Вікіпедія ruewiki https://rue.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0 MediaWiki 1.47.0-wmf.2 first-letter Медіа Шпеціална Діскузія Хоснователь Діскузія з хоснователём Вікіпедія Діскузія ку Вікіпедії Файл Діскузія ку файлу MediaWiki Діскузія ку MediaWiki Шаблона Діскузія ку шаблонї Поміч Діскузія ку помочі Катеґорія Діскузія ку катеґорії TimedText TimedText talk Модуль Обговорення модуля Подія Обговорення події 0 94 165309 125650 2026-05-15T20:17:31Z Rue323 31002 165309 wikitext text/x-wiki {{День рока}} '''16. май''' — 136. [[день]] рока (137. в [[Переступный рік|переступнім роцї]]) в [[Ґреґоріаньскый календарь|ґреґоріаньскім календарю]]. До кінце рока оставать ся {{день|229}}. == Подѣи == * [[1920]] — [[Папа Бенедикт XV.]] в [[Базилика Святого Петра|Базилицѣ Святого Петра]] в [[Рим]]ѣ канонизовав [[Яна з Арку|Яну з Арку]], звану Дѣва орлеанска, французску бойовничку против Англичан, спалену на ватрѣ. * [[1945]] — [[Блайбурґська капітулація]] армады [[Независна Держава Горватія|усташӱв]], [[Четникы|четникӱв]], и прочых Югославськых союзникӱв [[Ось|Оси]] сперед нагнавшыв их [[Югославська Народна Армада|Югославськыв Народныв Армадов]]. Она ся сопровождала ”бойнёв“ а фактично — різнёв пленных, мотивом удомсты.<ref>https://www.worldcat.org/oclc/879877150</ref> * [[1997]] — упала 32-рочна [[диктатура]] [[Мобуту Сесе Секо]] в [[Заир]]ѣ == Уродили ся == == Умерли == * [[1828]] — [[Франсіско Ґойя]], іспаньскый малярь і рытець. * [[1960]] — [[Игорь Грабарь]], [[Русины|русинского]] походжѣня [[Российска империя|российскый]] и [[СССР|совѣтскый]] [[Академия Российска|академичный]] [[малярь]], историк умѣня, рештавратор, [[педагог]]. * [[1968]] — [[Лука Демян]], подкарпатскый [[фолклор]]иста и [[писатель]] {{Commons|May 16}} 1wetcych46xbi3f4iqc27q3pup5fryj 0 950 165294 148173 2026-05-15T13:50:27Z Flipdot 23893 165294 wikitext text/x-wiki [[Файл:37-svaghi, caccia,Taccuino Sanitatis, Casanatense 4182..jpg|thumb|right|Вадаска є з чоловіком споєна о прадавна, ці їманя мамутів ці дикых пацят]] '''Полёваня''' або '''вада́ска''' — в біолоґії і етолоґії актівіта при котрій є перенаслїдоване даяке звіря чоловіком за цілём ёго забитя про добытя [[їджіня]]. {{Стыржень}} [[Катеґорія:Култура]] dommbwxxg3tlhdbul7z41ero4ew3pse 0 2279 165307 136542 2026-05-15T20:01:52Z Rue323 31002 165307 wikitext text/x-wiki {{День рока}} '''15. май''' — 135. [[день]] рока (136. в [[Переступный рік|переступнім роцї]]) в [[Ґреґоріаньскый календарь|ґреґоріаньскім календарю]]. До кінце рока оставать {{день|230}}. == Подѣи == * [[221]] — [[Лю Бей]] объявив ся новым [[Император|императором]] царства [[Шу (царство)|Шу]].<ref>https://www.google.ru/books/edition/A_Biographical_Dictionary_of_Later_Han_t/49OvCQAAQBAJ?hl=ru&gbpv=1&pg=PA483</ref> * [[1618]] — [[Йоганн Кеплер]] потвердив объявѣня третього закона о руху [[Планета|планет]], котрый называв еще законом о гармонии свѣта. == Уродили ся == == Умерли == * [[1994]] — [[Василь Зозуляк]], [[писатель]], сполоченскый активиста [[Пряшовскый край|Пряшовского края]]. {{Commons|May 15}} cei84dcwyf3d07d4dmenyb8ehq2panf 165308 165307 2026-05-15T20:12:42Z Rue323 31002 165308 wikitext text/x-wiki {{День рока}} '''15. май''' — 135. [[день]] рока (136. в [[Переступный рік|переступнім роцї]]) в [[Ґреґоріаньскый календарь|ґреґоріаньскім календарю]]. До кінце рока оставать {{день|230}}. == Подѣи == * [[221]] — [[Лю Бей]] объявив ся новым [[Император|императором]] царства [[Шу (царство)|Шу]].<ref>https://www.google.ru/books/edition/A_Biographical_Dictionary_of_Later_Han_t/49OvCQAAQBAJ?hl=ru&gbpv=1&pg=PA483</ref> * [[1618]] — [[Йоганн Кеплер]] потвердив объявѣня третього закона о руху [[Планета|планет]], котрый называв еще законом о гармонии свѣта. * [[1945]] — [[Полянська битка|Битка пуд Полянов]], вӱйська [[Независна Держава Горватія|Усташӱв]] прорвали ся уд [[ЮНА|армады Югославії]] ([[Йосип Броз Тито|Тіто]]) айбо то не сулило им великого успіха... == Уродили ся == == Умерли == * [[1994]] — [[Василь Зозуляк]], [[писатель]], сполоченскый активиста [[Пряшовскый край|Пряшовского края]]. {{Commons|May 15}} lmwyen6f0fp28ze81crauykgkudrht6 0 2612 165310 165000 2026-05-15T21:05:53Z Halajkovič 33393 /* */ 165310 wikitext text/x-wiki {{Інфобокс Словеньска обец | тіп = село | Образок = Ihlany horni cast obce.JPG | Попис образка = |URL знаку = Coats of arms of None.svg |URL пологы = Mapa nie je.png |Край = [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] |Окрес = [[Окрес Кежмарок|Кежмарок]] |Реґіон = Podtatranský |Надморьска вышка = 706673 |Розлога = |Чісло жытелїв = |Статус ку = |Густота жытельства = |Перша писемна змінка = 1307 |Код = 523534 |ЕЧВ = KK |ПСЧ = 059 94 (пошта [[Голумніця]]) |Передвольба = 0 52 |Адреса = Ihľany 94 |Website = |Імейл = ihlany@stonline.sk |Телефон = 0524589798 |Факс = 0524589622 |Староста = Ондрей Чопяк<ref>{{Список старостів і пріматорів|2022}}</ref> |Політічна партія = [[Хрістіаньскодемократічный рух|ХДР]], [[Слобода і Солідарность|СіС]] |}} {{Общіна Ігляны}} '''Ігля́ны'''<ref>{{Русиньскый правопис|Ігля́ны|528}}</ref> (стара назва '''Годермарк''', {{язык+sk|Ihľany}}) суть [[село]] на [[Словеньско|Словеньску]] в [[окрес Кежмарок|окресї Кежмарок]] в [[Пряшівскый край|Пряшівскім краю]]. == Історія == Сучасне село взникло 12. юнія 1960 злучінём двох старых сел – [[Маєрка|Маєркы]] і [[Стотінцї]]в, котры мали одлишну і барз богату історію. === Стотінцї === Село было першыраз спомянуто в роцї 1307 а в минулости мало розлічны назвы: „Szazteleke“ (1307), „Hundurmark“ (1317), „Hodermark“ (1920) і „Stotince“ (од року 1948). В середнёвіку належило село роду Берзевіцї. Переломным роком про села быв рік 1539, кедь польскый шляхтіч Єронім Ласкі выгнав старых обывателїв і усадив ту Волохів (Русинів). Стотінцї (Годермарк) ся стали вызначным ґрекокатолицькым центром реґіону. Праве з той парафії походив Іван Йозеф Годермарьскый (сын містного кантора), котрый ся в роцї 1707 став ґрекокатолицькым єпіскопом в Мукачові. В роцї 1786 ся містный священик Михал Канюк особно стрїтив з цісарём Йозефом II. в Пряшові із жадостёв о вернутю спішскых парафій під юрісдікцію Мукачовской єпархії, што ся ай стало.<ref>{{cite web | url = https://ihlany.fara.sk/historia-nasho-chramu/ | title = História nášho chrámu | publisher = Gréckokatolícka farnosť Ihľany | language = sk }}</ref> В 19. і 20. сторочу пришло селом ряд траґедій. В роцї 1863 ту ся загорїв великый пожар (згорїла ай школа) а в роцї 1887 постигло обывательство епідемія холеры. В роцї 1908 іщі єден пожар знічів майже половину села. Обывателї Стотінцїв были в цїлім реґіонї знамы выробов деревяных шындлїв. Почас другой світовой войны, 14. новембра 1944, ґестапо заарештовало містного священика Петра Дудіньского і далшых вісем обывателїв за протифашістічну дїятельство. Село ослободила совєтьска армада 30. януара 1945. Траґічным роком про село быв рік 1947, кедь ся у рамках оптації (од 28. януара до 26. марца) 31 родин переселило до Совєтьского союзу.<ref>{{cite web | url = https://ihlany.fara.sk/historia-nasho-chramu/ | title = História nášho chrámu | publisher = Gréckokatolícka farnosť Ihľany | language = sk }}</ref> === Маєрка === Село ся таксамо по першыраз споминать в роцї 1307 під назвов „Borkut“, котра ся вжывала аж до року 1895. Пізнїше ся вжывали назвы „Majorka“ і нїмецьке „Maierhöfen“. Село правдоподобно взникло з маєтку (маєркы), котрый належав містечку Любіця. В роках 1412–1772 была Маєрка вєдно з остатныма містами і селами в Спішскім краї в польскім залогу. В 16. сторочу заселили Маєрку Волохы. Обывателї сі в минулости заробляли на жывотны потребы добыванём дерева, ховом овець і тканём домашнёго полотна. В роцї 1828 мала Маєрка 69 домів і 499 обывателїв. Почас першой світовой войны загынули на фронтах штири обывателї села.<ref>{{cite web | url = https://www.ihlany.sk/obec/o-obci/historia/ | title = História - Oficiálna stránka obce Ihľany | publisher = Obec Ihľany | language = sk }}</ref> == Обывательство == {{SK|pop}} Зложіня обывательства подля народности (2011 р.)<ref>[https://web.archive.org/web/20201008015433/https://slovak.statistics.sk/wps/wcm/connect/9c5ad996-02f4-4c1f-b33c-5baba2af317f/Tab_2_Obyvatelstvo_trvalo_byvajuce_v_obciach_SR_podla_narodnosti_SODB_2011.pdf?MOD=AJPERES&CVID=knLIczO&CVID=knLIczO Народностне зложіня обывательства подля списованя людей з 2011 р.] (по словеньскы). Штатістічный уряд Словеньской републікы. Одказ перевіреный 2020-08-26.</ref>: *[[Русины]] - 20 (1,4%) *[[Словаци]] - 1149 (80,2%) *[[Ромы]] - 205 (14,3%) *[[Українцї]] - 3 *[[Чехы]] - 1 *[[Поляци]] - 1 *Нестановлены - 53 (3,7%) [[Русиньскый язык]] за материньскый означіли 22 жытелїв (1,5%)<ref>[https://web.archive.org/web/20201026101340/https://slovak.statistics.sk/wps/wcm/connect/e285abec-6b1c-46ea-93de-0507fc844183/Tab_5_Obyv_trvalo_byvajuce_v_obciach_SR_podla_materinskeho_jazyka_SODB_2011.pdf?MOD=AJPERES&CVID=kKC5u9T&CVID=kKC5u9T Материньскый язык обывательства подля списованя людей з 2011 р.] (по словеньскы). Штатістічный уряд Словеньской републікы. Одказ перевіреный 2020-08-26.</ref>. == Історічны памняткы == В селї ся находять тоты памняткы: * римскокатолицька церьков св. Мартіна (спочатку середнёвікый, в першій половинї 19. сторочу переставеный в емпіровім слогу) * ґрекокатолицька церьков (спочатку раноґотічный з конця 13. сторочу, іконостас і казательніця суть з першой половины 20. сторочу) * еванґельска церьков (з року 1787, бароково-класіцістічный) * каплічка присвячена Дїві Марії Лурдьской == Референції == {{референції}} {{Окрес Кежмарок}} {{Русиньскы села на Словеньску}} 1s5x1m0rjk484k3v5owchxcqomlbb4h 0 4463 165313 138545 2026-05-15T21:25:31Z ~2026-29407-91 35992 165313 wikitext text/x-wiki {{Локалита |статус = Подкарпатске село в Польщи |руська назва = Перегримка |оригинална назва = Pielgrzymka {{ref-pl}} |застава = Pielgrzymka, cerkiew, widok do strony południowo-zachodniej.jpg |опис заставы = Православна церква св. Архангела Михаила |ширина заставы = 250 |герб = |опис герба = |ширина герба = |вид крайны = [[Держава]] <!--2.гарадича администрации --> |крайна = Польща |lat_dir = N |lat_deg = 49 |lat_min = 38 |lat_sec = 00 |lon_dir = E |lon_deg = 21 |lon_min = 29 |lon_sec = 00 |CoordAddon = |CoordScale = 300000 <!-- мапы укажуть ся в масштабѣ 3 км/цм --> |размер карты страны = 250 <!-- 0 затлумить выдачу мапы под рамов --> |давны назвы = |вид региона = Воеводство |регион = [[Подкарпатске воеводство|Подкарпатске]] |вид района = Повѣт<!--4.гарадича администрации, пусто назначить: Район --> |район = Ясельскый |вид общины = Гмина |община = Осек Ясельскый |площа = <!-- в квадр. км --> |вид высоты = Надморска вышка |высота = 313<ref name= Słownik >Słownik geograficzny Królestwa Polskiego</ref> |население = 746<ref name=ST>Sylwia Twardzik</ref> |год переписи = 2013 |часовый пояс = +1 |DST = перевод годинкы <!—пустый параметер значить, же час не переводять --> |телефонный код = +48-13 |почтовый индекс = 38-223 |вид идентификатора = SIMC |цифровой идентификатор = 0358658 |категория в Commons = Pielgrzymka, Podkarpackie Voivodeship |сайт = |язык сайта = }} '''Перегримка''', {{ref-pl}} ''Pielgrzymka'' — [[село]] на [[Польща|Польщi]], котре було до '''[[Акція Вісла]]''' [[Лемкы|лемкiвське]]<ref>{{cite web |url=http://lemko.org/lih/lihchp23.html|title= Села в Польщи де до 1945 року пережывали Лемкы|publisher=www.lemko.org |accessdate= 1. септембер 2011}}</ref>. == Полога == == Полога == == Розташована біля головної дороги від (Нового) Жмигроду до [[Горлицѣ|Горлиць]] (нині дорога 993), під [[Лѣс|лісистими]] горами ''Магура'' (842 м над рівнем моря) (нині Магурський народний парк) на висоті 313 м над рівнем моря ^[1]. Віддалена від центру ґміни приблизно на 15 [[км]], а від центру [[Ряшов|Ряшівського воєводства —]] на 62 [[км]] (від обох на південний захід). == Перша документована згадка про село датована 1400 роком. Перегримка мала наприкінці [[XIX. стороча|XIX століття]] 1608 жителів, парафіяльну школу, читальню [[Общество им. М. Качковского|Товариства Качковського]], каси гміни та церковну. У 1914 році австрійська влада інтернувала багато осіб до табору [[Талергоф]], звідки вони повернулися лише в 1916 році.^[1] Парафія була греко-католицькою, ^[2] а потім перейшла до православ'я. == Вызнамны родаци == * [[Штефан Телеп]] (1957–2021), наивный [[малярь]] == Жерела и одказы == * {{Cite web |author= |title= '''Historia Pielgrzymki na stronie gminy''' |url= https://www.osiekjasielski.pl/solectwa/pielgrzymka |date= Utworzono: 01 wrzesień 2012 |publisher= Urząd Gminy Osiek Jasielski |accessdate= 2022-01-01 }}{{ref-pl}} * {{Cite book |chapter= Pielgrzymka |url= http://dir.icm.edu.pl/pl/Slownik_geograficzny/Tom_VIII/86 |title= '''Słownik geograficzny Królestwa Polskiego''' |location=Warszawa |date= 1887 |at= Tom&nbsp;VIII, s.&nbsp;86. }}{{ref-pl}} * {{Cite web |author= '''Sylwia Twardzik''' |title= Ilu mieszkańców liczą poszczególne sołectwa Gminy Osiek Jasielski? |url= https://www.zaleze.com/ilu-mieszkancow-licza-poszczegolne-solectwa-gminy-osiek-jasielski/#more-3471 |date= 19 kwietnia 2013 |publisher= Urząd Gminy Osiek Jasielski |accessdate= 2022-01-01 }}{{ref-pl}} == Референции == <references/> [[Катеґорія:Лемківскы села в Польску]] [[Катеґорія:Населены пункты в Польску]] 9jm5amqdgxs5gwlgmra0gzuqraqo7xz 165318 165313 2026-05-15T22:30:46Z Halajkovič 33393 Зрушена верзія [[Special:Diff/165313|165313]] од хоснователя [[Special:Contributions/~2026-29407-91|~2026-29407-91]] ([[User talk:~2026-29407-91|діскусія]]) 165318 wikitext text/x-wiki {{Локалита |статус = Подкарпатске село в Польщи |руська назва = Перегримка |оригинална назва = Pielgrzymka {{ref-pl}} |застава = Pielgrzymka, cerkiew, widok do strony południowo-zachodniej.jpg |опис заставы = Православна церква св. Архангела Михаила |ширина заставы = 250 |герб = |опис герба = |ширина герба = |вид крайны = [[Держава]] <!--2.гарадича администрации --> |крайна = Польща |lat_dir = N |lat_deg = 49 |lat_min = 38 |lat_sec = 00 |lon_dir = E |lon_deg = 21 |lon_min = 29 |lon_sec = 00 |CoordAddon = |CoordScale = 300000 <!-- мапы укажуть ся в масштабѣ 3 км/цм --> |размер карты страны = 250 <!-- 0 затлумить выдачу мапы под рамов --> |давны назвы = |вид региона = Воеводство |регион = [[Подкарпатске воеводство|Подкарпатске]] |вид района = Повѣт<!--4.гарадича администрации, пусто назначить: Район --> |район = Ясельскый |вид общины = Гмина |община = Осек Ясельскый |площа = <!-- в квадр. км --> |вид высоты = Надморска вышка |высота = 313<ref name= Słownik >Słownik geograficzny Królestwa Polskiego</ref> |население = 746<ref name=ST>Sylwia Twardzik</ref> |год переписи = 2013 |часовый пояс = +1 |DST = перевод годинкы <!—пустый параметер значить, же час не переводять --> |телефонный код = +48-13 |почтовый индекс = 38-223 |вид идентификатора = SIMC |цифровой идентификатор = 0358658 |категория в Commons = Pielgrzymka, Podkarpackie Voivodeship |сайт = |язык сайта = }} '''Перегримка''', {{ref-pl}} ''Pielgrzymka'' — [[село]] на юговыходѣ [[Польща|Польщи]], котре было до [[акція Вісла|акции Висла]] [[Лемкы|лемковске]]<ref>{{cite web |url=http://lemko.org/lih/lihchp23.html|title= Села в Польщи де до 1945 року пережывали Лемкы|publisher=www.lemko.org |accessdate= 1. септембер 2011}}</ref>. == Полога == Лежить при главной дорозѣ од (Нового) Жмигроду до [[Горлицѣ|Горлиць]] (дн. дорога 993), под [[лѣс]]истов горов ''Магура'' {{nowrap|(842 [[Метры над морьом|м н. м.]])}} (дн. Магурскый парк народовый) в надморской вышцѣ {{nowrap|313 [[Метры над морьом|м н. м.]]}}<ref name= Słownik/> Од центра гмины оддалена о 15&nbsp;[[км]], а од центра воеводства [[Ряшов]]а 62&nbsp;[[км]] (од обох на югозапад). == История == Перва документована споминка о селѣ датована роком 1400. Перегримка мала в конци [[XIX. стороча]] 1608 обыватели, парохиалну школу, читалню [[Общество им. М. Качковского|Общества Качковского]], касы гминну и церковну. В року 1914 австрийскы влады даколько особ интерновали в лагру [[Талергоф]], одкы ся они вернули аж в року 1916.<ref>Historia Pielgrzymki na stronie gminy</ref> Парохия была грекокатолицка,<ref name= Słownik/> а пак перешла до православия. == Вызнамны родаци == * [[Штефан Телеп]] (1957–2021), наивный [[малярь]] == Жерела и одказы == * {{Cite web |author= |title= '''Historia Pielgrzymki na stronie gminy''' |url= https://www.osiekjasielski.pl/solectwa/pielgrzymka |date= Utworzono: 01 wrzesień 2012 |publisher= Urząd Gminy Osiek Jasielski |accessdate= 2022-01-01 }}{{ref-pl}} * {{Cite book |chapter= Pielgrzymka |url= http://dir.icm.edu.pl/pl/Slownik_geograficzny/Tom_VIII/86 |title= '''Słownik geograficzny Królestwa Polskiego''' |location=Warszawa |date= 1887 |at= Tom&nbsp;VIII, s.&nbsp;86. }}{{ref-pl}} * {{Cite web |author= '''Sylwia Twardzik''' |title= Ilu mieszkańców liczą poszczególne sołectwa Gminy Osiek Jasielski? |url= https://www.zaleze.com/ilu-mieszkancow-licza-poszczegolne-solectwa-gminy-osiek-jasielski/#more-3471 |date= 19 kwietnia 2013 |publisher= Urząd Gminy Osiek Jasielski |accessdate= 2022-01-01 }}{{ref-pl}} == Референции == <references/> [[Катеґорія:Лемківскы села в Польску]] [[Катеґорія:Населены пункты в Польску]] 9n7hn92uybz4tsz9gp9ihc4h9vxolim 0 6317 165282 163530 2026-05-15T12:17:22Z Flipdot 23893 /* growthexperiments-addlink-summary-summary:1|2|0 */ 165282 wikitext text/x-wiki {{Інфобокс |image=[[Файл:Gutenberg Bible, Lenox Copy, New York Public Library, 2009. Pic 01.jpg|300px]] |caption=[[Ґутенберґова Біблія]], удана Йоганном Ґутенберґом у середині 15.&nbsp;стороча, перша печатна Біблія. |above=Біблія |header1=Відомості |data2=[[Хрістіанство|Християнство]]<br>[[Юдаїзм]] |label2=Реліґія |label3=Язык ориґінала |data3=[[Гебрейскый язык|Іврит]], [[Арамайскый язык|арамайськый язык]] и [[Грецькоє койне|грецькоє койне]]|data4=Ник. [[Датованя Біблії]] |label4=Період |data5=[[Юдаїзм|Юдаїштськый]] канон: 24&nbsp;книгы<ref>Се число враховує Книгу Самуеля, Книгу Царюв, Дванадцять малых пророкув, Книгу хронік тай Книгы Езры тай Неемії як єдну книгу, бо так они ся рахувут у юдаїзмови. Кідьбы ся тоты раховали поокреме ги у християнстві, та число бы было 39&nbsp;книг. Обадва йсі числа не враховувут [[второканонічні книгы]].</ref><br>[[Протестантство|Протестантськый]] канон ([[Лутеранство|лутеранськый]]): 66&nbsp;книг<br>[[Римокатолицька церьков|Римокатолицькый]] канон: 73&nbsp;книгы<br>[[Ґрекокатолицька церьков|Грекокатолицькый]] тай [[Православна церьков|православный]] канон: 76&nbsp;книг<br>Ник. [[Біблійні каноны]] |label5=Книгы }} '''Бі́блія''' ([[Грецькоє койне|гр. койне]] {{Lang|grc|τὰ βιβλία ''tà biblía''}} „книгы“), '''Сято́є Писа́ня''', пораз '''Кни́га книг''' є комплет реліґійных текстув, на котрых ся базує [[Хрістіанство|християнство]] тай [[юдаїзм]], тай котрі ся честувут у другых реліґіях, наприклад у [[Іслам|ісламі]]. Біблія тото [[антолоґія]] (зберька текстув ушылиякых форм), ориґінално написана [[Іврит|івритом]], [[Арамайськый язык|арамайськым]] языком тай [[Грецькоє койне|грецькым койне]]. Она обсягує настановы, оповіді, [[Поезія|поезію]], [[Пророцтво|пророцтва]] тай другі жанры. Комплет текстув, узнаваных ги часть Біблії у окреме взятуй реліґійнуй традиції вадь комуніті ся кличе біблійным каноном. Прибучникы реліґії типово держат Біблію за продукт божественої іншпірації, айбо сут разні верзії за інтерпретацію єї текста тай його значіня. Разні общины збирали реліґійні тексты у вшылиякі офіційні зберькы. Майрання зберька обсяговала перші пять книг Біблії и называла ся по гебрейськы ''Тора'' („Учіня“, {{Lang-he|תּוֹרָה ''Tōrā''}}), а по старогрецькы ''Пятикнижа'', ''Пентатевхос'' ({{Lang-grc|πεντάτευχος ''pentáteuchos''}}, букв.&nbsp;„пять книг“). Друга за старостьов секція была колекційов оповідий тай пророцтв и называла ся ''Неві’ім'' („Пророкы“; {{Lang-he|נְבִיאִים ''Nəvīʾīm''}}); третя секція, ''Кетувім'' („Писаня“; {{Lang-he|כְּתוּבִים‎ ''Kǝṯuḇim''}}), обсягує псалмы, пословиці тай оповіді. ''Танах'' ({{Lang-he|תָּנָ״ךְ‎ ''Tanaḵ''}}) тото алтернативна назывка юдаїштської Біблії, котра ся чинит из першых букв трьох єї компонентув: ''Тора'', ''Неві’ім'' тай ''Кетувім''. [[Масоретськый текст]] тото середньовічна верзія Танаха&nbsp;— написана по гебрейськы тай арамайськы&nbsp;— котра ся рахує авторитативным текстом юдаїштської Біблії у сучаснум рабіністичнум юдаїзмі. [[Септуаґінта]] тото товмачіня Танаха на грецькоє койне, вчиненоє у третюм и другум сторочу до&nbsp;н.&nbsp;е.; она ся читаво пересікає из юдаїштськов Біблійов. Християнство ся зачало ги удросток юдаїзма Другого храма и мало Септуаґінту за основу [[Старый Завіт|Старого Завіта]]. Рання християнська церьков продовжила жыдувську традицію записованя того, што ся виділо божествено іншпірованым, тай інкорпорації такых текстув у авторитативні реліґійні книгы. [[Єванґеліє|Єванґелія]], т.&nbsp;є.&nbsp;оповіді за жывут и учіня [[Исус Христос|Христа]], уєдно из посланями Павла и другыма текстами скоро стали основов [[Новый Завіт|Нового Завіта]]. Майстарі часті Біблії, віроятно, датувут ся дас 1200.&nbsp;роками до&nbsp;н.&nbsp;е., а Новый Завіт головно ся сформовав до настаня 4.&nbsp;стороча н.&nbsp;е. Приблизноє число проданых копій Біблії досігат пяти міліардув, што чинит ї майпродаванов публікаційов за вшыток час. Біблія мала читавый влив як на западні културу тай історію, так и на другі културы по світови. Єї штудованя через біблійный крітіцізм тоже непрямо повливало на културу и історію. Біблія є щий майтовмаченов книгов у світі. Штудованьом біблійної літературы ся занимат конар наукы пуд назвов [[біблеїстика]]. == Етимолоґія == Слово „Біблія“ походит из грецького койне, де {{Lang|grc|τὰ βιβλία ''tà biblía''}} (у єдн.&nbsp;числі {{Lang|grc|βιβλίον ''biblion''}}) значит „книжкы“.<ref>Bandstra (2009), pp.&nbsp;7; Gravett et al. (2008), p.&nbsp;xv.</ref> Само слово {{Lang|grc|βιβλίον}} зачатково мало буквалноє значіня „звиток“<ref>Beekes (2009), pp.&nbsp;246–247.</ref> и є димінутивом уд {{Lang|grc|βύβλος ''byblos''}} „еґіпетськый папірус“, котроє возможно пушло уд назвы [[Фінікія|фінікійського]] порта [[Біблос]] (знамого ай ги Ґебал), удкідь еґіпетськый [[папірус]] ся експортовав у Грецію.<ref>Brake (2008), [https://archive.org/details/visualhistoryofe00brak/page/29 p.&nbsp;29].</ref><ref name=":0">{{Cite book|last1=Болдирєв|first1=Р. В.|url=https://irbis-nbuv.gov.ua/ulib/item/UKR0001331|chapter=біблія|publisher=Наукова думка|place=[[Кієв|Київ]]|editor1-last=Мельничук|editor1-first=О. С.|at=АН Української РСР, Ін-т мовознав. ім. О. О. Потебні|nopp=yes|ref=ESUM1|volume=Т. 1 : А-Г|title=Етимологічний словник української мови у 7 томах|year=1982|page=с. 190}}</ref> Грецькоє {{Lang|grc|τὰ βιβλία}} было „выразом, котрый хосновали геленістичні жыдове на означіня свойих сакралных книг“.<ref>{{cite web |first=Mark |last=Hamilton |title=From Hebrew Bible To Christian Bible {{!}} From Jesus To Christ – The First Christians {{!}} Frontline {{!}} PBS |url=https://www.pbs.org/wgbh/pages/frontline/shows/religion/first/scriptures.html |website=www.pbs.org |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20180614021417/https://www.pbs.org/wgbh/pages/frontline/shows/religion/first/scriptures.html |archive-date=14 June 2018 }}</ref> Штудувучый Біблію ученый Фредерік Файві Брус удзначовав, ож Иван Златоустый первый ухосновав фразу {{Lang|grc|τὰ βιβλία}}, описувучи Старый и Новый Завіт уєдно у свойих „Бесідах на Єванґеліє уд Матея“.<ref>Bruce (1988), p.&nbsp;214.</ref> Уд {{Lang-el|τὰ βιβλία τὰ ἅγια ''tà biblía tà hágia''}} „сяті книгы“ ся появила [[Латиньскый язык|латинська]] [[Калька|калка]] {{Lang|la|''biblia sacra''}}.<ref>{{cite web |last1=Liddell |first1=Henry George |last2=Scott |first2=Robert |title=A Greek-English Lexicon, βιβλίον |url=http://www.perseus.tufts.edu/hopper/text?doc=Perseus%3Atext%3A1999.04.0057%3Aentry%3Dbibli%2Fon |website=www.perseus.tufts.edu |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20191118102635/http://www.perseus.tufts.edu/hopper/text?doc=Perseus%3Atext%3A1999.04.0057%3Aentry%3Dbibli%2Fon |archive-date=18 November 2019 }}</ref> У середньовічнуй латині тото ся покуртало до {{Lang|la|''biblia''}} тай поступово перечинило ся у назывник єдн.&nbsp;числа, жунського рода ({{Lang|la|''biblia''}}, [[Ґенітив|ґен.]]&nbsp;{{Lang|la|''bibliae''}}); так тото слово ся позычало у языкы европськых народув.<ref name=":0" /><ref>{{cite web |url=http://www.newadvent.org/cathen/02543a.htm |title=The Catholic Encyclopedia |publisher=Newadvent.org |year=1907 |access-date=23 April 2010 |archive-date=13 June 2010 |archive-url=https://web.archive.org/web/20100613102636/http://newadvent.org/cathen/02543a.htm |url-status=live }}</ref> == Розвуй тай історія == Біблія не є єднов книжков; тото зберька книг, сложный розвуй котрых не є до кунця порозумілый. Знає ся, ож Біблія ся писала тай складовала многыма людьми&nbsp;— подля многых ученых авторы булшинов незнамі и сут представителями разных култур и походжінь.<ref>Swenson (2021), p.&nbsp;12; Rogerson (2005), p.&nbsp;21; Riches (2000), ch.&nbsp;2.</ref> Майстарі єї книгы ся зачинали ги пісні, котрі ся передавали усно з поколіня у поколіня. Британськый изглядовач Біблії Джон К.&nbsp;Річез писав:<ref>Riches (2000), p.&nbsp;9.</ref> {{Цитат 2 |Біблійні тексты ся продуковали за період, бігом котрого условія жывота писателюв&nbsp;— політичні, културні, економічні тай еколоґічні&nbsp;— читаво ся удличали. Сут тексты, котрі указувут кочовый стиль жывота, тексты уд людий из устоянов монархійов и култом Храма, тексты из екзиля, тексты, рождені з силного опору чужым правителям, придворні тексты, тексты уд вандрувучых харизматичных проповідникув, тексты уд іншпірованых писателями геленістичного періода. Тото часовый удрізок, котрый обсігат творы [[Гомер]]а, [[Платон]]а, [[Арістотель|Арістотля]], [[Тукідід]]а, [[Софокл]]а, [[Цезарь|Цезаря]], [[Ціцерон]]а тай [[Катулл]]а. Ото період, котрый видів и пуднятя, и падіня Ассірійської імперії (уд 12.&nbsp;по 7.&nbsp;стороча) тай Перської імперії (уд 6.&nbsp;по 4.&nbsp;стороча), [[Александер Великый|Александрові]] кампанії (336–326), розвуй [[Старовікый Рим|Рима]] тай його домінацію у Середньоземноморьови (уд 4.&nbsp;стороча по закладеня [[Принципат]]а), 27&nbsp;до&nbsp;н.&nbsp;е., згубленя [[Другый храм|Єрусалимського храма]] (70&nbsp;н.&nbsp;е.) тай пошыреня правліня Рима на часті [[Шкоція|Шкоції]] (84&nbsp;н.&nbsp;е.) |''Джон К. Річез'' }} [[Файл:Bible_from_1300_(20).jpg|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:Bible_from_1300_(20).jpg|альт=Hebrew Bible from 1300. Genesis.|міні|Книга Бытя у гебрейськуй Біблії, дас&nbsp;1300]] [[Файл:Great_Isaiah_Scroll.jpg|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:Great_Isaiah_Scroll.jpg|міні|Звиток Ісаї (1QIsa^a), єден из Извиткув Мертвого моря&nbsp;— майстара копія Книгы Ісаї]] Книгы Біблії ориґінално ся писали тай переписовали вручну на папірусові звиткы.<ref>Lim (2017) pp.&nbsp;7, 47.</ref> Ориґіналы не дожыли до нашых днув&nbsp;— зато датованя ориґіналного складаня текстув ото тяжкоє діло и предмет горячых дебатув. Хоснувучи комбінованый лінґвістичный тай історіоґрафічный пудход, Роналд Гендел и Ян Йоостен датовали майстарі юдаїштської біблії (пісню Деборы у Судьох&nbsp;5 тай історію Самсона у Судьох&nbsp;16 и 1&nbsp;Самуелови) передмонаршым ранньым желізным віком (дас 1200&nbsp;до&nbsp;н.&nbsp;е.).<ref>Hendel, Joosten (2018), pp.&nbsp;ix, 98–99, 101, 104, 106.</ref> [[Звиткы Мертвого моря]], найдені у пещерах Кумрана у 1947.&nbsp;році тото майстарі екзистувучі копії книг юдаїштської Біблії хотьякої довготы, котрі при тум не сут фраґментами, они ся датувут межи 250&nbsp;до&nbsp;н.&nbsp;е.&nbsp;и 100&nbsp;н.&nbsp;е.<ref name=":13">Lim (2017), pp.&nbsp;38, 47; Ulrich (2013), pp.&nbsp;103–104; Brown (2010) VanderKam, Flint (2013), ch.&nbsp;5, ch.&nbsp;3(A); Harris, Platzner (2008), p.&nbsp;22.</ref> Припущат ся, ож майдавні рукописы ся писали палеогебрейськым письмом, фильом клинописа, похожым на другі піктоґрамы того періода.<ref>Wegner (2006), p.&nbsp;59.</ref> Угнатя у Бабілон майскорі спричинило переход на квадратноє арамайськоє письмо межи 5. тай 3.&nbsp;сторочами&nbsp;до&nbsp;н.&nbsp;е.<ref>Wegner (2006), p.&nbsp;60.</ref> Уд часу Звиткув Мертвого моря юдаїштська Біблія ся писала из пропусками межи словами про май легкоє читаня.<ref>Wegner (2006), p.&nbsp;61.</ref> До 8.&nbsp;стороча&nbsp;н.&nbsp;е., [[масореты]] додали значкы гласных звукув у текст.<ref>VanderKam, Flint (2013), pp.&nbsp;88–90.</ref> Левіты вадь писарі сокотили тексты, а поєдны тексты ся все держали ги май авторитативні уд другых.<ref>Wegner (2006), pp.&nbsp;62–63.</ref> Писарі сокотили тай міняли тексты, мінявучи письмо, обновлювучи архаїчні формы, вносячи поправкы. Тоты гебрейські тексты ся копіровали дуже акуратно.<ref>Wegner (2006), pp.&nbsp;64–65.</ref> Сакралні, авторитативні реліґійні тексты ся складовали ушылиякыма реліґійныма комунітами у разні біблійні каноны (офіційні зберькы книг).<ref>Hayes (2012), p.&nbsp;9.</ref> Майстаров таков зберьков, котра обсягує перві пять книг Біблії, є ''Тора'' („Учіня“, {{Lang-he|תּוֹרָה ''Tōrā''}})&nbsp;— знама ай ги ''Пятикнижа'', ''Пентатевхос'' ({{Lang-grc|πεντάτευχος ''pentáteuchos''}}, букв.&nbsp;„пять книг“)&nbsp;— котра была прията ги юдаїштськый канон до 5.&nbsp;стороча&nbsp;до&nbsp;н.&nbsp;е. Друга зберька оповідий и пророцтв пуд назвов ''Неві’ім'' („Пророкы“; {{Lang-he|נְבִיאִים ''Nəvīʾīm''}}) была канонізована у третюм сторочу&nbsp;до&nbsp;н.&nbsp;е. Третя зберька тото ''Кетувім'' („Писаня“; {{Lang-he|כְּתוּבִים‎ ''Kǝṯuḇim''}}), обсягувуча псалмы, пословиці тай оповіді, была канонізована межи 2.&nbsp;сторочом&nbsp;до&nbsp;н.&nbsp;е. тай&nbsp;2.&nbsp;сторочом&nbsp;н.&nbsp;е.<ref>Hayes (2012), pp.&nbsp;9–10.</ref> Тоты три комплеты книг были написані головно біблійськым івритом, из частями, написаными у арамайськум языкови, котрі вєдно формувут юдаїштську Біблію&nbsp;— ''Танах'' ({{Lang-he|תָּנָ״ךְ‎ ''Tanaḵ''}}; абревіатура из першых букв „Тора“, „Неві’ім“, „Кетувім“).<ref>Lim (2017), p.&nbsp;40.</ref> === Юдаїштська Біблія === Сут три важні історичні верзії юдаїштської Біблії: Септуаґінта, Масоретськый текст тай Самаритянськоє Пятикнижа (котроє обсягує лиш перві пять книг). Они взайимноскапчані, айбо мавут неєднаку історію розвою. Септуаґінта (LXX) тото товмаченя гебрейськых писань и поєдных дотычных текстув на грецькоє койне, котроє подля оцінок ся чинило дас 70–72 писарями тай старшинами спомежи геленістичных жыдув;<ref>[https://web.archive.org/web/20230520031054/https://www.bl.uk/greek-manuscripts/articles/manuscripts-of-the-greek-old-testament%20Greek%20manuscripts The Old Testament in Greek] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20230520031054/https://www.bl.uk/greek-manuscripts/articles/manuscripts-of-the-greek-old-testament%20Greek%20manuscripts|date=20 May 2023}} – Greek manuscripts. British Library. Retrieved 20 May 2023.</ref> робота над нив ся зачала у Александрії у кунци 3.&nbsp;ст.&nbsp;до&nbsp;н.&nbsp;е. тай завершила ся у 132.&nbsp;рокови&nbsp;до&nbsp;н.&nbsp;е.<ref name=":4">Segal (2010), [https://books.google.com/books?id=owd9zig7i1oC&pg=PA363 p.&nbsp;363.]</ref><ref>Dorival, Harl, Munnich (1988), p.&nbsp;111.</ref><ref>''„[…] die griechische Bibelübersetzung, die einem innerjüdischen Bedürfnis entsprang [...] [von den] Rabbinen zuerst gerühmt (.) Später jedoch, als manche ungenaue Übertragung des hebräischen Textes in der Septuaginta und Übersetzungsfehler die Grundlage für hellenistische Irrlehren abgaben, lehte man die Septuaginta ab.“'' Homolka, Jacob, Chorin (1999), pp. 43ff, Bd.3</ref> Припущат ся, ож Септуаґінту забештеловав быв Птолемей&nbsp;II.&nbsp;Філаделфус, царь Еґіпта, обы задоволнити потребу головно грецькоязычных жыдовув греко-римської діаспоры.<ref name=":4" /><ref>Lavidas (2021), p.&nbsp;30.</ref> Екзістувучі повні копії Септуаґінты ся датувут уд 3.&nbsp;по&nbsp;5.&nbsp;ст.&nbsp;н.&nbsp;е., а фраґменты&nbsp;— 2.&nbsp;ст.&nbsp;до&nbsp;н.&nbsp;е.<ref>Lim (2017), pp.&nbsp;45–46, 58; Hayes (2012), ch.&nbsp;1; Brown (2010), ''Intro.''; Carr (2010), p.&nbsp;250; Bandstra (2009), pp.&nbsp;8, 480; Gravett et al. (2008), p.&nbsp;47; Harris, Platzner (2008), p.&nbsp;27; Riches (2000), ch.&nbsp;3.</ref> Майстарі правкы єї текста ся датувут 1.&nbsp;ст.&nbsp;до&nbsp;н.&nbsp;е.<ref name="Dines 2004">{{cite book|last1=Dines|first1=Jennifer|title=The Septuagint|date=2004|publisher=Bloomsbury Publishing|isbn=978-0-567-60152-0|page=4}}</ref> Фраґменты Септуаґінты ся найшли межи Звитками Мертвого моря; удрізкы єї текста ся найшли ай на папірусі из Еґіпта, датованому 2. тай&nbsp;1.&nbsp;сторочами&nbsp;до&nbsp;н.&nbsp;е. и&nbsp;1.&nbsp;сторочом нашої еры.<ref name="Dines 2004" />{{Rp-primitive|бук=5}} Масореты зачали розробляти тото, што пак стало авторитативным гебрейськым и арамайськым текстом 24&nbsp;книг юдаїштської Біблії у рабіністичнум юдаїзмі пуд конець талмудського періода (дас 300&nbsp;– дас 500 н.&nbsp;е.), айбо точный датум удефіновати тяжко.<ref name=":5">Hauser, Watson, Kaufman (2003), pp.&nbsp;30–31.</ref><ref>Wegner (1999), [https://books.google.com/books?id=kkVFOTsBOAEC&q=%22Masoretes+inherited%22&pg=PA172 p.&nbsp;172].</ref><ref>Swenson (2021), [https://books.google.com/books?id=5xQOEAAAQBAJ&pg=PA29 p.&nbsp;29].</ref> У 6. и&nbsp;7.&nbsp;сторочу, три жыдувські комуніты розробили системы про точный запис текста вєдно з вокалізаційов ([[Нікуд (іврит)|нікуд]]) и акцентуаційов ([[Гебрейська кантилація|кантилаційов]]), котрі дустали назывку Масора ({{Lang-he|מָסוֹרָה ''masorá''}}).<ref name=":5" /> Тоты ранні масоретські учені бывали головно у ґалілейськых варошах [[Тіберіада|Тіберіаді]] тай [[Єрусалим|Єрусалимі]], тай у Бабілонії (на території сучасного [[Ірак|Ірака]]). Бывателі жыдувської комуніты Тіберіады у давнюй Ґалілеї (дас 750–950) учинили переписы юдаїштськых біблійных текстув без стандартизованого текста, на удлику уд бабілонської традиції. Канонічный уговор юдаїштської Біблії (пуд назывков тіберськый іврит), котрый они розробили, тай многі зазначкы, котрі вни написали, зато ся удличали уд бабілонськых.<ref>Phillips (2016), pp.&nbsp;288–291.</ref> Тота розлука ся рішила стандартизованым Масоретськым текстом у 9.&nbsp;ст.<ref>Lavidas (2021), p.&nbsp;75.</ref> Майстара повна його копія, котра дожыла доднесь тото [[Лєнінґрадськый кодекс]], датованый дас 1000.&nbsp;роком&nbsp;н.&nbsp;е.<ref>VanderKam, Flint (2013), p.&nbsp;87.</ref> Самаритянськоє Пятикнижа тото верзія Торы, котру самаритянська община сокотила уд античности, и котру европські учені найшли у 17.&nbsp;сторочу; майстара єї ужывша копія датує ся дас роком 1100&nbsp;н.&nbsp;е.<ref>Lim (2017), pp.&nbsp;46–49; Ulrich (2013), pp.&nbsp;95–104; VanderKam, Flint (2013), ch.&nbsp;5; Carr (2010), p.&nbsp;8; Bandstra (2009), p.&nbsp;482; Gravett et al. (2008), pp.&nbsp;47–49; Harris, Platzner (2008), pp.&nbsp;23–28.</ref> Самаритяне включили у тот свуй канон лиш Пятикнижа, т.&nbsp;є.&nbsp;Тору.<ref>VanderKam, Flint (2013), [https://books.google.com/books?id=SBMXnB4CRpUC&pg=PA91 p.&nbsp;91].</ref> Они не признавали божественоє авторство вадь іншпірацію у другых книгах юдаїштського Танаха.<ref>Хоть позад мізерного числа дожывшых до нашого часу жерел не мож уповісти набізувно, ож ранні самаритяне удмітовали ай другі книгы Танаха, отець церькви 3.&nbsp;столітя Оріґен пудтвержує, ож самаритяне його часу „принима[ли] лиш Мойсейові книгы.“ {{harvnb|Schaff|1885|loc=[https://www.ccel.org/ccel/schaff/anf04.vi.ix.i.l.html Chapter XLIX]|ps=&#32;(Commentary on John 13:26)}}</ref> Самаритянська Книга Єгошуа Нуна (Исуса Навина), почасти закладена на Танаховуй Книзі Єгошуа Нуна екзістує, айбо Самаритянами ся держит ги неканонічна світська історична кроніка.<ref>Gaster (1908), [https://books.google.com/books?id=eUCRAfZvwRgC&pg=PA166 p.&nbsp;166].</ref> Перва кодексова форма юдаїштської Біблії была уроблена у 7.&nbsp;ст. Кодекс тото предок сучасної книгы. Кодексы ся чинили зогнутьом єдного листа папіруса навпул, што формовало „бокы“; дакулко такых зогнутых листув ся скапчовали у єдну „книгу“, котра была май доступнов и переноснов ги звиткы. Такый формат популаризовали ранні християне. У 1488.&nbsp;рокови была вчинена перва повна печатна верзія юдаїштської Біблії.<ref>Hauser, Watson, Kaufman (2003), pp.&nbsp;31–32.</ref> === Новый Завіт === [[Файл:PaulT.jpg|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:PaulT.jpg|міні|[[Павло (апостол)|Апостол Павло]] на образі „Сятый Павло пише свої посланя“ (дас 1619) Валентіна де Булоня]] [[Файл:P52_verso.jpg|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:P52_verso.jpg|альт=photo of a fragment of papyrus with writing on it|міні|Папірус&nbsp;52 (щи знамый ги папірус Райландса), 125–175&nbsp;н.&nbsp;е., майстарый екзистувучый фраґмент папіруса Нового Завіта, на котрому написані фразы из 18.&nbsp;главы Єванґелія уд Йоана<ref>Orsini, Clarysse (2012), p.&nbsp;470.</ref>]] Из ростом популарности християнства у 1.&nbsp;сторочу нашої еры ся появили нові писаня грецькым койне. Християне пак зачали тоты нові писаня кликати ''Новым Завітом'', а Септуаґінту&nbsp;— ''Старым Завітом''. Новый Завіт ся усокотив у май великум числі рукописув ги хотьякый другый стародавньый вытвор. Майранні християнські переписовачі не были вышколеныма писарями. Многі переписы Єванґеліюв и Павловых послань ся чинили простыма християнами за удносно куртый період часу, дуже скоро по написаню ориґіналув. У синоптичных Єванґеліях, у писаньох ранньых Отцюв церькви, уд [[Маркіон Сінопськый|Маркіона]] и у [[Дідахе|Дідасі]] сут доказы, ож християнські документы были у циркулації перед зачатком першого стороча. Павлові посланя были в колобігови щи при його жывоті, а його смерть ся, припущат, настала до 68.&nbsp;року при царьованю Нерона. Ранні християне носили йсі писаня по Римськуй імперії тай товмачили їх на старосірійськый, [[коптськый]], [[етіопськый]], [[Латиньскый язык|латинськый]] и другі языкы. Изглядовач Нового Завіта Барт Ерман обяснят, як тоты тексты пак были поґруповані у катеґорії: {{Цитат 2|Бігом ранньых сторочув [екзістованя] церькви, християнські тексты ся копіровали у тых містах, де ся писали вадь де їх переміщовали. Позад того, ож тексты ся переписовали локално, не чудно, ож разні міста выводили разні филі текстуалної традиції. Другыма словами, рукописы у Римі мали много ворошных хыб [помежи собов], бо булшинов были „штатныма“ документами, котрі ся копіровали єден из другого; они не мали читавого влива з бока рукописув, копірованых у Палестині; а написані у Палестині набрали ся свойих рис, котрі были не такі ги у рукописах, найденых у Александрії, у Еґіптови. Ба булше, у ранні стороча церькви подакотрі міста мали ліпшых писарюв ги другі. Сучасні научникы порозуміли, ож писарі у Александрії&nbsp;— котра у античности была читавым інтелектуалным центром&nbsp;— были особено скрупулозні, даже у тот давньый час, тай ож там у Александрії ся десятьруча за десятьрочом сокотила дуже чиста форма текста ранньохристиянськых писань, котру держали уддані тай удносно майстерні християнські переписовачі.|Барт Ерман<ref>{{Cite book|last=Ehrman|first=Bart D.|title=Misquoting Jesus: The Story Behind Who Changed the Bible and Why|place=New York|publisher=HarperCollins|year=2005|page=p. 72|nopp=yes}}</ref>}}Резултатом сього стали текстуалні варіації, котрі сучасні научникы кличут „текстотипами“. Чотыри майшыроко признавані текстотипы тото александрійськый, западный, цезарьськый тай бізантськый.<ref>Parker (2013), pp.&nbsp;412–420, 430–432; Brown (2010) ch.&nbsp;3(A).</ref> Католицькый біблійный канон книг быв закладеный на Римському синоді у&nbsp;році&nbsp;382, пак Гіппонійському у 393 тай Картаґенському у&nbsp;397. Межи 385.&nbsp;тай&nbsp;405.&nbsp;роками н.&nbsp;е.&nbsp;рання християнська церьков потовмачила свуй канон на вулґарну латину (народный латинськый язык)&nbsp;— тото товмачіня дустало назву ''Вулґата'' (уд {{Lang-la|Biblia Vulgata}}, {{IPA2|ˈbɪbli.a wʊlˈɡaːta}} „Біблія у народнум языку“).<ref name=":6">Lim (2017), pp.&nbsp;40, 46, 49, 58–59; Hayes (2012), ch.&nbsp;1; Brown (2010), ''Intro.''; Carr (2010), pp.&nbsp;3–5; Bandstra (2009), pp.&nbsp;7–8, 480–481; Gravett et al. (2008), pp.&nbsp;xv, 49; Harris, Platzner (2008), pp.&nbsp;3–4, 28, 31–32, 371; Riches (2000), ch.&nbsp;3.</ref> Уд того часу католицькі християне правили вселенські соборы про стандартизацію свого біблійного канона. Тридентськый собор (1545–1563), котрый католицька церьков справила в удповідь протестантськуй Реформації, затвердив Вулґату офіційным латинськым товмачіньом Біблії.<ref name=":6" /> Удтовды ся розвили дакулко біблійных канонув. Тото у тому числі: 73-книжный католицькый канон, 66-книжный канон, котрый признає булшина протестантськых деномінацій, 81-книжный етіопськый православный тевагедськый канон и другі.<ref>Riches (2000), pp.&nbsp;7–8.</ref> Юдаїзм давно затвердив єдиный авторитативный текст, а християнство ниґда не мало єдину верзію; умісто того у християн были многі разні рукописні традиції.<ref>Barton (2019), p.&nbsp;15.</ref> === Варіанты === Попри читавоє честованя тай акуратность, из котрыма ся переписовали біблійні тексты, в ушыткых біблійных рукописах сут хыбы переноса, котрі ся называвут варіантами.<ref>Wegner (2006), p.&nbsp;41.</ref><ref>Black (1994) p.&nbsp;24.</ref> Варіантом ся кличе хотьяка девіація межи двома текстами. Текстуалный критик Деніел&nbsp;Б.&nbsp;Воллес обяснює: „Кажджа девіація ся рахує ги єден варіант, не никавучи на вто, кулко рукописув єї фіксує“.<ref>Wallace (2009), p.&nbsp;98.</ref> Научник Емануел Тов каже, ож тот термін не є оціночным; тото узнаня, ож путі розвоя разных текстув ся розыйшли.<ref>Tov (2001), p.&nbsp;18.</ref> Середньовічні рукописы юдаїштської Біблії ся держали ги дуже точні: майавторитативні документы, з котрых ся копіровало у другі тексты.<ref>{{Cite web |title=The Damascus Keters |url=https://web.nli.org.il/sites/nli/english/collections/jewish-collection/pages/damascus.aspx |website=National Library of Israel |access-date=1 July 2020 |archive-date=28 July 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20200728235241/https://web.nli.org.il/sites/NLI/English/collections/jewish-collection/Pages/damascus.aspx |url-status=live }}</ref> Айбо при тому, изглядователь юдаїштської Біблії Девід Карр каже, ож и юдаїштські тексты мавут даякі варіанты.<ref>Carr (2011), pp.&nbsp;5–7.</ref> Булшина вшыткых варіантув трафункові, наприклад ортоґрафічні хыбы, айбо поєдны зміны были нарочні.<ref>Black (1994), p.&nbsp;60.</ref> У юдаїштському текстови „варіанты з памняти“ тото типово случайні розлукы, такі ги шор слув у 1 Кроніках 17:24 тай 2 Самуелови 10:9 тай 13. Варіанты щи обсягувут заміну лексичныма еквівалентами, семантичні тай ґраматичні удликы; май читаві правкы Масоретськых текстув мали бы быти нарочныма.<ref>Carr (2011), pp.&nbsp;5–7, 18, 24, 29, 42, 55, 61, 145, 167</ref> Нарочні зміны у тексті Нового Завіта ся чинили про уліпшеня ґраматикы, ліквідацію неточностий и розбіжностий, гармонізацію паралелных фраґментув, комбінацію тай упрощеня дакулкох варіантных прочитань у єдно, тай позад теолоґічных причин.<ref>Black (1994), p.&nbsp;60.</ref><ref>Royce (2013), pp.&nbsp;461–464, 468, 470–473.</ref> Изглядовач Старого Завіта Брус&nbsp;К.&nbsp;Волткі замічат, ож про кажджі десять слув зафіксованый єден варіант у недавнюм критичнум уданю юдаїштської Біблії, ''Biblia Hebraica Stuttgartensia,'' т.&nbsp;є.&nbsp;осталні 90% юдаїштського текста сут без варіацій. Четвертоє уданя Грецького Нового Завіта Споєного біблійного общества фіксує варіанты, котрі ся кывавут дас 500 из 6900 слув, вадь 7%&nbsp;текста. == Тематика тай обсяг == === Темы === [[Файл:Creation_of_Light.png|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:Creation_of_Light.png|міні|''Сотвореня світла'', [[Ґустав Доре]]]] Оповіді, законы, мудрості, пришты тай унікалні жанры Біблії давут можность діскусії на булшину тем людського єствованя, межи нима: звірі, дерева тай природа,<ref name="Northcott96">{{cite book|last1=Northcott|first1=Michael S.|editor1-last=Clark|editor1-first=Stephen R. L.|title=The Environment and Christian Ethics|date=1996|publisher=Cambridge University Press|isbn=978-0-521-57631-4}}</ref>{{rp-primitive|xi}} сосіды,<ref name="Wayne Grudem">{{cite book|last1=Grudem|first1=Wayne|title=Christian Ethics: An Introduction to Biblical Moral Reasoning|date=2018|publisher=Crossway|isbn=978-1-4335-4965-6}}</ref>{{rp-primitive|24}} цімборы, роль жун,<ref name="Barbara J. MacHaffie">{{cite book|last1=MacHaffie|first1=Barbara J.|title=Her Story Women in Christian Tradition|date=1992|publisher=Fortress Press|isbn=978-1-4514-0402-9}}</ref>{{rp-primitive|203}} секс,<ref>Harper (2013), pp.&nbsp;1–14, 84–86, 88.</ref> діти, побратя,<ref name="Chadwick">Henry Chadwick, The Early Church, {{ISBN|978-0-14-023199-1}}</ref> природа тай діленя власти,<ref>Praet, Danny (1992–1993). "Explaining the Christianization of the Roman Empire. Older theories and recent developments". Sacris Erudiri. Jaarboek voor Godsdienstgeschiedenis. A Journal on the Inheritance of Early and Medieval Christianity. 23: 5–119.</ref>{{rp-primitive|45–48}} гроші тай економіка,<ref name="Hargaden">{{cite book|last1=Hargaden|first1=Kevin|title=Theological Ethics in a Neoliberal Age: Confronting the Christian Problem with Wealth|date=2018|publisher=Wipf and Stock|isbn=978-1-5326-5500-5}}</ref>{{rp-primitive|77}} робота, удношіня,<ref name="Kieran Cronin">{{cite book|last1=Cronin|first1=Kieran|title=Rights and Christian ethics|date=1992|publisher=Cambridge University Press|isbn=978-0-521-41889-8|page=223}}</ref> смуток, природа радости тай другі.<ref>Gericke (2012), p.&nbsp;207.</ref> [[Филозоф|Філозоф]] тай етик Жако Ґеріке додає: „Значіня добра и зла, природа правилного и неправилного, крітерії морали, добрі жерела морали, походжіня тай приятя моралных віровань, онтолоґічный статус моралных норм, моралный авторитет, културный плуралізм, аксіолоґічні тай естетичні гадкы за природу цінности тай красы. Сесе всьо закладено у тексты.“<ref name=":9">Gericke (2012), p.&nbsp;210.</ref> Айбо уокремленя тем подакотрых біблійных текстув годно быти проблематичным.<ref>Mittleman (2012), pp.&nbsp;1, 2.</ref> Булшина Біблії подає ся у оповіднуй формі тай вцілови біблійна нарація не дає прямі настановы, а у поєдных текстах наміреня автора тяжко розшифровати.<ref>Barton (2007) pp.&nbsp;1–3.</ref> Дефінованя добра тай зла, правилного и неправилного, путь ид розуміню и практиці рідко прямі тай лігавут на читача.<ref name="Barton19">Barton (2019).</ref>{{rp-primitive|14}} [[Бог|Буг]] пораз указаный важным елементом [[Сюжет|сужета]], айбо часто за реакцію Бога на події тай його одобреня вадь неодобреня дій персонажув авадь їх провалув дашто вчинити мало вповіджено.<ref name="Barton19" />{{rp-primitive|40}} Автор не коментує, а читачови ся лишат самому думати над написаным.<ref name="Barton19" />{{rp-primitive|40}} Жыдувські філозофы Шалом Кармі тай Давід Шац обяснявут, ож Біблія „часто сопоставлят противорічиві ідеї, без обясненя вадь аполоґетізма.“<ref name=":10">Carmy, Shatz (2003), pp.&nbsp;13–14.</ref> Юдаїштська Біблія має гадкы за природу знаня, віровань, истины, інтерпретації, розуміня тай коґнітивных процесув.<ref>Gericke (2012), p.&nbsp;209.</ref> Етик Майкел&nbsp;В.&nbsp;Фокс пише, ож головна аксіома Книгы Пословиць ото ож „тренованя людського розума вто мусайноє условія правилного и успішного справованя в ушыткых сферах жывота.“<ref>Fox (2007), p.&nbsp;78.</ref> Біблія учит природі платных арґументув, природі тай моци языка тай його удношіня ид реалности.<ref name=":9" /> Подля Алана Міттелмана, професора жыдувської філозофії, Біблія дає мінты моралного думаня, котрі ся фокусувут на справованьови тай характері.<ref name="Barton19" />{{rp-primitive|3}}<ref>Mittleman (2012), p.&nbsp;17.</ref> У біблійнуй метафізиці челядник має слобудну волю, айбо вто удносна тай ограничена слобода.<ref>Brunner (2002), p.&nbsp;494.</ref> Біч каже, ож християнськый ''волунтарізм'' указує на ''волю'' ги на ядро себе тай ож у людськуй природі „ядро того, кым мы сьме, опреділят ся тым, што мы любиме“.<ref>Beach (1988), pp.&nbsp;25–26.</ref> Природного закона Біблія ся докывує у Пророках, Римлянах&nbsp;1, Діяньох&nbsp;17 тай книзі Амоса (Амос 1:3–2:5), де другі державы кроме Ізраїля ся держат зодповідныма за свої етичні рішеня даже попри вто, ож не знавут юдаїштського Бога.<ref>Barton (2003), pp.&nbsp;48–50.</ref> Політичный теоретик Майкел Лабан Волзер находит політику у юдаїштськуй Біблії у завітах, законах и пророцтвах, котрі чинят ранню форму ''почти'' демократичної політичної етикы.<ref>Walzer (2012), p.&nbsp;200.</ref> Ключові елементы у біблійнуй криміналнуй юстіції ся зачинавут из віры у Бога ги жерело справедливости тай судю над усьыма, у тому числі тыма, ко вызначає справедливость на земли.<ref>Souryal (2015), p.&nbsp;xx.</ref> Кармі тай Шац кажут, ож Біблія „указує характер Бога, розказує за сотвореня, закладат метафізику божественого провидіня тай божественого вмішаня, предлагат основу про мораль, обговорює многі рисы людської натуры тай часто подає файно знаму загадку, ож як Буг годен позволяти зло.“<ref name=":10" /> === Юдаїштська Біблія === {{ГоловнаСтатя|Юдаїштська Біблія}} Авторитативный текст юдаїштської Біблії ся бере из Масоретського текста Лєнінґрадського кодекса, датованого 1008.&nbsp;роком. Зато юдаїштську Біблію пораз кличут Масоретськым текстом.<ref>{{cite web |last1=Tov |first1=Professor Emmanuel |title=The Bible and the Masoretic Text |url=https://www.thetorah.com/article/the-bible-and-the-masoretic-text |website=The Torah.com |access-date=3 July 2022 |archive-date=25 May 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220525004814/https://www.thetorah.com/article/the-bible-and-the-masoretic-text |url-status=live }}</ref> Юдаїштська Біблія щи ся знає за назывков Танах ({{Lang-he|תנ"ך}}). Тото удбиват розділеня гебрейськых писань на три часті: Тора („Учіня“), Неві’ім („Пророкы“) тай Кетувім („Писаня“) через хоснованя першых букв кажджого из сих трьох слув.<ref>Metzger & Katz (2010), p.&nbsp;651, footnote&nbsp;1</ref> Испис обсягу сих трьох частий быв першый раз найденый у бабілонськум Талмуді (дас 550&nbsp;до&nbsp;н.&nbsp;е.).<ref>Pace (2016), p.&nbsp;354</ref> Танах быв головно написаный біблійным івритом, айбо поєдны малі часті (Ездраш 4:8–6:18 тай 7:12–26, Єреміяш 10:11, Даніел 2:4–7:28)<ref>Ездраш&nbsp;4:8–6:18 тай Ездраш&nbsp;7:12–26, Єреміяш&nbsp;10:11, Даніел&nbsp;2:4–7:28</ref> написані были біблійнов арамайськов бесідов&nbsp;— языком, котрый на тот момент быв ''[[лінґва франка]]'' булшины семітського світу.<ref name="Driver">{{cite web |last1=Driver |first1=Godfrey |author1-link=Sir Godfrey Driver |title=Introduction to the Old Testament |url=http://www.bible-researcher.com/driver1.html |website=www.bible-researcher.com |access-date=30 November 2009 |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20091109185323/http://www.bible-researcher.com/driver1.html |archive-date=9 November 2009 }}</ref> ==== Тора ==== {{ГоловнаСтатя|Тора}} Тора ({{Lang-he|תּוֹרָה}}) щи ся знає ги „Пять книг [[Моісей|Мойсея]]<nowiki/>“ вадь Пятикнижа.<ref>Barnstone (2009), [[iarchive:isbn 9780393064933/page/647|p.&nbsp;647]]</ref> Традиційно ся держало, ож тоты книгы надиктовав Мойсейови сам [[Бог|Буг]].<ref>Robinson (2006), p.&nbsp;97</ref><ref>Cross, Livingstone (2005), p.&nbsp;1072</ref> Зачинавучи 17.&nbsp;сторочом научникы никали на ориґіналні жерела ги на продукт дакулкох анонімных авторув, припущавучи, ож Мойсей годен быв изкомбіновати окремі жерела у єден текст.<ref>Nahkola (2007), pp.&nbsp;vii, xvi, 197, 204, 216–217</ref><ref>Baden (2012) p.&nbsp;13.</ref> Сут разні гіпотезы за вто, коли тай як Тора была скомпонована,<ref>Greifenhagen (2003), p.&nbsp;206</ref> айбо общый консенсус є такый, ож Тора дустала свою фіналну форму бігом правліня Перської ахеменідської імперії (віроятно 450–350&nbsp;до&nbsp;н.&nbsp;е.),<ref>Greifenhagen (2003), pp.&nbsp;206–207.</ref><ref>Newsom (2004), p.&nbsp;26.</ref> вадь у раннюм гелленістичнум періоді (333–164&nbsp;до&nbsp;н.&nbsp;е.).<ref>Greifenhagen (2003), p.&nbsp;224 n.&nbsp;49.</ref> Назывкы книг у івриті дуфлувут перві слова удповідных текстув. Тора ся чинит такыма пятьма книгами: * Бытя, ''Берешіт'' (בראשית) * Выход, ''Шемот'' (שמות) * Левіт, ''Ваїкра'' (ויקרא) * Числа, ''Бамідбар'' (במדבר) * Второзаконя, ''Деварім'' (דברים) Перві 11&nbsp;глав книгы Бытя розказувут за [[Наратив сотвореня світа|сотвореня світа]] тай історію ранньых удношінь людства з Богом. Осталні 39&nbsp;глав розказувут за союз Бога из біблійныма патріархами: [[Абрагам|Абрагамом]], [[Ісаак|Ісааком]], [[Яков|Яковом]] (вадь Ізраїльом) тай дітьми Якова, „<nowiki/>[[Діти Ізраїля|Дітьми Ізраїля]]<nowiki/>“, а май из [[Йосиф (юдаїштська Біблія)|Йосифом]]; як Буг уповів Абрагамови лишити свою файту тай дум в [[Ур Халдейськый|Урі Халдейському]], поселити ся у [[Канаан|Канаані]] тай як Діти Ізраїля перейшли у [[Еґіпет]]. Далші чотыри книгы Торы оповідавут історію Мойсея, котрый жыв через стувкы рокув по патріархах. Ун веде Дітий Ізраїля из еґіпетського рабства ид поновліню завіта з Богом на горі Сінай тай по пустыни, докідь уростає новоє поколіня, готовоє зайти до Канаанської земли. Тора ся кунчат смертьов Мойсея.<ref>Rossel (2007), [https://books.google.com/books?id=AzZlANCOIRgC&pg=PA355 p.&nbsp;355].</ref> Заповіді у Торі давут основу юдаїштського реліґійного закона. Подля традиції є 613&nbsp;заповідий (''taryag mitzvot''). ==== Неві’ім ==== Неві’ім ({{Lang-he|נְבִיאִים ''Nəḇī'īm''}}, „Пророкы“) тото другый головный розділ Танаха межи Торов тай Кетувімом. Она поділена на дві часті, Ранньых Пророкув ({{lang|he|נביאים ראשונים|rtl=yes}} {{lang|he-Latn|''Неві’ім Рішонім''}}, книгы Єгошуа Нуна, Судюв, Самуела тай Царюв) тай Пузньых Пророкув ({{lang|he|נביאים אחרונים|rtl=yes}} {{lang|he-Latn|''Неві’ім Агаронім''}}, книгы Ісаї, Єремії, Езекієля тай Дванадцятьох Малых Пророкув). Неві’ім розказує за зачаток жыдувської монархії тай єї розділеня на два царьства, Ізраїль тай Юдею, фокусувучи ся на конфлікті межи ізраїльтянами тай другыма народами, конфліктах межи ізраїльтянами, а май на борьбі межи вірячыма у „Господа Бога“ тай чужых богув<ref>„Кажджый царь ся держит авадь добрым, авадь пудлым у чорно-білуй перспективі, подля того, ци ун „чинив добрі“, ци „чинив пудло“ у очах Господа. Така оцінка не удбиват добробыта державы, царьовых успіхув авадь провалув у войнах, моралный клімат тых часув, ай скорше указує статус култового почитаня бігом його правліня. Царі, котрі діяли против ідолопоклонства тай чинили реліґійні реформы ся хвалят, а тоты, котрі одобряли поганські практикы&nbsp;— презиравут ся.“ —&nbsp;Savran (1987), [https://books.google.com/books?id=O4hYlvzWui8C&pg=PA146 p.&nbsp;146]. ''“Each king is judged either good or bad in black-and-white terms, according to whether or not he "did right" or "did evil" in the sight of the Lord. This evaluation is not reflective of the well-being of the nation, of the king's success or failure in war, or of the moral climate of the times, but rather the state of cultic worship during his reign. Those kings who shun idolatry and enact religious reforms are singled out for praise, and those who encourage pagan practices are denounced.”'' —&nbsp;Savran (1987), [https://books.google.com/books?id=O4hYlvzWui8C&pg=PA146 p.&nbsp;146].</ref><ref>“The fight against Baal was initiated by the prophets” —&nbsp;Kaufmann (1956a) p.&nbsp;54.</ref> тай критиці неетичного тай несправедливого справованя ізраїльтянськых еліт и правителюв;<ref>“The immediate occasion of the rise of the new prophecy was the political and social ruin caused by the wars with Israel's northerly neighbour, Aram, which continued for more than a century. They raged intensely during the reign of Ahab, and did not end until the time of Jeroboam II (784–744). While the nation as a whole was impoverished, a few&nbsp;– apparently of the royal officialdom&nbsp;– grew wealthy as a result of the national calamity. Many of the people were compelled to sell their houses and lands, with the result that a sharp social cleavage arose: on the one hand a mass of propertyless indigents, on the other a small circle of the rich. A series of disasters struck the nation&amp;nbsp;– drought, famine, plagues, death and captivity (Amos 4: 6–11), but the greatest disaster of all was the social disintegration due to the cleavage between the poor masses and the wealthy, dissolute upper class. The decay affected both Judah and Israel … High minded men were appalled at this development. Was this the people whom YHWH had brought out of Egypt, to whom He had given the land and a law of justice and right? it seemed as if the land was about to be inherited by the rich, who would squander its substance in drunken revelry. it was this dissolution that brought the prophetic denunciations to white heat.” —&nbsp;Kaufmann (1956b), pp.&nbsp;57–58.</ref><ref>“What manner of man is the prophet? A student of philosophy who runs from the discourses of the great metaphysicians to the orations of the prophets may feel as if he were going from the realm of the sublime to an area of trivialities. Instead of dealing with the timeless issues of being and becoming, of matter and form, of definitions and demonstrations, he is thrown into orations about widows and orphans, about the corruption of judges and affairs of the market place. Instead of showing us a way through the elegant mansions of the mind, the prophets take us to the slums. The world is a proud place, full of beauty, but the prophets are scandalized, and rave as if the whole world were a slum. They make much ado about paltry things, lavishing excessive language upon trifling subjects. What if somewhere in ancient Palestine poor people have not been treated properly by the rich? … Indeed, the sorts of crimes and even the amount of delinquency that fill the prophets of Israel with dismay do not go beyond that which we regard as normal, as typical ingredients of social dynamics. To us a single act of injustice&nbsp;– cheating in business, exploitation of the poor&nbsp;– is slight; to the prophets, a disaster. To us an injustice is injurious to the welfare of the people; to the prophets it is a deathblow to existence; to us an episode; to them, a catastrophe, a threat to the world.” —&nbsp;Heschel (2001), pp.&nbsp;3–4.</ref><ref>“Samuel is thus a work of national self-criticism. It recognizes that Israel would not have survived, either politically or culturally, without the steadying presence of a dynastic royal house. But it makes both that house and its subjects answerable to firm standards of prophetic justice&nbsp;– not those of cult prophets or professional ecstatics, but of morally upright prophetic leaders in the tradition of Moses, Joshua, Deborah, Gideon, and others …” —&nbsp;Rosenberg (1987), [https://books.google.com/books?id=O4hYlvzWui8C&pg=PA141 p.&nbsp;141].</ref> у котрых пророкы мали важну тай провудну роль. Неві’ім ся кунчат узятьом Ізраїля Новоасірійськов імперійов; Юдеї Новобабілонськов імперійов; изниченьом [[Соломонув храм|Храма в Єрусалимі]]. ===== Ранні Пророкы ===== Ранні Пророкы вто книгы [[Книга Єгошуа Нуна|Єгошуа Нуна]] (Йозуе, Исуса Навина), [[Книга Судюв|Судюв]], [[Книга Самуела|Самуела]] (Самуїла) тай [[Книга Царюв|Царюв]]. Они обсягувут оповіді, котрі ся зачинавут такой по смерти Мойсея из божым затверджіньом Єгошуа Нуна його наслідником, котрый пак веде народ Ізраїля у Землю Обітовану, тай кунчавут ся увязненьом посліднього царя Юдеї. Держачи Самуела тай Царюв ги окремі книгы, они розказувут за: * узятя Канаана Єгошуа Нуном ([[Книга Єгошуа Нуна]]), * борьбу народа за землю ([[Книга Судюв]]), * просьбу народа ид Богови дасти їм царя, обы вни могли заяти землю у лиці свойих урагув ([[Книгы Самуела]]) * володіня земльов пуд правліньом божествено покладеных царюв из Дома Давыда, котроє ся кунчат угнатьом чужинцями ([[Книгы Царюв]]) ===== Пузні Пророкы ===== Пузні Пророкы вто [[Книга Ізаяша|Ізаяш]] (Ісая), [[Книга Єремії|Єреміяш]] (Єремія), [[Книга Езекієля|Езекієль]] тай [[Дванадцять Малых Пророкув]], котрі ся рахувут ги єдна книга: * [[Озеаш]] (Осія), ''Гошеа'' (הושע) презират поклоніня богам окрем Господа, рувнявучи Ізраїль ид жоні, котра зражує свому чоловікови. * [[Йоел]] (Йоіл), ''Йо’ел'' (יואל) обсягує смуток и обіцяня уд Бога. * [[Амос]], ''Амос'' (עמוס) говорит за соціалну справедливость, давучи основу про природноє право через хоснованя го як на вірувучых, так и на невірувучых. * [[Абдіаш]] (Авдій), ''Овадя'' (עבדיה) розказує за засуженя Едома тай удновленя Ізраїля. * [[Йонаш]] (Йона), ''Йона'' (יונה) оповідат покаяня Ніневії. * [[Міхеаш]] (Міхей), ''Міха'' (מיכה) поносит ся на несправедливых правителюв, защищат права бідных тай тягне ся ид миру в світі. * [[Нагум]] (Наум), ''Нагум'' (נחום) говорит за зниченя Ніневії. * [[Габакук]] (Авакум), ''Гавакук'' (חבקוק) обертат ся ид Богови лично. * [[Софоніаш]] (Софонія), ''Цефаня'' (צפניה) голосит за суд, ужываня тай тріумф тых, ко ся лишит. * [[Аґґей]], ''Гаґай'' (חגי) удбудовує Другый храм. * [[Захаріаш]] (Захарія), ''Зехаря'' (זכריה) Буг благословлят тых, ко ся кає тай є чистый. * [[Малахіаш]] (Малахія), ''Малахі'' (מלאכי) управлят кылавоє реліґійноє тай соціалноє справованя. ==== Кетувім ==== [[Файл:Bhs_psalm1.png|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:Bhs_psalm1.png|міні|[[Гебрейскый язык|Гебрейськый]] текст [[Книга Псалмув|Псалмув]] 1:1–2]] Кетувім ({{Lang-he|כְּתוּבִים ''Kəṯūḇīm''}} „Писаня“) ото третя тай послідня секція Танаха. Подля юдаїштської традиції ся вірит, ож книгы Кетувім ся писали пуд іншпіраційов Сятого Духа ({{Lang-he|רוח הקודש ''руах га-кодеш''}}) тай сут на уровень ниже за авторитетом ги пророцтва.<ref>Henshaw (1963), p.&nbsp;20.</ref> У Масоретськых рукописах (и поєдных печатных уданях) книгы [[Псалтырь|Псалмув]], [[Книга Пословиць|Пословиць]] тай [[Книга Йоба|Йоба]] (Йова) подані у шпеціалному двастовпцьовому виді, што пудчеркує їхньый уднушньый паралелізм. Колективно йсі три книгы ся сохтувут кликати ''Сіфрей Емет'' (акронім назывок у івриті: איוב, משלי, תהלים дає אמ"ת ''Емет'', што по гебрейськы щи значит „истина“). Гебрейська кантилація тото манера уговора ритуалных читань, як они ся писали тай анотововали у Масоретському текстови. Псалмы, Пословиці тай Йоб формувут ґрупу из шпеціалнов системов акцентуації, котра ся хоснує лиш у сих трьох книгах.<ref>Kraus (1993), p.&nbsp;33.</ref><ref>Kraus (1993), p.&nbsp;12.</ref> ===== Пять извиткув ===== [[Файл:Egon_Tschirch-_Hohelied_Nr._11_(high_resolution).jpg|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:Egon_Tschirch-_Hohelied_Nr._11_(high_resolution).jpg|міні|''Пісня Пісень (Das Hohelied Salomos), No.''&nbsp;''11'' Еґона Чірша, 1923]] Пять удносно куртых книг [[Пісня Пісень]], [[Книга Рут]] (Книга Руфи), [[Книга Нарікув]] (Плач, Плач Єремії), [[Еклезіаст]] (Книга Казатель) тай Книга Естер колективно ся кличут ''Гамеш Меґіллот''. Тото послідні книгы, зобраті тай затверджені авторитативныма у юдаїштськум каноні, хоть они и не были довершені до 2.&nbsp;стороча&nbsp;н.&nbsp;е.<ref>Coogan (2009), p.&nbsp;5.</ref> ===== Другі книгы ===== [[Файл:Great_Isaiah_Scroll.jpg|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:Great_Isaiah_Scroll.jpg|міні|Извиток Ізаяша (Ісаї), часть Звиткув Мертвого моря, обсягує практично вшытку Книгу Ізаяша. Датованый 2.&nbsp;столітьом&nbsp;до&nbsp;н.&nbsp;е.]] Книгы [[Книга Естер|Естер]], [[Книга Даніела|Даніела]] (Даниїла), [[Ездраш-Нееміяш]]<ref>Ориґінално Ездраш тай Нееміяш были єднов книгов, котрі пак поділили у пузнішых традиціях.</ref> тай [[Книгы Кронік|Кронікы]] мавут особый стиль, котрый ся не находит ни у якум другум гебрейськум тексті, ни біблійнум, ни позабіблійнум.<ref>Young (2013), p.&nbsp;23.</ref> Они не написані у нормалному стильови іврита поугнатьового періода. Авторы сих книг мали намірено убрати свуй особый стиль позад незнамых причин.<ref>Young (2013), p.&nbsp;24.</ref> * Їхні наративы вшыткі удкрыто описувут удносно пузні події (напр. бабілонську неволю тай далшоє удновліня Сіона). * Талмудична традиція ушыткым їм приписує пузньоє авторство. * Дві из них&nbsp;— Даніел тай Ездраш&nbsp;— тото єдині книгы Танаха из читавов частьов, написанов по арамайськы. ===== Шор книг ===== Испис книг Кетувім у тум шорі, як они ся появлявут у майактуалных печатных уданях. * ''Тегіллім'' ([[Книга Псалмув]]) תְהִלִּים тото антолоґія окремых гебрейськых реліґійных гімнув. * ''Мішлей'' ([[Книга Пословиць]]) מִשְלֵי ото „зберька зберькув“ за цінності, моралноє справованя, смысел жывота и доброго справованя, тай їх основу у вірі. * ''Ійов'' ([[Книга Йоба]], Книга Йова) אִיּוֹב розказує за віру, без розуміня вадь управданя страданя. * ''Шір га-Шірім'' ([[Пісня Пісень]] вадь Пісня Соломона) שִׁיר הַשִׁירִים ([[Песах]]) ото поезія за любов и секс. * ''Рут'' ([[Книга Рут]]) רוּת ([[Шавуот]]) оповідат історію моабітської жоны Рут, котра рішат ити за Богом Ізраїля тай лишат ся вірнов своюй свекрі, тай як она є за вто обдарована. * ''Ейха'' ([[Книга Нарікув]]) איכה ([[Тіш’а бе-ав]]) [вадь ''Кіннот'' у івриті] тото зберька поетичных нарікув на згубу Єрусалима у&nbsp;586.&nbsp;році до&nbsp;н.&nbsp;е. * ''Когелет'' ([[Еклезіаст]]) קהלת ([[Суккот]]) обсягує мудрості, наструй котрых є предметом диспутув межи научниками: ци они позитивні тай жывоторадосні, ци глубоко песимістичні? * ''Естер'' ([[Книга Естер]]) אֶסְתֵר ([[Пурім]]) розказує історію жыдувської жоны у Персії, котра стає правительков и спират ґеноцід свого народа. * ''Дані’ел'' ([[Книга Даніела]]) דָּנִיֵּאל скапчує пророкованя тай есхатолоґію у історії спасіня Богом Даніела так, як Ун спасе Ізраїль. * ''‘Езра'' ([[Книга Ездраша]]–[[Книга Нееміяша]]) עזרא оповідат за удбудову стін Єрусалима по Бабілонському угнатьови. * ''Діврей га-Ямім'' ([[Книгы Кронік]]) דברי הימים обсягує ґенеалоґію. Жыдувська текстуална традиція не фіналізовала шор книг у Кетувімі. [[Талмуд|Бабілонськый Талмуд]] ([[Бава Батра]] 14b–15a) дає їх порядок ги: Рут, Псалмы, Йоб, Пословиці, Еклезіаст, Пісня Соломона, Нарікы Єреміяша, Даніел, Звиток Естер, Ездраш, Кронікы.<ref>Rodkinson (2008), p.&nbsp;53.</ref> Єдна из май великых розлук помежи бабілонськов и тіберськов біблійныма традиціями вто шор книг. Ізаяш ся кладе по Езекієльови у бабілонськуй; Кетувім ся зачинат Кроніками у тіберськуй, айбо кунчат ся нима у бабілонськуй традиції.<ref>Phillips (2016), p.&nbsp;300–301.</ref> Кетувім послідньов из трьох секцій Танаха дустала канонічный статус. Тора годна была быти канонізована Ізраїльом ищи у 5.&nbsp;сторочови&nbsp;до&nbsp;н.&nbsp;е., а Ранні тай Пузні Пророкы были канонізовані до 2.&nbsp;стороча&nbsp;до&nbsp;н.&nbsp;е.; Кетувім межи тым не быв зафіксованый у каноні до 2.&nbsp;стороча&nbsp;н.&nbsp;е.<ref>Coogan (2009), p.&nbsp;5.</ref> Айбо жерела указувут на вто, ож народ Ізраїля додавав тото, што пак стало Кетувімом, у свою сакралну літературу недовго по канонізації пророкув. Щи у 132.&nbsp;рокови&nbsp;до&nbsp;н.&nbsp;е.&nbsp;Кетувім зачинав ся формовати, айбо на тот момент не мав формалного наголовка. У році 95&nbsp;н.&nbsp;е., у своюй роботі „Против Апіона“ Флавій Йозеф ся удносит ид юдаїштськуй Біблії ги д закрытому канонму, у котрум „… нико ся не взяв ани додасти, ани забрати, ани поміняти даже склад…“<ref>Lightfoot (2003), [https://books.google.com/books?id=89oz-U-JJ0sC&pg=PA154 pp.&nbsp;154–155].</ref> Довгый період по 95&nbsp;н.&nbsp;е. божествена іншпірація книг Естер, Пісни Пісень тай Еклезіаста ся пуддавали сомніву.<ref>Henshaw (1963), p.&nbsp;17.</ref> === Септуаґінта === {{ГоловнаСтатя|Септуаґінта}} [[Файл:Codex_Vaticanus_(1_Esdras_1-55_to_2-5)_(The_S.S._Teacher's_Edition-The_Holy_Bible).jpg|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:Codex_Vaticanus_(1_Esdras_1-55_to_2-5)_(The_S.S._Teacher's_Edition-The_Holy_Bible).jpg|міні|Фраґмент [[Септуаґінта|Септуаґінты]]: стовпець унціалної книгы з 1 Ездраша у ''Codex Vaticanus'', дас 325–350&nbsp;н.&nbsp;е., основа грецькоязычного уданя тай анґліцькоязычного товмачіня сера Ланцелота Чарлза Лі Брентона]] [[Файл:KJV_1769_Oxford_Edition,_vol._1.djvu|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:KJV_1769_Oxford_Edition,_vol._1.djvu%3Fpage=21|сторінка=21|міні|Обсяговый бук повної 80-книжної Біблії Короля Якова (King James Bible), котрый переличує „Книгы Старого Завіта“, „Книгы, названі Апокріфами“ тай „Книгы Нового Завіта“]] Септуаґінта („Товмачіня Сімдесяти“ вадь „LXX“) вто товмачіня юдаїштської Біблії на грецькоє койне, котроє ся зачало у кунци 3.&nbsp;стороча до&nbsp;н.&nbsp;е. Бігом того, як ишла робота над товмаченьом, Септуаґінта ся розростала: до зберькы пророцькых писань ся додали вшылиякі [[Гаґіоґраф|гаґіоґрафічні]] роботы. Были придаті д нюй ай поєдны май нові книгы, такі ги Книгы Макабеюв тай Мудрость Сіраха. Сі книгы сут апокріфами, т.&nbsp;є.&nbsp;книгами, чія автентичность ся пуддає сомніваню. Включеня такых текстув тай обвиненя у подакотрых товмацькых хыбах призвели д тому, ож Септуаґінта ся стала держати тай удмітовати юдаїштами ги „неакуратноє“ товмачіня.<ref>Fitzmeyer (1992), p.&nbsp;41.</ref><ref>Marcos (2000), p.&nbsp;21.</ref><ref>Подля ''Jewish Encyclopedia'': „The translation, which shows at times a peculiar ignorance of Hebrew usage, was evidently made from a codex which differed widely in places from the text crystallized by the Masorah.“ —&nbsp;{{cite web |title=Bible Translations – The Septuagint |url=http://jewishencyclopedia.com/articles/3269-bible-translations |publisher=JewishEncyclopedia.com |access-date=10 February 2012 |archive-date=15 March 2012 |archive-url=https://web.archive.org/web/20120315222428/http://jewishencyclopedia.com/articles/3269-bible-translations |url-status=live }}</ref> Апокріфы належат ид реліґійнуй жыдувськуй літературі, головно періода Другого храма (дас 550 до&nbsp;н.&nbsp;е.&nbsp;– 70 н.&nbsp;е.); они были зачатково написані в Ізраїльови, Сірії, Еґіптови вадь Персії у гебрейськум, арамайськум, грецькум языках и пробовали розказовати за біблійні темы и персонажув.<ref>Pace (2016), pp.&nbsp;349–350.</ref> Їхньоє походжіня булшинов покрыто тайнов. Єдна май стара теорія їхнього похоженя правила, ож межи грецькоязычныма жыдами Александрії быв приятый „александрійськый“ канон, айбо пак еся теорія была пролишена.<ref>Blocher (2004), p.&nbsp;2.</ref> Сут указаня на вто, ож они не были прияті, кой быв затвердженый осталный юдаїштськый канон.<ref>Blocher (2004), p.&nbsp;82.</ref> Бізувно ся знає, ож апокріфы ся хосновали у новозавітні часы, айбо „ниґда ся не цитовали ги Писаня.“<ref>Blocher (2004), p.&nbsp;86.</ref> У сучасному юдаїзмови апокріфічні книгы ся не принимавут ги автентичні тай не включавут ся у канон. Айбо „етіопські жыдове, пораз названі ''фалашами'', мавут розшыреный канон, у котрый входят поєдны апокріфалні книгы.“<ref>Gerber (1994), pp.&nbsp;[https://books.google.com/books?id=DygOmktEvFMC&pg=PA43 43–46].</ref> Щи єднов причинов неприятя Септуаґінты юдаїштськыма рабинами стало желаня удграничити свою традицію уд набиравучого обороты християнства.<ref>„[…] die griechische Bibelübersetzung, die einem innerjüdischen Bedürfnis entsprang […] [von den] Rabbinen zuerst gerühmt (.) Später jedoch, als manche ungenaue Übertragung des hebräischen Textes in der Septuaginta und Übersetzungsfehler die Grundlage für hellenistische Irrlehren abgaben, lehte man die Septuaginta ab.“ —&nbsp;{{harvnb|Homolka|Jacob|Chorin|1999|loc=Bd.3|pp=43ff}}</ref><ref>„Two things, however, rendered the Septuagint unwelcome in the long run to the Jews. Its divergence from the accepted text (afterward called the Masoretic) was too evident; and it therefore could not serve as a basis for theological discussion or for homiletic interpretation. This distrust was accentuated by the fact that it had been adopted as Sacred Scripture by the new faith [Christianity] […] In course of time it came to be the canonical Greek Bible […] It became part of the Bible of the Christian Church.“ —&nbsp;{{cite web |title=Bible Translations – The Septuagint |url=http://jewishencyclopedia.com/articles/3269-bible-translations |publisher=JewishEncyclopedia.com |access-date=10 February 2012 |archive-date=15 March 2012 |archive-url=https://web.archive.org/web/20120315222428/http://jewishencyclopedia.com/articles/3269-bible-translations |url-status=live }}</ref> Наконець, рабины заявляли, ож іврит має божественый авторитет на удлику уд арамайського тай грецького языка&nbsp;— хоть тоты бесіды были ''[[Лінґва франка|лінґвами франками]]'' жыдув того періода (а арамайськый язык пак дустав статус сакралного, подобно д івритови).<ref>''Мішна Сота'' (7:2–4 тай 8:1), межи другыма, дискутує на тему сакралности іврита на удлику арамайського вадь грецького языка. Тото подабат на авторитет, котрый ся затвержує за ориґіналным арабськоязычным Кораном подля ісламськых учінь. Зато товмачіня Торы на грецькоє койне ранньыма жыдувськыма рабінами дожыли до сучасности лиш у рідкых фраґментах.</ref> ==== Правкы из Теодотіона ==== Книга Даніела є всокочена у 12&nbsp;главах Масоретського текста тай у двох май довгых грецькых верзіях: ориґіналнуй Септуаґінті, дас 100&nbsp;до&nbsp;н.&nbsp;е., тай май пузнюй верзії пуд назвов [[Теодотіон]] дас 2.&nbsp;стороча&nbsp;н.&nbsp;е. Обадва грецькі тексты обсягувут три додаткы ид Даніелови: молитву Азаріаша тай Пісню Трьох Сятых Дітий; історію за Сусанну тай стареґув; історію за Бела тай шарканя. Товмачіня Теодотіона натулко шыроко ся копіровало у раннюй християнськуй церькви, ож його верзія [[Книга Даніела|Книгы Даніела]] почти перегнала Септуаґінтову. Єронім Стрідонськый у свому передслові до Даніела (407&nbsp;н.&nbsp;е.) указує удвергнутя Септуаґінтової верзії тої книгы у християнськум хоснованю: „Я … хочу надголосити читачови, ож не подля верзії Септуаґінты, айбо подля верзії самого Теодотіона церьквы публічно читавут Даніела.“<ref>{{cite web |title=St. Jerome, Commentary on Daniel (1958) pp. 15–157 |url=http://www.tertullian.org/fathers/jerome_daniel_02_text.htm |website=www.tertullian.org |access-date=2 February 2022 |archive-date=26 May 2010 |archive-url=https://web.archive.org/web/20100526033151/http://www.tertullian.org/fathers/jerome_daniel_02_text.htm |url-status=live }}</ref> Єронімово передслово щи споминат, ож [[Гекзапла]] обсяговала зазначкы, котрі указовали на пару читавых удлик у обсягови межи Теодотіоновым Даніелом тай май ранньыма верзіями у грецькум и гебрейськум языках. Даніел Теодотіона май близкый ид ужывшуй у Масоретському текстови верзії, котрый є основов про булшину сучасных товмачень. Теодотіонув Даніел ся подає у авторизованум уданю Септуаґінты, опублікованум Сікстом&nbsp;V.&nbsp;у&nbsp;році&nbsp;1587.<ref>[[wikisource:Catholic Encyclopedia (1913)/Book of Daniel|Catholic Encyclopedia (1913)]]</ref> ==== Кунцьова форма ==== : '''''Ник. щи:''''' ''[[Второканонічні книгы]]'', ''[[Біблійні апокріфы]]'' Текстуалні критикы у сучасности дебатувут на тему того, як мож спойити вєдно май ранньый назур на Септуаґінту ги на „неакуратный“ переклад тай обсяг Звиткув Мертвого моря у Кумрані, звиткув, найденых у Ваді Мурабба’ат, Нагал Гевер тай Масаді. Тоты звиткы на 1000–1300&nbsp;рокув май старі ги Лєнінґрадськый текст, датованый 1008&nbsp;н.&nbsp;е., котрый є основов про Масоретськый текст.<ref>Fitzmeyer (1992), p.&nbsp;40.</ref> Звиткы пудтвердили булшину Масоретського текста, айбо при тум ся удличавут уд нього, и многі з тых розбіжностий ся вмісто того соглашувут из Септуаґінтов, Самаритянськым Пятикнижам тай грецькым Старым Завітом.<ref name=":7">Fitzmeyer (1992), p.&nbsp;41.</ref> Копії подакотрых текстув, котрі ся проголошовали апокріфами, тоже сут межи Кумранськыма текстами.<ref>Blocher (2004), p.&nbsp;82.</ref> Давні рукописы Книгы Сіраха, „Псалмы Єгошуа Нуна“, Тобіт тай Посланя Єреміяша, як теперь ся знає, екзистовали у гебрейськуй верзії.<ref>Fitzmeyer (1992), pp.&nbsp;14, 52.</ref> Септуаґінтові варіації поєдных біблійных книг, наприклад Даніела тай Естер, май довгі ги тоты, што сут у юдаїштському канонови. У Септуаґінті Єреміяш май куртый ги у Масоретськум тексті, айбо покуртаный Єреміяш у івриті быв найденый у Кумрані у пещері&nbsp;№4.<ref name=":7" /> Извиткы Ізаяша, Выхода, Єреміяша, Даніела, Самуела указувут важні текстуалні варіанты, удличні уд Масоретського текста.<ref name=":7" /> У сучасности Септуаґінта ся розникує ги акуратноє товмачіня иншакої гебрейськоязычної формы вадь ревізії поєдных книг, айбо дале йде діскусія за вто, як майліпше охарактеризовати йсі удличавучі ся тексты.<ref name=":7" /> === Псевдепіґрафічні книгы === Псевдепіґрафы вто писемні праці из недобрі приписаным авторством. Робота годна быти псевдепіґрафом, айбо при тум не фалсіфікатом (бо фалсіфікат ото нарочный обман); причины про псевдепіґрафічну природу книг годні быти разні.<ref name=":8">Metzger (1972), p.&nbsp;4.</ref> Наприклад, Єванґеліє Барнабы (Варнавы) ся держит псевдепіґрафічным, бо авторство ся приписує Барнабі, компаніону Апостола Павла, айбо обадва рукописы ся датувут Середньовічам. Апокріфы тай псевдепіґрафы тото не єдно. Термін „апокріф“ ся тыче писань, котрі себе позиціонувут ги сакралні, айбо не принимавут ся канонами, а псевдепіґрафы тото літературна катеґорія про всі писемні роботы, и канонічні, и апокріфалні. Они годні быти автентичныма вадь неавтентичныма в ушыткых смыслах кромі недобрі присуженого авторства.<ref name=":8" /> Термін „псевдепіґраф“ часто ся хоснує про попис многых творув жыдувської реліґійної літературы, написаных межи дас 300&nbsp;до&nbsp;н.&nbsp;е. тай&nbsp;300&nbsp;н.&nbsp;е.; не вшыткі з них сут псевдепіґрафічными. Термін ищи ся хоснує на книгы Нового Завіта из сомнівным авторством. Межи старозавітными псевдепіґрафами сут:<ref>Harris (1985), pp.&nbsp;vii, 197–221, 223–243.</ref> * 3 Макабеї (Макавеї) * 4 Макабеї * Вознесіня Мойсея * Етіопська Книга Еноха (1 Енох) * Старословянська Книга Еноха (2 Енох) * Гебрейська Книга Еноха (3 Енох; щи знама ги „Удкровеня Метатрона“ вадь „Книга Ребе Ішмаела, выщого жерця“) * Книга Юбілеюв * Сірійськый Апокаліпс Баруха (2 Барух) * Письмо Арістея (Письмо ид Філократови за товмачіня юдаїштськых писань на грецькый язык) * Жывот Адама и Євы * Мучеництво тай Вознесіня Ізаяша * Псалмы Соломона * Сібілінські Оракулы * Грецькый Апокаліпс Баруха (3 Барух) * Заповіді Дванадцятьох Патріархув ==== Книга Еноха ==== {{ГоловнаСтатя|Книга Еноха}} Вызначныма псевдепіґрафічныма роботами сут Книгы Еноха: 1&nbsp;Енох (котра ся всокотила лиш у языкови [[ґеез]]), 2&nbsp;Енох (всокотила ся лиш у старославянськум языку), 3&nbsp;Енох (всокотила ся у гебрейськум языку; дас 5–6.&nbsp;ст.). Тото давні жыдувські реліґійні праці, традиційно приписовані пророку [[Енох|Еноху]], прадідови патріарха [[Ной|Ноя]]. Фраґмент Книгы Еноха быв найденый межи кумранськыма звитками, што указує на єї давность.<ref name=":11">Stuckenbruck, Erho (2011), pp.&nbsp;259, 267.</ref> Май старі часті (головно у Книзі Позирачув) датувут ся дас уд 300&nbsp;до&nbsp;н.&nbsp;е., а майсвіжо написана часть (Книга Пришт) віроятно была складена у кунци 1.&nbsp;ст.&nbsp;до&nbsp;н.&nbsp;е.<ref>Fahlbusch, Bromiley (2004), p.&nbsp;411.</ref> Книга Еноха не є частьов біблійного канона про булшину жыдув, кромі етіопськых жыдув ([[Бета Ізраїль]]). Булшина християнськых деномінацій и традіцій годні принимати Книгы Еноха ги такі, што мавут якыйись історичный вадь теолоґічный інтерес ци важность. Часть Книгы Еноха ся цитує у Посланьови Юды тай Книзі Жыдув (частьох Нового Завіта), айбо християне обычно держат Книгы Еноха неканонічными.<ref>{{cite web |title=The Book of Enoch and The Secrets of Enoch |url=http://reluctant-messenger.com/enoch.htm |website=reluctant-messenger.com |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20140608170257/http://reluctant-messenger.com/enoch.htm |archive-date=8 June 2014 }}</ref> Уйимкы чинят Етіопська тай Ерітрейська православні тевагедські церьквы.<ref name=":11" /> Етіопська Біблія закладена не на грецькуй, и Етіопська церьков має мало иншакоє розуміня канона ги другі християнські традиції.<ref name=":12">Stuckenbruck, Erho (2011), pp.&nbsp;261.</ref> У Етіопії канон не має такої стабілности, айбо и не є домак удкрытый.<ref name=":12" /> Книга Еноха давно ся тамкы держит божествено іншпірованым писаньом, айбо „писаня“ тай „канон“ про них ото не фурт єдно. Офіційный етіопськый канон має 81&nbsp;книг, айбо тото число ся досігат по разному через разні списы книг, и Книга Еноха пораз ся включат у них, а пораз ніт.<ref name=":12" /> Днешні доказы закріплювут Книгу Еноха ги канонічну и у Етіопії, и у Ерітреї.<ref name=":11" /> === Християнська Біблія === [[File:Gutenberg_Bible_scan.jpg|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:Gutenberg_Bible_scan.jpg|міні|Бук из [[Йоганн Ґутенберґ|Ґутенберґової]] Біблії]] Християнська Біблія тото комплет книг, розділеный на Старый и Новый Завіты, котрі християнська деномінація у пруйшлому вадь дотеперь рахує божествено іншпірованым текстом.<ref>Johnson (2012), p.&nbsp;374.</ref> Рання християнська церьков головно хосновала Септуаґінту, бо тота была написана по грецькы, ворошным языком тої епохы, а носителі арамайського хосновали [[Тарґум|Тарґумы]], товмачіня по арамайськы. Пак были додані посланя апостолув тай єванґелія вєдно з другыма текстами, котрі сформовали Новый Завіт.<ref>Kelly (2000), [https://books.google.com/books?id=UivDgM0WywoC&pg=PA31 pp.&nbsp;31–32].</ref> ==== Старый Завіт ==== {{ГоловнаСтатя|Старый Завіт}} Старый Завіт мав важну роль про християнську церьков уд майпервых єї днув. Изглядатель Біблії Ніколас Томас Райт каже, ож „Исус сам быв глубоко сформованый писанями“.<ref>Wright (2005), p.&nbsp;3.</ref> Райт додає, ож ранні християне ся вбертали ид тым такой гебрейськым писаньом у свойих провбах порозуміти земный жывут Христа. Они держали „сяті писаня“ ізраїльтян мусайныма настановами про християнув, як тото ілуструвут слова Павла ид Тімотею (Тімофію) (2&nbsp;Тімотей 3:15), указувучи на Месію тай на кулмінацію у Исусі як „новому завіті“, пророкованому Єреміяшом.<ref name="Wright">{{harvnb|Wright|2005|p=}}</ref> [[Протестантство|Протестантськый]] Старый Завіт 21.&nbsp;стороча тото 39-книжный канон, котрый ся удличат числом книг уд юдаїштського Танаха лиш позад иншакого метода розділеня. [[Римокатолицька церьков]] признає 46&nbsp;книг свойим Старым Завітом (45 кідь раховати Єреміяша тай його Нарікы єднов книгов),<ref>{{Cite book|title=Catechism of the Catholic Church|chapter-url=https://www.vatican.va/archive/ENG0015/__PR.HTM#:~:text=120%20|chapter=Paragraph 120|year=2019|publisher=Libreria Editrice Vaticana|edition=2nd}}</ref> а [[Православна церьков|восточноправославна церьков]] признає щи шість книг зверьх того. Тото ся кыват и сірійської верзії Біблії, ''Пешітты'', и біблійного канона Етіопської православної тевагедської церькви.<ref name="FUP1970">„Even though they were not placed on the same level as the canonical books, still they were useful for instruction. … These&nbsp;– and others that total fourteen or fifteen altogether&nbsp;– are the books known as the Apocrypha.“ —&nbsp;Williams (1970), p.&nbsp;141.</ref><ref name="Ewert">„English Bibles were patterned after those of the Continental Reformers by having the Apocrypha set off from the rest of the OT. Coverdale (1535) called them ,Apocrypha‘. All English Bibles prior to 1629 contained the Apocrypha. Matthew's Bible (1537), the Great Bible (1539), the Geneva Bible (1560), the Bishop's Bible (1568), and the King James Bible (1611) contained the Apocrypha. Soon after the publication of the KJV, however, the English Bibles began to drop the Apocrypha and eventually they disappeared entirely. The first English Bible to be printed in America (1782–83) lacked the Apocrypha. In 1826 the British and Foreign Bible Society decided to no longer print them. Today the trend is in the opposite direction, and English Bibles with the Apocrypha are becoming more popular again.“ —&nbsp;Ewert (2010), p.&nbsp;104.</ref><ref name="Wells1911">„Fourteen books and parts of books are considered ''Apocryphal'' by Protestants. Three of these are recognized by Roman Catholics also as ''Apocryphal''.“ —&nbsp;Wells (1911), p.&nbsp;41.</ref> Позад того, ож каноны писань ся розличавут межи юдаїштами, православными, римокатолицькыми тай протестантськыми християнами, обсяг апокріфікы кажджої комуніты иншакый, як и хоснованя терміна „апокріф“. Про юдаїштув ниєден из апокріфув не є канонічным. Християне называвут есю зберьку „второканонічныма книгами“; грецькі православні мавут про неї термін „Анаґіґноскомена“ ({{Lang-el|Ἀναγιγνωσκόμενα ''Anagignoskómena''}}, букв. „што ся читат, што варта читати“).<ref>Pace (2016), p.&nbsp;349.</ref><ref>Тридентськый канон:{{Цитат 2|Айбо кідь кось не принимат ги сакралні тай канонічні названі книгы, цілком из ушыткыма їх частями, як они были хосновані на читаня у Католицькуй церькви, тай як они сут укладені у старуй латинськуй Вулґаті; тай свідомо и нарочно не честує спомнені горі традиції; най му буде [[анатема]].|''Decretum de Canonicis Scripturis'', Тридентськый собор, 8.&nbsp;апріля 1546}}</ref> Книгы, включені у католицьку, православну, грецьку и старословянську Біблії тото: Тобіт (Тобіаш, Товіт), Юдіт, Мудрость Соломона, Сірах, Барух (Варух), Письмо Єреміяша (щи названоє 6.&nbsp;главов Баруха), 1&nbsp;Макабеї, 2&nbsp;Макабеї, грецькі додаткы до Естер тай Даніела.<ref>Reinhartz (2021), p.&nbsp;19.</ref> Грецька православна церьков тай словянські церьквы (у Білоруси, Болгарії, Босні тай Герцеґовині, Горватії, Польщи, Росії, Сівернуй Македонії, Сербії, Словакії, Словенії, Украйині, Чорнуй Горі) щи додавут:<ref>Pace (2016), p.&nbsp;350.</ref> * 3 Макабеї * 1 Ездраш * Молитва Манассеса (Манассії) * Псалом 151 2&nbsp;Ездраш (4&nbsp;Ездраш), не записаный у Септуаґінті, не екзистує у грецькому, айбо є у латині. 4&nbsp;Макабеї ся принимавут за канон лиш у Грузинськуй церькви. Тото додаток ид грецькуй православнуй Біблії, и зато пораз ун ся заносит межи апокріфы.<ref>Reinhartz (2021), p.&nbsp;20.</ref> Сірійськый православный канон обсягує ай: * Псалмы 151–155 * Апокаліпс Баруха * Письмо Баруха<ref>McDonald (2021), p.&nbsp;43.</ref> Етіопськый старозавітный канон хоснує книгы: Енох тай Юбілеї (котрі ся всокотили лиш на языкови [[ґеез]]), 1–3&nbsp;Етіопські Макабеї, Грецькый Ездраш, 2&nbsp;Ездраш тай Псалом 151.<ref name="FUP1970" /><ref name="Wells1911" /> Управленый ворошный лекціонарій [[Лутеранство|лутеранської]], моравської, реформатської, анґліканської тай методіштської церьквув хоснує апокріфы у літурґіях, подавучи при тум алтернативні читаня из канонічных книг Старого Завіта.<ref>„In all places where a reading from the deuterocanonical books (The Apocrypha) is listed, an alternate reading from the canonical Scriptures has also been provided.“ —&nbsp;{{cite web |url=http://www.commontexts.org/rcl/rcl_introduction_web.pdf |title=The Revised Common Lectionary |year=1992 |publisher=Consultation on Common Texts |access-date=19 August 2015 |url-status=dead |archive-url=https://web.archive.org/web/20150701230910/http://www.commontexts.org/rcl/RCL_Introduction_Web.pdf |archive-date=1 July 2015 }}</ref> Того уданя Біблії, націлені на хоснованя у лутеранськуй и анґліканськуй церьквах обсягувут чотырнадцять книг Апокріфы, многі з котрых сут приятыма католицьков церьковльов второканонічныма книгами, а кромі того 1&nbsp;Ездраш, 2&nbsp;Ездраш тай Молитва Манассеса, котрі были у додатку ид Вулґаті.<ref>Campbell (2000), pp.&nbsp;336–337.</ref> Римокатолицька тай восточноправославна церьквы хоснувут булшину книг Септуаґінты, на удлику уд протестантськых церьквув. По [[Реформация|Реформації]] многі протестантські Біблії яли ся держати юдаїштського канона тай выключати додаточні, апокріфічні з юдаїштської перспективы тексты. {| class="toccolours" cellspacing="0" style="width:75%; margin:auto; clear:center; text-align:left; font-size:85%;" |- style="vertical-align:bottom; font-weight:bold;" | style="border-bottom:2px groove #aaa; " |Православный Старый Завіт<ref>McLay (2003), pp.&nbsp;3–4.</ref><ref>Канон ориґіналної старогрецькоязычної Септуаґінты є предметом спорув. Табла указує канон Старого Завіта як ун ся хоснує у сучасности у грецькому православії.</ref> | style="border-bottom:2px groove #aaa; " |Латинізована грецька назывка | style="border-bottom:2px groove #aaa; " |Назывкы по русинськы |- ! colspan="3" |Закон |- | style="text-indent:1em" |{{lang|grc|Γένεσις}} |Génesis |Бытя |- | style="text-indent:1em" |{{lang|grc|Ἔξοδος}} |Éxodos |Выход |- | style="text-indent:1em" |{{lang|grc|Λευϊτικόν}} |Leuitikón |Левіт |- | style="text-indent:1em" |{{lang|grc|Ἀριθμοί}} |Arithmoí |Числа |- | style="text-indent:1em" |{{lang|grc|Δευτερονόμιον}} |Deuteronómion |Deuteronomy |- ! colspan="3" |Історія |- | style="text-indent:1em" |{{lang|grc|Ἰησοῦς Nαυῆ}} |Iêsous Nauê |Йозуе (Исус Навин, Єгошуа Нун) |- | style="text-indent:1em" |{{lang|grc|Κριταί}} |Kritaí |Суді |- | style="text-indent:1em" |{{lang|grc|Ῥούθ}} |Roúth |Рут |- | style="text-indent:1em" |{{lang|grc|Βασιλειῶν Αʹ}}<ref>{{lang|grc|Βασιλειῶν}} (''Basileiōn'') тото ґенетив множного числа уд {{lang|grc|Βασιλεῖα}} (''Basileia'').</ref> |I Basileiōn |1 Самуел (Самуїл) |- | style="text-indent:1em" |{{lang|grc|Βασιλειῶν Βʹ}} |II Basileiōn |2 Самуел |- | style="text-indent:1em" |{{lang|grc|Βασιλειῶν Γʹ}} |III Basileiōn |1 Царі |- | style="text-indent:1em" |{{lang|grc|Βασιλειῶν Δʹ}} |IV Basileiōn |2 Царі |- | style="text-indent:1em" |{{lang|grc|Παραλειπομένων Αʹ}} |I Paraleipomenon<ref>Т.&nbsp;є. „''Удкладені річи''“ уд {{lang|grc|Ἔσδρας Αʹ}}.</ref> |1 Кронікы |- | style="text-indent:1em" |{{lang|grc|Παραλειπομένων Βʹ}} |II Paraleipomenon |2 Кронікы |- | style="text-indent:1em" |{{lang|grc|Ἔσδρας Αʹ}} |I Esdras |1 Ездраш (Ездра) |- | style="text-indent:1em" |{{lang|grc|Ἔσδρας Βʹ}} |II Esdras |Ездраш–Нееміяш (Ездра–Неемія) |- | style="text-indent:1em" |{{lang|grc|Τωβίτ}}<ref>Ищи Τωβείτ вадь Τωβίθ у поєдных жерелах.</ref> |Tōbit |Тобіт (Тобіаш, Товіт) |- | style="text-indent:1em" |{{lang|grc|Ἰουδίθ}} |Ioudith |Юдіт |- | style="text-indent:1em" |{{lang|grc|Ἐσθήρ}} |Esther |Естер из додатками |- | style="text-indent:1em" |{{lang|grc|Μακκαβαίων Αʹ}} |I Makkabaion |1 Макабеї (Макавеї) |- | style="text-indent:1em" |{{lang|grc|Μακκαβαίων Βʹ}} |II Makkabaion |2 Макабеї |- | style="text-indent:1em" |{{lang|grc|Μακκαβαίων Γʹ}} |III Makkabaion |3 Макабеї |- ! colspan="3" |Мудрость |- | style="text-indent:1em" |{{lang|grc|Ψαλμοί}} |Psalmoi |[[Книга Псалмув|Псалмы]] |- | style="text-indent:2em" |{{lang|grc|Ψαλμός ΡΝΑʹ}} |Psalmos 151 |Псалом 151 |- | style="text-indent:1em" |{{lang|grc|Προσευχὴ Μανάσση}} |Proseuchē Manassē |Молитва Манассеcа (Манассії) |- | style="text-indent:1em" |{{lang|grc|Ἰώβ}} |Iōb |Йоб (Йов) |- | style="text-indent:1em" |{{lang|grc|Παροιμίαι}} |Paroimiai |Пословиці |- | style="text-indent:1em" |{{lang|grc|Ἐκκλησιαστής}} |Ekklēsiastēs |[[Еклезіаст]] |- | style="text-indent:1em" |{{lang|grc|Ἆσμα Ἀσμάτων}} |Asma Asmatōn |Пісня Пісень (Пісня Соломона) |- | style="text-indent:1em" |{{lang|grc|Σοφία Σαλoμῶντος}} |Sophia Salomōntos |Мудрость (Мудрость Соломона) |- | style="text-indent:1em" |{{lang|grc|Σοφία Ἰησοῦ Σειράχ}} |Sophia Iēsou Seirach |Сірах (Мудрость Сіраха) |- | style="text-indent:1em" |{{lang|grc|Ψαλμοί Σαλoμῶντος}} |Psalmoi Salomōntos |Псалмы Соломона<ref>Не сут у православнум каноні, айбо были записані у Септуаґінті. —&nbsp;{{cite web |title=NETS: Electronic Edition |url=http://ccat.sas.upenn.edu/nets/edition/ |website=ccat.sas.upenn.edu |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20110729150550/http://ccat.sas.upenn.edu/nets/edition/ |archive-date=29 July 2011 }}</ref> |- ! colspan="3" |Пророкы |- ! style="text-indent:1em" |{{lang|grc|Δώδεκα}} !Dōdeka (букв. Дванадцять) !Малі Пророкы |- style="text-indent:2em" |{{lang|grc|Ὡσηέ Αʹ}} |I Osëe |Озеаш (Осія) |- style="text-indent:2em" |{{lang|grc|Ἀμώς Βʹ}} |II Amōs |Амос |- style="text-indent:2em" |{{lang|grc|Μιχαίας Γʹ}} |III Michaias |Міхеаш (Міхей) |- style="text-indent:2em" |{{lang|grc|Ἰωήλ Δʹ}} |IV Ioël |Йоел (Йоіл) |- style="text-indent:2em" |{{lang|grc|Ὀβδίου Εʹ}}<ref>Ґенетив уд „Візія ''Абдіаша''“, первых слув книгы.</ref> |V Obdiou |Абдіаш (Авдій) |- style="text-indent:2em" |{{lang|grc|Ἰωνᾶς Ϛ'}} |VI Ionas |Йонаш (Йона) |- style="text-indent:2em" |{{lang|grc|Ναούμ Ζʹ}} |VII Naoum |Нагум (Наум) |- style="text-indent:2em" |{{lang|grc|Ἀμβακούμ Ηʹ}} |VIII Ambakoum |Габакук (Авакум) |- style="text-indent:2em" |{{lang|grc|Σοφονίας Θʹ}} |IX Sophonias |Софоніаш (Софонія) |- style="text-indent:2em" |{{lang|grc|Ἀγγαῖος Ιʹ}} |X Angaios |Аґґей |- style="text-indent:2em" |{{lang|grc|Ζαχαρίας ΙΑʹ}} |XI Zacharias |Захаріаш (Захарія) |- style="text-indent:2em" |Μαλαχίας ΙΒʹ |XII Malachias |Малахіаш (Малахія) |- | style="text-indent:1em" |{{lang|grc|Ἠσαΐας}} |Ēsaias |Ізаяш (Ісая) |- | style="text-indent:1em" |{{lang|grc|Ἱερεμίας}} |Hieremias |Єреміяш (Єремія) |- | style="text-indent:1em" |{{lang|grc|Βαρούχ}} |Barouch |Барух (Варух) |- | style="text-indent:1em" |{{lang|grc|Θρῆνοι}} |Thrēnoi |Нарікы (Плач, Плач Єреміяша) |- | style="text-indent:1em" |{{lang|grc|Ἐπιστολή Ιερεμίου}} |Epistolē Ieremiou |Письмо Єреміяша |- | style="text-indent:1em" |{{lang|grc|Ἰεζεκιήλ}} |Iezekiêl |Езекієль |- | style="text-indent:1em" |{{lang|grc|Δανιήλ}} |Daniêl |Даніел (Даніїл) из додатками |- ! colspan="3" |Додаток |- | style="text-indent:1em" |{{lang|grc|Μακκαβαίων Δ' Παράρτημα}} |IV Makkabaiōn Parartēma |4 Макабеї<ref>Зачатково ся клали по 3&nbsp;Макабейох тай перед Псалмами, айбо у православному каноні покладені у додаткови.</ref> |} ==== Новый Завіт ==== {{ГоловнаСтатя|Новый Завіт}} Новый Завіт ото назывка другої части християнської Біблії. Хоть подакотрі научникы кажут, ож арамайськый быв ориґіналным языком Нового Завіта,<ref name="Erbes">{{cite web |last1=Erbes |first1=Johann E. |title=The Aramaic New Testament: Estrangelo Script: Based on the Peshitta and Harklean Versions |url=https://digitalcommons.andrews.edu/cgi/viewcontent.cgi?article=1646&context=auss |website=digitalcommons.andrews.edu |publisher=American Christian Press |access-date=10 April 2022 |pages=259–260 |date=1984 |archive-date=12 June 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220612205218/https://digitalcommons.andrews.edu/cgi/viewcontent.cgi?article=1646&context=auss |url-status=live }}</ref> булшина ученых має назор, ож Новый Завіт ся писав говоренов формов грецького койне. Правит ся, ож ото быв при тому читаво семітизованый грецькый язык: сінтакс подабат на говореный грецькый, айбо за стильом бесіда є булшинов похожа на семітські.<ref>Wallace (1996), pp.&nbsp;25–29.</ref><ref>„The New Testament was written in Koine Greek, the Greek of daily conversation. The fact that from the first all the New Testament writings were written in Greek is conclusively demonstrated by their citations from the Old Testament …“ —&nbsp;Aland & Aland (1995), p.&nbsp;52.</ref><ref>„How came the twenty-seven books of the New Testament to be gathered together and made authoritative Christian scripture? 1.&nbsp;All the New Testament books were originally written in Greek. On the face of it this may surprise us.“ —&nbsp;Hunter (1972), p.&nbsp;9.</ref> Грецькоє койне было ворошным языком, т.&nbsp;є.&nbsp;лінґвов франков Западної римської імперії уд завойовань Александра Великого (335–323&nbsp;до&nbsp;н.&nbsp;е.) до розвою бізантського грецького (дас 600&nbsp;н.&nbsp;е.), а арамайськый быв бесідов Исуса, Апостолув и давнього Близкого Востока.<ref name="Erbes" /><ref>„This is the language of the New Testament. By the time of Jesus the Romans had become the dominant military and political force, but the Greek language remained the ,common language‘ of the eastern Mediterranean and beyond, and Greek …“ —&nbsp;{{harvnb|Duff|Wenham|2005|p=xxv}}</ref><ref>„By far the most predominant element in the language of the New Testament is the Greek of common speech which was disseminated in the East by the Macedonian conquest, in the form which it had gradually assumed under the wider development …“ —&nbsp;{{harvnb|Blass|Thackeray|2008|p=[https://books.google.com/books?id=akD7DwAAQBAJ&pg=PA2 2]}}</ref><ref>„In this short overview of the Greek language of the New Testament we will focus on those topics that are of greatest importance for the average reader, that is, those with important …“ —&nbsp;{{harvnb|Aune|2010|p=61}}</ref> Термін „Новый Завіт“ ся увюг у хоснованя у 2.&nbsp;сторочу бігом діспута за вто, ци юдаїштська Біблія має ся включовати вєдно из християнськыма писаня ги сакралный текст.<ref>Barton (1998), pp.&nbsp;3, 4, 7.</ref> Общоприято, ож написаный Новый Завіт жыдами. Выведені сут три общі ідеї за вто, як и зашто давні юдаїшто-християне вчинили тай прияли нові тексты за рувноцнні устояным гебрейськым. Сященик и біблеїшта Джон Бартон пише, ож давні християне навірно просто продовжовали жыдувські традиції записованя тай інкорпорованя свойої віры у авторитативні реліґійні книгы.<ref>Barton (1998), p.&nbsp;2.</ref> Другый пудход удграничує тоты божествено іншпіровані писаня на основі концепції „канона“, котрый ся розвив у 2.&nbsp;ст.<ref>Barton (1998), pp.&nbsp;3–8.</ref> Третьый обсягує формалізацію канона.<ref>Barton (1998), pp.&nbsp;8–11.</ref> Подля Бартона, розлука лиш у термінолоґії; йсі ідеї ся скапчувут уєдно, кідь розникувут ся ги три етапы формованя Нового Завіта.<ref>Barton (1998), pp.&nbsp;11, 14–19.</ref> При приятьови назора {{Iw|Алберт Карл Зундберґ|Алберта Карла Зундберґа-молодшого|de|Albert C. Sundberg}}, ож „канон“ и „писаня“ тото не єдно, и удповідно „писаня“ давні християне прияли задовго до приятя „канона“, первый из сих етапув быв завершеный удносно рано.<ref>Barton (1998), pp.&nbsp;9–11, 17–18.</ref> Бартон каже: Теодор Цан дуйшов ид услідкови, ож „до кунця першого стороча уже быв християнськый канон“, айбо тото быв не тот самый канон, котрый ся поклав у далші столітя.<ref>Barton (1998), p.&nbsp;3.</ref> Зундберґ каже, ож у перші стороча не было крітеріюв про включеня текстув у „сакралні писаня“ кроме іншпірації, тай ож нико у 1.&nbsp;сторочу не мав ідеї закрытого канона.<ref>Barton (1998), pp.&nbsp;9–11.</ref> Єванґелія ся принимали ранньыма вірувучыма ги розказы, передані уд тых Апостолув, котрі лично знали Исуса тай были навчені ним.<ref>Kelly (2000), p.&nbsp;[https://books.google.com/books?id=UivDgM0WywoC&pg=PA4 4].</ref> Далшый біблійный крітіцізм пуддав сомніву авторство и датованя єванґелій. Шыроко признано, ож християнськый канон, котрый подабав на сучасный, быв приятый отцями церькви в удповідь на многі писаня, котрі тоже заявляли за свою божествену природу, айбо протирічили ортодоксії и были названі [[Єресь|єресьов]].<ref>Barton (1998), p.&nbsp;7.</ref> Третьый етап розвоя, фіналный канон, появив ся у 4.&nbsp;сторочови из серійов синодув, котрі як резултат дали канон Старого тай Нового Завіта, хоснованый доныні. Наслідком Гіппонійського синода 393.&nbsp;року&nbsp;до&nbsp;н.&nbsp;е. тай роботы Єроніма Стрідонського появила ся ''Вулґата'' ({{Lang-la|Biblia Vulgata}}), латинськоє товмачіня Біблії народнов бесідов, и стала каноном Нового Завіта позад настояня товдышнього Папы, котрый правив, ож канон Вулґаты удповідав рішеням пережых синодув. Новозавітні книгы уже мали читавый авторитет у кунци 1.&nbsp;– на зачатку 2.&nbsp;стороча.<ref>Barton (1998), p.&nbsp;14.</ref> Даже у період свого формованя булшина книг Нового Завіта, котрі ся раховали ''писаньом'', были согласовані. Лінґвішта Стенлі&nbsp;Е.&nbsp;Портер каже, ож „доказы з апокріфічної неєванґелської літературы такі рувно ги з апокріфічных єванґелій&nbsp;— другыми словами, текст грецького Нового Завіта быв удносно твердо зафіксованый тай стабілный на другоє и третьоє стороча“.<ref>Porter (2011), p.&nbsp;198.</ref> Кой у 4.&nbsp;ст.&nbsp;отці церькви затвержовали „канон“, они уже фактично лиш кодифіковали тото, што уже было універзално приятоє.<ref>Barton (1998), p.&nbsp;15.</ref> Новый Завіт ото зберька из 27&nbsp;книг<ref>Mears (2007), [https://books.google.com/books?id=m2Lz7iwklhAC&pg=PA439 pp.&nbsp;438–439].</ref> 4&nbsp;разных жанрув християнської літературы (Єванґелія, Діяня Апостолув, Посланя тай Апокаліпс). Тоты книгы мож поґруповати: [[Єванґеліє|Єванґелія]]&nbsp;— оповіді за послідні три рокы Исусового жывота, його смерть и воскресіня. * [[Синоптичні єванґелія]] ** [[Єванґеліє уд Матія]] ** [[Єванґеліє уд Марка]] ** [[Єванґеліє уд Лукы]] * [[Єванґеліє уд Йоана]] Наративна література, котра розказує історію дуже раннього апостолського періода. * [[Діяня Апостолув]] Павлові посланя, адресовані окремым церьковным ґрупам про рішеня проблем, пудпору тай даваня настановув. {{Div col|colwidth=18em}} * [[Посланя ид римлянам]] * [[Первоє посланя ид коринтянам]] * [[Другоє посланя ид коринтянам]] * [[Посланя ид ґалатянам]] * [[Посланя ид ефесянам]] * [[Посланя ид філіплянам]] * [[Посланя ид колосянам]] * [[Первоє посланя тесалонянам]] * [[Другоє посланя ид тесалонянам]] {{Div col end}} Пастырські посланя за церьков, християнські жывут, доктрину и керовництво. {{Div col|colwidth=18em}} * [[Первоє посланя ид Тімотейови|Первоє посланя ид Тімотейови (Тімофійови)]] * [[Другоє посланя ид Тімотейови]] * [[Посланя ид Тітови]] * [[Посланя ид Філемонови]] * [[Посланя ид жыдам]] {{Div col end}} Католицькі посланя, щи названі общыма вадь малыма посланями. {{Div col|colwidth=18em}} * [[Посланя Якова]] пудпорує реліґійный спосуб жывота. * [[Первоє посланя Петра]] розказує узвы тай страданя. * [[Другоє посланя Петра]] оповідат булше за цілі страданя, христолоґію, етику тай есхатолоґію. * [[Первоє посланя Йоана]] указує, як спознати истинных християн: за їх етиков, прокламаційов Христа у плоти тай по їхнюй любови. * [[Другоє посланя Йоана]] варує против [[докетізма]]. * [[Третьоє посланя Йоана]] дає хоробрость, силу тай варує. * [[Посланя Юды]] засужує опонентув. {{Div col end}} Апокаліптична література (пророча). * [[Книга Удкровеня]] (Апокаліпс) пророкує конець світа. Католицізм, протестантізм и восточноє православіє мавут єднакый 27-книжный новозавітный канон; шор ся удличат межи словянськов, сірійськов и етіопськов традиціями. ==== Канонічні варіації ==== ===== Пешітта ===== {{ГоловнаСтатя|Пешітта}} Пешітта ([[Класичный сірійськый язык|кл.&nbsp;сір.]] {{Lang|syc|ܦܫܺܝܛܬܳܐ}} ''or'' {{lang|syc|ܦܫܝܼܛܬܵܐ}} ''pšīṭtā'') тото стандартна верзія Біблії про церьквы сірійської традиції. Удну біблеїстичных кругув є неуніверзалный консенсус, ож Старый Завіт Пешітты быв потовмаченый на [[сірійськый язык]] из [[Біблійный іврит|біблійного іврита]], навірно у 2.&nbsp;сторочу&nbsp;н.&nbsp;е., тай ож Новый Завіт Пешітты быв потовмаченый из грецького языка.<ref>„The Peshitta Old Testament was translated directly from the original Hebrew text, and the Peshitta New Testament directly from the original Greek“ —&nbsp;{{harvnb|Brock|1988|p=[https://archive.org/stream/TheBibleInTheSyriacTradition/BrockTheBibleInTheSyriacTradition#page/n7/mode/2up 13]}}</ref> Сесь Новый Завіт, на зачаткови не обсягувучый [[Антілеґомен|спорні книгы]] (2.&nbsp;посланя Петра, 2.&nbsp;посланя Йоана, 3.&nbsp;посланя Йоана, посланя Юды, Удкровеня), став стандартом перед зачатком 5.&nbsp;ст. Пять спорных книг были додаті у Гаркеловуй верзії (616&nbsp;н.&nbsp;е.) Томы Гаркелського.<ref name="Bromiley1995">„Printed editions of the Peshitta frequently contain these books in order to fill the gaps. D. Harklean Version. The Harklean version is connected with the labours of Thomas of Harqel. When thousands were fleeing Khosrou's invading armies, …“ —&nbsp;{{harvnb|Bromiley|1995|p=976}}</ref><ref name="Erbes2">{{cite web |last1=Erbes |first1=Johann E. |title=The Aramaic New Testament: Estrangelo Script: Based on the Peshitta and Harklean Versions |url=https://digitalcommons.andrews.edu/cgi/viewcontent.cgi?article=1646&context=auss |website=digitalcommons.andrews.edu |publisher=American Christian Press |access-date=10 April 2022 |pages=259–260 |date=1984 |archive-date=12 June 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220612205218/https://digitalcommons.andrews.edu/cgi/viewcontent.cgi?article=1646&context=auss |url-status=live }}</ref> ===== Канон католицької церькви ===== Канон католицької церькви ся затвержовав Римськым синодом (382), синодом у Гіппонії (393), Картаґенськыма соборами (397 тай 419), Флоренційськым собором (1431–1449) тай Тридентськым собором (1545–1563), што дало в резултаті 46&nbsp;книг Старого Завіта тай 27&nbsp;книг Нового Завіта&nbsp;— в рокаши 73&nbsp;книгы католицької Біблії.<ref>Rüger (1989), p.&nbsp;302.</ref><ref>{{cite web |title=Canons and Decrees of the Council of Trent |url=http://www.bible-researcher.com/trent1.html |website=www.bible-researcher.com |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20110805122857/http://www.bible-researcher.com/trent1.html |archive-date=5 August 2011 }}</ref><ref>Тридентськый собор пудтвердив тот самый испис/канон сакралных писань, котрый уже быв затверженый Гіппонійськым синодом 393.&nbsp;рока, Картаґенськым собором 28.&nbsp;авґуста 397.&nbsp;року, Флоренційськым собором 4.&nbsp;фебруара 1442.&nbsp;року; —&nbsp;{{cite web |title=Council of Basel 1431–45 A.D. Council Fathers |url=http://www.papalencyclicals.net/Councils/ecum17.htm |website=Papal Encyclicals |language=en |date=14 December 1431 |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20130424112748/http://www.papalencyclicals.net/Councils/ecum17.htm |archive-date=24 April 2013 }} – ''[[Папська була|Була]] союза из коптами,'' ''семый параґраф''.</ref> ===== Етіопськый православный канон ===== Канон Етіопської православної тевагедської церькви май шырокый ги каноны, хосновані булшинов другых християнськых церьквув. У етіопськуй православнуй Біблії є 81&nbsp;книг.<ref name="Ethiopian">{{cite web |url=http://www.ethiopianorthodox.org/english/canonical/books.html |title=The Ethiopian Orthodox Tewahedo Church |publisher=Ethiopianorthodox.org |access-date=19 November 2010 |archive-url=https://web.archive.org/web/20101105112040/http://ethiopianorthodox.org/english/canonical/books.html |archive-date=5 November 2010 |url-status=live }}</ref> Окрем книг Септуаґінты, приятых другыма православныма християнами, етіопськый Старый Завіт хоснує Книгу Еноха тай Книгу Юбілеюв (давні жыдувські книгы, котрі ся всокотили лиш у языку [[ґеез]], айбо на них ся реферувут поєдны канонічні книгы Старого Завіта),<ref>Reinhartz (2021), p.&nbsp;19.</ref> грецьку Книгу Ездраша тай Апокаліпс Ездраша, 3&nbsp;книгы етіопськых Макабеюв тай псалом&nbsp;151 у кунци [[Псалтырь|Псалтыря]].<ref name="Wells1911" /><ref name="FUP1970" /> Шор книг Старого Завіта ся мало удличат так, ож етіопськый Старый Завіт хоснує Септуаґінтув шор Малых Пророкув, а не юдаїштськый.<ref name="Ethiopian" /> === Апокріфічні книгы Нового Завіта === : '''''Ник. щи:''''' ''[[Апокріфон]]'' Новозавітні апокріфы вто шор писань ранньых християн, котрі розказувут за Исуса и його ученя, природу Бога, ученя Апостолув и їх дії. Подакотрі из сих робут ся держали частьов Писаня подакотрыма ранньыма християнами, айбо зачинавучи з 5.&nbsp;столітя&nbsp;н.&nbsp;е. ся появив шырокый консенсус, котрый ограничив Новый Завіт до 27&nbsp;книг сучасного канона.<ref>{{cite book|last=Van Liere|first=Frans|date=2014|title=An Introduction to the Medieval Bible|pages=68–69|publisher=Cambridge University Press|url=https://books.google.com/books?id=Dwd-AgAAQBAJ&pg=PA68|isbn=9780521865784}}</ref><ref name="Ehrman2003">{{cite book|last=Ehrman|first=Bart D.|date=2003|title=Lost Christianities: Battles for Scripture and the Faiths We Never Knew|pages=230–231|publisher=Oxford University Press|url=https://books.google.com/books?id=HHDNe8KmMAIC&pg=PA230|isbn=9780199756681|access-date=20 May 2023|archive-date=19 January 2023|archive-url=https://web.archive.org/web/20230119174747/https://books.google.com/books?id=HHDNe8KmMAIC&pg=PA230|url-status=live}}</ref> Римокатолицька, православна тай протестантська церьквы не держат новозавітні апокріфы частьов божествено іншпірованої Біблії,<ref name="Ehrman2003" /> айбо поєдны орієнталні православні каноны їх такыма признавут. Арменська апостолська церьков у єден час включала у канон Третьоє посланя ид коринтянам, айбо не все го дає в испис до 27&nbsp;канонічных новозавітных книг. Новый Завіт коптської Біблії, приятый Еґіпетськов церьковльов, обсягує два Посланя Клемента. == Текстуална історія == Ориґіналні [[Автоґраф|автоґрафы]], т.&nbsp;є.&nbsp;ориґіналні грецькі писаня тай рукописы, написані ориґіналныма авторами Нового Завіта, не дожыли до нашых днув.<ref>[https://books.google.com/books?id=Ze16lRIzIzcC&dq=The+autographs%2C+the+Greek+manuscripts+written+by+the+original+authors%2C+have+not+survived&pg=PA9] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200727111232/https://books.google.com/books?id=Ze16lRIzIzcC&pg=PA9&dq=The+autographs,+the+Greek+manuscripts+written+by+the+original+authors,+have+not+survived#v=onepage&q=The%20autographs%2C%20the%20Greek%20manuscripts%20written%20by%20the%20original%20authors%2C%20have%20not%20survived|date=27 July 2020}} Manuscripts and the Text of the New Testament: An Introduction for English Readers by Keith Elliott, Ian Moir – Continuum International Publishing Group, 2000, p. 9</ref> Айбо історично копії тых ориґіналув екзістувут и передавали ся, всокочовали ся у шорови рукописных традицій. Три головні текстуалні традиції грецького Нового Завіта ся пораз кличут: александрійськым текстотіпом (вцілови ун доста біблійно мінімалістичный), бізантськым текстотіпом (максималістичный) тай западным текстотіпом (пораз чудный). Уєдно вни чинят булшину давньых рукописув. На дуже раннюм етапі розвоя християнство замінило звиткы на [[Кодекс|кодексы]] (предкы зшитых книг) и до 3.&nbsp;ст.&nbsp;зберькы біблійных книг уже ся копіровали цілыма комплетами.<ref name=":13" /> Позад того, ож ушыткі давні тексты ся писали уд рукы, часто через копірованя из другого рукописного текста, они не сут домак межи собов похожі, ги тото є з печатныма уданями. Розлука межи нима ся держит вцілови незначнов; удликы ся кличут текстуалныма варіантами.<ref>Soulen, Soulen (2001), p.&nbsp;204.</ref> Варіант ото просто хотьяка варіація помежи двома текстами. Булшина варіантув ся появила трафунково, айбо подакотрі из варіантув нарочні. Нарочні зміны ся чинили, обы уліпшити ґраматику, ліквідовати розбіжності, внести літурґічні правкы, ги наприклад [[Доксолоґія|доксолоґію]] [[Господня молитва|Господньої молитвы]], гармонізовати паралелні стихы вадь изкапчати тай упросити дакулко варіантных прочитань у єдно.<ref>Black (1994), p.&nbsp;60.</ref> == Влив == {{ГоловнаСтатя|Роль християнства у цивілізації}} Мавучи літературну традицію, котра ся розсігат на два тысячроча, Біблія є єднов из майвливовых писаных робут. Уд практикованя персоналної гіґієны тай до філозофії з етиков, Біблія прямо и непрямо повливала на політику тай закон, войну и мир, сексуалну мораль, побратя тай фамілный жывут, буквы и школованя, [[Уменя|уміня]], [[Економіка|економіку]], соціалну справедливость, [[Медицина|медицину]] и другі сферы діялности челядника.<ref>Riches (2000), ch.&nbsp;1.</ref> Християнська Біблія&nbsp;— майвыдавана книга у світі из оцінков у булш ги 5&nbsp;міліардув проданых копій.<ref>{{cite web |title=Best-selling book |url=https://www.guinnessworldrecords.com/world-records/best-selling-book-of-non-fiction |publisher=Guinness World Records |access-date=10 May 2025 |date=2021 }}</ref> Зато Біблія мала читавый влив, особено на западный світ,<ref>{{cite book|title=God, Justice, and Society: Aspects of Law and Legality in the Bible|first=Jonathan|last=Burnside|year=2011|isbn=978-0-19-975921-7|page=XXVI|publisher=Oxford University Press|quote=}}</ref><ref>{{cite book|title=Readings in Western Religious Thought: The ancient world|first=Patrick|last=V. Reid|year=1987|isbn=978-0-8091-2850-1|page=43|publisher=Paulist Press|quote=}}</ref> де [[Ґутенберґова Біблія]] была первов книгов, напечатанов у Европі на печатнум станку.<ref>Riches (2000), chs.&nbsp;1, 4.</ref> Она вчинила внесок у формованя на западі закона, уміня, літературы тай ошколованя.<ref>{{cite book|title=Religion and Spirituality in Psychiatry|first=Harold|last=G. Koenig|year=2009|isbn=978-0-521-88952-0|page=31|publisher=Cambridge University Press|quote=The Bible is the most globally influential and widely read book ever written. ... it has been a major influence on the behavior, laws, customs, education, art, literature, and morality of Western civilization.}}</ref> === Політика тай право === Біблія ся хосновала як на пудпору, так и на опур політичнуй власти. Она была вдухновеньом про револуції и зміны власти, бо в нюй ся часто демонструє, ож Буг убират „слабых и скромных… (Мойсей из бесідным дефектом, дітвак Самуель, Саул из скромної файты, Давыд протув Ґоліята и т.&nbsp;д.)… обы вни противостояли моцным“.<ref>{{Cite book|url=https://books.google.com/books?id=20xMAwAAQBAJ&dq=weak+and+humble+%28the+stammering+Moses%2C+the+infant+Samuel%2C+Saul+from+an+insignificant+family%2C+David+confronting+Goliath%2C+etc.%29+to+confound+the+mighty+-wikipedia&pg=PA123|title=The Subversion of Christianity|first=Jacques|last=Ellul|date=2 June 2011|publisher=Wipf and Stock Publishers|isbn=978-1-60608-974-3 |via=Google Books}}</ref><ref>Ellul, Jacques, The Subversion of Christianity, Eerdman's Publishing Co., 1984, pp. 116, 123</ref> Біблійні тексты были каталізатором такых політичных концепцій, ги [[демократія]], [[реліґійна терпимость]] и [[Слобода реліґії|реліґійна слобода]];<ref name="Scribner">{{cite book|editor1-last=Scribner|editor1-first=Robert W.|editor2-last=Grell|editor2-first=Ole Peter|editor3-last=Scribner|editor3-first=Bob |title=Tolerance and Intolerance in the European Reformation|publisher=Cambridge University Press|location=United Kingdom|year=2002|isbn=978-0-521-89412-8}}</ref>{{rp-primitive|3}} а они у свою очерідь вдухновили вшылиякі кываня: уд [[аболіціонізм]]а у 18. и&nbsp;19.&nbsp;сторочах до [[кываня за громадянські права афроамеричанув]], [[Антіапартеїдноє кываня|антіапартеїдного кываня]] и теолоґії вызволеня у [[Латинска Америка|Латинськуй Америці]]. Біблія была ай жерелом про многі мирні кываня тай провбы скапчати вєдно світ.<ref>Powery, Emerson B. "The Bible and Social Reform: Musings of a Biblical Scholar." ''The Bible in the American Experience'' 2 (2020): 255.</ref> Коріня многых сучасных законув ся просліжувут у Біблії: юридичні ґарантії, справедливость у криміналных процесах, рувность перед законом.<ref>Unterman, Jeremiah. ''Justice for All: How the Jewish Bible Revolutionized Ethics. U of Nebraska Press'', 2017. pp. 23–25</ref> Судям ся каже не брати взяткы (Второзаконя 16:19), быти неупережеными як ид місным, так ид чужакам (Левіт 24:22; Второзаконя 27:19), як ид безвласным, так ид тым, ко має власть (Левіт 19:15), як ид богатым, так ид убогым (Второзаконя 1:16, 17; Выход 23:2–6); описує ся право на справедливый суд и справедливу кару (Второзаконя 19:15; Выход 21:23–25). Про спеціалну защиту ся уокремлювут майуразливі верствы населеня у патріархалному обществі: діти, жоны, чужакы. (Псалмы 72:2, 4).<ref name="Christopher Marshall">{{cite book |last1=Marshall |first1=Christopher |editor1-last=Atkin |editor1-first=Bill |editor2-last=Evans |editor2-first=Katrine |title=Human Rights and the Common Good: Christian Perspectives |date=1999 |publisher=Victoria University Press |location=Wellington, New Zealand |isbn=978-0-86473-362-7 |chapter="A Little lower than the Angels" Human rights in the biblical tradition}}</ref>{{rp-primitive|47–48}} Біблія ся держит учеными ги жерело читавого влива на розвуй [[Нація|націй]] и [[націоналізм]]а, раз межи давньыми жыдами, а пак у християнськых обществах. Про давньых жыдув, она была „и націоналнов історійов, и жерелом законув“,<ref name=":0">{{Cite journal |last=Millar |first=Fergus |date=1987 |title=Empire, Community and Culture in the Roman near East: Greeks, Syrians, Jews and Arabs |url=https://doi.org/10.18647/1337/JJS-1987 |journal=Journal of Jewish Studies |volume=38 |issue=2 |pages=147–148|doi=10.18647/1337/JJS-1987 |url-access=subscription }}</ref> и давала основу про закладеня ворошного походжіня, історії, леґіслативных кодексув и културных маркерув, котрі дефіновали жыдувську колективну ідентичность.<ref name=":0" /><ref name=":1">{{Citation |title=Constructing Jewish Nationalism: The Role of Scripture |date=2006 |work=Elements of Ancient Jewish Nationalism |pages=29–30, 48 |editor-last=Goodblatt |editor-first=David |url=https://www.cambridge.org/core/books/abs/elements-of-ancient-jewish-nationalism/constructing-jewish-nationalism-the-role-of-scripture/9D600C19BF6BA343287CE63CDF2A5C8E |access-date=2024-10-08 |place=Cambridge |publisher=Cambridge University Press |doi=10.1017/cbo9780511499067.003 |isbn=978-0-521-86202-8 |archive-date=8 October 2024 |archive-url=https://web.archive.org/web/20241008102119/https://www.cambridge.org/core/books/abs/elements-of-ancient-jewish-nationalism/constructing-jewish-nationalism-the-role-of-scripture/9D600C19BF6BA343287CE63CDF2A5C8E |url-status=live |url-access=subscription }}</ref> Предлагало ся, ож практика реґуларных публічных читань біблійных текстув бігом періода Другого храма помогла передати такі наративы, формувучі ідентичность, май шырокуй жыдувськуй публіці.<ref name=":1" /> Дакулько ученых пишут, ож великі дарабы юдаїстської Біблії&nbsp;— а май Девтерономістська історія и Чотырикнижа&nbsp;— были написані нарочно про закладеня тай укріпленя окремої ізраельської [[Етнічность|етнічности]] тай [[Націонална ідентичность|націоналної ідентичности]].<ref name=":1" /> Подакотрі изглядователі націоналізма ги Едріен Гестінґс пишут, ож модель давнього Ізраїля, указана у юдаїстськуй Біблії, породила ориґіналну концепцію нації тай спричинила розвуй націоналізма тай европськых націоналных держав.<ref name=":2">{{Cite book |last=Hastings |first=Adrian |title=The Construction of Nationhood: Ethnicity, Religion and Nationalism |publisher=Cambridge University Press |year=1997 |isbn=0-521-59391-3 |location=Cambridge |pages=186–187}}</ref> === Соціална удповідалность === === Література, уміня тай култура === [[Файл:Regnault,_Henri,_Salomé.jpg|міні|„Саломе“, Анрі Реньо (1870)]] Біблія прямо и непрямо вливала на літературу: „Сповідь“ [[Сятый Авґустин|сятого Авґустина]] ся шыроко признає за перву автобіоґрафію у западнуй літературі.<ref name="Wilken 2003 291">{{cite book|last=Wilken|first=Robert L.|title=The Spirit of Early Christian Thought|publisher=Yale University Press|location=New Haven|year=2003|isbn=978-0-300-10598-8|page=291}}</ref> Summa Theologica, написана у 1265–1274, тото „єден из класичных творув історії філозофії тай єдна из майвливовых робут западної літературы“.<ref>Ross, James F., "Thomas Aquinas, ''Summa theologiae'' (c. 1273), Christian Wisdom Explained Philosophically", in ''The Classics of Western Philosophy: A Reader's Guide'', (eds.) Jorge J. E. Gracia, Gregory M. Reichberg, Bernard N. Schumacher (Oxford: Blackwell Publishing, 2003), p. 165. [https://books.google.com/books?id=6jAcwGItzssC&pg=PA165]</ref> Обідві йсі роботы іншпіровали епічну поезію [[Данте Аліґєрі]] тай його [[Божествена комедія|„Божествену комедію“]], а теолоґія Данте у свою очерідь повливала на такых писателюв, ги [[Вільям Шекспір]]<ref>{{cite web |title=Assurances of faith: How Catholic Was Shakespeare? How Catholic Are His Plays? |url=http://www.crisismagazine.com/julaug2002/feature4.htm |last=Voss |first=Paul J. |date=July 2002 |work=Crisis Magazine |publisher=Morley Publishing Group |access-date=19 May 2022 |archive-date=22 February 2011 |archive-url=https://web.archive.org/web/20110222065053/http://www.crisismagazine.com/julaug2002/feature4. |url-status=dead }}</ref> и [[Джон Роналд Руєл Толкин|Джон Роналд Руел Толкін]].<ref>{{cite web |title=Tolkien's Catholic Imagination |url=http://www.crisismagazine.com/november2001/feature7.htm |last=Boffetti |first=Jason |date=November 2001 |work=Crisis Magazine |publisher=Morley Publishing Group |url-status=dead |archive-url=https://web.archive.org/web/20060821111145/http://www.crisismagazine.com/november2001/feature7.htm |archive-date=21 August 2006 }}</ref> Многі из шедеврув западного уміня брали іншпірацію из біблійных тем: уд [[Мікеланджело|Мікеланджеловых]] статуй „Давыд“ и „Пєта“, до „Тайної вечері“ [[Леонардо да Вінчі|Леонарда да Вінчія]] тай дакулкох [[Рафаел|Рафаеловых]] образув Мадонны. Єва, котра ся не слухат Божої заповіди, є єднов из майзображованых в умілстві перзон.<ref name="Mati Meyer">{{cite web |last1=Meyer |first1=Mati |title=Art: Representation of Biblical Women |url=https://jwa.org/encyclopedia/article/art-representation-of-biblical-women |website=Jewish Women's Archive |access-date=19 May 2022 |archive-date=16 October 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20201016195318/https://jwa.org/encyclopedia/article/art-representation-of-biblical-women |url-status=live }}</ref> Ренесанчні образы часто указовали голу жунську фіґуру, а уд 19.&nbsp;стороча особа Далілы ги „<nowiki/>[[фем фатал]]<nowiki/>“ ({{Lang-fr|femme fatale}}) демонструє участь Біблії тай уміня у формованьови тай репрезентації никань жун.<ref>{{Cite web |url=https://jwa.org/encyclopedia/article/art-representation-of-biblical-women |title=Art: Representation of Biblical Women &#124; Jewish Women's Archive |access-date=19 May 2022 |archive-date=16 October 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20201016195318/https://jwa.org/encyclopedia/article/art-representation-of-biblical-women |url-status=live }}</ref><ref name="Diane Apostolos-Cappadona">{{Cite journal|last1=Apostolos-Cappadona|first1=Diane|title=Women in Religious Art|volume=1|journal=Oxford Research Encyclopedia of Religion|publisher=Oxford Research Encyclopedias|doi=10.1093/acrefore/9780199340378.013.208|date=Jul 2016|isbn=978-0-19-934037-8}}</ref> Біблія споминат за многі ритуалы очищеня, котрі говорят за чистоту и буквалну, и метафоричну.<ref name="Warsh">{{cite book|last=Warsh|first=Cheryl Krasnick|others=Veronica Strong-Boag|title=Children's Health Issues in Historical Perspective|year=2006|publisher=Wilfrid Laurier Univ. Press|quote=... From Fleming's perspective, the transition to Christianity required a good dose of personal and public hygiene ...|isbn=978-0-88920-912-1|page=315}}</ref> Туалетный етікет у Біблії пудпорує мытя по вшыткых трафунках дефекації, што стало стімулом про вынайденя біде.<ref>{{cite book|title=Contemporary Biology: Concepts and Implications|first=Mary|last=E. Clark|year=2006|isbn=978-0-7216-2597-3|publisher=University of Michigan Press}}</ref><ref>{{cite web |title=A hose: the strange device next to every Finnish toilet |url=https://en.biginfinland.com/hose-always-next-every-finnish-toilet/ |website=Big in Finland |date=8 July 2014 |publisher=Curiosities |access-date=21 May 2022 |archive-date=10 May 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220510130712/https://en.biginfinland.com/hose-always-next-every-finnish-toilet/ |url-status=live }}</ref> === Критика === == Інтерпретації тай іншпірації == === Реліґійна важность === == Верзії тай товмачіня == {| class="wikitable" |+Товмачіня Біблії по світу (на септембер 2024)<ref>{{cite web |title=2024 Global Scripture Access |url=https://www.wycliffe.net/resources/statistics/ |access-date=14 October 2020 |archive-date=13 October 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20201013191504/https://www.wycliffe.net/resources/statistics/ |url-status=live }}</ref> !Число !Статистика |- | style="text-align: right;" |7,396 |приблизно языкув, котрыма говорят у світі на днешньый день |- | style="text-align: right;" |3,526 |ищи розробльованых товмачінь на нові языкы |- | style="text-align: right;" |1,274 |языкув из потовмаченыма фраґментами Біблії |- | style="text-align: right;" |1,726 |языкув из товмаченьом Нового Завіта |- | style="text-align: right;" |756 |языкув из повным товмачіньом Біблії (протестантського канона) |- | style="text-align: right;" |3,756 |языкув из якымись товмачінями Біблії |} {| class="wikitable" |+Товмачіня Біблії по русинськы<ref>{{Cite web |last=Ґамбаль |first=Богдан |date=3. 2. 2020 |title=«Най ся друкує!». Святе Писмо в русиньскым языку |url=https://www.lem.fm/naj-sya-drukuye-svyate-pismo-v-rusinskym-yazyku/ |publisher=lem.fm |ref=Gambal20 }}</ref><ref>{{Cite web |title=Новый Завіт по-русинськы |date=27. мая 2025 |url=https://otcuznyna.com/novyj-zavit-po-rusynsky/ |publisher=[[Отцюзнина (журнал)|Журнал „Отцюзнина“]] |ref=Otcuznyna25 }}</ref> !Рук !Товмачіня !Авторы !Варіант русинського языка !Коментарі |- |1989 |''Илустрована библия младих'' |Михал Холошняй |[[Паноньско-русиньскый язык|паннонськый]] | |- |2006 |''Святе Писмо. Нови Завит'' |о. Тадей Войнович, Янко Рамач, Михал Рамач |[[Паноньско-русиньскый язык|паннонськый]] | |- |2019 |''Святе Писмо'' |Янко Рамач, Михал Рамач |[[Паноньско-русиньскый язык|паннонськый]] |Повноє товмачіня християнської Біблії |- | |''Євангеліє од Іоанна на русинському языкови'' |о. Франтішек Крайняк, Йосиф Кудзей |пряшувськый |Товмачіня из церьковнословянського языка |- |2024 |''Тетраєвангеліє'' | |пряшувськый | |- |2025 |''Новый Завіт'' | |пряшувськый | |- |2025 |Новый Завіт | |пудкарпатськый | |} == Археолоґічноє тай історичноє зглядованя == : '''''Головні статі:''''' ''[[Біблійна археолоґічна школа]], [[Історичность Біблії]], [[Реліґійно мотивована псевдоархеолоґія]]'' : '''''Ник. щи:''''' ''[[Датованя Біблії]]'' [[Файл:JRSLM_300116_Tel_Dan_Stele_01.jpg|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:JRSLM_300116_Tel_Dan_Stele_01.jpg|міні|Стела из Тел Дана у Ізраїльськум музеї. Уділена білым послідовность букв: ביתדוד]] [[Біблійна археолоґія]] тото пуддисципліна [[Археолоґія|археолоґії]], котра ся занимат и проливат світло на гебрейські писаня тай Новый Завіт.<ref>Caraher, Pettegrew (2019), p.&nbsp;19.</ref> Она ся хоснує про вызначіня способу жывота тай практик людий, котрі жыли у біблійські часы.<ref>Caraher, Pettegrew (2019), p.&nbsp;11.</ref> Є шырокый шпектрум інтерпретацій у сфері біблійної археолоґії.<ref>Mazar (2003), pp.&nbsp;85–87.</ref> Єдна из течій тото біблійный максималізм, котрый головно держит ся назора, ож булшина Старого Завіта закладена на історії, хоть и представлена через реліґійну призму свого часу. Подля історика Лестера Л.&nbsp;Ґрабба, є „мало, кідь обще є“ максималіштув у мейнстрімнуй науці.<ref name=":1">Grabbe (2017), p.&nbsp;36.</ref> Біблійный максималізм ся держит крайньов протилежностьов біблійного мінімалізма, котрый рахує Біблію твором чисто повыгнатьовым (5.&nbsp;сторуча&nbsp;до&nbsp;н.&nbsp;е. и дале).<ref>Davies (2000), p.&nbsp;27.</ref> Подля Мері-Джоан Лейт, професоркы реліґійных штудій, многі мінімалішты іґноровали доказы давности гебрейського языка у Біблії тай мало ко из них бере до увагы археолоґічні доказы.<ref>Leith (2022), p.&nbsp;5.</ref> Булшина штудовачув Біблії тай археолоґув ся розміщувут даґде на шпектрови помежи сима двома крайностями.<ref name=":1" /><ref>Leith (2022), p.&nbsp;4.</ref> Юдаїштська Біблія/Старый Завіт, давні небіблійні тексты тай археолоґія пудпорувут датованя Бабілонської неволи 586.&nbsp;роком&nbsp;до&nbsp;н.&nbsp;е.<ref>Leith (2022), p.&nbsp;1.</ref> Розкопкы у южнуй Юдеї указувут закономірность нищеня, котрый парує пуд неоассірійськоє спустошеня Юдеї пуд конець 8.&nbsp;стороча&nbsp;до&nbsp;н.&nbsp;е тай 2&nbsp;Царі&nbsp;18:13.<ref>Leith (2022), p.&nbsp;6.</ref> У 1993.&nbsp;рокови у Тел Дані, археолоґ Аврагам Біран найшов фраґмент арамайського написа, стелу из Тел Дана, котра ся датує кунцьом 9.&nbsp;– зачатком 8.&nbsp;ст. и споминат „царя Ізраїля“ тай „дум Давыда“ („бет Давід“). Тото указує на вто, ож Давыд не годен быв быти угаданый у кунци 6.&nbsp;ст., тай на вто, ож царі Юдеї выводили свуй родовод уд когось, ко ся писав Давыд.<ref>Leith (2022), p.&nbsp;2.</ref> Айбо не є актуалного археолоґічного доказа екзістованя Царя Давыда, Соломона вадь Первого Храма у 10.&nbsp;ст.&nbsp;до.&nbsp;н.&nbsp;е., як тото описує Біблія.<ref>Leith (2022), pp.&nbsp;2–3.</ref> == Біблійный крітіцізм == [[Файл:Faculté_de_Médecine_Purpan_01.jpg|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:Facult%C3%A9_de_M%C3%A9decine_Purpan_01.jpg|міні|Жан Аструк, котрого часто кличут „отцьом біблійного крітіцізма“, рельєф на Централнуй болници Тулузького універзитета]] : '''''Головні статі:''''' ''[[Біблійні штудії]], [[Біблійный крітіцізм]], [[Історичный крітіцізм]], [[Текстуалный крітіцізм]]'' Біблійный крітіцізм тото аналітичноє зглядованя Біблії ги текста, котроє нараблят из вопросами єї історії, авторства, датованя тай авторськых намірув. Ото не то самоє, што критика Біблії, котра є заявов против Біблії як жерела інформації вадь етичных приписув, тай не то самоє, што критика возможных товмацькых хыб.<ref>{{cite web |url=http://www.baptistlink.com/creationists/expondoerrossbinvi.htm |archive-url=https://web.archive.org/web/20021029221934/http://www.baptistlink.com/creationists/expondoerrossbinvi.htm |url-status=dead |archive-date=29 October 2002 |title=Expondo Os Erros Da Sociedade Bíblica Internacional |publisher=Baptistlink.com |year=2000 |access-date=13 January 2012 }}</ref> Біблійный крітіцізм учинив штудованя Біблії світськым, научным и май демократичным, што навхтема поміняло як челядь розуміє Біблію.<ref>Soulen, Soulen (2001), p.&nbsp;22.</ref> Біблія перестала ся держати сугубо реліґійным артефактом, а єї інтерпретація перестала быти ограниченов комунітов вірянув.<ref name=":2">Fishbane (1992), p.&nbsp;129.</ref> Майкел Фішбейн пише: „Сут тоты, ко видит десакралізацію Біблії серенчливым обстояньом про“ розвуй сучасного світа.<ref>Fishbane (1992), p.&nbsp;121.</ref> Про многых біблійный крітіцізм „упустив вонка жменю угроз“ християнськуй вірі; про другых ун „указав ся провалом, головно позад гани, ож діахронічноє, линійноє зглядованя годно пудкорити хотьякі звіданя тай проблемы, скапчані з інтерпретаційов“.<ref name=":3">Harrisville (2014), p.&nbsp;vii.</ref> Другі вірили, ож біблійный крітіцізм, кідь го брати „без його необґрунтованого высокомірства“, годен быти бізувным жерелом інтерпретації.<ref name=":3" /> Фішбейн рувнят біблійный крітіцізм из [[Йов (біблійный персонаж)|Йобом]] (Йовом), пророком, котрый розбив „корысливі візії ради май чесного перехода уд божественого ''текстуса'' ид людському“.<ref name=":2" /> Роджерсон каже: біблійный крітіцізм є услобожавучый про тых, ко хоче, обы віра їм была „розумно заоснована тай інтелектуално чесна“.<ref>Rogerson (2000), [[iarchive:oxfordcompaniont00hast/page/298|p.&nbsp;298]].</ref> == Ілустрації == Майґрандіозні середньовічні Біблії были [[Ілумінованый рукопис|ілуміноваными рукописами]], у котрых текст ся декоровав буквицями, краями (марґіналіями), мініатурныма ілустраціями. До 12.&nbsp;стороча булшина рукописув ся продуковала у монастырях про розміщеня у бібліотеці вадь на бештелунок богатого клієнта. Май великі манастырі часто мали скрипторії&nbsp;— окремі міста про монахув, котрі ся спеціалізовали у выробленьови рукописув, де „окремі малі комнаткы ся вділяли на переписованя книг; они ся розміщовали так, обы кажджый писарь мав си оболок, уходячый на монастырськый пішак.“<ref>Diringer (2013), [https://books.google.com/books?id=BOjCAgAAQBAJ&pg=PA208 p.&nbsp;208].</ref> На 14.&nbsp;стороча монахы у скрипторіях зачали брати д собі братув из варошськых скрипторіюв, а май у Парижі, Римі тай Нідерландах.<ref>De Hamel (1992), p.&nbsp;45.</ref> Жаданя на рукописы уросло было натулко, ож монашеські бібліотекы уже не могли го задоволнити, и зачали залучати у роботу світськых писарюв и ілумінаторув.<ref>De Hamel (1992), p.&nbsp;57.</ref> Тоты люде часто жыли близко коло монастыря и у подакотрых трафунках убирали ся ги монахы, кой заходили до монастыря, айбо могли йти собі гет у кунци дне.<ref>De Hamel (1992), p.&nbsp;65.</ref> Вызначный приклад ілумінованого рукописа тото Келлська книга, уроблена дас у 800.&nbsp;рокови, котра обсягує чотыри Єванґелія Нового Завіту вєдно из ушылиякыма вводныма текстами тай таблами. Рукопис „ся заганяв рубрикаторови, котрый додав цвітні наголовкы, буквиці, зазначкы и так дале; а товды&nbsp;— кідь книга ся мала ілустровати&nbsp;— она йшла ілумінаторови“.<ref>Diringer (2013), [https://books.google.com/books?id=BOjCAgAAQBAJ&pg=PA213 p.&nbsp;213].</ref> У трафунках рукописув, котрі йшли на комерцію, писаня „безсомнівно ся обговорьовало на зачаткови роботы межи клієнтом и писарьом (авадь писарьовым аґентом), айбо на тот момент, кой ся писаня заганяло ілумінаторови, уже ся не лишало міста про іновацію.“<ref>De Hamel (1992), p.&nbsp;60.</ref><gallery widths="200" heights="200"> Файл:Bible_chartraine_-_BNF_Lat116_f193.jpg|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:Bible_chartraine_-_BNF_Lat116_f193.jpg|Біблія 1150.&nbsp;рока, из Скрипторія де Шартре, Христос из анґелами Файл:Blanche_of_Castile_and_King_Louis_IX_of_France.jpg|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:Blanche_of_Castile_and_King_Louis_IX_of_France.jpg|Біблія Бланкы Кастильської тай Лудовіка&nbsp;IX., 13.&nbsp;сторуча Файл:Maciejowski_Bible_Leaf_37_3.jpg|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:Maciejowski_Bible_Leaf_37_3.jpg|[[Біблія Мацєйовського]], лист&nbsp;37, 3.&nbsp;образчик, Абнер (у центрі у зеленому цурьови) заганят Мікола назад до Давыда. Файл:Jephthah's_daughter_laments_-_Maciejowski_Bible.JPG|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:Jephthah's_daughter_laments_-_Maciejowski_Bible.JPG|Євтахова донька реве&nbsp;— [[Біблія Мацєйовського]] (Франція, дас&nbsp;1250) Файл:Whore-babylon-luther-bible-1534.jpg|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:Whore-babylon-luther-bible-1534.jpg|Розфарблена верзія ілустрації Бабілонської блудниці из товмачіня Біблія Мартіна Лутера 1534.&nbsp;року Файл:Malnazar_-_Bible_-_Google_Art_Project.jpg|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:Malnazar_-_Bible_-_Google_Art_Project.jpg|Арменська Біблія, 17.&nbsp;стороча, [[Ілумінованый рукопис|ілумінована]] Малназаром Файл:Foster_Bible_Pictures_0031-1.jpg|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:Foster_Bible_Pictures_0031-1.jpg|Утіканя из Содома и Гоморры, Біблія Фостера, 19.&nbsp;сторуча Файл:Kennicott_Bible_305r.l.jpg|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:Kennicott_Bible_305r.l.jpg|Йону промыкат рыба, Перва Кеннікотська Біблія, 1476 </gallery> == Ґалерія == <gallery widths="200" heights="200" caption="Біблії"> Файл:Bibel_Kloster_Paleokastritsa.jpg|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:Bibel_Kloster_Paleokastritsa.jpg|Стара Біблія из [[Ґреція|грецького]] монастыря Файл:Imperial_Bible.jpg|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:Imperial_Bible.jpg|''Імперська Біблія'' вадь ''Віденські коронаційні Єванґелія'' из Відня, Австрія, дас&nbsp;1500 Файл:Kennicott_Bible.jpg|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:Kennicott_Bible.jpg|Перва Кеннікотська Біблія, 1476 Файл:A_religious_Baroque_Bible_-_7558.jpg|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:A_religious_Baroque_Bible_-_7558.jpg|[[Бароко|Барокова]] Біблія Файл:Lincoln_inaugural_bible.jpg|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:Lincoln_inaugural_bible.jpg|Біблія, на котруй присягав на своюй первуй інавґурації 16.&nbsp;президент [[Споєны Штаты Америцькы|США]] [[Абрагам Лінколн]] у&nbsp;році&nbsp;1861 Файл:Holy_Bible_The_Improved_Domestic_Bible_London_Schuyler_Smith_&_Co_1880_Maps.jpg|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:Holy_Bible_The_Improved_Domestic_Bible_London_Schuyler_Smith_&_Co_1880_Maps.jpg|Ілустрована Біблія епохы [[Домова война в США|Громадянської войны]] в Америці Файл:Bible_and_Key_Divination.jpg|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:Bible_and_Key_Divination.jpg|Мініатурна Біблія Файл:Bibel-1.jpg|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:Bibel-1.jpg|Вікторіанська Біблія 1866.&nbsp;року Файл:Bizzell_Bible_Collection.jpg|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:Bizzell_Bible_Collection.jpg|Реґалы Біззеллської колекції Біблій у Біззеллськуй меморіалнуй бібліотеці, США Файл:Leonardo_da_Vinci_-_Annunciazione_(dettaglio).jpg|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:Leonardo_da_Vinci_-_Annunciazione_(dettaglio).jpg|„Благовіщеня“ [[Леонардо да Вінчі|Леонарда да Вінчія]] (дас 1472–1475), на котрому [[Дїва Марія|Діва Марія]] читат Біблію </gallery> == Жерела == {{Refbegin|30em}} * {{cite book|last1=Aland|first1=Kurt|last2=Aland|first2=Barbara|title=The text of the New Testament : an introduction to the critical editions and to the theory and practice of modern textual criticism|date=1995|publisher=W.B. Eerdmans|location=Grand Rapids|isbn=978-0-8028-4098-1}} * {{cite book|editor-last1=Alter|editor-first1=Robert|editor-last2=Kermode|editor-first2=Frank|title=The Literary Guide to the Bible|year=1987|publisher=Harvard University Press|url=https://books.google.com/books?id=O4hYlvzWui8C|isbn=978-0-674-87531-9}} ** {{harvc|last=Savran|first=George|c=I and II Kings|year=1987|in1=Alter|in2=Kermode|ignore-err=no}} ** {{harvc|last=Rosenberg|first=Joel|c=I and II Samuel|year=1987|in1=Alter|in2=Kermode|ignore-err=no}} * {{cite book|last1=Aune|first1=David E.|title=The Blackwell Companion to The New Testament|date=22 January 2010|publisher=John Wiley & Sons|isbn=978-1-4443-1894-4|url=https://books.google.com/books?id=ygcgn8h-jo4C|language=en}} * {{Cite book|last=Baden|first=Joel S.|title=The Composition of the Pentateuch: Renewing the Documentary Hypothesis|publisher=Yale University Press|year=2012|url=https://books.google.com/books?id=CYW7z9tFHisC&q=The+Composition+of+the+Pentateuch%3A+Renewing+the+Documentary+Hypothesis|series=Anchor Yale Reference Library|isbn=978-0-300-15264-7}} * {{Cite book|last=Bandstra|first=Barry L.|date=2009|orig-date=2004|title=Reading the Old Testament: an introduction to the Hebrew Bible|edition=4th|publisher=[[Wadsworth Cengage Learning]]|isbn=978-0-495-39105-0|oclc=244017850}} * {{cite book|last1=Barnstone|first1=Willis|title=The Restored New Testament: A New Translation with Commentary, Including the Gnostic Gospels Thomas, Mary, and Judas|date=12 October 2009|publisher=W. W. Norton & Company|isbn=978-0-393-06493-3|url=https://books.google.com/books?id=CakJchHfN1QC|language=en}} * {{cite journal|last1=Bartkowski|first1=John|title=Beyond Biblical Literalism and Inerrancy: Conservative Protestants and the Hermeneutic Interpretation of Scripture|journal=Sociology of Religion|date=1996|volume=57|issue=3|pages=259–272|doi=10.2307/3712156|jstor=3712156}} * {{cite book|last1=Barton|first1=John|title=Understanding Old Testament Ethics: Approaches and Expectations|date=2003|publisher=Westminster John Knox Press|location=Louisville, Kentucky|isbn=978-0-664-22596-4}} * {{cite book|last1=Barton|first1=John|title=The Nature of Biblical Criticism|date=2007|publisher=Westminster John Knox Press|location=Louisville, Kentucky|isbn=978-0-664-22587-2|url=https://books.google.com/books?id=Vocz7rnZ0IwC}} * {{cite book|last1=Barton|first1=John|title=Holy Writings, Sacred Text: The Canon in Early Christianity|date=1998|publisher=Westminster John Knox Press|isbn=978-0-664-25778-1|edition=reprint}} * {{cite book|last=Barton|first=John|title=A History of the Bible: The Story of the World's Most Influential Book|edition=illustrated|year=2019|publisher=Penguin|isbn=978-0-525-42877-0}} * {{cite book|last1=Beach|first1=Waldo|title=Christian Ethics in the Protestant Tradition|date=1988|publisher=John Knox Press|isbn=978-0-8042-0793-5}} * {{cite book|last=Beekes|first=R. S. P.|title=Etymological Dictionary of Greek|year=2009|publisher=Brill|location=Leiden and Boston}} * {{cite book|last1=Black|first1=David Alan|title=New Testament Textual Criticism: A Concise Guide|date=1994|publisher=Baker Academic|isbn=978-0-8010-1074-3|edition=illustrated}} * {{cite book|last1=Blass|first1=Friedrich W.|last2=Thackeray|first2=Henry St. John|author-link2=Henry St. John Thackeray|title=Grammar of New Testament Greek|date=29 August 2008|publisher=Wipf and Stock Publishers|isbn=978-1-7252-2324-0|url=https://books.google.com/books?id=akD7DwAAQBAJ|language=en}} * {{cite journal|last=Blocher|first=Henri|title=Helpful or Harmful? The "Apocrypha" and Evangelical Theology|journal=European Journal of Theology|volume=13|issue=2|year=2004|pages=81–90}} * {{cite book|last=Brake|first=Donald L.|title=A visual history of the English Bible: the tumultuous tale of the world's bestselling book|year=2008|publisher=Baker Books|location=Grand Rapids, MI|isbn=978-0-8010-1316-4|url=https://archive.org/details/visualhistoryofe00brak/page/29}} * {{cite book|last1=Brock|first1=Sebastian|title=The Bible in the Syriac Tradition|date=1988|publisher=St. Ephrem Ecumenical Research Institute}} * {{cite encyclopedia|last=Bromiley|first=Geoffrey W.|title=The International Standard Bible Encyclopedia: Q–Z|year=1995|publisher=Wm. B. Eerdmans|isbn=978-0-8028-3784-4}} * {{cite journal|last=Brown|year=1997|first=Peter|title=''SO Debate'': The World of Late Antiquity Revisited|journal=Symbolae Osloenses|volume=72|issue=1|pages=5–30|issn=1502-7805|doi=10.1080/00397679708590917|url=https://www.academia.edu/37604019|access-date=25 April 2022|archive-date=25 April 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220425223626/https://www.academia.edu/37604019|url-status=live}} * {{cite book|last=Brown|first=Raymond E.|date=2010|orig-date=1997|title=An Introduction to the New Testament|series=[[Anchor Bible Series|The Anchor Yale Bible Reference Library]]|publisher=[[Yale University Press]]|isbn=978-0-300-14016-3|oclc=762279536}} * {{cite book|last=Bruce|first=Frederick|title=The Canon of Scripture|publisher=IVP Academic|location=Downers Grove, Illinois|year=1988|isbn=978-0-8308-1258-5}} * {{cite book|last=Brunner|first=Emil|title=The Divine Imperative: A Study in Christian Ethics|url=https://books.google.com/books?id=cmitRbD4V_MC&pg=PA494|year=2002|publisher=James Clarke & Co.|isbn=978-0-7188-9045-2}} * {{cite journal|last=Campbell|first=AF|title=Book Review: The Old Testament in Aotearoa New Zealand|journal=Pacifica|year=2000|volume=13|issue=3|pages=336–338|doi=10.1177/1030570X0001300307|s2cid=149090942}} * {{cite book|author1-last=Caraher|author1-first=William R.|author2-last=Pettegrew|author2-first=David K.|title=The Oxford Handbook of Early Christian Archaeology|year=2019|publisher=Oxford University Press|edition=illustrated|editor1-last=Pettegrew|editor1-first=David K.|editor2-last=Caraher|editor2-first=William R.|editor3-last=Davis|editor3-first=Thomas W.|chapter=Introduction|isbn=978-0-19-936904-1}} * {{cite book|last1=Carmy|first1=Shalom|last2=Shatz|first2=David|editor1-last=Frank|editor1-first=Daniel H.|editor2-last=Learnman|editor2-first=Oliver|title=History of Jewish Philosophy|date=2003|publisher=Routledge|location=London|chapter=The Bible as a Source for Philosophical Reflection}} * {{Cite book|last=Carr|first=David McLain|title=An introduction to the Old Testament: sacred texts and imperial contexts of the Hebrew Bible|date=2010|publisher=[[Wiley-Blackwell]]|isbn=978-1-4443-1995-8}} * {{cite book|title=The Formation of the Hebrew Bible: A New Reconstruction|last=Carr|first=David M.|year=2011|publisher=Oxford University Press|isbn=978-0-19-990820-2}} * {{cite book|last1=Coogan|first1=Michael David|title=A Brief Introduction to the Old Testament: The Hebrew Bible in Its Context|date=2009|publisher=Oxford University Press|isbn=978-0-19-533272-8|url=https://books.google.com/books?id=2rxBAQAAIAAJ|language=en}} * {{cite book|last=Crislip|year=2005|first=Andrew T.|title=From Monastery to Hospital: Christian Monasticism & the Transformation of Health Care in Late Antiquity|publisher=University of Michigan Press|place=Ann Arbor|isbn=978-0-472-11474-0|url={{googlebooks|r90OUzO9AP8C|plainurl=y}}}} * {{cite book|title=The Oxford dictionary of the Christian Church|editor-last1=Cross|editor-first1=F. L.|editor-last2=Livingstone|editor-first2=E. A.|date=2005|publisher=Oxford University Press|location=Oxford|isbn=978-0-19-280290-3|edition=3rd rev.|doi=10.1093/acref/9780192802903.001.0001}} * {{cite journal|last=Davies|first=Philip|title=What separates a minimalist from a maximalist? Not much|journal=Biblical Archaeology Review|volume=26|issue=2|year=2000}} * {{cite book|last=De Hamel|first=Christopher|title=Medieval Craftsmen: Scribes and Illuminations|location=Buffalo|publisher=University of Toronto|date=1992|isbn=978-0-8020-7707-3}} * {{cite book|last=Dever|first=William|title=Who Were the Early Israelites and Where Did They Come from?|location=Grand Rapids, Michigan|publisher=William B. Eerdmans Publishing Company|date=2003|isbn=978-0-8028-0975-9|title-link=Who Were the Early Israelites and Where Did They Come from?}} * {{cite book|last1=Diringer|first1=David|title=The Book Before Printing: Ancient, Medieval and Oriental|date=17 January 2013|publisher=Courier Corporation|isbn=978-0-486-14249-4|url=https://books.google.com/books?id=BOjCAgAAQBAJ|language=en}} * {{cite book|last1=Dorival|first1=Gilles|last2=Harl|first2=Marguerite|last3=Munnich|first3=Olivier|title=La Bible grecque des Septante : du judaïsme hellénistique au christianisme ancien|date=1988|publisher=Editions du Cerf|location=Paris|isbn=978-2-204-02821-9}} * {{cite book|last1=Duff|first1=Jeremy|last2=Wenham|first2=John William|title=The Elements of New Testament Greek|date=14 April 2005|publisher=Cambridge University Press|isbn=978-0-521-75551-1|url=https://books.google.com/books?id=-YT1IjEjmDkC|language=en}} * {{cite book|last=Ewert|first=David|title=A General Introduction to the Bible: From Ancient Tablets to Modern Translations|date=11 May 2010|publisher=Zondervan|isbn=978-0-310-87243-6}} * {{cite book|editor-last1=Fahlbusch|editor-first1=E.|editor-last2=Bromiley|editor-first2=G. W.|title=The encyclopedia of Christianity|volume=4(P–Sh)|date=2004|publisher=Wm. B. Eerdmans|isbn=978-0-8028-2416-5}} * {{cite book|last1=Fishbane|first1=Michael|title=The Garments of Torah, Essays in Biblical Hermeneutics|year=1992|publisher=Indiana University Press|isbn=978-0-253-11408-2}} * {{cite book|last=Fitzmeyer|first=Joseph A.|title=Responses to 101 questions on the Dead Sea scrolls|year=1992|publisher=Paulist Press|isbn=978-0-8091-3348-2}} * {{cite book|last1=Flinn|first1=Frank K.|title=Encyclopedia of Catholicism|date=2007|publisher=Infobase Publishing|isbn=978-0-8160-7565-2|url=https://books.google.com/books?id=gxEONS0FFlsC|language=en}} * {{cite book|first1=Mary|last1=Fonseca|title=Weekend Getaways in Louisiana|publisher=Pelican Publishing|year=1996|isbn=978-1-4556-1398-4|url=https://books.google.com/books?id=DGfg8QoWY_EC|access-date=11 February 2020|archive-date=11 December 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20201211135118/https://books.google.com/books?id=DGfg8QoWY_EC&q=%22Bible+Museum%22+Biedenharn&pg=PA249|url-status=live}} * {{cite journal|last1=Fox|first1=Michael V.|title=Ethics and Wisdom in the Book of Proverbs|journal=Hebrew Studies|date=2007|volume=48|pages=75–88|jstor=27913833|doi=10.1353/hbr.2007.0028|s2cid=201749265}} * {{cite journal|last=Gaster|first=M.|title=A Samaritan Book of Joshua|journal=The Living Age|volume=258|year=1908|url=https://books.google.com/books?id=HbYxAQAAMAAJ|access-date=5 January 2019}} * {{cite book|last=Geisler|first=Norman L.|title=Inerrancy|date=1980|publisher=Zondervan Pub. House|location=Grand Rapids, Mich.|isbn=978-0-310-39281-1}} * {{cite book|last1=Geisler|first1=Norman L.|title=A general introduction to the Bible|date=1986|publisher=Moody Press|location=Chicago|isbn=978-0-8024-2916-2|edition=Rev. and expanded}} * {{cite book|last1=Gerber|first1=William|title=Nuggets of Wisdom from Great Jewish Thinkers: From Biblical Times to the Present|date=1994|publisher=Rodopi|isbn=978-90-5183-727-8|url=https://books.google.com/books?id=DygOmktEvFMC|language=en}} * {{cite book|last1=Gericke|first1=Jaco|title=The Hebrew Bible and Philosophy of Religion|date=2012|publisher=Society of Biblical Literature|location=Atlanta, Georgia|isbn=978-1-58983-707-2}} * {{cite book|last1=Gomes|first1=Alan W.|title=Unitarian Universalism|date=15 December 2009|publisher=Zondervan Academic|isbn=978-0-310-86454-7|url=https://books.google.com/books?id=NhI2o_3hfwAC|language=en}} * {{cite journal|last=Goshen-Gottstein|first=M. H.|title=The Aleppo Codex and the Rise of the Massoretic Bible Text|journal=The Biblical Archaeologist|volume=42|issue=3|year=1979|pages=145–163|publisher=University of Chicago Press|doi=10.2307/3209386|jstor=3209386|s2cid=188037600}} * {{cite book|first=Lester L.|last=Grabbe|title=Ancient Israel: What Do We Know and How Do We Know It?: Revised Edition|url=https://books.google.com/books?id=4lzyDQAAQBAJ&pg=PA36|date=23 February 2017|publisher=Bloomsbury Publishing|isbn=978-0-567-67044-1}} * {{Cite book|last1=Gravett|first1=Sandra L.|last2=Bohmbach|first2=Karla G.|last3=Greifenhagen|first3=F. V.|last4=Polaski|first4=Donald C.|title=An introduction to the Hebrew Bible: a thematic approach|date=2008|publisher=[[Westminster John Knox Press]]|isbn=978-0-664-23030-2|oclc=196303211|ref={{harvid|Gravett et al.|2008}}}} * {{Cite book|last=Greifenhagen|first=Franz V.|title=Egypt on the Pentateuch's Ideological Map|publisher=Bloomsbury|year=2003|url=https://books.google.com/books?id=r1evAwAAQBAJ&pg=PA207|isbn=978-0-567-39136-0}} * {{Cite book|last=Grudem|first=Wayne|url=https://books.google.com/books?id=moZrzQEACAAJ|title=Systematic Theology: An Introduction to Biblical Doctrine|publisher=[[Zondervan]]|year=2020|isbn=978-0-310-51797-9|edition=Second|location=Grand Rapids, MI|language=en|archive-url=https://web.archive.org/web/20230719025547/https://books.google.com/books?id=moZrzQEACAAJ|archive-date=19 July 2023|url-status=live}} * {{cite journal|last1=Gurry|first1=Peter J.|title=The Number of Variants in the Greek New Testament: A Proposed Estimate|journal=New Testament Studies|date=January 2016|volume=62|issue=1|pages=97–121|doi=10.1017/S0028688515000314|s2cid=170822522|url=https://www.repository.cam.ac.uk/handle/1810/250445}} * {{cite book|last=Harper|year=2013|first=Kyle|title=From Shame to Sin: The Christian Transformation of Sexual Morality in Late Antiquity|publisher=Harvard University Press|place=Cambridge, MA|isbn=978-0-674-07277-0|url={{googlebooks|oBipdkvxpGwC|plainurl=y}}}} * {{cite book|last1=Harris|first1=Stephen L.|title=Understanding the Bible : a reader's introduction|date=1985|publisher=Mayfield Pub. Co|location=Palo Alto, Calif.|isbn=978-0-87484-696-6}} * {{Cite book|last1=Harris|first1=Stephen L.|first2=Robert Leonard|last2=Platzner|title=The Old Testament: an introduction to the Hebrew Bible|date=2008|orig-date=2003|publisher=[[McGraw-Hill Higher Education]]|isbn=978-0-07-299051-5|edition=2nd|oclc=166317501}} * {{cite book|last1=Harrisville|first1=Roy A.|title=Pandora's Box Opened: An Examination and Defense of Historical-Critical Method and Its Master Practitioners|year=2014|publisher=Eerdmans|isbn=978-0-8028-6980-7}} * {{cite book|title=A History of Biblical Interpretation, Vol. 2: The Medieval Though the Reformation Periods|editor1-last=Hauser|editor1-first=Alan J.|editor2-last=Watson|editor2-first=Duane F.|editor3-last=Kaufman|editor3-first=Schuyler|year=2003|publisher=Wm. B. Eerdmans Publishing|isbn=978-0-8028-4274-9}} * {{Cite book|first=Christine Elizabeth|last=Hayes|title=Introduction to the Bible|date=2012|series=Open Yale Courses|publisher=[[Yale University Press]]|isbn=978-1-283-65655-9|oclc=817828470}} * {{cite book|author1-last=Hendel|author1-first=Ronald|author2-last=Joosten|author2-first=Jan|title=How Old Is the Hebrew Bible?: A Linguistic, Textual, and Historical Study|year=2018|publisher=Yale University Press|edition=unabridged|isbn=978-0-300-23488-6}} * {{cite book|last=Henshaw|first=T.|title=The Writings: The Third Division of the Old Testament Canon|publisher=George Allen & Unwin Ltd.|date=1963|url=https://archive.org/details/writingsthirddiv0000hens/mode/2up}} * {{cite book|last1=Heschel|first1=Abraham Joshua|title=The Prophets|date=2001|publisher=Perennial|location=New York|isbn=978-0-06-093699-0|edition=1st Perennial classics}} * {{cite book|last=Hoffmeier|first=James K.|title=Israel in Egypt: The Evidence for the Authenticity of the Exodus Tradition|publisher=Oxford University Press|year=1999|edition=illustrated, revised|isbn=978-0-19-513088-1}} * {{cite book|editor1-last=Homolka|editor1-first=Walter|editor2-last=Jacob|editor2-first=Walter|editor3-last=Chorin|editor3-first=Tovia Ben|title=Die Lehren des Judentums nach den Quellen / 1.|date=1999|publisher=Knesebeck|location=München|isbn=978-3-89660-058-5|edition=Verband der Deutschen Juden}} * {{cite book|last=Humphrey|first=Edith M.|title=Scripture and Tradition|date=15 April 2013|publisher=Baker Books|isbn=978-1-4412-4048-4}} * {{cite book|last1=Hunter|first1=Archibald Macbride|title=Introducing the New Testament|date=1972|publisher=SCM Press|isbn=978-0-334-00696-1|url=https://books.google.com/books?id=y7qKHAAACAAJ|language=en}} * {{cite book|last1=Johnson|first1=Paul|title=History of Christianity|date=2012|publisher=Simon and Schuster|isbn=978-1-4516-8851-1}} * {{cite book|last1=Kelly|first1=J. N. D.|title=Early Christian Doctrines|date=20 November 2000|publisher=A&C Black|isbn=978-0-8264-5252-8|url=https://books.google.com/books?id=UivDgM0WywoC|language=en}} * {{cite book|last=Kraus|first=Hans-Joachim|title=Psalms 1–59: A continental commentary|volume=1|publisher=Fortress Press|year=1993|isbn=978-1-4514-0936-9}} * {{cite book|last=Kraus|first=Matthew A|title=Jewish, Christian, and Classical Exegetical Traditions in Jerome's Translation of the Book of Exodus: Translation Technique and the Vulgate|year=2017|publisher=Brill|chapter=The Critical Use of the Septuagint and Versions|isbn=978-90-04-34300-9|ref={{sfnref|Krauss|2017}}}} * {{cite book|last=Lavidas|first=Nikolaos|title=The Diachrony of Written Language Contact: A Contrastive Approach|publisher=Brill|year=2021|isbn=978-90-04-50356-4}} * {{Cite book|last=Lim|first=Timothy H.|title=The Dead Sea Scrolls: a very short introduction|date=2017|orig-date=2005|edition=2nd|publisher=[[Oxford University Press]]|isbn=978-0-19-877952-0|oclc=978451657|lccn=2016953719}} * {{cite journal|last1=Leith|first1=Mary Joan Winn|title=Biblical Israel: History and Historiography to 586 BCE|url=https://www.academia.edu/45001883|journal=The State of Jewish Studies in the Twenty-First Century, Carl Ehrlich, ed. (Berlin/New York: De Gruyter) in Press|access-date=23 February 2022|format=PDF|ref={{sfnref|Leith|2022}}}} * {{cite book|last1=Lightfoot|first1=Neil R.|title=How We Got the Bible|date=July 2003|publisher=Baker Books|isbn=978-0-8010-1252-5|url=https://books.google.com/books?id=89oz-U-JJ0sC|language=en}} * {{cite book|last=Marcos|first=Natalio Fernández|title=The Septuagint in context : introduction to the Greek version of the Bible|year=2000|publisher=Brill|isbn=978-90-04-11574-3}} * {{cite book|last=Mazar|first=Amihai|chapter=Remarks on Biblical Traditions and Archaeological Evidence Concerning Early Israel|title=Symbiosis, Symbolism, and the Power of the Past. Canaan, Ancient Israel, and Their Neighbors from the Late Bronze Age Through Roman Palestina|year=2003|pages=85–98|publisher=Pennsylvania State University Press|isbn=978-1-57506-081-1|url=https://books.google.com/books?id=yJVpAAAAMAAJ}} * {{cite book|last=McDonald|first=Lee Martin|title=The Oxford Handbook of the Apocrypha|year=2021|publisher=Oxford University Press|editor-last=Oegema|editor-first=Gerbern S.|chapter=A Canonical History of the Old Testament Apocrypha|isbn=978-0-19-068964-3}} * {{cite book|last1=McLay|first1=Tim|title=The use of the Septuagint in New Testament research|date=2003|publisher=W.B. Eerdmans Pub. Co|location=Grand Rapids, Mich.|isbn=978-0-8028-6091-0}} * {{cite book|last1=Mears|first1=Henrietta C.|title=What the Bible is All About Visual Edition|date=5 February 2007|publisher=Gospel Light Publications|isbn=978-0-8307-4329-2|url=https://books.google.com/books?id=m2Lz7iwklhAC|language=en}} * {{cite journal|last1=Metzger|first1=Bruce M.|title=Literary Forgeries and Canonical Pseudepigrapha|journal=Journal of Biblical Literature|date=1972|volume=91|issue=1|pages=3–24|doi=10.2307/3262916|jstor=3262916}} * {{cite journal|author1-last=Metzger|author1-first=David|author2-last=Katz|author2-first=Steven B.|title=The 'Place' of Rhetoric in Aggadic Midrash|journal=College English|volume=72|issue=6|publisher=National Council of Teachers of English|year=2010|pages=638–653|doi=10.58680/ce201011553|jstor=20749307|url=https://digitalcommons.odu.edu/english_fac_pubs/18|ref={{sfnref|Metzger & Katz|2010}}|archive-date=8 July 2024|access-date=17 April 2024|archive-url=https://web.archive.org/web/20240708085814/https://digitalcommons.odu.edu/english_fac_pubs/18/|url-status=live}} * {{cite book|last1=Mittleman|first1=Alan L.|title=A Short History of Jewish Ethics: Conduct and Character in the Context of Covenant|date=2012|publisher=Wiley-Blackwell|location=Chichester, West Suffix|isbn=978-1-4051-8942-2}} * {{cite journal|last=Mowry|first=Lucetta|title=The Early Circulation of Paul's Letters|journal=Journal of Biblical Literature|volume=63|issue=2|year=1944|pages=73–86|doi=10.2307/3262644|jstor=3262644|url=https://www.jstor.org/stable/3262644}} * {{cite book|last=Nahkola|first=Aulikki|editor1-last=Jarick|editor1-first=John|chapter=The ''Memoires'' of Moses and the Genesis of Method in Biblical Criticism: Astruc's Contribution|title=Sacred Conjectures: The Context and Legacy of Robert Lowth and Jean Astruc|year=2007|publisher=T&T Clark|isbn=978-0-567-02932-4}} * {{Cite book|last=Newsom|first=Carol Ann|title=The Self as Symbolic Space: Constructing Identity and Community at Qumran|publisher=Brill|year=2004|url=https://books.google.com/books?id=j3g7dwFK81IC|isbn=978-90-04-13803-2}} * {{cite journal|last1=Orsini|first1=Pasquale|last2=Clarysse|first2=Willy|title=Early New Testament Manuscripts and Their Dates|journal=Ephemerides Theologicae Lovanienses|date=2012|volume=88|issue=4|pages=443–474|doi=10.2143/ETL.88.4.2957937}} * {{cite book|author-last=Pace|author-first=Sharon|editor1-last=Chapman|editor1-first=Stephen B.|editor2-last=Sweeney|editor2-first=Marvin A.|title=The Cambridge Companion to the Hebrew Bible/Old Testament|date=2016|publisher=Cambridge University Press|isbn=978-0-521-88320-7|edition=illustrated|chapter=17 Deuterocanonical/Apocryphal books}} * {{Cite book|author1-first=David C.|author1-last=Parker|date=2013|chapter=The New Testament text and versions|pages=412–454|editor-first1=James Carleton|editor1-last=Paget|editor2-first=Joachim|editor2-last=Schaper|title=Volume 1: From the Beginnings to 600|series=The New Cambridge History of the Bible|publisher=[[Cambridge University Press]]|isbn=978-0-521-85938-7|oclc=774213683}} * {{cite journal|last=Phillips|first=Kim|title=The Masora Magna of two biblical fragments from the Cairo Genizah, and the unusual practice of the scribe behind the Leningrad Codex|year=2016|journal=The Tyndale Bulletin|volume=67|issue=2|doi=10.17863/CAM.11381|s2cid=165565008}} * {{cite journal|last=Phillips|first=Thomas E.|title=The Genre of Acts: moving toward a consensus?|journal=Currents in Biblical Research|volume=4|issue=3|year=2006|pages=365–396|doi=10.1177/1476993X06064629|s2cid=145271094}} * {{cite journal|last=Porter|first=Stanley E.|title=Early Apocryphal Non-Gospel Literature and the New Testament Text|journal=Journal of Greco-Roman Christianity and Judaism|volume=8|issue=12|year=2011|pages=192–98|url=http://www.jgrchj.net/volume8/JGRChJ8-9_Porter.pdf|archive-url=https://ghostarchive.org/archive/20221009/http://www.jgrchj.net/volume8/JGRChJ8-9_Porter.pdf|archive-date=9 October 2022|url-status=live}} * {{cite book|last1=Price|first1=Charles|title=Becoming Rasta: Origins of Rastafari Identity in Jamaica|date=2009|publisher=NYU Press|isbn=978-0-8147-6768-9|url=https://books.google.com/books?id=OC399TZD2BwC|language=en}} * {{cite book|last1=Reinhartz|first1=Adele|editor1-last=Dell|editor1-first=Katharine J.|title=The Biblical World|date=2021|publisher=Routledge|isbn=978-1-317-39255-2|edition=2, illustrated|chapter=2, The Apocrypha and Pseudepigrapha}} * {{cite book|last1=Rezetko|first1=Robert|last2=Young|first2=Ian|title=Historical Linguistics and Biblical Hebrew Steps Toward an Integrated Approach|year=2014|publisher=SBL Press|isbn=978-1-62837-046-1}} * {{cite book|last1=Rice|first1=John R.|title=Our God-breathed Book: The Bible|date=1969|publisher=Sword of the Lord Publishers|isbn=978-0-87398-628-1|url=https://books.google.com/books?id=4Z_h1Q-iBvwC|language=en}} * {{cite book|title=The Bible: A Very Short Introduction|last=Riches|first=John|year=2000|publisher=Oxford University Press|location=Oxford|isbn=978-0-19-285343-1}} * {{cite book|last1=Robinson|first1=George|title=Essential Torah : a complete guide to the five books of Moses|date=2006|publisher=Schocken Books|location=New York|isbn=978-0-307-48437-6|edition=1st}} * {{cite book|translator-last=Rodkinson|translator-first=Michael L.|title=The Babylonian Talmud, Vol. 7 of 9: Tract Baba Bathra (Last Gate)|publisher=Forgotten Books|year=2008|orig-date=1918|isbn=978-1-60506-736-0|url=https://books.google.com/books?id=9NUejG2IGPMC|language=en|ref={{sfnref|Rodkinson|2008}}}} * {{Cite book|last=Rogerson|first=J. W.|author-link=John W. Rogerson|date=2005|orig-date=1999|url=http://archive.org/details/J.w.Rogerson-AnIntroductionToTheBibleRevisedEdition|title=An Introduction to the Bible: Revised Edition|publisher=[[Equinox Publishing (Sheffield)|Equinox Publishing]]|language=English}} * {{cite book|last1=Rogerson|first1=J. W.|editor1-last=Mason|editor1-first=Alistair|editor2-last=Hastings|editor2-first=Adrian|editor3-last=Hastings|editor3-first=Ed|editor4-last=Pyper|editor4-first=Hugh|title=The Oxford Companion to Christian Thought|year=2000|publisher=Oxford University Press|isbn=978-0-19-860024-4|chapter=Higher criticism|url=https://archive.org/details/oxfordcompaniont00hast}} * {{cite book|last1=Rossel|first1=Seymour|title=The Torah: Portion by Portion|date=2007|publisher=Torah Aura Productions|isbn=978-1-891662-94-2|url=https://books.google.com/books?id=AzZlANCOIRgC|language=en}} * {{cite book|last1=Royce|first1=James R.|editor-last1=Ehrman|editor-first1=Bart|editor-last2=Holmes|editor-first2=Michael W.|title=The Text of the New Testament in Contemporary Research: Essays on the Status Quaestionis|date=2013|publisher=Brill|isbn=978-90-04-23604-2|edition=Revised second|chapter=Scribal tendencies in the transmission of the text of the new testament}} * {{cite journal|last1=Rüger|first1=Hans Peter|title=The Extent of the Old Testament Canon1|journal=The Bible Translator|date=July 1989|volume=40|issue=3|pages=301–308|doi=10.1177/026009358904000301|s2cid=164995721}} * {{cite book|title=The Wiley Blackwell Companion to World Christianity|editor-last1=Sanneh|editor-first1=Lamin|editor-last2=McClymond|editor-first2=Michael|year=2016|publisher=John Wiley & Sons|isbn=978-1-118-55604-7}} * {{cite book|last1=Schaff|first1=Philip|title=Ante-Nicene Fathers|date=1885|url=https://ccel.org/ccel/schaff/anf04/anf04.|volume=IV|archive-date=16 March 2022|access-date=16 March 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220316200134/https://ccel.org/ccel/schaff/anf04/anf04.|url-status=live}} * {{cite book|last1=Schwarz|first1=Leo Walder|last2=Baron|first2=Salo Wittmayer|title=Great Ages and Ideas of the Jewish People|date=1956|publisher=Random House|isbn=978-0-394-60413-8|url=https://books.google.com/books?id=rXUGAQAAIAAJ|language=en}} ** {{harvc|first=Yehezkel|last=Kaufmann|c=Israel In Canaan|in1=Schwarz|in2=Baron|year=1956|anchor-year=1956a}} ** {{harvc|first=Yehezkel|last=Kaufmann|c=The Age of Prophecy|in1=Schwarz|in2=Baron|year=1956|anchor-year=1956b}} * {{cite book|last1=Segal|first1=Alan|title=Life After Death: A History of the Afterlife in Western Religion|date=23 June 2010|publisher=Crown Publishing Group|isbn=978-0-307-87473-3|url=https://books.google.com/books?id=owd9zig7i1oC|language=en}} * {{cite book|last1=Soulen|first1=Richard N.|last2=Soulen|first2=R. Kendall|title=Handbook of Biblical Criticism|year=2001|edition=Third|publisher=Westminster John Knox Press|url=https://archive.org/details/handbookofbiblic0000soul_z2x8|isbn=978-0-664-22314-4}} * {{cite book|last1=Souryal|first1=Sam S.|title=Ethics in Criminal Justice: In Search of the Truth|date=2015|publisher=Routledge|location=New York|isbn=978-0-323-28091-4|edition=6th}} * {{cite book|last=Steinsaltz|first=Adin|title=The Essential Talmud|publisher=Basic Books|year=2009|isbn=978-0-7867-3541-9}} * {{cite book|author1-last=Stuckenbruck|author1-first=Loren T.|author2-last=Erho|author2-first=Ted M.|editor1-last=Maeir|editor1-first=Aren M.|editor2-last=Magness|editor2-first=Jodi|editor3-last=Schiffman|editor3-first=Lawrence|title='Go Out and Study the Land' (Judges 18:2): Archaeological, Historical and Textual Studies in Honor of Hanan Eshel|date=2011|publisher=Brill|isbn=978-90-04-20268-9|edition=illustrated|chapter=Book of Enoch and the Ethiopian manuscript tradition: New Data|ref={{sfnref|Stuckenbruck & Erho|2011}}}} * {{cite book|last1=Swenson|first1=Kristin|title=A Most Peculiar Book: The Inherent Strangeness of the Bible|date=2021|publisher=Oxford University Press|isbn=978-0-19-065173-2|url=https://books.google.com/books?id=5xQOEAAAQBAJ}} * {{cite book|last1=Tov|first1=Emanuel|title=Textual Criticism of the Hebrew Bible|date=2001|publisher=Uitgeverij Van Gorcum|isbn=978-90-232-3715-0|edition=illustrated}} * {{cite book|last1=Ulrich|first1=Eugene|date=2013|chapter=The Old Testament text and its transmission|pages=83–104|editor1-first=James Carleton|editor1-last=Paget|editor1-link=James Carleton Paget|editor2-first=Joachim|editor2-last=Schaper|title=Volume 1: From the Beginnings to 600|series=The New Cambridge History of the Bible|publisher=[[Cambridge University Press]]|isbn=978-0-521-85938-7|oclc=774213683}} * {{Cite book|first1=James C.|last1=VanderKam|first2=Peter W.|last2=Flint|title=The meaning of the Dead Sea scrolls: their significance for understanding the Bible, Judaism, Jesus, and Christianity|date=2013|orig-date=2002|publisher=[[HarperCollins]]|url=https://books.google.com/books?id=SBMXnB4CRpUC|isbn=978-0-06-224330-0|edition=E-book|oclc=856526599}} * {{cite book|last1=Wallace|first1=Daniel B.|title=Greek Grammar Beyond the Basics: An Exegetical Syntax of the New Testament|date=1996|publisher=Zondervan|url=https://books.google.com/books?id=SfglAQAAIAAJ|isbn=978-0-310-37340-7}} * {{cite journal|last=Wallace|first=Daniel B.|title=Challenges in New Testament textual criticism for the twenty-first century|journal=Journal of the Evangelical Theological Society|volume=52|issue=1|year=2009|pages=79–100}} * {{cite book|last1=Walzer|first1=Michael|title=In God's Shadow: Politics in the Hebrew Bible|date=2012|publisher=Yale University Press|location=New Haven, Connecticut|isbn=978-0-300-18044-2}} * {{cite book|last=Wegner|first=Paul|title=The Journey From Texts to Translations|year=1999|url=https://books.google.com/books?id=kkVFOTsBOAEC&q=%22Masoretes+inherited%22|publisher=Baker Academic|isbn=978-0-8010-2799-4}} * {{cite book|last1=Wegner|first1=Paul D.|title=A Student's Guide to Textual Criticism of the Bible: Its History, Methods and Results|date=2006|publisher=InterVarsityPress|isbn=978-0-8308-2731-2|edition=illustrated}} * {{cite book|last1=Wells|first1=Preston B.|title=The Story of the English Bible|date=1911|publisher=Pentecostal Publishing Company}} * {{cite book|magazine=Quaker Life|title=Apocrypha : What's that?|volume=11|date=1970|publisher=Friends United Press|last=Williams|first=Melvin G.|url=https://books.google.com/books?id=CA3nAAAAMAAJ}} * {{cite book|last=Wright|first=Kevin J.|title=The Christian travel planner|year=2008|publisher=Thomas Nelson|isbn=978-1-4016-0374-8|url=https://books.google.com/books?id=onBZhX0H9YkC|access-date=11 February 2020|archive-date=11 December 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20201211134937/https://books.google.com/books?id=onBZhX0H9YkC&q=the+great+passion+play+arkansas+eureka+springs&pg=PA327|url-status=live}} * {{cite book|last=Wright|first=N. T.|title=The Last Word: Scripture and the Authority of God – Getting Beyond the Bible Wars|publisher=HarperCollins|date=2005|isbn=978-0-06-087261-8}} * {{cite journal|last=Young|first=Ian|title=What do we actually know about ancient Hebrew|journal=Australian Journal of Jewish Studies|volume=27|year=2013|pages=11–31}} * {{cite book|last1=Zuck|first1=Roy B.|title=Basic Bible interpretation|date=1991|publisher=Victor Books|location=Wheaton, Ill.|isbn=978-0-89693-819-9}} {{Refend}} ==Референції== {{Reflist|30em}} [[Катеґорія:Христианска литература]] 7t0nnqzw611ak6dlwdhmlsj5oiqo5aw 0 15282 165284 162049 2026-05-15T12:31:37Z Flipdot 23893 Форматованя 165284 wikitext text/x-wiki {{Особа |Имя=Золтан Шолтес |Имя_оригиналне= |Категория_склада= |Образчик=[[File:Золтан Шолтес.jpg|250px]] |Чинность=Малярь |Уроджѣня={{Birth date|1909|07|21}} |Мѣсто_роджѣня= [[Прикопа (окрес Собранцї)|Прикопа]], [[жупа Унг]], [[Мадярске кральовство]] |Упокоеня={{Death date and age|1990|12|16|1909|07|21}} |Мѣсто_смерти= [[Ужгород]], [[Закарпатска область]], [[Украина]] |Причина_смерти= }} '''Зо́лтан Шо́лтес''' (*&nbsp;[[21. юл]] [[1909]], [[Прикопа (окрес Собранцї)|Прикопа]], [[жупа Унг]], [[Мадярске кральовство]] – †&nbsp;[[16. децембер]] [[1990]], [[Ужгород]], [[Закарпатска область]], [[Украина]])&nbsp;— подкарпатскый [[Грекокатолицка Церковь|грекокатолицкый]] [[священик]] и [[малярь]]. Заслуженый умѣлець [[УССР]] (1975).<ref name="Небесник">Небесник І. І.</ref><ref name="Поп">Поп, Иван.</ref> ==Биография== ===Школы=== Походив з родины сельского учителя.<ref name="Небесник"/> По закончѣню гимназии в [[Ужгород]]ѣ (1929) учив ся в духовной [[Грекокатолицка Церковь|грекокатолицкой]] [[Семинария|семинарии]] (1929–1933). Въедно з духовнов науков навщѣвляв годины в ''Публичной школѣ мальованя'' [[Йосиф Бокшай|Й. Бокшая]] и [[Адалберт Ерделій|А. Ердели]].<ref name="Поп"/> В року 1933 мав свою перву персоналну выставку.<ref name="Небесник"/> ===Духовна служба=== В року 1933 быв рукоположеный в духовный чин и прияв службу священика в [[Ужок|Ужку]] (1933-1939). Мальовне горске село в часѣ его службы зажило славы «Барбизона» подкарпатской школы малярства: ту зберали ся его учителѣ и колегы мальовати пейзажы и жанровы сцены.<ref name="Поп"/> В роках 1939–1942 служив [[каплан]]ом церкви в [[Севлюш]]у, в роках 1942–1947 — [[парох]]ом в [[Туриця|Турици]].<ref name="Павленко">Павленко Г.В.</ref> В року 1947 зачали ся репресии против [[Русинска грекокатолицка церковь|Русинской грекокатолицкой церкви]], котру совѣтска влада рѣшила зликвидовати; [[Грекокатолицка Церковь|грекокатолицкый]] [[священик]] мусѣв стати ся [[Православна церьков|православным]], або лишити ся службы. Отець Золтан выбрав друге и пошов робити столярьом на Ужгородскый фурнирово-мебльовый комбинат (1947–1952).<ref name="Павленко"/><ref name="Поп"/> ===Путь в малярствѣ=== Непослушность дожадованю влады была великым ризиком и грозила каров, але Золтан Шолтес на тот час быв уже членом Сполку [[малярь]]ох [[Чехословакия|Чехословакии]] (од 1938), [[Мадярщина|Мадярщины]] (од 1939) и [[СССР]] (од 1945) и цѣлком оддав ся малярству, заробляючи на живобытя яко роботник в ночных змѣнах. Официално быв вызнаный владов аж в рокы [[Хрущовскый помягк|хрущовского помягку]] и достав званя ''Заслуженый умѣлець Украины'', коли рядом своих образох, намальованых в духу [[соцреализм]]у, указав свою повну лоялность (1975).<ref name="Поп"/> ==Творба== [[Файл:1. Ужгород. Вул. Тиха Могила Шолтеса З.І.jpg|right|260px]] В зачатку своей малярской творбы пробовав силы и в жанрѣ портрету. В том жанрѣ мав успѣшны образы: ''Голова старця'' (1928); ''Старый'' (1931); ''Портрет селянина з пипов'' (1932). Але дале утвердив ся в жанрѣ пейзажу.<ref name="Небесник"/> Золтан Шолтес заняв мѣсто едного з ведучых подкарпатскых пейзажистох, продовжуючи реалистичну манѣру свого [[Учитель|учителя]] [[Йосиф Бокшай|Й.&nbsp;Бокшая]]. найхарактернѣйшым про нього е споѣня [[Епос|епичного]] и [[Лирика|лиричного]]. Майже в кождом его образѣ давать ся чути творива людска сутность, и кедь самого чоловѣка на образѣ и не видиме.<ref name="Павленко"/> Золтан Шолтес тѣшив ся великой авторитѣ у своих колег, хоть и не была му дана можность заняти належне йому мѣсто в сполоченском животѣ через агресивный [[атеизм]] [[СССР|совѣтского режима]].<ref name="Небесник"/> Надгробный памятник на ужгородском теметовѣ ''Калвария'' выготовив [[Михайло Белень]].<ref name="Павленко"/> ==Жерела и одказы== * Небесник І. І. Шолтес Золтан Іванович //Енциклопедія Закарпаття. Визначні особи ХХ століття. Закарпатський осередок НТШ. Під наук. ред. Довганича О.Д. — Ужгород: «Гражда», 2007 — 400 c. {{ISBN| 978-966-8924-33-0}} {{Реф-инфо|[[Украинскый язык|укр.]]}} С.&nbsp;378. * Павленко Г.В. Діячі історії, науки і культури Закарпаття. Малий енциклопедичний словник. Ужгород, 1999. {{ISBN| 966-7242-10-2}} Сс.&nbsp;186–187. * Поп, Иван. Шолтес Золтан. //Энциклопедия Подкарпатской Руси. — Ужгород: Изд-во В.Падяка, 2001. — 431 с. {{ISBN| 966-7838-23-4}} {{Реф-инфо|[[Русскый язык|рус.]]}} Сс.&nbsp;412–413. * {{Cite web |url=http://karpatart.com/artist/18/sholtec-zoltan-ivanovich.html |title=Шолтес Золтан Іванович (1909–1990) |publisher=Художня галерея KarpatArt.com |format=ФОТО |language=[[Украинскый язык|украинскы]] |accessdate=2019-07-25 }} * {{Cite web |author=Наталія Малецка-Новак |date=23.07.2019 |url=http://www.lem.fm/110-rokiv-tomu-vrodil-sya-master-impresiyonistichnogo-karpatskogo-peyzazhu/? |title=110 років тому вродил ся мастер імпресийоністичного карпатского пейзажу |publisher=LEM.FM |format= |language=[[Русинскый язык|русинскы]] |accessdate=2019-07-25 }} {{Commonscat|Grave of Zoltan Sholtes}} == Референции == {{reflist}} {{Lifetime|1909|1990|Шолтес, Золтан}} [[Катеґорія:Русиньскы малярї]] ok6uow9mqmc2m9ia8kl1z4zoo82mh12 2 21040 165283 164053 2026-05-15T12:18:16Z Flipdot 23893 165283 wikitext text/x-wiki {| style="margin: 1em auto; float: right; margin-left: 10px; border: #99B3FF solid 1px; width: 238px" cellpadding="0" | style="text-align: center" | '''За мене''' |- | {{Хоснователь з Підкарпатя}} {{Хоснователь Telegram}} {{Хоснователь Discord}} |- | style="text-align: center" | '''[[Вікіпедія:Бабілон|Знатя языкув]]''' |- | {{User rue}} {{User uk}} {{User en-3}} {{User ru-3}} {{User rsk-1}} {{User de-1}} {{User cs-1}} {{User hu-1}} |- | [[:Category:Вікіпедісты подля языка|Вікіпедішты подля языка]] |} == Діялность на русинськуй Вікіпедії == Редаґуву на Русинськуй Вікіпедії уд 20.&nbsp;мая&nbsp;2021; Вікіпедію вцілови&nbsp;— уд 4.&nbsp;фебруара&nbsp;2021. Теперь головно сохтуву захарьовати, вікізовати, пудганяти пуд єднакый стиль, уліпшовати типоґрафічно екзістувучі статі. Пишу статі за сучасных русинськых діячув и умільцюв и вшылиякі понятя, за обясненьом котрых челядь типово и ходит на Вікіпедії. Пробуву обновити тай доповнити політикы русинської Вікіпедії, обы удображовали актуалный консенсус. Маву таку опінію, ож пріоритетным про русинську Вікіпедію є '''не число статий''', а '''кваліта'''. У такому напрямліньови снажу ся и сам писати туй статі: обы они были красно оформлені, релевантні про цільову авдиторію (= головно русинув); кой сідаву за написаня статі, часто силуву ся довести ї до достаточного обсягу вмісто того, вбы лишити ''[[:Катеґорія:Стыржнї|стыржень]]''. Майліпше знаву пудкарпатськый варіант [[Русиньскый язык|русинського языка]], айбо м годен писати и по пряшовськы вадь [[Паноньско русиньскый язык|панонськы]]. Хоснуву ґраматику тай ортоґрафію [[Отцюзнина (журнал)|журнала „Отцюзнина“]], котра ся базує на „Ґраматиці русинського языка“ [[Анна Меґела|А.&nbsp;Меґелы]]&nbsp;(2019). == Треба ми помуч == Буду вдячный, аж поможете ми довести до май файного стану такі статі: {{div col|colwidth=12em}} * [[Чеська республіка]] * [[Пол (біолоґія)]] * [[Оломовц]] {{div col end}} == Статі == Долув найдете ориґіналні статі, написані вадь потовмачені мнов, тай читаво переписані/доповнені, котрі держу доста квалітныма про нашу Вікіпедію (и котрых бы ся хотіло мати булше). === Серія „Русинські писателі“ === {{div col|colwidth=12em}} * [[Михаил Град]] * [[Премія Михаила Града|Премія им.&nbsp;Михаила Града]] * [[Иван Ситар]] * [[Михаил Чухран]] * [[Володимир Рошко]] * [[Петро Береш]] * [[Иван Завадяк]] * [[Леся Адамова-Стецович]] {{div col end}} === Серія „Русинські діячі“ === {{div col|colwidth=12em}} * [[Димитрій Сидор]] * [[Євґеній Медєші Генц]] * [[Маріан Токар]] * [[Михаил Завадяк]] * [[Юрій Шипович]] * [[Русинськый културолоґічный клуб]] * [[Юрко Капац]] * [[Мигаль Лыжечко]] * [[Євген Жупан]] {{div col end}} === Серія „Місні гудакы“ === {{div col|colwidth=12em}} * [[hackedface]] * [[Ґоша Ґашан]] * [[Obšar]] {{div col end}} === Серія [[Вікіпедія:Статї, якы повинны быти|''„Статі, котрі мусят быти у кажджуй Вікіпедії!“'']] === {{div col|colwidth=12em}} * [[Апартеїд]] * [[Біблія]] * [[Арабсько-ізраїльськый конфлікт]] * [[Письмова система]] * [[Годинка]] * [[Нарушеня нику]] ([[Сліпота]]) * [[Гомер]] * [[Джеймс Джойс]] * [[Худоба]] * [[Йоґа]] * [[Еффельова турня]] * [[Інвалідность]] {{div col end}} === Другоє === {{div col|colwidth=12em}} * [[Кваґа]] * [[AfrikaBurn]] * [[Пылзень]] * [[Лудвік Лазарь Заменгоф]] * [[Палачінта]] * [[Оладі]] * [[Кийзликы]] * [[Вылтава]] * [[Ґеноцід у Ґазі]] * [[Фрыч]] * [[Баклава]] * [[Мукачово]] * [[Вінниця]] * [[Гвузд]] / [[Клинець]] * [[Пешітта]] * [[Лінґва франка|''Лінґва франка'']] * [[Септуаґінта]] * [[Біблія]] * [[Паленка]] * [[Сумы]] * [[Сята Моніка]] * [[Pfeilstorch]] * [[Фавн]] * [[Фавна (божество)]] * [[Талергоф]] * [[Мовда]] * [[Еколоґія]] * [[Ґрісіні]] * [[Одоакер]] * [[Закарпатська академія умінь]] * [[Коледж умінь им. А. Ерделія|Коледж умінь им.&nbsp;А.&nbsp;Ерделія]] * [[Інтелектуална інвалідность]] * [[Карл Поппер]] * [[ФК Русин|ФК „Русин“]] * [[Ефект Даннінґа–Круґера]] * [[Емпіричный доказ]] * [[Емпірізмус]] * [[Опровуд]] * [[Псавтыря (ритуал)]] * [[Псалтырь]] * [[Псавтыря]] * [[Вацлав Гавел]] * [[Звідалник]] * [[Выкричник]] * [[Аперітіф]] * [[Діжестіф]] * [[Муцность алкоголя]] * [[Ракія]] * [[Editio princeps]] * [[Гомеричный сміх]] * [[Алберто Мєлґо]] * [[Убивство Ірины Фаріон]] * [[Радьярд Кіплінґ]] * [[Меджінародный фонетічный алфавіт]] * [[Горянська ротунда]] * [[Михайло Рошко]] * [[Пандемія COVID-19]] * [[Паралімпійські бавища]] * [[Надія Дьолог]] * [[Ласлов Біров]] * [[Стів Дітко]] * [[Адміністративноє діленя Украины|Адміністративноє діленя Украйины]] {{div col end}} == Хосенні шаблоны == {{div col|colwidth=12em}} * [[Шаблона:Небізувноє жерело]] * [[Шаблона:В розробку]] * [[Шаблона:Рожд]] * [[Шаблона:Букв]] * [[Шаблона:Досл]] * [[Шаблона:Trim]] * [[Шаблона:Em]] {{div col end}} == Файлы == {{div col|colwidth=12em}} * [[commons:File:Періодічна_таблиця_хемічных_елементів.svg|Періодічна таблиця хемічных елементів.svg]] {{div col end}} == Другі квалітні статі == Мої перзоналні номінанты на званя добрых статий русинської Вікіпедії. {{div col|colwidth=12em}} * [[Пруссия]] * [[Ярослав Гашек]] * [[Кіріліця]] * [[Латиньскый алфавіт]] * [[Список синаґоґ в Карпатськуй Руси]] * [[Ґриґорій Жаткович]] * [[Словенія]] {{div col end}} == За мене == Штудент єм, учу ся на анґліцького філолоґа/товмача; другов бесідов на штудії м узяв [[Чеськый язык|чеськый]]. Сперед сим єм уходив [[Коледж умінь им. А. Ерделія|коледж умінь им.&nbsp;А.&nbsp;Ерделія ЗАМ]] в [[Ужгород|Унґварі]], де штудовав [[Дізайн|ґрафічный дизайн]]. Роблю редактором, дизайнером, версталником тай вебмештером на [https://interfyisa.com/ Інтерфийсі]; дизайнером, версталником, вебмештером и членом редакційної колеґії [https://otcuznyna.com/ журнала „Отцюзнина“.] Єм у правописнуй комісії журнала „Отцюзнина“. Маву каналы на [https://www.youtube.com/@krumplitv YouTube] тай [https://t.me/krumplitv Telegram.] Участвовав єм у русинськых товмаченьох: * месенджера Telegram; * [[Компютерна бавка|компютерної бавкы]] [[Minecraft]]; * вебового ґрафічного редактора Photopea. {{Userpage}} pwmrq3nyxgzi0ygg8o2zt4nnsq7uyoq 165292 165283 2026-05-15T13:30:51Z Flipdot 23893 165292 wikitext text/x-wiki {| style="margin: 1em auto; float: right; margin-left: 10px; border: #99B3FF solid 1px; width: 238px" cellpadding="0" | style="text-align: center" | '''За мене''' |- | {{Хоснователь з Підкарпатя}} {{Хоснователь Telegram}} {{Хоснователь Discord}} |- | style="text-align: center" | '''[[Вікіпедія:Бабілон|Знатя языкув]]''' |- | {{User rue}} {{User uk}} {{User en-3}} {{User ru-3}} {{User rsk-1}} {{User de-1}} {{User cs-1}} {{User hu-1}} |- | [[:Category:Вікіпедісты подля языка|Вікіпедішты подля языка]] |} == Діялность на русинськуй Вікіпедії == Редаґуву на Русинськуй Вікіпедії уд 20.&nbsp;мая&nbsp;2021; Вікіпедію вцілови&nbsp;— уд 4.&nbsp;фебруара&nbsp;2021. Теперь головно сохтуву захарьовати, вікізовати, пудганяти пуд єднакый стиль, уліпшовати типоґрафічно екзістувучі статі. Пишу статі за сучасных русинськых діячув и умільцюв и вшылиякі понятя, за обясненьом котрых челядь типово и ходит на Вікіпедії. Пробуву обновити тай доповнити політикы русинської Вікіпедії, обы удображовали актуалный консенсус. Маву таку опінію, ож пріоритетным про русинську Вікіпедію є '''не число статий''', а '''кваліта'''. У такому напрямліньови снажу ся и сам писати туй статі: обы они были красно оформлені, релевантні про цільову авдиторію (= головно русинув); кой сідаву за написаня статі, часто силуву ся довести ї до достаточного обсягу вмісто того, вбы лишити ''[[:Катеґорія:Стыржнї|стыржень]]''. Майліпше знаву пудкарпатськый варіант [[Русиньскый язык|русинського языка]], айбо м годен писати и по пряшовськы вадь [[Паноньско русиньскый язык|панонськы]]. Хоснуву ґраматику тай ортоґрафію [[Отцюзнина (журнал)|журнала „Отцюзнина“]], котра ся базує на „Ґраматиці русинського языка“ [[Анна Меґела|А.&nbsp;Меґелы]]&nbsp;(2019). == Треба ми помуч == Буду вдячный, аж поможете ми довести до май файного стану такі статі: {{div col|colwidth=12em}} * [[Чеська республіка]] * [[Пол (біолоґія)]] * [[Оломовц]] {{div col end}} == Статі == Долув найдете ориґіналні статі, написані вадь потовмачені мнов, тай читаво переписані/доповнені, котрі держу доста квалітныма про нашу Вікіпедію (и котрых бы ся хотіло мати булше). === Серія „Русинські писателі“ === {{div col|colwidth=12em}} * [[Михаил Град]] * [[Премія Михаила Града|Премія им.&nbsp;Михаила Града]] * [[Иван Ситар]] * [[Михаил Чухран]] * [[Володимир Рошко]] * [[Петро Береш]] * [[Иван Завадяк]] * [[Леся Адамова-Стецович]] {{div col end}} === Серія „Русинські діячі“ === {{div col|colwidth=12em}} * [[Димитрій Сидор]] * [[Євґеній Медєші Генц]] * [[Маріан Токар]] * [[Михаил Завадяк]] * [[Юрій Шипович]] * [[Русинськый културолоґічный клуб]] * [[Юрко Капац]] * [[Мигаль Лыжечко]] * [[Євген Жупан]] {{div col end}} === Серія „Місні гудакы“ === {{div col|colwidth=12em}} * [[hackedface]] * [[Ґоша Ґашан]] * [[Obšar]] {{div col end}} === Серія [[Вікіпедія:Статї, якы повинны быти|''„Статі, котрі мусят быти у кажджуй Вікіпедії!“'']] === {{div col|colwidth=12em}} * [[Апартеїд]] * [[Біблія]] * [[Арабсько-ізраїльськый конфлікт]] * [[Письмова система]] * [[Годинка]] * [[Нарушеня нику]] ([[Сліпота]]) * [[Гомер]] * [[Джеймс Джойс]] * [[Худоба]] * [[Йоґа]] * [[Еффельова турня]] * [[Інвалідность]] {{div col end}} === Другоє === {{div col|colwidth=12em}} * [[Банді Шолтес]] / [[Bandy Sholtes]] * [[Кваґа]] * [[AfrikaBurn]] * [[Пылзень]] * [[Лудвік Лазарь Заменгоф]] * [[Палачінта]] * [[Оладі]] * [[Кийзликы]] * [[Вылтава]] * [[Ґеноцід у Ґазі]] * [[Фрыч]] * [[Баклава]] * [[Мукачово]] * [[Вінниця]] * [[Гвузд]] / [[Клинець]] * [[Пешітта]] * [[Лінґва франка|''Лінґва франка'']] * [[Септуаґінта]] * [[Біблія]] * [[Паленка]] * [[Сумы]] * [[Сята Моніка]] * [[Pfeilstorch]] * [[Фавн]] * [[Фавна (божество)]] * [[Талергоф]] * [[Мовда]] * [[Еколоґія]] * [[Ґрісіні]] * [[Одоакер]] * [[Закарпатська академія умінь]] * [[Коледж умінь им. А. Ерделія|Коледж умінь им.&nbsp;А.&nbsp;Ерделія]] * [[Інтелектуална інвалідность]] * [[Карл Поппер]] * [[ФК Русин|ФК „Русин“]] * [[Ефект Даннінґа–Круґера]] * [[Емпіричный доказ]] * [[Емпірізмус]] * [[Опровуд]] * [[Псавтыря (ритуал)]] * [[Псалтырь]] * [[Псавтыря]] * [[Вацлав Гавел]] * [[Звідалник]] * [[Выкричник]] * [[Аперітіф]] * [[Діжестіф]] * [[Муцность алкоголя]] * [[Ракія]] * [[Editio princeps]] * [[Гомеричный сміх]] * [[Алберто Мєлґо]] * [[Убивство Ірины Фаріон]] * [[Радьярд Кіплінґ]] * [[Меджінародный фонетічный алфавіт]] * [[Горянська ротунда]] * [[Михайло Рошко]] * [[Пандемія COVID-19]] * [[Паралімпійські бавища]] * [[Надія Дьолог]] * [[Ласлов Біров]] * [[Стів Дітко]] * [[Адміністративноє діленя Украины|Адміністративноє діленя Украйины]] {{div col end}} == Хосенні шаблоны == {{div col|colwidth=12em}} * [[Шаблона:Небізувноє жерело]] * [[Шаблона:В розробку]] * [[Шаблона:Рожд]] * [[Шаблона:Букв]] * [[Шаблона:Досл]] * [[Шаблона:Trim]] * [[Шаблона:Em]] {{div col end}} == Файлы == {{div col|colwidth=12em}} * [[commons:File:Періодічна_таблиця_хемічных_елементів.svg|Періодічна таблиця хемічных елементів.svg]] {{div col end}} == Другі квалітні статі == Мої перзоналні номінанты на званя добрых статий русинської Вікіпедії. {{div col|colwidth=12em}} * [[Пруссия]] * [[Ярослав Гашек]] * [[Кіріліця]] * [[Латиньскый алфавіт]] * [[Список синаґоґ в Карпатськуй Руси]] * [[Ґриґорій Жаткович]] * [[Словенія]] {{div col end}} == За мене == Штудент єм, учу ся на анґліцького філолоґа/товмача; другов бесідов на штудії м узяв [[Чеськый язык|чеськый]]. Сперед сим єм уходив [[Коледж умінь им. А. Ерделія|коледж умінь им.&nbsp;А.&nbsp;Ерделія ЗАМ]] в [[Ужгород|Унґварі]], де штудовав [[Дізайн|ґрафічный дизайн]]. Роблю редактором, дизайнером, версталником тай вебмештером на [https://interfyisa.com/ Інтерфийсі]; дизайнером, версталником, вебмештером и членом редакційної колеґії [https://otcuznyna.com/ журнала „Отцюзнина“.] Єм у правописнуй комісії журнала „Отцюзнина“. Маву каналы на [https://www.youtube.com/@krumplitv YouTube] тай [https://t.me/krumplitv Telegram.] Участвовав єм у русинськых товмаченьох: * месенджера Telegram; * [[Компютерна бавка|компютерної бавкы]] [[Minecraft]]; * вебового ґрафічного редактора Photopea. {{Userpage}} 6sdcovu0qrnjdkfayntjl045vsc2cdi 165293 165292 2026-05-15T13:38:23Z Flipdot 23893 165293 wikitext text/x-wiki {| style="margin: 1em auto; float: right; margin-left: 10px; border: #99B3FF solid 1px; width: 238px" cellpadding="0" | style="text-align: center" | '''За мене''' |- | {{Хоснователь з Підкарпатя}} {{Хоснователь Telegram}} {{Хоснователь Discord}} |- | style="text-align: center" | '''[[Вікіпедія:Бабілон|Знатя языкув]]''' |- | {{User rue}} {{User uk}} {{User en-3}} {{User ru-3}} {{User rsk-1}} {{User de-1}} {{User cs-1}} {{User hu-1}} |- | [[:Category:Вікіпедісты подля языка|Вікіпедішты подля языка]] |} == Діялность на русинськуй Вікіпедії == Редаґуву на Русинськуй Вікіпедії уд 20.&nbsp;мая&nbsp;2021; Вікіпедію вцілови&nbsp;— уд 4.&nbsp;фебруара&nbsp;2021. Теперь головно сохтуву захарьовати, вікізовати, пудганяти пуд єднакый стиль, уліпшовати типоґрафічно екзістувучі статі. Пишу статі за сучасных русинськых діячув и умільцюв и вшылиякі понятя, за обясненьом котрых челядь типово и ходит на Вікіпедії. Пробуву обновити тай доповнити політикы русинської Вікіпедії, обы удображовали актуалный консенсус. Маву таку опінію, ож пріоритетным про русинську Вікіпедію є '''не число статий''', а '''кваліта'''. У такому напрямліньови снажу ся и сам писати туй статі: обы они были красно оформлені, релевантні про цільову авдиторію (= головно русинув); кой сідаву за написаня статі, часто силуву ся довести ї до достаточного обсягу вмісто того, вбы лишити ''[[:Катеґорія:Стыржнї|стыржень]]''. Майліпше знаву пудкарпатськый варіант [[Русиньскый язык|русинського языка]], айбо м годен писати и по пряшовськы вадь [[Паноньско русиньскый язык|панонськы]]. Хоснуву ґраматику тай ортоґрафію [[Отцюзнина (журнал)|журнала „Отцюзнина“]], котра ся базує на „Ґраматиці русинського языка“ [[Анна Меґела|А.&nbsp;Меґелы]]&nbsp;(2019). == Треба ми помуч == Буду вдячный, аж поможете ми довести до май файного стану такі статі: {{div col|colwidth=12em}} * [[Чеська республіка]] * [[Пол (біолоґія)]] * [[Оломовц]] {{div col end}} == Статі == Долув найдете ориґіналні статі, написані вадь потовмачені мнов, тай читаво переписані/доповнені, котрі держу доста квалітныма про нашу Вікіпедію (и котрых бы ся хотіло мати булше). === Серія „Русинські писателі“ === {{div col|colwidth=12em}} * [[Михаил Град]] * [[Премія Михаила Града|Премія им.&nbsp;Михаила Града]] * [[Иван Ситар]] * [[Михаил Чухран]] * [[Володимир Рошко]] * [[Петро Береш]] * [[Иван Завадяк]] * [[Леся Адамова-Стецович]] {{div col end}} === Серія „Русинські діячі“ === {{div col|colwidth=12em}} * [[Димитрій Сидор]] * [[Євґеній Медєші Генц]] * [[Маріан Токар]] * [[Михаил Завадяк]] * [[Юрій Шипович]] * [[Русинськый културолоґічный клуб]] * [[Юрко Капац]] * [[Мигаль Лыжечко]] * [[Євген Жупан]] {{div col end}} === Серія „Місні гудакы“ === {{div col|colwidth=12em}} * [[hackedface]] * [[Ґоша Ґашан]] * [[Obšar]] {{div col end}} === Серія [[Вікіпедія:Статї, якы повинны быти|''„Статі, котрі мусят быти у кажджуй Вікіпедії!“'']] === {{div col|colwidth=12em}} * [[Апартеїд]] * [[Біблія]] * [[Арабсько-ізраїльськый конфлікт]] * [[Письмова система]] * [[Годинка]] * [[Нарушеня нику]] ([[Сліпота]]) * [[Гомер]] * [[Джеймс Джойс]] * [[Худоба]] * [[Йоґа]] * [[Еффельова турня]] * [[Інвалідность]] {{div col end}} === Другоє === {{div col|colwidth=12em}} * [[Банді Шолтес]] / [[Bandy Sholtes]] * [[Кваґа]] * [[AfrikaBurn]] * [[Пылзень]] * [[Лудвік Лазарь Заменгоф]] * [[Палачінта]] * [[Оладі]] * [[Кийзликы]] * [[Вылтава]] * [[Ґеноцід у Ґазі]] * [[Фрыч]] * [[Баклава]] * [[Мукачово]] * [[Вінниця]] * [[Гвузд]] / [[Клинець]] * [[Пешітта]] * [[Лінґва франка|''Лінґва франка'']] * [[Септуаґінта]] * [[Біблія]] * [[Паленка]] * [[Сумы]] * [[Сята Моніка]] * [[Pfeilstorch]] * [[Фавн]] * [[Фавна (божество)]] * [[Талергоф]] * [[Мовда]] * [[Еколоґія]] * [[Ґрісіні]] * [[Одоакер]] * [[Закарпатська академія умінь]] * [[Коледж умінь им. А. Ерделія|Коледж умінь им.&nbsp;А.&nbsp;Ерделія]] * [[Інтелектуална інвалідность]] * [[Карл Поппер]] * [[ФК Русин|ФК „Русин“]] * [[Ефект Даннінґа–Круґера]] * [[Емпіричный доказ]] * [[Емпірізмус]] * [[Опровуд]] * [[Псавтыря (ритуал)]] * [[Псалтырь]] * [[Псавтыря]] * [[Вацлав Гавел]] * [[Звідалник]] * [[Выкричник]] * [[Аперітіф]] * [[Діжестіф]] * [[Муцность алкоголя]] * [[Ракія]] * [[Editio princeps]] * [[Гомеричный сміх]] * [[Алберто Мєлґо]] * [[Убивство Ірины Фаріон]] * [[Радьярд Кіплінґ]] * [[Меджінародный фонетічный алфавіт]] * [[Горянська ротунда]] * [[Михайло Рошко]] * [[Пандемія COVID-19]] * [[Паралімпійські бавища]] * [[Надія Дьолог]] * [[Ласлов Біров]] * [[Стів Дітко]] * [[Адміністративноє діленя Украины|Адміністративноє діленя Украйины]] {{div col end}} == Хосенні шаблоны == {{div col|colwidth=12em}} * [[Шаблона:Небізувноє жерело]] * [[Шаблона:В розробку]] * [[Шаблона:Рожд]] * [[Шаблона:Букв]] * [[Шаблона:Досл]] * [[Шаблона:Пор]] * [[Шаблона:Trim]] * [[Шаблона:Em]] {{div col end}} == Файлы == {{div col|colwidth=12em}} * [[commons:File:Періодічна_таблиця_хемічных_елементів.svg|Періодічна таблиця хемічных елементів.svg]] {{div col end}} == Другі квалітні статі == Мої перзоналні номінанты на званя добрых статий русинської Вікіпедії. {{div col|colwidth=12em}} * [[Пруссия]] * [[Ярослав Гашек]] * [[Кіріліця]] * [[Латиньскый алфавіт]] * [[Список синаґоґ в Карпатськуй Руси]] * [[Ґриґорій Жаткович]] * [[Словенія]] {{div col end}} == За мене == Штудент єм, учу ся на анґліцького філолоґа/товмача; другов бесідов на штудії м узяв [[Чеськый язык|чеськый]]. Сперед сим єм уходив [[Коледж умінь им. А. Ерделія|коледж умінь им.&nbsp;А.&nbsp;Ерделія ЗАМ]] в [[Ужгород|Унґварі]], де штудовав [[Дізайн|ґрафічный дизайн]]. Роблю редактором, дизайнером, версталником тай вебмештером на [https://interfyisa.com/ Інтерфийсі]; дизайнером, версталником, вебмештером и членом редакційної колеґії [https://otcuznyna.com/ журнала „Отцюзнина“.] Єм у правописнуй комісії журнала „Отцюзнина“. Маву каналы на [https://www.youtube.com/@krumplitv YouTube] тай [https://t.me/krumplitv Telegram.] Участвовав єм у русинськых товмаченьох: * месенджера Telegram; * [[Компютерна бавка|компютерної бавкы]] [[Minecraft]]; * вебового ґрафічного редактора Photopea. {{Userpage}} s0l3ritvz9tmmadivd5c8donbwtmfxx 0 21172 165314 153838 2026-05-15T21:30:52Z Rue323 31002 165314 wikitext text/x-wiki {{Заникла держава | názov = Золота Орда | originálny názov = Улус Джучи | rok vzniku = 1224 | rok zániku = 1502 | viac pred = áno | pred 1 =Дашт-і-Кыпчак|Дашт-и-Кыпчак | pred 1 vlajka =Cumania Khanate flag.svg | pred 2 = | pred 2 vlajka = | pred info = | viac po = áno | po 1 = Крымськоє ханство | po 1 vlajka = Flag of the Crimean Khanate (15th century).svg | po 2 = Астраханске ханство | po 2 vlajka = | po 3 = Казанске ханство | po 3 vlajka = | šírka 1. sloupce = | vlajka =Golden Horde flag 1339.svg | článok o vlajke = | vlajka veľkosť = | znak = | článok o znaku = | znak veľkosť = | rámček znak = áno | hymna = | článok o hymne = | motto = | článok o motte = | mapa = Golden Horde 1389-ru.svg | mapa veľkosť = | mapa poznámka = | hlavné mesto = Сарай-Бату<br/>Сарай-Берке | rozloha = | rozloha poznámka = | najvyšší bod = | najvyšší bod poznámka = | najdlhšia rieka = | najdlhšia rieka poznámka= | počet obyvateľov = | počet obyvateľov poznámka = | jazyky = | národnostné zloženie = туркотатарскы и монголскы народы | náboženstvo = | štátne zriadenie = [[Монархія|монархия]] | materský štát = [[Монголска империя]] | mena = | vznik = | zánik = }} '''Золота Орда''' — росширена назва '''улуса Джучи''', западной части [[Монголска империя|Монголской империи]], котра найвецей процвѣтала од середины [[XIII. стороча|13. стороча]] до конця [[XIV. стороча|14. стороча]]. Люде Золотой Орды были мѣшанинов туркотатарскых и монголскых народох, и тоты другы обычайно творили аристокрацию.<ref name="Britannica">"Golden Horde". Encyclopedia Britannica.</ref> Официална назва державы была «Улус Джучи» и «Великый Улус». Означѣня «Золота Орда» ци «Велика Золота Орда» появили ся лем од другой половкы [[XIV. стороча]] на сторонках русскых документох — уже як назвы татарской державы. До того часу ай самы русскы люде называли монголску державу просто «Орда» або «Татары».<ref>Трепавлов В.В., 2010, стор. 10.</ref> Найвецей история Золотой Орды ся дала знати на териториях днешных [[Россия|России]] и [[Украина|Украины]].<ref name="Britannica"/> == История Золотой Орды == Западна часть [[Монголска империя|Монголской империи]] [[Чингизхан]]а ещи не была дефинитивно завойована и не мала цѣлком усталены границѣ, а тоты териториалны просторы творили улус, котрый владця оддав свому старшому сынови [[Джучи]]. [[Джучи]] умер скорше од свого отця, в року [[1227]], але его сын, хан [[Бату]], росширив свое панство в рядѣ знаменитых походох, меджи котрыма было порабованя и спалѣня [[город]]а [[Киев]]а в року [[1240]]. На верху свого росцвѣту територия Золотой Орды ся простерла од [[Карпаты|Карпат]] в [[Восточна Европа|Восточной Европѣ]] до степох западной [[Сибирия|Сибирии]]. На [[юг]]у землѣ Орды сягали [[Чорне море|Чорного моря]] и [[Кавказ|Кавказскых гор]]. [[Бату]] заложив свой главный город Сарай-Бату в нижном току [[Волґа|Волгы]]. По часѣ главный город перенесли горѣ током, приблизно де теперь Волгоград, и назвали Сарай-Берке, а ту в добѣ своей розмогы мав он около 600 000 обывательох. Орда поступно ся потурчовала ай [[ислам]]изовала, найвеце при ей великом ханѣ [[Оз-бек]]ови (1312–1341). Ординскы племена ся занимали скотарством в степах, а покорены нима [[народ]]ы тых територий платили [[дань]]. Русскы князѣ, найме московскы, необавкы достали зодповѣдность за збераня мѣстной дани. Орда мала широку торговлю зоз [[Середоморя|середоморскыми]] народами, окреме з [[Египет|Египтом]] и [[Яновска република|Яновсков републиков]]. Черна смерть, мор, што выбух в [[Европа|Европѣ]] в роках 1346–1347, и забивство наступника [[Оз-бек]]а поклали зачаток упадку и роспаду Золотой Орды. Русскы князѣ здобыли знамениту побѣду над ординскым генералом [[Мамай]]ом в [[Куликовска битка|Куликовской битцѣ]] в року [[1380]]. Наступник и [[Конкуренция|конкурент]] [[Мамай|Мамая]] [[Тохтамыш]] на одплату порабовав и спалив [[Москва|Москву]] ([[1382]]) и вернув владу Орды над [[Русы|Русами]]. Авшак панованя [[Тохтамыш]]а переломив его бывшый союзник [[Тимур Кутлук]], котрый ся вломив на територию Орды в року [[1395]], спустошив Сарай-Берке и депортовав векшу часть квалификованых майстрох региона до [[Середня Азія|Середньой Азии]], забравши так од Орды ей технологичны перевагы над зачавшой ся оброджовати Московиев. В [[15. стороча|15. сторочу]] Орда ся роспала на даколько дробнѣйшых ханств, з котрых найважнѣйшы были [[Крымськоє ханство|Крымске]], [[Астраханске ханство|Астраханске]] и [[Казанске ханство|Казанске]]. Послѣдный зостаток Золотой Орды быв знищеный крымскым ханом в року 1502.<ref name="Britannica"/> == Постистория == Сарай-Берке быв знищеный [[Тимур Кутлук|Тимуром]] домак, так же [[Археолоґ|археологы]] его слѣды довго не могли найти. Найшли их онь в року [[1836]] в районѣ тогдышного Царицына (днесь Волгоград).<ref>Arany-horda. Révai Nagy Lexikona.</ref> == Жерела и одказы == * {{Cite book |author=|editor= |title=Révai Nagy Lexikona |language= |edition= |volume= 2 |chapter=Arany-horda |quote= |location=Budapest |publisher=Révai Testvérek Irodalmi Intézet Részvénytársaság |date=1911 |series= |page=8 |isbn= |doi= |url=https://mek.oszk.hu/06700/06758/pdf/revai02_1.pdf }}{{ref-hu}} * {{Cite book |author=Трепавлов В. В.|editor= |title=Золотая Орда в XIV столетии |language= |edition=Государственный музей-заповедник "Куликово поле" |volume= |chapter= |quote= |location=Москва |publisher=Квадрига |date=2010 |series= |pages=968 |isbn= |doi= |url= }}{{ref-ru}} * {{cite web |author= Britannica |editor= |date= 6 Dec. 2023 |url=https://www.britannica.com/place/Golden-Horde |title= Golden Horde |publisher= Encyclopedia Britannica |format= |quote= |language= |accessdate= 3 June 2024 |archiveurl= |archivedate= }}{{ref-en}} == Референції == {{reflist}} [[Катеґорія:Історія Европы]] [[Катеґорія:История Азии]] [[Катеґорія:Бывшы штаты]] [[Катеґорія:Штаты і теріторії, котры основаны 1224]] [[Катеґорія:Штаты і теріторії, котры заникли 1502]] 2336a05h3827ktpbgh8ekmz8os1lbez 0 21251 165305 145038 2026-05-15T19:45:23Z Rue323 31002 165305 wikitext text/x-wiki [[Файл:SS_Kroonland,_Antonio_Jacobsen,_1903_(adjusted).jpg|міні|СС Крунланд]] '''СС Крунланд''' ([[Анґліцькый язык|анґ]]. SS Kroonland) — океанськый лайнер [[International Mercantile Marine]] (ІММ) из спуска на воду у 1902. році до того як го порубали на желізячя у 1927. році. СС Крунланд быв кораблём родичом СС Фінська, Вадерланд и Зеландія тої же фірмы. Плавав на Америцькӱі лінії и на Панамсько-Тихоокеанськӱв лінії. Служив помӱчным кораблём из апріля 1918. року по окто̄вбер 1919. року. == Америцька Лінія и перва світова война == По німицькӱв инвазиї у [[Белґія|Белґію]] корабль перевели на Америцьку лінію (Ню Йорк — Ліверпул) 15. окто̄вбра 1914. року СС Крунланд прибыв у [[Ґібралтар]], [[Неапол]] и [[Піррий]], вӱн став первым великым [[Споєны Штаты Америцькы|америцькым]] кораблём у [[Середоземне море|Сереґземноморёви]]. Рано, 20. мая позад густого тумана СС Крунланд трафив на не розорвавшу ся міну, через 2 минуты ид СС Крунланд наблизився німицькый пудводный корабиль, німці не ожидавші увідіти туй америцькый корабль спішно нюрьнули у глыбину айбо при маневрови винт ударив ся у корпус СС Крунланда. Того же дне екіпаж СС Крунланд замітив ищи єден пудводный корабль у 910 метрах уд лівої стороны корабля, по пудводному кораблёви быв удкрытый огинь, вӯн у цілях безопасности нюрьнув на глыбину. Уж у юнови неудавшася торпедна атака на СС Крунланд была напечатана на первых сторінкох америцькых ґазет. == Кӯниць службы == 18 септембра 1926 року, ухудшавучи и без того неза́видну фінансову ситуацію у ІММ на [[Маямі]] (місто дислокації СС Крунланд) обрушився великый ураган, уд нёго умерло 325 людий а 50,000 обсталося без стріхы над головов. Не мавучи міста де держати корабль ёго пришвартовали у Хобокен. Потӯм СС Крунланд продали Рубщикам желіза у [[Італія|Італію]], [[29. януар|29 януара]] 1929 року послідньый раз лишив [[ЗША]], привезши [[Пшеніця|пшеніцю]] у порт [[Антверпен]] у [[Белґія|Бельґії]] удправився у Ґеную де и здався на лом, за вись час службы СС Крунланд зробив 234 рейсы без серйозных утра́т. == Удкликованя == Тоты даны суть часточно або цалком основаны на [[Переклад (языконаука)|перекладї]] статї [https://en.m.wikipedia.org/wiki/SS_Kroonland#p-lang SS Kroonland] на Анґліцькӯв Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене). 5zbv2j4k8ooblnd8b3plb4h31408awv 0 21489 165299 165029 2026-05-15T17:49:27Z Halajkovič 33393 165299 wikitext text/x-wiki {{delete|Notability|talk=Діскузія:Иван Мурник}} {{Особа |Имя=Мурник Иван Антолович |Образчика_подпис=Мурник Иван Антолович |Мѣсто_роджѣня=[[Имстичово]], [[Украинска ССР|Украйинська ССР]] |Мѣсто_смерти=[[Кошыцї|Кошиці]] (ріка [[Горнад]], [[Чеськословеньско|ЧССР]] |Уроджѣня=[[22. юн]]а [[1945]] |Чинность=солдат [[КГБ]], младшый офіцірь |Упокоеня=[[21. авґуст]]а [[1968]] [[Имстичово]], тиметӱв у присілкови Центра |Причина_смерти=огнестрільноє раненя }} '''Му́рник Ивáн А́нтолович''' ({{lang-uk|Мурник Іван Антонович}}, {{lang-ru|2|Мурник Иван Антонович}}; род. [[22. юн]]а [[1945]], [[Имстичово]], [[Иршавскый район|Иршавськый район]], [[Украинска ССР|Украйинська ССР]] — ум. [[21. авґуст]]а [[1968]], [[Кошіцї|Кошиці]], [[Чеськословеньско|ЧССР]]) быв [[СССР|советськый]] солдат, солдат [[КГБ]] (1965–1968), мінометник 315. ґвардійськый мотострілковый полк, 128. мотострілкова бриґада, [[Русины|русинського происхождіня]].<ref>https://archive.org/details/1968_20260131</ref> == Біоґрафія == Родив ся Иван Мурник у селі [[Имстичово]] [[Иршавскый район|Иршавського района]], [[Украинска ССР|Украйинської ССР]], присілок Центра у файті Антола Мурника и Терезії Мурник, кӱнчив сиридню школу у селі [[Имстичово]] и уж по кӯнцю учобы робив у [[Иршава|Иршаві]], токарь 6-го розряда, у зачатку [[1965]] року забратый на службу у вӯйська [[КГБ]], продовжав службу при штабови, и пак демобілізованый, [[14. авґуст]]а [[1968]], быв мобілізованый из ткацької фабрикы у [[Иршава|Иршаві]]. [[21. авґуст]]а из зачатком операції «<nowiki/>[[Инвазия Варшавского пакта до Чехословакии|Дунай]]<nowiki/>» по заверніню [[Чеськословеньско|Чехословенська]] у сферу вплыва [[Союз Совітскых Соціалістічных Републик|СССР]] въедно из свойым полком перейшов гатар из Чехословенськом, того же дне, у динь быв убитый из огнестрільного оружия чехословенськым солдатом при переправі через ріку [[Горнад]] у варошови [[Кошіцї|Кошиці]], пару дньӱв ёго тіло не годни были дӱстати (вись тот час оно было у ріці), кой ёго тіло дӱстали захоронили го у варошови [[Угерскоє Градіштє|Угерскоє Градіште]], уж у септемброви ёго тіло привезли домӱ у [[Имстичово]] для перезахороніня.<ref>https://dunay1968.com/dead.html</ref><ref>https://www.facebook.com/share/p/1HoWVD2Nmo/</ref> == Памнять == [[File:Выписка Мурник, Иван Антолович.jpg|thumb|Уписка за смирть Мурник Ивана Антоловича: {{ref-ru}} «в связи с действием контрреволюционных элементов»<ref>https://dunay1968.com/pdf/book.pdf</ref>]] Имня Ивана Мурника увіковічено на памнятнӱм монументови у центрі села [[Имстичово]], у [[2023]] році ёму быв покладеный памнятник на місті захороніня у присілкови Центра.{{жрідло}} == Удкликованя == ''Тоты даны суть часточно основаны на даных из удчитовань командіра 315. полка и воєнной части 91026 Бойко и Варламова, розказах родичӯв Ивана и словах сослуживцю̄в Ивана из вароша [[Ростов над Доном|Ростов-над-Доном]]. И на прочых:'' === Референції === {{reflist}} === Удказы === * [https://peacekeeping-centre.in.ua/Museum/Czechoslovakia/Memory.htm Операция «Дунай» / Погибли в Чехословакии в 1968 году] * [http://forum.genoua.name/viewtopic.php?id=1848 Книга пам'яті України про громадян, які загинули у воєнних конфліктах за кордоном.]{{Dead link|date=May 2026 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} * [https://chz.org.ua/stezhkamy-pamyati-operatsiya-dunaj-okupatsiya-chehoslovachchyny/ Стежками пам’яті: операція «Дунай» – окупація Чехословаччини]{{Dead link|date=May 2026 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} * [https://militera.lib.ru/h/20c2/09.html Советские войска в Чехословакии (1968г.)] {{lifetime|1945|1968|Мурник, Иван}} 40juhmvys983h34nut0cw1uaflem856 165300 165299 2026-05-15T17:49:45Z Halajkovič 33393 /* */ +корекція 165300 wikitext text/x-wiki {{delete|Notability|talk=Діскузія:Иван Мурник}} {{Особа |Имя=Мурник Иван Антолович |Образчика_подпис=Мурник Иван Антолович |Мѣсто_роджѣня=[[Имстичово]], [[Украинска ССР|Украйинська ССР]] |Мѣсто_смерти=[[Кошыцї|Кошиці]] (ріка [[Горнад]]), [[Чеськословеньско|ЧССР]] |Уроджѣня=[[22. юн]]а [[1945]] |Чинность=солдат [[КГБ]], младшый офіцірь |Упокоеня=[[21. авґуст]]а [[1968]] [[Имстичово]], тиметӱв у присілкови Центра |Причина_смерти=огнестрільноє раненя }} '''Му́рник Ивáн А́нтолович''' ({{lang-uk|Мурник Іван Антонович}}, {{lang-ru|2|Мурник Иван Антонович}}; род. [[22. юн]]а [[1945]], [[Имстичово]], [[Иршавскый район|Иршавськый район]], [[Украинска ССР|Украйинська ССР]] — ум. [[21. авґуст]]а [[1968]], [[Кошіцї|Кошиці]], [[Чеськословеньско|ЧССР]]) быв [[СССР|советськый]] солдат, солдат [[КГБ]] (1965–1968), мінометник 315. ґвардійськый мотострілковый полк, 128. мотострілкова бриґада, [[Русины|русинського происхождіня]].<ref>https://archive.org/details/1968_20260131</ref> == Біоґрафія == Родив ся Иван Мурник у селі [[Имстичово]] [[Иршавскый район|Иршавського района]], [[Украинска ССР|Украйинської ССР]], присілок Центра у файті Антола Мурника и Терезії Мурник, кӱнчив сиридню школу у селі [[Имстичово]] и уж по кӯнцю учобы робив у [[Иршава|Иршаві]], токарь 6-го розряда, у зачатку [[1965]] року забратый на службу у вӯйська [[КГБ]], продовжав службу при штабови, и пак демобілізованый, [[14. авґуст]]а [[1968]], быв мобілізованый из ткацької фабрикы у [[Иршава|Иршаві]]. [[21. авґуст]]а из зачатком операції «<nowiki/>[[Инвазия Варшавского пакта до Чехословакии|Дунай]]<nowiki/>» по заверніню [[Чеськословеньско|Чехословенська]] у сферу вплыва [[Союз Совітскых Соціалістічных Републик|СССР]] въедно из свойым полком перейшов гатар из Чехословенськом, того же дне, у динь быв убитый из огнестрільного оружия чехословенськым солдатом при переправі через ріку [[Горнад]] у варошови [[Кошіцї|Кошиці]], пару дньӱв ёго тіло не годни были дӱстати (вись тот час оно было у ріці), кой ёго тіло дӱстали захоронили го у варошови [[Угерскоє Градіштє|Угерскоє Градіште]], уж у септемброви ёго тіло привезли домӱ у [[Имстичово]] для перезахороніня.<ref>https://dunay1968.com/dead.html</ref><ref>https://www.facebook.com/share/p/1HoWVD2Nmo/</ref> == Памнять == [[File:Выписка Мурник, Иван Антолович.jpg|thumb|Уписка за смирть Мурник Ивана Антоловича: {{ref-ru}} «в связи с действием контрреволюционных элементов»<ref>https://dunay1968.com/pdf/book.pdf</ref>]] Имня Ивана Мурника увіковічено на памнятнӱм монументови у центрі села [[Имстичово]], у [[2023]] році ёму быв покладеный памнятник на місті захороніня у присілкови Центра.{{жрідло}} == Удкликованя == ''Тоты даны суть часточно основаны на даных из удчитовань командіра 315. полка и воєнной части 91026 Бойко и Варламова, розказах родичӯв Ивана и словах сослуживцю̄в Ивана из вароша [[Ростов над Доном|Ростов-над-Доном]]. И на прочых:'' === Референції === {{reflist}} === Удказы === * [https://peacekeeping-centre.in.ua/Museum/Czechoslovakia/Memory.htm Операция «Дунай» / Погибли в Чехословакии в 1968 году] * [http://forum.genoua.name/viewtopic.php?id=1848 Книга пам'яті України про громадян, які загинули у воєнних конфліктах за кордоном.]{{Dead link|date=May 2026 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} * [https://chz.org.ua/stezhkamy-pamyati-operatsiya-dunaj-okupatsiya-chehoslovachchyny/ Стежками пам’яті: операція «Дунай» – окупація Чехословаччини]{{Dead link|date=May 2026 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} * [https://militera.lib.ru/h/20c2/09.html Советские войска в Чехословакии (1968г.)] {{lifetime|1945|1968|Мурник, Иван}} fb0xourzluf81xcp5r71pwmn6i8tqbu 0 21837 165302 162765 2026-05-15T17:53:46Z Halajkovič 33393 /* Удкликованя */ +курта статя 165302 wikitext text/x-wiki {{НП}} '''Серноє''' або '''Сéрно'''<ref>Карпаторусинскі поселеня // Лішта сел и варошув у Централнуй Европі, де днесь бывавуть вадь даколы бывали Карпаторусины // Кроатика – Будапешт, 2021</ref> ({{lang-hu|Szernye}}, {{lang-uk|Серне}}; до [[1946]]&nbsp;— ''Сернин'', у [[1946]]—[[1995]]&nbsp;— ''Ровноє'')&nbsp;— [[село]] у [[Мукачовськый район|Мукачовськӯм районови]] [[Закарпатска область|Закарпатьской области]] [[Україна|Украйины]]. == Історія == [[Село]] первый раз ся споминать у [[1270]] році ге [[Монархія|кралёвскоє]] опшаря Zyrnua основаный родом Вардай. У [[XV. стороча|XV. сторочу]] у [[Село|селі]] учинили [[Церьков (храм)|цирьков]], у [[1530]] она перейшла у [[Реформация|Реформаторство]], а у [[1774]] році учинена у штілови [[бароко]]. У [[1779]] році учинена дзвӯнниця. == Обывательство == У [[Село|селі]] на [[2001]] рӯк у селі живе 1980 людий, из них, подля языка: * [[Мадярскый язык|мадярськый]] — 97,47% * [[Україньскый язык|украйинськый]] — 2,17% * [[Російскый язык|руськый]] — 0,20% == Туристичні місця == * [[Церьков (храм)|Храм]] [[XV. стороча|XV]] стороча у [[Готична архитектура|готичнӯм]] штілови. * Чорный [[мочар]] == Удкликованя == {{Стыржень}} Тоты даны суть часточно або цалком основаны на [[Переклад (языконаука)|перекладі]] статі [https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5_(%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%BE)#/languages Серне (село)] на Украйиньскӯв Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене). [[Катеґорія:Села Закарпатьской области]] [[Катеґорія:Села Україны]] [[Катеґорія:Населены пункты]] [[Катеґорія:Населены пункты Украины]] 24nrt6ob9fkthdbwem5rnsrlsk6jgya 0 21925 165306 164768 2026-05-15T19:56:14Z Rue323 31002 165306 wikitext text/x-wiki {{Особа}} '''Бо Сінн''' ({{lang-en|Bo Sinn}}), иппен изнамый пуд псевдонімами '''''Bo Dirt''''', '''''Damien Soup''''', '''''Devo''''' и '''''Yan Devo''''', справжнёє имня ''Яннік Дево'' ({{Lang-fr|Yannick Deveaux}}; [[8. новембра]] [[1985]], [[Квебек (варош)|Квебек]], [[Канада]])&nbsp;— [[Канада|канадськый]] [[порноактер]], котрый у основі знимать ся у [[ґей-порно]].<ref>https://www.iafd.com/person.rme/id=0ba28b7d-4fc3-41e8-9da0-85c912ca7bf3#awards</ref> == Біоґрафія == У интервю журналови Inside Porn, Бо зазначив, што перейшов уд гетеросексуалного кіно для взрослых до ґей-індустрії, кой ёго режисер Ґеб Вуд, яка на тот час знимала сцену из ним, удвела Бо на уддільну знималну площадку, пробувучи го переубідити, што ёму треба зниматися у ґей-порно<ref>{{Cite web |url=https://noesotrobloggay.com/2018/04/20/los-origenes-de-bo-sinn-en-el-porno-gay-penetrando-el-culazo-de-gab-wood-sin-condon-bromo/ |title=Los orígenes de Bo Sinn en el porno gay penetrando el culazo de Gab Wood sin condón {{!}} BROMO |access-date=2023-12-09 |archivedate=2022-12-22 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20221222003644/https://noesotrobloggay.com/2018/04/20/los-origenes-de-bo-sinn-en-el-porno-gay-penetrando-el-culazo-de-gab-wood-sin-condon-bromo/ }}</ref>. У кӱнцёви [[Авґуст|авґуста]] [[2017]] року вӱн написав у свому офіціалному профілёви, што вӱн удповів на звонок по звіданёви перспективної ​​вакансії: ''«Знавучи, што я на 100% натурал и знаву, што роблю, можек, скоро я зниму ся у сцені [[Гомосексуалізм|чоловіка из чоловіком]]<nowiki/>»''. == Удкликованя == [[Катеґорія:Уродили ся 1985]] [[Катеґорія:Персоналії подля алфавіту]] [[Катеґорія:Порно]] [[Катеґорія:Ґей-Порно]] 0d95v9tho0cj4klg6opy7um5853zii8 0 21951 165304 149869 2026-05-15T19:37:42Z Rue323 31002 165304 wikitext text/x-wiki '''«Ряба́ Орда́»''' — [[Російскый язык|руська]] назва споєня племен [[Селькупы|селькупӱв]] и [[Кеты|кетӱв]] у басейнах [[Обь|Оби]] и [[Томь|Томи]], екзістовавшого у [[XVI. стороча|XVI сторочу]]<ref>{{Cite web |url=http://www.spsl.nsc.ru/history/descr/sibir.htm |title=СИБИРСКОЕ ХАНСТВО |access-date=2012-06-26 |archivedate=2015-06-30 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20150630045449/http://www.spsl.nsc.ru/history/descr/sibir.htm }}</ref>. Было союзником и выходным сосідом [[Сибірьськоє ханство|Сибірьського ханства]]. {{Заникла держава|názov=Ряба Орда|rok vzniku=[[XVI. стороча]]|rok zániku=[[1602]]|hlavné mesto=[[Парабель]]|najdlhšia rieka=[[Томь]], [[Обь]]|národnostné zloženie=[[Селькупы]], [[Русы]], [[Татары]], [[Казахы]], [[Кеты]]|počet obyvateľov=400-600|jazyky=[[Селькупськый язык]], [[Кетськый язык]], [[Російскый язык| Руськый язык]]|štátne zriadenie=[[Орда]], [[Монархія]]|po 1=Русске царство|po 1 vlajka=Seal of Ivan 4 1539 a.svg|pred 1=Золота Орда|pred 1 vlajka=GoldenHorde1300.png|pred 2=Узбецькоє Ханство|pred 2 vlajka=Map of the Uzbek Khanate.png|mapa=Система уральских княжеств на карте Сибирского ханства 16 век.jpg}} == Історія == У кӱнцёви [[XVI. стороча]] во главі Рябої Орды стояв князь Вирьхнёго Нарыма — Воня. Нижньым Нарымом владів князь [[Кічей]], зъязаный из Вонём свойством: ёго внучка была уддана за сына Воні — Тайбохтом. Ид Рябӱв Орді [[Русске царство|руські]] источникы удносять и парабельського князця Кіршу Кунязева. Из [[1594]]. року по стройці варошӱв [[Тара|Тары]] и [[Сургут|Сургута]], Ряба Орда стала платити [[ясак]] [[Русске царство|руському]] царёви. Остяцькый князь Воня звозив [[Пушнина|пушнину]] у [[Тара|Тару]]. До сёго [[ясак]] платили [[Ногайська орда|ногайському]] мурзови. Всёго, у [[1596|1596. році]], «у Вони князя зъ братьею и съ дѣтьми сбирается съ 400 человѣкъ, а всѣ около его ходом въ днище, а иные же волости подошли къ Вонѣ близко ж». До [[1610]]. року дакотрі князі перестали платити ясак и интеґровали ся у [[Русске царство|Руськоє царство]]. == Удкликованя == Тоты даны суть часточно або цалком основаны на [[Переклад (языконаука)|перекладі]] статі [https://ru.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B5%D0%B3%D0%B0%D1%8F_%D0%9E%D1%80%D0%B4%D0%B0 Пегая Орда] на Російськӯв Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене). [[Катеґорія:Історія Томськой области]] [[Катеґорія:Селькупы]] [[Катеґорія:Історія Сибіра]] [[Катеґорія:Ряба Орда]] [[Катеґорія:Воня]] b8qr0plb5p6zvv0gq5f119307gc0ujo 0 22231 165301 155457 2026-05-15T17:52:49Z Halajkovič 33393 +барз курта статя 165301 wikitext text/x-wiki {{НП}} '''До́болц''' ({{lang-ro|Dobolț}}, {{lang-uk|Доболц}}, {{lang-hu|Dabolc}}) — [[село]] у комунні [[Халмеу (комунна)|Халмеу]], [[Жудец|повіт]] [[Сатмар (повіт)|Сатмар]], [[Румуньско|Румыния]]. == Обывательство == У [[Село|селі]] на [[2002]] рӯк живе 348 людий, из них:{{жрідло}} * [[Мадяре|Мадяры]] — 249 * [[Румыны]] — 63 * [[Циґане|Цигани]] — 36 == Удкликованя == {{Reflist}} {{Стыржень}} [[Катеґорія:Села]] [[Катеґорія:Населены пункты]] [[Катеґорія:Населены пункты Румынии]] [[Катеґорія:Села подля краины]] [[Катеґорія:Населены пункты подля країны]] [[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]] [[Катеґорія:Доболц]] dyuj7j2mg7eumwrn5jp6c2s27q9euez 0 24410 165298 164764 2026-05-15T17:45:37Z Halajkovič 33393 165298 wikitext text/x-wiki {{Діалект|Пряшівскый діалект русиньского языка|пряшівскым діалектом|пряшівскый}} {{Infobox | bodystyle = width: 23em; font-size: 89% | above = Undertale Yellow | titlestyle = | abovestyle = background-color: #E9EAEE | headerstyle = background-color: #E9EAEE | image = [[Файл:Undertale Yellow vector logo on black borders.svg|250px]] | caption = | label1 = Вывоярь | data1 = Team Undertale Yellow | label2 = Выдаватель | data2 = [[Game Jolt]] | label3 = Жанер | data3 = ролёва відеогра, пригоды | label4 = Платформа | data4 = [[Microsoft Windows]] | label5 = Датум выданя | data5 = 9. децембра 2023 | label6 = Режім гры | data6 = Гра єдного грача | label7 = Язык | data7 = [[Анґліцькый язык|анґліцькый]] | header10 = Творцёве | header10style = background-color: #e0e0e0; | label11 = Режісер | data11 = MasterSwordRemix | label12 = Сценаріста | data12 = Pippy V</br>MasterSwordRemix</br>AWildDaydreamer | label13 = [[Проґраматор]] | data13 = Spasco</br>MysteryRacer | label14 = Умелець | data14 = AWildDaydreamer</br>Fireburn02</br>Gaziter</br>Emmalume | label15 = Композітор | data15 = MasterSwordRemix</br>MyNewSoundtrack</br>NoteBlock | header20 = Технічны детайлы | header20style = background-color: #e0e0e0; | label21 = Мотор | data21 = GameMaker Studio }} '''Undertale Yellow''' є ролёва відеогра, котра вышла на [[Game Jolt]] про [[Microsoft Windows]] 9. децембра 2023. Гра, котру вывинув тім Team Undertale Yellow як фанушиковскый [[пріквел]] к грї Undertale, розповідать сюжет о поставі Кловер — поставі зо жовтов душов з гры [[Undertale]], котра путує незнамов дорогов, жебы ся вернути на поверьхность.<ref>{{Cite web|date=2023-12-11|title=Fan-Made Free-to-Play Undertale Prequel Has Been Released|url=https://80.lv/articles/fan-made-free-to-play-undertale-prequel-has-been-released/|accessdate=2023-12-21|website=80.lv|language=en}}</ref> == Грательность == Undertale Yellow є ролёва гра, котра хоснує подобны герны механікы як Undertale. Грач овладать поставу, котра ся очухать в Підземлї, величезна підземна країна повной монштрів. Подобно як в Undertale, грач дослїджує розлічны міста, стрїчать ся з множством постав і рїшать гаданкы на дорозї к замку краля Азґора. Окрем знамых локацій і постав зо свого передходцю гра понукать много оріґіналных реґіонів і монштрів. Окрем того быв захованый концепт, подля котрого діалоґы і обтяжность гры прямо залежать од рїшінь грача – забити або змиловати монштрів, з котрыма ся стрїчать. Єдным з ключовых роздїлів меджі гров Undertale Yellow і єй передходцём є герна постава, особа недефінованого поглавя<ref>{{Cite web|last=MasterSwordRemix|date=2023-12-01|title=Clover as well as frisk/chara will be asexual/they/them?|url=https://www.tumblr.com/undertale-yellow/735532411639791616/clover-as-well-as-friskchara-will-be|website=Tumblr|language=en-US}}</ref> меном Кловер, котра втїлює черту „Справедливости“. На роздїл од гры Undertale, де сі постава може вольно міняти выбаву, Кловер всягды носити ковбойскый капелюх і револвер. То до істой міры мінять механіку выбавы, протоже теперь грач не мінять збраню або панцірї, але розлічны тіпы муніції і додатків на посилнїня атакы ай обороны. Окрем того мать Кловер можность бігати по підземнім свїтї за помочі клавесы „Shift“ або „X“, тогды як постава в Undertale може лем ходити. Почас свого путованя ся грач бере участь в ходовых битках з монштрами. Почас ходу противника грач овладать малым сердцем, котре представлює душу Кловера, жебы ся обышов атаку тіпу „bullet hell“. Дакотры бої з босами заваджають дочасны режімы, котры мінять рух і способности душі. Кедь грач програть з босом, може то дораз скусити зась на образовцї Game Over. Во своёму ходу сі грач може выбрати з можности FIGHT (БОЙ), ACT (ДЇЯ), ITEM (ПРЕДМЕТЫ) і MERCY (МІЛОСЕРДНОСТЬ), з котрых кажда фунґує подобно як в грї Undertale. Кедь є уж зволена можность FIGHT (БОЙ), намісто звычайного указовача вдарїню ся обявить терч на стрїльбу і грач мусить спучіти ґомбічку в істім часї, жебы міг овладати способованя шкоды. == Сюжет == Подїї гры Undertale Yellow ся одогравать во свїтї Undertale, де были монштры увязнены під горов Ебот по поражцї во войнї проти людей. Азґор, краль монштрів, назберав пять зо семох людьскых душы потребных на подоланя барьєры ведучой на поверьхность. Історія зачінать, кедь ся Кловер, людьске дїтя, лїзе на гору, жебы знайти пять страченых людей. По скоку до підземля, кралёвства монштрів, стрїчають сочувствованого монштра меном Торіел. В містности з выпиначами єден з выпиначів в гаданцї ся ламать і пошле Кловера до Темных руїн. Теперь, кедь є постава сама, стрїчать Квітика, мудру квітку, котра му давать оглядом герных механік і рекомендує поставі Кловер, жебы ся выдав на дорогу до замку Азґора. Таксамо уможнює му выужыти свою рїшытельность на уложіня гры і записаня проґресу в потребній точцї. При путованю підземлём Кловер дослїджує розлічны локаліты і стрїчать ся з многыма монштрами. В Темных руїнах постава стрїчать вампірьского монштра меном Давл, з котрого дому веде дорога до лїса Сновдіна. По опущіны Руїн стрїчать Кловер Мартлет, птаха члена Кралёвской варты. Кловер хоснує Мартлетів плїт на путованя зо Сновдіна до Хотленда, локаліты найблизшой к замку Азґора. Зражка з перепонов їх лемже одшмарить до пустынных Дюн. В містї під назвов Дикый выход постава стрїчать Старло, містьского шеріфа зо звіздами на голові, і Церобу, монштра подобного на кіцуне і Старлого приятеля з дїтства. Почас побытю там ся грач дізнав о умертім мужови Церобы, Чуджінови, і їх дївкы Канако, причім послїдня счезнула. Кловер поразить Старла в бою і потім ся дістане до опущеного поднику знамого як „Steamworks“, де жыє неприятельскый робот меном Аксіс. Кловер мусить через нёго пройти, жебы ся дістати до Хотленда. Каждый монштер, котрый ся обявить почас дорогы, вступить до боя з грачом і дає му на выбер: забити або змиловати. === Невтралный конець === Історія гры ся одвивать в залежности од того, як грачі справують стрїтнутя з монштрами. Рїшіня забити дакотрых, але не вшыткых монштрів веде к „невтралному“ концю. По проходжены Steamworks і перемозї над роботом Аксіс в дуелї єден на єдного дістане Кловер лист од Мартлет, жебы ся стрїтили на даху UG Apartments в Хотлендї. Там предложе Кловерови, жебы зістав в Підземлї і выгнув ся конфронтацій з Азґором. Кедь ся Кловер майже сугласить, Квітик їх обох забє, розъяреный тым, же ёго план дістати cя ку кралёви провалив. Розкрытём своєй правдивой формы Квітик признавать, же быв свідком того, як грач зістав або умерав в Підземлї в каждій попереднїй часовій лінії. Жебы змінити ход своєй історії, Квітик перепнув выпинач в Руїнах перед приходом Кловера. В Кловеровій голові ся одогровать ночна mora в подобі серії босів, кедь ся Квітик покушать абсорбовати їх людьску душу. Лемже ся наконець Квітикови тот бой омерзить; з одкликанём ся на Кловерове одмітнутя вздати ся, верне часову лінію на повный зачаток в надїї, же постава досягне лїпшый конець в далшім покусї, і гра нагле кончіть, чім ся завершує цікл сюжету. === Добрый (паціфістічный) конець === Рїшіня не забити жадного з монштрів веде к „паціфістічному“ концю. Цероба розкрывать, же єй дївка Канако „схалїла“ до комы а єй тїло ся находить в лабораторії кралёвской ученкынї Алфіс в Хотлендї. Твердячі, же є то найскорша дорога, Цероба спроваджать Кловера через Steamworks; вєдно поступують локаціёв і мірно поразять робота Аксіс. Обявить ся Старло, котрый спохыбнює Церобіны мотівы, нашто вна в паніцї утїче і несвідомо опустить Кловера. Кедь Кловер і Мартлет дослїджують єй дім, розкрывать Чуджінів покус створити серум, котрый посилнює душу монштра, з помочі душы людей і „бос монстра“, чім розкрывать Церобін план привести дївку к розуму з помочі Кловеровой душі. По стрїтнуты на даху UG Apartments ся Кловер і Мартлет выдавають до Нового дому, де ся находять Цероба і Старло. Цероба, котра зразила до замлїтя двох далшых монштрів, атаковать протаґоніста в послїднїм бої. Cпоминкы Церобы почас биткы указують, же Канако упала до депресії потім, што пересвідчіла Церобу, жебы на нёй выпробовав серум. По поражцї од чоловіка Цероба безнадїйно падать і просить Кловера, жебы ю добив. Кедь грачі забють Церобу, Старло выразить свою неволю проти поставы, як лем одыйде, а Мартлет одпроваджовать Кловера до тронной салы замку; гра кончіть тым, же Азґор сі в резултатї биткы возьме людьску душу. В другім концї Церобіне мілосердниство ю підбурює, жебы выразила жалость над своїма дїями, як ся змірить з ґрупов; гра кончіть тым, же Кловер ся вырїшив пожертвовати свою душу, жебы міг помочі ослободити монштрів. В такім припадї є по тітулках мож бачіти сцену, в котрій Далв, Мартлет, Старло і Цероба шмарять Кловерів капелюх і револвер на плоти в Вотерфоллї, котра на концї вымітує предметы на складку. Тот конець робить фанушиковскый пріквел канонічным Undertale, протоже в будучности найдуть ковбойскый капелюх і порожнїй піштоль на складцї одпаду іншы поставы гры. === Немілосердный (ґеноцідный) конець === Забитя каждого монштра, з котрым є мож боёвати, головно посередництвом ґріндінґу, веде к концю „Ґеноціда“ або „Без мілосердниства“. Кедьже протаґоніста ся ставать штораз крутїшым і аґресівнїшым, історія гры набывать темны тоны. По зничіны вшыткых неприятелїв в Руїнах Кловер вымусить Мартлет утечі, нашто ся постава сама сїдать на плїт до Дюн. В Дюнах Кловер в дуелї на смерть застрїлить Старла і забє Церобу, кедь ся та покушать помстити за свого приятеля. В Steamworks постава терорізує робота Аксіс, як го зничіть силным выстрїлом зо свого револвера. На даху UG Apartments ся Мартлет з помочі серуму з лабораторії Алфіс перемінить на міцну бытя і покусить ся заставити Кловера. Потім, як Мартлет помре і розтопить ся в резултатї бочных ефектів серуму, Квітик ся видимо розгнївать на грача за ёго дїї, але трафунком розкрыть своє прагнїня вкрасти людьскы душы. Вдяка новій силї Кловер блокує способность Квітика захранити ся, чім перекрыть ёго утїк, і забє го. По вступі до тронной салы замку Кловер моментално поразить Азґора міцным лучом выстрїленым зо своєй душы. Гра кончіть тым, же Кловер абсорбовать душу краля і перекрочіть барьєру з пятёма захраненыма людьскыма душами. Взглядом на крутость подїї того конця є єдиный, котрый є цалком незлучітельный з каноном Undertale. == Вывой == Гра Undertale Yellow ся вывивала сім років по тім, што єй вывой схвалив Тобі Фокс, творця гры Undertale, на основі контакту з тітом Team Undertale Yellow.<ref>{{Cite news|last=Sullivan|first=Kean|date=19 січня 2022|title=Undertale Fan Prequel is Almost Done|language=en|work=Game Rant|url=https://gamerant.com/undertale-yellow-fan-prequel/|accessdate=15 грудня 2023}}</ref> Гра была створена з помочі мотору GameMaker Studio під веджінём і подля нападу сценарісту і композітора MasterSwordRemix. Офіціалный анонс гры ся одбыв в апрілї 2016 вєдно з трейлером, котрый створив Figburn, і планованым датумом выданя „скоро“.<ref>{{Citation|last=MasterSwordRemix|title=Undertale Yellow (Official Reveal Trailer)|date=30 квітня 2016|url=https://www.youtube.com/watch?v=Vru1B9snXoo|access-date=2023-12-20|language=en}}</ref> Одтогды ся тым вывоярїв быстро розросло, припоїло ся к нёму веце аніматорів, малярїв, композіторів і сценарістів, котры наконець створили тым з веце як двадцятёма членами. Undertale Yellow Soundtrack обсягує 135 оріґіналных складеб, з котрых дакотры выходять з композіцій гры Undertale. Хоць ся спочатку плановало, же гра выйде в зимі 2022, наконець была выдана безплатно 9. децембра 2023.<ref>{{Cite web|last=Fahey|first=Mike|date=2022-01-18|title=Undertale Fan Prequel Six Years In The Making Almost Done, Looks Fantastic|url=https://kotaku.com/undertale-fan-prequel-six-years-in-the-making-almost-do-1848375747|accessdate=2023-12-12|website=[[Kotaku]]|language=en}}</ref><ref>{{Citation|last=MasterSwordRemix|title=Undertale Yellow Launch Trailer|date=9 грудня 2023|url=https://www.youtube.com/watch?v=pr4OTPFtLrA|access-date=2023-12-21|language=en}}</ref> == Приятя == Гру з великым напятём очековали хоснователї YouTube і по выданы сі выслужыла позітівно одкликы. Вілл Нелсон з PCGamesN порекомендовав гру фанушикам Undertale, причім позначів, же Тобі Фокс зачінав з фанушиковсков гров EarthBound, і выразив ся, же „бачіти, як інша ґрупа вывоярїв завершать круг сюжету [...] є просто чудесно“.<ref>{{Cite web|last=Nelson|first=Will|date=2023-12-10|title=Steam's best indie game gets a colossal free prequel seven years in the making|url=https://www.pcgamesn.com/undertale/yellow|accessdate=2023-12-12|website=PCGamesN|language=en-US}}</ref> == Референції == {{референції}} == Одказы == * [https://gamejolt.com/games/UndertaleYellow/136925 Undertale Yellow] на [[Game Jolt]] * [https://www.indiedb.com/games/undertale-yellow Undertale Yellow] на [[IndieDB]] * [https://www.imdb.com/title/tt31539357/ Undertale Yellow] на [[IMDb]] {{Undertale|state=collapsed}} [[Катеґорія:Гры про Windows]] [[Катеґорія:Відеогры про єдного грача]] [[Катеґорія:Ролёвы відеогры]] [[Катеґорія:Відеогры в ретро штілї]] [[Катеґорія:Незалежны відеогры]] [[Катеґорія:Фанушиковскы гры]] [[Катеґорія:Відеогры з року 2023]] [[Катеґорія:Відеогерны пріквелы]] [[Катеґорія:Undertale]] [[Катеґорія:Портал фентезі]] rrrlt1h7idjjdoy2fo03722i3g6r0f8 165303 165298 2026-05-15T18:00:45Z Halajkovič 33393 /* Приятя */ 165303 wikitext text/x-wiki {{Діалект|Пряшівскый діалект русиньского языка|пряшівскым діалектом|пряшівскый}} {{Infobox | bodystyle = width: 23em; font-size: 89% | above = Undertale Yellow | titlestyle = | abovestyle = background-color: #E9EAEE | headerstyle = background-color: #E9EAEE | image = [[Файл:Undertale Yellow vector logo on black borders.svg|250px]] | caption = | label1 = Вывоярь | data1 = Team Undertale Yellow | label2 = Выдаватель | data2 = [[Game Jolt]] | label3 = Жанер | data3 = ролёва відеогра, пригоды | label4 = Платформа | data4 = [[Microsoft Windows]] | label5 = Датум выданя | data5 = 9. децембра 2023 | label6 = Режім гры | data6 = Гра єдного грача | label7 = Язык | data7 = [[Анґліцькый язык|анґліцькый]] | header10 = Творцёве | header10style = background-color: #e0e0e0; | label11 = Режісер | data11 = MasterSwordRemix | label12 = Сценаріста | data12 = Pippy V</br>MasterSwordRemix</br>AWildDaydreamer | label13 = [[Проґраматор]] | data13 = Spasco</br>MysteryRacer | label14 = Умелець | data14 = AWildDaydreamer</br>Fireburn02</br>Gaziter</br>Emmalume | label15 = Композітор | data15 = MasterSwordRemix</br>MyNewSoundtrack</br>NoteBlock | header20 = Технічны детайлы | header20style = background-color: #e0e0e0; | label21 = Мотор | data21 = GameMaker Studio }} '''Undertale Yellow''' є ролёва відеогра, котра вышла на [[Game Jolt]] про [[Microsoft Windows]] 9. децембра 2023. Гра, котру вывинув тім Team Undertale Yellow як фанушиковскый [[пріквел]] к грї Undertale, розповідать сюжет о поставі Кловер — поставі зо жовтов душов з гры [[Undertale]], котра путує незнамов дорогов, жебы ся вернути на поверьхность.<ref>{{Cite web|date=2023-12-11|title=Fan-Made Free-to-Play Undertale Prequel Has Been Released|url=https://80.lv/articles/fan-made-free-to-play-undertale-prequel-has-been-released/|accessdate=2023-12-21|website=80.lv|language=en}}</ref> == Грательность == Undertale Yellow є ролёва гра, котра хоснує подобны герны механікы як Undertale. Грач овладать поставу, котра ся очухать в Підземлї, величезна підземна країна повной монштрів. Подобно як в Undertale, грач дослїджує розлічны міста, стрїчать ся з множством постав і рїшать гаданкы на дорозї к замку краля Азґора. Окрем знамых локацій і постав зо свого передходцю гра понукать много оріґіналных реґіонів і монштрів. Окрем того быв захованый концепт, подля котрого діалоґы і обтяжность гры прямо залежать од рїшінь грача – забити або змиловати монштрів, з котрыма ся стрїчать. Єдным з ключовых роздїлів меджі гров Undertale Yellow і єй передходцём є герна постава, особа недефінованого поглавя<ref>{{Cite web|last=MasterSwordRemix|date=2023-12-01|title=Clover as well as frisk/chara will be asexual/they/them?|url=https://www.tumblr.com/undertale-yellow/735532411639791616/clover-as-well-as-friskchara-will-be|website=Tumblr|language=en-US}}</ref> меном Кловер, котра втїлює черту „Справедливости“. На роздїл од гры Undertale, де сі постава може вольно міняти выбаву, Кловер всягды носити ковбойскый капелюх і револвер. То до істой міры мінять механіку выбавы, протоже теперь грач не мінять збраню або панцірї, але розлічны тіпы муніції і додатків на посилнїня атакы ай обороны. Окрем того мать Кловер можность бігати по підземнім свїтї за помочі клавесы „Shift“ або „X“, тогды як постава в Undertale може лем ходити. Почас свого путованя ся грач бере участь в ходовых битках з монштрами. Почас ходу противника грач овладать малым сердцем, котре представлює душу Кловера, жебы ся обышов атаку тіпу „bullet hell“. Дакотры бої з босами заваджають дочасны режімы, котры мінять рух і способности душі. Кедь грач програть з босом, може то дораз скусити зась на образовцї Game Over. Во своёму ходу сі грач може выбрати з можности FIGHT (БОЙ), ACT (ДЇЯ), ITEM (ПРЕДМЕТЫ) і MERCY (МІЛОСЕРДНОСТЬ), з котрых кажда фунґує подобно як в грї Undertale. Кедь є уж зволена можность FIGHT (БОЙ), намісто звычайного указовача вдарїню ся обявить терч на стрїльбу і грач мусить спучіти ґомбічку в істім часї, жебы міг овладати способованя шкоды. == Сюжет == Подїї гры Undertale Yellow ся одогравать во свїтї Undertale, де были монштры увязнены під горов Ебот по поражцї во войнї проти людей. Азґор, краль монштрів, назберав пять зо семох людьскых душы потребных на подоланя барьєры ведучой на поверьхность. Історія зачінать, кедь ся Кловер, людьске дїтя, лїзе на гору, жебы знайти пять страченых людей. По скоку до підземля, кралёвства монштрів, стрїчають сочувствованого монштра меном Торіел. В містности з выпиначами єден з выпиначів в гаданцї ся ламать і пошле Кловера до Темных руїн. Теперь, кедь є постава сама, стрїчать Квітика, мудру квітку, котра му давать оглядом герных механік і рекомендує поставі Кловер, жебы ся выдав на дорогу до замку Азґора. Таксамо уможнює му выужыти свою рїшытельность на уложіня гры і записаня проґресу в потребній точцї. При путованю підземлём Кловер дослїджує розлічны локаліты і стрїчать ся з многыма монштрами. В Темных руїнах постава стрїчать вампірьского монштра меном Давл, з котрого дому веде дорога до лїса Сновдіна. По опущіны Руїн стрїчать Кловер Мартлет, птаха члена Кралёвской варты. Кловер хоснує Мартлетів плїт на путованя зо Сновдіна до Хотленда, локаліты найблизшой к замку Азґора. Зражка з перепонов їх лемже одшмарить до пустынных Дюн. В містї під назвов Дикый выход постава стрїчать Старло, містьского шеріфа зо звіздами на голові, і Церобу, монштра подобного на кіцуне і Старлого приятеля з дїтства. Почас побытю там ся грач дізнав о умертім мужови Церобы, Чуджінови, і їх дївкы Канако, причім послїдня счезнула. Кловер поразить Старла в бою і потім ся дістане до опущеного поднику знамого як „Steamworks“, де жыє неприятельскый робот меном Аксіс. Кловер мусить через нёго пройти, жебы ся дістати до Хотленда. Каждый монштер, котрый ся обявить почас дорогы, вступить до боя з грачом і дає му на выбер: забити або змиловати. === Невтралный конець === Історія гры ся одвивать в залежности од того, як грачі справують стрїтнутя з монштрами. Рїшіня забити дакотрых, але не вшыткых монштрів веде к „невтралному“ концю. По проходжены Steamworks і перемозї над роботом Аксіс в дуелї єден на єдного дістане Кловер лист од Мартлет, жебы ся стрїтили на даху UG Apartments в Хотлендї. Там предложе Кловерови, жебы зістав в Підземлї і выгнув ся конфронтацій з Азґором. Кедь ся Кловер майже сугласить, Квітик їх обох забє, розъяреный тым, же ёго план дістати cя ку кралёви провалив. Розкрытём своєй правдивой формы Квітик признавать, же быв свідком того, як грач зістав або умерав в Підземлї в каждій попереднїй часовій лінії. Жебы змінити ход своєй історії, Квітик перепнув выпинач в Руїнах перед приходом Кловера. В Кловеровій голові ся одогровать ночна mora в подобі серії босів, кедь ся Квітик покушать абсорбовати їх людьску душу. Лемже ся наконець Квітикови тот бой омерзить; з одкликанём ся на Кловерове одмітнутя вздати ся, верне часову лінію на повный зачаток в надїї, же постава досягне лїпшый конець в далшім покусї, і гра нагле кончіть, чім ся завершує цікл сюжету. === Добрый (паціфістічный) конець === Рїшіня не забити жадного з монштрів веде к „паціфістічному“ концю. Цероба розкрывать, же єй дївка Канако „схалїла“ до комы а єй тїло ся находить в лабораторії кралёвской ученкынї Алфіс в Хотлендї. Твердячі, же є то найскорша дорога, Цероба спроваджать Кловера через Steamworks; вєдно поступують локаціёв і мірно поразять робота Аксіс. Обявить ся Старло, котрый спохыбнює Церобіны мотівы, нашто вна в паніцї утїче і несвідомо опустить Кловера. Кедь Кловер і Мартлет дослїджують єй дім, розкрывать Чуджінів покус створити серум, котрый посилнює душу монштра, з помочі душы людей і „бос монстра“, чім розкрывать Церобін план привести дївку к розуму з помочі Кловеровой душі. По стрїтнуты на даху UG Apartments ся Кловер і Мартлет выдавають до Нового дому, де ся находять Цероба і Старло. Цероба, котра зразила до замлїтя двох далшых монштрів, атаковать протаґоніста в послїднїм бої. Cпоминкы Церобы почас биткы указують, же Канако упала до депресії потім, што пересвідчіла Церобу, жебы на нёй выпробовав серум. По поражцї од чоловіка Цероба безнадїйно падать і просить Кловера, жебы ю добив. Кедь грачі забють Церобу, Старло выразить свою неволю проти поставы, як лем одыйде, а Мартлет одпроваджовать Кловера до тронной салы замку; гра кончіть тым, же Азґор сі в резултатї биткы возьме людьску душу. В другім концї Церобіне мілосердниство ю підбурює, жебы выразила жалость над своїма дїями, як ся змірить з ґрупов; гра кончіть тым, же Кловер ся вырїшив пожертвовати свою душу, жебы міг помочі ослободити монштрів. В такім припадї є по тітулках мож бачіти сцену, в котрій Далв, Мартлет, Старло і Цероба шмарять Кловерів капелюх і револвер на плоти в Вотерфоллї, котра на концї вымітує предметы на складку. Тот конець робить фанушиковскый пріквел канонічным Undertale, протоже в будучности найдуть ковбойскый капелюх і порожнїй піштоль на складцї одпаду іншы поставы гры. === Немілосердный (ґеноцідный) конець === Забитя каждого монштра, з котрым є мож боёвати, головно посередництвом ґріндінґу, веде к концю „Ґеноціда“ або „Без мілосердниства“. Кедьже протаґоніста ся ставать штораз крутїшым і аґресівнїшым, історія гры набывать темны тоны. По зничіны вшыткых неприятелїв в Руїнах Кловер вымусить Мартлет утечі, нашто ся постава сама сїдать на плїт до Дюн. В Дюнах Кловер в дуелї на смерть застрїлить Старла і забє Церобу, кедь ся та покушать помстити за свого приятеля. В Steamworks постава терорізує робота Аксіс, як го зничіть силным выстрїлом зо свого револвера. На даху UG Apartments ся Мартлет з помочі серуму з лабораторії Алфіс перемінить на міцну бытя і покусить ся заставити Кловера. Потім, як Мартлет помре і розтопить ся в резултатї бочных ефектів серуму, Квітик ся видимо розгнївать на грача за ёго дїї, але трафунком розкрыть своє прагнїня вкрасти людьскы душы. Вдяка новій силї Кловер блокує способность Квітика захранити ся, чім перекрыть ёго утїк, і забє го. По вступі до тронной салы замку Кловер моментално поразить Азґора міцным лучом выстрїленым зо своєй душы. Гра кончіть тым, же Кловер абсорбовать душу краля і перекрочіть барьєру з пятёма захраненыма людьскыма душами. Взглядом на крутость подїї того конця є єдиный, котрый є цалком незлучітельный з каноном Undertale. == Вывой == Гра Undertale Yellow ся вывивала сім років по тім, што єй вывой схвалив Тобі Фокс, творця гры Undertale, на основі контакту з тітом Team Undertale Yellow.<ref>{{Cite news|last=Sullivan|first=Kean|date=19 січня 2022|title=Undertale Fan Prequel is Almost Done|language=en|work=Game Rant|url=https://gamerant.com/undertale-yellow-fan-prequel/|accessdate=15 грудня 2023}}</ref> Гра была створена з помочі мотору GameMaker Studio під веджінём і подля нападу сценарісту і композітора MasterSwordRemix. Офіціалный анонс гры ся одбыв в апрілї 2016 вєдно з трейлером, котрый створив Figburn, і планованым датумом выданя „скоро“.<ref>{{Citation|last=MasterSwordRemix|title=Undertale Yellow (Official Reveal Trailer)|date=30 квітня 2016|url=https://www.youtube.com/watch?v=Vru1B9snXoo|access-date=2023-12-20|language=en}}</ref> Одтогды ся тым вывоярїв быстро розросло, припоїло ся к нёму веце аніматорів, малярїв, композіторів і сценарістів, котры наконець створили тым з веце як двадцятёма членами. Undertale Yellow Soundtrack обсягує 135 оріґіналных складеб, з котрых дакотры выходять з композіцій гры Undertale. Хоць ся спочатку плановало, же гра выйде в зимі 2022, наконець была выдана безплатно 9. децембра 2023.<ref>{{Cite web|last=Fahey|first=Mike|date=2022-01-18|title=Undertale Fan Prequel Six Years In The Making Almost Done, Looks Fantastic|url=https://kotaku.com/undertale-fan-prequel-six-years-in-the-making-almost-do-1848375747|accessdate=2023-12-12|website=[[Kotaku]]|language=en}}</ref><ref>{{Citation|last=MasterSwordRemix|title=Undertale Yellow Launch Trailer|date=9 грудня 2023|url=https://www.youtube.com/watch?v=pr4OTPFtLrA|access-date=2023-12-21|language=en}}</ref> == Приятя == Гру з великым напятём очековали хоснователї YouTube і по выданю сі выслужыла позітівно одкликы. Вілл Нелсон з PCGamesN порекомендовав гру фанушикам Undertale, причім позначів, же [[Тобі Фокс]] зачінав з фанушиковсков гров EarthBound, і выразив ся, же „бачіти, як інша ґрупа вывоярїв завершать круг сюжету [...] є просто чудесно“.<ref>{{Cite web|last=Nelson|first=Will|date=2023-12-10|title=Steam's best indie game gets a colossal free prequel seven years in the making|url=https://www.pcgamesn.com/undertale/yellow|accessdate=2023-12-12|website=PCGamesN|language=en-US}}</ref> == Референції == {{референції}} == Одказы == * [https://gamejolt.com/games/UndertaleYellow/136925 Undertale Yellow] на [[Game Jolt]] * [https://www.indiedb.com/games/undertale-yellow Undertale Yellow] на [[IndieDB]] * [https://www.imdb.com/title/tt31539357/ Undertale Yellow] на [[IMDb]] {{Undertale|state=collapsed}} [[Катеґорія:Гры про Windows]] [[Катеґорія:Відеогры про єдного грача]] [[Катеґорія:Ролёвы відеогры]] [[Катеґорія:Відеогры в ретро штілї]] [[Катеґорія:Незалежны відеогры]] [[Катеґорія:Фанушиковскы гры]] [[Катеґорія:Відеогры з року 2023]] [[Катеґорія:Відеогерны пріквелы]] [[Катеґорія:Undertale]] [[Катеґорія:Портал фентезі]] 94fbpsqp8wr3n5o9dp6gp4ov3cgq2es 0 24495 165281 2026-05-15T12:15:44Z Flipdot 23893 Створена сторінка: {{Таксобокс | name = Кваґа | fossil_range = [[Calabrian (stage)]] to [[Holocene]] | status = EX | extinct = 1883 | status_system = IUCN3.1 | status_ref = <ref>{{Cite iucn |author=Hack, M.A. |author2=East, R. |author3=Rubenstein, D.I. |date=2008 |title=''Equus quagga'' ssp. ''quagga'' |volume=2008 |article-number=e.T7957A12876306 |doi=10.2305/IUCN.UK.2008.RLTS.T7957A12876306.en |access-date=13 November 2021}}</ref> | image = Quagga_photo.jpg... 165281 wikitext text/x-wiki {{Таксобокс | name = Кваґа | fossil_range = [[Calabrian (stage)]] to [[Holocene]] | status = EX | extinct = 1883 | status_system = IUCN3.1 | status_ref = <ref>{{Cite iucn |author=Hack, M.A. |author2=East, R. |author3=Rubenstein, D.I. |date=2008 |title=''Equus quagga'' ssp. ''quagga'' |volume=2008 |article-number=e.T7957A12876306 |doi=10.2305/IUCN.UK.2008.RLTS.T7957A12876306.en |access-date=13 November 2021}}</ref> | image = Quagga_photo.jpg | image_caption = [[Самиця]] кваґы у Лондонськум зоопарку в 1870.&nbsp;році, єден из двох зафотоґрафованых жывыма екземпларув | genus = Equus | species = quagga | species_link = Plains zebra | subspecies = quagga | authority = ([[Boddaert]], 1785) | range_map= Quagga range.png | range_map_caption= Даколишньый ареал означеный черленым | synonyms = {{Collapsible list|bullets = true|title=<small>List</small> |''Hippotigris quagga'' <small>Hamilton Smith, 1841</small> |''Hippotigris isabellinus'' <small>Hamilton Smith, 1841</small> |''E. q. isabellinus'' <small>Hamilton Smith, 1841</small> |''E. q. lorenzi'' <small>Lydekker, 1902</small> |''E. q. greyi'' <small>Lydekker, 1904</small> |''E. q. danielli'' <small>Pocock, 1904</small> |''E. q. trouessarti'' <small>Camerano, 1908</small> |''E.'' (''Quagga'') ''quagga quagga'' <small>Shortridge, 1934</small> }} }} {{multiple image|align=right|perrow=2/2|total_width=350|header=|image1=Berlin Quagga.jpg|alt1=|image2=Bamberg Naturkundemuseum Quagga 17RM1912.jpg|alt2=|image3=Quagga in National Museum of Scotland.jpg|image4=Quagga Naturhistorisches Museum Basel 27102013 3.jpg|footer=[[Таксідермія|Таксідермії]] у Музейови природознательства у Бамберґови, Музейови природознательства у Берліні, Націоналнум музейови Шкоції и Музейови природознательства у Базелови. Из верьхньых двох были взяті примірникы [[ДНК]], а на нижнюм лівум образчику указана [[самиця]], котра была сфотоґрафована у Лондонському зоопаркови.}} '''Ква́ґа''' вадь '''ква́ха''' ({{Lang-nl|quagga}} {{IPA|['kwɑːxɑː]}};<ref name="Max">{{Cite news|last=Max|first=D. T.|title=Can You Revive an Extinct Animal?|url=https://www.nytimes.com/2006/01/01/magazine/01taxidermy.html?pagewanted=all&_r=0|access-date=3 March 2014|newspaper=The New York Times|date=1 January 2006}}</ref> '''''Equus quagga quagga''''') є вымершый пудвид [[Степова зебра|степової зебры]] у [[Южна Африка|Южнуй Африці]], котрый у 19.&nbsp;сторочу довели до вымираня [[Вадаска|вадасков]]. Довгый час ся брав окремым видом, айбо зглядованя [[Мітохондріалный ДНК|мітохондріалного ДНК]] указали, ож кваґа є пудвидом степової зебры; недавні зглядованя щи указувут, ож кваґа є майюжнов [[Клінална варіативность|клінов]] авадь [[Екотип|екотипом]] виду. Держит ся, ож кваґа была дас&nbsp;257&nbsp;цм довга и 125–135&nbsp;цм высока у плечох. Удличала ся уд другых зебр тым, ож мала барнасті тай білі партиці головно на переднюй части тіла, а ззаду тіло юй было барнастоє и зафарбленоє суцілно, май подабавучи на кунськоє. Розміт партичок ся читаво варійовав у особин. Мало што ся знає за справованя кваґув, айбо годно быти, ож они ся збирали у табуны по 30–50&nbsp;особин. Рахує ся, ож кваґы были дикі тай енерґічні, айбо при тум май благі як [[Бурчелова зебра|бурчелові зебры]]. Нима даколи было повно у [[Кару]] [[Капська провінція|Капської провінції]] и южнуй части [[Оранжова слобудна держава|Оранжової слобудної державы]]. По тому, як ся зачало [[європськоє заселеня Южної Африкы]], на кваґу ся правила інтенсивна вадаска; подакотрі особины ся вывозили у зоопаркы в Європі, айбо проґрамы розпложованя не были успішні. Послідні дикі кваґы жыли у Оранжовуй слобуднуй державі, и до 1878.&nbsp;року вни вымерли. Послідня жыва особина кваґы у неволи умерла в Амстердамови 12.&nbsp;авґуста 1883. Лишек дві кваґы были при жывоті зафотоґрафовані, и на днешньый день ся всокотили лиш 23&nbsp;шкуры. У 1984 кваґа стала першов вымерлов звірьков, котруй проаналізовали [[ДНК]]. Проєкт Кваґа пробує назад вывести кваґув через селекцію бурчеловых зебрув из партицьовыми мінтями, похожыми на кваґові. == Таксономія == Історично ся припущало, ож назывка ''кваґа'' вадь ''кваха'' пушла уд [[Койкої|койкойського]] (готентотського) назвы [[Зебра|зебры]] ({{Пор}} ''{{lang|hio|llkoaah}}'' „зебра“ языком [[цоа]]),<ref>{{Cite book|last=Möller|first=Lucie|title=Of the same breath: indigenous animal and place names|year=2017|url=|location=Bloemfontein|publisher=Sun Press|page=|isbn=978-1-928424-02-4}}</ref> тото [[ономатопея]] (звуконаслідованя), котра подабат на клич кваґы, котру транскрибовали ги „ква-ха-ха“,<ref name="skinner">{{Cite book|last=Skinner|first=J. D.|title=The Mammals of the Southern African Subregion|year=2005|publisher=Cambridge University Press|location=Cambridge|isbn=978-0-521-84418-5|pages=537–546|edition=3rd|author2=Chimimba, C. T|chapter=Equidae}}</ref> „квахаа“<ref name="Max2">{{Cite news|last=Max|first=D. T.|title=Can You Revive an Extinct Animal?|url=https://www.nytimes.com/2006/01/01/magazine/01taxidermy.html?pagewanted=all&_r=0|access-date=3 March 2014|newspaper=The New York Times|date=1 January 2006}}</ref> вадь „уґґа“.<ref name=":0">{{Cite encyclopedia|year=1911|encyclopedia=Encyclopædia Britannica|title=Quagga|url=https://en.wikisource.org/wiki/1911%20Encyclop%C3%A6dia%20Britannica/Quagga|editor-first=Hugh|editor-last=Chisholm|edition=11th|publisher=Cambridge University Press}}</ref> Назывка дотеперь ся колоквіално хоснує на степову зебру.<ref name="skinner" /> {{multiple image|align=left|direction=vertical|total_width=250|image1=Daniell Quagga.jpg|alt1=|image2=Hippotigris isabellinus.jpg|alt2=|footer=Ілустрації нетиповых кваґ: горі 1804.&nbsp;року авторства Семуела Даніелла, а долув 1841.&nbsp;року авторства Чарлза Гемілтона Сміта, котрі были базов про пропоновані пудвиды ''E.&nbsp;q. danielli'' тай вид ''Hippotigris isabellinus'' удповідно}} Подля нідерландського натуралішты Пітера Боддерта у&nbsp;1778, кваґа класифіковала як окремый вид, ''Equus quagga.''<ref>{{Cite book|author1=Groves, C.|author2=Grubb, P.|year=2011|title=Ungulate Taxonomy|publisher=Johns Hopkins University Press|page=16|isbn=978-1-4214-0093-8}}</ref> Традиційно ся кваґа, як и другі степові и горні зебры, клала у [[пудруд]] ''Hippotigris''.<ref name="Hippotigris">{{Cite journal|last1=Groves|first1=C. P.|last2=Bell|first2=C. H.|doi=10.1078/1616-5047-00133|title=New investigations on the taxonomy of the zebras genus ''Equus'', subgenus ''Hippotigris''|journal=Mammalian Biology - Zeitschrift für Säugetierkunde|volume=69|issue=3|page=182|year=2004|bibcode=2004MamBi..69..182G}}</ref> Тримле ся, ож британськый зоолоґ Реджіналд Ініс Покок у 1902.&nbsp;році першый припустив, ож кваґа&nbsp;— пудвид степової зебры. Позаяк кваґа была научно описана и названа перед степовов зебров, тріноміална назва кваґы стала ''E.&nbsp;quagga quagga'' подля тої схемы, и другі пудвиды степової зебры ся кладут так само пуд ''E.&nbsp;quagga''.<ref name="Azzaroli">{{Cite journal|last1=Azzaroli|first1=A.|last2=Stanyon|first2=R.|doi=10.1007/BF03001000|title=Specific identity and taxonomic position of the extinct Quagga|journal=Rendiconti Lincei|volume=2|issue=4|page=425|year=1991|s2cid=87344101}}</ref> == Попис == {{multiple image|align=left|perrow=2/2|total_width=350|image1=Quagga in enclosure.jpg|alt1=|image2=Live London quagga.jpg|alt2=|image3=Quagga London Zoo.jpg|alt3=|image4=Fourth known quagga photo.jpg|alt4=|footer=Чотыри из пяти знаных фотоґрафій лондонської самиці, 1863–1870 (майзнама на зачаткови сиї статі)}} Тримле ся, ож кваґа мала дас&nbsp;257&nbsp;цм у довготу и 125–135&nbsp;цм у высоту до плечий.<ref name="Walker">{{Cite book|last=Nowak|first=R. M.|year=1999|title=Walker's Mammals of the World|volume=1|publisher=Johns Hopkins University Press|pages=1024–1025|isbn=978-0-8018-5789-8}}</ref> На основі замірув шкур быв учиненый услідок, ож [[Самиця|самиці]] были многым май довгі и мало май высокі уд [[Самець|самцюв]].<ref name="Dimorphism">{{Cite journal|last1=Heywood|first1=P.|title=Sexual dimorphism of body size in taxidermy specimens of ''Equus quagga quagga'' Boddaert (Equidae)|journal=Journal of Natural History|date=2019|volume=53|issue=45–46|pages=2757–2761|doi=10.1080/00222933.2020.1736678|bibcode=2019JNatH..53.2757H|s2cid=216402084}}</ref> Кваґы мали унікалні мінті шкуры межи коньовыми: спереду подобні до зебровых, а ззаду&nbsp;— до кунськых.<ref name="smithsonian">{{Cite journal|last1=Hofreiter|first1=M.|last2=Caccone|first2=A.|last3=Fleischer|first3=R. C.|last4=Glaberman|first4=S.|last5=Rohland|first5=N.|last6=Leonard|first6=J. A.|doi=10.1098/rsbl.2005.0323|title=A rapid loss of stripes: The evolutionary history of the extinct quagga|journal=Biology Letters|volume=1|issue=3|pages=291–295|year=2005|pmid=17148190|pmc=1617154}}</ref> На голові тай шиї мали барнасті тай білі партиці, барнасті верьхні часті, білі черева, хвосты тай лабы. Партиці были майгрубі на голові тай шиї, и поступово ставали май слабо выражені долув.<ref name="Walker" /> Мали шыроку партицю темного цвіта на плечох, стоячу гриву з барнастыма и білыма партичками.<ref name=":0" /> Кваґы мали значный [[Поліморфізм (біолоґія)|поліморфізм]]: подакотрі особины почти не мали партицюв, а другі мали мінті, похожі на вымершу популацію бурчелової зебры.<ref name="Walker" /> Позад фотоґрафій и письменых пописув ся держит, ож кваґы мали світлі партиці на темнуй позадині, на удлику уд другых зебр. Німецькый натуралішта Райнголд Рау, закладатель Проєкта Кваґа, казав, ож исе оптична ілузія: ож посправді партиці грубі и темні, а позадина є кремово-біла.<ref name="Walker" /> [[File:Quagga.jpg|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:Quagga.jpg|міні|Образ жеребця у менажерії [[Людвік XIV Французьскый|Лудвіка&nbsp;XVI.]]&nbsp;у [[Версай|Версайови]], авторства Ніколаса Марехала, 1793]] Кваґы бывали у майюжному крайцьови ареала пошыріня зебр и зато мали грубу зимову шкуру, котра линяла кажджый рук. Череп кваґы мав прямый профіль и западавучу удну [[Діастема|діастему]], быв шырокый из узков [[Тылна кустка|тылнов кустков]].<ref name="Hippotigris2">{{Cite journal|last1=Groves|first1=C. P.|last2=Bell|first2=C. H.|doi=10.1078/1616-5047-00133|title=New investigations on the taxonomy of the zebras genus ''Equus'', subgenus ''Hippotigris''|journal=Mammalian Biology - Zeitschrift für Säugetierkunde|volume=69|issue=3|page=182|year=2004|bibcode=2004MamBi..69..182G}}</ref><ref name="Kingdon">{{Cite book|author=Kingdon, J.|year=1988|title=East African Mammals: An Atlas of Evolution in Africa, Volume 3, Part B: Large Mammals|publisher=University of Chicago Press|page=139|isbn=978-0-226-43722-4}}</ref> Ги другі степові зебры, кваґы не мали складкы на шиї як у горных зебр.<ref name="Azzaroli2">{{Cite journal|last1=Azzaroli|first1=A.|last2=Stanyon|first2=R.|doi=10.1007/BF03001000|title=Specific identity and taxonomic position of the extinct Quagga|journal=Rendiconti Lincei|volume=2|issue=4|page=425|year=1991|s2cid=87344101}}</ref> Справленоє у 2004.&nbsp;році морфолоґічноє зглядованя установило, ож кустякові рисы южної бурчелової зебры и кваґы ся збігали, и їх не мож было розличити. Подакотрі особины щий были в плані партиць помежи сими двома пудвидами, и жыві доныні бурчелові зебры усе щи мавут мінті партиць, котрі покрывавут лиш часть їхнього тіла. На днешньый день ся обставут подакотрі таксідермовані особины кваґ и южных бурчеловых зебр, котрі сут натулько похожі єдна на другу, ож їх не мож розличити вадь ідентифіковати як єден из пудвидув, бо не записані дані за їх ориґіналну локацію.<ref name="Hippotigris2" /> == Удношіня з людьми == {{multiple image|align=left|direction=vertical|total_width=250|image1=Gustav Fritsch quagga stereophotographs.jpg|alt1=|image2=Quagga, wildebeest and blesbok woodcut.jpg|alt2=|footer=Стереоґрафії 1864.&nbsp;року, найдені у 2022, на котрых указана кваґа и другі звірькы на фермі в [[Оранжова слобудна держава|Оранжовуй слобуднуй державі]] (горі) тай [[дереворит]] 1868.&nbsp;року, вчиненый на їх основі}} Кваґы были найдені у пещернум уміню, приписованум [[Южна Африка (реґіон)|южноафриканському]] народови [[Сан (народ)|сан]].<ref>{{Cite journal|last1=Ouzman|first1=S.|last2=Taçon|first2=P. S. C.|last3=Mulvaney|first3=K.|last4=Fullager|first4=R.|title=Extraordinary Engraved Bird Track from North Australia: Extinct Fauna, Dreaming Being and/or Aesthetic Masterpiece?|doi=10.1017/S0959774302000057|journal=Cambridge Archaeological Journal|volume=12|pages=103–112|year=2002|s2cid=162218561}}</ref> Їх было легко находити тай забивати, того на кваґу вадасили ранні нідерландські колонізаторы тай пак [[афріканеры]] зад мняса вадь шкур. Годно быти, ож кваґа была вразлива ид вымираньови позад свого ограниченого ареала пошыреня.<ref name="Weddell">{{Cite book|author=Weddell, B. J.|year=2002|title=Conserving Living Natural Resources: In the Context of a Changing World|url=https://archive.org/details/conservingliving00wedd|url-access=limited|publisher=Cambridge University Press|page=[https://archive.org/details/conservingliving00wedd/page/n63 46]|isbn=978-0-521-78812-0}}</ref> Місні фермеры хосновали їх на сокочіня свої маржины, бо кваґы сохтовали нападати на тых, ко ся пробовав вломити на ферму.<ref name="Weddell" /> Кваґы ся описовали як енерґічні тай доста нервозні створы, а май самці. Кваґ вывозили у європські зоопаркы и пробовали розводити у Лондонському зоопаркови, айбо тоты провбы ся сперли, кой єдиный жеребець розмиреґовавши ся убив ся, бючи ся об стіну.<ref name="Piper2009">{{Cite book|last=Piper|first=R.|title=Extinct animals: an encyclopedia of species that have disappeared during human history|url=https://books.google.com/books?id=k2tFAQAAIAAJ|access-date=23 June 2013|date=20 March 2009|publisher=Greenwood Press|isbn=978-0-313-34987-4|pages=33–36}}</ref> При тому кваґы в неволи у європськых зоопарках ся описовали ги май благі уд бурчеловых зебрув.<ref name="Walker2">{{Cite book|last=Nowak|first=R. M.|year=1999|title=Walker's Mammals of the World|volume=1|publisher=Johns Hopkins University Press|pages=1024–1025|isbn=978-0-8018-5789-8}}</ref> Єдна особина кваґы подля документації прожыла у неволи 21&nbsp;рук и 4&nbsp;місяці, и умерла у&nbsp;1872.<ref name="Walker2" /> Кваґа ся довгый час держала добрым кандидатом на одомашненя, бо ся раховала майблагов из пудвидув зебры. Нідерландські колонішты у Южнуй Африці розниковали таку можность, бо їхні імпортні робочі коні не дуже добрі ся адаптововали ид кліматови тай часто умирали уд [[Африканськый кунськый мор|африканського кунського мору]].<ref name="unnatural">{{Cite book|last1=van Grouw|first1=K.|title=Unnatural Selection|date=2018|publisher=Princeton University Press|isbn=978-0-691-15706-1|pages=84–85}}</ref><ref>{{Cite journal|last1=Ridgeway|first1=W.|title=The Origin and Influence of the Thoroughbred Horse|journal=Cambridge Biological Series|publisher=Cambridge University Press|date=1905|location=Cambridge|pages=76–78|doi=10.5962/bhl.title.24156|url=https://www.biodiversitylibrary.org/item/65396#page/96/mode/1up|doi-access=free}}</ref> У 1843.&nbsp;році британськый натуралішта Чарлз Гемілтон Сміт писав, ож кваґа была „безперечно майліпшым кандидатом про одомашненя, позад як свої силы, так и послушности“. Были споминкы за прирученых вадь одомашненых кваґ у Южнуй Африці. У Європі два жеребці даколи возили [[Фаетон (екіпаж)|фаетон]] лондонського шеріфа на зачаткови 19.&nbsp;стороча.<ref name="Smith">{{Cite book|last1=Smith|first1=C. H.|title=The Natural History of Horses|publisher=W. H. Lizar|date=1841|location=Edinburgh|page=331|doi=10.5962/bhl.title.21334|url=https://www.biodiversitylibrary.org/item/61546#page/387/mode/1up}}</ref><ref>{{Cite journal|last1=L.|first1=R.|title=Some Animals Exterminated During the Nineteenth Century|journal=Nature|date=1901|volume=63|issue=1628|pages=252–254|doi=10.1038/063252e0|bibcode=1901Natur..63..252L|doi-access=free}}</ref> == Референції == <references /> p0uo9aqnad3dfp8kp5c9wi7cnro606o 0 24496 165285 2026-05-15T12:47:30Z Flipdot 23893 Напрямлїня на [[Ужгородска народна универзита]] 165285 wikitext text/x-wiki #REDIRECT [[Ужгородска народна универзита]] 1yotjlsgpilop6fzawyt7s2si5k5624 0 24497 165286 2026-05-15T13:26:25Z Flipdot 23893 Створена сторінка: {{Писатель | name = Банді Шолтес |birthdate=1974|penname=Банді Шолтес (Bandy Sholtes)|language=[[Украйинськый язык|украйинськый]], [[суржик]], [[Мадярськый язык|мадярськый]], [[Російськый язык|російськый]]|notableworks=„''T-Shirtология: Общая теория футболки''“ (2015)|alma_mater=Ужгородськый націон... 165286 wikitext text/x-wiki {{Писатель | name = Банді Шолтес |birthdate=1974|penname=Банді Шолтес (Bandy Sholtes)|language=[[Украйинськый язык|украйинськый]], [[суржик]], [[Мадярськый язык|мадярськый]], [[Російськый язык|російськый]]|notableworks=„''T-Shirtология: Общая теория футболки''“ (2015)|alma_mater=[[Ужгородськый націоналный університет]]|birthname=Андрій Шолтес}} '''Андрі́й (О́ндраш) Шолтес''', знамый ги '''Ба́нді Шолтес''' вадь, стилізовано, '''Bandy Sholtes''' ({{Lang-hu|Soltész András}}; {{Рожд}}&nbsp;1974)<ref name=":0">{{Cite web |url=https://folio.com.ua/authors/(bandy%20sholtes)-bandi%20sholtes |language=uk |publisher=Folio |title=Банді Шолтес (Bandy Sholtes) }}</ref> є [[Пудкарпатя|пудкарпатськый]] [[писатель]], [[Журналістіка|журналішта]], [[товмач]] [[Мадяре|мадярського]] походжіня. Пише [[Украйинськый язык|по украйинськы]], [[Суржик|суржиком]], [[Мадярськый язык|по мадярськы]] и [[Російськый язык|по російськы]]. Товмачит мадярську прозу и поезію, історію [[Мадярщина|Мадярщины]] по украйинськы.<ref name=":0" /> == Жывотопис == Родив ся у 1974.&nbsp;році. Кунчив філолоґічный факултет [[Ужгородськый націоналный університет|Ужгородського націоналного університета]], робив у дакулькох ужгородськых ґазетах; выкладав украйинськый язык и літературу в педаґоґічнум інституті в [[Ніредьгаза|Ніредьгазі]].<ref>{{Cite web |url=https://goloskarpat.info/culture/5a05cd54d26fb/ |title=Ужгородський письменник Bandy Sholtes розповів про місто, літературу та класних чуваків |date=10.11.2017 |language=uk }}</ref> == Творьба == === Романы === * {{Cite book|author=Bandy Sholtes|author-link=Банді Шолтес|title=T-Shirtология: Общая теория футболки|language=ru|year=2015}} * {{Cite book|author=Bandy Sholtes|author-link=Банді Шолтес|publisher=Folio|year=2016|title=Фрики Европы, или Экспедиция за вином|isbn=978-966-03-7408-9|language=ru|pages=207}} * {{Cite book|author=Bandy Sholtes|author-link=Банді Шолтес|publisher=Люта справа|year=2016|title=Остров Sziget, или Труселя Iggy Попа|isbn=978-617-7420-07-0|language=ru|pages=344}} * {{Cite book|author=Bandy Sholtes|author-link=Банді Шолтес|publisher=Люта справа|year=2019|title=Меня нет дома|isbn=978-617-7420-48-3|language=ru|pages=288}} * {{Cite book|author=Bandy Sholtes|author-link=Банді Шолтес|pages=288|publisher=Люта справа|isbn=9786177420551|title=Невдячна свиня, або Мене немає вдома|year=2019}} (товмачіня Олександры Гонтар) * {{Cite book|author-link=Банді Шолтес|pages=368|publisher=Фабула|title=Ужгородські історії|author=Bandy Sholtes|year=2026|isbn=9786175224755}} === Спувавторство у зберьках === * [[Повѣданя|Повіданя]] „''Back to the 31 грудня''“&nbsp;— {{Cite book|authors=Слава Світова, [[Банді Шолтес|Bandy Sholtes]], Юлія Мак, Наталія Довгопол, Дмитро Безверхній, Марина Єщенко, Олексій Декань, Ярослава Литвин, Максим Беспалов, Оксана Вєліт, Федір Рудий, Василь Карп'юк|publisher=Фабула|isbn=9786175223192|title=Не чіпай, то на свята!|year=2025|pages=336}} == Референції == <references /> dhscu6zxpzdwf1grmal271yhh05w8v2 165287 165286 2026-05-15T13:26:49Z Flipdot 23893 165287 wikitext text/x-wiki {{Писатель | name = Банді Шолтес |birthdate=1974|penname=Банді Шолтес (Bandy Sholtes)|language=[[Украйинськый язык|украйинськый]], [[суржик]], [[Мадярськый язык|мадярськый]], [[Російськый язык|російськый]]|notableworks=„''T-Shirtология: Общая теория футболки''“ (2015)|alma_mater=[[Ужгородськый націоналный університет]]|birthname=Андрій Шолтес}} '''Андрі́й (О́ндраш) Шолтес''', знамый ги '''Ба́нді Шолтес''' вадь, стилізовано, '''Bandy Sholtes''' ({{Lang-hu|Soltész András}}; {{Рожд}}&nbsp;1974)<ref name=":0">{{Cite web |url=https://folio.com.ua/authors/(bandy%20sholtes)-bandi%20sholtes |language=uk |publisher=Folio |title=Банді Шолтес (Bandy Sholtes) }}</ref> є [[Пудкарпатя|пудкарпатськый]] [[писатель]], [[Журналістіка|журналішта]], [[товмач]] [[Мадяре|мадярського]] походжіня. Пише [[Украйинськый язык|по украйинськы]], [[Суржик|суржиком]], [[Мадярськый язык|по мадярськы]] и [[Російськый язык|по російськы]]. Товмачит мадярську прозу и поезію, історію [[Мадярщина|Мадярщины]] по украйинськы.<ref name=":0" /> == Жывотопис == Родив ся у 1974.&nbsp;році у файті [[Уменя|умільцюв]] мадярського коріня. Кунчив філолоґічный факултет [[Ужгородськый націоналный університет|Ужгородського націоналного університета]], робив у дакулькох ужгородськых ґазетах; выкладав украйинськый язык и літературу в педаґоґічнум інституті в [[Ніредьгаза|Ніредьгазі]].<ref>{{Cite web |url=https://goloskarpat.info/culture/5a05cd54d26fb/ |title=Ужгородський письменник Bandy Sholtes розповів про місто, літературу та класних чуваків |date=10.11.2017 |language=uk }}</ref> == Творьба == === Романы === * {{Cite book|author=Bandy Sholtes|author-link=Банді Шолтес|title=T-Shirtология: Общая теория футболки|language=ru|year=2015}} * {{Cite book|author=Bandy Sholtes|author-link=Банді Шолтес|publisher=Folio|year=2016|title=Фрики Европы, или Экспедиция за вином|isbn=978-966-03-7408-9|language=ru|pages=207}} * {{Cite book|author=Bandy Sholtes|author-link=Банді Шолтес|publisher=Люта справа|year=2016|title=Остров Sziget, или Труселя Iggy Попа|isbn=978-617-7420-07-0|language=ru|pages=344}} * {{Cite book|author=Bandy Sholtes|author-link=Банді Шолтес|publisher=Люта справа|year=2019|title=Меня нет дома|isbn=978-617-7420-48-3|language=ru|pages=288}} * {{Cite book|author=Bandy Sholtes|author-link=Банді Шолтес|pages=288|publisher=Люта справа|isbn=9786177420551|title=Невдячна свиня, або Мене немає вдома|year=2019}} (товмачіня Олександры Гонтар) * {{Cite book|author-link=Банді Шолтес|pages=368|publisher=Фабула|title=Ужгородські історії|author=Bandy Sholtes|year=2026|isbn=9786175224755}} === Спувавторство у зберьках === * [[Повѣданя|Повіданя]] „''Back to the 31 грудня''“&nbsp;— {{Cite book|authors=Слава Світова, [[Банді Шолтес|Bandy Sholtes]], Юлія Мак, Наталія Довгопол, Дмитро Безверхній, Марина Єщенко, Олексій Декань, Ярослава Литвин, Максим Беспалов, Оксана Вєліт, Федір Рудий, Василь Карп'юк|publisher=Фабула|isbn=9786175223192|title=Не чіпай, то на свята!|year=2025|pages=336}} == Референції == <references /> sianr57yhdejzbyj88hittke14fhah5 165290 165287 2026-05-15T13:29:03Z Flipdot 23893 165290 wikitext text/x-wiki {{Писатель | name = Банді Шолтес |birthdate=1974|penname=Банді Шолтес (Bandy Sholtes)|language=[[Украйинськый язык|украйинськый]], [[суржик]], [[Мадярськый язык|мадярськый]], [[Російськый язык|російськый]]|notableworks=„''T-Shirtология: Общая теория футболки''“ (2015)|alma_mater=[[Ужгородськый націоналный університет]]|birthname=Андрій Шолтес}} '''Андрі́й (О́ндраш) Шолтес''', знамый ги '''Ба́нді Шолтес''' вадь, стилізовано, '''Bandy Sholtes''' ({{Lang-hu|Soltész András}}; {{Рожд}}&nbsp;1974)<ref name=":0">{{Cite web |url=https://folio.com.ua/authors/(bandy%20sholtes)-bandi%20sholtes |language=uk |publisher=Folio |title=Банді Шолтес (Bandy Sholtes) }}</ref> є [[Пудкарпатя|пудкарпатськый]] [[писатель]], [[Журналістіка|журналішта]], [[товмач]] [[Мадяре|мадярського]] походжіня. Пише [[Украйинськый язык|по украйинськы]], [[Суржик|суржиком]], [[Мадярськый язык|по мадярськы]] и [[Російськый язык|по російськы]]. Товмачит мадярську прозу и поезію, історію [[Мадярщина|Мадярщины]] по украйинськы.<ref name=":0" /> == Жывотопис == Родив ся у 1974.&nbsp;році у файті [[Уменя|умільцюв]] мадярського коріня. Кунчив філолоґічный факултет [[Ужгородськый націоналный університет|Ужгородського націоналного університета]], робив у дакулькох ужгородськых ґазетах; выкладав украйинськый язык и літературу в педаґоґічнум інституті в [[Ніредьгаза|Ніредьгазі]].<ref>{{Cite web |url=https://goloskarpat.info/culture/5a05cd54d26fb/ |title=Ужгородський письменник Bandy Sholtes розповів про місто, літературу та класних чуваків |date=10.11.2017 |language=uk }}</ref> == Творьба == === Романы === * {{Cite book|author=Bandy Sholtes|author-link=Банді Шолтес|title=T-Shirtология: Общая теория футболки|language=ru|year=2015}} * {{Cite book|author=Bandy Sholtes|author-link=Банді Шолтес|publisher=Folio|year=2016|title=Фрики Европы, или Экспедиция за вином|isbn=978-966-03-7408-9|language=ru|pages=207}} * {{Cite book|author=Bandy Sholtes|author-link=Банді Шолтес|publisher=Люта справа|year=2016|title=Остров Sziget, или Труселя Iggy Попа|isbn=978-617-7420-07-0|language=ru|pages=344}} * {{Cite book|author=Bandy Sholtes|author-link=Банді Шолтес|publisher=Люта справа|year=2019|title=Меня нет дома|isbn=978-617-7420-48-3|language=ru|pages=288}} * {{Cite book|author=Bandy Sholtes|author-link=Банді Шолтес|pages=288|publisher=Люта справа|isbn=9786177420551|title=Невдячна свиня, або Мене немає вдома|year=2019}} (товмачіня Олександры Гонтар) * {{Cite book|author-link=Банді Шолтес|pages=368|publisher=Фабула|title=Ужгородські історії|author=Bandy Sholtes|year=2026|isbn=9786175224755}} === Спувавторство у зберьках === * [[Повѣданя|Повіданя]] „''Back to the 31 грудня''“&nbsp;— {{Cite book|authors=Слава Світова, [[Банді Шолтес|Bandy Sholtes]], Юлія Мак, Наталія Довгопол, Дмитро Безверхній, Марина Єщенко, Олексій Декань, Ярослава Литвин, Максим Беспалов, Оксана Вєліт, Федір Рудий, Василь Карп'юк|publisher=Фабула|isbn=9786175223192|title=Не чіпай, то на свята!|year=2025|pages=336}} == Референції == <references /> {{Lifetime|1974}} laittw9v70si4jndfa8avidfabv0qys 165291 165290 2026-05-15T13:30:19Z Flipdot 23893 +[[Катеґорія:Писателї]]; +[[Катеґорія:Перекладателе]] using [[Help:Gadget-HotCat|HotCat]] 165291 wikitext text/x-wiki {{Писатель | name = Банді Шолтес |birthdate=1974|penname=Банді Шолтес (Bandy Sholtes)|language=[[Украйинськый язык|украйинськый]], [[суржик]], [[Мадярськый язык|мадярськый]], [[Російськый язык|російськый]]|notableworks=„''T-Shirtология: Общая теория футболки''“ (2015)|alma_mater=[[Ужгородськый націоналный університет]]|birthname=Андрій Шолтес}} '''Андрі́й (О́ндраш) Шолтес''', знамый ги '''Ба́нді Шолтес''' вадь, стилізовано, '''Bandy Sholtes''' ({{Lang-hu|Soltész András}}; {{Рожд}}&nbsp;1974)<ref name=":0">{{Cite web |url=https://folio.com.ua/authors/(bandy%20sholtes)-bandi%20sholtes |language=uk |publisher=Folio |title=Банді Шолтес (Bandy Sholtes) }}</ref> є [[Пудкарпатя|пудкарпатськый]] [[писатель]], [[Журналістіка|журналішта]], [[товмач]] [[Мадяре|мадярського]] походжіня. Пише [[Украйинськый язык|по украйинськы]], [[Суржик|суржиком]], [[Мадярськый язык|по мадярськы]] и [[Російськый язык|по російськы]]. Товмачит мадярську прозу и поезію, історію [[Мадярщина|Мадярщины]] по украйинськы.<ref name=":0" /> == Жывотопис == Родив ся у 1974.&nbsp;році у файті [[Уменя|умільцюв]] мадярського коріня. Кунчив філолоґічный факултет [[Ужгородськый націоналный університет|Ужгородського націоналного університета]], робив у дакулькох ужгородськых ґазетах; выкладав украйинськый язык и літературу в педаґоґічнум інституті в [[Ніредьгаза|Ніредьгазі]].<ref>{{Cite web |url=https://goloskarpat.info/culture/5a05cd54d26fb/ |title=Ужгородський письменник Bandy Sholtes розповів про місто, літературу та класних чуваків |date=10.11.2017 |language=uk }}</ref> == Творьба == === Романы === * {{Cite book|author=Bandy Sholtes|author-link=Банді Шолтес|title=T-Shirtология: Общая теория футболки|language=ru|year=2015}} * {{Cite book|author=Bandy Sholtes|author-link=Банді Шолтес|publisher=Folio|year=2016|title=Фрики Европы, или Экспедиция за вином|isbn=978-966-03-7408-9|language=ru|pages=207}} * {{Cite book|author=Bandy Sholtes|author-link=Банді Шолтес|publisher=Люта справа|year=2016|title=Остров Sziget, или Труселя Iggy Попа|isbn=978-617-7420-07-0|language=ru|pages=344}} * {{Cite book|author=Bandy Sholtes|author-link=Банді Шолтес|publisher=Люта справа|year=2019|title=Меня нет дома|isbn=978-617-7420-48-3|language=ru|pages=288}} * {{Cite book|author=Bandy Sholtes|author-link=Банді Шолтес|pages=288|publisher=Люта справа|isbn=9786177420551|title=Невдячна свиня, або Мене немає вдома|year=2019}} (товмачіня Олександры Гонтар) * {{Cite book|author-link=Банді Шолтес|pages=368|publisher=Фабула|title=Ужгородські історії|author=Bandy Sholtes|year=2026|isbn=9786175224755}} === Спувавторство у зберьках === * [[Повѣданя|Повіданя]] „''Back to the 31 грудня''“&nbsp;— {{Cite book|authors=Слава Світова, [[Банді Шолтес|Bandy Sholtes]], Юлія Мак, Наталія Довгопол, Дмитро Безверхній, Марина Єщенко, Олексій Декань, Ярослава Литвин, Максим Беспалов, Оксана Вєліт, Федір Рудий, Василь Карп'юк|publisher=Фабула|isbn=9786175223192|title=Не чіпай, то на свята!|year=2025|pages=336}} == Референції == <references /> {{Lifetime|1974}} [[Катеґорія:Писателї]] [[Катеґорія:Перекладателе]] s05icv98qy2ixo27f9aa2g83e02afmm 165296 165291 2026-05-15T13:52:52Z Flipdot 23893 165296 wikitext text/x-wiki {{Писатель | name = Банді Шолтес |birthdate=1974|penname=Банді Шолтес (Bandy Sholtes)|language=[[Украйинськый язык|украйинськый]], [[суржик]], [[Мадярськый язык|мадярськый]], [[Російськый язык|російськый]]|notableworks=„''T-Shirtология: Общая теория футболки''“ (2015)|alma_mater=[[Ужгородськый націоналный університет]]|birthname={{Lang-uk|Андрій Петрович Шолтес}}}} '''Андрі́й (О́ндраш) Шолтес''', знамый ги '''Ба́нді Шолтес''' вадь, стилізовано, '''Bandy Sholtes''' ({{Рожд}}&nbsp;1974)<ref name=":0">{{Cite web |url=https://folio.com.ua/authors/(bandy%20sholtes)-bandi%20sholtes |language=uk |publisher=Folio |title=Банді Шолтес (Bandy Sholtes) }}</ref> є [[Пудкарпатя|пудкарпатськый]] [[писатель]], [[Журналістіка|журналішта]], [[товмач]] [[Мадяре|мадярського]] походжіня. Пише [[Украйинськый язык|по украйинськы]], [[Суржик|суржиком]], [[Мадярськый язык|по мадярськы]] и [[Російськый язык|по російськы]]. Товмачит мадярську прозу и поезію, історію [[Мадярщина|Мадярщины]] по украйинськы.<ref name=":0" /> == Жывотопис == Родив ся у 1974.&nbsp;році у файті [[Уменя|умільцюв]] мадярського коріня. Кунчив філолоґічный факултет [[Ужгородськый націоналный університет|Ужгородського націоналного університета]], робив у дакулькох ужгородськых ґазетах; выкладав украйинськый язык и літературу в педаґоґічнум інституті в [[Ніредьгаза|Ніредьгазі]].<ref>{{Cite web |url=https://goloskarpat.info/culture/5a05cd54d26fb/ |title=Ужгородський письменник Bandy Sholtes розповів про місто, літературу та класних чуваків |date=10.11.2017 |language=uk }}</ref> == Творьба == === Романы === * {{Cite book|author=Bandy Sholtes|author-link=Банді Шолтес|title=T-Shirtология: Общая теория футболки|language=ru|year=2015}} * {{Cite book|author=Bandy Sholtes|author-link=Банді Шолтес|publisher=Folio|year=2016|title=Фрики Европы, или Экспедиция за вином|isbn=978-966-03-7408-9|language=ru|pages=207}} * {{Cite book|author=Bandy Sholtes|author-link=Банді Шолтес|publisher=Люта справа|year=2016|title=Остров Sziget, или Труселя Iggy Попа|isbn=978-617-7420-07-0|language=ru|pages=344}} * {{Cite book|author=Bandy Sholtes|author-link=Банді Шолтес|publisher=Люта справа|year=2019|title=Меня нет дома|isbn=978-617-7420-48-3|language=ru|pages=288}} * {{Cite book|author=Bandy Sholtes|author-link=Банді Шолтес|pages=288|publisher=Люта справа|isbn=9786177420551|title=Невдячна свиня, або Мене немає вдома|year=2019}} (товмачіня Олександры Гонтар) * {{Cite book|author-link=Банді Шолтес|pages=368|publisher=Фабула|title=Ужгородські історії|author=Bandy Sholtes|year=2026|isbn=9786175224755}} === Спувавторство у зберьках === * [[Повѣданя|Повіданя]] „''Back to the 31 грудня''“&nbsp;— {{Cite book|authors=Слава Світова, [[Банді Шолтес|Bandy Sholtes]], Юлія Мак, Наталія Довгопол, Дмитро Безверхній, Марина Єщенко, Олексій Декань, Ярослава Литвин, Максим Беспалов, Оксана Вєліт, Федір Рудий, Василь Карп'юк|publisher=Фабула|isbn=9786175223192|title=Не чіпай, то на свята!|year=2025|pages=336}} == Референції == <references /> {{Lifetime|1974}} [[Катеґорія:Писателї]] [[Катеґорія:Перекладателе]] nz197fppcrm33m39q5qid0a455qm8v5 0 24498 165288 2026-05-15T13:27:37Z Flipdot 23893 Напрямлїня на [[Банді Шолтес]] 165288 wikitext text/x-wiki #REDIRECT [[Банді Шолтес]] czinyy9zavxdti271ekafpi3dd085fg 0 24499 165289 2026-05-15T13:27:58Z Flipdot 23893 Напрямлїня на [[Банді Шолтес]] 165289 wikitext text/x-wiki #REDIRECT [[Банді Шолтес]] czinyy9zavxdti271ekafpi3dd085fg 0 24500 165295 2026-05-15T13:50:49Z Flipdot 23893 Напрямлїня на [[Полёваня]] 165295 wikitext text/x-wiki #REDIRECT [[Полёваня]] 2hzymyb0xjyj4a8c9tvdghsi9isr4od 0 24501 165297 2026-05-15T16:34:55Z Flipdot 23893 Напрямлїня на [[Нѣредьгаза]] 165297 wikitext text/x-wiki #REDIRECT [[Нѣредьгаза]] 9y8cl4ck2xe7w3wqqhl1mn6zg0mnad5 0 24502 165311 2026-05-15T21:12:28Z Rue323 31002 Створено шляхом перекладу сторінки «[[:ru:Special:Redirect/revision/152965963|Дешт-и-Кипчак]]» 165311 wikitext text/x-wiki '''Да́шт-і-Кыпча́к''', '''Вели́кый Кыпчак''', авадь '''Полове́цкая степь''', '''Кипча́кская степь'''<ref name="а" />, позднее '''Туркестан'''<ref name="БРЭ" />, '''Казахстан'''<ref name="БРЭ" />, в [[Западна Европа|Западной Европе]] ― '''Кумания''' ({{Lang-fa|دشت قپچاق}} [dašt-i qipčāq] — исторический регион [[Евразія|Евразии]], представляющий собой Великую Степь от низовий [[Дунай|Дуная]] до Иртыша и от Нижней Сырдарьи и Крыма до Булгарии Волжско-Камской. Позднее в XIII веке был за­воё­ван мон­го­ла­ми и во­шёл в [[Золота Орда|Улус Джучи]], утратив этническое значение, служил одним из наименований Золотой Орды<ref name="БРЭ" />. == Етимолоґія == Впервые термин «Дашт-і-Кыпчак» стрічать ся у персидського автора Насіра Хосрова у XI веке, когда кипчаки (''половцы''), придя с берегов Иртыша, с 1030 года стали северными соседями Хорезма и заняли территории современного [[Казахстан|Казахстана]], а впоследствии и степи [[Сѣверный Кавказ|Северного Кавказа]], Приазовья и Северного Причерноморья. Одна из возможных версий этимологии возводит название «Дешт-и-Кипчак» к [[Перзьскый язык|персидскому]] словам ''Дешт'' — «большое поле», «огромная степь», и ''Кипчак'' — название одного из крупнейших тюркских племён — кипчак (в персидских и арабских источниках XI—XVI веков также упоминаются как ''Кибчак, Хихчак, Киччак, Кипчак, Хифчак''). == Діліня == Исторически сложилось деление Дешт-и-Кипчака на Западный и Восточный Кипчак с границей между ними по реке [[Волґа|Волга]] или Яик (ныне — Урал). Западный Кипчак в русских летописях получил название «Половецкая земля», а позднее также «<nowiki/>[[Дикое Поле|Дикое поле]]<nowiki/>»<ref>{{Cite web |url=https://old.bigenc.ru/domestic_history/text/1950866 |title=ДЕШТ-И-КИПЧАК • Большая российская энциклопедия - электронная версия |work=old.bigenc.ru |access-date=2023-05-22 |archivedate=2023-04-18 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20230418073416/https://old.bigenc.ru/domestic_history/text/1950866 }}</ref>. Дешт-и-Кипчак было частью самоназвания [[Крымськоє ханство|Крымского ханства]]{{Sfn|Домановский|2017}}. XVI–XVII веках под «Дешт-и-Кипчак» чаще понималась территория только Восточного Дешт-и-Кипчака. Позднее к ней стали применять названия «Туркестан» и «Казахстан»<ref name="БРЭ">{{БРЭ}}</ref>. == Історія == У зачаткови [[XI. стороча|XI. века]] с Алтайских гор пришли кыпчаки, вытеснив огузов, печенегов и другие народы из низовьев Сырдарьи и заставив их переселиться в Среднюю Азию и степи Северного Причерноморья. К этому времени они контролировали всю территорию [[Казахстан|Казахстана]] (за исключением территории Семиречье). Западная граница проходила по реке [[Волґа|Волге]], восточная граница проходила по реке Иртыш. И так в степях [[Казахстан|Казахстана]] от [[Волґа|Волги]] и до Иртыша была образована племенная [[конфедерация]] Дешт-и-Кипчак{{Жрідло|22|04|2026}}. В [[XIII. стороча|XIII веке]] степи Дешт-и-Кипчак были завоеваны войсками Чингисхана, основателя и первого правителя [[Монґольска ріша|Монгольской империи]], и он стал ядром [[Золота Орда|улуса Джучи]] то есть удельного, а позже и отдельного, самостоятельного государства [[Золота Орда|Золотой Орды]]. В начале XIV века в Золотой Орде, при хане Узбеке, государственной религией большей части Дешт-и-Кипчака стал [[Іслам|ислам]]. == Обывательство == У [[Середновік|Сериднёвікови]] на зимлях Дашт-і-Кыпчака образовувуть ся общности, ставші типирішньыми народами кыпчацької ґрупы языкӱв: татары, крымські татары, башкыры, [[Алтайцї|алтайци]], ногайци, казахы, кумыкы, каракалпакы, караїмы и крымчакы<ref>{{Cite web |url=https://old.bigenc.ru/ethnology/text/5685404 |title=КРЫМСКИЕ ТАТАРЫ • Большая российская энциклопедия - электронная версия |work=old.bigenc.ru |access-date=2023-09-09 |archivedate=2023-09-08 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20230908230129/https://old.bigenc.ru/ethnology/text/5685404 }}</ref>. Єдно из грубых казахськых племен Сериднёго жӱза носить наименованя кыпшак, што указує на общоє происхождіня и древнӱсть даного самоназваня тӱркӱв<ref>{{Cite web |url=https://www.krugosvet.ru/enc/istoriya/KIPCHAKI.html |title=КИПЧАКИ {{!}} Энциклопедия Кругосвет |language=ru |work=www.krugosvet.ru |access-date=2023-09-09 |archivedate=2019-04-26 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20190426183508/https://www.krugosvet.ru/enc/istoriya/KIPCHAKI.html }}</ref>. У Крымови до 1944. року дисять сел носило названу Кыпчак, што так иппен каже у бӱк общого происхождіня крымськых татар и другых тӱрцькых (кыпчацькых) народӱв<ref>{{Cite web |url=https://medeniye.org/node/718 |title=Проект восстановления исторической топонимии Крыма {{!}} Alem-i Medeniye |work=medeniye.org |access-date=2023-09-09 |archivedate=2019-12-10 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20191210122056/https://medeniye.org/node/718 }}</ref>. == Иппен позерайте == * Казахськый степ * Половці * Ногайськый степ * Золота Орда * Крымськоє Ханство == Література == * {{Статя|автор=[[Бейлис, Вольф Менделевич|Бейліс В.]]|год=1996|язык=uk}} * ''Гумилёв&amp;nbsp;Л.&amp;nbsp;Н.'' [http://gumilevica.kulichki.net/ARGS Древняя Русь и Великая Степь]. — М., 2006. * {{Книга |автор=[[Добролюбский, Андрей Олегович|Добролюбский А. О.]] |год=1986 }} * {{Книга |автор={{iw|Домановский, Андрей Николаевич|Домановский А. М.|uk|Домановський Андрій Миколайович}} |ответственный= |год=2017 |том=1 |isbn= |ref=Домановский }} * {{Книга |автор=[[Кудряшов, Константин Васильевич|Кудряшов К. В.]] |часть= |ответственный= |год=1948 |том= |isbn= |ref= }} * {{Книга |автор=[[Плетнёва, Светлана Александровна|Плетнёва С. А.]] |часть= |год=1982 |том= |isbn= |ref= }} * {{Книга |автор=[[Плетнёва, Светлана Александровна|Плетнёва С. А.]] |часть= |ответственный= |год=1990 |том= |isbn=5-02-009542-7 |ref= }} * ''Трепавлов&amp;nbsp;В.&amp;nbsp;В.'' [http://www.tataroved.ru/publicat/ulus.pdf#page=367 Этнотерриториальное деление Дешт-и-Кипчака в позднем средневековье (по материалам ногайско-русской дипломатической переписки)] // Источниковедение истории Улуса Джучи (Золотой Орды). От Калки до Астрахани. 1223—1556. — Казань, 2001. — С. 367—377. * [http://www.tataroved.ru/publicat/new/Turk_koch.pdf Тюркские кочевники Евразии (кимаки, кипчаки, половцы…): сборник статей]. — Казань: Ихлас; Институт истории им. Ш. Марджани АН РТ, 2013. — 228 с. == Удкликованя == [[Катеґорія:Половці]] [[Катеґорія:Казахстан]] [[Катеґорія:Степы]] [[Катеґорія:Ґеоґрафія Казазстана]] ph9y4ndqsvgiot9o804smxgd2djaomj 165312 165311 2026-05-15T21:20:26Z Rue323 31002 165312 wikitext text/x-wiki '''Да́шт-і-Кыпча́к''', '''Вели́кый Кыпчак''', авадь '''Полове́цкая степь''', '''Кипча́кская степь'''<ref name="а" />, позднее '''Туркестан'''<ref name="БРЭ" />, '''Казахстан'''<ref name="БРЭ" />, в [[Западна Европа|Западной Европе]] ― '''Кумания''' ({{Lang-fa|دشت قپچاق}} [<nowiki/>[[Транслітерація|dašt-i qipčāq]]] — історико-ґеоґрафічный реґіон [[Евразія|Евразії]], являвущый собов Великый Степ уд низӱв [[Дунай|Дуная]] до [[Иртыш|Иртыша]] и уд Нижнёї [[Сырдарья|Сырдарьї]] и [[Крым|Крыма]] до [[Волзька Булґарія|Волзької Булґарії]]. За тым май пӱзно у XIII. сторочови быв за­воё­ваный [[Монґольска ріша|мон­ґо­ла­ми]] и во­йшов у [[Золота Орда|Улус Джучі]], утративши етнічноє значін, служив єдным из наимновань Золотої Орды<ref name="БРЭ" />. == Етимолоґія == Впервые термин «Дашт-і-Кыпчак» стрічать ся у персидського автора Насіра Хосрова у XI веке, когда кипчаки (''половцы''), придя с берегов Иртыша, с 1030 года стали северными соседями Хорезма и заняли территории современного [[Казахстан|Казахстана]], а впоследствии и степи [[Сѣверный Кавказ|Северного Кавказа]], Приазовья и Северного Причерноморья. Одна из возможных версий этимологии возводит название «Дешт-и-Кипчак» к [[Перзьскый язык|персидскому]] словам ''Дешт'' — «большое поле», «огромная степь», и ''Кипчак'' — название одного из крупнейших тюркских племён — кипчак (в персидских и арабских источниках XI—XVI веков также упоминаются как ''Кибчак, Хихчак, Киччак, Кипчак, Хифчак''). == Діліня == Исторически сложилось деление Дешт-и-Кипчака на Западный и Восточный Кипчак с границей между ними по реке [[Волґа|Волга]] или Яик (ныне — Урал). Западный Кипчак в русских летописях получил название «Половецкая земля», а позднее также «<nowiki/>[[Дикое Поле|Дикое поле]]<nowiki/>»<ref>{{Cite web |url=https://old.bigenc.ru/domestic_history/text/1950866 |title=ДЕШТ-И-КИПЧАК • Большая российская энциклопедия - электронная версия |work=old.bigenc.ru |access-date=2023-05-22 |archivedate=2023-04-18 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20230418073416/https://old.bigenc.ru/domestic_history/text/1950866 }}</ref>. Дешт-и-Кипчак было частью самоназвания [[Крымськоє ханство|Крымского ханства]]{{Sfn|Домановский|2017}}. XVI–XVII веках под «Дешт-и-Кипчак» чаще понималась территория только Восточного Дешт-и-Кипчака. Позднее к ней стали применять названия «Туркестан» и «Казахстан»<ref name="БРЭ">{{БРЭ}}</ref>. == Історія == У зачаткови [[XI. стороча|XI. века]] с Алтайских гор пришли кыпчаки, вытеснив огузов, печенегов и другие народы из низовьев Сырдарьи и заставив их переселиться в Среднюю Азию и степи Северного Причерноморья. К этому времени они контролировали всю территорию [[Казахстан|Казахстана]] (за исключением территории Семиречье). Западная граница проходила по реке [[Волґа|Волге]], восточная граница проходила по реке Иртыш. И так в степях [[Казахстан|Казахстана]] от [[Волґа|Волги]] и до Иртыша была образована племенная [[конфедерация]] Дешт-и-Кипчак{{Жрідло|22|04|2026}}. В [[XIII. стороча|XIII веке]] степи Дешт-и-Кипчак были завоеваны войсками Чингисхана, основателя и первого правителя [[Монґольска ріша|Монгольской империи]], и он стал ядром [[Золота Орда|улуса Джучи]] то есть удельного, а позже и отдельного, самостоятельного государства [[Золота Орда|Золотой Орды]]. В начале XIV века в Золотой Орде, при хане Узбеке, государственной религией большей части Дешт-и-Кипчака стал [[Іслам|ислам]]. == Обывательство == У [[Середновік|Сериднёвікови]] на зимлях Дашт-і-Кыпчака образовувуть ся общности, ставші типирішньыми народами кыпчацької ґрупы языкӱв: татары, крымські татары, башкыры, [[Алтайцї|алтайци]], ногайци, казахы, кумыкы, каракалпакы, караїмы и крымчакы<ref>{{Cite web |url=https://old.bigenc.ru/ethnology/text/5685404 |title=КРЫМСКИЕ ТАТАРЫ • Большая российская энциклопедия - электронная версия |work=old.bigenc.ru |access-date=2023-09-09 |archivedate=2023-09-08 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20230908230129/https://old.bigenc.ru/ethnology/text/5685404 }}</ref>. Єдно из грубых казахськых племен Сериднёго жӱза носить наименованя кыпшак, што указує на общоє происхождіня и древнӱсть даного самоназваня тӱркӱв<ref>{{Cite web |url=https://www.krugosvet.ru/enc/istoriya/KIPCHAKI.html |title=КИПЧАКИ {{!}} Энциклопедия Кругосвет |language=ru |work=www.krugosvet.ru |access-date=2023-09-09 |archivedate=2019-04-26 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20190426183508/https://www.krugosvet.ru/enc/istoriya/KIPCHAKI.html }}</ref>. У Крымови до 1944. року дисять сел носило названу Кыпчак, што так иппен каже у бӱк общого происхождіня крымськых татар и другых тӱрцькых (кыпчацькых) народӱв<ref>{{Cite web |url=https://medeniye.org/node/718 |title=Проект восстановления исторической топонимии Крыма {{!}} Alem-i Medeniye |work=medeniye.org |access-date=2023-09-09 |archivedate=2019-12-10 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20191210122056/https://medeniye.org/node/718 }}</ref>. == Иппен позерайте == * Казахськый степ * Половці * Ногайськый степ * Золота Орда * Крымськоє Ханство == Література == * {{Статя|автор=[[Бейлис, Вольф Менделевич|Бейліс В.]]|год=1996|язык=uk}} * ''Гумилёв&amp;nbsp;Л.&amp;nbsp;Н.'' [http://gumilevica.kulichki.net/ARGS Древняя Русь и Великая Степь]. — М., 2006. * {{Книга |автор=[[Добролюбский, Андрей Олегович|Добролюбский А. О.]] |год=1986 }} * {{Книга |автор={{iw|Домановский, Андрей Николаевич|Домановский А. М.|uk|Домановський Андрій Миколайович}} |ответственный= |год=2017 |том=1 |isbn= |ref=Домановский }} * {{Книга |автор=[[Кудряшов, Константин Васильевич|Кудряшов К. В.]] |часть= |ответственный= |год=1948 |том= |isbn= |ref= }} * {{Книга |автор=[[Плетнёва, Светлана Александровна|Плетнёва С. А.]] |часть= |год=1982 |том= |isbn= |ref= }} * {{Книга |автор=[[Плетнёва, Светлана Александровна|Плетнёва С. А.]] |часть= |ответственный= |год=1990 |том= |isbn=5-02-009542-7 |ref= }} * ''Трепавлов&amp;nbsp;В.&amp;nbsp;В.'' [http://www.tataroved.ru/publicat/ulus.pdf#page=367 Этнотерриториальное деление Дешт-и-Кипчака в позднем средневековье (по материалам ногайско-русской дипломатической переписки)] // Источниковедение истории Улуса Джучи (Золотой Орды). От Калки до Астрахани. 1223—1556. — Казань, 2001. — С. 367—377. * [http://www.tataroved.ru/publicat/new/Turk_koch.pdf Тюркские кочевники Евразии (кимаки, кипчаки, половцы…): сборник статей]. — Казань: Ихлас; Институт истории им. Ш. Марджани АН РТ, 2013. — 228 с. == Удкликованя == [[Катеґорія:Половці]] [[Катеґорія:Казахстан]] [[Катеґорія:Степы]] [[Катеґорія:Ґеоґрафія Казазстана]] 5f6x5hx2khxqp4ze0p9xlon4v5q689d 165315 165312 2026-05-15T22:00:48Z Rue323 31002 165315 wikitext text/x-wiki '''Да́шт-і-Кыпча́к''', '''Вели́кый Кыпчак''', авадь '''Полове́цкая степь''', '''Кипча́кская степь'''<ref name="а" />, позднее '''Туркестан'''<ref name="БРЭ" />, '''Казахстан'''<ref name="БРЭ" />, в [[Западна Европа|Западной Европе]] ― '''Кумания''' ({{Lang-fa|دشت قپچاق}} [<nowiki/>[[Транслітерація|dašt-i qipčāq]]] — історико-ґеоґрафічный реґіон [[Евразія|Евразії]], являвущый собов Великый Степ уд низӱв [[Дунай|Дуная]] до [[Иртыш|Иртыша]] и уд Нижнёї [[Сырдарья|Сырдарьї]] и [[Крым|Крыма]] до [[Волзька Булґарія|Волзької Булґарії]]. За тым май пӱзно у XIII. сторочови быв за­воё­ваный [[Монґольска ріша|мон­ґо­ла­ми]] и во­йшов у [[Золота Орда|Улус Джучі]], утративши етнічноє значін, служив єдным из наимновань Золотої Орды<ref name="БРЭ" />. {{Заникла держава|názov=Дашт-і-Кыпчак|originálny názov=Dašt-i Qipčāq|originálny názov arabsky=دشت قبچاق|rok vzniku=1030|rok zániku=1224|po 1=Золота Орда|po 1 vlajka=Golden Horde flag 1339.svg|pred 1=Кімекы|pred 1 vlajka=Қимақтар.png|jazyky=Кыпчацькый язык, Куманськый язык|náboženstvo=[[Тенґріанство]] и [[Шаманізм]]|národnostné zloženie=Половці, Канґлы, Куманы, Кімекы и другі.|hlavné mesto=[[Сыґнак]]|mapa=Kypchak steppe 11-12.png|vlajka=Cumania Khanate flag.svg|štátne zriadenie=Конфедерація}} == Етимолоґія == Первый раз термін «Дашт-і-Кыпчак» стрічать ся у персидського автора Насіра Хосрова у XI. сторочови, коли кыпчакы (''половці''), прийдя их берегӱв Иртыша, из 1030. року стали северными сосідами Хорезма и заяли території нынішнёго [[Казахстан|Казахстана]], а упослідствови и степа [[Сѣверный Кавказ|Северного Кавказа]], Приазовля и Северного Причорноморя. Єдна из возможных версий этимологии возводит название «Дешт-и-Кипчак» к [[Перзьскый язык|персидскому]] словам ''Дешт'' — «большое поле», «огромная степь», и ''Кипчак'' — название одного из крупнейших тюркских племён — кипчак (в персидских и арабских источниках XI—XVI веков также упоминаются как ''Кибчак, Хихчак, Киччак, Кипчак, Хифчак''). == Діліня == Исторически сложилось деление Дешт-и-Кипчака на Западный и Восточный Кипчак с границей между ними по реке [[Волґа|Волга]] или Яик (ныне — Урал). Западный Кипчак в русских летописях получил название «Половецкая земля», а позднее также «<nowiki/>[[Дикое Поле|Дикое поле]]<nowiki/>»<ref>{{Cite web |url=https://old.bigenc.ru/domestic_history/text/1950866 |title=ДЕШТ-И-КИПЧАК • Большая российская энциклопедия - электронная версия |work=old.bigenc.ru |access-date=2023-05-22 |archivedate=2023-04-18 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20230418073416/https://old.bigenc.ru/domestic_history/text/1950866 }}</ref>. Дешт-и-Кипчак было частью самоназвания [[Крымськоє ханство|Крымского ханства]]{{Sfn|Домановский|2017}}. XVI–XVII веках под «Дешт-и-Кипчак» чаще понималась территория только Восточного Дешт-и-Кипчака. Позднее к ней стали применять названия «Туркестан» и «Казахстан»<ref name="БРЭ">{{БРЭ}}</ref>. == Історія == У зачаткови [[XI. стороча|XI. века]] с Алтайских гор пришли кыпчаки, вытеснив огузов, печенегов и другие народы из низовьев Сырдарьи и заставив их переселиться в Среднюю Азию и степи Северного Причерноморья. К этому времени они контролировали всю территорию [[Казахстан|Казахстана]] (за исключением территории Семиречье). Западная граница проходила по реке [[Волґа|Волге]], восточная граница проходила по реке Иртыш. И так в степях [[Казахстан|Казахстана]] от [[Волґа|Волги]] и до Иртыша была образована племенная [[конфедерация]] Дешт-и-Кипчак{{Жрідло|22|04|2026}}. В [[XIII. стороча|XIII веке]] степи Дешт-и-Кипчак были завоеваны войсками Чингисхана, основателя и первого правителя [[Монґольска ріша|Монгольской империи]], и он стал ядром [[Золота Орда|улуса Джучи]] то есть удельного, а позже и отдельного, самостоятельного государства [[Золота Орда|Золотой Орды]]. В начале XIV века в Золотой Орде, при хане Узбеке, государственной религией большей части Дешт-и-Кипчака стал [[Іслам|ислам]]. == Обывательство == У [[Середновік|Сериднёвікови]] на зимлях Дашт-і-Кыпчака образовувуть ся общности, ставші типирішньыми народами кыпчацької ґрупы языкӱв: татары, крымські татары, башкыры, [[Алтайцї|алтайци]], ногайци, казахы, кумыкы, каракалпакы, караїмы и крымчакы<ref>{{Cite web |url=https://old.bigenc.ru/ethnology/text/5685404 |title=КРЫМСКИЕ ТАТАРЫ • Большая российская энциклопедия - электронная версия |work=old.bigenc.ru |access-date=2023-09-09 |archivedate=2023-09-08 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20230908230129/https://old.bigenc.ru/ethnology/text/5685404 }}</ref>. Єдно из грубых казахськых племен Сериднёго жӱза носить наименованя кыпшак, што указує на общоє происхождіня и древнӱсть даного самоназваня тӱркӱв<ref>{{Cite web |url=https://www.krugosvet.ru/enc/istoriya/KIPCHAKI.html |title=КИПЧАКИ {{!}} Энциклопедия Кругосвет |language=ru |work=www.krugosvet.ru |access-date=2023-09-09 |archivedate=2019-04-26 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20190426183508/https://www.krugosvet.ru/enc/istoriya/KIPCHAKI.html }}</ref>. У Крымови до 1944. року дисять сел носило названу Кыпчак, што так иппен каже у бӱк общого происхождіня крымськых татар и другых тӱрцькых (кыпчацькых) народӱв<ref>{{Cite web |url=https://medeniye.org/node/718 |title=Проект восстановления исторической топонимии Крыма {{!}} Alem-i Medeniye |work=medeniye.org |access-date=2023-09-09 |archivedate=2019-12-10 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20191210122056/https://medeniye.org/node/718 }}</ref>. == Иппен позерайте == * Казахськый степ * Половці * Ногайськый степ * Золота Орда * Крымськоє Ханство == Література == * {{Статя|автор=[[Бейлис, Вольф Менделевич|Бейліс В.]]|год=1996|язык=uk}} * ''Гумилёв&amp;nbsp;Л.&amp;nbsp;Н.'' [http://gumilevica.kulichki.net/ARGS Древняя Русь и Великая Степь]. — М., 2006. * {{Книга |автор=[[Добролюбский, Андрей Олегович|Добролюбский А. О.]] |год=1986 }} * {{Книга |автор={{iw|Домановский, Андрей Николаевич|Домановский А. М.|uk|Домановський Андрій Миколайович}} |ответственный= |год=2017 |том=1 |isbn= |ref=Домановский }} * {{Книга |автор=[[Кудряшов, Константин Васильевич|Кудряшов К. В.]] |часть= |ответственный= |год=1948 |том= |isbn= |ref= }} * {{Книга |автор=[[Плетнёва, Светлана Александровна|Плетнёва С. А.]] |часть= |год=1982 |том= |isbn= |ref= }} * {{Книга |автор=[[Плетнёва, Светлана Александровна|Плетнёва С. А.]] |часть= |ответственный= |год=1990 |том= |isbn=5-02-009542-7 |ref= }} * ''Трепавлов&amp;nbsp;В.&amp;nbsp;В.'' [http://www.tataroved.ru/publicat/ulus.pdf#page=367 Этнотерриториальное деление Дешт-и-Кипчака в позднем средневековье (по материалам ногайско-русской дипломатической переписки)] // Источниковедение истории Улуса Джучи (Золотой Орды). От Калки до Астрахани. 1223—1556. — Казань, 2001. — С. 367—377. * [http://www.tataroved.ru/publicat/new/Turk_koch.pdf Тюркские кочевники Евразии (кимаки, кипчаки, половцы…): сборник статей]. — Казань: Ихлас; Институт истории им. Ш. Марджани АН РТ, 2013. — 228 с. == Удкликованя == [[Катеґорія:Половці]] [[Катеґорія:Казахстан]] [[Катеґорія:Степы]] [[Катеґорія:Ґеоґрафія Казазстана]] 0ndk274g5r87r3yzvl0u1ncc4smg0ma 165316 165315 2026-05-15T22:10:48Z Rue323 31002 165316 wikitext text/x-wiki '''Да́шт-і-Кыпча́к''', '''Вели́кый Кыпчак''', авадь '''Полови́цькый сте́п''', '''Кыпча́цькый сте́п'''<ref name="а" />, майпӱзно '''Тӱркеста́н'''<ref name="БРЭ" />, '''Казакста́н'''<ref name="БРЭ" />, у [[Западна Европа|Западнӱв Европі]] ― '''Кума́нія''' ({{Lang-fa|دشت قپچاق}} [<nowiki/>[[Транслітерація|dašt-i qipčāq]]] — історико-ґеоґрафічный реґіон [[Евразія|Евразії]], являвущый собов Великый Степ уд низӱв [[Дунай|Дуная]] до [[Иртыш|Иртыша]] и уд Нижнёї [[Сырдарья|Сырдарьї]] и [[Крым|Крыма]] до [[Волзька Булґарія|Волзької Булґарії]]. За тым май пӱзно у XIII. сторочови быв за­воё­ваный [[Монґольска ріша|мон­ґо­ла­ми]] и во­йшов у [[Золота Орда|Улус Джучі]], утративши етнічноє значін, служив єдным из наимновань Золотої Орды<ref name="БРЭ" />. {{Заникла держава|názov=Дашт-і-Кыпчак|originálny názov=Dašt-i Qipčāq|originálny názov arabsky=دشت قبچاق|rok vzniku=1030|rok zániku=1224|po 1=Золота Орда|po 1 vlajka=Golden Horde flag 1339.svg|pred 1=Кімекы|pred 1 vlajka=Қимақтар.png|jazyky=Кыпчацькый язык, Куманськый язык|náboženstvo=[[Тенґріанство]] и [[Шаманізм]]|národnostné zloženie=Половці, Канґлы, Куманы, Кімекы и другі.|hlavné mesto=[[Сыґнак]]|mapa=Kypchak steppe 11-12.png|vlajka=Cumania Khanate flag.svg|štátne zriadenie=Конфедерація}} == Етимолоґія == Первый раз термін «Дашт-і-Кыпчак» стрічать ся у персидського автора Насіра Хосрова у XI. сторочови, коли кыпчакы (''половці''), прийдя их берегӱв Иртыша, из 1030. року стали северными сосідами Хорезма и заяли території нынішнёго [[Казахстан|Казахстана]], а упослідствови и степа [[Сѣверный Кавказ|Северного Кавказа]], Приазовля и Северного Причорноморя. Єдна из годных верзій етимолоґії возводить назву «Дашт-і-Кыпчак» ид [[Перзьскый язык|персидському]] словови ''Дашт'' — «великоє поле», «огромный степ», и ''Кыпчак'' — назва єдного из майвеликых тӱрцькых племен — кыпчак (у персидськых и арабськых жрідлає XI—XV.I вікӱв так иппен споминавуть ся ге Кыбчак'', Хіхчак, Кыччак, Кіпчак, Хіфчак''). == Діліня == Історично склало ся діліня Дашт-і-Кыпчака на Западный и Выходный Кыпчак из границёв миже ними по ріці [[Волґа]], вадь Яїк (ныні — Урал). Западный Кыпчак у руськых літописях одержав назву «Половицька зимля», а потӱм пак и «<nowiki/>[[Дикое Поле|Дикое поле]]<nowiki/>»<ref>{{Cite web |url=https://old.bigenc.ru/domestic_history/text/1950866 |title=ДЕШТ-И-КИПЧАК • Большая российская энциклопедия - электронная версия |work=old.bigenc.ru |access-date=2023-05-22 |archivedate=2023-04-18 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20230418073416/https://old.bigenc.ru/domestic_history/text/1950866 }}</ref>. Дашт-і-Кыпчак было част4в самоназаня [[Крымськоє ханство|Крымського ханства]]{{Sfn|Домановский|2017}}. У XVI–XVII. віках пуд «Дашт-і-Кыпчак» май часто розуміло ся територія лиш Выходного Дашт-і-Кыпчака. Потӱм ид ньӱв стали приміняти назвы «Тӱркестан» и «Казакстан»<ref name="БРЭ">{{БРЭ}}</ref>. == Історія == У зачаткови [[XI. стороча|XI. века]] с Алтайськых гӱр прийшли кыпчакы, утіснивши оґузӱв, печенігӱв и другі народы из низӱв Сырдарьї и заставивши их переселити ся у Серидню Азію и степы Северного Причорноморя. Ид этому времени они контролировали всю территорию [[Казахстан|Казахстана]] (за исключением территории Семиречье). Западная граница проходила по реке [[Волґа|Волге]], восточная граница проходила по реке Иртыш. И так в степях [[Казахстан|Казахстана]] от [[Волґа|Волги]] и до Иртыша была образована племенная [[конфедерация]] Дешт-и-Кипчак{{Жрідло|22|04|2026}}. В [[XIII. стороча|XIII веке]] степи Дешт-и-Кипчак были завоеваны войсками Чингисхана, основателя и первого правителя [[Монґольска ріша|Монгольской империи]], и он стал ядром [[Золота Орда|улуса Джучи]] то есть удельного, а позже и отдельного, самостоятельного государства [[Золота Орда|Золотой Орды]]. В начале XIV века в Золотой Орде, при хане Узбеке, государственной религией большей части Дешт-и-Кипчака стал [[Іслам|ислам]]. == Обывательство == У [[Середновік|Сериднёвікови]] на зимлях Дашт-і-Кыпчака образовувуть ся общности, ставші типирішньыми народами кыпчацької ґрупы языкӱв: татары, крымські татары, башкыры, [[Алтайцї|алтайци]], ногайци, казахы, кумыкы, каракалпакы, караїмы и крымчакы<ref>{{Cite web |url=https://old.bigenc.ru/ethnology/text/5685404 |title=КРЫМСКИЕ ТАТАРЫ • Большая российская энциклопедия - электронная версия |work=old.bigenc.ru |access-date=2023-09-09 |archivedate=2023-09-08 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20230908230129/https://old.bigenc.ru/ethnology/text/5685404 }}</ref>. Єдно из грубых казахськых племен Сериднёго жӱза носить наименованя кыпшак, што указує на общоє происхождіня и древнӱсть даного самоназваня тӱркӱв<ref>{{Cite web |url=https://www.krugosvet.ru/enc/istoriya/KIPCHAKI.html |title=КИПЧАКИ {{!}} Энциклопедия Кругосвет |language=ru |work=www.krugosvet.ru |access-date=2023-09-09 |archivedate=2019-04-26 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20190426183508/https://www.krugosvet.ru/enc/istoriya/KIPCHAKI.html }}</ref>. У Крымови до 1944. року дисять сел носило названу Кыпчак, што так иппен каже у бӱк общого происхождіня крымськых татар и другых тӱрцькых (кыпчацькых) народӱв<ref>{{Cite web |url=https://medeniye.org/node/718 |title=Проект восстановления исторической топонимии Крыма {{!}} Alem-i Medeniye |work=medeniye.org |access-date=2023-09-09 |archivedate=2019-12-10 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20191210122056/https://medeniye.org/node/718 }}</ref>. == Иппен позерайте == * Казахськый степ * Половці * Ногайськый степ * Золота Орда * Крымськоє Ханство == Література == * {{Статя|автор=[[Бейлис, Вольф Менделевич|Бейліс В.]]|год=1996|язык=uk}} * ''Гумилёв&amp;nbsp;Л.&amp;nbsp;Н.'' [http://gumilevica.kulichki.net/ARGS Древняя Русь и Великая Степь]. — М., 2006. * {{Книга |автор=[[Добролюбский, Андрей Олегович|Добролюбский А. О.]] |год=1986 }} * {{Книга |автор={{iw|Домановский, Андрей Николаевич|Домановский А. М.|uk|Домановський Андрій Миколайович}} |ответственный= |год=2017 |том=1 |isbn= |ref=Домановский }} * {{Книга |автор=[[Кудряшов, Константин Васильевич|Кудряшов К. В.]] |часть= |ответственный= |год=1948 |том= |isbn= |ref= }} * {{Книга |автор=[[Плетнёва, Светлана Александровна|Плетнёва С. А.]] |часть= |год=1982 |том= |isbn= |ref= }} * {{Книга |автор=[[Плетнёва, Светлана Александровна|Плетнёва С. А.]] |часть= |ответственный= |год=1990 |том= |isbn=5-02-009542-7 |ref= }} * ''Трепавлов&amp;nbsp;В.&amp;nbsp;В.'' [http://www.tataroved.ru/publicat/ulus.pdf#page=367 Этнотерриториальное деление Дешт-и-Кипчака в позднем средневековье (по материалам ногайско-русской дипломатической переписки)] // Источниковедение истории Улуса Джучи (Золотой Орды). От Калки до Астрахани. 1223—1556. — Казань, 2001. — С. 367—377. * [http://www.tataroved.ru/publicat/new/Turk_koch.pdf Тюркские кочевники Евразии (кимаки, кипчаки, половцы…): сборник статей]. — Казань: Ихлас; Институт истории им. Ш. Марджани АН РТ, 2013. — 228 с. == Удкликованя == [[Катеґорія:Половці]] [[Катеґорія:Казахстан]] [[Катеґорія:Степы]] [[Катеґорія:Ґеоґрафія Казазстана]] 65sd0x1lnm39vyrx8ecs0u4bzu3lmxs 165317 165316 2026-05-15T22:17:27Z Rue323 31002 165317 wikitext text/x-wiki '''Да́шт-і-Кыпча́к''', '''Вели́кый Кыпчак''', авадь '''Полови́цькый сте́п''', '''Кыпча́цькый сте́п'''<ref name="а" />, майпӱзно '''Тӱркеста́н'''<ref name="БРЭ" />, '''Казакста́н'''<ref name="БРЭ" />, у [[Западна Европа|Западнӱв Европі]] ― '''Кума́нія''' ({{Lang-fa|دشت قپچاق}} [<nowiki/>[[Транслітерація|dašt-i qipčāq]]] — історико-ґеоґрафічный реґіон [[Евразія|Евразії]], являвущый собов Великый Степ уд низӱв [[Дунай|Дуная]] до [[Иртыш|Иртыша]] и уд Нижнёї [[Сырдарья|Сырдарьї]] и [[Крым|Крыма]] до [[Волзька Булґарія|Волзької Булґарії]]. За тым май пӱзно у XIII. сторочови быв за­воё­ваный [[Монґольска ріша|мон­ґо­ла­ми]] и во­йшов у [[Золота Орда|Улус Джучі]], утративши етнічноє значін, служив єдным из наимновань Золотої Орды<ref name="БРЭ" />. {{Заникла держава|názov=Дашт-і-Кыпчак|originálny názov=Dašt-i Qipčāq|originálny názov arabsky=دشت قبچاق|rok vzniku=1030|rok zániku=1224|po 1=Золота Орда|po 1 vlajka=Golden Horde flag 1339.svg|pred 1=Кімекы|pred 1 vlajka=Қимақтар.png|jazyky=Кыпчацькый язык, Куманськый язык|náboženstvo=[[Тенґріанство]] и [[Шаманізм]]|národnostné zloženie=Половці, Канґлы, Куманы, Кімекы и другі.|hlavné mesto=[[Сыґнак]]|mapa=Kypchak steppe 11-12.png|vlajka=Cumania Khanate flag.svg|štátne zriadenie=Конфедерація}} == Етимолоґія == Первый раз термін «Дашт-і-Кыпчак» стрічать ся у персидського автора Насіра Хосрова у XI. сторочови, коли кыпчакы (''половці''), прийдя их берегӱв Иртыша, из 1030. року стали северными сосідами Хорезма и заяли території нынішнёго [[Казахстан|Казахстана]], а упослідствови и степа [[Сѣверный Кавказ|Северного Кавказа]], Приазовля и Северного Причорноморя. Єдна из годных верзій етимолоґії возводить назву «Дашт-і-Кыпчак» ид [[Перзьскый язык|персидському]] словови ''Дашт'' — «великоє поле», «огромный степ», и ''Кыпчак'' — назва єдного из майвеликых тӱрцькых племен — кыпчак (у персидськых и арабськых жрідлає XI—XV.I вікӱв так иппен споминавуть ся ге Кыбчак'', Хіхчак, Кыччак, Кіпчак, Хіфчак''). == Діліня == Історично склало ся діліня Дашт-і-Кыпчака на Западный и Выходный Кыпчак из границёв миже ними по ріці [[Волґа]], вадь Яїк (ныні — Урал). Западный Кыпчак у руськых літописях одержав назву «Половицька зимля», а потӱм пак и «<nowiki/>[[Дикое Поле|Дикое поле]]<nowiki/>»<ref>{{Cite web |url=https://old.bigenc.ru/domestic_history/text/1950866 |title=ДЕШТ-И-КИПЧАК • Большая российская энциклопедия - электронная версия |work=old.bigenc.ru |access-date=2023-05-22 |archivedate=2023-04-18 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20230418073416/https://old.bigenc.ru/domestic_history/text/1950866 }}</ref>. Дашт-і-Кыпчак было частёв самоназаня [[Крымськоє ханство|Крымського ханства]]{{Sfn|Домановский|2017}}. У XVI–XVII. віках пуд «Дашт-і-Кыпчак» май часто розуміло ся територія лиш Выходного Дашт-і-Кыпчака. Потӱм ид ньӱв стали приміняти назвы «Тӱркестан» и «Казакстан»<ref name="БРЭ">{{БРЭ}}</ref>. == Історія == У зачаткови [[XI. стороча|XI. века]] с Алтайськых гӱр прийшли кыпчакы, утіснивши оґузӱв, печенігӱв и другі народы из низӱв Сырдарьї и заставивши их переселити ся у Серидню Азію и степы Северного Причорноморя. Ид сёму часови они контроловали цілу територію [[Казахстан|Казахстана]] (за изъятком території [[Семиріча]]). Западна границя проходила по ріці [[Волґа|Волзі]], выходна границя проходила по ріці [[Иртыш]]. И так у степах [[Казахстан|Казахстана]] уд [[Волґа|Волґы]] и до Иртыша была образована племінна [[конфедерация|конфедерація]] Дашт-і-Кыпчак. У [[XIII. стороча|XIII. сторочови]] степы Дашт-і-Кыпчака были завоёвані вӱйськами [[Чінґізхан|Чінґізхана]], основатиля и первого правитиля [[Монґольска ріша|Монґольської имперії]], и овӱн став ядром [[Золота Орда|улуса Джучі]] то є удільної, а потӱм и уддільної, самостойної державы [[Золота Орда|Золотої Орды]]. На зачаткови [[XIV. стороча|XIV]]. стороча у [[Золота Орда|Золотӱв Орді]], при ханови Узбекови, державныв реліґіёв бӱлшої части Дашт-і-Кыпчака став [[Іслам|ислам]]. == Обывательство == У [[Середновік|Сериднёвікови]] на зимлях Дашт-і-Кыпчака образовувуть ся общности, ставші типирішньыми народами кыпчацької ґрупы языкӱв: татары, крымські татары, башкыры, [[Алтайцї|алтайци]], ногайци, казахы, кумыкы, каракалпакы, караїмы и крымчакы<ref>{{Cite web |url=https://old.bigenc.ru/ethnology/text/5685404 |title=КРЫМСКИЕ ТАТАРЫ • Большая российская энциклопедия - электронная версия |work=old.bigenc.ru |access-date=2023-09-09 |archivedate=2023-09-08 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20230908230129/https://old.bigenc.ru/ethnology/text/5685404 }}</ref>. Єдно из грубых казахськых племен Сериднёго жӱза носить наименованя кыпшак, што указує на общоє происхождіня и древнӱсть даного самоназваня тӱркӱв<ref>{{Cite web |url=https://www.krugosvet.ru/enc/istoriya/KIPCHAKI.html |title=КИПЧАКИ {{!}} Энциклопедия Кругосвет |language=ru |work=www.krugosvet.ru |access-date=2023-09-09 |archivedate=2019-04-26 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20190426183508/https://www.krugosvet.ru/enc/istoriya/KIPCHAKI.html }}</ref>. У Крымови до 1944. року дисять сел носило названу Кыпчак, што так иппен каже у бӱк общого происхождіня крымськых татар и другых тӱрцькых (кыпчацькых) народӱв<ref>{{Cite web |url=https://medeniye.org/node/718 |title=Проект восстановления исторической топонимии Крыма {{!}} Alem-i Medeniye |work=medeniye.org |access-date=2023-09-09 |archivedate=2019-12-10 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20191210122056/https://medeniye.org/node/718 }}</ref>. == Иппен позерайте == * [[Казахськый степ]] * [[Половці]] * [[Ногайськый степ]] * [[Золота Орда]] * [[Крымськоє ханство|Крымськоє Ханство]] == Література == * {{Статя|автор=[[Бейлис, Вольф Менделевич|Бейліс В.]]|год=1996|язык=uk}} * ''Гумилёв&amp;nbsp;Л.&amp;nbsp;Н.'' [http://gumilevica.kulichki.net/ARGS Древняя Русь и Великая Степь]. — М., 2006. * {{Книга |автор=[[Добролюбский, Андрей Олегович|Добролюбский А. О.]] |год=1986 }} * {{Книга |автор={{iw|Домановский, Андрей Николаевич|Домановский А. М.|uk|Домановський Андрій Миколайович}} |ответственный= |год=2017 |том=1 |isbn= |ref=Домановский }} * {{Книга |автор=[[Кудряшов, Константин Васильевич|Кудряшов К. В.]] |часть= |ответственный= |год=1948 |том= |isbn= |ref= }} * {{Книга |автор=[[Плетнёва, Светлана Александровна|Плетнёва С. А.]] |часть= |год=1982 |том= |isbn= |ref= }} * {{Книга |автор=[[Плетнёва, Светлана Александровна|Плетнёва С. А.]] |часть= |ответственный= |год=1990 |том= |isbn=5-02-009542-7 |ref= }} * ''Трепавлов&amp;nbsp;В.&amp;nbsp;В.'' [http://www.tataroved.ru/publicat/ulus.pdf#page=367 Этнотерриториальное деление Дешт-и-Кипчака в позднем средневековье (по материалам ногайско-русской дипломатической переписки)] // Источниковедение истории Улуса Джучи (Золотой Орды). От Калки до Астрахани. 1223—1556. — Казань, 2001. — С. 367—377. * [http://www.tataroved.ru/publicat/new/Turk_koch.pdf Тюркские кочевники Евразии (кимаки, кипчаки, половцы…): сборник статей]. — Казань: Ихлас; Институт истории им. Ш. Марджани АН РТ, 2013. — 228 с. == Удкликованя == [[Катеґорія:Половці]] [[Катеґорія:Казахстан]] [[Катеґорія:Степы]] [[Катеґорія:Ґеоґрафія Казазстана]] gt3nj6ktyukkcewlttsrr2katcvb1lw 0 24503 165319 2026-05-16T07:32:15Z Rue323 31002 Створено шляхом перекладу сторінки «[[:ru:Special:Redirect/revision/152227416|Сакзь]]» 165319 wikitext text/x-wiki '''Са́кз''' (умер пӱсля 1081. року*) — половицькый хан, брат Багубарса (вадь Бегубарса) (согласно Лаврентьйӱвськӱв літописи) и хана Ясіня, стрый хана Боняка и дакӱлкых изнамых ханӱв. == Етимолоґія имени == Ге мінімум дакӱлко исслідоватильӱв (Федоров-Давыдов, Баскаков) возводять имня Сакз ид тӱрцькому sägiz/sekiz — числовникови «вӱсьӱм», «восьмый»<ref>{{Статя|автор=Я. В. Пилипчук|год=2016|язык=uk|тип=|том=|номер=|issn=}}</ref><ref>{{Статя|автор=Arman Beisenov|язык=en}}</ref>. == Біоґрафія == Изнамо, ож у нёго были два браты Ясінь и Бегубарс. Участник русько-половицькых войн. Миже 1080 и 1082. роками половці напали на дружину Володимира Мономаха, воякы удослали обозы из оружиём у варош [[Прилукы]], но прӱйшовши у варош и вооруживши ся руські воякы атаковали врагӱв и побідили. На слідувущый динь руські дружины напали на половцьӱв и розгромили их. У битці умерло 900 половцьӱв, а у плен попав Ясінь и ёго брат Сакз<ref>{{Cite web |url=http://old-ru.ru/02-1.html |title=Поучение Владимира Мономаха |access-date=2020-11-02 |archivedate=2020-07-24 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20200724002556/http://old-ru.ru/02-1.html }}</ref>. Далша судьба неизнама. == Удкликованя == [[Катеґорія:Родили ся XI. стороча]] [[Катеґорія:Половці]] [[Катеґорія:Половицькі ханы]] 6izfclou796gn2ocjlj3asgn07dq329 165320 165319 2026-05-16T07:34:25Z Rue323 31002 165320 wikitext text/x-wiki '''Са́кз''' (умер пӱсля [[1081]]. року*) — [[Половці|половицькый]] [[хан]], брат [[Багубарс|Багубарса]] (вадь Бегубарса) (согласно [[Лаврентьевская летопись|Лаврентьйӱвськӱв літописи]]) и [[Ясінь (хан)|хана Ясіня]], стрый хана [[Боняк (хан)|Боняка]] и дакӱлкых изнамых [[Хан|ханӱв]]. == Етимолоґія имени == Ге мінімум дакӱлко исслідоватильӱв (Федоров-Давыдов, Баскаков) возводять имня Сакз ид [[Тӱркы|тӱрцькому]] sägiz/sekiz — [[Чісловникы|числовникови]] «вӱсьӱм», «восьмый»<ref>{{Статя|автор=Я. В. Пилипчук|год=2016|язык=uk|тип=|том=|номер=|issn=}}</ref><ref>{{Статя|автор=Arman Beisenov|язык=en}}</ref>. == Біоґрафія == Изнамо, ож у нёго были два браты Ясінь и Бегубарс. Участник русько-половицькых войн. Миже [[1080]] и [[1082]]. роками половці напали на дружину [[Володимир Мономах|Володимира Мономаха]], воякы удослали обозы из оружиём у [[Місто|варош]] [[Прилукы]], но прӱйшовши у варош и вооруживши ся руські воякы атаковали врагӱв и побідили. На слідувущый динь руські дружины напали на половцьӱв и розгромили их. У битці умерло 900 половцьӱв, а у плен попав Ясінь и ёго брат Сакз<ref>{{Cite web |url=http://old-ru.ru/02-1.html |title=Поучение Владимира Мономаха |access-date=2020-11-02 |archivedate=2020-07-24 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20200724002556/http://old-ru.ru/02-1.html }}</ref>. Далша судьба неизнама. == Удкликованя == [[Катеґорія:Родили ся XI. стороча]] [[Катеґорія:Половці]] [[Катеґорія:Половицькі ханы]] 26ehc2mzeuf5oag39scbzup8qneuq46 165321 165320 2026-05-16T07:35:55Z Rue323 31002 165321 wikitext text/x-wiki '''Са́кз''' (умер пӱсля [[1081]]. року*) — [[Половці|половицькый]] [[хан]], брат [[Багубарс|Багубарса]] (вадь Бегубарса) (согласно [[Лаврентьевская летопись|Лаврентьйӱвськӱв літописи]]) и [[Ясінь (хан)|хана Ясіня]], стрый хана [[Боняк (хан)|Боняка]] и дакӱлкых изнамых [[Хан|ханӱв]]. {{Особа|Мѣсто_роджѣня=[[Дашт-і-Кыпчак]]|Чинность=Хан|Уроджѣня=XI. стороча|Мѣсто_смерти=[[Русь]]}} == Етимолоґія имени == Ге мінімум дакӱлко исслідоватильӱв (Федоров-Давыдов, Баскаков) возводять имня Сакз ид [[Тӱркы|тӱрцькому]] sägiz/sekiz — [[Чісловникы|числовникови]] «вӱсьӱм», «восьмый»<ref>{{Статя|автор=Я. В. Пилипчук|год=2016|язык=uk|тип=|том=|номер=|issn=}}</ref><ref>{{Статя|автор=Arman Beisenov|язык=en}}</ref>. == Біоґрафія == Изнамо, ож у нёго были два браты Ясінь и Бегубарс. Участник русько-половицькых войн. Миже [[1080]] и [[1082]]. роками половці напали на дружину [[Володимир Мономах|Володимира Мономаха]], воякы удослали обозы из оружиём у [[Місто|варош]] [[Прилукы]], но прӱйшовши у варош и вооруживши ся руські воякы атаковали врагӱв и побідили. На слідувущый динь руські дружины напали на половцьӱв и розгромили их. У битці умерло 900 половцьӱв, а у плен попав Ясінь и ёго брат Сакз<ref>{{Cite web |url=http://old-ru.ru/02-1.html |title=Поучение Владимира Мономаха |access-date=2020-11-02 |archivedate=2020-07-24 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20200724002556/http://old-ru.ru/02-1.html }}</ref>. Далша судьба неизнама. == Удкликованя == [[Катеґорія:Родили ся XI. стороча]] [[Катеґорія:Половці]] [[Катеґорія:Половицькі ханы]] il8kiddwx2h1l2wguwg8w0w9sdcdewt 165322 165321 2026-05-16T07:36:28Z Rue323 31002 165322 wikitext text/x-wiki '''Са́кз''' (умер пӱсля [[1081]]. року*) — [[Половці|половицькый]] [[хан]], брат [[Багубарс|Багубарса]] (вадь Бегубарса) (согласно [[Лаврентьевская летопись|Лаврентьйӱвськӱв літописи]]) и [[Ясінь (хан)|хана Ясіня]], стрый хана [[Боняк (хан)|Боняка]] и дакӱлкых изнамых [[Хан|ханӱв]]. {{Особа|Мѣсто_роджѣня=[[Дашт-і-Кыпчак]]|Чинность=Хан|Уроджѣня=XI. стороча|Мѣсто_смерти=[[Русь]]|Упокоеня=По 1082. році}} == Етимолоґія имени == Ге мінімум дакӱлко исслідоватильӱв (Федоров-Давыдов, Баскаков) возводять имня Сакз ид [[Тӱркы|тӱрцькому]] sägiz/sekiz — [[Чісловникы|числовникови]] «вӱсьӱм», «восьмый»<ref>{{Статя|автор=Я. В. Пилипчук|год=2016|язык=uk|тип=|том=|номер=|issn=}}</ref><ref>{{Статя|автор=Arman Beisenov|язык=en}}</ref>. == Біоґрафія == Изнамо, ож у нёго были два браты Ясінь и Бегубарс. Участник русько-половицькых войн. Миже [[1080]] и [[1082]]. роками половці напали на дружину [[Володимир Мономах|Володимира Мономаха]], воякы удослали обозы из оружиём у [[Місто|варош]] [[Прилукы]], но прӱйшовши у варош и вооруживши ся руські воякы атаковали врагӱв и побідили. На слідувущый динь руські дружины напали на половцьӱв и розгромили их. У битці умерло 900 половцьӱв, а у плен попав Ясінь и ёго брат Сакз<ref>{{Cite web |url=http://old-ru.ru/02-1.html |title=Поучение Владимира Мономаха |access-date=2020-11-02 |archivedate=2020-07-24 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20200724002556/http://old-ru.ru/02-1.html }}</ref>. Далша судьба неизнама. == Удкликованя == [[Катеґорія:Родили ся XI. стороча]] [[Катеґорія:Половці]] [[Катеґорія:Половицькі ханы]] i7iiwakyvfofg23r3nt9ptuq6jh8orz 165323 165322 2026-05-16T07:37:31Z Rue323 31002 165323 wikitext text/x-wiki '''Са́кз''' (умер пӱсля [[1082]]. року*) — [[Половці|половицькый]] [[хан]], брат [[Багубарс|Багубарса]] (вадь Бегубарса) (согласно [[Лаврентьевская летопись|Лаврентьйӱвськӱв літописи]]) и [[Ясінь (хан)|хана Ясіня]], стрый хана [[Боняк (хан)|Боняка]] и дакӱлкых изнамых [[Хан|ханӱв]]. {{Особа|Мѣсто_роджѣня=[[Дашт-і-Кыпчак]]|Чинность=Хан|Уроджѣня=XI. стороча|Мѣсто_смерти=[[Русь]]|Упокоеня=По 1082. році}} == Етимолоґія имени == Ге мінімум дакӱлко исслідоватильӱв (Федоров-Давыдов, Баскаков) возводять имня Сакз ид [[Тӱркы|тӱрцькому]] sägiz/sekiz — [[Чісловникы|числовникови]] «вӱсьӱм», «восьмый»<ref>{{Статя|автор=Я. В. Пилипчук|год=2016|язык=uk|тип=|том=|номер=|issn=}}</ref><ref>{{Статя|автор=Arman Beisenov|язык=en}}</ref>. == Біоґрафія == Изнамо, ож у нёго были два браты Ясінь и Бегубарс. Участник русько-половицькых войн. Миже [[1080]] и [[1082]]. роками половці напали на дружину [[Володимир Мономах|Володимира Мономаха]], воякы удослали обозы из оружиём у [[Місто|варош]] [[Прилукы]], но прӱйшовши у варош и вооруживши ся руські воякы атаковали врагӱв и побідили. На слідувущый динь руські дружины напали на половцьӱв и розгромили их. У битці умерло 900 половцьӱв, а у плен попав Ясінь и ёго брат Сакз<ref>{{Cite web |url=http://old-ru.ru/02-1.html |title=Поучение Владимира Мономаха |access-date=2020-11-02 |archivedate=2020-07-24 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20200724002556/http://old-ru.ru/02-1.html }}</ref>. Далша судьба неизнама. == Удкликованя == [[Катеґорія:Родили ся XI. стороча]] [[Катеґорія:Половці]] [[Катеґорія:Половицькі ханы]] in7vm4k86qtl5sfara5p69eu5nv5toj 165324 165323 2026-05-16T08:35:16Z Halajkovič 33393 165324 wikitext text/x-wiki {{Особа |Мѣсто_роджѣня=[[Дашт-і-Кыпчак]] |Чинность=Хан |Уроджѣня=XI. стороча |Мѣсто_смерти=[[Русь]] |Упокоеня=По 1082. році }} '''Са́кз''' (умер пӱсля [[1082]]. року*) — [[Половці|половицькый]] [[хан]], брат [[Багубарс|Багубарса]] (вадь Бегубарса) (согласно [[Лаврентьевская летопись|Лаврентьйӱвськӱв літописи]]) и [[Ясінь (хан)|хана Ясіня]], стрый хана [[Боняк (хан)|Боняка]] и дакӱлкых изнамых [[Хан|ханӱв]]. == Етимолоґія имени == Ге мінімум дакӱлко исслідоватильӱв (Федоров-Давыдов, Баскаков) возводять имня Сакз ид [[Тӱркы|тӱрцькому]] sägiz/sekiz — [[Чісловникы|числовникови]] «вӱсьӱм», «восьмый»<ref>{{Статя|одказ=https://sefer.ru/Хазарский%20альманах%2014.pdf|автор=Я. В. Пилипчук|тітул=Імена кипчаків у європейських джерелах|год=2016|язык=uk|издание=|тип=|месяц=|число=|том=|номер=|сторінкы=188|issn=|archive-date=2020-11-29|archive-url=https://web.archive.org/web/20201129040558/https://www.sefer.ru/%D0%A5%D0%B0%D0%B7%D0%B0%D1%80%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B9%20%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%B0%D1%85%2014.pdf}}</ref><ref>{{Статя|одказ=https://www.academia.edu/35690594/%D0%90%D1%80%D1%85%D0%B5%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D0%B8%D1%87%D0%B5%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%B5_%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%BB%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D0%B5_%D0%A6%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%9A%D0%B0%D0%B7%D0%B0%D1%85%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%B0_%D0%B8%D0%B7%D1%83%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B5_%D0%B8_%D1%81%D0%BE%D1%85%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B5_%D0%A1%D0%B1_%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B9_2_%D1%82%D0%BE%D0%BC_%D0%90%D0%BB%D0%BC%D0%B0%D1%82%D1%8B_2017|автор=Arman Beisenov|тітул=Археологическое наследие Центрального Казахстана: изучение и сохранение. Сб. статей. 2 том. Алматы. 2017.|язык=en|archive-date=2022-05-17|archive-url=https://web.archive.org/web/20220517122413/https://www.academia.edu/35690594/%D0%90%D1%80%D1%85%D0%B5%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D0%B8%D1%87%D0%B5%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%B5_%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%BB%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D0%B5_%D0%A6%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%9A%D0%B0%D0%B7%D0%B0%D1%85%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%B0_%D0%B8%D0%B7%D1%83%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B5_%D0%B8_%D1%81%D0%BE%D1%85%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B5_%D0%A1%D0%B1_%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B9_2_%D1%82%D0%BE%D0%BC_%D0%90%D0%BB%D0%BC%D0%B0%D1%82%D1%8B_2017|url-status=live}}</ref>. == Біоґрафія == Изнамо, ож у нёго были два браты Ясінь и Бегубарс. Участник русько-половицькых войн. Миже [[1080]] и [[1082]]. <ref>{{Статя|одказ=https://cyberleninka.ru/article/n/letopisnaya-statya-6590-1082-g-v-povesti-vremennyh-let|автор=Досаев А. С.|тітул=Летописная статья 6590 (1082) г. В «Повести временных лет»|год=2007|выдавательство=Вестник Нижегородского университета им. Н.И. Лобачевского|выпуск=2|issn=1993-1778|archive-date=2020-03-26|archive-url=https://web.archive.org/web/20200326054539/https://cyberleninka.ru/article/n/letopisnaya-statya-6590-1082-g-v-povesti-vremennyh-let}}</ref><ref>{{ref-ru}} Сам Мономах относил это событие к 1080 году, но его поучение было написано более чем через 30 лет после описываемых событий, и в него могли закрасться ошибки.</ref> роками половці напали на дружину [[Володимир Мономах|Володимира Мономаха]], воякы удослали обозы из оружиём у [[Місто|варош]] [[Прилукы]], но прӱйшовши у варош и вооруживши ся руські воякы атаковали врагӱв и побідили. На слідувущый динь руські дружины напали на половцьӱв и розгромили их. У битці умерло 900 половцьӱв, а у плен попав Ясінь и ёго брат Сакз<ref>{{Cite web |url=http://old-ru.ru/02-1.html |title=Поучение Владимира Мономаха |access-date=2020-11-02 |archive-date=2020-07-24 |archive-url=https://web.archive.org/web/20200724002556/http://old-ru.ru/02-1.html |url-status=live }}</ref><ref>{{cite news|title=Битва под Прилуками и Белой Вежей в 1084 г.|url=http://ruhistor.ru/history_rur_vsevolod_war03.html|access-date=2020-11-02|archive-date=2020-10-26|archive-url=https://web.archive.org/web/20201026075748/https://ruhistor.ru/history_rur_vsevolod_war03.html}}</ref>. Далша судьба неизнама. == Удкликованя == {{референції}} [[Катеґорія:Родили ся XI. стороча]] [[Катеґорія:Половці]] [[Катеґорія:Половицькі ханы]] 5k6894ey4nfdozle6n43hr1ab0gbtzy