ref>Practice Committee of the American Society for Reproductive Medicine (април 2014). „Treatment of pelvic pain associated with endometriosis: a committee opinion”. Fertil Steril.. 101 (4): 927—35..</ref> [43] Оздравенє после лапароскопскей операциї кратке, а операция обовязна прето же нє лїчена ендометриоза може загрожиц плодносц жени. [44][45] <ref>Seracchioli R, Mabrouk M, Manuzzi L, Vicenzi C, Frascà C, Elmakky A, Venturoli S (новембар 2009). „Post-operative use of oral contraceptive pills for prevention of anatomical relapse or symptom-recurrence after conservative surgery for endometriosis”. Human Reproduction.. 24 (11): 2729—35.</Ref>[46][47]<ref>Hart RJ, Hickey M, Maouris P, Buckett W. Excisional surgery versus ablative surgery for ovarian endometriomata. Cochrane Database Syst Rev. 2008 Apr 16;(2):CD004992. [PubMed]</ref>[48] Проґноза Шицка проґноза за пациєнтох зоз ендометриозу вигодна. То бениґна хорота. Медзитим, при тей хороти хронїични стан може буц и проґресивни. Пациєнти зоз ендометриозу означую тих зоз чежшим охореньом и прето можу мац вецей длугорочни компликациї од хороти. Гоч лїченє на одредзени час ефикасне за пациєнтох, то стан зоз високим уровньом повторйованя. Главни проблем тей хороти то нєдостаток дефинитивного лїченя, цо може спричинїц длуготирваци проблеми як цо то боль и нєплодносц. Векшина женох ма злєпшованє симптомох кед войду до менопаузи пре нєдостаток цикличней гормоналней сиґнализациї.<ref>Vercellini, Paolo; Viganò, Paola; Somigliana, Edgardo; Fedele, Luigi (2013-12-24). [https://www.nature.com/articles/nrendo.2013.255 „Endometriosis: pathogenesis and treatment” Nature Reviews Endocrinology. 10 (5): 261—275. [https://sr.wikipedia.org/wiki/Me%C4%91unarodni_standardni_serijski_broj ISSN 1759-5029.] [https://sr.wikipedia.org/wiki/Digitalni_identifikator_objekta doi:10.1038/nrendo.2013.255.]</ref> [49] Компликациї Два главни компликациї ендометриомох исти як и при ендометриози. Тоти компликациї уключую хронїчни боль у карлїци и нєплодносц. Попри того, кед ендометриом 6 центи або векши, то приводзи до звекшаного ризику од торзиї ваєчнїкох, цо вимага наглу хирурґийну интервенцию прето же може присц до траценя ваєчнїка. [13] Жени зоз ендометриозу маю звекшани ризик за одредзени файти рака ваєчнїкох, а ендометриоми ноша мали ризик од набудованя на малиґнитет. Медзитим, ризик од нїх барз нїзки. Опать ище ♦ Цисти ваєчнїкох ♦ [[Ендометриоза]] == Референци == 1.  Дуффy ЈМ, Арамбаге К, Цорреа ФЈ, Оливе D, Фарqухар C, Гаррy Р, Барлоw ДХ, Јацобсон ТЗ. Лапаросцопиц сургерy фор ендометриосис. Цоцхране Датабасе Сyст Рев. 2014 Апр 03;(4):ЦД011031. [[Катеґория:Медицина]] [[Катеґория:Ґинеколоґия]] 69llf2lwn4z0b4601efqrzmq37p5kr2 22400 22399 2026-10-15T09:13:25Z Olirk55 19 22400 wikitext text/x-wiki {{Инфорамик | headerstyle = background: #5DADEC; | header1 =<big> Чоколадна циста на ваєчнїкох </big> | label2 = Синоними| data2 = Ендометриом, ендометриоидна циста | header3 = | label4 = | data4 = [[File:Perforierte Endometriosezyste.jpg|thumb|300px|<div style="text-align: center;">Ендоскопски налаз перфорираней чоколадней цисти]] | label5 = Специялносц | data5 = Ґинеколоґия | label6 = Лїченє | data6 = Гирурґийне <ref> Дуффy ЈМ, Арамбаге К, Цорреа ФЈ, Оливе D, Фарqухар C, Гаррy Р, Барлоw ДХ, Јацобсон ТЗ. Лапаросцопиц сургерy фор ендометриосис. Цоцхране Датабасе Сyст Рев. 2014 Апр 03;(4):ЦД011031.</ref> }} '''Чоколадова циста ваєчнїкох''', ендометриоїдна циста [[Ваєчнїки|ваєчнїкох]] (лат. ''cystis picea ovarii'') то єдна з даскелїх файтох цистох на ваєчнїкох, хтору характеризує пренаходок и рост тканї ендометриюму (нукашнього пасма [[Плоднїца|плоднїци]]) звонка ендометриюму и миометриюму плоднїци.<ref>Vercellini P, Viganò P, Somigliana E, Fedele L (мај 2014). „Endometriosis: pathogenesis and treatment”. Nat Rev Endocrinol.. 10 (5): 261—75.</ref><ref>Prat J, D'Angelo E, Espinosa I. „Ovarian carcinomas: at least five different diseases with distinct histological features and molecular genetics”. Hum Pathol.. 80: 11—27. октобар 2018.</ref><ref> Culley L, Law C, Hudson N, Denny E, Mitchell H, Baumgarten M, Raine-Fenning N (2013). [https://academic.oup.com/humupd/article-abstract/19/6/625/839568?redirectedFrom=fulltext „The social and psychological impact of endometriosis on women's lives]: A critical narrative review”. Human Reproduction Update. 19 (6): 625—639..</ref>  Назва „чоколадова циста” походзи од єй цмокафового випатрунку, єй [[фарба]] приходзи од стиднутей креви хтора настава кед ше крев збера у цисти у каждей шлїдуюцей менструациї.<ref>Lam, K.; Lang, E. (новембар 2020). „Endometriosis as a rare cause of small bowel obstruction”. ANZ J Surg. 90 (11): E137—E138..</ref><ref>Qiu, J.; Liu, Y.; Liu, M. (2012). „Ovarian interstitial blood flow changes assessed by transvaginal colour Doppler sonography: Predicting ovarian endometrioid cyst-induced injury to ovarian interstitial vessels”. Archives of Gynecology and Obstetrics.. 285: 427—433..</ref> З часом циста може вироснуц до велькосци помаранчеца.<ref> Bulletti, Carlo; Coccia, Maria Elisabetta; Battistoni, Silvia; Borini, Andrea (2010-08-01). „Endometriosis and infertility (a review)”. Journal of Assisted Reproduction and Genetics.. 27 (8): 441—447..</ref>..<ref></ref><ref> Chapron C, Vercellini P, Barakat H, Vieira M, Dubuisson JB (2002). „Management of ovarian endometriomas”. Human Reproduction Update.. 8 (6): 591—7..</ref><ref> Pratt, J. H.; Shamblin, W. R. (септембар 1970). [[https://archive.org/details/sim_american-journal-of-obstetrics-and-gynecology_1970-09-01_108_1/page/56/mode/2up „Spontaneous rupture of endometrial cysts of the ovary presenting as an acute abdominal emergency”.] American Journal of Obstetrics & Gynecology. 108: 56—62.</ref><ref>Kavoussi, S. K.; Odenwald, K. C.; As-Sanie, S.; Lebovic, D. I. (август 2017). „Incidence of ovarian endometrioma among women with peritoneal endometriosis with and without a history of hormonal contraceptive use”. Eur J Obstet Gynecol Reprod Biol.. 215: 220—223.</ref>[12] Епидемиолоґия Утвердзене же ендометриоїдна циста ваєчнїкох потрафя коло 10% женох у репродуктивним чаше. Медзитим, лєм коло 3% женох у репродуктивним чаше маю клинїчно значну хороту.<ref> Bulun, S. E. (јануар 2009). [https://archive.org/details/sim_new-england-journal-of-medicine_2009-01-15_360_3/page/268/mode/2up „Endometriosis”.] New England Journal of Medicine. 360 (3): 268—79.</ref>[13] Медзи тима 3%, єст специфични популациї у хторих ендометриоза досц розширена. Наприклад, ендометриоїдна циста ваєчнїикох найдзена при скоро 50% женох хтори маю проблеми зоз нєплодносцу и при скоро 70% женох зоз больом у карлїци.<ref>Eskenazi, B.; Warner, M. L. (јун 1997). [https://archive.org/details/sim_obstetrics-and-gynecology-clinics-of-north-america_1997-06_24_2/page/234/mode/2up „Epidemiology of endometriosis”.] Obstet Gynecol Clin North Am.. 24 (2):бб. 235—58.</ref>[15] Єст огранїчени податки кеди ше провадзи преваленция ендометриоїдней цисти ваєчнїикох. Медзитим, преценює ше же 17 до 44% женох зоз ендометриозу ма ендометриоїдну цисту ваєчнїкох, [16][17] а 28% тих женох буду мац билатерални ендометриоїдни цисти ваєчнїикох.[18] У специфичней популациї субфетилитету, коло 17% тих женох маю ендометриоїдни цисти ваєчнїкох. [19] Фактори ризику Тиж так єст огранїчени податки хтори указую на специфични фактори ризику лєм за ендометриоїдни цисти ваєчнїикох. [20] Медзитим, познати общи фактори ризику за розвой [[Ендометриоза|ендометриози]]: :♦ Нулипаритет, :♦ Вчасна [[менарха]] (углавним скорей 11 до 13 рокох), [20] :♦ Позна [[менопауза]], кратки менструални циклуси (менєй од 27 днї), [21] :♦ Обилне менструалне кирвавенє, [22] :♦ Милерово аномалиї.<ref>Missmer, S. A.; Hankinson, S. E.; Spiegelman, D; Barbieri, R. L.; Malspeis, S; Willett WC, Hunter DJ (новембар 2004). „Reproductive history and endometriosis among premenopausal women”. Obstet Gynecol. 104 (5 Pt 1): 965—74.</ref> [23] :♦ Висина векша од 68 инчи,<ref>Hediger, M. L.; Hartnett, H. J.; Louis, G. M. (новембар 2005). „Association of endometriosis with body size and figure”. Fertil Steril.. 84 (5): 1366—74..</ref> [24] :♦ Нїзки индекс тїлесней маси (БМИ), [22] :♦ Трошенє вельких количествох транс нєзасицених масцох,<ref>Missmer, S. A.; Chavarro, J. E.; Malspeis, S.; Bertone-Johnson, E. R.; Hornstein, M. D.; Spiegelman, D.; Barbieri, R. L.; Willett, W. C.; Hankinson, S. E. (2010-03-23). [https://academic.oup.com/humrep/article-abstract/25/6/1528/2915756?redirectedFrom=fulltext „A prospective study of dietary fat consumption and endometriosis risk”.] Human Reproduction. 25 (6): 1528—1535. [https://sr.wikipedia.org/wiki/Me%C4%91unarodni_standardni_serijski_broj ISSN 0268-1161.] [https://sr.wikipedia.org/wiki/Digitalni_identifikator_objekta doi:10.1093/humrep/deq044.]</ref> [25] :♦ Виложеносц диетилстилбестролу у плоднїци.<ref>Missmer, Stacey A.; Hankinson, Susan E.; Spiegelman, Donna; Barbieri, Robert L.; Michels, Karin B.; Hunter, David J. (2004). [https://www.fertstert.org/article/S0015-0282(04)02351-9/fulltext „In utero exposures and the incidence of endometriosis”.] Fertility and Sterility. 82 (6): 1501—1508. [https://sr.wikipedia.org/wiki/Me%C4%91unarodni_standardni_serijski_broj ISSN 0015-0282.] [https://sr.wikipedia.org/wiki/Digitalni_identifikator_objekta doi:10.1016/j.fertnstert.2004.04.065.]</ref> [26] Попри факторох ризику за ендометриозу, на зявенє хороти уплївую и други ризики за пациєнтох. Велї од нїх предходно розпатрани, як цо то нєплодносц, хронїчни боль у карлїци, дисхезия, диспареуния и [[дисменорея]]. Медзитим, тиж так утвердзене же жени зоз ендометриозу маю звекшани ризик за одредзени файти рака ваєчнїкох. Шицок ризик од рака ваєчнїкох остава нїзки. Медзитим, вецей студиї указали же жени зоз ендометриозу маю векшу инциденцу бистрих клїтинкох и ендометриодного карциному ваєчнїикох. [27] Єдна студия зоз Финскей одкрила звекшани ризик лєм при женох хтори мали ендометриоїдну цисту ваєчнїкох. [28] Етиопатоґенеза Точни спричиньователь наставаня чоколадовей цисти нє познати. Єст велї теориї о наставаю ендометриози хтори ше розвиваю до двох главних напрямох. [29] :♦ Єдна теория ма идею метаплазиї епицела одредзеночо орґану, до епицела ендометриюму. :♦ Друга теория розпатра идею ендометриотского имплантанту, або доходзеня ендометрийних клїтинкох до одредзеного места у хторим ше окончує їх имплантация, при чоколадовей цисти то ваєчнїк. [23] {| class="wikitable" |+ ! colspan="4" |Штреднї час (роки) од перших симптомох по одход до дохтора и хирурґийну дияґнозу спрам старосци кеди симптоми настали. [30][31] |- |<div style="text-align: center;">'''Старосц и час зявеня''' '''симптомох''' |<div style="text-align: center;">'''Час од перших''' '''симптомох по одход до дохтора''' |<div style="text-align: center;">'''Час од одходу до''' '''дохтора по хирурґийну''' '''дияґнозу''' |<div style="text-align: center;">'''Шицкок час од''' '''перших симптомох''' '''по дияґнозу''' |- |<div style="text-align: center;">> 19 |<div style="text-align: center;">2.0 |<div style="text-align: center;">9.0 |<div style="text-align: center;">12.1 |- |<div style="text-align: center;">20 - 29 |<div style="text-align: center;">0,5 |<div style="text-align: center;">4.0 |<div style="text-align: center;">4.5 |- |<div style="text-align: center;">> 30 |<div style="text-align: center;">0.2 |<div style="text-align: center;">3.0 |v3.3 |- |<div style="text-align: center;">п |<div style="text-align: center;">> 0,01 |<div style="text-align: center;">> 0,01 |<div style="text-align: center;">> 0,01 |} Клинїчна слика Главни и найчастейши симптом чоколадовей цисти ваєчнїкох то карлїчни боль. Боль углавним зрозмирни зоз розширеносцу хороти, гоч даєдни жени нє чувствую, або чувствую барз мали боль, без огляду на вельку розширеносц и напредованє хороти.<ref>Reese, K. A.; Reddy, S.; Rock, J. A. (1997). „Endometriosis in an adolescent population: The Emory experience”. J Pediatr Adolesc Gynecol.. 9: 125—128.</ref> [33] Боль може буц и интензивни, гоч ендометриоза нє така розширена. Други симптоми можу уключовац:<ref> Hansen, K. E.; Kesmodel, U. S.; Baldursson, E. B.; Kold, M; Forman, A. (август 2014). „Visceral syndrome in endometriosis patients”. Eur J Obstet Gynecol Reprod Biol.. 179: 198—203..</ref> [34][22] :♦ Дисменорею, хтора може буц проґресивна, :♦ Хронїчни боль ( у долнєй часци хрибта и карлїци, або боль у бруху), :♦ Диспареуния, :♦ Боляца перисталтика або боляце мокренє (дизурия), :♦ Обилне менструалне кирвавенє (менораґия), :♦ Млосц и поврацанє, :♦ Скорейменструалне або интерменструалне точкасте кирвавенє. Дияґноза Кед ше сумня на цисту ваєчнїкох, дияґнозу ше поставя зоз ултразвучним препатрунком,<ref>Patel, M. D.; Feldstein, V. A.; Filly, R. A. (мај 2005). [https://archive.org/details/sim_journal-of-ultrasound-in-medicine_2005-05_24_5/page/606/mode/2up „The likelihood ratio of sonographic findings for the diagnosis of hemorrhagic ovarian cysts”.] J Ultrasound Med.. 24 (5): 607—14.; quiz 615. [PubMed]</ref> [35] дзе мож ясно обачиц ендометриоїдну (чоколадову) цисту ваєчнїкох, алє нє мож утвердзиц чи єст мали жарячиска на перитонеуме малей карлїци.<ref>Hudelist, G.; Fritzer, N.; Thomas, A.; et al. (2012). „Diagnostic delay for endometriosis in Austria and Germany: Causes and possible consequences”. Human Reproduction.. 27: 3412—3416..</ref>Young, S. W.; Groszmann, Y; Dahiya, N.; Caserta, M; Yi, J; Wasson M, Patel MD (јун 2020). „Sonographer-acquired ultrasound protocol for deep endometriosis”. Abdom Radiol (NY). 45 (6): 1659—1669.<ref></ref> [36][37] Кед ше утвердзи же постої индикация за лапароскопию, зоз ню мож потвердзиц дияґнозу, и видзиц шицки пременки у карлїцовей глїбки и преценїц ступень розширеносци хороти.<ref>Mounsey, A. L.; Wilgus, A.; Slawson, D. C. (август 2006). [https://archive.org/details/sim_american-family-physician_2006-08-15_74_4/page/594/mode/2up „Diagnosis and management of endometriosis”.] American Family Physician.. 74 (4): 594—600.</ref> [38][39] Тиж так треба поробиц анализу маркера Ца – 125 хтори при ендометриози углавним умерено повисшени. [40] Спрам индикацийох, роби ше и ЦТ и МРИ. [41] Терапия Кед ваєчнїк у подполносци претворени до чоколадовей цисти, нєобходне го одстранїц, [42]  а у случаю же єст менши жарячиска цистох и евентуални виростки, одстранює ше их зоз електрокаутеризацию.<ref>Practice Committee of the American Society for Reproductive Medicine (април 2014). „Treatment of pelvic pain associated with endometriosis: a committee opinion”. Fertil Steril.. 101 (4): 927—35..</ref> [43] Оздравенє после лапароскопскей операциї кратке, а операция обовязна прето же нє лїчена ендометриоза може загрожиц плодносц жени. [44][45] <ref>Seracchioli R, Mabrouk M, Manuzzi L, Vicenzi C, Frascà C, Elmakky A, Venturoli S (новембар 2009). „Post-operative use of oral contraceptive pills for prevention of anatomical relapse or symptom-recurrence after conservative surgery for endometriosis”. Human Reproduction.. 24 (11): 2729—35.</Ref>[46][47]<ref>Hart RJ, Hickey M, Maouris P, Buckett W. Excisional surgery versus ablative surgery for ovarian endometriomata. Cochrane Database Syst Rev. 2008 Apr 16;(2):CD004992. [PubMed]</ref>[48] Проґноза Шицка проґноза за пациєнтох зоз ендометриозу вигодна. То бениґна хорота. Медзитим, при тей хороти хронїични стан може буц и проґресивни. Пациєнти зоз ендометриозу означую тих зоз чежшим охореньом и прето можу мац вецей длугорочни компликациї од хороти. Гоч лїченє на одредзени час ефикасне за пациєнтох, то стан зоз високим уровньом повторйованя. Главни проблем тей хороти то нєдостаток дефинитивного лїченя, цо може спричинїц длуготирваци проблеми як цо то боль и нєплодносц. Векшина женох ма злєпшованє симптомох кед войду до менопаузи пре нєдостаток цикличней гормоналней сиґнализациї.<ref>Vercellini, Paolo; Viganò, Paola; Somigliana, Edgardo; Fedele, Luigi (2013-12-24). [https://www.nature.com/articles/nrendo.2013.255 „Endometriosis: pathogenesis and treatment” Nature Reviews Endocrinology. 10 (5): 261—275. [https://sr.wikipedia.org/wiki/Me%C4%91unarodni_standardni_serijski_broj ISSN 1759-5029.] [https://sr.wikipedia.org/wiki/Digitalni_identifikator_objekta doi:10.1038/nrendo.2013.255.]</ref> [49] Компликациї Два главни компликациї ендометриомох исти як и при ендометриози. Тоти компликациї уключую хронїчни боль у карлїци и нєплодносц. Попри того, кед ендометриом 6 центи або векши, то приводзи до звекшаного ризику од торзиї ваєчнїкох, цо вимага наглу хирурґийну интервенцию прето же може присц до траценя ваєчнїка. [13] Жени зоз ендометриозу маю звекшани ризик за одредзени файти рака ваєчнїкох, а ендометриоми ноша мали ризик од набудованя на малиґнитет. Медзитим, ризик од нїх барз нїзки. Опать ище ♦ Цисти ваєчнїкох ♦ [[Ендометриоза]] == Референци == 1.  Дуффy ЈМ, Арамбаге К, Цорреа ФЈ, Оливе D, Фарqухар C, Гаррy Р, Барлоw ДХ, Јацобсон ТЗ. Лапаросцопиц сургерy фор ендометриосис. Цоцхране Датабасе Сyст Рев. 2014 Апр 03;(4):ЦД011031. [[Катеґория:Медицина]] [[Катеґория:Ґинеколоґия]] t01ncwmuldyy9ljg302v4bh53qw2lk9 22401 22400 2026-10-15T09:16:40Z Olirk55 19 22401 wikitext text/x-wiki {{Инфорамик | headerstyle = background: #5DADEC; | header1 =<big> Чоколадна циста на ваєчнїкох </big> | label2 = Синоними| data2 = Ендометриом, ендометриоидна циста | header3 = | label4 = | data4 = [[File:Perforierte Endometriosezyste.jpg|thumb|300px|<div style="text-align: center;">Ендоскопски налаз перфорираней чоколадней цисти]] | label5 = Специялносц | data5 = Ґинеколоґия | label6 = Лїченє | data6 = Гирурґийне <ref> Дуффy ЈМ, Арамбаге К, Цорреа ФЈ, Оливе D, Фарqухар C, Гаррy Р, Барлоw ДХ, Јацобсон ТЗ. Лапаросцопиц сургерy фор ендометриосис. Цоцхране Датабасе Сyст Рев. 2014 Апр 03;(4):ЦД011031.</ref> }} '''Чоколадова циста ваєчнїкох''', ендометриоїдна циста [[Ваєчнїки|ваєчнїкох]] (лат. ''cystis picea ovarii'') то єдна з даскелїх файтох цистох на ваєчнїкох, хтору характеризує пренаходок и рост тканї ендометриюму (нукашнього пасма [[Плоднїца|плоднїци]]) звонка ендометриюму и миометриюму плоднїци.<ref>Vercellini P, Viganò P, Somigliana E, Fedele L (мај 2014). „Endometriosis: pathogenesis and treatment”. Nat Rev Endocrinol.. 10 (5): 261—75.</ref><ref>Prat J, D'Angelo E, Espinosa I. „Ovarian carcinomas: at least five different diseases with distinct histological features and molecular genetics”. Hum Pathol.. 80: 11—27. октобар 2018.</ref><ref> Culley L, Law C, Hudson N, Denny E, Mitchell H, Baumgarten M, Raine-Fenning N (2013). [https://academic.oup.com/humupd/article-abstract/19/6/625/839568?redirectedFrom=fulltext „The social and psychological impact of endometriosis on women's lives]: A critical narrative review”. Human Reproduction Update. 19 (6): 625—639..</ref>  Назва „чоколадова циста” походзи од єй цмокафового випатрунку, єй [[фарба]] приходзи од стиднутей креви хтора настава кед ше крев збера у цисти у каждей шлїдуюцей менструациї.<ref>Lam, K.; Lang, E. (новембар 2020). „Endometriosis as a rare cause of small bowel obstruction”. ANZ J Surg. 90 (11): E137—E138..</ref><ref>Qiu, J.; Liu, Y.; Liu, M. (2012). „Ovarian interstitial blood flow changes assessed by transvaginal colour Doppler sonography: Predicting ovarian endometrioid cyst-induced injury to ovarian interstitial vessels”. Archives of Gynecology and Obstetrics.. 285: 427—433..</ref> З часом циста може вироснуц до велькосци помаранчеца.<ref> Bulletti, Carlo; Coccia, Maria Elisabetta; Battistoni, Silvia; Borini, Andrea (2010-08-01). „Endometriosis and infertility (a review)”. Journal of Assisted Reproduction and Genetics.. 27 (8): 441—447..</ref>.<ref> Chapron C, Vercellini P, Barakat H, Vieira M, Dubuisson JB (2002). „Management of ovarian endometriomas”. Human Reproduction Update.. 8 (6): 591—7..</ref><ref> Pratt, J. H.; Shamblin, W. R. (септембар 1970). [[https://archive.org/details/sim_american-journal-of-obstetrics-and-gynecology_1970-09-01_108_1/page/56/mode/2up „Spontaneous rupture of endometrial cysts of the ovary presenting as an acute abdominal emergency”.] American Journal of Obstetrics & Gynecology. 108: 56—62.</ref><ref>Kavoussi, S. K.; Odenwald, K. C.; As-Sanie, S.; Lebovic, D. I. (август 2017). „Incidence of ovarian endometrioma among women with peritoneal endometriosis with and without a history of hormonal contraceptive use”. Eur J Obstet Gynecol Reprod Biol.. 215: 220—223.</ref>[12] Епидемиолоґия Утвердзене же ендометриоїдна циста ваєчнїкох потрафя коло 10% женох у репродуктивним чаше. Медзитим, лєм коло 3% женох у репродуктивним чаше маю клинїчно значну хороту.<ref> Bulun, S. E. (јануар 2009). [https://archive.org/details/sim_new-england-journal-of-medicine_2009-01-15_360_3/page/268/mode/2up „Endometriosis”.] New England Journal of Medicine. 360 (3): 268—79.</ref>[13] Медзи тима 3%, єст специфични популациї у хторих ендометриоза досц розширена. Наприклад, ендометриоїдна циста ваєчнїикох найдзена при скоро 50% женох хтори маю проблеми зоз нєплодносцу и при скоро 70% женох зоз больом у карлїци.<ref>Eskenazi, B.; Warner, M. L. (јун 1997). [https://archive.org/details/sim_obstetrics-and-gynecology-clinics-of-north-america_1997-06_24_2/page/234/mode/2up „Epidemiology of endometriosis”.] Obstet Gynecol Clin North Am.. 24 (2):бб. 235—58.</ref>[15] Єст огранїчени податки кеди ше провадзи преваленция ендометриоїдней цисти ваєчнїикох. Медзитим, преценює ше же 17 до 44% женох зоз ендометриозу ма ендометриоїдну цисту ваєчнїкох, [16][17] а 28% тих женох буду мац билатерални ендометриоїдни цисти ваєчнїикох.[18] У специфичней популациї субфетилитету, коло 17% тих женох маю ендометриоїдни цисти ваєчнїкох. [19] Фактори ризику Тиж так єст огранїчени податки хтори указую на специфични фактори ризику лєм за ендометриоїдни цисти ваєчнїикох. [20] Медзитим, познати общи фактори ризику за розвой [[Ендометриоза|ендометриози]]: :♦ Нулипаритет, :♦ Вчасна [[менарха]] (углавним скорей 11 до 13 рокох), [20] :♦ Позна [[менопауза]], кратки менструални циклуси (менєй од 27 днї), [21] :♦ Обилне менструалне кирвавенє, [22] :♦ Милерово аномалиї.<ref>Missmer, S. A.; Hankinson, S. E.; Spiegelman, D; Barbieri, R. L.; Malspeis, S; Willett WC, Hunter DJ (новембар 2004). „Reproductive history and endometriosis among premenopausal women”. Obstet Gynecol. 104 (5 Pt 1): 965—74.</ref> [23] :♦ Висина векша од 68 инчи,<ref>Hediger, M. L.; Hartnett, H. J.; Louis, G. M. (новембар 2005). „Association of endometriosis with body size and figure”. Fertil Steril.. 84 (5): 1366—74..</ref> [24] :♦ Нїзки индекс тїлесней маси (БМИ), [22] :♦ Трошенє вельких количествох транс нєзасицених масцох,<ref>Missmer, S. A.; Chavarro, J. E.; Malspeis, S.; Bertone-Johnson, E. R.; Hornstein, M. D.; Spiegelman, D.; Barbieri, R. L.; Willett, W. C.; Hankinson, S. E. (2010-03-23). [https://academic.oup.com/humrep/article-abstract/25/6/1528/2915756?redirectedFrom=fulltext „A prospective study of dietary fat consumption and endometriosis risk”.] Human Reproduction. 25 (6): 1528—1535. [https://sr.wikipedia.org/wiki/Me%C4%91unarodni_standardni_serijski_broj ISSN 0268-1161.] [https://sr.wikipedia.org/wiki/Digitalni_identifikator_objekta doi:10.1093/humrep/deq044.]</ref> [25] :♦ Виложеносц диетилстилбестролу у плоднїци.<ref>Missmer, Stacey A.; Hankinson, Susan E.; Spiegelman, Donna; Barbieri, Robert L.; Michels, Karin B.; Hunter, David J. (2004). [https://www.fertstert.org/article/S0015-0282(04)02351-9/fulltext „In utero exposures and the incidence of endometriosis”.] Fertility and Sterility. 82 (6): 1501—1508. [https://sr.wikipedia.org/wiki/Me%C4%91unarodni_standardni_serijski_broj ISSN 0015-0282.] [https://sr.wikipedia.org/wiki/Digitalni_identifikator_objekta doi:10.1016/j.fertnstert.2004.04.065.]</ref> [26] Попри факторох ризику за ендометриозу, на зявенє хороти уплївую и други ризики за пациєнтох. Велї од нїх предходно розпатрани, як цо то нєплодносц, хронїчни боль у карлїци, дисхезия, диспареуния и [[дисменорея]]. Медзитим, тиж так утвердзене же жени зоз ендометриозу маю звекшани ризик за одредзени файти рака ваєчнїкох. Шицок ризик од рака ваєчнїкох остава нїзки. Медзитим, вецей студиї указали же жени зоз ендометриозу маю векшу инциденцу бистрих клїтинкох и ендометриодного карциному ваєчнїикох. [27] Єдна студия зоз Финскей одкрила звекшани ризик лєм при женох хтори мали ендометриоїдну цисту ваєчнїкох. [28] Етиопатоґенеза Точни спричиньователь наставаня чоколадовей цисти нє познати. Єст велї теориї о наставаю ендометриози хтори ше розвиваю до двох главних напрямох. [29] :♦ Єдна теория ма идею метаплазиї епицела одредзеночо орґану, до епицела ендометриюму. :♦ Друга теория розпатра идею ендометриотского имплантанту, або доходзеня ендометрийних клїтинкох до одредзеного места у хторим ше окончує їх имплантация, при чоколадовей цисти то ваєчнїк. [23] {| class="wikitable" |+ ! colspan="4" |Штреднї час (роки) од перших симптомох по одход до дохтора и хирурґийну дияґнозу спрам старосци кеди симптоми настали. [30][31] |- |<div style="text-align: center;">'''Старосц и час зявеня''' '''симптомох''' |<div style="text-align: center;">'''Час од перших''' '''симптомох по одход до дохтора''' |<div style="text-align: center;">'''Час од одходу до''' '''дохтора по хирурґийну''' '''дияґнозу''' |<div style="text-align: center;">'''Шицкок час од''' '''перших симптомох''' '''по дияґнозу''' |- |<div style="text-align: center;">> 19 |<div style="text-align: center;">2.0 |<div style="text-align: center;">9.0 |<div style="text-align: center;">12.1 |- |<div style="text-align: center;">20 - 29 |<div style="text-align: center;">0,5 |<div style="text-align: center;">4.0 |<div style="text-align: center;">4.5 |- |<div style="text-align: center;">> 30 |<div style="text-align: center;">0.2 |<div style="text-align: center;">3.0 |v3.3 |- |<div style="text-align: center;">п |<div style="text-align: center;">> 0,01 |<div style="text-align: center;">> 0,01 |<div style="text-align: center;">> 0,01 |} Клинїчна слика Главни и найчастейши симптом чоколадовей цисти ваєчнїкох то карлїчни боль. Боль углавним зрозмирни зоз розширеносцу хороти, гоч даєдни жени нє чувствую, або чувствую барз мали боль, без огляду на вельку розширеносц и напредованє хороти.<ref>Reese, K. A.; Reddy, S.; Rock, J. A. (1997). „Endometriosis in an adolescent population: The Emory experience”. J Pediatr Adolesc Gynecol.. 9: 125—128.</ref> [33] Боль може буц и интензивни, гоч ендометриоза нє така розширена. Други симптоми можу уключовац:<ref> Hansen, K. E.; Kesmodel, U. S.; Baldursson, E. B.; Kold, M; Forman, A. (август 2014). „Visceral syndrome in endometriosis patients”. Eur J Obstet Gynecol Reprod Biol.. 179: 198—203..</ref> [34][22] :♦ Дисменорею, хтора може буц проґресивна, :♦ Хронїчни боль ( у долнєй часци хрибта и карлїци, або боль у бруху), :♦ Диспареуния, :♦ Боляца перисталтика або боляце мокренє (дизурия), :♦ Обилне менструалне кирвавенє (менораґия), :♦ Млосц и поврацанє, :♦ Скорейменструалне або интерменструалне точкасте кирвавенє. Дияґноза Кед ше сумня на цисту ваєчнїкох, дияґнозу ше поставя зоз ултразвучним препатрунком,<ref>Patel, M. D.; Feldstein, V. A.; Filly, R. A. (мај 2005). [https://archive.org/details/sim_journal-of-ultrasound-in-medicine_2005-05_24_5/page/606/mode/2up „The likelihood ratio of sonographic findings for the diagnosis of hemorrhagic ovarian cysts”.] J Ultrasound Med.. 24 (5): 607—14.; quiz 615. [PubMed]</ref> [35] дзе мож ясно обачиц ендометриоїдну (чоколадову) цисту ваєчнїкох, алє нє мож утвердзиц чи єст мали жарячиска на перитонеуме малей карлїци.<ref>Hudelist, G.; Fritzer, N.; Thomas, A.; et al. (2012). „Diagnostic delay for endometriosis in Austria and Germany: Causes and possible consequences”. Human Reproduction.. 27: 3412—3416..</ref>Young, S. W.; Groszmann, Y; Dahiya, N.; Caserta, M; Yi, J; Wasson M, Patel MD (јун 2020). „Sonographer-acquired ultrasound protocol for deep endometriosis”. Abdom Radiol (NY). 45 (6): 1659—1669.<ref></ref> [36][37] Кед ше утвердзи же постої индикация за лапароскопию, зоз ню мож потвердзиц дияґнозу, и видзиц шицки пременки у карлїцовей глїбки и преценїц ступень розширеносци хороти.<ref>Mounsey, A. L.; Wilgus, A.; Slawson, D. C. (август 2006). [https://archive.org/details/sim_american-family-physician_2006-08-15_74_4/page/594/mode/2up „Diagnosis and management of endometriosis”.] American Family Physician.. 74 (4): 594—600.</ref> [38][39] Тиж так треба поробиц анализу маркера Ца – 125 хтори при ендометриози углавним умерено повисшени. [40] Спрам индикацийох, роби ше и ЦТ и МРИ. [41] Терапия Кед ваєчнїк у подполносци претворени до чоколадовей цисти, нєобходне го одстранїц, [42]  а у случаю же єст менши жарячиска цистох и евентуални виростки, одстранює ше их зоз електрокаутеризацию.<ref>Practice Committee of the American Society for Reproductive Medicine (април 2014). „Treatment of pelvic pain associated with endometriosis: a committee opinion”. Fertil Steril.. 101 (4): 927—35..</ref> [43] Оздравенє после лапароскопскей операциї кратке, а операция обовязна прето же нє лїчена ендометриоза може загрожиц плодносц жени. [44][45] <ref>Seracchioli R, Mabrouk M, Manuzzi L, Vicenzi C, Frascà C, Elmakky A, Venturoli S (новембар 2009). „Post-operative use of oral contraceptive pills for prevention of anatomical relapse or symptom-recurrence after conservative surgery for endometriosis”. Human Reproduction.. 24 (11): 2729—35.</Ref>[46][47]<ref>Hart RJ, Hickey M, Maouris P, Buckett W. Excisional surgery versus ablative surgery for ovarian endometriomata. Cochrane Database Syst Rev. 2008 Apr 16;(2):CD004992. [PubMed]</ref>[48] Проґноза Шицка проґноза за пациєнтох зоз ендометриозу вигодна. То бениґна хорота. Медзитим, при тей хороти хронїични стан може буц и проґресивни. Пациєнти зоз ендометриозу означую тих зоз чежшим охореньом и прето можу мац вецей длугорочни компликациї од хороти. Гоч лїченє на одредзени час ефикасне за пациєнтох, то стан зоз високим уровньом повторйованя. Главни проблем тей хороти то нєдостаток дефинитивного лїченя, цо може спричинїц длуготирваци проблеми як цо то боль и нєплодносц. Векшина женох ма злєпшованє симптомох кед войду до менопаузи пре нєдостаток цикличней гормоналней сиґнализациї.<ref>Vercellini, Paolo; Viganò, Paola; Somigliana, Edgardo; Fedele, Luigi (2013-12-24). [https://www.nature.com/articles/nrendo.2013.255 „Endometriosis: pathogenesis and treatment” Nature Reviews Endocrinology. 10 (5): 261—275. [https://sr.wikipedia.org/wiki/Me%C4%91unarodni_standardni_serijski_broj ISSN 1759-5029.] [https://sr.wikipedia.org/wiki/Digitalni_identifikator_objekta doi:10.1038/nrendo.2013.255.]</ref> [49] Компликациї Два главни компликациї ендометриомох исти як и при ендометриози. Тоти компликациї уключую хронїчни боль у карлїци и нєплодносц. Попри того, кед ендометриом 6 центи або векши, то приводзи до звекшаного ризику од торзиї ваєчнїкох, цо вимага наглу хирурґийну интервенцию прето же може присц до траценя ваєчнїка. [13] Жени зоз ендометриозу маю звекшани ризик за одредзени файти рака ваєчнїкох, а ендометриоми ноша мали ризик од набудованя на малиґнитет. Медзитим, ризик од нїх барз нїзки. Опать ище ♦ Цисти ваєчнїкох ♦ [[Ендометриоза]] == Референци == [[Катеґория:Медицина]] [[Катеґория:Ґинеколоґия]] r5m155wjl0qgmdj5xajda93iikyapy4 0 3818 22386 2026-10-14T19:00:47Z ОленкаБТ 1579 Геленка Медєши 22386 wikitext text/x-wiki Душа (од праслав. duša; греч. ψυχή; лат. anima) нукашнї швет чловека, його свидомосц. Поняце зоз хторим  преднаукове думанє дава субстанцию, односно зводзи на окремне, од цела розличне єство, цалосносц животних, а окреме  психичних зявеньох . Саме слово душа  етимолоґийно повязане з диханьом, єдним спомедзи найочигляднєйших знакох при чловекови и животиньох. Душа ентитет за хтори ше, у велїх  вирских  и  филозофских  традицийох, предпоставя же постої лєм у  живих єствох . Душа тото цо твори живот, принцип живота, знак живота, тото цо ше саме зоз собу порушує. Даєдни традициї нє розликую душу у дух, та ше тоти два термини часто хаснує як синоними. Душа у велїх релиґиозних, филозофских и митолоґийних традицийох безтїлесна есенция живого єства. Душа або психа ( старогречески язик : ψυχή psūkhḗ, од ψύχειν psū́khein цо значи дихац) то ментални способносци живого єства: розум, характери, чувства, свидомосц, здогадованя, перцепциї, роздумованя итд. Душа у релиґиї Християнство бере до огляду же на початку шицко створене як добре, значи душа ( дух ) добра,  безсмертельна  и участвує у  спашеню . Людски души по шмерци иду до раю або до пекла. Римокатолїцка церква вери и до того же єст и митарство (чисцилїще). Чловек, спрам ученя Святого писма, зложени зоз цела и души хтора оживює цело, надихує го. Прето за душу у Библиї часто гваря же є дих живота, дух живота або лєм - дух. Душа нє походзи з цела, алє представя окремну моц, хтора ма свойо жридло у  Богови . Душу маю и животинї. Душу животиньох створел Бог з гевтих початкох хтори були у самей материї, гоч представяли цошка иншаке од нєй. Душу чловека Бог створел на способ хтори наволани удихнуце Боже. За розлику од животиньох, душа чловекова мала окремни прикмети, бо єдино чловек бул створени  по образу Божим . Окремни прикмети людскей души то єдинство, духовносц, безсмертельносц, способносц розума, шлєбоди и дар бешеди. Фундаментални критериюм святосци то спашенє души. Душа у филозофији Перши гречески филозофи нє розликовали ясно поняца души (психи) и духа (нус). Понеже ище у античним чаше було очиглядне же ше  орґански материї  розкладаю, Платон тримал же нєматериялносц души представя фундаменталне условиє за єй безсмертельносц. Анї Платон анї  Аристотел  нє думали же лєм людзе маю душу. Аристотел розликовал:  розумску душу, хтору ма лєм  чловек ,  осетову душу, хтору маю и  животинї  и хтора представя основу осетовей чувствительносци, и  веґетативну душу, хтору маю и рошлїни и хтора представя основу инстинктох за єдзеньом и причину роснуца и розмножованя. За  Декарта , душа часц духовней субстанциї (лат. res cogitas) и по своєй природи є нєпросторна и без даяких других прикметох материї. Вон тримал же лєм людзе маю душу и же єй нєматериялна природа оможлївює шлєбоду, гоч чловече цело условене з детерминистичнима  физичнима законами . По Декартовим похопеню, животинї машини без души. Франсис Бейкон предпоставял же и животинї маю душу, алє лєм у форми того цо наволал anima sensibilis: Душа животиньох муши буц ясно похопена як материялна субстанция, розридзена з цеплоту и нєвидлїва; вона флуїд у сущносци зложени з огня и воздуху... уклопени до цела и, при висших животиньох, найчастейше змесцени до глави... Животиньом то главна душа хторей цело лєм оружиє; при людзох осетова душа орудиє розумовей души хтору би ше скорей могло означиц з меном дух як душа. Дуалисти арґументовали же душа и цело муша буц розлични ентитети, же би ше пояшнєло свидомосц при людзох, як и можлївосц постояня безсмертельносци. Материялисти трердза же свидомосц нїч инше алє резултат зложених физичних процесох  орґанизма , одбиваюци можлївосц дуализма або безсмертельносци. Фразеолоґия Аж да душу полага (полагал) = барз вистал Аж му душа на нос (наверх носа) вишла, аж ми (му) душа у носу = барз вистал Анї живей души [нєт] = цалком нїкого нєт (напр. вноци на драже) Брац (вжац) себе на душу = тримац дачий поступок и под. як увреду Випущиц душу = умрец Витресц з дакого душу = барз гонїц робиц, барз биц и под. Вицадзиц з дакого душу = барз вимучиц дакого (з роботу и под.) Дал Бог душу як до пняка = гвари ше о особи звич. младей хтора нє ма роботни навикнуца, интересованя, хтора ше нє зна остарац о себе Дац (придац) Богу душу = умрец Душа му у носу и аж да му душа на нос вишла = барз вистал Душа у мнє змарзла (замарзла) = барз сом замарз Душу вигнац з чловека = барз гонїц дакого до роботи З радей души = дзечнє И душа му чарна = барз є гришни Нє сцем на свою душу = нє сцем таке зробиц, нє сцем на свою совисц Ношиц дакого/дацо на души = ношиц даяку терху на души Покля (кельо) ци (му) душа жада = докля (кельо) лєм сцеш (сце) Придал душу дяблови = сам ше забил; нє вери до Бога; нєдобре роби Тераз му душа на месце (на мире) = посцигнул свойо, та є тераз задовольни Як през души (бежац, прибегнуц) = барз швидко, злєкнуто и под. Литература Словнїк руского народного язика I, А – Н, Нови Сад 2017, б. 390. Вонкашнї вязи https://sr.wikipedia.org/sr-ec/%D0%94%D1%83%D1%88%D0%B0 7xwidhmmj002fo0b5u20usvs27wyv8c 22388 22386 2026-10-14T19:41:10Z ОленкаБТ 1579 Медзинаслови, подробносци, викивязи, вонкашнї вязи, литература 22388 wikitext text/x-wiki '''Душа''' (од праслав. ''duša; г''реч. ''ψυχή''; лат. ''anima'') нукашнї швет чловека, його свидомосц. Поняце зоз хторим  преднаукове думанє дава субстанцию, односно зводзи на окремне, од цела розличне єство, цалосносц животних, а окреме  психичних зявеньох . Саме слово душа  етимолоґийно повязане з диханьом, єдним спомедзи найочигляднєйших знакох при чловекови и животиньох. Душа ентитет за хтори ше, у велїх  вирских  и  филозофских  традицийох, предпоставя же постої лєм у  живих єствох . Душа тото цо твори живот, принцип живота, знак живота, тото цо ше саме зоз собу порушує. Даєдни традициї нє розликую душу у дух, та ше тоти два термини часто хаснує як синоними. Душа у велїх релиґиозних, филозофских и митолоґийних традицийох безтїлесна есенция живого єства. Душа або психа ( старогречески язик : ''ψυχή psūkhḗ'', од ''ψύχειν psū́khein'' цо значи дихац) то ментални способносци живого єства: розум, характери, чувства, свидомосц, здогадованя, перцепциї, роздумованя итд. == Душа у релиґиї == Християнство бере до огляду же на початку шицко створене як добре, значи душа ( дух ) добра,  безсмертельна  и участвує у  спашеню. Людски души по шмерци иду до раю або до пекла. [[Римокатолїцка церква]] вери и до того же єст и митарство (чисцилїще). Чловек, спрам ученя Святого писма, зложени зоз цела и души хтора оживює цело, надихує го. Прето за душу у Библиї часто гваря же є дих живота, дух живота або лєм - дух. Душа нє походзи з цела, алє представя окремну моц, хтора ма свойо жридло у  Богови . Душу маю и животинї. Душу животиньох створел Бог з гевтих початкох хтори були у самей материї, гоч представяли цошка иншаке од нєй. Душу чловека Бог створел на способ хтори наволани удихнуце Боже. За розлику од животиньох, душа чловекова мала окремни прикмети, бо єдино чловек бул створени  по образу Божим. Окремни прикмети людскей души то єдинство, духовносц, безсмертельносц, способносц розума, шлєбоди и дар бешеди. Фундаментални критериюм святосци то спашенє души. == Душа у филозофији == Перши гречески филозофи нє розликовали ясно поняца души (психи) и духа (нус). Понеже ище у античним чаше було очиглядне же ше  орґански материї  розкладаю, Платон тримал же нєматериялносц души представя фундаменталне условиє за єй безсмертельносц. Анї Платон анї  Аристотел  нє думали же лєм людзе маю душу. Аристотел розликовал: * розумску душу, хтору ма лєм  чловек , * осетову душу, хтору маю и  животинї  и хтора представя основу осетовей чувствительносци, и * веґетативну душу, хтору маю и рошлїни и хтора представя основу инстинктох за єдзеньом и причину роснуца и розмножованя. За  Декарта , душа часц духовней субстанциї (''лат. res cogitas'') и по своєй природи є нєпросторна и без даяких других прикметох материї. Вон тримал же лєм людзе маю душу и же єй нєматериялна природа оможлївює шлєбоду, гоч чловече цело условене з детерминистичнима  физичнима законами . По Декартовим похопеню, животинї машини без души. Франсис Бейкон предпоставял же и животинї маю душу, алє лєм у форми того цо наволал ''anima sensibilis'': Душа животиньох муши буц ясно похопена як материялна субстанция, розридзена з цеплоту и нєвидлїва; вона флуїд у сущносци зложени з огня и [[Воздух|воздуху.]].. уклопени до цела и, при висших животиньох, найчастейше змесцени до глави... Животиньом то главна душа хторей цело лєм оружиє; при людзох осетова душа орудиє розумовей души хтору би ше скорей могло означиц з меном дух як душа. Дуалисти арґументовали же душа и цело муша буц розлични ентитети, же би ше пояшнєло свидомосц при людзох, як и можлївосц постояня безсмертельносци. Материялисти трердза же свидомосц нїч инше алє резултат зложених физичних процесох  орґанизма , одбиваюци можлївосц дуализма або безсмертельносци. == Фразеолоґия == ''Аж да душу полага (полагал) = барз вистал'' ''Аж му душа на нос (наверх носа) вишла, аж ми (му) душа у носу = барз вистал'' ''Анї живей души [нєт] = цалком нїкого нєт (напр. вноци на драже)'' ''Брац (вжац) себе на душу = тримац дачий поступок и под. як увреду'' ''Випущиц душу = умрец'' ''Витресц з дакого душу = барз гонїц робиц, барз биц и под.'' ''Вицадзиц з дакого душу = барз вимучиц дакого (з роботу и под.)'' ''Дал Бог душу як до пняка = гвари ше о особи звич. младей хтора нє ма роботни навикнуца, интересованя, хтора ше нє зна остарац о себе'' ''Дац (придац) Богу душу = умрец'' ''Душа му у носу и аж да му душа на нос вишла = барз вистал'' ''Душа у мнє змарзла (замарзла) = барз сом замарз'' ''Душу вигнац з чловека = барз гонїц дакого до роботи'' ''З радей души = дзечнє'' ''И душа му чарна = барз є гришни'' ''Нє сцем на свою душу = нє сцем таке зробиц, нє сцем на свою совисц'' ''Ношиц дакого/дацо на души = ношиц даяку терху на души'' ''Покля (кельо) ци (му) душа жада = докля (кельо) лєм сцеш (сце)'' ''Придал душу дяблови = сам ше забил; нє вери до Бога; нєдобре роби'' ''Тераз му душа на месце (на мире) = посцигнул свойо, та є тераз задовольни'' ''Як през души (бежац, прибегнуц) = барз швидко, злєкнуто и под.'' == Литература == • ''Словнїк руского народного язика I, А – Н'', Нови Сад 2017, б. 390. == Вонкашнї вязи == [https://sr.wikipedia.org/sr-ec/%D0%94%D1%83%D1%88%D0%B0] 68mk777mj2o82ukcv3zlx90jalkgxdz 14 3819 22393 2026-10-14T23:50:56Z Keresturec 18 Направљена празна страница 22393 wikitext text/x-wiki phoiac9h4m842xq45sp7s6u21eteeq1 0 3820 22394 2026-10-15T01:07:48Z Keresturec 18 Нови бок: „{{Култура биоґрафия | headerstyle = background: #ccf; | header1 =<big>Славица Чельовски</big> | label2 = | data2 = [[File:Slavica Čeljovski.jpg|280 px|center]] | label3 = Назвиско | data3 = Славичка | label4 = Датум народзеня | data4 = 1. май 1974. | label5 = Датум упокоєня | data5 = 20.септембер 2026. | label6 = Державянство | data6 = югославянске, с…“ 22394 wikitext text/x-wiki {{Култура биоґрафия | headerstyle = background: #ccf; | header1 =<big>Славица Чельовски</big> | label2 = | data2 = [[File:Slavica Čeljovski.jpg|280 px|center]] | label3 = Назвиско | data3 = Славичка | label4 = Датум народзеня | data4 = 1. май 1974. | label5 = Датум упокоєня | data5 = 20.септембер 2026. | label6 = Державянство | data6 = югославянске, сербске | label7 = Язик творох | data7 = руски | label8 = Школа | data8 = Ґимназия Жарко Зренянин, Вербас | label9 = Универзитет | data9 = Учительски факултет, Зомбор | label10 = Наукови ступень | data10 = мастер, Филозофски факултет Нови Сад | label11 = Период твореня | data11 = 1997—2026. | label12 = Жанри | data12 = педаґоґийна робота, литература | label13 = Похована | data13 = у Коцуре | label14 = Припознаня | data14 = }} '''Славица Чельовски''' (*1. май 1974—†20.септембер 2026), учителька, коавторка вецей кнїжкох, рецензентка и поетеса. Биоґрафия Славица Чельовски народзена 1. мая 1974. року у Вербаше, оцец Ґабор Чельовски и мац Цецилия родз. Бесерминї. Основну школу закончела у родним валалє а вец и Ґимназию Жарко Зренянин у Вербаше. После того ше уписала на Учительски факултет у Зомборе а после дипломованя робела як професорка класней настави у руских оддзелєньох у Основней школи Братство єдинство у Коцуре. Познєйше уписала и закончела мастерски академски студиї на Филозофским факултету у Новим Садзе. Окрем успишней роботи у своїм фаху и роботи зоз дзецми, зазначела успихи и на других польох. Була коавтор вецей кнїжкох – Анґлийско-руского словнїка, науковей моноґрафиї Интеркултурална димензия у образовней вертикали на руским язику и моноґрафиї Руски язик и ИСО-код. Як припознанє за єй закладаня Славици було здобуце и медзинародного алфанумеричного ОРКИД-коду хтори єдинствено идентификує автора науковей публикациї на шветовим уровню. Окрем того, наградзена була у ревизиї образовних софтверох у рамикох проєкта Днї информатики у школох Войводини. Славица написала вельочислени рецензиї, була лектор и коректор велїх кнїжкох, а участвовала и у вреднованю образовних материялох и стандардох. През цали єй роботни вик, Славицово школяре посциговали замерковани резултати на змаганьох зоз рецитованя и литературного виразу на општинских, покраїнских и републичних смотрох. Славица писала поезию як форму свойого особного виразу, та єй твори мож пречитац у вецей поетских збиркох. Славица Чельовски ше упокоєла 20.септембра 2026.року, похована є на римокатолїцким теметове у Коцуре. Литература Ол. Русковски, Славица Чельовски (1974-2026), новини Руске слово, рок LXXXII, число 39 (4220), Hови Cад, 25. септембер 2026, бок 23. Вонкашнї вязи М. Джуджар, [https://www.ruskeslovo.com/njeska-budu-shadzki-dvoh-robotnih-celoh-nsr/ Нєшка буду схадзки двох Роботних целох НСР,] Рутенпрес, ruskeslovo.com, 30. май 2026. В. Вуячич, [https://www.ruskeslovo.com/promocija-ruskej-matki-u-novim-sadze/ Нєшка у Заводу промоция виданьох Рускей матки,] Рутенпрес, ruskeslovo.com, 24. април 2025. Ол. Русковски, [https://www.ruskeslovo.com/upokojela-se-slavica-celjovski/ Упокоєла ше Славица Чельовски (1974–2026),] Рутенпрес, ruskeslovo.com, 20. септембер 2026. s1l4sqiwd37iq8p4t667kltxdcxoo6k 22395 22394 2026-10-15T01:09:54Z Keresturec 18 22395 wikitext text/x-wiki {{Култура биоґрафия | headerstyle = background: #ccf; | header1 =<big>Славица Чельовски</big> | label2 = | data2 = [[File:Slavica Čeljovski.jpg|280 px|center]] | label3 = Назвиско | data3 = Славичка | label4 = Датум народзеня | data4 = 1. май 1974. | label5 = Датум упокоєня | data5 = 20.септембер 2026. | label6 = Державянство | data6 = югославянске, сербске | label7 = Язик творох | data7 = руски | label8 = Школа | data8 = Ґимназия Жарко Зренянин, Вербас | label9 = Универзитет | data9 = Учительски факултет, Зомбор | label10 = Наукови ступень | data10 = мастер, Филозофски факултет Нови Сад | label11 = Период твореня | data11 = 1997—2026. | label12 = Жанри | data12 = педаґоґийна робота, литература | label13 = Похована | data13 = у Коцуре | label14 = Припознаня | data14 = }} '''Славица Чельовски''' (*1. май 1974—†20.септембер 2026), учителька, коавторка вецей кнїжкох, рецензентка и поетеса. Биоґрафия Славица Чельовски народзена 1. мая 1974. року у Вербаше, оцец Ґабор Чельовски и мац Цецилия родз. Бесерминї. Основну школу закончела у родним валалє а вец и Ґимназию Жарко Зренянин у Вербаше. После того ше уписала на Учительски факултет у Зомборе а после дипломованя робела як професорка класней настави у руских оддзелєньох у Основней школи Братство єдинство у Коцуре. Познєйше уписала и закончела мастерски академски студиї на Филозофским факултету у Новим Садзе. Окрем успишней роботи у своїм фаху и роботи зоз дзецми, зазначела успихи и на других польох. Була коавтор вецей кнїжкох – Анґлийско-руского словнїка, науковей моноґрафиї Интеркултурална димензия у образовней вертикали на руским язику и моноґрафиї Руски язик и ИСО-код. Як припознанє за єй закладаня Славици було здобуце и медзинародного алфанумеричного ОРКИД-коду хтори єдинствено идентификує автора науковей публикациї на шветовим уровню. Окрем того, наградзена була у ревизиї образовних софтверох у рамикох проєкта Днї информатики у школох Войводини. Славица написала вельочислени рецензиї, була лектор и коректор велїх кнїжкох, а участвовала и у вреднованю образовних материялох и стандардох. През цали єй роботни вик, Славицово школяре посциговали замерковани резултати на змаганьох зоз рецитованя и литературного виразу на општинских, покраїнских и републичних смотрох. Славица писала поезию як форму свойого особного виразу, та єй твори мож пречитац у вецей поетских збиркох. Славица Чельовски ше упокоєла 20.септембра 2026.року, похована є на римокатолїцким теметове у Коцуре. Литература Ол. Русковски, Славица Чельовски (1974-2026), новини Руске слово, рок LXXXII, число 39 (4220), Hови Cад, 25. септембер 2026, бок 23. Вонкашнї вязи М. Джуджар, [https://www.ruskeslovo.com/njeska-budu-shadzki-dvoh-robotnih-celoh-nsr/ Нєшка буду схадзки двох Роботних целох НСР,] Рутенпрес, ruskeslovo.com, 30. май 2026. В. Вуячич, [https://www.ruskeslovo.com/promocija-ruskej-matki-u-novim-sadze/ Нєшка у Заводу промоция виданьох Рускей матки,] Рутенпрес, ruskeslovo.com, 24. април 2025. Ол. Русковски, [https://www.ruskeslovo.com/upokojela-se-slavica-celjovski/ Упокоєла ше Славица Чельовски (1974–2026),] Рутенпрес, ruskeslovo.com, 20. септембер 2026. 3w0jvjjpnbwjuweei022bptlthox73q 22396 22395 2026-10-15T01:33:44Z Keresturec 18 22396 wikitext text/x-wiki {{Инфорамик | headerstyle = background: #ccf; | header1 =<big> Славица Чельовски </big> | label2 = | data2 = [[File:Slavica Čeljovski.jpg|280 px|center]] | label3 = Назвиско | data3 = Славичка | label4 = Датум народзеня | data4 = 1. май 1974. | label5 = Датум упокоєня | data5 = 20.септембер 2026. | label6 = Державянство | data6 = югославянске, сербске | label7 = Язик творох | data7 = руски | label8 = Школа | data8 = Ґимназия ''Жарко Зренянин'', Вербас | label9 = Универзитет | data9 = Учительски факултет, Зомбор | label10 = Наукови ступень | data10 = мастер, Филозофски факултет Нови Сад | label11 = Период твореня | data11 = 1997—2026. | label12 = Жанри | data12 = педаґоґийна робота, литература | label13 = Поховани | data13 = у Коцуре | label14 = Припознаня | data14 = }} '''Славица Чельовски''' (*1. май 1974—†20.септембер 2026), учителька, коавторка вецей кнїжкох, рецензентка и поетеса. Биоґрафия Славица Чельовски народзена 1. мая 1974. року у Вербаше, оцец Ґабор Чельовски и мац Цецилия родз. Бесерминї. Основну школу закончела у родним валалє а вец и ґимназию ''Жарко Зренянин'' у Вербаше. После того ше уписала на Учительски факултет у Зомборе а после дипломованя робела як професорка класней настави у руских оддзелєньох у Основней школи Братство єдинство у Коцуре. Познєйше уписала и закончела мастерски академски студиї на Филозофским факултету у Новим Садзе. Окрем успишней роботи у своїм фаху и роботи зоз дзецми, зазначела успихи и на других польох. Була коавтор вецей кнїжкох – Анґлийско-руского словнїка, науковей моноґрафиї Интеркултурална димензия у образовней вертикали на руским язику и моноґрафиї Руски язик и ИСО-код. Як припознанє за єй закладаня Славици було здобуце и медзинародного алфанумеричного ОРКИД-коду хтори єдинствено идентификує автора науковей публикациї на шветовим уровню. Окрем того, наградзена була у ревизиї образовних софтверох у рамикох проєкта Днї информатики у школох Войводини. Славица написала вельочислени рецензиї, була лектор и коректор велїх кнїжкох, а участвовала и у вреднованю образовних материялох и стандардох. През цали єй роботни вик, Славицово школяре посциговали замерковани резултати на змаганьох зоз рецитованя и литературного виразу на општинских, покраїнских и републичних смотрох. Славица писала поезию як форму свойого особного виразу, та єй твори мож пречитац у вецей поетских збиркох. Славица Чельовски ше упокоєла 20.септембра 2026.року, похована є на римокатолїцким теметове у Коцуре. Литература Ол. Русковски, Славица Чельовски (1974-2026), новини Руске слово, рок LXXXII, число 39 (4220), Hови Cад, 25. септембер 2026, бок 23. Вонкашнї вязи М. Джуджар, [https://www.ruskeslovo.com/njeska-budu-shadzki-dvoh-robotnih-celoh-nsr/ Нєшка буду схадзки двох Роботних целох НСР,] Рутенпрес, ruskeslovo.com, 30. май 2026. В. Вуячич, [https://www.ruskeslovo.com/promocija-ruskej-matki-u-novim-sadze/ Нєшка у Заводу промоция виданьох Рускей матки,] Рутенпрес, ruskeslovo.com, 24. април 2025. Ол. Русковски, [https://www.ruskeslovo.com/upokojela-se-slavica-celjovski/ Упокоєла ше Славица Чельовски (1974–2026),] Рутенпрес, ruskeslovo.com, 20. септембер 2026. 7nnmraby7h5mgnpv0rg2k8yr1s0f8ae 22398 22396 2026-10-15T07:47:44Z Olirk55 19 Означени викивязи, катеґория 22398 wikitext text/x-wiki {{Инфорамик | headerstyle = background: #ccf; | header1 =<big> Славица Чельовски </big> | label2 = | data2 = [[File:Slavica Čeljovski.jpg|280 px|center]] | label3 = Назвиско | data3 = Славичка | label4 = Датум народзеня | data4 = 1. май 1974. | label5 = Датум упокоєня | data5 = 20.септембер 2026. | label6 = Державянство | data6 = югославянске, сербске | label7 = Язик творох | data7 = руски | label8 = Школа | data8 = Ґимназия ''Жарко Зренянин'', Вербас | label9 = Универзитет | data9 = Учительски факултет, Зомбор | label10 = Наукови ступень | data10 = мастер, Филозофски факултет Нови Сад | label11 = Период твореня | data11 = 1997—2026. | label12 = Жанри | data12 = педаґоґийна робота, литература | label13 = Поховани | data13 = у Коцуре | label14 = Припознаня | data14 = }} '''Славица Чельовски''' (*1. май 1974—†20.септембер 2026), учителька, коавторка вецей кнїжкох, рецензентка и [[Поета|поетеса]]. == Биоґрафия == Славица Чельовски народзена [[1. май|1. мая]] 1974. року у [[Вербас|Вербаше]], оцец Ґабор Чельовски и мац Цецилия родз. Бесерминї. Основну школу закончела у родним валалє а вец и ґимназию ''Жарко Зренянин'' у Вербаше. После того ше уписала на Учительски факултет у Зомборе а после дипломованя робела як [[Професор|професорка]] класней настави у руских оддзелєньох у Основней школи Братство єдинство у [[Коцур|Коцуре]]. Познєйше уписала и закончела мастерски академски студиї на Филозофским факултету у Новим Садзе. Окрем успишней роботи у своїм фаху и роботи зоз дзецми, зазначела успихи и на других польох. Була коавтор вецей кнїжкох – Анґлийско-руского словнїка, науковей моноґрафиї Интеркултурална димензия у образовней вертикали на руским язику и моноґрафиї Руски язик и ИСО-код. Як припознанє за єй закладаня Славици було здобуце и медзинародного алфанумеричного ОРКИД-коду хтори єдинствено идентификує автора науковей публикациї на шветовим уровню. Окрем того, наградзена була у ревизиї образовних софтверох у рамикох проєкта Днї информатики у школох [[Войводина|Войводини]]. Славица написала вельочислени рецензиї, була лектор и коректор велїх кнїжкох, а участвовала и у вреднованю образовних материялох и стандардох. През цали єй роботни вик, Славицово школяре посциговали замерковани резултати на змаганьох зоз рецитованя и литературного виразу на општинских, покраїнских и републичних смотрох. Славица писала поезию як форму свойого особного виразу, та єй твори мож пречитац у вецей поетских збиркох. Славица Чельовски ше упокоєла 20 септембра 2026. року, похована є на римокатолїцким [[Теметов|теметове]] у Коцуре. == Литература == * Ол. Русковски, Славица Чельовски (1974-2026), новини Руске слово, рок LXXXII, число 39 (4220), Hови Cад, 25. септембер 2026, бок 23. == Вонкашнї вязи == * М. Джуджар, [https://www.ruskeslovo.com/njeska-budu-shadzki-dvoh-robotnih-celoh-nsr/ Нєшка буду схадзки двох Роботних целох НСР,] Рутенпрес, ruskeslovo.com, 30. май 2026. * В. Вуячич, [https://www.ruskeslovo.com/promocija-ruskej-matki-u-novim-sadze/ Нєшка у Заводу промоция виданьох Рускей матки,] Рутенпрес, ruskeslovo.com, 24. април 2025. * Ол. Русковски, [https://www.ruskeslovo.com/upokojela-se-slavica-celjovski/ Упокоєла ше Славица Чельовски (1974–2026),] Рутенпрес, ruskeslovo.com, 20. септембер 2026. [[Катеґория:Просвитни роботнїки]] [[Катеґория:Поетеси]] [[Катеґория:Рецензенти]] 8k4u2cai6fcjxh4fg6mfretbtj5xyfb