Анрі Матісс

<mediawiki xmlns="http://www.mediawiki.org/xml/export-0.11/" xmlns:xsi="http://www.w3.org/2001/XMLSchema-instance" xsi:schemaLocation="http://www.mediawiki.org/xml/export-0.11/ http://www.mediawiki.org/xml/export-0.11.xsd" version="0.11" xml:lang="rue">
  <siteinfo>
    <sitename>Вікіпедія</sitename>
    <dbname>ruewiki</dbname>
    <base>https://rue.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0</base>
    <generator>MediaWiki 1.47.0-wmf.2</generator>
    <case>first-letter</case>
    <namespaces>
      <namespace key="-2" case="first-letter">Медіа</namespace>
      <namespace key="-1" case="first-letter">Шпеціална</namespace>
      <namespace key="0" case="first-letter" />
      <namespace key="1" case="first-letter">Діскузія</namespace>
      <namespace key="2" case="first-letter">Хоснователь</namespace>
      <namespace key="3" case="first-letter">Діскузія з хоснователём</namespace>
      <namespace key="4" case="first-letter">Вікіпедія</namespace>
      <namespace key="5" case="first-letter">Діскузія ку Вікіпедії</namespace>
      <namespace key="6" case="first-letter">Файл</namespace>
      <namespace key="7" case="first-letter">Діскузія ку файлу</namespace>
      <namespace key="8" case="first-letter">MediaWiki</namespace>
      <namespace key="9" case="first-letter">Діскузія ку MediaWiki</namespace>
      <namespace key="10" case="first-letter">Шаблона</namespace>
      <namespace key="11" case="first-letter">Діскузія ку шаблонї</namespace>
      <namespace key="12" case="first-letter">Поміч</namespace>
      <namespace key="13" case="first-letter">Діскузія ку помочі</namespace>
      <namespace key="14" case="first-letter">Катеґорія</namespace>
      <namespace key="15" case="first-letter">Діскузія ку катеґорії</namespace>
      <namespace key="710" case="first-letter">TimedText</namespace>
      <namespace key="711" case="first-letter">TimedText talk</namespace>
      <namespace key="828" case="first-letter">Модуль</namespace>
      <namespace key="829" case="first-letter">Обговорення модуля</namespace>
      <namespace key="1728" case="first-letter">Подія</namespace>
      <namespace key="1729" case="first-letter">Обговорення події</namespace>
    </namespaces>
  </siteinfo>
  <page>
    <title>Анрі Матісс</title>
    <ns>0</ns>
    <id>449</id>
    <revision>
      <id>165351</id>
      <parentid>139658</parentid>
      <timestamp>2026-05-17T09:35:42Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>JackyM59</username>
        <id>36003</id>
      </contributor>
      <comment>Добавлены фотографии</comment>
      <origin>165351</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1085" sha1="j8cej6n33xfexs01q4zc94cd5uustt5" xml:space="preserve">{{особа}}
'''Анрі Матісс''' ([[31. децембер|31. децембра]] [[1869]]&amp;nbsp;— [[3. новембер|3. новембра]] [[1954]]) быв [[Французы|французькый]] [[умелець]], прославленый своёв працов з [[фарба]]ми і своїм брілантным креслярскым уменём. Занимав ся креслїнём, творбов умелецькых прес і [[скулптура|скулптуров]], найвеце але малёвав. Матісс є єдным з найзнамішых умелцїв [[20. стороча]].
[[Файл:Odalisque à la culotte rouge d'Henri Matisse.jpg|центр|міні|Odalisque à la culotte rouge]]

== Референції ==
&lt;references /&gt;
{{Стыржень}}

{{lifetime|1869|1954|Матісс, Анрі}}
[[Катеґорія:Вытварници]]
[[Катеґорія:Персоналии 20. стороча]]
[[Катеґорія:Франція]]
[[Катеґорія:Маляре]]
[[Катеґорія:Скулпторы]]</text>
      <sha1>j8cej6n33xfexs01q4zc94cd5uustt5</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Земля (планета)</title>
    <ns>0</ns>
    <id>676</id>
    <revision>
      <id>165336</id>
      <parentid>164595</parentid>
      <timestamp>2026-05-16T19:24:42Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>JerzyKundrat</username>
        <id>10014</id>
      </contributor>
      <origin>165336</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1863" sha1="ccwkpxhu467cz0me9tjbm0gb0409umb" xml:space="preserve">[[Файл:The Blue Marble (remastered).jpg|thumb|Земля виджена з Аполла 17 під час выправы на Місяць]]
'''Земля''' (сімбол: [[File:Earth symbol.svg|12px]]) є третя [[планета]] [[Сонячна сістема|сонячной сістемы]], тыж найвекша [[терестрічна планета]] в сістемі і єдине планетарне тїлесо, на котрім є в згодї із сучасным [[Наука|науковым]] познанём потвердженый [[жывот]]. Земля выникла дас перед 4,6 міліардами [[Рік|роками]] і курто по своїм взнику здобыла свій єдиный природный сателіт — [[Місяць (сателіт)|Місяць]]. Планета кружыть коло [[Сонце|Сонця]] по [[Кеплеровы законы|еліптічной дорозї]] з&amp;nbsp;дуже малов [[Ексцентрицита|ексцентріцітов]] (майже [[Круг|окружной]]). Земля ся складать з трьох головных слоїв: [[земна кора|коры]], мантії і [[ядро Землѣ|ядра]].

== Назвы ==
Земля як домашнїй [[світ]] людства має много назв в завіслости на&amp;nbsp;народї, міджі найзнамішы належыть назва [[латиньскый язык|латиньского]] походжіня Terra, Tellus ці [[ґрецькый язык|ґрецька]] назва Ґаіа.

== Референции ==
{{reflist}}

{{Стыржень}}
[[Катеґорія:Астрономія]]
[[Катеґорія:Планеты сонячной сістемы]]
[[Катеґорія:Земля]]</text>
      <sha1>ccwkpxhu467cz0me9tjbm0gb0409umb</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>165341</id>
      <parentid>165336</parentid>
      <timestamp>2026-05-16T20:12:56Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>JerzyKundrat</username>
        <id>10014</id>
      </contributor>
      <minor />
      <origin>165341</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1887" sha1="ii1q9x3683mdm2yku1f4b98sdtw1xum" xml:space="preserve">[[Файл:The Blue Marble (remastered).jpg|thumb|Земля виджена з Аполла 17 під час выправы на Місяць]]
'''Земля''' (сімбол: [[File:Earth symbol.svg|12px]]) є третя [[планета]] [[Сонячна сістема|сонячной сістемы]], тыж найвекша [[терестрічна планета]] в сістемі і єдине планетарне тїлесо, на котрім є в згодї із сучасным [[Наука|науковым]] познанём потвердженый [[жывот]]. Земля выникла дас перед 4,6 міліардами [[Рік|роками]] і курто по своїм взнику здобыла свій єдиный природный сателіт — [[Місяць (сателіт)|Місяць]]. Планета кружыть коло [[Сонце|Сонця]] по [[Кеплеровы законы|еліптічной дорозї]] з&amp;nbsp;дуже малов [[Ексцентрицита|ексцентріцітов]] (майже [[Круг|окружной]]). Земля ся складать з трьох головных слоїв: [[земна кора|коры]], [[плащ Землѣ|мантії]] і [[ядро Землѣ|ядра]].

== Назвы ==
Земля як домашнїй [[світ]] людства має много назв в завіслости на&amp;nbsp;народї, міджі найзнамішы належыть назва [[латиньскый язык|латиньского]] походжіня Terra, Tellus ці [[ґрецькый язык|ґрецька]] назва Ґаіа.

== Референции ==
{{reflist}}

{{Стыржень}}
[[Катеґорія:Астрономія]]
[[Катеґорія:Планеты сонячной сістемы]]
[[Катеґорія:Земля]]</text>
      <sha1>ii1q9x3683mdm2yku1f4b98sdtw1xum</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Святослав I. Іґоревіч</title>
    <ns>0</ns>
    <id>1038</id>
    <revision>
      <id>165352</id>
      <parentid>110557</parentid>
      <timestamp>2026-05-17T10:55:42Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Rue323</username>
        <id>31002</id>
      </contributor>
      <origin>165352</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2027" sha1="5xxr2aptkgvhnswgz6vy1xmfci4eed3" xml:space="preserve">{{Інфобокс маєстат
|name            =Святослав I. Іґоревіч
|title           =Prince of Rus'
| image           =Lebedev Svyatoslavs meeting with Emperor John.jpg
| imgw=250px
|caption         =''Lebedev Svyatoslavs meeting with Emperor John.
|reign           =945–972
|coronation      =964
|othertitles     =
|full name       =Sviatoslav Igorevich
|predecessor     =[[Igor of Kiev|Igor]]
|successor       =[[Yaropolk I of Kiev|Yaropolk I]]
|spouse 1        =Predslava
|spouse 2        =[[Malusha]] &lt;small&gt;(possibly of Khazarian origin)&lt;/small&gt;
|spouse 3        =
|spouse 4        =
|spouse 5        =
|spouse 6        =
|issue           =''With unknown woman:''&lt;br /&gt; [[Yaropolk I of Kiev|Yaropolk I]]&lt;br /&gt;[[Oleg of Drelinia|Oleg]]&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;  ''With [[Malusha]]:''&lt;br /&gt; [[Vladimir I of Kiev|Vladimir the Great]]
|dynasty         =[[Rurik Dynasty]]
|royal anthem    =
|father          =[[Igor of Kiev|Igor]]
|mother          =[[Olga of Kiev|Saint Olga]] &lt;small&gt;(regent 945-964)&lt;/small&gt;
|date of birth   =935?
|place of birth  =[[Kiev]]
|date of death   =March 972 [aged ~37]
|place of death  =lands of lower [[Dnieper]] 
|date of burial  =
|place of burial =?
}}

'''Святослав I. Іґоревіч''' (староруськы: С~тославъ / Свąтославъ Игорєвичь,; [[Україньскый язык|україньскы]] Святослав Ігорович; [[Російскый язык|російскы]] Святослав Игоревич; білоруськы. Святаслаў Ігаравіч; [[Ґрецькый язык|ґрецькы]] Σφενδοσθλάβος; 942? – марец 972) быв київскым [[князь|князём]] і полководцём, пануючій в роках [[962]] аж [[972]].

[[Файл:Sviatoslav1.png|thumb|left|250px|The Kievan Rus' at the beginning of Sviatoslav's reign (in red), showing his sphere of influence to 972 (in orange)]]
{{Стыржень}}

[[Катеґорія:Пановници]]</text>
      <sha1>5xxr2aptkgvhnswgz6vy1xmfci4eed3</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Шаблона:Головна сторінка/Сестерьскы проєкты</title>
    <ns>10</ns>
    <id>1399</id>
    <revision>
      <id>165338</id>
      <parentid>163643</parentid>
      <timestamp>2026-05-16T20:05:30Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Halajkovič</username>
        <id>33393</id>
      </contributor>
      <minor />
      <origin>165338</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3581" sha1="763wxldqz34q0um9m3tyo85l7dbryzi" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;templatestyles src=&quot;Шаблона:Головна сторінка/styles.css&quot; /&gt;
&lt;/noinclude&gt;&lt;templatestyles src=&quot;Шаблона:Головна сторінка/Сестерьскы проєкты/styles.css&quot; /&gt;
&lt;div class=&quot;main-wikimedia main-plainlist&quot;&gt;
{{#if: {{{назва|&lt;noinclude&gt;1&lt;/noinclude&gt;}}} | &lt;div class=&quot;main-wikimedia-icon&quot;&gt;[[File:Wikimedia-logo.svg|48px|center|link=|alt=]]&lt;/div&gt;
&lt;h2 class=&quot;main-header main-wikimedia-header&quot;&gt;Вікіпедію справлює некомерчна [[Фонд Вікімедія|Фундація Вікімедія]], котра веде і&amp;nbsp;ряд далшых отвореных многоязычных вікі проєктів:&lt;/h2&gt; }}
&lt;ul class=&quot;main-wikimedia-list&quot;&gt;
&lt;li class=&quot;main-wikimedia-listItem&quot;&gt;[[Файл:Wiktionarylogo-rue.png|48x48px|link=|alt=|Вікісловник]][[:wikt:|&lt;em&gt;Вікісловник&lt;/em&gt; &lt;small&gt;Выкладовый словник&lt;/small&gt;]]&lt;/li&gt;
&lt;li class=&quot;main-wikimedia-listItem&quot;&gt;[[Файл:Notification-icon-Wikiquote.svg|48x48px|link=|alt=|Вікіцітаты]][[:q:|&lt;em&gt;Вікіцітаты&lt;/em&gt; &lt;small&gt;Зборник цітатів&lt;/small&gt;]]&lt;/li&gt;
&lt;li class=&quot;main-wikimedia-listItem&quot;&gt;[[Файл:Notification-icon-Wikibooks-logo.svg|48x48px|link=|alt=|Вікікнигы]][[:b:|&lt;em&gt;Вікікнигы&lt;/em&gt; &lt;small&gt;Вольно доступны книгы і мануалы&lt;/small&gt;]]&lt;/li&gt;
&lt;li class=&quot;main-wikimedia-listItem&quot;&gt;[[Файл:Notification-icon-Wikisource-logo.svg|48x48px|link=|alt=|Вікіжрїдла]][[:s:|&lt;em&gt;Вікіжрїдла&lt;/em&gt; &lt;small&gt;Вольно доступны документы&lt;/small&gt;]]&lt;/li&gt;
&lt;li class=&quot;main-wikimedia-listItem&quot;&gt;[[Файл:Notification-icon-Wikinews-logo.svg|48x48px|link=|alt=|Вікіновины]][[:n:|&lt;em&gt;Вікіновины&lt;/em&gt; &lt;small&gt;Отворена корешпонденція&lt;/small&gt;]]&lt;/li&gt;
&lt;li class=&quot;main-wikimedia-listItem&quot;&gt;[[Файл:Notification-icon-Wikiversity-logo.svg|48x48px|link=|alt=|Віківерзіта]][[:betawikiversity:|&lt;em&gt;Віківерзіта&lt;/em&gt; &lt;small&gt;Вольно доступна едукація&lt;/small&gt;]]&lt;/li&gt;
&lt;li class=&quot;main-wikimedia-listItem&quot;&gt;[[Файл:Notification-icon-Wikispecies-logo.svg|48x48px|link=|alt=|Віківиды]][[:species:|&lt;em&gt;Віківиды&lt;/em&gt; &lt;small&gt;Адресарь біолоґічных видів&lt;/small&gt;]]&lt;/li&gt;
&lt;li class=&quot;main-wikimedia-listItem&quot;&gt;[[Файл:MediaWiki-2020-icon.svg|48x48px|link=|alt=|Медіавікі]][[:mw:|&lt;em&gt;Медіавікі&lt;/em&gt; &lt;small&gt;Розвой вікі софтверу&lt;/small&gt;]]&lt;/li&gt;
&lt;li class=&quot;main-wikimedia-listItem&quot;&gt;[[Файл:Notification-icon-Wikidata-logo.svg|48x48px|link=|alt=|Вікіданы]][[:d:|&lt;em&gt;Вікіданы&lt;/em&gt; &lt;small&gt;Штруктурована датабаза знань&lt;/small&gt;]]&lt;/li&gt;
&lt;li class=&quot;main-wikimedia-listItem&quot;&gt;[[Файл:Notification-icon-Commons-logo.svg|48x48px|link=|alt=|Вікісклад]][[:c:|&lt;em&gt;Вікісклад&lt;/em&gt; &lt;small&gt;Слободна збірка медій&lt;/small&gt;]]&lt;/li&gt;
&lt;li class=&quot;main-wikimedia-listItem&quot;&gt;[[Файл:Notification-icon-Wikivoyage-logo.svg|48x48px|link=|alt=|Вікіпутованя]][[:voy:|&lt;em&gt;Вікіпутованя&lt;/em&gt; &lt;small&gt;Слободне путованя&lt;/small&gt;]]&lt;/li&gt;
&lt;li class=&quot;main-wikimedia-listItem&quot;&gt;[[Файл:Notification-icon-Meta-logo.svg|48x48px|link=|alt=|Мета-вікі]][[:m:Main Page/rue|&lt;em&gt;Мета-вікі&lt;/em&gt; &lt;small&gt;Коордінація проєктів Вікімедія&lt;/small&gt;]]&lt;/li&gt;
&lt;/ul&gt;
&lt;/div&gt;&lt;noinclude&gt;[[Катеґорія:Шаблоны про Головну сторінку]]&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>763wxldqz34q0um9m3tyo85l7dbryzi</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Кривлин</title>
    <ns>0</ns>
    <id>5584</id>
    <revision>
      <id>165343</id>
      <parentid>122938</parentid>
      <timestamp>2026-05-16T20:26:46Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Spokiyny</username>
        <id>33037</id>
      </contributor>
      <origin>165343</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2040" sha1="n9qli3rci4lzcmcnlrxo8f35i28o746" xml:space="preserve">{{Село Україны
 | назва                  = Кривлин
 | місцёва назва          = {{lang-uk|Кривлин}}
 | область                = [[Файл:Flag of Volyn Oblast.svg|20px]]&amp;nbsp;Волиньска
 | район                  = [[Файл:Flag of Kovel raion.svg|20px]]&amp;nbsp;[[Ковельскый район|Ковельскый]]
 | рада                   = Мельницька
 | код КОАТУУ             = 722184302
 | образок                = 
 | образок_розмір         = 
 | образок_підпис         = 
 | уміщіня                = 
 | попис уміщіня          = 
 | mapx                   = 
 | mapy                   = 
 | заложене               = 
 | перша писемна змінка   = 
 | жытелїв                = 170 (2001)
 | розлога                = 
 | ref-розлога            =
 | густота жытельства     = 
 | поштовы індексы        = 45080
 | телефон                = 3352
 | ґеоґрафічны коордінаты = {{coord|51|10|47|N|25|7|0|E|scale:30000}}
 | надморьска вышка       = 173
 | ref-надморьска вышка   =
 | водойма                = 
 | адреса                 = 45080, Волиньска обл., Ковельскый р-н, с.Мельниця , тел. 96-5-18
 | вебова сторінка        = 
 | картка                 = 
 | прапор                 =
 | попис прапора          =
 | ерб                    = 
 | попис ерба             =
 }}
'''Кривлин''' ({{lang-uk|Кривлин}}) — [[село]] в Українї, [[Волиньска область|Волиньскій области]], [[Ковельскый район|Ковельскім районї]]. Жытелїв — 121 ([[2018]]). 

{{Ковельскый район}}
{{Стыржень}}
[[Катеґорія:Села Волиньской области]]</text>
      <sha1>n9qli3rci4lzcmcnlrxo8f35i28o746</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Закарпатськый общеобластный референдум (1991)</title>
    <ns>0</ns>
    <id>10104</id>
    <revision>
      <id>165331</id>
      <parentid>165097</parentid>
      <timestamp>2026-05-16T13:46:43Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Flipdot</username>
        <id>23893</id>
      </contributor>
      <comment>Статя обсяговала повно необробленого текста, была написана неенциклопедичного тай не подля даякої языкової нормы</comment>
      <origin>165331</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3831" sha1="4ejgn7i4y5mspvfq9ru7uk8dy40sg1z" xml:space="preserve">[[Файл:Адмінбудинок_(мур.),_Ужгород_,_пл._Народна,_4.jpg|праворуч|міні|Закарпатська обласна рада в [[Ужгород|Ужгороді]]]]
'''Закарпатськый общообласный референдум 1991.&amp;nbsp;року''' ся удбыв 1.&amp;nbsp;децембра 1991,&lt;ref name=&quot;Stroschein&quot;&gt;Sherrill Stroschein, Ethnic Struggle, Coexistence, and Democratization in Eastern Europe, Cambridge University Press, 2012, p. 194, {{ISBN|9781107378056}}&lt;/ref&gt; того такой дне, кой быв исправленый и [[Всеукрайинськый референдум 1991|Всеукрайинськый референдум]] за незалежность тай перші [[президентські убиранкы в Украйині]]. Звіданков референдума было „наданя Закарпатськуй области статуса автономної области удну Украйины“.&lt;ref&gt;{{Cite web |title=Публікація результатов референдума 1.12.1991. &quot;Новини Закарпаття&quot; №231, 3 грудня 1991 року |url=https://karpatorusyn.org/novini-zakarpattya-231-3-grudnya-1991-roku/ |access-date=2023-11-13 |website=karpatorusyn.org |language=ru-RU }}&lt;/ref&gt;

Бульшина учасникув референдумув проголосовали за „незалежность Украйины“ (90.13%) тай прикапчаня Закарпатя до Украйины из статусом „спеціалної автономної території“ (78%).&lt;ref name=&quot;Stroschein&quot; /&gt; На референдумах была высока явка, записано было 700,555&amp;nbsp;чоловік.

Реґіон быв історично знамый ги [[Пудкарпатська Русь]]/Угорська Русь, и дустав автономный статус удну [[Друга Чехословацька республіка|Другої Чехословацької республікы]] у меживоєнный час, уд 30.&amp;nbsp;децембра 1938 по 15.&amp;nbsp;марця 1939.&lt;ref&gt;{{Cite web |title=Конституционный Закон от 22 ноября 1938, №328 Сб. об автономии Подкарпатской Руси. |url=https://karpatorusyn.org/konstitucionnyj-zakon-ot-22-noyabrya-1938-328-sb-ob-avtonomii-podkarpatskoj-rusi/ |access-date=2023-11-13 |website=karpatorusyn.org |language=ru-RU }}&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;{{Cite web |title=Vyhledávání ASPI |url=https://www.epravo.cz/vyhledavani-aspi/?Id=7386&amp;Section=1&amp;IdPara=1&amp;ParaC=2 |access-date=2023-11-13 |website=EPRAVO.CZ |language=cs }}&lt;/ref&gt;&lt;ref name=&quot;C2660044karpatskoiukraini&quot;&gt;{{Cite web |date=2019-03-15 |title=Сьогодні - 80-річчя з дня проголошення Карпатської України |url=https://www.ukrinform.ua/rubric-society/2660044-sogodni-80ricca-z-dna-progolosenna-karpatskoi-ukraini.html |access-date=2023-11-13 |website=www.ukrinform.ua |language=uk }}&lt;/ref&gt; Бігом [[Друга світова война|Другої світової войны]] у реґіоні была уголошена недовго проекзістовавша [[Карпатська Украйина|Республіка Карпатська Украйина]], а пак його узяли [[Мадярске кральовство|мадярські]] войська. По войні, 30.&amp;nbsp;януара 1946.&amp;nbsp;року реґіон быв інкорпорованый у [[Совєтьскый союз|Совєтськый союз]].

== Референції ==
&lt;references /&gt;

[[Катеґорія:История Украины]]
[[Катеґорія:Референдумы]]</text>
      <sha1>4ejgn7i4y5mspvfq9ru7uk8dy40sg1z</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>165350</id>
      <parentid>165331</parentid>
      <timestamp>2026-05-17T06:31:22Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Igor Kercsa</username>
        <id>5504</id>
      </contributor>
      <comment>Зрушена верзія [[Special:Diff/165331|165331]] од хоснователя [[Special:Contributions/Flipdot|Flipdot]] Така радикална змѣна не може быти без дискусии</comment>
      <origin>165350</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="78478" sha1="2tit6yny9xbs22w5afk35x2z9fojrz5" xml:space="preserve">{{Языкова норма}}
'''Закарпатськый общеобластный референдум (1991)''' — состоявся 1 децембра 1991 года в єде́н день из всеукрайинськым референдумом и первыми выборами президента Украйины. На референдум быв вынесеный вопрос «О предоставленіи [[Закарпатска область|Закарпатськой области]] статуса автономного края в составѣ Украйины»[http://karpatorusyn.org/novini-zakarpattya-231-3-grudnya-1991-roku/].

Єще до вхожденія в состав [[СССР]] 30 януара 1946 года Подкарпатська Русь (історичноє названіє края) являлася республіков, из автономным статусом, в составѣ Чехословакіи, в одповѣдности из Конституційным Законом 326\1938, от 22 новембра 1938[http://karpatorusyn.org/konstitucionnyj-zakon-ot-22-noyabrya-1938-328-sb-ob-avtonomii-podkarpatskoj-rusi/][http://www.epravo.cz/vyhledavani-aspi/?Id=7386&amp;Section=1&amp;IdPara=1&amp;ParaC=2].

== Обоснованіє проведенія областного референдума єдновременно из республіканськым ==

'''Законодательство СРСР о процедурѣ выхода из Союза РСР'''

В связи из правовым соціологічным спором, продовжающымся довкола результатов референдума 1 децембра 1991 года, слѣдуєт отмѣтити то обстоятельство, что проводився он тогды, коли фактично и юридично существовало государство СРСР, и сохранялося ёго правовоє поле. Слѣдовательно, строго юридично, легітимными можут считатися рѣшенія и дѣйствія в рамках существующого на то время правового поля.

Из сёго факта вытѣкаєт, что выход любой союзной республікы из состава СРСР довжен быв осуществлятися тôлько в одповѣдности из [https://ru.wikisource.org/wiki/%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD_%D0%A1%D0%A1%D0%A1%D0%A0_%D0%BE%D1%82_03.04.1990_%E2%84%96_1409-I Законом СРСР от 3 апреля 1990 года - &quot;Про порядок рѣшенія вопросов, связаных из выходом союзной республікы из СРСР]&quot; . В статі №3 указаного Закона опредѣле́но: &quot;В союзной республіцѣ, на територіи котрой имѣются мѣста компактного проживанія національных груп, составляющых большинство населенія даной мѣстности, при опредѣленіи итогов референдума результаты голосованія по сим мѣстностям учитуются отдѣльно&quot;..

Частьов 7 статті 17 Закона предвидено также, что на случай выхода республікы из состава [[СССР]] довжен быти согласованый статус територій, не принадлежащых выходящѣй республіцѣ на момент єя вхожденія в состав СРСР.

Хорошо извѣстно, что 30 децембра 1922 начався и в маю мѣсяцю 1925 г. завершився процес вхожденія Украйины в состав СРСР, коли IX Всеукрайинскый Зѣзд Рад утвердив новый текст Конституціи УРСР, а на йсю дату республіка Подкарпатська Русь уже входила в состав Первой Чехословацькой республікы. Подкарпатська Русь войшла в состав СРСР из даты обмѣна ратифікаційными грамотами по [http://karpatorusyn.org/vopros-o-date-vstupleniya-v-silu-dogovora-o-zakarpatskoj-ukrainepodkarpatskoj-rusiot-29-iyunya-1945/ Договору от 29 юнія 1945 г. «О Закарпатськой Украйинѣ»][https://web.archive.org/web/20151001045458/http://www.zakonyprolidi.cz/cs/1946-186].

Временноє, никым не избранноє, назначеноє лишь декретом нелегітимного на то время президента ЧСР [[Едвард Бенеш|Э.Бенеша]] (5 октовбра 1938  г. добровольно, без якогось принужденія, юридично безупречно отказався от поста президента, и пак, конституційным путём на сей пост пак не избирався) НАЦІОНАЛЬНОЄ СОБРАНІЄ  ратифіковало указаный договор 22 новембра 1945 г. и, одповѣдно, ПРЕЗИДІУМ ВЕРХОВНОЙ РАДЫ СССР ратифіковав ёго свойим [https://ru.wikisource.org/wiki/%D0%A3%D0%BA%D0%B0%D0%B7_%D0%9F%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%B8%D0%B4%D0%B8%D1%83%D0%BC%D0%B0_%D0%92%D0%A1_%D0%A1%D0%A1%D0%A1%D0%A0_%D0%BE%D1%82_27.11.1945_%D0%BE_%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%84%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D1%86%D0%B8%D0%B8_%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B0_%D0%BC%D0%B5%D0%B6%D0%B4%D1%83_%D0%A1%D0%A1%D0%A1%D0%A0_%D0%B8_%D0%A7%D0%B5%D1%85%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%86%D0%BA%D0%BE%D0%B9_%D0%A0%D0%B5%D1%81%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%B9_%D0%BE_%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%B9_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D0%B8%D0%BD%D0%B5 Указом от 27 новембра 1945 года].

Из сёго слѣдує, что в одповѣдности из ч.7 ст. 17 Закона СРСР «Про порядок рѣшенія…» от 3 апреля 1990 г. Украйина была обязана на територіи [https://ru.wikipedia.org/wiki/Подкарпатская_Русь Подкарпатськой Руси] включити в бюлетень референдума 1 децембра 1991 г. вторый вопрос о выборѣ населенієм государственной принадлежности «територіи русинов на юг от Карпат»[http://karpatorusyn.org/novini-zakarpattya-193-8-zhovtnya-1991-roku/].

(Всё йсе в руній мѣрѣ односится и к Западной Украйинѣ (см. Закон СРСР « О включеніи Западной Украйины в состав СРСР…» от 1 новембра 1939 г. (ныні Волинська, Дрогобичська, Львовська, Ровенська, Ивано-Франковська и Тернопольска обл. и, отповѣдно, Буковина (Указ Президіума Верховной Рады СРСР от 2 августа 1940 г.)

== Організація Закарпатського областного референдума 1991 ==

М.Ю. Волошук, предсѣдатель [[Закарпатьска областна рада|Закарпатськой областной Рады]], иніційовав проведеніє областного референдума о предоставленіи области статуса автономной республікы в составѣ Украйины[http://karpatorusyn.org/novini-zakarpattya-188-1-zhovtnya-1991-roku/].

Первого октовбра 1991 года *(друга колонка четвертого абзаца) Областна Рада принимаєт Декларацію «О провозглашеніи Закарпаття автономным краём»[http://karpatorusyn.org/novini-zakarpattya-188-1-zhovtnya-1991-roku/]. Предпосылкôв являвся факт присоєдиненія Закарпаття к СРСР (в 1946 годѣ), поза юридичнôв процедурôв вхожденія в состав СРСР (в 1922 годі) [[УССР|Республікы Украйина]].

'''Публікація Деклараціи в офіціальному органѣ Областной Рады:'''

&lt;blockquote&gt;
&lt;div class=&quot;center&quot;&gt;'''«Декларація о провозглашеніи Закарпаття автономным краём»'''&lt;/div&gt;

        Спираючися на традиціи, самобытность, неотнимамоє право на извѣчноє стремленіє многонаціонального населенія Закарпаття к самоопредѣленію:


Исходячи из права на самоопредѣленіє, предусмотреного Уставом ООН и другыми межинародными правовыми документами, и руководствуючися общечеловѣчеськыми цѣнностями и нормами руноправія націй, что закрѣплені в Деклараціи прав человѣка, Хельсінськых соглашеніях, Парижськой хартіи для новой Європы;

Осуществляючи декларацію про государственный суверенитет Украйины и акт провозглашенія независимости Украйины; Признаючи Закарпаття неотнимаємôв составнôв частьôв независимой Украйины; 

Исходячи из верховенства Конституціи и законов Украйины (УССР);

Устремляючися обеспечити право національно-культурной автономіи всѣх національных груп в соєдиненію из територіальным и національно-територіальным самоуправленієм;

Гарантуючи предоставленіє в рамках Конституціи и Законов Украйины руных возможностей участія в управленіи государственными и общественными дѣлами представителям всѣх національностей, независимо от их участія в політичных партіях, движеніях, вѣроисповѣданіях, рода и характера занятій, мѣста и времени проживанія на територіи края; Проявляючи заботу про сохраненіє и розвиток добросусѣдськых отношеній из всѣми регіонами Украйины и другыми суверенными республіками;

Отвергаючи любі посягательства на територіальну цѣлостность или попыткы измѣненія границь за счёт или в пользу Закарпаття, протипоставленіє  ёго другым регіонам Украйины;

Устрѣмляючися  приумножити и май ефективно схосновати в интересах людей економічный и унікальный природный потенціал, обы остановити необратимі змѣны в духовному розвитку, в окружающѣй средѣ и в демографічной сферѣ, областна Рада народных депутатôв провозглашаєт Закарпатську область Закарпатськым автономным краём в составѣ независимого демократичного государства - Украйины.

Сія Декларація вступаєт в силу из момента єя одобренія населенієм Закарпаття на областному референдумѣ.
Внесена на сесіи по предложенію Мукачевського городського, Мукачевського районного, Береговськой районной Рады народных депутатов.

— [http://karpatorusyn.org/novini-zakarpattya-188-1-zhovtnya-1991-roku/ «Новини Закарпаття», Газета областной Рады народных депутатов, №. 188, Вторник, 1 октовбра 1991]

&lt;/blockquote&gt;

'''«Рѣшеніє се́мой сесіи 21-го созыва о статусѣ Закарпаття в составѣ независимой Украйины»'''

Для обєктивного разсмотренія вопроса статуса Закарпаття в составѣ независимой Украйины се́ма сесія 21 созыва Закарпатського Областной Рады прийняла рѣшеніє о созданіи отповѣдной комісіи.
&lt;blockquote&gt;
&lt;div class=&quot;center&quot;&gt;'''РѣШЕНІЄ СЕМОЙ СЕСІИ XXI-го СОЗЫВА'''&lt;/div&gt;

&lt;div class=&quot;center&quot;&gt;'''О статусѣ Закарпаття в составѣ независимой Украйины'''&lt;/div&gt;

Разсмотрѣвши  вопрос про статус Закарпаття в составѣ независимой Украйины, областна Рада народных депутатов рѣшила:

#Отмѣчаючи чрезвычайну важность даного вопроса и необходимость ёго всестороннёго изученія, создати комісію (состав прилагаєтся).
#Комісіи опубліковати обоснованіє статуса Закарпаття в пресѣ и позад аналіза результатов ёго общеобластного обсужденія предоставити облисполкому свои предложенія по даному вопросу до 30 децембра 1991 года.
#Вынести вопрос о статусѣ Закарпаття на областный референдум в отповѣдности из Законом «О всеукрайинскому и мѣстному референдумах».

Президіум сесіи

И. Е. Грицак.

В. В Шепа.

— [http://karpatorusyn.org/novini-zakarpattya-193-8-zhovtnya-1991-roku/ «Новини Закарпаття», Газета областной Рады народных депутатов, №. 193, Вторник, 8 октовбра 1991]
&lt;/blockquote&gt;
В состав комісіи войшли уважаємі представителі различных общественных організацій, структур, конфесій, общин, профсоюзов и національностей.

В нѣй были представлені различні политичні силы области, такі як, напримѣр, &quot;Рух&quot;, &quot;Демократична партія Украйины&quot;, &quot;Украйинська республіканська партія&quot;.

Представители національных общественных організацій жителѣв Закарпаття: &quot;Рома&quot;, &quot;Общества соціально-экономічного развитка румынов Закарпаття им. Кошбука&quot;, &quot;Общества нѣмцѣв «Возрожденіє»&quot;, &quot;Общества венгерськой культуры КМКС&quot;, &quot;Общества карпатськых русинов&quot;, &quot;Общества словаков&quot;.

Уповномочені релігійных організацій: &quot;Мукачево-Ужгородськой православной єпархіи&quot;, &quot;Церкви ХВЕ&quot;, &quot;Римсько-католицькой религіозной общины&quot;, &quot;Мукачевськой греко-католицькой єпархіи&quot;, &quot;Реформатськой церкви&quot;.

Культурной и національной направленности общественні організаціи представляли: &quot;Воины афганці&quot;, &quot;Общество «Меморіал», &quot;Закарпатськоє отделеніє союза писателей Украйины&quot;, &quot;Областна організація общества «Просвіта», &quot;Общества украйинського языка им. Т. Г. Шевченка «Просвіта».
&lt;blockquote&gt;
&lt;div class=&quot;center&quot;&gt;'''СОСТАВ КОМІСІИ ПО ИЗУЧЕНІЮ ВОПРОСА'''&lt;/div&gt;

&lt;div class=&quot;center&quot;&gt;'''«О СТАТУСѢ ЗАКАРПАТТЯ В СОСТАВѢ НЕЗАВИСИМОЙ УКРАЙИНЫ»'''&lt;/div&gt;

1 АДАМ Йосип Иванович сопредсѢдатель общества циган «Рома».

2 АДАМ Аладар Євгенович сопредсѢдатель общества циган «Рома».

3 БЕДЬ Віктор Васильович народный депутат Украйины, предсѢдатель Закарпатськой краєвой організаціи «Руха».

4 ГАБОР Иван Иванович депутат областной Рады, представитель Тячевського района.

5 ГЕРЕВИЧ Иван Иванович депутат областной Рады, представитель Береговського района.

6 ГОЛИШ Иван Васильович представитель г. Мукачево.

7 ГОРВАТ Василій Васильович депутат областной Рады, представитель Мукачевського района.

8 ГРАНЧАК Иван Михайлович професор, доктор историчных наук.

9 ГРЕЧАНИНОВ Віктор Федорович депутат областной Рады, представитель воинов афганців.

10 ГУЗОВ Михаил Михайлович депутат областной Рады, представитель Раховського района.

11 ГУЛАЧІ Людвік Людвікович представитель реформатськой церкви.

12 ДУМНИЧ Михаил Васильович представитель обласной Рады независимых профсоюзов.

13. ЗАДИРАКА Валентина Дмитрієвна представитель Великоберезнянского района.

14. ЗІЛГАЛОВ Василій Алексіёвич предсѢдатель областной организаціи общества «Меморіал».

15. ИЛЬЯШ Иван Иванович депутат областной Рады, представитель Виноградовського района.

16. КАЙНЦ Емельян Иванович предсѢдатель общества нѢмцѢв «Возрожденіє».

17. КЕМЕНЯШ Георгій Георгійович депутат областной Рады, представитель Свалявського района.

18. ЛЕЛЕКАЧ Иван Михайлович - представитель Мукачевськой греко-католицькой єпархіи.

19. МАДЯР Иван Михайлович - депутат областного СовѢта, представитель Иршавского района.

20. МАТІКО Иван - представитель общества словаков.

21. МАРИНА Василий Васильович депутат областной Рады, представитель общества соціально-економічного розвитка румын Закарпаття им. Кошбука.

22. МИШАНИЧ Федор Васильович предсѢдатель краєвой організаціи Демократичной партіи Украйины.

23. МИЛОВАН Шандор представитель римо-католицькой релігійной общины.

24. МОКРЯНИН Иван Михайлович депутат областного Рады, представитель Межгорського района.

25. ПОП Василій Степанович предсѢдатель Закарпатського отдѢленія союза писателей Украйины.

26. РЯШКО Михаил Михайлович Представитель Воловецького района.

27. ТИВОДАР Михаил Петрович депутат областной Рады, кандидат историчных наук.

28. ТУРЯНИЦЯ Иван Михайлович професор, представитель Общества карпатськых русинов.

29. УСТИЧ СергѢй Иванович замѢститель председателя облисполкома.

30. ФЕДАКА Павел Михайлович предсѢдатель обласной організаціи общества «Просвіта».

31. ФЕЕР Петро Иванович депутат областного Рады, представитель Хустського района.

32. ФОДОВ Шандор Лойошович депутат областного Рады, предсѢдатель Общества венгерськой культуры.

33. ХРИПТА Иван Андрійович представитель церкви ХВЕ.

34. ЦУРКО Иван Эмеріхович депутат областной Рады, представитель Ужгородського района.

35. ЧУЧКА Павел Павлович — предсѢдатель Общества украйинського языка им. Т. Г. Шевченка «Просвіта».

36. ШЕРЕГІЙ Василій Мирославович представитель краёвого правленія Украйинськой республіканськой партіи.

37. ЩЕРБА Емелян Станіславович депутат областной Рады, представитель Перечинського района

38. ЯРЕМА Василій Юрійович представитель Мукачево-Ужгородськой православной єпархіи.

— [http://karpatorusyn.org/novini-zakarpattya-193-8-zhovtnya-1991-roku/ «Новини Закарпаття», Газета областной Рады народных депутатов, №. 193, Вторник, 8 октовбра 1991 г.]
&lt;/blockquote&gt;

== Объявленіє даты проведенія &quot;Областного референдума про статус Закарпаття в составѣ независимой Украйины&quot; на воскресеніє 1 децембра 1991 года  ==

В отповѢдности из требованієм статті 21 закона УРСР, в редакціи 1991 года, &quot;О республіканському и мѢстному референдумах&quot;, мѢстна Рада народных депутатов позад полученія оформленого довжным образом предложенія (о статусѢ Закарпаття), обязана была выбрати єдно из трёх рѢшеній:

#О назначеніи референдума
#Об отклоненіи референдума
#О решеніи вопроса на сесіи, як не требующого референдума

Сесія приняла рѢшеніє назначити референдум, опредѢлила дату и содержаніє вопроса выносимого на референдум. Сообщеніє о назначеніи референдума, содержаніи и датѢ ёго проведенія было обявлено в мѢстных средствах масовой информаціи.

&lt;blockquote&gt;
&lt;div class=&quot;center&quot;&gt;'''РѢшеніє семой сесіи Закарпатськой Областной Рады'''&lt;/div&gt;

&lt;div class=&quot;center&quot;&gt;'''народных депутатов двадцать первого созыва от 31 октовбра 1991 г.'''&lt;/div&gt;

&lt;div class=&quot;center&quot;&gt;'''Про проведеніє областного референдума.'''&lt;/div&gt;


В одповѢдности из статями 125, 131 Конституціи УССР, статей 13, 14, 21, 22 Закона УССР «О всеукрайинскому и мѢстному референдумах» Областна Рада народных депутатов рѢшила:

#Назначити областный референдум про статус Закарпаття в составѢ независимой Украйины на воскресеніє 1 децембра 1991 года.
#Обязанности областной, городськых (городôв обл.подчиненія), районных, участковых избирательных комісій по проведенію областного референдума возложити одповѢдно на дѢйствующу областну, городську (городов обл. подчиненія), районні избирательні комісіи по выборам депутатов мѢстных Рад народных депутатов, участкові комісіи по выборам Президента Украйины и всеукрайинского референдума. Исходя из того, что областный референдум будет проходити єдновременно из выборами Президента Украйины и всеукрайинскым референдумом и забеспечується совмѢстными участковыми комісіями, признати нецѢлесообразным привлекати  к проведенію областного референдума пгт (городов рай. подчиненія), поселкові и сѢльські комісіи по выборам депутатов одповѢдных Рад народных депутатов.
#Содержаніє и форму бюлетеня для голосованія на областному референдумѢ 1 децембря 1991 утвердити.
#Поручити областній комісіи по проведенію референдума и облисполкома розробити и осуществити необходимі організаційно-техничні мѢроприятія по проведенію областного референдума 1 децембра 1991 года.
#РѢшенія о назначеніи областного референдума про статус Закарпаття в составѢ независимой Украйины опубліковати в средствах масовой информаціи.

Президіум сесіи:

И. Е. Грицак,

В. В. Шепа.

— [http://karpatorusyn.org/novini-zakarpattya-212-5-listopada-1991-roku/ «Новини Закарпаття», Газета областной Рады народных депутатов, №. 212, Вторник, 5 новембра 1991 г.]
&lt;/blockquote&gt;
'''Текст бюлетеня,  принятого на семой сесіи  Закарпатськой Областной Рады от 31 октовбра 1991 г.:'''

Сема сесія Закарпатськой Областной Рады, приняла и утвердила, в одповѢдности из требованіями законодательства, текст и размѢры бюлетеня.

&lt;blockquote&gt;
&lt;div class=&quot;center&quot;&gt;'''Бюлетень'''&lt;/div&gt;

&lt;div class=&quot;center&quot;&gt;'''Для голосованія на общеобластному референдумѣ'''&lt;/div&gt;

                   
Желаєте ли Вы, обы Закарпаття получило статус автономной територіи, як субєкта в составѣ независимой Украины и не входило в любі другі адміністративно-територіальні образованія?

'''Да (Айно, так), ЖЕЛАЮ______________НЬИТ, НЕ ЖЕЛАЮ.'''

Лишіь єден из указаных отвѣтов, другый вычеркніт.

Бюлетень, в котрому во время голосованія вычеркнуті слова «Да, ЖЕЛАЮ» и «НЬИТ, НЕ ЖЕЛАЮ» вать не вычеркнуто а ни єдно слово, признаєтся недѣйствительным.

Розмѣр Бюллетеня- 1445х105 мм.

— [http://karpatorusyn.org/novini-zakarpattya-212-5-listopada-1991-roku/ «Новини Закарпаття», Газета областной Рады народных депутатов, №. 212, Вторник, 5 новембра 1991 г.]
&lt;/blockquote&gt;

== Публікація &quot;Деклараціи  прав національностей Украйины&quot; 1.11.1991 в офіціальному органѣ Областной Рады  ==

Перед проведенієм референдума (6 новембра 1991 г.) в офіціальному органѣ Закарпатськой Областной Рады народных депутатов, была опублікована &quot;Декларація прав національностей Украйины&quot;, принята &quot;Верховнôв Радôв Украйины&quot; 1 новембра 1991 года.

Цѣль публікаціи:

Увѣрити жителѣв области в тому, что &quot;Украйинськоє государство гарантуєт всѣм народам, національным групам, гражданам, проживающым на єя територіи, руні політичні, экономічні, соціальні и культурні права ... Украйинськоє государство забеспечуєт право свойим гражданам ... в регіонах, де компактно проживаєт декôлько національных груп, наруно из государственным украйинськым языком може функціоновати язык, приємлемый для всёго населенія даной мѣстности&quot;.
&lt;blockquote&gt;
&lt;div class=&quot;center&quot;&gt;'''Д Е К Л А Р А Ц І Я'''&lt;/div&gt;

&lt;div class=&quot;center&quot;&gt;'''прав національностей Украйины'''&lt;/div&gt;

&lt;div class=&quot;center&quot;&gt;([http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/1771-12 Опублікована в Києвѣ в «Вѣдомостях Верховной Рады (ВВР) Украйины» от 31.12.1991 — 1991 р., № 53, стаття 799, Документ 1771-12, текуща редакція — Прийнята 01.11.1991])&lt;/div&gt;


Верховна Рада Украйины, исходя из Деклараціи про государственный суверенитет Украйины, Акта провозглашенія независимости Украйины, руководствуючися Всеобщôв деклараційôв прав человѣка и ратифіковаными Украйинôв межинародными пактами о правах и свободах личности,

устрѣмляючися к утвержденію в независимôй, демократичнôй Украйинѣ священных принципôв свободы, гуманізма, соціальнôй справедливости, руноправія всѣх этнічных груп народа Украйины, 

принимаючи до вѣдома, что на територіи Украйины проживают граждане больше 100 національностей, котрі вмѣстѣ из украйинськôв составляют пятдесят двох міліонный народ Украйины, принимаєт настоящу Декларацію прав національностей Украйины:

&lt;div class=&quot;center&quot;&gt;Стаття 1&lt;/div&gt;

Украйинськоє государство гарануєт всѣм народам, національным групам, гражданам, проживающим на єя територіи, руні політичні, економічні, соціальні и культурні права. Представителі народôв и національных груп выбираются на руных правах в органы государственной власти всѣх уровней, занимают любі довжності в органах управленія, на предприятіях, в учрежденіях и організаціях. Дискримінація по національному признаку возбраняєтся и караєтся по закону.

&lt;div class=&quot;center&quot;&gt;Стаття 2&lt;/div&gt;

Украйинськоє государство гарантуєт всѣм національностям право на сохраненіє их традиційного разселенія и забеспечуєт существованіє національно-адміністративных єдиниць, берет на себе обязанность создавати надлежащі условія для розвитка всѣх національных языков и культур.

&lt;div class=&quot;center&quot;&gt;Стаття 3&lt;/div&gt;

Украйинськоє государство гарантуєт всѣм народам и національным групам право свободного пользованія родными языками у всѣх сферах общественной жизни, включаючи образованіє, производство, полученіє и распространеніє інформаціи. Верховна Рада Украйины інтерпретуєт статтю 3 Закона &quot;О языках в Украинськой ССР&quot; такым образом, что в предѣлах адміністративно-територіальных єдиниць, де компактно проживаєт опредѣлена національность, может функціоновати єя язык наруно из государственным языком.

Украйинськоє государство забеспечуєт право свойим гражданам свободного пользованія русскым языком. В регіонах, де компактно проживаєт несколько національных груп, наруно из государственным украйинськым языком может функціоновати язык, приємлемый для всёго населенія даной мѣстности.

&lt;div class=&quot;center&quot;&gt;Стаття 4&lt;/div&gt;

Всѣм гражданам Украйины каждôй національности гарантуєтся право исповѣдовати свою релігію, пользовати свою національну символіку, отмѣчати свои національні праздникы, участвовати в традиційных обрядах свойих народôв.

&lt;div class=&quot;center&quot;&gt;Стаття 5&lt;/div&gt;

Памятникы исторіи и культуры народôв и національных груп на територіи Украйины охраняются законом.

&lt;div class=&quot;center&quot;&gt;Стаття 6&lt;/div&gt;

Украйинськоє государство гарантуєт всѣм національностям право создавати свои культурні центры, общества, землячества, обєдиненія. Йсі організаціи можут осуществляти дѣятельность, направлену на розвиток національной культуры, проводити в установленому законом порядке масові мѣроприємства, содѣйствовати созданію національных газет, журналôв, издательств, музеєв, художественных колективôв, театрôв, киностудій.

&lt;div class=&quot;center&quot;&gt;Стаття 7&lt;/div&gt;

Національні культурні центры и общества, представителі національных меньшинств имѣют право на свободні контакты из свойôв історичнôв отцюзнинôв.

Верховна Рада Украйины

м. Києв, 1 новембра 1991 N +1771-XII

— [http://karpatorusyn.org/novini-zakarpattya-213-6-listopada-1991-roku/ «Новини Закарпаття», Газета областной Рады народных депутатôв, №. 213, Среда, 6 ноября 1991 г.]
&lt;/blockquote&gt;

== Л. Кравчук и Закарпатськый областный референдум ==

20-го новембра 1991 года Предсѣдатель ВР УРСР, кандидат в президенты Украйины - Леонід Кравчук прибыв в Закарпаття. На собравшѣйся по такому случаю восьмѣй внеочереднôй сесіи Областной Рады Л. Кравчук выступив из рѣчôв.

В своёму выступленію ôн подчерковав делікатность выносимого на референдум вопроса и убѣждав собравшыхся депутатôв в необходимости внесенія измѣненій в текст бюлетеня.

Переже всёго рѣчь йшла про замѣну терміна &quot;Автономія&quot; на &quot;Самоурядна територія&quot;.
&lt;blockquote&gt;
(...)

Учитуя ситуацію, Закарпаттю можно было бы предоставити особый статус самоуряднôй територіи. Сія територія самостоятельно рѣшаєт свои культурні, языкові проблемы, характер выборôв власти, хозяйственні дѣла, но в одповѣдности из законами Украйины.

(...)

Аж вы в Бюлетеню замѣните слово «автономія» на «особа самоурядна територія», то в такому случайи я з вами. В противному случайи, подчеркнув ôн, возникнут разного рода проблемы, в тому числѣ и правові.

(...)

Итак, менѣ ся видит,  - подчеркнув Леонід Макарович, - аж сёму краю предоставится такый спеціальный статус, то сим актом знимаєтся цѣлый ряд проблем - и экономічных, и національно-языковых и культурных, и політичных, и другых. И главноє – же йсе ся вписуєт в Конституцію, в наші законы ...

Се не будет чиєсь пожеланіє. Сей статус будет имѣти юридичну силу, законотворчу силу, ôн будет элементом Конституціи.  Йсе означаєт, что дальнѣйша судьба сёго края не будет зависѣти от хорошых ци поганых президентôв, от хорошых ци поганых премєр-міністрôв. Йсе будет означати, что открываєтся путь к повнôй самореалізаціи. А яка разниця межи автономійôв и статусом спеціальной самоуправляємой територіи?

Коли рѣчь идет про автономію, - одповѣв Предсѣдатель Верховной Рады, - то треба опредѣлити яка йсе автономія: ци національно-культурна, ци областна, ци республіканська, ци, возможно, якась друга автономія. Є автономіи в цѣлому, она имѣєт якусь конкретну форму. А як раз повна форма в областному бюлетеню не была опредѣлена. Аж имѣєтся ввиду государственна автономія, то из образованієм в дальнѣйшому 10-12, может, и 20 государственно-політичных структур на територіи Украйины (як ото, вповіме, в сей час автономіи в Ро́сійи) можут начатися межигосударственні, межиавтономні проблемы.

Вот что особенно беспокоит.

А статус самоурядной територіи, даєт повноє право распоряжатися свойими богатствами, свойими ресурсами, свойими экономічными, культурными, національными проблемами.

Главноє лишь, что йсе не государственна, а йсе самоурядна структура. А государство єдно - государство Украйина.

— [http://karpatorusyn.org/novini-zakarpattya-223-21-listopada-1991-roku/ «Новини Закарпаття», Газета областной рады народных депутатôв, №. 223, Четверг, 21 новембра 1991 г.]
&lt;/blockquote&gt;

== Рѣшеніє внеочередной восьмой сесіи Областной Рады ХХ созыва (20 новембра 1991 г.) «Про измѣненія в текстѣ бюлетеня для голосованія на областному референдумѣ 1 децембра 1991 года» ==

Обращеніє Предсѣдателя Верховной Рады Украйины, кандидата в Президенты Украйины, Леоніда Кравчука в сесійному залѣ Областной Рады найшло отклик у народных депутатôв, и убѣдило их в необходимости внести опредѣлені корективы в бюлетень для голосованія. Позад продолжительных дебатôв было принято рѣшеніє про змѣны в текстѣ бюлетеня формуліровкы &quot;статус автономной територіи&quot;, на &quot;из закрѣпленієм в Конституціи Украйины статус спеціальной самоурядной адміністративной територіи&quot;. Новый текст бюлетеня быв утвержденый сею же сесією.

&lt;blockquote&gt;&lt;div class=&quot;center&quot;&gt;
РѢШЕНІЄ

Внеочередной восьмой сесіи

Областной Рады ХХ созыва

ПРО ЗМѢНЫ В ТЕКСТѢ БЮЛЕТЕНЯ

ДЛЯ ГОЛОСОВАНІЯ НА ОБЛАСТНОМУ РЕФЕРЕНДУМѢ 1 децембра 1991 года

Референдум 1 децембра 1991 ГОДА

Областна Рада народных депутатôв приняла рѣшеніє:&lt;/div&gt;

О частичному измѣненію (п. 3) рѣшенія областной Рады народных депутатôв от 31 октовбра 1991 «О проведеніи областного референдума» утвердити такый текст бюлетеня для голосованія на областному референдумѣ 1 декабря 1991 г. :
«Желаєте ли Вы, обы Закарпаття получило из закрѣпленієм в Конституціи Украйины статус спеціальной самоуправляємой адміністративной територіи як субєкта в составѣ независимой Украйины и не входило в любі другі адміністративно-територіальні образованія».

Президіум сесіи

Грицак І. Ю.

Шепа В.В.

— [http://karpatorusyn.org/novini-zakarpattya-223-21-listopada-1991-roku/ «Новини Закарпаття», Газета областной Рады народных депутатов, №. 223, Четверг, 21 новембра 1991 г.]

&lt;/blockquote&gt;

== Обращеніє исполнительного комітета областной Рады народных депутатôв к жителям Закарпаття ==

[https://ru.wikisource.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%82%D1%83%D1%86%D0%B8%D1%8F_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D0%B8%D0%BD%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%B9_%D0%A1%D0%A1%D0%A0_(1978) Стаття 125 Конституціи УССР (1978)] предоставляла возможность участія мѣстных рад народных депутатôв в обсужденіи вопросов республіканського и общесоюзного значенія, и 131 стаття, - выносити май больше важні вопросы мѣстного значенія на референдум.

Пользуючися сею компетенцією, исполнительный комітет Рады народных депутатов, обратився из офіціальнôв інтерпретаційôв и разясненієм вопроса вынесеного на референдум.

Основні права, котрі гарантовав референдум в случайи положительной отповѣди большинства опрошеных граждан, жителѣв Закарпаття, йсе:

- самостоятельно формовати органы власти всѣх уровней

- самостоятельно, рѣшати вопросы экономікы, соціально-культурного и духовного развитку края

- дѣйствія Президента и Верховной Рады на самоурядной територіи, не будут имѣти прямой юридичной силы, будут дѣйствовати лишь Конституція и Законы Украйины;
&lt;blockquote&gt;
&lt;div class=&quot;center&quot;&gt;'''«Обращеніє»'''&lt;/div&gt;
&lt;div class=&quot;center&quot;&gt;Исполнительный комітет областной Рады народных депутатôв.&lt;/div&gt;
&lt;div class=&quot;center&quot;&gt;Уважаємі Закарпатці!&lt;/div&gt;

В воскресеніє, 1 децембра, получивши бюлетені, вы довжні зробити судьбоносный выбор:

(...)

- Ци будет Закарпаття имѣти статус спеціальной самоуправляємой адміністративной територіи в составѣ независимой Украйины?

(...)

Призываєме сказати «Да (АЙНО), ЖЕЛАЮ», обы Закарпаття получило из закрѣпленієм в Конституціи Украйины статус спеціальной самоуправляємой адміністративной територіи, як субєкт в составѣ независимой Украйины, и не входило в любі другі адміністративно-територіальні образованія.

Сей статус будет гарантовати нам:

- Свободну економічну зону;

- Право самостоятельно, в интересах края и ёго населенія рѣшати вопросы економікы, соціально-культурного и духовного розвитку;

- Право самостоятельно формовати органы власти всѣх уровней;

- Что прямых дѣйствій Президента и Верховной Рады на самоурядной територіи не будет, будут дѣйствовати лишь Конституція и Законы Украйины;

- Возможность повного учёта интересôв всѣх національностей, проживающых в краёви, их широкоє представительство в органах власти самоуправленія, право имѣти свои національно-культурні образованія.

— [http://karpatorusyn.org/novini-zakarpattya-223-21-listopada-1991-roku/ «Новини Закарпаття», Газета областной Рады народных депутатôв, №. 223, Четверг, 21 новембра 1991 г.]
&lt;/blockquote&gt;

== Обнародованіє результатôв Областного референдума ==

Строго слѣдуючи положенію статті 31 Закона Украйинськой ССР &quot;О республіканському и мѣстному референдумах&quot; (в редакціи от 3 юлія 1991 г. № 1286-XII), офіціальный орган (&quot;Новини Закарпаття&quot;) Областной Рады 3 децембра 1991 года опубліковав основні результаты республіканського и Закарпатського общеобластного референдумôв.

Подавляющоє большинство принявшых участіє в референдумах у́сказалось за &quot;Независимость Украйины&quot; (90,13%), при условію вхожденія Закарпаття в состав Украйины в статусѣ &quot;Спеціальной самоуправляємой територіи&quot; (78%). Слѣдуєт отмѣтити высоку явку на референдумах (700555 тыс.).
&lt;blockquote&gt;
&lt;div class=&quot;center&quot;&gt;'''Результаты референдума'''&lt;/div&gt;
&lt;div class=&quot;center&quot;&gt;
{| class=&quot;standard&quot;
|За независимость Украйины
|90,13%
|-
|За Президента Украйины Леоніда Кравчука
|60%
|-
|За самоуправляемоє Закарпаття
|78%
|}
&lt;/div&gt;
&lt;div class=&quot;center&quot;&gt;'''СООБЩЕНІЄ'''&lt;/div&gt;

&lt;div class=&quot;center&quot;&gt;областной комисіи общеобластного референдума об итогах голосованія 1 децембра 1991 г.&lt;/div&gt;


&lt;div class=&quot;center&quot;&gt;
{| class=&quot;standard&quot;
|1. Количество граждан, котрі внесені в спискы для голосованія	
|847364
|-
|2. Количество граждан, получившых бюлетені для голосованія	
|702324
|-
|3. Количество граждан, принявшых участіє в голосованіи	
|700555
|-
|4. Количество граждан, котрі одповѣли «ДА (АЙНО)»	
|546450
|-
|5. Количество граждан, котрі одповѣли «НЕТ»	
|128762
|-
|6. Количество бюлетенѣв, признаных не дѣйствительными	
|25 343
|}
&lt;/div&gt;
— [http://karpatorusyn.org/novini-zakarpattya-231-3-grudnya-1991-roku/ «Новини Закарпаття», Газета областной Рады народных депутатôв, №. 231, Вторник, 3 децембра 1991 г.]
&lt;/blockquote&gt;
В слѣдующый номер газеты &quot;Новини Закарпаття&quot; (середа 4 децембра 1991 года), на основѣ поступившых протоколôв, областна комісія сообщила подробні дані о результатах проведеного референдума.

Подробно, по-районах, - количество принявшых участіє в голосованіи, так и по количеству граждан, одповѣвшых на вынесені вопросы - &quot;ДА&quot; (АЙНО).

Из приведеных таблиць слѣдуєт вывод о высокôй заинтересованности граждан (середньый показатель в области 82.7%), так и высокому процентному показателёви количества граждан отвѣтившых на референдумѣ &quot;ДА&quot; (середньый показатель по области 78%).

Слѣдуєт отмѣтити, что низинні районы области: Ужгородськый - 89,7%, Береговськый - 88,9%, Свалявськый - 86,5% на общеобластному референдумѣ в бôльшому процентови проголосовали утвердительно, чим высокогорні районы: Раховськый - 54,1%, Межгорськый - 59,%.
&lt;blockquote&gt;
&lt;div class=&quot;center&quot;&gt;ВѢДОМОСТИ&lt;/div&gt;
&lt;div class=&quot;center&quot;&gt;о количествѣ граждан, принявших участіє&lt;/div&gt;
&lt;div class=&quot;center&quot;&gt;в голосованіи 1 децембра 1991 года (в процентах)&lt;/div&gt;


{| class=&quot;wikitable&quot; style=&quot;text-align:center&quot;
|-
! Названия горисполкомôв и райсполкомôв || Общеобластный референдум
|-
|Мукачевськый||75.2

|-
|Ужгородськый||76.7

|-
|Береговськый||87.3

|-
|Велико-Березнянськый||96,3

|-
|Виноградовськый||78,1

|-
|Воловецькый||93.7

|-
|Иршавськый||90.8

|-
|Межигорськый||89.0

|-
|Мукачевськый||84.4

|-
|Перечинськый||87.9

|-
|Раховський||79.5

|-
|Свалявськый||92.1

|-
|Тячевськый||75.1

|-
|Ужгородськый||85,3

|-
|Хустськый||83.1

|- class=&quot;sortbottom&quot;
! Итого: !! 82.7
|}
&lt;div class=&quot;center&quot;&gt;ВѢДОМОСТИ&lt;/div&gt;
&lt;div class=&quot;center&quot;&gt;о количестве граждан,&lt;/div&gt;
&lt;div class=&quot;center&quot;&gt;ответивших «ДА» при голосованіи&lt;/div&gt;
&lt;div class=&quot;center&quot;&gt;на общеобластному референдумѣ (в процентах)&lt;/div&gt;


{| class=&quot;wikitable&quot; style=&quot;text-align:center&quot;
|-
! Названія горисполкомôв и райсполкомов || Общеобластный референдум
|-
|Мукачевськый||84.7

|-
|Ужгородськый||82.7

|-
|Береговськый||88.9

|-
|Велико-Березнянськый||86.3

|-
|Виноградовськый||83.2

|-
|Воловецкый||85.2

|-
|Иршавськый||80.1

|-
|Межигорськый||59.4

|-
|Мукачѣвськый||86.1

|-
|Перечинськый||84.2

|-
|Раховськый||54.1

|-
|Свалявськый||86.5

|-
|Тячевськый||61.8

|-
|Ужгородський||89.7

|-
|Хустськый||70.4
|- class=&quot;sortbottom&quot;
! Итого:!!78.0
|}
— [http://karpatorusyn.org/novini-zakarpattya-232-4-grudnya-1991-roku/ «Новини Закарпаття», Газета областной Рады народных депутатôв, №. 232, Среда, 4 децембра 1991 г.]
&lt;/blockquote&gt;

== Легітимность референдума в очах мірового сообщества  ==

За референдумом 1991 года пристально слѣдили не лишь самі граждане Украйины, но и мировоє сообщество.

Практично, всѣ зарубѣжні наблюдателі, включаючи мненіє авторитетных мировых и європейських представителѣв, отмѣтили высоку організацію, и отсутствіє существенных нарушеній.

&lt;blockquote&gt;'''«Референдум в Украйинѣ пройшôв організовано, без якых ись нарушеній»'''
&lt;div class=&quot;center&quot;&gt;'''— Джон Гундерсен - генеральный консул США в Киеве'''[http://karpatorusyn.org/novini-zakarpattya-231-3-grudnya-1991-roku/]
Мишел Жакмен - секретарь бюро Національного собранія Франціи
Герт Вайскірхен - депутат бундестага
Патрик Бойєр - член парламента Канады (и другі)&lt;/div&gt;
На думку генерального консула США в Києвѣ Джона Гундерсена, секретаря бюро Національного Собранія Франціи Мішеля Жакмена, депутата бундестага Герта Вайскірхен, члена парламента Канады Патріка Бойєра и другых, которі выступили на встрѣчи, референдум на Украинѣ пройшôв організовано, без ниякых нарушеній. Итогы ёго открыют нові возможности для плодотворного и взаимовыгодного сотрудничества с зарубежными странами.

— [http://karpatorusyn.org/novini-zakarpattya-231-3-grudnya-1991-roku/ «Новини Закарпаття», Газета областной Рады народных депутатôв, №. 231, Вторник, 3 децембер 1991 г.]
&lt;/blockquote&gt;

== Обращеніє девятой сесіи областной Рады народных депутатôв от 24 януара 1992 к Верховной РадѢ Украйины «О внесеніи измененій и доповненій в Конституцію Украйины» ==

В качествѣ правового обоснованія Закарпатського общеобластного референдума служив первый в исторіи СССР общекрымськый референдум 20 януара 1991 года (О возсозданіи Крымськой АССР). Учитуючи волю крымчан 12 фебруара 1991 Верховна Рада УССР приняла Закон &quot;О возстановленіи Крымськой АССР в предѣлах Крымськой области в составѣ Украйинськой ССР.&quot;
Йсе была перва реалізована попытка рѣшати судьбу народа, основуючися на волеизъявленіи самых граждан.

Свойим обращенієм IX-ая сесія Закарпатськой областной Рады народных депутатов, в порядкови законодательной иніціативы, обратилася к Верховной Радѣ Украйины з требованієм внесенія измѣненій и доповненій в Конституцію Украины по результатам Закарпатського общеобластного референдума.

Процедура требовала внесеніє доповненія первой части статті 77 Конституціи словами: &quot;В Украйинѣ єсть спеціальна самоуправляєма адміністративна територія Закарпаття&quot;, а также, раз референдум фактично проходив в контекстѣ включенія Закарпаття в состав Украйины, доповнити статтю 752 &quot;Спеціальна самоуправляєма адмінистративна територія Закарпаття являєтся составной частью Украйины...&quot;

Однако Высшый законодательный орган Украйины, используючи процедуру бюрократичного саботажа, проигноровав обязательное внесеніє измѣнений и доповненій в Конституцію УССР (як ото было проведено в случаю Крыма), тым самым выведя вопрос адаптаціи украйинського законодательства к правовому положению Закарпатской области в составе независимой Украины, за пределы правового поля Украины.
&lt;blockquote&gt;
&lt;div class=&quot;center&quot;&gt;'''РѢШЕНІЄ'''&lt;/div&gt;
&lt;div class=&quot;center&quot;&gt;девятой сесіи областной Рады народных депутатôв от 24 януара 1992 г.&lt;/div&gt;
&lt;div class=&quot;center&quot;&gt;ПРО ОБРАЩЕНІЄ К ВЕРХОВНОЙ РАДѢ УКРАЙИНЫ&lt;/div&gt;
&lt;div class=&quot;center&quot;&gt;«О внесеніи измѣненій и доповненій в Конституцію Украйины»&lt;/div&gt;

Учитуючи, что 546 450 чоловѣк взрослого населенія области (78 проц.) на областному референдумѣ 1 децембра 1991 г. у́сказалися за предоставленіє Закарпаттю из закрѣпленому в Конституціи Украйины статуса спеціальной самоуправляємой адміністративной територіи в составѣ независимой Украйины, и в одповѣдности из статьôв 38 Закона Украйины «О мѣстных Радах народных депутатов УССР и мѣстному самоуправленію» областна Рада народных депутатôв рѣшила: В порядкови законодательной иніціативы обратитися к Верховнôй Радѣ Украйины о внесеніи такых измѣненій и доповненій в Конституцію Украйины:

#Перву часть статті 77 доповнити словами: &quot;В Украйинѣ єсть спеціальна самоуправляєма адміністративная територія  Закарпаття&quot;.
#Доповнити Конституцію Украйины главôв 72 «Спеціальна самоурядна адміністративна територія Закарпаття&quot;, и статтьôв 752 «Спеціальна самоурядна адміністративна територія Закарпаття  являєтся составнôв частьôв Украйины и самостоятельно рѣшаєт вопросы, относящієся к єя компетенціи».

Предсѣдатель Рады

И. КРАИЛО.

— [http://karpatorusyn.org/novini-zakarpattya-12-260-30-cichnya-1992-roku/ «Новини Закарпаття», Газета областной Рады народных депутатôв, №. 12/260, Четверг, 30 януара 1992]
&lt;/blockquote&gt;


== Закон Украйины «Про спеціальну самоурядну адміністративну територію Закарпаття» ==

Закон Украйины «Про спеціальну самоурядну адміністративну територію Закарпаття» - принятый шестого марта 1992 года на другому засѣданію IX-ой сесіи Закарпатськой Областной Рады народных депутатôв.

Иниційованый Закарпатськôв Областнôв Радôвиз цѣльôв введенія в правовоє поле Украйины результатôв Закарпатського общеобластного референдума 1 децембра 1991 года, про статус Закарпаття в качествѣ спеціальной самоуправляємой адміністративной територіи,як субєкт в составѣ независимой Украйины, невхожденіи ёго в любі другі адміністративно-територіальні образованія из закрѣпленієм (сёго статуса) в Конституціи Украйины.
&lt;blockquote&gt;
&lt;div class=&quot;center&quot;&gt;ЗАКОН УКРАЙИНЫ (ПРОЕКТ)&lt;/div&gt;

&lt;div class=&quot;center&quot;&gt;Раздѣл I&lt;/div&gt;

&lt;div class=&quot;center&quot;&gt;ОБЩІЄ ПОЛОЖЕНІЯ&lt;/div&gt;

'''Стаття 1. Спеціальна самоуправляєма адміністративна територія Закарпаття
'''
Спеціальна самоурядна адміністративна територія Закарпаття (Закарпаття) являєтся особым субєктом адміністративно-територіального устройства Украйины.

'''Стаття 2. Конституційно-правовый статус Закарпаття'''

Статус Закарпаття опредѣляєтся Конституційôв Украйины, сим Законом, Уставом и другыми нормативными актами Закарпаття.

'''Стаття 3. Принципы спеціального адміністративного самоуправленія
'''
Статус спеціальной самоурядной адміністративной територіи Закарпаття основуєтся на слѣдующых принципах:

#неприкосновенности и недѣлимости територіи Закарпаття як неотємлемôй составнôй части Украйины;
#невхожденіє Закарпаття в состав якыхись другых государственных и адміністративно. територіальных образованій;
#обеспеченія прав и свобод личности;
#національно-територіального и культурного самоуправленія;
#хозяйственно - экономічнôй самостоятельности и права выбора форм єя реалізаціи, самофінансованія;
#разграниченіє компетенціи общегосударственных органов и органов власти спеціальной самоурядной адміністративной територіи опредѣляєтся даным Законом, и отсутствіи прямого дѣйствия актов исполнительно-распорядительных органов власти государства на територіи Закарпаття.

...

— [https://ru.wikisource.org/w/index.php?title=%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82_%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D0%B8%D0%BD%D1%8B_%C2%AB%D0%9E_%D1%81%D0%BF%D0%B5%D1%86%D0%B8%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B9_%D1%81%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D1%83%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D1%8F%D0%B5%D0%BC%D0%BE%D0%B9_%D0%B0%D0%B4%D0%BC%D0%B8%D0%BD%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B9_%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8%D0%B8_%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D1%8C%D0%B5%C2%BB_1.02.1992&amp;oldid=1875556%20см.%20полный%20текст%20проекта%20Закона%20Украины%20«О%20специальной%20самоуправляемой%20административной%20территории%20Закарпатье»%201.02.1992 см. повный текст проекта Закона Украйины «Про спеціальну самоурядну адміністративну територію Закарпаття» 1.02.1992 г.]
&lt;/blockquote&gt;
Публічна информація про роботу над проектом Закона в комітетах Верховной Рады Украйины отсутствуєт.

Так як в отповѣдности из Законом «Про референдумы…» в редакціи от 3 юлія 1991 г. результаты референдума вступают в силу из момента их опублікованія в офіціальных СМИ органа проводившого референдум, то отказ Верховной Рады Украйины приняти Закон, регулирующый статус Закарпаття в составѣ Украйины (в отповѣдности из результатами референдума), до настоящого времени оставив ёго неопредѣленым.

== Аналіз итогôв референдума ==

Строго в одповѣдности из Законом УРСР «Про республіканські и мѣстні референдумы…» в редакціи от 03.07.1991 № 1286-XII юлія 1991 г. результаты референдума вступают в силу з момента их публікаціи в офіціальных СМИ органа, проводившого референдум.

Така публікація результатôв референдума в нашому краю была осуществлена 4 децембра 1991 года в газетѣ областной Рады народных депутатôв «Новини Закарпаття» и, слѣдовательно, результаты референдума приобрѣли юридичну силу Закона Украйины прямого дѣйства. (Результаты референдума не требуют ничийого утвержденія ци подтвержденія)

Всеукрайинськый и Закарпатськый общеобластный референдумы имѣют єднаку правову силу (юридично руноцѣнні), и их правова реалізація ци отсутствіє єя, автоматично приводят к идентичным правовым послѣдствіям для субєкта права.

Аж  у существующого режима результаты референдума вызывают проблемы примѣненія из существующыми правовыми реаліями, то слѣдуєт внести одповѣдні змѣны в національноє законодавство ци ёго (референдум) слѣдуєт пак повторити.

В сёму и заключаєтся демократичный подход к рѣшенію общегосударственных вопросôв.

Аж Украйина декларуєт стройительство правового государства, необходимо не лишь говорити про йсе, но и слѣдовати обязующым принципам народного волеизъявленія, слѣдуєт не лишь уважати, но и исповняти их.

Не выповненіє рѣшеній референдумôв, в межинародно-правовому полѣ класифікуєтся, як дѣйство, имѣющоє состав государственного преступленія,  со всѣми вытѣкающыми из такого факта межинародно-правовыми наслѣдками…

Такым образом, вопрос сей перейшôв в плоскость отрицанія компетенціи народа, як носителя майвысшой власти в государствѣ.

== Одказы ==
* [http://www.epravo.cz/vyhledavani-aspi/?Id=7386&amp;Section=1&amp;IdPara=1&amp;ParaC=2 EPRAVO.CZ – Sbírka zákonů, judikatura, právo]
* [http://karpatorusyn.org/konstitucionnyj-zakon-ot-22-noyabrya-1938-328-sb-ob-avtonomii-podkarpatskoj-rusi/ Конституційный Закон од 22 новембра 1938, №328 Сб. про автономію Подкарпатской Руси.]
* [https://ru.wikisource.org/wiki/Закон_СССР_от_03.04.1990_№_1409-I Закон СРСР от 3 апреля 1990 года - &quot;Про порядок рѣшенія вопросов, связаных из выходом союзной республікы из СРСР]
* [http://karpatorusyn.org/vopros-o-date-vstupleniya-v-silu-dogovora-o-zakarpatskoj-ukrainepodkarpatskoj-rusiot-29-iyunya-1945/ Договору от 29 юнія 1945 г. «О Закарпатськой Украйинѣ»]
* [https://web.archive.org/web/20151001045458/http://www.zakonyprolidi.cz/cs/1946-186 Sbírky zákonů ČR od roku 1945 v aktuálním konsolidovaném znění]
* [http://karpatorusyn.org/novini-zakarpattya-188-1-zhovtnya-1991-roku/ “НОВИНИ ЗАКАРПАТТЯ” №188, 1 ЖОВТНЯ 1991 РОКУ]
* [http://karpatorusyn.org/novini-zakarpattya-189-2-zhovtnya-1991-roku/ “НОВИНИ ЗАКАРПАТТЯ” №189, 2 ЖОВТНЯ 1991 РОКУ]
* [http://karpatorusyn.org/novini-zakarpattya-193-8-zhovtnya-1991-roku/ “НОВИНИ ЗАКАРПАТТЯ” №193, 8 ЖОВТНЯ 1991 РОКУ]
* [http://karpatorusyn.org/novini-zakarpattya-196-197-12-zhovtnya-1991-roku/ “НОВИНИ ЗАКАРПАТТЯ” №196-197, 12 ЖОВТНЯ 1991 РОКУ]
* [http://karpatorusyn.org/novini-zakarpattya-198-15-zhovtnya-1991-roku/ “НОВИНИ ЗАКАРПАТТЯ” №198, 15 ЖОВТНЯ 1991 РОКУ]
* [http://karpatorusyn.org/novini-zakarpattya-201-202-19-zhovtnya-1991-roku/ “НОВИНИ ЗАКАРПАТТЯ” №201-202, 19 ЖОВТНЯ 1991 РОКУ]
* [http://karpatorusyn.org/novini-zakarpattya-207-29-zhovtnya-1991-roku/ “НОВИНИ ЗАКАРПАТТЯ” №207, 29 ЖОВТНЯ 1991 РОКУ]
* [http://karpatorusyn.org/novini-zakarpattya-212-5-listopada-1991-roku/ “НОВИНИ ЗАКАРПАТТЯ” №212, 5 ЛИСТОПАДА 1991 РОКУ]
* [http://karpatorusyn.org/novini-zakarpattya-213-6-listopada-1991-roku/ “НОВИНИ ЗАКАРПАТТЯ” №213, 6 ЛИСТОПАДА 1991 РОКУ]
* [http://karpatorusyn.org/novini-zakarpattya-215-8-listopada-1991-roku/ “НОВИНИ ЗАКАРПАТТЯ” №215, 8 ЛИСТОПАДА 1991 РОКУ]
* [http://karpatorusyn.org/novini-zakarpattya-216-12-listopada-1991-roku/ “НОВИНИ ЗАКАРПАТТЯ” №216, 12 ЛИСТОПАДА 1991 РОКУ]
* [http://karpatorusyn.org/novini-zakarpattya-217-13-listopada-1991-roku/ “НОВИНИ ЗАКАРПАТТЯ” №217, 13 ЛИСТОПАДА 1991 РОКУ]
* [http://karpatorusyn.org/novini-zakarpattya-219-220-16-listopada-1991-roku/ “НОВИНИ ЗАКАРПАТТЯ” №219-220, 16 ЛИСТОПАДА 1991 РОКУ]
* [http://karpatorusyn.org/novini-zakarpattya-222-20-listopada-1991-roku/ “НОВИНИ ЗАКАРПАТТЯ” №222, 20 ЛИСТОПАДА 1991 РОКУ]
* [http://karpatorusyn.org/novini-zakarpattya-223-21-listopada-1991-roku/ “НОВИНИ ЗАКАРПАТТЯ” №223, 21 ЛИСТОПАДА 1991 РОКУ]
* [http://karpatorusyn.org/novini-zakarpattya-224-225-23-listopada-1991-roku/ “НОВИНИ ЗАКАРПАТТЯ” №224-225, 23 ЛИСТОПАДА 1991 РОКУ]
* [http://karpatorusyn.org/novini-zakarpattya-226-26-listopada-1991-roku/ “НОВИНИ ЗАКАРПАТТЯ” №226, 26 ЛИСТОПАДА 1991 РОКУ]
* [http://karpatorusyn.org/novini-zakarpattya-229-230-30-listopada-1991-roku/ “НОВИНИ ЗАКАРПАТТЯ” №229-230, 30 ЛИСТОПАДА 1991 РОКУ]
* [http://karpatorusyn.org/novini-zakarpattya-231-3-grudnya-1991-roku/ “НОВИНИ ЗАКАРПАТТЯ” №231, 3 ГРУДНЯ 1991 РОКУ]
* [http://karpatorusyn.org/novini-zakarpattya-232-4-grudnya-1991-roku/ “НОВИНИ ЗАКАРПАТТЯ” №232, 4 ГРУДНЯ 1991 РОКУ]
* [http://karpatorusyn.org/novini-zakarpattya-12-260-30-cichnya-1992-roku/ “НОВИНИ ЗАКАРПАТТЯ” №12 (260), 30 CІЧНЯ 1992 РОКУ]

[[Катеґорія:История Украины]]
[[Катеґорія:Референдумы]]</text>
      <sha1>2tit6yny9xbs22w5afk35x2z9fojrz5</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Мартін Шкртел</title>
    <ns>0</ns>
    <id>10839</id>
    <revision>
      <id>165348</id>
      <parentid>108596</parentid>
      <timestamp>2026-05-17T01:32:57Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>InternetArchiveBot</username>
        <id>22034</id>
      </contributor>
      <comment>Rescuing 1 sources and tagging 0 as dead.) #IABot (v2.0.9.5</comment>
      <origin>165348</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2688" sha1="na95dbgt0k77rmk7yn98zjim7n8uy1j" xml:space="preserve">{{Шпортовець
| name = Мартин Шкртел
| image = Škrtel Slovakia.jpg
| imagesize = 
| alt = 
| caption = 
| nickname = Шкртьо
| birthname = 
| birthdate = 15. децембер 1985
| birthplace = 
| deathdate = &lt;!-- {{Death date and age|YYYY|MM|DD|YYYY|MM|DD}} --&gt;
| deathplace = 
| resting_place = 
| occupation = фотбал
| specialization = оборонець
| nationality = Словак
| ethnicity = 
| citizenship = словацке
| club = ФК Фенербахче
| period = 2008–...
| height = 190
| weight = 83
| degree = Играч рока 2012 (Northwest Football Award)
| spouse = Барбора Шкртелова
| website  = http://www.martin-skrtel.com/profil
| Commons  = Martin Škrtel
}}
[[File:Martin Skrtel 2014.jpg|thumb|left|300px|Liverpool FC v/s Roma &lt;br/&gt;Fenway Park (Boston, Massachusetts) 23.07.2014]]
'''Мартін Шкртел''' ([[Словеньскый язык|слов]]. Martin Škrtel, ур. [[15. децембер]] [[1985]] в [[Гандлова|Гандловой]] [[Окрес Прєвідза|окрес Прьевидза]] [[Тренчіньскый край|Тренчинского края]]) — є словеньскый фотбаловый оборонець, грач ФК Фенербахче (''тур.'' Fenerbahçe SK, Istanbul), де играе под числом 37. Днесь є стабілным членом базовой зоставы словацкой фотбаловой репрезентації и ей капітаном. Свій дебютовый ґол зазначів в кваліфікації о Евро 2008 проти Ціпрусу.

== Облюбеный клуб ==
[[11. януар]]a [[2008]] подписав 4-рочный контракт за 6,5 міліоны лібер з Ліверпулом (Liverpool FC), а так став ся найдрагшым словацкым фотбалістом днешности. За тот клуб играв девять рокы, а поважуе го за свой облюбеный.

== Дотеперішны клубы ==
Играв за клубы:
* Ráztočno (до року 1995) 
* Prievidza (1995 - літо 2002) 
* AS Trenčín (літо 2002 - юл 2004), 
* Зенит Санкт-Петербург (юл 2004 – 2007)
* FC Liverpool (2007-2016)

== Одказы ==
*[https://web.archive.org/web/20201112022247/https://www.martin-skrtel.com/ Особна сторінка Мартіна Шкртела]
*[http://www.sme.sk/c/3672534/Moj-Martin-je-dedinsky-chlapec.html Môj Martin je dedinský chlapec]

{{lifetime|1985||Шкртел, Мартін}}
[[Катеґорія:Шпортовци]]</text>
      <sha1>na95dbgt0k77rmk7yn98zjim7n8uy1j</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Клара Балог</title>
    <ns>0</ns>
    <id>13241</id>
    <revision>
      <id>165347</id>
      <parentid>139990</parentid>
      <timestamp>2026-05-17T01:13:41Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>InternetArchiveBot</username>
        <id>22034</id>
      </contributor>
      <comment>Rescuing 1 sources and tagging 0 as dead.) #IABot (v2.0.9.5</comment>
      <origin>165347</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="8401" sha1="otle2vkhb96ds99sc5hxooxjskysoxk" xml:space="preserve">{{Особа
|Имя=Клара Балог
|Имя_оригиналне=родж. Клара Керечанин
|Образчик= [[File:Клара Балог.jpg|250px]]
|Чинность=хореографка, фолклористка
|Уроджѣня={{Birth date|1928|07|17}}
|Мѣсто_роджѣня=[[Ужгород]], [[Чехословакия]]
|Упокоеня={{Death date and age|2018|06|09|1928|07|17}}
|Мѣсто_смерти=[[Ужгород]], [[Украина]]
}}
'''Клара Балог''' (*[[17. юл]] [[1928]], [[Ужгород]], [[Чехословакия]] — †[[9. юн]] [[2018]], Ужгород, [[Украина]])&amp;nbsp;— [[хореограф]]ка и [[фолклор]]истка на [[Подкарпатска Русь|Подкарпатской Руси]] и [[Украина|Украинѣ]]. 

== Биография ==
Пришла на свѣт яко пята дѣтина зоз семерох в родинѣ школного беделуша (дозорцѣ) Федора Керечанина, котрый служив в престижной чешской школѣ в центрѣ [[Ужгород]]а (днешна школа №1), де родина достала двѣ комнаты в сутеренѣ.&lt;ref name=&quot;КБ1516&quot;&gt;Клара Балог: Мої роси і зорі, сс. 15-16.&lt;/ref&gt; В родинѣ ся говорило трьома языками: з няньом [[Русиньскый язык|по русинскы]], з мамов [[Мадярскый язык|по мадярскы]], з бабов [[Німецькый язык|по нѣмецкы]],&lt;ref name=&quot;Некролог&quot;&gt;Клара Балог (видео, Тиса-1).&lt;/ref&gt; а в школном дворѣ меджи дѣточыма забавами [[Чешскый язык|по чешскы]].&lt;ref name=&quot;КБ1516&quot;/&gt;

В шѣстьрочном вѣку пошла до русинской [[Народна школа (Мадярске кралевство)#зачаточна народна школа|зачаточной народной школы]], а в 10-рочном до русинско-мадярской [[Горожанска школа|горожанкы]] (1938-1942), пак абсолвовала чешско-мадярску учительску [[Семинария|семинарию]] (1943-1947). За час ей наукы в семинарии пережила въедно з [[Ужгород]]ом четыри державы, а матуровала уже в [[УССР|Украинѣ]], яко [[Українцї|Украинка]]. На тот час учительска семинария была переменована на музично-педагогичне училище.&lt;ref name=&quot;КБ2427&quot;&gt;Клара Балог: Мої роси і зорі, сс. 24-27.&lt;/ref&gt; &lt;ref name=&quot;Некролог&quot;/&gt;

Первы хореографичны знаня достала в 6-рочном вѣку в штудию танця, котре вела солистка [[Прага|пражского]] балета Аврелия Кремницка.&lt;ref name=&quot;Некролог&quot;/&gt; Од року 1945 Клара Балог уже солистка танечной групы [[Закарпатскый народный хор|Закарпатского державного ансамбла пѣснѣ и танцю]], а од року 1969&amp;nbsp;— [[балетмайстер]]ка и [[режисер]]ка.&lt;ref name=&quot;Илченко&quot;&gt;Ільченко Л. О.&lt;/ref&gt; 
Перве выступлѣня з колективом в [[Москва|Москвѣ]] мали [[23. новембра]] [[1948]], а уже в року 1951 по далшом выступлѣню в Москвѣ достала свое перве державне вызнаменаня&amp;nbsp;— [[орден «Знак Пошани»]] (1951).&lt;ref name=&quot;КБ2427&quot;/&gt; З тым ся зачала ей триумфална карьера хореографкы.

Клара Балог штудировала в селах народны танцѣ, подробно описала их и выдала книгу «Танці Закарпаття». На основѣ того створила понад 30 хореографичных композиций. Вела курсы народного танця и режисерску хореографичну роботу в [[Киев]]ѣ, [[Пряшов]]ѣ, [[США]], [[Канада|Канадѣ]], [[Франция|Франции]].&lt;ref name=&quot;Илченко&quot;/&gt; 

Мати ей умерла в року 1966, отець в року 1978.&lt;ref&gt;Клара Балог: Мої роси і зорі, с. 37.&lt;/ref&gt; Муж, Василь Балог, режисер областной телевизии, о рок скорше од ней. Дѣтей не мали. 

Еще и 80-рочна каждоденно ходила на любену роботу, аж року 2013, коли серйозно охворѣла, мусѣла ся того лишити.&lt;ref&gt;Штефаньо О.&lt;/ref&gt;   

Погребена на [[Теметов Калвария|теметовѣ Калвария]] 12. юна 2018.

В конци своей книгы споминок лишила нам одказ:
{{Цитат 2|Будьме людми, жийме в злагодѣ и взаимном честованю!|Клара Балог. Мої роси і зорі, с. 58.}}

== Вызнаменаня ==
* 1951 — Орден «Знак Пошани»&lt;ref name=&quot;КБ2427&quot;/&gt;
* 1957 — Заслужена артистка [[УССР]]
* 1960 — Орден Трудового Червоного Прапора&lt;ref&gt;Клара Балог: Мої роси і зорі, с. 30&lt;/ref&gt;
* 1974 — Народна артистка [[УССР]]
* 1996 — Честна одзнака Президента [[Украина|Украины]]&lt;ref&gt;Указ Президента України від 22 серпня 1996 року № 739/96&lt;/ref&gt;
* 2000 — доживотна державна стипендия&lt;ref name=&quot;Илченко&quot;/&gt; 
* 2003 — Орден княгині Ольги III ст.&lt;ref&gt;Указ Президента України від 6 жовтня 2003 року № 1159/2003&lt;/ref&gt;
* 2008 — Орден князя Ярослава Мудрого V ст.&lt;ref&gt;Указ Президента України від 10 вересня 2008 року № 824/2008&lt;/ref&gt; 

== Жерела и одказы ==
* Клара Балог. Мої роси і зорі. / Літ. запис В.А. Качкана. — Ужгород: Карпати, 1988. 64 с. {{ISBN| 5-7757-0213-1}} {{ref-uk}}
* Ільченко Л. О.: Балог Клара Федорівна. //Енциклопедія Закарпаття. Визначні особи ХХ століття. Закарпатський осередок НТШ. Під наук. ред. Довганича О.Д. «Гражда». Ужгород, 2007. {{ISBN| 978-966-8924-33-0}} С. 26. {{ref-uk}}
* [https://web.archive.org/web/20230126204043/https://kiszo.news/2019/06/26/%D1%8F%D0%BA-%D0%BA%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D0%B0-%D0%B6%D0%B8%D1%82%D1%82%D1%8F%D0%BC-%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D1%80%D0%B0-%D0%B1%D0%B0%D0%BB%D0%BE%D0%B3-%D1%84%D0%BE%D1%82%D0%BE/ Штефаньо О.: Як крокувала життям Клара Балог.] // KISZó {{ref-uk}}
* [https://www.youtube.com/watch?v=8TOYGKHPjtw Тиса-1.&quot;Русинська родина&quot;. Клара Балог (17.11.2012)]{{ref-uk}}

== Додаточны жерела ==
* Клара Балог. Танці Закарпаття. / Вступ. сл. В. Габорця. Ужгород, 1998. 143 с. {{ref-uk}}
* Капраль М.: Балог Клара. // Магочій П.Р., Поп І. (уклад.) Енциклопедія історії та культури карпатських русинів. Вид-во В.Падяка. Ужгород, 2010. — 856 c.+ХХХІІ с.  {{ISBN| 978-966-387-044-1}} Сс. 37-38. {{ref-uk}}
*[http://esu.com.ua/search_articles.php?id=40162 Конькова Г. В.: БА́ЛОГ Клара Федорівна.] // Енциклопедія сучасної України. {{ref-uk}}

== Референции ==
{{reflist}}
{{Lifetime|1928|2018|Балог, Клара}}

[[Катеґорія:Хореографы]]
[[Катеґорія:Балет]]</text>
      <sha1>otle2vkhb96ds99sc5hxooxjskysoxk</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Хоснователь:Flipdot</title>
    <ns>2</ns>
    <id>21040</id>
    <revision>
      <id>165328</id>
      <parentid>165293</parentid>
      <timestamp>2026-05-16T13:27:57Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Flipdot</username>
        <id>23893</id>
      </contributor>
      <origin>165328</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="9525" sha1="oabmqwyf5zgccztdjsw920nhx1y90dt" xml:space="preserve">{| style=&quot;margin: 1em auto; float: right; margin-left: 10px; border: #99B3FF solid 1px; width: 238px&quot; cellpadding=&quot;0&quot;
| style=&quot;text-align: center&quot; | '''За мене'''
|-
| {{Хоснователь з Підкарпатя}} {{Хоснователь Telegram}} {{Хоснователь Discord}}
|-
| style=&quot;text-align: center&quot; | '''[[Вікіпедія:Бабілон|Знатя языкув]]'''
|-
| {{User rue}} {{User uk}} {{User en-3}} {{User ru-3}} {{User rsk-1}} {{User de-1}} {{User cs-1}} {{User hu-1}}
|-
| [[:Category:Вікіпедісты подля языка|Вікіпедішты подля языка]]
|}

== Діялность на русинськуй Вікіпедії ==
Редаґуву на Русинськуй Вікіпедії уд 20.&amp;nbsp;мая&amp;nbsp;2021; Вікіпедію вцілови&amp;nbsp;— уд 4.&amp;nbsp;фебруара&amp;nbsp;2021.

Теперь головно сохтуву захарьовати, вікізовати, пудганяти пуд єднакый стиль, уліпшовати типоґрафічно екзістувучі статі. Пишу статі за сучасных русинськых діячув и умільцюв и вшылиякі понятя, за обясненьом котрых челядь типово и ходит на Вікіпедії. Пробуву обновити тай доповнити політикы русинської Вікіпедії, обы удображовали актуалный консенсус.

Маву таку опінію, ож пріоритетным про русинську Вікіпедію є '''не число статий''', а '''кваліта'''. У такому напрямліньови снажу ся и сам писати туй статі: обы они были красно оформлені, релевантні про цільову авдиторію (= головно русинув); кой сідаву за написаня статі, часто силуву ся довести ї до достаточного обсягу вмісто того, вбы лишити ''[[:Катеґорія:Стыржнї|стыржень]]''.

Майліпше знаву пудкарпатськый варіант [[Русиньскый язык|русинського языка]], айбо м годен писати и по пряшовськы вадь [[Паноньско русиньскый язык|панонськы]].

Хоснуву ґраматику тай ортоґрафію [[Отцюзнина (журнал)|журнала „Отцюзнина“]], котра ся базує на „Ґраматиці русинського языка“ [[Анна Меґела|А.&amp;nbsp;Меґелы]]&amp;nbsp;(2019).

== Треба ми помуч ==
Буду вдячный, аж поможете ми довести до май файного стану такі статі:
{{div col|colwidth=12em}}
* [[Чеська республіка]]
* [[Пол (біолоґія)]]
* [[Оломовц]]
{{div col end}}

== Статі ==
Долув найдете ориґіналні статі, написані вадь потовмачені мнов, тай читаво переписані/доповнені, котрі держу доста квалітныма про нашу Вікіпедію (и котрых бы ся хотіло мати булше).

=== Серія „Русинські писателі“ ===
{{div col|colwidth=12em}}
* [[Михаил Град]]
* [[Премія Михаила Града|Премія им.&amp;nbsp;Михаила Града]]
* [[Иван Ситар]]
* [[Михаил Чухран]]
* [[Володимир Рошко]]
* [[Петро Береш]]
* [[Иван Завадяк]]
* [[Леся Адамова-Стецович]]
{{div col end}}

=== Серія „Русинські діячі“ ===
{{div col|colwidth=12em}}
* [[Димитрій Сидор]]
* [[Євґеній Медєші Генц]]
* [[Маріан Токар]]
* [[Михаил Завадяк]]
* [[Юрій Шипович]]
* [[Русинськый културолоґічный клуб]]
* [[Юрко Капац]]
* [[Мигаль Лыжечко]]
* [[Євген Жупан]]
{{div col end}}

=== Серія „Місні гудакы“ ===
{{div col|colwidth=12em}}
* [[hackedface]]
* [[Ґоша Ґашан]]
* [[Obšar]]
{{div col end}}

=== Серія [[Вікіпедія:Статї, якы повинны быти|''„Статі, котрі мусят быти у кажджуй Вікіпедії!“'']] ===
{{div col|colwidth=12em}}
* [[Апартеїд]]
* [[Біблія]]
* [[Арабсько-ізраїльськый конфлікт]]
* [[Письмова система]]
* [[Годинка]]
* [[Нарушеня нику]] ([[Сліпота]])
* [[Гомер]]
* [[Джеймс Джойс]]
* [[Худоба]]
* [[Йоґа]]
* [[Еффельова турня]]
* [[Інвалідность]]
{{div col end}}

=== Другоє ===
{{div col|colwidth=12em}}
* [[Burning Man]]
* [[Банді Шолтес]] / [[Bandy Sholtes]]
* [[Кваґа]]
* [[AfrikaBurn]]
* [[Пылзень]]
* [[Лудвік Лазарь Заменгоф]]
* [[Палачінта]]
* [[Оладі]]
* [[Кийзликы]]
* [[Вылтава]]
* [[Ґеноцід у Ґазі]]
* [[Фрыч]]
* [[Баклава]]
* [[Мукачово]]
* [[Вінниця]]
* [[Гвузд]] / [[Клинець]]
* [[Пешітта]]
* [[Лінґва франка|''Лінґва франка'']]
* [[Септуаґінта]]
* [[Біблія]]
* [[Паленка]]
* [[Сумы]]
* [[Сята Моніка]]
* [[Pfeilstorch]]
* [[Фавн]]
* [[Фавна (божество)]]
* [[Талергоф]]
* [[Мовда]]
* [[Еколоґія]]
* [[Ґрісіні]]
* [[Одоакер]]
* [[Закарпатська академія умінь]]
* [[Коледж умінь им. А. Ерделія|Коледж умінь им.&amp;nbsp;А.&amp;nbsp;Ерделія]]
* [[Інтелектуална інвалідность]]
* [[Карл Поппер]]
* [[ФК Русин|ФК „Русин“]]
* [[Ефект Даннінґа–Круґера]]
* [[Емпіричный доказ]]
* [[Емпірізмус]]
* [[Опровуд]]
* [[Псавтыря (ритуал)]]
* [[Псалтырь]]
* [[Псавтыря]]
* [[Вацлав Гавел]]
* [[Звідалник]]
* [[Выкричник]]
* [[Аперітіф]]
* [[Діжестіф]]
* [[Муцность алкоголя]]
* [[Ракія]]
* [[Editio princeps]]
* [[Гомеричный сміх]]
* [[Алберто Мєлґо]]
* [[Убивство Ірины Фаріон]]
* [[Радьярд Кіплінґ]]
* [[Меджінародный фонетічный алфавіт]]
* [[Горянська ротунда]]
* [[Михайло Рошко]]
* [[Пандемія COVID-19]]
* [[Паралімпійські бавища]]
* [[Надія Дьолог]]
* [[Ласлов Біров]]
* [[Стів Дітко]]
* [[Адміністративноє діленя Украины|Адміністративноє діленя Украйины]]
{{div col end}}

== Хосенні шаблоны ==
{{div col|colwidth=12em}}
* [[Шаблона:Небізувноє жерело]]
* [[Шаблона:В розробку]]
* [[Шаблона:Рожд]]
* [[Шаблона:Букв]]
* [[Шаблона:Досл]]
* [[Шаблона:Пор]]
* [[Шаблона:Trim]]
* [[Шаблона:Em]]
{{div col end}}

== Файлы ==
{{div col|colwidth=12em}}
* [[commons:File:Періодічна_таблиця_хемічных_елементів.svg|Періодічна таблиця хемічных елементів.svg]]
{{div col end}}

== Другі квалітні статі ==
Мої перзоналні номінанты на званя добрых статий русинської Вікіпедії.

{{div col|colwidth=12em}}
* [[Пруссия]]
* [[Ярослав Гашек]]
* [[Кіріліця]]
* [[Латиньскый алфавіт]]
* [[Список синаґоґ в Карпатськуй Руси]]
* [[Ґриґорій Жаткович]]
* [[Словенія]]
{{div col end}}

== За мене ==
Штудент єм, учу ся на анґліцького філолоґа/товмача; другов бесідов на штудії м узяв [[Чеськый язык|чеськый]]. Сперед сим єм уходив [[Коледж умінь им. А. Ерделія|коледж умінь им.&amp;nbsp;А.&amp;nbsp;Ерделія ЗАМ]] в [[Ужгород|Унґварі]], де штудовав [[Дізайн|ґрафічный дизайн]].

Роблю редактором, дизайнером, версталником тай вебмештером на [https://interfyisa.com/ Інтерфийсі]; дизайнером, версталником, вебмештером и членом редакційної колеґії [https://otcuznyna.com/ журнала „Отцюзнина“.] Єм у правописнуй комісії журнала „Отцюзнина“.

Маву каналы на [https://www.youtube.com/@krumplitv YouTube] тай [https://t.me/krumplitv Telegram.]

Участвовав єм у русинськых товмаченьох:

* месенджера Telegram;
* [[Компютерна бавка|компютерної бавкы]] [[Minecraft]];
* вебового ґрафічного редактора Photopea.


{{Userpage}}</text>
      <sha1>oabmqwyf5zgccztdjsw920nhx1y90dt</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Стів Дітко</title>
    <ns>0</ns>
    <id>21047</id>
    <revision>
      <id>165337</id>
      <parentid>157881</parentid>
      <timestamp>2026-05-16T19:25:47Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Halajkovič</username>
        <id>33393</id>
      </contributor>
      <comment>/* */</comment>
      <origin>165337</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="14502" sha1="qf1zewblsr08lwe9m6r8la1kvkbuany" xml:space="preserve">{{Особа}}
'''Сті́вен Джон Ді́тко'''&lt;ref name=&quot;moskal-reidfh&quot;&gt;{{Cite web |url=https://www.moskal-reidfh.com/obituary/Stephen-Ditko |title=Obituary for Stephen John Ditko |date=April 25, 2014 |publisher=Moskal-Reid Funeral Home |access-date=September 13, 2022 }}&lt;/ref&gt; (2.&amp;nbsp;новембра 1927&amp;nbsp;– 29.&amp;nbsp;юнія 2018) быв америцькый [[Комікс|коміксовый]] [[Малярство|малярь]] тай [[писатель]], онук [[Русины|русинськых]] іміґрантув. Май ся знає ги спувтворець [[Супергерой|супергероя]] [[Чоловік-Паук|Чоловіка-Паука]] тай творець Доктора Стренджа. Дітко щи внюс важні правкы у Желізного Чоловіка, у тум числі подарив му його култовый червено-жовтый дизайн.

Учив ся у [[Ню Йорк (місто)|нюйоркськуй]] Ошколі карикатуристув тай ілустраторув уд Джерія Робінсона&amp;nbsp;— маляря, котрый робив над Бетменом. Зачав свою професійну карєру у 1953.&amp;nbsp;рокови у студії Джо Саймона тай Джека Кірбія, роблячи інкером. Товды Дітко уйшов на контакт из „Чарлтон Комікс“, де пак робив у жанрови [[Научна фантастика|научної фантастикы]], горора тай [[Детектив|детектива]]. У 1960. році став спувтворцьом супергероя Капітана Атома.

У 1950.&amp;nbsp;роках Дітко робив и у „Атлас Комікс“&amp;nbsp;— родичови „Марвел Комікс“. Много вчинив и про сам „Марвел“. Дітко намальовав перші 38 выпускув ''The Amazing Spider-Man'', уєдно из [[Стен Лі|Стеном Лі]] вытворив многых антаґоніштув тай другошоровых персонажув про Чоловіка-Паука. Зачинавучи з 25.&amp;nbsp;выпуска, Дітко робив щи й плотером (сценаріштом). У 1966.&amp;nbsp;рокови лишив „Марвел“ позад пары причин, у тум числі спозад творчых несогласув тай невыплаченых роялті.

Дітко дале робив на „Чарлтон“, а у 1968.&amp;nbsp;році припоив ся до DC Comics: там ун перезапустив Синього Боґара, учинив персонажа Звіданку (The Question), Кріпера, Шейда, Мінявучого ся чоловіка, Ястряба тай Голуба. Кромі того, ун зачав робити из малыма независимыма выдавателями — єдным из такых його проєктув став персонаж Містер А, уособленя [[Обєктивізм|обєктивістської]] [[Філозофія|філозофії]] [[Айн Ренд]]. Дітко головно ся удказовав давати [[інтервю]], заявлявучи, ож йому ся май любит говорити до авдиторії через свою творьбу.

Дітка занесли у Зал славы Джека Кірбія у 1990, у Зал славы Віла Айзнера&amp;nbsp;— у 1994. У 2024.&amp;nbsp;році ун посмертно дустав титул „Леґенды Disney“.

== Животопис ==
[[Файл:Steve_Ditko_HS_Yearbook.jpeg|міні|Дітко у старшых класах, 1945]]
Стівен Джон Дітко&lt;ref name=&quot;moskal-reidfh&quot; /&gt; ся родив 9.&amp;nbsp;новембра 1927 у Джонставнови, [[Пенсилвания|штат Пенсілванія]].&lt;ref name=&quot;:0&quot;&gt;Bell, Blake (2008). [https://books.google.com/books?id=-XshDAAAQBAJ Strange and Stranger: The World of Steve Ditko.] Seattle, Washington: Fantagraphics. &lt;nowiki&gt;ISBN 978-1-56097-921-0&lt;/nowiki&gt;.&lt;/ref&gt; Родичі му были американцями другої ґенерації&amp;nbsp;— дітьми карпаторусинськых&lt;ref&gt;{{Cite web |url=https://catholicherald.co.uk/the-beautiful-witness-of-the-eastern-catholic-churches/ |title=The beautiful witness of the Eastern Catholic Churches |author=Anderson |first=Jon |work=Catholic Herald |date=March 7, 2019 |access-date=January 3, 2022 }}&lt;/ref&gt; [[Ґрекокатолицька церьков|грекокатолицькых]] міґрантув из бывшої [[Австро-Угорьско|Австро-Мадярської імперії]] (теперькы [[Словеньско|Словакія]]). Отець му, Стефан, быв талановитый цімерман на металокомбінаті, а матерь, Анна (дівоча фамелия Балащак)&lt;ref name=&quot;moskal-reidfh&quot; /&gt; ґаздовала на обыстю. Стівен мав старшу сестру Анну Марі&lt;ref name=&quot;bbend1&quot; /&gt; тай молодшых сестру Елізабет и брата Патріка. Інтерес до коміксув у малого Стівена ся появив вдяку няньови, котрому ся любили коміксы у ґазетах, а май&amp;nbsp;— „Принц Валіант“ Гела Фостера; кромі того на нього повплывали появліня Бетмена у 1939.&amp;nbsp;рокови тай выход „The Spirit“ Віла Айзнера.&lt;ref name=&quot;psu&quot;&gt;{{Cite web |url=https://pabook.libraries.psu.edu/literary-cultural-heritage-map-pa/bios/Ditko__Steve |title=Pennsylvania Center for the Book }}&lt;/ref&gt;

Кунчивши ошколу у 1945.&amp;nbsp;році, Дітко пушов у америцьку армію у октовбрі того такой року. Служив у взятов Союзниками Німещині, де мальовав коміксы про армійську ґазету.&lt;ref name=&quot;bbend1&quot; /&gt;

== Карєра ==
[[Файл:The_Thing_12.jpg|міні|Перша удана обкладка Стіва Дітка&amp;nbsp;— ''The Thing'' #12 (фебруар 1954)]]
По службі в армії, Дітко узнав, ож його кумир, Джері Робінсон, выкладає у Ошколі карикатуріштув тай ілустраторув у [[Ню Йорк (місто)|Ню Йоркови]]. У 1950.&amp;nbsp;році ун ся перетягнув туды жити тай подав свою кандидатуру на вступ у тоту ошколу, хоснувучи Закон за реінтеґрацію воєннослужачых рока 1944. Робінсон молодого учня назвав „старанным, направду сконцентрованым на мальованьови“, уповів, ож Дітко „файно робив из другыма над сужетами тай сам муг писати свої, а щи розрабляти властных персонажув“&lt;ref name=&quot;AE39&quot; /&gt; тай помуг му дустати стипендію у слідуючому році. „Ун у ня ся учив два рокы по чотыри вадь пять днув на тыждень, по пять годин на нуч. Упорна была робота.“ Робінсон кликав малярюв тай редакторув на лекції про його штудентув, тай раз сяк прийшов из Стеном Лі, товды редактором „Атлас Комікс“: „Думаю, ож ипен товды Стен першый раз увидів роботы Стіва.“&lt;ref name=&quot;student&quot; /&gt;

=== Обєктивізм ===
Дітко быв видным пудпоровачом [[Обєктивізм|обєктивізма]].&lt;ref&gt;{{Cite web |author=Wolk |first=Douglas |url=http://dir.salon.com/story/books/review/2005/06/03/ditko/ |title=The Amazing Steve Ditko |work=[[Salon (website)|Salon.com]] |date=June 3, 2005 |page=2 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20101026044957/http://dir.salon.com/story/books/review/2005/06/03/ditko/ |archivedate=October 26, 2010 }}&lt;/ref&gt; Філозофія [[Айн Ренд]] му „навхтема поміняла никаня на [[Моралность|мораль]], фінансы тай його місію ги автора коміксув“. Кой Дітко дустав май шырокый контроль над плотінґом у „Чоловікови-Паукови“, ун зачав уділяти май много позору позитивному образови поліцаюв у туй роботі. Раз Дітко вповів свому колеґови из „Чарлтона“ Пітови Морісі, котрый робив поліцайом тай пудробляв малярьом коміксув, ож ун завидовав його можности помагати арештововати злочинцюв. Філозофія Ренд вплынула на Дітка так, ож ун потребовав, обы го зазначали тай оплачовали не лиш ги маляря, а щи й ги плотера у „Чоловікови-Паукови“, зачинавучи из выпуска №25, што позволив Стен Лі, айбо из ним у Дітка удношеня начали помалы гуршати. Позад того такой вплыва Діткув Пітер Паркер зачав май стояти за себе, требовати май достойної платы за його фотоґрафії Чоловіка-Паука, презирати штудентув-протестовалникув. Выдаватель „Марвел“ Мартін Ґудмен переживав, ож такі „праві“ політичні никаня Паркера могли бы уддалити уд нього головно „ліву“, контркултурну авдиторію університетськых штудентув, тай свада ся кунчила выходом Дітка из „Марвел“. Дітко пак пушов дале у плані высловленя своих обєктивістськых никань у роботі над Звіданков, котрый критиковав масы за рувнодушность до доброго тай недоброго, тай у роботі над Містером А, котрый не спасав антаґоніштув уд смерти.&lt;ref name=&quot;:0&quot; /&gt;

Дітко щи называв себе [[Арістотеліанізм|арістотеліаніштом]].&lt;ref name=&quot;Youtube.com&quot;&gt;{{Cite web |url=https://www.youtube.com/watch?v=y7rgYC0Ge6k |title=Celebrating Steve Ditko with Mark Ditko |date=June 13, 2021 |publisher=[[Youtube.com]] }}&lt;/ref&gt;

== Смерть ==
29.&amp;nbsp;юнія 2018.&amp;nbsp;рока Стів Дітко быв найденый мертвым у свому квартільови у [[Ню Йорк (місто)|Ню Йорку]]. На тот момент мав 90&amp;nbsp;рокув, причинов смерти обявили сердцьовый напад.&lt;ref name=&quot;throbit&quot;&gt;{{Cite web |url=https://www.hollywoodreporter.com/heat-vision/steve-ditko-dead-spider-man-creator-was-90-1125489 |title=Steve Ditko, Spider-Man Co-Creator and Legendary Comics Artist, Dies at 90 |author=Lewis |first=Andy |date=July 6, 2018 |work=[[The Hollywood Reporter]] |archiveurl=https://web.archive.org/web/20180817204220/https://www.hollywoodreporter.com/heat-vision/steve-ditko-dead-spider-man-creator-was-90-1125489 |archivedate=August 17, 2018 |access-date=July 6, 2018 |quote=The New York Police Department confirmed his death to ''The Hollywood Reporter''. No cause of death was announced. Ditko was found dead in his apartment on June 29 and it is believed he died about two days earlier. }}&lt;/ref&gt;

Фіналні слова посліднього Діткового есея, котрый быв посмертно опубликованый у ''Down Memory Lane'' у фебруарови 2019.&amp;nbsp;рока, цитуют „давньый тост“: „За тых, ко ми вінчує добро; а ко ми хоче зла&amp;nbsp;— того най бы фрас забрав“.

== Дідузнина ==
У 2021.&amp;nbsp;році Патрік, молодшый брат Стіва Дітка, ги його правонаступник пушов у суд, обы вернути авторські права на персонажув Стіва, удкликувучи ся на Акт за авторські права 1976.&amp;nbsp;року, айбо „Марвел“ удповіли своим позовом, указувучи на тот такой закон тай на тот факт, ож персонажі были вытворені пуд контрактом за найману роботу, а значит права на них належат компанії. „Марвел“ выплатили неназвані сумы творцям, айбо лишили за собов права на персонажув.

На ''D23 Expo'' у 2024.&amp;nbsp;рокови Дітко дустав титул „Леґенды Disney“ за свуй внесок у „Марвел“ тай респективно The Walt Disney Company.&lt;ref&gt;{{Cite web |title=Meet the 2024 Class of Disney Legends |url=https://d23.com/disney-legends-2024/?fbclid=PAAaZno4whE7iluxSvOtOG6BMlx2awvycsPUAEQB4iAEWhLs87V2fAhN5DTB8_aem_ASBHyJ37BKZwY3gafpLfHaWAnovIp1feqjEDE7j1RnHSkDhFqXvGUiywBzQcFtdrHeA |date=March 19, 2024 |access-date=March 19, 2024 |work=[[D23 (Disney)|D23]] }}&lt;/ref&gt;

== Никайте щи ==

* [[Комікс]]
* [[Стен Лі]]
* [[Marvel Comics]]
* [[The Walt Disney Company]]

== Удкликаня ==
{{Reflist}}
[[Катеґорія:Умерли 2018]]
[[Катеґорія:Уродили ся 1927]]
[[Катеґорія:Русиньскы Америчане]]</text>
      <sha1>qf1zewblsr08lwe9m6r8la1kvkbuany</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Калуськый район</title>
    <ns>0</ns>
    <id>22445</id>
    <revision>
      <id>165346</id>
      <parentid>152505</parentid>
      <timestamp>2026-05-17T01:04:55Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>InternetArchiveBot</username>
        <id>22034</id>
      </contributor>
      <comment>Rescuing 1 sources and tagging 0 as dead.) #IABot (v2.0.9.5</comment>
      <origin>165346</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1907" sha1="a1c718cps4wqure19cmqafy25wx2ig8" xml:space="preserve">'''Ка́луськый райо́н''' ([[Україньскый язык|укр]]. Калуський район) ([[Польскый язык|пол]]. Rejon kałuski) — [[район]] у [[Ивано-Франкӯвська область|Ивано-Франкӯвськой области]], [[Україна|Украйины]].

Адміністративный центр — [[Калуш]].

{{Універзалный інфобокс}}

== Історія ==
[[Район]] сотворено сонласно до постановы Верховной Рады Украйины №&amp;nbsp;807-IX від 17 юла 2020 року. У ёго состав вошли: Болеховська, Калуська, Долинська вароські, Выгодська, Войниловська, Брошнӯв-Осадська, Перегӯнська, Рожнятовська селищні, Витвицька, Верхняньска, Новицька, Дубӯвська, Спаська сільські територіалны общины.

== Знамі Родаци ==

* [[Kristonko]] — [[Україна|украйиньска]] [[Співак|спӯвачка]] тай [[блоґер]];
* [[Митер Варварук]] — [[Україна|украйиньскый]] [[блоґер]].

== Удкликованя ==
{{Reflist}}

* [https://web.archive.org/web/20211031055650/https://kalushrda.gov.ua/ Калуська РДА] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20211031055650/https://kalushrda.gov.ua/|date=31 жовтня 2021}}
* [http://kalushrr.gov.ua/ Калуська районна рада] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20211031055659/http://kalushrr.gov.ua/|date=31 жовтня 2021}}
[[Катеґорія:Районы Івано-Франківской области]]
[[Катеґорія:Калуськый район]]
[[Катеґорія:Калуш]]</text>
      <sha1>a1c718cps4wqure19cmqafy25wx2ig8</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Овцебык</title>
    <ns>0</ns>
    <id>22511</id>
    <revision>
      <id>165349</id>
      <parentid>161889</parentid>
      <timestamp>2026-05-17T02:01:42Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>InternetArchiveBot</username>
        <id>22034</id>
      </contributor>
      <comment>Rescuing 1 sources and tagging 0 as dead.) #IABot (v2.0.9.5</comment>
      <origin>165349</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2988" sha1="dad81xp2skug7n2pxei3to9bdayoz9r" xml:space="preserve">{{Таксобокс|regnum=[[Animal]]ia|phylum=[[Chordate|Chordata]]|name=Овцебык|genus='' [[Ovibos]] ''|species='''''O. moschatus'''''|binomial=''Ovibos moschatus''|status=LC|status_system=iucn3.1|image=Ovibos moschatus qtl3.jpg|classis=[[Mammalia]]|ordo=[[Artiodactyla]]|familia=[[Bovidae]]|binomial_authority=Zimmermann, 1780|tribus=[[Ovibovini]]}}

'''Овцебы́к''', авадь '''му́скусный бы́к''' (''Ovibos moschatus, мускокс, [[Анґліцькый язык|анґл]]. muskox'')&amp;nbsp;— єдинственный на ныні представник рода ''Ovibos'' из [[Родина (біолоґія)|файты]] [[быкові]] (Bovidae).

== Врагы и охрана ==
Врагами овцебыкӯв є вовци, білі и бурі [[Медвідь бурый|медведі]], [[Россомаха|россомахы]], и [[Чоловік розумный|люди]]. Овцебыкы доста силні быдла и годни дати удпор хищникам и защитити своє потомство. У час опасности старавуть ся тікати, кідь же ото немож реалізовати, то збивавуть ся у круг и кой хищник наближать ся, єден из самцю̄в атакує го и нарас ся вертать у круг авадь стадо пудходить ид нёму. Сись спосӯб є ефективным против вшыткых природных врагӯв. Коли же стадо атакує чоловік, то овцебыкы, што прикрывавуть свойыми тілами молодняк, лишавуть ся незрушимыми даже кой по них удкрывавуть огонь.

Из зачатку XX стороча є угроза знищіня вида позад массовой охоты на Овцебыка. Из цілёв охраны овцебыкӯв сотворено заповідні території у Канаді и Ґренландії. Численнӯсть популяцій, што попали пуд охрану, росте: обычно наводять цифры 80–130 тысяч особин.

== Удкликованя ==
{{Reflist|2}}

* [https://web.archive.org/web/20160305215149/http://www.huntingukraine.com/index.php?option=com_content&amp;view=article&amp;id=2046:-ovibos-moschatus-zimmermann-1780&amp;catid=205:euroaziatski&amp;Itemid=134 Вівцебик&amp;nbsp;— Ovibos moschatus / Zimmermann, 1780] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160305215149/http://www.huntingukraine.com/index.php?option=com_content&amp;view=article&amp;id=2046:-ovibos-moschatus-zimmermann-1780&amp;catid=205:euroaziatski&amp;Itemid=134|date=5 березня 2016}}.
[[Катеґорія:Быкові]]
[[Катеґорія:Быдла]]
[[Катеґорія:Ссавцї]]
[[Катеґорія:Найменше знепокоївый (LC)]]</text>
      <sha1>dad81xp2skug7n2pxei3to9bdayoz9r</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>AfrikaBurn</title>
    <ns>0</ns>
    <id>24493</id>
    <revision>
      <id>165345</id>
      <parentid>165275</parentid>
      <timestamp>2026-05-16T23:50:16Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>InternetArchiveBot</username>
        <id>22034</id>
      </contributor>
      <comment>Rescuing 1 sources and tagging 1 as dead.) #IABot (v2.0.9.5</comment>
      <origin>165345</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="16275" sha1="3a2cya58n5kbz9aou2jrs8kwha8z8wq" xml:space="preserve">'''AfrikaBurn''' („АфрікаБырн“) є офіційна реґіонална подія [[Burning Man]],&lt;ref&gt;{{cite web |url=http://www.afrikaburn.com/community/afrikaburn-year-round/regional-network |title=Regional Network |publisher=AfrikaBurn |date= |access-date=2013-06-05 }}&lt;/ref&gt; котра ся справляє у націоналному паркови [[Танква-Кару]] коло Кваґафонтейна ({{Lang-af|Quaggafontein}}, {{Букв}} „фонтан [[Кваґа|кваґы]]&lt;nowiki/&gt;“) у Западнокапськуй провінції [[Южноафриканська республіка|Южноафриканської республікы]]. Подія ся фокусує на [[Уменя|уміньови]], самовыражіню и комуніті: у напувпустыннум середовищу ся дочасно збират лаґровый варощик Танква Тавн (Tankwa Town), кладут ся тематичні лаґры, привозят ся декоровані „моторы-мутанты“ (артмоторы), артінсталації, подакотрі з котрых ся спалювут пуд конець.&lt;ref&gt;{{cite web |url=http://afrikaburn.com/about/what-is-afrikaburn |title=What is AfrikaBurn |publisher=AfrikaBurn |date= |access-date=2015-06-04 }}&lt;/ref&gt;

Офіційно подія презентує себе містом „декомодизації“: на AfrikaBurn ся нич не продає, кроме [[Люд|леду]], а учасникув закликавут не продавати и не чинити [[бартер]], а дарити без чеканя дустати штось узамін, и закрывати лоґотипы брендув на свойих пожытках. Орґанізаторы выступавут против експлуатації AfrikaBurn [[Інфлуенсер|інфлуенсерами]] вадь на тручаня продуктув. Наголошує ся, ож не мож чинити фото- вадь відеозйомку учасникув без їхнього явного и прямого согласу. У Танква Тавнови заказано ся возити моторами и моторками кроме зареєстрованых „мутантув“ и транспорта екстреных служб (позволяє ся ходити пішо вадь [[Біціґель|біціґльов]]), на літаня воздушным простором над подійов треба дозвул, а хоснованя [[Дрон|дронув]] на території є домак заказаноє.&lt;ref&gt;{{Cite web |url=https://quaggapedia.afrikaburn.com/index.php?title=BASICS |language=en |title=BASICS – Quaggapedia }}&lt;/ref&gt;

Як и на Burning Man, єдным из головных принципув AfrikaBurn є політика захарьованя за собов „MOOP“ ({{Lang-en|matter out of place}})&amp;nbsp;— вшыткого смітя. Учасникы мавут прихарьовати и забирати гет лепаву, ухосновану на мытя тіла вадь [[чебря]] воду („сіру воду“, {{Lang-en|grey water}}) вадь выпарововати ї спеціалными направами-„евапотронами“; харити останкы [[Ціґаретлик|ціґаретликув]] включно из попілом, їдіня, блискоткы и другоє смітя, обы територія ся лишила у такому самому вадь ліпшому стані ги была до фестиваля.&lt;ref&gt;{{Cite web |url=https://www.afrikaburn.org/event/ |language=en |title=Event – AfrikaBurn }}&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;{{Cite web |language=en |url=https://quaggapedia.afrikaburn.com/index.php?title=LEAVE_NO_TRACE |title=LEAVE NO TRACE – Quaggapedia }}&lt;/ref&gt;

== Історія ==
''Afrika Burns Creative Projects'' быв закладеный у 2007.&amp;nbsp;році ги неприбыткова компанія из цільов розвою и координації незалежного реґіоналного южноафриканського [[Burning Man]]. Закладателями были Паул Йорґенсен (котрый задумав AfrikaBurn по тому, як побывав на дакулькох Burning Man и спознав ся из його спувзакладательом [[Лері Гарві|Лерійом Гарвійом]]), Роберт Вейнек, Ліан Фіссер и Майк ’т Сас-Ролфес, Річард Бовсгер и Монік Шісс.&lt;ref&gt;[https://web.archive.org/web/20210517125454/https://www.afrikaburn.com/about/the-organisation/history About the organization. History] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210517125454/https://www.afrikaburn.com/about/the-organisation/history|date=2021-05-17}} AfricaBurn. 2021. Retrieved 17 May 2021.&lt;/ref&gt; Назывка была пак поміняна на AfrikaBurn, обы не было неґативных конотацій из „горіньом Африкы“ и вмісто того быв „бырн у Африці“.

AfrikaBurn ся правив кажджоручно уд&amp;nbsp;2007 до 2019.&amp;nbsp;року у приватнуй резервації Стовнгендж (Stonehenge) коло [[Танква-Кару]]. У 2019 неприбыткова компанія Mapula Trust подарила про AfrikaBurn дві фермы поблизь: Кваґафонтейн ({{Lang-af|Quaggafontein}}) и Фаалфонтейн ({{Lang-af|Vaalfontein}})&amp;nbsp;— теперь знамі пуд єднов назывков Кваґафонтейн, розміщені за 30&amp;nbsp;км на юговосток уд Стовнгенджа пуд горов Скоорстиенберґ ({{Lang-af|Skoorsteenberg}}).&lt;ref&gt;{{Cite web |title=Homepage |url=https://land.afrikaburn.com/ |access-date=2021-08-18 |website=New Horizons |language=en-ZA }}&lt;/ref&gt;

Перші три AfrikaBurn пруйшли у осени, а уд 2010.&amp;nbsp;року дата події была посунута на конець апріля&amp;nbsp;– зачаток мая, што позволило юй припадати на єден авадь два державні сята, а щи май уддалити ся у часі уд Burning Man&amp;nbsp;— обы навщивителі не мусіли убирати межи америцькым и южноафриканськым фестивалями.

Кажджый AfrikaBurn має тему, котра ся не силує на учасникув, айбо годна служити вдухновліньом.
{| class=&quot;wikitable&quot;
!Рук
!Даты
!Місто
!Тема
!Учасникув
!Сан Клан
|-
|2007
|22–25. новембра
|Ферма Стовнгендж
|Tribe
|~1,000
|[[File:Afrika_Burns,_South_Africa.jpg|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:Afrika_Burns,_South_Africa.jpg|250x250пкс]]
|-
|2008
|16–19. октовбра
|Ферма Стовнгендж
|Power
|~1,200
|
|-
|2009
|9–13. септембра
|Ферма Стовнгендж
|Time
|~1,600
|
|-
|2010
|22–27. апріля
|Ферма Стовнгендж
|Dream
|~2,200
|
|-
|2011
|27. апріля – 2. мая
|Ферма Стовнгендж
|Stof: the Primal Mud
|~4,000
|
|-
|2012
|25–30. апріля
|Ферма Стовнгендж
|Mirage
|~5,700
|[[File:San_clan_2012.jpg|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:San_clan_2012.jpg|333x333пкс]]
|-
|2013
|1–6. мая
|Ферма Стовнгендж
|Archetypes
|~7,000
|[[File:San_Clan,_AfrikaBurn_2013.JPG|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:San_Clan,_AfrikaBurn_2013.JPG|250x250пкс]]
|-
|2014
|28. апріля – 4. мая
|Ферма Стовнгендж
|The Trickster
|~9,000
|[[File:San_clan_2014.jpg|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:San_clan_2014.jpg|250x250пкс]]
|-
|2015
|27 April - 3 May
|Ферма Стовнгендж
|The Gift&lt;ref&gt;{{cite web |url=http://www.afrikaburn.com/the-event/2015-theme-the-gift |title=2015 Theme the Gift |access-date=2014-09-24 |url-status=dead |archive-url=https://web.archive.org/web/20141004053933/http://www.afrikaburn.com/the-event/2015-theme-the-gift |archive-date=2014-10-04 }}&lt;/ref&gt;
|~9,800
|[[File:AfrikaBurn_2015_San_Clan.JPG|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:AfrikaBurn_2015_San_Clan.JPG|250x250пкс]]
|-
|2016
|25. апріля - 1. мая
|Ферма Стовнгендж
|X&lt;ref&gt;{{Cite web |url=https://www.afrikaburn.org/year-theme/2016-theme-x/ |title=2016 Theme - X |website=AfrikaBurn &amp;#124; Invent the World Anew |accessdate=3 December 2022 }}&lt;/ref&gt;
|~11,700
|
|-
|2017
|24–30. апріля
|Ферма Стовнгендж
|Play&lt;ref&gt;{{Cite web |url=http://www.afrikaburn.com/the-event/2017-theme-play |title=2017 Theme: Play - AfrikaBurn |access-date=2016-10-26 |archive-url=https://web.archive.org/web/20161014034508/http://www.afrikaburn.com/the-event/2017-theme-play |archive-date=2016-10-14 |url-status=dead }}&lt;/ref&gt;
|~13,000&lt;ref&gt;[http://afrikaburn.com/baardskeerder/w/FzKntNv9Jp6y7UrT1S8Psw/S2eu54CRTuf4MLcSAJB2rA/UoDCS4mybUBWef7634LtvI0Q Baardskeerder]{{Dead link|date=May 2026 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}&lt;/ref&gt;
|
|-
|2018
|23–29. апріля
|Ферма Стовнгендж
|Working Title______________&lt;ref&gt;{{Cite web |url=https://www.afrikaburn.org/year-theme/2018-theme-working-title______________/ |title=2018 Theme - &quot;Working Title______________&quot; |website=AfrikaBurn &amp;#124; Invent the World Anew |accessdate=3 December 2022 }}&lt;/ref&gt;
|~11,000
|
|-
|2019
|29. апріля – 5. мая
|Ферма Стовнгендж
|Ephemeropolis
|~11,500
|[[File:AfrikaBurn_2019_San_Clan.jpg|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:AfrikaBurn_2019_San_Clan.jpg|250x250пкс]]
|-
|2020&lt;ref&gt;Скасованый позад [[Пандемія COVID-19|пандемії COVID-19]]. — {{Cite web |url=https://www.afrikaburn.com/latest-news/afrikaburn-2020-cancellation-statement |title=AfrikaBurn 2020 Cancellation Statement |date=13 March 2020 |website=AfrikaBurn |language=en-GB |url-status=live |access-date=13 March 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20200318140148/https://www.afrikaburn.com/latest-news/afrikaburn-2020-cancellation-statement |archive-date=2020-03-18 }}&lt;/ref&gt;
|27 апріля – 3. мая
|Ферма Стовнгендж
|Afroboratory|''Скасованый позад [[Пандемія COVID-19|пандемії COVID-19]]''&lt;ref&gt;{{cite news|last1=Alex|first1=Alex|url=https://www.channel24.co.za/Music/Stage/afrikaburn-2020-cancelled-20200313|title=AfrikaBurn 2020 cancelled|website=News24|access-date=2020-03-13}}&lt;/ref&gt;
|-
|2021
|
|Кваґафонтейн&lt;ref&gt;{{Cite web |url=https://land.afrikaburn.com/ |title=A New Blank Canvas |last=Lyle |first=Travis |date= |website=New Horizons |language=en-ZA |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20191115111511/https://land.afrikaburn.com/ |archive-date=2019-11-15 |access-date=2019-11-15 }}&lt;/ref&gt;
|
|No event
|No event due to lockdown
|-
|2022
|25. апріля – 1. мая
|Кваґафонтейн
|The Elastic Kraal-Art Burning Test
|~6,500
|[[File:AfrikaBurnClan2022.jpg|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:AfrikaBurnClan2022.jpg|центр|338x338пкс|AfrikaBurn Clan 2022 - Clancestors]]
|-
|2023
|24–30. апріля
|Кваґафонтейн
|SPACE&lt;ref&gt;{{Cite tweet|user=afrikaburn|number=1560652877819158528|title=Take your protein pills and put your helmet on, because the 2023 AfrikaBurn theme is ... SPACE}}&lt;/ref&gt;
|~9500
|
|-
|2024
|30. апріля – 5. мая
|Кваґафонтейн
|CREATION
|~10500&lt;ref&gt;{{Cite web |title=AfrikaBurn 2024 |url=https://radseason.com/event/afrikaburn-tankwa-south-africa/ |access-date=11 May 2024 |website=Rad Season |language=en-ZA }}&lt;/ref&gt;
|[[File:AfrikaBurn2024_Temple.jpg|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:AfrikaBurn2024_Temple.jpg|центр|331x331пкс|AfrikaBurn Temple 2024 - LuminEssence]]
|-
|2025
|28. апріля – 4. мая
|Кваґафонтейн
|Out Of The Blue
|10728
|-
|2026
|27. апріля – 3. мая
|Кваґафонтейн
|Prism
|
|
|}
Исповнительным директором компанії є Лорейн Теннер; исповнительным директором операцій є Дейн Мерісон. [https://www.afrikaburn.com/about/governance-transparency/directors-members Неисповнительными директорами] сут: Саманта Бендзулла, Ян Бестер, Сідні Матебула, Кунраад Міддел, Нік Раубенгеймер, Мікаел ’т Сас-Ролфес.&lt;ref&gt;{{cite web |date= |title=Afrikaburn Directors |url=https://www.afrikaburn.com/about/governance-transparency/directors-members }}&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;{{Citation|title=Introduction: Our Dogs, Our Selves|date=2016-01-01|url=http://dx.doi.org/10.1163/9789004328617_002|work=Our Dogs, Our Selves|pages=1–16|publisher=BRILL|doi=10.1163/9789004328617_002|isbn=9789004269163|access-date=2022-05-30|url-access=subscription}}&lt;/ref&gt;

== Сан Клан ==
[[File:AfrikaBurn_2015_Clan_burn.JPG|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:AfrikaBurn_2015_Clan_burn.JPG|міні|216x216пкс|Спальованя Сан Клана на AfrikaBurn 2015]]
Аналоґічно ги на [[Burning Man]] є Man, головна скулптура AfrikaBurn ся кличе Сан Клан (San Clan). Она подабат на наскалні малюнкы санув (бушменув) и символізує ідею єдности тай комуніты. Як и часть другых скулптур на події, она ся палит. Май давно паліня скулптуры ся справляло у нуч суботы, айбо было перенесеноє на нуч пятниці. Ориґіналным Сан Кланом быв многоголовый игравучый дух авторства Ліан Фіссер.

== Храм ==
[[File:AfrikaBurn_2024.jpg|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:AfrikaBurn_2024.jpg|міні|438x438пкс|AfrikaBurn 2024, храм „LuminEssence“ Кармел Айвз и тіма]]Частьов AfrikaBurn є храм (авадь ''темпыл'', {{Lang-en|temple}})&amp;nbsp;— місто роздумув и рефлексії, доступноє бігом події и тоже традиційно спальованоє пуд конець фестиваля.

=== Храмы на AfrikaBurn ===

* 2007 – [Без назвы] (Бред Баард и Петер Гейз)
* 2008 – [Не было храма]
* 2009 – „The Temporal“ (Монік Шісс и Бред Баард)
* 2010 – [Тот самый, што и у 2009]
* 2011 – „Храм пороху“/„The Temple of Dust“ (Адріаан Весселс)
* 2012 – „Милосердя“/„Solace“ (Сімон Бенністер и тім)
* 2013 – „Compression“ (Сімон Бенністер и тім)
* 2014 – „Пудношіня“/„The Offering“ (Сімон Бенністер и тім)
* 2015 – „Метаморфоза“/„Metamorphosis“ (Веріті Мод и тім)
* 2016 – „Пробуджіня“/„Awakening“ (Веріті Мод и тім)
* – „Храм [[Цхам]]&lt;nowiki/&gt;“/„Temple of |Xam“ (Кім Ґудвін и The Dandylions)
* 2017 – „Храм вдячности“/„Temple of Gratitude“ (Валтер Бымер и тім)
* 2018 – „Оаза“/„Oasis“ (Анушка Кемпкен и тім)
* 2019 – „Храм звізд“/„Temple of Stars“ (Валтер Бымер и The Starlights)
* 2022 – „Пісня Ґаї“/„Gaia’s Song“ (Кармел Айвз)
* 2023 – „Transcendence“ (Кармел Айвз)
* 2024 – „LuminEssence“ (Кармел Айвз)

== Референції ==
&lt;references /&gt;</text>
      <sha1>3a2cya58n5kbz9aou2jrs8kwha8z8wq</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Округлый стіл Русинів Словеньска</title>
    <ns>0</ns>
    <id>24504</id>
    <revision>
      <id>165325</id>
      <timestamp>2026-05-16T13:10:08Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Halajkovič</username>
        <id>33393</id>
      </contributor>
      <comment>Створена сторінка: '''Округлый стіл Русинів Словеньска''' ({{lang-sk|Okrúhly stôl Rusínov Slovenska}}, скорочено OSRS або ОСРС) є коордіначна обчаньско-політічна платформа, котра здружує русиньскы інштітуції, мімовладны орґанізації і незалежных актівістів в Словеньско|Словеньскій републі...</comment>
      <origin>165325</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1953" sha1="ln1gtqa1h0e7ieaafhu7gsqp9e6iplz" xml:space="preserve">'''Округлый стіл Русинів Словеньска''' ({{lang-sk|Okrúhly stôl Rusínov Slovenska}}, скорочено OSRS або ОСРС) є коордіначна обчаньско-політічна платформа, котра здружує русиньскы інштітуції, мімовладны орґанізації і незалежных актівістів в [[Словеньско|Словеньскій републіцї]]. Орґанізація выступлює як консолідованый заступуючій орґан [[Русины на Словеньску|русиньской народностной меншыны]] в діалоґу із орґанами штатной моци і містной самосправы Словеньска.

=== Цїль і ідеолоґічны основы ===
Подля офіціалных штатутів є главным цїлём ОСРС розвой народной ідентіты, охрана прав [[Русины|Русинів]] выпливаючіх з меджінародных документів і злїпшіня якости жывота русиньской меншыны.&lt;ref name=&quot;RAD&quot;&gt;[https://okruhly-stol.sk/округлый-стіл-okruhly-stol/rad-adolfa-dobrianskeho/statut-radu/ Štatút Radu Adolfa Dobrianskeho // Округлый стіл Русинів Словеньска]&lt;/ref&gt; Платформа ідеолоґічно операть о дїдовизну русиньскых [[Народны будителї|народных будителїв]] 19.–20. стороча, головно Адолфа Добряньского, на почесть котрого ОСРС заложыло своє найвысше оцїнїня – „Орден Адолфа Добряньского“ ({{Lang-sk|Rad Adolfa Dobrianskeho}}).&lt;ref name=&quot;RAD&quot;/&gt;

== Референції ==
{{референції}}</text>
      <sha1>ln1gtqa1h0e7ieaafhu7gsqp9e6iplz</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>165329</id>
      <parentid>165325</parentid>
      <timestamp>2026-05-16T13:30:48Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Halajkovič</username>
        <id>33393</id>
      </contributor>
      <origin>165329</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3050" sha1="t5k4z531oj5caykkh06ac986biv8wwf" xml:space="preserve">'''Округлый стіл Русинів Словеньска''' ({{lang-sk|Okrúhly stôl Rusínov Slovenska}}, скорочено OSRS або ОСРС) є коордіначна обчаньско-політічна платформа, котра здружує русиньскы інштітуції, мімовладны орґанізації і незалежных актівістів в [[Словеньско|Словеньскій републіцї]]. Орґанізація выступлює як консолідованый заступуючій орґан [[Русины на Словеньску|русиньской народностной меншыны]] в діалоґу із орґанами штатной моци і містной самосправы Словеньска.

== Цїль і ідеолоґічны основы ==
Подля офіціалных штатутів є главным цїлём ОСРС розвой народной ідентіты, охрана прав [[Русины|Русинів]] выпливаючіх з меджінародных документів і злїпшіня якости жывота русиньской меншыны.&lt;ref name=&quot;RAD&quot;&gt;[https://okruhly-stol.sk/округлый-стіл-okruhly-stol/rad-adolfa-dobrianskeho/statut-radu/ Štatút Radu Adolfa Dobrianskeho // Округлый стіл Русинів Словеньска]&lt;/ref&gt; Платформа ідеолоґічно операть о дїдовизну русиньскых [[Народны будителї|народных будителїв]] 19.–20. стороча, головно Адолфа Добряньского, на почесть котрого ОСРС заложыло своє найвысше оцїнїня – „Орден Адолфа Добряньского“ ({{Lang-sk|Rad Adolfa Dobrianskeho}}).&lt;ref name=&quot;RAD&quot;/&gt;

=== Історія консолідації ===
Вытворїня платформы было реакціёв на неодкладну потребу зъєднотїня розтрїщеного русиньского руху по демократічных змінах в роцї 1989. Важным кроком к посилнїню платформы ся стало офіціалне припоїня найстаршой і найвекшой пореволучной орґанізації – &lt;nowiki&gt;„&lt;/nowiki&gt;[[Русиньска оброда|Русиньской оброды на Словеньску]]&lt;nowiki&gt;“&lt;/nowiki&gt; ({{lang-sk|Rusínska obroda na Slovensku}}). Тот крок дав можность ОСРС выступати в менї абсолутной векшыны орґанізованых Русинів в країнї і обыйти ся внутрїшнёй конкуренції о штатне фінанцованя.&lt;ref&gt;[https://www.rusyn.sk/rusinska-obroda-sa-pripojila-k-okruhlemu-stolu/ Rusínska obroda sa pripojila k okrúhlemu stolu]&lt;/ref&gt;

== Референції ==
{{референції}}</text>
      <sha1>t5k4z531oj5caykkh06ac986biv8wwf</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>165333</id>
      <parentid>165329</parentid>
      <timestamp>2026-05-16T14:32:54Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Halajkovič</username>
        <id>33393</id>
      </contributor>
      <comment>+доповнїня</comment>
      <origin>165333</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="6744" sha1="3mk824o502sazcl8yggodgap33mr2wc" xml:space="preserve">'''Округлый стіл Русинів Словеньска''' ({{lang-sk|Okrúhly stôl Rusínov Slovenska}}, скорочено OSRS або ОСРС) є коордіначна обчаньско-політічна платформа, котра здружує русиньскы інштітуції, мімовладны орґанізації і незалежных актівістів в [[Словеньско|Словеньскій републіцї]]. Орґанізація выступлює як консолідованый заступуючій орґан [[Русины на Словеньску|русиньской народностной меншыны]] в діалоґу із орґанами штатной моци і містной самосправы Словеньска.

== Цїль і ідеолоґічны основы ==
Подля офіціалных штатутів є главным цїлём ОСРС розвой народной ідентіты, охрана прав [[Русины|Русинів]] выпливаючіх з меджінародных документів і злїпшіня якости жывота русиньской меншыны.&lt;ref name=&quot;RAD&quot;&gt;[https://okruhly-stol.sk/округлый-стіл-okruhly-stol/rad-adolfa-dobrianskeho/statut-radu/ Štatút Radu Adolfa Dobrianskeho // Округлый стіл Русинів Словеньска]&lt;/ref&gt; Платформа ідеолоґічно операть о дїдовизну русиньскых [[Народны будителї|народных будителїв]] 19.–20. стороча, головно Адолфа Добряньского, на почесть котрого ОСРС заложыло своє найвысше оцїнїня – „Орден Адолфа Добряньского“ ({{Lang-sk|Rad Adolfa Dobrianskeho}}).&lt;ref name=&quot;RAD&quot;/&gt;

== Історія консолідації ==
Вытворїня платформы было реакціёв на неодкладну потребу зъєднотїня розтрїщеного русиньского руху по демократічных змінах в роцї 1989. Важным кроком к посилнїню платформы ся стало офіціалне припоїня найстаршой і найвекшой пореволучной орґанізації – &lt;nowiki&gt;„&lt;/nowiki&gt;[[Русиньска оброда|Русиньской оброды на Словеньску]]&lt;nowiki&gt;“&lt;/nowiki&gt; ({{lang-sk|Rusínska obroda na Slovensku}}). Тот крок дав можность ОСРС выступати в менї абсолутной векшыны орґанізованых Русинів в країнї і обыйти ся внутрїшнёй конкуренції о штатне фінанцованя.&lt;ref&gt;[https://www.rusyn.sk/rusinska-obroda-sa-pripojila-k-okruhlemu-stolu/ Rusínska obroda sa pripojila k okrúhlemu stolu]&lt;/ref&gt;

== Главны области дїяня ==
=== Освіта і Проґрам розвоя меншыны ===
ОСРС выпрацовала і реґуларно актіалізує публічно доступный документ „Проґрам розвоя русиньской народностной меншыны в Словеньскій републіцї“. Ключовыма условіями проґраму є ініціованя зряджованя матерьскых школ, основных і середнїх школ із русиньскым наученым языком (або паралелных клас) на етнічно змішаных теріторіях, як ай заведжіня механізмів фінанчного стімулованя такых освітовых інштітуцій зо стороны штату.

=== Списованя людей і меджінародна сполупраца ===
Платформа є главным ініціатором інформачных кампани перед цїлоштатныма списованями людей (наприклад розсягла меджінародна кампань „Сьме Русины“ / „Sme Rusíni“). В тій tejto činnosti ОСРС актівно сполупрацує із русиньскыма орґанізаціями сусїднїх країн: Чеська (Rusíni.cz), Польска („Руська Бурса“ в Ґорліцях), Сербії і Хорватії.

=== Културны ініціатівы ===
Платформа ініціує тематічны концепчны акції на підпору културы. Наприклад ОСРС выголосила рік 2020 за „Рік русиньского села“ і зорґанізовала розсяглый конкурз заміряный на фотоґрафічны зниманя і популарізацію візуалной дїдовизны, природы і історічных памняток русиньскых поселїнь.

=== Реґіоналне заступлїня ===
Значным політічным успіхом ОСРС ся стала вузка сполупраца із Пряшівскым самосправным краём, де жыє найвекша русиньска комуніта на Словеньску. Вдяка ініціатівам платформы выменовав председа Пряшівского краю Мілан Маєрьскый Яна Кочака за першого офіціалного „русиньского амбасадора“. Ёго задачов є коордінація вопросів тыкаючіх ся інфраштруктуры, културы і школства меджі крайской самосправы і русиньскыма селами/містами.

=== Веджіня ===
Веджіня платформы ся волить на тройрочный функчный термін. Почас дакількох волебных термінів став на челї орґанізації Петер Peter Штефняк. На осїнь 2025 быв за нового председу ОСРС зволеный Мілан Ян Піліп – скушеный обчаньскый актівіста, котрый став при самотных початках взнику платформы. Довгорочным офіціалным говорцём (пресовым секретарём) ОСРС є новинарь і актівіста [[Петро Медвідь]].

== Референції ==
{{референції}}</text>
      <sha1>3mk824o502sazcl8yggodgap33mr2wc</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>165335</id>
      <parentid>165333</parentid>
      <timestamp>2026-05-16T14:49:03Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Halajkovič</username>
        <id>33393</id>
      </contributor>
      <comment>+доповнїня</comment>
      <origin>165335</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="7698" sha1="ghaajjxk7v0iysbp01d0arxfue14x3x" xml:space="preserve">{{Діалект|Пряшівскый діалект русиньского языка|пряшівскым діалектом|пряшівскый}}
'''Округлый стіл Русинів Словеньска''' ({{lang-sk|Okrúhly stôl Rusínov Slovenska}}, скорочено OSRS або ОСРС) є коордіначна обчаньско-політічна платформа, котра здружує русиньскы інштітуції, мімовладны орґанізації і незалежных актівістів в [[Словеньско|Словеньскій републіцї]]. Орґанізація выступлює як консолідованый заступуючій орґан [[Русины на Словеньску|русиньской народностной меншыны]] в діалоґу із орґанами штатной моци і містной самосправы Словеньска.

== Цїль і ідеолоґічны основы ==
Подля офіціалных штатутів є главным цїлём ОСРС розвой народной ідентіты, охрана прав [[Русины|Русинів]] выпливаючіх з меджінародных документів і злїпшіня якости жывота русиньской меншыны.&lt;ref name=&quot;RAD&quot;&gt;[https://okruhly-stol.sk/округлый-стіл-okruhly-stol/rad-adolfa-dobrianskeho/statut-radu/ Štatút Radu Adolfa Dobrianskeho // Округлый стіл Русинів Словеньска]&lt;/ref&gt; Платформа ідеолоґічно операть о дїдовизну русиньскых [[Народны будителї|народных будителїв]] 19.–20. стороча, головно Адолфа Добряньского, на почесть котрого ОСРС заложыло своє найвысше оцїнїня – „Орден Адолфа Добряньского“ ({{Lang-sk|Rad Adolfa Dobrianskeho}}).&lt;ref name=&quot;RAD&quot;/&gt;

== Історія консолідації ==
Вытворїня платформы было реакціёв на неодкладну потребу зъєднотїня розтрїщеного русиньского руху по демократічных змінах в роцї 1989. Важным кроком к посилнїню платформы ся стало офіціалне припоїня найстаршой і найвекшой пореволучной орґанізації – &lt;nowiki&gt;„&lt;/nowiki&gt;[[Русиньска оброда|Русиньской оброды на Словеньску]]&lt;nowiki&gt;“&lt;/nowiki&gt; ({{lang-sk|Rusínska obroda na Slovensku}}). Тот крок дав можность ОСРС выступати в менї абсолутной векшыны орґанізованых Русинів в країнї і обыйти ся внутрїшнёй конкуренції о штатне фінанцованя.&lt;ref&gt;[https://www.rusyn.sk/rusinska-obroda-sa-pripojila-k-okruhlemu-stolu/ Rusínska obroda sa pripojila k okrúhlemu stolu]&lt;/ref&gt;

== Главны области дїяня ==
=== Освіта і Проґрам розвоя меншыны ===
ОСРС выпрацовала і реґуларно актіалізує публічно доступный документ „Проґрам розвоя русиньской народностной меншыны в Словеньскій републіцї“. Ключовыма условіями проґраму є ініціованя зряджованя матерьскых школ, основных і середнїх школ із русиньскым наученым языком (або паралелных клас) на етнічно змішаных теріторіях, як ай заведжіня механізмів фінанчного стімулованя такых освітовых інштітуцій зо стороны штату.&lt;ref&gt;[https://www.rusyn.sk/okruhly-stol-rusinov-slovenska-program-rozvoja-rusinskej-narodnostnej-mensiny-v-slovenskej-republike/ Program rozvoja rusínskej národnostnej menšiny v Slovenskej republike]&lt;/ref&gt;

=== Списованя людей і меджінародна сполупраца ===
Платформа є главным ініціатором інформачных кампани перед цїлоштатныма списованями людей (наприклад розсягла меджінародна кампань „Сьме Русины“ / „Sme Rusíni“). В тій tejto činnosti ОСРС актівно сполупрацує із русиньскыма орґанізаціями сусїднїх країн: Чеська (Rusíni.cz), Польска („Руська Бурса“ в Ґорліцях), Сербії і Хорватії.&lt;ref&gt;[https://www.rusyn.sk/rusini-v-roznych-krajinach-sa-spajaju-v-kampani-s-nazvom-sme-rusini/ Rusíni v rôznych krajinách sa spájajú v kampani s názvom Sme Rusíni]&lt;/ref&gt;

=== Културны ініціатівы ===
Платформа ініціує тематічны концепчны акції на підпору културы. Наприклад ОСРС выголосила рік 2020 за „Рік русиньского села“ і зорґанізовала розсяглый конкурз заміряный на фотоґрафічны зниманя і популарізацію візуалной дїдовизны, природы і історічных памняток русиньскых поселїнь.&lt;ref&gt;[https://www.rusyn.sk/osrs-vyhlasil-sutaz-o-najkrajsiu-fotografiu-rusinskej-dediny/ OSRS vyhlásil súťaž o najkrajšiu fotografiu rusínskej dediny]&lt;/ref&gt;

=== Реґіоналне заступлїня ===
Значным політічным успіхом ОСРС ся стала вузка сполупраца із Пряшівскым самосправным краём, де жыє найвекша русиньска комуніта на Словеньску. Вдяка ініціатівам платформы выменовав председа Пряшівского краю Мілан Маєрьскый Яна Кочака за першого офіціалного „русиньского амбасадора“. Ёго задачов є коордінація вопросів тыкаючіх ся інфраштруктуры, културы і школства меджі крайской самосправы і русиньскыма селами/містами.&lt;ref name=&quot;O&quot;&gt;[https://sita.sk/rusinske-organizacie-si-zvolili-nove-vedenie-pilip-nahradil-doterajsieho-predsedu-petra-stefanaka/ Rusínske organizácie si zvolili nové vedenie, Pilip nahradil doterajšieho predsedu Petra Štefaňáka]&lt;/ref&gt;

=== Веджіня ===
Веджіня платформы ся волить на тройрочный функчный термін. Почас дакількох волебных термінів став на челї орґанізації Петер Peter Штефняк. На осїнь 2025 быв за нового председу ОСРС зволеный Мілан Ян Піліп – скушеный обчаньскый актівіста, котрый став при самотных початках взнику платформы. Довгорочным офіціалным говорцём (пресовым секретарём) ОСРС є новинарь і актівіста [[Петро Медвідь]].&lt;ref name=&quot;O&quot;/&gt;

== Референції ==
{{референції}}</text>
      <sha1>ghaajjxk7v0iysbp01d0arxfue14x3x</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Burning Man</title>
    <ns>0</ns>
    <id>24505</id>
    <revision>
      <id>165326</id>
      <timestamp>2026-05-16T13:25:40Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Flipdot</username>
        <id>23893</id>
      </contributor>
      <comment>Створена сторінка: {{Інфобокс | above = Burning Man | image1 = [[Файл:Burning-Man.svg{{!}}class=skin-invert|60пкс]] | image2 = [[Файл:Temple du Burning Man 2016.jpg|безрамки|300пкс]] | caption2 = [[#Храм|Храм]] на Burning Man 2016 | caption1 = Лоґо Burning Man | label1 = Місто | data1 = Блек Рок Сіті | label2 = Локації | data2 = [[Пустыня Блек Рок]], [[Невада]], [[США]] | label3 = Ко...</comment>
      <origin>165326</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="30721" sha1="3wn0c4vpj7wv1ze5j81bi1zwhe352ba" xml:space="preserve">{{Інфобокс
| above = Burning Man
| image1 = [[Файл:Burning-Man.svg{{!}}class=skin-invert|60пкс]]
| image2 = [[Файл:Temple du Burning Man 2016.jpg|безрамки|300пкс]]
| caption2 = [[#Храм|Храм]] на Burning Man 2016
| caption1 = Лоґо Burning Man
| label1 = Місто
| data1 = Блек Рок Сіті
| label2 = Локації
| data2 = [[Пустыня Блек Рок]], [[Невада]], [[США]]
| label3 = Коордінаты
| data3 = {{Coord|40.7869|-119.2042}}
| label4 = Першый раз проведеный
| data4 = 22.&amp;nbsp;юнія 1986
| label5 = Закладателі
| data5 = Cacophony Society, [[Лері Гарві]], Джон Лов, Джері Джеймс
| label6 = Орґанізаторы
| data6 = Burning Man Project
| label7 = Вебсайт
| data7 = [https://burningman.org burningman.org]
}}

'''Burning Man''' („бырнінґ мен“, з [[Анґліцькый язык|анґл.]]&amp;nbsp;„горящый чоловік“) є тыжньова читавомасштабна подія у пустыни, сфокусована на „комуніті, уміньови, самовыражіньови тай самодостаточности“, што ся кажджоручно справляє у [[Споєны Штаты Америцькы|Споєных штатах Америкы]].&lt;ref&gt;{{Cite web |date=August 7, 2017 |title=These Photos Prove How Wild Burning Man Really Is |url=https://www.nationalgeographic.com/travel/destinations/north-america/united-states/nevada/burning-man-nevada-art-festival/ |access-date=February 16, 2021 |website=Travel |archive-date=January 28, 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20210128014707/https://www.nationalgeographic.com/travel/destinations/north-america/united-states/nevada/burning-man-nevada-art-festival/ |url-status=dead }}&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;{{Cite web |title=The Extraordinary History of Burning Man |url=https://www.farandwide.com/s/burning-man-history-6325fb09d8644613 |access-date=June 18, 2020 |website=farandwide.com |archive-date=June 21, 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20200621023142/https://www.farandwide.com/s/burning-man-history-6325fb09d8644613 |url-status=live }}&lt;/ref&gt; Назывка події походит уд церемонії спальованя великої деревляної фіґуры, котра ся кличе Man ({{Букв}}&amp;nbsp;„чоловік“, „челядник“), у передпослідню нуч фестиваля, у суботньый вечур перед [[День роботы (США)|Дньом роботы]] в США.&lt;ref&gt;{{Cite web |last=Warren |first=Katie |title=Everything You've Been Wanting to Know about Burning Man, the Wild 9-Day Arts Event in the Nevada Desert Frequented by Celebs and Tech Moguls |url=https://www.businessinsider.com/what-is-burning-man-theme-tickets-dates-outfits-2018-8 |access-date=May 25, 2020 |website=Business Insider |archive-date=May 29, 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20200529223557/https://www.businessinsider.com/what-is-burning-man-theme-tickets-dates-outfits-2018-8 |url-status=live }}&lt;/ref&gt; Уд 1990.&amp;nbsp;року подія ся правит у дочасному лаґрови Блек Рок Сіті у сіверозападнуй [[Невада|Неваді]] дас за 160&amp;nbsp;км на сівер-сіверовосток уд вароша Рено. У 2004.&amp;nbsp;році єден из спувзакладателюв події Лері Гарві уклав десять головных принципув Burning Man: радикална інклузія, даріня, декомодизація, радикална самодостаточность, радикалноє самовыраженя, комуналні стараня, громадська удповідалность, захарьованя ({{Lang-en|Leave No Trace}} „не лишай и сліду“), участь и безпосередность.&lt;ref&gt;{{Cite web |title=The 10 Principles of Burning Man |url=https://burningman.org/culture/philosophical-center/10-principles/ |access-date=June 18, 2020 |website=Burning Man |archive-date=May 27, 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20200527111649/https://burningman.org/culture/philosophical-center/10-principles/ |url-status=live }}&lt;/ref&gt;

Burning Man не має [[Гедлайнер|гедлайнерув]] авадь запланованых исповнителюв; учасникы творят вшыткі умілецькі проєкты, активності тай події.&lt;ref&gt;{{Cite news|title=Art and Performance|website=Burning Man|url=https://burningman.org/event/art-performance/|access-date=May 25, 2020|archive-date=May 11, 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20200511095840/https://burningman.org/event/art-performance/|url-status=live}}&lt;/ref&gt; На Burning Man ся демонструвут експерименталні тай інтерактивні скулптуры, будовы, [[Перформанс|перформансы]], [[Арткар|арткары]] и другі медіа. На вдухновліня Burning Man Project кажджый рук давут тему.&lt;ref&gt;{{Cite web |title=Burning Man 2020: The Multiverse |url=https://journal.burningman.org/2019/10/news/brc-news/burning-man-2020-the-multiverse/ |access-date=May 25, 2020 |website=Burning Man Journal |date=October 15, 2019 |archive-date=April 13, 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20200413174047/https://journal.burningman.org/2019/10/news/brc-news/burning-man-2020-the-multiverse/ |url-status=live }}&lt;/ref&gt; У 2019.&amp;nbsp;році National Public Radio описали Burning Man: „Даколи держаноє за андерґравндні зборы богемы и ушылиякых дикых духув, Burning Man уже еволуціоновав у подію про [[Інфлуенсер|інфлуенсерув]], [[селебріті]] тай еліты [[Кремнійова долина|Кремнійової долины]]&lt;nowiki/&gt;“.&lt;ref&gt;Bowman, Emma (July 14, 2019) [https://www.npr.org/2019/07/14/737708644/federal-clampdown-on-burning-man-imperils-festivals-free-spirit-ethos-say-burner &quot;Federal Clampdown on Burning Man Imperils Festival's Free Spirit Ethos, Say Burners&quot;] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190715023340/https://www.npr.org/2019/07/14/737708644/federal-clampdown-on-burning-man-imperils-festivals-free-spirit-ethos-say-burner|date=July 15, 2019}}. NPR.com. (Retrieved July 14, 2019.)&lt;/ref&gt;

Подія была закладена 22.&amp;nbsp;юнія 1986.&amp;nbsp;року на плажі Бейкыр Біч у [[Сан Франсіско|Сан Франсіску]] у формі малых зборув, орґанізованых Лерійом Гарвійом и Джерійом Джеймсом. Удтовды вна ся справляла кажджый рук бігом девяти днув перед и включно з америцькым Дньом роботы. За історію Burning Man число навщивителюв вцілови росло; у 2019.&amp;nbsp;році у події участвовало 78,850&amp;nbsp;чоловік.&lt;ref&gt;{{Cite web |title=Burning Man Timeline – 2019 |url=https://burningman.org/timeline/2019/ |access-date=June 18, 2020 |website=burningman.org |archive-date=June 9, 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20200609064829/https://burningman.org/timeline/2019/ |url-status=live }}&lt;/ref&gt;

Burning Man орґанізовує Burning Man Project, неприбыткова орґанізація, котра у 2013.&amp;nbsp;році стала наслідницьов Black Rock City LLC, прибыткової компанії з ограниченов удповідалностьов. Black Rock City LLC была сформована у 1999, обы репрезентовати орґанізаторув події тай теперь ся держит філійов неприбыткової орґанізації. Burning Man Project пудпорувут дакулько май малых [[Burning Man#Реґіоналні події|реґіоналных подій]] у США тай за їх гатарами, котрі слідувут принципам Burning Man. Закладена у 1986.&amp;nbsp;році у области Санфрансіскської затокы ґрупа Cacophony Society, вдухновлена кіном [[Сталкер (кіно 1979)|„Сталкер“]] [[Андрей Тарковськый|Андрея Тарковського]], орґанізововала „ходы у Зону“ ({{Lang-en|Zone Trips}});&lt;ref name=&quot;journal.burningman.org&quot;&gt;{{Cite web |date=September 3, 2021 |title=Into the Zone – Episode 2: A Bad Day at Black Rock |url=https://journal.burningman.org/2021/09/black-rock-city/building-brc/into-the-zone-episode-2/ |access-date=June 28, 2024 |website=Burning Man Journal |language=en-US |archive-date=June 20, 2023 |archive-url=https://web.archive.org/web/20230620191816/https://journal.burningman.org/2021/09/black-rock-city/building-brc/into-the-zone-episode-2/ |url-status=live }}&lt;/ref&gt; у 1990.&amp;nbsp;році у гатарах 4.&amp;nbsp;такої „ходы“ ся стало першоє спаленя символічного „Чоловіка“ у пустыни [[Пустыня Блек Рок|Блек Рок]], Невада, котроє заклало традицію сучасного Burning Man.&lt;ref name=&quot;journal.burningman.org&quot; /&gt;&lt;ref&gt;{{Cite web |date=August 23, 2021 |title=Enter the Zone – Episode 1: How a Band of Pranksters Inadvertently Created Burning Man |url=https://journal.burningman.org/2021/08/black-rock-city/building-brc/zone-episode-1-how-pranksters-created-burning-man/ |access-date=June 28, 2024 |website=Burning Man Journal |language=en-US |archive-date=June 20, 2023 |archive-url=https://web.archive.org/web/20230620191816/https://journal.burningman.org/2021/08/black-rock-city/building-brc/zone-episode-1-how-pranksters-created-burning-man/ |url-status=live }}&lt;/ref&gt;

== History ==
=== 1980. рокы ===
[[File:Burning_Man_1987_poster.jpg|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:Burning_Man_1987_poster.jpg|міні|Постер Burning Man 1987, указувучый фіґуру з події 1986.&amp;nbsp;року]]
[[File:Two-burning-man-founders.png|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:Two-burning-man-founders.png|міні|Двоє из закладателюв Burning Man: Джон Лов (зліва) тай Майкыл Мікел (справа)]]
Burning Man ся зачав як ватровый ритуал на літньоє [[сонцьостояня]]. Скулпторка Мері Ґравберґер, цімборка фрайиркы Лерія Гарвія Дженет Лор, правила ватрові зборы на сонцьостояня на плажі [[Бейкыр Біч]] дакулько рокув перед 1986, на поєдні з котрых ходив и Гарві. Кой Ґравберґер перестала їх орґанізововати, Гарві из єї дозволом узяв тото на себе и продовжив діло.&lt;ref name=&quot;Doherty 2006 28&quot;&gt;({{cite book|last=Doherty|first=Brian|title=This Is Burning Man|publisher=Benbella Books|date=July 2006|page=28|isbn=978-1-932100-86-0}})&lt;/ref&gt; Ун и Джері Джеймс склали першу деревляну фіґуру из пролишкув дерева 21.&amp;nbsp;юнія 1986, обы ї вечур спалити. 22.&amp;nbsp;юнія Гарві, Джеймс и дакулько їхньых цімборув ся стрітили на Бейкыр Біч&lt;ref&gt;{{cite web |url=http://www.sacredtribesjournal.org/htdocs/images/Encyclopedia/Burning_Man_Festival.pdf |title=StJ's Encyclopedia of New Religious Movements |access-date=September 5, 2010 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140222170040/http://www.sacredtribesjournal.org/htdocs/images/Encyclopedia/Burning_Man_Festival.pdf |archive-date=February 22, 2014 |url-status=dead }}&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;{{cite journal|url=https://www.academia.edu/366960|title=Burning Man Festival in Alternative Interpretive Analysis|last=Morehead|first=John W.|journal=Sacred Tribes Journal|volume=4|number=1|year=2009|pages=19–41|issn=1941-8167|access-date=October 25, 2018|archive-date=January 27, 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220127122356/https://www.academia.edu/366960|url-status=live}}&lt;/ref&gt; и спалили 2.4-метрового деревляного чоловіка и май малого деревляного пса. Гарві май пак описав вдуховліня на спальованя сякых фіґур ги спонтанный акт „радикалного самовыраженя“.&lt;ref name=&quot;Doherty 2006 28&quot; /&gt; У 1987.&amp;nbsp;році Чоловік мав 5&amp;nbsp;мийтрув у высоту, а у 1988 уже 9&amp;nbsp;мийтрув.&lt;ref name=&quot;burn.life&quot;&gt;{{cite web |url=http://www.burn.life/1986--1990-the-early-days.html |title=Burning Man 1986–1990 – The Early Years |access-date=May 24, 2016 |archive-date=June 17, 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160617093926/http://www.burn.life/1986--1990-the-early-days.html |url-status=live }}&lt;/ref&gt;&lt;ref name=&quot;:1&quot;&gt;{{cite web |url=http://burningman.org/timeline/#!/1986 |title=Timeline – Burning Man |access-date=May 24, 2016 |archive-date=December 20, 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20141220202737/http://burningman.org/timeline/#!/1986 |url-status=live }}&lt;/ref&gt;

У 1988 Гарві формално назвав ритуал літнього сонцьостояня „Burning Man“ у флаєрах про подію. Ун тото вчинив, обы не было асоціацій из „плетеным чоловіком“&amp;nbsp;— як ся вірит, [[Келты|келтськов]] [[Язычництво|язычницьков]] практиков испальованя жывых пожертв у плетенуй клітьці в формі чоловіка. Гарві казав, ож подія не была вдухновлена кіном 1973.&amp;nbsp;року „The Wicker Man“, бо ун го увидів через много рокув по зачаткови Burning Man.&lt;ref name=&quot;burn.life&quot; /&gt;&lt;ref&gt;{{cite book|url=https://books.google.com/books?id=799JDtofMpEC&amp;q=wicker|title=This Is Burning Man|first=Brian|last=Doherty|date=September 3, 2007|publisher=Little, Brown|via=Google Books|isbn=978-0-316-02892-9|access-date=November 9, 2020|archive-date=October 10, 2023|archive-url=https://web.archive.org/web/20231010011753/https://books.google.com/books?id=799JDtofMpEC&amp;q=wicker#v=snippet&amp;q=wicker&amp;f=false|url-status=live}}&lt;/ref&gt;

=== 1990–1996 ===
[[File:Burning_Man_1995.webm|праворуч|початок=02:31|часміні=07:07|міні|202x202пкс|Відеозапис Burning Man 1995 авторства Емона Геґґертія, накрученый на [[8мм філм]]]]
Так само у 1986.&amp;nbsp;році Кевін Евенс и Джон Лов зачали серію подій пуд назвов „Ходы в Зону“ ({{Lang-en|Zone Trips}}), вдухновленых совєтськым кіном [[Сталкер (кіно 1979)|„Сталкер“]] [[Андрей Тарковськый|Андрея Тарковського]]. У 1990.&amp;nbsp;році четверта „хода“ из сиї серії плановала ся быти в уддаленуй и бульшинов незнамуй [[Плая|плаї]] (безсточнуй западині), у пустыни [[Пустыня Блек Рок|Блек Рок]] дас за 180&amp;nbsp;км уд вароша [[Рено, Невада|Рено]] в Неваді.&lt;ref&gt;{{cite web |url=http://laughingsquid.com/bad-day-at-black-rock-cacophony-society-zone-trip-4/ |title=Bad Day at Black Rock (Cacophony Society Zone Trip #4) |publisher=Laughingsquid.com |date=January 18, 2007 |access-date=March 31, 2012 |archive-date=September 14, 2009 |archive-url=https://web.archive.org/web/20090914103909/http://laughingsquid.com/bad-day-at-black-rock-cacophony-society-zone-trip-4/ |url-status=live }}&lt;/ref&gt; Евенс тото задумав як [[Дадаїзм|дадаїстську]] [[Дочасна автономна зона|дочасну автономну зону]] из ситуаціоніштськым перформансовым уміньом и скулптурами, котрі бы ся пак палили гет. Ун попросив Джона Лова, котрый мав скушеность из плайов и быв спувзакладательом ґрупы Cacophony Society, узяти на ся орґанізаційні функції подій. У розсылці Cacophony Society была анонсована „Хода у Зону №4: Пудлый день у Блек Рокови“ ({{Lang-en|Zone Trip No.&amp;nbsp;4, A Bad Day at Black Rock}}, іншпірована філмом „Пудлый день у Блек Рокови“ 1955.&amp;nbsp;року).

Паркова охорона, арґументувучи, ож орґанізаторы не мали дозволу, протестовали против спальованя на Бейкыр Біч; из нима в резултаті было договорено, ож мож буде тамкы пудняти Чоловіка, айбо не палити. Орґанізаторы розобрали статую и вернули на незаятый участок, де го постройили. Май пак ногы тай тіло Чоловіка розрізали бензопилов и забрали з участка, а пак пуд проводом Дена Міллера, товдышнього многоручного сосіды Гарвія, наново зобрали якраз вчасно, обы взяти на „Ходу в Зону №4“.&lt;ref&gt;{{cite web |url=http://www.burningman.com/whatisburningman/1986_1996/ |title=What is Burning Man?: Early Years |publisher=Burning Man |access-date=March 31, 2012 |archive-date=October 14, 2008 |archive-url=https://web.archive.org/web/20081014070209/http://www.burningman.com/whatisburningman/1986_1996/ |url-status=live }}&lt;/ref&gt;

Майкыл Мікел, ищи єден активный член Cacophony Society, порозумів, ож учасникам, щи не знакомым из середовищом плаї, было бы на хосен мати помуч май искушеных людий, обы вни ся не поблудили вадь умерли уд [[Дегідрація|дегідрації]]. Ун си узяв псевдонім Дейнджер Рейнджер ({{Lang-en|Danger Ranger}} „Небезпековый Рейнджер“) и вытворив ґрупу Рейнджерув Блек Рока. Так Блек Рок Сіті ся зачало из ґрупы, орґанізованої Ловом и Мікелом на основі ідей Евенса и Ґравберґер тай символічного Чоловіка Гарвія и Джеймса. Уд 1991.&amp;nbsp;року Лов, мавучи скушеность у бізнісі знакоробліня и світлової скулптуры, зачав чинити саморобні неонові трубы про Чоловіка, обы го было видко сночи и мож было ся орієнтовати на нього, кой ищи там не было запланованых путюв.

На ранньых етапах комуніта росла чисто на [[Сарафанноє радіо|„сарафанному радіови“]] и вшыткі ся держали учасниками, прикапчувучыми ся ид какофоннуй ситуаціоніштськуй атмосфері. Не было плаченых авадь запланованых исповнителюв авадь умільцюв, не было розграниченя межи уміньом и жывотом авадь умілецькым и бывалным простором, не было правил окрем „не мішати безпосереднюй скушености другых“ тай „ниякых пушок у централнум лаґрови“.

1991.&amp;nbsp;рук став першым, кой подія дустала офіційноє позволеня через Біро управліня земльов ({{Lang-en|Bureau of Land Management}}, ''{{Lang|en|BLM}}'').&lt;ref&gt;{{cite web |url=http://www.nv.blm.gov/news_releases/Press_Releases/fy06_releases/nr_wfo_33.htm |date=June 8, 2006 |url-status=dead |archive-url=https://web.archive.org/web/20060923001623/http://www.nv.blm.gov/news_releases/Press_Releases/fy06_releases/nr_wfo_33.htm |archive-date=September 23, 2006 |title=BURNING MAN RECEIVES FIVE-YEAR PERMIT |work=BLM News |publisher=United States Department of the Interior, Bureau of Land Management }}&lt;/ref&gt; У тому такой рокови подію навщивила модель и танцошка з огньом (а пак и перша артдіректорка Burning Man) Крімзон Ровз.&lt;ref&gt;{{Cite news|url=https://www.everfest.com/magazine/meet-the-woman-who-brought-fire-dancing-to-burning-man|title=Meet the Woman Who Brought Fire Dancing to Burning Man|work=Everfest|access-date=March 9, 2018|archive-date=March 9, 2018|archive-url=https://web.archive.org/web/20180309182756/https://www.everfest.com/magazine/meet-the-woman-who-brought-fire-dancing-to-burning-man|url-status=live}}&lt;/ref&gt; У 1992 ся появила май мала, інтензивна подія недалеко пуд назвов Desert Siteworks, задумана тай орґанізована Вільямом Бінзеном и спувспродюсована (у 1993 тай 1994) Джуді Вест.&lt;ref&gt;({{cite book|last=Doherty|first=Brian|title=This Is Burning Man|publisher=Benbella Books|date=July 2006|url=https://books.google.com/books?id=799JDtofMpEC&amp;q=desert+siteworks+trego&amp;pg=PT54|access-date=June 13, 2014|isbn=978-1-932100-86-0|archive-date=October 10, 2023|archive-url=https://web.archive.org/web/20231010011754/https://books.google.com/books?id=799JDtofMpEC&amp;q=desert+siteworks+trego&amp;pg=PT54#v=snippet&amp;q=desert%20siteworks%20trego&amp;f=false|url-status=live}})&lt;/ref&gt; Першый рук там было дас&amp;nbsp;20&amp;nbsp;учасникув, а на другый и третьый&amp;nbsp;— дас&amp;nbsp;100. Кажджоручно ся на літноє сонцьостояня при горячых жерелах по пустыни правила подія бігом дакулькох тыжнюв, на котруй учасникы стройили умілецькі проєкты тай участвовали у самозрежісованых перформансах.&lt;ref name=&quot;Olivier&quot;&gt;{{cite web |last=Olivier |first=Bonin |title=Dust &amp; Illusions. Documentary on 30 Years of Burning Man history |url=http://dustandillusions.com |date=March 2009 |quote=William Binzen was extensively interviewed for the film, with cross-references from Burning Man organizations' co-founders. |access-date=July 9, 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20170531032449/http://dustandillusions.com/ |archive-date=May 31, 2017 |url-status=dead }}&lt;/ref&gt;

Подакотрі ключові орґанізаторы Burning Man: Лов, Мікел&amp;nbsp;— были ай частьов Desert Siteworks, а Бінзен ся цімборовав из Гарвійом, того йсі дві події часто ся пересікали в ідеях и учасниках.&lt;ref name=&quot;Olivier&quot; /&gt; Desert Siteworks ся правив три рокы (1992–1994). У 1996.&amp;nbsp;році ся стало формалноє партнерство пуд назвов „Burning Man“. Тото быв и послідньый рук, што подія ся правила посеред пустыни Блек Рок без плота.

Перед тым, як подія ся удкрыла у 1996.&amp;nbsp;році, робутник Майкыл Фюрі ся розбив у аварії,&lt;ref name=&quot;Doherty2006&quot;&gt;{{cite book|last=Doherty|first=Brian|title=This Is Burning Man|publisher=Benbella Books|date=July 2006|url=https://books.google.com/books?id=799JDtofMpEC&amp;q=Furey&amp;pg=PT65|access-date=October 21, 2018|isbn=978-1-932100-86-0|archive-date=October 10, 2023|archive-url=https://web.archive.org/web/20231010011755/https://books.google.com/books?id=799JDtofMpEC&amp;q=Furey&amp;pg=PT65#v=snippet&amp;q=Furey&amp;f=false|url-status=live}}&lt;/ref&gt; кой ишов моторков из Ґерлака, Невада, у лаґер Burning Man у пустыни Блек Рок. Лері Гарві наполігав, ож смерть была не на Burning Man, бо ворота щи ся не удкрыли. Ищи єдну пару у палатці подавив арткар, котрый ишов на „&lt;nowiki/&gt;[[Рейв|рейвовый]] лаґер“, котрый на тот час быв далеко уд головного лаґра. По Burning Man 1996 Джон Лов розорвав зязок из подійов и публічно заявив, ож она ся не має бульше правити.

=== 1997–2013 ===

=== 2013–2019 ===

=== 2020–2021 ===

=== 2023 ===

=== 2024 ===

=== 2025 ===

== Принципы ==

== Храм ==
[[File:Temple_Burn_-_panoramio.jpg|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:Temple_Burn_-_panoramio.jpg|міні|151x151пкс|Запаленый „Храм звізд“ (Temple of Stars), 2004]]
[[File:Burning_Man_Temple_2021.jpg|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:Burning_Man_Temple_2021.jpg|міні|150x150пкс|„Храм ограничень“ (Temple of Constraints), 2021]]
Храм тото щи єдна артінсталація по Чоловікови, котра ся держит ипен таков важнов про културу події. Подля Burning Man Project „Храм тото ворошный простур про комуніту и важна часть Блек Рок Сіті. Тото не храм на признаня даякої реліґії; тото невтралноє, позаденомінаційноє духовноє місто, де вшыткі ся годні збирати, обы ворохом споминати минувшину, честовати вадь проклинати теперішность и роздумовати над будучностьов.“&lt;ref name=&quot;Black Rock City Temple Grant&quot;&gt;{{Cite web |title=Black Rock City Temple Grant |url=https://burningman.org/culture/burning-man-arts/grants/black-rock-city-temple-grant/ |access-date=January 15, 2021 |website=Burning Man |archive-date=January 19, 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20210119072255/https://burningman.org/culture/burning-man-arts/grants/black-rock-city-temple-grant/ |url-status=live }}&lt;/ref&gt;

Головна функція Храма&amp;nbsp;— быти полотном, на котрум челядь годна лишати слова и предметы про спаліня и быти „містом роздумув, містом спочинку, містом рефлексії, містом ритуалув, побратя, возєдиненя и так дале“.&lt;ref&gt;{{Cite web |title=What is The Temple? – Temple Guardians |url=https://templeguardians.burningman.org/about-the-temples/ |access-date=January 15, 2021 |website=templeguardians.burningman.org |archive-date=January 28, 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20210128105430/http://templeguardians.burningman.org/about-the-temples/ |url-status=live }}&lt;/ref&gt; Бігом події, 400&amp;nbsp;доброволных варташув Храма цілодобово за ним никавут.&lt;ref&gt;{{Cite web |url=https://templeguardians.burningman.org/ |title=The Temple Guardians website |access-date=December 12, 2019 |archive-date=December 12, 2019 |archive-url=https://web.archive.org/web/20191212230120/https://templeguardians.burningman.org/ |url-status=live }}&lt;/ref&gt; Храм ся палит у послідню, восьму нуч події, по спаленьови Чоловіка у нуч перед тым.&lt;ref name=&quot;Black Rock City Temple Grant&quot; /&gt;

== Уміня ==

== Моторы-мутанты ==

== Біціґлі ==

== Тематичні лаґры ==

== Блек Рок Сіті ==

== Харіня ==

== Критика ==

=== Неґативный влив на окруженя ===
=== Джентріфікація ===
=== Критика з боку конзервативных діячув и реліґійных фундаменталіштув ===
=== Ограниченя на фотоґрафованя ===

== Контроверзії ==
=== Задержованя екстреных служб ===

== Реґіоналні події ==

== Ґалерія ==
&lt;gallery&gt;
File:Temple_du_Burning_Man_2016.jpg|Храм 2016
File:Dust_storm_in_Black_Rocks_Desert_nn.jpg|Піщана буря у пустыни
File:Burning-Man-2006-Temple.jpg|Храм 2006
File:MAYAN_WARRIOR_BURNING_MAN_2025_PHOTOS-277.jpg|Burning Man 2025
File:Burning_Man_2013_Rooster_from_space_(9657178597).jpg|Burning Man 2013
File:Burning_Man_Worship_the_Sun_(7909594344).jpg|Поклоніня Сонцьови
File:Burning_Man_2013.jpg|Burning Man 2013
File:Burning_Man_Pirate's_Booty_(7909598180).jpg|Burning Man Pirate's Booty
File:Burning_Man_-_Festival_-_Night_-_DJ_Michel_von_Tell.jpg|DJ Michel von Tell на Burning Man
File:Burning_Man_2013_-_9704526934.jpg|Burning Man 2013
File:Burning_Man_Posse_Ready_to_Roll_(7909602400).jpg
File:Burning_Man_2013-_Cargo_Cult_(9683141594).jpg|Burning Man 2013
File:2018_Burning_Man_(30581598678).jpg|Burning Man 2018
File:The_Man_(3908823915).jpg
File:Burning_man_2012_(7924099454).jpg|Burning Man 2012
File:Burning_Man_2013_Dance_Party_at_DISTRIKT_(10226926344).jpg|Burning Man 2013
File:Burning_Man_2013_Dance_Party_in_Deep_Playa_(10226923844).jpg|Burning Man 2013
File:Burning_Man_2013_Island_on_the_move_(9657175133).jpg|Портативный острув у 2013
&lt;/gallery&gt;

== Референції ==
&lt;references /&gt;</text>
      <sha1>3wn0c4vpj7wv1ze5j81bi1zwhe352ba</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>165327</id>
      <parentid>165326</parentid>
      <timestamp>2026-05-16T13:26:59Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Flipdot</username>
        <id>23893</id>
      </contributor>
      <origin>165327</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="30803" sha1="bbqa3eklei3m4qgwg8rkqfvsogb7c09" xml:space="preserve">{{Інфобокс
| above = Burning Man
| image1 = [[Файл:Burning-Man.svg{{!}}class=skin-invert|60пкс]]
| image2 = [[Файл:Temple du Burning Man 2016.jpg|безрамки|300пкс]]
| caption2 = [[#Храм|Храм]] на Burning Man 2016
| caption1 = Лоґо Burning Man
| label1 = Місто
| data1 = Блек Рок Сіті
| label2 = Локації
| data2 = [[Пустыня Блек Рок]], [[Невада]], [[США]]
| label3 = Коордінаты
| data3 = {{Coord|40.7869|-119.2042}}
| label4 = Першый раз проведеный
| data4 = 22.&amp;nbsp;юнія 1986
| label5 = Закладателі
| data5 = Cacophony Society, [[Лері Гарві]], Джон Лов, Джері Джеймс
| label6 = Орґанізаторы
| data6 = Burning Man Project
| label7 = Вебсайт
| data7 = [https://burningman.org burningman.org]
}}

'''Burning Man''' („бырнінґ мен“, з [[Анґліцькый язык|анґл.]]&amp;nbsp;„горящый чоловік“) є тыжньова читавомасштабна подія у [[Пустыня|пустыни]], сфокусована на „комуніті, [[Уменя|уміньови]], самовыражіньови тай самодостаточности“, што ся кажджоручно справляє у [[Споєны Штаты Америцькы|Споєных штатах Америкы]].&lt;ref&gt;{{Cite web |date=August 7, 2017 |title=These Photos Prove How Wild Burning Man Really Is |url=https://www.nationalgeographic.com/travel/destinations/north-america/united-states/nevada/burning-man-nevada-art-festival/ |access-date=February 16, 2021 |website=Travel |archive-date=January 28, 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20210128014707/https://www.nationalgeographic.com/travel/destinations/north-america/united-states/nevada/burning-man-nevada-art-festival/ |url-status=dead }}&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;{{Cite web |title=The Extraordinary History of Burning Man |url=https://www.farandwide.com/s/burning-man-history-6325fb09d8644613 |access-date=June 18, 2020 |website=farandwide.com |archive-date=June 21, 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20200621023142/https://www.farandwide.com/s/burning-man-history-6325fb09d8644613 |url-status=live }}&lt;/ref&gt; Назывка події походит уд церемонії спальованя великої деревляної фіґуры, котра ся кличе Man (з [[Анґліцькый язык|анґл.]], {{Букв}}&amp;nbsp;„чоловік“, „челядник“), у передпослідню нуч фестиваля, у суботньый вечур перед [[День роботы (США)|Дньом роботы]] в США.&lt;ref&gt;{{Cite web |last=Warren |first=Katie |title=Everything You've Been Wanting to Know about Burning Man, the Wild 9-Day Arts Event in the Nevada Desert Frequented by Celebs and Tech Moguls |url=https://www.businessinsider.com/what-is-burning-man-theme-tickets-dates-outfits-2018-8 |access-date=May 25, 2020 |website=Business Insider |archive-date=May 29, 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20200529223557/https://www.businessinsider.com/what-is-burning-man-theme-tickets-dates-outfits-2018-8 |url-status=live }}&lt;/ref&gt; Уд 1990.&amp;nbsp;року подія ся правит у дочасному лаґрови Блек Рок Сіті у сіверозападнуй [[Невада|Неваді]] дас за 160&amp;nbsp;км на сівер-сіверовосток уд вароша Рено. У 2004.&amp;nbsp;році єден из спувзакладателюв події Лері Гарві уклав десять головных принципув Burning Man: радикална інклузія, даріня, декомодизація, радикална самодостаточность, радикалноє самовыраженя, комуналні стараня, громадська удповідалность, захарьованя ({{Lang-en|Leave No Trace}} „не лишай и сліду“), участь и безпосередность.&lt;ref&gt;{{Cite web |title=The 10 Principles of Burning Man |url=https://burningman.org/culture/philosophical-center/10-principles/ |access-date=June 18, 2020 |website=Burning Man |archive-date=May 27, 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20200527111649/https://burningman.org/culture/philosophical-center/10-principles/ |url-status=live }}&lt;/ref&gt;

Burning Man не має [[Гедлайнер|гедлайнерув]] авадь запланованых исповнителюв; учасникы творят вшыткі умілецькі проєкты, активності тай події.&lt;ref&gt;{{Cite news|title=Art and Performance|website=Burning Man|url=https://burningman.org/event/art-performance/|access-date=May 25, 2020|archive-date=May 11, 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20200511095840/https://burningman.org/event/art-performance/|url-status=live}}&lt;/ref&gt; На Burning Man ся демонструвут експерименталні тай інтерактивні скулптуры, будовы, [[Перформанс|перформансы]], [[Арткар|арткары]] и другі медіа. На вдухновліня Burning Man Project кажджый рук давут тему.&lt;ref&gt;{{Cite web |title=Burning Man 2020: The Multiverse |url=https://journal.burningman.org/2019/10/news/brc-news/burning-man-2020-the-multiverse/ |access-date=May 25, 2020 |website=Burning Man Journal |date=October 15, 2019 |archive-date=April 13, 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20200413174047/https://journal.burningman.org/2019/10/news/brc-news/burning-man-2020-the-multiverse/ |url-status=live }}&lt;/ref&gt; У 2019.&amp;nbsp;році National Public Radio описали Burning Man: „Даколи держаноє за андерґравндні зборы богемы и ушылиякых дикых духув, Burning Man уже еволуціоновав у подію про [[Інфлуенсер|інфлуенсерув]], [[селебріті]] тай еліты [[Кремнійова долина|Кремнійової долины]]&lt;nowiki/&gt;“.&lt;ref&gt;Bowman, Emma (July 14, 2019) [https://www.npr.org/2019/07/14/737708644/federal-clampdown-on-burning-man-imperils-festivals-free-spirit-ethos-say-burner &quot;Federal Clampdown on Burning Man Imperils Festival's Free Spirit Ethos, Say Burners&quot;] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190715023340/https://www.npr.org/2019/07/14/737708644/federal-clampdown-on-burning-man-imperils-festivals-free-spirit-ethos-say-burner|date=July 15, 2019}}. NPR.com. (Retrieved July 14, 2019.)&lt;/ref&gt;

Подія была закладена 22.&amp;nbsp;юнія 1986.&amp;nbsp;року на плажі Бейкыр Біч у [[Сан Франсіско|Сан Франсіску]] у формі малых зборув, орґанізованых Лерійом Гарвійом и Джерійом Джеймсом. Удтовды вна ся справляла кажджый рук бігом девяти днув перед и включно з америцькым Дньом роботы. За історію Burning Man число навщивителюв вцілови росло; у 2019.&amp;nbsp;році у події участвовало 78,850&amp;nbsp;чоловік.&lt;ref&gt;{{Cite web |title=Burning Man Timeline – 2019 |url=https://burningman.org/timeline/2019/ |access-date=June 18, 2020 |website=burningman.org |archive-date=June 9, 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20200609064829/https://burningman.org/timeline/2019/ |url-status=live }}&lt;/ref&gt;

Burning Man орґанізовує Burning Man Project, неприбыткова орґанізація, котра у 2013.&amp;nbsp;році стала наслідницьов Black Rock City LLC, прибыткової компанії з ограниченов удповідалностьов. Black Rock City LLC была сформована у 1999, обы репрезентовати орґанізаторув події тай теперь ся держит філійов неприбыткової орґанізації. Burning Man Project пудпорувут дакулько май малых [[Burning Man#Реґіоналні події|реґіоналных подій]] у США тай за їх гатарами, котрі слідувут принципам Burning Man. Закладена у 1986.&amp;nbsp;році у области Санфрансіскської затокы ґрупа Cacophony Society, вдухновлена кіном [[Сталкер (кіно 1979)|„Сталкер“]] [[Андрей Тарковськый|Андрея Тарковського]], орґанізововала „ходы у Зону“ ({{Lang-en|Zone Trips}});&lt;ref name=&quot;journal.burningman.org&quot;&gt;{{Cite web |date=September 3, 2021 |title=Into the Zone – Episode 2: A Bad Day at Black Rock |url=https://journal.burningman.org/2021/09/black-rock-city/building-brc/into-the-zone-episode-2/ |access-date=June 28, 2024 |website=Burning Man Journal |language=en-US |archive-date=June 20, 2023 |archive-url=https://web.archive.org/web/20230620191816/https://journal.burningman.org/2021/09/black-rock-city/building-brc/into-the-zone-episode-2/ |url-status=live }}&lt;/ref&gt; у 1990.&amp;nbsp;році у гатарах 4.&amp;nbsp;такої „ходы“ ся стало першоє спаленя символічного „Чоловіка“ у пустыни [[Пустыня Блек Рок|Блек Рок]], Невада, котроє заклало традицію сучасного Burning Man.&lt;ref name=&quot;journal.burningman.org&quot; /&gt;&lt;ref&gt;{{Cite web |date=August 23, 2021 |title=Enter the Zone – Episode 1: How a Band of Pranksters Inadvertently Created Burning Man |url=https://journal.burningman.org/2021/08/black-rock-city/building-brc/zone-episode-1-how-pranksters-created-burning-man/ |access-date=June 28, 2024 |website=Burning Man Journal |language=en-US |archive-date=June 20, 2023 |archive-url=https://web.archive.org/web/20230620191816/https://journal.burningman.org/2021/08/black-rock-city/building-brc/zone-episode-1-how-pranksters-created-burning-man/ |url-status=live }}&lt;/ref&gt;

== History ==
=== 1980. рокы ===
[[File:Burning_Man_1987_poster.jpg|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:Burning_Man_1987_poster.jpg|міні|Постер Burning Man 1987, указувучый фіґуру з події 1986.&amp;nbsp;року]]
[[File:Two-burning-man-founders.png|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:Two-burning-man-founders.png|міні|Двоє из закладателюв Burning Man: Джон Лов (зліва) тай Майкыл Мікел (справа)]]
Burning Man ся зачав як ватровый ритуал на літньоє [[сонцьостояня]]. Скулпторка Мері Ґравберґер, цімборка фрайиркы Лерія Гарвія Дженет Лор, правила ватрові зборы на сонцьостояня на плажі [[Бейкыр Біч]] дакулько рокув перед 1986, на поєдні з котрых ходив и Гарві. Кой Ґравберґер перестала їх орґанізововати, Гарві из єї дозволом узяв тото на себе и продовжив діло.&lt;ref name=&quot;Doherty 2006 28&quot;&gt;({{cite book|last=Doherty|first=Brian|title=This Is Burning Man|publisher=Benbella Books|date=July 2006|page=28|isbn=978-1-932100-86-0}})&lt;/ref&gt; Ун и Джері Джеймс склали першу деревляну фіґуру из пролишкув дерева 21.&amp;nbsp;юнія 1986, обы ї вечур спалити. 22.&amp;nbsp;юнія Гарві, Джеймс и дакулько їхньых цімборув ся стрітили на Бейкыр Біч&lt;ref&gt;{{cite web |url=http://www.sacredtribesjournal.org/htdocs/images/Encyclopedia/Burning_Man_Festival.pdf |title=StJ's Encyclopedia of New Religious Movements |access-date=September 5, 2010 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140222170040/http://www.sacredtribesjournal.org/htdocs/images/Encyclopedia/Burning_Man_Festival.pdf |archive-date=February 22, 2014 |url-status=dead }}&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;{{cite journal|url=https://www.academia.edu/366960|title=Burning Man Festival in Alternative Interpretive Analysis|last=Morehead|first=John W.|journal=Sacred Tribes Journal|volume=4|number=1|year=2009|pages=19–41|issn=1941-8167|access-date=October 25, 2018|archive-date=January 27, 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220127122356/https://www.academia.edu/366960|url-status=live}}&lt;/ref&gt; и спалили 2.4-метрового деревляного чоловіка и май малого деревляного пса. Гарві май пак описав вдуховліня на спальованя сякых фіґур ги спонтанный акт „радикалного самовыраженя“.&lt;ref name=&quot;Doherty 2006 28&quot; /&gt; У 1987.&amp;nbsp;році Чоловік мав 5&amp;nbsp;мийтрув у высоту, а у 1988 уже 9&amp;nbsp;мийтрув.&lt;ref name=&quot;burn.life&quot;&gt;{{cite web |url=http://www.burn.life/1986--1990-the-early-days.html |title=Burning Man 1986–1990 – The Early Years |access-date=May 24, 2016 |archive-date=June 17, 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160617093926/http://www.burn.life/1986--1990-the-early-days.html |url-status=live }}&lt;/ref&gt;&lt;ref name=&quot;:1&quot;&gt;{{cite web |url=http://burningman.org/timeline/#!/1986 |title=Timeline – Burning Man |access-date=May 24, 2016 |archive-date=December 20, 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20141220202737/http://burningman.org/timeline/#!/1986 |url-status=live }}&lt;/ref&gt;

У 1988 Гарві формално назвав ритуал літнього сонцьостояня „Burning Man“ у флаєрах про подію. Ун тото вчинив, обы не было асоціацій из „плетеным чоловіком“&amp;nbsp;— як ся вірит, [[Келты|келтськов]] [[Язычництво|язычницьков]] практиков испальованя жывых пожертв у плетенуй клітьці в формі чоловіка. Гарві казав, ож подія не была вдухновлена кіном 1973.&amp;nbsp;року „The Wicker Man“, бо ун го увидів через много рокув по зачаткови Burning Man.&lt;ref name=&quot;burn.life&quot; /&gt;&lt;ref&gt;{{cite book|url=https://books.google.com/books?id=799JDtofMpEC&amp;q=wicker|title=This Is Burning Man|first=Brian|last=Doherty|date=September 3, 2007|publisher=Little, Brown|via=Google Books|isbn=978-0-316-02892-9|access-date=November 9, 2020|archive-date=October 10, 2023|archive-url=https://web.archive.org/web/20231010011753/https://books.google.com/books?id=799JDtofMpEC&amp;q=wicker#v=snippet&amp;q=wicker&amp;f=false|url-status=live}}&lt;/ref&gt;

=== 1990–1996 ===
[[File:Burning_Man_1995.webm|праворуч|початок=02:31|часміні=07:07|міні|202x202пкс|Відеозапис Burning Man 1995 авторства Емона Геґґертія, накрученый на [[8мм філм]]]]
Так само у 1986.&amp;nbsp;році Кевін Евенс и Джон Лов зачали серію подій пуд назвов „Ходы в Зону“ ({{Lang-en|Zone Trips}}), вдухновленых совєтськым кіном [[Сталкер (кіно 1979)|„Сталкер“]] [[Андрей Тарковськый|Андрея Тарковського]]. У 1990.&amp;nbsp;році четверта „хода“ из сиї серії плановала ся быти в уддаленуй и бульшинов незнамуй [[Плая|плаї]] (безсточнуй западині), у пустыни [[Пустыня Блек Рок|Блек Рок]] дас за 180&amp;nbsp;км уд вароша [[Рено, Невада|Рено]] в Неваді.&lt;ref&gt;{{cite web |url=http://laughingsquid.com/bad-day-at-black-rock-cacophony-society-zone-trip-4/ |title=Bad Day at Black Rock (Cacophony Society Zone Trip #4) |publisher=Laughingsquid.com |date=January 18, 2007 |access-date=March 31, 2012 |archive-date=September 14, 2009 |archive-url=https://web.archive.org/web/20090914103909/http://laughingsquid.com/bad-day-at-black-rock-cacophony-society-zone-trip-4/ |url-status=live }}&lt;/ref&gt; Евенс тото задумав як [[Дадаїзм|дадаїстську]] [[Дочасна автономна зона|дочасну автономну зону]] из ситуаціоніштськым перформансовым уміньом и скулптурами, котрі бы ся пак палили гет. Ун попросив Джона Лова, котрый мав скушеность из плайов и быв спувзакладательом ґрупы Cacophony Society, узяти на ся орґанізаційні функції подій. У розсылці Cacophony Society была анонсована „Хода у Зону №4: Пудлый день у Блек Рокови“ ({{Lang-en|Zone Trip No.&amp;nbsp;4, A Bad Day at Black Rock}}, іншпірована філмом „Пудлый день у Блек Рокови“ 1955.&amp;nbsp;року).

Паркова охорона, арґументувучи, ож орґанізаторы не мали дозволу, протестовали против спальованя на Бейкыр Біч; из нима в резултаті было договорено, ож мож буде тамкы пудняти Чоловіка, айбо не палити. Орґанізаторы розобрали статую и вернули на незаятый участок, де го постройили. Май пак ногы тай тіло Чоловіка розрізали бензопилов и забрали з участка, а пак пуд проводом Дена Міллера, товдышнього многоручного сосіды Гарвія, наново зобрали якраз вчасно, обы взяти на „Ходу в Зону №4“.&lt;ref&gt;{{cite web |url=http://www.burningman.com/whatisburningman/1986_1996/ |title=What is Burning Man?: Early Years |publisher=Burning Man |access-date=March 31, 2012 |archive-date=October 14, 2008 |archive-url=https://web.archive.org/web/20081014070209/http://www.burningman.com/whatisburningman/1986_1996/ |url-status=live }}&lt;/ref&gt;

Майкыл Мікел, ищи єден активный член Cacophony Society, порозумів, ож учасникам, щи не знакомым из середовищом плаї, было бы на хосен мати помуч май искушеных людий, обы вни ся не поблудили вадь умерли уд [[Дегідрація|дегідрації]]. Ун си узяв псевдонім Дейнджер Рейнджер ({{Lang-en|Danger Ranger}} „Небезпековый Рейнджер“) и вытворив ґрупу Рейнджерув Блек Рока. Так Блек Рок Сіті ся зачало из ґрупы, орґанізованої Ловом и Мікелом на основі ідей Евенса и Ґравберґер тай символічного Чоловіка Гарвія и Джеймса. Уд 1991.&amp;nbsp;року Лов, мавучи скушеность у бізнісі знакоробліня и світлової скулптуры, зачав чинити саморобні неонові трубы про Чоловіка, обы го было видко сночи и мож было ся орієнтовати на нього, кой ищи там не было запланованых путюв.

На ранньых етапах комуніта росла чисто на [[Сарафанноє радіо|„сарафанному радіови“]] и вшыткі ся держали учасниками, прикапчувучыми ся ид какофоннуй ситуаціоніштськуй атмосфері. Не было плаченых авадь запланованых исповнителюв авадь умільцюв, не было розграниченя межи уміньом и жывотом авадь умілецькым и бывалным простором, не было правил окрем „не мішати безпосереднюй скушености другых“ тай „ниякых пушок у централнум лаґрови“.

1991.&amp;nbsp;рук став першым, кой подія дустала офіційноє позволеня через Біро управліня земльов ({{Lang-en|Bureau of Land Management}}, ''{{Lang|en|BLM}}'').&lt;ref&gt;{{cite web |url=http://www.nv.blm.gov/news_releases/Press_Releases/fy06_releases/nr_wfo_33.htm |date=June 8, 2006 |url-status=dead |archive-url=https://web.archive.org/web/20060923001623/http://www.nv.blm.gov/news_releases/Press_Releases/fy06_releases/nr_wfo_33.htm |archive-date=September 23, 2006 |title=BURNING MAN RECEIVES FIVE-YEAR PERMIT |work=BLM News |publisher=United States Department of the Interior, Bureau of Land Management }}&lt;/ref&gt; У тому такой рокови подію навщивила модель и танцошка з огньом (а пак и перша артдіректорка Burning Man) Крімзон Ровз.&lt;ref&gt;{{Cite news|url=https://www.everfest.com/magazine/meet-the-woman-who-brought-fire-dancing-to-burning-man|title=Meet the Woman Who Brought Fire Dancing to Burning Man|work=Everfest|access-date=March 9, 2018|archive-date=March 9, 2018|archive-url=https://web.archive.org/web/20180309182756/https://www.everfest.com/magazine/meet-the-woman-who-brought-fire-dancing-to-burning-man|url-status=live}}&lt;/ref&gt; У 1992 ся появила май мала, інтензивна подія недалеко пуд назвов Desert Siteworks, задумана тай орґанізована Вільямом Бінзеном и спувспродюсована (у 1993 тай 1994) Джуді Вест.&lt;ref&gt;({{cite book|last=Doherty|first=Brian|title=This Is Burning Man|publisher=Benbella Books|date=July 2006|url=https://books.google.com/books?id=799JDtofMpEC&amp;q=desert+siteworks+trego&amp;pg=PT54|access-date=June 13, 2014|isbn=978-1-932100-86-0|archive-date=October 10, 2023|archive-url=https://web.archive.org/web/20231010011754/https://books.google.com/books?id=799JDtofMpEC&amp;q=desert+siteworks+trego&amp;pg=PT54#v=snippet&amp;q=desert%20siteworks%20trego&amp;f=false|url-status=live}})&lt;/ref&gt; Першый рук там было дас&amp;nbsp;20&amp;nbsp;учасникув, а на другый и третьый&amp;nbsp;— дас&amp;nbsp;100. Кажджоручно ся на літноє сонцьостояня при горячых жерелах по пустыни правила подія бігом дакулькох тыжнюв, на котруй учасникы стройили умілецькі проєкты тай участвовали у самозрежісованых перформансах.&lt;ref name=&quot;Olivier&quot;&gt;{{cite web |last=Olivier |first=Bonin |title=Dust &amp; Illusions. Documentary on 30 Years of Burning Man history |url=http://dustandillusions.com |date=March 2009 |quote=William Binzen was extensively interviewed for the film, with cross-references from Burning Man organizations' co-founders. |access-date=July 9, 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20170531032449/http://dustandillusions.com/ |archive-date=May 31, 2017 |url-status=dead }}&lt;/ref&gt;

Подакотрі ключові орґанізаторы Burning Man: Лов, Мікел&amp;nbsp;— были ай частьов Desert Siteworks, а Бінзен ся цімборовав из Гарвійом, того йсі дві події часто ся пересікали в ідеях и учасниках.&lt;ref name=&quot;Olivier&quot; /&gt; Desert Siteworks ся правив три рокы (1992–1994). У 1996.&amp;nbsp;році ся стало формалноє партнерство пуд назвов „Burning Man“. Тото быв и послідньый рук, што подія ся правила посеред пустыни Блек Рок без плота.

Перед тым, як подія ся удкрыла у 1996.&amp;nbsp;році, робутник Майкыл Фюрі ся розбив у аварії,&lt;ref name=&quot;Doherty2006&quot;&gt;{{cite book|last=Doherty|first=Brian|title=This Is Burning Man|publisher=Benbella Books|date=July 2006|url=https://books.google.com/books?id=799JDtofMpEC&amp;q=Furey&amp;pg=PT65|access-date=October 21, 2018|isbn=978-1-932100-86-0|archive-date=October 10, 2023|archive-url=https://web.archive.org/web/20231010011755/https://books.google.com/books?id=799JDtofMpEC&amp;q=Furey&amp;pg=PT65#v=snippet&amp;q=Furey&amp;f=false|url-status=live}}&lt;/ref&gt; кой ишов моторков из Ґерлака, Невада, у лаґер Burning Man у пустыни Блек Рок. Лері Гарві наполігав, ож смерть была не на Burning Man, бо ворота щи ся не удкрыли. Ищи єдну пару у палатці подавив арткар, котрый ишов на „&lt;nowiki/&gt;[[Рейв|рейвовый]] лаґер“, котрый на тот час быв далеко уд головного лаґра. По Burning Man 1996 Джон Лов розорвав зязок из подійов и публічно заявив, ож она ся не має бульше правити.

=== 1997–2013 ===

=== 2013–2019 ===

=== 2020–2021 ===

=== 2023 ===

=== 2024 ===

=== 2025 ===

== Принципы ==

== Храм ==
[[File:Temple_Burn_-_panoramio.jpg|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:Temple_Burn_-_panoramio.jpg|міні|151x151пкс|Запаленый „Храм звізд“ (Temple of Stars), 2004]]
[[File:Burning_Man_Temple_2021.jpg|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:Burning_Man_Temple_2021.jpg|міні|150x150пкс|„Храм ограничень“ (Temple of Constraints), 2021]]
Храм тото щи єдна артінсталація по Чоловікови, котра ся держит ипен таков важнов про културу події. Подля Burning Man Project „Храм тото ворошный простур про комуніту и важна часть Блек Рок Сіті. Тото не храм на признаня даякої реліґії; тото невтралноє, позаденомінаційноє духовноє місто, де вшыткі ся годні збирати, обы ворохом споминати минувшину, честовати вадь проклинати теперішность и роздумовати над будучностьов.“&lt;ref name=&quot;Black Rock City Temple Grant&quot;&gt;{{Cite web |title=Black Rock City Temple Grant |url=https://burningman.org/culture/burning-man-arts/grants/black-rock-city-temple-grant/ |access-date=January 15, 2021 |website=Burning Man |archive-date=January 19, 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20210119072255/https://burningman.org/culture/burning-man-arts/grants/black-rock-city-temple-grant/ |url-status=live }}&lt;/ref&gt;

Головна функція Храма&amp;nbsp;— быти полотном, на котрум челядь годна лишати слова и предметы про спаліня и быти „містом роздумув, містом спочинку, містом рефлексії, містом ритуалув, побратя, возєдиненя и так дале“.&lt;ref&gt;{{Cite web |title=What is The Temple? – Temple Guardians |url=https://templeguardians.burningman.org/about-the-temples/ |access-date=January 15, 2021 |website=templeguardians.burningman.org |archive-date=January 28, 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20210128105430/http://templeguardians.burningman.org/about-the-temples/ |url-status=live }}&lt;/ref&gt; Бігом події, 400&amp;nbsp;доброволных варташув Храма цілодобово за ним никавут.&lt;ref&gt;{{Cite web |url=https://templeguardians.burningman.org/ |title=The Temple Guardians website |access-date=December 12, 2019 |archive-date=December 12, 2019 |archive-url=https://web.archive.org/web/20191212230120/https://templeguardians.burningman.org/ |url-status=live }}&lt;/ref&gt; Храм ся палит у послідню, восьму нуч події, по спаленьови Чоловіка у нуч перед тым.&lt;ref name=&quot;Black Rock City Temple Grant&quot; /&gt;

== Уміня ==

== Моторы-мутанты ==

== Біціґлі ==

== Тематичні лаґры ==

== Блек Рок Сіті ==

== Харіня ==

== Критика ==

=== Неґативный влив на окруженя ===
=== Джентріфікація ===
=== Критика з боку конзервативных діячув и реліґійных фундаменталіштув ===
=== Ограниченя на фотоґрафованя ===

== Контроверзії ==
=== Задержованя екстреных служб ===

== Реґіоналні події ==

== Ґалерія ==
&lt;gallery&gt;
File:Temple_du_Burning_Man_2016.jpg|Храм 2016
File:Dust_storm_in_Black_Rocks_Desert_nn.jpg|Піщана буря у пустыни
File:Burning-Man-2006-Temple.jpg|Храм 2006
File:MAYAN_WARRIOR_BURNING_MAN_2025_PHOTOS-277.jpg|Burning Man 2025
File:Burning_Man_2013_Rooster_from_space_(9657178597).jpg|Burning Man 2013
File:Burning_Man_Worship_the_Sun_(7909594344).jpg|Поклоніня Сонцьови
File:Burning_Man_2013.jpg|Burning Man 2013
File:Burning_Man_Pirate's_Booty_(7909598180).jpg|Burning Man Pirate's Booty
File:Burning_Man_-_Festival_-_Night_-_DJ_Michel_von_Tell.jpg|DJ Michel von Tell на Burning Man
File:Burning_Man_2013_-_9704526934.jpg|Burning Man 2013
File:Burning_Man_Posse_Ready_to_Roll_(7909602400).jpg
File:Burning_Man_2013-_Cargo_Cult_(9683141594).jpg|Burning Man 2013
File:2018_Burning_Man_(30581598678).jpg|Burning Man 2018
File:The_Man_(3908823915).jpg
File:Burning_man_2012_(7924099454).jpg|Burning Man 2012
File:Burning_Man_2013_Dance_Party_at_DISTRIKT_(10226926344).jpg|Burning Man 2013
File:Burning_Man_2013_Dance_Party_in_Deep_Playa_(10226923844).jpg|Burning Man 2013
File:Burning_Man_2013_Island_on_the_move_(9657175133).jpg|Портативный острув у 2013
&lt;/gallery&gt;

== Референції ==
&lt;references /&gt;</text>
      <sha1>bbqa3eklei3m4qgwg8rkqfvsogb7c09</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сонцьостояня</title>
    <ns>0</ns>
    <id>24506</id>
    <redirect title="Сонцестояня" />
    <revision>
      <id>165330</id>
      <timestamp>2026-05-16T13:30:54Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Flipdot</username>
        <id>23893</id>
      </contributor>
      <comment>Напрямлїня на [[Сонцестояня]]</comment>
      <origin>165330</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="36" sha1="qx5p5w07rrj1ub9o0nkm9fvcq5gk10p" xml:space="preserve">#REDIRECT [[Сонцестояня]]</text>
      <sha1>qx5p5w07rrj1ub9o0nkm9fvcq5gk10p</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Карпатська Украйина</title>
    <ns>0</ns>
    <id>24507</id>
    <redirect title="Карпатьска Україна" />
    <revision>
      <id>165332</id>
      <timestamp>2026-05-16T13:47:54Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Flipdot</username>
        <id>23893</id>
      </contributor>
      <comment>Напрямлїня на [[Карпатьска Україна]]</comment>
      <origin>165332</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="49" sha1="5xpaixjtlv2hw5ahm6juvq0k6sfafmw" xml:space="preserve">#REDIRECT [[Карпатьска Україна]]</text>
      <sha1>5xpaixjtlv2hw5ahm6juvq0k6sfafmw</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Округлый стіл Русинів Словакії</title>
    <ns>0</ns>
    <id>24508</id>
    <redirect title="Округлый стіл Русинів Словеньска" />
    <revision>
      <id>165334</id>
      <timestamp>2026-05-16T14:34:23Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Halajkovič</username>
        <id>33393</id>
      </contributor>
      <comment>Напрямлїня на [[Округлый стіл Русинів Словеньска]]</comment>
      <origin>165334</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="75" sha1="05dgvcxb9b7ho88y0z52iedpt435v3q" xml:space="preserve">#redirect [[Округлый стіл Русинів Словеньска]]</text>
      <sha1>05dgvcxb9b7ho88y0z52iedpt435v3q</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Ядро Землї</title>
    <ns>0</ns>
    <id>24509</id>
    <redirect title="Ядро Землѣ" />
    <revision>
      <id>165339</id>
      <timestamp>2026-05-16T20:09:45Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>JerzyKundrat</username>
        <id>10014</id>
      </contributor>
      <comment>Напрямлїня на [[Ядро Землѣ]]</comment>
      <origin>165339</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="33" sha1="0iq9r1ewk8skood77upcgtcx2l1ezlz" xml:space="preserve">#REDIRECT [[Ядро Землѣ]]</text>
      <sha1>0iq9r1ewk8skood77upcgtcx2l1ezlz</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Плащ Землї</title>
    <ns>0</ns>
    <id>24510</id>
    <redirect title="Плащ Землѣ" />
    <revision>
      <id>165340</id>
      <timestamp>2026-05-16T20:11:16Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>JerzyKundrat</username>
        <id>10014</id>
      </contributor>
      <comment>Напрямлїня на [[Плащ Землѣ]]</comment>
      <origin>165340</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="33" sha1="mjzko7wi07zdoeqy8atdig8sw0lz83y" xml:space="preserve">#REDIRECT [[Плащ Землѣ]]</text>
      <sha1>mjzko7wi07zdoeqy8atdig8sw0lz83y</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Плащ Землі</title>
    <ns>0</ns>
    <id>24511</id>
    <redirect title="Плащ Землѣ" />
    <revision>
      <id>165342</id>
      <timestamp>2026-05-16T20:26:07Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>JerzyKundrat</username>
        <id>10014</id>
      </contributor>
      <comment>Напрямлїня на [[Плащ Землѣ]]</comment>
      <origin>165342</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="33" sha1="mjzko7wi07zdoeqy8atdig8sw0lz83y" xml:space="preserve">#REDIRECT [[Плащ Землѣ]]</text>
      <sha1>mjzko7wi07zdoeqy8atdig8sw0lz83y</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Ядро Землі</title>
    <ns>0</ns>
    <id>24512</id>
    <redirect title="Ядро Землѣ" />
    <revision>
      <id>165344</id>
      <timestamp>2026-05-16T20:27:27Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>JerzyKundrat</username>
        <id>10014</id>
      </contributor>
      <comment>Напрямлїня на [[Ядро Землѣ]]</comment>
      <origin>165344</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="33" sha1="0iq9r1ewk8skood77upcgtcx2l1ezlz" xml:space="preserve">#REDIRECT [[Ядро Землѣ]]</text>
      <sha1>0iq9r1ewk8skood77upcgtcx2l1ezlz</sha1>
    </revision>
  </page>
</mediawiki>